ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ П'ЯТЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 8 ч е р в н я 1995 р о к у
10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати і гості
Верховної Ради!
Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.
Увімкніть систему.
ЙДЕ
РЕЄСТРАЦІЯ.
У залі зареєстровано 312 депутатів. Ще
підходять. Пізніше ще потім проведемо для ясності
дореєстрацію. Ранкове засідання оголошується
відкритим.
Оголошую запитати народних депутатів.
Чапюк Ростислава Степановича до голови правління
Національного банку України у зв'язку з невжиттям
заходів щодо присікання незаконних акцій
"Економбанку" з коштами, виділеними для облаштування
кордону.
Угарова Геннадія Юрійовича до Кабінету Міністрів
України щодо достовірності інформації про
радіактивний викид на першому енергоблоці Запорізької
АЕС 20 квітня цього року.
Шевченка Віталія Федоровича до виконуючого
обов'язки Прем'єр-міністра України Марчука щодо
використання коштів, виділених з резервного фонду
Кабінету Міністрів на завершення будівництва
психоневрологічного будинку-інтернату в селі Зелене
Поле, Дніпропетровської області.
Раханського Анатолія Ворфоломійовича до
виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України
Марчука в зв'язку з невиконанням Міністерством
фінансів України постанови Верховної Ради від 26
травня щодо оздоровлення дітей.
Групи депутатів: Білас І. Г. (всього 9 чоловік),
першим - Іван Григорович Білас до Голови Верховної
Ради про усунення порушень, допущених при розгляді
питання про Генерального прокурора.
Драгомарецького Сергія Дмитровича до Генеральної
прокуратури України щодо волокити з розглядом справи
про публікацію в газеті "ЧАС/TIME" наклепницьких
відомостей. я
я - 3 - я
Яблонського Валентина Андрійовича до виконуючого
обов'язки Прем'єр-міністра України Марчука стосовно
необхідності врегулювання системи оплати комунальних
послуг та здійснення заходів щодо повернення
культурних цінностей, що перебувають за кордоном.
Гармаша Леоніда Івановича до голови Комісії з
питань Регламенту, депутатської етики і забезпечення
депутатської діяльності щодо права депутатів давати
оцінку відповіді на його запит.
Осадчука Петра Ілліча до виконуючого обов'язки
Віце-прем'єр-міністра Кураса стосовно відновлення
закладів культурної спадщини, які були ліквідовані в
зв'язку з репресіями. Доручаємо Секретаріату
направити запити адресатам для відповідного
реагування. Заодно я прошу Секретаріат уважніше
дивитися на редакцію запитів, оскільки тут є кілька
неточних або не українських слів.
Надійшла також заява від народних депутатів
України Степенка Василя Івановича та Карасика Вілена
Михайловича про їх виіхід з депутатської групи
аграрників України -депутати вважають себе
позафракційними.
Відносно порядку роботи на сьогодні. Олександр
Сергійович, будь
ласка, тихіше. Я прошу уваги! я
я - 4 - я
Сьогодні, як відомо, у Маріїнському палаці
відбудеться підписання Конституційного Договору. У
зв'язку з тим пропонується такий порядок роботи: ми
(я хотів би ващої згоди на це)..., щоби ми не
проводили сьогодні розминку, тобто...
(Шум у залі, окремі вигуки)
... Так. У нас дуже багато є питань, і питання такі,
які можна розглядати за скороченою процедурою. Тому,
якщо будуть якісь окремі питання, що справді
потребують детальнішого обговорення, то ми будемо
окремо з цього приводу визначатись. А в цілому
працюємо за скороченою процедурою при розгляді тих чи
інших питань.
Проте через 20 з лишнім хвилин, тобто, о 10.30,
я гадаю, можна буде зробити перерву, тому що
депутати, які захочуть підписати договір, можуть
прийти у Маріїнський палац і зробити цю операцію. Але
в зв'язку з тим, що якщо ходити по черзі, то це буде
неорганізованість у роботі Верховної Ради. Тому ми
зараз попрацюємо півгодини, а потім зберемось о 14.
00, де продовження роботи. Так? Влаштовує така
процедура? Є інші думки, так? Петре Миколайович,
прошу Симоненко.
я
я - 5 - я
СИМОНЕНКО.
Уважаемый Александр Александрович, я хтотел бы
одну просьбу только высказать в связи с тем, что уже
это спланировано, определиться по процедуре, ведь
сегодняшним днем тогда и ограничивается подписание
того документа, о котором идет речь.
Я почему хотел бы, чтобы вы дали или ответ или
предложение? потому что меня с утра возмутила
информация, поступившая от члена фракции коммунистов,
руководителя, который сегодня, здесь, в стенах этого
Верховного Совета начали угрожать, ты подумай,
подписывай, потому что ты руководитель предприятия, у
тебя семья!
(Шум у залі)
Да в конце концов, мы находимся в
законодательном органе или в каком-то, я не знаю,
учреждении?!
Давайте определимся: те, кто хочет подписать,
пускай сегодня эхто и закончится подписание, либо
будет террор развязан против народных депутатов.
ГОЛОВА. Я розумію обурення, яке зараз
прозвучало в залі з приводу такого факту, і просив би
з цього приводу
припинити обговорення далі. Але тих, я
я - 6 - я
хто вдається до подібних вчинків, я думаю, до них
можна буде знайти засоби впливу такі, щоб кожен мав
розум про те, що треба говорити, а що не треба,
погрожувать чи не погрожувать.
(Шум у залі)
Будь ласка, є пропозиція розпочати розгляд
питань.
(Шум у залі)
Ідіть, сідайте на місце.
(Шум в залі)
Чого ви кричите? Вячеславе Максимовичу, не
кричіть.
(Шум в залі)
Слухається питання про проект Закону України
"Про внесення змін і доповнень до Закону "Про вибори
депутатів і голів сільських, селищних, районних,
міських, районних в містах, обласних Рад.
Олександр Миколайович Стешенко, прошу.
Стешенко. Ваше питання.
(Шум в залі)
Ще раз оголошую. Слухається питання про проект
Закону "Про внесення змін і доповнень до Закону "Про
вибори
депутатів і голів сільських, селищних, я
я - 7 - я
районних, міських, районних в містах, обласних Рад".
Прошу.
СТЕШЕНКО О.М.
Шановна Президія! Шановні колеги! Ну, по-перше,
я би дуже прохав, Олександр Олександрович, щоб
подальша наша робота планувалась таким чином або з
вечора, або зранку були роздані відповідні документи,
в якому чітко було б вказано, які ми питання
розглядаємо. Це перше.
Друге. Я, як голова комісії, відповідно до
чинної Постанови Верховної Ради разом з комісією
виконав це доручення і 6 червня цього року передав ці
документи на розгляд керівникам фракцій особисто з
проханням в двухденний термін розглянути і повідомити
про свою думку комісію.
Я не хотів би бути присутнім на ще одному
політичному шоу, коли або будем приймати, або не
приймати, при такій невизначеності немає сензу
вносити і зміни в цей зал.
Тому, якщо керівники фракцій розглянули і дають
згоду, я готов
доповідати після 14 години. я
я - 8 - я
Дякую.
ГОЛОВА. Олександр Миколайович, одну хвилину.
Почекайте. Ви готові доповідати зараз. Всі депутати
розглянули це питання, і фракції мають змогу
висловитися шляхом голосування.
Мова йде про те, що в порядку доповнень є
порівняльна таблиця, є зміни до трьох статтей цього
Закону "Про вибори до місцевих Рад", де по кожному
конкретному пункту шляхом голосування можна внести
відповідні зміни.
Ще раз повторюю, мова йде не про вибори народних
депутатів, де записано, що не можна зробити зміни
відповідні протягом відповідної коденції.
А тут йдеться про вибори до місцевих Рад. Більше
того, ви пам'ятаєте, що під час голосування Закону
"Про вибори народних депутатів" було проголосовано
саме ті норми, які тут передбачені. Але через
редакційну якусь, напевно, технічну неточність ця
норма не пройшла в опублікованому Законі про вибори.
Оскільки ця норма стосується обмеженої кількості
виборчих округів і вона на пізніше може бути
врахована в
цілому і під час виборів народних я
я - 9 - я
депутатів, тобто на перспективу, я просив би
підтримати цю редакцію.
Всі документи у вас на руках, і можна провести
голосування. Олександр Миколайович, як ви дивитесь:
можна розглядать це питання?
Знгачить, є пропозиція Олександра Миколайовича
після 14 години проголосувати це питання. Будь ласка.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Я ще раз повторю те, що ви не чули.
Олександр Миколайович шостого числа передав ці
документи керівникам фракцій з проханням, щоб вони
висловили письмово свої зауваження до цього
документу. Оскільки, я так зрозумів, що голови
фракцій хочуть це зробити усно, то у зв"язку з
неясністю в цьому відношенні, ми з"ясуємо ці
обставини розглядом під час розгляду цього питання о
14 годині. Голосувати немає ніякої потреби, тому що я
користуюсь тим правилом, який передбачений
регламентом і можу ставити з переліку сьогодні будь-
яке питання.
А вас всіх попрошу ще раз уважно подивитись до
цих норм. Зніміть там якісь політичні двозначності з
цього приводу.
Віктор
Іванович Суслов. "Інформація про хід я
я - 10 - я
підготовки проекту Закону України про компенсацію
заощаджень населенню".
СУСЛОВ В.І.
Уважаемые народные депутаты! Все мы понимаем,
насколько ответственный вопрос, который мы собираемся
сейчас обсуждать даже в порядке информации. Почти все
народные депутаты обещали своим избирателям в своих
избирательных программах добиваться индексации
вкладов населения, которые были утрачены гражданами
Украины, фактически, утрачены в виду инфляции. Но
легко говорить о необходимости индексации, это можно
делать бесплатно, другое дело, когда этот
законопроект или эта идея переводится в русло
практической реализации...
ГОЛОВА. Віктор Іванович, одну хвилиночку. Одну
хвилинку.
(Шум в залі)
Я прошу. Питання, з яким стикався кожен з вас
під час виборів і зараз кожен день при зустрічах з
виборцями. Я прошу, уважно послухайте цю інформацію,
бо нам з вами
доведеться розробляти Закон, який я
я - 11 - я
чекають люди. Будь ласка, Геннадій Григорович.
___________. Так вот. Легко говорить об
индексации, пока дело не доходит до поиска
финансового источника проведения индексации вкладов
населения. В связи с серьйозностью проблемы, я хочу
очень коротко охарактеризовать те акты, которые уже
принимались на протяжении последнего года по
индексации вкладов граждан.
15 юиня 1994 года, то есть год назад был принят
Указ Президента Украины о первоочередных мерах по
компенсации гражданам Украины потерь от обесценения
ценных бумаг и денежных накоплений. Этим Указом было
поручено Национальному банку и Кабинету Министров до
15 сентября 1994 года подготовить пропозиции по
компенсации гражданам Украины указанных потерь.
Кабинет Министров действительно тогда подготовил
проект Постановления Верховного Совета и этот проект
был подан на рассмотрение Верховного Совета осенью
1994 года. Суть проекта была кратка и сводилась к
одному. Индексацию провести при проведении денежной
реформы и введении гривны.
Мы рассматривали этот проект, поданый Кабинетом
Минитров, и не
смогли принять по нему окончательного я
я - 12 - я
решения. Потому что проект не содержал обоснований,
не указывал на финансовый источник индексации и
главным образом Комисссия не могла определиться и
принять положительного решения по этому проекту в
связи с тем, что не ясна была идея денежной реформы и
не было также и программы денежной реформы.
Нельзя заявлять о необходимости индексации за
счет введения гривны, незная будет ли это реформа
конфискационной, будет ли она не конфискационной.
Было бы наивно предполагать, что можно провести
индексацию отпечатав дополнительное количество денег.
Вместе с тем, Президент Украины принял очередной
Указ по вопросам индексации. Это Указ от 24 ноября
1994 года, этот Указ уже Президента Кучмы о
компенсации гражданам Украины потерь от бесценения
денежных сбережений в учереждениях сбербанка и
Укрдержстраха.
Как вы помните, этим Указом было установлено,
что проводится индексация денежных сбережений
населения в 2200 раз, и на сумму индексации выдаются
приватизационное сертификаты. То есть этот шаг главы
исполнительной власти фактически уже аналировал тот
проект, который подавав Кабинет Министров о
проведении
индексации в связи с денежной реформой. я
я - 13 - я
Депутаты должны знать, что мы конечно этот Указ
анализировали в комиссии, и пришли к выводу о том,
что к сожалению Указ не соответствует
законодательству, в частности, законодательству о
приватизации. У нас было заключение юротдела о том,
что этот Указ противоречит действующему
законодательству. Тем не менее, комиссия воздержалась
от того, чтобы вносить предложения по вето на этот
Указ, в связи с тем, что мы не были готовы тогда
решить проблему источника индексации.
А если говорить о противоречиях
законодательства, то понимаете, особенность этого
Указа состояла в том, что ведь количество имущества
подлежащего приватизации не увеличивалось, и в
дополнении к приватизационным сертификатам, пошли
индексационные сертификаты но на тоже самое
имущество. То есть это просто означает возможность
проведения индексации не в полном обкеме, и за счет
тех граждан, которые должны были получать
приватизированное иммущество в соответствии с
привитизационными сертификатами.
То есть попытка провести индексацию без
финансового источника, а этот Указ представлял собой
такую попытку,
конечно не решала и не могла решить я
я - 14 - я
проблему, сейчас конечно позно и не нужно говорить о
том, что этот Указ нужно отменять.
Мы можем вновь вернуться к проблеме индексации в
поиску дополнительных мер по индексации и опять к
тому же вопросу о финансовом источнике.
Я не буду сейчас характеризовать состояние
государственного бюджета, все депутатам известно, что
безполезно сегодня в государственном бюджете искать
средства на проведения индексации збережений
граждан., по доходам бюджет не выполняется, по
расходам такие средства не предусмотрены.
Остается все-таки та идея, которая когда-то
подавалась нам Кабинетом Министров. То есть в связи с
готовящейся денежной реформой, действительно можно
было бы принять решение о льготном переводе в новую
денежную единицу тех вкладов которые были по
состоянию на 1 января 1992 года и обьем, которых в
том момент составлял 116 миллиардов рублей, мы можем
предусмотреть льготные условия перевода, но если мы
пойдем этим путем, то тогда мы должны заявить, о том,
что денежная реформа не может быть не
конфескационной, потому что дополнительных,
дополнительный источник в этом случае, образуется за
счет допустим
ликвидации денег теневого оборота. За я
я - 15 - я
счет того, что не будет плавного, равного так сказать
для всех перевода нынешнего и карбованцевой массы в
гривну, если мы пойдем этим путем, мы примем такую
концепцию, тогда мы не можем гарантировать, что мы
индексируем всем и в полном обьеме, но мы наверняка
сможем найти источники для того, чтобы создать
льготные условия и фактически индексировать вклады,
ну в первую очередь малообеспеченных слоев населения , тех, у кого были не слишком большие суммы
вкалдом: пенсионеров, инвалидов и других социально
незащищенных слоев населения.
Вместе с тем, мы пока не готовы решить, можем мы
это делать или нет, так как вы знаете, что с точки
зрения исполнительной власти (об этом уже обкявлено)
должна быть проведена не конфискационная денежная
реформа,........ то есть каждый должен остаться с
теми деньгами, которыми он сегодня располагает.
Поэтому я... все, что я сказал. я сказал в порядке
информации. Проекта Постановления у вас нет. Как мы
намерены действовать дальше?
Мы должны определиться таки и найти какой-то
компромисс в вопросах концепции проведения денежной
реформы с исполнительной властью, а депутаты должны
знать, что
Верховный Совет и ни одна из комиссий не я
я - 16 - я
занимаются непосредственной подготовкой денежной
реформы, мы не имеем никаких материалов и программа и
идея этой реформы нам неизвестна. Но если нам удастся
договориться с исполнительной властью о том, что все-
таки деньги, находящиеся в теневом обороте, могут
быть обкектом конфискации, тогда мы можем говорить и
о льготных условиях перевода денежных накоплений
населения, находившихся в Сберегательном банке
Украины в гривну и проведение индексации в ходе
проведения денежной реформы. Другого пути -ввиду
отсутствия финансового источника -, по нашему
мнению, сейчас нет.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Івановичу. Чи є потреба
задавати питання?
(Шум у залі, окремі вигуки)
Будь ласка, 10 хвилин на запитання. Запишіться,
хто хоче.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ковтунець, прошу. А потім опублікуєте...
КОВТУНЕЦЬ В.В., 33 виборчий округ.
Шановний
Вікторе Івановичу! я
я - 17 - я
Скажіть... Якщо введення приватизаційних
сертифікатів в обмін на заощадження зменшує реальну
вартість приватизаційного сертифіката, який видається
всім громадянам, то як на цю вартість вплинуло наше
рішенн, яке ми затвердили більше 5 тисяч об'єктів,
які не підлягають приватизації?
Дякую.
___________. Я сказал о том, что мы не считаем
сейчас еобходимым возвращаться к Указу Президента,
который вел индексацию за счет выдачи сертификатов,
дополнительных ертификатов на вклады,
проиндексированные в 2 200 раз, но это не значит,
конечно, что мы не должны утрясти все законодательные
вопросы, которые проистекали и появились в связи с
введением дополнительной формы прыватизации путем
использования приватизационых сертификатов. Но в
данном случае это немножечко другой вопрос. Я думаю,
что комиссия по экономической политике должна
соответствующее предложение подать, но в этом случае,
естественно, права граждан, которые, так сказать,
должны были получить приватизируемое имущество по
приватизационным сертификатам, эти права, безусловно,
нарушены. Но надо
привести в соответствие одну форму я
я - 18 - я
приватизации и вторую форму.
ГОЛОВА. Шеховцов.
ШЕХОВЦОВ.
Виктор Иванович, поскольку вы докладываете
информацию о подготовке закона, как минимум, к вам
вопрос, на который вы должны ответить: как быть с
Указом Президента? Ведь Указ действует, завтра
отпечатают сертификаты, начнут выдавать гражданам в
принудытельном порядке. Отказаться они не смогут. И
счета в Сбербанке будут закрывать. Значит, либо нужно
наложить вето на Указ Президента, я, кстати, такой
законопроект подавал 2 месяца назад о наложении вето,
либо ввести изменения в законодательство о
приватизации, по которому гражданин имел бы право
отказаться, кто хочет, кому условия использования
этого вертификата, предложенные Президентом,
устраивают, тот пусть воспользуется. Кто не хочет,
пусть получит эту бумагу и она останется долговым
обязательством государства.
И второе. Еще год назад я подавал в вашу комисию
предложения по альтернативным сповсобам погашения
долга. У
государства есть определенные ресурсы, я
я - 19 - я
которыми оно может расчитаться. Я называл в частности
землю, как очень привлекательный обкект для замещения
этого долга. Земли у нас, мне ответыли, получают
бесплатно. Да, получают................. в основном,
которые строят котеджи. Давайте хотя бы им погашать
долг, то есть зачем их вкладов в сбербанке выделять
им земельные участки.
Но я предлагаю целую, скажем так, программу
государственную погашения долга альтернативными
способами. Я не дождался ответа вразумительного ни от
Кабинета Министров, ни от Президента, ни от вашщей
комиссии. Я вот хотел бы услышать, что вы об этом
думаете?
___________. Вы понимаете прекрасно, что не
только наша комиссия занималась этим вопросом.
Верховный Совет, на сколько я помню, по крайней мере
дважды или трижды принимал постановление обязывающее
Кабинет Министров представить соответствующий проект,
кроме упомянутого мной проекта, никаких других
проектов мы не получали. Целый ряд комиссий
Верховного Совета тоже занимались этим вопросом.
Так вот что касается вето на Указ Президента.
Юридические
основания для вето были и конечно же я
я - 20 - я
остаются. Но согласитесь, что политически мы можем
идти по этому пути тогда, когда мы указываем другой
путь более правильный. Хотя чисто юридически мы можем
наложить вето на Указ Президента по индексации, по
компенсации граджанам Украины потерь от обесценения
денежных збережений. Поэтому я бы все-таки предложил
определиться с возможностью поиска источника за счет
денежной реформы. И наша комиссия представит вам
тогда соответствующий проект законодательного акта.
Что же касается альтернативных способов. Да, мы
можем искать другие источники. Допустим, ну, если вы
обратили внимание в последние дни буквально принят
Указ Президента, которым ликвидированы все льготы по
налогам, наданные раньше указами Президента Украины.
Это более, чем 20. Отменено действие более, чем 20
указов Президента по предоставлению льгот. Конечно,
это даст кое-какие дополнительные источники. И надо
посмотреть и поискать еще и там.
Что касается приватизации земли и рассчета
землей, ну, это вопрос, который нужно решать, в том
числе и с аграрниками, и всей Верховной Раде. Едва ли
наша Комиссия сможет самостоятельно тут какое-то
решение принять.
Можно
поискать еще кое-какие источники засчет я
я - 21 - я
приватизируемых обкектов, в том числе и не подлежащих
приватизации для рассчета и т.д.
Но если действоать грамотно, я думаю, что мы
должны искать для компенсации чисто финансовый
источник на сегодня. Потому что рассчитываться
землей, как в порядке индексации вкладов граждан, -
это неправильно. Если вы хотите продать эту землю и
на вырученные деньги провести индексацию, может быть.
Но источник должен быть найден денежный, финансовый.
Все остальные методы -это уже не вопрос индексации,
это вопрос законодательства по приватизации либо
других разделов приватизации. И на самом деле под
предлогом благовидной цели проведение индексации
вкладов граждан при таких подходах будут решаться
совершенно другие задачи.
ГОЛОВА. Ткаченко.
ТКАЧЕНКО С.К.
Так, це питання сьогодні одне з найбільш
наболілих і одне з тих, яке задається на кожній
зустрічі з виборцями. Дуже приємно, що ми його
сьогодні
порушуємо, але дещо викликає тривогу, що ми я
я - 22 - я
його порушуємо дещо в гіпотетичному передбачливому
такому варіанті.
В мене питання такого порядку: чи запрошувалися
працівники Кабінету Міністрів до тієї розмови і чому
я їх сьогодні не бачу в їхній ложі. Чи не викличе це,
таке обговорення без їхньої участі, ну, протистояння
між двома гілками влади?
Дякую.
СУСЛОВ В.І.
Я понял вопрос так, что сегодня речь идет об
информации Комиссии. Наша Комиссия для решения этого
вопроса, между прочим, создала специальную рабочую
группу. Там есть и представители Кабинета Министров,
Министерства финансов, экономики, Национального банка
и весь этот совместный поиск, все время упирался и
естественно упирается в один очень простой вопрос.
Это источник проведения индексации. Если только мы
определяемся с источником, и с возможнымы обкемами,
дальше мы конечно все проблемы легко решаем.
ГОЛОВА. Карнаух.
КАРНАУХ я
я - 23 - я
Депутатська група "Незалежність". Шановний
Віктор Іванович, шановні колеги народні депутати, це
питання є одним із найважливіших для наших виборців.
Тому я звертаюсь до вас, Віктор Іванович, звичайно ви
нам доповіли, що виконавча влада намагається
провести, так би мовити, конституційну грошову
реформу і тому, дійсно, кожний, хто залишиться з тими
грошима, які в нього є. На жаль, у переважної
більшості населення України таких грошей немає. Люди
ледве зводять кінці з кінцями. Але, вони за все своє
життя заробили певні кошти і ці кошти мають бути
повернені державою.
Тому, я пропоную вам, як голові комісії, кожному
з нас, народному депутату, в ході, як кажуть,
консультації з виконавчою владою переглянути, щоб ця
грошова реформа носила....... характер. Щоб ті гроші,
які знаходяться у тіньовому обігу, були вилучені. А в
ході реформи якраз і появиться джерело індексації. Як
ви до цього відноситесь? Як ви будете проводити цю
реформу? Дякую за увагу!
___________. Спасибо! Я об этом уже говорил. И
именно поэтому
нам нужен постоянный контакт с я
я - 24 - я
исполнительной властью. Допустим, мы могли бы внести,
например, решение принципиального плана постановления
о том, что нужно провести конфискационную денежную
реформу и определить примерные источники проведения
индексации вкладов. Но посколько это идет в разрез на
сегодня с позицией Президента Украины, надо, по
крайней мере, вот я уже здесь выступал две недели
назад с предложениями, чтобы как-то попасть на прием
к Президенту. Но это один из тех вопросов, которые мы
с ним хотели обсудить. И я не думаю, что Леонид
Данилович действительно может поддерживать, что у
каждого должно ставаться то, что он имеет сегодня.
Дело в том, что легко очень доказать, что вклады
граждан утеряны через кредитно-финансовый механизм,
через механизм инфляции. И в условиях, когда за
последние годы наще производство не росло, а падало,
новые и очень большие состояния возникают не за счет
роста производства, подкема экономики, наростания
прибыли, а за счет перераспределения средств через
кредитно-финансовый механизм. Таким образом, средства
населения фактически были приватизированы
определенными категориями, перекачены через
бынковскую системы и составили новые значительные
состояния. Поэтому
и юридически и морально конечно мы я
я - 25 - я
были бы правы, если бы поставили вопрос о том, что
колосальные наличные деньги оборачиваются сегодня в
наличном обороте. Вы знаете, что там за сотню
триллионов карбованцев оборот наличности идет.
Колосальные валютные средства оборачиваются в теневом
обороте. И просто надо достичь какого-то согласия,
понять, что и морально и юридически проведения
конфискационных мер только в сфере нелегального
денежного оборота теневого оборота -это вполне
нормально и нас поймут и наши избиратели и это будет
соответствовать законодательству и я думаю, что с
этим согласится и Президент Украины.
ГОЛОВА. Віктор Іванович, якщо можна -відповідь
на таке питання. Воно вже за часом. В принципі, ми
могли б з участю інших депутатів і Кабінету Міністрів
розробити все-таки Закон протягом червня місяця, який
би давав механізми компенсації заощаджень.
___________. Да, мы можем разработать такой
прект. Если определимся все-таки как мы будем
проводить рефому и, кроме того, небольшие суммы, я
думаю, что нас поймут и наши избиратели и Верховный
Совет согласится, в
небольшом обкеме здесь мозможна и я
я - 26 - я
дополнительная эмиссия Национального банка либо в
пределах плановых обкемов эммисии, либо небольшая
даже сверх этого плана.
Дело в том, что Национальный банк ведь эммисию
дополнительную денег проводит, только эти деньги идут
на другие цели.
Учитывая социальную значимость проблемы мы не
претендовали бы на то, чтобы проиндексировать все и
всех. Я повторяю, у нас есть план, например, целевого
использования проиндексированных средств. Мы могли бы
указать, что пенсионеры, лица достигшие определенного
возраста пенсионного им индексируется и выплачивается
все в первую очередь. Мы могли бы предусмотреть
возможность оплаты безналичным путьм с этих
проиндексированных счетов, допустим, коммунальных
услуг, квартплаты, медицинского обслуживания и
некоторых других наиболее важных целей. Мы могли бы
предусмотреть первоочередную выплату в установленных
обкмах семьям имеющих детей. И соответственно
поддержать эти семьи.
То есть проводя такую политику и растянув эти
выплаты на определенный период времени, я думаю, что
Украина не смотря на крайне тяжелое экономическое
положение
способна решить эту черезвычайно важную я
я - 27 - я
социальную проблему.
И все-таки уверен, что тот договор, который с
исполнительной властью заключен, будет этому
способствовать. И исполнительная власть точно также
пойдет на встречу интересов наших избирателей, как и
мы с вами.
ГОЛОВА. Дякую, Віктор Іванович. Сідайте, будь
ласка.
Шановні депутати, я думаю, що ми можемо
домовитися таким чином. Протягом півтора тижня, всі
ви, хто вважає можливим і має міркування щодо
можливості організації, механізму компенсації
заощаджень громадянам, повинен подати свої пропозиції
у комісію Віктора Івановича Суслова.
Тим часом він тримає зв'язок із Кабінетом
Міністрів і Національним банком. І вивчивши механізм
грошової реформи, а він не такий складний, щоб
зробити з цього якусь таємницю чи проблему і
враховуючи можливості і приватизації і так далі. Ми
повинні в червні місяці все-таки прийняти, тобто на
цій сесії прийняти Закон "Про компенсацію
заощаджень". Ми повинні нарешті дати відповідь
громадянам, які її
так давно чекають. я
я - 28 - я
Крім того, паралельно комісія Таранова, комісія
з питань економічної політики повинна внести
пропозицію щодо поправки до Закону "Про приватизацію"
в якому ми повинні надати право громадянам
відмовлятися від використання сертифікатів на
приватизацію в погошенні заборгованості державою.
Державної заборгованості перед громадянином. Я
думаю, що це буде і справедливо, і відкриє шлях для
тих хто хоче використати сертифікати, будь ласка,
вкладай в майно на тих умовах, які пропонує держава,
а якщо він хоче все-таки іншого виду компенсації, то
він тоді скористається тим законом який буде
підготовлений.
Я просив би вашої згоди на таку, на таке і
доручення і пропозиції, якщо ви не заперечуєте, а я
гадаю, що ви маєте всі права тим скористатися, то
тоді ми будемо вважати, що інформацію Віктора
Івановича Суслова, ми прийняли до відому, так немає
заперечень.
Манчуленко, Марченко, будь ласка.
МАНЧУЛЕНКО 435 виборчий округ Чернівецька
область.
я
я - 29 - я
Шановний Олександр Олександровичу!
Це питання про яке ми тут слухали є надзвичайно
важливим і болючим для нашого народу, оскільки
частина людей відкладала кошти на чорний день, ці
кошти абсолютно знецінилися і практично це зараз
копійки.
Інша група людей відкладала кошти для інших
цілей, ці кошти знову таки знецінилися і ми просто
повинні підійти до цієї відповідальності, до
вирішення цього питання. Адже ми вже практично більше
року працюємо, а наші виборці чекають від нас
реального результату, тому що я впевнений абсолютно -
переважна більшість депутатів, коли кандидувала,
говорила про те, що треба все-таки індексацію
заощаджень відповідно до рівня інфляції провести.
Тому в мене є така пропозиція, щоб більш конкретно
були названі терміни -коли це питання буде вноситься
на розгляд сесії Верховної Ради, і коли ми будемо
його розглядати, і коли буде прийнято рішення. Я
абсолютно з вами погоджуюся, що на цій сесії треба
було би прийняти цей Закон, але просив би встановити
конкретний термін, коли, скажімо, Комісія, яку очолює
колега Суслов, винесе це питання для розгляду в
сесійний зал.
Напевно, що там ми зравзу його не я
я - 30 - я
приймемо -можливо, буде друге читання. Тому ці речі
треба передбачити з такою метою, щоб до закінчення
цієї сесії ми цей Закон прийняли і дали нарешті нашим
виборцям конкретну відповідь.
Дякую.
ГОЛОВА. Марченко. Будь ласка, на це запитання
Віктор Іванович дасть відповідь, тобто дату він назве
приблизну, яка влаштовує Комісію, яка можлива,
реальна. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р.
Уважаемый Александр Александровчи!
Я думаю, что постановка вопроса, чтобы мы или в
июне, или на этой сессии приняли решение по этому
вопросу, абсолютно правильно. И я поддерживаю ваше
предложение для того, чтобы его конкретизировать и
реализовать. И, безусловно, каждый из депутатов может
назвать те проблемы, которые ставят избиратели.
Однако мне представляется, необходимо решить ключевой
вопрос, о котором говорил Виктор Иванович, то есть
сможет ли наш законодательный орган, наш, повлиять на
принципы
проведенимя денежной реформы. На мой взгляд я
я - 31 - я
(или я как трактую Конституцию) у нас такие права
есть. С другой стороны, или исполнительная власть,
или Президент может говорить о том, что это -только
дело исполнительной власти. Нам была названа
официальная цифра -160 триллионов карбованцев
находятся в обороте внебанковского учета. 160
триллионов теневых денег! Это с одной стороны.
А с дургой стороны, безусловно, мы не можем (или
наши избиратели не могут) решить проблемы по закупке
самого необходимого и так далее. Поэтому, Александр
Александрович, в порядке конструктуивной работы с
исполнительной властью, я просил бы, может быть,
нашей Комиссии правовой сделать анализ, насколько мы
можем повлиять на сотрудничество с исполнительной
властью об определении принципа денежной реформы. И
если она будет конфискационного типа, а я считаю, что
это будет правильным, то тогда есть механизмы,
которые, кстати говоря, применяли и другие страны для
индексации вкладов населения, в том числе под
приоритетом, например, пенсионеры, например, инвалиды
и так далее. Поэтому я хотел бы результатом нашего
обсуждения, не только принятия к сведению, не только
того, что мы должны решить на этой сессии, а чтобы
правовой механизм
этот рассмотрели, поручить комиссии я
я - 32 - я
правовой, и комиссии, может буть, суслова,
проанализировать наши полномочия и выйти на
сотрудничество для того, чтобы мы провели денежную
реформу именно конфискационного типа.
ГОЛОВА. Ще 5 хвилин досить нам? Ну, давайте ще
12 хвилин на обговорення цього питання. Із місця, хто
бажає, пропозиції і доповнення, будь ласка, робіть.
Пилипчук, Таран і Степенко, безперечно.
ОРОБЕЦЬ .
Я хотів би ось з якої сторони сказати: тема
повернення вкладів громадян надзвичайно актуальна
особлиаво для старших. До мене часто звертаються
люди, які просять, щоби це їм компенсували хоча би
оплаченням послуг на похорони. Саме для похорону люди
збирали гроші.
Крім того, треба передбачити, що найбільш
ображені старші люди, оскільки вони не мають
можливості довго чекати. І таким чином, продумати цей
механізм. Але я хотів би поставити питання дещо
ширше: повернення вкладів громадян -це повернення
довір'я до самої
держави. За оцінками експертів, у я
я - 33 - я
нашх громадян є від 10 до 20 мільярдів доларів на
руках або в тіньовому обізі. І не треба чекати
інвестора з Заходу, цей інвестор є всередині, треба,
щоб ці гроші працювали на нашу промисловість. В
додаток цього хочу сказати, що структура інвестицій
тепер у Польщі лише півтора мільярди з-за кордону, а
6 мільярдів це внутрішні резерви Польщі. Тобто нам
треба продумати досвід як би все-таки повернути
довір'я до нашої держави і повернути внутрішнього
інвестора нашій державі.
ГОЛОВА. Таран
Я прошу тільки не повторювати, ну, те,
наприклад, що я говорив. Ви, безперечно, краще кажете
ніж я, але якщо конкретну пропозицію, щоб Суслов міг
зараз врахувати. Будь ласка.
ТАРАН
Уважаемые депутаты! Уважаемыа Президент!
Таран, 180, Запорожье.
Александр Алексанлрович, я вношу конкретное
предложение по проект решения по данному вопросу. Я
абсолютно
поддерживаю высказанное и вами и я
я - 34 - я
докладчиком сегодня те предложения. Зная о том, что
какая реакция в последнее время была Кабинета
Министров на наши все предложения конкретные, поэтому
я предлагаю: отдельным пунктом записать или в такой
трактовке: предложить Кабинету Министров изучить
предложения по вопросу индексации или компенсации
вкладов населения через и так далее по тексту, что
предлагалось. Писать конкретным предложением
решение.........
ГОЛОВА. Хорошо............. тому що ми таке
доручення вже дали Кабінету Міністрів. Воно буде...
ТАРАН . А Верховный Совет само собой ........
ГОЛОВА. Добре. Пилипчук.
А, Товт, ну, будь ласка, тоді Пилипчук.
ТОВТ М.М.
Дякую. Шановний Олександр Олександрович! Шановні
колеги депутати! І шановна комісія, яка буде
заніматись цим питанням! Я вважаю, що уцілому підходи
пока що у
нас до питань компенсації не є я
я - 35 - я
комплексними. Я би пропонував ні в якому разі не
заніматися окремо лише грошовими заощадженнями, які є
в касах. На мою думку, треба в комплексі із тими
збитками, які нанесені нашим громадянам по в
невиплаченим державним займам, а також по речовим
лотереям. І ті самі люди грошей. Це одна сторона, які
фактично за останні роки нанесені.
І також, на мою думку, потрібно було при цьому
комплексі, компенсаційному комплексі, врахувати і за
незаконне, компенсацію за незаконно конфісковане
майно.
Немає у нас в державі остаточно вирішеного
питання по повернення або компенсації майна,
незаконно конфіскованого державою у громадян.
Також не вирішено у нас у державі компенсацію
репресованим особам за проведені у місцях заточення,
інших лагерях.
І не вирішено остаточно питання репресованим -
це, особливо, тих, які по національному ознаку або
релігійному або іншому, також ці питання примусово
виселених компенсація за нанесені збитки. А також
тих, які були залучені до примусових робіт.
Тобто це є той перечень, який я на сьогодні можу
назвати, який
все мало би бути у комплексі. І має я
я - 36 - я
бути єдина затверджена нами і погоджена із виконавчою
владою концепція компенсаційної політики Української
держави.
І як уже переді мною виступали, тут, безумовно,
треба було б врахувати той досвід, який інші бувші
соцдержави мають у даному питанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Пилипчук. Дякую.
ПИЛИПЧУК В.М.
Шановні колеги, ну, по-перше, ніяка держава
ніколи на базарі не об'являє, коли в неї буде реформа
і як вона буде проводитися. А таке рішення
приймається, ну, десь за 3-4 години до ранку перед
впровадженням.
Друге. Ніколи не обговорюються питання, як
будуть провидитися, а тим більше, пропозиції про
конфіскаційну методу проведення, бо це негативно
вплине тут же на курс національної валюти.
В зв'язку з цим я хотів би слухачам сказати, що
це лише одна із пропозицій, але це не є рішення.
Ніякої конфіскації,
я думаю, ми не допустим і не буде я
я - 37 - я
її.
Третє питання. Відносно приватизації і
компенсації вкладень, тут я погоджуюсь з Товтом, що
це проблема комплексна і є кілька варіантів
вирішень -взяти це на внутрішній борг, але це не
вигідно, не ефективно через те, що то є обман, ми
обманимо людей. А є інший варіант за рахунок
приватизації. У зв"язку з цим треба змінити форми і
методи приватизації, за якими провести відкриту
підписку на майно і такий комплект документів був
розроблений в минулій Верховній Раді. І тоді люди
мають можливість вкладувати свої приватизаційні
кошти, не обмежуючи вартості статутного фонду
підприємства чи вартістю фондів. Наприклад, коли є
два магазини, один в центрі Києва, другий на окраїні
Києва, балансова вартість їх однакова, але ринкова по
потенційній прибутковроті різна. Наприклад, по 100
млн. кожен коштує, то в центрі міста за нього
віддадуть 100 млрд., а там дадуть на окраїні 50 млн.
Якщо ми зробимо вільну підписку, тобто, не обмежимо,
що можна покласти приватизаційних документів, в тому
числі і компенсації населення лише вартістю майна, а
ринковий підхід зробимо. Тобто, так би поступили
люди, якби мали
реальні свої гроші. То таким чином, я
я - 38 - я
ми не допустимо інфляції валюти із-за компенсації,
заощаджень людей на збергкнижках.
Окрім того, це повинно бути ув"язано з формами
приватизації і з тим, що приватизаційний документ
являється цінним папером. Дійсно, є бабуся, яка
замість того, щоб в "Траст" понести свій
приватизаційний сертифікат і невідомо, коли буде
девідент той, могла б продати на ринку цей цінний
папір. Але, це визначить для окремих категорій
громадян.
Тобто, всі ці три питання, які ми розглядали,
вони носять комплексний характер і у зв"язку з цим
висмикувати і виривати один з них неможливо, бо це
призведе до негативних наслідків. А варіант, як
вирішити цю проблему, є ще старою Верховною Радою.
Дякую!
ГОЛОВА. Сікалов, Цушко.
СІКАЛОВ.
Спасибо, Александр Александрович. 119, Горловка,
Доцецк, фракция коммунистов.
Александр
Александрович, у нас по-моему я
я - 39 - я
сложилась порочная практика, что устали выступать у
нас штатные выступающие. То есть, ну а последнее
время только угодники. Вот. Но я не к этому. Я вот
что хотел сказать. Значит, все говорят о компенсации
вкладов, все мы обещали своим избирателям, что будем
добиваться. Но, по-моему, год назад у нас здесь в
этом зале был разговор о том, что есть еще один
вариант, о котором сегодня нихто не сказал. Это
вариант возвращения товаром. То есть, погашение
вкладов населения товаром. Вот. Как на это посмотрела
Комисссия Виктора Ивановича в том плане, что
компенсировать вклады населению именно товаром.
Кстати, по этому пути шла послевоенная Германия.
Спасибо.
ГОЛОВА. Цушко, Степенко, Моцпан.
ЦУШКО.
Депутат Цушко, 315 округ, Комиссия по
финансовым(..........), аграрии Украина.
Уважаемый Александр Александрович, у меня
просьба к вам. Первая. Я понимаю, что у нас есть
яркие депутаты
типа моего коллеги, тоже агрария, я
я - 40 - я
Степенка. Вы их замечаете сразу. Но иногда таких
незаметных как я тоже замечаете, что я руку раньше
его поднял. За это спасибо.
А по вопросу. Значит первое. Мы знаем, что
принят Указ Президента. Второе. По этому вопросу. По
возврату сбережений. Или компенсаций.
Второе. Знаем, что принят бюджет, где на это
деньги не выделены.
Третье. Мы знаем, что денежную реформу будет
проводить исполнительная власть.
И четвертое. Мы вчера отдали полномочия по
многим вопросам исполнительной власти во главе с
Президентом.
Поэтому я поддерживаю предложение товарища
Марченка о том, что мы должны проанализировать и
сказать четко без популизма, что мы мало что можем
повлиять на этот вопрос, сказать людям. И сказать
тоже четко, то этот вопрос будет решать
исполнительная власть во главе с Президентом. Потому
что многие те вопросы, которые мы поднимем, в
принципе, мы их не решим не от того, что мы не хотим,
а от того, что это не в наших руках. Этот Закон,
который мы предусматриваем мало что даст, возможно
вот это. я
я - 41 - я
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Степенко.
СТЕПЕНКО
Дякую Олександре Олександровичу.
Я хочу конкретну пропозицію внести, Віктор
Іванович. Я звертаюсь до вас, як до голови комісії,
яка на мою думку, об'єктивно і чесно виступає і каже
де ми можемо зараз вирішувати, а де ми не можемо.
Я розумію, що це питання надзвичайної ваги, і
сьогодні грати на почуттях тих людей, яким не
виплачена компенсація, не зовсім, мені здається така
справа благородна.
Тому я прошу вас, розглянути три такі конкретні
пропозиції.
Перше. Дати можливість розраховуватись за
комунальні послуги тими вкладами, які будуть чесно
компенсовані. Я маю на увазі, що ті 30 процентів, 50,
в три рази -це абсолютно не годиться, чесно
компенсовані. І дати можливість, якщо людина бажає
вона може розрахуватися за комунальні послуги тими
вкладами, які в неї
були. я
я - 42 - я
Друга пропозиція. Обов'язково виплачувати сто
процентів компенсованих вкладів на похорони. Дійсно,
якщо людина відкладала, я не думаю, що ми за рахунок
тих людей, які померли і якісь вклади в них є
піднімемо економіку України. Це просто буде якось по-
людські, буде морально, буде так, як повинні все-таки
робити цивілізовані країни.
І третє, те що академік від народу Пилипчук
казав. Він дуже дохідливо пояснив, девіденти і
сертифікати, дальше там його не вимовиш нормально. Я
вважаю, що не потрібно цього закручувати все в один
ящик скидати вилами. Потрібно чесно компенсувати і
дати право людям, і сказати, що зараз немає
можливості, але ви знайте що у вас є ці кошти, коли
прийде час, а я в це віру, я опиміст, і ви можете
вільно розпорядитися тими вкладами, які у вас.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, я відповідаю на репліку, які вже
прозвучали тут кілька разів. Я не яскравих депутатів
помічаю, а я помічаю, що на моніторі хто записався на
виступи з цього питання.
Тому в такій послідовності, я даю і виступи і
Степенко був
записаний, а Шеховцов теж, я йому теж я
я - 43 - я
дам слово, Моцпан і Шеховцов і на тому закінчуємо,
будь ласка.
МОЦПАН 146 избирательный округ.
Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые
депутаты!
Уважаемые избиратели 146 округа, Донецкой
области, неужели вы думаете, что власть я имею....
предыдущего Президента Кравчука и нынешнего Кучмы, я
имею ввиду большинство состава депутатского корпуса
предыдущего парламента и нынешнего, который допустила
перекачку в теневой капитал 160 триллионов
карбованцев. И сегодня вналичии как сказал депутат
Оробец у некоторыех имеется 29 миллиардов долларов,
которые допустил развал экономики, неужели вы
думаете, что.... обеспечить компенсацию, индексацию
вкладов на январь 1992 года, я в это абсолютно не
верю.
Я обращаю ваше внимание на заявление уважаемого
мною председателя комиссии по финансам и банкам
Виктора Ивановича Суслова, я в хорошем понимании
понимаю..... финансистом, он прямо сказал, что мы
должны были
наложить в свое время вето на Указ я
я - 44 - я
Президента. Фальшивый по сути по индексации.... путем
приватизационных сертификатов.
Уважаемые избиратели!
Пока вы не потребуете от правительства и
парламента, чтобы заработала промышленность,
сельськое хозяйство, чтобы на рынок пошла товарная
масса не верте не в какую индексацию. Это блеф?.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Анатолій Федорович, я вас дуже прошу,
ваші міркування розумні, слушні, але мабуть не зовсім
доречні. Справа в тому, що скажемо девольвація
заощаджень пройшла не тільки тому, що погано працював
Уряд , парламент тощо.
Ви зверніть увагу, що у всіх країнах так само
сталося, які були на території СРСР, тому що вага
грошової одиниці в попередній державі забезпечувалася
всім її потенціалом, а Україна -частина тільки того
потенціалу, якраз тих багатств в Україні немає, які б
робили "тяжкими" наші гроші. Тому треба шукати вихід
сьогодні і Закон треба приймати якщо не сьогодні, то
людина повинна знати, коли вона одержить, але повну
компенсацію своїх заощаджень.
Шеховцов, будь
ласка. я
я - 45 - я
ШЕХОВЦОВ О.Д., 128 виборчий округ.
Уважаемые коллеги! Александр Александрович!
На протяжении двух с половиной лет в этом зале
постоянно поднимается вопрос о компенсациях. И
выступления все -свидетельства о том, что
представление депутатов о возможностях государства,
возможных способах -самые разные, иногда очень
далекие от реалий жизни. И даже выступление
председателя Комиссии сегодня показало, что и он
разработал бы Закон, но не знает, в каком направлении
двигаться...
Для меня совершенно очевидно, что было бы
полезно провести парламентские слушания, на которых
дать возможность авторам различных предложений
доказать эффективность и реальность предлагаемых ими
способов, выслушать всех оппонентов (вне всякого
сомнения) от правительства на самом высоком уровне, а
Верховному Совету определиться, какие методы он
признает справедливыми и реальными (голосованиями),
какие -нет. И тогда ба Комиссия бы знала, над чем
работать.
Такая процедура предусмотрена статьей 6.4.4.,
Регламента,
когда Верховный Совет по просьбе я
я - 46 - я
профильной комиссии обсуждает основные положения,
ключевые моменты предлагаемого законопроекта и тем
самым как бы выдает техническое задание ведущей
комиссии или правительству на разработку
законопроекта. До этого момента все те разговоры с
предложениями вот так вот с мест, на слух о
миллионах, триллионах, где их брать -ну, несерьезно
все это. Я понимаю, что мы в цейтноте и провести
полноценное парламенское слушание, может быть, не
удастся. Тем более, что вы ставите задачу в июне
принять такой Закон... Я не верю в то, что это
возможно. Я считал бы, лучше провести полноценное вот
такое слушание в соответствии со статьей 6. 4. 4.
Регламента, за июль-август комиссия могла бы тогда
разработать солидный законопроект, а мы б его
рассмотрели в сентябре месяце.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Дкую, ну, ви бачили, думки розішлись:
різні пропозиції, кожна варта уваги. Але все це треба
справді викласти в єдиному документі, і процедура
підготовки такого документу може йти і через
парламентські слухання, можна йти і через розгляд
комісій
підготовкою відповідного документа комісією я
я - 47 - я
разом з Кабінетом Міністрів.
Тому я ще раз повторюю пропозицію: всі ваші
міркування, от як, наприклад, зробив тільки що
депутат Васильєв з Донецької області, який просто
пише: "Пропозиції до проекту Постанови Верховної Ради
України "Про коменсацію громадянам України втрат від
знецінення грошових заощаджень в установах ощадного
банку і колишнього Укрдержстраху".
Тобто, є конкретна абсолютно пропозиція, я
відписую її у Комісію по питанню банківської
діяльності Суслову конкретно. Я прошу всіх вас, у
кого є свої міркування, висловіть ці міркування і
передайте їх у Комісію.
Прошу, дальше. Про роботу на наступному тижні
ставили питання депутати. Вноситься така пропозиція:
у понеділок і вівторок ви працюєте в комісіях,
готуючи невідкладні питання, внесені Кабінетом
мінісрів.
Будьте уважні, я прошу уваги, в понеділок
вівторок.
Середа, четвер, п'ятниця, субота працюєте в
округах з тим, щоб наступні чотири сесійних тижня ми
могли б до закінчення сесії попрацювати тут і
розглянути всі
питання, які винесені на порядок дня я
я - 48 - я
третьої сесії.
В принципі не заперечуєте з цього приводу?
(Шум у залі)
На голосування ставити не буду...
(Шум у залі)
Ще раз повторюю. Одну хвилиночку, я прошу вашої
уваги. Можна я ще раз повторю?
Понеділок, вівторок працюєте в комісіях, далі
після того працюєте в округах. Після того чотири
тижні в сесійному режимі. Так щоб ви зорієнтувалися,
бо ми справді маємо багато напрацьованих матеріалів,
які потрібно опрацювати. Сьогодні і завтра дуже прошу
ефективно робимо над тими матеріалами, які в вас є
зараз на руках. Дуже багато питань. І прошу всіх. Ви
знаєте є такий анекдот, як три дядьки випили пляшку.
Ну і все вже треба розходиться, а один тоді говорить:
а поговорить же треба ще. От у нас при розгляді
деяких питань виникає така проблема, що обов'язково
треба поговорить хоч і ясно, що він повторить те, що
один сказав, другий, але треба висловиться, щоб знали
на окрузі, що він дуже турбується про ці проблему.
Я прошу, у скороченому режимі розглядати
питання. А зараз оголошується перерва до 14 години.
Керівників фракцій прошу зайти до мене.