ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 15 листопада 1994 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати та інші учасники засідання Верховної Ради! Прошу підготуватися до реєстрації депутатів і увімкнути систему "Рада".

У залі зареєстровано 293 депутати, хоч я бачу, що дехто ще не встиг зареєструватися. Одначе і за такої кількості ми маємо право відкрити засідання. Отже, ранкове засідання оголошується відкритим.

Як ви пам'ятаєте, на минулому тиші ми домовилися про те /і проголосували за такий режим роботи/, що на цьому тижні працюємо до обіду в сесійному залі, тобто в пленарному режимі, а після обіду - у комісіях. І не випадково ми саме так сформували порядок денний, щоб на наступні дні передбачити розгляд тих складних питань, які обов'язково повинні пройти спочатку через комісії, де б прийняли по них відповідні рішення.

Тому я хотів би наголосити на цій обставині. У зв'язку з цим виникає потреба працювати сьогодні в дещо скороченому режимі, тобто розглядати питання за скороченою процедурою. І особливо ті, де немає потреби розгортати широку дискусію.

Якщо ви це підтримуєте, я просив би тоді подивитися ті питання, які внесені сьогодні до порядку денного і на весь тиждень, щоб ми їх могли затвердити і розпочати безпосередній розгляд.

Правда, за Регламентом у нас є півгодини часу на так звану "розминку". Але було б добре, якби ви погодилися не робити її зовсім, або принаймні тільки протягом 15 хвилин, якщо є якесь нагальне питання, яке треба внести. Як ви вважаєте? 15 хвилин. Прошу проголосувати.

"За" - 203. Рішення прийнято. Перший мікрофон.

ТЕРЕЩУК В.В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область/. Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати! Як ви знаєте, початок дії постанови N 733 Кабінету Міністрів про лібералізацію цін, а фактично про підвищення цін, ще нами не призупинений. З мого округу пенсіонери пишуть до Верховної Ради про те, що у зв'язку із введенням цієї постанови в дію розрив між доходами пенсіонерів та працюючих значно зріс. У порівнянні з 1990 роком цей розрив становив приблизно 60 відсотків /це було в два рази/,

зараз же він наблизився до такого стану, що пенсіонери отримують пенсії в чотири рази менше порівняно із зарплатою працюючих. І багато хто, особливо ті, в него немає годувальника, звертаються до Верховної Ради, щоб при розгляді питання про прийняття постанови Верховної Ради стосовно постанови Кабінету Міністрів 5 733 врахувати це їх становище і прийняти рішення про індексування пенсії починаючи з грудня 1993 року. Це перше.

І друге. Шановний Олександре Олександровичу! Верховна Рада приймала рішення про те, щоб депутати Верховної Ради працювали на професійній основі, давала доручення комісії з питань Регламенту розглянути до 1 листопада це питання і прийняти рішення стосовно тих депутатів, які порушують Закон про вибори народних депутатів та Регламент Верховної Ради. Але де ж результати цього всього?

І ще одне. Шановні депутати! Я звертаюся до вас із проханням шанувати пам'ять Івашка Володимира Антоновича, колишнього першого секретаря Комуністичної партії України та Голови Верховної Ради України.

ГОЛОВА. Я прошу підтримати пропозицію про вшанування пам'яті колишнього Голови Верховної Ради України Івашка Володимира Антоновича.

Прошу сідати.

Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Александр Александрович! У меня два предложения обычных и одно процедурное. Относительно заработной платы и пенсий и по постановлению N 733 Кабинета Министров депутаты-социалисты подали свои предложения, а нам говорят, что надо их письменно оформить и так далее, мы их подготовили и оформим, а сейчас я просто прошу, чтобы протокольно дали указание и мы смогли размножить наши предложения, чтобы не было того, что, мол, не рассмотрели из-за отсутствия письменных заявлений. Это первое.

И второе. Александр Николаевич, я обращаюсь к вам, к членам Президиума и депутатам. Меня настораживает и не просто настораживает, а я категорически против того, что своим указом решил сделать Президент Украины с приватизацией земли. В пункте 3 говорится, что надо, мол, "встановити, що право на земельну частку, пай, може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави". Я глубоко убежден, что этот указ противоречит Конституции Украины, Декларации о государственном суверенитете, Закону об экономической самостоятельности, Закону о собственности и Земельному кодексу. Если мы живем в правовом государстве, то я прошу и требую внести этот вопрос на рассмотрение сессии, для того чтобы дать ему оценку. Это первое.

И второе. Как член Конституционной комиссии Верховного Совета предыдущего созыва и нынешнего я в этой связи настаиваю на том, чтобы мы подготовили и провели референдум по вопросам собственности, в том числе на землю, основу нашего государственного устройства. Иначе мы не выйдем из ловушки.

И третье. Я вношу предложение, Александр Александрович, чтобы мы рассмотрели вопрос с монополии во внешней торговле на основные виды ресурсов, предметов потребления и лекарств.

Приведу три примера. Ко мне уже есть обращения в связи с тем, что отменены квоты и лицензии. По кожсырью - кожи все продаются за бесценок, шкуры практически вывозятся за рубеж. Роменская обувная фабрика останавливается из-за отсутствия сырья. И не только Роменская - 80 процентов кожзаводов на пятницу останавливаются. Это остановка промышленности.

Кабинет Министров или Президент вроде бы принял решение о том, чтобы не вывозили цветней металлолом. Но сейчас полностью открыли шлюзы для вывоза цветных сплавов. Тепер шарлатаны и жулики переплавляют лом в сплавы и вывозят. От этого легче не становится.

И третий пример касается минеральных удобрений. Село сегодня не имеет минеральных удобрений, а 90 процентов их вывозится. Думаю, если государство беспокоится о своих людях, о своей промышленности и сельском хозяйстве, то мы, Верховный Совет, обязаны рассмотреть вопрос о монополии на внешнеэкономическую торговлю по основным видам продуктов и сырья.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Третій мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Голово! Шановні колеги народні

депутати! Я пропоную в порядок денний сесії Верховної Ради...

ГОЛОВА. Ярославе Михайловичу, ми порядок денний будемо ще обговорювати.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М. Добре, Олександре Олександровичу.

ГОЛОВА. Ну давайте, у рахунок майбутнього виступу я тоді дам 3 хвилини.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М. Одне другому не завадить.

Сьогодні в сесійному залі маємо 394 депутати Верховної Ради. Коли ни обирали керівництво Верховної Ради, були обрані і були в залі присутні 338 народних депутатів. Коли обирали керівництво Верховної Ради, за Голову Верховної Ради проголосував 171 депутат Верховної Ради.

Сьогодні в залі є 223 депутати, які або не брали участь у голосуванні /тобто 60 дообраних депутатів/, або голосували "проти". Складається дуже таке, можливо, незручна ситуація для керівництва Верховної Ради і, зрештою, для тих депутатів, які не брели участі в голосуванні за керівництво Верховної Ради.

Враховуючи те, що 20 листопада будуть ще чергові довибори, т те, що в нас керівництво Верховної Ради обрано абсолютною меншістю, я гадаю, Олександре Олександровичу, що ви підтримаєте мою пропозицію і самі ініціюєте питання якнайшвидшого переобрання керівництва Верховної Ради. Я сподіваюся, що вас заново люди оберуть, і ніхто не матиме ніяких претензій.

Друге питання. У зв'язку з тим, що Україна ось тиждень тому відзначила... /певні сили України, перепрошую, комуністичні сили/ роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції, я пропоную, Олександре Олександровичу, поставити найближчим часом питання на розгляд Верховної Ради про скасування цього абсолютно безглуздого святкування роковин Жовтневої революції. Це означає святкувати нищення України, це абсурдно, щоб незалежна Україна мала таке свято.

І ще одне. У зв'язку з тим святкуванням є також абсурдним те, що один з керівників Верховної Ради пан Ткаченко йшов у голові колони тих політичних сил, які виступають проти незалежної Української держави. Я вважаю, що така людина не має морального права сидіти ось там, у Президії Верховної Ради, і, розумієте, робити все, для того, щоб розвалити незалежну Українську державу.

Я також вимагаю, щоб найближчим часом...

ГОЛОВА. Вибачте, 3 хвилини минуло.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М. ... Верховна Рада розглянула питання про зникнення Бойчишина. Уже давно назріває це питання. Ми хочемо мати останню інформацію про те, як іде розслідування у справі Бойчишина.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, з трибуни.

ДАНИЛЕНКО А.С., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів то соціального розвитку села /Миронівський виборчий округ, Київська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Якщо говорити про роботу нашої комісії, то комісія в цей час працює над підготовкою цілого пакета законопроектів, у яких би регламентувалися стосунки між державою й агропромисловим комплексом. Якщо проаналізувати роботу Верховної Ради попереднього скликання, то можна побачити, що Верховна Рада тоді прийняла цілий ряд законів, які регламентують стосунки між агропромисловим комплексом та державою. Давайте подивимося, як вони виконуються насправді.

Турбота про селян, про первооснову нашої держави, про тих, хто годує, проявляється в гарячих розмовах і тільки тоді, коли ми заготовляємо хліб. Ну, можливо, ще один раз - у день професійного свята, у День працівника сільського господарства та переробника. А як насправді?

Забезпечення паливом сільськогосподарських підприємств для проведення технологічних процесів немає. Сьогодні молоко і тваринницька продукція вивозяться кінною тягою. Якщо говорити про ціни /ми говорило про лібералізацію цін/, то сьогодні молоко продається по 3500 карбованців за один літр. А якщо взяти мінеральну воду /ви всі її п'єте щодня внизу в буфеті/, то без, пляшки літр води коштує 13 тисяч карбованців. Запитую міліцію, запитую Генеральну прокуратуру, Міністерство внутрішніх справ: хто накручує ці ціни, хто наживається на тяжкій праці селянина?

Про зарплату селянина. Серед зарплат працівників 35 галузей народного господарства вона сьогодні знаходиться на 16 місці. Компенсація за понесені витрати при будівництві об'єктів соціального призначення майне не проводиться, незважаючи на те що є Закон про пріоритетність соціального розвитку села. Ми в постанові Верховної Ради від 21 жовтня 1994 року записали чітко, щоб Кабінет Міністрів повністю компенсував витрати на соціальне будівництво до 20 грудня 1994 року. Шановні депутати, сьогодні ця робота не проводиться, витрати не компенсуються.

Про роботу шкіл, медичних закладів, дитячих садків. Я знаю, що є у виборчих округах такі болючі питання, і в моєму вони є. Сьогодні є школи, які ще не почали опалюватися. І це не тому, що там директор школи поганий, не тому, що там голова сільської Ради поганий. Ні. Це свідчить про те, що сьогодні держава забезпечила селянина брикетом, який є на селі головним паливом, на 30-40 відсотків. Балонний газ майже зовсім не постачається, а якщо й постачається, то за ціною 500 тисяч карбованців за один балон. І навіть немає гасу, щоб залити в керогаз і зварити якийсь суп чи картоплю.

Автобусне сполучення між населеними пунктами зовсім припинилося через нестачу бензину та солярки. Швидка допомога приїжджає на третій-четвертий день - як там уже немає кого лікувати.

А якщо говорити, в яких умовах сьогодні перебувають люди похилого віку, пенсіонери, то вони сьогодні, Олександре Олександровичу, просто замерзають, оскільки ми їх не забезпечили паливом - елементарно з розрахунку дві тонни на невеличку хату. Сьогодні люди замерзають від холоду. Я закінчую. Я вкладаюсь у регламент, Олександре Олександровичу.

Мої пропозиції такі. З огляду на умови, що склалися на селі, вимагаю включити до порядку денного передусім питання при соціальний захист сільського населення.

Друге. Кабінету Міністрів терміново вникнути в ситуацію, яка склалася на селі, і вирішити питання, про які я сказав.

Спасибі за увагу, і прошу у вас, шановні колеги, підтримки.

ГОЛОВА. дякую. Сідайте.

Перший мікрофон.

ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Фракции "Коммунисты Украины".

Уважаемые депутаты! Уважаемый Президиум! Прежде всего я хочу поддержать депутата Даниленко относительно социального развития села. Также мне хотелось бы поддержать выступление депутата Марченко относительно указа Президента о земле. Сегодня эти вопросы законодательством не отрегулированы. А указ Президента идет несколько Вразрез с действующим законодательством. Его надо выносить на рассмотрение Верховного Совета, и желательно на этой неделе, или же наложить вето, вот как сейчас мне подсказывают депутаты.

Мне бы хотелось сейчас ответить депутату Кендзеру по поводу того, что они первыми начали говорить о моратории на политические высказывания и первыми же его начали наривать.

Теперь вопрос, связанный о избранием руководства парламента, Я хочу напомнить всем депутатам о нашем избрании, действительно ли за нас тогда проголосовали все 100 процентов избирателей? Да нет же - большинство. Так вот, м в данном случае тоже большинство проголосовало. И не надо будоражить опять... Другой разговор, что не нравится вам этом Президиум, Ну что же, он такой есть. Предыдущий Президиум но нравился другим.

Мне также хотелось бы ему напомнить, что депутат Шейко еще почему-то нам не представил результатов расследования хулиганских действий, именно депутата Кендзёра в отношении Чупахина. Тоже ни о каких мерах в связи с этим не сказано. Я также считаю, что Шейко не разобрался с ситуацией во время рас-

смотрения вопроса об отмене запрета Коммунистической партии. То, что мы видели у трибуны, ни в какие рамки не вкладывается, так работать невозможно! Разве это работа в парламенте, когда часть депутатов, представителей правого крыла, блокируют ее, хулиганят? Да, это самое настоящее хулиганство, хотя они претендуют на то, чтобы называться культурными людьми, просветителями и так далее. Это и Танюк, и Мовчан, и Черновил и другие.

Следующее. Мне бы хотелось все-таки обратиться к парламенту, к вам, Александр Александрович, по поводу прессы. Относительно постановления N 733 она фактически умолчала, что фракция коммунистов, блок левых сил внесли предложение приостановить действие этого постановления.

Уважаемые избиратели! Я обращаюсь к вам, чтобы вы услышали. Единственный, кто заявил громогласно о приостановлении постановления о повышении цен - это блок левых сил.

Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон. Давайте завершуватимемо, час уже вичерпаний.

ЦИБЕНКО П.С., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Свердловський виборчий округ, Луганська область/. Первое. Я категорически протестую против столь вольной трактовки нашей истории, как это допустил депутат Кендзёр. И в связи с этим не могу не поддержать своего коллегу от первого микрофона.

Второе. Уважаемые депутаты, мы сегодня утверждаем повестку дня на ближайшие четыре дня и на ближайшую перспективу. Я

убежден, что хотим мы того или нет, мы обязаны проговаривать вопросы и более отдаленной перспективы. К сожалению, мы продолжаем работать в режиме "сегодня на сегодня", или "сегодня на вчера". А мне и, наверное, многим другим депутатам хотелось бы сегодня получить ответы на вопросы: а есть ли у нас государство, есть ли у нас правительство и намерено ли оно по-настоящему заниматься делами, бедами наших избирателей?

По-существу ставится вопрос о необходимости отчёта правительства. Почему я об этом сегодня говорю? Дело в том, что наш первый Президент недавно заявил о том, что едва ли не главным завоеванием независимой Украины является практическая реализация лозунга, суть которого сводится к тому, что спасение утопающих - дело рук самих утопающих. То есть государство во многом опросило с себя заботу о своих гражданах. И следующим шагом на этом пути стало семи-десятикратное повышение цен на самые необходимые товары. Что делается сегодня с горючим? В моем округе сегодня для спецмашин, включая скорую помощь, на бензозаправочной станции выделяется 5 литров бензина на сутки. И это в зимних условиях! Я уже не говорю о других проблемах и в связи с этой ситуацией.

Поэтому я считаю, что вполне правомерным является вопрос о необходимости отчёта правительства в Верховном Совете.

ГОЛОВА. Я дуже прошу, у нас сьогодні надзвичайно напружений порядок денний. Ми використали з запасом регламент. Ще потрібно проголосувати пропозиції. Тому я просив би не ображатися, іншим разом ви одержите можливість сказати слово. Ми вже вийшли за межі відведеного часу. Ми ж проголосували за цей час. Я відповідаю на запитання. З приводу деяких із них нам потрібно порадитися.

Депутат Терещук про постанову Кабінету Міністрів й 733 та різницю між доходами пенсіонерів і так далі. Інформація про це в в порядку денному на сьогодні. Будемо вирішувати.

Про роботу депутатів на професійній основі. Треба приймати рішення, але це не зараз. Інформацію з цього приводу ви зробите, але тут інформації замало. Треба вирішувати питання по суті. Тому ми направили відповідні листи Президенту відносно вирішення питання про професійний характер роботи ряду депутатів. Я вважаю, що це питания ми повинні вирішувати в установленому порядку і привести все у відповідність із законом.

Депутат Марченко говорив стосовно розмноження пропозицій фракції соціалістів. Я прошу секретаріат розмножити їх і роздати депутатам, фракція мав на це право.

Указ Президента про землю пропонується ввести на розгляд Верховної Ради. Таке доручення дано Комісії з питань агропромислового комплексу підготувати відповідний аналіз. Я гадаю, якщо ви наполягатимете, ми можемо його розглянути. Давайте зараз проголосуємо, щоб включити до порядку денного питання про указ Президента відносно прискорення земельної реформи. Десь на п'ятницю, не раніше, тому що потрібно провести відповідну підготовчу роботу. Там справді в кілька грубих порушень чинного законодавства.

Прошу проголосувати.

"За" - 197. Рішення прийнято.

Питання щодо референдуму про власність на землю та інше. Я думаю, що коли ми будемо розглядати проект Конституції, тоді розглянемо і питання про референдум.

Про монополію на зовнішню торгівлю і так далі. Давайте зробимо доручення Кабінету Міністрів, оформимо це у вигляді депутатського запиту, який ви сформулюєте, тому що мова йде про кольорові метали і про інше. Це надзвичайно важливі питання. Кабінет Міністрів має обов'язково доповісти, як здійснюється контроль за зовнішньою торгівлею, а фактично за розтягуванням державного майна. Я згоден, що це питання треба оформити запитом. Будь ласка, я підпишу цей запит і надішлемо його Кабінету Міністрів.

Відносно пропозицій депутата Кендзьора. Прошу уваги. Цікаві пропозиції. Обрання керівництва Верховною Радою здійснено відповідно до Конституції України. Ніхто Конституцію не відміняв. Відносно кількості депутатів... Я ще раз говорю: не буває дуже хорошого Голови, просто Голови і не зовсім хорошого або не вигідного для когось Голови. Таке буває у сприйнятті його окремими людьми, в тому числі й депутатами. Але в Конституції це не передбачено.

Відносно вашої пропозиції щодо моєї ініціативи з цього приводу - я подумаю. І ще я хотів би сказати таке: а якби не були дообрані депутати, то Верховна Рада працювала би? Працювала. То що, новообрані депутаті погіршили цей склад Верховної Ради? Не погіршили. Я вважаю, що це хороші, достойні люди. Давайте будемо дружно працювати.

Відносно 77-ї річниці. Ви сказали "роковини". Українською мовою - "річниця". Так от я не йшов у колоні, я був за кордоном. Відповідаю на ваше запитання: ні, а якби був тут, то йшов би. /Шум у залі. Оплески/. Я вважаю, що історію нашу треба знати. І нам соромно буде згодом за

такі слова, які ви зараз говорите. Це була наша історія. Комусь подобається, комусь - ні, але так було. Це наша історія. Ну а потім ми ж домовилися, за вашого ж ініціативою домовилися не вносити на розгляд Верховної Ради такі питання.

Далі. Депутат Даниленко порушив питання про забезпечення паливом, про соціальний захист сільського населення. Я гадаю, питання важливі, але сьогодні розглядати їх у сесійному режимі не можна. Тому давайте дамо доручення Кабінету Міністрів, нехай він подасть нам відповідний аналіз, А ми пропустимо його через комісію і подивимося, наскільки воно прийнятне для розгляду на засіданні Верховної Ради.

Ви хотіли проголосувати? Я про це й кажу - про соціальний захист сільського населення. У мене є пропозиція: доручити Кабінету Міністрів підготувати, скажімо, заходи по забезпеченню соціального захисту населення і поінформувати про це Верховну Раду, щоб ми не розглядали цього питання окремо. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 207. Рішення прийнято.

Пропозиція депутата Донченка відносно того, що Комісія з питань Регламенту, депутатської етики не подала матеріалів щодо сутичок, які були тут У залі, і таке інше. Я гадаю, що ми найближчим часом повинні розглянути це питання. Ми проведемо закрите засідання Верховної Ради. Повернеться Президент, і разом з Президентом, з Кабінетом Міністрів усі ці нюанси обговоримо на закритому засіданні, щоб не дивувати людей поведінкою декого з депутатів.

Відносно висвітлення у пресі постанови Кабінету Міністрів N 733 і не тільки цієї постанови. Я хотів сказати депутату Донченку: ви зверніть увагу на те, як планомірно, особливо протягом останніх днів, засоби масової інформації зосередили свою увагу, скажемо так, на паплюженні Верховної Ради. Я маю право так говорити, тому що в мене є така інформація. Використовується все, в тому числі й чиста брехня щодо керівництва Верховної Ради, окремих депутатів, щодо рішень, які приймала Верховна Рада. Усе це - свідомий розвал Верховної Ради тими людьми, які вже раз це зробили. Одержали невтішний для себе результат і тепер знову хочуть розвалити. Це ті люди, які робили так: обирається Кабінет Міністрів - ура! Це ті, що нам треба! Підтримують, а через кілька місяців зраджують. Знову новій Кабінет - ура ! Це те, що нам треба! Знову ж через кілька місяців - зраджують. Це просто хвилі політичної боротьби, боротьби за владу, я відповідаю на конкретне запитання. Я знаю, що використовується все це зараз з метою підготовки до виборів 20 числа. Думаю, виборці нас чують, мають уже свій розум і оберуть у Верховну Раду достойних людей.

Тому я просив би виборців не зважати на агітацію односторонньо, а приймати рішення розважено. /Шум у залі/.

Так, так! Це що стосується даної ситуації.

От, власне кажучи, і всі ті пропозиції, які вносилися від мікрофонів.

Переходимо до розгляду першого питання - про порядок денний на цей тиждень. Я ставлю на голосування затвердження переліку питань цього порядку денного, який у вас є і на

руках і який ми розглядали вчора на засіданні Президії. Отже, враховуючи режим роботи Верховної Ради, пропоную затвердити цей порядок денний. Якщо є нагальні, невідкладні питання - вносьте. /Шум у залі/.

Одну хвилинку. Давайте відведемо 10 хвилин на внесення пропозицій до порядку денного. Немає заперечень? Прошу увімкнути систему "Рада", проголосуємо.

Справа в тому, що вчора дуже детально це питання розглядали на засіданні Президії.

"За" - 148. Рішення прийнято.

Перший мікрофон.

ЛАВРИНОВИЧ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Народний рух України. У мене три пропозиції до порядку денного, який пропонується на тиждень.

Перша. У нас на середу, 16 листопада, внесено питання про зупинення дії пунктів 2, 3, 4, 5 постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим. І на четвер стоїть питання про хід виконання постанови Верховної Ради України від 22 вересня. Ці питання взаємообумовлені. Перше питання вбирав в себе обсяг другого. Тому воно має розглядатися обов'язково після питання про виконання постанови Верховної Ради України від 22 вересня.

ГОЛОВА. Вибачте, який пункт?

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Це пункт 3 з порядку денного середи. Він вбирає в себе пункт 3 порядку денного четверга.

ГОЛОВА. Тобто пропонуєте перенести пункт 3 з середи на четвер?

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Так. І поставити після цього питання.

Друге, у четвер у нас стоїть також питання про обрання суддів Верховного Суду України. Це питання, як ви пам'ятаєте, раніше було непроголосованим, а тому перенесено.

Я ж пропоную зняти це питання з порядку денного взагалі у зв'язку з тим, що Верховний Суд України звернувся в нашу комісію з поданням ще дванадцята кандидатів у судці. Це вже буде повний склад обласних судів. І ми могли б одночасно їх кандидатури розглянути наступного тижня.

І третє. Три комісії Верховної Ради України розглядали питання про дії. Голова Київської міської Ради Леоніда Косаківського і внесли свої подання до Президії, яка вчора розглядала це питання і прийняла рішення не включати його в наш порядок денний. Але я гадав, що всіх депутатів - висловитися з цього приводу і оцінити дії, які були зроблені Косаківським з порушенням трьох статей Конституції, щоб ми мали чітку відповідь на те, хто селективно підходить до норм Конституції і нашого законодавства, а також і відповідь на те, чи Верховна Рада сама себе паплюжать, чи її паплюжить преса.

Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШИБКО В.Я., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Самарській виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Я хотів би звернути вашу увагу на те. що ніхто нічого не сказав про той пункт сьогоднішнього порядку денного, де йдеться про подання Генеральної прокуратури. Адже там мовиться про ліщину, якої немає зараз у залі. Давайте візьмемо собі від сьогодні за правило, якщо ця людина, про яку ми говоримо, жива, здорова, то хай вона буде в залі, адже можуть виникнути до неї запитання. Навіщо нам пристрасті сьогодні тут розпалювати? Щоб не вирішити це питання?

Тому якщо немає цієї людини в залі, то краще не будемо ставати питання на обговорення.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БІЛОУС В.О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпека /Київський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Олександре Олександровичу, я просив із піднятою рукою у вас слова, щоб ще в "розминці" виступити, але ви не дала мені слова. Тому я прошу все ж дати мені одну хвилину, щоб я зачитав звернення.

"13 листопада 1994 року... "

ГОЛОВА. Я прошу вас. Для звернення за порядком денним у нас час відведений окремо. Вибачте, я вимкну мікрофон. З трибуни, будь ласка.

ОСТАШ І.І., директор Міжнародної школи україністики Національної академії наук України /Стрийський виборчий округ, Львівська область/. Я хочу сказати кілька слів з приводу процедури внесення до порядку денного питань. Олександре Олександровичу, коли ми ставили питання, скажімо, про те, щоб висловити вам недовіру і на два дні усунути від керівництва Верховною Радою, то ви попросили, щоб воно пройшло через комісії, через фракції і в установленому порядку через Президію було внесено до порядку денного. Сьогодні ж з голосу ми внесли в порядок денний питання про указ Президента. Незалежно від того, який він є /чи добрий чи поганий/, але все ж таки це питання но пройшло належної процедури. Та й узагалі, не пройшло, бо воно набрало тільки 197 голосів. А однією третиною голосів можна внести питання до порядку денного лише тоді, коли ще не затверджений порядок денний сесії. Щоб поставити це питання в порядок денний, треба, щоб воно набрало більшість голосів. Тобто хоча б 198. А на моніторі було 197 голосів. Так що я прошу...

ГОЛОВА. Я переголосую...

ОСТАШ І.І. Це перше. Друге. Я хотів би запитати заступника...

ГОЛОВА. Я просив би знизу не кричати. Я вас не боюся. Ви розумієте? Не кричіть! Спокійніше. Сядьте, будь ласка. Я ще раз кажу...

ОСТАШ І.І. Дайте мені закінчити, Олександре Олександровичу. Я вважаю...

ГОЛОВА. Сядьте, будь ласка. Тому я ще раз кажу: 197, а треба 198 голосів. Я поставлю на голосування.

ОСТАШ І.І. Дайте мені закінчити, Олександре Олександровичу. Я вважаю, що з голосу не можна це питання включати до порядну денного. Треба, щоб воно пройшло всю процедуру незалежно від того, яке воно є.

ГОЛОВА. Добре, домовилися.

ОСТАШ І.І. Процедура є процедура.

І друге. Я хотів би запитати заступника Голови Верховної Ради: на якій підставі дається розпорядження від 11 листопада, яке дискримінує права народного депутата України? йдеться про те, що правом замовлення перепусток до будинків Верховної Ради України користуються: керівник Секретаріату Верховної Ради /не депутат/, керівники секретаріатів Голови Верховної Ради і його заступників /не депутати/, завідуючі відділами та керуючий справами Управління справами Верховної Ради України. Всі вони не депутати. У той же час серед депутатів мають право замовляти перепустки голови постійних комісій та керівники їх секретаріатів. Вважаю, що це абсолютно дискримінаційне розпорядження. Давайте повернемося да розгляду його змісту.

ГОЛОВА. Ясно. Дякую. Перший мікрофон.

КОВТУНЕЦЬ В.Б., член Комісії Верховної Рада України з питань науки та народної освіти /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/. Фракція Народного руху України. Шановні колеги депутати! Я пропоную з питання про використання кредитів США, яке стоїть у нею на сьогодні, затвердити співдоповідачем депутата, який був ініціатором створення тимчасової депутатської комісії та ініціатором постановки цього питання, - Леся Танюка. Прошу цю пропозицію поставити на голосування.

Друга пропозиція. Протягом двох місяців відкладається

розгляд питання про зникнення Михайла Бойчишина. Матеріали готові. Думаю, на цьому тижні ми могли б його теж заслухати, тому пропоную включити до порядку денного. Також прошу поставити на голосування.

ГОЛОВА. Дякую. Другий мікрофон.

КАРНАУХ М.В., член Комісії Верховної Ради України в питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Безумовно, на Україні розпочалися економічні реформи. Але вони мають відбуватися в країні, де панує закон, де існує вільна авторитетна влада. Ці реформи мають бути спрямовані на людину, на її добробут. Тому я пропоную внести такі зміни до порядку денного.

Перше. Про зміну порядку висвітлення роботи пленарних засідань Верховної Радо. Припинивши пряму трансляцію по радіо, висвітлювати роботу Верховної Ради за допомогою радіорепортажів.

Друге. Внести на розгляд Верховної Радої пакет законів, які стосуються системи оподаткування.

Третє. Внести на розгляд проект Закону про оплату праці /якраз з 15 по 18 листопада/.

Четверте. Внести на розгляд проект закону про місцеві Ради народних депутатів.

І останнє. Нам необхідно покінчити з тим, що народні депутати України якось виділяються серед інших громадян, тобто

внести на розгляд питання про відміну депутатської недоторканності і про оподаткуванню їх заробітної плати.

Що стосується народного депутата Звягільського, який зараз перебував за межами нашої держави, то стаття 28 Закону про статус народного депутата не передбачає обов'язкової його присутності. Тому я вважаю, що це питання повинно бути розглянуто.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон, останній виступ.

ГРАБАР М.Ф., народний депутат України /Хустський виборчий округ, Закарпатська область/. Група "Реформи". Шановний Голово, шановні народні депутати! Я хотів би вам нагадати, як у нас проходив перший робочий день на тому тижні. Ви, шановний Олександре Олександровичу, на моє зауваження з приводу вимоги проголосувати включення до порядку денного роботи сесії Верховної Ради на листопад пакету документів /згідно з прийнятою 12 жовтня постановою Верховної Ради - 253 депутати голосували "за"/ - проектів Закону про систему оподаткування, Закону про податок на прибуток підприємств, Закону про податок на доходи громадян, двох законів про механізм фінансової та кредитної реформ і Закону про порядок і строки проведення в Україні грошової реформи обіцяли, що Президія розгляне і внесе на наступний тиждень /тобто цей/ ці питання на розгляд. Якщо уважно вивчити той перелік, який запропоновано, то видно, що фактично жодного з названих питань в порядку денному немає.

Я хотів би вам, шановні народні депутати, нагадати, що згідно з постановою від 12 жовтня ми доручили Кабінету Міністрів в до 15 листопада внести у Верховну Раду той пакет документів, а Верховній Раді в першочерговому порядку розглянути їх до 1 грудня.

Якщо згідно з нашим Регламентом ми будемо приймати закони у двох читаннях, то я вважав за доцільне /і говорив про це тиждень тому, шановний Олександре Олександровичу/ поставити на цей тиждень розгляд цих проектів у першому читанні і дати можливість ретельно працювати над цими законами комісіям, а на середину грудня вийти на реальне прийняття цих законів до кінця року. Це за нашою технологією, але воно навіть і так не буде, тому що ви знаєте, як ми повільно, і як, на превеликий жаль, погано працюємо.

Тому, шановний Олександре Олександровичу, моя конкретна пропозиція така, згідно з постановою я вимагаю зараз поставити на голосування і включити хоча б на четверп'ятницю розгляд цих документів, щоб ми могли їх прийняти в першому читанні. Давайте відмовимося від розгляду всіх другорядних на даному етапі питань. Немає важливіших від вищеназваних, зрозумійте.

Я розумію, що уряд "випливає" зараз на західні кредити, але давайте запитаємо: куди будуть використані ці кредити, ким і як? Ми не зробили нічого у власному домі, щоб спробувати навести порядок. Тому я ще раз прошу - проголосуйте ці пропозиції.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Останній виступ, будь ласка.

ВІТОВИЧ О.В., голова підкомісії Комісії. Верховної Ради України з питань людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Думаю, для того, щоб ми вийшли з цієї ситуації з указом Президента і дійсно не ставили питання на переголосування, треба /і це буде згідно з Регламентом/ дати протокольне доручення відповідним комісіям попрацювати над ним.

І щодо порядку денного на завтра. Якщо я не помиляюся, на середу на розгляд внесено питання про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. У мене є пропозиція зняти це питання з розгляду взагалі як таке, що суперечить стратегічним інтересам України і як таке, що, на мою думку, недостатньо підготовлене.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Отже, були пропозиції депутата Лавриновича, щоб розгляд питання про поправки до законодавства /пункти 2 і 3/ перенести з середа на четвер після розгляду питання про Крим. Я вважаю, це слушне зауваження, давайте проголосуємо. Прошу голосувати.

"За" - 248. Прийнято.

Про Київраду. Вчора Президія уважно розглядала пропозицію групи депутатів про внесення на розгляд Верховної Ради питання про порушення законів під час здійснення відносин між головою Київської міської Ради і міською Радою.

Президія вважав недоцільним вносити це питання на сесію. Але депутат Лавринович наполягав на внесенні цього питання. Прошу голосувати.

"За" - 92. Не приймається.

Зняти питання про Верховний Суд. Оскільки в роботі в цілий перелік документів про інших членів Верховного Суду, то розглядати одночасно про повний склад. Я вважаю, що ця пропозиція депутата Лавриновича також слушна. Прошу голосувати.

"За" - 239. Рішення прийнято.

Навіть так, давайте розглядати питання в міру готовності, після розгляду комісією.

Про пропозицію депутата Шибка Віталія Яковича щодо згоди на притягнення до відповідальності Звягільського.

Ми вже один раз відкладали це питання, оскільки розглядати його вважали некоректним без присутності Юхима Леонідовича. З іншого боку, закон дозволяє розглядати без його присутності, якщо так вважав Верховна Рада. Тому коли ми безпосередньо підійдемо до цього питання, тоді й подивимося, оскільки розглядати потрібно.

Про запрошення інших громадян для відвідування комісій тощо. Це питання вчора розглянуто на засіданні Президії і вирішено: депутати мають право запрошувати до комісії кого вважають за потрібне для справи, а до сесійного залу буде суворіший контроль, оскільки в тому є необхідність.

Про кредити США - співдоповідачем а цієї інформації затвердити депутата Танюка. Ще ваше право - прийняти рішення. Прошу голосувати.

"За" - 127. Не прийнято.

Відносно Бойчишина. Це питання є в порядку денному. Розглянемо його в "Різному", коли для цього відведемо час. Давайте економитимемо час, щоб можна було послухати інформацію.

Пропозиція Миколи Карнауха: припинити трансляцію по радіо. Я підтримую цю пропозицію, але ставити її на голосування не маю права, оскільки цей порядок ми визначаємо перед початком сесії.

Я просив би розглянути цю пропозицію в комісіях. Якщо комісії таку пропозицію внесуть, тоді ми поставимо на голосування, бо, справді, воно надмірно політизує суспільство.

Про проекти законів про внесення змін і доповнень до законів про систему оподаткування, про працю, про місцеві Ради - все це є в переліку питань. Де питання на засіданні Президії вчора розглядалось: один з них віднесений на 29 листопада, інші в в переліку питань.

Скасування депутатської недоторканності. Це теж учора обговорювалося на засіданні Президії Верховної Ради. Поки що пропонується така процедура: хто бажає зняти з себе депутатську недоторканість - напишіть заяву, Верховна Рада розгляне це питання і задовольнить ваше прохання. /Оплески/. А відносно інших депутатів, то це треба вносити зміни до Закону про статус народного депутата. Ви готуйте ці пропозиції, розглянемо їх. Цей законопроект не вноситься на сесію Верховної Ради тому, що Президія відхилила його як непідготовлений. Давайте пропустимо його через комісію і ще раз розглянемо на

засіданні Президії. Я запропонував процедуру. Вона реальна.

Будь ласка, користуйтеся своїми правами, і все буде в порядку.

Про оподаткування заробітної плати депутатів. Це питання є в порядку денному. Воно розглядатиметься на цьому тижні. Воно було внесене на сьогодні, але за пропозицією Ігоря Рафаїловича ми перенесли його на четвер. Я вважаю, що це слушна пропозиція, оскільки сьогодні дуже завантажений день.

Щодо пропозиції депутата Грабара Миколи Федоровича. У переліку питань, які ми вчора розглядали на засіданні Президії, ці законопроекти в. Вирішено дати доручення комісії і врахувати, тобто на засіданні Президії вони пройшли. Але ми цей перелік одержимо в пакеті разом з усіма тими проектами законів і постанов Кабінету міністрів через два дні, як запевнили нас працівники Кабінету Міністрів. Тоді ми затвердимо і ті питання, що входять до того переліку. Так випливало з учорашнього розгляду цього питання на засіданні Президії. Я просив би вас як ініціатора порушення цього питання: зв'яжіться з Кабінетом Міністрів, заступником міністра економіки, який відповідав за цю справу, перевірте ще раз, чи включені ці законопроекти у той перелік. Якщо не включені, наполягайте на включенні. Ми проведемо голосування, обов'язково їх включимо через Президію, через Верховну Раду і будемо розглядати. Щодо темпів, які ви пропонуєте, то з розгляду вчора я зрозумів, що Кабінет міністрів не справиться і на цьому тижні ці законопроекти не підготує. Хоч я з вами повністю згоден, що їх треба було б зараз пропускати у першому читанні для того, щоб пізніше можна було грунтовніше опрацювати. Тобто ми повернемося до цього питання після того, як ви вникнете в той перелік питань.

Відносно пропозиції депутата Вітовича зняти з обговорення питання про приєднаним України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Учора Президія розглядала це питання і на пропозицію трьох комісій Верховної Ради, на прохання Президента включила його до порядку денного. Але пропозицію Вітовича я ставлю на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 71. Рішення не прийнято.

Таким чином, є потреба затвердити весь перелік питань і процедуру. Прошу проголосувати. А потім я надам вам слово для довідки.

"За" - 234. Рішення прийнято.

Шановні депутати, через п'ять хвилин відкривається засідання бюро парламентської Асамблеї Чорноморського економічного співробітництва. Я - президент цієї Асамблеї і мушу там бути десь півтори-дві години. Я хотів би скористатися вашим дозволом на відсутність. У вас в перелік питань, і в такому порядку ви будете розглядати їх сьогодні.

З процедури? Ваше зауваження я це встигну послухати. Будь ласка, перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Сьогодні висловлено пропозиції щодо цілого комплексу питань, які ми повинні розглянути на закритому засіданні. Я вношу пропозицію - у четвер, 17 листопада, замість роботи в постійних комісіях із 16 і до 18 години провести закрите

засідання Верховної Ради. Я думаю, що на цьому тижні, крім четверга, достатньо й інших днів для роботи постійних комісій. Прошу поставити мою пропозицію на голосування.

ГОЛОВА. Давайте опрацюємо це питання. Не треба голосувати його зараз. Якщо буде можливість, то проведемо це засідання. Але треба ще переговорити з тими, з ким потрібно.

Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Александр Александрович, я хотел бы высказать вам замечание. Дело в том, что я прошу вас не поддаваться руховским истерикам. Они обнаглели до такой степени, что нарушает все нормы человеческого приличия: выскакивает, врут, передергивают процедуру, Регламент. В этой связи вы сегодня не, сказали, вернее, я не нашел ответа на свои предложения, в частности по вопросу о земле. Это не нарушение процедуры, а поручение Верховного Совета, чтобы этот вопрос был подготовлен и в соответствии с процедурой рассмотрен Верховным Советом. Не поставлен вопрос о монополии на внешнюю торговлю и о референдуме. Эти вопросы я все равно поставлю.

ГОЛОВА. Ясно. Прошу вибачення за два останні питання, я просто не встигну відповісти. А відносно указу про землю - я поясню. Беру до уваги ваше зауваження. Я дав доручення комісії Даниленка, вона мав цю інформацію і розгляне це питання в середу. Якщо комісія вирішить, що треба вносити на розгляд Верховної Ради, то ми за згодою Верховної Ради можемо це питання вирішити.

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України Ткаченко О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще з процедури? Будь ласка, третій мікрофон. Прошу уваги! Нічого не чути.

ГАРМАШ Л.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Орджонікідзевський виборчий округ, Харківська область/. Фракция коммунистов. У меня по процедуре. Месяц назад я обратился с депутатским запросом к Президенту Украины о нарушении им присяги и Конституции. Ответа нет ни Президиуму, ни мне лично. На меня идет давление со стороны товарища Тимченко Ивана Артемовича, чтобы я забрал свой депутатский запрос. Я требую в соответствии со статусом депутата ответить мне на депутатский запрос о нарушении Президентом Конституции и присяги.

Далее. Я в пятницу передал депутатский запрос о том безобразии, которое творится в нашем зале, когда голосуют "многостаночники". Его опять не озвучили. Требую озвучить мой депутатский запрос.

Следующий интересный вопрос - об организации работы парламента. У нас есть микрофоны, у нас есть кнопки. Почему мы не пользуемся ими с места, а стоим тут, как за колбасой, в очереди? Я в своем запросе требую от Комиссии по вопросам Регламента, от Президиума организовать работу народного депутата с места, чтобы я не бегал за этой кнопкой во время голосования. Там есть микрофон. Если микрофон слабый, купите новый, наведите порядок. Это третья позиция.

Следующее. Я направил депутатский запрос о том, чтобы Президент, Кабинет министров в трехдневный или недельный срок давали нам, депутатам, указы, свои распоряжения на проверку их конституционности. Опять же нет света. Мы узнаем об указах Президента из "Голоса Украины", но эта газета не всем достается.

И последнее. Я думаю, что Президиуму Верховного Совета надо пересесть в зал наравне со всеми депутатами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні депутати, думаю, що ці питання ми розглянемо на закритому засіданні, а щодо тиску з боку Тимченка, то ми переговоримо, щоб відповідь вам було дано. Решту питань, я вважаю, ми на закритому засіданні розглянемо, А зараз переходимо до розгляду другого питання порядку денного про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення /у зв'язку з прийняттям Закону про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні/, друге читання. Доповідач - Кочерга Віктор Герасимович. Будь ласка.

КОЧЕРГА В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый президиум! Уважаемые коллеги! Данный законопроект вносится в связи с принятием Закона Украины о содействии социальному становлению и развитию молодежи. Данный законопроект был разработан Министерствами юстиции, просвещения, по делам молодежи в спорта вместе с Генеральной прокуратурой, Верховным Судом в Комиссией Верховного Совета по вопросам законности и правопорядка.

В первом чтении законопроект рассматривался, как вы помните, товарищи, на сессии Верховного Совете Украины 13 июля 1994 года и был принят в первом чтении. Как я уже сказал, после этого нашей комиссии было поручено доработать данный проект закона, а комиссиями и народным депутатам в двухнедельный срок представить свои замечания и предложения.

В нашу комиссию поступило ряд предложений, замечаний, уточнений. Все они рассмотрены, внимательно изучены и по ним приняты необходимые решения. Свои выводы по поступившим замечаниям и предложениям мы изложили в сравнительной таблице. Поэтому прошу коллег поддержать наш законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Давайте будемо розглядати по порядку, тобто згідно з тією порівняльною таблицею, яка у вас є. Давайте розглядати по пунктах.

Преамбула. "Закон України про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення" - і далі за текстом. Є зауваження? Немає.

Далі. "1. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення"... - і перелік статей, ліва колонка і права. Немає зауважень? Немає.

"1. Доповнити кодекс статтею 24 такого змісту"... Стаття 24-1. Немає зауважень? Немає.

Стаття 13 "Відповідальність неповнолітніх". Є зауваження? Немає.

Стаття 40 /сторінка 3/ "Покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду". Є пропозиція проголосувати весь текст до статті 40. Прошу ввімкнути систему.

"За" - 201. Рішення прийнято.

Будь ласка, другий мікрофон.

МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановний доповідачу! Стаття 40 "Покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду". Тут вказана санкція: "Якщо її сума не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати". Я вважаю, що сьогодні два мінімуми - це надто м'яка норма. Розумієте? Мені здається, що її треба було б переглянути.

І наступний абзац. "Якщо шкоду заподіяно неповнолітнім, якай досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, та сума шкоди не перевищує мінімального розміру", а в таблиці написано "розвитку". Чисто редакційна правка потрібна.

КОЧЕРГА В.Г. Да, действительно. Я хочу ответить. Можно, Александр Николаевич?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пожалуйста.

КОЧЕРГА В.Г. Дело в том, что есть не только административно-правовая ответственность, а еще в гражданско-правовая. Поэтому здесь, воли необходимо возмещать вред в полном объеме, надо руководствоваться нормами Гражданского кодекса. В данном случае законодательство это предусматривает.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді проголосуємо статтю 40 з тією незначною поправкою, яку вкіс Манчуленко. Прошу увімкнута систему.

"За" - 187. Рішення не прийнято.

Шановні колеги, 100 чоловік не голосувала. Я прошу, давайте переголосуємо. Будь ласка, увімкніть систему.

Я просив би, щоб усі депутати голосували.

"За" - 219. Рішення прийнято.

Будь ласка, зауваження до статті 184. Перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О. Шановний доповідачу! У мене та ж сама пропозиція, яка була 2 до статті 40. Текст: "Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків по вихованню дітей... тягне за собою попередження або накладення штрафу до третини мінімального розміру заробітної плати". Сьогодні це - 20 тисяч. Вважаю, ми повинні жорсткіше підходити до цих питань.

КОЧЕРГА В.Г. Такие предложения действительно поступали - в части усиления, увеличения сумм штрафов. Но наша комиссия пришла к выводу о том, что, скажем, наказывать в материальном плане усыновителей или родителей - это может повлиять и на бюджет семьи в целом. Я еще раз говорю, что есть нормы не только административного права, но и гражданского. Поэтому в гражданском правовом порядке вопрос можно решить по-другому, скажем, возмещение в полном объеме.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Шановний Олександре Миколайовичу! Тут цікава відповідь звучить. Для чого тоді взагалі ці норми тут передбачати

- одна третина мінімальної зарплати? То це ж виглядав несерйозно на сьогоднішній день. Або ми цю норму збільшимо, або для чого тоді це взагалі робити?

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, Вікторе Герасимовичу, можливо, ми дійсно запишемо, що згідно з Цивільним кодексом?..

КОЧЕРГА В.Г. Ну хорошо, наша комиссия это замечание доизучит. Дело в том, Александр Николаевич, что этот законопроект находился в комиссиях у народных депутатов долго /с 13 июля/. До сих пор, кроме тех замечаний, которые поступила в нашу комиссию, от народных депутатов их не было. Поэтому я считаю, что нужно было бы подать письменные предложения и коллеге Манчуленко, и другим, чтобы мы смогли эти замечания и предложения внимательно изучить и учесть. Поэтому

считаю, что сегодня надо принять законопроект в той редакции, которую предлагает комиссия.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, спасибі.

Шановні депутати, як ви вважаєте, з такою думкою погодимося? Тоді ставлю на голосування статтю 184. Прошу увімкнута систему.

"За" - 198. Рішення прийнято.

Ідемо далі. Стаття 214, сторінка 4. Є зауваження? Немає. Стаття 221, сторінка 5? Немає. Стаття 213, сторінка 5? Немає. Стаття 215, сторінка ця ж? Немає. Стаття 216, сторінка 6? Немає. Стаття 220? Немає. Стаття 222? Немає. Стаття 255? Немає. Стаття 276? Немає. Стаття 283? Немає. Стаття 288, сторінка 7? Немає. Вибачте, ще стаття 284 на цій же сторінці /я прогледів/, пункт 15? Немає. Стаття 294, ця ж сторінка? Немає. Стаття 307? Немає. Стаття 313 у самому кінці? Немає.

Тоді ставлю на голосування всі статті. Прошу проголосувати, увімкніть, будь ласка, систему.

"За" - 224. Рішення прийнято.

Шановні колеги, нам необхідно прийняти постанову, її проект надрукований на звороті останньої сторінки порівняльної таблиці.

Вибачте. Треба проголосувати в цілому прийняті зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. Прошу голосувати.

Порушена процедура, голосували без сигналу. Прошу увімкнути систему.

"За" - 227. Рішення прийнято. Усі зміни і доповнення до кодексу прийняті.

А зараз нам необхідно прийняти постанову. У вас є на руках проект постанове, надрукований на звороті останньої сторінка. Є якісь зауваження? Третій мікрофон, будь ласка.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний доповідачу, знаючи вас як дуже досвідчену людину, юриста, хочу поставити таке запитання. Чи не потрібно постановою зобов'язати вашу комісію взагалі проаналізувати виконання Закону про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні? Я пам'ятаю, коли ми його приймали, то говорила, що треба щось з молоддю робити. Єдине, чим ми її соціальне "захистили" - що нині за гроші приймаємо в інститут. І обдаровані, наприклад, але бідні діти туди не можуть потрапити. Ця постанова абсолютно не виконується. Постанова, яку ми сьогодні прийняли, виконуватися не буде. Закон і постанова нічого не поможуть.

Так от, як на вашу думку, чи не слід би все таки проаналізувати і хоча б виконати оцю частину щодо молоді? Я ще раз звертаюся до вас, тому що коли приймала цей закон, то тут усі кричали, що тепер нашій молоді будуть видані кредиті, надані пільги. Сьогодні молоді практично життя починати неможливо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу, вибачте. Ми ведемо розмову про постанову. А ваше доручення давайте дамо протокольно, щоб його розглянули.

Перший мікрофон. Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

ЯКОВЕНКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Єнакіївський виборчий округ, Донецька область/. Предыдущий созыв принимал решение о ежегодных слушаниях по вопросу о молодежной политике. В прошлом году не получилось по объективным причинам. На позапрошлом заседании Президиума было принято решение о выделении средств на подготовку этих слушании. По всей видимости, они будут проводиться в январефеврале. Этот вопрос начал прорабатываться, началась подготовка. Так что, пожалуйста, вносите ваши предложения.

КОЧЕРГА В.Г. Я все-таки хочу сказать относительно предложения уважаемого коллеги Степенко Василия Ивановича. Да, действительно, в нашей комиссии создана специальная подгруппа по контролю за исполнением законов, которые принимаются Верховным Советом. Вместе с Комиссией по вопросам молодежи, спорта и туризма, которую возглавляет товарищ Яковенко, мы с удовольствием эту работу проведем и проинформируем депутатов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування проект Постанови про порядок введення в дію Закону України

про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Прошу голосувати.

"За" - 223. Постанову прийняти.

Спасибі.

Слухається питання про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. Повторний розгляд. Доповідає Євдокимов Валерій Олександрович, заступник голови Комісії з питань законності і правопорядку. Будь ласка.

ЄВДОКИМОВ В.О., заступник голови Комісії Верховної Ради. України з питань законності і правопорядку /Таїровський виборчий округ, Одеська область/. шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Ніс ви пам'ятаєте, Верховна Рада України 20 вересня цього року прийняла Закон про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінальнопроцесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів від умисного пошкодження і руйнування.

Під час попереднього розгляду законопроекту, внесеного Кабінетом Міністрів, комісією були виявлені деякі його недоробки. Проте з огляду на важливість цього законопроекту комісія вирішила не затримувати подання на розгляд Верховної Ради, маючи на увазі його доопрацювання під час підготовки

на друге читання з урахуванням можливих пропозицій комісій та народних депутатів.

Разом з проектом закону комісією подавався і відповідний проект постанови Верховної Ради. 20 вересня цього року Верховна Рада прийняла проект як закон України без обговорення в першому читанні. Проте в ньому залишилися недоробки, неузгодженість з чинним законодавством. Тому комісія змушена була порушити питання перед Верховною Радою України про переголосування цього закону у доопрацьованій комісією редакції.

Текст прийнятого нами закону практично залишився без змін, за винятком деяких доданих фраз. Наприклад, у частині третій статті 78-1 кримінального кодексу після слів "дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, якщо вони спричинили людські жертви", внесена така фраза: "інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі"; тут також додано: "значного забруднення навколишнього природного середовища". Тут уточнена фраза "значного забруднення навколишнього природного середовища".

А в решті тексту закон залишився без змін. Прошу підтримати цю думку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе у вас?

ЄВДОКИМОВ В.О. Так, усе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які будуть запитання до доповідача? Будь ласка, другий мікрофон.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановний доповідачу! Якщо уважно подивитися на статтю 78 Кримінального кодексу, то тут є цікавий нюанс, про який ви також говорили; "дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, якщо вони спричинили людські жертви, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення".

Що означає "значне забруднення"? Значить, в якесь "незначне забруднення"? Оце нагромадження слів на сьогодні призвело до того, що Україна практично потрапила в розряд країн із небезпечною екологією. Я вважаю, що слово "значного" потрібно вилучити. Якщо воно забруднення, то воно і є забруднення. Тож якщо ми дійсно піклуємося про екологію і про майбутнє наших дітей, онуків, наших нащадків, то повинні відповідно ставитися до цієї проблеми. Я пропоную все-таки слово "значного" вилучити.

Дякую.

ЄВДОКИМОВ В.О. Можна було б і погодитися з цим. Мабуть, це визначатимуть природоохоронні інспекції. Вони й скажуть своє слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Олександровичу, ви вважаєте, якщо незначне забруднення, то не притягати до кримінальної відповідальності, а якщо значне, то цей факт повинна засвідчити екологічна комісія чи якась інша? Тут, мабуть, питання критеріїв

- фахівці мають визначити ступінь забрудненості. Я вважаю, можна залишити в цій редакції.

Третій мікрофон, будь ласка.

МОЦПАН А.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемый докладчик. В то время когда мы рассматривали проект закона в первом чтении, я познакомился со статьей в газете "Труд", где дана картина тех безобразий, которые у нас творят на территории Западной Украины, и не только Западной Украины, связанных с преднамеренным разрушением нефтепроводов и выкачиванием оттуда топлива. Я передал вашей комиссии свои соображения по этому поводу и свои замечания по статье 78. Я считаю, что если в свое время мы возмущались тем, что по сталинским законам за три качана кукурузы можно было получить три года лишения свободы, то я убежден, что в настоящее время в связи с массовым воровством, с которым мы столкнулись, статья 78 в этой части должна быть ужесточена. Я понимаю, тогда, в 1947 году, человек шел на воровство, выбирая между жизнью и тюремной баландой, а сегодня он идет на воровство, ради того, чтобы получить "мерседес". Я не знаю, почему до вас не дошли мои предложения. Я передавал их лично депутату Бородичу. В частности, я считаю, что наказание должно быть от трех до пяти лет, а не до трех лет, и обязательно с полной конфискацией имущества. Я убежден, что в настоящее время нужен не столько срок, сколько такая мера, как полная конфискация имущества, которая будет отрезвляюще действовать на тех, кто покушается на народное добро.

Спасибо.

ЄВДОКИМОВ В.О. Відповідаю на ваше запитання, шановний депутате. У частині першій статті говориться про строк до трьох років, ви знаете цю статтю. А от у частині другій ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, а так само загальнонебезпечним способом /тут буде даватися оцінка судом/ караються позбавленням воді від трьох до десяти років.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

МОЦПАН А.Ф. Я прошу добавить хотя бы полную конфискацию имущества. Убежден, что мы пойдем по этому пути. И чем раньше, тем лучше.

Спасибо.

ЄВДОКИМОВ В.О. Цими статтями Кримінального кодексу конфіскація майна не передбачається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

КИРИЧЕНКО М.О. Шановний доповідачу, до статті 133 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка стосується порушення правил охорони магістральних трубопроводів, потрібно внести зміни. Я підтримую думку депутата Моцпана, який виступав від третього мікрофона. Ми повинні жорсткіше підходити до тих людей, які навмисне порушують правила охорони магістральних трубопроводів. Я пропоную у першому абзаці, де написано "до десяти мінімальних розмірів заробітної плати"

написати слова "до тридцяти", а в другому абзаці, де написано "до тридцяти" - до п'ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати і на службових осіб - "до ста мінімальних розмірів заробітної плати''. Вношу таку пропозицію.

ЄВДОКИМОВ В.О. Комісія може погодитися з цим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечуєте?

ЄВДОКИМОВ В.О. Комісія може погодитися. Інша справа, як депутати проголосують.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

БАНДУРКА О.М., ректор Харківського інституту внутрішніх справ МВС України /Дергачівський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати, ми вже другий тиждень затверджуємо порядок денний і кожного разу передбачаємо внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу чи Кодексу про адміністративні правопорушення.

Олександре Миколайовичу і шановний доповідачу Валерію Олександровичу, у законах, якими ми керуємося, це вже є. Узяти, наприклад, містобудування. Якщо незаконно будується будинок - це самоправство. Якщо пошкоджується нафтопровід - то це пошкодження державного майна. Якщо там в крадіжка нафтопродуктів - то це крадіжка. Може, нам не треба латати статті окремих кодексів, а зосередити увагу Комісії з питань законності насамперед на тому, щоб розробити і прийняти новий Кримінальний кодекс, а потім і Кодекс про адміністративні правопорушення.

Сьогодні запропоновані аміни /вони, може, й недоречні/ треба підтримати і за них проголосувати, а на листопад внести до порядку денного питання про Кримінальний кодекс, який уже майже готовий. Дякую.

ЄВДОКИМОВ В.О. Шановний Олександре Марковичу, ви в членом нашої комісії і знаєте, що проект Кримінального кодексу доопрацюють у нашій комісії і ми по мірі готовності подамо його на розгляд Верховної Ради в цьому році.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Третій мікрофон.

МАТКОВСЬКИЙ О.Б., член Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Здолбунівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний доповідачу, я хотів би, щоб ви не давали приводу для дискусій щодо змін, які тут пропонуються. Мова йде про пошкодження, а не про крадіжки нафтопродуктів. У нас дійсно в статті, які передбачають за крадіжки і конфіскацію майна: повну, часткову і так далі. У нас є Цивільний кодекс, який передбачає відшкодування матеріальних збитків. А тут ідеться про пошкодження, що може бути навіть необережним злочином. Мені доводилося не раз розглядати такі справа, коли, не маючи достовірних карт, де проходить нафтопровід, перетинали тракторами нафтопроводи. Це є не обережний злочин, і за це не можуть нести відповідальності, як за розкрадання майна. Я прошу

підтримати внесені аміни і доповнення і, можливо, дати уточнення про розкрадання нафтопродуктів в інших статтях, а не тут.

ЄВДОКИМОВ В.О. Цілком згоден з вами. Думав, що всі депутати погодяться з цим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О. Я кочу кинути репліку депутату Матковському. Шановні колеги, ніхто за таких нежорстких підходів у нашому законодавстві до охорони майна, до пошкодження не шукатиме ні карт, ні планів, ні схем. Давайте жорсткіше будемо підходити у цій справі, щоб людина знала: будь-яке порушення тягне за собою ту чи іншу відповідальність.

Я вимагав, щоб записати жорсткіше. Пропозиції, які я пропонував, прошу доставити на голосування.

ЄВДОКИМОВ В.О. А можу додати, що коли йдеться про кримінальну відповідальність, то обвинувачення може бути не тільки по цій статті, яку ми розглядаємо, а по кількох статтях: і за крадіжку, і за інші правопорушення. Тому ці питания завжди вирішується судом.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Шановний Олександра Миколайовичу, я все-таки наполягаю на своїй пропозиції щодо статті 78-1

Кримінального кодексу України. Прошу вас і колег депутатів підтримати мою пропозицію, яка стосується вилучення слова "значного". Ви знаете, яка шкода завдається навколишньому середовищу від того, що розливаються мастила, пальне, солярка, бензин і таке інше. Невже ви цього не розумієте? Ви всі ж чудово знаєте, яка небезпека за цим криється.

Я просив би вас підтримати все-таки мою пропозицію і слово "значного" вилучити. Адже трактування "значного" - "незначного" дають, так би мовити, певні люфти тим органам, які слідкують за охороною навколишнього природного середовища. І коли у нас у законі є слово "значно", то завжди можна знайти певний люфт і прокваліфікувати, що забруднення в незначним. Саме тому дуже небезпечно залишати в тексті це слово "значно". Я просив би вас підтримати пропозицію.

ЄВДОКИМОВ В.О. Я прошу вас, шановний, звернути увагу на санкції цієї статті. Те, про що ви кажете, тобто "значне забруднення" - карається позбавленням вол! на строк від 8 до 15 років. Це важлива справа. І не можна тут це ставити слова "значне". Це на думку членів нашої комісії з юридичної точки зору потрібно записати саме так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ДРАГОМЕРЕЦЬКИЙ С.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Іллічівський виборчий округ, Одеська область/.

Валерий Александрович, я считаю, что эту статью "про умисне пошкодження" все-таки нужно усилить. И вот почему. Дело в том, что здесь не просто наносится урон нефтепроводу, а наказание должно хоть каким-то образом корреспондировать с последствиями. "Пошкодження" нефте- и газопроводов приводит к колоссальным потерям, во-первых, имущества, которое выражается не только в нефтепроводе, но и в разливах нефти и так далее, а, во-вторых, и к колоссальному вреду экологии. Поэтому эту статью надо обязательно ужесточить. А как же иначе? Это же не просто винт открутить от нефте- или газопровода.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша конкретна пропозиція.

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д. Наказание от трех до пяти лет я поддерживаю. Надо статью эту усилить.

А может быть, рассмотреть вопрос и о конфискации имущества? Ведь ощутимые последствия - средства производства. Разлив нефти, экология...

ЄВДОКИМОВ С.Д. Уважаемый Сергей Дмитриевич! Вы не обратили внимание, что в этой статье 78 две части. В первой речь идет о том, что произвело или могло произвести нарушение нормальной /такая диспозиция/ работы трубопроводов, а уже во второй говорится о том, что приводит к небезопасным способам и более тяжелым последствиям. И наказание - от 3 до 10 лет. И поэтому эти действия, о которых вы говорите, будут

обязательно регламентироваться второй частью статьи. А частью первой, как обычно, в уголовном судопроизводстве регламентируются те действия, которые носят иной характер вины. Когда суд рассматривает, то он обязательно выясняет, с каким умыслом совершил преступник /если его признают преступником/ данное преступление. Эта оценка дается судом. И то, что мы с вами прибавим два года, отбавим два года - это же не вопрос. Вопрос состоит в том, как квалифицировать преступление по части первой или по части второй. Я считаю, что это записано нормально. Я уже говорил, и тут Виктор Герасимович тоже вспоминал об этом, что когда решается вопрос в судебном порядке, то там исследуются все обстоятельства дела и принимаются решения.

Первое - это привлечение к уголовной ответственности по ряду статей, если в действиях подсудимого имеется состав преступления, предусмотренный этими статьями. И так же решается вопрос о возмещении материального ущерба. А как вы знаете, по уголовным преступлениям материальный ущерб возмещается в полном размере. Поэтому наша комиссия считает /и я это поддерживаю/, что с точки зрения диспозиции, с точки зрения санкции этой статьи она полностью охватывает именно ваши пожелания, пожелания депутатов, которые сегодня здесь выступали. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще претензії, пропозиції? Голосуємо. Спочатку

- пропозиція до кодексу статті 78. Вона була внесеш депутатом Манчуленком. Це про те, щоб зняти у порівняльній

таблиці в тексті слово "значного". Прошу проголосувати цю пропозицію. Увімкніть, будь ласка, систему.

"За" - 169. Рішення не прийнято.

Залишається в тій же редакції.

Вносилася ще одна пропозиція до цієї ж статті: у другому розділі тексту записати "від трьох до п'яти років з конфіскацією майна".

Хто за цю поправку до статті, прошу голосувати.

"За" - 205. Рішення прийнято.

Тоді ставлю на голосування в цілому статтю 78. Будь ласка, увімкніть систему.

"За" - 245. Прийнято.

Стаття 138. Тут були такі поправки: до тридцяти, до п'ятдесяти і до ста мінімальних зарплат. Так?

ЄВДОКИМОВ В.О. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає інших думок? Немає. Прошу голосувати ці поправки.

"За" - 237. Рішення прийнято.

Депутатом Бандуркою була внесена пропозиція в грудні підготувати і прийняти на засіданні Верховної Ради новий Кримінальний кодекс. Це в міру готовності ми голосувати не будемо. Але коли будуть готові пропозиції щодо змін у кодексі, ми в порядок денний, безперечно, внесемо і будемо розглядати.

Ставлю на голосування в цілому. Увімкніть, будь ласка, систему.

"За" - 239. Рішення прийнято.

ЄВДОКИМОВ В. О, Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до наступного питання. Шановні колеги, давайте порадимося перед тим, як надавати слово Генеральному прокуророві. Є думка розглянути це питання в закритому режимі у зв'язку з тим, що, можливо, буде така інформація, яку потрібно знати лише депутатам. Немає інших думок? Ставлю на голосування пропозицію провести розгляд цього питання... /Шум у залі/.

Одну хвилиночку. Перший мікрофон, будь ласка.

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /КременчуцькийКрюківський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги депутати! Розглядати це питання...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Омеляновичу, одну хвилинку. Шановні депутати, прошу уваги, давайте ж вислухаємо.

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Шановні колеги депутати! Розглядати подання Генерального прокурора про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, колишнього виконуючого обов'язки Прем'єрміністра Юхима Звягільського на закритому засіданні абсолютно немає ніякої потреби.

Це подання, яке сьогодні вам зачитає Генеральний прокурор, уже було надруковано в засобах масової інформації. До цього додам, щоб ви знали: у засобах масової інформації вже опубліковані результати поїздки нашої слідчооперативної групи. По цій справі в Швейцарії арештовані три керівники, які мають відношення до цієї діяльності.

Тому я вношу пропозицію, щоб усі наші люди, виборці почули, яке подання зачитає нам Генеральний прокурор, і знали, що робили поза нашими спинами колишні керівники. Я пропоную слухати це подання на відкритому засіданні.

Ще одне, шановні колеги. Згідно із зеконом народний депутат має право бути присутнім, коли вирішується питання про його депутатський імунітет. Але якщо його немає, то Верховна Рада мав право розглянути питання без його участі. Більше того, установлений термін - місяць. Нині вже давно пішов другий місяць, оскільки подання Генеральна прокуратура внесла 28 вересня. Вношу пропозицію розглядати питання на відкритому засіданні. Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МУХІН В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/. Я поддерживаю предложение о том, чтобы вопрос рассмотреть на открытом заседании, однако прошу задать этот вопрос Генеральному прокурору. Если Генеральный прокурор говорит, что надо на закрытом заседании слушать вопрос - давайте на закрытом рассматривать: если он скажет, что можно на открытом, - давайте на открытом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозицію провести слухання в закритому режимі вніс Генеральний прокурор.

Третій мікрофон, будь ласка.

СТЕПЕНКО В.І. У мене є таке запитання до Генерального прокурора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, Василю Івановичу, коли Генеральний прокурор буде на трибуні, тоді поставите запитання.

СТЕПЕНКО В.І. У мене своя думка б, я хочу підтримати голову нашої комісії. Мова ж не йде про те, що в Нижній Тагіл завтра відправляти. Мова йде про те, щоб дати згоду на зняття депутатського імунітету. А що доведе слідство, це вже покаже час. А то ми, дійсно, перекидаємо справу вже два місяці з місця на місце, і складається таке враження...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка ваша пропозиція?

СТЕПЕНКО В.І. Пропозиція розглядати це питання, не мусолити його півтори години, а дати згоду, і нехай слідство займається, раз Генеральний прокурор вважав за потрібне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми думаємо, розглядати питання на закритому чи на відкритому засіданні, а це ми пізніше будемо розглядати.

Ще є інші думки? Надійшло дві пропозиції...

Увімкніть трибуну, будь ласка.

ТКАЧЕНКО В.А., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судовоправової реформа /Охтирський виборчий округ, Сумська область/. Я хотів би, щоб ми повернулися до нашого Регламенту. Це зміна. порядку висвітлення нашої сесії. Якщо ми хочемо проводити розгляд у закритому режимі, то, будь ласка, ставте на голосування. Але я переконаний, що народ повинен знати, що ми розглядаємо не своїх засіданнях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є дві пропозиції. Ставлю на голосування пропозицію провести засідання у відкритому режимі...

Одну хвилиночку, тоді ставлю на голосування пропозицію засідання провести в закритому режимі, Прошу голосувати, увімкніть систему.

"За" - 112. Рішення не прийнято.

Значить, розглядаємо у відкритому режимі.

Слово з цього питання надається Генеральному прокурору Дацюку Владиславу Володимировичу. Будь ласка, прошу уваги.

ДАЦЮК В.В., Генеральний прокурор України. Шановні народні депутати! У ході слідства на сьогоднішній день встановлено, що виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України Звягільський у співучасті з посадовими особами комерційного банку "Даміана-банк" протягом 1993-1994 років здійснив ряд торговельно-фінансових операцій, у процесі яких державі завдань матеріальних збитків У особливо великих розмірах.

Перше. Зокрема, з ініціативи і при сприянні Звягільського 23 листопада минулого року зовнішньоторговельним об'єднанням Укрінвалютторг був укладений контракт з грецькою фірмою "Укварпетролеум" про продаж їй 200 тисяч тонн авіаційного пального за ціною 4,5 мільйона карбованців за тонну, оплата якого мала здійснюватися через державний Укрексімбанк. Зловживаючи владою, Звягільський шляхом тиску на керівників Держкомрезерву України, незважаючи на заперечення фахівців, видав від імені Кабінету Міністрів України Постанову N 957 від 25 листопада про експорт авіаційного пального, чим фактично санкціонував раніше укладений контракт про продаж вказаних нафтопродуктів. Тобто спочатку уклали контракт, а вже потім його підтвердили рішенням Кабінету Міністрів. На підставі цієї постанови наступного дня Міністерством зовнішніх економічних зв'язків видана ліцензія на експерт пальнете. За вказівкою Звягільського розрахунки за цією угодою здійснював замість передбаченого контрактом державного Укрексімбанку комерційний "Даміана-банк". З відома Звягільського валютні розрахунки за контрактом з "Даміана-банком" почали проводитися без ліцензії Національного банку України, а кореспондентський

рахунок, через який здійснювалися платежі "Даміана-банком", з метою приховування коштів не реєструвався. Про його існування нам стало відомо тільки в ході розслідування цієї справи.

Зазначена угода мала явно збитковий для України характер, оскільки пальне продавалося за демпінговими цінами: при світовій ціні тоді 155 доларів США пальне реалізувалося по 142 долари за тонну.

Крім цього, значно підірвано обороноздатність держави, оскільки стратегічні запаси авіаційного пального не поповнено. На виконання контракту за участю Звягільського грецькій фірмі "Укварпетролеум" реалізовано 95,3 тисячі тонн авіапального військового призначення. За це пальне грецькою фірмою перераховано 15 мільйонів 450 тисяч доларів США на вказаний відкритий кореспондентський рахунок "Даміана-банку" в Женеві. Із цього рахунку в Україну надійшло 10 мільйонів, доларів США і 77 мільярдів карбованців. Решта ногаті в у сумі 3 мільйони доларів привласнені Звягільський, Сидоренком і Крамним.

Зловживаючи службовим становищем, Звягільський у листопаді минулого року /це друге обвинувачення/ організував незаконну конвертацію іноземної валюти з державного бюджету, про що дав вказівку відповідальним працівникам Міністерства фінансів України. У результаті цього з держбюджету на вище вказаний прихований кореспондентський рахунок "Даміанабанку" було перераховано 8 мільйонів доларів США. Унаслідок цієї

операції 150 мільйонів карбованців було проконвертовано, що дорівнює тільки 5 мільйонам доларів США. Решта 3 мільйони доларів були використані вказаними особами для інших цілей.

Третє. Протягсь 1993-1994 років за прямими вказівками Звягільського Мінфіном до бюджетного валютного рахунку в Укрексімбанку не зараховувалася валютна виручка на суму понад 100 мільйонів доларів США від реалізації підприємствами Укрзовнішпрому та Укрзовнішхіму продукції на експорт у межах державного контракту.

Зазначені кошти за розпорядженням Звягільського знову таки були перераховані на цей самий кореспондентський прихований рахунок "Даміана-банку".

Внаслідок цього виник великий дефіцит валюти, що перешкодило своєчасній сплаті процентів за зовнішню заборгованість України і потягло за собою виплату штрафних санкцій західним державам-кредиторам.

І четверте. Звягільський неодноразово у квітні-червні цього реку наполягав на сплаті керівництвом державного концерну "Украгротехсервіс" фіктивно створеній швейцарській фірмі "Ленкур" 20 мільйонів доларів США, які нібито належать цій фірмі за поставлені в Україну нафтопродукти. Проте керівництво концерну ці незаконні вимоги не виконало.. Тоді Сидоренко, Крамний і Звягільський домовилися з Варянчиком /посередником/ і незаконно, шляхом сфальсифікованих документів зняли 20 мільйонів доларів з рахунку "Украгротехсервісу".

Таким чином, ми вважаємо, що діями Звягільського державі завдано матеріальної шкоди більш як на 25 мільйонів доларів. Крім цього, зібрано достатньо доказів, щоб йому пред'явити обвинувачення по статті 86 Кримінального кодексу - розкрадання державного майна у великих розмірах, за статтею 165, частина друга - зловживання службовим становищем, то завдало істотної шкоди державі, і за статтею 156, частина перша - перевищення службовою особою своїх владних повноважень.

Оскільки згідно з Законом про статус народного депутата слідством не може бути пред'явлено обвинувачення народному депутату без згоди на те Верховної Ради, я прошу вас дати таку згоду на притягнення Звягільського до кримінальної відповідальності.

У мене все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки ми відведемо часу на запитання і відповіді? Десять хвилин? Мало? Двадцять хвилин? Прошу голосувати.

"За" - 234. Рішення прийнято.

Будь ласка, перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О. Шановний Олександре Миколайовичу! У мене відразу запитань до вас: чому депутатам не роздано на руки подання Генеральної прокуратури про згоду на притягнення до кримінальне! відповідальності народного депутата Звягільського? І запитання до доповідача. Скажіть, будь ласка, чи маете ви інформацію, де знаходиться сьогодні народний депутат Звягільський? Якщо він за межами України, то чи мали ви інформацію, що він збирався залишити країну? Яких заходів вживали?

І друге запитання. На той період, про який ви говорите у своему поданні, просячи Верховну Раду дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Звягільського, він не був найвищою посадовою особою в державі. Чи інші найвищі посадові особи держави мали на той період якесь відношення до тих дій, які ви навиваєте кримінальними?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ДАЦЮК В.В. Що стосується місця знаходження Звягільського, то ми знаємо, де він перебуває. Звягільський виїхав спочатку до Англії, а тепер знаходиться в Ізраїлі.

Що стосується інших посадових осіб держави, то сьогодні не йдеться про когось іншого. Я прошу вас конкретно дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього виконуючого обов'язки Прем'єрміністра Звягільського.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М. Шановний пане прокурор, будьте ласкаві, скажіть, чи ті чутки про причетність колишнього виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра Юхима Звягільського до цих справ були відомі тоді? Ну, принаймні півроку тому я про це чув. Зараз, коли Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу, Звягільський /я не беруся стверджувати - захворів він випадково чи не випадково/ знаходиться на лікуванні в Ізраїлі.

Хто з наших керівників Верховної Ради /адже Звягільський - це народний депутат України/ санкціонував його виїзд, підписував йому відповідний документ - заяву про виїзд до Ізраїлю, знаючи вже про те, що готується подання Генеральної прокуратури про дачу Верховною Радою згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності? У мене в інформація, що цю заяву підписав наш шановний перший заступник Голови Верховної Ради пан Ткаченко. Так це чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте мені дати відповідь на це запитання. Я думаю, що це запитання звернуто до мене. По-перше, Звягільський в депутатом і як кожен із нас, депутатів, мав право на відпустку. По-друге, він працює в парламенті не на професійній основі і має право використати відпустку в будь-який час. Дійсно, десь за три-чотири дні до подання Генеральної прокуратури Звягільський був у мене і сказав, що мав намір використати відпустку. А подання, як такого, ще не було. І Звягільський використав своє право на відпустку протягом 45 діб, як і кожен з нас. А хто давав дозвіл на виїзд, ми й повинні вияснити. Але ні перший заступник, ні будь-який інший керівник Верховної Ради дозволу на виїзд за кордон Звягільському як громадянину чи як депутату не давав.

Будь ласка, третій мікрофон.

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Шановні колеги депутати! У мене не буде запитань до Владислав, Володимировича, тому що кримінальну справу я знаю глибоко, бо очолюю тимчасову депутатську слідчу комісію, яка веде слідство і здійснює контроль за ним. У мене є лише одна коротенька довідка для всіх вас. Я більш на буду виступати з цього приводу. Щоб Генеральна прокуратура могла всебічно і об'єктивно розслідувати кримінальну справу відносно народного депутата Звягільського, ми повинні дати на це згоду двома третинами голосів від усього складу Верховної Ради, який обрано. Нас - 394 депутати, а дві третини - це 263 голоси. Якщо буде менше, то юридично вважатиметься, що Верховна Рада не дала згоди на притягнення депутата до відповідальності. Це перша юридична інформація.

Друге. Згідно з діючим законодавством ми можемо ставити Генеральному прокурору запитання, але він даватиме на них відповіді, не розкриваючи доказів і не даючи їм оцінки, тому що такого права народні депутати не мають.

І третє. Ця справа є актуальною. І якщо ми з вами доведемо її до кінця, /а я про це сказав вам з цієї трибуни ще 3 червня/, то побачимо справжні розміри розграбування нашого національного надбання і тих, хто за цим стоїть. Я прошу дати згоду на притягнення Звягільського до кримінальної відповідальності і поставити цю пропозицію на поіменне голосування. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оплески тут не потрібні. Згідно з Регламентом ми маємо вирішити це питання. І не треба вдаватися до популізму. Ми знаємо, що це передбачено Регламентом.

Будь ласка, перший мікрофон.

МАРМАЗОВ Є.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемый Владислав Владимирович, ответьте, пожалуйста, на такой вопрос. Ну вот об этом вы рассказали, Омельченко это в газетах давно прокомментировал, даже в большем объеме. Вы, пожалуйста, расскажите, как это понимать: продал такое количество бензина, керосина, присвоил 25 миллионов долларов... Но это же в кармане вынести невозможно! У нас есть СБУ, МВД, пограничники, таможня, прокуратура. И только тогда, когда Звягильский отбыл за границу, вы вносите представление. В прокуратуру или в наши службы поступали какието сигналы о злоупотреблениях Звягильского? Если поступали, то почему об этом не был проинформирован Верховный Совет?

ДАЦЮК В.В. Смотря что иметь в виду под информацией. Уголовное дело расследовалось не сейчас, оно возбуждено еще в мае этого года. Но для того, чтобы предъявить обвинение, надо собрать доказательства. Разговорами я не могу пользоваться и не могу просить Верховный Совет дать согласие на привлечение того или иного лица к уголовной ответственности, не собрав достаточных доказательств.

Вы говорите, что о чем-то рассказывал в прессе Омельченко. Это дало Григория Емельяновича, а не мое. А что касается вывоза горючего, то прокуратура на границе не стоит, сведения и информации поступали соответствующим должностным лицами государства. И вы не забудьте еще одно, Ефим Леонидович Звягильский, будучи высшим должностным лицом государства и народным депутатом, пользовался не только неприкосновенностью, но еще и правом использования в любое время дипломатического паспорта и выезда за границу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Прошу, сідати. Продовжуємо роботу. Владиславе Володимировичу, прошу сідати. Я прошу висвітлити на табло регламент, щоб знати, скільки у нас залишилося часу з відведених 20 хвилин. Так, 12 хвилин.

Другий мікрофон, будь ласка.

ЧОБІТ Д.В., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Бродівський виборчий округ, Львівська область/. Владиславе Володимировичу, вас можна сьогодні вітати тільки за одне те, що ви сміливо поставили питання щодо найвищих посадових осіб України, про "діяльність" яких чутки ходили ще у Верховній Раді попереднього скликання. У мене два запитання до вас.

Перше. Чи порушені кримінальні справи і чи взяті під варту ті особи, які діяли разом з Юхимом Звягільським? Маю на увазі Сидоренка, Крамного та інших, яких ви називали.

І друге запитання. Яка доля валютних коштів, які були приховані на таємних кореспондентських рахунках у Швейцарському банку? Чи повернуті вони в Україну?

ДАЦЮК В.В. Зрозумів, дякую. Я вже можу сьогодні сказати, що у багатьох депутатів і у громадськості виникало занепокоєння, що нічого не робиться по цих справах, тобто немає ніякої інформації з боку Прокуратури. Але ж ми не могли раніше видати інформацію, тому що потрібно було розшукати...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владиславе Володимировичу, вибачте, Шановні депутати, ну нічого ж не чути. Ставив запитання депутат, і ніхто нічого не чує, що відповідав Владислав Володимирович. Будь ласка.

ДАЦЮК В.В. Тому що необхідно було розшукати і заарештувати колишнього голову правління Даміана-банку Сидоренка /по суті, він і сьогодні ще залишається ним/. Крамного - голову Укрінвалютторгу і Дерев'яненка - заступника голови правління Даміана-банку, які після проведення цих операцій сховалися за кордоном, і ми встановили, що впни проживають у Швейцарії. З моєї санкції, підтриманої швейцарською поліцією, вони заарештовані. З допомогою поліції накладено арешти на всі вклади, які є в Швейцарії. Поліцією та генеральним прокурором Швейцарії проти Сидоренка, Крамного і Дерев'яненка також порушено кримінальну справу, тому що вони тям теж займалися махінаціями. Вони будуть доставлені сюди, але після того, як" згідно з процедурою, буде розглянуто їх звернення з оскарженням застосованої проти них санкції. Після цього впни будуть доставлені в Україну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Владиславе Володимировичу, я підтримую вас. Ми на засіданні комісії відзначали вашу сміливість, чіткість. Але в мене є таке запитання. Чому ми завжди

розбираємо колишніх? От коли він виконував обов'язки Прем'єр-міністра, наче все нормально було, а тепер, як ухе не виконує обов'язків Прем'єра, то нарешті визначили, що він завдав отакої значної шкоди. Я особисто вірю тому, що ви сказали. Але скажіть відверто: був тиск чи є якась інша причина?

І друге - спірне питання. Є указ Президента про посилення боротьби з організованою злочинністю. Ви знаете також, що вимога про затримання на 30 діб на депутата не поширюється. А чому ж тоді, припустимо, з боку прокуратури не було все-таки вжито заходів для того, щоб попросити Верховну Раду дати згоду на те, щоб не випустити того ж Звягільського за кордон? Я прошу тільки відповісти коротко і чесно.

ДАЦЮК В.В. Я вам відповідаю чесно, в межах того, про що я можу доповісти. Справу було порушено, я вже сказав, у травні цього року, коли ще Звягільський працював виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра. Але для того щоб довести вину, потрібно було проводити ревізії, шукати, через кого і куди йшли ці гроші. Бо мало сказати, що з державної казни взято гроші, треба ще довести, куди вони пішли і де знаходяться. От на це і пішов час. А працювати довелося за кордоном, бо це все робилося через кореспондентські рахунки, які знаходилися за кордоном. І от коли ми вже зібрали докази, я 26 вересня і вніс подання до Верховної Ради, щоб вона дала "добро" на притягнення Звягільського до кримінальної відповідальності.

Затримати його за указом Президента чи просто без указу ми не маємо права, тому що депутат користується депутатською недоторканністю. Поки не буде згоди, ми не маємо права цього робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ГОВОРУН В.П., член Комісії Верховної Ради України а питань законності і правопорядку /Іванівський виборчий округ, Одеська область/. Шановний Генеральний прокуроре! Я підтримую ваше подання і звертаюся до всіх депутатів: треба дати згоду на притягнення Звягільського до кримінальної відповідальності. Але в мене є два запитання. Я просив би вас, шановні Владиславе Володимировичу і Олександре Миколайовичу, відповісти на таке запитання. Ми, юристи, повинні мати справу а конкретними цифрами і дати навивати конкретні.

Коли надійшло подання до Верховної Ради і коли - назвіть конкретні дати - було дано згоду на відпустку Звягільському?

Я просив би відповісти також на таке запитання. Чому текст подання Генерального прокурора не був переданий навіть до Комісії з питань законності і правопорядку, не говорячи вже про всіх депутатів? Про все ми дізналися лише а матеріалів, надрукованих з подачі пана Омельченка в засобах масової інформації. Отже, мене цікавить, чи не тому так сталося, що там в відповідні дати, які депутати могли б побачити?

І ще запитання до Генерального прокурора. Чим пояснити, що останнім часом окремі депутати через засоби масової інформації постійно розголошують матеріали оперативно-розшукової слідчої діяльності? Я не називатиму цих депутатів, ви їх усіх знаєте. У сьогоднішніх "Киевских ведомостях" говориться про те, що керівник слідчої оперативної групи про результати поїздки в Швейцарію поінформував Президента України. Тому в мене виникав запитання: як розуміти це в контексті положення Конституції про те, що Генеральний прокурор відповідальний тільки перед Верховною Радою і процесуально-кримінальним законодавством про таємницю слідства? Я вважаю, що ви як Генеральний прокурор повинні були давно звернути увагу і депутатського корпусу, і керівництва держави на те, що якою ми стали на шлях будівництва правової держави, то так не повинні поводитися окремі особи.

Дякую за увагу.

ДАЦЮК В.В. Я вже говорив, що подання внесено 20 вересня цього року. А ось даних про те, коли і ким Звягільському було підписано заяву про відпустку, у мене немає.

Що стосується публікації, то я з вами погоджуюся, що матеріали, які становлять слідчу таємницю, не повинні публікуватися в пресі. Ми навіть проводили службове розслідування серед своїх працівників, хто і чому передав цю інформацію в пресу. Але матеріали, які виходять із стін Верховної Ради, я контролювати, на жаль, не можу і не маю права. Я підзвітний Верховній Раді.

Що стосується фрази в газеті, що Президенту було зроблено доповідь про результати поїздки слідчої оперативної групи в Швейцарію і про проведену там роботу. Там не вказано, ким конкретно було зроблено доповідь Президенту, але я вважаю, що керівник цієї групи, який безпосередньо підготував дані матеріали і подав їх до газети, припустився великої. помилки, за що я з ним розберуся.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ГОВОРУН В.П. Шановний Генеральний прокуроре! Очевидне, нам ще не раз доведеться заслуховувати такі питання. Я хотів би, щоб ви дали пояснення депутатам, та й виборці щоб почули, чи можна на відкритому засіданні заслуховувати такі питання і чи в змозі депутати одержати від вас повну інформацію, яка необхідна нам для вирішення питання?

Також просив би відповісти Олександра Миколайовича, коли була надана відпустка Звягільському.

ДАЦЮК В.В. Що стосується слухання у відкритому режимі, то я з вами цілком погоджуюся. Чому? Депутати мають право поставити із залу будь-яке запитання, яке їх цікавить у цій справі, а може, і в іншій. Я ж обмежений рамками закону і не можу пре, все говорити, зрозумійте мене правильно. Тому, звичайно, було б краще, щоб такі питання слухалися за зачиненими дверима, тобто на закритому засіданні. І, як кажуть, дай Боже, щоб ми таких питань більше не заслуховували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що стосується запитання, коли депутату Звягільському було надано відпустку, то ми візьмемо в Секретаріаті заяву і поінформуємо, якого числа був Звягільський із заявою.

Будь ласка, другий мікротрон.

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д. Мы можем оказаться в положении, когда нагла яркая дискуссия закончится вопросом: а где же сан ребенок? Потому что по настоящее время статус Звягильского неизвестен. Поэтому я хочу, чтобы вы проинформировали, где сейчас сам Звягильский, каков его юридический статус /то есть речь идет с гражданстве/. И в связи с этим: каковы возможности осуществления следственных действий по отношению к нему? Это вопрос.

И тут была реплика Омельченко по поводу поименного голосования. Я буду голосовать за предложение комиссии. Ко мне кажется, вопервых, что по вопросу, касающемуся конкретных личностей, поименно голосовать нельзя. Вовторых, но надо подставлять людей под расстрел, не надо. Это есть оказание давления на человека. Я говорю это не из трусости, я буду голосовать "за", но оказывать давление на депутатов не надо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у главі 9.8 Регламенту все передбачено, будь ласка, подивіться. Перед голосуванням я зачитаю пункт 4 статті 9, 8, 5 - те, що передбачено Регламентом.

Двадцять хвилин, відведені на запитання ы відповіді, вичерпано. Займіть, будь ласка, свої місця.

ДАЦЮК Б.В. Що стосується вашого запитання, то я вже відповідав: Юхим Леонідович Звягільський виїхав на лікування за кордон. Він перебував у Англії, а тепер перебуває в Ізраїлі. Статус його такий: громадянин України, який тимчасово перебуває в Ізраїлі.

Питання про його, як ви кажете, доставку сюди або про подальші слідчі дії залежатиме від того, що сьогодні вирішить Верховна Рада, дасть вона згоду да притягнення до кримінальної відповідальності чи ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте.

Шановні колеги, чи будемо обговорювати дано питання? Ставлю на голосування пропозицію це питання не обговорювати. Прошу голосувати.

"За" - 218. Рішення прийнято.

Перед тим як перейти до голосування, дозвольте зачитати положення Регламенту Верховної Ради. Глава 9. 6 "Розгляд питань про згоду на притягнення до відповідальності". Стаття 9. 8. 5, пункт 4 /сторінки 46/: "Головуючий не засіданні ставить на голосування питання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності депутата. Згода на притягнення до відповідальності депутата приймається поіменним голосуванням у вигляді постанови не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості. Рішення Верховної Ради з цього питання не переглядаються".

Із Секретаріату повідомили, що у зв'язку з тим, що депутат Звягільський на постійній роботі у Верховній Раді не працював, відпустку і відрядження йому ніхто не оформляв, тому він пішов у відпустку згідно з тим положенням, під яке він підпадає як спеціаліст чи як керівник.

Згідно з Регламентом... /Шум у залі/. Одну хвилиночку! Я сказав правильно, погодив, але Верховна Рада оформляє відпустку лише тим. Депутатам, - які працюють на постійній основі. /шум у залі/. Якого числа? Ну, подивимося в Секретаріаті, якого числа він був у мене на прийомі.

Шановні депутати! Роз'яснюю, що 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості - це сьогодні становить 263 голоси.

Ставлю на голосування... Я зачитав, що поіменне... Прошу не шуміти, і не треба підказувати. Я прочитав вам статтю Регламенту, і там чітко про все сказано. Ми сьогодні з вами зареєструвалися, і зараз у залі знаходиться 305 депутатів. Це число - на моніторі, який стоїть переді мною. Будь ласка, давайте висвітлимо на моніторі, скільки присутніх у залі.

У залі зареєстровано 302 депутати, а зараз уже, бачите, 303, число збільшилося.

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про згоду не притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Звягільського.

"Розглянувши подання Генерального прокурора України Дацюка В.В., Верховна Рада України постановляє:

Дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Звягільського Юхима Леонідовича".

Які є запитання стосовно проекту? Немає? Прошу голосувати. Прошу увімкнути систему.

"За" - 274. Рішення прийняти. /Шум у залі/.

Одну хвилиночку! Владиславе Володимировичу, щодо Тризни. Я прошу уваги.

ДАЦЮК В.В. Шановні народні депутати! Шановні члени президії! 13 травня 1993 року в місті Макіївці Донецької області колишній народний депутат України Тризна керував автомобілем ВАЗ-21063 і на перехресті /він їхав по другорядній дорозі/ зіткнувся з мотоциклом, яким керував Коваленко, а пасажиром у нього був його неповнолітній син /1960 року народження/ Павло. У ході розслідування цієї справи встановлено, зокрема автотехнічною і трасеологічною експертизою, та й і сам Тризна не заперечує /каже, що він задумався, коли їхав за кермом, і, виїхавши на перехрестя, побачив мотоцикл уже за 40 сантиметрів перед собою, і не встиг ні загальмувати, ні звернути вліво чи вправо/, що він вдарив передньою частиною машини мотоцикл у правий бік. Внаслідок цього було пошкоджено мотоцикл і, головне, завдано тяжких тілесних пошкоджень хлопчику Коваленку і середньої тяжкості тілесних пошкоджень його батькові, який був за кермом.

Ця справа проста. Щодо неї проведено експертизи, допити свідків і потерпілих. Але вона надовго затягнулася у зв'язку з тим, що Тризна... ну... ніяк не міг врегулювати це питання. Ми думали, що він вирішить із потерпілий цю справу сам. Потерпілий висунув як умову закриття справи, щоб йому мотоцикл відремонтували і компенсували затрати на лікування /він пролежав майже 4 місяці в лікарні, а син - майже півроку, - обидва з поламаними ногами/.

На жаль, це питання не було вирішено. І сьогодні ми не можемо прийняти іншого рішення, ніж те, проект якого у вас є, навіть якщо і застосувати акт амністії до нього, Якби навіть застосовувати амністію, то спочатку йому треба було б пред'явити обвинувачення. А без пред'явлення обвинувачення ми не можемо прийняти ніякого рішення по справі. Через те ми і просимо вас дати згоду. Це не значить, що ми збираємося його в тюрму садити. Де - злочин необережності. Від автодорожньої пригоди у нас не застрахований ніхто, хто знаходиться за кермом. Через це я не хочу багато розповідати, у цій справі все зрозуміло, вона не потребує особливих якихось, як кажуть, доказів і так далі.

Тому прошу вас дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Немає. Тоді зачитаю проект постанови. У вас на руках він е, так? Зачитую.

"Постанова Верховної Ради України про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього народного депутата Верховної Ради України Тризни.

Розглянувши подання виконуючого обов'язки Генерального прокурора України Литвака С.М., Верховна Рада України постановляє:

дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього народного депутата Верховної Ради України Тризни Валентине Сергійовича".

Є зауваження до проекту? Відносно процедури? Будь ласка, другий мікрофон.

ГАРМАШ Л.І. Александр Николаевич, есть просьба. Вспоминаю, как голосовали за отмену указов, которые запрещали деятельность Компартии, когда девять депутатов не голосовали, и решение признано недействительным. В зале опять голосуют множеством карточек. Когда это закончится? Где сегодня комиссия и ее председатель? Опять говорильней занимаемся! Давайте покончим с порочной практикой - голосовать так, как будто мы многостаночники. Когда наконец решения будут приниматься согласно правовым нормам? Иначе придется признать, что с 1990 года Верховный Совет не принял ни одного закона в рамках Конституции и законности.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І., член Комісії Верховної Ради України в питань бюджету /Галицький виборчий округ, Львівська область/. У мене суте процедурне зауваження - відносно того, як ці питання сформульовані в порядку денному. Не слід було одним рядком записувати: про подання Генеральної прокуратури України щодо народного депутата України Звягільського та колишнього народного депутата України Тризни. Усе це діде в архів як одна справа. Уже навіть журналісти підходять і запитують: яке відношення має Тризна до справи Звягільського?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження правильне. Ставлю ж голосування проект постанови. Прошу голосувати.

"За" - 250. Рішення не прийнято. У залі, шановні депутати, не проголосували 12 депутатів. Це - погашення Регламенту.

Але переголосовувати ми не будемо.

Переходимо до наступного питання - про проект Закону України пре видавничу справу. Доповідач - Дяченко Юрій Павлович, голова Державного комітету України у справах видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження. Будь ласка.

ДЯЧЕНКО Ю.П., голова Державного комітету України у справах видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження. Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів вніс на ваш розгляд проект Закону України про видавничу справу. Потреба в такому законі виникла давно. Вона зумовлюється тим, що необхідне створити правову основу у такій специфічній діяльності, як видавнича, яка поєднує три технологічно зв'язані ланки -

видавничу справу, поліграфічне виробництво та книгорозповсюдження і відіграє велику роль у демократизації нашого суспільства, в духовному й мовному. відродженні нації, створенні національної інформаційної системи та її захист.

Зайве доводити, що створити цивілізований ринок друкованої продукції неможливо без належного врегулювання відносин, пов'язаних з підготовкою, випуском, виготовленням і розповсюдженням друкованої продукції. Раніше таке регулювання здійснювалося виходячи з суто ідеологічних міркувань. Тепер необхідні інші регулятори, потрібен закон, який забезпечував би правове регулювання відносин між суб'єктами видавничої справи. Тим більше що їх кількість останнім часом дуже швидко зростає.

Відбулася за останній час демонополізація видавничої справи. Якщо у 1990 році випуск книжок в Україні здійснювали 27 державних і відомих видавництв, то сьогодні видавничих структур різних форм власності налічується понад 750. До цього слід додати понад півтори тисячі поліграфічних підприємств, друкарень, цехів оперативної поліграфії, широко розгалужену мережу книгорозповсюдження. Половина випуску друкованої продукції припадає сьогодні на недержавні структури.

Поданий законопроект розрахований на неперіодичні видання. Його дія поширюється на видавництва, підприємства і організації незалежне від форм власності.

Закон, проект якого сьогодні розглядається, стане складовою частиною пакета раніше прийнятих законів, зокрема про інформацію, про друковані засоби масової інформації /пресу, про авторське право і суміжні права, в яких закладено правові

основи інформаційної та видавничої діяльності в Україні.

Де підготовки проекту залучалися досвідчені фахівці-практики

- працівники видавництв, підприємств поліграфії та книге розповсюдження, науковці, які досліджують різні аспекти. книговидання, а також представники творчих спілок, причетних до цієї справи міністерств і відомств. Активну участь у підготовці проекту брали вчені Національної академії наук, зокрема її Інституту держави і права імені Корецького.

Законопроект складається з преамбули, п'яти розділів, тридцяти однієї статті. У ньому законодавчо закріплюється визначення терміна "видавнича справа", підкреслюється, що вона є сферою економіки і культури. Розкривається зміст трьох її складових - видавничої діяльності, виготовлення і розповсюдження видавничої продукції. Дається визначення інших основних термінів.

У проекті закону закріплюється порядок організації видавничої справи, регламентуються права, обов'язки, відповідальність видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції. Важливе значення для книговидання матимуть статті, в яких сформульовані основні принципи державної політики у видавничій справі і державної підтримки видавничої справи.

У проекті закону закріплюється свобода діяльності суб'єктів видавничої справи, зазначається, то цензура у цій сфері не допускається. Одночасно зроблено застереження щодо неприпустимості зловживання свободою при випуску друкованої продукції.

Важливим положенням законопроекту в встановлення ліцензування у видавничій справі. Воно не спрямоване на обмеження прав суб'єктів книговидання і не має на меті закріпити монопольне становище державного органу, який видаватиме ліцензії. Враховуючи мовну ситуацію в кратні, засилля агресивної скомерціалізованої "масової культури", реальну загрозу інформаційній безпеці держави, ліцензування в перехідний період, становлення української державності, на наше глибоке переконання, конче необхідно, щоб держава могла цивілізовано долети деструктивні процеси, властиві цьому періоду.

Цивілізованим суб'єктам видавничої справи нічого боятися ліцензування. Його бояться ті, хто хоче приховати свої наміри, порушувати нормативні і законні вимоги, займатися піратством у видавничій діяльності.

Є ще одна обставина, яке спонукав зважено, розсудливо підійти до ліцензування, йдеться про поліграфію, поліграфічну техніку. Це - та ж зброя, і з нею треба поводитися дуже обережно, слід подбати про безпеку, пробити певні застереження і обмеження, з тим щоб ця техніка не була використана не за призначенням, зокрема для випуску фальшивих асигнацій, цінних паперів, документів тощо.

Ліцензування у видавничій справі - це не винахід Держкомвидаву. У ряді держав, зокрема в Сполучених Штатах Америки, Німеччині, Росії, ліцензуванню у видавничій практиці відведене чільне місце.

Прийняття і введення в дію Закону України про видавничу справу стане важливою складового державної підтримки видавничої справи в цей нелегкий для неї час, підвищення її ролі в

житті суспільства. Воно дасть эклогу розробити цілий ряд підзаконних актів, необхідних для практичної роботи. Прийняття закону має і міжнародний аспект, бо тим самим поліпшуватимуться умови для входження України в міжнародне видавниче співтовариство.

Законопроект розглянуто на засіданні колегії комітету, з ним ознайомилися у видавництвах, на підприємствах, в обласних управліннях по пресі. Ми одержали на нього багато відгуків. Більшість поданих пропозицій і поправок враховано. Проте є ще цілий ряд пропозицій, які внесені останнім часом, уже після того, як проект закону було схвалено Кабінетом Міністрів і подано де Верховної Ради. Сподіваємося, що після цього обговорення вони разом із внесеними сьогодні зауваженнями депутатів будуть враховані під час підготовки законопроекту до другого читання.

Прошу народних депутатів розглянути цей проект закону і прийняти його в першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Юрію Павловичу.

Скільки часу відведемо на запитання? 15 хвилин? Хто за те, щоб відвести 15 хвилин на запитання і відповіді, прошу голосувати.

"За" - 198. Рішення прийнято.

Перший мікрофон, будь ласка.

ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України а питань науки та народної освіти

/Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний доповідачу! Як і всі, я розумію, що такий закон конче потрібен. Але мені незрозуміла одна позиція проекту, яка декілька разів повторюється, - що право видавничої діяльності, розповсюдження преси тощо поряд із громадянами України та громадянами інших країн мають також особи без громадянства. Як це зрозуміти? Що це за темні неконкретні особи?

ДЯЧЕНКО Ю.П. Ця норма не є нормою лише даного законопроекту. Де цього проекту вона перенесена із Закону про підприємництво, Цивільного кодексу та інших чинних нині законодавчих актів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

КОРОЛЕНКО А.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Заводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний доповідачу! Пан Яблонський поставив вам запитання щодо осіб без громадянства, але я не зрозумів вашої відповіді. У статті 3 сказано:"... право юридичних осіб, громадян України або інших деркав та осіб без громадянства /не обмежених у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності/... " Скажіть, будь ласка, якщо, припустимо, приїде громадянин іншої держави, то він що, довідку нам покаже, що він, будемо так говорити, розумна людина чи нерозумна? Як це закладається в закон? Як тут можна буде визначитися? Це одне запитання.

Друге. Стаття 8: "Видавнича діяльність здійснюється на підставі спеціального дозволу /ліцензії/". Чи не закладаємо ми порядок на зразок того, як у нас було із ліцензіями на продаж? Я розумію, що таке ліцензія. Але може виникнути така ситуація: комусь дадуть цей дозвіл, а комусь не дадуть. Як тут бути?

І останнє - щодо фондів підтримки і розвитку видавничої справи. У статті 6 сказано: "Для фінансування заходів, спрямованих на розвиток видавничої справи, її матеріальну підтримку, можуть утворюватися загальнодержавні, регіональні та місцеві фонди розвитку видавничої справи". Чи не закладаємо ми цим прецедент формування таких фондів, коли в Україні, як нині, будуть сама лише реклама, і, пробачте, фотографії оголеного тіла на обкладинках. А Котляревський, Пушкін, Гоголь, Руданський? Про культуру нікому буде дбати. Дякую вам.

ДЯЧЕНКО Ю.П. Питання правоздатності. Звичайно, якщо будь-яка юридична чи фізична особа приїжджає до нас для того, щоб займатися видавничою діяльністю, ми повинні мати якесь підтвердження, що вона має відповідний капітал, що вона має право юридичної особи. Вони це документально повинна підтвердити. /Шум у залі/. Але, очевидно, механізм цієї справи треба буде розкрити в якихось підзаконних актах, тобто визначити, як конкретно і хто саме буде це перевіряти й оформляти. Мабуть, механізм такий треба буде розробити.

Щодо другого запитання. Чи доцільним є ліцензування?.. Це не заборонний якийсь чинник. Це просто легалізується та особа, яка ці ліцензії одержує і тим самий бере на себе певні зобов'язання перед державою і перед читачами.

Я такий приклад наведу. У нас в Україні, як і в деяких інших республіках колишнього Союзу, набуло великого поширення видавниче піратство. І до нас у комітет надходить дуже багато листів з Німеччини, Франції, Сполучених Штатів про те, що наші нові видавці, які почали займатися цією діяльністю, грубо порушують усі міжнародні правила і закони, порядок. Тому при видачі ліцензії це все буде враховуватися. Видача ліцензії не є заборонним чи дозволяючим актом, це просто реєстрація. Але в процесі видачі ліцензії ми повинні надати кожною суб'єкту видавничої діяльності свій код. Цього вимагає міжнародна система інформаційної видавничої книжкової нумерації, так звана ІСБН. Точніше, такий код після прийняття закону буде надано Україні, а в Україні він буде розгорнутий і наданий кожному суб'єкту видавничої діяльності, а потім буде кодуватися кожна книжка. Тобто ліцензія - цілком цивілізований спосіб з'ясування відносин між державою і суб'єктом видавничої діяльності. Нічого заборонного тут не буде.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України ДЬОМІН О.О. Будь ласка, третій мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і між національних відносин /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Демократична партія України. Шановний Юрію Павловичу! У мене такі до вас запитання.

Перше. Уже давно обговорюється таке питання, про нього і ми з вами говорили. Як підтримати сьогодні українську книжку в українській державі? І було, по-моєму, запропоновано, нормальний варіант - щоб на привізну книжку, якою сьогодні заповнено український ринок, було накладено певний податок, за рахунок якого підтримувати українську книжку в українській державі.

Про це говориться вже кілька років, але практично ніхто до вирішення цього питання не підійшов. І я думаю, що, не ображайтеся, ініціатива повинна йти від вас, від Кабінету Міністрів. Чим може допомогти в цьому вам український парламент?

Друге запитання. Ви знаєте, в якому важкому стані перебуває французька мова сьогодні у Франції. Там страшне робиться, там китайська витісняє французьку. У Росії важка ситуація з російською мовою, українська там її давить. Ви пригадуєте, французи прийняли недавно закон про захист своєї мови від іншомовних слів. Що ви думаєте робити як голова комітету? А ми на вас покладаємо великі надії. І Президент Кучма, якого не звинуватиш уже в якихось там симпатіях до того чи іншого кольору, сказав, що відбувається в принципі деукраїнізація замість тієї українізації, про яку сьогодні говорять різні політичні сили, Як ви вважаєте як міністр, як людина державна, чи можемо ми сьогодні, так би мовити, цивілізовано /я це підкреслюю!/ якось все-таки дозувати... Адже в державі сьогодні абсолютне засилля російськомовних видань.

І останнє запитання. Ви знаєте, у якій ситуації перебувають сьогодні письменники: гонорари майже не виплачуються. От стою перед вами я - людина, яка видала свій тритомник два роки тому. Отримав за це 50 тисяч карбованців гонорару,

тобто якраз на півлітра горілки. Що всетаки робиться для того, щоб тепер бодай через гончарну політику підтримати українське слово, художнє слово передусім?

ДЯЧЕНКО Ю.П. Володимире Олександровичу, спасибі. Ви дуже цікаві та важливі питання порушили. Я відповім.

Перше. Щодо матеріальної підтримки цієї справи. У проекті закону якраз є пункт про створення фондів. Комітетом, крім того, розроблено проект державної програми розвитку книговидання і преси до 2005 року. Там є плани на найближчі два роки і на більш віддалену перспективу. Ця програма 31 листопада розглядатиметься на засіданні Кабінету Міністрів. У ній оці всі моменти закладено, про які ми говоримо.

Друге. Про нормативні акти щодо оподаткування. Відповідні пропозиції, шановний Володимире Олександровичу, внесено комітетом до Кабінету Міністрів, а копії всіх цих матеріалів знаходяться у комісіях Верховної, Ради. Водночас хотів би зазначити, що це норма не цього закону, а законів про оподаткування. І, наскільки мені відомо, готуються нові нормативні акти щодо оподаткування. Ми подали з цього питання і свої пропозиції. Чи будуть вони враховані, не можу вам сказати.

І останнє - щодо мовної ситуації, взагалі щодо видавничої політики. На нашу думку, Володимире Олександровичу, саме запровадження системи ліцензування якоюсь мірою дасть змогу впливати на ці процеси. Адже якщо видавець, який захоче цивілізовано займатися видавничою справою, отримає ліцензію на свою видавничу діяльність, він тим самим візьме на себе певні зобов'язання і щодо мовної політики, і щодо тематики, і щодо дотримання Закону про авторське право, і щодо гонорарів

авторам. Тут якраз багато піратства: не платять гонорарів і немає акта, який змусив би платити. А якщо видавець бере ліцензію, він бере на себе і зобов'язання розраховуватися з автором повністю - так як це належить.

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О. Шановний доповідачу? У статті 5 "Державна підтримка видавничої справи" зазначено, що держава забезпечує протекціонізм /покровительство/ щодо випуску і розповсюдження українських друкованих видань. У мене запитання до вас. Чи повинна держава в особі вашого комітету чи якихось інших державних органів контролювати розповсюдження неукраїнських друкованих видань, якщо це потрібно? Чи для цього необхідна певна законодавча база, чи вистачить даного законопроекту?

Наступне запитання стосується фінансовій сторони даного законопроекту. Які кошти будуть потрібні для того, щоб даний законопроект, коли він стане законом, втілити в життя?

От, наприклад, у статті 22 зазначено: "Реалізація /продаж/ друкованих видань через оптову і роздрібну торгівлю здійснюється на підставі спеціального дозволу /ліцензії/, виданого органом державної виконавчої влади, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України". Чи Кабінет Міністрів уповноважить на це ваш комітет, чи треба буде створювати спеціальний орган, у статті не обумовлено. Якщо створювати спеціальний орган, то це передбачав додаткові витрати. Отже, яке фінансове обгрунтування даного законопроекту?

Дякую.

ДЯЧЕНКО Ю.П. Ніякого спеціального органу створювати не потрібно. І збільшення чисельності апарату нинішнього державного комітету теж не потрібне. Цими питаннями займається наш комітет у межах теперішніх штатів і без збільшення асигнувань.

Тепер щодо статті 5, де йдеться про державну підтримку видавничої справи, зокрема про протекціонізм щодо випуску і розповсюдження друкованих видань. Нещодавно, в усякому разі в минулому році, діяла така норма, прийняте Верховною Радою; якщо видавець у своєму тематичному плані має понад 70 відсотків видань українською мовою, він звільняється від оподаткування.

На жаль, коли затверджувався бюджет на 1994 рік, цю норму було знято, і сьогодні вона не діє. Через які механізми я бачу можливість здійснення отакого протекціонізм? Ми сьогодні за погодженням з Кабінетом Міністрів розробили таку пропозицію: створювати цільові тематичні програми за окремими напрямами. От, зокрема, зараз ми розробиш, тематичну програму випуску літератури українською мовою. Тут і класика, і зарубіжна література в перекладі на українську, і твори сучасних прозаїків та поетів. Це невелика

програма, але вона повинна бути підтримана з боку держави асигнуваннями з бюджету. Отже, домовленості такі є. Інша річ, що бюджет не може повною мірою забезпечити наші побажання, так би мовити. Але щороку для здійснення окремих тематичних програм кошти з бюджету виділяються.

От, скажімо, до ювілею Григорія Сковороди була профінансована окрема тематична програма. До 50-річчя визволення України від німецькофашистських загарбників теж була розроблена спеціальна видавниче тематична програма, і ці видання фінансувалися з бюджету.

Отже, ми вважаємо, що держава може підтримувати в цей нелегкий час видавничу справу. Але така підтримка коштами з бюджету не повинна стати правилом. На нашу думку, якою буде здійснюватися нормальна податкова політика, то таких допінгів буде все менше і менше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СИРОТА М.Д., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний доповідачу! Усім відомо, що у нас тепер катастрофічне не вистачає підручників, наукових видань. Водночас ми бачимо, що книжкові полиці заполонили видання масової культури, де пропагується насильство, жорстокість, еротика.

У зв'язку з цим - перше запитання. Чи передбачав оцей проект закону конкретний механізм стимулювання видання наукової та освітньої літератури і, навпаки, скорочення оцього ширвжитку?

І друге запитання. Чи розроблено конкретний механізм надання ліцензій і які та куди йтимуть кошти від видачі ліцензій? Дякую.

ДЯЧЕНКО Ю.П. Щодо видання підручників. Дійсно, проблема надзвичайно складна, особливо ми це відчули нинішнього року. За браком коштів Міністерство освіти не змогло оплатити видання підручників, які були замовлені. Зараз ця ситуація потроху виправляється. Кабінет Міністрів прийняв відповідні рішення, і нині підручники видаються. Правда, ми запізнилися дуже, три місяці друкарські машини простоювали, жодного підручника не було випущено. Зараз усе це надолужується, тобто справа зрушила, і ми сподіваємося, що на наступний рік кошти з бюджету для цього будуть виділені.

Щодо механізмів. Я не можу сказати, що на сто відсотків цей механізм уже розроблено. Але, як кажуть, в основному він розроблений. Ви сьогодні порушували проблеми масової книги, яка заполонила книжковий ринок, браку наукових, технічних видань, підручників і так далі. Ми вважаємо, що саме з допомогою ліцензування на ці процеси можна впливати.

Якщо, скажімо, комерційне видавництво хоче з метою задоволення своїх потреб у прибутках видавати детективи, то, думаю, ніхто з них не відмовиться, якщо ми залучимо його до виконання цільових державних програм, у тому числі й до випуску технічної, наукової, художньої літератури. Тобто тут можна буде цивілізовано домовлятися і деякою мірою впливати на цей процес. А в основному, щоб цю проблему вирішити, література наукова, навчальне повинна фінансуватися замовником, бо це - література з досить високою собівартістю, складна, тиражі її обмежені. Тут потрібне фінансування з боку замовника.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Павловичу, спасибі. Сідайте. Слово для співдоповіді надається голові підкомісії Комісії з питань культури та духовності Осадчуку Петру Іллічу.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Рада Україні з питань культури та духовності /Тлумацький виборчий округ, ІваноФранківська область/. Шановний Голово! Шановні колеги депутати! Глибоко помиляється той, хто думав, що безпрецедентну духовну кризову апатію в суспільстві можна буде подолати тільки після розв'язання невідкладних економічних проблем. Тоді буде пізно. Тому Верховна Рада України повинна невідкладно розглянути запропонований проект, прийняти такий закон, який не просто заклав би правові підвалини для нормального розвитку книговидання в Україні, а порятував би цю специфічну галузь культури, що знаходиться на грані загибелі.

Доповідач навів дві дуже промовисті цифри. У 1990 році в Україні було 27 книжкових видавництв, а сьогодні їх понад 750. Правда, він скромно не розшифрував, що за цим стоїть. А реальність є такою. Наприклад, державне видавництво "Дніпро" ще кілька років тому видавало щороку понад 250 книжок художньої літератури - переважно світової, української і російської класики. За потужністю воно було третім у світі видавництвом художньої літератури, а минулого і нинішнього року настільки занепало, що випускає у світ усього 13 - 15 книжок за рік. Те саме сталося з видавництвом Спілки письменників України. Якщо в 1990 році тут вийшло 173 нові книжки сучасних письменників, то минулого року видано 86, а за десять місяців нинішнього - 44 книжки.

Це сталося насамперед тому, що держава кинула книговидавців майже напризволяще, до того ж примудрилася поставити книжкове видавництво щодо оподаткування на одну площину із тракторним заводом чи м'ясокомбінатом, які нині також, на жаль, не розкошують.

Треба відзначити, що законопроект про видавничу справу підготовлений кваліфіковано. Його підтримала Асоціація книговидавців України, такі видавництва, як "Український письменник", "Веселка" та інші.

Водночас видавці, переживаючи неймовірну матеріальну скруту, висловили низку зауважень до проекту, зокрема таких, що могли б поліпшити і закон, і становище в галузі. Видавці справедливо вважають, що найболючіші питання, з якими вони стикаються у практичній діяльності, - це непосильне оподаткування, остаточно зруйнована система продажу книжок. Тому у

преамбулі та відповідних статтях проекту мав бути відображена норма: "Видавництво з його матеріально-технічною базою, поліграфічне підприємство і книготорг являють собою єдиний комплекс". Зруйнована за останні три роки система книжкової торгівлі має бути відновлена, що аж ніяк не суперечить справі створення і розвитку кооперативних, комерційних та інших підприємств книжкової торгівлі.

У законопроекті видавнича справа правомірно трактується як сфера економіки й культури. Однак, з огляду на практику і досвід багатьох інших держав, у статтях 4 і 5 потребують конкретизації, розширення, більшого наповнення правові норми щодо основних принципів державної політики у видавничій справі і державної підтримки книговидання. Зокрема, української книжки, що витіснена драконівською системою оподаткування і низькопробним привізним товаром на задвірки культури і суспільства взагалі.

Відомо, що Державна дума Росії недавно схвалила в першому читанні проект Закону про державну підтримку засобів масової інформації, книговидання Російської Федерації". На фоні глави ІІ цього законопроекту "Податкове, митне, валютне та інше регулювання" деякі статті нашого проекту при всій їх професійній виваженості скидаються не фрагменти протоколу добрих намірів. У цій главі п'ять об'ємних статей, кожна з яких починається словами: "Освободить от налога на добавленную стоимость". Або: "Не подлежит налогообложению прибыль.., і так далі. Крім цього, в російському законопроекті є досить велика і деталізована в трьох великих статтях глава "Державне замовлення". У нашому проекті зовсім нічого не сказано про

таку важливу норму. Отож, усе це треба творчо використати і надолужите в нашому законопроекті, включивши до нього відповідні статті для прийняття в другому читанні.

Маємо всі підстави в сенсі державної підтримки книговидання використати досвід багатьох цивілізованих країн, де національна книга підтримується пільговим оподаткуванням. А в Сполучених Штатах застосовується навіть система дотування видань художньої літератури. Тим більше, не гріх піти нам за прикладом своїх близьких сусідів, зокрема Росії і Польщі, у яких книговидання не перебуває, як у нас, на голодному пайку і не дійшло до такого катастрофічне кризового стану, як в Україні. Хто цього не розуміє і не підтримує, той, певно, думає, що повноцінне життя починається з наповненого гаманця, тоді як воно починається з наповненої душі.

Принагідне скажу, що Верховна Рада має створити доцільну систему оподаткування в державі, але вона не повинна йти шляхом створення універсального закону, згідно з яким податковий інспектор буде однаково порядкувати і в комерційній крамниці, і в храмі людського духу. Ісус Христос, пам'ятаєте, вигнав торгашів із храму. Наше завдання - не пустити у храм торгашів.

Комісія з питань культури і духовності пропонує прийняти законопроект у першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Петре Іллічу.

Скільки хвилин відведемо на запитання? Немає запитань? Є.

Другим мікрофон. Будь ласка.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановний співдоповідачу! Перед нами тільки що виступав голова Державного комітету України у справах видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження. У мене в конкретна пропозиція - дати протокольне доручення Комісії з питань культури взяти під контроль саме книгорозповсюдження, бо те, що нині розповсюджується у нас в Україні, - це ганебно.

Друге питання. Я все-таки пропонував би включити до цього законопроекту окремий розділ чи главу, де передбачити механізми пільгового оподаткування видання національної книги в Україні, якщо ми хочемо дійсно посприяти тому, щоб наша національна книга почала відроджуватися. Бо я не бачу, що цей законопроект стимулюватиме саме такий підхід.

100

І третє питання, стосовно ліцензування. Може вийти так, що підзаконний акт про порядок ліцензування перекриє сам закон. Тобто повинен бути чіткий механізм ліцензування. Визначено, куди ті кошти, скажімо, які братимуться за видачу ліцензії, будуть спрямовуватися.

Дякую.

ОСАДЧУК П.І. Шановний колего, такі побажання містяться в багатьох пропозиціях, які комісія зібрала, готуючись до нашого пленарного засідання. І все це ми відобразимо в порівняльній таблиці.

Що стосується ліцензування у сфері книговидання, то це питання досить добре висвітлив доповідач. А що стосується ліцензування у сфері розповсюдження державної продукції, то є пропозиції, які підтримує комісія, ще треба зняти ліцензування, з тим щоб видавець був господарем своєї кінцевої продукції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

АНІСІМОВ Л.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України в питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський виборчий округ. Запорізька область/. Я задам вопросы и пану Осадчуку, и председателю госкомитета, так как я не смог задать их ему своевременно.

Первое. Бывая в округах, мы слышим от учителей, что они учат детей в основном на энтузиазме, так как учебников нет.

101

Наверное, виновник этого - представитель государства, председатель комитета. Но не является ли причиной и то, что до сих пор нет министра образования?

Второе. Рассматривая этот законопроект, мы не говорим об источниках финансирования. Я предлагаю к следующему чтению подготовить специальный раздел о государственном заказе на учебники для средней школы в Украине.

И третье. Александр Николаевич, предлагаю, чтобы депутаты Верховного Совета внесли посильный вклад в книгоиздание, и прошу меня поддержать. У нас выходит стенографический бюллетень, который выдается на руки буквально, каждому депутату. Но практически лишь примерно 30 процентов из нас пользуются вот этой брошюркой, в которой до 200 страниц. Предлагаю раздавать по 5 экземпляров на каждую постоянную комиссию, десять - президиуму, а сэкономленную бумагу направлять не издание книг. Мы видим, сколько остается и здесь, и в гостиницах этих бюллетеней.

Прошу народных депутатов меня поддержать.

ОСАДЧУК П.І. Дуже дякую за турботу. Гадаю, це можна було б підтримати, але цього паперу вистачить тільки для однієї книжки на рік. Треба шукати інші шляхи, треба будувати Вітчизняну паперову промисловість, якої, на жаль, фактично немає, бо всі три наші фабрики користуються целюлозою привізною. А те стосується державного замовлення, то ці пропозиції треба підтримати і відобразити в законопроекті.

102

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П., член Комісії Верховної Ради Україна у закордонних справах і зв'язках з СНД /Червоноградський виборчий округ, Львівська область/. Група "Реформи". Я хочу ввернути увагу шановного доповідача, що в статті 22 абзац про реалізацію і в статті 23 перший абзац, де також регламентується розповсюдження і реалізація друкованої продукції, треба вилучити, і негайно. Чому? Річ у тому, що реалізація продукції - це вже комерція. Видання вона не стосується. Крім того, спеціальні ліцензії видасться на виготовлення і реалізацію, скажімо, наркотиків чи зброї. Чому ж і книжки треба під це підводити?

Тому пропоную ці два абзаци вилучити. І ще аргументи. Річ у тому, що ми не маємо власного паперу, лигає почали налагоджувати виробництво поліграфічної фарби, не маємо власних машин. Тому, розумієте, тільки божевільний схоче зараз збивати капітал на продажу літератури - це абсолютно збиткова справа. Нехай ці книжки продають хто може і як може. Слід контролювати не їх, а видавців, якщо вони видають, наприклад, порнографію, то їх треба за це карати. Але той, хто продає книжки, повинен мети сприяння держави. Тому пропоную абзац другий статті 22 і абзац перший статті 2.3 вилучити.

ОСАДЧУК П.І. Спасибі. Напишіть ці зауваження, і вони будуть розглянуті. Хоч без реалізації своєї продукції не може діяти жодне підприємство, і треба думати про форми

103

реалізації. Що стосується реалізації, то, як я вже говорив, ни пропонуємо зняти ліцензії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

КІРІМОВ І.З., голова підкомісії Комісії Верховної Рада України з питань Чорнобильської катастрофи /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Група "Державність". У мене не так запитання, як пропозиція. Я підтримую тих депутатів, які говорили, що необхідні насамперед, підручники для загальноосвітніх шкіл. Ми будуємо нову державу. Як будуємо - це наше справа, але майбутнє за тими, хто нині навчається в школах. А в наших школах немає підручників ні з традиційних предметів, ні я нових, введених останнім часом. Крім того, не видається класика зарубіжної літератури, і вчителі, які викладають у загальноосвітніх школах зарубіжну літературу, не знають, як її викладати дітям, бо читати відповідні твори діти не мають змоги.

Тому в мене є пропозиція записати в проекті постанови чітко, де брати кошти на те, щоб випускати літературу, необхідну для загальноосвітніх шкіл нашої держави. Дякую.

ОСАДЧУК П.І. Спасибі вам. Я думаю, що це все можна врахувати, і разом з Комісією з питань науки та народної освіти підготувати відповідну препозицію. Головне в цій справі, щоб ми, якщо всерйоз будуємо державу, не дозволили роздержавлення книговидавничої справи, водночас заохочуючи і кооперативні структури для видання книжок згідно із законом.

104

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, будь ласка, Петре Іллічу. Шановні депутати! На обговорення даного проекту закону записалося 11 депутатів. По скільки хвилин відведемо на виступи? Будемо згідно з Регламентом діяти чи скоротимо чае виступів? Скоротимо? По 3 хвилини?

Голосуємо пропозицію дати депутатам, які братимуть участь в обговоренні, по 3 хвилини. Будь ласка, включіть систему.

"За" -206. Рішення прийнято.

Слово для виступу надається депутату Ковтунцю. За ним виступатиме депутат Косів.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Народний рух України. Шановні колеги! Дозвольте зупинитися на трьох аспектах законопроекту, який ми обговорюємо. Необхідність протекціоністської політики щодо українських друкованих видань поясняється дуже просто - економічними причинами. Адже книга, видам російською мовою, має значно ширший ринок збуту, а це вигідніше для видавця. І так буде доти, доки ми для видавця, який видав україномовну книгу, не створимо спеціальні умови, з тим щоб ця справа була для нього прибутковою, була вигідною. Те ж саме треба зробити і стосовно видання підручників та науково-методичної літератури.

В умовах імперії у Києві практично не видавалося методичних журналів для наших учителів, вважалося, що вистачить того, що отримуємо в Москви. Уже протягом трьох років наші вчителі цих журналів не мають. Усякі наміри залишаються тільки намірами, і практично досі видання такої літератури не налагоджено. Тому треба положення про протекціоністську політику поширити і на видання підручників та методичної літератури.

105

Наступне, на чому слід наголосити, - це наукова література і наукова періодика. Ми ніколи не збережемо наш науковий потенціал, наукові кадри, ніколи наша наука не вийде у світ, якщо не налагодимо видання наукової літератури і наукових журналів. Але сьогодні, на жаль, без державної підтримки ця справа не зрушить з місця. А справа ця в принципі надзвичайно прибуткова. І для того щоб вона стала справді прибутковою для нас, треба забезпечити нашій науковій літературі широкий ринок збуту. Тому що в рамках однієї держави наукова періодика, наукові монографії не масть достатнього збуту.

Усі держави світу намагаються так видавати наукову літературу, щоб ринок її збуту був якомога ширший. Книги, ведені в одній країні, розповсюджуються в усіх інших. Для цього треба переходити до видання наукової літератури англійською новою, щоб таким чином максимально розширити ринок збуту. У минулі роки ми друкували наукову літературу російською мовою. Потім ця література перекладалася на мову англійську, і там отримували прибутки за рахунок передруку книг наша науковців.

Відносно ліцензування видавничої діяльності, виготовлення видавничої продукції і її розповсюдження. Безумовно, держава повинна взяти під контроль видавничу діяльність. Дещо викликає сумнів необхідність ліцензування видавничої діяльності. І, на мій погляд, зовсім неприпустимо поширювати ліцензування на розповсюдження видавничої продукції. В умовах переходу до ринку наша державна книготоргівля виявилася надзвичайно неповороткою, 1, треба наголосити, сьогодні технічною науковою літературою Україна забезпечується лиш завдяки підприємливим людям, які доставляють її з-за меж України.

106

Усяке надмірне поширення ліцензування - це годівниця для державних чиновників, яких, на жаль, не бракує в наших структурах. Тому треба цим засобам користуватись обережно.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Косіву. За ним виступатиме депутат Мовчан. Я щось Мовчана не бачив. Якщо Мовчана немає, за Косівим виступатиме депутат Сирота.

КОСІВ М.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/. Шановні колеги народні депутати! Шановний головуючий! Я бачу, що найбільше розмов викликає кілька аспектів цього проекту. Перший - це ліцензування. На моє глибоке переконання, ліцензування треба не тільки не скасовувати, а, навпаки, зробити ще більш коротким і дати право відповідним державним структурам від імені держави не тільки видавати ліцензії, а й скасовувати їх, якщо той, хто користується державною ліцензією, не дотримується відповідних умов. Сьогодні це право надано тільки судові. А ми знаємо в Україні безліч видавництв і періодичних видань, і книжкових, які зловживають на поширенні культу

107

насилъства і порнографії. Припинити цю діяльність ми не можемо, бо через суд це зробити не тай просто.

Друге. Я гадаю, що в цьому проект! закону в ході другого читання схід буде вирішити питання про узгодження книговидавничої індустрії з нашою податковою політикою. Наші фінансисти обіцяють нам, що буде один універсальний закон, який визначить податкову політику буквально в усіх сферах діяльності. Одначе, гадаю, треба все-таки у специфічних галузях, зокрема в галузі культури, мати і свої якісь законодавчі нормативи. Тут прикладом може бути проект, буквально недавно запропонований у Росії, - "о государственной поддержке средств массовой информации и книгоиздания в Российской Федерации". Думаю, окремі положення цього проекту нам треба буде внести під час другого читання і в наш проект закону.

108

І останнє. На мою думку, колеги, які виступали, може, не зовсім точно прочитали запропонований проект. Бо статті 4 і 5 визначають, власне, державну політику в галузі книгодрукування. Визначаючи цю державну політику в галузі книгодрукування, ми і можемо забезпечити відповідну номенклатуру видань - зокрема підручників, класики, іншої книжкової продукції, необхідної для нашої діяльності.

Пропоную прийняти цей проект у першому читанні і доручити Держкомвидаву України та Комісії з питань культури і духовності в найкоротший термін, у цьому році, подати проект на друге читання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутата Мовчана я не бачу, тому слово надається депутату Сироті. За ним виступатиме депутат Степанов.

СИРОТА М.Д. Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Освіта і наука задихаються нині не тільки через надзвичайно низьку оплату праці працівників, а ще й через те, що немає підручників, немає наукових видань і видання їх сьогодні надзвичайно ускладнене.

На наших книжкових полицях - лише близько 5 відсотків книжкової продукції, виданої на території України. Решта приходить із близького і далекого зарубіжжя. Сьогодні ми практично не відповідаємо нашій молоді на запитання, хто ми, звідки ми і куди йдемо. Немає формування соціальної думки, немає формування духовності суспільства. Як же ми тоді нашу

109

молодь запросимо до праці на заводах, на фабриках, до розбудови Української держави? Очевидно, в цьому могла б нам сприяти видавнича справа.

Далі. Ми сьогодні практично не захищаємо нашу молодь від впливу засобів тотальної, масової культури, яка пропагує насильство, жорстокість, елементи еротики та інше, що практично розкладає мораль нашої молоді.

Чи вирішить усі ці проблеми законопроект, який нам сьогодні подали на розгляд? Боюся, на це запитання не можна дати ствердної відповіді. У законопроекті не проглядається чіткого механізму впливу на вирішення тих болючих проблем, які сьогодні постали перед нами у видавничій справі. Та й взагалі проект містить дуже багато неточностей, у ньому не передбачено механізму реалізації.

Скажімо, стаття 4 "Державна політика у видавничій справі": "Державна політика у видавничій справі... грунтується на принципах... підтримки культури української нації та культур національних меншин". Очевидно, якщо йдеться про державну політику, треба говорити не про підтримку, а про розвиток культури українського народу та світової культури.

Дуже куца стаття 5 "державна підтримка видавничої справи. Другий абзац: "держава забезпечує протекціонізм /покровительство/ щодо випуску і розповсюдження українських друкованих видань". Але ж ці видання можуть бути наукові, високохудожні /світова культура/, а може бути той самий секс, насильство і все, що з цим зв'язано. То не все ж гамузом треба підтримувати. Очевидно, другий абзац можна було б викласти в

110

такій редакції: "Держава забезпечує пріоритетність щодо випуску українських друкованих видань, які спрямовані на розвиток духовності, освіти та культури нашого суспільства".

Стаття 9 "мова у видавничій діяльності". Читаємо: "Держава заохочує випуск друкованих видань державною мовою". А як саме? Про це не сказано ні слова.

Таким чином, я вважаю, що цей проект закону повинен бути відправлений на концептуальну переробку. І ця концептуальна переробка повинна була б передбачати механізм виправлення тієї складної ситуації, яка склалася сьогодні у нас у видавничій справі. Без такого механізму ми приймемо, вибачайте, популістський закон із безліччю штампованих фраз, який абсолютно не вирішить проблем видавничої справи.

Дякую за увагу.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Слово має депутат Степанов. За ним виступатиме депутат Бандурка.

СТЕПАНОВ М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Україні з питань соціальної політики та праці /Слов'яносербський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! Я категорически не согласен со ссылкой докладчика на Закон о предпринимательстве, когда говорится, что нужно уравнять в правах как субъектов издательской деятельности граждан Украины, граждан иностранных государств и лиц без гражданства. Давайте задумаемся над тем, так ли уж нам необходимо

111

привлекать иностранные инвестиции в эту отрасль. У нас и так все книжные прилавки заполонила низкопробная иностранная книжная продукция. Согласиться с этим - значит законодательно утвердить еще один вид зависимости от зарубежья, издательской зависимости. Поэтому я предлагаю убрать из статей 3, 15, 16, 20 все упоминания о том, что в сфере издательской деятельности в качестве субъектов могут выступать иностранные граждане и лица без гражданства. И на этом же основании нужно исключить статью 26.

И второе. В статье 9 скачано: "Держава заохочує випуск друкованих видань державною мовою". Но ведь можно на государственный язык перевести и "Эммануэль", и "Суперплоть" - и "заохочувати". А, извините, за счет кого? За счет налогоплательщиков. Так что тут нужно очень и очень подумать и, наверное, доработать это положение.

Относительно протекционизма в отношении распространения и выпуска украинских печатных изданий. Я не знаю, может, это лоббизм со стороны наших украинских писателей, потому что в Украине есть писатели, которые пишут и на польском, и на русском, и на других языках. И мировая классика, наверное, есть не только украинская. Так что этот пункт нам никак нельзя пропустить в нынешней виде, и наконец позвольте сказать слово в защиту русскоязычного жителя Украины. Почему ему будут навязываться только украинские издания и "державною мовою"? Это положение нарушает статью 32 действующей Конституции, где говорится, что граждане Украины "є рівними перед законом" следовательно, и перед Законом об издательской деятельности"... незалежно від національної належності, статі, освіти, мови..." И здесь же говорится о равноправии во всех областях, в том числе и культурной.

Поэтому второй абзац статьи 5 и последнее предложение статьи 9 нужно или коренным образом переработать, или вообще исключить из проекта закона.

112

ГОЛОВА. Спасибі. Слово має депутат Бандурка. За ним виступатиме депутат Олійник.

БАНДУРКА О.М. Шановні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу на юридичну неохайність законопроекту, хоч і пропонуватиму прийняти його. Справа в тому, що видавнича діяльність - це не тільки випуск книжки, це і випуск тої побічної літератури, яку ми часто називаємо макулатурою, жовтою і бульварною це і листівка, календарі, різні довідники, посібники - від чаклунства і "любові" до технічної літератури. Як це узгоджується із Законом про державну таємницю, якщо ми тут пишемо, що знімається всяке обмеження на інформацію? Як це узгоджується із законопроектом про рекламу, де прямо записано, що не повинно бути пропаганди насильства, жорстокості, порнографії, неповаги до історії і символів держави, що книжка не повинна мати антидержавну спрямованість?

А законопроект наш якийсь такий безстатевий. Він повинен чітко визначити ті пільги і пріоритети, що їх повинна надати держава видавцям підручників, посібників, навчально-методичної літератури, дитячої літератури, можливо, тієї літератури, яка захищає права і гідність громадянина, яка рекомендує йому, як зберегти своє майно, життя, гідність і таке інше.

Нарешті, суто конкретні зауваження. Відносини видавця з автором твору літератури, науки, мистецтва грунтуються, як правило, на договірних засадах, так передбачено чинним законодавством. І про це тут треба сказати, а не встановлювати якусь іншу систему відносин.

Випуск видавничої продукції /стаття 16/ повинен здійснюватися тільки на підставі закону, а не якоїсь власної програми видавця, як це тут записано. І ми не обмежимо демократію, якщо

113

захистимо громадян України від тієї бульварної, жовтої літератури.

Стаття 28 визначає порядок припинення діяльності у сфері видавничої справи. Це може зробити, згідно з проектом, орган державної влади або суд. Але чинне законодавство знає й інші випадки припинення видавничої діяльності. По кримінальній справі

- за постановою слідчого, пожежною охороною - в межах своєї компетенції, тобто в разі порушення правил пожежної безпеки, органами Мінприроди - в разі порушення правил екологічної безпеки. Отже, слід чіткіше визначити перелік підстав припинення видавничої діяльності.

Стаття 31 допускає вилучення тиражу видавничої продукції лише на підставі рішення суду. Але ж у разі порушення кримінальної справи це зробить і слідчий.

Словом, у проекті є цілий ряд таких неохайностей, які слід проаналізувати й усунути.

І останнє, про розповсюдження. Хто такий розповсюджувач у підземних переходах? Чи це спекулянт, чи це людина, яка займається суспільне корисною предаю? Хто йому дає право на той продаж? Може, треба зазначити, що він повинен мати ліцензію місцевих органів для торгівлі на вокзалі, а не Держкомвидаву, куди він і не потрапить?

Свої письмові зауваження я передам до комісії, яка працює над цим законопроектом. Пропоную схвалити проект у першому читанні.

Дякую.

114

ГОЛОВА. Дякую і вам. Слово має депутат Олійник. За ним виступатиме депутат Кияк... Одну хвилинку!

Шановні депутати! У нас є декілька нерозглянутих питань... Борисе Іллічу, вибачте, будь ласка. Тому прошу вашої згоди не продовження засідання ще хоч би на півгодини. Зараз ми закінчимо розгляд цього питання, а тоді слід було б прийняти постанову про інформацію Кабінету Міністрів. Нам конче необхідно це зробити, тому що ми втрачаємо час. Ідеться про певні доручення, і потрібка ваша згода на те, щоб це питання вирішити.

Хто за те, щоб продовжити роботу на півгодини, прошу піднести руку... Прошу проголосувати, вибачте, Я прошу вашої згоди. Будь ласка, підтримайте... Просив Дьомін за нього проголосувати.

"За" - 160. Рішення не прийнято.

Я бачу, що дехто не зрозумів, про що йдеться. Значить, будемо продовжувати, так? На півгодини... Ну, це процедурне питання...

Будь ласка.

ОЛІЙНИК Б.І., голова Комісії Верховної Ради України у закордон них справах і зв'язках з СНД /Запорізький виборчий округ, Запорізька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Видавець - не просто громадянин, а свідомий чинник суспільства, який формує ідеологію. Нікуди від цього не подінешся. Ідеться про морально-етичні критерії, себто писані й неписані приписи суспільної поведінки й елементарні норми співжиття. І Закон

115

про видавничу справу за нинішнього, інколи і постнульового, рівня як ніколи на часі. Як ніколи, підкреслюю, особливо у тощ підрозділі видавничої справи, який адресує свою продукцію молоді, а найперше - дітям.

Я вже не раз говорив, що при телевізії та інших засобах масової інформації, а отже і видавництвах, які апелюють до юного покоління, себто і до дітей, мають діяти опікунські ради з числа освітян, медиків, служителів церкви, психологів, правників, учених народознавців тощо. Це не цензура, це елементарні чинники, які діють в усіх справді цивілізованих державах, що клопочуться про своє майбутнє, про фізичне й моральне здоров'я дітей та юнацтва.

Що да вкрай необхідно, свідчать численні сумні факти. От хоча б такий. Нещодавно вигулькнула в світ книжка для дітей /уточнимо - малюків/, звідки я знайшов... Себто аби дитина знала, що її знайшли на в капусті, що її не лелека приніс, а, як твердить книжка /цитую/, "запам'ятай: діти з'являються від дорослих, один з тих дорослих має бути жінка, а інший - чоловік", Далі: "А тепер подивися ще нижче /пробачте/, маєш помітити, що у чоловіка між ногами висить така річ, якої не мають жінки".

116

У розділі "Зачаття дитини" розписано в деталях, як це чиниться: вони міцно-міцно обнімаються, після деякого часу, значить, у чоловіка те-то і те-то... Я думаю, що переважна більшість депутатів знає, про що йдеться. /Сміх у залі/.

Ніхто не проти сексуального виховання дітей, але ж слід виходити з морально-етичних приписів і традицій, історичного досвіду, національної системи цінностей, ураховувати ефект присутності, нарешті. А коли ви подивитеся на малюнки /я показую один із них здалеку/, то ви зрозумієте, що це на грані розбещення малолітніх. І коли супроти цього виступила Ірина Калинець, то у Львові, де вийшла ця книжка, їй запропонували сплатити штраф у розмірі майже семи зарплат, на що вона відповіла: очевидно, нехай усе-таки вирахують за сім років мого перебування у в'язниці.

Так що я за те, щоб при засобах масової інформації і видавництвах, які апелюють до дітей, були опікунські ради. Ми повинні зберегти моральне здоров'я своїх дітей.

Дякую. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово має депутат Кияк. А депутатів Угарова, Мусіяку, Алексєєва я попросив би свої пропозиції письмово передати в комісію, тому що в нас не вистачить часу, щоб розглянути наступне питання.

Будь ласка.

КИЯК Т.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні

117

колеги! Олександре Олександровичу! Безумовно, мав рацію Сухомлинський, кажучи, що цивілізовану людину оточують культ вітчизни, культ людини, культ рідного слова та культ книги. Навіть якщо в далекому майбутньому книги матимуть принципово інший вигляд, то все одно залишаться читачі.

Мені подобається афоризм: культура - це те, що залишається в поведінці людини після того, як книга прочитана. Так, в основі культури і її формуванні лежить, безумовно, книга. Недарма в багатьох країнах книгодрукування дотується державою. Подивіться нині на імпровізовані прилавки на вулицях, на розцяцьковані імпортовані шедеври на загострено еротичну тематику чи політичні портрети /наприклад, двотомник чи тритомник "Гітлер"/, які заполонили сьогодні Київ і які приїхали до нас із Москви та Мінська. Не треба мати стратегічну уяву, аби спрогнозувати культуру нашого наступного покоління.

У той же час наші діти і студенти не мають підручників, науковці не можуть друкувати свої праці, письменники - твори.

Ми знімаємо податок за землю, за дороги, за світло, за газ і так далі, але, по суті, арештовуємо своїми податками найпотрібніші книги. Отже, повинні запровадити пільговий податок на друкування книг, принаймні дидактичного напряму. Про це в законопроекті не сказано нічого.

Водночас ми маємо берегти свій інформаційний простір та підтримувати своє книгодрукування в конкуренції з імпортованою літературою шляхом спеціального оподаткування останньої, а окремі види книг узагалі заборонити для завезення в Україну, ми повинні, зрештою, повернутися ще раз до деяких позитивних результатів, що були в аспекті книгодрукування. Принаймні

118

згадаймо тріаду - видавництво, підприємство для друкування і книготорг.

Сьогодні крамниці, книгарні торгують шкарпетками. Можна було б у цьому проекті закону дати можливість мати свої крамниці, доповнивши статтю 22 положенням: "Видавництву дозволяється розповсюджувати надруковану продукцію через власну чи державну мережу торгівлі".

Говорячи про термінологію цього законопроекту, треба зауважити, що до статті 10 "Суб'єкти видавничої діяльності" забули, власне, включити суб'єкти, про які далі йде мова, а саме: видавців, виробників і розповсюджувачів. Треба внести це.

Далі. Сьогодні нам роздали потенційні поправки до Кримінального кодексу, запропоновані Генеральним прокурором України. Маю на увазі статтю 211 про порнографічні засоби інформації, продукцію і таке інше. Я вважаю, що вже сьогодні треба внести ці потенційні поправки /вони, безумовно, будуть/ до цього законопроекту.

Стосовно засновників. Я підтримую колег у тому, що засновником повинен бути лише громадянин України. Якщо даємо можливість долучатися іноземним громадянам, то максимум на статусі співзасновника.

Про пріоритетність українських видань. Я категорично підтримую саме таку тезу як фахівець, скажімо, з українського іноземного термінолознавства. У нас немає української термінологічної школи, не тільки термінології. Отже, сьогодні ми повинні підтримати цю тезу.

Доцільність цього закону важко переоцінити. Окремі свої доповнення, побажання я подам у письмовому вигляді. Пропоную

119

колегам прийняти цей проект закону в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Слово має депутат Угаров. За ним виступатиме депутат Мусіяка, якщо не відмовиться.

УГАРОВ Г.Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Мелітопольський міський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые коллеги! К сожалению, к учебникам и тому, о чем говорил Борис Ильич, - этот законопроект практически не имеет никакого отношения. Скажу почему.

О концепти этого законопроекта. Прежде всего в преамбуле сказано;"... сприяти розвитку видавничої справи,.. зміцненню матеріальнотехнічної бази... "Должен сказать, что закон не будет содействовать ни развитию книгоиздания, ни улучшению материально-технической базы, потому что об этом здесь практически ничего нет. Но есть запретительные и контролирующие меры. В целом этот законопроект имеет антидемократический характер. Хотя, безусловно, Закон об издательском деле необходим.

Что касается так называемого лицензирования, о котором ведется речь уже буквально со статьи 8. Но нет никаких критериев этого лицензирования. То ли это будет регистрация без разрешения чиновника, то ли это будет разрешение чиновника, то ли нужно будет какой-то экзамен сдать, чтобы получить разрешение.

120

Статья 19 "Изготовление издательской продукции" - нужна лицензия, статья 20 - для заказчика нужна лицензия, статья 22 - для реализации тоже нужен специальный "дозвіл" - лицензия. Четвертым шагом, наверное, для того, кто захочет написать, тоже будет получение лицензии. Скажем, научный работник, профессор захотел издать свою книгу большим тиражом. Для этого ему надо брать лицензию на издание. То есть кто-то должен разрешить ему издать свою книгу. А таких изданий у нас сотни тысяч.

Поэтому я считаю, что это не Закон об издательском деле, а, собственно говоря, закон о существовании Государственного комитета по делам издательств, полиграфии. Как человек, имеющий отношение к издательской деятельности, я знаю, что бумагу достают или типографии, или газеты, или те, кто хочет выпустить книгу. То же самое касается красок. Оборудование достают сами. Типографии уже заключили прямые договоры на его поставку. Комитет выпал из этой сферы деятельности. Что остается? Надо сохранить структуру, надо сохранить портфели, надо ввести лицензирование.

Наблюдается парадоксальная ситуация. Газета имеет государственное свидетельство о регистрации, что дает ей право на существование, подтверждает, что она создана не в нарушение законодательства Украины. Но для того чтобы ее печатали, требуется еще одна лицензия-разрешение. Так газета же делается не дня того, чтобы ею огород копать! Газета уже сама по себе является печатным органом, но тем не менее еще требуется лицензия.

Я уже не говорю об отдельных положениях проекта, как, например, в статье 30: издатель, изготовитель и распространитель

121

несут ответственность за злоупотребление свободой в издательской деятельности. Такие формулировки настолько расплывчаты, что под них можно подвести что угодно. И то, что Борис Ильич прочитал, и изложенные в учебнике технические мысли, которые кому-то не понравятся, - все можно запретить на том основании, что это нарушает свободу другого издателя или другого технического работника.

Далее. Согласно этому проекту закона издатель руководствуется Законом о предприятиях. Так пусть он им и руководствуется. Заказчик руководствуется Законом о печатных средствах массовой информации /печати/ в Украине. Распространитель, если хочет продавать это в переходах, руководствуется еще союзным Законом об индивидуальной трудовой деятельности. То есть все эти вопросы по большей части уже урегулированы, надо только, может, быть, внести изменения.

Нам предлагается утвердить этот абсолютно ничего не значащий, не содержащий чего-то нового закон, чтобы узаконить все последующие действия наших официальных чиновников. Поэтому предлагаю не принимать этот проект в первом чтении и отправить на существенную доработку.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово має депутат Алексєєв.

АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые коллеги! Сегодня мы рассматриваем проект Закона об

122

издательском деле. Думаю, этот вопрос давно назрел. Назрел хотя бы потому, что под крики о возрождении началась деградация Украины, деградация нашего народа, причем происходит это в разных сферах: как в политике, в экономике, в демографии /вы знаете, что смертность у нас превышает решаемость/, так и в духовной жизни. Падают тиражи газет, тиражи книг. Из самой читающей нации в мире мы превращаемся в нацию, которая ничем не интересуется, ничего не читает. И, конечно, закон, который отрегулирует отношения в этой области, нужен. Нужен он прежде всего народу Украины, тем, кто работает в этой отрасли, чтобы помочь им работать, помочь удовлетворять потребности.

Но к сожалению, на проекте закона очень сказались политические пристрастия определенной части политических сил, которые громче всех кричат в этом зале о том, что "треба займатися економікою".

Что я имею в виду? Экономика, конечно же, очень важна. Но для выхода из этой ямы, из тяжелейшего экономического кризиса, в который мы попали, необходима консолидация всего народа Украины, а не деление его по кастам и так далее. Раньше людей делили по классовому признаку, а теперь мы делим их по национальному. Но от этого никто не выигрывает, кроме тех, кто это деление организует и вдохновляет.

Украина должна быть домом для всех, кто в ней живет, и консолидация этих всех должна проходить на здоровой основе. А что мы видам? Возьмем статью 4 проекта закона, конец первого абзаца: "підтримки культури української нації та культур національних меншин". На, простите, тот, кто стремится к консолидации, наверное, должен был бы сказать "народу України". Это, конечно, надо заменить.

123

Статья 5: "держава забезпечує протекціонізм /покровительство/ щодо випуску і. розповсюдження українських друкованих видань". Но, простите, мы с вами принимаем закон, а не лирическую поэму пишем. В законе не должно быть разночтений. Что означает "українські друковані видання"? Де видання, які випущені в цій державі, чи видання, які випущені українською мовою? Не должно быть таких ляпсусов в законе.

Статья 9: "Держава заохочує випуск друкованих видань державною мовою". Это уже сказано прямо и откровенно. Только я прошу понять меня: "держава гроші не повинна друкувати, ці гроші повинні заробляти її громадяни''. И, простите, это ненормальная ситуация: у нас зарабатывают деньги в одном регионе, где в общем-то не совсем и не везде "державна мова", а распоряжаются в другом регионе. Для демократического государства это совершенно не подходит.

Далее. О протекционизме. Давно, уже года два, я отслеживаю здесь такую идею: "Треба обкласти податками іноземні друковані видання, щоб не ввозили, борони Боже". В проекте эта идея подана несколько завуалированно. Здесь пишется: "протекционизм".

И, наконец - "держава заохочує". По-моему, мы провозгласили курс на реформы и построение рынка. А в рыночной экономике должен все определять рынок.

Вважаю, що цей законопроект сирий, і пропоную його відхилити, направити на доопрацювання.

Дякую.

124

ГОЛОВА. Дякую і вам за виступ. Ми закінчили обговорення. У вас довідка? Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І. Шановний Олександре Олександровичу! Хочу для довідки навести буквально кілька цифр і прошу колег депутатів уважно подумати про те, що тут говорилося, які наводилися аргументи і чому.

Книжкова палата України повідомляє, що в Україні в 1993 році видавництва випустили українською мовою 2092 назви книжок, що становить 41,4 відсотка всієї продукції. Російською мовою - 2391 назву книжок, що становить 47,3 відсотка. Спостерігається тенденція до зменшення кількості книжок українською мовою. Саме тому в проекті закону йдеться про певний державний протекціонізм тій книжці, яка гине, бо вона гине не тільки тому, що немає паперу, а ще й тому, що немає державної політики. Промовець, який виступав, іронізуючи в тих місцях, коли наводив цитати українською мовою, усе-таки поставився тенденційно до цього законопроекту і до цієї проблеми. Він, мені здається, вибачте, дбає не про консолідацію, а про дещо інше. Я прошу врахувати реальний стан речей з українською книжкою в Україні.

Дякую.

125

ГОЛОВА. Дякую.

Є дві пропозиції. Одна - прийняти проект закону в першому читанні й доручити відповідним комісіям доопрацювати його з урахуванням сьогоднішнього обговорення і зауважень, які ще можуть бути висловлені комісіями, і друга - відхилити.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти проект закону, внесений на розгляд комісією в першому читанні. Прошу проголосувати.

"За" - 147.

Я бачу, дехто не зрозумів, про що йдеться. Незрозуміло чи зрозуміло? Тоді я зачитаю, про що йдеться.

"Проект Постанови Верховної Ради України про проект Закону України про видавничу справу.

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити в першому читанні проект Закону України про видавничу справу.

2. Доручити Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності з урахуванням пропозицій і зауважень інших комісій і народних депутатів України доопрацювати проект Закону України про видавничу справу і подати його на розгляд Верховної Ради України".

Можна проголосувати? Прошу проголосувати цю пропозицію.

"За" - 161.

Була друга пропозиція - зняти проект з обговорення і передати його на доопрацювання. Прошу проголосувати цю пропозицію.

"За" - 154.

Вважайте, що відбулося рейтингове голосування. Депутате Угаров, яку ви хотіли внести пропозицію?

Перший мікрофон.

126

УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги! Такой закон, безусловно, должен быть. Я выступал против концепции, а не против отдельных статей. Прошу поддержать мою точку зрения: предложенный проект в первом чтении отклонить. Надо изменить не статьи м отдельные фразы, надо изменить саму концепцию закона. А потом мы его обязательно примем. Все-таки книгоиздание - это серьезная отрасль.

ГОЛОВА. Це була ваша позиція. Вона слушна, тим паче, що ви спеціаліст і знаєте, про що йдеться. Але були й інші міркування, висловлені депутатами Борисом Олійником, Кияком та іншими, які вважають, що законопроект треба приймати в першому читанні з такою концепцією та доопрацювати його. А те, що його прийняття відтягувати не можна, теж не викликає сумніву.

Давайте тоді ще рад відповідно до результатів рейтингового голосування проголосуємо першу пропозицію, яка набрала більше голосів. Ми повинні визначитися з цього приводу. Прошу вас підтримати пропозицію про схвалення цього законопроекту в першому читанні, Я вас дуже прошу: давайте проголосуємо.

Будь ласка, увімкніть систему.

"За" - 139.

Мені здається, Борис Ілліч не все ще роз'яснив декому з депутатів. /Сміх у залі/.

Вноситься пропозиція відправити проект на доопрацювання і встановити термін - один місяць. У нас немає іншого виходу. Так чи інакше ми відправляємо його на доопрацювання. Прошу проголосувати.

"За" - 199. Прийнято. Дякую.

127

У нас залишилося дев'ять хвилин із часу, відведеного вами. Ми повинні були розглянути сьогодні... Але, я так бачу, ми не будемо сьогодні розглядати Це питання остаточно. Ми проголосуємо його завтра вранці. Я хотів би, щоб ви визначилися з приводу голосування, тим паче що голови фракцій звертаються з проханням зробити перерву на 15 хвилин для того, щоб порадитися, як голосувати. Думаю, у вас буде для цього більше ніж 15 хвилин. Про що йдеться.

У вас є три варіанти постанови Верховної Ради з питання про Постанову Кабінету Міністрів України N 733 від 21 жовтня 1994 року про ціноутворення в умовах реформування економіки. Ці пропозиції вносили фракція комуністів, Комісія Верховної Ради з питань бюджету, якій учора Президія доручила, крім порівняльної таблиці, підготувати інтегрований текст проекту постанови, який би увібрав усі думки, щоб можна було голосувати, користуючись не таблицею, а просто готовим документом. І від фракції соціалістів проект вніс депутат Володимир Марченко. У ньому частково повторюються деякі питання, частково містяться нові пропозиції. Ви матимете можливість ознайомитися з ним і визначитися стосовно голосування.

Для радіослухачів /у мене є ще сім хвилин/ я хотів би швидко прочитати пропозиції, які сьогодні депутати розглядатимуть у комісіях. Про що йдеться? Фракція комуністів запропонувала: "1. Визнати постанову Кабінету Міністрів України N 733 від 21 жовтня 1994 року як таку, що прийнята без відповідної підготовки та врахування наслідків її дії.

2. Доручити Кабінету Міністрів України 18 листопада 1994 року поінформувати Верховну Раду України про:

128

додаткові заходи щодо захисту населення від обвального підвищення цін;

притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у декваліфікованій підготовці постанови Кабінету Міністрів України N 733, та тих, з вини яких підвищення цін відбулося значно вище рівнів, передбачених цією постановою.

3. Призупинити дію постанови Кабінету Міністрів України N 733 в частині підвищення цін на споживчі товари першої необхідності продовольчої групи, плати за житло та інші до вирішення питання про додаткові заходи щодо захисту населення, зазначені в пункті 2 частини першої цієї постанови.

4. Прибутки, отримані внаслідок підвищення цін, вилучити з рахунків підприємств, установ усіх форм власності та зарахувати їх до місцевих бюджетів.

5. Висловити недовіру міністру економіки України Р.В. Шпеку".

Фракція соціалістів пропонує: "1. Вказати Кабінету Міністрів на. недопустимість проведення політики лібералізації цін в умовах кризи, тотального дефіциту і без відповідного підвищення рівня купівельної спроможності заробітної плати, пенсії, стипендії, допомоги та інших грошових виплат населенню.

2. Кабінету Міністрів України:

ввести надзвичайний стан в економіці, відновити керованість нею урядом;

до 4 грудня внести на розгляд Верховної Ради програму наступної діяльності на строк своїх повноважень;

заморозити ціни на тарифи та послуги. До 1 січня 1995 року прийняти Декларацію про соціальне партнерство між трудящими /профспілками/, урядом та роботодавцями;

129

до 1 січня підготувати для затвердження Верховної Радою проект Закону про ціноутворення, розробити механізм відповідальності за порушення цього закону;

до 29 листопада перерахувати заробітну плату, пенсії та стипендії, встановивши мінімум заробітної плати і пенсій на рівні фізіологічних потреб, і індексувати їх у повній відповідності з рівнем інфляції;

про індексувати вклади населення в Ощадбанку України за станом на 01.01.92 року відповідно до рівня інфляції;

перейти на щотижневу виплату заробітної плати та дворазової на місяць пенсії і стипендії;

з 1 грудня припинити діяльність міжбанківської валютної біржі. Ввести регульований державою курс карбованця. Подати на розгляд Верховної Ради законопроект про репатріацію валютних коштів;

заборонити ходіння іноземної валюти на території України з 1 грудня 1994 року;

скасувати на внутрішньому ринку принцип попередньої оплати;

заборонити з 1 грудня перекачку безготівкового обігу в готівковий;

ввести монополію на зовнішню торгівлю на основні види сировинних ресурсів, товарів споживання, ліків;

до 15 грудня цього року внести на розгляд Верховної Ради для затвердження податкову систему, яка стимулює вітчизняного товаровиробника і захищає власний споживчий ринок.

3. До 4 грудня Комісії Верховної Ради з питань соціальної політики та праці внести на розгляд Верховної Ради проект

130

Закону про індексацію заробітної плати та пенсій".

І проект, підготовлений за дорученням Президії як інтегруючий на підставі минулого обговорення і вже прийнятий за основу.

Я прошу уваги! Валентине Івановичу, прошу уваги! Ви так голосно говорите, що без мікрофона чути сюди.

Проект такий: "Верховна Рада постановляє:

1. Вказати Кабінету Міністрів України на неприпустимість проведення політики лібералізації цін без відповідного підвищення рівня купівельної спроможності населення.

Кабінету Міністрів України у тритижневий термін проаналізувати фактичний рівень цін, що склалися по регіонах країни, та подати на розгляд Верховної Ради України проект нормативного акта про введення повної індексації заробітної плати, пенсій, стипендій та інших грошових виплат по соціальному захисту населення.

До 20 листопада цього року відновити дотацію на хлібні вироби масового попиту.

До 1 грудня цього року розробити комплекс заходів щодо стабілізації виробництва, подолання проблеми неплатежів і налагодження належного контролю за витратами на виробництві, реалізацією продукції та послуг.

У місячний термін перевірити правильність дотримання чинного законодавства при формуванні цін на продовольчі та інші товари народного споживання. У разі необхідності притягнути до відповідальності осіб, які допустили порушення відповідного законодавства.

До 10 грудня 1994 року подати до Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм відповідно до Постанови

131

Верховної Ради України від 19 жовтня 1994 року про доповідь Президента України "Про основні засади економічної та соціальної політики".

І ще як доповнення хочу сказати таке. Ми прийняли постанову Верховної Ради про підвищення заробітної плати, пенсій та соціальних виплат 20 жовтня. Там, у другому пункті, передбачили своєчасний перегляд у листопаді і грудні 1994 року пенсій, соціальних компенсаційних виплат громадянам відповідно до зміни індексу споживчих цін. Тобто вимоги щодо повної індексації випливають із нашої постанови, на основі якої потім приймалися Кабінетом Міністрів рішення щодо підвищення заробітної плати, виплат тощо.

Просив би вашої згоди на те /оскільки я розумію, що ми зараз не проголосуємо якийсь один варіант, бо автори відстоюватимуть кожен свій/, щоб ви взяли все це з собою, порадились, як голосувати, і завтра вранці без обговорення поставити це на голосування. Далі відтягувати вирішення цього питання не можна.

У нас залишилась одна хвилина. Перший мікрофон.

ЧОРНОВІЛ В.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України я питань культури і духовності /Подільський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановний Олександре Олександровичу! По-перше, ви, очевидно, забули, що ми вже прийняли за основу один із проектів.

По-друге, із трьох проектів...

132

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон! По-перше, я нічого не забуваю, хочу підкреслити це. А подруге, я сказав, що за основу проект прийнято, але для голосування подані ще такі, які, між іншим, змістом мало чим відрізняються /крім проекту, запропонованого фракцією соціалістів/. Хотів би висловитися з цього приводу, якщо буде час. Але зараз немає такої потреби. Прошу, щоб ви розглянули ці питання у комісіях і фракціях.

Я перервав вашу фразу тому, що ви говорили не по суті, а почали звинувачувати мене. А в Регламенті передбачено: якщо депутат говорить не по суті, то можна вимикати мікрофон. Будь ласка, по суті говоріть. Якщо будете говорити не по суті, то знову вимкну мікрофон.

Будь ласка.

ЧОРНОВІЛ В.М. Отже, я продовжую. Справа в тому, що оскільки ми прийняли за основу цей варіант, то треба всі варіанти будувати, виходячи з прийнятого за основу. Два зачитаних вами проекти, справді, є близькими між собою. Там якісь рекомендації уряду і так далі. А третій варіант - Соціалістичної фракції - взагалі не можна обговорювати, бо він потребує розрахунків. Уявляєте, що буде, якщо ми приймемо такий варіант? Ми взагалі наробимо хтозна-чого.

Я не думаю, що ці розрахунки завадив зробити депутатові Марченку Рух. І тому гадаю, що завтра можемо говорити тільки про два запропонованих вами проекти, які близькі до того, що ми прийняли за основу. Тому я їх згадував і не збирався вас ображати. Ви так гарно вимикаєте мікрофони, коли тось від ваших ідейних противників виступає.

Дякую.

133

ГОЛОВА. Ну ви що, ви взагалі мій колега, якщо розібратися глибше. Другий мікрофон. МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый

Александр Александрович! И я хочу напомнить Вячеславу Чорновилу, который всегда бдит процедуру, что когда группа социалистов подавала альтернативный проект Закона о минимальной заработной плате, было протокольное поручени нашей фракции встретиться с правительством, просчитать все возможные варианты, в том числе наши предложения. Правительство не отказалось, и мы разговаривали с вице-премьером Митюковым. Однако оно ничего не сделало, Я думаю, что Чорновил хорошо поним ет, что для того чтобы просчитать, надо иметь определенный материал. Но если бы он посмотрел внимательно и не извращал, выступая от микрофона, то большинство предложений, которые мы вносим, не требуют расчета, но они будут способствовать повышению жи ненного уровня и снижению уровня инфляции. Поэтому я призываю к корректности.

Спасибо.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Третій, останній мікрофон. Депутат Носов.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Оскільки ви пропонуєте завтра без обговорення проголосувати і слова не надасте, я наполягаю, щоб пункт, який я вношу, про те, щоб 134 Кабінет Міністрів розробив проект Закону про надзвичайний економічний стан, був включений і проголосований поіменно. Мова йде не про введення такого стану, а тільки про розробку проекту. Коли вони переконаються, що романтичні ідеї розтанули, то будуть готові до наступного кроку. Дякую.

ГОЛОВА. Як підказують колеги, ні одна, ні друга комісія в принципі не заперечує. І комісія з питань бюджету включала цей пункт. Депутат Степенко каже, що в нас надзвичайний стан уже три роки. По-моєму, трохи більше, ніж три роки. Та суть не в то у. Мені здається, всі три варіанти передбачають включення цього питання в порядок денний. Тобто ми можемо завтра проголосувати один з варіантів плюс окремо проголосувати цей пункт. Я прошу попрацювати над цими проектами постанови у комісіях...

Вибачте, ще від мікрофона виступ...

ДЕПУТАТ /не представився/. Товарищи, я хочу сделать объявление: коммунистам, социалистам и аграриям через 5 минут собраться в кинозале, по этому вопросу и по - обсуждению нашого общего проекта.

ГОЛОВА. Дякую всім за активну роботу.

Завтра пленарне засідання почнеться о 10 годині.

135

ДОВІДКА

Народні депутати Головатий С.П. (в.о. 19) та Таранов О.В. (в.о. 372) ввернулися до Секретаріату Верховної Ради Україні з проханням врахувати їх голос "за" в питанні про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Звяг льського Ю.Л.

148