Частина друга

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 23 вересня 1994 року. 12 година 30 хвилин. /Після перерви/.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Запрошую депутатів зайняти свої місця. Продовжуємо роботу.

Розглядається питання про хід виконання Постанови Верховної Ради України про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її проведенням від 29 липня 1994 року.

Слово має депутат Таранов - голова Комісії з питань економічної політики та управління народним господарством.

ТАРАНОВ О.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Комсомольський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые товарищи! На протяжении двух месяцев после принятия постановления комиссия активно работала совместно с Кабинетом Министров, Фондом государственного имущества, Министерством экономики и учеными над реализацией задач, определенных постановлением.

Проведенная работа позволила выявить основные болевые точки и недостатки действующего законодательства и несовершенство приватизационного механизма.

Принятое Постановление Верховного Совета об усовершенствовании механизма приватизации в Украине и усилении контроля за ее проведением уточнило приоритетные направления дальнейшего совершенствования нормативного регулирования процессов приватизации, в том числе: повышение эффективности деятельности

предприятий и всего народного хозяйства; структурная перестройке экономики; развитие конкуренции и. ликвидация монополизма; привлечение украинских и иностранных инвесторов непосредственно в производство и новые технологии; учет интересов трудовых коллективов предприятий.

Основной задачей комиссии было увязать приоритеты, определенные постановлением, с концепцией, принятой в 1991 году и построенной на принципе бесплатной передачи части государственного имущества гражданам Украины в равных долях за приватизационные сертификаты.

В процесе работы были рассмотрены различные механизмы приватизации объектов. Окончательные варианты разработанных нормативных документов будут представлены в сроки, предусмотренные постановлением.

Наиболее приемлемой нам представляется концепция акционирования приватизированных государственных предприятий с предоставлением возможности трудовым коллективам приобретения контрольного пакета акций. Оставшуюся часть акций предлагается предоставить гражданам Украины для реализации за приватизационные сертификаты через созданную органами приватизации систему. Такой механизм обеспечит равенство стартовых возможностей граждан при приобретении акций приватизированных предприятий, простоту процедуры, выполнение требований законодательных актов о передаче бесплатно части государственного имущества гражданам Украины. Данный механизм предусматривает также широкое привлечение украинских и иностранных инвесторов в экономику Украины. Все эти предложения буду реализованы в проектах

законодательных актов и представлены на ваше рассмотрение и утверждение.

В октябре на рассмотрение Верховного Совета будет внесен проект изменений и дополнений к Закону Украины об аренде имущества государственных предприятий и организаций.

Одним из спорных вопросов в приватизации из-за несовершенства законодательства стала аренда целостных имущественных комплексов с правом выкупа.

Комиссия направила свои предложения в Фонд госимущества по внесению изменений в Закон об аренде. Считаем, что закон должен выполнять свою основную функцию - регулировать отношения арендатора и арендодателя в лице государства. Приватизация же имущества должна идти в соответствии с законами о приватизации, где должны быть оговорены условия участия в приватизации арендных коллективов. Так как Закон об аренде - фактически второй закон о приватизации - не учитывает интересы всех граждан Украины, предлагается усилить права и обязанности сторон по договорам аренда, защиту членов трудовых коллективов арендных предприятий. Считаем, что изменения, внесенные в закон, превратят аренду в прогрессивный, цивилизованный способ хозяйствования и снимут напряженность, скопившуюся вокруг нее.

Сейчас комиссия непосредственно работает вместе со специалистами Кабинета Министров, Фонда госимущества, министерства экономики над объемным пакетом дополнений и изменений к законам о приватизации, над окончательным вариантом методики оценки имущества предприятий, которые приватизируются., и над механизмом участия украинских и иностранных инвесторов в процессе приватизации.

В ходе работы по выполнению постановления комиссия пришла к выводу, что необходимо не только совершенствовать действующее законодательство, но и принимать новые законы, в частности, об управлении государственными предприятиями и корпоративным сектором экономики; управлении имущественными правами в созданных государством хозяйственных обществах; выкупе государством имущества и имущественных прав на негосударственных предприятиях, то есть цивилизованной форме национализации.

Мы рассматриваем сегодня приватизацию с одной стороны. Но факты свидетельствуют, что необходим и обратный процесс, тот, который есть во всем мире. Если приватизированное предприятие недостаточно эффективно работает, должен быть обратный ход - деприватизация, то есть национализация предприятия. Но, естественно, все это должно быть обусловлено законами.

Комиссия работает над концепцией развития фондового рынка Украины и другими задачами, поставленными в постановлении. Мы контролируем график подготовки нормативных документов в соответствии с указанными в постановлении сроками. В комиссии для рассмотрения уже подан перечень предприятий, не подлежащих. приватизации. Комиссии и фракции эти списки рассмотрят и примут решение.

Но что бы мне хотелось по этому поводу сказать. В этот перечень не включены предприятия энергетического комплекса, которые не приватизируются согласно указу Президента. Не было смысла дублировать эти списки.

Мы предлагаем составить еще один список предприятий, подлежащих корпоратизации, при акционировании которых контрольный пакет акций должен остаться за государством.

Мы не можем исключить предприятия из списка корпоратизированных, это, наверное, не имеет смысла. Но тем не менее интересы государства при корпоратизации, акционировании предприятий должны быть соблюдены. Поэтому дополнительно готовится список предприятий, при акционировании которых будет учтен интерес государства, то есть контроль и управление государства будут сохранены.

На заседании комиссии была заслушана информация Фонда госимущества о ходе выполнения вышеуказанного постановления. Мы считаем проделанную работу удовлетворительной. Документы готовятся в сроки, указанные в постановлении. Думаю, мы сможем рассмотреть все вопросы на сессии и принять решение.

ГОЛОВА. Чи є запитання до Олега Вадимовича? На запитання

- 10 хвилин. Будь ласка, перший мікрофон.

КОЛОМОЙЦЕВ В.Е., генеральний директор малого приватного підприємства "СПІН", м. Луганськ /Ленінський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Олег Вадимович! Я вхожу в состав Контрольной комиссии по вопросам приватизации. Из выступления Драгомарецкого видно, что нарушения действительно есть и Контрольная комиссия ими занимается. Ваша комиссия ведет стратегические вопросы развития приватизации. Мне бы хотелось узнать, какие меры вы предлагаете для того, чтобы за счет средств от приватизации индексировать вклады населения в сберегательных кассах. Более широко вопрос ставится так: предусматривается ли использование средств от приватизации на погашение внутреннего долга в части сбережений, в части товарных облигаций 1990 года и в части страховки детей?

ТАРАНОВ О.В. В постановлении четко отмечено, что индексация вкладов населения должна учитываться при приватизации. Механизм этот сегодня разрабатывается. Что касается непосредственно тех средств, которые поступают в бюджет от приватизации, то их будет крайне недостаточно. Более того, сегодня четко определены приоритеты использования этих средств: создание новых рабочих мест, реконструкция предприятий.

Поскольку вопрос индексации вкладов крайне объемный и серьезный, я не считаю целесообразным приводить какие-то цифры, так как суммы, полученные от приватизации, сегодня невозможно

определить достаточно точно. Есть конкретная программа, которая осуществляется, и вклады будут проиндексированы согласно этой программе.

ГОЛОВА. Щось незрозуміле?

Перший мікрофон. Тільки не дискусія, а питання - відповідь.

Будь ласка.

КОЛОМОЙЦЕВ В.Е. В дополнение к этому вопросу: не приведет ли составление списка предприятий, не подлежащих приватизации /разумеется, там есть объекты, которые нельзя отдавать/, к уменьшению суммы средств, полученных от приватизации?

ТАРАНОВ О.В. Не совсем так. Мы пересматриваем сейчас договора аренды с выкупом. Часть собственности предприятий, которые приватизировались через аренду с выкупом, будет отдана для всенародного распределения, то есть частично будет учтен интерес трудового коллектива, который будет иметь возможность выкупить контрольный пакет акций своего предприятия, а остальная часть пойдет на всенародное распределение. Уменьшение процента приватизируемых предприятий будет компенсировано за счет подключения к общенародному распределению объектов, подлежащих аренде с выкупом.

ГОЛОВА. Олегу Вадимовичу! Дуже вас прошу менше розкидатися словами на зразок "общенародное распределение". Мы знаємо, як це відбувається і вже відбувалося до сьогодні, і коли ми

не заклали механізм такого "общенародного распределения", то говорити такі слова просто недоречно. Дуже вас прошу, будьте обережними у висловах, особливо під час обговорення такого важливого документа.

Другий мікрофон.

СТЕПАНОВ П.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Ватутінський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый докладчик! В нашем июльском постановлении по вопросам приватизации было предложено Кабинету Министров рассмотреть вопрос о нарушениях, допущенных в ходе приватизации, разработать ряд мер, в том числе с целью недопущения разрушения единых производственных и технологических комплексов. И вот Кабинет Министров представил свои мероприятия, где написано, что в перечень объектов общегосударственного значения, не подлежащих приватизации, не входят предприятия, которые уже приватизированы. Значит, преступление совершено, предприятия разрушены, и ничего не делается. Каково ваше отношение к этому?

ТАРАНОВ О.В. Мое отношение к этому, наверное, такое же, как и ваше. По закон обратной силы не имеет. То, что уже осуществлено, возврату может подлежать только в законодательном порядке. Если мы с вами примем законы, которые дадут возможность дать обратный ход процессу, значит, он будет дан.

ГОЛОВА. Слогу Вадимовичу! Ми дали доручення прокуратурі, приймаючи цю постанову.

ТАРАНОВ О.В. Это касается случаев, когда есть нарушения.

ГОЛОВА. Там, де є не порушення закону, а порушення технологічного циклу. Закон передбачав неможливість такого. Я розумію, про яке підприємство йдеться: тепловозобудівний завод у Луганську, якщо не помиляюся. Ви виступали тоді під час обговорення. У військово-промисловому комплексі сьогодні досить зроблено з порушенням закону. То треба, щоб прокуратура вживала відповідних заходів, і здійснити або реприватизацію, або приватизацію так, щоб не порушувати єдиний майновий комплекс.

ТАРАНОВ О.В. Александр Александрович! Я имел в виду случаи, когда закон не нарушен. Там, где закон нарушен, все будет возвращено обратно.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Лохвицький виборний округ, Полтавська область/. Шановний доповідачу! Ви, мабуть, знаєте, яке запитання я вам поставлю. Я його ставив попередньому доповідачу. Скажіть, будь ласка, конкретно, якими нормативними документами, законами користувалися ви, коли давали роз'яснення і тлумачення пункту 2 постанови Верховної Ради, в якому йде мова про зупинення приватизації?

І друге. Шановні колеги! Нам роздано проект постанови з питання, яке ми зараз обговорюємо. Пропонується лише взяти інформацію до. відома. Я не знаю, з якого метою ми обговорюємо це питання. Щоб пару випустити? Минув значний час після того,

як було прийнято постанову з того питання, яке ми обговорюємо. Я хотів би, щоб ви дали конкретні відповіді на ці два запитання.

ТАРАНОВ С.В. По поводу разъяснения. Мы говорили и говорим: приватизация в Украине не остановлена. Приостановлено заключение договоров купли-продажи. Поэтому в разъяснении мы четко сказали, что все документы по подготовке к приватизации можно составлять. Постановление охватывает общегосударственную собственность. Внимательно вчитайтесь в пункт 2, там об этом идет речь.

Встал вопрос о коммунальной собственности - собственности, которая не имеет общегосударственной значимости. В отношении общекомунальной собственности мы дали разъяснение, что приватизация всего того, что не оговорено в постановлении, остановке не подлежит. Это согласно закону.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О. Олегу Вадимовичу, а "ми" - це хто? Комісія вирішу вала питання щодо тлумачення цього пункту, чи це одноособово вирішував голова комісії;

ТАРАНОВ О.В. Этот вопрос рассматривался на заседании комиссии теми депутатами, которые были в период летнего отпуска.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЛЕВЧЕНКО АЛ., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Краснодонський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Олег Вадимович! Известны случаи перепрофилирования предприятий после приватизации. Например, варили сталь, а после приватизации варим пиво. Существует ли механизм защиты от такого перепрофилирования и какая ответственность предусмотрена за это?

И второй вопрос. Я ознакомился со списком предприятий, не подлежащих приватизации, которые находятся в моем округе. Практически не приватизируюсь одни шахты. Из информационного материала, что нам выдали, я узнал, что в Чехии и Словакии уже практически все приватизировано - и образование, и медицина... Какую же мы ставим конечную цель: приватизация для насыщения рынка или приватизация для разгосударствления предприятий?

ТАРАНОВ О.В. Естественно, наша цель - это стабилизация экономических процессов, то есть насыщенно ринка.

Что касается вашего первого вопроса. Основной причиной поднятия вопроса о ходе приватизации было именно то, что приватизация проводилась без экономической целесообразности, то есть без учета работы приватизированного предприятия в перспективе.

В сегодняшнем проекте постановления мы отрабатываем эти механизмы. В договора купли-продажи будут включены пункты, где тот, кто приватизировал предприятие, берет на себя ответственность за его перспективное развитие. Если не будет выполнено это условие, то последует обратный процесс и предприятие будет возвращено государству.

А относительно списка я вам скажу следующее. Мы составляли список по предложениям министерств, то есть полностью охватили железнодорожный транспорт, угольную промышленность... Но многие предприятия сегодня в списках корпоратизируемых, то есть перспективно акционируемых. Под них мы составляем второй список предприятий, где контрольный пакет акций будет принадлежать государству. Государство будет контролировать перспективное развитие этих предприятий. Они, скажем так, де-юре акционируются, а де-факто остаются в управлении государства. Это необходимо для международных связей этих предприятий.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонній справах і зв'язках з СНД /Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Сановний доповідачу! У Постанові про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю зо її проведенням, яку ми приймали разом з вами, у пункті 10 було таке: "Кабінету Міністрів України, Ощадному банку України до її вересня 1994

року подати до Верховної Ради України інформацію з питань застосування громадянами України приватизаційних майнових сертифікатів". Такої інформації, на жаль, я не бачу.

Наступне. У пункті 2 цієї ж постанови зазначено: "Доручити Кабінету Міністрів України до 15 серпня 1994 року визначити перелік об'єктів, що не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням... та внести його на затвердження Верховної Ради... "Ми ще не переходимо до розгляду переліку цих об'єктів і не збираємося його затверджувати. Виникає запитання: навіщо було визначати, щоб цей перелік був готовий до 15 серпня?

Вношу пропозицію перейти до розгляду переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

ТАРАНОВ О.В. Перечень объектов сегодня передан в комиссии для изучения. Он был подготовлен к 15 числу, но, ввиду того что члены большинства комиссий были на каникулах, мы не могли утвердить его на заседаниях комиссий. Поэтому он был только доработан, были внесены определенные изменения, учтены наши требования. И вот конечный список сегодня представлен депутатам. То есть сроки не нарушаются, так как мы должны были рассмотреть этот перечень в сентябре. Мы его и рассматриваем в сентябре.

По сертификатам. Эти цифры есть, их называл председатель правления Фонда госимущества, в том числе и процент населения, которое уже приняло участие в приватизации. Если вас это интересует дополнительно, могу дать вам полную информацию.

ГОЛОВА. Останнє запитання. Третій мікрофон.

КРАСНЯКОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Олег Вадимович! Давайте все-таки поставим точку над "і". Кто все-таки дал право председателю комиссии толковать постановление, которое принимается тут, в сессионном зале? Если действительно только один человек это может делать, то он, наверное, должен отвечать. Как вы думаете?

ТАРАНОВ О.В. Я готов ответить. Толкованием постановления абсолютно не были нарушены ни само постановление, ни закон.

ГОЛОВА. Олегу Вадимовичу! Будьте точними у відповіді. Є постанова Верховної Ради. Законодавчий акт може трактуватися тільки Верховною Радою. Ви можете давати відповіді на запитання, котрі задають вам, скажімо, читачі, виборці, і маєте право роз'яснювати свою позицію та норми, які прийняті. Але якщо після цього настають юридичні наслідки і на підставі ваших трактовок здійснюються ті процеси, котрі заборонені постановою, то ви вступаєте у суперечність із законом і є порушником цього закону. Тому про це треба чітко говорити. Ось про що йдеться.

ТАРАНОВ О.В. Александр Александрович! Разъяснение было дано в то время, когда парламент был на каникулах. Возникло много вопросов, которые нужно было объяснить с учетом существующего законодательства. После проработки постановления юристами эти разъяснения были даны.

ГОЛОВА. Думаю, ми зробимо правильно, якщо поручимо комісії Драгомарецького перевірити, чи бута порушення закону і нашої постанови після такого роз'яснення, а вже потім можна аналізувати цю ситуацію. Якщо ніяких порушень не було, будемо вважати, що це просто недоречність. Якщо порушення були, то тоді за ці порушення треба відповідати.

Ми до цього питання можемо повернутися, але я прошу вас: врахуймо і ту обставину, на яку посилався Олег Вадимович. Те, що він був закиданий листами, немає сумніву, але це говорить про відповідність діяльності голови комісії, комісії тим нормам, які передбачені Регламентом. Я просив би бути в цьому відношенні дуже уважним.

ТАРАНОВ О.В. Ситуация сложилась так, что постановление было принято, но механизма исполнения постановления принято не было. И поэтому комиссия как ответственная за ход выполнения этого постановления, и я как председатель комиссии взяли на себя ответственность дать это разъяснение.

ГОЛОВА. Олегу Вадимовичу, ви б краще промовчали. Справа в тому, ідо постанова не потребує механізму, там усе зрозуміло і всі норми прямої дії передбачені. Там визначено строки, що і кому перевіряти, який зробити аналіз. А ви пояснюєте не те, що потрібно. Краще сідайте на місце, бо ваш час уже вичерпаний.

На виступ із цього питання записалися 17 депутатів.

й просив би вашого дозволу на те, щоб обговорення провести перед прийняттям закону, який пов'язаний з переліком підприємств, що но підлягають приватизації.

Чому? Тому що проект постанови, котрий тут передбачений, не задовольняє більшість депутатів, про ще свідчили запитання, які прозвучали. А вести обговорення зараз, не маючи ніякого документа, я вважаю, ми не маємо права. Слід, грунтовно підготуватися до цього обговорення. Трест доручити комісії підготувати проект постанови, який би не зводився до висновку: "взяти до

відома" а щоб там були передбачені Я розробка проектів тих законів, про які йшлося тут, і продовження роботи Контрольної комісії з питань приватизації, і звіт Генеральної прокуратури щодо тих фактів, які їй доручалося перевірити в червні, і так далі.

Я хотів би, щоб це так було зроблено. Проте це ваша воля, - особливо це стосується 17 депутатів, які записалися на виступ. Подумайте, як зробити.

Є пропозиція? Будь ласка, перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Я понимаю, что сегодня важнее выделить время для того, чтобы обсудить проект постановления по аграрному вопросу. Только исходя из этого /имею в виду экономию/ можно сократить время обсуждения итого вопроса. Если есть выступления от фракций /а у нас была договоренность/, то можно было бы дать им время, и то только потому, что вопрос принципиальный, поскольку основы приватизации и тот перечень - это два разных вопроса. Поэтому я соглашаюсь на укороченное обсуждение.

ГОЛОВА. Від групи "Державність", від фракції Народного руху, від Соцфракції записалося 3 депутати. Зрештою, можна, як кажуть, визначити позиції, а потім працювати далі. /Шум у залі/.

Анатолію Миколайовичу, ви обурюєтеся зараз тому, що ми це питання не розглядаємо, а через 10 хвилин будете обурюватися, що не розглянули питання про вчителів, а потім про сільське господарство. Якщо у вас є пропозиція, підійдіть і скажіть, а то не всі чують. Хоча я сумніваюся, що ваш голос мало хто не чує.

Ще пропозиції? Другий мікрофон.

ПИНЗЕНИК В.М., голова Українського фонду підтримки реформ /Південний виборчий округ, Львівська, область/. Депутатська група "Реформи".

Пропонуємо розглянути питання. Проект внесено згідно з порядком, установленим Регламентом.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Олександре Олександровичу! Повністю підтримую вас у цьому питанні, Я бачу ваше бажання зробити сьогодні багато справ. Ми забуваємо, що треба розглянути питання аграрне і про емісію Національного банку, а також питання, пов'язане із заробітною платою вчителів тощо. Тому, мабуть, буде логічно надати три хвилини для конкретних пропозицій. Нехай виступлять від фракцій, хто записався, потім прийняти постанову і розглянути ці две питання, а інші перенести на наступне засідання.

Дякую.

ГОЛОВА. Ще є пропозиції? Перший мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська

область/. Олександре Олександровичу! Я не можу погодитися з вашою пропозицією. Усе-таки конкретне рішення ми повинні прийняти, оскільки процес відвертого розкрадання продовжується, незважаючи на прийняту постанову.

Тому я пропонував би із внесеним проектом погодитися, але кражу над "і" ми повинні поставити. Для цього я пропоную включити другий пункт, яким заборонити будь-яку приватизацію до повного прийняття пакета законів і з'ясування всіх обставин. Поставимо крапку над "і" і припинимо ці суперечки.

Щодо роз'яснень Олега Вадимовича, мого шановного колеги, то ми повинні прийняти пункт, де записати: вважати роз'яснення незаконним, бо тлумачення мав право давати лише Верховна Рада України.

І останнє, Олександре Олександровичу. Ідеться про список, який ми будемо обговорювати. Я не проти, але список, повірте, дуже великий. Коли я з'ясовував це питання з нашими місцевими органами, то виявилося, що ніхто не погоджував з ними список підприємств, які не будуть приватизуватися.

У моєму окрузі, крім залізниці, усе приватизується. Ми прийняли. Закон про місцеві Ради народних депутатів. Вони мають право хоча б визначитися, засвідчити свою позицію, що такі-то підприємства мають вплив на роботу території, і вони мають право внести свої пропозиції, що приватизувати, а що ні. Давайте дамо таке доручення, щоб з ними попрацювати, а через тиждень повернемося до цього питання.

ГОЛОВА. Володимире Михайловичу, правильно, я ж про це й говорив. Ви кажете, що треба прискорити роботу. Давайте так: або згідно з Регламентом повністю розглядаємо це питання, або вислухаємо кілька пропозицій від фракцій і дамо ці всі документи на аналіз і підготовку їх до остаточного розгляду під час обговорення питання про перелік підприємств, що не підлягають приватизації. Другий мікрофон.

СТЕПАНОВ П.С. Я первым записался на выступление еще во вторник, но не вижу себя в списке, хотя дважды предупреждал. Я настаиваю на выступлении. Почему? Потому что когда люди отдыхали, я весь отпуск провел в Киеве в кабинетах: в Генеральной прокуратуре, Кабинете Министров, Фонде госимущества - и ничего не смог добиться. Обращался в комиссию с конкретнішій предложениями по усовершенствованию законодательства об аренде и приватизации. Они тоже затерялись.

Дайте мне слово. Три минуты, как положено.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

МОВЧАН П.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках. з СНД /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні колеги! Олександре Олександровичу! Мені здається, що обговорюючи сьогодні ці питання, ми виявляємо найвразливіше місце в цьому проекті постанови: там не передбачено того, про що ми писали минулого разу, - ревізії уже приватизованого. Можна на цьому наголосити. Нехай іде цей процес, його ніхто не зупинятиме. Але не зробивши того, що необхідно, мені здається, ми не можемо застосовувати інші механізми.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М., член Комісії Верховної Рада України з питань фінансів і банківської діяльності /Артемівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Александр Александрович! Я поддерживаю вас. Сегодня вопрос рассматривать нельзя, но не потому, что нужно перейти к следующему важному вопросу, а потому, что

вопрос был внесен совершенно неподготовленным. Председатель комиссии Таранов абсолютно не владеет ситуацией, никаких механизмов - ничего не предложил. И я считаю, что нам надо посмотреть, кто является председателем Комиссии по вопросам экономической политики. У нас нет даже содержания реформы, а приватизация - один только элемент.

Комиссия абсолютно не готова. Вы видите это по всем проектам постановлений. Поэтому вопрос надо снять с рассмотрения с последующими выводами.

Спасибо.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Це це один аспект проблеми, але він ще раз підтверджує потребу в доопрацюванні документа. Тому пропоную доручити Комісії з питань економічної політики, Контрольній комісії разом з Кабінетом Міністрів і Генеральною прокуратурою підготувати другий проект постанови, який би давав відповіді на питання, що виникали під час обговорення і випливають із тієї постанови, яку ми приймали в липні цього року.

Я не даю редакцію проекту постанови, а просто прошу вашої згоди на такий підхід.

Немає заперечень? Отже, ми це питання знімаємо зараз з обговорення і даємо доручення підготувати його на наступні пленарні засідання, тобто з 4 жовтня, відповідно до тих пропозицій, які висловлювалися під час обговорення.

Перший мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Олександре Олександровичу! Я погоджуюся, але

давайте дамо доручення, щоб Кабінет Міністрів опрацював з місцевими органами влади той список, який ми будемо обговорювати після 4 жовтня. Це перше.

І друге. Я конкретно пропонував: давайте запишемо пункт про те, що приватизація зупиняється і роз'яснення Олега Вадимовича не мають законної сили. Тлумачення може давати лише Верховна Рада.

Означимося, приймемо весь пакет законів - і нехай іде з Богом цей процес.

ГОЛОВА. То вже буде інший документ, який ми можемо приймати, коли приймемо остаточну постанову. Щоб не було двозначностей, я прошу Віктора Михайловича, Володимира Романовича, депутата, який висловлювався від третього мікрофона, підійти зараз до Таранова і разом підготувати уточнення до цього проекту постанови. Ми його проголосуємо, щоб потім не було оцих недомовок, щоб не доводилося потім голові комісії трактувати за Верховну Раду. Ми проголосуємо цей проект, скажімо, через півгодини, а поки що розглянемо, наступне питання.

Слухається питання про первинну кредитну емісію Національного банку України на ІІІ та ІУ квартали 1994 року.

ЮЩЕНКО В.А., голова правління Національного банку України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Відповідно до постанови Верховної Ради починаючи з ІІІ кварталу процедура випуску емісії Національним банком передбачає прийняття відповідних постанов Верховної Ради.

Вашій увазі пропонується проект Постанови про первинну кредитну емісію Національного банку України на ІІІ та ІУ квартали 1994 року. Перед тим як дати коментар цифрам, які наведені в проекті, я хотів би зазначити, що цей проект постанови підготовлений спільно урядом і Національним банком і на ньому стоять візи Прем'єр-міністра і голови правління Національного банку.

Пропонується на кінець ІІІ кварталу 1994 року/ за станом на 1 жовтня поточного року/ встановити первинну кредитну емісію в розмірі 146 трильйонів карбованців. Для того щоб ви зорієнтувалися, сказку, що на сьогоднішній день первинна емісія Національного банку становить 137 трильйонів карбованців, і мова йде про додаткових 9 трильйонів карбованців, по суті, на останній тиждень. Цю цифру взято виходячи з того, що критична потреба уряду на покриття дефіциту бюджету у вересні становить 22 трильйони. Із цих 22 трильйонів карбованців практично половина може бути покрита за рахунок емісії. Щодо решти, то витрати не покриваються, що потребує їх відповідного зменшення.

До речі, ця цифра на третій квартал - 136 трильйонів карбованців - внесена у параметри меморандуму, за якими сьогодні тривають урядові переговори зі Світовим банком та Міжнародним валютним фондом.

У пункті 2 проекту цієї постанови ми просимо "до 15 жовтня 1994 року вжити заходів щодо мобілізації для розрахунків із сільгоспвиробниками по державному контракту 4 трильйонів карбованців кредитних ресурсів, використаних у ІІІ кварталі 1994 року на не програмні цілі", і направити їх на закупівлю цукрового буряку чи на інші цілі. Ми просимо ще "забезпечити погашення до кінця вересня поточного року прострочених кредитів, виданих для закупівлі хліба та фінансової стабілізації окремих галузей у сумі 1,2 трильйона карбованців, а також безумовну сплату Національному банку України процентів за користування вказаними та іншими кредитами".

Якщо заходи будуть проведені, то первинна емісія і кварталу буде знаходитися в межах 138-142 трильйонів карбованців.

Щодо четвертого кварталу. Пропонується первинна емісія в розмірі 164,6 трильйона карбованців. Це буде приблизно 18 трильйонів карбованців на три місяці, які залишилися до кінця року. Безумовно, це критична сума. Я вдячний Прем'єр-міністрові за те, що вона була прийнята, маючи на увазі, що протягом 30 чи 50 днів Національним банком, урядом будуть проведені активні дії щодо мобілізації на ринок України "м'якого" кредиту, реабілітаційного кредиту та інших форм допомоги, яку Україна має право вимагати як засновник Міжнародного валютного фонду і Світового банку.

У рамках цієї концепції запропоновані цифри, ми вважаємо, можна прийняти. Наслідки, можливі у ІУ кварталі /у даному випадку я не хотів би їх декларувати з цієї трибуни/, можуть мати керований характер. Але тільки за цих умов. Якщо мова йде про інші обсяги чи інші засади, то ми можемо не тільки "збити" девальвацію національної грошової одиниці, а й просто вийти з переговорних процесів, які, ви знаєте, дуже активно ведуться. Сьогодні як ніколи ми близькі до позитивного вирішення питання про отримання кредитів. До речі, Україна - єдина країна СНД, яка як член цієї спільноти досі не отримала цих надзвичайно вигідних кредитів...

ГОЛОВА. Я зрозумів, що ви закінчили свій виступ. У мене прохання до депутатів. Це питання дуже ретельно обговорювалося в комісіях, зокрема, в Комісії з питань фінансів і банківської діяльності. Воно дуже делікатне. Ми ще ніякої емісії не робили, а вже крик здійнявся в країні, люди налякані, думають, що це буде розвал або що. Мова йде про абсолютно нормальні кроки, які робить кожна держава. Щойно були названі цифри керованої емісії, тобто всі процеси регулюються державою.

Тому я просив би: якщо у вас є запитання, задаєте їх Віктору Андрійовичу в робочому порядку. А зараз давайте послухаємо Віктора Івановича Суслова і приймемо рішення з цього приводу. Немає заперечень? Немає.

Будь ласка, Вікторе Івановичу.

СУСЛОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые депутаты! Я хочу проинформировать вас о решении комиссия по рассматриваемому проекту постановления. Но вначале я еще раз обращаю ваше внимание на некоторые сопутствующие обстоятельства.

Действительно, в последнее время правительство и Национальный банк вели достаточно напряженные переговоры с международным валютным фондом. Разработана экономическая программа реформ, которая согласована с ним предварительно. Украина никогда не была так близка к получению реальных стабилизационных кредитов, как сейчас. В начале октября в Мадриде состоится сессия Совета управляющих Международного валютного фонда, где будет решаться этот вопрос.

Показатели по эмиссии также согласованы. Но трудности, с которыми мы столкнулись, и столкнутся, очевидно, все депутаты, состоят в следующем. Депутаты не ознакомлены с этой программой. А она уже и в показателях эмиссии начинает выполняться. Но пока, подчеркиваю, мы с ней еще не ознакомлены. Поэтому в будущем, вероятно, мы должны будем определиться по этой программе, заслушать ее и тогда в целом сделать выводы о том курсе экономической политики, который нам предлагается в связи со взаимодействием с Международным валютным фондом.

Теперь то, что касается проекта постановления. Проект согласован между правительством и Национальным банком. Это

тоже трудно и долго достигалось. Не всегда удается достичь согласования, особенно на уровне проведения достаточно жесткой денежно-кредитной политики.

Тем не менее, я вам должен доложить, что наша комиссия, которая дважды рассматривала этот проект, его не поддержала по следующим соображениям. Во-первых, действительно, не ясны общий курс экономической политики и программа. Во-вторых /на этом настаивали многие члены комиссии/, такие документы должны утверждаться /и это правильно/ вместе с дополнениями и изменениями к государственному бюджету Украины на этот год, то есть то, что в соответствии с законом мы обязаны делать поквартально. Сейчас утверждаем объемы эмиссии, не зная этих изменений в бюджете, и не можем объективно судить о справедливости запроса на выделение дополнительных денег. Ну и конечно, депутаты не имели возможности очень глубоко и детально изучить этот вопрос. Такова позиция комиссии - и поэтому решение не было принято.

Теперь я как председатель комиссии и народный депутат изложу и собственное соображение. Я считаю, что политически мы должны поддержать правительство и Национальный банк, которые начинают проводить единую политику, и должны проголосовать за постановление, даже не зная всех тонкостей экономической программы. Просто, скажемо прямо, у нас уже нет времени на детальное обсуждение этого вопроса.

Те 9 триллионов дополнительной эмиссии, которые могут быть выпущены до конца сентября, выпущены не будут, если мы решение не примем, поскольку мы сами утвердили постановлением в конце июля, что решение по эмиссии принимается Верховным Советом. Естественно, ждать не могут ни зима, ни другие насущные проблемы. Если показатель согласован и он приемлем, то мы должны поддержать этот показатель.

Прирост эмиссии до конца года в 18 триллионов по сравнению с общим объемом уже выпущенных денег также не столь значителен. Это достаточно жесткая денежная политика, и поэтому этот показатель также должен быть поддержан.

Наша комиссия тоже руководствовалась тем, что Верховный Совет должен поддерживать жесткую денежно-кредитную политику. Поэтому ми могли бы даже несколько понизить показатели эмиссии, скажем на 2-3 триллиона. В последние дни мы занимались поиском дополнительных средств, возможностей мобилизации средств, находящихся в банковской системе. Такие возможности действительно есть, но идти сейчас по пути увеличения этих показателей считаю неприемлемым.

Таким образом, нам предстоит принять решение. Оно вынужденное, но с учетом всех обстоятельств, сложившихся на сегодня, его надо принять.

И еще одна особенность этого проекта постановления. В пункте 3 записано: Національному банку України починаючи з ІУ кварталу 1994 року надавати кредити уряду тільки шляхом надання кредиту під короткострокові казначейські векселі, виписані Міністерством фінансів України".

Это очень важное положение /наша комиссия тоже была инициатором такой записи/. Это значит, что правительство наконец начинает оформлять свои кредиты долговыми обязательствами. Возникнет рынок краткосрочных обязательств правительства, что тоже даст возможность мобилизовать дополнительные средства и снизить инфляционные последствия принимаемых решений.

Спасибо.

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, дякую. Сідайте, будь ласка. Я вносив пропозицію підтримати проект постанови. Ряд депутатів з групи "Центр" мають іншу думку, і вони доручили депутату Коломойцеву висловитися з цього приводу.

Будь ласка, прошу до мікрофона.

КОЛОМОЙЦЕВ В.Е. Спасибо за предоставленную возможность.

Перед нами сейчас стоит вопрос: делать эмиссию или не делать? Начну с того, почему нельзя делать эмиссию. Во-первых, потому что усилятся инфляционные процессы. Во-вторых, нет механизма, который конкретно показывает, куда и как пойдут средства, полученные в результате эмиссии. Но, с другой стороны, встает вопрос о зарплате учителей, о зарплате работников бюджетной сферы. Ведь посмотрите, что произошло. На протяжении

последнего времени цены выросли на 71 процент, зарплата в промышленности выросла в среднем на 60 процентов, а зарплата учителей и врачей осталась без изменений. А на 400 тысяч прожить нельзя. И сегодня единственное, где мы можем взять деньги, - это эмиссия.

Далее. Необходимо финансировать и проводить работы по подготовке к зиме. Тоже необходима эмиссия.

Где же выход? Выход - в тесном взаимодействии и в соблюдении законодательства. Согласно законодательству правительство обязано ежеквартально представлять на утверждение Верховного Совета проект бюджета. И по этому проекту бюджета мы должны смотреть, какими средствами располагаем. Задавали по этому поводу вопрос Премьер-министру, и он сообщил, что проект бюджета был представлен. Но это не так. Сегодня у нас бюджета нет, и мы не знаем, откуда и где брать средства.

Позиция депутатской группы "Центр" заключается в следующем. Эмиссия, на которую мы вынужденно сегодня идем, должна быть последней эмиссией такого рода. Необходимо дать поручение правительству в десятидневный срок разработать пути и методы изыскания средств на финансирование бюджета и представить на наше рассмотрение. Законодательство необходимо выполнять. Верховный Совет не должен брать на себя ответственность за бездеятельность правительства. Мы должны иметь проект бюджета, утвердить этот бюджет и по нему жить. Такая позиция "Центра".

ГОЛОВА. Дякую. Якби я знав, що ваша позиція збігається з загальною позицією, то я б вам слово не надавав. Власне кажучи, ви підтвердили те, що сказали і Суслов, і голова правління Національного банку.

Усі розуміють, що треба приймати рішення про емісію. Вона все одно буде зроблена, бо ми попередні зробили такі кроки, що треба її робити. Інше питання - розмір цієї емісії. Названі дві цифри: 146 трильйонів карбованців і Суслов запропонував 144 трильйони карбованців, оскільки розрахунки показують, що можна втиснутися в цей ліміт. Тому я ставлю на голосування пропозицію про затвердження граничної емісії у розмірі 144 трильйони карбованців. Прошу проголосувати.

А потім я зроблю ще деякі пояснення.

"За" - 197. Прийнято.

А, тепер, будь ласка, які є запитання до мене? Немає? Є. Будь ласка.

ПИЛИПЧУК В.М., народний депутат України /Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Емісію робить увесь світ і банківська система будь-якої держави, але емісія повинна бути підтверджена ресурсами. Якщо ми робимо первинну емісію в розмірі 10 трильйонів карбованців, наприклад, то через ефект мультиплікатора це виливається як мінімум у 25 трильйонів. І в цьому може не бути чогось поганого, якщо пропорційно зростає товарна маса. Оцих цифр нам не дали, і це не дозволило голосувати за цей проект постанови. Якщо

первинна емісія становитиме 144 трильйони карбованців, то це означатиме 250 трильйонів вторинної через ефект мультиплікатора в банківській системі. Чи наростить наше народне господарство товарної маси на 250 трильйонів? Ні. Якщо не наростить, то ми зробили велику помилку.

ГОЛОВА. Я ще раз посилаюся на те, що ці цифри погоджені з Кабінетом Міністрів, Національним банком і, до речі, з експертами Міжнародного валютного фонду. Тому ми тут помилки не зробили.

Але я хотів би декого застерегти від дискусії в такому плані. Коли ми підводили до таких кроків і йшли на здійснення реформ, які вилилися в таку ситуацію, то були абсолютно сучасними реформаторами. А тепер, коди треба в руслі цих здійснених кроків і в цій ситуації йти назустріч потребам людей, ми стаємо, так би мовити, популістами в широкому розумінні слова.

Я хотів би, щоб ми уникли таких крайнощів. Ми виходимо сьогодні з тієї реальної ситуації, в якій знаходимося, і повинні шукати виходи разом.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. З Президентом ніхто не погоджував, чого ж ми це не кажемо.

ГОЛОВА. Якщо ви не вірите мені, то повірте Прем'єр-міністру чи голові правління Національного банку. І з Президентом погоджували.

За цим питанням іде наступне, обговорення якого ми вчора припинили. Ас ви пам'ятаєте, ми проголосували за те, щоб зразу після пропозиції банку розглянули питання про оплату праці інтелігенції. Хочу сказати ось про що. Питання про скасування положення декрету щодо статті 52 Закону про освіту треба розглядати сьогодні. Це відкриває законний шлях для того, щоб задовольнити сьогоднішні чи завтрашні потреби інтелігенції. Сумнівів тут немає. Мова не йде про те, щоб розглядати питання про підвищення заробітної плати окремої категорії населення. Воно врегульовано законом, а декрет, який скасував дію статті 52 цього закону, приймався виконавчою владою в період, коли тільки 18 депутатів протестували проти того, щоб такі права давати Кабінету Міністрів. Але так сталося.

До речі, законодавство про оплату праці теж недосконале, і його теж треба переглядати. Я вчора мав розмову з Президентом. Він звертається з проханням до нас як депутатів, до уряду негайно приступити до розробки проекту Закону про оплату праці на основі тарифних угод. Щоб не було того, що ми маємо сьогодні, коли, умовно кажучи, водій, який працює на державному підприємстві, одержує 400 тисяч у місяць, а водій, який працює в комерційній структурі чи, скажімо, у банку, одержує 4 мільйони.

Ми повинні на основі законодавства про регулювання оплати праці визначити спосіб відтворення робочої сили в суспільстві, щоб це було справедливо.

Тому сьогодні, розглядаючи наступне питання, ми обов'язково повинні дати доручення відповідним комісіям і Кабінету Міністрів, щоб через місяць-півтора можна було розглянути цей законопроект і впорядкувати цю систему.

Ще одне. Оплата праці в бюджетні? сфері, безперечно, є складовою бюджету, його видаткової частини. Закладається сам бюджет на початку фінансового року, ви це добре розумієте, і будь-коли втручатися довільно в цей баланс можна, бо ми руйнуємо потім усю фінансову систему.

Тому є необхідність робити такі доплати, які будуть базуватися /і в проекті постанови це передбачено/ на не інфляційні й основі. Можливість для того є, у тому числі з використанням ресурсів, які можуть сьогодні залучити місцеві структури влади на позабюджетній основі. Наші депутати і спеціалісти з міністерства напрацювали ряд пропозиції, ми проводили нараду із самого ранку і вчора працювали над цим документом. У нас є можливість знайти ці ресурси шляхом наведення порядку, насамперед у товарно-грошовому обігу, посилення контрольних функції з боку податкової інспекції і так далі. Крім того, ми можемо і повинні дати дозвіл на використання для доплат коштів позабюджетних фондів, котрі сьогодні є. Ідеться про те, що такі доплати можуть бути зроблені на неемісійній, тобто на не інфляційній основі.

Тому я просив би вас уважно подивитися два документи, а саме і проект закону, і проект постанови, які вам роздано, і оскільки слухачі не мають цих документів перед собою, то я їх зачитаю.

Проект Закону Україні про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України з питань оплати праці.

З метою відновлення дії деяких положень законодавчих актів, що регулюють оплату праці працівників освіти, науки та охорони здоров'я визнати такими, що втратили чинність, абзаци другій, четвертий, п'ятий і шостий пункту 4 статті 48 Декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року N 23-92 про оплату праці /Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 11, ст. 93/;

абзац третій пункту 2 Постанови Верховної Ради України про реалізацію Закону України про Державний бюджет Україні на 1994 рік у частіші запровадження з 1 січня 1994 року доплати педагогічним працівникам, викладачам вищої школи, науковотехнічним кадрам, працівникам у сфері культури, медичним і фармацевтичним працівникам до рівня середньомісячної заробітної плати працівників у цілому по народному господарству".

Це що стосується проекту закону.

Тепер проект Постанови Верховної Раді України про введення в дію Закону України про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України з питань оплати праці.

"Верховна Рада України постановляв:

1. Закон України про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України з питань оплати праці ввести в дію з 1 листопада 1994 року.

2. Кабінету Міністрів України разом з Національним банком, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим Радам народних депутатів здійснити додаткові витрати на виплату заробітної штати на безінфляційній основі, у тому числі за рахунок залучення до державного бюджету коштів позабюджетних фондів.

3. Кабінету Міністрів України до 1 листопада 1994 року разом з відповідними комісіями Верховної Ради Україні підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо впорядкування оплати праці".

Де питання погоджено з представниками Кабінету Міністрів і наша комісій. Воно розглядалося духе уважно, детально, і а просив би вас не наполягати та на наближенні строків, чи на перегляді самого механізму, бо це надзвичайно тонка справа, ідеться про взаємозалежні речі.

Я проста би вашої підтримки і підтримки навіть тих, хто раніше орав участь у роботі і за чиєю ініціативою приймався відповідний декрет, і тих, хто тепер у числі їх прихильників і наполягав на протилежному. Ми повинні бути тут зараз поза політикою. Мова йде про абсолютно конкретні речі. Вони можуть бути керовані. Якщо ми не будемо дотримуватися такого підходу, то вийдемо за межі керованості й порушмо те, на що розраховуємо.

Ось те, що я хотів вам сказати. Якщо ви не заперечуєте, я просив би проголосувати окремо - проект закону і окремо - проект постанови. Поіменно не треба. Тут усі розуміють, що це потрібно. Ставлю на голосування проект закону у зачитаній мною редакції. Прошу проголосувати.

"За" - 266. Прийнято.

Ставлю на голосування запропонований вам текст проекту постанові. Прошу проголосовал.

"За" - 274. Прийнято.

Інформацію з приводу постанови про селянське питання зробить Олександр Миколайович. Але перед тим я хотів би попросити вас ось про що. Ми прийняли Закон про зміни до статті 4 Закону про статус народного депутата. Надійшла слушна пропозиція депутата Саханя про те, що ми пропустили там три слова. Ми написали так: звільнення депутата здійснюється в порядку переводу. А треба після слів "звільнення депутата" дописати: "з попереднього місця роботи".

Оскільки це норма закону, я прошу проголосувати саме це доповнення.

Прошу увімкнути систему "Рада".

"За" - 273. Прийнято.

Точно така ж технічна помилка, вибачте, вкралася через поспішність до закону, який ми щойно проголосували. У тексті закону йдеться і про працівників у сфері культури, а в преамбулі це пропущено. Тому в преамбулі після слова "науки" тре ба вставити слово "культури". Прошу проголосувати це доповнення.

"За" - 287. Прийнято.

Олександре Миколайовичу, будь ласка.

ТКАЧЕНКО О.М., перший заступник Голови Верховної Ради України /Шполянський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Два дні тому ми розглядали питання про хід виконання

постанови Верховної Ради від 17 червня нинішнього року щодо агропромислового комплексу. Члени групи "Аграрники України" члени аграрної комісії висловили багато зауважень, готуючи проект постанови з цього питання і доопрацьовуючи його протягом двох Днів. Сьогодні під час перерви вони ще раз зустрічалися з керівниками Національного банку, Міністерства сільського господарства і Міністерства економіки і прийшли до висновку, що ряд позицій постанови від 17 червня не виконуються. Але було прохання Міністерства сільського господарства, Національного банку і Міністерства економіки доопрацювати цей проект постанови до 4 жовтня і 4 жовтня внести на ваш розгляд для затвердження. Комісія та група аграрників із цим погодилися. Крім того, ми тільки що прийняли постанову щодо емісії, тону, безперечно, питання про розрахунки буде враховано, особливо про розрахунки з аграрниками і за зерно, і за цукровий буряк, і за інші культури, де держава заборгувала.

Тому є пропозиція це питання перенести на 4 жовтня.

ГОЛОВА. Немає заперечень? Є запитання. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Олександре Миколайовичу, у мене до вас прохання принципове. Рішення про 144 трильйони емісії ми прийняли, то ви підтвердіть своїм авторитетом, що будуть переглянуті ціни і будуть виплачені гроші, щоб селяни здавали державі і соняшник, і цукровий буряк, а не комерційним структурам на давальницьких умовах тощо. Ви ж розумієте, державу треба годувати, і ми як державні люди повинні подержавному діяти. Але повинно бути підтвердження того, що ми перенесли розгляд цього питання, що буде заплачено сільському господарству за продану продукцію і що тут не йде мова про те, що селяни зробили емісію.

Дякую.

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні колеги! Разом з Кабінетом Міністрів ми цю пропозицію, безперечно, розглянемо, як ми й домовилися, і це буде враховано.

ГОЛОВА. Тобто питання буде вирішено.

ТКАЧЕНКО О.М. Так, продукцію потрібно продавати державі, а держава розрахується.

ГОЛОВА. Розглянули це питання. Якщо немає заперечень, переходимо до розгляду наступних питань. Згідно з нашою домовленістю у п'ятницю ми працюємо без перерви, розглядати внесені питання, а вечірнє засідання не проводимо. Отже, продовжуємо засідання.

Наступне питання порядку денного - проект Закону Україні про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті. Слово мав Даниленко Анатолій Іванович, заступник міністра економіки. /Шум у залі/.

Я прошу уваги. Це питання є в порядку денному на цей тиждень. І хоч воно перенесене на 4 жовтня, за наполяганням групи депутатів ми повинні були почати його розгляд, щоб люди зрозуміли, про що йдеться. /Шум у залі/.

Прошу уваги. Будь ласка, Анатолію Івановичу.

ДАНИЛЕНКО А.І., заступник міністра економіки України. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! На ваше рассмотрение вносится проект Закона Украины о порядке осуществления расчетов в иностранной валюте, в котором учтены предложения многих предприятий - участников внешнеэкономической деятельности относительно сроков возврата валюты за экспортируемую продукцию и сроков импорта продукции после авансовых платежей.

Проект закона вносится Кабинетом Министров и Комиссией Верховного Совета Украины по вопросам финансов и банковской деятельности.

Если не останавливаться на некоторых редакционных уточнениях, на редакции проекта Закона о порядке осуществления

расчетов в иностранной валюте в целом, то "можно сказать, что суть документа сводится к следующему устанавливается срок возврата экспортной выручки и импорта товара после авансовых платежей предприятий Украины 90 дней вместо ранее действующего 30 дней.

Кроме того, пеня за каждый день просрочки сверх 90 дней устанавливается в размере 0,3 процента /был 1 процент/ от суммы не полученной в срок выручки или не поступившей по импорту продукции. При этом предлагается, чтобы общая сумма начисленной пени не превышала базовую сумму задолженности.

Изменение сроков возврата валюты и поступления товаров предлагается принять со дня опубликования закона, а изменение размера пени - с 1 января 1995 года, поскольку в противном случае возникает необходимость внесения изменений в Закон о Государственном бюджете на 1994 год.

Просим рассмотреть и принять предлагаемые изменения.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Ви, на жаль, мало часу використали. Вам треба було у своему виступі суть вашої пропозиції викласти докладніше, адже нас слухають ще й виборці.

Будь ласка, запитання і відповіді. Відводимо 15 хвилин.

Перший мікрофон.

ПЕТРЕНКО М.І., начальник напрямку відділу Служби безпеки України /Гайворонський виборчий округ, Кіровоградська область/. У мене є поправка до проекту цього закону...

ГОЛОВА. Я прошу вибачення, ви зараз залайте запитання, а поправку потім внесете.

ПЕТРЕНКО М.І. 19 лютого 1993 року був прийнятий Декрет про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, в якому зазначено, що виручка резидентів в іноземній валюті піддягає зарахуванню у термін не пізніше 90 календарних днів. Після цього у листопаді була прийнята поправка, згідно з якою цей термін змінено на 30 днів. Хотілося б почути від вас, чим були викликані такі непродумані і невиважені кроки, яку шкоду це завдало державі і хто за це понесе відповідальність?

ДАНИЛЕНКО А.І. Коли вишукувалися шляхи прискорення надходження валюта в Україну, тоді, справді, було прийнято рішення про повернення виручки в Україну протягом ЗО днів. Але статистика, яку ми маємо за півроку, показала, що лише приблизно 60 процентів підприємств устигають у цей термін повернути виручку в Україну. Всі інші підприємства /це приблизно 40 процентів/ повертають цю виручку із запізненням. Але вони брали на це дозвіл Національного банку. Тобто практично жодне підприємство не постраждало, тому що всі одержали дозвіл на продовження терміну повернення виручки в Україну. Це додавало непотрібної роботи, тяганини, тому зараз поновлюється той термін, який був раніше.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний доповідачу! Чи не могли б ви сказати, звідки ця цифра: 90 календарних днів? Як вона обгрунтовується і як прийнято у світовій практиці? Коли скажімо, фірма "Ай-Бі-Ем" відвантажує свої комп'ютери в ПівденноАфриканську Республіку, то чи також оплата надходить аж за 90 днів? На Україні ще три століття тому велися торгові операції і чумаки волами везли свою продукцію і повертали гроші назад. Тоді, мабуть, було менш як 90 днів.

ДАНИЛЕНКО А.І. Я вже частково на це запитання відповів. Приблизно 60 процентів виручки встигає повернутися в термін до 30 днів. Але значна частина продукції - в основному машинобудівна - вимагає значно триваліших термінів, і, крім того, інколи це пов'язано з докомплектацією. Усе це створює великі незручності для експортерів і для порозуміння із споживачами продукції за кордоном, особливо в далекому зарубіжжі. Через це ми скористалися терміном, який найбільш поширений у світовій практиці, - 90 днів.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГРАБАР М.Ф., народний депутат України /Хустський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановний Голово! Я просив би вас надати мені слово по закінченні обговорення цього питання з процедури і порядку ведення.

ГОЛОВА. Будь ласка, перший мікрофон.

ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Феодосійський виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. Уважаемый руководитель! Одна из бед промышленных предприятий - проведение взаиморасчетов по продукции, которую мы продаем в страны СНГ, за рубеж. Половина валютной выручки забирается и уже по другому курсу возвращается в кассу. По этой причине предприятия, выпускающие рентабельную продукцию, становятся практически нерентабельными. Мы подготовили и направили вам комплекс дополнений, но они не нашли отражения в данном документе. Как дальше жить промышленным предприятиям?

ДАНИЛЕНКО А.І. Если можно, напомните, о каких изменениях идет речь. Я не знаю, что имеется в виду. Хотя бы самое главное.

ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. По данному вопросу были конкретные предложения, изменения и дополнения. Целый комплекс документов.

ДАНИЛЕНКО А.І. Я не видел.

ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. Ну, будем разыскивать.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

НАЙДА Г.І., генеральний директор Асоціації морських портів України, м. Херсон /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Фракция коммунистов.

Скажите, пожалуйста, более четко, вот эти 30 и 90 дней установлены для каких отраслей? Здесь написано: "високоліквідні види продукції по експорту..." А меня интересуют сроки для предприятий транспорта.

ДАНИЛЕНКО А.І. Прошу прощения, но вероятнее всего вам не дали последний вариант законопроекта, где предлагается единый строк для всех отраслей и предприятий - 90 дней.

НАЙДА Г.І. И второй мой вопрос. Да, были большие штрафы: 1 процент за неуплату. Вы сказали, что пересчитали его и сейчас он будет в размере 0,3 процента. Мы посчитали и пришли к выводу, что это все равно в 300 раз выше, чем штрафы, применяемые во всем мире. Наше предложение, основанное на расчетах, - 0,04 процента. Тогда мы выходим на какие-то международные нормы.

Чем руководствовалось Министерство экономики, устанавливая штраф в размере 0,3 процента?

ДАНИЛЕНКО А.І. Мы исходили из двух моментов.

Первое. Штраф в размере 0,3 процента, который был установлен до этого, особых нареканий не вызывал.

И второе. Если вы обратили внимание /у вас, к сожалению, нет этого варината/, здесь написано так: "Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розмір заборгованості". То есть мы практически ограничиваем размер штрафов.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Макарівський виборчий округ, Київська область/. Шановний Анатолію Івановичу! Законопроект передбачає видачу Національним банком ліцензій на відстрочення платежів. Чи не можна передбачити, щоб такі ж ліцензії видавались і обласними філіями? Ми кожного дня проходимо повз Національний банк і бачимо, як його буквально блокують з оцими ліцензіями.

Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.І. У нас была практика, при которой отсрочку до ЗО дней предоставляли областные управления, а свыше 30 дней - уже непосредственно республиканский банк. Думаю, в инструктивных материалах Национального банка это можно будет отрегулировать.

МОЗЕР Г.Е., генеральний директор Житомирського акціонерного товариства "Крок" /Богунський виборчий округ. Житомирська область/. Уважаемый докладчик! Я приведу такой конкретный пример. Отгружена продукция иностранному контрагенту. Он не производит оплату. Подать на него в арбитражный суд невозможно, потому что Украина не является членом Международного арбитражного суда, а налоговая инспекция исправно начисляет пеню. Как в " таком случае быть?

ДАНИЛЕНКО А.І. Это подпадает под действие положения статьи 1, которое начинается со слова "Перевищення..." Если у вас есть

особые обстоятельства - форсмажорные, вы обращаетесь в Национальный банк и получаете лицензию и отстрочку по платежам. Вот и все. Другого выхода нет.

МОЗЕР Г.Е. Болгарская фирма имела договоренность с Житомирским заводом химического волокна на поставку излишнего в свое время капролактама. Сейчас она не платит деньги. Как быть?

ДАНИЛЕНКО А.І. Единственное, что предусмотрено проектом этого закона, - что сумма штрафа, начисляемого вам, не будет превышать сумму задолженности. Это единственное.

МОЗЕР Г.Е. Украина должна стать членом Международного арбитражного суда...

ДАНИЛЕНКО А.І. Я согласен с вами.

ГОЛОВА. Ще є запитання? Немає.

Слово надається Віктору Івановичу Суслову для співдоповіді від комісії.

Прошу депутатів, які працюють над проектом постанови з питання про приватизацію, трошки прискорити роботу.

СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Я буду кратким. Суть деда вам понятна. Речь идет о проекте закона, который позволит создать дополнительные стимулы для экспорта, особенно на отдаленные рынки. Вы понимаете, что 30-дневный срок возврата валюты включает также и время транспортировки. Этот срок, который, я считаю,

ошибочно принял Верховный Совет год назад, оказался малореальным и нанес значительный ущерб экспорту.

Наша комиссия внимательно доработала этот проект. По сравнению с тем, что первоначально предлагал Кабинет Министров, мы внесли наиболее существенное дополнение: введение единого срока - 90 дней. В концепции Кабинета Министров шло деление экспорта на высоколиквидный с 30- дневным сроком возврата валюты и низколиквидный - с 90- дневным. Были предложены достаточно субъективные критерии целения, не учитывающие особенностей разных рынков, особенностей транспортировки и расчетов.

Представленный вам окончательный вариант согласован с Кабинетом Министров, на заседании комиссии он принят единогласно. Прошу депутатов поддержать этот вариант.

Спасибо.

ГОЛОВА. У вас є проект постанови з цього приводу...

Я прошу вибачення. Шановний депутате Найда! Ви повинні підійти до мікрофона, оскільки треба застенографувати ті мудрі речі, які ви говорите. Це абсолютно необхідно.

СУСЛОВ В.І. Я слышал вопрос. По срокам импорта комиссия тоже внесла изменения. Кабинет Министров предлагал установить срок по импорту 60 дней. После дискуссии мы все-таки остановились на 90 днях, как по экспорту, так и по импорту. То есть речь идет с льготных условиях как для экспортеров, так и для импортеров.

Кстати, что касается особых условий экспорта. Обратите внимание на статью 6: "Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва і товарів спеціального призначення". То есть превышение указанных сроков возможно по индивидуальные лицензиям Национального банка. Мы знаем, что есть некоторые виды производств, которые действительно требуют длительного времени для расчета, перевода денег и так далее. Поэтому проектом закона предусмотрена возможность решения этого вопроса в каждом индивидуальном случае.

ГОЛОВА. Ще запитання? Будь ласка, другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М. Мы внимательно рассмотрели этот проект закона, но у нас возник вопрос, который мы просто не успели решить и внести предложения к проекту.

Бывают случаи, когда возврат денег задерживается по вине не резидента. В связи с этим, Виктор Иванович, я предлагаю внести такое. дополнение: "У разі, якщо експортер є позивачем у господарському спорі з не резидентом, який порушив строки повернення оплати, санкції на зазначений час не здійснюються до вироку господарчого суду".

СУСЛОВ В.І. Анатолий Николаевич! Этот вопрос возникал и обсуждался с Национальным банком. Нам ответили, что в случаях,

когда деньги не возвращаются по вине не резидента, а покупателя, то лицензию на продление срока возврата Национальный банк выдает практически автоматически. Я не против вашего дополнения. Но я против того, чтобы мы сейчас за него проголосовали с голоса. Может быть, принять проект в первом чтении с тем, чтобы во втором чтении учесть ваше и другие предложения.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М. Национальный банк не является судом, и Национальному банку для выдачи такой лицензии тоже нужны основания. Поэтому предложенная формулировка не исключает, а наоборот, подкрепляет то, о чем вы говорите. Я прошу ее поддержать.

ГОЛОВА. Зараз ще внесуть пропозицію депутат Найда та інші депутати. Я думаю, що ми зробимо правильно, якщо приймемо цей законопроект у першому читанні. Очевидно, змін тут буде небагато, але уточнити все, "прокрутити", як кажуть, ще раз У комісіях і, витративши буквально 5 - 7 хвилин, проголосувати на початку жовтня, то було б правильніше, ніж зробити зараз помилку, яка потім впливатиме на господарську діяльність.

Перший мікрофон. У вас запитання?

ПЕТРЕНКО М.І. Хочу внести поправку до законопроекту.

ГОЛОВА. Досвід підказує, що ви можете внести свою поправку у вигляді запитання. І це буде нормально, не треба буде брати слово для обговорення. Тоді ще подумайте.

Другий мікрофон.

НАЙДА Г.І. Виктор Иванович! Вообще это неэтично. Мы такие же депутаты, как и вы. Мы внесли в вашу комиссию конкретные предложения, вы согласились только с одним - 90 дней по экспорту.

Украина имеет такую славу, что мы сегодня нигде иголку не можем купить, пока не сделаем предоплату. Назовите мне, пожалуйста, хоть одно предприятие, которое вложится сегодня в срок по импорту 90 дней. А ведь мы же держим машиностроителей... Любое предприятие не купит сегодня ничего. Вы говорите - лицензия. Неужели вам это нравится? Я не знаю, может, Виктору Андреевичу нравятся те толпы вокруг Национального банка. Это мы кормим банковских клерков. Ведь каждая лицензия даром не дается. Мы же должны быть реалистами. Если речь о приобретении оборудования для транспорта, гербицидов для сельского хозяйства, то надо реально говорить, что за 90 дней мы не сможем это сделать.

Я поддерживаю предложение Александра Александровича: давайте примем законопроект в первом чтении. Пусть каждый еще раз подумает, поработаем в округах. Давайте не будем спешить и примем нормальный закон.

СУСЛОВ В.І. Если продолжать техническую дискуссию, то по импорту, например, вы можете выставить аккредитив и завозить продукцию хоть 200 дней. Никаких санкций не будит.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БАБИЧ В.Г., президент акціонерного товариства "Українська фінансова група" /Західно-Донбаський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я вообще предлагаю начать работать над проектами законов по совсем другой системе и прекратить практику первого чтения и так далее. Это может устраивать того, кто не хозяйственник. Сегодня нужно принять норму, предложенную в проекте.

А вообще нужно научиться не новые законы принимать, а дополнять уже существующие и вносить поправки и ним. Это международная практика.

Предлагаю принять этот закон, а дополнения, которые я, допустим, буду предлагать, принимать в виде поправок к этому основному закону и вносить в течение всего периода работы и существования экономики государства Украина. А сегодня откладывать даже на эти 90 дней, я считаю, очень вредно для экономики Украины. Надо принимать его.

ГОЛОВА. Валерію Георгійовичу. Мова йшла про відкладення до 4 жовтня, а не на 90 днів. /Шум у залі/. У зв'язку з необхідністю зекономити 40 тисяч доларів, давайте ми таки приймемо сьогодні, так? Ще запитання?

Будь ласка, перший мікрофон.

ПЕТРЕНКО М.І. Чи правильно це буде? У статті 1 зазначено: "не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення... "

А не краще буде, якщо записати - з дати проходження експортного товару через державний кордон. У нас часто буває, що немає вагонів, або ще якісь причини. Тому пропоную внести таке доповнення. Дякую.

СУСЛОВ В.І. Это технический вопрос. В выписке вывозной грузовой таможенной декларации есть дата, а даты прохождения границ в документах нет. Для того чтобы не было споров о дате прохождения, предлагается такой вариант. Если мы запишем другой, значит нужно ввести какие-то обязательства для пограничников, возможно, отмечать дату пересечения границы. Это функция не пограничной службы. Вы знаете, что большая часть грузов проходит на местах.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МОЗЕР Г.Е. Виктор Иванович! Я думаю, что закон нужно всетаки сегодня принять. Его проект состоит всего из 7 статей. Все дополнения кожне внести в рабочем порядке в течение дня, и закон будет действовать.

Я полностью согласен со всеми дополнениями, в частности с предложением Анатолия Николаевича Ягоферова. Действительно, надо максимально уменьшить количество хождений за лицензиями в чиновничьи структури. Там же без взяток ничего нельзя сделать. Нужно принять дополнения в течение дня, а закон голосовать сейчас.

СУСЛОВ В.І. Я согласен с тем, чтобы принять закон, но с голоса никакие дополнения сейчас вноситься не могут, особенно новые, важные, над ними нужно думать. Если депутаты не будут настаивать на внесении их сейчас, мы можем внести их позже в уже принятый закон.

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Івановичу. Сідайте, будь ласка.

На мою думку, всі пропозиції, які вносилися, слушні. Але враховуючи невідкладність вирішення тих питань, під які приймається цей закон, треба його прийняти, а в постанові передбачити, щоб найближчими днями, тобто з 4 по 8 жовтня, до закону були внесені доповнення, які пропонували депутати Ягоферов, Найда, Бабич. Немає заперечень? Ставлю на голосування пропозицію прийняти закон, проект якого ми розглянули. Прошу проголосувати.

"За" - 278. Прийнято.

Є пропозиція прийняти за основу проект постанови про введення в дію закону. Прошу проголосувати.

"За" - 288. Прийнято.

Від групи депутатів була пропозиція доповнити цю постанову - дати доручення комісії стосовно розробки додаткових пунктів до прийнятого закону на основі пропозицій, які висловили депутати під час обговорення, і тих, які будуть внесені протягом найближчих 10 днів. Немає заперечень? Будь ласка.

ЯГОФЕРОВ А.М. Дополнение к статье 4: "У разі, коли експортер є позивачем у господарському спорі з не резидентом, який порушив строки повернення оплати, санкції на зазначений час не здійснюються до вироку господарського суду".

ГОЛОВА. Абсолютно слушне зауваження, але ми заклацаємо зараз прецедент. Ми ж законодавці, ми не маємо права цього робити. Цю пропозицію ми проголосуємо 4 жовтня. Ми не можемо приймати пропозицію з голосу. Інакше будь-хто а депутатів тех захоче внести пропозицію зараз, і він матиме рацію. Ми не маємо права голосувати таким чином пропозиції. Давайте робити так, як належить. Немає заперечень?

Депутат просив надати йому слово з процедури.

Третій мікрофон.

ГРАБАР М.Ф. Шановні народні депутати! Я наперед прошу вибачення за те, по займу у вас 2-3 хвилини, але не можу змовчати, оскільки право виступати в цьому залі мені дає не Верховна Рада, вибачте, і навіть не головуючий, а виборці, які проголосували за мене.

Шановний Олександре Олександровичу! Сьогодні ви вже вкотре допустили грубе порушення існуючих нормальних цивілізованих норм співпраці і будь-якої праці в цьому залі.

Особисто я не розумію, як мені оформлятися на постійну професійну роботу у Верховну Раду згідно а прийнятою постановою, коли ви ігноруєте будь-які мої звернення? Учора ввечері за вашою пропозицією я подав альтернативний проект Закону про врегулювання оплати праці вчителів, лікарів, медиків. Ви його навіть не розмножили. Як можна розуміти такий підхід?

Шановні депутати! Чи ви не вчитувалися у зміст цієї постанови, яку проголосували? Ви подивіться: "Кабінету Міністрів України разом з Національним банком... місцевим Радам народних депутатів здійснити додаткові витрати на виплату заробітної плати на безінфляційній основі..." Позавчора всі чули інформацію Прем'єр-міністра Масола про те, що у нас дефіцитний бюджет, і він готовий нам подати його на затвердження поквартально, як дехто з депутатів вимагав.

Якщо ви знаєте реальний стан речей у своїх округах, у своїх Радах, то вам відомо, що в позабюджетних фондах майже нічого немає. А якщо і е, то згідно з Законом про бюджетну систему перекидати з позабюджетних фондів у державний бюджет може тільки Верховна Рада, вносячи відповідні зміни до Закону про Державний бюджет. Ви всі про це знаєте. То за що ми сьогодні проголосували?

Мені прикро, що 60 освітян, які є в цьому залі, так дружно підтримали бутафорне відновлення статті закону. Так, ми з вами скасували дію відповідних абзаців статті 48 Декрету про оплату праці. Але це рішення нічого, зрештою, не дає, бо ми тільки надаємо ним чинність статті 52, в якій записано, що держава забезпечує середні ставки.

Депутат Носов зробив учора слушне зауваження. І я пропонував згідно з Регламентом конкретну процедуру, конкретний порядок, щоб добитися того, чого від нас вимагали вчителі, лікарі і інші. А ми з вами нічого не вирішили. Я протестую, Олександре Олександровичу, проти такої практики роботи в цьому залі.

Дякую.

ГОЛОВА. Я можу довго відповідати на ваше запитання, мену коротко. Якщо у вас до мене претензії, що я не реагую на ваші зауваження, то ви не маєте рації. На вашу пропозицію є відповідні висновки юридичного відділу Верховної Рада.

Ви самі бачите, в якій послідовності, якими темпами, з яким напруженням розглядається питання. І якби я навіть пропустив ваше зауваження, то ви могли б увійти в становище і не вважати, що я ворог вашим пропозиціям. Але то ваша справа, і я вам докорів не роблю.

Мова йде про те, що, вносячи ту чи іншу пропозицію, ми повинні згідно з нашим Регламентом /тут ви правильно говорите/ давати обгрунтування щодо покриття витрат, які передбачаються законопроектом. Ваші пропозиції, за висновками відділу, не підкріплені тим покриттям. А документ, який ми сьогодні проголосували, прийнято нами на основі висновків і наших комісій, і членів Кабінету Міністрів, і представників Національного банку, які над ним працювали.

Починати зараз дискусію навколо того, треба розглядати чи ні, я не буду. І я не коментую. Я відповідаю на ваше зауваження. Пропоную розповсюдити ваш проект серед депутатів, і якщо вони наполягатимуть на розгляді саме вашого варіанта, то внесуть таку пропозицію, і ми його розглянемо. Але сьогодні включити до розгляду це питання - такого рішення Верховної Ради не було. Я не маю права цього робити. /Шум у залі/.

Прошу вас, не хвилюйтеся. Верховна Рада працює правильно. Вибачайте.

У нас на порядку денному питання, яке далі відкладати ніяк не можна, - про надання пільг Київському обласному виробничому об'єднанню "Київелектрозв'язок".

У вас в проект постанови. Ми його дуже детально розглядали в Президії Верховної Ради. Враховано всі моменти. Якщо ми не вирішимо цього питання сьогодні, це означатиме, що держава виступає не просто боржником /я навіть не сказав би так, бо це для нас звично, а якось інакше/ перед фірмою, яка заплатила валютні кошти для переоснащення засобів зв'язку в Києві.

Прошу вас проголосувати цей проект. Немає заперечень? Ви заперечуєте?

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Олександре Олександровичу! А чему це тільки Київська область? І чому це за рахунок державного бюджету? Давайте тоді робити це за рахунок київського бюджету. Хіба тільки в Києві це роблять?

ГОЛОВА. Тоді ви скажіть, будь ласка, під яку ще конкретно програму?

У вас є обгрунтування... Та ні. Вибачте мені, але так не можна робити. /Шум у залі/. Не про Київ мова йде. Коли ми давали пільги запорізькому заводу, то ви ж підтримали.

Олександре Михайловичу, будь ласка.

КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Ясинуватський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Суть в том, что льготы по НДС раньше разрешал Премьер-министр, а теперь мы ему это запретили, а сделка произведена. Продукция ушла, станция пришла. Нам надо только подтвердить льготы, которые ранее были предоставлены. Пять тысяч номеров получат наши люди. Я просил бы вас проголосовать. Это просьба нового Кабинета Министров.

ГОЛОВА. Олександре Михайловичу! Прошу вас сісти. А я відповім таким чином. Не можемо ми діяти за принципом: якщо в сусіда вищий тин, то давайте або вріжемо його, або якось інакше вчинимо. Абсолютно конкретне рішення треба прийняти. Крім нас, цього ніхто не вирішить.

Ставлю на голосування цей проект постанови. Прошу проголосувати.

"За" - 161.

Будь ласка, Вікторе Івановичу.

СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Наша комиссия тоже рассматривала вопрос, стоит ли предоставлять льготы, в том числе по налогам, отдельным предприятиям. Хочу напомнить, что Верховный Совет принял постановление о некоторых вопросах налогообложения, которым запретил Кабинету Министров давать налоговые льготы отдельным субъектам предпринимательской деятельности. Верховный Совет сам имеет такое право. Наша комиссия никогда не поддерживала таких просьб, а их у нас очень много. Не поддержали мы и эту просьбу. Если Верховный Совет начнет рассматривать конкретные случаи, кому предоставить льготы, а кому нет, то сессия может превратиться в бесконечный "парад" обсуждений этих льгот. Я считаю, что "Киевэлектросвязь" действительно имеет основания получить деньги. Но нужно принять постановление и поручить правительству оказать соответствующую помощь, например на основании Указа Президента о финансовой поддержке предприятий или как-то иначе /в Кабинете Министров знают, как это сделать/. Это будет, мне кажется, более правильно и с финансовой точки зрения, и с точки зрения единства налоговой политики. Спасибо.

ГОЛОВА. Прошу депутатів зважити на таке. Я звертаюся до голів комісій, які пропонують на розгляд Верховної Ради ті чи інші питання і які працюють як члени Президії. Ви, будь ласка, не

підводьте під дурного хату Верховну Раду, а розглядайте ці питання як слід до того, як вони з'являться в порядку денному. їх можна було елементарно вчора зняти з обговорення. А ми сьогодні перед виборцями та перед тим колективом, який залежить від цього рішення, маємо не кращий вигляд. І Голову Верховної Рада ви теж ставите в дерну ситуацію. Я чесно кажу. Я розумію, гір треба вирішувати це питання, але механізм поки що тільки такий. Як бути в такій ситуації? Давайте як виняток востаннє проголосуємо, бо вибору немає.

Я звертаюсь до Терьохіна й інших новообраних депутатів. Ви, будь ласка, сідайте на визначені для вас місця і не агітуйте, щоб не голосували проти.

Востаннє як виняток прошу проголосувати внесений проект постанови.

"За" - 174. Не прийнято.

Будь ласка, готуйте питання так, як це потрібно /через указ Президента, через звернення до Кабінету Міністрів/, і з подібним більше на засідання Верховної Ради не йдіть ніхто. /Оплески/.

А тепер проект постанови, який стосується питань приватизації. Комісія напрацювала варіант. Олегу Вадимовичу Таранов, будь ласка, на трибуну.

Одну хвилинку. Голова комісії просить 8 хвилин для того, щоб віддрукувати і всім вам роздати проект, щоб потім депутати не звинувачували в тому, що документ приймається на слух.

А тим часом розглянемо питання про вилучення і надання земельних ділянок. Це питання теж не можна відкладати, бо крім нас його ніхто не має права вирішувати.

Олексєєнко Володимире Кириловичу, будь ласка, на трибуну.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села / Мар'їнський виборчий округ, Донецька область/. Комісія Верховної Рада України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села розглянула подані Кабінетом Міністрів України матеріали щодо вилучення земель у колективних сільськогосподарських підприємств, колгоспів та інших землекористувачів і надання їх підприємствам, установам і організаціям під будівництво житла, промислових підприємств, оздоровчих закладів, об'єктів для добування корисних копалин та попереднього погодження місць розташування об'єктів.

Зазначені матеріали у повному обсязі відповідають вимогам земельного законодавства. Вони погоджені з сільськими, районними, обласними Радами народних депутатів, районними землевпорядними, природоохоронними і санітарними органами, органами архітектури, здійснена їх екологічна експертиза.

Вам роздано проект постанови Верховної Рада з цього питання. Я хотів би звернути вашу увагу ось на що. Серед об'єктів, які сьогодні вам пропонуються, найбільше привертає увагу міжнародний автомобільний пункт-пропуск Ягодин, Волинська область - майже 21 гектар. Ми вже порушували ці питання, їх

потрібно вирішувати, тому комісія підтримала пропозиції місцевих Рад.

Марганецькому державному гірничо-збагачувальному комбінату пропонується надати близько 40 гектарів.

І найбільшу ділянку землі - 101 гектар - пропонується виділити державному міжнародному аеропорту "Бориспіль" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1993 року для приведення в належний технічний стан злітно-посадочних смуг, будівель, споруд, інженерно-технічних мереж і обладнання аеропорту, створення умов для обслуговування пасажирів згідно з діючими нормативами та з урахуванням зростання міжнародних пасажирських і вантажних перевезень. Передбачено переобладнання та будівництво нового міжнародного аеровокзалу, реконструкцію злітно-посадочної смуги N 1, інженерних мереж і споруд, інших супутник об'єктів та об'єктів соціально-побутового призначення, будівництво ангарних споруд, авіаційно-технічної бази.

Усього відповідно до постанови Верховної Ради України, проект якої внесено, передбачено вилучити 187 гектарів землі та попередньо погодити розташування об'єктів на площі 482 гектара.

Просимо вашої підтримки.

ГОЛОВА. Чи є потреба обговорювати питання? Другий мікрофон.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Шановний Олександре Олександровичу! Шановний доповідачу! Проектом постанови

передбачається вилучити певну кількість землі, у тому числі в колгоспу імені Кірова Томаківського району Дніпропетровської області - ріллю під будівництво шахти, у Кіндзіївського лісництва Севастопольського лісгоспзагу - 3 гектари лісів з правом рубки дерев, у колгоспу "Серп і молот" - 23,8 гектара землі, у тому числі 10,3 гектара ріллі, під розширення кар'єру кварцевих пісків і так далі.

А коли розглядалося питання про надання. земельної ділянки під термінал, то це питання не було вирішено позитивно, хоча майданчик за розмірами був значно меншим. Що то за цікавий підхід? Під кар'єри і таке інше потрібно виділяти ділянки, а під термінал - не потрібно, і тому проголосували проти.

Дякую.

ГОЛОВА. Відповідаю вам, оскільки ви мені задали запитання спочатку. Так от, хочу сказати, що не Олексєєнко приймав рішення, а Верховна Рада. І ми домовилися ще тоді, коли перший раз розглядали подібне питання, що депутати візуватимуть проекти постанов, які стосуватимуться відводу земель у їхній округах.

Тому я не мощу сказати, наприклад, чи в Севастополі є необхідність відводити, скажімо, стільки-то соток лісу для вирубки. Так само і щодо інших округів. І наводити приклади з терміналом, вважаю, не можна.

Треба розглядати пиття в принципі. Питання про термінал було включено до порядку денного, і ми його так і розглядали.

А дорікати депутату Олексєєнку за те, що не прийнято те рішення, не зовсім правильно.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Я Доповню. Шановний колего! Минулого разу, коли ми розглядали подібне питання і виник сумнів щодо консервного підприємства в Одеській області, за наполяганням народного депутата Попова ми це питання зняли і після додаткового розгляду матеріалів дійшли висновку, що це можна включити в цю ж постанову. Не Комісія з питань АПК приймає ці рішення, їх готують на місцях. І ми тоді з вами домовлялися, що ви братимете участь у вирішенні цих питань на місцях, візуватимете ці документи і вноситимете свої пропозиції.

Щодо об'єктів, які ми сьогодні пропонуємо, ніхто ніяких зауважень не вніс. Тому ми вносимо це питання із спокійною совістю, як кажуть.

ГОЛОВА. Є пропозиція прийняти цю постанову. Є запитання?

Третій мікрофон.

БРИТ В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые коллеги! Я прошу вас обратить внимание на пункт 4, где записано: "попередньо погодити місце розташування". Для "складування твердых побутових відходів" предлагается отвести 5 гектаров пашни. Сколько же можно разбазаривать пашню, золотые украинские черноземы? И под что? Под складирование отходов. Да в Вольнянском районе Запорожской области сколько угодно балок, овражных систем, других неудобий. Разов можно отводить под складирование твердых отходов пашни?

ГОЛОВА. Щодо цього конкретного об'єкта нехай Володимир Кирилович або депутат з того округу дасть пояснення. Будь ласка.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Шановний колего Брит! Я нагадую, і тоді ми просили: якщо у вас є якісь зауваження, будь ласка, подавайте.

ГОЛОВА. Я не розумію, що ви сказали. Ви відповіли на запитання, депутат задоволений?

Депутате Брит, дається відповідь на ваше запитання: Володимире Кириловичу, повторіть, будь ласка, відповідь.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Я вам особисто, шановний колего, казав: якщо у вас є зауваження, підходьте, ми будемо вирішувати питання,, додатково запросимо матеріали, обгрунтування і таке інше. У нас усі матеріали обгрунтовуються. Якщо депутат, чийого виборчого округу це стосується, наполягає, давайте додатково розглянемо питання, цей об'єкт виключимо, і наступного разу я вас поінформую.

ГОЛОВА. Будь ласка, третій мікрофон.

ТАРАН М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Леваневський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые депутаты! В Вольнянском районе проводятся вскрышные работы для разработки залежей /это район колонии - поселения 01/. Эта пашня не обрабатывается десятки лет. Я 10 лет проработал по соседству председателем колхоза и знаю эту землю до метра.

ГОЛОВА. Я ще раз звертаю увагу всіх депутатів на те, що всі питання, які ми розглядаємо, - конкретні. Це питання перед внесенням на розгляд Верховної Ради проходить через стільки рогаток... Я займався цими питаннями в аграрній комісії і можу засвідчити, що випадково пою сюди не. потрапить. Якщо доповідає представник комісії, він теж несе відповідальність за цю справу. Щодо будь-якого об'єкта можна наполягати на тому, що його не можна використовувати, турбуючись або про захист природи, або про збереження земель, або якось інакше. Все це правильно, Я розумію, що ви турбуєтесь, але, зрештою, життя ж не може стояти на місці.

Тому я вас прошу: підтримайте проект цього документа. Ставлю його на голосування. Прошу голосувати. "За" - 222. Прийнято.

А депутатові із Запоріжжя я хочу сказати: ви розкажіть людям, що треба писати не для складування відходів, а для проведення розкривних робіт. Тоді буде зрозуміло, що це таке.

У вас на руках перелік питань для розгляду... Я вибачаюся. Ми зробили одну помилку. Ще раз треба проголосувати. Постанову, яка стосується розрахунків у іноземній валюті, прийняли за основу і проголосували доповнення. Тепер треба проголосувати в цілому.

Прошу проголосувати.

"За" - 256. Рішення прийнято.

У вас на руках перелік питань, запропонованих для розгляду на наступні пленарні засідання. Ми перенесли з 4 на 6 число за пропозицією Комісії з питань бюджету питання про встановлення адресної допомоги малозабезпеченим сім'ям на осінньо-зимовий період. Прошу вас усі ці питання погодити, тобто прийняти таке рішення: погодитись із запропонованим переліком питань. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 240.

Розгляд аграрного питання ми на 4 число перенесли раніше шляхом голосування.

Є депутат Таранов? Ви не могли розмножити документ? Зараз вам роздадуть, а він тим часом зачитає.

ТАРАНОВ О.В. "Проект Постанови Верховної Ради України про хід виконання. Постанови Верховної Рада України про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її проведенням від 29 липня 1994 року.

Верховна Рада України постановляє:

1. Інформацію про хід виконання Постанови Верховної Ради України про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її проведенням від 29 липня 1994 року прийняти до відома.

2. Роз'яснення голови Комісії з питань економічної політики та управління народним господарством щодо порядку проведення приватизації у зв'язку з прийняттям Постанови Верховної Ради України про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її проведенням від 29 липня 1994 року вважати такими, що надані з перевищенням своїх повноважень.

3. Постійним комісіям Верховної Ради України до 4 жовтня 1994 року розглянути та подати Комісії з питань економічної політики та управління народним господарством письмові пропозиції та зауваження щодо переліку об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням.

4. Комісії запитань економічної політики та управління народним господарством розглянути пропозиції постійних комісій щодо переліку об'єктів, що не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням, та подати уточнений перелік на розгляд Верховної Ради України до 7 жовтня 1994 року".

Объясню вам ситуацию. Дело в том, что я действительно не имел права подписывать эту бумагу. Но никаких изменений в действующее постановление она не внесла. Сейчас комиссия Драгомарецкого посмотрит. Юристы готовят обоснование. Поэтому формально действительно мною были превышены полномочия в плане дачи разъяснения. Но никакого ущерба действующему постановлению это разъяснение не нанесло. /Шум у залі/.

Я уже объяснял, что разъяснение было дано только по той категории собственности, которая не попадала в постановление. Товарищи, убедительная просьба: если кто-то не читал этого разъяснения, то прочитайте. Формально я превысил свои полномочия. Поэтому постановление это зафиксировало.

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Перший мікрофон, будь ласка.

БЕЗУГЛИЙ А.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Новокаховський виборчий округ, Херсонська область/. Дело в том, что ваше разъяснение было не формальным. Я присутствовал на сессии в Херсоне, где, пользуясь вашим разъяснением и письмом, сказали: "Хай Верховна Рада приймає там свої рішення, а ми - свої. У Таранова есть разъяснения - все приватизируется. Никакого приостановления? Вот какую роль сыграло оно.

Теперь вы сообщите в Херсон и в другие места...

ТАРАНОВ О.В. Я сейчас говорю на всю Украину, официально это постановление будет доведено до сведения и областных Советов тоже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон. Будь ласка.

СТЕПАНОВ П.С. Я предлагаю депутатам сегодня никакого постановления не принимать. Мы не обсудили этот вопрос. Есть ряд серьезных замечаний и к работе комиссии. Мы просто принимаем к сведению. А постановление примем после обсуждения 4 октября.

ТАРАНОВ О.В. Товарищи! Это постановление носит чисто информативный характер - сообщается о том, что постановление от 29 июля выполняется. Графики не нарушаются. Поэтому задача - довести информацию до сведения Верховного Совета. Дополнительно, мы добавили сюда вопросы по представлению замечаний по списку, которые мы еще не обсуждали, дабы в момент обсуждения все вопросы были согласованы. Поэтому у меня убедительная просьба: целесообразно принять это постановление к сведению. И мы продолжим работу над постановлением от 29 июля.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз другий мікрофон. Будь ласка.

СТЕПАНОВ П.С. Александр Николаевич! Еще два месяца назад были даны письменные предложения. Во вторник я еще раз предложил к проекту постановления дополнение. Просил распространить среда депутатов. Это не было сделано. Поэтому, пожалуйста, давайте примем постановление только 4 октября. Перенесем и примем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Шановний доповідачу! Були конкретні пропозиції, як призупинити приватизацію до з'ясування. Але була і така пропозиція: комісія працювала і було виявлено ряд недоліків. Отже, яка реакція Верховної Ради на ті всі порушення? Нічого в проекті постанови немає про те, щоб зобов'язати скасувати незаконні рішення, доручити Генеральній прокуратурі розібратися в цьому питанні й поінформувати Верховну Раду. Так же не можна! Ми приймаємо закони, а потім говоримо: такий треба закон прийняти, щоб його ніхто не

порушував. А якщо керівник сидить і думає, як його порушити, як обдурити, як обідрати цю державу, то, повірте, ми такого закону не придумаємо. А треба, щоб за порушення, допущені керівником під час приватизації, він ніс кримінальну відповідальність. Давайте вже конкретно приймати таке рішення.

ТАРАНОВ О.В. Информирую по этому поводу. Срок для Генеральной прокуратуры, Службы безопасности, судов еще не истек. Сейчас готовят информацию по принятым мерам. Комиссия по контролю за ходом приватизации уже принимает конкретные меры с передачей материалов в соответствующие органы по фактам нарушений. Сегодняшнее постановление фиксирует то, что мы работаем над выполнением основного постановления. Поэтому здесь, естественно, конкретные меры не отражены.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

УГАРОВ Г.Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Мелітопольський виборний округ, Запорізька область/. Я считаю, что это постановление можно сейчас принять. Тем более что проект доработан с учетом всех основных замечаний, которые здесь высказывались.

Эти замечания были учтены, и поэтому я предлагаю его сегодня принять.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СТЕЦЬКІВ Т.О., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Городоцький виборчий округ, Львівська область/. Я все-таки вважаю, що приймати постанову доти, доки проект її на не роздано депутатам, взагалі неможливо. А запитання в мене до головуючого. Чи збираєтеся ви надати слово представнику фракції "Реформи", який має виступити з альтернативним проектом? Заявка вам подавалася.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, по-перше, альтернативного проекту не бачу. А якщо ви тільки що подали, то, мабуть, треба порадитися, будемо ми розглядати альтернативний проект чи ні, враховуючи обмежений час.

По-друге, хочу нагадати, що зараз розглядається інформація, яку потрібно взяти до відома. Над самим документом нині працює Контрольна комісія.

Перший мікрофон, будь ласка.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Ну, я ще не одержав письмового варіанта, зараз дадуть.

Там пункт 2, вважаю, краще було б сформулювати по-іншому. Не писати, що ''роз'яснення... вважати такими, що надані з перевищенням своїх повноважень", а, скажімо, визначити, що таке-то тлумачення пропонується вважати нечинним з моменту його подання. І тоді інший зміст буде. А те, що воно дано з перевищенням повноваження, ми можемо обговорювати всередині Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон.

ЛАНДИК В.І., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Олександре Миколайовичу! Мов запитання більше стосується вас. Якщо ми приймаємо цю постанову, тоді у вівторок усе-таки буде обговорення чи ні? Якщо буде, то немає ніяких заперечень. Тому що я, наприклад, записувався на виступ. У мене є пропозиції, в інших депутатів також є, ми повинні їх висловити. Отже, якщо буде обговорення, тоді можна приймати. А якщо не буде, якщо ми обмежимося тільки тим, що беремо до відома, тоді так не можна.

ТАРАНОВ О.В. Позвольте мне ответить на этот вопрос. Дело в том, что обсуждение будет, так как мы будем утверждать список, который является первым этапом выполнения постановления от 29 июля. Тогда каждый депутат сможет высказать свое мнение, внести предложение. Все это будет учтено. Но это будет на следующей неделе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут у пункті 3 написано: до 4 жовтня. Прочитайте, будь ласка. Ще є запитання?

Будемо приймати постанову. Ставлю на голосування проект постанови, який вам роздано. Прошу прийняти його як постанову.

"За" - 127. Рішення не прийнято.

Я думаю, шановні депутати, до речі, у нас і записано так, що ми перенесемо це питання на 4 жовтня. Тоді, мабуть, розглянемо й альтернативну пропозицію відносно цього.

І в нас залишається останнє питання порядку денного - про проект Закону України про внесення доповнення до статті 4 Закону про підприємництво. Доповідач - Терещук Олександр Васильович, заступник міністра внутрішніх справ України. Будь ласка.

ТЕРЕЩУК О.В., заступник міністра внутрішніх справ України. Шановні народні депутати! Згідно зі статтею 11 Закону України про пожежну безпеку, який прийнято Верховною Радою в грудні 1993 року, виробництво пожежної техніки, протипожежного устаткування здійснюється підприємствами, установами, організаціями, які мають на те спеціальний дозвіл. На виконання постанови про порядок введення в дію закону підготовлено проект Закону про внесення доповнення до статті 4 Закону України про підприємництво. У проекті закону пропонується встановити спеціальний порядок видачі дозволів, ліцензій на діяльність, пов'язану з виробництвом пожежної техніки, протипожежного устаткування, надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. У разі прийняття цього закону додаткові фінансові витрати для його реалізації не потрібні.

Дякую вам за увагу. І прошу розглянути запропонований проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Запитання, будь ласка. Приймаємо доповнення до статті 4? Немає зауважень? Другий мікрофон.

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Скажіть, будь ласка, чи розроблено методику видачі ліцензії, чи підготовлено її для подачі в Мінюст? А також чи не можна з нею ознайомитися?

ТЕРЕЩУК О.В. Вона розроблена, її завізував товариш Стичинський, заступник міністра юстиції, її можна побачити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ТЕРЕЩУК В.В., секретар Комісії Верховної Рада України з питань культури і духовності /Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область/. Шановний доповідачу! В мене таке запитання. Скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви, що зміст Закону про підприємництво входить у колізію зі статтею Кримінального кодексу, де йдеться про заборону спекуляції?

ТЕРЕЩУК О.В. Звичайно, не входить, адже ми ведемо мову тільки про статтю 4 Закону про підприємництво і внесення доповнення до неї. Коли обговорюватимемо питання про Кримінальний кодекс, тоді це розглядатимемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть, будь ласка, третій мікрофон.

ТЕРЕЩУК В.В. У зв'язку із цією правовою колізією я пропоную узгодити Закон про підприємництво з чинною статтею Кримінального кодексу про заборону спекуляції.

ТЕРЕЩУК О.В. Ми ведемо мову про видачу ліцензії на виробництво пожежної техніки.

ТЕРЕЩУК В.В. Голосніше!

ТЕРЕЩУК О.В. Ми ведемо мову про видачу ліцензії на виробництво протипожежної техніки.

А що стосується статті Кримінального кодексу про заборону спекуляції, то її треба розглянути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Ставлю на голосування. Прошу ввімкнути систему.

"За" - 229. Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Усі питання, які були в порядку денному, ми розглянули, крім тих, які вирішено перенести на наступні пленарні. Якщо є у вас зауваження до порядку денного на 4 жовтня і на наступний пленарний тиждень, який вам роздали, просив би розглянути їх у комісіях чи індивідуально передати, щоб ми їх урахували в ході розгляду порядку денного на засіданні Президії 3 жовтня - перед початком пленарних засідань.

Є депутатський запит. Я прошу сісти... Одну хвилинку!

Другий мікрофон.

Депутат /не представився/. У мене також є депутатський запит.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутатський запит.

АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Користуючись правом, наданим мені Законом про статус народного депутата, вношу депутатський запит на ім'я Президента України Леоніди Даниловича Кучми.

Читаю мовою оригіналу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

АЛЕКСЄЄВ В.Г. Депутатский запрос. "Уважаемый Леонид Данилович! Во время многочисленных встреч с гражданами в избирательных округах постоянно поступают вопросы, в которых избиратели высказывают удовлетворение вашим намерением придать русскому языку статус официального, что позволило бы смягчить языковую ситуацию в Украине.

Просим вас сообщить о предполагаемых сроках и механизме реализации данного положения вашей предвыборной программы и выражаем готовность и желание оказать вам в этом вопросе соответствующую поддержку.

С искренними пожеланиями народные депутаты Украины". Всего - 152 подписи.

В соответствии с Законом о статусе народного депутата Украины этот запрос я передаю председательствующему на сессии для передачи Президенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Манчуленко, будь ласка.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Вношу депутатський запит міністру фінансів України пану Германчуку з такої проблеми.

Власні доходи місцевих Рад народних депутатів Заставнівського району Чернівецької області можуть забезпечити фінансування своєї видаткової частини лише на 40-45 відсотків. У зв'язку із нестачею власних коштів на поточний рік в сільські бюджети передається субвенція з обласного бюджету на проведення всіх запланованих видатків по району на загальну суму 40 мільярдів 690 мільйонів карбованців.

За станом на 1 вересня цього року при плані 20 мільярдів карбованців передано району субвенції з обласного бюджету тільки 20 мільярдів карбованців. Недодано субвенції району внаслідок того, що Міністерство фінансів України за результатами господарювання недодало Чернівецькій області субвенції на суму 115 мільярдів карбованців. Усе це призводить до утруднення при фінансуванні бюджетних установ Чернівецької області, які у свою чергу не в змозі вчасно виплатити зарплату і якісно підготуватися до зимівлі.

Передаю депутатський запит згідно із Законом про статус народного депутата головуючому на засіданні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мовчан.

МОВЧАН П.М. Шановний Олександре Миколайовичу і шановні колеги! У зв'язку із тим депутатським запитом, який був зачитаний депутатом Алексєєвим, я роблю контрзапит з приводу

порушення Закону про мови і деякі уточнення з цього приводу.

Відповідно до всіх міжнародних норм і всіх дефініцій, які стосуються понять "офіційна" і "державна" мова, це - ідентичні поняття. І я запрошую всіх зацікавлених 150 депутатів на завтрашню конференцію, яка буде проведена о 10 годині в колишньому Будинку політосвіти, на тему: "Мова державна - мова офіційна". Науковці всіх рівнів - з Національної академії наук, Інституту мови, Інституту літератури, кафедр української літератури Київського та інших університетів будуть давати пояснення.

Той, хто хоче знати, що це спекулятивна формула, той, хто хоче знати, що це абсолютна профанація понять, що ці розбіжності, які створені політичне, вони тільки збурюють український люд... І нема чого спекулювати тут, і нема чого виносити це питання.

Тому я вас попрошу прийти на конференцію, і ви почуєте кваліфіковані відповіді на ці питання. Бо у нас був один такий знавець, ви прекрасно знаете, знавець мови і мовних проблем - Йосип Віссаріонович Сталін...

І замість того, щоб розв'язувати економічні проблеми, сьогодні спекулюють на цьому понятті. 350 трильйонів... Ми сьогодні про них говорили. Яке добро зробив Президент для нашої економіки, якщо сьогодні 64 тисячі карбованців міняють за один долар? Хто про це говорить? Чому за два місяці Президент нічого не зробив для стабілізації економіки, а весь час ідуть політичні спекуляції навколо цієї проблеми? Сьогодні ми додатково підкинули в це вогнище ще кілька десятків трильйонів. Чому ми це питання не розв'язуємо? Чи виступив перед нами Президент із своїми пропозиціями про

поліпшення критичного стану, про захист наш соціальний? Ні. Ми вчора почули тільки репліку, і він утік. Я вважаю, що це неприпустимі речі.

І той, хто хоче знати правду, справжню істину наукову, прийдіть, будь ласка, завтра на цю конференцію.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ГОРБАТЮК М.П., провідний інженер Інституту електродинаміки Національної академії наук України /Радянський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Шановний головуючий! Я хочу зачитати вам звернення депутатів Київради, підписане 38 депутатами, на нашу адресу. "До Президента України та Верховної Ради.

Систематичне порушення законів України, які регламентують діяльність місцевих Рад, та ігнорування прав депутатів Київради її головою Леонідом Косаківським змусило групу депутатів Київради звернутися у серпні до Президента та Верховної Ради України.

На жаль, звернення залишилося без наслідків і навіть без відповіді. Ми не впевнені, що воно потрапило до адресатів, хоч було передано офіційно.

14 вересня цього року 38 депутатів із 67 обраних підписали звернення до народних депутатів України з цього ж питання. Копію звернення передано до газети "Хрещатик" - органу Київради, але в публікації відновлено, що свідчить про

жорстку цензуру. У той же час голові Київради Косаківському надаються максимальні можливості для виступу в газетах, на радіо, на телебаченні, де він викладає в спотвореному вигляді роботу сесії Київради та позицію більшості депутатів.

Сьогодні голова Київради Косаківський керує містом одноосібне як глава адміністрації, котра не підлегла і не підзвітна Київраді та киянам-виборцям. У його діях ігнорування більшості в Київраді явно проглядається бажання і надалі привласнювати собі право на одноосібне правління, а обраних киянами депутатів звести до рівня слухняних підлеглих.

Леонід Косаківський відкрив сесію майже на місяць пізніше після обрання Київради. Скликана 2 серпня сесія за ініціативою голови була розпушена на місячну перерву.

До 14 вересня на порушення вимог чинного законодавства Леонідом Косаківським не вносився персональний склад виконкому. Надавши після наполегливих вимог депутатів список з 15 кандидатів у члени виконкому, голова в ультимативній формі поставив вимогу головувати за весь список У цілому, без права Київради відхилити будь-яку кандидатуру.

Лише після трьох днів протистояння на сесії, зрозумівши, що сесія не погодиться з протизаконними вимогами, голова погодився на персональний порядок обговорення та формування виконкому. 20.09.94 Київрада обрала лише шість членів викопному з числа запропонованих головою..." Я скорочуюсь.

"Ми хочемо працювати на користь міста, але навіть під тиском шантажу не погодимося на нехтування нашим законним правом бути, як і голова Ради, представниками наших виборців.

Тому ми звертаємося до Президента та Верховної Ради України з вимогою відреагувати на незаконні дії голови Київради Косаківського".

За дорученням виборців - 38 депутатів.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, враховуючи, що в залі... Ну давайте так, шановні колеги! У залі немає депутатів... Я розумію, що це, звернення до Президента і до Верховної Ради. Але ми будемо вважати, що засідання завершено. Спасибі. І 4 жовтня будемо продовжува и пленарні засідання.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо засідання завершено, то хто ж прийме запит? Якщо закрили засідання...

ГОЛОВУЮЧИЙ. У залі двадцять чоловік. Що ми з вами будемо?.. Залишайте.