ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ  ТРЕТЄ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  6  ч е р в н я  1995  р о к у

                      15.30 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Про  проект  Закону  України "Про режим

 іноземного    інвестування".    Я   прошу   вибачити.

 Оголосіть, будь ласка, щоб всі зайшли до залу.

       Оголошую реєстрацію зараз.

       Будь ласка, підготуйтеся до реєстрації.

       Прошу підготуватись до реєстрації.

       Увімкніть систему.

      (йде реєстрація)

      Вечірнє  засіджання  оголошується відкритим. Про

 проект   Закону   України   "Про   режим   іноземного

 інвестування", доповідає Даниленко Анатолій Іванович,

 заступник міністра економіки України. Співдоповідачем

 виступає Георгій Едуардович Мозер.  Прошу.

      ДАНИЛЕНКО А.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 товариші депутати!

      На  ваш  розгляд вноситься проект Закону України

 "Про  режим  іноземного  інвестування". Проект Закону

 України    "Про    режиі   іноземного   інвестування"

 розроблений  відповідно  до  розпорядження Президента

 від 30 листопада 1994 року N 177 "Про план підготовки

 актів   законодавства,   спрямованих   на  реалізацію

 положень  доповіді  Президента  "Про  основні  засади

 економічної та соціальної політики".

      Необхідність   підготовки   та  прийняття  нової

 редакції   Закону,   що   регулює   в  Україні  режим

 іноземного  інвестування,  викликана  насамперед тим,

 щзо   Верховною  Радою  України  внесені  зміни  щодо

 чинного  законодавства  щодо  оподаткування  прибутку

 підприємств,   якими  вирівнюються  умови  діяльності

 іноземних   інвесторів  та  українських  підприємств,

 фірм,   компаній;   створюється   рівне   конкурентне

 середовище для всіх підприємців.

      По-друге,  мета  залучити іноземних інвесторів з

 їх      передовими      технологіями     ("ноу-хау"),

 високопродуктивним   технологічним   обладнанням   не

 досягається.  Аналіз  дії  Декрету Кабінету Міністрів я 
 я                           - 3 - я 

 України  "Про режим іноземного інвестування" свідчить

 про   те,  що  незважаючи  на  передбачені  іноземним

 інвесторам   пільги,   внески   до  статутних  фондів

 підприємств  здійснювались  в  значній мірі у вигляді

 легкових  автомобілів,  офісних меблів, оргтехніки та

 іншого  майна,  яке не має безпосереднього відношення

 до   технологій   і   виробничого   процесу,  а  якщо

 технологічне  устаткування  і  завозиться, то частіше

 всього -застаріле.

      Більшість  іноземних  інвестицій було залучено в

 посередницьку  й торгову сфери. І незначна частина -у

 сферу виробництва.

      По-третє,  потребують  уточнення формулювання та

 деякі   положення   Декрету.   Зокрема,  пропонується

 змінити  назву  законодавчого  акту  з  "декрету"  на

 "закон",  що  підвищить  його  статус серед іноземних

 інвесторів,  для  яких  декрети  Кабінету  Міністрів,

 відповідні  повноваження якого, згідно Закону України

 від  18  лютого  1992  року  N 2796-12 "Про тимчасове

 зупинення  повноважень  Верховної  Ради, передбачених

 пунктом   13   статті   97   Конституції   України  і

 повноважень  Президента України, передбачених пунктом

 7.  4. статті 114-б Конституції України", закінчилися

 в   травні  1993  року  і  не  являються  вагомими  і я 
 я                           - 4 - я 

 надійними  законодавчими  актами  і тому не викликают

 великої довіри.

       Декретом Кабінету Міністрів України "Про режим

 іноземного   інвестування   "   було   визначено,  що

 іноземним  інвестором  можуть бути фізичні особи, які

 не  мають  постійне  місце  проживання  на  території

 України, згідно з чим іноземним інвестором могли бути

 громадяни  України без постійного місця проживання на

 її території.

      Тому  щоб  уникнути  таких  небажаних  ситуацій,

 запропоновано ноземним інвесторам визначати не просто

 фізичну  особу,  а  іноземця,  що  не  має постійного

 місця проживання на території   України.

      Підприємство     з    іноземними    інвестиціями

 визначається    цим    проектом    як   підприємство,

 організація  будь-якої  організаційноправової  форми,

 створене   відповідно   до   законодавства   України,

 іноземні   інвестиції   в   статутному   фонді  якого

 становлять  не  менше 10%, а за діючим Декретом, якщо

 його  в  його  статутному фонді протягом календарного

 року  є кваліфікаційна  іноземна інвестиція.

      В   зв'язку   з   тим,   що  вирівнюються  умови

 оподаткування та господарської діяльності підприємств

 з   іноземним  капіталом,  і  Українських  визначення я 
 я                           - 5 - я 

 термінів    кваліфікаційної    іноземної   інвестиції

 виключена.

      За  Декретом кваліфікаційно визначалась іноземна

 інвестиція,  що  становила  не  менше  20% статутного

 капіталу,    і    при   цьомубула   не   менше   суми

 еквівалентної:

      а) В разі здійснення її у вигляді, передбаченого

 пунктом  3,  6,  7 статті 3 цього декрету 100 тисячпм

 доларів  ВША  для банків та інших кредитно-фінансових

 установ,  50 тис. доларів США для решти підприємств і

 організацій;   /

      б) В разі здійснення в інших видах, передбачених

 статею  3 цього декрету 1 млн. доларів США для банків

 і 500 тис. доларів для решти підприємств.

      Вводиться    додатково    стаття    4   "Об'єкти

 інвестування", так як згідно з законодавством України

 існують об'єкти, залучення в які іноземних інвестицій

 заборонено.

      Передбачено, що перерахування інвестицій і сум в

 іноземній  валюті  України,  а  також доходу прибутку

 підприємств    з    іноземними    інвестиційми,    що

 реінвестуються  в  національній  валюті  в  іноземній

 валюті    здійснюютьс    я    за   офіційним   курсок

 Національного  б банку  України. я 
 я                           - 6 - я 

      За  Декретом  перерахування  при  оцінці вкладів

 могли   здійснюватись  за  будь-яким  курсом,  що  не

 перевищує   офіційний,   а  з  урахванням  на  баланс

 підприємств  за  офіційним курсом Національного банку

 України.

      Пропонується   звельнене   від  справляння  мити

 не   тільки  на  майно,  що  ввозиться,  як  іноземна

 інвестиція  до  статутного  фонду  підприємства,  але

 і  не  іноземною  інвестицією  в  майновій формі, яка

 вивозиться    в    разі    припинення   інвестиційної

 діяльності,    чим    гарантується    рівність   умов

 переміщення  іноземної інвестиції через митний кордон

 України.

      Одночасно  для  усунення можливих зловживань при

 отриманні  аких  пільг,  їх  надання  при   здійснені

 звичайних   торгівельно-посередницьких   операцій,  у

 проекті Закону пропонується здійснювати пропуск майна,

 що   ввозиться  на  територію  України,  як  іноземна

 інвестиція   на   підставах   виданого   підприємству

 простого  векселя  на  суму  в'їздного  мита.  В разі

 фактичного  зарахування  квазаного  майна  на  баланс

 підприємства........  на, які над ається відстрочення

 платежу,   вексель  погашається  і  в'їздне  мито  не

 справляється. я 
 я                           - 7 - я 

      Але  якщо  підприємство відчуджує майно, що було

 ввезено  в  Україну  як  іноземна  інвестиція, раніше

 трьох  років  з  моменту  його  зарахування на баланс

 підприємств,  в'їздне мито, обчислене в конвертованій

 валюті  і  перераховане  у валюту за офіційним курсам

 Національного     банку    на    дату    здійснювання

 таких........., повинно бути сплаченим.

      Враховуючи   недосконалість  порядку  реєстрації

 іноземних  інвестицій, за яким реєструється не тільки

 інвестиції,  а  й  наміри  щодо  їх  здійснення, сама

 процедура  реєстрації  носить суто формальний заявний

 характер, передбачається розробка Кабінетом Міністрів

 України   порядку   державної   реєстрації  іноземних

 інвестицій та порядку реєстрацій договорів-контрактів

 про   спільну   інвестиційну   діяльність  за  участю

 іноземного  нвестора,  які усунеть недоліки існуючого

 порядку.

      В   зв'язку  з  тим,  що  Законом  України  "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Закону "Про систему

 оподаткування"" встановлено, що надання та скасування

 пільг    в    оподаткуванні    здійснюються    тільки

 законодавчими  актами  України  "Про  оподаткування",

 відповідні  положення  з  проекту  Закону  "Про режим

 іноземного інвестивання" виключені. я 
 я                           - 8 - я 

      Разом    з    тим    передбачається   можливість

 встановлення  пільговий  режим  інвестиціної та іншої

 господарської  діяльності  в  разі реалізації окремих

 особливо  важливих  проектів  із залученням іноземних

 інвестицій  відповідно  до державних програм розвитку

 пріоритетних  галузей  економіки, соціальної сфери та

 території.   Враховуючи,   що   визначення  продукції

 власного  виробництва призводить до такого становища,

 що  відповідні  сертифікати  віддаються  торгівельно-

 посередницьким  організаціям, які практично нічого не

 вкладають  безпосередньо  в  виробництво продукції та

 експортують    без   отримання   квот   і   ліцензій,

 передбачено підготовку Кабінету Міністрів порядку, за

 яким   така  продукція  повинна  бути  виготовлена  з

 безпосереднім  використанням у технологічному процесі

 іноземні інвестиції.

      Проект  Закону,  який  зараз  виноситься  на ваш

 розсуд  був  переданий  до  Верховної Ради в середині

 березня   для   опрацювання  в  комісіях,  його  було

 рекомендовано  на  розгляд  сесії  в першому читанні.

 Зауважень  комісій  Верховної  Ради по даному проекту

 Закону до нас не надходило.

      Спасибі за увагу.

 я 
 я                           - 9 - я 

      ГОЛОВА.  Шановний  доповідачу, шановні депутати,

 якщо  хто  хоче  задати  запитання, запишіться, а тим

 часом  скористаюся,  Анатолій  Іванович, таким правом

 сам.

      Закони, як правило, у нас, більшість законів -це

 закони прямої дії.

      Подивіться  уважно  на  статті  вашого  проекту:

 кожна   стаття  відсилає  до  законодавства  України,

 причому безадресно.

      Наприклад,   17  стаття:  "Організаційно-правові

 форми підприємств з іноземними інвестиціями". Читаєм,

 що   містить   ця   стаття:   "На  території  України

 підприємства  з іноземними інвестиціями створюються і

 діють у формах, передбачених законодавством України.

      Яке  навантаження  смислове,  юридичне  несе  ця

 стаття?

      Візьмемо   статтю   18-у.   "Порядок   створення

 підприємств з іноземними інвестиціями".

      "Підприємство    з    іноземними    інвестиціями

 створюється  в  порядку,  передбаченому законодаством

 України".  Ну, це просто гра по колу. Це лінгвістика,

 а не, навість софістика, а не законодаство.

      "Придбання  іноземним  інвестором частки, участі

 паю    акцій   у   раніше   створеному   підприємстві я 
 я                           - 10 - я 

 здійснюється з урахуванням законодавства України".

      19-та  стаття. "Установчі документи, передбачені

 законодавством України".

      Стаття 20-та -"Державна реєстрація підприємств з

 іноземними   інвестиціями".   "У   порядку  державної

 реєстрації  підприємств,  передбаченим законодавством

 України".

      21-а    стаття:    "З    урахуванням   обмежень,

 передбачених законодавством України".

      22-а  стаття: "З дотриманням вимог, установлених

 законодавством  України та законодавством відповідних

 зарубіжних країн".

      І так по кожній статті. То якщо це так, то треба

 написать просто:"Іноземні інвестиції можуть працювати

 в  Україні на основі законодавства України". Крапка і

 на тому кінець.

      Анатолій  Іванович,  можливо, я неправильно щось

 кажу?

      ДАНИЛЕНКО А. І. Ні, частково вірно, але справа в

 тому,    що    я    повинен   відмітити,   Олександре

 Олександровичу,  що  в основному це стосується статті

 відносно  порядку державної реєстрації інвестицій. Що

 стосується  інших  статей, то практично всі вони були я 
 я                           - 11 - я 

 викладені в аналогічній редакції в тому декреті, який

 ми  переробляли.  Ми  там суттєвих змін не вносили, а

 внесли  тільки суттєва зміна до порядку реєстрації. Я

 можу  відповісти  чому. Тому що у зв"язку із відміною

 пільг,  там  змінюється  сам порядок підходу до цього

 питання,   оскільки,   ми   вирішили  по  аналогії  з

 Росією...

      ГОЛОВА.  Добре.  Анатолій Іванович, давайте так.

 Стаття  25 "Умови реалізації продукції". "Підприємства

 з  іноземними  інвестиціями самостійно визначає умови

 реалізації  продукції,  включаючи  ціну  на них, якщо

 інше не передбачено законодавством України. Продукція

 підприємств   з   іноземними   інвестиціями,   тобто,

 реалізується  там  у порядку, встановленому Кабінетом

 Міністрів   України.   Вивезення   товарів,   на  які

 поширюється  спеціальний  режим експорту здійснюється

 відповідно  до  законодавства  України".  Навіть тричі

 відсилка до законодавства України в одній нормі.

      26  Стаття  "Валютне  регулювання". " Встановлено

 законодавством  України. Страхування майна, якщо інші

 не передбачені законодавство України" і т.д.

      Повірте,   це   перший  закон  такого  важливого

 змісту,  який  по  суті  не є законом, а відсилкою до я 
 я                           - 12 - я 

 інших норм законодавства України.

      ______________  Я читаю тут 25 декрету, який діяв

 до  цього.  "Підприємства  з  іноземними інвестиціями

 самостійно  визначають  умови  реалізації  продукції,

 пошук на ринку України, включаючи ціну на них". Умови

 поставок   продукції   і   послуг   з   цього  ринку,

 визначається чинним законодавством України.

      І   далі.   "Валюта   розрахунків  за  операціями,

 визначеними  в цій статті, визначається відповідно до

 валютного  законодавства  України".  І так всі статті,

 крім  однієї.  Тільки  по  одній статті внесені деякі

 зміни. Останні статті ми повторили, ті, що є в декреті.

      ГОЛОВА.   Будь  ласка,  запитання,  Семенюк.  15

 хвилин досить на запитання?

      СЕМЕНЮК     159 округ

      Шановний  доповідачу!  Скажіть мені, будь ласка,

 яка  проводиться  робота  по  приєднанню  України  до

 Сеульської  конференції  1995  року,  ой,  1985 року,

 вибачаюсь.

      І  друге  запитання.  Як  ви думаєте, коли в нас я 
 я                           - 13 - я 

 немає  Закону  "Про  управління  державним  майном" і

 Закону "Про контрольно-фінансову комісію і державного

 агудиту   ",  хто  буде  вести  контроль  за  часткою

 підприємств,    державних   підприємств.   Чи   долею

 державних підприємств.

      ___________.  Ну на сьогодні, крім реєстрації -я

 з  кінця  починаю. На сьогодні, крім конторлю під час

 реєстрації  цих  підприємств,  право  контролю надяно

 тільки  податковим  інспекціям.  Більше  ніякий орган

 цього права  контролю немає.

      Ну   ви   знаєте,   що  відповідно  до  останніх

 законодавчих  актів,  які  прийняті  там повинні бути

 проводитись  щорічні  аудитерські  перевірки.  Так що

 посилення контролю в цьому напрямку буде проводитись.

      Що   стосується   приєднання  нашої  держави  до

 міжнародних  договорів,  то  ви  знаєте, що ця робота

 цілеспрямовано    проводиться   і   та   робота,   що

 проводиться  зокрема по розробленню законодавства про

 запобігання  подвійного  оподаткування,  про  захист,

 взаємний  захист інвестицій -всі ці заходи спрямовані

 на  те, щоб приєднатись і ввійти (..........) вірніше

 з світовим законодавством.

 я 
 я                           - 14 - я 

      ГОЛОВА. Валентина Петрівна, що? Семенюк ще раз.

      СЕМЕНЮК.  Скажіть  мені,  будь ласка, а не краще

 було   б   бути  послідовним  у  нашій  законотворчій

 діяльності.  Сперва  прийняти  Закон  "Про уптавління

 державним   майном",  внести  зміни  в  законодавство

 (зокрема  по  контрольно-фінансовій  ревізії), внести

 зміни у Закон "Про державний аудит", а потім приймати

 відповідно запропонований  вами законопроект.

      ___________. З цим законопроектом, дійсно, можна

 не спішити, якби не одна обставина. Справа в тому, що

 ви  знаєте,  що  на  початку цього року Верховна Рада

 прийняла  Закон законів щодо оподаткування прибутку і

 визначила,  що  цей Закон має пріоритетне значення по

 відношенню    до    всіх   Законів,   що   визначають

 оподаткування   підприємств   як  українських  так  і

 іноземних.

      Тому   цей  Закон  "Про  іноземне  інвестування"

 ввійшов  в  повне противоріччя з тим Законом, який ви

 прийняли  на  початок  року.  Його  треба  привести у

 відповідність   для  того,  щоб  не  виникало  ніяких

 протирічь між цими законами.

 я 
 я                           - 15 - я 

      ГОЛОВА. Моцпан.

      МОЦПАН

      Уважаемый  докладчик, скажите пожалуйста, почему

 вы  в  режим  инвестирование, а точнее, в статью 3 не

 вводите кредиты иностранных государств и частных лиц.

 Статья 3.

      ГОЛОВА.  Статтю 3 подивіться, Анатолій Федорович

 ще раз повторіть запитання.

      МОЦПАН А. Ф. В статье 3, как вы считаете, почему

 вы не включаете в режим иностранного инвестирование и

 вообще частности в статье 3 нет формы кредитов займов

 иностранных  государств, частных лиц в том числе. Как

 способы инвестирование, в денежных формах.

      _____________.  Дело  в том, что кредит является

 источником  формирование  чего-то  капитала.  Если вы

 иностранный инвестор, берете капитал в кредит, берете

 заем  в  кого-то,  это уже не имеет значение. Для нас

 внутри  Украины  он  не  выступает  по  кредитам.  Вы

 выступаете  заемщиком какого-то банка, и вносите свой я 
 я                           - 16 - я 

 пай.  Как  вы будете с этим банком расчитываться, это

 ваши проблемы.

      ГОЛОВА. Манчуленко.

      Георгій  МАНЧУЛЕНКО, 435 Заставнівський виборчий

 округ, Чернівецька область

      Шановний доповідачу!

      Всі  нормальні  держави  прагнуть  до  того, щоб

 законодавство,  що стосується іноземного інвестування

 було досить ліберальним з тим, щоб притягнути до себе

 іноземні інвестиції. Добрим прикладом в цьому, можуть

 послужити   країни   південо-східної  Азії:  Конконг,

 Тайвань,  інші  держави.  Там у них досить ліберальне

 законодавство.

      Як  на вашу думку даний законопроект буде спряти

 тому,  щоб інвестиції іноземні ішли до нас в Україну,

 чи не буде він цьому сприяти?

      І  наступне питання. Ні для кого не є секрет, що

 західні  інвестори  в  першу  чергу  побоюються тут в

 Україні  корупції  у  вищих  ешалонах  влади.  Це  їх

 найбільше   всього   відлякує.   Чи   сприятиме   цей

 законопроект  в  боротьбі  з  такими  явищами в наших я 
 я                           - 17 - я 

 органах державної влади. Дякую.

      ____________.   Ну,   по-перше,   я   хотів   би

 відповісти  на перше запитання. Ну, по-перше, значить

 так,  я  хочу  довести  до  вашого  відома, що нас на

 початок  цього року, прямі інвестиції через сувмістні

 підприємства в Україні склали менше 400-сот мільйонів

 доларів США, між тим, як заявлено було приблизно там,

 зараз  я  вам скажу десь в 10 раз майже більше, заява

 поступила  іншими словами недивлячись на те, що у нас

 на  сьогоднішній день ще до вступу, якщо не буде вами

 прийнятий  запропонований проект закону, діяли досить

 лібералі  не  гірше  ніж ті закони, які в південній і

 східній  Азії,  але  інвестиції до нас не йшли. Чому?

 Тому   що   всіх   насамперед   цікавить   політична,

 економічна   стабільність   і   стабільність  діючого

 законодавства.

      Аналіз   показує,   що   пільги,  які  надаються

 підприємствам, про які ви мабуть маєте на увазі, вони

 грають другорядну роль.

      І  ще  треба  мати  на увазі, що оподаткування в

 інших  країнах зокрема в США, побудовано таким чином,

 що  якщо  ми  не  будемо  брати  податок  з іноземних

 інвестицій,  які  створюють  іноземні  інвестиції  на я 
 я                           - 18 - я 

 Україні,  то  ці  прибутки  частково  будуть  забрані

 іншими державами .

      Таким  чином підприємства, що будуть створені на

 Україні  за  допомогою  іноземного  капіталу,  будуть

 дотувати  бюджет  інших  країн  в  тому  числі  таких

 великих , як Америка.

      Що  стосується  коруппції,  то  знаєте  по любій

 статті  мабуть  не  можна  сказати,  що  той чи інших

 закон,  може  чи  присягти  коруппцію,  чи сприяти її

 розвитку.

      Тому, що це залежить від дуже багатьох факторів.

 В  тому  числі  від  того  стану  в  якому находиться

 країна.

      ГОЛОВА.  Лупаков.

      ЛУПАКОВ Є.ОЛ., 433 Чернівецький виборчий округ.

      Шановний доповідачу!

      Скажіть,  будь ласка, чому наші бізнесмени, наші

 люди,  які  мають  великі гроші, ці гроші вивозять за

 кордон,  а  іноземці  до нас ввозять? І яка тенденція

 вивозу-ввозу? Чим це можна пояснити, на вашу думку?

      Дякую.

 я 
 я                           - 19 - я 

      ___________.  Ну,  я  наведу  вам  приклад. За 3

 останні  роки  до  України  прийшло  інвестицій (якщо

 точно казати) 366, 9 мільйони карбованців, вивезено з

 україни 16, 8 мільйона карбованців. Так що балан явно

 на користь України.

      А  що  стосується  іншого, то я думаю, що якщо у

 нас  буде стабілізація економічного стану, більш-менш

 стабільна  національна  валюта, то можна сподіватися,

 що  інвестиції,  насамперед,  за  рахунок  тієї втечі

 капіталу,  що  була... мала місце минулих років, буде

 повертатись на Україну, як це має місце у Прибалтиці.

      ГОЛОВА.  Бойко. Відмовився? Безсмертний.

      БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., 220 виборчий округ.

      Шановний Анатолію Івановичу!

      Коли  співставити  Декрет  і  Закон,  який  діяв

 (попередній   Закон)   "Про   іноземні   інвестиції",

 безперечно,  відразу  кидається у вічі те, що Закон і

 Декрет   мали   градацію.  Певну  градацію  іноземних

 інвестицій   -там   таке  поняття  як  "Кваліфікована

 інвестиція"  от  і  інше.  І  в  той же час і один, і

 другий,  і  третій  документи  носять  в  собі  норму

 восьмої  статті  про  те,  що  в  зв'язку  із  зміною я 
 я                           - 20 - я 

 наступною  законодавства  все-таки  діє  попереднє по

 відношенню    до    того   підприємства,   яке   було

 зареєстроване. Так?

      ___________. Так.

      БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.

      Так  от,  Анатолію Івановичу, чи не здається вам

 абсолютно... ну, абсурдом повним, коли через 10 років

 ми   будемо  міняти  підходи  по  відношенню  до  тих

 підприємств?  Сьогодні  у нас будуть підприємства, до

 яких  діє  3  типи  законодавства,  по суті, на даний

 момент.  Якщо ж врахувати ще те, що Україна заключила

 сьогодні  з  26-ма  країнами  договори  про  сприяння

 іноземним  інвестиціям,  де  уже  заперечуються норми

 діючого законодавства по інвестиціям, то у нас навіть

 з  прийняттям  цього Закону продовжує існувати повний

 заос в урегулюванні питань іноземних інвестицій.

      Дякую.

       ___________.  Я  вимушений знову повернуться до

 того  основного,  з  чого  я  почав,  доповідаючи, що

 основна  причина  винесення  на  ваш  розгляд  даного

 законодавчого  акту полягає в тому, що в січні місяці я 
 я                           - 21 - я 

 ви  прийняли  закон  проповне  виключення всіх пільг,

 включая  іноземних  інвесторів  з оподаткування. І не

 можна  мати  на  Україні  два  закони,  які  повністю

 виключають один одного.

      Тому  якби  б  не були прийняті ті поправки, які

 були  прийняті  в  січні, сьогодні ви б не розглядали

 цього закону.

      ГОЛОВА.   Анісімов.

       АНІСІМОВ.

       У меня три небольшие вопросы.

      Первое,  какие инвестиции, к примеру, и на какую

 сумму Украина получила в 1994 году?

       Второй вопрос, есть ли учет инвестиций, которые

 р  аботают  на  посредника,  на  реконструкцию  и  на

 создание  новых производственных мощностей.

      И  третий  небольшой вопрос, вы знаете, в Англии

 состоялась так называемая конференция "Инвестиционное

 окно  в Украину", если вы там были, если нет, то вас,

 наверное,  информировали, почему все-таки инвестиции,

 которые     могут     сегодня    модернизировать    и

 поддержать   нашу  тяжелую  индустрию,  не  были  там я 
 я                           - 22 - я 

 обговорены,  а  шел  разговор,  так  грубо сказать, о

 свистках, хлопушках  и о другом?

      Спасибо.

       ___________.   Первый   вопрос,   у   меня,   к

 сожалению,  под  руками, нет разбивки за прошлый год,

 но они примерно шли равными долями.

      За   три  года  инвестиции  за  пределы  Украины

 составили  16, 8 миллиона, я называл, и прежде всего,

 это инвестиции в Россию- 6 миллионов, на втором месте

 Швейцария-2, 2 миллиона. Примерно равными частями она

 вывозилась.

      Что  касается  второго  вопроса в отношении доли

 посредников  и  торговли,  то она составляет примерно

 процентов    70-80,   только   порядка   20-30%   это

 производственная деятельность.

      И,  наконец,  последнее,  в отношении Лондона, я

 действительно, по этим не был, я был в командировке и

 не успел ни с кем переговорить, а в Лондоне я не был.

      ГОЛОВА. Шевченко, прошу. Донецька область.

      Говоріть, говоріть, будь ласка. Зліва.

      ШЕВЧЕНКО я 
 я                           - 23 - я 

      Депутатов   Манчуленко  и  Анисимова.  Назовите,

 пожалуйста,  конкретные  статьи в этом Законопроекте,

 которые  бы  заинтерисовывали  иностранных инвесторов

 вкладывать  свои  инвестиции именно в развитие нашего

 производства.

      ___________.  Хорошо. Значит я хочу вас обратить

 ваше внимание...

      ГОЛОВА.  Анатолій  Іванович,  ви  не хвилюйтеся.

 Справа  в  тому,  що  весь  впринципі  Закон  повинен

 сприяти тому, але найхарактерніші ознаки, будь ласка,

 скажіть.

      ___________.  Да,  да,  я  понял.  Я  сразу хочу

 обратить ваше внимание вот на что. Когда писался этот

 Закон,  то  учитывался  не  только  наш  опыт, а опыт

 нашего  наибольшего,  так  сказать, соседа и партнера

 России.  Россия не имеет сейчас льгот для иностранных

 инвестров,  вернее  не  имела,  совершенно не имела и

 это,  наверное, подтолкнуло, когда готовился Закон "О

 налогообложении   прибыли",   который   уже   принят,

 наверное,  толкнуло на то, чтобы исключить льготы для я 
 я                           - 24 - я 

 иностранных инвесторов с перечня льгот по прибыли. Но

 в  средине  прошлого  года,  в  средине прошлого года

 состоялся  Указ Президента России от 23 мая 1994 года

 (это  примерно  год  прошел  с тех пор), которым было

 записано  о  некоторых  вопросах  налоговой политики,

 установлено,    что    предприятия   с   иностранными

 инвестициями,      занимающиеся      производственной

 деятельностью,  при условии, что их оплачиваемая доля

 в   устаном   фонде   составляет   не   менее  30%  и

 эквивалентна  сумме  не  менее  10  миллионов  США  и

 зарегистрировано после 1 января 1994 года, облагается

 по налогоообложениям, которые предоставлены для малых

 предприятий.

      А  там  написано,  что  малые  предприятия имеют

 право льгот на 2 года, если в их реализации продукция

 составляет  не  менее  70%,  а  затем третий год -25%

 платит  и  4-ый  -50%,  если  продукция с выпущенного

 оборудования  составляет не меньше 90% в общем обкеме

 реализации.

      В  этой  связи я обращаюсь к статье 7, которая в

 роздили  другому "Державні гарантії захисту іноземних

 інвестицій,  правовий  захист  іноземної діяльності",

 там напісано так: "Для окремих інвестиційних проектів

 із  залученням іноземних інвестицій, які реалізуються я 
 я                           - 25 - я 

 відповідно до державних програм розвитку пріоритетних

 галузей  економіки,  в  соціальній  сфері і територій

 може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та

 іншої господарської діяльності".

      Почему так глухо было записано? Потому что когда

 обсуждался  этот проект, очень резко выступили против

 того,   чтобы   сделать   законом   прямого  действия

 некоторые ведомства, и в частности, главные налоговые

 инспекции,  которые буквально накануне защитило Закон

 о налогообложении прибыли.

      И  поэтому  здесь  было  записано,  так сказать,

 глухо   с   тем,  чтобы  предоставить  право  по  тем

 проектам,  где, скажем, 30%, не менее 30% иностранных

 инвестиций,  не  менее  5  миллионов вклад в уставный

 фонд,  предоставлять (и это приоритетные для отрасли)

 то  ли  АПК,  то  ли судостроению, то ли авиастроению

 предоставлять   необходимые   льготы   по   налоговым

 каникулам для иностранных инвесторов. Это основное.

      Что  касается других льгот, то они зафиксированы

 в  отдельных  статьях  и  касаются ввозной и вывозной

 пошлины,  в  частности введена дополнительно вывозная

 пошлина.

      ГОЛОВА.  Я бачу, що ви не задоволені відповіддю. я 
 я                           - 26 - я 

 Будь ласка, ще раз Шевченко.

      ___________.  Это  какраз  и  мешает  вклада  от

 инвестиции,  потому  что последние доводы, которые вы

 привели, они говорят о том, что может только быть, но

 нет  никакой  гарантии.  Не  является ли это основной

 причиной,  что серьезные производства инвестиции таки

 не вкладывают иностранные инвесторы. Как ваше мнение?

      ____________  Я  уже  отвечал  на этот вопрос. Я

 говорил,    что   до   сегодняшнего   дня   действует

 законодательство,   которое   предусматривает   очень

 широкие  льготы,  на  сегодняшний день инвестиционный

 порог,  который  дает  право на льготы пятилетний -56

 тыс.   долларов.   Это   стомость   одного   хорошого

 "Мерседеса".  Поэтому, примерно, мы шли. Мы говорим о

 том,  что  надо поднять эту долю, н о поднять ее до 5

 млн. Но здесь незаписано, как закон прямого действия.

      ГОЛОВА. Час використаний на запитання.

      Співдоповідь Георгій Едуардович Мозер, прошу.

      Перед  тим, як ви будете робити доповідь, я все-

 таки   так  подивився,  43  статті,  50  відсилок  до

 законодавства  України.  Можливо, це не зовсім зручно я 
 я                           - 27 - я 

 про  це  говорити, бо справді повага до законодавства

 повинна  бути  проявлена  і  в  такому  законі.  Але,

 можливо,   тоді  краще  було  б  кодекс  щодо  режиму

 іноземного інвестування приймати.

      Будь ласка.

      МОЗЕР

       Уважаемые     колеги!    Уважаемый    Александр

 Александрович!  Действительно, закон, который сегодня

 представлен   Кабинетом   Министров,  вызывает  много

 дискуссий.   Мы   этот  вопрос  обсуждали  у  себя  в

 комиссии.  И я вам хочу сказать, что в принципе, если

 взять   и   посмотреть   закон   досконально,  то  он

 действительно ничем особенным не отличаетсяот декрета

 Кабинета  Министров, по которому мы сегодня работаем.

 За   исключением   того,  что  исключается  налоговые

 каникулы    или   льготы   по   налогообложению   для

 иностранных   инвесторов.   И   небольшие   отдельные

 уточнения, которые имеются в данном Законе.

      Но тем не менее на комиссии было принято решение

 все-таки предложить сесии принять этот Закон в первом

 чтении.  Если  посмотреть,  то  законы об иностранных я 
 я                           - 28 - я 

 инвестициях   -это,  действительно,  законы,  которые

 существуют для государств с переходной економикой. Не

 в   одном,   ну,   развитом  государстве  в  мире  не

 существует   Закона   "Об  иностранных  инвестициях".

 Практически  все  инвесторы  работают  по  внутренним

 законам  страны, где  размещается  капитал.

      Почему  нужен  этот Закон для стран с переходной

 экономикой?  Это  для  того,  чтобы  все-таки придать

 значимость    вопросу   о   привлечении   иностранных

 инвестиций . Это один из вопросов.

      И   второе.  Чтоб  как-то,  действительно,  дать

 какие-то гарантии иностранному инвестору при вложении

 инвестиций  в ту или другую отрасль  промышленности.

      На   сегодняшний   день   законы   об...  у  нас

 принимаются   уже,   в   принципе,  третий  Закон  об

 иностранных  инвестициях.  Вы  знаете, что был принят

 первый  Закон  об  иностранных инвестициях, затем был

 принят  в  1993 году Декрет Кабинета Министров. И вот

 это выносится на обсуждение третий Закон.

      В  феврале  месяце заседала группа экспертов и в

 данный  момент  в  Стамбуле  вторично заседает группа

 экспертов  по  обсуждению рекомендательного Закона по

 иностранным  инвестициям для всех стран СНГ. Наш этот

 Закон  был  там  апробирован,  обсужден  на заседании я 
 я                           - 29 - я 

 экспертной  группы.  Больших  замечений  нет. И я вам

 должен   сказать  -здесь  много  задавалось  Анатолию

 Ивановичу  вопросов -почему сняты налоговые каникулы.

 Я  вам  должен  сказать, что не в одной стране СНГ на

 сегодняшний день нигде нет  налоговых каникул.

      Действительно,   иностранные   инвесторы  должны

 работать  на  тех  же  условиях,  на которых работают

 промышленики,  государство,  в  которые  вкладывается

 иностранные инвестиции.

      Наш  декрет, который существовал до сегодняшнего

 дня,  действительно  имел  очень  большие  льготы.  И

 должен  вам  сказать откровенно, что при разговорах с

 представителями  иностранных  государств,  они  и  не

 претендуют  на эти налоговые льготы, потому что самое

 главное  для  них это все-таки гарантии, политическая

 стабильность.  И вы правильно здесь задали вопрос по-

 моему,  депутат Манчуленко задал вопрос по коррупции.

 Действительно,  на  сегодняшний день приходится очень

 много  сталкиваться  с  инвесторами,  их больше всего

 пугает      наша      чиновничья     рутина,     наша

 коррумпированность,  или  наше  состояние  в обществе

 криминальное  такое.  Это  их  больше  пугает  чем не

 стабильность закона.

      Поэтому   я   считаю,   что   этот  Закон  можно я 
 я                           - 30 - я 

 доработать  между  первым  и  вторым  чтением  и всех

 замечаний,  которые  были  высказаны,  были  учтены в

 первом проекте Закона. При доработке его между первым

 и  вторым  чтением,  я считаю, можно внести поправки,

 которые   будут   сегодня   высказаны  депутатами,  и

 обсудить этот Закон уже на четвертой сессии, когда мы

 собиремся и принять его во втором чтении.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Є  запитання  до Георгія Едуардовича чи

 немає?   Є   запитання?  Будь  ласка,  запишіться  на

 запитання і 10 хвилин відведемо на цю процедуру.

      Прошу  Стешенко.  За  ним  інші,  і  опублікуйте

 списко  після  того,  як буде говорити Стешенко. Будь

 ласка.

      ЧЕРЕНКОВ, 253 избирательный округ

      Уважаемый докладчик!

      Я  хотел  бы  обратить  ваше  внимание  на  один

 вопрос.  Третий Закон инвестиции принимает, принимаем

 мы  и  в  тоже время мы не получаем данное количество

 средств. я 
 я                           - 31 - я 

      Тем более политическая система у нас в настоящий

 момент  наверное не позволит их привлечь, так, как вы

 считаете  не является на сегодня главным инвестором в

 Украине  и  гарантом  безопасности, граждане Украины,

 которые  на  сегодня находятся без работы, не следует

 ли   вот   этим  законом  приоритет  отдавать.  А  не

 изменению,   очередному   изменению  данного  закона.

 Спасибо.

      ____________.  Ну,  я должен вам сказать, что да

 инвестором могут быть граждане Украины, но я вам хочу

 сказать,  одно  единственное по собственному примеру,

 что   при   созданию   совместных   предприятий,  при

 инвестировании  иностранными  инвесторамы  совместных

 предприятий,  создаются только дополнительные рабочие

 места, это я вам могу сказать на собственном примере,

 на   предприятии  на  котором  я  работал,  есть  три

 совместных   предприятия,  которые  сегодня  работают

 стабильно   и   содержат,   не   содержат  вернее,  а

 способствуют  работе  того  предприятия,  которое  их

 учредило.

      Я думаю, что этот закон нужно принять, я сказал,

 чисто  из  политических  соображений, во всех странах

 СНГ эти законы приняты. я 
 я                           - 32 - я 

      У  нас  на  сегодняшний день существует декрет в

 принципе мог бы существовать декрет, но я считаю, что

 Украина  все-таки государство одно из самых крупных в

 рамках  СНГ  и  оно  должно  так  же,  как  и  другие

 государства   иметь   свой   закон,   об  иностранных

 инвестициях.

     ГОЛОВА. Вітренко.

      ВІТРЕНКО

      Шановний  Георгій  Едуардович, не вважаєте чи ви

 за  доцільне  у  закон  "Про  іноземні  інвестиції  "

 включити  статтю,  яка передбачає хто буде віддержави

 вести  моніторінг  за тим, які інвестиції приходять в

 країну  і  як  вони  використовуються, бо втрата саме

 такого  контролюючого  пункту  в  цілому  для держави

 призводить саме до того, що ми сьогодні бачимо тут.

      Я  хочу  вам  нагадати, що колистворювався центр

 конструкції  розвитку  -це  при  Кабінеті  Міністрів,

 очолюваний    професором    Найденовим,    то    тоді

 передбачали,  що  це  буде той центр, який буде знати

 дійсну  картину, хто вкаладає в Україну які гроші, на

 що  і  як  вони  використовуються. Але на сьогодні ні я 
 я                           - 33 - я 

 Найдьоновим,  ні  хто інший не можу дати відповідь на

 питання: так куди ідуть іноземні інвестиції? І чи нам

 потрібно  їх  стимулювати чи може не потрібно? А може

 сьогодні  шукати  якісь власні наші джерела для того,

 щоб  підняти  промисловість? Чому це не передбачено в

 запропонованому проекті? Будь ласка.

      ГОЛОВА. А в Найдьонова що, нема такого?

      ___________. Наталья Михайловна, дело в том, что

 я  с  вами  вполне  согласен,  но,  понимаете, вопрос

 контроля поступающих инвестиций -я бы считал, что это

 не   вопрос  Закона.  И,  действительно,  поступление

 инвестиций  (Анатолий Иванович ответил нашему коллеге

 Анисимову),     что     70%    инвестиций    сегодня,

 действительно,  идет  в  посреднические,  в  торговые

 организации.  И  это тоже обкяснимо, в общем-то... Вы

 понимаете,  что  сегодня  иностранные инвесторы, видя

 нашу  нестабильность, стараются работать на "коротких

 деньгах":  привез  -продал  -увез.  Я  с  вами вполне

 согласен.  То, что нужно в обязательносм порядке. И я

 считаю,   что  законодательство  в  этом  направлении

 нужно,  ну,  отшлифовывать  или  отрабатывать  о том,

 чтобы  привлечь  все-таки  деньги наших (я думаю, что я 
 я                           - 34 - я 

 небольшие  деньги), но все-таки внутри страны у наших

 людей есть, хотя никто не верит сегодня ни сбербанку,

 никому. И люди, основная часть, не имеет возможнорсти

 создать,  но  все-таки  есть  люди,  у  которых  есть

 деньги -они их не вкладывают в нашу промышленность. Я

 думаю,   что   нужно   эти   вопросы  отрабатывать  и

 обязательно   привлекать  имеющиеся  наши  инвестиции

 внутри страны.

      Я  бы  хотел единственное, что сказать: когда мы

 говорим  о  законе  "Об  иностранных  инвестициях", к

 сожалению,   у   нас   всегда  ассоциируется  понятие

 далекого  где-то  зарубежья -мы сразу туда смотрим. Я

 бы   считал,   что   Закон...   то  есть  иностранные

 инвестиции...   и   когда  мы  были  в  Стамбуле  на

 конференции экспертов, были разговоры с Узбекистаном,

 в  который, кстати, на сегодняшний день больше всего

 поступает    иностранных   инвестиций   -этому   есть

 обкяснение:  я  считаю,  что  иностранные инвестиции,

 создание совместных предприятий в данном случае нужно

 было   в  первую  очередь  развивать  в  рамках  СНГ,

 восстановив наши старые экономические связи, и второй

 этап  в рамках СЭВ. Вот здесь было бы, на мой взгляд,

 самое реальное направление в привленчении иностранных

 инвестиций. я 
 я                           - 35 - я 

      ГОЛОВА.   Степенко.

       СТЕПЕНКО.

       Шановний   доповідачу,  я  вам  задам  питання,

 тільки прошу конкретно мені на нього дати відповідь.

      от  ваш попередник доповідав і ви кажете, що тут

 немає ніяких шороховатостей, надо прінімать. Що от ми

 ми  брали приклад з других країн і приводили Гонконг,

 Тайвань.   Ну,  шановні  друзі,  я  до  промисловиків

 звертаюсь,  хіба  в Тайвані, в Гонконгі були Симський

 хімкомбінат,  Запоріжсталь,  Харьковський тракторний?

 Ну  це  ж  абсолютно  різні  речі!  І  якщо ми будемо

 вкладать  інвестиції  у  зарубіжних  різних ділків, а

 будемо свої оці гіганти, які з передовою технологією,

 можна сьогодні критикувать, ми їх задавили податками,

 ми  не  даємо  їм  абсоютно  працювать. І ми сьогодні

 говоримо за який досвід, що ми брали у інших країн. Я

 вас хочу запитать, конкретно назвіть мені, яка країна

 йшла  таким  шляхом,  як іде з величезним промисловим

 потенціалом  Україна  наша?  Це  ми  так захаяли нашу

 державу. А тут дійсно, величезний потенціал, і наука,

 Інститут  Патона,  ну,  я  можу  називати  до вечора, я 
 я                           - 36 - я 

 дійсно,  є що називать. Яка країна йшла оцим шляхом і

 вийшал,  і  що  ми  будемо  її  копірувать,  і  що ми

 говоримо,  якщо  в СНГ прийнято в усіх, то давайте ми

 принімать, бо ми відстаємо. Іноді, може, надо щось не

 принімать,  щоб обігнать.

      Дякую.

       ___________.  Василий Иванович,  к  сожалению, у

 нас, по-моему, совершенно разные понятия, или мы друг

 друга  не  поняли  с  вами, или вы не поняли Анатолия

 Ивановича.   Разговор  идет  не  о  вложении  куда-то

 инвестиций,   разговор   идет  именно  о  том,  чтобы

 вкладывать  инвестиции В Сумской Химкомбинат, то есть

 нашу промышленность поднять.

      Я  вам  не  могу  назвать  в  рамках бывшего СЭВ

 сегодня масса совместных предприятий, начиная Польша,

 Чехия, Словакие -во всех государствах есть совместные

 предприятия.  И  почему. потому что во всем остальном

 мире  всегда экономика была интегрированная, свободно

 перемещался  капитал,  вкладывался  в  любом месте. И

 сегодня  мы  хотим  этим Законом именно привлечь этот

 капитал  на наши предприятия. Мы сегодня все жалуемся

 производственники,  что предприятия стоят из-за того,

 что  нет  оборотных средств. Так вот я вам готов, так я 
 я                           - 37 - я 

 сказать, устроить экскурсию, показать, что совместные

 предприятия    дают    возможность   работать   нашим

 предприятиям,    финансируя,   во-первых,   за   счет

 различного вида поставки сырья давальческого, за счет

 проплат    различных,    дает    возможность    нашим

 предприятиям  работать.  Я  совершенно  не призываю к

 тому,  чтобы  куда-то вывозить инвестиции, я наоборот

 призываю  к  тому (и этот Закон на это направлен) для

 того,  чтобы  вкладывать  инвестиции  в  нашу тяжелую

 промышленность,       химическую      промышленность,

 машиностроение.  Но  есть  масса  сегодня обкективных

 причин, почему эти инвестиции не вкладываются.

      ГОЛОВА. Черенков.

      Скоріше. Це останнє запитання.

      ЧЕРЕНКОВ

      Я вместо Стешенко выступал, спасибо.

      ГОЛОВА. А, будь ласка, Філіпчук.

      ФІЛІПЧУК

      Шановний  доповідачу!  Я  розділяю  вашу думку в я 
 я                           - 38 - я 

 тому плані, що Закон повинен бути нами прийнятий. Але

 у мене в зв'язку з цим є два питання.

      Скажіть,  будь ласка, коли ви готували Закон, чи

 ви  прослідковували  тенденцію інвестування в Україну

 за  останні  три роки. Ну, за останні три роки я беру

 вибір цей відносно нашої незалежності України.

      І   друге   питання.   Які,   на   вашу   думку,

 першочергові  закони потрібно буде прийняти Верховною

 Радою найближчим часом для того, щоб справді створити

 інвестиційний клімат сприятливий? Адже якщо ми будемо

 себе  тішити ілюзією, що прийняття цього Закону дасть

 можливість    уже    створити,   справді,   нормальне

 інвестиційне поле, то, я гадаю, що це є помелкове. До

 цього  ми  повинні  бачити  в  пакеті....... важливих

 законів,  які  би справді створили нормальний клімат,

 режим найкращого сприяння для інвестиційних вкладів в

 Україну.

      Я хотів би вашу думку з цього приводу знати.

      _____________

      Георгий  Георгиевич,  я  попрошу:  первый вопрос

 повторите, я его не расслышал.

      _____________ я 
 я                           - 39 - я 

      Ну,  перше  пытання,  воно  чисто інформаційного

 плану.

      Ви    готували    Закон,    і,    без   сумніву,

 прослідковували  тенденцію  інвестування  в  Україну.

 Можливо,  ви володієте певними цифрами щодо тенденції

 за три роки: 1992-1994 рік, - в Україні.

      _____________

      Спасибо.

      Значит,  я, с вашего позволения начну со второго

 вопроса.  Я  совершенно не обольщаюсь и не думаю, что

 после  принятия этого Закона инвестиции сразу потекут

 к  нам  на Украину. Ни в коем случае. И это вобщем-то

 известный   вопрос,   не   столько   правовая  основа

 является,  так  сказать,  перепоной  для  поступления

 иностранных     инвестиций,     как     стабилизация,

 политическая  стабилизация, экономическая -это больше

 играет роль, чем правовая основа.

      У  нас  на  сегодняшний день достаточно законов,

 которые, в принципе, ну, позволяют свободно поступать

 иностранным инвестициям.

      У   нас   принят   Закон  о  внешнеэкономической

 деятельности,  у  нас принят Закон вот этот о защите,

 то есть Закон о защите и ностранных инвестиций, Закон я 
 я                           - 40 - я 

 вот  этот... существуют декреты о режиме иностранного

 инвестирования.  Сейчас  мы готовим и в четверг будем

 выносить  Закон  о  работе с сдавальческим сырьем. То

 есть,  в  принципе, весь пакет законов у нас есть. Но

 говорил   Анатолий   Иванович,   я   еще   раз   могу

 подтвердить:  обольщаться,  что  завтра  пойдут к нам

 инвестиции, ну, это было бы, наверное, наивно.

      Я  назвал здесь в ответе, когда говорил, отвечал

 на  вопрос  Наталии  Михайловны,  говорил, что больше

 всего инвестиции в странах СНГ идут в Узбекистан. Это

 вобщем-то   и   понятно.  Там  очень  много  полезных

 ископаемых,  и прочее и прочее, вот туда идут сегодня

 инвестиции на сырье узбекское.

      К нам, естественно, идет их меньше.

      Что  касается того отслеживания за последние три

 года,  к  сожалению,  действительно, как уже Анатолий

 Иванович  сказал,  70% инвестиций на сегодняшний день

 идет  через  посреднеческую  торговую  организацию  и

 всего  порядка 30 процентов идет в промышленность. Мы

 в  пятницу  с Владимиром Темофеевичем Лановым были на

 круглом  столе,  который проводил "Голос Украины", по

 вопросу     привлечения     иностранных    инвестиций

 перерабатывающую  промышленность.  На  мой взгляд, на

 сегодняшний  день,  самое было бы эффективное и самое я 
 я                           - 41 - я 

 быстрая  отдача,  если  бы  действительно иностранные

 инвестиции    поступали    у    нас    в   легкую   и

 перерабатывающуюся промышленность.

      Во-первых.  У  нас  действительно  очень  мощная

 производственная    база    легкой   перерабатывающей

 промышленности,    у    нас    для   перерабатывающей

 промышленности  есть  сегодня  и сырьевая база, будем

 говорить  откровенно,  которая  вывозится.  У нас для

 легкой промышлености есть своя сырьевая база. Вот эти

 две  отрасли,  я  считаю,  нужно  было бы приоритетно

 привлекть  иностранные  инвестиции.  К  сожалению,  я

 должен  сказать  сегодня  откровенно,  что у нас есть

 программа    "Заохочення    іноземних    інвестицій",

 разработано   Кабинетом   Министров,  но  приоритеты,

 которые  там  выделены,  я  считаю,  что недостаточно

 сегодня  работают  для  того,  чтобы в эти приоритеты

 вкладывались иностранные инвестиции.

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      У нас записалось на виступи 11 чоловік. Я прошу,

 не  висвітлився  там Лук"яненко, який написав записку

 прямо сюди. Але, у нас є можливість така, я просив би

 вашої  згоди  на  висловлення цієї тези. Це буквально

 одну хвилину займе часу. я 

                             я                           - 42 - я 

      Те, що 50 відсилок на законодавство в 43 статтях

 закону,  з одного боку це недолік, а з іншого боку це

 підтвердження  того,  що  нашого законодавства досить

 для  того, щоб сприяти іноземному інвестуванню в наші

 підприємства, тобто, в сферу економіки.

      І тому було б правильно, якби ми цей Закон, який

 направлений  до нас в невідкладному порядку Кабінетом

 Міністрів  і  ми його повинні розглянути сьогодні і в

 цілому,  якщо законодавство гарантує і регулює ці всі

 прововідносини,   які   створюються   при  іноземному

 інвестуванні -ми могли б прийняти цей Закон у першому

 читанні,  давчи  доручення  відповідним Комісіям, щоб

 вони    доопрацювали...    чи    відповідні   Комісії

 доопрацювали  з  урахуванням  тих побажань, що можуть

 висловити депутати.

      А    потім,   щоб   працювати   паралельно   над

 підготовкою,    напевно,    Кодексу    про   іноземні

 інвестиції.  Бо надзвичайно багато законодавчих актів

 стосується  цієї  проблеми. Крім того, уже до другого

 читання  зробити  цей  законом більш пристосований до

 законів... до норм... до функції прямої дії. Сьогодні

 він  все-таки  поседкований.  Треба від кожної статті

 шукати  в  іншому  законодавстві норми. Або принаймні

 відіслати  до  конкретної норми конкретного закону, а я 
 я                           - 43 - я 

 не  так записувати, як тут є.

      Крім  того,  треба  забеспечити  сприяння з боку

 держави...  контроль  з боку держави, про що говорила

 Наталя   Михайлівна  і  регулювання  направлення  цих

 інвестицій  туди, де найбільш потребує для держави. І

 мабуть  не випадково центр Найдьонова був зруйнований

 у   Кабінеті  Міністрів,  бо  якраз  тут  контроль  і

 забезпечувався.  Тобто,  ці  деталі  очевидно бути до

 другого  читання  підготовлені.  А  тому я просив би,

 якщо  можна  за  скороченою процедурою -два "за", два

 "проти"-відносно  цього  Закону і будемо визначатися.

 Нема заперечень?

      Хто  буде  голосувати  "за",  підніміть руки. Із

 тих,  хто записався. Так, Мулява і Гаманюк. Давайте з

 різних...  а  ну  давайте... я пробачаюсь. Гаманюк не

 записаний , а Лук'яненко...

      Так. У мене список тут. А, є, є. Прошу вибачити.

 Точно,  10  -Гаманюк.  А  хто "проти" буде виступать?

 Будь  ласка  Ілюшин  і  Степенко.  Ілюшин і Степенко.

 Мулява, прошу "за".

      МУЛЯВА.

      197 виборчий округ, Володимир МУЛЯВА я 
 я                           - 44 - я 

      Ось  ми  тут  багато  сьогодні  говоримо,  да  і

 взагалі   дуже   вже   часто  говоримо  про  те,  щоб

 стимулювати,   заохочувати,   приваблювати   іноземні

 інвестиції. Справді, потрібні іноземні інвестиції і я

 буду голосувати за цей Закон, але хочу нашим комісіям

 законотворчим,  які  розробляють  проблеми інвестиції

 звернути  увагу  на  таке, що ми в цих законах мусимо

 дуже  чітко  зробити  акценти  і  увагу  на  те,  щоб

 інвестиції  йшли  у  виробничу  сферу. Більше того, я

 хотів  би,  щоб наші законотворчі комісії відповідні,

 загалом  Верховна  Рада  продумала  як  нам розробити

 систему    заохочень,   приваблення,   я   б   сказав

 стимулювання інвестицій внутрішніх.

      Тож   ганебно   коли   ми  вижебруємо  десь  500

 мільйонів  доларів,  сподіваємося на один мільярд 800

 мільйонів  доларів,  а  300  мільярдів  доларів наших

 українських  десь  утікли  і  працюють  в  Європі,  в

 Америці, а ми все стимулюємо іноземні інвестиції.

      Тому  паралельно я пропоную тут поставити окремо

 питання   аналізу,   щоб   проаналізований  був  весь

 комплекс і розроблені заходи, і відповідно розроблені

 законотворчі   якісь  механізми,  які  б  стимулювали

 вкладення  внутрішніх  заощаджень  у  нашу  виробничу

 сферу. І саме у виробничу сферу. я 
 я                           - 45 - я 

      Отже, на даному оскільки стоїть сьогодні питання

 про  іноземні  інвестиції,  а  інвестиції  сьогодні в

 українське  виробництво  дуже  потрібно,  я  пропоную

 голосувати  за  цей Закон. Але в процесі між першим і

 другим  читанням  звернути  увагу на те, щоб виробити

 стимул  на  вкладнення  цих  інвестицій  у  виробничу

 сферу.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую вам. Тобто мова йде про створення

 в Україні інвестиційного клімату позитивного.

      Будь ласка, Ілюшин прошу.

      ІЛЮШИН

      Депутат    ИЛЬЮШИН,    г.    Луганск,    фракция

 "Коммунистов".

      До  сих  пор  на Украине очень сильны надежды на

 иностранные инвестиции. На деньги иностранцев вложены

 в экономику Украины.

      Для этого правительство Украины встало на колени

 перед  международным  валютным  фондом. Для этого был

 ограничен    дефицит   государственного   бюджета   и

 ограничена поддержка малообеспеченным слоям населения. я 
 я                           - 46 - я 

      Однако   результатов   пока  нет  и  надежды  не

 сбываются.   Докладчик   нам   сказал,  что  вложение

 иностранцев    осуществляется   в   основном   не   в

 производство,  а в посреднические операции, завозится

 оборудование    для    контор,    а    после    этого

 разварачивается торговля  нашим , добру.

      В  чем  суть посредничества, откуда чем торгуют,

 собственно   говоря   вывозят  богатство  Украины  за

 границу,   таким   путем,  что  расхищают  иммущество

 государественных предприятий, я приведу, один пример,

 который  касается правда Белоруссии, но он характерен

 для Украины и для всех стран СНГ.

      На   железных   дорогах   Белоруссии  участились

 хищения  оборудования  цветных  металлов и это грозит

 остановкой железных дорог.

      Поэтому железные дороги Белоруссии сделали заказ

 на  эти детали из стали для того, чтобы не остановили

 железной дороги.

      Это  напоминает историю с уничтожением бизонов в

 прериях   Северной   Америки.  Когда  белые  охотники

 убивали  безонов, вырезали язык, а тушу бросали и шли

 дальше,  вот  таким  образом  занимаются  иностранные

 посредники у нас в том числе иностранные посредники.

      Деньги остаются в иностранных банках, а на часть я 
 я                           - 47 - я 

 этих  денег  вырученных  от  продажи  наших  богатств

 закупается  жвачка,  сигареты, алкоголь и ввозится на

 Украину.

      На   Украине  строится  капитализм  и  пытается

 насадить  буржуазии,  но  буржуазии  не получается, а

 получаются   только   компродоры.   То  есть  пособники

 иностранных грабителей.

      Иностранные инвестиции это кратчайшая дорога для

 разорения   страны   и   не   только   в   результате

 посреднических  операций,  а  также  и  в  результате

 вложения в промышденность.

      Вот  скажем  есть такая страна Замбия -там много

 иностранных  рудников добывают медь. Так вот там медь

 продается   на   мировом  рынке  ниже  себестоимости.

 Поэтому я вообще против иностранных инвестиций.

      Но,  рассматривая  данный  Закон, я бы поддержал

 только  одну  статью, а именно статью седьмую. И если

 бы  туда  сделать такое дополнение или уточнение: что

 предоставляются  льготы таким иностранным инвесторам,

 которые  ввозят  на  Украину  передовые  технологии и

 конкурентноспособные...    производящие    продукцию,

 конкурентноспособную на мировом рынке.

      Благодарю вас.

 я 
 я                           - 48 - я 

      ГОЛОВА.  Володимир  Олексійович,  коротше, я так

 зрозумів,  що  через  сьому статтю ви голосуєте... ви

 будете  підтримувати  в  першому  читанні, так? Ну, в

 зв'язку з тим, що сьома стаття - цінна...

      Будь  ласка,  Гаманюк  від............. виступає

 "за".

      ГАМАНЮК  Л.  Ю., 84 Дніпровський виборчий округ,

 Дніпропетровська область, група "Єдність".

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 депутати! Шановний доповідач!

      Запропонований   Кабінетом   Міністрів   України

 проект  Закону  "Про  режим  іноземного інвестування"

 передбачає  надання державних гарантій щодо іноземних

 інвестицій    та    утверджує    національний   режим

 господарської    діяльності   іноземних   інвесторів,

 наближаючи  умови національних та іноземних суб'єктів

 господарської  діяльності. Тому цей проект заслуговує

 на  увагу та прийняття в першому читанні. Разом з тим

 він    потребує    ще    детального    доопрацювання.

      Пропонується  внести  слідуючі  доповнення.  По-

 перше,   оскільки  регіональними  органами  державної

 влади  проводиться  значний  обсяг робіт по залученню

 іноземного  капіталу,  необхідно передбачити більш їх я 
 я                           - 49 - я 

 залучення   до  впровадження  інвестиційної  політики

 уряду.  В  зв'язку  з  цим  пропоную абзац 2 статті 7

 викласти  в такій редакції: для окремих інвестиіцйних

 проектів  із  залученням  іноземних  інвестицій,  які

 реалізуються  відповідно до державних та регіональних

 програм   розвитку  пріоритетних  галузей  економіки,

 соціальної  сфери  й  території,  Кабінетом Міністрів

 України,  за  поданням регіональних органів державної

 виконавчої влади може встановлюватись пільговий режим

 інвестиційної та іншої господарської діяльності.

      2)   В  зв'язку  з  тим,  що  сплата  іноземними

 інвесторами  податку на добавлену вартість, на майно,

 що  возиться  як внеисок до статутного фонду, приведе

 до  штучного  завищення  його долі в статутному фонді

 підприємства,  пропоную  абзаци  1,  3,  5 статті 24 і

 абзац  4  статті  41  доповнити словами "І податок на

 добавлену вартість.

      3)  В  зв'язку  з  тим,  що  монопольне право на

 використання   природних   ресурсів,   які   вміщують

 дорогоцінні  етали  та  створення  підприємств  по їх

 виробництву  повинно належати державі як власнику цих

 ресурсів,  залучення іноземних інвестицій та розробку

 виробництва     дорогоцінних     металів    необхідно

 здійснювати шляхом створення спільних підприємств, де я 
 я                           - 50 - я 

 власником  контрольного  пакету  акцій  повинна  бути

 держава.  Тому  пропоную  пункт 7 статті 2 викласти в

 редакції:    "Прав    на   здійснення   господарської

 діяльності,  включаючи  права на користування надрами

 та   використання  природних  ресурсів,  за  винятком

 ресурсів,  які  вміщують  дорогоцінні метали, наданих

 відповідно до законодавства або  договорів.

      І  стаття 36 пропонується, передбачається участь

 іноземних  інвесторів  у  приватизації  доповнити: "У

 всіх  випадках,  коли  приватизація  здійснюється  на

 умовах    конкурсу   чи   акціону.   Вартість   майна

 оплачується  вільно конвертованій  валюті, перерахунок

 вартості   об'єктів,   що   приватизуються  у  вільно

 конвертовану  валюту  здійснюється за ринковим курсом

 Національного банку  України.

      Дякую.

      ГОЛОВА.   Дякую і вам.

       Степенко,  із  іншої позиції, прошу вас, Василю

 Івановичу.

      СТЕПЕНКО.

      Дякую, Олександр Олександрович .

       В  нас  така дивна позиція склалась у Верховній я 
 я                           - 51 - я 

 Раді.  Якщо  ти  протів,  значить  ти  взагалі протів

 іноземних  інвестицій. Я проти підходу, який сьогодні

 є  у  Верховній  Раді  і  взагалі у тих, хто сьогодні

 представляє...

      ГОЛОВА.  Василь Іванович, давайте будем говорить

 так, що ваша окрема думка, не проти, ви просто окрема

 думка. Будь ласка.

      ___________.   Ні  я  проти.  Я  проти  підходу,

 Олександр Олександрович. Розумієте? Я вже другий срок

 у цих Верховних Радах...

      (СМІХ В ЗАЛІ)

 ... і весь час говорю. Тому Президенту говорив, цьому

 говорив  і  сьогодні  на зустрічі. Давайте ми логічно

 вистроїм  цепочку законів, які потрібні для того, щоб

 нашу економіку, так сказать, зрушити з місця.

      Ну  от  вдумайтесь.  36 стаття передбачає участь

 іноземних   інвесторів  при  приватизації.  А  ми  що

 розібрались  у  приватизації  чи  ні?  Ну,  де  ж тут

 здоровий глузд?

      Тому  я  вважаю,  що  якщо  ми  возьмем і дійсно

 викреслимо   ті  закони,  які  нужно,  щоб  працювала

 економіка,  потім  скажем.  Я первий підніму руку. Що я 
 я                           - 52 - я 

 якщо   інвестиції   будуть   вкладаться   в  Сумський

 хімкомбінат,   раді   бога   Давайте  все  дамо,  щоб

 запрацював, але повірте, туди ніхто  не  буде  нічого

 вкладать.   Кому  це  вигідно,  щоб  наше  міндобриво

 конкурувало   з   кимсь?   Може...   Ну   я  в  цьому

 переконаний, що це дійсно так. І якщо б ми розглядами

 отак закони, у нас би не було такого.

      Будемо  слідуючий  розглядать  Закон про туризм.

 Скажи,  що  проти, скажуть туризму не любе. Ну це той

 Закон, який дійсно вирве Україну і економіку підніме.

 Це тут питань немає.

      Тому я хочу до вас, шановні колеги, звернутися і

 опросить   вас   слідуюче.  Давайте  ми  розберемось.

 Повітре  у  ринку друзів немає, в ринку є партнери. І

 якщо  не  вигідно  буде,  ніхто нам нічого владать не

 буде, ніхто нам не допоможе,  надо працювать самим.

      Я  два  приклади  привожу і давайте задумаємось.

 Купляють   у  нас  метал,  в  том  числі  і  цвітний,

 випускають  комбайни,  ми  їх  купляєм і платим в три

 дорого. І з нашого металу прекрасні комбайни. Давайте

 зробим....  і  наші,  але  зробим  так,  щоб  він міг

 працювать.

      І  друге.  Воно не зовсім стосується, казав мені

 доповідач,  що ти трошки тут, мол, не туди гнеш. Та я я 
 я                           - 53 - я 

 гну туди, я виробник.

      І дивіться, що в нас виходить: якщо я буду брати

 КСК  -100  в  Білорусії і міняю на цукор, не плачу ні

 акциз,  ні  податок. Тобто я дешевше продукцію віддаю

 за ближній кордон.

      А  якщо я в Бердянську беру жатку, я повинен все

 там заплатить.

      Так  ми  давайте  розберемось: якщо інвестувать,

 давайте   чітко  це  державна  справа,  під  державну

 програму,  туді проголосую особисто я -за. Сьогодні я

 проти  цього  законопроекту,  голосувати  не  буду  і

 вважаю,  що  до  тих  пір,  поки  ми не викреслимо ті

 закони, які сьогодні потрібні, щоб не було спекуляцій

 ні   боку  Кабінету  Міністрів,  ні  з  боку  команди

 Президента,  ні  з  боку нас і щоб ми сказали, що оці

 закони  приймаєм,  економіка  зрушить, а отут ми самі

 нічого  зробить не можем. Давайте такі пільги зробим,

 щоб  туди  поплив іноземний капітал, і тоді ми дійсно

 щось зробим для нашої держави.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,   прозвучало   дві

 позиції,  навіть  я  б  сказав так: декілька позицій.

 Власне  кажучи,  і  Василь  Іванович,  він не стільки я 
 я                           - 54 - я 

 проти  режиму  інвестицій,  скільки  проти безпорядку

 інвестування  в  цілому,  і  що  немає інвестиційного

 клімату,  в  тому числі сприяння розвитку виробництва

 для наших підприємств на нашій власній основі. Але як

 би  то не було, інвестиції іноземні, як явище, було і

 раніше,   і   тепер   є.  І  його  треба  законодавчо

 забезпечити.

      Тому  цей  Закон  певною  мірою є концептуальним

 Законом. Маючи на увазі, що під кожну його норму десь

 є  розробка  або  є  відсилка до іншого закону. Таким

 чином,  він  систематизує  цей процес або законодавче

 поле в цьому відношенні.

      З  іншого боку, Декрет був такого ж змісту, а ми

 з  вами  приймали доручення відповідно комісіям, щоб,

 вводячи  зміни  ті  чи  інші  до  декретів, змінювати

 редакцію  і  приводити  в  систему, єдину законодавчу

 систему   ті   нормативні   акти,   котрі   регулюють

 господарську  діяльність:  чи  то  декрет,  чи  закон

 повинен   стати   законом.  І  ми  повинні  весь  час

 вилучати, щоб декретів ставало менше, бо повинно бути

 один   порядок  формування  нормативних  актів.  Мені

 здається,  що  ті всі зауваження, які Василь Іванович

 висловлював, Володимир Олексійович і Леонід Юрійович,

 і  Володимир  Савич,  мені здається, що ці зауваження я 
 я                           - 55 - я 

 треба   в   порядку  підготовки  до  другого  читання

 передбачити  в  законі. А в першому читанні дати, тим

 більше,  я  ще  раз  повторюю,  що  цей  законопроект

 внесений  Кабінетом  Міністрів  і включений в порядок

 невідкладних  законопроектів,  котрі треба розглянути

 зараз.  І  зв"язані  з реформою економіки. Я згоден з

 тим,  що  Василь  Іванович  каже,  що то не найперший

 закон,  який  треба приймати, але він теж потрібен. І

 якщо  ви  не заперечуєте, я поставлю на голосування в

 першому  читанні,  так  це  запропоновано  комісією і

 доповідач  від  комісії  Мозер  це ж саме підтвердив.

 Прошу вас підтримати це рішення.

      Ставлю на голосування. Будьте уважні.

      (іде голосування)

      Давайте  дещо  в  іншій  постановці.  У вас є на

 руках   проект  постанови  такого  змісту.  "Внесений

 Кабінетом  Міністрів України і розглянутий комісією з

 питань  економічної  політики  та управління народним

 господарством   проект   Закону   України  Про  режим

 іноземного інвестування і прийняти в першому читанні.

      Друге. Доручити Кабінету Міністрів України разом

 з   комісією   Верховної   Ради   України   з  питань

 економічної    політики    та   управління   народним

 господарством   та   іншими   комісіями  доопрацювати я 
 я                           - 56 - я 

 згаданий   законопрект   і  внести  його  на  розгляд

 Верховної Ради України".

      Ставиться за основу цей проект, будь ласка.

      (іде голосування)

      Рішення прийнято.

      Є  доповнення  до  нього? Вітренко, прошу, потім

 Степенко, а потім...

      ВІТРЕНКО

      Дякую.   Я  вважаю  за  необхідне  запропонувати

 Кабінету  Міністрів  передбачити  який  орган, як він

 повинен  бути  створений, щоб в законі це була окрема

 стаття, якій дійсно буде, відповідно до цього Закону,

 контролювати інвестиції і регулювати їх. Бо сьогодні,

 коли  навіть  пропонують  нам іноземні інвестиції, то

 нема   ні   достовірної  інформації,  ніяких  сприянь

 державних    як   залучення   цих   інвестицій.   Щоб

 запропонувати  саме  в  Постанові  передбачити  такою

 статтею  добавку до Закону.

      ГОЛОВА.  Наталя Михайлівна, можна так зрозуміти.

 Це  ваша пропозиція, яка буде опрацьовуватися робочою

 групою і  в другоми читанні вона... я 
 я                           - 57 - я 

      ВІТРЕНКО.    Це    Кабінет   Міністрів   повинен

 вирішувати,   а   не   робоча  група.  Потім  Кабінет

 Міністрів   буде   не   погоджуватись.   Хай  Кабінет

 Міністрів продумає.

      ГОЛОВА.  Ну  добре.  Скажіть,  що проголосувати.

 Ставити ...

      ВІТРЕНКО. Коли у другий пункт ... Там записано?

      ГОЛОВА. Ні, ні. Фразу скажіть.

      ВІТРЕНКО.    Кабінету    Міністрів   передбачити

 включення  в  проект  Закону  -ну конкретному органу,

 який   буде   здійснювати   контроль(..........)   та

 контроль  за  використанням  іноземних  інвестицій  в

 Україні.

      ГОЛОВА.   Ну  я  думаю,  що  тут  цілком  слушна

 пропозиція.

      Можна ставити на голосування.

      ВІТРЕНКО.  Щоб  воно  на  друге читання. Так, на я 
 я                           - 58 - я 

 друге читання , щоб вони це подали.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка...  Уключіть мікрофон собі.

 Але  ви  сіли  на  місце  Президента. Ви сядьте краще

 правіше, на місце прем'єра.

      Будь ласка.

      ___________.

      Какой  конроль  записан за налоговой инспекцией?

 Предварительно   усуществляется   по-сути   два  раза

 контроль:    когда    регистрируется    компания    -

 осуществляется  квалификационная  норма,  а затем все

 эти вопросы осуществляются в ходе хозяйственного года

 Налоговой     инспекцией.     Другого    органа    по

 законодательству  сегодня нет. Это записано в Законе.

 Единственный     орган,     который    имеет    право

 контролировать  СП - это Налоговая инспекция.

      ГОЛОВА. Анатолій Іванович, це вона не те мала на

 увазі.  Повинен  бути  контроль  і  сприяння  з  боку

 держави,  щоб інвестиції ішли туди, куди потрібно. Бо

 налогова  інспекція  слідкує  за  тим, який прибуток,

 скоріше всього.

 я 
 я                           - 59 - я 

      _____________.  Тогда внимательно прочитайте еще

 раз  статью  7,  которую  поддержали здесь. Она очень

 важна.  Там  как  раз,  если  мы  с вами будем вместе

 работать, ее можно сделать статьей прямого действия.

      Там  предусмотрено,  что льготы единственно кому

 могут   быть   предоставлены,   необходимый   уровень

 квалификационный,  скажем,  30 процентов в установном

 фонде,   и  предположим,  норма  взноса  5  миллионов

 долларов  в  те  приоритные  отрасли  государственной

 программы, в которых заинтересована Украина.

      Поэтому  если  мы реализуем эту статью и сделаем

 ее  статьей  прямого действия, ваше предложение будет

 прямо реализовано.

      ГОЛОВА.   Анатолій   Іванович,   її   пропозиція

 застенографована   так  як  і  ваша  відповідь.  Ваша

 відповідь  не  дає  точної відповіді на її, бо вона в

 іншій площині ставила питання.

      Але  комісія,  яка  працюватиме  над підготовкою

 Закону  до  другого читання врахує вашу пропозицію. Я

 думаю,  що тоді її не треба окремо голосувати. Згодні

 з цим? Вона згодна. Василь Іванович, будь ласка.

      _____________.   Олександр  Олександрович,  я  в я 
 я                           - 60 - я 

 принципі   не   зовсім  може  до  Постанови,  а  може

 протокольно  дати  доручення  Кабінету Міністрів, щоб

 все-таки    доручити    Кабінету   Міністрів   подати

 законопроекти у своїй послідовності, які необхідні, і

 по цьому конкретно.

      Доручити      Кабінету      Міністрів     подати

 законопроекти,  які  передують або пов'язані із даним

 законом,  тобто  узгодити  з  іншими законами. Так як

 бачите  колізія  виникає. Наприклад, участь іноземних

 інвесторів  приватизації,  а ми ще з приватизацією до

 кінця не розібралися. Тобто узгодити, щоб у нас знову

 не  виникло,  що  прийдеться  вносити  якісь  зміни і

 доповнення.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Дякую  вам Василю Івановичу. Вчора було

 засідання  Президії, визначені ці напрямки. Це бюджет

 на  наступний  рік,  це податкова політика, податкові

 закони  і  процеси  приватизації.  Тобто те про що ви

 говорите.  І перелік такий Кабінет Міністрів уже дав,

 а  послідовність  визначена вчора. Так що ви цілком в

 точку б'єте в даному випадку.

      Сікалов,  є  ще?  Сікалов,  прошу. Не ви будете?

 Таран 180 округ. я 
 я                           - 61 - я 

      ТАРАН.

      Уважаемые депутаты! Уважаемый Президиум!

      В  рыночных  отношениях уже здесь говорилось нет

 друзей , а есть портнеры.

      Поэтому  хотелось  бы напомнить, что сейчас идет

 приватизация  у  нас  на Украине и в ряде предприятий

 предусмотрено  как......  вопрос выделения отдельного

 пакета  акций  на  иностранного инвестора, о чем идет

 речь,  речь  идет  о том, что было, была интеграция в

 пределах   Союза   ССР   экономики   и  сегодня  есть

 предприятия    смежники,   которые   сотрудничают   с

 предприятиями  нашего региона Украины.

      Поэтому  я  предлагаю  включить  такой же вопрос

 Кабинету  Министров  предусмотреть законодательски по

 вопросам  приватизации  пакет  акций, на иностранного

 инвестора . Для  предприятий смежников в рамках СНГ.

      ГОЛОВА.  Тобто  доповнення  до  постанови,  будь

 ласка, ще раз прочитайте.

      ____________.

 я 
 я                           - 62 - я 

      Кабинету      Министров      предусмотреть     в

 законодательстве по вопросам приватизации пакет акций

 на иностранного инвестора для предприятий смежников.

      ГОЛОВА.  Микола  Васильович, давайте, пропозиція

 депутата  Тарана  ставиться на голосування, прошу, як

 доповнення до проекту постанови.

       Будьте уважні.

       ЗА -

      Головів   не  вистачило,  але  я  вважаю,  що  і

 пропозиція  ця прозвучала, вона в стенограмі є і буде

 врахована   розробниками   до   другого   читання.  Є

 пропозиція в цілому, проголосувати.

      Тим  більше,  що  ця  норма  стосується тісно до

 Закону "Про приватизацію" в другому читанні цей закон

 у нас є.

      Ставлю на голосування в цілому проект постанови,

 проголосований вже за основу, будь ласка, підтримайте

 і тим завершимо розгляд цього питання.

       ЗА - я 
 я                           - 63 - я 

      Рішення принято. Дякую

      У  нас  іде  далі  проект Закону, теж який тісно

 зв'язаний із економікою -це проект Закону "Про туризм

 і про молодіжні проблеми".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Це  точно,  Василь  Іванович... Тому, оскільки є

 пропозиція, щоб доповідач Скринник Володимир Іванович

 зробив  доповідь  з  цього  приводу, а ми запитання і

 відповіді   дамо  потім,  після  перерви.  Слово  має

 Скринник   Володимир   Іванович,   голова  Державного

 комітету  України  по  туризму.  Прошу.  Будь  ласка,

 переконайте  депутатів, що це... наскільки це важливо

 з точки зору економіки теж...

      СКРИННИК  В.  І., голова Держкомітету України по

 туризму.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні депутати!

      На  ваш розгляд вноситься поданий урядом України

 проект Закону про туризм.

      У    світлі    національного    та   культурного

 відродження  нашого  народу  туризм  набуває сьогодні

 нового,  особливого  значення,  адже  це -одна з форм я 
 я                           - 64 - я 

 раціонального  використання вільного часу, проведення

 змістовного   і   здорового  дозвілля,  розширення  і

 повнішого    задоволення    пізнавальних    інтересів

 населення.

      Туризм   є  також........  карткою  України,  що

 знайомить   зарубіжну   громадськість  із  станом  її

 економіки,     національною    культурою,    віковими

 традиціями та духовним потенціалом нації.

      Водночас розвиток цієї галузі слід розглядати як

 справу  державної  ваги ще й тому, що вона забезпечує

 постійні  і значні надходженя до бюджету, насамперед,

 у  валюті.  За  своєю прибутковістю експорт та імпорт

 туристичних  послуг  посідає  у  світі одне з чільних

 місць  серед  інших  галузей.  Жодна  з них не працює

 настільки  інтенсивно й стабільно, ніж туризм. Згідно

 з прогнозами експертів саме він стане рушієм світової

 економіки   у  XXI  столітті.

      Вже  зараз  на  нього  припадає  десята  частина

 валового світового продукту. Саме з цих причин в усіх

 розвинених   країнах   надають  виняткового  значення

 зміцненню  матеріально-технічної  бази  цієї  сфери та

 розшцренню її інфраструктури.

      Органи  законодавчої  та  виконавчої  влади  тут

 давно  вже виходять з того, що комфортабельні готелі, я 
 я                           - 65 - я 

 бездоганний   сервіс,  з  рештою,  високий  загальний

 рівень  туризму,  який забезпечується і підтримується

 за  допомогою  держави  і  під  її контролем, значною

 мірою підтягує за собою всю економіку.

      Цей досвід вищою мірою повчальний і корисний для

 України.  І  перш  за  все  тому, що туризм є одним з

 провідних   напрямів   її   входження   до  світового

 співтовариства, де вона  має зайняти гідне місце.

      На  даному етапі процес розбудови галузі туризму

 в  нас  лише розпочався. Йому належить досить скромна

 частка  в  економіці  і  причин цього чимало. Перш за

 все,  поспішна  відмова  протягом  останніх років від

 державного  регулювання  в  сфері туризму призвела до

 його  руйнування. Різко звузилась пізнавально-виховна

 та   соціальна  функції  внутрішнього  туризму,  було

 занедбано  його  матеріально-технічну  базу, порушено

 систему  напрацьованих  ділових  зв'язків, профевійну

 підготовку  кадрів,  підвищення  їх  кваліфікації  та

 раціонального використання.

      Протягом   останніх   років  вітчизняний  туризм

 розвивався  однобічно.  Наша  держава перетворилась у

 країну  виїздного  туризму.  Так  у  1992 році звідси

 виїхало  за  рубіж  понад  10  мільйонів  туристів, а

 іноземних  принято всього навсього близько 200 тисяч, я 
 я                           - 66 - я 

 тобто, в 50 разів  менше.

      Найперший і найболючіший наслідок цього -відплив

 значних валютних коштів за кордон.

      Ситуація   особливо  прикра,  коли  зважити,  що

 Україна  має все необхідне для становлення і розвитку

 сучасної   туристичної  індустрії.  Це  і  сприятливі

 природно-кліматичні  умови, багаті історико-культурні

 можливості, юдські та матеріальні ресурси.

      В  Україні  дуже  вигідне географічне положення.

 Вона    знаходиться    на   перехресті   транспортних

 сполучень, у самому центрі Європи. Використати все це

 розумно   і   сповна  -проблема,  без  перебільшення,

 державної ваги.

      Саме  тому  ми розглядаємо завдання її вирішення

 насамперед    з   державно-політичної   точки   зору.

 Стратегічна  лінія розвитку галузі полягає в тому, що

 в  рамках  ефективнодіючих туристичних структур і без

 шкоди  для  навколишнього  середовища  якомога  краще

 задовольнити  потреби  усіх верств свого населення та

 іноземних гостей в туристичних послугах.

      Перші  кроки  до  реалізації цієї лінії уже дали

 вагомі  практичні  наслідки. За минулий рік в Україні

 було  прийнято 720 тисяч іноземних туристів і близько

 2   мільйонів   вітчизняних.   Послугами  туристичних я 
 я                           - 67 - я 

 структур скористалися понад 7 мільйонів екскурсантів.

 виручка  від  реалізації  туристичних послуг склала 7

 трильйонів   560  мільярдів  карбованців,  а  валютні

 надходження - 230 мільйонів доларів США.

      Шановні   народні  депутати!  Туристична  галузь

 України   знаходиться  зараз  на  переломному  етапі.

 Є..........  потреба не тільки у зміні форм і методів

 діяльності   туристичних   організацій,   але   й   у

 докорінній  перебудові  всієї туристично-екскурсійної

 справи  в  державі.  Така  радикальна реформа можлива

 лише за умови створення необхідної законодавчої бази.

 В  її  основу,  на  наш  погляд,  має  бути покладено

 запропонований   вашій   увазі   проект  Закону  "Про

 туризм".  Ми  вважаємо,  що  він  спроможний підвести

 правовий  фундамент  під  діяльність всіх туристичних

 підприємств   і   організацій   незалежно   від  форм

 власності, стимулювати їх роботу в умовах переходу до

 ринкової     економіки,     оптимально     регулювати

 взаємовідносини  в  цій галузі між органами державної

 влади  і  управління, підприємницькими структурами. А

 вцілому піднести  організацію  туристичної  справи  в

 уКраїні,  її  суспільну  роль і значення до рівня, що

 відповідав   би   сучасним  європейським  і  світовим

 стандартам. я 
 я                           - 68 - я 

      Оскільки  даний  законопроект  є першим кроком у

 цьому напрямку в практиці вітчизняного законодавства,

 його  розробники  намагалися  максимально використати

 світовий   досвід.   Орієнтуватися   є  на  що,  адже

 законодавчі   акти   та   нормативні  документи,  які

 регулюють  туристичну  діяльність,  діють практично у

 всіх країнах світу.

      При  підготовці  законопроекту  враховані  також

 відповідні  міжнародноправові документи, конвенції та

 рекомендації   Всесвітньої  туристичної  організації,

 хартії   туризму,  Міжпарламентської  конференції  по

 туризму, а також чинне законодавство України.

      В  той  же  час  ми не ставили на меті механічні

 запозичення   чийогось  досвіду,  а  виходили  з  тих

 реалій,  які  зараз  переживає  наша  держава,  і тих

 завдань, які їй необхідно вирішувати.

      Проект   Закону  обговорено  на  обласних  Радах

 народних     депутатів,     колективах    туристичних

 підприємств  різних  форм  власності,  в  тому  числі

 багатьох комерційних структур та їх об'єднань, систем

 профспілкового та молодіжного туризму.

      У ході підготовки проекту враховано думки вчених

 та  фахівців  Національної  Академії  наук,  Академії

 правових  наук,  Київського університету імені Тараса я 
 я                           - 69 - я 

 Шевченка, а також місцевих органів виконавчої влади.

      Законопроект  відпрацьовано  і  погоджено  з  20

 міністерствами  та  відомствами,  він обговорювався в

 багатьох комісіях нашого парламенту, а також науково-

 експертному   відділі   Секретаріату  Верховної  Ради

 України і в цілому одержав схвальну оцінку.

      ГОЛОВА. Дякую.

      _____________

      Хотів  би  принагідно  інформувати,  що з усього

 масиву    проблем,   які   знайшли   відображення   у

 законопроекті   ми   одержали   практичну  одностайну

 підтримку   на   представницькій,  науково-практичній

 Конференції   з  питань  національного  туризму,  яка

 відбулася минулого тижня.

      Дозвольте   коротко  охарактеризувати  структуру

 документу   та   суть  найважливіших  його  положень.

 Законопроект складається з преамбули, десяти розділів

 та 34 статей. В преамбулі наголошено, що метою закону

 є...(перебиває Голова).

      ГОЛОВА.    Володимир    Іванович,   вибачте   за

 нетактовність  мою,  справа  в  тому, що коли попадає я 
 я                           - 70 - я 

 проект закону сюди, він вже добре вивчений в комісіях

 і  депутатами.  Тому,  структуру  його вони прекрасно

 знають.  Тут було б доречно, якби ви ще раз відповіли

 на  репліку  Василя  Івановича  слушну  теж,  бо  він

 переживає за економіку в державі. Щоб ви підтвердили,

 що  застосування  цього  закону  конче  необхідно для

 України,  бо  якщо гроші за туризм не сідають тут, то

 вони   сідають   десь.   І  треба,  щоб  ми  сьогодні

 законодавчу   базу   під  цей  вид  такої  суспільної

 діяльності заклали.

      _____________  Я  цілком згоден з вами, шановний

 Олександре Олександровичу, що зараз в нас вже почався

 активний  туристичний  сезон.  Туристичні організації

 проходять   в   нас  ліцензування  своєї  діяльності,

 наводиться   порядок   в   державі  відносно  послуг,

 відносно приїзду іноземців і т.і.

      Тому, ми вважаємо, що прийняття закону в першому

 читанні   це   буде  стимул  для  роботи  всіх  наших

 туристичних організацій з різними формами власності.

      Я  вважаю,  що  туризм  може  вивести державу із

 кризового стану, тому що ні одна галузь так не працює

 ефективно, як туризм.

      Я вам скажу таке, у нас 50 державних підприємств я  
 я                           - 71 - я 

 і  організацій  туризму, які в цих складних умовах не

 збанкрутіли. Працюють рентабельно, ефективно, і дають

 завжди користь державі.

      ГОЛОВА.  Є  запитання до доповідача? Будь ласка,

 запишіться.

      Ващук  говорить, а далі... за нею буде хто... 10

 хвилин  на  відповіді.  І  я  прошу  пробачити,  одну

 хвилиночку, шановні депутати. Я прошу хвилиночку.

      В  зв'язку  з  тим,  що  вже  йде  по  суті час,

 відведений на перерву, але в зв'зку з тим, що ми одне

 питання   зняли  сьогодні,  ми  зекономили  час.  Всі

 питання розглянули, проте трапилася технічна помилка.

 Вчора,  на  Президії  було  передбачено  включення до

 порядку дня питання про використання касових апаратів

 у  засобах...  у  місцях  торгівлі  тощо. Надзвичайно

 важливе питання, невідкладне просто. (..........), що

 невідкладне. Його треба проголосувати і проголосувати

 ще  один  законопроект  про  страхування транспортних

 засобів,  які  ми  вже обговорили. І тому я просив би

 вашої  згоди  на  те,  якщо  після  цього питання без

 перерви  розглянути  ті два питання і відпустити, щоб

 ви працювали в Комісіях.

      Це   вимагатаме,   принаймні  при  нашій  добрій я 
 я                           - 72 - я 

 організації,  ну,  максимум -півгодини. На все разом.

 Добре?  Будь  ласка,  погодили.  Тоді ми не ставим на

 голосування.  Говоріть.

      ВАЩУК.

      69, Ващук, Волинська область.

      Я...   Мені   відомо,   що  розроблено  Державна

 програма  по  туризму  і  те,  що  Закон  ми сьогодні

 підтримаєм,   що   він  потрібний  нашій  українській

 державі  -це  однозначно.  Я  хочу  дати  тільки таке

 запитання.  Чи  включені  у  ту  Загальну програму по

 туризму  розвиток  таких  історичних  свя(..........)

 українських,   як   на   волині   у  нас,  наприклад,

 Берестечко-козацькі   могили,   що   є   свого   роду

 українською  мекою.  Якось  воно  випадає з поля зору

 усіх  туристичних  схем, поїздок. А це все-таки святе

 місце для кожного  українця, я думаю.

      ___________.  Дякую  за  слушне запитання. Я вам

 скажу,   що   у  нас  відпрацьована  і  погоджена  40

 міністерствами   і   відомствами   Програма  розвитку

 туризму   до 2005 року.

      Зараз вона знаходиться у Міністерстві економіки. я 
 я                           - 73 - я 

 Значить,    туди   ввійшли   всі   регіони   України:

 Прикарпатські,  Причорноморські,  Східний, Західний і

 таке інше. У нас відбулася минулого тижня конференція

 по розвитку національного туризму. Ми підняли питання

 відродження   маршруту  мис  Славутича,  який  будемо

 включати Київську, Чернігівську, Сумську, Полтавську,

 Черкаську області.

      Була колись Постанова Кабінету Міністрів, за неї

 забулися  це  було десь років 15 тому, зараз ми за цю

 справу  також  беремося.  І  козацькі  могили є також

 власне...  Я  може незнаю всі могили, але деякі знаю.

 Острів  Хортиця  у  нас  зараз також є програми разом

 погоджені    із    Запорізьким    облвиконкомом   про

 відродження цього острова і будівництва там... Корчму

 вже відкрили минулого тижня на острові Хортиця.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Горбатюк.

      ГОРБАТЮК, 16 виборчий округ, м.Київ

      Шановний доповідачу!

      В  мене  два  коротких  питання.  По-перше, який

 зараз прибуток від туризму держава Україна отримує?

      І  друге  питання.  Готелі  "Либідь"  і  "Мир" в я 
 я                           - 74 - я 

 Києві, які дають прибуток в казну також.

      _____________.    Я   в   своїй   доповіді   уже

 відповідав,  що  за минулий рік ми прийняли 720 тисяч

 іноземних туристів. Це по даним Держкомкордону. Назву

 такі  цифри:  в  1989  році  -750  тисяч було чоловік

 прийнято  іноземних  туристів,  в  1993  році уже 595

 тисяч,  в  1994  році  -772  тисячі.  На  цей  рік ми

 плануємо десь 950 тисяч іноземних туристів.

      Валютні надходження: в 1989 році -135 мільйонів,

 в  1992  році -45, в 1993 році -175, в 1994 році -230

 мільйонів  доларів  США  отримала наша держава. Тут в

 мене є дані по внутрішньому туризму, будь ласка, можу

 зачитати вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Яблонський , будь ласка.

      ЯБЛОНСЬКИЙ.

      Шановний доповідачу!

      Я  гадаю, що всі депутати зацікавлені в розвитку

 туризму,  як засобу оздоровлення нашого населення, як

 засобу культурного розвитку, як засобу пізнання інших

 країн і так далі, але поряд з цим кожен з нас бачить, я 
 я                           - 75 - я 

 що ця стаття, чи цей вид відпочинку туризму, особливо

 міжнародний  туризм перестав бути туризмом, а це став

 своєрідним  міжнародним  геньбном? торгівлею, чисто з

 метою  правда  вирішення  своїх питань побутових, але

 культурний  розвиток  там  цілком відходить на задній

 план,  як  ви  думаєте  відмежувати одне і друге, щоб

 зберегти  ознайомлення,  як  говорила  пані  Ващук за

 нашими   історичними   цінностями,   з  розвитком,  з

 вихованням  наших людей на тій спадщині богатій, якій

 ми  маємо, з пізнанням багатої спадщини світової цієї

 природи  відмежувати  від того основного, від того не

 здорового,  що  губить  це  все корисне, що ми хочемо

 розвивати . Дякую.

      ____________.   Дякую  за  слушне  запитання,  я

 цілком  з  вами погоджуюся, я вже називав цифри, що в

 1992  році  десять  мільйонів  наших  співвітчизників

 виїздили  за  кордон,  ви  знаєте куди і це не туризм

 був,  це мішочники, так їх називали, тому що все воно

 йшло на торгівлю.

      Зараз ситуація вирівнюється. Я можу привести вам

 цифри  і  сказати,  що  уже  майже  в  два рази у нас

 знизився   виїзд  наших  співвітчизників  за  кордон,

 особливо  до  Польщі,  до  Туреччини,  Румунії і таке я 
 я                           - 76 - я 

 інше.  По  даним  держкордону  десь  5  і  9  десятих

 мільйона чоловік виїхало за кордон було 10 мільйонів,

 зараз   5і9(десятих)  мільйонів  чоловік  виїхало  за

 кордон,  було 10 мільйонів зараз 5, 9 і ми звичайно в

 програмі  своїй,  значить  заклали те, що це потрібно

 провести   і   ліцензування  туристичної  діяльності,

 треба,  щоб  працювали  там  фахівці.  Підготовка  та

 перепідготовка   кадрів,  треба  щоб  там  люді  були

 освідчені,  любили  цю  справу.  Так що ми ці питання

 вирішуємо і вирівнюємо...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вернигора.

      ВЕРНИГОРА Л.М., 332 виборчий округ.

      Шановний  Володимире  Івановичу,  скажіть,  будь

 ласка,  в  якому  співвідношенні сьогодні знаходяться

 суб'єкти   туризму?   Ну,   по  послугам,  допустимо:

 державний, профспілковий і комерційний. І в зв'язку з

 цим  -то  не  ліпше було б нам створювати не державну

 політику по туризму, а національну?

      СКРИННИК

      Ну, співвідношення таке: державних підприємств у я 
 я                           - 77 - я 

 нас десь під 50, державних підприємств, які пішли вже

 на  корпоратизацію акціонувань -майже всі готелі, які

 були     раніше     підвідомчі     Інтуристу,    вони

 корпоратизовані   і   акціоновані.  Деякі  готелі  (6

 готелів)  в  оренду перейшли іще джо 1992-1993 років.

 Профспілковий  туризм  (є  також матеріальна база) -в

 основному  акціоновані готелі профспілкового туризму.

 В  "Супутника" також акціоновані готелі (готель "Мир"

 як задавали там питання -це "Супутника" готель). Тому

 таке співвідношення.

      У  нас  одинакове  ставлення до всіх туристичних

 організацій    -до   державних,   до   профспілкових,

 "Супутника", комерційних і таке інше.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Будь   ласка,  Юхимчук.

 Останнє запитання.

      ЮХИМЧУК А.П., 50 Жмеринський виборчий округ.

      Шановний доповідачу!

      Безперечно,  сьогодні туризм -це єсть одна із тх

 галузей,  яка  дійсно  може  в  рамках  цивілізованих

 надходжень  дати  нам  реальне  надходження  валюти у

 бюджет держави.

      Скажіть мені, будь ласка, як передбачено Законом я 
 я                           - 78 - я 

 створення   або  введення  статусу  "Населений  пункт

 історичного   значення",   адже   такий  статус  буде

 стимулювати сьогодні упорядкування населених пунктів,

 додаткове надходження коштів на реставрацію населених

 пунктів,  історичних  пам'яток  і  таке інше. Це одне

 запитання. І інше, скажіть, будь ласка, яим ви бачите

 в  рамках цього закону механізм відрахування валютних

 надходжень   до   місцевого  бюджету,  адже  сьогодні

 обласні    організації    туризму,   вони   являються

 монополістами  на оту валютни виручку, яка є сьогодні

 від туризму іноземного.

      І   в   населений   пункт,  який  находиться  на

 території району, в селах, практично ніякого прибутку

 від   цього   немає.  Чи  закладений  такий  механізм

 залишків валютних коштів від туризму?

      Дякую.

       ___________.  Дякую.

      На  перше запитання відповідаю, що ми звернулись

 до всесвітньої туристичної організації, яка працє під

 егідою   об'єднаних   націй,   і   сьогодні   в   нас

 перебуває..............  із ВТО, і він також дивиться

 нашу матеріальну базу і навіть будуть оказувати якусь

 допомогу. я 
 я                           - 79 - я 

      Ми  поставили питанян, щоб було зроблено так, як

 це  робиться в деяких інших країнах світу, наприклад,

 Карфаген    під    егідою   Всесвітньої   туристичної

 організації   реконструйовано,   зроблено   прекрасне

 місце,  куди  йде  паломництво  туристів. Також, коли

 Клінтон  був тут у нас в Києві, він дивився на Київо-

 Печерську   Лавру   і   сльози  виступили.  Також  ми

 поставили  питання,  щоб і Києво-Печерська Лавра була

 реконструйована.

      Тако   ж   є  і  програма  закладена  в  нас  по

 Чернігову,  по Херсонесу і таке інше.

      Я з вами погоджуюсь  по цьому питанню.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Дякую,    Володимире   Івановичу.

 Сідайте, будь ласка.

      Слово  для співдоповіді надається Чуруті Михайлу

 Івановичу -голові     Комісії з питань молоді, спорту

 і туризму.

      ЧУРУТА.

      Уважаемые народные депутаты, предложенный проект

 Закона  "О туризме" по мнению не только нашей комисии,

 но и ряда других комиссий, которые его рассматривали,

                         - 80 - я 

 может быть принят в первом чтении.

      Значит, я  коротко  вам  скажу,  что этот проект

 рассмотрели  десять  комиссий  Верховного  Совета,  а

 также научно-экспертный отдел Верховного Совета и ряд

 ныне  действующих  туристических  фирм  и организаций

 различных    форм   собственности,   как:...........,

 "Спутник","Аскотур"  и доугие. И вот именно такой вот

 подход,  когда  было  изучено мнение всех организаций

 разной формы собственности свидетельствует о том, что

 этот проект в общем-то учел все те пожелания, которые

 были  со  стороны  этих  организаций.  И именно такой

 подход  к  туризму, как свидетельствует мировой опыт,

 дал    возможность    добиться   в   короткие   сроки

 существенных        положительных       экономических

 преобразований  в  Польше,  Турции,  Чехии, Словакии,

 Эстонии, на Кипре.

      Только за прошлый год, например, в бюджет Польши

 от   туристической  деятельности  поступило  более  5

 миллиардов  долларов. А если взять такую классическую

 туристическую державу, как Испания, то в 1994 году ее

 посетило более 60 миллионов туристов, что значительно

 превышает число жителей этого государства.

      В    прошлом   году   государства   Европейского

 содружества  получили  от  туризма  доходов  на сумму я 
 я                           - 81 - я 

 свыше  380  миллиардов  долларов.  Но,  к  сожалению,

 оптимистическая тенденция всемирного развития туризма

 еще  далеко  не в полной мере коснулась именно нашего

 государства.

      В    Украине    из-за   отсутствия   надлежащего

 регулирования этой отрасли на государственном уровне,

 ее  доля в валовом национальном продукте не превысила

 и одного процента.

      Председатель   Госкомтуризма   Скринник   привел

 сейчас  обкективные  причины  необходимости  принятия

 Закона  и  соответствующей  нормативно-правовой базы,

 призванной  обеспечить  развитие  всей инфраструктуры

 теристической  отрасли.  Хочу  только  добавить,  что

 туризм  это именно та отрасль, которая при правильном

 государственном  подходе  к  ее  развитию, не требует

 значительных   затрат,  может  эффективно  влиять  на

 улучшение  социального,  экономического и финансового

 состояния страны.

      Следует  также подчеркнуть, что туризм -это один

 из   важнейших   рычаго  государства  по  возрождению

 национальной  культуры,  укреплению  межнациональных,

 международных   отношений,   широкому   и   активному

 участию  в  этих  процессах  молодежи,  по  уменшению

 безработицы в государстве. я 
 я                           - 82 - я 

      Представленный    законопроект    был   детально

 рассмотрен   на   заседаниях   нашей  Комиссии.  Хочу

 привлечь  ваше  внимание к тому, что члены Комиссии в

 своей   повседневной   работе,   изучая  деятельность

 государственных  и частных туристических фирм, пришла

 к  выводу, что большинство положений проекта отвечает

 требованиям   сегодняшнего   дня  и  в  то  же  время

 рассчитано на длительную перспективу.

      Одним  из  важнейших  положений проекта является

 то,  что  государственную  политику в области туризма

 определяет  высший  законодательный орган. Реализация

 этой  политики  также  разлагается на государственную

 структуру  управления  этой  отраслью.  Такой вариант

 нормы  Закона  основан  на  мировом  опыте, поскольку

 практически  во  всех  странах мира, не смотря на то,

 что  туристические  предприятия  находяться в частной

 собственности,  государство  осуществляет руководство

 этой  отраслью,  установив  контроль за деятельностью

 субкектов предпринимательства.

      Следует   особо   подчеркнуть,  что  возможности

 саморегулирования  туристической отрасли, характерные

 для  раннего  этапа  ее  развития,  в настоящее время

 исчерпаны.

      Причинами     этого     являются:     массовость я 
 я                           - 83 - я 

 туристических   путешествий   вследствие   достижений

 научно-технического прогресса, повышение уровня жизни

 народов   многих   стран   мира   и  действия  других

 благоприятных  факторов,  включение  многих  стран  и

 регионов   в   туристический   бизнес   и  обострение

 конкурентной  борьбы  на  международном туристическом

 рынке,   увеличение   числа   отраслей,  организаций,

 предприятий,   занятых   в  сфере  туризма,  усиление

 экономической, социальной и культурной роли туризма в

 национальном и международном масштабах.

      В  качестве  дополнительного  аргумента в пользу

 необходимости  участия  государства  в  делах туризма

 можно  привести результаты специального исследования,

 которое провела Всемирная туристическая организация в

 50  странах  мира,  развивающих  туризм. Исследование

 проводилось  с  целью дать характеристику организации

 туристской деятельности.

      В  результате  этого было установлено, что в тех

 странах,   где   проводится   активная  туристическая

 политика,  которые  хотят  развивать  у  себя туризм,

 государственные  органы  по вопросам развития туризма

 имеют   обычно  ряд  министерств  и  наделены  весьма

 широкими полномочиями.

      Значит, для справки я могу сказать, что 16 стран я 
 я                           - 84 - я 

 учредили  у себя самостоятельные министерства туризма

 или  комитеты, как специализированные государственные

 органы.   Министерства   туризма   есть  во  Франции,

 Мексике, Тунисе, Румынии и других государствах.

 11  стран  создали  министерства, где вопросы туризма

 являются  составной частью деятельности этого органа.

 Например,   Министерство   транспорта   и  туризма  и

 сообщении в Испании, Министерства туризма и театров в

 Италии.  В 19 странах создано национальная ассоциация

 или  корпорации  по  туризму  на  прямые  подчиненные

 правительством этих стран.

      Туристическая     отрасль     является    высоко

 рентабельной.    О    ее   экономической   активности

 свидетельствует   приведенное   сегодня  убедительные

 цифры.    Хочу    подчеркнуть.   Чо   на   содержание

 управленческих    структур    госкомтуризма   сегодня

 расходуется  менее 0, 3 процента от суммы, полученной

 прибыли  этой отрасли. Распространяемая же отдельными

 лицамы  мнение  о  том,  что  государство  не  должно

 контролировать качество оказания туристических услуг,

 по меньшей мере, является несостоятельным.

      Эффективным  способом  государственного контроля

 за    качеством    туристических    услуг,   является

 лицензирования   деятельности  гостиниц,  ресторанов, я 
 я                           - 85 - я 

 туропператоров  и  турагенств. В проекте предлагается

 законодательное  регулирование деятельности по выдаче

 спецальных  разрешений  лицензий  на  право  оказания

 туристических  услуг. Такой порядок позволит повысить

 качество обслуживания туристов, отсеять всех тех, кто

 присосался  к  туризму  и  пытается  извлечь  из него

 максимум  прибыли, предоставляя минимум услуг, к тому

 же низкого качества компрометировать не только себя но

 и государство.

      Комиссия  считает,  что  для  отраслей туризма в

 нашем   законодательстве   целесообразно   установить

 определенные  нормы,  в  том  числе  и налообложении,

 таможенных  и  пограничных  формальностях.  Это будет

 способствовать  развития  материальной  базы туризма,

 привличению   иностранных   туристовВерховної   Ради,

 возрождению   нашего  внутреннего  туризма.  И  тогда

 Верховному  Совету  не  придется  идти  на сокращение

 расходов  на  социальные  программы  при  утверждении

 государственного бюджета.

      Мы  также  считаем,  что следует поддержать идею

 создания  научного  центра развития туризма Статья 31

 проекта.  Это  учреждение  должно заниматься научными

 розработками  в  области  туризма,  прогнозирования и

 определением   перспектив   его   развития.   И   это я 
 я                           - 86 - я 

 экономически целесообразно.

      В   рамках  регламента  трудно  проанализировать

 правовые  нормы,  заложенные  в этом законопроекте. Я

 остановлюсь  на  тех,  по которым наша комиссия имеет

 несколько другой угол зрения.

      Речь,  в  часности,  идет о целесообразности или

 нецелесообразности закрепления в данном законопроекте

 конкретного  названия государственного органа. Сейчас

 это  называется  Госкомтуризм.  Завтра  возможно  это

 будет  министерство или еще как это будет называться.

 Поэтому  мы  так  считаем,  что  возможно не надо так

 четко  и  конкретно записывать, что Госкомтуризм. Это

 первое.

      Второе.  Учитывая довольно многочисленную и в то

 же  время  различные  по  формам  собственности  сеть

 туристических   организаций   и   предприятий,  надов

 принципе  смотреть  обеспечение  государством  равных

 условий  для  их  добросовесной конкуренции. Это надо

 учесть у разделе "Государственной политики".

      Следующее. Практика лицензирования в том виде, в

 котором  она  отражена  в проектее Закона нуждается в

 корректировке.  Да,  действительно,  выдача  лицензий

 осуществляется  (статья  13  законопроекта) не только

 Госкомтуризмом  Украины,  но и региональными органами я 
 я                           - 87 - я 

 Государственного    управления   туризмом.   Таковыми

 сегодня  является  Генеральное  агенство по туризму в

 областях.

      Нам   представляется,  что  здесь  возможно  два

 варианта  выхода  из такого положения. Значит, первый

 вариант.   Государственное  генеральное  агенство  по

 туризму   в   области   должно  быть  освобождено  от

 хозрасчетной   деятельности  от  сферы  туризма.  Оно

 должно     заниматься    вопросами    лицензирования,

 сертификации,  координации туристической деятельности

 с  предоставлением  квалификационных  услуг и другими

 функциями по реализации Государственной туристической

 политики.

      И    второй    вариант.   Учитывая   сложившуюся

 материально-техническую  базу  Генеральных агенств их

 большой опыт работы в сфере туризма, оставить за ними

 право   заниматься   хозрасчетной   деятельностью   и

 последующей  приватизацией  их  имущества. Но функции

 же,  относящиеся  к государственной политике, включая

 лицензирование,      передатьв     местные     органы

 государственной  власти.  Я  подчеркиваю.  В  местные

 органы государственной власти.

      Нашей  Комиссией  этот путь представляется более

 предпочтительным. я 
 я                           - 88 - я 

      Значит,  ряд статей проекта Закона, как отмечено

 в  предложениях Комиссии народных депутатов нуждается

 в уточнении. Так как их отдельное положение повторяют

 нормы   определенные  действующим  законодательством.

 Комиссия  учтет  это при подготовке проекта Закона ко

 второму  чтению.  Так  же  как и предложения народных

 депутатов,    которые    будут   высказаны   в   ходе

 сегодняшнего обсуждения.

      Благодарю вас за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Чи  будуть  запитання  до

 Петра Ілліча. Одну хвилинку, давайте так, я бачу що в

 нас  тільки  Василь  Іванович і Євген Васильович. Ось

 п'ять,  давайте тоді запишемося на запитання. Я бачу,

 що  в залі ростут руки, як гриби, будь ласка. Скільки

 відведемо часу? 5 хвилин.

      Висвітіть,  будь  ласка,  список.  Будь  ласка,

 Єрмак.

      Давайте  так,  хвилина на запитання і відповіді,

 щоб все-таки більше виступили.

      ЄРМАК

      193 виборчий округ, Анатолій ЄРМАК я 
 я                           - 89 - я 

      Скажіть, будь ласка, яка роль приділяється зараз

 таких  наших туристичних зон як Карпати, Крим. І чому

 в нас на сьогоднішній день більше ці зони пустують, а

 ніж використовуються для оздоровлення.

      Дякую.

      _____________.   Всем  зонам,  в  том  числе,  и

 Карпатам   Министерство   или   комитет  Госкомтуризм

 уделяет очень большое внимание.

      Дело  в  том,  что на сегодняший день не хватает

 средств  для  того,  чтобы  переоборудовать и сделать

 нормальные  условия  для  того, чтобы и наши граждане

 Украины там отдыхали, и для того, чтобы привлечь туда

 иностранных туристов.

      Сегодня  задача  и перед Госкомтуризмом, и перед

 всеми   туристическими  фирмами,  которые  занимаются

 особенно  приемом  туристов  к  нам  в  страну, стоит

 большая  задача,  сделать  все  необходимо  для того,

 чтобы  как  можно  больше туристов привлечь сегодня к

 нам.

      Для того, чтобы они оставили деньги свои здесь и

 это  было  бы  большим подспорьем для реконструкции и

 строительства   новых   у   нас   котеджей,  готелей,

 ресторанов и так далее. я 
 я                           - 90 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.

      МИХАЙЛЕНКО 76 Днепропетровск.

      Уважаемый докладчик!

      Нам  известно,  что туризм на Украине развивался

 как    государственный    интурист,   профсоюзный   и

 молодежный спутник.

      Значит   мы   знаем,  что  на  сегодняшний  день

 найбольше   база  туристическая  сохранена  именно  в

 профсоюзном туризме.

      Значит  федерация профсоюзов Украины подала свои

 зауваження для этого проекта , вот на 16 листах.

      Вы  сказали,  что  этот проект обсуждался там, в

 том  числе  из профсоюзными организациями, но не одно

 из этих предложений не учтено в этом проекте.

      Я   поэтому   хочу  вас  спросить,  вы  считаете

 возможным  принимать  в  первом чтении такой проект в

 котором учитываются только интересы госком....

      ____________.  Я  на  ваш  вопрос отвечу так. Да

 такие  замечания  и  поступили  к нам в комиссию и не

 посредственно  к  авторам разработчикам, но уже после я 
 я                           - 91 - я 

 того,   когда   данный  проект  закона  был  готов  и

 согласован, вы посмотрите там на обратной стороне там

 написано  и  все  министерства  и ведомства с которым

 данный проект был уже согласован.

      Поэтому  вот те все замечание, которые поступили

 к  нам  в  комиссию,  в  государственный  комитет  по

 туризму, обизательно будут учтены при доработке этого

 закона и на второе чтение в сравнительной таблице, вы

 потом   можете   посмотреть  все  эти  замечания.  Мы

 обизательно   их   включим  рассмотрим  и  вы  будете

 принимать решение.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мішура.

      МІШУРА.  Я  передаю право задать вопрос депутату

 Мармазову   Евгению   Васильевичу  234  избирательный

 округ.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

      МАРМАЗОВ Е.В.

     Михаил Иванович!

      Ну  по-моему  тут  не  у  кого сомнения нет, что я 
 я                           - 92 - я 

 Закон  хороший  грамотный и експерты отзываются очень

 высоко,  он действительно нужен. Но вот у меня вопрос

 к  вам  такой:  чем  обкяснить,  что  этот  Закон был

 передан  на  рассмотрение  Верховного  Совета  еще  в

 декабре  прошлого  года и только сейчас он выносится?

 Он  очень,  безусловно,  необходим. Что какие-то были

 там  течения или кто-то против выступал этого Закона?

 Почему  столько он пролежал у нас в Верховном Совете?

 Тем  более,  нам  особенно  и рассматривать нечего на

 Верховном Совете...

      ___________.  Вы  правильно  сказали  -Закон был

 готов еще в прошлом году, был роздан. Дело в том, что

 по обкективным причинам, как вы знаете, внутри нашего

 Верховного  Совета  этот  Закон несколько отодвигался

 сам  себе,  когда  он  уже  был  готов... Но и должен

 сказать  другое,  что  как только данный законопроект

 прошел  все  инстанции  в  Кабинете  Министров, когда

 онбыл   завизирован,   то   в   нашу   Комиссию  и  в

 Госкомтурист стали поступать предложения, замечания и

 так  далее  уже  к написанному проекту Закона. Вот. Я

 скажу больше даже. Появился там еще какой-то (как его

 назвать?)  альтернативный  вариант,  ну,  который  не

 имеет  под  собой  прочной такой основы и который, по я 
 я                           - 93 - я 

 большому счету (можут, я беру на себя ответственность

 так  заявить,  но  я  сразу  прошу  прощения, что тот

 альтернативный  вариант попросту был списан с того...

 с   того  проекта,  который  сейчас  вам  предложен).

 Возможно,  я  ошибаюсь -я сразу прошу прощения, но на

 мой взгляд, это действительно так... Вот. Поэтому вот

 путем   всех   этих  утрясок,  переговоров  со  всеми

 организациями  немножко этот вопрос затянулся. Но мне

 очень   приятно,  что  в  конце  концов  этот  нужный

 государству  Закон  сегодня вынесен на рассмотрение в

 первом чтении.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Час на запитання закінчився.

 Михайло Іванович, я перепрошую. Давайте порадимось. Я

 розумію,  що  питання  ясне  повністю -всі розуміють,

 наскільки   цей   Закон   потрібен.   Чи   будемо  ми

 обговорювати? Давайте порадимось. Можливо, ми...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...Можливо,  ми  ще 5 хвилин на запитання відведемо і

 будем голосувати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

             (Шум у залі)

      Ну, о тбачу, одна фракція наполягає на виступі і

 таке інше. Спасибі,  Михайло Іванович. я 
 я                           - 94 - я 

      Висвітліть, будь ласка, запис на виступи.

      Давайте  вирішимо  так: чи будемо ми обговрювати

 цей закон? Тому що  перше  читаття...

             (Шум у залі)

       Голова   комісії?

      Давайте дамо слово і голові комісії, будь ласка,

 Яковенко.

       Цей закон вже за  півроку вивчили всі.

         ЯКОВЕНКО.

      Уважаемые  коллеги, я хочу снять некоторое такое

 напряжение  по данному вопросу.

      Отвечу  Евгению  Васильевичу по первому вопросу,

 который он задавал, почему так долго переносился этот

 закон?   Во-первых,   это   первый   закон,   который

 создавался  у  нас  в  стране. У нас сегодня более 10

 тысяч  предприятий,  котоыре занимаются туризмом, при

 чем  разных  абсолютно форм собственности. И их нужно

 было  максимально все учесть.

      Когда   был   абсолютно  готов  первый  вариант,

 появились  так называемые альтернативные варианты. Но

 мы  ина  это  пошли,  дали возможность собраться всем

 структурам,  бсудить  этот вопрос и выработать четкий я 
 я                           - 95 - я 

 альтернативный вариант.

      К  сожалению  великому, альтернативного варианту

 не  появилось, вытянули на уровень всего лишь навсего

 предложений.

      Но   тем  не  менне,  прошедшее  время  еще  раз

 показало   и   убедило,  что  мы  были  абсолютно  на

 правильном     пути,    поскольку    здесь    сегодня

 концептуально  подготовлена  основа  закона,  которая

 позволит  нам  во  втором чтении учесть безболезненно

 все  пожелания, которые были высказаны и депутатами и

 группами  в этом зале. Это первое.

      Второе,  возможно,  будут  вопросы по самой сути

 этого  закона.  Есть  две серьезные проблемы, которые

 нам,  насерное,  предстоит обсудить во втором чтении.

      Первая проблема. Это льготного отношения сегодня

 к  этой  отрасли,  поскольку  она действительно может

 дать  максимальный  доход  в  бюджет. И когда   вот в

 этом  зале  я  просил и обращался, дать хотябы на три

 года  льгот для развития этого вида, который позволил

 бы   нам  пополнить  бюджет,  мы,  к  сожалению,  мои

 предложения не поддержали.

      И второй вариант, здесь задавался вопрос, вернее

 второе  направление,  по регионам. Если мы сегодня не

 примем в первом чтении этот Закон, если мы сегодня не я 
 я                           - 96 - я 

 повернемся  к  туризму  лицом,  поверте мне, он умрет

 сегодня  на  Украине, тому что его в силу сложившихся

 обстоятельств,  которые  обкяснил  Владимир  Иванович

 Скринник,  его  растащили  на  первоначальном  этапе.

 Сегодня  он  формируется  и начинает развиваться, как

 дите.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Давайте,  давайте  так.  В мене обов'язок такий,

 сказати  вам,  що до мене підійшли деякі, записавшись

 на   виступи,   сказали,   що   в  них  пропозиції  є

 альтернативні,   які  можуть,  значить,  внести  дещо

 десонанс в тей єдинодушний настрій, як альтернативні.

 Тому я хочу  з вами порадитись.

      Настоює  на  виступі  принципово, як представник

 фракції  Михайленко  Сергій  Михайлович. Є пропозиція

 дати  йому  слово. В нього пропозиція, так сказати, в

 розріз із комісією і на цьому... І Пронюк. От давайте

 два. Я розумію, що один буде за, а другий буде проти.

 І  на  цьому...  Так.  Це  буде  у  нас надскорочений

 варіант.  По однолму виступаючому і будем голосувати.

 Нема інших пропозицій?

      ГОЛОС З ЗАЛУ.          Не чути. я 
 я                           - 97 - я 

      Дякую. Будь ласка, Сергій Михайлович.

      МИХАЙЛЕНКО С.М.

      Михайленко, 76, Днепропетровск.

      Уважаемый    Председатель!   Уважаемые   коллеги

 депутаты!  Я  понимаю  насколько  важен Закон Украины

 "Про туризм", тут нет никаких вопросов, что он должен

 быть  принят. Но давайте посмотритм на этот текст, за

 который  мы  сегодня  должны  проголосовать  в первом

 чтении.

      Значит,  когда  проект  еще  не был готов, но он

 уже,  так  сказать,  был  в  проекте,  но  еще не был

 окончательно   готов,  Федерация  профсоюзов  Украины

 подала свои предложения к этому проекту на 16 листах.

 Ни  одно  из  этих замечаний в этом проекте учтено не

 было.  Получается  ситуация, получается ситуация, что

 туризм    на   Украине   еще   развивался   как   три

 самостоятельные  отрасли:  интур, профсоюзный туризм,

 молодержный спутник.

      На  сегодняшний день сохранилась фактически база

 профсоюзного   туризма.   Если   вы   посмотрите  эту

 статистику  на  Украине, это и обкекты туристические,

 это  и  финансы, это и люди, это десятки тысяч людей,

 которые  там  работают.  Но  этот проект, который нам я 
 я                           - 98 - я 

 сегодня  предлагают,  он  остаивает  интересы  только

 государственного  комитета  по  туризму.  Почему? Вот

 давайте посмотрим.

      Значит,  подают... Я только некоторые замечания,

 которые  тут есть. Подает такое предложение Федерация

 профсоюзов,   значит,   в  проекте  Закона  написано:

 "Визначення  порядку управління державною власністю в

 галузі туризму".. Это стоит в проекте, как на подано.

      Федерация   профсоюзов  предлагает:  "визначення

 порядку  упрвління державною та профсоюзною власністю

 в галузі туризму".

      То    есть,    получается,    что    профсоюзная

 собственность  у  нас  становится вся государственной

 либо, либо, второй вариант, она никак не регулируется

 вообще этим Законом. Вот интересное замечание.

      Дальше.  В  Законе  предполагается, что "разом з

 Державним комітетом України здійснюється ліцензування

 суб'єктів підприємництва, діяльність яких пов'язана з

 наданням    туристичних    послуг".    Это   делается

 Государственным   комитетом.  В  то  же  саме  время,

 значит, дается право региональным организациям давать

 эти лицензии.

      Профсоюзные  организации предлагают: дайте такое

 право  Федерации профсоюзов Украины выдавать лицензии я 
 я                           - 99 - я 

 для  своих  обкектов. Нет, это право не учитывается в

 этом Законе.

      Ну,  "Спутник",  там  очень  мало собственности.

 Основной  туризм, который сохранился на Украине, -это

 профсоюзный.

      Дальше.  Есть  в  законе  такое  понятие:  "Рада

 представників   суб"єктів   туристичної   діяльності.

 Формується  шляхом  делегування  до  їх складу рівної

 кількості  членів,  по  10  чоловік.  Від  державного

 комітету по туризму та асоціації туризму України".

      Подается  предложение.  От  Федерации профсоюзов

 Украины, давайте включим в этот совет, представители.

 Это предложение не учитывается. Ну и так далее.

      Я тоже поддерживаю предыдущего выступающего, что

 тут написано в законе: "Центральним органам державної

 виконавчої   влади  в  галузі  туризму  -є  державний

 комітет України по туризму".

      Вы  же понимаете, что сегодня "державний комітет

 по  туризму", а завтра может быть совершенно какая-то

 другая  организация. То есть, а мы принимаем закон не

 на один год.

      Дальше.  "Рішення державного комітету України по

 туризму  видані  в  межах  його  повноважень  є  обов

 "язковими   для   центральних   і   місцевих  органів я 
 я                          - 100 - я 

 державної   виконавчої  влади.  Регіональних  органів

 державного   управління  туризму,  органів  місцевого

 самоврядування,   а   також  підприємств,  установ  і

 організацій,  незалежн від форм власності та фізичних

 осіб.  А  повноваження державного комітету України по

 туризму        визначаєься       положенням,       що

 затверджується........    порядку".    Что   это   за

 положение,  никто не знает. Но комитет получает право

 фактически     выдавать     роспоряжение,    какие-то

 законодательные,  на  уровне  Верховного  Совета  или

 Президента.  То  есть,  всем  субьектам туристической

 деятельности.

      У  меня такое предложение. Я считаю, что конечно

 туризм    у    нас...,    его    надо    регулировать

 законодательным  образом.  Но главная причина, почему

 сегодня мало скажем Украину мало посещает людей, хотя

 очень  большой  интерес существует, это очень высокая

 ставка вьездной пошлины, которая берется с туристов и

 закон, который должен быть принят, он должен отражать

 интересы,  я  считаю, всех сторон, которые занимаются

 туристической   деятельностью,   не   только   одного

 госкомитета.

      Поэтому,  я  предлагаю, закон в первом чтении не

 принимать,  отправить  его  на  доработку,  через две я 
 я                          - 101 - я 

 недели вернутся, поручить комиссии и государственному

 комитету  доработать с учетом всех замечаний, которые

 были  высказаны.  Мы  не можем просто так отбрасывать

 предложения федерации профсоюзов. Благодарю за внимание!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Пронюк.

      ПРОНЮК

      Шановний     Головуючий!     Шановні     колеги!

 (..........), 205, Євген Пронюк, група "Державність",

 Українська республіканська партія.

      Ви  знаєте,  цей  проект  Закону він справді нам

 дуже  потрібний.  До  цього  часу туризм користується

 іншими  законами:  "Про  підприємство" і інші закони,

 які в нас діють. Але спеціального закону в нас немає.

 І тому нам  справді   такий  Закон потрібен.

      Але  я  маю  вам  сказати, що цей Закон викликає

 багато  зауважень.  І  серйозних зауважень. Я не можу

 зупинитися,  перерахувати  їх всіх, бо ту просто часу

 не  вистачить. А я зупинюся на одному, на кількох. Ну

 скажім,  на   одному  найважливішому  методологічному

 питанні.  Я гадаю, що ні в кого не викликає сумніву в

 тому, що Україна остаточно визначилася і йде до... по я 
 я                          - 102 - я 

 шляху   до  ринкової  економіки.  І  ми  схвалили  ці

 реформи.  А  цей  проект,  ви  знаєте мов би наввмсне

 намагається  щось  загальмувати. Тобто, якщо прийняти

 цей  Закон як він нам поданий, ми тим самим гальмуємо

 оту  свою  генеральну  лінію на ринкову економіку. На

 конкуренцію. Ми просто гальмуємо.

      Тут  є  статті,  будь  ласка,  подивіться  5 і 6

 статті.  Тут Держкомітет по туризму одержує влсне всі

 права.   Тут  навіть  сказано  в  яку  асоціацію  які

 об'єднання    можуть    об'єднуватися    в   суб'єкти

 підприємницької    діяльності.    Тут   вона   навіть

 називається "Асоціація  туризму України".

      Ну,  ви  розумієте, закріплявати в Законі навіть

 спеціальну   назву   якогось  такого  об'єднання  -це

 загалом  недопустимо.  І тому я звертаю вашу увагу на

 те,  що  не  дивно,  що на останній сторінці, там, де

 дано   с  ким  погоджено  цей  Закон  Антимонопольний

 комітет, який підпорядкований нам не значиться.

      Я  не знаю,  чому  так пішли автори проекту, чому

 вони  обійшли  антимонопольний комітет. Мені здається

 саме   тому,   що  весь  Закон  спрямований  саме  на

 монополізацію,   на  одержавлення  всієї  туристичної

 діяльності.  Це головне зауваження методологічне, яке

 суперечить  нашій  генеральній  лінії  в законодавчій я 
 я                          - 103 - я 

 діяльності.  І  тому, я вважаю, що ми не можемо з цим

 погодитися.

      Я  міг  би  назвати вам дрібніші зауваження, які

 так  само свідчать тільки про те.... Що уже кінець? Я

 маю  трохи  розчарувати  шановного Головуючого, Олега

 Олексійовича,  що  я  також  висловлююся  за  те, щоб

 повернути  на  доробку  і через два тижні повернутися

 або  швидше,  його  справді  треба приймати, але не в

 такій  концепції,  і не в такій спрямованості, як він

 тут викладений.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви  знаєте,  у  нас  вийшла  цікава

 колізія,  я вважав що буде один "за", а один "проти".

 А вийшло два проти.

      Тому  до  мене  підійшли  тут  два депутати, які

 "за",  це  Алексєєв  і  Мовчан,  я  надам їм все-таки

 слово,  але  хотів  би  одне  тільки сказати. Шановні

 колеги,  давайте  подивимося, ми перед цим розглядали

 Закон    "Про    державне    регулювання    іноземних

 інвестицій". Ми сьогодні ведемо розмову, зараз ведемо

 розмову про державне регулювання туризму. Це не менша

 стаття  для нашого розвитку, ніж іноземні інвестиції,

 повірте мені. я 
 я                          - 104 - я 

      І  тому,  дійсно,  ви  погляньте  серйозно на 12

 статтю   "Підприємство,   установи   та   організації

 незалежно   від   форм   власності,   фізичні   особи

 здійснюють    діяльність    пов'язану    з   наданням

 туристських послуг". Ось вам і альтернатива.

      Тому  я  просив би, Алексєєв і Мовчан і на цьому

 закінчуємо і голосуємо.

      Алексєєв,  я  вам  слово  надав.  Говоріть, будь

 ласка.

      АЛЕКСЄЄВ

      Уважаемые коллеги!

      Чтобы  правильно оценить предлагаемый нам проект

 Закона,  необходимо вернуться к истории организации и

 развития туризма в Украине.

      В   бывшем   СССР  существовало  три  ведомства,

 занимавшиеся  вопросами  туризма. Это Госкоминтурист,

 Бюро  международного  молодежного  туризма"Спутник" и

 Центральные Совет по туризму и экскурсиям.

      Этот  Совет  находившейся  в ведении профсоюзов,

 курировал  наиболее  массовый вид туризма, спортивно-

 оздоровительный    туризм,   которым   занимались   и

 занимаются еще сейчас сотни тысяч граждан Украины. я 
 я                          - 105 - я 

      В ходе...  Украины    как   государства,  вопрос

 организованного  планового  туризма  попали  в  сферу

 компетенции   Госкомтуризма  Украины,  а  массовый  и

 спортивный     оздоровительный     туризм,   согласно

 совместному   постановлению   Министерства  по  делам

 молодежи  и  спорта  и  туристско- спортивного  Союза

 Украины, был передан в ведение  туристско-спортивного

 Союза.

      Обращаю   ваше   внимание   на   то,   что   это

 единственная    массовая    туристская   организация,

 руководимая  опытными  компетентными специалистами, к

 работе над представленным проектом закона практически

 не  привлекалось. И консультации с представителями до

 последнего времени не велись.

      Президент  спортивного  Союза  Украины  до самых

 последних  дней, до  внедрения  этого проекта не был

 ознакомлен   с   ним,   тем  более  не  знали  о  нем

 руководители областных организаций союза, специалисты

 единственного на Украине вуза, готовящего тренеров по

 туризму - Харьковского   государственного   института

 физической культуры, долгое время ничего не знали об

 этом проекте.

      Судя   по моим  наблюдениям, обсуждение  проекта

 Закона  о  средствах  массовой  информации, о котором я 
 я                          - 106 - я 

 упоминали этого автора , практически не проводилось.

      Ну, простите, пожалуйста, дайте мне выговорится,

 не  нарушайте  Регламент. Результатом явилось то, что

 Закон  полностью  посвящен  вопросам  организованного

 планового    туризма,   о   спортивно-оздоровительном

 туризме  практически  не упоминается, кроме разве что

 статьи  15,  которая  предусматривает  лицензирование

 такого  туризма,  хотя, на мой взгляд, лицензирование

 самодеятельности   -это  нонсенс.  Таким  образом  за

 пределами  поля  зрения  закона фактически вне закона

 оказались  сотни  тысяч  граждан Украины, для которых

 этот  активный  досуг  и спорт -основной вид отдыха и

 оздоровления,  и мы вот за рамки правовой сферы таких

 широких    масс   украинских   граждан,   существенно

 обсуждают  пределы  их  инициативы  и ограничивает их

 права.   Между   тем,  в  ряде  областнях  спортивно-

 туристских   союзов   проведена   большая  работа  по

 правовому    регулированию    массового   спортивного

 оздоровительного   туризма.  В  ней  приняли  участие

 высокопрофессиональные  специалисты.  Ну, например, в

 Харькове    это   сделал   представитель   Украинской

 Ассоциации  спасателей  Александр  Хайникянен (?). Не

 сомневаюсь,  что  представители  других областей тоже

 могли  бы  нвести вклад. я 
 я                          - 107 - я 

      Поэтому я предлагаю: конечно же, Закон о туризме

 нужен. Но этот проект, который нам представлен, может

 быть назван либо Законом об иностранном туризме, либо

 о  государственном  туризме. Значит, ну я считаю, что

 тем  не  менее в качестве основы его принять следует,

 направить  в  Комиссию  по  делам  молодежи, спорта и

 туризма,      собрать      предложения     депутатов,

 заинтересованных  туристских организаций с мест. И, с

 учетом  доработки  и учета их предложений, внести его

 на  рассмотрение  во  второе  чтение.  Я  думаю, что,

 конечно  же,  при  всем  несовершенстве этого проекта

 Закона  его  следует  положить  в  основу,  дополнить

 теми...   теми   замечаниями,  который  позволят  его

 расширить,  принять  в первом чтении и далее работать

 над ним.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимир Геннадійович, а то

 я вже злякався, що ви не "за", а "проти".

      (Сміх, пожвавлення у залі)

      До  речі, давайте якось дійсно домовлятись, тому

 (мабуть,  і  десь  в Регламенті треба передбачити, що

 якщо, дійсно, доповідач каже, що він "за", а говорить

 "проти",  так  щоб  у головуючого було право, мабуть,

 його  навіть і позбавляти слова, тому що це несолідно я 
 я                          - 108 - я 

 по відношеню один до одного). Будь ласка.

      ___________.  Шановний Олег Олексійович! Шановні

 колеги!

      Тут   прозвучала   досить   переконлива   цифра:

 сьогодні  в  Україні  10  тисяч  різних організацій і

 бюро,  які  займаються  туризмом.  А  хто підозрював,

 скільки  має  прибутків  держава від цих організацій?

 Використовують  різні  способи для того, щоб добутися

 до  України -це запрошення, це колективні якісь ці...

 форуми,   конференції,   все,   що  абсолютно  носить

 більшість....  цей  характер  фіктивний. Це для того,

 щоб,  дійсно,  відвідати Україну, не сплативши жодної

 копійки...   Наші   інтереси   -це   державні,  а  не

 лобірування  (так,  як  сказав  мій  шановний  колега

 Алексєєв,  що  депутати,  які зацікавлені туристичною

 діяльнісю,  мусять  внести  якісь  поправки  і  потім

 врахувати   їх)  -державний  інтерес  це  є  головний

 інтерес.  І  виходячи саме з цього пункту, якщо ми не

 централізуємо  цієї  справи,  все буде розпорошено, і

 жодного  контролю  не будемо здійснювати, як це тепер

 триває. Держава несе колосальні битки.

      Далі  ще  один  аргумент на користь необхідності

 прийняття  цього закону: чи зможе кожне маленьке бюро я 
 я                          - 109 - я 

 будувати  ті  готелі  і  доводити  його до того стану

 міжнародних  стандартів?  Ні,  це  може робити тільки

 державна   установа,   як   це  робиться  в  Іспанії,

 Португалії,   Греції   і  у  всіх  інших  туристичних

 державах.

      Далі,  нещодавно  створена  ліга історичних міст

 України.  Ця  ліга  була засновано в Києві, установча

 конференція   відбувалась,   з   якою   треба  щільно

 співпрацювати.  Це  рекомендації на реконструкцію, на

 всі   видання,   які   необхідні,   на   забезпечення

 туристичної  діяльності. І це може здійснювати тільки

 централізована  установа  така, як Держкомтуризм. І я

 вважаю,  що  цей  закон  необхідно,  ми запізнюємось.

 Півроку проволочок -це колосальні наші втрати. І тому

 всі  побажання,  всі  міркування  можна  висловити  у

 другому  варіанті. А я вас наполегливо прошу, тому що

 це державні інтереси , проголосувати за цей закон.

      дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

      Голосуємо?

      Я  тільки  хочу одне сказати, шановні колеги, що

 якщо б цей закон був прийнятий у нас до 1 січня, так,

 мабуть,  з бюджетом у нас було б трошки краще в цьому я 
 я                          - 110 - я 

 році.

      Ставлю на голосування в першому читанні прийняти

 Закон  України.

      Ставлю на голосування.

      "ЗА"

      Рішення прийнято.,

      Є  пропозиція  ще  один  пункт  прийняти  в  цій

 постанові,  вона  вам роздана, саме Комісії Верховної

 Ради  України  з  питань  молоді,  спорту  і  туризму

 доопрацювати  законопроект з урахуванням зауважень та

 пропозицій Комісій Верховної Ради, народних депутатів

 України і внести на розгляд  Верховної Ради .

      Будь ласка, Яворівський.

      ЯВОРІВСЬКИЙ

      Яворівський, Світловодськ.

      Шановні  законодавці!  Ми  вже  проголосували, є

 результат. Але, Олег Олексійович, і шановні колеги! Я

 просто прошу, повірте мені, в досвіді є, я  пригадую,

 як  ми  приймали  Закон  "Про укоопспілку", отак само

 нав'язали   нам  його,  а  сьогодні  маємо  величезну

 проблему   з   всією   сільською  торгівлею,  бо  там

 закладено  в  Законі,  що все пайщики, власне кажучи,

 вже є власниками. я 
 я                          - 111 - я 

      Я  хочу  просто це питання підкреслити, хай буде

 може  протокольне  доручення.  Олег Олексійович, все-

 таки  перекіс  у  державну  монополію  тет  є,  і  це

 депутатів дуже й дуже насторожує. При доопрацювання в

 другому   читанні   (хай   це   може  буде  протольне

 доручення)  все-таки  демократізувати, залишити якесь

 певне  вікно все-таки для недержавного туризму. Хоч я

 прекрасно   розумію   і  знаю,  коли  Україна  тільки

 починала  ринкові  реформи,  скільки  було  намножено

 різних   оцих,  так  би  мовити,  псевдо  туристських

 організацій,   які   просто   надурювали  людей.  Але

 відмовитися  від  цього  вікна  ми  не маємо права. І

 через   це   я   дуже   прошу,   щоби  ті,  хто  буде

 доопрацьовувати  Закон, обов'язково зважити на це. От

 тоді  ми його з чистою совістю приймемо, бо через рік

 будем  чухати потилицю і говорити, де ті прибутки про

 які сьогодні тут всі так ...... говорили.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ..  Я думаю, що з цим дорученням можна

 погодитись,  томуя  пропоную прийняти все-таки другий

 пункт   цієї  Постанови,  яка  вам  запропонована,  а

 дійсно,  розглядаючи  і  готуючи  цей  Законопроект у

 другому питанні звернути увагу саме на рівноправність я 
 я                          - 112 - я 

 різних форм власності у цьому питанні.

      Добре.  Значить, я ставлю на голосування пункт в

 редакції  комісії, а окремо ми проголосуєм пропозицію

 Яворівського.

      Ставлю  на  голосування другий пункт Постанови з

 дорученням комісії.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Пропозиція  Яворівського  зводиться до того, щоб

 доручити   Комісії  врахувати,  врахувати  можливості

 туристичної   діяльності   як   альтернативної  форми

 власності,  я так зрозумів, в Законі. Але я думаю, що

 м  ибудемо  розглядати  проект  в другому читанні. Це

 конкретна  ропзиція  -вона  там  буде.  І  ми давайте

 подивимся  тоді.  Тому  що я боюсь: зараз поставим на

 голосування  -вона  не  пройде. Як доручення Комісії,

 хай вона залишається. Домовились?

      Ставлю в цілому Постанову на голосування.

      "за"

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

      Шановні  народні депутати, ми з вами домовились, я 
 я                          - 113 - я 

 що  без  перерви  все-таки ще два невеличких рішення,

 але дуже важливих, приймемо сьогодні.

      Тому я хотів би з питання про... касовий апарат.

 Закон  України  "Про  внесення  змін  і  доповнень до

 Декрету  Кабінету Міністрів України "Про застосування

 контрольно-касових  апаратів  і  товарно-касових книг

 при  розрахунках  із  сопживачами  у  сфері торгівлі,

 громадського  харчування та послуг". Надати слово для

 доповіді   Шитрі   -першому   заступнику   начальника

 головної державної оподаткової інспекції України.

      Будь ласка. Питання дуже важливе. Прошу уваги.

      ШИТРА.

      Шановні  народні  депутати, шановний Головуючий,

 два  роки  тому  Кабінет  Міністрів  України прийняв

 Декрет  "Про застосування контрольно-касових апаратів

 і  товарно-касових книг при розрахунках з споживачами

 в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

      Прийняття  цього  Декрету, а в подальшому - ряду

 інших  документів  Уряду,  ставили за мету, по-перше,

 забезпечити  повний облік та своєчасність надходження

 готівки   в   банки.

      По-друге.    Перейти   на   більш   цивілізовані я 
 я                          - 114 - я 

 відношення покупців і продавців.

      Втретє.   Здійснювати   ефективний  контроль  за

 повнотою сплати податків.

      Накінець. Створити умови для захисту прав споживачів.

      Станом 1 січня 1995 року, 67, 1 тис. підприємств

 повинні  зареєструвати державних податкових інспекцій

 130, 3 тис. електронного, контрольнокасових апаратів.

 Фактично  на  цю дату зареєструвалось 57, 8 суб"єктів

 підприємницької  діяльності зареєстрували 113, 4 тис.

 електроннокасових  апаратів, що становлять відповідно

 86 відсотків і 86,9 відсотків.

      Державними   податковими   інспекціями   з   дня

 прийняття     рішення    Уряду    про    впровадження

 електроннокасових   апаратів   проведено   168   тис.

 перевіро.  Майже  кожне підприємство перевірено двічі

 за  ці  півтора  майже  роки.  До 38 тис. підприємств

 застосовано фінансові санкції на 407, 4 млрд. крб. По

 12, 7 тис. підприємств передані справи на позбавлення

 їх  права здійснення торговельної діяльності. Разом з

 тим,  практика  здійснення  контролю  за  дотриманням

 встановленого  порядку,  впровадження та застосування

 електроннокасових  апаратів,  висвітлило  цілу  ниску

 проблем  і  таких, які вирішити Кабінет Міністрів сам

 не може. Це по-перше. я 
 я                          - 115 - я 

      Відсутність   адміністративної  відповідальності

 громадян,  керівників та службових осіб, за порушення

 законодавства   по  електроннокасовим  апаратам.  По-

 друге.  Відсутність за відповідальність підприємств і

 організацій,    які    реалізують   електроннокасових

 апаратів, імпортного та вітчизняного виробництва, без

 наявності сертифіката у відповідності вимог чинного в

 країні    нормативних    документів.   Неефективність

 існуючих   фінансових  санкцій  у  вигляді  стягнення

 прибутку   за  попередній  місяць.  Неврегульованість

 питаня  стосовно  порядку  реєстрації та застосування

 апаратів.  Введення та реєстрація товарокасових книг,

 а  також  застосування  електроннокасових  апаратів в

 обмінних   валютних  пунктах.  Відсутність  будь-якої

 відповідальності  органів  виконавчої  влади та інших

 контролюючих  органів за поблажливе ставлення до цієї

 справи.

      Враховуючи  ці  обставини,  за  дорученням Уряду

 Головна  державна  податкова інспекція розробила і за

 погодженням  (я  не  буду називать за обмаль часу) 15

 міністерств  і  відомств,  узгодили  цей проект. Я не

 називаю, у вас це все єсть, шановні депутати, народні

 депутати.  Тому  скажу  тільки,  що цей проект Закону

 узгоджений со всіми ціми  відомства. я 
 я                          - 116 - я 

      В   цьому  проекті  Закону  вирішується  питання

 стосовно   проводження   електронно-касових  апаратів

 підприємницької   діяльності,   що   здійснюється   в

 обмінних  пунктах. Поскільки багато всяких нарікань в

 цій справі  мається на цей час.

      Пропонується      також      встановити     міру

 відповідальності   за  порушення  порядку  реалізації

 електронно-касових   апаратів   у  вигляді  стягнення

 виручки  від  дій  реалізації до відповідного бюджету

 місцевого самоврядування.

      Оскілики   є  не  поодинокі  випадки  раелізація

 електронно-касових     апаратів    без    відповідної

 сертифікації  і дозволу Головної державної податкової

 інспекції.

      Виходячи   з   того,   що   передбачені   діючим

 законодавством фінансові санкції за порушення порядку

 розрахунків  з  споживачами,  за  готівку  в  вигляді

 прибутку  за  попереднім місяць є неефективні. І якщо

 буде  час, я такі цифри можу привести, що це значить.

 І  тим, що це значно ускладнює звітність підприємства

 пропонується   застосовувати   фінансові   санкції  у

 вигляді  неоподаткованого мінімуму.

      Пропонується  встановити  штраф  у  вигляді  100

 неоподаткованих  мінімумів  доходів  громадян, але не я 
 я                          - 117 - я 

 менше   середньомісячного   прибутку   за  попередній

 звітний   період  при  умові,  що  не  застосовується

 електронно-касові    апарати.    50   неоподаткованих

 мінімумів    доходів    громадян   при   застосуванні

 зіпсованих  електронно-касових апаратів до речі це ми

 маєм зараз  в масовому масштабі.

      Пры  повторному   порушенні,  вводяться  штрафні

 санкції  двухсот  не  оподаткованих  мінімум  доходів

 громадян,  але  не  менше  50  відсотків  прибутку за

 попередній   звітній   квартал   в   разі  повторного

 порушення    встановленого    порядку    застосування

 електронно-касових апаратів.

      Крім  ефективно діючих фінансових санкцій, тобто

 прибутку  за  минулий  місяць  свідчать  такі  факти.

 Протягом  1994 року, січня-травня 1995 року державною

 податковою  інспекцією перевірено 168 тисяч суб'єктів

 підприємницької діяльності.Порушення встановлено 51,7

 тисяч.  Я  вже називав цифру 407, 4 мільярда стягнуто

 фінансових   санкцій.   Що   це  значить  для  одного

 підприємства?

      Це  значить,  5, 8 мільйонів карбованців за таке

 порушення.   Тобто   можна  порушувати,  5  мільйонів

 заплатив   і   ще  раз  порушують.  Та  санкція,  яка

 передбачає  що  при  повторному порушенні орган, який я 
 я                          - 118 - я 

 видав дозвіл на торгівельну діяльність не спрацьовує.

 Тому що із цих поданих десятків десь 9 з чимось тисяч

 поданих  таких  подань,  прийнято рішення тільки десь

 біля 30 відсотків.

      Виходячи   з  цього  Кабінет  Міністрів  просить

 Верховну  Раду розглянути внесений проект Закону "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до Декрету від 8 квітня

 1993 року" і прийняти відповідне рішення.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Бажаючих дуже багато, тому я попрошу

 записатися.  Прошу висвітлити. 10 хвилин вистачить на

 запитання? 5 хвилин. Будь ласка.

      Я  тільки  хотів  би  перше чим надати слово, до

 мене  запитання: "Де проект?" Так, це я повинен перед

 вами  вибачитися,  ми  домовилися  ще  в  присутності

 Олександра   Олександровича   про   те,  що  ми  його

 розглянемо,  але  тут я перед вами винен ми дійсно не

 проголосували за включення його в порядок денний.

      Тому,  якщо ви вибачите це порушення Регламенту,

 давайте ми все-таки проголосуємо, хоч доповідач у нас

 на  трибуні стоїть, давайте проголосуємо за включення

 цього питання.

      Давайте  проголосуємо,.  а потім будемо задавати

 питання. я 
 я                          - 119 - я 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА - Рішення

      Тут я уже вас прошу мене підтримати.Дякую.

      Тут,  будь  ласка, запитання, Чапюк перший, будь

 ласка.

      ЧАПЮК.   Прошу  передати  слово  Ващук  Катерині

 Темофіївні 69 номер.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

      ВАЩУК   К.   Т.   69  округ  Волинська  область,

 Горохівський район.

      В  мене  такого  роду  запитання,  те, що касові

 апарати  треба  однозначно  і  ми підтримаємо цю вашу

 пропозицію,  я  думаю  більшістю  депутатів,  в  мене

 запитання,  а  як  врахувати,  що поставити там де не

 магазин,  де  ларьок,  а  там  в Кієві навпроти плацу

 "Україна"   де   базар  великий  і  де  тисячі  людей

 торгують, от як врахувати ті прибутки громадян, як їх

 врахувати  там  набагато більший обсяг торгівлі ніж у

 маленьких ларьках. я 
 я                          - 120 - я 

      ____________. Спасибі за запитання, я повністю з

 вами  погоджуюся, що та не цивілізована торгівля, яка

 розвернулася  на наших майданах, на наших так сказати

 вулицях. Це те не подобство, яке ніколи Київ не знав.

 Його  треба  приводити в цивілізовани форми, стосовно

 податкової  служби, то ви знаєте, що є то промисловий

 податок.

      І зараз працює податкова інспекція для того, щоб

 ці  громадяни,  які  торгують уже де вони торгують то

 інша справа, ну взяли разовий патент, но ця робота не

 дуже  проста,  якщо  йде  наша  працівниця  і 2 ззаді

 працівника  МВС -і то не завжди приходиться. Но я мог

 би  привести  приклади  Чернівців, Тернополя, де єсть

 виїздні  каси,  де видється, де все організовано так,

 що  можна  сказати,  в більшості громадяни мають такі

 патенти   і   торгують   на  законній  основі.  А  що

 стосується кіосків, то я можу сказати таке.

      Ви знаєте, зараз по рішенню

 уряду  (а  уряд  це  питання слухав недавно) створені

 рейди, бригади, які перевіряють кіоски і все. Так той

 кіоск  і  в  тому  районі,  де перевіряли, виручка по

 касі, яку мибачимо, а воно записується в електронний,

 а  оттуда  витягти  неможливо,  тільки розбити, як то я 
 я                          - 121 - я 

 кажуть,  молотком цей апарат, ми бачимо, що в десятки

 раз збільшується виручка тої бази для оподаткування.

      Тому  ми  дуже  просили  би, щоб це питання було

 вирішено.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.

         Дякую, Анісімов.

        АНАІСІМОВ.

         Очень  хорошо сегодня слышать, что мы выходим

 все-таки   в   цивилизованное   русло   контроля   за

 торговлей,  но у меня такой вопрос есть: обеспечивает

 ли  егодня  наша промышленность кассовыми аппаратами,

 если  нет, где они централизованно будут закупаться и

 их  качество.  Вы  помните  один  промежуток времени,

 когда   мы   завезли   эти  аппараты,  только,  будет

 говорить,  люди  нагрели деньги от завоза, а торговля

 стала перед  фактом, что они не работают.

      Второй   вопрос,  б  удет  ли  предусмотрено  в

 законе,  если  мы  примем  в первом чтении, если нет,

 прошу  учесть  во  втором законе ларьки, коммерческие

 магазины  открывать  только  с  учетом  того, что там

 будет установлен кассовый аппарат. Другое движение не я 
 я                          - 122 - я 

 должно происходить.

      И  какое время на введение и охват всей торговли

 коммерческой? В магазинах на сегодняшний день то, что

 сегодня   задавались  вопросы,  на  базарах  и  возле

 базаров,  охватить всем этим контролем.

       ___________. Я буду дуже коротко відповідать на

 на  перше  питання.  Є рішення Уряду щодо виробництва

 електроннокасових  апаратів  на  вітчизняній  базі, і

 одним  з  головних  підприємств  в  цьому  напрямку є

 Електронмаш.   Їхні   апарати,   які   сьогодні   уже

 дороблюються,  можно  із  сміливістю сказать, що вони

 вже відповідають т им зразкам, які працюють у, скажем

 такій  країні Італії, яка перша одна з основних ввела

 такі  апарати.  І  держава має таку програму, Уряд, я

 вибачаюсь,   має   таку   програму,  і  є  можливості

 забезпечити більшу частину вітчизняними апаратами. Но

 ми  не  можемо  і  не  маємо підстав закривати доступ

 іноземним  апаратам,  які теж мають право на життя на

 нашій території.

      ___________.

      Спасибо. Второй вопрос. Когда мы .........

       я 
 я                          - 123 - я 

      ___________.    Значить,    по   рішенню   Уряду

 встановлений   графік:   третій,   четвертий  квартал

 закінчується  державна  торгівля повністю введення, і

 остається  тільки  на 1996 рік споживча кооперація. І

 все.  Все.  В 1996 році ми повинні закінчити, і більш

 того чи прийняти фіскальний закон?

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.   Радченко.   І   на  цьому

 закінчуємо.

      РАДЧЕНКО Г.Ф.

      442 Прилуцький виборчий округ, Радченко.

      Скажіть,    будь    ласка,   як   передбачається

 запровадження  контрольно-касових  апаратів в системі

 побутового  обслуговування  сільської?  Поскільки  ви

 знаєте,  що  комплексний  приймальні пункти практично

 там  ніякої  бухгалтерії  немають,  а  центральзовано

 бухгалтерія  ведеться........ райбутпобуткобінаті. То

 ваша думка з приводу цього?

      ___________.  З  приводу  цього,  моя  думка, що

 електронно-касові апарати повинні бути у побуть также

 як і в інших місцях де приймають готівку від держави. я 
 я                          - 124 - я 

 Єдине  місце  де  можуть  не  застосовуваться там, де

 система  комп'ютерного  котролю  дозволяє.  Справа  в

 тому,  що нас інтересує і облік доходів і фіксірована

 пам'ять,   фінансова   пам'ять,  яку  неможливо,  так

 сказать, переписати, стерти і все інше.

      Інша річ, інша річ(і Уряд розглядав це питання),

 щоб  видати  без процентні позики на те, щоб закупита

 такі  апарати, тому що торгівля, споживча кооперація,

 скажем,  вона  не в змозі зараз повністю виплатити ті

 гроші за ті апарати.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Олексій Іванович, сідайте, будь ласка.

      Є бажаючі виступити.

      (Шум в залі)

      Попрошу  записатись.  Чи  я  бачу в нас, в нас я

 бачу       так: Симоненко, Радченко, Моцпан. Мочпан і

 Вітренко,  і Манчуленко. Ось п'ять, давиайте на цьому

 зупинемся.

      Будь ласка, Симоненко.

      СИМОНЕНКО

      Уважаемые  коллеги нам перед рассмотрением этого я 
 я                          - 125 - я 

 вопроса  сказали,  что  это очень маленький и простой

 вопрос,   и  мы  его  буквально  за  несколько  минут

 рассмотрим.  Но  я хотел бы ваше обратить внимание на

 дату:  8.  04.  1993  года.  У меня, к сожалению, нет

 этого документа под рукой, был введен в действие этот

 Декрет,  который обязывал до конца 1993 года всех без

 исключения  клиентов  обеспечить контрольно-кассовыми

 аппаратами.

      Прошло  2 года, прошло 2 года, и мы возвращаемся

 к  этому  лишь  только  потому,  что  в Законе в этом

 Декрете  не было указано, как применять эти аппараты,

 какой их юридический статус и как с ними работать.

      В  то  же  самое  время,  этот  Декрет был четко

 сопряжен    с   Декретом   о   кассововм   выполнении

 государственного бюджета.

      Задается   вопрос:   так   что  же  делала  наша

 налоговая  инспекция, что делал Кабинет Министров для

 того,  чтобы  обеспечить кассовое выполнение бюджета.

 Простой  это  или  сложный  вопрос? А на вопрос этот,

 наверное,  есть  такой ответ, что мы всегда, когда мы

 говорим о том, что у нас не идут реформы, то или иное

 конкретное  дело,  мы  всегда  говорим:  мы  медленно

 делаем,  мы медленно, надо быстрей, быстрей, быстрей.

 То ли это приватизация, то ли это создание финансово- я 
 я                          - 126 - я 

 промышленных   груп:   быстрей.   Наверное,  надо  не

 быстрей,  а  тщательней,  надо аккуратней и грамотней

 решать эти вопросы.

      Решит  эти   вопросы,  о  которых  мы  сегодня

 говорим,  вот  это  Постановление,  этот наш Закон? Я

 думаю,  что  нет.  Вы  вдумайтесь:  15  числа каждого

 месяца   почти  что  200  тысяч  торговых  точек  или

 предприятий должны давать отчет налоговым инспекциям.

 Ну, где это видано, в какой стране?

      То  есть,  вроде  бы, теоретически правильно, но

 практически  это  никогда  не  будет, если опять этот

 вопрос  не  будет  поставлен  на  условиях рекета, на

 условиях  взятки,  на  условиях,  которые поставят те

 столоначальники,   которые   будут   командовать  или

 руководить  этим  процессом.  Наше  право, Верховного

 СОвета,  сегодня  спросить:  а  кто ж виновен во всем

 этом.   Не  просто  идти  по  течению.  Кто  виновен?

 Конкретного  человека.  Ведь  тогда был автором этого

 декрета  Пинзеник, и сегодня опять автором дополнения

 к этому вопросу та же самая команда.

      Второй  вопрос.  Кто  же,  как  состоит  дело  с

 изготовлением  кассовых  аппаратов,  ведь это тоже не

 простой  вопрос. Там были коллизии, где не для меров,

 не  для...  делать  нечего. Потому что то мы закупали я 
 я                          - 127 - я 

 эти  кассоовые  аппараты  за  счет  наших долларов за

 границей,  то  мы  изготовляли и обеспечивалы порядка

 300  тыс.  рабочих мест нашим предприятиям. А сегодня

 что,   опять   появляются  у  нас  кассовые  аппараты

 иностранного  производства,  с  номиналом, где цифры,

 где  нулей  не  хватает,  потому что мы работаем с 12

 нулями,  а  там всего лишь 4 нуля. Вот на мой взгляд,

 весь этот круг вопросов надо рассмотреть не в системе

 быстро-быстро  за  пять минут до окончания. А во всей

 системе,   чтобы  действительно  этот  нужный  вопрос

 кассового  выполнения и бюджета и кассовое выполнение

 всех торговых операций с наличностью был задействован

 в жизни.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Радченко, будь ласка.

      РАДЧЕНКО

      Я  б  хотіла  просто доповнити своє запитання до

 доповідача.  Я  хочу  задати таке запитання. Скажіть,

 будь  ласка, як будуть обраховуватись доходи фізичних

 осіб,  які  займаються  підприємницькою  діяльністю в

 сфері  торгівлі і торгують в нас на ринках, тобто, як я 
 я                          - 128 - я 

 кажуть, займаються дикою торгівлею? Яким чином будуть

 обраховуватись їхні доходи, адже на сьогоднішній день

 ми  знаємо, що 80 процентів доходів таких громадян на

 сьогоднішній  день  необліковуються  і доходи їхні не

 утримуються?!

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю, що в нас від комісії буде

 виступати  Віктор  Іванович  Суслов і тоді мабуть, як

 зможе відповість, а ні, то я попрошу пана Шибко. Будь

 ласка, Моцман.

      МОЦПАН

      146 Амросіївський округ, МОЦПАН

      Уважаемый Олег Алексеевич! Уважаемые депутаты!

      Сомнения  в том, что наличие контрольно-кассовых

 аппаратов    и    решить    проблему   сбора   налога

 обкективного,  я  думаю,  само  по  себе это сомнение

 нужно  отбросить.  Ибо в цивилизованном обществе, нам

 известно,    именно    наличие    контрольно-кассовых

 аппаратов  позволяет налоговой инспекции обкективно и

 справедливо взымать налоги. Это первое.

      Второе. Я думаю, что наличие контрольно-кассовых

 аппаратов,           субкектов          коммерческой, я 
 я                          - 129 - я 

 предпринимательской  деятельности  поможет  в решении

 оперативного  вопроса  для правоохранительных органов

 МВД.   И   я   думаю,  что  предложение  по  введению

 контрольно-кассовых   аппаратов  и  наказание  за  их

 отсутствие,   положительно  воспримит  и  комитет  по

 защите   прав   потребителей.   Я   считаю,  что  это

 единственная организация, которая хоть как-то сегодня

 защищает интересы наших потребителей, избирателей.

      Поэтому  я  предлагаю  принять  данный  Закон  и

 вводить его в действие. Спасибо за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Манчуленко.

      МАНЧУЛЕНКО

      Георгій  МАНЧУЛЕНКО, 435 Заставнівський виборчий

 округ, Чернівецька область

      Шановний Головуючий! Шановні колеги депутати!

      Мене  дещо дивує поспішність при розгляді такого

 надзвичайно важливого питання. З такою поспішністю ми

 вже  прийняли  багато  законодавчих  актів, а потім в

 терміновому  порядку приходиться вносити до них зміни

 і  доповнення.  Не  можна  так швидко розглядати таку

 важливу справу, загалом для нашої держави. я 
 я                          - 130 - я 

      Немає сумніву, що касові апарати нам потрібні. І

 порядок   в   цьому   питанні  треба  наводити.  І  є

 надзвичайно  багато  нарікань  на  торгівлю,  на інші

 сфери послуг, на підприємців, так би мовити, що немає

 належного контролю з боку держави за оборотом грошей,

 тому що немає касових апаратів.

      Але з другого боку ми повинні розуміти той факт,

 що  введення касових апаратів такого гатунку, що коли

 приїжджає  по  вулиці  автомашина  чи тролейбус і він

 виходить  з ладу, також є абсолютно не припустимим. А

 ми   вже  вводимо  такі  касові  апарати,  що  тільки

 задрижала  стіна  і  він  вийшов з ладу, і вся робота

 після  на  смарку, це також треба мати на увазі, коли

 ми розглядаємо це питання і відкидати його в строну в

 жодному  разі  не  можна,  можна  тут  дискутувати  з

 приводу  того,  які  потрібні  касові  апарати  якого

 виробництва,    але,    якщо    нашого   вітчизняного

 виробництва  будуть виходити з ладу таким чином, як я

 про  це  сказав, то це я абсолютно є не припустимо, і

 ми   не   повинні   значить   такі   касові   апарати

 впроваджувати  в застосування, але це питаня є досить

 важливе   для  нас  і  звичайно,  що  касові  апарати

 потрібні і хотів би зачепита ще один аспект.

      Справа  в  тому,  що  навіть  в тих, в тій сфері я 
 я                          - 131 - я 

 послуг де застосовуються касові апарати, вони стоять,

 але ніхто так би мовити через них не пропускає продаж

 цієї чи іншої продукції. Це особливо комерційні певні

 кіоски  і  таке  інше.  Можливо  це  невеликий оборот

 грошей, але також ці гроші йдуть мимо державної казни

 і  є  дуже  багато  таких фактів коли просто-напросто

 продають   папіроси   і  в  касовому  апараті  це  не

 відображено,  тому  і  відповідні  державні структури

 повинні  би звертати увагу також і на такий аспект. Я

 ще раз повертаюся до того, що не можна таким поспіхом

 розглядати дане питання.

      Спочатку  його забули включити в порядок денний,

 потім  спохватилися  і  зара  на  прикінця  дня  коли

 депутати  добре не знають цієї ситуації в багатьох на

 руках  немає роздано цих матеріалів ми це надзвичайно

 важливе   питання  розглядаємо,  це  абсолютно  є  не

 нормально. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вітренко, будь ласка,.

      ВІТРЕНКО.

      Шановний Олег Олексійович!

      Взагалі  мене  дуже  дивує,  коли  депутати і ще я 
 я                          - 132 - я 

 видучи  якісь розмови про ринкові стосунки кажуть, що

 це   передчасний  закон,  не  можна  навіть  починати

 розмову,   про   розвиток  ринкових  стосунків,  якщо

 держава  не може контролювати., регулювати цей процес

 і   тому  я  повністю  підтримую  депутата  Симоненка

 Валентина   Костянтиновича,  про  те.,  що  два  роки

 тягнеться  це  питання  і це не тому, що хтось там не

 додумав  чи  не сподівано, а тому що свідомо руйнують

 навіть  той  ринок який був у нашій країні. Створюють

 хаос  і цим збіднюють казну держави, якщо ми сьогодні

 знаємо,  що  дві третини податків держава не отримує,

 то  овна  не  отримує  саме через те, що нема ніякого

 контролю.  Тому я вважаю, що сьогодні вкрай необхідно

 прийняти   цей   Закон,  і  я  хочу  його  доповнити.

 Доповнити   досвідом   Ірану.  Я  там  не  була,  але

 розповідають,  що  дуже  плідно  там  працюють  ксові

 апарати,   тому   що   є  чітка  система  штрафів.  І

 штрафувати   має  право  кожен  поліцейський.  У  нас

 сьогодні  міліції стільки на Україні, що я взагалі не

 знаю,   чим   їм   займатись...  То  хай  краще  вони

 поповнюють  вже  місцеві бюджети цими штрафами...

      Так  ось  у  Ірані  кожен,  хто  злійснює  якусь

 покупку і виходить з крамнички (великої чи маленької)

 може    бути   перевіреним   поліцейським.   І   якщо я 
 я                          - 133 - я 

 поліцейський,  бачачи,  що  є покупка і нема чеку, то

 він  має право цю людину повернути до крамниці і тоді

 цей  покупець  сплачує  в п'ятикратному розмірі штраф

 за...   продавець   -в   п'ятикратному   розмірі,   а

 покупець  -ще  одну  таку  ціну  за  те,  що йому був

 відпущений  товар без чека. І ось коли зроблено таким

 чином один раз, другий -пропадає інтерес і нема сенсу

 у покупця купувати без чеку.

      І  тоді  і  місцевий  бюджет  отримує  додаткові

 податки,   і  наладжується  контроль.  А  щодо  самих

 апаратів,  то я хочу теж зауважити, що це було ще при

 колишньому  Президентові,  Кравчуку,  коли він зробив

 державне    замовлення    заводу   "Електронмаш"   на

 виготовлення касових апаратів. У нас в Україні досить

 наших  потужностей  і  кваліфікаціі наших робітників,

 щоб  забезпечити  всіх нормальними апаратами. І через

 те,  що  якраз  і  не  було  потім...  ну,  взято  на

 виконання  це  замовлення  вже  коли були виконані...

 вироблені  ці  апарати,  і  залишали  всі торгівельні

 місця  без апаратів -ось за це треба відповідати тим,

 хто  був  при владі і хто сьогодні продовжує свої так

 звані реформи. Тому я хочу переконати всіх депутатів,

 що  зараз потрібно підтримати цей Закон і зробити все

 можливе,  щоб  ми дійсно регулювали ринкові відносини я 
 я                          - 134 - я 

 на Україні.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Від комісії Віктор Іванович

 Суслов.

       СУСЛОВ.

      Уважаемые   анродные   депутаты,   этот   проект

 рассматривался  Комиссией  по  вопросам  финансовой и

 банковской деятельности, и было принято решение о его

 принятии  в  первом чтении. Он рассматривался также и

 на Президиуме вчера и то же было решение о вынесениии

 его на сессию, и как уже сказал Голова Верховної Ради

 по  чисто  техническим  причинам  его  не оказалось в

 списке.

      Я  бы  хотел  обратить  ваше внимание на еще раз

 наиболее  существенные  стороны  этого  дополнения. У

 каждого  из  нас  есть  полное  понимание  того,  что

 торговлю  за  наличные деньги нужно контролировать, и

 что   эта   сфера   способна  дать  дополнительные  и

 значительные  поступления  в  государственный бюджет.

       Итак,   благодаря   этому  дополнению  кассовые

 аппараты  в  обязательном  порядке вводятся также и в

 сфере  обменных операций наличной валюты, чего до сих я 
 я                          - 135 - я 

 пор не было и что мы считаем важным.

      Во-вторых,  вводится порядок регистрации и учета

 работы   кассовых  аппаратов,  что  тоже  срезвычайно

 важно,  ведь многие торговые точки формально кассовые

 аппараты  заводят,  но  ими практически не полязуются

 или они у них  все время  ломаются.

      В-третьих, этот проект вводит достаточно жесткие

 финансовые  санкции за тоговлю без кассовых аппаратов

 и  другие нарушения, связанные с торговлей без учета,

 торговлей мимо кассы.

      Мы  считаем,  что  очень многие вопросы решаются

 обязательным     введение    сертификации    кассовых

 аппаратов.  То,  что  здесь  говорилось, допустим, по

 адресу   аппаратов   зарубежного   производства   или

 отечесвенного,  все  будет  решаться  у  нас -получит

 соответствующаё  конструкция  аппарата  сертификатное

 использование  в  Украине  или  не  получит.  Если по

 техническим    причинам   аппарат   не   может   быть

 использован ,   сертификат не будет выдан.

      Кроме  того,  я хотел напомнить вам, что Кабинет

 Министров со своей стороны, пользуясь своими правами,

 ввел   определенное  ограничение  на  импорт  кассовых

 аппаратов,      чтобы      защитить     отечественных

 производителей. Я имею ввиду 30 процентную пошлину на я 
 я                          - 136 - я 

 импортные  кассовые аппараты введенную постановлением

 Кабинета Министров.

      Таким   образом   мы   предлагаем  принять  это,

 безусловно,   очень   важное   дополнение  в  Декрету

 Кабинета  Министров  в  первом  чтении, и  в  проекте

 Постановлени   мы  уже  учли  фактически  то,  о  чем

 говорила депутат Витренко.

      Здесь   вторым   пунктом  предлагается  Кабинету

 Министров  в  месячный "термін внести пропозиції щодо

 змін  у Закон України "Про державну податкову службу"

 стосовно права податкових інспекцій щодо застосування

 фінансових    санкцій    за    порушення   суб'єктами

 підприємницької   діяльності   втановленного  порядку

 проведення  розрахунків із споживачами. Та враховуючи

 досвід  інших  країн,  внести  пропозиції щодо змін у

 Кодекси  України  про  адміністративне правопорушення

 відносно  встановлення штрафних санкцій до споживачів

 у  випадку  їх  відмови від оформлених належних чином

 товарних чеків при розрахунках ха товари і послуги".

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Є  питання.  Ну  як  співдоповідь,

 давайте ви рахувати, будь ласка, Василь Іванович.

       я 
 я                          - 137 - я 

      ___________.

      Віктор Іванович, в мене до вас дуже таке важливе

 питання.  Я б хотів, щоб ви як спеціаліст відповів на

 нього.

      Я  з  практичної  точки  зору.  Маю на увазі, що

 контроль  потрібний,  і  тут  питань  немає.  Але  от

 виникає        така        ситуація:       колективні

 сільськогосподарські  підприємства  реалізують  лишки

 сільськогосподарської   продукції.

      Ну,  от  приклад конкретний. До Дня незалежності

 України  просять  організувати торгівлю. Ми їдем, ну,

 касового  апарата ж нема, це ясно. Єсть касова книга.

 І  знаєте  ж  немає  професіоналів-продавців.  І коли

 помилка  в  касовій  кнізі, потім податкова інспекція

 говорить:  "Весь прибуток за квартал потрібно зняти".

 От   в   господарстві,   знаєте,   іде  чіткий  облік

 продукції. Вона на склад поступає, потім відтіля бере

 той,   хто   продає,   єсть  накладні,  єсть  товаро-

 транспортні.  Тобто,  чи  немає такої можливості все-

 таки   зробить   виняток   для  сільськогосподарських

 виробників, які реалізують цю продукцію, щоб все-таки

 приймались  якісь  санкції,  але  не такі страшні, як

 приймаються  до тих торгашів, хто дійсно займається і

 наживається на тому плані. я 
 я                          - 138 - я 

      Я  ще  раз  підчеркую, що там чітко налагоджений

 облік,   тобто  скільки  одержав  продавець,  все  це

 зафіксовано,  він повинен всю продукцію реалізувати і

 здати.

      Пожалуйста.

      СУСЛОВ В.І.

      Этот  проект допускает возможность использования

 как кассовых аппартов, так и товарно-кассовых книг, и

 кроме  того,  там  есть дополнения, которое позволяет

 Кабинету  Министров  утвердить, по каким именно видам

 продаж   используются  кассовые  аппараты,  по  каким

 толварно-кассовые книги.

      Таким образом, тот вопрос, который вы поставили,

 может   быть   решен,   так   сказать,  индивидуально

 рассмотрев  эту  ситуацию,  то есть решением Кабинета

 Министров.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Василь   Іванович,   я,   щоб   не

 затягувати  час,  прочитаю,  тут  написано:  "перелік

 окремих    форм    діяльності   у   сфери   торгівлі,

 громадського  харчування  та  послуг,  специфіка яких

 дозволяє  здійснювати  розрахунки  із споживачами без

 застосування  електронно-контрольних касових апаратів я 
 я                          - 139 - я 

 з  використанням  товарно-касових книг затверджується

 Міністерством  економіки  України  за  погодженням  з

 Міністерством   зовнішніх   економічних   зв'язків  і

 Міністерством фінансів України.

      СУСЛОВ В.І.

      А  если у вас есть конкретное замечание, так оно

 ведь   будет   учтено   в  таблице  и  поставлено  на

 голосование при втором чтении.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Так, так, будь ласка, Марковська. 47-ий.

      МАРКОВСЬКА Н.С.

      Щиро дякую.

      Віктор Іванович, в мене таке запитання.

      От  громадяни  їздять  торгувати  за  кордон:  в

 Турцію,  в  Польщу, в Росію. То що, вони тепер будуть

 брати з собою касові апарати чи як?

      _____________

      Они  там  торгуют  по законам тех стран, поэтому

 аппараты с собой брать не надо.

      Спасибо. я 
 я                          - 140 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз Марковська, будь ласка.

      МАРКОВСЬКА Н.С.

      То,  може, все-таки в нашій державі зробити такі

 пункти,  щоб  туди  люди  не їздили і не зривали свої

 руки,  спини  і  ноги,  і ці пункти приймали б по тим

 цінах,  які там продають і було б вигідніше для нашої

 країни.

      ----------------- Я последнее не понял.

      _________________ Щоб можна було б створити такі

 пункти  в  державі,...  товарів,  які  вивозяться  за

 кордон.

      ________________ Можна створити такі пункти, але

 це  питання  іншого  закону.  Це не має відношення до

 контрольнокасового апарату.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякую.

      Була  пропозиція  від комісії по першому читанню

 прийняти  закон,  із  урахуванням  тих зауважень, які

 були підготувати до другого читання. я 
 я                          - 141 - я 

      Тому,  ставлю  поки  що це питання. Прийняти цей

 закон в першому читанні. Хто за, прошу голосувати.

      (іде голосування)

      Прийнято.

      З другим пунктом вас Віктор Іванович познайомив.

 З  дорученням Кабінету Міністрів, те, що ми говорили.

 Давайте  ми  з  терміном  визначимось,  тому  що мені

 здається,  затягувати його не можна, Віктор Іванович,

 скільки треба часу.

      Не  буде  заперечень,  тиждень. І на майбутньому

 тижні  винести  цей закон. Хто за цю пропозицію прошу

 голосувати.

      Другий пункт постанови.

      (іде голосування)

      Будь ласка, в цілому.

      (іде голосування)

      "За" -

      Спасибі.

      Шановні деродні депутати, у нас іще одне питання

 є.  Але я не хочу ризикувати, знаю, що знову, мабуть,

 його  не включать в порядок денний. Тим більше, що ми

 його уже обговорювали. Але тим вірніше, що його треба я 
 я                          - 142 - я 

 і прийняти нам.

      Тому   давайте  ми  його  мабуть...  на  завтра.

 Давайте  ось що вирішимо. Давайте ми проголосуємо, що

 ми  його  вносим  все-таки  в порядок денний на цьому

 тижні.  Зараз  проголосуєм.  А  розглядати будем тоді

 завтра  чи  за наявністю часу.

      (Шум в залі)

      А  питання звучить так. Про проекту Законів, про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Цивільного  кодексу

 Української ССР, до Цивільного кодексу України тепер,

 про  внесення змін і доповнень до деяких законодавчих

 актів,   в   зв'язку   з  запровадженням  обов'язково

 страхування   цивільного  відповідальності  власників

 транспортних  засобів,  про  обов'язкове  страхування

 цивільної   відповідальності  власників  транспортних

 засобів.  Ви  пам'ятаєте, скільки ми були... розмов з

 цього питання , але  до кінця не проголосували.

      (Шум в залі)

      Я тому ставлю на голосування про внесення його в

 порядок  денний. На цьому тижні. Он стоит на пятницу?

 Знімайте голосування.

      Мене Віктор Іванович просвітив, що він стоїть на

 п'ятницю. У нас.

      Давайте  почекаєм  п'ятниці,  не  будем сьогодні

 обговорювати.

      Наш  час  вичерпаний.  Спасибі. Завтра засідання

 розпочинається  о 10 годині. До побачення.