ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 30 листопада 1994 року. 10 година.

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості і запрошені! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада". Прошу реєструватися.

У залі зареєстровано 301 народного депутата. Ранкове засідання оголошується відкритим. Хто не встиг зареєструватися, прошу це зробити.

Для радіослухачів я хотів би оголосити перелік питань, які сьогодні будуть розглядатися на сесії Верховної Ради: про проект Закону України про наукову та науково-технічну експертизу; про проект Закону України про зміни і доповнення до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям патентних законів; про проект Закону України про музеї; про проект Закону України про внесення змін до статті 114 Конституції /Основного

Закону/ України; про проект Закону України про внесення змін і доповнень до статей 97, 114 Конституції /Основного Закону/ України з військових питань; про проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів щодо військовослужбовців, обраних народними депутатами /друге читання/; про внесення змін до статей 113 і 116 Цивільного процесуального кодексу України; про зміну меж міста Каховки Херсонської області, а також "Різне". Думаю, що сьогодні ми постараємося відвести час для того, щоб ті питання, які найбільше хвилюють кожного депутата, розглянути і дати відповідні доручення.

За попередньою домовленістю ми маємо відвести 15 хвилин на запитання, як кажуть, для розминки. Хто бажає внести ту чи іншу пропозицію, -записуйтеся і розпочнемо роботу.

Слово надається депутату Мухіну. /Сміх у залі/.

Голосується пропозиція відвести на запитання 15 хвилин. Прошу включити монітор.

"За" - 226. Рішення прийнято.

Я розумію, чому ви засміялися, коли я оголосив про виступ віл мікрофона я місця депутата Мухіна. Це пов'язано з тими двома постановами, як! ми повинні розглянути, поки в залі присутня переважна більшість депутатів /точніше, більш як 300 депутатів зареєстровано/. Вважаю, що Мухін внесе пропозицій розглянути питання, пов'язані із змінами окремих статей Конституції. Так, Володимире Васильовичу?

Давайте погодимося, шановні депутати, спочатку розглянути проект Закону України про внесення змін до статті 114 Конституції /Основного Закону/ України і проект Закону України про

внесення змін і доповнень до статей 97, 114(5) Конституції /Основного Закону/ України з військових питань. Слово має депутат Мухін, Будь ласка.

МУХІН В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые депутаты! Дело в том, что у нас в повестку дня включены такие вопросы: поправки к статье 114(5) Конституции Украины /докладчик - депутат Олейник/ и поправки к статьям 97 и 114(5) Конституции Украины /мы должны докладывать по этому вопросу/.

Учитывая то, что в зале зарегистрировался только 301 депутат, я предлагаю снять эти вопросы, потому что для принятия соответствующих решений нужно больше 300 голосов. Рассматривать этот вопрос бессмысленно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, що пропозиція депутата Мухіна слушна. Але, можливо, під час реєстрації ще не всі були в залі і не встигли вставити картки. Тому в прохання перереєструватися. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада".

Зареєстровано 313 народних депутатів.

Тепер ставлю на голосування пропозицію, щоб ці два питання розглянути в першу чергу. Прошу проголосувати.

"За" - 251. Рішення прийнято.

А зараз слово мав депутат Шейко. Будь ласка.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановна Президіє, шановні колеги депутати! Ми другий день працюємо в режимі виступів народних депутатів від мікрофонів з місця. На мою думку, це дисциплінує зал і вносить нормальний режим у роботу парламенту. Але мені здається, що не зовсім відпрацьованою є сама процедура запису на виступи. Тому я просив би і головуючого, і працівників системи "Рада" все-таки ще раз відпрацювати цей механізм, щоб ми мали змогу об'єктивно записуватися на виступи. Бо вчора деякі депутати нарікали, що вони натискують на кнопку, а запису на моніторі немає. Тому я просив би дати доручення працівникам системі "Рада".

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово мав депутат Ратушний. Будь ласка.

РАТУШНИЙ М.Я., член Комісії Верховної Ради Україні з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні народні депутати! Виходячи з того, що в мене не було можливості виступати в "Різному", я використаю 3 хвилини /згідно з Регламентом/ для зачитання депутатського запиту до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ та голови Служби безпеки.

"Останні тижні політика замовчування, залякування і дискредитації активістів націоналістичного руху в України, а саме

- членів Конгресу українських націоналістів , змінилася фактами відвертого політичного насильства. Так, 20 листопада цього року о дев'ятій годині вечора в центрі міста Донецька жорстоко побито заступника голови Донецької обласної організації КУНу Володимира Гришкіна; 22 листопада пізно ввечері кілька чоловік по-звірячому побили голову Рівненської обласної організації КУНу Дмитра Катрушина, а через день невідомі озброєні особи увірвалися до помешкання голови Млинівської районної організації Часника і познущалися з його дружини. Якщо до того додати факти погроз, залякування і побиття, що мали місце дише цього місяця щодо провідних членів КУНу в Харкові, Одесі, Криму, Києві, то можна констатувати сплановану всеукраїнську кампанію політичного шантажу і терору проти членів КУНу по всій Україні.

На наш погляд, ці події не випадково збіглися з активізацією антиукраїнських, антидержавницьких сил. З огляду на її; звертаємось до представників Прокуратури, СБУ, міліції а проханням повідомити, що робиться в плані профілактики і недопущення фактів насильства супроти активістів політичних організацій.

Зі свого боку у випадку продовження кампанії політичного терору і не реагування правоохоронних органів заявляємо пре свою готовність вдатися до адекватних дій як супроти виконавців, так і організаторів подібної практики". Підписи народних депутатів.

Прошу вважати це моїм депутатським запитом. Бо справді далі миритися з такою ситуацією неможливо: людей залякують.

переслідують, а відповідні органи на це не реагують. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Бублик. Будь ласка.

РАДЬКО В.І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Кролевецький виборчий округ, Сумська область/. Я виступаю за домовленістю з Юрієм Тимофійовичем Бубликом.

Олександре Миколайовичу, я звертаюся до вас, 4 грудня в місті Конотопі відбудуться вибори до Верховної Ради замість вибулого народного депутата України. У засобах масової інформації поширюється інформація про припинення виборів. Виборці можуть неправильно зрозуміти. І такий відомий спеціаліст, як доктор економічних наук Петренко Каталка Михайлівна, може бути не обрана тільки через те, що люди не прийдуть на вибори. Тому я прошу вас, Олександре Миколайовичу, організувати звернення до виборців тих Округів, де відбудуться повторні вибори, таких, наприклад, як у місті Конотопі, щоб люди прийшли на голосування.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Чернявський. Будь ласка.

ЧЕРНЯВСКИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги! У засобах масової інформації та

у виступах окремих державних діячів вихід постанови Кабінету Міністрів N 733 про подорожчання на продовольчі товари зводиться до того, що винні у всьому цьому працівники сільського господарства та переробних галузей. Я хотів би, Олександре Миколайовичу, щоб ви офіційно запросили відповідних керівників поінформувати народ України про справжні причини підвищення цін на продовольчі та інші товари, тому що я категорично не згоден з тими чутками, що поширюються. Найбільш пограбованими в результаті постанови N 733 виявилися саме селяни, тому що навіть сьогоднішні закупівельні ціни не відшкодовують збитки селянам за виробництво продукції сільського господарства. Хіба не викликає подиву те, що ціна баночки пива об'ємом 0,3 літра в магазині дорівнює вартості двох відер молока? Це ж насмішка над нами самими і над народом України! Тому просив би це питання розглянути.

І ще таке. Вибори в нас, як я і прогнозував, не відбулися тільки в результаті недосконалості виборчого закону. Вважаю, що питання про вибори тих чи інших депутатів повинні вирішуватися за рахунок активної частини нашого суспільства. Візьмемо приклад по тих же Сумах. Мордовець обраний уже трикратно. Три рази вибори вже відбулися, він набрав необхідну кількість голосів виборців для того, щоб бути депутатом. Але внаслідок недосконалості закону він так і залишився недобраним і на представляє місто Суми у парламенті. В аналогічному становищі і видатний спеціаліст Міщанко. Він теж уже обраний два рази, але сьогодні немає його в парламенті. Тему я виступаю із законодавчою ініціативою - внести зміну у виборчий закон. Хай не

можливо, і не зовсім правильно, буде, але попередня Верховна Рада його приймала, а нинішня, я вважаю, мав право його удосконалити.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово має депутат Степенко. Будь ласка.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Дякую. Насамперед, шановний головуючий, шановні колеги, я хотів би підтримати депутата Чернявського в тому, що справді йде шельмування працівників сільського господарства, і одночасно просив би підтримати мене в тому, що, як говорив учора Олександр Миколайович, хочуть скомпрометувати не гірших, а кращих. І коли почитаєш, що пише, оця преса, ці майстри квача й мазила, то я вважаю, що просто не треба звертати на це уваги, тому що перевертається Есе з ніг на голову. Використовують навіть хворих людей, які говорять про те, що, мовляв, є якесь замовлення...

У мене є конкретна препозиція, Олександре Миколайовичу. Ви знаєте, що у зв'язку з різким подорожчанням матеріальнотехнічних ресурсі з Олександром Олександровичем було дано протокольне доручення, щоб Кабінет Міністрів розробив механізм компенсації сільськогосподарським виробником за продану продукцію. Я уважно прочитав порядок денний, але там немає навіть інформації про те, як іде підготовка до цієї компенсації. Тому я прошу вас і прошу своїх колег, щоб це питання все-таки було

включено до порядку денного, щоб ми послухали, коли ж, врешті-решт, селянам віддадуть гроші за продану продукцію. Повірте мені, я не буду розкривати цієї ситуації - ви краще за мене знаєте її.

І ще одна пропозиція, Олександре Миколайовичу. Я підтримую те, що ми тепер говоримо з місця, немає товкучки біля мікрофонів. Але думаю, що коли йде запис на виступи з трибуни, нам потрібно все-таки готуватися до виступів. Коли я подаю записку до Секретаріату, то знаю, що записаний на виступ четвертим і готуюсь до нього. Це треба запровадити в систему. Я вважаю, що до виступу з трибуни потрібно все-таки готуватися і вносити конкретні пропозиції. Решта виступів - з місця, а запис на виступи з трибуни, коли затверджено порядок денний, проводи ти в Секретаріаті, щоб була можливість людям підготуватися і внести конкретні пропозиції.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Просить слова ще депутат Шевченко. Будь ласка.

ШЕВЧЕНКО В.Ф., член Комісії Верховної Ради України Законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації / Фастівський виборчий округ, Київська область/. Шановний головуючий, шановні депутати! З посиланнями на так звані конфіденційні джерела з'явилася і почала поширюватися інформація про те, що мілітарне відомство Росії таємно перенацілило кілька атомних пакет, які належали до нашого спільного

комплексу колишнього Радянського Союзу, на стратегічні цілі України. Зокрема, називається місто Київ, аеродроми української стратегічної авіації у Прилуках і Узині, об'єкти атомної енергетики, зокрема, я "першоджерелах" /беру поки що це слово в лапки/ називається одна з атомних електростанцій Західної України. Навіть поширюється інформація про те, що в разі заподіяння атомного удару по наших українських цілях кількість жертв становитиме 12-15 мільйонів чоловік.

Правдоподібно, що Росія могла вдатися до таких заходів і з метою тиску на Україну в майбутніх переговорах, і в інших, випадках вирішення - наших міждержавних проблем. Однак за будь-якої ситуації тоді, коли Україна демілітаризується і весь світ занепокоєний пошуком якихось заходів для гарантування нашої безпеки, це питання в настільки серйозним, що ми його не повинні залишати поза увагою.

Я прошу прийняти це як депутатський запит. Письмово його оформлю і подам до президії. Однак прошу Міністерство оборони знайти якийсь прийнятний для нього спосіб, щоб поінформувати нас, депутатів, щодо цього питання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Тільки треба, як кажуть, подати джерела.

Слово має депутат Драгомарецький. Будь ласка.

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Іллічівський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые коллеги! На Украине идет активный законотворческий процесс. Это надо приветствовать. В частности, речь идет о последних инициативах Президента Украины. Но надо отметить, что указы Президента должны, по первых, Покрывать то юридическое поле, которое не урегулировано законами Украины, а во-вторых, не противоречить этим Законам.

Я хочу обратить ваше внимание, уважаемые коллеги, на то, что в комиссии пришел указ Президента Украины о компенсации "громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержбанку". Этот указ предполагает дополнительные эмиссии приватизационных сертификатов больше чем на 250 триллионов карбованцев, Эта ситуация очень напоминает историю с российской фирмой АО "МММ", ведь все основные фонды имущества общегосударственной собственности, которые подлежат приватизации, оцениваются сегодня в 100 триллионов карбованцев. Этот указ

фактически нарушает действие законов Украины "про приватизацію майна державних підприємств, про приватизацію майна невеликих державних підприємств, про приватизаційні папери, про банки і банківську діяльність" в части порядка осуществления приватизации.

Вопрос индексации денежных вкладов населения должен быть и может быть урегулирован только законом. Ведь мы уже приняли соответствующее решение Верховного Совета Украины ~ постановление от 29 июля 1994 года "Про вдосконалення механізму приватизації". Посмотрите пункт 12. Контрольной комиссией по приватизации внесен проект законодательного акта, а правительство осуществляет соответствующие расчеты. В связи с этим я прошу дать протокольное поручение юридическим службам Секретариата Верховного Совета Украины, Национальному банку Украины, Национальной академии наук Украины, Кабинету Министров, нашей комиссии, другим юридическим комиссиям сделать юридический анализ указа Президента, иначе мы столкнемся с такой же ситуацией, с какой столкнулись при анализе указа Президента о земле.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. І останнє запитання - депутат Байрак.

БАЙРАК М.В. член Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства /Баглійський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний головуючий, шановні колеги! Від Комісії Верховної Ради з питань охорони здоров'я, материнства

і дитинства ви маєте проект Постанови про організацію дитячих новорічних та різдвяних свят. Я б дуже вас прохав прийняти зараз рішення, внести це питання, виділити на нього хоча б 5 хвилин і сьогодні розглянути, прийняти постанову.

Якщо можна, я зачитаю її проект. Ви маєте його всі?... Тоді я прошу поставити питання на голосування і внести його до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба, його роздано. Спасибі.

Шановні народні депутати! Депутат Мухін Володимир Васильович вніс пропозицію - ми за неї проголосували і, провівши повторну реєстрацію, побачили, що в нас у залі достатньо депутатів, щоб розглянути ці два питання.

Депутат Шейко запропонував доручити спеціалістам з електронного зв'язку вдосконалити процедуру запису з місць за поданням запитів. Я думаю, ми таке доручення дамо і воно буде виконане. А завтра на початку сесії ми дамо вам ще й відповідну інструкцію з цього причому.

Депутат Ратушний подав запит, щоб доручити Генеральній прокуратурі, Міністерству юстиції, Міністерству внутрішніх справ, СБУ з'ясувати ті недоречності, які сталися в Донецькій області. Такі доручення ми дамо і відповідно попросимо поінформувати про результати Верховну Раду і депутата, який подав запит.

Депутат Бублик порушив питання про вибори в Конотопі. Це ж питання порушив і підтримав депутат Чернявський. Ми доручимо з'ясувати, в чому справа. У нас є відповідав республіканська комісія, яка дасть на це вичерпну відповідь.

Депутат Чернявський стурбований тим, що неправильно тлумачиться Постанова N 733 Кабінету Міністрів. Ми доручимо Міністерству економіки дати пояснення з цього питання і сподіваємося, що в четвер-п'ятницю на засіданні Верховної Ради прозвучить справедлива відповідь, щоб у зростанні цін не звинувачували працівників сільського господарства.

Депутат Чернявський вніс також пропозицію щодо змін у законопроекті. Я вважаю, що питання слушне, воно вже неодноразово порушується. Думаємо, комісія Степенка повернеться до нього, буде внесено відповідні поправки, і винесено це питання на розгляд Верховної Ради.

Депутат Степенко Василь Іванович сказав, що відбувається шельмування працівників сільського господарства, подорожчання матеріально-технічних ресурсів, і вніс пропозицію доручити Кабінету Міністрів розробити механізм регулювання цін. Таке доручення ми дамо і вважаємо, Що депутатів до п'ятниці буде поінформовано.

А щодо шельмування, то, я думаю, шановні колеги, нам самий треба бути провідниками і нести я маси все найкраще, а не шельмувати тих, хто нас сьогодні годує.

Депутат Шевченко /Фастів/ вніс пропозицію доручити СБУ і Міноборони дати пояснення, звідки тиряться чутки про використання не за призначенням стратегічних ракет і їх, як було сказано, переорієнтацію. Вважаю, таке доручення треба дати відповідним органам, які потім поінформують Верховну Раду.

Депутат Драгомарецький вніс пропозицію доручити Секретаріату, Національному банку, комісії проаналізувати проект Президента щодо концепції приватизації. Таке доручення ми

дамо відповідним органам, які було названо, і поінформуємо вас.

І останнє питання. Депутат Байрак запропонував внести сьогодні до порядку денного питання про організацію дитячих новорічних та різдвяних свят. У кожного з вас є проект постанови. Я прошу ввімкнути монітор і проголосувати це питання.

"За" - 248. Рішення прийнято. Пропозицію внесено до порядку денного.

А тепер працюємо далі з процедури? Будь ласка. З місця, депутат Гармаш. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Гармаша.

ГАРМАШ Л.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Орджонікідзевський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые товарищи! Я прошу слова по нескольким причинам. Прежде всего я хотел бы обратить внимание на процедурные моменты. В течение четырех часов надо стоять у микрофона для того, чтобы получить слово. Я считаю, что это нарушение статуса депутата. Прошу Председателя и его заместителей изучить Закон о статусе депутата и четко его исполнять. Это первое.

Второе. Я обращаю ваше внимание на работу с депутатскими запросами. Депутатский запрос не озвучивают, как требует того, статус депутата. В конце заседания определенные лица должны здесь давать отчет об исполнении или неисполнении запроса, я Председатель - зачитать. У нас на практике такте не бывает. Я написал 12 депутатских запросов, а озвучен всего один. По Конституции это нарушение моих прав и прав граждан. Со стороны Президента - нарушение присяги. Ведь мне прислали ответ только по истечении почти полуторамесячного срока. Председатель мне слова тоже не дал хотя я имею на это право в соответствии со статусом депутата.

Прошу все-таки обратить ваше внимание на проблемы, которые я поднял. Написал давно депутатский запрос, чтобы включили в повестку дня вопрос о Конституционном Суде. Подкомиссия дала ответ, что будет включен, но из новой повестки дня мой вопрос снова исчез. Я думаю, что в этом зале никогда не будет избран Конституционный Суд. А если он не будет избран, то

будут все время случаться те безобразия, которые мы видим. И мог бы обратиться в Конституционный Суд и защитить свои права, в конце концов, как депутат Верховного Совета. Если же я не могу в этом зале защищать свои права, то как мой избиратель это может сделать?

Следующее. Я обратился с депутатским запросом наконец-то разыскать обвинительные материалы против Коммунистической партии Украины. Я имею в виду материалы комиссии Гайсинского, по которым видно, что 22 человека изучали эту проблему. Но на сегодняшний день этих материалов нет ни в архиве, ни в Секретариате. Гайсинский же под любым предлогом отказывается, заявляет, что у него материалов нет. Я делаю депутатский запрос из зала об этом еще раз. Прошу разыскать материалы. Где-то не они есть, в конце концов! Это основной обвинительный материал против Компартии Украины, а его, получается, уже и в природе нет. Несколько сейфов вскрыли - и не могут найти эти материалы! Я обращаю на это ваше внимание, Александр Николаевич, обращаюсь к вам и ко всем гражданам Украины: дня того, чтобы запретить любую партию или движение, должен быть компромат. А его сегодня уже нет!

Дальне. Голосование в нашем парламенте и сегодня проходит многостаночно. Я об этом снова написал депутатский запрос, а ответа на него нет и оглашения тоже нет.

Еще одно. Пользуясь своим правом гражданина этой страны /конституционным правом/, я подаю в Верховный Суд иск на Президента Украины за нарушение моего статуса депутата, конституционных и законных прев - это первое, и второе - подаю такой же

иск на Председателя Верховного. Совета. Думаю, что 20 тысяч /по закону!/ они отдадут за это.

И последнее. Обращаю ваше внимание на печальное событие, которое произошло в прошлое воскресенье. Избили депутата Шестакова Виктора Петровича в его подъезде. Я хочу также сделать депутатский запрос, чтобы Министерство внутренних дел быстрее рассмотрело данный случай.

У меня все. Спасибо. Извините, что я, возможно, помещал вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, депутат Гармат поставив кілька чисто процедурних питань.

Перше. Навести порядок у поданні й висвітленні депутатських запитів. Питання справедливе, бо такі нарікання надходять не тільки від депутата Гармаша. Я думаю, що ми його розглянемо негайно і вам доповімо. Тобто розглянемо в Секретаріаті, у Президії та доповімо Верховній Раді, що зроблено і що робиться для того, щоб депутатські запити своєчасно надходили тупи, куди треба, і щоб про них інформувалася Верховна Рада.

Друге. Розшукати загублені документи, які компрометують Компартію. Думаю, що ми теж дамо відповідне доручення тим органам, хто в ті роки /1991-1992/ займався ними, щоб ці документи розшукати.

Третє. Це багатоверстатне, як було сказано, голосування. Думаю, що таке зауваження не нове, але воно, на жаль, стало якимось пороком у цьому залі. Я просив би, щоб ми підтримали не тільки депутата Гармаша, а кожен підтримав себе і працював лише на своєму депутатському місці.

Четверте. Це використання свого права - подати звинувачення на адресу Президента і Голови Верховної Ради. Безперечно, ваші претензії будуть направлені Президентові та Голові Верховної Ради і, думаю, ви з ними знайдете відповідне порозуміння.

Останнім було повідомлення про те, що побили депутата Шестакова. Ми доручимо органам внутрішніх справ зайнятися цим /я прошу записати/, а потім поінформувати нас.

А зараз розпочинаємо роботу, бо відведений на запитання час ми використали. Як і домовлялися, розглянемо першим питання про проект Закону України про внесення змін до статті 114(5) Конституції /Основного Закону/ України. Доповідач - Макаревич Микола Петрович, перший заступник міністра закордонних справ України. Співдоповідач - депутат Олійник. Будь ласка.

МАКАРЕВИЧ М.П., перший заступник міністра закордонних справ України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати! Уряд вносить на ваш розгляд проект Закону про внесення змін до пункту 8 статі 114(5) Конституції України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Миколо Петровичу. Шановні колеги! Давайте побудемо ест в залі під час розгляду цього питання, бо нам потрібне; набрати понад 300 голосів. І щоб не було - багатоверстатників, давайте всі вислухаємо і розглянемо це й наступне питання.

Будь ласка.

МАКАРЕВИЧ М.Н. Шановні депутати! Міжнародно-правове визнання

- це один з найважливіших інститутів міжнародного права, який регулює порядок визнання державами нових держав, урядів чи інших суб'єктів міжнародного права з метою встановлення з ними офіційних відносин. Міжнародна практика свідчить про те, що немає єдиного підходу до вирішення цієї проблеми. Зокрема, досі найважливіші елементи визнання, види визнання, засоби пізнання, право та обов'язок визнання нових держав, розмежування, невизнання, де-факто, де-юре, юридичні наслідки визнання - регулюються в одних випадках міжнародним звичаєм, у інших - звичайною нормою права, а також загальновизнаними принципами міжнародного права.

Поряд з міжнародно-правовим інститут визнання включає і державно-правовий аспект цього питання. Практика сучасного міжнародного права передбачає певні процедури визнання, зокрема право глави .держави щодо прийняття рішення про визнання нових держав.

Визнання може мати різні форми! Але, незважаючи на різноманітність форм визнання, рішення щодо останнього як правило і в абсолютній більшості держав приймаються главою держави. У нинішній Конституції України такого положення нема, а тему і вноситься на ваш розгляд цей проект закону. Беручи до уваги те, що Президент України є главою держави і главою виконавчої влади /стаття 114/, що Президент представляє Україну в міжнародних відносинах, ми вважаємо, то право Президента щодо визнання іноземних держав випливає ео іpso з його посади.

З огляду на вище зазначене вважаємо за доцільне прийняття рішень про визнання іноземних держав віднести до компетенції Президента України. Тому необхідно внести відповідні зміни до пункту 8 статті 114, тобто додати таке єдине речення: "Приймає рішення про визнання іноземних держав".

Віднесення цього питання до компетенції Президента сприятиме оперативності у прийнятті відповідних рішень і в сучасних міжнародних відносинах відіграє надзвичайно важливу роль.

Шановні депутати! Пропозиція і проект закону розглянуті нашою комісією Верховної Ради. Вона підтримує цей проект закону, і я прошу вас прийняти позитивне рішення.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Скільки ми відведемо часу на запитання? Десять хвилин. І стосується пропозиція відвести десять хвилин на запитання.

"За" - 227. Рішення прийнято.

Депутате Осадчук, будь ласка, ваше запитання.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовності /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. шановний доповідачу! Думаю, що цю пропозицію...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Поки депутат Осадчук ставить запитання,

висвітіть, будь ласка, на моніторі всіх, хто записався.

ОСАДЧУК П.І. Думаю, що цю пропозицію можна було б прийняти і справді передати у відання Президента повноваження щодо визнання іноземних держав. Ллє скажіть, будь ласка, якщо таку норму не буде прийнято, то як здійснюватиметься визнання іноземних держав нашою стороною?

МАКАРЕВИЧ М.Н. Шановний пане Осадчук! Якщо буде прийнято рішення Президента про визнання якоїсь іноземної держави згідно з пропозицією Міністерства закордонних справ, як це звичайно робиться досі, то це можна здійснити рішенням або посланням Президента, надісланим до президента іншої держави, чи спеціальною нотою Міністерства закордонних справ до тієї держави, яка визнається; або це може бути комюніке та інші двосторонні заяви, прийняти під час переговорів між Україною та державою, яка визнається. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваше запитання, депутате Степенко. Будь ласка/

СТЕПЕНКО В.І. Шановний доповідачу! У мене запитання і пропозиція підтримати сказане вами, бо ніхто з нас і не подумає, що Президент хоче зробити гірше, оперативно визнаючи ту чи іншу державу. Думаю, що це закономірно це треба підтримати. А якщо й не буде механізму, як говорив Осадчук, то ми все одно повинні будувати свою державу. Все-таки ми в якійсь мірі змушені також оперативно діяти, щоб заявити про себе як держава Україна. То, мабуть, є і якийсь запасний варіант,

якщо це не буде прийнято. Хоча, думаю, тут здоровий глузд переможе і вас підтримають.

Дякую.

МАКАРЕВИЧ М.П. Дякую. На сьогодні Україну визнали 152 держави /за три роки нашої незалежності/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гмиря, будь ласка.

ГМИРЯ С.Н., член Комісії Верховної Ради України законодавчого, забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Алчевський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый докладчик! В ныне действующей Конституции говорится о том, что Президент подписывает международные соглашения, которые "набирають чинності після ратифікації Верховною Радою України". В предлагаемом тексте эта фраза выпала. У меня вопрос: почему Верховный Совет не должен ратифицировать договор?

МАКАРЕВИЧ М.П. Шановні депутати! Ми цю фразу тільки додаємо, приймаючи рішення про визнання іноземних держав, що й було в Конституції до цього часу. Більше ми не вносимо пропозицій. Думаю, ще це просто технічна помилка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Драгомарецький, будь ласка.

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д. Уважаемый докладчик! Внесение в текст поправки "про визначення іноземних держав" существенно расширяет

полномочия Президента. Скажите, пожалуйста, что в этом отношении выигрывает государство, когда такой глобальный, принципиальный вопрос внешнеполитического, я бы сказал, геополитического положения Украины определяется единолично президентом?

МАКАРЕВИЧ К.П. Шановні депутати. Даного положення в Конституції досі немає. Воно не визначено. І практика більшості країн світу засвідчує, що саме Президент приймає рішення, вивчивши ситуацію щодо тієї чи іншої держави, як вона з'явилася. Але не він один. Це глибока проробка даного питання. І Міністерство закордонних справ, і уряд країни вносять свої пропозиції. Це звичайна, нормальна практика. Думаю, що це буде підвищувати і рівень нашої Конституції. Можна буде потім спитати з Президента за ту чи іншу дію згідно з Конституцією.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово від комісії має співдоповідач Головатий Сергій Петрович.

ГОЛОВАТИЙ С.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Шановний пане головуючий, шановні депутати! Хочу сказати, що це питання розглядалося в Комісії у закордонних справах і зв'язках з СНД і практично одностайно було підтримане рішення про внесення змін до Конституції у частині, яка пропонується. Чому пропонується внесення змін? Тому що в нашій Конституції

є прогалина щодо цього питання. Це питання не врегульовано. І його треба внести, як це здійснюється в тих системах, це є відповідно глава держави, це є уряд, є парламент.

Питання визнання чи невизнання іноземних держав - це виключно прерогатива глави держави. І тому ми повинні унормувати це, щоб у нас були повноваження у того органу державної влади, який здійснює зовнішню політику. Якщо у нас в Конституції не буде положення про те, хто визнає інші держави, то практично визнання все одно відбувається. Нас так само визнавали. І це відбувалося через здійснення відповідних повноважень главами держав, президентами /чи це парламентська республіка, чи президентська - не має значення/.

За нашою Конституцією главою держави є Президент. Тому я просив би депутатів підтримати пропозицію про внесення змін до Конституції, щоб у нас не було цієї прогалини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги! І доповідь Макаревича, і співдоповідь депутата Головатого від комісії, І ті запитання, які були поставлені з місць, сходяться на одному: підтримати внесення зміни до пункту 6 статті 114(5) Конституції /Основного Закону/ України.

З мотивів голосування слово має депутат Носов. Будь ласка.

Якщо ми вже працюємо за більш-менш нормальним Регламентом, то не треба марно втрачати час.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Я, по-перше, хочу виступити з процедури. Згідно з Регламентом /стаття 6.8.1, пункт 3/ законопроект про внесення змін і доповнень до закону повинен подаватися у вигляді порівняльної таблиці. Нам цього не зробили. Але не випадково під шир.. мою включення туди позиції про те, що Президент приймає рішення про визнання іноземних держав, нас хочуть обдурити.

У чинній Конституції записано, що Президент підписує міждержавні та міжнародні договори України, які набувають чинності після ратифікації, А в запропонованому тексті він сам укладав міжнародні договори. Тобто, з одного боку, роблять ширмочку - включають згадану позицію, а з другого боку - нас обдурюють. Не треба цього робити. Подавайте, будь ласка, проект у вигляді порівняльної таблиці. Я заклякаю депутатів голосувати проте.

Я знаю, що депутат Головатий зараз скаже, що в Законі про міжнародні договори про це сказано. То є закон, а це - Конституція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Займіть своє місце. Ми вже працюємо у такому приємному, так би мовити, цивілізованому режимі. Ніхто нікому не наступав на п'яти.

Шановні колеги, я хочу ще раз нагадати вам, що всі зміни і доповнення до Конституції згідно з нашим Регламентом треба голосувати персональному режимі.

Внесено дві пропозиції. Першу пропозицію внесли заступник міністра закордонних справ Макаревич і співдоповідач депутат Головатий.

Просить слова депутат Жеребецький. Будь ласка.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Червоноградський виборчий округ, Львівська область/. Шановний головуючий, шановні депутати, хочу звернути вашу увагу на те, що у поданому проекті є позиція, яка, наскільки я пригадую, на засіданні Комісії у закордонних справах не розглядалася. Мова йде про підписання Президентом міжнародних договорів. Цього ми не розглядали, і я вважаю, що треба добре подумати, перш ніж його приймати. Це - конституційна норма. Тому я вважаю: якщо цю позицію виключити з цієї поправки, то в такому вигляді приймати це можна. У комісії ми обговорювали положення про те, що Президент має право визнавати іноземні держави. Про це говорилося на засіданні комісії. Знімаємо ту частину, де йдеться про підписання міжнародних договорів, і голосуємо. В іншому разі я закликаю депутатів не голосувати за цей проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. З процедури? Слово має депутат Донченко. Будь ласка.

ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з в питань соціальної політики та праці /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Александр Николаевич, депутат Гмыря уточнял, почему там выпала часть текста. Говорилось, что это техническая ошибка. Все-таки хотелось бы, чтобы ее озвучили, как она будет выглядеть в окончательной редакции. Пожалуйста, сделайте это.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Петровичу, будь ласка, дайте пояснення.

МАКАРЕВИЧ М.П. Шановні депутати, я хотів би прочитати лист уряду України до Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачення. Я ще раз нагадую, що депутат Носов вніс пропозицію, щоб законопроект про зміни і доповнення до Конституції було підготовлено у вигляді порівняльної таблиці. Депутат Жеребецький вніс пропозицію щодо окремого пункту. Депутат Донченко просить дати пояснення з приводу технічної помилки. Дайте, будь ласка, пояснення з цих питань.

МАКАРЕВИЧ М.П. Олександре Миколайовичу, відносно зауваження депутата Носова я хотів би підтвердити, що ми не мали на увазі уряд республіки. Це фактично є помилкою. Рішення про визнання іноземних держав приймається главою держави. Виходячи

з цього вважаємо за доцільне прийняття рішень про визнання іноземних держав віднести до компетенції Президента України. Причому необхідно внести відповідні зміни до Конституції України. Проект Закону України про внесення змін до Конституції України додається. Це підписав віце-прем'єр-міністр України Мітюков. Комісія Верховної Ради розглянула цей проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Я думаю, шановні колеги, ми на це питання відвели небагато часу, тому що працюємо за тим регламентом, за який ми проголосували вчора. Я розумію, що є ряд зауважень, але не хотів би, щоб вони повторювалися. Якщо є ще слушні зауваження, то ми надамо слово з процедури.

Слово має депутат Мовчан. Будь ласка.

Я прошу уваги.

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні колеги, шановний Олександре Миколайовичу! Я пропоную іншу процедуру проходження цієї норми. Давайте підготуємо текст у тій редакції, яка була запропонована депутатом Жеребецьким. Потім слід розділити запропонований пункт на дві частини і проголосувати за нього десь, скажімо, через півгодини чи годину, коли буде подано нам текст у тій редакції, яка була, власне, внесена на розгляд комісії. Там ми розглядали цей пункт без другої частини про договори. І цю поправку можна приймати. Це абсолютно необхідно для Конституції. Усі добре розуміють, що конгрес

чи сенат тієї чи іншої країни не збирався, коли вона визнавала, наприклад, Україну. Я вважаю, що треба відокремити одну позицію від другої, і поправка буде загальноприйнятою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Ще є пропозиції з процедури? Будь ласка, назвіть своє прізвище.

КОРОПЕНКО А.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Заводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати! У зв'язку з тим, що цей документ належно не опрацьовано /я повністю згоден з депутатом Носовим, що потрібні порівняльна таблиця і детальне роз'яснення/, я пропоную направити його на доопрацювання. А коли прийде час і його буде доопрацьовано, розглянути на засіданні Верховної Ради. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, шановні колеги, то йде повторення.

Ставиться на голосування пропозиція, внесена доповідачем і співдоповідачем. У вас на руках є текст, я його не бужу зачитувати. Прошу голосувати.

"За" - 88. Рішення не прийнято.

Отже, повертаємо на доопрацювання. Пропозиції вносили депутати Жеребецький, Мовчав і Донченко. До депутата Коропенка ми ще дійдемо. Депутат Носов вніс пропозицію, щоб підготувати порівняльну таблицю, а потім винести проект на розгляд. Я хотів би запитати; це можна зробити за якийсь короткий час? Це ж треба в комісії вносити.

Тоді ставлю на голосування пропозицію депутата Носова: дати на доопрацювання і зробити відповідну порівняльну таблицю. Прошу проголосувати. Увімкніть, будь ласка, систему.

"За" - 216. Рішення прийнято. Спасибі.

Таким чином, питання знімається, документ повертається на доопрацювання.

Слухається питання про проект Закону України про внесення змін і доповнень до статей 97 і 114 Конституції /Основного Закону/ України /з військових питань/. Доповідач - депутат Мухін. Прошу уваги.

МУХІН З.В. Уважаемые депутаты! У меня возникают сомнения, ведь 40 депутатов не присутствуют. Конституционного большинства тут нет. Тем не менее, я начинаю доклад.

Комісія Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки минулого скликання підготувала і внесла на розгляд Верховної Ради України дванадцятого скликання проект Закону про знесення змін і доповнень до законів України про оборону України, про Збройні Сили України та про загальний військовий обов'язок і військову службу. А також, з урахуванням зазначених законопроектів, і проект Закону про внесення змін і доповнень до статті 97 і статті 114(5) Конституції /Основного Закону/ України /з військових питань/.

Верховна Рада України при розгляді питання про стан та заходи щодо гарантування національної безпеки України від 21 жовтня 1993 року прийняла вищевказані закони України про внесення змін і доповнень до Закону України про оборону України, про внесення змін і доповнень до Закону України про Збройні Сили України та про внесення змін і

доповнень до статті 6 Закону України про загальний військовий обов'язок і військову службу. А законопроект про внесення змін і доповнень до статті 97 і статті 114 Конституції /Основного Закону/ України /з військових питань/ не були проголосовані. За них проголосувало 265 депутатів - це не було конституційною більшістю. І тому не було прийнято.

Комісія Верховної Ради з питань оборони і державної безпеки нинішнього скликання у липні цього року розглянула проект Закону про внесення змін і доповнень до статті 97 і статті 114 Конституції /Основного Закону/ України, в якому уточнюються повноваження Верховної Ради і Президента України щодо військових питань, та приведення положень Конституції у відповідність із тими законами, які були вже прийняті і затверджені Верховною Радою.

У вас є порівняльна таблиця. Зліва в ній те, що є в Конституції, справа - ті зміни, які вносяться до Конституції. Прошу взяти порівняльну таблицю.

У порівняльній таблиці такі зміни: пункт 6-1 доповнюється словами "до компетенції Верховної Ради належить"... Не треба читати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Читати не треба?

МУХІН В.В. Тут є одна проблема. Таблицю видали десь місяць тому. І не в усіх депутатів вона є, наскільки я зрозумів. Так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 96, пункт 6-1...

МУХІН В.В. Отже, стаття 97. Можна мені читати чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба читати? Треба. Будь ласка, читайте.

МУХІН В.В. Отже, стаття 97 "Компетенція Верховної Ради". Пункт 6-1: "Визначення воєнної політики держави та здійснення законодавчого регулювання питань сфери оборони і військового будівництва. Затвердження воєнної, доктрини. Концепції військового будівництва й основних напрямів співробітництва України з іншими державами у військовій сфері. Загальні структури та чисельність складу Збройних Сил України. Державні програмі! розвитку озброєння і військової техніки. Прийняття рішень щодо використання Збройних Сил України для виконання завдання, не пов'язаних з обороною держави". Це пункти із законів України, що прийняті. Слово в слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження щодо цього пункту? Немає. Будь ласка, пункт 10.

МУХІН В.В. Так треба ж його проголосувати!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пункт 6-1. Прошу проголосувати. Увімкніть, будь ласка, монітор.

"За" - 216...

МУХІН В.В. Не прийнято. Далі немає сенсу голосувати, тому що 57 чоловік відсутні в залі. Немає конституційної більшості.

Про не я зранку говорив. Тому я звертаюся до Верховної Ради з

проханням усе-таки перенести це питання на той час, коли в залі буде більш як 300 депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Васильовичу, не треба коментувати. На моніторі висвітлено 310 депутатів. Я думаю, шановні колеги, зробимо так: поставимо запитання, потім обговоримо і будемо приймати відповідне рішення.

МУХІН В.В. Тоді я зачитаю решту пунктів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нехай депутат Мухін зачитає решту пунктів, а ми поставимо йому запитання й обговорило їх. /Шум у залі/.

Я прошу не шуміти. Кожен хоче по-своєму. Єдиний підхід повинен бути. Усе не так, а як? Як у науці: все не так, а сам не знаю як. Вислухаймо голову комісії з початку до кінця.

МУХІН В.В. Ну, тоді далі. Наступна поправка. У пункті 10 слова "голова Служби національної безпеки України" замінити словами "голова Служби безпеки України". У нас відповідно до закону є голова Служби безпеки України, а вже "національної безпеки України" немає, бо помінялася відповідна стаття в Законі про Службу безпеки.

Далі. Пункт 10-1 статті 97 Конституції Україна викласти такій редакції: "затвердження запропонованих Президентом України кандидатур на посади міністрів закордонних справ, оборони, фінансів, юстиції, внутрішніх справ, голів Державного комітету у справах охорони державного кордону і Державного митного комітету та начальника Генерального штабу Збройних Сил України".

Ідемо далі. / Шум у залі/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хай прочитає, ми краще зорієнтуємось, а тоді будемо голосувати.

МУХІН В.В. Доповнити частину новим пунктом 27-2 такого змісту: "затвердження військової присяги, військових статутів та символіки Збройних Сил України; встановлення свята Дня Збройних Сил України; присвоєння найменувань кораблям першого і другого рангу".

Далі. Пункт 34 викласти в такій редакції: "оголошення стану війни, укладення миру, введення воєнного і надзвичайного стану на всій території України або в окремих її місцевостях та прийняття рішення про їх припинення або відміну; затвердження указів Президента України про оголошення етану війни, укладення миру, введення воєнного і надзвичайного стану".

Потім ідуть пункти статті 114 Конституції України щодо повноважень Президента.

Пункт 2-1 викласти в такій редакції: "Президент України: є Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами України".

Далі. Доповнити пунктами 4-3 і 4-4 такого змісту:

"4-3/ подав на затвердження Верховної Ради України проекти воєнної доктрини, концепції військового будівництва, державної програми розвитку озброєння і військової техніки та її фінансування, пропозиції щодо загальної структури, чисельного складу Збройних Сил України, обсягу бюджетних асигнувань на оборону;

4-4/ затверджує план розвитку та стратегічні плани використання Збройних Сил України, плани їх дислокації та розташування, мобілізаційний план України на особливий період, положення про мобілізаційну підготовку Збройних Сил України та інших військ і про порядок проведення мобілізації".

Далі йде пункт 7, який пропонується викласти в такій редакції:

"7/ пропонує на затвердження Верховної Ради України кандидатури для призначення на посади міністрів закордонних справ, оборони, фінансів, юстиції, внутрішніх справ, голів Державного комітету у справах охорони державного кордону і Державного митного комітету та начальника Генерального штабу Збройних Сил України; звільняє цих осіб з посад; призначає та звільняє з посад заступників міністра оборони України, командуючих видами Збройних Сил України, командуючих військами військових округів і оперативних командувань, командуючих окремими арміями".

Потім - пункт 9-3/; "встановлює військові свята".

Пункти 12 і 13-1 пропонується викласти в такій редакції:

"12/ приймає в разі воєнного нападу або загрози воєнного нападу на Україну рішення про оголошення стану війни, введення воєнного стану на всій території України чи в окремих її місцевостях, рішення про їх припинення або відміну, укладення

миру з невідкладним затвердженням цих рішень Верховною Радою Україна;

12-1/ у разі оголошення стану війки та введення воєнного стану приймав рішення про оголошення загальної або часткової мобілізації на території України; вирішує питання про демобілізацію".

Эти поправки /все полностью/ содержатся в наших законах, которые уже приняты Верховным Советом предыдущего созыва. Все законы по обороне мы просто приводим в соответствие, чтобы его было четко отображено в Конституции Украины, вот и все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання, будь ласка. Запишіться через систему.

Відведено на запитання 10 хвилин. Будь ласка, депутате Бондаренко.

БОНДАРЕНКО В.С., голова підкомісії Комісії Верховної ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства /Антрацитівський сільський виборчий округ, Луганська область./. Уважаемый докладчик! Вы сейчас очень хорошо осветили дополнения по атрибутике в нашей армии и то, что нужно ее узаконивать.

У меня к вам один сугубо практический вопрос на таком примере. Я звоню по связи 84 /правительственная связь/ начальнику штаба флота Украины и попадав скачала на пункт связи Черноморского флота, а уже пункт связи Черноморского флота соединяет меня с начальником штаба нашего украинского флота.

Будьте добры, ответьте, как в этом случае сохраняется

тайне переговоров? И как вы думаете руководить армией, если связь находится в руках России, в частности на Черном море?

МУХІН В.В. Этот вопрос не ко мне, а к военной контрразведке. Пожалуйста, задавайте вопросы по существу. Я лично армиями не руковожу. Армиями руководит министр обороны, Генеральный штаб. За связь отвечают соответствующие службы. Прошу, пожалуйста, направлять такие вопросы к тем, кому надо на них отвечать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Мішура, будь ласка.

МІШУРА В.Д., секретар Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Центральний виборчий округ, Кіровоградська область/. Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый докладчик! У меня к вам такой вопрос. Вот в пункте 10 говорится об утверждении кандидатур, которые вносит Президент на должности силовых министров и так далее. А вот вице-премьеров, которые курируют эти отрасли, мы не утверждаем. Как вы к этому относитесь?

МУХІН В.В. Опять хочу сказать, что это отдельный вопрос, который не относится к компетенции Комиссии по вопросам обороны и государственной безопасности. Это вопрос, который относится к компетенции Президиума Верховного Совета и Верховного Совета. Надо спросить соответственно Президиум Верховного Совета: почему у нас так случилось, что в результате развития

такой вот политической действительности появились неподотчетные Верховному Совету руководители? В частности вице-премьеры. /Шум у залі/.

На сегодняшний день сложилась такая ситуация, что вицепремьер, находящийся в исполнительной власти, одновременно является и депутатом Верховного Совета, что, с моей точки прений, ненормально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Мостиський.

РОСІЙСЬКИЙ А.Б,, голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Ковельський виборчий округ, Волинська область/. У мене запитання а процедури до головуючого, а потім - до доповідача.

Олександре Миколайовичу, справа в тому, що для внесення пропозицій щодо поправок до статті 114(5) я був записаний четвертим. Замість мене ви дали слово комуністу Драгомарецькому. Я розумів ваві політичні переконання, але це зовсім не означає, що ви повинні порушувати Регламент.

А тепер запитання до доповідача. Воно стосується пункту 27-2. Тут передбачається, що Верховна Рада буде затверджувати військові статути та символіку Збройних Сил, присвоювати найменування кораблям першого і другого рангу. Чи не вважаєте ви, що це занадто дрібні питання, які, на вашу думку, повинні розглядатися Верховною Радою?

МУХІН В.В. Отвечаю. Дело в том, что все эти положения уже

имеются в соответствующем законодательстве по вопросам обороны Украины. Если вы так считаете и так думает депутат, как я понял, предыдущего созыва Верховного Совета, который эти законы принял, то я должен сказать, что все эти пункты отражены в этих законах. Мы просто переносим их в Конституцию, так как здесь обсуждается вопрос о полномочиях Верховного Совета.

Однако я не считав, что это не очень важные вопросы, потому что вы, наверное, знаете, как у нас сейчас тяжело решается вопрос по поводу символики армии. Это очень важный вопрос для армейских частей, потому что надо все-таки решать вопрос о знаменах, надо принимать разумное решение на этот счет. Я считав, что это важные вопросы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Мармазов.

МАРМАЗОВ Є.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Олександрійський виборчий округ. Кіровоградська область/. Я разовью ту мысль, которую высказал мой коллега депутат Мишура.

Вот вы вносите поправки. Ну, раз вы вносите эти поправки, то должен быть какой-то принципиальный подход. Почему комиссия не вносит предложения, чтобы Верховный Совет утверждал вицепремьера, в частности того, который занимается вопросами обороны, Службой безопасности, органами внутренних дел, - того же Марчука. Если бы вы вносили эту кандидатуру, то мы автоматически приняли бы решение утверждать всех вицепремьеров. Но мы же не будем каждый раз возвращаться к поправкам к

Конституции. Поскольку мы уже рассматриваем мой вопрос, давайте внесем предложение о том, чтобы утверждать и вицепремьера.

МУХІН В.В. Хорошо. Тогда еще раз отвечу на этот вопрос. То, что мы сегодня делаем, -это приводим в соответствие с действующими законодательными актами Основного Закона навей страны, Конституции. А то, о чем вы говорите, -это более серьезный вопрос. Он не обсуждался в навей комиссии и соответствующей Комиссии по вопросам правовой политики. Я согласен с вашім замечанием, но давайте внесем этот вопрос в установленном порядке. Пусть он пройдет через все комиссии, пусть его внесут на рассмотрение Президиума и на обсуждение Верховного Совета, но в установленном порядке. То, что предлагаю я, прошло всю эту процедуру. И, как правильно заметил профессор Носов, у нас даже составлена сравнительная таблица. Так что мы все выполнили.

МАРМАЗОВ Є.В. Владимир Васильевич, так вы внесите предложение по своему вице-премьеру, а другие комиссии внесут свои предложения.

МУХІН В.В. Этот вопрос мм обсудим отдельно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Надається слово депутату Анісімову.

АНІСІМОВ Л.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський виборчий

округ, Запорізька область/. Владимир Васильевич, по той информации, которую на сегодня представили, чувствуется усиление влияния Верховного Совета на некоторые позиции, касающиеся обороны государства. Мы все время говорим об обороне государства, но я не услышал, где же здесь министр обороны? Или он просто выпадает из этого звена, так как есть главнокомандующий Вооруженными Силами - Президент. И как вы вообще относитесь к той позиции, что, будем говорить, подключили Президента вплоть до назначения командиров подков? Ваша позиция по этому вопросу?

МУХІН В.В. Нет, тогда вы не очень внимательно смотрели. Дело в том, что министр обороны выполняет те функции, которые ему определены. Главнокомандующий /я имею в виду - Президент/ фактически предлагает кандидатуру министра обороны. А что касается полков, то это неправильно. Уровень полков и уровень дивизий - это компетенция министра обороны.

Теперь что касается усиления позиций Верховного Совета или позиции Президента. Я с этим совершенно не согласен.

Что касается поправок в статье 97 и статье 114(5) Конституции, то они в равной степени усиливают и роль Президента, и контрольные функции Верховного Совета. Поэтому я не согласен, что усиливается роль Верховного Совета. Скорее наоборот, я бы сказал, согласно данным поправкам усиливается президентская власть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дорошевський, будь ласка.

ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Феодосійський виборчий округ. Автономна Республіка Крим/. Уважаемый докладчик, уважаемый президиум, уважаемые коллеги! Я хотел бы уточнить два таких очень серьезных вопроса. Если мы фактически выполняем сейчас чисто техническую процедуру /то есть положения действующих законов вносим в новую Конституцию/, то почему этот комплекс вопросов, который был принят предыдущим парламентом, не был до сих пор решен? Это первое.

И второе. Судя по последним предложениям, которые поступают к нам, идет однозначное усиление роли Президента как единоличного руководителя государства. В будущем, наверное, мы ощутим последствия авторитаризма. Так скажите, пожалуйста, то, что "выпал" вице-премьер и не обозначена роль резидента в общей связке, -его случайность или закономерность, о которой здесь говорили?

Спасибо.

МУХІН В.В. Приятно отвечать депутату от Крыма, потому что, как вы знаете, там сейчас наблюдается коллизия, связанная с тем, что не соблюдается Конституция Украины и так далее.

И это, замечу, не чисто формальное дело. Я должен сказать, что если мы все обязаны соблюдать Конституцию Украины, то здесь мы просто приводим в соответствие положения наших оборонных законов с навей Конституцией. И, с моей точки зрения, это очень важный момент. А почему вы говорите, что она не была принята? Не была принята, с моей точки зрения, из-за плохой дисциплины депутатов. Потому что вот даже сейчас в зале нет конституционного большинства, а для принятия этого вопроса нужен 301 голос. Так что это серьезный вопрос.

Что касается усиления президентской власти. Я здесь, может быть, оговорился. Это утверждение неправильное. Как раз статья 97

- это усиление власти Верховного Совета, а 114 - это усиление власти Президента. Я думаю, меня здесь никто не может обвинить, потому, что в Конституции и власть Верховного Совета, и власть Президента поднимаются в равной мере.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Відведений час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

МУХІН В.В. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте порадимося щодо обговорення цього питання. Будемо обговорювати? Будемо. Скільки часу відведемо на це? Що?.. /Шум у залі/. Шановні колеги! Дум у залі/. Запишіться на обговорення, а потім зорієнтуймося в часі. Будь ласка, увімкніть монітор. А потім першим виступатиме депутат Новіков. /Шум у залі/. Обговорення буде з трибуни. Висвітіть, будь ласка, список депутатів, які хочуть узяти участь в обговоренні.

Скільки відведемо "агу? Півгодини? Десять хвилин" Хто за те, щоб відвести на обговорення десять хвилин? Прошу голосувати.

"За" - 192.

Слово має депутат Новіков, регламент - три хвилини.

НОВІКОВ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Броварський виборчий округ, Київська область/. Нас тут старательно усыпляли, поэтому я прошу проснуться. Дело в том, что с Конституцией не шутят, как бы нам тут ни рассказывали сказки, что это чисто технический вопрос. Это не технический вопрос. Это вопрос кардинальный, вопрос баланса властей, причем в самой остров - военной сфере. Поэтому я прошу вас очень серьезно отнестись к этому делу и, так сказать, попользоваться головным мозгом, ведь нам потом жить по этой Конституции.

Я вам расскажу, в чем здесь проблема. В попытке перетянуть одеяло между двумя властями забыли о смысле построения армий. Нормы о том, что мы утверждаем военную концепцию, дислокацию воинских частей, все прочее - это только звучит красиво. Дело в том, что все это относится к особо важным вопросам. По закону о гостайнах только ограниченное число лип имеет право доступа к этой информации. И уж тем более это не обсуждается здесь, в таком собрании, людьми, которые в ртом вопросе не разбираются. Ведь будут называться номера воинских частей стратегического назначения, которые будут размешаться где-то там, по совершенно секретным объектам.

Неужели это можно решать здесь? Это все делается для того, чтобы такие вопросы тормозились Верховным Советом или просто не решались тогда, когда будет необходимо. Кроме того, построение армии - это вопросы глобальной экономики. Это так не делается. Мы просто не понимаем, о чем идет речь. Поэтому я прошу отнестись к этому вопросу с полной серьезностью, обсудить, его до каждой буквы, до каждого слова,

потому что одним махом мы изменяем очень серьезные и очень важные вопросы. Мы уже не имеем и не будем иметь ядерного вооружения, а только, так сказать, обычное вооружение. Если мы еще и здесь все начнем делать наперекосяк, то потеряем не только государство, но и всякий здравый смысл наших дел! Поэтому нужно очень серьезно к этому делу отнестись, И вот так, шутя, не вносите изменения в Конституцию. Ведь это взрывоопасные статьи, которые настолько важны, что мы даже не представляем себе. Не так много полномочий у Президента и у Верховного Совета, чтобы вот так перекраивать их в течение 10-15 минут. Прошу вас внимательно отнестись ко всему этому, ведь это вопросы баланса властей и стратегической безопасности государства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Головатому. Немає? Депутату Вітовичу. Немає? /Шум у залі/. Це ті, хто записався. Депутат Мовчан, будь ласка.

МОВЧАН П.М., Шановний Олександре Миколайовичу і шановні колеги? Мені здається, що безпека держави, національна безпека - найважливіша проблема. І тому мене дивує, що при обговоренні такого надзвичайно важливого питання відсутні як Президент, так і міністр оборони. Тільки в присутності них осіб треба проводити це обговорення. А тим

паче присутність загального депутатського корпусу в залі має бути обов'язковою, бо це не другорядні справи. Ось вам прецедент

- те, що сьогодні переживають Чечня т Російська Федерація. Коли б ми все, що стосується проблеми національної безпеки, віддали Верховній Раді, то, уявіть собі, скільки днів ми потратили б на ту чи іншу проблему, яка виникала б у зв'язку з цим! Скільки тут різних думок пролунало б і скільки було б, образно кажучи, пролито крові! Я вважаю, що, безперечно, якщо ми визначаємо т Верховною Радою найважливіші пріоритети у ній сфері, то виникає логічне питання: що ж залишається Верховному головнокомандуючому? Йому тут відродиться декоративне місце. Що буде в його віданні? Я не розумію, хто тоді головнокомандуючий і що таке Верховна Гана? Ягодо законодавча сфера, то тоді давайте просто визначимо ті коридори для виконавчої влади, в яких має діяти і Верховний головнокомандуючий і саме відомство, тобто Міністерство оборони.

Питання оперативності - це надзвичайно важливе питання сьогодні, коли можуть інсцинірувати будь-яку конфліктну ситуацію. Тому я пропоную з ним не квапитися. Не розумію, чому так відбувається.

Депутат Новіков правильно сказав, що мошви зрозумілі: тут фактично відбувається боротьба за владу. Але якщо ми законодавці, то давайте відкинемо будь-які амбіції того чи іншого керівника, того чи іншого члена Президії.

Я розумію депутата Мухіна, йому хотілося б контролювати всю цю сферу. Але ми мусимо визначити - задля чого? Оце є найважливішим питанням. І тому давайте відкладемо його негайно і не будемо витрачати часу.

Олександре Миколайовичу, ця пропозиція виходила від самого Мухіна, і її треба підтримати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Кузьменко, будь ласка.

КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Комунарський виборчий округ, Запорізька область/. Фракція "Комуністи України". Я хочу сказати, що ми на засіданні комісії /тут Володимир Васильович трошки неточно повідомив/ обговорювали в ширшому аспекті питання про повноваження Верховної Ради і повноваження Президента і вирішили не вносити його сьогодні на обговорення як не зовсім підготовлене. Водночас хотів би сказати, що ряд моїх поправок до Конституції у Володимира Васильовича е. І, користуючись моментом, прошу вашого дозволу зачитати їх зараз, з тим щоб можна було дати протокольне доручення вивчити ці поправки і потім внести їх на розгляд.

Вважаю, що в пункті 10 статті 97 потрібно після слова "призначення" записати слова "та звільнення", У пункті 10(1) потрібно після слова "посади" дописати слова "віце-прем'єрміністрів". А після слів "начальника Генерального штабу Збройних Сил України" дописати слова "та погодження їх звільнення".

У статті 114(5), пункт 7, після слів "призначення на посади" потрібно дописати слова "віце-прем'єр-міністрів". Після слів "звільняє цих осіб з посади" я пропоную дописати слова "за погодженням з Верховною Радою", а після слів "призначає та звільняє з посад" - слова "за погодженням з постійною Комісією Верховної Ради з питань оборони і державної безпеки".

Користуючись тим, що мені надали слово /ну, може, я погано займався спортом у дитинстві, бо весь час не встигаю натискати ту кляту кнопку для запису на виступ/, хотів би нагадати Олександру Миколайовичу, що минулої п'ятниці Верховна Рада дала доручення Кабінету Міністрів відносно підготовки і внесення в двотижневий термін проекту постанови або закону про передоплату на території України. Термін минув. Я хотів би, щоб Кабінет Міністрів доповів нам, що зроблено .

Я хотів би звернутися до Президента, оскільки він у нас в гарантом Конституції та законності, і попросити його явити собою взірець, так би мовити, законопослушності - звільнити з роботи у вищих ланках виконавчої влади депутатів, які працюють за сумісництвом і тримають у кишенях про всяк випадок депутатські мандати. Я вважаю, що Президент цим жестом внесе злагоду у свої відносини з Верховною Радою.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Внесено дві пропозиції. Але перед тим як голосувати, я хотів би, щоб ми з вами поіменно зареєструвалися. Питання настільки відповідальне і складне, хоч вони всі відповідальні, складні та важливі, що необхідно визначити, скільки в залі в депутатів, щоб знати, скільки людей братимуть участь у голосуванні даного питання. Будь ласка, увімкніть монітор. Прошу реєструватися.

Зареєструвалися 312 депутатів. Питань немає.

Так, з процедурного питання? Будь ласка, з місця, депутате Чікал.

ЧІКАЛ А.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Бердичівський виборчий округ, Житомирська область/. Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Я хотел бы сказать два слова, прежде чем приступить к голосованию по этому важному вопросу. Меня волнует вот что. У нас уже стало системой, что когда рассматриваются серьезные вопросы, депутаты относятся к ним наплевательски. Когда рассматриваются вопросы, которые уже давно решены в жизни, в том числе это касается и вопроса о Вооружённых Силах, и надо только реальность закрепить в законе, мы делаем из этого трагедию.

Задумайтесь, ранее у нас не было отдельного государства, не было министра обороны, начальника Генерального штаба, а сегодня все это есть. С рождением государства появился закон, где сказано, что есть Верховный главнокомандующий - Президент и никто эти функции у него не отбирает. Во всех цивилизованных странах Верховным главнокомандующим был и есть президент, и мы тоже этого хотим.

Чтобы внести поправки в Конституцию, в законы, по которым мы живем, не требуется никаких дополнительных финансовых затрат. Учтем и то, что новая Конституция вот-вот на подходе. Поэтому я просил бы, товарищи, сегодня проголосовать за эти поправки.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Думаю, не потрібно більше пояснювати, наскільки важливими є доповнення до статей 97 і 114 Конституції, про які доповів голова комісії і з приводу яких виступили депутати. Одні вносили пропозиції, інші їх підтримували. Дійсно, у нас в Президент, в Верховна Рада, і, я вважаю, якщо вже ми створили незалежну, суверенну державу з такою армією, то повинні не просто чітко поділити владу на виконавчу і законодавчу, а й надати Верховному головнокомандуючому відповідні повноваження, якими він користувався б в управлінні Збройними Силами і забезпечував недоторканність нашої держави.

Тому ставлю на поіменне голосування доповнення до статті 97 Конституції. У вас на руках в проект. Прошу увімкнути систему "Рада", Голосують усі.

"За" - 195, Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування доповнення до статті 114 Конституції.

"За" - 172. Рішення не прийнято.

Депутат Мовчан вніс пропозицію /її підтримав депутат Кузьменко/ про доопрацювання цих доповнень з урахуванням тих зауважень, які були сьогодні висловлені, щоб при розгляді даного питання на засіданні були присутні Президент, Голова Верховної Ради, міністр оборони і всі ті, хто, як кажуть, найбільш зацікавлений у цих питаннях. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

"За" - 255. Рішення прийнято. Будемо доопрацьовувати.

Переходимо до розгляду питання про проект Закону України про наукову і науково-технічну експертизу. Доповідач - Рябченко Сергій Михайлович, голова Державного комітету України з питань науки і технологій. Будь ласка.

РЯБЧЕНКО С.М., голова Державного комітету України з питань науки і технологій. Вельмишановний головуючий! Вельмишановні депутати! За дорученням Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів внесено на ваш розгляд проект Закону України про наукову і науково-технічну експертизу. Проект розроблено працівниками ДКНТ України, співробітниками Центру досліджень потенціалу та історії науки Національної академії наук України, науковцями Київського держуніверситету, погоджено з Національною академією наук, Українською академією аграрних наук, Міністерством освіти, Міністерством юстиції, Вищою атестаційною комісією.

Метою закону є визначення правових основ у галузі організації та проведення наукової і науково-технічної експертизи для обгрунтування прийняття рішень. Закон, з одного боку, визначав коло питань в науково-технічній сфері, проведення експертизи з яких є обов'язковим. З другого боку, він визначає порядок замовлення експертизи, її організації та проведення. Необхідність грунтовної експертизи неважко зрозуміти, особливо у випадках, коли плануються великі витрати або здійснення проектів, що своїми наслідками можуть суттєво вплинути на рівень та якість життя людей, стан навколишнього середовища, економічний та соціальний розвиток суспільства.

Дія закону поширюється на всі види експертизи - державну, підприємницьку, громадську, які відрізняються одна від одної статусом замовників, метою проведення, способом та джерелом фінансування.

Закон визначає суб'єкти та об'єкти експертизи, їх права та обов'язки. Він передбачав проведення експертизи органами державного управління, науковими установами і організаціями, а також спеціалізованими експертними організаціями. Передбачається, що такі спеціалізовані організації можуть бути як у державному, так і в недержавному секторах. Ці організації, а також особи, що займатимуться науково-технічною експертизою на постійній, професійній основі і надаватимуть платні експертні послуги, мають сертифікуватися у встановленому порядку для того, щоб запобігти експертизі з боку некваліфікованих організацій або експертів.

Закон передбачав відповідальність експертів та експортуючих організацій за достовірність експертних висновків, відповідальність заінтересованих осіб та організацій за спроби створення перешкод експертам, вплив на них з метою одержання недостовірних висновків на свою користь. Закон визначає, що джерела витрат на проведення експертизі мають враховуватись у витратах на здійснення тієї діяльності, проекті якої експортуються. Водночас він обмежує рівень цих витрат певними відсотками від того, що планується до здійснення.

Пропонований проект закону є першим в українському законодавстві кроком у цьому напрямі. В інших країнах діють нормативні акти різного рівня, що регулюють проведення експертиз у науково-технічній сфері. Цей досвід враховувався

при розробці даного проекту закону, тобто ми не пішли шляхом автоматичного перенесення чужого досвіду в наші умови, а виходили з того стану суспільства, в якому ми перебуваємо.

Безперечно, цей закон вдосконалюватиметься в процесі його використання, бо певні норми, що їх він вводить, ще мають пройти перевірку практикою. Практичний досвід договірно-правових відносин дасть змогу намітити і зробити подальші кроки в розвитку нормативної бази з питань науково-технічної експертизи, розробки механізму прийняття рішень.

Законопроект обговорювався в Комісії Верховної Ради з питань науки та народної освіти. Висловлені зауваження та пропозиції доцільно буде врахувати при підготовці проекту до другого читання.

Прошу розглянути запропонований законопроект і прийняти його в першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Скільки ми відведемо часу на запитання? 10 хвилин достатньо? Достатньо. Будь ласка, увімкніть монітор для запису депутатів на запитання.

Іде запис. Вистачить. Висвітіть, будь ласка.

Слово надається депутату Мішурі.

МІШУРА В.Д. Фракція "Комуністи України". У нас уже так засмальцювали слово "незалежність", що ставлять його куди завгодно. Ось у статті 3 проекту іде мова про принципи науковотехнічної і наукової експертизи. Тут в таке: "незалежність експертизи". То я хотів би запитати: від кого незалежність? Від держави, від науки, від суспільства? Як можна визначити, як забезпечити ту незалежність експертизи?

РЯБЧЕНКО С.М. Тут мається на увазі незалежність експертизи від осіб, заінтересованих в отриманні того чи іншого висновку. Саме це мається на увазі під незалежністю експертизи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово мав депутат Осадчук.

ОСАДЧУК П.І. Шановний Сергію Михайловичу! Я думаю, що це дуже добрий закон, він давно назрів. Але виникає таке, на перший погляд, зовсім просте питання. Здійснення будь-якої експертизи - це залучення фахівців, це використання

великих коштів. Ми маємо вже приклади, коди доводиться здійснювати експертизу і один раз, і другий, і третій саме тому, що певні структури чи місцеві Ради народних депутатів мають свій погляд на будівництво, скажімо, терміналу в Одесі чи якогось ще там об'єкта і блокують проведення цих експертиз. Скажіть, будь ласка, чи цей закон передбачає відповідальність державних структур, місцевих органів за проведення експертизи і витрати з бюджету, які йдуть на повторну експертизу з вини місцевих органів і структур?

РЯБЧЕНКО С.М. По-перше, хочу вам сказати, що коли в різних органів, у різних науковців є різні думки щодо того чи іншого питання, то, безумовно, мета експертизи - взяти до уваги всі думки і зробити грунтовний висновок. А визначити, що одні не мають рації і в чомусь винні, а інші мають рацію - такого ніхто наперед зробити не зможе. І саме експертиза повинна встановити, хто ж тут правий.

Законопроект передбачає проведення первинної, повторної, додаткової і контрольної експертиз і встановлює, у якому випадку той чи інший вид експертизи має проводитися. Згідно із проектом експертиза проводиться за рахунок коштів, Ер виділяються на той проект чи на реалізацію того рішення, яке експортується. Визначається верхня межа витрат на ці цілі. Безперечно, незважаючи на важливість експертизи, не можна витрачати на її проведення всі кошти, які виділяються на реалізацію відповідного проекту чи програми.

Якщо ж хтось блокує проведення експертизи чи є обгрунтовані заперечення щодо її висновків, то ці питання також регулюється даним документом. У ньому є поняття первинної, додаткової, контрольної експертиз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Будь ласка, депутате Чукмасов.

ЧУКМАСОВ С.О., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый докладчик! В республике существует сеть отраслевых институтов, которые являются головными по своим направлениям. В качестве примера: буквально вчера мы обсуждали вопрос, связанный с закупкой Украиной семян кукурузы. Есть в Днепропетровске Научно-исследовательский институт кукурузы. Если бы была проведена экспертиза, если бы этим институтом было сделано заключение, то, думаю, не нужно было бы здесь вам оправдываться. Александр Николаевич. Все было бы ясно и

никаких вопросов никто бы здесь не поднимал. Поэтому мне хотелось бы, Сергей-Михайлович, получить от вас ответ на такой вопрос: какой вы видите систему этих отраслевых институтов или институтов по различным направлениям, будут ли они головными в проведении этих экспертиз?

РЯБЧЕНКО С.М. Що стосується визначення кола експертів, до яких слід звертатися в тому чи іншому випадку, то в даному законопроекті є поняття "замовник експертизи". У ролі замовника залежно від того, що це за питання і що за тип експертизи, можуть виступати і державні органи і підприємницькі чи громадські структури. Замовник мусить визначити організацію, до якої він хоче звернутися для проведення експертизи. Однозначне визначення кола питань, із яких певні організації є головними чи монопольними в проведенні експертизи, навряд чи може бути законодавче врегульовано. Якщо проведення експертизи доручено органу державної влади або тому чи іншому міністерству, то вони мають визначити найкомпетентнішу організацію чи найкомпетентніших фахівців, до яких треба звернутися за експертними послугами.

Законопроект визначає, що ті організації, які беруться за професійне проведення експертиз, мають записувати у своїх статутах, що експертна діяльність є однією із цілей діяльності таких організацій. Вони мають сертифікуватися. А що стосується проведення експертиз з інших питань, то законопроект визначає, що експертизу можуть проводити наукові, науково-технічні, проектні те інші організації, компетентні у цій сфері.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Михайловичу, я прошу відповідати коротко, бо в нас мало часу. Будь ласка, депутате Сирота.

СИРОТА М.Д., заступник голови Комісії Верховної Рада України з питань екологічної політики /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний доповідачу! У мене два коротких запитання.

Перше. Чи відпрацьовано механізм проходження через науково-технічну експертизу?

І друге. Стаття 35 передбачає, що особи, винні у вчиненні зазначених у ній правопорушень, притягуються в тому числі й до кримінальної відповідальності. Чи Кримінальний кодекс передбачає таку відповідальність?

РЯБЧЕНКО С.М. Нині Кримінальним кодексом не передбачено такої відповідальності. Гадаю, що після прийняття даного закону мають бути внесені відповідні поправки до Кримінального кодексу. Слід визначити, за які саме порушення яка встановлюється міра відповідальності, у тому числі й кримінальна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні депутати, давайте порадимося. Відповідно до Регламенту настав час перерви. Є необхідність обговорювати? У такому випадку оголошуємо перерву на півгодини, після чого продовжимо розгляд цього питання.