ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 15 вересня 1994 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Прошу всіх сісти на місця і підготуватися до реєстрації. Прошу увімкнути систему "Рада".

У залі зареєструвався 291 депутат. Заради об'єктивності я скажу, що чимало людей просто не встигає адаптуватися до ситуації. Я бачу деяку метушню в залі. Давайте ще раз, для об'єктивності, зареєструємось, але цього ми не будемо практикувати надалі. Хвилинку зачекайте, будь ласка, хай всядуться всі. Приготувалися. Увімкніть систему "Рада".

У залі зареєструвалися 303 депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Нам залишилося розглянути два питання. Перше - про міністра закордонних справ і друге - про комісію для підготовки питання про ситуацію в Криму. Під час перерви всі мали змогу висловитися щодо цих питань і прийняти відповідні рішення. Тому я просив би Секретаріат передати висновки комісій сюди, щоб видно було, яка комісія яку позицію відстоює.

А тим часом надаю слово для представлення кандидатури на посаду міністра закордонних справ Борису Іллічу Олійнику, голові комісії.

Прошу.

ОЛ1ЙНИК Б.І., голова Koмісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Запорізький виборчий округ, Запорізька о6-ласть/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! На ваш розсуд і на ваше затвердження в статусі міністра закордонних справ пропонується кандидатура Геннадія Йосиповича Удовенка.

Ми вже подали документа в установленому порядку. У вас є "об'єктивка" сподіваюся. Треба мені щодо нього доповідати особисто?

Отже, він віддав дипломатичній роботі 35 років. Працював постійним представником України при Організації Об'єднаних Націй, пройшов шлях від аташе до кандидата в міністри нині. Від себе можу додати: я знаю Геннадія Йосиповича 20 років, з часу, коли відбулася 30 сесія Генеральної Асамблеї ООН, де працював з ним разом. Відтоді доброзичливо стежу за його діяльністю. Користується авторитетом і повагою не лише, в нашій державі, а й серед чільних представників закордонних відомств солідних держав.

До позитиву Геннадія Йосиповича можна віднести й те, що він прийшов від землі - три роки працював головою колгоспу.

За нинішньої ситуації, коли нас часто обдурюють в економічних питаннях, це, я думаю, важливим штрихом додається до його позитивного послужного списку.

Геннадій Йосипович - чоловік чіткий, висококласний кар'єрний дипломат, пройшов добру школу ще в давні часи, його кандидатуру розглянуто комісіями, у тому числі й нашою, а також фракціями. Отже, він пройшов усі кола вашої перевірки.

Якщо б мені дозволили, я б усе-таки побажав Геннадію Йосиповичу, окрім інших завдань, які стоять перед ним, себто берегти наші національні інтереси, які завершуються нашою національною безпекою, ще й активізувати нашу діяльність щодо зняття ембарго із Сербії, оскільки вже готуються документи, щоб ми не пасли задніх, і поглянути на Ірак, оскільки навколо нього точаться теж розмови і відбуваються дії, що свідчить об тім, що небавом, напевне, будуть послаблення і щодо Іраку. Щоб ми теж не опинилися у хвості подій.

У мене все. Геннадій Йосипович до ваших послуг.

ГОЛОВА. Борисе Іллічу, можливо, у депутатів до вас будуть запитання? Є запитання від першого мікрофона. Будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав .людини, національних менших і міжнаціональних відносин /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Борисе Іллічу! У мене є запитання до Геннадія Йосиповича, але є і до вас. Скажіть, будь ласка, як ви як

голова комісії розцінюєте нинішній статус нашого міністра закордонних справ? Власне кажучи, йому надано звичайний, нормальний ранг міністра з однією відмінністю: він, порівняно з іншими, ще повинен пройти і наше парламентське чистилище.

Отже, закордонні справи. Сюди входить і величезний пласт економічних проблем. Сьогодні ми маємо хаотичну ситуацію в тому плані, що кожне міністерство укладає якісь угоди і таке інше. Чи готова ваша комісія і чи готові ви як голова цієї комісії до того, щоб усе-таки статус міністра закордонних справ молодої держави, яка тільки вписується у світове співтовариство, піднести на рівень набагато вищий порівняно з рядовим міністром?

ОЛІЙНИК Б.І. Я абсолютно згоден з вами, Володимире Олександровичу, оскільки це один з тих міністрів, який визначає наш національний профіль у світовому співтоваристві. І його статус має бути підтриманий авторитетом і Верховної Ради, і Президента. Зрозуміло, що він як міністр діятиме в рамках тих директив, які вироблятимуться нами в плані наших засад зовнішньої політики. Але статус його має бути утверджений на найвищому рівні.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Рада України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Романський виборчий округ, Сумська область/. А думаю, что Владимир Яворивский мастер на такие экспромты. И если его послушать, то надо отбросить Конституцию, где определены перечень, уровень и значимость министров, которые проходят через чистилище парламента. Он просто вас провоцировал. Вы нормально представили кандидатуру, и мы поддержим Удовенко. Спасибо. /Оплески/.

ОЛІЙНИК Б.І. Я думаю, що запитання законне, тому що наша держава молода і, природно, міністр, який весь час на видноті світового співтовариства, мав бути на належному рівні.

ГОЛОВА. Ще є запитання до Бориса Ілліча? Будь ласка, другий мікрофон.

ВІТОВИЧ О.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. Борисе Іллічу! Коли ми обговорювали кандидатуру Удовенка на засіданні нашої комісії, було багато думок і багато дискусій. І неодноразово висловлювалися міркування про те, що були недоліки у співпраці відповідної комісії Верховної Ради минулого скликання з нашим міністерством закордонних справ. Чи є у вас у контексті цієї кандидатури якісь нові

думки з цього приводу? Це перше запитання.

І друге. Чи не вважаєте ви, що найближчим часом і вашій комісії, і міністерству потрібно було б зайнятися ще однією дуже, на мою думку, важливою проблемою, яку ми упустили.

Ви знаєте, що свого часу, холи комісію очолював Дмитро Павличко, ще за Леоніда Макаровича Україна зробила одну неприпустиму стратегічну помилку. На території сусідньої держави 14 армія три місяці, як-то кажуть, висіла в повітрі, її ніхто "не підбирав". Росія цілком логічно чекала від нас кроку. Ви знаєте, там же поруч Одеський військовий округ. А пізніша ситуація неодноразово змінювалася, але, як ви знаєте, керівництво сусідньої Молдови теж не заперечувало свого часу, щоб українські підрозділи буди введені до складу миротворчих сил у Придністров'ї. Чи не вважаєте ви, що це друга, на мою думку, дуже важлива проблема /бо там зараз ситуація знову змінюється/, яка потребує негайного вирішення?

Дякую.

ОЛІЙНИК Б.І. Дякую вам за запитання. Я почну відповідь з останнього. За правилами нашого цехового письменницького кодексу я не буду рецензувати дії свого попередника. Одначе і коли я не був депутатом, то з приводу Молдови говорив, що не можна так робити: поставити два бронетранспортери і не пускати ні туди, ні туди. А між іншим, у Молдові загинуло /я не буду називати цифру, її треба перевіряти/ дуже багато українців. /Нещодавно був у мене Олександр Бут, він назвав цю цифру/. І тому що ми позбавлені інформації, очевидно, так мляво і діяли. Вважаю, що кожна держава, котра поважав себе, повинна захищати своїх співвітчизників і не зважати навіть на те, що ЇЙ буде зроблено зауваження щодо ледве

чи не втручання у внутрішні справи. Це наше законне право - захищати своїх земляків, де б вони не були.

Щодо співпраці з новим міністром. Коли почала працювати наша комісія, то з тим міністром у нас були нормальні стосунки. Тим паче з Геннадієм Йосиповичем. З ним у нас будуть, я вас запевняю, дуже тісні контакти, бо й він сам зобов'язався приходити на засідання нашої комісії й інформувати, коли інформація запізнило даватиметься в установленому порядку.

ГОЛОВА. Чи з ще запитання до Бориса Ілліча? Третій мікрофон.

ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Тисменицький виборчий округ, ІваноФранківська область/. Українська республіканська партія.

Шановний голово комісії! А просто користуюся тим, що ви зараз на трибуні, бо моє запитання до вас як до голови комісії, а не до майбутнього, сподіваюся, міністра закордонних справ. Ви як однокурсник славної пам'яті Василя Симоненка знаєте його заповіт і відомий вірш "Курдському братові". Я хотів би, щоб у своїй зовнішній політиці ваша комісія не забувала надавати підтримку тим народам, які борються за свободу, тим паче, що ми знаємо, що таке боротьба свободу. А зараз курдський народ у дуже важкому становищі.

ГОЛОВА. Борисе Іллічу, я думаю, що ви не будете відповідати на це запитання, воно не зовсім конкретно стосується...

ОЛІЙНИК Б.І. Розумію ваше запитання, але справа делікатна і кожне слово, яке звучить тут в ефір, конвертується всіма засобами "мас медіа".

ГОЛОВА. Дуже правильно. Тому треба допомагати всім чесним народам, які борються за справедливість, і діяти в межах міжнародних угод і документів.

дякую, Борисе Іллічу, сідайте, будь ласка.

ОЛІЙНИК Б.І. Дякую.

ГОЛОВА. Геннадію Йосиповичу, вам слово. Регламент - 10-15 хвилин.

УДОВЕНКО Г.Й., виконуючий обов'язки міністра закордонних справ України. Шановний Голово Верховної Ради! Шановні депутати! Незважаючи на свій досвід дипломатичної .діяльності, я вперше виступаю з цієї трибуни і дуже хвилююся. Прошу вас урахувати цей фактор при розгляді моєї кандидатури на важливу для нашої держави посаду міністра закордонних справ.

Розгляд моєї кандидатури в комісіях /а мене "пропустили" майже через усі комісії/, у фракціях /учора - в Комуністичній фракції, сьогодні - у групі аграріїв/ свідчить про те, що Верховна Рада надав винятково важливого значення принципам, засадам зовнішньої політики нашої держави та методам її втілення в життя, тобто тому, як буде працювати в сучасних умовах міністр і Міністерство закордонних справ.

Хочу одразу наголосити, повторюючи слова нашого Президента, які поділяю, що "зовнішня політика України залишиться передбачуваною і виваженою, базованою на тих основоположних документах, які прийняті за останні роки". Ідеться передусім про Основні напрями зовнішньої політики України, які були схвалені попередньою Верховною Радою в липні 1993 року. Цей документ а різних причин критикувався, часто справедливо, але основні його положення залишаються в силі і, вважаю, повинні бути основою зовнішньополітичної доктрини України. Головне завдання нині провести ретельний аналіз того, що зроблено за три роки, з'ясувати причини прорахунків і недоліків і чітко окреслити орієнтири на майбутнє.

Зовнішня політика України водночас потребує модифікації, розстановки нових акцентів у пріоритетах. Передусім її необхідно пристосувати до сьогодення, тобто до актуальних політичних реалій, а на їх базі прогнозувати її майбутній курс. По-друге, нашу політику слід активізувати і прагматизувати, тобто сконцентрувати увагу на реалізації досягнутих домовленостей та підписаних угод, а також зосередитися на тих аспектах зовнішньополітичної діяльності, які дають безпосередню віддачу - як політичну, так і економічну. По-третє, за моїм переконанням,

зовнішня політика держави повинна бути єдиною, позапартійною, деідеологізованою. Вона не може знати ані правих, ані лівих, ані центру, її головним і, по суті, єдиним завданням в захист інтересів держави. І я просив би Верховну Раду підтримати нас. Ми повинні говорити однією мовою, коли маємо справу з втіленням у життя нашого зовнішньополітичного курсу, який прийнятий Верховною Радою.

Хотів би тут окреслити основні пріоритети нашої зовнішньої політики на сучасному етапі, продиктовані національними інтересами та розкладом політичних сил у нашому регіоні, в Європі та світі.

Перши пріоритет - Росія. Хочу детальніше зупинитися на проблемі українсько-російських відносин. Від її розв'язання великою мірою залежить майбутнє нашої держави, перспективи зміцнення стабільності і безпеки на всьому європейському континенті. Навколо цього питання ведуться гарячі дискусії, у ході яких воно виросло до таких розмірів, що вже здається неможливим для вирішення. Насправді ж проблема українськоросійських відносин значно простіша, ніж її уявляють деякі політики.

Росія і Україна в членами міжнародних організацій як незалежні держави. Ні Україна, ні, сподіваюсь, Росія не мають намірів порушувати взяті на себе міжнародні зобов'язання.

Наша позиція відносно Росії проста, чітка і зрозуміла. Хочемо нормалізувати відносини з Росією, розвивати їх, хочемо найтіснішої співпраці, але як рівний з рівним і вільний з вільним. Думаю, в Росії теж це розуміють і підуть на нормальне цивілізоване партнерське співробітництво з Україною. Про це йшла мова під час моєї недавньої зустрічі з міністром

закордонних справ Росії Андрієм Козирєвим. Якщо ми ставимо, і ви з цим погодитеся, як пріоритет нормалізацію наших відносин а Росією, то я зробив перший крок. Моя перша зустріч як виконуючого обов'язки була з міністром закордонних справ Російської Федерації.

Відносини з Росією ускладнюються тим, що досі не маємо з нею державного договору. Листопадовий 1990 року договір України з Росією /до речі, перший міждержавний договір суверенної України/ укладався ще за часів існування Радянського Союзу і не може повністю відповідати сучасним реаліям. Думаю, а підписанням нового договору /а хотілося б, щоб це сталося вже незабаром/ українсько-російські відносини почнуть поступово нормалізуватися.

Усе, що було сказано про економічні зв'язки і співробітництво з Росією, однаковою мірою стосується також інших колишніх радянських республік. І це - другий пріоритет. У цьому напрямі є великі можливості взаємовигідного і всебічного співробітництва, звичайно, на зовсім нових засадах. Хіба ми можемо бути задоволені, скажімо, нашими відносинами з Грузією? От я одержав перший звіт нашого посла в Грузії, мені було прикро: ніяких відносин немає. Усе порушено, відносини - на нулі. Вони ж колись були. Ви пам'ятаєте, які в нас були відносини з Грузією, а сьогодні немає нічого.

Є вже, правда, певні зрушення. Можна із задоволенням говорити сьогодні про візит державної делегації на чолі з міністром промисловості України Голубченком у Казахстан і Узбекистан. Підписано угоди про торгово-економічне співробітництво. Хочу підкреслити, що ці угоди вже враховують вимоги ГАТТ - організації по тарифах і торгівлі, яка знаходиться в Женеві. Де перший такий доробок, коли ми з державами - членами СНД підписали договори про торгово-економічне співробітництво відповідно до міжнародних вимог і стандартів.

Взагалі я хотів би сказати, що ми сподіваємось на тісну співпрацю з Міністерством зовнішніх економічних ,зв'язків. Міністр енергійний, готовий до співпраці. Нам немає чого ділити, цим двом міністерствам, і будемо разом працювати.

Але все сказане не означав, що ми мусимо припинити наше співробітництво на Заході - і з близькими, і з далекими партнерами.

Важливим пріоритетом нашої зовнішньої політики вважаю налагодження тісного співробітництва з країнами ЦентральноСхідної Європи. Тепер у цих країнах усе більше зростав інтерес до співробітництва із східними сусідами, в тому числі з Україною.

Слід зазначити, що з цими країнами, тобто з країнами Центрально-Східної Європи, протягом останніх двох з половиною років підписано багато угод, у тому числі й про економічне співробітництво, налагоджено політичні, культурні та інші контакти. Проте в цілому стан відносин не можна назвати задовільним. Це спричинено рядом негативних факторів як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, які ми повинні найближчим часом усунути. Першочерговим завданням нашої політики в цьому регіоні є практична реалізація підписаних угод та активізація торгове-економічного співробітництва.

Окремо хочу сказати про політику на західному напрямі. Одразу ж після проголошення незалежності Україна сконцентрувала свої політичні зусилля на встановленні широкомасштабних відносин із Заходом. Багато в цьому напрямі вже досягнуто, особливо в політичній галузі, і знижувати тут дипломатичну активність нам не можна, ми будемо її продовжувати і нарощувати, особливо з тими партнерами, які йдуть на реальне співробітництво, такими, як Сполучені Штати Америки, Німеччина, Канада та інші. Слід, однак, реально оцінювати як теперішній стан відносин із Заходом, так і перспективи їх розвитку.

Процес формування наших відносин був дуже складним. Лише останнім часом у ставленні до нас провідних західних країн намітилися позитивні зрушення, але поки що непевні.

Важливим і нелегким зовнішньополітичним завданням України є досягнення остаточного перелому в розвитку відносин із Заходом. Без цього нам буде дуже важко подолати теперішню економічну кризу і зайняти належне місце на світовій політичній арені.

Важливим здобутком зовнішньої політики України за три роки незалежності треба вважати встановлення контактів з низкою географічне віддалених регіонів, зокрема з країнами АзіатськоТихоокеанського регіону, Перської затоки, Африки, Латинської Америки. У цих регіонах перед Україною відкриваються широкі перспективи взаємовигідного співробітництва, і ми не можемо їх змарнувати.

Взагалі дуже важливим і перспективним завданням вважаю розробку силами Міністерства закордонних справ та інших заінтересованих відомств науково об?рунтованої цілісної концепції регіональних підходів у нашій зовнішньополітичній діяльності. Тобто не просто працювати, скажімо, з країнами Близького Сходу, а мати концепцію, розуміти, в чому полягають наші національні інтереси в тому чи іншому регіоні. Мати якусь стратегію, відповідно до якої ми будемо вирішувати тактичні завдання.

Ефективність зовнішньополітичної діяльності великою мірою залежить від внутрішньої соціально-політичної та економічної ситуації в країні. Поки Україна не вийде /чи хоча б не почне впевнено виходити/ з економічної кризи, поки не будуть

вирішені найбільш пекучі соціальні проблеми і не стабілізується політичне становище, доти інші держави будуть ставитися до нас з упередженням, обмежуватимуть з нами співробітництво. Кожен хоче мати справу з надійним і передбачуваним партнером. Такою в сувора дійсність, і нікуди ми від цього не втечемо.

У такій важкій ситуації дипломатія покликана відіграти важливу роль. Країні, ізольованій від решти світу, подолати економічні, соціальні та політичні труднощі майже неможливо. Чим ширше співробітництво з іншими державами зуміємо зав'язати, тим швидше і впевненіше подолаємо кризу. Але, щоб цього добитися, наш дипломатія мусить бути активною та ініціативною, мусить рішуче долати інертність, яка ще в ній спостерігається.

І ще для цього в державі має бути сильне Міністерство закордонних справ, яке повинно відігравати відчутну роль єдиного загальнодержавного координатора зовнішньополітичної діяльності. На мов переконання, неможливо говорити про активну цілеспрямовану зовнішню політику держави, якщо в ній цією справою займаються щонайменше двадцять міністерств. Так не годиться. Якщо хочемо стати цивілізованою країною, мусимо усвідомити: на міжнародній арені Україна має говорити одним голосом і проводити єдину політику. А то часом складається враження, що ставлення до Міністерства закордонних справ ще й досі перебуває у стадії розуміння його ролі як чогось лише представницького і бутафорського - як це було за старих часів.

"Праця єдина з недолі нас вирве", - писав колись Борис Грінченко. Ці слова повинні стати життєвим кредо кожного громадянина України, в тому числі й працівників дипломатичної служби. Ми не маємо змоги утримувати великі представництва за кордоном та великий апарат у Міністерстві закордонних справ, як це личило б п'ятдесятимільйонній європейській державі. Тому кожен дипломат повинен сьогодні працювати з подвоєною енергією, не шкодуючи часу і сил. Дипломатична служба - це передусім виконання державного обов'язку на високому професійному рівні. Хто цього не усвідомлює, тому не може бути в ній місця. Такого принципу я буду суворо і послідовно дотримуватися /зрозуміло, якщо ви мене на цю посаду затвердите/.

Ще одна з найважливіших проблем, яка постава сьогодні перед зовнішньополітичною службою, -це кадри. Нам поки що не вистачав добре підготовлених, професійних дипломатів як у центральному апараті, так і в посольствах. Це пояснюється бурхливим збільшенням чисельності дипломатичного складу, яке відбулося у нас за роки незалежності. В 1990 році ми мали в центральному апараті 102 чоловіка /60 професіоналів і 42 технічних працівники/, а тепер - півтисячі. Важко було одразу досягти і високого професійного рівня нашого апарату.

Тому я розглядаю цю проблему нині як одну з найневідкладніших. Нам украй необхідно терміново створити систему навчання та підвищення кваліфікації кадрів, свою дипломатичну академію. В цьому питанні ми розраховуємо на підтримку Верховної Ради. Де той необхідний внесок, який забезпечить майбутнє українській дипломатії.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Геннадію Йосиповичу. Чи є в депутатів запитання?

Перами мікрофон.

ОСТАШ І.І., директор міжнародної школи україністики Національної Академії наук України, м. Київ /Стрийський виборчий округ, львівська область/. Геннадію Йосиповичу! Я цілком підтримую вашу кандидатуру як доброго фахівця і хотів би, щоб дотримання цього принципу фаховості надалі стало традицією у стінах Верховної Ради.

У мене до вас два запитання. Одне суто теоретично-фахове. Хотів би, щоб ви відповіли на нього, посилаючись на міжнародний досвід. Чи можуть дві держави підписати угоду про дружбу та співпрацю, якщо одна з них не декларує відсутності будь-яких територіальних претензій до другої? Це перше запитання.

І друге. Як ви давитеся на те, щоб усе ж таки Україна дійсно ввійшла до кола тих держав, які будуть ініціювати зняття ембарго із Сербії. Тим більше що Україна зазнає внаслідок ембарго величезних матеріальних збитків.

Дякую.

ГОЛОВА. Геннадію Йосиповичу, перед тим як ви відповідатимете, я хотів би повадитися з депутатами, скільки часу ми відведемо на запитання і відповіді. Півгодини? Хто за це, прошу, голосувати.

"За" - 198. Рішення прийнято.

Віталій Шевченко сказав, що в обід задавали це запитання. Згоден, що можна було б і скоротити, подивимося по ходу. Але хотів би сказати, що вирішується питання про затвердження на справді одну з ключових посад у Кабінеті Міністрів. Тому радіослухачі, які не чули нашої розмови в обідню перерву, очевидно, також хотіли б визначитися, на яких засадах ми стоїмо, коли затверджуємо кандидатуру на цю посаду.

Будь ласка, Геннадію Йосиповичу, відповідайте.

УДОВЕНКО Г.Й. Перше запитання. Я знаю, що ви маєте на увазі, їли активно ведемо переговори з Російською Федерацією щодо укладення договору. Питання, пов'язані з територіальною цілісністю України, та інші вирішуватимуться договором в інтересах учасників цього договору. В інтересах України, тобто виходячи з наших національних інтересів, а також в інтересах нашого сусіда - Росії. йде нормальний процес переговорів.

Щодо зняття ембарго із Сербії. Прошу шановних депутатів, коли будете надавати мені запитання, врахувати те, що я лише десять днів працюю в міністерстві закордонних справ на посаді виконуючого обов'язки міністра. Я ще не з усіма проблемами ознайомлений, не всі проблеми досконало знаю. Але, як сказав у своєму вступному слові Борис Ілліч Олійник, ми повинні прогнозувати, а не пасти потім задніх. Ваше запитання своєчасне, і ми будемо його враховувати у свої й практичній діяльності.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Рада України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область/. Геннадію Йосиповичу! Ви справляєте досить приємне враження як професійний дипломат. І саме тому я хочу задати вам кілька запитань.

Перше. Чи не могли б ви конкретизувати стратегію зовнішньої політики України в східному і західному напрямах, оскільки Схід не обмежується Росією, а Захід не обмежується Америкою?

Друге запитання. Що ви можете сказати про проект договору між Україною і Росією, тому що в ньому в стаття 2, яка досить цікаво тлумачиться російською стороною?

Наступне запитання. Ви знаєте, що досі між Україною та Румунією не підписано договір. Варто працювати в цьому напрямі, тому що це сусідня з нами держава.

Що ви можете сказати з приводу допомоги українській діаспорі за кордоном, і насамперед у тих державах, які є сусідами України?

І відносно підготовки дипломатів. Усі ми знаємо, що Україна потерпає від того, що дипломатичного корпусу в нас не вистачає...

ГОЛОВА. Вибачте, Геннадію Йосиповичу. Прошу депутатів вибирати одне-два найважливіших питання, бо в нас зараз запитання-відповіді, а не діалог між двома суб'єктами бесіди.

УДОВЕНКО Г.Й. Вважаю, що відповідь на перше запитання я вкладу своєму вступному слові, коли говорив про наші пріоритети. Україна буде нормалізувати відносини з Росією, як я заявив, але не за рахунок наших відносин із Заходом, Сходом чи іншими регіонами, ми розроблятимемо стратегію наших відносин у регіонах і, безумовно, будемо координувати наші дії з Верховною Радою.

Про проект договору. Зі мною зустрічалися у фракціях чи в комісіях майже всі депутати. X я знаю, що ніхто з вас іще не бачив проекту цього договору. А в газетах він уже критикується: Ідуть конфіденційні переговори. Шановні народні депутати! 3 нами ж ніхто не вестиме переговорів, якщо ми виноситимемо їх на широку публіку. Конфіденційні переговори ведуться, це нормальний переговорний процес. У формулювання однієї сторони, в формулювання другої сторони, у нас є директиви Президента, як поводитися. Завтра ми подамо Голові Верховної Ради звіт делегації України на державних переговорах, ми вносимо певні пропозиції.

Я хочу, щоб ви всі зрозуміли, що ми представляємо свої інтереси, інтереси України. І ви не повинні турбуватися. Згоден із тим, що на якомусь етапі ми упустили один момент. Очевидно, нам треба було зустрітися /можливо, тут, у Верховній Раді/ з політичними діячами, представниками партій і поінформувати їх, щоб зняти таку недовіру до міністерства закордонних справ, що нібито ми десь там, вибачаюся, "закладаємо" свої національні інтереси.

Переговорний процес іде нормальний. У часи моєї діяльності в ООН було 159 членів Організації Об'єднаних Націй. Нам треба було знаходити спільну мову. Вже вироблені та існують певні міжнародні стандарти. Коли вже, дійсно, виникнуть гострі питання... Поки що в нас іде нормальний процес. Я вас запевняю - йде нормальний процес. Ми його контролюємо. Постійно інформуємо Голову Верховної Ради, Президента і Прем'єрміністра із цих питань.

Друга стаття. Є кілька формулювань, над якими ми працюємо. Ми між собою сперечаємося, бо повинні виходити вже з єдиною позицією.

Україна - Румунія. Взагалі, я також вважаю, Олександре Олександровичу, що затвердження міністра закордонних справ усе-таки повинно проходити на закритому засіданні Верховної Ради. Ми зачіпаємо серйозні проблеми нашої національної безпеки. При всій повазі до нашого народу, хоча люди повинні знати, але я не можу зараз вам розкрити сучасний стан українськорумунських відносин. Ми працюємо разом з румунською стороною.

ГОЛОВА. Геннадію Йосиповичу! давайте ми таким чином зробимо. Майстерність дипломата інколи визначається тим, що він так дуже гарно пояснює, що не можна зрозуміти, що він сказав.

УДОВЕНКО Г.Й. Олександре Олександровичу! На те ви й Голова Верховної Ради, щоб знайти правильний вихід.

ГОЛОВА. Давайте, якщо не можна сказати правду, ми саме таким чином будемо відповідати або зробимо вигляд, ніби ви не почули цього запитання. Звертаючись до депутатів, прошу думати перед тим, як запитати, а не після того, як уже сказали.

УДОВЕНКО Г.Й. Допомога українській діаспорі. Ми активно працюємо, принаймні наші посольства. Мені довелося і в Сполучених Штатах Америки, і в Польщі активно підтримувати такі контакти. Це винятково важливе для нас завдання. Міністерство закордонних справ разом із Міністерством у справах національностей та міграції повинно розробити активну стратегію наших відносин з українською діаспорою, незалежно від того, чи це стосується країн СНД, чи дальнього зарубіжжя.

Щодо підготовки дипломатичних кадрів я казав у своєму виступі.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справ і зв'язках з СНД /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Геннадію Йосиповичу! Я як член Комісії у закордонних справах і зв'язках з СНД повністю згоден з основними підходами в зовнішньополітичній діяльності, які ви виклали у своїй промові сьогодні. Ви як професіональний дипломат знаєте, як діють апарати міністерств закордонних справ в інших країнах. Думаю, що

вам доводилося зустрічатися з їх роботою. Викладене вами сьогодні бачення передбачав і певну структурну, зміну, і зміну методів діяльності як нашого міністерства, так і наших представництв у зарубіжних країнах. Я хотів би дізнатися про ваше бачення цих процесів і чи будете ви таку реорганізацію проводити.

УДОВЕНКО Г.Й. У мене є досвід роботи на посаді постійного представника України в ООН /Нью-Йорк/, дворічний досвід посла, коли Україна вже стала незалежною державою. Я бачив недоліки керівництва діяльністю посольств з боку міністерства. Я не хочу критикувати, просто в нас ще не було досвіду. Ми, як ви слушно зауважили, не вивчили досвід інших. Був досвід Радянського Союзу. Там це вже було відпрацьовано, і Росія врахувала цей досвід. Є польський досвід, де вже все відпрацьовано. Так що, безумовно, якісь певні зміни треба внести в структуру міністерства. Нині відбувається процес децентралізації. У посольствах багато різних відомств буде представлено. Нам треба буде на це подивитися, щоб ми все-таки діяли в рамках обмежених фінансових коштів нашої держави.

ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон.

ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Феодосійський виборчий округ, Республіка Крим/. Фракция "Коммунисты Украины".

Уважаемый Геннадий Иосифович! Мы с большим удовлетворением услышали, что вы как новый министр иностранных дел полностью всю

свою внешнюю политику собираетесь проводить деидеологизированно, то есть практически она должна быть беспартийной. Однако ваш предшественник старался тоже проводить такую политику. Но курс национальной самоизоляции нанес колоссальнейший идеологический, экономический ущерб, из которого мы сейчас все выкарабкиваемся. В этой связи скажите, пожалуйста: предшествующий курс на провоцирование и развал СНГ, который проводила Украина, может ли быть изменен и можем ли мы действительно стать полноправным членом и вместе с братскими славянскими народами, как белорусы, строить Содружество?

УДОВЕНКО Г.Й. Во-первых, я хочу сказать, что рад здесь с вами познакомиться. Во-вторых, хочу сказать, что сначала нам надо с Крымом разобраться. Сейчас Верховный Совет загашается этим вопросом. Вчера мы направили делегацию в Севастополь, где отмечается 140-летие начала Крымской войны. Это высокопоставленная делегация во главе с заместителем министра иностранных дел. В Крым приглашены посол Великобритании и другие высокопоставленные лица. Это говорит о том, что мы как Министерство иностранных дел вносим свой вклад в нормализацию наших отношений. Хотя это внутреннее дело, но нужно отдать должное, что по вопросам ситуации в Крыму очень сильно нас поддержало российское руководство.

В отношении нашей будущей стратегии, развала Советского Союза, союза славянских государств. Мы должны спокойно ко всему этому относиться и должны всегда помнить: у нас есть директива народа Украины, в том число и Крыма, от 1 декабря 1991 года. Народ Украины определил стратегию нашего дальнейшего развития. Если будут какие-то другие предложения, то мы как цивилизованное государство должны обращаться к народу, и он будет решать, а не министр иностранных дел.

Этим хотел бы и ограничиться.

ГОЛОВА. Дякую, Геннадію Йосиповичу. Другий мікрофон.

РАТУШНИЙ М.Я., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Збаразький виборчий округ,

Тернопільська область/. Геннадію Йосиповичу! Власне, нам імпонує ваша позиція, яка окреслюється приблизно такою формулою - в України немає ні ворогів, ні друзів, є національні інтереси.

Я знаю, що проект угоди з Росією - на стадії розробки. І ви як дипломат не можете про це розповісти. Та варіанти проекту цієї угоди "гуляють" коридорами і київської влади, і московської. І довкола цього проекту договору і точаться розмови.

Щодо статті б цього проекту договору. Позиція Росії така, що вона не хоче визнавати територіальної цілісності України. У російському парламенті є сили, які не погодяться зі статусом Севастополя.

Тому все-таки до вас конкретне запитання. Як на ваш погляд, чи повинна Україна підписувати угоду з державою, яка не хоче визнавати її територіальної цілісності? Я кажу це для того, щоб російській стороні було відомо, що в українському парламенті є сили, які проти ратифікації угоди з державою, яка не хоче визнавати територіальної цілісності України.

Дякую.

ГОЛОВА. Геннадію Йосиповичу! Ви вже послалися один раз на те, що вас ставлять у незручне становище. Тому просив би,

шановний депутате Ратушний, не задавати запитань, на які не треба відповідати сьогодні, під час роботи над документами. І ви не знаєте складу парламенту Росії, і це не наш клопіт, і вони не зовсім знають наш склад, і це теж не їх клопіт. Нам треба підготувати такий документ, який був би ратифікований парламентами обох держав.

Я все розумію, Геннадій Йосипович Удовенко присутній тут для затвердження на пост міністра закордонних справ. Тож і запитання до нього мають бути відповідні, прошу враховувати це. Та якщо ви, Геннадію Йосиповичу, наполягаєте, будь ласка, відповідайте.

УДОВЕНКО Г.Й. Олександре Олександровичу! Я тільки хочу зауважити, що ми говоримо однією мовою, та про різні статті. У статті 6 ідеться про зовсім інші питання. Ви ж про статтю 6 говорите?

ГОЛОВА. Та ні, депутате Ратушний, то ви користуєтеся тими документами, які коридорами ходять, а треба тими, що в роботі. Ви ж розумієте, це принципові речі.

Третій мікрофон, будь ласка.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовності /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Геннадію Йосиповичу! Кілька років ви були послом України у Польщі, і ваша дипломатична місія знаходилась у кількох кімнатках будинку, який

колись належав посольству СРСР. Ви, певно, відчули, як це складно працювати у чужому приміщенні, багато платити за оренду тощо.

Скажіть, будь ласка, яке ваше бачення подальшого шляху переговорів а Росією щодо повернення 16 відсотків тієї власності колишнього Союзу за кордоном, яка належить Україні? Чи, може, в якісь інші шляхи, щоб мати за кордоном свої приміщення, аби забезпечити нашим посольствам нормальні умови роботи?

І ще коротеньке запитання: щодо кадрової політики в дипломатичному корпусі. За старої системи туди, як правило, направляли людей номенклатури, які тут провинилися трошки чи "прогоріли". Якоюсь мірою, мені здається, така традиція має продовження, і дипломатами сьогодні стають люди в принципі фахово не підготовлені. Яку ви вестимете політику в цьому відношенні, і що від вас тут залежатиме?

Дякую.

УДОВЕНКО Г.Й. Щодо приміщень, то ми поновили активні переговори з Росією. Під час приїзду заступника міністра закордонних справ Російської Федерації ми ці переговори продовжили. І надалі наполягатимемо на тому, щоб ці 16 відсотків відійшли до нас. З цих переговорів є конкретні пропозиції, і з російською стороною якраз ми знаходимо порозуміння в цьому питанні.

Але я хочу сказати: 16,37 відсотка - це не тільки приміщення, це також активи і пасиви. І ми повинні /я протягом цих 10 днів зіткнувся з цією проблемою/ виробити з цього

питання єдину державну політику України, затверджену Президентом. Сьогодні Міністерство фінансів уже веде свої питання в цьому напрямі: щодо 16,37 відсотка. Тож виробити таку єдину політику - у цьому я вбачаю головне завдання. Щоб ми, усі міністерства і відомства, говорили однією мовою.

Так що ми над цими питаннями працюємо. А в Польщі, запевняю вас, аби ви тепер приїхали, то того приміщення не впізнали б, хоча ми дійсно його орендуємо у Росії.

Щодо кадрової політики. Життя є життя, та треба якось керуватися прагматичним підходом, насамперед професіоналізмом. Але ви зрозумійте - виникають якісь конкретні ситуації. Будемо їх вирішувати, консультуватимемося з комісіями Верховної Ради.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Дякую. Перший мікрофон.

ЧИЖ І.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Летичівський виборчий округ, Хмельницька область/. Геннадію Йосиповичу! Наша Соціалістична фракція, Комісія з питань соціальної політики та праці підтримують вашу кандидатуру. Закликаємо і депутатів підтримати. У мене одне запитання. Може, воно до певної міри не зовсім стосується Міністерства закордонних справ. Та оскільки ви людина, яка задекларувала інтереси держави над усе, то це, мабуть, усе ж запитання і до вас. Скажіть, будь ласка, які будуть дії міністерства у напрямі повернення наших коштів, що працюють

на економіку чужих країн? Часом навіть ми, будучи самі бідними, інвестуємо голих, але амбітних підприємців Заходу, як це було, скажімо, з проектом друкування гривні в Канаді, про що недавно повідомила "Правда Украины" в статті "Гангрена совести". І таких прикладів чимало. Прошу.

УДОВЕНКО Г.Й. Дякую за підтримку. Хотів би сказати, що навіть уже протягом цього короткого часу ми вжили відповідних заходів і працюємо разом з Генеральною прокуратурою України.

3 іншими організаціями над цим питанням. Я далі не хотів би говорити на цю тему.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МУСІЯКА В.Л., завідуючий кафедрою правових основ підприємництва та фінансового права Української державної юридичної академії /Фрунзенський виборчий округ. Харківська область/. Депутатська група "Реформі".

Шановний Геннадію Йосиповичу! Будь ласка, скажіть, чи в достатні міжнародно-правові засади для того, щоб Україні могла розраховувати на відшкодування тих збитків, яких ми зазнали у зв'язку з участю в блокаді Югославії?

Якщо я не помиляюся, там називається цифра десь близько 4 мільярдів доларів.

УДОВЕНКО Г.Й. У принципі юридична платформа в, але ніхто не хоче давати кошти на відшкодування тих збитків, яких наша держава та інші держави зазнали. Я про подібні блокади знаю. Коли це стосувалося не України, а інших держав, то до Організації Об'єднаних Націй зверталися країни, які зазнали великих збитків у зв'язку з такими блокадами. Приймалися загальні рішення Організацією Об'єднаних Націй, але ніхто компенсацій не робив. Так що ми маємо право. Де ці гроші, хто повинен створити фонди, з яких би йшло певне відшкодування.. Питання складне, і нам ще з самого початку було це сказано. Проте треба не запізнитися /коли знімуть ембарго/ використати ситуацію.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОСТИЦЬКИЙ М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Україна з питань правової політики і судово-правової реформи /Надвірнянський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Геннадію Йосиповичу! Запитання перше. Скажіть, будь ласка, в якому стані підготовка справи, що дала б можливість мати Україні в апостольській столиці, у Натикані, наше посольство? Наскільки мені відомо, нунцій в Україні вже в. А питання з нашим послом уже більше року не вирішується. Як воно буде вирішено при вашому керівництві, якщо ви станете міністром?

і друге запитання. Чи є сьогодні в дипломатичному корпусі люди, які не є громадянами України? На жаль, ми мали випадок, коли два посли, два найвищі представники Української держави, не були громадянами України. Дякую.

УДОВЕНКО Г.Й. Стосовно першого запитання. Шукаю серед наших дипломатів посла, який би вмів говорити "ватиканською" мовою. Буквально цими днями мав відповідні переговори і вже є потенційні спонсори, які допоможуть нам придбати приміщення для того, щоб мати свого посла, акредитованого при Ватикані.

Щодо другого запитання, то я повторімо, що 10 днів у нашому посольстві у Варшаві пропрацювали не громадяни України, які все виконували на високому професіональному рівні.

Нині деякі зміни в кадровому корпусі посольств уже відбуваються. Ми будемо й далі займатися тим, щоб керівний склад посольств України відповідав тим вимогам, які ставлять перед нами Президент, Верховна Рада й уряд України.

ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон.

СЕВРЮКОВ В.В., керівник відділу Департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України /Малиновський виборчий округ, Одеська область/. У меня пожелание, Геннадий Иосифович! Одна из проблем, которую решает Министерство иностранных дел, его выполнение требований конвенции в области торгового судоходства Украиной. Вы знаете, в последнее время пошло определенное количество нот в адрес МИДа і соответствующих ведомств о невыполнении этих требований. Так вот вместо того чтобы для заинтересованных ведомств, в частности морских, решать все проблемы быстро, Министерство иностранных дел зачастую затягивает их решение на год. А в результате мы теряем свое лицо на международной арене.

И следующее. Сейчас широко "впроваджується в життя" практика почетных и морских консулов, что в общем-то соответствует международному праву. Однако, на мой взгляд, и здесь не учтен предыдущий опыт. Помните, у нас был почетный консул в Греции Папагеоргиу? И мы имели потом какие-то соответствующие негативы.

Сейчас проявляется та же тенденция. Начинают давать добро на морских консулов других стран специалистам, которые не имеют морского образования. И это совершенно не согласовывается, в частности, с морским ведомством. А в конечном итоге за те или иные возникшие из-за этого проблемы будет отвечать Украина. Поэтому есть пожелание учесть это в своей работе.

Благодарю.

УДОВЕНКО Т.Й. Занотував.

ГОЛОВА. Усе, так би мовити, прийнято. Другий мікрофон.

АНІСІМОВ Л.О., начальник цеху підготовки составів комбінату "Запоріжсталь" /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Геннадий Иосифович! Я вижу по обсуждению, что вы будете утверждены министром Иностранных дел. Мне тоже этого хочется. Но я задам вам два вопроса.

Первый. Вы в своем выступлении сказали, что не будете ориентироваться ни на какие политические течения. Как дипломата вас можно понять, хотя это, вероятно, не совсем искренне оказано. Ведь всегда есть политические партии, которые несут определенную идеологию. Государство без идеологии - это не государство. А как

вы относитесь к сегодняшнему корпусу ваших соратников, с которыми вам решать многие проблемы? Ведь они были назначены больше по идеологической принадлежности, чем по профессионализму.

И второе. Если вы будете утверждены министром иностранных дел, то займете ли вы такую позицию, чтобы перед тем, как принимать какое-то решение, вам были представлены выкладки экономические и политические, в которых было бы указано, какие плюсы или минусы дает это нашему государству?

Спасибо.

УДОВЕНКО Г.Й. Щодо другого питання. Потрібно приймати рішення після того, як усе буде обговорено. І дійсно, виважені рішення, а не спонтанні.

Ось, наприклад, ми їдемо завтра до Москви на нараду глав держав, глав урядів, а нам в останній момент Секретаріат підносить документи. І коли кажемо: дайте ж нам часів ними ознайомитися, то чуємо у відповідь: ні-ні, нема коли і таке інше. Тобто потрібно перед тим, як підписувати, знати, що це нам дасть. Мають бути директиви, затверджені чи Верховною Радою, чи Президентом, чи главою уряду, щоб приймати рішення відповідно до цих директив. Так що це ваше побажання занотовано.

Інше питання. Ми не можемо розправлятися з кадрами. Так, раніше були призначені люди за ідеологічними ознаками. Якщо брати Сполучені Штати Америки, то можна сказати, що з приходом нової адміністрації всіх послів, які були призначені за політичними ознаками, міняють, залишаються тільки професіональні посли. Але хочу сказати: давайте не будемо займатися чисткою. Давайте подивимося разом з вами, які до кого є претензії. Можливо, є люди, які прекрасно виконують свої обов'язки. Давайте спокійно до цього поставимося.

Дякую.

ГОЛОВА. Я так зрозумів, що це останнє запитання. Третій мікрофон.

КІРІМОВ І.З., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Іванівський виборчий округ, Київська область/. Шановний Геннадію Йосиповичу, ви стаєте на "стезю" міністра закордонних справ у нелегкий для України час. І думається, що вам служитиме ваш дипломатичний досвід. Сподіваюсь, що під вашим крилом ростимуть українські Колонтаї, Воровські, Чичеріни, Красіни.

Але хотів би поставити вам ось таке запитання. Справа в тому, що серед працівників дипломатичного корпусу нашої держави є інваліди Чорнобиля другої групи. Тобто це ті люди, працездатність яких становить лише 20 відсотків. А тому у мене запитання конкретне. Чи можна виконувати на 100 відсотків роботу, якщо людина працездатна лише на 20 відсотків? Якщо ні, то якими будуть ваші конкретні кроки з цього приводу?

УДОВЕНКО Г.Й. Одна з вимог діяльності у дипломатичній сфері

- це наявність медичної довідки про те, що за станом здоров'я людина може бути відряджена для роботи за кордон у складних кліматичних та інших умовах. Але в нас постраждала від Чорнобиля величезна частина нашого народу. Як ми можемо обмежувати цих людей, не допускати їх до дипломатичної діяльності? Треба буде якось ураховувати фізичний, психологічний стан цих людей, ставитися до них з повагою і не карати їх вдруге.

Якщо у вас є якісь конкретні пропозиції, я думаю, ми можемо з вами їх обговорити. Але я хочу сказати, що в усьому цивілізованому світі handіcap, тобто люди з фізичними вадами, становлять якусь частку у всіх міністерствах, делегаціях. Дивишся: у тій же американській делегації паралізована людина у колясці, її везуть, вона бере участь у роботі делегації. Ми повинні толерантно підходити до цієї категорії.

А особливо до людей, які постраждали від цієї трагедії. Он Володимир Олександрович Яворівський посміхається. Ми ще не знаємо, скільки горя вона принесе нам і нашим поколінням. Раніше нам навіть рот затикали, не давали можливості говориш про Чорнобильську трагедію. А тепер усі ми бачимо, і ви про це знаєте, скільки вона принесла нашому народу горя.

ГОЛОВА. Геннадію Йосиповичу! Очевидно, останній, хто поставив запитання, був би повністю задоволений відповідно, якби ви англійською мовою відповіли. Але в цьому немає потреби, бо не всі тут нею володіють. Тому спасибі вам за відповіді. Будемо приступати до вирішення цього питання.

Я не хочу вас агітувати, щоб не втручатися у процес голосування. Хочу тільки сказати, що на наступному тижні на Генеральній Асамблеї ООН має виступати міністр закордонних справ України. Тож сьогодні треба нам визначатися.

Ставлю на голосування питання про призначення на посаду міністра закордонних справ Удовенка Геннадія Йосиповича. Прошу голосувати.

"За" - 284. Рішення прийнято. /Оплески/.

Гадаю, що висловлю думку всіх присутніх тут депутатів, привітавши Геннадія Йосиповича з призначенням його на таку високу і відповідальну посаду, і сподіванню що все те, про що він говорив, про захист інтересів України, представництво її в інших державах, у всіх міжнародних інститутах - буде здійснюватися на високому рівні. А ми, як говорив тут Борис Ілліч Олійник, будемо всіляко сприяти такому утвердженню авторитету України. Великих вам успіхів у вашій складній роботі.

Ми закінчили розгляд цього питання. Залишилося питання про склад комісії для вивчення ситуації в Криму.

Фракції під час перерви визначили депутатів, які могли б брати участь у роботі цієї комісії. Як ви пам'ятаєте, Положення про представництво депутатів у різних комісіях визначає пропорційність їх складу залежно від кількості депутатів у фракціях. Ми не раз утворювали різні комісії, але у зв'язку з тим, що у нас сьогодні майже би депутатів ще не визначили, в якій комісії працюватимуть, свою належність до тієї чи іншої фракції або групи, я попросив би вашої згоди на те, щоб ми утворили комісію, користуючись попередніми пропорціями тих фракцій, що у нас е. Найбільша фракція - "Комуністи України" - дає трьох представників, "Центр" і "Аграрники України" - по два, інші фракції - по одному. А новообрані депутати теж виділять двох представників. Таким чином, від фракцій і груп у нашій комісії буде 14 чоловік. Якщо ви не заперечуєте, давайте підемо таким шляхом, маючи на увазі, що ця комісія зараз вилітав до Криму.

Напевне, потрібно буде виділити від секретаріату Комісії а питань правової політики представника, який супроводив би нашу комісію, вирішував питання з квитками, розміщенням і так далі.

Щоб він попередньо домовився з відповідними структурами керівництва Криму щодо організації роботи комісії, щоб її члени могли попрацювати в парламенті, у виконавчих структурах, зустрітися з керівниками виконкомів районних Рад народних депутатів, з людьми у трудових колективах, щоб після повернення комісії ми могли чітко визначити позицію для прийняття остаточного рішення. Тому у мене є така пропозиція. Ми могли б зараз навіть не проводити голосування, а в тій пропорції, про яку ми тільки що говорили, дати змогу фракціям скласти список депутатів, які увійдуть до складу комісії. А потім ці депутати зберуться і визначать, хто буде їх керівником. Завтра вранці вони виїдуть на місце. Немає заперечень?

Тобто ми зараз проголосуємо за такий принцип, порядок, а кандидатури затверджувати не будемо, розуміючи, що представники фракцій виражають інтереси всіх депутатів, оскільки вони представляють всі фракції. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 279. Рішення прийнято.

Тепер прошу керівників фракцій направити своїх представників у кімнату Президії на третій поверх, щоб о 17.30 вони зібралися і вирішили організаційні питання. Їхнє рішення буде остаточним для організації роботи комісії. Немає заперечень щодо цього? Я ще раз прошу керівників фракцій делегувати своїх представників.

Порядок денний на сьогодні повністю вичерпаю. Прошу вас усіх, особливо новообраних депутатів і голів комісій та керівників фракцій: визначиться повністю щодо належності того чи іншого депутата до комісій і фракцій з тим, щоб ми у вівторок змогли

39 продуктивно розпочати роботу. І опрацюйте всі ті проекти

документів, які у вас є, щоб ми не вели тут безплідної

дискусії. Наступне пленарне засідання відбудеться у

вівторок, о 10 годині. Всього вам доброго. 40