ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО  ПЕРШЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  5  л и п н я   1995  р о к у

                      10.00 година

       (збій на мережі передачі сигналу із сесійного залу)

     

                         - 11 -

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ілясевич, за ним Тодоров.

 

      ІЛЯСЕВИЧ Я.М.

 

      Шановні  депутати.  У  нас  на Україні відбулись

 дуже вагомі події, які носять доленосний характер для

 нашого  народу  на  далеке-далеке майбутнє. Багато їх

 сталось:  і  підписання  антиконституційної  угоди, і

 інші питання.

      Я  хочу  спинитись  на  одному  і  просив би вас

 підтримати.  Це  як результат цієї антиконституційної

 угоди   -підписання  Сочинської  Угоди.  Якщо  ми  не

 зуміємо   добитися  негайного  розгляду  питання  про

 ратифікацію цієї Угоди парламентом, потім буде пізно!

 Я  вважаю,  що  ми  повинні  негайно внести в порядок

 денний розгляд питання про підписання цієї Угоди, про

 осіб,   які   ініціювали  цю  Угоду  і  підписали.  І

 поставити   питання   про  притягнення  тих  осіб  до

 кримінальної відповідальності за державну зраду.

      Крім  цього,  мені  не  зрозумілі  дії шановного

 Леоніда  Даниловича,  Президента, який знаходиться на

 посту   на   Україні. Це -  питання  цілеспрямованого

 знищення обороноздатності України різними шляхами:  і

шляхом     "прихватизації"     військово-промислового

 комплексу,   і   шляхом   скорочення   необдуманного,

 нерозрахованого військ (до речі, чудовий приклад: уже

 навіть  "Залізну дивізію", єдину боєздатну одиницю на

 західних кордонах України хочуть лишити лише в складі

 двох  полків...).  Тому  я вважаю, що ці питання дуже

 нагальні, і нам треба негайно їх розглянути. На жаль,

 їх в порядку денному немає.

      Крім   цього   я  вважав  би  за  потрібне  (це,

 очевидно,   коли  будем  розглядати  питання  про  цю

 реєстрацію)  розглянути  все-таки  питання,  чому  не

 сидять,  образно виражаючись, пахани цього, а шукають

 когось  іншого?..  А  варто  розглянути  це питання і

 назвати  своїми  іменами!..  Хто все-таки винуватий і

 хто  ініціює  запити  когось  іншого,  но  остатися в

 тіні!?..

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Тодоров,   будь   ласка.   За  ним

 Пустовойтов.

 

      ТОДОРОВ  Є.  С.,  185 виборчий округ, Бердянськ,

 фракція "Комуністи України".

      Учитывая  то, что Верховный Совет 2 дня прогулял я 
 я                           - 13 - я 

 по  вине  национал-демократов,  прошу обнародовать во

 всех газетах списки саботажников, чтобы народ Украины

 знал,  как  они  заботятся  о  его  благосостоянии  и

 хорошей жизни. Это первое.

      Второе. Предлагаю включить в повестку дня вопрос

 о  декларации  доходов с тем, чтобы после вчеарашнего

 обсуждения проголосовать и принять этот Закон.

       И  третье:  предлагаю  премьер-министру Украины

 Марчуку   Евгению   Кириловичу  подумать  о  внесении

 вопроса  об  уточнении  бюджета для вынесения проекта

 бюджета на 1996 год уже сейчас, а не тогда, когда уже

 полгода  пройдет  и непонятно, как его выполнять этот

 бюджет.

      Например,  для введения в строй водовода какого-

 то  Бердянска  осталось  уложить  из 150 километров 2

 километра  труб.  Сейчас они стоят около 1 миллиардов

 карбованцев.

      Я  прошу  для того, чтобы сохранить те средства,

 которые  вложены  в  этот водовод, выделить, наконец,

 эти деньги, чтобы его закончить.

      Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пустовойтовский, і завершуємо.

 я 
 я                           - 14 - я 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Прошу передать слово депутату

 Семенюк   Валентине Петровне,  159 округ.

 

      СЕМЕНЮК.

 

      Шановні  депутати,  перш  за все я хочу як жінка

 запросити  до  активної  роботи,  тим  більше,  що ми

 прогаяли такий великий час. Це перше.

      Друге   питання:   я  би  хотіла,  щоб  сьогодні

 повістка  дня  нашої  останньої  сесії,  яка  йде  до

 завершення, включала суто економічні питання. В першу

 чергу  я  би  хотіла ще сказати, що в нас на 12 число

 намічені парламентські читання по жіночих питаннях.

      Я  як жінка хочу сказати: сьогодні прояснювати і

 давати  плач  Ярославни  не  потрібно,  сьогодні нема

 жіночих  питань,  чоловічих  питань,  дитячих  -в нас

 сьогодні питання  економічної кризи.

      Тому я прошу включити питання тільки економічні.

 Це - друге.

      Третє.  Декілька  раз  і  ми  приймали  на сесії

 Верховної  Ради  рішення  про  те, що створена робоча

 група  по  підготовці  концепції податкової політики.

 Основні   положення   уже   зстверджені  на  комісії,

 розглянуті, навіть наш Марчук дав повідомлення. І вже я 
 я                           - 15 - я 

 відклики  по  цьому  питанню.  Але  до  цього часу це

 питання не включено. Я прошу його включити.

      І  на  кінець  останнє:  відподвіно до розділу 5

 конституційного      сговору,...     ой,     вибачте,

 Конституційної  угоди владу в Україні, судову владу в

 Україні здійснюють виключно суди.

      Тому  я би б хотіла включити і поставити питання

 перед  нашими  Комісіями з питань правової політики і

 праці  про  те,  щоб  переглянути  таке  питання,  як

 сворення  Конституційного  суду.  Чому  я так говорю?

 Шановні  депутати! Ми вже все переписуєм у Сполучених

 Штатах.  Але  давайте  подивимося  на  досвід  тих же

 самих,   значить,   того  ж  самого  Верховного  Суду

 Сполучених  Штатів.  Він  приймає присягу Президента,

 він  приймає  відповідну  його,  навіть, клятву. І не

 потрібно    ніякого   Конституційного  суду.  Все  це

 вирішує  Верховний  Суд.  Так  як у нас є сформований

 Верховний Суд, я думаю, що можна подивитися на досвід

 тієї  ж  самої  країни, Сполучених Штатів, і передати

 повноваження  Конституційного суду Верховному Суду. І

 всі   наші    спільні   питання  між  гілками  влади:

 законодавчої  і виконавчої, буде вирішуватись це суто

 безпосередньо Верховним Судом нашої держави.

      Дякую за увагу. я 
 я                           - 16 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні колеги! Час відведений вичерпано. Снігач

 підняв  питання,  депутат  Снігач,  щоб  включити  до

 порядку  денного  питання  інформації  від Комісії по

 Регламенту. Я думаю, шановні колеги, це в нас питання

 єсть,  і ми його включаєм на п'ятницю. Тому я вважаю,

 що  давайте  на  п'ятницю  хай  воно в нас в цей день

 якраз  і  буде.  І  ми,  безперечно,  при затверджені

 врахуєм  вашу  пропозицію,  щоб в п'ятницю це питання

 розглянути.

      Друге питання. Ну я думаю...

      (Шум в залі)

      Зрозумів.  Тоді  давайте  ми  так  зробим. Ми за

 основу   приймаєм   запропонований   проект   порядку

 денного? Приймаєм. Я ставлю на голосування.

 

      "за"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

      Пропозиція  Снігача,  щоб  сьогодні  це  питання

 включити  в  порядок  денний, заслухати інформацію. Я

 ставлю на голосування. Будь ласка, включіть систему.

 я 
 я                           - 17 - я 

      "за"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.

      Друге   питання,   яке  було  піднято,  -це  про

 міністрів, заступників міністрів, депутатів.

      Я  думаю,  шановні  колеги, що це питання дійсно

 сьогодні   розглядається   при   формуванні  Кабінету

 Міністрів.  Безперечно,  ми бачимо і іншу колізію, що

 частина  уже  депутатів  по-новому  включені  в склад

 нового Кабінету Міністрів.

      Тому  явважаю,  що  це  питання  стане предметом

 обговорення   на   зустрічі   з   Президентом   після

 повернення  його  в п'ятницю. Ми повинні дійсно чітко

 оприділитись,  тому  що  сьогодні  вже  в новий склад

 Кабінету Міністрів включено 3 народних депутати.

      Малєвський  підняв  питання про те, яке ми вчора

 розглядали  з  вами  в  робочому  порядку, а точніше,

 відкритому  засіданні  комісій.  Ми домовились, що ми

 його  сьогодні  продовжуєм,  і,  безперечно,  приймем

 рішення.

      Щодо газети "Київські відомості", то ми вважаєм,

 що  на  узгоджувальній  раді  і  на  Президії разом з

 узгоджувальною   радою   ми  це  питання  розглядали.

 Доручено  двом  комісіям -Комісії Євдокимова, Комісії я 
 я                           - 18 - я 

 Стритовича  -при відповідній участі тієї Комісії, яка

 відпрацювала  і  виконала  своє  доручення,  яке мені

 давали  на  чолі  з  депутатом Кочергою, які потрібні

 матеріали,  доопрацюють питання, зв'язані із піднятим

 питанням  по  Генеральному  Прокурору і безперечно, я

 думаю,  що  на  Президії  в слідуючий понеділок ми це

 питання   заслухаєм   від   цих   Комісій  і  приймем

 відповідне рішення.

      Селіфонтьєв  підняв питання. Воно перекликається

 із  тими  питанннями, які підняла депутат Семенюк про

 те,  щоб  в  першу  чергу  винести  на  розгляд сесії

 економічні  питання. То єсть, ті невідкладні питання,

 які в нас сьогодні єсть в порядку денному на 5, 6 і в

 основному  на  7  число. Я думаю, це ми з вами будемо

 голосувати  і приймем відповідне рішення.

      Виплата    заробітної    плати   в   зв'язку   з

 відпустками   -ми  доручення  дамо  Комісії  Азарова,

 Комісії  Суслова, які повинні розібратись і по кожній

 галузі  безперечно  внести  ясність  і проінформувати

 депутатів  до  кінця роботи нашої сесії.

      Ілясевич  підняв  питання по Сочинській угоді. Я

 повинен  вам  доповісти,  що  в цьому залі ми разом з

 вами  уже  дали  таке доручення -відповідним Комісіям

 розібратись,   підготувати   відповідні  матеріали  і я 
 я                           - 19 - я 

 винести  на  сесію  дане  питання  до  того,  як його

 розглядати  в рпужимі ратифікації.

      По     питанню     притягнення     винних     до

 відповідальності. Ну це питання таке, ви розумієте, -

 ємке   безперечно.   Я  вважаю,  що  для  цього  єсть

 відповідні  органи,  комісії в нас; і ті питання, які

 будуть    виноситься,    вони    будуть    безперечно

 розглядатися в тому порядку законодавчому, який в нас

 існує.

      Депутат  Тодоров підняв питання, щоб ми сьогодні

 завершили  розгляд і прийняли рішення по декларуванню

 доходів.  Воно повторюється по бюджету, ви знаєте, що

 ми  на  Президії в понеділок і на узгоджувальній раді

 також  це  питання  розглянули,  і безперечно комісія

 Азарова,   Мінфін.,  колишній  віце-прем'єр  Пензеник

 доповідали  по  цих  питаннях.  Відповідні  готуються

 матеріали  і  на  слідуючому  тиждні  ми їх внесем до

 порядку денного нашої сесії.

      Депутат Семенюк по економічним питанням суто вже

 дали    відповідь.    Щодо   12,   тобто   проведення

 парламентського  читання  про  місце  і  роль жінки в

 нашому  суспільстві,  я  думаю, що питання правильне.

 Воно   заздалегідь  було  заплановане.  Але  по  йому

 потрібно   внести   відповідні   корективи.   І  його я 
 я                           - 20 - я 

 доцільність  чи  не доцільність визначити у слідуючий

 понеділок на Президії. Я думаю, що це буде зроблено.

      Про  створення робочої групи. Дійсно така робоча

 група по підготовці Концепції про податкову політику,

 по   податковій   політиці   працює.   Суслов  Віктор

 Іванович готовий  доповісти.  Але,  коли  вчора  йшла

 розмова  з  ним,  на  слідуючий  тиждень вноситься це

 питання до порядку денного нашої сесії.

      І  останнє питання про створення конституційного

 суду.  Значить,  ми у цей понеділок, тобто позавчора,

 розглядали  це  питання  на Президії в узгоджувальній

 раді.  Дали  доручення  відповідним  комісіям, щоб на

 протязі  цього  тиждня  нашу  семірку,  яка входить в

 склад   конституційного   суду   визначитись.   Ми  в

 слідуючий понеділок цю сімку розглянемо на Президії і

 на   узгоджувальній  раді.  І  безперечно  внесем  на

 розгляд сесії вже на слідуючому тиждні.

      З  боку  Президента,  ви  самі розумієте, що він

 своїм  Указом  буде  решту затверджувать. Щодо голови

 Конституційного суду, то безперечно буде розглядатися

 кандидатура  з  подання Президента і голови Верховної

 Ради.  І  ми  з  вами про це будем знать. От, шановні

 товариші  ті  питання,  які  були підняті і по яких я

 хотів дати відповідь. я 
 я                           - 21 - я 

      А  зараз  я  хотів би, щоби ми з вами взначилися

 остаточно,  щоб  затвердити  порядок  денний  на  цей

 тиждень,  Говоруна  включіть будь ласка, щото у вас з

 мотивів, будь ласка.

 

      ГОВОРУН

 

      Шановні    Олександр   Миколайович   і   народні

 депутати,  вчора  під  час  доповіді  шановний Снігач

 двічі заявляв, що моє прізвище помилково було названо

 в числі депутатів, які не зареєструвалися 22 червня і

 засідання сесії було зірвано.

      Однако  не дивлячись на це, сьогодні я бачу своє

 прізвище  в  проекті  постанови.  Прошу  прийняти  до

 уваги, чи я не підтримую акції по взриву роботи сесії

 таким  шляхом,  на брав ніколи участі в цьому і прошу

 виключити мене з проекта моє прізвище з постанови і з

 цим  же  звертаюся  джо  засобів  масової інформації.

 Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, приймається ваша пропозиція.

      Шановні  колеги, я ставлю на голосування порядок

 денний який ми з вами прийняли за основу з мотивів.

      Я  думаю  давайте,  шановні колеги, з мотивів, я я 
 я                           - 22 - я 

 ставлю на голосування, щоби прийняти порядок денний в

 цілому, прошу включитіи систему.

      Шановні депутати я прошу голосувати.

      Давайте працювати.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

      ЗА -

 

      Спасибі порядок денний прийнято.

      Тепер давайте опреділимося по часу роботи.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Була  внесена  стогодні  пропозиція на засіданні

 Президії   і  узгоджквальної  ради,  щоб  сьогодні  в

 пленарному  режимі працювати цілий день, в пленарному

 режимі  працювати  взавтра, в четвер, і в п'ятницю не

 до  15-ї, а до 16-Ї. І в п'ятницю потім опреділитись:

 якщо  ми  не  вичерпуєм,  як  кажуть,  всі ті питання

 порядку денного цього тижня -працювати в суботу. Тому

 я  хотів  би,  щоб ми проголосували за середу, четвер

 поки і п'ятницю (працювати в режимі пленарному до 16-ї

 години).

      Прошу включити систему.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

       В п'ятницю, я вибачаюсь, в п'ятницю!

      (Шум у залі, окремі вигуки) я 
 я                           - 23 - я 

 

      Йде голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення  прийнято,  спасибі. Режим буде такий: з

 10-ї години працюєм до 12-ї, півгодини робимо переву;

 з  12-ї  до  14. 30 працюєм, робим перерву на півтори

 години  і з 16-ї до 18-ї -в такому режимі працюєм. Не

 заперечуєте? Приймається все.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      І  слідуюче  питання  -про  трансляцію.  Внесена

 пропозиція,  щоб  ці  дні  нашої  роботи  виключити з

 трансляції.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хто  за дану пропозицію -прошу голосувати. Прошу

 включити.  Це - пропозиція  Президії і узгоджувальної

 ради.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      Йде голосування.

 

      "За" -

 я 
 я                           - 24 - я 

      Рішення не прийнято.

      Друга пропозиція була. Якщо ця не проходить, щоб

 трансляцію  включати  лише  по тих питаннях (за вашою

 згодою), які ми вважаєм за необхідне. То єсть...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...Я  ставлюце  питання на голосування. Цю пропозицію

 на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      Йде голосування.

 

      "За" -

       Рішення  не  прийнято.  Таким чином, трансляція

 ведеться.

             (Шум у залі)

      По процедурі, Корнелюк, будь  ласка.

 

      КОРНЕЛЮК.

 

      Шановний  Олександр Миколайович, шановні народні

 депутати,  я вважаю, що ми не можемо ставити питання,

 скажімо,  автоматично  про повну трансляцію, воно має

 голосуватись  так,  як і всі решта. Я хочу зауважити,

 що  один день трансляції коштує для наших виборців 2, я 
 я                           - 25 - я 

 5  мільярди  карбованців.  Я  вважаю,  що  ми  можемо

 сьогодні  прийняти  рішення  лише питання, які дійсно

 мають  важливе  занчення, ми можемо транслювати. Інше

 рішення  Верховна  Рада  не  приймала.  В такому разі

 треба   ставити   питання   проповну   трансляцію  на

 голосування Верховної Ради.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.   Я   тоді   ставлю   на

 голосування. Хто за те, щоб  вести трансляцію?

      Включіть систему.

     "За"

      Рішення

      Все, шановні колеги, приступаємо до роботи.

      Степан  Ількович, є необхідність... Я вибачаюсь,

 одну  хвилиночку,  вчора  при  розгляді  питання  про

 декларування   майна   і  доходів  фізичних  осіб  ми

 заслухали проект, внесений від соціалістів Лавриненка

 і    від   Кабінету   міністрів................   При

 обговорренні  і при поданні запитань була врахована і

 ваша  концепція.  Тому  була  внесена пропозиція, щоб

 сьогодні, продовжуючи, не слухати вашу концепцію, так

 як  з нею ознайомлені, а прийняти сьогодні, вирішити,

 як  кажуть,  одне  питання: яку з цих трьох концепцій

 прийняти за основу? я 
 я                           - 26 - я 

      І  друге.  Поставити  на голосування: прийняти в

 першому    читанні   ту   концепцію   з   поправками,

 зауваженнями, які були внесені.

      Я вибачаюсь.

      (Шум в залі)

      Шановні   колеги!   Єсть   необхідність  слухати

 Степана  Ільковича з його концепцією? Немає. Я ставлю

 на  голосування. Хто за те, щоб заслухати, тобто дати

 слово депутату Хмарі, прошу включить систему?

 

      "за"

 

      Степан Ількович, на трибуну.

 

      ХМАРА С.І.

 

      Шановні  депутати! Насамперед мене дивеє, бо так

 питання  ставити  не можна. Я маю право по Регламенту

 доповідати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Ількович, ми вчора вам давали

 слово, ви відмовились.

 

      ХМАРА   С.   І.  Я  перепрошую.  Вчора  не  було я 
 я                           - 27 - я 

 пленарного засідання.

      Прошу  не  перебивати,  шановні.  Вчора  не було

 пленарного засідання. Інша справа з якої причини. Але

 сьогодні  ставити  на голосування давати чи не давати

 слово,  я  вважає, це порушення Регламенту, і взагалі

 мене дивує, як можна це робити.

      Тепер  я  хотів  би  звернутися  до вас, шановні

 народні  депутати.  Враховуючи надзвичайну важливість

 цього закону для України, я просив би, я просив би, я

 звертаюся  до  всіх  народних депутатів, до здорового

 глузду.  Леоніде Макаровичу, не покидати зал, Леоніде

 Макаровичу,  враховуючи  важливість  цього Закону для

 України,    я    прошу    всіх   народних   депутатів

 зареєструватися і взяти активну участь в обговоренні.

      Я  прошу,  щоб це питання в запису транслювалося

 по  телебаченню.  І  також  вношу пропозицію, щоб всі

 голосування проводились в поіменному режимі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  вибачаюсь,  Степан  Ількович, ви

 давайте от прямо переходьте до діла.

 

      ХМАРА    С.   І.   Я   просив   би,   Олександер

 Миколайовичу, я просив би...

 я 
 я                           - 28 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ....    закликали    реєструватись   і

 працювать.   Ви  не  реєструвались.  Ви  особисто  не

 реєструвались.  Тому  не  треба  сьогодні  закликать.

 Виступайте, будь ласка.

 

      ХМАРА  С.  І.  Я  ще  раз  прошу  не перебивати,

 забезпечити,   Олександре  Миколайовичу,  забезпечити

 нормальні   можливості   виступити,   щоб  тут  деякі

 депутати,  які  сидять  поблизу,  близько  трибуни не

 глушили доповідача.

      Я  розумію,  ще  2 місяці тому я виступав з цієї

 трибуни   і,  передбачаючи,  як  будуть  розгортатися

 події,   казав,   як  будуть  намагатися  протистояти

 прийняттю  цього Закону. І ми побачимо, і ми побачимо

 в поіменному голосування хто є хто.

      Я  потім  відповім  на  ваші  репліки,  шановні.

 Давайте тепер не кидати реплік.

      Враховуючи  ту ситуацію, яка склалася сьогодні в

 України,  можна  сказати,  що  вона є загрозливою для

 національної   безпеки,   і   насамперед,   в  такому

 важливому питанні, як економічному.

      Якщо  в  1992 році частка валового національного

 продукту  становила 2 226 доларів, в 1991 році -1 924

 долари,  в  1993-ому  -1653,  в  1993  -1245,  то уже я 
 я                           - 29 - я 

 минулого року вона становила 742 долари.

      За  перший квартал цього року вона ще понизилася

 і наблизилася до 662 доларів на душу населення частка

 ДНП.

      За  даними світового банку є певний рівень, якщо

 цей   показник  опускається  нижче  635  доларів,  то

 прийнято  вважати,  що така держава не може проводити

 самостійно  внутрішньої  і зовнішньої політики. Тобто

 вона не може існувати, як незалежна держава.

      Як   бачите   з  перечислених  даних,  які  були

 наведені,  ми  послідовно і з прискорення котимося до

 цієї  грані.  І  давайте  на  цьому  фоні,  який  є в

 Україні,  а  це  приблизно  один відсоток громадян, в

 яких   прибутки   збільшуються  надзвичайно  швидкими

 темпами, тобто абсолютно мізерна частина суспільства,

 неймовірно  багатіє,  в  той  час,  коли вже наведені

 цифри   показують,   що  абсолютна  більшість  нашого

 населення котиться до злиднів за поріг виживання.

      Це  може  грозити національною катастрофою, якщо

 не  зупинити цей процес. І все це склалося не просто,

 і  не тільки з якихось об'єктивних причин. Тут велика

 причина  лежала,  як  кажуть,  в площині суб'єктивних

 факторів.  І  не  можна  сказати,  що  ніхто цього не

 бачив, і ніхто цього не розумів. я 
 я                           - 30 - я 

      Ще  в  1992  році  весною, виступаючи на Першому

 з'їзді  Української  консервативної  республіканської

 партії,  в  мене  були...  в  моїй доповіді були такі

 слова  -"масова корупція владних структур на сьогодні

 є   найбільшою  внутрішньою  загрозою  для  існування

 Української  держави..." Ну я дальше не цитую. І далі

 перечислялися  інші причини.

      Одже,    те,    що    сталося,   та   економічна

 катастрофічна ситуація і те, що в нас не відбувається

 потрібної    структурної...    структурних   змін   в

 економіці  -в  великій  мірі  залежить  від  того, що

 владні структури просто поглинає масова корупція, яка

 стала    основою    організованої    злочинності    і

 (..........)   фактор  організованної  злочинності  є

 найголовнішою   загрозою   для  національної  безпеки

 України.

      Організована   злочинність   щораз   більше,  як

 кажуть,  займає  свої позиції у владних структурах. В

 тому   числі  і  насамперед  і  найбільше  в  системі

 виконавчої     влади.     Організована    злочинність

 намагається   впливати   на   політику   внутрішню  і

 зовнішню.  Вона  робить  тиск  з  метою законодавчого

 процесу  в  потрібному  їй  напрямку  для  того,  щоб

 відповідні    закони   творилися,   виходячи   не   з я 
 я                           - 31 - я 

 доцільної...  доцільності  і потреби для України і її

 громадян,  а  насамперед  щоб  задовольнялися кланові

 інтереси.

      Я  думаю, що ми не один такий приклад знаємо і я

 не буду  тому на них зупинятися.

      Якщо  глянути  сьогодні, то біля кожного міста в

 Україні   виростають   так  звані  золоті  пояси,  де

 виростають за рік два просто фортеці багатоповерхові.

 В які треба вкладати мільярди карбованців. І при чому

 це   не  будують  рядові  громадяни,  які  зайняті  в

 виробництві  основному.  Це  є  люди,  які при владі,

 люди,  які  в  правоохоронних  органах,  люди,  які в

 виконавчих  структурах  влади,  і люди, які задіяні в

 тіньовому  бізнесі,  так  звані  мафіозі.  І нині без

 фіксації доходів і майна, для того, щоб держава знала

 статус  майновий, статус своїх громадян, нині не може

 бути   мови   про   якусь  боротьбу  з  організованою

 злочиністю.

      На  жаль, мої пропозиції ще попередній Верховній

 Раді про те, що конечна необхідність прийняття такого

 закону проходила повз вух тих, хто мав би це зробити.

 Понад  три  місяці  тому  на  зустрічі  з Президентом

 України я запитав його: "Шановний пане Президенте, чи

 можна  вести  розмову  про  боротьбу  з організованою я 
 я                           - 32 - я 

 злочиністю,   коли  немає  Закону  "Про  декларування

 доходів  і  майна".  Пан Президент розвів руками. Але

 після  всього  цього  дальше  нічого,  як  кажуть, не

 пішло.

      І  я  зрозумів,  що  потрібно  самому  братися і

 готовити  цей  проект.  Отак  від ідеї, як кажуть, до

 матеріального  вже вираження цього законопроекту була

 така  коротенька,  як кажуть, коротенько розповів про

 цю  історію.

      Ще  5  травня  я  подав  перший  варіант,  подав

 перший  варіант  свого  законопроекту.  Але  постійно

 працюючи   над   ним   і   вдосконалюючи,   і   потім

 запропонував   остаточний  проект  який  вам  був  на

 минулому    тижні   розданий,   з   яким   ви   могли

 ознайомитися.

      Яка   переслідувалася   мною   мета.  Насамперед

 зафіксувати  доходи і майно. Для того, щоб був якийсь

 елементарний  в  цьому порядок і це потрібно державі,

 це  потрібно  громадянам,  це  відбувається  в кожній

 цивілізованій  державі,  тільки  у  нас все іде вверх

 ногами .

      Мета  як  кажуть  заложена  і узгоджена здоровим

 глуздом. Насамперед я ставив собі мету, щоб цей закон

 був  справедливим  і  діючим,  а  для того треба було я 
 я                           - 33 - я 

 вибрати  певні  форми і певні межі з яких фіксується,

 починається  фіксування  саме  це  декларування. І як

 хтось  думає,  бо є такі побоювання, ну це просто від

 непоінформованності,   що   це   мов   якась   спроба

 фонконфіскаційних  методів  і так далі, то я хотів би

 сказати,   що  цим  законом  неперешкоджається  людям

 багатіти,  нехай  люди  багатіють  за  рахунок  своєї

 праці, розуму і покажуть свої доходи, тобто, джерело.

 Це  сприятиме,  це  сприятиме  і змушуватиме тіньовий

 капітал  легалізуватися  і  в законі, проекті моєму є

 такі  моменти,  які  саме  спонукають  до легалізації

 тіньового капіталу.

      Я думаю, що ви всі ознайомилися з проектом цього

 Закону і я хотів би сказати, що (ще раз наголосити на

 тому),  що  декларування  передбачається щорічно, але

 один  раз  на  рік.  Але перше декларування, значить,

 повинно  показати,  зафіксувати  майно  і доходи, які

 набуті   з   24  серпня  1991  року,  тобто  -за  час

 незалежності  України.  Тут, як кажуть, є певна точка

 відліку. Ну, і теж враховується той момент, що за цей

 період  найбільше  у  нас  було хаосу, найбільше було

 розтягування національних багатств.

      Я  хотів  би сказати, що ми тут не є піонерами -

 наші  сусіди  литовці прийняли відповідний Закон ще у я 
 я                           - 34 - я 

 грудні  1993  року  і  ввели  його в дію з 1994 року.

 Тобто,   і   досвід,   литовський   досвід,  був  теж

 врахований.  А  для  нас  це дуже важливо, тому що ми

 вийшли   з  однієї  системи  і  переносити,  скажімо,

 наприклад,  західні  стандарти,  західні  приклади не

 завжди  доцільно,  тому  що  у нас надзвичайно велика

 розбіжність  між  системами, ось. А наші сусіди якраз

 йшли по досить такому цікавому практичному шляху, і я

 ще раз кажу, що в проекті їх досвід враховувався.

      Я  хотів  би, шановні депутати, все-таки щоб цей

 Закон  був прийнятий, щоб він був прийнятий остаточно

 ще до закінчення цієї сесії. Нам залишилося працювати

 небагато...  Продумані  всі варіанти, і навіть на той

 період,    щоб   зберігати   таємницю   декларування,

 відповідальність за її розголошення, а також ухиляння

 від  декларування.  Все це є передбачено, і в другому

 читанні я запропоную, в мене є доповнення, відповідні

 доповнення до Адміністративного і Карного кодексу.

      Я   хотів   би,  щоб  народні  депутати  активно

 включились   до   обговорення,   які  внесеуть  цінні

 пропозиції   до  другого  читання.  Вони  всі  будуть

 розглянуті,  і  я хотів би, щоб до цього підключились

 нарешті,   до  цієї  роботи,  деякі  наші  відповідні

 комісії  Верховної  Ради, які, на жаль, до цього часу я 
 я                           - 35 - я 

 участі   майже   не   брали.   Тобто,   йшов   якийсь

 незрозумілий,  байдужий  такий,  я  не  можу  назвати

 саботаж,  але аобсолютна нехіть і байдужість до цього

 важливого законопроекту.

      Я думаю, якщо  ми приймемо в першому читанні, то

 тоді  вже  робота піде. І всі цінні пропозиції будуть

 враховані,  тобто  так,  як  квоно  належиться.  І ми

 можемо,  оскільки  законопроект  за оцінками фахівців

 досить  таки непоганий, враховуючи нашу ситуацію, тоя

 думаю,  що ми дуже швидко зможемо його доопрацювати і

 а  другому  читанні схвалити, дали в руки держави цей

 дуже важливий законодавчий акт, без якого зупинити цю

 вакханалію  розтягування національних багатств просто

 неможливо.

      Будь ласка.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  думаю,  що  на

 запитання  ми, безперечно, повинні час відвести, а по

 питанню   обговорення   ми   повинні   порадитись   з

 урахуванням того, що дане питання ми вчора на протязі

 трьох  годин  обговорили,  і думаю, достатньо внесено

 зауважень,  пропозицій  для  того, щоб опреділитись в

 формуванні  даного  Закону  і в першому, і відповідно

 доопрацювання    в   другому   читанні.   Тому   єсть я 
 я                           - 36 - я 

 пропозиція:   надати   часу   для   запитань  Степану

 Ільковичу 10 хвилин, а потім опреділитись у визначені

 який  проект  із Законів приймем, що? За основу. Нема

 заперечень?

      Хто  за  те,  що  10  хвилин на запитання, прошу

 проголосувати?

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      Будь ласка, запишіться на запитання.

      Достатньо. Висвітіть.

      Спасибі.  Я розумію, що не реєструвались, але ми

 будем, як кажуть, лояльними до цих людей.

      (Шум в залі)

      Безперечно,   по  Регламенту,  якщо  депутат  не

 реєструється в залі, то його немає.

 

      ХМАРА С.І. Шановні депутати!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину.

 

      ХМАРА  С.  І.  Я  дуже  просив  би,  оскільки це

 важливий,  буде  важливе питання, яке ми розглядаємо,

 давайте  відійдем  від якихось амбіційних моментів. І я 
 я                           - 37 - я 

 хто хоче взяте участь, хай візьме, в тому числі...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Степан Ількович.

 

      ХМАРА С.І. ... в подачі запитань.

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Оробець, за ним -Костицький. І той,

 і той не реєструвався.

 

      ОРОБЕЦЬ Ю.М.

      Юрій Оробець, фракція "Реформи", місто Київ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги.

 

      ОРОБЕЦЬ Ю. М. Степане Ільковичу, я особисто буду

 голосувати  "за"  і  свою  позицію  я  виклав вчора у

 виступі. На жаль, цей виступ не був трансльований.

      А  чи не здається вам парадоксом, що ми приймаєм

 цей  Закон в той момент, коли головує на засіданні та

 людина, яку підозрюють у порушенні...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, виключіть мікрофон.

      Включіть, будь ласка, Костицького. я 
 я                           - 38 - я 

 

      ХМАРА  С.  І  Шановні народні депутати, я ще раз

 закликаю до здорового глузду і врахувати, яку важливу

 роль  має  цей Закон для України. І я ще раз запрошую

 депутатів  зайняти...  не  саботувати  розгляд  цього

 Закону, зайняти місце в залі.

      Олександре Миколайовичуу, я прошу, хай оголосять

 наші  працівники Секретаріату, щоб зайшли депутати до

 залу. Що робиться?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степане Ільковичу, спасибі. Ми вчора

 вас тоже запрошували.

      Костицький, будь ласка.

 

      КОСТИЦЬКИЙ.

 

      Шановний Степане Ільковичу, скажіть, будь ласка,

 ви знайомі із двома законопроектами, які подані, окрім

 вашого.

      Добре   би  було  почути  тут  специфіку  вашого

 законопроекту  і  в чому він є відмінний від тих двох

 інших,   а   також   (це  юридична  сторона),  що  ви

 пропонуєте доповнити чинне законодавство, які галузі,

 які  кодекси.  І  чи  ваша  пропозиція внесення цього я 
 я                           - 39 - я 

 законопроекту    чи   вимагає   якихось   економічних

 фінансувань,  якихось витрат додаткових? Це є важливе

 для обгрунтування законопроекту.

      Будь ласка.

 

      ХМАРА С.І. Дякую.

      Ну,  якщо  порівняти  із законопроектом Кабінету

 Міністрів, то в нас ставилася зовсім інша мета.

      Законопроект  Кабінету  Міністрів,  по-перше, це

 так  би  мовити разової дії, і він переслідував мету,

 щоб  як  найбільше зібрати податків, там дуже низький

 поріг є для декларування. І навіть вже враховуючи це,

 я  сумніваюся  чи  він  би  діяв.  Бо там поріг нижче

 тисячі  доларів,  яке  ж  це  ціне майно нижче тисячі

 доларів.  І  хіба  ці  люди, які майють таке невелике

 майно вони винні в розтягнені України.

      Тобто  в  нас концептуально зовсім інший підхід.

 Мене  ж  цікавить  зафіксувати  майно  і доходи наших

 громадян,  щоб держава знала. І крім цього, це матиме

 дуже  важливе  значення  і  для нашої статистики, для

 подальших розробок законодавства про оподаткування. І

 тут  я  кажу,  що  в даному випадку, ми також повинні

 звертати  увагу  і брати приклад з держав, розвинутих

 держав,   в   яких   оподаткування  майна  і  доходів я 
 я                           - 40 - я 

 побудовні на геометричній прогресії, і є певні пороги

 де  найбагатші  платять найбільші податки. В нас все-

 таки   ми   дотримуємося   багатьох   моментів   цієї

 зрівнялівки.  Де, фактично, весь тягар перекладається

 на середні і бідні верстви населення, а не найбагатші

 категорії населення. Ось це такі моменти.

      Щодо  економічного  питання,  то воно має так би

 мовити,   на   введення  цього  Закону  практично  не

 потребує ніяких видатків. Бо декларування проводиться

 в податковій інспекції державного податку...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Степан  Ількович, на одне запитання

 ми чотири хвилини витратили.

 

      ХМАРА  С.  І. Олександре Миколайовичу, я зрештою

 час зекономив в своїй доповіді.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я... зрозуміло ...

 

      ХМАРА.  Пане  Анісімов,  ну  я перепрошую, бо ви

 весь час тут намагаєтесь гіпнотизувати. На мене це не

 діє.

      Я  знаю,  що  ви  виступаєте проти Декларації. Я

 знаю  вашу  думку,  ви  її висловлювали. Я знаю це. І я 
 я                           - 41 - я 

 знаю - чому.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все.

 

      ХМАРА.   Я  його  прошу  не  перебивати.  Ви  не

 головуєте  поки...  Пане Анісімов, ви не головуєте на

 сесії.  Ви не головуєте   на сесії.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу...  Пане... Анісімов, ну я

 прошу  вас.  Я вас дуже поважаю, але в даному випадку

 ви не коректно поводитесь щодо мене і до Закону цього

 врешті решт.

 

      ХМАРА.  Я  вам  ще  раз кажу: ви не головуєте на

 сесії.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степане  Ількович...

      Депутат Брит, будь ласка.

 

      БРИТ В.П.

      Депут Брит,   Запорізька область...

 

      ХМАРА.    Передбачені,    передбачені   внесення

 Доповнень   до   Адміністративного   і  Кримінального я 
 я                           - 42 - я 

 Кодексів.  І  я  вже в доповіді одним реченням про це

 обумовився.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Брит.

 

      БРИТ.   Запорізька   область.  Шановний  Спепане

 Ількович,  чи  не  вважали б ви за доцільне до вашого

 законопроекту  окремою  статею  дати перелік фізичних

 осіб, на яких в першу чергу повинно розповсюджуватись

 дія  цього  Закону. Ну наприклад: вищі посадові особи

 держави, народні депутати України, їх бличжчі родичі,

 керівники  підприємств  усіх  форм власності, головні

 інженери   і   головні   бухгалтери,   скажімо,  оцих

 підприємств,   керівники   установ,   організацій  і,

 починаючи  з районного рівня.

 

      ХМАРА. Дякую. Цей Закон розповсюджується на всіх

 громадян  і  не  громадян  України,  які... Ну там же

 треба   уважніше   буде   почитати.   Він  зобов'язує

 декларувати, якщо є  певний поріг майновий.

      Це  раз.  Але,  очевидно,  ви мали на увазі, щоб

 оприлюднювати   декларації,   так?  Так  передбачений

 конкретний  перелік.  В  моєму  проекті  є конкретний

 перелік  вищих  державних посадових осіб. Насамперед, я 
 я                           - 43 - я 

 це  керівники  держави:  Президент, прем'єр-міністри,

 члени  Кабінету  Міністрів,  голова  Фонду Державного

 майна, Голова Верховної Ради і заступники і т. д. Ну,

 там  все написано. І вони повинні оприлюднити в своїй

 декларації,   оприлюднити   в  центральній  пресі,  в

 "Урядовому  кур'єрі" і в "Голосі України". Щодо голів

 обласних  і міських Рад, то мається на увазі теж їхні

 декларації оприлюднювати в місцевій пресі. Там в мене

 випущено щодо народних депутатів України, але я хотів

 просто,  як  кажуть,  порадитись  з вами. Якщо є така

 потреба,  щоб  кожний  депутат  в залежності від його

 розміщення  округу  хай би оприлюднював в персі саме,

 яка  є  в данній місцевості. Якщо є таке побажання, я

 його приймаю.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Магда, за ним Понамаренко.

 

      МАГДА   І.   І.   98  Апостовський  (..........)

 виборчий округ, Магда.

      Степан    Ількович,    ви    сказали,   що   він

 безвитратний.  Я  не згоден. В мене як раз по цьому й

 питання.   Якщо   декларування,   він   закон  дійсно

 потрібний,  але  потрібний  і контроль, щоб правильно

 продекларівув  своє  майно.  І  тому  наша  податкова я 
 я                           - 44 - я 

 служба  не  спроможна в тій численості, яку вона має,

 не спроможна зробити все це.

      І  тому  всі  три,  не тільки ваш закон, всі три

 повинні  мати  фінансове обгрунтування, в скільки він

 обійдеться  бюджету.  І  якщо це стосується не тільки

 вас,  а  всіх  трьох, якщо ви дійсно не робили цього,

 розрахунків цих, то їх обов'язково треба зробити. Яку

 численість  потрібно  буде набрати ще додатково наших

 податкових інспекторів?

 

      _____________.   Абсолютноне  скільки  не  треба

 набирати  більше податкових інспекторів. Давайте так,

 скажемо  те,  що  ви  кажете, це є питання виконавчої

 влади  і  відповідних  її  підрозділів.  Тобто було б

 бажання.   Тим   більше   наші  податкові  інспекції,

 наскільки  я  знаю,  вони зараз не пагано оснащуються

 комп'їтерною технікою. І декларації будуть заноситись

 скажімо  в  комп'ютери,  в їхню пам'ять. І дуже легко

 вибірково  провірити.  Ні  де в світі розумієте немає

 100 процентної і немає потреби в перевірці.

      Але  ну  хіба не зрозуміло, хіба люди не знають,

 скажімо,  в  тій  чи іншій області, хто є дуже багаті

 люди  і  якщо  він  подасть  декларацію  яка викликає

 сумніви,  то  є правоохоронні органи вони мають право я 
 я                           - 45 - я 

 брати  інформацію  в  разі  потреби, органи дізнання,

 розумієте,  правда  зберегаючи  таємницю і провірити,

 провірити  може  податкова  інспекція  теж  і це дуже

 легко. Розумієте, було б бажання.

      А  як ви собі думаєте, що ходити по хатах і всіх

 там    перевіряти   робити   ревізію   як   під   час

 громадянської війни, ну то я думаю, що всі розуміють,

 що  це  так не буде і так не повинно бути і це нікому

 не потрібно.

      Тобто  потреби  в  якихось додаткових видатках і

 збільшення    персоналу   податкової   інспекції   не

 потрібно. Потрібно лише , що вона краще працювала.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко, будь ласка.

 

      422 виборчий округ депутат ПОНОМАРЕНКО.

 

      Шановний дорповідачу, вчора частина наших колег,

 народних   депутатів,   пропонувала   варіант,   коли

 декларуванню   мають  підлягати  тільки  представники

 влади  та  державні  службовці. Чим ви мотевуєте свою

 пропозицію  щодо  декларування  всіх  хто проживає на

 Україні. Це перше питання.

      І  друге. Скажіть будь ласка, Степану Ільковичу, я 
 я                           - 46 - я 

 чи  вірите  ви  в  те,  що сьогодні українські владні

 структури   мають  достаньо  сил  і  головне  бажання

 провести   такий  складний  і  спецефічний  захід  як

 декларування доходів населення. Дякую.

 

      ХМАРА  С.  І.  Починаю, починаю з другої частини

 запитання.

      Наші  владні  структури мають достаньо сил, а от

 чи  буде  бажання,  це буде залежити у великій мірі і

 побачимо як будуть працювати наші охоронні структуцри

 і  так  далі,  яких  буде куратуром Василь Васильович

 Дурдинець.  Чи в них буде бажання, оце ми побачимо. А

 то,   що   сил  є  достаньо.  У  нас  ви  знаєте  яка

 чисельність   працівників   у   системі  Міністерства

 внутрішніх  справ,  Служба безпеки, прокуратура і так

 далі.  Податкова  інспекція  і тому подібного, тобто,

 сили ї, було б бажання. Це раз.

      А... Прошу: повторіть першу частину!

 

      (З ЗАЛУ).......................................

 

      ___________.  А,  так, так, так... Ви розумієте,

 якщо  тільки декларувати майно державних службовців і

 високих... вищих посадових осіб, то не треба приймати я 
 я                           - 47 - я 

 цей  Закон,  бо він нічого не дасть. Тому що тітка чи

 бабця  70-річна  державного  чиновника  буде будувати

 трьохповерховий  палац,  замок, а її син, скажімо, чи

 зять  буде  спокійно декларувати свою зарплвиту. А її

 ніхто  не  спитає,  за  який  кошт  вона збудувала на

 кілька  мільярдів  цей,  як  кажуть, замок, коли вона

 отримує пенсію  2 мільйони карбованців...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте.

 

      ___________. Нема потреби приймати, якщо не буде

 Закон для всіх громадян - після певної майної межі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте - час!..

 

      ___________. Все, да? Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, так як домовилися,

 що обговорювати потреби немає...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Вчора  надо  було не гулять, а обговорювать... 3

 години ми відвели на це.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю я на голосування. я 
 я                           - 48 - я 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилиночку! Одну хвилиночку!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я думаю... я думаю, давайте так ми зробим...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ви   не   шуміть  -ви  вже  нашумілися!  Ви  вже

 нашумілися!..

      Єсть  така  необхідність,  мабуть,  -від  каждої

 фракції  по хвилині дать по визначенню, по визначенню

 відношення  до  цих трьох проектів, а потім поставити

 на   голосування,   який   проект  набере  більшість,

 прийняти його за основу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не заперечуєте?

      Хто  за  цю  пропозицію?  Ніяких 5 хвилин, ви не

 реєструвались. Носов по процедурі, будь ласка.

 

      НОСОВ.   Шановні   народні   депутати,   у   нас

 обговорення  тирвало  цього законопроекту на минулому

 итжні,  вчора,  саме  обговорення тривало. Доповідачі

 виступали.   Поскільки  обговорення  розтягнулось  на

 декілька  днів,  то  згідно  з Регламентом сьогодні з

 заключним  словом виступив один доповідач. Якщо інший

 доповідач  хоче,  можна  цому дати заключне словов. А я 
 я                           - 49 - я 

 далі  треба надати под одній хвилині від депутатських

 груп  і  фракцій,  щоб  вони  дали знати своїм членам

 групи, як голосувати. Бо зараз ми не приймемо ніякого

 рішення.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

 

             (Шум у залі)

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу з місця від

 груп і фракцій  по одній хвилині.

      Позайракційна група, хто має бажання?

      Немає бажаючих.

      Від комуністів?

      Немировський від комуністів, будь ласка.

      За ним фракція Народного Руху.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Наша  фракция  считает,  что  все

 проекты  заслуживают  внимания,  но  за  основу можно

 взять  проект  Кабинета  Министров,  а оставшиеся два

 проекта  взять как поправки и разрабатывать.

      Но,  кроме этого, данный вопрос требует изучения

 и экономического обоснования, поэтому целесообразно

 было  бы  сформировать группу по дальнейшей доработке

 

     

                          -50- я 

 данного  закона,  по  изучению  зарубежного  опыта  и

 рпиветси  его  в  нормальный  законодательный  акт  и

 принять.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Від  РУХУ  хто?  Немає.

 Значить, від Соцпартії? Марченко, будь ласка.

      (Шум в залі)

      Чого шумиш, чого шумиш?

      (Шум в залі)

      Від РУХУ Танюк, будь ласка, хвилину з місця.

 

      ___________. Не хвилину, а п'ять від фракції.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилану виставте, будь ласка.

 

      ТАНЮК   Л.   С.   Від   фракції   п'ять   хвилин

 виступають, все.

      Парламентська  фракція  Народного  Руху  України

 ретельно проаналізувала запропоновані варіанті Закону

 "Про  декларування  доходім  і  майна фізичних осіб".

 Звичайно    декларування    майна   -основна   засада

 діяльності  механізму податкової політики, яка в свою

 чергу  мусить  бути  провідною  в дотриманні принципу

 соцуіальної  законності, коли податки з багатих ідуть я 
 я                           - 51 - я 

 на   соціальний   захист  бідних  і  знедолених,  чим

 забезпечуються  в  державі  соціальна стабільність. І

 Народна  Рада  минулого  скликання,  і  Народний  Рух

 сьогоднішній  активно  виступав і виступає за те, щоб

 такий Закон був прийнятий, і за будь-який варіант...

      Дорогий  мій  пане комуніст, якщо ви будете весь

 час  так  жартувати, то ви на доходи від своїх острот

 не  виживете і Україна  не вижеве, якщо ви так будете

 жартувати. Тримайте свій юмор в кишені, в деревнє.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу  уваги.

 

      ТАНЮК  Л.  С.  Я  розумію  позицію  вашу, панове

 опозиціонери.  Але  от  вам все-таки реальні факти. В

 цій  монографії,  яка  там  є  внизу:  " хто з'їв моє

 м'ясо?"  Якщо  взяти  за 100 відсотків тих людей, які

 були  арештовані  в 1993 році, то 84 проценти з них є

 члени    комуністичної    партії,   вчорашнього   або

 сьогоднішнього    скликання,    а   за   ними   йдуть

 рецидивісти.  І справа ця, очевидно, не тому, що вони

 добрі чи гірші, а тому що вони мали доступ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть мікрофон. Все.

      Від  соціалістів, будь ласка. Одну хвилину, сядь я 
 я                           - 52 - я 

 на місце. Від соціалістів Марченко, будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Уважаемый    Александр   Николаевич!   Уважаемые

 депутаты!    Социалисты    исходят   из   того,   что

 декларирование доходов...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Александр  Николаевич,  пусть  уйдут  руховцы  с

 трибуны, не мешают.

      Уважаемые  депутаты, социалисты выходят из того,

 что внесенный на рассмотрение вопрос о декларировании

 доходов,  прибутків та первинного надходження капілу,

 является   сегодня   одним   из  ключевых,  и  просят

 поддержать  менно  наш проект. Потому что сегодня при

 расслоении общества, расслоении людей по прибылям, по

 заработной  плате,  по получению собственности или по

 владению собственностью возникают вопросы...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Александр  Николаевич,  ну, не возможно, что они

 там?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   "Центр",   будь   ласка.  Хто  від я 
 я                           - 53 - я 

 "Центру"? Я вибачаюсь, хто від "Центру"?

      Будь   ласка,   дайте   від   аграрників  Сергію

 Васильовичу. Будь ласка.

 

      _____________

      Шановні   колеги,   питання,   яке  ми  сьогодні

 розглядаємо,  розглядали  вчора  і до цього часто про

 нього  говорили,  має надзвичайно важливе значення дя

 стабілізації ситуації в нашій державі.

      Ці   три   проекти,  які  сьогодні  ми  і  вчора

 розглядали,  усі мають, ну, багато зроблено для того,

 щоб ця стабілізація все-таки відбулась.

      Депутатська  група "Аграрники" пропонує прийняти

 слідуючу процедуру.

      Прийняти  за  основу  проект,  який запропонував

 депутат Лавриненко, і в другому читанні з урахуванням

 пропозицій   депутата   Хмари  і  Кабінету  Міністрів

 зробити один законопроект, який би міг, який би могла

 Верховна Рада прийняти і щоб ми уже могли працювати в

 якійсь мірі в правовій державі.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Від "Єдності" Гаманюк, будь

 ласка. "Центр"? я 
 я                           - 54 - я 

 

      ІЗ   ЗАЛУ.  Я  наполягаю  дати  мені  слово  від

 Народного Руху України.

 

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Танюк, ви ж не реєструвалися.

 

      ГАМАНЮК, 84 Днепровский избирательный округ

 

      Депутаты     группы    "Єдність"    поддерживают

 предложения депутатов и Кабинета Министров о принятии

 проекта Закона о декларации доходов граждан.

      Вместе  с  тем  мы  считаем,  что  необходимо  и

 поддерживаем   выступление  Немировского  о  создании

 специальной   комиссии   или   группы,   которая   бы

 доработала эти проекты.

      Предлагаю   за   основу  взять  проект  Кабинета

 Министров,  а предложения депутатов Хмары, Лавриненко

 взять  как  дополнение  и  принять  за  основу проект

 Кабинета Министров.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Карнаух, будь ласка.

 я 
 я                           - 55 - я 

      КАРНАУХ

 

      Я просив би, шановних народних депутатів Танюка,

 Червонія,  яких  сьогодні  немає  в  залі не заважати

 виступати мені.

      Шановні  колеги!  Сьогоднішній  законопроект має

 надзвичайно  велике  значення. Ми повинні врешті-решт

 з'ясувати джерела походження і накопичення капіталу.

      А    тому    я   пропоную,   підтримати   проект

 запропонований Кабінетом Міністрів в першому читанні,

 доопрацювати   його   з   урахуванням   зауважень   і

 пропозицій і працювати далі.

      Дякую.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Реформ". Хто від "Реформ"?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      МДГ? Немає.

      Є   "Реформи"?  Будь  ласка.  Будь  ласка.  Хто?

 Омельченко?  Будь ласка.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

      Шановні    колеги-депутати!    Я    прошу   вас, я 
 я                           - 56 - я 

 головуючого,  перше:  дотримуватися  Регламенту, який

 передбачає виступи від депутатських груп і фракції -5

 хвилин.   І  надати  тим  представникам,  які  хочуть

 використати  цей  час,  якраз 5 хвилин; хто хоче -хай

 використовуує  хвилину.

      І  друге.  Доповідач  -народний  депутат Іван...

 Степан  Хмара  просив  поставити  цей законопроект на

 поіменне голосування. Що не було зроблено.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зробим це.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г. О. І тому я прошу надати Народному

 Руху  України  -народному  депутату  5  хвилин,  щоби

 виказав  свою  точку зору... от поставити на поіменне

 голосування.

      І третє. Чому немає радіотрансляції?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Від  МДГ  хто? Немає? Від

 "Центр"? Хто від "Центру"?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Таким  чином,  шановні  народні  депутати... від

 фракцій і груп виступило 7 чоловік, якіми внесено три

 пропозиції.  Одна  пропозиція  підтримати  проект,  а

 точніше   взяти   за  основу,  внесений  депутатською я 
 я                           - 57 - я 

 ініциативою  депутата  Хмари.  Більшість  від фракції

 "Рух" внесли пропозицію, 4 представники, підтримати і

 взяти  за  основу  проект  Кабінету  Міністрів. І два

 внесли   пропозицію  підтримати  і  взяти  за  основу

 пропозицію,   а  точніше  проект  від  соціалістичної

 фракції.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ. Ви хочете завалити закон.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колегі,   друге,  ми  по

 проханню  депутата  Хмари  давайте проголосуєм за те,

 щоб  його  виступ  в  повному  обсязі транслювався. І

 друге,  щоб провести поіменне голосування по питанню,

 яке ми розглядаєм.

      Тому   я  ставлю  на  голосування  окремо  кожне

 питання.  Перше,  хто  за  те,  щоб  в повному обсязі

 виступ    депутата    Хмари    транслювався,    прошу

 проголосувати.

 

      "за" -

 

      Рішення не прийнято.

      Хто  за  те,  одну  хвилиночку,  хто  за те, щоб

 голосувати  поіменно,  прошу включіть систему. Хто за я 
 я                           - 58 - я 

 поіменне  голосування,  будь  ласка, закон мається на

 увазі.

 

      "за" -

 

      Шановні  колеги, в порядку поступлення проектів,

 так як от депутата Хмари проект поступив самий перший

 на  розгляд  комісії, я в такому порядку і ставлю хто

 за  те, щоб проект внесений депутатом Хмарою прийняти

 за   основу   в   першому  читанні  безперечно  прошу

 проголосувати.

      Олег Олексійович, голосуйте будь ласка.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

 

      ЗА -

 

      Рішення не прийнято.

 

      Хто   за  те,  щоб  за  основу  прийняти  проект

 запропонований  Кабінетом  Міністрів,  за  основу і в

 першому читанні прошу проголосувати.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ. я 
 я                           - 59 - я 

 

      ЗА -

 

      Рішення прийнято.

 

      Я думаю, щзо потреби ставити третє немає потреби.

      Таким  чином,  шановні  колеги,  враховуючи  час

 давайте   ми   доручимо   всім  трьом  ініціаторам  і

 відповідним  комісіям  доопрацювати  і  внести  вже в

 другому   читанні   даний  законопроект на  слідуючому

 тижні. Не заперечуєте.

 

      ХМАРА С.І.

      Шановні народні депутати, я бачу, що сталося те,

 що  я  передбачав. Дуже технічно провалений потрібний

 законопроект   для   України.  Законопроект  Кабінету

 Міністрів  абсолютно  має  іншу  ідеологію,  має іншу

 мету.  І  я  заявляю  своїм  виборцям  і  вам шановні

 депутати,   я  не  хочу  бути  прикриттям  для  таких

 спекуляцій,  для цього ума розуму, щоб приймати якийсь

 закон  аби прийняти і показати, що щось прийняли, але

 не,  що потрібно. Я не збираюся брати -це принизливо,

 це    не    потрібно.    От   таких   штучках...   Ви

 сьогодні............................,    що   ви   не я 
 я                           - 60 - я 

 хочете,   щоб   Україна   мала  потрібний  Закон  про

 декларування доходів і майна.

      Дякую  вам  за  вашу  щирість,  що  ви  сьогодні

 показали, хто ви є!..

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слухається питання про звіт

 Фонду державного майна. Будь ласка, Єхануров.

 

      ЄХАНУРОВ

      Шановні народні депутати!

      Фонд   державного   майна  з  врахуванням  ваших

 пропозицій  провів і виклав більш детально свій  звіт

 за  діяльність у 1994 році, проведено більш детальний

 аналіз  темпів, масштабів і особливостей приватизації

 за  1994  рік. Більш глибоко були розкриті і проблеми

 ефективного використання державної власності, захисту

 майнових  інтересів  нашої  держави,  а  також роботу

 Фонду   по   організації   підтримки   функціонування

 підприємств в післяприватизаційний період.

      Значна  робота  була  проведена по вдосконаленню

 нормативної  бази  процесу приватизації, в тому числі

 підготовлено  проект  Закону  України, спрямований на

 захист    майнових   прав   громадян   України   щодо

 розпорядження    акціями,    одержаними   в   процесі я 
 я                           - 61 - я 

 приватизації,    а    також   по   створенню   мережі

 сертифікатних   аукціонних  центрів  і  механізму  їх

 функціонування.

      В звіті дана інформація, якою володіє Фонд, щодо

 соціально-економічних наслідків приватизації в деяких

 галузях  і  на  деяких  підприємствах.  Ми, звичайно,

 добре  розуміємо, що для проведення глибокого науково

 обгрунтованого  аналізу  цієї  проблеми, яку вимагали

 шановні  депутати,  необхідно  відповідне  фінансово-

 інформаційне забезпечення.

      Кабінет   Міністрів   зараз   готує   відповідну

 Постанову   про  збільшення,  ну  скажімо,  даних  по

 статистичній звітності відповідно до цього питання.

      В    середині    червня,   щодо   інформаційного

 забезпечення, в середені червня Фонд державного майна

 провів   семінар  разом  з  правоохоронним  органами,

 працівниками   СБУ,  Міністерства  внутрішніх  справ,

 Прокуратури,  Суду, на якому спеціалісти цього органу

 були   ознайомлені  з  законодавчими  і  нормативними

 актими   процесу   приватизації,  основними  типовими

 порушеннями  в  ході  цого  процесу  в  першу чергу в

 роботі  з  фінансовими посередниками. Були висвітлені

 головні   причини   таких   порушень  і  заходи,  які

 приймаються  Фондом  в  центрі і на місцях з метою їх я 
 я                           - 62 - я 

 усунення.

      Продовжується,  як було наголошено минулого разу

 таке завдання, робота по ознайомленню засобів масової

 інформації з особливостями приватизації в Україні, її

 проблемами і шляхами вирішення.

      Було  проведено  семінар  в Криму з журналістами

 щодо  процесів  приватизації  в Україні і нормативних

 актів.

      Завтра,  до  речі,  ми  продовжуємо  цю роботу з

 журналістами  тут  в  Києві.  І  такий  семінар  було

 проведено в  першому кварталі загальноукраїнський.

      Таким  чином,  ми  зараз  постійно  працюємо над

 покращенням  інформованості громадян України, органів

 влади   та   управління  щодо  процесу  приватизації,

 прагнемо зробити цей процес якомога прозорим.

      Ми    розуміємо,    що    потребує    подальшого

 вдосконалення    нормативне    забезбечення   процесу

 приватизації,  особливо  в  системі  агропромислового

 комплексу.   Це   необхідно  посилити  контроль  щодо

 законності   і   обгрунтування  приватизації,  надати

 практичну  допомогу  органам приватизації в вирішенні

 цих питань.

      Ці і інші проблеми були висвітлені в звіті Фонду

 і  він  був  направлений  всім  комісіям  і  фракціям я 
 я                           - 63 - я 

 Верховної Ради України.

      Провідні    фахівці   Фонду   запрошувались   на

 засідання   комісій  і  фракцій,  приймали  участь  в

 обговоренні,   відповідали   на   питання,  які  мали

 відношення не тільки до цього звіту.

      Ми узагальнили зауваження і пропозиції, які були

 висловлені  народними  депутатами відносно подальшого

 вдосконалення  процесу  приватизації  в  Україні. Всі

 вони   детально   розглянуті,   враховані,  будуть  у

 подальшій роботі Фонду.

      Часто    висловлювались   претензії   до   Фонду

 державного  майна  відносно того, що народні депутати

 недостатньо  інформовані  про  його роботу і подальші

 плани.  Зараз  Фонд  уже  готовий  крім щоквартальної

 інформації  надавати  поточну інформацію. Вибачте, що

 трошки  збільшилась  кількість  документів, які йдеть

 сьогодні   у   ваше   розпорядження.  Будемо  частіше

 інформувати комісії і фракції по конкретним питанням,

 що відносяться до компетенції органів приватизації.

      Я  хочу  наголосити  на  тому, що останнім часом

 започаткований   такий   порядок,  що  при  зверненні

 комісії  або народних депутатів окремих, ми включаємо

 народних  депутатів в комісії по приватизації великих

 підприємств.  Ми розуміємо, що приватизація це тільки я 
 я                           - 64 - я 

 перший етап структурної перебудови.

      Тому  Фонд виступив ініціатором створення центру

 післяприватизаційної  підтримки  підприємств,  що має

 займатися  інвестиційнимі  проектами для підприємств,

 допомагати в їх реструктуризації.

      Зараз розробляються відповідні рекомендації щодо

 необхідності   забезпечення   фінансової   та   іншої

 підтримки    підприємств,    які   проходять   процес

 приватизації. З цією метою нам запропоновано створити

 при  Фонді  спеціальний  інвестиційних фонд, зараз це

 питання  розглядається  міністерствами  і відомствами

 України  за  дорученням Кабінету Міністрів. Одночасно

 органи приватизації здійснюватимуть жорсткий контроль

 за   діяльністю   цих   підприємств.   Від  виконання

 договорів    куплі-продажу,    договорів   оренди   і

 до моніторингу використання додаткових інвестицій.

      Зараз   значну  увагу  приділяється  організації

 роботи  по вивченню соціальних наслідків приватизації

 в  Україні. Проведено ряд конференцій в яких приймали

 участь  народні  депутати  України  і  ряд семінарів.

 Фондом ведеться робота по контролю за використанням і

 двдосконаленням    механізму   управління   державним

 майном,  в  тому  числі переданим в оренду. Тільки на

 протязі   березня-квітня  1995  року  було  здійснено я 
 я                           - 65 - я 

 перевірку  більше  2  тисяч  100 орендних підприємств

 щодо правильності розрахунку орендної плати,і з них в

 337  були порушення, які зараз, в основному, усунені.

 Окремі  підприємства після того, як були підняті ціни

 на    орендну,    піднята    орендна   плата,   зараз

 розглядається  на  предмет того, щоб розірвати з ними

 договори оренди.

      Ведеть  робота  по підготовці пакета підзаконних

 нормативних  актів,  які  регламентують  застосування

 положень  прийнятого  Закону  "Про  оренду державного

 майна". Ця робота продовжується.

      Нагальною   стала   необхідність   регламентації

 відносин  на  фондовому  ринку України. Ви знаєте про

 те,  що це питання розглядалось на засіданні Кабінету

 Міністрів  і зараз це питання буде розглядатись вами,

 я  думаю,  все-таки  на  цьому  тижні щодо Закону про

 довірчі товариства.

      Суб'єкти,  що  приймають  рішення по розміщенню,

 управлінню  за  приватизаційні  грошові кошти повинні

 жорстко   регламентуватись   відповідними  державними

 органами.

      Ми  вважаємо,  що  та робота, яка почалась зараз

 виконавчою   владою,   а   це   порушення   біля   40

 кримінальних  справ  проти керівників деяких довірчих я 
 я                           - 66 - я 

 товариств,   призупинення   ліцензій   на   роботу  з

 приватизаційними паперами. У першому кварталі це було

 18  довірчих  товариств,  у  другому  кварталі -це 45

 інвестиційних  фондів  і  трастів,  в яких ми забрали

 ліцензії.  Ця робота зараз продовжується. якщо раніше

 це  була  вибіркова  робота,  то  зараз  це  вже  йде

 суцільна  перевірка  їх  роботи. Закінчився квартал -

 починається чергова перевірка їх роботи.

      Ми  добре  розуміємо,  що необхідно вдосконалити

 діюче  законодавство  в  цьому  питанні.  Фонд займає

 чітку позицію, щоб забрати право в довірчих товариств

 збирати  грошові  кошти.  І  ми  просили  б  народних

 депутатів на цьому тижні винести такий Закон і щоб це

 питання  було  закрито.  Тому що єдина структура, яка

 все-таки контролює якось роботу довірчих товариств, -

 це  Фонд  Державного  Майна.  А  на  нас,  як кажуть,

 вішають  всі  питання,  які  пов'язані  не  з  нашими

 функціями щодо грошових коштів.

      Таким  чином,  мені здається, що та критика, яка

 роздавалася  цьому  залі  при звіті Фонду, яке було 2

 місяці  тому,  все-таки  ми зробили висновки з цього,

 почалась  більш  детальна  і конкретна робота зараз з

 народними   депутатами  і  щодо  конкретних  об'єктів

 приватизації,  і  особливо  до  роботи,  пов'язаної з я 
 я                           - 67 - я 

 фондовим   ринком   України   і   роботою  фінансових

 посередників.  Ми  продовжимо  цю роботу, особливо по

 удосконаленню механізма управління державним майном.

      Я  хочу  наголосити  на  тому,  шановні  народні

 депутати,  що  70  відсотків  листів, які надходять в

 фонд   державного  майна,  вони  стосуються  відносин

 державної  власності.  І  все  більша й більша частка

 роботи  фонду  державного  майна,  пов'язана  саме  з

 регулюванням  відносин  власності  в нашій державі. Я

 вже  не  буду  говорити  окремо  про  ту  роботу, яка

 проводиться в Криму.

      Єдине  про  що я хочу вас проінформувати, що вже

 місяць  працюють  представники  Верховної Ради Криму,

 Уряду  Криму,  фонду майна Криму разом з працівниками

 апарату  фонду  державного  майна  України і ми зараз

 виходимо на Постанову Кабінету Міністрів України "Про

 створення   єдиної  системи  органів  приватизації  в

 Криму".  Я  думаю,  що  це  питання буде уже на цьому

 тижні   розглянуто   Верховною   Радою  Криму,  а  на

 наступному тижні ми вийдемо на Постанову.

      Було  доручення  підготувати  проект Закону "Про

 фонд  державного  майна". Це доручення Верховної Ради

 нами   виконанано   і   подано  в  Комісію  з  питань

 економічної політики та в Кабінет Міністрів України. я 
 я                           - 68 - я 

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,   сідайте,   будь  ласка.

 Драгомарецький.

      Сідайте,  будь  ласка,  на  місце. Ми це питання

 достатньо розглянули.

      Драгомарецький, а потім дамо слово для того, щоб

 висловити свої думки.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ

 

      Уважаемые коллеги!

      Я  хочу  напомнить, что мой содоклад делается по

 инициативе  народного  депутата  Кириченко,  во время

 выступления  и  доклада представителя Фонда Держмайна

 11 апреля.

      Политиков  оценивают по тому, что они сделали. К

 сожалению,    хозяйственных    руководителей   всегда

 приходится  оценивать  по  тому,  что они не сделали,

 потому  извините,  я начну содоклад сразу контрольной

 комиссии  с  анализа работы Фонда Держмайна, именно с

 точки зрения критической.

      Прежде  всего  нам  необходимо  проанализировать

 отношение     Фонда    Госимущества    в    выпонении я 
 я                           - 69 - я 

 Постановления  Верховного Совета от 29 июля 1994 года

 "Об   усовершенствовании   механизма  приватизации  в

 Украине и усилению контроля за ее  проведением".

      Кабинет  Министров  Украины  квалифицированно по

 пунктам отчитался за исполнение заданий, поставленных

 в  нашем  Постановлении. О чем Верховный Совет и наша

 Комиссия   систематически   получали   информацию  за

 подписью   премьер-министра,  первых  вице-премьеров,

 министров Кабинета Министров.

      К  сожалению,  в  отчете  Фонда Государственного

 имущества   вопросы,  поднятые  в  Постановлении,  не

 освещены, выводы по результатам анализа, проведенного

 Кабинетом Министров, не сделаны.

      Внесенная    Фондом    Госимущества,   Программа

 приватизации  в значительной мере игнорирует задания,

 посталенные  этим  Постановлением,  Законы  Украины и

 даже  основные  Положения  Закона  "О Государственной

 власти   и  местном  самоуправлении",  проголосованом

 недавно в Верховном Совете.

      В  часности,  в  отчете  не указано -какие суммы

 поступили в (..........) бюджетные фонды приватизации

 всех  уровней.  В  том  числе  -какая часть имущества

 приватизирована     с     оплатой    его    стоимости

 приватизационными  сертификатами.  Данные  приводятся я 
 я                           - 70 - я 

 только по  общегосударственному Фонду приватизации.

      По  вопросу  управления  госсектором  экономики,

 который поднят в отчете, надо серьезно посоветоваться

 и  с  юристами  и  нам  всем  вместе  взятым. Так как

 государственное  регулирование экономики относится ко

 всем   формам   собственности,   а   вот   управление

 имуществом   государства  требует  особого  Закона  и

 особого контроля.

      Сертификатные  аукционы,  о  которых  сказано  в

 отчете,  -это,  по  существу, увы, российские чековые

 аукционы,   которые   проводятся   для   того,  щтобы

 практически  выманить  приватизационные сертификаты у

 граждан  за безценок.

      В  отчете  не приведено количество погашеных. То

 есть,      фактически     использованы     гражданами

 приватизационных      имущественных     сертификатов,

 инкасация  которых проведена в установленном порядке.

      Кроме того, Фонд, с нашей точки зрения, поощряет

 противозаконный  обмен приватизационных имущественных

 сертификатов,   на   так   называемый  инвестиционные

 сертификаты  инвестиционных  фондов.  Эти операции не

 являются     правовыми.    Так    как    по    закону

 приватизационный  сертификат можно обменять только на

 акции   и   ценные   бумаги,   обеспеченные  реальным я 
 я                           - 71 - я 

 имуществом.   Именно   на   обкем  приватизированного

 реального  имущества  выпускаются акции предприятий и

 средства     для    их    приобретения,    то    есть

 приватизационные  имущественные  сертификаты. Однако,

 инвестиционными  фондами  на  этот,  на  тот же самый

 обкем  реального имущества выпускаются так называемые

 инвестиционные   сертификаты,   которые   реально  не

 обеспечены  никаким  имуществом.  Граждан  принуждают

 обеминивать   сертификаты   на   путсые  по  существу

 бумажки.  Чем это закончится понятно всем, тем более,

 что  такие  действия  запрещенные законом и влекут за

 собой  уголовную  ответсвеность  для их участников по

 признакам   преступления,  предусмотренного  статьями

 угловного Кодекса України 143, 164, 166, 167.

      В  третьем  блоке  вопросов, изложенных в отчете

 Фонда   госимущества,   говорится   об  экономических

 мероприятиях  подготовки  предприятий к приватизации,

 ее   проведений   и  послеприватизационного  развития

 предприятий.      Делается     обоснованый     вывод,

 подкрепленный  многочисленными  примерами  о том, что

 эффективно  работают  после приватизации предприятия,

 которые  до  приватизации  работали  два-три  года  в

 условиях   аренды   и   накопили   необходимый   опыт

 самостоятельной деятельности. я 
 я                           - 72 - я 

      Те  же  предприятия, которые приватизируются без

 подготовки   после  приватизации  предназначаются  по

 существу   банкротству,   а   их   акционеры   потери

 значительной  части  своего имущества. Поэтому честно

 говоря,  не очень понятно зачем Кабинетом Министров и

 Фондом  ведется  компания  по финансовому и правовому

 удушению арендных предприятий.

      Хотя очевидно, что можно расматривать аренду как

 эффективный     способ    экономической    подготовки

 предприятий  к  приватизации и как эффективный способ

 хозяйствования  вообще.  Не  понятно  так  же  почему

 надеждой   Украины   называются  только  предприятия,

 продающие  свою  продукцию за пределы Украины. Ведь в

 странах  Европы  на  экспорт отправляется не более 20

 процентов  от  изготовленной в стране продукции. А 80

 процентов  реализуется  на  внутренем  рынке. При чем

 каждое  государство прилагает максимальные усилия для

 обогащения  внутренего  рынка  прподукций,  услугами,

 повышение качества товаров и условий жизни.

      Поэтому   мы   считаем,   что  вопросы  развития

 внутреного   и   внешнего   рынка   должны   решаться

 комплексно. А не за счет свертывания внутреного рынка

 и ограничения потребительского спроса.

      Вызывают  удивление также попытки Фонда заняться я 
 я                           - 73 - я 

 решением  проблем  приватизированных  предприятий. То

 есть  по  сущесту нечто близкое к предпринимательской

 деятельности.  В отчете делается попытка обойти такую

 важную  проблему,  как  развитие  фондового  рынка  в

 Украине.  Который  только  и  может обеспечить приток

 финансовых ресурсов приватизированным предприятиям  и

 который   неоднократно предлагает  урегулировать наша

 комиссия проведением необходимых мероприятий.

      Вместо  развития  Фондового  рынка  в  интересах

 граждан  и  предприятий конкретных предложений по его

 организации    дается   информация   о   деятельности

 финансовых  посредников.  А  ведь  вопрос организации

 вторичного     оборота     акций,     имено     акций

 приватизированых  предприятий, организация открытого,

 упорядочено  внебиржевого  оборота  ценных бумаг есть

 ключевой вопрос приватизации.

      Нашей комиссией проведено изучение этого вопроса

 и  внесены  соответствующие  предложения включенные в

 альтернативную  программу приватизации. Которая у вас

 уже имееться.

      Сейчас  нами  готовиться  проект соответствующео

 постановления   Верховного   Совета   по   толкованию

 некоторых  статьей закона о ценных бумагах и Фондовой

 биржи. я 
 я                           - 74 - я 

      Некоторые важные вопросы не  освещены в  отчете.

      Так члены нашей комиссии неподнократно поднимали

 проблему    создания    благоприятных   условий   для

 приватизации  обкектов  незавершенного строительства,

 которых в Украине сегодня насчитуеться более 5 тысяч.

 Число их к сожалению возрастает. Тем самым бесполезно

 транжириться     часть    национального    богатства,

 стоимостью  в несколько десятков миллиардов долларов.

 В  этих  условиях  привлечение  на  льготных условиях

 средств    различных    структур    для    завершения

 стролительства  и  ввода  обкектов  в действие, может

 дать  быструю  отдачу.  Будет  содействовать развитию

 предпринимательской       инициативе,       оживление

 инвестиционной активности.

      Однако  вопреки  предложения  народных депутатов

 здравому  смыслу  и  государственным  интересам  Фонд

 госимущества,  Министерство  экономики,  Министерство

 финансов,  Министерство  статистики  издают приказ от

 28.  02.  1995 года об утверждении порядка индексации

 стоимости   отдельных   видов   имущества,   согласно

 которому    расчетная   минимальная   цена   обкектов

 незавершенного    строительства   и   неустановленого

 оборудования  в  три  раза  привышает  цену  таких же

 обкектов   завершенных   строителсьв  и  введенных  в я 
 я                           - 75 - я 

 действие.

      Ну вобщем это не вкладывается, конечно в понятие

 здравого  смысла  и комиссия буквально завалена, горы

 телеграмм и писем.

      Причем  на замечание контрольной комиссии на эти

 вопросу  Фонд  и Минэкономики дали ответ, что считают

 такую  позицию  вполне  нормально  не  собираются  ее

 рассматривать.

      Этот  же приказ устанавливает порядок индексацию

 стоимость приватизированого имущества не учитывая, не

 учитывая  взаимозависимость активов и пасивов баланса

 предприятия, в результате чего они не совпадают. Это,

 наверное,  первый  подобный  случай  за трехсотлетнюю

 историю  существования бухгалтерского учета вообще!..

 Однако, обкективности ради, надо сказать, что на наши

 замечания Фонд государственного имущества практически

 отреагировал  мгновенно  и  в  сжатые  сроки  изменил

 содержание этого приказа.

      Особый   случай   нарушени   законности   -  это

 принятие  Постановление  Кабмина Украины от 21 января

 1995  года  N46,  вопрос  государственной акционерной

 компании  "Укрресурс".  Это  Постановление  полностью

 базируется  на прямом использовании указов Президента

 Российской  Федерации  и  постановлений правительства я 
 я                           - 76 - я 

 этого  государства, которые никоим образом не связаны

 с законодательством нашей страны. То есть имеет место

 прямое  использование  законодательства  иностранного

 государства для регулирования экономических процессов

 в  Украине.  Такое  явление  характерно  для колоний,

 полуколоний,    оккупированных    и   аннексированных

 территорий.

      К  сожалению,  это  не  единичный  случай.  И не

 только  в вопросах регулирования права собственности,

 но  и  при  решении  других  вопросов государственной

 жизни:    создание    финансово-промышленных   групп,

 организация  сертификатных  аукционов и тому подобно.

 Как  Положение  о  проведении сертификатных аукционов

 является точной копией Положения о чековых аукционах,

 разработанном Фондом госимущества в Украине на основе

 указаний    одной    из   американских   компаний   -

 "Прайзвотерхаус".  Цель  проведения  таких  аукционов

 становится   очевидной   из   примера  продажи  акций

 открытого  акционерного общества "Холодторг" в городе

 Чернигове. Вот вслушайтесь, Уставный фонд общества  -

 6,5   миллиардов;  общая  эмиссия - 432 тысячи акций;

 номинальная  стоимость  акции - 15 тысяч карбованцев;

 численность работающих -93 человека. После публикации

 о  начале  открытой продажи акций, орган приватизации я 
 я                           - 77 - я 

 выставил на аукцион 357 акций. Это -из 432 тысяч! Что

 составило меньше 0, 001 процента общей эмиссии!.. 477

 граждан    Украины    направили   на   аукцион   свои

 сертификаты. В итоге каждый из них на свой сертификат

 стоимостью  1  миллион  50  тысяч карбованцев получил

 одну акцию номиналом 11 тысяч карбованцев, то есть 1%

 от стоимости сертификата. Таким образом, в результате

 так  называемого наиболее справедливого и прозрачного

 способа  приватизации  у  граждан Украины за бесценок

 изкяты  имущественные  сертификаты. Фактически, это и

 получается   обкективно   -главной  целью  проведения

 подобных аукционов, которые организауются, кстати, на

 иностранные   деньги...

      В  случае  с  акционерным  обществом "Холодторг"

 максимальное    количество    акций,  которое   может

 приобрести  его  трудовой  коллектив  по  номинальной

 стоимости, включая льготы для администрации, составит

 не более 8% общей эмиссии. Кому достанутся оставшиеся

 90%   акций,   становится   ясным:  под  той  широкой

 кампанией  содания  всевозможных льгот для финансовых

 посредников,   которые   ведут  наши  реформаторы  из

 Министерства экономики, а также наличие соглашения об

 уплате   долгов   Украины   российском   газпрому  за

 поставленный газ акциями украинских предприятий. я 
 я                           - 78 - я 

      Приватизация  жилья  имеет  свой  типичный букет

 нарушений,   который   упорно   не  захотят  замечать

 правоохранительные    органы   государственные.   Это

 касается, прежде  всего, Генеральной прокуратуры, и в

 частности  ее  руководителей.  Я  говорю об известном

 распоряжении бывшего премьер-министра Кучмы о раздаче

 государственного   жилья   по  распоряжению  министра

 Кабинета Министров.

      В то же время местные органы власти отказывают в

 приватизации   квартир  жителям  добротных  старинных

 зданий  в  центральных  районах города Киева и других

 крупных  городов,  демонстративно  нарушая  статью  3

 Закона   Украины   "О  приватизации  государственного

 жилого фонда".

      Как  пример  можно  привести дом 14, 12 по улице

 Суворова  города Киева, который после подачи жильцами

 заявлений   на   приватизацию  был  незаконно  предан

 председателем   Киевсовета   Косакивским   одному  из

 совместных предприятий  вместе с жильцами.

      Имеют   место  случаи  неправомерного  отказа  в

 приватизации квартир в доме для малосемейных, а также

 попытки    выселения    граждан    из    квартир    в

 национализированных   домах   по   заявлениям  бывших

 владельцев и их наследников (Одесса, Уютная 4). я 
 я                           - 79 - я 

      Общеизвестно,  что  жилой  фонд,  куда  входят и

 общежития,   не   пожпадает  под  действие  закона  о

 приватизации    имущества   госпредприятий,   о   чем

 говорится  в  третьей  статье. Тем не менее, комиссии

 известны возмутительные случаи приватизации общежитий

 в    составе    целостных   имущественых   комплексов

 предприятий  по данному  закону.

      В  результате  имеем пикантную ситуацию, когда

 приватизировать  комнату в общежитии нельзя, а купить

 общежитие на корню вместе с проживающими в нем людьми

 можно,  что  и  было  доказано  в  Полтаве  и  Киеве.

 Особенно выдающийся  случай    это, конечно, Ровно.

      К   сожалению,   надо   признать,  что  основной

 причиной,   создающей   обстановку  правонарушений  в

 процессах    приватизации    является   пренебрежение

 законами   в   деятельности  высших  должностных  лиц

 государства.  Издавая  указы, противоречащие законам,

 Президент  создает  обстановку  полнейшего  правового

 нигилизма, так как исполнители всегда могут выбирать,

 что  им  выгоднее соблюдать -то ли закон, то ли указ,

 то  ли  собственные  интересы. Как правило, последнее

 доминирует.

      Так,  указы  Президентов  Кравчука  и  Кучмы  по

 вопросам    приватизации    с    легкостью   нарушают я 
 я                           - 80 - я 

 фундаментальные положения законов  "О собственности",

 "О  банках и банковской дияльности", "О хозяйственных

 обществах",  целый  ряд  декретов  Кабинета Министров

 Украины.

      Если  действительно необходимо вносить изменения

 в  законодательство  "О приватизации", если для этого

 имеется экономическое и правовое основание, мы всегда

 готовы  поддержать законодательную инициативу с любой

 стороны.  Однако,  даже  проекты  указов  Президента,

 постановления  Кабмина,  приказы  Фонда  госимущества

 наша   Комиссия   для  ознакомления  не  получает.  И

 необходимо  приложить огромные усилия, чтобы получить

 эти  документы.  Хотя контроль за нормативными актами

 по  вопросам  приватизации  твердо закреплен за нашей

 Комиссией постановлением Верховного Совета.

      Поэтому   я   считаю   необходимым,   чтобы    в

 соответствии  со  статьей  167  Конституции Украины и

 статьей    20   Закона   Украины   "О   Прокуратуре",

 Генеральный    прокурор    выполнял   все-таки   свои

 конституционные  обязанности  и  рассмотрел целый ряд

 постановлений    Кабинета   Министров,   распоряжения

 премьер-министра  и  вице-премьеров,  приказов  Фонда

 госимущества  и  указов Президента на соответствие их

 законов Украинского государства, провел проверку всех я 
 я                           - 81 - я 

 изложенных   в  этом  выступлении  фактов,  а  ущерб,

 нанесенный государству, был возмещен.

      Кстати,   я   хочу   проинформировать  уважаемых

 депутатов,   что  когда  на  мой  вопрос  Генеральный

 прокурор  Дацюк  сказал,  что он не имеет права указы

 Президента  подвергать сомнению, то я не разделяю эту

 позицию.  Закон  "О Прокуратуре", статья 10. 19.   -

 такое право у  Генерального прокурора есть.

      Обстановка  правового  нигилизма,  о  которой  я

 говорил  и  которая  искусственно  создана, позволяет

 совершать    экономические    преступления    высоким

 должностным   лицам   в  государстве.  В  этой  связи

 привлекает  внимание позиция невмешательства, которую

 занимают    закаленные    борцы   мафии,    коррупции

 расхищением   государственного  имущества  и  другими

 опасными  правонарушениями,  о  которых  они не могут

 знать   в   силу   своего  положения.  Я имею  в виду

 Генеральную   прокуратуру  и  Комиссию  по  борьбе  с

 организованной   преступностью   и   коррупцией.  Это

 многочисленные аферы фирмы "ОТОН", осуществленные при

 активном  содействии  бывшего премьер-министра Кучмы,

 это   незаконная   раздача   государственного   жилья

 различным  лицам  по  распоряжению  того  же премьер-

 министра, чем так интересовался наш коллега, народный я 
 я                           - 82 - я 

 депутат   Ермак,  а  потом  почему-то  перестал.  Это

 издание   тем  же  Кучмой  Декрета  "О  доверительных

 обществах", которые создал...

      (Шум в залі)

      Если в этой ситуации я допустил неточность, и вы

 продолжаете этим заниматься, я жму вам руку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Драгомарецький, ...

 

      _____________

      Это    издание   тем   же   Кучмой   Декрета   о

 доверительных      обществах,      который     создал

 законодательную     основу     для     безнаказанного

 мошенничества с имуществом граждан и организаций. Так

 как   сознательный  по  характеру  не  предусматривал

 правовых    норм   контроля.   Исключение   составлет

 несколько    порученьческих    новелл   в   отношении

 приватизационных  бумаг,  которые на практике не были

 использованы, так как этот нормативных акт написан не

 юридическим  языком  закона, а хозяйственным суржиком

 непонятным   для   юристов.  К  трастам  мы  вернемся

 несколько   позже,  так  как  вопрос  о  деятельности

 анализировался   в   нашей   Комиссии   по  поручению

 Верховного   Совета  в  связи  с  инициативой  нашего я 
 я                           - 83 - я 

 коллеги- народного депутата Оробца.

      Недоумение  вызывает  также  бездеятельность уже

 называвшейся   Генеральной   прокуратуры,   а   також

 координационного  комитета по борьбе с организованной

 преступностью  по  выполнению Поставления Верховного

 СОвета  Украины  о  наложении вета на Указ Президента

 Украины  от  12.  1093  о  выпуске товарных облигаций

 государственных ресурсов Украины.

      Верховный   Совет   того   созыва  констатировал

 нарушение  данным Указом положений Конституции и семи

 законов Украины в отношении защиты прав собственности

 граждан   Украины,   юридических  лиц  государства  и

 поручил создать комиссию для выяснения обстоятельства

 подготовки этого Указа.

      Однако  несозданные  соответствия с этим Законом

 Комиссия по борьбе с организованной преступностью, ни

 Генпрокуратуры,  ни  координационный  совет  не сочли

 необхкодимым   отреагировать  на  решение  Верховного

 Совета.

      Активные  участники  этих  событий остались, уы,

 безнаказанными,  более  того,  они  активно формируют

 политику    государства.   Так,   господин   Тимченко

 руководит  сейчас  юридической  службой  Президента и

 разрабатывает  проекты  указов Президента, а господин я 
 я                           - 84 - я 

 Соболев   занимает   должность  заместителя  Министра

 финансов   и  представляет  Украину  в  международных

 финансовых организациях.

      Эта  проблема  нам  досталась  в  наследство  от

 Контрольной   комиссии   предыдущего   созыва.  И  мы

 считаем,  что нынешний состав Верховного Совета, наши

 коллеги  из  перечисленной  Комиссии  Советов  просто

 обязаны выпоолнить ее доконца.

      Наша Комиссия имеет претензии к Генпрокуратуре и

 потому,  что  она не реагирует на грубейшее нарушение

 законов   Украины   при   выпуске  в  наличной  форме

 приватизационных имущественных сертификатов.

      Законы  Украины  и наше Постановление от 29. 07.

 94   об   усовершенствовании  механизма  приватизации

 устанавливают,   что   приватизационные   сертификаты

 должны   выпускаться   в   купонной   форме  и  могут

 использоваться  частями при рассчете за приобретаемые

 обкекты приватизации.

      Использования   приватизационных  иммущественных

 сертификатов  в  форме  депозитных  счетов, позволяло

 осуществлять  такие  операции.  При  введении именных

 иммущественных  сертификатов  в  наличной  форме, эта

 норма  Закона  была  нарушена,  что содержит признаки

 преступления  прямо предусмотренные статьями 79, 164, я 
 я                           - 85 - я 

 166 Уголовного Кодекса Украины.

      Кроме того, этим грубо нарушенны государственные

 гарантии    гражданам    Украины    по    защите   их

 иммущественных   прав,   а   также   права   человека

 гарантированные     международнымы    обязательствами

 Украины.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилиночку  Сергій Дмитрович,

 давайте  порадимося,  скільки  вам  ще потрібно часу.

 Давайте ще 2-3 хвилини.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ   С.  Д.  Именно  приватизация  с

 использованием  купонных книжок зарекомендовала себя,

 как  наиболее  понятный,  справедливый  и  безопасный

 способ  в  Чешской  Республике.  Мы  переходим на тот

 скользкий   путь,  которым  осуществила  приватизацию

 госиммущества  Россия. И это несмотря на то, что сами

 россияне признали его изкян.

      Нам бы очень хотелось, чтобы Комиссия Верховного

 Совета   по  правам  человека,  тоже  подключилась  к

 проблеме  справедливой  приватизации  и  сделала свое

 заключение по данному вопросу.

      Наша  комиссия  не  всегда может понять действие

 Генпрокуратуры, как органа, осуществляющего надзор за я 
 я                           - 86 - я 

 соблюдением  закона.  Например, комиссия обращалась к

 Генпрокуратуру с просьбой проверить жалобы работников

 гостиницы  "Будівельник"  на  незаконное увольнение с

 работы в процессе приватизации.

      В  результате  проверки  прокуратура установила,

 что  иммущество  этой гостинице, включая здание, было

 передано   негосударственной   структуре,  на  баланс

 негосударственный,     проектно-строительной    фирмы

 Киевинвест, без оформления договора аренды или купли-

 продажи, то есть подарено, что запрещено законом.

      Однако, оснований для прокурорского реагирования

 Генпрокуратурой  не  установлено.  На  наше повторное

 обращение     нам    ответили,    что    прокурорское

 вмешательство    по    данному    вопросу   считается

 нецелесообразно.    Хотя    все    иммущество   этого

 предприятия  было приватизированно незаконно, по цене

 заниженой  более  чем в тысячу раз, и без привлечения

 приватизационных бумаг наших граждан.

      Между  тем,  аппетиты Киевинвесто возростали. Он

 приватизировал   з   нарушением  закона  базу  отдыха

 "Лесная  сказка",  оставив  более  77  семей в зимнее

 время  без темла и воды. Эта информация для народного

 депутата Безсмертного, который сделал запрос по этому

 поводу. я 
 я                           - 87 - я 

      В   комиссии   подобная   деятельность,   вернее

 бездеятельность  прокуратуры  вызывают недоумение. Мы

 считаем,  что  перечисленные нарушение законов должны

 активнее присекаться прокуратурой.

      Контрольной  комиссией  по вопросам приватизации

 руководством      Верховного      Совета     поручило

 проанализировать  деятельность  трастовых компаний, с

 точки     зрения    исполнения    ими    действующего

 законодательства.  Для выполения поставленной задачи,

 контрольная  комиссия  привлекла  специалистов десяти

 ведомств,  в  том числе, Кабмина, Фонда Госимущества,

 Антимонопольного   комитета,   Генпрокуратуры  и  так

 далее.

      За  исключением двух перечисленных парламентских

 Комиссий,   которые   не  прореагировали  на  просьбу

 Контрольной   комиссии  -принять  участие  в  работе,

 откликнулись   все   перечисленные   министерства   и

 ведомства.      Правда,     с     разной     степенью

 добросовестности.

      Министерство   финансов,  на  которое,  согласно

 Декрету  "Про  довірче  товариство",  возложен учет и

 контроль  за  деятельностью  доверительных обществ по

 вопросам   размещения  ценных  бумаг,  ответило,  что

 ведомственным актом Фонда Госимущества такой контроль я 
 я                           - 88 - я 

 на  него  не возложен. То есть, по существу ссместило

 приоритеты   применения   законодательных   актов   и

 ведомственных нормативных актов.

      Национальный банк также ответил, что материалами

 о   нарушеннии   законодательства  в  деятельности  с

 ценными    бумагами    трастовыми    компаниями    не

 располагает.  Однако  в  догонку  направил ноябрьский

 1994  года  проект  Закона  о  внесении  изменений  и

 дополнений в Декрет "Про довирче товарыство".

       От  Кабмина  информация о проверке деятельности

 трастов  в  настоящее  время также не поступила. Хотя

 поручение  подчиненным министерствам направлялось.

      Большую   активность   в   проведении   проверок

 деятельности      доверительных     товариществ     и

 инвестиционных  фондов проявили: Служба безопасности,

 Генеральная  прокуратура  и  Министерство  внутренних

 дел.

      Прокурорскими  проверками  проведен  не только в

 Киеве,  охвачено  82  доверительных товарищества. И в

 результате     выяснено,    что    их    деятельность

 преимущественно    осуществляется    с   существенным

 нарушением  требований Закона.

      Трастовые    компании   массово   принимали   от

 населения  валютные  вклады  и  осуществляли валютные я 
 я                           - 89 - я 

 операции  без  соответствующих лицензий Нацбанка, как

 это предусмотрено Декретом Кабмина Украины "О системе

 валютного  регулирования  и  валютного контроля". При

 этом деятельность оддельных доверительных товариществ

 носила  открыто  преступный  характер,  а их создание

 было    лишь   способом   для   совершения   корысных

 преступлений  учредителями и руководителями.

      Вопросы     возмещения    убытков,    нанесенных

 гражданам,  должны  решаться по Закону. Однако, когда

 их   в   каких   скеденых  инфляцией  суммах  получат

 возмещение  пострадавшие  граждане  и  организации  -

 неизвестно.

      По    сообщению    СБУ   службы   проводятся   в

 сопровождения  ряда уголовных дел по документированию

 и  вскрытию  механизма  противоправных  деятельностью

 субкектов,  поиску  их  возможных преступных связей с

 должностными лицами министерств и ведомств. Изложеные

 нарушения    стали    возможны   благодаря   станному

 несовершенству действующего законодательства, которое

 регулирует  деятельность доверительных товариществ. В

 первую  очередь  с  денежными средствами и имуществом

 граждан,    что    привело    к   грубым   нарушениям

 мошейничества   и  злоупотребления  со  стороны  ряда

 руководителей. я 
 я                           - 90 - я 

       До настоящего времени не введена статистическая

 отчетность о деятельности и финансовом состоянии этих

 организаций.

      В  утвержденном  Фондом госимущества, Минфином и

 Национальным  банком  положении  о  порядке  учета  и

 контроля за деятельностью доверительного товарищества

 относительно  размещения  приватизационных  бумаг, не

 определено   участие  в  контроле за их деятельностью

 Минфина   и   Наццанка,   как  это  предусматривалось

 Декретом Кабинета Министров.

      Некоторые  исполкомы  местных  Советов  народных

 депутатов  безответсвенно  относяться  к  регистрации

 доверительных  товариществ.  Следует  отметить  также

 типичное    правонарушение   в    работе   финансовых

 посредников  с  приватизационными  бумагами. Наиболее

 серьезными  из  них  является значительное превышение

 количества   привлеченных  имущественных сертификатов

 над  разрешенным обкемом представительских операций с

 приватизационными   бумагами.   Зафиксировано   в  их

 лицензиях.   Все   более  распространяется   практика

 незаконного   присвоения  собственности доверительных

 товариществ,      приватизированных     имущественных

 сертификатов граждан.

     Как правило, договоры доверительнвых товарищств с я 
 я                           - 91 - я 

 гражданами, как это предусматривается кстати Декретом

 (..........)  товарищество составляется таким образом,

 что  учитываются  только интересы учредителей, что не

 позволяет   доверителю  обратиться  в  суд  в  случае

 нарушения   его   прав,   так  как  Минюстом  не  был

 разработан типовой договор с доверителем.

      В   целях  усиления  контроля  за  деятельностью

 доверительных  товариществ  необходимо  срочно внести

 изменения      и     дополнения     в     действующее

 законодательство.    Это    прежде   всего   касается

 установления  действенного регулирования деятельности

 финансовых посредников со стороны Минфина,   Нацбанка

 и Антимонопльного комитета.

      Хочется отметить, что нарушение законодательства

 по   приватизации   часто   совершается  в  наглой  и

 демонстративной  форме,  унижающей достоинства нашего

 государства,  ущемляющее  права  и  совбоду  граждан.

 Подобных  примеров  в комиссии есть множество. Прежде

 всего  необходимо  отметить  приватизацию  хранилища,

 ювилир  торга,  о  чем  мы  уже говорили в предыдущем

 выступлении. При этом был наршен Декрет Каб. Мина 11.

 01.    93.    "Об    упорядочении   и   использовании

 административных    зданий    и    жилых   помещений,

 находящихся  в государственной собствености", который я 
 я                           - 92 - я 

 требовал  разовать догоры аренды обкектов необходимых

 для деятельности государственных органов.

      В  данном  случае речь идет о хранилище ценостей

 Нац.  банка  и  государсвенной  сокровищнице Украины.

 Однако,    вместо    возвращения   хранилищ   статуса

 госурастенного,  при  содействии некотрых должностных

 лиц,  сооружение  стоимостью  в  несколько  миллионов

 долларов за бесценок перешло в руки частных лиц.

      Много   злоупотреблений   возникает  в  процессе

 приватизации  домов быта, где функционируют различные

 предприятия  и  службы,  а  также здания для удобства

 находятся на балансе одног из них. Характерным в этом

 отношении   является   пример   Николаевской  фабрики

 индодежды,  у  которой  на балансе находилось 5 домов

 быта,    постороенных    за    счет   государственных

 централизованных   источников   финансирования.  Фонд

 комунального    имущества    города   Николаева   без

 разделения    баланса    между   предприятиями   быта

 размещающиеся   в   этих  домах  приватизировала  все

 помещения в пользу фабрики Индодежда.

      При  этом  данное  предприятия  было  отнесено к

 Фонду     коммунального     имущества     к    легкой

 промышленности.  В  связи  с чем оценка его имущества

 была     проведена    без...........    коэффициента. я 
 я                           - 93 - я 

 Заканчиваю.

      В  результате  практически  за  бесценок фабрика

 Индодежда  приобрела  в  свою  собственность  5 новых

 домов  быта  в  центре  города, в которых собственное

 произхводство занимает незначительную площадь.

      Черезвычайно  сложной  и неопределенной остается

 ситуация   с  определением  правоприемника  имущества

 общественных    организаций   СССР   находящихся   на

 территории   Украины   имено   эта   неопределенность

 позволила    Верховному    Совету    Крыма   обкявить

 государственное    имущество    в    Крыму   крымской

 собственностью.  Пользуясь этим  Федерация независимых

 профсоюзов       Украины       вначале       обращает

 санаторнокурортное  учреждение в свою пользу, а затем

 его   Президиум   22.   11.   1992   года   принимает

 постановление   о   создании   акционерного  общества

 Укрпрофздравница, которому передаеться это имущество.

 Таким  образом  путем  несложной комбинации субкектом

 прав    собственности    наимущество    общественнных

 организаций    становиться   коммерческая   структура

 закрытого  типа,  где  95 процентов акций принадлежит

 Совету  Федерации  независимых  профсоюзов,  а  еще 5

 процентовФонду   социального   страхования   Украины.

 Который находиться введени и профсоюза. я 
 я                           - 94 - я 

      Этот  вопрос  изучается  комиссией по инициативе

 народного депутата  Осташа .

      Кабинет    Министров   Украины   на   выполнение

 постановления Верховного Совета от 04. 02. 1994 г. Об

 имуществе    общесоюзных   общественных   организаций

 бывшего  СССР  поручил  Фонду госимуществу определить

 часть   государственной   собственности  в  имуществе

 акционерных  обществ  созданных Федерацией профсоюзов

 Украины.

      Однако,  эта  работа незакончена и есь основания

 опасаться,  что наррод Украины не сможет пользываться

 этим имуществом.

      Особо хочу отметить на случаи уничтожения ....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сергей  Дмитрович,  вы  сказали  2

 минуты, а вже  10 хвилин.

 

      ____________.   У   меня   было   определено  по

 Регламенту...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ну   хорошо.  Давайте  ми  зробимо

 перерву , а тоді ви завершите.

 

      Оголошується перерва на 30 хвилин - до 12.40. я   я 

                         - 95 - я 

                     ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій  Дмитрович,  будь ласка, вас

 там залишидлсь 2 хвилини...

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

      Уважаемые колеги, прошу внимания!

      Омсобо     хочу    остановиться    на    случаях

 уничтожения...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 з половиною хвилини залишилось!..

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

      Да, три...

      ...Особо    хочу    остановиться    на   случаях

 уничтожения  уникальных  производств,  относящихся  к

 военно-промышленному   комплексу  страны  в  процессе

 корпоратизации  и  приватизации  предприятий.  Так, в

 Донецкой  области,  по  настоянию  Фонда госимущества

 приватизируется        рентабельное       структурное

 подразделение     корпорации     "Укрстройматериалы",

 производящее  радио-прозрачные  материалы джля ракет,

 различные  виды  стекол  для военной техники и другую

 военную  продукцию. Причем это осуществляется вопреки я 
 я                           - 96 - я 

 решения  Кабинета  Министров  и  приказу Министерства

 экономики  об  изкятии данного предприятия из перечня

 тех,   которые  подлежат  приватизации.  Оказывается,

 недостаточно...     этих     приказов     оказывается

 недостаточно,  чтобы  зампредседателя Фонда держмайна

 Копцов   дал  указание  региональному  отделению  для

 выполнения    данных   решений.   Подобная   ситуация

 складывается и в Киеве, где в результате приватизации

 завода   станков-автоматов   конструктуорское   бюро,

 разрабатывающее  образцы  стрелкового  оружия, лишает

 помещения и требует освободить территорию. И в данном

 случае    Фонд   занимает   пассивную   позицию,   не

 прислушивается   к  мнению  Минмашпрома  как  органа,

 осуществляющего управления имуществом.

      Если    мы    и    дальше   будем   осуществлять

 приватизацию,  не  учитывая  интересы  государства (в

 частности,  его обороноспособности), то однажды может

 возникнуть вопрос о существовании самого государства.

      Приватизация  путем  проведения  некоммерческого

 конкурса   по   продаже   пакета  акций  акционерного

 общества  "Одесса-авто",  когда  издавалось 3 приказа

 Фонда  госимущества  по изменнению состава конкурсной

 комиссии  и  места  проведения  конкурса  показал как

 игнорирование  льгот  трудового  коллектива  общества я 
 я                           - 97 - я 

 покупателей привело к тому, что компания "Укравто" из

 искусственного     монополиста     превращается     в

 квазиестественного       монополиста,       благодаря

 приобретению   акций   областных   автопредприятий  в

 процессе  приватизации.  В свете приведенных примеров

 огульно  приватизации  представляет интерес вопрос: а

 против   приватизации   какого  имущества  решительно

 возражают   правительственные   структуры   и  органы

 приватизации?

      Это,  например,  такие  "стратегические" обкекты

 как пасеки, приватизация которых по их мнению нанесет

 ущерб  государству. То, что это не пустые слова может

 подтвердить  пасечник  из Сумщины Бондаренко. Который

 уже    2   года   пытается   приватизировать   пасеку

 Лебединского  Гослесхоза  и  домик  при  ней,  где он

 живет.  Пасечнику отказывают в приватизации, ссылаясь

 на   то,   что  пасека  входит  в  состав  целостного

 имущественного    комплекса    лесхоза,   который   в

 соответствии  с  Декретом  Кабмина  от  31.  12 92 не

 подлежит приватизации.

      Такую  круговую  оборону  в  деле защиты законов

 можно ыло бы только приветствовать, если бы не знать,

 что  Венгрия,  став  на путь реформ, в первую очередь

 разрешила  приватизировать  пасеки  в лесхозах. После я 
 я                           - 98 - я 

 этого производство меда возросло в 10 раз.

      Вывод:  главной  задачей  приватизации  является

 повышение  эффективности  производства  и преодолении

 отчуждения работников от результатов их труда. Именно

 в  силу  этого  она  не  может  быть  использована  с

 фискальной  либо  другой, не свойственной целью, хотя

 такие попытки и предпринимаются.

      Второе:  анализ  выполнения  законодательства по

 приватизации   а   основе   обращений,   имеющихся  в

 контрольных   комиссиях,   свидетельствуют,   что   в

 подавляющем  колическтве случаев нарушения связаны не

 с  отсутствием  законом  или  их несовершенством, а с

 желанием  отдельных  должностных  лиц  нарушить  их к

 собственной выгоде. Трудовые коллективы предприятий и

 отдельные граждане в основной своей массе действующие

 законы воспринимают  и выполняют.

      Третье:  контрольная  комиссия  считает,  что  в

 ближайшее  время Верховному Совету необходимо принять

 следующие  законодательные акты, регулирующий наиболее

 острые     проблемы     приватизации.    Первое:    о

 правоприемственности  на  собственность  общественных

 организаций бывшего СССР.

      Второе:      об      управлении     коммунальной

 собственностью. я 
 я                           - 99 - я 

      Третье:    об    особенностях    изменеий   форм

 собственности лечебнооздоровительных учреждений.

      Следующее:   об  обеспечении  права  граждан  на

 участие  в  приватизации и о защите прав акционеров в

 хозяйственных обществах.

      Четвертое:      приватизация     государственной

 собственности в 1995 году и далее должна продолжаться

 на  основе  использоваться  на  основе  имущественных

 сертификатов    в   купонной   форме,   как   это   и

 предусмотрено  действующим законом. Ибо только в этом

 случае  будут наиболее полно защищены экономические и

 социальные  права  и свободы граждан как совладельцев

 госимущества.

       Следующее:  расширение  и  углубление процессов

 приватизации,        появлеление        значительного

 негосударственного  сектора  экономики  ставит  также

 задачи   законодательного   урегулирования  следующих

 проблем:

      а) четкой регламентации деятельности финансовых

 посредников,  включая  контроль  за их деятельностью,

 защиту прав инсесторов, административную и уголовную,

 гражданско-правовую   ответственность   за  нарушение

 законодательства, концепций и правил функционирования

 фондового  рынка,  организация  гражданского  оборота я 
 я                          - 100 - я 

 ценных   бумаг,   установление   ответственности   за

 биржевые спекуляции, вопросов деятельности управления

 предприятиями, остающимися в госсобственности.

      Следующее.  Надо  определить  условия  и правила

 национализации имущества частных лиц в соответствии с

 принципами законности.

      Следующее.   Необходимо   также   решить  вопосы

 использования  и сохранения культурных и исторических

 памятников,  как  государственные  организации, так и

 частной милиции, которые ими пользуются и владеют.

      И  последнее. Особенности приватизации имущества

 научно-исследовательских,    научных    и   проектных

 организаций,  а также имущество организаций культуры.

 Очевидно,   о   имущество  таких  организаций  должно

 использоваться только в соответствующих сферах, и его

 изкятие  для других целей должно пресекаться законом.

 Указанные  моменты  учтены  в программе приватизации,

 проект  которой  внесен  на ваше рассмотрение группой

 народных депутатов.

      Все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні колеги! Ми з вами

 вже,  розглядаючи це питання, обговорювали на протязі

 2  годин  його.  Наша з вами сьогодні місія: прийняти я 
 я                          - 101 - я 

 його  до  відому,  і  з  врахуванням  тих зауважень і

 пропозицій,  які були висловлені, який раз і сьогодні

 у  доповіді  і  співдоповіді  врахувать  у практичній

 роботі.  Тому  що те, що зроблено, безперечно, ми вже

 нічого  не  змінем.  А  те,  що повинно робиться, ми,

 дійсно,  повинні  врахувать при прийнятті законів і в

 работі нашого Фонду майна.

      Тому я думаю, що нема необхідності обговорювать.

      (Шум в залі)

      А   запитання?  Давайте  ми  порадимся,  скільки

 хвилин  відведем на запитання. 15 хвилин. 15 хвиилин,

 запишіться, будь ласка.

 

      ___________.   Уважаемый   Председательствующий!

 Пока записываются, можна я отвечу на один вопрос, тут

 письменно....... ?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Зараз.   Одну   хвилиночку,   хай

 запишуться, а ви тоді так по порядку. Висвітіть, будь

 ласка. Достатньо.

      Виставте, будь ласка, 15 хвилин. У вас там є дві

 записки, спочатку дайте, а потім по порядку.

 

      _____________ я 
 я                          - 102 - я 

      Тут,   увуажаемые  коллеги,  есть  один  вопрос,

 повторяющийся в нескольких записках.

      "Ваше  отношение  к  работе  Фонда  Госимущества

 Украины?"

      Вы  знаете, обычно говорят так: "Хорошо там, где

 нас  нет".  Так  вот,  с  моей  позиции, я бы в фонде

 Госимущества  не работал ни одной секунды, потому что

 то  правовое  поле,  в  котором существует Фонд и тот

 обкем   работы,   который   перед   ним  встает,  это

 фактически неразрешимая задача.

      Учитывая   то,   что,  с  одной  стороны,  указы

 Президента,    которые    противоречат   действующему

 законодательству,  с  другой стороны, работники Фонда

 Госимущества  -это государственные чиновники, которые

 должны подчиняться соответствующим нормативным актам;

 с  третьей стороны, мы отдали в фонд Госимущества по-

 существу   по   откуп   Президента,   и  председатель

 Госимущества,   являясь   сегодня   членом   Кабинета

 Министров,  назначается Президентом, поэтому ситуация

 с работниками чрезвычайно сложная.

      Надо отметить, что наши обращения, мы обращаемся

 к  ним  очень  часто,  практически  на  100%, на 100%

 всегода находят понимание.

      Может  быть,  какие-то  споры  и претензии, но в я 
 я                          - 103 - я 

 принципе  люди  трудяться  от  души.  И,  учитывая их

 тяжелое  материальное  положение,  я  думаю,  что  не

 мешало   бы   Верховному   Совету   по  этому  поводу

 высказаться.

      Потому что, с одной стороны, проблемы занимаются

 дележа собственности -это проблема, вы представляете,

 какая пикантная и щепетильная. И с другой стороны, та

 нагрузка,   которая   выпадает  на  работников  Фонда

 Госимущества,   она  просто,  с  моей  точки  зрения,

 непосильна.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слідуюче.

      Значить, Кондратюк, за ним - Найда.

 

      КОНДРАТЮК А.О.

      Шановний Василій Дмитровичу, як ви саме визнаєте

 і  Юрій  Іванович  визнає в своїх виступах, переважна

 більшість    громадян    не   можуть   вкласти   свої

 сертифікати.   Якраз   це   ті  самі  громадяни,  які

 створювали  в  свій  час  матеріальні  блага, які вже

 приватизовані    або    мають   приватизуватися:   це

 пенсіонери,  вчителі,  медичні  працівники,  селяни в

 переважній більшості.

      Чи вивчається зараз питання прийняття закону, по я 
 я                          - 104 - я 

 якому    можна   вкласти   сертифікати   уже   в   ті

 підприємства, які приватизовані?

      Відомо,   що,  наприклад,  такі  підприємства  і

 організація,    як    бази,    універмаги,    торгові

 підприємства   всі   приватизовані.   І,   наприклад,

 приватизовані     кількістю,     великий    універмаг

 приватизований  кількістю  50 чоловік, 100 чоловік. А

 останнє  залишити за межею. Коли їх будували, то в це

 вкладували  всі заходи, які були в даному місці, чи в

 даному селі.

      Зараз  були взяті, вірніше, викуплені за мізерну

 суму чи взяті в оренду.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кондратюк, хвилина.

 

      ___________.  Тому  було  б доцільним це зробити

 зараз,  вивчити  питання,  і  можливо  деяку  частину

 сертифікатів   вкласти   в   ці   підприємства.  Якщо

 звичайно  колектив  не проти, то прийняти відповідний

 закон. Це буде по удосконаленню нашого законодавства,

 про  яке  ми  говорили,  і яке не зробила та Верховна

 Рада,  яка  працювала,  наприклад, Соболєв виступав і

 сказав,  що це великі помилки Верховної Ради минулого

 скликання.  І  якраз  зараз,  мені здається, важливим я 
 я                          - 105 - я 

 було  б  вивчити  це  питання  і  все  ж таки частину

 громадян,    вивчити    питання   вкладення   частину

 сертифікатів    в    ті    підприємства,    які   вже

 приватизовані.

 

      ___________.  Я  разделяю  вашу  позицию  в этом

 плане   и  единственное,  что  я  хочу  сказать,  что

 возможности  даже  сейчас  вложения сертификатов все-

 таки   есть.   Потому  что  есть  значительная  часть

 предприятий, которая приватизировалась, остался пакет

 акций   еще   за   государства,  при  его  реализации

 использования сертификата возможна.

      Постановка  вашего вопроса абсолютно резонна. Но

 это  касается  последней  части.  Первой  части вы по

 существу  задали  вопрос:  а если вообще в результате

 процесса приватизации эффективных собствеников.

      Так  вот с моей точки зрения, ситуация следующим

 образом   может   быть   проанализирована.   Скажите,

 пожалуйста, в чем проявляется эффективный собственник:

      а) в    участии    в   управлении   предприятием.

 Правильно?

      б) в получении девидентов

      г) это в возможности продажи акций.

      Вы  представьте себе, если вы один из десяти или я 
 я                          - 106 - я 

 двенадцати  тысяч  акционеров,  какое  ваше  реальное

 участие  в  управлении  приватизации. Ноль. Участие в

 получение    девидентов.

      Учитывая  общее  кризисное  состояние  экономики

 Украины   на  сегодняшний  момент,  фактически  никто

 дивиденды  по своим акциям не получает. Более того, я

 хочу сказать, вот мы часто обращаемся на ческий опыт.

 Ну ведь не секрет, что купонная приватизация, которая

 произошла  в  Чехии, за последние 2 года все -таки не

 изменила  ситуацию  кардинально  в плане эфективности

 производства.  2  года  основная масса чешских мелких

 инвестров  дивидендов не получают.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Найда, за ним  Горбатюк.

 

      ___________.   И   последний  момент  по  поводу

 фондового  рынка.  Мы  постоянны  и надо сказать, что

 Фонд  Держмайна нас поддерживает, постоянно выходим с

 инициативой  концепции  фондового рынка. Мы должны ее

 обязательно  принять.  Не  будет  вторичного  оборота

 акций, это вообще все превращается в фикцию заведомо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Найда. За ним Горбатюк.

 я 
 я                          - 107 - я 

      НАЙДА Г.І.

      Хрсонская    область,    396    округ,   фракция

 коммунистов, Найда.

     Сергей Дмитриевич, уважаемый, к вам вопросы, Юрий

 Иванович, и к вам вопросы.

      Первое.  Главной  целью  приватизации нашей все-

 таки    стоит    создание   социально-ориентированной

 рыночной    экономики.   Как   вы   думаэте,   Сергей

 Дмитриевич,  в  первую  очередь  вы и, Юрий Иванович,

 вы -создаем ли мы социально-ориентированную экономику

 своими шагами в приватизации? Это первый вопрос.

      Второй   вопрос.   Ваше   отношение   к   Указам

 Президента   о  приватизации.  Несмотря  на  то,  что

 Верховный Совет их накладываем вето на приватизацию -

 Указы идут о приватизации.

      Третий  вопрос.  Почему  у малой приватизации не

 дается приоритет  коллективу?

      И  последний.  Есть  ли  какие новые нарушения в

 ходе приватизации.  Это к вам, Сергей  Дмитриевич.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Однозначно. Отвечайте, будь ласка...

 

      ___________.   Уважаемые  коллеги!  Я  хотел  бы

 начать.  Это  очень  принципиально, поскольку мы все- я 
 я                          - 108 - я 

 таки   законодательный   орган   и   Комиссии  у  нас

 предсталяют  все-таки  законодательный  орган,  а  не

 фискальная команда  следственно.

      По поводу отношения к Указам Президента. Ну, во-

 первых,  я  отношения к Указам Президента никакого не

 имею. А с точки зрения законодательного поля Украины,

 то   Конституционный   договор,   который  не  нытьем

 так катаньем   введен  в  силу  в  статье  18  говорит

 твердо,   что   Указами  своими  Президент  не  может

 регламентировать  имущественные отношения и отношения

 собственности.   Поэтому,   с  моей  точки  зрения  в

 отношении  к указам Президента с этого момента должно

 всякое   прекратиться.  Они  не  должны  действовать.

 Статья 18 Конституционного  договора.

      Дальше. По поводу участия трудовых коллективов в

 малой   приватизации.  Юрий  Иванович,  сейчас  такая

 возможность  есть,  при  том  не  через одну форму. И

 через выкуп трудовые коллективы могут получить, могут

 приватизировать  свои  предприятия.  И  до  недавнего

 времени   через   аренду  с  выкупом  также.  Но  это

 противоречивая очень ситуация по той простой причине,

 что  вот  только  что  предыдущий  оратор  совершенно

 правильно  сказал,  что к сожалению у нас за бортом в

 этой  ситуации,  особенно  в  сельских  местностях  и я 
 я                          - 109 - я 

 поселках, остаются работники бюджетной сферы. То есть

 мы  сталкиваемся  с  той проблемой, о чем мы говорили

 раньше.    Созданая    всеми   справедливо   поделить

 невозможно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Горбатюк. Худомака.

 

      ЧАПЮК  Р.  С.  За дорученням Горбатюка прошу моє

 питання вислухати, Чапюк.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чапюк, будь ласка.

 

      ЧАПЮК Р.С. Дякую. За його дорученням.

      На початку травня в газеті "Правда України" було

 надруковано   матеріал   про  махінації  при  продажі

 Луцького   заводи  пластмас.  Такій  фірмі  закритого

 акціонерного   товариства   українська  індустріальна

 група.  На  порушення  Постанови  Верховної  Ради від

 минулого  року,  на  порушення  відповідної Постанови

 Кабінету  Міністрів України від серпня минулого року,

 на  порушення  наказу  Фонду  державного  майна від 1

 лютого  цього  року, через два тиждні 13 лютого цього

 року    підписаного    наказ   виконуючим   обов'язки

 заступника  голови  Фонду  майна Поляковим продано за я 
 я                          - 110 - я 

 бесцінок,    за   17   мільярдів   величезний   завод

 Луцкпластмас.  Він з найбільших в Європі, 50 гектарів

 площа.  Значить,  все  там порушено: подставні особи,

 все, все порушення.

      Як ви можете оце оцінити,  як співдоповідач?

 

      _____________. Вы знаете, вы ставите передо мной

 вопрос   и  в  данной  ситуации  я  должен  поступить

 юридически корректно.

      Пожалуйста   подайте   в  установленном  порядке

 материалы  в  комиссию,  мы  изучим  обстоятельства и

 только   тогда  я  могу  серьезно,  в  весомой  долей

 ответственостью   заявить,  что  там  есть  нарушения

 такие-то, такие-то.

      Значит, более 110 заявлений народных депутатов в

 комиссии   есть   и  не  одно  из  них  неотвергнуто.

 Пожалуйста, этот вопрос мы должны изучить, потому что

 на  слух,  тем  более  с  газетной публикации у нас в

 газетах  пишут  все,  что  угодно. Оценить юридически

 ситуацию я не могу и не имею права.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,   Юрій   Іванович,   хоче

 доповнити трошки. Включіть будь ласка.

 я 
 я                          - 111 - я 

      ____________.  Включино. Я хочу відповісти, щодо

 луцького ........ .

      Договір  продажу  ліквідовані,  все  знаходиться

 зараз  у державній власності. Таким чином Та ситуація

 яка  була  на  цьому  підприємстві  сьогодні  вже, як

 кажуть,  ліквідована  і  про  що  я  сьогодні  вранці

 підписав  доповідну  записку Прем'єр-Міністру України

 який  давав  особисто  доручення  з цього приводу. Це

 після публікації в газеті.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Худомака,за ним Моісєєнко.

 

      ХУДОМАКА, 95 виборчий округ

 

      Шановний Сергій Дмитрович, це питання стосується

 також  і  до Юрія Івановича і в доповіді було названо

 за   вашою   терміналогою   багато  пекантних  фактів

 порушення законності і приватизації багатьох об'єктів

 і  як ми бачимо, що бурхлива хвиля приватизації часто

 виходить із  законних бюерегів.

      До  вас запитання чи є можливість і важелі все ж

 таки  встановити  статус кво і повернути цей процес в

 законне русло. Дякую.

 я 
 я                          - 112 - я 

      ____________.  Это  вообще  вопрос  не  бровь, а

 вглаз в полном смысле.

      Значит я думаю, для того, чтобы юридическое поле

 для   осуществления   сложнейшего   приватизационного

 процесса   более   или  менее  обеспечивало  интересы

 граждан и могло функционировать без нароушений должно

 быть   рази   навсегда   ликвидировано   двойственное

 законодателсьво в области приватизации.

      Должны  действовать только законы Верховной Ради

 України.  Но  есть  еще  одно  обстоятельство, вот мы

 часто   сталкиваемся   с  ситуацией,  когда  находишь

 нарушение,  вы ж понимаете, что в комиссию обращаются

 люди  уже,  не сегодня и не вчера, а позавчера -поезд

 уже  давно  ушел!.. И вот поэтому, кстати, в повестку

 дня  Верховной Рады (я прошу, чтоб вы обратили на это

 внимание!)  внесена  71-я статья Гражданского кодекса

 по поводу позывного срока повернення госмайна. Потому

 что   за  год  никак  не  укладывается!  Ситуация  не

 раскручивается,  а потом уже поздно обращаться в суд.

 Если  мы  на  3 года этот срок растянем, то шансы для

 восстановления  справедливасти значительно возрастут.

 Уважаемые  депутаты,  я  благодарен за вопрос и прошу

 вас обязательно обратить на это внимание!

 я 
 я                          - 113 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.    Моісеєнко,   за   ним

 Лавриненко.

 

      МОІСЕЄНКО  В.  М.,  131  Горняцький  Макіївьскій

 виборчий округ, фракція "Комуністи України".

      Уважаемый Сергей Дмитриевич, у меня к вам такой,

 более или менее конкретных 2 вопроса.

      Первый  -все-таки  не  кажется  ли вам, что надо

 всесторонне  изучить  вопрос  о  приватизации "Мотор-

 Сечи",  крупнейшего  предприятия, о котором волнуется

 вся  Запорожская  область  и волнуется вся Украина. И

 что  те  процессы,  которые  там  происходят (а у нас

 былди  встречи  с  руководителями этого предприятия),

 ну,  в  общем-то  напоминают  процесс самого обычного

 разворовывания и ограбления всего народа...

      И  второй вопрос, который меня тоже интересует -

 как  вы  думаете,  не надо ли сегодня уже Комиссии по

 контролю   за   процессами   приватизации  взять  под

 контроль прохождение, к сожалению, в Верховном Совете

 Закона,   предложенного   фракцией   коммунистов,   о

 реприватизации  и  национализации  имущества, который

 внесли  коммунисты  и который задерживается уже более

 месяца  в Комисии Таранова? Я прошу ответить на эти 2

 вопроса. я 
 я                          - 114 - я 

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

      Значит,...  вы  знаете,  уважаемы  коллеги,  вот

 первый  вопрос  -он  не только сложный с точки зрения

 содержательной  части, но я думаю, что он должен быть

 примеро  того,  как  не  надо  делать  с точки зрения

 организационной...

      К   сожалению,  Комиссия  Верховного  Совета  по

 контролю   за  приватизацией,  увы!,  была  от  этого

 процесса отстранена фактически. Я совершенно случайно

 попал  на  заседание Комиссии (мне статус, кстати, ее

 так  до  сих  пор  и  не  понятен...),  на  заседание

 Комиссии,  которая рассматривала этот вопрос. Логично

 совершенно   было  бы  депутатам  (кстати,  там  были

 депутаты,  которые  участвуют  и  в  нашей  комиссии,

 наверное,  поставить  вопрос  на комиссию официальным

 порядком   и   не   делать  какие-то,  ну,  не  ясные

 телодвижения,  потому что создана специально Комиссия

 Верховного  Совета  с широчайшими полномочиями, в том

 числе и фискального характера.

      Что   касается   сути  вопроса,  то,  во-первых,

 безусловна  его актуальность, потому что приватизация

 таких  уникальных  комплексов,  я  даже  не назвал бы

 это(...........) это именно народно-хозяйственные я 
 я                          - 115 - я 

 комплексы. Как  "Моторсич", она спцифическая.

      "Моторсич"  -это  город,  в  котором  социальная

 сфера охватывает 150 тысяч человек.

      Приватизация    эта    осуществлялась   пилотным

 способом, то есть, на основании постановления Кабмина

 в   свое  время  в  качестве  эксперимента  это  было

 сделано.

      Хочу   сказать,   что  хотя  нас  не  подключали

 официально,   мы   эту   ситуацию   проанализировали.

 Конечно,  сама  постановка эксперимента -это уже есть

 нарушение  законодательства  в  большей  или  меньшей

 степени. Это одна сторона вопроса.

      Но  с  точки  зрения  предложений,  которые были

 заложены,  и  пакет документов, который был заложен в

 приватизацию   "Моторосечи"   как  вариант,  и  после

 опробования  которых  надо было бы внести предложения

 по изменению действующего законодательства, то я этот

 пакет документов поддерживаю.

      Более  того,  я считаю, что совершенно правильно

 поступил  Фонд  Держмайна  в  данной ситуации, он эту

 ситуацию  расшил, я, не вдаваясь в подробности, когда

 речь  идет  о пакете акций стратегического инвестора,

 вернул ситуацию в законодательное поле Украины, и, по

 существу,  позволяет  вейчас этот эксперимент довести я 
 я                          - 116 - я 

 до логического конца.

      Но  есть один интересная вещь: что значит вообще

 эксперимент   в   сфере   экономики  и  как  нам  его

 законодательно  оформить.  Потому  что  в  принципе к

 таким вещам надо  подходить.

      А у нас получается так: мы сначала издаем закон,

 помучаемся  с ним на территории всей Украины, а потом

 начинаем  его  менять.  Хотя можно было бы на примере

 отдельных предприятий  макеты отработать.

      В  этой  ситуации  заседание  комиссии нашей, не

 было   к   нам   официальных(........),   но   я  лично

 поддерживаю     позицию     Фонда     держмайна     и

 позицию(...............)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Лавриненка я оголосив, і на

 цьому завершуємо.

 

      ___________.  А  второй вопрос. Да, я думаю, что

 это надо, безусловно... Я считаю, что, во-первых, это

 актуально   ставить   вопрос   о   репреватизации   и

 национализации имущества.

      И,  к  стати, Петро Осадчук, когда прошлый раз я

 докладывал, поставил этот вопрос депутат Осадчук. И я

 думаю,   что   в   этом   плане,   невзирая  на  наши я 
 я                          - 117 - я 

 политические,  так сказать, взгляды, тут будет единый

 подход.  Обязателбьно этот Закон надо принять, потому

 что мы натворили в приватизации столько чудес, что мы

 потеряем  же  имущественный комплекс очень серьезный,

 который  обеспечивает  жизнедеятельность  страны,  ее

 обороноспособность и так далее.

      Наше кредо всегда.

 

      ___________.

      Уважаемый Александр Николаевич! Я прошу передать

 слово   нашему   руководителю   от   Сумской  области

 Чернявскому.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

 

      Спасибо. Уважаемый Сергей Дмитриевич! Вы сделали

 очень  такой  глубокий,  емкий  доклад,  но  или я не

 услышал, или я просто........ Вы не уделили внимание,

 что  в  ходе  приватизации  огромная роль принадлежит

 доверительным  товариществам. Я должен сказать, что у

 меня  есть  материалы  (я  потом  эти  материалы  вам

 передам)  сколько  нарушений есть в этих вопросах. Ну я 
 я                          - 118 - я 

 прежде  всего,  нет  договора, ну, типового договора,

 который  бы защищал, давал возможность правового, так

 сказать, ну, несовершества наших граждан, защищать их

 при заключении договоров.

      Второе.   Не  установлена  сумма,  которая,  так

 сказать,  должны  брать  из  наших  граждан  сумму за

 обеспечение правовых прав этих граждан.

      Третье.   Не  установлен  срок,  когда  жэе  эти

 имущественные ертификаты будут вложены.

      Эти   такие  три  грубейшие  ошибки  в  процессе

 приватизации,  что я считаю, что их нужно немедленно,

 так сказать, устанавливать.

      Четвертое.   Что   клиент  имеет,  так  сказать,

 обязанности  свои  перед  обществом, а общество перед

 клиентом  в  случае  нарушения их прав практически не

 имеет.

      Как  вы  смотрите, как руководитель, контрольной

 комиссии на эти все вопросы?

 

      ___________.  Уважаемый  товарищ  Чернявский.  Я

 воспринимаю  критику,  но  только  в  той  части, что

 вообще проблема доверительных товариществ -это вообще

 вещь,  которую  нельзя охватить, не взирая на то, что

 они   действуют  достаточно  мало  времени.  Тут  две я 
 я                          - 119 - я 

 страницы текста доклада из пятнадцати посвящено этому

 вопросу.

      Вы,  наверное, помните, что с трибуны Верховного

 Совета  я  сделал  запрос,  что  у нас ведь в системе

 права  Верховної Ради один текст Декрета "Про довірчі

 товариства",  а опубликован в "Голосе Украины" другой

 текст.   Это   вообще   особая  проблема,  и  в  моих

 предложениях, вернее, в предложениях Комиссии, которые

 представлены  в  докладе,  отмечены  3 законопроекта,

 которые     как    раз    касаются    ответственности

 раз,  в  том числе, уголовной, и второе, гарании прав

 граждан.

      Кстати,  между прочим, это очень сложный вопрос,

 потому  что  только  в одной стране -Великобритании -

 есть такие гарантии прав граждан в работе с довирчими

 товарыствами.

      А, проблема, безусловно, актуальна, вы абсолютно

 правы. И с ней мы еще нахлебаемся очень много.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, будь ласка.

      Шановні   колеги,   у  вас  на  руках  є  проект

 постанови  про  звіт...  По  процедурі  -Пєхота, будь

 ласка.

      Включіть, будь ласка. я 
 я                          - 120 - я 

 

      ПЄХОТА В.Ю.

      Олександр   Миколайович,  по-перше,  хто  звітує

 сьогодні: Фонд чи Комісія.

      І, по-друге, ми від фракції записались, там біля

 20  людей,  які  записались.  Чого  ми  змазуємо таке

 питання,  яке  сьогодні  формує  політику економічну,

 чого це робиться так?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.

      По-перше...

 

      ПЄХОТА  В.  Ю.  І ми не голосували за те, щоб не

 проводити обговорення.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, Володимир Юлійович,

 справа  в  тому, що ми це питання вдруге розглядаєм з

 урахуванням  тих  зауважень, які були висловлені і до

 Комітету, і до підкомісії. Сьогодні ми вислухали, які

 дійсно зроблені висновки, які приймаються міри.

      Ми  обговорювали  в  той  раз, і сьогодні наша з

 вами   основна  задача  -прийняти  до  відома,  а  ті

 зауваження, я ще раз повторюю, і пропозиції, які були

 висловлені,  прийняти  їх  до уваги і користуватися у я 
 я                          - 121 - я 

 реалізації. Це перше.

      І  друге, безперечно, нам потрібно мабуть більше

 працювати над законодавчими актами з цього питання. А

 не просто уділяти так багато часу звіту і виступам по

 даному  питанню.  А  потім  просто  проголосуємо, щоб

 прийняти до відома.

 

      ___________. Я прошу прощения, просто в качестве

 справки.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. В порядку справки я можу дати.

 

      ___________.  Уважаемые коллеги! Дело в том, что

 порядок  рассмотрения  этого  вопроса определен нашим

 Постановлением  11.  04.  95 и процедура 23 июня 1995

 года. Здесь нарушений никаких нет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

      Є   пропозиція   прийняти  проект  Постанови  за

 основу. Прошу включити систему.

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято. я 
 я                          - 122 - я 

      Не  зрозуміли?  Проект  Постанови  в  усіх  є на

 руках? Я ще раз ставлю на голосування, прийняти даний

 проект за основу.

      Дозвольте  я вам його зачитаю, можливо дійсно не

 в  усіх він є під руками. І радіослухачі незнають про

 що йде мова.

      "Постанова  Верховної  Ради  України  "Про  звіт

 фонду державного майна України".

      Заслухавши  та обговоривші звіт фонду державного

 майна  про  роботу в 1994 році, Верховна Рада України

 постановляє:

      1.  Звіт  фонду  державного  майна  України  про

 роботу  в  1994  році та висновки контрольної комісії

 Верховної  Ради  з  питань  приватизації  прийняти до

 відому.

      2.   Фонду  державного  майна  України  посилити

 роботу   по   контролю  за  ефективним  використанням

 державного     майна,     завезбепечити    проведення

 приватизації    в    Україні,    згідно    з   діючим

 законодавством  та  провести  підготовчу  роботу щодо

 створення  в Україні реєстру державної частки у майні

 підприємств.

      Третє.  Комісію  Верховної Ради України з питань

 економічної    політики    та   управління   народним я 
 я                          - 123 - я 

 господарством  разом  з  Кабінетом  Мінітрів і Фондом

 державного  майна -прискорити розробку пакету Законів

 з питань  приватизації.

      Четверте.  Контрольній  комісії Верховної Ради з

 питань  приватизації  разом з Фондом державного майна

 постійно  аналізувати  хід  приватизації в Україні та

 відповідність    її    проведення    нормам   діючого

 законодавства.  Так  що, квартально інформувати сесію

 Верховної Ради України  про результати  перевірки.

      П'яте.   Кабінету   Міністрів   України   внести

 пропозиції   щодо   розробки   заходів  вдосконалення

 статистичної   звітності  приватизованих  об'єктів  з

 метою   забезпечення  проведення  аналізу  соціально-

 економічних   наслідків   приватизації  та  механізму

 регулювання  з  боку  держави діяльності недержавного

 сектора  економіки.

      Я думаю, що нормально. Я ставлю на голосування -

 приняти за основу.  Будь ласка, включіть систему.

 

      "За" -

 

 

      Єсть пропозиція поіменно  проголосувати?

      (ШУМ В ЗАЛІ) я 
 я                          - 124 - я 

      Хто за це, прошу  проголосувати.

 

      "За" -

 

      Не працює?

      Ставлю   на  голосування  поіменно  прийняти  за

 основу.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Які  єсть  зміни  і доповнення? Одну хвилиночку,

 єсть  поправки. Раз, два, три, чотири... Чотири. Будь

 ласка,  давайте  так  начнем Пєхота, за ним Степанов,

 Худомака,   Ілясевич,  Найда  і  Таран.  Будь  ласка,

 давайте  по  порядку. Запишіть тільки їх, будь ласка,

 всіх. Будь ласка.

 

      ПЄХОТА В.Ю.

 

      Олександре Миколайовичу, по-перше, я здивований,

 що   ми   формі  більше  даємо  перевагі,  ніж  суті.

 Записалось  20  чоловік,  це  по суті були зауваження

 щодо   політики  наступних  законодавчих  актів,  які я 
 я                          - 125 - я 

 будуть  прийматися. Ну, коли так пройшло і ви рекетом

 подавили  цю  справу,  то  я  хочу сказати які в мене

 зауваження.

      Перше,   з   усіх   стадій,   в  яких  проходить

 приватизація  викинули органи, які управляють майном.

 Зараз Президент зрозумів і поправив. І от щас там уже

 прийнятий  Указ  Президента.  Наша комісія і наш Фонд

 рахує,  що  це можна проводити так, як проводилось це

 раніше. Це перше зауваження.

      Друге.   На   всіх   стадіях  і  особливо  після

 приватизації  ніхто  не  контролює майно, частки, які

 остались.  І  те,  що  сьогодні  в нашій постанові ми

 записуємо,  що  взяти  на  облік, зараз вже там давно

 треба  було навести цей облік. І тому на всіх стадіях

 треба здійснювати контроль за тим майном, яке йде.

      І  третє,  принципово. Приватизація іде не таким

 чином,  щоб позбавитись банкротів чи підприємців, які

 пагано  працюють, а в першу чергу приватизується той,

 хто  працює добре. І державі залишиться все те майно,

 яке не дає ніякої ефективності. Це третя позиція, яка

 на  мій  погляд  негативнаь  і  вона  відбивається на

 виробництві, на ефективності виробництва.

      І  останнє.  Та  політика яка проводилася раніше

 Фондом  майна  і  зараз  вона  приводить  до того, що я 
 я                          - 126 - я 

 будівальний  фонд зовсім руйнується від тих положень,

 від тих законів, які ми приймали тут похабцем.

      Сьогодні   ліквідовано   основна   структура   в

 будівництві  трест,  майно приватизується тільки тим,

 які  ближче  до  майна.  Це  сьогодні  недопустимо  і

 послідуючих законах ніхто , ніяких поправок  не вніс.

      Тому я і наполягав на своєму виступі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Вважайте, що ви виступили,

 але  я  хотів  би Володимир Юліанович, сказати, що ми

 ведемо  розмову за поправки до проекту постанови який

 прийняли  за  основу,  а  ваші  зауваження безперечно

 будуть  враховані  в  тих  законодавчих актах, які ми

 будемо приймати в найближчим часом.

      Будь ласка, Найда, за ним Таран.

 

      НАЙДА, 396, Херсон.

 

      Я  понимаю  Александр Николаевич, мы все фракции

 позаписувалися для выступления для того, чтобы внести

 предложения.

      К  сожалению так уж случилось, что мы приняли за

 основу,   теперь   только  добавления.  Я  хочу  одно

 спросить  у  Юрия  Ивановича,  было  высказано где-то я 
 я                          - 127 - я 

 около  двухсот  замечаний.  В  том  числе  от фракции

 Коммунистов  мы  высказывали,  где  же  экономическая

 целесообразность,   где   социальная   направленность

 приватизации,  как  мы,  куда  размещать людям, нашим

 пенсионерам,  ветеранам  куда размещать свои ваучеры,

 которые  имущественные  розданы,  а  еще  есть и указ

 Президента  о  ваучерах,  которые будут выдаваться на

 сберегательные  уклады, куда их вкладывать, когда уже

 государственные  предприятия  практически выгодных не

 осталося на сегодняшний день.

      от  эти  вопросы,  я  прошу,  чтобы  мы  в своем

 проекте постановления, которые у нас розданы, которые

 вы зачитали Александр Николаевич, эти вопросы должны

 быть  отражены,  что Фонду государственного имущества

 систематически  раз в месяць показывать сколько у нас

 осталось  ваучеров, сколько людей не участвует пока у

 приватизации,  сколько  у  нас  возможных, куда можна

 вложить  ваучеры. Ведь на сегодняшний день, кроме как

 на  рынок пенсионеру нести этот ваучер некуда. В цене

 падают.

      Поэтому это очень серьезный вопрос.

      Коммунисты    выступали   и   выступают   против

 приватизации  -неподготовлена  она, не сделано все до

 конца!  Мы  только обижаем наших людей, наших граждан я 
 я                          - 128 - я 

 Украины   и   разваливаем   экономику  этой  безумной

 безудержной  приватизацией,  план  которой доведен по

 всем   областям,   и,   конечно,  катастрофически  не

 выполняется.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Спасибі.

 

      ___________....  Доходов,  которые мы ожидали от

 приватизации, нет и не будет! Зачем мы записывали 200

 триллионов  в  доходную  часть  нашего  бюджета?! Ну,

 неужели это не ясно?!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Іванович, спасибі!

 

      ___________. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Значить,   п'ятий   пункт   уважно

 прочитайте.  Там,  в  цьому  п'ятому пункті якраз іде

 мова  (ви  правильно  питання ставите) за те, що ви б

 хотіли   мати   -не  тільки  ви,  а  всі  депутати  і

 громадяни...

      Будь ласка, Таран. За Тараном Степанов.

 

      ТАРАН я 
 я                          - 129 - я  

      Уважаемые депутаты! Уважаемый президиум!

      Плохо, что не получается сегодня нам выступить -

 тем,  кто  записался там... Человек 18, наверное... Я

 попробую использовать одну эту минуту, что дана.

      Все-таки  я  вношу конкретное препдложение в это

 наше  сегодняшнее  постановление: поручить постоянной

 Комиссии  по контролю за ходом приватизации совместно

 с   госимущества   Фондом   и   Кабинетом   Министров

 проконтролировать    завершение    эксперимента    по

 приватизации  предприятия  "Мотор-Січ".  Когнкретным,

 официальным,   трем................   силам  -Кабмин,

 Фонд  госимущества  и  Комиссия  по контролю за ходом

 приватизации.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вносите як поправку?

 

      ТАРАН

      ...и вношу предложение в проект решения.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  як  доповнення.  Спасибі,

 окремим пунктом.

      Степанов, за ним Ільясевич.

 

      СТЕПАНОВ я 
 я                          - 130 - я 

      Александр  Николаевич,  в  том  пункте, где идет

 речь   о   поручении   постоянной  Комиссии  Таранова

 разработать   пакет   документов   по   приватизации,

 добавить:  "...  и  по  реприватизации", потому что в

 любом  государстве  идет процесс не как одностороннее

 движение,  но  и...  двухстороннее -и приватизация, и

 национализация.    Поэтому    нужны    законы   и   о

 реприватизации!

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь   ласка,   Ілясевич,  за  ним

 Худомака.

 

        ІЛЯСЕВИЧ.

       Шановні  народні  депутати,  справа  в тому, що

 рішення  Верховної  Ради,  прийняте  на  другій сесії

 Верховної   Ради   літом   прошлого   року   відносно

 призупинення   приватизації,  і  (.....)  було  чітко

 поставлено    правоохоронним   органам,   Генеральній

 Прокуратурі розібратись з порушеннями ри приватизації

 незаконних    об'єктів   народного   господарства   і

 рпитягнути   до  в  відповідальності  винних.  Це  не

 виконано.  Генеральна  прокуратура  фактично прикрила

 злочини  при прихватизації, прикрила обкрадання свого я 
 я                          - 131 - я 

 народу.

      Тому  я  пропоную  включити  в  цей пункт один з

 пунктів  довбавити:  розібратись  по  цьому питанню з

 Генеральною   прокуратурою   і  відкрити  кримінальну

 справу  проти  Генерального прокурора тодішнього пана

 Дацюка  і  інших підлеглих йому осіб, які не виконали

 рішення  Верховної  Ради,  не розібрались, і фактично

 сприяли злочинцям.

      Замість  того,  щоб  розібратись  із злочинцями,

 навпаки,  розгорнули  шалену  роботу по дискредитації

 інших  людей, які, фактично, десь перешкоджали цьому,

 і  інших  посадових  осіб, в тому числі і з Верховної

 Ради,  щоби  показати  -держи  злодія!. В той час, як

 справжній злодій тікає.

      Я  прошу  такий  пункт  включити  і розібратись,

 створити  депутатську  комісію.  Пора поставити точки

 над  і.  Інакше  нас  дійсно поразганяють і правильно

 зроблять.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Худомака і все.

 

 

      ХУДОМАКА.   Шановний   Олександре  Миколайовичу, я 
 я                          - 132 - я 

 прохаю  передати  слово  для  пропозиції 159 виборчий

 округ   Семенюк   Валентині  Петрівні,  спільні  наші

 пропозиції.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Семенюк.

      Лаквриненко хоче?

 

      СЕМЕНЮК.  Шановні колеги депутати, ви знаєте, що

 декілька   неділь  назад  ми  прийняли  Конституційну

 угоду.  І  з  прийняттям  цієї  Конституційної  угоди

 почався,  як казав наш депутат Носов,......... у наші

 законотворчій   діяльності.   Те   що   сьогодні   ми

 затверджуєм  звіт Фонду державного майна, а Президент

 видає  указ  і доводить завдання про праватизації -це

 маємо  метою  результат  дії Конституційної угоди. Це

 щодо преамбули.

      Моя  пропозиція  до Постанови. До 10 липня Фонду

 державного майна подати програму приватизації із тими

 зауваженнями, які були висловлені прі обговоренні. До

 10  числа,  я маю на увазі, Юрій Іванович, встановити

 строк,  не було доводилося це питання завданням.

      Друге.   Юрій  Іванович,  ви  вже  декілька  раз

 обіщали:  буде  поданий  Закон  "Про реприватизацію",

 "Про  управління  державним майном", "Про контрольно- я 
 я                          - 133 - я 

 фінансову  комісію"  і  внесені  зміни  про державний

 аудит.

      Я  свої  пропозиції  подала ще в лютому місяці в

 Комісію  з питань економічної політики. Тому я прошу,

 Олександре  Миколайовичу,  дописати  туди:  Комісії з

 питань  економічної  потітики  і  управління народним

 господарством  до  10  липня  винести  на розгляд оці

 питання  (про  які я зараз навела) і все-таки, щоб ми

 розглядали  ці  питання в пакеті, а не проводити інші

 другорядні питання на сесії, не розглядадти їх.

      Дуже добре дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Лавриненко і Заварзін.

 

      ЛАВРИНЕНКО

      Уважаемые  товарищи народные депутаты! Уважаемый

 Александр  Николаевич! Я хочу поддержать предложения,

 которые  здесь  уже прозвучали, и от товарища Пехоты,

 от товарища Степанова и Семенюк. И вот почему.

      Во-первых.   Я   знаю   и   видел   те  обкекты,

 незавершенные обкекты, где осталося только застеклить

 и   поставить  оборудование.  Например,  где  военно-

 спортивный  комплекс "Чайка", от Киева всего около 10

 киллометров;  реабилитационный  комплекс для афганцев я 
 я                          - 134 - я 

 предполагался,  он  куплен за бесценок. И не известно

 кому  и  как  он будет служить. И народ удивляется. И

 таких  обкектов  сегодня  очень  много. Надо, чтобы в

 государственной программе было предусмотрено и именно

 заложена эффективность. Какая сегодня эффективность в

 приватизированных предприятий.

      Вот  у  меня  в Глуховском районе коллектив стал

 собственником   и  получает  годовые  дивиденды  -142

 тысячи.  Что  за  них  купишь?  Пару чулок женщина не

 купит. 5 буханок хлеба -и то сомнительно. Пока она их

 получит, они будут стоить дороже.

      Поэтому  обязательно  в  Программе  должно  быть

 заложено   и   положение   реприватизации   там,  где

 эффективность приватизируемых предприятий нулевая или

 ниже определенного коэффициента.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Спасибі.

      Значить, 225-ий, будь ласка. І за ним -Анісімов.

 І завершуєм.

 

      МІШУРА В.Д.

 

      Фонд  Державного Майна в свій час видав ліцензії я 
 я                          - 135 - я 

 деяким  довірчим товарствам, трастам, які взяли кошти

 у населення і тепер їх не повертають.

      Значить,   ну,   до   речі,   в  Кіровограді  це

 "Меркурій-траст" і інші там займалися.

      У  мене  є  пропозиція  така,  щоб  в  постанові

 записати  такий пункт. Оскільки Фонд Державного Майна

 видавав ці ліцензії, нехай він внесе пропозицію, як

 повернути  ці кошти людям, бо вони нам там проходу не

 дають.  А  вони  не контролювали ці ліцензії, як вони

 використовувались.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Анісімов. Заварзін.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      178, город Запорожье, Анисимов.

      Я  уже  выступал  здесь,  еще  раз  обращаюсь и,

 пользюясь   присутствием   Юрия  Ивановича,  все-таки

 поддерживаю то, что сказал Таран. На сегодняшний день

 все-таки,  как пилотный вариант, надо довести процесс

 приватизации  крупных предприятий группы "Г". Сегодня

 попал в это поле "Мотор-Січ".

      И  хочу,  чтоб  мы  в Постановление внесли такую

 юридическу  норму,  где  будет  отправной  точкой для я 
 я                          - 136 - я 

 Госкомимущества при рассмотрении приватизации крупных

 предприятий  группы  "Г",  если  акции из рассчета не

 попадает  25  %  для  трудового  коллектива,  считать

 нецелесообразным.

      Согласно  распоряжению  Президента  по пересчету

 существующей  нормы акций, на одном из примеров я уже

 приводил  это  перосплавный  завод,  из  12 процентов

 акций   на   сегодняшний   день   попадает  трудовому

 коллективу   только  4-5.  Это  связано  с  тем,  что

 половину  процентов  акций  существующей  нашей нормы

 Закона,  мы должны выкупать. Рабочий должен заплатить

 25  миллионов за эти половину процентов. А инженерно-

 технические  работники 2, 5 миллиарда. Это совершенно

 сегодня  норма не сопоставима. Поэтому я прошу внести

 это в Постановление.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   думаю,   що  такі  пропозиції,

 безперечно  вони слушні, але їх потрібно не скільки в

 Постанову,  скільки в Закон закладувати. Воно повинно

 находити своє відображення дійсно в Законі, і повинно

 бути для всіх.

      Будь ласка, Заварзін. І на цьому завершимо.

 

      ЗАВАРЗИН,  129  избирательный  округ, г. Донецк, я 
 я                          - 137 - я 

 фракция "Коммунистов Украины"

 

      Во-первых,   у   меня   в   руках  целая  стопка

 документов,  здесь порядка двух с половиной подписей,

 где люди требуют следующего.

      Во-первых,   прекратить  обвальную,  губительную

 приватизацию  народного  достояния, передачу в часную

 собственность  земли,  защитить  не  на  словах, а на

 деле,  социальные  завоевания  наших отцов, матерей и

 дедов.

      Это   не  только  на  митингах,  это  во  многих

 коллективах,  я  говорю,  что  таких  подписей  очень

 много.  И вот в 4 пункте, мое предложение конкретное,

 вместо  того,  чтобы  сказать, ускорить приватизацию,

 надо  немедленно  написать  и  проголосовать  за это,

 провести инвентаризацию иммущества, о чем я говорю по

 этому микрофону уже 5 или 6 раз, а инвентаризации там

 нет.  Если  мы  не  учли иммущества, значит оно будет

 продолжаться разворовуваться.

      Поэтому  я  еще  раз  настаиваю,  не ускорить, а

 провести инвентаризацию иммущества.

      И  второе.  Я извиняюсь задержу несколько секунд

 по    поводу...   Внимание,   я   хочу...   Александр

 Николаевич,   я  хочу,  чтоб  вы  услышали.  То,  что я 
 я                          - 138 - я 

 случилось  в  городе  Харькове  по  вине председателя

 городского  Совета  и  исполнительной  власти  -поряв

 коммуникаций   очистных   сооружений   и  сегодня  по

 Сыверскому  Донцу уже 3 области питаются загрязненной

 фикалиями  водами... Донецкая, луганская, Харьковская

 области.  И  на  сегодняшний день стоит вопрос о том,

 чтобы   перекрыть   канал  Северский  Донец-Донбас  и

 прекратить    водоснабжение   таких   областей,   как

 Луганская  и  Донецкая.  Это  очень-очень  серьйозный

 вопрос.

      И в конце дня я просил бы, чтоб по этому вопросу

 нам  дали  срочную  информацию  со  стороны  Кабинета

 Министров.   Ибо   там   назревает  очень  серьйозный

 екологический взрыв.  Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Таким   чином,  шановні

 колеги, 11 депутатів з місць -і з голосу відповідно -

 внесли  16  пропозицій і поправок-доповнень до даного

 проекту , який ми  прийняли за основу.

      Єсть така думка; давайте з нею ми погодимся, щоб

 дати  можливість  до  кінця  вечірнього  засідання  і

 Єхонурова,  Драгомерецького  разом  з підкомісією оці

 всі  зауваження  врахувати, скоректувати даний проект

 Постанови  і  в  кінці сьогоднішнього дня ми за нього я 
 я                          - 139 - я 

 тоді  проголосуєм. Не  заперечуєте?

      Не  заперечуєте?  Приймається.  Тому що з голосу

 безперечно 16 поправок до 5 пунктів, ми просто з вами

 втратим багато часу.

      Драгомерецький  і  Юрій Іванович, будь ласка, ми

 просим  попрацювати  за  цей  час  і десь там біля 18

 години , щоб ми за нього проголосували.

      Приймається.

      Слухається питання про проект Закону України про

 внесення  змін  і  доповнень до Закону "Про обмеження

 монополізму     та     недопущення    недобросовісної

 конкуренції".  Ілюшин  Володимир  Олексійович, голова

 підкомісії   з   питань   економічної   політики   та

 управлінням  народним господарством. Будь ласка.

 

      ІЛЮШИН В.О.

 

      Закон "Про ограничение монополизма и недопощения

 недобросовестной   конкуренции"   расматривается  уже

 третий  раз.  Много  споров вызвала 19 и 20 статья. И

 именно из-за этого он не был принят в целом.

      В  последний  раз,  когда обсуждался этот закон,

 было  принято  решение,  что  все  спортные  вопросы,

 которые   возникли,  должны  быть  согласованы  путем я 
 я                          - 140 - я 

 соглашения   комиссий   по   экономической  политике,

 комиссий  по  вопросам  правовой  политике и судебно-

 правовой реформы и депутата Носова персонально.

      Все эти вопросы были согласованы. И вам подается

 проект,  вам  было  роздана  сравнительная  таблица к

 проекту  Закона,  где  в  правой  колонке все спорные

 вопросы согласованы.

      Поэтому   предлагается   проголосовать   за  эти

 многострадальные  19  и  20 статьи. И принять наконец

 Закон   "Об  ограничении  монополизма  и  недопощении

 недобросовестной конкуренции" в целом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі пропозиції у вас на руках єсть і

 зауваження враховані. До Володимира Олексійовича єсть

 питання?  Єсть  одне  питання,  будь ласка, Валентина

 Петрівна   Семенюк.   Я  вибачаюсь,  ваші  єсть   тут

 зауваження?

 

      СЕМЕНЮК В.П.

 

      Я  счас  скажу. Шановний доповідачу, я 17 травня

 1995  року  подавала  зауваження до статті 4 поданого

 законопроекту.  Але чомусь вони в порівняльну таблицю

 не   введені.   Моя   трактовка   ішла  таким  чином: я 

                        - 141 - я 

 зменьшення    виробництва,   спрощувати   технологію,

 погіршувати  якість продукції, засоби обслуговування,

 зменьшувати  коло  споживачів  і  поставщиків. В чому

 заключалася моя пропозиція.

      Я  звичайно  підтримую  ці  зміни  і потрібно їх

 прийняти.  Але  декілька неділь назад ми на засіданні

 Комісії  з  питань  комісії з питань агропромислового

 комплексу  і  земельних  ресурсів  заслуховували звіт

 Антимонопольного      комітету.     Дуже     детально

 проаналізували  законодавство яке в даний час в нас є

 і виникло дуже багато запитань.

      Тому  я  думаю,  що  комісії з питань екномічної

 політики  і  всім комісіям з базових галузей потрібно

 сьогодні не тільки латати отаким чином дирки в нашому

 анимонопольному законодавстві, а подивитися взагалі в

 цілому наше антимонопольне законодавство.

      Чому  я  говорю  так.  Якщо взяти проаналізувати

 звіт   Антимонопольного  комітету,  там  можна  чітко

 побачити,  що  у  нас іде монополія знищення власного

 виробництва, а не захисту його. Сьогодні йде знищення

 воласного   виробника,   сьогодні  підприємства,  які

 попали    до    монопольних,    монопольних   великих

 підприємств  взагалі знищуть власне виробництво, тому

 я  до  того,  що сьогодні слід прийняти цю постанову, я 
 я                          - 142 - я 

 прийняти ці зміни Олександре Миколайовичу, записати в

 постанові про те, щоб всі комісії з питаньекономічної

 політики    проаналізували    звіт   Антимонопольного

 комітету,  доречі він стояв у плані, був затверджений

 у  переліку,  але  чомусь до кінця сесії так і не був

 винесений.

      Можливо  тут  не потрібно проводити обговорення,

 але     проаналізувати     детально    антимонопольне

 законодавство   слід   чітко  і  винести  на  розгляд

 Верховної Ради. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.   Я   думаю,   Валентина

 Дмитрівна  ми  дамо  протокольне  доручення  по вашій

 пропозиції,  зауваження,  но врахуючі те, що крім цих

 двох  статей  ми  за решту статей тоді проголосували,

 давайте   ми   до   них  повенртатися  не  будемо,  а

 проголосуємо  по  цих  двох  по  19-20 статті по яких

 комісія  з  вашими зауваження доопрацювала, врахувала

 їх і виносить сьогодні на затвердження. Тому я ставлю

 на  голосування про затвердження цих двох поправок до

 закону по 19-20 статті. Будь ласка включіть систему.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

       я 
 я                          - 143 - я 

      Я  прошу голосувати, Володимир Романович, вашого

 голосу не хватить.

     

      ЗА -

     

      Я  прошу...  95  чоловік не голосує! Будь ласка,

 займіть  свої  місця і давайте проголосуєм! Питань же

 то немає!..

      Включіть, будь ласка, систему.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      

      Йде голосування.

     

      "За" -

     

      Прийнято, спасибі.

      Слухається  питання  про  проект  Закону України

 "Про   внесення   змін  і  доповнень  "Про   державну

 податкову  службу в Україні". Шитря Олексій Іванович,

 перший   заступник   начальника   Головної   держаної

 податкової    інспекції    України.    Будь    лаяка.

 Співдоповідач  -Суслов.  Я  щось Віктора Івановича не

 бачу - надо, щоб його розшукали...

       я 
 я                          - 144 - я 

      ШИТРЯ О.І.

      Шановний    Олександре   Миколайовичу!   Шановні

 народні депутати!

      22 грудня 1994 року Верховна Рада прийняла Закон

 "Про   державний   реєстр   фізичних   осіб-платників

 податків  та інших обов'язкових платежів". Постановою

 щодо  порядку  введення цього Закону було передбачено

 доручити   Кабінету   Міністрів   подати  на  розгляд

 Верховної   Ради   України  пропозиції  про  зміни  й

 доповнення   до   законодавчих   актів   України,  що

 випливають  із  Закону  України "Про державний реєстр

 фінзичних    осіб-платників    податків    та   інших

 обов'язкових  платежів".  Виходячи  з цієї Постанови,

 Кабінет  Міністрів  підготував  проект змін до закону

 України  "Про  внесення  доповнень  до Закону України

 "Про державну податкову службу в Україні". Про що йде

 мова?

      Мова  йде  про  те,  щоби  в  Закон про державну

 податкову  інспекцію  внести ті зміни, які випливають

 із  Закону...  вище названого Закону. тобто, в розділ

 2 "Функції державних податкових інспекцій" доповнити,

 що  функцією Головної державної податкової служби, це

 стаття  8,  доповнюється  функціями,  які пов'язані з

 веденням  державного  реєстру фізичних осіб платників я 
 я                          - 145 - я 

 податків  та  інших  обов'язкових  платежів, наданням

 фізичними  особами  індифікаційних  номерів та корток

 платників.  Функції державних податкових інспекцій по

 районах,  районах  і  містах  і  містах без районного

 поділу,  це  стаття 10 Закону "Про дежарвну податкову

 службу"  доповнюється  функцією  про  реєстр фізичних

 осіб  у  державному  реєстрі  фізичних осіб платників

 опдатків та інших обов'язкових платежів.

      Також   внести  зміни  до  розділу  3  "Права  і

 обов'язки,   відповідльність   державних   податкових

 інспекцій",   а  саме  доповнюються  права  державних

 податкових інпекцій правами одержувати інформацію для

 державного  еєстру  фізичних осіб -платників податків

 та  інших  обов'язкових  платежів,  та  перевіряти їх

 достовірність,   а   також   надавати   інформацію  з

 державного реєстру іншим державним органам відповідно

 до чинного законодавства.

      Прийняття цього закону створює правові умови для

 прийняття   закону   України   про  державний  реєстр

 фізичних осіб - платників податків.

      Зазначений  проект  узгоджений  з  Міністерством

 юстиції,   Міністерством   статистики,   Мінітерством

 внутрішніх справ та пенсійним фондом.

      Тому  прохання  народних депутатів розглянути це я 
 я                          - 146 - я 

 питання  прийняти  цей закон, оскільки з 1 січня 1996

 року  Державна податкова служба повинна приступити до

 роботи   по   впровадженню   індифікаційних   номерів

 платників податків.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   До   Олесія   Івановича  запитання

 будуть?

      Будь  ласка,  запишіться.  Відведемо  10 хвилин,

 так, щоб воно було по процедурі. Скільки використаємо

 тоді. От бачимо, вже  6 записалось.

      Висвітіть,   будь   ласка.  Спасибі.  10  хвилин

 виставте. Костицький, за ним Осадчук.

      Тільки по хвилині, я пропошу.

      

      КОСТИЦЬКИЙ

     

      Костицький, 201 округ.

      Скажіть,  будь  ласка.  В плані ваших пропозицій

 про  забезпечення  інформацією  податкової  інспекції

 доповнення  до третього розділу. Які засоби правові є

 для  того,  щоби  інформація,  яка  буде поступати до

 податкової   інспекції,   не  попадала  не  тільки  в

 державні  органи  і  організації, яким не потрібна ця

 інформація, а до приватних структур, до рекитерів, да я 
 я                          - 147 - я 

 мафіозі?  Нажиль,  на сьогодні ми маємо випадки, коли

 інформація  просочується  саме  в  ці  структури,  і,

 очевидно,  було  би  добре,  якщо  б ви запропонували

 уточнюючу  редакцію  розділу  третього,  де  би  була

 охорона інформації. Будь ласка.

      Дякую.

     

      ___________.  Спасибі  за запитання. Це питання,

 яке  потребує,  так сказать, поясненн. Перш за все, у

 Законі   "Про  державну  службу"  передбачається,  що

 державні    податкові   інспекції   можуть   надавати

 інформацію відповідно до чинного законодавства. Тобто

 в  інших  законодавчих  актах визначено, які органи і

 коли  можуть  таку  інформацію  одержати. Це, перш за

 все,  скажем,  органи прокуратури чи органи слідства,

 якщо вони звертаються письмово.

      Те,  що  ви  кажете,  що  зараз  така інформація

 попадає   інколи   не  туди,  куди  потрібно.  То  це

 пов'язане з тим, що зараз покамість ще не створена та

 нормальна  інформаційна  захищена  база,  яка повинна

 бути.  Тому Кабінет Міністрів затвердив цілу програму

 введення  індефікаційних  номерів,  в  тому  числі, і

 передбачається  захист  цієї  інформації.  Зараз таке

 завдання  видано,  ми таку програму фінансуєм, і вона я 
 я                          - 148 - я 

 буде   введена   разом  із  введенням  індефікаційних

 номерів.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук. За ним - Паламарчук.

     

      ОСАДЧУК П.І.

      Шановний   доповідачу,   якщо  я  не  помиляюся,

 минулого   року   6о,   40,  вибачте,  40%  суб'єктів

 господарської   діяльності  не  сплатили  податків  у

 бюджет держави.

      Який  ваш  прогноз  на  цей  рік?  І які заходи,

 виходячи   з  гірких  уроків  минулого  року,  будуть

 вживаться  і  вживаються  зараз  до  тих,  хто уникає

 сплати  податків?  І  якою  мірою  цей закон, який ми

 розглядаємо,  допоможе  державі все-таки стягувати ті

 обов'язкові податки відповідно до Закону.

      І  ще  одне  питання. Я знаю, в своєму виборчому

 окрузі  державна  податкова  інспекція більш ретельно

 опрацьовує  бюджетні  організації  і має часом до них

 великі  претензії  і  якось надто делікатно податкова

 інспекція працює із комерційними структурами.

      Чому це так?

      Дякую.

       я 
 я                          - 149 - я 

      _____________

      Спасибі.  На  перше  питання  я  можу відповісти

 таким чином.

      Стосовно,   у   нас   з  вами  є  дві  категорії

 платників:  це  юридичні  особи і фізичні особи. Щодо

 юридичних  осіб,  у нас мається система, яка сьогодні

 запроваджується,   -це   індефікаційний  або,  іншими

 словами  сказати,  звітні одиниці, які реєструються і

 реєструвалися в органах статистики.

      Тому  зараз ми маємо в реєстрації, скажімо, десь

 527  тисяч  зареєстрованих  юридичних осіб, з них які

 ведуть  господарську  діяльність  і  подають звіти до

 податкових  інспекцій  -це  десь  486  тисяч. Тобто є

 різниця,  яка  не  подає  по  різним причинам, в тому

 числі   по   першій  причині,  що  вони  можуть  бути

 звільнені від оподаткування, по другій причині -що не

 ведуть  госопдарську  діяльність,  і  третя  -основна

 причина  -що  вони просто скривають таку господарську

 діяльність.

      Список  таких підприємств нами було підготовлено

 і  передано  до  органів  правоохоронних, а податкові

 інспекції   зараз   працюють   над  виявленням  таких

 юридичних осіб.

      Сказати, що 40 процентів це чи більше, я не можу я 
 я                          - 150 - я 

 цього сказати, тому що треба спочатку їх виявити.

      Стосовно   цього   проекту  Закону,  і  стосовно

 фізичних  осіб.  Ви  знаєте,  що  є  у  нас Закон про

 промисловий  податок  і  податкові  органи  проводять

 роботу  по  оподаткуванню  таких  підприємців. Те, що

 велика     частина     громадян     ухиляється    від

 оподаткування  -це  факт.  І тому введення Закону про

 індифікаційні  номери, повинен все-таки покласти край

 цьому податковому нігалізму.

      Друге   питання.  Що  стосується,  що  податкові

 органи  провіряють бюджетні організації. Я вибачаюсь,

 но   бюджетні  організації  податкові  органи  можуть

 перевіряти   тільки   з  точки  зору  повноти  уплати

 прибуткового  податку.  А  бюджетні  організації,  як

 правило  не ведеть господарської діяльності, тому там

 робити нічого.

      Інша  справа, що податкові інспекції може більше

 приділяють     уваги    державному    сектору,    чим

 комерційному.   То   це   я  можу  погодитися  тільки

 дивлячись на те, що державний сектор зараз домінуючий

 в  сплаті податків. І це одна основа, а що стосується

 малих  структур,  які  є ми їх також перевіряємо така

 інформація  є,  інша  справа,  що  може  не завжди ми

 доходимо до повноти виявлення цих прихованих доходів, я 
 я                          - 151 - я 

 які підлягають оподаткуванню.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.   Паламарчук,   за   ним

 Ткаченко.

     

      291   виборчий   округ,   Миколаївська  область,

 ПАЛАМАРЧУК

     

      Шановний Олексію Івановичу!

      Ви  звернули  увагу  на  невідповідність окремих

 норм  цього  Закону,  цього  проекту,  нормам  деяких

 діючих  законодавчих  актів  України. Зокрема, Закона

 України "Про банки і банківську діяльність".

      Так   згідно   наданому   проекту   пропонується

 доповнити  частину  1  статті  11 Закону України "Про

 державну  податкову  службу  України" пунктом 2, яким

 передбачається  надання  органам  Державої податкової

 інспекції   для   формування   інформаціоного   фонду

 державного  реєстру фізичних осіб -платників податків

 та   інших  обов'язкових  платижів,  права  отримання

 необхідної  інформації (в тому числі, від комерційних

 банків та інших фінансово-кредитних установ) про суми

 доходів, виплачених фізичними особами.

      В  той  же  час  -абзац  3 стаття 52 Закону "Про я 
 я                          - 152 - я 

 Державну  податкову  службу " передбачено, що довідки

 по  рахунках і вкладах громадян видаються, крім самих

 клієнтів  та  їх  представників, лише судам і слідчим

 органам  по справах, що знаходяться в їх провадженні.

 В  разі,  коли  на  грошові  кошти  або інші цінності

 клієнтів,  що  знаходяться на рахунках і вкладах може

 бути   накладено   арешт,   звернено   стягнення  або

 застосовано  (..........)  майна.  Таким  чином,  цим

 Законом  не  передбачення  надання  органам Державної

 податкової  інспекції  інформації  про  суми доходів,

 виплачених  комерційними банками та іншими фінансово-

 кредитними   установами   і фізичних осіб.

      Така  ситуація  вимагає  або  внесення  змін  до

 запропонованої  редакції  пункту  2, тобто виключення

 комерційних   банків   та  інших  фінансово-кредитних

 установ  з  переліку організацій, які надають органам

 Державної  податкової  інспекції інформацію по суми й

 доходів,  виплачених  фізичним особам або внесення до

 моменту прийняття Закону України "Про внесення змін і

 доповнень  до  Закону України "Про Державну податкову

 службу в Україні", відповідних змін до Закону України

 "Про банки і банківську діяльність". Дякую.

     

      ___________.  Спасибі  за питання. Я тільки хочу я 
 я                          - 153 - я 

 повернутися до Закону, який прийняла Верховна Рада 22

 грудня.  Стаття 4.

      В  статті  4  цього Закону, який прийняв і діє у

 нас,  записано  -"джерела  формування  інформаційного

 фонду".  І  в  підпункті  3-му  написано:  інформацію

 підприємств,   установ,   організацій   і  всіх  форм

 власності,   включаючи   Національний  банк  та  його

 установи,  комерційні  банки, інші фінансово-кредитні

 установи    та    фізичних   підприємств...   подають

 інформацію. Тобто ми зараз пропонуєм внести до Закону

 "Про  податкову  службу"  не нові форми, а тільки ті,

 які  випливають  із закона, який прийняли в грудні. І

 якщо ми, на жаль, би скажем виключили таку інформацію

 одержання  від  банків  про  плати і все, тоді цей би

 закон по суті діла не працював.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ткаченко.

     

      ТКАЧЕНКО С.К. 192, Ткаченко.

     

      Скажіть,  будь  ласка,  ваша думка. Чи достатній

 сьогодні  контроль  самої  податкової  інспекції, щоб

 захистити  якоюсь  мірою від підкупу і зловживання на

 цьому грунті? Дякую. я 
 я                          - 154 - я 

     

      _____________.  Да,  тут проблема єсть. І я буду

 відвертий,   значить,  податкова  інспекція,  її  рік

 существованія  три роки, ми вимушені були в зв'язку з

 наданням  і введенням нових податків значно збільшити

 свій  штат. Для того, щоб виконать ті функції, які на

 них  покладені.  І  на жаль зустрічаються факти, коли

 недобросовістно, м'ягко кажучи, єсть інспектора.

      Для  цього  існує у нас внутрівідомчий контроль,

 який  займається  відслідковуванням  цих,  ну,  я  не

 говорю  за  те, що це і правоохоронні органи роблять.

 Стосовно  нашої, то єсть внутрівідомча структура, яка

 займається   цією   справою   і   інша.   Та  система

 комп'ютерної  інформації,  яку ми зараз впроваджуємо,

 вона  не дає право входження до цієї інформації будь-

 якому  працівнику  подакової  служби.  Тобто він буде

 мати інформацію ту, яку він тільки має мати.

      Зараз же на жаль, одержуючи звіт, бухгалтерський

 звіт,  практично  можна  мати інформацію дуже широку.

 Тому ця проблема єсть, ми її бачим і вирішуєм.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі  Олексій Іванович, сідайте.

 Суслов Віктор Іванович, будь ласка.

       я 
 я                          - 155 - я 

      СУСЛОВ В.І.

     

      Уважаемые   народные   депутаты,   комиссия   по

 вопросам    финансов    и   банковской   деятельности

 рассмотрела  обсуждаемый проект и рекомендует принять

 его  в  первом чтении. Как следует из доклада первого

 заместителя  начальника  Главной  налоговой инспекции

 принЯтие  этого закона необходимо в связи с принятием

 нами  в  октябре 1994 года Закона о державном риестре

 физических  лиц  плательщиков  налогов.  И  в связи с

 принятием  этого закона обсуждаемый законопроект дает

 дополнительные  права  налоговой  инспекции,  которые

 однако  полностью  соответствуют  принятому  закону и

 обеспечивают реализацию этого закона.

      Я  хочу  отметить,  что имено в вопросе создания

 государственного    риестра    плательщиков    налогов

 Верховный  Совет  работает  продумано,  не  спеша, он

 принял  этот  закон за год до даты его введения и это

 позволяет  нам  планомерно  провести  всю необходимую

 работу   законодательную   и   техническую,   которая

 обеспечит реальное введение в действие этого закона с

 1 января 1996 года. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання  є до Віктора Івановича. я 
 я                          - 156 - я 

      Немає.

      Голосуємо.

      Я  ставлю  на  голосування  проект  постанови по

 даному  питанню  прийняти  в першому читанні. Я прошу

 всіх голосувати.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

     

      ЗА -

     

      Спасибі, прийнято.

     

      Слухається  питання,  одну хвилиночку, ми з вами

 голосували до 14.30.

     (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ви голосували і я разом з вами...

      Слухається  питання  про  проект  Закону України

 "Про  державне  регулювання  виробництва  і  торгівлі

 спиртом  етиловим, кон'ячним і плодовим, алкогольними

 напоями  та  тютюновими  виробами. Сивульський Микола

 Іванович,   перший   заступник   міністра   фінансів.

 Співдоповідач - немировський.

     

      СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. я 
 я                          - 157 - я 

      Шановні народні депутати!....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   депутати,   я  прошу  не

 розходитися - нам потрібно буде голосувати!..

     

      СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

      Шановні  народні  депутати!  Шановний Олександре

 Миколайовичу!

      Винесений   на   ваш   розгляд   проект  Закону,

 підготовлений  згідно з Постановою Кабінету Міністрів

 України    від   4   травня   1994   року,   N   286,

 Держегропромом,  Мінфіном,  Мінекономіки,  за  участю

 спеціалістів інших міністерств і відомств.

      Метою  Закону є забезпечення державного контролю

 за  випуском  і  реалізацією спирту, горілки, вина та

 іншої  алкогольної  продукції  і  тютюнових  виробів,

 усунення недоліків, які є у цій справі.

      Дія цього Закону не поширюється на виробництво і

 торгівлю        спиртами,       виготовленими       з

 несільськогосподарської   сировини   та  її  побічних

 продуктів,  виробництво  і торгівлю пивом, а також на

 виробництво  вин, наливок і настоюванок, виготовлених

 громадянами    в   домашніх   умовах   для   власного

 споживання. я 
 я                          - 158 - я 

      Зацікавленість      підприємців,     організацій

 виробництва   і   торгівлі   алкогольними  напоями  і

 тютюновими  виробами постійно зростає. На виробництві

 цієї  продукції  станом на 1 червня цього року видано

 986   ліцензій,   у   тому   числі   553   -державним

 підприємствам.

      При   цьому   пракитчно  весь  державний  сектор

 виробництва   тютюнових   виробів  реорганізувався  в

 спільні  підприємства  з  іноземними  інвестиціями та

 акціонерні  товариства. На сьогоднішній день їх 16 із

 17-ти, які здійснюють цю сферу діяльності.

      Виробництво   спирту,   алкогольних   напоїв   і

 тютюнових  виробів  є  одним  з  найбільш прибуткових

 видів  підприємницької діяльності як для підприємців,

 так  і  для  бюджету.  Ну,  це -природньо, адже це не

 просто  підакцизні товари, а підакцизні товари з дуже

 високою   ставкою   акцизу.

      Правда,   в  бюджеті  ми  передбачаємо  незначні

 надходження  акцизного збору, зокрема на 1995 рік 29,

 1  трильйона  карбованців,  що складає тільки півтора

 процентів  доходів бюджету, і одна з причин цього -це

 фактичний   стан   справ  в  цій  сфері,  відсутність

 належного   державног   контролю  за  виробництвом  і

 реалізацією ції продукції. я 
 я                          - 159 - я 

      Саме   цим   обумовлений   той   факт,  що  нами

 підготовлений зазначений проект закону.

      Ті  законодавчі  акти,  які  регулюються  сферою

 діяльності  -це  Закон  України "Про підприємництво",

 Декрет  Кабінету  Міністрів "Про державне регулювання

 виробництва, торгівлі, експорту спірту, напоїв з його

 використанням  і торгівлею тютюновими виробами" таких

 умов не створюють.

      На   сьогоднішній   день   мають  місце  істотні

 недоліки  в  організації виробництва етилового спирту

 зокрема з давальницької  вировини.

      Існуюча  на  сьогодні  організація  і  переробка

 давальницької   сировиини  з  наступним  виробництвом

 алкогольних  напоїв  створює  передумови для розвитку

 безліцензійної оргівлі як спиртом, так і алкогольними

 напоями.

      Саме  тому  в проекті закону, який виненсений на

 ваш  розгляд пропонується ввести суттєві корективи по

 проведенню   операцій   по   виготовленню   спирту  з

 давальницької    сировини   і   заборонити   фактично

 переробку   спирту   на   давальницьких   умовах   на

 алкогольні  напої.

      Ця   пропозиція   винесена,  виходячи  з  оцінки

 фактичного  стану справ по реалізації цієї продукції. я 
 я                          - 160 - я 

 Проведена Головною державною податковою інстпекцією і

 органами  внутрішніх  справ  перевірка показала, що з

 280  перевірених  підприємств  на  152 -це більше 50%

 були  иявлені  порушення  чинного  законодавства і за

 наслідками   перевірки   донараховано   142  мільярди

 податків, стягнуто виручку за безліцензійний продаж в

 сумі   7,   2   мільярди   карбованців,   застосовано

 фінансоввих   санкцій   на   суму   305,  4  мільярда

 карбованців.

      Винесений   на   ваш   розгляд   проект   закону

 передбачає  встановлення жорсткої державної монополії

 на  виробництво,  імпорт,  експорт  і оптову торгівлю

 спиртом,  як  токсичною  сировиною. Згідно проекту цю

 діяльність  можуть  здійснювати  тільки  підприємства

 державної  форми  власності.  В  одночас допускається

 виробництво  алкогольних  напоїв та тютюнових виробів

 на    підприємствах   інших   форм   власності,   але

 запроваджується  нова  система  державного  контролю.

 Мається на увазі створити спеціальний державний орган

 контролю за державним регулюванням виробництва спірту

 та   алкогольних  напоїв  структуру,  чисельність  та

 джерела  фінансування,  а  також підвідомчість якого,

 повинен  визначити  Кабінет  Міністрів.  Цьому органу

 передбачено   надати   законом   широкі   права   для я 
 я                          - 161 - я 

 здійснення  контролю  за  виробництвом,  зберіганням,

 відвантаженням,  обліком  спирту,  як  на стадії його

 власної реалізації, так і на стадії його використання

 у виробництві.

      Крім  того,  пропонується внести суттєві зміни в

 порядок  видачі  ліцензій  і зміни визначення розміру

 плати за ліцензію, які на сьогоднішній день складають

 надзвичайно    мізерні    суми.   Ну,   зокрема,   на

 сьогоднішній  день  плата  за ліцензію на виробництво

 спирту  з  юридичних осіб складає 6,  а з фізичних -2

 мінімальні  заробітні  плати.  Якщо  врахувати, що це

 ліцензії  видаються  на  три  роки, то фактично  один

 долар  по сьогоднішньому курсу на рік -ось така плата

 за цю сферу діяльності.

      В   проекті  Закону,  який  вам  запропонований,

 заложено    положення,    згідно    якого   плата...,

 встановлена   мінімальна   ставка   плати,   зокрема,

 виробництва -300 мінімальних неоподаткваних мінімумів

 доходів  громадян. І в проекті Закону передбачено, що

 розмір  плати  залежить  від обсягу виробництва. Ця ж

 норма   розповсюджується   також   і   на   торгівлю.

 Пропонується  теж поставити у залежність обсяги плати

 за  ліцензії  на оптову торгівлю спиртом від оборотів

 по реалізації. я 
 я                          - 162 - я 

      Новим  положенням, яке внесено в проект Закону -

 це  є  санкції,  жорсткі  санкції  за  порушення, які

 допускаються  у  виробництві  і  реалізації  спирту і

 алкогольних   та   тютюнових  виробів.  Встановлюючи,

 пропонуючи  такий високий рівень штрафних санкцій, ми

 виходили   з  того,  що  мова  йде  не  про  звичайну

 продукцію, а про продукцію, яка безпосередньо впливає

 на  здоров'я  громадян,  і  тому,  в  першу чергу, ці

 санкції повинні носити профілактичний характер.

      При  розгляді  зазначеного  проекту  законуь  на

 комісіях,  на  засіданнях комісій Верховної Ради було

 висловлено  багато пропозицій, зауважень. І я повинен

 сказати, що вони абсолютно слушні в своїй більшості і

 ми  готові  їх врахувати при подальшому доопрацюванні

 закону.

      Я дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Микола Іванович.

      Запитання, Сивульського? Єсть, безперечно.

      10  хвилин  відводим  на  запитання. Будь ласка,

 запишіться.   Раханський  перший,  як  самий  старий

 спиртовик.

      Висвітіть, будь ласка.

      Багато цікавиться. Значить, Раханський, за ним - я 
 я                          - 163 - я 

 Білоус.

     

      РАХАНСЬКИЙ А.В.

     

      Дякую.

      Шановний  доповідачу,  скажіть,  будь ласка, які

 кошти  не  надійшли  до  бюджету  в  зв'язку з різким

 зменшенням  виробництва  лікеро-горілчаних виробів та

 тютюнових.  В той же час, в той же час контрабандного

 імпорту   цих   товарів  та  тютюнових  виробів,  які

 перевищують  офіційно задекларовані в півтора-2 рази.

 Це перше запитання.

      Друге  запитання. Ми з вами сьогодні розмовляли,

 і  є  цілий  ряд  пропозицій, які ви сказали, що виїх

 будете..., слушні вони.

      Друге,  дуже  важливе запитання. Ви заперечуєте,

 щоб  на  давальницьких  умовах  переробляли  спирт  і

 лікеро-горілчані вироби. Цим самим ви зробите так, що

 наші  заводи не будуть працювати на другі країни. Цим

 самим,  не останеться в нас також від переробки зерна

 на   спирт   кормової   бази,  не  останеться  СО2  -

 вуглекислого  газу і дріждів. І цілий ряд запитань, я

 надіюсь, що ми з вами уже вияснили. Дякую.

       я 
 я                          - 164 - я 

      ___________.  Дякую  вам за запитання, я повинен

 сказати, що ми оцінювали ті втрати, які поніс бюджет,

 але  при  цій  оцінці  потрібно  враховувати  те,  що

 падіння  доходів  від  акцизу,  і  зокрема, акцизу на

 лікеро-горілчані  вироби,  і на тютюнові вироби, а це

 падіння  вдічі вібулося за останні два роки. Потрібно

 враховувати   загальну   зміну  структури  доходів  і

 видатків.  Но  те,  що  ущерб  є  і  він  надзвичайно

 великий, це очевидно.

      І  в  мене  в  зв'язку  з цим є до вас прохання,

 найближчим  часом  для  того,  щоб цей Закон працював

 ефективно,  для  того,  щоб  ми  закрили  всі  канали

 реалізації   лікеро-горілчаних  виробів  по  яких  не

 сплачується акциз, потрібно провести друге читання, і

 ввести в дію Закон про акцизні марки.

      Тепер  щодо  другого  вашого  питання,  відносно

 давальницької  сировини.  В нас система, яка склалася

 справляння  акцизного  збору,  передбачає  те, що він

 знімається   з  лікеро-горілчаних  виробів,  а  не  з

 спирту.  І  дуже  великі  втрати  несе  бюджет саме в

 зв'язку  з  тим, що завозиться сировина, виробляється

 давальницький  спирт, розливається, переробляється на

 горілку і оскільки це з давальницької сировини, ніхто

 не платить доходів в бюджет. я 
 я                          - 165 - я 

      Ми  з  вами  вже  обговорювали  це  питання, і в

 принципі,   я   можу   погодитися  з  тим,  що  треба

 зафіксувати  норму, що це відноситься до вунтрішнього

 ринку. Це абсолютно слушне зауваження.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Білоус, за ним Сокерчак.

     

      БІЛОУС

     

      Шановний доповідачу!

      Скажіть,  будь  ласка, чи поділяєте ви думку, що

 держава  повинна  в  цей  час повністю монополізувати

 виробництво  горілки  та  інших алкогольних напоїв, а

 також  табачних виробів, тому що це є значний доход в

 бюджет.   Ви  сьогодні  сказали,  що  зменшилось  від

 акцизного  збору  в  2  рази  поступлення до бюджету.

 Тому -як ви на це дивитесь? Це перше запитання.

      Друге  запитання. Як ви вважаєте, все-таки вплив

 на здоров'я людей... А зараз я, розмовляючи в себе на

 виборчому  округу в Полтаві з директором підприємства

 по  виробленню  горілки, то він говорить, що зараз...

 Ви  самі  сказали,  що  за  2  мільйони  можна купити

 ліцензію  і  виробляти  що  завгодно  і  продавати де

 завгодно. я 
 я                          - 166 - я 

      Тому  я  і  пропоную  і хочу вашу думку знати як

 фахівця  -чи не заборонити нам взагалі повністю, щоб,

 крім державних установ, ніхто не виробляв ці вироби.

      І   останнє   запитання.  Чи  передбачено  вашим

 проектов  Закону відповідальність посадових осіб і чи

 зміна   є   до   кримінальних   Законів   наших   про

 відповідальність  за  порушення чинного законодавства

 при виробленні  цих предметів. Дякую.

     

      ___________.  Дякую за запитання.

      Ми  повинні  в  першу  чергу дивитись на кінцеву

 ціль. Що ми прагнемо досягнути цим Законом, приймаючи

 ті  чи інші рішення. Наша мета -максимально поповнити

 бюджет,   щоб  забезпечити  повну  сплату  доходів...

 акцизного збору  в бюджет.

      Які кроку для цього робити? Ось стоїть завдання.

      Ми  розглядали ситуацію, коли все повністю можна

 ввести  монополію на виробництво не тільки спирту, як

 заложено  у  нас і на оптову торгівлю спиртом, а й на

 лікеро-горілчані  вироби,  виробництво  вин. І дійшли

 висновку...  А  также  й  тютюнових  виробів.  Дійшли

 висновку,   що   це   не   раціонально,  тому  що  на

 сьогоднішній  день  всього разом з лікеро-горічаними,

 тютюновими  виробами  видано  1003  ліцензії.  З  них я 
 я                          - 167 - я 

 державним підприємствам -554, трошки більше половини.

      Якщо   ми   поставим   питання   про  проведення

 (..........) націоналізації, то ми фактично спричиним

 негативний вплив на діяльність відповідних колективів

 і бюджет понесе  реальні втрати.

      Наша мета -якомога більше справляння доходів. Ті

 положення,  які  ми заложили в проект Закону, на нашу

 думку дозволяють досягнути цієї мети.

      Відносно  відповідальності  посадових  осіб.  Це

 норма  кримінального законодавства. У нас передбачено

 в  останньому розділі "Контроль і відповідальність за

 порушення    закону"    абсолютно   конкретні   норми

 матеріальної   відповідальності.   І   крім   того  в

 діяльності   органів,   уповноважених   органів,  які

 покликані    реалізувати    державний   контроль   за

 регулюванням  виробництва спирту етилово-коньячного і

 плодо....,  дані  широкі повноваження, в тому числі і

 винесення  відповідних  рішень щодо діяльності тих чи

 інших посадових осіб.

      Тепер  наше  саме болюче питання відносно якості

 того,  що  нам  пропонується. Нами введено спеціально

 третій  розділ  "Атестація і технологія виробництва",

 де   передбачена   атестація   власного  виробництва,

 відповідальність за дотримання технологій, сертифікат я 
 я                          - 168 - я 

 цього  виробництва.  І  обов'язково  вказівка на всіх

 виробах,  ну,  очивидно  по  цигарках  прийдеться  на

 коробах  все-таки  реалізовувати  цю норму, тому що и

 розглядали   і   технічну   можливості   на   кожному

 тютюновому  виробі  зараз забезпечити реалізацію цієї

 норми,  що  немає, маркіровку для того, щоб ясно було

 хто  несе  відповідальність  за  виготовлення того чи

 іншого виробу. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сокерчак, за ним Шейко.

     

      СОКЕРЧАК   В.   М.  Сокерчак,  314  Савранський,

 Одеська область.

      Шановний Микола Іванович, ви знаєте яка сьогодні

 сільська  торгівля  бідна  на товари, а через те і на

 гроші.  То  чи  зможе  кожен сільський магазин купити

 ліцензію  на  торгівлю  спиртними  або тютюновими? Не

 краще,    щоб   ліцензію   видавати   в   цілому   на

 споживспілку? Як ви думаєте з цього приводу?

     

      _____________.  Ми розглядали і довго дебутували

 і в тому чилсі на засіданні комісії по цьому питанню.

 Пропозиція  авторів  цього  закону слідуюча: має бути

 рівні  умови  конкурентні  для всіх суб'єктів, в тому я 
 я                          - 169 - я 

 числі  і  для  споживспілки.  Інша  справа, що розмір

 плати   очивидно   потрібно   дифиренцювати.  І  Указ

 Президента,  який  прийнятий з приводу сертифікації і

 реалізації    торгівлі    відповідних   виробів   уже

 передбачаючу норму у нас заложено 50 мінімум, в указі

 Президента 30.

      Ми  подивимося як спрацює ця норма указу на ділі

 і   будемо   вноситиу   другому   читанні  відповідну

 пропозицію.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шейко, Чапюк.

     

      ШЕЙКО, 444  Юоюровицький виборчий округ.

     

     

      Шановний  доповідачу,  ви  знаєте  яка  сьогодні

 ситуація     склалася     у    сільськогосподарському

 виробництві з платежами.

      Господарства   здають   молоко,   м'ясо  і  іншу

 продукцію  і за це по півроку уже не отримують жодної

 копійки  від держави. І єдиним способом якимсоь чином

 виплатити   людям   заробітну   плату   є   переробка

 довальницької   сировини,   довальницького   зерна  в

 основному   на  спирт  і  таким  чином  через  список я 
 я                          - 170 - я 

 експортерів   і   таким  чином  вирішення  фінансових

 проблем в  господарстві.

      Цей  законопроект  позбавляє  дані  господарства

 такої  процедури  і  у  нас  в принципі початкуємо не

 монополію,   а   супер  монополію  на  виробництво  і

 реалізацію даної продукції.

      По-друге,  в даному законопроекті я нарахував 10

 разів,  в  10  статтях  посилання на рішення Кабінету

 Міністрів,  які= будть іти наступним чином. я вважаю,

 що  цей  закон  повинен обов'язково носити пряму дію,

 щоб ми тут чітко визначилися, що можна, а що не можна

 і третя, я вважаю, що цей законопроект підгототвлений

 недостатньо  на високому рівні, він не відпрацьований

 і    не    опробований    з    урахуванням    потреби

 товаровиробника  сільськогосподарського особливо, і я

 вважаю,  що  його сьогодні в першому читанні приймати

 не можна. Дякую за увагу.

     

      ____________. Дякую за запитання.

      В   статті   8   у  нас  передбачено  можливість

 переробки  довальницької  сировини  на  спирт, тобто,

 можливість   сільськогосподарських   товаровиробників

 перерробляти    свою    продукцію    на    спирт    і

 використовувати  спирт через відповідні уповноваженні я 
 я                          - 171 - я 

 Кабінетом Міністрів органи, така можливість існує, це

 передбачено абзацом першим, статті 8.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Чапюк.

     

      ЧАПЮК

     

      71 виборчий округ, Селянська партія України.

      Шановний  доповідачу,  наскільки  проект Закону,

 про  котрий  ви  доповідаєте,  співпадає  з  недавнім

 Указом    Президента    про    сертифікати   торгівлі

 алкогольними напоями і тютюновими виробами? І чи була

 потреба в такому Указі при наявності цього Закону, бо

 Указ  видавався  по  питанню, котре не відрегульоване

 законодавством?

      Дякую.

     

      ___________.   Дякую  за  запитання.  Я  повинен

 сказати  вам,  що необхідність в Указі була, оскільки

 проект  Закону  цей  готувався дуже довго, дуже довго

 він  проходив  розгляд  в  комісіях Верховної Ради, а

 ситуація  на ринку така, що потрібно приймати негайні

 заходи  по тому, щоб навести порядок. Ми сподівались, я 
 я                          - 172 - я 

 зокрема,   ввести  з  1  липня  акцизні  марки.  Вони

 віддруковані,  готові,  але в лругому читані Закон не

 прийнятий.  В  цьому Законі теж передбачена норма, що

 всі лікеро-горілчані вироби і тютюнові вироби повинні

 реалізовуватись  з  марками.  Тому  я вважаю, що Указ

 Президента своєчасний і він необхідний.

      Тепер щодо... чим відрізняється Указ від Закону.

 Я  звертаю  вашу увагу, що в преамбулі Указу вказано,

 що  він  діє  до  законодавчого  врегулювання. Тобто,

 після  прийняття  і  введення в дію цього Закону Указ

 припиняє  свою  дію. Практично, він повністю повторює

 норми  проекту Закону за невеличким виключенням. ОДне

 виключення  стосується  того,  що не органи державної

 оподаткової  комісії на місцях реалізують ліцензії, а

 Міністерство    зовнішньо-економічних    зв'язків   і

 торгівлі.  Ну, очевидно, з цим можна погодитись. Коли

 ми  готували цей Закон, відповідних органів на місцях

 не  було,  і  ми  змушені  були  доручити  цю функцію

 податковій інспекції. І там є один момент, який треба

 виправити   в   проекті  Указа:   торгівля  роздрібна

 спиртовим  етиловим  не допускається - тільки спиртом

 питним.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,   сідайте.   Немировський я 
 я                          - 173 - я 

 Володимир  Лукич,  співдоповідач.  Секретар Комісії з

 питань фінансів і банківської діяльності.

     

       ___________. Уважаемый Александр Александрович,

 уважаемый  коллеги,  данный  закон  представлен был в

 комиссию еще 15 апреля. Ситуация сложилась так, что в

 первом  чтении  он  был отклонен. В силу определенных

 причин  и  то,  что  не  были  выяснены  определенные

 положения данного закона.

      При   дальнейшей  разработке  Комиссия  в  своей

 работе   ривлекла  специалистов,  которые  связаны  с

 производством  спирта  и  ликеро-водочных  изделий, а

 также с производством табачных изделий, были выяснены

 положения   и   позиции  данного  закона.  И  имеются

 следующие   замечания.  В  преамбуле  закона  имеется

 пенкт,   который   имеет  определенную,  как  бы  вам

 сказать,  открывает  лазейку,  или простор6 для того,

 чтобы  можно  было  часть  продукции  по изготовлению

 спирта исключать из действия данного закона.

      Что  я  имею в виду? Имеется в виду производство

 спирта   из  несельскохозяйственного  сырья,  или  вы

 знаете, о чем это разговор идет.

      Поэтому   своим   решение  комиссия  подчеркнула

 данное  положение  и  считает,  что  если  мы  примем я  
 я                          - 174 - я 

 сегодня  в  первом  чтении  данный  закон,  то второй

 подпункт  преамбулы  данного  закона необходимо будет

 скорректировать.

      Дальше,  по  данному  закону  есть  определенные

 неясности,  которые  вытекают  из нескольких пунктов.

 Чего  это  касается?  Определенная  плата за лицензию

 трактуется  немного  вольно  на  наше усмотрение, где

 устанавливается  и  плата,  определенный размер ее от

 необлагаемого  минимума,  и одновременно указывается,

 что эти ставки будут дифференцированы.

      Мы  должны  принять  четкое  понятие:  если  эти

 дифференцированные  ставки за производство продукции,

 спирта   или  ликеро-водочных  изделий  или  табачных

 изделий, о тогда необходима шкала оплаты. Если же это

 будет  нами  принято,  что  оплачивается лицензия без

 ограничения обкема производства, то это будет другое.

      Я  думаю,  что  во втором чтении по предложениям

 депутатов,   по  предложениям  специалистов,  которые

 поступят в комиссию данные пункты будут подработаны и

 будут более четко выписаны.

      Не совсем четко в статье 4 Закона указано кто же

 будет выдавать лицензии на производство спирта. Здесь

 сказано,   что   по  разрешению  Кабинета  Министров.

 Учитывая то, что даных предприятий не так уж много на я 
 я                          - 175 - я 

 Украине,   это  не  составляет  определенного  труда,

 считаю  необходимым  и выражаю мнение комиссии о том,

 что  Кабинет  Министров  конкретно  должен решать эти

 вопросы  или  передавать  эти  функции  тому  органу,

 который  будет отвечать и контролировать производство

 данной продукции. Раздел 5 - это Закон.

      Имеется  определенные...  Были  вопросы  и был и

 сегодяня,  я  считаю, что надо все же поставить точку

 над  "и"  именно  по  сельской местности. Что имеется

 ввиду?  Даный  Закон предусматривает, что лицензия на

 торговлю  должно  платиться за каждое место торговли.

 Ситуация сегодня в сельской местности такова, что там

 нет   тролейбусов,   нет  трамваев,  нет  транспорта,

 зачастую  нет  дорог,  там  грязь  (особенно в зимний

 период)  и  лицензию целесообразно было б выдавать не

 на  каждую  торговую точку на селе, а на все торговые

 точки  в  пределах  одного  населенного пункта. Это с

 точки  зрения  той,  что  удобства  для  людей. Обкем

 торговли   там  не  увеличится,  там  четко  какое-то

 постоянное потребление. Если же мы это не сделаем, то

 тогда  практически  мы  село оставим без необходимых,

 может быть, ну, как? Без этих предметов потребления и

 может  привести к лишней спекуляции и переездам людей

 для  приобретения  их  в районные центры или городки, я 
 я                          - 176 - я 

 где эти возможности будут иметься.

      Каким-то мерам недостатком закона, который можна

 подработать,  есть  то,  что не все пункты охватывают

 одновременно  санкции  или, можно сказать, регулируют

 производство и реализацию и табака, и ликеро-водочных

 изделий.   Здесь  больше  акцентируется  внимание  на

 ликеро-водочных изделиях, меньше -по табаку.

      Вцелом,  надо,  уже  из практики по командировке

 Комиссии  я  был на Одесском ликеро-водочном заводе и

 хотел   бы   подчеркнуть  с  принятием  этих  законов

 некоторые моменты.

     Сегодня,   по   заявлению  специалистов,  которые

 работают  на  переработке спирта, практически 80, 75-

 80%  производится  продукции  ликеро-водочных изделий

 без  соответствующей  технологии  и сертификации. Чем

 это   грозит,  не  надо  много  рассказывать  с  этой

 трибуны.

      Поэтому  эту работу надо упорядочить, потому что

 взымание   налогов   и   акцизов  по  этой  продукции

 предусматривает не только пополнение государственного

 бюджета,   а   также   предусматривается  и  качество

 продукции  и  выделение  средств  на  лечебные цели в

 связи  с употреблением данных товаров.

      Поэтому  нам  необходимо в этом отношении больше я 
 я                          - 177 - я 

 наводить порядка. Потом нечетко в Законе, читающегося

 во  втором чтении, необходимо четко выписать, хотя по

 лицензиям  четко  там  записано,  что  идет из оплаты

 лицензии  30%  идет  в доход местного бюджета, и 70-в

 распоряжение  государственного бюджета. Но дальнейшие

 штрафные   санкции  за  невыполнение  Закона  это  не

 предусматривают. Хотя это можно предусмотреть другими

 законодательными актами.

      В  целом,  Комиссия,  повторно рассмотрев данный

 законопроект   на   своем   заседании,   считает  его

 приемлемым для принятия в первом чтении.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимир Лукич.

      Запитання будуть? Сідайте, будь ласка.

      Шановні   колеги,  це  питання  розглядалося  на

 економічній раді.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я  дам,  дам,  не  надо голос так, с железом, ми

 хорошо чуєм.

      Розглядалось    на    економічній   нараді   при

 Президенті. Його розглянули і схвалили і в Мінфіні, в

 Мінекономіки,  в Міністерстві юстиції, в Держпромі, в

 Держхарчопромі,  і  в  Держплодовинпромі, і вноситься

 пропозиція схвалити його в першому читанні. Будемо ми я 
 я                          - 178 - я 

 його обговорювати? Будемо? Ні.

      Я  ставлю  на  голосування,  хто  за  те, щоб не

 обговорювати  даний  проект,  а  прийняти  в  першому

 читанні. Прошу включити систему.

     

      "За" -

     

      Не прийнято.

      Шановні  колеги,  п'ять  депутатів записалися на

 обговорення  даного  питання.  Після  перерви  будемо

 обговорювати? Тоді по процедурі, будь ласка.

      Володимир  Васильович,  одну хвилиночку. Товариш

 Шейко   Петро   Володимирович   -голова   Комісії  по

 Регламенту, просить слова. Одну хвилинку, почекайте.

     

      ШЕЙКО П.В.

     

      Шановні колеги! Шановний Головуючий!

      Я   вам   хочу   доповісти  питання,  яке  днями

 розглядалося  на Президії і включено в порядок денний

 сесії  Верховної  Ради  про ситуацію, яка склалася із

 звільненням  народного  депутата України дванадцятого

 скликання  Слєднєва  з  посади генерального директора

 Донецького металургійного заводу. я 
 я                          - 179 - я 

      Уже  ця  справа розглядається в нашій комісії, і

 ми відслідковуємо матеріал протягом року. Суть справи

 така   коротенько,   9   серпня   1994  року  Міністр

 промисловості  України,  звільнив  народного депутата

 минулого  скликання  з  посади.  Чим  грубо  порушено

 статтю  32  Закону  "Про  статус  народного  депутата

 України".

      В тому не були виконані умови, які в переговорах

 із  Следнєвим, з керівництвом обласної Донецької Ради

 народних  депутатів  про трудовлаштування депутата не

 виконувались   і   звичайно  Слєднєв  до  цього  часу

 залишається без роботи і це теж є  порушенням.

      Справа  дійшла до розгляду в судових органах. Ви

 знаєте  з нашої довідки про те, що Донецький обласний

 суд  поновив  його  на посаді Генерального директора,

 теж  вбачивши  в  цьому  грубе  порушення Закону "Про

 статус    народного   депутата"   з   боку   міністра

 промисловості  України.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Бувшого міністра.

     

      ___________.   Бувшого.   Потім   Верховний  суд

 відмінив  це  рішення.  Притому  погіршив  ситуацію з

 обставинами  розгляду  даного  питання. І без якихось я 
 я                          - 180 - я 

 серйозних  мотивів  відправив  на  розслідування нове

 цих... цієї справи  до Луганського обласного суду.

      Наша  Комісія  розглядала це питання, розглядала

 Комісія    з   питань   базових   галузей   народного

 господарства.  І було запропоновано одноголосно обома

 Комісіями   винести   це  питання  на  розгляд  сесії

 Верховної  Ради  і в проекті Постанови ми не даємо...

 пропонуємо  проголосувати, значить, членам парламенту

 не  дати  згоду міністру промисловості про звільнення

 бувшого   народного   депутата   з  посади  директора

 Донецького металургійного заводу, в зв'язку з тим, що

 він   грубо   порушив   статус...  Закон "Про  статус

 народного  депутата  України".

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилиночку.  Одну хвилиночку.

 Запитання   до   Петра  Володимировича  єсть.  Я  так

 зрозумів.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Єсть.

      Єсть запитання?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Нема?

      Одну хвилиночку.

      Голосуєм.   За...   Одну   хвилиночку.   Я  хочу я 
 я                          - 181 - я 

 сформулювати  як  ставиться  питання.  Хто за те, щоб

 дати  згоду  міністерству  на  звільнення  колишнього

 депутата   Слєднєва.   В   такій   постановці   прошу

 голосувати. Прошу включіть систему.

     

      "за" -

     

      Таким  чином,  колишній  депутат Слєднєв повинен

 бути  поверненутий  на  посаду генерального директора

 того комбінату, де був незаконно звільнений. Спасибі.

      Оголошується перерва до 16 години.

     

             ( засідання об'єднане з 91-м)

     

             ( ЗАСІДАННЯ  ДЕВ'ЯНОСТО ДРУГЕ)

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  5 ч е р в н я  1995  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  заступник Голови Верховної Ради

 України ДЬОМІН О. О.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  депутати,  я прошу займати

 місця. Сідайте, будь ласка, у нас мало часу.

      (шум в залі, окремі вигуки)

      Прошу   вставити   картки   і   зареєструватись.

 Включіть систему, будь ласка. Включіть систему!

 

      Йде реєстрація.

 

      Вечірнє засідання оголошується відкритим.

      Шановні    народні   депутати,   ми   наприкінці

 вранішнього  засідання...  прошу  уваги!...  прийняли

 Постанову  Верховної  Ради  щодо звільнення народного

 депутат  Слєднєва.  Значить,  і  під час обговорення,

 скажемо,  перед  голосуванням була пропозиція, яку ми

 не  поставили  на  голосування  (автор  її,  народний

 депутат  Єрмак  настоює  на  тому,  щоб  ми  все-таки

 проголосували),  я хочу її вам оголосити і ми приймем я 
 я                           - 2 - я 

 тоді  рішення.  До тієї Постанови, що ми прийняли. Це

 мається на увазі в зв'язку з тим, що ми не дали згоди

 на    звільнення   народного...   бувшого   народного

 депутата,   пропонується  такий  пункт  іще  до  цієї

 Постанови:   всі  матеріали,  що  стосуються  питання

 незаконного звільнення народного депутата України 12-

 го   скликання   Слєднєва,   з   посади  генерального

 директора Донецького державного металургійного заводу

 передати  до  Генеральної прокуратури для перевірки і

 прийняття  передбаченого Законом рішення. Такий пункт

 доповнення   до  прийнятої  Постанови.  Я  думаю,  що

 обговорювати не треба? Давайте проголосуєм -якщо так,

 так так...

      (шум в залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, Шейко.

 

      ШЕЙКО П.В., 444 Бобровицький виборчий округ.

      Шановні  колеги-депутати,  ми з вами зафіксували

 факт   незаконного  звільнення  колишнього  народного

 депутата  від  роботи  в порушення Закону "Про статус

 народного  депутата".  З  одного  пункту  ми  повинні

 прийняти Постанову, і ми це зробили. І мені здається,

 що  доручати  Генеральній прокуратурі розслідувати цю

 проблему,  ми  вже  дали  оцінку факту, який відбувся. я 
 я                           - 3 - я 

 Тому  мені  здається,  що  немає  потреби  голосувати

 сьогодні  той пункт, який запропонований.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

      Позиція   голови   Комісії   ясна,  мені  теж

 зрозуміла.  Будь  ласка, Ландик, як депутата по цьому

 округу,   і   все.  Не  будемо  обговорювати,  будемо

 голосувати.

 

      ЛАНДИК      , 114 виборчий округ, Донецьк.

      Я  хочу  сказати пану Шейку, що я там є народний

 депутат  по цьому виборчому округу. Пан Шейко, навіть

 ні  комісія,  ні  вони,  хоча  б  запросили,  хоча  б

 спитали,  яка там ситуація, на цьому підприємстві. Ви

 не  розумієте,  що  це  буде. Ми починаємо просто так

 розмовляти: одне ми скидаємо, друге ми скидаємо, там,

 я  кажу,  там  10  тисяч працює чоловіків. Тому треба

 розібратись, розібратись нормально. Я навіть не знаю,

 чому  не  запросили.  Тому  я настоюю на тому, що цей

 пункт  треба  включити  і  направити  до прокуратури,

 нехай прокуратура розбирається.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Давайте  проголосуємо,  якщо  так,

 підтримують депутати... я 
 я                           - 4 - я 

       Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  Єрмака.

 Шишкін? Будь ласка, Шишкін. Зніміть  голосування.

 

      (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

 

      Це  все  йде  з  мотивів голосування. І народний

 депутат  Шейко, і народний депутат Ландик, і народний

 депутата Шишкін.

      Будь ласка, Шишкін.

 

 

      ШИШКІН

 

      Уважаемые    коллеги!    Есть    общий   порядок

 направления   любых   дел   в   прокуратуру,   любого

 материала.   Почему   мы   в   каждое   поставноление

 оябзательно пытаемся загнать какой-то пунк, связанный

 с   поручением   кому-то,   с  направлением  каких-то

 материалов?  Есть  же обще принятый порядок. Давайте,

 пусть   руководствуется  соответствующий  орган  этим

 общепринятым    порядком.   Что   же   мы   постоянно

 подталкиваем  это? Я возражаю против такой постановки

 вопроса.

      (Шум в залі) я 
 я                           - 5 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить,  єсть  думки за і проти, я

 ставлю  на  голосування  і  знімаєм  питання.  Хто за

 пропозицію  Єрмака,  прошу  проголосувати? За те, щоб

 передати    матеріали   з   приводу   звільнення   до

 Прокуратури.

 

      "за"

      Рішеня не прийнято. Все.

      Ми   розглядали  з  вами  питання  про  державне

 регулювання    виробництва   і   торгівлю   спиртами:

 етиловим,  кон'ячним  і  так далі. І в нас записалось

 для  виступу,  наскільки я пам'ятаю, п'ять депутатів.

 Домовились  з  цього  приводу  провести після перерви

 обговорення.  Я прошу висвітіть, будь ласка, тих, хто

 записався.

      Так.  Скільки відведемо? 15 хвилин хватить? Нема

 заперечень? Нема.

      Будь ласка, Моцпан.

 

      МОЦПАН

 

      Уважаемый  Олег  Алексеевич, уважаемые депутаты,

 16  марта  этого  года,  представляя  государственный я 
 я                           - 6 - я 

 бюджет   Украины   на  1995  год,  уважаемый  министр

 финансов  Петр  Кузьмич  Германчук в качестве причин,

 повлекших    сокращение    доходной   части   бюджета

 государства   за  последние  годы,  назвал  отказ  от

 монополии  государства  на  производство и реализацию

 спирта, табака и т.д.

      Исходя  из  данной  позиции,  которая  абсолютно

 поддерживает выступление министра финансов, я подхожу

 и  к  рассмотрению  законопроекта,  который мы с вами

 сейчас рассматриваем.

      Означает  ли  принятие  данного  закона введение

 государственной монополии на производство, реализацию

 спирта и табачных изделий? Нет, увы, не означает. Это

 только  лишь  небольшой  шаг, и, учитывая именно этот

 только  лишь  фактор, что это есть все-таки небольшой

 шаг   к  установлению  государственной  монополии  на

 производство,  реализацию  спирто-табачных изделий, я

 буду голосовать за данный законопроект.

      Но а если уж сказать в общем о том шаге, который

 мы  совершаем,  то  надо  сказать,  что  он  в  целом

 никудышний.    Ибо    целый   ряд   позиций,   статей

 предложенного   законопроекта   не  дают  нам  полной

 уверенности того, что мы достигнутую цель перед собой

 поставили, ее выполним. я 
 я                           - 7 - я 

      В  качестве  причин  роста  теневого капитала за

 последние  годы  мы  называем  перекачивание  средств

 государственного       бюджета,       государственных

 предприятий, в частный сектор.

      Так  вот,  что  означает  данный законопроект, в

 частности,   статья,  обратите  внимание,  вторая  на

 странице     второй    -"організація    виробництва".

 "Виробництво  спирту етилового, кон'ячного, плодового

 може здійснюватися лише на державних підприємствах та

 за   наявністю   у  них  спеціальних  дозволів  даної

 ліцензії".

      Друга    частина   цієї   статті:   "Виробництво

 алкогольних  напоїв та тютюнових виробів здійснюється

 суб'єктами  підприємницької  діяльності незалежно від

 форм власності за наявності у них ліцензій".

      Что  это означает? А то, что и есть: сохраняется

 возможность,   я  считаю,  перекачивания  средств  из

 государственного  бюджета,  а точнее, государственные

 бюджеты    в    частные    коммерческие    структуры.

 Производство   этилово-ректифированого   спирта   без

 которого  невозможно  вообще производство алкогольных

 напитков,  в  руках  государственных предприятий, все

 остальное   делают   частные  конторы.  И  отсюда  мы

 получаем  тот  результат, который на сегодняшний день я 
 я                           - 8 - я 

 имеем, то есть рост тиневого капитала.

      Далее.    В   пояснительной   записке   Кабинета

 Министров приводится цифра, от реализации лицензий мы

 получим   где-то  порядка  9  триллионов  карбованцев

 дохода  в бюджет. Я задаю вопрос, а какой бы мы доход

 получили,  какой прирост доходной части бюджета, если

 бы  мы  вели  полную  государсвенную на монополию, на

 производство,  реализацию  спирта и табачных изделий.

 Почему  таких  сравнителей  данных я не вижу, а может

 тогда   было  бы  яснее.  То  в  этом  случае,  доход

 государства был бы значительно существение.

      В   связи   с  истекшим  времением,  спасибо  за

 внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Кравчук Володимир Іванович,

 будь    ласка.    Немає?    Тоді    Раханський    від

 "Незалежності".

 

      РАХАНСЬКИЙ, 30 Євпаторійський виборчий округ

 

      Шановний Головуючий! Шановні колеги!

      Наша  депутатська  група  "Незалежність"  уважно

 розглянула  цей  проект  Закону,  і  здивована,  чому

 Міністерство  фінансів, Кабінет Міністрів затримує на я 
 я                           - 9 - я 

 протязі  року цей проект Закону. І це в той час, коли

 надходження  коштів  від  акцизного  збору складає 45

 трильйонів карбованців, в тому числі, від алкогольних

 напоїв  і табачних виробів, прогнозується в поточному

 році надходження 30 трильйонів карбованців.

      А діючі сьогодні нормативні акти не забезпечують

 контроль  за  надходженням цієї продукції по імпорту.

 Так  тільки минулого року в країну завезено легальним

 шляхом  алкогольних напоїв на 30 мільйонів доларів, і

 тютюнових   виробів   на   20  мільйонів  доларів.  А

 нелегальним  шляхом,  хто  скаже,  скільки  завезено?

 Відсутність  чіткої,  нормативної  бази  та належного

 державного  контроля  за  виробництвом та реалізацією

 цієї  продукції,  приводять  до  небажаних висновків:

 фальсифікації  її  якості,  отруєння людей, порушення

 правил  торгівлі,  збільшення випадків злочинності. І

 головне -значного зменшення надходжень до бюджету.

      Шановний представник Мінфіну, в той же час ви не

 найдете   1   трильйона  карбованців  для  того,  щоб

 здешевити  харчування дітям і оздоровити їх в таборах

 в  цьому році. Возитесь з цією справою, а ці кошти не

 можете знайти.

      Доповідач,   на   жаль,   не   сказав   -скільки

 трильйонів  в  1994  році  розрахунков не надійшло до я 
 я                           - 10 - я 

 бюджету,  в  зв'язку  з  тим,  що  ми  різко зменшили

 виробництво  спирту, горілчаних виробів та тютюнових.

 Між  іншим,  в  недалекому минулому Україна відома...

 була  відомою  країною  по якості цих продуктів серед

 країн  СНД  і  країн бувшого ссоціалістичного табору.

 Україна  була  головним  експортером спирту в бувшому

 Радянському Союзі.

      Ми дозволили різним формам власності виробляти і

 торгувати  цими  виробами.  Раніше  було 100 ліній по

 виробництву  алкогольних  напоїв.  Вони  виробляли 32

 мільйони декалітрів  лікеро-горілчаних  виробів .

      Сьогодні  по  дозволу  нашому,  який ми дали їм,

 підприємці  виробляють  уже  37  мільйонів доларів...

 декалітрів.  Аж  400  ліній  встановили  і  збільшили

 виробництво    всього   навсього   на   5   мільйонів

 декалітрів. Ми знущаємся з підприємців. Після дозволу

 підприємці  кажуть: "Дайте нам, працівникам всіх форм

 власності,   по   виготовленню і торгівлі  горілчаними

 виробами  та  тютюновими,  Закон в пакеті законів про

 акцізні  марки,  який  пройшов уже перше читання." Їх

 треба зазистити.

      Треба  захимтити нашого виробничника сьогодні не

 залежно  від  форм  власності,  але вміти брати з них

 налоги.  Щоб  їм було вигідно і державі було вигідно. я 
 я                           - 11 - я 

 Наша   депутатська  група  "Незалежні"  просить  вас,

 шановні   депутати,  прийняти  цей  закон  у  першому

 читанні   і   зобов'язати   Міністерство  фінансів  і

 відповідну  комісію  терміново доопрацювати його і на

 слідуючому  тиждні  до  наших  канікул  розглянути  в

 одному  пакеті цей закон с законом про акцизні марки.

 Повірте  це  дуже важливо для поповнення бюджету. І я

 вас  прошу  с  тими  зауваженнями,  які  в  нас  є на

 сьогоднішній  день,  а  в  нас  вони  є  такі істотні

 зауваження.  Це  перш за все стаття 2, після слів "на

 державних  підприємствах"  треба доповнити "а також в

 інородних   підприємствах   різних   форм  власності,

 заснованих на базі державної власаності".

      І  тільки  для  власного виробництва, наприклад,

 Крим.  Там  побудовані  в  минулому чудові заводи. Ці

 заводи  сьогодні приватизовані, ці заводи колективної

 власності.  Наприклад,  Євпаторія  має ректифікаційні

 колони.  І  ви  їм  сьогодні  забороняєте виготовляти

 спирт  із  (..........), винограду, фруктів, овочів і

 тому  подібне,  для власного ж виробництва. Наві що ж

 ви це робите, руйнуєте те, що було збудовано.

      Друге  питання.  Друге  питання, стаття 3, після

 слів  "виготовлення  без  ліцензії"  треба  доповнити

 "якщо  суб'єкт  підприємницької діяльності в місячний я 
 я                           - 12 - я 

 строк   до  її  виготовлення  не  внесе  обгрунтовані

 зміни".  Що  ж  ми  робимо? Ми якщо буде врожай, тоді

 потрібно  виробляти меньше продукції, чим врожай, або

 нестандартна  продукція.  Потрібно гибко підходити до

 цієї   справи.   Або  плата  за  видачу  ліцензії  на

 виробництво  спиртів.  Треба  не  кожний  рік від них

 требувати,   щоб  вони  давали  ліцензію,  кожен  рік

 получати  ліцензію.  Раз  в три роки. А акцизний збір

 або  плату  за  ліцензію  бери кожен рік. І цілий ряд

 других зауважень.

      Я  прошу, шановні депутати, прошу уваги, останнє

 моє слово. Дуже вас прохаю давайте приймемо цей закон

 в  першому  читанні. В мене є порівняльна таблиця. Ця

 порівняльна  таблиця  відпрацьована  з  фахівцями.  І

 повірте  мені,  що  буде всім добре: і підприємцям, і

 буде добре державі. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дегтяренко, будь ласка.

 

      Григорій ДІХТЯРЕНКО, Золотоноша, Черкаської.

 

      Шановний  головуючий,  шановні колеги, думаю, що

 Верховна   Рада   дещо   запізненням  розглядає  дане

 питання.  Вишукуючи резерви доходної частини бюджету, я 
 я                           - 13 - я 

 виконавча    влада   постійно   пропонує   нам   нові

 податки..........,  на  нерухоме майно, на незаершене

 будівництво,  але  не помітивши зовсім великих джерел

 надходження коштів до бюджету який ми є регулювання у

 державі  виробництво  і торгівля спиртом алкогольними

 напоями та встановлення оптимальною, який працював на

 бюджет,   акцизного   збору,  про  що  було  сказано,

 алкогольні  напої  та  тютюнові  вироби.  Прикро, але

 факт.   Коли   плата,   що  зтягується  із  суб'єктів

 підприємницької діяльності за виробництво та торгівля

 алкогольними   та   тютюновими  виробами  сьогодні  в

 Україні  становить  лише  один  долар  в  рік, коли в

 країнах Європи і Америки 5 тисяч доларів.

      Тому   відрегулювання   на   рівні  держави  цих

 позицій, вже в цьому році доходи нашого бюджету могло

 дати майже 30 трильйонів карбованців.

      Питання  це наскільки має для України економічну

 і  фінансову  вагу,  я про це підкреслю, що коли було

 розпочато   підготовка  законопроектів  про  державне

 регулювання  цих  питань, про ставки акцизного збору,

 ряд     міжнародних     виробництввалютних     банків

 ультимативнопопередили   податкову   інспекцію,  інші

 структури   виконавчої   влади  України,  що  в  разі

 прийняття  цих законів будек призупинення надання нам я 
 я                           - 14 - я 

 кредитів.

      Хотілося,  щоб ми всі з вами задумалися, так хто

 ж в цій державі в нашій є господарем.

      Тому  мої  пропзиції,  вважаю  за необхідне, щоб

 проекті  закону  про державне регулювання виробництва

 торгівлі  спиртом,  а  також  про акцизний збір, були

 розглянуті  в  парі,  прийнятті  в  першому читанні і

 обов'язково  до  15  липня,  про що вже говорилося, я

 підтримую,  були  б  прийнятті  в  другому читанні не

 можна так нам не рахуватися з  бюджетом.

      Думки щодо проекту закону.

      Перше.  Цілком  і  повністю  розділяю  положення

 статті   2,   пункту   щодо   монополії   держави  на

 виробництво спирту. Але вважаю, що Кабінету Міністрів

 проте  слід записати в Постанові: негайно визначитися

 щодо  розмірів  імпорту  спирту, алкогольних напоїв в

 Україну.   А   вони   повинні,  на  мою  думку,  бути

 мінімальними.

      Щодо  статті  4,  то вважаю, що розмір плтати за

 видачу ліцензії на виробництво спирту повинен бути не

 меншим  як  600-700 неоподаткованих мінімумів. Стаття

 16  категорично  забороняє  торгівлю  алкогольними та

 тютюновими  виробами  з рук, і це добре. Але в статті

 22  варто чітко визначити, який штраф накладається на я 
 я                           - 15 - я 

 особу,  яка порушує виконання вимог 16... Безперечно,

 прийняття   цього  Закону  підвищує  відповідальність

 органів...   Міністерства  внутрішніх  справ,  Служби

 безпеки, митної служби за дотримання його вимог. Тому

 при   другому   читанні   необхідно  внести  зміни  й

 доповненя  до  Кримінального  кодексу  про  посилення

 адміністративної,  кримінальної  відповідальності  за

 порушення положень цього Закону.

      І останнє. Вважаю, що над положеннями статті 17,

 абзац  2  варто визначитися, щоб плата за ліцензію на

 місцях  до  місцевого  бюджету спрямовувалася, хоча б

 відсотків 50, а не як записано в проекті - 30.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Піменова, будь ласка.

 

      ПІМЕНОВА  Н.  П.,  42  Сімферопольський виборчий

 округ, Республіка Крим.

      Нельзя  не согласиться сегодня с лицензированием

 производства     спирта,     табачных    изделий    и

 лицензированием  их  реализации.  И  в  первом чтении

 возможно было бы принять данный законопроект. Однако,

 поскольку  я  являюсь депутатом сельского округа, мне

 бы   хотелось   сегодня   остановиться  на  некоторых я 
 я                           - 16 - я 

 замечаниях к обсуждаемому проекту Закона.

      Вы  знаете,  что  на селе торговлю осуществляет,

 как  правило, предприятие потребительской кооперации.

 И  вот  ни  в  докладе  основного  докладчика,  ни  в

 содокладе  я  не услышала для себя ответ на вопрос: а

 были  ли вот расчеты возможности уплаты сертификатов,

 или вот этих лицензий за право реализации торговли на

 селе   предприятиями  потребительской  кооперации?  И

 вопрос  такой,  ответ напросился сам собой, что таких

 расчетов  не  оказалось.  Почему?  Ну,  хочу привести

 пример: сегодня потребительская кооперация, поскольку

 государственной  торговли  практически нет, еще в ней

 осталась     четкая    система    и    статистической

 бухгалтерской  отчетности,  которая позволяет сделать

 вот такие подсчеты и сравнения.

      Продажа  алкогольных напитков и табачных изделий

 в  системе потребительской кооперации осущестляет 66,

 5 тысяч предприятий розничной торговли и общественного

 питания  и  330  оптовых  баз,  которые  обеспечивают

 деятельность этой сети.

      В целом за приобретение лицензий эти предприятия

 должны будут уплатить сумму как минимум 5, 9, почти 6

 триллионов карбованцев.

      Для     оплаты    сертификатов    кооперативными я 
 я                           - 17 - я 

 организациями  при подсчетах не  хватит  даже годовой

 выручки  от  торговли.  Так, например, справочно хочу

 сказать,  что  прибыль  первого квартала после уплаты

 уже  налогов  составила в потребкооперации в торговле

 1, 3 триллиона торговли. Умножте на 4 квартала -какую

 сумму мы получим и какую сумму надо  уплатить.

      А  кроме  того из этой оставшейся суммы, которую

 получит   предприятие  потребкооперации,  они  должны

 будут   еще   уплатить  и  за  лицензию  на  торговлю

 продовольствием,   косметично-парфюмерными  товарами,

 товарами бытовой химии.

      Что   я   предлагаю?   Я   предлагаю  поддержать

 предложение  предприятий  потребительской кооперации,

 которые осуществляют торговлю на селе, первое: внести

 в   статью   16  изменение:  для  розничной  торговли

 установить   для   предприятий  сельской  торговли  6

 неоподаткованных минимумов доходов граждан вместо 50,

 как предполагается законом, и для оптовой торговли 30

 вмето 300.

      Почему?   Это   даст   возможность,   во-первих,

 избежать  либо повышения цен на эти товары в сельской

 местности,  потому  что  предприятия потребкооперации

 будут  вынуждены  либо  повысить цены для того, чтобы

 покрыть  свои  убытки,  либо,  второе,  отказаться от я 
 я                           - 18 - я 

 приобретения  табачных изделий. Ну, горилчани озделия

 это такое дело.

      А   теперь   вспомните,   пожалуйста,   товарищи

 депутатаы,  как  мы уже однажды с вами прошли период,

 когда   мы   нашим   механизаторам   (я  заканчиваю),

 трактористам  поштучно и пофамильно выдавали табачные

 изделия. И в это время, как спекулянты на базарах, на

 рынках,   на  улицах  продавали  и  продают  табачные

 изделия.

      ОТ,  мне  кажется,  что  самое главное упущено в

 Законе  -нет  механизма  того,  как будут бороться со

 спекуляцией этими изделиями? А от как будуть бороться

 с  предприятиями  потребительской  кооперации,  очень

 четко все предусмотрено.

      Поэтому я внесу свое предложение в Законопроект,

 который  здесь  предоставлен  Кабинетом  Министров  и

 нашей комиссией и попрошу, чтобы они были учтены.

      Ну,  и в первом Законе возможно его рассмотреть.

 Но  хочу  сказать,  если  все это учтено не будет при

 втором    чтении,   Закон   потом   принимать   будет

 невозможно.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. я 
 я                           - 19 - я 

      Степанов, будь ласка.

 

      СТЕПАНОВ

      Степанов, Славносельский избирательный округ.

      Уважаемый  Председатель!  Уважаемые депутаты! Мы

 сейчас  выслушали  проект  Кабинет Министров, который

 представил  нам  замминистра финансов, и казалось бы,

 этот проект должен иметь глубоко фискальный характер,

 что    после   принятия   этого   Закона,   если   не

 производители,  то  хотя  бы  торгующие  организации,

 которые  торгуют  спиртным  ощутят  на себе налоговый

 пресс,    который   ощущают   на   себе   предприятия

 промышленности  и  сельского  хозяйства.

      Однако,     этот     Законопроект    удивительно

 либеральный  к  этим  вот  предпринимателям,  которые

 осуществляют  эту  торговлю.  Прежде всего меня очень

 сильно настораживает статья 16 "Торгівля алкогольними

 напоями і тютюновими виробами". И импорт, и розничная

 торговля  здесь  фактически  отданы   на  откуп  этим

 субкектам   пидпрыемныцькой   дияльности.   Все   эти

 лицензии,  мы все прекрасно понимаем, что единократно

 выданная  лицензия еще не контроль и даже не какой-то

 вот,  жесткий,  как  казалось  бы, нужен был контроль

 именно за этой стороной деятельности. я 
 я                           - 20 - я 

      Прежде  всего  импорт. Но есил можно согласиться

 на  выдачу  лицензии  на  торговлю,  то  лицензии  на

 импорт - это отсутствие всяческого конроля.

      Я   бы  предложил  в  статье  16  записать,  что

 государство  осуществляет контроль за импортом, а уже

 лицензии здесь будет только первый шаг. Потому что мы

 сами  знаем,  что, как говорил еще Остап Бендер, весь

 импорт делается в Одессе на Малой Арнаутской улице.

      Поэтому  мы  знаем,  что к нам на Украину сейчас

 завозится  масса  фальсифицированных  и  коньяков,  и

 водок,  и  всего остального, которые попадают даже не

 под  видом  импорта,  а  под видом неизвестно чего, и

 никакого  контроля за этим не осуществляется. А здесь

 мы  будем  иметь  хотя  бы  какую-то  гарантию  этого

 контроля.

      Почему-то  Министерство  финансов  отказалось от

 того...   Любые   государства   боролись   за  винную

 монополию,  и  мы  прекрасно  помним,  что  в царской

 России  существовали  и  монопольки, где продавали ту

 водку. И никому эта монополия не отдавалась.

      Мы знаем, что в Англии за необандероленный табак

 просто  вешали  в  восемнадцатом  веке. У нас все это

 идет   через  лицензии.  И  будет  выдавать  чиновник

 лицензии,  и  будет  брать  взятки за эту лицензию, и я 
 я                           - 21 - я 

 никакого контроля абсолютно не будет.

      Поэтому  я  бы  именно в этой статье бы записал:

 жесткий государственный контроль как за импортом6 так

 и за продажей.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Красняков, будь ласка.

 

      КРАСНЯКОВ Є.В.

 

      Красняков, Горловка, фракция коммунистов.

      Уважаемый     председательстующий,     уважаемые

 коллеги,  несомненно  внесенный законопроект является

 особо   актувальным  именно  сегодня,  когда  царящий

 беспредел   в  производстве,  реализации  алкогольных

 напитков,  табачных  изделий  достиг  своего  полного

 совершенства.  Слово  совершенство,  конечно,  беру в

 кавычки.

      Мы  дошли  до  того,  что  процесс производства,

 реализации  вино-водочных  изделий, сигарет стало уже

 неуправляемым  со стороны государства. Ни секрет, что

 ныне   каждый   покупатель   с   боязню   приобретает

 алкогольные  напитки,  боясь отравлений, сомневаясь в я 
 я                           - 22 - я 

 качестве этих товаров.

      Ту   пояснительную   записку,  которую  дал  нам

 Кабинет Министров, там приведена цифра, что за первое

 полугодие  1994  года  наша государственная налоговая

 инспекция  выявила,  что  1797  предприятий  нарушили

 правила  торговли, изготовление, нарушение технологий

 алкогольных  и  табачных  изделий.  Это  уже о чем то

 говорит.

      Одна  часть людей покупателей боится приобратать

 эту  продукцию, другая часть населения реализуя вино-

 водочные, табачные изделия считает теперь это смыслом

 жизни,  спекулируя  таким  образом этими товарами. То

 есть  стали  дельцами  от  таких называемых, рыночных

 реформ.

      Пройдите  по  улицам любого города, сегодня идет

 официальная   со   стороны  государства,  официальное

 спаивание   нации.  Сегодня  бутылка  водки  стоит  в

 несколько  раз  дешевле  чем  продукты  питания.  Как

 обычно,   любой   человек   берет  спиртное  и  берет

 обязательно   какие-то   продукты  питания.  Еще  раз

 говорю,   что   идет   официальное  спаивание  нашего

 населения.  И при том оно идет от млада до велика, от

 подростка до старика.

      Удивляет  позиция  правительства, которое сетует я 
 я                           - 23 - я 

 на  отсутствие  средств  в  бюджете,  а  сами открыто

 отказываются  взять  деньги, которые открыто лежат на

 поверхности.    Любая   страна,   любое   государство

 используют   такую  дешевую  кармушку,  как  взымание

 полновестных налогов за реализацию производства вино-

 водочных,  табачных  изделий.  Мы от этого получается

 отказываемся.

      Вспомнив,  что  СССР  имел  в  своем  бюджете 40

 процентов  именно доходов от реализации, производства

 вино-водочных и табачных изделий.

      Считаю,  что  рассматриваемый  законопроект -это

 все-таки  полумера. Необходимо полная государственная

 монополия   на   производство,  хранение,  оптовую  и

 розничную  продажу  алкогольной  продукции,  табачных

 изделий  так  как уже поступили россияне и белоруссы.

 Поэтому  первое предложение -если рассматривать Закон

 во втором чтении, то необходимо этот Закон назвать "О

 полной   государственной  монополии  на  производства

 хранения,  оптовую  и розничную продажу алькогольной,

 табачной продукции".

      А  теперь о самом Законе. Этот Закон в некоторой

 мере     обеспечит     регулирование     государством

 производства торговлей спиртом.

      Первое.  Хотел  бы  отметить, чтобы необходимо в я 
 я                           - 24 - я 

 этом   Законе  -если  мы  будем  принимать  в  первом

 чтении   -необходимо  предусмотреть.  Во  вступлении,

 приамбуле  необходимо  исключить положение о том, что

 действие  Закона  не распростаняется на производство,

 реализацию       спирта,       изготовленного      из

 несельскохозяйственной  продукции.  Это  лазейка  для

 воровства.

      Второе.   Непонятно,   кто   же  все-таки  будет

 выдавать лицензии. Кабинет Министров. Что, в Кабинете

 Министров  будет  создана  какая-то -не знаю -комитет

 или  инспекция . Во что это  будет обходиться?

      Третье.  Лицензии поддерживают именно у лицензий

 на  селе  выдавать. Кому выдавать? Разве могут у нас,

 не  имея  инфраструктуры такой, могут ли взять каждая

 торговая точка получить такую... такие лицензии.

      Свои  предложения я подам в Комиссию. Спасибо за

 внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь  ласка.  Так,  шановні народні

 депутати,  у  нас залишилось 2 виступаючих. Час у нас

 підійшов    уже.   Суслов   і   Шандрюк   від   групи

 "Державності".   Будь  ласка,  Віктор  Іванович.  Від

 Комісії.

 я 
 я                           - 25 - я 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные депутаты! Поскольку содоклад

 от  Комиссии  уже был и я попытаюсь вкраце обосновать

 необходимость принятия этого проекта в первом чтении.

      Я  хочу  обратить  ваше  внимание  на  то, что в

 настоящее  время  в  Верховном  Совете проходит пакет

 законов,  которые  регулируют производство и торговлю

 алкогольными изделиями.

      Мы   уже  приняли  в  первом  чтении  Закон  "Об

 акцызном зборе на алкогольные, табачные изделия". Это

 то,  что  можно  назвать  Законом  о марках акцизного

 збора  и  на  следующую  неделю  он  будет вынесен на

 рассмотрение   сесии  Верховного Совета.

      Мы  приняли  также  в  первом  чтении  Закон  "О

 перечне  подакцизной  продукции  и  ставках акцизного

 сбора",  где устанавливаются конкретные ставки, в том

 числе и по  алкогольным и табачным изделиям.

      И   третий   проект   из   этого   пакета   -это

 расматриваемый сегодня поект Закона о государственном

 регулировании производством и торговлей спиртом.

      Эти   законопроекты   находятся  в  определенном

 единстве.  И  мы  считаем  возможным принять и третий

 законопроект,  обсуждаемый  сегодня  в первом чтении.

 Можно   согласится   с   теми   депутатами,   которые я 
 я                           - 26 - я 

 указывают,  что  меры  государственного регулирования

 недостаточно   жесткие,  особенно  в  части  неполной

 определенности  по  порядку  выдачи лицензий, в каком

 обкеме, кто будет выдавать и так далее.

      Но  мы считаем, что этот вопрос можно решить при

 доработке   проекта  для  второго  чтения.  И  просим

 поддержать проект Закона. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Шандрюк,  будь  ласка,  від

 групи "Державність". І закінчуєм обговорення.

 

      ШАНДРЮК  О.  І.  Олександр Шандрюк, 266 виборчий

 округ,  Українська  республіканська  партія,  фракція

 "Державність".

      Шановний  голово,  шановні  колегі  депутати,  я

 прошу вас зосередитись, бо питання це надто серйозне,

 і  я  прошу  вашої  уваги. Ми виступаємо за наведення

 порядку  в нашій економіці, за відновлення державного

 контролю над тими галузями і секторами економіки, які

 практично не можуть існувати без цього. Але я вважаю,

 що перегинати дрючок буває також часом небезпечно.

      Ситуація  у  цих  двох галузях, які об'єднанні в

 цьому  законі,  абсолютно  відмінна.  Я хочу звернути

 вашу увагу,  що  в той час, коли виробництво спирту і я 
 я                           - 27 - я 

 алкогольних напоїв  розвивалося традиційно на власній

 сировинній   і  технологічній  базі,  то  виробництво

 тютюнових виробів, тим більше зараз, коли 11 існуючих

 підприємств,  у нас 6 спільних підприємств іде процес

 оновлення  виробництва, перехід на світові стандарти,

 в  той  час, коли у тютюновій промисловісті практично

 90  відсотків  сировини  і  вся  технологічна  база є

 імпортна,  абсолютно  різні  умови  для відтворення і

 розвитаку цих галузей.

      Зараз   30   відсотків   виробництва   тютюнової

 промисловості  України  іде  на експорт в основному в

 країни  СНД,  тот традиційний ринок який ми починаємо

 зараз втрачати після введення акцизних марок в Росії.

      Введення  цього  по суті додаткового податку, бо

 пропорційна  платня  до  обсягів виробництва, то інша

 назва  додаткового  податку  ще  більше підвищує ціну

 нашої  експортної  продукції  на  ринках країн СНД. І

 перешкоджає  отримати  необхідну,  необхідні  валютні

 надходження   для  оновлення  і  розвитку  перебудови

 національного виробництва у тютюновій галузі.

      Отже,  при  всьому бажанні запровадити ефективні

 механізми  державного регулювання у цих двох галузях,

 які   забезпечують  справді  значні  надходження  до

 державного  бюджету,  я вас закликаю не голосувати за я 
 я                           - 28 - я 

 цей  закон в першому читанні, а домогатися розділення

 законодавчого  регулювання  цих двох сфер і прийняття

 неуніфікованого   закону   того  механізму  який  ним

 запроваджується,  а  окремих  законів по кожній з цих

 двох галузей. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Шановні  народні  депутати,

 думки   висловили,   є  проект  постанови,  більшість

 народних  депутатів  висловилися  за те, щоб прийняти

 цей закон у першому читанні, тому я ставлю це питання

 на  голосування. Прийняти запропонований проект закону

 у  першому  читанні.  Ставлю  на  голосування. Будьте

 уважні, будь ласка.

 

      Йде голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Постанову   за  основу,  з  врахуванням  першого

 пункту. Чи в цілому?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я   перепрошую,   тут  були  пропозиції  окремих

 депутатів...  Я...  хвилинку!...  я...  я розумію! Ми я 
 я                           - 29 - я 

 проголосуєм  за  основу. Я просто хотів вам нагадати,

 що   дехто   з   виступаючих  (до  речі,  Діхтяренко)

 пропонував  прийняти в першому читанні і доопрацювати

 і ще на цій сесії прийняти в другому читанні. Так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому  я  знаю,  що  були такі пропозиції, ставлю

 поки  що  за основу Постанову, з врахуванням того, що

 ми перший пункт прийняли. Ставлю - за основу.

 

      Йде голосування.

 

      "За" -

 

      Приймається.

      Які  доповнення  будуть  до  другого чи третього

 пункту? Чи зміни? Нема? У вас нема?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю  -в цілому. Постанову в цілому, постанову

 в  цілому...  Яка у вас роздана... А Закон -в першому

 читанні.

 

      Йде голосування.

 

      "За" - я 
 я                           - 30 - я 

 

      ПРийнята.

      Я зрозумів ваші пропозиції, щоб прийняти Закон в

 цілому?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, це... було дуже багато пропозицій...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Рішення прийнято. Ми прийняли в першому читанні!

 Я ще раз пояснюю... Для другого читання є термін -тут

 є:  в  двотижневий  термін  подати  пропозиції  і так

 далєє.  Зрозуміло,  що  ми  вже на цій сесії прийняти

 його в другому читанні не зможемо.

      Я   вам   пропонував,   які  доповнення  будуть,

 доповнень не було з цього приводу.

             (Шум у залі)

      Ми  прийняли  постанову  в цілому. Я розумію, що

 двохтижневий  термін, який не вписується в рамки цієї

 сесії,  це значить, що може термін бути і скорочений,

 навіть  без  нашого  запису.  Якщо комісія з Кабінету

 міністрів  попрацює,  і,  до речі, ті, хто пропонував

 пропозиції,  і  зробить  це,  можливо, а ми дамо таке

 протокольне  доручення  комісії,  з  тим,  щоб  через

 тиждень, на наступному тижні прийняти його все-таки в

 другому читанні. Так? я 
 я                           - 31 - я 

      Даємо   таке  протокольне  доручення  комісії  і

 будемо   сподіватись,   що   вона  справиться  з  цим

 дорученням.

      Я пропонував би вам дещо змінити порядок, який в

 нас  записаний  тільки  з  однієї причини: доповідач,

 який  повинен  в  нас  виступати,  Сеульський  Микола

 Іванович,   повинен   йти  на  засідання  в  Кабінеті

 Міністрів,  і  проет  закону,  який пропонується, він

 всім  відомий.  Це проект Закону "Про внесення змін і

 доповнень  до  Закону  України  "Про  підприємства  в

 Україні".

      Нагадаю,  це  про те, що державним підприємствам

 забороняється   виступати   гарантами   при   наданні

 банківських кредитів.

      Я  надаю слово, якщо в вас нема заперечень, будь

 ласка,    Миколо    Іванович.    Давайте   послухаємо

 доповідача.

      Я  не  можу ставити на голосування, в мене є вже

 письмова пропозиція щодо редакції  іншої.

 

        ___________.    Шановні    народні   депутати,

 шановний  головуючий! Суть пропозиції щодо доповнення

 статті  24  зводиться  до  слідуючого  положення,  що

 державним   підприємствам   забороняється   виступати я 
 я                           - 32 - я 

 гарантами   та  поручителями  при  наданні  суб'єктам

 підприємницької діяльності  банківських кредитів.

      Чим   викликана   необхідність  прийняття  такої

 поправки? Тому що на практиці непоодинокі мають місце

 випадки,   коли   державні   підриємства   виступають

 гарантами  діяльності  структур  (при чому я розумію,

 якщо  б  це  були  структури,  які  пов'язані тісно з

 виробничою   діяльністю   цього   підприємства,   які

 забезпечують    його   сировиною   або   забезпечують

 реалізацію   його   продукції,  але  це  підприємства

 нерідко,  коли ніякого відношення до діяльності даної

 структури  не  мають)  і  це  використання  державної

 власності,   одна   з   форм  використання  державної

 власності,   в   приватних   інтересах.

      Необхідність  внесення  такої заборони викликана

 тим,  що діяльність гаранта по банківських кредитах -

 це  особлива  діяльність,  це,  по  суті,  банківська

 діяльність, як така. І практично він має відсліжувати

 весь  процес  використання кредиту, процес діяльності

 суб'єкта,  якому надана гарантія, з метою недопущення

 настання  такої  гарантії, практично підпривємство не

 має  можливості  реалізувати  це, які б закони, які б

 пропозиції  ми  не  давали.  Банки, видаючи гарантію,

 вимагають  того,  щоб  підприємство тримало рахунки в я 
 я                           - 33 - я 

 нього.  Того,  щоб забезпечити інші форми контролю за

 діяльністю   суб'єкта   ясно,  що  ні  одне  державне

 підприємство не може таких умов дотримувати.

      В  нас  є  конкретні  факти. Я можу навести вам,

 якщо  потрібно.  Це  матеріали  даних КРУ і матеріали

 перевірок Міністерства фінансів, які свідчать про те,

 що  такі  факти  мали  місце.  Із  них  можна зробити

 висновок,    що   неврегульованість   цього   питання

 приводить  до того, що на державне підприємство лягає

 борг,  фактично який не пов'язаний з їх діяльністю. І

 фактично  тут  міститься  загроза   здійснення планів

 нашої    приватизації.   Нерідко   такими   гарантами

 виступають   підприємства,   які  взагалі  не  можуть

 приватизуватися.

      Тому є прохання підтримати цей проект Закону.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Нема запитань. Мусіяка,

 будь ласка.  Нема запитань? Вам все відомо?

 

      _____________ В мене є пропозиція.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція? Ну, то потім пропозиція.

      Чи   є   бажаючі   виступити  з  цього  питання? я 
 я                           - 34 - я 

 Зрозуміло. Є пропозиція до постанови у Мусіяки.

      Будь ласка, включіть.

 

      МУСІЯКА В.Л.

 

      Шановні  колеги,  я хочу звернути вашу увагу ось

 на що.

      Нормальним  є надання такої послуги, як гарантія

 або    поручительсво,   відносно   цивільно-правових,

 особливо   підприємницької   діяльності?  І  якщо  ми

 приймемо  в  такому  контексті цю пропозицію Кабінету

 Міністрів,  ми  поставимо  в невигідне становище саме

 державні  підприємства,  тому  що якщо вони не будуть

 мати, одержувати, скажімо, гарантії і поручительства,

 вони  ніколи  не  одержать  кредити.  Хто  дасть  без

 гарантії, без поручительства кредити?

      А  коли  йде  мова про те, що хтось може дати їм

 гарантії,  скажімо,  державних підприємств, то тільки

 недержавної форми власності підприємства.

      Значить,  вони  почнуть  піднімати  відсотки  за

 послуги,  тому  державні  не зможуть уже давати, і це

 теж поставить їх в невигідне становище.

      Тому   я  пропоную.  Давайте  ми  доповнимо  оцю

 пропозицію,    в   такій   редакції   викладемо   оцю я 
 я                           - 35 - я 

 пропозицію.

      "Державним підприємствам забороняється виступати

 гарантами  та  поручителями суб'єктів підприємницької

 діяльності,  інших  форм  власності  при  наданні  їм

 банківських  кредитів, залишивши можливість державним

 підприємствам  надавати  державним  підприємствам оцю

 послугу по поручительству і гарантії".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Тобто    державне    підприємство

 державному може бути гарантом, так, ви це пропонуєте?

      Є  дві  пропозиції. Перша -від Комісії. Я ставлю

 на  голосування.  Давайте  так,  вірніше, це поправка

 Мусіяка, поправка.

      Ваша  думка,  Микола  Іванович? Я говорив, що як

 запитання  треба  було  б  задавати.  Ми  зразу б все

 вияснили,   а   так...   Ну?  Включіть,  будь  ласка,

 Сивульського.

 

      СИВУЛЬСЬКИЙ

      Шановні  народні  депутати! Я просив би все-таки

 прийняти  в  нашій  редакції.  Я не випадково звертав

 увагу   на   те,  що  є  державні  підприємства,  які

 приватизуються,  і  ті які не можуть приватизуватися.

 Тому  цей  запис  не  вирішує  проблем. Одне державне я 
 я                           - 36 - я 

 підприємство  підлягає  приватизації,  друге -ні. І в

 цьому  механізмі  можна  фактично  поставити державні

 підприємства,  які  не  приватизуються у дуже складне

 фінансове становище.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Я    ставлю    на    голосування

 пропозицію...  Що  ще  пропозиція  є? Немировський. Я

 запитував  чи є запитання? До кого запитання? До мене

 чи до Сивульського.

      Микола  Іванович,  вибачте, але я попрошу вас до

 мікрофону  все-таки.  Може  ще  хтось  вирішив задати

 запитання? Немає, один Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ, 309 виборчий округ

 

      Николай   Иванович,   скажите  пожалуйста,  если

 государственное  предприятие  не  может быть гарантом

 кредиту, то коммерческий банк в данной ситуации может

 быть как гарантом.

      И  по  средством  через  коммерческий  банк  это

 предприятие может быть тогда продано.

 

      ___________.    По    умовах,   які   діють   на я 
 я                           - 37 - я 

 сьогоднішній  день, умови застави, така можливість є.

 Тому  що  якщо  фонд  державного  майна дає дозвіл на

 заставу  державного  майна,  то  стягнення  може бути

 повернено на державне майно, і така можливість існує.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В Мусіяко іще запитання? Будь

 ласка. І Найда.

 

      МУСІЯКО

 

      Я просто уточнення хочу зробити, тому що застава

 це  є ще один із видів забезпечення зобов'язань, крім

 гарантії  і  поручительства.  Тому  маються на увазі,

 різні речі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Найда, будь ласка.

 

      НАЙДА,   396  избирательный  округ,  г.  Херсон,

 фракция "Коммунистов"

 

      Уважаемый докладчик!

      Я    все-таки   немного   не   понимаю,   почему

 государственные не могут выступать гарантом. Я думаю,

 что это та форма, которая у нас должна практиковаться я 
 я                           - 38 - я 

 и   практиковаться  широко.

      А  если то предприятие -государственное, которое

 сегодня  приватизируется,  будет оказывать помощь или

 выступит   гарантом   тому  предприятию,  которое  не

 приватизируется?  Ведь  это  и такой же вариант может

 быть.  Поэтому, я думаю, что пока оно государственное

 мы  с  вами  должны  разрешить  выступать  друг перед

 другом  гарантом.  И  тогда  мы... Это будет какой-то

 маленький    шажок   к   началу   производства.   Все

 предприятия лежат.

      Вы же прекрасно знаете, что оборотных средств ни

 у  кого  нет.  И  мы  друг  другу еще начинаем мешать

 сознательно.

      Поэтому,  поддерживая  вашу идею -чтоб не давать

 пидпрыемныцькои  дияльности, а (..........) мы должны

 давать  и  разрешить это. И я прошу вас согласиться с

 предложениями, которые внесены  на сегодняшний день.

 

      ___________.  Я  вже  в  виступі  звертав увагу,

 шановні народні депутати, що питання впирається в те,

 що діяльність по гарантії -це фактично або діяльність

 банківської   структури,  або  діяльність  страхового

 товариства.  Де  є  відповідні процедури, відповідний

 механізм   забезпечення  реалізації  цього.  Ні  одне я 
 я                           - 39 - я 

 підприємство  цього не має.

      Тому на сьогоднішній день доцільно цю діяльність

 припинити.  Це  канал,  по  якому  втрачаєм  державну

 власність.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну так, ми... шановні народні

 депутати,  ми  так не закінчимо це питання. Давайте я

 установлю  ще  5  хвилин і все. Ні, я бачу, що апетит

 приходить під час їжі , як кажуть.

      Будь  ласка,  Заварзін.  Хто у нас ще записався?

 Магда ще хотів. Так?  Ні?  Заварзін. І Костицький.

 

      ЗАВАРЗІН М.В.

      Спасибо    Олег   Олексеевич.   Заварзин,   129,

 Красноармейск, Фракция коммунистов.

      Вы  вот только что обкясняли, что гарантом может

 выступать комерческий банк. А не усматриваете ли вы в

 этом  скрытую  приватизацию.  Скрытую от глаз народа.

 Каким    образом?   И   это   очень   четко   сегодня

 проделывается.  Я хочу сказать - каким  образом.

      Прежде  всего этот банк подводит это предприятие

 под банкротство, а как -это вам не надо обкяснять. Вы

 знаете.  И продает его  с аукциона.

 я 
 я                           - 40 - я 

      ___________. Ця норма... Дійсно, така можливість

 існує.  Ви  абсолютно праві. Але ця норма регулюється

 діяльність   Фонду  державного  майна,  який  повинен

 вирішувати  питання  щодо  видачі  майна під заставу.

 Якщо  він такого дозволу не дає, приватизація не може

 бути здійснена. І підприємство відповідає лише своїми

 фінансовими   ресурсами,   тобто   своїм   прибутком,

 оборотними коштами. Ну, то це питання не до мене.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Костицький,  будь ласка. Це питання

 не до Миколи Івановича нащот взятки.

 

      КОСТИЦЬКИЙ.

 

      Шановний  Микола  Іванович,  одне  те, що ми вас

 запитуємо  вже  після  того,  як ви зійшли з трибуни,

 пов'язанно з тим, що ви сказали маєте ілюстрації, але

 ви  їх нам не привели. Моє питання таке.

      В  цьому  році,  чи  за  рік, чи за якійсь інший

 період   скажіть,   будь   ласка,  скільки  державних

 підприємств  давали  гарантії і ці гарантії виявились

 фіктивні?  Принесли  таким  чином  шкоду  державі  на

 стільки то мільярдів карбованців і тому подібне. Будь

 ласка. я 
 я                           - 41 - я 

 

      _____________.  Питання  абсолютно  справедливе.

 Але  вирішення  цього  питання  вимагає  спеціального

 дослідження.  Ми  взяли  матеріали звичайних ревізій,

 перевірок,  які  здійснювались  фінансовими  органами

 (..........)  з них отих фактів, які мали місце і які

 дійсно   являються  фактами,  які  свідчать,  що  тут

 фактично криються зловживання.

      Ось  приклад за данними КРУ Український науково-

 дослідний  інститут пивобезалкогольної, кондиторської

 та  харчоконцентратної промисловості, не маючи ніяких

 господарських    або    фінансових    стосунків,   із

 комерційною  фірмою "Вектор", в якій є тобто інститут

 організації  з  державною  формою  власності  в особі

 директора  інституту і головного бухгалтера, виступив

 гарантом  кредитної угоди, укладенний між акціонерно-

 комерційним  банком  європейською  фірмою "Вектор" на

 отримання останього кредитку в розмірі двох мільярдів

 карбованців.  На момент погашення цього кредити фірма

 "Вектор"  виявилась  не  платоспросожною. І вся сума,

 отриманого  нею кредита і відсотки по ньому, разом це

 становить  більше  ніж  2,  5  мільярди  карбованців,

 пред'явлено до  сплати в інститут.

      Крім того,  одночасно  з угодою-поручительством, я 
 я                           - 42 - я 

 при відсутності будь-якої заборгованості перед банком

 вказаним  або  інших  підстав, інститутом було видано

 йому векселя на загальну суму 6 мільярдів карбованців

 з  уплатою  по  частині  з них на 4 мільярди 10 тисяч

 процентів  річних.  На  день перевірки заборгованості

 інституту  по векселях склало 69, 5 мільярда. Ось вам

 кокретний факт Як діє оця норма на сьогоднішній день.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, я бачу, що приклади

 якраз  пов'язані  із  наданням  гарантій  комерційним

 структурам, так виходить.

 

      ____________. Так.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пономаренко.

 

      422 виборчий округ, депутат ПОНОМАРЕНКО.

 

      Шановні  колеги, я прошу підтримати законопроект

 Кабінету  Міністрів  він  дасть  можливість нормально

 працювати  керівникам  підприємств.  Сьогодні  є дуже

 багато фактів, коли приватні особи використовуюь своє

 знайомство,   тиск  і  різні  методи  для  того,  щоб

 отримати таку гарантію, ми дамо можливість нормальнол я 
 я                           - 43 - я 

 працювати    керівникам    підприємств.    Я    прошу

 проголосувати.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую,   запитань   більше  немає,

 сідайте будь ласка.

      Значить,  згідно з Регламентом повинен поставити

 все-таки ту поправку, яку вносить Мусіяка спочатку.

      Ну  давайте,  якщо  я, вона записана, якщо ви не

 підтримуєте, ви за неї не проголосуєте.

      Поправка звучить так.

      Державним  підприємцям  забороняється  виступати

 гарантами  та  поручителями суб'єктів підприємницькоє

 діяльності  інших форм власності, тобто, добавляється

 фактично   слова   інших   форм   власності,   ну  та

 поручителями,  це  можна,  як кажуть, вилучити. Інших

 форм власності, ось поправка зх якою виступає Мусіяка

 і  я  її ставлю на голосування, вона більш вузька чим

 те,  що  пропонує  Кабінет  Міністрів,  більш  широке

 поняття,  тому  я  ставлю поправку, а потім голосуємо

 цей пункт.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

 я 
 я                           - 44 - я 

      ЗА -

 

      Рішення не прийнято.

 

      Я  не  ставив  за основу тому, що тут один пункт

 фактично,  в  цій  Постанові. Тому ставлю в цілому...

 Мухін. Будь ласка, Мухін.

 

      МУІН

      Олег     Алексеевич,    я    предлагаю    сейчас

 проголосовать  поименно.  Смотрите,  когда у нас идет

 политические  разборки,  все люди, которые занимаются

 так  называемой  политикой  и  только кричат и шумят,

 значит, они в зале здесь буквально нашпигованы... Как

 только   начинается   серьезная   у  нас  работа  над

 законами  -вы посмотрите в зале что происходит. Нету

 этих людей! Давайте проголосуем  поименно...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.  У  вас пропозиція... Хто за

 те, щоб голосувати за цю постанову поіменно?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хто за те, щоб голосуавти поіменно?

 

      Йде голосування. я 
 я                           - 45 - я 

 

      "ЗА" -

 

      Рішення     прийнято.    Голосується    поіменно

 пропозиція,   вірніше  проект  Закону,  який  вносить

 Кабінет Міністрів. Іще раз зачитую: ....

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Зніміть  голосування,  будь  ласка.  Я  уточню в

 того,   хто  пропонував.  Мухін,  ви  мали  на  увазі

 поправку чи в цілому?

 

      З ЗАЛУ...........................................

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включіть,  будь  ласка,  Мухіна.  Я

 ініціатору даю слово...

 

      МУХІН

      Я  имел в виду Постановление Кабинета Министров.

 В цилому голосовать. И закон весь в цилому.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Ясно.   Ставлю   на   голосування

 пропозицію  Кабінету Міністрів про внесення доповнень

 до  Закону  України  "Про  підприємництво в Україні".

 проект  Закону.  "Державним підприємцям забороняється я 

                         - 46 - я 

 виступати    гарантами    при    наданні    суб'єктам

 підприємницької   діяльності  банківських  кредитів".

 Така  поправка  вноситься в пункт 2 статті 24. Ставлю

 на голосування. Поіменно голосується.

     

      Йде голосування.

     

      "За" -

     

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Кому не зрозміло?

 

             (Шум у залі)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   народні   депутати,   ми

 обговорили   уже   це  питання,  ми  можемо  сьогодні

 висловити ще тільки  по мотивам голосування.

      Чернявський,   що   ви   пропонуєте  по  мотивам

 голосування, я бачу у вас?

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.   Дякую,   я   думаю,   що  не  всі

 зрозуміли,  чи голосуємо поправку, чи закон в цілому.

 Якщо   точніше  ми  скажемо  за  закон  в  цілому,  я

 пропоную, о  всі проголосують за. я 
 я                           - 47 - я 

      Тому      переголосувать     прошу.     Поіменно

 переголосувать за прийняття закону в цілому.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка. 134.

     

        ПУДРИК. Уважаемые коллеги, когда мы голосовали

 попраку    Мусияки,   мы,   может   быть,   чуть-чуть

 неправильно поняли, поэтому  не пролголосовали.

      Ситуация   какая?   Вот   руководитель   мелкого

 структурного   подразделения   берет  ссуду  в  банке

 коммерческом      под      гарантию      вышестоящего

 государственного   редприятия.  Если  не  дать  такой

 вожможности,  то  он  никогда  не  возьмет эту ссуду.

 Потому  что  своего  основного  фонда  у него нет. Он

 относится  к  министерству,  обкединению и так далее.

 Поэтому   я   предлагаю   еще  раз  поправку  Мусияки

 проголосовать,  и  вот с этой поправкой проголосовать

 закон.   Это   будет   нормально   для  руководителей

 государственных   предприятий.   Я   вам  говорю  как

 руководитель на сегодняшний день. Поименно.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте , будь ласка, я зрозумів.

      Товт, будь ласка, і будемо закінчувати.

       я 
 я                           - 48 - я 

      ТОВТ. Дякую.

      Шановні  колеги,  тут  дуже  прості  речі,  я  не

 розумію, чому  тут не српиймається в залі.

      Державне    майно,    його   менеджмент,   тобто

 керівництво,  він управляє, ну ні в якому разі не має

 права  розпорядитись  цим  майном.  Дать  виступ,  як

 гарант,  -це  уже  є  фактично  розпорядження майном.

 Тобто  це  проста істина. Ні в якому разі закладувати

 державне майно, ні в якій формі не можна, тобто на це

 право немає, бо він не є власником. Тобто керівничтво

 не  є  власником,  і  ці  операції не є можливими, це

 можливо  по окремим дозволам. А ці окремі дозволи, ті

 вищестоящих отут говорять, ті напевно, по тій системі

 до  Фонду державного майна їх можна получити, якщо це

 є доцільним.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 227 включіть, будь ласка.

     

      ЧЕБОТАРЬОВ

     

      Чеботарев, Александрия.

      По  поводу  поправки  к  закону. Здесь ресь идет

 только  о  возможности  или  невозможности выступания я 
 я                           - 49 - я 

 государственного  предприятия в качестиве гаранта или

 поручителя.  Вопрос  о том, сможет ли государственное

 предприятие поручиться за какое-то малое предприятие,

 которое    возьмет    кредит    и    распустится,   а

 государственное  предприятие  будем  своим имуществом

 отвечать.

      Так  вот  эта  поправка  ставит  запрет  на этот

 процесс.  Поэтому  за  это  нужно  голосовать.  И  не

 путайте  с  той поправкой, которую предлагал Мусияка.

 Так  скрытый  камень,  в  чем именно? В том, что одно

 государственное   предприятия   выступит  гарантом  у

 другого  государственного  предприятия,  но то второе

 приватизуется,  и........,  получится  тот  же  самый

 процесс.

      Поэтому   мы  поправку  отклонили.  Я  предлагаю

 проголосовать за то предложение, которое внес Кабинет

 Министров.  Это  запрет государственному предприятию,

 почти    директору    государственного    предприятия

 распоряжаться  государственным  имуществом  в  пользу

 малого предприятия. Это нужно сейчас принимать.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  не  можу  позбавити  можливості

 виступити  суслова Віктора Івановича -голову комісії.

 Давайте послухаємо спеціаліста. я 
 я                           - 50 - я 

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемый  Олег  Алексеевич!  Уважаемые народные

 депутаты!    Комиссиия    по    вопросам   банковской

 деятельности  эту  поправку  специально, то есть этот

 проект  специально  тоже рассматривала. И мы пришли в

 выводу,    что   проект   Кабинета   Министров   надо

 поддержать,      потому   что   действительно  нельзя

 закладывать  по кредитам  государственное  имущество,

 которым предприятие не имеет право распоряжаться. Это

 получается   форма   непрямой   приватизации,   когда

 приходит вопрос выполнения обязательст по гарантиям и

 поручительствам.

      Поэтому, конечно, здесь нужно продумать механизм

 выдачи  государственных  гарантий,  но  в этом случае

 гарантии    по    кредитам    должны    выдавать   не

 государственные       предприятия,      а      органы

 государственного управления.

      Поэтому    проект    Кабинета   Министров   надо

 поддержать.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ставлю   на   голосування   проект

 Кабінету   Міністрів.  Поіменне  голосування.  Будьте я 
 я                           - 51 - я 

 уважними,  будь  ласка.  Михайло  Васильович, давайте

 проголосуєм...

     

      "за"

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Рішення   прийнято.  Ми  в  цілому

 голосували. Тут один пункт. Дякую.

      По мотивам голосування. Пудрик, будь ласка.

     

      ПУДРИК В.Ю.

     

      Уважаемые   коллеги,  может  быть,  мы  к  этому

 проекту,  который  Кабинета  Министров,  добавим  вот

 буквально    вот   такую   фразу:   "За   исключением

 вышестоящих     государственных    организаций    для

 нижестоящих".  Чтоб  тот,  который  стоял  выше,  мог

 давать   гарантию   для   младших.   Я   имею  ввиду,

 управление,    шахта,    обкединение    или    завод,

 министерство  и  т.  д.  в одной отрасли. Иначе у нас

 отраслевики кредиты никогда не возьмут.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

      Значить, я розумію, що в залі думки розділилися.

 Питання дійсно дуже таке щепетильне, як кажуть. я 
 я                           - 52 - я 

      Я  просив  би  вашого  дозволу  дати протокольне

 доручення  нашим двом комісіям з економічної політики

 і  фінансів,  банківської діяльності для того, щоб це

 питання вони додатково розглянули.

      І  якщо  буде  необхідність, ми можемо ще одним,

 однією  поправкою,  ще  одним  законом  розширити  чи

 навпаки  звузити  дію  цього Закону. Нема заперечень?

 Приймається.

      Зарудний,  у  вас  з мотивів голосування з цього

 приводу?  Ну,  ми  закінчили з цього питання. Давайте

 будем...

      Слухається питання про проект Закону України про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Кодексу законів про

 працю  України.  Друге  читання.  Доповідач -Донченко

 Юрій Григорович, секретар Комісії з питань соціальної

 політики та праці.

     

      ДОНЧЕНКО

     

      Уважаемые народные депутаты!

      У  вас  на  руках  есть  сравнительная таблица к

 законопроекту    и   письменные   замечание   к   ней

 юридического отдела Секретариата Верховного Совета.

      Сначала   мне  бы  хотелось  бы  несколько  слов я 
 я                           - 53 - я 

 сказать   по   этим  замечаниям.  Сформулированы  они

 безусловно  правильно,  и  в  принципе, возражений не

 вызывают.  Но  дело  в том, что у себя на комиссии мы

 пришли к выводу, что включать эти три статьи, которые

 были     дополнительно     вам     розданы    сегодня

 нецелесообразно.   Из   чего   мы   исходили,  и  чем

 руководствовались?

      Во-первых, и это главное. Статья 246 КЗоТ, 247 и

 250  куда  предлагается  внести  изменение -это нормы

 кодекса главы 6, касающиеся профессиональных союзов и

 участие    работников   управлениями   предприятиями,

 учреждениями и организациями.

      У  нас  существует  определенная договоренность,

 что  для  принятия  Закона о профсоюзах, эту главу не

 трогать    в   КЗоТе.   Сейчас   законопроект   такой

 подготовлен, и если вы помните, когда мы утверждали в

 целом список законов, которые должны были рассмотреть

 третьей  сессией,  должны  были рассмотреть и Закон о

 профсоюзах.

      Но  сегодня так получаятся, что мы уже не успеем

 рассмотреть   этот   Закон.   И   он   сегодня   этот

 законопроект    проходит    экспертизу   в   Кабинете

 Министров,   в   некоторых   научных  учреждениях,  в

 соответствующих      подразделениях      Секретариата я 
 я                           - 54 - я 

 Верховного Совета.

      Комиссия  предложила  внести данный законопроект

 на     рассмотрение    четвертой    сессии,    где-то

 приблизительно  на октябрь месяц. Поэтому сегодня нет

 острой   необходимости   вносить   изменения,  спустя

 несколько  месяцев  эта  глава будет совершенно иной,

 исходя из существующих реалей жизни.

      Во-вторых,      руководствуясь     такими     же

 соображениями, Кабинет Министров и не предлагал такие

 изменения в законопроект. Следовательно они не прошли

 перед этим процедуру первого чтения.

      В  конечном  итоге,  сегодня  определит  сессия,

 будем  мы  эти законы включать или нет. Изменения эти

 четко  сформулированы и если вы посчитаете нужными то

 можно  их будет проголосовать после того, как пройдем

 второе чтение этого Закона.

      А  теперь  прошу  перейти ко второму чтению того

 документа,  который  сегодня у вас роздан. Значит, по

 названию не поступило замечаний. Олег Олексеевич...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  По  назві  нема зауважень? Нема. По

 приамбулі?

      Про зміни в статті 2. Нема зауважень.

      Стаття 3 й 4. 5? Штрих. Нема зауважень. я 
 я                           - 55 - я 

      8 стаття?  Так, 49 виключається.

     

      ___________.  49.1, 49.2.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  49.2.

      93?  По  останнім  статтям.  По 93? 49 штрих? По

 виключенню?

      Давайте  проголосуєм...  Счас, Райковський, одну

 хвилину.

      Значить від назви  до пункту  5 , тобто...

     

      ___________. До 6.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  6. Так. До 5 включно. Ставлю на

 голосування.

     

      "За" -

     

     

      Я  не зрозумів. Я попрошу... запросіть депутатів

 в зал . Я бачу 102 не голосувало.

      Ми  сьогодні  всі підтримали той режим роботи, в

 якому   працюємо.   Тобто,   що  працюєм  сьогодні  в

 вечірньому засіданні до 18 години. Бачу, що люди є чи я 
 я                           - 56 - я 

 в  залі,  чи  поза  залом,  але не приймають участі в

 голосуванні.

      Я   прошу   зосередитись.   Ставлю   ще  раз  на

 голосування,  тим  більше  що  не  було зауважень, не

 зрозуміло.

     

      "за" -

      

      Приймається.

      Будь ласка.

     

      РАЙКОВСЬКИЙ Б. С. Райковский,  385 избирательный

 округ, город Чугуев.

      Уважаемый  докладчик, вы исключаете статью 49-3,

 где,   так  сказать,  работникам  были  гарантированы

 какие-то  права.  О  том,  что  в связи с сокращением

 числености  или штата нельзя было уволить, необходимо

 предупредить за два месяца его о том, что предприятие

 обязано трудоустроить там и другие гарантии.

      Сегодня вы эту статьи исключаете. Вы даете повод

 сегодня    предприятиям    сокращать    рабочих    на

 предприятиях,  не  неся за это никакой ответсвености.

 Есть  же  международная  практика.  В частности в ФРГ

 существует... если сокращают рабочего, то предприятие я 
 я                           - 57 - я 

 платит  такую  сумму, будем говорить, Фонд социальной

 занятости  населения,  что  руководитель  предприятия

 подумает  сокращать  этого  работника или нет. Потому

 что,   если   он  его  сокращает,  он  должен  внести

 определенную  сумму.  Если  работник  продолжает и не

 может  получить  работу  в  связи  с  сокращением, он

 платит,  собственик  этого предприятия платит рабочим

 пока  он  трудоустроится.  Если  он  обучается  новой

 проффесии,  он эту гарантию выплачивает, ну, и другие

 там гарантии. Он выплачивает примерно за год и Службы

 фонда  занятости  населения  о  том,  что он сократил

 этого  рабочего.  И он подумает -необходимо сокращать

 или  наверно  я  лучше  может расширю рабочие места и

 этот  работник  останется  на  работе.  А  вы  эту 49

 отбросили.  А  что  же  нам  в  5.  А  в пятой статье

 декларация   о   том,  что  государству  (..........)

 гарантирует и ничего не гарантирует.

     

      _____________.  Значит,  как  раз  таки я с вами

 полностью  не  согласен,  что  практически весь смысл

 текста статьи 49 перенесен в пятую статью. Без всяких

 изменений.  По той простой причине, что выстраивается

 четкая   структура   самого   кодекса,   вы  обратите

 внимание,  как будут идти статьи -1, 2, 3, 4, 5 и так я 
 я                           - 58 - я 

 дальше.

      Первая статья - это задание кодекса.

      Вторая - основные трудовые права працівників.

      Третя - на кого разширяется.

      И  пятая  -это  гарантия,  о  которой вы сегодня

 говорите по трудоустройству.

      Выстраивается  структура  не  больше, не меньше,

 переноситься  49  в  полном обкеме в пятую. Мы уже за

 это проголосовали.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  І  ще раз Райковському, я хотів би,

 щоб  ви  тут  дійсно  подивилися,  що  тут  5  статтю

 побудували додатково. Будь ласка.

     

      ____________.  Так  предприятия не несет никакой

 ответственности,  сокращает  рабочих  и  места и все.

 Сократил, выдал трудовую книжку, иди устраивайся куда

 хочеш.  Вот  что,  здесь  вопрос,  о том, что если он

 будет   сокращать  необходимсо  предусматреть  какие-

 тозащиты  социальной  гарантии,  чтобы  он  мог, если

 человек не устроился за две, через два месяца. он или

 выплачивал  ему  пособие  в  государственный  фонд, а

 государственный  фонд  будет выплачивать. Или если он

 пойдет   переучиваться  другой  профессии,  то  пусть я 
 я                           - 59 - я 

 предприятие   платить   пока  не  получит  он  другую

 профессию, вот о чем сегодня  разговор был.

     

      ____________.    Значит,   я   с   вами   сейчас

 категорически  не  согласен,  по той простой причине,

 что  так  как было записано, у нас 49 статья, оно все

 перешло в 5 статью.

      Ко   второму   чтению   вы   не   подали  такого

 предложения, покажите мне пожалуйста среднюю колонку,

 где  ваше предложение прозвучало. Сейчас вы начинаете

 предлагать  какие-то  замечания  по данной статье, до

 этого ее не было.

      Как тогда поступать, если вы до этого не внесли,

 сейчас  вносите  с голоса. Ну давайте проголосуем ваш

 текст.

      Его нету. За что голосовать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилинку,  Юрій Іванович, тут

 поправка   була  тільки  комісії  з  питань  паливно-

 енергетичного  комплексу,  транспорту  і  зв'язку про

 виключення    статті,   не   виключати   статтю   49.

 Райковський  підтримав  цю  поправку,  хотя я розумію

 комісія  сьогдні  не  настоює на ній. Треба врахувати

 все-таки,   наротдні   депутати,   про  те,  що  каже я 
 я                           - 60 - я 

 доповідач,  що основні положення, зміст фактично цієї

 статті перенесено в статтю 5.

     

      ____________.   В  полном  обкеме.  Не  то,  что

 основные положения. Она перенесена с 49 в 5.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Але   я   вимушений  поставити  на

 голосування   те,   що   пропонує  народний  депутата

 Райковський,  посилаючись  на  поправку  Комісії, яка

 була офіційно внесена. Тому я ставлю поправку Комісії

 з   питань   енергетичного  комплексу  -Райковського.

 Тобто, не виключати 49 статтю на голосуванні.

     

      ___________.  Но она перешал в пятую... В полном

 обкеме перешла...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      Йде голосування.

     

      "За" -

     

      Рішення не прийнято.

      Хто  за те, щоб в редакції Комісії проголосувати

 шостий   пункт,  тобто  виключити  49-ту  статтю,  як я 
 я                           - 61 - я 

 говорив доповідач, тому що повністю перейшла у статтю

 5. Ставлю на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Шостий пункт!

     

      Йде голосування.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      По сьомому пункту є зауваження?

      По восьмому?

      Дев'ятому?

      Десятому?

      Одинадцятий?

      Дванадцятий?

      Тринадцятий?

      Чотирнадцятий?

      П'ятнадцятий?

      Шістнадцятий? Нема зауважень.

      Сімнадцятий?

      Вісімнадцятий?

      Дев'ятнадцятий? Єсть дев  ятнадцятий? Нема.

      Двадцятий? я 
 я                           - 62 - я 

      Двадцять перший?

      Двадцять другий?

      Двадцять третій?

      Нема зауважень, тому ставлю пункти 7-23 на голосування.

     

      Йде голосування.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Ставлю  в цілому.

      Я перепрошую,  це другий розділ.

      Закон набуває чинності з дня його опублікування.

 Якщо нема заперечень, проголосуємо.

      (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

       За

      Рішення приймається.

       Ставлю в цілому.

     

       ___________.      Олег      Алексеевич,      мы

 договоривались,  что определимся по статьям 246, 247,

 250, то ли мы их сейчас будем рассматривать, то ли мы

 все-таки, как предлагает комиссия, пересмотреть после

 принятия  Закона "О профсоюзах". Чобы мы определились я 
 я                           - 63 - я 

 с сессией.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми  проголосували  всі  пункти,  ми

 повинні ...

     

       ___________.  Эти  не  входили в первом чтении,

 это   сейчас  дополнительно  внесла,  предложения  от

 депутатов  поступили,  и,  будем  говорить,  от нашей

 комиссии.   Поэтому,   сейчас   надо   определится  с

 сессией - принимать или не принимать.

      Наше  предложение:  принимать их после того, как

 принят   Закон   "О   профсоюзах",   _   сегодня   не

 рассматривать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як ми можемо їх приймати, якщо нема

 на руках нічого  з цього приводу?

      Тому  це  буде  окремий закон у вас, окремо буде

 готувати і виносити окремим законом.

      Тому  ставлю проект закону в цілому. Будь ласка,

 проголосуйте.  Ми  ж  не  можемо  його  залишити так,

 напризволяще.

      За

      Рішення прийнято, дякую.

       я 
 я                           - 64 - я 

       ___________. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. По процедурі? Заварзін, будь ласка.

     

      ЗАВАРЗІН

      Спасибо, Олег Васильевич.

      Мы  сейчас  вот Закон приняли, это очень хорошо.

 Но  меня  поражает  и  другое. Где вот те крикуны, вы

 выдете,  Чорновилы,  Зайцы  и еже еси с ними, которые

 вот   здесь  два  дня  срывали  заседание  сессии,  а

 сегодея,  сейчас, в данный момент, когда идет решение

 вопросов    по    экономическим    проблемам   нашего

 государства,  мы  не  видим  их.  То  есть,  им народ

 абсолютно   не   нужен.  Они  только  лишь  блокируют

 принятие экономических  законов.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Давайте,    я   попрошу,   Микола

 Володимирович,  давайте працювати далі. Я думаю, що у

 нас  буде з вами змога на парламентському тижні, коли

 будем  проводити, обговорити як проходив цей тиждень,

 як  хто  приймав  участь,  і  так  далі,  так далі. А

 сьогодні  давайте  будем  іти  все-таки  по процедурі

 далі. я 
 я                           - 65 - я 

      Слухається питання про проект Закону України про

 визнання такими, що втратили чинність деяких декретів

 Кабінету  Міністрів  України  щодо обмеження експорту

 товарів. Доповідая Олійник Василь Іванович -заступник

 Міністра економіки України.

     

      ОЛІЙНИК В.І.

     

      Шановні  народні  депутати!  Власне кажучи, мова

 йде  про  Декрет ь16 від 26 грудня 1992 року і Декрет

 ь54  від  20  травня  1993  року. Цими декретами було

 встановлено спеціальний режим експорту уповноваженими

 організаціями  таких  видів  товарів,  як:  кольорові

 метали,   сировина   для   їх  виробів,  рідкісні  та

 рідкісно-земельно    метали,   руди   і   концентрати

 дорогоцінних  металів  і метали дорогоцінні, вугілля,

 54-им    декретом    була    введена    нафта,   газ,

 електроенергія,    дорогоцінне   і   напівдорогоцінне

 каміння   і   дорогоцінні  метали.  Режим  спеціально

 уповноважених  організацій  лише якийсь час виконував

 стабілізуючу   роль   у   сфері  зовнішньоекономічної

 діяльності,  а в даний час, враховуючи те, що ціни на

 деякі       види       товарів      зрівнялись      з

 зовнішньоторговельними  цінами,  а  по деяким товарам я 
 я                           - 66 - я 

 навіть  стали  вищими,  режим  спецекспортерів навіть

 стримує експорт.

      Враховуючи  це, і пропонується проект закону про

 визнання  таких,  що втратили чинність, Декрет від 26

 грудня  1992  року  ь  16 та пункт 1 статті 1 Декрету

 Кабінету  Міністрів від 20 травня 1993 року ь 54 "Про

 лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності.

      В мене все.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які  будуть запитання до заступника

 міністра   зовнішньоекономічних   зв'язків   з  цього

 приводу?

      Нема  запитань?  У вас запитання? Підтримати без

 обговорення?  Ставлю  на...  У вас запитання? Наталія

 Михайлівна?

      Будь ласка, Вітренко включіть.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Дякую. Вітренко, Конотопський виборчий округ.

      Скажіть,  будь  ласка, яку шкоду Україні нанесли

 оці   декрети   щодо   лібералізації  експорту  трохи

 детальніше.   Що   саме,  в  яких  обсягах,  чому  не

 підлягало  контролю і що ми зараз врятуємо6 прийнявши

 оці поправки. я 
 я                           - 67 - я 

      Дякую.

     

      _____________

      Я  вряд  чи  зможу  вам  відповісти,  яку  шкоду

 нанесли  ці  декрети,  тому  що  цієї  шкоди ніхто не

 підраховував.

      І друге питання, вибачте, яке?

     

      ___________.  Будь  ласка,  якщо  не  можна було

 підрахувати  чи  не  хотіли  підрахувати, то скажіть,

 будь  ласка, що ми врятуємо на Україні змінивши зараз

 ці декрети. Що ми зможемо зберегти?

     

      ___________.  Ми  спростимо процедуру здійснення

 експорту деяких видів товарів.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 137, включіть будь ласка.

     

      ШЕСТАКОВ, 137 избирательный округ, г. Мариуполь,

 фракция "Коммунистов"

     

      Уважаемый докладчик!

      Сегодня  вот  мы  приняли  здесь  Закон в первом

 чтении   о  монополии  государства  на  спиртное.  Не я 
 я                           - 68 - я 

 считаете   ли   нужным   ввести  такую  же  монополию

 государства на внешнюю торговлю.

     

      ___________.  На внешнюю торговлю вообще?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Василь Іванович, відповідайте, будь

 ласка. Скажіть свою думку.

     

      ___________.  Я  відповім  коротко,  ні я так не

 вважаю.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ще   запитання  є?  Немає.  Дякую,

 сідайте, будь ласка.

      Була  одна  пропозиція голосувати в цілому. Так?

 Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Рішення не прийнято.

      Носов, будь ласка. Ващук.

     

      НОСОВ В.В.

      То  я  хотів  сказати  з  мотивів,  щоб шановний

 замміністра   вивчив  досвід  інших країн по виходу з я 
 я                           - 69 - я 

 криз   і   дізнався  як  там  здійснювалася  зовнішня

 економічна  діяльність.  Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Будь   ласка,   Ващук.   Ми   вже

 проголосували, шановні народні депутати.  Так що це...

     

      ВАЩУК К.Т.

      Шановні  колеги!  Ми зараз... те, що не прийняли

 ту  поправку,  ми  не відмінили ті Декрети, коли вони

 вводились і мали силу Законів. І тим ми добре шкодимо

 господарникам. Тому що тоді навіть, коли ціна на нашу

 продукцію  на  рівні світових -а вона вже вся така -і

 навіть  трохи  вище світових цін; ми не можемо ввести

 додаткових  сотень  коридорів  по  всіх:  по  МЗС, по

 Кабміну  нічого  ні продати, ні на бартер поміняти. І

 це  дуже  струмує зовнішньоекономічну діяльність усіх

 господарств:   і   в   сільському  господарстві  і  в

 промисловості.

      Всі  види  продукції,  які  є  дуже  важливі для

 держави, вони просто не включені в той список. І вони

 не вивозяться.

      А  от  я  вам  наведу такий приклад. От зараз ми

 одержимо   за   цукрові   буряки   велику   кількість

 меляси.   Яку   ми   могли   б   обміняти,   яка   не я 
 я                           - 70 - я 

 використовується  стільки  в  селі.  Ми  могли  б  її

 обміняти  -іди  бери  дозвіл.  Ми можемо ту мелясу на

 спиртзаводі  переробити на спирт і знову її обміняти.

 Чи то на комбайн, чи то ще на якусь... чи на солярку,

 чи  навіть  продати  і  мати якісь гроші. Ми цього не

 можемо зробити,  бо є тисячі   рогаток.

      І  із-за  цього,  що  цей  Декрет  був прийнятий

 кілька  років  тому,  коли  ціни наші були нижчі і це

 захищало,  щоб не було (..........) цін. А зараз вони

 набагато  вищі.  Розумієте.  І  ми просто далі все це

 зажимаємо  і  хочем,  щоб  якось  ми щось купили. Але

 нічого не можем  ніде купити.

      У  нас  його  держава  не  викупляє. Дівати його

 нікуди.   А  продати  його  не  можем.  І  от  сидимо

 (..........)  з  тим товаром самі, мучимся. Тому я ще

 раз  звертаюсь,  давайте  ще раз проаналізуємо і все-

 таки  приймем  ту поправку. Це ж 1991 року Декрет, що

 прийнятий    Кабінетом   під   керівництвом   Леоніда

 Даниловича Кучми. Ну, коли він був...

      

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  розумію, що ми йдем на порушення

 регламенту, але я вимушенний, все-таки я бачу, що від

 обговорення  відмовились  нібито,  а  зараз  ми  його

 починаєм.   Тому  давайте  приймемо  рішення:  будемо я 
 я                           - 71 - я 

 обговорювати  це  питання  і голосувати чи знімаємо і

 відправляємо у комісію?

      Хто   за   те,   щоб   провести   обговорення  в

 скороченому   варіанті,   два   "за", два  "против"  і

 проголосувати.  Хто  за  це  прошу  підтримати  такий

 варіант,  щоб  ми  все-таки  з  ним  вияснили  з  цим

 питанням.

     

      "за" -

     

      Процедура прийнята.

      Хто "за" буде? Ващук, Ландик. "Проти" -Вітренко,

 Кириченко. Будь ласка, жінці надамо слово. Та можна з

 місця.

     

      _____________.   Шановні  колегі,  я  спішила  і

 просто  може  недостатньо  аргументувала позицію свою

 "за". Ось сьогодні яка складається ситуація. Я просто

 буду говорити про той сектор, який трохи більше знаю,

 про сільський. З 56 видів техніки, яку треба для села

 на  Україні  виробляється  19.  Ми  її  можемо купити

 тільки або в Росії, або в Прибалтиці, або в Дальньому

 зарубіжжі.

      От  сьогодні  комбайни. Для того, щоб закупити 2 я 
 я                           - 72 - я 

 тисячі  комбайнів  "Дон"  і  "Нива" Кабінет Міністрів

 шукає  гроші  з  цілої  держави.  І  що таке 2 тисячі

 комбайнів?  Це  для  Донецької  чи  Дніпропетровської

 області,  щоби  значило,  а для цілої України, Волині

 дізталося   20.  Ну  що  це  значить,  комбайни,  які

 сьогодні  працюють  мають строк найнищий використання

 5,  6 років, тобто, куплені, коли ми ще були в союзі.

 Пізніше  ми  не  купляли  комбайнів,  бо немає за що,

 треба  російський  карбованець.  За  що  має взяти їх

 господарство.  Де  їх має взяти. І сьогодні запчастин

 немає,  кобайнів ми купити не можемо, бо немає за що,

 ми  нічого не можемо продати за кордон. Бо за........

 не долаючи оцих усіх рогаток.

      І   ми   сьогодні   отакими   своїми  рішеннями,

 що  чомусь  кожен  раз  ми  вірим господарникам, ми ж

 кожен перед своїми людьми стоємо і відповідаємо за цю

 справу,  і  якщо  ми  вже  зовсім  не  будемо вірити,

 думати,  що  це  все  робиться  тільки з якоюсь там з

 іншою метою, а не на благо господарства і держави, то

 ми  ж тоді, то якже рухатися, треба вірити людям, які

 конкено роблять цю справу.

      От  зараз  ми  могли  на  40  тисяч, на 40 тисяч

 доларів  чи  на  45,  могли б найти товар і продати і

 кожен купити хоча б по одному комбайну в Ростові. я 
 я                           - 73 - я 

      А  так  ми  будемо  втрати нести. Бо на сьогодні

 навантаження  на  комбайн один по Україні складає 170

 гектарів, у добрі часи було  70 гектарів.

      Це значить, що ми вже в строки не вкладемося, це

 я  тільки  по  одній  позиції  навела прикла, а таких

 позицій є дуже багато. І є такі товари, які ми можемо

 продати.   Ми  продаємо  на  м'ясокомбінат  наприклад

 худобу.  М'ясокомбінати  забирають  наші  шкіри з тої

 худоби,  продають і використовують їх як хочете. А за

 рік  такої худоби набирається в хозяйстві коло тисячі

 голів. Це велика сума, ми могли б той товар продати і

 теж використати ті кошти на якісь інші речі. Теж саме

 стосується  тої маляси за яку сказала, частини зерна,

 іншої продукції.

      Тому це дуже важливо, шановні колеги, це я прошу

 підтримати пропозицію МЗС. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Вітренко, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н.М., 346 виборчий округ.

      Шановний Олег Олексійович!

      Я  переконана,  що сьогодні повертатись до цього

 питання  вже  не  потрібно.  І я взяла слово саме для

 того,   щоб  підкреслити:  ми  всі  розуміємо  -зараз я 
 я                           - 74 - я 

 парламент  наш перетворюють у той апендицит, який всі

 чекають  (виконавча влада, перш за все), коли сам він

 по  собі перетвориться на гнійний і лопне... Але поки

 ми  ще  працюємо,  ми  хочемо, щоб нас поважали. Такі

 питання   вкидати  в  парламент  не  можна  -воно  не

 підготовлене.  Що  нам  доповідає заступник міністра?

 Для  чого змінювати декрети, якщо нам не називають ні

 ті збитки, які понесла Україна за ці ліцензії; ні те,

 що  ми  повинні  отримати, змінивши декрети... Ці всі

 питання потрібно готувати нормально, пропускати через

 відповідну  комісію, давати нам всі розрахунки, бо ми

 тут  не ворожки, щоб кому вірити -кому не вірити... А

 ми  -державні  люди,  які  відповідають  перед своїми

 виборцями,  перед народом України. Ми відповідаємо за

 наше  рішення! І тому прошу вас, щоб ви сказали всім,

 хто  вносить питання виконавчої влади -всі розрахунки

 зарання, щоб ми могли всі ознайомитися з ними, давати

 депутатам.  Тоді  не  буде  питань ні з плодоовочевою

 базою  в  Києві,  ні  з  цими  декретами,  бо  ми всі

 достатньо  розумні  люди,  щоб, побачивши розрахунки,

 побачивши  аргументи,  приймати  виважене  рішення. І

 тоді  ми  будемо приймати таке рішення, за яке нам не

 соромно  буде  відповідати.  А сьогодні я пропоную це

 питання  більше не розглядати і в подальшому прийняти я 
 я                           - 75 - я 

 нормальну  (поки ми ще працюємо), нормальну процедуру

 розглядання таких аналогічних питань.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кириченко, будь ласка.

     

      КИРИЧЕНКО  М. О., 329 виборчий округ, Полтавська

 область.

      Я,   в  принципі,  підтримую  Наталю  Михайлівну

 Вітренко, тому... І питання це було б знято, якби нам

 доповів  заступник  міністра  економіки це питання із

 тими   економічними   розкладками,   з   економічними

 обгрунтуваннями...  І  якби Комісія Таранова з питань

 економічної    політики    та   управління   народним

 господарством   теж   виступила   співдоповідачем   і

 обгрунтували суть цих змін, в принципі, я думаю, що в

 залі  не  знайдеться  багато  тих  людей,  які  проти

 обмеження  експорту  товарів,  тому що товаровиробник

 повинен  вільно  розпоряджатись  тією продукцією, яку

 виготовило   дане   підприємство  чи  виростило  дане

 господарство.

      І  інше  питання, я думаю, раз ми вже це рішення

 прийняли,  переголосовувати  немає  сенсу  і насіть в

 тому, що ті, хто вносить питання на розгляд Верховної я 
 я                           - 76 - я 

 Ради,   повинні   ретельно   госувати  ці  питання  і

 відноситись  до  любого  питання,  яке  вноситься  на

 розгляд  Верховної  Ради  з  усією відповідальністю і

 серьйозністю.  Просто  так розраховувати на те, що не

 буде  питання,  не  будуть розбиратись по суті даного

 питання, і воно пройде так швидко, нажиманням кнопок,

 це не пройде.

      І  інше  до  цього.  Олег  Олексійович,  шановні

 народні  депутати,  ми  знахоидмо  час на розгляд цих

 питань. Я не хочу сказати, що питання не важливе, але

 разом  з  тим, приїхавші з округу сьогодні перед нами

 ставлять питання тисячі виборців про зміну пенсійного

 законодавства, в першу чергу, що стосується трудового

 стажу,  індексація  заощаджень,  ряд  інших  важливих

 питань,  по яких, наприклад, я і мої колеги говорять:

 не можна уже  з людьми говорити в окрузі.

      Ми  на  ці  питання,  нас  запитують: чому ви не

 знаходите  часу  розглянути  ці  питання,  чому  нема

 економічного  обгрунтування  і  економічних висновків

 Кабінету  Міністрів  саме по цих питаннях? Давайте ми

 будемо серьйозно, об'єктивно і обгрунтовано підходити

 в тому  числі і до порядку денного.

      Дякую за  увагу.

       я 
 я                           - 77 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ландик, будь ласка.

     

       ЛАНДИК.   Шановні  колеги,  я  хочу  вам  зараз

 привести  приклади  про те, що якщо зараз розмовляти,

 до   чого  привели  ті  декрети,  то  ми  бачимо,  де

 знаходиться  зараз  наша  держава. Зараз розпоивідать

 про  те, або сказать, що воно дало добре чи не добре,

 ми бачимо,  де знаходимось.

      Я   хочу   тільки  привести  деякі  приклади  по

 вугільній  промислововсті. Ми знаємо, що за 5 місяців

 цього  року  падіння  вугілля  составило за 5 місяців

 того  року  14 відсотків тощо 38, 2 мільйона тон. Гов

 =ловне  в  цьому те, що вугільна промисловість навіть

 не    можуть    сьогодні    закупити   собі   стрічку

 транспортерну, троси, тому що зараз видобуток вугілля

 йде  на  глибині  нижче  1  кілометра  і  в нас це не

 виробляється  в  Україні. Але, вважаючи те, що все це

 віддано під спецекспортерів, воно нічого не виходить.

 Їх  кидають  то  туди, то туди. Мені приходиться дуже

 багато   зустрічатися   на   вугільних  шахтах.  Я  в

 Донецьквугіллі ось з генеральним директором, він мене

 дуже  просив:"Валентин  Іванович, будь ласка, виступи

 перед  депутатами,  хай  колеги  тебе  послухають, що

 треба  зняти  оце все. Воно і так практично знято уже я 
 я                           - 78 - я 

 дуже-дуже багато, почти всі товари, оце остався мізер

 по  селу  і  по  вугіллю".  Ви ж бачите по селу в них

 проблеми  і  по  вугіллю.  А  фактично  ціна  вже, як

 кажуть,  досягли  світових  цін.  Тому я вас, шановні

 народні  депутати,  я  вас дуже прошу, давайте ще раз

 проголосуємо,   давайте   зараз   пиймемо   нормальне

 рішення. І це не тільки працівники нам скажуть велике

 спасибі.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати! Нам треба

 приймати рішення. Я зверну в би вашу увагу на те, що,

 дійсно,  ну,  скажімо  так,  не  зовсім кваліфікована

 сьогодні  була  доповідь  Василя  Івановича. І я його

 запропонував  би  більш  ретельно готоватися особливо

 таких  питань  у  Парламенті,  коли він доповідає. Це

 перше.

      Друге. Давайте ми все-таки звернемо увагу на те,

 що  нам  кажуть  виробничники  і ті, хто сьогодні має

 конкретний  зв'язок  з  виробництвом  нашим  (ще  раз

 підкреслюю).  І  навіть, якщо у нас нема розрахунків,

 що ми втратили (ми дуже багато втратили), ми втратили

 надзвичайно  багато  із-за  того,  що, дійсно, оціми,

 скажемо  так, структурами, які ми обмежили проведення я 
 я                           - 79 - я 

 експорту,  ми  збільшили  і  знову  ж  ті корусповані

 справи,  ми  зменшили  можливість  господарників мати

 сомостійність,  і  в  тому  числі  в  експорті  своєї

 продукцію, яку вони мають.

      І  тому  я  вважаю цілком можливим сьогодні все-

 таки  поставити  це  питання  на голосування, тому що

 воно  сьогодні  дійсно  дуже  важливе.  Були висновки

 "за", були "Проти". Я ще раз пропоную проголосувати і

 висловитись згідно прийняття цього закону про відміну

 тих декретів, які названі в проекті цього закону.

      Ставлю на голосування.

     

      "за"

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийняте.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Поіменно? Хто за те, щоб поіменно? Я зрозумів, я

 зрозумів.  На  поіменне.  Хто  за  те,  щоб  поіменно

 проголосувати?

     

      "за"

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

      Перед  голосуванням  з  процедури. Чернявський і я 
 я                           - 80 - я 

 Чапюк, будь ласка.

      Я  ще раз прошу віднестись до цього рішення дуже

 серйозно.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

      Шановний  Олег  Олексійович  і  шановний  Василь

 Іванович,  ми  вас  поважаєм,  поважайте і ви нас. Це

 одне таке зауваження.

      Отаку доповідь... Питання надзвичайно важливе, і

 я  як  виробничник підтверджую, що його треба. Але я

 просив  би,  щоб  Василь Іванович підготувався завтра

 ранком, три хвилини -дав ту нам інформацію, і Комісія

 підтвердила,  і  ми проголосуєм за 3 хвилини. А зараз

 можем  отримати знову від'ємний результат і нічого не

 добитись.   Хоча   рішення,  ще  раз  настоюю,  нужно

 прийняти. Це дуже важливо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чапюк, будь ласка.

     

      ЧАПЮК Р.С.

     

      Дякую.

      Шановні  колеги!  Я  хочу  сказати  коротко щодо

 критики  та розведення хабарництва в Україні. Давайте я 
 я                           - 81 - я 

 ми їх дружно відмінемо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь  ласка,  Черепков. Перепрошую,

 Шестаков.

     

      ШЕСТАКОВ

     

      Уважаемые коллеги!

      Здесь     некоторые     призывают     быстренько

 проголосовать за это. Пожалуйста, кто просит об этом,

 ответьте на один вопрос. Кто понес ответственность за

 то  хабарництво,  которые  нанесли эти указы, тогда я

 проголосую за.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  зрозумів  так,  що ви за те, щоб

 продовжувалося  те, що є сьогодні. Я перепрошую, я не

 порошую  Наталя Михайлівна регламент. Була пропозиція

 поіменно  проголосувати.  Проголосуємо, підтримаєте -

 підтримаєте.  Ні,  так  тут  уже  виясняти  нічого не

 треба,    ми    втрачаємо   час.   Давайте   поіменно

 проголосуваємо.  Ні  -ні,  відправимо  в  комісію  на

 доопрацювання.  По-моєму, тут більше по формі розмов,

 а ніж по суті. Прошу проголосувати поіменно.

       я 
 я                           - 82 - я 

      "За" -

     

      Все.  Рішення прийнято. Відправляється в комісію

 на доопрацювання.

      Я  вважаю  тільки  так,  давайте  приймемо  таке

 рішення,  щоб все-таки це питання розглянути до кінця

 цієї  сесії.  На завтра? Ви знаєте, якщо ставиться за

 умову,    щоб   підготувався   Василь   Іванович,   і

 виявляється, що весь парламент бажає послухати Василя

 Івановича  тільки,  із-за цього ми не можемо прийняти

 закон, то я вважаю, що це не зовсім серйозно.

      Тому  давайте  все-таки  не  завтра  вранці,  як

 кажете,  а  давайте  ми  це  питання  підготуємо,  як

 потрібно,   доповідач  є,  хай  визначається  Кабінет

 Міністрів,   хай   визначається   комісія,  хто  буде

 співдоповідати,  записуйтеся  на виступи і заслухаємо

 це питання. Я вважаю, що в кінці тижня або ще краще з

      Давайте  так  от  приймем  рішення  -на вівторок

 перенесем   це   питання.  Зарудний,  будь  ласка.  І

 закінчуєм  по  мотивам  і  приступаєм  до  слідуючого

 питання.

     

      ЗАРУДНИЙ А.А.

       Шановний  Олег  Олексійович!  Я  хочу  звернути я 
 я                           - 83 - я 

 увагу  на  те...  хай  тут  деякі червоні депутати не

 говорять  про  те,  що не хочуть -вони самі не хочуть

 рішати  оцих  економічних питань. Тому що і попереднє

 питання ледве ми натягнули і оце питання знову ж таки

 вони  не  хочуть  голосувати  оці  червоні директори,

 котрі  знали  ще  й  в минулому про те, що кредити...

 кредити   одним-другим   підприємствам   були  йще  в

 радянські  часи  заборонено  надавати.  От  і  хай не

 пропонують  вони  і  хай  не  провокують оце. Це вони

 власне,  ці червоні депутати, завалюють нашу Україну.

 Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Якраз директори за це.

 Як ви слухали уважно.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Шановні  народні депутати! У нас питання, яке ми

 віднесли на кінець дня.

      Допрацювала   Комісія,   допрацював...  Шановний

 депутат  Зарудний!  Ну  я  ж  вам  дав  слово, ви все

 сказали.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Ми  віднесли  на  кінець  дня...  Доручили Фонду

 державного    майна    і    Комісії   Драгомарецького

 підготувати уточнений проект рішення... ми... який би я 
 я                           - 84 - я 

 ми   прийняли   за   основу  про...  по  звіту  Фонду

 державного майна.  Він вам розданий. Так?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      На  мій  погляд,  тут  враховані всі пропозиції.

 Єдине,  що  я  хочу  сказати:  чисто  редакційно -в 5

 пункті,  гляньте уважно, будь ласка. Там пропонується

 замість теї редакції, яка записана, внести пропозиції

 щодо розробки. Записати конкретно -Кабінету Міністрів

 до   1   вересня   розробити   заходи.  А  не  внести

 пропозиції.

      Якщо нема заперечень   проти цих пунктів...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      У вас заперечення?

 Заварзін,    Моісеєнко,   Марченко,   Чупахін   мають

 заперечення.  Давайте їх послухаєм. Заварзін.

     

      ЗАВАРЗІН М.В.

     

      Спасибо   Олег   Алексеевич.   Я  просто  вносил

 предложение  и  вы  слышали  его.  Перед  тем  как мы

 отправили  на доработку проект постановления. И здесь

 оно  в  этом  снова  таки  не учтено. Я в который раз

 обращаюсь к Верховному Совету и обращаюсь вот к Фонду

 держ. майна о том, чтобы защитить любое имущество оно я 
 я                           - 85 - я 

 должно   быть   на   учете.  Сегодня  никакого  учета

 имущества  в  государстве  нет.  Это  фиктивный учет,

 о   котором  нам  говорят.  Я  предлагал  снова  таки

 провестиь  срочную  инвентаризацию.  Это  не отмечено

 здесь.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Юрій Іванович, будь ласка.

     

      _____________.

     

      Ми  вважали,  що  в пункті другому було провести

 підготовчу  роботу  щодо  створення в Україні реєстру

 державної  частки... Я погоджуюсь з вами, що я маю на

 увазі,  що  пункт  два  можна  було  внести  там де є

 державна  частка  ввести  це  питання.  Але  Кабінету

 Міністрів, не Фонду державного майна. Фонд державного

 майна сам нездатний цю роботу зробити.

      Я  до чого народні депутати, дуже багато питань,

 які в  ваших виступах і пропозиціях, вони стосувались

 Кабінету  Міністрів. Перед вами звітує підвідомча вам

 організація  Фонд державного майна. І тому доручення,

 які  ви пишете Кабінету Міністрів в зв'зку з цим, ну,

 воно  не  зовсім  було  коректно.  І  тому,  коли  ми і розглядали  ці  питання,  виникли  ці  питання і були я 
 я                           - 86 - я 

 спори у членів комісій.  Тільки тому.

      Вписати,  якщо  буде  ваше  наполягання, можна в

 пункт  другий  це питання, ми розглядали його. Але це

 не Фонду державного майна, а Кабінету Міністрів.

     

      _____________.  У  мене  така пропозиція з цього

 приводу,  якщо  ви  не  будете  заперчувати. Справа в

 тому, що після звіту ми будем приймати ще, ви знаєте,

 цілий блок законів по приватизації. Мені здається, що

 в  Постанові  про  введення в дію цих законів, як раз

 можна було б конкретно, або навіть окремою постановою

 прийняти  щодо  приватизації,  це цілий комплекс, я з

 вами  повністю згоден. Цілий комплекс і по проведенню

 івентаризації  можна  було  прийняти окрему пстанову.

 Тоді  мабуть  воно  було  і юбільш відмічино і мабуть

 більш конкретно можна було б розписати.

      Заварзін, будь ласка.

     

      ЗАВАРЗІН

     

      Это  свое  предложение, Олег Алексеевич, я вношу

 уже, где-то около года и за это время уже разворовано

 масса  государственных  предприятий.  А мы продолжаем

 переносить  этот вопрос со дня в день, поэтому ну нет я 
 я                           - 87 - я 

 резона переносить, надо просто вписать доручить...

      

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сформулюйте будь ласка питання як ви

 хочете ,сформулюйте , я  проголосую. Я вам пропоную ...

     

      ЗАВАРЗІН      Я сформулював.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сформулюйте будь ласка,....

     

      ЗАВАРЗІН  Кабинету  Министров в кратчайший срок,

 давайте  два  месяца  дадим,  я не возражаю, провести

 инветаризацию госимвущества, вот и все.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви  вважаєте,  що двох місяців буде

 достатньо,  я не знаю. Ну давайте так, ну серйозно. Я

 ще раз.

     

      ЗАВАЗІН  Давайте.  Давайте  посмотрим,  можна ли

 пароинвентаризировать,   для  ттого,  чтобы  провести

 инвентаризацию    не    только   Кабинет   Минисчтров

 задействован,   а  все  исполнительные  структуры  до

 сельского   Совета   и   счельского   исполнительного

 комитета включительно.

      Поэтому  за  два  месяца  это  проделавть вполне я 
 я                           - 88 - я 

 возможно.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре,  давайте  8,  ми обсудимо ті

 пропозиції які є у інших , Юрій Іванович.

     

      ____________.  Я  вношу таку пропозицію. Шановні

 народні депутати, ви знаєте, всі господарники знають,

 що  станом на 1. 10. завжди у нас в Україні проводили

 суцільну  інвентаризацію  всього майна, всього, що є

 всіх  активів.  І  тому було б слушною пропозиція, що

 коли буде провадитися ця інвентаризація, виконати, що

 пропонує шановний депутат Заварзін, станом на 1. 10..

      Значить  таким чином, є можливість за три місяці

 провести   відповідну   підготовку   і  провести  цю

 інвентаризацію.

      Я просив би отаке  компромісне рішення.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Вас   задовольняє   таке  рішення?

 Сформулюйте  поки  що...  Підійдіть...  Я перепрошую!

 Підійдіть   до   Юрія   Івановича,   сформулюйте   цю

 пропозицію зараз...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  ні,  не домовились -ви сядьте і напишіть, як

 вона  буде  звучати.  А  я  поки що послухаю інших... я 
 я                           - 89 - я 

 Моісеєнко, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      МОІСЕЄНКО,   131   Горняцький   виборчий  округ,

 фракція "Комуністи України".

      Спасибо, Олег Алексеевич.

      Я  хочу  обратить внимание наших... своих коллег

 на  первый  пкнкт.  Здесь  написано,  что отчет Фонда

 державного  майна  про  работу в 1994 году и высновки

 Комиссии  з пытань приватизации прыйматы до видома. Я

 хочу  сказать,  что  по отношению к Комиссии, которая

 проводила  большую  работу  за этот период, наверное,

 очень  большую.  Я  бы  даже сказал, что, может быть,

 Драгомарецкого  нужно и одобрить, его работу... А вот

 что  касается звита Фонда державного майна за прошлый

 год,   то   я  хочу  напомнить  вам  один  интересный

 документ,  который  мы принимали. Это Постановление о

 том, что мы отправили в отставку Кабинет Министров. И

 вот  здесь вот -склад Кабинету Міністрів України та на

 членів якого поширюється дія Постанови Верховної Ради

 України   від  4  квітня  1995  року  щодо  недовір'я

 Кабінету  Міністрів  -на  этой же странице, в этом же

 составе   написан   Ехануров  Юрий  Иванович,  голова

 Правління Фонду державного майна України. Этот список я 
 я                           - 90 - я 

 каждому  из  вас  был  роздан...  Так  как  же  у нас

 получается:  то  мы  недовирья высказываем, и сегодня

 перед  нами  выступает  вот человек, в общем-то, нами

 повторно  не  утвержденный,  и почему-то этот процесс

 продолжавется...    Непонятны   его   полномочия   на

 сегодняшний  момент...  А,  естественно,  непонятны и

 полномочия...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Конкретно до першого пункту...

     

      ___________.  Я  еще  раз  говорю: непонятны его

 полномочия  на  сегодняшний  момент!  Потому  что вот

 список, который был проголосован...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  першого  пункту  пропозиція, до

 Постанови!

     

      ___________.  Поэтому  у  меня  то, что касается

 этого  постановления,  предложение  одно:  звіт Фонду

 державного  майна  про  роботу  у  1994 році признати

 незадовільним, а роботу Контрольної комісії -прийняти

 до відома.

      Спасибо.

       я 
 я                           - 91 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Продумайте редакцію трошки краще, це

 не зовсім, скажемо так, як нас в школі вчили.

      Звіт  признати незадовільним! Робота признається

 незадовільною,  а  не  звіт,  тому давайте якусь іншу

 редакцію, я поставлю на голосування.

      Я  хочу  тільки  сказати  одне,  що  навіть якщо

 признаємо   роботу   незадовільною,   ми   все  рівно

 приймаємо  до  відома  цю  роботу.  Тому  що  зробити

 висновки  з нього ми повинні прийняти його до відома,

 знати  про неї. Приймаємо до відома це значить, що ми

 знаємо, познайомились з нею.

      Будь ласка, Марченко.

     

      МАРЧЕНКО.      Уважаемые      депутаты,      мне

 представляется,   что   мы   по-старому,   без  учета

 принятого    Конституционного   соглашения   пытаемся

 проанализировать  отчетность  Фонда  государственного

 имущества   и   сделать   какие-то  свои  выводы.  Мы

 совершенно  работаем  в  неправовом  поле,  и  хорошо

 известно,   что   Президент   своим  Указом  утвердил

 программу   приватизации.   Нравится   нам   или   не

 нравится    -это   массовая   приватизация   по   той

 методологии,    по    тем   законам,   которые   этим

 постановлением  признаны неудовлетворительными нами в я 
 я                           - 92 - я 

 обсуждениях также.

      Здесь  есть  хороший  6 пункт, и я утвеждаю, что

 такие предприятия как "Моторсич" и уникальные в нашем

 государстве  будут  разрушены  иностранным  капиталом

 через   нынешнюю   методологию  приватизации,  просто

 остановлены.

      Мне  представляется,  постановление  должно быть

 Верховного  Совета  из одного или двух пунктов стаким

 тезисом   или  такой  концепцией:  обратить  внимание

 Президента,  что  по  нынешним  законам,  по нынешней

 методологии  приватизации  Украина  потеряет себя как

 государство,  то есть национальная безопасность будет

 под   угрозой.   И   немедленно   обратить   внимание

 Президента   для  того,  чтобы  изменить  методологию

 приватизации,  учитывая  опыт  России,  и после этого

 только ее продолжить.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую .

       Я  єдине  зразу хочу відповісти: на жаль, ваших

 пропозицій  не було письмових, коли готували редакцію

 другого  читання. Тому я можу одне тільки сказати, що

 ми  вимушені  проголосувати  те, що внесли депутати і

 те,  що  вийшло після прийняття за основу. Якщо цього я 
 я                           - 93 - я 

 рішення  не  буде прийнято, тоді всі інші пропозиції,

 які   виникають   сьогодні  будуть  розглядатись.  ми

 розглядаєм сьогодні тільки тей проект, який дороблено

 з врахуванням всіх бажаючих, які мали змогу працювати

 разом  і  з  Драгомарецьким,  і  з Єхонуровим і всіма

 іншими,  хто  приймав  участь в цій роботі. Тому я ще

 раз  вас  повертаю  до  того  проекту,  який у вас на

 руках.  Прийнятий  в першому читанні, відреагований і

 винесений на наше обговорення.

      Чупахін і закінчуєм.

     

      ЧУПАХІН О.М.

      Олег  Алексеевич! Уважаемые народные депутаты! В

 пункте 3  предлагается "Комісії з  питань економічної

 політики та управління народним господарством разом з

 Кабінетом Міністрів України і Фондом державного майна

 України  прискорити  розробку пакета законів з питань

 приватизації."

      Если  вы  помните, этот пункт в нескольких наших

 постановлениях  стоит з 29 июля 1994 года. Но на деле

 все  оборачивается  тем,  что мы рассматриваем только

 два   проекта   Закона   о   приватизации   имущества

 государственных предприятий и о малой приватизации. В

 выводах контрольной Комиссии по вопросам приватизации я 
 я                           - 94 - я 

 перечислено    несколько    законопроектов,   которые

 необходимо   ринять.  И  когда  комиссия  уходила  на

 доработку  вот этого нашего постановления, я к Сергею

 Дмитриевичу Драгомарецкому подходил и просил включить

 те  законы в это постановление. Но, к сожалению, их в

 этом постановлении нет. И я считаю, что  " прискорити

 разработку  пакета  законів  з  питань приватизації",

 необходимо заменить более конкретным пунктом, хотя бы

 1  октября  1995  года  или  1 января 1996 года, и те

 проекты  законов,  о  которых  говорил Драгомарецкий,

 обязательно считаю нужным перечислить.

      Может Юрий Иванович скажет что-то дополнительно,

 но считаю, что это нужно обязательно сделать.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ще раз кажу, таких пропозицій не

 було,  коли  ми  обговорювали  це  питання, була одна

 пропозиція,  про  нього  ви  не сказали. То, до речі,

 Драгомарецького. Про те, щоб внести питання не тільки

 про приватизацію, закон, а і про деприватизацію.

      Тому,  я  розумію,  що  якби тут була пропозиція

 така:  розробка  пакету  законів  з питань зміни форм

 власності,  тобто  і  зміни, як кажуть взад прийняття

 цього  закону, -це була б інша справа. Перелічувати в

 цьому,  в  цій  постанові  про  звіт Фонду Державного я 
 я                           - 95 - я 

 Майна, ті питання, які ми повинні приймати, які в нас

 вже  лежать  в  пакеті,  я  не  знаю,  чи це доречно.

 Давайте порадимся, але я ще раз кажу: цієї пропозиції

 не було, коли ми обговорювали це питання.

      Будь ласка, Чечтов, будь ласка.Від Комісії.

     

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

       (..........)   избирательный   округ,  Донецкая

 область.

      Уважаемые  коллеги, здесь прозвучало предложение

 оценить  работу фонда Государственного Имущества, как

 неудовлетворительную,    тогда   у   меня   язык   не

 поворачивается,  как  можно оценить работу Верховного

 Совета,  когда  за  год такой правовой хаос создали в

 обалсти приватизации! Ну, это второй вопрос.

      Теперь,  что  касается  третьей  части, третьего

 пункта,  то  на сегодняшний день три вопроса Комиссией

 по экономической политике подготовлены и завтра будут

 слушаться.  Это "Про проект закону "Про внесення змін

 і  до  повнень  до  Закону  України "Про приватизацію

 майна державний підприємств" - друге читання.

      Далі.  Другий  законопроект  -"Про проект закону

 України  "Про  внесення  змін  і  доповнень до Закону

 України  "Про  приватизацію майна невеликих державних я 
 я                           - 96 - я 

 підприємств, малу приватизацію" - друге читання.

      І  "Про проект закону України "Про внесення змін

 і   доповнень   з   питань   приватизації  до  деяких

 законодавчих актів України" - друге читання.

      Все   эти  три  законопроекта,  которые  как  бы

 расшифровывают     третий    пункт,    Комиссия    по

 экономической политике подготовилась, и на завтра она

 готова вносить.

      Теперь  что  касается  о  реприватизации  или  о

 национализации.   Таких   два  законопроекта  есть  в

 Комиссии.    В   настоящее   время   готовится   один

 законопроект  -о  реприватизации.  Я  считаю, тоже он

 целесообразен.  Лесница  должна быть как вверх, так и

 вниз. Группу   по   подготовке  единого  законопроекта

 возглавляет  доктор  наук профессор -Витренко Наталия

 Михайловна.

       Поэтому  этот законопроект, я думаю, в сентябре

 будет вынесен.

      Поэтому   я   предлагаю,   наиболее  оптимальный

 вариант  постановления принять, он сбалансированный и

 грамотно, содержательно написан.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Москаленко,  будь  ласка.  Семенюк, я 
 я                           - 97 - я 

 Мухін, Свято.

     

      104  виборчий  округ,  Дніпропетровська область,

 МОСКАЛЕНКО

     

      Мені  не  зрозуміло, чому ми зараз сприймаємо на

 слух  те,  що  пропонується.  Працювала  комісія, хто

 хотів внести туди свої зауваження, вони внесені. Коли

 це закінчиться тут у цьому залі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Іванович, я з вами повністю

 згоден.  Я  думаю,  і  ви  в  тому  числі,  і ще хто,

 говорять  по  тим пропозиціям, які були внесені. Якщо

 це нові, я ще раз кажу...

     

      МОСКАЛЕНКО А.І. Давайте голосувати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте голосувати. Тому я пропоную,

 були пропозиції, є проект у вас на руках, я ставлю на

 голосування в цілому, з доповненням Заварзіна. Те, що

 вніс  Заварзін.  І  дійсно,  я  просто нагадав те, що

 було,  але не було сюди внесено. Юрій Іванович, як ви

 все-таки  дивитеся  на  те,  що  в третьому пункті ми

 записали  мабуть  не  з  "питань  приватизації",  а з я 
 я                           - 98 - я 

 "питань зміни форм власності".

      Мається на увазі те, що ми ...

     

      ___________.   Я   хочу   що   сказати,  я  хочу

 відповісти   на   запитання   депутата   Чупахіна   і

 роз'яснити.  Ми  коли  почали виписувати перелік всіх

 документів,   які   запропонував  голова  контрольної

 комісії  Драгомарецький,  то  виявилося,  що це вийде

 постанова  на  декілька  листків  тільки перелік сам.

 Тому  що  перелік  в  собі  містить десь біля десятка

 документів.

      Завтра   тільки  завтра,  крім  тих,  що  назвав

 депутат Чечетов, що виходить особливості приватизації

 в  агропромисловому  комплексі.  Крім  того,  у нас є

 проблеми пов'язані з управлінням державної власності.

 І  тому  те,  що ви пропонуєте Олег Олексійович, воно

 слушне.

      Тому  я  підтримую.  Але  хочу,  шановні народні

 депутати,  щоб  ви  зрозуміли,  що  це все війшло, не

 можна  цей  величезний  перелік  зробити. Дуже багато

 законопроектів.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  нагадую,  що  ми  голосували  за

 основу  поіменно. Валентин(..........), вас згідно... я 
 я                           - 99 - я 

 ну  будь  ласка,  давайте  дамо жінці в самому центрі

 нашого  залу. Я не можу її не помітити. Будь ласка. Я

 сказав,  так.  Так, будь ласка.

     

      ___________.

      Шановний   Олег   Олексійович!   Я,  виступаючи,

 говорила,  що  потрібно  до  10 липня подати Програму

 приватизації   на   1995   рік.  Чомусь  не  найшлося

 відображення. Програма приватизації на 1996 рік є.

      Я  розумію, що Президент видав Указ, в якому вже

 довів  завдання по програмі приватизації на 1995 рік.

 Але   ви   мені   даруйте,  нехай  Комісія  з  питань

 економічної  політики провірить правомірність цієї...

 цього  Указу. Згідно даних цієї Конституційної Угоди,

 яка  в  нас підписана. Це не пріоритет Президента і я

 думаю,  що  потрібно  записати, що до 10 липня подати

 Програму  приватизації  на 1995 рік.

      Це була моя пропозиція і вона сюди не ввійшла. Я

 попрошу записати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Іванович, будь ласка.

     

      ___________.  Я  хочу роз'яснити. Справа в тому,

 що  коли розглядали це питання з працівниками Комісії я 
 я                          - 100 - я 

 з   питань  економічної  реформи,  ця  пропозиція  не

 пройшла.  Чому?  Тому що Програма Кабінетом Міністрів

 внесена.  І  то...  але є інші думки, є альтернативна

 Програма.

      Згідно     чинному    законодавству,    Програму

 приватизації вносить тільки Кабінет Міністрів. І тому

 Кабінет Міністрів свою... свій проект Програми вніс і

 тепер можна її прийняти  або не прийняти.

      І тому, я дуже просив би, щоб на це питання саме

 в такому плані  і ви розглядали.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   На  скільки  я  знаю,  Програма  в

 Комісії і ми навіть її розглядали на Президії. Так?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Вона є... вона є в  Верховній Раді. Так.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Давайте  дамо  протокольне  доручення Комісії. Я

 думаю, що це буде  достатньо.  Так. Все.

      Я  єдине  -відповім...  Михайло Васильйович, ну,

 давайте  тільки дві секунди. Тому що вже ми перебрали

 час.

     

      _____________.

       я 
 я                          - 101 - я 

      Уважаемые коллеги, хватит заниматся политической

 спекуляцией.  Значит,  когда нужно было байкотировать

 приватизацию,   предпринимались  все  попытки,  любые

 факты,  любые  причины  изыскивались,  чтоб  оттянуть

 расмотрение    приватизации,    блока    Законов   по

 приватизации, программы.

      Теперь,  когда уже загнали в угол Презыдента. Он

 вынужден   был   скрипя  сердцем  подписать  закон  о

 приватизации, программу. Теперь давайте а почему ж мы

 не выносим. Да она уже готова полгода назад была.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Все,   закінчили.   Я   ставлю  на

 голосування  той проект, який відпрацьований комісією

 разом   з   Фондом  державного  майна.  Я  ставлю  на

 голосування.  По  мотивам  голосування, будь ласка. Я

 маю  право  до речі вам після голосування дать слово.

 Будь ласка. 170, будь ласка.

     

      ЧЕЙПЕШ С.І. 170.

     

      Дякую. Шановні народні депутати, я хочу звернути

 вашу  увагу  на  те,  що  приймати постанову в такому

 вигляді, як нам запропоновано, не можна. Я вважаю, що

 можна  прийняти  постанову  із перших двох пунктів. А я 
 я                          - 102 - я 

 інші  пункти  носять  явно  провакаційний  політичний

 підтекст.  І  це  призведе до аномалії в реформуванні

 економіки нашої держави.

      І   тому   я  прошу  всіх,  здравомислячих  сил,

 конструктивно   мислячих,  тільки  перші  два  пункти

 проголосувати і на цьому крапка на данний час. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно.  Я  ставлю на голосування, ще

 раз  кажу,  пропозицію  від комісії Драгомарецького і

 Фонду  державного майна. Ставлю на голосування те, що

 виробили  ми і те, що у вас на руках. До речі, тільки

 з  одним, якщо у вас нема заперечень і погодився Юрій

 Іванович  з  цим,  що це буде правильно. Я вважаю, що

 Чупахін,  мабуть,  теж не буде заперечувати, щоб ми в

 третьому  пункті  замість  "приватизації"  останнього

 слова  записали "зміни форм власності". Тобто мали на

 увазі, на увагу і приватизацію і реприватизація.

      Чупахін не погоджується, але я думаю, пропозиція

 Заварзіна  враховується,  ми  ж  домовилися,  а  ваша

 пропозиція   буде  потім  голосуватися,  якщо  ця  не

 пройде. Будь ласка голосуємо.

      Її  не  було,  Володимир  Миколайович,  коли  ми

 обговорювали це питання.

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Все.

      Спасибі за роботу, закінчили сьогодні, завтра ми

 починаємо о 10.00 годині.