ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 17 листопада 1994 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Прошу сідати. Поки ви приготуєтеся до реєстрації, я хочу, змушений звернути вашу увагу на одну обставину.

Ми домовилися, що на цьому тижні після обідньої перерви працюємо в комісіях, а на пленарних засіданнях у скороченому варіанті "пропускаємо" ті законопроекти, ті документи, які треба оформити голосуванням. Але все-таки, ви бачите, у декого а депутатів проявляється бажання поговорити. Як у тих двох знайомих, які добре випили, а потім кажуть: а тепер ще поговорити треба. Так от, говорити, вирішувати питання треба в комісіях. І для цього створюються всі умови, У тому числі ми пішли й на зміну режиму роботи Верховної Ради.

Тому сесійний час треба витрачати на прийняття рішень, уточнення якихось позицій. Бо колективне редагування завжди ослаблює документ. Ми ж повинні довіряти тим спеціалістам,

які зосереджено працювали над проектами. Тому я просив би працювати більше саме в такому режимі.

Прошу включити систему, будемо реєструватися.

Зареєстровано 280 народних депутатів. Але я просив би Секретаріат: покличте ще, будь ласка, із курилок усіх, хто там затримується.

Ми маємо право продовжувати засідання. Отже, вечірнє засідання оголошується відкритим.

Пропонується розглянути проект постанови про інформацію Кабінету Міністрів України щодо ситуації, пов'язаної із зміною цінової політики і підвищенням заробітної плати та пенсій. У вас на руках...

Зауваження з процедури?

Перший мікрофон.

КАРПАЧОВА Н.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Алуштинський виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. Уважаемые депутаты! Перед перерывом мы с вами приняли постановление о политико-правовой ситуации в Автономной Республике Крым. Я считаю, что это постановление является еще одним шагом, который подтверждает последовательный курс Верховного Совета Украины по приведению правового поля Крыма к единому правовому полю Украины.

Вместе с тем мне хотелось бы отметить, что один из пунктов принятого нами постановления вызывает по меньшей мере удивление. Уважаемые депутаты, речь идет о пункте, который мы приняли в следующей редакции: "Кабінету Міністрів та Національному

банку України прийняти відповідні рішення щодо призупинення фінансування тих установ Автономної Республіки Крим, котрі керуються у своїй діяльності правовими актами, що скасовуються даною постановою.

Во-первых, мне бы хотелось отметить, что милиция, прокуратура, арбитраж и суд руководствуются в своей деятельности в Автономной Республике Крым исключительно законодательными актами Украины и не нарушают их. Но вместе с тем именно эти структуры напрямую финансируются из госбюджета Украины.

Во-вторых, предприятиям, которые сегодня финансируются из бюджета Украины, этим постановлением мы объявили по существу экономическую блокаду. Почему? Получился юридический казус. Мы с вами, уважаемые коллеги, отменили не целиком постановления и другие акты, а конкретные пункты и конкретные статьи. Так вот, учреждение будет продолжать руководствоваться этими правовыми актами, но в какой-то части согласно нашему постановлению оно уже не Судет руководствоваться, коль попадает в правовое поле Украины. Но по нашей правовой, законодательной логике, за которую мы проголосовали, если это учреждение продолжает руководствоваться указанными документами, прекращается его финансирование из бюджета Украины. Нонсенс получился, Александр Александрович.

ГОЛОВА. Ніно Іванівно...

КАРПАЧОВА Н.І. Я понимаю, что кому-то, может, очень не хочется возвращаться к этому постановлению. Но мне бы хотелось, чтобы мы с вами выглядели солидно и чтобы наши шаги были все-таки взвешенными

и аргументированными. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Ніно Іванівно, зрозуміло, що ви стурбовані такою ситуацією і хотіли висловити свою думку відносно суті проголосованої норми. Але ви пропустили там два слова. Там сказано: "прийняти відповідні рішення щодо призупинення фінансування". Тобто Кабінет міністрів, керуючись нашою постановою та переліком документів, який до неї додається, і норм, які закладені в окремих документах, буде приймати відповідні рішення. А ми ж знаємо, що наш Кабінет Міністрів розумний і дурниць не зробить. Тому все буде в порядку.

Ніхто не коригуватиме постанову. Ми ж даємо доручення Кабінету Міністрів та Національному баню; України прийняти відповідні рішення щодо призупинення фінансування тих установ Автономної Республіки Крим, котрі керуються у своїй діяльності правовими актами, що скасовуються даною постановою. Підкреслюю: актами, що скасовуються даною постановою. Тобто тут немає ніякого... Ніно Іванівно, та ви ж самі зрозуміли, що Верховна Рада була права.

Повертаємося до розгляду питання про проект постанови Верховної ради України про інформацію Кабінету Міністрів України щодо постанови N 733 від 21 жовтня 1994 року. Тобто постанови, пов'язаної з підвищенням цін. Прошу уваги.

Оскільки депутати вимагали, комісія Азарова склала порівняльну таблицю, де враховано всі зауваження і пропозиції, які вносилися тут під час обговорення цього питання. У праву колонку комісія відібрала ті пункти, які ми вже розглянули

раніше і проголосували за основу. Однак коли ми на засіданні Президії підійшли до розгляду цього питання, то виявилося, що пункти, які в правій колонці, відредаговано не досить добре. Очевидно, тому, що спеціалісти користуються більше російською мовою. Є там помилки в термінології та інші.

У зв'язку із цим Президія доручила комісії відредагувати це раз праву колонку і подати на ваш розгляд цей скорочений матеріал /який у вас теж є на руках/ як варіант для прийняття остаточного рішення. Хочу вас попросити, щоб ми зараз не обговорювали пункти порівняльної таблиці, а все-таки проголосували цей скорочений варіант. Ми свою місію виконаємо вже тим, що привернули уваги і громадськості, і Кабінету Міністрів, і Президента до недосконалості дій Кабінету Міністрів, до недосконалості цієї постанови. Надалі ми триматимемо ситуацію під контролем, і через три тижні уряд доповість нам, як змінилася ситуація в результаті вжитих заходів.

У цьому проекті ми намічаємо комплекс можливих заходів для поліпшення ситуації, доручаємо уряду розробити механізм індексації грошових вкладів, індексації заробітної плати, пенсій і стипендій, причому, я підкреслюю, повної індексації. І ставимо вимогу про притягнення до відповідальності тих, хто порушує чинний нині Закон про ціноутворення і діє всупереч постанові N 733. Також ми даємо доручення Кабінету Міністрів підготувати перелік законодавчих актів і державних програм, які нам належить прийняти, проекти цих документів відповідно до Постанови Верховної Ради від 19 жовтня 1994 року про доповідь Президента України про основні засади економічної

та соціальної політики. Тобто всі ці моменти враховано.

І оскільки ми вже багато разів обговорювали це питання, і, власне кажучи, я можу зараз скористатися своїм правом згідно з Регламентом, щоб поставити його на голосування, то просив би вашої згоди на те, щоб ми підвели зараз риску. Я вас дуже прошу. До речі, представники різних фракцій і груп говорять, що це можна зробити.

Давайте поставимо на голосування. Я ще раз прочитаю проект постанови, щоб ви знали, що саме голосується.

"Верховна Рада України постановляє:

1. Вказати Кабінету Міністрів України на неприпустимість проведення політики лібералізації цін без відповідного підвищення рівня купівельної спроможності населення.

2. Кабінету Міністрів України в тритижневий термін проаналізувати фактичний рівень цін, що склалися по регіонах країни, та подати на розгляд Верховної Ради України проект нормативного акта щодо введення повної індексації заробітної плати, пенсії, стипендії та інших грошових виплат по соціальному захисту населення.

3. До 20 листопада цього року відновити дотацію на хлібні вироби масового попиту.

4. До 1 грудня цього року розробити комплекс заходів щодо стабілізації виробництва, подолання проблеми неплатежів, налагодження належного контролю за витратами на виробництво, реалізацією продукції та послуг. У місячний термін перевірити правильність дотримання чинного законодавства при формуванні цін на продовольчі та інші товари народного споживання. У разі необхідності притягнути до відповідальності осіб, які допустили порушення відповідного законодавства.

5. До 10 грудня 1994 року подати до Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 жовтня 1994 року про доповідь Президента України про основні засади економічної та соціальної політики".

Я розумію обурення тих, у кого на руках цей документ. Але в радіослухачів його зараз немає перед очима... Так, він вам був розданий це вчора. Прошу уваги! Так, учора. Я ж пояснив. Одну хвилиночку! Я ще раз повторюю, цей документ вам роздано вчора. А сьогодні вам роздано порівняльну таблицю з урахуванням усіх тих зауважень, які були висловлені депутатами, фракціями і групами. Я ж вам на початку засідання пояснив, що права колонка, за спрямованістю, за змістом збігаючись із оцим коротким варіантом, редакційно недосконала.

Тому ми, звичайно, можемо проголосувати праву колонку, але потім змусимо комісію ще раз переробляти цей проект, бо буде невідповідність. Отже, щоб цього не робити, пропоную відразу проголосувати за цей текст. І знімемо питання з обговорення. Я прошу вашої підтримки. Немає заперечень? Прошу проголосувати.

"За" - 160.

Не голосували 30 депутатів /Шум у залі /. Не маєте права не голосувати, шановні депутати. Якщо так, то почнемо обговорювати таблицю, але ж тоді ми витратимо дві години, а текст все-одно доведеться доопрацьовувати.

Оскільки ми вчора вирішили голосувати поіменно, переключіть систему. Ми вчора проголосували за те, щоб ця постанова голосувалася поіменно. І я прошу всіх... Одну секундочку! Зараз поясню. Я зачитав проект постанови, який усім роздано, в усіх він на руках а учорашнього дня. Тож давайте будемо голосувати пункти цього короткого варіанта. /Шум у залі/.

Ще раз повертаюся, ще раз пояснюю... Будьте уважні. Прошу уваги! Я більш ніж певен, що ми зараз, обговоривши всі ці зауваження, приймемо, ну, скажімо, умовно... 90 відсотків - це буде права колонка, в 10 відсотків увійдуть нові пропозиції, які суттєво не змінять змісту проекту. Проте редакційно документ не буде готовий, його все одно і юридично, і літературно треба буде доопрацьовувати, бо він ще недосконалий. Тому Президія і доручила підготувати короткий варіант. Якщо ми голосуємо короткий, то приймаємо рішення. Якщо йдемо за таблицею, то рішення за дві години, може, й приймемо, але воно буде зводитися до доручення комісії доопрацювати остаточно текст для голосування. Ось про що йдеться. Тобто ми прийдемо знову до того ж самого рішення.

Тому я просив би, будь ласка... Прошу уваги! Ще раз пояснюю: сьогодні немає проектів фракцій, усі ці проекти увійшли до порівняльної таблиці. Хочете йти за таблицею? Хто за це, прошу голосувати... Зніміть голосування.

Йдемо за таблицею, щоб не було багато невдоволених. Я думав, що буде швидше, якщо підемо за коротшим варіантом, а виявляється, що ні.

Назва постанови - Про інформацію Кабінету Міністрів України щодо постанови N 733 від 21 жовтня 1994 року. Так записано в таблиці. А пропонується назвати інакше: про постанову... І далі розшифрувати: про ціноутворення в умовах реформування економіки. ...Але спочатку голосуємо варіант, що записаний у таблиці. Голосуйте.

"За" - 204.

Тепер давайте проголосуємо назву з тим доповненням, про яке я сказав, - про ціноутворення в умовах реформування економіки.

Тобто назву, яка в таблиці, продовжити цими словами. Прошу голосувати. Прошу підтримати, треба ж грамотний документ прийняти.

"За" - 210. Рішення прийнято.

Не голосували 29 депутатів. Я дуже прошу: голосуйте всі, не маєте права не голосувати. Голосуйте "проти", "утримався", як завгодно, але голосувати потрібно.

Ідемо далі... /Шум у залі/. Ні, погодженням ми нічого не будемо приймати, тільки голосуванням. Я вже бачу, що треба робити саме так.

Пункт 1. У таблиці написано: "Інформацію Кабінету Міністрів України взяти до відома". А ми голосували за основу без пункту 1.

Ставлю на голосування пропозицію залишити пункт: "Інформацію Кабінету Міністрів України взяти до відома". Прошу проголосувати .

"За" - 140. Рішення не прийнято.

Не наполягають на своїх пропозиціях депутати Ямковий... І Мороз тут записаний. Я теж не наполягаю. Депутат Цушко та інші? Не наполягають.

Пункт 2. У правій колонці записано: "Вказати Кабінету Міністрів на неприпустимість проведення політики лібералізації цін без відповідного підвищення рівня купівельної спроможності населення". Зліва є інші варіанти. Хто-небудь з авторів цих варіантів наполягає на голосуванні своєї пропозиції? Ні.

Тоді пункт 2 ставиться на голосування. Прошу голосувати... Я прошу вибачення, зніміть голосування. Ще раз звертаюся до депутатів. До цього пункту було кілька зауважень депутатів, Хто-небудь наполягає на голосуванні своєї пропозиції?

Перший мікрофон.

ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. В колонке по центру есть замечание под номером 9 фракций коммунистов, социалистов и группы аграрников. Оно начинается словами: "Вказати Кабінету Міністрів..." Я прошу поставить...

ГОЛОВА. Я читаю: "Вказати Кабінету Міністрів України на недопустимість проведення політики лібералізації цін в умовах кризи, тотального дефіциту і без відповідного підвищення рівня купівельної спроможності заробітної плати, пенсії, стипендії, допомоги та інших грошових виплат населенню".

ДОНЧЕНКО Ю.Г. Александр Александрович, сюда надо добавить и 10-е предложение. Их следует соединить.

ГОЛОВА. І далі: "Визнати постанову N 733 як таку, що прийнята всупереч пункту 13 статті 97 Конституції України і без відповідної підготовки та урахування наслідків її дії.

Ставлю ці дві поправки на голосування.

ДОНЧЕНКО Ю.Г. Так, и одиннадцатую поправку тоже. "Призупинити дію постанови Кабінету Міністрів України N 733 в частині підвищення цін на споживчі товари першої необхідності продовольчої групи, плату за житло та комунальні послуги до вирішення питання про додаткові заходи щодо захисту населення". То есть как только решится этот вопрос, оно начинает действовать.

ГОЛОВА. Я зрозумів. Миколо Яновичу, будь ласка.

АЗАРОВ М.Я., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Я обращаю внимание депутатов на то, что в редакции, предложенной Комиссией по вопросам бюджета, указано: "без відповідного підвищення рівня купівельної спроможності населення", что включает в себя и размеры пенсий, заработной платы и так далее. Предложение ваше сохранено, только найдена более емкая формулировка... Я говорю о редакции пункта 2, а вы - о приостановлении. Давайте голосовать, разделим.

ГОЛОВА. Голосуватимемо окремо. Я прошу уваги. Не нервуйте, будь ласка, заспокойтеся. Є одна обставина - ми за основу проголосували варіант, який не зупиняє дію постанови N 733. За основу ми взяли документ, який не зупиняє дію, а це принципово інша річ. Але оскільки ви наполягаєте, я ставлю на голосування поправки 9, 10, 11. Голосуємо кожну з них окремо.

Ставиться на голосування поправка 9.

"За" - 154. рішення не прийнято.

Ставиться на голосування поправка 10. Прошу голосувати.

"За" - 139. Рішення не прийнято.

Прошу проголосувати поправку 11.

"За" - 109. Не прийнято.

Я хочу звернути увагу... Одну секундочку? Ми за основу прийняли документ. Але в правій колонці міститься сильніше формулювання. Тому я прошу підтримати редакцію правої колонки, запропоновану комісією: "Вказати Кабінету Міністрів на неприпустимість проведення політики лібералізації цін..." і так далі. Прошу голосувати.

"За" - 197. Не прийнято.

Прошу уваги, не нервуйте, будь ласка. Якщо так, тоді залишається редакція лівої колонки, тобто те, що прийнято за основу. Прошу уваги. /Шум у залі/. Прошу уваги, Осадчук Петре Іллічу! Ні, я вам слова не даю. Прошу тиші біля мікрофона.

Прошу бути уважними. Я просив би проголосувати за таку норму. Якщо вона не буде прийнята, то залишиться написане зліва: "Звернути увагу Кабінету Міністрів..." і так далі. А справа написано: "Вказати Кабінету Міністрів на неприпустимість проведення політики лібералізації цін без відповідного підвищення рівня купівельної спроможності населення".

АЗАРОВ М.Я. То есть в правой колонке сформулировано более точно.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати цю пропозицію. "За" - 228. Рішення прийнято.

До пункту 3 я свої пропозиції знімаю. Я згоден із пунктом 3 у варіанті комісії. А є ще варіант депутатів Зарудного, Юхновського Тітенка, Сокерчака та інших. Ви не наполягаєте на своєму варіанті? Ні.

Таким чином, ставиться на голосування пункт 3, викладений у правій колонці: "У тритижневий строк Кабінету Міністрів України подати на розгляд Верховної Ради..." і палі за текстом. Прошу голосувати.

"За" - 234. Рішення прийнято.

Яке слово ви хотіли замінити?

Будь ласка, перший мікрофон.

ЯМКОВИЙ І.О., заступник голови Державного комітету України по матеріальних резервах /Тростянецький виборчий округ, Вінницька область/. Група "Державність". Після слів "загальнодержавних програм" пропоную додати "та законопроектів", щоб було: "програм та законопроектів".

ГОЛОВА. У нас це є, в іншому місці. Подивіться, будь ласка, далі, є в наступних пунктах.

ЯМКОВИЙ І.С. А програма - це що?..

ГОЛОВА. Потім візьмете слово.

Пункт 4 - про індексацію вкладів населення в установах Ощадбанку, а також заходи щодо адресної допомоги найменні захищеним верствам населення. Чи є в кого зауваження? Немає.

Ставлю на голосування... Одну хвилиночку! Там була поправка.

Третій мікрофон.

ГЕТЬМАН В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Тальнівський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Зверніть увагу на сторінку 4 порівняльної таблиці. Там те ж саме. Але я вважаю, що це грамотніше. Тому відповідально заявляю, що ощадні вклади населення є не тільки в установах Ощадбанку, а й у комерційних банках. До речі, я мав до цього відношення в 1991 році. Ці вклади також треба індексувати. /Шум у залі/. Ви не все зрозуміли. І ще раз кажу, в 1991 році комерційний банк "Україна" приймав у сільській місцевості ощадні вклади населення на тих самих підставах, що й Ощадбанк. І вони залишаться не індексованими.

Шановні депутати, мова не йде про те, щоб держава їх індексувала. Мова йде про те, щоб виробити механізм індексації, щоб ці громадяни якимось чином не були обійдені.

ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка.

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые депутаты! Мы рассматривали предложение Вадима Петровича. Мы хотели включить его в первую редакцию в таком примерно виде: "Рекомендовать комерческим банкам осуществить индексацию частных вкладов за счет собственных средств". Когда этот вопрос мы рассматривали на заседании комиссии, то посчитали данную рекомендацию коммерческим банкам не очень корректной и сняли ее. Если вы считаете необходимым включить такое предложение, давайте проголосуем.

ГОЛОВА. Прошу уваги. У комерційних банках прекрасно

розуміють, що індексувати вклади треба. Якщо індексація проводитиметься в державному Ощадбанку, то, безперечно, її проведуть комерційні банки. А якщо потрібно буде з цього приводу прийняти постанову Верховної Ради, ми її окремо приймемо. Тут просто є певні нюанси.

Ставлю на голосування пункт 4.

"За" - 238. Рішення прийнято.

Пункт 5. Чи є зауваження? Депутат Ямковий та інші наполягають на голосуванні своїх пропозицій? Не наполягають. Отже, ставлю на голосування пункт 5 /права колонка/: "Кабінету Міністрів України разом з урядом Автономної Республіки Крим, виконкомами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів у місячний термін проаналізувати фактичний рівень цін, що склалися, та вирішити питання щодо проблеми неплатежів та здійснити заходи, спрямовані на стабілізацію виробництва". Прошу голосувати.

"За" - 225. Рішення прийнято.

У вас зауваження до пункту 6? Будь ласка, перший мікрофон. Ваша пропозиція тут надрукована?

ЯМКОВИЙ І.О. У мене така пропозиція: "Вирішити разом з Національним банком..." Кабінет Міністрів усе одно повинен буде робити це разом із Національним банком. Тому треба доручити уряду вирішити дане питання разом із Національним банком. Це пункт Ь. Після слів"...та вирішити" пропоную додати:

"...разом з Національним банком", а далі за текстом: "питання щодо проблеми неплатежів..."

АЗАРОВ М.Я. Иван Алексеевич, мы рассматривали ваше предложение на заседании комиссии...

ГОЛОВА. Миколо Яновичу, ми ж уже проголосували цей пункт. Усе правильно тут написано.

До пункту 6 є зауваження? "Кабінету Міністрів України у двотижневий термін подати на розгляд Верховної Ради України проект нормативного акта щодо механізму індексації грошових доходів населення у зв'язку з підвищенням цін". Перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Соціалістична фракція. Олександре Олександровичу, я прошу поставити на голосування поправки, внесені трьома фракціями. Це поправки із 20 по 33 включно.

ГОЛОВА. До цього пункту?

КИРИЧЕНКО М.О. Так. Друга колонка, сторінки 4, 5, 6. Поправки із 20 по 33 включно.

ГОЛОВА. Я зрозумів, зараз поставлю. Отче, поправка 20: "Вжити заходів по відновленню керованості економікою". Хто , за це, прошу голосувати.

"За" - 149.

Поправка 21: "До 1 січня 1995 року підготувати для затвердження Верховною Радою України Закон про ціноутворення, розробити механізм відповідальності за його порушення". Я вважаю, що це серйозне положення, давайте підтримаємо. "До 1 січня 1995 року підготувати для затвердження Верховною Радою України Закон про ціноутворення... Це те, що потрібно.

"За" - 209. Рішення прийнято.

Поправка 22: "До 10 грудня 1994 року внести на розгляд Верховної Ради програму наступної діяльності на строк своїх повноважень". /Шум у залі/. Вибачте, а чому ви мене запитуєте?

АЗАРОВ М.Я. Мы дословно переписали это положение из предложения коммунистической и социалистической фракций и 1 группы "Аграрии Украины". Считаем, что голосовать "за" нельзя.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" -142.

Володимир Іванович хотів сказати від Кабінету Міністрів, що ця програма буде внесена після 29 числа, коли ми розглядатимемо пакет документів з даного питання. /Шум у залі/. Він казав те, що і я. Правильно, цей документ буде розглянуто вами після 29 числа. Він складається з переліку законодавчих актів, які ми повинні розглянути.

Ідемо далі. Поправка 23 врахована.

Поправка 24: "До 1 грудня 1994 року припинити діяльність Міжбанківської валютної біржі. Ввести регульований курс карбованця. Подати на розгляд Верховної Ради законопроект про репатріацію валютних коштів". Узагалі-то цю пропозицію треба було б розбити на два пункти. Давайте розділимо. Тому що пропозиція подати на розгляд Верховної Ради законопроект про репатріацію валютних коштів справді хороша. Її треба обов'язково підтримати. А щодо інших - визначайтеся, як бажаєте. /Шум у залі/.

Володимире Івановичу, почекайте. Давайте спочатку першу частину пропозиції поставимо на голосування. Хочете в цілому? По частинах? Перша частина, будь ласка. "За" - 117. Рішення не прийнято.

"До 1 грудня... подати на розгляд Верховної Ради законопроект про репатріацію валютних коштів". Прошу проголосувати цю пропозицію. Мова йде про повернення валютних вкладів із-за кордону. Давайте так і напишемо: про повернення валютних вкладів із-за кордону. Я прошу вас не братися за голову. У вас перед очима документ. Голосуйте... Зніміть з голосування. Я пояснюю Павлу Сергійовичу. Регламент передбачає голосувати постанову по пунктах і по реченнях, коли є потреба в тому.

Подивіться уважно, як приймаються рішення. Це Регламент передбачає. /Шум у залі/. Говорити можна тільки від мікрофона.

КІЯШКО С.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/. Александр Александрович, одну секундочку! Если разбивать этот пункт, то не надо делать из депутатов глупых людей. До 1 декабря никто этот законопроект не разработает. Поэтому если мы ставим вопрос о том, чтобы представить на рассмотрение Верховного Совета законопроект о репатриации валютных средств, то сроки указывать, наверное, стоит.

ГОЛОВА. Без терміну? Тобто - подати на розгляд Верховної Ради законопроект про репатріацію валютних коштів. Ставлю на голосування.

"За" - 237. Рішення прийнято.

Я прошу тих, хто з цим не згоден, не дивуватися. Я не веду агітацію в даному випадку, але коли ми говоримо про те, щоб нам хтось "перекинув" 300 мільйонів /я зараз надам вам слово/ із-за кордону, а наших там більше 20 мільярдів "гуляє" то треба їх повертати сюди і треба, щоб був нормативний акт, який змушує ці кошти повернути.

НАУМЕНКО В.І., заступник міністра економіки України. Рішення вже прийнято, але я просив слова до голосування, мені не надали.

ГОЛОВА. Голосніше, будь ласка.

НАУМЕНКО В.І. Я кажу, рішення "вже прийняте, але я просив слова до голосування, мені його не надали. Ну, по-перше, це питання врегульоване відповідним указом Президента. А по-друге, повернути вклади, як свідчить досвід нашої та інших країн, можна лише тоді, коли ми створимо нормальні умови для вкладання цих капіталів тут, в Україні. /Шум у залі/. Якщо є таке доручення, то, може, просто змінити редакцію?

ГОЛОВА. Тобто Володимир Іванович підтверджує, що уряд згоден. Тут немає нічого такого, що суперечить...

АЗАРОВ М.Я. Проголосовано. Ідемо далі.

ГОЛОВА. Усе в порядку. "Заборонити ходіння іноземної валюти на території України з 1 грудня". Краще давайте запишемо: "Заборонити вільне ходіння іноземної валюти на території України з 1 грудня". Прошу проголосувати... Давайте з 1 січня, з 1 грудня не встигнемо.

"За" - 183. Рішення не прийнято.

Що ви хотіли? Третій мікрофон.

ГЕТЬМАН В.П. Народні депутати! Я вважаю, ви правильне проголосували, тому що це є виключною компетенцією Національного банку і проводиться разом з грошевою реформою. Треба дати йому таку можливість. Я знаю, що такі законодавчі акти підготовлені. Тому голосувати, думаю, не потрібно.

ДЕПУТАТ /не представився/. Александр Александрович! Пусть объяснят. Я, например, не понимаю, что значит запретить. Это что

- не будет ходить валюта в банках, в магазинах? Останутся ли киоски по обмену валюты или этих киосков тоже не будет? Мне это непонятно.

ГОЛОВА. Усе тут зрозуміло. Я пояснюю для тих, хто не розуміє. Прошу уваги! Це означає, що той, хто буде міняти валюту попід магазинами, через "ліві" канали, "дипломат" на "дипломат" мінятиме, У якому щось лежить, той буде згідно з Кримінальним кодексом покараний. Усе це можна буде робити тільки через обмінні пункти під контролем держави.

НАУМЕНКО В.І. Я вибачаюся, але те, про що ви сказали, врегульовано відповідними законами і декретами. Прошу уваги! У тому пункті мова йде зовсім про інше, про те, про що тільки-но запитував депутат. Тому в такій редакції /тим більше що пункт не проголосовано/ взагалі не можна ставити це питання. Це дійсно прерогатива Національного банку. Заборона обігу іноземної валюти пов'язана з проведенням грошової політики і з грошовою реформою. Це питання не можна вирішувати не у загальному контексті.

ГОЛОВА. Володимир Іванович правильно сказав. Це питання стосується не Кабінету Міністрів, а Національного банку. А Кабінету Міністрів воно стосується настільки, наскільки зачіпає й органи правопорядку.

НАУМЕНКО В.І. Стосується адміністративного покарання за порушення.

ГОЛОВА. Так. Тому це треба змінити. Подумайте ті, хто вносив цей пункт, як його сформулювати так, щоб можна було проголосувати.

Пункт 26: "Відмінити на внутрішньому ринку обов'язковість попередньої оплати". Прошу проголосувати...

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, я прошу слово, прежде чем голосовать.

Уважаемые депутаты! Прошу прошения, нашей комиссии было поручено подготовить этот проект, и я имею право комментировать каждую поправку, приводить мотивацию отклонения.

ГОЛОВА. Правильно, говоріть.

АЗАРОВ М.Я. Так что не надо... Если я молчу по отдельным пунктам, єто не значит, что мне и нашей комиссии нечего сказать.

Уважаемые депутаты! Те пункты, которые мы сейчас голосуем, могут быть предметом специального рассмотрения Верховным Советом. Но прежде чем их рассматривать здесь, нужно сначала обсудить в соответствующих комиссиях. Это серьезнейшие вопросы. Что такое отменить предварительную оплату? Ну-ка подумайте! Кто приведет нам аргументы "за" и "против", кто подсчитает? Поэтому когда мы в комиссии рассматривали, то посчитали, что он практически невыполним. Понимаете?

Фактически такое решение никто выполнять не будет. Поэтому давайте все-таки исходить из того, насколько вопрос подготовлен и можно ли его вносить в постановление или нельзя.

ГОЛОВА. Шановні депутати, я прошу уваги. Одну хвилиночку! Я з цього приводу і кажу... Не хвилюйтеся, будь ласка. Як ви подивитеся на те /я звертаюся до тих, хто хоче висловитися з цього приводу/, якщо ми поставимо питання більш нейтрально? Якщо сформулювати так: "Кабінету Міністрів України розглянути питання про скасування на внутрішньому ринку принципу обов'язкової попередньої оплати"?

АЗАРОВ М.Я. О возможности отмены.

ГОЛОВА. Про можливість скасування.

АЗАРОВ М.Я. Пожалуйста.

ГОЛОВА. "Розглянути питання про можливість скасування на внутрішньому ринку принципу обов'язкової попередньої оплати".

Другий мікрофон.

КІЯШКО С.М. Александр Александрович! Если Кабинет Министров утверждает, что есть такой закон, то предлагается записать так: "Кабинету Министров..."

ГОЛОВА. Сергію Миколайовичу, ми до пропозиції 25 повернемося .

КІЯШКО С.М. Тогда по предложению 26. У нас здесь записано: "Отменить на внутреннем рынке обязательность предоплаты". То есть кто хочет предоплату делать, пожалуйста, пусть делает, но мы не должны обязательно загонять все производство на предоплату.

ГОЛОВА. Я прошу вас. Тут усе зрозуміло написано, і всі це так розуміють. Але треба, щоб редакція була точною. Так, як тут подано, означає - скасувати і все. А є різні варіанти, є різні можливості.

Я депутата Шевченка прошу, директора комбінату.

Вадиме Петровичу, нехай скаже директор комбінату.

Третій мікрофон.

ШАВЧЕНКО В.І., генеральний директор орендного підприємства "Макіївський металургійний комбінат імені С.М.Кірова" /Макіївський-Центральний виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Я хотел бы сказать несколько слов по поводу отмены обязательной предоплаты.

На сегодня не решен, не предусмотрен никакими документами, законодательными актами вопрос об увеличении оборотных средств предприятий. Если мы рассматриваем этот вопрос в отношении коммерческих структур, то все правильно, обязательная предоплата должна быть. Но о какой предоплате может идти

речь, если вы не можете назвать ни одного государственного предприятия, по которому отрегулированы оборотные средства в связи с неоднократным повышением цен? О какой предоплате может идти речь?

Я вам докладываю, что во вторник, позавчера, когда собрались все руководители предприятий металлургического комплекса - чисто металлурги, метизники, горнорудники и так далее, - этот вопрос рассматривали, но никто не мог ответить, где взять сегодня вместо вчерашнего одного миллиарда 4 миллиарда, чтобы купить тонну кокса или тонну лома. Поэтому предоплату, безусловно, надо отменить.

ГОЛОВА. От, будь ласка, підтвердження вам є. А де брати? Брати у вигляді кредиту - значить заганяти в ціну процент за кредит і підвищувати ціну.

Тому я ще раз цю пропозицію ставлю на голосування в такій редакції: "Розглянути питання про можливість скасування на внутрішньому ринку принципу обов'язкової попередньої оплати". Прошу проголосувати.

"За" - 193.

Ще один аргумент використаю. Це питання погоджене з Прем'єр-міністром. Він вважає, що це слід зробити в деяких галузях, на деяких підприємствах, але для такого рішення треба створити умови. Такими умовами можуть бути...

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, уважаемые депутаты! Обратите внимание, пожалуйста, на пункт 5, который мы проголосовали. Здесь говорится о том, что Кабинет Министров должен

решить вопрос об оборотных средствах предприятий, решить проблему неплатежей. Имеется в виду как раз комплекс мер, связанных с предоплатой и с оборотными средствами. То есть когда мы думали над редакцией, советовались с Кабинетом Министров, это было учтено. Имейте в виду, что в продуманный текст постановления эти отдельные поправки входят, ну, будем говорить...

ГОЛОВА. Или усилением, или инородным телом.

АЗАРОВ М.Я. Да, или инородным телом.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О. Олександре Олександровичу...

ГОЛОВА. Я вже не буду ставити на голосування.

КИРИЧЕНКО М.О. Це формулювання таке саме, як тут записано. Давайте згідно з Регламентом проголосуємо пропозицію 20.

ГОЛОВА. Ми вже голосували. Я не можу вдруге.

КИРИЧЕНКО М.О. Але ж текст не той, ми ж інший пропонували...

ГОЛОВА. Ну добре, ставлю на голосування той текст, який був із самого початку запропонований. "За" - 168.

Пропозиція 27: "Заборонити з 1 грудня 1994 року переведення безготівкового обігу в готівковий". Це норма закону, а не норма постанови, і вона відрегульована чинним законом. Я просив би не наполягати на голосуванні. Знімається питання.

Пропозиція 28: "Ввести монополію на зовнішню торгівлю на основні види промислових товарів, сільськогосподарську продукцію, сировину, ліки".

З мотивів? Другий мікрофон.

МОЦПАН А.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты, насколько мне известно, вчера в Министерстве промышленности собирались представители заводов, которые производят цветные металлы. Сегодня эти заводы загружены максимум на 15-20 процентов. Весь цветной лом вывозится за границу. И Соединенные Штаты Америки, судя по информации, завалены нашим цветным ломом, выброшенным на мировой рынок по демпинговым ценам. Кого мы финансируем и кого мы грабим?

Спасибо.

ГОЛОВА. Яка у вас пропозиція?

МОЦПАН А.Ф. Ввести государственную монополию на внешнюю торговлю.

ГОЛОВА. Шановні депутати! У принципі тут є про що говорити і що голосувати. Але ж це є протилежним за змістом тому, що ми взяли за основу. З огляду на це слід було б прийняти компромісне рішення. Записати, скажімо, так: посилити державний контроль за зовнішньою торгівлею певними групами і видами товарів.

МОЦПАН А.Ф. Александр Александрович! Сначала, прошу прощения, прошу проголосоватъ поправку 28, а потом уже ваше предложение.

ГОЛОВА. Так я про це й кажу. Давайте пропустимо зауваження 28, ви відредагуйте його, оскільки в такому вигляді воно суперечить проекту постанови.

Пропозиція 29: "До 15 грудня 1994 року внести на розгляд Верховної Ради для затвердження податкову систему, стимулюючу вітчизняного товаровиробника і захищаючу власний споживчий ринок". Це не можна ставити на голосування, поправку сформульовано неграмотно.

По-друге, ми розглядаємо сьогодні питання не про податкову систему, а інше.

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, ну это чистая декларація. Налоговая система любого нормального государства должна защищать

отечественного товаропроизводителя. И когда мы будем рассматривать подготавливаемую Кабинетом Министров систему налогообложения, вот тогда этот вопрос мы и должны поднять, не декларативно, а с точки зрения реального действия этого закона.

ГОЛОВА. Пропозиція ЗО: "Заморозити ціни на товари та послуги. До 1 грудня 1994 року перерахувати заробітну плату, пенсії, і стипендії, встановити мінімум заробітної плати і пенсій на рівні фізіологічних потреб й індексувати їх у повній відповідності з рівнем інфляції". Про це йдеться у пункті 6 проекту постанови, який ми вже проголосували. Але ставлю пропозицію на голосування .

"За" - 140. Рішення не прийнято.

Пропозиція 31: "До 1 січня 1995 року прийняти Декларацію про соціальне партнерство між трудящими /профспілками/, урядом і роботодавцям!". Ставлю на голосування.

"За" - 162. Рішення не прийнято.

Пропозиція 32: "До 10 грудня 1994 року Комісії Верховної Ради з питань соціальної політики та праці внести на розгляд Верховної Ради проект Закону про індексацію заробітної плати та пенсій". Це частково враховано в пункті 6. Треба або іншу редакцію запропонувати, або розглядати інакше. Тому я пропускаю цю пропозицію, бо вона сформульована неправильно.

Пропозиція 33: "Притягнути до відповідальності посадових осіб, винних у некваліфікованій підготовці постанови Кабінету Міністрів України N 733". Це передбачено іншою нормою, яку ми вже проголосували за основу.

Тепер права колонка на сторінці 4, пункт 6: "Кабінету Міністрів України у двотижневий термін подати на розгляд Верховної Ради України проект нормативного акта щодо механізму індексації грошових доходів населення у зв'язку з підвищенням цін". Прошу проголосувати. Будьте уважні, не перепитуйте, голосуйте "за". /Шум у залі/. Ну, запитують мене, як голосувати, я й кажу: "за".

"За" - 196.

Читаю повільно для тих, хто не чує: "Кабінету Міністрів України у двотижневий термін подати на розгляд Верховної Ради України проект нормативного акта щодо механізму індексації грошових доходів населення у зв'язку з підвищенням цін". Прошу голосувати.

"За" - 272. Рішення прийнято.

Поправку 25 пропонується викласти в такій редакції: "Кабінету Міністрів, Національному банку України забезпечити виконання Закону України про валютне регулювання в частині обігу іноземної валюти на території України". Розумно. Прошу голосувати.

"За" - 218. Рішення прийнято.

До пункту 7 істотних зауважень немає. "Ставлю його на голосування у редакції комісії.

"За" - 211. Рішення прийнято.

Пункт 8: "Кабінету Міністрів забезпечити розробку проекту Закону про надзвичайний економічний стан і у тримісячний термін внести його на розгляд Верховної Ради України".

Немає зауважень? Прошу голосувати... Не включайте .

Третій мікрофон.

ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав люпини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні колеги! Мені видається, що цей пункт 8 у правій колонці треба зовсім зняти. Бо зараз почнуться розмови про те, що в Україні потрібно вводити карткову систему, що почнеться ляк, голод. Не потрібно цього робити.

ГОЛОВА. Справа в тому, що в нас уже надзвичайний економічний стан, і тут уже треба пропонувати інші законопроекти. Давайте не будемо зараз лякати людей цим законопроектом. Прийняття такого закону означає запровадження специфічного режиму управління державою. Але не треба провокувати таку ситуацію. А Кабінет Міністрів на всяк випадок, якщо вважає за потрібне, нехай готує такий проект. Але записувати таке положення до постанови не треба. /Шум у залі/. Протокольно? Давайте дамо протокольне доручення. Немає заперечень? /Шум у залі/. Автор наполягає? Слово автора - закон. Ставлю на голосування. Будь ласка.

"За" - 130. Рішення не прийнято...

Хто за те, щоб дати таке протокольне доручення Кабінету Міністрів? Прошу голосувати. Протокольне доручення.

"За" - 206. Рішення прийнято...

Я хотів би, щоб ви не обурювалися, що ми за це проголосували. Пояснюю. Ситуація нині в Україні непроста. Ми залежні хоч би в енергетичному плані. Уявіть собі ситуацію, що завтра, в умовах суцільного дефіциту електроенергії, постане питання, що відключати - чи комунальну сферу, чи якісь підприємства? Усе це повинно бути відрегульовано законом. Тому не треба тут робити квадратних очей із цього приведу. Це все нормально. Власне кажучи, це закрита норма, зле треба, щоб вона була прийнята.

Пункт 9: "У місячний термін перевірити правильність дотримання чинного законодавства при формуванні цін на продовольчі та інші товари народного споживання, в разі

необхідності притягнути до відповідальності осіб, які допустили порушення відповідного законодавства". Прошу проголосувати. /Шум у залі/. Потім додамо, якщо треба. Це функція Кабінету Міністрів.

"За" - 247. Рішення прийнято.

Василю Васильовичу, будь ласка. Перший мікрофон.

ДУРДИНЕЦЬ В.В., перший заступник голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України /Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область/. Підтримуючи редакцію пункту 9 по суті, я просив би врахувати таку пропозицію: "Кабінету Міністрів України, Генеральній Прокуратурі України невідкладно перевірити правильність дотримання чинного законодавства при формуванні цін на продовольчі та інші товари народного споживання, притягнути до відповідальності осіб, які допустили порушення відповідного законодавства, та в місячний термін поінформувати Верховну Раду України".

ГОЛОВА. Де сильніша редакція, тут і Генеральну прокуратуру підключено. / Шум у залі/. Одну хвилиночку! Ні, це все правильно. Давайте домовимося так: так чи інакше прокуратура буде займатися цією справою, тому що будуть відповідні подання не тільки Генеральної прокуратури, а й подання на місцях. Ми проголосували

- значить, питання вирішено. /Шум у залі /.

А ваше зауваження є тут у другій колонці? Є. Будь ласка, третій мікрофон.

ЦУШКО В.П., директор радгоспу-заводу імені Сергія Лазо Тарутинського району /Тарутинський виборчий округ, Одеська область/. Нам подчиняется Антимонопольный комитет. В условиях либерализации цен - это его работа. Поэтому в пункте 9 нужно записать: "Антимонопольному комитету в месячный срок" и дальше по тексту.

ГОЛОВА. Я розумію, разом із Антимонопольним комітетом. Хто за те, щоб включити сюди Антимонопольний комітет? Прошу голосувати. Тобто пропонується так відредагувати пункт 9, щоб у ньому давалося доручення і Антимонопольному комітету, вписати його сюди.

"За" - 230. Рішення прийнято.

Перший мікрофон.

ЧИЖ І.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Летичівський виборчий округ, Xмельницька область /. У мене зауваження до пункту 9. Я підтримую тут Василя Васильовича. Олександре Олександровичу, зверніть увагу, ми безадресний пункт зробили: ." У місячний термін..." Чи це ми маємо перевіряти? пропозиція Василя Васильовича не змінює суті, лише підсилює і конкретизує пункт. Давайте погодимося з нею і переголосуємо.

ГОЛОВА. Коли я з самого початку говорив вам, що текст редакційно недосконалий, ви не повірили. Думали, що я хочу щось пропустити. А насправді текст же недосконалий. І Антимонопольний комітет, і Генеральна прокуратура повинні бути названі в остаточній редакції.

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, посмотрите последовательность. В пунктах 6, 7, 8 давались поручения Кабинету Министров. Ясно, что выполнять пункт 9 кроме Кабинета Министров должны, естественно, и Генеральная прокуратура, и Антимонопольный комитет. Но если вы считаете, что эти органы нужно назвать 9 постановлений Верховного Совета, давайте включать, давайте будем усиливать. Но и так ясно, что именно они должны этим заниматься.

ГОЛОВА. У мене є пропозиція проголосувати редакцію, яку зачитав депутат Дурдинець, включивши до неї слова "Антимонопольний комітет". Будь ласка, прочитайте ще раз. Прошу уваги.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. "Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України, Антимонопольному комітету України невідкладно перевірити правильність дотримання чинного законодавства при формуванні цін на продовольчі та інші товари народного споживання, притягнути до відповідальності осіб, які допустили порушення відповідного законодавства, та й місячний термін поінформувати Верховну Раду України..."

ГОЛОВА. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати?

АЗАРОВ М.Я. Два раза употребляются слова "в місячний термін!"

ГОЛОВА. Ні, ні, один раз.

АЗАРОВ М.Я. Ну как это один раз?!

ГОЛОВА. Усе правильно.

АЗАРОВ М.Я. Мы же договорились, что в письменном виде нужно вноситъ предложения.

ГОЛОВА. Миколо Яновичу, я ставлю на голосування. Не вносьте елементи дезорганізації в нашу роботу. Голосуйте за редакцію, запропоновану депутатом Дурдинцем.

"За" - 278. Рішення прийнято.

Пункт 10. Є зауваження?.. Ваше зауваження є зліва? Надруковано воно?

АЗАРОВ М.Я. Нет, конечно.

ГОЛОВА. А ваше надруковано? Перший мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Власне кажучи, я абсолютно не заперечую проти змісту пункту 10, але пропозиція 39 за смислом... Тому я наполягаю, щоб ми її проголосували. Бачите, тут є мотивація комісії: "Це може бути враховано..." Ради Бога, як кажуть, нехай враховують. Але ж ми даємо конкретне доручення. Скільки можна терпіти? Прочитайте, будь ласка. Це аж ніяк не змінює пункту 10, я ще раз підкреслюю.

ГОЛОВА. Що саме, я не зрозумів?

ЯЦЕНКО В.М. Пропозиція 39: "Доручити Кабінету Міністрів і Національному банку України здійснити вичерпні заходи по

вилученню грошей з тіньового обігу. При необхідності внести пропозиції щодо зміни існуючого законодавства".

ГОЛОВА. Володимире Михайловичу, правильна пропозиція. Тільки це те, чим він і так повинен займатися. Пиши не пиши, а треба цим займатися.

ЯЦЕНКО В.М. Олександре Олександровичу, комісія розглянула цю пропозицію, у принципі вона не заперечує. Це взагалі...

ГОЛОВА. Зрозуміло, немає проблем. Ставлю на голосування. "За" - 139. Не прийнято.

У редакції комісії пункт 10 ставлю на голосування. "За" - 226. Рішення прийнято.

Пункт ІІ. Відносно готівки для виплат заробітних плат та пенсій. Перший мікрофон.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. У мене редакційна поправка до пункту 11. Треба вилучити слова "в тижневий термін", тому що це колись писалося. Є пропозиція така: Національному банку України забезпечити наявність готівки для виплат заробітних плат та пенсій.

ГОЛОВА. Для своєчасних виплат заробітних плат та пенсій. Для своєчасних, підкреслюю. Ставлю на голосування. "За" - 240. Рішення прийнято.

Хоч, правда, це основна функція банку, він і так повинен це забезпечувати.

Перший мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Я хотів би звернути ще раз увагу на пропозиції 42 і 43, де викладено думку Комісії з питань Чорнобильської катастрофи.

Знову ж таки абсолютно це не суперечить пункту 11, який ми тільки що проголосували. Але сюди я пропоную дописати пропозицію 42. Чому ми ставимо так питання? Тому що, на нашу думку, уряд порушив цим самим Закон про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з яким усі походи індексуються відповідно до розміру мінімальної заробітної плати. І виходить у такому разі, що державне утримання дитини - це 230 тисяч карбованців на місяць, а ця сума дорівнює вартості одного кілограма ковбаси. Ось до чого ми знівелювали цей соціальний захист!

Тому я ще раз підкреслюю, згідно з чорнобильським законодавством є чіткий механізм захисту цієї категорії: усі походи індексуються відповідно до розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії і так далі.

Пропоную повернути цей пункт на доопрацювання.

АЗАРОВ М.Я. Мы много дискутировали относительно предложения Комиссии по вопросам Чернобыльской катастрофы. Вы знаете, что размер минимальной зарплаты так и не был определен, когда мы рассматривали постановления Кабинета Министров N 720-727. Поэтому мы решили, что Кабинет Министров, представляя

нам нормативные документа по индексации денежных доходов населения, представит их для всех слоев населения, в том числе и для чернобыльцев. И мы уважаемому Владимиру Михайловичу так и объяснили эту ситуацию.

Частично предложение его комиссии учтено в пунктах 4 и 6, и мы к нему возвратимся, когда будем рассматривать соответствующее решение Кабинета Министров.

ГОЛОВА. Дякую. Наполягаєте на голосуванні?

ЯЦЕНКО В.М. Так.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію 42.

"За" - 163.

Ви на поправці 43 наполягаєте? "Кабінету Міністрів України залишити фіксовані та однакові на всій території України ціни на хліб та молокопродукти з дотуванням у необхідних розмірах". Ставлю на голосування.

"За" - 133.

Поправка 44. Наполягає депутат Ямковий? Ні.

АЗАРОВ М.Я. Нет, он снял свое предложение.

ГОЛОВА. Він зняв.

Так, пункт 12: "Кабінету Міністрів України вжити невідкладних заходів по поновленню державного та громадського контролю за спортивним ринком"."...заходів щодо поновлення",

хоч би так."...щодо поновлення державного та громадського контролю за споживчим ринком". А що це таке конкретно? Миколо Яновичу, будь ласка, поясніть.

АЗАРОВ М.Я. Речь идет о том, чтобы восстановить органы народного контроля и органы государственного контроля за ценами.

ГОЛОВА. То, може, так і записати?

АЗАРОВ М.Я. Записано в редакции, которую предложили группа "Аграрники Украины", Социалистическая фракция и фракция "Коммунисты Украины".

НАУМЕНКО В.І. Шановні народні депутати! Ми просимо зняти цей пункт, бо він декларативний. Що стосується адміністративного контролю над цінами, то його здійснює цінова інспекція. Це відрегульовано відповідним законодавством, у неї така функція. Що стосується інших пропозицій, то вони цю ситуацію просто не вирішують.

АЗАРОВ М.Я. Что я еще могу сказать? Когда собрались представители всех фракций и комиссий, этот вопрос обсуждался и именно в такой редакции был согласован. Поэтому мы предлагаем...

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БУЗДУГАН Ю.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область/. Дякую. Шановні колеги, цей пункт внесено нашою комісією. Що ми маємо на увазі? Зараз я не буду говорити, який відсоток споживчого ринку знаходиться в тіньовій економіці. Крім декларацій, ми від уряду нічого про нормалізацію становища в цьому аспекті не чуємо. Саме про це йдеться в цьому пункті.

ГОЛОВА. Юрію Олексійовичу, ви, будь ласка, цей пункт викладіть інакше. Ви можете внести пропозицію про підготовку законопроекту про державний чи народний контроль, і нехай цим займеться ваша чи якась інша комісія. А просто так "вжити заходів"? Що саме вживати? Це ж не функція Кабінету Міністрів організовувати, наприклад, роботу товариства по захисту прав споживачів... Я прошу уваги, шановні депутати. Поза всяким сумнівом, як каже один з присутніх тут класиків, не потрібно робити, тільки треба грамотно робити. Треба записувати пункт, який зобов'язував би вашу комісію разом з іншими структурами підготувати проект закону про створення державного контролю. А для цієї постанови запропонована вами редакція не годиться.

Перший мікрофон.

ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Я пропоную в цьому

пункті редакційну поправку: замість слів "по поновленню" написати "по забезпеченню контролю", і все стане на своє місце. Щоб постійно діючий контроль був.

ГОЛОВА. Громадський контроль не залежить від Кабінету Міністрів, а профспілкам ми доручати не можемо. Тому я прошу вас, давайте не будемо голосувати цей пункт взагалі, а доручимо цю справу нашим комісіям. Протокольно поки що. Готуйте проект закону про контроль. Немає заперечень?

Пропонується зняти цей пункт. Прошу проголосувати.

"За" - 182. Рішення не прийнято.

Тоді голосуємо, щоб у редакції комісії його залишити. Будь ласка, голосуйте.

"За" - 122. Рішення не прийнято.

Пункт 13: "До 20 листопада 1994 року розглянути питання по встановленню доплат для найменш захищених верств населення на хлібні вироби масового попиту". Прошу проголосувати... Одну хвилинку.

Перший мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Не від власного імені, а від імені Комісії з питань Чорнобильської катастрофи наполягаю на голосуванні пропозиції 47. Ми весь час ведемо мову про те, щоб оподатковувати заробітну плату. уже давно значна частина населення України розглядає заробітну плату як мінімальну частину власного доходу. Тому я все-таки пропоную зобов'язати Кабінет Міністрів розробити такий механізм оподаткування доходу, але обов'язково прогресивного. Причому всього, підкреслюю, населення України. Наполягаю на голосуванні.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію 47 Комісії з питань Чорнобильської катастрофи стосовно механізму декларування і прогресивного оподаткування доходів населення... Іде голосування, будь ласка, не заважайте, потім висловитеся з цього приводу.

"За" - 180. Рішення не прийнято.

Володимире Івановичу, що ви хотіли сказати?

НАУМЕНКО В.І. Я хотів сказати, що декларування введено ще на початку 1994 року. Інша справа, що треба дійсно механізм трохи змінити.

ГОЛОВА. Володимире Івановичу, хочу вам сказати, і хід голосування підтверджує, що коли ми готуємо такі документи до розгляду, то Кабінет Міністрів і Міністерство економіки повинні не очікувати, які тут пункти "понавигадують", а також працювати над підготовкою документів. Питання стосується Кабінету Міністрів, його безпосередньої роботи. І тоді не виникатиме таких розбіжностей, що представник Кабінету Міністрів думає інакше, ніж думає Верховна Рада.

Повторюю, пункт 13 звучить так: "До 20 листопада 1994 року розглянути питання щодо встановлення доплат для найменш захищених верств населення на хлібні вироби масового попиту". Ну, давайте на 5 днів пізніше. Кому розглянути питання? Зрозуміло, що Кабінету Міністрів, кому ж іще.

Будь ласка, третій мікрофон.

БУЗДУГАН Ю.О. Шановні колеги! Цей пункт теж було внесено Комісією з питань соціальної політики та праці. Учора він обговорювався на спільному засіданні, де були представники всіх фракцій і це його всі підтримали. У чому відмінність пропозиції 46 від пункту 13? У пункті 13 записано: "для найменш захищених верств населення", тобто і для пенсіонерів. Це і так зараз є, пенсіонери одержують 170 тисяч доплати. Залишити це в редакції пункту 13 - означає нічого не змінити. Я хочу сказати, що ми порахували і виявилося: встановлення доплат для всіх потребуватиме 3 трильйонів карбованців. Звертаю вашу увагу на невідповідність цієї суми завданням соціального захисту...

Перепрошую, я вже закінчую.

Другий аспект такий. Кажуть: "Навіщо давати всім? Багатим не даватимемо". Ви знаєте, що у нас 91 відсоток населення отримує зарплату, нижчу за середню. Тобто заради 9 відсотків ми відмовляємо 91 відсотку працюючих. Я все-таки наполягаю на голосуванні пропозиції 46.

ГОЛОВА. Ставити на голосування?

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович! По поводу этого пункта 13 мы очень много дискутировали в комиссии. Речь идет о том, что Кабинет Министров должен рассмотреть комплекс мер. То, что сейчас предлагает депутат Буздуган, - это мера прямого действия. То есть мы обязываем Кабинет Министров установить доплату на хлеб, например 170 или 250 тысяч карбованцев абсолютно для всех.

Этого делать не следует. Кабинет Министров установит тот минимум заработной платы, дохода, при котором будет полагаться доплата на хлеб. К тому же нужно посчитать, требуется ли 3 триллиона карбованцев или это будет другая сумма.

Я не против. Мы обсуждали оба варианта и решили, что эта редакция более отвечает задачам социальной защиты.

ГОЛОВА. Отже, ставиться на голосування... Перепрошую, будь ласка.

НАУМЕНКО В.І. Шановні народні депутати! Я звертаю вашу увагу на пункт 4 проекту постанови, який уже проголосований.

Він закінчується словами: "а також заходів щодо адресної допомоги найменш захищеним верствам населення". Це комплекс питань, де буде розглянуто і питання щодо хліба для найменш захищених верств населення.

ГОЛОВА. Комісія наполягає на голосуванні?

АЗАРОВ М.Я. Это принципиальный вопрос, его надо проголосовать.

ГОЛОВА. Третій мікрофон. Хто не вмикає третій мікрофон? Увімкніть третій мікрофон. Ви говоріть голосніше.

БУЗДУГАН Ю.О. Дякую. Шановні колеги, вчора це питання вже дискутувалося з колегою Азаровим, і він, зрештою, погодився з колегою Шпеком, і той також погодився. А тут це випало.

Я ні до чого не закликаю. Але якщо цю поправку 46 не буде прийнято, я голосуватиму проти постанови в цілому.

Дякую.

ГОЛОВА. Юрію Олексійовичу, ви таких погроз, будь ласка, не робіть більше. Зараз депутати проголосують, і питання буде знято. Прошу проголосувати пропозицію 46, внесену комісією Буздугана.

"За" - 170. Не прийнято.

Тепер прошу проголосувати пункт 13 в редакції комісії, яку очолював Микола Янович Азаров.

"За" - 222. Рішення прийнято.

Ми відклали голосування пропозиції 29 до уточнення її редакції. Автори пропонують зараз проголосувати такий текст: "До 15 грудня 1994 року внести на розгляд Верховної Ради України для затвердження податкову систему, що стимулює вітчизняного товаровиробника і споживчий ринок".

У мене є таке прохання. Прошу уваги. Законопроекти про оподаткування у нас уже лежать у папці. Тому давайте, як казав один голова колгоспу, для ясності замнемо це питання. Давайте не будемо розглядати його. Воно вже в роботі.

Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Еліта" /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу? Якщо ми не приймемо поправку 54 до проекту постанови, то ця постанова буде абсолютно нереальною щодо села. Чому? 70 відсотків продукції, яку продали колгоспи, індивідуальні господарства, - це річна продукція. Кошти за її продаж потрібно проіндексувати. Адже господарства не мають сьогодні коштів для виплати заробітної плати навіть у тому розмірі, який був. Вони сьогодні не мають можливості одяг придбати, не кажучи вже про ремонт техніки й придбання нової. Тому я прошу, колеги, підтримати селян, дати їм можливість жити не гірше решти суспільства.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область /. Я підтримую попереднього виступаючого і хочу звернутися до всіх депутатів, представників аграрних районів з проханням підтримати аграрників. Подумаймо, в яке становище ми ставимо сьогодні виробника сільськогосподарської продукції. Продукцію забрано, тож проіндексуймо кошти.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція 54... Третій мікрофон.

КРАВЧУК В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Білоцерківський виборчий округ, Київська область/. Олександре Олександровичу, я прошу всіх колег проголосувати за пропозицію 54. Але треба погодити з Кабінетом Міністрів, з якого часу цю індексацію зробити. Можливо, з липня, коли ми пшеницю почали здавати. Потрібно обов'язково вказати дату.

Тільки подумати: за одну ніч колгоспи і всі інші господарства було покладено на лопатки, всіх залишили без грошей, усі стали банкрутами! Тож потрібно уточнити дату, з якої починати індексувати кошти.

ГОЛОВА. Володимире Івановичу, будь ласка.

НАУМЕНКО В.І. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Ми просили б цей пункт зняти з голосування з декількох причин. По-перше, даний запис потребує проведення серйозних розрахунків. У бюджеті, ви знаєте, таких грошей немає. І якраз однією з причин лібералізації цін, крім загальних, є те, що бюджет у нас сьогодні "голий". Є дефіцит бюджету, який ми не можемо обслуговувати, його треба покривати. Тому прийняття цієї пропозиції потребує дуже серйозних розрахунків.

По-друге, дійсно, виникає питання, яку частину зданої за держконтрактом продукції треба індексувати. Це питання слід вивчати.

Завершуючи цю тему, я повинен сказати, що в принципі такий акт одразу призведе до додаткової кредитної емісії і відповідно до зростання цін. Тому що внутрішніх ресурсів для такої індексації в нас нема. Це треба чітко розуміти.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський виборний округ, Полтавська область/. Олександре Олександровичу! Шановні депутати! Я не знаю, чому Олександр Миколайович Ткаченко, наш дорогий куратор по аграрному сектору, мовчить.

Тут же немає проблеми! Написано:"... до прийняття постанови". Якщо на час прийняття постанови кошти були переведені, то мови нема. Якщо ж не переведені... Наведу конкретний приклад. Господарство, де я працюю, продало тисячу тонн насіння кукурудзи. І я думав, що в мене будуть кошти, але до прийняття постанови я їх не одержав. І тепер вийшло, що за продану кукурудзу господарство практично не одержить коштів.

Тому я прошу: підтримайте, це ж об'єктивна і реальна штука. А якщо не підтримають, то прошу колег-аграрників за постанову в цілому не голосувати.

ГОЛОВА. Я прошу депутатів так не погрожувати.

НАУМЕНКО В.І. Те, що сказав депутат Степенко, - це зовсім інше, ніж записано тут. Уважно почитайте.

ГОЛОВА. Тобто можна записати так, як він пропонує?

НАУМЕНКО В.І. Це треба теж вивчати. Треба дивитися, скільки не проплачено. Одне слово, необхідно вивчити ситуацію.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЛАНОВИЙ В.Т., директор Центру ринкових реформ / Русанівський виборчий округ, м. Київ /. Депутатська група "Реформи". Ми можемо вирішити це питання таким чином... Прошу уваги. Селяни

втратили гроші за здану державі продукцію. А їм потрібні будуть кошти для проведення весняної посівної. Тобто треба записати таке положення: "Компенсувати сільськогосподарським підприємствам втрати від знецінення проданої продукції, видавши ці гроші під витрати на новий посівний сезон".

ГОЛОВА. Ще раз сформулюйте.

ЛАНОВИЙ. Не у формі індексації.

ГОЛОВА. Олексію Пилиповичу, будь ласка, сядьте разом З Лановим і сформулюйте, а потім... Другий мікрофон.

СЕМЕНЮК В.П. Шановний Олександре Олександровичу! Шановний доповідачу! Шановний представнику Кабінету Міністрів! Товаровиробники ж не винні у тому, що постанова N 733 була прийнята поспішно. Люди повірили вам, здали продукцію, а ви сьогодні, забравши все, не прорахувавши, приймаєте рішення. Як можна сьогодні ставити ці питання?

Шановний Олександре Олександровичу, я давала детальний аналіз по Чернігівській області, по Тернопільській. Такий аналіз у Міністерстві сільського господарства і продовольства є. Суть його в тому, що плата за продукцію не покриває затрат. Пропоную поставити цей пункт на поіменне голосування. Прошу зробити це від імені всіх аграрників і від аграрної комісії.

ГОЛОВА. Я поставлю, не хвилюйтеся. є ще одна пропозиція.

Володимире Івановичу, будь ласка.

НАУМЕНКО В.І. Я хочу повернутися до пропозиції, яку висловив пан Лановий. Компенсувати селянам втрати від знецінення проданої продукції, видавши ці гроші під витрати на новий посівний сезон, немає можливості з кількох причин. Перша з них та, що лібералізація цін дає змогу акумулювати ті ресурси, які будуть необхідні для майбутніх сільгоспробіт. Саме це, до речі, - один з тих великих плюсів, які чомусь не хочуть зрозуміти наші аграрники. /Шум у залі/. Якщо ви і далі будете продавати продукцію за заниженими цінами, ви ніколи не зможете за власний рахунок проводити розширене відтворення. / Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу уваги. Сядьте всі на місця. Всі ж одночасно не зможете. Не треба брати приступом мікрофони. Не так вирішуються питання. Сядьте на місця.

Слово має депутат Ткаченко. Будь ласка.

ТКАЧЕНКО О.М., перший заступник Голови Верховної Ради України / Шполянський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні колеги! Я просив би... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу всіх сісти! Сергію Васильовичу! /Шум у залі/.

Прошу уваги. Заспокойтеся! Не заважайте, будь ласка! /Шум у залі/.

Я спеціально виключив мікрофон, щоб люди не чули, бо неприємно таке передавати в ефір. Заспокойтеся! Сядьте! /Шум у залі /. Не переконуйте один одного! Переконайте голосуванням.

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні колеги! Мова йде про пропозицію 54. І тут від першого, другого і третього мікрофонів правильно говорили. Але нам потрібно чітко визначитися, за яку неоплачену продукцію. Лібералізація цін розпочалася з 1 листопада, масове збирання всіх сільськогосподарських культур і здача відповідно за державним замовленням - з 1 жовтня. І ціни тоді були зовсім інші. Тому якщо лібералізація цін розпочалася з 1 листопада, вона не перекриє цих недоїмок, які були з 1 жовтня. Адже і за цукрові буряки, і за кукурудзу, і за соняшник, тобто за найбільш валютоємкі культури недоплачено. Тому вноситься така пропозиція: з 1 жовтня цього року провести індексацію коштів, а далі - за текстом.

ГОЛОВА. Є ще одна пропозиція: дати доручення Кабінету Міністрів окремо розглянути це питання і внести на розгляд Верховної Ради. Питання надзвичайно складне. Воно охоплює всю систему господарських взаємовідносин у державі. /Шум у залі/. Я поставлю на голосування.

Будь ласка, Володимире Івановичу.

НАУМЕНКО В.І. Шановні народні депутати! Я просив би підтримати пропозицію Олександра Олександровича, тому що такий запис, якщо за нього проголосують, потребує дуже серйозних розрахунків щодо джерел покриття цих витрат, щодо механізму їх покриття і так далі. Тому якщо буде ваша ласка дати доручення, ми розберемося, зробимо відповідні розрахунки разом з Мінсільгосппродом, і потім буде розглянуто це питання.

ТКАЧЕНКО О.М. У мене, шановні колеги, тоді таке запитання. Якщо так вести мову...

НАУМЕНКО В.І. Це питання не обговорювалося ні на засіданні Президії, ні в комісіях, ні на засіданні погоджувальної комісії, ні у фракціях і групах.

ТКАЧЕНКО О.М. Володимире Івановичу! А давайте ми тоді замислимося над такою ситуацією: хліб ми закуповували в серпні і у вересні за ціною 3,5 мільйона карбованців, цукрові буряки, сировину, закуповували по 1 мільйону карбованців. Як же тепер бути? Тепер цих грошей не вистачить не те, щоб людям заробітну плату виплатити і вести розширене виробництво, чи відтворення, не вистачить навіть, щоб викупити ту продукцію, яку потрібно викупити як вторинну. Так не можна. Тому я і вніс пропозицію. Основна маса продукції припадає на жовтень і першу половину листопада. Тому з 1 жовтня за оці три валютоємкі культури треба провести розрахунки.

НАУМЕНКО В.І. Я з вашого дозволу, Олександре Олександровичу, хочу задати запитання авторам цієї пропозиції. Скільки це буде коштувати? Нехай вони назвуть цифру, щоб була предметна розмова.

ГОЛОВА. Володимире Івановичу, ви на це самі дайте відповідь. І взагалі такі питання в залі не ставте. Ви Кабінет Міністрів представляєте, тому повинні були б усе підрахувати. Навіть якщо є сумнівна якась позиція, то ви скажіть, що вона,

мовляв, потребує ста трильйонів, тому ми не готові до цього. Тому я ще раз наполягаю на своїй пропозиції.

НАУМЕНКО В.І. Я хочу ще раз підкреслити, що вона з'явилася тільки зараз...

ГОЛОВА. Ви, будь ласка, не вмикайте мікрофон, коли я не прошу. Отже, пропозиція така: доручити Кабінету Міністрів провести розрахунки щодо індексації коштів за сільськогосподарську продукцію, реалізовану за держконтрактом і держзамовленням до прийняття постанови N 733 від 21 жовтня 1994 року, та подати ці розрахунки Верховній Раді у двотижневий строк. А тоді будемо приймати остаточне рішення. Якщо це емісія, то емісія, якщо щось інше, то нехай буде інше.

Депутате Чернявський, будь ласка, перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Я дякую колегам і вам, Олександре Олександровичу, і хочу ще раз привернути важу увагу до цього питання. Тепер мені і всім нам, напевне, зрозуміло, чим продиктована заява Масола на всю Україну, що хліб не подорожчає. А он сидить живий представник, Володимир Іванович, який підсунув оце. Як може не подорожчати хліб, як взагалі може бути подорожчання тільки в 1,6-1,7 раза? Це може бути лише в одному випадку: якщо пограбувати селян. Ще раз звертай вашу увагу, хліб /зерно, маю на увазі/ - це річна продукція, її треба розділити на 12 місяців, щоб компенсувати витрати сільгоспвиробникам. Скільки це коштує державі, ви повинні були рахувати, коли приймали таку /мало не сказав дуже погане слово/ постанову.

Треба все підрахувати. Я просив би всіх, щоб експеримент на людях не проводили. А голосувати цей пункт пропоную таким, який він є, як записано в таблиці. І не треба цих термінів встановлювати - з 1 жовтня чи з якогось іще числа. Треба це все уважно підрахувати, щоб не скривдити тих, хто нас годує.

Дякую.

ГОЛОВА. Пропонується така редакція. Вона відповідає і тому, що говорили і Азаров, і Чернявський, і Степенко, і тому, що говорив Володимир Іванович.

Пункт звучить так: "Доручити Кабінету Міністрів провести індексацію коштів за сільськогосподарську продукцію, реалізовану по держконтракту і держзамовленню до прийняття постанови N 733 від 21 жовтня 1994 року".

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, вы всетаки не даєте мне слова. Проблема есть, она была поставлена только вчера, уважаемые депутаты. То, что предлагает Александр Александрович, это единственно возможное решение сейчас: поручить Кабинету Министров и в двухнедельный срок вернуться к рассмотрению этого вопроса. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Ще раз прошу, будь ласка, послухайте, перед тим як буду ставити на голосування. "Доручити..." Я депутата Терьохіна прошу... Вас уже включили в ту комісію, в яку хотіли, усе в порядку. Будь ласка, уважно слухайте.

"Доручити Кабінету Міністрів провести індексацію коштів за сільськогосподарську продукцію, реалізовану за держконтрактом і державним замовленням до прийняття постанови N 733 від 21 жовтня 1994 року". І далі, якщо ви згодні, треба записати, що про механізм індексації доповісти Верховній Раді в двотижневий термін. Це надзвичайно складне питання, щоб можна було б просто так говорити. А з якого часу реалізовано зерно чи тільки інші... Я ще не сформулював, а ви вже погодилися. Якщо згодні, запишемо так: зміст механізму компенсації затрат та індексації коштів запропонувати Верховній Раді протягом двох тижнів.

Давайте ще раз зачитаю, уже з уточненням. "Кабінету Міністрів України протягом двох тижнів розробити механізм індексації коштів та компенсації втрат за сільськогосподарську продукцію, реалізовану за держконтрактом і держзамовленням до прийняття постанови N 733 від 21 жовтня". Немає заперечень?

Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 219. Рішення прийнято. /Оплески/.

Аплодувати будемо, коли подивимося розрахунки.

Тепер погляньте уважно на табло.

Годину 50 хвилин затрачено на те, про що я казав із самого початку. Тепер ми робимо остаточну редакцію, даємо доручення комісії Азарова та іншим комісіям привести все те, що ми проголосували, у логічну схему, щоб це була за формою постанова Верховної Ради, а не простий набір положень і доручень.

Тому я просив би проголосувати ще таке доручення... Ще є дві пропозиції - 52 і 53. Прибутки, отримані внаслідок необ?рунтованого підвищення цін, вилучити з рахунків підприємств, установ, незалежно від форм власності, та зарахувати їх до місцевих бюджетів". Правильна вимога! Прошу проголосувати.

"За" 201. Рішення прийнято.

Пропозиція 53. Ви наполягаєте на голосуванні? Я хотів би не голосувати її. Поясню чому. За Конституцією Верховна Рада має право висловити недовіру Кабінету Міністрів. Так написано? І окремим членам...

Я ставлю пропозицію 53 на голосування. Прошу увімкнути систему.

"За" - 127. Рішення не прийнято.

Ще якась пропозиція? Ніхто не наполягав... Ні, ми вже той пункт проголосували. Пропозиція 47?

Другий мікрофон.

ТАНЮК Л.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Дрогобицький міський виборчий округ, Львівська область/. Шановні друзі, знову ми пішли на емісію, яку нічим буде підкріпити. Коли йшли у відпустку, ми визначили кредитну стелю в 59 трильйонів. Коли ми повернулися з відпустки, емісія була 144 трильйони. Це зробила не Верховна Рада. Я хотів би наголосити, що це було зроблено під час нашої відпустки. Тому я запропонував би такий скромний подарунок:

"Привести до відповідальності Голову Верховної Ради Мороза та Прем'єр-міністра України Масола за проведену влітку цього року грошову емісію без згоди Верховної Ради України, що призвело до різкого падіння рівня вартості українського карбованця до твердої валюти, а це у свою чергу спричинило підвищення цін." Мені здається, що пропозиція...

ГОЛОВА. Я поставлю її на голосування. Тільки я хотів би, щоб ви відредагували її по-людськи, тому що для постанови не можна писати "що привело" і тому подібне. Треба, щоб було написане як слід. Але ставлю пропозицію на голосування. Будь ласка... Нічого, я ставлю на голосування, оскільки наполягає депутат.

Прошу голосувати.

"За" - 62.

Ось і відповідь на ваше питання. Це я можу сказати, що і слова Верховної Ради має до того рішення таке ж відношення, як і депутат Танюк. Але проголосували, усе правильно.

Третій мікрофон.

РУДЧЕНКО М.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Малинський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я просив би поставити на повторне голосування поправку 47, запропоновану Комісією з питань Чорнобильської катастрофи. Хто боїться продекларувати свої доходи, хай не голосує. Але я хотів би, щоб ми ще раз проголосували.

ГОЛОВА. Справа в тому, що я голосував її двічі, і знову ставити не маю права. другий мікрофон.

ЯМКОВИЙ І.О. Шановні депутати, шановний Олександре Олександровичу! Я вносив дві пропозиції - 50 і 51. Пропозицію 51 відхилено, оскільки вона може бути врахована тільки після розгляду доповіді Національного банку. Ющенко доповідав Верховній Раді минулого тижня. Якщо це не можна включити до постанови, то слід дати протокольне доручення Національному банку. Я хотів би, щоб пропозиції 50 і 51 було поставлено на голосування.

Чому це так важливо? У ціні товару 40 процентів - це плата за кредит. Майже 80 трильйонів становить кредиторська і дебіторська заборгованість. Кредитні ресурси комерційні банки дають короткочасні під великі проценти, що не дозволяє інвестувати виробництво на довгостроковій основі. Я прошу зачитати пропозиції 50 і 51 і поставити їх на голосування.

ГОЛОВА. Я зачитаю. Я потім поясню, чому не можна ставити їх на голосування: "Доручити уряду і Національному банку України на двосторонній та багатосторонній договірній основі із урядами країн СНД встановлювати єдині курси національних валют, що допоможе виходити Україні з економічної кризи". Ми не можемо давати доручення банкам інших держав так само, як і урядам. А крім того, що означає єдиний курс? Стосовно долара чи стосовно...

ЯМКОВИЙ І.О. Сьогодні курс російський Центральний банк встановлює один, Національний банк України - інший. І навіть у комерційних банках сьогодні 43 карбованці дають за один рубль.

ГОЛОВА. Поряд з вами стоїть депутат Гетьман. Нехай він вам пояснить, що це таке. Ви не праві.

ЯМКОВСЬКИЙ І.О. Я знаю, що це таке.

ГОЛОВА. Я прошу, не наполягайте. Ми проголосували всі пункти і пропозиції. Усі. І час вийшов.

Тепер у мене прохання таке: дати доручення комісії Азарова на ранок принести відредагований текст, який ми і проголосуємо завтра. У такому вигляді ми його голосувати не можемо. /Шум у залі/. Ні! Одну хвилиночку. Я ставлю на голосування таку пропозицію. Не кричіть з місця, я нікому не надавав слова.

Ставлю на голосування...

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович...

ГОЛОВА. Я прошу уваги, Миколо Яновичу. Прошу проголосувати проект постанови в цілому як постанову з проголосованими зауваженнями і доручити комісії Азарова відредагувати цей документ на завтра на ранок, щоб роздати депутатам для голосування вже в остаточній редакції.

Прошу голосувати.

"За" - 169. Рішення не прийнято.

Тим більше. Отже, відредагувати на завтра. А завтра проголосуємо остаточно, без обговорення. Безперечно. Без ніякого обговорення.

З мотивів? Будь ласка.

Сідайте Миколо Яновичу. Дякую вам за добру роботу.

Перший мікрофон.

ЄСЬКОВ В.А., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Антрацитівський виборчий округ, Луганська область/. Сейчас в Верховном Совете состоялось голосование пунктов сравнительной таблицы относительно постановления Кабинета Министров N 733. В ходе голосования 6 фракций и депутатских групп - Народний Рух, "Единство", "Державність", "Центр", "Реформы" и Межрегиональная депутатская группа выступили единым блоком против предложения левых сил о недопустимости реформ за счет снижения жизненного уровня народа путем грабежа его через так называемую либерализацию цен.

Тем самым сброшена маска с лица этих фракций и групп как борцов за народ. Националисты полностью сблокировались с буржуазией и выступили общим фронтом совместно с Кабинетом Министров.../Оплески/.

ГОЛОВА. Я прошу вас...

ЭСЬКОВ В.А. Сегодня развеян миф о правящем коммунистическом...

ГОЛОВА. Вимкніть перший мікрофон.

Я прошу вас, шановні депутати, заспокойтеся. Якщо у нас є потреба провести зараз "Різне", на 20 хвилин продовжити виступи,

- давайте продовжимо засідання. /Шум у залі/.

Шановні депутати! Ну це ж заява, а не виступ з мотивів. завтра вранці під час розминки ви матимете змогу зробити заяву. А з мотивів голосування, якщо хто бажає, будь ласка. Прошу уваги. Я ще не оголошував закінчення засідання! Прошу уваги! Є таке прохання... Депутате Чернявський, я вас прошу, не шуміть.

Є можливість зараз протягом 20 хвилин розглянути питання у "Різному". Є бажаючі? Прошу проголосувати пропозицію провести "Різне" протягом 20 хвилин.

"За" - 54. Рішення не прийнято.

Завтра засідання відбудеться о 10 годині.