ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  4  к в і т н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Добрий ранок шановні члени Верховної Ра-

 ди і її гості, члени Уряду України.

 

      Я прошу вімкнути мікрофон, будь ласка. Тепер чу-

 ти? Хочу ще раз привітатися до членів Верховної Ради,

 її гостей, членів Кабінету Міністрів.

 

      Ну,  я  не прошу відповідати хором. Але все-таки

 поскільки  привітання було я просив би уваги і підго-

 туватися до реєстрації.

 

      Ставте картки, увімкніть систему "Рада".

 

      У залі зареєструвалися не всі депутати, але при-

 сутні 326 на табло, це дає право відкрити ранкове за-

 сідання. Воно оголошується відкритим.

 

      У вас на руках є порядок дня.

 

      Я  прошу  вибачити.  Сесію не відкриваїмо, сесія

 продовжуїться. А це йдуть засідання. Ранкове сьогодні

 засідання,    черговий    сесійний    тиждень.    Так

 передбачено.  Давайте,  потім  ми  до  цього  питання

 вернемось.

 

      У  вас на руках є перелік питань, які ми повинні

 розглянути  сьогодні,  а  в  тому числі і той перелік

 питань,  які  ми  повинні  розглянути протягом тижня.

 Регламентом в нас передбачено півгодини для вияснення

 тих питань, котрі, як наполягають депутати, відведемо

 півгодини  часу,  але  просивби в зв'язку з тим, що з

 надзвичайною   складністю  ниніщнього  регламенту,  я

 просив би згоди 20 хвилин на запитання, проголосовку,

 з'ясування  обставин  10  хвилин, щоб ми за півгодини

 вклалися.  Немає  заперечень?  Хто  за такий порядокт

 прошу проголосувати.

 

      За

 

      Рішення прийнято.

      Запишіться, хто хотів би висловитись.

      Опублікуйте список.

      Будь    ласка,    Драгомарецький.    Ну,   явно,

 Ольховський не встигне виступити. Прошу. Будь ласка.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М., 310 виборчий округ.

      Драгомарецький передав слово М'ясковському.

      Шановний Олександр Олександрович!

      Ми  вернулись з округів, і сьогодні ще виразніше я 
 я                           - 3 - я 

 видно  всю  соціальну  прірву,  куди  впали більшість

 людей  в  угоду шоковим реформам. Людям ясно одне: ці

 так звані реформи проводиться за рахунок людей. В них

 немає   соціального   фактора,   який   би   блокував

 стихійність  цього  ринку,  його  процесів. Постанова

 Верховної   Ради  про  підвищення  тарифів  (вірніше,

 блокування її) на місцях, фактично, не виокнується.

      Я  хочу  сказати  про  те,  що  зухвало  Кабінет

 Міністрів,    Міністерство   економіки   ігнорує   цю

 Постанову, і сьогодні йде перерахунок по новим цінам.

 Люди фактично сьогодні на грані бунту.

      Мені  здається,  що треба би в зв'язку з тим, що

 порушується    Конституція,    треба    би   порушити

 кримінальну  справу  проти тих людей, які так зухвало

 ігнорують   Постанову  Верховної  Ради  України.  Нам

 пропонують сьогодні погодити з підвищенням тарифів, і

 сьогодні є пропозиція Кабінету Міністрів.

      Я  думаю  щодо  тих,  хто готував цю Помстанову,

 поїхали  б  краще  на місця і поговорили з людьми. Ті

 перерахунки  нам  кажуть  про  те, що сьогодні ціни в

 цілому    відповідали    прогнозним    показникам   і

 нормативам, що були прийняті щодо нового рівня цін.

      Нічого подібного! Люди це сьогодні відчувають на

 своїй спині. Це, по-перше. я 
 я                           - 4 - я 

      По-друге,  я не розумію, чому зникло питання про

 відміну    антиконституційної    заборони   Компартії

 України, яке було в цій пропозиції на квітень місяць.

      І по-третє. Я пропоную, Олександр Олександрович,

 сьогодні  підняти  питання  і  накласти вето на Укази

 Президента   по  Криму,  як  антиконституційні.  Вони

 ведуть  сьогодні  до заворушень і ізоляції України. Я

 думаю,   що   ці   сьогодні  Укази,  вони  нагнітають

 напруженість, а нам цього сьогодні не потрібно.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, остання теза. Про який Указ

 мова йде?

      Ясно. Чернявський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

 

      Дякую. Депутат Чернявський, Сумщина.

      Я  в  основному  приєдруюсь  і підтримую порядок

 денний,   запропонований  на  наступну  неділлю,  але

 хотів   би,  враховуючи те, що сьогодні розглядається

 надзвичайно  важливі  питання, внести пропозицію, щоб

 розгляд  цих питань був у прямій трансляції, щоб знав

 весь народ України, про що ми ведемо тут мову. я 
 я                           - 5 - я 

      Друге.   Я  пропоную,  Олександр  Олександрович,

 внести  в  перелік  питань,  які  сьогодні  необхідно

 розглянути  питання  про  виконання  Урядом України і

 Національним банком питання  про  сприяння,  вірніше,

 забезпечення  проведення  комплексу  весняно-польових

 робіт.  Тому що та постанова не виконується більшістю

 відповідних   органів,  у  значній  частині  основних

 питань.    Ну,    доречі,    пролонгація    кредитних

 заборгувань, виділення необхідних сум під контракти і

 таке   інше.   Невиконання  цієї  постанови  веде  до

 надзвичайно складних наслідків, при чому, підкреслюю,

 не  для  села,  а  народу  України  в  цілому, для її

 незалежності,  приєднуюсь до попереднього виступу про

 те  що прийняття постанови, про підвищення тарифів на

 газ, електроенергію, і таке інше. Веде до надзвичайно

 складної  соціальної  обстановки  у  містах  і селах.

 Повинен   вам   сказати,   про  один  такий  приклад:

 постанова,  здавалося  б,  прийнята  на  підвищення і

 покращення економіки України. Але повинен сказати, що

 за  мцнулу  неділу  населенням  України, промисловими

 підприємствами  відшкодовано  менше  10% витрат на ці

 цілі.

      Я просив би, щоб при розгляді цього питання все-

 таки  було поставлено питання про те, що хто для чого я 
 я                           - 6 - я 

 цю  Постанову  виніс,  і  щоб  був  даний аналіз цієї

 школи,  якої  задала  ця  Постанова  і виробництву, і

 соціальній обстановці на Україні.

       Дякую.

 

      ГОЛОВА.    Шановні    депутати    і   працівники

 Секретаріату,   будь  ласка,  по-перше,  ви  уважніше

 слухайте,  що  говорять  ваші  колеги (я до депутатів

 звертаюся).  Я  до Ростислава: Василь Миронович, будь

 ласка.  Увага  ваша  повинна  бути  і ви, будь ласка,

 збільшіть  фон  чи  напругу:  не  чуть  депутатам, що

 говорять їхні колеги.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ.   Шановний   Петро   Олександровичу,

 шановні  члени  Кабінету Міністрів, колеги. Я також в

 основному  погоджуюся  із  питаннями, які включені до

 порядку денного, але так само як і колега Чернявський

 прошу  вирішити  питання  про пряму трансляцію нашого

 засіданеня  і взагалі вирішити питання про трансляцію

 засідань сесії Верховної Ради.

      Друге, в порядку питань немає на жаль закону про

 владу,  без наведення порядку в державі, ніколи цього

 порядку  не  буде  отже необхідно перейти до слухання

 закону про владу, який давним давно готовий. я 
 я                           - 7 - я 

      Третє, я вважаю, що звіт Президії Верховної Ради

 на  п'ятницю поставлен надто пізно, а ми знаємо, що в

 п'ятницю нам ніколи не вдається повнокровно працювати

 є   пропозиція   перенести  слухання  звіту  Президії

 Верховної  Ради  на  середу.  І лише після цього звіт

 Мороза.

      І ще одно, звертаючись до Вас шановний Олександр

 Олександрович, шановні колеги, я хотів би щоб ми мали

 на   увазі   ту   критичну  ситуацію,  яка  склалася,

 сьогодні  в  країні,  на жаль іде страшенне зубожіння

 народу,  народ нам вже абсолютно не довіряє, при чому

 не  вірить  ні Верховній Раді, ні Президенту, нікому.

 Надія народу втрачається.

      Якщо брати те що пишуть то просто страшно читати

 листи,  звернення  з якими люди звертаються до нас, а

 вони  ще  вірять,  що ми можемо захистити свій народ,

 якщо ми цього не зробимо. Народ по-своему це оцінить.

 Отже    пишуть   50-річчя   перемоги   над   німецько-

 фашистськими  загарбниками  ми  зустрічаємо  в умовах

 надзвичайного  зубожіння,  далі  пише  ми  засуджуємо

 антинародну   політику   яку   запроваджував  державі

 практику  підвищення  цін,  і  так  далі, звертається

 пенсіонер  і  просить, прошу повернути мені гроші мої

 заощадження,   я   очікую   смерті,  не  буде  за  що я 
 я                           - 8 - я 

 похоронити. Отже питання про індексацію, заощаоджень,

 розгляд   цього   питання  також  потрібно.  І  також

 гововрили вже колеги, що підвищення цін на комунальні

 услуги  на  газ,  на  електроенергію,  поставили  все

 населення України в страшено важке положення.

      Люди  не  мають можливості оплачувати комунальні

 послуги  і,  отже  в  бюджет  не  надходять абсолютно

 кошти.   Тобто,  їде  зубожіння  народу.  Ми  повинні

 розглянути  це питання.

      І останнє. Шановний Олександр Олександрович, при

 всій  повазі  до вас, як до Голови Верховної Ради, до

 вас  як  інтелігента,  як  людини високо(..........),

 сьогоднішня   заява   і   вчорашня   заява   ваша  по

 телебаченню,  по  радіо  вона  не  діє  ні на користь

 Верховної Ради, ні на вашу особисто. Я просив би, щоб

 ви  мали це на увазі.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Шейко.

 

      ШЕЙКО.

      444 Бобровицький  виборчий округ, Шейко.

      Шановна  Президія!  шановні  колеги-депутати!  Я

 вношу   пропозицію   про   пряму   трансляцію  нашого я 
 я                           - 9 - я 

 планарного засідання .

      Друге.  Я  пропоную  на  цьому тижні працювати в

 повному  робочому  режимі  сесійному,  тому  що  дуже

 багато питань, які ми повинні терміново розглянути.

      Друге.  За рік роботи в Парламенті я ще не бачив

 такої   ситуації   на   своєму  окрузі  яка  склалася

 останніми   днями.   З   людьми   просто   не   можна

 зустрічатися.  Вони  задають  питання,  на  які немає

 відповіді.

      Я би (..........) пропонувати якісь координальні

 заходи  відносно  накладання  вето  на  Укази чи таке

 інше.  Нам  треба просто зважено разом з Президентом,

 Кабінетом  Міністрів  розібратися,  що відбувається в

 суспільстві  після  прийняття  рішення про підвищення

 цін і  тарифів на електроенергію  і газ.

      Нам  треба  обов'язково розглянути... навколо...

 прийняти  рішення  відповідно  до Указу про посилення

 платіжної   дисципліни,   яка   поставила   сьогодні,

 значить,  на  неспроможність виплати підприємствами і

 організаціями  заробітної  плати,  тому  що вона вона

 відсунута на четверту позицію.

      І  щоб  другий  раз  не  брати  слова  з порядку

 денного,   я  б  категорично  не  погодився  з  таким

 порядком  денним,  який нам запропонований. По-перше, я 
 я                           - 10 - я 

 ми  по  часу не можемо його розглянути. По-друге, він

 учора   такому,   я   б  сказав,  балаганному  режимі

 розглядався  на  Президії.  Конкретних рішень не було

 проголосовано і не було прийнято.

      Тому  я  пропоную  затвердити тільки на сьогодні

 графік  роботи  і  включити  туди перших два питання,

 вони  займуть дві години і два останніх питання, вони

 теж займуть до 18 години наш час.

      Всі   ті   звіти,   всі  ті  відставки  сьогодні

 неузгодженні   не  з  Президентом,  немає  єдності  в

 Президії,  в Парламенті. Давайте ми все-таки і надалі

 не   погіршувати  сутуацію  в  політично-економічному

 суспільстві.   Дуже   добре   підійдемо   і  виважено

 підійдемо до цих проблем і вирішемо їх, я б сказав, в

 такому коректному варіанті.

      Тому  я  пропоную  на  сьогодні  лише затвердити

 порядок  денний,  приступити  терміново до роботи і в

 кінці  робочого  дня порадитися, яким чином ми будемо

 працювати останні дні цього тиждня. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Лавринович.

 

      ЛАВРИНОВИЧ О.В.

 я 
 я                           - 11 - я 

      Шановний  пане  Голово, шановні колеги, я думаю,

 що  сьогодні  стало уже всім зрозуміло, які негативні

 кризові явища поглиблюються сьогодні в нашій державі,

 і  що  вони впершу чергу пов'язанні з невмінням або з

 невдалою  організацією  роботи  державних  органів  і

 органів  правління,  які  керуються вищими посадовими

 особами  соціалістичної  партії, комуністичної партії

 України,  як  в  вищих  центральних  органах, так і в

 регіональних.    І    вони    повинні   нести   пряму

 відповідальність    за    ті   кризові   явища,   які

 поглиблюються  сьогодні  в  Україні  в наслідок їхніх

 дій    але    повної   бездіяльності   або   невміння

 організувати роботу представницкіх органів влади.

      Хочу  сказати,  що  без  вирішення  питання  про

 управління  нашої  держави, про структуру управління,

 про   ефективність   (..........)   не  можливо  буде

 говорити  і  про  вирішення  будь яких економічних чи

 соціальних  питань.  І  те  що  з  цього тижня з волі

 ГОлови  в Верховної Ради знято розгляд питання Закону

 "   Про  держпвну  владу  і  місцеве  самоврядування"

 свідчить   про  те,  що  не  існує  бажання  вирішити

 найголовніше  питання  від  розв'язання яких залежить

 розгяд  цих і інших питань, які........... не порядок

 денний.  Тому  пропоную,  щоб  в  середу  цей Закон в я 
 я                           - 12 - я 

 другому  читанні  був  поставлений  на  розгляд і був

 розглянутий.  Так  само як і був розглянутий в середу

 звіт  Президії  Верховної  Ради,  недивлячись  на те,

 звичайно, що існує небажання його розгляду, небажання

 відповідальності  за нездалу роботу того органу, який

 не    може   впоратись   з   своїми   функціональними

 обов'язками    по   ефективній   організації   роботи

 українського парламенту.

      Окрім  того,  так як вчора на Президії Верховної

 Ради  було проголосовано розгляд сьогодні питання про

 відновлення прямої радіотрансляції, про розгляд зміни

 роботи  пленарних  засідань  сесії  і  повернення  до

 нормального  регламенту, який прийнятий в цьому залі,

 вони  зараз  чомусь  відсутні,  орієнтованого порядку

 денного,   я  гадаю,  що  ви  повинні  повернутись  і

 визначити,  як  має  працювати  сесія, особливо в той

 період,  коли  потрібно  приймати  нормативні акти по

 врегулювання  найважливіших проблем державного життя.

      І це стосується також загального графіку роботи,

 щоб  ми не робили собі по півмісяця роботи у виборчих

 округах.   Я   думаю,  що  наше  основне  завдання  -

 опрацьовувати   ті   нормативні   акти,  які  повинні

 врегульовувати  суспільне  життя.  І  ми  це  повинні

 робити тут як парламентарі. я 
 я                           - 13 - я 

      Крім  того,  хочу запропонуватіи, щоб у п'ятницю

 було розглянуто питання про обрання суддів Верховного

 суду  України,  оскільки воно є готовим. І необхідно,

 щоб    Верховний    суд    країни   міг   повнокровно

 функціонувати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ  В. Л., 309 виборчий округ, Одеська

 область.

      Я возвратился с округа. Это самый южный регион -

 граница  по  Дунаю  с  Румынией.  Сегодня весь округ,

 основное  население,  поставлен на грань вымирания. Я

 прямо  заявляю  -сегодня  этот  сельскохозяйственный,

 можно  говорить,  регион  и  основная  масса(даже  ту

 мизерную  заработную  плату,  которую  зарабатывают в

 сельском  хозяйстве  -это  500-600  тысяч рублей, или

 карбованцев,  она  не  может получить в течение трех-

 четырех   месяцев.   Сегодня  поднялися,  не  работаю

 педагоги.  Не  работают уже врачи. Никто ничего... ни

 во  что  уже  не  верит.  И  последнее Постановление,

 которое  мы  прняли,  о  запрете  повышения  цен и на

 коммунальные...   энергоносители,   практически,   не я 
 я                           - 14 - я 

 выполняется.    Люди    уже    считают,    что    это

 издевательство. Нам обещали, что на второй день будет

 по  радио,  по  телевидению  дано чтекое разкяснение.

 Замминистра  Кальник  выступил  с какой-то программой

 непонятной,  ничего  не  обкяснил  -людям  невозможно

 абсолютно ничего уже сказать...

      Есть  одно  предложение  сегодня,  в  этом  зале

 коллегам. Давайте на наши округа мы поедем вместе и с

 авторами  тех  указов  и  проектов,  которые  сегодня

 издаются, которые идет... Это -геноцид нашего народа!

 Уничтожение  его.  И  вымирают  люди,  не  за  что их

 похоронить.  До  каких  пор  это будет уже твориться?

 Надо  кончать  с  этой  политикой,  которая  себя уже

 абсолютно не оправдывает!

      У меня все.

 

      ГОЛОВА. Дякую вам. Попов.

 

      ПОПОВ

      Прошу передать 255 округу, Петренко.

 

      ПЕТРЕНКО.

      Уважаемый Александр Александрович!

      Я не буду повторяться о состоянии в округах -все я 
 я                           - 15 - я 

 мы  оттуда  приехали  и  не  нужно  на  это нагнетать

 обстановку именно сегодня, в сессионном зале. А нужно

 практическим по этим вопросам работать, и по повестке

 дня.

      Второе,  здесь  звучит  предложение,  о переносе

 отчета  президиума  Верховного  Совета,  на  среду. Я

 считаю,  что  на  среду  поставлены  очень  серьозные

 вопросы,  а  перед  этим  я  вчера  присутствовал  на

 заеседании  Кабинета  Министров  мне очень понравился

 доклад Юханура Юрия Ивановича.

      Так  вот я предлагаю, перед тем как все комплекс

 вопросов по приватизации посматреть нужно обязательно

 заслушать отчет Юханурова.

      Дальше  момент,  я  очень  хочу присоединиться к

 тому,  чтобы  трансляцию нужно сделать с сегодняшнего

 дня.  Ко  всем колегам депутатам. Хватит нам уже этой

 политической   пошлости,  которая  заявляет  вот  мой

 колега  Лавринович,  комунисты,  социалисты  стоят  у

 влади.

      Разве Кучма коммунист? Издал этот указ. Да разве

 Мороз  хоть  одно  противоправное действие со стороны

 Верховного   Совета,   сделано  было  против  народа?

 Заканчивать это нужно политическую травлю.

      И  после  о чем я хочу сказать то, что готовится я 
 я                           - 16 - я 

 акция  назавтра и здесь, уважаемый коллега Яблонский,

 сказал,  что заявление Председателя Верховного Совета

 действует  и  вносит  напряжение  в наше общество. Но

 ничего  кроме  поставить  с ног на голову невозможно.

 Все  ж мы знаем кто это общество бударажит и кто этим

 занимается.   И   пусть   товарищ  Черновол,  товарищ

 Поровский    выступают   с   этими   заявлениями   по

 Центральному  телевидению  знают  и  дают отчет каким

 бумерангом к ним же это вернется.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. .............

 

      КИЯК

 

      Шановні   колеги!   Кияк,  Чернівці,............

 депутат передав мені слово.

      Шановні  колеги!  Ми  маємо  з  собою  звернення

 Чернівецької   обласної   Ради   депутатів   в   двох

 екземплярах.  в  Одному  йде мова про те, що ми конче

 повинні прийняти Законопроект по Раду.

      Другий  про  те,  що  не  спрацьовують механізми

 соціального  захисту.  Ці  звернення,  шановний  пане

 Голово, я передам вам. я 
 я                           - 17 - я 

      Зустрічався  я з виборцями своїми, уявіть собі в

 великій  залі  пенсіонери  всі  сказали, що перестали

 платити  за  газ.  Вони.....................  газовою

 камерою для пенсіонерів. Я пройшовся кількома  ЖЕКами

 і  виявилось:  замість того, щоб мати більшу плату за

 житлово-комунальні  послуги,  ми  отримуємо  сьогодні

 менше - 30 відсотків від тої прогнозованої норми.

      Всі  присутні,  за  винятком  одного,  вимагають

 повернення  трансляції  наших  сесійних  засідань. Ми

 привчили  народ  до  них.  Народ  не  тільки звик, це

 своєрідна    соціальна...............   Пропоную   це

 питання поставити.

      Далі.  Дивляться наших............... документах

 пропонується Регламент роботи наш, більше  великодних

 свят,   наступне   засідання   26-29.   Наша  фракція

 "Державність"   пропонує:   поєднати   ці  свята,  не

 переривати   великодних  свят.  Ми  певні,  що  24  в

 понеділок буде офіційний Великдень для всієї України.

 Отже ми пропонуємо поєднати від 23 по 2 травня, нехай

 буде.........  в округах. До того ж ми вже домовились

 про  ту працю. А далі ми повернемося на засідання з 3

 по 6 травня - це нічого не змінить.

      Говорилося  про Крим. Депутат........... приїхав

 і  переконує,  переконався  сам  в  тому, що ситуація я 
 я                           - 18 - я 

 спокійна, нам не треба переживати, нам треба проявити

 всю  принциповість, зрешнтою, не тільки Україна чекає

 нарешті на нашу принциповість.

      Депутатська  група  просить  також, щоби всі три

 звіти  логічно послідовно йшли один після другого, не

 розривати,  а  логічним  і  не потрібним (..........)

 питання звіту прокуратури.

      І   пропоную   звіт   Президії   Верховної  Ради

 поставити на середу.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Дякую   вам.   Ми   використали   час,

 відведений  для  пропозицій.  Тепер  ті  питання, які

 потрібно  визначити  шляхом  голосування, я поставлю.

 Відносно  тарифів  на  газ  Постанови,  пов'язаної із

 тарифами  на соціально-побутові потреби. Це питання є

 в порядку дня. Сьогодні інформація Уряду буде.

      Я прошу уваги, я відповідаю на ваші запитання.

      Далі.    Указ   про   підпорядкування   Кабінету

 Міністрів   Криму   Президентом,  Кабінетом Міністрів

 України на основі Указу Президента.

      Будь  ласка,  хто  готовий  вносити це питання в

 порядок  дня відповідно до Регламенту порядку готуйте

 пропозиції   свої   (одну   хвилинку),  готуйте  свої я 
 я                           - 19 - я 

 пропозиції.  На  Президії  якщо  треба попередньо, на

 Президії  ми позачергово проведемо засідання, і потім

 розглянемо    це    питання   так,   як   передбачено

 Регламентом.

      Пропозиція    Чернявського    відносно    прямої

 трансляції.  У  порядку  дня це було не записано, але

 вчора  на  Президії  ми  домовилися  таким  чином, що

 поставимо  на  голосування  це  питання. Я зараз його

 поставлю за вашої згоди.

      Значить,   я   ще   раз  прошу:  підтримайте  цю

 пропозицію, оскільки не один раз ми вже голосували за

 це,  причому  одні  других  звинувачують  в  тому, що

 закриваються  від  народу.  А  мені  здається,  можна

 простіше вирішити це питання: просто проголосувати і

 не  звинувачувати  один  одного.  Тобто  ставиться на

 голосування, поіменне. Будь ласка поіменно. Хто за те

 щоб поіменно прошу.

 

      Рішення прийнято. Будь ласка.

 

      Ставиться    на    голосування   питання:   'Про

 відновлення    радіо,    повної   радіотрансляції   і

 трансляції репортажів на телебчення.'

      Ставиться на голосування. На квітень місяць. я 
 я                           - 20 - я 

 

      Рішення прийнято.

 

      Дякую.

      відносно,  відміни  указу про заборону компартії

 України,  була  така  пропозиція, вона це питання є в

 переліку  на  третю  сесію,  але  для  того  щоб його

 включити,  в  порядок  дня,  треба  в  установленному

 регламенті порядку через, Президію провести, Президія

 виріше  тоді  той день коли визначиться Президія, або

 затвердить рішення Верховна Рада воно буде включено.

      В переліку воно є і проголосовано.

      Віднсно  виконання постанови про весняно-польові

 роботи,  це  питання сьогодні виникло, як інформація.

 Тому  дамо  є  тут  Петро  Трохимович  Саблук,  віце-

 прем'єр,  перший віце-прем'єр, він чує цю інформацію,

 бере  до  відоа  підготує  її і можливо на наступному

 сесійному тижні, я так думаю на наступному сесійному

 тижні доручить комусь зробити інформацію.

      Що? Що? Не так?

      Чернявського, будь ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую,  Олександр Олександрович. Я просив би вас я 
 я                           - 21 - я 

 і  просив  би  своїх  колег і, звичайно, просив Петра

 Тимофійовича:  питання  переновити не можна не то, що

 на тиждень,   на жодень   день. Коштів   господарства

 сьогодні  не  мають  для  того,  щоб  купити насіння,

 необхідні  препарати для проведення сьгоденних робіт.

 Якщо  його  перенести,  то  кажуть,  що  ото  вже  що

 мертвому   припиртка   поможе,  що  оте  слухання  на

 наступній неділі.

      Я  хотів  би  (..........)  вищого законодавчого

 органу   України   -Верховної  Ради,  а  я  знаю,  що

 підтримана   це  Президентом  України,  не  виконують

 Кабінет Міністрів  і Національний банк.

      Ось про що я і там цілий ряд інших структур. Щоб

 ося інформація поступила...

 

      ГОЛОВА. Ми не маємо змогу зробити, вибачте мені,

 зробити, Олексій Пилипович, оцінку Кабінету Міністрів

 сьогодні.  У нас є для того  можливість.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Яблонський.   Відносно  трансляції  ми

 вирішили питання. Закон "Про державну владу" ми вчора

 на   Президії  обговорювали  з  вашою  участю.  І  за я 
 я                           - 22 - я 

 пропозицією  Президента,  за згодою Президента будемо

 розглядати  це  питання на наступному тижні. Сьогодні

 воно  просто, якщо ми почнем його розглядати, значить

 ми  мучимо  витиснути  кілька  питань, котрі не можна

 ніяк відкладати.

      Звіт  Президії на середу перенести з п'ятниці. Я

 можу  поставити  це  на  голосування,  але  вчора  на

 Президії,  коли  ми  обговорювали,  найшли  достатньо

 аргументацій   для   того,   щоб  розглядати  його  у

 п'ятницю.

      Один  із  аргументів  був з наступною пов'язаний

 пропозицією  щодо  моєї  заяви.  Ви знаєте, Валентине

 Андрійовичу,  я  вас  глибоко  поважаю  як,  справді,

 інтелігентну людину і ви можете оцінку давати що вона

 не  діє  на користь України, моя заява. Але чи діє на

 користь  України  оті  пасквілі  і  чиста брехня, яка

 розповсюджується    в    багатьох   засобах   масової

 інформації,  в  тому  числі  в  листівках  від  імені

 Народного Руху України.

      Я  просто  вимушений  був,  ви  помітили що я із

 серпня  минулого  року  жодного разу ніде офіційно не

 виступав  проти оцих наклепів. Я далі і відступати не

 можу,  бо  мова йде про Верховну Раду і, крім того, я

 зобов'язанний за Конституцію захищати честь Верховної я 
 я                           - 23 - я 

 Ради.

      Я  розумію,  що  мажуть  не  просто мене, мажуть

 Верховну  Раду.  І  я  розумію, що, ну, ви десь були,

 мабуть,  зобов'язанні  по  політичних  мотивах, але я

 думаю,  що  це  просто  не  справи інтелігента. То ми

 окремо розглянем питання.

      Тому   я   ставлю  на  голосування  питання  про

 перенесення звіту Президії з п'ятниці на середу. Будь

 ласка.  Хоч  це  порушення  Регламенту.  Регламент не

 передбачає цього. Президія виносить питання.

 

      "за"

 

      Рішення не прийнято.

      Питання  про  індексацію  заощаджень  те,  що ви

 ставили,  надзвичано  важливе доручення таке зроблене

 комісією   з  соціальної  політики.  І  я  ще  раз  в

 присутності   сесії   нагадую   Юрію   Олександровичу

 Буздугану про те, що це питання, так само, як питання

 про   зміни   допенмсійного   законодавства...   Одну

 хвилинку  не  треба... до пенсійного законодавства ми

 обов'язково  повинні  на  третій сесії розглянути без

 всякого  сумніву.  Інакше  ми  не  відповідаємо на ті

 завдання, які ставили нам виборці. я 
 я                           - 24 - я 

      Шейко,  трансляцію  питань не вирішили у повному

 режимі.   Ставиться   пропозиція,  і  вчора  вона  на

 Президії  одержала підтримку, щоб на цьому тиждні всі

 засідання  вести  по  повній програмі, як передбачено

 Регламентом, тобто з 10 до 18 години. Зрозуміло, так?

 Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Відносно   того,   щоб   разом   з  Прензидентом

 розглянути   питання   про   те,  що  відбувається  в

 суспільстві,  газ, платежі, тощо, в мене була розмова

 з  Президентом.  Він,  власне  кажучи, не проти такої

 можливості.  Тому  я  думаю,  що  ми до цього питання

 матимемо змогу повернутись.

      Відносно  балаганного режиму засідання Президії,

 я  вважаю, що в засіданні Президії бере участь голова

 комісія  з  питань  депутатської  етики.  Будь ласка,

 контролюйте, як хто веде себе з депутатів, запрошених

 в тому числі. Одну хвилиночку... Але я думаю, що коли

 ви  будете  головою Верховної Ради, якщо будете, тоді

 будете  вести краще. А зараз поки що ведеться так, як

 передбачено регламентом. я 
 я                           - 25 - я 

      Відносно    того,    що    відставка   Уряду   і

 неузгодженість   з   Прездентом.   Все   узгоджене  з

 Президентом, є його письмове подання.

      І вчора, до речі, про це говорилось на Президії.

 Я  спеціально  після  того  ще  приходив,  повідомив.

 Навіть  проінформувв про те, що була розмова з тим із

 керівних структур виконавчої влади.

      Лавринович,   я   не   коментую,   що  комуністи

 соціалісти при владі, це всі бачать, хто при владі. З

 волі  Голови  Верховної  Ради  Закон  "Про владу" теж

 відповідав  на  це питання, не треба коментувати. Про

 це голосували, звіт Президії і так далі.

      (Шум в залі)

      Що проголосувть?

      Ще раз повертаю вас до регламенту, так само, як

 і з пропозицією про віднослення, про відміну заборони

 Компартії, мова йде у регламенті таким чином: розклад

 засідань  Верховної  Ради для розгляду питань порядку

 денного  приймається  Верховною Радою без обговорення

 за  пропозицією  Верховної  Ради, погодженою із Радою

 груп і фракцій.

      Немировський, постанова про газ і тому подібне.

      (Шум в залі)

      Заспокойтесь,   будь  ласка,  це  питання  є  ви я 
 я                           - 26 - я 

 порядку дня, ми будемо   слухати  інформацію.

      Звіт  фонду,  так  само,  є  в  нас це питання в

 переліку,  який  буде розглянутий по мірі готовності,

 ми  можемо  його навіть і розглянути, якщо буде на те

 час.

      Я  розумію,  перенести, бо ми залишили тільки ті

 питання, які ми точно встигнемо розглянути.

      Кияк,   відносно  законодавства  про  владу,  ми

 вияснили ці обставини, і трансляцію теж.

      Дякую, ми використали відведений для того час.

      Розглядається   питання   про  розклад  засідань

 Верховної  Ради  у  квітні-травні.  У  вас на руках є

 пропозиція  з  цього  приводу.  Я повторю, від 4 по 14

 квітня  пленарні  завідання.  Потім  тиждень робота в

 комісіях. 25 -28 квітня пленарні зсідання. Після того

 два  тижні  с  1  по  12  в  округах, тут є цілий ряд

 обставин,  ви  їх  знаєте6  16  по 16 травня пленарні

 засідання,  а  30-2  червня  робота в комісіях. Немає

 заперечень. Є заперечення прошу.

      Будь  ласка  запишиться  у  кого є зауваження до

 цього розкладу роботи.

      10  хвилин  вистачить  щоб з'сувати обставини. 5

 хвилин,  ну  давайте кілька міркувань послухати треба

 безперечно. я 
 я                           - 27 - я 

      Будь ласка Смірнов.

 

      СМІРНОВ  Є.  Л.,  61  виборчий  округ, Вінницька

 область.

      Шановний Олександре Олександровичу!

      Мене   цілком   задовольняє  ваша  пропозиція  -

 пропозиція  Президії. Я хотів сказати про інше, бо не

 мав змоги 49-й в попередньому....................

      17   березня  ми,  разом  з  депутатом  Моцпаном

 попадали  вам  3 проекти постанови... двох постанов і

 одного    закону   щодо   запровадження   в   Україні

 надзвичайного  стану.  Я прошу вас знову (буде пізно,

 Олександре  Олександровичу,)  -у  нас лишився місяць,

 максимум!  Винесіть, хоча б роздрукуйте ці документи,

 згідно  з процедурою роздайте депутатам і винесіть це

 питання на обговорення.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Давайте ми, Євген Петрович, таким чином

 визначимо.  Питання, справді, ви давали... Пропозиції

 з  Моцпаном...  Вони  дані,  направлені  у відповідні

 комісії, щоб їх готували. Але включати їх... Зараз ми

 розглядаєм  інше  питання.  А включати -відповідно до

 процедури:   на  Президію,  так,  як  це  передбачено я 
 я                           - 28 - я 

 Регламентом.

      Чапюк.

 

      ЧАПЮК Р.С., 71 виборчий округ.

      Дякую.

      Значить,   відносно  розкладу  роботи  Верховної

 Ради... Згідно нашого Регламента передбачено все-таки

 перших  3  тижні проводити пленарне засідання. І я не

 бачу найменшої потреби це зміщувати... Хай залишиться

 3  тижні  -пленарне засідання, а четвертий (як і було

 по Регламенту) -або в окрузі, або робота в комісіях.

      Ми   ж   працюєм   все-таки  з  виборцями!  Люди

 правикші, що в останній тиждень є можливістьна прийом

 до  депутата  попасти,  зустріться з ним. А це все це

 нарушає... Організація роботи...

 

      ГОЛОВА.  Я  розумію.  Все  правильно... Президія

 розглядала  ці  варіанти.  Але  погляньте:  ви ж самі

 бачите.   На  початку  травня,  включаючи  Великдень,

 кілька свят, вихідні дні. Працювати... 23 квітня?

 

      ЧАПЮК Р. С. На травень ми рознлянемо, а квітневі

 треба зробить...

 я 
 я                           - 29 - я 

      ГОЛОВА.  Ну,  добре  -Проводи  і  все інше. Будь

 ласка,  давайте  подивимося,  як це зробить. Так це ж

 вихідний день! Ми ж все одно

 

 

      ГОЛОС  З ЗАЛУ. Ні. 23, нам треба 24 тоді їхати -

 це ж з святами........

 

      ГОЛОВА.  Ви  хочете три тижні підряд працювати у

 сесійному режимі? А потім...

 

      ___________.   Останній  тиждень,  щоб  був  для

 роботи в комісіях, а..... окрузі.

 

      ГОЛОВА.  Я  розумію,  так  тоді  вийде три тижні

 підряд розрив. Ви подивіться.

 

      ___________. Не буде розриву, нічого.

 

      ГОЛОВА.  Так  вам  же  не  можна, ви ж на з'їзді

 будете.

      Ну   добре,   я  поставлю  на  голосування  вашу

 пропозицію, Чепюк.

      Дем'ян. я 
 я                           - 30 - я 

 

      ДЕМ'ЯН Г.В.

 

      Григорій   Дем'ян,  Турківський  виборчий  округ

 ь281,     "Конгрес     Українських    націоналістів",

 неформальна депутатська група "30 червня".

      Шановний пане Голово! Шановні депутати! За нашим

 Регламентом  і за виробленним правилом уже й звичкою,

 завжди  четвертий  тиждень  відводився  для  роботи в

 округах.  На  ті  дні розплановано зустрічі з людьми,

 прийоми.   Я   би   дуже  просив,  не  міняти  ойього

 встановленного   порядку  на  догоду  якимось  певним

 політичним амбіціям.

      І  друге,  що  я мушу передати вам, пане Голово,

 люди  не  виборчому  окрузі просять щоби заявити їхню

 волю  про  те, що вони добре усвідомлюють хто був при

 владі,  є  зараз,.................  найвищі  державні

 структури  пропонує  комуністична, соціалістична ліва

 більшість,  хто  очолює комісії парламетські у нас, і

 не звалювати вину за провал своєї політики,..........

 .........у   програміній  доповіді  шановного  Голови

 Верховної  Ради  Олександра  Мороза на початку першої

 сесії   нашого   депутатського  скликання,  тепер  на

 когось, .... в Україні та навіть поза її межами. я 
 я                           - 31 - я 

      Дякую   за  те,  що  ви  дали мені договорити до

 кінця, бо ви звичайно мене обрізаєте на кожному кроці

 де лише  .......

 

      ГОЛОВА.  Ну  я  вибачаюсь,  якщо  я десь обрізав

 колись.

      СМІХ В ЗАЛІ.

      Але вибачте

 

      (о п л е с к и)

 

      ГОЛОВА.  Але,  вибачте  мені,  якби виконувалася

 програма,   з   якою  я  виступав,  то  були  б  інші

 результати. Але, я прошу! Увага! Я прошу уваги!

      Юхновський, прошу.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

      Шановний Голово, шановні депутати!

      Справді,  я хочу звернутись до вас, що Верховної

 Рада  буде  працювати  стійко  тільки  тоді,  коли ми

 будемо суворо дотримуватись Регламенту.

      Тому  я  пропоную  теж,  щоб  останні  й тиждень

 квітня  місяця  був  відведений для роботи в округах.

 Натомість, з 3 по 5 травня ми можем провести пленарні я 
 я                           - 32 - я 

 засідання. І тоді все буде нормально з нашою роботою.

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

      З 3 до 5 травня в округах.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.

 

      329-ий  Лохвицький  виборчий  округ, Полтавщина,

 Кириченко.

      Шановний   і  Олександр  Олександрович,  шановні

 колеги,  я вважаю, що та пропозиція, яку нам пропонує

 Президія  Верховної  Ради,  вона  найбільш оптимальна

 режиму  роботи  нашого  у квітні-травні. І давайте не

 спотикатися  на  рівному  місці  і не робити проблему

 там, де її немає.

      Я   закликаю   всіх  вас  підтримати  пропозицію

 Президії Верховної Ради про режим роботи і вважаю, що

 вона  найбільш оптимальна і передбачає і нашу роботу,

 і  в  тому  числі,  і  Регламент,  ті питання, які ми я 
 я                           - 33 - я 

 повинні вирішувати, ми їх вирішуємо.

      Прошу підтримати і поставити на голосування.

 

      ГОЛОВА. Найда.

 

      НАЙДА.

 

      396-ой    округ,    Херсон,    Найда,    фракция

 коммунистов.

      Уважаемые  коллеги,  все-таки,  наверное, было б

 целесообразно  провести  три недели подряд пленарные

 заседания, затем -работа в комиссиях у нас, перенести

 на 25-28 и провести пленарное заседание с третьего по

 шестое   включительно.   Здесь  я  поддерживаю  Игоря

 Рафаиловича.  Это было бы, и наша работа, она была бы

 отражена  потому  что у нас очень много економических

 законов. Надо принять законы о налогах, и если мы это

 не  сделаем  сейчас вапреле месяце, с нашем Кабинетом

 министров, конечно работать очень сложно, но пытаться

 надо,  мы  все  равно  все  в одной лодке. Поэтому мы

 сможем  и  проконтролировать, как будут решаться наши

 вопросы,   и   свои  вопросы  порешать  на  Пленарном

 заседании. Спасибо.

 я 
 я                           - 34 - я 

 ___________.   Шановні   колеги,  шановний  Олександр

 Олександрович. На мій погляд не доречно зміщувати там

 де  нема  потреби  цього  робити. Всім відомо що в ці

 травнені  дні,  працювати  в  округах буде дуже важко

 тому  що  це святкові дні. і доречно змістити раніше,

 щоб у квітні було забезпечено, можливість працювати в

 округах,  і  ще  одне  дуже  важливе, щоб сьогодні ми

 враховували. Указ Президенту заходу щодо нормалізації

 платіжної  дисципліни  в народному господарстві, який

 фактично  можно запустити таку сьогодні серію, різних

 непорозумінь,  у нашій робочій сфері, неодмінно треба

 розглянути  сьогодні.  Штрафні  санкції  почнуться  з

 моменту   його  дії.  і  тому  я  просив  би  щоб  ми

 повернулися  до  нього,  як  закону про оподаткування

 підприємств.  Там треба збільшти строки. Як тільки що

 з округу кожен з нас знає, всі ці проблеми і я просив

 би щоб саме цього тижня було розглянуте, що необхідно

 буквально. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Викорастанний час , ще є Осадчук.

 

      ОСАДЧУК.   Шановний   Олександр   Олександрович,

 шановні  колеги  депутати.  Ви  знаєте з одного боку

 начебто  і  правильно,  що на 1 -12 робота в округах, я 
 я                           - 35 - я 

 але  якщо подумати то це вибачте неповага до роботи в

 округах.  ми  повинні  працювати  там  продуктивно, а

 неникати  посеред людей, які ходять веселі святкують,

 чи то манефестують. І тому я підтримую тих, хто каже,

 що треба шанувати регламент, зробити останній тиждень

 місяця для роботи в округах, дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Все ясно. Дякую. Анісімов останній.

 

      АНІСІМОВ Л.О. 178, город Запорожье.

 

      Ну,   я  согласился  б  с  тем,  что  предложила

 Президиум  Верховного  Совета, потому что, если мы на

 сегоднешний  день начнем счас по каждому предложению,

 которое  есть, разбираться какой день отдать округам,

 а  какой  перенести  для  работы,  я  думаю  мы здесь

 запутаемся   и  только  лишнее  время  уйдет  на  это

 обсуждение.

      Второй  вопрос,  Олександр  Олександрович,  надо

 быть  до  конца  последовательным,  вы помните я тоже

 выступал   с  этой  трибуны,  когда  шел  разговор  о

 финансово-промышленных    группах,   и   мы   просили

 Правительство,  чтоб  они  дали  нам  проект решения.

 Проект  решения мы получили. Поэтому сегодня наступил я 
 я                           - 36 - я 

 момент: надо его расмотреть.

      Потому   что   в  округах  на  сегоднешний  день

 развернута  работа,  подыскиваются  партнеры и во всю

 нарабатывается  материал  для  финансово-промышленных

 групп.  Это  конечно  не  спасение экономики, но хоть

 часть  поможет,  хотя бы элитным предприятиям войти в

 нормальный ритм работы.

      Поэтому  я  поддерживаю  данный проект решений и

 то,  что  сказал Мовчан. Действительно последний Указ

 Президента  он, мы с вами уже говорили на эту тему, я

 тогда  выступал,  мы  внесли  его  в повестку дня, не

 стабилизурует,  а  наооборот  до конца разрушает наши

 предприятия,  которые  еще  хоть чуть-чуть удерживают

 нашу экономику от полного розвала. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Одже визначаємося з вами. Перша

 пропозиція  від  Президії  у  вас  на руках. Відверто

 кажучи,  ми  не  врахували  тут,  що  23 Великдень, я

 вибачаюсь...  Але Верховна Рада своїми засіданнями не

 розвалює  свята  для  України,  зрозуміло.  Одначе...

 почекайте...  ми  можемо  розглянути це питання таким

 чином.  По-перше, варіант, який запропонований, маючи

 на  увазі, що останній тиждень -26, 28, тобто, щоб 25

 було вихідним днем . я 
 я                           - 37 - я 

      Друге,  в  порядку  надходження, буду ставити по

 частинах  на  голосування.  Перші  три тижні робота в

 сесійному режимі. А останні -робота у округах, так як

 це передбачено  регламентом.

      Відносно  травня  місяця  є пропозиція, щоб 3, 5

 травня  були  сесійні засідання. Немає теж заперечень

 щодо цього.

      Але перед цим будем голосувати  по частинах.

      За квітень місяць. Перша пропозиція така: так як

 запропонувала  Президія,  за  виключенням того, що 25

 числа  засідання  не  буде, а буде 24 і 28. Ставлю на

 голосування.

      (Шум в залі)

      Я  ще...  Не  ставте  на голосування. Послухайте

 уважно. Голосується пропозиція, внесена Президією, за

 виключенням останнього рядка... На квітень місяць, за

 виключенням   останнього   рядка,   де   не   25,  28

 передбачається,  а 26 , 28.

      (Шум в залі)

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. я 
 я                           - 38 - я 

      Треба   голосувати   перші  три  сесійні  тижні?

 Наполягать...  Ставлю на голосування: працювати перші

 3 тижні в сесійному режимі.

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      По  травню  місяцю.  Була  пропозиція 3-5 травня

 провести сесійне засідання.

      Одну  хвилиночку!  Одну  хвилинку...  А справа в

 тому,  що в нас там не хватає потім тижня на пленарні

 засідання.

 

      (Шум у залі)

 

      Ну,   я   ставлю   на   голосування   пропозицію

 спочатку   -варіант,   запропонований   Президією.  А

 потім - цю пропозицію.

 

      (Шум у залі)

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. я 
 я                           - 39 - я 

      Тепер  ставиться  на  голосування пропозиція про

 те, щоб провести сесійне засідання 3-5 травня. Ставлю

 на голосування. Тобто, те, що запропоновано, плюс 3-5

 травня...

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Я  вношу  пропозицію  ще  одну -уточнити в кінці

 квітня розклад роботи на травень місяць.

 

      (Шум у залі)

 

      Не  заперечуєте?  Тобто,  ми  приймаємо до уваги

 таку пропозицію: що ми можемо в кінці квітня уточнити

 розклад  роботи  на  травень місяць. Домовилися? Я на

 голосування не ставлю.

 

      (Шум у залі)

 

      Віктор  Петрович,  повідомите.  Ну,  все  буде в

 порядку...

      Тепер  про  порядок денний на 4-7. Ми зауваження

 окремі  врахували, проголосували. Чи є потреба ще раз я 
 я                           - 40 - я 

 обговорювати  це  питання?  Одну хвилиночку, 5 хвилин

 вистачить  нам?

             (Шум у залі)

      Вистачить. Наполягає Чорновіл і Попов, обом дамо

 слово. Будь ласка, Чорновіл

 

      ЧОРНОВІЛ.

      Я  ще  хочц,  шановні  колеги,  я  ще  хочу  раз

 повернути  вас  всіх  до  порядку денного на тиждень.

 Мені  абсолютно  не  хрозуміло, чому ми звіт Презиції

 Верховної   Ради  поставили  на  п'ятницю  на  кінець

 робочого дня.  Ви прекрасно розумієте...

             (Шум у залі)

      Нічого, що   ми голосували, я ще раз кажу...

             (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Послухайте свого колегу...

 

      ЧОРНОВІЛ.

       Олександр  Олександрович,  я  розумію  реакцію

 залу , але дайте  мені можливість говорити.

       Я  вважаю,  що  це  питання  приречене  на зрув

 щераз.   Я   не   розумію,   чому   звіт  Генеральною

 Прокуратури  ставиться, а не ставилась на голосування я 
 я                           - 41 - я 

 моя  давня  пропозиція про те, щоб спочатку заслухати

 інформацію Генеральної прокуратури про ті кримінальні

 чи  інші  там  справи, які торкаються нашої Верховної

 Ради  і депутатів, хокрема керівників Верховної Ради.

 В  противному  разі звіт Генеральної прокуратури буде

 розглядаться як розправа з Генеральною прокуратурою.

      Я  наполягаю заслухати спочатку, можна навіть на

 закритому     засіданні     інформацію    Генеральною

 прокуратури  і  звіт  Генеральною прокуратури слухати

 після  звіту  Президії  Верховної  Ради. Тоді це буде

 виглядати  хоч  трошки  пристойніше,  ніж це сьогодні

 збираємось робити. Я наполягаю про це, щоб це питання

 було   поставлено   на  голосування  -про  інформацію

 прокуратури, яка передує, і про поіменне голосування.

 І щоб спочатку йшов  звіт Президії.

      Дякую.

 

             (Шум у залі)

 

      __________ . 255-й, пожалуйста дайте слово.

 

      255 передаю слово.

 

      ГОЛОВА. Я помилився. Ви передали слово? я 
 я                           - 42 - я 

 

      ___________.

      Александ  Александрович!  Два вопроса которые не

 поставлены на голосование. И это серьезные вопросы.

      Первое  предложение.  Мы должны рассмотреть Указ

 Президента от 16 марта и поставить точки. Предприятия

 то   не  работают,  и  то  дополнения  к  Указу,  его

 обязательно нужно поставить на голосование.

 

      ГОЛОВА. Я відповім на це  питання і поясню.

 

      ___________. И второй вопрос. Я предлагал, перед

 тем  как слушать пакет вопросов по приватизации, нам,

 депутатам, нужно послушать Фонд майна ...............

 У   него   замечетельный   выклад,  он  нам  все  это

 расскажет, а потом мы уже будем прнимать решение. Это

 тоже принципиальный вопрос.

      Я прошу его поставить на голосование.

 

      ГОЛОВА.  Ми  використали час. Два слова замовили

 на   цей   короткий  період.  Ну,  я  розумію,  Антон

 Денисович,   зараз   від...  Ну,  будь  ласка,  Антон

 Денисович. Від "Центру".

 я 
 я                           - 43 - я 

      БУТЕЙКО А.Д.

      Дякую, Олександр Олександрович.

      Бутейко, 70, "Центр".

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 колеги!  Я  б  хотів  вашу  увагу  звернути на те, що

 в  порядок денний засідання Верховної Ради України, в

 який  було внесено Президією Верховної Ради України і

 в  документі  вказано:  "...  і  погоджувальною Радою

 депутатських груп і фракцій".

      Як     ви     знаєте,     шановний    Олександре

 Олександровичу,  були виступи і з мого боку, і з боку

 керівника   депутатської  групи  "Реформи",  і  інших

 керівників,  які  не  погоджувались із таким порядком

 денним. Але воно було все це проігноровано, тому я не

 можу  не  заявити  про  це публічно, і я вважаю, що в

 даному випадку є порушення Регламенту. Це одне.

      Друге.  Ми  вважали,  що,  дійсно, питання мають

 бути підготовлені для розгляду на засіданні Верховної

 Ради  сьогодні  і  на наступні дні. Однак сьогодні ми

 тут  запропонували розгляд деяких питань, у нас немає

 проектів   постанов   з  тих  питань.  Як  ми  можемо

 серьйозно розглядати?

      Тобто   Президія   не   достатньо   організовано

 підмійшла до того, щоби підготуватись до засідань. Це я                           - 44 - я 

 одне.

      Друге.  Шановний  Олександре  Олександровичу, ми

 пропонували,  що  перед  тим,  як  робити  звіти,  ми

 повинні  навести  порядок у своєму домі. Тому було би

 абсолютно  логічним, щоби звіт Президії розглядався в

 середу. Я розумію, що вже це було проголосовано.

      І  тому  я  не  можу іти проти Регламенту. Однак

 звертаю вашу увагу на те, що Регламент був з боку вас

 порушений.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.    Дякую.    Є    пропозиція   припинити

 обговорення цього питання. Ставлю на голосування: про

 припинення   обговорення   цього   питання.  Ні,  про

 внесення пропозицій, а потім будем голосувати.

      Припинення внесення пропозицій. Голосується.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Прошу   уваги.   Відносно   пропозицій  з  цього

 приводу.

      Була  пропозиція  раніше  депутата Мовчана: Указ

 Президента  про  платежі -це укази президента від 16, я 
 я                           - 45 - я 

 31  березня. Вчора в мене була розмова з Президентом.

 Він  підписав, за його інформацією, Указ про зміну до

 цього Указу.

      Тому   коли   сьогодні   буде   доповідь  робить

 Президент,  можна  з'ясувати цю обставину до доповіді

 або після доповіді.

      Будь   ласка,   скористайтеся   цим  моментом  і

 сьогодні розглядати, мені здається6 немає потреби цей

 документ.

      Відносно    Закону   "Про   фінансово-промислові

 групи"     -пропозиція     Анісімова.    Цей    Закон

 розглядатиметься  на наступному тижні. Комісія готова

 його доповісти, він підготовлений.

      Звіт  Президії,  там  відносно,  по-моєму,  так,

 пропозиція  депутата Чорновола: про прокуратуру тощо.

 Коли  буде  звіт  прокуратури,  який  в  порядку  дня

 включений 16 січня, тоді ви задасте питання прокурору

 стосовно  тих  моментів,  які  вас цікавлять. І ви я

 думаю  одержити  вичерпну інформацію, яка вам до речі

 допоможе,  об'єктивно  розглядати  звіт  Президії, бо

 власно  кажучи  тут  мова йде не про звіт Президії, а

 про  поведінку, чи моральне лице керівників Верховної

 Ради,  які  дуже  хвилює  частину  депутатів.  Звіт є

 Юханурова.  Ще  на  поіменне ставити. я прошу читайте я 
 я                           - 46 - я 

 регламент  там  записано  як це розглядається. Дальше

 звіт  Юханурова. Якщо мені я боюся помилитися якщо на

 наступному тижні стоїть, так. У п'ятницю я вибачаюсь.

 Звіт  фонду  державного майна є в п'ятницю, це є звіт

 голови фонду. Будь ласка.

      Ставиться   на   голосування,   порядок   денний

 засідань на 4-7 число. ставлю на голосування.

      Будь ласка, Стретович прошу, я щось пропутсив.

 

      Стретович.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Шановні  колеги, в зв'язку з тим, що

 мій  запис  62  я  звернувся до Презиії з запискою, з

 таким  проханням  поставити  на  п'ятницю голосування

 кандидатур  на суддів Верховного суду. Не вистачає 27

 осіб  для  здійснення  правосуддя. Ця процедура у нас

 уже  обговорювалася  і  була  підготовлена  вона  вже

 повністю готова, але вона свідомо чомусь затягується.

 я  просив би дозволу і згоди Верховної Ради поставити

 на  п'ятницю  цю  процедуру обрання суддів Верховного

 суду.

 

      ГОЛОВА.   Так,   це   справді  це  питання  було

 з'ясовано  на  Президії, і його треба проголосувати я я 
 я                           - 47 - я 

 прошу  включити  на  п'ятницю  це  питання,  воно  не

 велике. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Крім   того,   на   Президії  учора  розглянуто,

 схвалено  і  запропоновано  внести,  просто  технічна

 помилка,  два  питання,  які  пов'язані  із  законами

 України  про  обмедення  монополізму  та  Кодексу про

 адміністративне правопорушення. Дуже короткі питання,

 але  вони сьгодні вкрай необхідно їх розглянути, далі

 відкладати   не  можна.  Тому  є  пропозиція  теж  на

 п'ятницю  їх включити ці питання.

      Ну  то  тоді скажіть -коли. На середу. Ставим на

 середу.  Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Так,   дякую,  рішення  прийнято.  Вцілому...  А

 Олександр  Васильович,  я...  секундочку, секундочку.

 Будь ласка, Бобриньов.

 

      БОБРИНЬОВ. я 
 я                           - 48 - я 

      Уважаемый    Александр    Александрович,   когда

 ставился  вопрос о том, чтобы наложить... рассмотреть

 вопрос  о  вете  на  указ Президента о переподчинении

 Кабинета  Министров  Крыма Кабинету Министров Украины

 вы  сказалы,  что  "о  общем" внесется. Нет. Раз есть

 нарушение  Конституции  Украины, мы однозначно должны

 проголосовать.  Кто вносить будет? В том числе внесет

 и  Верховный  Совет  Крыма.  Потому  что он, согласно

 Конституции Украины, тоже имеет право законодательной

 инициативы.  Но  это  должно  вносить  наша комоссия.

 Почему  они  молчат?  Комиссия  Стретовича,  Комиссия

 Стешенко, они должны вносить инициативу. Что же у нас

 за  Комиссии? Поэтому я, все-таки, прошу поставить на

 голосование.  Мы  внесем этот вопрос, а кто вносить -

 пусть бегом , хоть три Комиссии  вносит.

      Ничего не слышно. Слушать надо хорошо!

 

      ГОЛОВА.  Давайте  так,  я  прошу уваги. Оскільки

 сьогодні   вносити   питання,   яке,  власне  кажучи,

 сьогодні   не  підготовнено,  ну  може  формально  не

 підготовлено.

      Якщо  буде звернення Верховної Ради Криму, то на

 основі Конституції ми розглянемо, окремо внесемо і за

 нього проголосуємо. я 
 я                           - 49 - я 

      Тепер   відносно...   Чечетов,   прошу,  Михайло

 Васильович.

 

      ЧЕЧЕТОВ М.В., 125 виборчий округ.

      Уважаемые    коллеги,    я   прошу   передвинуть

 информацию  временной депутатской Комиссии о проверке

 западных  кредитов.  Дело  в  том,  что на те письма,

 которые были разосланы по соответствующим инстанциям,

 ответы   еще   полностью  не  поступили.  И  я  вчера

 обзванивал  опять,  чтоб  мы  свели  в  кучу, провели

 Комиссию...  Где-то  на  пятницу  мы информацию можем

 дать.  На  завтра мы просто не готовы... Информация в

 адерс Комиссии еще не поступила на сегодня полностью.

 В   частности,   от  Минфина  и  так  далее.  ПОэтому

 просьба - сдвинуть на пятницу.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  мова  йде  про  те, щоб питання,

 передбачене   в   середу   -інформація   депутатської

 групи...  Комісії для перевірки використання Україною

 кредиту США...

 

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В..... сдвинуть на пятницу... да...

 на этой неделе, на пятницу. я 
 я                           - 50 - я 

 

      ГОЛОВА....    щоб    перехилить   на   п'ятницю,

 переставити  на  п'ятницю?  Ну,  давайте  запишемо. В

 крайньому  разі  -не  вистачить  часу,  перенесемо на

 наступний   тиждень.   Так?   Тобто,   мова  йде  про

 перенесення  цього  питання  із четверга на п'ятницю.

 Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

      "За" -

 

      Я   прошу   -зосередьтеся,   будь   ласка,  і...

 процедурне чисто питання. Власне, процедурне питання.

 Я   ставлю   на   голосування   зараз.  Я  ставлю  на

 голосування,   оскільки,  мені  здається,  тут  немає

 протирічь ніяких ні в кого... Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Я, між іншим,... будьте уважні!... я, між іншим,

 звертаюсь   до  Петра  Володимировича.  Уже  давно  я

 звернувся   до  вас  і  до  голів  певних  комісій  -

 визначитися відносно статусу депутатів ряду громадян

 котрі  відстуні  на  сесії вже впродовж півроку. Тому я 
 я                           - 51 - я 

 треба  це  питання,  ви, будь ласка, включіть його до

 порядку дня і ми розглянемо його відповідно до нашого

 регламенту.

      Ставиться   перелік  питань...  Я  прошу,  ми  ж

 підвели підсумки вже. Все.

      З   процедури,   будь   ласка,   три  хвилини  з

 процедури.

      255, Петренко.

 

        ПЕТРЕНКО.    Александр+    Александрович,    я

 возвращаюсь к этому вопросу, не хочу быть навязчивым,

 но  я  поставил четко вопрос. Перед тем, как смотреть

 пакет  вопросов  по  приватизации,  пусть  перед нами

 выступит  товарищ  Ехануров, у него есть выступление.

 Только  перестановка. Это очень принципиальный вопрос

 и серьезный.

 

      ГОЛОВА.   Будь  ласка,  справа  в  тому,  що  ми

 проголосували сесією питання про звіт Єханурова перед

 Державною  програмою приватизацією. Це чітко зв'язано

 з  нашим  рішенням Верховної Ради. Якщо не помиляюсь,

 269 голосів. Будь ласка.

      Тому закони ми спочатку поправляємо, а потім іде

 звіт його, а потім державна програма приватизації. я 
 я                           - 52 - я 

             (Шум у залі)

      Шановний, та ми за день не розглянемо ці закони,

 то навіщо ви... розрахунок же по часу робився.

      І який зв'язок одне з іншим має?

      Я  прошу  вас,  ми  підвели  підсумки, риску під

 голосуванням. Три хвилини використано, я вас рпошу. Є

 перелік,  порядок  денний  на  4-7  число.  Ставлю на

 голосування.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Дякую.

      Слухається   питання   "Інформації   Уряду   про

 виконання  Постанови  Верховної  Ради  України від 21

 березня   1995  року  "Про  незадовільний  соціальний

 захист  населення  у св'язку з підвищенням тарифів на

 житлово-комунальні   послуги"".   Слово  має  міністр

 економіки Роман  Васильович Шпек.

 

 

      ШПЕК Р.В.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні я 
 я                           - 53 - я 

 народні  депутати!  Україна при загальному споживанню

 обсягів  газу в минулому році 88 мільярдів кубометрів

 забезпечена  газом  власного видобудку в кількості 18

 мільярдів  кубометрів. Крім того в Україну завозиться

 понад  20  мільйонів  тон  нафти  і  других предметів

 критичного   імпорту.  Торговельний  баланс  впродовж

 останніх років...

 

      ГОЛОВА.   Роман  Васильович,  я  прошу  хвилинку

 уваги.

      Шановні  депутати!  Ви  наполягали  на  слуханні

 цього питання, воно насправді важливе, я прошу уваги,

 і всіх не виходити з залу, навіть керівників фракцій.

      Будь ласка.

 

      ШПЕК Р. В. Ну, воно ж взагалі не буде чути, якщо

 в залі будуть розмовляти. Я ж не можу...

 

      ГОЛОВА. Я прошу ближче до мікрофона. Будь ласка.

      Не  досконала  в  нас  система дещо, ви це добре

 знаєте,  треба  робити  капітальний ремонт-це вимагає

 великих  коштів,  Це, доречі, перед розглядом бюджету

 треба теж врахувати.

      Будь ласка. я 
 я                           - 54 - я 

 

      ШПЕК   Р.   В.  України  при  загальному  обсягу

 споживання  газу, близько 100 кубометрів, забезпечена

 газом  власного  видобутку  в  кількості 18 мільярдів

 кубометрів.  Крім  того  в Україну завозиться щорічно

 близько  20  мільйонів  тон  нафти і других предметів

 критичного імпорту. Торговельний баланс України п'яти

 років  є  від'ємним.  Особливо загострилась ситуація,

 коли  Росія  перейшла  на  рівень  світових  цін  при

 експорті газу, нафти Україні.

      Динаміка від'ємного сальдо торговельного балансу

 впродовж останніх трьох років слідуюча.

      1993   рік   -від'ємне  сальдо  -1  мільярд  828

 мільйонів доларів.

      1994 рік -  1 мільярд 200 мільйонів доларів.

      Прогнозний  розрахунок  на  1995  рік  складає 2

 мільярди 800 мільйонів доларів.

      Крім    того,    проблеми   платіжного   балансу

 усугублюються   питанням   вирішення,   забезпеченням

 питання  обслуговування  зовнішнього  боргу,  а також

 виконанням    України    своїх    зобов'язань   перед

 міжнародними організаціями.

      Зовнішня  заборгованість  України  за  1994  рік

 склала   тільки  перед  двома  державами:  Росією  -1 я 
 я                           - 55 - я 

 мільярд  481  мільйон  доларів, Туркменістану -176, 8

 мільйона   доларів   -це   після  реструкторизації  в

 листопаді місяці боргів 1993 року.

      Напротязі  останніх років в Україні різко зросло

 споживання газу на комунальні і соціальні цілі.

      Якщо в 1990 році на ці цілі використовувалось 20

 мільярдів  кубів  газу,  то  в  1994  році  -понад 35

 мільярдів  кубометрів. Ціни в цей час зросли до рівня

 80 доларів за 1000 кбм.

      Держава    реально    стала    перед    загрозою

 енергетичної   кризи.   Через   таку   кризу  пройшли

 прибалтійські держави, Білорусь, Молдова.

      Президент  України, Уряд добився значного успіху

 в  переговорах  з  урядами  Росії  і Туркменістану по

 реструкторизації  боргів за попередні періоди, але ми

 поставлені   були   перед  однією  умовою:  своєчасне

 обслуговування поточних рахунків.

      Уряд  гостро  поставив питання перед споживачами

 газу  про  своєчасність розрахунків за свожитий газ в

 промисловості,   а   також   в   більш   повній  мірі

 відшкодування  коштів  за  спожитий  газ  на побутові

 цілі.

      Ці   засоби  тісно  переплітаються  із  початком

 реалізації   політики   економії  енергоносіїв  через я 
 я                           - 56 - я 

 бережне  їх  витрачання, через встановлення належного

 обліку, а також формування ціни. Ми також розглядаємо

 організаційні  заходи  які  би  дали  змогу скоротити

 споживання  газу,  та  електроенергії, у всіх галузях

 народного  господарства,  і  в побуті, мета тут одна.

 Забезпечити  громадянам  України  в  їх квартирах, не

 холодну  зиму  1995  -1996-років. Так шановні народні

 депутати,  холодну  слідуючу зиму. В борг жити уже не

 дозволяють.  І це не амбіції, не економічні теорії, а

 гирка   реальність.   Реальні   фінансові  можливості

 держави,  заставили  уряд  піти  на  такій крок. Уряд

 мобілізував  всі  можливості  економіки в першу чергу

 експортно спроможних її галузей, для покращення стану

 розрахунків  за газ. Але без зміни траекторії цін, на

 газ,    в    комунально-побутовому    секторі,    або

 використовуючи  дальше  шлях  перенесення  сплату  на

 промислових споживачів, покращити стан розрахунків за

 газ  не можливо. Питання економічної безпеки держави,

 вимагали таких не популярних рішень.

      Ви  знайомі з постановою уряд, ви знайомі з тими

 заходами,  які були прийняти урядом, як реагування на

 зауваження   і  пропозиції  Верховної  Ради,  я  хочу

 звернути увагу на кілька цифр це звітні дані за лютий

 місяць, і очикуємо дані березня місяця. я 
 я                           - 57 - я 

      Якщо  в лютоміу місяці в розрахунок, соціального

 захисту  населеня  закладався  середній темп інфляції

 40,  7  відсотка,  то  за  звітніми даними, загальний

 індекс інфляції в лютому місяці склав 18, 1 відсотка.

 Ріст   середньої   зарплати   тому  місяці  склав  30

 відсотків,  ціни  рухалися  по  слідуючій траекторії,

 ріст  цін  на  продукти  харчування склав 12 відсотки

 непродовольчі   товари  -10  відсотків,  послуги  -70

 відсотків.

      Прогнозованні  данні,  які  підтвердженні  двома

 декадами   березня  місяця,  говорять,  що  загальний

 індекс  інфляції в березні місяці був 11, 4 відсотка,

 продукти   харчування   зросли   на   10   відсотків,

 непродовльчі  товари  -на  9, 7 відсотка, послуги -на

 18, 6.

      Хотів  би  відзначити  позитивну  тенденцію. При

 цьому  в лютому місяці підвищення реальної заробітної

 плати   склало   12,   5   відсотків,  в  березні  за

 попередніми  прогнозами середня зарплата зросла на 20

 відсотків, а реальна заробітна плата в березні зросте

 на 7-8 відсотків.

      Ми знаємо і про ці негативні наслідки. Це впершу

 чергу  несвоєчасна  виплата заробітної плати, пенсій.

 Причина  їх  низька  фінансова  дисципліна  суб'єктів я 
 я                           - 58 - я 

 господарскої  діяльності,  що  призвело  до  проблеми

 неплатежів.

      Заборгованість  по заробітній платі станом на 26

 березня  склала 13 трильйонів. Бюджет розрахувався по

 своїх  зобов'язанннях,  шановні  народні  депутати, з

 суб'єктами перед якими він має ці зобов'язання.

      Але  прохання  до вас, шановні народні депутати,

 зараз розпреділення загальної суми доходів і видатків

 міждержавним і місцевими бюджетами ведеться по старих

 нормативах.  Я  від  імені Уряду звертаюсь до вас про

 якнайшвидший  розгляд і затвердження проекту бюджету,

 який  внесенний  Президентом,  що  дасть змогу більшу

 частину  коштів,  які йдуть на цілі по обслуговуванню

 місцевих  бюджетів,  залишати на місцях. Обласні Ради

 будуть  мати  змогу  перероспреділити ці кошти до Рад

 низчого рівня, швидше і більш оперативно.

      Урядом  прийняті також ряд заходів по поповненню

 Пенсійного   фонду   і   на   протязі  останніх  днів

 пеерраховано в Пенсійний фонд з різних джерел, в тому

 числі  -Державного  бюджету,  понад  4,  5  трильйони

 карбованців.

      Це  питання  також  мало  місце  при обговоренні

 вчора    на    засіданні   Кабінету   Міністрів,   де

 розглядалось  питання  своєчасної  виплати зарплати і я 
 я                           - 59 - я 

 розрахунків з  Пенсійним фондом.

      Якщо    розглянути    загальну    недоімку   або

 недопоступлення коштів до Пенсійного фонду, перед ним

 заборгували 13 тисяч 300 підприємств. При цьому понад

 10 тисяч підприємств заробітну плату свіїм робітникам

 виплатило.   Не   розрахувались  тільки  з  Пенсійним

 фондом.

      На   вчорашньому  засіданні  Кабінету  Міністрів

 звернута   увага  керівників  галузевих  міністерств.

 Звернувся   виконуючий   обов'язки   прем'єр-міністра

 Марчук  Євген  Кирилович  до Головів обласних Рад про

 ендопустимість  порушення фінансової дисципліни і про

 відповідне  реагування органів центральної виконавчої

 влади   і   місцевих  органів  влади  за  дотраманням

 фітнансової дисципліни.

      Урядом в Верховну Раду направлені були матеріали

 розгляду  реагування  на  Постанову  Верховної Ради з

 цього приводу, але, на мій жаль, може його розділяють

 і  другі  члени Уряду, ці матеріали, які з Уряду були

 роздані  досить  грунтовні, об'ємні, де були показані

 наші  прогнозні  розрахунки.  І,  фактично,  по  якій

 траєкторії міняються ціни в різних секторах народного

 господарства  і  економіки -чомусь до вас поступили в

 урізаному  виді.  Но ми готові їх предоставити ще раз я 
 я                           - 60 - я 

 для того, щоб ви могли проаналізувати.

      На  завершення я хочу сказати, що ті заходи, які

 прийняті  урядом, по лібералізації цін на газ і другі

 енергоносії,   також   включаючи   послуги   житлово-

 комунальні,  вони  співпадають,  а,  може, за рахунок

 поганого  впровадження  на місцях траєкторія зміни їх

 відстає,  в  певній  мірі,  від  заходів  по адресній

 соціальній допомозі тим верствам населення, які цього

 потребують.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до...?  Скільки  часу

 відведемо,  маючи  на  увазі,  що у нас там ще багато

 запитань?..

 

      З ЗАЛУ. 15 хвилин!

 

      ГОЛОВА.  15  хвилин.  Будь  ласка, запишіться на

 виступ.

 

      (Шум у залі)

 

      Осадчук, будь ласка. Ну, будуть говорити... Поки

 буде   він   перший  говорити,  потім  опублікують... я 
 я                           - 61 - я 

 Опублікуйте ще раз.

 

      ОСАДЧУК П.І., 206 виборчий округ.

      Шановний пане міністре!

      Я  розумію,  що  за все треба платити і особливо

 гостро  це  відчув у виборчому окрузі, коли буквально

 криком  кричали пенсіонери, та взагалі всі селяни, що

 вони  не  можуть  заплатити  за  газ  тої ціни, яка у

 кілька разів вища за їх прибутки...

      Так  от  у  мене  таке  питання.  Певно,  боргів

 України  перед  Росією за нафту і газ були б меншими,

 якби   на   міждержавному   рівні  виробили  принципи

 взаємовигідних  розрахунків. В цьому зв'язку скажіть,

 будь ласка, чи адекватна плата Росії за транзит нафти

 й  газу  по території України відповідно до тої ціни,

 яку  ми платимо за нафту і газ, вже перевищує світову

 ціну.  Ходить  така  чутка,  що  міфологічної пам'яті

 Звягільський  підписав  якийсь дуже цікавий документ,

 за  яким  ота плата, яку веде Росія за транзит просто

 мінімальна.  Розвійте  ці сумніви або підтвердіть її,

 будь ласка.

 

      __________.   Я   розвіваю   ці  сумніви.  Плата

 адекватна. я 
 я                           - 62 - я 

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Охріменко.

 

      ОХРІМЕНКО.   Уважаемый  министр,  такой  вопрос,

 Охрименко  123, Донецкая область.

      На  что  рассчитывало  Правительство,  когда при

 пенсиях   и   доплатах   порядка   1,   5   миллионов

 карбованцев,   плата  за  комунальные  услуги,  жилье

 составила  вообщем-то  суммы до трех миллионов.

      Где  была  вообщемто,  и  даже  не  министерская

 логика в рассуждениях этих? Не провокация ли это была

 состороны  Правительства.

      И второй вопрос еще. Ваша информация, которую вы

 сдали  в  зале,  записано:  "Кабінет міністрів прийняв

 рішення  про  зменшення  в  2,  2  вартості оплати за

 опалення житла в опалювальний період за рахунок зміни

 норм  споживання".  Будь  ласка,  відповідь дайте, що

 воно  таке?  Буде  реальне зниження, чи це таке, Ігра

 слов?

      Дякую.

 

      __________.   Дійсно,  і  міністерство,  і  Уряд

 користувався  не  відомчими  підходами,  а загальними

 державними підходами і думаючи про нову зиму. я 
 я                           - 63 - я 

      Прогноз,  я  вам ще раз підкреслюю, і 4 сторінка

 довідки,  ка  вам  роздана,  показує,  що  прогнозний

 рівень  інфляції  складав  40,  7 відсотки, фактичний

 рівень   18.   Пенсій   в  середньому  зросли  на  77

 відсотків. Значить, решту населення, яке не має змоги

 платити  відповідно  до  розрахунків повинно по місцю

 проживання отримати адресну соціальну допомогу.

      Але  друге питання, що ми повинні бумати також і

 про  кількість газу, який споживається, а якщо ні, то

 давайте  з  цього  залу  переїдемо в Росію, сядемо за

 стіл  переговорів,  і  скажемо: "Продавайте нам, газ,

 або  даруйте його". Платити за все потрібно. Є баланс

 фінансових ресурсів держави і другогго зараз не дано.

      Кабінет  Міністрів,  дійсно,  прийняв рішення де

 говориться,   що  за  рахунок  призупинення  нових...

 введення  нових  норм,  а  також перехід на оплату за

 опалення,  за комунальні послуги не тільки на протязі

 паливного  сезону,  а  рівномірно на протязі року, що

 міське  населення  робило  завжди,  а не робили цього

 індивідуальні   платники,   дає  можливість  зменшіти

 абсолютну  величину  сплати в 2, 2 раза, або загальні

 виплати зменшуються на 30-40 відсотків.

 

      ГОЛОВА. Шановні..., Романе Васильовичу. Я думаю, я 
 я                           - 64 - я 

 дупутати    багато   запитували   таким   чином:   от

 середньомісячно,   середній...   власник   середнього

 будинку  в  Україні,  якій  опалюється газом, скільки

 тепер  платитеме  після тих... тієї Постанови, яку ви

 внесли?

      Ні,  середньомісячно,  будь ласка. Ну, хай цифру

 цю  назве,  розрахунок  же  робили. Ну, така, скажем,

 хата  8х10  так. Це середня будівня у райцентрі або в

 селі,  де  газифікація проведена, скількі це буде? 80

 метрів  квадратних,  що з того... Будь ласка, назвіть

 цифру.

      (Шум в залі)

      Віктор Михайлович Пинзеник.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Я  можу  дать  довідку з цього

 питання.    60    квадратних    метрв   опалення   за

 індивідуальне    користування    газом   -840   тисяч

 карбованців на сім'ю з 4 чоловік.

 

      ГОЛОВА. На місяць.

 

      ПИНЗЕНИК В.М. На місяць.

      (Шум в залі)

 я 
 я                           - 65 - я 

      ГОЛОВА.  Я  прошу вибачити. Тобто якщо 80, то це

 буде 1 мільйон 200. Мільйон 200 за газ.

      Кочерга.

 

      КОЧЕРГА.

 

      Уважаемый  Роман  Васильевич  (депутат  Кочерга,

 город   Кривой  Рог),  я  хотел  бы  остановиться  на

 следующем вопросе.

      Вот  сейчас  я  вернулся  из  округа  и  у  меня

 буквально  не уходили люди постоянно с одним и тем же

 вопросом:  что  вы  делаете  сегодня  с коммунальными

 услугами.

      Я  вам  отвечу  на  тот  вопрос,  который  задал

 Александр   Александрович.   Домик  в  60  кв  метров

 обходится  сегодня  порядка  2  с половиной миллионов

 карбованцев.  Мои избиратели ко мне приходили с этими

 счетами и показывали.

      Я  хотел бы задать такой вопрос: откуда вы взяли

 цифру  -10%  рост  цен  за  февраль месяц, который...

 Слушайте,    пожалуйста,    Роман    Васильевич,   не

 отвлекайтесь.  Откуда  вы взяли цифру 10% рост цен за

 февраль  месяц,  если хлеб стоил 12 тысяч в январе, а

 сейчас стоит порядка 30 тысяч. я 
 я                           - 66 - я 

      И еще один вопрос хотел бы задать следующий.

      Уважаемый    Роман    Васильевич,    когда    же

 Министерство  экономики  будет заниматься экономикой,

 направленной  на  социальную  защиту  населения, а не

 всеми другими воросами.

      Спасибо.

 

      _______________  Економіка,  яка  направлена  на

 соціальний  захист  населення, в першу чергу, повинна

 сприяти  розвитку  виробництва, виходячи з фінансових

 можливостей  держави. Тому що джерело для соціального

 захисту  формується,  в  першу  чергу,  в  виробничій

 сфері.

      Що  в  нас  на  сьогоднішній  день  складається,

 шановні   народні  депутати?  Ті  сектори  економіки,

 сільське  господарство,  промисловість,  які  повинні

 бути  секторами,  які  за  рахунок  прибутку формують

 доходи   бюджету,  за  рахунок  порушення  фінансової

 дисципліни,   за   рахунок   відволікання  фінансових

 ресурсів  на  першонеобхідні цілі, стають споживачами

 бюджетних  коштів.  А  межа соціального захисту, вона

 обов'язково  повинна бути увязана з тим, що в бюджеті

 є.  І  ви  побачите,  те  що  запропоновано в проекті

 бюджету,  який  внесений  на  Верховну Раду, де чітко я 
 я                           - 67 - я 

 видно,  що понад 50 відсотків коштів направляються на

 соціальні цілі.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,   ми   працюємо  в

 відкритому   ефірі,   нагадую  вам  про  це,  тому  є

 конкретне запитання і відповідь, яку дає доповідач. Я

 розумію, що треба відповідати, в принципі в комплексі

 отже  постанова  Верховної Ради стосувалася не тільки

 платежів  за  газ,  а  в цілому комунально-соціальної

 сфери. І тому, безперечно, якщо враховувати платежі і

 за  житло в цілому і за електроенергію і так далі, то

 вийде сума, яка не покривається доходами громадянин.

      Будь ласка, Ніколаєнко.

 

      НІКОЛАЄНКО.   Ніколаєнко,   402  виборчий  округ

 Херсонщина.  Шановний  Романе  Васильовичу,  в  своїй

 цікавій  інформації ви сказали, про переважаючий ріст

 заробітної  плати  порівнено  з  ростом  цін.  Це  не

 безцільне   затвердження   тому  що  заробітна  плата

 надзвичайна  низька  і  якщо  це  так, я сумніваюсь в

 цьому,  невеличке  її  підвищення  не дає змоги людям

 сьогодні  проплататити ті платежі про які ви сьогодні

 говорили. Але моє питання таке.

      Чи  відомо  вам,  що люди сьогодні, я до речі це я 
 я                           - 68 - я 

 інформація  з округів з інших областей, люди сьогодні

 по 3-4 місяці, я вам можу навести приклад коли навіть

 до  року не отримують заробітної плати. Якщо й дають

 там  чи солому, чи зерно, але готівковими кошти людям

 не  дають. Учителя в ряді областей -по три, по чотири

 місяці; пенсіонери компенсацію 890 тисяч не отримали,

 навіть  пенсію  не  отримали.  Як  в  такому  випадку

 платити сьогодні за паливно-енергетичні ресурси?

      І   друге.  Ви  сказали,  що  потрібно  сьогодні

 встановити  контроль  за режимом економії за тим, щоб

 розходувати кошти. Чи розход, чи є це режим економії?

 Чи  ми  сьогодні  зупинили  ці  фуршети?  По 20 по 30

 машин,   які   їздять  сьогодні  зустрічають  якихось

 посадових  осіб і скільки в нас сьогодні тих машин. І

 так  далі,  і  так далі. Чи направлені ці кошти туди,

 куди потрібно? Дякую.

 

      ___________.  Я цілком підтримую ваше тверження,

 що  при  тому  незначному  рості  реальної  зарплати,

 заробітна плата залишається ще низькою. Але я не можу

 зрозуміти,  як  можна  отримувати послуги і за них не

 платити.

      (Шум в залі)

      Значить  треба  скоротити споживання тих послуг. я 
 я                           - 69 - я 

 Тому  що  не  можна  не  платити.  Ви  зрозумійте, що

 Україна не  може не  розраховуватись.

      (Шум в залі)

      Карбованцями.

      (Шум в залі)

      Затримка в виплаті заробітної плати, дійсно, має

 в  окремих  місцях  факти. Але за виплачену заробітну

 плату, я вам звертав увагу, ті кошти, які повинні йти

 з  Державного  бюджету,  вони своєчасно перераховані.

 Зарплату  вчителям,  лікарям платять місцеві бюджети.

 Давайте  розглядати  питання-є надходження в місцевий

 бюджет чи немає? На які цілі кошти використовуються з

 місцевих бюджетів?  І  для того, щоб скоріше ці кошти

 поступали, давайте швидше затвердимо новий бюджет, де

 будуть  діяти  нові  нормативи  розподілу. А відносно

 фуршету  і  машин я не можу вам відповісти, я фуршети

 не влаштовую.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу  депутатів  сісти,  припинити

 викрики  з  місця.  Подобається вам? Не подобається у

 вас  є форма реагування не інформацію. Будь ласка, ще

 раз ведіть себе пристойно. Я роблю зауваження поки що

 не називаючи прізвищ.  Довгань.

 я 
 я                           - 70 - я 

      ДОВГАНЬ  С.  В.  Передаю  слово  слово  депутату

 Самойлик, 403 округ.

 

      САМОЙЛИК  К.  С.  Самойлик,  403 виборчий округ,

 фракція "Комуністів України".

      Шановний  пане  Шпек,  скажіть,  будь  ласка,  в

 зв'язку  з  підвищенням тарифів на житлово-комунальні

 послуги,   Кабінет   Міністрів  передбачає  соціальну

 адресну допомогу  малозабезпеченним.

      Будь    ласка,   дайте   відповідь,   які   суми

 перераховані,  в  які райони? Ми тільки що з округів,

 ніхто, жодної копійки не одержав. Дайте відповідь, як

 змогли,  умудрилися  одним розчерком пера перетворити

 весь народ України в жебраки?

      І  друге питання. Чи правильно зробив Президент,

 видавши   Указ   "Про   першочерговість   оплати   за

 електроенергію"?   Але   зараз  оплата  (..........).

 Порадте  нашим людям зараз, у прямий ефір, як же вони

 можуть,  не  одержуючи  заробітної платні, платити за

 електроенергію?  Дайте  пораду. І скажіть, чи самі ви

 подасте  у  відставку,  чи нам таки настояти на цьому

 питанні?

 

      _______________  Питання  моєї  відставки це моє я 
 я                           - 71 - я 

 особисте  питання.  Якщо  в  вас є якісь пропозиції я

 можу  й  ваші  вислухати.  Але  мені дуже приємно, що

 шановні  комуністи мене вперший раз назвали паном. Це

 вже тоже якесь визнання.

      Адресна  допомога,  яка  передбачена,  виплати з

 центрального   боджету   перерахована  в  областя.  Я

 попрошу:  для того, щоб дати вам конкретну відповідь,

 яка  сума,  в  яку  область,  зараз разом з міністром

 фінансів    ми    таку    довідку   підготуємо.   Але

 заборгованості центральний бюджет не має.

       Відносно   указу   Президента   про  черговість

 платежів.  Шановні  народні депутати, там іде розмова

 не  тільки за електроенергію чи електроносії -там іде

 розмова  й про відрахування в бюджет. Там іде розмова

 й про відрахування до пенсійного фонду. Не може бути,

 що  сам  споживає,  а з державою не розраховується. А

 держава  ці  кошти перерозподіляє для таких, як він в

 других  місцях.  Я  в  своїй  інформації звертав вашу

 увагу,   що  серед  13  300  підприємств,  які  мають

 заборгованість перед пенсійним фондом, понад 10 тисяч

 підприємств   заробітну   плату  в  своїх  колективах

 виплатили.   Як   ви  можете  назвати  той  факт,  що

 підприємства   Донецької   області   з  сепня  місяця

 минулого   року   ні   копійки  не  перераховують  до я 
 я                           - 72 - я 

 пенсійного фонду?! Кілька тисяч таких підприємств! Що

 ви  можете  сказати,  що  понад  півтори тисячі таких

 підприємств  є в Дніпропетровській області?! Вони є в

 Івано-Франківській,  Запорізькій, Львівській -по всій

 Україні...  Так якщо пенсійний фонд не формується, як

 можна  своєчасно  виплатити  пенсії?!

      (Шум у залі)

 Не  стоять  ці  підприємства...  Так  ви  знаєте,  що

 стоять,  а  я  вам  називаю,  що  з  13300  десять  з

 половиною тисяч підприємств виплатили заробітну плату

 своїм   робітникам.  Як  можна  таке  допускати?  Хто

 говорить про пенсіонерів в такому випадку?!

 

      ГОЛОВА.  Сідайте,  будь  ласка. Вибачте, у вас є

 письмова  записка  одна... Він з місця задавав ще під

 час обговорення, а потім, пізніше, прийшов....

 

      ___________.  То  проголосував  після Верховного

 Совета    по    этому   вопросу   о   приостановлении

 Постановлления...  Питання  розглядалось  на кабінеті

 Міністрів,  прийнято  рішення Кабінету Міністрів, про

 що  направлена  письмова  інформація.  Члени Кабінету

 Міністрів     чи    Президії    Кабінтеу    міністрів

 проголосували одноголосно. я 
 я                           - 73 - я 

      Прошу сідайте.

      Треба обговорювати ці питання?

             (Шум у залі)

      Здається, тут все зрозуміло.

      І  я  просив  би в даному випадку, оскільки мова

 йде  ро позицію Кабінету Міністрів стосовно виконання

 конкретного  доручення  Верховної Ради, яке викликано

 реальним  соціально-економічним  станом, ми оцінку цю

 можемо  дати  через  одне  питання,  розглядаючи звіт

 Кабінету міністрів.

      А  зараз  я просив би взяти до відома і визнаит,

 що  Кабінет  Міністрів  не  виконав  в повному обсязі

 Постанову  Верховної Ради.

      Шановін  депутати,  я хочу вашу увагу привернути

 до  того,  що  наш  час  не безмежний. Обговрювати це

 питання, подивіться, осталось 15 хвилин до перерви.

 А треба....

             (Шум у залі)

      Я  теж це не зрозумів, тому я запропонував текст

 Постанови  короткої  з цього приводу. По-перше, що...

 Одну хвилинку. Похперше, що взяти інформацію міністра

 до  ідома,  а друге, визнати, що Кабінет Міністрів не

 виконав Постанови верховної Ради в посному  обсязі.

             (Шум у залі) я 
 я                           - 74 - я 

      З процедури Пинзеник, прошу.

 

      ПИНЗЕНИК.

       Шановні   колеги,  я  наведу  вам  тільки  голу

 інформацію, не вдаючись в її коментарі. В нас виникає

 питання,  звідки  виникла  трагедія, звідки біда. Тут

 може   идіти  будь-хто  з  вас,  але  кожному  з  вас

 доведеться  займатись  тими  питаннями,  перед  якими

 сьогодні  стикнуся  Уряд. В мене теж було дуже багато

 романтизму,  коли  я  сидів  в  цьому залі, і поки не

 стикнувся  кожного  дня з проблемою заборгованості. Я

 назву  вам деякі цифри. Минулого року Україна спожила

 74,  8  мільярда  кубометрів  газу,  з  них тільки 18

 мільярдів  власне виробництво. Біда вже була минулого

 року,  вірніше  всі  три  попередні роки, коли ми газ

 Росії просто не оплачували.

      Я  наведу вам цифри розрахункові за минулий рік.

 Загальна  сума  несплаченого  газу,  а  не платили ні

 підриємства,  ні  населення,  до жовтня газ, який нам

 обходися   з   Росії  80  доларів  за  тисячу  кубів,

 сплачувався від 90 чентів до 1 долара сорок. Загальна

 сума  по  заборгованості -3, 9 мільярда доларів або в

 карбованцях - це 220,8 трильйона карбованців.

      Як  ми  її  покрили?  Перше.  Ми заплатили Росії я 
 я                           - 75 - я 

 пільки  поточний  борг  без  штрафів  -1,  5 мільярда

 доларів.  Частково  профінасовано  з  бюджету, в дуже

 невеликих розмірах. А частково за рахунок варварської

 єксплуатації    наших   газопроводів,   коли   навіть

 найнеобхідніші  регламентні  роботи  не виконувались.

      Ситуація  1995 року погіршується. Чому? Побутове

 сподивання газу складе -40 мільярдів кубометрів газу.

 Минулого  року  було  -30.  Звідки  взялось  40? 5, 7

 мільярда  за  рахунок  передачі  соціальної сфери від

 підприємств на баланси Рад, решта за рахунок приросту

 обсягів   газифікації.  Навіть  при  тих  цінах,  які

 сьогодні  діють,  для того щоб покрити таку різницю в

 ціні,  нам  треба  2,  1  мільярда  доларів  або  284

 трильйони карбованців.

      Ми  сьогодні реально стоїмо перед ситуацією: або

 будемо  мати дорогий газ і будемо його мати, або газу

 не  буде.  Симптоми  біди  були вже в грудні минулого

 року.  Угода  з Росією, по якій нам посталяється газ,

 передбачає: Україна має здійснювати передоплату газу.

 А  вже  на  сьогоднійшій  день  заборгованість тільки

 Росгазпрому  складає  426 мільйонів доларів. Я б дуже

 просива,  щоб ми задумувались над ситуацією, яка мимо

 нас  пролітала  попередні  роки,  коли дешевий газ ми

 формували  за рахунок наростання боргів перед Росією, я 
 я                           - 76 - я 

 у  нас  борг,  який  треба платити тільки цього року,

 зараз  би  ми  мали платити 5, 5 мільярда доларів. Не

 можемо ми далі існувати, ми мусимо піти на обмеження,

 і нас чекає нормування споживання енергоресурсів.

      Ця  проблема була і минулі роки, не тільки цього

 року.

 

      ГОЛОВА.  Шановний  Вікторе  Михайловичу, шановні

 депутати, я прошу уваги. Ми не будемо обговорювати це

 питання. Справа ось у чому.

      Ніхто  не  заперечує проти того, що за газ треба

 платити.  Сьогодні  люди  сталять  питання  інакше, і

 депутати  його  передають. Дайте можливість, створіть

 умови   для   роботи,  щоб  ми  заробили,  і  ми  все

 заплатимо.

      А  те,  що  прозвучало сьогодні в інформації, це

 спроба  на одному зрізі тільки, на одному питанні, на

 макроекономічному  рівні  вирішити  цю  проблему. Без

 корінного  вирішення питання, без створення комплексу

 умов для ефективного функціонування економіки, і саме

 так ставли питання міністру депутати, ми не вийдемо з

 цієї проблеми. Ви дуже правильно, і я повністю згоден

 із  тим,  говорите,  що  ми  шляхом,  яким  ідемо, ми

 рухаємося  в  тупик,  бо енергетична залежність повна я 
 я                           - 77 - я 

 наступає.

      Тому  оцінку  або  обговорення цього питання, ми

 можемо   зараз   організувати   виступи,  але  ми  не

 розглянем  тоді інші питання. А суть залишається тою,

 що  треба, щоб Кабінет Міністрів ще раз повернувся до

 цього   питання   і   все-таки   знайшов   можливість

 поступового входження в цей новий режим для того, щоб

 люди могли справитися з ситуацією.

      Є  до  прийняття  рішення  з  цього приводу є 10

 хвилин. Будь ласка, запишіться на виступ, від фракції

 я   тим   часом   Гетьману  даю  слово,  якщо  ви  не

 заперечуєте, а потім ми... Поки запишуться, говоріть.

      Ну, від фракціїї, давайте від фракціі коротко.

      По одній хвилині, прошу.

 

      ГЕТЬМАН.

      Шановні народні депутати, Я розумію мотиви, яким

 керувався   уряд,   коли  підходив  до  цієї  гострої

 проблеми.  Мені  не  зрозуміло  одне, те, що депутати

 ставилися  справедливо  при першому обговоренні, уряд

 чогось  уникає від цього вирішення. Перш за все, чому

 рівень  затвердження цих цін знижено на такий низький

 рівень,  як  заступник  міністра економіки. Чому таке

 комплексне    питання   яке   потребує   комплексного я 
 я                           - 78 - я 

 вирішення    Міністерства    фінансів,   Міністерства

 економіки,   соцзабезпечення,  вирішено  так  сказать

 знизити  до  рівня  Міністерства економіки заступника

 міністра  економіки.  Я  вважаю, що наша рекомендація

 урядом не виконана в тому відношенні, і просив Віктор

 Михайлович  вернутися  до  відміни вашого рішення про

 те, що, так сказать, це було прерогатива міністерства

 економіки.

 

      ГОЛОВА. Кияшко.

 

      КІЯШКО.  Кияшко  108,  Донецк,  Социалистическая

 партия Украины. Я бы этот вопрос поставил вот в каком

 ракурсе.  То,  что Кабинет Министров не выполнил наше

 постановление  от  21.  03.  95  года  однозначно.  И

 казалось  бы,  что  уважаемый  министр экономики Шпек

 должен  доложить  нам так. Вот такая ситуация у нас с

 газом, с электроэнергией, со всеми остальными вещами.

 Вот  такие  вещи,  которые,  с  которыми сталкивается

 население.  Та цена, которую население должно платить

 за коммунальные услуги. А вот те компенсации, которые

 государство  дает  этому нселению, для того чтобы оно

 могло  справиться  с  той бедой, которая есть. Вот то

 постановление   которое  вы  предложили,  может  быть я 
 я                           - 79 - я 

 записал  еще  следующее. Поручить Кабинету Министров,

 дать Верховному Совету расчеты по оплате коммунальных

 услуг по тем нормативам, компенсационных мер, которое

 предоставило   правительство   обязано   предоставить

 населению.  Если  этого  не  будет,  все замкнется на

 круги  своя.  Население  не  знает,  из чего платить,

 государство  не  имеет  денег, чтобы оплачивать газ с

 Россией    и   в   итоге   колобс   в   економике   и

 промышленности.

      А  население наше просто вымерает. На округах мы

 встречаемся  и  мы,  как  депутаты,  заявляли: до мая

 месяца,  граждане наши, можете не платить за газ и за

 комунальное   жилье.   Потому  что  мы  ликвидировали

 начисление пени до мая месяца. Но в мае то будет. Что

 будет дальше? Поэтому, Кабінету Міністрів вернуться к

 этому вопросу и доложить Верховному Совету. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Значить. Сергій Миколайович, є матеріали

 ці,  про  котрі  говорите.  Ми  їх  розмножимо, ви їх

 будете мати.

      Від фракцій тільки йдемо?

      (Шум в залі)

      Ну Кияшко від соцфракції виступив.

      (Шум в залі) я 
 я                           - 80 - я 

      Костюченко - від "Єдності",  будь ласка.

 

      КОСТЮЧЕНКО.

      Костюченко,      77     избирательный     округ,

 Днепропетровская область.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 члены   Правительства!   Я   считал   и  считаю,  что

 Постановление    Верховного    Совета    должно    бы

 исполняться.  Исполняться  на  уровне законодательной

 базы,  которую  мы  подготовили  для этого вопроса. Я

 хочу  о  чем  сказать?  Мы  с  вами  приняли решение,

 Президент  предложил свою концепцию социальной защиты

 и  я  уважаю  эту  концепцию  и  говорю,  что сегодня

 Правительство  в  лице  Министерства економики на эту

 концепцию,  на концепцию Президента, грубо говоря, не

 смотрит.   В  чем  она  выражалась?  Что  расходы  на

 коммунальные   услуги  любого  бюджета  семьи  должны

 составлять  15  процентов,  не  больше.  Что мы имеем

 сегодня?

      Виктора  Михайловича я глубоко уважаю, но ему не

 хватает  калькулятора  в  руках. Он сказал, что плата

 будет  только  за  раз  -840  тысяч.  Не верьте, люди

 добрые,  этому. Посчитайте сами с карандашом в руках.

 Это  будет стоить 2 миллиона на 260 квадратных метров я 
 я                           - 81 - я 

 сельской или пригородной хаты. Поэтому и наша фракция

 и  я  лично  считаю,  что  такой  подход Министерства

 экономики,  он  взял  на  себя  больше, чем положено,

 потому  что прерогатива Кабинета Министров определять

 ценовую политику в государстве была здесь нарушена. А

 товарищ   Кальник,  мой  уважаемый  коллега,  депутат

 Верховного  Совета  собственноручно  подписал письмо.

 Это  даже  не  решение,  а  письмо, которое заставило

 сегодня,  унизило в очередной раз наших избирателей и

 жителей  и  доказало,  что  у нас в правительстве нет

 думающих людей. Я это категорически заявляю.

      Если  бы  кто  нибуть  из  них побыл хоть раз на

 избирательном    округе,   я   их   с   удовольствием

 приглашаю,  и товарища Пензеныка, и товарища Шпека, и

 всех.  Пусть  приедут  и  попринимают  вместе  с нами

 бабушек  и дедушек. И пусть обкяснят за что она будет

 завтра жить.

      Я  требую  сегодня,  чтобы  в постановлении было

 указано.  За  то,  что  товарищ Кальнык привысил свои

 полномочия  оказать  ему  недоверие  и  требовать  от

 исполняющей  обязаности  Премьер-министра  отстранить

 его от занимаемой должности.

 

      ГОЛОВА. Від селян? Бутейко, а потім ви. я 
 я                           - 82 - я 

 

      БУТЕЙКО А.Д. Бутейко, 70, "Центр".

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги,  я хотів би звернути вашу увагу на слова, які

 були  сказані представником Уряду, міністром і першив

 Віце-прем'єром  про те, що будь хто, хто сяде на наше

 крісло  штовхнеться  з  цією  ситуацією,  яка є. Вона

 дійсно складна.

      І  потрібно  підходити  тверезо.  А на мою думку

 тверезий  підхід  полягає в чому: Уряд зробив помилку

 підвищивши ціни і практично жодна людина нормальна не

 має змоги зробити ці платежі.

      Таким чином доказний нічого не поступить з того,

 що  сподівався Уряд. Таким чином ми не зможемо знайти

 нормально  грошей  для оплати того ж газу і так далі.

 Тому  повинен  бути  підхід  бути  комплексний і ціни

 підвищення, і регулювання на нових засадах заробітної

 плати.

      Разом  з  тим  я хотів би звернути вашу увагу на

 те,  що  до цього часу у нас є податковий розгордіяж,

 поки  не буде податкового законодавства, поки не буде

 справедливого  балансу  цін на сільськогосподарську і

 промислову  продукцію, поки не буде бюджету нічого ми я 
 я                           - 83 - я 

 нормально не зробимо.

      Тому  ми  пропонували,  щоби цей комплекс питань

 розглядався   постійно   Верхоною   Радою,  всі  інші

 відкладені.  І  тільки  після  того,  коли  все  буде

 врегульовано,  разом  його ввести в дію і тільки тоді

 буде  працювати,  почне  працювати нормально держава.

 Поки що цього немає. В цьому році ми повинні виходити

 із  реальної ситуації -бюджету тверезого, нормального

 немає!  І  ми  його  до  липня (якщо будемо працювати

 такими  підходами)  не будемо мати. І, відповідно, ці

 проблеми  будуть.  І  тому  я би закликав нас усіх (а

 саме  -Президію) нормальним чином організувати роботу

 тут,  уряд  і  Президент  має  навести  порядок, а не

 робити лише одні зауваження. Тому що, якщо не платять

 підприємства,   вони   не   виконують   законодавства

 податкового.  Якщо  вони  не  сплачують до пенсійного

 фонду  належні  суми,  повинне використано право і до

 них.  І  повинен бути викорастана сила закону. І сила

 влади.  Без  цього порядку не буде, незважаючи на те,

 що  ми тут говримо. Ми зібрались, переговорили -ну, й

 що з того?!

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  не маю права коментувати, але справа я 
 я                           - 84 - я 

 йде  про  те,  що  ми  розглядаєм інформацію Кабінету

 Міністрів. Ситуація, яка зв'язана з сімейним бюджетом

 людини  і  на неї зовсім не впливає все те, про що ви

 тільки  що говорили... Будь ласка... Я не коментую -я

 відповідаю, тому що люди слухають і думають: справді,

 от основна причина...

      Василь Миронович, будь ласка, від селян.

 

      ___________. Дякую.

      Шановний Олександре Олександровичу!

      Я  не  можу  погодитись  із  запропонованим вами

 проектом  ішення по цьому питанню. Приймати до відома

 тут  нічого,  тому  що  нічого  абсолютно  не відомо.

 Особливо,  нашим виборцям. Три місяці підряд сільські

 виборчі  округи  (зокрема,  на  Волині)  -виборці  не

 отримують заробітної плати. І не тільки бюджетна, а й

 інша  -навіть,  виробнича  сфера.  Твердження  Романа

 Васильовича  про  те, що плата за будинок 10 х 8 буде

 коштувати  800 тисяч не витримує ніякої критики -вона

 буде коштувати більше 2 мільйонів карбованців. І дуже

 прикро, що міністр економіки цього не знає... Це дуже

 прикро.

      Міністр  економіки,  Роман  Васильович не перший

 день  і не перший рік просиджує в цьому міністерстві. я 
 я                           - 85 - я 

 І  саме  він  мусив  би  знати,  що  треба  не оплату

 підвищувати, а робити газові лічильники. Якщо Україна

 може робити найкращі космічні кораблі, як тврдять, то

 лічильники треба було зробити. Тим самим знято било б

 багато  питань.  Але міністерство розписалось у своїй

 абсолютній  економічній непідготовленості до роботи в

 ринкових  умовах,  і заслуговує на те, що ми сьогодні

 прийняли  єдине  рішення -висловити недовіру міністру

 економіки цього міністерства і відправити його цілком

 у вісдтавку.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Від позафракційних Смірнов.

 

      СМІРНОВ.   Шановні  колеги,  шановний  Олександр

 Олександрович,  30  березня  вранці  на  селекторному

 зв'язку   по  електромережах  України  було  передано

 розпорядження  пана Шпека про те, щоб ціни, платню за

 електроенергію  розпочали  знову брати у населення за

 новими  цінами.  Тобто  грубо  порушили  нашу  з вами

 постанову.   Зараз  ситуація  така,  що  на  частині

 округів  ощадбанки  не  знають, за якими цінами брати

 оплату   і  припинили  взагалі  приймання  платні  за

 електроенергію. я 
 я                           - 86 - я 

      Я  пропоную,  я згоден з тими двома пунктами, що

 ви  запропонували,  і  пропоную  третій:  призупинити

 виконання   озпорядження  Уряду  про  введення  нових

 тарифів  на  електроенергію,  енергоносії та побутові

 послуги,   можливо,   додати,  до  виплати  населенню

 компенсації  на ці витрати.

      А наступне, те, що пропонують про недовіру і про

 відставку, у нас є сьогодні 5 питання, і там це треба

 ставити на обговорення.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Лавринович.   Я   прошу  вкладатсяь  в

 хвилину.

 

 

      ЛАВРИНОВИЧ.

      Шановний  пане голово, шановні народні депутати,

 ми   21   березня   прийняли  Постанову.  І  в  плані

 здійснення  своєї  контрольної  функції ми, звичайно,

 повинні проконтролювати, як вона виконується. І як ми

 це  можемо  зробити?  Очевидно, не в тій формі, як це

 хроблено  сьогодні.  По  інформації,  ясна річ, ми не

 можемо  приймати ніяких серьйозних рішень. Ми повинні

 були  заслухати  звіт  провиконання  цієї Постанови і я 
 я                           - 87 - я 

 всіх  інших  Законів,  нормативних актів, які діють в

 Україні,   які   регулюють,   регламентують   порядок

 використання  віх енергоресурсів, кі використовуються

 в побуті і для комунального господарства.

      Протягом  цілого  попереднього  року  Урядом  не

 здійснювалась  робота  по  розробці  і впровадженню в

 життя  політики  по зміні енергоспоживання, структури

 енергоспожиання,.  Ми  будемо  закуповувати  і надалі

 газ,  нафту  і,  можливо,  вугілля, якщо ми не будемо

 розрорбляти   свого  власного,  але  при  цьому  буде

 перманентна проблема з платежами. І до тих пір поки у

 нас буде енергомісткість нашого виробництва такою, що

 буде забирати до 80 відсотків всіх енергоресурсів, ми

 ніколи  не  зможемо  вийти  з  боргової  ями.  І тут,

 очевидно,  потрібно,  що  Уряд спочатку попрацював на

 те, як змінити саму структуру.

      Друге.  Звичайно,  неможливо сприймати серьйозно

 запропоновані  дані  щодо  росту  заробтної  плати  і

 пенсії  і  по  співвідношенню по комунальним оплатам.

 Тут є неадекватна інформація і робити такі комунальні

 оплати, які за пропоновані, їх неможливо, не реально.

 І  це  буде  працювати тільки на поглиблення існуючої

 неплатіжної   кризи   в  цьому  секторі.  Ми  повинні

 обов'язково  звернути увагу на розробку своїх власних я 
 я                           - 88 - я 

 енергоресурсів  з  тим,  щоби  забезпечити насамперед

 сільські  місцевості  вугіллям  людей,  які  могли  б

 користуватися   і   економити   газ   для  того,  щоб

 працювати.

      Тому пропоную, щоб в цій Постанові, звичайно, ми

 берем  до уваги, а всі питання, які потрібно вирішити

 в  св'язку  з  проблемою енергоносіїв, розглянути під

 час звіту Уряду і висловити свою оцінку  діяльності.

 

      ГОЛОВА. Є пропозиція припинити обговорення.

      Я   ставлю   на   голосування   пропозиції   про

 продовження роботи, зараз перерва.

      За  регламентом передбачається з 12 години. Будь

 ласка, я ставлю на голосування.

      Сядьте, будь ласка, сядьте, не піднімайте...

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.   Сядьте,   будь   ласка,   сядьте,   не

 піднімайте.

      Перерва до 12.30. я                           - 89 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Я прошу всіх сідати на свої місця.

      Шановні    депутати,    продовжується    ранкове

 засідання.   В  його  роботі  бере  участь  Президент

 України Леонід Данилович Кучма.

      За  вашою  згодою я хотів би допустити порушення

 Регламенту,  розірвавши розгляд того питання, який ми

 ведемо  зараз,  вірніше,  його  на вечірнє засідання.

 Немає заперечень?

      Я ставлю питання це на голосування.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Крім того, я просив би вашої згоди за скороченою

 процедурою  розглянути  ще 2 питання. Одне взагалі не

 потребує  обговорення. Мова йде про проект Постанови,

 який  є  у вас на руках, на основі подання Президента

 України  задовольнити  заяву прем'єр-міністра Віталія

 Андрійовича  Масола  про  його  відставку в зв'язку з

 виходом на пенсію.

      Я ставлю на голосування цей проект Постанови.

      Будь ласка. я 
 я                           - 90 - я 

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Дякую вам.

 

      Тепер,  якщо  ви  погодитесь  на таку процедуру,

 прошу  вашої уваги. У вас на руках є проект Постанови

 про  звіт  Кабінету  Міністрі.  Цей   звіт  і  проект

 Постанови  разом об'єднують два питання, які включено

 у  порядок  дня  за  наполяганням, тобто йде мова про

 звіт   Кабінету   Міністрів,  питання  про  відставку

 Кабінету Міністрів.  Якщо  ви  погодитесь - в  такому

 режимі розглянути це питання.

      Будь ласка, я пропоную інформацію про звіт, а не

 сам звіт, бо звіт ви одержали місяць тому, і звіт цей

 розглядався  в  комісії.  Ви  внесли пропозиції свої.

 Узагальнення  з  цього приводу може зробити заступник

 голови  Верховної  ради  протягом  5-7  хвилин,  і ми

 проголосуємо проект Постанови, який є у вас на руках,

 без  обговорення.  Якщо  ми  це  питання розглянемо в

 такій  спосіб,  то  тоді  відразу іде за тим доповідь

 Президента.  Не  заперечуєте  проти  такого розгляду?

 Ставлю  на голосування таку процедуру розгляду такого

 питання. я 
 я                           - 91 - я 

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Слово  має  Олег  Олексійович  Дьомін.  Саме так

 вирішила  вчора Президія  Верховної Ради.

 

      ДЬОМІН.

      Шановні  народні  депутати!  Як відомо, згідно з

 Регламентом   Верховної   Ради   України,   Кабінетом

 Міністрів  2  березня  1995 року було подано звіт про

 його   роботу   в   1994   році.  Цей  звіт  детально

 аналізувався  в  Комісіях  та  депутатських  групах і

 фракціях   Верховної  Ради.  За  дорученням  Президії

 Верховної  Ради  я  пропоную вам узагальнені висновки

 цього розгляду.

      Почати   треба  з  того,  що  Уряд  фактично  не

 відреагував   на  прийняті  ще  в  червні  1994  року

 Верховною    Радою   "Основні   засади   і   напрямки

 становлення  економіки  України  в  кризовий період".

 Слід  додати,  що  з цього приводу не виконувались не

 тільки   Постанова  Верховної  Ради,  а  й  Укази  та

 Розпорядження Президента України. Прикладом може бути

 невиконання  Розпорядження  Президента України від 26 я 
 я                           - 92 - я 

 липня   1994  року  "Про  підготовку  проектів  катів

 законодавства  з  питань  економічної  реформи.  Яким

 Кабінетом  Міністрів доручилось підготувати та подати

 відповідні    законопроекти   з   питань.   Валютного

 регулювання  до  5  серпня  1994  року, оподаткування

 доходів  підприємств  до 15 серпня, реформи бюджета і

 системи до 20 вересня і таке інше.

      Більше   того   Кабінетом   Міністрів   не  були

 своєчасно розробленні і внесенні на розгляд Верховної

 Ради     відповідні    законопроекти    та    проекти

 загальнодержавних  програм економічного і социального

 розвитку   України,   як   цього  вимогала  Постанова

 Верховної  Ради у доповіді Президента "Основні засади

 економічної  та социальної політики", зробленні їм на

 сесії в жовтні минулого року.

      Це   стосується  зокрема  концепції  структурної

 перебудови   економіки,   оподаткування,  соціального

 захисту  населення,  фінансово-банківскої, зовнішньо-

 економічної та інвестиційної політики тощо.

      Не  було  вироблено  якісно  нових  підходів  до

 принципів   формування  бюджету  та  і  саме  подання

 проекту  бюджету  недопустимо  зволікалось.  Фактично

 Уряд  так  і невиробив цілосної економічної політики,

 що  призвело  до  принципових  помилок  в  реалізації я 
 я                           - 93 - я 

 ринквої реформи в державі.

      Так,  реабілізація   цін   не  була  підкріплена

 відповідними   заходами   щодо   соціального  захисту

 населення.  В  першу  чергу  його  найбільш вразливих

 верст.  недосконала  фінасово-кредитна політика стала

 причиною  поглиблення  кризи  неплатежів  і фактичної

 зупинки     багатьох    підприємств    різних    форм

 господарювання.

      Не   були  чітко  визначенні  приорітені  галузі

 народного   господарства,  які  потребують  особливої

 уваги  держави,  не  було вжито реальних заходів щодо

 сприяння    вітчизняного    виробництва   і   захисту

 національних інтересів України.

      Це  відноситься  до  витеку капіталу закордон, а

 також  реалізації відповідних заходів щодо припинення

 обігу іноземної та введення національної валюти. Уряд

 так  і  не  визначився  щодо  реальної  підтримки  як

 державного,  так і недержавного сектору економіки, що

 призвело  до  подальшого зростання тіньового сектору,

 де  сьогодні  перебуває в обороті біля половини всієї

 готівки,   а  значить  -до  посилення  криміналізіції

 суспільства.

      Зростання  зовнішнього боргу України призвело до

 реальної   необхідності   розраховуватись   за  нього я 
 я                           - 94 - я 

 частиною   національного  надбання.  Уряд,  фактично,

 ігнорував  постанови Верховної Ради, які приймалися в

 порядку контролю за його діяльністю. І в першу чергу,

 щодо соціального захисту населення. Тут можна навести

 приклад  з  постановою  уряду  N733,  а також останнє

 рішення  щодо  збільшення плати за комунальні послуги

 та енергоносії для населення.

      В  значній  мірі  ці  та  багато інших недоліків

 стали   наслідком   відсутності   належної  структури

 управління    народним    господарством,    концепції

 державного  регулювання, продуманої кадрової політики

 та  чіткої  організаційної  роботи.  На  жаль,  члени

 уряду, які в своїй більшості є здібними фахівцями, не

 були  згуртовані  у  єдину команду однодумців, здатну

 діяти   в   умовах  зростаючої  кризи  з  урахуванням

 перехідного періоду, притаманного саме для України.

      Не  можна сказати, що Уряд не робив спроби вийти

 з  ситуації,  що склалась. Але ці нерідко дійсно щирі

 дії  не  підкріплювались належною відповідальністю за

 їх виконання.

      Виходячи   з  цих  висновків,  постійні  комісії

 Верховної  Ради  України  перш  за  все з економічної

 політики   а   управління   народним   господарством,

 соціальної  політики  і праці, фінансів і банківської я 
 я                           - 95 - я 

 діяльності пропонують подані сьогодні на ваш розгляд,

 шановні    народні   депутати,   проект   відповідної

 постанови  Верховної Ради  України.

 

      ГОЛОВА.  Дякую  вам. Шановні депутати, ставиться

 на  голосування проект Постанови такого змісту: "Звіт

 Кабінету  Міністрів  України  про  роботу в 1994 році

 взяти до відома, роботу Кабінету Міністрів України по

 вирішенню   завдань  соціально-економічного  розвитку

 України визнати незадовільною.

      Третє:  виразити  недовір'я  Кабінету  міністрів

 України,  що  відповідно  до статті 117 Конституції -

 Основного   Закону   України   тягне  за  собою  його

 відставку.

      Четверте:  доручити  Кабінету  міністрів України

 здійснювати  свої  повноваження  до формування нового

 складу Уряду".

      Ставлю на голосування.  За основу.

             (Шум у залі)

      Все    голосується    поіменно,   так,   як   це

 олвідповідає регламенту.

      "За"    "проти"    , рішення прийнято.

      Які доповнення,  уточнення будуть? Азаров.

 я 
 я                           - 96 - я 

      АЗАРОВ.  Уважаемый  Александр  Александрович,  в

 проекте   Постановления  сказано,  что  это  вносится

 постоянными   комиссиями   Верховної  Ради  з  питань

 бюджету. Я хотел сказать, что м ына комиссии з питань

 бюджету  данный  вопрос  не рассматривали и мы его не

 вносили.

 

      ГОЛОВА.  Ясно, це помилка, про те, що вноситься,

 це не предмет голосування. Це предмет редакції, тому,

 будь  ласка,  вилучіть  із  стеносграми  питання  про

 внесення від Комісії з питань фінансів.

      Симоненко.

 

      СИМОНЕНКО

 

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 народные   депутаты!  Я  хотел  бы  внести  некоторые

 изменения  или  предложыть  изменения  в третий пункт

 нашего  Постановления.  И  думаю, что здесь как раз и

 должна восторжествовать, что ве-таки мы принципиально

 должны  оценивать  деятельсноть,  и многие, не только

 мы,  а наши избиратели прежде всего, неудовлестворены

 той  реальной  ситуацийей,  которая сложилась у нас в

 экономике.  Мы  также  ж видим, что сегодня надо было я 
 я                           - 97 - я 

 бы,     если     говорить    об    обкективности    и

 принципиальности,  и  профессионализме  в  оценке, то

 прежде  всего  вести  разговор  не  вцелом о Кабинете

 Министров, а отдельных лицах.

      Я хотел бы еще раз подтвердить нешу позицию, что

 мы  неоднократно,  что  полгода  предупреждали в этом

 зале  говорили, речь идет и о Пынзеныке, речь идет об

 Осыке,   о   Шпеке,  о  Голубченко  и  о  исполняющем

 обязанности Яковына, как министра культуры. Тогда мы,

 если  у депутатов есть дополнения еще, тогда мы будем

 обкективны  в  подходах  наших.  Потому что в большей

 мере  мы  здесь,  в  Верховном  Совете, рассматриваем

 вопросы     отсутствия    экономической    программы,

 отсутствия,  так  скажем,  представления  у  нас  и у

 народа   какие  переспективы  развития  економики  по

 отджельным  направлениям или отраслям. Что сегодня...

 Правительство обещает с этой трибуны,.......... отчет

 перед этим министра экономики как раз и подтверждает,

 что  у  нас  практически нет программы, и я предлагаю

 только  конкретных  людей  сдесь  назвать  в  третьем

 пункте.

 

      ГОЛОВА. Петро Михайлович, шановні депутати, будь

 ласка,  опустіть  руки, ми проголосували процедуру. Я я 
 я                           - 98 - я 

 думав,  що  буде  доповнення  до  пунктів. Доповнення

 таке,  яке  по  суті охоплюється загальним положенням

 про  недовіру  Кабінету  Міністрів.  Тому  в  кожному

 конкретному  випадку надалі  ми зможемо ставлення дор

 того  чи іншого члена Кабінета Міністрів висловлювати

 окремо.

      Я   ставлю   на   голосування  проект  Постанови

 вцілому.   Ставлю   на   голосування   так,   як   ми

 домовилися... Я прошу сідайте.

      (Шум в залі)

      Я  поясню  зараз.  Так  як  проголосовано.  Будь

 ласка, ставлю на голосування вцілому.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято. Дякую вам. Відповідно

 до запитання відповідаю таким чином. І було запитання

 депутата Бобриньова і депутата Ландика. Відповідаю.

      Вчора   у   мене   була   розмова   із  Віталієм

 Андрійовичем  Масолом.  Він дав згоду розглядати його

 питання  без  його  присутності,  оскільки  він зараз

 знаходиться  на  лікарняному  після  операції і брати

 участь  у  засіданні не може. Свою заяву він написав,

 наскільки  мені  відомо,  більше  місяця тому і з цим я 
 я                           - 99 - я 

 питанням  звернувся  до  Президента.  На  основі цієї

 заяви він вийшов з поданням на Верховну Раду.

      Тому   питання   по  ньому  ми  вирішили  першим

 голосуванням, він пішов на пенсію в даному випадку на

 основі нашого рішення і його заяви.

      А    відставка   Кабінету   Міністрів   прийнята

 віповідно  до інформацію, яку зробив Олег Олексійович

 Дьомін. Все зрозуміло.

      Термін     формування     Уряду     передбачений

 Регламентом.  І  це  питання буде внесена Президентом

 віповідно до існуючого законодавства, до Конституції.

      Якщо  є  потреба,  давайте,  можем  ми визначити

 доповнення. В Конституції не визначено.

      Будь   ласка.   Редакційно   не  "недовір'я",  а

 "недовіру",  так?  Ще  редакційні правки, будь ласка,

 вносьте   у   Секретаріат,   воно   зобов'язано   без

 голосування внести ці поправки.

      Уже проголосовано, уже проголосовано.

      Слово  для доповіді має Президент України Леонід

 Данилович Кучма.

 

      КУЧМА Л.Д.

      Шановні народні депутати!

      Вперше   вищому   законодавчому   органу  подано я 
 я                          - 100 - я 

 щорічно    економічна    доповідь   Президента.   Цим

 започатковується  нова для нас традиція взаємин глави

 держави   і   парламенту.   Відверте   і   об'єктивне

 інформування  не  лише  депутатського  корпусу,  а  і

 всього  населення України, світової громадськості про

 економічний  стан країни та перспективи її соціально-

 економічного розвитку.

      Зупинюся    лише    на    найбільш   принципових

 характеристиках  сучасної  економічної  та політичної

 ситуації  в Україні. В жовтні минулого року Президент

 проголосив  нову  економічну  стратегію  держави, яку

 підтримали Верховна Рада України, найбільш впливає на

 політичні сили суспільства.

      За  час,  що  минув  були вжиті практичні заходи

 щодо  її  реалізації,  отримані перші результати цієї

 політики.   По  суті,  почато  формування  глобальних

 стабілізуючих  факторів  життя суспільства. Створення

 ефективної   економічної  системи,  сильної  держави,

 розвинутих   інститутів  демократії  та  громадянства

 суспільства.  Підвищення авторитету та впливу України

 на  міжнародній  арені.  Ключова  ланка стабілізації,

 здійснення  радикальних економічних реформ, розбудови

 якісно нової системи україни. 5 рік економіка України

 в  глубокій  економічній  кризі. Виробничий потенціал я 
 я                          - 101 - я 

 скоротився  майже  вдвоє.  Різко упав життєвий рівень

 населення,  посилилась  його  діференціація.  У 94-му

 році кризові процеси позначилися найбільшої глибиною,

 валовий    внутрішній    продукт    знизився    проти

 попереднього  року на 23, а національний доход на 24,

 5   відсотки.  Найбільш  за  останні  роки  був  спад

 виробництва     промислової,    сільськогосподарської

 продукції.  Аналіз  цих  процесів,  в  повному обсязі

 дається  в  щорічній  доповіді  Президенту. В одночас

 оцінка  розвитку  економіки в 94-му році не може бути

 однобічною.  Ми  маємо враховувати те, що минулий рік

 був   найбільш   суперечливим  за  своїм  економічним

 результатом.

      Поряд  з  різким загостренням кризових явищ, він

 характерезується   і   процесом   який  свідчить  про

 зародження  в  економіці  позитивних  тенденцій. Вони

 визначаються  такими  чинниками.  По-перше,  ми маємо

 об'єктивні  підстави зробити принциповий висновок про

 те,  що критичною межею нарощуванню кризових процесів

 з  1990 року став період з жовтня 1993 року по січень

 1994,  коли  скорочення  валового  продукту позначено

 своїм  максимумом  -45  відсотків.  Цей  період можна

 вважати найнижчою ознакою криз.

      Якщо   в   першому   кварталі  1994  року  обсяг я 
 я                          - 102 - я 

 промислового   виробництва   скоротився   на   44,  2

 відсотки,    то    далі    відбувалось   щоквартальне

 нарощування  обсягу продукції. В 2 кварталі на 10, 5;

 в  3  -11,  1; 4 -16, 8. Однак, утримати цю позитивну

 тенденцію  докінця  року не вдалось. Як і в попередні

 роки,  в грудні 1994 року розпочався сезонний зимовий

 спад   виробництв.  Це  пов'язоно,  перш  за  все,  з

 паливно-сировинним  забезпеченням  промисловості,  її

 недостаньою  функціональною  готовністю  до ритмічної

 роботи  в зимовий період.

      В  грудні 1994 року промислове виробництво впало

 на  7, 3; в січні 1995 року на 16, 7. Така сезонність

 коливань  засвідчує  про...  що недостатність стійких

 стабілізаційних    процесів,    надзвичайно    високу

 залежність  національної  економіки  від  зовнішнього

 постачання  енергоносіїв.

      Разом   з   тим,   не   можна  не  помічати,  що

 цьогорічний сезонний спад промислового виробництва за

 своїми  темпами  майже в 3 рази нищі від попереднього

 року.  В  лютому випуск промислової продукції зріс на

 1,  2,  в  березні  (за  попередніми данними) на 2, 3

 відсотки.  Ряд  підприємств,  зокрема  металургійного

 комплексу,  окрема  галузь  машинобудування,  суттєво

 збільшив  обсяги  виробництв. Ідеться таким чином про я 
 я                          - 103 - я 

 те, що тривалість спаду скоротилась до двох місяців.

      По-друге,   в  економіці  визначились  тенденції

 грошової   стабілізації.   Якщо   за  1993  рік  ціни

 споживчого  ринку  зросли більш ніж у сто разів, то в

 минулому  році  у 5. Уповільнена більше ніж у 5 разів

 темпи  в інфляції є доказом виходи економіки із стану

 гіперінфляції.  Важливо  те,  що інфляційний розвиток

 набув   не   вищо   прогнозованно,   а  й  керованого

 характеру.

      Завдячуючи   рішучим  діям  вдалось  призупинити

 найбільш   руйнівний   процес   в   економіці,  повне

 банкрутство   системи  державних  фінасів.  Докорінно

 змінилась накраще ситуація на валютному ринку.

      У  кредитній  сфері  намітилась  тенденція росту

 довгострокового    кредитування,    в    тому   числі

 кредитування державного сектора економіки.

      Якщо  на  кінець  жовтня  1994  року 51 відсоток

 кредитних   вкладів   в   національній   валюті  було

 направлено   в   комерційні  структури  та  приватний

 сектор,  то на перше лютого цього року на 61 відсоток

 кредитів отримав державний сектор.

      Знижується ставка банківського кредити. Кредитні

 вкладення  нарешті  пішли  у виробництві. Вже сам цей

 факт   реальний  індикатор  стабілізаційних  процесів я 
 я                          - 104 - я 

 наврядчи хто зможе це заперечити.

      По-третє,  ми  маємо підстави стверджувати і про

 наявність певних позитивних структурних зрушень, якщо

 в 1993 році матералойомкість виробництва зросла на 8,

 8  відсотків,  то  минулого  року  на  0, 6 відсотків

 знизилася.

      Завдяки  цьому  структурі  суспільного  продукту

 вперше   за   останні   4   роки  збільшилось  частка

 національного  доходу.  У  1994  році,  знову  ж таки

 вперше  за  останні  4  роки,  темпи  падіння товарів

 народного   споживання   були  меньшими  від  обсягів

 загального спаду в промисловому виробництві.

      Зазначене  стосується також співідношення темпів

 падіння   виробництва  та  товарообороту.  Скоречення

 обсягів  товарообороту  було у 4 і 9 разів меньше ніж

 скорочення   обсягу   виробництва  товарів  народного

 споживання.

      У    структурі   валового   продукту   відбулось

 підвищення     частки     галузі,     пов'язаної    з

 обслуговуванням   населення.  Ці  позитивні  зрушення

 відбивають      притаманні     ринковій     економіці

 переорієнтацію   економічної   системи   з  принципів

 "виробництво  в  ім'я  виробництва" на "виробництво в

 інтересах споживача". я 
 я                          - 105 - я 

      Зростає  частка  строкових  депозитів населення.

 Надзвичайно  значущим  в цьому відношенні є і суттєве

 збільшення  депозитних  вкладів населення в іноземній

 валюті.  Якщо на 1 жовтня 1994 року валютно-депозитні

 вклади  фізичних  осіб складали 40 мільйонів доларів,

 то на 1 січня 1995 року вони зросли більш як вдвічі.

      Четверте.  Рік,  що  минув,  відзначено суттєвим

 прискоренням темпів зовнішньо-торгівельного  обороту.

 У  порівнянні  з  1993  роком  він збільшився на 3, 5

 мільярда  доларів,  або  на  14,  9%,  що  є найбільш

 високим   показником   річного   приросту  зовнішньо-

 торгівельного   обороту   серед  країн  СНД.  Україна

 належить  до  числа  лідерів  серед них щодо розвитку

 зовнішньо-торговельного  обороту  з країнами далекого

 зарубіжжя.

      Негативне сальдо торгівельного балансу порівняно

 з  попереднім  роком  скоротилось  більш,  ніж на 600

 мільйонів доларів.

      Звичайно,    названі   позитивні   тенденції   в

 економіці не слід переоцінювати. Вони, з одного боку,

 ще  не  набули  сталого  характеру.  З іншого (і це є

 головним)  - не   спричинили  призупинення  зубожіння

 основної  маси населення.

      Уповільнення  темпів падіння реальної заробітної я 
 я                          - 106 - я 

 плати  з  51, 5% в 1993 році до 14, 6% у 1994 році не

 змінило   і   не   могло  змінити  загальної  картини

 життєвого  рівня  населення,  яке  прогресує впродовж

 п'яти  років.  І це зрозуміло. Нині, за умов до вкрай

 виснажених  ресурсів  виживання  абсолютної більшості

 сімей,   особливо   пенсіонерів  та  інших  соціально

 незахищених  верств  населення, ціна кожного відсотка

 такого падіння все більш відчутна.

      Однак, при всій суперечливості і неоднозначності

 цих  процесів   усі  ми,   незалежно  від  політичних

 поглядів,   маємо   чітко   усвідомити:  в  економіці

 формується  нова  економічна  ситуація,  на  яку слід

 зважати  в  подальшій  економічній  політиці держави.

      Нова   економічна   ситуація,   що  складається,

 вимагає  відповідної  корекції і практики, здійснення

 економічних реформ.

      Що мається на увазі? Для відповіді на це питання

 попередньо    треба   дати   декілька   узагальнюючих

 поялнень.  Хочу  зазначити, корекція реформ зовсім не

 означає  відмови  від  спільно  визначеної нами курсу

 економічних  перетворень.  Скажу більше, ми позитивно

 оцінюємо  багато  з  того,  що  зроблено  за  останні

 півроку.  Нові  тенденції  в  економіці грунтуються з

 одного   боку  на  об'єктивних  процесах.  Економічна я 
 я                          - 107 - я 

 система  є  живим організмом, який може знаходитись в

 стані  перманентної  кризи  та депресії. В підвалинах

 економіки  вже сформовано достатньо вагомий потенціал

 не  лише  самовиживання,  а й самоудосконалення. Це і

 починає нині виявлятись, пробивати собі дорогу.

      З  іншого  боку  чітко  визначена цілеспрямована

 економічна  політика,  що проводилась останнім часом,

 не зважаючи на всі колізії стала вагомим стимулятором

 цих  перетворень.  В  даному  разі вектор об'єктивних

 процесів  і  вектор економічної політики були не лише

 близьким  за  своїм змістом, а в багатьох принципових

 напримках збігались. Це суттєво прискорило формування

 позитивного потенціалу  структури економіки.

      Не  буде перебільшенням зазаначити, що більшість

 позитивних  процесів,  про які йдеться, є результатом

 цієї  політики,  вони  отримали  свій розвиток саме в

 останній період і цим  не слід нехтувати.

      Хотів  би,  щоб депутатський корпус з розумінням

 поставився    до    цього    принципового   висновку.

 Однозначним  є  і таке: корекція економічної політики

 не  торкається  і  стратегічних  установок, незмінним

 залишається   її   базові   позиції.  Перше  -ринкова

 трансформація   економіки,  друге  -здійснення  цього

 процесу  прискореними темпами попри усі протидії. я 
 я                          - 108 - я 

      Кажу  про  це  тому, що зазначене питання, яке і

 досі  ставиться  під  сумнів окремими політиками, вже

 давно  перемістилось  із теоритичної в суто практичну

 площину.

      Я   неодноразово   підкреслював   і  знову  хочу

 наголосити  на  очевидній  істині.  Те що ми сьогодні

 лише    започатковуємо   в   ринковій   трансформації

 економіці,   мала   бути  здійснена  2-3  роки  тому.

 Сьогодні  б у нас на порядок кращою була б економічна

 ситуація,   якби   ми  протягом  всього  попереднього

 періоду  не  вели  порожні  розмови  про  реформа,  а

 здійснювали  їх.  Доречі,  тінізація нашої економіки,

 стихійно  утвердження  ринкових  часто в деформованій

 мафіозно-кримінальній     формі,     значною    мірою

 пояснюється  прорахунками державної політики, штучним

 уповільненням темпів ринкових перетоврень економічних

 реформ.

      Я  не хочу знову порушувати питання, хто винен у

 цьому.  Давайте   сконцентруємо  увагу на питанні, що

 робити, і будемо вести пошук у цьому напрямку.

      І  нарешті.  Третє. Пріоритетність фінансової та

 грошової стабілізації. Таку пріоритетність, як би нам

 не  було  важно,  ми  маємо  витримати  і  надалі. Ці

 позиції  окреслені мною місяць тому під час виступу у я 
 я                          - 109 - я 

 Львові,  де  вперше  була  порушена проблема корекції

 економічного  курсу.  Жорстка  фінансова політика, що

 стало     основою    макроекономічної    стабілізації

 зумовлялась,   як   я   про   це  вже  казав,  різким

 загостренням  кризи  системи  державних  фінансів, її

 фактичним   банкрутством.  Жити  в  борг  за  рахунок

 майбутніх  поколінь,  ставити  під  постійну  загрозу

 функціонування  національної  економіки, як існування

 держави    загалом,   у    повну    залежність    від

 катастрофічного  зростання зовнішньої заборгованості,

 прикривати наявні фінансові проблеми  фіговим листком

 емісійних  вливань економіки, створюючи цим умови для

 подальшої  стагнації  економіки,  зубожіння  людей та

 спекулятивного   перерозподілу  доходів  більшості  в

 інтересах     невеликих    груп    громадян,   просто

 неприпустимо.

      Саме   тому   моїм   найпершим   обов'язком,  як

 Президента,  було  за  будь-яких  умов  перебороти цю

 тенденцію.   Неухилне  проведення  в  життя  жорсткої

 політики  фінансової  стабілізації, як я на цьому вже

 неодноразово    наголошував,    виявилось   по   суті

 безальтернативним.  З  урахуванням  цього я вимушений

 був  іти  на непопулярне рішення, розуміючи, що лаври

 від  цього  не отримаю. На жаль, нам не уникати таких я 
 я                          - 110 - я 

 рішень і в подальшій роботі.

      В  той  же  час  чітко  усвідомлюю, що на основі

 жорсткої  фінансово-грошової  політики можна вирішити

 досить  обмежене  коло завдань. Розумію і те, що така

 політика  не  могла  і може бути тривалою. Нині, коли

 основна    мета   -подолання   гострої   дефіцитності

 державних   фінансів  певною  мірою  досягнута,  коли

 економічна   ситуація   почала   змінюватись,   маємо

 усвідомити,   що   подальша  пролонгація  такої  суто

 мілітаристської  політики без її відповідної корекції

 може     призвести     до    штучного    уповільнення

 стабілізаційних процесів або навіть до їх взриву.

      У  цьому зв'язку перед нами стоїть більш складне

 за  своїм  змістом завдання -розширити інструментарії

 фінансової  стабілізації, наповнити її новим змістом,

 забезпечити   на   цій   основі  органічне  поєднання

 основних  важелів  макроекономічної  стабілізації  із

 засобом   стабілізації   на   мікрорівні,   зміцнення

 фінансів      виробничих     структур,     підвищення

 платоспроможного попиту населення.

      Лише такий процес може забезпечити незворотність

 стабілізаційних процесів.

      Наголошую, що це завдання є значно складнішим за

 своїм  змістом,  дєвість  управлінських рішень Уряду, я 
 я                          - 111 - я 

 якщо  хочете, професіоналізм наших українських кадрів

 значною      мірою      визначатиметься     здатністю

 кваліфікованого вирішення саме цієї проблеми.

      Водночас  повинна  обов'язково  (на  цьому  хочу

 особливо  загострити увагу) наповниться новим змістом

 кредитна  політика  Національного  банку. Керівництво

 банку має обов'язково піднятися до розуміння того, що

 на  етапі,  в який ми вступаємо, сліпа монітаристська

 політика  сам  по  собі  неспроможна  дати  очікваних

 результатів. Життя вимагає більш глибокої координації

 дій   Національного   банку   та   Уряду  в  напрямку

 стимулювання  виробничого  процесу. Без цього грошова

 стабілізація, за досягнення якої цілком природно несе

 відповідальність   безпосередньо  Національний  банк,

 втрачає  будь  який  сенс.  Хотів би сподіватися і на

 підтримку  Верховної  Ради  в  цьому  питанні.  Тепер

 дозвольте   перейти   до  викладу  деяких  конкретних

 напрямків   економічної  політики,  основи  яких  вже

 започатковані   і   над   подальшим   втіленням  яких

 послідовно працює виконавча влада.

      Наголошую  на  тому,  що  йдеться  про  завдання

 економічної  політики  поточного  року. Перша ключова

 проблема:     активізація     соціальної    політики.

 Переконанний,  що  всіх  нас незалежно від політичних я 
 я                          - 112 - я 

 поглядів,    об'єднує    спільна   позиція,   глибоке

 усвідомлення    необхідності    здійснення   корекції

 економічного курсу держави, у напрямку посилення його

 соціальної  спрямованості.  Падіння  життєвого  рівня

 населення,   поглиблення   соціальної  диференціації

 досягли  межі  за  якою  розвиток суспільних процесів

 втрачає свою керованість.

      Водночас,   при   визначенні   ліній  подальшого

 економічного    розвитку   держави,   вкрай   важливо

 враховувати не лише цей аспект проблеми.

      Зараз    в   економіці   започатковується   нова

 траекторія  розвитку,  бо принципово значуще є те, що

 безпосередньо  у  самі  підвали  цієї траекторії було

 закладено соціально-орієнтований механізм.

      Йдеться,  таким  чином,  не  лише  про уточнення

 сектора  розвитку  інститутут  соціальної  сфери, а і

 наповнення      відповідним     змістом     механізму

 промислового, аграрного, структурно-інвестиційного та

 іншим  напрямком  економічної  політики, нові підходи

 які зараз уточнюються.

      Тепер  про  саму  суть  соціальної  політики, її

 стратегічні  установи, визначені у жовтневій доповіді

 Президента.  Я підкреслюю свою однозначну прибічність

 цим  установкам  і  буду  послідовно  проводити  їх у я 
 я                          - 113 - я 

 життя.  Ми  не  можемо  повернутися  до збанкрутілого

 шляху  соціальної  зрівняловки,  до  чого  все  більш

 закликають окремі політичні сили.

      Це   шлях,   який   відкуинутий  самою  історією

 розвитком       сучасної       цивілізації.       Він

 безпереспективний,  не  стимулює  виробничі  процеси.

 Зводить на навець мотивацію праці. Не сприяє розвитку

 особистості.   Веде   до  її  деградації,  соціально-

 економічного   закрепачення  людини.  Ми  це  вже  це

 проходили.  Наш  народ вистраждав інший шлях. 5 років

 найбільш   руйнівні  в  історії  людства  економічної

 кризи. (..........) як і наші посткомуністичні країни

 переживаємо.   Це   така  страшна  і,  я  би  сказав,

 несправедлива   плата  суспільства,  кожної  сім'ї  і

 кожного  нашого  співвітчизника  за  допущені  раніше

 помилки,    за    сліпу   віру   у   чудодійну   силу

 (..........). Таких помилок історія не прощає.

      На    яких   напрямках   здійснюється   корекція

 соціальної  політики держави. Усі ми свідомі того, що

 найпершим   і  найвідповідальнішим  її  обов'язком  у

 період ринкової трансформації економіки є утвердження

 ефективної  системи  соціального захисту пенсіонерів,

 інвалідів,   дітей,   тих,  хто  не  спроможні  своєю

 особистою  працею  забезпечити необхідні умови життя. я 
 я                          - 114 - я 

 Основні  підвалини  соціальної і спрямованої ринкової

 економіки,  розбудова якої ми поставили собі за мету,

 базується,  перш за все, на утвердженні і ефективному

 функціонуванню такої системи.

      Однак,  можу  визнати:  ми  дуже мало зробили на

 цьому  напрямці,  весь  час  скаржимося  на фінансову

 кризу,    обмеженність   відповідних   ресурсів.   Це

 відповідає  істині.  У чому кожен з депутатів міг при

 бажанні   ще   раз   переконатись   при  затвердженні

 державного бюджету.

      Ситуація   з  забезпеченим  фінансовим  ресурсом

 соціальної політики на цей рік залишається не менш, а

 можливо  навіть  і більш складною, ніж попереднім. Цю

 об'єктивну обставину ніхто, ні Президент, ні Уряд, ні

 Верховна Рада на має права  не враховувати.

      Водночас,  за  нашими  оцінками  наявний  рівень

 соціальних    асигнувань,    враховуючи    всю   його

 обмеженість.  Є  такі,  що  за  умовою  раціонального

 ивкористання можна отримати більш відчутні результати

 у  здійсненні  соціальної підтримки малозабезпеченних

 громадян.

      Недивлячись на поглиблення кризових процесів, ми

 продовж   останніх   чотирьох   років   йшли   шляхом

 розширення  мережи  соціальних  виплат  і  пільг.  Та я 
 я                          - 115 - я 

 відповідне збільшення асигнувань на такі цілі. Якщо в

 1992  році бюджетні видатки соціального спрямування з

 урахуванням   фонду  Чорнобиля  та  пенсійного  фонду

 складали  24  відсотки валового виробленого продукту.

 То вже в 1994 році вони зросли до 29,3 відсотки.

      Відповідно до проекту бюджету на поточний рік ці

 асигнування  зростуть  ще  більшою  мірою.  Подібного

 навантаження   на  бюджет  не  дозволяв  собі  навіть

 Радянський  Союз за наявності куди більш можливостей.

 Продовж  багатьох  років такі витрати не перевищували

 20 відсотків, тобто були майже на третину меньшими.

      Але  існує  і  інша  проблема.  Зараз соціальною

 субвенцією    держави,    які    реалізуютьсь   через

 багаточисленні   дотації   на  житло,  комунальні  та

 транспортні     послуги,     видатки    на    медичне

 обслуговування,   на   освіту,   розвиток   аграрного

 комплексу   та   інших,   користуються  за  принципом

 рівного  доступу  все  населення,  як  бідне,  так  і

 багате.

      Більше  того  легко  довести,  що  рівень такого

 споживання заможними є значно вищими ніж тих, на кого

 ці  субвенції мають бути безпосередньо спрямованні. І

 знову  найбільш  гостре питання підвищення квартплат.

 Державну  дотацію тут перевищують 80 відсотків. У нас я 
 я                          - 116 - я 

 є громадяни, які мають по декілька квартир, здають їх

 в  аренду,  наживаються  від цього, а державі платять

 копійки.

      Нам  необхідно  за  будь-яких  умов  змінити  цю

 безглузду    соціальну    несправедливість.   Основні

 резерви,   вирішення   нагальних  завдань  соціальної

 політики сьогодні  концентруються саме тут.

      Посилення  соціальної підтримки малозабезпечених

 громадян   визначальною   мірою  залежить  від  більш

 раціонального   використання   коштів   державних  та

 місцевих  бюджетів,  передбачених на такі цілі -інших

 важелів  та  фінансових  ресурсів нині не існує. Тому

 треба  здійснити  швидкі,  певною мірою, непопулярні,

 але рішучі кроки.

      Водночас  маємо  зрозуміти,  що  саме  виконавча

 влада без активної підтримки законодавців вирішити це

 питання  не зможе. Необхідна активна та конструктивна

 співпраця  двох  гілок  влади.  І  я  закликаю вас до

 цього.

      Для  забезпечення  адресного соціального захисту

 ми  маємо  в  найбільш стислі строки вирішити широкий

 комплекс  організаційних  проблем  щодо  створення  в

 областях,   містах   та   районах  спеціальних  служб

 соціальної  підтримки  малозабезпечених  громадян.  З я 
 я                          - 117 - я 

 цього  приводу  днями буде видано Указ Президента. Це

 виключно  відповідальне  завдання є першочерговим для

 уряду та органів місцевої влади на місцях. Ми не лише

 не можемо, а й не маємо права миритися з тим, що лише

 через  незадовільну  роботу  на місцях люди не можуть

 одержувати  державну  підтримку,  на  яку  вони мають

 право.

      Невідкладним  завданням  є  реформування системи

 пенсійного  забезпечення.  Я отримую сотні листів від

 громадян  із справедливими вимогами змінити ситуацію,

 яка    тут    склалася,   ліквідувати   несправедливу

 зрівнялівку, що сформувалась впродовж останніх років.

      Звертаюсь   до   Верховної  Ради  з  пропозицією

 виважено  поставитись  і  до  цього  питання,  внести

 відповідні зміни до чинного законодавства.

      У  поточному році належить започаткувати глибоку

 структурну     перебудову     системи     соціального

 страхування.  Концепцію  перебудови,  яка  передбачає

 створення  трирівневої  страхової  системи,  за  моїм

 дорученням   вже  опрацьовано.  Потрібно  якнайшвидще

 створити   необхідну   законодавчу  базу.  Відповідні

 законопроекти  буде внесено на розгляд Верховної Ради

 протягом першого півріччя цього року.

      Особливо  нагальним  є  удосконалення механізмів я 
 я                          - 118 - я 

 державного управління системи  соціального захисту.

      Судіть   самі,   нині  цим  питанням  займається

 Міністерство праці, Міністерство соціального захисту,

 пенсійний  фонд,  Фонд соціального струхування, Фонд

 зайнятості,    відповідні   підрозділи   Міністерства

 економіки,  фінансів  Кабінету міністрів. Така вузько

 спеціалізована  система надзвичайно дорого обходиться

 державі.

      В  той  же час вона аж ніяк не сприяє проведенню

 узгодженої     соціальної     політики.     Відсутня

 координація.   Ніхто  не  несе  відповідальності  за

 зволікання  у прийнятті назрілих управлінських рішень

 ,  не  ініціює їх. Саме цим значною мірою пояснюється

 наше  постійне  запізнення  із  реалізацією принципів

 упереджувальних  дій  у  системі соціального захисту,

 які   ми   проголосили  і  маємо  за  будь-яких  умов

 забезпечувати. Я поділяю справедливу критику народних

 депутатів на адресу виконавчої влади.

      Готується Указ про утворення державної комісії з

 питань  соціальної  політики,  на  яку буде покладено

 функції  координації  роботи  та реформування системи

 соціального  забезпечення  і соціального страхування.

 Передбачається  здійснення  вагомих  кроків  в  цьому

 напрямку і Урядом. я 
 я                          - 119 - я 

      В   жовтневій  доповіді  Президента  проголошена

 необхідність   поступового   переходу   від  політики

 жорсткого   регулювання   заробітної  плати  і  Фонду

 споживання  та  її  лібералізації.  Тому я в принципі

 підтримую схвалений Верховною Радою Закон "Про оплату

 праці".

      (ОПЛЕСКИ)

      Водночас ми повинні розуміти всю складність цієї

 проблеми, про яку йдеться, необхідність її вирішення в

 комплексі  і  запровадження  заходів  по стимулюванню

 виробничого     процесу,     здійснення     ефективної

 антиінфляційної  політики.  В  іншому  випадку  такий

 закон   не  можна  буде  реалізувати.  Тому  пропоную

 розглянути його у третьому читанні.

      А де аплодисменти?

      (ОПЛЕСКИ)

      Обов'язково    внести    відповідні    корективи

 запропоновані  Урядом. Потрібно опрацювати і механізм

 поетапного   введення   в   дію   цього  Закону.  Тут

 непристимо  сутопопульське  рішення, має  всяти  гору

 виважений підхід.

      Закликаю  вас,  шановні  депутати,  до  цього. В

 іншому  випадку  -шлях небуття, як кажуть. При всьому

 нашому   спільному   бажанні   забезпечити   сьогодні я 
 я                          - 120 - я 

 одноразове зростання оплати праці в п'ять разів немає

 ніякої  можливості,  ви всі це добре розумієте. Таких

 коштів в державі просто не існує.

      Ще  одно  питання  стосовно оплати праці. Відомо

 яких   маштабів   набула   в  останні  роки  практика

 несвоєчасної  виплати платні робітникам та службовцям

 державних  і  недержавних  підприємств і організацій.

 Немає  потреби  доводи,  що це одне з найбільш грубих

 порушень прав людини. Я добре розумію складність цієї

 проблеми.  І все ж таки змушений буду підписати Указ,

 який  передбачає заходи впливу за несвоечасну виплати

 платні,  зокрема  її  індексації відповідно до темпів

 інфляції  за просрочений період. Скажу більше. Проект

 цього  Указу  було  підготовлено  майже півроку тому.

 Однак  гостра  криза  і  неупорядкованість  державних

 фінансів,  а  також проблема неплатежів страмали його

 запровадження.

      Нині  проблема,  про яку йдеться, набула гострої

 соціальної  значимості.  Тут  припускається  і багато

 зловживань.  Тому  далі  зволікати з вирішенням цього

 питання   не   можна.   Ми   маємо   крок  за  кроком

 утверджувати в державі цівілізовані правові відносини

 між працюючим і роботодавцем.  Обов'язок Президента -

 бути гарантом саме таких відносин. я 
 я                          - 121 - я 

      І  я  вирішив,  не  дивлячись  на  весь комплекс

 проблем, піти на цей крок.

      Це  питання  слід  розглядати, як одну з важливих

 складових  і  більш  широкої  проблеми:  забезпечення

 захисту доходів населення від інфляційного знецінення

 і   стабілізації   на   цій  основі  життєвого  рівня

 населення.

      Саме  таку  мету  ми  ставимо  перед  собою,  це

 стрижень  усієї  нашої  економічної політики. Давайте

 працювати   разом  над  здійсненням  цього  завдання,

 гаслами  нічого не зробиш, небхідні мудрі, виважені і

 водночас ефективні дії.

      Перед  нами невідкладне завдання -опанувати весь

 комплекс  соціальних  проблем, пов'язаних з процесами

 роздержавлення та приватизації, реалізації визначеного

 чинним   законодавством   права   всіх   громадян  на

 отримання належної їм частки державної власності.

      Штучне     стримання     приватизації    не    є

 конструктивним.  Воно  позабвляє  державу контрольно-

 регулюючих  функцій,  робить  цей процес некерованим,

 поглиблює його тінізацію.

      Тому  Президент,  як  і  цілому виконавча влада,

 рішуче  виступає і виступатиме за суттєве прискорення

 приватизації.  Ми все зробимо для того, щоб визначені я 
 я                          - 122 - я 

 на 1995 рік плани роздержавлення і приватизації, а це

 8  тисяч  великих і середніх підприємств і 90% малих,

 були  реалізовані. Це наша стратегічна установка, яка

 наполегливо буде втілюватись у життя.

      Я  неодноразово наголошував на цьому і вважаю за

 необхідне  ще раз підтвердити цю позицію. Вона була і

 залишається незмінною.

      Водночас  я  поділяю  тривогу  багатьох народних

 депутатів   з   приводу   негативних   явищ  під  час

 здійснення приватизаційного процесу.

      Необхідно   буквально   щоденно  відслідковувати

 тенденції,   що   тут  розвиваються,  недопускати  їх

 можливого  виходу  із-під  контролю  держави, спільно

 шукати шляхи їх конструктивного вирішення.

      Проведено  в  1995  році  індексацію  в 48 разів

 основних  фондів підприємств, робить значно вагомішою

 сертифікатну    частку   державного   майна   кожного

 громадянина  в процесі приватизації. Однак, далеко не

 повністю   вирішений   нами  весь  комплекс  проблем,

 пов'язаних з розміщенням цих сертифікатів, що залишає

 надзвичайно широке коло для шахрайства і зловживання.

      У  цьому  зв'язку  конче  необхідні  законодавчі

 рішення  щодо посилення  правового  захисту  власників

 майнових  сертифікатів.  Потрібно  запобігти відомих я 
 я                          - 123 - я 

 негативних   явищ,   що   мали   місце   в   процесі

 ваучерезації  в  Росії. Без цього забезпечити реальну

 участь    громадян   в   приватизацітйному   процесі,

 сформувати  зацікавленого  власника  нам не вдасться.

 Необхідно знайти ефективне рішення і найбільш гострої

 соціальної   проблеми.   Поліпшення   житлових   умов

 населення.   Тут   потрібні   нетрадиційні   підходи,

 наприкінці  лютого,  95-го  року  уряд  на  виконання

 постанови  в  жовтневій  доповіді  Президента схвалив

 концепцію     розвитку     житлового     комунального

 господарства   в   Україні.   Де  визначені  принципи

 докорінної  будови житлової політики держави. Активна

 житлова  політика,  може  стати  крім  цього  дійовим

 стимулятором,  поновлення продукуючого процесу. Однак

 для   реалізації   цього  потрібно здійснити  широкий

 комплекс     організаціних     заходів,     зайнятися

 повсякденною кропіткою організаторською роботою.

      Інший  напрямок  соціальної  політики.  Всебічне

 підтримання,   всієї   мережі  установ,  що  формують

 соціальну    інфраструкутуру,    медицини,    освіти,

 культури,  сфери  торгівлі та обслуговування людей, в

 галузі   економіки,  які  безпосередньо  працюють  на

 споживача.

      У   цьому  контексті  на  першому  місці  стоїть я 
 я                          - 124 - я 

 проблема    всебічного    розвитку   агропромислового

 комплексу.  Аграрний  сектор  економіки розглядається

 нами   не   просто   пріоритетним,  а  а  ключовим  у

 відродженні    національної   економіки,   піднесенні

 життєвого рівня  народу.

      Водночас, всі ми розуміємо, що з арсеналу старої

 системи  господарювання  вичерпані практично будь-які

 більш-менш    ефективні    засоби    в   стумулюванні

 сільскогосподарского виробництва. Протягом останніх 4

 років  ми прагнули розв'язувати його проблема старими

 методами. Нічого  з цього не вийшло.

      За  такою  ситуацією  маємо єдино можливий шлях:

 використання  реформаційних  важелів, які грунтуються

 на   нових  відносинах  власності,  нових  структурах

 господарюваннях,    нових   механізмах   врегулювання

 аграрних  відносин.  Хочу  наголосити,  що  ці важелі

 економічних  перетворень  не лише продекларовані, а й

 активно  проваджуються  в повсякденну практику.

      Водночас,  ще  раз  підкреслюю  -держава  не має

 можливості   безмежно   нарощувати   асигнування   на

 розвиток  АПК без відповідної віддачі, а головне -без

 підвищення      його     продуктивності,     зниження

 собівартості, поліпшення якості  продукції.

      Вже     сьогодні     гостро    стоїть    питання я 
 я                          - 125 - я 

 конкурентноспроможності         сільскогосподарського

 виробництва.  У  цьому зв'язку нерозумну послугу селу

 роблять  окремі посадові особи, в тому числі і ті, що

 займають високі урядові крісла, які за будь-яких умов

 намагаються протягом протягти через Парламент чоргові

 емісійні кредити селу, списати борги тощ.

      Ця  недалекоглядна політика ударить перш за все,

 як    і    ударяла,    по    селу.   Повторюю,   вона

 безперспективна.  Визначаєш  приоритетність  аграного

 сектора   ми   не  можемо  і  далі  здійснювати  його

 неефективне  фінансування  за  рахунок  іншої  галузі

 економіки, високо-технологічне виробництво науки.

      Тут  має  бути розумна межа і ми з вами повинні,

 як  кажуть,  знайти. Ви також добре знаєте фінансовий

 стан  багатьох  господарств АПК є далеко не найгірші.

 Тут  мають місце не одинокі розбазарення коштів, інші

 зловживання.

      У  цьому зв'язку звертаюсь до народних депутатів

 з  проханням  до  виваженості  в  питаннях,  про  які

 йдеться.  Вважаю  за  необхідне  привернути  увагу до

 наступного.  Наша  аграрна  політика  не  можу  бутіи

 однобічною,  спрямованою  на підтримку лише державних

 та  колективних  господарств.  Ми не можемо закривати

 очі на те, що порівняно з ними нові аграрні структури

 при  низчій  фондооснащеності  мають  вищі  виробничі

 показникі  і єбільш ефективними.

      Насам  перед  факти  буду  казать -це стосується

 приватного сектора аграних виробництв. Якщо продовж 4

 останніх   років   виробництво  сільськогосподарської

 продукції  в державних та колективних господарств при

 значних   фінансових   дотаціях  скорочується,  то  в

 приватному  секторі  фактично  позбавленому державної

 підтримки   обсяги   отриманої   продукції   постійно

 зростають.

      ... Я  розумію,  що вам не зовсім зручно слухати

 це... Статистику слухайте!

      (Шум у залі)

      ...     Володіючи     лише     14%    відсотками

 сільськогосподарських  угідь  (підкреслюю:  володіючи

 лише 14% сільськогосподарських угідь!) і маючи тільки

 20% чисельності великої рогатої худоби та 40% свиней,

 цей  сектор  виробив  у  1994  році майже 44% валової

 продукції сільського господарства!

      (Шум у залі, оплески)

      ...Дякую.    Наведена   статистика   вказує   на

 необхідність   проведення   державою   більш  гнучкої

 аграрної  політики,  яка  б забезпечила стимулювання,

 перш   за   все,   найбільш  життєздатних  виробничих

 структур    -як    колективних,   так   і   приватних

 господарств.

      Серед визначальних  завдань  корекції  реформ -

 запровадження   дієвих   механізмів   в  стимулюванні

 виробничого  процесу, здійснення активної промислової

 політики,    структурних   перетворень,   відновлення

 інвестиційного  процесу,  посилення регулючої функції

 держави.

      Упродовж   останніх  чотирьох  років  процеси  в

 індустріальній  сфері виробництва проходили стихійно.

 Держава  й досі не має чітко визначених пріоритетів у

 цій  сфері.  Життя  вимагає  розробки довгострокової,

 науково обгрунтованої державної промислової політики,

 яка   б  включала  в  себе  поточні  та  перспективні

 завдання  стабілізації виробництва, забезпечення його

 ефективного   росту,   технічного  та  технологічного

 переоснащення,  здійснення на цій основі прогресивних

 структурних перетворень.

      З  цією метою розпорядженням Президента утворена

 комісія,  яка  до  1  липня  1995  року має подати на

 розгляд  уряду проект концепції державної промислової

 політики на 1995-2000 роки.

      Вивчається  пропозиція  щодо створення в Україні

 державного комітету з питань технічної та промислової

 політики  з  покладенням  на нього функції кординації

 державної політики з цих проблем.

      Серед  пріоритетів  промислової  політики у 1995

 році    реалізація   комплексу   питань,   що   мають

 забезпечити якнайшвидше подолання енергетичної кризи.

 Першочергове  заначення  тут  має своєчасне вирішення

 завдань енергозабезпечення економіки у зимовий період

 1995-1996   роках.   Вже  зараз  за  моїм  дорученням

 розробляється    комплекс    відповідних   фінансово-

 організаційних   заходів.   Урядом   вживається   ряд

 конкретних   кроків,   спрямованих   на  забезпечення

 енергетичної роботи паливно-енергетичного комплексу.

      Здійснюються   заходи   щодо  поліпшення  роботи

 вугільної  промисловості. Особлива увага приділяється

 реструктуризації    цієї   галузі,   яка   передбачає

 поліпшення  стану шахтного фонду за рахунок виведення

 із   експлуатації   малопродуктивних   та  затухаючих

 вугледобувних  підприємств  і розрізів.

      поступове  закриття  збиткових шахт має вплинути

 на  поліпшення  фінансової  ситуації  галузі  і дасть

 змогу зосередити відповідні ачигнування на проведення

 реконструкції найбільш відповідних шахт, забезпечення

 введення в дію нових потужностей.

      Лібералізація     в    1995    року    механізму

 ціноутворення  на  продукцію  вугільної промисловості

 відкриває  можливості  прискорення входження галухі в

 сферу  ринкових  відносин,  залучення  до її розвитку

 недержавних   фінансових   ресурсів,   в  тому  числі

 іноземних інвестицій  та кредитів.

      Найбільшим   болючим   питанням  є  забезпечення

 України газом. Три роки ми фактично не розплачувались

 за  його  поставки.  тільки  за  1994 рік одній Росії

 заборгували   1,  7  мільярди  доларів.  Неплатежі  у

 поточному році вже перевищують 450 мільйонів доларів.

 До  того ж Урядом допущено серьйозних прорахунків при

 укладенні  ідповідних  договорів  з  Росією. В них не

 передбачається товарне покриття постачання газу. Я не

 можу повірити, щоб висока урядова делегація, яка вела

 ці  переговори  у  грудні минулого року, не розуміла,

 які   наслідки   такої  домовленості  викличуть.  При

 допомозі    Міжнародного    валютного    фонду    нам

 вдалось...............    борги   із   Росією   і   з

 Туркменістаном. Але це перший і останній раз.

      Який  може бути вихід із цієї скрутної ситуації?

 Головне  -забезпечити суттєве скорочення використання

 блакитного   полива.   Перш   за  все  нам  необходно

 переглянути     маштаби     його    використання    в

 промисловості,   зокрема  в  енергетиці.  Ми  змушені

 будемо  обмежити  постачання  газу  і  на  комунальні

 послуги.

      Однак  на  1995 рік заплановано використати лише

 на  потреби  невиробничої  сфери  39  мільярдів кубів

 газу,  майже на третину більше від попереднього  року

 і  в  двічі більше ніж в 1990 році. А це більше трьох

 мільярдів  доларів.  Бюджет  на  такі  дотації коштів

 немає.  Це  питання порушувалось народними депутати і

 сьогодні,  це,  дійсно, занадто болісна проблема. Але

 цю   проблему   вартості  комунальних  послуг  навіть

 найбільшенергійним  і  розумовим  вирішити неможливо.

 Треба  виходити тільки із суворих економічних реалій:

 нагальне   завдання,   суттєве  посилення  дисципліни

 платежів.  Держава  нікому  дарувати  енергоносіїв не

 може і не буде.

      Хочу   наголосити   і   на   тому,   що  питання

 енергозабезпечення   не   може   бути  вирішене  лише

 економічними  заходами.  Необхідно політичне рішення,

 яке б спиралось на певне порозуміння між Президентом,

 Урядом,    Верховною   Радою,   найбільш   впливовими

 політичними силами.

      Шокова    терапія,   яку   пережив   ряд   інших

 постсоціалістичних   країн,   зумовлялись  значною  і

 більшою   мірою   -проблемою   цін   на  енергоносії.

 Здійснивши   одноразовий  перехід  на  світові  ціни,

 болісно  переживши  критичний  період  в більш кращих

 економічних умовах, ніж у нас сьогодні з вами є. Вони

 отримали  сталі  економічні умови. Ми ж четвертий рік

 мучимо свій народ, не можемо знайти мужність прийняти

 рішення один раз.

      Ми перейшли на світові ціни у зовнішній торгівлі

 і   не   здійснили  налогічного  кроку  у  внутрішніх

 розрахунках за енергоносії у невиробничій сфері.

      По  суті,  це  означає  введення в дію механізма

 узаконеного  руйнування економіки України. Ми купуємо

 газ  у Росії та Туркменістану за 80 доларів за тисячу

 кубів, а віддаємо фактично за копійки.

      Ми  маємо  зрозуміть: система тут назвичайно, як

 кажуть,  проста.  Ми  беремо для лікування платіжного

 балансу  на  цей  рік  кредити Міжнародного Валютного

 Фонду,  проплачуємо  за  їх  рахунок  борги  Росії та

 Туркменістану  і  далі практично безкоштовно віддаємо

 на   комунальні  послуги,  а  практично  ми  сполюємо

 отриманий  кредит  на  ресурси.

      Це   одне  з  найбільш  гострих  протиріч  нашої

 економіки. Крок у напрямку подолання такого становища

 є неминучим, його треба зробити.

      Однак  таке  рішення (ще раз повторюю) може бути

 успішно реалізованим лише за умови політичної єдності

 усіх   владних   та   політичних   інститутів.  Маємо

 зрозуміть, що мова йде про виживання нації, і рішення

 повинні прийматись  з усвідомленням цього.

      Ми   маємо   враховувати  позицію  Росії  як  на

 виконавчому,   так   вже  і  на  законодавчому  рівні

 прозвучало   неодноразово  в  російській  пресі,  яка

 однозначно   заявляє,  що  постачі  енергоносіїв  без

 оплати більш не буде.

      Я  вважав  би за доцільне Президенту і Верховній

 Раді  не  тільки прийняти таке рішення, але й спільно

 звернутись  до  народу  з  роз'ясненням  ситуації  та

 заходів, які передбачається вжить.

      Тепер   про  інше.  У  стимулюванні  виробничого

 процесу  першочергової  уваги  потребує така проблема

 економічної   політики,   як   зміцнення  фінансового

 становища  підприємств  і  подалання  на  цій  основі

 лпатічної   кризи.   Я   добро  розумію,  що  без  її

 вирішення,    будь   які   заходи   щодо   виробничої

 стабілізації  стануть  не  здійсненними, маю на увазі

 перш  за все ліберелізацію, податкової системи, ми по

 суті  вже започаткували вже основи такої політики. Це

 одна   із   більш   принципових  позицій  економічної

 політики  держави її принципи нами спільно узгоджені,

 і  хотів  би  висловити  надію,  що  при  остаточному

 затвердженні   бюджету,   визначенні   законодавством

 розміри   податку,   за   жодних   умолв   не  будуть

 переглянути.

      Йдеться   про   основу   основ  виживання  нашої

 економіки  головний важель стимулювання продуктуючого

 процесу,    зміцнення    фінансових   підприємств   і

 організацій.  Я просто закликаю всіх вас до виваження

 в    цьому    питанні.   За   розрахунками   Мінфіну,

 запровадженні   податки  на  прибуток  в  розмірі  30

 рівнозначно  податковому кредиту у річному обчисленні

 близько  167 трільйонів карбованців. Який утримує всі

 суб'єкти    господарської    діяльності.    Суттєвими

 збільшщеннями    фінансових   ресурсів   підприємств,

 сприятиме   розпачата   індексація  основних  фондів.

 припинення  з  95=го  року вилучення з підприємств 25

 відсотків  амартизаційних відрахувань, зменшення, з 3

 до  1  відсотку  відрахувань від заробітної плати, до

 фонду сприйяння зайнятості населення.

      У  принциповому плані вирішення найбільш складне

 та  болюче  для нашої економіки питання про поступову

 передачу    об'єктів    соціально-культурної    сфери

 підприємств  до  комунальної власності. Утримання цих

 об'єктів,  стало  занадто  обтяжливим  і  це  суттєво

 відбивається  на  фінансово-господарської  дійльності

 підприємств,  знижує  їх  конкурентноспроможність  їх

 продукції.

      Звільнення суб'єктів підприємницької діяльності,

 опадаткування частни прибутку, що адекватно утриманню

 об'єктів  власної  соціальної  власності  рівнозначно

 податковому кредиту 14,3 трільйони карбованців.

      Хотів  би  привернути  вашу  увагу  до  того, що

 зазначені  кошти  у  своєму  сумарному  обчисленні  є

 солідною   складовою   зміцнення   фінансового  стану

 низової   ланки  економіки.  Проблема  полягає  у  їх

 ефективному   використанні.   Вони   не  можуть  бути

 спрямовані  лише  на поповнення фонду споживання. Це,

 перш за все, важливі інвестиційні ресурси.

      Оскільки    йдеться,   по   суті,   про   пільги

 оподаткування   суб'єктів  господарської  діяльності,

 використання  цих  коштів  підприємствами, державного

 сектора   економіки   має  стати  об'єктом  жорсткого

 конторлю   з   боку   держави   і   опрацюваний  Указ

 Президента,   який   має  визначити  механізм  такого

 контролю.  І  (..........)  також  проект Указу, яким

 передбачено   механізм  надання  адресної  фінансової

 допомоги     науковим     установам    та    проекто-

 конструкторським   організаціям,   що   працюють  над

 новітніми   науково-технічними  розробками,  а  також

 кредитної  допомоги  державам  та  іншим підприємств,

 робота   яких   стосується   пріоритетних   напрямків

 виробництва    і    засвідчує    високу   конкурентну

 спроможність  продукції  на  внутрішнім  і  зовнішнім

 ринку.

      Найближчим  часом  Міністерством  економіки буде

 визначено  перлік  таких підприємств, організацій та,

 як кажуть, та їх тем. Опрацьовуючи ті та інші заходи,

 органи   виконавчої   влади   виходили   з   принципу

 фінансової   підтримки   перш   за  все  життєздатних

 виробничих  структур,  підприємств і організацій, які

 вже  адаптувались до нових реалій економічного життя,

 здатні  ефективно  використати  кошти і на цій основі

 впродовж    найкоротшого    часу   збільшити   обсяги

 виробництва.

      У  той же час, змешені з усією чіткістю заявить,

 що   держава   не   має   можливості  допомогти  усім

 підприємствам.  Просто  для цього відсутні відпівідні

 кошти.  А  відтак,  особливої  ваги  набуває  питання

 перепрофілювання,  консервації, а в окремих випадках,

 і  закриття  неефективних  виробничих структур.

      Для цього вже в 1995 році буде проведено санація

 20  великих  державних  підприємств, які мають значні

 збитки  і  є  найбільшими  боржниками. Передбачається

 закриття    (..........)    великих    нежиттєздатних

 державних   підприємств.   В  одночас  буде  спрощено

 процедуру   банкрутств,   що   має   на  меті  надати

 можливість   кредиторам  конфіскувати  окремі  активі

 підприємств    банкрутств.   І   заходами   фіннсової

 стабілізації,  виробничих  структур  тісно пов'язанна

 проблема активізації інвестиційної діяльності.

      Слід зазанчити, що інвестиційна криза є найбільш

 глибокою  в  економіці.  І для її подолання необхідні

 радикальні   заходи.   Сьогодні   держава  має  вкрай

 обмеженні   можливості   нарощування  централізованих

 капіталовкладень,   які   свого  часу  були  основним

 інвестиційним ресурсом.

      Потрібно усвідомити хочемо ми цього чи ні. Що за

 новою     економічною    ситуацією    централізованні

 капіталовкладенни  все більш втрачатимуть пріоритетне

 значення у здійсненні інвестиційної політики.

      Особливо  хочу на цьому на голосити у зв'язку із

 дискусією,   що   мала   місце  під  час  обговорення

 державног  бюджету.  Нам  потрібно апанувати механізм

 залучення   комерційного  автоприватного  капиталу  у

 сфері інвестиційної діяльності.

      В   чому  я  вбачаю  одну  з  ключевих  прроблем

 сучасно-економічної   політики.   Проведенний  аналіз

 вказує  на  відносно  високу  норму  нагромадження  в

 національній  економіці. Але в продовж останніх років

 ці    ресурси    зосереджувались    в    торгівельно-

 посиредницькій    сфері,    або    спрямовувались   у

 велетенських обсягах за кордон, працюючи на економіку

 інших держав.

      нарешті  ми  маємо  врахувати  і те, що протягом

 останнього  року,  помітна стала тенденція за останні

 особисто  за  ощадня  населенні. І добре відомо, що в

 Західній   економіці  -це  один  з  найбільш  вагомих

 інвестиційних ресурсів.

      Ось чому особливого значення набуває створення в

 Україні  цивілізованого  ринку  капіталів.  Нині  цей

 процес  лише започатковується. Міністерством фінансів

 опрацьовано   комплекс  заходів,  покликаних  суттєво

 прискорити   формування   фондового   ринку.  Важливо

 доповнити   їх   конкретною  організаційною  роботою.

 Розбудова   фінансового   ринку,   його  розгалуджена

 інфрастури  -прямий і безпосередній обов'язок органів

 державної влади.

      Підготовлено Указ про утворення при Президентові

 України  Державної  комісії  з цінних паперів, на яку

 покладатиметься    функція   державного   регулювання

 фондового ринку. Не можна допустити, щоб ринок цінних

 паперів  набув  спотворених  форм і вже на початковій

 стадії  дискредитував  себе в очах громадськості. Для

 цього  необхідно  якомога  швидше утворити і достатню

 законодавчу базу.

      Важливим  джерелом  капітальних вкладень повинна

 стати цілеспрямоване інвестиційне використання коштів

 від приватизації державного майна. Неприпустимим є їх

 майже  повне  спрямування  на фінансування бюджетного

 дефіциту.  Тому  практику треба змінить: отримані від

 приватизації    кошти    мають    стати    ефективним

 інвестиційним ресурсом.

      Ще   одна   проблема.  У  забезпеченні  широкого

 комплексу   структурних  перетворень  в  національній

 економіці   інтеграція  фінансового  та  промислового

 капіталу  й  активізації на цій основі інвестиційного

 процесу  особливого  значення органи виконавчої влади

 надають  формуванню  фінансово-промислових  груп.  Ми

 запізнились  з їх утворенням. В Росії Указ Президента

 з  цього питання було прийнято ще в червні 1994 року.

 16  січня 1995 року уряд Російської Федерації прийняв

 Програму  сприяння  формуванню  фінансово-промислових

 груп,  яким  надається пріоритет у вирішенні найбільш

 складних  завдань  переустрою  російської  економіки.

 Передбачаєть,   що  на  кінець  1994  року  в  різних

 галузевих   структурах   буде   сформовано  понад  80

 фінансово-промислових   груп.  Тому  доводиться  лише

 висловити  жаль  з  приводу  того,  що  Верховна Рада

 застосувала вето щодо Указу Президента про утворення

 цих груп в нашій економіці.

      Мені  добре відома законодавча неврегульованість

 багатьох  питань  щодо  вирішення цієї проблеми. Саме

 тому паралельно з Указом проект відповідного закону 6

 за   допомогою   якого   передбачалось  зняти  наявні

 проблеми.  Ми  не  маємо права марно втрачати час, бо

 тоді  процеси  розвиватимуться стихійно, набиратимуть

 некерованого характеру.

      І  хотів  би  звернутись  до  Верховної  Ради  з

 пропозицією,  давайте  повернемось  разом до розгляду

 цієї важливої  проблеми і знайдемо спільне рішення.

      За     умов     гострого     дефіциту    власних

 капіталовкладень  значної  вагу  набуває  залучення в

 Україну  іноземних  інвестицій і кредитів. Орієнтовно

 на    1995   рік   вкладення   іноземних   інвестицій

 підприємств   України  передбачається  350  мільйонів

 доларів  США, що в 1, 4 рази більше від тих, які було

 інвестовано в нашу економіку за три останні роки.

      За прогнозами на 1995 рік з урахуванням кредитів

 Міжнароного  валютного фонду і Світового банку, обсяг

 іноземних  кредитів  складе понад 3 мільярдів доларів

 США.  Іноземні кредити, що будуть залучені нинішнього

 року передбачається, на великий жаль, використовувати

 на   стабілізацію  платіжного  балансу,  забезпечення

 критичного  імпорту,  в  тому  числі газу, а також на

 пріоритетні  галузі розвитку  націальної  економіки.

      Важливо   наголосити,   що  ці  кредити  держава

 отримує  а  досить пільгових умовах. Зокрема, кредити

 Міжнародного   валютного  фонду  та  Світового  банку

 надаються  строком  від  7  до  17 років з відсрочкою

 сплати процентів від двох до 5 років.

      Ставки щорічного відсотку знаходяться в межах 5-

 7,  1  відсотки.  До  порівняння  скажу: за емісійний

 кредит,   який  за  вашим  рішенням  надаються  Уряду

 необхідно  сплачувати  більше  200  відсотків  річної

 ставки.

      Розглядаючи    основні    засади   інвестиційної

 політики,  слід  мати  на увазі і те, що Україна сама

 може  виступати  солідним  інвестором  за кордоном. Є

 інвестиційний  сектор  уже  сьогодні,  а тим більше у

 майбутньому  може  посісти  важливі позиції на ринках

 капіталів інших країн. Насамперед у таких традиційних

 для  нас  галузях, як: маталургія, електроенергетики,

 гідротехнічне   та   гідромеліоративне   будівництва,

 будівництво        магістральних       трубопроводів,

 автомобільних і залізничних шляхів, морських портів і

 так далі.

      Тепер   про   одну   з   найбільш   невідкладних

 комплексів   проблем  економічної  політики - проблем

 посилення керованості економіки.

      Я тільки  ще  наполовину. Так що я прошу, що ви

 дали...

      Глибоке    реформування   структури   державного

 управління, рішуче піднесення рівня керованості усіма

 ланками  економічного  процесу - одне з найважливіших

 завдань  органів  законодавчої  та  виконавчої влади.

 Невідкладним  є  питання  в  св'язку  з  сьогоднішнім

 рішенням, є питання про прем'єр-міністрів та Уряду. І

 питання  в  зв'язку  з  цим  -радикальне реформування

 центрального   апарату  державного  управління.  Нами

 опрацьована      загальна      схема     реформування

 організаційної   структури  виконавчої  влади  та  її

 підрозділу, яка перебачає поступовий перехід до 16-18

 міністерств.  Особливо важливим у цій схемі є істотне

 підвищення    у    структурі   управління   ролі   та

 відповідальності  міністрів.  Кожен  міністр  повинен

 отримати  однакову  легітивність,  необхідну  повноту

 виконавських     повноважень.    У    підпорядкування

 міністерств  мають  перейти  усі відомства, комітети,

 служби,  агентства,  головні  управління,  інспекції,

 державні корпорації, концерни, асоціації, холдінги та

 інші  організації,  пов'язані  з  виконанням  завдань

 державної влади і державної політики.

      Після вирішення зазначених організаційних питань

 можна  буде  ліквідувати  Раду  з економічних питань.

 Вона  відіграла  свою  позитивну  роль,  і її функції

 мають відійти до Мінстерства економіки.

      Кадрові  та  організаційні  структурні  зміни  в

 Уряді передбачається здійснити одразу після прийняття

 Закону про владу.

      Поряд    з   реформуванням   урядових   структур

 передбачено    суттєву    перебудову    Адміністрації

 Президента,  концентрацію  її  зусиль на формуванні у

 відповідності  з  економічною та соціально-політичною

 доктринами   Президента   стратегії   внутрішньої  та

 зовнішньої політики держави.

      Планується суттєве скорочення штатів центральних

 та місцевих органів державної і виконавчої влади.

      Важливим   інструментом   посилення  керованості

 економіки  має  стати проведення ефективної бюджетної

 політики.  Потрібно  самокритично визначити, що ми ще

 не опанували достатньою мірою механізм її реалізації.

      Указом  Президента  змінено  систему  державного

 планування,     починаючи     з    поточного    року.

 Пріоритетність  у цьому надана бюджетному плануванню.

 Це    значно    підвищує   відповідальність   органів

 виконавчої та законодавчої влади за якість формування

 бюджетних  показників,  їх  реальність  та економічну

 обгрунтованість.

      Маємо  перестати вводити в оману самих себе. Без

 реального  бюджету ні про яке відновлення керованості

 економіки не може бути і мови.

      У  контексті  сказано  (хотів би наголосити і на

 такому):   життя   вимагаєж  якнайшвидшого  прийняття

 Закону "Про бюджетну систему України", проект якого в

 кількох варіантах уже опрацьований.

      Потрібно також остаточно визначитись із системою

 податків, спростити її.

      Хочу  звернутись  з  проханням до Верховної Ради

 щодо  прийняття  пакету законів з податкової політики

 не пізніше, як до першого червня поточного року.

      Лише  за  цієї  умови  органи  виконавчої  влади

 зможуть  своєчасно завершити розробку проекту бюджету

 на 1996 рік. Ми маємо думати про це вже сьогодні.

      Інший    бік    цього    питання:   забезпечення

 стабільності податкової політики. Значимість проблеми

 не потребує пояснення.

      Я  маю  намір після завершення формування пакету

 законів  про  податкову  систему,  яка  повинна стати

 податковим   кодексом   України,   внести  в  порядку

 законодавчої  ініціативи  законопроект, за яким зміни

 до  установленої  системи  податків зможуть вноситися

 лише  на  основі  третинами голосів усіх депутатів. В

 одночас  має  бути  здійсненні радикальні заходи щодо

 подалання  збільшої  злагоди  національної економіки,

 масової  сплати  податків.  За  існуючими оцінками, в

 державну   казну   нині  не  надходить  40  і  більше

 відсотків   фінансових  ресурсів  від  податків.  Для

 подалання  цього  явища має бути створена перш за все

 необхідна   правова   база,   потрібно  врешті  врешт

 прийняти  закон  про декларацію доходів населення, це

 занадто важливий закон.

      Посилення  податкової дисциплини, на всіх рівнях

 має  стати  одним  із  головних напрямків, діяльності

 уряду   в   економічній  сфері,  планом  реформування

 економічного   управління  передбачається  здійснення

 принципових  заходів, щодо до відновлення керованості

 підприємствами   державної   власності,   у   першому

 півріччі в 95-м рок на розгляд Верховної Ради України

 буде  внесено  проект закону про управління державним

 сектором    економіки    з    визначенням   правових,

 економічних   та   організаційних  основ  управління.

 Ставиться   питання  про  дефиринцованний  підхід  до

 різних  груп  підприємств,  як безпосередніх об'єктів

 державного   управління,   для  управління  державним

 майном,     що    знаходиться    у    підпорядкуванні

 корпоративних   підприємств,   вноситься   пропозиції

 утворити міністерства у справах власності.

      Поклавши на нього і функцію управління майновими

 правами держави, фінансово-промислових груп.

      Це  питання зараз вивчається. Надзвичайно гостро

 актуалі   зберігає   питання,  докорінної  перебудови

 системи  державної статистики6 без цього не може бути

 і мови про будь яке посилення керованності економіки.

 За  моїм розпорядженням підготовлен проект указу, про

 підвищення   ролі   та  зміцнення  орагнів  державної

 статистики   України,   найближчим   часом  він  буде

 підписанний.

      Передбачається  спрямувати  на  ці  цілі  вагомі

 частки   іноземної   технічної   допомоги,   ще   раз

 наголошую, це питання принципової державної ваги.

      Наша повсякденна економічна практика, саме життя

 вимагає   внесення   суттєвих  змін  і  до  структури

 управління  бунківсько-кредитним  секторам економіки.

 Як  я  вже  казав,  не  можна  погодитись  з  тим, що

 сьогодні  органи  виконавчої влади, по суті, повністю

 позбавлені  можливості  впливати  на  розвиток  цього

 ключового  сектору  національної економіки.

      Вважаю за необхідне підкреслити і те, що повна і

 зростаюча    монополізація   управління   банківсько-

 кредитної   діяльності   однією  юридичною  особою  -

 Національним  банком  -не  лише  позбавляє  останньої

 можливості  кваліфіковано проводити в життя ефективну

 грошову  політику,  тобто,  успішно  реалізувати свою

 основну    функцію,    а    й   веде   до   фактичної

 безконтрольності,  (..........) підпорядкованих банку

 установ.

      Чисельні   зловживання   в  банківсько-кредитній

 сфері  переконливий доказ цього.

      Основні  позиції реформування системи управління

 банківсько-кредитної   діяльності   вже  викладено  в

 жовтневій   доповіді.   Я   відстоюю  принцип  повної

 самостійності  від  Національного  банку,  не лише до

 виконавчої  влади,  а  й  до законодавчої влади. Його

 діяльність     має     регулюватись    лише    чинним

 законодавством.  Будь-які державні органи та посадові

 особи   не  можуть  втручатись  у  вирішенні  питань,

 віднесених законом до його компетенції. Це стосується

 і  також,  я б сказав делекатного питання, як грошова

 емісія.  Це  справа  Національного банку України. Він

 несе  повну відповідальність за стабілізацію грошової

 емісії.      І     тому     має     володіти     всім

 необхідним   інструментарієм  самостійної  реалізації

 такої політики перед державою.

      Сподіваюсь,   що   зазначені   позиції  знайдуть

 відображення   у   Законі   "Про   Національний  банк

 України",  які  внесені на розгляд Верховної Ради. Це

 міжнародна норма.

      Одночасно  звертаюсь  до  народних  депутатів  з

 проханням  вирішити  питання  преорганізації  системи

 нагляду  за  діяльністю  банківсько-кредитних установ

 України.  Функція  такого  нагляду  має бути передана

 специально утвореному органу.

      Напрцьовано  ряд  пропозицій  з цього приводу. Я

 просив  би як мога швидше ухвалити відповідно рішень.

 Нам   необхідно   вирішити   питання   про  утворення

 міжвідомчої  комісії  по  банку,  яка б взала на себе

 функцію -узгодження діяльності Національного банку зі

 структурами законодавчої та  виконавчої влад.

      Потрібно    прийняти   закон,   що   визначатиме

 повноваження  цієї  комісії.  Існують інші принципові

 проблеми  щодо удосконалення банківської системи, які

 потребують  невідкладного  законодавчого регулювання.

 Назву  лише дві з них: системи страхування депозитних

 вкладів та сфери кредитної діяльності.

      Якщо  чітко  не визначити права і обов'язки цієї

 діяльності,  просування  вперед  не  буде.  Хотів  би

 розраховувати    на    конструктивне   ставлення   до

 викладених  пропозицій з боку Верховної Ради, яка має

 спеціальну   Комісію  з  цих  питань.  Ці  питання  -

 повторюю! -мають принципове значення не лише у справі

 радикальної перебудови діючої системи управління, а й

 для  подолання чисельних зловживань, щзо тут існують.

 Я не хотів би думати, що законодавче врегулювання цих

 та  інших  питань банківської діяльності зволікається

 навмисне, що на цьому хтось "гріє руки".

      Хочу  сказати  і  про  необхідність  організації

 контрольно-ревізіонної     служби.     Передбачається

 створення Контрольної палати.

      У  зв'язку  з  порушенням  проблеми  не  можу не

 торкнутися  і  питання  грошової  системи  і грошової

 реформи.  Хочу повідомити депутатам, що нами прийнято

 рішення  завчасно  оприлюднити  Указ  Президента  про

 строки  та  механізм її проведення. Реформа (як я вже

 неодноразово  наголошував)  не буде конфіскаційною. І

 тому робити таємницю нема ніякого сенсу!

      Водночас......  хочемо,  врешті  решт,  покласти

 край  тим  спекуляціям, які штучно і не без особистої

 користі  поширюються  довкола цієї проблеми олкремими

 посадовими особами.

      У   комплексі   порушених  проблем  все  більшої

 значучості  набуває  удосконалення системи державного

 врегулювання  зовнішньої  економічної  діяльності. Її

 лібералізація   зовсім   не  означає  повне  усунення

 держави  від  впливу на процеси, що тут відбуваються.

 Але така загроза реально існує.

      За  моїм  дорученням  розробляється ряд важливих

 проектів, покликаних концептуально визначити подальшу

 стратегію   зовнішньо-економічної  політики  України.

 Йдеться  про  розробку  Державної  Програми  розвитку

 експортного потенціалу України, концепції економічної

 безпеки  країни  в  умовах  лібералізації  зовнішньо-

 економічних  зв'язків  і Державної Програми створення

 спеціальних  вільних економічних зон. Конкретні кроки

 в  цьому  напрямку  вже  зроблено  в Закарпатській та

 Волинській областях.

      Я  запрошую народних депутатів до конструктивної

 співпраці в цьому питанні!

      Конче  важливе  радикальне  якомога  якнайшвидше

 вдосконалети    діючу    правову   базу   регулювання

 зовнішньо-економічної діяльності.

      Необхідно  корекція  механізмів,  що передбачені

 законами      та      нормативними     актами     про

 зовнішноекономічну діяльність та про режим іноземного

 інвестування.

      Потрібно прискорити приняття законів про валютне

 регулбвання,    про    транс-національні   фінансово-

 промислові   групи,   про   концесію,  про  експортне

 кредитування,  про  страхування  зовнішньоекономічних

 ризиків  та  інше.  Це  сприятиме зміцненню довіри до

 України   як  надійного  сталого  зовнішоекономічного

 партнера,   допомагатиме   кваліфікованій  реалізації

 мети,  яку  ми  проголосили -формування цивілізованої

 відкритої економіки.

      І,  нарешті,  ще  одне  питання.  Нам  необхідно

 піднести  якість  управлінських  рішень.  Нині при їх

 підготовці не використовується сучасний інформаційно-

 коміп'ютерні  технології.  Досить  часто  нанайвищому

 рівні  приймаються  нормативні  акти  з найважливіших

 питань без належної експертної оцінки, моделювання їх

 наслідків.   Самокритично   можу   сказати,   що   це

 стосується   окремих   документів,  які  виходять  за

 підписом  Президента.  Минулого тижня внесені зміни в

 Указ   Президента   про   заходи   щодо  нормалізації

 платіжної  дисціпліни,  які  не  враховують в повному

 обсязі  сучасні  екомічні  реалії,  створюють  штучні

 складнощі в господарській діяльності підприємств.

       Це   стосується   і  окремих  актів,  прийнятих

 Парламентом.  Внесені  під  час  обговорення  зміни і

 доповнення  до  Закону  "Про  оподаткування  прибутку

 підприємств"   входять  в  протиріччя  з  економічною

 практикою,  підривають  фінансовий  стан підприємств.

 Все     це    викликає    справедливе    невдоволення

 господарських ерівників. Тому потрібно повернутись до

 цього закону  і виправити допущені помилки.

      Не  можна  сказати таке: нерідко за тим чи іншим

 законодавством      чи     нормативним     документом

 простежуються   суто   відомчі,   а   інколи   далеко

 небезкорисливий  приватний  інтерес. Для попередження

 зазначених  негативних  явищ  готується  рішення  про

 створення експертно-аналітичного центру.

      Нам  потрібно  більше  дбати  і  про утвердження

 високого  авторитету та підвищення статусу державного

 службовця.   Нині   готується   Указ  Президента  про

 застування   розгалуженої   системи   підготовки   та

 перепідготовки державних службовців.

      Зокрема,  передбачається реорганізувати Інститут

 державного  управління  і самоврядування при Кабінеті

 Міністрів   в   Академію   по   підготовці  державних

 службовців.   За   існуючими  розрахунками  ми  маємо

 забезпечити   щорічну  підготовку  та  перепідготовку

 близько  2  тисяч спеціалістів. Над розв'язанням цієї

 проблеми нині працює Уряд.

      Шановні  народні  депутати! Дозвольте перейти до

 другого     найважливішого    фактору    стабілізації

 суспільства,   яким  є  сильна  правова  лемократична

 держава.  За час, що минув з жовтня минулого року, ми

 ще  раз  переконались,  що  на  розвиненість інститів

 держави   і   внутрішні  протиріччя  стали  однією  з

 суттєвих  перешкод  на  шляху  посилення  керованості

 суспільства,   більш   дієвого   впливу  на  розвиток

 економіки, захисту прав і свобод людини.

      Нажаль,  як  я  вже  заначав,  за  ці півроки ми

 суттєво  не просулись вперед до вирішення цих гострих

 і актиальних проблем. В Україні продовжується повзуча

 криза державної влади, різноблокова розірвана система

 державною   влади  породжує  нестабільність  і  самої

 системи  держаних  органів.  За  три рокі п'ять разів

 змінювався    склад    Уряду.   Тричі   переглядались

 повноваження   та   внутрішня   організація  місцевих

 органів   державної   влади,   що  зумовило  чисельні

 конфлікти ситуації на місцях: в Одеській, Вінницькій,

 Черкаській,  Кіровоградській,  Луганській областях, в

 місті  Києві.  Такі  протиріччя  набули перманентне і

 відверте     конфронтаційного   характеру.  Зазначені

 додатково   підтверджені  необхідності  невідкладного

 розгляду  Верховної Ради проекту Закону "ПРо державну

 владу    та   місцеве   самоврядування",   практичної

 реалізації його положення.

      Фактично   мова  йде  про  здійснення  державно-

 політичної   реформи.   Ситуація   в  суспільстві  не

 дозволяє  далі зволікати з прийняттям рішення з цього

 питання. Зазначений Законопроект, прийнятий Верховною

 Радою в першому читанні  ................   .........

 остаточно. Але  до цього часу комісією з представників

 усіх   фракцій   Верховної   Ради   та  Адміністрації

 Президента  узгоджено найсуттєвіші розбіжності. Це по

 суті   відкриває  дорогу  для  остаточного  прийняття

 Закону.  І  я  просив  би  Верховну  Раду невідкладно

 повернутися до нього.

      Н  е  хотів би ще раз загострювати вашу увагу на

 тих  наслідках, які можуть виникати, якщо Президент і

 Верховна Рада не знайдуть тут порозумінь. Одразу ж за

 прийняттям  Закону  про владу спільними зусиллями має

 бути напрацьований і прийнятий законодавчий акт, який

 регламентує  діяльність  Кабінету Міністрів, місцевих

 органів виконавчої влади.

      Паралельно  треба прискорити роботу над проектом

 Конституції   України,   відпрацювати   мезханізм  її

 прийняття.  Оскільки тільки через цей основний Закон,

 ухвалений  прямим  волевиявленням  народу, ми зможемо

 домогтись  сталої  влади  політичної  та  економічної

 системи    суспільства,    забезпечити   незворотність

 розпочатих перетворень.

      Держава    має    забезпечення    ставлення   і

 утвердження  єдиного інтегрованого правового поля. На

 сьогодні  у  ньому  ще  занадто  багато  білих  плям,

 неврегульованих важливих сфер суспільних відносин. Не

 встигають  за вимогами часу ні Президент, ні Уряд, ні

 парламент.

      (..........)    нової    економічної    політики

 проголошена  в  жовтні  минулого року: необхідно було

 розробити і прийняти 77 законів. Прийнято лише 7.

      Президент   і   Укряд   визнають  справедливість

 справедливість критики з приводу повільної підготовки

 законопроектів.

      Але  і  Верховна Рада має не тільки розглядати,

 але  й  активно  напрацьовувати  нові  закони, повною

 мірою реалізовувати своє основне призначення.

      Враховуючи    економічні    втрати,   які   несе

 суспільство   від   відсутності   важливих   законів,

 спрямованих   на  оптимізацію  економічних  відносин,

 Президент   буде  і  надалі  активно  використовувати

 надане  йому  право  заповнювати  своїми указами білі

 плями  у  правовому  полі  до  прийняття  відповідних

 законів Верховною Радою.

      Маючи    на   увазі   необхідність   прискореної

 розбудови  правової бази нового суспільства, нагальну

 потребу   об'єданння  зусиль  народних  депутатів  із

 органами  виконавчої влади підготовки законопроектів,

 прийнято  рішення про утворення комітету законодавчих

 ініціатив,  як  дорадчого консультативного органу при

 Президентові України.

      До  роботи  у  цьому  запрошуються  усі  народні

 депутати.

      На  развинену правову базу має спиратись місцеве

 самоврядування,     яке     ми     сьогодні    тільки

 започатковуємо.  Воно  повинно  регулюватись  окремим

 законом,  який  би  був  логічним продовженним закону

 про  владу.  Нам  взагалі  належить  опрацювати  нову

 регіональну  політику.  Я хотів би ще раз наголосити,

 що   суть   такої   політики   полигає  в  розширенні

 самостійності  і  відповідальності  місцевих  органів

 влади    і    управління,    в    вирішенні   завдань

 життезабезпечення і розвитку територій, місць селиш і

 інших   населенних  пунктів  з  урахуванням  місцевої

 специфіки,   соціально-економічних   особливостей   і

 культурно-історичних традицій.

      Така децентралізація влади і відповідальності не

 лише  не  послабить,  а  навпаки  посилить  загально-

 державні    інститути   влади,   оскільки   дозволить

 зосередитись   на   ключових   проблемах   державного

 керівництва.

      Нова   регіональна   політика,   потребує  цілої

 системи     цілеспрямованих     і    взаємопов'язаних

 законодавчих і нормативних актів.

      І  є  основним практичним інструментом має стати

 чіткі      законодавчі      розподіл     повноважень6

 відповідальності,    а   і   відповідної   фінансово-

 економічної     бази6     між     загально-державними

 теріторіальним і місецвим рівнем управління. Оскільки

 усі  громадяни,  живуть  в  конкретних містах і інших

 населенних  пунктах,  і саме там виникає необхідність

 повсякденного  вирішення основних соціальних проблем.

 То природньо центр ваги управління соціальної сферою,

 повинен бути перененсенний саме на цей рівень. Я прпо

 це вже казав раніше.

      Соціальна       інфраструктура,       комунальне

 господарство  житлове  і цивільне будівництво, освіта

 охорона  здоров'я суспільного порядку, все це повинно

 перейти   головним   чином  до  компетенції  місцевих

 орагнів   влади   і   складати   головний  зміст  цих

 діяльностей.  Зрозуміло,  це повинно супроводжуватися

 створення  адекватних незалжних фінансово-економічних

 баз місцевого самоврядування тобто закріплення за ним

 необхідної    муніципальної   власності,   і   джерел

 бюджетних   прибутків.   Таким   чином   зміст  нової

 регіональної  політики полягає не в адміністративному

 управлінні,  управлінських маніпуляцій, а в розумній,

 з   точки   зору  соціально-економічної  доцільності,

 децентралізації   влади   і   адекватного   розподілу

 повноважень, відповідальності і фінансово-економічної

 бази.

      Зрозуміло,   передаючи   на   рівень   місцевого

 (..........)      самоуправління     основну     долю

 відповідальності   за   інфраструктури  і  соціальний

 розвиток,   держава   зберігає  за  собою  здійснення

 націолнальних  соціальних  програм.  Мається на увазі

 забезпечення   і   інших   соціальних  гарантій,  які

 встановлюються  законом, фінансуються... фінансування

 загально-національних   об'єктів   культури,  окремих

 учбових  закладів, об'єктів програм охорони здоров'я,

 а  також  надання  мотивованими  конкретними  умовами

 цілеспрямованими фінансової допомоги регіону.

      Підсумовуючи,   можна   констатувати,   що  нова

 регіональна  політика  -це  відмова від стосунків між

 рівнями       адміністративної       суперрядності...

 супідрядності,   за   яким   одне   і  те  ж  питання

 вирішується  на  всіх  рівнях шляхом бюрократизованих

 процедур  погодження  зверху  до низу. І заміни чітко

 визначеним   розподілом  компетенції  кожного  рівня.

 Одночас  повинна бути зрозумілим, що перехід до нової

 регіональної  політики  -це  перш  за  все перехід до

 нової податкової бюджетної політики, це, перш за все,

 перехід   заснований   на  законодавчому  закріпленні

 прибутків   як  місцевих  так  і  обласних  бюджетів.

 Причому, на умовах однакових  для всіх регіонів.

      Викладені   підходи   щодо  корінної  перебудови

 регіональної  політики  знайдуть своє обгрунтування в

 концеп

 ...................................................

 для    прискорення    здійснення   судової   реформи,

 напрацювання  конкретних  пропозицій.  Щодо зміцнення

 судів   та   забезпечення  їх  реальної  незалежності

 пропоную   створити   спільну   комісію   Президента,

 Верховної  Ради  і  Верховного суду України. Доручити

 цій  комісії  представити нам узгоджувальну концепцію

 судової реформи не піздніше липня цього року.

      Президент   ще   раз   підтверджує  свої  наміри

 ініцувати обрання Конституційного суду одразу ж після

 прийняття   закону   "Про  державу  вдлади  місцевого

 самоврядування".  Держава  має  обов'язково  отримати

 перемогу суперниці із 5 владою.

      Я  вже неодноразово характеризував це небезпечне

 суспільне  явище.  Перший  позитивнй  результат, який

 отримано  минулого  року, в цьому напрямку діяльності

 відомі.   Однак   ми   критично   оцінюємо  зроблене.

 Знижчення  цієї  ракової  пухлини суспільства вимагає

 моделізацію  усіх  його  здорових  сил.

      На   сьогодні   значна   чсчастина  державних  і

 неурядових     структур     виступають     сторонніми

 спостерегачами,  розпочатою нами боротьби. У багатьох

 випадках  осторонь  залишаються навіть засоби масової

 інформації.

      Сила преси і власних журналістських розслудувань

 у  наданні  можливостей  публічних  виступів реальним

 свідкам   тих   чи   інших  маштабних  зловживань  та

 махінацій.  На  такому рівні протидіяти кріміналітету

 наш  журналістский  корпус  поки  що  не готовий. І з

 об'єктивних  причин  правоохоронні  органи  не можуть

 повною мірою протидіяти зловживаннями корупції. Ми не

 можемо    вирішити    навіть   елементарне   завдання

 комплектування їх висококваліфікованими кадрами.

      За  минулий  рік  в  слідчі  органи  не  прийшло

 працювати  жоден  випускник цивільних юридичних вузів

 або  факультетів.  В той же час фінансові махінатори,

 які  проходять  по  кримінальних справах, навчались в

 кращих   центрах   по   підготовці  високопрофесійних

 спеціалістів за кордоном.

      Остаточно   не   сформована   правова  база  для

 боротьби   із   злочинністю.  Неодноразове  звернення

 Президента,  керівників  правоохоронних  відомств  до

 вас,  народних  депутатів,  залишилось  без  належної

 реакції.  Так  і не ухвалено такі важливі закони, як:

 Закон  "Про  корупцію",  "Про  судоустрій в Україні",

 "Про   запобігання   злочинності   на   ринку  цінних

 паперів".    Не   прийняті   нові   Кримінальний   та

 Кримінально-процесуальний кодекси.

      Які  додаткові заходи передбачається задіяти для

 посилення   протидії   п'ятій  владі?  Буде  прийнято

 рішення про створення Націального бюро розслідування.

 Для  його становлення як самостійного правоохоронного

 інституту  вимагається внести ряд змін і доповнень до

 чинного   законодавства.  Відповідні  проекти  будуть

 представлені  Верховній Раді, і я прошу розглянути їх

 і прийняти їх у найбільш стислі строки.

      Академія правових наук підготувала Програму, яка

 об'єднує    ряд    конкретних    наукових   проектів,

 спрямованих  на  посилення  прав  і  бази боротьби із

 злочинністю.   Ці   проекти   будуть   розглянуті   в

 Адміністрації  Президента  і  подані Верховній Раді в

 порядку законодавчої ініціативи.

      Президент  і  уряд  і  надалі  будуть  провадити

 принцопову  лінію  на  збереження  в  Україні миру та

 злагоди,  запобігання  будь-яких  силових конфліктів,

 гострих зіткнень, усунення суб'єктивних і послаблення

 об'єктивних  чинників  такого розвитку ситуацій. Як і

 раніше  ми  переконані  -ні  еконміка, ні суспільство

 загалом   такого  конфлікту  не  витримають.  Про  це

 свідчить   і   драматичний   досвід  держав  колишніх

 республік Союзу.

      Динамічно розвиваються події довкола Криму. Вони

 вам  добре  відомі.  Тому вважаю за можливе не робити

 детальний  аналіз.  Зазначу  лише,  що  узгоджені дії

 Верховної Ради і Президента, що локалізації хронічної

 кризи  на  півострові  були  своєчасними і об'єктивно

 необхідними.

      Сьогодні  є  всі  підстави вважати, що закладено

 основи цивілізованого, мирного розв'язання найбільш .................................................. давати   фінансово-економічну   підтримку   регіонові.

 Крим  -це  невід'ємна  складова України, тут мешкають

 наші  співвітчизники  і  ми  не  можемо  залишати  їх

 напризволяще,  якщо  певною  мірою  в їх негараздах в

 инні керівники, обрані ними ж.

       За   моїм   дорученням   30  березня  відбулось

 засідання   Кабінету   Міністрів   України  на  якому

 розглянуто  питання  соціально-економічного  розвитку

 України,    напрацьовано    конкретні   заходи   щодо

 організації   ефективного   господарювання   народно-

 господарського  комплексу  автономії.  Президент буде

 здійснювати особливий контроль за її реалізацією.

      По-друге, населення Криму має бути впевненим, що

 ніхто  не  зазіхає на статус астономії Криму, що йому

 гарантуються   права   та   організації  національно-

 культурного    життя,    вільного   використання   як

 українського,   так   і   російського   і   кримсько-

 татарських мов. Вирішення ряду інших питань природньо

 притаманих  автономії.

      По-третє, необхідно повною мірою реалізувати всі

 рішення,  які  прийняті, при цьому має бути виключена

 будь-яка можливість виикористання  сили.

      За  дорученням Президента Крим визначено як зону

 особливої відповідальності центральних правоохоронних

 органів. Нами будуть і надалі здійснюватись операції,

 спрямовані    на    підвищення    безпеки   громадян,

 недопущення     подальшого     зрощення    влади    з

 криміналітетом, нейтралізацію бандитських угрупувань.

      По-четверте,    треба    зберегти    керованість

 автономії.  Виходячи  саме  з  цого питання Президент

 видав   Указ  щодо  утворення  на  півострові  чіткої

 вертикалі    виконавчої   влади   з   її   тимчасовим

 підпорядкуванням  Уряду  України.  Таке  рішення було

 прийнято  в тому числі і з урахуванням звернень Уряду

 Криму,   керівників   місцевої   влади   та  трудових

 колективів.  До  речі,  ця ситуація також переконливо

 свідчить    про   необхідність   реалізації   відомих

 принципів аконопроекту про владу.

      Ми  відзначаємо виваженість позиції яку хайняв в

 цьому  питанні  Президент  і  Уряд  Росії.  Вона була

 коректною,   значною   мірою   сприяла   нормалізації

 ситуації.  Впродовж  всього часу Президент, виконавча

 влада  України намагались активно сприяти утвердженню

 демократичних тардицій в громадсько-політичному житті

 суспільства,  розбудову надійних засад громадянського

 суспільства.  Така політика орієнтована на формування

 третього стабілізуючого  фактора.

      У   минулому   та   поточному   роках   офіційне

 визнання  якості  загальноукраїнських набули ще вісім

 партій.  А  всього  їх  зареєстровано  38.  На кінець

 березня   1995   Мінюстом  України  легалізовано  598

 обуеднань   громадян.  Фактично  в  Україні  склалась

 мультипартійна  система. Проте зараз намітився процес

 укрупнення партій - це може і позитивне явище.

      Є,  нажаль,  підстави для тривожної констатації.

 Значна    частина   партій,   здебільшо   кристалізує

 конфліктні інтереси, розбіжності та суперечності, які

 існують в суспільстві.

      Ми  переживаємо  своєрідну  політичну  моду на о

 позицію,   за   якою,  нажаль,  в  багатьох  випадках

 приховується   відсутність   коснтруктиву  позитивних

 програм.    Особливо    небезпечним   є   політизація

 економічних  проблем. Політична упережденість заважає

 в  вирішенні  багатьох  конкретно економічних питань.

 Зокрема,  протидія  приватизації,  співробітництво  з

 міжнародними  фінансовими  організаціями,  несприяття

 шарокого  залечення  іноземного  капіталу в економіку

 Україну  створюють  серьйозні перешкоди в здійсненні

 антикризової  політиці.  Нам  треба активніше сприяти

 зламу  цих  стереотипів,  вчитись  на  досвіді  наших

 сусідів.

      Візьміть  Західнь  постсоціалістичні  країна  та

 країни   Балтії,  де  пріблизно  схожі  економічні  і

 політичні умови з українськими. Тут здійснено глибоку

 лібералізацію   економіки,   широке   роздержавлення,

 правовими   засобами   надійно   утверджена  приватна

 власність.  Така політика призвела до зупинення спаду

 виробництва,  до  стабілізації валюти, як наслідок до

 підвіщення життєвого рівня населення.

      Деякі  партії  використовують  скрутну економіну

 ситуація  для  нарощування  критичних  настроїв серед

 населення,  підбурення  невдоволення  -така  політика

 недалекоглядна,  без  непопулярних  заходів виживання

 економіки сьогодні не можливо.

      Нажаль   лідери   партій   не   зуміли  поки  що

 налагодити  роботу  з укладення Угод про громадянську

 злагоду,  до  якої закликав Президент. Однак при всій

 гостроті  протиріч, партії не переходили межу за якою

 небезпека  громадянська, конфлікт стає реальністю. Це

 серьйозне політичне  надбання.  Його  треба  дбайливо

 оберігати та зміцнювати, як один з гарантів утримання

 суспільного спокою.

      Незважаючи  на  строкатість  політичного спектру

 України,  різнополюсну  орієнтрацію  політичних  сил,

 Президент   підтримував   регулярно  діалог  з  усіма

 партіями,  у  тому  числі,  опозиційного спрямування.

 Жодна  з конструктивних пропозицій не залишається без

 уваги.

      На  аналогічних засадах розвиватимуться стосунки

 Президента  з  громадсько-політичними  інститутами  і

 надалі.   Для   розширення  взаємодії  з  політичними

 партіями,    зміцнення    довіри   між   державою   і

 суспільством  при  Президентові  України  створюється

 громадська палата, як консультативно-дорадчий орган.

      Завершена   робота   над  проектом  Закону  "Про

 політичні  партії", який має законодавчо підтримувати

 розвиток   цього   важливого  суспільного  інституту,

 окреслювати  правове поле його діяльності, створювати

 надійні,  а  головне працюючі механізми відторгнення

 екстремістських сил.

       В    Україні   своєрідний   ренесанс   сьогодні

 переживає  релігія. На її території офіційно діє біля

 16,   5   тисяч   громад,   67  конфесій  напрямів  і

 спрямувань.

      Однак релігія далеко не завжди, далеко не завжди

 виступає    консолідуючим    чинником    суспільства.

 В міжконфесійні та міжцерковні конфлікти втягнуті 65%

 усієї  релігійної  мережі України. Мільйони віруючих,

 на  цьому  грунті  виникло  понад  600  малих гарячих

 точок.   Цьому  сприяло  і  некоректне  у  недалекому

 минулому  ставлення  до  окремих релігійних об'єднань

 органів влади.

      Негативні  наслідки  викликає  грубе втручання в

 міжконфесійні  прави  та  майнові суперечки не тільки

 окремих  партій  і  політиків,  а  й  деяких народних

 депутатів України, місцевих керівників.

      Президент    буде    посилювати    контроль   за

 дотриманням   чинного   законодавства   про   свободу

 совісті.  До  відповідальності  притягуватимуться усі

 порушники  законодавства  незалежно  від  посади, які

 вони   обіймають,   до   яких   громадсько-політичних

 об'єднань вони не входять.

      Відновлюватиместь,  де  це необхідно, статус-кво

 щодо культових споруд.

      Для    подальшої    нормалізації    ситуації   у

 релігійному  середовищі  передбачається запропонувати

 утворити під патронажем Президента Всеукраїнську Раду

 церков.

      В    багатонаціональних   державах,   до   який,

 безумовно,  належить і Україна надзвичайно можливість

 та делікатність має сфера

       я я  Блок:0110    14:48:26    Macha -------------------------------------------------------------------------------- відповідно  треба  було  запровадити в життя абсолютно

 коректну     в     державно-політичному    визначенні

 український  народ. В поточному році треба розробити,

 докласти    підвали   реалій   реалізації   концепції

 державної   національної   політики.   Яка  б  значно

 просунула   нас  на  шляху  задоволення  національних

 потреб   і   почутів   громадян   України.   Сприяла

 становленню   дієвого,   несумісно   з  національною

 обмеженостю   патріотизму   не   мислимо  будівництво

 цивізованної  держави.  Важливу  роль  в гармонізації

 суспільних     відносин    відіграють    профспілкова

 організація.   Їх  активне  опанування  в  виконавчій

 владі,   не   дозволяє   переходити   у   здійсненні

 антикризових заходів, межу за якою починається ланцюг

 реакції  соціального  вибуху. Президент, уряд розуміє

 все   ставляться   до   крититчних   виступів   проти

 профспілок  як  до  природнього і необхідного фактору

 захисту соціальних прав населення.

      В одночас я звертаюсь, до профспілок з проханням

 адекватно   оцінювати  реальні  економічні  можливості

 держави  і  сьогодні вкрай обмежені. Утримуватися від

 страйкових  форм боротьби, отстоювання ініціатив щодо

 соціальної  підтримки  які не можуть бути забезпечені

 матеріальними   ресурсами.  Разбалансують  бюджет,  в

 результаті призводять до нових інфляційних хвиль, які

 не   розривно   пов'язані   з  подальшим  зубожінням

 населення.

      Я  звертаюсь до проблем консолідації суспільство

 не можу обійти увагою засоби масової інформації. Його

 зеркало  і  барометр  українського  життя. Не щодавно

 українська   преса   стояла   на   межі  загибелі.  В

 нинешньому  році  нарешті  зламана  згубна тенденція,

 вперше   за   останні  роки  зросли  тиражі  загально-

 національних  та регіональних видань, в усіх областях

 та Криму переплатені газети нашої держави переважають

 за   показниками   колишні   союзні  тепер  російські

 видання.

      Це   є   позитивний  поворот  результат  набуття

 редакційними  колективами власного досвіду виживання,

 в  нових  обставинах,  та  практичний,  а не словесна

 підтримка з боку держави.

      У   загальному   контексті   нашого   курсу   на

 консолідацію Українського народу, особливого звучання

 набуває  підготовка  до  50-річчя  перемоги в Великій

 Вітчизняній війні.

      Це  свято,  що  один із стимулів щодо реалізації

 ідея   загально-національне   єднання   яке   отстоює

 Президент і підтримують усі здорові сили суспільства.

      Президент  і  надалі докладатиме всіх необхідних

 зусиль для забезпечення сприятлих зовнішніх передумов

 для  здійснення ефективної внутрішньої політики. Це є

 четвертий стабілізуючий фактор.

      Загальні  підсумки наших зовнішніх... зовнішньо-

 політичної  діяльності  за останні півроку є підстави

 вважати  позитивними.  Міжнародний  авторитет України

 значно  підвищився.  Головною  причиною  цього  стали

 миролюбна   політика  ношої  держави,  приєднання  до

 Договору  про нерозповсюдження ядерної зброї, початок

 шіроких  економічних  реформ,  більш активна і гнучка

 політика  у співдружності  незалежних держав.

      Країни    СНД,   як   і   раніше,   зона   наших

 першочергових    інтересів.    Про   це   переконливо

 засвідчують  дані,  викладені  в  письмовій доповіді.

 Враховуючи  зазначене,  необхідно  зробити принципові

 (..........)   висновок.   По  суті,  ці  регіональні

 інтереси  є часткою наших національних інтересів. Без

 координації   зусил,   без  економічної  стабілізації

 регіону  загалом,  без  взаємодопомоги  Україна  буде

 виходити з кризового стану набагато довше, з більшими

 руйнівними  наслідками,  якщо взагалі, такий вихід на

 одинці можливий. Тільки об'єднавши зусилля, ми здатні

 припинити  руйнування  індустріального  потенціалу та

 деінтелектуалізацію  наших  країн,  витіснено  нас на

 узбіччя  світового розвитку.

      Лінія на посилення співпраці України в межах СНД

 сміцнена    стратегічне    партнерство   Росії   була

 проголошена  в жовтні мінулого року і виконавча влада

 неухитно дотрумується її.

      Нам  добре  відома  протидія  в  такій  політикі

 певних  політичних  сил.  Але і Президент і Парламент

 повинні     керуватись    незалежними    економічними

 політичними  розрахунками, геополітичними прогнозами,

 отожнюватись  з  СНД  і  з  Росією.  Видавати  її  за

 інструмент  Москві  є  певним свідченням національної

 самонеповаги.     Менше    вартісної    ментальності,

 відкидання  можливості  використання  співдружності в

 інтересах України.

      СНД  -організація  12  незалежних  держав,  з їх

 національними   інтересами,  різними  ставленнями  до

 процесів  взаємного співробітництва  інтеграції.

      Про це свідчить хоча б контакти в останні місяці

 з керівниками Грузії, Туркменістану, Молдови та інших

 держав учасників СНД. В одночас стосунки з Росією для

 нас   були,   є  і  будуть  стратегично  важливими  і

 приорітетними.

      Ми   виходимо  із  розумінням  не  мунучості  та

 (..........)  процесів  в  межах СНД. Підтримуєм ідеї

 Російської  федерації  Єльцина  щодо  рідкошвідкисної

 інтеграції.  Інтеграція  на  нашу  думку  має  бути і

 різнорівною. Найбільш прискореновона може розвиватись

 в  економічній  сфері, що ми могли б сприяти спільній

 фінансово-промисловій   групі   та  транснаціональної

 корпорації  з  Росії  і іншими сусідніми державами.

      З  цього приводу могла бути підписана відповідна

 міжурядова   угода.   Було   б   доцільним  розробити

 українсько-російську  програми  підтримки  фінансово-

 промислових  груп.  Треба відновити роль України і як

 основного   партнера  Росії  по  транзіту  експортно-

 імпортних вантажів.

      Ми  поступово  втрачаємо  те,  що  мали за часів

 єдиного  транспортного  комплексу,  колишнього Союзу.

 Росія з великими витратами, але іде, будує нові нитки

 трубопроводів через Білорусь, власні порти на Чорному

 та   Балтійському  морях.  Тоді  як  існуючі  об'єкти

 транзитної    транспортної   інфроструктури   України

 завантажені на половину.

      Кабінету   Міністрів   доручено   проаналізувати

 зазначені  проблемні  питання, напрацювати відповідні

 пропозиції  і  негаячи  часу  розпочати  з російською

 сторпоною  спільну  практичну  діяльність.  Президент

 буде надавати необхідну допомогу і постійно триматиме

 ці питання на контролі.

      В  одночас Україна, як і раніше буде відстоювати

 принципи  рівноправності та взаємовигідності відносин

 між  Україною  і Росією, іншими державами, учасницями

 СНД.

      Але  нам  треба  бути  реалістами,  розуміти, що

 політика    Росії    спрямована    на    першочергове

 задоволеннясвоїх   національно-державних   потреб.  І

 неправильно  інколи  трактувати такі дії, як виключно

 антиукраїнські.

      Ми  також  повинні  орієнтуватись  на реалізацію

 своїх   власних   інтересів  і  будемо  шукати  форми

 розумного    узгодження    інтересів   обох   держав,

 можливості  рівноправної держави. При цьому Президент

 чітко    дотримується    позицій,   що   найскладніша

 економічна  ситуація, велика заборгованість не можуть

 розв'язуватись  за  рахунок  порушень  територіальної

 цілосності та сувереності нашої держави.

      Щодо намірів відновлення....... таке відтворення

 Радянського   Союзу  сьогодні  об'єктивно  неможливе.

 Колишні  союзні  республіки  вже  мають різні природи

 своїх  економічних  та  політичних  систем. І вони не

 можуть  бути  поєднані без силової реорганізації. Які

 будуть  наслідки такої політики -пояснювати не треба.

 Це мають розуміти навіть щирі прихильники відновлення

 Союзу.  Історію повернути неможливо -треба послідовно

 рухатися    вперед,   знаходити   такі   нові   форми

 взаємостосунків  наших держав, які б позбавили народи

 штучних  обмежень  у  розвитку їх взаємин, відкривали

 найбільш  широкі  можливості спілкування і співпраці.

 Європейська  спільнота  відпрацьовує  такі нові форми

 співіснування.  І  нам  необхідно  використовувати їх

 досвід, накопичити свій власний.

      Водночас  Україна  є і буде незалежним суб'єктом

 міжнародних   відносин.  Буде  активно  розбудовувати

 систему   взаємостосунків   із   західними  країнами,

 країнами-сусідами   Центральної   і  Східної  Європи,

 державами,      що     розвиваються,     міжнародними

 організаціями.

      Протягом  останніх  місяців відбуваються важливі

 зміни  у  відносинах  із  Заходом.  Можна, наприклад,

 констатувати,  що  рівень стосунків, досягнених  між

 Україною   і   Сполученими   Штатами,  Канадою,  ФРН,

 Японією,  рядом  інших  впливових  західних  країн на

 сьогодні   максимально   сприятливі   з   точки  зору

 підтримки суверенітету України.

      На   західному   напрямку   створені   необхідні

 зовнішні  умови  для  продовження  активізації  курсу

 економічних    перетворень,   виведення   України   з

 економічної  кризи.  Принципової ваги у зв'язку з цим

 набуває   визнання  за  Україною  статусу  держави  з

 перехідною економікою.

      Нинішній   рік   буде  важливим  і  в  контексті

 подальших    розширень    нашої    співробітності   з

 європейськими  структурами: з ЄЕС, НАТО, Радою Європи

 та  ОБСЄ.  Адже  сьогодні участь і значення України в

 європейській  політиці  далекі від наших можливостей.

 Справді,    всебічного    розвитку   набувають   наші

 двосторонні   зв'язки   з   Німеччиною   і  північно-

 європейськими  країнами.  Від нас з вами залежить, чи

 зможе  Україна  вже  з  цього року стати повноправним

 членом  Ради Європи. На завершальному етапі нам конче

 потрібно   взаємопорозуміння   і   спільні   дії  між

 виконавчою та законодавчою гілками влади.

      Президент  критично  оцінює  наслідки реалізації

 поставленої    в    жовтневій    доповіді    завдання

 зовнішньополітичного      прориву     України,     що

 розвивається. Ми втрачаємо тут традиційні зв'язки, це

 неприпустимо.

      Значна      перспектива      проглядається     в

 співробітництві України з державами Африки, близького

 та  середнього  сходу.  Експорт широкої номенклатури

 промислових  товарів, спорудження і модернізація ряду

 індустріальних  об'єктів,  співробітництво  в  галузі

 оборони,  пошук та видобуток корисних копалин, імпорт

 та  транзит  енергоносіїв6 залучення інвестицій з цих

 країн,  підготовка  кадрів  -все  це  лище  частковий

 перелік   реальних   і  довгострокових  зон  спільних

 інтересів.

      Міністерству  ховнішньоекономічних зв'язків, МЗС

 спільно    з   галузевими   міністерствами   доручено

 розробити      перспективну     програму     розвитку

 співробітництва   із   країнами,   що   розвиваються,

 забезпечити їх реалізацію.

      Реконструкція  південного  вектору  торгівельно-

 економічного  співробітництва  України  багато в чому

 дозволить   недопутити  інтеграцію  нашої  держави  в

 світову   економіку   в   якості  постачальника  лише

 сировини  в  західні  країни та ринку дешевої робочої

 сили.  Президент  і  Уряд  будуть максимально сприяти

 посиленню  цього  напрямкунашої завнішньо-економічної

 діяльності.

      Концентруючи   основні   зусилля   на  подоланні

 системної   кризи   українського   суспільства  треба

 особливо уважно ставитись до нашої оборонної політики

 та  підтримки  національної  безпеки.  Нам  необхідно

 політичними   заходами  уникнути  реальних  зовнішніх

 загроз, які б обумовили додаткові витрати на оборону,

 унеможливити  конфлікт із сусідніми державами. Участь

 України  в  системі  європейської  безпеки  -ключ  до

 вирішення  питань  національної  безпеки в нашій країні

 сьогодні  і  в  майбутньому.  Україна братиме в цьому

 процесі   найактивнішу  участь.  Водночас  ми  будемо

 приділяти  необхідну увагу розбудові власних збройних

 сил.

      Ці   складові   української   військової  машини

 потребують модернізації  та реформування.

      В травні цього року Рада національної безпеки ще

 раз     розгляне    хід    підготовки    комплексної,

 концептуально   обгрунтованої  програми  реформування

 збройних сил України. Необхідно в решті решт оцінити,

 які  збройні  сили  ми  маємо  сьогодні  реально,  чи

 правильно   витрачаємо   кошти   на   армію,   і   як

 перебудувати  збройні  сили,  щоб  забезпечити воєнну

 безпеку держави , враховуючи нашу економічну скруту.

      Шановні  народні депутати! Минулий рік, як я вже

 наголошував,   був  надзвичайно  складним  для  нашої

 держави.  Криза,  яка  руйнує  українську  економіку,

 дестабілізує  суспільство,  обумовлює зубожіння наших

 співвітчизників,     має    могутній    дестркутивний

 потенціал, сві ми це добре відчуваємо.

      Однак  в  суспільстві  є  реальні  можливості її

 подолати.  Для  цього, якнайперше, маємо вирішити дві

 найголовніші проблеми.

      Перше.    Забезпечити    єдність   у   здійснені

 стратигічної  політики  всіх  гілок  державної влади.

 Треба   пам'ятати   відомий  вислів: " Державу  можна

 зруйнувати   не  лише  зброєю".  Якщо  законодавча  і

 виконавча  влада  не  знайдуть  порозуміння, спільних

 підходів  до розв'язання прнципових проблем економіки

 та   духовного   життя  суспільства,  не  визначитись

 щодо............  будівництва  нової  України,  у нас

 немає  шансів  не лише на гідне майбутнє, а й взагалі

 на   виживання.   Всі   ми,  увсі  це  маємо  глибоко

 усвідомити.

      Останнім часом в діях виконавчої та законодавчої

 влади  з'явилися  знаки давно очікуваних суспільством

 взаємопорозуміння  та  конструктивізму. Це виявилось,

 зокрема,  у  прийнятті  виключно  складних  рішень по

 Криму, схваленню в першому читанні бюджету.

      Хочу  вірити, що така узгодженість кон'юктурного

 характеру.  Підтвердження цього має стати невідкладне

 прийняття  Закону "Про владу", які покликані вирішити

 одне   з   найболючих   питань   розбудови   не  лише

 національної економіки, а й державності взагалом.

      У  цьому зв'язку звертаюсь до Президії Верховної

 Ради  з  пропозицією винести цей Закон на обговорення

 сесією  вже  наступного  тижня.  Прошу  всіх народних

 депутатів  надати  йому  необхідної підтримки.  Перед

 цим слід остаточно визначитись  щодо бюджету.

      Верховна  Рада  має  підтвердити  тут  державний

 підхід,  глибоке  розуміння ситуації. Нам не потрібен

 бюджет  заради  бюджету. Він повинен бути реальним, а

 значить   жорстким.   Якщо   піддамося  популістським

 настроям, віддамо перевагу політичним інтересам, а не

 точним   розрахункам   і   тверезим  оцінкам  наявних

 ресурсів,    то   заблокуємо   будь-яку   перспективу

 економічної стабілізації. Усі антикризові заходи, про

 які йшлося, залишаться порожніми деклараціями.

      Розгляд  бюджету,  як  і  прийняття  Закону  про

 владу   -серйозний   іспит   на   нашу  здатність  до

 узгоджених    дій,    плідної   співрпраці   в   ім'я

 загальнонаціональних інтересів.

      Друга  проблема:  ми  ніколи  не  піднімемося до

 рівня   країн-лідерів,  якщо  економічне  відродження

 України  не  стане  загальнонаціональною  об'єднуючою

 ідеєю.

      Тільки    цей   стрижень,   посилений   духовним

 єднанням,  здатний  консолідувати  народ,  спрямувати

 зусилля  на  відтворюючу  працю.  Нам конче необхідно

 виявити терпимість саме в час здійснення антикризових

 заходів,  мужність  у  подоланні  труднощів,  свідомо

 підтримувати    зміцнення   дисципліни   і   порядку,

 пріоритет  економічних інтересів над усіма іншими. Ми

 маємо    чесно    і    самовіддано    працювати    на

 загальнодержавні цілі.

      Лише  усвідомлюючи  себе,  як націю, яка не хоче

 жебракувати, яка здатна примножувати своє національне

 багатство,  створювати  кращі  у  світі технології та

 продукцію  і  завойовувати  тим самим повагу до себе.

 Лише  за цих умов ми станемо сильнішими за обставини,

 вийдемо  із скрути, без сорому будемо дивитися в вічі

 прийдешнім поколінням.

      Дякую за увагу.

      (о п л е с к и)

     

      ГОЛОВА.   Дякую   від   вашого   імені   Леоніду

 Даниловичу за доповідь. І оголошується перерва до 16-

 ої години.

      Нагадую,  що  реєстрація  у вечірньому засіданні

 практикується, передбачена Регламентом.