ЗАСІДАННЯ  ДЕСЯТЕ

   c е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

    У к р а ї н и    8  л ю т о г о  1995 р о к у

                          10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О. О.

 

      ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати,

 журналісти і ті депутати, що зверху сидять!

      (Оплески)

      Прошу підготуватись до реєстрації.

      (Шум у залі)

      Я  не  знаю...  По  якій  ситсемі ми там працюєм

 зараз? Так, як вчора?

      (Шум у залі)

      Так,  як... двома... Ага! По двохручній системі!

 По новій!

      Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації.

      Прошу увімкнуть систему!

      В  залі  зареєстровано 247 депутатів. Ранкове...

 Що,    що?    Ну,   будь   ласка,   ще   раз   можете

 зареєструватися. Прошу увімкнуть систему.

      (Шум у залі)

      Зареєстровано  251  депутат. Розпочинати ранкове

 із  таокю кількістю я не маю права, тому що Регламент я 
 я                           - 2 - я 

 передбачає... Вибачте...

      Служба  організаційного  забезпечення правомочна

 приймати рішення, якщо на засіданні присутні не менше

 як  дві  третини  від  фактичної  кількості  народних

 депутатів,  але більше як половина її конституційного

 складу.

               (Шум у залі)

      Тобто,  в нас більше конституційного складу.

      Хто в нас є знавці регламенту, може сказати нам,

 правильно чи ні.

      Значить, ранкове засідання оголошується відкритим.

      Я,  користуючись  правом  головуючого,  запрошую

 депутатів  опуститись  в  зал  і  працювати  над тими

 питаннями,  котрі  потрібно розглядать. Тому що вести

 дискусію  з  приводу  того,  що не підлягає дискусії,

 мабуть, немає потреби.

      Мені  здається,  що  вчора було зроблено все для

 того,  щоб  толерантно,  демократично  вирішити  одне

 конкретне питання. Його, правда, можна було б і зараз

 вирішити  теж  позитивно,  але  говорити про якісь...

 Ярослав   Максимович,   ну,   будь   ласка,  вихочете

 мікрофоном  скористуватись,  а  там  мікрофона немає.

 Тому  я  просив би організаторів цього діла припинить

 такий  своєрідний  саботаж  засідання -від того ніхто я 
 я                           - 3 - я 

 нічого  не  виграє.  І коли ми справді турбуємось про

 державність, то зайдіть в зал і працюйте.

             (Шум у залі)

      Я  прошу  уваги.  У  нас  є  право  підгодини на

 розмови  такі,  на  інформацію.  Є  потреби в якихось

 повідомленнях?  Запишіться,  хто  хоче висловитись, а

 потім прикинемо, скільки це часу відбере.

 10  хвилин  досить  на  розминку?  Хто  за те, щоб 10

 хвилин відвести, прошу проголосувати?

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      Це   процедура.   10   хвилин,  прошу  Петренко,

 Луганська область.

      А, висвітіть список, будь ласка.

      Петренко, Кириченко, Марченко, Моцпан, Заварзін,

 Вітренко.

      Ви від фракціі? Дам від фракціі, будь ласка.

      Почекайте, почекайте, Петренко говорить.

 

      ПЕТРЕНКО.

 

      Александр  Александрович!  Я предлагаю, чтобы те

 депутаты, которые сейчас  находятся вверху, на голову я 
 я                           - 4 - я 

 выше  чем..........,  этот  список,  которые не хотят

 принимать  участие  активное в работе, которые больше

 всего,   будем,   если   грубо   сказать,  кричать  о

 демократии  и  о  заботе государства, практически все

 время  срывают,  только  ищет  повод  для того, чтобы

 работа   нашей   сессии   была  затянута,  не  решают

 когнкретные вопросы.

      Я  очень  прошу  наш  "Голос Украины", редактора

 газеты,    чтобы    списки    этих   депутатов   были

 опубликованы,  а операторам показать, пусть все видят

 хто как работает.

      Спасибо.

 

      (Шум в залі)

 

     ГОЛОВА.  Я  прошу,  я прошу уваги. Я прошу уваги.

 Сядьте на місце, будь ласка. Я прошу тих, хто заважає

 сесії  працювати, ведіть себе пристойно. Бо сесія тут

 веде  засідання пленарне, тут відбувається, а хто там

 заважає,   то,   будь   ласка,  бо  інакше  тоді  вас

 доведеться просити залишити приміщення.

      Будь ласка, від фракції.

 

      _______________ я 
 я                           - 5 - я 

 

       От  фракции.  Уважаемый председатель, уважаемые

 коллеги-депутаты,   сегодня  утром  заседала  фракция

 "Єдність".   Мы   хотим   выйти   к  сессии  с  таким

 предложением.

      Вчера мы первый раз голосовали по новой системе.

 То  есть,  мы  нажимали  там кнопку с трибуны, кнопку

 "за"  и  т.  д.  То  есть  это  было... по Лукьяненку

 произошло  первое  голосование.  И мы считаем, что по

 технической причине его полномочия не были признаны.

      Поэтому мы предлагаем сегодня в связи с тем, что

 это было первое голосование, которое, так сказать, мы

 еще  не  знали, как правильно делать. Сейчас провести

 это переголосование.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  власне  це можна питання вирішити,

 але  ж  там  у нас не установлені кнопки, так що я не

 можу ставити на голосування.

      Будь ласка, Кириченко. Кириченко!

 

      КИРИЧЕНКО.

 

 я 
 я                           - 6 - я 

      Олександр  Олександрович, я прошу передати слово

 голові Соціалістичної фракції Чижу Івану Сергійовичу.

      ГОЛОВА. Чиж, будь ласка.

 

      ЧИЖ І.С.

 

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги,  є  така  пропозиція, зв'язана з висвітленням

 роботи нашої сесії.

      Оскільки сьогодні ми в документах, які отримали,

 бачимо заяву групи "Реформи", підписану Стецьким, про

 те,  що  з  його  точки зору ліва більшість скасувала

 щоденні  радіотрансляції,  я привертаю увагу до того,

 що  є  заява  соціалістичної  фракції (партії) і вона

 дуже   коротка,   я  її  зачитаю.  Робота  вийшла  із

 законодавчого  органу  держави Верховної Ради України

 перебуває  у  полі  уваги  народу України, припинення

 повної  радіотрансляції  і телевізійні необгрунтовано

 обмежені  телевізійні репортажі, з пленарних засідань

 сесії,   залишили   наших  виборців  без  достовірної

 інформації,   Соціалістична  фракція  Верховної  Ради

 України  вважає  необхідним  перше,  відновити  повну

 радіотрансляцію  пленарних  засідань сесіїї Верховної я 
 я                           - 7 - я 

 Ради    України,   друге   голосуванням   у   кожномц

 конкретному  випадку визначитися з тих питань, які не

 підлягають  радіотрансляції, і третє на дні пленарних

 засідань   надавати   в  обов"язковому  порядку  всім

 фракціям по 10 хвилин півторигодинного ефірного часу,

 по  каналу  УТ-1, для прямого ефіру з оцінками роботи

 сесії.

      Четверте -вирішити питання про створення творчої

 групи,  парламентського  каналу  на базі пресс-центру

 Верховної   Ради   України  про  матеріально-технічне

 забезпечення  цієї телепередачі які була б незалежною

 від політичної цензури, установленою нині в офіцінйих

 засобах маосової інформації, така наша заява стосовно

 заяви  реформ  про те що ліва більшість, ми теж ліві,

 як бачите ми заяву маемо зовсім протилежного змісту.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА Коли ця заява була принята?

 

      ___________.    Вона    принята    вчора    вона

 розповсюджена в цьому залі Олександр Олександрович.

 

      ГОЛОВА  Ясно.  Ну,  якщо ви будете наполягать, я

 можу  поставити  зараз  на  голосування,  питання про я 
 я                           - 8 - я 

 трансляцію, але ми вчора визначилися з цього приводу.

 Тому  я не маю права, але хотів би звернутися, до вас

 із   такою  пропозицією,  приблизно  три  тижні  тому

 депутати  від  Криму  жінки, незважаючи на те що вони

 сидять  на  великому  сквозняку,  просили щоб їм дали

 змогу  сісти ближче від сквозняку, тому я думаю місця

 вільні  займайте  місця  і постійно працюйте на цьому

 місці.

      Я  думаю  що це було б з усіх боків справедливо.

 Тому   що  справді  це  так.  Тому  я  прошу  шановні

 депутати, Марченко будь ласка.

 

 

      МАРЧЕНКО

 

      Уважаемый Александр Александрович!

      В Санк-Петербурге 13-14 февраля, будет собрание,

 или   скезд,  или  слет  Героев  Советского  Союза  и

 Кавалеров  Ордена  Славы.  Скезд или слет посвященный

 50-ти летию Победы в Великой Отечественной войне.

      Я   прошу   протокольного   поручения   Кабинета

 Министров  с тем, чтобы создать все условия для того,

 чтобы  представители  наши  от  Украины,  приняли там

 участия,  и  решили  те  вопросы, которые считают там я 
 я                           - 9 - я 

 необходимым решить.

      И  второй  вопрос.  Александр  Александрович,  я

 прошу  поручить  Мандатной  комиссии и лично депутату

 Шейко, как заместителю нашего Регламента, рассмотреть

 вопрос  о  процедуре или нарушение процедуры принятия

 Закона налога на прибыль.

      Я  готов  показать  пункты нарушение Регламента,

 когда  перед  новым  годом,  когда  в неустановленное

 время,  когда  в  количестве  70 депутатов был принят

 Закон,  была  принята ошибочная концепция, прибыли не

 будет,  поступление  в  бюджет  также не будет. И мне

 представляется,   что  от  этого  государство  только

 проиграет.

      Я  хотел  бы, чтобы это рассмотрение было и дана

 возможность     депутатам     внести    поправки    и

 проголосовать, и принять его как положено.

      И   последнее.  Я  хотел  бы  врунам  из  группы

 "Реформы",  которые  обвиняли  левое  большинство или

 социалистов  о  том,  что  они  против  "висвітлення"

 трансляции по радио, посмотреть мое выступление перед

 тем,  как было принято голосованием. И кто-то из них,

 в   частности,  принял  решение  и  голосовал,  чтобы

 трансляции такой не было.

      Спасибо. я 
 я                           - 10 - я 

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  По-перше, я відразу відповідаю,

 потім ті хвилини додам до Регламенту.

      У   неділю  я  підписав  розпорядження  Кабінету

 Міністрів   відносно  забезпечення  поїздки  на  зліт

 Героїв  Радянського  Союзу  і Кавалерів трьох Орденів

 Слави у Ленінград, здається, на зустріч.

 Тому  я  прошу  Секретаріат  у  вигляді протокольного

 доручення,  будь  ласка,  ще раз перевірте реагування

 Кабінету  Міністрів  на забезпечення цієї поїздки. Це

 перше.

      І   друге,   пов"язане   із   дорученням   Петру

 Володимировичу   Шейко,   я   прошу   уваги,  Олексій

 Дмитрович,  Петро  Володимирович,  будь ласка, ще раз

 проаналізуйте  процедуру  голосування  по  закону "На

 прибуток   підприємств",  "Про  податок  на  прибуток

 підприємств"  і  потім  свою  інформацію  зробите для

 депутатів.

      Будь ласка, Моцпан.

 

 

      МОЦПАН.   Уважаемый   Александр   Александрович,

 уважаемые депутаты, я и народный депутат Смирнов чтем

 регламент    и    приняли    предожение    Александра я 
 я                           - 11 - я 

 Александровича  вопрос о расмотрении Постановления "О

 введении черезвычайного положения на Украине", подать

 в   Президиум   через   соответсвующую   процедуру  и

 расмотреть. Мы с этим согласны.

      И  тем не менее, хотелось бы отметить следующее,

 вчера  я внимательно прослушал выступление уважаемого

 Первого-вице-премьера  Украины, Правительства Украины

 Виктора  Михайловича  Пензеныка,  Министра сельського

 хозяйства  Юрия  Михайловича  Карасика  и  должен вам

 сказать,   уважаемые   коллеги,  у  меня  не  нашлось

 возможности,  чтобы  удовлетворить  все  те  вопросы,

 которые вы поднимали.

      Я убежден, что вопрос проведения весенне-полевых

 работ  государством  не  решается.  Я не ставлю это в

 вину   не  Виктору  Михайловичу  Пинзенику,  ни  Юрию

 Михайловичу  Карасику.  Я  считаю,  что два человека,

 пусть  даже  занимая высокий пост, не в состоянии при

 нынишней ситуации разрешить эту проблему.

      И  поэтому я обращаю ваше внимание на следующее:

 действительно  давайте  честно  ответим каждый себе и

 своим  збирателям.  Сегодня  за  месяц практически до

 начала  весенне-полевых  работ  мы  не  можем сказать

 нашим  сельскохозяйственным производителям (колхозам,

 совхозам),  что  мы  их  обеспечим  горюче-смазочными я 
 я                           - 12 - я 

 материалами   в   полном  обкеме,  на  весь  комплекс

 весенне-полевых     работ,     запасными     частями,

 минудобрениями  и так далее. И если мы не даем ответа

 на  данный  вопрос,  мы  должны честно сказать народу

 Украины,   что   мы   планируем  голод.  Возможно,  я

 несколько драматизирую ситуацию -я не считаю, что мое

 мнение есть мнение истины последних инстанций, однако

 хотел  бы, чтобы ввсе задумались в конечном итоге над

 данной проблемой.

      Спасибо за внимание!

 

      ГОЛОВА.  Анатолій  Федорович, відповідаю на ваше

 питання  таким чином. Ну, по-перше, ми будем приймати

 Постанову  за  доповідями  чи  інформацією  вчорашніх

 доповідачів.  Доручення  такі  зроблені.  Крім  того,

 питання  такі  про внесення на розгляд Верховної Ради

 проекту  Закону  про  введення надзвичайного стану на

 пропозицію  і  вашу,  і  Смірнова,  і декого іншого з

 депутатів  -це питання буде розглядатися Президією, і

 я думаю, що воно буде включена в порядок дня.

      Ну,  ми  час  використали, але давайте останній,

 оскільки жінка просить слова... Який номер у вас? 47!

 

 я 
 я                           - 13 - я 

      МАРКОВСЬКА Н.С. (47 виборчий округ).

      Дякую!   Шановний   Олександре   Олександровичу!

 Шановні народні депутати!

      Вчора  ми  затверджували  повноваження народного

 депутата  Левка  Лук'яненка.  Я  хочу сказати з цього

 приводу слідуюче.

      Після  виступу  Поровського  в телеефірі до мене

 сьогодні  ноччю  звонили мої виборці, а також виборці

 інших міст. І питають: чи виступав Лук'яненко тут, на

 сесії?  Чи  задавались  йому  питання?  Чи  виступала

 Голова  Комісії? Тому я пропоную в повному ефірі дати

 ту   програму   телеканалу,   яка   вчора  показувала

 затвердження повноважень депутата Лук'яненка.

 

 

      ГОЛОВА.  Власне  кажучи,  це  у  нас передбачене

 Регламентом,   що   окремі   передачі... - ми  можемо

 визначати  шляхом  голосування  їх демонстрацію. Тому

 давайте...  Тобто пропозиція йде про те, що вчорашній

 розгляд  питання  про  визнання  повноважень депутата

 Лук'яненка дати на телебачення.

      Хто за... В повному бсязі. Хто за цю пропозицію,

 прошу проголосувати.

      Я прошу підтримати цю пропозицію. я 
 я                           - 14 - я 

          "За"    "проти"    , рішення не прийнято.

             (Шум у залі)

      Найбільше радіють ті, хто боїться правди з цього

 приводу.

             (Шум у залі)

      Я  прошу  це  раз  проголосувати.  45 чоловік не

 голосували, я прошу, проголосуйте.

      Ще раз ставлю на голосування, прошу.

          "За"    "проти"    , рішення не прийнято.

             (Шум у залі)

      До тих... Я ще раз прошу...

             (Шум у залі)

      Поіменно?

      Голосується поіменно, будь ласка.

          "За"    "проти"    , рішення прийнято. Дякую.

      Секретаріат,  будь  ласка,  видрукийте доручення

 Держтелерадіокомпанії   відносно   трансляції   цього

 сюжету.

      Розглядається питання ...

             (Шум у залі)

      Я  ще  раз  роблю  зауваження постороннім, котрі

 заважають вести засідання, ви будете виведені з залу.

      Будь ласка.

             (Шум у залі) я 
 я                           - 15 - я 

 

 А?  Будуть  в  залі, тоді будуть голосувати. Я ще раз

 повторюю. В нас є питання, а в ігри граться в.......

 дитячий  я  просто  не збираюся. Сідайте, будь ласка.

 Процедура.

 

 

      ___________.

      Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги

 депутати!   Відповідно   до  статті  104  Конституції

 України  і  регламенту  Верховної Ради, Верховна Рада

 України   правомочна   прийняти   рішення,   якщо  на

 засіданні  присутні  не  менше,  як 2/3 від фактичної

 кількості  народних  депутатів  України, повноваження

 яких  визнані  і не припинені в установленому Законом

 порядку, але більше її полови конституційного складу.

 Дві норми діють одночасно і 2/3 і не менше, не більше

 половини її конституційного складу.

 

     ГОЛОВА. Не менше.

 

     ___________.  Значить,  але  більше  половини  її

 конституційного    складу.   Значить,   у   нас   при

 реєстрації, мені здається, було 241. я 
 я                           - 16 - я 

      (Шум в залі)

      251  народний  депутат,  а  для  того, щоб сесія

 сьогодні   була   правомочна   приймати   рішення   і

 продовжувати   роботу  потрібно  при  реєстрації  269

 народних   депутатів.   Тому   сесія   сьогодні  наша

 неправомочна працювати.

 

      (Шум в залі)

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА. Хочу... Таким чином, таким чином... Одну

 хвилиночку,  я прошу послухати. За рішенням Верховної

 Ради  реєсрація  здійснюється  від столів, за столами

 зареєструвалося 306 народних депутатів.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

 А  те  що,  я  ще раз хочу повторить... Та облиште, є

 депутати,  є  діти  просто, хто думає, що можна таким

 чином  зривати  роботу  -це все дурниця. ТОму я прошу

 працювати над проектом, який винесений сьогодні.

      (Шум в залі)

 я 
 я                           - 17 - я 

      ГОЛОВА.  Петре  Володимировичу,  вам  як  Голові

 комісії  -будь  ласка, уважно вивчайте Регламент. Час

 використаний для проголошення пропозицій.

      Про  надання уряду і Національному банку України

 кредитної  емісії,  дозволу  щодо кредитної емісії. Є

 доповідач. Пензеник, будь ласка.

 

      ПЕНЗЕНИК   В.   М.   Шановний   Голово,  шановні

 депутати!

 

      ГОЛОВА. Прошу уваги.

 

      ПЕНЗЕНИК  В.  М. Я знаю, яке ставлення і ваше до

 емісії. Моє особисте ставлення до емісії таке ж. Доки

 триватиме  емісія, доти триватиме в Україні інфляція.

 Я нагадаю вам ту цифру, про яку я вчора говорив.

      Наприкінці   минулого   року  головною  причиною

 продовження  емісійних  вливань  Національним  банком

 України  був  дефіцит  державного бюджету. Наприкінці

 минулого  року  95% первинної емісії здійснювалось...

 Вибачте, 95% заборгованості по кредитах Національного

 банку України - це був борг уряду.

      У  листопаді  минулого року Національний банк не

 видавав  нових  кредитів  економіці  через комерційні я 
 я                           - 18 - я 

 банки.  Але ми добре вже знаємо ситуацію. Чи реальним

 є   сьогодні   досягнення   дефіциту   бездефіцитного

 бюджету?   Я   б   хотів  вас  ознайомити  з  деякими

 розрахунками.

      Ми  ставимо  перед собою дуже складне, серйозне,

 але  дуже важливе завдання -різко знизити інфляційний

 потенціал   в  наступному  році.  Валовий  внутрішній

 продукт  України  на  1995  рік  оцінюється  в чотири

 квадрільони,  32  міліарди тріліони карбованців, Якщо

 виходити    із    надзвичайно   важливого   складання

 скорочення   дефіциту  бюджету  до  5  відсотків,  то

 доходною частиною бюджету не перекриваеться витрати в

 сумі  201  тріліон карбованців, за рахунок чого можна

 бути  покрити  такий дефіцит, є звичайно неінфляційні

 джерела  непокриття  -це  випуск  державних  боргових

 зобов"язань.  І  ми  будемо  проводити  такий  випуск

 готується   до  випуску  облігація  як  в  доларовому

 еквіваленті,  так  і  внаціональній грошовій одиниці,

 але  все  одно в повному обсязі покрити такий дейіціт

 за рахунок розміщення боргових зобов"язань тим більше

 що  Україна  їх не робила ніколи, і ми досвіду такого

 розміщення  не  маємо, повністю покрити такий дефіцит

 не можливо.

      В  зв"язку  з  тим  ми  виходимо перед Верховною я 
 я                           - 19 - я 

 Радою  з  пропозицією  до  затвердження  бюджету дати

 право  Національному  банку  на  здійснення первинних

 грошової емісії в сумі 25 тріліонів карбованців.

 

      ГОЛОВА Тріліонів?

 

      ___________.  25  тріліонів. Знову ж нагадаю, що

 загальна  сума  не перекритого дефіциту бюджету при 5

 відсотках  201  тріліон  карбованців на рік, тобто ця

 сума  є  значно  меншою,  ніж  потреби в фінансуванні

 дефіциту  бюджету, тобто це проміжна цифра. Остаточну

 цифру  ми  з вами визначимо при затвердженні дефіциту

 бюджету.

      На  скільки  ця цифра велика, я б хотів зробити

 деякі порівняння.

      В  першому  кварталі  минулого  року, при зовсім

 іншому  рівні  цін була зроблена емісія 26 тріліонів.

 Або  це  не  зовсім  коректна цифра до річного обсягу

 валового  внутрішнього  продукту це два і три десятих

 відсотка.  В другому кварталі 32, 6 тріліонів, або 2,

 9.  В  третьому кварталі -52, 4. В четвертому -20. Як

 ця  цифра співвідноситься до первинної грошової маси?

 26  трильйонів минулого року -це було 104 проценти до

 первинної  емісії, яка вже була здійснена станом на 1 я 
 я                           - 20 - я 

 січня 1994 року.

      25  трильйонів сьогодні-це 15 відсотків приросту

 первинної  грошової маси. Минулого року було 104, або

 до  валового  внутрішнього  продукту  ця  цифра  0, 6

 відсотка.

      Я  ще  раз  хотів  би  наголосити на тому, що ця

 грошова  емісія,  вкладається  в параметри монетарної

 маси  і макроекономічної поведінки, які ми закладаємо

 під орієнтовний дефіцит бюджету до 5 відсотків.

      Просимо підтримати це рішення, оскільки судячи з

 питань,  які  лунали  в  залі,  не  прийнявши змін до

 законодавчих актів під 5 відсотковий дефіцит бюджету,

 ми  не  встані забезпечити покриття потреб заробітній

 платі  в  бюджетній  сфері, фінансування, особливо на

 даному етапі, закупівель державою продукцією села під

 державний контракт.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Чи  будуть  запитання  до  доповідача?

 Запишіться  на  запитання.  Скільки  часу  відведемо?

 Давайте  так,  15 хвилин це зрозуміле цілком питання,

 але треба точні дати відповіді.

      Я  просив  би  тільки  дуже коротко запитання, і

 коротку    відповідь.   Висвітліть   15   хвилин.   І я 
 я                           - 21 - я 

 опублікуйте список.

      То ж на обговорення, а це на запитання.

      Анісімов, прошу.

 

      АНИСИМОВ, 178 избирательный округ, г.Запорожье

 

      Уважаемый Александр Михайлович!

      Я хотел бы услышать от вас краткий  ответ, что с

 этой   миссии  получит  промышленый  комплекс  нашего

 государства?  Вы  знаете  сегодня  очень  стоит остро

 вопрос о выполнении оборотных средств. Спасиба.

 

      _______________   25  трильйонів  це  сума,  яка

 недостатня   навіть   на  покриття  дефіциту  бюджету

 першого  кварталу.  Ми частину цих грошей хочемо поки

 що  використати  для  забезпечення  бюджетних сфер, а

 частина  опарцює  можливість  зменьшення напруги, яка

 виникає  з  обіговими  коштами,  через  механізм  726

 рахунку.

      Але  такий механізм, який би блокував можливість

 вильоту  цих  грошей,  як було минулого року, за межи

 цього  рахунку.  А  минулого  року  2,  3  зникло.  І

 виявлення   нарешті   тих,   хто  розриває  нормальну

 (..........)   платежів.   Тобто   підприємства,  які я 
 я                           - 22 - я 

 сьогодні по суті є банкрутами.

 

      ГОЛОВА. Степанов Михайло Володимирович.

 

      СТЕПАНОВ  М. В. Уважаемый Виктор Михайлович, я в

 продолждении  предыдущего  вопроса  хотел бы спросить

 вас,  вот  предлагается  эмиссия  в  25 триллионов. И

 говориться, что здесь есть заробатная плата и пенсия,

 все  здесь  планируется.  Я  знаю,  что это нужно это

 делать.   В   частности   в   угольной  промышлености

 полностью там и зарплата заморожена и все остальное.

      Но    что   из   этих   25   триллонов   попадет

 действительно людям на туже зарплату, на туже пенсию,

 на  туже  поддержку промышлености, а что рассеется по

 тем же коммерческим банкам и пойдет как вода в песок?

 Что  если  мы  идем на эмиссию, что мы конкретно, вот

 действительно дадим и людям, и экономике? Какую сумму

 производству?

 

      _______________Ну,    по-перше,   хочу   відразу

 відзначти,   що   всі   25   трильйонів потраплять  в

 комерційні  банки.  Інакше  й  бути  не може. Тому що

 будь-яка бюджетна установа, будь-яке підприємство має

 рахунок  комерційного  банку.  Без комерційних тут не я 
 я                           - 23 - я 

 обійдемось.

      Але  початкова основна сума буде передана прямо,

 наприклад,   що   стосується   бюджетних  установ  по

 заробітній  платі, що стосується бюджетних установ по

 заробітній  платі,  що  стосується закупівлі аграрної

 продукції, що стосується рахунку номер 726. Наскільки

 спекулятивні  будуть  операції,  вони будуть тільки в

 одному  випадку,  якщо  кредити  будуть надаватись на

 пільгових умовах. Якщо ж кредит так як ми надавали, і

 в  кінці  4  кварталу  не  буде нижчим темп інфляції,

 спекулятивні операції неможливі.

 

      ГОЛОВА. Радько.

      Олександре  Олександровичу, я прошу передати моє

 слово Сиіоненку, 150-й виборчий округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО П.М. (150 виборчий округ).

      Виктор  Михайлович,  у меня, в общем-то он один,

 вопрос,  но некоторые подпункты я хотел бы уточнить в

 связи  с  этим  решением.  Ну,  во-первых,  из  ваших

 предложений  -из  25  миллионов  -явно видно, что....

 триллионов,    только    15   триллионов   идет   на, я 
 я                           - 24 - я 

 практически,  те нужды, о которых, так скажем, многие

 из   присутствующих   тут   депутатов   не  возникнет

 сомнения.  Но!  Как  можно  понять,  что  в  условиях

 рыночной экономики государство официально закладывает

 свое  решение  в  поддержку, так скажем, коммерческих

 банков.   Если  мы  говорим  о  рыночных  условиях  и

 условиях выживания, пускай они и выживаёт! Это раз.

      Второе.   Насколько   тогда,   так   скажем,  вы

 прогнозируете   (если   такое   вливание   будет  -25

 триллионов)  по  государственной программе вашей, как

 первого   Вице-премсьера,  занимающегося  экономикой,

 подымется  производство  сегодня?  И каким образом вы

 тогда  сегодня  вкладываете деньги, будем закладывать

 факторы стабилизауции?

      И третье. Если мы из 25 триллионов 10 триллионов

 отдадим  банкам,  какой  ваш  прогноз  с  учетом того

 мультипликатора?    И    как    будут    эти   деньги

 использоваться,  коль  эти  банки лопнули? Во сколько

 раз тогда у нас инфляция еще будет поднята?

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Я хотів одне уточнення зробити,

 про яке я мав сказати з самого початку.

      Мова не йде про 25 трильйонів залпових викидів в

 грошовий  обіг,  як ми це робили раніше. Це сума, яка я 
 я                           - 25 - я 

 поступово   буде  вливатись  в  економіку.

      Наскільки  прогнозується  інфляція... Цю цифру я

 вчора говорив - 40,7% на лютий місяць.

      Що стосується банків, то без банків не може бути

 грошовий  обіг!  Ми  можемо  назвати будь-якою назвою

 банківські    установи   -можемо   назвати   державне

 підприємство  -але рахунки і перерахування можуть іти

 тільки  через  банки.  І  25  трильйонів  обов'язково

 будуть  в  балансі  комерційних  банків.  Це ж не для

 банківської системи видаються гроші!

             (Шум у залі)

      А  тому що немає сьогодні... серьезні проблеми є

 в   банківсіькійсистемі.   В   якому   плані?   Не  в

 банківській системі самі, не в банківській системі.

      Давайте  пригадаємо кінець минулого року. Велика

 вина є в тому, що банки сьогодні опинились в скрутній

 ситуації.  Минулого  року було заблоковано кредитними

 стелями  понад  100 трильйонів карбованців. Але що це

 за  гроші? Це гроші підприємсв, установ, організацій,

 колгоспів,  які  були  покладені на депозити, по яких

 банки  виплачували  проценти,  але  розмістити  їх як

 крдитні ресурси не могли. Сьогодні банківська система

 дуже обмежена в в идачі кредитних ресурсів, кредитних

 ресурсів, які сьогодні дуже потрібні нашій економіці, я 
 я                           - 26 - я 

 виробництву   для  поповнення  обігових  коштів,  для

 закупівлі сировини.

      Проблема   в   тому,   чи   підуть  ці  гроші  в

 спекулящію,  чи  підуть  ці  гроші на виробництво -це

 проблема монітарної політики. А я вам говорив про те,

 що  сьогодні політика ведеться на те, щоб проценти за

 кредит  не  були  нижчі за інфляцію. Якщо вони будуть

 нижчими,    звичайно,    згоші    втечуть   в   сферу

 спекулятивної посередницької діяльності.

 

      ГОЛОВА.  Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО. Шановний Вікторе Михайловичу, в такому

 вигляді,  як ви подали постанову на розгляд Верховної

 Ради, я думаю, що приймати її взагалі неможливо. Тому

 що  ви  знову  ж  таки  від  Верховної Ради, від нас,

 депутатів,    які    підзвітні   своїм   виборцям   і

 відповідають  перед  своїм  народом  за наслідки усіх

 ваших реформ, ви нам даєте постанову, де не розкрито,

 що  таке  15  трільйонів,  які  йдуть на кредитування

 дефіциту  бюджету.  Кого  ви сподіваєтесь і які в вас

 наміри    кредитувати?   Державних   службовців,   чи

 відкривати  нові  консульства дипломатичні, чи давати

 дійсно вчителям, лікарям і так далі. я 
 я                           - 27 - я 

      По-друге,  я  розумію ваше піклування про банки.

 Ну,  дійсно,  хто  платить,  той  же і музику повинен

 давати,  це  зрозуміло.  Але,  ви  розумієте  банки в

 Україні  за  1994  рік  отримали  17 відсотків всього

 прибутку  народного  господарства.  Тоді  коли лижать

 підприємства,  банки  отримали  прибуток. Я розую, як

 економіст,  що  сьогодні  не  дать  нам, якщо не дамо

 банкам,  то  ми  не дамо можливість отримати кредити.

 Але  ви  повинні  в  цей пункт, в цю Постанову внести

 пункт;  ви  нам  сьогодні сказали, що інфляція буде в

 першому  кварталі  40  відсотків.  Ні,  в  попередній

 постанові було на всеь квартал сказано -40 відсотків.

 Ми  ще дамо 12 відсотків моржі. То давайте встановимо

 комерційним  банкам  стелю  52  відсотки за процентні

 ставки  за  крудити,  і  ми  будемо контролювати кому

 підуть  ці  кредити.  І якщо ви розкриєте оці цільові

 призначення  і  будете, дійсно, регулювати діяльністю

 банків, тільки тоді ми зможемо розглядати питання про

 емісію.  Бо  у вас є така схильність на те, щоб потім

 звинувачувати  у  всіх  гріхах Верховну Раду. Коли ми

 спасали  сільське  господарство і треба було, дійсно,

 розрахуватись  з  тими  хто виробляє продукцію, потім

 всі   засоби   масової   інформації  сказали,  що  ми

 кредитиємо  емісію  і нас нас весить вина інфляції. І я 
 я                           - 28 - я 

 коли  ви  захотіли 20 триліонів карбованців у грудні,

 згадали,  що  вони  якось  не  так з'явилися і хотіли

 повісити  знову-таки  на Верховну Раду на Германчука,

 то ми знову повинні були відповідати за цю емісію.

      То,  будь ласка, щоб ми знали за що відповідати,

 зробіть   таку   постанову,   за   яку   ми  могли  б

 проголосувати.

      Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК  В. М. Наталія Михайлівна, як економіст

 економісту  я  підтриму, і моя картка буде голосувати

 разом  з  вами,  коли  ми  проголосуємо бездифіцитний

 бюджет.  Де  буде доходи і витрати сбалансовані, і де

 ми  витрати  будемо  розподіляти  в  межах  того,  що

 надходить.
 я                           - 29 - я  
 я                           - 30 - я 

 

     
 я                           - 31 - я 

 

      ВІТРЕНКО.   Віктор   Михайлович  ви  і  вчора  і

 сьогодні  знову  кажете, що більше відсотків, отримає

 державний сектор, то ви будь ласка скажіть, від якого

 обсягу   кредитів  різко  зменшелись  ці  кредити,  і

 державний  сектор  отримав на багато менше, ніж те що

 він отримував раніше.

 

      ___________.   Я   можу   підняти  ще  цифри,  в

 абсолютному  розмірі,  державний сектор отримує зараз

 значно  більше  і я цифри ці приводив. За останні два

 місяці  за листопад і грудень, 11 відостків листопада

 в   абсолютному   розмірі   зменшелись   складення  в

 приватний  сектор,  ці  вкладення вже перевищували 50

 відсотків,  хоча  приватний  сектор  займає  в кілька

 разів нижче частку, і можемо сьогодні спокійно знати,

 що  ці  вкладення  були спекулятивні операції, і 8, 5

 відсотка зменшелись в абсолютному розмірі вкладення в

 приватному   секторі  протягом  грудня  місяця  і  це

 нормальні позитивні тенденції.

 

      ГОЛОВА Черепков.

 

      ЧЕРЕПКОВ. Спасибі, просив передати слово Чернявському. я 
 я                           - 32 - я 

 

      ГОЛОВА  Чернявський.  як  ви так домовляєтесь, в

 залі, будь ласка.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ.   шановний   Віктор  михайлович,  ви

 знаете,  що ми з вами друзі, давні надійні, я в цьому

 плані,  як  економіст  економіста  запитую,  ви з тої

 трибуни   говорили,   що  ви  селянам  будете  давати

 натуральні  гроші,  а  не  друковані папірці, це ваші

 особисті  слова. Я хочу підтвердити, що я хотів би як

 представник аграрної групи і як селянська партія, щоб

 ви  сьогодні  пропонуете. де ті реальні гроші, які ви

 сказали  будуть  за  те  що  продукцію в нас украли в

 минулому   році.   Де  вони  реальні  кошти,  щоб  ви

 відповіли  на  це запитання. І я розумію як економіст

 погодиться  тоді  коли витак говорили, що ви вирішити

 питання  без  емісії, я розумію що емісія буде, але я

 повинен  сказати, що ви сьогодні і я буду пропонувати

 і  думаю  що  аграрники  мене підтримують лише в тому

 разі  коли ми знатимемо, що посівна буде проведена за

 рахунок  цієї емісії. Але скільки отримають селяни, а

 скільки  всі  інші. Тому що я боюся, що знову по всій

 Україні  піде, що це чергова селянська витівка, що це

 парламентське   лоббі   аграрників  провело  до  цієї я 
 я                           - 33 - я 

 емісії. Ви ж грабуєте на 40 відсотків знову і мене, і

 всіх  селян,  які  сьогодні 800 тисяч отримують. Ви ж

 візьміть  цю  цифру,  сьогодні  телебачення назвало у

 "Фінансовому  огляді"  871  тисяча,  селянин  отримує

 папірців. А скільки він отримає після цього?

      Я  хотів би, надаю слово вам, боляче мені, я вже

 не  можу  витримувати це все, на селян, на селян, які

 працюють,  годують  і в усьому винні. Де ще є в світі

 така  країна? Щоб Уряд грабуючи селян говорив, що він

 все за них думає.

      Я  хотів би, щоб ви відповіли, і прошу депутатів

 підтримати,  проголосувати  за цю емісію обов'язково,

 без  неї  виробництва  немає.  Але щоб Уряд конкретно

 сказав,       це       буде       на      відновлення

 сільгоспмашинобудування,  це  не пальне для посівної,

 це для того, це для банків. Я думаю, що і тоді треба,

 що банки не будуть і тоді нам допомогати.

 

      ___________.  Давайте  розділимо  кілька  речей.

 Перше,  відносно  емісії.  Якщо  мова  йде  про  мене

 особисто,  то  я говорив, що нам емісія не потрібна в

 кінці  минулого  року.  Чому не потрібна? Хоча спроби

 зробити  в кінці минулого року були. І слава Богу, ви

 заблокували цю емісію. я 
 я                           - 34 - я 

      Справа   в   тому,  що  ви  затвердили  емісійні

 параметри   діяльності   Національного   банку.   144

 трильйони  карбованців  був  ліміт на кінець третього

 кварталу,  і  164  -ліміт  був  на  кінець четвертого

 кварталу.  І  ми  вкладались, тяжко, але вкладались в

 затверджені  параметри. І отримувати більше емісійних

 кредитів  -це  означає,  вийти за межі тих параметрів

 інфляції, які були закладені.

      Мова  йде про емісійні вливання в економіку, які

 зумовлені  незбалансованістю доходної частини витрати

 частини бюджету на 1995 рік.

      Друге,  ми зараз підтверджуєм політику того, щоб

 проводити  розрахунки  з  селом  реальними ресурсами,

 реальною   продукцією,   реальними   коштами,  які  в

 економіці.  Мова  йде  про  25 трильйонів цих коштів,

 яких  не  вистачає  як  мінімум  для  бюджету. тільки

 частину  ми  з  них  використаєм  на бюджетні цілі. У

 рамках  бюджету  частина  цих коштів буде використана

 для  закупівель майбутнього врожаю аграрної продукції

 з   урахуванням   коштів   безпосередньо  на  рахунки

 виробників.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка. Ви захочете

 виступити,  будь  ласка,  запишіться, але запис на це я 
 я                           - 35 - я 

 питання  проводився через Секретаріат. А від комісії,

 будь   ласка.   Прошу,   від   комісії.  Від  комісії

 банківської, будь ласка, слово має Вазаров.

 

      ВАЗАРОВ.

 

      Значит,    уважаемые    народные   депутаты,   к

 сожалению,  этот  вопрос  на  комиссии  бюджетной  не

 обсуждался,  поскольку материалы своевременно не были

 представлены.

      Сейчас,  конечно, очень много упреков говориться

 в  адрес правительства, мне не хотелось бы их множить

 эти  упреки.  Но  вместе  с  тем не могу сказать. Ну,

 прежде всего

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. Шановні депутати, я прошу

 уваги.

 

      --------------Прежде    всего,   в   материалах,

 которые  нам  розданы,  а  их  вообще  трудно назвать

 материалами,  не  обосновыватся  размер эмиссии. Ну,

 ясно,  что она необходима. Ее необходимость вытекает.

 И   это   конечно   правительство   должно   было  бы

 обосновать,    то    есть   нужна   простая   работа, я 
 я                           - 36 - я 

 проанализировать  наши  бюджетные  затраты за январь6

 вот  ответить  Анисимову,  куда так сказать не пошли,

 куда  они  планируються  пойти.  Привести эти цифры и

 тогда   депутатам,   станет  ясно.  Какой  же  размер

 образовавшегося   уже   за   январь  дефицита,  какие

 источники   погашения  этого  дефицита  и  обосновать

 размер  эмиссии.  Вот,  к  сожалению, правительство с

 таким  материалом  не  вышло.  Поэтому  то, что я вот

 успел   сделать   за   эти  дни,  я  вашему  вниманию

 предлагаю.

      Значит,   прежде   всего,  чтоб  наши  уважаемые

 народные  депутаты  знали:  доходы  бюджета  по  всем

 основным   счетам   за   январь-месяц   составили  40

 триллионов    265    миллиардов.    Вот   эту   цифру

 правительство должно было назвать! Расходы бюджета за

 январь-месяц,  по состоянию на 3 февраля составили 60

 триллионов  и  41  миллиард. Таким образом, мы с вами

 видим,  что  реальный дефицит бюджета за январь-месяц

 составил  19  триллионов  776  миллиардов.  И вот эта

 цифра  показывает  нам,  сколько  необходимо  эмиссии

 направить на погашение бюджетного дефицита!

      Возникает вопрос, вообще говоря: 25 триллионов -

 это  достаточно  на  2 месяца или нет? Если мы так же

 будем расходовать бюджетные средства в феврале, как в я 
 я                           - 37 - я 

 январе,  то  совершенно  очевидно,  что недостаточно!

 Тогда какая же цифра кредитной эмиссии необходима?

      Ну,   почему  нет  таких  простых  и  совершенно

 понятных рассуждений?!

      Теперь  отвечаю  депутату Анисимову. Одна только

 дотация  на  газ составила за январь 6 триллионов 960

 миллиардов.    Кредит    на    приобретение   топлива

 Держкоматому  составил  833  миллиарда;  Минэнерго -1

 триллион   116  миллиардов.  Финансовая  допомога  на

 зворотной    основе    підприємствам    Мінуглепрому,

 Міненерго, Мінпрому -  6 триллионов.  Итого  кредитов

 выдано 7 триллионов 951 миллиард.

      Что   можно  предложить  в  этой  ситуации?  Вот

 поймите  трудное  мое  положение:  то что надо давать

 согласие  -ясно,  но  какой  размер  и какой механизм

 использования?    Вот   два   вопроса,   на   которое

 правительство  так до сих пор и не дало четкий ответ.

 Я    предлагаю,    использовать   кредитную   эмиссию

 исключительно    на    покрытие   текущего   дефицита

 государственного  бюджета.  Сейчаст  установить,  раз

 просят  25,  то  25,  но  мы, тем не менее, вынуждену

 будем   к   этому   вопросу  вернуться  тогда,  когда

 правительство представит нам необходимое обоснование.

      Спасибо за внимание. я 
 я                           - 38 - я 

 

      ГОЛОВА.  По процедуре, вы имеете в виду?

      Донецкая область, Черепков.

 

 

      ЧЕРЕПКОВ,       117,      Донецкая      область,

 Социалистическая партия.

      Уважаемый Александр Александрович, прошу сегодня

 снять этот вопрос с повестки дня, так как этот вопрос

 не  рассматривала даже планово-буджетная комиссия. То

 есть,  пусть Кабинет Министров подготовит все это как

 оложено, а потом рассмотрим снова.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  давайте  ми, я потім

 дам, Леонід...

 

      ЧЕРЕПКОВ.  Так  планово-бюджетная, профильная не

 рассмастривала.

 

      ГОЛОВА.  Я розумію,  планово-бюджетна розглядала...

 

      ЧЕРЕПКОВ.  Нет, не рассматривала, он же доложил,

 Азаров, что  не рассматривала.

 я 
 я                           - 39 - я 

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  Виктор Иванович.

 

      ___________.   Уважаемые  депутаты,  безусловно,

 обращение  Правительства  и  Национального  банка  лк

 Верховному  Совету  с  просьбой  о разрешении эмиссии

 является  очень  важным  событием  в  том  числе  и в

 политическом  отношении.  Так или иначе, рассматривая

 этот  вопрос,  мы  вынуждены  будем  давать  оценку и

 предыдущей финансовой  политике Правительства.

      Я  прошу  вас обратить внимание на те материалы,

 которые вам розданы. В начале в четверг Правительство

 и Национальный банк подало нам письмо, которое срочно

 рассматривалось  в  прошлый  четверг  на Президиуме с

 просьбой  о  разрешении  эмиссии,  здесь написано "на

 перші  два  місяці  1995  року  в  сумі  25 триліонів

 карбованців".  При  этом  в  проект  Постановления не

 подавался.  Наша  комиссия  в  тот  же день 2 февраля

 рассмотрела это письмо и дала принципиальное согласие

 на  проведение  этой  эмиссии  в запрошеном обкеме 25

 трилионов,   я   подчеркиваю,  получается  только  на

 февраль,  потому  что  январь  уже  минул.  При  этом

 комиссия  отметила,  что Правительство и Национальный

 банк  кроме  этого письма не подало никаких расчетов,

 обоснований,   не   указало   целей   на   что  будут я 
 я                           - 40 - я 

 использованы  деньги,  и  соответствующие запросы и в

 Правительство,  и  в Национальный банк комиссией были

 направлены.

      В   понедельник   появилось   вот   этот  проект

 Постановления    "Про   первинну   кредиткну   емісію

 Національного  банку  в  первом  кварталі 1995 року".

 Тоесть я обращаю ваше внимание даже на несоответствие

 того,  что  в  письме  запрос на февральт и того, что

 написано     в     представленном    позже    проекте

 Постановления.  Тоесть  это  указывает   на   уровень

 проработки   опроса.  Если  ошибки  на  таком  уровне

 идопускаются  столь  элементарные  ошибки,  то  можна

 предпологать,  что  по  части обоснований ошибки тоже

 могут быть.

      Комиссия  наша не могла определиться, достаточно

 25  триллионов  или  не достаточно 25 триллионов -это

 вопрос,  который,  действительно, нужно анализировать

 специально.

      Теперь  по  сути  проекта.  Уже хорошо то, что в

 проекте   указаны   цели:  на  кредитование  дефицита

 бюджета  -15  триллионов.  Это бюджетный вопрос. Мы с

 вами  разрешаем  Национальному  банку выпустить новые

 деньги  и  потратить  их  на  покрытие  дефицита,  но

 Верховный   Совет  точно  также,  как  он  постатейно я 
 я                           - 41 - я 

 утверждает  бюджет.  В  этом слечае должен постатейно

 утвердить   и  цели,  на  которые  эти  деньги  будут

 использованы.  Нам  предлагается  проголосовать, дать

 эти  деньги,  мы  не  знаем на что. А веди приоритеты

 сейчас  вы  знаете  какие:  и  социальные проблемы, и

 задолженность  позарплате,  и  другие. Мы обязательно

 должны  иметь  расписанные  цели,  чтобы  затем иметь

 возможность   контролировать:   по   назначению  были

 использованы  деньги  или  нет.  И вот эта постоянная

 попытка   отодвинуть   парламент   от   контроля   за

 использованием  денежных  средств  -она не может быть

 терпима.

      Что же касается предложения выделить средства на

 кредитование   комерцийных  банков,  ну,  это  моджно

 обкяснить.

      Дело  в  том, что коммерческие банки находятся в

 очень    тяжелом    положении,    большие    взаимные

 задолженности  у коммерческих банков, и, естественно,

 там деньги нужны -и это правильно. Но сказать сейчас,

 я  не знаю, я не готов, что для покрытия дефицита 15,

 а на кредитование коммерческих банков нужно 10, может

 быть,  приоритеты  по  кредитованию  дефицита бюджета

 окажутся  более  серьезными.  С  учетом  того, что эти

 деньги  все  равно  пойдут через банки, даже если они я 
 я                           - 42 - я 

 будут  потрачены на кредитование дефицита бюджета, то

 банки  так или иначе эти средства в балансах получат,

 просто   целевое  использование  этих  сердств  может

 оказаться    различным.    Непосредственная   продажа

 ресурсов   сейчас   коммерческим  банкам  -тогда  они

 свободно   будут   этими  ресурсами  распоряжаться  и

 быстрее  эти ресурсы могут выплеснуться, например, на

 валютной   бирже.  Этот  механизм  тоже  должен  быть

 тщательно продуман и обоснован.

      Поэтому  я  считаю,  что мы должны согласиться с

 тем,   что   эмиссия  нужна,  безусловно.  Мы  должны

 поручить бюджетной комиссии и нашей доработать проект

 этого  Постановления  и  внести  его  в установленном

 порядке на рассматрение сессии.

      Вместе  с  тем  я  хотел бы обратить внимание на

 измение   самого   направления   политики.   Политика

 жесткого   монитаризма   не  состоялась.  Сейчас  эта

 эмиссия  (у вас здесь приведены расчеты), безусловно,

 приведет к новому витку инфляции и падению курса. Это

 неизбежно,     но    мы    должны,    сознавая    всю

 ответственность,  таки  пойти и на это, потому что не

 удалось  провести реальное мероприятие, правительству

 по  финансовой  стабилизации, таким образом, мы можем

 константировать  страх  мониторизма,  и монитаристов, я 
 я                           - 43 - я 

 уже  тот  политический  результат, монитористы просят

 имисию,  это  тоже  результат,  который  к  сожалению

 достигнут   дорогой   ценой.  В  дальнейшем  я  думаю

 Верховный Совет должен более вниматильно всю политику

 которая  проводилась  с  октября  проанализировать, и

 сделать свои выводы, в этом виде проект не может быть

 принят.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА  Дякую.  Від  національного  банку Віторк

 Андрійович у вас є що сказати?

      Прошу.

 

      ___________.  Шановний  Олександр Олександрович,

 шановні  народні  депутати.  Я  попробую за 5 хвилин,

 все-таки   більшість   акцентів   по  цьому  питанню,

 правдиво  розставить.  Мене  як голову правління дуже

 дивує, що на протязі 7 днів Національний банк не може

 отримати   своє  розпорядження  класичний  інструмент

 роботи  Центрального  банку. шановні депутати, кожний

 день  ідуть  торги  на  валютній  біржі.  Кожний день

 Національний   банк   не  всупереч  краху  монітарної

 політики,  а  проводячи  послідовно здорову монітарну

 політику  виступає основним покупцем валюти на біржі, я 
 я                           - 44 - я 

 хоч  один  задайте  питання  за  рахунок  яких джерел

 Національний банк виступає основним покупцем.

      Запитайте   будь   ласка,  де  гроші  брать  щоб

 підтримувать наших експортерів в Національному банку.

      Мова  йде  про,  говорячи  про суму. Мова про 25

 тріліонів.  Я  вам  даю  гарантію, що 25 тріліонів, в

 контесті   економічної  політики,  першого  квартала,

 питання   яке   100  процентів  впеисується  у  маяки

 інфляційних  розкладів, лютого і березня місяця, нема

 проблеми там. там нема проблеми.

      Друге  питання,  чому  ми  просимо і я прошу, як

 можна  швидше  його  прийняти,  тому  що  60  днів ми

 проводимо   в   обмежувально-монітарну  політику.  Ми

 проходимо   січень   місяць,  під  наший  інфляційний

 розвиток  є  нормальна  планова  інфляція, яку робить

 кожний  центральний  банк.  І кожний день центральний

 банк  Росії, Литви, Америки робить емісію під валюту,

 під  золото,  під  товарну позицію і таке інше. Але у

 нас  такий  інструмент,  що Національний банк України

 жодного    мільйона    не    може   використати   без

 парламентського   одобрення.  Тому  ми  говоримо,  25

 трильйонів   по   першому   кварталу.  Ви  пам'ятаєте

 четвертий  квартал 1994 року? Після гіперінфляції, як

 ви   жорстко   приймали   емісію.  Емісія  четвертого я                           - 45 - я 

 кварталу  була  20  трильйонів  карбованців.  В цінах

 четвертого  кварталу  зараз іде клопотання приблизно,

 по 12 трильйонів.

      Ви  розумієте,  що  це  не  та  сума  біля  якої

 дискутують.  Дискутувати  будете  через 20 днів, коли

 буде  проект  дефіциту  бюджету.  І  там  уже  будуть

 конкретні  розрахунки  по кварталах. І перший квартал

 там можна буде проконтролювати.

      Сьогодні  без  бюджету  на перший квартал і 1995

 рік,  ви  просто  в омані, ви не проведете професійну

 дискусію по першому кварталу.

      Тому  ми просимо, я говорю за Національний банк,

 емісія,    яка    не   зруйнує   процес   нормального

 ціноутворення, це я гарантую, як голова правління, це

 та  емісія,  яка  доостатня як проміжна емісія, це не

 емісія  на  перший квартал. На перший квартал емісія,

 ще   буде   дискутуватися   в   парламенті,   і   там

 Національний  банк  займе  позицію і дасть пропозиції

 комісіям,  і  вам,  шановні  депутати, як ви б хотіли

 прийняти емісію по першому кварталу.

      І  друге.  Мова  йде  про  те,  що  емісія,  яка

 пропонується сьогодні у Національного банку як ніколи

 сьогодні  є  валютні  резерви, ви знаєте кредити, які

 отримані для підтримання курсу 385 мільйонів доларів, я 
 я                           - 46 - я 

 використані на сьогодні лише на 19 мільйонів. То єсть

 за  рахунок  інтервенції Національний банк на протязі

 першого кварталу розумну порцію емісії може підібрати

 назад  з  обігу.  І  керувати той курс, який ми будем

 вважати за нормальний в першому кварталі. За цю цифру

 я твердо стою -це нормальна цифра для вашого рішення.

      Третє   питання,  ви  просите,  хай  Уряд  дасть

 розбивку на яку це позицію піде. Формально можна дати

 відповідь  по жодній з 15 позицій, у які є у розкладі

 витрат, можна сказати, що 25 трильйонів -це та цифра,

 яка ковтається за одну добу.

      Дефіцит  бюджету  по-першому кварталі очікується

 49 трильйонів карбованців. Кожна стаття є дефіцитною.

 То   єсть   формально  давайте  напишимо  "соціальний

 захист".  Давайте  хай  буде  социальний захист. Люба

 позиція,  ну,  ви ж розумієте, що проконтрлювати її у

 загальній корзині витрат Уряду її не можливо.

      Уряд  просто  сьогодні затверджує,  що в нього є

 дефіцит   49   трильйонів.   І   питанння  емісії  25

 трильйонів аж ніяк не знімає питання дефіциту першого

 кварталу.  Ніяк.  І питання дефіциту першого кварталу

 разом  із дефіцитом 1995 року вами буде розглядатися,

 я   надіюсь,   через  10-15  днів.  Де  дійсно  треба

 професійно  дискусію  вести,  бо позиція бюджету і по я 
 я                           - 47 - я 

 (..........)  політиці на 1995 рік.

      Тому я просив би...

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  я теж вас просив би,

 коли  ви говорите з сесійним залом, керуйтеся знову ж

 таки  своєю  професіональної термінологією і говоріть

 відверто.  Тому, що мова йде не про 7 днів, за які ви

 не  можете  з  вини Верховної Ради зробити ту чи іншу

 операцію.  І  як  би це все так було, якщо це все так

 просто,  тоді  виникає  питання,  чому ви з Кабінетом

 Міністрів  проводили  дискусію  і тут навіть у вас на

 першій  сторінці є виправлення від руки, яке зроблено

 і  пов"язано  з  збільшенням цієї емісії. Якщо це все

 так  просто  і  тут  нічого, то чого тоді приходити у

 Верховну  Раду.  І до речі кожен Парламент відповідає

 за  (..........)  емісію.  І  тут  якийсь  докір мені

 просто  це  не  зрозуміло  чому ви так говорите, тоді

 коли  ви навпаки повині боротися за зменшення емісії.

 Знаю,  що ви послідовно боритесь за це. Тому ви, будь

 ласка,  змініть  тон своєї інформації, треба по суті,

 тому що Президія в понеділок, розглядаючи це питання,

 дала    конкретне   доручення   Віктору   Михайловичу

 Пинзенику.  Він  з цим погодився, і ви не заперечили,

 що  ця  частина Постанови, яка стосується спрямування я 
 я                           - 48 - я 

 кредитної  емісії,  буде  розписана: під які потреби.

 Мова   йшла  про  те...  Давайте  напишемо  так:  під

 кредитуваня  дефіциту  бюджету  (оскільки  це  не має

 значення)  -25.  І  на  тому крапка. Якщо це так... І

 просто,  як  ви  говорите.  І  цілком  зрозуміло.  І,

 безперечно,  воно  входить  в  межу кредитної емісії,

 котра  визначається  на  1  квартал.  Ні в кого те не

 викликає  сумнівів. І ми приймемо відповідне рішення.

 А   ви  починаєте  виховувати  не  зрозуміло  в  чому

 депутатів...  Мені  просто  уе  незрозуміло і я прошу

 вас: будьте коректними у своїй розмові!

 

      ___________.  Добре.

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

      (Шум в залі)

      З  процедури?  У  нас  є  список  для виступу. А

 протім я вам дам, Леонід Іванович, з процедури.

      Опублікуйте  список,  будь  ласка.  Будь  ласка,

 Вітренко.   Скільки   на   обговорення  питання  часу

 відведемо!   Півгодини?   По   3   хвилини?  Не  буде

 заперечення, якщо по 3? Вітренко виступає? Прошу!

 я 
 я                           - 49 - я 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

     ___________.  Шановні  колеги, ми сьогодні з вами

 розглядаємо  одне  з  чергових питань, але також дуже

 важливих  питань  для нашого народного господарства в

 цілому.

      Та  політика,  яка проводиться, не спрямована на

 захист  товаровиробників,  не  мпрямована  на те, щоб

 підтримати,  помогти  зорієнтуватись  в  нових умовах

 господарювання     товаровиробникам    різних    форм

 власності.    Сьогодні    важко    всім    -державним

 підпряємствам,  орендним  підприємствам,  недержавним

 різних  форм  власності.  І тому допінги, які дають в

 економіку   чи то   доларів   за   рахунок  випрошених

 кредитів,   чи  то  емісії  -це,  знову  ж  таки,  не

 лікування хвороби.  Це тимчасові допінги.

      Але  за  Конституцією  України,  за  регламентом

 роботи   Верховної   Ради  ми,  ми  підзвітні  своєму

 народові,  ми  відповідамо  за  те,  які  рішення  ми

 приймаємо.

      І  якщо  ви чули тут виступи дійсно і керівників

 наших  постійних  комісій, на фоні емоційних виступів

 голови  правління Національного банку і першого віце-

 прем'єра,  якраз представники Верховної Ради вимагали я 
 я                           - 50 - я 

 і  хотіли  чути тільки одне -обгрунтування, механізм,

 куди і гроші підуть.

      Ми   розуміємо,   що   постійно  треба.  Дійсно,

 інфляція,  вона  так  швидко  не вирівнюється, і вона

 буде  ще  і  1995  році.  Якщо  не  будемо  змінювати

 політику,  тол вона знову буде на рівні 800 відсотків

 за  рік.  І  тут не треба ілюзій ніяких. Але приймати

 сьогодні  таке  рішення  неможливо  тільки за рахунок

 того,  що Верховну Раду не озброїли тими документами,

 якими ми можемо дійсно потім  контролювати.

      І  тут треба нам з вами звичаїтись до проблеми в

 цілому  регулювання  економікою.  Сьогодні  виконавча

 влада,  як  вона  тільки  не  вимагає цієї виконавчої

 жорсткої  вертикалі,  але  вона не робить головного -

 вона  не регулює економічні процеси. Саме регулювання

 через  фінансовий  механізм  -це і є регулювання. І я

 думаю,  коли  буде  звіт Національного банку, коли ми

 будемо   розглядати  Закон  про  банки  і  банківську

 діяльність, ми ще повернемось до Національного банку,

 до   його   ролі   сьогодні   вцілому   в   народному

 господарстві. Бо це він не виконує своєї функції, він

 не  відповдає  за  політику комерційних банків, і він

 виступає,  ну,  жорстко  кажучи, першим спекулянтом в

 державі.  Він розкручує інфляцію. І сьогодні ми маємо я 
 я                           - 51 - я 

 в   державі  не  інфляцію  виробництва,  не  тому  що

 перевиробництво  в державі, ми маємо інфляцію витрат,

 тому  що  банки  закладають  весь  час в собівартість

 продукції все більший і більший відсоток. І вимагають

 від товаровиробників накручувати ціни.

      Ось  чому  я дійсно пропоную і шановному Віктору

 Андрійовичу,  і  немнш шановному Віктору Михайловичу,

 якщо вони поважають вищий законодавчий орган України,

 подати  такі  документи,  які  б  нам розкривали весь

 механізм,  куди  підуть  гроші;  і давали б змогу нам

 контролювати.

      І  я  хочу  сказати,  вчора не вистачило часу, я

 хочу   на   цьому   наголосити.   Не  треба   Віктору

 Михайловичу і іншим представникам виконавчої особливо

 влади мусувати весь чась тезу про те, що альтернативи

 цим   реформам   нема.   Є   альтернатива,  є  кілька

 альтернатив. Одну з них якраз якраз предсталяю я,тому

 що  я  і Микола Миколайович Трегуб, ми очолюємо групу

 вчених,    які   розробляють   програму   запобігання

 національної  катастрофи.  Ми  про  заявили в "Голосі

 України",   і   цю   програму   ми   покладемо  перед

 Президентом і будемо вимагати саме її реалізовувати в

 Україні.

      Дякую. я 
 я                           - 52 - я 

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу ще раз... Шановні депутати, не

 заважайте   прем'єру,  віце-прем'єру  працювати.  Він

 прийшов на сесію з конкретного приводу. Я вас, Сергій

 Олександрович,  я  дуже прошу вас. Віктор Михайлович,

 щоб вам не заважали, сядьте на місце Президента, тоді

 до  вас  не  будуть підходити. А потім сюди. Я прошу,

 колеги,  будь  ласка,  звертаються  до  віце-прем'єра

 депутати  під  час  виступу,  а ви, ну, так виходить,

 можуть сприйняти, що ви не хочете слухать.

      Будь ласка. Сергій (..........), ну сядьте, будь

 ласка,  на  місце,  а  то ви дуже схожі і тоді можуть

 сплутать ще.

      Будь ласка.

 

      _______________

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги, я вже тут в цьому залі п'ятий рік.

      З  з а л у. Знаємо.

 

      _______________

      Знаєте,  спасибі.  Але  весь час нас, щоб колеги я 
 я                           - 53 - я 

 мої,  які  менше  тут,  знали  -все  время  дурять, і

 дурять,  і дурять. А нам перед людьми відповідати все

 важче,  і  важче,  і  важче.  Я  не  хочу більше бути

 заложником  того,  ким  я  був.  І  одне  з двох: або

 давайте  уряд  і всіх, хто до цих структур належить -

 давайте говорити нам правду, або давайте розходиться.

 Я іншого в цьому питанні не бачу вирішення.

      По-перше,  єсть  анікдот,  ви знаєте: там чукча,

 хто  просив,  хто  платив.  Так я от і хотів би знати

 зараз, хто буде платити і хто буде просити.

      Тому   я  просив  би  Олександра  Олександровича

 поставить   питання  про  те,  щоб  це  питання  було

 висвітелно  у вечірній програмі телебачення повністю,

 для  того  щоб весь народ України знав, хто просив цю

 емісію.

      Про  те,  що  хто  від  цього  виграє, я думаю і

 приєднуюсь  до  того, що говорив тут Віктор Іванович,

 повністю  про  те,  що повинна бути (і в усьому світі

 так  єсть)  викладка  -куди, скільки буде витрачено з

 цієї  емісії.  Що  ми  з вами втратимо від цього, тут

 мови   немає.   Про   те,  що  без  емісії  розвивати

 виробництво  не можна при такому стані економіки -тут

 не треба бути економістом. Це все зрозуміло. Але куди

 будуть  витрачені  кошти,  я  повинен  для  того, щоб я 
 я                           - 54 - я 

 підняти  руку, я до копійки повинен знати. І, вибачте

 мені, в іншому разі я голосувати не буду. Чому?

      Я  задавав  запитання  о це талони на вугілля за

 1994   рік   інвалідам   Великої  Вітчизняної  вінйи.

 Пензенник  Віктор  Михайлович  я  ж вам сказав, я вам

 сейчас  передам  о  ці  талоня, і якщо ви скажете, що

 люди  о  ці  інваліди  війни  будуть компенсовані, за

 вугілля,   яке  в  94-му  році  не  отримали  от  той

 бюджетной  хотя  би  гроші,  щоб вони могли то я буду

 голосувать.  Дальше  якщо буде я говорив учора, що ще

 скажу,  наука  в  жахливому стані, більшості наукових

 закладів розташовані в сільській місьцевості, і зараз

 плата за газ, електроенергію і так дальше з"їдає все,

 вони  всі  банкрути  сьогодні.

      І  скільки я через всі міністерства не добиваюсь

 сьогодні півтора року, щоб було вирішення питання про

 те,  що це взяти на державний бюджет оскільки ті люди

 які  там  живуть  і  працюють  не  повинні в цьому не

 вриішується.  Для  чого  такий  уряд, який не вирішує

 наболілих    насущних    життєвих    питань.   Віктор

 Андрійович,  я  вас  глибоко  поважаю,  не  тільки як

 голову  національного  банку,  будь  ласка про це, то

 чому  ви  заперечуете про ти того що було сказано про

 те  що куди ці кошти будуть використані. Я вважаю, що я 
 я                           - 55 - я 

 не треба вирішувати це питання через комерційні банки

 ми  знаєм  куди вони нас привели, давайте хай це буде

 питання  емісія  через  найіональні  банки і його так

 сказать  національні  банки,  відділення  на  місцях.

      Давайте  це питання тому що я довіряю вам але не

 довіряю  тим  хто  прийшов  до  цього  і гріє руки на

 цьому.   І  тому  пропоную,  дійсно  що  інфляція  40

 процентів  плюс  процентів  борга, хай воно буде тоді

 остаток  2  процента,  і давайте це так сказать, о цю

 емісію,  ми  пустим  під кредити 52 проценти. І ми за

 рахунок  цього  пустимо сільське машинобудування, яке

 сьогодні  вкрай  необхідне,  щоб  ми  не говорили про

 готовність  до  посівних  роботи, але якщо ми не дамо

 безпроцентні   або   низькі  процентні  кредити,  цим

 виробництвам,  ми не вирішем питання, якщо ми не дамо

 господарствам  кредити  низькопроцентні для придбання

 техніки  і запасних частин, ми не вирішимо ці питання

 і   цілий   ряд   інших.   Хіба  сьогодні  заводи  по

 виробництву  мінеральних  добрив  можуть працювати не

 отримавши  таких, якщо на це буде направлена кредитна

 емісія  ця,  то  я буду голосувати за це, і просив би

 мене підтримати.

 

      ГОЛОВА. Слово має Поровський. Відмовився він. я 
 я                           - 56 - я 

      Гетьман, будь ласка.

 

      ГЕТЬМАН,  Тернівський  виборчий округ, Черкаська

 область

 

      Шановні колеги!

      Я декілька раз в цьому залі намагався переконати

 всіх,  що Мінфін і Національний банк діють по законам

 сполучених  сосуд,  де  якщо  не  спрацьовує  функція

 збирання   податків,   то   цей   вакуум  обов'язково

 заповнюється  фальшивими  грошами,  які називаються у

 нас емісія.

      Аналіз  виконання бюджету ілюструє катастрофічну

 неефективність    нашої    бюджетної    системи.   Із

 перевірених  Мінфіном  277,  7  тисяч юридичних осіб,

 виявлено порушення податкового законодавства на 71, 5

 процента.  Три  четверті платників податків порушують

 наші сьогоднішні закони.

      Отже,   де   не   спрацьовує  фіскальна  функція

 держави,  вступає в дію печатний станок. І можливо не

 потрібно  так відверто радіти, як це робить дехто, що

 тепер  у  нас  є  своя  банкнотна  фабрика.  Я  буду

 безмежно радий, якщо сьогодні наша банктнотна фабрика

 попаде  в  полосу кризи, і буде працювати по один-два я 
 я                           - 57 - я 

 дні, як сьогодні працює вся наша промисловість.

      Але   не  немає  сумніву  в  тому,  що  найбільш

 страшний   із  всіх  податків  і  інфляційний,  що  є

 наслідком  нашої  сьогодні  емісії.  Але чи можемо ми

 сьогодні прожити без емісії?

      Сьогодні всі ті, хто вступав з цієї трибуни і ми

 коли   розбиралися  в  нашій  комісії,  до  речі,  ми

 прийняли  рішення  про те, щоб підтримати це рішення,

 погодилися  з  тим,  що  на  період пока не має у нас

 визначеного  бюджету,  пока не має у нас затвердженої

 грошово-кредитної  доктрини  на  цей  короткий  перод

 зробити  і  дати можливість розблокувати сьогодні дію

 Уряду   і   Національного  банку  і  дати  можливість

 працювати в цей період.

      Тобто  випустити  грошей тільки стільки -скільки

 було,  випускалося  на  протязі, скажемо, 1994 року в

 середньому.  Я  наведу  вам цифри, на 1. 01. 1994р. у

 нас  була первина емісія 25 трильйонів, закінчили рік

 164,  то єсть ми приросли десь коло 140 трилльйонів в

 середньому в місяц - 11-13 трильйонів в місяц.

      Уряд   просить   на   оці  два  місяці  дать  25

 трильйонів,  тобто  на  рівні  отого,  що  вже  в нас

 склалося.   Скажіть,   чи  маємо  ми  право  сьогодні

 заблокувати    оце    рішення   і   взяти   на   себе я 
 я                           - 58 - я 

 відповідальність,   що   все   зупинилось.   Зарплата

 шахтарям не виплачується, зарплата бюджетній сфері не

 виплачується,   Національний  банк  не  може  зробити

 інтервенції   на   валютній   біржі,  щоб  стримувати

 валютний  курс  і  все  це зробимо ми, якщо абсолютно

 безпідставно сьогодні розгорнемо дебати чи давати -чи

 не давати.

      Я  скажу,  що  самі  ми  загнали  себе в цей кут

 прийнявши такі закони, які дозволяють нам сьогодні по

 кожному  питанню  слухати  тут  Національний  банк по

 питаннях  емісії.  Я  тільки  наведу  дуже  невеличкі

 приклади.

      Читаю  статут банку Франції. "Банк Франции имеет

 исключительное   полномочие   на   эмиссию   банкнот,

 принимаемых в качестве законного платежа."

      Цитую Закон Російської Федерації, який прийнятий

 в    першому   читанні:   "Банк   России   выполняет,

 разрабатывает,   выполняет   единую   государственную

 денежнокредитную  политику,  монопольно  осуществляет

 эмиссию  наличных денег". Скажіть, будь ласка, навіщо

 ми  оце  сьогодні  робимо?  Ми  повинні зробити, коли

 затвердимо   (паралельно   із   бюджетом  затвердимо)

 грошово-кредитну    доктрину   Національного   банку,

 встановити,   так  сказать,  межі  дій  Національного я 
 я                           - 59 - я 

 банку,  а куди, на які, в який карман він покладе яку

 копійку  бюджетну  чи  держава,  чи  іншу -це не наша

 справа.

      І  ще  одне  питання.  Ми  не  маємо  права  так

 прийняти  рішення. Дійсно, тому що в Законі про банки

 і  банківську  діяльність  записано, що Національному

 банку заборонено кредитувати уряд.

      Тому  я  пропоную:  прийняти  рішення  з  одного

 абзаца   -Національному   банку   України   здійснити

 первинну кредитну емісію на рівні четвертого квартала

 1994 року в сумі 25 трильйонів карбованців. І все! Ні

 комерційні  банки,  ніякі  сфери  -сьогодні  це ні до

 чого!  А потім розібратися у парламенті: дійсно, куди

 пішли  оті кошти, які були видані в прошлому році, 70

 трильйонів   сільському  господарству;  і  чому  вони

 сьогодні  в  порядку  рефінансування  не  можуть буть

 повернуті  на  сільське  господларство?  Це абсолютно

 окреме   питання.  Я  прошу  всіх,  я  благаю  вас  -

 проголосувати  за  цю  помірну  Постанову,  яка дасть

 можливість  розброкувати дії уряду і не взяти на себе

 дуже  велику  відповідальність.  Демократів теж прошу

 спуститися в зал і проголосувати! Дякую вам!

 

      ГОЛОВА.  Вадим Петрович, ну, те, що ви прочитали я 
 я                           - 60 - я 

 там  по Франції і по Росії... Ну, я за Росію говорити

 не  буду,  ну, у Франції ж економіка дещо інша, ніж у

 нас! І наш Національний банк -ви ж... хіба ж мені вам

 говорити  про  те,  що  він теж здійснює емісію, а не

 Верховна  Рада?!  Дозвіл  дає, так як і там парламент

 дає  дозвіл  -це  інша справа! Вона ж у... і емісійні

 межі  визначає,  так  що тут нічого дивного немає. Ви

 правильно  говорите...  Тільки  який  тут  може  бути

 докір?!  То  докоряли,  що  емісію  зробили, то тепер

 докоряють, що не зробили дозвіл на емісію!

      Питання сьогодні в порядку дня, сьогодні стоїть,

 воно  виникло  годину назад, уже докори появились про

 те,  що не здійснили емісію. Треба було раніше давати

 документ відповідний.

      Коструба, Іван Федорович, так?

 

 

      КОСТРУБА, 166, Житомирщина.

      Шшановні  народні  депутати,  шановний Олександр

 Олександрович,  я  вчора  при розминці виступав і був

 майже   на   100   процентів  впевний,  що  більшість

 депутатів прийме рішення і підтримає пропозицію Уряду

 щодо кредитної емісії, якщо її можна так назвати. Але

 бачу, що це не так. То хочеться запитати своїх колег, я 
 я                           - 61 - я 

 як  ми  будемо дивитись виборцям через неділя в вічі,

 коли  сьогодні  в школах, в дитячих садочках та інших

 соціально-культурних   установах   катастрофічне,   і

 повторюю, катастрофічне становище?

      Бюджет  України  на  1995  рік  не  затверджено,

 розмір  дефіциту  не визначений, не визначені джерела

 його  покриття.  Не  визначені.  Сьогодні  в місцевих

 бюджетах  відсутні  кошти, через це не можна закупити

 паливо,  не  обігріваються  приміщення, крім того, що

 несвоєчасно  виплачують зарплату учителям та лікарям,

 немає за що купити ліки, продукти харчування та інше.

      Грошей  не вистачає і в державному бюджеті. Тому

 установи,  що знаходяться на його фінансуванні, також

 заборгували  значні  кошти  і  паралізували практично

 роботу  тепломереж,  електростанцій, постачальницьких

 організацій,  допустили  значні борги за газ. Якщо не

 прийняти  негайно  заходів, збитки, як моральні так і

 матеріальні  через місяць-два будуть в декілька разів

 більші,  ніж  потрібно  сьогодні коштів, щоб вийти із

 цієї   скрути.  Крім  того,  шановні  депутати,  саме

 Верховна  Ради  прийняла  Постанову "Про пріоритетний

 розвиток села", де обіцяли селянам заплатити їм кошти

 за  все,  соцільну сферу і цього не зробили. Але їм і

 до цього часи ми не заплатили за ці об'єкти, які вони я 
 я                           - 62 - я 

 побудували у минулому році.

      Незабаром   весняно-польові  роботи,  але  немає

 коштів на придбання пального, хоч обсяги в цьому році

 були значні. Якщо ми позитивно не вирішим ці питання,

 то  станимо  перед  ділемою  чи  жити з інфляцією, чи

 вмирати  сьогодні без неї. Тим більше, що ті хто знає

 роботу  бюджету,  може  сказати,  що  в бюджетах всіх

 рівнів  в  січні-лютому  місяцях  ніколи  не  було  в

 достатній кількості коштів даже при стабільній роботі

 народного  господарства,  завжди були касові розриви,

 тобто  виддатків  було більше чим прибутків. І завжди

 цю різницю покривав Національний банк.

      То прошу і на цей раз дати можливість це зробити

 Уряду  і  Національному  банку  і  дати  ці кошти, 25

 трильонів,   державному  бюджету,  а  також  місцевим

 бюджетам. Це необхідно ще і тому, що авансові платежі

 від  прибутків  підприємств  та  організацій в січні-

 лютому   в  св'язку  з  новим  Законом  про  прибуток

 податковий  у  бюджетах  зараз  і  в лютому не будуть

 поступати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.    Дякую    вам.    Степанов.    Михайло

 Володимирович. я 
 я                           - 63 - я 

 

      СТЕПАНОВ М.В.

 

      Уважаемый  Председатель! Уважаемые депутаты! Как

 депутат,  я  сейчас на распутье. Голусуя за эмисию, я

 голосую  за  инфляцию  со  всеми  вытекающими от сюда

 последствиями. Голосуя против, я голосую за то, чтобы

 в  дальнейшем  уничтожение  производства, за то чтобы

 заморозить  зарплату  бюджетной  сфере  и  так далее.

 Значит,   все   мы   находимся  под  давлением  наших

 избирателей,  я не знаю как у вас, а у меня буквально

 уже  там  не  стонут,  утам  уже крик -вот, бюджетная

 сфера.  Ни  учителя, ни медики, ни все остальные, кто

 этим   привязан,  не  получат  заработной  платы,  не

 получают  заработной  платы и те же шахтеры. А они не

 такие смирные люди, как учителя. И если вы вспоминте,

 предыдущий  Верховный  Совет  закопали  именно  те же

 шахтеры,  которые  не  получили зарплату не только за

 декабрь, а некоторые еще за ноябрь месяц.

      Поэтому  я буду голосовать за эмиссию. Но я хочу

 знать,  куда  же  пойдут  эти  деньги.  Я хочу знать:

 действительно  ли  эти  деньги  -полтора  миллиарда -

 пойдут  на  бюджетную  сферу,  и куда именно. Как вот

 правильно  было  сказано  коллегой  Витренко,  может, я 
 я                           - 64 - я 

 будут  какие-то  миссии  за  границей  строить на эти

 деньги или что-то другое.

      Я  хочу  знать,  куда  пойдут эти 10 триллионов,

 пойдут ли они действительно на сельское хозяйство или

 они   пойдут   на   накрутку   коммерческими  банками

 процентов,    которые    опять-таки    скажется    на

 подогревании инфляции.

      Сейчас  у  нас просто нет механизма контроля как

 за использованием той же эмиссии, так и в принципе за

 исполнением    бюджета.    У   нас   в   (..........)

 национальный   банк   Минфин,  нету  третьего  звена,

 который  всей  этой  системе дал бы устойчивость. Нет

 органа,   который   бы   контролировал  и  отслеживал

 буквально каждый шаг.

      Поэтому  я  вношу  конкретное предложение, чтобы

 пунктом  четвертым  записать,  что поручить бюджетной

 комиссии   осуществить   контроль  за  использованием

 средств   именно  в  адрессном  отношении,  куда  они

 пойдут.  И  доложить  об  итогах  Верховному Совету в

 апреле.

      И написать пункт пятый. Поручить соответствующим

 комиссиям   Верховного  Совета  подготовить  Закон  о

 национальной  контрольной  палате,  имея ввиду, чтобы

 этот орган осуществлял контроль как зха эмиссией, так я 
 я                           - 65 - я 

 и за исполнением бюджета.

      Ну,  и  я  очень..  мне понравилось высказывание

 коллеги   Суслова:  действительно,  если  монитаристы

 просят  эмиссии,  давайте  пойдем  им навстречу, если

 этот  процеспойдет  и  дальше вполне возможно, что мы

 Виктора   мыхайловича   увидим   когда-то   во  главе

 госплана.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА Корнелюк будь ласка.

 

      КОРНЕЛЮК.   Шановний   Олександр  Олександрович,

 шановні колеги народні депутати.

      Я   хочу   сказати,   що  питання  яке  сьогодні

 розглядається   в   нас  на  Верховній  Раді,  Віктор

 Михайлович  свідчить  не стільки про кризу фінансової

 системи   в   нашій  системі,  скільки  про  кризу  в

 управлінні.   Адже  політика  фінансування  бюджетної

 сфери  має  на  сьогодні виключно політичне значення.

 Але  суть  у  тому, коли здійснюється емісія, як вона

 здійснюється  во  ім"я  чого  вона здійснюється. Якщо

 взяти  сьгодні  конкретні  бюджети скажимо району, чи

 селища  міста,  чи  навіть  області, вони виконуються

 пракитчно  десь  на  60  максимум  65 відсотків. Якщо я 
 я                           - 66 - я 

 взяти  сільськогосподарський  район особливо Полісся,

 то  там  виконуються  ці бюджети місцеві десь лише на

 25-30  відсотків.  І  дефіцит  досягє до 75 відсотків

 звичайно  притакому господарюванні говорить про те що

 не треба робити емісії, це є просто балачки.

      Але віктор михайлович, я уважно слідкую, скажимо

 за  поїздками  Президента  прем"єр-міністра  і іншими

 урядовцями  високого рангу, аналізуються різного роду

 питання, как ребята здесь работаете, и все ли хорошо,

 на такому рівні.

      Наведіть  мені  приклад  хоча би чи президент чи

 прем"єр,  чяи  ви  як перший віце-прем"єр, чи будете,

 хто інший зібрав чиновній люд обласний, районний, хто

 відповідає  і  спитав,  а  як  ви  виконуете місцевий

 бюджет.  Більшість  голів районних рад ніхто не скаже

 наскільки він виконується, бо всі привикли, о це тобі

 на бумагу, їдь у Київ і привези грошей.

      Лише   скажу   по  невиличкому  районі  Полісся,

 заборгованність  державі за газифікацію становлять 15

 міліардів   карбованців.   Треба   припинити   Віктор

 Михайлович,  ту  байку, яку тут уже розказують третій

 рік  підряд  про  те, що село спричиняє емісію. Це не

 правда.  Візьміть  цих  15 мільярдів грошей, дітям за

 червень  місяць тільки виплатили в бюджетній сфері, а я 
 я                           - 67 - я 

 півроку ніхто не платить. Ніхто не платить уже другий

 місяць  пенсії,  не  платить вчителям і лікарям і так

 далі.  Сьогодні  село  ніхто не фінансує, за м'ясо не

 платять,  за молоко і так далі. То скільки можна цими

 балачками  годувати людей, що село весь час спричиняє

 емісію.    Звичайно,    треба    сьогодні    за   неї

 проголосувати,   але   щоб  було  чітко  і  контретно

 сказано, під що дається ця емісія.

      Я  підтримую  депутата Гетьмана, який сказав, щоб

 проголосувати  одним  пунктом, щоб здійснити емісію в

 ім'я покриття дефіциту державного бюджету.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую вам. Харламов. За ним Свято.

 

      ХАРЛАМОВ

 

      Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги!

      Я вышел на эту трибуну не потому что считаю себя

 специалистом  в  области  экономики.  Я  руководитель

 предприятия, в прошлом. И прекрасно знаю, как эмиссии

 отражаються на деятельности предприятий, и как тяжело

 может быть иногда без них жить. Но эмиссии были, есть

 и  будут.  А уважаемый Виктор Михайлович, который нас я 
 я                           - 68 - я 

 продолжает  не  слушать,  забывает  о  том, что он по

 телевидению  недавно  сказал,  что  у депутатов уже в

 результате  нашей работы с ними, появилась аллергия на

 выпуск эмиссии.

      Я  думаю,  что именно эта аллергия, она связывает

 нас  сегодня  в принятии решения. Но мне хотелось бы,

 чтобы мы совместно приняли лекарство от этой аллергии,

 которое  должно  быть  выработано  нами  вместе здесь

 исполнительной,  законодательной властью. И мы должны

 показать образец того, как мы вообще должны работать,

 а  не стать посмещищем прессы, которая сегодня только

 и смакует то, как депутаты плохо или хорошо понимают,

 какие  они  вообще у нас безграмотные и даже не знают

 какие  термины  употребляет  в  своих  речах  товарищ

 Ющенко.

      Мне  обидно  за  нас  за  всех. И я думаю, что в

 будущем   и  наши  ангелы  спустяться  вниз  и  будут

 работать   вместе  с  нами  для  того,  чтобы  решить

 проблему  и  эмиссии  и  сегоднешнего бедствия нашего

 государства,  которое только потому, что ми с вамі не

 можем  договориться,  только  поэтому  страдают люди,

 страдаем мы все.

      Вспомните  выражение классика, товарища Хрущева,

 который  говорил, что если предприятие лихорадит, ищи я 
 я                           - 69 - я 

 дурака. Очень груббое выражение, но очень правильное.

 давайте  говорить  об этом сегодня открыто. Вопрос об

 эмиссии стал в раз и в раз требует решения.

      Но  очень правильно говорят депутаты, мы сегодня

 должны  азобраться куда идет еэмиссия, ведь у эмиссии

 должны  быть  четкие задачи, цели, размер и механизм.

 Мне кажется, что правильно говорил Гетьман о том, что

 нужно   расчитываться   за  те  эмиссионыые  кредиты,

 которые   взяло   сельское   хозяйство.   Но  давайте

 постмотрим  куда  они  ушли, ведь они ушли все на то,

 чтобы  не  вернуться,  ушли  на покрытие убытков и на

 реализацию убыточных предприятий.

      Я  вижу,  что  время мое подходит к окончанию, я

 хотел бы сказать в своем выступлении, что я предлагаю

 такой,   ну,   во-первых,  обсудить  цель,  мы  хотим

 прокредитовать  дефицит  бюджета.  Поймите  этого  не

 нужно  делать сегодня. Нам неоюбходимо прокредитовать

 недостаток оборотных средств предприятий. Тогда и наш

 бюджет  пополниться. Я считаю, что бюджет сегодня наш

 не   полон   только   потому,   что   мы   Законом  о

 предпринимательстве  разрешили поголовную спекуляцию,

 которая   не  дает  возможности  нашим  коммерсантам,

 которые  хотят сегодня работать правильно с бюджетом,

 пополнять его. И сегодня этот бюджет простаивает. И я я 
 я                           - 70 - я 

 настаивал и буду настаивать: внести все-таки поправку

 в  Закон  о предпринимательстве, который бы говорил о

 том,    что   торговать   можно   только   продукцией

 собственного  производства. Тогда у нас и наши деньги

 будут   возвращаться   и   будут   работать  на  наше

 производство.

      Мне  хотелось  бы  уточнить механизм прохождения

 нашей   кредитной  эмиссии.  Я  хотел  бы  предложить

 следующий  порядок:  чтобы,  выходя  из Национального

 банка,  она  шла или в Управление Национального банка

 на  местах, или (через финансовые отделы) доходила до

 конкретного  производителя.  А  там  уже,  в  низовых

 структурах    банка   она   становилась   конкретными

 деньгами!  Ведь  когда выходят (господин Пилипчук нам

 рассказывал),  деньги  только  вышли -каждый хочет их

 прокрутить.  Каждый  хочет их прокрутить. И мы должны

 избавить людей от возможности это сделать.

      Поэтому   я   прошу   вас  -давайте  сегодня  не

 принимать  поспешного  решения! Дававйте разберемся в

 этом. Куда пойдут деньги и каким путем? И обязательно

 проголосуем за эмиссию, если она будет, путь ее будет

 обозначен, а ее размер будет установлен.

      Спасибо вам за внимание!

      (Оплески) я 
 я                           - 71 - я 

 

      ГОЛОВА.   Я   спеціально   не  зупиняв  депутата

 Харламова,  оскільки  він  перший  раз  виступає... Я

 хотів  йому сказать: його час не закінчився -його час

 тільки починається! Так що...

      (Шум у залі)

      Будь  ласка,  Свято.  За  ним  виступає  від МДГ

 Гуров. І будем завершувати, бо більше заявок немає.

 

 

      СВЯТО В.П. (416 виборчий округ)

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги! Шановний Вікторе Михайловичу!

      Я   не   відрекомендувався  -Василь  Свято,  416

 виборчий округ. Хмельниччина.

      Я  хочу сказати відносно ринкових відносин. Ми з

 вами,  Вікторе  Михайловичу  (і  ви, і я) -за ринкові

 відносини.  Тільки,  на  жаль,  ми  за  різні ринкові

 відносини:  ви  -за  ліберально  орієнтовану  ринкову

 економіку,  ви  за  принцип  природного  відбору: хто

 сильніший,  той виживає; хто слабіший, той помирає...

 Я  -за  ринкові  відносини, соціально орієнтовані, де

 кожен,  хто  прийшов  в  цей  світ, має право на свою

 хресну  дорогу,  має право на свій соціальний захист. я 
 я                           - 72 - я 

 Якраз  такі соціально орієнтовані ринкові відносини і

 існують  в сильно розвинутих державах світу, зокрема,

 теж саме в Сполучених Штатах Америки.

      Ми  маємо  той  самий  гіркий  досвід  цих самих

 сильно  розвинутих  держав,  які відповідно проходили

 той  перший  етап  ліберально  орієнтованих  ринкових

 відносин.  І  виходячи  з  того,  на  щ  воно обрікає

 суспільство,  народ,  я  ставлю  питання,  а чи варто

 повторювати  ці  помилки?  Тільки  дурні  вчаться  на

 помилках  своїх  власних, розумні вчаться на помилках

 інших.

      Я  ринкові  відносини,  але такі, які є в сильно

 розвинутих державах  світу.

      Тепер конкретно. Я в всій час, виступаючи з цієї

 трибуни,  говорив,  що  оптимальним  станом існування

 соціально-економічної    системи    це   є   державна

 регульована  ринкова  економіка.  Ми  вийшли  Союзу з

 однією  формою  власності.  В  нас  не  було ринкових

 відновин   і   немає   їх   зараз.  А  тому  політика

 лібералізацію,  зокрема лібералізації цін як така при

 відсутності  ринкового  саморегулювання -то є шлях до

 анархії,  то  є  шлях  до  розвалу  нашої держави. Це

 невігластво  чи  злочин?  Заявляю:  одночасно  і те, і

 друге. Історія розкладе крапки над І. я 
 я                           - 73 - я 

      Виходячи  і  продовжуючи  цю  думку  далі,  хочу

 сказати,  що  якраз  політика  лібералізації  цін, що

 почалась  на початку 1992 року і продовжується до цих

 пір  як  другий  її  етап, веде до руйнації і розвалу

 нашої  держави.  Нам  спочатку треба створити ринкові

 відносини,  тобто  треба  створити фундамент ринкових

 відносин  -багатоукладну економіку, приватника. В нас

 поки що його немає.

      Тепер  конкретно, це чого ми до цього дійшли. Ми

 створили  суб'єктів  ринкових відносин, посередників,

 але   не   створили   основного   суб'єкта   ринкових

 відносин    -приватника-виробника.    Не    створивши

 приватника-виробника,  ми  тим самим розірвали кільце

 класичне   -гроші-товар-гроші,   і  почали  з  грошей

 робити,  Вікторе Михайловичу, гроші з повітря. Нажаль

 з  повітря  гроші  не  робляться,  вони  робляться за

 рахунок нашої з вами кишені.

      А  тепер  переходячи до більш глибокого, а саме,

 аналізу  співвідношення, яке є в єкономіці -обміну. У

 тому  якраз співвідношенні обміну і закладена причина

 гіперінфляції  того  стану, в якому ми знаходимося. Я

 неоднократно  вам  хотів  задати питання с точки зору

 того співвідношення. Воно говорить чітко, що загальна

 вартість  продукції, що дорівнює загальному рівню цін я 
 я                           - 74 - я 

 на   обсяги   виробництва   дорівнює   грошовій  масі

 помножену  на швидкість ротації або швидкість обороту

 цієї грошової маси.

      Ми  з  вами  у  своїй розмові у свій час ставили

 питання,  і  від  вас  я інформацію заполучив, що при

 кодній емісії порядку 90 процентів відсотків грошової

 маси  витягується зразу з обороту. І тільки 10 іде на

 використання  для нужд, для держави нашої.

      Я   поставлю   питання   так   словами  мудрості

 народної,  коли  я  бочку буду наливати водою, а вній

 дна  немає, то скільки б я не контролював, бочка все-

 одно буде пустою. Спочатку треба дно закласти, а тоді

 і  воду  наливати.  Тому з позиції емісії, так емісія

 потрібна, але коли і при яких умовах. Емісія потрібна

 тоді, коли ми це дно закладемо.

      Так  от  з  точки  зору хто витягує гроші. Гроші

 витягує  ота  іноземна  валюта,  яка  вільно ходить в

 нашій  державі  і  без  контролю нашої дердави. Треба

 насамперед  що  зробити -заборонити ходження валюти в

 нашій  державі.  Якщо 18 лютого, значить 18. Це треба

 вже  було  роками,  три роки назад зробити і цього не

 допускати.  Але не така заборона, як Президент готує.

 Заборона ходження валюти повинна бути через державу і

 під  контролем  держави. Тільки при такій умові, коли я 
 я                           - 75 - я 

 буде під контролем держави заборонено ходження валюти

 як  такої, то не буде тої липучки, а саме валюти, яка

 вимиває  оцю  грошову  масу нашу і консервує як таку.

      Інакше ми будемо мати знову-таки витягування цих

 90%  із нашого, так би сказати, грошового обігу. Чому

 це співвідношення...

 

      Н е  ч у т и.

 

      ...коли  був  Радянський  Союз?  По одній-єдиній

 причині,  що  інфляція  є двох виглядів. В нас була в

 Союзі інфляція, інфляція була прихована.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги.

 

      _______________

      У  нас інфляція була в Союза6 інфляція прихована

 була.  Але  то  була  інша інфляція -інфляція попиту.

 Кожен мав на книжці якісь гроші і щось хотів купити.

      Ви,  Вікторе  Михайловичу,  успішно справилися з

 цією   інфляцією  -інфляцією  попиту.  Ці  гроші,  ці

 збереження  були  спалені,  і  дуже  швидко.  І якраз

 політикою  лібералізації  цін.  А та інфляція, яку ми я 
 я                           - 76 - я 

 зараз   маємо,   це  інфляція  витрат,  яка  веде  до

 згортання    виробництва,   яка   веде   до   розвалу

 виробництва  як такого. І кінцевий рельтат, як сказав

 наш шановний екс-Президент: "Маємо, що маємо". Тому я

 відповідно...   Якщо   ставити  питання  про  грошову

 емісію,   перше,  що  треба  зробити,  це  заборонити

 ходження  іноземної  валюти в нашій державі, взяти її

 під  контроль  держави. І тільки при цій умові робити

 емісію  не  в 25 трильйонів, а така, яка потрібна для

 формування бюджету і для покриття дефіциту бюджету. І

 будуть крутиться наші гроші неоднократно...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, закінчуйте.

 

      _______________

      І не буде потрібно більше ций емісій.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Я, шановні депутати, Свято, я прошу всіх

 вас:  ви  дуже  правильно  говорити,  тільки говоріть

 коротше,  будь  ласка.  Добре? Треба ж мати повагу до

 колег.

      Останній виступ - Гуров, прошу.

 

      ГУРОВ. я 
 я                           - 77 - я 

 

       Гуров, Кривбас, 90.

      Уважаемые  коллеги, уважаемый президиум, вы сами

 понимаете:  после  такого  теоретического выступления

 мне,  чистому  производственнику,  очень сложно будет

 выступать.  А  пошел  я на трибуну только потому, что

 вижу  по оживлению, по расуждениям теоретическим, так

 затем  куда  мы вошли в эти дебри, что мы уже два дня

 делаем одну ошибку за другой отом пытаемся поправить.

 И   я   очень   опасаюсь,  что  мы  сегодня,  вот  то

 постановление   которое   подготовлено,   не  примем.

 Обьясняю,  что  это  такое,  значит  промышленники, и

 аграрники,  буквально  с этой трибуны, уже месяца тра

 говорят,  что  нет  оборотных  средств, нет оборотных

 средств,  и  это  не  потому  что  мы хотим емисии, а

 потому  что  у правительства, сейчас другого средства

 нет, чтобы закрутить хотябы немножко промышленность и

 аграрный  сектор.

      Поэтому  еще  раз  говорю  я не думаю, что после

 этого  сказали,  что  мы хотим, этой емисии, не нужна

 нам емисия, но нам нужный действия. И поэтому коль мы

 все  время  настаивали,  и  это справедливо, что надо

 чтобы   пенсионеры,  учителя,  бюджетники  жили  надо

 откуда-то  этот  бюджет брать, его можна брать только я 
 я                           - 78 - я 

 от  труженников,  и  в  основном, я еще раз говорю от

 промышленности.

      Стоят  металлургические  комбинаты. Стоят шахты,

 доменные, все.

      В бюджет вообще нет никаких поступлений. Поэтому

 если   мы  с  вами  сейчас,  вот  в  шутку,  особенно

 обращаюсь,  как сказали ангелы, такое красивое слово,

 не спуститесь и не проголосуете так то я не знаю,

 потом как вас и назвать в данной ситуации, потому что

 сейчас  вот  именно  в этой маленькой первичной будем

 говорить   емисии,   решаеться  судьба  промышленного

 потенциала  Украины,  и решаеться судьба пенсионеров,

 учителей,  то  о  чем  вы  так  сильно  пекетесь, все

 вместе.

      Поэтому   заканчивая   я   хочу  сказать,  одно,

 уважаемые  колеги,  проникнетесь  серьезностью данной

 ситуации,  и  надо  обязательно  проголосовать  за  и

 только за. Другого выбора у нас нет.

      И  еще  раз говорю, это не наша просьба дать эту

 эмиссию,   это   просто   предложение  Правительства.

 Другого выхода в данной ситуации просто нет.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Дякую  вам.  Давайте  ми  все-таки  із я 
 я                           - 79 - я 

 біблійської  термінології  на  нашу  грішну землю, бо

 коли  кажуть, ангели або я незнаю як назвати, то тоді

 треба  парну  категорію використовувати. А ви знаєте,

 що є ангели і не ангели. Так що не можна так необачно

 використовувати цю термінологію.

      В   мене  до  вас  є  така  пропозиція.  Шановні

 депутати,  прошу уваги. За процедурою я давно обіцяв,

 тільки,  будь ласка, з місця і коротко, Гармаш Леонід

 Іванович. Прошу, одну хвилиночку.

 

      375  избирательный  округ,  г.  Харьков, депутат

 ГАРМАШ

 

      Александр Александрович! Дорогие депутаты!

      Я  хотел  обратить  ваше внимание, я внимательно

 следил,  как  историк,  четыре  года  как идет сессия

 прошлого  парламента.  И  сценарий  один  и  тот  же,

 правительство выходит и говорит, что нужна эмиссия.

      Сегодня  передали,  в Соединенных Штатах Америки

 обсуждают бюджет 1996 года, пять томов. Сегодня какой

 год?  1995.  Где  материалы  1992, 1993, 1994 бюджет?

 Забыли  уже.  Где  бюджет  1995 года? Забыли уже. Где

 бюджет 1995 года? Опять нам обещают завтраками.

      Я  считаю  сегодня  один  вопрос, хозяйственники я 
 я                           - 80 - я 

 знают,  если  нет  постатейных бюджетов идет анархия,

 переброски,   никто   не   отвечает,   никого  нельзя

 проконтролировать.

      Итак  я прошу, Александр Александрович, закончим

 эти  дебаты,  бюджет  на  стол,  не  могут сделать, в

 отставку. Это первая статья.

      Эмиссия. Опять где наши деньги, которые нам дали

 зарубежные инвесторы для поддержания нашей экономики,

 куда они ушли, кто ими распоряжается, где отчет?

      Третья  позиция.  Мы  с  мая месяца сидим здесь,

 пусть   скажет   хоть   один   депутат,  получили  мы

 нормальные  расчеты по экономике страны, по бюджету с

 цифрами, расшифровками. Ничего подобного нету.

      И  последнее,  Александр Александрыч, я хотел бы

 сказать  по вопросу о бюджете. Еще хотел бы Александр

 Александрыч   обратить   внимание  с  бюджетной  этой

 системы.  Где  монополия государства на водку, табак?

 Отсутсвует.

      И    последняя   мысль,   у   нас   (..........)

 отчитываться  Премьер-Министр  три  или  один  Масол,

 Пинзенык и Табачник. Депутаты знают об этом.

 

      ГОЛОВА.  В мене є теж одна думка, я хотів би нею

 з  вами  поділиться. Як би ви подивилися на те, як би я 
 я                           - 81 - я 

 ми проголосували таку Постанову, послухайте уважно.

      Перше,  дозволити Націоанальному банку здійсніти

 кредитну  емісію  в обсязі 25 трильйонів карбованців.

 Друге,    комісіям,    умовно   Азарова   і   Суслова

 проконтролювати   використання   кредитної  емісії  і

 доповісти  Верховній  Раді у квітні цього року. Можна

 чи  ні?  Я  бачу  частина  заперечує. Заперечують три

 чоловіка.

      Суслов, будь ласка.

 

      СУСЛОВ.

 

      Уважаемые  депутаты,  конечно  такое предложение

 можна  принять,  при  этом мы сознательно идем на то,

 что  мы  не будем знать куда эти деньги используются,

 только в порядке последующего контроля. Значить, либо

 мы сейчас определяемся с приорететами, и говорим, это

 вообщем  то  в  пользу  Верховної  Ради,  какие у нас

 социальные  проблемы,  куда,  что,  сколько  напрвить

 (это,  кстати,  заставит и правительство подумать над

 этими  приоритетами), либо мы от этого отказываемся и

 просто бросаем деньги...

      Спасибо!

      (Шум у залі) я 
 я                           - 82 - я 

 

      ГОЛОВА.    Азаров.   Суслов   завжди   правильно

 говорить!

      (Шум у залі)

      Будь ласка, Азаров.

      Азаров, на трибуну йдіть!

 

      АЗАРОВ М.Я. (115 виборчий округ).

      Конечно,   было   б   заманчиво   сейчас   прямо

 определить   приоритеты.   Так?!   Но   это  - задача

 Государственного  бюджета. Давайте мы с вами вот, так

 сказать,  будем  все-таки  отделять хороший лозунг от

 реальности.   Реальность   (определение  приоритетов)

 заключаться будет в бюджете. Поэтому сейчас мы должны

 (я  уже  высказывал  в  своей  оговорке,  но  тем  не

 менее...),  мы  должны проголосовать за эту эмиссию в

 размере  25  триллионов. Так?! И вторым, единственным

 пунктом (я не возражаю против того, чтоб Комиссия там

 по  бюджету,  банкам  осуществляла контроль -мы и так

 этой  делаем),  но  вторым  пунктом должно быть: "...

 виключно  на  покриття  дефіциту..." государственного

 бюджета.  Все! В этом есть залог того, что эти деньги

 пойдут туда, куда надо, то есть на цели бюджета!

 я 
 я                           - 83 - я 

      ГОЛОВА.  Тобто,  він  пропонує так: перший пункт

 (те,  що  я  говорив  -я  дам ще слово...): дозволити

 емісію виключно на покриття дефіциту бюджету. Так?

      (Шум у залі)

      Ну,   воно...   Антон   Денисович,   ви   ж   не

 зареєстрований, чого ж ви...

      Вмінський, будь ласка.

 

 

      ВІНСЬКИЙ Й.В. (411 виборчий округ)

      Шановні депутати!

      Сьогодні  у  виступах звучали слідуючі думки: що

 цей  випуск, емісію грошей ми можемо зробити лише при

 умові, що будем знати чітко, куди вони підуть.

      Причому  було  два  підходи  кардинально різних.

 Одна  частина  депутатів  вважає, що ці гроші повинні

 піти  на  підтримку  виробництва,  інші  -на покриття

 державного бюджету.

      Тому   я  пропонував  би  все-таки  сьогодні  не

 голосувати,   дати   можливість  Віктору  Михайловичу

 Пинзенику  добре  подумати,  визначити  свою позицію,

 куди  ж  ці  гроші  мають  піти, дати нам відповідний

 документ  чіткий,  скільки  і куди ці гроші підуть, і

 потім  прийняти  відповідну Постанову, що прийняті 25 я 
 я                           - 84 - я 

 трільйонів грошів , напривити їх на такі-то потреби.

 

      ГОЛОВА.  Вікторе Михайловичу.

 

      ПИНЗЕНИК.  Шановні  колеги. Одні кажуть: не будь

 дернем  -женись,  а другі кажуть, не будь дуржнем -не

 женись. Спробуй тут дуржнем не бути!

      В   чому  тут  ситуація?  Ми  добре  знаємо,  що

 сьогодні бюджетний дефіцит є і буде. Коли ми пробуємо

 зробити  заходи  по зменшенню бюджетного навантаження

 дефіциту,  зменшення  дефіциту  бюджету,  через  ціни

 отримуємо   неприємні   ситуації.   А   на  ш  бюджет

 переобтяжений.

      Є  два  варіанти.  Ми дуже раді, що є алергія до

 кредитної  емісії,  і  дасть  Бог,  що  ми  колись це

 припинемо робити. Ми можем сьогодні не робити емісію,

 але   тоді   давайте   сітко  приймаємо  рішення:  ми

 зупиняємо   такі-то,   такі-то  закони  і  припиняємо

 фінансування  тих  чи  інших  програм.  Ми  це готові

 зробити,  але  закон  нам не дозволяє. З одного боку,

 закон  нам  не  дохволяє  скорочувати фінансування, з

 другого боку, ви добре знаєте, що реальних надходжень

 з бюджету нема.

      Другий  момент,  ми  не  говоримо  про  покриття я 
 я                           - 85 - я 

 дефіциту   бюджету   на  рівні  15-20  відсотків.  Ми

 говоримо  під  дефіцит  5  відсотків. Це дуже єорстка

 норма.

      Третє.  Ми  говоримо  про  частину в межах цього

 дефіциту.

      Четверте. Я хочу вам відверто сказати, ми можемо

 записати  так:  на  покриття  дефіциту  і  винятковно

 заробітну  плату.  Але  бюджет у нас, доходи йдуть по

 статтях  доходу,  а  витрати  йдуть по статтях витрат

 йдет  по  статтях  витрат.  Гроші  ж  не видно, які в

 бюджет  надходять,  единий  рахунок.  Для  чого  ігри

 повинні  йти.  Ми  ж  дуже  просто,  якщо хочем можем

 зробити так: заробітну плату повністю кредити дати, а

 ті що йли надходження кинути на інші речі.

      Я  думаю, що правильно ставилось питання так, що

 Бюдежтна  комісія і і фінасова контролювала. Я думаю,

 що  це  зовсім нормальна річ, ми повинні звітувати по

 бюджету   взагалі,  і  не  тільки  по  бюджету  і  по

 позабюджетних  фондах, і по валюних фондах. І в такій

 постановці  питання  ми  вас повністю підтримуєм. Але

 тупікова  ситуація  сьогодні.  Обмеження витрат ми не

 зробили.  Ми  і так сьогодні не фінансуєм дуже багато

 статтей.  А  з  другого  боку  емісію  ми  зробити не

 хочемо. Посторюю, що ми не робим... Я хотів  би  дещо я 
 я                           - 86 - я 

 уточники  з  того,  що  говорив  Вадим Петрович. Ми в

 абсолютному  розмірі  робим  емісію  в такій сумі, як

 минулого  року.  Але  сьогодні ж ціни зовсім не ті. Я

 назвав  вам  дві  цифри.  В минулому році емісія була

 зроблена   в   обсязі   104  проценти  до  емісії  на

 початок............. Сьогодні ми говоримо про емісію,

 яка   рівна   15   відсотків   до   первинної  емісії

 Національного  банку.  Це  зовсім  різні  цифри. І це

 означає   подальше   проведення  жорсткої  монетарної

 політики.   Не  відрід  від  монетаризму,  а  навпаки

 проведлення  жорских монетарних заходів для того, щоб

 ті гроші не пішли в  сферу посередницької діяльності.

 

      ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу, я прошу вас...

      (Шум в залі)

      Одну хвилиночку. Одну хвилиночку, не хвилюйтеся,

 будь  ласка.  У мене є ще одна пропозиція. Давайте ми

 зробимо доручення таке. Депутату Пинзенику, депутатам

 Азарову,  Суслову,  Гетьману, Вітренко сісти зараз...

 Одну  хвилиночку. І запропонувати нам постанову через

 пістори години, тоді проголосуємо. Але така, щоб вона

 задовольняла  всіх. Як ви на це дивитесь?

      Хто  за таке доручення в такому складі, доручити

 депутатам , прошу проголосувати? я 
 я                           - 87 - я 

 

 

      "за"

 

      Рішення   прийнято.   Тепер  в  мене  два  слова

 буквально. Я прошу вашої уваги.

      Запобігаючи якимось політичним ексцесам в нашому

 сесійному   залі,   спостерігаючи   так  вимушено  за

 картиною,  котра  в  нас  зараз  відбувається, я хочу

 наперед  сказати  про  те,  що  ми  сприймаємо штучно

 придумані  претензії  до  сесійного  залу  з  приводу

 вчорашнього  голосування.  І це реалізується в досить

 такій  цікавій  формі,  але мені, як досвіченій вже в

 парламенстьких    дискусіях,   вони   здаються   дещо

 примітивними,  тому  що серед тих зайняв хорал нашого

 сесійного  залу,  я  бачу  чимало  людей, котрі вчора

 голосували  проти визнання повноважень депутата. І...

 одну  хвилиночку.  І  використовується  ситуація  для

 того, щоб спекулятувати політично на цій ситуації.

      Я  всіх  запрошую  сісти до залу і працювать над

 тими  питаннями,  які  винесені  в  порядок  дня. А я

 переконаний,   що  ми  проголосуємо  за  повноваження

 депутата  Лук'яненка. Ніде воно, це питання нікуди не

 дінеться.  Але  я просив би: будь ласка, працюйте над

 питаннями, які визначені в порядку дня.

      Оголошується перерва на 30 хвилин.

 я                           - 88 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВА.   Дівчата   розверниться   лицем   сюди.

 Займайте свої місця.

      Слухається питання про проект закону України про

 проект  закону  про виключно морську економічну зону,

 друге  читання.  Доповідає  Пудрик  Валерій Юрійович,

 голова  підкомісії  з  питань економічної політики та

 управлінням народним господарством. Прошу.

      Пудрик  Валерій  Юрійович.  Відкрийте будь ласка

 свої документи.

 

 

      ПУДРИК.    Уважаемые   депутаты.   Комиссия   по

 экономической    политике   и   управлению   народным

 хозяйством,  представляет  на  второе чтение Закон об

 исключительно морской экономической зоне Украины.

      Значит,  в  период  подготовки  этого  закона на

 второе  чтение,  была проведена довольно значительная

 работа,    все    поступившие   замечания   тщательно

 проанализированы   и   практически   все  приняты  за

 исключением  трех  и  я  на  них  позже  остановлюсь.

 Значит,   статьи   20,  23  данного  закона  касались я 
 я                           - 89 - я 

 ответственности  за  нарушение  морской экономической

 зоны.   Полностью   переработанной   с  учетом  наших

 юристов.

      Чтобы   было  понятно,  в  чем  состоит  отличие

 последнего варианта проекта от первого, значит в двух

 словах  скажу,  что  статья  20,  большая  громоздкая

 статья,  была  разбита на 5 статей, и перегрупирована

 так, что удобно было пользоваться этим законом.

      значит  предупреждая  вопрос  почему в законе об

 исключительно  морской  зоне  нет  ссылок  на закон о

 континентальном  шельфе  прораммы  защиты  Чорного  и

 Азовского  морей? Значит, могу сказать следующее. Что

 нет   еще  комплексной  программы,  разработанной  по

 шельфу  этих морей и поэтому эти замечания могут быть

 учтены  в  следующих  законах,  которые мы приймем по

 данной теме.

      Этот Закон должен был слушаться еще в пятницу на

 прошлой  неделе.  Но  ввиду  того,  что мнение членов

 комиссии нашей расходилось с мнением юристов, значит,

 мы  согласовывали  и  утрясали с ними данные вопросы.

 Так  сказать,  в данном вопросе подошли с разных форм

 мы  рассматривали  этот  Закон  вместе с юристами. Ну

 нашли  мы  с ними компромис, что в общем-то  отвечает

 тому,  что  этот  Закон  может  быть принят во втором я 
 я                           - 90 - я 

 чтении.

      Значит,  что касается поправок. Значит, поправки

 как   я  вам  уже  говорил  видхилено  три  потравки.

 Поправка   по  статье  1  была  о  том,  чтобы  "зони

 регуліруються   цим   Законом,  Законом  України  про

 охорони   навколишнього   середовища".   Значит   эта

 поправка  была отклонена, в связи с тем, что это иной

 законодательный акт.

      Кроме  этого,  была отклонена поправка по статье

 18.   Народный  депутат  Сирота,  Черкасской  области

 вносил  поправку.  Статью  18  сформировать  в  такой

 редакции,  чтобы  запретить  "використання  Чорного і

 Азовського морів для поховання відходів".

      Данная  поправка  отклонена,  в связи с тем, что

 вопросы  природоохранного законотворчества и работа в

 разработке  этих  законов и нормативных актов ведется

 разными  министерствами и ведомствами, и так сказать,

 не готовы еще те документы, которые можно "врахувати"

 эту поправку.

      И  народным  депутатом  Николаенко, была внесена

 поправка  о том, что в статье 18 нужно четко сказать,

 что  "уповноважені  органи  України  відповідають  за

 здійснення  природоохоронних  заходів,  якою  є  міра

 відповідальності  за  порушення  закону.  І  яка роль я 
 я                           - 91 - я 

 місцевих Рад народних депутатів.

      Значит,  данная  поправка  и  данный закон могут

 ббыть  приняты  только после принятия в силу действия

 этого закона.

      Кроме  этого,  здесь  есть  еще  два  уточнения,

 значит,  это  ошибка небольшая незначительная и нашей

 комиссии  и  в  том числе специалистов, которые здесь

 разрабатывали   этот  закон.  И  в  статье  31  здесь

 написано, что Державний комітет рибоохорони і рибного

 господарства.  Вы знаете, что у нас есть Министерство

 рыбного  хозяйства  и поэтому, чтобы этот закон был в

 действии   эту  поправку  нужно  будет  проголосовать

 отдельно. Это первое.

      И  второе,  еще  такой  момент.  Это то в чем мы

 разошлись  немножко с юристами. Значит, к юредическим

 особам  слово  штрафы  както  звучит  вообщем  то  не

 настолько  хорошо как должно быть, поэтому они просят

 слово  "штрафа"  словом "санкция". И этот момент тоже

 должен быть проголосован  отдельно.

      Ну,  а все остальные замечания, которые подавали

 депутаты,   значит,  все  в  этом  законе  врахованы.

 Вообщем у меня все.

 

      ГОЛОВА.  Ми  йдем за процедурою другого читання. я 
 я                           - 92 - я 

 Якісь є поправки, уточнення, запитання до доповідача?

 Будь ласка, Марш.

 

      МАРШ.

 

      Уважаемый  Александр  Александрыч, по содержанию

 документа,  по  основным  там  направлениям,  которые

 разработала комиссия вопросов нет. И то, что документ

 нужно  принимать  во  втором  чтении, там тоже у меня

 вопросов нет.

      Однако,  Александр Александрыч, я хотел бы через

 вас  обратиться  в комиссию нашу мандатную, скажем по

 депутатской  этике.  И  Шейко,  он  блюститель  наших

 процедур, и обратить внимание его, и прошу, чтобы они

 или  комиссия  расмотрела  в  соответсвии  с  пунктом

 Регламента  4.  1.  5.  (здесь  права  и  обязанности

 депутата):  "... депутат зобов'язаний реєструватися і

 бути  присутнім  на  засіданнях  Верховної Ради та її

 органів,  до  якого його обрано. Депутат не має права

 не  брати участів голосуванні, в тому числі таємному,

 за винятком випадків, встановлених..." и так далее, и

 так  далее. То есть нормами Регламента каждый депутат

 обязан  принимать  участие в голосовании. Если есть у

 кого-то  полдитические трюки, так пусть они относятся я 
 я                           - 93 - я 

 к  политческим  вопросам.  И если вдруг сегодня будет

 ставится   сейчас  вопросы  на  голосование  и  из-за

 политических,   скажем,  вывертов  не  будет  принято

 конкретное    хозяйственное    решение,    то,    мне

 представляется,  ну,  надо  разобраться..  И Комиссия

 пусть  делает  вывод  и  обкявит  это  по, скажем, по

 средствам  массовой  информации.  В  том числе, через

 "Голос Украины".

 

      ГОЛОВА.  Я  думаю, ми маємо всі підстави зробити

 длоручення  протокольне...  Це  йде  в  розріз  з цим

 питанням, і потім, я думаю, що ми компенсуєм цей час.

 Доручення  Комісії  Шейка, по-перше, я користуюсь теж

 Регламентною нормою, у нас є зареєстровані депутати і

 є ті, що шляхом поіменного голосування визначили своє

 місце  в  залі.  А  різниця тих, що зараз воссідає на

 балконі,  я  дав  розпорядження  відносно  того,  щоб

 видрукувать  їх  у  пресі,  в  тому  числі в обласних

 газетах  як  ті,  які не хочуть працювати у Верховній

 Раді. В мене нема іншого виходу.

      (Шум у залі)

 

      З ЗАЛУ.__________________________________________

 я 
 я                           - 94 - я 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Правильно!  Спілкуватись  треба отут, у

 залі і спілкуватись - це дуже правильно.

      Прошу!

      До  назви  Закону  "Про виключну морську зону" і

 преамбули є зауваження? Тут враховані пропозиції...

      До першої статті? Немає заперечень.

      Друга стаття?

      Третя?

 

      З ЗАЛУ. Там аж статья 18-ая были поправки...

 

 

      ГОЛОВА.  Чекайте,  четверта.  Так  я  зрозумів х

 доповіді, що до 18 статті  включно немає, так?

      Є? Тоді почекайте трохи.

      До п'ятої статті? До шостої? У вас є зауваження?

 Тут у лівій колонці, в середній колонці. Немає.

      Перша-п'ята  стаття  ставиться  на  голосування.

 Будь ласка.

          "За"    "проти"    , рішення не прийняте.

             (Шум у залі)

      Запросіть  в  зал  курців  і тих, хто не встигає я 
 я                           - 95 - я 

 поїсти зранку.

      Ставлю на голосування 1-5 статтю.

          "За"    "проти"    , рішення

      Ставлю   поіменну   реєстацію,   прошу  поіменно

 зареєструватись.

      Ставлю  1, 5 статтю на голосування.

      Я до депутата Дем'яна, ви можете випустити  так,

 обережно бо...,  не дуже нахиляйтесь.

      Прошу.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      До  6 статті у вас зауваження. Ваше є зауваження

 в  лівій  колонці,  в  середній колонці? Я до Бутейко

 звертаюсь. Будь ласка.

 

      ___________.

      Дякую, шановний Олександр Одександрович! Шановні

 колеги!  Я  пропонував  у  частині  другій  статті  6

 пропозиціяю,  і  яка  була  ніби-то прийнята, коли ми

 розмовляли  з  керівництвом.  Мова йде про те, щоби у

 виключній  і  морській  економічній  зоні України усі

 держави, як прибережні як і ті, що не мають виходу до я 
 я                           - 96 - я 

 Азовського  і  Чорного морів користуються і так далі.

 Треба замінити слова "Азовського і Чорного", зняти ці

 слова  просто  "з  держави,  що  не  мають  виходу до

 морів".  Такий  термін використовується і в конвенції

 ООН  з  Морського  права  1982  року  і  в Женевських

 конвенціях,    і    тут    просто   можуть   виникати

 недоречності.

      Дякую вам.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування...

 

      ___________. Я считаю, что этот вопрос, просто в

 комиссии его не было.

 

      ГОЛОВА. Комісія не заперечує?

 

      ___________.   Нет.  Я  считаю,  что  нормально.

 Просто он не был подан в комиссию.

 

      ГОЛОВА.  Тільки  я  вас  дуже  прошу,  я  більше

 ставити   на  голосування  пропозиції,  які  не  були

 внесені,   як   передбачено   процедурою,   не  буду.

 Слідкуйте своєчасно.

      Немає  потреби  голосувати  це  уточнення, тобто я 
 я                           - 97 - я 

 воно редакційного характеру тільки? Немає.

      До 6 статті зауважень немає?

      До   сьомої?   До  восьмої?  Дев'ятої?  Десятої?

 Одинадцятої? Дванадцятої? Тринадцятої? Чотирнадцятої?

 П'ятнадцятої?     Шістнадцятої?    Сімнадцятої?    До

 вісімнадцятої є?  Є,  хвилинку.

      6   -17  статті  ставляться  в  редакції  правої

 колонки  із  уточненням  Бутейка  до  шостої  статті.

 ввімкніть, будь ласка, систему.

 

      "за"

 

      Рішення  прийнято.  Вісімнадцята  стаття. В кого

 зауваження? Сирота, прошу.

 

 

      СИРОТА.

      Шановні   народні   депутати   (Михайло  Сирота,

 Черкаси),  сьогодні  у  нас  уже  моря знаходяться за

 межею  екологічної  біди,  і тому я пропоную все-таки

 сформулювати   статтю   18  в  редакції:  "Заборонити

 використовувати  Чорне  і Азовське моря для поховання

 відходів".  Інакше  ми  поховати  можемо  все життя в

 Україні    в   цих   морях.   Я   пропоную   все-таки я 
 я                           - 98 - я 

 проголосувати в моїй редакції.

      Дякую.

 

      _______________

       Я  могу вам ответить на этот вопрос. Комиссия в

 принципе  тоже  за  эту формулировку. Дело в том, что

 это,   то,   о   чем   вы   говорите,   относится   к

 законодательству по природоохране, а не исключительно

 по морской зоне. Это несколько иная проблема.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  ставиться  на голосування

 пропозиція  депутата  Сироти. Уточнення... так чи ні?

 Ви  не  задоволені  відповіддю?  Сирота,  будь ласка,

 ввімкніть його.

 

 

      СИРОТА.

      Якщо  це  так,  як  каже  доповідач,  то якщо не

 проголосуємо  в  редакції, яку я пропоную, то давайте

 взагалі знімему 18 статтю.

      Ви   кажете  про  те,  що  другими  законами  це

 передбачено, то якщо це передбачено другими законами,

 то  в  цьому  не потрібно робить дірку, яка допустить

 викидання відходів у ці моря. Дякую. я 
 я                           - 99 - я 

 

      ___________.   Я  хочу  сказать  вам,  уважаемые

 депутаты,  что  и Черное и Азовское море находятся не

 только  в  компетенции  Украины,  есть еще и Росия, и

 Турция  и  ряд  других государств, поэтому мне трудно

 сказать, как мы не можем в своей двухсот мильной зоне

 да.  Тут  вопросов  нет,  но  в  вопросе  о  том, что

 полностью,  Азовское  и  Черное  море,  мы  не  можем

 законодательно  так  сказать  ту же Россию решать эти

 проблемы.  Давайте  тогда  мы  запишем  так, что вашу

 поправку  в  таком,  так  сформулируем,  что  в нашей

 двухсот мильной зоне и так далее, то что вы говорите,

 это можно.

 

      ГОЛОВА Зрозуміле уточнення. Тобто, якщо він везе

 відходи у Турцію, скидає, то ніби можна, так, а в нас

 мені  здається  давайте  можливо  бо не будемо тут до

 абсурду  доводити. Погодимо у редакції, яку підтримує

 комісія з тим уточненням, яке є уже у Середи.

      Нема заперечень? Треба голосувати цю поправку?

      19  стаття є зауваження, 20, 21, 22, 23, 24, 25,

 26,  27,  28,  29,  30,  31,  30 окрема, 18-29 статтю

 ставиться на голосування.

      18-29.  Олександр Миколайович проголосуйте потім я 
 я                          - 100 - я 

 підете.

 

      Рішення прийнято.

 

      39  (30?)  стаття,  які  зауваження. Будь ласка,

 доповідач.

 

      ___________.  Что  касается  юридических лиц, то

 слово "штрафы" заменить словом "санкция".

 

      ГОЛОВА.  Немає  заперечень?  Він  обгрунтував це

 своєчасно, так що один Бутейко протестує. Будь ласка.

 

      БУТЕЙКО

 

 

      Дякую  Олександре  Олександровичу,  я  прошу  не

 коментувати. Я просто попросив слова.

      Справа  в  тому,  що  сплачувати  санкції,  якщо

 замінити  слово  "штрафи",  це буде також юридично не

 коректно.

     Дякую.

 

      ___________.     Дело     в    том,    что    мы я 
 я                          - 101 - я 

 консультировались с юридическими службами, как нашего

 Верховного  Совета  так  и  Кабинета Министров, и они

 нашли,  в  нас видите тоже записано слово "штрафы" от

 комиссии.  И  вот  буквально  в  последний момент они

 нашли,   что   слово   "штрафы"   как-то  звучит  для

 юридических  лиц не так как нужно, что "санкция" -это

 будет  более  обтекаемо.  Вот  с этой точки зрения. Я

 поэтому сразу обговорил в самом начале этот вопрос.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  є  дві  думки.  Одна  залишити у

 вигляді "штрафи", що власне теж є юридичною нормою. І

 сьогодні   є   в   усіх   канонах,   що  пов'язані  з

 притягненням  до відповідальності людини чи суб'єкта.

 І друга - "санкції".

      Інші  думки  є?  Оскільки  тут  в другій колонці

 нічого не було, тому я змушений... Будь ласка, Фокін,

 436.

      436 виборчий округ,

 

      Санкції   можуть   бути   різноманітні.  Тому  я

 пропоную  з'єднати  два  вирази,  і написати "штрафні

 санкції".  Не штрафи і не санкції, а штрафні санкції.

 І буде всім зрозуміло.

      Дякую я 
 я                          - 102 - я 

 

      ГОЛОВА.  Теж підтримую. Бутейко, прошу.

 

 

      БУТЕЙКО

 

      Дякую, шановний Олександре Олександровичу.

      Шановні  колеги!  Мені  здається,  що тут трошки

 треба  дати доручення нашій Комісії з питань правової

 політики,  тому що якщо сказати "споата санкції" воно

 не  нормально,  "сплата  штрафів"  воно  не  покриває

 всього  про  що  йдеться, тому що можуть бути рішення

 суду,  не  пердбачатимуть штраф, а якісь дії, тому не

 виконання цих дій.

      Тому  я  б  запропонував  все  такі, оскільки це

 зараз   виникло   цю   статтю,  в  цій  частині  дати

 доручення   комісії  з  питань  правової  політики  і

 грамотно сформулювати. Дякую.

 

      ГОЛОВА.    Мені    здається,   шановний   Антоне

 Денисовичу,  що  тут  цілком коректно і так написано.

 Давайте  ми  залишимо  так  як  є в правій колонці, а

 юристи  потім  розберуться  -це  не  таке  принципове

 питання. я 
 я                          - 103 - я 

      Хто  за  те,  щоб  залишити  в  редакції  правої

 клонки,  як  пропонує комісія з самого початку. Прошу

 проголосувати.

 

      "за"

 

      Рішення прийняте.

      Стаття 31 ...

 

 

      _______________  И  здесь  в  статье  31,  здесь

 правка   какая,  совершенно  случайно  записали,  что

 Державный   комитет   по   рыбоохоронной   и  рыбному

 господарству Министерства.

 

      ГОЛОВА.   Ясно.   Ну,   це   редакційна,   чисто

 редакційна  правка і, будь ласка, її внесіть відразу,

 голосувати немає потреби.

      32 -Міжнародні договори, нема зауважень. 31 і 32

 стаття ставиться на голосування, прошу.

 

      "за"

 

      Ставиться  на  голосування  вся редакція закону, я 
 я                          - 104 - я 

 прошу.

      (Шум у залі)

      Зараз.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      У вас на руках проект Постанови з цього приводу.

 Прошу проголосувати проект Постанови.

      (Шум у залі)

 

      З ЗАЛУ. По Постанові єсть!

 

      ГОЛОВА.  По  Постанові?  За  основу.  А  потім -

 зауваження. За основу! Прошу.

      "За" -

      Рішення прйнято.

      Будь ласка, Ніколаєнко, Херсонська область.

 

      НІКОЛАЄНКО С. М. (402 виборчий округ, Херсонська

 область).

      Шановний Олександре Олександровичу!

      Так  сталося,  що доповідач пішов вже з трибуни,

 але  коли  це  питання  готувалося на... перед цим, я

 вносив  пропозицію  на Комісію Таранова про те, що (і

 там  було сказано це письмово -була така пропозиція), я 
 я                          - 105 - я 

 про   те,  що  при  розгляді  цього  питання  депутат

 Юхновський,   я   вносили   пропозицію  про  розробку

 Кабінетом  Міністрів  Програми  захисту  Азовського й

 Чорного  моря.  Було  доручення  сесії Верховної Ради

 Комісії:  підготувати  такі  пропозиції.  Повинен був

 доповідати  Чечетов  по  цьому  питанню.  Комісія  ці

 пропозиції   прийняла,   і   Чечетов   погодився.   І

 домовились  ми так, що з голосу і з підтримки Комісії

 буде  такий  пункт  (у  них  він  єсть), щоб доручити

 Кабінету  Міністрів  (термін  ми не ставимо -там надо

 погодити  його,  підготувати) проект Програми захисту

 Азовського  й  Чорного моря. Комісія з цим згодилася,

 але в силу технічних причин воно не увійшло до складу

 цієї   Постанови.  тому  я  просив  би  підтримати  і

 включити цей пункт. Комісія згодна з цим..

 

      ГОЛОВА. Прошу ще раз прочитати.

 

 

      ___________.    Доручити    Кабінету   міністрів

 підготувати,  скажімо  до першого, терміни там були 4

 місяці  назад,  до 1 червня 1995 року проект програми

 захисту  Азовського  і  Чорного моря. Це на виконання

 сесії  Верховної Ради . я 
 я                          - 106 - я 

 

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування це доповненн я до

 проекту Постанови.

          "За"    "проти"    , рішення  прийнято.

      В иілому Постанова ставиться на голосування.

      Є   ще   доповнення?   Будь   ласка,   Олексєєв,

 Харківська область.

 

      АЛЕКСЕЕВ.  Александр  Александрович, я не ставлю

 под  сомнение необходимость принятия этого закона, но

 прежде  чем  проголосовать,  я  бы  хотел, чтобы была

 внесена  окончтельная ясность.

      Относительно    Азовского   моря.   Раньше   оно

 считалось  внутренним  водоемом.  Теперь  это  как бы

 международный   водоем  Украина  и  Россия.  Так  вот

 принятие  этого  закона не создаст ли возможности для

 того,  чтобы  третьи  страны  имели бы какие-то новые

 права  в  бассейне  Азовского  моря или в   акватории?

 Ведь  есть  очень  нехороший  прецедент  по Охотскому

 морю. Там три процента в центре моря не перекрывается

 экономической  зоной,  и  все  от  поляков до японцев

 ловят  там  рыбу.  чтобы так не получилось с Азовским

 морем.

 я 
 я                          - 107 - я 

      ГОЛОВА.  Я на це запитання відповідсти не можу,

 але  справа  в  тому,  що  в  Постанові  ми це вже не

 відобразимо.

      Будь ласка,  ...............

      Ми  в  Постанові  просто  цього  відобразити  не

 можемо так чи інакше. Ми прийняли Кодекс.

      Прошу.

      З приводу Постанови.  Так, так.

 

      ___________.  Уважаемый Александр Александрович,

 я  вполне  согласен  с  предложеним поручить Кабинету

 министров   составить   Программу  защиты  Черного  и

 Аховского  моря,  но,  очевидно, нужно будет записать

 как  часть международной программы защиты этих морей.

 Потому что одной только национальной программой мы не

 защитим  ни  Азовское, ни Черное море. Это же моря не

 внутренние наши.

 

      ГОЛОВА.  Вікторе  Петровичу,  шановний,  ви дуже

 правильно   говорите,   одначе   записувати   в  нашу

 Постанову  норму  обов'язкову  для інших держав, адже

 мова   йде   про  міжнародну  програму,  не  в  нашій

 Постанові  це  вирішується. Це на основі міжнарождних

 договорів. я 
 я                          - 108 - я 

 

      ГОЛОСИ З ЗАЛУ.      Не розбірливо.

 

      ГОЛОВА.  Значить,  шановні  депутати, ви знаєте,

 який  порядок доповнень до документів Верховної Ради.

 Тому   я  прошу,  Вікторе  Петровичу,  прислухайтесь.

 Давайте  вцілому проголосуємо проект Постанови. А вже

 в  тій  програми,  ми  там  тоді передбачимо. Чи Уряд

 передбачить.

      Будь   ласка,   ставлю  на  голосування  вцілому

 проект..., Постанову.

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      Дякуємо  Пудрику  Валерію Юрійовичу за грунтовну

 доповідь  і  всіх  депутатів, які серьйозно працювали

 над цим документом.

      Слухається  питання  "Про  проект Закону України

 про  використання  ядерної енергії", доповідає Яценко

 Володимир   Михайлович   -голова   Комісії  з  питань

 Чорнобильської катастрофи.

 

      ЯЦЕНКО В.М.

 я 
 я                          - 109 - я 

      Шановні   народні   депутати!  Вам  роздані  дві

 порівняльні  таблиці:  основна  і  додаткова.  Ну, це

 останні,  так би мовити, пропозиції, які напрацьовані

 народними   депутатами   і   які  народилися  у  ході

 Міжнародної консльтативної наради, яка проводилася за

 ініціативою  комісії  і  за  ініціативою Міністерства

 законодонних справ України.

      В ході роботи над законопроектом надійшло більше

 230  зауважень  народних  депутатів.  Більшість з них

 врахована,   і  я  пропоную  перейти  до  обговорення

 порівняльної таблиці.

 

      ГОЛОВА.  У  нас є процедура другого читання, але

 якщо  є в присутніх якісь зауваження до тієї чи іншої

 статті,  ми  могли  розглянути  спочатку  ці  статті,

 проголосувати,  а  потім  в  цілому  прийняти рішення

 стосовно   всього  Закону,  який  пройшов,  до  речі,

 міжнародну   серйозну   експертизу  і  визнаний  дуже

 толковим,  так м'яко кажучи, документом. І тільки тут

 він  проходив  експертизу  в  15  наших  комісіях.  Є

 протоколи, висновки.

      Не заперечуєте проти такої процедури розгляду?

      Тоді  в мене до вас питання: в кого є зауваження

 до  якоїсь  статті  із  тих,  що  були  передбачені в я 
 я                          - 110 - я 

 середній колонці?

      У вас до якої статті? Якої? 61. Почекайте трохи.

 Ще у кого є? Більш нема.

      Увас  до  якої? З процедури, прошу. 84-ий округ.

 84-ий округ включіть.

 

      ГАМАНЮК Л.Ю.

 

      Шановний  Олександр Олександрович, нам 23 травня

 прошлого   року   видали   проект   Закону,  внесений

 Кабінетом  Міністрів.  Ми  над ним працювали, і два з

 половиною  місяці тому дали зауваження десь на трьох-

 чотирьох сторінках.

      Коли  пройшло  переш  читання,  ці зауваження не

 зарахували.  І  по  сьогоднішній  день немає навіть в

 порівняльній таблиці. В комісії пояснюють те, що дали

 зауваження  не  до  того  проекту, який зачитували на

 першому  читанні.  Але  він  був  розроблений  згідно

 проекту  Закону,  Кабінетом  Міністрів  подавався.  Я

 хотів  би,  щоб ці зауваження були пов'язані, якщо це

 вже  не можливо, то коли редакційно будуть це питання

 розглядати  після  прийняття,  щоб зауваження були по

 мірі враховані.

 я 
 я                          - 111 - я 

      ГОЛОВА  Володимир  Михайлович, дайте відповідь на

 це питання.

 

      ___________.  Справа в тім, що дійсно, в першому

 читанні  ми  розглядали не закон, а проект, внесенний

 Кабінетом  Міністрів, а законопроект, внесенний двома

 нашими  комісіями,  тобто  доопрацьованний  в тому, в

 первинний  законопроект.  Я  його назвав таким чином.

 Більшість зауважень, які ви подали, ми врахували, але

 дійсно, треба було подати його дещо в іншому вигляді,

 поскільки   ми   абсолютно   вже   не   підходить  не

 стикується.  Я підкреслюю, більшість ваших зауважень,

 ми   врахували,   коли  обговорювали  законопроект  в

 першому  читанні.  Якщо є якісь скажемо непорозуміння

 ми готові, потім редакційно опрацювати з вами.

 

      ГОЛОВА. Не потім редакційно, а зараз.

 

      ___________. Ну, якщо зараз, але я так зрозумів,

 принципових  розходжень  нема.  Є  редакційні ну будь

 ласка.

 

      ГОЛОВА.  Коли  ви  скажете, в якій статті не так

 норма  визначена,  як ви б хотіли, тоді я поставлю на я 
 я                          - 112 - я 

 голосування   вашу   пропозицію.  Поки  ще  є  до  61

 зауваження, а якщо попереду немає, є будь ласка. Тоді

 давайте  одну  хвилиночку.  Я зрозумів, давайте будем

 іти  ми  традійним  шляхом  щоб не виникало ніяких не

 зрозумілих  колізій. До назви і преамбули зауважень я

 так розумію нема. Перша статя, 2. До другої у вас, до

 першої?

      Одну хвилиночку.

      У вас тут є пропозиція. Будь ласка. Номер?

 

      ___________.  94.  Уважаемые  колеги 94 округ, я

 хотел  бы обратить ваше внимание, что через весь этот

 закон  идет  понятие територия, но в тоже время мы не

 даем  расшифровку  этому  понятию.  И  что мы сегодня

 получаем?  Что  на  территории  находятся  населенные

 пункты, которые не попадают ни под какой статус.

      Сегодня   мы   предлагаем   Кабинету   Министров

 определить  территории. Давайте мы законодательно раз

 и  навсегда  определим,  какие  же  населенные пункты

 попадают  под  термин "территория". Давайте предложим

 вариант  такой,  что  где  находится  до трех блоков,

 сделаем  7,  5 километров. Свыше трех блоков -сделаем

 15  километров. Почему я так говорю? Потому что когда

 строились  атомные  станции,  тогда никто ни с кем не я 
 я                          - 113 - я 

 считался.  И  каждая  область  старалась  эту атомную

 станцию  где-то  в  конце  своей области построить. И

 получилось  так, что города других областей находятся

 в  радиусе  70  километров,  и  рядом  находитя шесть

 блоков по миллион киловат.

      Сейчас  мы  будем  строить хранилище для отходов

 радиоактивных  отходов.  И  опять  же  не учитываются

 интересы   тех   населенных   пунктов,   которые  там

 находятся.   И  мы  опять  же  получаем  митинги,  мы

 получаем  забаставки,  должен быть здавый смысл, и мы

 должны  закрепить  это  законодательно.  Если  мы это

 поручим  Кабинету Министров, то получится как всегда.

 Кабинету  Министров  поручим, а результатов нет. И мы

 завтра получим забаставки и митинги.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас, скажіть на якій сторінці

 текст, який ми будемо голосувати?

 

      ___________.  Олександр  Олександрович,  я  можу

 відповісти.  Справа в тому, що товариш Ященко, він же

 член  Комісії  з  ядерної  політики. Ми, дійсно, такі

 пропозиції обговорювали, знайти сприятливу форму, яку

 можна було б закласти в Закон. Таку просто формулу ми

 не  знайшли. Це треба окреме об'ємне рішення Кабінету я 
 я                          - 114 - я 

 Міністрів   України.   В   залежності   не  лише  від

 потужностей  станції,  в  залежності  від тих умов, в

 яких  вона  розташована, від строку введення блоків і

 так далі, і так далі. Там багато факторів.

      Ми  Постановою  Верховної  Ради, пунктом 2 даємо

 відповідне  доручення Кабінету Міністрів. Я думаю, що

 ми знайшли абсолютну правильну формулу, видали окреме

 розпорядження  Кабінету Міністрів, яке визначить межі

 зон для кожного окремо взятого ядерного об'єкту.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Я прошу вас, ще раз...

 

 

      ___________.  Ми  ж  знайшли формулу, причому це

 стосується обох наших комісій.

 

 

      ГОЛОВА.   Володимир  Михайлович,  я  прошу  вас,

 скажіть на якій сторінці, який рядок треба голосувати

 і я поставлю на голосування.

 

      _______________  Шоста сторінка.

 я 
 я                          - 115 - я 

 

      ГОЛОВА.  Ну, давайте вже це проголосуємо раз уже

 воно  появилося  це  питання. Але ж перший пункт, тут

 пункти  йдуть не так. Давайте так тоді 1. 1. 1 -нема?

 1. 1. 2 -є. Будь ласка, номер?

 

      _______________   Значить,   ми   Кіровоградська

 (..........)  вносила  тут пропозицію, що 1. 1. 0 -це

 третя  сторінка.  Мова  йде  про  радіаційну безпеку.

 Значить,   очевидно   потрібно   визначити,  що  таке

 радіактивне   забруднення,  радиактивна  чистота.  Ми

 внесли   пропозицію  розшифрувати  це.  Тут  написано

 "відхилено"  і не зрозуміло чому воно відхилено. нема

 ніякої   регламентації.   Я   хотів   би   почути  цю

 регламентацію.

 

      _______________   Ви   маєте  на  увазі  взагалі

 (..........)   поняття.  Ми  вводимо  поняття  ядерна

 безпека і радіаційна безпека...

 

      _______________ Радиактвне забруднення на третій

 сторінці,    перший   абзац   у   середній   колонці.

 Подивіться, будь ласка.

 я 
 я                          - 116 - я 

      _______________   Значить,  якщо  ви  подивитесь

 Постанову  Верховної  Ради,  яка  пропнується вам. Ми

 розробляємо  разом  з  комісією (..........) політикі

 цілий  ряд  законопроєктів,  які  випливають  з цього

 закону.  Будемо  розглядати  найближчам часом поняття

 поводження  з  ракетними  речовинами.  Ми  не  можемо

 втиснути  в  цей  закон весь той набір термінів, який

 потрібен   для   того,   щоб   забезпечити   всі  оті

 законопроекти.

      Ми  врахуєм  обов"язково  оці  поняття,  які  ви

 вносите  при  розробці  законів. Перелік цих законів,

 будь  ласка,  подивіться  в пункту 2 нашої Постанови.

 Воно буде враховане обов"язково.

 

      ГОЛОВА.  Тоді,  він  правильно  говорить,  треба

 писати  буде  враховано  в  інших  законах.  Але це в

 Постанові  є,  він  просто  не  дочитав ще постанову.

 Прошу подивіться в Постанову.

      1.1.2, 1.1.3, 1.1.4,

      1.1.5.?

      1.1.6.?

      ....7.?

      ....8.?

      ....9.? я 
 я                          - 117 - я 

 

      З ЗАЛУ. Є!

 

      ГОЛОВА.  Так.  1.  1.... Від початку до 1. 1. 9.

 голосується,  прошу! Не включно -мається на увазі, що

 дев'яту ще будем обговорювати.

      Прошу.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Я   прошу:  голосуйте  всі!  Ще  раз  ставлю  на

 голосування.   51  чоловік  не  голосував  -порушуєте

 Регламент.

      (Шум у залі)

      "За" -

      Прийнято   рішення.  Будь  ласка,  до  дев'ятої,

 дев'ятого пункта. Сирота. Черкаси.

 

      СИРОТА М.Д. (418 виборчий округ).

      Олександре   Олександровичу,  я  переплутав  -до

 сторінки  восьмої...  Вже нова сторінка йде... Тут до

 1. 3. 1. у Комісії є зауваження.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  почекайте:  так  ви  ж  1.  1.  9.

 зупинили мене... На 1.1.9.! я 
 я                          - 118 - я 

 

      СИРОТА М.Д. Вибачте, будь ласка!

 

      ГОЛОВА. 1.1.10.?

              ....11.?

              ....12.?

              ....13.?

              ....14.?

              ....15.?

              ....16.?

              ....17.?

              ....18.?

              ....19.?

              ....20.?

 

      Двадцять...

      (Шум у залі)

      До дев'ятнадцятої?

      Двадцята... Та нема -я ж бачу, навіть руки ніхто

 не піднімає...

      Тому   від   одинадцятої   включно  по  двадцяту

 включно...

      (Шум у залі)

      По дев'ятнадцятій є? я 
 я                          - 119 - я 

      (Шум у залі)

      По двадцятій...

      Значить,  по дев'ятнадцяту включно ставиться. По

 дев'ятнадцятий підпункт. Голосуйте уважно!

      "За" -

 

    , рішення прийнято.

             (Шум у залі)

      Що, що?

      Добре. 20 пункт.... Зарядку треба робить вранці.

      Я прошу. В вас до двадцятої, так?

      Будь ласка.

      Номер який у вас округу?

 

 

      ___________.  Владимир Михайлович, вы мне сейчас

 обкясняли,   что  достаточно  Постановление  кабинета

 Министров.  Постаносление Кабинета Министров, которое

 было  в  декабре  месяце  в  связи  со строительством

 шестого  блока  Запорожской  атомной  станции, вы мне

 скажите,  какая  предусмотрена  социальная защита или

 какая-то  там  экономическая  помощь городу Никополю.

 Вот  мы  и  получили  пример, когда Кабинет министров

 ставит,  делает  свои  постановление,  извните,  всех я 
 я                          - 120 - я 

 хабывает.  А  если мы приймем сегодня законодательно,

 определим  эту  территорию,  тогда нам не нужно будет

 обращаться к Кабинету министров, тогда нам обращаться

 нужно в суд. Видите, решается эта проблема проще.

 

      ___________.  При  любых  условиях  нужно  будет

 обращаться   в   Кабинет  Министров,  потому  что  мы

 принимаем Закон, а Кабинет Министров его решает.

      Что  касается  того,  то  там  социальная помощь

 действительно  не  предусмотрена. Но и сегодня вообще

 ядерного  законодательства в Украине практически нет.

 Мы  делаем  первые шаги, мы закладываем поручения, мы

 закладываем понятия. Это уже первый шаг к тому, о чем

 вы   говорите.   Мы   уже   можем   спросить,   чтобы

 закладывается   -пожалуйста,  разработайте  зону.  Мы

 ставим  конкретное  поручение.  Это  есть выполнение,

 нормальное явление. Ну, о чем разговор?

 

      ___________.  Давайте мы зону определим сегодня,

 не  будем  откладывать  кому-то  и  поручать  что-то.

 Потому  что..............  новое  строительство,  уже

 пусть  считаются с этой зоной, населенными пункутамы,

 потому  что у нас никто ни с кем кикогда не считался.

 Давайте мы заложем в законодательство. я 
 я                          - 121 - я 

 

      ___________.  Я  отвечаю народным депутатам. Мы,

 две комисии не смогли определить это. Верховный Совет

 не  сможет  сегодня решить эту задачу. Я подчеркиваю,

 эта     задача    касается    только    специалистов,

 эксплуатационников,  надзорных органов и так далее, и

 так далее. Они определятся, они решат эту задачу.

 

      ГОЛОВА.   Біда   в  тому  іще,  мабудь,  депутат

 Лященко,   я  бачу  він  добре  це  знає,  що  і  30-

 кіломестрова  зона  -це визначення штучне, бо взагалі

 то  треба  було  визначати за рівнем враження, і тоді

 вона  була б не 30-кілометровою, а інакшою, бо тут ви

 можете аргументи на цей рахунок багато дуже привести.

 

      ___________. Да, ну, 30-кілометрова зона навколо

 Чорнобильської  атомномної  станції визначена взагалі

 штучно.    Якщо    подивитись    карту    радіаціного

 забруднення, то є плямі чисті на території цієї зони,

 а  є  плими  і  за  60-100  кілометрів від цієї зони,

 забруднені більше.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, номер.

 я 
 я                          - 122 - я 

      ДУДЧЕНКО.

 

 

      Дудченко, 408 округ.

      мы   на   комиссии   этот   вопрос   много   раз

 рассматривали  и  пришли  к согласию, в том числе и с

 депутатом  Лященко, что этот вопрос сегодня на уровне

 законодательства решить не возможн, потому что каждый

 раз   для  того,  что  определить  зону,  на  которую

 распространяется  льготы  или компенсации, необходимо

 учитывать  и  количество  блоков, мощность станции. И

 материал, обосновывающий безопасность станции, потому

 что  от  блока к блоку безопасность меняется в лучшую

 сторону.  И  климатические  условия.  Поэто  оставили

 вопрос  на рассмотрение Кабинета Министров. Я считаю,

 это правильное решение.

      Я выступаю сейчас от комиссии.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вибачити  депутатів. Справа в

 тому,  що  тут  дискутується  питання те, яке повинно

 було  дискутуватися  в  комісії, а ми повинні за щось

 голосувати.   Написано:   треба   визначити   поняття

 "територія".  Але  воно  не визначено. Тому ми можемо

 доручити  визначити.  Будь  ласка,  працюйте  над цим я 
 я                          - 123 - я 

 документом.    Ми    окремо    його    приймем,    як

 нормузаконодавчу  в  доповнення  до  цього  Закону. В

 даному  варіанті тут нема за що голосувати. Адже й ви

 не  пропонуєте це, бо ви самі розумієте, наскільки це

 складне питання.

      Тому я прошу не зупинятися на цьому пункті. Воно

 залишається у правій колонці редакції від комісії.

      Стаття 2. До другої статті взагалі є зауваження?

 Немає.

      До  третьої статті? Є. Від початку з урахуванням

 двадцятого  підпункту першої статті і другої статті в

 цілому ставиться на голосування. Будьте уважні.

 

      "за"

 

      Рішення  прийнято.  Третя  стаття.  Сирота, будь

 ласка. Що там у вас?

 

      СИРОТА. Враховано.

 

      ГОЛОВА.  Враховано?  То  ви  не  збивайте,  будь

 ласка, голосування.

      Четверта  стаття?  До  четвертої у вас? Давайте,

 скажіть, можливо, ми й голосувать не будемо. я 
 я                          - 124 - я 

 

      _______________

      Шановний   Олександр   Олександрович,   я  прошу

 вибачити, просто багато зауважень комісії було подано

 і ще багато не враховано.

      До  четвертої  статті.  Назва: "Основні принципи

 радіаційного захисту". Пропозиція в комісію доповнити

 такими   словами:   "Основні   принципи  радіаційного

 захисту    людей    та    навколишнього    природного

 середовища". Тобто уточнити конкретно об'єкти, які ми

 збираємся   захищати   цими  законами,  щоб  не  було

 правової   невихначеності.  Прошу  врахувати  позицію

 комісії.

 

      ГОЛОВА. Володимир Михайлович.

 

      _______________

      Дякую.  Ми  розглядали  також цю пропозицію, але

 думаємо,  що  ми закладаємо в наше формулювання більш

 широке  поняття.  Оскільки, скажімо, люди, навколишнє

 природне  середовище  -все  охоплює,  а  от, скажімо,

 космос  там  і т. д. охоплює чи ні, не знаєм. Тому ми

 принципи  радіаційного  захисту і все, все. тваринний

 світ,  рослинний  світ,  людинний світ, все і космос, я 
 я                          - 125 - я 

 повітри і так далі, так далі. Все мається на увазі.

      У   нас   більш   широке   поняття   навіщо   це

 деталізувати.

 

      ГОЛОВА Може не будем звужувать.

 

      ___________.  Та нормально.

 

      ГОЛОВА Сирота.

      Увімкніть Сироту.

 

      СИРОТА.  Олександр  Олександрович  не  можно пов

 "язувати поняття космосу, там така радіація, яка і не

 снилася,   що  ж  ми  там  будем  туди  влазити.  Але

 сьогодні, коли ми чітко поставили сьогодні, що захист

 радіаційний навколишнього середовища можем тлумачить,

 ми   сьогодні  будем  захищати  людей,  а  навколишнє

 середовище не будемо захищати. Або навпаки, давайте ж

 визначимося конкретно.

 

      ГОЛОВА   Як   будем   захищать  людей,  природне

 середовище   безперчно   і  навпаки,  але  я  ставлю,

 Володимир Михайлович.

 я 
 я                          - 126 - я 

      ___________. Сьогодні в космосі використовується

 ядерні установки, і ми також, дія нашого закону також

 повинні поширювати на це. Як же це так.

 

      ГОЛОВА   Я   ставлю  на  голосування  пропозицію

 депутата Сироти.

 

      ___________.  Сторінка 8 пункт 4.01 восьма колонка.

 

      Рішення не прийнято. Ще до 4 нема зауважень так.

 Третя, 4 ми пройшли, 5 стаття, 6,7.

      До 5 є. Вибачте, а 3,4 разом  ставиться на голосування.

      Уважно голосуйте.

 

      Рішення не прийнято.

 

      Я  поставлю  ще  раз  на голосування але я прошу

 будь те уважними, хто голосує, 47 чоловік не голосувало.

 Прошу, будь ласка. Повторно ставлю на голосування.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Петре  Іллічу,  йдіть проголосуйте, потрібний же

 Закон. Чи ви проти ядерної безпеки? Будь ласка. я 
 я                          - 127 - я 

      До 5 статті, прошу, номер 29.

 

      ___________. Александр Александрович, три месяца

 назад   в  этом  зале  мы  ратифицировали  Договор  о

 нераспространении ядерного оружия.

      5  статья  она закладывает принцип использования

 ядерной   энергии   в   Украине.  Вот  этот  принцип,

 обязательство  использовать  ядерную энергию только в

 мирных  целях, почему то Комиссия по ядерной политике

 не восприняла.

      Я  предлагал,  это отразить в названии Закона, в

 преабуле  и  в  5 статье. Все-таки я настаиваю, чтобы

 этот   принцип,   если   мы  не  хотим  быть  лукавым

 парламентом, заложить в 5 статью.

 

      ___________.  Микола  Васильович,  дякуємо,  але

 немає в нашій комісії вашої пропозиції.

 

      ГОЛОВА.  Дайте відповідь на запитання, тоді так.

 Прошу.  В  преамбулі  ми  вже  проголосували,  ми вже

 пройшли преамбулу.

 

      ___________.  Ні,  причому тут Закон. Це ж різні

 документи. я 
 я                          - 128 - я 

 

      ГОЛОВА.  Володимир Михайлович, справа в тому, що

 принципу  закладені  тут  говорять  якраз  про  мирне

 використання  ядерної  енергії. Так що підсилювати ще

 якимось формулюванням немає потреби.

 

      ___________.  Ні,  Олександр  Олександрович,  це

 абсолютно  різні  Закони.  Те,  що ми прийняли з вами

 рішення,  і  той  попередній парламент це одне. А цей

 Закон  -це  інше,  він  же  не відміняє того рішення,

 Микола Васильович.

 

      ГОЛОВА. Ще до 5 статті є зауваження?

 

      ___________. А він не протирічить.

 

 

      ГОЛОВА. Ще до 5 статті є зауваження? 226, прошу.

 

      ШАЛАВСЬКИЙ.

 

 

      226,   Шалавський.   Скажіть,   будь  ласка,  12

 сторінка,  1. 5. 15 подана була пропозиція заборонена я 
 я                          - 129 - я 

 будь-яка  діяльність,  що  пов"язана  з  (..........)

 випромінюванням,  якщо  ця  діяльність причіняє шкоду

 здоров"ю  населення,  або погіршує стан навколишнього

 середовища. Відхилено.

      Але скажіть, будь ласка, як можна оцінить здоров

 "я і життя людей, коли перевага економічна буде вишче

 чи меньше. Уточніть це поняття здоров"є людей.

 

      _______________ Я розумію, взагалі це звучить ну

 як  кажуть  не  благозвучно.  Ви абсолютно праві, але

 якщо  сьогодні місто Київ має якісь шкідливі викіди у

 вигляді каналізації, то це є факт.

      Скажімо  становк працює, він споживає електричну

 енергію,  яка  виробляється  на  теплових електричних

 станціях.   Є   факт,   що  забруднюється  навколишнє

 середовище.  Будь-яка  виробнична діяльність в тій чи

 іншій мірі впливає на навколишнє середовище шкідливо.

 І  от  якщо  ми  закладемо  вашу форму, то взагалі не

 можна використовувати ядерну енергію -це зрозуміло.

      Тому в всьому світі загально прийнята формула є,

 якщо  вигода  скажімо  більша  ніж  заподіяна  шкода.

 Абсолютно нормальна формула закладається і тут нічого

 страшного  нема. Навіть, взагалі, пробачте мені, якщо

 телеги запряжеш, лошадь запряжеш в телегу -телега йде я 
 я                          - 130 - я 

 по  лугу,  мне  траву  и то якась шкода навколишньому

 середовищу обов"язково буде.

 

 

      ГОЛОВА. А як ще коня запряжеш...

 

      ___________. Ну, так...

 

      ГОЛОВА.  Так?! Володимире Михайловичу, немає...?

 Будете наполягать на голосуванні? Я просто...

      (Шум у залі)

      Ні, в дискусії ви потім...

 

      ___________. Ми тривалий час сперечалися навколо

 цього  -повірте!  Наша Комісія займала якраз позицію,

 яка,  ну...  позицію  захисту  людей  насамперед. Ну,

 формула  абсолютно  нормальна  закладена...  Якщо  ми

 запишемо   цю   формулу,   то  ми  повинні  припинити

 діяльність...  ну,  будь-якої фармацевтичної фабрики,

 будь-якого       машинобудівного       заводу      і,

 взагалі,......................

 

      ГОЛОВА.   Шаланський,  не  згоден?  Будь  ласка,

 включіть Шаланського. я                          - 131 - я 

 

      ШАЛАНСЬКИЙ А.М. (226 виборчий округ)

      Я  хотів би, ну, таке уточнення. Ви продивлялись

 цей  варіант?  "...  або  погіршує стан навколишнього

 середовища,  що  перевищує..."  таку-то межу! Це буде

 конкретна ситуація, яка дасть змогу технічні умови на

 будівництво і використання... до чогось прив'язувати.

 

      ___________.  Ви подивіться формулювання "ядерна

 безпека",  "радіаційна  безпека"...  Ми чітко заклали

 туди норми, встановлені межі: якщо перевищує, то це є

 вже порушення.

 

      ГОЛОВА. Він уже згоден!

 

      ___________. Там же все...

 

      ГОЛОВА. Він уже згоден, так.

      (Шум у залі)

      Так, він уже згоден.

      Ще  до п'ятої є? Михайло Дмитрович, у вас що -до

 всіх статей зауваження? Будь ласка, будь ласка!

 

      ___________.  Олександре Олександровичу, це ж не я 
 я                          - 132 - я 

 мої   зауваження,   а  зауваження  Комісії  з  питань

 екологічної...   Комісії!   Я  -заступник  Голови:  я

 змушений відстоювати позиції Комісії!

      Стаття  5, пункт 1. 5. 9.: "Розподіл обов'язків,

 прав   та   відповідальності   між  усіма  суб'єктами

 ___________  у  сфері  використання ядерної енергії".

 Комісія вважає, що, оскільки право, воно гарантується

 Конституцією  і  існуючим  законодавством,  то  варто

 вилучити   його,   а   написати   тільки:   "Розподіл

 обов1язків та відповідальності".

 

      ___________.  Ну,  я не зовсім згідний з цією...

 Оскільки  скажу:  а  ми  ж  закони наділяєм не тільки

 обов'язками,  а  й  правними  правами...  І  чітко ми

 повинні розписати і одне, і інше. Це нормальне явище!

 Коли  ми  в Законі чітко розподіляємо і сферу прав, і

 сферу   обов'язків   кожного   суб'єкту.   Що  ж  тут

 ненормального?

 

      ГОЛОВА. Я прошу одну комісію, ставтесь з довірою

 до  іншої  комісії,  бо  ми  всі  є  парламент, і всі

 відстоюємо  інтереси  держави  і  населення.  Тому ці

 дискусії   треба   з'ясовувати   все-таки   під   час

 попереднього     розгляду    до    другого    читання я 
 я                          - 133 - я 

 законопроекту.

      Я,  ви  розумієте,  не посягаю на чиїсь права, а

 просто  кажу про процедуру. Тому до п'ятої більш нема

 зауважень?

      До   6  статті?  Сьомої?  Восьмої?  Дев'ятої?  Я

 вибачаюсь, це ми йдемо... Дев'ята, правильно, з усіма

 підпунктами, мається на увазі.

      До  статті 10? Я розумію, що це другий розділ...

 Немає.

      Я  чому  такі  паузи  роблю,  тому  що ви ж цілі

 масиви  перекидаєте,  ви  ж  бачите,  як  багато  там

 підпунктів.

      До  10? Немає.

      Одинадцята  стаття. Це розділ, власне, "Фізичний

 захист   ядерних  матеріалів  в  ядерних  установах".

 немає.

      Так, ставиться на голосування 5-11 статті, себто

 від 13 до 71 сторінки.

             (Шум у залі)

      Чому до 19 сторінки? 11 стаття, це.... Вимкніть,

 будь  ласка,  вимкніть.  Хто  щось не родібрав? До 12

 статті   є  зауваження,  це  розділ  12  "Задоволення

 використання  ядерних матеріалів". Сторінки? Так це ж

 не по сторінках, а по статтях ідемо. я 
 я                          - 134 - я 

 

      ___________. Сторінка 19.

 

      ГОЛОВА.  Ну  тоді  я  ще  раз повертаю вас до 13

 сторінки. Тут у нас зауважень не було. На сторінці 14

 стаття  1.  6.  1  першого  розділу 6 стаття -не було

 зауважень.

      З  першого  розділу 7 стаття -не було. 8, 9, 10,

 11 - тут немає 11. Всього 9, так що...

      (Шум в залі)

      Я...  Почекайте,  я  нічого  не  помилився,  між

 іншим. Але немає зауважень.

      2  стаття,  другий  розділ.  Вцілому  до другого

 розділу  є  зауваження? Ідемо послідовно. 1, 2, 3, 4,

 5,  6, 7, 8, 9, 10, 11 стаття другого розділу, 2. 11.

 1  тут ще з підпунктами, 12 стаття. Є. Це на сторінці

 13,  19  так?  Таким чином перший розділ з усіма тими

 уточненнями,  що   ........ із підпунктами і друга до

 2.   12.   0  на  сторінці  19,  прошу  поставити  на

 голосування. Будьте уважні, двома руками голосується.

      Григорій  Дмитрович,  ну  що ви зробите: зарядку

 робіть зранку.

 

      "за" я 
 я                          - 135 - я 

 

      2.  12.  0 Стаття 12 "Соціально-економічні умови

 проживання". У кого зауваження? Будь ласка, Мішура.

      МІШУРА.

      Я вносив особисто панові Павловському пропозицію

 таку  у  письмовій  формі.  Не знаю, чому вона тут не

 з'явилась.  "Соціально економічні умови проживання та

 здійснення  трудової  діяльності  громадян  у  місцях

 видобутку,  переробки,  -а  далі, -розміщення ядерних

 установок  і  об'єктів".  І  далі це в 12. 1 теж саме

 мова йде і далі. Воно чомусь і не враховано.

 

      ГОЛОВА. Володимир Михайлович, відповідайте.

 

      _______________

      Я  не  зовсім зрозумів. Формулювання "Розміщення

 підприємств   по   вдобуванню  уранових  руд,  ядерні

 установки,   об'єкти,   призначені  для  (..........)

 радіоактивними  відходами  і т. д. і т. д." Хіба воно

 не охоплює те, що ви пропонуєте?

 

      ГОЛОВА. Охоплює. Він зрозумів уже.

 

      _______________ я 
 я                          - 136 - я 

      Воно ж охоплює це поняття, що пропонуєте ви.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Не заперечуєте?

 

      _______________

      Включаючи в тому числі і рудники і т.д.

 

      ГОЛОВА. Ви не заперечуєте.

      2. 12. 0 йдем по підпунктах. Ще до другої статті

 є зауваження? Є? Який пункт? 93-ій округ, прошу.

 

 

      _______________

       В статье 2. 12. 1 внесена поправка о том, чтобы

 слова  "мають  право"  заменить  словом  "отримують".

 Потому  что  это  слишком расплывчастый термин. Мають

 право  -не  мають  право...  Поэтому мы настаиваем на

 том,  чтобы  эта поправка проголосовать и внести ее в

 Закон.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. У нас є багато таких, що мають право, та

 не отримують, так що...

 я 
 я                          - 137 - я 

      _______________     Поэтому    мы    и    просим

 проголосовать именно в такой редакции.

 

      ГОЛОВА. Я розумію. Володимир Михайлович!

 

      _______________

      Я  не заперечую. Ми закладаєм право людини -і це

 нормально.   Якщо   право   є,   то   обов'язок  його

 виконувати.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА Що юристи кажуть?

 

      ___________.  Так  пробачьте,  право  просити не

 треба. Це ж нормальне явище.

 

      ГОЛОВА Він має право.

 

      ___________.  Ми  викладаємо право людини. Ну це

 нормальна юридична практика.

 

      ГОЛОВА Прошу, тільки не дискусію, свої поправки.

 

      ___________.  Я  від  імені  комісії  по ядерній я 
 я                          - 138 - я 

 політики  і  ядерній  безпеці  імею поясненія к єтому

 пункту......  Єто  процесс,  а  в  законе должно быть

 заложено   право,   поэтому  нельзя  принимать  такое

 предложение.

 

      ___________.  Ну  в  редакции комисии, абсолютно

 верно.

 

      ГОЛОВА  Шановні  депутати,  написано  правильно,

 юридично точно мають справу, тому я просив якщо ви не

 заперечуете  давайте  не  будемо  голосувати,  згоден

 депутат, ще до другої статті є, немає зауважень.

      До  третьої  статті, яка називаеться укласти цей

 розділ, компетенція органів влади та управління сфери

 використання   ядерної   та  радіаційної  безпеки.  Є

 зауваження,  тоді сторінка 23 відкрити перед собою, а

 все що до того починаючи тобто другу статтю ставлю на

 голосування. Будьте уважні.Григорій Дмитрович.

 

      Рішення не прийнято, залишаеться ліва колонка.

 

      Другий   розділ   ставиться  на  голосування.  я

 сердечно  прошу  депутатів  з  київщини, опуститися і

 сісти  в  зал,  голосувати за ті норми, які абсолютно я 
 я                          - 139 - я 

 потрібні, особливо для Київської області. Ідіть голосуйте.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

      "За" -

 

      Розділ 3. Сирота Михайло Дмитрович.

 

      СИРОТА

 

      Шановний  доповідачу!  Тут до двох зразу статей,

 вже  не  від комісії, а від мене особисто, 3. 17. 6 і

 3.  17.  8,  вважається, що "до виключної компетенції

 Верховної  Ради  України в сфері використання ядерної

 енергії   належить:   регулювання  експорту,  імпорту

 ядерних матеріалів, і прийняття рішень при розміщенні

 проектування будівництва і так далі". Я вважаю, що це

 все-таки  функції виконавчої влади. І якщо цікаво, що

 в  статті 3. 17. 6 пишеться, що враховано комісією, в

 статті  3.  17.  8  не  враховано. А в правій колонці

 точно така ж редакція, як у лівій колонці.

      То  я  все-таки  хотів  би,  щоб ми поставили на

 голосування  і  виключили ці пункти, оскільки це все-

 таки   функції   виконавчої   влади,  щоб  у  нас  не

 повторювалося питання з нафтовим терміналом Одеси.

      Дякую. я 
 я                          - 140 - я 

 

      ___________.  Дякую.  Ми  обговорювали,  те,  що

 скажімо,   тут   є   помилки  відносно  враховано  не

 враховано,  це  так. Але відносно того, що ці функції

 саме  законодавчої  влади,  я абсолютно відстоював цю

 позицію,   і   прошу   сьогодні   народних  депутатів

 підтримати.

      Оскільки,  повірте,  тут  можуть виникнути певні

 протиріччя  між  законодавчою і виконавчою владами. З

 точки  зору  вигоди,  виконавча  влада  може прийняти

 рішення,   яке  нанесе  шкоду  Україні.  Все-таки  це

 надзвичайно  серйозна  річ, і я просив би підтримати,

 що  саме  Верховна  Рада  повинна  приймати рішення з

 цього питання. Прошу підтримати саме позицію комісії.

 

      ГОЛОВА.  Немає  заперечень? Ви зверніть увагу на

 назву  розділу.  Він  говорить  "Компетенеція органів

 влади  та  управління".  Тобто  ми  Закон  визначаємо

 тільки  компетенцію,  не  говоримо, який це орган. Це

 може бути виконавчою владою, але в норму закону треба

 закласти відповідальність в ту чи іншу дію.

 

      _______________   Олександр  Олександрович,  тут

 закладається  до виключної компетенції Верховної Ради я 
 я                          - 141 - я 

 України.

 

      ГОЛОВА. Ну, тим паче.

 

      _______________   Депутат  абсолютно  правий.  Я

 прошу підтримати саме Верховна Рада під її контролем.

 Це  надзвичайно  серьйозна річ -завезення і вивезення

 радиактивних матеріалів.

 

      ГОЛОВА.    Дуже   правильно.   Наполягаєте?   Не

 наполягають. Третій розділ. Ще зауваження до третього

 розділу є? Нема.

 

      _______________   Олександр   Олександрович,  по

 третьому   розділу  я  просив  би  звернути  народних

 депутатів  увагу. Відкрийте сторінка 31, пункт 3. 21.

 4. Що просто ми погодили з комісією не все, додати до

 передачі їх на дострокове зберігання і захоронення.

      Ми    з    вами   заклали   функцію   розподілу,

 (..........)  за радиактивними речовинами і поховання

 радиактивних   відходів.   Ми   дозволяємо  створення

 експлуатуючих  оорагнізацій  і кампаній і так ділі по

 положенню з радиактивними відходами до передачі їх на

 дострокове  зберігання  і  захоронення.  На слідуючій я 
 я                          - 142 - я 

 сторінці  пункт  3.  21.  16  ці функції уточнюються,

 здійснюються окремим відомтством.

 

      ГОЛОВА.    Немає    заперечень    проти   такого

 доповнення?

      Третій  розділ,  будь  ласка.  Одну  хвилинку, я

 ставлю   доповнення   Яценка  на  голосування.  Будте

 уважні, слушне цілком доповнення.

 

      "За" -

      Далі. Сирота. Сторінка яка? Яка?

 

      СИРОТА М.Д. (418 виборчий округ)

      3.21.3., 31-а.

      Стаття 3. 21. 3.: "Реалізація державної програми

 розвитку   атомної  енергії".  Ну,  розвиток  атомної

 енергії -це закони природи. Ми можем розвивати атомну

 енергетику,  а енергію -використовувати. Тому Комісія

 вважає,  що  все-таки  тут  повинні написати тут "...

 розвитку атомної енергетики".

      Дякую!

 

      ГОЛОВА. Володимир Михайлович!

      Я  не  зовсім зрозумів все-таки... Ви пропонуєте я 
 я                          - 143 - я 

 так,  як було в лівій колонці у нас, так? Зміст вашої

 пропозиції?

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Все-таки енергетика... Використовується

 енергія, Михайло Дмитровичу!

 

      ___________.   Якщо  ви  пропонуєте...  Якщо  ви

 пропонуєте  -в  лівій  колонці,  то  в правій колонці

 закладено  більш  широке  поняття,  оскільки, скажем,

 розвиток  атомної  енергії  -це  зрозуміло, що атомна

 енергетика...

 

      ГОЛОВА.   Михайло   Дмитрович,  ну,  ми  енергію

 використовуєм чи енергетику сонячну?

 

      ___________. Це більш широке поняття!

 

      ГОЛОВА. Будь ласка!

      (Шум у залі)

 

      ___________. Даю пояснение от Комиссии.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Будь ласка. я 
 я                          - 144 - я 

 

      ДУДЧЕНКО М.П. (408 виборчий округ)

      Даю  пояснение  от  Комиссии.  В  правой колонке

 написано:  програм  використання  ядерної енергії. То

 есть  вся  область,  а  не только атомная энергетика!

 Выкорыстання  ядерной  энергии -гораздо шире, поэтому

 надо оставить в редакции Комиссии.

 

      ГОЛОВА.  Більш ніхто не заперечує? Прийнято так,

 як від Комісії.

      Більш до третього розділу нема зауважень? Немає.

 Ставлю   на   голосування  третій  розділ  в  цілому.

 Голосуйте  уважно. Михайло Дмитрович, не заперечуйте.

 Сьогодні    ви.............   А   завтра   Енергетику

 напишите,  уде  вужче поняття. Ну, використовується в

 термінології так.

          "За"    "проти"    , рішення прийнято.

      Четвертий  розділ  "Державне регулювання безпеки

 використання  ядерної енергії". Немає зауважень?

 

      ___________.  Є  одне уточнення, і ми знову таки

 уточнили  це з комісією. Я прошу відкрити на сторінці

 41,  пункт  4. 25-8, де рішення державних інспекторів

 можуть    будуть    відмінені    головним   державним я 
 я                          - 145 - я 

 інспектором,   підпорядкованих  головному  державному

 інспектору.  Справа в тім, що державних інспекторів в

 нас   є   багато,  і  котлонадзор,  і,  скажімо  так,

 санстанція   і   так   далі,   і   так   далі.   Лише

 підпорядкованих   йому   державних   інспекторів.  Це

 нормальне уточнення.

 

      ГОЛОВА.   Не запересуєте?

      Не   заперечуєте.  Це  редакційне  уточнення,  я

 вважаю,  що  воно  суттєве.  Правда,  воно  не тільки

 редакційне,   воно   суттєве.   Тому   є   пропозиція

 підтримати цю поправку.

 

      ___________.  Давайте проголосуємо.

 

      ГОЛОВА.   По  4  розділу  з  поправкою,  Яценко,

 зауважень немає, можна голосувати?

      Ще є? Будь ласка, Середа. Сторінка яка?

 

      СЕРЕДА.  4. 25 -10, другий розділ передбачає, що

 вищій нагляд за додержанням і правильним застосуванням

 ядерного   законодавства   здійснюється   Генеральним

 прокурором    України    і    підпорядкованим    йому

 прокурорами.  А  хіба  може бути інакше? Тому комісія я 
 я                          - 146 - я 

 пропонує  вилучити  цей  абзац,  оскільки  це  і  так

 передбачено законодавством.

 

      ___________.  Ви  знаєте, цей розділ, ця стаття,

 ми  довго  сперечались навколо цієї статті. Комісія з

 ядерної    безпеки   підтримала   цю   пропозицію   і

 пропонувала  виключити  Генерального прокурора з цієї

 технології.

      Рішення,  одначе,  було  прийнято  по  настоянії

 нашої  комісії.  Я  думаю,  що  ми  прийняли  рішення

 абсолютно  вірно,  оскільки в нас є, ну, існували, по

 крайній   мірі,   сфери  діяльності,  куди  навіть  і

 Прокурора не пускали.

      Я  думаю,  що  атомна  енергетика  -це  та сфера

 діяльності, що якщо ми підкрелимо участь Генерального

 Прокурора  в  цій сфері, ми не погіршимо стан. Хай ми

 повторимо  зайвий  раз, але Прокурор може піти туди і

 перевірити.  Нічого тут ненормального немає, я думаю,

 що  кщо  ми  посилимо,  якість  Закону  від  цього не

 погіршиться.

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  в редакції від комісії з

 поправкою  Яценко до тої статті, де він зачитав на 39

 сторінці, проголосувати вцілому четвертий розділ. я 
 я                          - 147 - я 

      Ставлю на голосування.

      Не забувайте, що натискається дві кнопки.

 

      "за"

 

      Я  дивлюсь  у  Ківшика  ніби  руки  зв'язані. Ви

 голосуйте.

      П'ятий  розділ.  Розділ  п'ятий "Правовий статус

 юридичних  та фізичних осіб, що здійснюють діяльність

 у  сфері  використання ядерної енергії та радіаційної

 безпеки".  До  п'ятого  розділу  немає  зауважень? Є.

 Сирота. Яка сторінка? 47 сторінка, прошу.

 

      СИРОТА.

 

      Тут  мається  на  увазі  5.  32. 2 "Повноваження

 ліцензіата,   що   визначається   власником   ядерної

 установки джерела іонізуючого  випромінювання,  мають

 бути  достатніми".  Комісія  пропонує  замінити слово

 "мають"  на  "повинні  бути  достатніми для виконання

 функцій".

 

      ГОЛОВА. Володимир Михайлович.

 я 
 я                          - 148 - я 

      ___________.  Я  не маю т, скажемо, ну мамаю, що

 тут є якісь принципова, скажемо, різниця від того  чи

 маючи певного.

 

      ГОЛОВА. Жаль немає Петра Ілліча він би підказав,

 як  правильно  чи "повинні", чи "мають". Ну, я думаю,

 ми доручимо потім, потім (..........)(..........), це

 редакційне право.

 

      ___________. Може, редакційно потім відрегулюємо

 ці питання.

 

      ГОЛОВА.  Несуттєва  правка. Тому давайте... Вона

 не   змінює   зміст  Закону.  Давайте  погодимося  на

 пропозицію Сироти, щоб  він  не ображався, що його не

 враховують думку.  Повинні.

      Ще є зауваження до цього розділу? Нема.

      П'ятий  розділ  з  поправкою Сироти ставиться на

 голосування, з уточненням.

 

      "за"

 

      Рішення є.

      Розділ  6.  Чи є зауваження до шостого? В Сироти я 
 я                          - 149 - я 

 є. Будь ласка. Сторінка? Яка?

      СИРОТА.

      67-а.  11.  60.  0.  Стаття  61. "Цілі фізичного

 захисту  ядерних  матеріалів  та  ядерних установок".

 Комісія  пролпонує  додати:  "та  джерел  іонізуючого

 випромінювання".

 

      ГОЛОВА. Дякую. Володимир Михайович!

 

      _______________

      В принципі можна було б ввести і такі поняття.

 

      ГОЛОВА. Так, не заперечуєте?

 

      _______________

      Воно  принципово  абсолютно  не міняє зміст цієї

 статті. І ми спочатку визначились з поняттями "ядерні

 матеріали", "ядерні установки". І воно охоплює.

 

      ГОЛОВА.   Шостий  розділ  із  уточненням  Сироти

 ставиться... Не так? Будь ласка. Номер? І ваш номер.

 

      _______________ 408 округ.

 я 
 я                          - 150 - я 

      ГОЛОВА. Дудученко, так?

 

      ДУДЧЕНКО М.П.

 

 

       Нельзя  распростарнять  требование  организации

 физической  защиты  на  все  источники.  Это тогда мы

 вокруг  каждой  больницы  должны будем поставить пост

 КГБ.   Физическую  защиту  необходимо  распространить

 только   на   опасные   обкекты,  именно  на  ядерные

 установки.

 

 

      ГОЛОВА. Ви, будь ласка, дискусію потім проведете.

 

      ___________.  Я  ще  раз підкреслюю, поняття, що

 фізичного   захисту   ядерних  матеріалів,  почитайте

 статтю  1  там  же  чітко  визначено,  що таке ядерні

 матеріали. Вони ж охоплюють те що ви пропонуете.

 

      ГОЛОВА  Ви  наполягаете на голосуванні. Поправка

 Сироти голосуеться окремо.

 

      Рішення не прийнято. я 
 я                          - 151 - я 

 

      Ставиться  6  розділ  на  гоосування, ще є до 6,

 будь ласка. Кочерга, Днепропетровськ, Донецьк.

 

      КОЧЕРГА. Сторінка 55, часть 37.3

 

      ГОЛОВА 6,7,8

 

      КОЧЕРГА.  Так,  6,  37, 10. Есть предложение тут

 вот здесь приймає Кабінет Міністрів України спільно з

 місцевими    органами    державної    влади,   а   та

 самоврядування  виключити.  Рішення  щодо будівництва

 ядерних установок, для проходження ...

 

      ГОЛОВА  Вибачте ви там папером закрили мікрофон,

 подивиться  і  не  чуть  що  ви  говорити,  відкрийте

 іговорить. Будь ласка.

 

      КОЧЕРГА.    Я   предлагаю,   в   этой   редакции

 окончательной.

 

      ГОЛОВА  Віктор  Герасимович,  справа  в тому що у

 лівій колонці в середині немає вашої пропозиціі.

 я 
 я                          - 152 - я 

      ___________.  Пропозиції нема.

 

      ГОЛОВА Тому я не повинен ставити на голосування.

 

      ___________.  Я  так  зрозумів  ви пропонуете, в

 останньому абзаці за погодженням з місцевими органами

 місцевої  влади,  а самоврядування викреслити. Да. ну

 пробачте   мені  органи  місцевого  самоврядування  в

 нашому  законі, який сьогодні існує широке поняття, і

 є  поняття  скажимо місцевого референдуму і так далі.

 Позбавляти людей права використати ці можливості...

 

      ГОЛОВА. Ні, референдум це форма, а не орган. Але

 є,  скажімо,  Рада  мікрорайону  і  тому  подібне. Це

 самоврядування.

 

      ___________. Да.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  можна записати, тут немає ніяких

 порушень.

      Який ваш округ? 420, включіть.

 

      Депутат Сергій ПАСЬКО, 420 виборчий округ

 я 
 я                          - 153 - я 

      Шановний   Олександр   Олександрович!   Шановний

 Володимир Михайлович!

      Комісія з питань охорони і здоров'я, материнства

 і   щасливого   дитинства,   наполягає   на  внесених

 запропонованих нею поправок до назви 11 розділу та до

 статей  60,  61,  62  і 63 стосовно фізичного захисту

 джерел іонізуючого випромінювання.

      Справа в тому...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку.  Я пропошу вас, ми до

 того  розділу  ще  дійдемо.  Ми  поки  ще в 6 розділі

 працюємо, там тих статей немає.

 

      ПАСЬКО  С. О. Але це було і до 6 розділу. І воно

 відноситься і до 6 розділу до назви.

 

      ГОЛОВА.  Тоді говоріть на якій сторінці поправки?

 

      ПАСЬКО С.О. Це 67-69.

 

      ГОЛОВА. Сторінки?

 

      ПАСЬКО С.О. Да.

 я 
 я                          - 154 - я 

      ГОЛОВА. Ми ще не дійшли до тих сторінок.

 

      ПАСЬКО С.О. Но там аналогічно.

 

      ГОЛОВА. Тоді дійдемо і будемо голосувати.

 

      ПАСЬКО С.О. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  До  6  розділу  більше немає зауважень?

 Ставлю на голосування.

      З поправки Кочерги зняти "самоврядування"

 

      ___________.  Я  еще  раз говорю, что у нас есть

 Закон, и есть органы местного самоуправления.

      (Шум в залі)

 

      ___________. Тоді давайте ставимо на голосування.

 

      ГОЛОВА. Я зрозумів. Давайте так, щоб відповідало

 нинішньому  законодавству.  Так?  У  відповідності  з

 нинішнім законодавством поправка Кочерги, весь розділ

 голосується  з  цією поправкою. Будь ласка, ставлю на

 голосування.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ я 
 я                          - 155 - я 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Сьомий розділ, які є зауваження. Сирота є? Нема.

 Ставлю  на голосування покі Сирота не розібрався. Ну,

 я  жартую.  Чекайте,  нема  до  сьомої,  до  восьмого

 розділу?   Нема.   Сьомий   і  восьмий  ставиться  на

 голосування.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Девятий   розділ:   поводження  з  радиактивними

 відходами.  Немає.  Розділ десятий: первезення джерел

 іонізуючого   випромінювання.   Одинадцятий   розділ:

 фізичний   захіст   ядерних   матеріалів  та  ядерних

 установ.   Є  до  11,  зараз  ставиться  9  і  10  на

 голосування. Будь ласка, 9 і 10 розділ.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Одинадцятий   розділ,   будь   ласка,  Черкаська

 область, Пасько. я 
 я                          - 156 - я 

 

      ПАСЬКО  С.  О. 420 виборчий округ, Пасько Сергій

 Олексійович.

      Комісія з питань охорони здоров"я, материнства і

 дитинсва   наполягає  на  внесені  запропнованих  нею

 попровок до назви 11 розділу та до статей 60, 61, 62,

 63  стосовно  фізичного  захисту  джерел  іонізуючого

 випромінювання.

      Справа  в тому, що поняття і визначення термінів

 у   цьому   Законі  -"ядерні  матеріали"  та  "ядерні

 установки"   -не   охоплює   усього   спектру  джерел

 іонізуючого   випромінювання,  які  використовуються.

 Зокрема,     це    стосується    радіаційно-медичного

 обладнання,  радіоізотопних  приладів  технологічного

 контролю, які становлять переважну більшість трьохсот

 тисяч    наявних   в   Україні   джерел   іонізуючого

 випромінювання.   95-97%   всіх   радіаційних  аварій

 пов'язані  саме  з  втратою  контролю над такого роду

 джерелами.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу вибачити! Ні-ні, ми проголосуєм

 вашу  поправку!  Агітувати  не  треба  -ви  мали  це,

 можєливість   зробити   під  час  першого  читання  й

 доповнень. я 
 я                          - 157 - я 

 

      ___________. Ми й доповнили! Ми це доповняли...

 

      ___________. ..................впевнив...

 

      ___________.  Да,  не  враховано  Комісією. А ми

 наполягаємо,  Олександре  Олександровичу!  Багатьом з

 нас  пам'ятний випадок, який стався кілька років тому

 назад   в   Краматорську,  коли  в  панелі  житлового

 багатоквартирного  будинку  було виявлено надзвичайно

 потужне джерело випромінювання, яке створювало дозу в

 1,  5  тисяч рентген на годину. Внаслідок чого багато

 людей  отримали  високі дози випромінення, а кілька з

 них  загинули.  Це  сталося в результаті халатності і

 відсутності  належного  контролю  за  зберіганням  та

 експлуатацією  цього джерела.

      Можна навести ще багато аналогічних прикладів...

 Тому Комісія наполягає на прийнятті вказаних статей з

 поправками,  запропонованими  Комісією. Тому що Закон

 "Про   використання  ядерної  енергії  та  радіаційну

 безпеку"  повинен враховувати всі аспекти радіаційної

 безпеки,  а  не тільки ядерної. Аналогічні пропозиції

 внесені  і  Комісією  з  питань  екологічної безпеки.

 Прошу проголосувати і дякую за увагу. я 
 я                          - 158 - я 

 

      ГОЛОВА. Володимир Михайлович, прошу.

 

      ___________.    Взагалі-то,    якщо   подивитись

 формулювання   1.   1.   19.,   то  воно  охоплює  ті

 пропозиції,   які   вносите   ви...  Але,  Олександре

 Олександровичу,  чесно  кажучи,  я  б  не заперечував

 проти  внесення таких додатків до відповідних статей.

 Воно  охоплює.  Скажем:  "... ядерний матеріал -будь-

 який     вихідний     спеціальний     розщіплювальний

 матеріал...",  начебто... Ну, я іще раз підкреслюю: я

 не   проти   був   би   проголосувати   і  підтримати

 пропозиції...

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА. Прошу

 

 

      ___________.  Давайте голосувати.

 

      ДУЛЬЧЕНКО, 408 округ.

 

 

      Я   вынужден  повторить  обкяснения.  Физическая я 
 я                          - 159 - я 

 защита    -это    комплекс    мероприятий,    который

 предусматривает   введение   специального  режима  на

 обкекте,  осуществление охраны обкекта, подбор кадров

 и специальный допуск туда.

      Если  мы  распространим  эти специальные меры на

 все   источники,   а   таковымы  являются  источники,

 используемые  на  производстве для контроля состояния

 металла,   которые  используются  в  медицине,  то  у

 державы  средств  и людей не хватит, чтобы такие меры

 распространить а  все источники.

      Я   прошу   еще   раз   за  это  предложение  не

 голосовать, ограничиться только опасными обкектами.

 

      ГОЛОВА.  Ясно.  Прошу  Сирота ще слово, і я буду

 ставить  на голосування. Все ясно.

      Взагаліто  треба  було  б прийняти окремий закон

 про   використання   іонизуючих   приладів  в  різних

 галузях,  але то вже трошки інше питання.

      Будь ласка.

 

      СИРОТА.   Олександре   Олександровичу,  шановний

 доповідачу,   дві  комісії,  які  повинні  стояти  на

 захисті   здоров'я   наших  людей  з  питань  охорони

 здоров'я  і з питань екологічної політики наполягають я 
 я                          - 160 - я 

 на  тому,  що  все-таки  потрібно це робити. Не можна

 ссилатись  на те, що у держави не вистачає коштів для

 захисту,   щоб  більше  цього  ніхто  й  не  чув.  Ми

 закладаємо   норми   закону  не  на  сьогодні,  а  на

 перспективу. Треба підтримати рішення  двох комісій.

 

      ГОЛОВА.  Ставляться  на  голосування пропоозиції

 двох комісій.

           "За"    "проти"    , рішення не прийнято.

      Ставиться  стаття  в редакції від комісії права.

 Прошу   уважно   голосувати.   Це  11  розділ.  Прошу

 вибачити,  секунду,  я  прошу  вас,  члени  Президії,

 посідайте і голосуйте.

      Я вибачаюсь, зніміть голосування.

      Це  11  розділ  голосується,  также?  11 розділ.

 Ставиться  на  голосування  в  редакціі, яка подана в

 правій колонці. Прошу.

 

      "за"

 

      Прийнято рішення.

      12  розділ.  Немає  зауважень.  13  розділ.  Теж

 немає.

       ___________. Одну секундочку. я 
 я                          - 161 - я 

      ГОЛОВА. Немає.

       ___________. Александр Александрович.

      ГОЛОВА. Яка сторінка?

      ___________.   Сторінка   73,  стаття  72. Прошу

 звернути  увагу. Вона викладена в додатковій таблиці,

 яка  видана вам. Тут записана така фраза в додаток до

 того,  що є в правій колонці "Ніякі фізичні особи або

 юридичні  особи,  окрім  експлуатуючої організації не

 несуть  відповідальності  за  ядерну  шкоду". Щоби не

 трапилось   так,  що  ми  проголосували  саме  в  цій

 редакції,  я  пропоную  виключити  оцю останню фразу.

 Так, безумовно, що відповідальність майнову абсолютно

 несе    експлуатуюча   організація.   Але,   скажімо,

 злочинець, який проник туди, він же ж несе і заподіяв

 таку    шкоду,    він   же   несе   карну,   уголовну

 відповідальність  за  заподіяну  шкоду.  Тобто оце ми

 виключаємо,  залишаємо  так  як  в правій колонці тут

 викладено в основній таблиці.

 

      ГОЛОВА.   Є   пропозиція   підтримати  угочнення

 Яценко,  так?  Тоді ми будемо голосувати разом із цим

 уточненням.  12,  13, до 13 більше не було зауважень.

 до  14  розділу? Не було. До 15? Теж не було. 16? Теж

 немає. Таким чином 12 -16 розділ, а 17 немає взагалі. я 
 я                          - 162 - я 

 Є, є. А і 17. 12 - 17

 

      _______________ Невеличкий в кінці.

 

      ГОЛОВА.  12-17 розділи ставиться на голосування.

 Будьте уважні. Дніпропетровчани голосуйте, голосуйте.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Весь текст ставиться на голосування. Прошу.

 

      "за"

 

       Хочу   сказати,   що  ми  прийняли  надзвичайно

 важливий концептуальний Закон. Зараз проект Постанови

 до нього. У вас він на руках.

 

      _______________

      У мене є доповнення.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, доповнення. Яценко.

 

      ЯЦЕНКО. я 
 я                          - 163 - я 

      Що стосується...

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку. За основу є пропозиція.

 Прошу за основу проголосувати.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято. Яке доповнення?

      ЯЦЕНКО.

 

      Доповення таке. Ми включаєм в перелік законів за

 наполяганням   Комісії   з   питань   екології   "Про

 радіаційну  безпеку  та  радіаціний  захист" -окремий

 Закон.  І  прохання  підтримати,  щоб  доручення було

 Комісії  з  питань  ядерної політики і нашій комісії,

 оскільки  зміна  з розподілом Президії Верховної Ради

 питаннями  безпеки займається саме наша комісія. Двом

 нашим комісіям доручення, щоб по цьому переліку.

 

      ГОЛОВА.   Є   пропозиція  підтримати  доповнення

 Яценко.   Нема   заперечень?   Тобто   ставиться   на

 голосування доповнення, прошу.

 

      "за" я 
 я                          - 164 - я 

 

      Рішення прийнято.

      З  доповненям  постанова,  як документ Верховної

 Ради, одну секундочку, ще доповнення в вас є.

      Потім  ще  проголосуємо всю постанову, ставлю на

 голосування  постанову  Верховної  Ради  як  документ,

 прийнятий з приводу введення в дію цього закону.

 

      Дуже  дякую  вам  і  обом  комісіям. Ми прийняли

 надзвичайно   важливий   закон,   хочу   ще   раз  це

 підтвердити.   Тому  зараз  розгляда  ється  питання,

 просив  доповідач  переставити  питання, тому я прошу

 про  проект  закону  України  про законодавчих актів,

 щодо  застосування  кримінальних  покарань  в вигляді

 штрафу.   доповідач   Моляренко  Василь  Тимофійович,

 заступник голови верховного суду України.

      Василь  Тимофійовичу,  вам скільки треба хвилин,

 чи   може,   3-4   хвилини  достатньо.  Прошу  Василь

 Тимофійович.

 

      МОЛЯРЕНКО.  Шановна  Президія, шановні депутати.

 Для підтримання в державі належного режиму законності

 і   правопорядку,   у  відповідності  із  статтею  39

 Кримінального  кодексу,  злочинець отримати покарання я 
 я                          - 165 - я 

 яке  б  відповідала  характеру  і  ступеню суспільної

 небезпечності,  вчиненного злочину, тобто відповідала

 реаліям  життя  на жаль таке покарання, штраф реаліям

 життя  не  відповідає.  Санкції  більше  100  статтей

 Кримінального    кодексу,   якості   міри   покарання

 передбачає   призначення   винних  штрафу  у  твердій

 грошовій  сумі,  переважно це штрафи в розмірі 50-500

 карбованців  законом  від  17 червня 1992 про порядок

 застосування    кримінальних   покарань   і   заходів

 адміністративного   стягнення   у   вигляді   штрафу,

 передбачено  збільшення  розмірів зазначенних штрафів

 пропорційно   до   зростання   мінімального   розміру

 заробітної плати.

      В  той  час  цей  закон  зіграв  позитивну  роль

 оскільки   не  дивлячись  на  значні  темпи  інфляції

 дозволяв    залишаттися   штрафу   ефективним   видом

 кримінального  покарання,  першого грудня 93-го року,

 сталося   чергове   підвищення  мінімального  розміру

 заробітної  плати, до 60 тисяч карбованців. У зв'язку

 з цим, і у відповідності з названим Законом у випадку

 коли  санкція  тієї  чи  іншої  статті  Кримінального

 кодексу   передбачала   штраф   у   розмірі   до  100

 карбованців,  суд міг призначити винному штраф до 660

 тисяч  карбованців.  На  той  час, ця потреба судової я 
 я                          - 166 - я 

 практики задовільняла.

      Проте  знецінення  карбованців  у  1994 і в 1995

 роках  продовжується, а мінімальний розмір заробітної

 плати  не  збільшився. Це призвело до того, що штраф,

 як кримінальне покарання у більшості випадків став не

 ефективним.   Погодьтеся,   що   навіть   максимально

 передбачений  штраф  у сумі 660 тисяч карбованців, як

 кримінальне  покарання  за  злочин  сьогодні  не може

 належним  чином  виконувати  ні функцію покарання, ні

 привінтивну функцію.

      Тому   в   проекті   пропонується   в   санкціях

 Кримінального кодексу, замінити штрафи, які визначені

 у   твердій   грошовій   сумі,   штрафами  в  кратних

 кількостях   мінімальної   заробітної  плати,  як  це

 протягом  трьох років уже практикує Верховна Рада при

 внесенні змін до чинного законодавства.

      Разом  з  тим,  звертаю  вашу  увагу  на  те, що

 практикуючи встановлення в санкціях особливої частини

 Кримінального  кодексу  штрафів  у кратних кількостях

 мінімального  розміру заробітної плати, Верховна Рада

 входить  в  протиріччя  з  загальними положеннями про

 штраф, як вид кримінального покарання, встановлений в

 статті    32   Кримінального   кодексу.   Ця   стаття

 передбачає,   що   штрафи   можуть   встановлюватися, я 
 я                          - 167 - я 

 призначатися  лише в твердій грошовій сумі, у розмірі

 від  50 до 500 карбованців. А за корисливі злочини до

 1000 карбованців.

      Тому   в   проекті   пропонується   усунути   це

 протиріччя шляхом внесення відповідних змін до стаття

 32 Коримінального кодексу.

      Відповідні зміни пропонується внести у статтю 29

 Кримінального  кодексу,  якою  регламентується заміна

 виправних  робіт на штрафи. При підготовці проекту ми

 не  ставили  за мету посилити покарання за ті чи інші

 злочини,   нашою  метою  було  проведення  санкцій  у

 відповідність з реалями сьогоднішнього дня.

      При   визначені   розмірів  штрафів  ми  зокрема

 враховували,  купівельну  спроможність  карбованця до

 початку   інфляційного   процесу,   його   купівельну

 спроможність   сьогодні,   співвідношення   середньої

 заробітньої  плати  до  початку інфляції до середньої

 заробітної  плати сьогодні, і практику Верховної Ради

 при   внесенні  змін  і  доповнень  до  Кримінального

 кодексу.

      Прошу  вас прийняти запропонований проект Закону

 як Закон. Дякую за увагу.

 

 я 
 я                          - 168 - я 

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання до Василя Тимофійовича.

 Є. Прошу Шаланський.  226.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.

 

      Дякую,  шановний  доповідачу,  а  скажіть,  будь

 ласка,  ви  не  розглядали таке питання, що будете не

 мінімальний     розмір     заробітної     плати,    а

 неоподаткований    мінімум,   поскільки   це   більше

 динамічніша   така  одиниця  і  більш  прив"язана  до

 (..........)?

 

      _______________    Нами   вивчалась   можливість

 встановлення  штрафів  не  в  кратних кількостях, а в

 кратних кількостях неоподаткованої заробітної плати.

      Але вважаємо, що сьогодні це зробити не можливо,

 оскільки зразу ж виникне протиріччя між таким законом

 і   тими  статтями  Кримінального  кодексу  і  іншими

 нормативними  актами,  в  яких  на  сьогоднішній день

 штрафи  визначені  в  кратних кількостяхх мінімальної

 заробітної плати.

      Вважаємо,  що  ця  ідея  непогана, але вона може

 бути  реалізована  в  майбутньому,  після  ретельного

 вивчення  цього   питання  при  введенні,  наприклад, я 
 я                          - 169 - я 

 нового...

 

      ГОЛОВА.   Тоді  внесем  поправки.  Добре.  Ще  є

 запитання?  Є,  будь  ласка,  (..........)  є.  Прошу

 Донченко, Запоріжжя, Луганськ, я вибачаюсь.

 

      ДОНЧЕНКО.

 

      Уважаемый докладчик, скажите, пожалуйста, у меня

 аналогичный  вопрос  как  и  у депутата (..........),

 только по отношению к меже малозабезпечености. там же

 уже  есть  Закон "Про межу малозабеспечености". И вот

 уйти  все  таки  от  этого минимума, тем более, что в

 законе  "Про оплату праці" будет браться эта база.  А

 минимальный   минимум   будет  базироваться  на  межи

 малозабеспечености   (..........)   з   циэю   межой.

 Спасибо.

 

      _______________   Відповідь   таж,   що  була  й

 попердньому.  Справа  в  тому,  що  Верховна Рада уже

 багато змін внесла в Кримінальний кодекс і пішла саме

 по шляху мінімальної заробітної плати. Тому якщо так,

 то  треба  змінювати  дуже  велику  кількість статей.

 Сьогодні  це  зробити  неможливо.  А світова практика я 
 я                          - 170 - я 

 вимагає      терміново      внесення      змін     до

 Кримінального кодексу.

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Нема  зауважень?  Василю  Тимофійовичу,

 дякую вам. Сідайте, будь ласка.

      Є  бажаючі  виступити  з  цього  приводу?  Можна

 приймати цей Закон?

      Ставиться  проект  у  редакції, котра є у вас на

 руках,   на  голосуваня.  Будьте  уважні!  Голосуйте,

 голосуйте!

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Василю  Тимофійовичу, велике

 спасибі вам за добре підготований Закон.

      Закон  про  внесення  доповнень  до Кримінально-

 процесуального  кодексу  України  щодо  приводів  для

 порушення  кримінальної  справи.  Є...  А,  Євдокимов

 доповідає,   Валерій   Олександрович,  в.  о.  голови

 Комісії з питань законності й правопорядку.

      Коротко, будь ласка.

 

 

      ЄВДОКИМОВ В.О. (301 виборчий округ)

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні я 
 я                          - 171 - я 

 народні депутати!

      Відсутність  на  трибуні  Генерального прокурора

 України    свідчить,   мабуть,   про   неспроможність

 захистити,   власне,   подання,   хоча   й   сьогодні

 запрошував  на  сесію  Генерального прокурора... Тому

 напочатку  я  дозволю  собі  оголосити  текст проекту

 Закону (він дуже короткий), а потім -свої зауваження.

 

      ГОЛОВА. Давайте... Я прошу вибачити! Генеральний

 прокурор  знаходиться  у  відрядженні в Криму. Тому я

 просив  би...  У  вас на руках є проект цього Закону.

 Він  розглядався,  поданий  був  своєчасно.  У  вас є

 зауваження до нього? Доповнення якісь, ні?

 

      З ЗАЛУ. У мене є доповнення Комісії...

 

      ___________.

      Шановні народні депутати!

      Хочу  ще раз відповідально запевнити вас в тому,

 що  Комісія  з  питань  законності  й правопорядку не

 меншою  мірою, ніж Генеральна прокуратура занепокоєна

 процесом    зростання    організованої   злочинності.

 Особливо -в сфері економіки. І процесом перекачування

 за кордон валюти та інших цінностей. я 
 я                          - 172 - я 

      Ми,   звичайно,   розуміємо,   що  за  цих  умов

 швидківть  і  оперативність реагування правоохоронних

 органів багато в чому вирішує успіх справи.

      В   той   же   час   члени  комісії  одноголосно

 висловились  проти  прийняття  пропозиції Генеральної

 прокуратури.  Навіть  присутній  на засіданні комісії

 представник Генеарльної прокуратури не підтримав її.

      В  чому  суть питання? Діюча процесуальна норма,

 частина  2  статті  94  КПК  зазначає, що кримінальну

 справу  можна  бути  морушено лише у випадках, коли є

 достатні   дані,   що  вказують  на  наявність  ознак

 злочину.  А  що  означає  наявність ознак злочину? Це

 значить,   що   повинні   бути   в  наявності  ознаки

 конкретного            діяння,           забороненого

 Кримінальним  кодексом. Такий підхід законодавства до

 вирішення такого важливого і відповідального питання

 як  порушення  кримінальної  справи, що безпосередньо

 зачіпає  основні  конституційні  права  громадян,  ми

 вважаємо єдине правильним, єдино можливим.

      А  чи  вказують  у світлі сказаного, пропоновані

 Генеральним прокурором підстави, спосіб життя людини

 на будь які конкретні ознаки карного діяння? Аж ніяк.

 Вони  лише передбачають можливість такого діяння, але

 можливість  в той же час далеко не безспірну. Дійсно, я 
 я                          - 173 - я 

 хто  може  гарантувати, що людина, проти якої за цієї

 підставою  буде  порушено  кримінальну  справу, жилве

 тільки  на  зарплату  чи пенсію, а не отриману багато

 років  тому  спадщину  далеких  родичів,  про яку він

 нікому  не  розказував,  або на заощадження від своєї

 багаторічної  трудової  діяльності,  які  він  вчасно

 встиг   отоворити   на  такі  стабільні  цінності  як

 ювелірні вироби, антикваріат, рідкісні книги та інше,

 які   за  цивільним  законодавством  не  є  джерелами

 доходу?

      Можна  навести  багато подібних прикладів, і всі

 вони  свідчать  лише  про  те, що пропоноване рішення

 підстав  для  порушення  кримінальної справи підмінює

 чітки  критерії  за  ознаки  карного  діяння розмитою

 цілком   оціночною,   тобто,   по   суті,   довільною

 категорією,  способом  життя  людини,  яка  ніколи не

 розглядаєлася   як   правова.   Вона   грубо   нехтує

 першооснову        Кримінально-процесуального       і

 кримінального  законодавства,  якою  є, як ви знаєте,

 презумція  невинності.  Будь-якої критики не витримує

 посилення  Генерального  Прокурора  і  на  фінансово-

 правову  практику,  і  законодавство  США  оскільки в

 ньому   ідеться  про  відповідність  між  доходами  і

 джерелами  їх отримання. Тоді як в пропонованій нормі я 
 я                          - 174 - я 

 співставляється  поміж  собою  зовсім інші категорії:

 спосіб життя людини та його достаток.

      Та  й  і  спеціальної  Служби  по переслідуванню

 фінансових  злочинів, на яку посилається Прокуратура.

 У нас немає питання про її створення і воно ні ким не

 ставиться.

      І  нарешті. Нам зовсім не відомо, хто, де і коли

 забезпечить інформаційно-аналітичну базу для внесення

 даних   пропозицій.   Мається   на   увазі,  зокрема,

 кримінологічних,  кримінально-правових  та  соціальне

 дослідження  цієї  проблематики,  а також відсутність

 будь-якого    прогнозу    щодо   можливих   наслідків

 пропонованої новели.

      Комісія  ж наша вважає, що крім свавіллі, нічого

 іншого  з  цього вийти не може. Тому Комісія з питань

 законності і правопорядку вважає, що він не може бути

 прийнятий, як  Закон України.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.    Зрозуміла   пропозиція   комісії?   Є

 пропозиція   відхилити   проект  Закону.  На  виступ?

 Запитання до Євдокімова, прошу. У кого є запитання до

 Євдокімова?  Запитань немає. Сідайте, будь ласка.

 я 
 я                          - 175 - я 

      ЄВДОКІМОВ. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Моцпан депутат записався.

 Прошу.

 

      МОЦПАН А.Ф.

      146  Амвросиевский избирательный округ, Донецкая

 область, Моцпан.

      Уважаемые    депутаты!    Уважаемый    Александр

 Александрович!   Я   не   уверен,   что  после  моего

 выступления    вы    проголосуете    за   предложение

 Генерального  Прокурора, уважаемого Дацюка Владислава

 Владимировича.  Не уверен. И тем не менее, как вам не

 покажется  странным, дополнение к статье 94 пункт 6 я

 ждал примерно лет 25 и поясню почему.

      Где-то  в  начале  семидесятых  годов  в  статье

 "Комсомольсокой    правды"    в    интервью    одного

 разведчика   -подполковника  Беляев(не  забылась  эта

 фамилия)   а   -на  вопрос  корреспондента:"Какую  вы

 получали   заработную   плату  своего  правительства,

 будучи  в  командировке в Англии (где он оперделенный

 период  занимался  разведывательной  деятельностью)?"

 Беляев  ответил:  "Никакой  зарплаты  я не получал от

 своего  правительства  И вот почему: я обязан был сам я 
 я                          - 176 - я 

 зарабатывать  себе на жизнь, работать, заниматься той

 или   иной   деятельностью.   Ибо   если  бы  местная

 криминальная  полиция в Англии обратила внимание, что

 мой  образ  жизни  не  соответствует  конкретным моим

 трудовым  достижениям, то обязательно она бы занялась

 мной   принципиально.  И  если  бы  не  найдены  были

 источники  дополнительных  средств  существования, то

 передали   бы   в   Скотланд-Ярд  с  соответствующими

 выводами.   Поэтому   я   обязан   был   работать   и

 зарабатывать средства на жизнь".

      Так  вот,  тогда  я,  уважаемые коллеги, и понял

 громадное преимущество английского уголовного кодекса

 над   советским.   Я   не   думаю,  что  после  моего

 выступления   вы   обязательно   проголосуете,  но  я

 убежден:   честному   человеку   этой  статьи,  этого

 дополнения бояться нечего.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.    Більш    нема   бажаючих   виступити?

 Вінський,  прошу. З місця. Я тому що більше ніхто не

 записувався.    Прошу.    Ввімкніть,    будь   ласка,

 Хмельницька область Вінський Йосип Вікентійович.

 

      ВІНСЬКИЙ Й.В. я 
 я                          - 177 - я 

 

 

      Шановні  колеги,  зрозуміло,  що прийняття цього

 законопроекту, поставить в досить невигідні умови тих

 людей,  які  живуть  на  неправедні доходи. Зрозуміло

 сьогодні,  що коли ставиться питання про зняття цього

 законопроекту  по  формальних  причинах, воно веде до

 того,  що  й надалі прокуратура не зможе запитати, за

 що  побудована  дача,  за що куплений мерседес, за що

 всі  інші  квартири  і  т.  д.  Якщо ми хочемо з вами

 ввести  в  констуктивне русло наші ринкові відносини,

 якщо  ми  хочемо,  щоб була відповідальність людей за

 рівень  своїх  доходів,  за  те,  що  у нас масово не

 платять  податки,  і не несе ніякої відповідальності.

 Що маса людей живе сьогодні власно кажучи на корупції

 і  так  дальше і ніякого контролю реаьно ми не можемо

 зробити.  І  є масові факти, коли сьогодні ми бачимо.

 Що  людина одержує, вот як в Хмельницькому, начальник

 військового   заводу   по   виробництву   будівельних

 матеріалів   офіційне   одержує  зарплату  4  міліони

 карбованців,  закінчує  будувати  вже другий будинок,

 один  має  10 на 12, а зараз вже доклад, 12 на 14. То

 якщо  ми  сьогодні не внесемо змін в наше законодавче

 поле, ми ніколи цих людей не зможемо... я 
 я                          - 178 - я 

      За які гроші, за які кошти, ці будинки будуються.

      Тому  я  все-таки  би закликав не відклоняти цей

 закон, а... цей закон.

 

      ГОЛОВА 12 на 14 вікон чи метрів, що ви сказали.

      Черепков прошу, Донецька область, Черепков.

      Володимир  Федорович.  Ваш мікрофон не вимкнено,

 не  включено,  чи  як.  Кажуть  ввімкнути.  ідіть  на

 трибуну швиденько. І говорить так щоб більше ніхто не

 просив слово.

 

      ЧЕРЕПКОВ.  117  округ город Артемовск, Донецькая

 область,    Черепков   Владимир   Федорович   фракция

 коммунистов.  Два  года  назад  избиратели  в  городе

 обратились,  а  газета  в серьез начала публикации, о

 так  называемых  "бухарских  мазанках".  То  есть,  о

 строениях  которые  вокруг  города. Мы тогда передали

 эти  документы, еще Мороз Александр Александрович был

 депутатом  Верховного  Совета.  Затем  эти  документы

 просили   адресировать   Кучме   Леониду  Даниловичу,

 который   Премьером.  Но  он  подал  в  оставку,  эти

 документы   попали   в  канцелярию  Кравчука  Леонида

 Макаровича.    Кравчук   Леонид   Макарович   передал

 представителю  Президента  по  Донецкой  области. Тот я 
 я                          - 179 - я 

 направил    председателю   городского   Совета.   Тот

 начальнику милиции, и так все по кругу пропало.

      То  есть,  эллементарно  если посмотреть, то все

 строится  за  счет  списанных  материалов.  Механизмы

 берутся  на  три  киллометра,  то  есть, формально от

 зарплат, и так далее. Декларация не работает.

      И поэтому, каждый прекрасно знает, что сейчас за

 зарплату и туалет не построишь, не говорях о дворцах,

 виллах и так далее.

      И  поэтому,  в этом плане, если мы хотим навести

 порядок,    я   поддерживаю,   и   прошу   поддержать

 предложение  Генерального Прокурора. Потому что иначе

 порядок мы не наведем.

      (Шум в залі)

 

        ГОЛОВА.  Мішура,  Шованський  порадьтеся,  хто

 буде  говорити. Може ви одне скажете. Будь ласка. Нам

 ще   треба   проголосувати   емісію,   я  прошу  вас,

 активніше.

 

      ___________. Мене завжди цікавило, як людину, як

 завідувач  овочевою  бази  за  70 карбованців, в наші

 радянські  часи,  мав  можливість  у Криму побудувати

 особняк,  їздити  кожен  рік  відпочивати,  не лише в я 
 я                          - 180 - я 

 Радянському  Союзі,  а  й за кордон. І мене дивує, що

 наші  борці за щастя народу, які відмовилася приймати

 участь  у  нашому сьогоднішньому засідання, не хочуть

 спуститися  сюди  і проголосувати за оцей закон. А ця

 поправка  до  Закону  все такі дасть можливість нашим

 правоохороним  органам спитати у тих, хто не честним,

 не  праведним  шляхом  за рахунок пограбування нас із

 вами  зробив  собі достаток у багато разів більше ніж

 та бабуся, яка отримує сьогодні мізерну пенсію.

      І  я  думаю,  що  потрібно  проголосувати за цей

 закон не просто, а поіменно.

 

      ГОЛОВА.  Хто  за  те,  щоб  голосувати поіменно.

 Ставиться на голосування.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Ставиться проект Закону на голосування поіменно.

 

      "за"

 

      Рішення не прийнято.

      Значить,    залишається   закон   у   попередній я 
 я                          - 181 - я 

 редакції.  Прошу уваги.

      З процедури  прошу Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.

 

      Уважаемый Александр Александрович, я обращался к

 Шейко, к нашему блюстителю порядка и процедуры в этом

 зале... Когда голосовались вопросы, которые ему лично

 и  политической организации или группе депутатов были

 невыгодня,   тогда   цеплялись  за  процедуру,  чтобы

 отменить  решение...  Сегодня  этот  важнейший  Закон

 принимается  без части депутатов, которые находятся в

 зале.   Регламент   обязывает   принимать  участие  в

 голосовании!  Поэтому  я не могу согласиться с вами о

 том,  что  остается  старая редакция. Я прошу хотя бы

 до, скажем, после работы Шейко с его Комиссией, после

 выяснения  всех  процедурных и регламентных нарушений

 считать,  что  нынешнее  голосование  было  принято с

 нарушением  Регламента  и процедур. И его рассмотреть

 тогда,  когда  здесь  будет  полный  зал! Перенести и

 проголосовать  его  именно  тогда. Поэтому именно это

 решение  я  прошу... если не поставят на голосование,

 потому  что  может не хватить голосов, то перенести в

 порядок  дня,  огда здесь будут все депутаты. А Шейко я 
 я                          - 182 - я 

 пусть   вот  тут  не  дурака  валяет  и  присутствует

 постоянно  в зале, и наведет порядок... Тогда, как он

 пытался наводить тогда.

      Спасибо!

 

      ГОЛОВА.  У  нас  немає депутат... вибачте! У нас

 немає  депутата  Шейка,  у  нас  є  депутат  Шейко...

 Тому...   Тому   я   просив   би,   будь   ласка,  ми

 проголосували,  з  дотриманням  процедури.  На основі

 Регламенту.  Хто не хотів голосувати, той не хотів. А

 хто   переконаний,  що  треба  голосувати  "за"  -він

 проголосував. Тому давайте не будемо...

 

      (Шум у залі)

 

      Тут не голосувало 37?

 

      (Шум у залі)

 

      Ви наполягаєте ще раз поставити на голосування!?

      Ну, будь ласка, ставлю ще раз на голосування.

 

      (Шум у залі)

 я 
 я                          - 183 - я 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято. Все.

      Шановні  депутати,  є  ще  два документи, які ми

 обов'язково..  вірніше,  кілька  документів,  які  ми

 обов'язково повинні проголосувати. Ну, по-перше,

 вам  розданний  на руки документ, який підготували ті

 депутати, котрим ви доручили, про кредитну емісію.

      Бачите.  Так.  Розписано,  за напрямками, і тому

 подібне,  частина членів комісії вважала, що не треба

 так  розписувати, але оскільки ви вимагали, цього так

 і підготовлено, є пропозиція цей проект поставити, за

 основу взяти. Прошу проголосувать.

      За основу, а потім там...

      "За"    "проти"    , рішення не прийнято.

      Хтось не зрозумів, я так бачу?

      Василь   Миронович,   ви   не   зривайте  роботу

 засідання. Я прошу уважно.

      Голосується  з основу проект Постанову Верховної

 Ради про первинну кредитну емісію Національного банку

 України в лютому 1995 року. Ставлю на голосування, за

 основу. Будьте уважні.

          "За"    "проти"    , рішення прийнято.

       Які зауваження, у степенка є зауваження, прошу. я 
 я                          - 184 - я 

       Степенко, Шаланський,  Бутейко.

 

      СТЕПЕНКО.   Олександр   Олександрович,   в  мене

 зауваження   таке.   Шановні   друзі,  до  пункту  4:

 встановити,   що   Національний  банк  України  видає

 кредити   на  покриття  дефіциту  державного  бюджету

 України.  Ми  же  всі знаємо, що державного бюджету в

 нас  немає. І тому, на мій погляд, це пункт абсолютно

 абсурдний.

      І   до  вас,  Олександр  Олександрович,  є  таке

 прохання. Ви в користі справи, те, що тут написано, я

 буду голосувать "за".

 

      ГОЛОВА.  Василю  Івановичу,  в нас нема бюджету,

 але дефіцит є.

 

      СТЕПЕНКО.  Знаєте, зараз трансляції немає, я вам

 в   комісії  анекдот  розказував,  що  каже  мальчик,

 інтересно,  каже,  орган  є,  а слова нема. Так і тут

 таке ж саме.

      Я  попрошу,  Олександр Олександрович, я вас дуже

 попрошу,   ви  в  курсі  справи,  про  що  йде  мова.

 Об'ясніть,   я   сьогодні   з  людьми  говорив,  вони

 говорять, чому Верховна Рада не хоче, щоб ми одержали я 
 я                          - 185 - я 

 заробітну  плату,  щоб  запрацювали  підприємства? Та

 інфляція  ніколи це питання не вирішує, це як вихід з

 положення  на  три  дні.  Тому нам треба виробництвом

 займатись , а не емісією.

 

 

      ГОЛОВА.  Ясно,  ясно,  Василь Іванович, справа в

 тому,  що  бюджет  ми  дали  дозвіл Уряду у грудні, 6

 грудня Постановою своєю формувати його на нормативній

 базі  минулого  року.  Тому  не  можна  говорити,  що

 бюджету нема. А якже ми, з чого ж ми зарплату видаємо

 у бюджетній сфері?

      (Шум в залі)

      А так немає, ви ж знаєте.

      Я пообіцяв  слово, Шаланський.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ А.М.

 

      Шановні депутати! Шановний Головуючий!

      Шаланський, 226 виборчий, Знаменськ.

      У мене єсть дві пропозиції щодо даного, до даної

 Постанови.

      Перше.  Пункти  "б", "в" і "а" поміняти місцями.

 Тобто  сільськогосподарські товаровиробники перенести я 
 я                          - 186 - я 

 на  третє  місце,  а  на  перше  поставити соціальний

 захист населення. Це трошки буде виглядіть і м'якше і

 для  сільськогосподарських  товаровиробників, тому що

 перший   пункт   буде   зносить   все   на   сільське

 господарство,  всю  емісію. І сьомим пунктом добавить

 "у  тижневий  термін............  чи  просити Кабінет

 Міністрів  подати  звіт про використання кредиту 1994

 року і причини неповернення його до бюджету".

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  до  Шаланського звертаюся. Поміняємо

 місцями,  хоч це суті ніякої немає, значення немає. А

 замість  7  пункту,  якби  ви би не заперечували, був

 варіант,   який   запропонували  ця  ж  група  такий,

 доповнення  "Комісіям Верховної Ради з питань бюджету

 та   фінансової   банківської   діяльності  здійснити

 контроль за цільовим використанням вказаних коштів та

 доповісти  Верховній  Раді  України  при  затверджені

 державного бюджету на 1995 рік".

      Немає заперечень?

      (Шум в залі)

      Шаланський. Почекайте.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ. я 
 я                          - 187 - я 

      будьте   добрі,  мене  цікавить  перед  тим,  як

 просить  чергову  емісію,  необхідно  відзвітувати за

 попередню.   Так   до  цієї  пори  нам  за  1994  рік

 інформації  не  подали.  Чому 60 мільярдів кредити не

 повернуто до бюджету. От я вимагаю цієї інформації.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу пробачення, пропозиція депутата

 Шаланського ставиться на голосування.

 

      "за"

 

      Вибачте,    не   пройшла.   Але   давайте...   Я

 пропозицію...   Будьте   уважні.   Я  пропозицію  від

 розробників про контроль з боку комісії.

      "Комісіям  Верховної  Ради  з  питань бюджету та

 фінансів,  банківської  діяльності здійснити контроль

 за   цільовим   використанням   вказаних   коштів  та

 доповісти  Верховній  Раді  України  про затвердження

 бюджету за 1995 рік".

      Ставлю на голосування.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято. Ще є доповнення? я 
 я                          - 188 - я 

      Бутейко, а потім Анісімов. Номер назвете ...

 

      БУТЕЙКО.

 

 

       Шановний   Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги, я хотів би звернути вашу увагу на пункт 4, де

 говориться про те, що Національний банк видає кредити

 на  покриття  дифіциту  державного бюджету України та

 сезонного розриву.

      І пункт 2: "Спрямувати кошти кредитної емісії на

 покриття   поточного  дефіциту  державного  бюджету".

 Справа  в  тому, що відповідно до Закону "Про банки і

 банківську діяльність" Національному банку заборонено

 видавати,   робити   первинну   емісію  для  покриття

 державного  бюджету.  І  тому,  хоча  в нас є потреба

 зараз  зробити  емісію, і тут було обгрунтування, я б

 запропонував   би  все-таки  зробити  більш  грамотно

 формулювання,  щоб ви не суперечити закону, про банки

 і   банковську  діяльність,  тому  можливо  у  пункті

 другому,  використати  ті  слова, які є в пункті 4, а

 саме,   що   спрямувати  кошти  кредитної  емісії  на

 покриття  витрат  які  виникають у зв"язку з сезонним

 розривом  надходжень  до  державного  бюджету,  але я я 
 я                          - 189 - я 

 кажу, що це формулювання має стати предметом розгляду

 фахівців,  але  я  звертаю  увагу,  що  це  у  такому

 вигляді,   воно   суперечить   закону   про  банки  і

 банківську діяльність.

 

      ГОЛОВА. Ну так якщо буквально так.

 

      ___________.  Я розумію. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович Суслов, прошу. Можна з

 місця, можна з трибуни. Будь ласка, швидко.

 

      СУСЛОВ.   Уважаемые   депутаты.  То  что  сказал

 Анатолий  Денисович  верно, действительно в законах о

 банках  и банковской деятельности, запрещено выдавать

 Национальному   банку   кредиты   правительству,   на

 покрытия дефицита бюджета. Но все мы прекрасно знаем,

 что  дефицит  в прошлого года полностью прокредитован

 Национальным  банком,  сегодня  правительство  к нам,

 обратилось за этим кредитом именно в связи с тем, что

 ничем  покрывать  дефицит  бюджета. Поэтому как бы мы

 сейчас  не  рассуждали, но выясняеться, что поскольку

 не  емисионных  источников  нет,  то  мы  либо примем

 постановление, чрезвычайная ситуация, за этим и нужно я 
 я                          - 190 - я 

 постановление  верховного  Совета,  либо мы не примем

 ссылаясь  на  закон,  и  останемся без финансирование

 всех тех целей о которых здесь говорилось.

 

      ГОЛОВА.   Вадим   Петрович,   є   якщо   ви   не

 заперечуете, давайте ми будем голосувать.

 

      ___________.  Если  есть  необходимость, я готов

 пояснить по каждому пунктц ситуацию, нет спасибо.

 

      ГОЛОВА   Анисимов  останній,  і  Гетьман,  прошу

 Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.  178,  Запорожье,  у  меня один вопрос

 Александр,  Александрович. Задавая вопросы Назарову и

 другим6 мне ответили, что сегодня на сегодняшний день

 промышленность получила кредиты, в пределах 8

 триллионов.  Это  Держкоматом,  Минэнерго, и проплаты

 через  Министерство  промышленносты  на  Минпром и на

 угольную    промышленность.    Где    они?   Или   мы

 дополнительно  уже  будем  снова рассматривать, чтобы

 эти 8 триллионов найти.

 

      ГОЛОВА.  Я  розумію, що це очевидно в числі цієї я 
 я                          - 191 - я 

 суми.  Так  Уряд  просить,  навіщо ми будемо в даному

 випадку диктувати Уряду і банку. Вони попросили так.

      Вадим Петрович, що у вас?

 

      ___________. Олександр Олександрович, я хотів би

 підтримати все те, що тут говорилося і проголосувати,

 звичайно  за це рішення, яке ми все нібито зрозуміли.

 Але ж все-таки, прослухайте, що говорив Бутейко. Коли

 будемо   розглядати   державний   бюджет,   і  будемо

 розглядати  грошово-кредитну  політику,  ми,  дійсно,

 повинні зробити якісь винятки для того, щоб поправити

 уже діючий наш Закон.

      Тому навіть в цьому рішенні, я не зовсім згоден,

 але я буду голосувати. Я прошу в пункті 4 викреслити:

 "Встановити,   що  Національний  банк  України  видає

 кредити  на  покриття сезонного розриву надходжень до

 державного бюджету".

      Сьогодні  за  кредитування  державного дефіциту,

 давайте  знімемо  питання,  вирішимо  його,  і будемо

 приймати бюджет.

 

      ГОЛОВА. Немає заперечень? З урахування поправки,

 так.  Я  прошу  заспокоїтися, пригадайте, як один раз

 голову  колгоспу вибирали. Пам'ятаєте, дискусія була. я 
 я                          - 192 - я 

 Я  просив  би, давайте підтримаємо цей проект. Ставлю

 на   голосування.   Із   зауваженням  Гетьмана,  і  з

 доповненням, яке проголосовано.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ

      "За" -

 

      Я  прошу  депутата  Свято,  я  потім вам дам, ми

 ідемо за...

      Ще таке в мене до вас прохання. У вас на руках є

 проект  Закону  "Про  ратифікацію  угоди  між  Урядом

 України  і  Литвою"  і  є  перший  заступник міністра

 Подольов  Ігор  Валентинович, який готовий доповісти.

 Але  то  все  з"совано. Можна ставити на голосування?

 Ставлю наголосування, прошу.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      І  ще  один документ-довідка, ну, це до речі, як

 треба  реагувати  на  депутатські запити. Довідка -це

 наш  відділ  контролю  доповідає.  Лист про виділення

 кроштів   для   поїздки   в  Санкт-Петербург,  героїв

 Радянського Союзу і кавалерів трьох Орденів Слави, за

 підписом  Голови  Верховної Ради України, направлений я 
 я                          - 193 - я 

 7. 02. Кабінету Міністрів.

       Зі   слів   завідуючого   відділом,   з  питань

 культури,   освіти   і   охорони   здоров"я  Кабінету

 Міністрів  України Фоменка, підготовлено доручення за

 підписом  віце-прем"єр-міністра  України  Кураса "про

 позитивне   вирішення   цього   питання".  З  України

 сформовано  делегацію в кількості 61 чоловіка на чолі

 з  голової  Ради  ветеранів Великої Вітчизняної війни

 Герасимовим.

      Всі  витрати  на  поїздку  бере  на себе Кабінет

 Міністрів  України.  Але  на початку буде сплачено за

 рахунок  місцевих  бюджетів,  а потім регіонам будуть

 перераховані  ці  витрати з резервного фонду Кабінету

 Міністрів. Завідуючий відділом Палій Миколав Іванович.

      Дякую   вам   за   роботу.  Завтра  в  10  годин

 продовжить роботу сесія.