ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Раді України. 21 вересня 1994 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Раді України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Прохання підготуватися до реєстрації. Прошу увімкнути систему "Рада".

Зареєструвалися 332 депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Як ми і домовлялися до перерви, комісія нині працює над документом про хід виконання постанови, що стосується села, і ми її проголосуємо сьогодні. Так само готується питання, яке ми розглядали на початку засідання, і мі теж приймемо відповідне рішення.

А зараз розглянемо питання про внесення змії до статті 97 Конституції України. Слово з цього привожу на дасться депутату Стретовичу Володимиру Миколайовичу - голові Комісії в витань правової політики. Поки вів дійде до трибуні - запитання від другого мікрофона.

МОЦПАН А.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты! Приношу свои извинения, но сложилась ситуация так, что в одном из выступлений в ходе нашей работы до перерыва /имею в виду выступление уважаемого председателя правления Национального банка Ющенко Виктора Андреевича/ я обратил внимание на один эпизод. И в перерыве я провел с ним беседу. Не хочу пояснять некоторые детали, но я сам принял такое решение выйти со следующим предложением.

Уважаемый Александр Александрович! Прошу лично вас взять под контроль следующий вопрос. Насколько я понял из пояснений председателя правления Национального банка уважаемого Ющенко Виктора Андреевича, у него есть идеи относительно того, как обеспечить систему финансовой стабилизации агропромышленного комплекса, ценообразования и себестоимости. Он берет на себя всю ответственность, а в связи с этим грогу вас ваять его под контроль.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую за підказку. Я думав, що це щось пов'язане з процедурою розгляду цього питання, бо інакше слово не давав би. То ви можете підійти, ми вирішимо всі ці питання.

Будь ласка, Володимира Миколайовичу.

СТРЕТОВИЧ В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Немирівський виборчий округ. Вінницька область/. Шановний пане Толової Шановні колеги! Питання, яке внесено на ваш розгляд, перейшло нам з весняної сесії і не було розглянуто тільки через ту причину, що в залі на момент його розгляду не було конституційної більшості, а саме 300 депутатів.

Ми кілька разів приступали довго розгляду, одного разу я вже дійшов майже до трибуни. Але коли перевірили, скільки депутатів знаходиться в залі, то цього числа не вистачало для прийняття відповідного рішення.

Зараз, за даними табло, у залі присутні 332 депутати. Дня прийняття рішення про внесення змін і доповнень до Конституції, проект якого вам роздано, треба 300 голосів.

Прошу вас виважено підійти до цього питання, з розумінням складності сьогоднішньої політичної ситуації, що склалася в Україні.

Питання полягає в тому, щоб у статті 97 пункт 21, де мова йде про дострокове припинення повноважень місцевих Рад народних депутатів у разі, якщо вони порушують Конституцію та закони України, і призначення нових виборів депутатів цих Рад, після слів "повноважень" доповнити словами: "Верховної Ради Республіки Крим", оскільки цих порушень Верховною Радою Республіки Крим вистачило вже б не на одну Раду і не на одне скликання. І такі порушення, на жаль, не усуваються.

Протягом чотирьох раундів мені як голові робочої групи Верховної Ради було доручено провести переговори на предмет

усунення протиріч, які містяться в Конституції Республіки Крим, із законодавством України, і зокрема з Конституцією України, але ці переговори не досягли успіху. Завтра комісія доповідатиме вам про нинішній стан справ у Криму.

І я вважаю, що для нормального, так би мовити, вирішення тих проблем, які в нас можуть виникнути в майбутньому, було б доцільно внести таку зміну.

Пропонується доповнити пункт 31 цієї статті, де мова йде про зупинення дії правових актів Верховної Ради Республіки Крим у разі невідповідності їх Конституції і законам України, словами: "скасування правових актів Верховної Ради Республіки Крим у випадку, коли Верховна Рада Республіки Крим не привела їх у відповідність з Конституцією і законами України".

Це викликано тим, що 20 травня, як ви пам'ятаєте, ми тут до 21 години сиділи в закритому режимі й з'ясовували це питання після відновлення Верховною Радою Республіки Крим Конституції Республіки Крим у редакції від б травня 1998 року. Але вплинути на ті дії якимось кардинальним чином ми не могли, крім прийняття рішення зупинити те рішення.

2 червня ваш Верховна Рада знову повернулася до цього питання і знову підтвердила своє рішення, що Конституція Республіки Крим вія б травня 1992 року яв діє, тому що діє нормативний акт вищої сили, а саме постанова нашої Верховної Ради. Але в Криму вважають, що Конституція від 6 травня 1992 року діб і починають створювати конституційні атрибута державності Республіки Крим. Зокрема, це прийняття в першому читанні Закону Про громадянство, прийняття в першому читанні Закону про Конституційний Суд. І все це говорить про те, що кримська автономія

хоче перетворитися з територіальної автономії в автономію державно-політичну.

Враховуючи ці обставини, я прошу вас політичне виважено підійти до пропозицій нашої комісії. Крім того, на переговорах дуже часто нам доводилося чути, що Конституція України не в Конституцією, яка поширюється на Республіку Крим, тому що слова "Республіка Крим" взагалі не містяться в Конституції, а там зазначено "Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка", "Кримська АРСР" тощо. Тому пропонується всі ці слова, що зазначені в тексті Конституції, замінити відповідно на слова "Республіка Крам".

ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу! Вважаю, що тут настільки очевидні речі, які вже багато разів обговорювалися /це питання ще три місяці, вірніше, два місяці тому вже було в порядку дня/, що навряд чи в потреба їх ще раз по-новому обговорювати.

Але як би ви подивилися на таке? Оскільки в нормах, які стосуються взаємодії Верховної Ради нашої республіки і Верховної Раді Республіки Крим під час вирішення конкретних питань, уже записано: "Республіка Крим", то, можливо, другий пункт треба зробити першим, щоб ми спочатку визначилися щодо назви, а потім уже цим терміном користувалися надалі. Тобто поміняти місцями.

СТРЕТОВИЧ В.М. Цілком згоден з вами, Олександре Олександровичу, треба поставити пункт 2 першим, а далі вже за текстом, інакше немає сенсу. Це просто редакційна помилка, яку можна усунути безпосередньо під час голосування.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Чи в потреба задавати запитання доповідачу? Є.

Перший мікрофон, будь ласка.

УГАРОВ Г.Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Мелітопольський міський виборчий округ, Запорізька область/. В принципе предложение ваше, Александр Александрович, достаточно разумное, но хочу обратить внимание на методологический подход. Крым предъявляет претензии в том, что не соответствует действительности, а мы их удовлетворяем. Даже вот в таком малом, как название "Республика Крым". То есть уже об автономии речь не идет. Понимаю, что не идет речь о советской, социалистической, но ведь вообще об автономии речь не идет, как раз подчеркиваю - методологический подход. Крым указывает - мы делаем. В свою очередь мы указываем Крыму. Эти вещи воспринимаются двояко. Поэтому если есть такая возможность, депутату Стретовичу виднее, сделать: Автономная Республика Крым.

СТРЕТОВИЧ В.М. Це питання можна скоригувати безпосередньо у сесійному залі. Та оскільки попереднє рішення визначає, що в автономна Республіка Крим, я не вважаю великою помилкою, якщо

ми перед словами "Республіка Крим" додамо слово "Автономна".

ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, тут можна дати відповідь простіше, вона буде цілком логічною: Крим звертається із пропозицією, а ми йдемо йому назустріч. Зі свого боку, ми щось пропонуємо, де й, власне кажучи, немає потреби погоджувати, бо ми просто приводимо у відповідність. Так що тут нічого такого немає

- ні утисків, ні чогось подібного щодо тієї чи іншої сторони.

Вважаю, можна ставити питання про заміну в статтях 75(1), 77, 78 та інших Конституції України застарілої назви Кримської республіки на сучасну - Республіка Крим на голосування і приймати рішення, лотів би підкреслити, що згідно з Регламентом конституційне питання голосується поіменно. Прошу всіх серйозно підійти до цієї справи і проголосувати. Запитання з процедури будуть після голосування.

Прошу ввімкнути систему "Рада". Голосуємо з доповненням і пропозицію, що пункт 2 стає пунктом 1. Редакція буде такою, яку ми щойно погодили, а Володимир Миколайович дав відповідь. Читаю текст. Слова "Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка", "Кримська АРСР", "Кримської АРСР" у тексті Конституції України замінити відповідно словами "Республіка Крим", "Республіки Крим".

Володимире Миколайовичу, як там було під час роботи в комісії? Підійдіть ще раз, зачекайте хвилинку.

Я навмисне не ввімкнув мікрофон. Шановні депутати, одну хвилинку. Я вимкнув навмисне мікрофон, щоб підказати декому в залі, що не треба бути надто великим патріотом - більшим, ніж

хтось. Бо ми цим шкодимо справі і треба розумно підходити до звичайних речей. Тепер я ввімкну мікрофон. Відповідайте, будь ласка.

СТРЕТОВИЧ В.М. Відповідаю на поставлене запитання. Статус Республіки Крим спочатку був визначений Законом про статус автономної Республіки Крим, а потім Законом про розмежування повноважень між органами державної влади України і Республіки Крим, У назві закону зазначено, що Крим є автономною Республікою. А сама назва автономної Республіки в тексті - "Республіка Крим". Відповідно в тексті закону-записано - "Верховна Рада Республіки Крим", а не "Верховна Рада автономної Республіки Крим".

Сьогодні нам ніщо не заважає додати до назви "Республіка Крим" слово "Автономна". Я ніскільки не заперечую.

ГОЛОВА. Тоді треба приводити у відповідність із законодавчою етикою, на яку ви знову ж таки щойно посилалися.

Є інші пропозиції? Ремарка Бутейка.

БУТЕЙКО А.Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /КаміньКаширський виборчий округ, Волинська область/, шановні колеги! Хочу дати вам одну довідку, точніше нагадати вам. Минулого разу під час розгляду питання про становище в Криму ми приймали постанову, в одному з пунктів якої говорилося про те, що Закон про розмежування повноважень між Верховною Радою України і Верховною Радою Республіки Крим не набрав чинності. Бо коди приймалася постанова про введення його в дію, там була умова, що цей закон набирав . чинності за умови, що Республіка Крим приведе своє законодавство,

свою Конституцію у відповідність з Конституцією України і законодавством України. Тому та стара форма залишається. Дякую.

ГОЛОВА. Тоді голосуватимемо по пунктах. Немає інших міркувань? Ще доповнення? Перший мікрофон.

НАЙДА.Г.І., генеральний директор асоціації морських портів України, м. Херсон /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Не считаете ли вы необходимым вот здесь, где идет речь об утверждении предложенных Президентом шести министров, добавить слова вице-премьер-министров"? Понимаете, вицепремьеры назначены, командуют всей отраслью, а мы остаемся здесь, в зале, просидели, все кругом назначены, а кто чем занимается - узнаем потом. И об освобождении также.

ГОЛОВА. А про що ви говорите? Справа в тому, що в тексті, який ми зараз ставимо на голосування, про це не загадується. Вибачайте, це буває, й ставлю на голосування поправки до Конституції в редакції, яку ми погодили, з доданням слова "Автономна" до назви Республіка Крим у тому варіанті, який у вас є на руках. Прошу проголосувати..

"За" - 310. Рішення прийнято.

Наступне питання - про Комісію з опрацювання проекту Конституції України. Готові доповісти, Володимире Миколайовичу? Будь ласка.

СТРЕТОВИЧ В.М. Шановний пане Голово, шановні колеги! Учора протягом двох годин ми досліджували це питання. Урештірешт, після погодження його з Президентом України було проголосовано 222 голосами за принцип, який викладено в проекті постанови, ви його отримали в обідню перерву.

Отже, Постанова Верховної Ради України про чисельний склад Комісії з опрацювання проекту нової Конституції/Конституційної комісії/.

Після довгих розмов з філологами ми дійшли висновку, що можна вживати рівнозначно обидва терміни: як довгий, або повний - "Комісії з опрацювання проекту нової Конституції", так і короткий

- "Конституційної комісії". Ці поняття рівнозначні. Це я говорю для того, щоб зняти запитання, які можуть виникнути в депутатів.

"Заслухавши та обговоривши пропозиції Голови Верховної Ради України О.О. Мороза щодо організації конституційного процесу по завершенню розробки проекту нової Конституції України та враховуючи думку Президента України Л.Д. Кучми з цього питання, Верховна Рада України постановляв:

1. Сформувати чисельний склад Конституційної комісії в кількості 40 осіб наступним чином:

1.1. Очолюють комісію на правах співголів Голова Верховної Ради України і Президент України;

1.2. 15 членів комісії делегує Верховна Рада України;

1.3. 15 членів комісії делегує Президент України;

1.4. Один представник делегується Верховною Радою Республіки Крим;

1.5. 7 членів комісії делегують судові установи України

і Генеральна прокуратура України.

2. Члени Конституційної комісії від Верховної Ради України визначаються за професійно-пропорційним принципом".

Для того щоб зняти запитання, які у зв'язку з цим можуть бути задані, я поясню, що криється за цим формулюванням, мова йде про пропорції фракцій і депутатських груп, які представлені в парламенті, а також доповнення їх тими професіоналами, знавцями конституційного процесу, які є депутатами і працюють у Верховній Раді.

Спочатку цей принцип буде запропоновано Президії. Президія визначиться і остаточний список Верховної Ради буде запропоновано безпосередньо в сесійному залі. X далі.

"3. Кандидатури до Конституційної комісії, зазначені в пунктах 1.3-1.5, подаються на затвердження Верховною Радою України відповідно: Адміністрацією Президента України, Верховною Радою Республіки Крим, Верховним Судом України, Вищим арбітражним судом України, Конституційним Судом України та Генеральною прокуратурою України".

цей припис у проекті постанови зроблений для того, щоб ви зрозуміли, що втручатися в добір кандидатур, які будуть запропоновані цими установами, Верховна Рада вже не зможе. Вона може їх відхилити, але замінити одну кандидатуру на іншу - цього вона зробити не зможе. Ось такий пропонується принцип, якого вчора досягли в результаті тривалих дебатів.

ГОЛОВА. Є запитання до Володимира Миколайовича? Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Рада України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Романський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый докладчик, уважаемый Александр Александрович! Давайте не будем смешить людей, не будем унижать депутатов, потому что пояснения, которые дал докладчик по "професійно-пропорційному принципу", унизительны и не имеют убедительной логики. Его объяснение сюда не подходит. Что значит "професійно-пропорційний принцип"? Это что - хотите одних юристов посадить в Конституционную комиссию? Так знает ли юрист экономика? Знает ли юрист, какие специальности предусматривает право? Знает ли он государственное устройство? Что вы крутите? Это первое.

Второе. Почему эта среди депутатов получается неравенство. Один депутат - профессионал, а другой - непрофессионал... Это люди определили в каждом избирательном округе.

Далее. Что это за право в вашем пояснении, согласно которому именно Президиум Верховного Совета по вашему "професійнопропорційному принципу" подберет депутатов и предложит залу? Конституция /это вы только что дали такое пояснение/ - документ политический. Конституция - это документ, который утверждает согласие или, скажем, общество берет его в основу своего согласия. У нас есть фракции. Пусть фракции определятся и внесут Президиуму предложения, если вы хотите их утвердить. Вот и рассмотрите их с точки зрения пропорциональности. И тогда Верховный Совет представит свое часть полномочий. А в пункте 2 вместо "за професійно-пропорційним принципом" запишите, пожалуйста: "за пропорційним принципом від фракцій".

Спасибо.

ГОЛОВА. Володимире Романовичу, я так розумію, що це запитання скоріш усього до к мене. Я вас дуже прошу уважно подивитися на суть того, що є. Тут, по-перше, ніякого приниження депутатів немає. По-друге, передбачається якраз той метод, який ви пропонуєте. Тому що професійно-пропорційний принцип чи навпаки

- це і з якраз та норма, яку ми проголосували під час формування наших робочих структур. І це означав, що фракція пропонує до складу Конституційної комісії людину, яка може писати Конституцію. Оце і все. А що тут ще інше?

МАРЧЕНКО В.Р. Я все-таки, Александр Александрович, хочу сказать...

ГОЛОВА. Тоді давайте точнішу редакцію, ми її зараз врахуємо.

МАРЧЕНКО Б.Р. Да, я прошу... Тем более из пояснений докладчика вытекает, что Президиум Верховного Совета предложит Верховному Совету...

ГОЛОВА. А де тут написано?

МАРЧЕНКО В.Р. Такое пояснение дал нам докладчик.

ГОЛОВА. Ми ставило на голосування проект постанови, а не пояснення.

МАРЧЕНКО В.Р. Это понятно, Александр Александрович. Если бы это относилось к депутатам, которые работают на профессиональной основе, то я бы с этим еще, может быть, согласился. Но этот пункт является унизительным. И не надо особенно выкручиваться, потому что если посмотреть по существу, то это и есть то неравенство среди депутатов. Спасибо.

ГОЛОВА. Звичайно, кожен депутат має право висловлювати свої міркування, як він вважає за потрібне. Я гадаю, що можна записати тут точніше: члени Конституційної комісії від Верховної Ради України визначаються за пропорційним принципом з урахуванням професійної підготовки. Я прекрасно розумію, що група "Аграрники України" буде рекомендувати Стретовича, бо він юрист, знає це право. Чого тут сумніватися?

Перший мікрофон.

БУТЕЙКО А.Д. Дякую. Шановний Олександре Олександровичу! Шановний Володимире Миколайовичу! Оскільки ми зараз прийняли рішення про те, що буде назва "Автономна Республіка Крим", то я розумію, що в пункті 1 та в пункті 3 вже надалі стоятиме не "Республіка Крим", а "Автономна Республіка Крим"? .

І друге запитання.

Шановний Володимире Миколайовичу, у нас є за Конституцією Президент, Адміністрації ж Президента в Конституції немає. Тому, мабуть, представляти має не Адміністрація /пункт 3/, а саме Президент України?

І третє запитання. Наша депутатська група " Центр" вважає /і вчора ми таку позицію висловлювали/, що нормотворчість і творення Конституції - це головним чином функція Верховної Ради.

Ясна річ, що там мають бути представники з усіх сфер. Але, на нашу думку, все-таки до складу комісії має входити переважена більшість членів Верховної Ради.

У даному випадку - сім представників від судової установи і 15 від Президента України - це нерівноправність судової і виконавчої влади. Тому я запропонував би усе-таки змінити /там, де пункт 1.3./ з 15 на 7, а в пункті 1.2. записати 23. Як ви відреагуєте на це?

Дякую.

ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, знову запитання до мене, тому що вчора на вашу вимогу я провів консультацію а Президентом, після чого доповів сам про те, і ви погодилися, що такий принцип підходить. Надавайте знову почнемо переінакшувати, щоб затягнути це питання і не вирішити його.

Тому я вважаю, що ваші редакційні поправки підходять, ми їх проголосуємо, і тут немає ніяких заперечень, бо готувався документ за іншої ситуації, а тепер це буде все враховано. Щодо Адміністрації, то ми пропустимо це слово.

А відносно цифр, то, ми ж учора з вами проголосували, погодили цей принцип. Тому повертатися до нього немає рації. Так? Голосувати не будемо.

Другий мікрофон.

КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Комунарський виборчий округ, Запорізька область/. У мене таке запитання. Скажіть, будь ласка, Конституційна комісія буде приймати рішення консенсусом чи за більшістю голосів?

ГОЛОВА. Вибачте, ми не це питання зараз обговорюємо. Ми обговорюємо питання про чисельний склад...

КУЗЬМЕНКО С.Л. Мені це потрібно знати, бо в мене є далі запитання, що залежить від того, як комісія працює.

ГОЛОВА. Ясно.

СТЕТОВИЧ В.М. Комісія визначить на своєму першому засіданні форми й методи своєї роботи. Вони можуть бути різниш. Зокрема, пропонується /я не кажу, що так буде/, щоб кожен

член комісії або кілька членів комісії разом з фахівцями цієї галузі працювали над проектом Конституції. Чи то буде оборона, чи то буде зовнішня безпека, чи то буде власність Держави. І таким чином потім усе погоджуватиметься. Ці робочі групи пропонуватимуть свої варіанти, а Конституційна комісія... Я вважаю, що вона повинна все вирішувати шляхом консенсусу, Щоб проект був прийнятий в подальшому набагато легше. Але який шлях роботи визначить комісія - то її внутрішня справа. Вона може прийняти свій регламент. Ми те не можемо запрограмувати зараз.

КУЗЬМЕНКО С.Л. Я вважаю, що це дуже важливе питання. Пут затверджується 40 членів комісії. Ми вже сказали, що Конституція

- це політичний документ, і видно ж, що для Фото, щоб набрати більшість, потрібен 21 голос. 15 з них Президент має гарантовано. Ще йому треба додати 6-і все. То що ми хочемо? Ми хочемо мати президентський проект Конституції чи проект, узгоджений з усіма гілками владі?

СТРЕТОВИЧ В.М. Відповім вам, може, дещо і прагматично. Я не думаю, що представники, які будуть надіслані Президентом, менші патріоти України, ніж ті, що працюють у нашому парламенті.

КУЗЬМЕНКО С.Л. Вони одержують платню як представники Президента.

СТРЕТОВИЧ В.М. Оскільки Конституція пишеться для держави, а влада Президента закінчується через певний проміжок часу, який буде визначено Конституцією, то я не думаю, що це дійде до того, що президентська команда буде перетягувати ковдру на себе, а парламентська - відповідно на свій бік. Мені цього дуже не хотілося б. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу всіх заспокоїтися. Ми так стурбувалися чомусь, розглядаючи абсолютно нормальне питання, що мене це аж дивує.

Визначатися остаточне рішення буде не парним числом членів комісії, а 450 депутатами Верховної Ради. Зверніть увагу, там теж парне число, і проблеми з цього не треба робити. де просто недостойна пильної уваги. Давайте не будемо звертати увагу на дрібниці.

Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовності /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Звичайно. Основний Закон держави - політичний документ, який закріплює систему та форму господарювання і так далі. Проте його підготовка - це професійноправова робота. Тому я підтримую пропозицію нашого доповідача. І не треба ставити на перший план пропорційне представництво від фракцій, бо ми за політизуємо роботу.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Це була пропозиція. Чи є ще запитання? Є ще одна моя пропозиція чи запитання до вас, Володимире Миколайовичу. Може, ми все-таки для судових органів чітко визначимо: Верховний Суд - 2, Вищий арбітражний суд - 2, Конституційний Суд - 1 і Генеральна прокуратура - 2, щоб не було суперечностей уже в документі? Не заперечуєте?

СТРЕТОВИЧ В.М. Олександре Олександровичу, я не заперечую. Але цього буде досить тоді, коли комісія, яка буде те готувати, просто надішле квоту кожній із судових установ. Ми вже те зробили, розіслали таке сповіщення: ваш квота в Конституційній комісії - дві особи. І вони названі. По-суті, усе сформовано. Можемо подати вам персональний склад, тому що всі кандидатури на сьогодні вже в. Звичайно, окрім тих, які назве Президент України . у принципі, це можна вробити, але я вважаю, що не треба.

ГОЛОВА. Тоді не будемо уточняти. Немає заперечень? Перший мікрофон.

ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Владимир Николаевич! Вот второй пункт нашего постановления, где вы говорите о профессиональнопропорциональном принципе. Мне кажется, что лучше все-таки адово "профессиональный" убрать. А дополнить так: "за партийным принципом согласно зарегистрированным депутатским группам и

фракциям". И тогда все будет понятно. А из групп и фракций уже будут профессионалов - то, о чем мы говорили с вами подбирать под это дело. Словом, изъять термин "профессиональный" и добавить: "пропорційним принципом згідно із зареєстрованими депутатськими групами та фракціями" И все.

ГОЛОВА. Ви повторюєте ще раз ту пропозицію, яку ми вже тільки що обговорили. Коли депутат Марченко робив зауваження, я зачитав варіант, з яким ніби погодилися всі. І я ще раз його повторю: "Члени Конституційної комісії від Верховної Ради України визначаються фракціями за пропорційним принципом".

Немає заперечень? Можна голосувати?

Другий мікрофон.

ГАРМАШ Л.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Орджонікідзевський виборчий округ, Харківська область/. Будьте добры, я хотел бы обратить ваше внимание на Конституцию, статью 97. Пожалуйста, законодатели, обратите ваше внимание да конституционную норму. В соответствии с этой нормой, пункт 1, вопросы принятия Конституции, внесения в нее изменений находятся исключительно в компетенции Верховного Совета Украины. В компетенции Президента /откройте статьи о Президенте/ этой нормы нет, в статьях о суде тоже нет. Пожалуйста, приведите ваши действия в соответствие с Конституцией. Это первая позиция.

Вторая позиция. Мы выступали в прошлый раз и опять пришли к выводу, что по численному, составу получится выполнение постановления предыдущего парламента о деполяризации, департизации.

А парламент политизованный, партизованный. И фактически большинство в этой комиссия будут представлять Президент и госструктура. Политические партии окажутся в меньшинстве, и их влияние на формирование Конституции будет незначительное. Но потом, когда придем в зад, политические партии забаллотируют эту Конституцию.

Поэтому орошу вас, Александр Александрович, действовать в соответствии со статьей Конституции, согласно которой вы являетесь гарантом вместе с Президентом. Если вы это не выполните, я напишу депутатский запрос на имя Президента как гаранта Конституции с тем, чтобы отменить ваше незаконное решение.

ГОЛОВА. Будь ласка, пишіть, але він не скасує, бо ми з ним погодили. Але тут ідеться не про жарт. Ви зіслалися на норму, яка стосується внесення змін до Конституції. А ми мову ведемо про іншу норму - про підготовку нової Конституції. А підготовка нової Конституції, за нашою ж Конституцією, ведеться всіма суб'єктами законодавчої ініціативі. Ми всі ці фрагменти, вимоги Конституції врахували.

Будь ласка, Володимире Миколайовичу, можете мене доповнити як юрист.

СТРЕТОВИЧ В.М. Так, я можу лише додати те, що під час формування Конституційної комісії ми виходили з вимог статті 103, де чітко визначено коло суб'єктів законодавчої ініціативи. Для того щоб кожен із цих суб'єктів не подавав свого проекту Конституції, хоча входження його представників до

Конституційної комісії не позбавляє його такого права, і для того щоб кожен з представників цих суб'єктів подавав свої раціональні думки та ідеї для плідної співпраці, ми вирішили піти таким шляхом. Не було нічого простішого, ніж створити окрему парламентську комісію, виключно в сорока парламентаріїв, для роботи над проектом Конституції. Але це був би проект Верховної Ради.

Разом в тим решта суб'єктів, у тому числі 450 народних депутатів, які мають право законодавчої ініціативи, мала право внести свої проекти. І уявіть собі, будь ласка, коли б Конституційна комісія прийняла до розгляду 500 проектів. Припустимо грубо, там їх повинно бути 462, і кожен треба було б вивчити, дослідити, синтезувати, проаналізувати і, врешті-решт, якийсь синтезований варіант внести на розгляд цього зібрання. Для того щоб цим шляхом не йти, і пішли шляхом створення Конституційної комісії від усіх представників, від усіх суб'єктів законодавчої ініціативи. Так що створення цієї комісії ніяк не суперечить статті 97, яку всі ми прекрасно знаємо, - що відноситься до прерогативи Верховної Ради.

ГОЛОВА. І ще раз торкаюся статті 97, на котру тільки що депутат посилався. Буквально вона звучить так: "До виключного відання Верховної Ради України належить: ...прийняття Конституції України, внесення до неї змін".

Ми будемо приймати Конституцію, безперечно, на сесії Верховної Ради і вносити зміни теж на сесії Верховної Ради.

Але це зовсім не означав, що ми не маємо права формувати Конституційну комісію на підставі тих пропозиції, постанову щодо яких ми зараз маємо приймати. Ще запитання в? Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. В преамбуле предложенного проекта постановления есть ссылка на учет мнения Президента: "та враховуючи думку Президента". Наверное, в таком документе, как постановление Верховного Совета, учитывая, что вы, Александр Александрович, вмели длительные переговоры и согласования с Президентом и пришли к такой согласованной позиции, может быть, уместнее было бы как раз так и сформулировать: "и по согласованию с Президентом'' иди о учетом рекомендации Президента"...

ГОЛОВА. Є простіша формула, написати так, без преамбулі: перш і далі.

ДЕПУТАТ: Ну, может быть, и так.

ГОЛОВА. Давайте без преамбули. Немає заперечень? Це буде простішій документ і всім зрозуміліший.

Перший мікрофон.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький виборчий округ,

Чернігівська область/. Володимире Миколайовичу! Я задавав це запитання на засіданні Президії і хочу повторити його вам.

У пункті 1.1 ідеться про те, що очолюють комісію на правах співголів Голова Верховної Ради і Президент. Мова йде про співголів. Хотів би з'ясувати, хто ж буде головою цієї комісії.

Ви розумієте, я не проти однієї та другої кандидатури, але ми знаємо з досвіду попередньої Верховної Ради, що було два співголови, а Конституцію таки не прийняли.

Повторюю, я шаную і одну, і другу особу, але хотів би все-таки наполягати на тому, щоб у нас був один голова Конституційної комісії, а співголів - хоч десять.

Дякую.

ГОЛОВА. Я ще раз відповідаю замість Володимира Миколайовича, тому що це питання стосується і мене теж. Ми минулого разу не прийняли Конституцію не через те, що в нас було два співголови, а через те, що ми не зійшлися на суті цієї Конституції. І були ще деякі інші обставини.

Сьогодні ми закладаємо абсолютно нормальну пропозицію.

Сідайте, будь ласка, не треба додавати, адже більше запитань не задають.

Таким чином, я зачитую текст, який ми будемо голосувати:

"Постанова Верховної Ради України про чисельний оклад Комісії з опрацювання проекту нової Конституції /Конституційної комісії/.

1. Сформувати чисельний оклад Конституційної комісії в кількості 40 осіб наступним чином:

1.1. Очолюють Комісію на правах співголів Голова Верховної Ради України і Президент України /2 особи/;

1.2. 15 членів комісії делегує Верховна Рада України;

1.3. 15 членів Комісії делегує Президент України;

1.4. 1 представник делегується Верховною Радою Автономної Республіки Крим;

1.5. 7.членів комісії делегують судові установи України і Генеральна прокуратура України.

2. Члени Конституційної комісії від Верховної Ради України визначаються фракціями за пропорційним принципом.

3. Кандидатури до Конституційної комісії, зазначені в пп. 1.3- І.5, подаються на затвердження Верховною Радою України відповідно: Президентом України, Верховною, Радою Автономної Республіки Крим, Верховним Судом України, Вищим арбітражним судом України, Конституційним Судом України та Генеральною прокуратурою України".

Цей текст нам треба проголосувати. Також дамо протокольне доручення комісії Стретовича для того, щоб персональний склад Конституційної комісії був внесений на розгляд Верховної Ради, скажімо, протягом 10 днів. Нам просто далі нікуди відступати.

Немає суттєвих заперечень? Щось не так записано?

Перший мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. У нас є Регламент. У ньому є стаття 4.6.2, яка містить перелік усього, що треба проголосувати. Сьогодні ми тільки вирішуємо питання кількісного складу і назви комісії та голів, співголів. Треба буде ще одну постанови приймати. І визначити в ній завдання комісії, аж до введення Конституції в дію.

ГОЛОВА. Зрозуміло.

НОСОВ В.В. Далі. Кількісний склад є, персональний склад запропонують, термін діяльності комісії - на заздалегідь визначений період або на час виконання роботи. І найголовніше - обсяг коштів та їх джерела, - попередньо виділених у розпорядження комісії для оплати робіт чи послуг, виконаних або наданих юридичними, фізичними особами, залученими комісією для виконання завдання.

ГОЛОВА. Зрозуміло.

НОСОВ В.В. Хочу поділитися своїм досвідом: за півтора місяця в мене пішло...

ГОЛОВА. Ні. Не треба. Не агітуйте, Владиславе Васильовичу! Продав вас назвати ще раз номер статті Регламенту.

НОСОВ В.В. Стаття 4.6.2.

ГОЛОВА. Даємо протокольне доручення комісії Стретовича не тільки щодо складу, а й щодо виконання вимог, передбачених Регламентом згідно зі статтею 4.6.2. Немає заперечень?

Ставлю на голосування текст із таким протокольним дорученням. Будь ласка.

"За" - 273. Рішення прийнято.

На прохання Шишкіна Віктора Івановича, голови підкомісії Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи,

хотів би погодити з вами і пропозицію зняти їх питання із сьогоднішнього обговорення. З'явилися нові нюанси, про які він завтра в доповіді скаже, їх треба зняти. А зараз вони не готові доповідати.

Маю на увазі питання про внесення змін до статей 113 і 116 Цивільного процесуального кодекс України. Давайте зважимо на це і повіримо, що це сприятиме поліпшенню якості документа.

Слухається питання про проект Закону України про транспорт. Доповідач Рева Віталій Михайлович, заступник міністра транспорту. Будь ласка.

Скільки вам потрібно часу? П'ятнадцять хвилин, будь ласка.

РЕВА В.М., заступник міністра транспорту України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Транспортно-дорожній комплекс України як багатогалузеве господарство відіграє значну роль в економіці держави. Частка основних виробничих фондів транспортного комплекса сягає 30 відсотків у загальній їх вартості держави, а кількість працюючих

- більше 13 відсотків.

У колишньому СРСР залізничні, морські та авіаційні структури України були частиною загальносоюзної транспортної системи. Розвиток мережі залізниць, морського й авіаційного транспорту, технологія перевезень здійснювалися в інтересах Союзу. Автомобільний і річковий транспорт перебував у віданні республіки і забезпечував в основному місцеві потреби. Транспортна система України практично не мала самостійного виходу на зарубіжні країни.

Після розпаду Союзу і створення самостійних незалежних деркав у процесі їх розвитку, роздержавлення власності та введення ринкових відносин радикально змінилася економічна й політична обстановка в Україні. Цілісність транспортної системи була розірвана, розірвані й традиційні сфери діяльності матеріального виробництва і транспортні зв'язки між ними.

ГОЛОВА. Шановний Віталію Михайловичу, хвилиночку зачекайте. Прошу уваги, шановні депутати! Розумію, що ця тема вас дуже хвилює, адже нині чимало виборців скаржиться на роботу транспорту. Одначе це не означав, що ви повинні до оголошення дискусії зчиняти такий шум.

Будь ласка, будьте уважні. Вам подається важлива інформація.

РЕВА В.М. Скасовано канали централізованого управління, фінансування, матеріального забезпечення, юридичного статусу на всіх видах транспорту. Такий стан зумовив нагальну потребу й необхідність внесення суттєвих змін до статусу інфраструктури транспортної системи України з урахуванням міжнародної практики.

Як вам відомо, і Олександр Олександрович підмітив це, нині транспорт не забезпечує якісного і своєчасного задоволення

потреб народного господарства і населення в перевезеннях. У його роботі є істотні недоліки, і це ми з вами відчуваємо на собі. У результаті незадовільної роботи транспорту державі завдається значних збитків. Зростання збитків і низька культура обслуговування пасажирів пояснюється серйозними порушеннями законодавства про охорону вантажів, низьким рівнем транспортної й технологічної дисципліни серед працівників, зайнятих їх транспортуванням, обробкою та зберіганням. ,До всього цього спричиняє і правова база колишнього СРСР по видах транспорту, яка було прийнята ще в 60-70-х роках і яку необхідно фундаментально переробити з урахуванням інтересів нашого народу і держави, а також міжнародно-правових і ринкових відносин.

Сьогодні в Україні немає власної правової бази регулювання діяльності залізничного, морського, річкового та автомобільного транспорту. В 199З році Верховна Рада України прийняла тільки Повітряний кодекс України. Такий стан з правовим регулюванням діяльності транспорту незалежно від форм власності й підпорядкованості негативно позначається на роботі транспорту як однієї з найголовніших галузей економіки держави.

З метою захисту економічних інтересів України і законних інтересів підприємств транспорту і споживачів транспортних

послуг, зміщення дисципліни на транспорті міністерство транспорту за участю спеціалістів мінекономіки, мінфіну і мінюсту, інших міністерств і відомств розробило проект Закону про транспорт, який пропонується, шановні народні делегати, вашій увазі.

Прийняття цього, закону не потребує додаткових бюджетних асигнувань. Після введення Закону України про транспорт у дію буде створено бази для розроблення нормативних та інших актів щодо діяльності національної транспортної системи України.

Положення проекту Закону про транспорт поширюються на всіх власників майна та території України незалежно від їх відомчої підпорядкованості й форм власності та спрямовані на становлення і дальший розвиток транспортної системи нашої держави.

Зазначений проект складається з трьох розділів: "Загальні положення", "Транспортна система" і "Заключні положення". Закон визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності транспорту як однієї з провідних ланок економіки держави.

У статтях 1 і 2 проекту визначені місце і роль транспорту в системі суспільного виробництва, а також законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність транспорту.

Стаття 3 проекту присвячена державному управлінню діяльністю транспорту і визначає шляхи здійснення цього управління, до яких слід віднести додержання необхідних темпів, пропорцій розвитку національної транспортної системи, захист економічних інтересів України, створення рівних умов для розвитку підприємницької діяльності для підприємств транспорту всіх форм власності, обмеження монополізму та розвитку конкурентного середовища, координацію роботи різних видів транспорту, а також ліцензування

окремих видів діяльності транспорту, охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту.

У статті 4 спеціально уповноваженим органом державного управління діяльністю транспорту визначено Міністерство транспорту України.

У статті 5 регламентуються відносини підприємств транспорту загального користування з місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування.

У статті 6 визначені основи господарської діяльності транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1994 року N 316 встановлено, що видача суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів /ліцензій/ на здійснення внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів і вантажів повітряним, річковим, морським, залізничним та автомобільним транспортом, а також агентування і фрахтування морського торгового флоту здійснюються Міністерством транспорту.

Тому стаття 8 проекту присвячена ліцензуванню діяльності транспорту. У ряді зарубіжних держав, практично в більшості зарубіжних держав /ми вивчили такий досвід/ видача ліцензій покладена на Міністерство транспорту.

З метою гарантування безпеки транспорту та надійності його роботи транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам і технічним умовам. Основним документом, що підтверджує технічний стан транспортного засобу, є сертифікат. Це закріплено у статті 10 проекту.

Статтею 67 Земельного кодексу України визначено загальні

положення, що стосуються земель транспорту. У статтях 11, 23, 25, 28, 31, 33 проекту закону пропонується в законодавчому порядку визначити землі конкретних видів транспорту та автомобільних доріг, порядок надання і їх використання, порядок встановлення охоронних зон, берегової смуги, особливі умови землекористування, а також обов'язки та відповідальність підприємств транспорту стосовно земель транспорту.

Права, обов'язки та відповідальність підприємств транспорту регулюються статтями 12, 1З проекту закону, кодексами /статутами/ окремих видів транспорту та іншими актами законодавства України.

Питання охорони вантажів і об'єктів на транспорті, організації роботи транспорту в надзвичайних умовах, безпеки на транспорті присвячено статті 14, 15, 16 проекту закону. Окремо обумовлено перелік військових вантажів, порядок їх охорони та супроводження на транспорті, а також порядок охорони та супроводження небезпечних, цінних вантажів та таких, що швидко псуються.

Трудові відносини і дисципліна працівників транспорту знайшли своє відображення в статті 17 проекту закону.

У проекті закону пропонується також передбачити обов'язкове страхування осіб, які працюють на транспортних засобах, а також пасажирів, багажу і вантажів.

У розділі "Транспортна система України" подаються її склад, землі, що надані для користування тому чи іншому виду транспорту та дорожньому господарству, вимоги щодо проведення технічного, класифікаційного та судноплавного нагляду, сертифікації транспортних засобів.

У проекті закону регламентуються питання взаємодії підприємств різких видів транспорту та координації їх діяльності.

Заключні положення проекту закону визначають питання контролю за додержанням законодавства на транспорті, а також дію міжнародних договорів стосовно транспорту.

Проект Закону про транспорт був розглянутий 16 міністерствами і відомствами, обласними та Київською міською державними адміністраціями, а також схвалений Кабінетом Міністрів України. Більшість зауважень та пропозицій були прийняті та враховані при доопрацюванні останнього варіанта проекту. Деякі зауваження та пропозиції, що повинні регулюватися іншими підзаконними актами, будуть враховані міністерством при підготовці цих актів.

Ми вдячні всім працівникам міністерств, відомств та державних адміністрацій за проведену роботу над проектом закону.

Проект закону було обговорено на засіданні Комісії Верховної Ради з питань паливно - енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку, на засіданні Президії Верховної Ради, на нараді фахівців усіх департаментів міністерства та надрукований у газеті "Магістраль".

Останнім часом надійшли пропозиції окремих депутатів, які будуть розглянуті при доопрацюванні й кінцевій редакції проекту закону.

У зв'язку з викладеним, шановні народні депутати, прошу вас розглянути запропонований проект закону і прийняти його в першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВА. До доповідача є запитання? Давайте відведемо на це 15-20 хвилин. Я бачу, що за кількістю запитань цього часу вистачить. Перший мікрофон.

УГАРОВ Г.Ю. Я так понимаю, что согласно статье 8 о лицензировании вида деятельности к числу министерств, которые выдают лицензии, добавляется еще и Министерство транспорта. Но мотивация лицензирования не только слабая, она вообще неудовлетворительная: "Забезпечення безпеки і надійності роботи транспорту". То есть если лицензии нет, значит это выполняться не будет? Это мой первый вопрос.

Второй, Статья 10 "Вимоги до транспортних засобів". Транспортные средства должны соответствовать требованиям экология, государственным стандартам. Если проект этого закона принять сейчас или хотя бы через месяц, через два, то у нас надо половину машин поставить на большой-большой прикол, а это практически нереально.

И последнее. Запрет забастовок на транспорте. Я понимаю, что, конечно, государство хочет себя обезопасить от всяких проявлений нежелательных конфликтов. Но ставить вопрос таким образом именно относительно транспортников... Хотя, конечно, мировая практика свидетельствует, что там где-то нельзя бастовать полицейским, врачам. Но превращать рабочих транспортной промышленности в своего рода крепостных при нынешней системе я считаю неразумным.

Поэтому у меня к вам еще и такой вопрос: как вы относитесь к тому, что я сказал?

РЕВА В.М. Спасибо, я понял. Значит, по первому вопросу о лицензировании видов деятельности в отраслях транспорта. В настоящее время, как я вам уже говорил, существует и действует постановление Кабинета Министров, определяющее виды деятельности, в том числе и лицензирование, которые осуществляют определенные министерства и ведомства.

Но, хроме того, постановлением Кабинета Министров, которым утверждено положение о Министерстве транспорта, определено, что оно согласно пункту 15 "видає відповідно до чинного законодавства юридичним особам і громадянам дозволу /ліцензії/ на виконання внутрішніх, міжнародних перевезень

пасажирів, вантажів транспортом"..., а также "гарантування портування морського і торговельного флоту".

Если это решение Кабинета Министров, то соответственно было ранее принято решение и Верховным Советом предыдущего созыва, потому что такая практика существует во всем мере без исключения. То есть виды деятельности, которые представляют повышенную опасность или ставят какие-то дополнительные требования /тем более международные перевозки и так далее/, обязательно подвергаются лицензированию. Установлен порядок, разработаны нормативные документы. Они согласованы с Министерством юстиции и со всеми ведомствами, которые к этому имеют причастность.

Могу сказать, что только по автомобильному транспорту мы выдали за эти полгода различным субъектам около четырех тысяч лицензий на право заниматься перевозочными работами. Аналогичная работа проводится на морском и на других видах транспорта. Поэтому мы считаем, что здесь абсолютно правомочно записано это требование, ибо транспорт является средством повышенной опасности. И, конечно же, мы будем допускать для эксплуатации только те транспортные средства, которые удовлетворят наши требования. В том числе безопасность и надежность. Это касается технической готовности и многого другого.

Что касается статьи 10 "Вимоги до транспортних засобів". Здесь не идет речь о том, чтобы придумывать какие-то новые требования, которые, как вы высказались, поставили бы на прикол автомобильный транспорт, хотя это касается и авиации, и морского транспорта, и многого другого.

Естественно, что дополнительно никаких новых правил не предусматривается, но если это касается международных перевозок, то тогда включаются уже требования, которые действуют в соответствии с европейскими, международными стандартами.

ГОЛОВА. Віталію Михайловичу, я вас дуже прошу, ви не розповідайте про все, що знаєте. Будьте лаконічним. Повинно бути запитання - відповідь, а не діалог.

Другій мікрофон.

МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Ради Україні у закордонних справах і зв'язках із СНД /Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановний доповідачу! У проекті закону /стаття 3/ написано: "Державне управління діяльністю транспорту має забезпечувати: своєчасне, повне і якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та обороноздатності України". Я так зрозумів, що з прийняттям нього закону у нас всі проблеми будуть вирішені: дорогі стануть кращими, транспортні сполучення стануть кращими, автобусів додасться...

А чи було державне управління діяльністю транспорту до цього часу? Це одне запитання.

Друге. Ліцензії на здійснення транспортної діяльності відаються самим Міністерством транспорту України. Ви ж знаєте, що міністерство є монополістом у своїй галузі. А як же це в'язатиметься з антимонопольним законодавством України, холі монополіст буде видавати ліцензії? То дуже цікавий підхід до справі.

І третє запитання щодо статті 11 "Землі транспорту". Тут вказано, що підприємства транспорту зобов'язані раціонально використовувати надані їм земельні ділянки. А яку відповідальність .вони будуть нести при нераціональному використанні земельних ділянок?

Дякую.

РЕВА В.М. Я відповідаю вам на перше запитання.

ГОЛОВА. Віталію Михайловичу, в дуже багато бажаючих задати вам запитання, тому я прошу всіх депутатів бути лаконічними. Хай не ображається народний депутат Манчуленко, але на його перше запитання немає потреби давати відповідь, як і на друге, бо відповідальність за раціональне використання землі передбачена Земельним кодексом. Ще раз наголошую задавайте запитання, які торкаються суті цього закону, тобто тих його норм, які не відрегульовані іншими законами. Я вас усіх дуже прошу бути лаконічними.

Будь ласка, Віталію Михайловичу.

РЕВА В.М. Згідно з указом Президента, законом та постановою Кабінету Міністрів про транспорт діяльність Міністерства транспорту розповсюджується на всі види транспорту незалежно від його приналежності.

Якщо ви шли на увазі автомобільний транспорт, то в підпорядкуванні безпосередньо міністерства знаходяться 8 відсотків вантажного транспорту і близько 40 - пасажирського, тобто автобусів.

А 92 відсотки мають суб'єкти різних форм власності, тему не може бути мови про якогось монополіста. В даному випадку Міністерство транспорту діє як орган державного управління незалежно ви суб'єктів роботи. Це питання погоджено з Антимонопольним комітетом, і тут претензій немає, бо він чітко все контролює.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОСТИЦЬКИЙ М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформі /Надвірнянський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний пане віце-міністр! Моє запитання пов'язане зі статтею 16 проекту закону, який ви доповідаєте.

Перше запитання таке. Чи можете ви навести приклад порушення безпеки на транспорті народним депутатом, міністром, членом уряду чи дипломатичним представником України?

Справа в тому, що ваше міністерство видало "циркуляр", яким "посягнуло" на статтю 27 Закону про статус депутата. На внутрішніх рейсах ви піддаєте контролю депутатів. Якби мова йшла про міжнародні рейси, то є Чиказька декларація, це інше питання. А так ви піддаєте їх контролю, що є недопустимім на мою думку.

І тому друге запитання таке. Чи погодилися б ви на уточнення редакції статті 16, частина десята, щоб доповнити її, де йдеться про підлягання обов'язковому контролю. Вказана

не стосується народних депутатів України та дипломатичних представників. Дякую.

РЕВА В.М. Я не можу назвати прикладів /і така мета не ставилася/, порушення безпеки з боку депутатів чи дипломатів. Я знаю, що були випадки затримання дипломатичних представників з різних питань. То питання митниці. Але з точки зору безпеки в мене такої інформації немає.

Я не заперечую. Якщо приймете таке рішення, то воно не суперечитиме цій статті. І це відповідатиме нормі про недоторканність особи депутата, якщо ви це, мали на увазі.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Звичайно, закон потрібно приймати, він займе свою порожню нішу.

У мене таке запитання не на захист депутатів, а від імені моїх виборців, адже це - болюча проблема. Як ви її бачите? Коротко в кількох словах. Суть її ось у чому. Це добре, що у нас заходять люди, скажімо, до автобуса, той показує депутатське посвідчення, той - інвалідське, той - чорнобильське, і пішло, пішло, пішло. Добре, ще раз підкреслюю, що ці люди мають пільги. Потім їх компенсує держава. Як правило, сьогодні в цьому нашому хаосі ці компенсації або не надходять, або надходять частково.

І це призводить до тога, що ці пільги, які ми маємо, мертві, тому що взагалі не ходять автобуси та інше.

Є такий варіант, який під час виборчої кампанії ми обговорювали з моїми виборцями. Як ви його оцінюєте? Це не з цього закону. Але ми можемо працювати як законодавці і заходити з іншого боку, щоб замість оцих іноді липових пільг людям робили звичайну елементарну доплату. Є інвалід, який роками не виїздить із свого села, - хай він собі купить півлітра і уявить, що він об'їхав довкола світу. Інші, хто хоче поїхати, хай їдуть. Як ви цю проблему бачите?

РЕВА В.М. Шановний Володимире Олександровичу! Я повністю вас підтримую у цьому питанні. Це тверда позиція Міністерства транспорту. І вже цілий ряд міністерств цю позицію погодив. Це досвід усього світу, що людина має право отримати адресну дотацію. Потрібно їй там 100 чи 200 тисяч на місяць на транспортні послуги - вона повинна їх отримати. Ми зараз це питання ставимо, і воно розглядатиметься буквально протягом цього місяця в Кабінеті Міністрів. Повністю підтримую вашу пропозицію і в міністерства така позиція.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СТЕПАНОВ М.В., соціальний педагог середньої школи N 2, м. Зимогір'я /Слов'яносербський виборчий округ, Луганська область/. Я все-таки хочу вернуться к статье 18 /потому что ответа я не услышал/ - "Заборона страйків на транспорті".

Какая необходимость возникла в этом? Я знаю, что у нас были запрещены забастовки на транспорте - на железнодорожном. Но распространять эти запреты еще на автомобильный и прочий транспорт...

Не получится ли так, если мы этот закон примем, что его назовут таким почетным в кавычках званием - "антирабочее законодательство"? Это - первый вопрос.

И второй вопрос. Вот здесь речь шла об управлении транспортом. В бывшем Союзе железнодорожный транспорт управлялся так: была четырехзвенная система. Сейчас - семизвенная. Как же собирается по этому закону дальше работать Министерство транспорта?

РЕВА В.М. Спасибо. Я отвечаю на вопрос по статье 18. Действительно, на транспорте сегодня есть единственный закон, который действует, - это закон союзный. И у нас пока нет собственных законов. Действует закон союзный, если он не противоречит Конституции и законам Украины. Это Закон о запрещении забастовок на транспорте. И мы вынуждены руководствоваться этим законом. И это касается не только железнодорожного, но и авиационного, морского, то есть всех видов транспорта.

В этой статье мы ведем речь о едином транспортном комплексе нашего государства. Поэтому мы внимательно изучили ситуацию. У нас, действительно, были забастовки на железнодорожном, автомобильном транспорте. Речь идет о транспорте государственном. В соответствии со статьей 34 Закона о собственности транспортная система общего пользования является собственностью государства. Об этих видах транспорта идет речь.

Причины. Транспорт не работает автономно, самостоятельно или в отрыве от всей инфраструктуры народнохозяйственного комплекса нашего государства. Поэтому перевозка грузов, доставка пассажиров отражаются не только на одной отрасли, а на всех остальных инфраструктурах, которые соприкасаются с транспортом.

Исходя из этого, для этой категории мы внесли предложение, которое было согласовано в принципе, чтобы все-таки именно в государственном секторе /а это я вам называл - 8 процентов грузовых автомобилей, около 30 с лишним процентов автобусов, железнодорожный транспорт, авиационный, там больше, конечно, видов транспорта/обеспечить эти перевозки. Имейте в виду ту ситуацию, которая сложилась в 1986 году, когда надо было за четыре часа поднять 1250 автобусов на Чернобыль из Киева, Если сегодня, когда, действует Закон о предприятиях, это будет невыгодно предприятию, то захочет ли оно это сделать или не захочет?

Есть целый ряд таких позиций, когда надо четко обеспечить защиту интересов государства. Вопросы отношений трудовых, финансовых и все остальное надо решать через профсоюз. Есть соглашение тарифное, есть согласительные комиссии, и надо

в рабочем порядке активно работать в этом направлении и просто не доводить положение до забастовки.

ГОЛОВА. Дякую.

Третій мікрофон. Останнє запитання.

СИРОТА М.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Два невеликих запитання. Стаття 13 "Відповідальність підприємств транспорту". Тут написано в першій частині: "Відповідальність підприємств транспорту за невиконання або неналежне виконання зобов'язань визначається кодексами... окремих видів транспорту". Тобто за порушення на транспорті сам транспорт карає себе за це. Чи не нонсенс це?

І друге питання, більш важливе. Раніше були передбачені пільги для студентів, для учнівської молоді щодо квитків. Як зараз - чи буде захищена наша молодь, що навчається, у цьому плані?

Дякую.

РЕВА Б.М. Відповідаю на ваше запитання. Діяльність транспорту визначається кодексами чи статутами окремих видів транспорту. Кодекси чи статути окремих видів транспорту затверджуються Верховною Радою або Кабінетом Міністрів. Я вже вам називав приклад, коли Повітряний кодекс розглядався тут, у Верховній Раді, і був затверджений. Не може бути такого, щоб хтось сам собі написав і сам себе захищав. Це цілком очевидно. Тим паче що нині Міністерство транспорту - не галузеве міністерство.

Одним з головних завдань міністерства є захист інтересів споживачів транспортних послуг. Це вже зовсім інший підхід, ніж був раніше. Ми розуміємо, що такий підхід до міністерства не відомчий, а комплексний у масштабі нашої держави.

Відносно пільг для студентів та інших категорій пасажирів.

Нині готується постанова Кабінету Міністрів із цього приводу. Дійсно, ці пільга були призупинені, проте вони не ліквідовані, а саме призупинені. Тепер внесена пропозиція Мінмолодьспортом і Міністерством освіти. Ці документи доопрацьовуються. І пільги, мабуть, будуть відновлені. Але хочу сказати, шановні депутати, для всіх /це вже не стосується цього питання/, що більше тридцяті категорій жителів нашої країни мають пільги. Кошти на ці пільги з бюджету практично не виділяються.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Зі співдоповіддю виступить Кожушко Олександр Михайлович. Він просив слова. /Шум у залі/. Відповідь дасть Олександр Михайлович.

КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Ясинуватський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Сегодня на сессии Верховного Совета Украины рассматривается один из важнейших законов Украины - Закон о транспорте. Транспортная отрасль державы - это 6 железных дорог, 3 крупнейших морских пароходства, Укрречфлот, подразделение гражданской авиации /ранее Украинское управление гражданской авиации/ - 23 объединенных отряда, почти 700 предприятий автомобильного транспорта, дорожного хозяйства - приблизительно 170 тысяч километров автомобильных дорог, трубопроводный транспорт в 50 тысяч километров.

В транспортном комплексе Украины занято 20 процентов населения страны и 30 процентов остальных фондов страны. От нормальной ритмичной работы транспорта во многом зависит развитие различных отраслей и хозяйства страны в целом, а также удовлетворение пассажирского спроса.

Уважаемые коллеги! Вы знаете, что почти каждое предприятие имеет транспорт или связано с ним. В большинстве развитых стран мира транспорт в основном является государственной собственностью, и государство оказывает ему всемерную поддержку. Для того чтобы транспорт в нашей стране не был тормозом развития экономики, нужен Закон о транспорте.

К большому сожалению, со времени распада бывшего Союза транспортники Украины в своей работе руководствуются устаревшими нормативными актами. Из-за отсутствия Закона о транспорте в основном утеряно управление морским флотом. Этот вопрос мы подробно обсуждали и вы высказывали возмущение. На грани

распада гражданская авиация. Не лучшее положение в автомобильном транспорте. В такое же состояние может прийти и железнодорожный транспорт. Наблюдается ухудшение состояния подвижного состава - вагонов, локомотивов, самолетов, автомобилей, морских и речных судов, а также железнодорожных путей, шоссейных дорог. Неудовлетворительное обслуживание пассажиров на всех видах транспорта, и на это вы почти повседневно слышите жалобы от населения.

Исправить создавшееся положение может только принятие основополагающего закона, на основании которого будут выработаны необходимые для различных отраслей транспорта законодательные акты.

И сегодня мы, народные депутаты, должны с чувством долга и ответственности отнестись к принятию предложенного проекта Закона о транспорте. Он обсуждался во всех транспортных подразделениях, в областных управлениях, в комиссии Верховного Совета Украины.

Можно сказать, что мы учли почти нее полезные замечания и предложения. Будут учтены также замечания и предложения, которые возникнут у депутатов в процессе его обсуждения.

Проект широко обсуждался общественностью, в печати публиковались замечания и предложения. Комиссия уверена, что Закон о транспорте станет основным законодательным актом, который будет определять правовое положение отрасли в народном хозяйстве и регулировать, я повторяю, регулировать взаимоотношения предприятий транспорта с потребителями услуг транспорта, в том

числе и с населением, органами государственной власти, обороны, потребителями услуг транспорта других государств.

Закон будет обеспечивать целостность системы транспорта с учетом мировой практики, а также защищать интересы Украины, граждан, предприятий и организаций, которые пользуются услугами транспорта. Любая статья предлагаемого проекта закона четко определяет это положение. Он не будет меняться в зависимости от того, кто занимает пост министра или председателя Кабинета Министров.

В большинстве стран имеются аналогичные законы, и при разработке нашего законопроекта мы воспользовались опытом развитых стран мира. Поэтому, по мнению нашей комиссии, проект Закона о транспорте необходимо принять в первом чтении. Я призываю всех народных депутатов активно участвовать в обсуждении и положительно проголосовать. Ваше решение будет способствовать, во-первых, выводу из кризисного состояния важнейших отраслей нашей независимой Украины и, во-вторых, наведению элементарного порядка в работе транспорта, чего требует население и вы, уважаемые народные депутаты. Тем более что принятие этого закона не повлечет за собой никаких дополнительных расходов. Благодарю за поддержку и понимание этой проблемы.

ГОЛОВА. Я прошу депутатів ставити запитання з проблем які не зрозумілі з тексту законопроекту, а пропозиції шести чи в процесі обговорення, чи у письмовому вигляді для доопрацювання комісією цього варіанта.

Перший мікрофон.

САХАНЬ І.Я., президент асоціації підприємств легкої, промисловості /Ярмолинецький виборчий округ, Хмельницька область/. У мене три запитання.

Перше. У законопроекті про зв'язок, який ми сьогодні розглядали, державне управління зв'язком здійснює Кабінет Міністрів України. У цьому ж законопроекті запропоновано здійснювати його міністерству. То який підхід у цих умовах буде, на ваш погляд, усе-таки правильнішим?

Далі. Чи не доцільно було б у законопроекті обумовити, хто і коли затверджує .статут, підзаконні акти, про які йде мова, і тарифи, щоб усе було зрозуміло і щоб не було потім підзаконних актів, які практично нівелюють закон?

І третє запитання, яке мені здається принциповим. Сьогодні одержати від транспортної служби відшкодування за збитки, завдані, скажімо, при виконанні транспортних послуг, практично неможливо, бо цей процес відбувається протягом чотирьох, п'яти, а то й шести місяців. І тоді, коли організація одержує відшкодування, то в результаті інфляції залишається практично нуль від того, що вона повинна одержати. То чи не доцільно було б визначити і термін відшкодування, і щоб для арбітражного суду було зрозуміло, що відшкодування здійснюється з урахуванням інфляції?

КОЖУШКО О.М. Благодарю. Во-первых, закон будет касаться не монополиста какого-нибудь вида транспорта. В нем предусмотрены все виды транспорта различных форм собственности - то ли государственной, то ли частной, то ли акционерной. Для всех - один закон. Что касается государственного управления транспортом, то я вам должен сказать, что Министерству транспорта дается право государственного владения собственностью. Вы же видели, что пароходство мы потеряли. Все тут возмущались, что оно является частной собственностью.

А все хозяйственные функции передаются соответствующим департаментам в пределах их полномочий.

Что касается третьего вопроса об ответственности за возмещение ущерба, то законопроект предусматривает ответственность транспорта за причиненный ущерб любому гражданину. А срок его возмещения устанавливается действующим законодательством. Здесь никаких льгот и диктаторства со стороны монополиста транспорта нет.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ІЛЬЯСЕВИЧ Я.М., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Яворівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний доповідачу, як я зрозумів з вашої відповіді на попереднє запитання, законопроект стосується всіх видів транспорту. Ви це підтверджуєте. У зв'язку з цим я хотів би ще раз торкнутися статті 18. Попередній доповідач фактично ухилився від відповіді. А на мій погляд і на думку багатьох депутатів, ця стаття дійсне

позбавляв всякого захисту будь-якого працівника на будьякому транспорті - від таксомоторного парку до залізниці.

Я хотів би вас запитати, який, на ваш погляд, захід треба було б передбачити для мільйонів простих трудівників? А те, що тут казали про погоджувальні комісії, то ви самі розумієте, несерйозно.

КОЖУШКО О.М. Здесь четко записано, что все убытки в соответствии с действующим законодательством Украины возмещаются. Здесь четко об этом записано. У нас по этому вопросу нет противоречий. Есть законодательство, которое устанавливает и сроки, и порядок подачи претензий. Здесь все записано, я могу вам это прочитать. Здесь не записано, что для транспорта устанавливается одно, а для иных отраслей - другое. Тут порядок для всех устанавливается законодательством Украины.

И в отношении забастовок, товарищи. Я хочу вам высказать свое мнение по этому вопросу. А когда будем обсуждать постатейно и голосовать, то вы можете эту статью принять или отклонить. Я хочу сказать как председатель комиссии, как руководитель, продолжительное время возглавлявший одну из крупнейших дорог Украины, что на железной дороге забастовок не было. Я не допустил этого. Ни один железнодорожник - и это при всем том, что бастовал Донбасс - не участвовал в забастовке. Почему? Потому что транспорт не является какой-то обособленной отраслью. Транспорт есть общенациональное богатство. Представьте себе, что по какой-то причине, скажем, по вине руководителя забастовало определенное подразделение, одна станция. Через эту станцию идет поезд, а там холера, туда немедленно надо доставить воду. Попробуйте убедить людей, чтобы они пропустили состав, потому что там холера!

Поэтому данный вопрос вносится на ваше рассмотрение. Будем постатейно голосовать, и выяснится ваша позиция в этом вопросе. Учитывая последствия забастовок, я бы просил эту статью сохранить. Кстати, мы сейчас работаем по закону, которым забастовки на транспорте запрещены.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Маріїнський виборчий округ, Донецька область/, Олександре Михайловичу, коли Президія обговорювала це питання, говорилося про ваші смуги, які позаростали бур'янами. Треба частково передати землю у користування народному господарству. Цього в законопроекті немає. Це перше.

І друге. Ви пишете, що всі землі передаються вам безплатно. На якій підставі?

КОЖУШКО О.М. Когда будем рассматривать статью, мы обсудим этот вопрос в соответствии с требованиями Земельного кодекса. Нарушать этот кодекс мы не имеем права. А когда будем рассматривать вопрос о плате за землю, мы внесем предложение, за какую часть земли мы должны платить.

Я хочу вам также сказать и про эту полосу отвода. Я получил сегодня интересный документ, и мы его при доработке законопроекта учтем. Здесь говорится, что в полосе отвода можно садить определенные деревья, что мы и делаем. При доработке проекта мы учтем этот вопрос. Я считаю, что ваше замечание имеет смысл.

ГОЛОВА. Я теж вважаю, що це зауваження слушне, бо всетаки закон приймається після того, як уже ввели в дію Земельний кодекс, де передбачено, що користування землею в Україні є платним. Тому, я думаю, тут треба привести все у відповідність.

Перший мікрофон.

НЕДВИГА Г.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Козятинський виборчий округ, Вінницька область/. Я хотів би почути від вас відповідь, якої не дав заступник міністра депутату Степанову. Ми, працівники залізничного транспорту, добре знаємо, що при великому Союзі було 4 структури управління - Міністерство шляхів сполучення, управління дороги, відділок дороги і лінійне підприємство.

При маленькій Україні ми, маємо набагато більше структур управління - Міністерство транспорту, департамент, Укрзалізниця, управління дороги, відділок дороги і аж потім - маленьке лінійне підприємство. Це викликає нарікання простих людей, бо разом з тим іде скорочення робочих місць, а штат управління зростає.

Як ви гадаєте, чи можна буде врегулювати механізм управління залізничним транспортом цим законом?

Я думаю, що ми сьогодні не повинні посилатися на холеру, на Чорнобиль. Не настільки наші люди нерозумні, щоб, коли горе Україні, вони просто стояли на таких твердолобих позиціях. Отож давайте не прикриватися цим.

Ви були делегатом ХХV з'їзду профспілок у Москві в 1990 році і пам'ятаєте, як усі залізничники Союзу /практично 90

відсотків/ проголосували за те, щоб змінити положення про дисципліну, дозволити залізничникам проводити страйки, адже сьогодні ця категорія людей від держави не захищена ніякими соціальними програмами.

КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги! Вы видите, мы в законопроекте специально не коснулись структуры. Просто указали в статье на взаимоотношения и ответственность на транспорте между предприятиями и людьми.

Что касается структурного реформирования, то в нашей программе в комиссии имеется наметка на то, что мы структурные звенья в каждом виде транспорта должны уменьшить, сократить и привести их в соответствие с другими подобными, чтобы органов управления было значительно меньше.

А теперь все-таки относительно этой статьи о забастовках. Я вам должен сказать, что еще есть тарифные соглашения, которые составляются между администрацией и профсоюзами. Вы помните, как мы их устанавливали, определяли? Ими тоже можно, как говорится, защитить работников транспорта. Будем по этой статье голосовать, и какое вы примете решение, то и запишем в законе.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОЄНКО В.Г., голова колгоспу імені Горького Уманського району /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Ви говорили про те, що законопроект передбачає координацію роботи різних видів транспорту, включаючи приватний. Проте це

обумовлено лише одним словом статті 3. Більше про приватний транспорт нічого не говориться. Що сказано про легковий транспорт приватного користування, то ясно. Там є ще клуб автолюбителів. А хто займається сьогодні /це законопроектом не передбачено, і чи розглядали ви в комісії?/ транспортом вантажним, а також транспортом сільськогосподарського призначення? Трактори, зокрема, теж належать до транспортних засобів. Де перше запитання.

А друге - про землю, відведену для автомобільних доріг. Тут пишеться /стаття 31/: "Землі, що знаходяться під автомобільними дорогами і їхніми спорудами, надаються дорожнім організаціям на правах безстрокового користування і безплатно". Ці землі йдуть по території колгоспів і радгоспів. І нам ота їхня вся "безплатна" доля випадає. Називаємо ми її і все біля неї - "кювет". Отож безкоштовно лише ми її обслуговуємо. Це я вважаю неправильним. Тут треба визначити чіткіше, що робити з цим, яка доля може бути безплатною, а решта повинна оплачуватися.

КОЖУШКО О.М. Спасибо за вопрос. Я хочу, чтобы вы посмотрели статью 38 "Координація діяльності всіх видів транспорту". Вы там найдете ответ на то, о чем вы спрашивали вначале.

А относительно платы за землю, то об этом все есть в Земельном кодексе. Я об этом уже сказал, что мы его должны придерживаться.

ГОЛОВА. Останнє запитання.

ОСАДОК П.І. Шановний Олександре Михайловичу! Ви, певно, не гірше, ніж я, знаєте, яке велике значення має автобусний зв'язок від села до села, від села до райцентру, від райцентру до райцентру. Це має не тільки економічне, а й соціальне, і, я б сказав, родинно-побутове значення. Зараз різко скоротилася кількість таких автобусів. Чи не думаєте ви, що в статтю 5, де йдеться про відносини підприємств транспорту загального користування з місцевими органами державної виконавчої влади і так далі, можна було б увести норму, яка б передбачала залучення коштів і місцевих комерційних структур, і торговельних організацій для того, щоб якоюсь мірою відновити систему цього зв'язку? Воно ж позначається і на економіці цих регіонів, і на добробуті сімей.

І друге запитання. Скажіть, будь ласка, що це таке -

"діяльність транспорту"? Ось тут цілі низки назв: "державнопровідна діяльність транспорту", "управління діяльністю транспорту" і так далі. Може бути діяльність людини, групи, партії та інших. Просто, очевидно, треба писати "управління транспортом", чи я помиляюся? Спасибі.

КОЖУШКО О.М. Спасибо вам за вопрос. Я считаю, что вы вот сейчас внесли очень дельное предложение о том, чтобы привлекать средства всех структур, которые пользуются транспортом. Давайте еще предложения. Мы их, как говорится, рассмотрим. Здесь есть вопросы, которые можно и нужно рассматривать. Что касается слов "діяльності транспорту". Я вам должен сказать...

ГОЛОВА. Напишіть "роботи транспорту".

КОЖУШКО О.М. Работа транспорта.

ГОЛОВА. Ясно, дякую. Сідайте, будь ласка, Олександре Михайловичу.

КОЖУШКО О.М. Спасибо.

ГОЛОВА. У нас записалася на виступ група депутатів, й прошу опублікувати список, у ньому одинадцять чоловік. Немає заперечень, щоб ми в тій же формі, як і Закон, про зв'язок, розглядали це питання? Немає.

Слово надається депутату Севрюхову. Після нього виступатиме депутат Донченко.

СЕВРЮХОВ В.В., керівник відділу департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України /Малиновський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые коллеги депутаты! Сегодня, на наше рассмотрение нам предложили проект Закона о транспорте. Если проанализировать его статьи, начиная с первых, видно, что в этих статьях постоянно идут ссылки на "чинне законодавство". Я когда уважаемые депутаты задавали вопрос заместителю министра: "А что же изменится от того, что эта статья будет принята?", в общем-то ответа не было.

Статья о "Відносини з місцевими органами". Опять - в соответствии с "чинним законодавством".

Лицензирование - вопрос, который тоже решен давно.

"Основи господарської діяльності транспорту" /стаття 6/. А что, транспорт предназначен для того, чтобы не перевозить грузы? Конечно, для того чтобы перевозить грузы. А здесь просто дается констатация: транспорт для того, чтобы перевозить груза.

"Вимога до транспортних засобів" /стаття 10/. От того, что эта статья будет принята или не принята, ничего не изменится. Все равно будет сертификация, в соответствии с требованиями которой действуют...

Земли транспорта - опять же "згідно з Земельним кодексом".

"Обов'язки та права підприємств транспорту" /стаття 12/. Уважаемые коллеги! Обов'язки і права підприємств давно закріплені чинним законодавством.

"Відповідальність підприємств транспорту" /стаття 13/. Опять

- "встановлено чинним законодавством".

"Безпека на транспорті" /стаття 16/. "Трудові відносини..." /стаття 17/. Опять - в соответствии с "чинним законодавством"

Что касается статьи 18, то, на мой взгляд, здесь нарушение Конституции /Основного Закона/ Украины, где в статье 48 дано право нашим гражданам участвовать в митингах, шествиях и так далее. Так что, принимая эту статью, мы ставим Конституцию ниже Закона о транспорте?!

Статья 19. Опять же - в соответствии с "чинним законодавством".

И остальные статьи, где говорится, какой транспорт ходит - "залізничний", морской и так далее. А что, от того что данная статья не будет принята, этот вид транспорта не будет ходить?

Что касается статьи 26 - "Технічний і судноплавний нагляд морських суден", то это давно уже утверждено Министерством транспорта и Кабинетом Министров. То есть опять же получается, что давно все уже утверждено, процесс здесь идет, а предлагается что-то новое.

Вы знаете, у меня сложилось такое впечатление, что в общемто "чинне законодавство діє". Основные статьи, которые здесь перечислены, - в работе. Можно пользоваться настоящим законодательством. И что изменится после того, как мы примем этот закон?

Я здесь не согласен с уважаемым Александром Михайловичем, который связывает Закон о транспорте с ситуацией, сложившейся

на морском транспорте. Это, как в Одессе говорят, - две разные вещи. Как раз то, что мы были под Министерством транспорта, не позволило нам сохранить морскую отрасль, дало возможность сделать то, что было с "Бласко". Не был выполнен Указ Президента Украины от 1 января 1993 года о правовом регулировании деятельности морского транспорта.

На мой взгляд, в этом законопроекте есть рациональное зерно, несколько статей, например по землеотводу, которые действительно нам нужны.

Это укрепит монополию Министерства транспорта. Здесь ссылаются на западный опыт. Я очень прошу, уважаемые коллеги, тех, кто это говорит: давайте не будем заимствовать подобный опыт. Мы установили государство три года тому назад, а другая сторона уже 100 лет тому назад эту государственность установила. Если мы проанализируем ту историю, то увидим, что не были все виды транспорта в едином комплексе, они были разные. Для них создавались правовая база, правовое регулирование их деятельности. А потом они объединились. Но когда это было...

У нас эта уродливая структура под лозунгом: "Давай, как на Западе" привела к тому, что отрасли наши разрушаются. И спекуляция на том, что необходимы какие-то большие аппараты, - это нонсенс. И опять, на мой взгляд, монопольное закрепление в законопроекте функции управления Министерства транспорта противоречит постановлению Верховного Совета, которое было принято 27 января.

Рассматривая вопрос о "Бласко", уже тогда депутаты поняли, что необходимо совершенствовать управление морским транспортом. Почему мы об этом забыли?

Вы знаете, какое двойственное положение сейчас у меня как, кстати, работника управления, работающего в департаменте морского транспорта, который на себе ощутил, что значит многозвенная структура управления, когда по полтора года не можем утвердить ни один нормативный акт, ни реестр, ни перерегистрацию флота, что привело к тому, что случилось с "Бласко". Хотя все коллеги настаивают на том, что необходимо этот закон принять.

Я все-таки считаю, что закон на сегодняшний день не настолько важен для транспорта. С апреля проект Кодекса морского торгового мореплавания находится в Верховном Совете - тот, который должен возродить морской транспорт. Но он не вносится на рассмотрение, а вносится вопрос об укреплении монопольного права Министерства транспорта продолжать, так сказать, руководить всеми видами транспорта.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую.

Слово має депутат Недвига, після нього виступатиме депутат Буздуган... Вибачте, виступає депутат Донченко. Це недоліки нашої системи, або, вірніше, мої недоліки.

ДОНЧЕНКО Ю.Г. Необходимость Закона о транспорте возникла не сегодня и не вчера. И наиболее остро стоял этот вопрос

как раз в 1992 году, когда прошли первые забастовки автомобилистов. И одним из требований забастовочных комитетов Донетчины /и я как работник профсоюзных органов непосредственно сталкивался с этой проблемой/ была разработка проекта Закона о транспорте, чтобы, действительно, законодательно отрегулировать отношения между государством и транспортными предприятиями, чтобы, действительно, отрегулировать внутри транспортных предприятий все законодательные моменты и чтобы снять социальную напряженность, которая возникла и в обществе по отношению к транспортникам, и внутри транспортных коллективов.

Поэтому рассмотрение сегодня этого законопроекта я считаю крайне нужным. Я сейчас скачку о тех недостатках, которые вижу в этом законопроекте. Но его нужно принимать в первом чтении как сигнал для работы комиссии, возглавляемой Александром Михайловичем. Потому что иначе все это можно отложить в долгий ящик.

Что касается самого законопроекта, то у меня есть целый пакет замечаний к нему. Я сейчас на них подробно остановлюсь.

Раздел 1 "Загальні положення". Только что многоуважаемый депутат сказал о том, что он применим для всех видов собственности. Я, допустим, не вижу дальнейшего развития этого тезиса.

Здесь говорится о государственном управлении со стороны Министерства транспорта и ничего не говорится об управлении транспортными предприятиями со стороны органов коммунальной собственности, об акционерных обществах, которые созданы на транспорте, и о другом.

Что касается статьи 3 первого раздела, где сказано о дотациях на пассажирские перевозки. Хотелось бы узнать, какие дотации и кто их должен выделять. Что будет за нарушение выплаты дотаций? Какие гарантии этому транспортному предприятию или транспортному коллективу предусматриваются на тот случай, если он вовремя не получит эту дотацию? Об этом ничего в проекте Закона не говорится.

Следующее. В статье 4 говорится: "Державне управліннядіяльністю транспорту, в тому числі шляхами сполучення, здійснюється спеціально уповноваженим органом - Міністерством транспорту України, яке реалізує державну політику, організує функціонування єдиної транспортної системи" и так далее. Если это государственный сектор, то Министерство транспорта должно отвечать и за конечный результат работы транспорта. То есть за ту государственную программу, которая стоит перед министерством: и за пополнение транспортом, подвижным составом, и за заработную плату внутри транспортных предприятий, и за государственный заказ по перевозке грузов и пассажиров.

В статье 5 есть такой тезис: "відносини підприємств транспорту загального користування з місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування". Ну скажите, пожалуйста, кто из нас знает, что такое органы "місцевого і регіонального самоврядування"? /Это название есть также в статье 11./ Уличный комитет на общественных началах - я знаю. Ну так что, с уличным комитетом надо транспортным предприятиям согласовывать эти понятия? Пока еще у нас одна власть - Советов народных депутатов.

Я также полностью не согласен и со статьей 8 - о лицензировании видов деятельности в области транспорта. Это не что иное как получить министерству право на лицензию. Это мы уже видели, кстати, и в рассматриваемом сегодня законопроекте о связи. Что за этим следует, вы прекрасно знаете.

Далее. Статья 13 - об ответственности предприятий транспорта. Здесь все понятно. Но в то же время Ничего не сказано об ответственности перед предприятиями транспорта со стороны государственных, коммунальных структур и других. Предприятия отвечают, но за их деятельность никто никакой ответственности не несет.

"Безпека на транспорті" - статья 16. Действительно, это один из серьезнейших вопросов. Но в то же время ничего нет о защите водителя. А ведь на международных, междугородних перевозках как автомобильного, так и железнодорожного, речного транспорта процветает рэкет, и никакой ответственности никто за это не несет, лишь сказано: "згідно з чинним законодавством".

Однако "чинне законодавство" совершенно не отвечает интересам работы именно работников предприятий транспорта.

А статья 16. Сегодня о ней очень много было сказано. Она просто антиконституционная и должна быть исключена из этого законопроекта как не соответствующая действующей Конституции. К сожалению, данный законопроект не был согласован с нашей Комиссией по вопросам социальной политики и труда. Если бы он прошел согласование через нашу комиссию, тогда бы не возникла эта статья 18.

Относительно предложенного проекта постановления о введении в действие Закона о транспорте. Не вижу, в каком чтении мы должны принимать? В первом пункте говорится: "ввести в дію з дня його опублікування". Это что - в первом чтении, во втором или окончательно? Я понимаю, что об этом говорил исполняющий обязанности министра. Но в проекте постановления этого момента нет. Его надо отразить.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Я змушений сказати про те, що всі комісії мали досить часу, щоб розглянути даний проект закону. Тому, будь ласка, не посилайтеся на те, що ви його не розглядали. Якщо не розглядали, то не обговорюйте. Усі мали на це час. це раз підкреслюю, було приблизно два місяці, а на цей законопроект - ще більше часу.

Слово має депутат Недвига. Після нього виступатиме депутат Буздуган.

НЕДВИГА Г.М. Шановні народні депутати! Як працівник залізничного транспорту її певною мірою зацікавлений у прийнятті такого закону. Але, вважаю, цей закон має відстоювати як державні інтереси, так й інтереси працівників залізничного транспорту, пасажирів. Такої гармонії в проекті цього закону я не бачу. І ми не повинні сьогодні посилатися на три трудові колективи, які практично не брали участі в обговоренні даного законопроекту. Адже газету "Магістраль", яка має дуже малий тираж, передплачує зовсім небагато залізничників. Я не згоден

з Олександром Олександровичем у тому, що було досить часу для розгляду в комісії. Особисто я цей проект закону одержав тільки в четвер і вперше дізнався, що він є. Я цей проект містить дуже важливі питання, і вони повинні були проходити через Комісію з питань соціальної політики та праці.

У мене складається враження, що в чадні структури сьогодні ведуть наступ на права найманих працівників, які по відношенню до промисловців перебувають у нерівних умовах. Це ми бачимо на прикладі проекту Закону про транспорт і проекту Закону про зв'язок. Більшість міністерств намагаються обмежити права, своїх працівників, надані їм Конституцією України. Вони йдуть шляхом застосування положень статуту про дисципліну, заборону страйків, що проходить і в цьому сесійному залі.

Гадаю, такий порядок наведення дисципліни нам потрібно припинити.

ГОЛОВА. Прошу хвилиночку уваги. Шановні депутати! Прийом Віталієм Андрійовичем вестиметься в зручний для вас час. Він так само, як і ви бере, участь у засіданні, а ви його відриваєте від роботи. Тому прошу вас, сядьте, будь ласка, на свої місця і не заважайте і йому, і всім депутатам.

Прошу.

НЕДВИГА Г.М. Більшість положень, які входять до статуту про дисципліну, міститься і в нашому трудовому законодавстві.

Слід сказати, що заходи, які пропонуються тими статутами про дисципліну застосовувати, зовсім не відповідають міжнародним нормам. Це стосується переведення працівника на нижчу посаду, що суперечить міжнародним конвенціям, які рекомендують не застосовувати примусову працю. Я добре розумію керівників міністерств, відомств, державних структур, які опікуються рівнем дисципліни в нашій державі. Та, вважаю, вирішувати ці проблеми треба іншими методами. Тому я пропоную внести певні зміни до законів України про працю, передбачивши можливість застосування в деяких галузях народного господарства за конкретним переліком додаткових видів стягнення за порушення трудової дисципліни, які передбачені сьогодні статутами і виправдали себе в житті, за винятком переведення на нижчеоплачувану роботу. Разом з тим в умовах переходу до ринкових відносин повинні набувати сили економічні важелі впливу на порушників трудової дисципліни. А Закон про охорону праці вже сьогодні передбачає можливість притягнення також до адміністративної відповідальності /штрафу/ будь-кого з працівників, включаючи робітників та інших безпосередніх виконавців роботи.

Що стосується другого питання /мається на увазі стаття 18 про заборону страйків/, то посилання на те, що в Союзі законом заборонялися страйки на залізничному транспорті, є безпідставне. Був ще й Закон "О разрешении коллективных трудовых споров", де була норма, згідно з якою на залізничному транспорті страйки не допускалися.

У проекті закону ми пишемо, що "припинення роботи /страйк/ на підприємствах транспорту загального користування є протизаконним і не допускається".

Сьогодні працівники транспорту знаходяться в дуже важкому становищі. За рівнем заробітної плати сьогодні вони стоять на 23 місці. Цим людям не виплачується регулярно заробітна плата, бувають випадки припинення роботи цих підприємств у зв'язку з невиплатою заробітної плати, що було у серпні цього року, наприклад, у локомотивному депо станції Козятин.

Разом з тим умови праці залізничників, я прямо вам скажу, жахливі. Елементарні вимоги щодо умов праці на залізничному транспорті сьогодні не виконуються. І виходить, що будь-яке припинення роботи у зв'язку з цими порушеннями правил охорони праці чи невиплатою заробітної плати буде вважатися протизаконним явищем. А відповідальності перед цими людьми ніхто не буде нести. Тому я категорично проти того, щоб ця стаття була в нашому законі.

Мало того, цей проект закону сьогодні спричинив ту соціальну напругу, яка створилася серед залізничників. Я можу вас поінформувати, що сьогодні, 21 вересня, на станції Іловайськ зібралися представники об'єднання вільних

профспілок залізничників України для того, щоб намітити акцію протесту проти прийняття статті 18 цього законопроекту. І вони повинні конкретно вирішити, коли провести акцію протесту - 19 чи 20 жовтня - з короткочасним припиненням роботи залізничного транспорту.

Тому я вважаю, що доцільно було б зважено підійти до проекту Закону про транспорт і не приймати його в першому читанні.

ГОЛОВА. Я прошу вас, шановний депутате Недвига, поговоріть, будь ласка, з людьми, нехай вони не такими засобами добиваються дотримання своїх прав. Ми все уважно розглянемо і приймемо нормальне рішення.

Іване Олександровичу, я ще раз хочу сказати, до вас я звертаюся: поговоріть і ви зі своїми колегами, що заходи, до яких вони хочуть вдаватися, є неефективними ні для них, ні для держави. А тут зібралися люди, які розуміють, як треба записати норму. І це буде зроблено без тиску, без таких запобіжних заходів, які зовсім не потрібні. Ви, будь ласка, переконуйте іншим шляхом в тому, що треба змінювати норми закону.

Виступає народний депутат Буздуган. За ним виступатиме депутат Алексєєв.

Прошу вносити конкретні пропозиції.

БУЗДУГАН Ю.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Новоселиць кий виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні колеги, я перепрошую. Я завжди

уважно слухаю, коли хтось говорить з трибуни, прошу і до себе уваги. Дякую.

Для початку я прочитаю рішення, яке було прийняте вчора на засіданні нашої комісії після розгляду проекту Закону про транспорт.

"У зв'язку з тим, що проект Закону України про транспорт не обговорювався в Комісії з питань соціальної політики та праці, У той час коли статті 7, 15, 16, 17, 18, 19, 20 відносяться до сфери компетенції комісії, а також у зв'язку з тим, що прийняття Закону України про транспорт у запропонованому вигляді може призвести до небажаних соціальних наслідків, відповідно до статті 3.5.1 Регламенту Верховної Ради України просимо відкласти розгляд проекту Закону України про транспорт до моменту, поки він не буде розглянутий у Комісії з питань соціальної політики та праці та погоджений з нею".

Ви знаєте, я нічого не можу сказати про те, чому цей законопроект не був погоджений. Я просто не знаю, як до цього поставитися. Коли б, скажімо, ми вносили поправки до Кримінального кодексу і не поста вита до відома Комісію з питань правової політики і судово-правової реформи або коли б видавали кредити для села і не поставили до відома Комісію з питань фінансів і банківської діяльності, це одразу викликало б вибух. Це просто неможливо. У той же час трактувати систему трудових відносин, систему соціального захисту береться кожна комісія, не погодивши ці питання.

Нині розробляється концепція соціальної політики в Україні. Готується нова концепція Кодексу законів про працю. Якщо ми будемо висмикувати цю систему поодинці, якщо кожне міністерство буде створювати закон під себе... Але я

не про це хотів сказати. Головне питання - не в цьому. Головне питання постає так: що цей закон дає нашим виборцям?

Ви знаєте, я побачив дуже багато того, що цей закон дає для Міністерства транспорту. А що він дає для працівників залізничного транспорту? Заборону на страйки? Або ось таке. Відповідальність, скажімо, за збитки, заподіяні транспорту, тут дуже добре розписані. А от відповідальності за збитки, заподіяні транспортом, я тут не побачив.

Тому я пропоную проект Закону про транспорт у першому читанні не приймати. Рішення з цього питання відкласти. Дякую.

ГОЛОВА. Юрію Олексійовичу, я прошу вибачення, що мушу вам задати запитання, хоч це Регламентом не передбачено. Але справа в тому, що я щойно говорив про це і ми не раз обговорювали ці питання на засіданні Президії Верховної Ради, членом якої ви є.

Так от виникає запитання: хто ж вам заважав розглянути цей законопроект у комісії, що ви ставите тепер депутатів на сесії Верховної Ради перед фактом, що ви його не розглядали і тому він не може бути прийнятим? Це перше.

І друге. Тоді вже скажіть, які ви ще проекти законів не розглядали, щоб ми їх виключили з порядку денного. Ну так же не можна робити!

БУЗДУГАН Ю.О. Дякую. Я готовий відповідати.

ГОЛОВА. По-третє, ваш виступ свідчить про те, що ви опрацювали цей законопроект тобто ви мислите конструктивно й по суті. Якщо ж трапляється таке, що комісія не встигла розглянути питання, а ви його добре вивчили, то ви тоді виступайте від себе і не посилайтеся на комісію. Це також буде нормальна дискусія.

Вибачте, можете не відповідати.

БУЗДУГАН Ю.О. Чому? Коли в запитання, я на нього відповім. Учора було засідання комісії, на якому ми це питання розглядали. І я зараз викладаю не свою думку, а думку комісії.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Просить слова депутат Алексєєв. Є вже кілька пропозицій, щоб припинити обговорення, одначе, є ще бажаючі, які записалися на виступ.

АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые коллеги! Я прошу вас внимательно меня выслушать, поскольку сегодня мы рассматриваем проект Закона о транспорте, без функционирования которого невозможна нормальная работа транспортных систем, обеспечивающая жизнедеятельность общества.

В целом я изучил этот законопроект и считаю, что его можно было бы рекомендовать для принятия в первом чтения, если бы не некоторые "но". Я позволю себе высказать свои замечания.

Начнем со статьи 16 "Безпека на транспорті". Знаете, есть такая детская шарада или анекдотик, что ли, как и где поставить запятую во фразе "Казнить нельзя помиловать". И от того, где ты поставил запятую, кардинально меняется смысл фразы.

Так вот возьмем статье 16, четвертый абзац: "Території підприємств, вокзалів, станцій, портів, пристаней... є зонами підвищеної небезпеки. Перебування громадян у цих, зонах без потреби забороняється".

Пробачте, де забороняється перебування громадян? На станціях, пристанях чи на залізничних коліях цих станцій?

Кажется, ерунда, но опытный юрист всегда может подсказать ушлому хозяйственнику, что это есть основание, например, для платного входа на вокзал. Поэтому я предлагаю этот абзац статьи 16 изложить в такой редакции: "Частини територій підприємств, вокзалів, станцій" - а далі за текстом. То есть говорить, что именно те части, по которым движется транспорт, подпадают под ту территорию, на которой нельзя находиться. Но это так, для разминки, это не суть важный вопрос.

Далее. Статья 18. Я, конечно, понимаю желание руководителей транспортных предприятий, министерств, ведомств обеспечить работу транспорта за счет запрещения забастовок. Но хотелось бы обратить вою внимание на то, что забастовки просто так не возникает. Для того чтобы они возникли, нужны какие-то предпосылки. Так, неверное, надо обратить внимание на то, чтобы не создавались такие предпосылки, а не запрещать проявление недовольства. Я понимаю, можно запретить, но, с другой стороны, ведь на транспорте, как нигде, возможно применение так называемых "итальянских забастовок". То есть я веду к тому, что статья 18 -

мертворожденная. Почему? "Итальянская забастовка" - работа по правилам. Вы прекрасно знаете, что в нынешней ситуации транспорт в общем-то очень трудно содержать в надлежащем состоянии. Поэтому, например, любой машинист может просто отказаться подъезжать к поезду, если его тепловоз не укомплектован в соответствии с нормативами или если у него повышенный межремонтный пробег.

То есть это статья мертворожденная. Она вызывает лишь недовольство, и я предлагаю ее просто-напросто изъять.

И наконец последнее, собственно то, ради чего я и вышел на эту трибуну. Статья 23 "Землі залізничного транспорту". Я мог бы вам обосновывать теоретически свою точку зрения на те предложения, которые я далее выскажу, но я хочу привести просто конкретный пример.

В моем избирательном округе в городе Харькове проходит железнодорожная ветка по городу от станции ХарьковБалашовский через Лосеве и далее в Чугуевском направлений. Так вот, седьмая дистанция пути, которая ее обслуживает, ежегодно должна выплачивать налог за землю в размере 19,5 миллиарда карбованцев. Где брать железной дороге эти деньги? В целом по Южной дороге это составляет более 100 миллиардов, Мы должны, наверное, понять, что железная дорога денег не печатает и монету не чеканит. Получить она их может лишь за счет повышения тарифов, повышения цен за проезд, что, собственно, и делается. Таким обрезом, накладывая непосильное налоговое бремя на железнодорожный транспорт, мы всего-навсего обеспечиваем еще один канал, по которому производится очищение карманов наших избирателей.

Мало того /возвращаюсь к этому конкретному примеру/, железнодорожники мне высказывают? такую мысль: да, мы эту ветку демонтируем, она нам не нужна.

Там действительно есть параллельно за городом другая ветка. Но дело в том, что именно городская обслуживает целый ряд крупнейших промышленных предприятий, таких, как "Тракторный завод", "Станкозавод", турбинный, электромеханический и целый ряд других.

Мало того, она обслуживает десятки тысяч людей, моих избирателей, которые пользуются этой веткой для пригородного сообщения, для выезда на дачи, огороды и так далее. Если ее разобрать, демонтировать или закрыть, то это создаст огромные неудобства гражданам, вызовет социальное напряжение, а кроме того, очевидно, удорожит продукцию предприятий, которые пользуются той железной дорогой.

Поэтому, возвращаясь к статье 23, я могу приводить много примеров. Например, на перегонах, кажется в чистом поле, есть болото, часть которого находится на территории сельхозпредприятия, а другая часть в полосе отвода железно? дороги. Так вот, сельхозпредприятие освобождено от платы налога за это болото, а железная дорога платит, как промышленное предприятие, 150 карбованцев за квадратный метр. Ну, разумеется, эти карбованцы железная дорога извлекает из карманов пассажиров, чтобы заплатить налоги.

Поэтому у меня есть конкретное предложение. Вот статья 23, читаю второй абзац: "До складу земель залізничного транспорту входять землі, що прилягають до залізничного полотна, є смугою відведення залізниць і надаються їм на правах користування

безстрокове і безплатно". Последнюю строку я предлагаю изложить в такой редакции: "і надаються їм на правах користування безстрокове, безплатно і без оподаткування". Я прошу прислушаться к моим предложениям и внимательно их взвесить.

Ну а что касается законопроекта, то считаю, что с учетом этих доработок он может быть рекомендован для принятия в первом чтении. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Є багато пропозицій про припинення обговорення у зв'язку з тим, що ми повторюємося. Найбільшу увагу привертає стаття 18, яка стосується права трудових колективів транспорту на страйки. Я гадаю, що в комісіях треба ще окремо опрацювати ці пропозиції і норми статті. Окрім того, є чимало пропозицій, які зводяться, власне, до такого висновку: чи приймати в першому читанні, чи направити на доопрацювання.

Якщо приймати в першому читанні, то тоді треба зробити відповідні доручення комісіям, а якщо ні, то тоді дати безпосередньо на доопрацювання. Одначе у нас записано на виступи ще кілька депутатів, і треба запитати їх. Якщо вони наполягають на своїх виступах, то ми продовжимо обговорення згідно з нашою домовленістю.

Будь ласка, якщо ви наполягаєте... Депутат Левченко наполягає?

Почекайте, це ж не про вас ідеться, а про депутата Левченка.

Наполягаєте? Ні.

Депутат Мулява. Декілька слів, будь ласка. Після нього виступатиме депутат Манчуленко.

МУЛЯВА В.С., помічник міністра оборони України /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я б не говорив, якби не виникла потреба зробити кілька зауважень, .що стосуються нас усіх і всіх законів, які ми приймаємо. За моїми спостереженнями, у нас явна гіпертрофія критичності. Приймається закон - усе не так, усе не таке. Але як - не кажуть. Але ж є комісії, в яких розробляється законопроект.

Я, наприклад, подав у комісію пропозиції на двох аркушах, перечитали, з усіма погодилися. Отже, буде друге читання, і стоятимуть у колонках подані пропозиції.

Вважаю, що цей законопроект у першому читанні не тільки можна, а й слід приймати. Але є таке прохання: всім критикам подати свої конструктивні пропозиції у комісію, щоб ця Верховна Рада, врешті-решт, щось таке приймала і вирішувала, а не лише щоб тут боролися один з одним.

І я подав запитання і пропозицію. Але хочу сказати ось що. У нас також дуже часто ставиться питання про відповідальність Але не можна відповідати за те, що ти не мав права зробити.

Тому перш за все треба розширювати права, чітко викладати права структур, від яких вимагається відповідальність. А тоді можна вимагати відповідальність.

От у цьому законопроекті є цілий ряд позицій /щодо яких я подав зауваження/ це чітко не визначено обов'язки і права, але сказано про відповідальність. Гадаю, треба, щоб був баланс прав і відповідальності. Бо відповідальність зависає у повітрі і є пустим звуком, якщо ми не мали права того робити.

І ще одне. Тут багато мовиться про землі, які відводяться під транспорт. Нічого не зробиш, у всьому світі відводиться земля, і значно більше, ніж у нас. І я, можливо, за те, щоб навіть оподаткування скасувати. Але треба разом з тим зобов'язати землі, відведені під транспорт і навколо транспорту, особливо, скажімо, лісосмуги, використовувати по-народногосподарському, полюдському. Можна там вирощувати деревину і мати від того великі прибутки, навіть податки сплачувати за те, що можна було б отримувати, використовуючи цю землю. Давайте будемо господарями своєї власної землі!

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам.

Депутате Манчуленко будь ласка. Після нього виступатиме депутат Чорноусенко при його бажанні або депутат Найда.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги депутати! Шановні виборці! Я дуже шаную попереднього депутата - пана Муляву, який виступав переді мною.

Але не погоджуюся принципово з тим, щоб приймати закони тільки заради того, щоб їх приймати. Ви знаєте, що ми вже стільки понаприймали різних речей, мається на увазі Верховною Радою попереднього скликання, які абсолютно не виконувалися на місцях. І не можна було їх виконувати, тому що в них не враховувалися ті чи інші регіональні особливості. Тому з цим положенням я не погоджуюся.

Олександре Олександровичу, невеличке зауваження. Якщо я задаю запитання доповідачу, то хочу почути думку доповідача, а не вашу думку. Тому я просто роблю таке зауваження, мабуть, маю право.

ГОЛОВА. Але я теж мав право за Регламентом...

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Так, ми обидва маємо право.

ГОЛОВА. У двох почитаємо Регламент.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Тепер відносно запропонованого проекту Закону про транспорт. Шановні колеги! Ми подібний законопроект сьогодні вже розглядали, тільки він називався так: проект Закону про зв'язок.

Якщо ви уважно читали той законопроект і цей законопроект, то помітили, що відчувається, що писала ці законопроекти єдина міністерська рука, яка, звичайно, не хоче ущемити права міністерства у жодному разі. Дуже уважно почитайте і зробіть

правильні висновки. Це однозначно, тому що все підганяється під міністерства.

Наступна річ. Кожен законопроект приймається з тією метою, щоб, врешті-решт, позитивно вирішити ту чи іншу проблему в тій чи іншій галузі суспільного життя. Прочитавши цей законопроект, я не бачу, що з прийняттям цього закону ми покращимо ситуацію на транспорті, на жаль.

Хотів би підкреслити такий момент. Усі ви дуже добре знаєте про проблему транспортного сполучення в сільських районах. Транспорт зношується. І я не бачу, яким чином згідно з цим законом можна буде якось заробляти кошти для того, щоб оновлювати транспортний парк. Це стосується не тільки автомобільного транспорту, а й залізничного, і морського, й авіаційного. Зверніть увагу, коли ви буваєте на залізничних вокзалах, на те, який там жах сьогодні. Люди не мають де сісти, де стати, навкруги сумки і таке інше, дехто лежить на підлозі в приміщеннях вокзалу тощо.

А ми, значить, приймемо цей закон і вже всі проблеми одним разом вирішимо? А я якраз протилежної думки відносно цього. Адже й на залізничних вокзалах, і на автомобільних, і на річкових такі речі творяться! Я вже не кажу про таку гостру проблему для всієї України. Скажімо, в Чернівецькій області досить гостро стоїть питання те, що треба було б думати про будівництво нових залізничних віток. Попередні пропозиції Кабінету Міністрів передано. Адже досі, скажімо, на території Новоселицького району Чернівецької області, тобто на території України, є залізниця, яка підпорядкована Молдові. І ми з Чернівців

їздимо до столиці через територію Молдови. Люди добрі, це ж нонсенс!

Далі. Я вже говорив відносно державного управління діяльністю транспорту, задаючи свої запитання заступнику міністра транспорту. Не буду на цьому зупинятися. Хотів би підкреслити, що в цьому проекті немає окремої статті, яка б регламентувала захист споживачів транспортних послуг, про які я вже говорив вище. Адже люди не мають це переночувати на вокзалі тощо. Я вже не кажу про те, що ліцензії на здійснення транспортної діяльності все-таки видаються Міністерством транспорту, яке є монополістом у цій галузі, хто б що не говорив. Якщо невеличкі приватні підприємства захочуть одержати ліцензію у Міністерстві транспорту, то дуже проблематично, щоб воно її видало. Оскільки це конкуренція, а монополіст не зацікавлений у створенні собі нових конкурентів. Це ж очевидно як білий день. А ми говоримо, що Міністерство транспорту сьогодні не є монополістом. Уже не кажу про те, що в законопроекті нічого чітко не сказано про нераціональне використання земель. Я знаю, що це питання регламентується Земельним кодексом, але треба було б послатися на конкретні статті або просто на нього.

Вважаю, що запропонований проект надзвичайно недосконалий, так само, як і законопроект про зв'язок, і приймати його не можна. Пропоную, щоб Комісія Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу спільно з Кабінетом Міністрів, врахувавши висловлені депутатами пропозиції, доопрацювала цей законопроект і через місяць внесла на обговорення Верховної Ради України.

Дякую.

ГОЛОВА. Що сказав депутат Чорноусенко? Замість нього хтось виступає? Це передбачено Регламентом. Хто виступає? Депутате Найда, будь ласка.

НАЙДА І.Л. Дорогие товарищи! Хотел бы обратиться к вам с предложением проголосовать за принятие закона в первом чтении. Почему? Почти 20 процентов работающих и 30 процентов основных фондов сегодня находятся вне правового поля.

Все законодательные акты бывшего Советского Союза либо устарели, либо полностью прекратили действие. Транспорт - это повышенная сфера опасности. И мы напрасно играем с этим вопросом, не принимая закон уже полгода. Какие наши основные вопросы? Транспорт и связь. Вцепились в Закон о связи, теперь вцепились в Закон о транспорте из-за этих лицензий. Да в Законе о министерствах написано, что министерство выдает лицензии. Заберите этот закон от нас, и мы ни одному министерству не позволим выдавать лицензии. Почему вы к нам прицепились с этими лицензиями - никак не пойму.

Второй вопрос - принципиальный - сфера управления. Давайте проанализируем нынешнюю ситуацию; уважаемый Виталий Андреевич пришел и подбирает себе команду, пришел Леонид Данилович - также подбирает себе команду, сфер управления до сих пор не создана. Я просил бы, Виталий Андреевич, давайте в нашей комиссии на этой неделе в конце концов поставим все точки над "і" в вопросе о сфере управления.

Если это не будет сделано на этой неделе, отложим ли мы снова законопроект или не отложим, управления транспортом не будет. Давайте решим без министерства, напрямую через вице-премьера. Пусть подбирает, усиливает себе отдел, пусть руководит комитетами, ведомствами или хозрасчетным объединениями, лишь бы работали все виды транспорта. И прекратим эти споры о министерстве-монополисте и так далее. Я понимаю, что законопроект несовершенен и очень много еще есть конструктивных предложений. Мы благодарны за внесенные предложения и готовы еще их принять. Пусть ваши транспортники поработают, подумают, что еще необходимо добавить в этот законопроект. Возьмите, пожалуйста, законопроект с собой, поработайте в округах. Мы учтем все во втором чтении перец окончательным принятием, Сегодня, поймите, нельзя оказаться вне правового поля.

Спасибо.

ГОЛОВА. Ще раз звертаюся до депутатів. Ми зводимо пропозиції до двох варіантів: перший - прийняти в першому читанні з відповідними дорученнями на доопрацювання, а другий - відхилити. Ще наполягають на слові депутати Хмельовий, Климпуш і Костюченко.

Будь ласка, депутате Хмельовий. Після нього виступатиме депутат Климпуш.

ХМЕЛЬОВИЙ А.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Слов'янський міський виборчий

округ, Донецька область/. Я тоже хотел сказать несколько слов по этому проекту закона. То, что этот закон надо принимать, вопросов нет. Что по его проекту есть замечания, я с этим тоже вполне согласен. Многие депутаты здесь выступают, а что это даст: закон улучшится, или обслуживание пассажиров, или вообще работа транспорта? Без капиталовложений, безусловно, не улучшится. Но если бы нам сегодня сказали, что для принятия этого закона требуется 10 триллионов карбованцев, я уверен, что он бы ни в коем случае не был бы принят. Поэтому давайте исходить из нынешней экономической ситуации.

Звучала критика относительно того, что этот законопроект не обсуждался в трудовых коллективах. Все возможности для этого были. Я вот Григорию Николаевичу рассказываю, но он сейчас беседует, а когда сам выступал, хотел, чтобы его слушали. Печатался этот законопроект в газете "Магистраль", но Григорий Николаевич выписывает газеты "Мост" и "Машинист". В газете свободных профсоюзов, этот проект не печатался. Поэтому будем говорить так: кто хотел обсудить этот законопроект, тот обсудил. И точно так же его можно было спокойно обсудить в Комиссии по социальной защите, если бы она этого хотела, и предложения свои надо вносить нее в день обсуждения, я несколько раньше. Ведь проект закона роздан еще на первой сессии.

Я уже сказал, что закон следует принять. Но, действительно, с профсоюзами статьи 17 и 18 не были согласованы. Стоит ли спорить о том, нужно ли давать право работникам транспорта бастовать или не нужно? Это 18 процентов трудящихся, занятых в промышленности. Сегодня, в частности, работники железнодорожного транспорта находятся по зарплате на 23 месте. И

вот скажите; каким образом отстаивать свои права трудящимся? Сегодня я был в Министерстве экономики, завтра меня приглашают в Министерство труда, чтобы эти вопросы отстаивать и поднять заработную плату на должный уровень.

Но отфутболивают от одного к другому - пока не объявят предзабастовочное состояние. Вот тогда только начну" эти вопросы решаться. Поэтому, считаю, статья о запрете забастовок должна быть исключена.

Ну а о том, что закон нужно принять, уже говорили неоднократно. И хватит жить "по Горбачеву": что не запрещено, то разрешено. А сегодня мы так живем. Надо принимать и четко определять, что можно, а чего нельзя.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Чи наполягають на слові депутати Климпуш і Костюченко? Коротко, будь ласка. Виступає депутат Климпуш.

КЛИМПУШ О.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Рахівський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні народні депутати! Шановна Президія! Я б не виступав, не забирав вашого часу, якби не виникло тут звинувачення, що нібито цей закон спрямований на захист якихось монополій. Хотів би звернути вашу увагу на те, що його проект був підготовлений виключно для того, щоб створити правове поле в нових умовах. Адже транспорт нині є не тільки державним. На транспорті функціонує дуже велика кількість недержавних підприємств і організацій.

Якраз у тому і полягає суть і необхідність прийняття закону для того, щоб були чітко визначені обов'язки і можливості функціонування всіх видів транспорту.

Друге, на що спрямовано цей закон - захист споживача. Дійсно, справедливою була критика, що в ньому є лише обов'язки підприємств і всієї структури транспорту стосовно споживачів. Я згоден з цим і вдячний пану Муляві за те, що він так чітко зрозумів і відзначив оцю особливість.

Дійсно, один раз ми згадали в проекті закону Міністерство транспорту, один єдиний раз, на відміну від того, як було у попередньому законі, з яким нас сьогодні звела доля. Але в державі повинні бути і такі структури, які б займалися державним регулюванням. Що таке державне регулювання, я вам пояснювати не буду, це ви добре знаєте.

Я хотів би сказати, що було висловлено дуже багато слушних пропозицій, ми з ними згодні і врахуємо їх. Але наші колеги мала можливість ще два місяці тому все це прочитати, і те, з чим ми погодилися б, могли б уже врахувати.

Що стосується статті 18, то я розумію, що вона потребує доопрацювання, принципового визначення, і ми це зробимо після того, як законопроект буде прийнято у першому читанні. Але вже й сьогодні зрозуміло, що тут повинні бути чіткі обмеження, які б визначали, колі, в яких випадках може бути таке обмеження і для якої сфери. Я хотів би попросити вас прийняти цей закон, тому що він є початком великої роботи по формуванню законів, що стосуються усіх сфер діяльності транспорту всіх видів власності.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам і дякую депутату Костюченку за його відмову від виступу. Він погодився з попереднім виступаючим.

У нас є дві пропозиції, які треба ставити на голосування. Перш пропозиція була від комісії, і мені здається, що вона є досить переконливою - все-таки прийняти законопроект у першому читанні, незважаючи на те, що в ньому багато недоліків. Прошу голосувати.

"За" - 206. Рішення прийнято.

Оскільки комісія подала проект постанови в одному примірнику, я, користуючись Регламентом і вашою волею, роблю зауваження комісії, щоб вода подавала проекти документів для всіх депутатів, бо й вони повинні визначитися, а не тільки головуючий. І тому даємо протокольне доручення /не будемо його голосувати/ Комісії Верховної Ради з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку разом з Кабінетом Міністрів України доопрацювати проект закону з урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів і комісій Верховної Ради, висловлених під час обговорення, після чого внести його на наш розгляд у другому читанні. Даємо таке протокольне доручення комісії.

Я прошу ще раз усі комісії, які готують законопроекти, подавати проекти постанов з цього приводу разом з проектами законів.

Далі. У вас на руках є проект Закону про внесення змін до деяких положень Кримінально-процесуального кодексу України про підсудність кримінальних справ. Він регулює питання, якому органу підсудна та чи інша кримінальна справа. Тобто законодавство приводиться у відповідність з процесуальними принципами.

Я вважаю, що немає потреби влаштовувати дискусію. Давайте проголосуймо це питання. Немає заперечень? Є. Будь ласка, другий мікрофон.

БІЛОУС В.О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Я з приводу процедури. У Регламенті роботи на сторінці 4 у пункті 3 записано, що головуючий на засіданні може продовжити визначений час засідання тільки на 13 хвилин, а якщо він продовжує на більше хвилин, то за це кожного ранку ми повинні голосувати окремо. Розумієте? Тобто, шановний Олександре Олександровичу, ви повинні знати, як і всі депутати, що ми маємо кожного дня зранку голосувати за продовження засідання більш ніж на 15 хвилин. Якщо я помиляюся, то нехай депутат Носов мене поправить. Будь ласка, надайте йому слово.

ГОЛОВА. Дякую. Прошу вас керуватися Регламентом, а там передбачено, що коли розглядається якесь питання, то ви у виступі торкаєтесь якраз того питання, яке розглядається, а не говорите про процедуру. А якщо ви хочете знати відносно процедури, то ми 15 вересня проголосували доповнення про порядок роботи другої сесії і там усе передбачили. Якщо ж треба проголосувати зміну цього, то ми ще окремо /вносьте пропозицію, готуйте проект постанови/ проголосуємо і внесемо таку зміну до Регламенту.

Немає заперечень проти змін до Кримінально-процесуального кодексу на основі того документа, що у вас на руках?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Хто за ці зміни, прошу проголосувати.

"За" - 267. Рішення прийнято.

Я думаю ми попросимо депутата Шейка, щоб він інформацію з приводу змін до постанови стосовно Регламенту зробив завтра вранці.

Не буде заперечень, щоб ми це питання перенесли на завтра? Там буквально на кілька хвилин буде інформація про наше рішення щодо Регламенту. Давайте перенесемо його на ранок, бо у нас сьогодні є ще кілька важливих питань.

Прошу голосувати пропозицію щодо перенесення інформації про Регламент на ранок.

"За" - 267. Приймається.

Вам роздано проект постанови, який ми доручили підготувати Комісії з писань агропромислового комплексу, стосовно питання про хід виконання нашої постанови від 17 червня нинішнього року. Суть його викладена в пункті 3: комісіям з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів і соціального розвитку села, фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету разом з Кабінетом Міністрів України та Національним банком України внести до 1 листопада 1994 року на розгляд Верховної Ради України концепцію економічних взаємин держави і сільського господарства, які б гарантували

його ефективний і стабільний розвиток .

Є якісь зауваження щодо цього проекту? Є.

Анатолію Степановичу, ви не там стоїте. Я звертаюся до депутата Даниленка. Анатолію Степановичу! Ваше місце тут. Ідіть сюди! Іване Олександровичу, відпустіть Анатолія: Степановича. Прошу вас, Анатолію Степановичу, на трибуну. Ви хочете вранці доповісти з цього приводу? Оскільки у нього ще одне доповнення є, то пропоную перенести це питання на завтра на ранок. А ви, будь паска, доопрацюйте ще раз, зокрема редакційне, і подивіться, щоб тут не було згадано тих міністерств, які не мають відношення до цієї ситуації або мають опосередковане відношення, зокрема Міністерство промисловості, Міністерство машинобудування та інші.

Сила цього документа не в тому, що комусь пальцем махаємо з міністерства, а в тому, що ми вживаємо конкретних заходів.

Тоді я це питання зараз знімаю і переношу його на ранкове завтрашнє засідання, з вашого дозволу.

Перед тим як зробить інформацію Віталій Андрійович, конкретне питання - про відкриття дипломатичних або консульських представництв України. Геннадій Йосипович Удовенко, міністр закордонних справ, якого ми тут затримали заради цього питання.

Прошу уваги! Прошу всіх сісти на місця.

Будь ласка, скільки вам хвилин треба?

УДОВЕНКО Г.Й., міністр закордонних справ України. Шановний пане...

ГОЛОВА. Геннадію Йосиповичу, вибачте. Прошу уваги, шановні депутати біля мікрофонів. Петре Іллічу, будь ласка...

УДОВЕНКО Г.Й. Шановний пане Голово! Шановні депутати! Міністерство закордонних справ...

ГОЛОВА. Біля першого мікрофона, я прошу аграрників, готуйте проект документа за межами залу. Скільки вам хвилин потрійно?

УДОВЕНКО Г.Й. Міністерство закордонних справ України звернулося з пропозицією відкрити посольства України в таких державах: Азербайджанська Республіка /мені здається, немає потреби доводити доцільність і важливість наших відносин з Азербайджанською Республікою/; Ліванська Республіка /вона має виключно важливе значення на Близькому Сході, нещодавно там була наша урядова делегація на чолі з віце-прем'єром Плітіним, розроблена програма відбудови Ліванської Республіки - 17 мільярдів доларів/...

ГОЛОВА. Геннадію Йосиповичу! Вибачте, одну хвилиночку! Я запитую депутатів: ви всі ознайомилися з документом? Ви сумніваєтеся, що треба відкривати консульства, представництва? Ні. Хто підтримує пропозицію, щоб прийняти рішення з цього приводу в тому варіанті, який запропонований? Є заперечення?

Від третього мікрофона, будь ласка. Геннадій Йосипович відповість на запитання. Прошу.

КОСТИЦЬКИЙ В.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. У мене запитання до міністра. Скажіть, будь ласка, у нас там передбачено відкриття представництва у Республіці Югославії.

УДОВЕНКО Г.Й. У нас є генеральне консульство, ми пропонуємо відкрити повнокровне посольство. Це буде в Сербії.

КОСТИЦЬКИЙ В.В. А в інших державах?

УДОВЕНКО Г.Й. Ми з Хорватією встановили відносини ! вже маємо пропозиції щодо посла. І стосовно інших республік колишньої Югославії ми також розглядаємо ці питання. Ми поступово будемо розширювати там свою присутність.

КОСТИЦЬКИЙ В.В. Але я тоді не зрозумів, чому в посольство в союзній Республіці Югославії?

УДОВЕНКО Г.Й. Так вона ще називається сьогодні. Змінить назву - тоді ми відповідно будемо міняти назву посольства. Це загальноприйняте правило. І в Об'єднаних Націях ще так вона називається.

ГОЛОВА. Пропозиція - щоб змінили назву.

УДОВЕНКО Г.Й. Можемо внести таку пропозицію.

ГОЛОВА. Перший мікрофон, будь ласка.

ПАСЬКО С.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства /Звенигородський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Геннадію Йосиповичу! Не зменшуючи значення розширення міжнародних зв'язків України та роді у цьому дипломатичних або консульських представництв, усе-таки хотілося б звати, які кошти будуть витрачені на ці представництва, який політичний чи економічний ефект можна очікувати від їх діяльності. Чи не буде він значно меншим від витрат? Не дуже ясно, які все-таки стратегічні інтереси у бідної України на Мальті, а особливо в СанМарино, яка є однією з найменших країн у світі? Зрозуміло, що і заробітну плату, і за оренду чи купівлю будинків, і за бензин треба буде платити в доларах. І це сотні тисяч доларів на рік або мільярди українських карбованців, за рахунок яких можна сьогодні підвищити ті мізерні пенсії інвалідам і пенсіонерам та зарплату тисячам медиків, учителів чи інших працівників. Тому в мене в конкретна пропозиція: завжди надалі під час вирішення аналогічних питань знайомити депутатів з фінансовими витратами на утримання кожного з дипломатичних

представництв. А депутатів просив би добре подумати перед голосуванням цієї постанови над таким: може, враховуючи вкрай важкий економічний стан України, все-таки відкласти на певний час відкриття представництв у цих країнах і направити всі кошти на життєво важливі цілі. Дякую.

ГОЛОВА. Прошу уваги! Будь ласка.

УДОВЕНКО Г.Й. Хотів би сказати, що на Мальті і в СанМарино /у мене також це питання виникло, колі ми почали його готувати/ ніяких витрат не буде, тому що посол буде за сумісництвом виконувати свої обов'язки. Традиційно всі посли, призначені до Італії, одночасно в послами у цих двох країнах. Щодо принципової постановки питання про майбутні витрати у зв'язку з відкриттям нових посольств, то ми це врахуємо і подаватимемо депутатам необхідні відомості, коли поширюватимемо свою присутність в інших країнах.

ГОЛОВА. Хочу підкреслити, що наші консульства і посольства в більшості держав сьогодні виправдовують себе, вони перебувають на госпрозрахунку і мають прибуток від реалізації візового режиму.

Але, будь ласка, усе-таки, як правильно сказав один з депутатів, треба зробити фінансове обгрунтування проекту постанови. Немає запитань? Є. Другий мікрофон.

АЛЕКСЄЄВ В.Г. Частично вы уже ответим на вопрос, который я хотел задать. Но все-таки в проекте постановления я не вижу слов "за сумісництвом". Поэтому, как я полагаю, после принятия этого постановления может оказаться, что эти посольства будут функционировать не "за сумісництвом". И меня вообще-то заботит вопрос: обосновано ли экономически открытие этих посольств? Ибо я знаю, что на содержание одного дипломата необходимо около 40 тысяч долларов в год, в ином случае он просто будет нищим и будет позорить государство. А ведь для посольства нужен не один такой человек. В нынешний период, когда в государстве тяжелое положение с финансами, хотел бы более подробно знать об экономической целесообразности открытия посольства, в частности в Сан-Марино. Кроме того, если мы открываем посольство по совместительству, то об этом должно быть четко указано в документе.

ГОЛОВА. Вибачте ще раз. Я відповідаю за ведення сесії.

Щойно на це запитання дали відповідь, а стосовно сумісництва, то для України - це сумісництво, а для Сан-Марино - це посол. Він не може бути послом за сумісництвом, він є просто посол.

А те, що він в Італії перебуває, то для Сан-Марино це не має значення. Є ж дипломатичні норми, це вже процедура.

Ще раз прошу, давайте проголосуємо проект постанови.

Немає заперечень? Ставлю на голосування.

"За" - 285. Постанову прийнято.

Дякую, Геннадію Йосиповичу, за добру доповідь.

Віталію Андрійовичу, будь ласка, ваша Інформація, на яку так чекали депутати.

МАСОЛ В.А., Прем'єр-міністр України /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні народні депутати! 9 вересня цього року відбулося засідання Ради глав урядів країн - учасниць СНД. Відповідно до порядку денного на засіданні Ради глав урядів країн - учасниць СНД, що відбулося у місті Москві, було розглянуто 25 головних питань і відповідно документів. Усього було розглянуто більше 30 питань.

Чотири питання стосувалися заходів щодо святкування 50-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні над німецькофашистськими загарбниками. Це заходи стосовно: завершення роботе над книгами пам'яті загиблих у роки Великої Вітчизняної війни; відання короткого біографічного збірника кавалерів орденів Слави трьох ступенів; участі представників організації ветеранів Великої Вітчизняної війні у військовому нараді на честь 50-річчя Перекоп у Вітчизняній війні в Москві. А також питання взаємодії засобів масової інформації щодо висвітлення цього свята.

Щодо зазначених заходів глави урядів країн прийняли відповідні рішення. Цими рішеннями передбачається, що кожна держава зробіть свою Книгу пам'яті загиблих у роки війни, а потім ці книги будуть введені у загальну Книгу пам'яті. Така ж робота буде проведена щодо видання короткого біографічного збірника кавалерів орденів Слави трьох ступенів. Фінансові витрати на видання загальної Книги пам'яті та збірника кавалерів орденів Слави трьох ступенів за винятком Російської Федерації будуть розподілені пропорційно до кількості населення країн - учасниць СНД. Російська Федерація бере на себе 60 відсотків загальної вартості. Україна всі ці рішення підписала.

Другий блок питань, що розглядались, - це економічні. усього таких питань було шість. Головне серед них - питання про створення Міждержавного економічного комітету економічного союзу. Цей комітет створюється на постійній основі. Він здійснюватиме аналіз стану економіки кожної з країн СНД та вироблятиме відповідні рекомендації, а також розроблятиме спільні програми розвитку окремих галузей та інше.

Керування комітетом здійснюватиметься президією та колегією. Також передбачена особлива процедура прийняття рішень комітетом. Чотири умови. Перше - консенсус. Друге, коли йдеться про економічне питання, рішення приймається більшістю. Третє - залежно від економічного потенціалу. Там були у нас різні рішення. Тому ми домовилися так: 50 відсотків/50 голосів/ - Росія, 14 голосів - Україна, інші держави - по 3 голоси. Була пропозиція такий порядок прийняти на чотири роки, але ми домовилися, що попрацюємо рік, а потім приймемо остаточне рішення. Тому вся процедура за пропозицією України діятиме до 1 січня 1996 року.

Хочу звернути вашу увагу, що цей орган буде координуючим і виконавчим. Контрольно-розпорядчі функції йому можуть бути надані тільки на добровільній основі. Комітет буде наднаціональним органом, тому він обов'язково буде підзвітний Раді глав держав та Раді глав урядів країн - учасниць СНД.

Україна підписала рішення про проект угоди щодо створення зазначеного комітету. В цілому Рада глав урядів схвалила проект угоди і положення про цей комітет та рекомендувала його розглянути на засіданні Ради глав держав, яке відбудеться в жовтні цього року.

Можна ще додати, що президія комітету є його вищим органом. До її складу входитимуть заступники глав урядів країн - учасниць СНД.

У цьому ж блоці питань було також прийнято рішення про типовий проект двосторонньої Угоди про заходи щодо забезпечення взаємної конвертованості національних: валют. Запропоновано, що конвертація національних валют на першому етапі створення платіжного союзу буде проводишся тільки на двосторонній основі.

Україна також підписала рішення про порядок переказів грошових коштів громадян за соціальне значимими неторговими платежами. Цим документом передбачено, що по всіх видах переказів соціального характеру /пенсії, аліменти, державна допомога, виплати і компенсації по відшкодуванню шкоди, що заподіяна працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим пошкодженням здоров'я тощо/ сторонами буде забезпечений вільний переказ та виплата через банки або через установи поштового зв'язку.

Слід зазначити, що Україна висловила свою особливу позицію стосовно угоди про створення платіжного союзу країн-учасниць СНД. Через те, що сьогодні для побудови цього союзу в країнах СНД ще не створені об'єктивні внутрішні умови, виник великий дисбаланс товарообігу між Російською Федерацією та іншими країнами Співдружності, не врегульовано проблему простроченої заборгованості перед Росією.

Я вам хочу сказати відверто, щоб ви знали, що сьогодні наша держава є банкрутом. Ми маємо борги за газ на сьогоднішнім день практично мільярд 800 мільйонів доларів Росії і мільярд доларів Туркестану. Ми з вами використали цей газ, а розраховуватись у нас нема чим. Через те нині нам скоротили подачу газу на 30 відсотків, а завтра можуть зовсім припинити постачання газу, тому що ми не розраховуємось. У нас ще є борги за 1993 рік.

Більше того, у нас ще є борги за кредити, державний борг. Я говорю для того, щоб ви мали про це уявлення. По-перше, по

100

кредитах. Ми сьогодні заборгували 424 мільйони доларів за кредити, які маємо від Америки, Німеччини та інших країн. І борг Росії, державний борг - 2,5 мільярда доларів. Ми винні уже за прострочені платежі 130 мільйонів доларів. Це наші найголовніші питання, які ми повинні з вами вирішити найближчим часом. Якщо їх не вирішимо /а в нас нема чим платити борги/, то треба вирішувати питання про відстрочку цих платежів. Ми отворили в Міністерстві фінансів /у нас його не було/ управління так званого зовнішнього боргу. Нині зводимо баланс у цілому, кому Україна винна і який має борг.

Тому ми розглянули ще ряд питань щодо соціального захисту населення. Це питання про порядок набуття чинності Угоди про державну соціальну допомогу членам сімей військовослужбовців, що загинули в Афганістані та інших державах, про соціальний захист і здоров'я громадян, що потрапили під дію радіації внаслідок Чорнобильської та інших радіаційних катастроф і аварій, а також ядерних випробувань; про гарантію прав громадян у галузі виплати соціальних допомог, компенсаційних виплат сім'ям з дітьми та аліментів; про визнання прав на відшкодування шкоди, пов'язаної з травматизмом, професійним захворюванням і при виконанні трудових обов'язків.

Усі ці угоди Україна підписала.

І ще один блок питань, що були розглянуті на цьому засіданні й підписані Україною. Це питання співробітництва у військовій галузі. Укладені угоди: про ремонт озброєння і військової техніки; про пільгові поставки прикордонним військам спеціальної техніки; прийнято Положення про Міждержавну комісію по військово-економічному співробітництву.

101

Ці угоди передбачають спрощення перевезень військової техніки, яка повинна ремонтуватися на підприємствах країн Співдружності, і встановлюють єдиний порядок дій із цих питань.

Були також підписані угоди, що стосуються різних галузей промисловості. Насамперед це такі угоди: про співробітництво в галузі хімії та нафтохімії; про співробітництво в будівельній діяльності; про співробітництво в галузі технічного переоснащення й оновлення залізничного рухомого складу; про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб.

На засіданні також розглядалися питання про меморандум Ради глав держав СНД "Головні напрями інтеграційного розвитку СНД" і про перспективний план інтеграційного розвитку Співдружності. Враховуючи, що ці документи включали блоки питань, які стосувалися колективної безпеки країн СНД, колективних миротворчих сил Співдружності, створення платіжного союзу, митного союзу, де передбачається створення ряду структур з наддержавними функціями стосовно життєво важливих сфер економіки, керуючись застереженням Верховної Ради України до Угоди про створення Співдружності незалежних держав від 10 грудня 1991 року та Заяви Верховної Ради України з приводу укладення Україною Угоди про Співдружність незалежних держав від 20 грудня 1992 року, Україна підписала рішення про ці документи, але з такими застереженнями: Україна підтримує меморандум та перспективний план і буде брати участь в їх реалізації з урахуванням законодавства України. Це питання буде внесено на

102

розгляд Ради глав держав у жовтні поточного року, де буде остаточно прийнято рішення відносно названих документів.

П'ять документів ми не підписали - про Верховний Суд, Арбітражний суд і тому подібне.

ГОЛОВА. Чи є запитання до Віталія Андрійовича?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВА. Беремо до уваги інформацію... Є запитання? Так ви ж, будь ласка, своєчасно реагуйте. Перший мікрофон.

Скільки часу відведемо на запитання? 15 хвилин.

103

ОСТАШ І.І., директор міжнародної школи україністики Національної академії наук України /Стрийський виборчий округ, Львівська область/. Груш "Реформи". Віталію Андрійовичу, мені як членові Комісії у закордонних справах приємно відзначити, що останнім часом складається добра співпраця між комісією і Міністерством закордонних справ. Наприклад, тільки минулого тижня п'ять відповідальних працівників були у нас в комісії. Але згідно з законодавством про міжнародні договори ті міждержавні угоди, про які ви сьогодні говорили, особливо багатосторонні, піддягають ратифікації Верховною Радою України.

Тому перше запитання: коли ви подасте ці угоди до Верховної Ради на ратифікацію? Тим більше що це, очевидно, буде проходити через Комісію у закордонних справах.

І друге запитання. Воно стосується подвійного громадянства. Можливо, ви знаєте про те, що російське посольство щоденно видає українським громадянам близько 300 паспортів. Є така інформація.

Я думаю, що ви, мабуть, знаєте про те, що згідно з Законом про громадянство України такі люди мають бути позбавлені громадянства України. У нас виникає така ситуація, що фактично людина має не подвійне громадянство, а два нелегальних паспорти. Тому яким би ви бачили врегулювання цієї справи в рамках закону?

Дякую.

МАСОЛ В.А. По-перше, всі ці угоди спочатку повинні бути підписані главами держав, тобто президентами, а потім вони

104

можуть бути внесені на ратифікацію. Ми їх підписали і передаємо для підписання главами держав під час їх зустрічі.

ГОЛОВА. Тобто ви їх погодили.

МАСОЛ В.А. Ми їх погодили, так буде вірніше. Це перше.

Друге - стосовно громадянства. Я виступаю за те, щоб було одне громадянство. Але складається така ситуація: якщо громадянин колишнього Радянського Союзу живе сьогодні в Україні і переїде до Росії, то він може там отримати через півроку громадянство. Але тоді громадянином України він не може бути.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОЛОМОЙЦЕВ В.Е., генеральний директор малого приватного підприємства "СПІН", м. Луганськ /Ленінський виборчий округ, Луганська область/. Депутатская группа "Центр". Уважаемый Виталий Андреевич! Во-первых, спасибо, что вы пришли и рассказали нам об этой поездке. У меня к вам чисто практический вопрос. В моем округе, да, наверное, и во всех, главная задача сегодня - подготовка к зиме. Я аз городского округа, в котором очень много пенсионеров. У нас пожилкоммунхозу выдано 28-30 процентов необходимых средств для подготовки к зиме. Не ремонтируются котельные, не прокладываются теплотрассы. И причина заключается в том, что страна до сих пор живет без бюджета. Когда мы начинаем говорить по любому вопросу - о зарплате учителям,

105

о восстановлении статьи 52 - все время выходим на то, что у нас нет бюджета. Мы не знаем, дефицитный ли он, насколько дефицитный. И самое главное - впереди тяжелая зима. Как мы ее проживем, я не знаю.

Конкретный вопрос. Когда правительство представит бюджет? Ведь по закону надо ежеквартально представлять Верховному Совету коррективы.

МАСОЛ В.А. Бюджет на второе полугодие подготовлен о дефицитом 20 процентов. Он уже представлен Верховному Совету. Пожалуйста, рассматривайте.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Група "Державність", Українська республіканська партія. Шановний пане Прем'єр-міністр, називаючи цифри заборгованості України іншим державам, ви обійшли питання - а скільки ж Росія, Казахстан та інші держави заборгували Україні? Я гадаю, що ми повинні знати і цю цифру. Це перше.

Друге. Наскільки мені відомо, Росія відмовилася визнати борг своїх підприємств українським підприємствам державним боргом. Чи було щось зроблено в цьому плані і чи ставили ви питання про те, що Росія повинна виплатити Україні певні кошти за захист повітряного простору? Адже сьогодні наш система ППО фактично працює на захист повітряного простору Росії, а

106

наші заводи працюють на забезпечення ракетного комплексу Росії. Чи ці питання ставилися вами? І як вони будуть розв'язані в майбутньому?

МАСОЛ В.А. Державний борг України перед Росією був підписаний не мною. Його було підписано в той час, коли Україна вийшла з рубльової зони. Його підписали, і я також маю запитання з цього приводу. Але я не можу сьогодні на нього відповісти, тому що треба вивчити питання - хто підписав, чому підписав і чому ми сьогодні винні Росії 2,5 мільярда доларів. Адже ми за цей борг зараз Платимо проценти.

Це було півтора чи два роки тому. Ми створили управління зовнішнього боргу і працюємо над тим, як вирішувати це питання. Працюємо над вирішенням цього питання разом з Міжнародним валютним фондом.

ГОЛОВА. Віталію Андрійовичу, оскільки це, очевидно, секретом не буде, тому що частина людей знає і казатиме про це іншій частині /хоч усе це робитиметься під великим секретом/, то ви відразу скажіть, щоб не було зайвих розмов.

107

МАСОЛ В.А. Ну, підписав цей борг Пинзеник як віце-прем'єр. Оце я можу вам сказати. /Оплески/.

ГОЛОВА. Я прошу вас не аплодувати, тому що радості тут великої немає.

МАСОЛ В.А. Не треба. Я хочу вам сказати таке: давайте будемо вивчати це питання, шукати шляхи, як його вирішувати. Так, є підпис. Ну і що? Тепер уже держава відповідає за те, що вона підписала.

ГОЛОВА. Відносно ППО... Миколо Івановичу...

МАСОЛ В.А. Ні, я йому відповім. Для чого ми підписали документ про участь України в економічному комітеті? Усі питання, які зараз є, ми хочемо вирішувати через економічний комітет, щоб була співпраця. Не можна вирішувати сьогодні, наприклад, питання про транспортування до України вантажів черев Росію з Туркменії чи Казахстану без співпраці Туркменії, Казахстану, України і Росії. Тому для такої співпраці було створено цей комітет, і там будуть вирішуватися ці питання.

ГОЛОВА. Дякую. Немає більше запитань? Є ще? І час у нас ще є. Іване Олександровичу, будь ласка, перший мікрофон.

108

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Прем'єр-міністре, ви кажете, що ви підписали угоду про створення МЕК саме тому, що треба вирішувати проблеми міждержавного характеру між декількома країнами. Адже ви знаєте, що до СНД входить певна кількість держав і питання вирішуються повним колом цих держав. Якщо менше цього кола держав, то, вибачте, є для цього багатосторонні угоди. Тому, гадаю, аргумент зовсім нелогічний. Та хочу вам задати інше запитання. У своєму виступі ви сказали, що МЕК має наднаціональний характер, і не тільки МЕК, там і інше. Але ж є заява Верховної Ради України від 20 грудня 1991 року, де все чітко зобов'язує виконавчу владу не допускати перетворення СНД у наддержавну структуру. Однозначно, це є директива, яку ніхто не мав права порушити: ні Президент, ні Прем'єр, ні хтось інший. Чим ви керувалися, коли підписували цей договір про МЕК?

І останнє, воно стосується все-таки боргів. Ви говорите, і не тільки ви, а й усі ваші попередника постійна нам говорили про борг України. Якщо один Кабінет Міністрів не здатний цей борг погасити, другий нездатний погасити, то, мабуть, треба цей Кабінет Міністрів посилати у відставку. Інакше я не розумію такої ситуації. Адже майно - загальносоюзне, воно не розділене, і сьогодні фактично ніхто нормально не веде переговорів в цього питання. Тактична ядерна зброя за таємними указами оцінене в 400, а може, у 300 мільйонів доларів. І Росія хоче потопи цією вартістю наш борг. Ніхто на переговорах навіть про це не

109

говорить. Хоча тактична ядерна зброя оцінена як мінімум у 13- 15 мільярдів доларів. То хіба може Україна, здійснюючи бартер, віддаючи свою власність, ліквідувати...

ГОЛОВА. Прошу вимкнути мікрофон. Хочу щоб усі депутати пригадала 1990 і 1991 роки, коли запитання, які сьогодні ставляться як претензії до Прем'єр-міністра, тоді ставилися у зворотному порядку. І він не був при владі тому, що ті, хто ставить сьогодні ці запитання, хотіли, щоб він ним не був. Тож прошу вас не ставити таких запитань. Треба діяти згідно з ситуацією, маючи на увазі ті перспективні завдання, які визначила Верховна Рада. Прошу, щоб ми були коректними у взаєминах: і ті, хто запитує, і ті, хто відповідав.

Другий мікрофон, будь ласка.

МАСОЛ В.А. Іван Олександрович забув, що Україна в СНД в асоційованим членом. Не забув? Тоді не треба було мені задавати те запитання.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШЕВЧЕНКО В.Ф., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Фастівський виборчий округ, Київська область/. Віталію Андрійовичу! Повертаюся до вашої інформації про московські переговори.

110

Скажіть, будь ласка, чи в якісь документи, підписані вами або кимось іншим з нашої делегації за вашим дорученням, які вам не хотілося б поширювати серед нас, депутатів? І чи можна було б, якщо таких засторог немає, зробити хоча б кілька добірок цих документів для вручення кожній фракції?

Щодо питання у зв'язку з наближенням підписання великомасштабного договору. Чи є якісь напрацювання, які хоча б тезисно можна було б уже подати фракціям чи групам нашого парламенту, щоб потім уникнути непорозумінь, коли дійде до ратифікації майбутньої масштабної угоди?

МАСОЛ В.А. Ну, по-перше, усі. Немає ніяких інших документів, які ми не підписували.

Є два блоки документів. Перший блок - це який ми підписали. Я про нього сказав.

А другий блок - який ми погодили, його повинні підписати глави держав, які зустрічатимуться, як сьогодні кажуть, 21 жовтня. Сюди ж відноситься питання щодо МЕК, про яке запитував Іван Олександрович. Це, по-перше.

По-друге. Дещо іншого характеру запитання - про угоду з Росією. В державних структурах над цим зараз працюють, зустрічаються з делегаціями Росії. Працює наше Міністерство закордонних справ разом з іншими зацікавленими відомствами. А якщо вам потрібні угоди про святкування 50-річчя, про соціальний захист та про інше, то немає питань, будь ласка, можна отримати їх. Міністерство зовнішніх економічних зв'язків усі ці угоди має.

111

ГОЛОВА. Ви знаєте, якби було щось таємне, то "Вечірній Київ" уже надрукував би, так що немає нічого дивного. Третій мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Віталію Андрійовичу! У зв'язку з тим, що ви поінформували Верховну Раду про ті переговори, які були проведені в Москві, хотів би задати таке запитання. Оскільки в пресі сьогодні дука багато пишуть про те, що до України ставляться зверхньо", що Україні хочуть щось нав'язати і що наш уряд інколи йде на ці поступки, то я хотів би, щоб ви відповіли /і люди це почули/ на таке запитання: чи була якась зверхність до нашої делегації на переговорах у Москві, чи намагалися вам нав'язати щось таке, у чому не був зацікавлений уряд? Якщо таке було - скажіть, якщо не було - теж скажіть.

МАСОЛ В.А. Хочу сказати: не було. І всі ті питання, які ми додатково поставили, були вирішені. Скажімо, була згода про те, скільки буде ветеранів від України. У першому варіанті було 25 чоловік. Ми попросили 75. Вони це прийняли. Далі. Було рішення про цей порядок голосування до 1998 року. Ми сказали, що не підпишемо, просимо, щоб було вирішено на один рік, а потім остаточно прийнято рішення. Тек прийняли. І багато інших питань. Я не можу сказати з

112

цього приводу, щоб був на нас якийсь тиск. Навпаки, на засіданні глав урядів при обговоренні цього питання ми були не як асоційований, а як дійсний член.

ГОЛОВА. Давайте ще одне коло зробимо. Перший мікрофон.

БУТЕЙКО А.Д. Шановний Віталію Андрійовичу! Дуже багато зроблено вами, оскільки підписано стільки угод, які сприятимуть розвитку стосунків України з іншими державами. У мене таке запитання. 6 липня 1992 року всіма главами держав СНД було підписано угоду про розподіл зарубіжного майна, у тому числі золотого й алмазного фондів.

За даними із зарубіжних джерел, вартість цього майна становить понад 300 мільярдів доларів. Виходячи з цього, Росія має перед нами борг у сумі 38 мільярдів доларів. Скажіть, коди ми відновимо переговори про справедливий розподіл цього майна? Це одне запитання.

Друге. Шановний Віталію Андрійовичу, є до вас прохання дати вказівку, щоб угоди, які підписує Прем'єр /відповідно це буде адресуватися і до Президента/, якомога швидше потрапляли до бібліотеки Верховної Ради, щоб депутати могли з ними ознайомитися.

Дякую.

113

МАСОЛ В.А. Я дам таку вказівку міністру зовнішніх економічних зв'язків Осиці, щоб він ці угоди передав до Комісії у закордонних справах. Те ж саме доручу і Міністерству закордонних справ стосовно його угод.

Щодо боргів, то я хочу сказати, що немає ніяких документів, чи 300 мільярдів доларів становили основні фонди колишнього Радянського Союзу за кордоном, чи 50, чи 150.

До цього часу документа такого немає. У нас не було в державі навіть органу, який би займався цією справою. Я вам уже казав і ще раз хочу повторити, що ми створили управління зовнішнього боргу, призначили заступника міністра фінансів Соболева відповідальним за вирішення цих питань. Тепер усі ці питання будуть концентруватись і вирішуватись в управлінні зовнішнього боргу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БЕЗУГЛИЙ А.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Новокаховський виборчий округ, Херсонська область/. Уважаемый Виталий Андреевич! Пользуясь вашим присутствием, я хотел бы задать такой вопрос. Сегодня наше сельское хозяйство переживает очень трудное время. Практически мы не можем вывезти с полей овощи, потому что есть в Украине "Укртара", но нет тары. А если и есть, то она очень дорогая. Россия прекратила поставку леса для изготовления этой тары.

114

Но выход есть. Есть ноше технологии, которые помогут нам выпускать тары столько, сколько надо. Но таможенный налог на новые технологии сдерживает этот процесс. Может быть, на новые технологии, которые дают эффект, таможенный налог снять? Это помогло бы нам убрать с полей все овощи. Ваше мнение по этому вопросу?

МАСОЛ В.А. Я хочу вам відповісти, що ми на ввезення обладнання податок на добавлену вартість зняли, де ті 28 відсотків. А мито сьогодні ще залишилося. Це складне питання. Справа в тому, що до нас везуть не тільки нову технологію, але й багато такого, що нам сьогодні не потрібне. Подобається кому чи не подобається, але ми можемо купувати трактор у Мінську, а в себе в Дніпропетровську свій трактор не купувати. Такого в нас є дуже багато. Ми можемо купувати обладнання для металургійних заводів у Німеччині, а не купувати у своїх підприємств, які виробляють таке обладнання.

Тому, на мій погляд, це питання заслуговує на увагу. Але треба його докладніше вивчити і вирішити, щоб створити умови для плідної праці наших підприємств.

ГОЛОВА. Останнє запитання.

МАСЕНКО О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Оржицький виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Віталію Андрійовичу, я наперед вибачаюсь перед вами, але,

115

користуючись нагодою, що я, напевно, останній ставлю запитання і не знав, чи скоро буде таке нагода, хочу запитати вас не по темі.

Ви не раз із з цієї трибуни заявляли, що Кабінетом Міністрів не передбачається підвищення цін на товари і ви будете цей процес контролювати. Але на практиці ми бачимо, що ціни на товари невпинно зростають, і про це ні в пресі, ні офіційно ніде ніякого повідомлення немає. Із представників уряду ніхто нічого людям не говорить, а нам, депутатам, у виборчих округах, ви зрозумійте, як важко пояснювати це людям. Я три місяці тому казав: Прем'єрміністр запевнив, що ціни підвищуватися не будуть. І я їх запевняв, що це так і буде. Які ваші наміри щодо цього далі? Чи буде здійснюватися якийсь контроль за цінами в Україні?

МАСОЛ В.А. Якщо ми з вами дійсно йдемо до ринку, то уряд не повинен втручатися у справи місцевих органів. Ми ж прийняли постанову про органи самоврядування, і я ще раз підкреслюю: ринкові відносини передбачають, що місцеві органи влади самі регулюють ту чи іншу ціну. Це по-перше.

По-друге. Я говорив раніше і зараз кажу, що уряд не буде підвищувати ціну на хліб. Про інше мови не було. /Репліка із залу/.

Ну, прийняли постанову. Що я можу вам сказати, коли воно пов'язане все.

116

ГОЛОВА. Дякую.

МАСОЛ В.А. Шановні народні депутати, я хочу вам сказати, що розбіжності цін між областями /різницю в два-три рази/ встановлює влада. Ми нині працюємо над цим питанням, щоб, може, трошки вирівняти ціни в цілому по регіонах.

ГОЛОВА. Ще є десять секунд на останнє запитання. Більше ніхто не буде наполягати? Останнє запитання, десять секунд. Будь ласка.

Перший мікрофон.

МІШУРА В.Д., секретар Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Центральний виборчий округ, Кіровоградська область/. Яка доля спільної для країн СНД ювілейної медалі, присвяченої 50-річчю Перемоги? Чи буде вона?

МАСОЛ В.А. Ну ми ж підписали угоду. Я хочу сказати, що наш українська медаль, присвячена 50-рїччю, трошки затримається, але буде.

ГОЛОВА. Буде. Віталію Андрійовичу, сідайте, будь ласка, не перевищите своїх повноважень...

Віталію Андрійовичу, ми пізніше з вами переговоримо. Є ще цілий ряд питань.

Наступне засідання Верховної Ради відбудеться завтра о 10 годині ранку.

117