ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ДРУГЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  5  к в і т н я  1995  р о к у

                      10.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА. Євген Родіонович, сідайте, будь ласка.

      Доброго    ранку,   шановні депутати  і  гості

 Верховної Ради, члени Кабінету Міністрів!

      Прохання  підготуватися  до  реєстрації. Вставте

 картки.   Вставте   картки!  Увімкніть,  будь  ласка,

 систему!

      Йде реєстрація.

      В   залі  зареєстровані  333  депутати.  Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      Просить  фракція  Руху... так інформують про те,

 що   група  людей  прийшли  до  Верховної  Ради,  щоб

 включить їм передачу.

      (Шум у залі)

      Одну  хвилиночку,  ну  може в людини немає радіо

 дома, ну що ви...

      Ну, я поставлю на голосування.

             (Шум у залі)

      Я   на   голосування   поставлю.   Будь   ласка,

 заспокойтесь. Нехай слухають, ну що там таке?...

      Давайте   не   будемо  голосувать,  Секретаріат,

 включіть там, нехай послухають.

      Шановні  депутати, відповідно до вимог статті 12

 Закону  "Про  статус  народного  депутата  України та

 глави  8. 3 Регламенту Верховної Ради надійшли запити

 народних   депутатів  Кирімова  Івана  Захаровича  до

 Президента    України    щодо   вжиття   заходів   до

 забезпечення  сільського  населення робочим одягом та

 засобами  виробництва,  та  групи депутатів Садько та

 інших   до   голови   Верховного  Суду  України  щодо

 прискорення   розгляду   Верховним  Судом  касаційної

 скарги  Укрдержхімкомісії  стосовно  рішення у справі

 гербіциду  "Харнес".  Ви  знаєте  цю  історію,  що за

 вимоги  Прокуратури  по суті призупинено використання

 препарату,  який  використовується  в  усьому  світі.

 Доручаємо   Секретаріату   направити   деякі   запити

 керівникам,  до  яких  вони  звернуті  для реагування

 відповідно до чинного законодавства.

             (Шум у залі)

      Я просив би ...

             (Шум у залі) я 
 я                           - 3 - я 

      Я   прошу  вас  не  перебивати,  Регламентом  не

 передбачено.

             (Шум у залі)

      Ясно, я тоді прочитаю все депутатське звернення,

 я коротко виклав його зміст.

             (Шум у залі)

      В  мене  є  пропозиція:  у  зв'язку  з  тим,  що

 надзвичайно   напружений  порядок  дня  сьогодні,  не

 робити півгодинну розминку.

      Ставлю на голосування.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Сьогодні  розглядаються такі питання. Я для тих,

 хто слухає нашу передачу по радіо.

      Будь   те   уважні.  Інформації  дві:  "Про  хід

 виконання   Постанови   Верховної   Ради   про   стан

 підготовки для створення сприятливих економічних умов

 для  проведення  весняно-польових  робіт". Друге. Про

 прийняття   Постанови  відповідно...  як  продовження

 розгляду   вчорашнього   питання  "Про  незадовільний

 соціальний  захист  населення у зв'язку з підвищенням

 тарифів на житлово-комунальні послуги".

      Дальше.   Проект  Закону  про  внесення  змін  і я 
 я                           - 4 - я 

 доповнень до Закону "Про приватизацію майна державних

 підприємств";  про проект Закону України про внесення

 змін  і  доповнень  "Про приватизацію майна невеликих

 державних   підприємств";   про   проект  Закону  про

 внесення  змін  і  доповнень з питань приватизації та

 деяких  законодавчих актів України; про внесення змін

 і   доповнень   до   Закону  України  "Про  обмеження

 монополізму     та     недопущення    недобросовісної

 конкуренції";   про  внесення  доповнень  до  Кодексу

 України "Про адміністративне правопорушення" в св'язку

 з прийняттям Закону "Про Антимонопольний комітет" -це

 друге  читання;  "Про  внесення  змін  і доповнень до

 Постанови  Верховної  Ради  України про внесення, про

 введення  в  дію  Закону  України  "Про оподаткування

 прибутку  підприємство",  "Про  проект Закону України

 "Про      обов'язкове      страхування      цивільної

 відповідальності   власників  транспортних  засобів",

 "Про   проект  Закону  України  "Про  стабілізаційний

 податок",  "Про  проект  Закону України "Про внесення

 змін  і  доповнень  до Закону "Про вибори депутатів і

 голів   сільських,   селищних,   районних,   міських,

 районних  у  містах,  обласних Рад", "Щодо проведення

 виборів  депутатів  і  голів  місцевих Рад Автономної

 Республіки Крим", "Інформація Тимчасової депутатської я 
 я                           - 5 - я 

 комісії  для  перевірки  фактів  діяльності посадових

 осіб    та    народних    депутатів,   пов'язаних   з

 виготовленням  українських  грошей",  "Про заснування

 ордена Богдана Хмельницького".

      Слово   надається  віце-прем'єру ... виконуючому

 обов'язки   віце-прем'єр-міністра   України,  першого

 віце-прем'єр-міністра     України    Саблуку    Петру

 Трохимовичу з приводу інформації.

      Будь ласка.

      САБЛУК П.Т.

      Шановні  народні  депутати, дозвольте продовжити

 розпочату  мною  вчора після обіду інформацію про хід

 виконання   Постанови   Верховної   Ради   "Про  стан

 підготовки  та створення сприятливих економічних умов

 для проведення весняно-польових робіт у 1995 році" та

 розроблених по ній заходів.

      Я   тезисно.   Перше.  Постановою  передбачалося

 провести   до   1   квітня   компенсацію   витрат  на

 будівництво в 1994 році об'єктів соціальної сфери. Як

 відомо,  обсяг таких витрат склав в минулому році 14,

 2  трильйони.  Відшкодовано  станом на першу четверть

 цього  року,  9,  1  трильйони,  не відшкодовано 5, 1

 трильйони,  хоча  вчора  після  нашої  розмови Мінфін я 
 я                           - 6 - я 

 перерахував  0,  7 трильйони, залишилося відшкодувати

 4,  4  трильйони  карбованців.  Якщо зорінтуватися на

 щоденні   надходження   до   бюджету,  які  приходять

 сьогодні,   то   цих   4,  4  трильйони  можуть  бути

 вішкодовані  в  межах 15, 20 квітня, якщо не прийняти

 інших  якихось  кардинальних заходів. І друге, по цій

 позиції я хотів би сказати, в переспективу дивлячись,

 що  сьогодні  говорити  про відшкодування коштів, які

 витрачені   господарством   на   цю  мету  в  першому

 кварталі,  в  зв'язку  з  інфляцією  і  так дальше, а

 середньо  квартальна  сума витрат складає в межах 4-5

 трільйонів    карбованців   господарства   республіки

 витрачає.

      Друга    позиція,    постановою    передбачалось

 проавансувати під  державний  контракт,  закупити під

 державний контракт, 10 мільйонів тонн зерна.

      На  перший  квартал  по  розробленним заходам на

 виконання   постанови,  треба  було  виділити  21,  5

 трильойни  карбованців  фактично  перераховано  14, 9

 трильйони,   не   доперераховано   6,   6   трильйони

 карбованців.  На квітень по заходах треба виділити 16

 трильйонів  якщо компенсувати 1-го його квартала 6, 6

 і  15  трильйона  квітневих  нам  треба в квітні 1, 6

 трильйона   карбованців   для   того,  щоб  заключити я 
 я                           - 7 - я 

 провансувати  держконтракт  на зерно. Я думаю, що нам

 треба здійснити по-перше внести уточнення до бюджету,

 де  передбачити  не  10  трильйонів карбованців, а 50

 трильйонів  карбованців  для авансу під Держконтракт,

 так як це є прийнято Постановою Верховної Ради.

      Друге.  Я  просив  би,  як  кажуть  в  сільскому

 господарстві:  дорога  ложка  до обіду, в квітні саме

 посівна   компанія.  Якщо  буде  проводитися  планова

 емісія  другого  кварталу, то направити основну масу,

 основну   питому   вагу  емісії  саме  на  проведення

 весняно-польових робіт для того, щоб виплатити аванси

 господарствам  підзаконтрактоване зерно.

      І  накінець,  третю  позицію  по  цьому блоку. Я

 хотів  би  сказати,  що  із  14,  9  трильйона, які в

 першому  кварталі  направлено  під Держконтракт, 5, 8

 або   біля  6  трильйонів  ми  направила  на  закупку

 апатитів,   фосфоритів,  хімзаводам,  нафтопереробним

 заводам.  Це  я  говорю  через те, що дукому хочеться

 сказати,  що це виною емісії є сільське господарство,

 хоча   я   твердо  пеерконаний,  що  ми  дуже  далеко

 начинаємо   (аж   з   апатитів)   і  це  не  сільське

 господарство,  а  це  виробництво  наше  в  цілому. І

 звинувачувати  сільське  господарство  в емісії, а не

 виробництво  в  цілому, я такої позиції не розділяю і я 
 я                           - 8 - я 

 підтримувати  не  буду  через те, що або виробництво,

 або емісія. Якщо зупинити виробництво ради емісії, то

 це мною не сприймається.

      Третє  питання.  Третій  блок питання -заходи по

 виконанню  Постанови.  Передбачалося  надати  півтора

 трильйона карбованців бюджетної позички для... під...

 як     кредит    під    компенсацію,    яка    належе

 сільськогосподарським товаровиробникам.

      Повинен  сказати,  що  за  минулий  рік сільське

 господарство із-за диспаритету цін не дотримало 97, 1

 трильйони  карбованців.  Станом  на  перше  січня  на

 залишки продукції, яка була недооцінена... треба було

 провести доооцінку - це 31,6 трильйони карбованців.

      Про те, коли затягувалася оця дооцінка,  в січні

 і  лютому  ми  недооцінили  із  31,  6  трильйона  14

 трильйонів   ми   понесли.   Не   дотримали  сільське

 господарство і сьогодні ми можемо говорити тільки про

 доцінки  компенсації  17  трильйонів карбованців. Але

 треба   проводити,   я   повторюю,   треба  проводити

 доооцінки  через те, що куплене в минулому році по 3,

 5  трильйони  тони  зерна, тони зерна сьогодні стоїть

 12, 5 мільйони по біржі.

      По    реабілітаційному   кредиту   в   постанові

 передбачалося  виділити  150  мільйонів  доларів  під я 
 я                           - 9 - я 

 критичний  імпорт.  На  жаль, на сьогодні не виділено

 жодного долара.

      По   інформації   віце-прем'єра  Мітюкова  кошти

 будуть  поступлені в квітні місяці, в середині квітня

 місяця. І передбачається, що 100 мільйонів доларів по

 його  інформації, по усній інформації буде направлено

 на  село.  Це  березнева,  квітнева  і  залишиться на

 травень  50 мільйонів доларів. Хотілося б тільки, щоб

 ця  позиція  Постанови Верховної Ради була виконана в

 повному  обсязі,  коли  буде  прийнята,  надійдуть ці

 кошти.

      Практично не виконується третій розділ Постанови

 "По  позиках  банків". Всім відомо, я хотів би тільки

 нагадати  цю азбучну істину, що сільське господарство

 не може, воно практично не має можливості працювати в

 силу   сезонності,   без   кредитів  банку.  Не  може

 працювати  і  переробна  легка промисловість, коли не

 буде  компенсуватися нормативні залишки, через те, що

 ми   не   будемо  наділяти  їх  максимальні  потреби,

 оборотними   коштами  банкам  це  відомо,  але  проте

 сьогодні  складується  така  ситуація,  що  банкам не

 вигідно виділяти кредити сільському господарству.

      Всім  зрозуміло,  що отримана позика на день, на

 другий день повертається з межою чи з дельтою і знову я 
 я                           - 10 - я 

 пускається в оборот і таким чином геометричні прогре-

 сії  це банки получають на цьому зиск.

      Сільське  господарство, як правило вилучає кошти

 на  півроку. Тому банки для того, щоб компенсувати цю

 межу  встановили  дуже високу ціну на кредити і прак-

 тично  сьогодні це привило до ситуації, що банки пра-

 цюють  по  формулі гроші -гроші, а виробники працюють

 по  формулі  товар-товар.  А нормальна формула товар-

 гроші,  товар, як це працює у весь світ пока у нас не

 працює .

      Я,  ми, який вихід Національний банк зумів заку-

 пити 1, 7 трильйона на аукціоні гроші, наших купонів,

 і  цих  1,  7 відкрив кредитну лінію під тваринницькі

 комплекси і під птахоферми, птахофабрики з процентами

 плати  за  кредит 105 процентів, проте і тваринницькі

 комплекси  і птахоферми сьогодні 90 процентів їх зак-

 редитовані  і  поправилам  банків вони не мають права

 одержувати такого кредиту.

      Практично  вроді і кредитна лінія відкрита і ко-

 ристуватися нею практично є проблема.

      І  друге питання. Про кредити. Ми проаналізували

 стан   заборгованості  підприємств  АПК  по  кредитах

 банків,  і  встановили,  що  станом на 1 березня 1995

 року  всього  по  підприємствах АПК заборгованість по я 
 я                           - 11 - я 

 банкам  складає  16,  6 трильйона карбованців. І не в

 тому  числі  -крім  того,  нараховано  8, 3 трильйона

 процента  за  просрочку  платежів цих кредитів. Тобто

 майже  50%  вже  нараховано  проценти.  В тому числі,

 переробна  промисловість:  вся заборгованість -3, 2%;

 проценти   -1,   3;  41%,  а  цукрова  промисловість:

 заборгованість   складає   0,   9%,   а  проценти  за

 несплату  -1,  1 або 120%. В тому числі, сервісні (це

 "Агротехсервіс",     "Хімсервіс")    мають    1,    8

 заборгованості, 0, 7 -кредита, 37%. Ми згрупували цей

 кредит  і знайшли, що в нас є, практично, безнадійних

 об'єктів  кредитування,  які  даже якщо його декілька

 раз  продати,  не  зможе розрахуватись за ці кредити.

 Таких  безнадійних  креди.... позичальників є на суму

 1,  2  трильйона,  а  процентів  їм  нараховано  1, 6

 трильйона.  Практично, 2, 8 трильйонів по АПК, в тому

 числі 2, 5 -по сільському господарству.

      Ми  проаналізували,  що  причиною виникнення цих

 кредитів  є  і  стихійні  лиха  (ви знаєте, що засуха

 була),  ви  знаєте,  були  неплатежі  в  силу  різних

 причин, неплатежі, але банки ці проценти нараховують,

 тому  я... ми вважаємо, що у нас нема другого виходу,

 як  цих  2,  8  трильйона  (в силу їх безнадійності),

 найти  джерела  покриття і списати з цих господарств. я 
 я                           - 12 - я 

 Чи  ми  пізніше признаєм їх банкрутами, чи якісь інші

 форми,  но  це, якби ми не старались, ці господарства

 ніколи не повернуть цієї заборгованості.

      Господарства, які вимагають пролангації. Вони не

 відмовлялися  від сплати кредиту, але просять (з тим,

 щоб  десь до кінця року продовжити скоки сплати цього

 кредиту).

      Ці    господарства    просять    8    трильйонів

 заборгованості пролонгувати, з яких 5, 3 трильйона це

 нараховані проценти.

      Я би вважав, що ці проценти нараховані теж треба

 було  поставити  питання  про списання через те, що я

 розумію,   араховувати,   воно   получається   як   у

 приказці: позич гроші, якщо не маєш, то ти мені будеш

 винен. Так і ми, ці господарства не мають кошти, а ми

 їм продовжуємо ці проценти нараховувати, тормозячи, а

 не стимулюючи тим самим  виробництво.

      Тому  я  вважав  би,  що  таку  пролонгацію  при

 взаємному бажанню і національного і комерціних банків

 можна   було   б   здійснити,   і   оці  проценти  не

 нараховувати,  а  ті  проценти,  які  планували банки

 отримати  в  прибутки  зменшити  чи  за  рахунок суми

 прибутку,  чи списати за рахунок резервних фондів цих

 же банків. я 
 я                           - 13 - я 

      Тому  оця  третя позиція Постанови, я вважаю, що

 вона вимагає негайного вкладення особливого реального

 підходу  з  боку  працівників  банків  з  тим, щоби і

 клієнти  і  банки пішли один одному на зустіч з точки

 зору  досягнення  кінцевого  результату, з точки хору

 стимулювання виробництв.

      І  на  кінець  перспектива.  Ми  всора  задавали

 запитання,  яка перспектива на жнива. Я вам скажу, що

 якщо   село,   і   вчора  в  доповіді  Президента  це

 прозвучало,   визначається   пріоритетним,   то  мені

 б  хотілось  би,  щоб  цей  пріоритет і спостерігався

 через    економічний   механізм,   через   економічні

 регулятори  цього.  І в першу чергу через його цінові

 механізми, цінову політику.

      Я  повинен  сказати, що, і мені так кажеться, що

 ми  егайно  повинні  відпрацювати однакові економічні

 правила  гри,  і  в  відповідності  до цих правил гри

 ввести  в  ці правила гри в центр економічного оцього

 поля   і   сільське  господарство.  Ми  формулу  таку

 запропонували:  рівновеликий прибуток на рівновеликий

 капітал.  Пока  крім  критики  альтернативних позицій

 немає. Я ставлю це через те, що село це то перехрестя

 на   якому  сходяться  ві  дороги.  І  якщо  сьогодні

 технічний  кредит  іде  дорогий,  якщо сьогодні йдуть я 
 я                           - 14 - я 

 кредити банку дуже дорогі, то природньо і виходить із

 сільського  господарства дорогою продукція. І якщо ця

 дорога  продукція  буде  вища  чім  та,  яку завозять

 імпорт,  ми тим самим витісняєм з нашого внутрішнього

 ринку  витісняєм свою продукцію, тобто приводим (якщо

 по  цьому  ланцюгу),  приводим до зменшення поголів'я

 худоби,   до   зменшення   органіки,   до   зменшення

 урожайності,  до втрати і того пріоритету, на який ми

 сьогодні ставимо ставку.

      Повинен  вас проінформувати, що концепцію із цих

 позицій  ми  розробляєм  і  земельну  реформу,  з цих

 позицій ми розробляєм і цінову і фінансову   політику

 в  аграрному  секторі.  Концепція нами розроблена. Ми

 днями  подамо  її  в  Верховну  Раду. Ми працюємо над

 програмою   розвитку  агропромислової  сфери,  яка  в

 першому  піврічі  планується закінчити її. Робимо все

 можливо  щоб  і  провести  з  точку зору Українського

 варіанта  і  земельну  реформу, інтеграцію виробника,

 переробника,    банківської    діяльності,   сервіса,

 корпортизації   і  так  ділі,  впровадження  наукових

 досліджень,  тобто  вишукуєм  внутрішні  резерви. Але

 повірте,  що  їх  дуже  важно  впровадити в життя при

 відсутності,   як   я  сказав,  для  села  одинакових

 економічних правил гри. Якщо ми їх не відпрацюємо, то я 
 я                           - 15 - я 

 ми  будемо  тут  по черзі стояти на трибуні. Сьогодні

 про  весняно-польові  роботи,  завтра  по жнива будем

 говорити і так дальше, і так дальше.

      Тому я закликав би, інформуючи вас про виконання

 Постанови,  питання про виконання Постанови Верховної

 Ради,  і  зачепив  і  використав  цю  можливість, щоб

 поставити це питання саме в такому ракурсі.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.    Петро   Трохимович,   поки   депутати

 продумають  над  тим,  які будуть задавать запитання,

 одне запитання таке.

      Як  ви знаєте, банк "Україна" звернувся із таким

 досить   грунтовним  поясненням  своєї  позиції  щодо

 статті,   норми   нашої   Постанови,  яка  стосується

 пролонгації  кредитів.  І там, здається, аргументація

 пристойна.

      Я   розумію,   що   при   відсутності   Ткаченка

 Олександра  Миколайовича,  який  хворіє,  мені  якось

 коментувати незручно -він відповідає за цю Постанову.

      Одначе, що ви думаєте з цього приводу?

      САБЛУК П.Т.

      Банк  "Україна"  є одним із комерційних банків і я 
 я                           - 16 - я 

 грає,   грає   в   правилах,   які   відпрацьовані  в

 банківській  системі.  І  це  природньо, він іначе не

 може, іначе його викине ця система на узбіч.

      Але мені хотілося б, щоб і банк "Україна", і всі

 банки,  і  всі  банки  ці  правила  відпрацьовували в

 інтересах  товаровиробника,  в інтересах тої формули,

 яка,  як  кажуть:  товар  -гроші  -товар. А не тільки

 гроші  і  гроші.  І:  гроші  -гроші, товар -товар -це

 формули безперспективні.

      Через мені кажеться, оскільки в банку "Україна"...

      ГОЛОВА. Запишіться на запитання.

      САБЛУК  П. Т.... оскільки в банку "Україна" є 24

 тисячі  спеціалістів вищого гатунку, їм би треба було

 б  подумати,  як  все-таки  піти  назустріч  до своїх

 клієнтів,  як  би  попрацювати  з  клієнтами в такому

 ключі, що було б вигідно і для виробника, і для банка

 з точки зору кінцевого результату.

      І якщо банк "Україна" має високі суми прибутків,

 і з цих прибутків 53 чи 56% (я точно не пам'ятаю) йде

 в  бюджет, то виникає питання: а чи не краще не через

 проценти  і  штрафні санкції формувати ці прибутки, а

 через  формування  ціни,  а  коли через ціну, то буде я 
 я                           - 17 - я 

 стимулюваться виробництво і мені б хотілося, щоб банк

 України,  спеціалісти  його,  були  ініціаторами саме

 такої,   таких   дій,   з   точки   зору   сільського

 господарства,  через  те,  що  там  12 тисяч фізичних

 осіб, це господарства, є акціонерами банку. І за стан

 в  сільському  господарстві  повинен  відповідати  не

 тільки  уряд, а і банк Україна, а і всі останні. Я їм

 говорив  і  говорю,  якщо  не  платежі  є господарств

 безнадійний   беріть   ту   землю   і   організовуйте

 виробництво.  Організовуйте  фінансові агропромислові

 групи,  об'єднуйте  це і ідіть на зустріч виробникам.

 Така моя позиція.

      ГОЛОВА.   Ясно,   будь  ласка, скілька  ми  часу

 відведемо   на  запитання?  15  хвилин,  виставте  на

 моніторі, перший у нас Лук'яненко, прошу.

      Лук'яненко.   Помилка,   Немировський.   То   ви

 помилились.  Ну перемініть свій номер, 69 округ Ващук

 Катерина Тимофіївна.

      ВАЩУК. Ну, сьогодні ми уже всі разом відчули, що

 хоч  все-таки  постанова  прийнята і ми всі не згодні

 працювати  над  постановою,  а  все-таки хотілося щоб

 була  програма,  але на сьогодні вона відіграла певне я 
 я                           - 18 - я 

 значення. Так вот, я хочу запитати, Петро Трохимович,

 ми   вчора   почули   розділ   аграрний  в  доповіді

 Президента.  І  є  таких  два  протиріччя, одне те що

 пріоритет    буде    наданий    розвитку   сільського

 господарства,  і  разом  з тим, не дивлячись на те що

 все-таки    переважна   більшість   сьогодні   то   є

 суб'єктивна  реальність, у нас господарників, на селі

 то  є  колективні  господарства, говориться про те що

 абсолютно буде відсутнє кредитування. Як ви сьогодні,

 віце-прем'єр   з  аграрних  питань,  розумієте:  може

 вижити  село  без  кредитування у сьогоднішніх умовах

 при нинішніх несправедливих цінах?

      ___________.  Катерина  Тимофіївна,  я  розділяю

 виступ  Президента,  де  віддається пріоритет селу. Я

 розділяю   то,   що   для   цього   пріоритета  треба

 сконцентрувати зусилля і держави і суспільства. Але я

 готовий  вступити  в  дискусію  про  те,  що  село  є

 причиною емісії.

      В  цьому  виступі я вже сказав, що якщо на цьому

 перехресті  на  селі  сходяться всі дороги; і на село

 списувати,  коли  треба, що це емісійна, що це фактор

 емісії,  то це не правда. Тим більше не правда те, що

 ця  емісія  є наслідком відсутності паритетності. І я я 
 я                           - 19 - я 

 вам  сказав:  якщо  за  минулий  рік  по  цій простій

 формулі   рівновеликий   прибуток   на   рівновеликий

 капітал,   коли  зранжирувати  всі  галузі  народного

 господарства, то по цій формулі село недоотримало 97,

 1  трильйона  карбованців.  Якби  ми  їх отримали, не

 заставляли  по  3, 5 мільйони тон зерно купувати, а в

 силу  того  яка  складається коньюктура ринка, ми б і

 сьогодні  цього питання не ставили по компенсацію від

 інфляції.

      Да, я знаю таку думку, яка ходить -що село вічно

 просе.  Я  каже,  що ми не хочемо просити, но я прошу

 поставити  його  в  рівні економічні умови. Розробити

 одинакові  економічні  правила  гри.  Тоді  село буде

 участвувати  в  формуванні  бюджету  через  прибуток,

 через плату за землю, за майно і за все останнє. Така

 моя позиція.

      Осталось  зробити,  я  вам  скажу, що в нас оцей

 розділ  цінового паритету як раз є предметом того, що

 ми до цих пільг затягнули оцю дискусію по конццепції.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Немировський,  Одеська область,

 Володимир Леонтійович.

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. я 
 я                           - 20 - я 

      Значит,  у  меня  три  вопроса.  Первый.  Почему

 меняется  система  товарного  обмена,  заключенных по

 договору,   допустим   зерно  на  горючее,  зерно  на

 удобрение.   Сегодня   в   эту  неделю  один  паритет

 соотношения, на следующей другой, послезавтра третий.

 Нет  четкой  картины.  Неужели  нельзя отработать эту

 систему - раз.

      Второе.  То, что мы говорили о закупкам. Ведь мы

 прекрасно  понимаем,  что это внутрегодовой кредит. И

 не надо его планировать на конец года не возврат его.

 Почему  не  спланировать  этот кредит внутрегодовой и

 дать  хозяйствам  кредитные  ресурсы, чтобы они могли

 работать. Это второй вопрос.

      И  третий.  Пожалуйста,  прокоментируйте,  каким

 образом  то, что было вчера в докладе Президента, что

 14  процентов пошлины дает 36-40 процентов продукции.

 Мы  прекрасно  понимаем,  что  эта  продукция сегодня

 выращена  благодаря  общественому  хозяйству, а не 14

 процентов.   Никто   корову   не   пасет   на   своем

 приусадебном участке, тем более овец.

      Прокоментируйте эти, пожалуйста, цифры.

      _______________  В  в своих вопросах практически я 
 я                           - 21 - я 

 ответили.  Ну,  первый  вопрос,  я думаю, что вот эти

 паритеты  между  горючими и зерном, если меняется, то

 оно связано с инфляционными процессами. Но, если... я

 проконтролирую  там,  если  это есть, то я постараюсь

 действительно  отрегулировать, чтобы оно было понятно

 в сопоставимых мировых или долларовых измерениях.

      Второй вопрос. По внутреннему, я согласен с вами

 мы  и просим по 10 миллионов тонн зерна предусмотреть

 в   бюджете   50  триллионов  денег  -это  только  50

 процентов  под  аванс.  И  мы  просим  это  только на

 переходной  период с тем, чтобы все-таки 10 миллионов

 тонн  заготовить  зерна  потому  что если потом будет

 возврат  через  биржа  заработает,  тогда государство

 становится    обыкновенным   контрагентом   и   будет

 преобретать  то  зерно, как все остальные, то есть мы

 отработаем    систему    поддержки    цен    доходов,

 конфронтации покупки для государства, если мы положим

 зерно  на  элеваторы  под сохранную расписку им будет

 распоряжаться тот кто производит это зерно, а это так

 работает  весь  мир,  я  надеюся,  что  мы  со второй

 половины тоже так будем работать.

      И  на конец третий вопрос, который вы поставили,

 я  тоже  задаю  такой  вопрос, я думаю, что там чисто

 арифметический  или  статистически  сделан анализ, но я 
 я                           - 22 - я 

 оценки  мне  выводы  я их не разделяю потому что если

 взять  показатель  фондоотдачи по отношению к.*......

 то  тогда  можна возвращаться к сохе?, он будет самый

 высокоэфективный этот показатель, но это не то время.

 Там примерно, что-то такое проскальзывает . Спасибо.

      ГОЛОВА. Бардин.

      БАРДИН. Вишгородський 216 , група "Реформи".

      Шановний Петро Трофимович!

      Чи  є  у вас конкретна програма використання 100

 мільйонів   долларів   реабілітаційного   кредиту   в

 сільському  господарстві  у  квітні місяці, якщо є то

 назвіть будь ласка тезисно.

      ____________.   Є   така  програма,  ми  повинні

 закупити  на  57  мільйонів  долларів  на  Кольському

 півосторові  аппатитів для того, щоб зробити фосфорні

 добрива,  які  у  нас в землі практично немає, є така

 програма, щоб закупити у нас в башкирстані нафту дати

 Кременчугському  нафтопереробному  заводу,  щоб  сюди

 пішли світлі мас... світле пальне, і пішли солярка...

 як?...  дизельне  паливо. Тобто, на кожний... да, то, я 
 я                           - 23 - я 

 Володимир   Тимофійович,   получається,  що  сільське

 господарство  в силу того получається, що я вимушений

 ліставати  з  Кольського  півострова,  з Башкирстана,

 хоча  повинна працювати ситема -це не функція села...

 І  через  що  я  возмущаюся, коли звинувачують село в

 емісії,  знаючи,  що ми дістаєм апатити на Кольському

 полуострові, в Башкирстані і так дальше....

      І я, до речі, вам скажу, що цих 150 мільйонів...

 вони   будуть   направлені   під   держконтракт.  Під

 держконтракт оті.... під тих 10... оце якщо хочете -в

 межах 20-ти трильйонів.

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА. Кияк. Будь ласка, не заважайте! Анатолій

 Дани... Степанович, будь ласка.

      КИЯК   Т.  Р.,  431  виборчий  округ,  Чернівці,

 "Державність".

      Шановний  пане  Голово! Шановні колеги! Шановний

 пане Віце-прем'єр!

      Мені  здається, досить показовий термінологічний

 нюанс  стосовно  нашої  Постанови від 14 лютого цього

 року,  де  в пункті 4 записано: "Звільнити від сплати

 митних зборів матеріально-технічні ресурси третичного я 
 я                           - 24 - я 

 імпорту..." (це мається на увазі сільськогосподарська

 техніка   і   таке  інше),  закінчується:  "...,  які

 завозяться    безпосередньо    сільськогосподарськими

 товаровиробниками".  Так от я отримав вчора телеграму

 із  Стороженця,  Чернівецької  області.  Це агрофірма

 "Буковина",   село   Стара   Жадова.  На  тому  тижні

 розбирався із проблемою цукрового заводу в Чернівцях,

 який, по суті, збанкрутував, бо термінологічний нюанс

 зіграв  з  ним  злий  жарт. Я зв'язувався і з митними

 службами.  Виявляється,  митні  збори  -це,  по  суті

 справи,  плата за декларування імпорту, оплата митної

 служби,  виклик інспектора. Оці дрібні видатки, які в

 сумі складають 0, 16% від вартості ввезеного. А зараз

 з  них  знімають  митні  платежі, що складає 6-10%. І

 отой   цукровий   завод  платить  зараз  (чи  повинен

 сплатити)  1,  5  мільярда купованців, що він не може

 зробити.  Ми  з  вами  допустилися  тут  похибки, і я

 звертаюся    до   всіх:   оцей   нюанс   ліквідувати!

 Термінологічний  покруч  -не  митні  збори,  а  митні

 платежі.

      Як ви ставитесь до того?

      Дякую.

      __________. Я підтримую поставлене вами питання. я 
 я                           - 25 - я 

      ГОЛОВА.  Чиж.

      ЧИЖ.    114    Летичевський    виборчий   округ,

 Хмельницька область,  Соціалістична фракція.

      Шановний   Петре............  Є  багато  питань,

 безперечно,  я задам тільки два. Але перше, Олександр

 Олександрович,  до  вамс,  мабуть.  Ви пам'ятаєте, що

 Постанова,  яку  змушена була приймати Верховна Рада,

 входячи   не   в   свою  компетенцію,  в  оперативно-

 розпорядчі  функції,  по  посівній  фактично  зірвана

 Національним   банком   і  банківськими  структурами.

 Петро..........   доповідав   стосовно  Постанови  по

 посівній.  Можливо нам час, вчора є рішення Верховної

 Ради  по  Уряду,  в  решті  і  з  Національним банком

 розібратись,  бо нам всім зрозуміло, що така ередитна

 політика,   кона  губить  виробництво.  Це  перша  як

 позиція просто наша.

      Тепер  питання.  Ще  рік, Петре.........., ви це

 прекрасно знаєте, і ми прийдемо до тієї сохи, про яку

 ви  казали.  Зустрічаюсь  з  керівниками господарств,

 буваю  з  людьми  на  окрузі  -немає вже ні... борони

 порозлазились,   культиватори,   немає   техніки!  Ми

 закладаємо  в бюджет, щоб купляти десь там за морями- я 
 я                           - 26 - я 

 океанами,  маючи  свої  підприємства. Чи не варто нам

 було  б  повернутись  до того, що треба рятувати село

 через  технологічне переоснащення? Хоча б дати те, що

 маємо. Бо  інакше зупиниться. Це перше питання.

      І що в цьому плані буде зроблено?

       Далі  друге  -бюджет.  Я  не  знаю ваших оцінок

 бюджету,  де  на село практично нічого не передбачено

 те,  що  я  я  сказав  вище  і  щоб діясно воно могло

 розвиватись.  От  державний  контракт,  ви  за  зерно

 зачепили,  я хочу запитати: цукор нам потрібен чи ні,

 олія  нам  потрібна  чи  ні? От по цукру давальницька

 сировина  виходить, заводам цукровим немає нічого. До

 мене  вернувся  начальник  РТП  району, який контакт,

 вони   вивозили   цукор   через   10  днів  сировину,

 розраховуваличь  з  ними  підприємства. Це ж зараз не

 вирішено  питання,  хто  вивезе? Як це буде працювати

 механізм.  Я  так  відчуваю,  що  у нас на розвал всі

 мостаки,  а те щоб звести до купи... І статистикою ми

 оперуємо,  що дялдько з города годує державу, хоча це

 далеко  не так. Як тут бути? Ви ж провідник державної

 аграрної  політики, я так озумію, повинні бути у насв

 Україні.

      Спасибі. Дякую.

 я 
 я                           - 27 - я 

      ___________.  Дякую вам за запитання. Я розділяю

 вашу  позицію, що в нас до неможливого зношені фонди.

 За  минулий  рік  Київська область закупила тільки 14

 комбайнів.  Я  був  у  Іванківському  районі, техніка

 куплена  70 процентів шестирічної давності. Але в цій

 ситуації  ми  опинились  чи  по своїй, чи не по своїй

 вині, але ми повинні виходити.

      Перше.  Задачі сьогоднішнього дня. Треба збирати

 хліб  в  серпні.  Через те ми мусимо йти на закупівлю

 комбайнів,  тим  більше  на............  умовах чи на

 технічних   кредіту,  які  дають  іноземні  компанії.

 Зокрема,  дає........... 15 років кредит, з якому дає

 і комбайни і дає...освоює  виробництво.

      І   є   задачі   завтрішнього   дня  -це  власне

 машинобудування  і  комбпйнобудування.  Для  чого вам

 говорити,  якщо  Фінляндія  і  Данія  має комбайновий

 завод,  а  Україна  немає.  Через  те нам треба, і ми

 робимо  цю  роботу,  щоби,  допустим, в Харкові завод

 мали..........  з  Італійською  фірмою  вже  планують

 власне   виробництво,   тобто   виконують   задачи  і

 сьогоднішнього і завтрішнього дня.

      Так  саме  планується под жондіру. Так саме ми в

 Херсоні    "Славутич"    комбайн   налаштовуєм   його

 виробництво.   Тобто   тут  нам  треба  йти  зважено, я 
 я                           - 28 - я 

 повторюю, виконувати, вирішувати задачу і сьогоднішню

 і задачу заврішнього дня.

      І   так  по  всіх  видах  техніки.  Ми,  доречі,

 сьогодні   будемо   збиратися,  я  вже  разів  чотири

 збирався    з    тим,    щоби    сформувати    власне

 сільськогосподарське    машинобудування,    яке    би

 відповідало    запитам    і    інтересам   сільського

 господарства, не  було в інших відомствах.

      І друге. Про держконтракт.

      Це  питання  дуже, я би сказав, ви як кажете, чи

 треба  цукор,  чи  зерно,  чи олія: да, треба. Ми всі

 відчуваємо:   щоби   погасити  ту  заборгованість  за

 енергоносії,  всі,  хто  з  нами  заключає контракти,

 просять  цукру,  олії,  зерна, м'яса і т. д. Це вихід

 України   з   положення.  І  з  Туркменистаном,  і  з

 Баршкистаном, і з Грузією, і всіх останніх, звідки ми

 беремо товари критичного імпорту.

      Але  це не значить, що треба все зараз, особливо

 інфляції, забрати і сидіти ділити.

      Сьогодні  на елеваторах України є десь 500 тисяч

 тонн  зерна, які положили господарства. І якщо будуть

 кошти  державі  чи кошти для того, щоби розрахуватися

 за  газ,  госопдарства, які положили це зерно, можуть

 його  сьогодні  продати  і сьогодні ж розрахуватися з я 
 я                           - 29 - я 

 Туркменистаном.

      Тобто  на  цьому  перехідному періоді ми частину

 повинні,  особливо  зерно,  по  держконтракту,  а все

 останнє можна на умовах давальницької сировини.

      ГОЛОВА. Дякую, Петро Трохимович.

      САБЛУК  П.  Т. Для цього, я вибачаюсь, я стою на

 позиції,   що  треба  інтегрувати  цукровий  завод  і

 виробник  буряка,  маслозавод і ферма молочна. І коли

 ми  замкнемо  і торгівлю, то тоді оце питання саме по

 собі  буде  поступово відпадати. Як буде в державі ця

 продукція, то вона буде і можливість її закупити, нею

 розрахуватися.

      ГОЛОВА. Я, Іване Сергійовичу, відповідаю на ваше

 запитання,   що  в  нас  у  переліку  питань  є  звіт

 Національного  банку, і ми ці питання, що ви порушили

 зраз,  поставимо  потім  перед  Національним  банком,

 перед Національним банком.

      Останнє   запитання   у   Анатолія  Степановича.

 (..........)(..........)   Добре,   у  нас  від  двох

 комісій.

      Петро  Трохимовичу,  сідайте, будь ласка, дякуєм я 
 я                           - 30 - я 

 за   грунтовне   роз'яснення   тих  питань,  які  вам

 задавали.  Ми  сподіваємося,  що  політика  така буде

 здійснюваться справді.

      У  нас є дві комісії, причетні до цієї Постанови

 безпосередньо.:   Аграрна   комісія   і   Комісія   з

 банківської  діяльності.  По 3-4 хвилини, будь ласка,

 їм для виступу, прошу. Будь ласка, Даниленко Анатолій

 Степанович,  голова Комісії з питань агропромислового

 комплексу. Коротко. Ми час витрачаємо.

      ДАНИЛЕНКО.   Шановний  Олександр  Олександрович,

 шановні  народні  депутати. Не випадково сьогодні це

 питання   стоїть  і  Петро  Трохимович  звітував  про

 проведену  роботу  щодо  виконання  постанови, яку ми

 приймали в цьому залі.

      Я також на протязі цих двох неділь, в тому числі

 на   тій  неділі  активно  намагався  працювати,  щоб

 сприяти  виконанню  цієї  постанови,  і  який  я собі

 зробив  висновок,  як  голова  комісії,  як  народний

 депутат, як громадянин нашої України.

      Я  твердо  переконанний,  що ми повинні будувати

 нашу   цивілізовану   державу,  щоб  стати  в  рівень

 розвинутих  країн,  але  якщо  ми,  Петро Трохимович,

 будемо  йти  і дальше таким шляхом, звичайно цього ми я 
 я                           - 31 - я 

 не  досягнемо.  Чому?  Тому  що  в першу чергу ті, що

 зобов'язані  неухильно  виконувати  і  дотримуватись,

 нашого  чинного  законодавства,  відповідно прийнятих

 нормативних  законодавчих  актів, і робити все щоб ця

 робота   проводилась   ціленаправлено   сьогодні   ми

 відчуваємо як раз ті, хто за це несе відповідальність

 працюють   дуже  погано.  Компенсація,  до  1  квітня

 бюільше 14 трильйонів карбованців. Я неодноразово був

 в  Мінфіні,  неодноразово  був у Віктора Михайловича,

 неодноразово  я,  шановні  народні  депутати,  був  і

 зустрічався  з Петром Трохимовичем, працювали активно

 з  Юрієм Михайловичем, але цей пункт не виконанний. І

 тільки  по  тій  причині  і тільки по тій причині, що

 сьогодні  ті хто несе відповідальність надзвичайно не

 добросовістно   віднеслись   і   проігнорували   нашу

 постанову.  якщо говорити за кредит, за відстрочку за

 пролонгацію  і  так  дальше.  То  я  хочу сказати, що

 шановний Віктор Михайлович Ющенко який працює головою

 Національного  банку.  І  я міг... мав нагоду в нього

 бути  в  кабінеті  разом  з  Юрієм  Михайловичем. Був

 Пензеник    Віктор   Михайлович,   був   Шпек   Роман

 Васильович,   були   ще   цілий   ряд  відповідальних

 посадових  осіб.  І знову, як ви бачите із інформації

 Петра Трофимовича, що ця робота  не проведена. я 
 я                           - 32 - я 

      Якщо   говорити  про  забезпечення  матеріально-

 технічними   ресурсами,  отут  так  Петро  Трофимович

 сказав,  що ці 150 мільйонів доларів будуть з першого

 квітня.

      Ці  гроші,  люди  добрі,  вже  використані. І не

 згідно  Постанови  Верховної  Ради,  ці гроші на свій

 розсуд  Кабінет  Міністрів  направив  туди,  куди він

 хотів   направлять.   І   звівчора,  шановний  Віктор

 Михайлович   Пензеник,   (..........)   активно   нам

 розказував  як  потрібно  формувать  бюджет, звідкіля

 потрібно  брати  гроші  і  якраз оцими діями керівник

 посадових  осіб  і допущено те, що ми сьогодні ставим

 під  зрив.  Під  зрив  доходної частини того ж самого

 бюджету,  тому що, Анатолій Андрійович, ми сьогодні в

 агро-промисловий  комплекс  не направили нічого. І не

 треба,  Іван  Сергійович,  казати,  що  треба спасати

 село. Треба спасати сьогодні державу, треба направити

 сьогодні нормальних людей, які вболівають за державу,

 в  яких  є почуття відповідальності, почуття совісті.

 Тоді в нас будуть якісь  зрушення.

      І   хочу   запитати,   Петро   Трохимович,   вас

 конкретно,  як  людину,  яку  я  шаную  і знаю, що ви

 боролись:  скільки  ви  написали  доповідних  і  кого

 звільнено  з  посади  за  невиконання  цеї Постанови? я 
 я                           - 33 - я 

 Нікого, Петро Трохимович. І оце через що воно в нас і

 робиться.

      Це  вже  вчора Верховна Рада. А тому, виходячи з

 того,  я хотів би запропонувати: нам відступати немає

 куди,  тому  що  нам  потрібно  бути з хлібом. А якщо

 будем з хлібом,  то буде нормальна  сильна держава.

      Тому  я  хотів би попросити, попросити всіх, хто

 сидить  у  цьому  залі...  єсть  у  нас покамест кому

 працювати Володимир Івановичч, єсть кому працювати...

 А    тому    я   хочу   попросити   вас,   Олександре

 Олександровичу,  і  всіх,  хто  сидить  у цьому залі,

 давайте   ми  все-таки  все  зробимо,  щоб  посприяти

 нормальному    проведенню   весняно-посівних   робіт.

 Можливість у нас така єсть.

      Петро  Трохимович,  де  той  документ "Концепція

 аграрної   політики"?  Немає  через  те,  що  Кабінет

 Міністрів  її  не  подав.  Депутати  сьогодні  готові

 розглядати.

      І  підводячи підсумок, хочу сказати, що сьогодні

 Кабінет  Міністрів і всі ті, хто ніс відповідальність

 до цього часу працювали над виконанням цієї Постанови

 не задовольно. Спасибі за увагу.

      ГОЛОВА.   Анатолій   Стапанович,  сідайте,  будь я 
 я                           - 34 - я 

 ласка.

      _______________  Тепер, Олександр Олександрович,

 я  хочу  вам  дати  відповідь.  Ви  сказали,  що нема

 Олександра Миколайовича. Чому там зайшла якась гостар

 дискусія,  тому  що там було написано: "про... нувати

 строком  до  5  років не тільки сільськогосподарським

 товаровиробникам, а й переробним і тим, хто являються

 посередником".  Оце якраз є предмет гострої дискусії.

 Спасибі за увагу.

      ГОЛОВА.   Спасибі.   Анатолію   Стапановичу,  ви

 правильно  все  виступили,  дякую вам. Тільки якщо ви

 бачете, що є сумнів стосовно розгляду цього питання і

 треба  приймати  якусь  постанову, то тьреба дати цей

 документ. Бо просто говорити, мабуть, немає потреби.

      І   від   банківської   комісії  Вадим  Петрович

 Гетьман,    інформація    теж   коротка,  на   основі

 аргументації банку "Україна".

      ГЕТЬМАН  В.  П.  Гетьман, Черніговський виборчий

 округ.

      Шановні  народні  депутати,  я голосував в числі

 242  народних  депутатів за прийняття цієї постанови, я 
 я                           - 35 - я 

 тому  що  розумів і розумію, що всі ми боржники перед

 сільським господарством.

      Напомню цифру, яку я називав, що в прошлому році

 ми  закупили  хліб  по  37  долларів,  ви  знаєте, що

 сьогодні  на  біржі цей хліб продається по 100 чи 120

 за одну тонну.

      Тому  ми  повинні дійсно зробити все можливе для

 того,  щоб  допомогти  селу, але центральним питанням

 цієї  постанови  була і є пункт 3, якою не дозволено,

 якою в недозволеній формі Верховна Рада запропонувала

 Національному  банку  і  комерційним банкам здійснити

 ряд  акцій,  які вони просто в силу свого становища і

 порушення діючих законів не можуть це зробити.

      Я   про  це  уже  говорив  з  цеї  трибуни  було

 доручення  відповідне  нашій комісії із банківської і

 фінансової діяльность, комісія на своєму засіданні за

 участю,   якраз  зацікавлених  працівників  аграрного

 сектора  депутатів  розглянула це питання і Олександр

 Олександрович  в  установленому  Регламентом  порядку

 внесла  на  розгляд  Верховної  Ради зміни, які дають

 можливість  виконати  цю постанову, які це зміни, я в

 зв'язку  з  тим,  що  у  вас немає підрукою вже давно

 розданої проекта постанови, хотів би просто зачитати,

 зобов'язати  Кабінет Міністрів України і Національний я 
 я                           - 36 - я 

 банк  за  погодженням  з комерційними банками в межах

 загальних   обсягів   кредитної  емісії  затвердженою

 Верховною Радою України.

      Тобто  визначити  джерело  за рахунок чого треба

 здійснити  цю пролонгацію, ви чули цю цифру, цифра ця

 складає   16,   6   трильйонів   заборгованості  і  8

 трильйонів  на  численних  процентів.  Таких ресурсів

 немає  для  того, щоб це зробити треба дати ресурси я

 показую   вам,  що  на  наступній  неділі  ми  будемо

 розглядати    з    вами   грошово-кредитну   політику

 Національного  банку, тут уже визначено, що на перший

 квартал  емісія,  місія  складе  53 трильйонів із них

 Уряду  46  трильйонів, якщо ми Національному банку не

 запишемо  за  рахунок  яких джерел зробити відповідні

 заходи  повірте  мені Національний банк цього не може

 зробити  інакше він порушує всі прийняті нами закони.

 Тому  ми  повинні прийняти іменно в такій редакції, з

 якою погодився Національний банк і всі ті, які хотіли

 б зробити.

      Наступне. Ми сказали: пролонгувати абсолютно всі

 кредити.  16,  6 трильйонів кредитів, які належать до

 посередників;     які    належить    до    переробної

 промисловості, яка в цьому (повірте мені) сьогодні не

 потребує  такої  гострої потреби, тому що мова йде за я 
 я                           - 37 - я 

 весняний   сів,   а   не   мова   йде   за  переробну

 промисловість...  Тому ми в своїй Постанові записали:

 "Відкрити  кредитну  лінію  для сільськогосподарських

 товаровиробників".  Тобто  тих,  які сьогодні повинні

 сіяти  і  які  повинні сьогодні отримати оцю кредитну

 лінію  для  того,  щоб  відкрити  свої можливості для

 весняно-польових  робіт.  Пролонгувати  строком  на 5

 років. Не всім, а тільки тим, хто в цьому потребує, і

 прострочені     платежі     по     незалежних     від

 товаровиробників   причинам   (це   і  стихія,  це  і

 інфляція, це і всі ті заходи, які сьогодні привели до

 знецінення  у  товаровиробників коштів). Але, шановні

 колеги,  із  уряду настаюють на тому, щоб ми залишили

 ту Постанову в такій редакції, яка вона була. Повірте

 ви  мені  -25  трильйонів  уряд  на це не найде, і ми

 сьогодні  повинні  визначитись,  кому  ми  ці цільові

 кошти дамо.

      Третя принципова позиція -це проценти списати...

 Не  всі  проценти,  а проценти списати не вище ставки

 рефінансування  Національного банку. Тобто, облікової

 ставки.  Ви  знаєте,  що  проценти  комерційні  банки

 начисляля  із  700%,  із  600%.  Чому  ми комерційним

 банкам  повинні давати можливості списувати все? Вони

 повинні  списати  тільки  із межі обліковї ставки, то я 
 я                           - 38 - я 

 єсть  240  там чи 200%. Тобто, Комісія Верховної Ради

 України  з  питань фінансів та банківської діяльності

 надзвичайно  ретельно до цього підійшла, погодила оці

 поправки  за участю Національного банку і комерційних

 банків,  отримала  візи юридичного відділу, якого, до

 речі,  немає  в  нашій  Постанові. Але прийняття цієї

 Постанови,    яка   відкриває   поправки,   відкриває

 можливості  руху  до  того,  щоб  відкрити можливості

 виконання Верховної Ради блокується. І блокується, на

 жаль,  тими, які сьогодні з цієї трибуни призивали до

 того,  що,  так  сказать,  ця  Постанова не може бути

 виконана.  В  цьому  варіанті,  повірте мені, вона не

 може бути виконана.

      Тому  я  вношу  пропозицію:  повернутись, внести

 відповідні поправки - і тоді вона буде виконана.

      Дякую за увагу.

             (Шум у залі)

      ГОЛОВА. Ні, відносно Постанови, одну хвилиночку,

 Петро    Трохимович,    там,    на   тому   мікрофоні

 відповідайте.

      __________.  Я  відповідаю,  що Гетьман виступив я 
 я                           - 39 - я 

 чисто відомчо, з інтересів  банків.

      Відносно поправок: в межах кредитної емісії.

      Як  ви знаєте, кредитна емісія першого кварталу,

 коли  приймалась Постанова, була розписана. І запит в

 межах  кредитної  емісії  -це, практично, ліквідувати

 третій  пункт. Якщо стосується цього кварталу емісії,

 яка  буде  йти,  цих 53 трильйонів, якщо вона не буде

 розписана,  то  по  цьому  кварталу  чи в перспективі

 можна  було  б  писати,  хоча я теж проти. Емісія -це

 одне  з  джерел  покриття.  Чи  ми  будемо за рахунок

 емісії,  чи  за  рахунок  прибутків,  чи  за  рахунок

 резервного  фонду, чи за рахунок внутрішнього боргу -

 це  вже справа наша, а записувати "за рахунок емісії"

 конкретно,  я  вважаю, що це буде, ну, як тут кажуть,

 некоректно.

      ГОЛОВА.  Справа  в тому, що тільки Верховна Рада

 може визначити питання щодо емісії. Тому ви не зовсім

 тут точні, Петре Трохимовичу. Одну хвилиночку, в мене

 є   пропозиція   така,   іще одне   запитання,   Петре

 Трохимовичу.

      __________.  І  ще  я  хотів  би  одна  позиція:

 переробників  не  все,  ми  все,  я  говорив,  ми все я                           - 40 - я 

 підрахували,  ми визначили безнадійних, ми визначили,

 хто  вимагає,  ми визначили, хто від стихійного лиха.

 Всі ці у нас розрахунки є.

      Я  готовий  обсудити  з банками всіми. В нас є в

 розрізі  банки. Но мені сьогодні звонять переробники:

 "Дайте  500 мільярдів кредиту під переробку консерви.

 І  ми через півроку повернемо". Цього кредиту нема, і

 консервна  промисловість  практично  стоїть.  І це по

 всіх    сферах    легкої,    переробної,   сільського

 господарства.  І оце принципово треба вирішувати, йде

 кредит до виробництва ч ине йде.

      ГОЛОВА. Вибачте. Одну хвилину, Петро Трохимович.

 Є  пропозиція  така.  Вадим  Петрович,  будь ласка. Є

 пропозиція така. Тут існує питання, але це питання не

 для  Верховної  Ради.  Для  Верховної Ради тут є одне

 питання  те,  що  зв'язане з банківським крудитом і з

 прологнацією   крудиту.  Тому  я  пропоную,  прийняти

 коротку Постанову з таких двох пунктів.

      1.  Взяти  до  відома  інформацію. (Тут не треба

 записувать -це зорозуміло)

      2.  Доручити комісії Даниленка, Суслова разом із

 Кабінетом  Міністрів запропонувати узгоджений варіант

 реалізації  Постанови  і доповісти про це на Президії я 
 я                           - 41 - я 

 Верховної  Ради.

      А   ми  потім  проінформуємо...  на  тому  тижні

 проінформуємо Верховну Раду. А зараз треба виконувати

 Постанову.

      І  ще  одне.  Одну хвилинку. Мене звинувачують в

 тому,  що  я  пропоную недосконалі постанови. Так от,

 щоб  цього  не було, я хочу, Анатолій Степанович, вам

 задати   запитання.   Де  проект  Постанови  з  цього

 приводу?  Проект  Постанови  ваш  є, я знаю. Але його

 зараз  в  руках  немає в депутатів. Він 3 березня був

 розданий.   Я  прошу  не  втягуваться  в  обговорення

 предмету, який не є, ну, функцією Верховної Ради.

      Ще  раз... Можна було б ставити в даному випадку

 питання   "Про   відповідальність   членів   Кабінету

 Мінітсрів".   Ми   вчора  направили  чи  поставили  у

 відставку   кабінет   Міністрів.   Тому  питання  цим

 вичерпане  з  точки  зору відповідальністі. А з точки

 зору суті питання, треба працювати.

      Я  прошу.  Ну,  15  рук..  11.  02 і п'ятнадцять

 питань попереду. Що ми обговорюємо...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.     Леонід     Олександрович,     Леонід я 
 я                           - 42 - я 

 Олександрович,   так  це  питання  треба  включати  в

 порядок дня і розглядати окремо!

      З ЗАЛУ.

      ГОЛОВА. Яка Постанова?

      Так  ця  сьогоднішня  Постанова -це ж Постанова,

 яку  ми  прийняли  раніше. Сьогодні до неї дописувать

 щоб   щось,  це...  це  доповнення,  це  зовсім  інше

 питання, не інформація.

      Тому,  будь ласка, готуйте через Президію. Ми на

 тому  тижні  включимо  додатково ці питання. Але вони

 повинні буть оформлені, як слід.

      Тому   я   ще   раз  пропоную  проголосувати  за

 доручення  двом  комісіям разом із Кабінетом Міністрів

 на   Президії   доповісти   узгоджену   позицію  щодо

 виконання  цієї Постанови, і ми проінформуємо на тому

 тижні  Верховну  Раду  без  Кабінету Міністрів, а від

 Президії.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  І  додаток,  вони  можуть запропонувать

 потім додаток.

 я 
 я                           - 43 - я 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  Я  ставлю на голосування цю пропозицію.

 Почекайте, проголосуєм, потім будем з мотивів.

      "за"

      ГОЛОВА. Рішення не...

      3  хвилини  з  мотивів голосування -Чернявський,

 Анісімов і Степенко. Все. По хвилині, будь ласка.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую. Чернявський, Сумщина.

      Я  думаю,  що депутати не проголосували по одній

 єдиній причині.

      Олександр   Олександрович,   для  чого  йти  нам

 дальше?   Прийнята  наша  Постанова  не  виконується,

 більше   того,  ігнорується  органами,  які  утворені

 Верховною   Радою.   І   ми   сьогодні,   розглянувши

 інформацію, не заслухали Національний Банк.

      Чому?

      Хай вони йдуть у Верховну Раду, як їм виконати цю

 постанову. я 
 я                           - 44 - я 

      Чому ми постійно прохачами у цих органів, які ми

 створили. Ось у чому суть питання.

      Нужно  там  емісію,  хай іде в Національний банк

 сюди,  Ющенко чи он Сиульський Микола Іванович сидить

 і  каже, що треба зробить, щоб виконати постанову. Но

 ми знаєм, що ми Верховна Рада, будем відповідальні за

 те, що доведем народ до голоду.

      Ми будем, нікуди ми не дінемось. Ось там зараз 3

 десятки  прийшло людей, мільйони сюди прийдуть. Дякую

 за  увагу,  і  давайте  приймем  таке  рішення  яке б

 зобов'язувало виконувать нашу постанову.

      ГОЛОВА. Володимир Олександрович Анісімов.

      АНІСІМОВ.   178,   город   Запорожье.  Александр

 Александрович, уважаемые народные депутаты.

      Не  случайно  мы  выносим сюда в зал информацию,

 для того, чтобы сделать определенные коррективы. Я по

 какой  причине подымаю вопрос? Дело в том, что надо в

 комплексе смотреть это  весь вопрос.

      Тяжело  всем, я прекрасно понимаю, поддерживал и

 поддерживаю  сельхозников, но не существует оборотных

 средств   в  экономике,  на  сегодняшний  день,  само

 сельськое  хозяйство не выживет. Сегодня конкретно 10 я 
 я                           - 45 - я 

 химических  заводов  отправляют  удобрения сельському

 хозяйству,   поэтому   я  хочу,  чтоб  правительство,

 которое    сегодня    присутствует,   посматрело   на

 взаимозачеты  и  расчеты  между  этими предприятиями.

 Иначе  ничего  не произойдет. Там работают люди, надо

 выплачивать  заробатную  плату,  пополнять  оборотные

 средства,   нормально   дать   сегодня  производителю

 отсеиться.  Я  всех  призываю  поддержать,  то что мы

 сегодня  услышали  и  усилить  правительство,  именно

 интонацию на правительство, чтобы она рассматрела эти

 вопросы. Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА. Степенко.

      СТЕПЕНКО.      Дякую.     Шановний     Олександр

 Олександрович,  шановні колеги, я підтримую те, що ви

 сказали,  але  я  хочу  внести  доповнення  до цього.

 Давайте  все-таки  ми  розглянемо  концепцію розвитку

 АПК.  Ну  до  яких  пір,  ну дивіться -сьогодні Петро

 Трохимович  на трибуні говорить: давайте пролангуємо.

 Давайте  спишемо цим економічним калікам, бо вони вже

 самі   не   розрахуються.  Но  учора  ознайомились  з

 доповіддю  Президента. Кого ми стимулюєм? 157 -привіс

 свиней,  220  грам  -привіс великої рогатої худоби, 2 я 
 я                           - 46 - я 

 тисячі  кілограмм  молока.  Але ж є господарства, які

 доять  5  тисяч  і  мають нормальний розвиток. Ми цем

 накинулі  удавку  економічну,  а  цим  давайте  будем

 списувать.   І   це  буде  до  тих  пір...  Олександр

 Олександрович, ну ви ж у цих питаннях розбираєтесь. Я

 просто  вдячний  і  Президії  і Вам, що Ви винесли це

 питання.  Бо  ми крайні будемо. Уряду нема, а посівну

 нада  робить.  Можна  одурить  Мороза,  можна одурить

 любого -Саблука, але землю не одуриш.

      Тобто,   нам   нада  прийняти...  я  прошу  вас:

 допишіть  туди,  що  десь на протязі місяця заслухать

 концепцію  і  щоб  ми  стабільно  могли (той хто хоче

 працювать  і працює в сільському господарстві) мав на

 це можливість.  Дякую.

      ГОЛОВА.  Ясно. Відповідаю на всі три пропозиції.

 Більше не будем обговорювати. Ми...

      (Шум в залі)

      Так тому, що вони перші три прийняли. Хочете ще?

 Хто  хоче  висловитись, запишіться. Але ми тоді будем

 півдня  говорити... Ні, а їм чому не дать. Я ж звідси

 бачу.

      Тому що вони  три перші  підняли.

      (Шум в залі) я 
 я                           - 47 - я 

      Запишіться, будь ласка.

      (Шум в залі) Поки буде йти запис, я... дозвольте

 мені...  зроблю  коментар,  відповідаючи на запитання

 Олексія Пилиповича. Ви питаєте: чому? Я відповідаю. І

 Даниленко,  який  уже  залишив Президії, я не бачу де

 він   зараз   знаходиться,  і  ви,  коли  ви  вносите

 пропозицію  про  включення цього питання, то думайте,

 як   воно   буде   розглянуте,   який  буде  документ

 прийнятий.  Щоб я тут не творив документи перед залом

 і  перед  Україною сьогодні, щоб ми чітко знали на що

 ми вийдемо.

      А   тому   зараз  обговорювать  ми  будемо  нові

 пропозиції  вносить,  не  буде  від  цього віддачи. Я

 запропонував    варіант.   Хай   доопрацюють   варінт

 виконання  постанови.  До  цього  зводиться  проблема

 сьогодні.  І щоб ви зараз не вносили, ідіть у комісію

 працюйте  і  пропонуйте,  тоді  буде ефект. А якщо ми

 просто будем накидати питання усно, нічого з цього не

 станеться.

      Я ставлю на голосування той проект, який я вніс.

 Будь ласка, проголосуйте.

      "за"

 я 
 я                           - 48 - я 

      Рішення прийнято.

      Хто  записався на виступ, будь ласка, в комісію,

 працюйте  над  своїми  пропозиціями,  щоб  вони  були

 розглянуті.  Я  прошу,  це  серйозне  питання,  це не

 жарти.

      Від   комісії   по   підготовці  постанови,  про

 інформацію  Уряду  України, щодо виконання  Постанови

 Верховної  Ради  України  від  21.  03.  95 року "Про

 незадовільний социальний захист населення у зв'язку з

 підвищенням  тарифів  на  житлово-комунальні послуги"

 слово  має  Татаринов Анатолій Арефійович,  заступник

 голови   комісії   з   питань   паливно-енергетичного

 комплексу, транспорту і зв'язку. Будь ласка. Коротко.

      ТАТАРИНОВ А.А.

      Уважаемый  Президиум! Уважаемые коллеги народные

 депутаты!

      Рабочая   группа   состоящая  из  представителей

 комиссии    по   топливно-энергетическому   комплексу

 транспорту  и  связи,  социальной  политике  и труду,

 представители    Кабинета   Министров,   Министерства

 экономики    вчера    вечером    подработала   проект

 постановления по рассматриваемому вопросу . я  
 я                           - 49 - я 

      Подрабатывая  проект постановления мы учитывали,

 что  сегодня  в другой вариант постановления наверное

 мы  предлагаем  не  принимать  и принять такое как мы

 предлагаем почему, потому что этим вопросом предметно

 занимался  и  Кабинет Министров на заседании 3 апреля

 был  рассмотрен  вопрос  связанный  с компенсацией за

 жилищно-коммунальные  услуги  населения, специально в

 Украине  созданы  подразделения  и  структуры создана

 система  предоставления  обеспеченым  слоям населения

 субсидий  на  погашения  затрат  на  оплату  жилищно-

 коммунальных услуг.

      Эти   подразделения   созданы  при  Министерстве

 социального обеспечения в областях при облисполкомах.

 И  в  отдельных  областях  они  начали работать такие

 подразделения  начнут  работать  во всех областях с 1

 мая текущего года.

      Через  эту  систему  будет реализовываться тезис

 программы  Президента,  который  предусматривает, что

 плата   за   жилищно-коммунальные   услуги  не  будет

 превышать    15   процентов   отдохода   семьи.   Эти

 подразделения  будут  отслеживать ситуацию в областях

 работать   с  малообеспеченными  и  через  конкретную

 помощь   исполнителей  или  через  конкретную  помощь

 малообеспеченным   будет   реализовываться   вот  эта я 
 я                           - 50 - я 

 программа Президента.

      Поэтому  я  бы  предлагал  принять  решение  или

 постановление  в  таком виде в каком мы предлагаем. И

 дать  возможность  Кабинету  Министров,  Министерству

 экономики  вчастности  вот  реализовать  ту программу

 через    вновь    созданные   структуры   по   защите

 малообеспеченных  слоев населения вчастности касается

 оплаты  за жилищно-коммунальные услуги. Наша комиссия

 будет  отслеживать  наш  процесс  в  дальнейшем, если

 будет    необходимо    вмешательство   комиссии   или

 Верховного Совета, я думаю,что мы это сможем сделать.

      ГОЛОВА.  Дякую  вам.  Сідайте,  будь  ласка.  Як

 бачите,   проект   Постанови  доповнений  лише  одним

 пунктом: "Кабінету Міністрів України вжити термінових

 заходів  щодо  повної  виплати  компенсаційних виплат

 населенню    та    удосконаленню    системи   надання

 малозабезпеченим    його    верствам   субсидій   для

 відшкодування  витрат  на  оплату житлово-комунальних

 послуг". Я пропоную із цим доповненням поставити...

      (Шум у залі)

 я 
 я                           - 51 - я 

      ...  за  основу.  Ставлю  на голосування -проект

 Постанови,  за основу. За основу! Ще раз повторюю: за

 основу. Потім - доповнення...

      "За" -

      Я ще раз прошу. Незрозуміло! Всі зауваження ваші

 будуть   враховані  в  доповненні.  За  основу  треба

 прийнять  документ!  Будь  ласка,  посідайте,  хто...

 Сергій  Васильович!  Сергій  васильович, сядьте, будь

 ласка...  Сядьте...  ПОяснюю ще раз: проект Постанови

 голосується  за  основу,  потім будуть враховані ваші

 пропозиції.

      Яка? З процедури? Черепков, будь ласка.

      ЧЕРЕПКОВ В.Ф., 117 виборчий округ.

      Уважаемый   Александр  Александрович  и  народны

 депутаты!

      Мы расматриваем второй и очень важный вопрос для

 каждого  человека,  потому  что там есть было нечего,

 здесь - платить не за что.

      И  поэтому  я  предлагаю: во-первых, этот вопрос

 голосовать  поименно,  чтобы  знали,  кто  занимается

 конкретными вопросами, а кто ходит, сеет на асфальте. я 
 я                           - 52 - я 

      ГОЛОВА.   Ясно.   Хто   за   те,   щоб  поіменно

 проголосувати - голосуйте.

      Йде поіменне голосування:

      "За" -

      Рішення  прийнято. Проект Постанови ставиться за

 основу. Поіменно.

      "За"

      Рішення прийнято.

      Які  доповнення,  запишіться, хто, дл доповнень,

 будь ласка, запишіться.

      Відведемо   19   хвилин  для  дискусій  з  цього

 приводу.

      Гетьман,   говоріть,   тому  що  ви  вносили  цю

 пропозицію вчора. Список опублікуйте.

      А, потім.

             (Шум у залі)

      Зараз  буде. я 
 я                           - 53 - я 

      ГЕТЬМАН.  Шановний  Олександр  Олександрович,  я

 вважаю, що ми зробили помилку, коли розглядали перший

 раз питання, не включили питання, яке виключили після

 того, щоб повернути в правове поле Кабінету Міністрів

 прерогативу  затвердження  цін  на житлово-комунальні

 послуги,   а   не   передовіряти  і  не  доручати  це

 підвідомчим, так сказать, міністерствам, відомствам.

      Тому  я  вважаю  сьогодні запропонувати Кабінету

 Міністрів розглянути питання про повернення в правове

 поле Кабінету Міністрів оцих питань.

      ГОЛОВА.   Ви   зрозуміли?   Чітко   сформулюйте:

 рекомендувати  Кабінету  Міністрів  повернути  в поле

 свого відання визначення  цінової політики.

      __________.    Тарифів   на   житлово-комунальні

 послуги.

      ГОЛОВА.   Так, ставлю на голосування.

      "За"

      Рішення  прийнято. Я вас прошу чітко, редакційно

 точно  сфомулюйте це питання для остаточної редакції.

 Будь ласка, Кузнєцов. я 
 я                           - 54 - я 

      КУЗНЄЦОВ П.В.

      Уважаемий   Александр  Александрович!  Уважаемые

 депутаты!   От   мы  сейчас  принимаем  Постановление

 Верховного   Совета   Украины.  Регулируются  вопросы

 компенсационных  выплат.  Но  я хотел бы сказать, что

 эти  выплаты  касаются 85 процентов населения страны,

 во-первых, чтоб было ясно. Так.

      И  второй  момент на который хотел обратить ваше

 внимание.  Мы в прошлом Постановлении говорили о том,

 что  не  взымается  пеня  с людей по май месяц. Я так

 думаю,  что  Кабинет  Министров с учетом того, как он

 сейчас  работает, в том режиме, он не сможет до этого

 времени,  значит,  обеспечить компенсационные выплаты

 малообеспеченным  людям.  Поэтому... Неуспеют, потому

 что задача стоит очень большая -это создание огромных

 штатов по собиранию всякых справок и тому подобное. Я

 предлагаю  в  это  Постановление  перенести ту норму,

 которая  у нас была записана в предыдущем: не взымать

 пеню по июнь месяц включительно.

      ГОЛОС  З  ЗАЛУ.  Не  июнь  надо  ставить,  а "до

 выплаты компенсации". я 
 я                           - 55 - я 

      ___________.   Или   до   выплаты   компенсации,

 сформулировать от таким образом.

      ГОЛОВА.   Запишіть,  як  правильно,  а  потім  я

 поставлю на голосування. Запишіть.

      ___________. Хорошо. Я сейчас напишу.

      ГОЛОВА. Донченко.

      ДОНЧЕНКО Ю.Г.

      Донченко, 259 Старобельский избирательный округ,

 фракция коммунистов.

      Александ  Александрович, я вносил предложение  и

 вчера   было  проголосовано  в  нашей  комиссии,  что

 Правительство,     обственно    говоря,    один    из

 пунктов,.......... отставка Правительства -это в  том

 числе   не  решение  этого  вопроса  по  коммунальным

 выплатам. Было таков предложение, и оно проголосовано

 в  нашей  комиссии.  Дополнить пунктом "Рекомендовать

 Президенту  Украины  при  формировании нового состава

 Кабинета   Министров   не  рассматривать  кандидатуры

 Пинзеныка  и  Шпека", потому что они главные идеологи я 
 я                           - 56 - я 

 вот  этой ситуации. Это было проголосовано комиссией.

 Я   бы   просил   этот   пункт   включить   в  проект

 Постановления.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Сікалов.

      СІКАЛОВ В.І.

      Сикалов, Горловка, 11-ый, фракция коммунистов.

      Александр   Александрович,   уважаемые  товарищи

 депутаты!

      Я  хотел бы обратить ваше внимание на то, что мы

 две  недели  назад в этом зале приняли Постановление,

 где  было  четко  сказано, что приостановить действие

 Постановления  Кабинета  Министров,  то есть, выплаты

 или, точнее, люди должны производить оплату по старым

 расценкам.

      У  меня возникает вопрос: уважаем мы себя или не

 уважаем.  Если  мы  себя не уважаем, принимаем теперь

 такое  вобщем-то  беззубое  Постановление -давайте за

 него  голосовать. Если мы себя уважаеем, если Кабинет

 Министров,   там   есть   конкретные   виновники,  не

 выполняет  нашего  Постановления,  у нас есть третья, я 
 я                           - 57 - я 

 скажем так, вертикаль власти -судебная. Я считаю, что

 данный  товарищ  должен  отвечать,  кто подписывал, а

 именно: Тальник. Это одно.

      Ну,   коль  есть  такое  Постановление,  давайте

 добавим  к  третьему  пункту  буквально следующее: до

 выполнения Кабинетом Министров вобщем-то всех данного

 пункта, оплату жилищно-коммунальных услуг производить

 по  расценкам,  которые существовали до Постановления

 Кабинета Министров.

      ГОЛОВА.  Напишіть.

      Красняков.

      КРАСНЯКОВ Є.В.

       Александр  Александрович,  Красняков  Хмелевому

 передает слово.

       ГОЛОВА. Ясно.

      _______________ 140-ый.

      ГОЛОВА. Кому?

      А, 140-ий. я 
 я                           - 58 - я 

      ХМЕЛЬОВИЙ А.П.

       Значит,   я  предлагаю  записать  такой  пункт,

 потому что тут были одни пожелания, слова, но в самом

 Постановлении  ничего  не скзано: "Кабінету Міністрів

 передбачити  механізм  сплати  населенням за житлово-

 комунальні послуги не вище 15% від доходів на сім'ю",

 как это указано в Программе Президента. Потому что мы

 все говорим за Программу Президента, но нигде об этом

 не сказано.

      Должна   быть  граничная  цифра,  и  пусть  этот

 механизм  разработает.  Иначе  это все пустое, что мы

 предлагаем.  Завтра  нас  же,  приедем  на  округа, и

 растерзают.

      ГОЛОВА. Смірнов.

      СМІРНОВ.

      Євген Смірнов, 61-ий, Вінницька область.

      Олександр  Олександрович,  я пропную до третього

 пункту,   згоден   з   Сікаловим,   поставити   після

 останнього  слова....  кому і додати, призупинивши до я 
 я                           - 59 - я 

 такої  оплати,  виконання  розпорядження  уряду,  про

 ведення    нових    тарифів   на   електроенергію   і

 енергоносії, і побутові послуги. Дякую.

      ГОЛОВА. Корнелюк.

      КОРНЕЛЮК.      Дякую,     шановний     Олександр

 Олександрович. Я пропоную до пункту третього добавити

 такий   підпункт   або   продовжити   його:  Кабінету

 Міністрів  України  вжити так само термінових заходів

 щодо  негайного  виготовлення вітчизняних лічильників

 газових  і  Міністерство  фінансів  профінансувати ці

 справи  для  того, щоб напротязі, скажімо, року можна

 було  б  встановити  ці  лічильники в квартирах наших

 громадян, і зняти це питання.

      Дякую.

      ГОЛОВА.Шандрюк.

      ШАНДРЮК.      Дякую,      значить,    Олександре

 Олександровичу,   я  вважаю,  що  в  проекті  вказано

 термінових  заходів  не  конкретно.  Я  пропоную так

 споживати,  Кабінетом  Міністрів  до  30 квітня цього

 року  вжити  заходів щодо повної оплати компенсації, я 
 я                           - 60 - я 

 дальше  за  текстом,  це  одне.  І друге, пропоную не

 ставити  на  голосування пропозицію Донченко відносно

 призвищ   Шпека   і   Пинзеника,  ми  вчора  прийняли

 відставку уряду, і я думаю, до цих питань повертатись

 не слід, поіменно, дякую.

      ГОЛОВА. Степенко.

      СТЕПЕНКО.  Олександр Олександрович, я вважаю, що

 ми  повинні  за  основу  проголосувати,  но давайте у

 другому  пункті  визнати, що кабінет адміністративний

 не  виконав  постанову  Верховної  Ради,  а  ці слова

 убрать   у   повному   обсязі   вимоги,   зазначенної

 постанови.   Як  це  у  повному,  чи  не  в  повному?

 Постанова не виконана. І друге. Ми вмішуємось. Ну тут

 я  не підтрумую попереднього виступаючого, що ще якщо

 й  газові  лічильники  ми будем приймать на Верховній

 Раді. Ми давайте не вмішуваться в діяльність Кабінету

 Міністрів.  Ми його послали у відставку і на цьому, я

 вважаю, Верховна Рада поставила крапку і дала оцінку.

      І  тому нада проголосувать просто -що не виконав

 цієї  Постанови.  А  третій  пункт викреслить. Він...

 його  й  не  було  тоді.  Тому  що  в третьому пункті

 написано, що до повної оплати компенсанційних виплат. я 
 я                           - 61 - я 

 Тобто, ми, фактично,  признаємо  оце подорожання.

      Ось   давайте   вдумаємось,   що   ми  робим.  А

 компенсації  виплачені  не  будуть.  І все залишіться

 так,  як  і  було.  Тому  третій  пункт нада звідсіля

 убрати. Дякую.

      ГОЛОВА.  Шановні депутати!... Зараз, хвилинку...

 Шановні   депутати!   За   основу   ми  проголосували

 поіменно. Пропозицій додаткових поступило теж багато.

 З  голосу  я  нічого  ставить на голосування не буду.

 Тому  в  мене  пропозиція  така:  доручити  Комісії з

 питань   паливно-енергетичного  комплексу,  конкретно

 Анатолію  Олексійовичу  Татаринову,  доопрацювати цей

 проект Постанови з урахуванням зауважень, нічого сюди

 не  записуючи  з  того,  що  виходить за межі функції

 Верховної  Ради.  Виключно  те,  що  стосується наших

 функцій.  Якщо доручення, або пропозиція (це інша) чи

 рекомендація.  А  все  інше, будь ласка, є пропозиція

 опрацюйте. Ранком ми проголосуєм.

      (Шум в залі)

      Хто  за цю пропозицію ... я потім вам дам слово.

 Хто за цю пропозицію, будь ласка.

      У кого є пропозиції  - здайте до  Татаринова.

 я 
 я                           - 62 - я 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Яворівський і Стоян. І Олександр Юхимчук.

      ЯВОРІВСЬКИЙ    В.   О.   Депутат    Яворівський,

 Світловодський виборчий округ.

      Шановні      колеги,     шановний     Олександре

 Олександровичу,  я  пропоную,  і думаю, що ми зможемо

 прийняти  цю  постанову в цілому після доопрацювання,

 після одного такого моменту.

      Олександр Олександрович, ви це добре пам'ятаєте,

 ми  вже  десь  4  роки  в попередньому Парламенті і в

 цьому,  постійно говоримо і приймали такі протокольні

 доручення  про  те,  щоб  врешті  Уряд створив реєстр

 малозабезпечених людей в Україні.

      Ми  сьогодні  робимо велику фатальну помилку, ми

 допомагаємо  всім  скопом.  І тим, хто насміхається з

 цієї  допомоги,  і тим, хто без неї практично не може

 прожити.

      Через  те  я пропоную дати протокольне доручення

 Кабінету  Міністрів  дуже  оперативно,  бо  ми завтра

 знову  на  це  мінне  поле  найдемо,  створити реєстр

 малозабезпечених  і  допомагати  тільки цим людям. От я 
 я                           - 63 - я 

 тоді я думаю, що ця ідея нас об'єднає. Дякую.

      ГОЛОВА.  Ясно.  Стоян.  Все.  І  закінчуємо,  на

 Стояні закінучуємо.

      СТОЯН  О.  М.  Шановний Олександр Олександрович,

 шановні  народні  депутати, Стоян, 62 виборчий округ,

 голова федерації профспілок України.

      Шановний  Олександр  Олександрович,  по-перше, я

 хотів  би,  щоб до підготовки цієї постанови включили

 комісію  з питань соціальної політики та праці, тому,

 щоя пропоную.

      По-друге,  я  хотів  би, щоб все-таки дійсно для

 протокольних  доручень Уряду з іншого боку. Дивіться,

 для  того,  щоб надати допомогу 625 тисяч для людини,

 щоб  виплатити  комунальні  послуги, треба створити в

 районах  і областях великі служби. Про це вчора казав

 Президент.

      Нехай  Уряд  нам  скаже  в скільки обійдуться ці

 служби,   скільки   ми   будемо   платити?   Вартість

 приміщення,   чи   на  нашій  (..........)  розвинути

 механізм.  Замість  того,  щоб визначати давати чи не

 давати  625  тисяч  і  творити  чиновників,  плодити.

 Давайте інший механізм (..........). я 
 я                           - 64 - я 

      Хай  нам  покаже  Уряд скільки буде вартість від

 цих  нових служб. Це ж безумство втрачати кошти на ці

 служби. Лучше добавити  до соціальної сфери ці кошти.

      ГОЛОВА. Дякую. Я думаю, що Уряд.

      ____________.   До  речі  є  відділ  соціального

 захисту , хай вони працюють, хай жеки працюють.

      ГОЛОВА. Я згоден із цим тому що ми поки створимо

 і  реєстраторів  то  ми  ще  10  процентів  населення

 приведемо  за  межу бідності бо треба оплатити на цих

 людей   на   апарати,  Ліля  Степанівна,  давайте  ми

 закінчимо  це  питання,  все,  є пропозиція припинити

 обговорення бо ми вже проголосували.

      Слухається  питання  "Про  проект закону України

 "Про   внесення   змін  і  доповнень  до  закону  про

 приватизацію державних підприємств ""Доповідає Угаров

 Геннадій Юрійович -Голова підкомісії комісії з питань

 економічної    політики    та   управління   народним

 господарством, прошу.

      ГОЛОВА.  Я ще раз пояснюю. Ми прийняли постанову я 
 я                           - 65 - я 

 Верховної  Ради, за  якою  перед  розглядом Державної

 програми  приватизації  на  1995  рік звітує спочатку

 Фонд  державного  майна.  Це  записано  точно  так, у

 нашому  переліку  питань,  а  сьогодні  це  конкретне

 питання  пов'язане  із  зміною  конкретного закону це

 зв'язане один з другим, будь ласка.

      УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги! Президиум!

      На  ваше  рассмотрение  выносится  проект Закона

 Украины  про  внесення  "Змін  і  доповнень до закону

 України про приватизацію майна державних підприємств".

      Проект   выносится   на   первое   чтение  после

 доработки и поступившие предложения и замечания будут

 если  возникнет  такая  необходимость  более детально

 рассмотрены   при   подготовке   к   второму  чтению.

 Достаточно много предложений поступило касающихся тех

 других  законов  и  законопроектов  о чем и сказано в

 сравнительной  таблице,  которая  у вас есть, если их

 авторы будут настаивать, то они могут рассматриваться

 в свое время в соответствующих законопроектах.

      Представленный   сейчас  проект  предлагается  в

 итоге   принять   как   новую   редакцию  закона  про

 приватизацию  майна  державных пидпрыемств, в связи с я 
 я                           - 66 - я 

 тем,  что  было  сделано соответствующее предложение,

 которое комиссия учла. И в связи с тем, что изменения

 вносятся к большинству статей закона.

      Замечу,   что   по-прежнему  остаются  учтенными

 предложения  ряда  комиссий  и депутатов о назначении

 председателя    Фонда    госимущества,    утверждении

 Верховным   Советом  программы  приватизации,  списка

 групп   обкектов,   не   подлежащих  приватизации,  о

 подотчетности  Фонда госимущества. Хотя замечу, что у

 ряда депутатов есть свое мнение по этим вопросам, но,

 естественно,  они  могут  его высказать, и при втором

 чтении оно будет детально рассмотрено.

      Таким образом, учтено концептуальное положение о

 том,  что Верховный Совет сохраняет за собой контроль

 за  деятельностью Фонда госимущества. Хотя подчеркну,

 что есть, конечно, и несколько другое мнение.

      Также  отражена  концепция,  что за государством

 остается  контрольный  пакет  акций приватизированных

 предприятий.

      Далее  следует  разработка  и принятие Закона об

 управлении  корпоративным сектором экономики. То сть,

 об управлении тем, что принадлежит государству.

      Предложения и замечания по приватизации обкектов

 социально-культурной  сферы  не учитывались в связи с я 
 я                           - 67 - я 

 ближайшим  рассмотрением  Верховным Советом концепции

 приватизации обкектов социальной и культурной сферы с

 последующей  разработкой  и  принятием соответсвующих

 законов.

      В  представленном  проекте какие-то предложения,

 безусловно, учтены, какие-то -нет. Ну, наверняка, это

 вызовет  определенные дискуссии, итогом которых могут

 быть  абсолютно  различные решения. Но тогда эти, так

 сказать,  противоположные мнения я предлагаю изложить

 в  альтернативных  проектах  с тем, чтобюы мы оценили

 эти  проект,  увидели  их конструктивность, сравнили,

 отметили направленность и решили, какой из них лучше.

      Как  я  уже  сказал,  некоторые предложения были

 отклонены,  а  некоторые  учтены.  Стал  ли  от этого

 доступней  для пользования этот проект? Я считаю, что

 стал. Стали ли он от этого совершенным? Нет, не стал.

 Но!  отвечает  ли  он сегодняшней ситуации? Я считаю,

 что  отвечает.

      Представленный  проект Закона, который мы сейчас

 рассматриваем,  не хороший и не плохой -он рабочий. И

 базируется    на   равенстве   прав   всех   граждан,

 предоставлении    определенных    льгот,    упрощении

 механизмов    приватизации,    четком   распределении

 полномочий: кто за что отвечает и с кого спрашивать. я 
 я                           - 68 - я 

      Говоря  о  предложениях  и замечаниях депутов, я

 сформулирую  нашу  большую  просьбу. И, наверное, она

 относится  не только к этому законопроекту, а ко всем

 предложениям,    ко   всем   законопроектам.   Четкая

 юридическая   формулировка   предложений  существенно

 облегчит  их  рассмотрение и принятие. Предложение не

 должно иметь толкования, должно быть самодостаточным.

      Я, конечно же, понимаю, что это идеал, но мы как

 члены  высшего законодательного органа должны к этому

 все -таки стремиться.

      Исходя   из  перечисленных  выше  критериев,  мы

 отклонили  некоторые  прделожения уважаемых депутатов

 Александра  Николаевича  Стояна  и  ВАсилия Петровича

 Святова.

      К   Александру   Николаевичу   есть  предложение

 определисться  все-таки,  как будет называться орган,

 который представляет интересы трудового коллектива. И

 тогда, безусловно, ваше предложение будет учтено. А я

 же  абсолютно  убежден,  что  такой орган был, есть и

 обязательно нужен трудящимся.

      Василий Петрович, безусловно, в ваших замечаниях

 есть   рациональное   зерно,   но  отсутствие  четких

 юридических    формулировок   некоторых   предложений

 способно  серьезно  повредить  правовое  поле закона. я 
 я                           - 69 - я 

 Поэтому  есть  предложение  над  этим более или менне

 поработать.

      Тарас   Романович   Кияк  и  Александр  Иванович

 Шандрюк,    ваше    предложение   свидетельствует   о

 заинтересованности,  небезразличии и компетентности в

 данном  вопросе.  И  приведенная наша аргументация не

 свидетельствует о том, что наш диалог закончен именно

 здесь.  Если  вы настаиваете, то ко второму чтению мы

 более подробно поговорим о ваших замечаниях.

      Поступили   и   другие  интересные  предложения,

 например,  о  внедрении системы СЭП, то есть владении

 трудящимися  полностью  или  частично  акциями своего

 предприятия.  Все  это  может и буде рассматриваться.

 Может  быть  даже  в  отдельном законопроекте. Но это

 предложение,    которое,    так    сказать,    должно

 рассматриваться отдельно от этого закона.

      Отдельно    я   хочу   сказать   о   предложении

 депутатской  группы "Реформы", которые поступили одна

 часть   вчера,   а   сторая   часть   сегодня  утром.

 Предложения имеют смысл, в них есть свое рациональное

 зерно,  и  они,  естественно,  будут  обсуждаться при

 подготовке ко второму  чтению.  Они не отвергаются.

      Но  в  любом случае, решение, конечно, предстоит

 принимать этому залу. я 
 я                           - 70 - я 

      И  в  заключения я хочу сказать то, чем закончил

 свое    выступление    в   первый   раз.   Предыдущие

 рассмотрение  подобных  вопросов  показали, что очень

 часто    ход   рассмотрения   отклоняется   от   темы

 конкретного  законопроекта.  А  так  как  я  лично не

 уполномочен отсечать ни за действия Президента, ни за

 действия  Фонда  госимущества, ни за ход приватизации

 вцелом  по стране, тоя готов ответить на ваши вопросы

 касетельно конкретного данного Законопроекта.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Хто  хоче задати запитання, запишіться,

 будь ласка? Тим часом просто рекомендація така. Я вже

 один  раз  Олегу Вадимовичу змушений був це говорити.

 Ви  набрали  цей  документ на комп'ютері. Елементарно

 можна  було  б  підкреслити в правій колонці те, що є

 новим  у  цьому  Законопроекті.  Це на 90 полегшило б

 роботу депутатів над цим Законом. Ну чому ви цього не

 зробили?  Виділити  потрібно  було  б -це настількі б

 простіше  працювати.

      Опублікуйте   список.  10  хвилин  на  запитання

 досить? 15 хвилин. Виставте 15 хвилин.

      Прошу. Роєнко.

 я 
 я                           - 71 - я 

      РОЄНКО В.Г.

      Роєнко, 423 Уманський виборчий округ.

      У мене таке питання, Олександр Олександрович, до

 вас і відповідно воно буде випливати і до доповідача.

      Ми  ж  учора  говорили про те, щоб не розглядати

 проекти законів, звязаних з приватизацією, пока ми не

 розглянемо  чи  не заслухаємо на Верховній Раді звіту

 Фонду державного майна України.

      Потім.  Ми сьогодні розглядаємо проекти законів,

 і  одночасно перед цим були видані Укази Президента з

 питань    приватизації,    які   руйнують   практично

 законодавче  поле і Постанову Верховної Ради з питань

 праватизації.

      Як ви, як доповідач, (ну, і Голова Верховної Ради

 повинен  відповісти)  дивитесь  на таку ситуацію? Що,

 одне   діє,   а   друге   ми   тут  вирішуємо?  Немає

 послідовності,  немає  логіки.  Тому  моя  пропозиція

 одночасно:  заслухати  звіт  Фонду  державного  майна

 спочатку,  потім накласти вето на Укази Президента, а

 потім  в  тій  послідовності,  як  прийнята Постанова

 Верховної Ради наша літня по приватизиції, розглядати

 законопроекти.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, відповідайте. А, це до мене я 
 я                           - 72 - я 

 ви запитання. Я відповідаю ще раз на це запитання.

      Ми  розглядаємо  механізм здійснення через норми

 Закону  "Про приватизацію державних підприємств". Він

 буде працювати в одній ситуаціїї або в іншій. Все те,

 що  ви  говорили, -це зміна ситуації, але це не зміна

 Закону.

      Тому   сьогодні  предметом  обговорення  є  суть

 самого  Закону.  Я  просив би над цим зосередиться. А

 інші  питання,  що  пов'язані  із  введенням  в  дію,

 реакцію на укази Президента тощо, - це інші питання.

      Адже  цей Закон діє сьогодні, він недосконалий -

 внесли  зміни  в  нього.  Депутати  внесли  разом  із

 урядовцями. Давайте розглянемо ці зміни.

      А все, що ви говорите, воно має рацію, тільки це

 не зв'язано з предметом обговорення сьогоднішнього.

      _______________ Я можу пояснить.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      _______________

      Отчет    Фонда    госимущества    и    программа

 приватизации,  они  между собой связаны, так как речь

 идет  о выполнении предыдущей программы и о программе я 
 я                           - 73 - я 

 на этот год.

      Сейчас  предлагается  принять  эти законы с тем,

 чтобы  с  учетом  нормы  этих  законов  уже  готовить

 программу приватизации на 1995 год.

      Но так, как отчет связан больше с программой, то

 поэтому   целесообразно,   чтобы   отчет   был  перед

 программой.

      И   что   касается  указов  Президента,  которые

 разрушают  приватизацию.  Ну,  вы знаете, это эмоции.

 Давайте конкретные предложения, понимаете?

      Я  понимаю,  так  сказать,  ваше, я понимаю ваше

 негодование.  Законы разрушаются, законы... Президент

 имеет  законодательную  инициативу. И в какойто части

 мы,   так   сказать,  учли  его  предложения  в  этих

 законопроектах.

      Поэтому  давайте ваши предложения, и мы будем их

 конкретно рассматривать.

      ГОЛОВА. Будь ласка, коротше відповідайте.

      Терещук.

      ТЕРЕЩУК.

      Шановний Георгій Юр'євич, в мене таке запитання. я 
 я                           - 74 - я 

      По-перше,  я  вважаю,  що  дійсно введення в дію

 цього  Закону  було б більш ефективним, якби спочатку

 ми  почули  звіт  Фонду  Державного  Майна  і  на цій

 підставі побачили, наскільки ефективно діє той Закон,

 який уже напрацьований.

      А тепер два конкретних запитання.

      По-перше,   стаття   яка   конкретизує  принципи

 приватизації,   має   певні  протиріччя.  Так  другий

 принцип,   написано   надання   пільг   на  придбання

 державного    майна    членам   трудових   колективів

 підприємств,  що  приватизуються,  а  третій принцип,

 забезпечення соціальної захищенності, т рівності прав

 громадян України в процесі приватизації.

      І  ми  знаем  ту ситуацію, більшість працівників

 держбюджетної  сфери,  при  приватизації  підприємств

 особливо  ефективних  підприємств,  відсікаються  від

 участі тому що іде приватизація пільгових в інтересаз

 трудових  колективів.  І це протиріччя ніяк урахувати

 не можливо тому що якщо ми залишимо право трудівникам

 підприємств,  військовослужбовців і таке інше. І якщо

 ж  ми  вводимо  рівність,  то  ми відсікаємо право на

 власність  тим  трудовим  колективам  які.  Як можете

 вирішити  це питання ви? І взагалі як можна закон про

 приватизацію , це протиріччя дня. я 
 я                           - 75 - я 

      І друге питання. У статті 3 пункт 2 записано, що

 не  поширюються  дія  цього  закону  на  приватизацію

 об'єктів  державного  земельного  житлового фондів, а

 також  об'єктів  соціально-культурного призначення за

 винятком   тих   які   належать   підприємствам,   що

 приватизуються.  Цим самим дозволяється приватизувати

 об'єкти   соціально-культурної  сфери,  які  належать

 підприємствам. Ви знаєте, що питання про приватизацію

 об'єктів соціально-культурної сфери не врегульовано і

 вносити  в  цей  пункт  такій  формі небезпечно, мені

 здається  потрібно  було б вирішити, законодавчо долю

 соціально-культурної  сфери. Тому що в такій формі ми

 даємо на викуп підприємства. а ви знаєте, що це зараз

 не  виробничі  розрахунки  підприємства,  вони просто

 викидають ці розрахунки. Відкидають.

      О це два питання.

      ГОЛОВА. Будь ласка короче.

      ___________.  Я могу ответить так, что, льготы и

 равность  это не есть противоречие, хотя определенная

 конфликтность, безусловно, есть.

      Гораздо    большее    противоречие   есть   -это

 приоритетное    право   и   равенство.   Потому   что я  
 я                           - 76 - я 

 приоритетное  право  расширяется, это безусловно, это

 всеобемлюще  и стопроцентно. А льготы -это, все-таки,

 какая-то   определенная  часть.  Можно  предусмотреть

 пользование  льготами как трудовым коллективам, так и

 тем,  на  кого,  ну,  они  не  распространяются. Хотя

 норма, которая... льготы, которые распространяются на

 большую  часть общества уже не становятся льготами, а

 становятся  нормой.  Поэтому,  ну  я думаю, что здесь

 такого большого противоречия нет. Хотя над этим стоит

 подумать.

      А  что касается обкектов социальной и культурной

 сферы, то, как я уже сказал, будет полностью учтено в

 концепции  по  приватизации  этих  обкектов.  В ваших

 словах  есть  справедливость  и  ко  вторму  чтению я

 предлагаю  более детально рассмотреть  этот вопрос.

      ГОЛОВА. Семенюк. Валентина Петрівна.

      СЕМЕНЮК.

      159   виборчий   округ,   Житомирщина,   депутат

 Семенюк.

      Шановний   доповідачу,  мені  дуже  приємно,  що

 багато  пропозицій, які подавала і в письмовому виді,

 і  в  своїх виступах, враховані. Зокрема, по розробці я 
 я                           - 77 - я 

 нових  законопроектів,  які  б регулювали державне...

 управління  державним  майном,  Контрольну  комісію і

 навіть вчора  прозвучали у виступі  Президента.

      Але  у  мене  до  вас  таке конкретне запитання.

 Скажіть,  будь  ласка,  стаття 3.... Записано рішення

 Комісії   про   те,   що  законодавство  України  про

 приватизацію  (пункт  перший)  складається  з  Закону

 України,   Указів  Президента  України,  інших  актів

 законозавства,    що   регулюється   і   здійснюється

 приватіза...... Відповідно до Конституції, стаття 97:

 єдиним  органом  законодавчої  влади є Верховна Рада.

 Чому Комісія -пердставник законодавчої влади -записує

 цю норму? Це перше.

      І  друге.  Олександр  Олександрович,  я б хотіла

 поставити  таку  пропозицію  про те, що коли ми вчора

 відправили  у  відставку  Уряд; і в нас є Конституція

 глава  13,  стаття  123,  де чітко записано, що в нас

 повинен   бути   розроблений   Закон   "Про   Кабінет

 Міністрів".

      Я  детально аналізувала ці позиції. У нас лише є

 4  Укази  Президента,  які  регламентують  діяльність

 Кабінету  Міністрів.  Я  думаю,  що  сьогодні можливо

 потрібно  нашому  Інституту  з  питань  законодавства

 ускорити роботу по розробці цього законопроекту. я 
 я                           - 78 - я 

      Чому?  Нам  на  Верховну Раду подають закони, де

 уже розписують повноваження Кабінету Міністрів. Це не

 тільки  в  законодавстві  по приватизації, а й у всіх

 інших законодавчих актах.

      І третє питання. Це вже конкретно до доповідача.

 Скажіть, будь ласка, я вам подала в письмовому виді і

 виступала  тут  на  сесії  Верховної  Ради про те, що

 Укази Президента "Про малу приватизацію" ліквідовують

 комунальну  власність  на  місцях. Сьогодні проводити

 приватизацію   комунального   майна   без  врахування

 інтересів  громадян,  які проживають в тому чи іншому

 регіоні  -це злочин проти тих людей, які користуються

 пільгами  их,  вірніше послугами тих підприємств, які

 знаходяться на відповідній території.

      Яка реакція комісії по данному питанні? Дякую за

 увагу.

      ГОЛОВА. Ще раз прошу коротше задавати запитання.

      _______________  Что  касается  пункта  первого,

 статьи  3,  то  інші акти законодавства -это Закон "О

 приватизации имущества госпредприятий". Это программа

 приватизации,   это  все  остальное,  что  связано  з

 приватизацией. я 
 я                           - 79 - я 

      А   в   Указе   Президента,  ну,  вы  знаете  по

 Конституции у него есть законодательная инициатива. И

 он  имеет  право  издавать  свои  Указы в мерах своих

 полномочий.  Если  мы  считаем, что он привышает свои

 полномочия,  значит, давайте готовить соответствующие

 решения.

      Поэтому   в  Президента  хорошо  это  или  плохо

 законодательная инициатива есть.

      Что  касается  Кабинета  Министров,  то я с вами

 согласен  ну  как  правило  если  мы заметим в нормах

 наших   законов   пишеться   впорядке   установленном

 Кабинета  Министров,  то  есть  мы не говорим об этом

 порядке, мы в этом плане доверяем Кабинету Министров,

 о  ликвидации  коммунальной  собственности, вы знаете

 статья  35  Закона  "О собственности", говорит о том,

 что     коммунальная    собственность    -это    есть

 государственная собственность.

      Да.  И  Президент принимает Указы касательно так

 сказать   государственной  собственности,  но  он  не

 регулирует   эти  процессы,  то  о  чем  вы  говорите

 предусмотренно    в    Автономной   Республике   Крым

 соответствующим   органам   приватизации  на  местах,

 составить  списки  обьектов  подлежащих приватизации,

 это  попытка  своеобразного ускорения, если мы против я 
 я                           - 80 - я 

 этого  выступаем,  давайте будем выступать против его

 попыток  ускорять  приватизацию,  чтобы она шла своим

 путем,  но он в том контексте, который вкладываете вы

 я  думаю,  что  он  не  вмешивается в процессы именно

 влияния  на  формы  собственности.  Он не переводит с

 одной собственности в другую и так далее.

      ГОЛОВА. Кириченко Микола Олексійович.

      КИРИЧЕНКО. Лохвицький виборчий округ. Полтавська

 область .

      Шановний доповідачу!

      Скажіть  будь ласка, я подивився всі пропозиції,

 які   вносилися   від  імені  соціалістичної  фракції

 відкинуто   і   на   мою   точку  зору  аргументи  не

 переконливі,  ну  от  дивіться  візьмемо поправку 10.

 Узгодження  стосується  права  трудових  коллективів,

 закон  який  діє  стаття  2.  Де  трудовим колективам

 надається  пріоритетне право на вибір форми власності

 і  придбання  майна  своїх підприємств...... варіанті

 надання  пільг  на  придбання державного майна членам

 трудових  колективів  підприємств,  що приватизуються

 велика    різниця,   аргумент   суперечить   принципу я 
 я                           - 81 - я 

 рівності, я не переконливо.

      Пропозиція  чи  поправка 40 місцеві органи влади

 цим  законом  усунені  від  розпорядження комунальної

 власності  відхилено аргумент указаний вашою комісією

 контроль  передбачений  в  положенні  про регіональне

 відділення,  то,  що  якщо  законодавчої бази не буде

 цього   контролю,   а   діятиме   лише   підзакони  і

 нормативний акт, то це нормально?

      І  слідуюче.  Чи  змінять  зміни  і доповнення в

 даний  Закон тенденцію у приватизційних процесах, яка

 працювала  не  на  користь  рядових  виробників,  які

 становлять   основу  виробництва  і  в  цілому  нашої

 економіки?     Приватизаційні    права,    наприклад,

 працівників  бюджетної  сфери знову упускаються. Хоча

 набагато  хитріше,  ніж  це  є у нині діючій редакції

 Закону.  Хоча, коли призупиняли ми в липні ці питання

 приватизаційні,  законодавства,  то ми мали на увазі,

 щоб  внести в такій редакції, в якій би враховувалися

 і ці соціальні верстви населення.

      І  останнє.  Чи  розділяєте  ви точку зору групи

 "Реформи", яка подала свій проект Постанови Верховної

 Ради  до  даного законопроекту і пропонує відхилити в

 пешому  читанні  і  відправити на доопрацювання даний

 законопроект? я 
 я                           - 82 - я 

      Дякую.

      ___________.   Спасибо   за  вопрос.  От  такой,

 достаточно обкемный. Но я постараюсь покороче.

      Значит,  ваше  упоминание  о  льготах, вернее, о

 защите  прав  работников  бюджетной сферы находятся в

 противоречии с тем, что вы говорили в самом начале по

 десятому пункту, по правам трудового коллектива. Вот.

 Поэтому надо эти понятия все-таки состыковать.

      Что  касается  приоретного  права  на выбор форм

 собственности    и   приобретения   имущества   своих

 предприятий.   Да,   вы   правы.  Эта  норма  есть  в

 существующем  Законе,  но  она  изменена вот по какой

 причине.  Выбор  формы собственности -это значит, что

 трудовому  коллективу принадлежит право решать, каким

 будет   предприятие:   либо   государственным,   либо

 приватизируемым,  либо пошло на процесс првиатизации.

 Таким   образом,   трудовому   коллективу  (это,  так

 сказать,  не  мы  были авторами предыдущей редакции),

 трудовому  коллективу даются права наравне с нами. Мы

 принимаем    список    обкектов,   не   принадлежащих

 приватизации,   законодательный   орган.  А  трудовые

 коллективы  на  своих  местах  своим  решение могут к

 этому  списку  включить любое предприятие. Я пониамю, я 
 я                           - 83 - я 

 что  они  имеют  право  голоса,  но  надать трудовому

 коллективу   право  собств...  право  законодательной

 инициативы  на  таком  уровне...  Я  считаю,  что эти

 вопросы должны регулироваться как-то иначе.

      И  что  касается предложения группы реформ, то я

 просил  бы  в  данной ситуации не поддерживать его, а

 принять  редложенный  законопроект  в  первом чтении,

 чтобы  мы  в последующем его серьезно доработали, тем

 более,  что  договоренность  есть  со  всеми,  ну,  с

 большей   частью  депутатов,  которые  подавали  свои

 предложения.

      ГОЛОВА.  Дякую вам, сідайте, будь ласка.

      Шановні  депутати, перед тим, як Генадій Юрієвич

 дійде  до  свого місця, я хотів вашої підримки мати в

 такій пропозиції: на друге читання після обговорення,

 яке  ми  тут  проведемо, ми попросимо розробників цих

 змін, щоб вони дали текст в такому варіанті, щоб дали

 в  лівій  колонці все-таки той закон, що сьогодні діє

 ще,  щоб  можна  було порівнювати, в середній колонці

 оці зміни, які були запропоновані раніше і які будуть

 ще   запропоновані,   а  в  правій  колонці  текст  з

 урахуванням  змін,  але зміни щоб були виділені. Тоді

 уде  акцент  в кожній нормі зрозумілий для депутатів. я 
 я                           - 84 - я 

 Так? Домовились.

      А тепер я прошу записатись на виступи.

      А там від...

      Будь ласка, опублікуйте.

      І   від   фракції  теж  мають  право,  хто  буде

 наполягати,   будь ласка.

      Слово має Поровський.

             (Шум у залі)

      Ясно, Терещук.

      ТЕРЕЩУК.   Щановна   Президія   Верховної  Ради,

 шановні  народні депутати, той, хто ознайомився з цим

 документом,  з  проектом Заокну України "Про внесення

 змін  і  доповнень  про  приватизацію майна державних

 підприємств", то й зрозумів, що цей Закон принциповий

 для  зміни  форм  власності, яка зараз відбувається в

 Україні.  І  тому  я  прошу віднестися до обговорення

 цього  Закону  з  увагою,  тому  що  від цього Закону

 залежить доля економіки України.

      Я хочу звернути вашу увагу на ті зауваження, які

 були   вже  висказані  минулої...  під  час  запитань

 доповідачу,  а також на ряд положень, які закладені у

 цей  Законопроект. Справа в тому, що цей Законопроект

 визначається  основними  принципами, на підставі яких я 
 я                           - 85 - я 

 планується  проведення  приватизації.  Тому  я  прошу

 звернути вашу увагу на перший принцип.

      Стаття 1 "Поняття приватизації". Пункт перший на

 сторінці  5  у правій колонці:"Головними пріоритетами

 приватизації є підвищення ефективності виробництва та

 мотивації    до    праці,   прискорення   структурної

 перебудови  і  розвитку  економіки  України". Виникає

 запитання.  На  підставі  цього в Законі закладається

 положення   про   те,   що   приватизація   підвищить

 ефективність  виробниціва.  Критерієм  для оцінти тих

 законодавчих актів, які приймає Верховна Рада в цілях

 розвитку   економіки   України,   повинен  бути  один

 показник:   на   скільки  ті  відносини,  які  планує

 створити  Верховна  Рада  України  відповідають стану

 виробничих  сил?  Тому  що  якщо  цієї  відповідності

 немає,  ми отримуємо не джерело розвитку виробництва,

 а  ормоз.  А  ще  гірше  -руйнуючу  силу  відносно до

 виробництва.

      Ви  знаєте,  що  за  десятиліття  був  створений

 розгалужений єдиний виробничий комплекс, який поєднує

 інтереси і процеси виробництва багатьох підприємств в

 цільні  ланцюги  цього  виробництва.  І  коли зараз в

 цьому  пункті записано, що хід приватизації підвищить

 ефективність  виробництва,  то не враховується те, що я 
 я                           - 86 - я 

 стан   виробничих   сил   зараз   суспільний,   а  ми

 приватизацією  розрубаємо  цей  спільний  організм на

 шматки, а потім хочемо, щоб ці шматки працювали.

      Тому  я  вважаю,  що  в  основу Закону покладені

 принципи,  які  руйнують  виробничі  сили  України. І

 тому,   якщо  ми  зараз  у  першому  читанні  внесемо

 запропонований  текст  і  приймемо його, тим самим ми

 прискоримо руйнацію виробництва, прискоримо зубожіння

 населення   України  і  зростання  деіндустріалізації

 України  і  перетворення  її  в  сировинний  придаток

 ведучих капіталістичних країн світу.

      Тому  я  вважаю,  що цей Закон у першому читанні

 приймати не потрібно.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Дякую.

      Шановні депутати, процедурне питання. Хто приніс

 мені  цей  папірець? Я не звернув увагу, хтось поклав

 мені  його  на стіл. Це ви? Ну, я зрозумів. Так, так,

 так.  Ну,  я  хотів би вас попросити: є ж якісь норми

 звичайні. Якщо...

      Так ні, так я зрозумів. Ну треба, щоб хоть хтось

 підписав. Адже є норма звичайна.

      Якщо  анонімка  пишеться,  то...  Я  розумію.  Я я 
 я                           - 87 - я 

 відповідаю   на   запитання,   оскільки  дуже  широко

 написано, без підпису, написано: "пікетуючі".

      Написано: "Навіщо ви виставили перед пікетуючими

 такі щільні ряди військових? Боїтесь? Пікітуючі."

      Відповідаю. Я ні одного чоловіка не виставляю. В

 функції  Голови Верховної Ради не входить виставлення

 охорони де б то не було.

      Відносно  того,  що  я  боюся.  Повірте  мені, я

 нічого не боюся. Я ходив уже по мітингах, по трудових

 колективах,  де  завгодно.  А цих людей привели сюди,

 вони ошукані, їх привели на брехні.

      Тому  я  прошу  не  посилати  таких  записок, не

 передавати, оголошується перерва до 12. 30.

(Стенограма неповна: із 154 сторінок є 87)