ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 2 грудня 1994 року. 10 година.

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, шановні гості й запрошені, шановні працівники преси і телебачення!

Прошу вставити картки і підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада", реєструємося.

У залі зареєстровано 288 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Ми вчора після завершення засідання сесії провели контрольну реєстрацію присутності депутатів у залі. Шановні колеги, незважаючи на те, що ми працюємо в новому режимі, який ми з вами запропонували і затвердили, не всі його дотримуються. За ним ми маємо допрацьовувати до 14 години або

трохи більше, якщо якесь питання вимагав додаткового часу, а в другій половині для працювати в комісіях. Це режим справді хороший. Але вчора після завершення нашої роботи, коли я попросив, щоб усі знову зареєструвалися, то в залі не було багатьох тих депутатів, які реєструвалися зранку. І ця різниця - 72 чоловіки.

Просив би висвітити їх прізвища на табло. Вважаю, всі повинні дотримуватися того Регламенту, за який самі ж проголосували. Увімкніть, будь ласка, монітор. /Шум у залі/.

Прошу вас сісти на місця і не шуміти.

Сядьте на своє місце, адже ви не на своєму місці сидите. Ви не підскакуйте до мене. /Шум у залі/.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Ми сьогодні висвітили на моніторі прізвища депутатів, які порушують Регламент і не працюють у парламенті у відведений час, коли необхідно працювати. Наступного разу /ми проголосуємо за це/, мабуть, потрібно буде озвучити й по радіо список депутатів, які не хочуть працювати так, як це вимагається згідно з нашим Регламентом.

А зараз щодо сьогоднішнього порядку денного і тих питань, які ми повинні розглянути у пленарному режимі.

Про проект Закону України про інформаційні агентства.

Про проект Закону України про внесення змін, доповнень та уточнень до Державного бюджету на 1994 рік.

Про проект Кодексу торговельного мореплавства України /друге читання/.

Про проект Закону України про порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України.

І якщо нам дозволить час, заслухаємо інформацію Кабінету Міністрів про механізм ціноутворення, визначений у постанові Кабінету Міністрів N 733.

Хочу сказати про перелік питань, які пропонуються для розгляду на пленарних засіданнях на наступному тижні. Я просив би вас, шановні колеги, враховуючи те, що сьогодні п'ятниця, враховуючи важливість і складність питань, які ми будемо розглядати, не витрачати часу на розминку, а відразу розпочати роботу. Як ви дивитесь на таку пропозицію? Погоджуємось? /Шум у залі/.

Увімкніть, будь ласка, мікрофон голови комісії депутата Шейка.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький виборчий округ. Чернігівська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги депутати! У порядку денному, який ми затвердили на 2 грудня, у нас, поперше, не було питання про бюджет, по-друге, я взагалі проти розгляду питань у тій послідовності, в якій зачитав Олександр Миколайович, Наприклад, питання про інформаційні агентства стояло раніше після розгляду проекту закону про дострокове припинення повноважень народного депутата.

Тому я просив би спочатку розглянути сьогодні проект Кодексу торговельного мореплавства України, а вже потім проект Закону про дострокове припинення повноважень... А може, на третьому місці поставити питання про бюджет, а потім про інформаційні агентства? Просив би врахувати нашу пропозицію.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дам пояснення, шановні колеги, щоб потім не витрачати часу. Ви знаєте, що з учорашнього дня у нас залишилось одне питання про інформаційні агентства, і тому воно перейшло в сьогоднішній день. Тут ніякої недоречності немає, ми просто вчора його не встигли розглянути т тому поставили сьогодні першим. А щодо питання про мореплавство, то давайте подивимося. Я не проти, щоб його переставити, але думаю, мабуть, як і більшість депутатів, що т питання мореплавства, і питання про бюджет дуже важливі, і вони одне одного не заперечують.

І якщо ви вважаєте, що другим питанням після питання про інформаційні агентства треба поставити питання про мореплавство, то давайте проголосуємо. Немає потреби? Питання про бюджет другим? Хто за те, щоб другим питанням сьогодні було питання про бюджет, прошу проголосувати.

"За" - 191. Рішення прийнято.

Я прошу вас заспокоїтись. Будь ласка, дайте слово з процедури депутату Корнелюку.

КОРНЕЛЮК В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Старовижівський виборчий округ, Волинська область/. Дякую, шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати! Я прошу вас підтримати мене, щоб сьогодні у нас першим і невідкладним питанням було саме питання про бюджет, адже від нього йде абсолютно все інше, що ми тут розглядаємо. Ніяких інших питань не потрібно поки що розглядати, крім питання про бюджет. Встигнемо розглянути його - тоді розглянемо й інші. Це ж найважливіше питання на сьогодні, бо завершується рік.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Будемо працювати? З процедури дайте слово з місця депутату Суслову Віктору Івановичу. Депутате Ємець, я вам надам слово. Не бігайте по залу, сядьте на своє місце. /Шум у залі/. І вам надам слово... Ви вчора вже забрали в нас півгодини дорогого часу.

СУСЛОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые депутаты! Я думаю, что вопрос о бюджете, конечно, очень важен, и мы должны его обсуждать, но не сегодня. Дело в том, что есть ряд таких вопросов, которые мы вынуждены будем отложить при обсуждении

проекта бюджета. В частности, не урегулирован вопрос о тех кредитах, Которые выданы Национальный банком правительству; в проекте бюджета не предусмотрено отнесение на внутренний долг. Все это требует предварительной подготовки относительно этой задолженности.

То же касается и лимитов внешнего долга, утверждения этих лимитов и так далее. И в связи со слабой предварительной подготовкой этого вопроса нужно дать комиссиям поработать и внести на рассмотрение депутатов такой документ, который может быть принят в этом зале. Мы не можем обсуждать и возвращать снова и снова на доработку, теряя здесь время.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Азарову.

АЗАРОВ М.Я., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Напоминаю вам. Решением Верховного Совета /мы с вами проголосовали во вторник за это/ сегодня этот вопрос должен быть внесен на рассмотрение. Поэтому Комиссия по вопросам бюджета напряженно работала все эти четыре дня и сегодня подготовила этот вопрос на ваше рассмотрение. Всем комиссиям /в том числе и экономическим, и Комиссии по вопросам финансов и банковской деятельности/ было предложено дать в письменной форме свои предложения. Более тот, вчера представители всех комиссий были приглашены на окончательное рассмотрение того варианта, который вам будет роздан.

Теперь конкретно по вопросу, поставленному Виктором Ивановичем. Пусть он посмотрит проект постановления. Там это отрегулировано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутате Ємець, будь ласка.

ЄМЕЦЬ О.І., член Комісії Верховної Ради України а питань бюджету /Галицький виборчий округ, Львівська область/. Учора з усієї України з'їхалися начальники фінансових управлінь областей, і багато членів бюджетної комісії працювали з ними. Головуючий порушив Регламент, продовживши роботу сесії після другої години і навіть, не поставивши на голосування пропозицію щодо продовження роботи. У нас були заплановані зустрічі а людьми, які приїхали з усієї України, і ми не могли зривати роботу. Тому порушення Регламенту було з боку головуючого, а не депутатів, відсутніх після другої години.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Думаю, ми повинні працювати, не витрачаючи марно часу. Слово надається депутату Черепу. Будь ласка.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги депутати! Я просив би вас прислухатися до такої пропозиції. Учора ми на засіданні Комісії з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів розглядали порядок

денний на сьогодні. І все-таки, незважаючи на те що поправки до бюджету на 1994 рік не були внесені в сьогоднішній порядок денний, я просив би від імені комісії розглянути це питання сьогодні. Може, ми рішення не приймемо, але доповідь, запитання, відповіді дозволять нам продуктивніше прийняти рішення у вівторок. Це перше.

Друге. Сьогодні до порядку денного внесено питання про проект Кодексу торговельного мореплавства України. Враховуючи те, що вчора розглядали цей проект на засіданнях комісій і є багато невирішених питань у порівняльній таблиці, а головне - порушення Регламенту, де записано, що ми повинні отримувати матеріали за 12 днів до розгляду, а вони й сьогодні не роздані /це така дуже товста книжка, мабуть, сторінок на двісті/, я просив би це питання зняти з обговорення і перенести на 10 грудня. Раніше його розглядати не можна.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Кожушко, будь ласка.

КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Ясинуватський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Хочу доложить вам, что документы по данному проекту розданы 12 дней назад, даже больше. После принятия его в первом чтении мы должны были дать замечания в течение двенадцати дней. Мы их не дали. И Комиссия по вопросам банковской деятельности никаких замечаний не дала. Но проблема решается здесь по-другому.

За время рассмотрения этого проекта у нас в парламенте злободневными остаются два вопроса.

Первый. В государственную казну не поступали деньги. Это вопрос лоцманов. За каждую проводку судна - 1700 долларов. Вместо того чтобы деньги поступали в государственную казну, они идут в частную.

Второй вопрос - агитирование... /Шум у залі/. Хочу вам сказать почему... /Шум у залі/. Я просил бы включить этот вопрос и по пунктам обсуждать. А депутаты сами определятся, какую редакцию принимать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас ще 3 хвилини залишилося. Депутате Чернявський, будь ласка.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Дякую. Шановні колеги депутати! Просив би вас усіх зважено підійти до вирішення тієї пропозиції, яку вніс Олександр Миколайович і підтримав Валерій Іванович Череп.

Думаю, відстрочка розгляду питання про бюджет саме сьогодні на кілька днів затримає фінансування надзвичайно важливих програв, які ми вже прийняли і визначили.

Тому я просив би проголосувати щодо цього питання і підтримати позицію про розгляд проекту бюджету саме сьогодні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Запорожець, будь ласка.

ЗАПОРОЖЕЦЬ В.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Миколаївський міський виборчий округ, Миколаївська область/. Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые депутаты! Вас уже второй раз вводят в заблуждение. Вот этот документ, который большинство депутатов и в глаза не видели, был разослан только в комиссии. И на этом документе стоит дата его рассылки - 25 ноября. Реально он был получен в комиссиях в понедельник - три дня назад.

За это время, безусловно, не было никаких предусмотренных Регламентом возможностей внести дополнительные поправки, дополнительные изменения, поправки к поправкам.

Вчера на заседании нашей комиссии мы заслушали представителей Национального агентства морских технологий, главного управления гидрографии и навигации, представителей гидрографической службы военно-морских сил. Они нам говорили о том, что еще 3 ноября в комиссию по транспорту были переданы предложения и поправки к этому законопроекту, которые даже в сравнительную таблицу не включены. Как мы можем говорить об этом законопроекте, если в нем проигнорированы даже вопросы национальной безопасности Украины, а не только то, что уважаемый Александр Михайлович хочет нам сообщить?

Значит, такой подход к столь сложному и многогранному документу, который протаскивается, извините меня, "комомломом", за три дня, в интересах сугубо ведомственных, - недопустим.

Уважаемые депутаты! Я призываю вас подойти к этому очень взвешенно и серьезно, выдержать Регламент и рассматривать этот документ не ранее чем за двенадцать дней после его рассылки.

Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Кравчук Володимир Іванович.

КРАВЧУК В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Білоцерківський виборчий округ, Київська область/. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу, шановні депутати! Я хочу довести до відома і радіослухачів, і вас усіх, що вчора це питання розглядалося в нашій комісії. Пропозиції вчасно подані до бюджетної комісії. Вважаю, що відстрочка із бюджетом 1994 року нічого не дасть. Зрозумійте, сьогодні нічого не зроблено. Сьогодні не виділені кошти для індексації за продукцію. Сьогодні йде повний розвал сільськогосподарських товаровиробників. Через те відкладати цього питання ні на годину, ні на півгодини не можна. Від імені аграрної комісії я підтримую пропозицію про те, що його треба почати розглядати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шевченко.

ШЕВЧЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Костопільський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні депутати! Зараз хочуть протягти законопроект про мореплавство. Вибачайте, але ж у Комісії з питань оборони і державної безпеки він не розглядався. Ви знаєте, що гідрографічна служба підпорядкована Міністерству оборони України. У комісії не брали участі представники Міністерства оборони, представники Національного агентства досліджень, представники лоцманської служби. Це відомчий документ, який вам зараз підготували. Він розглянутий тільки транспортниками, а не спеціалістами з навігації. Я прошу вас не брати в цьому участі і перенести цей законопроект, допомогти нашим морякам.

Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Юхновський.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Личаківський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати! Парламент має працювати чітко. Для того щоб ми чітко працювали, треба...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте, Ігоре Рафаїловичу. Шановні депутати, ну послухаймо, не чути ж, як людина виступає.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Ми повинні суворо дотримуватися того порядку денного, який записаний у наших карточках. Ми готуємо відповідні документи під цей порядок денний, який нам було роздано.

Безумовно, проблема бюджету дуже важлива, але більшість депутатів не принесли з собою матеріалів, бо не знали, що це питання сьогодні розглядатиметься, і тому його треба перенести на наступний тиждень. Проблема мореплавства теж .дуже важлива. Є багато різних, часом суперечливих думок. Вважаю, якщо цей пункт стоїть у порядку денному, його треба розглядати. Якщо ж будуть заперечення з різних сторін, то ми їх візьмемо до уваги або відішлемо законопроект на доробку і так далі. А просто не розглядати його не можна.

І останнє зауваження, Олександре Миколайовичу! Ми виступаємо, натискаючи оті кнопки з місця. Нас, може, й не видно, але так має бути, бо техніка є техніка. І все-таки, кожна фракція, згідно з Регламентом, має право висунути свого представника, який із даного питання виступить від фракції.

Я просив би, щоб це правило, що кожна фракція має право висунути свого представника, Здійснювалося так, як це було раніше: ми даємо заявку в Секретаріат, а ви тоді даєте слово відповідному представникові фракції. А решта може йти через кнопки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури слово надається депутату Носову. Будь ласка.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету. /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний головуючий! Є зауваження щодо процедури. Якщо документа не було роздано, то нам нема чого розглядати. Це перше.

Друге. Якщо продовжується час роботи після перерви на обід, то треба відповідно продовжити час роботи їдальні. Бо ті депутати, які живуть у Києві, цього не відчувають, а ті, які живуть у готелі, харчуються вранці і ввечері всухом'ятку та ще й в обід не з'їдять вареного - це вже не годиться.

До речі, Регламент не передбачає продовження засідання на обідню перерву саме з цієї причини. Якщо Регламент чогось не передбачає, то відступ можливий, але двома третинами голосів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я думаю, будемо починати роботу. Ще просить слова депутат Марковська. Ну що ж, жінці ще надамо слово.

МАРКОВСЬКА Н.С., член Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства /Замостянський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний головуючий, шановні колеги! Я виступаю від лівої фракції - соціалістів, комуністів і аграрників. У державі є критерій совісті - це її ставлення до дітей, інвалідів, інтелігенції та жінок.

Сьогодні під Кабінетом Міністрів зібралося понад 2000 представників освіти, охорони здоров'я та культури, які звертаються до громадської свідомості, до розуму всіх, хто думає про майбутнє своїх дітей, про здоров'я нації, про збереження духовного потенціалу.

Вихід із такого тяжкого економічного становища країни можливий лише завдяки об'єднанню зусиль усього суспільства, а не шляхом перекладання основного тягаря на працівників духовної сфери. Не розуміти цього - значить ніколи не вийти з економічного та соціально-політичного безладдя.

Шановні депутати! Процеси руйнування науки і культури, а також духовності мають незворотний характер. Тому ми закликаємо негайно розв'язати проблему, то так гостро стоїть перед цією категорією працівників.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прізвище називайте. Депутат Мостицький, будь ласка.

МОСТИСЬКИЙ А.Б., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Ковельський виборчий округ, Волинська область/. Шановні депутати! Як ви знаєте, продовжують, на жаль, гинути наші хлопці у складі військ ООН у колишній Югославії, не знаючи, кого вони захищають. Настав момент, коли про це треба не тільки говорити /про це вже говорилося з трибуни/, але й приймати конкретні рішення. Підготовлено проект постанови Верховної Ради у такій редакції: "Доручити Міністерству закордонних справ, Міністерству оборони за погодженням з Організацією Об'єднаних Націй у найкоротший термін вивести український контингент військ у складі ООН з колишньої Югославії".

І записати протокольно: "Доручити представнику України при ООН А.М. Зленку вручити дану постанову Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй Бутросу Бутросу Галі".

Дроту головуючого поставити цей проект постанови на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І останнє запитання. Депутат Найда.

НАЙДА ГЛ., генеральний директор Асоціації морських портів України, м. Херсон /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Николаевич! По Кодексу торгового мореплавания уже все высказали мнение. Можно от имени отрасли и я скаку? Нас не так много здесь.

Проект Кодекса торгового мореплавания готов к тому, чтобы его рассматривать. Если мы его не принимаем, то сдерживаем действие около двухсот законодательных актов, вопрос о которых надо решить на международном уровне. Мы сами себе преграждаем дорогу. И может случиться та коллизия, которая случилась у нас в июне. Леонид Макарович подписал соглашение, мы его здесь ратифицировали, а теперь многие нормы законодательство идут вразрез друг другу. По этому проекту будут расхождения всего-навсего по трем вопросам. Я этому делу 5 лет учился, 35 лет отработал. Я не верю, что вы за день, за два или за неделю все это постигнете. По трем вопросам будут споры. Давайте подойдем к этим вопросам или с позиций рыночных отношений, или с позиций государственных. И больше там вопросов нет. Давайте будем рассматривать этот законопроект. В нем 374 статьи. Вы представьте себе: надо будет 374 раза только нажать кнопку. А мы теряем время. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тридцять хвилин, які згідно з регламентом було відведено на запитання і відповіді, тобто на "розминку", ми використали. Я вважаю, шановні колеги, що всі запитання і пропозиції були сконцентровані навколо двох питань. І третє питання - про страйк учителів і культпрацівників біля Кабінету Міністрів.

Я вважаю, що питання про бюджет і питання про торговельне мореплавство є дуже важливими. Є пропозиції і зауваження Міністерства оборони - те, про що говорили від мікрофонів. Є висновок і пропозиція, щоб ми ці питання розглядали. Якщо

хтось із тієї чи іншої причини не взяв цих матеріалів, то ми вам зараз постараємося роздати, але з питань про бюджет, про торговельне мореплавство і решти питань ви маєте відповідні матеріали. Тому можемо приступати до роботи.

З першого питання слово надається Понеділку Віктору Івановичу, голові Комісії законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації.

Будь ласка, Вікторе Івановичу.

ПОНЕДІЛКО В.І., голова Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Орджонікідзевський виборчий округ, Запорізька область/. Шановні колеги, шановний головуючий! Вашій увазі для розгляду в першому читанні пропонується проект Закону України про інформаційні агентства, підготовлений і обговорений Комісією законодавчого забезпечення свобода слова і засобів масової інформації. Цей проект Закону ще 23 вересня 1994 року розіслано всім депутатам, усім комісіям. Тобто всі процедурні нюанси враховано, Регламенту додержано. І я прошу вислухати мене сьогодні. Законопроект надсилався до ряду міністерств і відомств, до юридичного і редакційно-видавничого відділів Верховної Ради України.

ГОДОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу уважно послухати доповідь.

Будь ласка, Вікторе Івановичу.

ПОНЕДІЛКО В.І. На прохання комісії законопроект розглянули і надіслали свої пропозиції і зауваження Мінюст, Генеральна прокуратура, Мінекономіки, Мінфін, Мінзв'язку, МЗС, Держкомітет по охороні державних таємниць у пресі та інших засобах масової інформації, Держкомвидав, Укрінформ, УНІАН, Спілка журналістів України, ряд фахівців. Усі зауваження і пропозиції уважно розглянуто в Комісії і враховано при підготовці остаточної редакції згаданого законопроекту.

Необхідність створення надійних правових основ інформаційної діяльності в Україні обумовлюється тим, що зростання інформаційних потреб громадян, держави і всього суспільства об'єктивно веде до розширення і ускладнення інформаційних відносин, -активізує інформаційну діяльність держави. Це потребує удосконалення правового регулювання інформаційних відносин, створення цілісної системи законодавства, що регулює ці відносини.

Запропонований вашій увазі законопроект про інформаційні агентства підготовлено з урахуванням досвіду зарубіжних країн у цій галузі, досягнень наукової думки та реалій життя в Україні.

Законопроект складається з преамбули, семи розділів і 40 статей. У преамбулі зазначено завдання, які маємо розв'язувати згідно з цим законопроектом, вказуються правові акти, на яких він грунтується чи з їх логічним продовженням /наприклад, закони України про інформацію, про друковані засоби масової інформації /пресу/ України, про телебачення і радіомовлення/.

У розділі І законопроекту розглядаються загальні положення, зокрема дається визначення інформаційних агентств

як суб'єктів інформаційної діяльності, тобто юридичних осіб, які вбирають, обробляють, творять, використовують, зберігають та поширюють інформацію з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

У цьому розділі йдеться про гарантії свободи діяльності інформаційних агентств, про мову продукції інформагентств, про законодавство, що регулює діяльність інформагентства.

У розділі ІІ визначається суть і основні види інформдіяльності, суб'єкти і статус інформагентств.

Розділ ІІІ законопроекту присвячено порядку заснування, державної реєстрації та припинення діяльності інформаційних агентств. Зокрема, визначаються суб'єкти, яким надається право заснування інформагентств, організаційно-правові форми інформагентств, порядок реєстрації тощо. Передбачаються випадки, коли у державній реєстрації інформагентствам відмовляється, та порядок оскарження відмов.

У розділі ІV визначається статус суб'єктів діяльності інформагентств.

Важливим є розділ V законопроекту, в якому визначаються правові норми розповсюдження продукції інформагентства. Зокрема, у статті 27 не лише визначається, що таке продукція інформагентства, а й те, що ця продукція є власністю інформагентства і що це право власності охороняється законом. Визначено також, що таке засоби комунікації і порядок їх використання, вказується, на яких засадах встановлюються відносини між інформагентством і

і розповсюджувачем-власником засобу комунікації, відносини інформагентств з іншими учасниками інформвідносин, з авторами або власниками інформації. Передбачається порядок спростування розповсюдженої інформагентством інформації.

Шостий розділ присвячено правовому регулюванню відповідальності за порушення законодавства про інформаційні агентства. У сьомому розділі визначено правові норми міжнародної діяльності інформаційних агентств України.

Законопроект у цілому грунтовно доопрацьовувався в комісії і розглядався на її засіданнях.

Щодо окремих положень виникали гострі дискусії, що в кінцевому результаті дозволяло чіткіше сформулювати ці положення.

Комісія вважав, що Закон про інформаційні агентства в важливою ланкою в законодавчому забезпеченні діяльності інформаційних агентств в Україні, які мають найповніше задовольняти інформаційні потреби громадян, юридичних осіб і держави.

Ми просимо Верховну Раду дати нам можливість працювати над законопроектом далі, затвердивши його в першому читанні або відмовивши нам у цьому проханні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки відведемо часу на запитання? Двоять хвилин? Хто за те, щоб відвести десять хвилин, прошу проголосувати. Прошу увімкнути систему.

"За" - 214. Рішення прийнято.

Будь ласка, запишіться на запитання. Увімкніть вапно. Висвітіть, будь ласка.

Слово надається депутату Васильєву.

ВАСИЛЬЄВ Г.А., прокурор Донецької області /Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Согласно статье 25 проекта закона распространителем продукции агентства может выступать как само агентство, так и владелец средства коммуникации. Но в соответствии с законодательством о телевидении и радиовещании предусмотрен специальный порядок предоставления права телерадиовещания.

Каково ваше мнение: необходимо ли в данном случае получать специальную лицензию на право вещания?

ПОНЕДІЛКО В.І. Ви маєте на увазі статтю 25? "Розповсюджувачем продукції інформаційного агентства може бути як саме агентство, так і суб'єкт підприємництва - власник засобу комунікації, через який він розповсюджує продукцію інформаційного агентства в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та уключеною між ними угодою".

Якщо цей суб'єкт, посередник чи засіб масової комунікації вже має ліцензію, то вона, безумовно, більше не потрібна. Якщо ж мова йде про створення нового засобу, то ліцензія, звичайно, потрібна. .

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставить запитання депутат Тодоров.

ТОДОРОВ Є.С., член Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики. /Бердянський міський виборчий округ, Запорізька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый Виктор Иванович! Когда прекратятся оскорбительные выпады в адрес русского народа средствами массовой информации Украины? Я имею в виду радио, телевидение и газеты. Это первый вопрос.

Второй. О преступлениях сталинизма, голодоморе и многом другом сказано было и осуждено все в І956 году, но об этом же каждый день по поводу и без повода, как попугаи, повторяют средства массовой информации Украины. Неужели им больше не о чем говорить? Или в нашей стране нет других вопросов?

Пожалуйста, ответьте мне.

Спасибо.

ПОНЕДІЛКО В.І. Ну я так розумію, що перше і друге питання стосуються тільки одного: коли буде припинено названі вами "выпады". Але, пробачте, це питання і не до нашої комісії, і не до цього проекту закону. Якщо вас цікавить моя особиста думка, то я скажу, що при Спілці журналістів в комітет із журналістської етики. Отож якщо порушується журналістська етика чи законодавство, то там є кому за цим наглядати. Інша справа, що в нас немає ні інформаційної адвокатури, ні інформаційного суду, які б могли приймати якесь рішення, коли є якесь, скажімо так, порушення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Швидкий.

ШВИДКИЙ П.Є., секретар Комісії Верховної Рада України з питань ядерної політики і ядерної безпеки /Жовківський виборчий округ, Львівська область/. Я передаю своє слово депутату Кияку. Ми домовилися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, увімкніть мікрофон для депутата Кияка.

КИЯК Т.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановний пане доповідачу! Чи не здається вам, що для даного проекту закону, як і для вчорашнього, який ми прийшли останнім, варто було б запровадити дефініції основоположних термінів, які можуть сприйматися неадекватно? Особливо це стосується третього абзацу статті 2.

І ще одне. Чи не здається вам, що в тезах, де ви говорите, власне, про мову інформаційних агентств, варто було б посилатися на чинний Закон про мови в Україні?

Дякую.

ПОНЕДІЛКО В.І. Дякую за запитання. Ну я думаю так: там, де є суперечності чи якісь неузгодження, то ми просимо у вас дозволу їх поправити, а зараз усе ж прийняти проект закону в першому читанні, щоб потім доопрацьовувати із врахуванням зауважень. А про мову в документ! сказано, що для інформації повинна використовуватися державна мова та мова інших представництв. Тобто коли це зарубіжне представництво інформаційного агентства, то воно може розповсюджуватиінформацію й своєю мовою. Якщо в цьому б потреба, то можна послатися на Закон про мови. Будь ласка, пропонуйте - ми розглянемо і зробимо доповнення чи зміни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Мішура, будь ласка.

МІШУРА В.Д., секретар Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Центральний виборчий округ, Кіровоградська область/. Фракція "Комуністи України". Шановний Вікторе Івановичу! У мене таке запитання. Чи не вважаєте ви, що проект цього закону потрібно було б розглядати одночасно з положенням про національну раду по радіо і телебаченню? Іде ж розбійницьке розграбування нашого українського телеефіру, і нікому потурбуватися, щоб припинити це. Як ви дивитесь на те, що ми розірвали у часі обговорення цих двох документів?

ПОНЕДІЛКО В.І. Якщо ви пам'ятаєте, два тижні тому /чи, може, ще й раніше/ в порядку денному вони так і стояли: проект Закону про інформаційні агентства, а далі - законодавство про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення і склад Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Так, це було б дуже слушно, якби ми мали змогу врешті-решт створити якийсь інформаційний кодекс.

Що стосується комісії, то ми все зробили, щоб воно так і було, ми відпрацювали і Положення про Національну раду, зокрема і те, що стосується її складу. Ще до відпустки надіслали листи до комісій, до фракцій, до різних спілок із проханням запропонувати свої кандидатури. Там виявилося 4-5 найпридатніших, так би мовити, людей для цієї роботи. У принципі, комісія вже зараз готова віддати це на розгляд Верховної Ради. Але все гальмується другою стороною, тобто президентською командою. Згідно з законом Національна рада формується за принципом - 4 на 4: 4 кандидатури пропонує Верховна Рада, 4 - Президент. Ось цієї четвірки досі немає.

А щодо того, що ви говорите, то мабуть, якби Верховна Рада зажадала перевірити, що робиться на телебаченні зараз, то ми тут змалювали б жахливу картину. Я знаю цілі канали, які взагалі не мають дозволу працювати. І належать не нам, навіть не громадянам України, хоч вони і приватні. І вже перепродують час на цих каналах, а долари йдуть за кордон. Чим довше це питання гальмуватиметься, тим більшої шкоди завдаватиметься державі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, таке пояснення - не на ваше виправдання.

ПОНЕДІЛКО В.І. Ні, я не виправдовуюся...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, що ваша комісія повинна була розглянути і внести пропозицію . до Верховної Ради. Цьому треба покласти край. Слово надається депутату Ніколаєнку.

НІКОЛАЄНКО С.К., секретар Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Іванівський виборчий округ, Херсонська область/. К и записувалися одночасно, з депутатом Сластьоном, тому я виступатиму за двох. Вікторе Івановичу, скажіть, будь ласка, -цей закон сприятиме злагод в суспільстві чи ні? І коли ваша комісія хоч якоюсь мірою буде впливати на телерадіоагенції? Коли державна компанія перестане стяти розлад У нашій країні, нагнітати політичні пристрасті.

Ведучі телерадіоагенції не дають об'єктивної інформації. Вони дають своє особисте бачення подій. Якщо так, то нехай створюють свої особисті телерадіокомпанії і працюють. Ми просимо вас покласти край нагнітанню політичних пристрастей, які сіє щодня радіо і телебачення. Ми у державі живемо і за її рахунок її ж руйнуємо.

ПОНЕДІЛКО В.І. Зрозумів запитання. Щодо першого запитання - чи сприятиме закон злагоді в суспільстві. Думаю, що всі - і нинішні відносини в державі, у суспільстві, і ті, які виникатимуть у міру нашого подальшого розвитку, -будуть врегульовані зараз і далі регулюватимуться законом. Це сприятиме тільки, так би мовити, встановленню злагоди в суспільстві.

Відносно другого запитання. Повірте, що не було жодного, скажімо, кричущого випадку на телебаченні чи радіо, який пройшов би поза увагою нашої комісії. Але ж /я вже кілька разів про це говорив і представникам засобів масової інформації/ усі хочуть, щоб Верховна Рада була тільки законодавчим органом. І в той же час вимагають від Верховної Ради відповідальності як від виконавчої гілки влади. Але ж функції, про які ви говорили у другому запитанні, ми з вами отут, у залі, поклали на виконавчу гілку влади. Якби в комісії були ті важелі, якими можна було б регулювати це, скажімо, окрім закону. Але, повторюю, там, це сталися ці кричущі випадай, були розмови і з Президентом, і з його заступниками з приводу деяких відхилень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сизенко, будь ласка.

СИЗЕНКО С.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту т туризму /Жовтневий виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый докладчик! В статье 2 осень четко говорится о тех правах, которые имеют информационные агентства, и о том, что они не должны распространять расовую, национальную, религиозную вражду.

В статье 18 говорится, что только "на підставі рішення суду" могут приниматься меры к тем агентствам, которые нарушают эти положения. То же самое говорится и в статье 35, где ответственность этих агентств тоже определяется.

На самом же деле мы внаем, что многие информационные агентства незаслуженно обвиняются в распространении межнациональной, расовой вражды, в оскорблении отдельных политических деятелей. Зачастую это случается и с нашим Верховным Советом, когда его очень часто в средствах массовой информации незаслуженно обвиняет в том, за что должны нести ответственность прежде всего правительство и Президент.

Я хотел бы узнать, какие нормы ответственности предполагает этот закон.

ПОНЕДІЛКО В.І. Зрозумів. Тут або ви мене не досить чітко зрозуміли, або я вас. Ви плутаєте інформагентства і засоби масової інформації, тобто ті засоби, які вже ретранслюють інформацію, зібрану й відпрацьовану інформагентством.

Але ваше запитання слушне. Ми хочемо зробити все, аби й інформаційні відносини, і можливі конфлікти регулювалися би тільки через суд, а не якимось волюнтаристським чи адміністративним рішенням. Незалежно від того, хто його приймає,

-Верховна Рада, Президент чи Прем'єр-міністр. Тоді буде порядок у державі.

Що ж стосується відповідальності, то зараз Кабінет Міністрі в і комісія працюють, над проектами заяснів про внесення змін по Кримінально-процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, де передбачено всі ці міри відповідальності. Сам закон це не передбачає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Двоять хвилин, відведені на запитання, використано. Сідайте, будь ласка.

Скільки ми відведемо часу на обговорення? /Шум у залі/. Півгодини? Голосується пропозиція відвести 30 хвилин на обговорення даного законопроекту. Прошу проголосувати.

"За" - 193. Рішення прийнято.

Слово надається депутату Степанову. За ним виступатиме депутат Сирота.

СТЕПАНОВ М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Слов'яносербський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый председательствующий! Уважаемые депутаты! Честно говоря, меня не очень беспокоит судьба информационных агентств. Я уверен, что они будут процветать и получать прибыль. Меня беспокоит другое: чтобы в погоне за прибылью они не стали тиражировать дезинформацию, то есть откровенную ложь и клевету. Поэтому задачу законодателя я вижу не столько в том, чтобы способствовать процветанию информационных агентств, сколько в том, чтобы не пострадали интересы граждан Украины от распространения необъективной информации.

Исходя из этого я сразу перейду к разделу 6 "Ответственность, за нарушение законодательства об информационных агентствах", который наполовину состоит из статьи 36 "Освобождение от ответственности", Я не знаю, специально ли авторы проекта, заложили такие парадоксы, когда ответственность подменяется безответственностью, или нет, но согласиться с ними очень трудно.

Если согласиться с пунктом 1 этой статьи, то информационные агентства смогут спокойно распространять информацию, не соответствующую действительности, унижающую честь и достоинство граждан только на том основании, что она получена от других агентств или основателя этого агентства.

Давайте все-таки подумаем, стоит ли разрешать гонять дезинформацию по кругу и не нести за это никакой ответственности. Отвечать должен и тот, кто выпустил ее в свет, и тот,

кто способствовал ее распространению. А если мы согласимся, что основатель агентства может использовать для распространения все, что Бог на душу положит, то мы благословим создание еще одной мафии, теперь уже информационной.

Пункт 5 этой же статьи. В соответствии с ним снимается ответственность за разглашение государственной тайны, если эти сведения не были получены журналистом незаконным путем. Я не думаю, что найдется много журналистов, которые начнут вспарывать автогеном сейфы с государственными тайнами, зато может найтись немало должностных лиц, которые по тем или иным причинам организуют утечку секретной информации в прессу. Единственная позиция, которую мы можем занять, - государственную тайну нельзя разглашать никому, в том числе и журналистам. Поэтому пункты 1 и 5 необходимо исключить.

Не меньше сомнений вызывает и статья 34 "Опровержение распространения информационными агентствами информации". Она гарантирует гражданам, юридическим лицам право требовать опровержения распространенных о них сведений. Только требовать можно до второго пришествия, если не предусмотрена обязанность информационного агентства удовлетворить эти требования в четко оговоренные сроки. Вы скажете: обращайтесь в суд. Но, как вы знаете, добиться сатисфакции в средствах массовой информации очень тяжело.

Эту статью необходимо переработать коренным образом, расширить ее до отдельного раздела, где будет предусмотрен механизм восстановления справедливости, если она была попрана информационным агентством. Пока это не будет сделано,

законопроект нельзя принимать дюже в первом чтении. Не интересы информационных агентств должны быть у нас на первом месте, а граждан Украины. Их честь и достоинство должны быть гарантированы от посягательства гангстеров пера.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Сироті. За ним виступатиме депутат Мовчан.

СИРОТА М.Д., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Очевидно, побудова нашого суспільства потребує трьох рівнозначно збалансованих гілок влади: судової, законодавчої, виконавчої. Ефективність роботи цих гілок влади напряму пов'язана з ефективною роботою так званої четвертої влади

- засобів масової інформації. Тому такий закон сьогодні без сумніву потрібний т важливий. Водночас уже в статті 2 зустрічаються дуже цікаві колізії.

Стаття 2 називається "Гарантії свободи діяльності інформаційних агентств". Так-от, про гарантії свободи сказано чотирма рядками, а про "не мають права" - аж 8 рядків. Досить цікава інтерпретація гарантій свобод.

У статті 3 "Мова продукції інформаційних агентств" записано: "Інформаційні агентства розповсюджують свою продукцію державною, а також іншими мовами".

Тобто, треба розуміти, будь-якою. Таким чином, держава знімає із себе відповідальність за те, щоб народ отримував інформацію зрозумілою йому рідною мовою.

У той же час у Законі про інформацію /стаття 11 "Мова інформації"/ говориться: "Мова інформації визначається Законом про мови в Україні, іншими законодавчими актами України в цій галузі, міжнародними договорами та угодами, ратифікованими Україною". Чому не можна продублювати цього в статті 3?

Стаття 35 "Підстави відповідальності передбачав відповідальність тільки інформаційних агентств, тоді як у статті 47 Закону про інформацію передбачається відповідальність за порушення і з боку інших суб'єктів інформаційного процесу.

У даному законопроекті в стаття лише про відповідальність інформаційних агентств і зовсім немає статті про охорону права на інформацію, тоді як, знову ж таки, у Законі про інформацію така стаття є. Це стаття 45.

Отже, я пропоную:

статтю 3 "Мова продукції інформаційних агентств" даного законопроекту викласти у редакції статті 11 Закону про інформацію;

у статті 2 "Гарантії свободи діяльності інформаційних агентств" вилучити другий абзац;

додати до законопроекту статтю про охорону права на інформацію. І доповнити статтю про відповідальність пунктами такого плану: несуть відповідальність за необгрунтовану відмову від надання відповідної інформації, за навмисне приховування інформації.

Отож я вважаю, що з такими доповненнями законопроект може бути прийнятий у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутатові Мовчану. За ним виступатиме депутат Осадчук.

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Олександре Миколайовичу і шановні колеги! Ми розуміємо, що таке інформація. Це знання. Той, хто володіє знаннями, той і володіє ситуацією, той і користується із ситуації. І тому не випадково четверту, інформаційну, владу вважають наймогутнішою, бо вона формує свідомість громадян, впливає на неї, вона впливає на загальну Ідеологію держави.

І тому ми мусимо підходити до цього законопроекту дуже виважено, бо вже маємо прецедент із попередніми закотами, які орієнтувалися на ідеальну модель і на ідеальну державу, ідеальну Україну. Через те й трапляються такі рецидиви, як на вчорашньому засіданні, коли ми робили поправки до чинних законів. І ми безкінечно матимемо справу з цими поправками, якщо будемо орієнтуватися тільки на ті загальні ідеальні варіанти законів, які мають такий, можна сказати, ідеальний характер для ідеальної держави, а не для тих обставин, у яких перебуває наш держава.

Із врахуванням ситуації, в якій перебуває Україна, ми змушені внести певні поправки до цього законопроекту. Передусім нам треба думати про безпеку національного інформаційного простору, бо від потужності його залежить і сама могуть держави. Усе те, що чиниться сьогодні в нашому інформаційному просторі, спонукає мене підійти до цього законопроекту з певними застереженнями, тому що тут немає механізму відповідальності, не закладено його, усе, що тут пишеться, може бути і для Великобританії, і для Німеччини. Але ми маємо ситуацію дещо іншу, відмінну від ситуації у Великобританії, Німеччині чи Сполучених Штатах Америки.

Попри все, що там закладено, у законах тих країн є чітка система регулювання. Якщо взяти, наприклад, телебачення Великобританії, чи США, то державних телевізійних каналів там обмаль. Але діяльність усіх інших регіональних, тематичних, проблематичних каналів регламентована, позначена певною регламентованістю Там я в жодному випадку не знайшов би інформації чи дій, які були б спрямовані проти Великобританії чи США. Тобто там є чітка політика. А тут не відображено цієї загальної державної ідеології. І тому я хотів би, щоб у відповідних пунктах було записано про національні, державні інтереси, які мають бути понад усе. А то цим законом, якщо ми його приймемо, знову скористаються ті, хто вже скористався тими "ідеальними" законами, які ми приймали в попередні роки і за якими грабували Україну. Ідеальним був Закон про підприємництво. Але ми створювали такі моделі, які сьогодні потребують уточнень. Ідеальні моделі - для ідеальних ситуацій. А та, що у нас, відмінна від тих, в яких живе світ.

Коли ми тут обговорювали проект Закону про телебачення і радіомовлення, то передбачали і створення певної структури - Національної ради. Я думаю, що потрібна така ж структура і тут. Хай вона буде колегіальною і сформованою не на державних засадах, а на громадських, але щоб вона могла здійснювати національну політику в інформаційній сфері.

Я хочу вам навести кілька прикладів із сфери телебачення. Сьогодні ми маємо чотири загальнонаціональні канали мовлення. Перший канал охоплює 100 відсотків глядацької аудиторії України і зайнятий московською телевізійною компанією "Останкіна". Другий, що також охоплює майже всю глядацьку аудиторію України, зайнятий УТ-1. Третій - охоплює приблизно 80 відсотків глядачів і розділений між УТ-2 та УТ-3 і російською телекомпанією і в практично каналом останньої. Четвертий - створений фактично за рахунок резервних і зворотніх стволів національних радіорелейних ліній, охоплює близько 60 відсотків аудиторії і використовується головним чином американською компанією.

Я все це кажу і наводжу ці приклади тільки для того, щоб застерегти, що цим законом знову скористаються недоброзичливці, не ті, хто хоче сприяти, аби наш інформаційний простір запрацював на наші національні потреби, на нашу національну справу. І тому в кількох пунктах це треба передбачити. Я їх подам окремо в записці і хотів би, щоб вони були враховані при обговоренні другого варіанта. У першому варіанті цей законопроект можна приймати, але з певними застереженнями.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається народному депутату Осадчуку. За ним виступатиме депутат Шевченко.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовності /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Олександре Миколайовичу, шановні депутати! Фігурально кажучи, Верховна Рада давно стала своєрідним інформаційним агентством, що в однаковій мірі позитивно і негативно впливав на суспільну свідомість. Верховна Рада повинна уважно поставитися до розгляду законопроекту про інформаційні агентства. Ідеться про важливий закон, яким ми повинні не тільки регулювати правові відносини, пов'язані із створенням і поширенням інформації на території України. На мій погляд, одне з найважливіших завдань тут - захистити інформаційний простір нашої держави.

Принагідно скажу про таке. Мене дивують поставлені сьогодні доповідачу запитання деяких депутатів, які нібито уболівають за громадянський мир і міжнаціональну злагоду, яка у свою чергу залежить виключно від українського телебачення. І жодним словом ці депутати не згадують, як шельмують Україну засоби масової інформації інших держав, що поширюються у нас, як годують нас різними "утками".

Отож поглянемо на те, як у проекті закону передбачено захищати інформаційний простір України, що є складовою нашої національної безпеки. Ще раз звертаю вашу увагу на те, що час від часу Україна стає жертвою інформаційної агресії,

відвертої дезінформації, розрахованої на довірливих людей. Таких прикладів за роки незалежності - безліч. Часом це робиться у тонкій, завуальованій формі, частіше, вибачте, -з геббельсівським нахабством за формулою: чим більша брехня, тим швидше їй повірять.

У зв'язку з цим потребує розширення стаття 30 проекту про засоби комунікації та порядок їх використання. Якщо в цій статті чорним по білому написано, що державним інформаційним агентствам надається першочергове право на використання засобів комунікації для поширення інформації, яка має особливе значення для держави і суспільства /і це добре/, то тут логічно виникав питання: а як бути з використанням засобів комунікації, до того ж державних, коли по них передається інформація, що спрямована на руйнування держави, іде дезинформація, розрахована на деструкцію, збурення в суспільстві? Само собою зрозуміло, що статтю 30 треба розширити, чітко встановивши норму, за якою державні засоби комунікації не надаються тим агентствам, тій інформації, що може зашкодити національній безпеці, дезінформує суспільство.

Підтримуючи в цілому статтю 34 про право громадян, юридичних осіб, державних органів і органів місцевої влади та самоврядування на спростування дезінформації, пропоную уточнити і доповнити цю статтю. Тут сказано, що спростування здійснюється інформаційним агентством, яке розповсюдило інформацію, що спростовується. Виникає знову ж таки питання: а як бути, коли агентство відмовиться дати спростування? На цей випадок має діяти відповідна правова норма.

Серйозні зауваження, як і депутат Степанов, маю до статті 36 про звільнення від відповідальності, яка в теперішньому варіанті може узаконити безвідповідальність і навіть заохотити дезінформаторів і наклепників. Зачитую окремі норми статті 36, що є кричущим зразком правової двозначності і неохайності. Ось дивіться, тут є така норма: не несе відповідальності агентство, якщо воно поширює інформацію, одержану від інших інформаційних агентств або від засновника /співзасновників/. Так певні агентства можуть спеціально видати інформацію з розрахунком, що вона буде підхоплена іншими агентствами і поширена. Хто ж тоді нестиме за це відповідальність? Або ось таке: агентства не несуть відповідальності, якщо повідомлення в дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим засобом масової інформації з посиланням на нього. Друкується матеріал у газеті, спеціально дезінформаційний. На цей матеріал є спростування в інших газетах. Потім через півроку чи через рік якась газета чи агентство, нехтуючи тим, що вже було спростування, передруковує матеріал піврічної чи річної давності і дає ще раз цю брехню. І за це не несе ніякої відповідальності!

Я вважаю, що такі норми не повинні входити до закону, який має сприяти свободі інформації, котра в свою чергу має об'єднувати та зміцнювати і допомагати розбудовувати демократичне громадянське суспільство.

Я сумніваюся, що цей законопроект можна приймати у першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Шевченку. За ним виступатиме депутат Кияк.

ШЕВЧЕНКО В.Ф., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Фастівський виборчий округ, Київська область/. Замовний головуючий! Шановні колеги! Я виступаю з пропозицією підтримати запропонований законопроект у першому читанні не тому, що він є зразком нашої законотворчості, а тому, що в ньому є нагальна практична потреба. Зразком чи еталоном цей проект і не міг бути. Згадайте, як формувався весь пакет нашого законодавства стосовно інформаційних агентств, преси, радіо й телебачення, на який трипалий час розтягнувся цей процес.

Спершу були закони про засоби масової інформації, про пресу. Потім - два закони про інформагентство. До речі, дуже своєчасні, нормальні, і вони зіграли немалу роль у становленні нашої справи. Далі були, запити про телебачення і радіомовлення. Незабаром будуть положення про Національну Раду, і в цій же сфері діяльності - закон про видавничу справу, "зарубаний" нами у першому читанні , Закон про авторські та суміжні права. А ще - про рекламу і так далі. Тобто - розтяглася і розтягається робота на тривалий час. І, звичайно, в ідеалі варто було, б усе це законодавство приймати в комплексі, враховуючи якісь спільні підходи стосовно державної реєстрації, щодо грошових вборів, режиму оподаткування, взаємовідносин між суб'єктами інформаційної чи всякої іншої діяльності. Очевидно колись це й буде зроблено, а поки що, коли ми вже розтягли в часі прийняття комплексу всього законодавства, маємо приймати і цей

законопроект тому, що на нього чекають.

Тут закладені норми й тих положень, про які я сказав, тобто норми законодавства про засоби масової інформації. банна новизна цього законопроекту полягає в тому, що інформаційні агентства тут розглядаються як суб'єкти інформаційної та підприємницької діяльності. І ось оце двояке прочитання їх і паралелізм чітко проводиться по всьому документу. Хотілося б просити, щоб у процесі його доопрацювання це не було порушено, щоб ця норма і цей підхід були застосовані й витримані до кінця.

Мої конкретні зауваження по структурі запропонованого проекту закону такі. Стаття о визначає суб'єктів діяльності інформаційних агентств, їх називається одинадцять. Однак доки ми дійшли до статті, де визначається статус, цих суб'єктів, то вже половину їх розгубили, забувши дати визначення статусу їх повноважень, сказати, хто такі засновники чи співзасновники. Що таке трудовий колектив, журналістський колектив, хто такий автор або власник інформації. Так що ці статті обов'язково треба ввести при ретельному доопрацюванні, щоб у подальшому при його практичному застосуванні не було якихось непорозумінь між співзасновниками.

У зв'язку з цим хотілося б висловити таке принципове зауваження. Усіх суб'єктів інформаційних агентств можна поцілити умовно на три групи: це, з одного боку, група засновників чи власників, які ініціюють створення інформаційних агентств, з другого боку - споживачі продукції і, нарешті, посередині - всі суб'єкти інформаційної діяльності, які відносяться, власне, до виробника цієї продукції, до інформаційних агентств.

Так от, впадає у вічі перекіс у цей бік. Зрозуміло, що

інформагентства є складним механізмом, їх не можна порівнювати з пресою, радіо, телебаченням /Там усе трошки простіше/. А тут можуть бути різні види продукції: від електронної до чисто простих, друкованих. Однак навряд чи варто вводити таку велику множинність суб'єктів: директор; дирекція, чи керівник; колегія /ну моче, в когось вона буде, а в когось не буде/; трудовий колектив; журналістський колектив /якісь нюанси можуть бути/; просто журналіст; спеціаліст у галузі засобів комунікації, видавець і так далі. Якщо йти цим шляхом, то ми ще багато про що забули. Очевидно, треба застосувати одну норму щодо відносин інформаційного агентства із своїми засновникамиспоживачами. Є керівник, є колектив і є просто працівник. Цю норму, яка, зрештою, закладена в загальне трудове законодавство, треба застосовувати й сюди.

І якщо ми вже вводимо окремого суб'єкта - журналіста, то хотілося б наголосити на вагу цієї специфіки. так, треба було б у тій главі, де говориться про працівника, розшифрувати, хто такий журналіст і якими додатковими правами він наділений.

Хотілося б також попросити пас не зважати на пропозицію міністерства фінансів /її додруковано і роздано/ щодо розділу ІІІ цього законопроекту. Пропонується вилупити абзац про те, що реєстраційний збір, за перереєстрацію не справляється, якщо вона пов'язана зі зміною чинного законодавства України. Мені здається, що тут хтось щось не зрозуміє. Якщо держава змінює законодавство, то, звичайно, за це гроні брати не треба.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Кияку. За

ним виступатиме депутат Мусіяка.

КИЯК Т.Р. Шановний пане головуючий! Шановні колеги! Недаремно в теорії інформації останнє - це нове знання. Кажуть, що кількість інформації няні подвоюється через кожні 8 років. Якщо цей період в Україні триваліший, то все одно ми стоїмо на порозі вимушеної організації інформації, бо нині наші споживачі - реципієнти не лише не встигають переварити її, але й перетворюються на пересичену губку, яка вже не приймає будьяку рідину. А це є також джерелом і причиною соціальної апатії та деградації, бо коли нема поступу - це регрес.

Отже, інформація - прерогатива нашого часу. Коли, як і кому вона буде, належати, це визначатиме силу держави. Тому актуальність даного проекту закону не викликає сумніву, тим більше що він перегукується з багатьма іншими законодавчими актами. Я недаремно в цьому питанні підкреслив той момент, що дефініції в таких законах треба чіткіше розмежовувати. Вкажу лише на окремі аспекти, скажімо, що таке інформаційне агентство. Адже вчорашній власник відеомагнітофона, про якого ми тут говорили автоматично може стати сам по собі інформаційним агентством. Або щодо третього абзацу статті 2 - зміст його семантична не стикується із самою статтею, яка називається "Гарантія свободи діяльності..." Бачите - свободи, а тут мова йде про те, що інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах на те то й те то. Я вважаю, що весь цей третій абзац варто перенести в статтю 5.

Далі. Якщо юридичні мотиви якоїсь статті регламентовано вжечинним законом, то про нього треба говорити. Тому, вважаю, у статті 3 треба обов'язково продовжити: "іншими мовами, що передбачено Законом про мови".

Ще один важливий момент. Дбати про інформаційну безпеку, ми повинні подумати, щоб передати ці інформаційні агентстві у відповідні руки. Вважаю, що стаття 20 повинна бути доповнена принаймні пунктом, де б вказувалося, що Генеральним директором інформаційного агентства має бути громадянин України.

Стаття 34 "Спростування розповсюдженої інформаційним агентством інформації". Ми тут чуємо мотивовані звинувачення агентств, які в чомусь не стикуються з нашою соціальнополітичною орієнтацією. Але це вже відрегульовано інтими законодавчими актами. Вважаю, що другий абзац статті варто доповнити фразою: "Спростування здійснюється згідно з чинним законодавством з правом безкоштовного передруку або тиражування іншими інформаційними агентствами даного спростування".

Далі. Я тримаю в руках Закон про друковані засоби масової інформації і пресу б Україні. Згідно з ним. варто продовжити цей абзац такою фразою: "За оскарженим залишається право звернутися до судової інстанції, якщо він вважає спростування недостатнім". Сьогодні вже говорилося про статтю 36 /пункт 4/7 коли звільняється від відповідальності дане агентство: якщо ці повідомлення є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим засобом масової інформації з посиланням на нього. У зв'язку з цим пригадую отой цікавий і ганебний факт, коли півтора року тому обласна локальна газетка Комуністичної партії "Объективная газета" /Чернівецького обкому/ роздрукувала і передала кожному депутату матеріал про Чикатила, цього нелюда, який нібито був /із статті ленінградської газети/ членом Руху, особисто знайомим з Чорноволом і так далі.

Так ось, вважаю, що це повинно бути законодавчо регламентовано. Пропоную доповнити цей пункт словами: "хоч наше агентство зобов'язане подати авторську думку особи чи організації, честь і гідність яких принизила дана інформація", то про це не сказано в жодному чинному законодавстві.

Отже, ми бачимо необхідність таких регламентацій, бо не тільки ми організуємо інформацію, а й вона організує нас, оскільки ми існуємо в часі, просторі, ноосфері та інформації. Пропоную підтримати цей проект закону в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Мусіяці. За ним виступатиме депутат Васильєв.

МУСІЯКА Б.Л., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Фрунзенський виборчий округ, Харківська область/, Шановні народні депутати! Хочу звернути, вашу увагу на деякі правові аспекти нормативного акта, який ми зараз обговорюємо.

По-перше, щодо структури цього проекту закону. Розділ ІІ називається "Діяльність та статус інформаційних агентств". Про діяльність інформаційних агентств ідеться /зверніть увагу/ у статті 5. Її треба перенести в перший розділ, після першої статті, і вона піде в загальній частині. Тут вона не несе належного навантаження.

Далі. У статті 7 ідеться про статус інформаційного агентства. За змістом же здається, нібито тут іде мова про статут інформаційного агентства. Мені здається, варто поєднати розділ ІІ і розділ ІІІ, назвати тепер уже розділ ІІ "Порядок заснування, державної реєстрації та припинення діяльності інформаційних агентств". Сюди слід перенести статтю 5 /після статті 9/, далі - статтю 6, а потім уже порядок може бути таким, за яким вони йдуть; статтю ж 10, яка називається "Засновник /співзасновник/ інформаційного агентства" варто поставити після статті 12.

Тепер щодо змісту окремих статей цього законопроекту. Стаття 1 називається "Визначення інформаційних агентств". По-перше, тут ідеться не тільки про інформаційні агентства, а й про їх представництва. Це правильно, тому що агентстві можуть мати свої представництва /причому як українські, так і іноземні/ у різних областях, містах України. Але в частині другій цієї статті йдеться про представництва фактично тільки іноземних інформаційних агентств. Значить, треба або зробити дві частини цієї статті - про представництва окремо українських інформаційних агентств, а потім іноземних, або висловитися так, щоб було зрозуміло, що й українські інформаційні агентства можуть створювати свої представництва. Третю частину треба доповнити такими словами: "представництва інформаційного агентства не є юридичною особою, і його керівник діє від імені відповідного інформаційного агентства? Навіть зарубіжні інформаційні агентства. можуть створювати представництва згідно з чинним законодавством, правовий декрет про режим іноземного інвестування у нас, ви знаєте, діє. Там іде мова про те, як створюються і реєструються ці юридичні особи і їх представництва. Звертаю увагу,

що згідно з декретом представництво не може бути юридичною особою. А тут викладено так, ніби це - юридична особа. Повторюю, не може бути юридичною особою.

Маю ще багато конкретних зауважень, але за браком часу зупинюсь лише на одному.

У статті 6 говориться, що інформаційне агентство може виступати як засновник /співзасновник/, бути автором або власником інформації, видавцем /виробником/ матеріалізованої інформаційної продукції, розповсюджувачем і споживачем інформаційної продукції. Звертаю вашу увагу на те, що інформаційна продукція не може бути матеріалізована. Вона може мати хіба що матеріальний носій, матеріальну форму, саки ж ця продукція - духовна...

Усі зауваження передані до комісії, і від імені нашої групи я пропоную в першому читанні прийняти цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Васильєву. За ним виступатиме депутат Алексєєв.

ВАСИЛЬЕВ Г.А. Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые коллеги депутаты! Нет сомнений в том, что не обходимо принимать Закон об информационных агенствах. Но кроме высказанных депутатами замеченый есть ряд других, на которых я хотел бы остановиться.

Первое. Поскольку указанным проектом закона /статья 12/ предусмотрена регистрация информационных агентств как субъектов предпринимательства, в статье 18 следует оговорить, что ликвидация и реорганизация информационных агентств производится также в соответствии с законодательством о предпринимательской деятельности.

Второе. Согласно статье 25 проекта закона "распространителем продукции информационного агентства может быть как само агентство, так и субъект предпринимательства - владелец средства коммуникации".

В соответствии с Законом о телевидении и радиовещании предусмотрен специальный порядок предоставления права телерадиовещания. Поэтому предлагаю статью 25 закона дополнить частью второй, изложив ее в следующей редакции: "В случае самостоятельного распространения продукции по таким средствам коммуникации, как телевидение и радио, информационные агентства регистрируются как телерадиоорганизации с получением специальной лицензии на право ведения".

Следующее. Во второй части статьи 28 сказано, что информационные агентства имеют право на выпуск различной продукции. Предлагаю после слова "различной" записать: "информационной продукции, не запрещенной действующим законодательством".

В первой и второй частях статьи 31 проекта после слова "владелец" добавить "пользователь", так как телерадиоорганизации являются пользователем средств коммуникации. Имеются в виду радио и телевидение на основании лицензии на право пользования каналом вещания.

Уважаемые коллеги! В способности формировать общественное мнение роль информационных источников просто трудно переоценить. Действительно, заказные статьи, которые в последнее время приобретают распространенный характер, можно поставить на один уровень с заказными убийствами, как метко заметил Полторанин. Поэтому в целях усиления ответственности за публикуемые или тиражируемые материалы предлагаю статью 2 проекта закона дополнить словами: "а также информацию, которая допускает ущемление прав и законных интересов граждан; воздерживаться от дачи правовых оценок действия подозреваемого в совершении преступления, от указания на лицо, как на совершившее преступление, до решения суда по этому вопросу; не публиковать материалов, которые раскрывают тактику и методику расследования".

В целом предлагаю проект закона принять в первом чтении.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутатові Алексєєву. Записався на виступ ще один депутат - Роєнко. Я думаю, ми й Роєнку дамо слово на 2-3 хвилини, щоб уже всі виступили. Будь ласка.

АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення, свободи слова та засобів масової інформації /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание на то, что этот законопроект, который мы рассматриваем, не является чем-то экстраординарным. Он регламентирует деятельность примерно полтора десятка субъектов. Тех, которые собирают и распространяют информацию информационных агентств. И единственная задача этого будущего закона -закрыть небольшую правовую брешь, которая имеется в законодательстве нашего государства. Это своего рода кирпичик, из которого мы создаем единое правовое поле.

Я хочу сказать, что при подготовке этого законопроекта наш комиссия максимально учла мнения субъектов, которые будут по нему действовать, то есть представителей информационных агентств. И должен сказать, что мы сделали все, чтобы будущий закон был функционален и полностью деполитизирован.

Но, к сожалению, с этой трибуны прозвучали слова, которые можно оценить либо как непонимание, либо как попытку использовать возможность для тиражирования своих собственных политических взглядов. Спутали, как говорится, Гоголя с Гегелем.

Мы рассматриваем законопроект об информационных агентствах. При чем здесь телевидение? Телевидение регламентируется Законом о телевидении и радиовещании. Прошу

вас не путать. Говорим об агентствах и приводим примеры каких-то там телевизионных агрессий. Давайте отдельно рассматривать этот вопрос.

Я еще раз говорю, что данный законопроект разработан с привлечением квалифицированных специалистов. Многие замечания, которые здесь высказаны, конечно же, совершенно резонны и должны быть учтены. Но учтены при рассмотрении этого законопроекта во втором чтении. А сейчас я прошу вас еще раз внимательно все взвесить, всмотреться в тот проект закона, который лежит перед вами, и при голосовании поддержать его принятие в первом чтении.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутатові Роєнку.

РОЄНКО В.Г., голова колгоспу імені Горького Уманського району /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні товариші! Питання, яке сьогодні розглядається на сесії Верховної Ради, мав надзвичайно велике значення в тому аспекті, що практично інформаційні агентства формують громадську думку не тільки старшого покоління, а й підростаючого. Говорячи про проект цього закону, треба дати оцінку того, що в сьогодні.

По-перше, у своїй абсолютній більшості інформаційні агентства працюють сьогодні кон'юнктурне. Ми критикували це в ті давні часи, нині ж триває те саме. Часто дається необ'єктивна інформація. Навіть диктор, який повинен чітко

викладати події і факти, уже написані або подані йому, починає коментувати по-своєму. А як на мене, коли хочеш прокоментувати, спочатку повідом про факт і подію, а потім уже від себе роби коментарі, оцінки, висновки і, відповідно до цього, доводь свою правоту.

Видається порнографія і пропагується культ насильства. Тому я вважаю, що, приймаючи законопроект у першому читанні, треба зазначити в усіх його статтях, щоб інформаційні агентства своєю пропагандою сприяли оздоровленню суспільства, вихованню нашої молоді.

Вношу пропозицію статтю 28 викласти у редакції, що вже звучала, але не шкодить повторити: "Інформаційні агентства мають право на випуск інформаційної продукції, яка не заборонена чинним законодавством". Там "будь-якої" треба викреслити.

До статті 35 слід внести доповнення щодо відповідальності за розповсюдження порнографії і культу насильства. Це якраз буде співзвучно тому законопроекту, який ми приймали вчора.

Треба також домогтися, щоб в інформаційних агентствах стояло питання про належний рівень підготовки кадрів. Адже коли йдеться про добір і підготовку кадрів на радіо- і телеінформаційні агентства, то передусім повинна бути відповідна дикція. Сьогодні ми бачимо, що навіть це ігнорується. А це ж свого роду виховання.

Я вважаю, що стаття 36, в якій йдеться про звільнення від відповідальності, повинна мати не 7 пунктів, які практично звільняють від усякої відповідальності працівників інформаційних агентств, а лише два пункти - другий і третій. В них мова йде про повідомлення, що "містяться у відповіді на інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації, наданій відповідно до Закону України про інформацію; є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і громадських об'єднань". А пункти 1, 4, 5, 6 і 7 взагалі вилучити із цієї статті.

Ну і побажання нашим інформаційним агентствам. Сьогодні ми повинні прийняти в першому читанні проект даного закону. Але в народі вже кажуть так, що якби не було "Останкіно", то не було б чого дивитися по нашому українському телебаченню і слухати по нашому українському радіо. Зробіть висновки, представники інформаційних агентств. Це вам мінусова оцінка. І вибачте, що я доводжу цю мінусову оцінку через нашу Верховну Раду.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні депутати, прошу всіх сісти на свої місця.

І в доповіді, й у співдоповіді заступника голови комісії, і у виступах депутатів вносилися слушні зауваження, пропозиції і доповнення до. цього законопроекту. Усі депутати, які виступали, висловлювали думку, щоб цей проект закону прийняти в першому читанні, інших думок, немає?

З мотивів голосування слово має депутат Яворінський. Будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги і шановні гангстери пера, як назвав вас депутат Степанов! Ви самі бачите, яка сьогодні розкладка. Цей законопроект різко критикується і справа, і зліва. Для одних - він надто демократичний, для інших - з багатьма правовими дірками. Але я хочу просто звернутися до вас і сказати, якщо хочете: якоїсь мірою і цей проект закону - це тиск на нашу здатність приймати у Верховній Раді нормальні, цивілізовані, радикальні правові рішення. Сьогодні інформаційний простір України абсолютно випав із правового поля. Тому я просто прошу і закликаю вас... Він справді мав багато ахіллесових п'ят, цей варіант проекту закону. Але з ним потрібно попрацювати. Учора ми прийняли два дуже суттєвих документи, і я думаю, що сьогодні ми можемо продовжити цей ряд. Я прошу вас спокійно, розумно подати потім

свої зауваження до цього законопроекту, але сьогодні треба його обов'язково прийняти.

Дякую і вірю, що ви так і зробите.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Немає інших думок?

Ставлю на голосування пропозицію, щоб внесений комісією проект закону прийняти в першому читанні. Прошу всіх депутаті в узяти участь у голосуванні.

"За" - 254. Спасибі. Проект закону прийнято в першому читанні.

Розглядається питання про проект Закону України про внесення змін, доповнень і уточнень до Державного бюджету України на 193". рік. Доповідач - міністр фінансів України Германчук Петро Кузьмич.

Скільки вам часу. 20 хвилин вистачить? Будь ласка.

Прошу уваги!

ГЕРМАНЧУК П.К., міністр фінансів Україна. Шановні народні депутати! Згідно з Постановою Верховної Ради від 1 лютого 1994 року про реалізацію Закону України при Державний бюджет України на 1994 рік уряд подає на ват розгляд проект Закону України про внесення змін, доповнень і уточнень до Державного бюджету України на 1904 рік з урахуванням підсумків його виконання за 3 місяців поточного року.

На виконання вказаної постанови Верховної Ради Кабінет міністрів 4 серпня поточного року направляє Верховній Раді інформацію про внесення змін і доповнень до Державного бюджету

України на 1994 рік, розроблену на підставі поправок до плану економічного і соціального розвитку з урахуванням роботи народного господарства і підсумків виконання бюджету за 1 квартал поточного року.

3 вересня 1994 року Кабінет Міністрів на розширеному засіданні з участю голів обласник, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів розглянув результати виконання Державного і місцевих бюджетів України за перше півріччя 1994 року і прийняв відповідну постанову, в якій викрив наявні недоліки і про рахунки та визначив конкретні заходи і завдання щодо створення необхідних умов для виконання Державного та місцевих бюджетів.

Зокрема, вказаною постановою було зобов'язано міністерства і відомства, уряд Криму, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконком ретельно проаналізувати підсумки роботи всіх галузей, розробити конкретні економічні та організаційно-технічні заходи, спрямовані на зупинення падіння обсягів виробництва, поліпшення фінансового стану; про інвентаризувати розпочаті й оголошені програми соціального розпитку, визначивши конкретні напрями їх пріоритетності та джерела фінансування, посиливши контроль за своєчасним і повним внесенням до бюджетів усіх рівнів податків і зборів та інших обов'язкових платежів, забезпечивши ефективне, за призначенням витрачання бюджетних коптів.

Доречно зазначити, що це був перший за останні два-три роки пре пітний розгляд проекту бюджету, пов'язаний з роботою галузевих міністерств і відомств, їх підприємств і організацій. Найближчих часом у Кабінеті Міністрів практично всі міністерства...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре Кузьмичу, прошу вибачення.

Шановні народні депутати, чи є важливіше питання, ніж те, яке ми розглядаємо? Сядьте, будь ласка. Давайте послухаємо, а потім влаштуємо лікнеп при уточненні окремих статей законопроекту.

ГЕРМАНЧУК П.К. Спасибі. Найближчим часом у Кабінеті Міністрів /я вже повторюю/ практично всі міністерства і відомства прозвітують про стан виконання планів соціально-економічного розвитку кожної галузі та прогнозні показники проекту плану на 1996 рік.

Нам усім треба усвідомити, що від того, скільки часу проведуть із звітами на різних трибунах Мінфін, Мінекономіки, Національний банк, грошей не добавиться і життя не поліпшиться. Гроші з'являється не на вулицях Грушевського чи Банковій і не в кабінетах цих відомств. Вони з'являється безпосередньо на виробництві - на підприємствах, у колгоспах - там, де виробляється продукція. Безперечно, для цього треба створити необхідні умови. Саме в цьому сьогодні уряд, міністерства і відомства вбачають своє головне завдання.

Однак, переходячи до пояснень матеріалів, які вам роздано, хочу зазначити, що, на жаль, як і багато інших хорових рішень, постанова, про яку я вам коротко доповів, практично не виконана, що негативно позначилося на ході виконання як Державного, так і місцевих бюджетів за 9 місяців. Про це я скажу пізніше.

Обсяг консолідованого бюджету держави, на 1994 рік затверджено Верховною Радою щодо доходів і видатків /ви знаєте/ - в однаковій сумі, 418 трильйонів карбованців. Проте показники функціонування економіки, які характеризуються значним спадом виробництва та інфляцією, свідчать про невідповідність тих макроекономічних показників, які покладено а осипну прогнозу економічного і соціального розвитку на 1994 рік, Бракованих при формуванні бюджету цього року.

Тільки внаслідок спаду виробництва та зменшення обсягів надання послуг, перевезень до бюджетів усіх рівнів не надійшло більш як 52 трильйони карбованців. За 9 місяців цього року обсяг валового внутрішнього продукту більш як у 2 рази перевищив обсяг, який прогнозувався, а в реальному вимірі він зменшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 20 відсотків. Темпи інфляції перевищили раніше прогнозовані розміри. Внаслідок цінового фактора різко зросли вартісні показники розвитку економіки і відповідно надходження податків, а також більшою мірою зросли потреби в додаткових бюджетних коштах.

Слід відверто сказати, що значне недовиконання доходів бюджету є наслідком не тільки різкого спаду виробництва в народному господарстві, а й недоліків у здійсненні податкової політики, бюджетному плануванні, а також здійсненні контролю за повним надходженням до бюджету податків.

У поточному році до державного бюджету не були залучені неподаткові доходи загальною сумою понад 50 трильйонів карбованців, які згідно із Законом України про Державний бюджет України на 1994 рік передбачалося спрямувати в доход бюджетів усіх рівнів. Зокрема, це 7,2 трильйона карбованців від продажу військового майна, 17,4 трильйона карбованців від плати за транзит нафти, газу, аміаку через територію України, оскільки кошти від транзиту газу спрямовувалися на здешевлення газу, що споживається населенням, житлово-комунальними господарствами, бюджетними установами. Що ж до доходів від плати за транзит нафти й аміаку, то коштів, які надходять за угодами з постачальниками, достатньо лише на покриття експлуатаційних витрат підприємств, що обслуговують трубопровідний транспорт.

Не були залучені до державного бюджету і 10 трильйонів карбованців різниці в ціні на газ, що пов'язано із встановленням ціни на природний газ, який відпускається підприємствам Міністерства промисловості, Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії; 16 трильйонів карбованців, які передбачалося одержати у вигляді компенсації коштів за міжурядовими угодами і які згідно з рішенням уряду були спрямовані на створення державного запасу уранового концентрату; 3,5 трильйона карбованців, недоодержаних

через неповне виконання додаткових заходів, спрямованих на збільшення реалізації через торговельну мережу лікеро-горілчаних виробів та м'ясо-молочних продуктів.

Значні суми податків не надходять своєчасно до бюджету у зв'язку з їх приховуванням та через низьку платіжну дисципліну. За станом на 1.11.1994 року сума несплачених платежів /недоїмки/ становила більше п'яти трильйонів карбованців. Практично більш як на 70 процентах перевірених підприємств виявлено порушення податкового законодавства, до бюджету при цьому податкове нараховане більше 12 трильйонів карбованців.

Крім того після затвердження бюджету Верховною Радою та урядом було прийнято ряд рішень щодо додаткового виділення бюджетних асигнувань для різних секторів економіки, що значно змінило як обсяги, так і структуру видаткової частини бюджету, а саме: рішення щодо подолання кризового стану в агропромисловому комплексі /26 трильйонів карбованців/; на додаткові витрати держави для закупівлі основних видів сільгосппродукції /52 трильйони карбованців/, на врегулювання оплати праці в соціально-культурних закладах /понад 7 трильйонів карбованців/; на проведення виборів /1,8 трильйона карбованців/; на здійснення заходів щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості/ понад 6 трильйонів карбованців/; на придбання палива для підприємств електроенергетики /9,3 трильйона карбованців/; на збільшення дотації Держвуглепрому /10 трильйонів карбованців/. Усього видатки, які не були враховані в державному бюджеті під час його затвердження, становлять понад 115 трильйонів карбованців.

Згідно з коригуванням бюджетних показників на підставі наведених та інших змін за дев'ять місяців поточного року

обсяг консолідованого бюджету становив по доходах 460 трильйонів карбованців, по видатках - 567 трильйонів карбованців з дефіцитом у 107 трильйонів карбованців, або 10 процентів до уточненого валового внутрішнього продукту.

Державний бюджет по доходах визначено в сумі 339 трильйонів карбованців і по видатках - 446 трильйонів, тобто весь дефіцит бюджету передбачено в державному бюджеті. На місцеві бюджети дефіцит не перекладається.

Однак слід зауважити, що коли врахувати всі зміни, доповнення і уточнення, то загальна потреба в бюджетних коштах для фінансування передбачених за планом економічного та соціального розвитку заходів на 1994 рік становитиме 652 трильйони карбованців. Перевищення видатків над доходами становить 192 трильйони карбованців.

На сьогодні єдиним реальним, підкреслюю, -єдиним реальним джерелом фінансування покриття бюджетного дефіциту є лише кредити Національного банку, розмір яких обмежений кредитною стелею, обчисленою Національним банком виходячи а валового внутрішнього продукту.

У зв'язку із цим передбачається фінансування лише першочергових витрат, а саме: на виплату заробітної плати, пенсій, стипендій, державної грошової допомоги, харчування, медикаменти. Такі обмеження у фінансуванні витрат з державного бюджету здійснюються практично з початку поточного року.

Відносно затвердженого Верховною Радою Державного бюджету на 1994 рік доходи уточненого бюджету збільшилися лише на 5 трильйонів карбованців, а видатки - на 111 трильйонів, відповідно консолідованого бюджету - на 42 трильйони карбованців і 149 трильйонів карбованців.

Збільшення доходів відбувається за рахунок податку на добавлену вартість, податку на доход підприємств та організацій, прибуткового податку з громадян, видатків - у зв'язку з додатковими витратами на соціальний захист населення /11 трильйонів карбованців/, на фінансування соціально-культурних закладів /31 трильйон карбованців/, на фінансування держконтракту /59 трильйонів карбованців/ та деякі інші.

Розрахунки стосовно змін у розрізі окремих доходних джерел та видів витрат, а також структурні зміни доходів і видатків проекту бюджету, пояснювальна записка вам роздані. Якщо будуть конкретні запитання, я спробую дати на них відповідь.

Декілька слів про стан виконання на сьогодні за десять місяців поточного року. Консолідованій бюджет України за січеньжовтень виконано по доходах у сумі 360,7 трильйона карбованців, що становить 86 відсотків до річних показників затвердженого бюджету. Видатки консолідованого бюджету України профінансовано в сумі 430 трильйонів карбованців, або 103 відсотки до річних призначень. Доходи державного бюджету за січень-жовтень становили 234 трильйони карбованців, або 66 відсотків до затвердженого бюджету на рік. Видатки державного бюджету в січні-жовтні становили 321 трильйон карбованців, що дорівнює 94 відсоткам до річних призначень.

Дня покриття касового розриву між обсягом профінансованих, невідкладних заходів і надходженням доходів до державного бюджету залучено кредити Національного банку України в сумі 107,9 трильйона карбованців. Крім того кредитні ресурси Національного банку України на загальну суму 15 трильйонів карбованців залучалися для надання міністерствам та відомствам урядового кредиту фінансової стабілізації економіки.

Повернуто кредитів Національному банку України на суму 5,7 трильйона карбованців. Беручи до уваги зазначене, загальна сума кредитів /з урахуванням повернутих/, отриманих Міністерством фінансів у Національному банку України за станом на 1 листопада цього року, становить 117 трильйонів карбованців, що дорівнює 71,3 граничного розміру первинної кредитної емісії на кінець четвертого кварталу цього року, встановленого постановою Верховної Ради України від 23 вересня цього року.

Відповідно до статті 5 Закону України про Державний бюджет України на 1994 рік надано субвенції областям на загальну суму 12,9 трильйона карбованців, або 78 процентів від передбаченого в бюджеті.

Доходи бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за січень-жовтень цього року становили 135 трильйонів карбованців, а з урахуванням субвенцій та коштів, одержаних за взаєморозрахунками, -154,5 трильйона карбованців, що становить відповідно 155,5 і 139,7 процента до річних призначень.

Значне перевиконання показників доходної частини бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, особливо порівняно з аналогічними показниками консолідованого бюджету України, пояснюється зарахуванням до них протягом поточного року 17,6 трильйона карбованців коштів, які мали надійти до державного бюджету. За станом на 1 листопада цього року із зазначеної суми шляхом взаємних розрахунків повернуто до державного бюджету понад о трильйонів карбованців. Решта коштів - це борг місцевих бюджетів державному бюджету. Найбільші суми заборгованості мають Харківська, Миколаївська області, місто Севастополь.

У той же час залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів на 1 листопада становили 19,2 трильйона карбованців, або 14 відсотків де загальної суми фактичних за цей період видатків. Наприклад, у Харківській, Запорізькій областях, місті Києві вони сягнули понад 2 трильйони карбованців.

Окремі місцеві органи влади на порушення Закону про Державний бюджет України на 1994 рік прийняли рішення про те, щоб залишити у своєму розпорядженні більшу, ніж передбачено законом, частку загальнодержавних податків і зборів. Так, у Харківській області податок на добавлену вартість та податок на доходи підприємств і організацій загальнодержавної власності на підставі розпорядження представника Президента повністю відраховувалися установами банків до бюджету області замість передбачуваних статтею 4 Закону про Державний бюджет

відрахувань у розмірах відповідно 20 та 50 відсотків. Повністю, замість 50 відсотків, відраховувалися до бюджету області надходження від прибуткового податку з громадян. Надходження від акцизного збору відраховувалися до бюджету області в розмірі 50 відсотків, тоді як законом передбачено 20 відсотків.

Харківська обласна Рада народних депутатів до цього часу не затвердила нормативів відрахувань від загальнодержавних податків. Харківське обласне управління Національного банку не тільки не забезпечило здійснення контролю за дотриманням установами комерційних банків області затверджених Верховною Радою нормативів відрахувань, а навіть не довело до них лист Міністерства фінансів та Національного банку про зарахування частини загальнодержавних податків до місцевих бюджетів області. Частково із зазначеної причини відрахування від загальнодержавних податків і зборів до бюджетів районів та міст Харківської області проводилися установами банків на підставі рішень районних та міських Рад народних депутатів у розмірах, які значно перевищують нормативи 1994 року. За станом на 1 жовтня 1994 року до бюджету Харківської області зараховано майже 5 трильйонів карбованців, які мали надійти до державного бюджету.

На жаль, такі випадки є непоодинокими. Не виконує взятих зобов'язань перед державним бюджетом, передбачених угодою, і уряд Автономної Республіки Крим. На сьогодні заборгованість Криму державному бюджету становить близько 2 трильйонів карбованців.

Враховуючи надзвичайно складну ситуацію, що склалася з виконанням Державного бюджету, Міністерство фінансів вважає за необхідне сконцентрувати наявні ресурси бюджетних коштів, невикористані залишки державних позабюджетних та галузевих фондів для фінансування найбільш пріоритетних напрямів, якими є сьогодні: закупівля палива для атомних та теплових електростанцій; виплата пенсій і допомог найбільш вразливим верствам населення; обслуговування державного зовнішнього боргу /насамперед за енергоносії, з метою недопущення перебоїв у постачанні нафти, газу в зимовий період та повного забезпечення весняно-польових робіт/.

Особливу увагу Міністерство фінансів приділятиме здійсненню заходів, спрямованих на вдосконалення управління наявними коштами бюджету, які знаходяться на рахунках міністерств, відомств, підприємств, установ і різних фондів. Вони нині становлять суму від 40 до 50 трильйонів карбованців. Це склалося внаслідок розпорошення бюджетних ресурсів по численних рахунках установ і організацій. Немає також належного контролю за комерційними банками з боку Національного банку, на який покладено організацію касового виконання бюджету.

Матеріали переважної більшості перевірок з питань дотримання комерційними банками порядку касового виконання бюджету, проведених у третьому кварталі цього року, свідчать про численні доручення, внаслідок яких бюджетні кошти несвоєчасно зараховуються на рахунки Міністерства фінансів, місцевих фінансових органів, міністерств, бюджетних установ і закладів.

Несвоєчасне зараховування коштів виявлено у 887 випадках. Допускаються також випадки невиконання комерційними банками розпоряджень податкових інспекцій про стягнення штрафів за порушення встановленого порядку виконання бюджету.

Шановні народні депутати! Поданий урядом проект змін і уточнень показників Державного бюджету України на 1994 рік враховує внесені поправки до Плану економічного і соціального розвитку на поточний рік, результати роботи народного господарства і підсумки виконання бюджету за 9 місяців поточного року.

Підсумки роботи за 10 місяців свідчать про деякі зміни в економіці країни, що дає підставу для перегляду зроблених раніше оцінок щодо доходів та витрат державного бюджету. Про це вам доповість голова Комісії Верховної Ради України з питань бюджету.

Нестабільність економіки, невідповідність фактичному стану справ більшості макроекономічних показників, прийнятих при формуванні Плану економічного і соціального розвитку, диктує, щоб до статей доходів і видатків періодично та оперативно вкосилися корективи. Таке коригування дає змогу реально оцінити можливості надходження доходів і визначити в умовах обмеженості фінансових ресурсів найбільш пріоритетні напрями бюджетних асигнувань.

Проте нинішня практика, коли уточнення бюджетних призначень із зазначених причин можуть прийматися виключно Верховною Радою, не дає можливості своєчасно реагувати на зміни, що відбуваються в економіці. Доводку до вашого відома, то

в цьому році більше десяти разів Міністерство фінансів, фінансові органи уточнювали показники Плану соціального і економічного розвитку, але наші розрахунки не могли бути реалізовані, г скільки не були схвалені Верховною Радою.

З метою оперативного вирішення цих питань уряд вважав би за доцільне надати йому право проводити уточнення показників державного бюджету, а також взаємовідносин державного бюджету з бюджетами усіх рівнів, не змінюючи розміру дефіциту державного бюджету відносно обсягу валового внутрішнього продукту. Такі уточнення, ми вважаємо, могли б попередньо погоджуватися з Комісією з питань бюджету з наступними звітами перед Верховною Радою щоквартально, за 9 місяців і по закінченні року. До речі, за таким принципом працюють у Білорусі.

У мене все. Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Дмитре Кузьмичу. Шановні депутати! Перед тим як оголосити перерву, давайте визначимо, скільки часу відведемо на запитання.

/Шум у залі/.

30 хвилин? Прошу проголосувати дану пропозицію.

"За" - 247. Прийнято.

А тепер прошу записатися на запитання. Будь ласко, увімкніть монітор. Давайте запишемося на запитання і підемо на перерву. Будь ласка, записуйтесь. Досить, спасибі.

Оголошується перерва на 30 хвилин.