ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и

У к р а ї н и 5 к в і т н я 1995 р о к у

16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України

МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Прошу підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему.

( й д е р е є с т р а ц і я)

ГОЛОВА. В залі зареєстровано 325 народних

депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Ну, я бачу, що більше, але хто не встиг, той не

встиг. То така справа.

Слухається питання "Про проект Закону України

"Про внесення змін і доповнень з питань приватизації

до деяких законодавчих актів України".

Мені здається, відразу редакцію треба змінити.

Проект Закону України "Про внесення змін і доповнень

до деяких законодавчих актів України з питань

приватизації", так, мабуть, так?

Будь ласка.

___________. Уважаемые коллеги, вашему вниманию

предлагается...

ГОЛОВА. Голосніше, прошу.

___________... законопроект, который содержит в

себе изменения к некоторым законодательным актам

Украины, таким, как "про приватизаційні папери, про

підприємства, про приватизаційні папери і фондову

біржу і інші".

Предложений поступило к нему не очень много,

поэтому реакцию на эти предложения вы видите. Сразу

хочу сказать, что поступили сегодня еще предложения,

депутаты настаивают на их включении и принятии.

Поэтому у меня есть предложение, обсудить его и

принять.

Есть предложение обсудить и принять.

ГОЛОВА. Запитання до доповідача. Мова йде про

механізм приведення в відповідність. Так? Без

обговорення, обговорення повинно бути. Ну зрозуміло,

тоді сідайте, будь ласка, поскільки нема запитань.

Хто хоче висловитися? Записалися, Квятковський,

Шеховцов, ми с задоволенням надамо їм слово. я
я - 3 - я

Квятковський перший, будь ласка.

КВЯТКОВСЬКИЙ.

Шановні депутати.

Хочемо ми чи не хочемо, а приватизація йде. І те,

як вона йде і те, які наслідки вона викликає для тих,

хто прийняв в ній участь (а це насамперед члени

трудових коллективів) викликає необхідність в

термінових змінах до деяких законодавчих актів.

Депутатська группа "Реформи" вважає, що є 4

основних питання, які потрібно вирішити негайно і

внести зміни в 2 законодавчих акти, одне доповнення

до Закону "Про цінні папери" і три зміни до... та

доповнення в Закон "Про господарські товариства".

Неприйняття цих змін призведе до того, що

"беспредел" приватизації буде продовжуватись. Зміна

та доповнення в Закон "Про цінні папери" стосується

введення в законодавство поняття "незалежного

реєстратора".

По-перше, існуюча в редакції статті 4 цього

Закону, а саме -обіг іменної акції фіксується у

книзі "Реєстрація акцій", що ведеться товариством -

настільки не відповідає потребам часу і практиці, що я
я - 4 - я

майже ніде не застосовується. А в акціонерних

товариствах з кількістю власників більше 500 -не

застосовується зовсім. І в світовій практиці і в

практиці України вже ведуться реєстри акціонерів. І

ведуться вони в комп'ютерних базах даних. Ось чому

книга реєстрації акції замінюється на поняття реєстра

акціонерів. А більш точно -реєстра власників цінних

паперів. Ці реєстри ведуться реєстраторами, і якщо

акціонерне товариство невелике, то воно повинне мати

право вести реєстр аціонерів самостійно. Якщо ж

акціонерне товарвство велике, а практика показує

критерієм є кількість власників біля однієї тисячі,

то таке товарвство зобов'язано передавання ведення

реєстрів акціонерів до спеціалізованих установ-

реєстраторів, бо в цьому випадку виникають питання

громіздкого обліку та здійснення операцій по

рахункам, з чим може справитись тільки спеціалізована

установа. Але вашій увазі пропонується термін

"незалежні реєстратори". Чому? Бо установа, яка

тримає дані про власників цінних папаерів, володіє

найвагомішою інформацією про власників. І якщо не

створити законодавчих норм, які не допустять

використання цієї внутрішньої інформації для

монопольної скупівлі за безцінь (як показує практика) я
я - 5 - я

акції даного акціонерного товариства чи то

адміністрацію підприємства, чи то банківською

установою, чи самим реєстратором, то шахрайство на

ринку цінних папаерів ми не зупинимо.

Хотів би привести приклад, який наочно показує

суть проблеми реєстраторів. Проведення приватизації і

акціонування підприємств без вирішення проблеми

реєстраторів нагадує випадок, коли для того, щоб

випити каву чи чай ви цей час спочатку наливаєте на

стіл, а потім збираєте це все у чашку. Приватизація

таких великих підприємств, як Укррічфлот підтверджує,

що значна частина людей, які прийняли участь в

приватизації цього підприємства загублені, щодо змін

в закон про господарські товариства.

Хто дійсно знайомий з практикою приватизації той

знає, які зловживання і шахрайства є на тих

підприємствах, які приватизовані у вигляді закритих

акціонерних товариств.

Всі наміри закріпити пакет акцій за членами

трудових колективів або за тими хто має пільги під

час приватизації, а це насамперед пенсіонери, які

працювали над цих підприємствах, ні до чого не

призводять бо використовуючи прогалини в діючому

законодавстві адміністрація приватизованих я
я - 6 - я

підприємств складає статутні документи таким чином,

що призвільненні працівника він втрачає свої акції в

першу чергу викидаються пенсіонери, які вже не

працюють на підприємстві потім викидаються ті хто

віддав все своє життя, але змушені піти на пенсію.

Ще один засіб викидання коли приватизоване

підприємство скорочує чисельність своїх працівників,

а це також суцільна норма, після цього ці працівники

також викидаються із числа акціонерів.

В мене є безліч прикладів того, що цим людям

адміністрація повертає 30 тисяч карбованців.

Тобто ще стару вартість приватизаційного

сертифікату не важко здогадатися, що ці акції

приходять в управління і у власність адміністрації

підприємства при чому забезцінь. Ось чому для того,

щоб покласти край свавіллю і шахарайству

адміністрації приватизованих підприємств, а це

відбувається в 95........ із ста ми пропонуємо в

статтю 25 ввести дві виключно важливі норми, які

застосовуються в усьому світі. Перше -це те, що

критерієм закритого акіонерного товариства є

кількість власників цього товариства. І ця межа не

може бути привищувати цифру 50. І якщо ця цифра

перевищена, то таке закрите акціонерне товариство я
я - 7 - я

повинно перетворитись у... Все, я закінчую.. У

відкрите.

Друга норма стосується процедури захисту прав

акціонерів у закритих акціонерних товариствах і права

володіння акціями, також їх продажу. Вона розписана

детально, щоб були враховані як інтереси закритого

акціонерного товариства, так і інтереси акціонера,

щоб свої акції, якщо акціонер захоче вийти із складу

акціонерів, він зміг продати по реальній вартості, а

не по тій, яку визначить адміністрація.

І остання норма, яка вводиться в статтю 46

Закону "Про господарські товариства". Вона стосується

захисту прав меншості. Це так звана процедура

комулятивного голосування, яка забезпечує навіть тим

акціонерам, які володіють сукупністю 30% відсотками

акцій мати хоч деяку частину своїх представників у

керівних органах акціонерного товариства.

Депутатська група "Реформи" буде голосувати за

прийняття запропонованих змін у першому читанні

тільки за умови, що всі наші 4 пропозиції будуть

складати основу законопроекту у другому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. я
я - 8 - я

Ігор Васильович, треба пропозиції вносить

було..., адже можна було внести пропозицію.

Олексій Дмитрович, будь ласка, Шеховцов.

Донецька область.

ШЕХОВЦОВ О.Д.

Уважаемые коллеги! Я сразу скажу, что не

возражаю против принятия в первом чтении

Законопроекта. А взял слово, для того чтобы привлечь

ваше внимание к такой проблеме. Я буду говорить об

Указе Президента 24 ноября "О компенсации вкладов

граждан в сбербанки и полисов Укргосстраха".

Поскольку по этому Указы предполагается эмиссия

ценных бумаг, сертификатов, которые граждане будут

использовать в приватизации, то я ситаю, что эта тема

непосредственно касается Закона "О приватизационных

бумагах". Именно поэтому я вносил соответствующую

поправку в этом тексте на странице 3. Комиссия ее уже

рассматривала и пришла к выводу, что эта тема не

относится к приватизационным бумагам.

Вот я бы хотел, чтобы на этапе подготовки ко

второму чтению были привлечены силы юридического

отдела Верховного Совета, Правовой комиссии я
я - 9 - я

Верховного Совета с тем, чтобы все-таки мы нашли

ответ на вопрос.

Так речь идет в Указе Президента об эмиссии

дополнительной приватизационных бумах или о чем-то

другом. Я стою на том, что речь идет об эмиссии. И

поэтому, я считаю, Президент нарушил действующее

законодательство. Эта сфера очень плотно

урегулирована кроме общих норм гражданского права -

отношений должника и кредитора. Эта тема была еще и

урегулирована законодательством о приватизации.

Но хоть скоро Верховный Совет за два года не

принял закона о реальной компенсации, а я с грустью

могу предположить, что и не прймет, потому что нет

согласия между Правительством и Верховным Советом.

Значит нужно как-то урегулировать эту тему, тоесть

что делать с ценными бумагами, которые будут

эмиссированы по Указу Президента.

Мое предложение сводилось к тому, чтобы в

отличие от приватизационных общегражданских

сертификатов, от тех, которые первоначально

предполагалось выпустить 52 миллиона (на каждого

гражданина по одному), на эти приватизационные

бумаги, во-первых, все-таки признать их

приватизационными сертификатами, режим которых я
я - 10 - я

регулируется общим законодательством. Но режим

погашения для них ввести иной: не погашать их с

окончанием приватизации, а признать долговыми

обязательствами перед гражданами государства Украина.

Тем самым дать возможность кредиторам, то есть

гражданам Украины, на свой выбор либо участвовать в

приватизации, либо не участвовать.

Тот, кому условия, предложенные Указом

Президента, покажутся приемлемыми, будут участвовать

в приватизации, и тем самым вернет себе долг,

вложенный в свое время в виде вкладов в Сбербанк и в

Укргоссрах.

Тот, кто сочтет условия, предложенные Указом,

неприемлемыми, оставит у себя этот документ для

предкявления счета государству. А задача Верховного

Совета все-таки вместе с Правительством найти вариант

адекватного погашения долга.

И вот в надежде на то, что такой закон все-таки

будет принят, владельцы, которые получат эти

сертификаты, будут их хранить.

Но я еще раз подчеркиваю: очень важен механизм

того, кто будет привлечен к обсуждению этой проблемы,

и как это будет происходить, только ли авторы проекта

опять напишут "отклонено", а я буду в одиночку я
я - 11 - я

доказывать, то ли какие-то юридические силы будут

привлечены к тому, чтобы четко сказать, так что это

такое все-таки.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні депутати, у нас є два варіанти, будь

ласка, вашої уваги прошу.

Ми за Регламентом маємо право поправки до

законів або уточнення законів приймати відразу

остаточно.

З іншого боку, поступає цілий ряд пропозицій, і

я бачу і депутати з місць хотіли б уточнити і

поліпшити ті норми або ввести нові норми, які справді

зробили б дієздатним наш Закон і ефективним.

Тому, я гадаю, можна погодитися з пропозицією,

яка є у вас в проекті Постанови, прийняти цей проект

у першому читанні. Немає заперечень? Я ставлю на

голосування.

За

Рішення прийнято.

Дякую вам. Слухається питання про внесення змін я
я - 12 - я

і доповнень до закону України "Про обмеження

монополізму та добросовісну конкуренцію", друге

читання, доповідає заступник голови Комісії з питань

економічної політики Кужель Олександра Володимирівна,

прошу.

КУЖЕЛЬ. Уважаемый Александр Александрович,

уважаемые коллеги, на второе чтение выносятся

изменения и дополнения в закон Украины "Про обмеження

монополізму і недопущення недобросовісної

конкуренції". Ваші пропозиції враховані, не врахована

пропозиція паливно-енергетичного комплексу. Но опять

таки ссылка на то, что 765 постановление, где

полностью оговорен момент ликвидации государственных

предприятий и тогда антимонопольный комитет прибегает

к контролю согласно этого постановления. А также

очень было хорошее предложение Валентины Петровны

Семенюк, но оно сейчас разрабатывается в отдельном

законе об экономической концентрации, где

разрабатывается именно методика как обеспечить

взаимоотношения между предприятиями, которые

монопольно сейчас и государством устанавливаются и

антимонопольным комитетом. Остальные все учтены.

я
я - 13 - я

ГОЛОВА. Чи не наполягає паливно-енергетична

комісія і Валентина Петрівна на голосуванні їх

поправок. Ні? Ну будуть враховані. Семенюк, будь

ласка, ввімкніть.

СЕМЕНЮК. Шановний Олександр Олександрович,

шановна Олександра Володимирівна, я погоджуюся з тим

що буде розробленний новий законопроект і хотіла би

при звіті антимонопольного комітету це пропозція була

врахована, тому що і записано в постанову

обов'язково. Тому що відкладувати це питання при

дорозробки нових законів на довгий час -це буде

негативно впливати на роботу Антимонопольного

комітету. Це в мене одна... одне бажання. А я дуже

дякую, що мої пропозиції враховані.

ГОЛОВА. Дякую. Чия ще пропозиція не врахована? Є

у Носова пропозиція? Будь ласка.

НОСОВ.

В мене зауваження по процедурі, в першу чергу.

Згідно з Регламентом, проект Закону "Про зміни і

доповнення " слід подавати у вигляді таблиці: зліва -

те, що є чинне, справа -те, що пропонує Комісія. Нам я
я - 14 - я

15 лютого 1995 року був розданий документ, який не

був так виконаний. І ми проголосували в першому

читанні, не побачивши що принципово вносять. Зараз

іде таблиця знову: зліва проголосовано... в першому

читанні прийняте, а те, що чинне -відсутнє. Але суть

в іншому. Справа в тому, що в цьому Законі "Про

зміни" передбачається зробити, фактично, позасудовий

орган про справи. Що це таке?

Якщо раніше Антимонопольний комітет міг

накладати штрафи не дуже великі, ну як колись в старі

часи -по 10, по 30 карбованців, то це одне. А зараз

вони пропонують на підприємства накладати штрафи по

100 тисяч доларів... до 100 тисяч доларів, не будучи

судовим органом. Мало того, що система там, де нема,

скажімо, атестаційних дисциплінарних клмісій, так як

у суддів. Фахівці там можуть бути -юристи, а можуть

бути і не юристи. І тому, скажімо, буквально змінивши

(..........) у кількісний параметр, в якому обсязі

робити вишукання, ми повністю міняємо систему.

(..........) позасудову розправу. Мало того, нам

роздали 14 березня ще один проект Закону "Про

недобросовісну конкуренцію". Тобто на додаток. Там

взагалі передбачається, що можна з громадянина

вишукати до 3 тисяч неоподаткованих мінімумів -це 15 я
я - 15 - я

тисяч доларів. Отак на телебаченні нечаянно брякаєш:

та, мені подобаються піджачки такої-то фірми, а такої

не подобаються... І вас можна захопити за це. 15

тисяч доларів виплатити, за день прострочки -1, 5% за

прострочку буде йти... Я повністю не підтримую таку

концепцію. Треба зробити, щоб антимонопольний комітет

був як прокуратура, так би мовити, господарча. Будь

ласка, припиняйте торгівлю, забороняйте ввіз,

накладайте штраф. Скажімо, накладайте арешти на

рахунки. Будь ласка! І порушуйте справу в суді. А суд

буде вирішувати... Саме так, здається, в Російській

Федерації зроблено. Так, такі подібні комісії

працюють в Америці.

Мало того. Проект Закону передбачає, що як

відшкодування збитку, то треба подати до суду. А якщо

стягнути штраф -то антимонопольного. Може виникнути

"вилка": до суду подали суд не задовольнив, а

антимонопольний задовольнив. І почнеться отака

колотнеча.

На цю тему ми говорили з головою Комісії судової

реформи Стретовичем. Він теж підтримує, що в такому

вигляді цього робити не треба. Я розумію, що всім

хочеться бути панами -це ж буде давати можливість і

шантажувати дуже добре... Тобто, я прошу депутатів я
я - 16 - я

повністю змінити концепцію цього Закону.

КУЖЕЛЬ О. В. Я хотела бы ответить. Разрешите,

пожалуйста?

ГОЛОВА. Будь ласка.

КУЖЕЛЬ О. В. Я хотела бы, чтоб депутат Носов не

путал 2 закона. То, о чем вы говорите, относится к

первому чтению Закона о недобросоветсной конкуренции,

и все замечания, которые вы сделали, сделаны Комиссии

на тот проект, который предоставила антимонопольный

комитет, и, как видите, мы его не выносим сегодня,

потому что абсолютно разделяем ваше мнение.

В том же Законе, который сегодня представлен

вам, насана статья 19, и никаких судовых решений

здесь нет -есть здесь "Накладення штрафів на

підприємців, юридичних осіб". Не надо прибеднять! Мы

прекрасно знаем, что сколько сегодня к нам ко всем,

депутатам, обращается избирателей, которые сдали в

трасты денег, которым обещали по 3 тысячи процентов,

а сегодня возвращают сумму без дивидендов. И мы не

можем, согласно законодательства, сегодня их

наказать. Сегодня штраф за это -100 тысяч! Эта я
я - 17 - я

деятельность недопустима. Штрафы, они имеют согласно

кодекса накладывать, а вот то что вы говорите, это

предусмотрено в законе в проекте, которые не

предоставили по не добросовестной конкуренции здесь я

с вами согласна -это пропускать нельзя.

ГОЛОВА. Будь ласка і ви праві, Ярослав

Володимирович і доповідач права, а найправіша буде

Верховна Рада, вона проголосує.

Григорій Манчуленко, будь ласка змісця, по

процедурі , чи запитання вірніше.

По процедурі.

____________. По процедурі.

Георгій МАНЧУЛЕНКО 435 виборчий округ

Чернівецька область.

Шановний Олександр Олександровичу!

Це питання, яке зараз розглядається -є

надзвичайно важливе і я готувався до цього питання,

але на жаль подивившись порядок денний, який ми

затверджували 5 квітня середа цього немає в порядку

денному і я фактично нічого не можу сказати по цьому я
я - 18 - я

законопроекту бо немає його під руками, як же це ми

так затверджуємо порядок денний цього немає, а ми

розглядаємо це питання.

ГОЛОВА. Я пояснюю відразу, що вчора це питання

було додатково проголосоване, візьміть стенограму,

якщо ви сумніваєтесь, або не вірите головуючому і в

тому переконаєтеся.

МАНЧУЛЕНКО. Ніхто нічого не знає.

КУЖЕЛЬ О. Нет оно было проголосовано, я подала

записку, что на Президиуме Верховного Совета -этот

вопрос, как-то был упущен из прошлых недель чтобы

внесли Президиум проголосовал, и когда шло

голосование по повестке дня Александр Александрович,

сказал, что опустили Секретариат и не внесли в

повестку дня и оно было отдельно проголосовано.

ГОЛОВА. Я прошу Секретаріат, щоб не ставити в

незручне становище депутатів уточнений порядок дня

треба роздавати депутатам.

В даному випадку депутат Манчуленко зовсім

правий. Абсолютно правий, але тим неменше і Верховна я
я - 19 - я

Рада проголосувала, так що це питання розглядається

планово .

Будь ласка Камінський.

КАМІНСЬКИЙ

ГОЛОВА. Чупахін, прошу.

ЧУПАХІН.

Олександр Олександровичу! и Александра

Владимировна!

То что говорил депутат Носов по всей вероятности

касается статьи 20. И здесь у нас есть замечания

юридического отдела, в котором говорится о том, что

рекомендуется предусмотреть в статье 20 лишь перечень

правонарушений, за которые устанавливается

ответственность.

Что же касается самих административных

нарушений, то они подлежат исключению из этой статьи.

Я думаю, что совершенно справедливо юридический

отдел дает такое заключение.

__________. Мы разбирались с юридическим отделом я
я - 20 - я

на комиссии этот вопрос. В чем здесь смысл? Следующим

законом идет внесение змин и доповнэнь до Кодексу,

которые эта же норма там подтверждается. То есть,

если мы с вами можем выборосить вполне статью 20, но

тогда следом должны сразу принять Кодекс. Если мы так

принимаем, то я вполне, можем принять. Мы с юротделом

так договорились, что если два варианта будет принято

сразу, потому что, если не принят будет Кодекс, то

эта норма зависает, и нигде больше не установлена. И

с завтрашнего дня Антимонопольный комитет не может

штрафовать. Если мы выведем оттуда, то туда не

внесем.

ГОЛОВА. Шановні депутати, ще раз нагадую,

розглядається документ в другому читанні. Було два

зауваження, з котрими ми не зовсім об'єктивних

підстав не згодилась група, яка працювала над

законопроектом. З'ясовано, що автори цих зауважень

згодні з тим, щоб їхні пропозиції були в такому

варінті відхилені, оскільки вони враховуються в інших

законопроектах. Таким чином ми можемо голосувати в

другому читанні весь закон.

Нема заперечень. Я ставлю на голосування, будьте

уважні. я
я - 21 - я

"За"

Рішення не прийнято, але я не зрозумів, чому?

Тому що не голосувало 100 чоловік майже?

Я ще раз пояснюю , з мотивів голосування.

Члени Президії не голосували? А, один Стретович.

Будь ласка, дайте слово Володимиру Миколайовичу.

Це Носов сумніви вніс. Так, так. Не зрозумів в

чому... Будь ласка, Стретовичу дайте слово.

То перший раз на засіданні...

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановні колеги! Я повинен вас просити, щоб ви

стали на пропозицію депутат Носова, і звернули увагу

на те, що в статті 19 закладається порядок стагнення

адміністративних штрафів несудовими органами.

Ми сьогодні пишем нову Конституцію закладаєм,

що створення позасудових органів забороняється. А то

суті ми адмінітративному органу даєм санкцію таку,

що немає в Кримінальному кодексі стягнення таких сум.

Ви розумієте, який буде важіль у руках службовця,

клерка, щоб жахати і тримати в напрузі тих, хто

залежить від дії цього Закону. Це перше.

А по-друге. Немає відповідної кваліфікації у я
я - 22 - я

працівників Антимонопольного комітету щодо

кваліфікації. Наприклад, ухилення від виконання або

несвоєчасне виконання рішень Антімонопольного

комітету. Оскільки ми будуєм правову державу, то я б

просив би, що все що стосується покарань захисту прав

громадянина і особи віддавати судовим органам, а не

віддавати це адміністративним.

В зв'зку з цим в менен пропозиція: відкласти

розгляд цього проекту до усунення цих протиріч, які

закладені в статті 19 і 20, як це було задано.

Дякую.

КУЖЕЛЬ.

Я хотела бы ответить, Александр Александрович,

будьте любезни.

ГОЛОВА. Будь ласка, видповідайте.

КУЖЕЛЬ. Значит, уважаемые депутаты! Это второе

чтение. Все, кто сделал свои замечания, все сюда

вставлены. Если было замечание у Носова и Стретовича,

можна было б подать в установленном порядке. Три

недели Закон лежал, чтобы выносить на ваше я
я - 23 - я

рассмотрение.

Теперь давайте посмотрим. Кто формирует

Антимонопольный комитет? Это Верховный Совет. Там 11

человек, которые сформированы Верховным Советом.

Антимонопольный комитет все судьи. И рассматривается

наложение штрафов не одним чиновником

Антимонопольного комитета, а Радой, установленной

Верховным Советом. 11 человек, которых утвердили

Верховный Совет, и если мы с вами будем пускать

наложение штрафов на суды, то мы никогда ............

Вы сколько сегодня раз повторили: борьба с

монопольными предприятиями во время обсуждения

законов о приватизации. Почти каждый выступающий

говорил: "нужно бороться с этим явлением".

Если мы будем каждый штраф посылать в суд, то мы

никогда с этим не будем бороться. "Пепси-Кола" так и

будет иметь монопольное становище на Украине, у нас

будут наши с вами недобросовестной рекламой могут

подписать что угодно и наказывать наших покупателей,

а антимонпольный комитет будет подавать заявление в

суд и ждать момента рассмотрения.

Штрафы... орган, который утвержден Верховным

Советом и 11 человек судей может быть наложен

нормально. я
я - 24 - я

ГОЛОВА. Шановна Олександра Володимирівна, ви не

хвилюйтеся, все буде в порядку, будь ласка.

Просить два слова заступник Голови

антимонопольного комітету Борисенко чи Брисенко Зоя

Михайлівна (це для радіослухачів).

Будь ласка. Увімкніть, там тумблер є у вас.

Бачите? Он зараз вам допоможе. Частіше треба ходить

на засідання.

БОРИСЕНКО З.М.

Шановні депутати, я хочу вам сказати, що

антимонопольний комітет -це така структура, яка є в

кожній цивілізованій державі. Вона створена для

добросовісної, для захисту добросовісної конкуренції.

Ви розумієте, що сьогодні підприємця може захистити

тільки отака структура, яка на підставі закону

захищає права підприємця.

Якщо є недобросовісна якась, хтось ображає

підприємця, він звертається до нас. Більше того, наша

система санкцій побудована нтаким чином, що спочатку

ми попереджуємо порушника про те, що є таке

порушення. І тільки якщо не враховується, підприємець я
я - 25 - я

не знімає цього порушення, то тоді накладається

штраф.

Я дуже багато читаю зараз лекцій перед

підприємцями, представниками областей і кажу,

розповідаю все, що ми робимо і говорю: "В Криму

тільки немає територіального відділення". Так вони

послухають і кажуть: "Як же так: такої структури не

створили в Криму?"

Далі: "А як ви нас можете наказати, якщо

мибудемо порушувати?" Кажу: "Будете сміятися. Штраф

сьогодні -10 тисяч". Дійсно, це смішно. І якщо ви

сьогодні не голосуєте за цей, за підвищення штрафу,

він... це символічно, я вам скажу. Але штраф повинен

бути, іначе ну, я не знаю, яка може бути ринкова

конкуренція, якщо немає органу, який її захищає. А

штраф накладається після того попередження, коли не

враховуються дійсно на підставі закони. Можна на

підставі законів звернутися і до суду.

ГОЛОВА. Зоя Михайлівна, дякую. Ще Ніна

Марковська хоче запитання задать. Давайте не будем ми

зараз обговорювати. Так. Є в мене хороша пропозиція

компромісна. Послухайте, шановні депутати, давайте

дамо доручення Олександрі Володимирівні Кужель, я
я - 26 - я

Володимиру Миколайовичу Стретовичу, Владиславу Носову

і Зої Михайлівні. Нехай вони зроблять статтю 19

такою, щоб ми її проголосували відразу. Не

заперечуєте? Хто за цю пропозицію прошу

проголосувати.

Дякую вам. Ви ж бачите самі, ви праві, заслухали

наскільки переконливо кажуть, але треба звести

справді, як один із наших літераторів сказав до

одного знаменника. Будь ласка зробимо так.

Тепер другий закон "Про внесення доповнень, до

кодексу України про адміністративні правопорушення в

зв'язку з прийняттям закону про антимонопольний

комітет". Так. Будь ласка, Олександра Володимирівна.

КУЖЕЛЬ Здесь небольшие изменения, было дано

всего два замечания депутата, и они оба учтены.

ГОЛОВА. Зрозуміло всім. Можна ставити на

голосування, я до Носова звертаюсь. Ставлю на

голосування в другому читанні ці зміни, будь ласка,

все враховано. Причому невеличкий документ. Прошу.

"За" -

я
я - 27 - я

Я бачу - хтось не зрозумів.

Ще раз пояснюю. В другому читанні... ну є

недосконалості системи, є. Значить, в другому читанні

вносяться поправки до Закону (поправок дуже мало),

два зауваження (всі враховані). Я прошу підтримати

своїх колег. Ставлю ще раз на голосування.

"За" -

Я прошу Таранова. Олег Вадимович, ви, коли

доповідаєте такі питання, то самі доповідайте. Бо

коли стоїть Олександра Володимирівна, так дехто з

депутатів забувається, що треба голосувать.

(Шум в залі)

Я прошу вас. Я прошу вас. Поіменно не будем

голосувати. Ще раз ставлю на голосування, в останнє.

Прошу.

(Шум в залі)

Таранов не голосував. Ну будь ласка. Ще раз

ставлю на голосування.

"За" -

Рішення прийнято. Спасибі. я
я - 28 - я

Про проект Закону України "Про обов'язкове

страхування цивільне власників транспортних засобів".

Яковенко Ігор Валентинович, (..........) Комітету у

справах нагляду за страховою діяльністю.

Будьте уважними! Питання дискусійне для багатьох

тих, хто має транспорт в руках. Але мова йде, що

страхується не той, хто транспорт має, а страхується

той, хто страждає від транспорту. Тобто, більшість

тих, хто машин не має. Тому, будь ласка, уважно

слухайте. Прошу.

ЯКОВЕНКО І.В.

Шановні депутати!

До вашої уваги подається проект Закону України

"Про обов'язкове страхування цивільної

відповідальності власників транспортних засобів", а

також зміни до Цивільного кодексу і зміни до

Адміністративного кодексу України. І Постанова про

порядок введення в дію цього Закону. Я уже тут другий

раз, на цій трибуні з цього питання, як пам'ятаєте, в

грудні минулого року Верховна Рада розглядала це

питання в плані Постанови Кабінету Міністрів по я
я - 29 - я

введенню в дію цього виду страхування. І своїм

дорученням направила Кабінету Міністрів разом з

комісіями на доопрацювання цей законодавчий акт. В

результаті доопрацювання, при активній участі Комісії

ВИерховної Ради України був підгтовлений цей проект

Закону, який виноситься на ваш розгляд.

Значить, в першу чергу я хотів би торкнутися

змін до Цивільного кодексу. Справа в тім, що старий

Цивільний кодекс, як справедливо відзначали народні

депутати на засіданні в грудні місяці, не визначав,

по суті, сучасне поняття страхування. І тому до

Цивільного кодексу вносяться дуже суттєві зміни.

Зокрема, визначення поняття "страхування". Крім того,

чітко виділені види обов'язкового страхування. І в

цьому відношенні виділяється те обов1язкове

страхування, яке... де страхові платежі здійснюються

за рахунок коштів державного бюджету України.

ГОЛОВА. Шановні депутати, я розумію, що всіх

хвилює зміст цього Закону, але обговорюйте його дещо

тихіше.

Він доповідач теж говорить цікаві речі, я прошу

вас будьте уважні.

я
я - 30 - я

____________. Зокрема це вказувало зауваженнях

народних депутатів, що не переобтяжувати бюджет

України на страхування і тому в Кодексі зараз чітко

виділені на що саме по обов'язковому страхуванню

можуть використовуватися бюджетні кошти, а на що, а

де буде обов'язково страхування йти за рахунок коштів

підприємств або населення. Тобто де бюджет не буде

мати зв'язок з цим страхування.

Також в цивільному кодексі дуже важливі зміни,

стосовно договірної форми здійснення страхування,

оскільки це є світова практика і в кодексі це повинно

бути передбачено, що страхування здійснюється на базі

договірної форми.

Що стосується самого закону, проекту закону про

страхування цивільної відповідальності.

Я вам трошки хочу привести деякі данні, про те,

який рівень аварійності на сьогоднішній день в

Україні.

За минулий рік скоїлось 30 тисяч аварій таких

суттєвих бо деякі і не зафіксовані. Загинуло -6 тисяч

чоловік і поранено -35 тисяч чоловік, уже за перші

два місяці цього року загинуло -807 чоловік і

травмовано - 4 тисячі 820 чоловік.

І як правило ці люди, які постраждали в я
я - 31 - я

катастрофах, автокатастрофах, тягаються по судам, щоб

мати, ну я, родичів загиблих, а люди, які постраждали

самі по судам, щоб отримати від того водія, який

зчинив ту катастрофу хоч якусь компенсацію. І не

завжди мають до цього успіх.

Саме цей вид страхування і повинен вирішити

данне питання. Зокрема в тому, що як сказав Олександр

Олександрович тільки що, що це дійсно страхується не

машини, не автотранспортні засоби, а страхується

відповідальність власника, того, хто сидить за

кермом. А захист страховий надається не тоЙ, хто має

машину, а той, хто може попасти під машину.

Я ще раз хочу підкреслити, що цей вид

страхування застосовується у всіх розвинутих і навіть

нерозвинутих країнах світу. При чоку, кругом він є

обов'язковим. По країнам СНД цей вид страхування є

уже в Молдові, і єто може проїжїжає через територію

Молдови на сесію, я мав розмову з депутатами, уже

платять досить великі суми в доларах за те, щоб

проїхати по території і бути застрахованим.

На сьогоднішній день Державна Дума Росії буде

розглядати такий же Закон у другому читанні, при чому

суми, які повинні платити страхувальники, і суми, які

компенсації, які отримують потерпілі набагато вищі, я
я - 32 - я

ніж ми пропонуємо. А я чому це підкреслюю, тому, що

саме в грудні місяці, коли розглядався цей закон

найбільшу критику викликало те, що власники

автотранспортних засобів повинні платити певні суми,

а, як я нагадаю, ці суми були на рівні 330 тисяч

карбованців на рік.

Але ми ще передбачали можливість оплати в

найменший термін це 15 днів, і там платіж був 24

тисячі, тобто, нижче пачки сигарет.

Звичайно, таких низьких платежів і таких низьких

сум ніде нема в світовому і європейському

законодавстві, о враховуючи рівень соціального

забезпечення нашого населення, ми свідомо йдемо на

те, що починати треба з невеликоно, починати треба з

невеликих сум.

І я прошу це врахувати народних депутатів, що

хоча ті, хто мають машину, змушені будуть платити

щось, але це суми не досить великі, порівнюючи з

Росією, Молдовою, ну, а тим більше, порівнюючи з

будь-якою європейською країною.

Я ще раз хочу нагадати про те, що цей вид

страхування має певну міжнародну організацію, а саме

систему "зеленої картки". І будь-яка країна, яка

приймає цей вид страхування, повинна вступити в я
я - 33 - я

"зелену картку" і це забезпечує можливість водіям

цієї країгни при перетені кордону не платити

страховку в ту країну, в яку вона в'їжджає. А на

сьогоднішній день орієнтовна сума, яку виплачують

українські водії, і це не тільки приватні особи на

іномарках, це і державні машини, які перевозять ті чи

інші вантажі, на сьогоднішній близько 40 мільйонів

доларів ми залишаємо на кордонах Румунії, Польщі,

Угорщини і Словаччини.

Якщо ми приймемо цей вид страхування і ввійдемо

в систему "зеленої картки", то після виконання певних

міжнародних процедур по угодам, українська "зелена

картка" буде визнана в Європі, і наші водії

пред'являючи цю "зелену картку" там поліції Польщі,

Угорщини і так далі, зможуть не платячи гроші,

перетинати кордон.

Стосовно норм цього Закону. Значить, що,

порівнюючи з Постановою, суттєво змінено, виходячи з

зауважень народних депутатів України при розгляді в

грудні Постанови. Чітко визначено страхувальник -хто

саме він є: власник, господарське управління,

оперативне управління і інші підстави, що не

суперечать законодавству. Також введене зобов'язання

страхуватись нерезидентам. Це дуже суттєвий момент. я
я - 34 - я

Тобто ми цим Законом зобов'язуємо і в'їжджаючих до

нас з-за кордону теж страхуватись. А це є, в першу

чергу, бюджетні надходження. Крім того, чітче

визначений страховий випадок. Значить, встановлена

розмір максимальної страхової суми на рівні 70

мільйонів карбованців, тобто це те відшкодування, яке

виплачує страхова компанія людині, що постраждала, що

постраждала.

Багато нарікань викликав пункт щодо збільшення

страхової суми і відповідно страхового платежу, бо

були порушення з боку страхових компаній при

укладанні договору, коли вони в своїй рекламі якби-то

примушували людей платити більше, ніж ті 300 тисяч,

про які казав.

Значить, в цьому Законі чітко підкреслено, що

тільки за згодою, за згодою страхувальника, тобто

водія або власника транспортних засобів, сума і

платіж можуть бути збільшені.

Якщо згоди такої нема, то цей Закон не дає

ніяких прав страховій компанії підвищувати суму.

Також в цьому Законі передбачено те, що

інваліди, які на відповідних автомобілях

переїжджають, звільнені від страхування і в той же

час передбачений буде механізм компенсації я
я - 35 - я

постраждалим, якщо це за кермом був інвалід.

Чітко визначений перелік документів, які треба

надати на протязі 10 днів, щоб отримати страхове

відшкодування, що теж є суттєвою зміною, порівнюючи з

Постановою. Тобто людина чітко знає, що треба, і це

мінімум документів, і більше ніхто не має права

вимагати з людини.

Також встановлені більш чітко функції моторно-

транспортного бюро України (ну, ще хвилину), зокрема,

встановлені чітко ті випадки, коли виплачує

відшкодування моторно-транспорте бюро, а не водій.

Зокрема, коли водій втік з місця пригоди, все одно

бюро повинно виплатити людині ці кошти.

Я вам хочу сказати, що бюро вже створено в

Україні, зареєстровано в системі "зеленої картки", є

навіть урядовий у нас документ про те, що Уряд

готовий підтримувати цю систему, надісланий в систему

зеленої картки, також якщо викраденний автомобіль. І

водій був на викраденному автомобілі, теж моторне

бюро сплачує, не дивлячись на те, що винуватець

конкретний. Навіть при умові банкрутства страхової

компанії, моторно-транспортне бюро повинно

відшкодувати потерпілому цю суму і це законом чітко

передбачено. Ну, і на завершення я хочу сказати в

(Стенограма неповна: із 112 сторінок є 35)