ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

   c е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

    У к р а ї н и    7  л ю т о г о    1995 р о к у

                          10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О. О.

 

        Доброго   ранку,   шановні   народні   депутати,

 журналісти і гості Верховної Ради!

      Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації .

 

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ ДЕПУТАТІВ

 

      Увімканіть будь ласка систему.

 

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ ДЕПУТАТІВ.

 

      Я прошу пробачити вас, я не попередив про те, що

 тепер   система   працює   за  специфічною  методикою

 використання.  Тобто  потрібно,  я прошу вас йдіть на

 трибуну поясніть, як треба натискати.

 

 

      МАЦКЕВІЧ Я.С. Шановні народні депутати!

      Змінився  тільки  процес голосування  - всі інші я 
 я                           - 2 - я 

 йункції   система   виконує  таким  же  чином,  як  і

 виконувала.  Тільки  голосування!  Яким  чином  зараз

 проводиться   голосування?   Після  того  (реєстрація

 залишилась   такою   ж),   як   тільки  пішов  процес

 голосування   (включений   режим   "голосування")   і

 стовпчики пішли вниз, почався відлік часу -ви повинні

 натиснути кнопку "Слово з трибуни". Подивіться: зліва

 крайня  кнопка  "Слово  з трибуни"... І тримати її до

 тих  пір,  поки  не  виключиться  лампочка.  Лампочка

 включиться після того, як ви натиснете кнопку - одну з

 голосування:  "за",  "проти"  чи  "утримався".  Таким

 чином,  натискаємо -процес голосування пройшов і іде,

 ви   тиснете  кнопку  зліва  "Слово  з  трибуни",  не

 відпускаючи   її,  натисніть  одну  з  кнопок  ("за",

 "проти",  "утримався")  і  відпускаєте  кнопку  ".. з

 трибуни"    після   закінчення   голосування.   Після

 закінчення голосування!

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги! Ви зрозуміли? Я ще раз

 повторюю:  зараз ми... одну хвилиночку! Сідайте, будь

 ласка!

      Зараз   ми  проаналізуємо  на  практиці,  як  це

 відбувається. Хвилиночку! Хвилиночку.

      Я ще раз пояснюю: ви натискаєте на кнопку "Слово я 
 я                           - 3 - я 

 з  трибуни"  і  не  відпускаєте до того часу, поки не

 впаде  сповпчик  весь.  А  в цей же час натискуєте ту

 кнопку іншою рукою чи іншим пальцем, котра відповідає

 вашому бажанню (чи "за", чи "проти", чи "утримався").

 Ясно, так?!

      Під  час  реєстрації, пояснюю, натискуєте кнопку

 "слово  з  трибуни"  і  кнопку "за" одночасно. Кнопку

 "за",  так  я  зрозумів,  можна  відпускати, а кнопку

 "слово  з  трибуни" треба до кінця тримати, бо інакше

 не вийде.

      Ясно, так?

      Будь  ласка, ще раз увімкніть, спробуйте тримати

 обидві  кнопки. Ну, я розумію, голосуйте тільки "за",

 зрозуміло?  Прошу,  увімкніть систему. Це зроблено за

 проханням депутатів.

 

      (ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ)

 

       В   залі   зареєстровано   334   депутати,  які

 проблеми?

      Для  тренування ще, будь ласка, ще раз спробуйте

 те  ж  саме  зробити, ще раз. Попереджую, що "слово з

 трибуни" тримати треба до кінця.

      Бачте, є  335 у залі. я 
 я                           - 4 - я 

       В  залі  лзареєстровано  335 депутатів, ранкове

 засідання оголошується  відкритим.

      За  регламентом  вам  передбачено  півгодини для

 висунення  тих питань, котрі виникли нагально під час

 перерви,  тобто,  під  час  роботи  в  комісіях. Будь

 ласка, запишіться на запис. Запис проводиться в такий

 же спосіб, тобто,  однією кнопкою.

      Поки  що  ні, ми ще не приймали рішення. Запис з

 місця, так, безперечно.

      Прошу Пронюк. Опублікуйте, будь ласка список.

      Будь ласка.

 

      ПРОНЮК Є.В.

      Тесьминецький    205,    Євген   Пронюк,   група

 "Державність", Українська республіканська партія.

      Шановні  колеги!  Після  тижня  перерви ми знову

 зібралися, мені здається, що цей тиждень був нам дуже

 потрібний,   щоб  підтягти  роботи  в  комісіях  і  з

 листами,  зі  скаргами своїх виборців. Мені здається,

 це   було   дуже   добре  зроблено,  і,  справді,  ця

 можливість  нами була використана. Разом з тим, я маю

 сказати,  що  за  цей  тиждень виникло багато тривог,

 пов'язаних із погіршенням, так би мовити, погіршенням

 рівня  людей.  Є  протести,  є  вимоги,  тому мені би я 
 я                           - 5 - я 

 хотілося,   щоб   ми   попрацювали   перед  усім  над

 економічними  законами  з  тим,  щоби  зробити все на

 шляху реформ для  покращення рівня людей.

      Я  хотів  би висловитися за те, щоб ми відновили

 радіотрансляцію   повну   сесії.   Це   питання  буде

 розглядатися,  я  висловлююсь  за  це,  тому що народ

 повинен  знати,  що  робиться  на  Верховній Раді. Це

 перше.

      Друге.  Я  хочу  звернути  увагу  на  те,  що із

 державних  установ,  наприклад,  із мене із Донецької

 області,   а   також   із   адміністрації  Президента

 надходять  і  листи  російською  мовою.  Це порушення

 Закону  "Про  мови"  і я вважаю це недопустимим. Я не

 розумію, для чого хтось цим умисне займається. Тому я

 закликаю,  щоб  ми  відреагували  на те, щоб державні

 установи  працювали  на  державній  мові.  То  просто

 недопустиме.

      Я ще раз звертаю увагу на те, що наші керівники,

 особливо голови комісій мають користуватися державною

 мовою. Не потрібно нам збурювати ще й цей вузол наших

 суперечностей.

      І  далі.  Я  закінчую  тим,  що буквально ось ці

 останні   дні   зростає,   мені   видається,   штучно

 підігруване   протистояння   між  Верховною  Радою  і я 
 я                           - 6 - я 

 адміністрацією  Президента.  Я  закликаю  всіх  своїх

 колег  працювати  конструктивно,  і  всякі  порушення

 мають   бути   усунуті,   але  не  віддаватися  і  не

 роздмухувати   оті  суперечності.  То  ще  шкода  для

 держави  і для наших людей, для наших виборців. Ми не

 можемо  перетворитися  в  аерну  якогось  двобою.  Ми

 повинні констурктивно шукати: там, де є суперечності,

 їх взаємно поступатися і вирішувати.

 

      ГОЛОВА. Жовтяк, будь ласка.

 

      ЖОВТЯК Є.Д.

 

 

       Шановні  народні  депутати, я хотів би нагадати

 всім,  що  згідно  з  Регламентом через 30 днів після

 закінчення  року  ми  повинні заслухати звіт Президії

 Верховної  Ради.  На  жаль,  Президія Верховної Ради,

 грубо  порушивши  черговий раз Регламент, питання про

 звіт  Президії на порядок денний сесії не внесла.

 Так  само  знову  в нас в порядку денному на сьогодні

 записана  якась незрозуміла інформація Уряду. Скільки

 можна слухати різні інформації.

      Згідно з тим же регламентом ми повинні заслухати я 
 я                           - 7 - я 

 звіт  Уряду  через  45  днів,  якщо  я непомиляюсь. Я

 просив  би,  сьогодні  ніяку інформацію не слухати, а

 заслухати  через  декілька  днів  звіт  Уряду і також

 вважаю, що необхідно нам на Верховній Раді розглянути

 кримські  питання, а також ініціювати розгляд питання

 про  Указ  Президента про фінансово-промислові групи.

 Положення  до  якого  написані  незрозумілою по нашій

 Конституції  нашою  особою  паном  Табачником.  Тобто

 нормативний    акт   підписує   глава   адміністрації

 Президента,  а  в  самому  Указі порушено дуже багато

    статей і діючих законів. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Філімов.

 

 

      ФІЛІМОВ.   Шановний,   Олександр   Олександрович,

 шановні  колеги  депутати,  усі  ми  останні  три дні

 працювали у виборчих округах. І що дуже важливо, що у

 людей  у  наших  виборцях дуже багато претензій як до

 Президента, до Уряду, так і до Парламенту.

      Зокрема  я  хотів  би зазначити ось що. Справа в

 тому,  що  ще  кілька  місяців  тому  ми  дуже багато

 говорили  про підвищення заробітної плати працівникам

 бюджетних  організацій  зокрема  учителям. Однак в зв я 
 я                           - 8 - я 

 "язку з інфляцією учителі одержують майже копійки. До

 того   ж   уже   по  місяцю,  по  два  місяця  їм  не

 доплачується заробітна плата.

      Друге,  дуже  зтурбовані  працівники  сільського

 господарства.   Адже,  як  кажуть  на  носі,  весняні

 польові   роботи.   Однак   село   на  січень-травень

 забезпечено  лише  на 7, 1 відсотка бензином, на 8, 4

 відсотка   дизельним  паливом.  А  як  же  сіяти,  як

 здійснювати  весняно-польові роботи. Адже від того як

 посіє село буде залежити наступний рік.

      І  останнє,  що  я  хотів би зазначити. справа в

 тому,  що  у  новому  році  дуже  мала  увага  з боку

 Президента,  Уряду  і  з боку Парламенту приділяється

 Чорнобильській катастрофі.

      Справа  в  тому, що в цьому році значно зменшені

 витрати  на будівництво газопроводів, водопостачання,

 на  будівництво  житлових  будинків  для  людей, яких

 необхідно відселяти.

      Я  одназначно  вважаю  і вимагаю, що ці  питання

 необхідно вирішувати в першу чергу. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Заварзін Микола Володимирович.

 

      ЗАВАРЗІН  М.  В.  Уважаемый Президиум, уважаемые я 
 я                           - 9 - я 

 депутаты,  значит,  129 Красноармейский избирательный

 округ.

 

      Первое.   Я   уже   несколько  раз  обращался  с

 вопросом,  чтобы  мы  выполнели  Регламент и первую и

 третью   среду   каждого   месяца  заслушывали  отчет

 должностных  лиц, как Кабинета Министров так и других

 должностых лиц с областей и районов при необходимости.

      Но заслушивать мы обязаны для чего я требую это,

 только лишь для того, чтобы не повторился случай, как

 с  вице-Премьером Пинзеником. Когда его приглашают на

 Верховный  Совет он изволит заболет, то вообще другую

 причину приподнести и не являтся.

      Поэтому  настоятельно  требую  первую  и  третью

 среду  месяца  ежемесячно заслушывать соответствующих

 должностых   лиц   -это  согласно  нашего  Регламента

 работаты. Это во-первых.

      Во-вторых.  Значит на сегодняшний мои избиратели

 попросили  поставить вопрос перед Верховным Советом о

 том,  что  обнижание  нашего  украинского народа идет

 глобальными темпами.

      И  нам необходимо сейчас место того, чтобы вести

 пустые  разговоры и говорить, что реформы спасут наше

 государство действительно засукать рукава и работать, я 
 я                           - 10 - я 

 а не болтать. Пример обнищания народа тот, такой вот,

 у  меня  в городе Красноармейске послевоенные годы не

 было  случая, чтобы рождаемость была ниже смертности.

 На    сегодняшний    день    рождаемость   в   городе

 Красноармейске  в  3, 5 раза ниже смертности. То есть

 родилось,  то  есть 154 умерло, 47 -родилось, вот это

 есть,  я  не  знаю  как мы кричали по 33 году вот это

 есть  геноцид против своего украинского народа нашимы

 повышениями   цен   и  которые  сегодня  подготовлено

 повышение цен по всему.

      Надо   просматреть  733  и  посмотреть  вот  тот

 случай,   который   на   сегодняшний  день  готовится

 очередное  повышение  цен. И этот вопрос настоятельно

 требует поставить на сессию на этой неделе.

      Спасибо за внимание!

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Я   звертаюся  до  депутатів:

 можливо,  оскільки  я дивлюся, що ніхто не слухає, що

 говорять  ваші  колеги,  то, можливо, не будем дальше

 розминку робити?! Як ви скажете?

      (Шум у залі)

      Ну,  якщо є питання, то треба... то я прошу всіх

 до  уваги,  бо  інакше  це  втрачає сенс. Будь ласка,

 Петро  Володимирович.  Євген  Дмитрович (я до Жовтяка я 
 я                           - 11 - я 

 звертаюсь),   ви  розмовляйте  із  Терьохіним  трошки

 тихіше,  щоб  я  не  чув, про що ви ведете розмову...

 Будь ласка. Коструба Євген Федорович.

 

      КОСТРУБА Є.Ф. (166 виборчий округ, житомирщина).

      Шановний  Олександре  Олександровичу  і  шановні

 депутати!

      Сьогодні у школах, дитясих садочках, лікарнях та

 інших  соціально-культурних  установах  катастрофічне

 становище. Справа в тому, що із-за відсутності палива

 не  вигріваються  приміщення,  зупиняються  котельні,

 роз.............  батареї.  Крім того, що несвоєчасно

 платять  зарплату  вчителям  та лікарям, немає ліків,

 продуктів   харчуваня   та   інше.   Все   це  -через

 відсутність  в місцевих бюджетах коштів. Їх немає і в

 державному  бюджеті. Тому в установах, що знаходяться

 на фінансуванні державного бюджету, також заборгували

 значні   кошти   і  паралізували  роботу  тепломереж,

 електростанцій, постачальницьких організацій. Якщо не

 прийняти  негайно  заходів,  збитки  через місяць-два

 будуть у декілька разів більші, ніж потрібно сьогодні

 коштів, щоб вийти із цієї скрути.

      Тому  вношу  пропозицію:  в  зв'язку  з  тим, що

 грошей  в  січні-лютому  в  бюджетах  всіх  рівнів  в я 
 я                           - 12 - я 

 дастатній   кількості   ніколи   не  було  (даже  при

 стабільній роботі народного господарства, так як були

 касові   розриви,  тобто  видатки  були  більші,  чим

 прибутки,  і  цю різницю завжди покривав Національний

 банк),  необхідно  Кабінету  Міністрів, Національному

 банку та Мінфіну розглянути питання подання на якийсь

 час  позички  бюджета  в  значно більшій сумі, чим це

 планується.  Тим  більше,  що  авансу  і  платежі від

 прибутків підприємств та організацій в січні-лютому в

 зв'язку  з  новим податковим законодавством не будуть

 поступати.

      Але  в  зв'язку  з  тим,  що  сьогодні ми будемо

 розглядати питання щодо кредитної емісії, то я прошу,

 щоб  цей  виступ  зарахували  і при обговоренні цього

 питання.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Дякую вам.

      Анісімов.

 

      АНІСІМОВ, 178,  город Запорожье.

      Уважаемый Александр Александрович, уважаемые мои

 коллеги,  первое  -уже  видно  из............  в этом

 зале,   Александр  Александрович,  что  наступил  тот

 момент,  что  мы  с  вами  все-таки должны совместное я 
 я                           - 13 - я 

 заседание   президентской   команды,   исполнительной

 власти  в  лице  Севета министров и Верховного Совета

 провести.  Если ненормальный морально-психологический

 климат  между  этими  ветвями,  ни о какой совместной

 работе  и  вытягивании этого застрявшего воза речи не

 может быть. Это  первое.

      Второе.    Я    обращаюсь    к    представителям

 испольнительной власти, Виктору Михайловичу для того,

 чтобы  повторили,  если на сегодняшний день этот есть

 документ,  не  отвечая на вопрос пополнения оборотных

 средст  из  Министерства  Экономики и из Министерства

 финансов  есть  такое  разкяснение,  что  на  розгляд

 Верховної  Ради  подані  пропопозиції щодо доповнення

 Постанови  Верховної Ради про податок на прибуток. То

 есть,  мы на сегодняшний день не ввели еще в действие

 тот  налог на прибыль который есть, давайте совместно

 рассмотрим,   потому   что,   не  пополняя  оборотные

 средства, мы не дадим нормально работать экономике.

      С этим уже согласилась и испольнительная власть.

 Х Хочу, чтобы представитель исполнительной власти нам

 снова  это  доложил,  мы рассмотрели, проголосовали и

 приняли  его  в  пакете  и  ввели в действие Закон на

 прибыль.

      И   третье,   Александр   Александрович,  я  уже я 
 я                           - 14 - я 

 говорил,  и  сегодня  будет,  наверное  еще  звучать,

 приближается великая дата - это пятидесятилетие

 

      __________________  прошу,  шановних  депутатів,

 потім наради ви в Уряді проведете після того.

      Владлен  Михайлович,  я  до  Карасика звертаюсь.

 Владлен  Михайлович,  Владлен Михайлович, будь ласка,

 не  заважайте віце-прем'єру готуватися до засідання і

 до  Юрія Михайловича такж. Я прошу вас, тому що ви не

 так  часто  тут  появляєтесь, і ви ввідвлікаєте увагу

 депутатів,  будь ласка, зайдіть в зал і не заважайте,

 будь ласка.

      Стоян Олександр Миколайович.

 

      СТОЯН О.М.

      Олесандр  Стоян, 62 виборчий округ, (..........)

 федерації профсоюзів України.

      Шановний Олександ Олександрович! Шановні народні

 депутати!  Ви  занєте, що на тому тижні Уряд, Кабінет

 Мінітсрів  прийняв ряд постанов, які значно погіршили

 соціальний стан населення. Більше того, вони прийняті

 (..........)  Верховною Радою без певних прорахунків,

 я   казав   на   засіданні  Уряду,  особливо  питання

 комунальних  послуг,  оплати за квартири і таке інше. я 
 я                           - 15 - я 

 Тому хотів би я підтримати, перш за все,  пропозиццію

 заслухати    звіт    Уряду   сьогодні,   (..........)

 інформацію, а потім (..........) інформацію, що, все-

 таки,  Уряд  пропонує  робити  далі  щодо соціального

 захисту,  бо  цей десятий захід, який за два роки він

 робить,   він   не  спромовний,  на  мій  погляд,  на

 покращення,   на   реалізацію   Президента.   Тому  я

 наполягаю,  щоб,  все-таки,  Уряд сказав, що він буде

 далі  робити,  як  це  буде  спряти  покращенню нашої

 економіки.

      І друге. Ми приняли Закон про межу (..........)

 Це  та  норма,  яка  визначає  рівень  оплати найменш

 захищених  верств  населення.  На  сьогодні, шановний

 Оленсандр   Олександрович,   ми   не   визначили,  не

 затвердили  рівень  межі  малозабезпеченості. Я хотів

 би, щоб ви поставили це питання в порядок денний "Про

 затвердження   межі  малозабезпеченості".  Це  те  що

 потребує для визначення інших проблем.

      І  третє. Ну підійдем може до цього, але я хотів

 би,  щоб, все-таки, ми визначилися з того приводу, що

 сьогодні   в   засобах  масової  інформації  однобоко

 подається  прийнятий  в  першому  читанні  Закон" Про

 оплату   праці".   І   робиться  звинувачення,  що  в

 Верховній   Раді   депутати,   пробачте,  сидять  всі я 
 я                           - 16 - я 

 не розумні, а Уряд розумний. То я хотів би, щоб також

 це питання ми розглянули і (..........) ці проблеми.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Ямковий Іван Олексійович.

 

      ЯМКОВИЙ І.О.

 

 

      60-ий виборчий округ, Вінницька область.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 депутати,   Президент   України   Кучма   прийняв  10

 листопада 1994 року Указ "Про невідкладні заходи щодо

 прискорення     земельної     реформи     у     сфері

 сільськогосподарського   виробництва".  В  зв'язку  з

 прийняттям  зазначеного  Указу  передбачалось  внести

 відповідні  зміни  і  до Земельного кодексу України і

 розглянути на сесії Верховної Ради.

      Однак   розгляд  цього  вкрай  гострого  питання

 Президія Верховної Ради перенесла на травень. В даний

 час    обласні    та    місцеві   ради   розпочинають

 приватизацію,  в першу чергу, присадибних ділянок, що

 викликає значний ріст заяв, звернень і скарг виборців

 до  народних  депутатів  з вимогою терміново прийняти я 
 я                           - 17 - я 

 закон  України  про  внесення  змін  і  доповнень  до

 Земльного кодексу.

      Враховуючи   гостроту  і  важливість  земельного

 питання, необхідність забезпечення посівної компанії,

 в першу чергу, посівним матеріалом, горюче-змазочними

 матеріалами,  неохідно  перенести  розгляд  проекту й

 приняття  закону про зміни і доповнення до Земельного

 кодексу  на  лютий  місяць  цього  року. Пропозиції з

 цього питання були подані рядом народних депутатів. І

 просимо включити це питання на розгляд сесії в лютому

 місяці.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Смірнов.

 

      СМІРНОВ Є.Л.

 

       Євген Смірнов, 61-ий, Вінницька область, Спілка

 українського народу.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановна

 Верховна  Рада,  три  тижні  тому  я і депутат Моцпан

 запропонували  шановній  Верховній  Раді  включити до

 порядку  денного  питання про запровадження в Україні

 надзвичайного стану. я 
 я                           - 18 - я 

      На  вашу, Олександр Олександрович, вимогу подали

 до Президії Секретаріату проект відповідного рішення,

 підтриманий 27 депутатами. Тоді спочатку 77 депутатів

 проголосувало  "за"  включення на кінець січня, через

 півгодини 110 -на лютий. Таким чином, питання не було

 включене.

      За  два  з половиною-три тижні, що минули з того

 часу,  ситуація  в державі значно погіршилась, рівень

 життя  населення  знизився  ще більше. Зараз за межею

 бідності   знаходяться  біля  50  мільйонів  чоловік.

 Корумпованість,  а прямим текстом -крадіжство навпаки

 збільшилось,  на всіх рівнях зросли. Проте, найбільшу

 тривогу викликає практично повна неготовність держави

 до  посівної кампанії. З тих данних які мені довелось

 одержати  готовність  АПК  до  неї, коли сумуваті всі

 складовики  становлять 8-15 відсотків від потрібного.

 Якщо   посівну  кампанію  буде  зірвано,  то  чим  це

 закінчиться  розуміло  всім. Тому я ще раз виходячи з

 умовленного  пропоную  включити  до  порядку  денного

 питання  про  запровадження  в  Україні надзвичайного

 стану.

      Особливо  хочу  підкреслити,  що  на  жаль  як я

 переконався   велика   кількість  депутатів  не  знає

 законів  про  надзвичайний  стан, і плутає останній з я 
 я                           - 19 - я 

 станом   военним.   Я   хочу   нагадати,   що   дасть

 надзвичайний стан.

      Змогу  запровадити  карткову  систему на основні

 продукти харчування та предмети першої необухідності.

 Згідно  з пунктом 4 статті 24 закону про надзвичайний

 стан.  Мобілізувати всі ресурси держави незалежно від

 форми  власності,  згідно з пунктом 6 цієї статті. Що

 до  додаткових заходіи, про які казав раніше згідно з

 статтею   22   цього   закону.   Нагадую   також,  що

 надзвичайний  стан  Верховна  Рада  України  згідно з

 Конституцією  може запровадити без узгодження з іншою

 юридичною  особою  яка  має  на  це право, що останнє

 згідно  з  цією ж конституцією зробити не може. У нас

 лишилося  зовсім  мало  часу  тому пропоную, змінивши

 постанову,   проекти   постанови  яку  ми  дали  дати

 включити  до порядку денного конкретного заслухати 10

 лютого  і  в  разі  позитивного  рішення  запровадити

 надзвичайний  стан  з 20, 25 лютого. Роздрукувати той

 проект  постанови  який  ми  подали  і завтра роздати

 депутатам.

      Якщо  мою пропозицію буде відхилено, я ще раз її

 запропоную,   через   один   два   тижні,   але  тоді

 надзвичайний стан можно буде запровадити не раніше 1-

 10 березня може бути пізно. До того часу надзвичайний я 
 я                           - 20 - я 

 стан може буде запровадженний іншою юридичною особою,

 і цілком з іншою метою .

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Корнелюк Василь Бронович.

 

      КОРНЕЛЮК В.Б.

 

 

      Дякую.  Шановний  Олександру  Олександровичу,  у

 свій  ас  була  прийнята постанова про те, що не буде

 нараховуватись   пеня   бюджетним   організаціям   за

 невчасну сплату за енергоносії. Сьогодні час дії цією

 постанови  припинений  і  знову,  зокрема, райлікарні

 платять  по500 і більше мільйонів карбованців пеню за

 несплату вчасну за енергоносії. Це Перше.

      Друге. Знову продивившись проект розгляду питань

 на  цей тиждень не знаходимо питання бюджету. Ніхто ж

 не   дає  пояснень,  чому  проект  бюджету  знову  не

 вноситься на розгляд Верховної Ради. Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Час   використаний.   Ті  питання,  що

 потребують  голосування, я поставлю на голосування, а

 котрі  не  потребують,  будуть взяті просто до відома я 
 я                           - 21 - я 

 тими, хто слухав і може або реагувати або просто мати

 їх на увазі.

      Відно   відновлення  радіотрасляції,  ми  будемо

 голосувати  розглядаючи  це  питання.  Я звертаюсь до

 Жовтяка  і  інших, там є Ілляшевич і інший депутат. Я

 читаю  статтю  4. 5. 9 регламенту, прошу уваги, бо це

 питання вчора на Президії виникало.

      Президія  Верховної Ради не рідше одного разу на

 рік  звітує перед Верховною Радою про свою діяльність

 та  її результати, організацію та стан справ з питань

 віднесених  до її відання. Президія Верховної Ради не

 рідше  оин  разу  на  рік.  Вона  працює  ще всього 7

 місяців. Отже, вчасно, як передбачено регламентом, ви

 одержите такій звіт.

      Відносно інформації чи звіту Уряду, регламент не

 передбачає інформацію, але він передбачає звіти Уряду

 і  звіт  в  установленому порядку буде заслуханий. Це

 одна справа.

      Інша  справа,  полягає  в тому, що Верховна Рада

 вправі  вирішувати  і інші питання, віднесенні  до її

 віддання,   в   тому   числі  і  слухати  інформацію.

 Інформація  з  приводу  двох  питань,  котрі сьогодні

 внесені   на   розгляд  як  день  Уряду,  передбачена

 рішенням  Верховної  Ради  і проголосована переважною я 
 я                           - 22 - я 

 більшостю  голосів. Тому дисутувати, що до інформації

 чи звіту не має ніяких підстав, бо саме так визначила

 Верховна Рада.

      Пропозиція   Миколи   Володимировича   Заварзіна

 відносно  того,  щоб 1 і 3 тиждня заслуховувати звіти

 (..........)  і  заслуховувати  звіти посадових осіб.

 Ніхто  не  заперечує,  вносте,  яких осіб, і готувати

 відповідні   питання   потрібно,  постанови  з  цього

 приводу,  так  як  це  передбачено  регламентом. Будь

 ласка,  у  відповідному  порядку чи через фракцію, чи

 через  комісію  вносте на розгляд Верховної Ради, так

 як це передбачено регламентом.

      Відносно     спільного     засідання,     Леонід

 Олександрович  Анісімов рекомендує спільне  засідання

 в  зв"язку з  тим ненормальним кліматом, який йде між

 "гілками  влади".  Я,  на  мій  погляд,  я  хотів  би

 сказати,   що  з  боку  Верховної  Ради  нема  ніяких

 ненормальностей   стосовно  інших  "гілок  влади".  Я

 думаю,  що  це  буде  й  надалі.

      А  що потрібне таке засідання я теж пропонував з

 цього   приводу  провести  засідання  для  того,  щоб

 визначити напрямки кроків і законодавчої і виконавчої

 влади  на  майбутній  період.  Поки  що  це  нанайшло

 підтримки  в структурах виконавчої влади, я думаю, що я 
 я                           - 23 - я 

 ми повторимо це. Ми повторимо цю пропозицію ще.

      Відносно включення до порядку дня проекту Закону

 "Про   50-річчя   Перемоги"   на   наступному  тижні.

 Пропозиція  слушна  в цілому. Я просив би вас давайте

 ми  її  через  Президію пропустимо на вівторок, даємо

 доручення  Секретаріату відносно розгляду на Президії

 цього  питання  проекту  на  скільки  він  готовий. Я

 думаю,    що   доповідача   можна   буде   затвердити

 запропонувати  Івану Федоровичу Курасу -віце-Прем'єру

 і  я  гадаю,  що  було б цілоком слушне на наступному

 тижні включити це питання в порядок дня.

      Але   за  відповідною  процедурою.  Тобто  після

 розгляду  його  в  Президії,  я  думаю,  що  Президія

 підтримає  це  рішення,  не сумніваюся власне кажучи.

 Тільки   будь   ласка   попрацюйте,  я  звертаюся  до

 розробників над змістом цього законопроекту.

      Питання       "Про       затвердження       межі

 малозабезпеченості",  пропозиція  депутата Стояна, що

 передбачено Конституцією, як виключне право Верховної

 Ради, обов'язок власне кажучи Верховної Ради.

      Тому  я  можу  поставити  зараз  на  голосування

 питання розраховуючи на те., що воно буде підготовано

 відповідним чином. Тобто на наступному тижні включити

 в   порядок   дня   питання  "Про  затвердження  межі я 
 я                           - 24 - я 

 малозабезпеченості" .

      Пропозиція    депутата   Стояна   ставиться   на

 голосування. Методика голосування ви пам'ятаєте. Так.

 Да. Будь ласка увімкніть систему.

 

      Йде голосування    ЗА   -

 

      Рішення прийнято.

 

 

 (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Рішення  прийнято.  А! Я вибачаюся -іще

 пропозиція  Анісімова була: на розгляд Верховної Ради

 подані  пропозиції  про  доповнення  проекту постанов

 "Про  прибуток  на..."...  "Про  податок  на прибуток

 підприємств   та   організацій"   пунктом  слідуючого

 змісту:  встановити,  що  при  обчисленні  податку на

 прибуток,  оподатковуваний  прибуток  підприємств  та

 організацій зменшується на суму прибутку у розмірі до

 10%   балансового   прибутку,   що  спрямовується  на

 збільшення   власних  оборотних  коштів,  до  розміру

 визначеного  нормативу  на  період  до 31 грудня 1996

 року.  Це  пропозиція Міністерства економіки. Давайте я 
 я                           - 25 - я 

 ми  домовимось  таким  чином:  ще  раз  в Президію ми

 включаєм  це  питання  на наступний тиждень в порядок

 дня  і тоді поставим його на голосування. Прохання до

 Секретаріату - зафіксувати  це і включити відповідним

 чином до переліку питань.

      Будь ласка!

      Якщо потрібно, я резолюцію...

      Закон  "Про  оплату  праці" -критичне зауваження

 депутата  Стояна  щоджо засобів масової інформації. Я

 поділяю  вашу  турботу з цього приводу. Ми приймемо в

 другому  читанні цей Закон, опублікуємо, а тоді нехай

 критикують - я думаю, що виходу іншого немає.

      Депутат  Ямковий.  Я,  на  жаль,  пропустив: яке

 питання    перенесено?...   Будь   ласка,   увімкніть

 Ямкового, Вінницька область. Хвилинку, хвилинку.......

  Мається  на  увазі доповнення до Земельного кодексу?

 А, щоб пізніще перенести?

 

      ЯМКОВИЙ  І.  О.  Нє, на лютий місяць, тому що не

 надо відтягнути - весна впереді, посівна...

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Воно буде внесено. Олександр Миколайович я 
 я                           - 26 - я 

 відповідає за це питання і сказав, що буде внесено.

      Пропозиція     депутата     Смірнова    відносно

 надзвичайного  економічного  стану. Ми голосували вже

 двічі  це  питання. І ще наполягаєте, щоб голосувати?

 Ставлю  питання на голосування про те, щоб включити в

 порядок  дня на наступний тиждень (цього тижня вже не

 встигнемо  все  одно)  питання про введення в Україні

 надзвичайного економічного стану.

 Питання  передбачено  сьогодні  у  порядку  дня.  про

 порядок  денний засідань Верховної Ради України на 7-

 10.   Президії  двічі  розглядала  ці  питання.  Сюди

 включені  ті  питання,  котрі  в перелік загальний на

 лютий    місяць   проголосовані.   Враховані   вимоги

 регламенту,  що до підготовки цих питань і включення,

 включенні  як  раз ті питання, котрі вважала Президія

 підготовленними,  тому  я  просив  би,  якщо  є якісь

 додаткові  зауваження  назвіть  їх.  Якщо  немає будь

 ласка   проголосуемо   за   цей  порядок.  Є  бажання

 доповнити якісь питання. Прошу записатися на виступ.

      Дякую.  Я  думаю,  як  ви  дозволити  хвилин  15

 вистачить на цей час.

      Висвітить  на  моніторі,  якщо не заперечуєте 15

 хвилин.  Опублікуйте список. Просив дати змогу більше

 депутатам висловитись з цього приводу. Семоненко будь я 
 я                           - 27 - я 

 ласка.

      Петро Миколайович.

 

      СЕМОНЕНКО.    Спасибі.    Шановні    колеги   ми

 обговорювали   і   на   Президії  порядок  денний  на

 наступний  тиждень, і на фракції і в цілому можно тут

 погодитись  так  скажимо  з  цим переліком питань які

 запропоновані  нам.  Дійсно  так  скажемо і на місцях

 виникає  багато  пропозицій,  що  має  відношення  до

 податкової  системи  і  до бюджету. Я думаю, що треба

 зробити  все  щоб  на  цьому  тижні  ми  особливо так

 сказать концепцию податкової політики ми розглянули.

      Але,  Олександр  Олександрович, я ще раз прошу і

 наполягаю в зв"язку з тим що зараз, чи вказівка пішла

 така,  чи,  так  скажемо,  розглядаючи  на  місцях, і

 обласні   ради   починають   вже  проводити  сесії  і

 вирішувати  питання,  як виконується Указ Президента,

 маю відношення, про землю.

      Тому  я  дуже  просив  би все ж таки і депутатів

 підтримати,   щоб  на  цьому  тижні  розглянути.  Вже

 декілька разів агропромислова комісія наша розглядала

 це  питання. Були різні рішення, але треба все ж таки

 визначитись тут, бо там приймають і вже чітко кажуть:

 до  15  березня  ось,  припустимо,  зараз  буде сесія я 
 я                           - 28 - я 

 Херсонської  обласної ради, до 15 березня як виконали

 вони Указ Президента, що має відношення до землі.

      Тому   я   хотів   би,   щоб   все  ж  таки  ми,

 скориставшись,    так    скажімо,    можливістю    за

 Конституцією Верховної Ради , це питання розглянули.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Головатий.

 

      _______________ Замість Головатого буде говорити

 Олександр Лавринович.

 

      ГОЛОВА.   А   де   Головатий,   вибачте?  У  нас

 Регламентом  передбачена  передача  депутатом, котрий

 визначений для виступу, Олександр Володимирович. Тому

 я  вас  прошу,  ви  маєте слово від фракції, просили,

 будь ласка, як від фракції, тоді говоріть.

 

      ЛАВРИНОВИЧ О.В.

 

 

      Стосовно питань порядку денного, які винесені на

 цей тиждень, хочу сказати, що Президія Верховної Ради

 вчора   прийняла   декілька   рішень,   і   Олександр я 
 я                           - 29 - я 

 Олександрович не зовсім точний в інформації, яку дав.

      Вчора  було  прийнято  рішення  також про те, що

 необхідно  заслухати звіт уряду. І для того, щоб його

 заслухати,  повинно  бути  прийнято рішення Верховної

 Ради,  оскільки  згідно  Регламенту  потрібен час для

 підготовки  звіту.  І  якщо  ми сьогодні не приймаємо

 таке  рішення,  то  воно відкадається на невизначений

 термін.

      Потім   було   прийнято   рішення  відповідно  з

 регламентовими  вимогами стосовно питання про рішення

 Одеської  обласної Ради. Вно чомусь відсутньо зараз в

 переліку  питань  на  цей  тиждень.  А  інше,  яке не

 голосувалось на Президії про факти порушень правилами

 депутатів булі проблеми з підготовкою, включене. Тому

 що  такої  селекції, щоб не було, я пропоную ми точно

 дотримувались   і   регламенту  і  всіх  рішень,  які

 приймаються шляхом голосування на Президії.

      ГОЛОВА. Постач, будь ласка.

      ___________.

 

      Я передаю слово товаришу Єрмаку.

 

      ГОЛОВА.  Єрмак, будь ласка.

 я 
 я                           - 30 - я 

      ЄРМАК     193 виборчий округ

 

 

      Шановний  Головуючий,  у  жовтні  минулого  року

 комісія    з   питань   боротьби   із   організованою

 злочинністю  і корупцією на своєму засіданні прийняла

 рішення    доручити   Генеральній   Прокуратурі   МВС

 здійснити  законність  отримання  квартир  депутатами

 попереднього  скликання,  апаратом  Верховної Ради та

 Кабінету  Міністрів, до цього часу це рішення комісії

 не   віконано,   оскільки   ви  і  перший  заступник,

 Олександр  Миколайович, заблокували рішення комісії і

 Генеральна  Прокуратура  МВС  не мають змоги отримати

 документи  для  того,  щоб  перевірити законність. На

 Президії  Верховної  Ради  не  одночасно  піднімалось

 питаня  про  те, що квартири надані були з порушенням

 законності  і це ви самі особисто признвали. До цього

 часу  рішення заблоковано, згідно з законом укритаття

 злочину  -є злочин. І я наполягаю, прошу поставити це

 питання на порядок денний, щоб ми розглянули причину,

 чому заблоковане рішення комісії. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Жеребецький.

 я 
 я                           - 31 - я 

 

      Шановні  депутати,  Жеребецький  Євген Петрович,

 ваш  мікрофон  не  ввімкнутий.  Він не хоче говорити.

 Значить, Ткаченко, прошу.

      Судніцин, будь ласка.

 

      ___________. Я   хочу    поставить   вопрос   о

 восстановление радиотрансляций. Наша Группа "Реформы"

 неоднократно  и  на  предыдущей  сессии  ставила этот

 /вопрос.   Сейчас  поступает  очень  много  жалоб  от

 радиослушателей, поскольку нет практически информации

 о  работе  сессии,  возникают  различные слухи, с том

 числе  о  деятельности и Верховного Совета. Я требую,

 чтобы поставили этот вопрос на поименное голосование.

 

      ГОЛОВА.  Ми  питання  про радіотрансляцію будемо

 окремо розглядати.

 Увімкніть ще раз Ткаченко. із Охтирки.

 

      ТКАЧЕНКО

 

      Шановні  колеги!  Так  сталося, що я навіть і не

 записувався,  але  мені дали слово. Але мені теж єсть

 одне питання. я 
 я                           - 32 - я  

 

      ГОЛОВА. Якщо ви не наполягаєте, то...

 

      ТКАЧЕНКО.  На  комісії,  я  знаю,  що  вчора  на

 Президії,   розглядалося  питання  про  включення  до

 порядку  денного  питання  про  розгляд  на звернення

 депутатів  Одеської  міської  Ради і, зокрема, голови

 Одеської  міської  Ради  депутата, народного депутата

 Гурвіца  "Про відрахування до бюджетів базового рівня

 та  порушення  чинного  законодавства обласною Радою,

 яка  забирає  ці  відрахування  до свого бюджету. І я

 вважаю,  що  це справа така більш-менш загальна, тому

 що  такі  випадки  відбуваються  в  інших регіонах. І

 тому, я вважаю, що це повинно питання бути розглянуто

 у Верховній Раді і внесенним до порядку деного.

 

      ГОЛОВА.  Безперечно.  Ви правильно кажете і буде

 (..........).

      Марченко прошу.

 

      МАРЧЕНКО.  Александр Александрович, я вношу одно

 процедурное   предложение.   Когда  будет  информация

 Уряду,    (..........)    -Уряду   дать   возможность

 депутатам  его  обговорить.  И  так  же прошу мне как я 
 я                           - 33 - я 

 одному  из инициаторов этого вопроса дать возможность

 выступить   по   информации.   В   частности  по  733

 Постановлению, знаменитому.

      Я   хочу  мотевировать  это  тем,  что  еще  раз

 подчеркну,   по   вашому   поручению   на  Президиуме

 Верховного  Совета,  мной  сделана была классификация

 информации, которую я бы хотел получить.

      Мовчан,  отойди пожалуйста. Отойди, отойди, я не

 вижу.

      Я  по вашему поручению и по поручению Президиума

 сделал  ту  классификацию  информациии,  которую бы я

 хотел  получить.  Так  вот  расмотрев  ту  информацию

 Кабинета  Министров, которую подал Виктор Михайлович.

 Там   есть   все:   средняя  зароботная  плата,  рост

 инфляции,  индекс  цен  там,  все  что  угодно есть и

 прочее  прочее. За исключением, на мой взгляд, одного

 из важнейших, которые интересуют депутатов, и то, что

 я предлагал.

      А  именно:  нет  вартости спожывчого кошика з 22

 найважлывиших   продуктив   харчування,  минимального

 спожывчого  бюджету,  (..........) заробитная плата у

 доходах   населення,   допомога  на  дытыну  та  межа

 малозабезпечености.

      Этих  данных  по  1994  году,  по месяцам, как я я 
 я                           - 34 - я 

 просил  и  передавал  в комиссии -их нет. Поэтому эту

 информацию,   которую   будут  нам  сегодня,  скажем,

 докладываться,   будет   совершенно   однобока.   Она

 совершенно  не  покажет  на  сколько люди, на сколько

 наша   покупательная   способность   позволяет  нашим

 изберателям вообще-то хоть держаться на поверхности в

 этой жизни. Это один вопрос.

      И,   если  можна  будет,  Виктор  Михайлович,  я

 попрошу  дать  нам  такую  информацию, чтобы мы моглы

 сделать сопоставление.

      И второе, Александр Александрыч, есть у нас, нам

 сегодня  выдали  депутатам  Конституцию  Укарины  для

 того,  чтобы  мы  ей пользовались. И здесь есть такая

 глава,  вторая,  которая  вообще економічна система і

 і  дія  глави  припинена...  Вы хорошо знаете историю

 этого  вопроса,  значит,  эта  глава  не  выключена и

 решением  она была приостановлена. А в данном проекте

 Конституции...  или в данной Конституции, которую нам

 дали,  ее  вообще убрали отсбдова. Я посему прошу вас

 дать     протокольное     поручение    Комиссии    по

 законодательству  и  законности, чтобы мы рассмотрели

 вообще принцип, как, скажем, вот наши конституционные

 права  на  собственность,  на  все  остальное  вообще

 отражается в Конституции? Потому что то, что творится я 
 я                           - 35 - я 

 с  приватизацией,  тот опыт России, которвй творится,

 говорит   о  том,  что  нас  незаконно  лишают  права

 собственности.    Поэтому   я   прошу   протокольного

 поручения! И в течение слудующей недели включить этот

 вопрос на следующую неделю. У меня есть информация -я

 могу  подготовить  в  соответствии с Регламентом свою

 информацию для рассмотрения этого вопроса.

      Спасибо!

 

      ГОЛОВА. Кириченко Микола Олексійович, Полтавська

 область.

 

      КИРИЧЕНКО  М. О. Я... Олександре Олександровичу,

 я  передаю  слово Голові соціалістичної фракції, Чижу

 Івану Сергійовичу.

 

      ГОЛОВА. Іван Сергійович, будь ласка.

 

      ЧИЖ І.С.

 

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!

      По-перше,  ми  пропонуємо  все-таки поставити не я 
 я                           - 36 - я 

 просто   як  якусь-таку,  знаєте,  неспіввідносну  до

 ситуації  інформацію,  а  питання просто поставити до

 уряду:   про   виконання  Постанови...  Бо  для  того

 Постанова   Верховної   Ради   і   приймається,   щоб

 виконувалась,  а  не  інформували:  щось  там десь не

 так...  (як  у  нас уже не раз інформували)... Тобто,

 про виконання Постанови Верховної Ради, а це тягне за

 собою  обговорення,  виступи  депутатів  і  прийняття

 якогось рішення. Це перший момент.

      Другий.  Я  абсолютно  підтримую, і фракція наша

 підтримує  депутата  Стояна про вирішення питання про

 обчислення  межі  малозабезпеченності,  але  ми  ще й

 вносимо  пропозицію,  що треба нарешті переглянути те

 указне  поле,  яке  повиключало нам закони. А є Закон

 "Про  мінімальний  споживчий бюджет", який виключений

 Кабінетом  Міністрів  свого  часу. Нам треба включати

 всі  закони, які прийняті, і тоді буде нам зрозуміло,

 що   ми   хочемо   з  бюджету,  які  нормативні  акти

 регулюватимуть  ці  всі  процеси, скільки це має бути

 видатків...  А  плюс  (якщо  ми  приймемо  про оплату

 праці)  -все  стане на свої місця, а не буде жалежати

 від  того,  єто  там буде і великий чоловік скаже: от

 платити  стільки.  Мільйон  чотириста  зробили  зараз

 неоподаткований  мінімум,  а  ми знаємо, що межа 2, 5 я 
 я                           - 37 - я 

 мільйона. Фізіологічна, так би мовити, прожиткова. Це

 перше.  Тобто,  треба  нам  переглянути і поставити в

 порядок  денний  про  відміну  тих  Декретів Кабінету

 Міністрів,   які   виключають   закони.  Особливо  що

 стосується соціального плану.

      І,  нарешті,  ми  повинні  обов'язково поставити

 питання,    скажімо,   про   Указ   Президента   щодо

 індексування доходів, вкладів. Ну, ви знаєте, вклади,

 повернення  цінними паперами. Люди обурені страшно. І

 при  чому це розцінюється не інакше як ще одна спроба

 їх  до  кінця  пограбувати,  насмішка  над ними. Мені

 здається, що це треба ставити обов'язково.

      І от ці питання, які ми підняли.

     Стосовно нашої позиції по висвітленню, ми скажемо

 в    порядку,    коли   будемо   розглядати   порядок

 висвітлення.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Красняков.

 

      КРАСНЯКОВ. Я бы хотел заострить ваше внимание на

 вопросе   в  повестку  дня,  вопрос  о  разработке  у

 утверждению положения о референтах-консультантах.

      Мы  работаем уже около 9 месяцев, и положение, в я 
 я                           - 38 - я 

 котором  оказывается наш референт, а это и их статус,

 и их оплата труда, и их, вообщем-то, их положение там

 на  местах.  Я  считаю,  что для того, чтобы депутаты

 работали  более слаженно, все-таки необходимо на этой

 неделе   положение   о   референтах  и  консультантах

 рассмотреть  и  отдать  их во фракции, чтобы могли их

 обсуждать.

 

      ГОЛОВА. Кочерга.

 

       КОЧЕРГА,  122.  Александр  александрович, уже в

 какой-то мере эти вопросы поднимались и на предыдущей

 неделе.   Речь   идет   о  том,  что  нам  необходимо

 рассмотреть  целый  комплекс  вопросов,  связанных  с

 состоянием дел в агропромышленном комплексе, особенно

 подготовка к весенне-полевым работам. Это предложение

 вносилось  ранее  депутатами  из  групы  аграриев, из

 социалистической  фракции. Поэтому я настоятено прошу

 от имени нашых фракций этот вопрос либо наэтой неделе

 подготовить,  либо  обязательно  рассмотреть в начале

 той недели.

      И  второе.  Сегодня  тоже дебатировался вопрос о

 том,   как   называть  толи  информация, толи  отчет

 Кабинета  Министров.  Я  считаю,  что  мы,  все-таки, я 
 я                           - 39 - я 

 должны   сформулировать  это,  как  отчет.  Это  даст

 возможность  народным  депутатам обсудить этот вопрос

 детально  и  принять постановление, которое кого-то к

 чему-то  должно  обязывать.  Потому  что  вы  ж  сами

 понимаете,  какая-то непоследовательность, какое-то

 дергание.  То  повысили  в пять раз, то теперь задний

 ход  дают. Не понятно здесь, какая политика ведется и

 кто   ее   делает   эту  политику.  Поэтому  я  прошу

 сформулировать как отчет Кабинета Министров.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Кендзьор, останній виступ.

      Ярослав  Михайлович,  будь  ласка, 20 секунд, бо

 часу немає вже.

 

      КЕНДЗЬОР Я.М.

 

 

      Ярослав Кендзьор, Сокаль, Львівщина.

      Преглядаючи   поряд   денний  на  цей  пленарний

 тиждень,  шановний  Олександр Олександровичу, я хотів

 би  запропонувати,  щоби  питання,  яке виставлено на

 сьогоднішній  день  "Інформація  Уряду щодо виконання

 Постанови  Верховної  Ради  України,  воно  звучало в я 
 я                           - 40 - я 

 іншому плані. Інформація уряду -надто локальне, надто

 вузьке  питання.  Ми  повинні, можливо, спланувати на

 наступний  тиждень  пленарний  звіт уряду, глобальну,

 широку  розмову  про  ситуацію  у  нашій  державі,  і

 прийняти  відповідне рішення згідно Регламенту роботи

 Верховної   Ради.  Бо  по  інформації,  просто  якісь

 локальній  інформації  уряду,  приймати якісь рішення

 Верховної Ради, а вони тут є у нас підготовлені, мені

 здається, що це не зовсім вірно.

      Я    вважаю,    що   час,   шановний   Олександр

 Олександровичу,  поставити  у  порядок денний (на цей

 тиждень,  можливо... бажано і на цьому тижні) питання

 Криму.  Вже  не раз про це говориться. Ці справи, які

 творяться  у  цій  частині  України,  вони викликають

 серйозне   занепокоєння,   і  ми  повинні  прийти  до

 розгляду  цього  питання  і  врешті-решт оцю проблему

 Криму уже раз і  назавжди вирішити.

 

      ГОЛОВА. Добре, дякую вам.

 

      _______________ Дяякую. Оце ці пропозиції, які я

 хотів запропонувати.

 

      ГОЛОВА.  Що потрібно проголосувати перед тим, як я 
 я                           - 41 - я 

 ставити  на  загальний  список на голосування, я хочу

 звами порадитися.

      Копцепція податкової політики -Петро Миколайович

 Симоненко  вносив  пропозицію,  якщо  я не помиляюсь,

 вона   на  четвер  у  нас  стоїть.  Так?  Давайте  ми

 розглянемо в порядку дня. Тобто, це питання є.

       Указ   Президента   про   землю   -це   питання

 розглядалося  неодноразово  і  в  нас,  і  в  Комісії,

 зокрема, Даниленко.

      Н е  ч у т и .

 

      ГОЛОВА.  Значить,  у  четвер  під  час  розгляду

 питання про зміни до земельного права в цілому я так,

 тоді  давайте  ми при підході до цього питання окремо

 розглянемо і питання, ну в контексті цього загального

 питання  питання  про указ президента, тому що я воно

 переплітаеться, і якщо його окремо розглядати то тоді

 треба змінювати сам закон про проекти тих документів,

 які  вносяться на розгляд до Верховної Рради, якщо ви

 наполягаете,   то   я   поставлю   окремол  про  указ

 президента.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Окремо  про указ президента. Тому я

 ставлю, прошу уваги. Питання власне було підготовлено я 
 я                           - 42 - я 

 комісією,  воно роздано депутатам своєчасно, Анатолій

 Степанович,  так.  Тому  я  ставлю на голосування про

 включення   до   порядку   дня   разом  із  розглядом

 визначенного  у  четверг питання по земельному праву,

 питання  щодо указу Президента реформування земельних

 відносин. Я ставлю на голосування.

 

      Що не працює?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви не забувайте що треба дві кнопки

 натиснути. А ну ще раз прошу. Ліву кнопку чи кому там

 вона  права дивлячись якою рукою хто працює. Не треба

 відпускать до кінця.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу.  Такого  бути не може, щоб не

 голосувало 5 чоловік або утрималось. Одну хвилину.

     Давайте  ми  в кінці розгляду цього питання потім

 ще  порадимось чи повернутись до нормальної роботи чи

 треба,  щоб  так  було. Одну хвиливу. Підказують, щоб

 по-людському було. Одначе, рішення не прийнято.

      Рішення  про  звіт  Уряду.  Я  пропонував, це не

 Головатий пропонував, Лавриович пропонував і Марченко

 говорили  про те, що звіт Уряду. Звіт Уряду може бути

 універсальний,  як  ми про це говорили про діяльність я 
 я                           - 43 - я 

 Кабінету Міністрів, можебути стосовно тих питань, які

 вважає  за  потрібне послухати Верховна Рада. Тому ми

 визначили   питання   інформацію   з  двох  абсолютно

 конкретних   питань.  Якщо  будепотреба,  слухати  не

 інформацію,  а звіт про виконання постанови Верховної

 Ради.   Будь  ласка,  я  ставлю  на  голосування.  Не

 інформація,  а  звіт Кабінету Міністрів про виконання

 постанови Верховної Ради. Прошу.

      Голосуйте так, щоб не відпускати кнопку, а потім

 визначатись, як ви хочете.

      (іде голосуванння)

      Рішення прийнято.

      Про  зауваження  Лавриновича  відносно  одеської

 обласної  Ради  рішення.  Ми  справді  прийняли вчора

 постанову  з  цього приводу, постанову Верховної Ради

 про  включення цього питання на цьому тижні в порядок

 дня.  Я  роблю  зауваження  Секретаріату, будь ласка,

 зробіть це, щоб воно було тут передбачено.

      Про  факти і порушення адміністрації це теж було

 позитивне рішення Президії, тому воно тут є. Відносно

 блокування рішень комісії Верховної Ради збоку Голови

 і  заступника,  я  ще раз пояснюю, про те, що справді

 зверталася  комісія  з  цього  приводу,  щоб не брати

 одноосібно на себе це питання, оскільки воно є спірне я 
 я                           - 44 - я  

 з  багатьох  відносин  і  висловлюючи думку з приводу

 цього,  об'єктивно так є, я радився з цього приводу з

 Президією, Президія не підтримала пропозицію депутата

 Ярмака,  зокрема,  комісія Омельченка, якщо ви будете

 наполягати, щоб слухати це питання на Верховній Раді.

 Будь ласка, хто за цю пропозицію проголосуйте.

      Мова   йде   про   виділення  квартир  депутатам

 минулого скликання.

 

      (Шум в залі)

 

      Увімкніть будь ласка.

 

      Йде голосування    ЗА   -

 

      Рішення не прийнято.

      Будь ласка Ткаченко.

 

      (Шум в залі)

 

      Я  вибачаюся  вибачте,  перелік  питань на лютий

 місяць затверджений. Включення питань не передбачених

 цим  переліком  вимагає  дві-треті голосів -270. Будь

 ласка   затверджений  на  минулому  засіданні,  а  ми я 
 я                           - 45 - я 

 сьогодні   затверджуємо   порядок   дня  на  тиждень,

 погоджуємо.

      Пропозиція   Ткаченка  "Про  трансляцію"  будемо

 голосувати  про  Одеську  включено,  Одеське  питання

 включено.

      Пропозиція   Марченко   не  інформація,  а  звіт

 проголосовано і включено .

      Друга   частина  Конституції,  дати  протокольне

 доручення   комісії  із  законодавства  і  законності

 визначитися  щодо того хто по-перше хто в Конституції

 пропускає  публікуючи  пропускає  розділи,  чи  глави

 запишіть  будь  ласка Валерій Олександрович Євдокимов

 собі таке доручення і Секретаріат наш, а інформацію з

 цього приводу потім ми послухаємо на сесії.

      Чиж   Іван   Сергійович.   Звіт   про  виконання

 Постанови. Це вже проголосовано.

      Про мінімальний  споживчий бюджет - уже прийнято

 рішення на пропозицію депутата Стояна.

      Указ про індексацію вкладів - доручення Комісії з

 питань     соціальної     політики:    будь    ласка,

 проаналізуйте.  До  речі,  я резолюцію таку вже писав

 раніше.  Проаналізуйте  на  відповідність Закону Указ

 Президента   про   індексацію   вкладів.  І  відносно

 розробки  Закону  про  повернення  вкладів  також  не я                           - 46 - я 

 забудьте, що таке доручення Комісія має.

      Пропозиція    депутата   Краснякова   розглянути

 Положення або Закон про референтів-консультантів.

      (Шум у залі)

      Для    фракцій.    Положення   про   референтів-

 консультантів.  Давайте  домовимося  таким  чином: ми

 даємо  дорученя  Секретаріату,  він готує положення з

 цього  приводу. У понеділок у Президії ми розглядаємо

 це  питання  і  включаєм  на  наступний порядок... на

 наступний  тиждень у розгляд, на порядок дня. Якщо ви

 не заперечуєте з цього приводу!

      (Шум у залі)

      Готуйте  пропозиції  з  цього  приводу: текст і,

 будь  ласка,  вносьте  так, як передбачено розглядати

 законодавчу ініціативу.

      (Шум у залі)

      Віктор     Герасимович     Кочерга:    стан    в

 агропромисловому  комплексі - інформація  чи звіт. Це

 питання вирішено вже.

      Пропозиція   Кендзбора -  теж  врахована  шляхом

 голосування.

      "Кримське  питання" - сьогодні  працює  Комісія,

 робоча  група Верховної Ради України і Верховної Ради

 Криму над підготовкою цього питання. Відповідальність я 
 я                           - 47 - я 

 за  все  це  від Президії - заступник Голови перший і

 Стретович,  голова  Комісії.  Комісія працює. Не буде

 зволікання  жодної  миті  під час підготовки розгляду

 цього питання.

      Тепер,  з  урахуванням проголосованих доповнень,

 уточнень,  ставлю на голосування затвердження питання

 про порядок дня на цей тиждень.

      Прошу.

      Я потім дам по процедурі.

      "За"     "проти"     , рішення   прийнято.

       Наполягає   депутат   Лавринович  проголосувати

 загальний  звіт  Уряду, тобто, ну, це вже, мабуть, не

 на цьому тижні.

      Ставиться  пропозиція  депутата  Лавриновича про

 заслуховування  на  Верховної  Ради  загального звіту

 Уряду.

        Будь ласка.

      "За"     "проти"     , рішення   прийнято.

      Але його готувати треба, але не на цьому тижні.

      Тепер...

      (Шум в залі)

      Хто  хоче  з процедури п'ять хвилин. Будь ласка,

 відведіть 5 хвилин, за монітором запишіться на виступи

 з процедури. я 
 я                           - 48 - я 

      Виставте 5 хвилин. Корнелюк, прошу з процедури.

 

      КОРНЕЛЮК.  Дякую.

      Шановний     Олександр    Олександрович,    коли

 обговорювалась  порядок  денний,  я  вносив  ще  одну

 пропозицію,  яку  ви пропустили. Суть її зводиться до

 того,  що  в  зв'язку з відсутністю коштів в місцевих

 бюджетах,   скажімо,   райлікарні  та  інші  бюджетні

 установи   не   можуть   сплатити   вчасно  плату  за

 електроенергію.   Сьогодні   йде   нарахування  пені,

 скажімо,     лише.............................    500

 мільйонів  карбованців,  така  біда  кругом.  Я прошу

 якимось  чином  відреагувати  протокольним  доручення

 Кабінету Міністрів.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Тут є... Я відразу відповідаю, щоб потім

 не  коментувати ніяким чином. Є представники Кабінету

 Міністрів,  кони  слухають ваші зауваження, приймають

 до  відома. Роман Васильович, будь ласка, реагуйте на

 цю  пропозицію,  бо вона, справді, повсюдна, ситуація

 повсюдна такаж.

      Ну, от Анатолій Федорович.

 я 
 я                           - 49 - я 

      ___________.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 депутаты!  Я  прошу  вас  вернуться  к голосованию по

 предложению  Смирнова.  дело  в  том,  что  когда  вы

 поставили   на  голосование  предложение  Смирнова  о

 рассмотрении  на  повестке...,  внесении, включение в

 повестку  дня вопроса "О чрезвычайном положении", 138

 депутатов  не голосовали. Я допускаю, что просто люди

 не  поняли  еще  новую системы, поэтому я убедительно

 прошу: первое - поставить на голосование.

      Второе.  Уважаемые  депутаты!  Речь  идет всего-

 навсего  о  включении  в  повестку дня и рассмотрении

 этого  вопроса. Давайте не будем бояться и обманывать

 себя.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую.  Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.

 

      Олександр Олександрович, прошу передати депутату

 Гармашу, Харківська область.

 

      ГОЛОВА.  Гармаш,  прошу.  Леонід Іванович Гармаш я 
 я                           - 50 - я 

 Харківська область.

 

      ГАРМАШ

 

      Я  хотел бы обратить ваше внимание на следующее.

 Олександр  Олександрович!  В  ноябре месяце Президиум

 Верховного Совета по моему депутатскому запыту обещал

 провести  выборы председателя Конституционного суда и

 всего   суда.   Такой  документ  я  получил  на  свой

 дептутатский  запрос,  что  в ноябре будет рассмотрен

 данный  вопрос.  Уже  третий  месяц  даный  вопрос не

 вносится в повестку дня, но комисия Верховного Совета

 ответыла  на  депутатский  запрос, что данное решение

 будет  в  ноябре  месяце.  Ноябрь исчез, декабрь уже,

 январь, на исходе февраль. Как с депутатским запросом

 (..........). Первое. Пожалуйста.

      И второе. Я хотел бы обратить внимание депутатов

 и  Президиума, как работаем с депутатскими запросами.

 Я  бы  хотел  понять, чтоб все-таки 12 статья статуса

 работает  в  полном  обкеме.  Раз не работает она, то

 следовательно,  депутата  на  всех  уровнях... что...

 Президента  мы  увидели, что происходит с депутатами.

 Пожалуйста, Александр...

 я 
 я                           - 51 - я 

      ГОЛОВА. Дякую. Ілясевич.

 

      ІЛЯСЕВИЧ Я.М.

 

 

       Иляшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Уважаемые  коллеги, Я прошу проголосовать вопрос

 о  включении  в  повестку  дня об Указе президента "О

 финансово-промышленных   группах",  потому  что  этим

 Указом,  точнее, не Указом, а положением, которым был

 утвержден   этот   Указ,   грубо  нарушен  целый  ряд

 законодательных  актов,  касающихся  в первую очередь

 вопросов налогообложения.

      Это  предложение прозвучало от депутата Жовтяка,

 но оно, к сожалению, не голосовалось.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Ви вносили цю пропозицію, (..........).

 Я записую все, ви цього не вносили, так мені здалося.

 

      Єрмак.

      ЄРМАК А.В.

 

 я 
 я                           - 52 - я 

 

      Анатолій Єрмак, 193 виборчий округ.

      Олександр  Олександрович,  я  ставив питання про

 розгляд   питання,   чому   ви   і  перший  заступник

 заблокували  рішення  комісії. Мова йде про порушення

 Закону.  Рішення  Комісії  має  право  відмінити лише

 сесія.   Ви   чи  Президія  не  маєте  такого  права.

 Протягом,  уже  п'ятий  місяць  пішов,  як блокується

 рішення.  І  я  ставив  питання  не про розгляд цього

 питання на сесії, а про розгляд питання про порушення

 вами  Закону. І я прошу переголосувати це рішення. Ми

 будемося добиватися того, щоб виконувався Закон всіми

 посадовими  особами,  в тому числі і Голвою Верховної

 Ради.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  ставив  на  голосування  питання так

 (відповідаю), як ви його поставили. Тому, будь ласка,

 формулюйте   т   очніше.  Якщо  не  вірите,  візьміть

 стенограму і уточніть своє формулювання.

      Відносно...  Ми  час  використали, там в мене 30

 секунд  -я  дивлюся,  ми просто не встигнемо більше з

 процедури   тим  паче  мова  йде  не  про  процедруні

 питання,  а  про  питання основні. анатолій Федорович я 
 я                           - 53 - я 

 Лоцман,   про   надзвичайний   економічний  стан,  ви

 пропонуете  проголосувати це не процедура, ви важливо

 я  підтримаю  вашу пропозицію вносилася вона, давайте

 ще  раз  у  порядку пропустіть цей законопроект через

 комісію  Президію,  я  думаю що воно буде включено на

 наступний  тиждень.  Мова йде не про ведення стану, а

 про  розгляд  питання  про  надзвичайний  економічний

 стан.  Тому  будь  ласка  ще  раз від комісії, чи від

 розробників,  ви можете ініціативно як депутат внести

 це  в  понеділок  на  Президію, Президія розгляне і я

 думаю, ми підтримаємо вашу пропозицію.

      Відносно Леоніда Івановича Гармаша, про роботу з

 депутатськими  запитами, я приймаю ваші зауваження бо

 справді  багато  тут  недоречностей  є  треба  уважно

 дивитися   є  депутатські  запити,  і  є  депутатські

 запити,  як  казав  один  класик.  Є треба подивитися

 котрі можна розглядати як запити , а котрі ні.

      тому  ви  теж  дотримуйтесь  регламенту,  але  ж

 безперечно,  ще  раз звертаю увагу Секретаріату на те

 що  контроль, і ми створили спеціально у Секретаріату

 відділ  контролю, який відслідковує ті питання і буде

 давати   відповіді   і   вибачте   будь   ласка  Олег

 Олексаійович.

 я 
 я                           - 54 - я 

      ___________.   Леонід  Іванович  я  повинен  вам

 сказати,  що зараз цей сектор працює і він уже зробив

 аналіз є пропозиції конкретні які ми розглянемо ще із

 головами  фракцій,  я  держу ці питання на контролі і

 буде вирішено так як ви пропонуете.

 

      ГОЛОВА  Про конституційний суд вчора на Президії

 розглядалося   це   питання.   Воно  передбачено  для

 розгляду  на  наступному  тижні. Пропозиція Ляшкевича

 доповнення  до пропозицій Жовтяка, відносно включення

 у  порядок  питання про указ президента про фінансові

 промислові  групи,  тобто  відповідність його чинному

 законодавству.

 Я прошу ваги.

      Шановні   депутати,   ставиться  на  голосування

 пропозиція    депутатівЖовтяка   і   Ілляшевича   про

 включення  в  порядок дня питання про Указ Президента

 про  фінансово-промислові  групи. Мається на увазі на

 наступний  тиждень, томуц що на цьому тижні ми просто

 не можемо голосувати. Прошу голосувати.

      (іде голосування)

      Рішення не прийнято.

      Тоді   давайте   дамо  дорученн.  Я  прошу  тоді

 пробачити.  Я  помітив,.  що воно відключилося. Треба я 
 я                           - 55 - я 

 по-людські голосувати, тут правильно кажуть. Але, для

 того, щоб переналадити систему, треба Півторі години.

 Тому    пропозиція   така,   це   пропозиція   Антона

 Денисовича,  я думаю, ми трошкі потерпимо, спробуємо.

 А покі що даємо протокльне доручення комісії з питань

 економічної  політики, проаналізувати Указ Президента

 про    створення   фінансово-промислових   груп,   на

 відповідність   цього  Указу  чинному  законодавству,

 зокрема  закону  про  сплату податків, і в понеділок,

 через  Президію  включити  питання про розгляд його в

 сесійному  залі. Якщо буде для того потреба, я думаю,

 що остаточно вирішить комісія і Президія.

      Всі винесені питання розглянуті. Я вибачаюсь, то

 доручення комісії Суслова, бо це їхнє питання теж.

 Про Одесу ми включили, да включили, передбачили.

      Тепер слухається питання про висвітлення  роботи

 3  сесії.  Проголосовано  24.  01  про  те,  що треба

 сьогодні  це питання включити.

      Віктор  Іванович Понеділко, прошу. Дуже коротко,

 питання абсолютно зрозуміле.

      Поки  ви  дійдете, я прошу включить Яворівського

 він  справді від групи "Державність" просив 30 секунд

 на пропозицію з приводу процедури.

 я 
 я                           - 56 - я 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.         Шановний,        Олександре

 Олександровичу,   шановні   колеги,   я   справді  по

 процедурі.  я  дуже  вас  попросив би вчитатися в цей

 проект, цього звернення, яке підготував я.

      І,     Олександре     Олександровичу,    можливо

 обговорювати  його в групах. Україна на цьому б мала,

 це    наша    ініциатива   відзначити   всім   блоком

 антигітлеровським 50-річчя перемоги.

      І  по  можливості, коли групи, скажімо погодять,

 можна  б  було на кілька хвилин окремо проголосовати,

 щоб  обговорити,  або  відхилити,  або  прийняти  цей

 проект.

 

      ГОЛОВА.  Я  думаю Володимир Олександрович, що ми

 на  наступному  тиждні  розглянемо питання Закон, або

 Постанову  "Про  5-річчя". Там тоді окремо можна буде

 розглядати і доповнення до цього питання.

      Прошу Віктор Іванович.

 

      ПОНЕДІЛКО  В.  І. Шановні колеги, Президія вчора

 розглянула   питання  про  можливість  зміни  порядку

 висвітлення  роботи 3 сесії Верховної Ради і виносить

 таку    пропозицію    на   ваш   розгляд:   відновити

 радіотрансляцію  засідань  Верховної  Ради  України в я 
 я                           - 57 - я 

 повному    обсязі    і   в   прямому   ефірі.   Прошу

 проголосувати.

      Голосуйте!

 

      (Шум в залі)

 

 

 _______________    Зрозуміла    пропозиція,    шляхом

 голосування   визначайтеся.   Пропозиція   така,  про

 відновлення прямої радіотрансляції в прямому ефірі.

 

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування   пропозицію

 комісії.

 

 

      Йде голосування    ЗА   -    Рішення не прийнято.

 

      (Шум в залі)

 

      Давайте  так  одну  хвилиночку  я  прошу,  та по

 старій  системі  треба  дві  години переналагоджувати

 систему.  Я прошу уваги не обурюйтеся, ну я бачу, там

 хтось  хотів  ефективніше  проголосувати  важче зараз

 голосувати,  тому  я  прошу  уваги,  я  не чув, що ви я 
 я                           - 58 - я 

 пропонували, я прошу уваги.

      Я  прошу  уваги.  Будь  ласка,  заспокойтеся,  я

 пропоную  давайте ми зараз просто руками проголосуємо

 за  те.  Прошу,  щоб,  ну ви не слухаєте, що я кажу і

 починаєте сперечатися.

      Проголосуємо  руками  просто  за те, що сьогодні

 питання,  котрі будуть розглядатися, мається на увазі

 звіти Уряду йшли в прямому ефірі, ну дослухайте майте

 терпіння.   Майте   терпіння,  а  потім  переналадимо

 систему  на  попередній режим і проголосуємо наступні

 питання.

 

      (Шум в залі)

 

 

      Добре  голосується  поіменно  теж  саме питання.

 Пропозиція комісії, голосується поіменно.

 

      "за" -

      Рішення не прийнято. Як ще треба голосувать?

 

      З ЗАЛУ. Ніяк...

 

      ГОЛОВА.  Все.  Тому  керуємося  тією нормою, яка я 
 я                           - 59 - я 

 визначалась раніше. Хто за те... Я ставлю голосування

 таким  чином:  щоб  питання  про  інформації  і звіти

 Кабінету   Міністрів   ішли  у  прямому...  в  прямій

 радіотрансляції.

      (Шум у залі)

      Ставлю  на  голосування.  Голосується  поіменно,

 так, так...

      (Шум у залі)

      "за" -

      Спряцювала система - рішення прийнято.

      (Шум у залі)

      Слухається   питання  про  визнання  повноважень

 народного  депутата  України  Лук'яненка. Доповідач -

 Снігач   Анатолій   Прокопович,   голова   тимчасової

 Мандатної Комісії. Прошу!

      Прошу уваги!

 

      СНІГАЧ А.П. (голова тимчасової Мандатної Комісії).

      Шановні  Голова Верховної Ради, народні депутати

 і виборці!

      18  січня  1995  року  при  розгляді питання про

 визнання  повноважень  народного депутата Лук'яненка,

 сесія  Верховної  Ради  України  доручила  тимчасовій

 Мандатній   Комісії   додатково   вивчити   на  місці я 
 я                           - 60 - я 

 ситуацію,  що  стосується  виборів народного депутата

 України  по  Ново-Волинському  виборчому  окрузі N68,

 Волинська   область.   Згідно  цього  доручення  було

 утворено  робочу  групу в складі п'яти чоловік, яка з

 виїздом  на  округ  вивчила  там  ситуацію. До складу

 групи ввійшли:

      Товт  Михайло  Михайлович,  народний  депутат ві

 Закарпатської області, представник депутатської групи

 "Центр",  керівник  групи,  члени  групи Бурячинський

 Олександр    Миколайвич,    народний    депутат   від

 Рівненської  області,  представник депутатської групи

 "Реформи",   Кузьменко  Сергій  Леонідович,  народний

 депутат  від Запорізької області, представник фракції

 "Комуністи України".

      Групі  в  виконанні  перевірки надавали допомогу

 Гапотченко   Володимир  Ілліч  -головний  консультант

 відділу   з   питань   діяльності   Рад  Секретаріату

 Верховної  Ради  України,  Ланчук  Іван  Васильович -

 завідуючий   організаційно-консультативним   сектором

 Центральної  виборчої  комісії  по  виборам  народних

 депутатів  України.

      При  вивченні  групою  на  місці  з  зазначеного

 питання  був  присутній спостерігач -народний депутат

 України  від  Тернопільської  області  Горбаль Микола я 
 я                           - 61 - я 

 андрійович     -представник     депутатської    групи

 "державність".

       Вивчення  цього питання щодо проведення виборів

 народного   депутата   України  від  Ново-Волинського

 виборчого  округу  номер  68  свідчить  про  те, що в

 процесі  виборчої  кампанії  було  допущено порушення

 виборчого  законодавства,  яке  виявилось передусім в

 поширенні  агітаційної  листівки  сумнівного  змісту,

 зразок  якої  не  представлений  до окружної виборчої

 комісії,   проте  надрукований  за  згодою  та...  що

 призвело до справедливого обурення частини виборців.

      Тимчасова  мандатна  комісія також звернулась до

 науково-експертного  відділу  Секретаріату  Верховної

 Ради  з  проханням  дати  висновок щодо відповідності

 чинному  законодавству окремих положень, викладених в

 листівці.

      Науково-експертний  відділ вважає, що в листівці

 мають  місце  ознаки  погроз  на адресу тих, хто веде

 агітацію  проти  Лук'яненко, а також тих, хто на піде

 на вибори і, таким чином, зірве їх, що є формою тиску

 на волевиявлення громадян.

       Більш   того,  на  думку  відділу,  особи,  які

 підготували  та розповсюдили указану листівку, можуть

 нести встановлену законом віповідальність. я 
 я                           - 62 - я 

      Щодо  оцінки  впливу  цієї  оцінки на результати

 виборів,  то  думки  членів  групи народних депутатів

 України розділились. В разі необхідності інформацію з

 цього приводу може дати  Товт Михайло Михайлович.

      Значить,  розділились  думки  і  члені Мандатної

 комісії.  От,  із 24 членів комісії, 8 членів комісії

 вважають,  що потрібно визнати повноваження, останні,

 значить,   утримались  або  проти.  Тому  на  розгляд

 Верховної  сесії  відповідно до Конституції вноситься

 два  альтернативних  проекти.  Перший  -про  визнання

 повноважень  народного  депутата України. Другий -про

 визнання виборів не дійсними.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Запитання до доповідача є чі нема?

      (Шум в залі)

      Прошу  запишіться  на  запитання.  Десять хвилин

 досить,  якщо  короткі запитання і короткі відповіді?

 Досить. 10 хвилин відведіть.

      Чапюк перший має слово.

      Ростислав Степанович, прошу.

 

      ЧАПЮК Р.С.

 я 
 я                           - 63 - я 

      Дякую.   Олександре   Олександровичу,   я  вношу

 пропозицію:  орбов'язково надати можливьсть виступити

 присутньому  в  залі...........  депутації Волинської

 області  Левку Григоровичу Лук'яненко.

      Дякую. Обов'язково.

 

      ГОЛОВА. Ми маємо досвід такий, торму я гадаю, що

 це слушна пропозиція, і вона буде реалізована.

      Осадчук.

 

      ОСАДЧУК.

 

      Шановний   доповідачу!   Ви   сказали,  що  була

 випущена  листівка,  в  якій  містилися погрози проти

 тих,  хто буде інакше голосувати. Чи знаєте ви, що та

 листівка  була випущена за два дні до виборів, і вона

 була  поширена  тільки  в  одному із двох районів, що

 складають   виборчий   округ.   І  щодо  погроз.  Ви,

 очевидно,  читали  заяву одної із політичних фракцій,

 яка  тут  сидить  в залі велика, вона там виправдовує

 свої дії щодо збору підписів на відновлення Союзу. То

 не здається вам, що та заява -то є суцільні погрози і

 ісунуючій державі, і своїм політичним супротивникам?

 я 
 я                           - 64 - я 

      ГОЛОВА. Я просив би задавати запитання по суті.

 

      _______________

      Відповідаю.  По-перше, те, що висказали, що за 2

 дні  розповсюджена  в одному районі, це не відповідає

 дійсності. А те, що погрози там були чи не були в тій

 листівці,  то  я зачитав висновок комісії і більше, я

 думаю, не маю чого добавити до цього.

 

      ГОЛОВА. Кендзьор.

 

      КЕНДЗЬОР Я.М.

 

 

      Шановний  доповідачу,  я  не  може ніяк збагнути

 такої  речі,  що  одна  і  та  ж  комісія виносить на

 засідання  Верховної  Ради  два  абсолютно протилежні

 проекти   Постанови   Верховної   Ради.   Один,  який

 передбачає     затвердити    повноваження    депутата

 Лук'яненка,  другий  -який  вважає,  так  би  мовити,

 визнати  вибори  недійсними  із  вини  кандидата пана

 Лук'яненка.   Чи  комісія  все-таки,  розглядаючи  це

 питання вже, мабуть в третій чи в четвертий раз, все-

 таки  схилялася,  мала  би  схилитися  до  думки,  що я 
 я                           - 65 - я 

 основною  дійовою  особою  у  визначенні  повноважень

 Лук'яненка мають бути виборці виборчого округу. І їх,

 в  першу  чергу,  волевиявлення  повинна  шанувати  і

 комісія,  члени комісії, і Верховна Рада. Хоч є певна

 плутанина  в  нашому  законодавстві.  Ми  знаємо,  що

 говорить Конституція, що говорить вибочий Закон.

      _______________

      Дякую.  Значить, по-перше, згідно з Конституцією

 рішення   приймає  Верховна  Рада.  Мандатна  комісія

 вносить пропозицію. А дійсно, що рішення одностайного

 не  було і перший раз, коли ми розглядали, і в другий

 раз,  то  в  нас  в  склад  комісії входять по одному

 представнику   з   кожної  області,  тобто  тобто  25

 депутатів,  і  рішення  в  принципі були перший раз і

 після  повторного  вивчення  майже не змінилось. Тому

 значить  впливати  на кожного члена комісії я значить

 не маю в праиі і думаю, що це право кожного депутата.

 

      ГОЛОВА  В  зв"язку  з тим, що комісія не приймає

 рішення  остаточного тобто немає відповідного кворума

 для  прийняття  рішення  тоді  в  такому випадку вона

 пропонує  Верховній  Раді  рішення із двох варіантів,

 поскільки  вона  сама  визначититсь  не може тому тут

 зрозуміло ваше запитання і зрозуміла відповідь. таким я 
 я                           - 66 - я 

 чином   доповідає   голова   комісії   за   реальними

 наслідками роботи комісії. Дем"ян.

 

      ДЕМ"ЯН. Григорій Дем"ян,... виборчий округ номер

 81.

      Шановний  доповідачу.  шановні  депутати, усі ми

 йшли  до  цього  високого  будинку через вибори, дуже

 добро  знаємо  скільки  різних  порушень  у  той  час

 траплялося  у складі перевиборчої кампанії, я вважаю,

 що  та  листівка  на яку ви весь час посилаються наші

 шановні  опоненти, противники, затвердження Левка Лук

 "яненко повноправним депутатом Верховної Ради України

 є  тільки зачіпкою, і треба до того ставитися до того

 також  так.  Тому вірю що у наших шановних депутатів,

 вистачить сили волі усвідомлення розуму вирішити о це

 питання  так як того хотіли ті громадяни України, які

 віддали за нього свої голоси.

      Дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВА Пермак.

 

      ПЕРМАК. В мене таке запитання.

      Здійснювалася  вже  не  одна  перевірка,  в тому

 числі  генеральна прокуратура, яка не вбачає порушень я 
 я                           - 67 - я 

 законності,  в  мене таке запитання. На якій підставі

 стверджується  про  порушення законності. Ми бачили в

 нашому залі, як грубо порушується закон і як ми грубо

 його  попираємо. В мене питання таке і прохання таке,

 не  творити  третьо трибуналу, а підтримати Левка Лук

 "яненка, обраного виборцями депутатом.

 

      ГОЛОВА. Прошу, Анатолій Прокопович.

 

      ___________.

     Це призив, більше добавити нічого не можу.

 

      ГОЛОВА. Скіпальський.

 

      СКІПАЛЬСЬКИЙ

 

 

      Шановний Голово, шановний виступаючий, я депутат

 від,,   виборчого   округу,   сусіднього   округу   -

 Нововолінський.   І   на   протязі  майже  року  мені

 приходиться   виконувати  накази  тих  виборців,  які

 проживають  в  Нововолинському  окрузі.  Я знаю точку

 зору  виборців,  більшості  виборців  Нововолинського

 округу, які незадовільні нашою поведінкою. В мене тут я 
 я                           - 68 - я 

 є   заява,  яку  я  передав  вам,  пане  Голово,  від

 профспілки   шахтарів  Донецька,  Нововолинська,  від

 різних  політичних партій, які просять нас не творити

 революційний  требунал.  І до речі, я хотів би почути

 точку  зору  саме  їх,  їх  саме  люди  оточували  на

 вулицях,  люди  питали,  чому  саме  в Верховній Раді

 допускається  таке  нахабство  і таке нахабство можна

 створити  кожного з нас. Тому я вважаю, що буде честь

 нам  і всіх присутніх і вас, пане Голово, як спікера,

 щоб  були  прийняті  нормальні  рішення,  тобто, були

 підтверджені повноваження.

 

      ГОЛОВА.  Оскільки, запитання йшло до мене, я так

 зрозумів,  і  взагалі  звертання до мене було, я хочу

 сказати,  ви  будь  ласка будьте обережні у висловах,

 ніхто   нахабство   не  творить,  депутати  керуються

 конституційним  правом  і  відповідно визначається до

 закону  і  совісті.  Тому, я вас дуже прошу. Я маю на

 увазі всіх депутатів.

      Тому, я думающо депутати справедливо вирішать це

 питання, так як це потрібно. Прошу.

 

      ___________.  Я хотів би доповнити відповідь. Як

 доповідали   члени   комісії,  дуже  об"єктивна  була я 
 я                           - 69 - я 

 перевірка,  ніяких  не  було  ні з однієї ні з другої

 стороні якіхось там зусиль.

      Дійсно    були,   значить   проводилися   збори,

 запрошувались  члени  комісії в підтримку Лук"яненка,

 були такі збори, які і проти Левка Лук"яненко.

      Тому  значить різні думки, сьогодні говорити, що

 всі  однозначно  -це  я  думаю  буде не коректно і не

 справедливо.

 

      ГОЛОВА.  Ще запитання. Шийко. Запитання я маю на

 увазі.

 

      ШЕЙКО. 444 Бобровивицький виборчий округ, Шейко.

      Шановний  колега,  Андрій  Прокопович,  скажіть,

 будь  ласка,  чи  змогли  ви зібрати у повному складі

 комісію  тимчасову мандатну для прийняття остаточного

 рішення.  (..........)  арифметику  я хотів би щоб ви

 сказали,  хто  голосував  -за, а хто голосував -проти

 прийняття рішення.

      І  звернення  до  моїх  колег депутатів. Шановні

 друзі,  у нас в залі намітились спокій і порозуміння.

 І  я  хотів  би,  щоб  ми  з  вами  сьогодні признали

 повноваження   нашого   колегі,  обраного  переважною

 більшістю виборців його виборчого округу і продовжили я 
 я                           - 70 - я 

 б  в  такому  ж  нормальному  стані надалі працювати.

 Дякую.

 

      _______________  Значить, шановний колега, Петро

 Володимирович,     ви     мали,     значить,     самі

 можливість засвідчитись, що комісія в вашому кабінеті

 проводила  засідання. Кворум там був для початку, для

 проведення,  ми  провели. А ті депутати, які не були,

 значить, методом опитування я з ними погодив.

      Так  що  значить  я  відповів і думаю, що вам не

 потрібні було це питання. Якщо відносно кожного, будь

 ласка, я вам ще покажу, якщо потрібно.

 

      ГОЛОВА. Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ.

 

      Шановний   доповідач,   все-такі   я   хотів  би

 продовжити  питання,  яке було поставлене Кендзьором.

 так  є  рішення комісії чи нема стосовно визнання  чи

 не  визнання  повноважень народного депутата.

      Якщо це два рішення, як ви пояснюєте, як це одна

 і  та  сама  комісія  може  приймати  два  протилежні

 рішення,  більше  того  з висновками, які протирічать я 
 я                           - 71 - я 

 висновкам прокуратури.

 

      ___________. Значить. Шановний, я вам доповідаю,

 що комісія розглянула порушення є, ніхто не заперечує

 від  прокуратури  від  Генеральної  і  до всіх, але з

 питань суттєво, чи не суттєво вплинуло, це спір такий

 йде.  І  наскільки  причетні,  чи не причетні. Тому я

 говорив, що челнів комісії 8 голосувало тільки за те,

 щоб   вважити  признати  повноваження,  всім  значить

 проти, остальні значить утримуються.

      Тому що більшість рішення не до того, не до того

 немає.  Тому  значить  і  два  альтернативних проекта

 вносить,  рішення  комісії  як  такого  немає,  а  по

 Конституції  сесія  повинна  приймати  рішення.  Тому

 значить і два .

 

      ГОЛОВА.  По  Конституції,  за Конституцією сесія

 може  прийняти  тільки два рішення або, або. От у вас

 ці два варіанти, є комісія ...

 Допивайте воду і сідайте там.

      Одну  хвилиночку!  Є пропозиція: ми цю процедуру

 практикували  тут.  Виступав тут Гриньов, пам'ятаєте?

 Кудюкін  итсупав,  коли  виникало  спірне  питання. Я

 гадаю, що всі підстави має Левко Григорович на слово! я 
 я                           - 72 - я 

 Прошу.  Скільки  вам  треба хвилин? Левко Григорович,

 скільки  вам  треба  хвилин?  Скільки  просите? Ну, 5

 хвилин, будь ласка.

 

       ЛУК'ЯНЕНКО  Л. Г. Шановний пане Голово! Шановні

 депутати!

      Всі  ми  пройшли  ту  процедуру, яка називається

 "Підготовка  до  виборів".  Кожний  з нас знає, що не

 можна  вслідкувати повністю за людьми, які виступають

 і  проводять  роботу  "за",  і  які  проводять роботу

 "проти".  Все-таки  округ - це  є  2  райони  та ще й

 величенне  місто, людей є багато, і услідкувати цього

 не  можна...  Отже ж, в результаті такого, що охопити

 все і контролювати неможливо, з'явилася листівка, яка

 і   викликала   суперечки   і   яка   була   причиною

 відтягнування остаточного рішення.

      Все-таки   я   хотів   би   шановних   депутатів

 привернути  до  тої уваги, до факту, що цю всю справу

 перевіряли:   по-перше,  окружна  виборча  комісія  в

 присутності  незалежних  юристів.  І вони вважали, що

 немає    істотних    порушень,    які   би   заважали

 затвердженню.

      Друге. Спеціально прокуратура це вивчала - також

 вона  не  найшла  серйозних  порушень  Закону під час я 
 я                           - 73 - я 

 виборів.

      До  тої  самої  думки прийшла Центральна виборча

 комісія.

      Всі  три  установи - це  юридичні установи. Вони

 знають  Закон,  і  вони  прийшли  до таких висновків.

 Звичайно,  було б... ну, я думаю, що слід  рахуватися

 із цим висновком...

      Що   стосується  змісту   самої   листівки  - я,

 безперечно,  шкодую,  що  вона  "вискочила", бо вона,

 власне,  і внесла той запал політичної боротьби, який

 наклався на нормальний юридичний процес.

      Я  думаю,  що кожний з вас зрозуміє те, що через

 те,  що  закон, скажем, не обмежує, і контролювати

 все не можна було, і сталась така річ.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Прошу.   Є   запитання,   якщо  ви  не

 запересуєте, левко Григорович, ви можете відповісти?

 

      ЛУК'ЯНЕНКО.   Я можу відповісти.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  5 хвилин досить? Хто

 хоче  записатись?  Чи  з  місця  так,  по руках? Будь

 ласка,  я бачу два. я 
 я                           - 74 - я 

       225, потім М'ясковський.

 

      МІШУРА, 225,  "Комуністи  України".

      Левко  Григорович,  в мене до вас два запитання.

 Перше  -як  ви  особисто ставитесь до всього того, що

 зафіксовано   в   листівці?   Чому   ви  публічно  не

 відмовились,   якщо   ви,   так   би  мовити,  це  не

 сприймаєте?

      І  друге  запитання.  В  одній газеті я прочитав

 ваше  інтерв'ю, не знаю, це правда чи неправда, що ви

 йдете  в  парламент  дл  я  того,  щоб його розвалити

 зсередини.

      Дякую за відповідь.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО.   Відповідь   на  перше  питання.  В

 листівці  дійсно  є такі твердження, які, звичайно, я

 би ніколи з-під свого  пера не випустив.

      Друге  питання.  Я  ніколи  не говорив речення в

 тому  формулюванні,  як  ви  сказали. І знаю, що було

 поширено  по  багатьох газетах, що я сказав, що я йду

 до Верховної Ради, щоб її розвалити. Я такого речення

 ніколи  не  казав.  Це  половина речення. Насправді я

 говорив  таке: я йду до Верховної Ради, щоб покращити

 її  діяльність  або  сприяти  її розпуску. Отже ж дві я 
 я                           - 75 - я 

 частини уло в моєму намірі і це я говорив.

 

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Я прошу пробачити. Ну, всі зрозуміли, що

 малась на увазі перша частина, так же?

      Мясковський, прошу. Будь ласка.

 

      МЯСКОВСЬКИЙ

 

      Шановний  Левко  Григорович!  У  мене  таких два

 питання. По-перше. Ви... хоча ви підтвердили,  що  ви

 згодні  з самою листівкою, але чому ж ви, якщо казали

 що  ви  її  десь  де  простежили,  чому  ви  не  дали

 спростування в газетах? Це перше питання.

      І  інше  питання.  Нажаль,  характеристика  цієї

 листівки   розбігається  із  вашою  книжкою,  яку  ви

 випустили  не  так  давно, де ви кажете про те, що ви

 тільки при німцях вдоволь наїлись хліба.

      Дякую.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО Л. Г. Відповідь на перше питання. У

 листівці  було  написано  знаєте такі диферамби мені,

 які,  звичайно,  мені  не приємно було би читати, але я 
 я                           - 76 - я 

 там   не  було  порушення  статті  125  Кримінального

 Кодексу  і  статі 51. Отже, відкривати полеміку, я ще

 про  це,  ну,  як сказать, не почав. Можливо, що я ще

 буду писати на цю тему, але досі так не сталося.

      Що стосується книжки моєї, яка називається "Вірю

 в бога і в Україну", там я привів слова про те, що...

 Так  є  такі  слова, що наші люди наїлися хліба, коли

 прийшли  німці. Якщо в нас є час, шановні депутати, я

 міг  ди розсказати про село Хріпівку, хутір, дея жив,

 сусідні села:................, Горошківку і так далі.

 Я  би  міг  розсказати, як люди жили до 1941 року, як

 було на початку війни і як було потім в час війни. Це

 є  факти, які стосуються далекого минулого. Ці факти,

 очевидно, є різні в різних частинах України. І кожний

 з нас, очевидно, має свої враження.

      Я  заявляю  тільки  одне,  що  цей текс не можна

 відривати  від  тих  обставин, які тоді були, і треба

 його  брати  у  ширшому  контексті.  Звичайно, всякий

 текст  може бути так поданий, що він спотворює зміст.

 Саме  це речення не можна брати в відриві від тексту.

 Треба його брати роазом із всім тим текстом, який є в

 книзі і з тими обставинами, про які йшла мова.

 

      ГОЛОВА.  Останнє запитання. Кириченко, здається, я 
 я                           - 77 - я 

 так?  Полтавська область. Так? Підняли три руки, так?

 Вибачте.

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.  Я  вас дуже прошу, я вас дуже прошу, ви

 хочете  ще  5  хвилин?  Ще 5 хвилин на запитання? Ні.

 Будь ласка, номер ваш. Який? Райковський, будь ласка,

 останнє запитання.

 

      РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.

 

 

       Скажите  пожалуйста, вам известно, кто составил

 эту  листовку?  Как  нам  в  прошлый  раз  докладывал

 председатель  мандатной  комиссии,  что  это  один из

 ваших, так сказать, доверенных лиц, так?

      И  второй  вопрос.  За  какой  счет или с какого

 фонда была оплачена эта печатная продукция, листовка,

 имеется ввиду? Кто эти деньги заплатил? Докладывали о

 том,  что  эта  листовка  была  отпечатана  из вашего

 избирательного пункта. Пожалуйста, ответьте.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. я 
 я                           - 78 - я 

 

 

      ___________.  Значить  я  перше питання не дочув

 тут  якраз  щось  перервалася  ця  система, а друге я

 почув відповім.

 

      ___________.  Кто, вам известно.

 

      ___________.  Ця  листівка  складається  із двох

 частин  першу  частину  я  написав сам і призначалася

 вона  в  основному для Нововолинська, була небезпека,

 що  люди  і третій раз не придуть на вибори, і отже я

 хотів   їх   підштовхнути,  за  2-3  дні  до  виборів

 підштовхнути щоб вони все-таки прийшли на вибори. Я і

 фінансував із свого виборчого фонду о цю частину. Але

 люди  які  друкували  цю  листівку, на другий стороні

 надрукували  без  мого  відома і без моєї згоди інший

 текст. Ось так сталося.

 

      ___________.  Тогда  почему  ж  вы  тказались от

 этого   текста.   Публично   не   заявили  на  радио,

 телевидинье,  в  прессе вот эта листовка выпущена без

 вашего согласия.

 я 
 я                           - 79 - я 

      ___________. Так я ж це пояснію. Листівка вийшла

 за  три дні до виборів. 20 числа відбулись вибори, 21

 числа  мене  покликали  на  комісію окружна комісія в

 присутності незалежних юристів розглядала це питання.

 І  я  там  дав  це  пояснення. І тому окружна виборча

 комісія вважала не можливим зареєструвати мене.

 

      ГОЛОВА  Дякую,  левко  Григоровичу. Сідайте будь

 ласка.  є  потреба  висловитися  з  приводу? Хто хоче

 висловитися   запишиться.   Побачим,  якщо  ніхто  не

 запишиться, значить немає пропозицій.

      Я  просив  би тих хто виступатиме, говорить, щоб

 правильно голосували.

      Скільки  часу  відведемо  на  обговорення  цього

 питання. 10 хвилин?

      10 хвилин досить дякую.

 

      (Шум в залі).

      ГОЛОВА. З міста стисло, по суті. Мовчан перший.

 

      МОВЧАН

 

      Шановний   Олександру   Олександровичу,  шановні

 колеги,  ми  стаємо свідками політичної ситуації, яка я 
 я                           - 80 - я 

 немає   жоного   стосунку   саме   до  процесуального

 характеру   визначення  повноважень.  І  про  це  вже

 говорили,  і мені здається до сьогоднішнє запитання і

 опитування  Левка  Григоровича  Лук"яненка,  я ні чим

 іншим,  як  політичним  опонуванням. Я пропонував би,

 Олександру   Олександровичу,  не  розбиратися  в  цих

 речах,  тому що Прокуратура підтвердила правочинність

 його  на  мандат.  Мені  здаєтьс,  що  жодні  досвіди

 сьогодні не можуть бути застосовані щодо тих позицій,

 які  визначені  давним  давно.  Жодним  аргументом не

 переконати   того,   хто   не   хоче   бачити   Левка

 Григоровича. Але, шановні колеги, я звертаюсь до вас.

 Сьогодні  вам  здається,  що  ви є домінуючими в цьоу

 парламенті.  Завтра ситуація може змінитися і це буде

 стосуватися   безпосередньо  вас.  Якщо  ми  сьогодні

 прискоримо проходження закону про владу, подумайте, і

 ті  сили, які сьгодні можуть нав"язати інший сценарій

 і  умови  існування парламенту, то ми опинемося скоро

 всі  там  на  тій  трибуні  і  не  буде в кого питати

 підтримки,  якщо  ми  сьогодні  не  підтримаємо Левка

 Григоровича.

      Я   вважаю,   що   завдання,  які  стоять  перед

 парламентом,.  змушують нас консолідувати всі сили, і

 ліві  і праві і центр. Тому, закликаю вас до здоровог я 
 я                           - 81 - я 

 глузду.

      Олександр  Олександрович,  ми  були  свідками на

 початковому етапі величезних правопорушень. Я не буду

 говорити про перших осіб, я буду говорити про кожного

 тут  присутнього.  І  тому,  хто  хотів  підіграти  -

 підігрував, той, хто хотів, закласти міну у кожного з

 нас.  Давайте  будемо розважливими і підтримаєм Левка

 Григоровича,  його  досвід,  його  (..........), його

 величезні,   можна  сказати,  випробування,  які  він

 пройшов часом, потребують, щоб він був у Парламенті.

      Зверніться  тільки  до  минулого  його,  періоду

 пербування у Верховній Раді ніколи він не був крайнім

 радикальним.  Його розважливість і мудрість, як раз і

 повинні  бути, як сьогодні у Парламенті для того, щоб

 доповнювачим елементом.

      Прошу   вас   ще   раз,   будьте   розважливими,

 підтримайте його. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Кочерга Віктор Герасимович.

 

      КОЧЕРГА  В.  Г. 122 избирательный округ, депутат

 Кочерга.

      Уважаемые  коллеги, я тоже вас призываю взвесить

 все  обстоятельства  и такую информацию. Мне кажется, я 
 я                           - 82 - я 

 что  Левко  Григорьевич,  выступая сейчас перед нами,

 был не до конца искренним.

      Дело  в  том,  что в комиссии мандатной временно

 имеются   материалы.   есть   в  частности  вытяг  из

 протоколу  заседания  окружной  комиссии,  где  Левку

 Григорьевичу  прямо ставили вопрос такой: "А знали ли

 вы  до печатанья содержание (..........) листовки?" И

 пан Лукьяненко ответил на этот вопрос утвердительно.

      Я  хотел  бы  еще  раз  обратить  внимание,  что

 ситуация,  которая  сложилась  тогда  и  в  Волынской

 области  и в Нововолыенском избирательном округе была

 напряженнная.  Дело  в том, как вы знаете, в Луцке, 6

 ноября  отмечалось  празднование  очередной головщины

 Великой  Октябрской  Социалистической  революции. Так

 вот  после  завершения  торжественногоо  собрания был

 избит  первый  секретарь  обласного  комитета  партии

 товарищ -Диденко и ряд его товарищей.

      Далее.  Был  устроен  настоящий терор против его

 жены и об этом как раз я тоже прошу обратить внимание

 печаталось  в  обласной  газете 11 ноября 1994 года и

 материал  был  помещен  под  таким заглавием "Якщо ти

 комуніст  бійся  вийти  на  вулицю"  и  об  этих всех

 безобразия было сказано.

      Поэтому  такое  содержание  листовки  от которой я 
 я                           - 83 - я 

 сейчас  отрекаются  пан  Левко  Лукяненко,  я  считаю

 могло  существенным  образом  повлиять  на настроение

 людей. Люди там действительно затравлены и на сколько

 сейчас  там  обстановка не однозначна свидетельствует

 этот  факт,  что  5 февраля обласная отчетно-выборная

 партийная  конференция  Компартии  Украины  областной

 организации .

      Так  вот  для  того, чтобы обеспечить порядок на

 конференции  былы  задействованы около 100 работников

 внутренних дел. Конечно спасибо им за то -это еще раз

 говорит  о том, что как раз обстановка терора. травли

 еще в этом округе присутствовала.

      И  я  еще  раз  повторяюся это могло существенно

 повлиять  на  настроение  избирателей и на результаты

 голосования. Спасибо.

 

      ГОЛОВА . Терещук.

 

      ТЕРЕЩУК. Дякую.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні депутати!

 

      Я прошу передати право мого виступу депутату від я 
 я                           - 84 - я 

 Сумської області Радько, округ 351.

 

      ГОЛОВА.351.

 

      РАДЬКО 351.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні депутати!

      Ви  не  дали  мені  змогу  задати  питання  пану

 Лукяненку  тому  я  звертаюся  до всіх сидячих в залі

 депутатів, а також до вас в мене ось колективний лист

 одного  округу,  я  напомню,  пану Лукяненку коли він

 приїзджав  в  місто  Крилівець  і вів там агітаціонну

 роботу  проти  нашого  Президента  Леоніда Даниловича

 Кучми  в  мене  в  частності тут говориться, що він в

 своїй  речі  совершенно  не каснулся..... положения в

 стране  особенно тот момент когда выпусте магазын....

 там полыци.

      Друге.  Ось  у мене ще одна листовка. Єсть друга

 листовка.   Я   і  він,  роздавав  через  свою  жену.

 На................... армурном заводі. В частності, в

 одній  листовці говориться: "... првід комуно2фашизму

 витає   над   Україною.   В   парламенті  України  на

 комуністичний      шабаш.     Більшість     депутатів я 
 я                           - 85 - я 

 некомпетентні,   малоінтелектуальні,   що  не  змогли

 навіть  оволодіти  державною,  українською  мовою. Не

 інтереси   України   і  її  народу,  а  свої  користі

 вирішують вчорашні, з п'ятої колони яничари марченки,

 бабичі та інші. Вони представляють інтереси іноземних

 імперіалістів.   І   хочуть   зробити  Україну  знову

 колонією Росії. Що вони зробили корисного для народу?

 Члени  кабінетіу  Кучми -Йоффе, Лодос, Скляров і інші

 обикрали  Україну  і  втекли  до  США.  Кучма  з ними

 розвалив   економіку.  Потім  віддали  Росії  ракети,

 український  флот.  Ми повернули частину українського

 золотого  і  алмазного  фонду,  приміщення  посольств

 тощо.   А   їхні   гаманці   і  рахунки  за  кордоном

 збільшуються.  І, нарешті, підсунули Україні -в обмін

 за флот -кримську свиню. З кримськими сепаратистами -

 Лосєвим,   Кругловим,  мєшковими  і  їх  спільниками-

 найманцями,           сибірськими          бродягами-

 ................... нам не по дорозі. Щодня Останкіно

 поливає  нас і нашу незалежність брехнею й брудом. Що

 робити?  Підтримати  Президента Кравчука в боротьбі з

 кримською  мафією  та  сепаратистами?" Я звертаюсь до

 тих    людей,   які   сьогодні   повірили   вчорашнім

 демократам, які сьогодні підтримують їхню політику. Я

 передам  сьогодні  ці листовки і прошу ознайомитись з я 
 я                           - 86 - я 

 ними.

      Дякую за увагу!

 

      ГОЛОВА. Корнелюк.

 

 

      КОРНЕЛЮК В.М. (72 виборчий округ).

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги-народні депутати!

      Я   виступаю  від  імені  депутації...  народних

 депутатів  від  Волинської  області,  і  закликаю вас

 проголосувати   за  визнання  повноваження  народного

 депутата Лук'яненка Левка Григоровича.

      Хочу  вас  проінформувати про те, що буквально в

 неділю   я   був  на  підсумкових  зборах  державного

 сільськогосподарського    підприємства    Ратнівське.

 Повний  зал людей. І перше питання, яке мені поставив

 ветеран   війни,   було:   як   ви  голосували,  коли

 розглядалось  питання  про визнання повноважень Левка

 Григоровича. Коли я сказав, що я голосував "за", весь

 зал мені аплодував.

      Тому  я  прошу вас підтримати повноваження Левка

 Григоровича і поставити на цьому  крапку.

      Дякую. я 
 я                           - 87 - я 

 

      ГОЛОВА. Чапюк.

 

      ЧАПЮК.    Шшановні    народні    депутати!    На

 попередньому  голосуванні,  як ви знаєте, я утримався

 при   голосуванні   за  чи  проти.  Хочу  і  сьогодні

 підтвердити,   що  я  не  є  прихильником  політичним

 Лук'яненка,   більше  того,  скажу,  залишаєюсь  його

 політичним  противником, опонентом, скажемо точніше.

      Характер  його  виступу  засудження ним того, що

 мало   місце,   і   враховуючи   те,   що  ця  групка

 прихильників,   як   вони  себе  називли,  Лук'яненка

 свіломо  чи  не  свідомо практично на передодні цього

 року  і  підсунули  цю свиню. І во ім'я того, щоб наш

 зал   був   залом  злагоди  в  нашій  державі,  а  не

 розпалювали ту злість, якої і так в Україні хватає, я

 сьогодні закликаю всіх проголосувати за підтвердження

 повноважень Левка Лук'яненка.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Ми  час  використали,  відведений  для

 обговорення. Хочете на перерву, чи до перерви?

 

      (Шум в залі) я 
 я                           - 88 - я 

 

      ГОЛОВА.  Вибачайте,  за  наполяганням  будь якої

 фракції я зобов'язаний робити перерву. Тим більше, що

 наполягають  від державності.

      Я  прошу,  півгодини у вас буде часу, порадьтесь

 ще  раз  і  я  поставлю після перерви на голосування.

 Обговорення більш не буде.

 я                           - 89 - я 

                ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ.

 

      ГОЛОВА. Прошу зайняти свої місця, депутати.

      Шановні депутати, я прошу зайняти свої місця.

      Шановні депутати, я прошу ще раз сісти на свої місця.

      Чи є потреба ще обюговорювати це питання?

      (Шум в залі)

      Немає. Ну, від групи "Державність" просить

 

                      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, я прошу ще раз сісти

 на  свої  місця.  Чи  є  потреба  ще  обговорювати це

 питання?

 

      З  з а л у. Немає.

 

      ГОЛОВА.  Немає.  Від групи "Державність" просить

 слово,  але  тоді  будуть інші просити, може не варто

 обговорювати?  Не  треба? Ну, давайте я тоді поставлю

 на   голосування,  щоб  припинити  обговорення  цього

 питання, бо вже висловлювалися.

      Хто    за    припинення    обговорення,    прошу

 проголосувати.  Ні,  не  встигли  переробити. Так, як я 
 я                           - 90 - я 

 зранку.

 

      "за"

 

      Рішення   прийнято.  Я  буду  ставити  зараз  це

 питання на голосування, але я зобов'язаний, як Голова

 Верховної  Ради, котрий за Конституцією відповідає за

 збереження  честі і гідності Верховної Ради.

      Я  саме  в  контексті  такого  обов'язку повинен

 сказати  кілька слів. І тому вони будуть зводитися до

 такого.   От   у   перерві  я  розмовляв  з  кількома

 депутатами  з різних фракцій, і я цілком погоджуюся з

 тим,  що  ті  безчинства,  які  творяться сьогодні на

 території  України стосовно політичних опонентів того

 чи  іншого  гатунку,  зокрема приклади приводилися по

 Волині,  по  Івано-Франківську,  де  буквально членів

 політичної  партії  лівого спрямування, комуністичної

 партії  побили.  І я чогось не бачу, як схвильовані з

 цього  приводу  депутати,  котрі представляють Івано-

 Франківськ  або  Волинь.  Я думаю, що це теж для всіх

 нас  урок  і  хочу  запевнити  всіх хто чує нас і хто

 присутній  у  залі,  що  як голова, я сподіваюсь буде

 весь  час  відстоювати  таку  лінію, коли ніде ні під

 якою  мошкорою  фашизм в Україні не пройде і майте на я 
 я                           - 91 - я 

 увазі, що політичні погляди люди мають свої політичні

 погляди,  люди  мають право відстоювати де це не було

 на території України. І якщо хто цього не розуміє, то

 до  того  повинен  застосовуватися  закон,  і суворий

 закон.  і тому будь ласка зауваження з цього приводу,

 чи  запити  з  цього  приводу  ми  зробимо  доручення

 прокуратурі  і  в  решті  решт  ми повинні наводити в

 Україні порядок.

      Тепер  Емел"ян  Максимович я знаю в якій області

 тому  я прошу, я хочу зробити вступ, щоб ви знали про

 що йдеться. Сідайте будь ласка.

      Тепер  відносно конкретної ситуації, посилаючись

 на  ту  розмову,  що  була  у нас у перерві, тепер ми

 розглядаемо    питання   про   визнання   повноважень

 громадянина  України  Левка  Григоровича  Лук"яненко.

 який  має  справді  політичні  погляди  відмінні  від

 багатьох  у залі сьогодні. це правда. Але він за свої

 погляди  сплатив  дорогою ціною. Він продемонстрував,

 що  він  уміє їх відстоювати і це його теж право і не

 зважати на це право теж ніхто немає право.

      Відбулося  голосування,  відбулись  ми  під  час

 передвиборної  кампанії  з  цього  приводу  і в цьому

 конкретному окрузі бачили, що були допущені порушення

 закону.  Були вони, були вони і в інших місцях, ми це я 
 я                           - 92 - я 

 теж бачили. Чи впливало це на результати голосування,

 сказати  важко,  але можно і сказати щоб не впливало,

 бо людина шла на вибори, вона могла голосувати за або

 проти,  і  там  її ніхто проконтролювати не міг, тому

 подобається,  Левко  Григоровичу  не подобається, але

 треба  зважати  на  волю виборців, вони прийшли, вони

 віддали  голоси,  вони  підтвердили,  що його погляди

 поділяють   багато   громадян  в  даному  конкретному

 окрузі. Це теж наші громадяни, ми не можемо стерильно

 будувати  суспільство  в  політичному  відношенні,  в

 якому  або  тільки  она  домінує політисна позифція і

 думка  або  якась  інша.  Є  і  такі  і такі, це наше

 суспільство,  ми  знаходимось в складному перехідному

 періоді, треба зважати на цю ситуацію. Звичайно, якби

 не  Верховна  Рада  визначала  це питання, а визначав

 конституційний  Суд,  як  це  потрібно було б робити,

 було  б  краще.  Але  зосереджувати це право тільки в

 руках  центральної  виборчої комісії ми теж не можемо

 сьогодні.

      Уявіть   собі,   що   б  робив  сьогодні  голова

 центральної виборчої комісії, якби він під тиском тих

 чи  інших  політичних  сил визначав кожен раз рішення

 щодо  визнання  чи не визнання повноважень депутатів.

 Ми  мусимо  сьогодні,  то  закиди  робить дехто, що в я 
 я                           - 93 - я 

 Верховній Раді сьогодні чи в парламенті ніде цього не

 визначається,  це  не правда. Якраз у більшості країн

 таким  способом визначаються повноваження депутатів і

 на це теж треба зважати.

      Але   в  усіх  державах  традиції  демократії  і

 політична  ситуація інша, на іншій основі проводяться

 вибори.  І там легше визначатися стосовно повноважний

 чи  не  повноважний  депутат.  Ми  находимося  в  тій

 ситуації  в  якій  є,  ми  нічого не змінемо в даному

 випадку,  ми  можемо  змінити  тільки  свой  висновок

 шляхом голосуванням.

      Я  прошу  вас  так  Левко  Григорович,  в даному

 випадку,  якщо  я  посилаюсть  на  свій  досвід,  мій

 політичний  апонент  був  у  багатьох  випадках  і  у

 багатьох   випадках   залишається   і  я  переконаний

 залишиться. І це теж нормально.

      Але  я  хотів  би,  можливо  хоч  один достойний

 опонент  появився у Верховній Раді, я жартую в даному

 випадку.  Я  не ображаю інших. Я розумію, що до честі

 Верховної Ради було б як би ми все-такі підтримали цю

 кандидатуру.  Я  прошу вас проголосувати за  визнання

 повноважень  народного  депутата Лук"яненко. Я ставлю

 на голосування цю пропозицію.

 я 
 я                           - 94 - я 

      "за"

 

      Я  вибачаюсь, я прошу тих, хто не голосували все

 такі   проголосуйте,   або  так,  або  так,  будь  як

 завгодно.  Прошу  пробачення, я ставлю останій раз на

 голосування  цю  пропозицію.  Прошу проголосувати. За

 регламентом треба голосувать усім.

 

      "за"

 

      Рішення не прийнято.

 

      Я ставлю на голосування другий проект постанови,

 який  є  у  вас  на  руках  про  визнання не дійсними

 вибори, прошу.

 

      Йде  голосування  ЗА  -Рішення теж не прийнято в

 чому  теж  можна  було  не  сомніватися. Тому комісія

 мандатна  нехай  продовжує  вивчати  питання  і внесе

 пропозицію на повторне голосування.

      Слухається. (Шум в залі). (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.  Я  просив би лозунги вигукувати в інших

 місцях будь ласка. я 
 я                           - 95 - я 

      Нам  потрібно  порадитися  відносно дня Уряду до

 14.  30 у нас розглядається питання до 14. 30. Одначе

 це  специфічне питання все-таки занадто може виникати

 багато  питань, якщо ви не заперечуєте, то можна було

 продовжувати  засідання  сьогодні,  тим паче, що воно

 йде в прямій трансляції. Тому я просив би вашої згоди

 на те, щоб продовжити засідання скажімо до 16 години.

 

      (Шум в залі)

 

      Ні  справа в тому, одну хвилиночку, почекайте ми

 зробимо   в  такій,  я  запропоную  таким  чином.  Ми

 розглянемо   це  питання  до  14.  30.  Далі  зробимо

 перерву,  щоб  ви могли перехватити із 15 до 16 потім

 розглянемо  питання,  ще. Немає заперечень. Хто за цю

 процедуру прошу проголосувати.

 Немає  заперечень?   Хто   за   пропозицію   -  прошу

 проголосувати!

      (Шум у залі)

      "За" -

      Рішення прийнято. Це процедурне питання... Слово

 має  Віце-прем'єр мініст, Перший Віце-прем'єр міністр

 Віктор  Михайлович Пинзеник. Слухається питання -звіт

 уряду  щодо  виконання Постанови Верхової Ради від 18 я 
 я                           - 96 - я 

 листопада 1994 року "Про Постанову Кабінету Міністрів

 N733  від  21  жовтня  1994  р.  "Про ціноутворення в

 умовах  реформування  економіки". Будь ласка! Скільки

 вам часу треба, Віктор Михайлович?

 

      ПИНЗЕНИК В.М. 25-30 хвилин.

 

      ГОЛОВА. 25-3- - як передбачено регламентом. Прошу!

 

      ПИНЗЕНИК В.М.

 

      Шановний Голово Верховної Ради! Шановні депутати!

      Відповідно  до  Регламенту, уряд має робити звіт

 через  45  днів після закінчення року. Повноважень на

 здійснення   звіту   від   Кабінету  Міністрів  я  не

 отримав...

      Уряд    завжди,    при    всіх    обставинах   є

 відповідальним  за  стан справ в економіці держави, а

 значить - за споживчий ринок, за тепло в кожному домі,

 за кількість голодних і безробітних громадян.

      Уряд    завжди   і   при   всіх   обставинах   є

 відповідальним  за ціни в магазинах, якщо вони стають

 недоступними для  багатьох  громадян,  особливо - для

 багатодітних,  пенсіонерів, інвалідів. Це та аксіома, я 
 я                           - 97 - я 

 що  стала основою сучасної демократичної цивілізації.

 Це....   і   один  невдалий  крок  може  перекреслити

 десятиріччя  вдалої  економічної  реформи.  То  хто ж

 заліз  до кишені наших громадян наприкінці 1994 року?

 У  лютому  1995  року?   Хто  повинен  взяти  на себе

 відповідальність за це?

      Наскільки  я розумію ситуацію, сьогодні народних

 депутатів  більше хвилює суто політична площина цього

 питання,  а  не самі ціни. Що трапилось з нами, що ми

 маємо...

 

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги...  Сядьте, будь ласка,

 заспокойтесь...  Вікторе  Михайлович,  я  прошу вас в

 кінці кінців можу попросити вас, щоб ви  помовчали!

      Вікторе  Михайловичу,  я  хочу  ще  раз  до  вас

 звернутись  з проханням, ви будь ласка, не переводьте

 розмову в політичну площину, а конкретно відповідайте

 на  запитання, яке поставлено в порядоку дня. Там йде

 мова про виконання Постанови Верховної Ради з приводу

 Постанови  номер  733.  І,  будь ласка, висновків від

 себе не робіть.

 я 
 я                           - 98 - я 

      ___________.  Доповідь з приводу Постанови номер

 733  не  перша. Відповідна інформація з цього приводу

 роздавалась і роздана сьогодні.

      Я   сподіваюсь,   що  мене  уважно  вислухаються

 передусім  ті  народні депутати, що не бояться тягарю

 відповідальності за неминуче рішення заврішнього дня.

 Депутати, яких ілюзія тривалого соціального спокою не

 зробила    політиканами,    депутати,    які   хочуть

 розібратись    у    викладках,    що   характеризують

 сьогоднішні хвороби  економіки.

      Отже,   про  що  говорять  голі  цифри?  Дев'ять

 місяців   1994   року  ми  жили  в  борг.  Мало  кого

 насторожувало,  що  ми  не  розраховуємось за поточні

 поставки  енергоносіїв.  Якщо в першому кварталі нами

 було  оплачено  55 відсотки поставленого росгазпромом

 газу,  то  у  третьому  тільки 40 відсотків. Загальна

 заборгованість станом на 1 жовтня 1994 року сягнула 1

 мільярд  347  мільйонів  доларів  США.  Протягом року

 різко  наростла  криза  в  бюджетній  сфері.  Якщо  в

 першому  кварталі  1994  року дефіцит консолідованого

 бюджету  склав  6,  4  відсотки, у другому 8, 6, то у

 третьому -16, 9 відсотка. Але і ця цифра занижена. До

 дефіциту   третього   кварталу   45,   3   трильойони

 карбованців  треба  додати не сплачену заборгованість я 
 я                           - 99 - я 

 Украгазу  у  дотаціях на газ більш, як 10 трильйонів.

 Нізькі ціна на енергоносії, треба це теж визнати, нам

 дотувала  Росія -головний наш кредитор останніх трьох

 років.

      На початок червертого кварталу сума дотацій, які

 ми   відбирали  найпростішим  способом  -неплатежами,

 склала  за нинішнім курсом понад 150 трильоойонів. Це

 теж  наш  прихований  бюджетний дефіцит, фінансований

 іншою  державою.  По  відношенню  до  річного  обсягу

 внутрішнього  валового  продукту,  тільки  дана цифра

 складає   13,   2   відсотка   -це   частка  валового

 внутрішнього  продукту майбутнього, нас з вами, наших

 дітей, яку ми проїли зараз, але віддавати доведеться.

 Так  довго  тривати не могло. За все треба платити. І

 нам  неминуче поставили умову: "Утром деньги -вечером

 стулья".

      Наростаючі  кризові  явища  в бюджеті і сфері, у

 стосунках з селом вирішувалися у найпростішій але і у

 найстрашнпіший    спосіб    -включення   друкарського

 верстату.  Якщо у першому кварталі 1994 року первинна

 емісія складала 26 трильйонів, у другому -32, 6, то у

 третьому  -59, 4 трильйони. Грошова маса за 9 місяців

 зросла   майже   в  чотири  рази.  І  тільки  завдяки

 монетарним  обмеженням  Національного  банку  України я 
 я                          - 100 - я 

 вдавалося  утримувати ріст цін за цей період на рівні

 84  відсотка.  Далі  мало було бути, як у старі добрі

 часи:  політичний  страх  перед можливими труднощами,

 бажання  закрити  очі -раптом завтра станеться чудо і

 буде   краще,   чергова  емісія,  чергові  ілюзії  та

 розчарування,  чергове різке зниження життєвого рівня

 наших громадян.

      Але  прийшов  новий Президент, який взяв на себе

 сміливість  рішуче  заявити  про реформи, недопустити

 сповзання у прірву. Однак, чи досить цього?

      Я   свого   часу  сидів  у  кабінеті  на  вулиці

 Банківській  і можу стверджувати: не там реалізуються

 реформи.  За  3  з  половиною роки історії України не

 було  ще  уряду,  який  не  проголошував  би реформ в

 економіці.   Інша   справа,   що  логіка  цих  реформ

 підміняється  часто-густо  логікою  правильних  слів.

 Особливо багато цих правильних слів ми чуємо останнім

 часом.   Хоча  водночас  чомусь  практично  ніхто  не

 (..........)  уряд  Масола,  як  колись уряд Кучми чи

 уряд   Фокіна.  Чому?  Бо  тоді  доведеться  публічно

 визнати, що уряд Масола - неоднорідний.

      Абсурд  ситуації  в тому, що прем'єр-міністра ми

 обрали  за  кілька  днів до завершення президентських

 виборів.  А тепер дивуємося, що ніхто не бере на себе я 
 я                          - 101 - я 

 персональну відповідальність ні за низьку виконавську

 дисципліну на виробництві в державному секторі, ні за

 численні  спроби  стотрильйонних емісій, ні за цінові

 вибрики  монополістів та окремих регіональних божків.

 Во  істину,  уряд  без легітивного стосовно обох влад

 прем'єра може дозволити собі бути наївним, як дитина.

 Зробить емісію чи там якусь революцію -і не помітить.

      Шкода, що лише в економіці такого псевдонаївного

 курсу у такого курсу не буває щасливого кінця.

      Не  хотілося  б  приховувати  того  факту, що за

 останній   тиждень  багато  хто  і  зправа,  і  зліва

 поспівчували мені. Мовляв, знову урядова криза, знову

 хтось  має  заплатити  за  жебрацьке  житття  народу.

 Когось  влаштовує, щоб заплатив сам Пінзеник, а з ним

 Шпек,  Ющенко,  Мітюков,  Карасик  і деякі інші. Така

 відверта  позиція  окремих  депутатів,  мояснюється з

 моєї  точки  зору  не  лише  ціновим безпределом, а і

 цілком  природніми  протиріччями того капіталізму без

 капіталістів,  який  стихійно  і брутально зростає на

 завалишах зруйнованного Горбачовським ЦК соціалізмом.

 реальними   ми   маємо  суспільство,  яке  переслідує

 багатих  і  до  смерті  боїться  бідних.  Реально  ми

 створили    за   останні   місяці   з   одного   боку

 макроекономічний   прес,   що   витискує  всі  легкі, я 
 я                          - 102 - я 

 емісійні,  суть  то  паперові  гроші,  з іншого боку,

 досить  масовий,  хоч  і  не дуже прицільний правовий

 тиск  на  всі  види  нелегальних  і нечесних доходів.

 Таким  чином  і  чорна і сіра економіка потрапили під

 подвійний  макроекономічний  правовий  удар,  і тепер

 шукає собі виходу.

      Якщо  хтось  сподівається  на те, що ми визнаемо

 сьогодні  макроекономічну політику останнього періоду

 хибною, то це марні сподівання. Як раз єдинна, з моєї

 точки  зору до кінця доведена лінія поведінки уряду і

 банку  полягає  в тому, що припинено і пріпінено саме

 завдяки    макроекономічним   заходом,   бездумну   і

 нескінченну   спекуляцію   емісійними   непідкриплені

 товарною масою грошима. Наведу вам деякі приклади.

      На  початок року із загального обсягу ркедитів в

 національній   валюті   23,   5   відсотки   давалося

 приватному сектору, на 1 червня ця цифра скакнула 33,

 6   відсотки,  на  1  листопада  1,  4,  що  явно  не

 відповідає  реальній часті данного сектору економіки.

 Політика   дешевих   емісійних   кредитів  не  минуче

 призводила  до  втечі  грошей  у  сферу спекулятивної

 посередницької   діяльності.   Якщо   за  10  місяців

 минулого   року  середньомісячний  приріст  кредитних

 вкладень  у приватний сектор складав 21відсоток, то у я 
 я                          - 103 - я 

 державний сектор тільки 7, не секрет, ще до недавна і

 кконверсійні   і  аграрні  пільгові  кредити  миттєво

 перекачувались у банківський спекулятивний сектор, що

 призводило   до   інфляції,   а   ряді   випадків  до

 гіперінфляції.  Колі  держава  дозволяє  спекулювати,

 пустими від роботи і товарів грошима, то це зовсім не

 значить,  що  хтось  спритній  не  може  купити за ці

 папірці мерседеса. Таки купляли.

      Але,  зараз  цира  свідчить  про  те, що купівля

 елітних  іномарок  різко  впала.  Більше того, багато

 таких  автомобілів було віддані банкам за борги, вони

 можливо  стали перекридитовуватись за рахунок емісії.

 Відбулося  значне  зміщення  кредитної  орієнтації. В

 листопаді, абсолютна сума кредитів у приватний сектор

 зменшилась у 11, 4 відсотки. В грудні на 8, 5. Почала

 рости частка кредитів у державний сектор. За 3 місяці

 з  48  до  58  відсотки.  Багато  тих, хто сподівався

 присвоїти  різницю  між  інфляцією  та  процентом  за

 кредит  прорахувалися. І інфляційні вершки зібрати не

 вдалося.   Навпаки,   саме   в   цій  площині  лежить

 неймовірна    активність    окремих    структур,   що

 добивається   порятунку  шляхом  шаленного  тиску  на

 здійснення  надмірних  емісійних вливань в економіку.

 Ви  депутати  мали  можливість спостерігати ці спроби я 
 я                          - 104 - я 

 під різним виглядом.

      Що ще дало включення потужного макроекономічного

 пресу.  На початок перших кроків, що до ліберелізації

 економіки,  в  ній  було зайвих інфляційних грошей на

 суму  понад 100 трильйонів карбованців. І ми мали всі

 шанси  повторити  ситуацію 1993 року, коли в подібних

 умовах  тільки  за  останні  чотири  місяці  інфляція

 склала   830  відсотків.  А  в  цілому  за  рік  ціни

 піднялися в 102, 5 рази.

      При  традиційному  розвитку подій сума дотацій з

 "їдала  половину  доходів  бюджету, а дефіцит бюджету

 склав 20 відсотків. Такому дефіциту відповідає рівень

 інфляції   в  річному  обчислені,  який  відмірюється

 сотнями разів.

      Але в наслідок вжитих дій інфляція склала тільки

 501   відсоток,   (..........)  дуже  страшна  цифра.

 Вдалося  утримати  тенденцію зменшення темпів падіння

 промислового   виробництва.   В   листопаді   -грудні

 середньодобовий  випуск продукції зменьшився на 18, 9

 відсотка, тоді як в середньому за рік 27.

      В  першому  кварталі, порівняно з поперднім спад

 виробництва   склав   44,   2  відсотка.  В  другому,

 прирість -10, 5. В третьому -11, 1. В четвертому -16,

 8. я 
 я                          - 105 - я 

      Сьогодні можна говорити про керовану ситуацію на

 валютному  ринку,  що  дає  надійніші  орентири нашим

 підприємствам   в   плануванні  своєї  діяльності.  У

 четвертому  кварталі  1994 року Україна вперше почала

 оплачувати поточні поставки газу Равгазпром.

      Якщо  за  9  місяців  рівень  сплати склав 41, 3

 відсотка,  то  у  четвертому  кварталі сплачено 84, 5

 відсотка.  Майже  95  відсотків річної заборгованості

 раогазпром припадає на перші три квартали. І тільки 5

 та  4  і ця заборгованість винекла тільки тому, що ми

 перевищили  рівень  лімітів поставок газу в зв'язку з

 цим були зменшені ставки транзиту російського газу на

 захід  і  був  здійснений  перерахунок  по  поставках

 цілого року.

      Дещо  покращилася  ситуація зовн ішньої торгівлі

 перше півріччя 1994 року ми з вели з відємним сальдом

 в  1  мільярд  300  мільйонів  долларів.  В  третьому

 кварталі   це  сальдо  зросло  ще  на  115  мільйонів

 долларів.  В перше в четвертому кварталі Україна мала

 позитивне  сальдо  торгового  балансу  189  мільйонів

 долларів.

      Отже  за рахунок рішучих макроекономічних ударів

 ми  припинили  спекуляцію  пустими  грошима  в банках

 поступово наростає частка довгострокових кредитів. я 
 я                          - 106 - я 

      Як основи структурної перебудови економіки, якщо

 в  структурі  кредитів, в державному секторі протягом

 перших,  6 місяців 1994 року довгострокові кредити не

 перевищували  7 відсотків то в жовтні вони склали 18,

 2 в грудні -25,5.

      Держава  перестала  легковажно  позичати гроші у

 своїх   нащадків   грубо   кажучи,  всіми  ми  почали

 поступово  переходити  на  принцип  жити на зарплату,

 але,  щоб  держава  жила  і  працювала  нормально цеї

 зарплати сьогодні не вистачає.

      Дехто  вже  каже,  що  тільки починає звикати до

 поганого  життя про інфляції, як життя стає ще гірше.

 При рішучому подавленню інфляції.

      Дійсно.  Реальний  бюджет  країни  1995  року не

 дозволяє  ні  профінансувати  підйом  виробництва, ні

 достатньо   захистити   соціально-вразливі   прошарки

 населення.  Я вже не кажу про те, що ми не перший рік

 живемо,   майже   не   сплачуючи  за  газ.

      Більшість    суб'єктів    економіки   поставлені

 сьогодні  в  скрутне  становище.  Ні  спекуляції,  ні

 емісії,  ні  інфляції,  ні  виробництва. Таким чином,

 спекулятивна  і  недієздатна в нових умовах економіка

 потрапила під удар. Але чи творить і чи може створити

 уряд  Масола  нову  легальну  ринкову  економіку, яка я 
 я                          - 107 - я 

 тільки  може  (рано  чи  пізно) наповнити і бюджет, і

 кишені  рядових  громадян  чесно  заробленими,  а  не

 позиченими чи вкраденими під час емісії грошима?

      Самий  великий  гріх  уряду сьогодні -  це страх

 перед  непрацюючою економікою. Ми витиснули  інтереси

 всіх   суб'єктів   економіки   у  сферу  виробництва,

 заплативши   за   цей   тиск   банкрутствами  банків,

 посередників, підприємств.

      Ми   зобов'язані   подбати  зараз  про  дастатні

 інвестиції у сферу виробництва. Ми повинні знайти для

 цього  капітал. Не надрукувати гроші, породивши новий

 виток  інфляції  і  збідніння  населеня,  а  знайти і

 вкласти справжні гроші на довгостроковій основі.

      Але давайте на хвилю відійдемо від інвестиційних

 справ.   Надзвичайно   гострою  є  сьогодні  проблема

 гальмування  пресу соціальних втрат внаслідок реформ.

 Чимало  людей  опинилось на грані виживання. За таких

 обставин нашими завданнями є:

      1)  знайти  саме  тих  людей,  що  знаходяться в

 найбільш скрутному стані. Наголошую на цьому тому, що

 3 роки ніхто всерйоз даною проблемою не займався;

      2)  заохочувати  те, що вже відбувається в нашій

 економіці, що показують самі громадяни.

      В  1994 році середньому в спожижванні населенням я 
 я                          - 108 - я 

 те, о було придбано в торгівлі і на ринках, складало,

 наголошую,  це  те,  що  придбано в загальному обсязі

 споживання, картопля -11 відсотки, овочі -      23, 5

 відсотки,    фрукти   37,   1   відсоток,   м'ясо   і

 м'ясопродукти  45  відсотків,  молоко  51, 8, яйця 20

 відсотків. Саме це великою мірою пояснює той факт, що

 середнє  споживання  в  2-3  рази  перевищує  вередні

 грошові  доходи.  Тобто, в цій скрутній ситуації наші

 громадяни   вказують   на  те,  що  слід  робити  для

 виживання.  і цей процес нам треба заохочувати.

      Пропоную  один з реальних шляхів. Повернемось до

 старого  гасла:  землю  -селянам, заводи -робітникам.

 Всі  ви  добре  знаєте  стан більшості наших заводів.

 Реальним  багатством  сьогодні  може  стати земля. Це

 гарант  нашого  виживання.  Нехай  це  будуть не такі

 великі  ділянки  і  не  всі зможуть вирощувати на них

 картоплю  чи  капуту.  Але  це  реальна можливість її

 заставити чи здати в оренду.

      А   де   сьогодні   можна   знайти  капітал  для

 інвестицій і відродження економіки? Перше і головне у

  -себе  вдома,  в  Україні.  Ні,  це  не бюджет. Наші

 підрахунки  казують, що бюджетних коштів 1995 року не

 вистачає  навіть  для  фінансування  потреб бюджетних

 сфер.   Перед   нами   з   вами   стоїть  ще  нелегке я 
 я                          - 109 - я 

 випробування   щодо   прийняття   бюджету   з   таким

 дефіцитом,  який  би  гарантував досягнень наприкінці

 року мінімальних  темпів інфляції.

      Нсправді,  всі ви знаєте це, емпірисно і у людей

 і  у підприємств є гроші. Наведу лише одну цифру 1993

 року,   року   з   найбільшою  інфляцією,  отже  і  з

 найсприятливішими умовами для тіньового перерозподілу

 доходів.

      Протягом 1993 року виробництво товарів народного

 споживання  склало  83, 5 відсотка рівня 1992 року, а

 реальні  доходи  населення склали 38 відсотків, тобто

 за  рік  скоротились  в  2,  5  рази.  Грубі прикидки

 показують,  що  близько  пололвини  доходів 1993 року

 осіло в тіні.

      Наведу   вам   цифру   1994   року.   При  спаді

 виробництва  товарів  народного  споживання  на 26, 7

 відсотка,    обсяг    роздрібного   товарообороту   у

 порівняльних  цінах  знизено  лише на 5, 5 відсотків,

 реалізація  платних  послух населенню -на 3, 5. Тобто

 ще  один  висновок:  у  нас  успішно працює підпільна

 нелегальна економіка.

      Цікаво  було тільки дізнатись скільки підпільних

 міліонерів продовжують отримувати соціальні допомоги,

 скільки  приховано  від  держави  товарних залишків і я 
 я                          - 110 - я 

 валютних  ресурсів.  Але Прокуроторую і слідством тут

 неможливо  добитись швидких і плідних результатів, бо

 (..........)  і  чорній  економіці  сьогодні,  тою чи

 іншою   мірою,   більшість  працюючих  підприємств  і

 громадян.    Ми   повинні   запропонувати   абсолютно

 чіткі і тверді правила гри. Однієї амністіі капіталів

 тут  мало.  Доведеться  спеціально  заохочувати  такі

 цільові  вклади, започатковані державою, і підтримані

 нею  проекти. Навряд чи треба чекати для консолідації

 цих прихованих від світла українських капіталів, пана

 Мавродія  з його горезвісною МММ. Мова, безумовно, не

 йде  і  ніколи  не  буде  йти  про  капітали людей із

 структур, що забруднені кров'ю, чи заплямовані зрадою

 національних інтересів України.

      Друге.  Експорт.  Ще  ніколи  і  ніхто  не  зміг

 підрахувати  достатньо  точно  наші  встрати  в цьому

 секторі  економіки.  Недовіра  експортерів  до  наших

 владних  структур  досягло  такої  стадії,  що однієї

 лібералізації   експорту  вже  недостатньо.  Треба  і

 активно, і нестандарстно його заохочувати, зокрема, і

 в  частині  легалізації  каналів  повернення коштів у

 напрямку запуску успішних українських виробництв.

      Третє -Росія. Хтось, може, і скаже мені, мовляв,

 навіщо запрягати чужого вола? Але ситуація сьогодні з я 
 я                          - 111 - я 

 російськими   капіталами,   заробленими  на  експорті

 передусім  золота,  алмазів,  нафти  і  газу дозволяє

 спрогнозувати  широкі можливості для його залучення в

 Україну.   Там   усі   ринки   нині   вже   практично

 перенасичені   і  розподілені,  а  в  нас  вони  лише

 створюються.  З  нашою  згодою  чи  без  неї  активна

 частина   російських  капіталів  все  одно  прийде  в

 Україну.  То чи не краще нам втиснути в цей стихійний

 і  далеко  небезпечний  прошарок  капіталів  у  рамки

 транснаціональних     фінансово-промислових     груп,

 забезпечивши і контроль з боку держави, і податки для

 бюджету.

      Нарешті, четверте. Міжнародна допомога і західні

 кредитні  лінії.  Безумовно,  ми  самі собі робимо цю

 клітку  з золотими прутками не від хорошого життя. Не

 вина, а біда, мабуть, усіх українських урядів, що без

 цих позичок важко проіснувати навіть протягом ще цієї

 зими.

      Достатньо  сказати, що лише на покриття дефіциту

 платіжного  балансу  на  1995  рік  Україні  потрібна

 сума  -5,  5 мільярда долларів. Але ніхто не стане їх

 давати  країні,  що  живе  за  рахунок майбутнього, в

 борг.  Та  й  життя  вборг  зараз вже не буде. Досвід

 наших   переговорів  з  Росією  свідчить  про  великі я 
 я                          - 112 - я 

 труднощі  з переносем термінів оплати минулих боргів.

 Де  вже  говорити  про нові кредити. Я б хотів щоб ми

 перестали жити ілюзіями, щобо можливого порятунку, та

 входженням в рубльову зону.

      Приклад   Белорусії   де   рубль   котуеться  до

 російського  рубля  наочно  підтверджує  це,  це  мій

 власний  досвід переговорів щодо рубльової зони. Ще в

 минулому  йряді показує нам пропонували війти за умов

 використання   на   російському   ринку   рублів,  що

 зароблені  від  експорту. тобто в тому режимі який ми

 маемо  сьогодні.  І немає підстав сподіватись на інші

 умови, научитись жити на власні ресурси.

      Сьогодні  ще  кредит  довіри  до  України є і ми

 зобов"язані   ним  скористатися.  Звичайно  за  умови

 здійснення  послідовних засобів самопорятунку. Кредит

 ми   отрімаєм  сьогодні  від  міжнародних  фінансових

 організацій,   та  країн  донорів,  це  тільки  засіб

 полегшити  перебудову  вкрай  спотворенной  структури

 нашої   економіки,   що   займе  не  один  рік.  Лише

 комплексне   використання  свіх  джерел  капітального

 фінансування може підкрипити макроекономічну політику

 реальним  і  безперебійним  українським  виробництвом

 товарів,  продуктів харчування, а лише це виробництво

 може стати основою процвітання України, основою тепер я 
 я                          - 113 - я 

 не  лише  приборкнення  інфляції,  а стабілізації цін

 достатнього прожиткового рівня населення.

      Обманути  цю  просту  логіку подій уже нікому не

 вдасться.  Які б красиві прапори не прикрашали колони

 наших  прохачів,  які  йдуть бурять банк, за дешевими

 грошими,  дешевих  перед  усім  у  політичному смислі

 грошей уже не буде.

      В той же час це не означає, що ми не можемо і не

 хочемо  домовлятися,  навіть емісії під щзапланованих

 дефіцит   бюджету  треба,  на  мою  думку,  проводити

 розумно,  порадившись  із  регіональними і галузевими

 лідерами. Є на мою думку і нагальна потреба у швидкій

 ратації  державних  службовців у цих кризових умовах.

 Аби  виявити  всі  виконавські  таланти незалежно від

 кольору партквитка в кишені.

      Наприкінци  відзначу  наступне.  Ми знову хочемо

 поставити  себе  на  стадію  вибору.  Є два варіанти,

 підкріпити    макроекономічний    процес    негайними

 капітальними   вкладеннями,   структурну   перебудову

 економіки  розвиток виробництва, віпробувши тим самим

 всі страждання макроеконромічного ремонту.

      І  другий,  на  жаль,  досить ймовірний сьогодні

 варіант.  Це  відступ назад, у емісійне та інфляційне

 болото  гіпердефіцитного  бюджету.  Цей другий шлях з я 
 я                          - 114 - я 

 мо/ї  точкі  зору не придатний і тупіковий. Передусім

 тому,  що  всі  соціальні  втрати  сьогоднішнього дня

 стають  безглуздими і не коли-небудь, а досить швидко

 нам   доведеться  знову  ще  більше  роздягати  людей

 припиняючи  інфляцію. Бо парадокс нашого дефіцитного,

 а тому спекулятивного бюджетного торга в тому, що він

 створює   видимість   роздачі  благ,  яких  насправді

 більшості  громадян  не буде. І це ми встигли довести

 свою  невелику  історію.  Збільшаться  чиїсь нечестні

 рахунки  в  Швейцарії,  чому  вже і сама Швейцарія не

 рада.  Я свій вибр зробив -тільки поштовх вперед. І в

 даному   варіанті  розвитку,  на  мою  думку,  є  всі

 підстави  запросити  до співпраці в Уряду таких добре

 організованих   і   впливових   політиків,  як  Петро

 Симоненко чі Олександр Стоян. Давайте використаємо юх

 енергію  для  швидкої  організації  служб  соціальної

 допомоги,  аби  точно  відповісти  на питання: "Хто в

 нашому   супільстві  є  бідним  і  багатим?"  Щоб  не

 розмазувати  залишки державного масла по білому хлібу

 людей заможних і віддати більше справді знедоленим.

      Якщо  у  більшості  з нас затремтять коліна і ми

 зробимо  відступ,  приймаючи  социально-пополярні  на

 вигляд,  але  кономічно не реальні плани, то цього не

 сприйме не тільки прагматична частина Парламенту, але я 
 я                          - 115 - я 

 й більшість населення.

      Це  буде  найважчий  час  для  всіх  нас, бо всі

 переваги  і страждання макро-економічного регулювання

 будуть  втрачені  даремно. В решті решт доведеться ще

 раз  переконатися  -альтернативи  реформам  немає.  Є

 грубий  чоловічий жарт: "Погано організоване похмілля

 переходить  у  тиждневий запій". Постійне лупцювання,

 передьоргування   тих,  хто не побоявся взяти на себе

 відповідальності   і  тягару  за  реформи,  нерішучі,

 непослідовні дії за принципом -крок вперед, два кроки

 назад  -це  найболючіший  для  народу  шлях,  який ще

 нікому  і  ніколи  не приносив політичних девідентів.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу, дякую вам за виступ

 ваш.  Було  б  непагано,  як  би  ще кілька хвилин ви

 витратили  на  інформацію  про  виконання   Постанови

 Верховної     Ради.     Тому    що    ви    абсолютно

 правильно  говорите,  виступаючи  з  своєю  позицією,

 роблячи   аналіз  і  засвідчуючи  свої  наміри,  свою

 платформу, ви маєте на це право.

      Але  зараз  конкретно  розглядається питання про

 виконання   Постанови   Верховної   Ради,   прийнятої

 відповідно  до  Постанови  Кабінету Міністрів. Тому я я 
 я                          - 116 - я 

 просив  би  все такі говорити по темі. І, будь ласка,

 все  такі є конкретні питання, які ми вам задавали ще

 тоді, коли ця Постанова тільки появилася.

      На  сьогодні,  якщо  не  говорити  детальніше то

 можна  було  сказати  тільки  дати  відповідь  на три

 запитання  про те, яким чином позитивно відбилася, чи

 відіб'ється  найближчим часом постанова на ситуацію в

 державному   бюджеті,   на  ситуацію  в  регіоні,  на

 виробництві  і  на конкретному бюджеті сім'ї, і більш

 нічого,  і  цього було досить і ми повіримо, і ми вам

 довіримо   працюйте,   робіть  так,  як  ви  вважаєте

 потрібним,  але  дайте  відповідь на це запитання, по

 суті  те  запитання,  яке  ставилося вам ще у жовтні-

 листопаді місяці.

      Я  прошу  вибачити,  що  я мабуть так, дещо може

 широко  ставлю  ці  питання,  але воно саме найбільше

 турбує  сьогодні  мабуть у депутатів -це не політичне

 питання.   Це   питання   економічне   -це  конкретне

 абсолютно питання.

 

      ПИНЗЕНИК В. М. Я підтримую таку позицію і просив

 би  подивитися  таблицю,  яка  вам роздана про оплату

 поставок  російського  газу.  Я нагадаю вам ще раз, я

 хочу  нагадати про те, що на 1 жовтня ми вжили ілюзію я 
 я                          - 117 - я 

 низьких цін.

      Елюзія   ця   пояснюється  дуже  просто.  Ми  за

 російський  газ  не  платили.  Я  думаю  одного цього

 аргументу було достатньо, для того, щоб зрозуміти, що

 так  далі  продовжуватися не могло. Я вам ще одну річ

 нагадаю,  що  95 заборгованості по сплаті російського

 газу  припадає  на  9  місяців  до  тих  кроків,  які

 вимушений був зробити Уряд.

      Давайте   підрахуємо  тепер  реальний  бюджетний

 дефіцит,  я називав цифру 108 трильйонів, яка є у нас

 по  підсумках  бюджету за рік. 10 трильйонів дефіциту

 бюджету  по  дотація "Укргазпрому", який нам покритий

 за  рахунок"  гранту"  Уряду  США  і  150  трильйонів

 дотації,  які ми отримали за газ з Росії, але який ми

 не заплатили.

      То  чи  не  пора  нам  нврешті  стати  на грішну

 землю?!  Ніхто  нічого  нам  дарувати  не  буде! Чому

 громадяни  Росії  мають на себе брати борг споживання

 газу Україною?

      Ще один аргумент - пригадаю вам його.

      Дефіцит   бюджету   (без   прихованого  дефіциту

 бюджету)  в  третьому  кварталі  складав   16,8%.   В

 результаті   принятих  дій  ми  планували  скорочення

 дефіциту  бюджету  до  10%. І ми вийшли на цифру, яка я 
 я                          - 118 - я 

 дещо нижча цього граничного розміру дефіциту бюджету.

 І  нагадаю  вам, що наприкінці минулого року головною

 причиною  продовження емісійних вливань Національного

 банку України в економіку був дефіцит бюджету.

 

      ГОЛОВА. Запитання є до доповідача?

      (Шум у залі)

      Будь ласка, запишіться, хто хоче запитати.

      Скільки   часу   відведемо?  20  хвилин  досить?

 Півгодини?  Ну, будь  ласка,  - за  регламентом так і

 передбачено.

      Кожушко, прошу.

      Просив  би  дуже лаконічними бути в запитаннях і

 відповідях - конкретно абсолютно!

 

      КОЖУШКО О.М. (149 виборчий округ).

      Виктор Михайлович, 2 конкретных вопроса.

      Я  лично докладывал вам, что на складах в Киеве

 (в частности,  в  Борисполе)  - а таких  складов  4 в

 Киеве  - находятся  горы  импортного  лекарства.  Вы,

 уважаемые  коллеги-депутаты,  знаете, что находится в

 этих селах, районах в аптеках... Телевидение по этому

 вопросу  (спасибо!)  хорошо,  как говорится, показало

 этот  вопрос. Вы сейчас критикуете прошлый год о том, я 
 я                          - 119 - я 

 что кредитов было дано 6% государственным структурам.

      Сегодня  вы  внесли предложение о том, чтобы еще

 эмиссию  сделать  на  25 триллионов карбованцев, а вот

 этот  вопрос,  чтобы  выделить кредит, и наши люди не

 умирали  от  того,  что  нет  лекарства, снова отдача

 коммерческим  структурам.  А  ведь  эти  деньги могли

 повернуться ровным счетом через месяц-полтора снова в

 бюджет.

      Это вот первый вопрос, как вы относитесь.

      И  сторой  вопрос.  На  комиссию  был дан проект

 Министерством  экономики  о том, что в следующем году

 снижается   на   30  миллионов  тонн  добыча  угля  и

 завозится  26  миллионов  тонн угля извне. Что это за

 политика,  я  просил  бы  ответить, чем это кончится,

 чтобы ответить людям по этому вопросу.

      Два вопроса.

 

      ПИНЗЕНИК..............  Михайловичу,  більше тут

 питань  поставлено.  Я  знаю про цей випадок, який ви

 говорили,  ми  пошлемо  комісію для перевірки фактів.

       Коли я говорив про кредити....

      (Шум в залі)

      Олександре  Михайлович,  прошу  дати  нам адресу

 цієї установи і ми пошлемо туди людей. я 
 я                          - 120 - я 

      Друге.  Я  не  говорив  про  те,  що  ми надаємо

 кредити  державному  сектору.  Як  би ми не хотіли, з

 якими  благими  намірами ми б не давали кредити, вони

 завжди  опинялись  там,  де вигідно було їми крутити -

 в сферу посередницько-спекулятивної діяльності.

       Чому  вони  сьогодні  тікають звідти? Тому що в

 багатьох  випадках прогоріли ті, хто хотів отримувати

 аживу  за  рахунок  низьких  ставок кредиту і високої

 інфляції.  Вони  банкротують. Я думаю, приклади ви ці

 знаєте.   І   неминуче   ресурси  комерційних  банків

 сьогодні  почали переміщатись в державний сектор, а в

 державному    секторі    і    в......................

 довгострокових кредитів.

      Питання  щодо  емісії. Так, ми добре знаємо, що

 емісія  завжди має свої злі наслідки. Але ми не маємо

 ілюзій  відносно  того,  що протягом місяця чи одного

 року нам доведеться сбалансувати бюджет без дефіциту.

 Навіть,  наше  прагнення  звести бюджетний дефіцит до

 п'яти  відсотків  по  тих документах, які ми сьогодні

 маємо, неймовірно складне завдання.

      Що  стосується можливостей збільшення видобутку.

 Я ще раз нагадаю вам: рознахунки показують можливості

 задоволення   бюджетних   сфер,   обмежений  сьогодні

 бюджет.  Я  вже  не говорю про інивестиції. І якщо ми я 
 я                          - 121 - я 

 спробуєм  піти через інфляційне емісійне інвестування

 в економіку, то ми просто ще раз повторимо уроки 1992

 року.   Бульшість  нажитих  капіталів  -основи  цього

 процесу,  були  інфляційні  процеси.  І  приклад 1993

 року, коли найбільше падіння реального  рівня   життя

 відбулось - ще одне підтвердження цьому факту.

      Тому проблема важлива. І є звернення, тільки  ми

 чекаємо,   як   собака  на  сіні,  і  самі  не  дамо,

 наприклад,  розробляти  нафту  і  газові  родовища, і

 власних бюджетних ресурсів у нас не вистачає.

 

      ГОЛОВА.  Я ще раз прошу тих, хто задає запитання

 і Віктора Михайловича говорити коротше, і у контексті

 нашої теми. Я прошу уваги.

      (Шум в залі)

      І  чітке  запитання,  чітка  відповіді. Тільки в

 контексті постанови. Я ще раз прошу вас.

      (Шум в залі)

      Марченко, прошу.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Уважаемый Виктор Михайлович! Уважаемый Александр

 Александрович! На протяжении с августа месяца я прошу я 
 я                          - 122 - я 

 и хотел бы добиться ответ на один вопрос. Результатом

 реформ являются какие-то социальные последствия. Вот,

 социальные  последствия  очень хорошо видны на приеме

 депутата  по  личным  вопросам.

      Когда  приходит то ли рабочий, то ли пенсионер и

 говорит:   "Уважаемый   депутат,  расскажи,  как  мне

 сегодня  прожить  за  500  тысяч рублей или купонов?"

 Ответа   нет.   Ответ   я   хотел   бы   получить   у

 правительства.

      В  этой  связи  я  обращался к правительству для

 того,  чтобы  нам  дали данные, как можно и что будет

 сделано  для  того,  чтобы  люди могли просто жить, а

 реформы будем делать каждый, правда, по-своему.

      Поэтому  первым  пунктом Постановления 733 было:

 "Вказати   Кабінету   Міністрів   на  неприпустимість

 проведення  політики лібералізації цін без підвищення

 рівня  купівельної  спроможності населення". Ответа я

 вобщем-то не услышал.

      Однако,   я   хотел   бы  задавать  вам,  Виктор

 Михайлович вопрос по пункту, опять же поручения этого

 Постановления  Верховного  Совета:  "До  1 січня 1995

 року внести на розгляд Верховної Ради України проекти

 законів   України  про  ціноутворення  та  повернення

 валютних  вкладів із-за кордону та розробити механізм я 
 я                          - 123 - я 

 відповідальності за їх порушення".

       Вы  говорили  о  кредитах. По первой оценке по,

 скажемо,  скромной 40 миллиардов долларов наших денег

 находятся  за границей. Так не лучше ли чем ходить и,

 как  вы правильно здесь говорите, жить в долг, решить

 проблемы  вернуть их сюда, запустить для работы нашей

 экономики,  а  для  этого,  безусловно,  должны  быть

 механизмы.  Ответьте,  пожалуйста, какие механизмы вы

 разработали  и  что будете делать, чтобы мы вернули и

 почему этот пункт не выполнен?

 

      ПЕНЗЕНИК В. М. Щодо повернення валютних вкладів,

 то  є Указ Президента і Верховна Рада інформована про

 недоцільність розробки окремого законодавчого акту. В

 чому тут проблема?

      Вже  не  перший  раз,  і у нас в законодавстві є

 передбачена   норма,  щоб  за  несвоєчасне  виконання

 повернення  валюти  в  нас  передбачений  -тюрма.  Не

 посадили.

      А  дозвольте  я вам можу продемонструвати кілька

 важливих  форм  втечі  валюти.  І  жодній  державі не

 вдалось   зупинити   течу   валюти  при  нестабільній

 ситуації.  Може не пригадаемо я особливо звертаюсь до

 виробничників. я 
 я                          - 124 - я 

      Феномінальність  дитище,  геніальне рішення щодо

 ведення  фіксованного  курсу  валюти, який в три рази

 був нижчий ніж реальний курс.

      Хто  понесе  відповідальність про наслідки цього

 рішення  при  якій  саме життя змушувало підприємство

 ховати  валюти  за  кордон. Тому що по суті існування

 цього курсу означало накладення на експортера виручки

 на  валютну  на  ескпорт  в  розмірі  дві трети, ще в

 жодній  країні  не  вдалось повернути валютні доходи,

 які  втекли  за  кордон  без фінансового оздоровлення

 ситуації   в   економіці,  без  того,  що  громадянам

 потрібна   була   національна   грошова  одиниця.  Що

 стосуеться  проекту  закону  про  ціноутворення,  він

 внесений  Кабінетом  Міністрів  до нього додані деякі

 зауваження і він зараз доробляеться. Щодо рівня життя

 людей,  і можливостей наших, і наших можливостей його

 забезпечити.

      Я  економіст,  і  немаю  право  говорити те що у

 когось  можливо  і  хотілось  би слухати, що я маю на

 увазі, при нинішній демографічній ситуації в Україні,

 а  я  наведу  вам  деякі цифри. В 91-гому році на 100

 працюючих  припадало  114  пенсіонерів  із  бюджетної

 сфери,   в   93му-120,   в   94-му  -122,  при  спаді

 національного  доходу  за  три роки на 50 відсотків і я 
 я                          - 125 - я 

 при тій низькій ефективності виробництва, забезпечити

 грошовими  доходами на існуючій нормативній базі межу

 малозабезпеченності  неможливо.  Це  означає  оне, що

 будь-які  наші спроби піднімати грошовий рівень доход

 повертається завжди одним і тим же. Рівень споживання

 найбідніших   на   цьому  товарному  забезпеченні  не

 досягається.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  і тих, хто задає запитання ще

 раз  повернутись  до  точних  відповідей. Ви, замість

 того, щоб розповідати про переваги вільного валютного

 регулювання  могли  б сказати таким чином, що за час,

 поки  ввели валютні торги зросла надходження валюти в

 державу  на  таку  то  величину,  тим  паче,  що  від

 державних  підприємств і раніше вони не приховувались

 і  тепер.  Тільки  що,  зараз  зручніше для державних

 підприємств  такий  курс  безперечно  має перевагу. А

 так,  як  вивозили і ховали, так і зараз, очевидно, а

 якщо ні, то скажіть цифру і не має дискусій тут.

 

      ___________. Я можу підтвердити факти про те, що

 дійсно  обороти  валюти  значно зросли. 106 в жотвні,

 понад  206  через біржу в листопаді і 145 в грудні. І

 сьогодні більшість наших підприємств отримали вільний я 
 я                          - 126 - я 

 доступ   до  біржі.  розрахунки  з  колишніми  нашими

 країнами Радянського союзу можуть проводитися в будь-

 якій  валюті,  який  просить  ваш  партнер.  Я міг би

 назвати   експертну  оцінку  втрат  України  введення

 фіксованого  курсу,  півтотора  мільярди  доларів. Це

 сума     приблизно     дорівнює     величині    нашої

 заборгованності сьогодні госпрому за минулий рік.

 

      ГОЛОВА.  Віктору Михайловичу, таке питання, якщо

 ви  дозволите,  користуюся  я тими даними, що ви дали

 про    співвідношення    оптово-відпускних   цін   до

 світового. Я дивлюся олія, цукор, масло, мясо. Власне

 кажучи, ми вийшли на світові рівні, на світові ціни.

      Тепер,   повернемося   до   питання  такого,  ви

 говорили  про  перевагу  нефіксованого  курсу.  Можна

 згодитися   з   точку   зору  експертерів   продукції

 безперечно  ця  перевага  є.  Але давайте подивимося,

 раніше  коли  був  фіксований курс і вільний, то було

 співідношення  -20 на фіксованомсу в останій час, 40-

 45  на  вільному.  Так?

      Тепер 114 на вільному, або на біржовому, або теж

 своєрідно  фіксованому  і  165  на  такому  вільному.

 Різниця  зросла в трічи майже відносно одного долара.

 тоді виникає питання, хто ж виграв тут? Обісцінилися, я 
 я                          - 127 - я 

 власне  кажучи  кошти  в  людей,  бо  сьогодні  долар

 визначає ціну на товар.

 

      _______________  Олександре  Олександровичу, по-

 перше,  я вчора буквально дивися динаміку готівкового

 обміного  курсу  і  вона 30 тисяч є нижчою. І якщо ви

 зауважили,  вже тривалий час курс тримається на рівні

 128-130.

      Причини  для  різних обміних курсів у нас були і

 на  жаль ще трошки залишаються. Перша причина -це те,

 що   ми   довго  не  могли  визнати,  що  карбованець

 готівковий  і  карбованець  на рахунку є однаковий. І

 нарешті  таке  рішення  було  прийнято, який скасував

 будь-які  обмеження  на ходіння готівкових кошт, а ця

 сума не мала.

      По-друге,  я  хотів  сказати про добрі речі, які

 започаткував   Національний   банк,   почавши  процес

 продажу валютних аукціонів готівковими доларами. Якщо

 порівняти розрив курсів, який був у листопаді, грудні

 і зараз, то сьогодні цей розрив невеликий.

      Хоча  цей  розрив -це теж підстава для того, щоб

 виникали  певні  валютні  спекуляції.  Я  розумію, що

 імпортеру  дуже  добре  мало  б купувати долари по 10

 тисяч,  але  ці  долари не потрапляють нам з неба, ці я 
 я                          - 128 - я 

 долари  заробляє  наш український експортер і Уряд не

 купує, або, якщо купує то дуже рідко долари для себе,

 для  того,  щоб комусь продати долари за 10 тисяч, то

 треба,  що  за  10  тисяч  по  курсу наша украєїнське

 підприємство  продало  товар  на  експорт. Чи можливо

 співставити   такі   дві  речі,  і  ми  такий  досвід

 проходили і знаємо чим він закінчиться.

 

      ГОЛОВА. Безуглий.

 

      БЕЗУГЛИЙ.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемый

 Виктор Михайлович!

 

      Город  Каховка, Херсонской области сегодня стоит

 на грани краха буквально, бюджет пуст, город почти не

 отапливается,    холодные   больницы,   роддом,   дом

 престарелых  о  гарячей  воде  уже  забыли,  что  это

 такое - это не вина города.

      Вина  бездарного  правительства,  которому  люди

 поверели.  По  ходотайству  председателя  горсовета -

 Гашенко   -Председателя  Херсонского  облисполкома  -

 Жолобова  я  погасил  еще  в октябре месяце 1994 года я 
 я                          - 129 - я 

 кредит  51 миллиард на мазут для отопления города.

      Мы тогда бы преобрели бы полностью уже тот мазут

 и уже деньги вернулися. На моем запросе был целый ряд

 музейных    автографов    Премьер-Министра   -Масола,

 замминфина   -Гончарука,  Председателя  Национального

 банка  -Ющенко,  последняя  инстанция  была  у  вас в

 начале  декабря  1994  года,  кредитов город так и не

 дождался,  топлива у нас нет, уголь по 7, 8 миллионов

 за  тонну,  город  вымерзает,  мало того, я попытался

 найти  у  вас  в  Кабинете  Министров  это  письмо  с

 музейными   автографами,  чтобы  попасть  все-таки  к

 Президенту  Украины,  но письма так и не нашел хотя в

 течении  часа с компьютерщиком мы его пытались найти,

 письмо изчезло и ответа я так и не получил.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Я не можу вам відповісти на цей

 конкретний  випадок, але я знаю, що було кілька разів

 звернення  з Херсонської області, і ми їм певні кошти

 виділяли. Але я відверто хочу сказати, що ми не можем

 задовільнити   і  десятої  частини  тих  заявок,  які

 надходять від вас, від регіонів і так далі. я 
 я                          - 130 - я 

      Ніхто не ___________ коштів, якби вони були. Але

 дома  ми  всі  звикли, що не можна витратити з кишені

 більше,  ніж у тій кишені є. І створити чудо в уряді,

 якщо  є  надходжень  з  економіки  100  трильйонів  -

 неможливо! Ми можемо видати 200 трильйонів за рахунок

 емісії, зпа рахунок інфляції... Але більше товарів ми

 за  рахунок цього не розподілимо! І розподіляти у нас

 вже практично нічого!

 

      ГОЛОВА. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО  М. О. (329 виборчий округ, Полтавська

 область).

      Шановний Віктор Михайлович!

      Я уважно прослухав вашу інформацію, і на головне

 питання  відповіді  так  і  не  почув... З прийняттям

 Постанови  N733  життєвий  рівень  людей  піднявся чи

 знизився? І на скільки?

      Мене  дивує,  наприклад: ми дуже багато говоримо

 за  дефіцит  державного бюджету, за нестачу коштів на

 соціальний захист, а такий період економічної кризи і

 страшеного  дефіциту  бюджету - щодня  дізнаємося, що

 зростає    кількість   людей   в   уряді,   кількість

 міністерств    і   державних   комітетів,   кількість я 
 я                          - 131 - я 

 управлінців... А результат управління економікою - ви

 знаєте  який!..  По кількості перших віце-прем'єрів і

 прем'єрів  ми,  український уряд, мабуть, займаємо не

 останнє  місце  в світі... Чи не вважаєте в зв'язку з

 цим  ви,  уряд  і Президент, що необхідно сьогодні, в

 зв'язку   з  величезним  дефіцитом  бюджету,  суттєве

 скорочення управлінського апарату на всіх рівнях? І в

 першу   черг  - в  центральних  органах  державної  і

 виконавчої влади?

   Економічна   криза  повинна  долатись  не  лише  за

 рахунок  кишень  і  зниження  життєвого  рівня  наших

 людей,  о  було зроблено постановою номер 733, а й жа

 рахунок  тих  владних  структур, які привели людей до

 такого стану.

      І   скажітть,   будь   ласка,  за  рухунок  сого

 зростають кредити?

      Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК.  Я  нагадаю  вам  досить недалеку нашу

 історію -1993 рік. В ті часи,-можна повернусь до 1992

 року,  але  я вам тільки 1993 приклади приведу,-в нас

 протягом   1993   року   було  проведено  трьохкратне

 підвищення  мінімальної  заробітної  плати -в шостому

 місяці,  в  дев'ятому  і  в дванадцятому. Я хотів вас я 
 я                          - 132 - я 

 ознайомити  з  його наслідками. Як правило цей період

 триває  три  місяці  -спочатку  йде  зріст, потім йде

 вниз. Перший етап -три місяці -дали падіння реального

 рівня  життя  на 7, 8 відсотки. Другий етап в вересні

 дали падіння реального рівня життя на 11, 5 відсотки.

 Третій   етап  -3,  5.  Ці  три  хвилі  дали  падіння

 реального  рівня  життя  на  21 відсоток. В цілому за

 1993 рік -60 відсотків.

      Що ми маємо за три місяці 1994 року? Планувалась

 інфляція  а рівні 250 відсотків. Фактично вона склала

 два   рази  712  тисяч.  За  цей  же  період  середня

 заробітна плата зросла в два рази 709. Тобто, є певне

 зниження  життєвого  рівня  громадян.

      Я  назву  вам  ще  такі цифри. Реальна заробітна

 плата  в  жовтні  зросла  на 26, 2, оскільки подвижка

 людям  виплатили  зарплату,  а подвижка цін відбулась

 пізніше.  В  листопаді вона впала на 20, 9 і в грудні

 вона впала на 0,2 відсотка.

      Я  повністю  підтримую  таку  ідею, і в одному з

 рішень   уряду   передбачено   необхідність  значного

 скорочення  управлінського  апарату.  І  ми  сьогодні

 повинні  шукати  можливості  на  всіх  рівнях, в тому

 числі,  відмова  від тих пільг, якими ще користуються

 окремі категорії чиновників. я 
 я                          - 133 - я 

 

      ГОЛОВА. Камінський.

 

      КАМІНСЬКИЙ

 

      Олександре Олексанровичу, я прошу передати право

 на запит Вітренко Наталії Михайлівні.

 

      ГОЛОВА. Вітренко Наталія Михайлівна.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Наталія   Вітренко,  346  Конотопський  виборчий

 округ, соціалістична фракція.

      Шановний   Вікторе  Михайловичу!  Скажіть,  будь

 ласка, на якій підставі не виконаний до цих пір пункт

 Постанови  Верховної  Ради щодо розгляду і подання на

 розгляд     Верховної     Ради    України    проектів

 загальнодержавних  програм  відповідно  до Поставнови

 Верховної  Ради  від 19 жовтня 1994 року "Про доповід

 Президента  України  про основні засади економічної і

 соціальної  політики"?  Цей  пункт  був  внесений  до

 Постанови  Верховної  Ради  після  обговорення  вашої

 Постанови    Кабінету   Міністрів   ь733,   тому   що

 з'ясовувати,  що ви намагаєтесь зробити в економіці з я 
 я                          - 134 - я 

 цінами,  можна  тільки  бачучи  програму  вцілому.  Я

 вивчала  досвід  реформ  у  світі,  я  не знаю жодної

 країни,  яка  б  долала  кризу  без  програми.

      І   мене  дивує,  як  можна  замість  того,  щоб

 будувати  правову  державу  в  Україні,  продовжувати

 абсурд,   коли   виступає   на  сторінках  "Урядового

 кур'єру"  Міністр  економіки  Шпек  і  закликає  всіх

 підтримати   програму  Президента.  Якраз  ми  хочемо

 побачити  програму  Президента,  програму реформ. І в

 тій програмі побачити, що ж ви бачите в кінці з таким

 хаосом цін?

      Я   думаю,   що   зваждаючи  навіть  на  те,  що

 виконуються     (..........)     керівні     вказівки

 Міжнародного  валютного  фонду,  і  саме Роман Шпек і

 координатор всіх цих дій в Україні, але ж не можна до

 такого  стану  доводити  і  весь час плутати програму

 українських реформ з програмою Міжнародного валютного

 фонду.

      І  тому хочу, щоб ви дуже коротко відповіли: вам

 був  встановлений  термін  до 10 грудня 1994 року. Ми

 сьогодні  маємо вже середину, майже середину лютого і

 програму не бачимо. Коли ви її думаєте подати?

 

      ПЕНЗЕНИК   В.  М.  Шановна  Наталія  Михайлівна, я 
 я                          - 135 - я 

 просто   не   вийде.  Доведеться  трошки  просторніше

 відповісти на ваше питання.

      Відносно подання будь-яких програм. Ніхто з вас,

 в  тому числі, я не розробляє програми, а потім думає

 звідки взяти грошей. Я вам хочу показати два підходи,

 дві ідеології формування будь-яких програм.

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Я прошу...

 

      ПНЕЗЕНИК  В.  М.  Мова  йшла  про  програми, які

 потребують    бюджетного    фінансування.   Так   от,

 (..........) підходи прекрасно ілюструються розробкою

 дефіциту  бюджету. Ми найприймали стільки програм, що

 доходна частина нашого бюджету -півтора квадрильйона,

 а  витратна -4, 5. І щоб говорити про якісь програми,

 треба трошки інакше, мабуть, планувати.

      Давайте  нарешті подивимось, що надійде в кишеню

 держави,  а  тоді поділимо те, що надійде. Але те, що

 туди  не  надійшло,  ще  нікому  в  світі  не вдалося

 поділити.  Емісія  проводить тільки під, до тіньового

 перерозподілу  доходів.  Якщо  в  економіці  є  певна

 кількість матеріальних благ, то через бюжет ми можемо я 
 я                          - 136 - я 

 поділити   рівно   стільки,  скільки  цих  благ  є  в

 економіці.

 

      ГОЛОВА. Вітренко включіть.

 

      ВІТРЕНКО.

 

 

      Віктор Михайлович, я задавала питання конкретне.

 Ви   повинні  були  до  10  грудня  подати  програму,

 програму  уряду.  Тим  більше  ви,  як ініціатор, цих

 радикальних  реформ.  Ми  ж  всі  бачимо:  змінюються

 президенти,  змінюються  уряди,  змінюються  Верховні

 Ради,  а  Пензеник  залишаеться на поверхні, так будь

 ласка чого ж ви все розуміючи це плануючи, до сих пір

 не подали програму коли ми її побачимо.

 

      ___________.  Наталья  Михайлівна, я не прем"єр-

 міністр  по-перше,  а  по-друге  там пункт стосуеться

 програми   як   цільових   програм   які   потребують

 фінансування   доки   реальні   ресурси   бюджету  не

 визначені  ми не можемо говорити про програми, які ми

 можем фінансувати, які ні.

 я 
 я                          - 137 - я 

      ГОЛОВА  Віктору Михайловичу, шановний депутат, я

 прошу   пробачення,   коли   ви  не  відповідаєте  на

 запитання,  ви  будь  ласка  так і говорить, що ви не

 відповідаєте  на  нього  тому  щ  мова йде, про інше,

 акценти  не  треба  змішувати. Мова йде при наймі про

 план  дій  уряду,  чи програми дій уряду. Цього нема,

 але  не  обов"язково  там  повинно бути фінансування,

 можливо  там  іде  зміна  податкової  політики,  нова

 бюджетна  система.  Цінова політика, і все інше. Може

 там  не потрібно бюджетно фінансування, а ви говорите

 про  одне, хоч вам задається питання зовсім про інше.

 Це вимога яка доречі випливає із доповіді Президента,

 ми повинні працювати над програмою.

      Терещук.

 

 

      ТЕРЕЩУК.   Шановний  Віктор  Михайлович,  василь

 терищюк,   188   виборчий  округ  фракція  комуністів

 України.  У  мене буде два коротких запитання, щоб ви

 коротко на них відповіли.

      Перше запитання, коли приймалася постанова, 737,

 773.  Ви обіцяли, що всі ті хто порушив встановленний

 рівень цінбуде притягнутий до відповідальності. Ось у

 мене  таке  запитання, хто, як визначено, хто порушив я 
 я                          - 138 - я 

 встановленний   урядом   рівень   цін   і  кого  було

 притягнуто до порушення указанної постанови.

      І друге запитання.

      У Вінниці Промінвест банк, Вінницьке відділення,

 видав  кредитів на 150 мільярдів карбованців, які так

 і   не   були   повернені.   Була   справа   порушена

 кримінальна.  Але той хто винен в цьому, вже в Росії,

 за  кордоном.  Директор  цього  банку,  Дудник Леонід

 Іванович  роз"їзджає  на  мерседесі.  Так  от  в мене

 виникає питання, скільки справ порушено з подачіУряду

 у відношенні тих осіб, які не повертають кредити. Які

 міри до тих людей використано?

 

      ___________.  Я  можу вам назвати деякі цифри, а

 для   того,   щоб   з"ясувати   конкретні   прізвища,

 доведеться,   мабуть,   підняти   чимало  справ,  які

 надходять до нас з місць.

      Було проведено перевїрками на 1 тис. 378 об"єкти

 або  на  48  відсотків.  Виявлено  порушення  чинного

 порядку  встановлені  застосування цін. До порушників

 застосованого  санкцій  в  сумі  186, 7 млрд. крб., з

 них117   млрд.   склали  штрафи.  В  відповідності  з

 кодексом України про адмінстративні правопорушення на

 397  службових  осіб, з вини яких допущено порушення, я 
 я                          - 139 - я 

 накладено адміністративні штрафи на загальну суму 182

 млн.  крб.  Всього  за1994  рік проведено 38 тис. 426

 перевірок,   57   відсотків  виявлено  порушення,  що

 призвели   до  обрахунків  споживачів  до  додержання

 зайвої виручки.

      Що стосується вашого другого питання, дотальніше

 інформацію  ми можемо вам дати в розрізі областей. Що

 стосується  другого  питання,  то очевидно ми повинні

 звернутися  і  я  теж  до  прокурора. Тому що я такої

 інформації не маю.

 

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте будь ласка.

      Я  скажу,  сьогодні  більше  ніж  відповідей,  я

 думаю,  що  можна було б слухати цілий день, сьогодні

 навряд  видно  по всьому, що Уряд сьогодні відповість

 на  ці  запитання  і  доповідача в тому числі. Будемо

 обговорювати  це питання? Скільки часу на це потрібно

 відвести. 30 хвилин. 30 хвилин, якраз до перерви, так

 як  і  пропонуєте  ви.  Прошу записатись на виступ. А

 записались  там?  У  нас,  вибачте, у нас з вами була

 домовленість  така,  що  коли  питання  розглядається

 (..........)  попередніми голосувалися минулого разу.

 І  коли  готуються депутати до обговорення, тоді вони

 записуються в Секретаріаті. я 
 я                          - 140 - я 

      Щоб не вийшло так, що той, хто готувався не може

 виступити.  А  виступає той, хто з місця записався. А

 потім  виявляється, що він неготовий і передає комусь

 виступ. Тому, будь ласка, опублікуйте той список.

      Само  собою  от  вісім,  а  потім  від комісії і

 фракції, будь ласка.

      Слово має Поровський, прошу.

      Є пропорзиція все такі за скороченим регламентом

 по  три  хвилини.  Прошу. У нас регламент, за який ми

 проголосували.  В  14.  30  закінчеться  обговорення,

 перерва  на  півгодини  і  ще годину продовжуєм друге

 питання.

 

      ПОРОВСЬКИЙ.

 

      Народні  депутати, керівництво Верховної Ради, і

 всі  радіослухачі,  котрі  слухають  нашу сесію, мене

 уповноважили  збори  чотирьох  депутатських фракцій і

 груп,  фракцій  Руху,  Державності,  Реформ,  фракціі

 Центру, котрі в цей час проходять в кінозалі, довести

 до вашого відому наступне.

      Депутати,    керівництво    наших    фракцій   і

 Державності,   Руху,   Реформ,   Центру  неоднаразово

 вносили  на  розгляд  Верховної Ради пропозиції, щодо я 
 я                          - 141 - я 

 виходу  економіки України з кризи, проведення реформ,

 проведення    приватизації,    социального    захисту

 пенсіонерів, інвалідів і всіх інших верст населення.

      Однак   ці   пропозиції   наших   фракцій   були

 проігноровані   Верховною   Радою  відкинуті,  як  не

 прийнятні.  В результаті чого в Україні була зупинена

 приватизація,  було  зупинення проведення реформ, і в

 результаті   чого   поглиблилися   кризові   явища  в

 економіці .

      Залишивши  зал  ми таким чином висловили протест

 комуністичної      більшості      Верховної     Ради,

 комуністичному   керівництву  Верховної  Ради,  котрі

 своїм  не  компетентним  керівництвом  державоюдовели

 економіку  України  до остаточної кризи. Цим ми також

 висловили  свій протест і в тому беззаконні і сваволі

 та  політичній розправі, котра була здійснена в цьому

 залі  над  депутатом  Левком  Лукяненко  та цинічному

 ігноруванню волі 40 тисяч виборців, які проголосували

 за Левка Лукяненко.

      Комуністична  більшість не спроможна забезпечити

 керівництво  державою вони виявили страх перед появою

 Верховній  Раді України авторитетного діяча спокійної

 і  врівноваженої людини здатною об'єднати патріотичні

 державницькі   сили   не   Лук'яненко   був  потрібен я 
 я                          - 142 - я 

 депутатський  мандат,  а  нинішній  Україні  потрібен

 Левко Лук'яненко, як народний депутат.

      Комуністична  більшість  Верховної Ради борячись

 проти  людини,  яка  першою  в  стінах Верховної Ради

 виголосила   впевненість  у  неминучості  утвердження

 незалежності  нашої  державі,  ліві комуністичні сили

 зганьбили  себе,  як  протиукраїнські.  За час роботи

 Вепрховної    Ради   України   нинішнього   скликання

 комуністична   і   соціалістична  частина,  більшість

 народних депутатів неодноразово вдавалася до порушень

 законності нехтування Конституцією і таким чином, які

 б  рішення  не  приймалися  тут  з  приводу  Уряду, з

 приводу  становища  до  тих пір поки Верховна Рада, а

 сама  Комуністична  більшість в Верховній Раді чинить

 цінічну   наругу  над  законністю,  ігнорує  волевияв

 виборців,  паклюжить  заслужених  діячів українського

 відродження,  ігнорує  законність,  ніякі реформи, ні

 яке   покращення   життя   в  Україні  неможливе.  Ми

 вимагаємо:  перед  усім  звертаємо  увагу на те, що в

 залі  присутні 196 народних депутатів і ведення сесії

 є нечинним і незаконним.

      По-друге.   Ми  вимагаємо  гласності  проведення

 сесії  Верховної  Ради  і  заявляємо, що комуністам і

 соціалістам  не заховатися за зачиненими дверима, при я 
 я                          - 143 - я 

 відсутності   трансляції,   від  справедливої  оцінки

 народу.

      Ми  вимагаємо  визнання депутатських повноважень

 Левка  Лук'яненка,  а  також визнання вибору 40 тисяч

 виборців, які проголосували за нього!

      Дякую за увагу!

 

      ГОЛОВА.  Микола  Івановичу,  я просив би по темі

 говорити,  по-перше.  По-друге, то ваша справа. І про

 реформи, які ви пропонували, теж би конкретніше треба

 говорити   і  назвати  їх.  І  так  само  нісенітниця

 відносно  комуністичної більшості у Верховній Раді...

 Так  само,  як  і говорити про те, хто голосував "за"

 повноваження  чи  "проти"...  Будь ласка, у вас немає

 такого  аналізу...І потім - якби голосували комуністи

 і соціалісти "проти", то було б хоч би 130 "проти", а

 було поки що 90... Але то не має значення - я не буду

 коментувати  виступ.  Я закликаю всіх вас говорити по

 суті  теми,  по  суті справи. А питання розглядається

 надзвичайно  важливе - виконання  Постанови Верховної

 Ради   відносно   Постанови  Кабінету  Міністрів  про

 підвищення  цін.  І  будьте уважні: зосереджуйтесь на

 цій темі.

      Вітренко, прошу!  Від  фракції  - будь  ласка, 5 я 
 я                          - 144 - я 

 хвилин.

 

      ВІТРЕНКО Н.М. (346 виборчий округ).

      Шановні колеги!

      Так, Віктор Михайлович вже й зник... Він... Так,

 він зробив своє діло і вже зник...

      Я хочу почати свій виступ, нагадати всім нам той

 документ  Верховної  Ради,  що  був проголосований 15

 червня  1994  року:  "Про  основні  засади і напрямки

 становлення економіки України в кризовий період".

      Депутати  Верховної Ради цього скликання прийшли

 до  Верховної  Ради  саме як реформатори -вони хотіли

 покращення  народу  України  (життя  народу України),

 хотіли  тих  реформ, які знайдуть свій відгук, будуть

 спрйняті народом. І тому в цьому документі, у розділі

 "Ціноутворення"  (а  ми  зараз  обговорюємо  саме  цю

 проблему)  було  чітко заявлено, що державна політика

 полягає   у   припиненні   хаосу   у   ціноутворенні,

 здійсненні заходів щодо стримання зростання цін та їх

 стабілізації  та  усуненні  деформації  усієї цінової

 системи, з тим щоб ціни стали стимулюючим регулятором

 вироблництва, обліку та споживання товарів та послуг.

 Політика     ціноутворення     повинна    забезпечити

 підтримання  міжгалузевого цінового паритету особливо я 
 я                          - 145 - я 

 між   сільським  господарством  та  іншими  галузями.

 Тісний зв'язок цін і тарифів на найважливіші товари і

 послуги  з  рівнем мінімальної оплати праці і пенсій.

 Регулювання  цін  на  товари широкого вжитку потрібно

 здійснювати  через  норму  прибутку і розмір торгово-

 посередницьких   націнок,   маючи  на  увазі  потребу

 скорочення  зайвих  посередницьких  операцій.  Тобто,

 концепція  була  дана.  Треба  було  виконавчій владі

 робити  дійсно  реформу  ціноутворення, розуміючи6 що

 кінцевий споживач -населення -не повинно страждати.

      І  ми  з  вами бачимо, як це робиться сьогодні в

 виконавчій  владі,  коли  вони  не можуть розібратись

 самі  з собою, і існує сьогодні три центри виконавчої

 влади.  Не  зрозумло, хто і чим керує у їх вертикалі.

 Тут  і  Кабінет Міністрів, зблокований Масолом, тут і

 Пинзеник, який вже сьогодні має такі вже повноваження

 і   формує   економічну  раду  і  комісіями  зрековує

 діяльність    міністерств,    тут   і   адміністрація

 Президента.  І  ось  кінцевий  підсумок:  ми сьогодні

 повинні  з  вами  проаналізувати  документи,  що  нам

 пред'явив Віктор  Михайлович.

      Ну,  треба  відзначити,  що  коли  депутатам  за

 кілька   годин  до  розглядання  дають  отакий  набор

 документів,  таблиць  і  графіків, то це, знову ж таки я 
 я                          - 146 - я 

 демонстрація  неповаги  до  депутата.  Він не машина,

 йому требу зрозуміти, що хотіли  донести.

      Але  нам  з  вами зрозуміло, що якраз направлено

 було, щоб ми не зрозуміли, що тут знаходиться.

      Якщо  ж  проаналізувати,  що тут знаходиться, то

 дійсно,  треба  сьогоднішнім реформаторам відповідати

 за  сьогоднішні  результати. І ось дивіться, не треба

 дуже  багато  брати цифр. Візьмемо два останні місяці

 1994  року,  я беру ті документи, що нам пред'явлені,

 зростання  споживчих цін фіксованого набору, тобто 22

 видів  продуктів  споживання;  2,  21 сота, тобто 221

 відсоток зростання.

      Розкриваємо  іншу  таблицю  і  дивимось, а як же

 заробітна   плата   зростала?  У  промисловості:  171

 відсоток  за  ці  два  місяці,  171.  Дивимость  інші

 галузі,  у  нас  же не тільки промусловість, у нас же

 сьогодні  руйнується  вся  соціальна  сфера. Дивимось

 охорона   здоров'я   -165  відсотків,  культура  -147

 відсотків   -ось   два   останніх   місяця.  І  тому,

 зосереджуючи  увагу  вже на таблиці, я не знаю, тут і

 навіть  аркуші  не пронумеровані, мені дуже важко вам

 сказати,  яка  ж  це  таблиця.  Отут такий є графік і

 зверху  таблиця.  Ви  дивіться:  індекс споживчих цін

 195,  4  відсотки  за  два  місяця, а реальні грошові я 
 я                          - 147 - я 

 доходи  -92  відсотки,  а  реальна  середня заробітна

 плана - 69 відсотки.

      Ну,  ви  знаєте  у всіх країнах, які себе більш-

 менш поважають, Уряд повинен відповідати за такі дії,

 За  таке знущання над народом. Я весь час думаю, якже

 треба  ненавидіти  власний  народ,  щоб  робити  такі

 реформи.   Навіщо   вони  нашому  народові  з  такими

 результатами?

      І    тепер    про    відповідальність.   Яка   ж

 відповідальність  і  кого?  Так  давайте  ж  з'ясуємо

 дійсно,  хто погодився з концепцією Верховної Ради, і

 нам  обіцяв,  що  буде  її  виконувати, а хто прийшов

 молодий  та завзятий і почав свої реформи і навіть не

 свої. Ми ж всі розуміємо чиї тут реформи. Тут реформи

 Міжнародного  валютного  фонду  і  Світового банку. І

 почав проводити свої реформи.

      То  я  пропоную.  Оця Постанова, яка нам дана на

 розгляд,  вона  підготовлена нашою комісією, останній

 пункт цієї Постанови там де йдеться про те, щоб взяти

 до уваги інформацію, я пропоную в слідуючій редакції.

 Розглянувши  звіт першого віце-прем'єра звернутися до

 Президента  України  з  пропозицією звільнити Віктора

 Пинзеника  від  виконуваних  обов'язків першого віце-

 прем'єра. я 
 я                          - 148 - я 

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Слово має Марченко. За ним - Степенко.

 

      МАРЧЕНКО.

 

      Уважаемые  депутаты,  мне  представляется  как и

 депутат,  как  и просто человек с группой экономистов

 выступавших  и  предупреждавших  о  том, что выход из

 кризиса  путем  либерализации  экономики  приведет  к

 катострофе.

      Вы  помните,  что  группа  депутатов, когда было

 принято  решение  о  либерализации  цен  и нам с этой

 трибуны   говорили  о  том,  что  индексация  доходов

 населения,   индексация  вкладов,  будут  разработаны

 механизмы, нас тут ублажали. Мы, имея опыт и, скажем,

 прогноз...

 

      ГОЛОВА.  Прошу  пробачити,  Юрій Анатолійович, я

 прошу  вас.  Я  робив  уже зауваження, я не хочу його

 повторювати. Будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО.

       Отаказались  принять  участие  в  голосовании и я 
 я                          - 149 - я 

 предупреждали,  что кроме катострофы в дальшем это ни

 к  чему не приведет. И, приезжая в округ, знакомясь с

 работой  промышленности,  кроме  руин, кроме снижения

 покупательной   способности   населения   результатов

 никаких не дано.

      Однако,  было  принято  Постановление Верховного

 Совета,  которое  по  существу (и здесь перечислялись

 пункты)  оказывается  не  выполненным. И я думаю, что

 нужно такую оценку Верховного Совета дать. А страдают

 действительно наши люди, наши избиратели.

      И все-таки основным моентом своего выступления я

 хотел бы показать международные нормы и международные

 требования,  которые  выдвинуты  и  к государствам, к

 правительствам,   которые   бы   обеспечивали   права

 человека.

      Основное  право  человека -это возможность, дать

 ему   возможность   нормально   существовать.  И  вот

 Украина,  которая  была  одним государством, одним из

 основателей  Организации  Обкединенных Наций, которая

 одна  из  первых  приняла и ратифицировала декларацию

 прав человека, я зачитаю статью 23, каждый работающий

 имеет   право  на  справедливое  и  удовлитворительно

 обеспечивающее  достойное  человека существование для

 него  амого  и  для  его  семьи.  И  дополняемая  при я 
 я                          - 150 - я 

 необходимости другими средствами обеспечения. То есть

 международный  документ требует, от нас как депутатов

 чтобы мы достаточно жестко поставили требования перед

 правительством, чтобы такие условия жизни нашим людям

 были  обеспечены.  Я  зачитаю,  еще  один европейский

 документ,  Европейская  социальная  партия. Стаття 1,

 стаття 5 тоже требует, что все работающие имеют право

 на  справедливую оплату, достаточного для поддержания

 жизненного  уровня для себя и для членов своей семьи,

 стаття  38,  Конституции  также  обязвет нас одним из

 главнейших  показателей социальных или реформ, значит

 затребовать, чтобы наши люди имели нормальные условия

 жизни,  поэтому  я считаю, работу в данном по данному

 направлению           правительства,          считать

 неудовлитворительной.

      Я  знаю,  что  Виталий  Масол  не сторонник этой

 идеологии,  и  считаю, честным чтобы как раз выразить

 недоверие   по   данной  политике,  данной  концепции

 либерилизации   цен   тем  людям,  которые  являються

 идеологией этого процеса.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА Степенко. За ним Анісімов.

 я 
 я                          - 151 - я 

      СТЕПЕНКО. Шановний головуючий, шановні колеги, я

 с  таким якимсь почуттям, виходжу на цю трибуну, коли

 говорять,  що  роботу  уряду  в цьому питанні визнати

 незадовільною. Яку роботу?

      Хто  чув  за  якусь  роботу. Я виробничник, я не

 політик,  я сьогодні прочитав зачитую ще раз щоб чули

 наші слухачі , про що йде мова.

      День  уряду,  інформація  уряду  про  проведення

 розрахунків  товаровиробника  за сільськогосподарську

 продукцію, реалізованув 94-му році, та підготовку для

 проведення весняно-польових робіт в 95-му році.

 

      ГОЛОВА Це питання ще буде слухатись.

 

      СТЕПЕНКО.

      ___________.  Але,  я  жодного  слова не почув з

 цього питання, коли доповідав Віктор Михайлович.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вибачити. Василь Іванович, ви

 просто...

 

      ___________.   Було  сказано,  що  найстрашніший

 спосіб з селом був застосований при розрахунках. Мова

 йде, якщо було сказано, треба все казати в комплексі. я 
 я                          - 152 - я 

 Ну як же можна так те, що ми зараз прослухали, я себе

 ще  раз запитую, де конкретні реальні проекти законів

 до  виконання  програми  Президента  чи  до виконання

 програми   Кабінету   Міністрів.   Так  же  не  можна

 працювать.   Якщо,   я   не  хотів  за  це  говорити,

 звинувачувати   Верховну   Раду.  Да,  є  за  що  нас

 критикувати,  але шановні друзі назвіть конкретно, що

 ви  нам  дали  чи  цю  ж  саму  податкову політику чи

 політику  по  бюджету,  політику по скороченню нашого

 управлінського  апарату,  в  чому  вас  не підтримала

 Верховна   Рада?  Не  можна  так,  назбиралась  якась

 команда,  яка  має шаленну енергію, критикує весь час

 Верховну  Раду. Віктор Михайлович, передайте, що хоча

 б  10 процентів цієї енергії постили на діло, повірте

 мені, були б зрушення в економіці.

      І  ще  одне.  Я  от  хочу  почути,  де податкова

 політика  наша,  ну  говорять, якийсь бюджет, скільки

 можна   говорити.  Я  б  сьогодні  розумів,  якби  ви

 сказали,  надзвичайно  тяжке становище в в сільському

 господарстві.  Я  спеціаліст,  сам  буду говорити. Ми

 приймаємо  слідуючі  міри. Забезпеченність буде така,

 ми проведемо весняно-польові роботи, тобто ми зробимо

 все  для того, говорять, де найти капітал, да капітал

 де  він,  на  землі, на фабриках, на заводах, давайте я 
 я                          - 153 - я 

 дамо  можлівість  працювати,  а ми ждемо якоїсь манни

 небесної.    Я   не   знаю,   невже   ви,   Олександр

 Олександрович,  ви  все-таки спеціаліст по сільському

 господарству.  Читаємо  ми  довідку,.  2,  1  млн. не

 піднято  зябу,  хто  хоч  трошки розбирауться в цьому

 питанні. За який продаж йде мова, ми землю роздали, я

 вже  третій  раз  з  цієї трибуни говорю: проїдьте по

 дорозі і відкрийте очі, все заросло бур"яном, тому що

 ця земля нічого не стоє.

      Що в цьому питанні зроблено Урядом? А нічого. Ви

 подивіться  забезпеченість  гербіцидами.  Хто в цьому

 ділі,  я  вибачсаюсь  за  емоції, ну не можна мовчать

 сьогодні,  бо  ми  будемо  винуваті. Шість процентів,

 Олександр  Миколайович,  забезпеченність  гірбіцидами

 під соняшник. За яку олію йде мова?

      І  дальше  можна називати ті цифри. Де політика,

 допустім  забезпечення нафтопродуктами -7, 4 процента

 автобінзіном, 8,1 диспаливом.

      Я  закінчуючи,  хочу сказать, що ніякої роботи у

 цьому  питанні  по виконанні 733 Постанови не було. І

 дійсно  те,  що  ми  там приймали нічого не зроблено.

 Давайте  об"єднаємось,  давайте разом вирішувать. І я

 прошу -давайте ми не шукать крайніх. Крайнім буде наш

 народ  і  вина  у  цьому буде не Верховна Рада, винен я 
 я                          - 154 - я 

 буде  Кабінет  Міністрів.  А  Верховна Рада вина буде

 тільки  в  тому, що не прийняла рішення і не притягла

 до  відповідальності  тих,  хто  не виконує як Указів

 Президента,  так  і  рішень  Верховної Ради. Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Анісімов,  за  ним  позафракційний

 (..........)  буде виступати.

 

      АНІСІМОВ. Уважаемые народные депутаты, уважаемый

 Виктор  Михайлович, я с уважением отношусь к людям на

 плечах которых лежит груз ответсвености, работающих в

 исплнительной власти, за принимаемое решение.

      Но   есть   вопросы,   которые  затрагивают  все

 общество. К ним относится вопрос о ценообразовани.  И

 сегоднешнее   его  расмотрение  -это  не  пикирование

 структур  исполнительной власти, а где-то подсказка и

 предостережение   от   тех  ошибок,  которые  сегодня

 допускаются.

      Самое  страшное,  что  всегда происходило, это -

 отсутствие  обратной  связи! Принят закон или принято

 распоряжение -оно дошло вниз и назад не возвращается,

 а  если  возвращается,  то  со стоном... Ведь сегодня

 ценообразование заключает в себе: я 
 я                          - 155 - я 

      1)  эмиссия (которой вы здесь говорили, Виктор

 Михайлович);

      2) за ним - инфляционный процесс;

      3)  и  как результат -то, что мы имеем: каждый к

 нему прикасается, живыщий в Украине.

      Не запустив экономику в действие и производство,

 мы   проедим  те  деньги,  которые  сегодня  дали  на

 стабилизационные   мероприятия,   и   снова  поднимем

 руки...

      Я  снова  возвращаюсь  к  тому, что сегодня было

 сказано,  и  на это ссылаетесь и вы... А больше всего

 ссылается   на   этот   документ  пан  Шпек,  министр

 экономики...  Вот есть речь Президента здесь, которую

 мы  приняли.  За  которую я тоже голосовал. Но есть 2

 фактора:  есть  намерение  и  есть  действие! Так вот

 намерение в каждой статье - практически, я снова могу

 их   сегодня   подтвердить   и   сказать   "да"  этим

 намерениям!  Есть  общегосударственная  политика, где

 определяется   одним   человеком,   а   команда   его

 выполняет. Но действия - совсем противоположные  этим

 намерениям!   Хотя   бы   возьмем  такое:  "...  нова

 економічна   політика   Президента   має  одну  мету:

 забезпечити   реальний   поворот  всіх  господарських

 системи    до   людини,   відновлення   паралізованої я 
 я                          - 156 - я 

 економіки. Це не лише єдина мета -зупинення нещадного

 зубожітння  народу - а  вихід на якісно  новий рівень

 задоволення  життєвих  потреб населення..." Разве это

 не прекрасно?! Но мы получили обратное...

      И я, говоря о ценообразовании и заработной плате

 (так  как  и  вы  считаете), что это один из вопросов

 инфляционного  процесса,  хочу  остановиться на одном

 таком аспекте.

      Декабрь   месяц.   В  промышленности  заработная

 плата  -  3,5  миллиона,  в  банках  - 9,1. За этим -

 выступление   Президента,   где   он   заявляет:   98

 триллионов   теневых   в  обороте  находится  сегодня

 купонов...   И   выступление   заместителя   министра

 Внутренних дел: 38 триллионов не вернулося  кредитов,

 отданных банками.

      Что это Виктор Михайлович? Я хотел бы вам задать

 вопрос, а не вина ли здесь председателя Национального

 банка?  Не хочу быть судьей. 38 и 98. Поэтому давайте

 посмотрим и на эту торону.

      Я  поддерживаю  в  целом  постановление, которое

 есть,  и  не хочу сегодня резко и критически и, будем

 говорить,  односторонне, снять голову, поменять того,

 второго, но на то, что сегодня прозвучит в этом зале,

 пожалуйста,  сделайте  определенные выводы в Кабинете я 
 я                          - 157 - я 

 министров,  я поддерживаю и особо обращаю внимание на

 четвертый  пункт.  Пока  мы  не  запустим экономику и

 производство, мы только и будем находить виновников и

 менять правительство.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Боделан,  за  ним  Косів.  За  Косівим

 Чернявський.

 

      БОДЕЛАН. Уважаемые коллеги, я думаю, что каждому

 из  нас  хорошо понятно, что когда идет речь о ценах,

 то каждому депутату хотелось бы сегодня принять такое

 решение,  которому  завтра  бы  аплодировали все наши

 избиратели, все жители нашего государства.

      Но  давайте  все-таки  отдадим  себе  отчет, что

 происходит  с  нашим государством. Сказать о том, что

 мы   уменьшили   обкемы   производства  на  несколько

 десятков  процентов,  сказать  о  том,  что  мы резко

 уменьшили  обкемы  производства  сельскохозяйственной

 продукции,  что продолжается все-таки огромный разрыв

 между  темпами роста заработной платы и повышение цен

 будет  чрезвычайно  мало, потому что речь идет о том,

 что  мы  по целому ряду отраслей в экономике потеряли

 их. Это касается прежде всего наукоемких производств, я 
 я                          - 158 - я 

 тех,  которые  ирали  ведущую роль в производственном

 балансе  государства и в пополнении бюджета.

      Но  я обращаюсь к вам еще с одной мыслью, потому

 что  по-разному можно вопринимать любого, стоящего на

 этой  трибуне,  в том числе и вице-премьера, обвинять

 в  тех  или  иных  грехах, но все-таки нужно всем нам

 вместе  определяться  и  в  конкретных  действиях.  Я

 твердо  убежден,  что  как бы нам не хотелось сегодня

 выглядеть  красивыми  в глазах нашых избирателей, нам

 не  удастся  принимать  решения, которые были бы, ну,

 скажем, приемлемы для всех наших жителей.

      Экономика  государства  сама  за  себя говорит о

 том, что мы не в состоянии сегодня обеспечить решение

 всех социальных задач, стоящих перед нами.

      Более  двух  лет  тому  назад,  выступая  с этой

 трибуны, я тогда говорил о необходимости концентрации

 бюджета  государства на решение самых узких вопросов,

 которые  бы  дали самую быструю отдачу в экономике. К

 огромному  сожалению мы не видим и сегодня конкретных

 подходов к решению этих задач. Ставить во главу угла,

 с точки  зрения проведения, реформу, которую все мы с

 вамы поддержали, и я в том числе ее и сейчас заявляю,

 что  поддерживаю.  Вместе  с  тем  говорю  о том, что

 реформы,   направленные  только  на  изменение  формы я 
 я                          - 159 - я 

 собственности,  а  анализ  говорит,  что уже более 40

 процентов,  скажем, по области в нас приватизированых

 государственных   предприятий   и  в  них  показатели

 значительно  хуже,  чем  на  государственном  секторе

 экономике,  это  значит и ответить на главный вопрос:

 что  делается  на  уровне  государства  и на местах с

 точки  зрения  оживления  нашей  экономики,  с  точки

 зрения  инвестиций  в  эту  экономику.  И  вот здесь,

 пожалуй, самое узкое место,о котором нам следовало бы

 серьйозно   поговорить   на   одном   из  специальных

 заседаний сессии Верховного Совета.

      И,  наконец,  последнее.  Я думаю, что достаочно

 справедливо  сегодня  предкявить  претензии  к любому

 руководителю годарства, в том числе и к первому вице-

 премьеру.   Но   я   обращаюсь  сейчас   и, Александр

 Александрович  уважаемый,  к  вам,  и  ко  всем нашим

 депутатам,   что,   мне   кажется,   назрела   острая

 необходимость  разрешения  главного вопроса, чтобы мы

 ответили, в конце-концов, и себе, и нашим избирателям

 есть  ли у нас сегодня Кабинет Министров, работает ли

 он в полной нагрузке, есть ли единая команда, которая

 в  состоянии  решать  поставленные задачи. Я вынужден

 констатировать,  что сегодня его нет, а раз нет, то в

 столь  критический  момент,  который  переживает наше я 
 я                          - 160 - я 

 государство, говорить об улучшении обстановки просто-

 напросто  не  прийдется.  И  думаю, что это важнейший

 вопрос,   заслуживающий  внимания  сессии,  причем  в

 ближайшее время.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Косів є? Чернявський, прошу.. По

 тому,  що  є  записано? Я точно йду за списком. Йдіть

 сюди, перевірте. Той, що записалися в Секретаріаті.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Шановний,   Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги, я думаю, що коли була прийнята Постанова 733,

 повірте  мені,  як  депутату,  як  людина  я малоо не

 плакав.   Я   розумів   тоді  вже,  що  це  найбільше

 постраждає  населення  сільське, сільськогосподарське

 виробництво.  І  це  зараз  підтверджується.  В  тому

 стані,   в  якому  опинилися  зараз  товаровиробники,

 основного  продовольчого,  так  сказать, напрямку, це

 просто  передати  тут  неможливо. Я б не хотів з цієї

 трибуни  палкати, але, Шановний Віктор Михайловичу, я

 вас  дуже  і глибоко поважаю. Я розумію, що процентів

 на  90 в моєму понятті все те, що ви тут говорили -це я 
 я                          - 161 - я 

 дійсно правда. Ми сьогодні проїдаємо те, що маємо. Це

 точно.

      Але  є  інше питання -то сьогодні ж треба робити

 хоч  те,  щоб  було  те, що проїдати. Я маю на увазі,

 сільськогосподарський сектор.

      Тут  Василь Іванович Степенко говорив (я не хочу

 повторюватись)  -надзвичайно катастрофічна обстановка

 складається  по  готовності  до  проведення  весняно-

 польових  робіт.  І  я  завжди говьорив, що не Хрущов

 винен, що кукурудзу сіяли на Заполяр'ї, я повторююсь,

 можливо, а ті, хто йому допомагав це робити, радив.

      Я  сьогодні звертаюся до вас, Віктор Михайлович,

 як  до  радника  Президента,  маю на увазі, я до вас,

 петро  Трофимович  звертаюся:  що ж ви робите, як дві

 перші  посадові  особи в уряді? Якщо ви не робите все

 сьогодні  для  того,  щоб  був  хліб  і  до  хліба. Я

 розумію,   агроном,   ця,   хто   неяк  хтось,  а  за

 покликанням,  коли  плачуть поля незасіяні, коли поля

 не зорені, а аналіз тих данних які ви дали нам Віктор

 Михайлович,  говорять про те, що ці питання не тільки

 покращюються   сьогодні   діями   уряду,   а   далеко

 усугубляється,    далеко    усугубляється   незорено,

 непосіяно,  непересівати,  треба,  сьогодні  навіть і

 озимі  які  знаходяться  вони знаходяться під кригою6 я 
 я                          - 162 - я 

 вже більше місяця. ми знаем, що це таке, то що требюа

 робити.  Треба  готовиться,  як  говорив тут від цієї

 трибуни,  погодинний  графік.  Що  ви зробили в цьому

 плані,  не  працює промисловість, я в перше можливо з

 цього   питання  говорю,  а  є  програма,  промислові

 підприємства які давали валюту нам6 давали товари для

 сільського   господарства,   є   програма,  щоб  вони

 запрацювали,  я  знаю,  з прикладу заводу Електронних

 мікроскопів  у  Сумах. Підприємство, яке приносило на

 Україну, що є програма дійсно є його відновлення.

      Сьогодні  Хімпром  працює  на 10 процентів своєї

 потужності,   товаровиробництва   урожаю.   Хто   дав

 Президенту  дані  що нас очікує нормальний врожай. 40

 міліонів  тонн  хліба, і так дальше, я можу сказати в

 цьому плані, що це утопія при такому підході до цього

 питання і це наверно причина про те що не створюється

 так  сказать  нормальна обстановка з цього питання. Я

 не  хотів  би багато говорити, це я буду закінчувати,

 але  в  любому  суспільстві, начинаеться все з науки,

 значить  я  думаю,  яке  б  суспільство не було треба

 подбати  і про його. сьогодні це наша і наука України

 в такому загнанні, що відродити її потім вже я думаю,

 що буде навіть важчу ніж виробництво, дякую за увагу.

 я 
 я                          - 163 - я 

      ГОЛОВА  Кужіль, останній виступ. В власному часі

 відведеному на обговорення.

 

      КУЖІЛЬ.   Уважаемые   Александр   Александрович,

 Виктор Михайлович, уважаемые колеги.

      Мы многие с вас здесь политики молодые, и все, я

 уверена прийдут ко одному мнению, что мы все пришли с

 искренним желанием здесь сделать так, чтобы жилось на

 Украине  лучше,  жилось людям лучше и никто с этим на

 расходится, никакие политические партии. И вы знаете,

 я,  как  экономист, точно также пришла в парламент, и

 вот  начинаю  рассматривать, разрешите, я просто хочу

 сделать несколько взглядов на то, что я поняла за эти

 10 месяцев6 мои ощущения.

      Смотришь   отдельно   политику  центр,  хорошая,

 грамотная  политика,  чисто с точки зрения экономики,

 она    продумана    правильно.   СДеланы   правильные

 экономические   шаги,   смотришь   отдельно  политику

 приватизации. Вроде бы тоже есть недовольствие, с тем

 несогласны,  с  тем,  но вроде бы намечено правильно.

 Мое  ощущение  сегодня, что у нас сегодня государство

 конкретные предприятия вообще в государстве не нужны.

 Что  мы  потеряли? Мы забыли самое главное, что любой

 строй,  какой  бы  то он не был, он строится планово. я 
 я                          - 164 - я 

 Любой шаг...

 

      ОПЛЕСКИ.

 

      ___________.  Любой  шаг  должен  планироваться.

 Давайте  посмотрим  один  момент. Как бы мы сегодня с

 вами   не   обсуждали   политику  цен,  как-бы  не  в

 противовес ей мы не обсуждали социальную политику, ни

 та  ни  другая  политика  не  будут работать, пока не

 заработают  заводы,  пока не возобновим производство.

 Поэтому,  я поддерживаю здесь высказывания о том, что

 действительно  нужно сделать программу шагов Кабинета

 Министров.   Но  с  другой  стороны  давайте  с  вами

 посмотрим   один   единственный  момент.  Мы  с  вами

 практически  каждый был руководителем предприятий или

 советом,   но  каждый  былруководителем.  Вы  бы  как

 руководитель  смогли бы работать в команде, в которой

 вас  не  поддерживают?  Да  не  может  быть такого, я

 понимаю  так,  если  бы  я  пришла работать в Кабинет

 Министров,  я бы сказала: "Уважаемый Верховный Совет,

 уважаемый Президент, дайте мне мою команду. Я подберу

 специалистов,  подчеркиваю не друзей, а специалистов.

 И  вместе  с  ними  я  беру ответсвеность за сделаную

 программу". я 
 я                          - 165 - я 

      Что  мы  видем  сегодня,  мы  приходим к Виктору

 Михайловичу  говорим  вот эти, вот эти вопросы. А кто

 ему  сегодня  подчиняется? Пять человек его аппарата.

 Мы   приходим  на  заседание  экономического  совета.

 Четыри  министра  спокойно  не  являются на заседание

 Кабинета экономического совета. Виктор Михайлыч может

 их  уволить  сегодня?  Нет.  А  что бы вы сделали как

 руководитель предприятия? Вы бы тоже их...

      У  меня такое предложение, я считаю, что если мы

 с  вами берем на себя ответсвеность, мы можем сегодня

 выразить  полностью недоверие Кабинету Министров. Но,

 при   условии,  что  если  Верховный  Совт  формирует

 большинство  и  утверждает Кабинет Министров вместе с

 ответсвеностью.

      Я,  например,  с Виктором Михайловичем в команде

 буду  работать, если он меня пригласит. Но только при

 формировании  большенства.  Если  мы с вами оставим в

 Кабинете Министров "лебидь, рак и щука" мы никогда, к

 никакому вопросу не прийдем вместе, потому что каждый

 будет тянуть в свою сторону.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   всіх   депутатів  під  час

 обговорення  того чи іншого питання виступати по темі

 обговорення.  тема  у  нас  відома  зараз,  виконання я 
 я                          - 166 - я 

 Постанови  Верховної  Ради,  пов"язаної із прийняттям

 Постанови  "Про  ціноутворення",  про  підвищення цін

 власне кажучи, чи їх  лібералізацію номер 733.

      Робимо  так  як  домовилися, до 15. 00 перерва і

 дальше продовжуєм розгляд питань.

      На  пленарному  засіданні Верховної Ради України

 оголошено перерву. я                          - 167 - я 

                  ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Я прошу всіх зайняти свої місця.

      (Шум у залі)

      Прошу  всіх зайняти місця! Валентина Григорівна,

 відпустіть  його!  Валентина  Григорівна,  відпустіть

 Михайла Васильовича! Сідайте на місця!

      (Шум у залі)

      Прошу уваги!

      Продовжуємо засідання!

      Від фракції є пропозиція заслухати виступи. Якщо

 це  так, тоді треба продовжити загальний час розгляду

 питання,  оскільки у нас наступне питання теж вимагає

 певної...  певного  часу. Тому я... Якщо наполягаєте:

 від фракції, будь ласка. Я буду тоді...

      (Шум у залі)

      Ні.   Регламент   передбачає,  що  коли...  одну

 хвилинку!...   Почекайте!  Регламент  передбачає,  що

 після  закінчення  обговорення  час,  відведений  для

 дискусії,   поза   чергою   мають   право   виступити

 представники фракції, так сказано в Регламенті.

      Тому  я можу керуючись Регламентом, якщо буде на

 те  ваша  згода  дати  змогу виступити представникам.

 Одну хвилинку, якщо і від комісії. я 
 я                          - 168 - я 

      Справа в тому., що ви відступаєте від фракції ви

 виступите так чи інакше, так що не наполягайте.

      Ні, а якщо від комісії так це означатиме 5 на 24

 помножте  це буде 120 хвилин і 9 на 5 то це 45, то це

 ще  треба 2, 5 години на обговорення питання. Так він

 від  фракції  має право виступити, він виступив. Будь

 ласка Валентин Іванович від фракції.

 

      Будь ласка.

 

      ___________.

 

      Уважаемые народные депутаты !

      Я  все-таки  перед  тем  как говорится выступить

 выслушал    отчет    товарища   Виктора   Михайловича

 Пинзеника,  я  конечно хотел, чтобы вы подняли отчет,

 который у нас есть и посмотрели вот документы первое,

 довідка  про  співвідношення міжвнутрішніми світовими

 цінами  на  основні види на основні види продовольчих

 товарів.

      Я  прошу  обратить  внимание олия сонячна, здесь

 написано   свитовая   цена   695  долларов  и  дальше

 внутришня роздрибна цена тысяча карбованцев, а дальше

 нам  дают перерахунок в долларах на оптовые цены. Так я 
 я                          - 169 - я 

 от  я  повторяю  смотрите  695  долларов,  фактически

 сегодня 737 долларов я беру курс Национального банка,

 который  здесь  записан,  вы  посмотрите  сахар  цена

 мировая  цена  338  долларов,  фактически  из нашей я

 сказал, которые здесь расписаны, я взял посчитал, 428

 долларов.  Масло -2 тысячи долларов. Вы посмотрите. Я

 беру  почему  розничные  цены? Розничные цены, потому

 что мы все покупаем по розничным ценам, и не надо нам

 тут   рассказывать.  Оптовые  есть  оптовые  цены,  а

 розничные  есть  розничные. Ч чем, с какиеми деньгами

 идет  моя  жена или ваша, или муж идет в магазин, вот

 эти   мы  цены  признаем.  Поэтому  4  тысячи,  мясо,

 посмотрите,   свинина.  Мировая  цена  1  тысяча  385

 долларов  США,  у  нас сегодня 1 тысяча 618 долларов.

 Тоесть,  мы  перепрыгнули  ировые  цены.  И  о  какой

 конкурентной  способности можна сегодня говорить, и о

 каком можна бы сегодня говорить о сельском хозяйстве,

 о его подкеме и так далее. Но здесь понятно одно и не

 надо  никаких  больше слов говорить, мы ведем (я, как

 говорится,  поддерживаю  здесь,  я  -промышленник, но

 сельское  хозяйство от промышленности не отделяется),

 мы идем к развалу.

      Давайте  посмотрим  Венгрию.  Я два слова пример

 привожу,  постоянно  Венгрия ежегодно 2 миллиона тонн я 
 я                          - 170 - я 

 пшеницы  продавала  на  экспорт.  Сегодня в 1994 году

 закупила   миллион,   на  1995  год  тоже.  Развалили

 полностью  сельское  хозяйство, оно на раночное, куда

 выйдет,  куда  выйдеть не может. Всем надо управлять,

 или   падением  надо  управлять,  или  подкемом  надо

 управлять, а вот это куда оно выйдет...

      (ОПЛЕСКИ)

      Спасибо.

      (ОПЛЕСКИ)

      То сдезь дела не будет.

      И  второй  вопрос  я опять повторяю, до тех пор,

 чтообы  мы  здесь  не  говорили,  пока  мы  не начнем

 потихонечку     сдвигать     промышленность,     пока

 промышленность  не начнет работать, выход один, отут,

 чтобу  мы не говорили, датировать кого, не дотировать

 ничего  не получится. Так вот я, все-таки, напомню на

 том, сегодня серьезный вопрос мы рассматриваем о том,

 все-таки,  по  733  Постановлению  и  как нам жить. Я

 опять   официально   заявляю:   на  сегодняшний  день

 минимальная   потребительская  корзина  для  мужчины,

 работающего    среднего    возраста   -13   миллионов

 карбованцев. Давайте вспомним нашу среднюю заработную

 плату  по Украине: она, извините, и на 2, 5 не тянет.

 Вот   то,   что   мы  имеем,  а  мы  начинаем  дальше я 
 я                          - 171 - я 

 рассказывать.

      Я  вам  не зря привел цены, которые есть здесь у

 нас,  которые нам дали, превысили мировые и как можно

 жить.

      Я  еще  бы хотел сказать: так почему же все-таки

 поднялись  цены.  Здесь  правильно  Виктор Михайлович

 сказал: а кто ответит. Так вот, я хочу напомнить, кто

 ответить   за   то,  что  сегодня  доллар  150  тысяч

 карбованцев,  за  то то, что ы 10 раз поднялись цены,

 за то, что когда хорошо или плохо держался доллар, то

 цена  на бензин упала и была 7-7, 5 тысяч за литр. Вы

 это  дело  помните не раз. Так кто за это ответит, за

 десятикратное  повышение  цен? Почему мы так это дело

 не  ставим?  Почему  мы издеваемся над нашим народом?

 Почему  мы прямо не скажем о том, сколько нажились на

 вот  этом курсе. Сколько человек и какая группа людей

 нажилась и сколько она себе положила в карман.

      Я   хочу  сказать  одно:  если  б  мы  нормально

 управляли, если б мы нормально вели политику, сегодня

 в  одном  бы долларе было 45-50 тысяч карбованцев. Но

 если  б  это  было, вы представляете, какие цены были

 бы?  Цены  б  то были нормальные, цены мы б нормально

 пережили,  мы  б  не  стояли  и  не ставили б сегодня

 разговор  об  733  Постановлении,  мы  б  сегодня  не я 
 я                          - 172 - я 

 рассматривали.  А  то  мы  ушли,  сделали  дурачками,

 сделали  эмиссию,  подкинули,  взорвали все, взорвали

 курс,  подняли  цены  -а  теперь:  а  мы не знаем, ми

 відпустили ціни. Та не так же треба.

       Поэтому,   дорогие  товарищи,  не  хочется  тут

 много,   как  говорится,  и  времени  нету,  я  опять

 повторяю:   налоговая  политика  о  том,  что  это...

 Смотрю: в пятницу мы выступали, что ее надо изменить,

 раздал,  я  специально  пошел  посмотрел -очень много

 листочков  не выдано вот этих это... Я еще раз прошу,

 уважаемый Александр Александрович, дайте, пожалуйста,

 команду,   пускай   люди   изучат,  чтоб  мы  приняли

 нормальный,  нормальный  (я опять повторяю) налоговую

 политику.

      Поэтому,  как  бы  там  не  смотреть,  что бы мы

 сегодня не говорили: я опять повторяю, любым процесом

 надо  управлять,  но  уголь,  бензин, будем говорить,

 дизтопливо и сельскохозяйственные продукты... Если мы

 сегодня  не  будем дотировать, мы никогда не выйдем с

 этого кризиса, а вот тут проконстатируем, что вот тут

 нам конец. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА   Шановні   депутати.   Більше  ніхто  не

 наполягає  від комісії від наполягають, тоді я прошу, я  
 я                          - 173 - я 

 вибачайте від фракції, мається на увазі. Тому я прошу

 в  зв"язку  з  тим,  що,  будуть  ще від фракції дати

 дозвіл на продовження засідання, на інше питання.

      До  18  години. Ну до 18 це мабуть таки занадто,

 давайте  так  тобто  продовжимо розгляд до наступного

 питання.

      Будь  ласка  від  фракції.  Хто  хоче  виступити

 прошу.  Симоненко  записанний,  за  ним  Петренко від

 аграрників,  ідіть  сюди  виступіть  поки  там будуть

 виступати депутат ми вам.

 

      СИМОНЕНКО. Уважаемые депутаты. Позвольте коротко

 высказать  некоторые  соображения по вопросу котороый

 мы  сегодня  рассматриваем, я думаю, что каждый кто и

 здесь  в  зале  находиться  и  слушает нас сегодня по

 радио  понимает  насколько  серьезен  этот  вопрос, в

 контексте   тех  проблем,  с  которыми  сталкиваеться

 каждый  из наших избирателей. Он осложнился и в связи

 с  тем,  что  в  последнее время в январе месяце было

 принято  ряд документов, Кабинетом Министров, которые

 еще  более  усугубили  ситуацию и мне представляеться

 как  бы  сегодня  не  говорили,  а  определенное  так

 сказать  о шагах, которое сегодня Виктор Михайлович

 предпринял  попытку  класических что надо и шаг назад я 
 я                          - 174 - я 

 делать,  но  в  этой  ситуации  это не в коей мере не

 спасет  нашего  рядового избирателя от ценового удара

 нанесеного   при   таком  производстве  и  при  таких

 результатах в целом в економике.

      По-этому первое, мне представляеться что сегодня

 как  не  парадоксально  но  отчета  не  было Кабинета

 Министров.  По  существу  проблемы,  которую мы здесь

 поднимали,   это  свидетельствует  на  мой  взгляд  о

 глубоком,   серьезнее  говорить  просто  не уважение

 присутствующих  здесь народных депутатов и отсутствие

 каких-то  там  программ,  с  коорыми  должен  сегодня

 Кабинет  Министров выходить сегодня в зал. Я хотел бы

 напомнить,   уважаемые,  кто  нас  осуждал  тогда,  и

 средства  массовой информации пытались все свалить на

 фракцию  коммунистов  или  на  представителей  левого

 блока, но до сегодняшнего дня, представители Кабинета

 Министров    не   удосужились   принять   не   одного

 конкретного рассчета. Это первое.

      И  второе.  Не  одного  конкретного  прогнозного

 анализа  по причинам и последствиям принятия решений,

 которые  они  берут  на  себя. Поэтому, я считаю, что

 Виктор   Михайлович   сегодня  проявил  неуважение  к

 сессионному  залу  и  конкретно  к  нам,  к  народным

 депутатам.  Мне представлется, что содержание сегодня я  
 я                          - 175 - я 

 доклада  слилось  к  сообщению председателя налоговой

 комиссии   или  какого-то  органа,  которые  пытались

 рассказать  сегодня  как  третью  или четвертую шкуру

 содрать с нашего народа, чтобы платить кому-то, в той

 или  инной  сфере,  зароботную  плату или реализовать

 социальну программу.

      Мне  представляется,  что  самое  опасное, и это

 вывод  надо  делать,  как бы нам больно не было, надо

 сделать.  Кабинет  Министров  не собирается управлять

 экономикой  Украины  и  не собираетс рассматривать те

 проблемы,   которые  должны  обепечить  экономическую

 независимость  Украины. И таким образом подтверждает,

 что    все    будут   делать   форваторы   требования

 междунароного  фонда.  Мне  представляется  так,  что

 сегодня  розрыв  в  понятиях,  конкретная  экономика,

 работа  предприятий, тех или инных отраслей, особенно

 тех, которые скзала сегодня и Валентин Иванович, надо

 было четко знать программу и угольной промышленности,

 ее  рассматривать.  Мы  до этого рассматривали кризис

 топливно-энергетическом  комплексе. Каковы результаты

 этого?  Ну  почему  мы  сегодня не говорим о том, что

 сегодня  экономическая  сторона  деятельности  должна

 основываться  на  базовых  отраслях, отсюда она будет

 формироваться   бюджет,  отсюда  будет  формироваться я 
 я                          - 176 - я 

 бюджет.   Отсюда   будут   возможности   тогда  не  с

 протянутой  рукой  бегать  по  всему  белому свету, а

 исходя    из    конкурентно    способной    продукции

 собственного   народа,   усилия  собственного  народа

 говорить   о   экономической   независимости   нашего

 государства.

      Мне  представляетс,  что  сегодня  мы  говорим о

 очень  таких  серьезных  проблемах,  каждый  здесь из

 выступающих. Но обратите внимание., что происходит. С

 одной  стороны говорим о социальных гарантиях, кстати

 гворят,  решение Кабинета Министров было нацелено как

 раз на то, чтобы защитить наших изберателей.

      Принимается   решение,   что  увеличиваются  так

 скажем комунальные услуги, ну до какого кощунства уже

 надо дойти, значит, платное образование вводим, плату

 за  учебники.  Да,  почему  наш  народ  должен в этой

 ситуации страдать.

      Военнослужащих  лишаем  всех тех прав, которые у

 них были, когда они по 20-30 лет, извените, на ящиках

 из-под  снарядов  свои  семьи  возят. А сегодня мы их

 лишаем  всего  того,  что  им  хоть  как то жизненный

 уровень обеспечивало.

      Мне думается, что мы сегодня должны поговорить о

 серьезно,  если  расматриваем данную проблему, то это я 
 я                          - 177 - я 

 вопрос  коренной  -это  вопрос о власти. И если у нас

 Кабинет  Министров  в лице отдельных руководителей, в

 том  числе и присутсвующие здесь Виктора Михайловича,

 рассуждая  о  том, какую им власть надо, а сегодня не

 отчитывается о конкретных своих действиях.

      Значит,  безусловно  (..........)  подтверждают,

 какие  бы  они  здесь  диферамбы  не  пели, программы

 утвержденной к сожалению Верховным Советом по докладу

 Президента,  они  не собираются ее реализовывать, так

 как  требуется  в  интересах  народа.  Они собираются

 реализовывать   в   интересах   только   определенной

 социальной прослойки.

      Мне представляется еще одна товарищи, горько это

 говорить,  но  надо  нам  тоже  как народнвым депутам

 делать  вовремя  ошибки,  исправлять  ошибки. И самое

 главное надо исправить ту, что сегодня признать меры,

 которые  принимает  Кабинет  Министров  и  по докладу

 здесь не адекватными (..........) решению, которое мы

 принимали.

      А  программу,  которую  они сейчас практическими

 шагами   пытаются   реализовать,   ошибочной.  И  мне

 представляется,  если  расматривать  наши предложения

 фракции.  Они  здесь четко сформулированы: "признать,

 дать  оценку неудовлеетворительную Кабинету Министров я 
 я                          - 178 - я 

 по  733  Постановлению,  программу "Практические шаги

 реализации  -ошибочной,  далее  все  таки  предлагаем

 выразить, потому что не первый раз в этом зале звучит

 оценка  деятельности  Кабинета Министров. Недоверие и

 Пинзенику,  и  Шпеку.  И  потребовать  от  Президента

 внести  новую,  только  уже  практическую,  программу

 через  законодательную  базу  или идеологию вопроса и

 далее ее рассмотреть.

      Благодарю за внимание!

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат  Петренко від групи

 аграрників.

 

      ПЕТРЕНКО         (виборчий округ)

      Уважаемые коллеги!

      Все  мы  на  выборах  то,  что  не  будем делать

 реформы  за  счет  обнищания  населения. К сожалению,

 733-е  Постановление, которое мы с вами приняли здесь

 вместе с Кабинетом Министров и рассматриваем сегодня,

 это  было  этим  же  шагом  по  обнищанию  народа, по

 затягиванию  поясов...  И мы на него шли сознательно,

 надеясь,  что  это благоприятно скажется на экономике

 нашего государства.

 я 
 я                          - 179 - я 

      ГОЛОВА. Я прошу пробачення! Я не втручаюсь у ваш

 виступ,   але   хотів   би,  щоб  ви  акценти  робили

 правильно,  оскільки йде пряма трансляція зараз... Ми

 не  приймали  733-ї  Постанови! Ми прийняли Постанову

 Верховної Ради на... у зв'язку з прийняттям Кабінетом

 Міністрів  733-ї  Постанови,  де  поставили конкретні

 умови  для Кабінету Міністрів щодо захисту населелння

 від...

 

      ПЕТРЕНКО

      Александр  Александрович,  так  или иначе, в той

 или    иной   мере   мы   не   воспротивились   этому

 Постановлению,  хотя  и видели, что это Постановление

 не   поправит   дел   в   экономике   и   явно  будет

 способствовать  этому обнищанию. Что же случилось? За

 октябрь,  ноябрь  и декабрь месяцы спад производства:

 по октябрю -17% (согласно данных Единого Европейского

 Центра):  по декабрю  и ноябрю - около 10%. И Украина

 потеряла   продукции   (или  производства)   на   2,5

 миллиарда долларов.

      Мы  этого  не  услышали,  критической  оценки  в

 выступлении  Виктора Михайловича, которая бы сказала,

 а  сколько  же  надо  еще  сделать  таких (........),

 которые  бы снизили инфляцию, которы бы в будущем так я 
 я                          - 180 - я 

 сказать  работали  на  благосостояние  общества. Были

 чисто  теоретические выкладкы разгромный такой анализ

 по всем статьям и не каких выводов.

      Мы очень часто три года уже слушаем про реформу,

 слушали  про  реформы,  когда  Виктор  Михайлович был

 вице-Премьером,  Игор  Рафаиловыч  был  первым  вице-

 Премьером, а у одного хватило мужества вовремя уйти и

 отказаться   от   теоретических   реформ,   а  второй

 продолжает  нам их навязывать. И причем навязывать их

 на  противоборстве  в  Кабинете  Министров и явно уже

 видно это противоборство просматривается.

      Идет  команда  Масола,  идет  команда Пинзеника,

 идут   контрасты,  идут  одни  рекомендации  с  одной

 стороны, а с другой стороны.

      К   сожалению   и   те   ведомства  Министерство

 сельского хозяйства и вице0-Премьер вновь избранный,.

 вернее  назначеный.  Пошли  на  поводу  реформ Виктор

 Михайловича,  и  вот мы здесь все время отбываемся от

 того,  чтобы  обсуждать  этот  вопрос, но согласно, а

 реформы уже идут.

      Отказались  от  госконтракта  на  закупку хлеба,

 идет   биржевая  торговля,  выделяются  кредиты  всем

 торгующим   организациям   и   всем   коммерчески   м

 структурам для закупки хлеба, но не копейки не дается я 
 я                          - 181 - я 

 сельхозпроизводителю,   и   идет  своим  чередом.  Мы

 возимся  вокруг  733,  а  оно  уже розлилося все идут

 пошли  дальше,  а  в каком положении входим в весенне

 полевые   работы.   Я   думаю  коллеги  в  предыдущих

 выступлениях сказали ярко и я не хотел бы повторять.

      Та  же  самая игра на курсе доллара, я думаю что

 Виктор  Михайлович  вот  здесь обещал, что карбованец

 будет выше доллара и пойдет снижение.

      Ну,  вы  знаете, та игра, которая идет на бирже,

 она  явно  недостойна  и  точно так и при Звягильском

 поплняет карманы тех, кто покупает эти доллары.

      Что   ыб   хотелось  бы  сказать  в  заключение.

 Безусловно,  такая  обстановка  по  противоборству  в

 Кабинете Минстров нетерпима. Виталий Андреевич Масол,

 мы его глубоко уважаем, по-моему, все фракции, думаю,

 исчерпал  свой  лимит  и  Леонид  Данилович  явно  не

 доверяет  ему,  и  ему прийдется уходить. Но хотелось

 бы, чтобы уходя, ведь после Виталия Андреевича пришли

 практики в Кабинет Министров, решающие практически по

 граммочке     приобретение    горючего,    финансовое

 обеспечение,  обеспечение минеральными удобрениями, а

 не  вот  такими голыми теориями, которыми нас сегодня

 огорошили из выступления Виктора Михайловича.

      Я   думаю,   что   мое   предложение   поддержит я 
 я                          - 182 - я 

 большинство присутствующих.

 

      ГОЛОВА.  Ніхто  більше не наполягає від фракцій?

 Не наполягає.

      Шановні   депутати,   ми   обговорили   питання,

 заслухали   звіт  чи  інформацію,  задали  запитання,

 одержали  відповіді.  У  вас  на  руках є два проекти

 постанови.   Один   проект   підготовлений   комісією

 профільною, яка готувала це питання, і другий варіант

 вам роздала фракція комуністів, котрий теж у вас є на

 руках.

      Мені  здається,  обидва  варіанти достойні того,

 щоб  їх  розглядати,  голосувати. Але і один, і інший

 страждають..  певною  мірою  багато  слів є, їх можна

 було  б  скоротити.  Вже сьогодні абсолютно конкретне

 питання.

      Тому  разом  із  розробниками  проекту, який вам

 розданий  був  під  час  реєстрації, ми так дійшли до

 згоди,  якщо ви не заперечуєте, безперечно, щоб можна

 було  звести до трьох пунктів цей проект Постанови. Я

 зачитаю.

      Перший  пункт  такий. Взяти до відома інформацію

 першого  віце-прем'єр-міністра України Пинзеника "Про

 виконання  Постанови  Верховної  Ради  України від 18 я 
 я                          - 183 - я 

 листопада", про Постанову Кабінету Міністрів ь733 від

 21  жовтня  1994  року  "Про  ціноутворення  в умовах

 реформування  економіки".  Просто  поміняв місцями, я

 тому так читаю.

      Пункт  другий.  Заборонити Уряду адміністративне

 підвищення цін до проведення грунтовного аналізу його

 наслідків   та  подання  до  Верховної  Ради  України

 розрахунків, які підтверджують відповідність урядової

 політики    ціноутворенням,    положенням    доповіді

 Президента  України "Про основні засади економічної і

 соціальної   політики",   схвалених  Верховною  Радою

 України.

      І  третій пункт. Кабінету Міністрів України до 1

 березня  1995  року  подати  Верховній  Раді  України

 програму  виходу  економіки  з  кризового  стану,  що

 спрямова  на  захист  виробника.  Переглянути  цінову

 політику  та внести на розгляд Верховної Ради України

 проект  змін та доповнень до Закону України "Про ціни

 і   ціноутворення   в  Україні".  Внести  на  розгляд

 Верховної Ради України концепцію податкової політики.

      І  варіант,  який  пропонують...  Я  прошу вашої

 уваги....  пропонують фракція коммуністів. Я зачитаю,

 тому  що  оскільки  йде  трансляція, і треба щоб люди

 чули,   про  що  йдеться.  Постанова  такого  змісту: я 
 я                          - 184 - я 

 "Аналіз   ходу  виконання  Постанови  Верховної  Ради

 України   про  постанову  Кабінету  Міністрів  від 21

 жовтня  1994  року  ь733  (я не зачитую цю постанову)

 показує,    що    існуюче   скорочення   виробництва,

 поглаблення    фінансової    і   платіжної   паливно-

 енергетичної   кризи,  небажання  органів  виконавчої

 влади  тверезо  оцінювати нинішню критичну ситуацію і

 незаперечне виконання директив Міжнародного валютного

 фонду ведуть економіку України до кінцевої катастрофи

 і  народ  до  подальшого  зубожіння  і  вмирання.

      Не  справджується неодноразова заява Президента,

 в  тому  числі  в доповіді Верховній Раді України про

 соціальні напрямки його політики.

      Останніми постановами Кабінету Мінітсрів України

 передбачається  істотне  підвищення  цін  на вугілля,

 газ,  продовольство  і  товари  народного споживання,

 збільшення тарифів на проїзд в міському транспорті,

 житлово-комунальні    послуги,    обмеження    пенсій

 працюючим  пенсіонерам,  і пенсій тім, хто одержує за

 вислугу  років,  скорочення  допомоги  громадяни  які

 постраждали   від   аварії   на  Чорнобильській  АЕС,

 переведення  на  оплачувану основу частини навчальних

 закладів,  відміна  обідів  для  учнів  1-6  классів,

 часткова   оплата   за   користування   підручниками, я 
 я                          - 185 - я 

 введення   оплати   за  харчування  і  медикаменти  в

 лікарнях,  ліквідація  пільг  для  батьків  які мають

 дітей  до  16  років,  скорочення  пільг  працівникам

 правоохоронних  органів, військовослужбовців, а також

 пенсіонерам, за користуванням житлом, енергоносіям, і

 за  проїзд  у  транспорті.  Все це свідчить про те що

 курс  який  вводить  президент і кабінет Міністрів, в

 нинішних   умовах   є  безпідставним,  не  відповідає

 коренним  інтересам  народу  України.  Верховна  Рада

 України  постановляє,  перше,  признати хід виконання

 постанови  Верховної  ради україни від 18 липня 94-го

 року, про постанову Кабінету Міністрів України від 21

 жовтня  94-го  року,  номер  733  про ціноутворення в

 умовах   реформування   економіки,  незадовільним,  а

 практичні  заходи  по  реалізації  основних напрямків

 соіцально-економічній політики в Україні помилковими.

      Друге,   рекомендувати  президенту  України,  як

 главі  держави виконавчої влади переглянути концепцію

 соціально-економічного  розвитку  в Україні, маючи на

 увазі  перш за все підвищення планово регулюючій ролі

 державних  органів  влади  і управління, перетворення

 податкової     системи,     інструмент    регулювання

 виробництва,  не  його розвал, встановлення механізму

 розподілу   над   прибутком   в  інтересах  народного я 
 я                          - 186 - я 

 господарства   і   соціального   захисту   населення,

 відновлення   державного   і  народного  контролю  за

 виробництвом і розподілом.

      Третє,  висловити недовіру першому віце-прем"єру

 України Пензенику і міністру економіки шпеку.

      Четверте,   в   лютому   в  березні  95-го  року

 заслухати   сесію   Верховної   ради  України,  звіти

 прем2єр-міністра,    міністра   фінансів,   міністрів

 промисловості,    праці,    сільськогосподарства,   і

 продовольства,  вугільної  промисловості, енергетики,

 соціального  захисту населення України, і про останні

 заходи    щодо    покращення   соціально-економічного

 розвитку України.

      Вот  у вас є такі на руках два варіанти при чому

 я   перший   раз   підкреслюю   прочитав   в   такому

 скороченному   варіанті,   нам  потрібно  визначитись

 стосовно   процедури   розгляду   прийняття   рішення

 Верховної  Ради. Мова йде про те, що ми повинні брати

 за  основу,  по-перше,  а  потім  говорити  про зміст

 документу.  Є  якісь  пропозиції  з цього приводу? Ну

 відносно  поіменного,  це  ми  потім, це питання щодо

 голосування.   Будь   ласка,  запишіться,  хто  бажає

 виступити.  Хвилин  5-6  досить?  Відносно  процедури

 прийняття, якщо є потреба. Будь ласка. я 
 я                          - 187 - я 

 

      ___________.  Извините,  я директор завода, моих

 заместителей сняли

 

      ГОЛОВА. Проголосуємо і ваше доповнення. Я просто

 вашого проекту постанови не бачив, тому я зачитав те,

 що   є.  Опублікуйте.  5  хвилин  досить?  Процедурне

 питання. Будь ласка, Віктор Петрович.

      ___________.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 колеги,  мне  более  импонирует  и более приемлемо, я

 считаю  соответственно  тому,  что мы слышали, проект

 постановление,   предложенный   фракцией  коммунистов

 Украины за социальную справедливость и народовластье.

 Я  считаю, что нужно поставить на голосование оба эти

 проекта  и  однорейтинговое  голосование и определить

 потом,  какое  именно принимать за основу, дальше уже

 дополнять или уже изменять принятое.

 

      ГОЛОВА.  Добре, я прошу уваги, шановні депутати,

 одне  уточнення,  яке  ми  повині  з"ясувати з самого

 початку у проекті Постанови, запропонованому фракцією

 комуністів,  третій  абзац  є  посилання на Постанови я 
 я                          - 188 - я 

 Кабінету  Міністрів,  які  розглядалися  як проекти у

 нас.  І тому ми в документі це говорити не можна так.

 Вони не прийняті як проекти.

 

      _______________ Олександр Олександрович, можна я

 дам  (..........).  Я б хотів щоб депутатм роздали ці

 проекти  Постанов. Проекти Постанов, які відзначені в

 третьому  абзаці  першої сторінки. Я не говорю про ті

 Постанови, які  на візування йдуть.

 

      ГОЛОВА. Ні, вони роздані. Цей проет розданий.

 

      _______________  Я б хотів щоб роздали депутатам

 проети  Постанов,  в  яких  містяться  ті пункти, які

 відзначені  у проекті Постанови. Я просив би показати

 депутатам.  І  щоб  ви добре знали чи ви голосуєте за

 Постанову,   якої  не  існує  в  проектному  варіанті

 навіть.

 

      ГОЛОВА.   Ні,   Вікторе   Михайловичу,  відносно

 проекту,  то  був  такий  проект,  тому він й пішов у

 текст,  але Постанови Кабінету Міністрів такої немає.

 Тому це треба зважати і її вилучати треба із тексту.

      Степанов прошу. я 
 я                          - 189 - я 

 

      СТЕПАНОВ.  Уважаемый,  Александр  Александрович,

 уважаемые  депутаты,  я  прошу  проголосовать  за оба

 проэкта.  И  какой  проэкт больше голосов наберет, по

 рэйтингу взять за основу.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Вітренко.

 

      ВІТРЕНОКО.    Олександр    Олександрович,   якщо

 говорити  про перший варіант, той що шов від комісії,

 то  ми  є  сьогодні  вже з"ясували, що не інформацією

 обговорюються,   а   звіт   про  хід  виконання  цією

 Постанови.    Якщо   це   звіт,   якщо   ми   слухали

 відповідальну особу і ми зробили висновки, що він нас

 не  влаштовує,  то обов'язково повинен бути пункт (чи

 взяти   його  з  постанови,  запропонованої  фракцією

 комуністів,  чи  я  з трибуни говорила): які наслідки

 того,   що  не  виконана  Постанова  Верховної  Ради?

 Людина,  яка за це відповідає... Якщо брати Постанову

 комуністів  голосувати -то, дійсно, я теж до третього

 абзаца  (щоб  не  було потім до нас ніяких претензій)

 написати:  "...  не останніми постановами...", а "...

 відомо,   що  Кабінет  Міністрів  передбачає  істотне

 підвищення  цін...", бо воно дійсно передбачається. І я 
 я                          - 190 - я 

 це   відомо.  Щоб  тільки  уйти  від  слів  останніми

 постановами.  А  тут  з'ясувати.  Я думаю, що проект,

 який   запропонований  у  фракції  комуністів,  більш

 підходить до нашого сьогоднішнтього обговорення, тому

 що  тут  дійсно є чіткі висновки: як нам реагувати на

 стан в економіці.

 

      ГОЛОВА. Дякую, Наталіє Михайлівно, за уточнення.

 Ми  можемо написати не "ітнформація", а "звіт" - і це

 буде    првильно.    Але   що   "передбачає   Кабінет

 Міністрів" - я переконаний - ми повинні точними бути,

 лаконічними  в  формулюванні.  Тому - це  може бути у

 обговоренні:  посилатися  на  це,  але ми в документі

 Верховної  Ради  не  можемо  посилатися  на документи

 неточні.

      (Шум у залі)

      Костюченко.

 

      КОСТЮЧЕНКО   Л.   М.   (77  виборчий  округ,  м.

 Дніпропетровськ).

      Александр Александрович!

      Я все-таки хотел бы внести предложение и принять

 к   сведению  сегодня  информацию  Пинзеника  Виктора

 Михайловича.  Ставить  сегодня  вопрос на голосование я 
 я                          - 191 - я 

 без  прослушивания Премьер-министра и всех министров,

 мне  кажется,  преждевременным.  Мы  спланировали  на

 следующей  неделе  слушать  отчет Кабинета Министров.

 Давайте  мы  вместе  обобщим и сделаем вывод и единое

 решение - зачем мы будем рапыляться?

      И второе замечание - к предложению Постановления

 от   фракции   коммунистов.   Я   думаю,   совершенно

 несправедливо   сегодня  ставить  вопрос  об  оставке

 Пинзеника  и Шпека. Почему? Потому, что все-таки... Я

 понимаю,  почему  идет  этот  подход  такого  решения

 такого  вопроса,  но все-таки, я считаю, что все-таки

 начинать надо с головы...И поэтому я бы внес сюда вот

 третьим  пунктом  отставку Премьер-министра, товарища

 Масола.

 

      ГОЛОВА. Кочерга.

 

      КОЧЕРГА В.С. (247 виборчий округ)

 

      Александр Александрович!

      Я снимаю свой вопрос потому, что уже ...

 

      ГОЛОВА. Рябець.

 я 
 я                          - 192 - я 

      РЯБЕЦЬ.

 

      Шановні колеги народні депутити!

      Нам сьогодні роздано з цього питання два проекти

 постанови, якщо розглядати, один і другий то приймати

 сьогодні  не  можна ні одного, ні другого. Я пропоную

 все-таки попрацювати над обидвами проектами постанови

 Верховної  Ради  і  лише після серйозного опрацювання

 всіх   запропонованих   тут   рекомендацій   заходів.

 Приступити до голосування.

 

      ГОЛОВА.  В  будь-якому  випадку ми повинні, щось

 прийняти за основу над чим можна працювати.

      Тому  я  в  порядку  надходження буду ставити на

 голосування,   перше  той  документ  який  я  зачитав

 спочатку  проект  цей  брати  за  основу.  Ставлю  на

 голосування .

      Від комісії, профільної комісії.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -

      Рішення  не прийнято. За основу ставиться проект

 запропонований комуністами прошу голосувати.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА - я 
 я                          - 193 - я 

      Рішення   не  прийнято.  Я  прошу  пробачити,  я

 пропоную  такий  проект  постанови  з  цього приводу,

 доручити   групі  депутатів,  підготувати  на  завтра

 проект  постанови  на  основі  цих двох документів. З

 урахуванням,   вибачте,  ну  так  по  рейтенгу  зараз

 проголосуємо ви ж бачите , як голосування йде

      Я     прошу    уваги.    Доручити    підготувати

 законопроект,   документ,  за  який  ми  проголосуємо

 вранці.  Але  зараз треба узгодити всі позиції, котрі

 тут  висловлювалися,  і  пропозиції,  котрі вносилися

 депутатами   під   час   обговорення.  Тому  потрібно

 стоврити   групу  депутатів,  яка  попрацює  над  цим

 законопроектом.   Я   думаю,   що  це  цілком  слушна

 пропозиція.

      Одну  хвилинку. Одну хвилинку. Оскільки у нас не

 від  комісії  вносилося,  а  і  від  комісії,  і  від

 фракції,  тому  я  просив  би,  щоб  це  була справді

 спільна комісія, яка могла б опрацювати ці документи.

      Я гадаю, але попри все комісія профільна не може

 бути  в  стороні  від  цієї  справи. Які пропозиції з

 цього приводу? Прошу записатися для пропозицій, бо...

 і на 5 хвилин - ми обміняємося думками.

      Дякую.   5  хвилин  -якраз  записалось  скільки.

 Радько.  А,  не  було запису ще? То в мене попередній я 
 я                          - 194 - я 

 список  ще  стоїть на моніторі. Будь ласка, проведіть

 запис. 5 хвилин ми відведемо, цього буде досить.

      Будь  ласка,  якщо  повірите, я буду говорити по

 черзі.   Кочерга,   Завразін,  Камінський,  Анісімов,

 Стоян,  Симоненко,  К, Корнелюк, Чапюк. Більше навряд

 чи встигнуть.

      Кочергу,  будь  ласка.  Дайте йому слово. Віктор

 Герасимович.

      КОЧЕРГА В.Г.

 

 

      ___________.

      Уважаемые  коллеги!  Предлагается  сформировать,

 дейсвительно,  такую комиссию, которая бы работала на

 завтра    с   учетом   предложений,   высказаных   на

 сегодняшнем заседании.

      Я предлагаю от фракции коммунистов двух человек,

 вот,   и   чтобы   комиссию   возглавил   кто-то   из

 заместителей   Председателя   Президиума   Верховного

 Совета,  ну,  наверное, Олега Алексеевича. Включить в

 эту   комиссию   также   депутата  Ландика  Валентина

 Ивановича.

      Спасибо.

 я 
 я                          - 195 - я 

      ГОЛОВА. А хто від комуністі ви сказали?

 

       ___________. Что?

 

      ГОЛОВА. Від комуністів,  ви кого...

 

      ___________.    Синоненко,   Кузнецов,   Ландик,

 Демин - вот наши предложения.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Заварзін.

 

      ЗАВАРЗІН.

 

 

      129, Заварзин.

      Значит,   прежде  вего,  я  поддерживаю  Кочергу

 Виктора Герасимовича и предлагаю, действиетльно, чтоб

 Демин   возглавил,   но  обязательно  включить  кроме

 названых  товарищей  еще  Ветренко  в  эту комиссию в

 обязательном  порядке. Не потому что личные  симпатии

 или  какие-то  другие,  как экономист, понимаете, она

 должна быть там. Это раз.

      И второе. Значит, напрасно вы смеетесь товарищи,

 это нормальное явление. Значит, прежде всего... я 
 я                          - 196 - я 

 

      ГОЛОВА. Дякую. Камінський.

 

      КАМІНСЬКИЙ.

      Прошу передайте Марченко слово.

 

      ГОЛОВА. Кому?

 

      КАМІНСЬКИЙ. Марченко.

 

      ГОЛОВА. Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Александр Александрович! Я думаю, что вот момент

 сегодня,  момент  большой  ответственности Верховного

 Совета  по  содержанию,  по направлению, по концепции

 этого Постановления. Поэтому надо серьезно подойти. Я

 предлагаю  создать  комиссию,  которую  бы  возглавил

 Ткаченко  Александр  Николаевич, как ваш заместитель,

 который курирует социально-экономические вопросы. Это

 раз.

      Второе.  Дейсвительно  поддерживаю  предложение,

 чтобы  Наталья  Ветренка, как председатель подкомисии я 
 я                          - 197 - я 

 комисии  по економической политике, и планированию по

 ценам,  так  бы  туда  же  вошла.  Я  думаю, что и от

 Кабинета  Министров  чтобы  были  люды действительно,

 однако Александралександрович, я думаю, что до завтра

 не  стоит ставить вот срок устанавливать, я предлагаю

 такую   процедуру   выдать  на  эту  комисию  каждому

 минимальную  заробатную  плату в 60 тысяч купонов и в

 течении  недели,  чтобы эта комисия прожила только на

 эту  заробатную плату, да вот постановление будет как

 раз  такое  какое требуют избиратели. И ответственные

 будут  поставлены в тот ранг и под ту ответственность

 которую требуют от нас люди. Спасибо.

 

      ГОЛОВА  Богдан  Романовичу,  я  тоді  якщо ви не

 заперечуете  вас  включу в склад комісії так. Я думаю

 що   це  не  зовсім  серьозна  пропозиція.  Анісімов.

 Останній звіт.

 

      АНІСІМОВ.  148  избирательный,  город Запорожье,

 Анисимов.

      Александр  Александрович  и народные депутаты, я

 все-таки обращаюсь, чтоб вы внимательно посматрели на

 рассматриваемый  сегодня  вопрос.  Я не хочу чтоб тот

 кто  работает  у комисиях, и при сложывшейся ситуации я 
 я                          - 198 - я 

 которая   конкретно   курирует   данный  вопрос  была

 осталвена  в  сторону,  нельзя  принимать  сегодня  и

 принижать  роль  клмисии,  поэтому  я согласен с теми

 народными    лепутатами,   что   комисия   з   питань

 економічної      політики     управління     народним

 господарством  это ёё хлеб и я она должна быть первой

 там, плюс к этому от фракции комунисты Украины должны

 быть  там  люды, и стоит вопрос о Кабинете Министров,

 значит  представители должны определиться должны тоже

 там   быть,  вот  такой  подход  я  думаю,  даст  нам

 нормальное право , принять нормальное решение.

 

      ГОЛОВА Стоян будь ласка останній виступ.

 

      СТОЯН.  Шановні  колеги  я  вважаю, що це дійсно

 підтримую  Марченко  це постанова не може бути такою,

 щоб  гарант  зробити.  Це  постанова  принципова.  Це

 оцінка  якщо  хочете  політики  президента,  політики

 уряду, і треба визначатись.

      Тому,  я  б  так пропонував би, я підтримав би 4

 пункт  з  постанови фракції комуністів. Чому? Тому що

 зараз  звітував  Пинзеник,  а  якби замість Пинзеника

 хтось   інший,  Мітюков,  кого  б  ми  відправляли  у

 відставку.  Не можна так персонально, треба заслухати я 
 я                          - 199 - я 

 звіт Уряду і не тільки Уряду, тут прпонується окремих

 міністрів.  Нехай  кожен  відповідає за свій напрямок

 роботи, узагальнити після звіту, виходити на рішення,

 чи   ми   відправляємо   у   відставку  Уряд,  чи  ми

 відправляємо окремих людей, чи ми даємо взагалі Уряду

 працювати.  Тому  я вважаю, що треба створити комісію

 дуже  серйозну,  тут  пропонувалось Ткаченко, комісія

 повинна попрацювати і вийти на дуже серйозне рішення,

 щоб раз і на завжди поскласти якусь схему і систему в

 нашій роботі, а не кожен раз доганяти. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Час  вичерпаний  для внсення пропозицій

 для   внесення   пропозицій   щодо  регламенту,  щодо

 прийняття  цієї  постанови. Про те, що треба створити

 комісіб,   нема  ніяких  сумнівів.  було  тільки  дві

 пропозиції,   які   відрізняються.   Перша,   і  мені

 здається,  універсальна  пропоиція,  яка б влаштувала

 всіх.    Оскільки,    ми    комісії    формували   на

 багатопартійній або на фракційній основі, то все-таки

 доручити   комісії   з  питань  економічної  політики

 підготувати   цей   проект,   включивши  в  її  склад

 Симоненка і Кузнецова, до речі, Кузнецов входить в цю

 комісію.  А,  ви  в  бюджетну. Симоненка і Кузнецова,

 Вітренко  так входить в цю комісію, Ландика і Стояна, я 
 я                          - 200 - я 

 як  представника,  і Костюченка. Таким чином, я прошу

 уваги,  і  доручити  Ткаченку  очолити цю комісію, чи

 Дьоміну.   Доручити  Дьоміну,  оскільки  він  справді

 відповідає  за  цей  блок  питань  за розподілом обов

 "язків.

      Таким  чином,  доручити,  будь  ласка, постанова

 такого  змісту:  "Доручити  робочій  групі на чолі із

 Дьоміним  Олегом  Олексійовичом  в  складі  комісії з

 питань   економічної   політики  і  реформ,  а  також

 депутатам   Ландику,  Симоненку,  Кузніцову,  Стояну,

 Костюченку  подати  на розгляд Верховної Ради вранці,

 завтра подати проект Постанови".

 

      _______________Вітренко.

 

 

      ГОЛОВА.  Вона  в  складі  комісії.  Давайте  так

 розділемо  на дві частини "Про склад комісії". Хто за

 цей  склад  комісії прошу проголосувать, а потім дату

 визначемо.

 

      "за"

 

      Я  більш ніж певен, що це знов теж трапилося, що я 
 я                          - 201 - я 

 і в мене зараз: звичка голосувати інакше. А воно... Я

 прошу  повторити  "Про  склад  комісії".  Голосується

 склад комісії. Прошу увага.

 

      "за"

 

      Як  вас  агетувати потрібно ще? Голосуйте проти,

 вас  18  не  голосує. Голосуйте проти, якщо хто хоче.

 Останій раз ставлю на голосування  тому що ми повинні

 визначатися  з  цим  питанням.  Ми  ж  його не можемо

 залишати відкритим. Інакше буде працювати тільки одна

 комісія.  Ставлю  на  голосування,  прошу.  Голосуйте

 двома руками.

 

      "за"

      Рішеня прийнято!

      Я  роблю пояснення для тих ралдіослухачів, котрі

 не  бачать  оцієї  процедури:  справа  в  тому, що ми

 внесли зміну, за якою голосувати можна тільки, власне

 кажучи,  двома руками. І тому - ще не звикли до того.

 І,  таким  чином,  бувають  перебої.  Але, якщо ви не

 будете  заперечувати, то ми поправимо знов і перейдем

 на нормальний режим.

      (Шум у залі) я 
 я                          - 202 - я 

      Тепер. На коли внести Постанову на голосування?

      (Шум у залі)

      Було  кілька пропозицій... На коли, ви вважаєте,

 можна це зробити? Будь ласка!

 

      ___________. Шановні депутати!

      Ну, давайте так: таке складне питання, що  ми не

 могли ніяк визначитись по складу Комісії... І я бачу,

 що  й  сьогодні  невдоволені  дехто залишився... А ми

 вважаємо,  що  ми  за  декілька  годин  (ще  сьогодні

 запланована,  до речі, і робота Комісії), за декілька

 годин   зможемо  підготувати  те  рішення,  до  якого

 неможливо  було  прийти  за  декілька місяців. Тому я

 вважаю, що треба мінімум 2 дні дати на цю роботу.

 

      ГОЛОВА. До четверга?

 

      ___________. Так.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю  на голосування. Чи нема потреби

 голосувать?

      (Шум у залі)

      До  четверга.  Даємо таке протокольне доручення.

 Без  голосування.  Домовились! Таким чином, рішення з я 
 я                          - 203 - я 

 цього приводу ми прийняли, Комісія попрацює.

      Будь ласка, на трибуну, Юрій Михайлович Карасик.

 Інформація,  саме  інформація  про  ситуацію в селі і

 підготовку до весни.

 

      КАРАСИК Ю.М. (427 виборчий округ)

      Шанвоний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 депутати!

      Розгляд сьогодні на сесії Верховної Ради питання

 підготовки  й  проведення  весняно-польових  робіт, я

 вважаю,  те, що від проведення весняно-польових робіт

 (як    фундамента    майбутнього   врожаю)   залежить

 продовольче  забезпечення нашої країни, в 1995 році і

 в  першому півріччі 1996 року, ну я хотів би з самого

 початку   попросити   вас,   щоб   питання   все-таки

 розглядати,   як  створення  сприятливих  економічних

 умов.  Для  проведення весняно-польових робіт. Чому я

 ставлю так питання. Тому що за той період, за який ми

 ведемо   зараз   підготовку  до  проведення  весняно-

 польових робіт. І той пакет Указів, які були прийняті

 Президентом  за  останній  час, направлені на те, щоб

 все-таки    головне   найти   джерела   фінансування,

 аграрного сектору не емісійним шляхом.

      А   все-таки   головний   напрямок  на  те,  щоб я 
 я                          - 204 - я 

 забезпечити    фінансування   підготовки   проведення

 весняно-польових  робіт за рахунок існуючої продукції

 і під майбутній урожай*.

      В основі цих міроприємств було і проведення і те

 що  проводиться  реформування  заготівельної  системи

 нашої держави.

      Який  стан сьогодні з підготовкою, якщо говорити

 за   те,   що  стосується  безпосередньо  господраств

 районів  і  областей,  визначене  структура,  баланси

 виробництва сільськогосподарської продукції практично

 країна   себе   забезпечує   повністю   насінням  для

 проведення  весняно-польових  робіт.  Крім  є  деяких

 питання з насінням кукурудзи і овочевих культур.

      Якщо  говорити  за  підготовку машинотракторного

 парку,  то сьогодні готовність практично від 75 до 80

 процентів.

      Головний     критичний    стан,    який    зараз

 складається  -це в основному забезпечення мінеральних

 добрив,  який сьогодні складає 4 проценти від потреби

 для  весняно-польових  робіт,  забезпечення  паливно-

 мастильними    матеріалами,   особливо   бензином   і

 дизпаливом,  який  складає  практично  від  загальної

 потреби 8%, від місячної потреби -50%. І забезпечення

 засобами  захисту  рослин,  як  уже  сьогодні  велась я 
 я                          - 205 - я 

 розмова  в  загальній  кількості  50%,  а  якщо взяти

 окрему культуру соняшник, цукровий буряк і кукурудза,

 то   десь   до  10-15%  всього  забезпечені  засобами

 захисту.

      Тяжке положення з запасинми частинами і особливо

 з  фосфорними  добривами, які ми повинні експортувати

 із Росії. Тобто як самі цифри говорять за те, що стан

 підготовки   й   проведення   весняно-польових  робіт

 критичний.  І  може забезпечити повністю виробництва,

 прогнозуємого    виробництва    сільськогосподарської

 продукції. Яка в цьому причина?

      І   те,   що  ми  -товаровиробники  -працюють  і

 стараються  і за рахунок бартера, і за рахунок навіть

 і  включення біржі і аукціону. Коли ми вперше йшли на

 аукціон,   то   сільськогосподарські  товаровиробники

 повністю  підтримують  організацію  аукціонної біржі.

 Але   треба  відмітити,  що  і  банкіри,  і  особливо

 структури, державні представники категорично блокують

 до  цього часу проведення біржі і аукціону, тому що -

 як  це  так: самостійно товаровиробник вийде на ринок

 по  реалізації своєї сільськогосподарської продукції.

 Але все одно життя буде відпрацьовувати цю систему.

      Головна   причина  такого  стану  з  проведенням

 весняно-польових робіт, підготовкою їх -це фінансовий я 
 я                          - 206 - я 

 кризис   і   фінасове  незабезепечення  підготовки  і

 придбання матеріально-технічних ресурсів.

      Я  хотів  би зразу, тому що я буду вносити деякі

 предложення,  зразу  щоб не було звинувачування те що

 знову  плануються  емісійні  заходи  то  я  хотів  би

 сказати,  що  в  прошлому  році  94-му  році наслідок

 стихії,   перше   стиція,  посуха,  наслідок  емісії,

 інфляції,  і  внаслідок несвоєчасних розрахунків село

 понесло  збитки  в розмірі 188 тріліонів карбованців.

 Тому  якщо  не  оця  стихія,  і не оці заходи які так

 сказать  були  інфляційні  процеси,  то ми могли мати

 достатньу    кількість    фінансових   ресурсів   для

 забезпечення підготовки і проведення весняно-польових

 робіт. Тому я вношу такі предложення.

      Що враховуючи те що на сьогодні бюджет державний

 бюджет 95-го року не затвердженний і ми вчора збирали

 у президента всі міністри і я доповідав той стан який

 існує і є доручення по цьому питанню. У нас є наробки

 я  вважаю  що  сьогодні  щоб  ви  Верховна  Рада дала

 доручення  групі на чолі з першим віце-прем"єром і ми

 готові  на  завтра винести проект постанови Верховної

 ради  про  створення сприятливих економічних умов для

 проведення   весняно-польових   робіт.   І  хотів  би

 сказати,  що  головне  питання  в  цьому, це все-таки я 
 я                          - 207 - я 

 ставиться  продовольче  забезпечення нашої держави, а

 друге    вже    питанне    збереження    вітчизняного

 товаровиробника аграрного сектора.

      Які   тут   джерела?   І  які  требують  питання

 законодавчого   вирішення   що   без  Верховної  ради

 вирішити  на  данний період це не можливо. Перше все-

 таки  по державному контракту. Ми вважаем, враховуючи

 те  що практично Запоріжській, Донецький, Луганський,

 Харківський  областях  відсятня  кількість  озимів  і

 прогнозуеться   в   цьому   році  тяжке  становище  з

 продовольчим  зерном.  То  ми  вважаєм,  що державний

 контракт  на  зерно  зберегти  в  об'ємі  не менше 10

 мільйонів тон. Тобто тому що найбіль Південно-Східний

 регіон залишився без продовольчого зерна, де найбільш

 сконцентровані промислові центри. І тому це ставіться

 питання,    все-таки,   про   зберігання   державного

 контракту на зерно, проансувати 50 процентів вартості

 державного  контракту протягом лютого-червня місяця -

 це перше джерело, яке ніякої, так сказать, ми вчора і

 сьогодні  ще  обраховували не емісійним шляхом, і щоб

 тут не було ніяких звинувачень.

      Друге  питання.  Все-таки, є Постанова Верховної

 Ради,  що  в  першому  кварталі  1995  року повернути

 витрати   сільському   господарству,   витрачені   на я 
 я                          - 208 - я 

 соціальні об'єкти. Тобто протягом лютого і березня ця

 сума  складає  десь  біля 14 трильйонів, все-таки, ми

 повинні повернути їх, і ці кошти будуть направлені на

 придбання  мініральбних  добрив  і  паливо-мастильних

 матеріалів.

      Третє питання. Є Указ Президента і є підрахунки,

 підготовлен проект Постанови " Про конпенсацію втрат,

 які отримані сільськогосподарськими товаровиробниками

 внаслідок  інфляційних процесів". Ця сума набирається

 біля  31,  6  трильйона  карбованців. Ми обговорювали

 сьогодні  джерело,  але  вноситься  предложення,  щоб

 компенсацію  провести  не по мірі реалізацію, а, все-

 таки,  протягом лютого-квітня місяця. А потім покрити

 по  мірі  реалізації,  ці витрати покласти в бюджетні

 кошти.

      І ще одне. Ми вносим предложення, і тут не винне

 сільське господарство, а внаслідок сезонності податку

 на   добавлену   вартість,   придбання   матеріально-

 технічних   ресурсів,   в   першу  чергу,  в  першому

 кварталі,  і  особливо лютий, травень місяць, податок

 на добавлену вартість на матеріально-технічні ресурси

 не  поповнюється  на  податок  на  добавлену вартість

 реалізованої  продукції.  В другому півріччі навпаки,

 тому  ми ставимо питання, щомісячно біля 3трильйонів. я 
 я                          - 209 - я 

 Тобто   ставиться   питання  щомісячне  відшкодування

 різнциі  податку на добавлену вартість.

      Крім  того, ми зробили розрахунки і по бартерним

 операціям.   І  ставимо  питання  -продублювати,  щоб

 бартер  все-таки  на  критичний  імпорт,  який іде на

 виробництво    сільськогосподарської   продукції   не

 перекладати з одного кармана кошти в інший. Тобто, не

 брати  податок  на  добавлену  вартість,  на  нафту і

 нафтопродукти,  мінеральні  добрива,  засоби захисту,

 техніку  і  запасні частини, які йдуть на виробництво

 сільськогосподарської продукції. Цей критичний імпорт

 для   виробництва   сільськогосподарської   продукції

 перелік  мається і в цьому плані не буде тоді вестись

 розмови за 733 постанову, тому що ми внесли і вносимо

 предложення, що треба ловити ціну не в кінці, а треба

 ловити  ціну  з  паливно-енергетичного  комплексу і з

 технічного  забезпечення, з хімічних засобів. Тому що

 я   вам   зхочу   доповісти,   що  кожний  непойманий

 карбованець,    якщо    він    пропускається    через

 сільськогосподарське  виробництво  стає на полиці цін

 карбованців.

      Якщо   ми   на  початку  і  ми  робили  декілька

 розрахунків,   прем"єр   доповідав,  і  декілька  раз

 збирались   по   цьому   питанню.   І  ми  показували я 
 я                          - 210 - я 

 розрахунок, нафта, якщо нафта ловиться на початку, то

 буде  стабілізація  ціноутворення.  А  якщо  не  буде

 регулювання,   то  ми  ціоутворененя  на  продовольчі

 ресурси,  як  кажуть,  не відпрацюємо. І це треба теж

 нам   добре  враховувати.  А  зараз  70  процентів  в

 рознічному товарообороті займає продовольство. А якщо

 говорити за споживчий кошик то всі 90-95 процентів.

      Тому   я  вважаю,  що  розглядаючи  сьогодні  це

 питання, треба розглядати як перспективу стабілізації

 ціноутворення  на продовольчі ресурси. Від цього буде

 залежити  ціна  в  другому  півріччі  1995  року  і в

 першому  півріччі 19996 року. Від того, як зараз ми з

 вами відпрацюємо цю Постанову, ми практично закладуєм

 фундамент  не  кількістно,  а й вартістного  значення

 виробниицтва сільськогосподарської продукції.

      І   останнє,   я   вважаю   і   ми  вносим  таке

 предложення,  щоб  оці  і  вчора  обговорювались, щоб

 ребіабілетаційні  кредити,  які  прогнозуються в сумі

 100-150  мільйонів доларів були направлені в лютому і

 березні місяці на сільськогосподарські виробництва.

      Крім     того,    відпрацьовується    мехнанізм,

 враховуючи ваші зауваження і зустрічі на регіональних

 нарадах,  ми приймаєм рішення змі... відпрацьовується

 механізм.  Всі  оці  кошти  і  всі  джерела,  які  ми я 
 я                          - 211 - я 

 говорили   повинен   по  спеціальному  рахунку,  який

 відкритий  721  рахунок, врожай-95 перераховувати без

 посереднього товаровиробника.

      Тому  там звертаються зараз по бюджетні позичкі.

 Не  було  б  бюджетної  позички, не було б сьогодні й

 хліба  і, як кажуть, до хліба. Але на даному етапі ми

 ставимо питання, щоб ці кошти поступали безпосередньо

 товаровиробникам  на спеціальний рахунок "Врожай-95".

 А   потім  товаровиробники  будуть  виходити  і  на

 Агрохім,  і  на  Агротехсервіс. І ми вважаєм, що все-

 таки,  Олександре  Олександровичу, як би не було, але

 банки повинні відкрити кредитну лінію у 95-му році. І

 є  господарства,  і  ми  вважаєм,  що  в  першу чергу

 повинні   бути   виділені  кредитні  лінії  поліським

 регіонам  і гірським регіонам, в яких немає ні зерна,

 ні  цукрових буряків, ні соняшнику. А жити там треба.

 І  виробляти ту продукцію -і картоплю, й льон, і інші

 види  продукції -потрібно. Тому ми ставим питання, що

 в   першу  чергу  відкрити  кредитну  лінію  для  цих

 регіонів,  щоб вони могли виробляти теж ту продукцію,

 яка виробляється на цім регіоні.

      Дякую!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Ми    запитання    будем    Юрію я 
 я                          - 212 - я 

 Михайловичу...?  Скільки  часу відведем? 10 хвилин! Я

 думаю, давайте ми не півгодины - 10 хвилин достатньо.

 Вчора  була  по цьому питанню аргументована зустріч з

 Президентом,  де  був  і Шпек, і Голова Національного

 банку,   і  Юрій  Михайлович,  і  Саблук  - всі,  хто

 причетний  до цього. Сьогодні у 8.30  ранку ми ще раз

 зібралися  і  пройшлись  по  всіх  позиціях.  Тому  я

 вважаю, що Юрій Михайлович зжато і так, конструктивно

 доповів...  Тому я вважаю, що 10 хвилин предостатньо.

 Запишіться, будь ласка.

      Достатньо. Висвітіть.

      Достатньо!

      Моцпан, за ним - Таран.

      Я  прошу  тільки  уваги.  Нас  не  так  багато в

 залі...

 

      МОЦПАН А.Ф. (146 виборчий округ).

      Уважаемый Юрий Михайлович!

       Я  этот вопрос хотел задать Виктору Михайловичу

 Пинзенику,  а еще лучше - Виталию Андреевичу Масолу и

 самому Президенту!

      Суть  на  сколько  мне  известно, для выполнения

 всего комплекса для выполнения весенне -полевых работ

 от   марта  по  июнь  месяц  включительно,  сельскому я 
 я                          - 213 - я 

 хозяйству   требуется   180  триллионов  карбованцев.

 Ответте  пожалуйста,  а  как  правительство  намерено

 решать эту проблему. ИЛи вообще не решать. Спасибо.

 

      ___________.    Загальна    потреба   в   коштах

 щомісячно,  якщо говорити за технологічну потребу для

 сільського господарства в місяць треба 75 трильйонів.

 Ми  по  цим джерелам за які я говорю взяли розрахунки

 критичної  кількості  десь  біля  30  трильйонів,  45

 трильйонів  практично  покриваються за рахунок деяких

 регіонів   тої   продукції  і  тих  господарств,  які

 забезпечують  себе  матеріальними  ресурсами.  По тим

 аналізам  і  фінансом і балансом, який ми приняли від

 кожного    господарства.    На   сьогодні   практично

 забезпечили    себе    матеріальними    ресурсами   і

 підготовлені  до  весняно-польових  робіт -це біля 30

 процентів господарств.

      Біля  60  процентів  господарства забезпечено до

 190   процентів,  а  біля  15  процентів  господарств

 практично , зовсім находяться в критичному стані.

      Тому  ці  джерела,  які  я  перераховував,  вони

 враховуються   цей   баланс,  потреби  у  коштах  для

 підготовки проведення весняно-польових робіт.

 я 
 я                          - 214 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Таран, за ним Лантух.

 

      ___________.  Так  вы наверное прослушали, что я

 говорил.  Так я обяснял значит те источники, которые,

 ті джерела, які я назвав вони набирають десь біля 150

 трильйонів карбованців.

 

      ___________.

 

      Уважаемый Юрий Михайлович!

 

      ТАРАН 180 Запорожье.

 

      Значит так же хотелось задать этот вопрос Виктор

 Михайловичу , но он аналогично вам подходит.

      Речь  идет  за  выделение,  включение  печатного

 станка   и  проведения  снова  же  кредитной  емиссии

 денежной.  Но уже мы один раз видили и по чувствовали

 этот   случай,   как  ваше  мнение,  во-первых,  идет

 запрещение  бартера,  село сегодня вообще умрет, если

 мы запретим. Ни горючего, вообще никакого разговора о

 весенне-полевых работах не будет. Денежная эмиссия не

 дойдет  по  причине,  наверное,  отсутствия вертикали

 государственного  банка, Национального банка Украины. я 
 я                          - 215 - я 

 Снова     будут    вмешаны    акционерно-коммерческие

 структуры,  снова  денег  не  получим. В марте месяце

 могут  на поля выйти, а то и раньше, начиная с Крыма.

 Как  ваше  видение:  за  бартер  банковская  система,

 кредитная  эмиссия,  стоит  ли  связываться с ним или

 другие есть какие-то меры?

 

      ___________. Зрозуміло, що бартер не дає користі

 не  для  господарства,  не  для  держави.  Але бартер

 використовує  товаровирник  селянин тому, що не існує

 інфраструктури, не існує фірм, які би він заплатив, і

 вони  його  обслуговували.  Він  просто  шукає  вихід

 якийсь  із  положення,  щоб  провести весняно-польові

 роботи  і  щоб було виробництво сільськогосподарської

 продукціі.

      В   прошлому   році   за   рахунок   бартера  ми

 забезпечели  себе  на 65 процентів паливо-мастильними

 матеріалами.  Практично  на  80  процентів за рахунок

 бартера  забезпечили  себе  засобами  захисту. Так ви

 зрозумійте,  бартер  не  можна ліквідовувать наказом,

 бартер  треба,  щоб  він  ішов за рахунок економічних

 механізмів.     Тобто,     щоб     було    можливість

 товаровиробнику  продати, взяти кошти і купити. А так

 він   бачить,  що  йому  більш  вигідно  еквівалентно я 
 я                          - 216 - я 

 провести обмін на  матеріально-технічні ресурси.

      Я  вважаю,  що якщо почне працювати на рівні, на

 вимогах,   на   еквіваленті  та  біржа,  яка  починає

 працювати аграрна і запрацюють в регіонах -це один із

 економічних механізмів для того, щоб не було бартера.

      В тому механізмі, який предлагається по бартеру,

 ми,   все-таки,   Президент  дав  згоду,  бартер  для

 сільськогосподарського    виробництва,   як   кажуть,

 включити  в  критичний  імпорт  і  не  припиняти і не

 накладати  податок  той,  який прогнозується по Указу

 Президента.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Лантух. За ним - Павловський.

 

      ЛАНТУХ.

 

       Юрій   Михайлович,   в   мене  таке  запитання.

 (Лантух - 56 виборчий округ).

      Перше.  Чи  не  вважаєте  ви,  що  в минулому ми

 виділяли  кредити  і вони не, безпесередньо не дійшли

 до виробничників. Чи знову це саме не повториться, що

 знову  кредити  будуть  виділені,  а  вони знову ж не

 прийдуть.

      Друге питання -це: чи як ви дивитесь на те, де в я 
 я                          - 217 - я 

 деяких   обласятх   ліквідовано  господарства,  а  ми

 продовжуємо надавати ще кредити.

      І  третє  питання  -це,  коли буде розраховано за

 шерсть   із   господарством?  Цією  шерстю  хтось  же

 скористався.

 

      _______________

      Діло в тому, що кредити в прошлому році брали не

 господарства,    а    підприємсства,    які   повинні

 заготовляти   продукцію.   І  ми  вважаємо,  при  тій

 кредитній  системі,  коли  такі  емісійні, інфляційні

 кредитні   ставки   за   счет   кредитів   ми  тільки

 господарства  так,  як  зробили птахопром і м'ясопром

 штучними банкрутами.

      Тому  по  кредитам треба, так сказать, окремо. І

 та  процентна ставка для сільського господарства може

 враховувати  кредит  не  більше 10-процентної ставки.

 Тому  що  кредит  береться під сезонність виробництва

 сільськогосподарської продукції.

      Що  стосується,  що  в  минулому  році не дійшли

 кредити,  кредити в прошлому році йшли через бюджетну

 позичку,   через   бензин,   дизпаливо  і  мінеральні

 добрива. Тому по цьому є конкретний баланс.

      Щос   стосується   вовна,   дійсно  Лєптєкс,  ми я 
 я                          - 218 - я 

 декілька   раз  збирались  і  ми  проавансували  нашу

 фабрику, але Лептекс до цього часу не розрахувався за

 вовну  і  відмовляється  від  цієї  вовни.  Зараз  ми

 провели переговори про споживача вовни, і я думаю, що

 саме  в  ближчий  час  все-таки розрахунки, но діло в

 том,  що  по якій ціні тепер треба заплатити за вовну

 це питання яке ми повинні вирішити.

 

      ГОЛОВА  Я думаю, Юрій Михайлович я вибачаюсь, ну

 тут  питання  про  кредити коли було задано виробники

 чекають,  що  ці кредити підуть цільовим призначенням

 без  безпосереднього  товаровиробникам, а не тім, хто

 їм  бере  крутить  накручює,  а  потом повертає через

 деякий  час  вже  з запізненням. Це мається на увазі.

 Значить Павловський.

 

      ___________.  Кредити повинні йти на спеціальний

 рахунок.

 

      ГОЛОВА Цільовий кредит.

 

      ___________.  Да цільовий.

 

      ___________.  Шановний  Юрій  Михайловичу,  ваша я 
 я                          - 219 - я 

 інформація  вона  похожа  на  популярну  лекцію, тому

 питання  стосуеться конкретики, я хотів би задати два

 конкретних питання.

      Перше   скажіть  будь  ласка,  як  патріот,  яка

 кількість  о  тих  грошей про які мова йде плануеться

 посупити  на  наше  виробництво  на  Україні,  а  яка

 частина за кордон.

      Це перше питання.

      І  друге,  чому  коли  наші  промилові,  зокрема

 виробництво   тракторів   сьогодні   не  завантажені,

 наскільки мені відомо плануеться закупівля техніки за

 кордоном. Чим це пояснити.

 

      ___________.  По-перше  я  не  зрозумів  першого

 питання. Давайте, що мається на увазі за кордон.

      Діло  в  тому, що товаровиробника зараз не треба

 заставляти  де  куплятивін вже попробував ту техніку,

 яку дає йому користь, значно вищий врожай. І не треба

 нас,  хватить  вже нас достатньо ви лекцію не любите,

 але  нас  вже довго тримали, заставляли купляти те по

 тим  цінам,  які  ми  слава  богу декілька років, так

 дайте  нам  вибрати  час  одну секунду, якусь кувалку

 купити, це раз.

      Друге.  Якщо  люба фірма "Джандір" бере кредит у я 
 я                          - 220 - я 

 своєму  банку  і  пропонує нам кредит на 10 років під

 зерно  чи  під  іншу продукцію, якійсний комбайни, то

 вже це діло товаровиробника, заключати угоду чи ні.

      Так при чому тут сільське господарство?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що питання вичерпне дано і

 тих,    хто   займається   сільським   господарством,

 розуміють, за що мова йде. Бородіч, будь ласка.

 

      БОРОДІЧ

 

      Я слово Мельнику передаю.

 

      МЕЛЬНІК        89 округ

 

      Александр  Александрович,  я  прежде  чем задать

 вопрос   Юрию   Михайловичу  хочу  внести.  Александр

 Николаевич,   у  меня  есть  конкретное  предложение.

 Провести  сейчас  регистрацию для того, чтобы узнать,

 потом завтра опубликовать в газетах все-таки для кого

 какой хлеб важнее. Мы сейчас будем говорить об урожае

 1995  года,  чем  мы  будем  людей  кормить  и в зале

 практически  нет никого. Вот это сейчас надо провести

 регистрацию и завтра потом опубликовать. Это раз. я 
 я                          - 221 - я 

      А  теперь Юрий Михайлович у меня к вам вопрос. Я

 просто  не  хочу  вам  лишний  раз  задавать вопросы.

 Сегодня  будем  говорить  о вопросах подписания Указа

 Президента    о    земле,   которые   предусматривает

 распределение  земли. То есть, переход в коллективную

 форму собственности земли. Сегодня мы обратно говорим

 гозаказы  на зерно, как же стыковаться будет госзаказ

 и изменение формы собственности? У меня просто к вам,

 как к министру вопрос.

 

 

      ___________. Я вважаю, і досвідпоказує, особливо

 бувшого  Радянського  Союзу  країн  і СЕВ, що якби не

 колективна  форма  власності  так як у деяких країнах

 зараз   і   в   Руминії,  і  в  Болгарії,  і  Венгрія

 повертається,  що  нам  тільки  корість нашій державі

 дали  те,  що  ми не розвалили колгоспи й радгоспи, а

 зберегли колективну форму власності.

      Тому  Указ Президента дає можливість і нам треба

 вперш,  як  кажуть,  ну за два місяці ми так вважаєм,

 щоб  кожне  господарство  отримало  державний  акт на

 володіння   землею.   А   вже  питання  (..........),

 вирішення  всіх  проблем,  рішає  колектив, гідно тих

 нормативних  документів,  які  ми з вами приймемо. То я 
 я                          - 222 - я 

 вже рішення колективу, тут треба, щоб рішає колектив,

 насильно держзамовлення  приводитись не може.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Горбатюк, і на цьому завершимо.

 

 

      ГОРБАТЮК.

      Шановний,  Олександр Миколайович, шановний, Юрій

 Михайлович, Горбатюк, Житомирщина, 158 округ.

      Я,  Юрій  Михайлович,  вас  питав  на перерві за

 пільгові  кредити,  які  були  видані  у  1994 році в

 жовтні  місяці,  у  1994   році  в  жовтні  місяці  я

 підкреслюю.

      Національним    банком   вони   проланговані   і

 відстрочені до кінця року, 1995. Ашропромбанком чому-

 то вони не відстрочені і... не про... якраз... оті...

 якраз  пеня,  яка нараховується зараз на ці кредити -

 вона не пролангована. Це одне питання.

      Тепер    друге   питання.   Яка   доля   нашого,

 вітчизнаяного  зернозбирального комбайна? Чи ми будем

 збирати  зернові  в  цьому  році?...  Вже  "Нива", як

 кажуть, вона відійшла своє... І чи будуть зафіксовані

 ціни на паливно-мастильні матеріали? І яка складеться

 ціна у цьому році, щоб ми хоч, ну, частково знали, як я 
 я                          - 223 - я 

 орієнтуваться  нам  усім  в  цьому питанні? І я якраз

 підтримую   якраз  пропозицію  попереднього  депутата

 Бородіча...

 

      З ЗАЛУ. Мельника!

 

      ___________.    Чи    Мельника,   я   вибачаюсь!

 Мельник...

 

      КАРАСИК  Ю. М. Що стосується кредитів, пільгових

 кредитів   під  35%,  то  із  дев'яти  трильйонів  ми

 повернули 5 трильйонів. Залишилось неповернутими біля

 чотирьох  трильйонів... Значить, по Указу Президента,

 реформування   аграрних   відносин  (останній  пункт)

 рекомендує  Національному  банку вирішити питання про

 лангації  кредитів  до  1  вересня  1995 року, які не

 підтверджуються  ресурсним покриттям. Але, враховуючи

 те, що 35% -це були пільгові кредити і була угода між

 Мінсільгосппродом,  Мінфіном  і  банком  "Україна"  і

 іншими   банками   (Соцбанком)...   Тому   зараз,  до

 прийняття  бюджету,  банки не повинні, не мають права

 знімати  і  нараховувати  інші  кредити.  І ставиться

 питання,  щоб  ця сума була врахована у бюджеті 95. І

 тоді буде вирішуваться це питання. я 
 я                          - 224 - я 

      Що   стосується  зернозбиральної  техніки...  Ми

 ставим  питання  все-таки лізингової - тобто, технічне

 забезпечення проводити у россрочку, як кажуть (або по

 лізингу).  Створення  в  цьому  плані  ми  розрахунки

 зробили.  В  першу  чергу  Россельмаш, Дон дві тисячі

 комабайнів  і  все-таки  йти  на  інвестицію  країн і

 (............)  і  Єгуар  і  Домінатор.  Тобто ті хто

 будуть вкладувати інвестиції по розрахункам за власну

 продукцію.

      Тому  в  Указі  Президента є пункт, що інвестор,

 який  вкладує  інвестиції  у  виробництво переробку і

 реалізацію       сільськогосподарську       продукцію

 розпоряжається  своєю  долею  і  вивозить  може  свою

 продукцію   без   квотування   і   ліцензування.   Що

 стосується  свого  власного комбайна роботи ведуться,

 але  ще  ми  не бачимо так сказать кінцевої року коли

 буде наш власний зернозбиральний комбайн.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   уваги,   прошу   вибачити,

 пропустили    випадково   Чернявського   так   сказав

 Олександр Миколайович.

      Він говорив, ні не говорив Чернявський, то він з

 першго питання говорив.

 я 
 я                          - 225 - я 

      ___________.   Значить   за   ціни  на  паливно-

 мастильні  матеріали,  умови такі. Тому що на першому

 аукціоні   коли   стали   підводити  підсумки  хотіли

 звинуватити  сільське  господарство,  що  воно значно

 зависили ціни.

      Ціни ніхто не завишав, тому що аквівалент цін на

 сільськогосподарську продукцію, залежить від вартості

 на  бензин  і  диспаливо. Тому на другий аукціон було

 внесено пропозицію, щоб диспаливо і бензин винесли на

 продажу на аукціоні.

      Було винесено і ціна на аукціоні бензину була 26

 мільйонів  тонн,  а  диспалива  24 мільйона тонн. При

 прийнятті  постанови Кабінету Міністрів по постачанню

 паливномастильних  матеріалами,  коли була поставлена

 ціна  зерна 70 доларів то розрахунок був такий. Що 70

 доларів  пешниця може стояти тоді коли ціна бензина і

 диспалива  15,  16  мільйонів  за  тонну.  Тому треба

 правильно   тут   зрозуміти,   якщо  ціна  бензина  і

 дизпалива  не  15  і 16 мільйонів за тону, а 25-26, а

 деяких  регіонах  35-40, то ви зрозумієте, що пшениця

 тоді еквівалентно повинна стільки коштувати.

      І  тет  депутат Ландик виступав за світові ціни,

 що  ми  вийшли  на продовольчі товари, то головним не

 тільки  продуктивність.  У  нас  в  1993  році урожай я 
 я                          - 226 - я 

 озимої пшеніци, особливо в деяких регіонах був значно

 вищий  світового урожаю. Але зрозумійте, що ціна була

 тому,  що значни ціна на паливо-мастильні матеріали і

 на  мініральні  добрива. Тому я ще раз повторяю, якщо

 ми  хочемо  регулювати  ціноутворення  на продовольчі

 ресурси,  то регулятори треба включати у енергоносії,

 мініральні  добрива  і  засоби  захисту,  тоді  можна

 регулювати і продовольчі ресурси.

 

      ГОЛОВА.   Кравчук   і  Стешенко  записані,  якщо

 наполлягаєте,  я  можу...  А Чернявський попереду, бо

 він   справді   попереду,   був   оголошений.  Прошу.

 Чернявський, але дуже коротко.

      Прошу.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

      Дякую.  Одне коротеньке запитання. Шановний Юрій

 Михайлович!   Як  ви  дивитесь  на  те,  що  в  Указі

 Президента   в  одному  із  останніх  на  регулювання

 бартерного  обміну  на  товаровиробників накладується

 ще,  вроді  би,  одного  налогу?  Вже  коштів  немає,

 давайте,  напевне,  ще  й  там.  Я  маю  на  увазі  5

 процентів  залогу  на вартість бартерної операції. Чи

 це погоджено з вами? я 
 я                          - 227 - я 

 

      ___________. Коли... шановним

 

      ГОЛОВА. Олексій Опанасович...

 

      ___________.  товаришем  Осикою  була розмова по

 цьому  проекту  Указу, то мене запевнили, що цей Указ

 не  стосується  критичного  імпорту  для  виробництва

 сільськогосподарської  продукції. Тому я розумію так,

 що  він  не  стосується сільського господарства, коли

 критичний  імпорт  іде  на  виробництво  сільського і

 товаровиробників.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.   Олексій   Опанасович,   коли   це  так

 трапляється  і  міністр,  ми  бачимо,  не  заперечує:

 давайте  в цій частині накладемо вето на... щоб ніхто

 не сумнівався, бо справді передбачалося якраз так, як

 говорить  Юрій  Михайлович,  а  на  практиці виходить

 інакше. Значить, треба...

      Будь ласка, Стешенко, а потім Кравчук -і та тому

 закінчуємо.

 

      СТЕШЕНКО. я 
 я                          - 228 - я 

 

      Дякую,   Юрію   Михайловичу,   три   коротеньких

 питання, в цілому я задоволений тією інформацією, яку

 ви дали сьогодні.

      По-перше,  я  хотів  би,  щоб  ви декілька слдів

 сказали проемісію. Що я маю на увазі?

      В       попередні       роки       звинувачували

 сільськогосподарських  товаровиробників  у  тому,  що

 відкриття кредитних ліній було пов'язане з емісією.

      Друге  питання.  Більш  чітко результати торгів,

 тому що надходять різні звернення, і люди практично -

 працівники хочуть з'ясувати це питання.

      Третє.  Яка перспектива спецхозів по виробництву

 м'яса? Не буду я розшифровувати, що в це вкладується,

 який  смисл.

      І  до  радіослухачів хочу звернутися, що ті, хто

 надривно  реве  за  неньку-Україну  розбіглись  ще до

 обіду, їх ім'я - демократи.

      Юрій Михайлович, будь ласка, я вам дуже вдячний.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      _______________

      Що  стосується  емісії,  оцих всіх джерел, які я я 
 я                          - 229 - я 

 назвав,  вони вкладуються в оті проценти, ті питання,

 які вчора розглядалися.

      Тому,  коли  я  говорю за джерела фінансування і

 продовольче  забезпечення,  томи  не  ставимо питання

 додаткової  емісії.  Ставиться тільки питання, що те,

 що  прогнозується  отримання  реабілітаційного фонду,

 валютного    фонду,   щоб   направити   на   сільське

 господарство,  в  першу  чергу  на  критичний імпорт.

 Тобто     щоб     ми     прогнозували     виробництво

 сільськогосподарської продукції.

      Що  стосується по спецхозах по виробництву м'яса

 і  взагалі  по спеціалізації, ми розробили спеціальну

 таку так сказать програму санації і ставиться питання

 не   в  якому  разі,  не  розвалити  спеціалізацію  в

 сільськогосподарском  виробництві,  це досягнення тих

 кроків,  які  ми  так сказать і створювали, а навпаки

 спеціалізацію    деякі   країни   тільки   ідуть   до

 стабілізації,  нам  треба  її  я  згоден реформувати,

 вдосканалювати,  але обов"язково її зберігти, тому що

 тут науково-технічний прогрес.

 

      ГОЛОВА  Останнє  запитання  Кравчук.  По  торгам

 вислухаємо.

 я 
 я                          - 230 - я 

      ___________.  Значить  по  торгам.  Повинен  вам

 сказати,  що  коли  пішла  розмова  за  тарифи, своїм

 наказом   призначив   брокерами  замма  по  економіке

 обласних    управлінь   сільського   господарства   і

 начальників  управлінь сільського господарства, тобто

 щоб    опрацювати.   І   ми   приставили   на   торги

 сільськогосподарську продукцію на суму 14, 5 тріліона

 карбованців.  Із  них  4  тріліона  карбованців, була

 наявна   продукція  і  10  тріліонів  була  форвартна

 продукція, тобто під майбутній контракт.

      Але  самі  банки,  коли було доручено, щоб банки

 стали  брокерами,  і  щоб  вони  все-таки представили

 покупців,  то покупці хотя вони хочуть сказати, що ми

 зависили ціни, ціни були підраховані еквіваленту, але

 тут виявилось два питання. Я хотів би вам сказати, ми

 реалізували  на  перших торгах тільки дві тисячі тонн

 зерна,  по  ціні 12 міліонів 750 тисяч карбованців за

 тонну.  І  було реалізовано 300 тонн цукрц по ціні 43

 міліона  за  тону. Остання вся продукція практично на

 суму  14  тріліонів була знята. Знята була по причині

 відсутності  покупців,  але  покупці  вони  навпаки з

 монополізували,  вони  виступили  як монополістами, і

 їхня  мета  була,  як кажуть, понизити значно ціни, а

 потім  перепродати цю продукцію. На других торгах вже я                          - 231 - я 

 появились,  як  кажуть,  форфордні покупці, тобто ті,

 які авансували майбутню продукцію. Ну вже недолік був

 з нашої сторони. Коли приїхав брокер, наприклад, зам.

 по економіці у нього була заявка оваровиробника і він

 не  мав  права  по  нижчій  ціні продавати продукцію.

 Тому,  на другому аукціоні було прийнято рішення, щоб

 приїхали  безпосередньо товаровиробники, які приймали

 рішення по продажі своєї продукції.

      Тому,  ми  вважаємо,  що  на  другому  аукціоні,

 характерно,  що  було  продано 20 тися тонн зерна під

 майбутній  врожай.  Це той, що вкрай необхідно. І вам

 скажу  в заключення, що ми ставили питання проведення

 аукціону  і  торгів  з метою фінансового забезпечення

 проведення  весняно  польових  робіт.  Тому  що  якщо

 підрахувати,   щоб   нам  провестти  весняно  польові

 роботи, по фінансовому забезпеченню, нам достатньо 10

 процентів    продати   від   загального   виробництва

 сільськогосподарської  продукції.  Тому,  буде  тут і

 державне  забезпечення. Головне все-таки виробництво.

 Тому,  навіть  нехай  купує любий покупець, вивозить,

 але він повинен нам заплатити за емісійні кошти.

 

      ГОЛОВА.  Юрій Михайлович, можливо, нехай держава

 купить 4 млн.тонн наперед, та буде все в порядку. я 
 я                          - 232 - я 

 

      ___________.  Так  ми  ставимо  питання і діло в

 тому,  Олександр  Олександрович,  враховуючи,  що нас

 слухають.  ставити  це  питання, на слідуючі торги ми

 вже повинні виставити і державного представника, який

 повинен купувати цю продукцію по регульованим цінам.

 

      ГОЛОВА.  Останнє запитання, тільки дуже коротко,

 Володимир Іванович Кравчук.

 

      КРАВЧУК В.І.

 

 

      Дякую,  Олександр  Олександрович. Шановний, Юрій

 Михайлович,  оскільки  самим проблематичним питанням,

 яке  ми  сьогодні обговорюємо, являється пошук джерел

 фінансування,  я  хотів  би щоб ви сказали, не тільки

 нам,  членам  аграрної  комісії,  а  всім працівникам

 сільського  господарства і особливо спеціалістам, яка

 абсолютна величина, які реальні можливості повернення

 бюджетної   позичкі?  Аналогічно  абсолютна  величина

 реальної   можливості   кредитів   наших  банків  під

 весняно-польові роботи? Дякую.

 я 
 я                          - 233 - я 

      _______________   Значить,  мінімальна  величина

 повернення   бюджетної   позичкі  -це  50  трильйонів

 карбованців.  І  сьогодні  розмова  йшла, щоб частину

 бюджетної  позичкі  направити  на  компенсацію втрат,

 яких замовлених інфляцією.

      Що  стосується  кредитних ресурсів, була розмова

 сьогодні  й  ще  буде,  я думаю, що тут і в постанові

 Верховної   Ради   треба   все   такі   рекомендувати

 комерційним  банкам моболізувати максимально ресурсів

 і прокредитувати сільськогосподарське виробництво.

      Суми,  які  є  в  банках,  я  просто не можу вам

 сказати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні

 депутати,  тут  можна кількома шляхами йти дальше при

 розгляді  цього  питання.  Розпочати обговорення. Але

 висловлювалося   це   міркування  так,  проінформував

 Олександр  Миколайович теж про те, що є у вас є зараз

 проект Постанови, який можна було б взяти за основу і

 доручить  Комісії  Анатолія Степановича, щоб на ранок

 підготували  документ,  який враховував.. буде всі ті

 нюанси,  котрі випливають із сьогоднішнього запитань-

 відповідей,  із думок депутатів, із обговорення того,

 що   велось   сьогодні   вранці  і  вчора  в  процесі я 
 я                          - 234 - я 

 підготовки цього питання. Як ви б на це подивилися?

      (Шум у залі)

      Так?  А?  Олександр... Анатолій Степанович, будь

 ласка,  підтвердіть  цю  пропозицію  і  на тому... Бо

 справа  в  тому,  що  ще  багато  сьогодні призначили

 засідань комісій... І треба було б провести...

 

      ___________. Шановний Олександре Олександровичу!

 Шановні народні депутати!

      Я  вийшов на цю трибуну, і мені сумно... сумно й

 боляче.   Я   під   враженням  ще  довгої  і  великої

 інформації  Віктора  Михайловича, і в такому напрямку

 сьогодні  була  Юрія  Михайловича інформація щодо тої

 роботи,    яку   проводить   Кабінет   Міністрів   по

 розрахунках  за  1994  рік  із сільськогосподарськими

 товаровиробниками  та  про ту роботу, яка проводиться

 по  підготовці  до проведення весняно-польових робіт.

 Ми  це питання в своїй Комісії розглядали 2 рази. І я

 не  можу  погодитись з Віктором Михайловичем! Не можу

 погодитись  і  з  тими,  хто  сьогодні кричить на всі

 ладани,  що треба падать на коліна перед Міжнародним,

 Світовим  валютним  фондом і так дальше... Давайте ми

 подивимся   в  себе!  У  своїй  державі,  назва  якої

 Україна...  У  нас є свій валютний фонд. Це є земля і я 
 я                          - 235 - я 

 це  є  люди!  Чого  Кабінет  Міністрів  не хоче цього

 замічать?! От я задаю запитання собі і вам. І кому це

 вигідно?!  І  якби  сьогодні, на протязі півроку була

 проведена  відповідна  робота  під надійне закладення

 фундаменту формування продовольчих ресурсів: посіять,

 то сьогодні б ситуація на селі була б зовсім інша.

      Тепер  подивіться  на  ліво і направо, а скільки

 сидить  тих  хто  їсть  кожний  день хліб, з Кабінету

 Міністрів  тут  їм  немає  де  сісти,  немає де сісти

 посуньтесь шановні колеги.

      Тепер по суті у вас у всіх є на руках відповідні

 матеріали,  розрахунки  та інформація, що ми сьогодні

 маємо  в  Агропромисловому  комплексі, що ми сьогодні

 маємо  по  підготовці  до  весни.  Я  можу  Олександр

 Олександрович  погодитися з тим, що ви запропонували,

 щоб  не висвітлювати по кожному пункту і бачення, а в

 мене  є  від комісії звичайно. І як потрібно вийти із

 цеї ситуації. Ну, Юрій Михайлович, я розумію вас там,

 як  Міністра, хай там Петру Трофимовичу гекнеться, но

 відступати  немає куди. Наша комісія Агропромислового

 комплексу   чітко   заявила,  неодноразово  на  своїх

 засіданнях,    що   вона   за   те,   щоб   наблизити

 товаровиробника  до  результату  своєї праці. Щоб він

 мав  право  розпоряджатися  результатами своєї праці, я 
 я                          - 236 - я 

 щоб  він  був господарем. За реформи і дійсно, іншого

 шляху  немає,  але  ж  ми повинні дивитися на перед і

 рахувати  з  реалями, як це потрібно зробити від чого

 потрібно  відштовхнутися  не  просто виступати за для

 того,  що  потрібно  виступати.  А  тому,  Олександре

 Олександровичу  так  як  ви  запропонували Олександре

 Миколайовичу,    так,   як   запропонував   Олександр

 Олександрович,  я  можу  погодитися.

      Але   при  одній  умові,  що  ми  зараз  сідаємо

 працюємо  довечора, працюємо вночі, працюємо до ранку

 і по кожному пункту тому що Юрій Михайлович загострив

 ті  проблеми,  які  є  ще раз перед селом і це дійсно

 так,   але   конкретно   чому  Мінфін  не  дає.  Чому

 Мінекономіки  сьогодні  індексація цін не проведена і

 не  повернуто  сільськогосподарському товаровиробнику

 де  Юрій  Михайлович це питання піднімав, скільки раз

 перед  Президентом  піднімав.,  скільки разм піднімав

 перед Масолом питання цього немає, це не відображено.

 А тому я думаю, давайте ми нашу постанову приймемо за

 основу,  що  зараз  сідаємо  і  працюємо  до  ранку і

 конкретно  розписуємо і будемо контролювати буде така

 наша  доля,  шановні  колеги, у нас другого немає. Ми

 повинні  все зробити, щоб люди були з хлібом. І ми це

 зробим. я 
 я                          - 237 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.    Я   думаю,   Анатолій

 Степанович, сідайте, будь ласка. Спасибі.

      До Анатолія Степановича? Боделана включіть, будь

 ласка.

 

      БОДЕЛАН

      312 округ, Боделан.

      Анатолий   Степанович!   Я   согласен  с  вашими

 выводами,  но я в общем-то хотел бы выступить. Если у

 нас не будет отработано в стране идеология подходов к

 заготовке  хлеба в этом году -это значит, что мы свое

 государство  и своих людей обрекаем на голод. Сегодня

 увлекаясь  ярмарками,  которые нужно проводить, нихто

 не  определился  четко  по  государственным и местным

 региональным   заказам,   по   покрытиям   финансовых

 ресурсов  этих  заказов. Мы теряем сроки. Договора не

 заключаются.  Или  хлеб  будет  закуплен структурами,

 которые  потом  навяжут  нам  непомерную цену, или он

 вообще   уйдет   зарубеж.  Черезвычайная  ситуация  в

 государстве создана, если мы этого не поймем, что это

 нужно  решить  немедленно,  говорить  о  том,  что мы

 накормим наш народ - это бесполезное явление.

 я 
 я                          - 238 - я 

      ___________.  Спасибі  вам. Ви підсилили позицію

 нашої  комісії. Комісія одностайно працювала в такому

 ж  напрямку і наша позиція така: ми не проти сьогодні

 торгових  бірж, нехай вони працюють і....... потрібно

 п  ідтримувать,  але сьогодні єсть реалії. Якщо ми не

 підтримаєм       сьогодні      сільськогосподарського

 товаровиробника,  якщо ми не зробим усе, щоб положити

 в  засіки  золото,  а  хліб  -це  золото,  а олія -це

 золото,  а цукор -це золото, якби сьогодні у нас була

 ця  продукція,  щоб  ми на протязі цих останніх років

 підтримували  село, то ми б сьогодні, Пінзеник би вам

 сьогодні   це   не   казав,   ми  б  мали  можливість

 розрахуватись  і  з  Туркменістаном  і з Росією за ту

 продукцію,    яку   ми   сьогодні   отримуєм,   тобто

 енергоносії.  Чому так? Тому що немає підтримки села.

 Спасибі,  що ви підсили ще раз позицію нашої комісії,

 вона аналогічна вашій.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. А? 290... Включіть, будь ласка.

 

      _______________

 

      Дякую, 290-ий, Глух. я 
 я                          - 239 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. До Анатолія Степановича питання?

 

      ГЛУХ. Ні, Олександр Миколайович, я хотів би...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Степанович, сідайте.

 

      ГЛУХ.

      Я  хотів  би добавить таке. Ви знаєте, Постанова

 актуальна, але вона вузька в своєму напрямку, тому що

 питання  стоїть  значно ширше. Те, що Юрій Михайлович

 розказав сьогодні, ще раз доводить те, що дійсно нема

 концепції розвитку агропромислового комплексу. Тому я

 б хотів запропонувати слудуюче.

      Мабуть,  доручити Кабінету Міністрів до четверга

 десь  дати  нам  проект  Постанови,  прийнявши цей за

 основу  про  забезпечення  економічних  умов розвитку

 агропромислового   комплексу,   щоб  там  ув'язати  і

 фінанси,  щоб  там  ув'язати  і контракт державний, і

 забезепечення  в  цілому агропромислового комплексу у

 межах  тієї концепції, над якою ми сьогодні працюємо.

 Тому  що  сьогодні  все  впирається  в  кошти, а наша

 Комісія аграрна за ніч чи за дві ночі сама ці питання

 не   вирішить.  Тому  треба  і  фахівців,  і  Кабінет я 
 я                          - 240 - я 

 Міністрів   у  світі  тієї  концепції,  над  якою  ми

 сьогодні працюємо.

      Дякую.

      І також хотів би, щоб все-таки за ці кредити, ще

 раніше  приймалась  Постанова  Верховної  Ради  по...

 продовжити   термін   кредитів,   а   сьогодні  банки

 начисляють   процентні  ставки  такі,  що  жити  далі

 неможливо.  Теж  щоб  відобразити в тій постанові або

 проекті, яка буде запропонована нам.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

 

 

 178    избирательный   город   Запорожье,   Александр

 Николаевич,  я  все-таки  прошу на сегодняшний день в

 данный  момент принимать постановление потому что, мы

 не   услышали   основное,   в  чем  заключаеться  это

 основное,  контракт  и  50  процентов  его  оплата  и

 гарантии   мы   должны   услышать   от   председателя

 национального  банка  и  распределение  контракта  на

 уровни государства и контракта на уровни области, где я 
 я                          - 241 - я 

 они  возьмут  деньги  для  того, чтобы это заключить,

 почему   я   об   этом  говорю,  потому  что  с  этим

 столкнулась   промышленность,   когда   был  заключен

 контракт    и   госзаказ   появилась   продукция   но

 государство  отказалось  от  его оплаты поэтому здесь

 ющенко  должен сказать всем и услышать и аграрники, и

 живущие  в нашем государстве, да мы оплачиваем, да мы

 берем продукция.

 

      ___________.  Ну,  якщо  ви  уважно слухали Брій

 Михайлович  сказав,  за  мінімальну  норму державного

 замовлення  10  міліонів  тонн. І 50 процентів авансу

 під закупівлю цього. Я тільки повинен сказать коли ми

 рано  сьогодні  обробляли  це питання, то ми все-таки

 види  мали  на  12  міліонів  тонн  чому,  тому що 10

 міліонів  тонн  це забезпечує нам 150 кілограмм хліба

 на душу населення. З невеликим резервом в місяць, а 2

 міліони  за  тих тахопром, живпром, об"єднання, те за

 що  тут  піднімались  питання.  А  з їх можна зробити

 безперечно  міліони  тонн  корбікормів.  Це  державна

 структура.  І втратить її ми не можем, як ми втратили

 в ряді областей. Який 408 пожалуйста.

 

      ___________. 408 Славутськый избирательный округ я 
 я                          - 242 - я 

 Дудченко.  Председатель  аграрных  комисий  правильно

 сказал,  что  комисия  дважды  смотрела вопрос, но он

 сказал  не  все.  На заседании комисии присутствували

 три  министерства  економики,  финансов  и сельського

 хозяйства.  Никто  из  них  не смог ответить из каких

 источников  будет  покрыт  дефицит  оборотных средств

 сельскохозяйственных   предприятий   в   размере  249

 триллионов  карбованцев.  А  таких источников 4 и все

 они известны, но по кадому из них нужно назвать точно

 цифру.

      Первое.  Это  индексация оплаты за зданый урожай

 1994 года.

      Второе Это кредиты за счет бюджета.

      Третье. Коммерческие кредиты.

      И  последнее,  если  надо будет то правительство

 должно  попросить  эмиссию.  Только  тогда, когда эти

 цифры  будут  названы,  можна  будет  писать какую-то

 постанову. Без этого начинать нельзя. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравчук  Володимир Іванович.

 

      КРАВЧУК В.І.

 

      Дякую.   Олександр   Миколайович,  якщо  питання я 
 я                          - 243 - я 

 вирішується  так,  що  дійсно  треба  допрацюювати цю

 постанову,  так  як  запропонував  голова  комісії  і

 міністр, то я вважаю, щоб ми завтра не поверталися до

 обговорення,  треба  сьогодні  відвести  30 хвилин на

 обговорення,  нехай  виступлять  депутати, висловлять

 свої  думки  з  тим  щоб ми після обговорення ввечері

 доопрацювали  постанову  і  завтра  дали постанову на

 голосування,  не  повертаючись  до  обговорення цього

 питання. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Я   думаю,   що   тут   Олександр

 Олександрович   говорив,   що  сьогодні,  кожен  день

 заплановані засідання комісії. Давайте ми порадимось,

 я  не заперечую. Якщо вже сьогодні, вже 17 година. Що

 відведемо  півгодини  на  обговорення? Щоб закрити, а

 завтра прийняти постанову.

      Я   ставлю   на   голосування   дану  пропозицію

 Кравчука. Включіть, будь ласка систему.

      Голосуємо, щоб півгодини відвести на обговорення.

 

      (ІДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

      "за"

 

      Ну,  буває,  нічого.  Техніка втомилася. Давайте я 
 я                          - 244 - я 

 переголосуєм. Включіть, будь ласка.

      Я   просив  би  вас,  півгодини  достатньо  нам?

 Достатньо. Включіть, будь ласка, давайте запишимся на

 обговорення.  Записалися?  Ну,  вже  погодилися  всі.

 Записуйтесь, будь ласка. Достатньо. Висвітіть. По три

 хвилини, да?

      Ковалко,  будь ласка, за ним Чернявський, по три

 хвилини.

 

      КОВАЛКО.

 

      Я повністю підтримую пропозицію Юрія Михайловича

 Карасика по питаннях формування коштів для проведення

 весняно-польових  робіт.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Я   прошу   до   уваги.   Давайте

 вислухаємо.

 

      КОВАЛКО.

 

      _______________

      Повинен  сказати,  що  ми  дійсно знаходимося на

 граничній  межі,  особливо  по  забезпеченню паливно-

 мастильними  матеріалами,  і  особливо це зв'язано із я 
 я                          - 245 - я 

 технічною  стороною  питання, тому що наші можливості

 добової  поставки  палива  в  Україну зводяться до 30

 тисяч  тонн в добу. При нашій потребі в 2 мільйони ми

 бачим,  що  треба  працювати вже з сьогоднішнього дня

 вперто   й   наполегливо   для  того,  щоб  досягнути

 результату.  Тому  я  рахую, що нам необхідно негайно

 рішити  питання  з коштами, передати кошти виробнику,

 кошти  на окремий рахунок і необхідно створити групу,

 яка  би  працювала  над  контролем  за виконанням цих

 прийнятих  рішень  так,  як  це  було  прийнято в нас

 минулого року Постановою Верховної Ради.

      Я  рахую, що необхідно зробити все для того, щоб

 ми   мали   окрему   програму   для  рішення  питання

 забезпечення хлібом нашої країни.

      Думаю,  що  якраз всі ці умови допоможуть рішити

 це  важливе  на  сьогоднішній  день  для нашої країни

 питання.

      Спасибі за увагу!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський, за ним Мельник.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. (353 виборчий округ).

      Дякую!  Я  буду  коротко,  тому  що сьогодні вже

 виступав  із...  майже  по цих питаннях. Я б хотів би я 
 я                          - 246 - я 

 одне  підтримати, в одному Юрія Михайловича. На жаль,

 він,  мені здається... Хочу його підтримати в одному:

 з   ранку   до   вечора   ми   слухаємо  про  те,  що

 реформування, реформування і так дальше... В мене, як

 і в кожного жителя, напевне, села виникає питання: от

 якби  ми  взяли  всі оте, що нам пропонують і провели

 реформування... Я маю на увазі паювання і все-все, що

 нам  пропонують.  Чи  покращився  б  стан  на селі із

 забезпеченням необхідного рівня виробництва? Я думаю,

 що  ні! Тому, що зараз створилися умови на селі, коли

 ні    колективні,    ні   державні,   ні   фермерські

 господарства,  ні навіть присадибні ділянки не можуть

 нормально   обслуговуватись.   Я  не  знаю,  як  Юрій

 Михайлович  собі  мислить,  а  я знаю, що надзвичайно

 важно  буде  навіть  поорати городи в цьому році... А

 ждо  отих  присадибних  ділянок  чи  ділянки,  які ми

 виділили    жителям   міст,   доїхати   неможливо   -

 транспортного  сполучення  в  більшості  випадків  не

 вистачає...  Тому  я  вважаю і підтримую думку голови

 Комісії,   і  міністра  сільського  господарства.  Що

 питання  життя  села  потрібно вирішувати в комплексі

 всі  форми  власності  сьогодні  не  можуть  існувати

 притому  економічному  стані,  який  на жаль сьогодні

 створився  навколо села і я думаю кому-то вигідно і я я 
 я                          - 247 - я 

 боюся сказати, якби це не державна навіть зрада, коли

 така  політика  ведеться навколо власного виробництва

 чи   не  вигідніше  їм  буде  покупати  продукцію  за

 кордоном,   якщо   ми   розвалимо  повністю  сільське

 господарство.

      Ну,  візьміть  я вже приводив приклад, ну що для

 нашої  держави  коштувало  зберегти  птахвіництво, як

 одну із пристижних галузей країни на яку орієнтувався

 навіть світ.

      Ми досягли світового рівня в цій галузі зараз її

 буквально  розвалимо  і  тоді коли економічна оця вся

 криза  могла  забезпечити  і утримати. Я не говорю за

 те, що худобу вирізають і так далі -це все результати

 економічної  політики.  Тому я просив би, ну комісію,

 яка  буде створена уважно ці всі питання розглянути і

 саме   розглядати   в   комплексі,   все  виробництво

 продукції  іначе  буде  розплачуватися  за  помилки в

 цьому питанні  український народ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Мельник.   За   ним  Довганчич.  Я

 вибачаюся,  депутат  Мельник,  я просив би давайте не

 потрібно  полімики,  не  треба  один  одного у всьому

 переконувати, давайте пропозиції, щоб можна врахувати

 їх. Будь ласка. я 
 я                          - 248 - я 

 

      ___________.

 

      Александр  Николаевич. Я не собираюсь заниматься

 полемикой.  Первое. Это я еще раз хочу напомнить все-

 таки  вернуть  разговоры  о  реестрации. Это в полном

 смысле  слова  потому,  что  о  хлебе  все люблять по

 говорить  и  демократии  и  о  государстве все. Здесь

 должно четко выдно кто и каким хлебо живет.

      Это  первое.  Следующий  вопрос, то что мне все-

 такы  хочется  сказать,  я не собираюсь действительно

 там  говорить  Юрию  Михайловичу, но сказали его надо

 поддержать в этом плане.

      Но  еще хочу напомнить Юрий Михайлович, что все-

 таки   есть  еще  такая  отрасль  у  нас  в  сельском

 хозяйство  как  овощеводство  где  посевная уже давно

 началася  и сегодня проблема там стоит очень много: и

 обеспение  семян, и обеспечние полиэтиленовой пленки,

 и   очень-очень   много.   Поэтому   я  считаю,  Юрий

 Михайлович,   надо   включить  тоже  туда  этот  круг

 вопросов.

      И последнее, не последнее... Я считаю, мы здесь,

 смотрите,  за  10  месяцев  работы Верховного  Совета

 разов  восемь,  наверное, или десять мы заслушиваем о я 
 я                          - 249 - я 

 проблемах по сельскому хозяйству и как та  пословица:

 а воз и ныне там.

      Мои  предложения,  все-таки,  наверное, там есть

 постановление  и  я  поддерживаю  предложени создать,

 наверное,   какой-то   координационный   комитет   по

 проверке  вот  этих мероприятий. Что мы нарабатываем,

 что  мы  сдесь ведем разговоры, но нету ничего, будем

 говорыть, каких-то согласованных действий. Если бы, я

 еще   раз   говорю,  работаю, к  примеру,  директором

 совхоза,    если   вот   так   принимались   решения,

 исполнялись  у  меня  в  хозяйстве, я бы уже не знаю,

 наверное, убежал бы от туда со стыда.

      И еще, что я хочу также само сказать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,....... довго не обговорююються

 вони, там просто задача ставиться.

 

      ___________. Ну, так же нельзя, в конце концов.

      Следующее,  что  я  хочу  договорить, последнее.

 Обращаюсь  обратно  же к Юрию Михайловичу. Надо четко

 разработать  систему  госзаказа. Если сегодня обратно

 ведется  разговор о том, что, все-таки, хозяйственные

 предприятия,  буд-то как хвост, или сам хвост, значит

 сегодня будут облагаться госзаказом, надо разработать я 
 я                          - 250 - я 

 четко    схему    расчета   с   этими   коллективными

 хозяйствами,  тоесть  люды сегодня просто-напросто на

 местах  не верят государству, а это самое страшное, я

 считаю, для государства.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Довганчин, за ним  .......

 

      ДОВГАНЧИН

 

      Шановний  Олександр Миколайович! Шановні колеги!

 Шановний    Юрій    Михайлович!   Нам   всім   відомо

 безповоротно,   що   у   всьому   світі  стимулюється

 сільськогосподарське виробництво різними методами, но

 вцілому      це     є     дотації     держави     для

 сільськогосподарського виробника.

      В  даній  Постанові нічого не говориться про те,

 буде   дотуватися   сільське   господарство,  в  яких

 розмірах і якому порядку, і чим саме.

      Я  27-28  січня  в складі депутатської делегації

 був  в  Сучанському  повіті  в  Румунії.  То одним із

 факторів     стимулювання     розвитку     сільського

 господарства  є  слідуюче.  Держава безкоштовно видає

 сільськогосопдарським  виробникам  на  кожний  гектар я 
 я                          - 251 - я 

 посівної  площі  60  кг  мінералоьних  добрив  діючої

 речовини безкоштовно. Також стимулюється за допомогою

 пального  і  інших  матеріалів.  Було  б  непогано цю

 практику  наших сусідів перенести, напевне, і на нас.

 І  хотілося  б, щоб це питання знайшло відображення в

 постанові,  щоб  ми  орієнтувалися:  чи буде державна

 підтримка, чи не буде.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушко, за ним - Садько.

 

      СУШКО.

 

       Я  прошу  передать  слово  Немировскому, 309-ый

 округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

 

      309-ый округ, Немировский.

      Я  хотел  бы  выяснить сегодня некоторые вопросы

 такого   порядка.   Наших   крестья   уже   настолько

 наобманывались, что уже сегодня они просто не отдадут я 
 я                          - 252 - я 

 продукцию  на  веру,  так,  как было это в 1994 году.

 Поэтому  надо  поставить точки над "і" и разобраться,

 очему  60  триллионов тех карбованцев, которые выдали

 мы  агропромышленному  комплексу  в  прошлом  году, и

 продукция   практически   реализована  в  пятикратном

 размере  по  ценам,  кредитные ресурсы не возвращены.

 Они  сегодня  в  дефиците  государственного  бюджета.

 Конец-концов,  надо нразобраться, где эти деньги, кто

 ими занимается.

      Потом   надо   подумать   о   том,  что...  Юрий

 МИхайлович  так, знаете, как-то любезно обошел вопрос

 о шерсти.

      Дело  в  том,  что  сегодня  при том, что шерсть

 стоит  в  Чернигове  и  Харькове и не рассчитались до

 сегодняшнего   дня,   мы  просим  кредитные  ресурсы,

 умудряется  наш  Легмаш покупать за доллары. Или этих

 долларов у нас много или некуда нам девать их? Просто

 непонятно:   что,   у  нас  нет  государства,  некому

 управлять уже этими процессами совершенно?

      И надо иметь ввиду, что мы уничтожаем поголовье.

 Если  мы  уничтожим  поголовье, значит, 5-6 лет будем

 покупать не за  4 доллара, а наверное, за все 10-12.

      Ну,  и последнее, что хотелось сказать, что надо

 поддержать,  программа  чтоб  была  отработана,  чтоб я 
 я                          - 253 - я 

 поддержать  племенные  и  семеноводческие  хозяйства.

 Потому  что  если  мы  и  там  генофонд  уничтожим  и

 потеряем семена, не знаю, что нас будет ждать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Садько. За ним - Глух.

 

 

      САДЬКО.   Шановні   колеги.  Шановний  Олександр

 Миколайович.  От  мені нее зрозуміло ми вже приймаемо

 ряд  постанов,  і приймали до цього 6 і про критичний

 стан  була така. І знову вертаємось до цього питання.

 І  чому  все-такі  ті  які  підзвітні  нам  і Кабінет

 Міністрів і в якійсь мірі і ті структури які працюють

 вже у президентській командах6 чому не вирішуються ті

 рішення  які  приймалися  раніше. І Верховною радою і

 тим    більше    указом   презилдента,   по   доплату

 сільськогоспдарським  виробникам  за 94-й рік. Згідно

 до  цього  указу  ми  повинні вже отримати кошти з 14

 січня  95  року, нажаль цей указ також не діє, він не

 працює,  чому  це так получаеться. Практично як би це

 все   було6  мабуть  цього  питання  ми  сьогодні  не

 розглядали6      міністра     сільськогосполдарського

 господарства,   а   наверно  вирішували  зовсім  інше

 питання7  Тому  я  по-перше  вношу  таку  пропозицію6 я 
 я                          - 254 - я 

 давайьте  все-таки  тільки звітні органи, які повинні

 працювать  і  вирішувати такі питання і по постановам

 Верховної  ради.  А  також  і президентські стрктури,

 мабуть  якщо  президент  підписав  цей  указ  то  він

 повинен  працювать  в  конечном  счете. Мені до цього

 часу  не  повернув  кошти ні за 94 рік. Ні по питання

 соціального побуту якби на сьогоднішній день ці кошти

 були   то   я   сказав   щоб   ступень  підготовки  і

 сільськогосподарської  техніки, був би кращий. Тому я

 вношу  таку  пропозицію,  давайте повернемося до того

 питання,   по  ціоноутворенню,  наша  і  економіка  і

 фінансірованіе  до  цього часу не зробили тих цін які

 повинні  бути  на сьгоднішній день, і ми не зрозуміло

 члому в комерційних структурах на сьогоднішній день є

 ппальне і нас заставляють щоб ми йшли на той форвард,

 сделкі. Все-таки дати під держзасовлення якщо ми йдем

 на  цей  контракт дати нам пальне дати нам фінанси. І

 буде   питання   вирішено.   тому   давайте  все-таки

 повернемося щоб працювало ті структури .

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА Глух за ним ...

 

      ГЛУХ.  290  Глух,  я  звичайно  теж хотів би щоб я 
 я                          - 255 - я 

 розглянули  питання  агропромислового  комплексу  але

 якщо це не можливо, і ми знаємо чому, перше, що в цій

 концепції   з   аграрниками  не  згідні  Міністерство

 економіки,   Мінісстерство  фінансів  по  принципових

 питаннях    дотації   агропромислової   продукції   і

 кридитуванні  її  державному замовленню, я думаю,. що

 ці питання в робочому порядку вирішувати. Але якщо ми

 не  можемо в комплекс розглянути, то янастою на тому,

 щоб  Кабінет  Міністрів  все-таки  сьогодні  десь  до

 четверга  або  до  вівторка  слідуючого  тижня всі ці

 питання,  що  піднімаємо  ми  на сесії більш детально

 проаналізував,  найшов  кошти  на  те,  щоб повернути

 виробнику за здану продукцію раніше. Вирішив питання,

 як  буде  кридитуватись  можливість відкрити кредитні

 лінії.  Вирішив  питання  матеріального забезпечення,

 може  підключити  сюда антимонопольний комітет, нехай

 потренірується.  Як  регулювати відносини виробника і

 переробної промилословості, бо сьогодні її нема. Може

 зняти на цей період всі ограніченія для виробників на

 бартер  без  всяких  міністерств зовнішньоекономічних

 зв"язків  і  інших структур, які мішають цьому і таке

 інше.  Тобто, сьогодні комісія одна або Верховна Рада

 самостійно  незможе  вирішити  правильно  питання,  я

 настаюю,   щоб   це   було   економічно  обгрунтовано я 
 я                          - 256 - я 

 Кабінетом Міністрів.

      І   ще   одне.   Засушливі   області:   одеська,

 миколаївська,   херсонаська,   по   раніше  прийнятій

 постанові   по   кредитах,  я  настаюю,  коли  будуть

 розглядатись ці питання в Кабінеті Міністрів, винайти

 кошти  або  можливість  відсрочити надані кредити цим

 областям  і  ненараховувати  процентні ставкі, так як

 сьогодні це роблять банки. Дякую.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Чапюк, за ним Сидоренко.

 

      ЧАПЮК.    Прошу   передати   слово  для  виступу

 Кравчуку Володимиру Івановичу з Київської області.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  П"ятий  раз сьогодні виступає. 215,

 будь ласка.

 

      КРАВЧУК В.І.

 

      Дякую,     Олександр     Миколайович,    питання

 (..........)  (..........).  Олександр Миколайович, я

 вношу  пропозицію  перш  за  все, щоб була прийнята і

 прошу  депутатів  організаційне  питання,  що  завтра я 
 я                          - 257 - я 

 проект  рішення по даному питаню не можна приймати. А

 прошу  дозволу у депутатів, щоб ми його десь прийняли

 зранку в четверг, скажем.

      Чому?  Аргументую.  Тому що питання надзвичайної

 ваги  і  є  дуже  багато завдань, які треба вияснити.

 Перш  за  все,  я би сказав, що є два блока питань по

 вирішенні  пошуку  джерел фінансування. Це традиційні

 джерела,  на  які потрібно, щоб (..........) Уряд дав

 відповідь,   какіе   повернення   бюджетної  позичкі,

 (..........)  державний  бюджет,  що  передбачається.

 Тому  що ми (..........) не можемо погодитися із тим,

 що  в  державному  бюджеті  закладені  кошти  на 2, 9

 мільйона тон хліба. Такі міжурядовий кредит, про який

 йдеться  мова.  Також  кредити  банку, адже будем, не

 можна  помиритися  з  тим,  скажем,  що  за  1994 рік

 Нафтрибний  банк,  який  фінансує  чи який обслуговує

 сільське  господарство  в 1994 році колгоспів виділив

 із  загальної  кредитної маси, виділив банкам лише 12

 відсотків.   А   іншим  акціонерним,  малим,  великим

 підприємствам  -виділив  більше  17%.  Так що тут теж

 треба поставити питання.

      А  крім  того,  треба  сьогодні  щоб  була чітка

 позиція  у  відношенні  нетрадиційної форми (такі, як

 торги).   Юрій  Михайлович  говорив  про  це  багато, я 
 я                          - 258 - я 

 говорив  про  це багато Ющенко. Треба погодитися, але

 це  -не  сьогоднішнє рішення проблеми. Це, можливо, -

 якась  наша  перспектива,  а  сьогодні, скажем, чітко

 підраховано,     кожним    керівником    господарства

 підраховано, що, продавши тонну зерна, можеш вилучити

 100  доларів.  А  переводивши  зерно  на спирт, можна

 одержати   прибутку   150-160   доларів.   Отже,  вже

 практично  ми  втрачаємо якихось 50-60 доларів, в той

 же час Кабінет Міністрів упорно не дає дозволу на те,

 щоб  за  зверненням  більше  ста  депутатів... не дає

 дозволу  на переробку сировини під спирт, під спирт з

 тим,  щоби  обмінювати  на  інші матеріальні ресурси.

 Таким  чином,  ви  бачите, за обмеженням часу, є дуже

 багато   питань,   які   треба  вирішити  і  прийняти

 конкретно по каждому питанню рішення, записати його в

 Постанову  як  закон - тоді будем мати право вимагати

 від  виконавчої  влади  його  виконання  у відповідні

 терміни.

      Дякую за увагу!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Кочерга.

      (Шум у залі)

      По   спирту,  я  думаю,  ми  не  будем...  Ми  ж

 домовилися... Там записано є... я 
 я                          - 259 - я 

 

      КОЧЕРГА В.С. (247 виборчий округ).

      Шановні народні депутати!

      Отут  у  Постанові  записано,  що  для успішного

 проведення   комплексу   весняних   робіт   сільскому

 господарству   необхідно   виділити   249  трильйонів

 карбованців. Я тут перерахував, це - майже 2 мільярди

 доларів.  Я  знаю,  що  ми не давали такі кредити для

 проведення  і посівної кампанії, і для уборки урожаю,

 для    збирання    врожаю,    для    розрахунку    за

 сільськогосподарську  продукцію.  Але  ці  кредити до

 товаровиробника,  як  правило  не  доходили.  Тому  я

 пропоную, щоб тут виступив Голова Національного банку

 механізмом, як вони планують, щоб ці кредити все-таки

 дійшли до товаровиробника. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Питання правильне. Сидоренко за ним

 Мельник .

 

      СИДОРЕНКО.

 

      Шановний Олександр Миколайовичу!

      У  нас  сьогодні  дуже  серйозні питання і що не

 питання  то дуже серйозна основа завтрашнього врожаю, я 
 я                          - 260 - я 

 але  на  мій  погляд є дуже серйозне, суттєве питання

 про  яке ми ні разу не згадали на протязі цілого року

 нашої  роботи  в  Верховній  Раді. Сьогодні не працює

 один    із    самих   головних   важелів   управління

 сільськогосподарським виробництвом. Сьогодні, якщо 50

 відсотків   голів  колгоспів  я  не  кажу  директорів

 радгоспів  тому  що є державні підприємства. За голів

 колгоспів  підпорядковується  і  ще  до  якоїсь  міри

 управління  сільського  господарства  району,  то  це

 добре. Друга половина з ними нічого не можна зробити.

 Добре,  якщо людина відповідає за свої дії, якщо вона

 робить  нормальну  справу,  якщо  вона відноситься до

 своєї   роботи   із   душею,  а  якщо  вона  розвалює

 господарство  на  корню,  то що з нею зробити ні яких

 важелів  в цьому відношенні немає ні в одному Законі.

      І ми йдемо зараз посівну ми можемо дати гроші ми

 можемо  добриво,  ми  можемо  дати  все і не отримати

 врожаю.  Я  хотів би, щоб комісія, яка буде працювати

 над  підготовкою  цеї  постанови  і  продумала  і  це

 питання.

      Все-таки  якось  найти  треба  механізм. Тому що

 доходить  до  абсурду  ми  не  можемо  інколи забрати

 навіть (..............) Голови колгоспу він ховається

 десь по кущах. Дякую за увагу. я 
 я                          - 261 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мельник  за  ним  Таранов  на цьому

 завершуємо.

 

      МЕЛЬНИК .

 

 

      Шановний Олександр Миколайович!

 

 виборчий округ ь 161, Мельник Сергій.

      Я  хотів  би,  щоб при доробці проекту Постанови

 врахували   дуже   важливе  питання  -це  відновлення

 ремонтної    бази    АПК,    а   також   забезпечення

 сільськогосподарських      товаровиробників      тими

 запчастинами,   які  виробляються  у  нас,  на  нашій

 державі,   особливо   у  нашій  державі,  обливо  для

 грунтообробної   техніки.   Для   цього   передбачити

 відповідні  кошти,  дати  запрацювати  цій  галузі  і

 забезпечити  хоча б перший етап, коли будемо виходити

 в поле обробити землю.

      Далі. Кошти, які будуть направлені для сілського

 господарства повинні піти насамперед товаровиробнику,

 на   його   рахунки,   і   він  ними  тільки  повинен

 розпорядитися іменно для цілей самого виробництва. я 
 я                          - 262 - я 

      Я   підтримую   ідею,   що  зерно  повинно  мати

 держконтракт,  і  першим  і основним покупцем повинна

 бути  держава.  Для  цього  повинна  бути  обумовлена

 двохстороння   відповідальність  як  держави,  так  і

 товаровиробника.

      Також  згідний  з  тією  думкою, що необхідно на

 період  весняно-польових  робіт  створити  відповідні

 сприятливі    економічні    умови    для   сільського

 господарства,  але  не  тільки на цей період весняно-

 польових  робіт,  а  й  на перспективу. Щоб концепція

 аграрної  політики  не була тільки декларацією, а щоб

 цією  концепцією  були  розроблені  аграрне  право  і

 закони,    по    яких   відповідала   держава   перед

 товаровиробником   і  навпаки  -товаровиробник  перед

 державою.

      І останнє. Для того, щоб більше працювали... Оці

 перші результати, які відбулися, я думаю, що на біржі

 державні службовці в особі наших керівників управлінь

 сільського     господарства,    вони    не    повинні

 представляти,   вони  не  зможуть  торгувати  і  ціну

 формувати, коли це потрібно. Тим паче, по закону вони

 не  мають  права.  На  біржах  повинні  преджставляти

 товаровиробника  самі  товаровиробники  чи відповідні

 їхні  представники,  які  б мали можливість формувати я 
 я                          - 263 - я 

 відповідну ціну.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Таран.

 

      ТАРАН.

 

 

       Таран, 180-ый, Запорожье.

      Я  все-таки  вопрос  задавал Юрию Михайловичу, и

 хотел  бы  дать  предложение, чтобы вошли мои вот эти

 предложения и в проект решения.

      Во-первых,  постановление  по  кредитованию,  по

 кредитной  эмиссии  мы  следующим  буквально вопросом

 рассматривать,  Александр  Николаевич,  и  здесь  вот

 первый  пункт  постановления  в проекте про кредитную

 эмиссию. Пункт б). Я предлагаю нашим аграрникам (наша

 фракция,   наверное,   поддержит.   И   вообще  -всем

 депутатам):  пока  не будет рядом с визой Пинзеника и

 Ющенка,   пока   не  будет  визы  министра  сельского

 хозяйства -не рассматривать этот вопрос. Это раз.

      Централизованно  выполнить  заказы  на  запасные

 части  (я поддерживаю предыдущего выступающего в том,

 что   в   Запорожской   области,   например,  взялись я 
 я                          - 264 - я 

 заводчане,  Управление  областное сельского хозяйства

 сделать   заказ   и   быстро   выполнить   на  ремонт

 сельскохозяйственной техники) - это второе дело.

      И  контракт  конкретный  необходимо.  У нас была

 встреча  в  Запорожье с областной администрацией, где

 нам   указали,   что  отсутствуют  сегодня  механизмы

 поставок..  механизм руководства и проведения в жизнь

 тех   указов  и  распоряжения  Кабинета  Министров  о

 госзаказе.  Все-таки  как-то обратить на это внимание

 и, если возможно, то внести в проект решения.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Таким   чином,  шановні

 товариші  депутати,   ми  час  відведений  вичерпали.

 Давайте  підведемо підсумок. Я вважаю, що ми, дійсно,

 находимся в такій ситуації (держава наша)...І ті люди,

 які  нас  обирали, ще покладають надію, що ми весняну

 посівну  кампанію 1995 року проведемо. Кожен розуміє,

 що вугілля можна добувати в грудні місяці і в травні,

 а  сіяти  можна тільки в квітні. Бо в травні вже буде

 пізно сіяти.

      Тому, вважаю, що завдання у вашіх інформаціях на

 руках  є  і  вам  зрозуміле  завдання  на 1995 рік, а

 результати  будуть  від того залежати, наскільки ми з

 вами  зуміємо  чітко  провести  чі допомогти провести я 
 я                          - 265 - я 

 весняно посівну компанію.

      Тому,   я   вважаю,   що   і  доповідь  міністра

 сільського господарства і запитання, які задавали, чи

 ставили  і  виступи  з  місць  ще  раз підкреслюють і

 тривогу  і  бачення  працювати  весною  1995  року. Я

 думаю,  що  ту  увагу,  яку  зараз  приділяє  збоку і

 Президент,  і  Верховна  Рада  і  Кабінет Міністрів в

 цьому  питанні, теж всім зрозуміло. Тому, безперечно,

 якщо піднімалось питання не лише по 1995 року, а й на

 перспективу,  то  я  думаю, що ми з вами в цьому залі

 розглянемо   і   концепцію   і   розглянемо  програму

 агропромислового  комплексу  на  перспективу, тому що

 працювати  в  пожарному режіми то збиральну компанію,

 то  посівну  компанію,.  безперечно  проводити одними

 постановами рішення, чи екстренна міра, безперечно не

 можна.

      Повинен   бути   цикл   і   цикл   цей   повинен

 підтримуватись   збоку   і   законодавчого  органу  і

 виконавчої структури.

      Я  думаю,  що  цей  проект, який вам розданий на

 руки,   його   можна   прийняти   за   основу,  а  ті

 доповнення,.  якї  були  внесені  і завуваження, вони

 будуть  враховані  і  попрацювати  мінімум  сьогоні і

 завтра,  десь  в  четвер  винести на розгляд сесії на я 
 я                          - 266 - я 

 ранішнє засідання для його затвердження.

      Ставити  на  голосування щас, я думаю, дивлячись

 на  кількість  депутатів у залі, а в залі, дійсно, ті

 присутні, хто зацікавлений у розгляді даного питання.

 Тому я думаю, що потреби немає, всі погоджуються

      (Шум в залі)

      Приймаєм за основу даний  проект?

      (Шум в залі)

      Приймається.

      На четверг переносим?

      (Шум в залі)

      Переносим.

      А  зараз  прошу  зареєструватись  поіменно, і ми

 завтра  роздамо  всіх  ти,  хто  сильно  вболіває  за

 розвиток агропромислового комплексу.

      (Шум в залі)

      Включіть,    будь   ласка,   систему.   Поіменна

 реєстрація.

      Ну, мене не считайте, бо я не можу на своє місце

 перейти.

 

      220.

 

      То  хто  за  те,  щоб  прийняти за основу, прошу я 
 я                          - 267 - я 

 проголосувати?

      (Шум в залі)

      За основу. Якщо набирається у нас 220.

      Що  не  зрозуміли?  Не  зрозуміли,  да?  Я прошу

 включіть систему.

      Тих, хто вносив пропозицію так голосувать у залі

 теж немає, по-моєму. По новій системі.

      (Шум в залі)

 

      "за"

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   думаю...   ви   бачте,  як  за

 персональне  проголосували,  щоб висвітить завтра, то

 220 набрали.

 у      ІЗ ЗАЛУ. Поіменне.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Поіменно,    значить,   поіменно.

 Включіть  поіменно.

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що більше я на голосування я 
 я                          - 268 - я 

 не  ставлю, Я прошу зареєструватися біля столів всім.

 На  цьому  сесія  сьогодні  свою роботу завершила. До

 завтра. До побачення.