ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  ДРУГЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  14  б е р е з н я  1995  р о к у

                      10.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.    Доброго   ранку,  шановні   депутати,

 журналісти  і  гості  Верховної Ради. Прошу депутатів

 підготуватися  до  реєстрації.  Заберіть свої картки.

 Ставте їх, куди слід.

      Будь  ласка, ще хвилину, будь ласка. Будь ласка,

 сідайте   на   місця.   Увімкніть   систему.  В  залі

 зареєстровано  326  депутатів, по-моєму, 327. Але, ну,

 так  досвід  говорить, що більше я бачу в залі, явно.

 Не  спряцьовує?..  Ну,  будь  ласка, зосередьтеся -не

 натискуйте на кнопку, слово "З трибуни" до того часу,

 доки  не  піде  стовпчик на табло. Поки не прозвучить

 музика. Будь ласка, ще раз увімкніть систему.

      Точна цифра - 326.  Там,  де  не працює -там не

 працює!

      Шановні депутати! Ранкове засідання оголошується

 відкритим.

      Ми  сьогодні  повинні  розглянути  такі питання:

 після   використання   часу,  відведеного  для  заяв, я 
 я                           - 2 - я 

 повідомлень,  тощо  розглянем  перелік  питань на цей

 тиждень,     затвердимо.    Потім    проект    Закону

 розглянемо...  проект  Закону  "Про  внесення  змін і

 доповнень до деяких законодавчих актів" у зв'язку про

 прийняття  Закону "Про аудиторську діяльність". Потім

 проект  Закону  "Про  внесення  змін  і  доповнень до

 Закону  "Про  оренду  майна  державних  підприємств і

 організацій".  Потім  проект  Закону "Про ратифікацію

 Угоди   "Про  загальні  умови  і  механізм  підтримки

 розвитку виробничої кооперації, підприємств і галузей

 держав-учасників  Співдружності  незалежних  держав".

 Проект  Закону  "Про  внесення  змін і доповнень "Про

 Службу  безпеки  України"  і  "Про  внесення  змін до

 Постанови    Верховної   Ради   України   "Про   стан

 підготовки   та   створення   сприятливих   умов  для

 проведення   весняно-польових  робіт"  -уточнення  до

 прийнятої раніше Постанови.

      Ось  такий  порядок на сьогодні. Тому відведений

 час  до  заяв  і  виступів  на півгодини, будь ласка,

 запишіться, хто хотів би виступити.

      Будь ласка, опублікуйте. Чоловік 20 опублікуйте,

 більше не треба.

      Осадчук.

 я 
 я                           - 3 - я 

      ОСАДЧУК.

       Шановний   Олександр   Олександрович,   шановні

 народні  депутати!  Ми  починаємо свій парламентський

 тиждень в умовах, коли криза наростає, як економічна,

 так  і політична, коли Верховна Рада досі на створила

 правової  основи  для  здійснення радикальних реформ,

 які були оголошені Президентом України ще в листопаді

 минулого   року   і   які  були  схвалені  постановою

 Верховної Ради.

      Недавно,  в  суботу  і в неділю, у  нас,  як би

 сказати, у політично-конфронтаційному житті  України

 відбулася

 велика  подія  -другий,  насправді  тридцятий,  з'їзд

 Компартії України.

      (ОПЛЕСКИ)

      Насправді  Україна  має право на такий з'їзд, на

 відкритий  обмін  думками, і складається враження, що

 на  цьому  з'їзді,  де  були  ви присутні, Олександре

 Олександровичу,     оголошено     війну    незалежній

 Українській  державі, її демонтаж, повернення до того

 статусу,   який   ми  мали  раніше,  оголошено  війну

 Презуденту   України.   Курс  реформ,  який  постійно

 блокувався,  оголошено  антинародним.  Ви, Олександре

 Олександровичу,  були на цьому з'їзді, там дуже гарно я 
 я                           - 4 - я 

 виступили  і сказали відкрито, що тільки ті сили, які

 там  зібралися, ті сили, які представляє з'їзд можуть

 вирішити всі  наші проблеми.

      Так я пропоную...

      (ОПЛЕСКИ)

 ...Я  пропоную у порядок денний вклюбчити питання про

 те,    якими    методами,    якими    шляхами    буде

 це  реалізовуватися, наскільки те, що там говорите ви

 відповідає  тому,  що ви говорите в Верховній Раді? І

 включити    це   питання   в   порядок   денний   про

 конституційні,  законні  шляхи  реалізації всіх наших

 політичних, економічних програм, і відкрито у прямому

 ефірі  обговорити цю ситуацію, щоб було ясно хто бере

 на  себе відповідальність за цю роботу, якими шляхами

 вона  буде  проподитись, і на якій правовій основі це

 буде   робиться?   Тому   що   вже   ми  маємо  певні

 прощитування  нашого  суспільства  і  в  Києві,  і  в

 Полтаві,  і  ми  повинні відкрито в умовах демократії

 іти на діалог і брати на себе  відповідальність.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Дякую вам.  Григорович.

 я 
 я                           - 5 - я 

      ГРИГОРОВИЧ Л.С.

      Я   передаю  своє  слово  Вячеславу  Максимовичу

 Чорноволу.

      ЧОРНОВІЛ В.М.

      Шановний   Голово,   шановні   депутати,   я  за

 дорученням   фракції   Народного  руху  України  хочу

 заявити протест проти поведінки Голови Верховної Ради

 України на з'їзді Компартії України.

      Я  хочу  нагадати,  що наш Голова Верховної Ради

 перш, ніж стати Головою, отут клятвенно обіцяв з цієї

 трибуни,    що    взагалі    припинить   членство   в

 соціалістичній  партії чи будь-якій іншій партії, щоб

 бути  безстороннім  керівником  вищого  законодавчого

 органу  України. Він грубо обманув нас, потім ставши,

 підтвердив,      підтвердили     його     керівництво

 Соціалістичною  партією,  а  на  з'їзді Комуністичної

 партії,   де  виголошувалися  антидержавні  гасла  на

 знищення  Української держави, на припинення політики

 реформ, на усунення президентського правління в нашій

 державі  і  т.  д., підтримав цю лінію, сказав, що це

 єдина  правильна лінія, яка принесе Україні щастя. Ми я 
 я                           - 6 - я 

 знаєм це щастя, ми його переживали 70 років.

      Я вважаю, що після цього шановному нашому Голові

 Верховної  Ради  не  залишається  нічого, як подати у

 відставку.  І  дальше разом очолювати ліві сили, а не

 бути   нейтралізуючим   фактором  у  Верховній  Раді,

 урівноважувати  всі політичні сили, які є у Верховній

 Раді України.

      І  з  цієї  точки зору мені видається дивним, що

 Голова  Верховної  Ради  і  більшість  Президії знову

 відклали  питання  про  звіт Президії Верховної Ради,

 який  треба  розглядати  негайно. Ми допрацювалися до

 того, що вийшли на бюджет, не маючи прийнятих законів

 про   податки,  тобто  фіктивний  бюджет  буде,  адже

 прибутки  як рахувати, коли немає закону про податки.

 Там  же  йдуть якісь умовні цифри, стоять, розумієте?

 Не  прийнята  ні  бюджетна система остаточно, ні....,

 коли  немає  Закону "Про податки". Там же ідуть якісь

 умовні  цифри,  стоять,  розумієте.  Не  прийнята  ні

 бюджетна  система остаточно, ні податкова система, не

 вироблено  більш необхідніші закони, а ми, розумієте,

 займаємся таким примітивним політиканством.

      Треба  цього тижня негайно поставити питання про

 звіт  Президії Верховної Ради. Вчора Голова Верховної

 Ради  на  Президії  зробив усе можливе, щоб відсунути я 
 я                           - 7 - я 

 розгляд   питання  про  ситуацію  в  Криму.  Ситуація

 назріла,   відтягувати   нікуди.  Там  уже  починають

 підривати,  розумієте,  ну,  замах  робити  на членів

 Уряду,  які  більш-менш  непогано  почали  працювати,

 розумієте.

      Треба,  нарешті,  цього тижня розглянути питання

 про політичну ситуацію  у Криму  обов'язково.

      Ми,   нарешті,  оскільки  очевидно  не  вдасться

 виступити   щодо   порядку   денного   -треба  почати

 сьогоднішній  розгляд  порядку денного із питання про

 висвітлення нашої сесії в засобах масової інформації.

      Треба,  щоб люди знали: що робиться в цьому залі

 і хто є хто.  Дякую.

      ГОЛОВА. Пронюк, будь ласка.

      ПРОНЮК.

      205, депутатська група "Державність", Українська

 республіканська партія.

      Шановний пане Голово, шановні колеги!

      Могло  здатися,  могло виглядати, що цей тиждень

 буде  апогеєм в напруженній роботі Верховної Ради, що

 на  цьому тижні ми розв'яжемо багато питань і зможемо

 допомогти  усім  гілкам  виконавчої влади здійснювати я 
 я                           - 8 - я 

 економічні реформи  і поліпшити становище  народу.

      На   жаль,   цього   не   сталося.   Перед  нами

 запропонованний   порядок   денний.  В  якому  зовсім

 відсутні  питання,  які  були  запропрновані нам 3, у

 грительному   переліку  питань.  Там  є  блок  питань

 економічної,  з  питань  приватизації, тобто цей весь

 блок   за   який   відповідає   комісія  Таранова.  У

 запропонованому  на  цей  тиждень  роботі  цих питань

 немає.

      Це  ухиляння  від  реформи, це гальмування отого

 курсу  президентського  на  реформи,  якому висловила

 свою підтримку  Верховна Рада.

      Крім  того, у цьому порядку денному ми зовсім не

 знайдемо не концепції житлової-державної, не знайдемо

 ми  кримських питань. І мені видається, що ми повинні

 повернутися  і  ввести в порядок денний весь цей блок

 питань,   за  який  відповідає,  я  говорив,  комісія

 Таранова.

      Далі,  я  хочу  звернути  увагу,  що  проведення

 З'їзду,  я  таки  сподівався, що це буде другий З'їзд

 КПУ.  Але  ж  нам  весь час нагадують, що це 30 З'їзд

 КПРС   КПУ.   Тому   проведення  цього  З'їзду  ввело

 напруження  в  громадське  життя України, в політичне

 життя України. я 
 я                           - 9 - я 

      Громадські   організації  виступають  протестом.

 Зокрема Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і

 репресованих  вимагає  від  Міністерства  юстиції  та

 Генеральної  Прокуратури  України дати правову оцінку

 антидержавній  діяльності  організаторів  і учасників

 цього    названого    З'їзду   і   притягти   їх   до

 відповідальності.

      Дивна  річ,  в  історії  майже  не  може  знайти

 прикладів,  коли парламент держави, так руйнує власну

 державу,  цьому треба покласти край, я закликаю, всіх

 депутатів, які відповідають, які несуть, усвідомлюють

 свою відповідальність у цей важкий стан в Україні.

      Організуватися, мобілізуватися і не допускати ні

 жодної  антидержавної діяльності, я пропоную на цьому

 тижні провести звіт Президії Кабінету Міністрів фонду

 комунального   майна  і  Генеральну  прокуратуру,  бо

 інакше  ми  не  можемо тупцювати на місці і займатися

 дріб'язковими питаннями.

      І останнє наполягаю на радіотрансляції, .

      ГОЛОВА.   Я   прошу   дотримуватися  Регламенту,

 Мясковський  .

      ___________.  Добре, я дотримуюся. я 
 я                           - 10 - я 

      310 округ Одещина.

      Я  не  хотів  би  торкатися  тих  питань, які не

 стосуються порядку денного, але в зв'язку з тим, що і

 пан Чорновіл і Пронюк і Осадчук підняли це питання, я

 хочу  сказати  про  те  панове,  що  наш з'їзд ніяких

 антидержавних   постанов  не  прийняв.  Ви  почитайте

 документи,  щоб  ви  знали6  з'їзду виходить одне, що

 тільки    комуністи   сьогодні   державники,   а   не

 націоналісти, яких ви представляєте.

      (ОПЛЕСКИ)

      Це по-перше.

      По-друге.  Уважаемые  товарищи,  я  считаю,  что

 сегодня  можна  согласится  в  той  повестке  с  теми

 вопросами, которые внесены  в повестку дня.

      Однако  мне  думается,  что рассматривая вопрос,

 про  внесення  змін  до  постанови Верховної Ради про

 стан   підготовки   та   створенню   сприятливих  для

 проведення    весняно-польових   робіт   треба,   щоб

 відповідальний Голова комісії Суслов врахував про те,

 що  сьогодні  ми  чуємо  і  із  уст Президента, и все

 средства  массовой  информации подымают вопрос о том,

 успокаивают  общество,  что  все  в  порядке:  на юге я 
 я                           - 11 - я 

 начались...   так  сказать,  заканчивается  посевная,

 идет...  идут  удобрения,  ГСМ  и  т.  д.  и  т. п. К

 сожалению,   это  не  отвечает  действительности!  Мы

 сегодня   видим  наоборот  -буквально  наоборот,  что

 творится  в  сельском  хозяйстве! Поэтому я бы просил

 запросить   в   Кабинете  Министров,  в  Министерстве

 сельского  хозяйства  сводку  о  том,  сколько и чего

 поступило  вот  в  те  хозяйства,  в  те области, где

 начались  уже  весенне-полевые  работы. Это касается,

 прежде всего, юга Украины.

      И последнее. Сегодня, я считаю, нам необходимо в

 связи  с  тем,  что  происходят  в средствах массовой

 информации  и  в  Комиссии,  во  главе  которой стоит

 Омельченко,  нам  необходимо,  я думаю  и я предлагаю

 это   сделать  -создать  комиссию  нашего  Верховного

 Совета,   которая   бы  занялась  вопросами  вот  тех

 провокаций   против  Председателя  Верховного  Совета

 Мороза  и  против Верховного Совета, я считаю! Потому

 что  сегодня  мы  видим,  и  видим из статьи, которая

 опубликована... начала публиковаться 11 марта "Кто же

 настоящий куратор этого дела?" о том, что и Ахтырка -

 это  большая  бульба, как говорят. Это -провокация! Я

 думаю,  что  надо  сегодня  и  ответить  на вопрос об

 аресте   Боженара,  потому  что  мы  знаем  уже,  что я 
 я                           - 12 - я 

 начинается  переквалификация дела, меняются статьи...

 Мне  думается,  мы  не можем стоять в стороне от этих

 вопросов  -они  должны  быть подняты сегодня и должна

 разобраться независимая комиссия, потому что господин

 Омельченко,  по-моему,  уже  представляет  сегодня  в

 своей  особе  и  Ягоду, и Ежова, так сказать,  вместе

 взятых!

      (Шум у залі, сміх).

      ГОЛОВА. Ратушний, прошу.

      РАТУШНИЙ  М.  Я.,  361  виборчий  округ, Конгрес

 українських націоналістів.

      Шановні виборці! Шановні народні депутати!

      Я  хочу підняти декілька питань... Питання перше

 прошу  вважати  моїм  депутатським  зверненням.  Воно

 пов'язане   з   будівництвом  і  виділенням  житла  в

 німецько-турецькому так званому житловому містечку  у

 Носовках,  де  були  з  боку  відповідальних  осіб  і

 київської  влади,  і  Міністерство  оборони допущені

 величезні   зловживання   і  розкрадання  житла,  яке

 передбачалось  виділити  для військово-службовців, що

 були  виділені  з  Німеччини на територію Української

 держави.  Так  з  1  696 квартир фактично 266 квартир я 
 я                           - 13 - я 

 лише  виділено  для  так  званих  осіб і їх вімей, що

 виводили щз Німеччини. Це перше питання.

      Друге  питання  пов'язане з порядком висвітлення

 нашої   сесії.   Депутати  від  Конгресу  українських

 націоналістів   взяли  від  себе  зобов'язання  кожне

 засідання  кожного тижня починати з того, щоб ставити

 питання  про  висвітлення  сесії  Верховної  Ради  на

 поіменне  голосування.  Тому  я  прошу  поставити  це

 питання і зараз.

      Питання  третє  пов'язане з правовою ситуацією в

 Криму. В мене в руках є публікація в газеті "Вечірній

 Крим"  за  06.  03.  95  р.,  де  опублікований запис

 розмови  між  мером "русского города Крым" Семеновым и

 "вором  в законе" Поданєвим, який недавно був вбитий,

 але   похоронений   на   братському   кладовищі,   де

 похоронені   учасники  російсько-турецької  війни,  на

 центральній алеї.

       Я  звертаюсь  до всіх депутатів: в Криму, в так

 званій   Кримській  Автономії  проходитить  абсолютна

 криміналізація суспільства. Прикриваючись автономіїєю

 фактично  кримінальні  елементи легально приходять до

 влади.

      І  четверте насамкінець. Я передаю в Секретаріат

 проект  закону,  підготовлений  групою  депутатів від я 
 я                           - 14 - я 

 Конгресу  українських  націоналістів,  під  яким  вже

 проходить  збір  підписів  і  зібрано  десятки  тисяч

 підписів    про   заборону   діяльності   в   Україні

 організацій    антиукраїнського,   антидержавного   і

 антилюдського спрямування.

      Я  вважаю,  що  до  таких  організацій  належить

 комуністична   партія   Совєтського   Союзу.   І   це

 блюзнірство, коли тут заявляють спадкоємці тих, хто

 нищив  українську  націю,  що  комуністи  є  більшими

 державниками,    ніж   націоналісти.   Не............

 товаріщі.  Народ  дасть  свою  оцінку  і  вже дав, що

 зрообили ви, і що зробили націоналісти.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Кириченко, будь ласка.

      КИРИЧЕНКО

      329   Лохвицький   виборчий  округ,  Полтавщіна,

 Кириченко, соціалістична фракція.

      Нажаль  не  хотілося б сьогодні, шановні колеги,

 починати  нашу  роботу  тижня,  цього відповідального

 тижня  із  політичних  дебатів, але поскільки шановні

 мої  колеги  цю  тему  затронули,  то  я  хотів би їм

 порекомендувати,  що,  шановні  колеги  і Чорновіл, і я 
 я                           - 15 - я 

 Ратушний,  і  Пронюк  і  інші,  давайте вже мітингові

 пристрасті  переносити  на  вулицю,  якщо  у вас таке

 велике бажання єсть цим займатися. А не займатися цим

 в  залі  найвищого  законодавчого  органу  перед яким

 стоять дуже відповідальні завдання.

      Якщо  говорити  про ті питання, які піднімав пан

 Чорновіл,   то   я   скажу,   що  пану  Чорноволу  за

 деструктивну  роботу проті українського народу і його

 державності   давно  вже  треба  покинути  РУХ  і  не

 компрометувати  цю  політичну  силу.  Я вже не говорю

 ширше про весь український народ і державність.

      Чому вам так мучать, мулить конструктивна робота

 з'їзду,  в якому було навіть питання Президента нашої

 держави,  і на ньому дійсно була конструктивна робота

 на   утвердження  української  державності  і  пошуки

 виходів  України з кризи.

      Я   хочу  сказати,  що  Голова  Верховної  Ради,

 поскільки  Чорновіл  підняв це питання, виступаючи на

 з'їзді  займав  повністю  державницьку  позицію. Якщо

 кого   дуже   цікавить,   почитайте   виступ   цей  і

 переконайтесь самі в цьому.

      Не  хотілося  на  ці  питання  сьогодні звертати

 увагу, ле я вимушений був говорити про це.

      А    тепер   по   порядку   денному.   Олександр я 
 я                           - 16 - я 

 Олександрович,  на  минулому  пленарному засіданні 28

 лютого,  коли  ми  розглядали  порядок денний, я вніс

 питання  про  те,  щоб  на цьому тижні розглянути про

 внесення  змін і доповнень до Закону "Про пенсії", що

 стосується  врахування  трудового  стажу.  Сесія  259

 голосами  проголосувала "за". На жаль, той розпорядок

 денний,  який  нам роздали тоді на цьому тижні, цього

 питання  чомусь  так  я  й  не побачив. Вважаю, що це

 питання  треба  нам  вносити,  воно  давно готове, не

 займе  воно  багато  часу.  І  я пропоную на п'ятницю

 після   звіту   Генеральної  прокуратури  це  питання

 включити.

      Також вважаю актуальним в п'ятницю розглянути те

 питання,  яке  не  займе  багато  часу, а іменно: про

 внесення   доповнень   до   статті   94  кримінально-

 процесуального   кодексу   України,   що   стосується

 невідповідності достатків окремих громадян їх доходам

 і  прибуткам.  Теж  питанння  я піднімав тоді, ставлю

 його  зараз,  вважаю,  що  на  нього не потрібно дуже

 багато  часу,  ми вже його обговорили, всі знають мої

 колеги,  яка  ситуація  була,  коли було голосування.

 Вважаю,  що  треба  буде  в  п'ятницю  і поставити це

 питання.

      Ну,   і   останнє.   Питання   50-річчя  Великої я 
 я                           - 17 - я 

 Перемоги.  Все-таки, шановні колеги, Верховна Рада не

 повинна залишитися в стороні. І нам потрібно прийняти

 постанову щодо соціального захисту і додаткових льгот

 учасникам Великої Вітчизняої Війни.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

      МОІСЕЄНКО В.М.

      Уважаемые  коллеги,  да,  11-12  марта состоялся

 скезд    Коммунистической   партии   Украины,   самой

 влиятельной   140-тысячной   политической   силы.   И

 естественно,   что   и   Президент,   и  Председатель

 Верховного    Совета    приняли    в   нем   участие.

 Единственное,  что Президент не смог это сделать изза

 того,  что  находился  в  Копендгагене, и обратился к

 скезду  письменно.  Я  хочу подчеркнуть, письменно. И

 огласил   его  представитель  Президента,  заведующий

 отделом   Администрации,   который  занимается  чисто

 политическими организациями.

      Поэтому  естественно,  что принял участие в этом

 скезде  и Председатель Верховного Совета, находящийся

 в  это  время  в  Киеве.  Поэтому,  я считаю, что все я 
 я                           - 18 - я 

 разговоры  на  эту  тему  просто бесплодны и не имеют

 никакой политической основы.

      Я   хотел   бы  внести  в  повестку  дня  нашего

 заседания  вопрос,  учитывая  то,  что  мы собираемся

 рассматривать  бюджет, а это средство... а это вопрос

 о,  вы понимаете, что не розабравшись с этим вопросом

 финансовым  идти дальше будет очень сложно, поэтому я

 вношу  такое  предложение:  рассмотреть этот вопрос и

 включить в повестку дня.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую. Черепков.

      ЧЕРЕПКОВ.  Судя по галасу, поднятому Черновилом, и

 скезд коммунистов,  который стал на защиту трудящегося

 человека работал хорошо.

      Дальше. Обращение   Президента  и  выступление

 председателя Верховного совета о каждой и обращался и

 выступал,  по  своему  разумению,  было направлено на

 консолидацию.  Теперь  наближаеться 50-летие, Великой

 победы, передаю обращение, ветеранской организации, и

 прошу  считать  это как мое предложение. Празднование

 50-летия    на   териториии   Украины,   восстановить

 памятники...  дальше  я  уже  не  говорю  о нищенском я 
 я                           - 19 - я 

 положении пенсионеров.

      Женщины,  рабочие  обувной..., получают зарплату

 ниже  500 тысяч рублей, незрячие, которые не могут не

 только  сейчас  работать  в  производстве, которые не

 видят  у  кого  просить,  говорят  нам  передайте там

 наверху,  когда же будет правительственная программа,

 выхода  из кризиса. Чтоб она была понятна, и доступна

 каждому   трудящемуся   человеку,  доярке,  техничке,

 плотнику,  слесарю  и так далее.

      Следующий  вопрос.  Мы  приняли  конституционным

 большинством   и   отклонили   вето   Президента   на

 ограничение  зарплаты  (статья  19),  однако  это  не

 работает.

      Предприятия   получили   следующие  указания  от

 Кабинета  Министров  о  том, чтоб повысить заработную

 плату  в 2 раза, если есть возможнисть. А если у меня

 есть  возможность  в  0,  3  0, 7 и вообще: почему не

 работает Постановление Верховного Совета?

      Дальше.  Отменена дотация на газы, стоимость для

 потребителя  возросла  в  8  раз.  Поэтому прошу дать

 розкяснение по этому вопросу, потому что складывается

 впе... это ситуация, когда  нечем платить.

      Затем,  дотация, которая идет на местах, требует

 создания  сумасшедшего количества бюрократов, которые я 
 я                           - 20 - я 

 занимаются  справкой, сбором справкой и так далее. То

 есть,  там  по фонду зарплаты требуется сумы, которые

 покроют помощь, которая идет на трудящихся.

      И, выступая от Социалистической фракции, еще раз

 заявляю,     что     соцфракция     давно     требует

 радиотрансляции.   Прошу   поставить  этот  вопрос  и

 сегодня на голосование.

      ГОЛОВА.  Моцпан.

      МОЦПАН.   Уважаемые   Олександр   Олександрович!

 Уважаемые депутаты!

      Как известно, мы периодически бываем на округах.

 Я  думаю, я не открою большой истины, если скажу, что

 с   каждым   разом,   посещая  округа,  встречаясь  с

 избирателями,  ведя прием, мы все больше убеждаемся в

 той  нищенской  картине,  которая  нас  окружает. Это

 результат,  я убежден, в той преступной економической

 политике,  которая  проводится  в нашем государстве в

 свое  время в составе Севетского Союза с 1987 года, а

 затем уже в условиях суверенной Независисмой Украины.

      Я   убежден,   что   это   результат  преступной

 екномической    политики,    которую    проводил    и я 
 я                           - 21 - я 

 санкционировал  старый  Верховный  Совет  во  главе с

 Кравчуком,   Плющом   и   Президентом  в  последствии

 Кравчуком Леонидом Макаровичем.

      И   сегодня   я   убежден   -это  результат  той

 преступной  економической  политики, который проводит

 президентская команда,  правительство Президента.

      Есть  ли выход из этого тупика? Каждый видит его

 по-своему.  Я  считаю основная глобальная причина тех

 провальных  моментов,  которые  мы  сегодня  имеем  в

 обществе,   того   издевательства   над   собственным

 народом,  состоит  в  том, что мы потеряли управление

 собственостью.

      Сегодня  нет не государственного управления, нет

 не  частного  управления.  Из этой ситуации я на ваше

 размышление,  уважаемые  коллеги,  хотел  бы  сказать

 следующее.

      Сегодня   очень  важно  и  принципиально  решить

 вопрос  либо  мы  все  и немедленно отдаем в частиные

 руки,  конкретному  хозяину, ни какая не приватизация

 лживая  ни какое акционаривание собственника не дает.

 Должен  заметить, в том случае голосования, даже если

 все  400  депутатов  будут  голосовать  за  этот путь

 передачи  средств  производства в  конкретные руки, я

 буду голосовать против. я 
 я                           - 22 - я 

      Второй  вариант.  Нужно  немедленно востановить.

 Второй      путь    - государственное     управление,

 государственной  собственостью  и в промышлености и в

 сельском  хозяйстве.  Я  вот не давно как и вы узнал,

 что   Международный   валютный  фонд,  при  известных

 обстоятельствах,   а   они  учитываются,  предоставит

 Украине кредит в 1 мильярд  800 миллионов долларов.

      Однако  практика  свидетельствует,  что  никакие

 подачки  из-за  рубежа,  в том числе и Международного

 валютного    фонда    нас    не   спасут.   Прийдется

 расчитываться  нашим детям и внукам -это определенно.

 Я  знаю,  что  этот  валютный  фонд... средства дадут

 возможность     очередной    компании    жуликов    и

 коммерсантов, мафиози ездить на мерседесах и этим все

 закончится.

      И   последнее,   уважаемые  коллеги,  в  пятницу

 инициатором    введения    черезвычайного   положения

 народный  депутат  Украины  Смирнов Леонид Леонидович

 представил  Председателю  Верховного  Совета  Украины

 Морозу Александру Александровичу проект постановления

 о  введение  чреззвычайного  положения в государстве.

 Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА. Є час ще, чи немає Заєць будь ласка. я 
 я                           - 23 - я 

      Іван Олександрович ЗАЄЦЬ.

      Шановний Голово! Шановні депутати!

      Сьогоднішній   проект  порядку  денного  ще  раз

 свідчив,  що  керівництво  Верховної  Ради  так звані

 кукурудзані  гулівери  в країні маленьких ліліпутиків

 неспромоглися  знову  створити  нормальний  рід нашої

 роботи.

      Ви   бачите,   що   винесені  питання  абсолютно

 другорядні.

      Тому  я  пропоную  сьогодні конкретно такі зміни

 вчинити  із  порядком  денним. Зняти звіт Генеральної

 прокуратури  України  і замінити його звітом Президії

 Верховної Ради і поставити це на сьогоднішнє число.

      І  мотивую  таку  пропозицію слідуючим. Оскільки

 прокуратура  має  претензії  до керівництва Верховної

 Ради  і  ви  про  ці всі претензії знаєте, то розгляд

 сьогодні  в  першу чергу питання про звіт Генеральної

 прокуратури неодмінно буде розправою над прокуратурою

 зупинить ці всі процеси по розслідування всякого роду

 зловживань і таким чином справа не буде доведена із в

 боротьбі із корупцією до кінця.

      Друге.   Це   Крим.   Ви   знаєте,  що  в  Криму я 
 я                           - 24 - я 

 вибудовується  своя  паралельна правова система. Крим

 хоче  провести свої вибори до місцевих органів влади,

 навіть  просить  грошей у центральних органів влади з

 тим,  щоб  провести  ці  вибори на законодавство, яке

 суперечить українському законодавству.

      І мені здається, що така страусина політика, яку

 демонструє керівництво Верховної Ради і Верховна Рада

 доведе  до  того,  що  справді проблема кримська буде

 розв'язуватися  далеко  не конституційними методами і

 далеко не законними методами.

      Тому я все-таки прошу, шановні депутати, відійти

 від  цієї  стаусиної  політики  і розглянути сьогодні

 питаня Криму і як найширше.

      Що  стосується  проведення  Комуністичної партії

 України  (тут  виступали  люди)  про  те,  що  вони -

 найбільші  державники... Хай вони прочитають Програму

 Комуністичної  артії  України  і  побачать,  що в тій

 Програмі  жодного  разу  немає слова про Україну -там

 мова  йде  про Радянський Союз. Ото, мабуть, вони і є

 оті  державники  отого  Радянського Союзу, а не свого

 народу.  А  говорячи  про  причини,  які привели наше

 суспільство  до  такої  кризи,  то там нзивається дві

 причини:  це  Міжнародний  валютний  фонд, перевертні

 комуністичні   і  національні  сили.  Так  якщо  було я 
 я                           - 25 - я 

 комуністів   3,3   мільйона  в   Україні,   а   зараз

 щалишилося  133,  то  називати  перевертнями оту іншу

 частину  у  3  мільйони -оце є ті люди, які конкретно

 запускають  цю  змію  міжусобиць,  які хочуть збурити

 суспільство  в  Україні,  які  діють по принципу: чим

 гірше,   тим  краще.  Отакі  ви  державники,  шановні

 комуністи!

      ГОЛОВА.    Дякую   вам.   Деякі   питання,   які

 наголошувалися  депутатами,  потребують  вирішення. Я

 пораджуся  з  вами  і  давайте ми проведем відповідне

 голосування, коли буде така потреба.

      Петро Ілліч Осадчук -відносно Другого з'їзду КПУ

 і у претензії там частково до мене   (я так зрозумів)

 він   і  другі  колеги...  Тому  я  тут  об'єднаю  цю

 інформацію.  Я  справді  був  на з'їзді Комуністичної

 партії  України, оскільки це -одна сьогодні, справді,

 найвпливовіших політичних сил у суспільстві. Так само

 я  був  на  з'їзді  Руху (ви  пам'ятаєте - був Третій

 з'їзд,  здається)  разом  із Президентом. Був. Навіть

 виступав на з'їзді. Пам'ятаєте, Вячеслав Мксимович, я

 просив  вас:  "Не  розколюйтесь, бо програєте!" Ви не

 послухали...   Тому...   То   така   справа!   Будуть

 запрошувати інші - буду ходить! я 
 я                           - 26 - я 

      З ЗАЛУ. Не ходите! Ходіть!

      ГОЛОВА.  Ходитиму!  От на Республіканську... ні!

 На Республіканську....

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА.   Вибачте,  не  сперечайтесь.  На  з'їзд

 Республіканської партії не міг піти, тому що 1 травня

 проводить завжди з'їзд -я зайнятий, як правило, в цей

 день. Тому... тут така справа. А на інші буду ходить!

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА. Прошу! Прошу. Я ще раз повторюю... Павло

 Михайловичу! А відносно... Я прошу увагц, тим більше,

 що  "Просвіта"  не  політична організація.. Тим паче,

 да.

      А  відносно  виступу  мого  там,  пропоную Петро

 Ілліч  обнародувати  його.  Давайте  розмножимо серед

 депутатів,  щоб  кожен, хто хоче прочитати його, міг.

 Немає заперечень?

 я 
 я                           - 27 - я 

             (Шум у залі)

      ГОЛОВА.   Як,   як?   Добре,   значить,   я  дам

 розпорядження   таке,   щоб   розмножили   і  роздали

 депутатам виступ.

      Відносно...   Вячеслав   Максимович,   підніміть

 стенограму, я не обіцяв припинення членства партії, я

 говорив,  що  я  пораджусь  з  керівництвом  відносно

 організації  моєї  участі  в  партії і так далі. І це

 було   справді   зроблено.   І  фактично  сьогодні  я

 керівництвом не займаюсь, ви це теж добре  знаєте.

      Відносно  пропозиції  щодо  включення питання по

 Криму,   звіту  Президії  і  тощо,  ми  зараз  будемо

 розглядати  перелік  питань і тоді порадимось, як тут

 діяти.

      Відносно пропозиції Євгена Пронюка про неважливі

 питання.   Президент   України   просив   обов'язково

 протягом  цього  і  наступного тижня прийняти бюджет,

 схвалити  бюджет, розглянути Закон "Про бюджет". Тому

 вчора справді ви претензії правильно пред'являєте, бо

 в  переліку  питань  на  цей  тиждень  було дещо інші

 питання.  Але  Президі,  зваживши на всі ці обставини

 Україн  і на те, що, я думаю, що навіть і ви сьогодні

 ще не проаналізували глибоко проект бюджету, пішли на я 
 я                           - 28 - я 

 зустріч  пропозиціям  комісії  щодо  включення  цього

 питання,  причому  в  специфічному  порядку. Я про це

 скажу,  коли  ми  повернемось  до питання про розгляд

 порядку дня на цьому тижні.

   Мясковський.   там  відносно  деяких  публікацій  у

 засобах  масової  інформації. Там про радника Голови,

 тощо.  Я  не  хочу давати зараз ніяких оцінок з цього

 приводу,  я  думаю, що кожен, хто тверезо аналізує цю

 ситуацію  знає, що це провокація, але мова не про те.

 Справа   в   тому,   що  не  розслідував  це,  не  за

 розслідуванням групи Омельченко все це зроблено, а за

 моєю  вказівкою,  яку я зробив ще у вересні місяці, і

 справа  про яку йдеться тут, вона забрана сюди в Київ

 за  моєю  вказівкою.  І  тому,  я  думаю, що слідство

 розбереться  і  розставить  крапки  над і. А Григорій

 Омельянович,   хай   він  трошки  скромніший  буде  у

 висновках  відносно  того,  що він добивається, якого

 розслідування,  який  результат. Я думаю, що все буде

 з'ясовано.

      Михацло   Ратушний,  будь  ласка,  оформте  свій

 депутатський  запит  як  слід відносно будівництва...

 Як, як?

      ГОЛОС З ЗАЛУ.         Не чути. я 
 я                           - 29 - я 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вибачити. Є інформація, ви цю

 інформацію  одержите.  А  сьогодні  ми  це питання ще

 включимо... Сьогодні розглянемо в порядку дня питання

 про   весняно-польові  роботи.  Про  внесення  деяких

 коректив в нашу постанову.

      Відносно  поіменного  голосування за висвітлення

 роботи  сесії.  Вцілому  ми  не  один  раз це питання

 ставили   на   голосування.   За   Регламентом   воно

 голосується  раз на місяць. І ми поіменно голосували,

 ви   можете  підтвердити,  що  я  наполягав  все-таки

 підтримати  такий  порядок  висвітлення,  а  сесія не

 підтримала.    Тому   окремо,   які   питання   треба

 розглядати,   можем   перед  кожним  розглядом  цього

 питання ставити на голосування.

      Відносно   запису  Семенова, тощо,  будь  ласка,

 оформляйте  це  як  слід,  чи  запит повинен бути, чи

 якось інакше.

      Про пенсії Кириченко. Вчора ми на Президії, коли

 розглядали  це  питання,  голова  комісії Бездоган це

 питання не вносив. Будь ласка, з'ясуйте через комісії

 у  відповідь   до  Регламенту,  якщо  це питання буде

 ставитися, ми його обов'язково включимо.

      Моїсеєнко.  Звіт  про  гривну  включити.  На цей я 
 я                           - 30 - я 

 тиждень,   якщо   є  потреба,  я  можу  поставити  на

 голосування,  але  давайте  ми піднімемо, беремось до

 цього   питання  під  час  розгляду  порядку  дня  на

 сьогодні.

      Теж саме, до 50-річчя пропозиція Черепкова.

      Відносно  програми  виходу з кризи і т. д. Вчора

 на   засіданні   Президії   створена   робоча  групаз

 депутатів,  і  не  тільки  депутатів, яка протягом 10

 днів   повинна   відповідно   до   значення   законів

 запропонувати  Верховній Раді узгоджені вже концепцію

 податкової    політики,   закони,   що   зв'язані   з

 оподаткуванням,  з  організацією  виконання  бюджету,

 обігу цінних паперів, приватизацію тощо.

      Я  думаю,  що це якраз буде та конкретна робота,

 котрої  потребують  зараз  тут  депутати  і  ставлять

 вимоги з цього приводу.

      Пропозиція   Зайця   зняти   звіт   прокуратури,

 оскільки  вона  має  претензії  до керівництва, ну, я

 скажу,  що  і  керівництво,  і  вся Верховна Рада має

 претензії...  Я  прошу уваги! Та справа в тому, що ці

 всі  появилися матеріали не в останню чергу пов'язані

 із   звітом  Президії,  звітом  прокуратури.  Це  теж

 зрозуміло.   Але  те,  що  претензії  до  прокуратури

 відносно  зволікання  перевірки  по Бласко і по інших я 
 я                           - 31 - я 

 питаннях є, це теж ні в кого не викликає сумніву.

      Тому   давайте   при   розгляді   цього  питання

 порадимося. Якщо буде знято, то знімем.

      Крим   і   там...   Будь   ласка,  проголосуємо,

 проголосуємо.

      Тепер...

      Н Е  Ч У Т И

      ГОЛОВА.   Так,   одну  хвилиночку.  Всі  питання

 одночасно  включити  в  порядок дня не можна, тому що

 для того треба, щоб було трохи більше годин у добі. А

 зараз  ми давайте при розгляді питань на цей тиждень,

 тобто  друге питання з порядку сьогоднішнього, після,

 (..........)  перший після розминки цієї -питання про

 орієнтовний перелік питань.

      Я  хочу  ще раз наголосити на тому, що відведено,

 власне  кажучи,  2  дні  для  роботи  над законом про

 бюджет,   над   бюджетом  держави  на  95-й  рік,  на

 пропозицію  багатьох  комісій.  З  одного  боку, крім

 того,  спільне  засідання постійних комісій у четверг

 передбачає,  інформацію з приводу бюджету розробників

 її  від  Кабінету  Міністрів,  нашої  комісії зокрема

 бюджетна   комісія,   комісія  з  питань  банківської я 
 я                           - 32 - я 

 діяльності.  В  тій  комісії  представники,  які свої

 висновки зроблять до цього часу, а після обіду участь

 у  слуханнях  візьмуть  і  заступники голови обласних

 рад,  які  вийдуть  з  питаннями  економіки, і голови

 планового,  бюджетних  комісій,  і частина меріїв, чи

 заступників  меріїв  міст.  І  таким  чином ми і їхню

 думку  врахуємо,  їхні  пропозиції  будуть передані в

 відповідну  комісію,  яка узагальнить ці пропозиції і

 потім  на  наступному тижні ми розглянемо питання про

 бюджет уже в порядку, який передбаченний регламентом,

 тобто  в  першому читанні, чи остаточно розглянемо на

 другому тижні.

      Президент   просить   прискорити  розгляд  цього

 питання тому саме такий способом ми організовували цю

 роботу. Вона погоджена також із Президентом це євгену

 Пронюку  кажу,  що  це  якраз  відповідає  і питанням

 пов'язаним із реформою.

      Далі,  на пятницю податок на добавлену вартість,

 друге  читання його треба обов'язково розглянути тим

 більше,  що  він  підготовленний  ну  так  ніби,  без

 особливих  претензій.  Відносно  звіту  прокуратури і

 інших, давайте порадимося зараз я поставлю питання на

 глосування відповідно до пропозиції.

      Тому давайте ще відведемо 10 хвилин, для внесеня я 
 я                           - 33 - я 

 пропозицій  до  саме,  до  порядку  дня, поскільки уже

 частина  була  внесена.  Тому  я  просив  би хто хоче

 висловитися з цього приводу, запишиться будь ласка на

 виступ.

 Будь ласка.

      ___________.

      Уважаемые    депутаты!    Уважаемый    Александр

 Александрович!

      Я  думаю,  что руководство государства поставило

 Верховный  Совет в очень неловкое положение принятием

 бюджета  у  такие  короткие сроки. Но, бог с ним. Как

 уже  поставила,  будем  как-то  выкручиваться. Однако

 есть  некоторые  вопросы,  которые я бы просил, чтобы

 при   рассмотрении,  при  слушании  в  четверг  были,

 скажем,    со   стороны   Кабинета   Министров   дана

 информация.

      Поскольку  принятие  бюджета в эти сроки требуют

 или  обеспечивают со стороны Международного валютного

 фонда  дополнительных кредитов, там полтора миллиарда

 долларов,  или  сколько  там  -я прошу при информации

 чтобы   был   отчет  о  том,  куда  использованы  500

 миллионов  долларов  кредита,  которые мы получили от

 Соединенных Штатов Америки. Это первое. я 
 я                           - 34 - я 

      Второе.  Я  просил  бы,  чтобы  была информация:

 почему  официальная  информация  со  стороны Кабинета

 Министров,  почему  обесчаная  на  18  февраля запрет

 хождения  иностранной валюты так и не был выполнен. И

 причины, аргументы -все чтобы это было представлено.

      Я  безусловно поддерживаю выступающих депутатов,

 чтобы был  рассмотрен отчет Комиссии по гривням.

      И  последний,  так  сказать, момент. По бюджету.

 Закон   о   заработной  плате  не  принят,  концепция

 налоговой  политики  не принята. Я все-таки предлагаю

 во вторник, когда мы начнем заседание, принять именно

 вот  эти  документы  для  того, чтобы мы могли бюджет

 принять с теми составляющими, которые и по зароботной

 плате и по налоговой политике того требует.

      И   последнее,   Александр   Александрович,  мне

 представляет    собой   (..........)   по   программе

 Правительства.  Вы  вчера,  как  мне  представляется,

 предложили    сделать    группу     депутатов    там,

 представителей  Президента  и  Кабинета  Министров по

 решению   или   по   согласованию   там  бюджетных  и

 приватизационных каких-то моментов.

      Я   уже   выступал,  и  хочу  сказать  еще  раз.

 Верховный  Совет  нагло обманывает Кабинет Министров.

 Программа выполняется Международного валютного фонда. я 
 я                           - 35 - я 

 Подписан  мемарандум  Международного валютного фонда.

 Об  этом  заявляли в прессе и на телевидении, скажем,

 порознь.

      На  Верховный Совет эта программа Международного

 валютного  фонда  не  вынесена,  поэтому  я  все-таки

 настаиваю,   чтобы  на  следующей  неделе  программма

 Правительства   "Выхода  из  кризеса"  или  программа

 Правительства    в    соответсвии    с   Конституцией

 деятельности  на  срок своих полномочий была все-таки

 представлена   Верховному   Совету,  чтоб  мы  в  ней

 разобрались. Спасибо.

      ГОЛОВА. Процев'ят.

      ПРОЦЕВ'ЯТ Т.І.

      Шановні  колеги, я  хотів би поставити цілий ряд

 питань,  пов'язанних  взагалі з формуванням постійним

 нашого порядку денного.

      З  однієї  сторони,  він  або  формується  надто

 пересиченним,  або  взагалі  чомусь  за суботу-неділю

 трансформується до невпізнаваності в порівені із тим,

 який  затверджувався  орієнтовний на минулому тиждні.

 Чи  взагалі  робляться  з  ним  таки маніпуляції, які я                           - 36 - я 

 просто  є абсолютно незрозумілими. І я думаю, що це в

 першу чергу маніпуляції чисто політичного характеру.

      Для  того  ж  щоб вигородити окремих осіб і цілі

 групи осіб, які намагаються маніпулювати парламентом.

      Тому я хотів би обов'язково, щоб було поставлено

 на   голосування  і  включено  на  цей  тиждень  звіт

 Президії   Верховної   Ради  України  і  звіт  Уряду.

 Оскільки  без  цих  звітів важко обговорювати взагалі

 бюджет  і  серйозно  говорити про нього в тім числі і

 звіт про виконання бюджету на минулий рік.

      Я  хотів  би  шановні колеги також зауважити, що

 дуже серйозна проблема, яку нам необхідно вирішити це

 поновлення     повної     радіотрансляції.    Виборці

 обурюються,   виборці  кажуть  ви  там  замкнулися  і

 робите.,  що забажається видно багатьом, багато людей

 тут  присутніх  зацікавлені  тут  робити  те,  що  їм

 забажається,  а  не  те, що потрібно для українського

 народу .

      І  останнє.  Стосовно  виступу  пана  Олександра

 Мороза на з'їзді компартії. Я хотів би зауважити таку

 річ. Ми вже неодноразово читали зміни в стенограмах і

 так  далі.  Тому я пропоную дуже простий вихід з цієї

 ситуації.   Показати   в  кінозалі  відеозапис  цього

 виступу,  я думаю, що це буде для всіх об'єктивно без я 
 я                           - 37 - я 

 купюр   та  без  інших  речей  і  ми  з  задоволенням

 подивимося  цей  виступ  на  з'їзді  30 Комуністичної

 партії   Радянського  Союзу  -Голови  Верховної  Ради

 України. Дякую.

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА. Я прошу уваги, будь ласка. Білас.

      БІЛАС В.О.

      Шановний Голово ! Шановні колеги!

      Вчора   на  засіданні  Президії  позитивно  було

 прийнято   рішення   про   розгляд   на  цьому  тижні

 невеличкого    питання,   але   вкрай   на   сьогодні

 необхідного  про внесення змін і доповнень до чинного

 Закону  "Про  міліцію  "  в  першому читанні. Воно не

 вимагає  абсолютно  затрати  великих затрат часу, але

 воно необхідне.

      Тому,  що  сьогоднішній  порядок,  який  інсує і

 регламентує  застосування  зброї  працівником міліції

 він  її недосконалий. Криміногенна ситуація в Україні

 з  кожним  днем  зростає  арифметичний  прогрес її. Я

 прошу це питання включити це питання в п'ятницю, воно я 
 я                           - 38 - я 

 забере не більше 10 хвилин часу.

      Друге.  Щановні  колеги,  я прошу повернутися до

 слухання  питання,  яке  ми з вами порушили, зібравши

 понад   130   підписів,  відносно  міністра  фінансів

 Романчука  про порушення з його боку, грубі порушення

 законодавства про податкову політику.

      І   останнє.   Я   закликаю  всіх  дотримуватися

 існуючого  Регламенту.  Зокрема, безпосередньо статті

 4.  1.  8., пункт 3: "... У разі відсутності депутата

 на  засіданнях  без поважних причин загалом більше як

 20  засідань  протягом  календарного  року  Комісія з

 питань    депутатської   етики   вносить   відповідну

 пропозицію  про порушення перед виборцями питання про

 його  відкликання".  Я  маю  на  увазі відсутність на

 засіданнях  більше як 20 разів депутата 110 виборчого

 округа  Юхима  Леонідовича  Звягільського! Це суттєво

 посприяє подальшій роботі правоохоронних органів, які

 ведуть відповідну справу.

      Спасибі за увагу.

      ГОЛОВА. Пасько.

      ПАСЬКО С.О., 425 виборчий округ.

      Я   передаю   своє   слово   Борису   Йосиповичу я 
 я                           - 39 - я 

 Пономаренко, 242 округ!

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ПОНОМАРЕНКО Б.Й., 242 виборчий округ.

      Шановний Олександре Олександровичу!

      Звертаємо   вашу   увагу,   що  в  черговий  раз

 Кабінетом   Міністрів   України   порушена  Постанова

 Верховної  Ради  від  18  листопада  1994  року  "Про

 Постанову  Каюінету  Міністрів  України від 21 жовтня

 1994   року   N   733  "Про  ціноутворення  в  умовах

 реформування    економіки".    Без   попереджувальних

 заходів,    без   врахування   реальних   можливостей

 матеріального   забезпечення   населення   України  у

 березні-місяці  була  введена  нова  ціна  на  газ  і

 електроенергію.  Без  реальної можливості сплати цієї

 ціни  споживачами,  без  реальної можливості отримати

 заробітну  плату  і  соціальну допомогу, достатню для

 забезпечення  такої оплати. Поступила вимога провести

 доплату  і  за  лютий-місяць.  При  цьому виплачена у

 березні  пенсія  була  чомусь  зменшена  на 200 тисяч

 карбованців  у порівнянні з попереднім місяцем!

       Таким чином пенсіонер, який отримує здебільшого

 1,  2 мільйона карбованців, повинен сплатити від 2 до я 
 я                           - 40 - я 

 3,  5  мільйонів  карбованців  тільки  за газ. А ще ж

 електроенергія,    комунальні   послуги,   біологічно

 необхідне  харчування.  То  як прожити в таких умовах

 людині і як назвати таку політику Уряду?

      Особливо  обурює  мене  той  факт,  що  ця акція,

 проведена   фактично   без   всякої  роз'ясннювальної

 роботи,  породила  масові плітки і слухи, дала привід

 "україножорам"   підняти  шалену  кампанію  очорнення

 нашої  молодої  держави.  Виникає  відчуття, що хтось

 свідомо  хоче  дестабілізувати  ситуацію  в  Україні.

 Небезпечним  явищем  є  також  вимушеність порушувати

 порядок  і закони України, бо люди, які не мають, чим

 платити,  звичайно, платити не будуть. А разом з ними

 не платять і ті, хто таку можливість має.

      Сьогодні  газові  служби атакуються споживачами,

 які  вимагають відключити від системи їх будинки, хоч

 погода  ще досить холодна, а в багатьох сім'ях є малі

 діти.

      Тому,   розуміючи   в  цілому  необхідність  для

 держави  отримати кошти для сплати енергоносіїв все ж

 пропонуємо  на  березень  місяць  залишити  попередні

 ціни, заслухати звіт Уряду про стан підготовки Закону

 "Про   нову  систему  заробітної  плати  і  соціальне

 забезпечення", яка дала б можливість здійснити оплату я 
 я                           - 41 - я 

 за   енергоносії  і  забезпечити  хоч  би  мінімальні

 потреби  людини.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Анісімов.

      АНІСІМОВ, 178,  город Запорожье.

      Александр   Александрович,   уважаемые  народные

 депутаты,  мы  сегодня  много проговорили, но я хотел

 бы,  чтобы мы обратили особое внимание и просил бы те

 структуры,  которые  в  Верховном  Совете  занимаются

 контролем   за   принятыми   законами,   все-таки  их

 контролировать.

       Вы   знаете,   мы   два   раза   в   этом  зале

 рассматривалил  Закон  "О  восстановлении 19 статьи в

 Законе "О госпредприятии", где давали в правовом поле

 право  предприятиям  самим  устанавливать  заработную

 плату согласно своей бюджетной системе.

      Закон  подписан  Президентом, со вторым чтением,

 принятым  здесь нами. 2 февралы опубликован, а второй

 строчкой  записи  было  -"Закон вступает в действие с

 момента его опубликования", но прошел месяц, Закон до

 сих   пор   не  страбатывает.  В  банковской  системе

 работает   старая   схема,  совместное  постановление я 
 я                           - 42 - я 

 Правительства,  Национального  банка  и  Министерства

 финансов.

      Я   прошу,   Олександр   Олександрович,  сделать

 протокольное  поручение,  щоб  все-таки эти структуры

 придерживались  принятых законов, а если надо значить

 ставить  вопрос  перед  Прокураторой  о  невыполнении

 принятых законов в этом зале.

      И   второй   Закон   на   прибиль,   который  на

 сегодняшний   день   не   срабатывает,   а   работает

 инструкция  Министерства финансов и не дает нормально

 сегодня  формировать бюджет на местах. Поэтому у меня

 такая  просьба  и  к  исполнителям здесь, в Верховном

 Совете, за контролем и принятымы нами решениями.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Наполягала  Комісія  аграрна, в

 зв'язку  з  тими  питаннями, що вже порушувалися тут.

 Інформація  30  секунд буквально. Кравчука включіть з

 місця.

      КРАВЧУК В.І.

      Дякую, Олександр Олександрович.

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Комісія я 
 я                           - 43 - я 

 Верховної  Ради  з  питань  фінансів  та  бінківської

 діяльності  внесла  на розгляд Верховної Ради України

 проект Постанови  Верховної  Ради по внесенню змін до

 пункту 3 Постанови Верховної Ради "Про підготовку  та

 створення сприятливих економічних умов для проведення

 весняно-польових  робіт  у  1995 році". Внесення змін

 викликано  необхідністю  уточнення  по  суті положень

 нормативного  характеру. Але у зв'язку з тим, що дані

 зміни  і  дана Постанова не розглядались..., зміни до

 Постанови  не  розглядалися  у  Комісії  АПК, у нашій

 комісії  і  у зв'язку з тим, що окрім третього пункту

 необхідно внести незначні зміни у пункт четвертий, ми

 просимо  вас,  просимо,  по-перше,  Суслова прийти на

 нашу  комісію  у середу, обгрунтувати зміни і просимо

 вас  перенести  питання  на розгляд на п'ятницю, а не

 поставити його сьогодні.

      ГОЛОВА.  Володимир  Івановичу,  дойдемо до цього

 питання,   воно   є   у  порядку  дня,  тоді  внесете

 пропозицію, тоді внесете пропозицію.

      Прошу,  ті  питання,  що потребують голосування.

 Пропозиція  Марченка: про інформацію про використання

 500  мільйонів  доларів  кредитів  США (я розумію, це

 аналіз  на  основі того доручення Верховної Ради, яке я 
 я                           - 44 - я 

 зробила,  створивши  відповідну комісію). Тому... Хто

 очолював комісію? У нас, Чечетов, мені здається, так?

 Пам'ятаєте,    піврічної    давності    робота?    Ви

 проінформували  тоді  Верховну  Раду  в основному про

 кредити,  які  виділялися  (одну  хвилинку,  я  прошу

 уваги),  які  виділялися  для посіву кукурудзи, а про

 решту  ще  430  мільйонів  доларів,  будь ласка, тоді

 проінформуйте.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  Значить,  даємо  таке  доручення,  так?

 Зробить  інформацію на Верховній Раді, протокольно це

 оформимо просто.

      Чому  до  18.  02  не зупинено ходіння валюти по

 Україні? В інформації Кабінету Міністрів при розгляді

 бюджету  давайте включимо це питання, як постановочне

 питання.

      Так  само і звіт... А, звіт по гривні -це окреме

 питання.  Я прошу Секретаріат оформити питання про...

 як  доручення  Кабінету  Міністрів,  в інформації при

 розгляді  питання  про бюджет включити інформацію про

 ходіння валюти.

      Звіт  по  гривні.  Комісія  в нас, і вона готова

 зробить   інформацію   для   Верховної  Ради,  я  так я 
 я                           - 45 - я 

 зрозумів. Я звертаюсь до детутата Старовойтової.

      Значить,   давайте   записуємо   знову   ж  таки

 протокольне доручення цій комісії: включити в порядок

 дня питання (тільки, мабуть, на наступний тиждень: на

 цьому  тижні ми не встигнемо розглянути. Я об'єктивно

 про   це   кажу),  на  наступний  тиждень  інформацію

 відносно роботи вашої комісії по вивченню питання про

 виготовлення гривни.

      Дальше.  Концепція  податкової  політики.  Я так

 зрозумів  питання.  Ми  прозглядали:  перший  варіант

 відхилили,  доручення  дані  комісії, щоб працювала і

 підготувала  це  питання. Я прекрасно розумію, і тут,

 мабуть, всі депутати можуть погодитися з тим, що ми в

 цілому-то не в тій послідовності розглядаємо питання,

 як  слід. Бо потрібно, по-перше, програма Президента,

 потім  -програма  дій  уряду. На основі цієї програми

 перелік   тих   чи  інших  законів,  які  ми  повинні

 розглядати.  А  поки  що на жаль ні одного ні другого

 немає.  Тому  ми  в дещо такому спорадичному напрямку

 розглядаємо питання. Я згоден тут із зауваженнями тут

 не   одно  і  Пронюк,  говорив  про  це  і  Марченко,

 підкреслював. Тому вчора створена робоча група не для

 того,  щоб  розробити  програму Кабінету Міністрів, і

 вже поступило на Верховну Раду, в якій потрібно зараз я 
 я                           - 46 - я 

 привести  в  відповідність  і  подати  у  відповідній

 послідовності  із  змістом,  щоб  вони узгоджені були

 один з одним.

      Створюється   робоча   група   із  депутатів,  і

 представників  виконавчої влади і інших структур, для

 того  щоб в Верховній Раді узгодженій, і дать порядок

 із змістом узгодженні були ці проекти, законопроекти.

      Тому  я думаю, що ця група запропонує, якраз, ті

 документи, котрі чекають сьогодні депутати.

      А  без  того  ми будемо далі стікатися, із такою

 ситуацію, яка в нас зараз, що одні закони неузгоджені

 з іншими, із змістом заданних реформ.

      Відносно  програми  уряду,  вона  повинна  бути

 представлена,  давайте  підготуємо  ще  раз доручення

 Верховної   Ради   до  Кабінету  Міністрів.  Відносно

 необхідності прискорення представлення цієї програми,

 наскільки я орієнтованний в питаннях, котрі розглядає

 Кабінет   Міністрів,  поки  що  на  жаль  там  такого

 документа  немає. Але те що без нього рухатися дальше

 не  можна  я  думаю,  що це теж ні в кого не викликає

 сумніву,  тому  я  просив,  би  серкретаріат оформить

 доручення Верховної Ради Кабінету Міністрів, відносно

 представлення   програми   дій   Кабінету   Міністрів

 відповідно до регламенту і конституції. я 
 я                           - 47 - я 

      Пропозиції   Процев'ята   звіт   Президії,  звіт

 Кабінету  Міністрів, на коли ви пропонуете ставить це

 питання.

      Вчора  Верховна Рада, чи Президія Верховної Ради

 розглядала  це  питання.  Я  пропонував  би, остільки

 завтра  і  післязавтрашній  день розглядати навряд чи

 можна,  якщо  ви наполягаєте, будь ласка, на п'ятницю

 можна ставити  це питання.

      На сьогодні  просто  воно буде не готове.

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  депутата

 Процев'ята.

      Пропозиція відносно звіту Президії і звіту Уряду

 на цьому тижні.

      (Шум в залі)

      "За"

      Рішення не прийнято.

      Відносно  радіотрансляції. Хто і як наполягав на

 голосува...  на  прямій  трансляції -всім вам відомо.

 Будь  ласка,  пояснюйте  людям.  А  голосувати треба,

 вибачте,  а  голосувати  треба  так,  як  регламентом

 передбачено.  На  початку місяця. Ми проголосували, я

 наполягав  тричі.  Голосували. Будь ласка, працюйте з я 
 я                           - 48 - я 

 тими, хто не голосує.

      (Шум в залі)

      Білас.  Про зміни до Закону "Про міліцію". Вчора

 на  ПРезидії  справді  це  питання розглядалося. Дуже

 коротке питання. Воно вимагає буквально п'яти хвилин.

 А потрібно його  сьогодні розглянути.

      Я  просив  би  включити  в  порядок  дня  на цей

 тиждень  питання  про  зміни до Закону "Про міліцію".

 Будь ласка, це  дуже короткий документ.

      Підтримайте цю пропозицію.

      Ставлю   на   голосування   пропозицію  депутата

 Біласа.  Тим більш , воно було включене в  перелік.

      Будь ласка, уважно голосуйте.

      "За"

      Питання дуже коротке. Рішення прийнято.

      Про  лист  Германчука, учора ми запропонували на

 Президії  розглянути  це  питання. І його Президія не

 розглянула.  Тому  давайте  на  п'ятницю,  якщо  нема

 заперечень, поставим це питання.

      Будь  ласка, прошу поставити на голосування.

 я 
 я                           - 49 - я 

      "За"

      Рішення не прийнято.

      Про   відкликання   депутатів   тих,  що  багато

 пропускають     засідань,    зокрема    йшлося    про

 Звягільського.  Учора  ми  мали, я дав таке доручення

 керівникам  Секретаріату  з  цього  приводу і комісії

 Шейка  давайте  даємо  протокольне  дорученя, комісія

 Шейка  проаналізувати  відсутність кількох депутатів.

 Тут є такі, що по декілька місяців нема на засіданнях

 з  різних  причин  і внести відповідно до Конституції

 Регламенту пропозицію.

      Я  вважаю,  що  пропозиція  слушна.  Даємо  таке

 протокольне   доручення   комісії   Шейка   і  нашому

 Секретаріату.

      Пропозиція  Паська до Регламенту, до порядку дня

 не мала відношення.

      Анісімов.   Давайте   проконтролювати  виконання

 Постанови,  вірніше  введення  Закону  "Про  державне

 підприємство",  пункт,  стаття 19 цього закону. Даємо

 доручення   Секретаріату.   Підготуйте  звернення  до

 Кабінету  Міністрів  з  цього приводу і з вимогою про

 необхідність   безумовного   виконання   Закону  "Про

 підприємство"  в  статті  19  відповідно  до внесення я 
 я                           - 50 - я 

 змін,  які  прийняті до цього Закону Верховною Радою,

 будь ласка підготуйте таке доручення, я сьогодні його

 підпишу в Кабінет Міністрів.

      Таким  чином із зауваженнями і пропозиціями, які

 ми проголосували вже, прошу затвердити на цей тиждень

 порядок дня ставлю на голосування.

      Я зараз...

      Йде голосування ЗА -Рішення прийнято. Пропозиція

 депутата  Процев'ята,  оскільки вона не в порядку, не

 стосується  в  порядку  засідань  Верховної Ради, але

 давайте  в  комісії  Понеділка,  будь  ласка,  Віктор

 Іванович  зв'яжіться  з  телебаченням і виступ мій на

 з'їзді   Компартії  України  будь  ласка  покажіть  в

 кінозалі  у  нас, я був би дуже вдячний бо справді на

 телебаченні нічого не показали, я ..... ШУМ.

      А   на   центральному  телебаченні,  давайте  на

 центральному телебаченні. Хто за цю пропозицію ставлю

 на  голосування.  Щоб  по  центральному  телебаченню,

 прошу , будь ласка.

      Йде  голосування  ЗА -Рішення, що поіменно треба

 голосувати.

      Я  прошу,  хто  за  те, щоб поіменно голосувати, я 
 я                           - 51 - я 

 проголосуйте. Поіменно.

      Йде голосування    ЗА   -

      Ставиться  поіменно будь ласка, про демонстрацію

 на українському телебаченні виступу на з'їзді.

 Будь ласка.

      Про  демонстрацію  на  українському  телебаченні

 виступу на з'їзді, будь ласка.

      "За" -

      (Оплески).

      ГОЛОВА. Я прошу пробачення! Дякую за підтримку!

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА.  Слухається  питання  про  проект Закону

 України  "Про  внесення  змін  і  доповнень до деяких

 законодавчих  України  в  зв'язку з прийняттям Закону

 "Про   аудиторську   діяльність".   Відповідальний  -

 Таранов, прошу.

 я 
 я                           - 52 - я 

      КУЖЕЛЬ О.В., 181 виборчий округ.

      Уважаемый президиум! Уважаемые депутаты!

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА. Будь ласка, прошу уваги!

      КУЖЕЛЬ О.В.

      22  апреля  1993  года  Верховный  Совет Украины

 принял    Закон    "Об   аудиторской   деятельности".

 Постановлением о введении данного Закона было сделано

 поручение  Кабинету Министров до 1 авгумста 1993 года

 подать   на   рассмотрение   Верховного  Совета  свои

 предложения  по  приведению  законодательных  актов в

 соответствие с Законом об аудиторской деятельности. А

 также   до  1  августа  1993  года  привести  решение

 правительства в соответствие с Законом об аудиторской

 деятельности.

      Но   это  не  ново,  что  Кабинет  Министров  не

 выполняет   постановлений  Верховного  Совета,  и  мы

 убеждаемся  и  на  этой  сессии  постоянно  с этим...

 Поэтому   Комиссия  по  экономической  политике  сама

 внесла на ваше рассмотрение...

 я 
 я                           - 53 - я 

      ГОЛОВА.   Олександра  Володимирівна!  Олександра

 Володимирівна!    Олександра    Володимирівна,   одну

 секундочку!

      (Шум у залі)

      Шановні депутати, я прошу уваги! Будь ласка.

      КУЖЕЛЬ  О.  В....  внесла  на  ваше рассмотрение

 изменение    законодательства    согласно   принятого

 Верховным Советом Закона об аудиторской деятельности.

 Здесь никакого нововведения нет - здесь только

 согласно принятого

 закона внесены изменения в действующие законы.

      Проект,  который предоставлен вам, был направлен

 на экспертизу в комиссию по законности -замечаний нет,

 а  также  в Секретариат ВЕрховного Совета, в юротдел,

 который тоже  замечаний не отметил.

      Кроме предложенных изменений, согласно принятого

 Закона   "Об   аудиторской   деятельности",  комиссия

 выносит  на  ваше  рассмотрение заполнение в одной из

 статей  Закона  "Об  аудиторской  деятельности",  где

 изменяется  не  количество  неоподаткованых мінімумів

 предприятий,   которое   не   подлежит  обязательному

 аудиту,  в  связи  с  тем,  что там было отмечено 200

 минимальных   зарплат,   а  минимальные  зарплаты  не я 
 я                           - 54 - я 

 изменялись  в  течении  уже  последних  двух лет, это

 очень маленькая единица для любого предприятия.* И мы

 предлагаем  изменить до дрехсот миллионов карбованцев

 тот  предел,  которое  будет делать предприятие аудит

 раз в три года.

      Вот  те предложения, которые мы хотели бы, чтобы

 вы поддержали.

      ГОЛОВА.    Ще    є   запитання   до   Олександри

 Володимирівни?  Є запитання?  Немає запитань.

      ___________.  Я  хотела  бы попросить депутатов,

 чтобы  это  было  бы принято сразу, потому что это не

 подлежит  сторому чтению, это просто выполение закона

 в  других статьях закона. То здесь не вносится ничего

 нового.

      ГОЛОВА.  Тобто, приведення у відповідність.

      ___________.  Да, приведение в соответствие.

      ГОЛОВА.  Погоджуєтесь  з  цією пропозицією? Тоді

 давайте  так:  у  вас  на  руках є проект Постанови з

 цього  приводу  на сторінці 4. Ставлю... Я вибачаюсь, я 
 я                           - 55 - я 

 тут дві поостанови -"Про внесення змін і доповнень до

 Закону  України про аудиторську діяльність" на третій

 сторінці,  я  ставлю  цей проект на голосування, будь

 ласка, будьте уважні.

      "за"

      ___________.    115   не   голосуют,   Александр

 Александрович.

      ГОЛОВА.  Шановні депутати! Погляньте 115 чоловік

 не  голосує. По-перше, оголдосіть, щоб зайшли ті, хто

 вийшли  прикурить,  не  втрималися. Секретаріат, будь

 ласка.

      Ще  раз. Зміст такий. Будь ласка, будьте уважні.

 Внести до Закону України "Про аудиторську діяльність"

 "Відомості" такі-то, такі зміни і доповнення:

      1. В пункті 1 статті 10 слова "а також суб'єктів

 з  річним  господарськи  оборотом  не  більш  як  200

 мінімальних заробітних плат" виключити.

      2.  Пункт  1 статті 10 доповніти частиною такого

 змісту:  "Обов'язкова  аудиторська  перевірка річного

 балансу  і звітності господарських суб'єктів з річним

 господарчим  оборотом  менше  як  250 неоподатвованих я 
 я                           - 56 - я 

 мінімуми проводится один раз на три роки".

      Зрозуміло,   так?   Ставлю  на  голосування  цей

 проект. Будь ласка, підтримайте.

      "за"

      Які заперечення в кого є?

      (Шум в залі)

      А?

      ___________. Не срабатывает система.

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА.  Я  прошу, сядьте всі на місця. Інакше я

 вимушений   буду  користуватися  правилом  поіменного

 голосування.

      ___________. Я  хотела бы еще обратить...

      ГОЛОВА.  Я  прошу зареєструватися всіх поіменно.

 Зареєструйтесь.

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ.

 я 
 я                           - 57 - я 

      _______________ Не работает система.

      ГОЛОВА. Є в залі люди, бачите?

      Ще   раз   ставлю   постанову   на  голосування.

 Зосередьтесь, будь ласка.

      _______________ Можна я обкясню?

      ГОЛОВА.  Не  треба нічого пояснювать. Олександра

 Володимирівна,  чим  менше  пояснювать,  тим  точніше

 голосування.

      "за"

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Проект  постанови на другій сторінці у вас перед

 очима. Ставлю на голосування.

      "за"

      _______________ Спасибо.

      ГОЛОВА. Не натискайте раніше, тому що тоді... я 
 я                           - 58 - я 

      Постанова  на  четвертій  сторінці:  про порядок

 введення  в дію Закону про внесення змін і доповнень.

 Це  третій  документ,  у вас перед очима. Будь ласка,

 проголосуйте.

      "за"

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      _______________ Спасибо.

      ГОЛОВА. Дякую за добре організовану роботу.

      Про  проект  Закону України "Про внесення змін і

 доповнень  до  Закону  "Про  оренду  майна  державних

 підприємств  і організацій", прийняття окремих статей

 і  Закону в цілому. Чечетов Михайло Васильович, прошу

 на трибуну.

      Ви знаєте, що ми 4 рази розглядали цей документ,

 він  прийнятий  в  цілому.  Одначе,  там  було кілька

 пунктів,  які  потребують  узгодження.  І  тому він в

 цілому  ще не проголосований. Будь ласка. Статті 18 і

 31.

      ЧЕЧЕТОВ М.В. я 
 я                           - 59 - я 

      Уважаемые    коллеги,    в   прошлый   раз   при

 рассмотрении  Закона  о  аренде  мы,  по  сути  дела,

 приняли  все статьи, за исключением статьи 9. Даже не

 всей  статьи  9-ой,  а того пункта статьи 9, где речь

 шла  о  причине  отказа  в  аренде в том случае когда

 предприятие,  попадало  в  соответствие  с программой

 приватизации    в   перечень   обьектов,   подлежащих

 первоочередной   приватизации.   Там   было  дословно

 написано  так:  "  підприємство,  яке  відповідно  до

 державної программи приватизації належить до об'єкту,

 що  підлягає першочерговій приватизації." То есть это

 в  соответствии  содержания  закона, это была причина

 отказа   в   аренде,  и  в  этой  ситуации,  не  было

 проголосовано,  этот пункт не был проголосован исходя

 из   тех   мотивов,  что  этот  пункт  носит  как  бы

 ограничения  препятствия  на  пути  аренды.  Комиссия

 рассматрела  в  принципе, комиссия предлагает вариант

 просто  это пункт снять, и проголосовать статью 9 без

 этого  пункта  и  тем  самым так сказать статья будет

 полностью проголосована.

      Чем   руководоствуемся?

 Руководствуемся  тем,  что  это  не  значит,  что все

 предприятия  сейчас  кинуться  на аренду и в принципе я 
 я                           - 60 - я 

 так  сказать не останеться предприятий которые начнут

 приватизироваться.  Массового  притока  предприятий на

 аренду  не пойдет не будет. То есть кто хотел перейти

 в  аренду  они  в  основном  уже  перешли. Поэтому мы

 просто  предлагаем  снять  вот  этот пункт и статью 9

 принять полностью без этого пункта.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція депутата?

      Я  ставлю  цю пропозицію на голосування, будьте

 уважні. Вона грунтовно обговорювалася і багато разів

 і  погоджена  з  всіма тими хто висловлював сумніви з

 цього приводу. Будьте уважні.

      Рішення прийнято.

      ___________.   Александр  Александрович,  значит

 еще.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

      ___________.  Уважаемые колеги дело в том, что в

 прошлый раз, мы с вами приняли одну поправку, то есть

 в принципе все проголосовано, осталось только в целом

 Но дело в том, что была принята одна поправка, против я 
 я                           - 61 - я 

 которой   выступала   категорически  комиссии, сейчас

 позиция  комиссия  остается на своих позициях, на той

 текстовке  Закона,  который  был предложен в проекте.

 Где речь шла о том, что мы с вами радикально поменяли

 арендодателя    и    вместо   Фонд   государственного

 имущества,   который  был  записан  в  Законе  и  вся

 процедура  была  юридически  была  расписана под звон

 госимущества,   внесли   поправку,   что  в  качестве

 законодателя будет выступать отраслевые министерства.

 Естественно  это поменяло, если так можно выразиться,

 идеологию,  концепцию  Закона,  нужно  вносить теперь

 правки  в  ряд  других  статей.  Но  я  еще  раз хочу

 высказать ту аргументацию, которую говорил в тот раз:

 что  отраслевые  министерства  они  не устраняются от

 процесса  передачи в аренду.

      Дело в том, что сама процедура передачи в аренду

 целостных      имещественных      комплексов      она

 предусматривает    поступление   заявлений   в   фонд

 имущества,   затем   согласование   с  соответвующими

 отраслевыми  министерствами,  да.  И когда был брошен

 упрек,     что     сейчас     идет     разбазаривание

 государственного    имущества,    так   действительно

 госимущества.  Мы  ж  и  пытаемся как бы этим Законом

 вывести,  распределить. Пусть отраслевые министерства я 
 я                           - 62 - я 

 следят  за  госпредприятиями, там наибольшее хищение,

 разбазаривание   идет.   Арендные  предприятия  будет

 следить  арендатор фонда госимущества. Приватизирован

 там  собственник,  также больше, так сказать, порядок

 можно навести  и уследить: где  что происходит.

      Кроме   того,   Фонд   госимущества   уже  имеет

 определенные наработки, определенные методологии, уже

 документы.  Есть  структуры. Теперь все это поменять,

 это  внести  дополнительный  хаос, ну сам процесс как

 приватизации, так  и передачи в аренду.

      И вот было на почти, так сказать, ну в контексте

 того,  что я сказал на Председателя Верховного Совета

 Александра  Александровича Мороза поступило письмо за

 подписью  исполняющего  обязанности  премьер-министра

 Марчука,  который  убедительно  просит переголосовать

 эту  поправку,  которую  мы  с  вами проголосовали, и

 оставить  арендодателя,  в качествн арендодателя Фонд

 Государственного  имущества.  Полностью  аргументация

 идет , если надо, я могу прочитать. На целую статью.

      И    второе,   он   очень   убидительно   просит

 переголосовать  вторую  поправку  депутата Степанова,

 его    формулировка    "целосных    и   имущественных

 кормплексов".  Убидительно  просит  переголосовать  и

 оставить   опять  таки  в  том  варианте  или  в  том я 
 я                           - 63 - я 

 содержании, которое было дано в проекте комиссии.

      Поэтому    просьба   к   комиссии   тоже   самое

 поддерживать...

      ГОЛОВА. Михайло Васильйович... Шановні депутати,

 прошу   уваги,   суть  зводиться  до  того,  що  Фонд

 державного  майна  стає орендодавцем за погодженням з

 відповідним  відомством.  І норми законов вступають в

 силу, діють тоді вже, на тому етапі, коли Фонд в такі

 права ступає.

      Тому  записувати  цю  норму  у закон -це означає

 міняти  закон.  Тобто  та поправка, яку ми ввели, ну,

 скажем так була помилковою. Вона відповідає концепції

 іншого  закону.  А  не  співпадає з концепцією Закона

 "Про оренду", який в цілому, який ми  вже прийняли.

      І  тому це питання погоджувалося із ініціаторами

 такої    поправки.    Так,    Олександр   Михайлович?

 Погоджувалось.   Але   сам  Олександр  Михайлович  не

 згоден.

      Будь  ласка,  слово  дайте Кожушку. А ви тоді ще

 поясните Михайлу Васильйовичу.

      КОЖУШКО О.М. 145.

 я 
 я                           - 64 - я 

      Уважаемые  коллеги,  мы  внимательно  расмотрели

 этот вопрос. Кто сдавал, приходилось сдавать в аренду

 будучи руководителем, он хорошо знает. Фонд имущества

 в   настоящее   время   не  может  контролировать  за

 использованием    государственного    имущества,   за

 эффективностью его использования.

      Может  только  контролировать правильно тот, кто

 им управляет. Поэтому я прошу не менять эту поправку.

 От  того,  что  будем  менять  там  законы,  там надо

 менять,  потому  что  вы  видите  в  каком  положении

 находится  экономика. И мы еще хотим вот все-таки под

 Фонд  имущества,  мы слушали на комиссии Председателя

 Фонда  имущества,  он  заявил  вам,  что  он не может

 контролировать  и управлять за чем же ему передавать,

 который не несет ответственность поэтому вопросу.

      Поэтому   я  просил  бы  оставить,  то,  что  мы

 проголосовали .

      ГОЛОВА. Чечетов.

      ЧЕЧЕТОВ.  Дело  в том, что больше разбазаривания

 чем  госсекторе нет нигде да пусть хотя бы отраслевые

 министерства  неведут  тут порядок на государственных

 (перебиває ГОЛОВА) я 
 я                           - 65 - я 

      ГОЛОВА.   Михайло   Васильович,   ну  почекайте,

 Михайло Васильович почекайте хвилиночку, я вас прошу,

 пояснюйте  повільніше  не  спішіть  ви хвилюєтеся так

 ніби ну знаєте вашу квартиру здали в оренду.

      Я  прошу,  але  я  розумію,.  що  з  точки  зору

 депутата   то   це   все   майно   воно  так  повинно

 сприйматися.

      Тому  і  позиція комісії, котру очолює Кожушко і

 ваша  позиція  не  байдужа це добре тільки будь ласка

 спокійно  поясніть суть, а депутата прошу послухайте,

 що говорить Голова підкомісії - Доктор Чечетов.

      ЧЕЧЕТОВ. О чем здесь идет речь? Речь идет о том,

 что сейчас никто не контролирует госсобственность. Но

 ведь   госпредприятие,   госпредприятиями   управляет

 Министерство.  Они уже сейчас не в состоянии охватить

 и    управлять    и    контролировать   ситуацию   на

 госпредприятиях  и  если  часть  предприятий, которая

 выйдет  из  под  управления министерства и в качестве

 орендодателя  будет  выступать  фонд  иммущества  эту

 часть  уже предприятие контролировать фонд иммущества

 как орендодатель, то тем самым с узится круг контроля

 для отраслевых министерств и может действительно хоть я 
 я                           - 66 - я 

 тогда  порядок на госпредприятиях наведут. Необятного

 не охватиш.

      ГОЛОВА.   Давайте   так   оскільки   нам   треба

 завершувати  питання  над  цим Законом, розгляд цього

 Закону,  тому  за скороченою схемою передбаченого там

 два "за", два "проти".

      Хто  буде  "за"  за  вилучення  цієї  поправки і

 прийняття  законів  висловіться будь ласка і два хто,

 одну  хвилиночку  і  Бондарєв  само собою в число тих

 двох, що буде за ви "за" чи "проти"?

      Вітренко, будь ласка, включіть слово.

      А ви проти? Добре.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановні колеги!

      Я  думаю,  що  зараз  зовсім  не потрібно міняти

 логіку  Закону  і звільняти Фонд державного майна від

 відповідальності за оренду. Тому у цій статті, в якій

 було  передбачено: "... Фонд державного майна повинен

 бути  головним орендодавцем...". І ми з вами як вищий

 законодавчий  орган  повинні звіт Фонду майна коли ми

 приймаємо  дійсно  приймати і перевіряти, і питати з:

 як   ефективно   використовується  майно  державне  і я 
 я                           - 67 - я 

 орендне, і приватизоване?

      Що  ж стосується окремих міністерств -вони, коли

 здають,  погоджуються  (а  тут  Законом  передбачено:

 погодити  з  ними),  коли  вони  вже  погоджуються на

 оренду,  то вони можуть разом з Фондом майна укладати

 свої   договори   і   підключатися  для  контролю  за

 власністю,  але,  дійсно,  на  них повинна залишитись

 державна власність. Державна власність -не орендна, а

 чисто  державна!  -повинна сьогодні бути керованою, і

 міністерства  повинні  за  неї  відповідати.  Тому  я

 пропоную  нам  не  ламати всього Закону, погодитись з

 першим  читання  (як  було:  "...  орендодавцем -Фонд

 державного майна") і залишити в такому стані.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Ви проти?

      Степанов, будь ласка,проти. І потім проти буде...

      СТЕПАНОВ

      Уважаемые депутаты!

      Анализ  показывает,  что в ходе приватизации и в

 ходе  аренды  ранее  министерства  даже  не  знали -с

 министерствами не согласовывали о передаче в аренду и

 о  приватизации.  Поэтому  я  считаю,  что  если даже я 
 я                           - 68 - я 

 министерства    не   могут   проследить   за   своими

 предприятиями, то Фонд государственного имущества тем

 более  не  может  за десятками тысяч предприятий!.. Я

 поэтому прошу оставить за министерствами. Это первое.

      А  второе  -меня  возмущает, что докладчик опять

 возвращается    к    тому    определению   целостного

 хозяйственного  комплекса,  который  было  принято  в

 прошлый раз.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Дякую. Степенко "проти", а потім Бондар, я

 думаю,  "за".

      ___________.   Шановні   товариші,   давайте  от

 подумаємо  спокійно, що нам пропонують. Ну, то якщо є

 державне  майно,  є  міністерство  і  воно не в змозі

 контролювати це майно, то нехай воно його продасть чи

 передасть  безкоштовно  у власність другому власнику.

 Тобто,  який  доведе до ума це майно. А так виходить,

 що  державний  об'єкт,  який  має  це  майно,  а Фонд

 державного  майна  бере  його  і  як ореднодавець дає

 комусь в оренду.  То це ж абсурдно!

      І  тому  я  абсолютно  піддержую Кожушка в цьому

 питанні,  і  прошу  вас: не вносьте зміни, тому що це я 
 я                           - 69 - я 

 суперечить здоровій логіці.

      Дякую.

      ОЛЕКСАНДР   БОНДАР,   заступник   голови   Фонду

 держмайна  України.

      Я  підтримую Наталю Михайлівну, я якраз по цьому

 пункту хотів те сказати, що все ж таки Фонд держмайна

 України  підзвітний,  підконтрольний  Верховній Раді.

 Міністерства  такими  не є, тому що вони через Кабмін

 діють,  і  вам  легше контролювати діяльність з цього

 приводу Фонду державного майна.

      І  друге, якщо озараз піти на те, що орендодавці

 змінюються,  то  нам  треба  перекладати всі договори

 оренди.  Я  думаю,  що  орендодавці  перші будуть цим

 занепокоєні  і  незадоволені,  тому  що  всі договори

 укладені  на сьогоднішній день, де орендодавець -Фонд

 державного майна. Внесши цю зміну, ми вимушені будемо

 змінювати  і  переукладати  договори.  Це  дуже зараз

 небезпечна і клопітка робота. Я просив би поправку цю

 переголосувати все ж таки.

      ГОЛОВА.  Я  вибачаюсь, вже останній, Єльяшкевич,

 ви "за" чи "проти"? Будь ласка, це останнє "за", тому

 що він не депутат був. Ні, так він же не депутат..... я 
 я                           - 70 - я 

 Ні,  він  не  депутат,  кажу,  а регламент передбачає

 депутат.

      Будь ласка. Номер...

      ___________.   Уважаемые  коллеги!  Я  хотел  бы

 обратить  ваше  внимание  на тот факт, что если мы не

 согласимся с аргументами, которые изложены в послании

 исполняющего  обязанности  премьер-министра  и с теми

 аргументами,      которые      излагаються     Фондом

 государственного имущества, мы просто будем распылять

 государственную  собственность.  Дело в том, что если

 собственниками    станут   отраслевые   министерства,

 количество  таких  собственников  резко увеличится. И

 проконтролировать   Верховный   Севет   использование

 собственности не сможет.

      Кроме   того   Фонд  государственного  имущества

 подотчетен  непосрественно Верховному Совету Украины.

 Если  уважаемые  коллеги депутаты действительно хотят

 контролировать использование собственности, мы должны

 оставить     арендодателям    Фонд   государственного

 имущества,  потому  что другой возможности контроля у

 нас  не  будет.  Мы уже многократно стали свидетелями

 того,  как  отраслемые  министры нарушают действующее

 законодательство.  Но  фактически влиять на то, чтобы я 
 я                           - 71 - я 

 это  законодателство  исполнялось,  мы к сожалению не

 можем.

      И  поэтому  я полностью согласен с высказыванием

 Натальи Михайловны Ветренко и хочу, чтобы все коллеги

 задумались   над   этим  и  действительно  поддержали

 изменения,  и проголосовали за то, чтобы единственным

 арендодателем  был  Фонд  государственного имущества,

 тот   орган,   который   непосредственно  подчиняется

 Верховному Совету Украины.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.   Шановні  депутати!  Я  зараз  поставлю

 питання на голосування. Але перед цим я хочу, щоб всі

 задумалися   над  такою  ще  обставиною.  Сьогодні  у

 орендних   відносинах  знаходиться  тисячі  і  тисячі

 підприємств,     договори    оренди    підписані    з

 орендодавцем  -Фондом  державного  майна.  І  якщо ми

 зараз внесемо цю зміну, це означає переоформлення по-

 новому  всіх договорів. Ви уявляєте, що це за робота.

 І  не тільки за змістом, а навіть вище за формою, а й

 за   змістом,   що   вона   означає   для  реалізації

 правовідносин під час оренди.

      Крім  того, я так скажу: ми можемо не зважати на

 ту  обставину, що через Фонд держвного майна Верховна я 
 я                           - 72 - я 

 Рада контролює використання власності, тому що це теж

 не  просто.  Ви  самі  розумієте,  що  і  не під силу

 Верховній   Раді   це   проконтролювати.   Але   Фонд

 Державного  майна має свої структури регіональні, які

 здійснюють  і  передачу  майна,  і  контроль  за його

 використанням. Якби сьогодні ви могли підтвердити, що

 відомства  контролюють  використання  майна  так,  як

 слід, то це було б, ну певно, що аргументом серйозним

 для  тих, хто наполягає на зміні проекту Закону того,

 що   ми   проголосували.   Але   ж  ми  не  один  раз

 переконувалися,  що це не так, що сьогодні управління

 майном,  відомства  як  слід  не забезпечують. Тому я

 просив  би:  давайте,  щоб  ми вже не ламали в цілому

 концепцію  Закону.  Проголосуємо  за  ту колонку, яка

 була  прийнята  в  першому  читанні у статті ь 31 це,

 здається,  так?  Чи  18?  Михайло Васильович, який це

 номер?

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Речь идет о статье пятой, да.

      ГОЛОВА. А, просто п'ята.

      ЧЕЧЕТОВ М.В. я 
 я                           - 73 - я 

      "Орендодавцем  є  фонд  державного  майна", а мы

 записали: "органи держуправління". Речь идет о статье

 пятой.

      ГОЛОВА. Дев'ята стаття?

      ЧЕЧЕТОВ М.В. П'ята, п'ята стаття.

      ГОЛОВА. П'ята стаття.

      Будь  ласка,  голосується  ліва  колонка  статті

 дев'ятої... п'ятої.

      ЧЕЧЕТОВ М.В. В редакции комиссии.

      ГОЛОВА.  В  редакції  від комісії. Будь ласка, я

 ставлю  на  голосування.  Прошу  підтримати,  щоб  не

 переробляти Закон.

      "за"

      ГОЛОВА. Рішення прийнято, дякую.

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В. Александр Александрович, я тогда

 все-таки  зачитаю,  поскольку предложение идет еще об я 
 я                           - 74 - я 

 одной  поправке,  а подпись стоит Марчука. Я зачитаю.

 Тут   буквально   несколько   предложений.   На   имя

 Александра Александровича за подписью Марчука.

      "   Кабінет  Міністрів  України  висловлює  своє

 занепокоєння рядом положень проекту Закону "Про оренду

 деравного майна", прийнятий Верховною Радою України в

 другому читанні".

      ГОЛОВА. Повільніше читайте, будь ласка.

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В.  "Прийнята  пропозиція народного

 депутата  Степанова  щодо поняття цілісного майнового

 комплексу  практично  призведе  до згортання орендних

 відносин.  На  сьогодні більшість підприємств, вже не

 кажучи  про  їх структурні підрозділи, як правило, не

 мають   автономних   інженерних  комунікацій,  систем

 енергопостачання. Тобто, вони за своїм визначенням не

 можуть бути об'єктом оренди.

      Вважаємо,     що     редакція,     запропонована

 узгоджувальною  комісією,  є  найбільш оптимальною. А

 стосовно побоювань порушення єдиних виробничих циклів

 у  разі  переходу  на  оренду структурного підрозділу

 підпріємства,  зазначаємо,  що це питання регулюються

 статтями  9,  10,  18,  цього  закону.  Ну,  комісія, я 
 я                           - 75 - я 

 полностью  согласна  с  этой  аргументацией,  я  хочу

 добавить,   следующее,   что  в  любом  случае,  фонд

 госмайна  будет,  госуимущества  будет согласовывать,

 отраслевым    министерством    и    уже    отраслевое

 министерство  будет давать санкции, на отделение, или

 не  отделение,  кому  как  не  министерсву знать, что

 лучше.  Поэтому  мы  полностью комисия и в тот раз, и

 сейчас    она    в   принципе   стоит   на   позициях

 переголосовать  и  оставить  формулировку  целостного

 имущества,  и  имущества  комплекса  в  том  варианте

 который  был  запропонован,  или  предложен  в  свете

 нашего проекта.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанову слово.

      СЕПАНОВ.  Уважаемые  товарищи.  сколько раз мы к

 этому  вопросу  возвращаемся речь идет о том, чтобы в

 новом    законе,   оставить   щель   для   разрушения

 предприятий.  Это  противоречит  нашему постановлению

 Верховного  Совета  от  19  июля.  Я  считаю,  что те

 уважаемые депутаты, которые поддержали меня в прошлый

 раз  они  остались  верным своему решению, и ни вкоем

 случае не упустить, чтобы не было четкого определения

 целостного хозяйственного комплекса. я 
 я                           - 76 - я 

      Вдумайтесь в тот законопроект, который нам будет

 еще   подан   это   о   приватизации.   Там  написано

 последствия  какие  будут.  Что подлежат приватизации

 отдельные  бригады,  отдельные  участки  цехи крупные

 предприятия.  Разве  можно  этого  допустить.  или не

 переголосовывать,   или   я   надеюсь   все-таки  это

 определение уважаемые депутаты поддержат.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати. Отже з'ясована тут

 позиція    ми    проголосували   цілостним   майновим

 комплексом,   що   ні.  Кабінет  Міністрів  в  особі

 виконуючого   обов'язки   віце-прем'єра,   пропонує

 повернутися   до   редакції,  тої  яка  пропонувалася

 комісією  у  першому  читанні.  А депутат Степанов, і

 депутати, що підтримали його наполягають на тому, щоб

 залишилося  визначення,  яке  дав Степанов із певними

 корективами, котрі були проголосовані минулого разу.

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  Кабінету

 Міністрів.

      "За"

      Рішення  не  прийнято. Залишається редакція, яка

 проголосована раніше. я 
 я                           - 77 - я 

      Ставиться весь Закон  в цілому на голосування.

      ___________.  Я  тогда  еще  одно. Было еще одно

 замечание  Кабинета  Министров  относительно арендной

 платы в размере 5 процентов от стоимости арендованого

 имущества.  Но в этой ситуации позиция Узгоджувальной

 комиссии   разошлась   с  позицией  вот  предложением

 Кабмина.  То  есть,  мы  стояли  на  той позиции, что

 арендное    предприятие,    оно    как   обыкновенное

 предприятие  платит соответствующий налог в бюджет из

 прибыли  и плюс еще к этому оно будет платить, платит

 определенную  сумму за аренды имущества. Потом можна,

 конечно,  и здесь загнать сумасшедшую поднять планку,

 планку  арендной платы на недосягаемую высоту -но тем

 самым  мы,  так  сказать,  можем  остановить арендное

 предприятие.  Позиция  Комиссии не сошлась с позицией

 министерства и  Комиссия не настаивает...

      ГОЛОВА. Ви не підтримуєте пропозицію.

      То  навіщо ви говорите про це? Ну послухайте, ви

 б  промовчали.  Зараз ми проголосуємо в цілому і буде

 все в порядку.

      Я...  Ставіться на голосування Закон в цілому. Я

 прошу  уважно  підтримати  і поставити крапку над цим я 
 я                           - 78 - я 

 законопроектом.

      Будь ласка. Прошу уважно, підтримайте.

      "За"

      Рішення прийнято.

      Проект  Постанови  у  вас перед очима, ставлю на

 голосування.

      _______________Александр          Александрович,

 поскольку  проект  Постановы  был  он  месяц   назад,

 поэтому  там сроки сдвинулись. Где касается поручения

 Кабинета Министров...

      ГОЛОВА.  Із зміною строків. Михайло Васильйович,

 враховуючи   дату  прийняття.  Будьласка,  ставлю  на

 голосування   із   зміною  строків,  враховуючи  дату

 прийняття.

      Голосуйте.

      "За"

      Рішення прийнято.

      Дякую  вам,  Михайло  Васильйовичу, за змістовну я 
 я                           - 79 - я 

 доповідь. Сідайте, будь ласка.

      Слухається  питання  про  проект  Закону України

 "Про   ратифікацію   угоди,   про  загальні  умови  і

 механізми  підтримки,  розвитку виробничої кооперації

 підприємств  і галузей, держав учасниць співдружності

 незалежних держав".

      Відповід... Таранов, будь ласка, Олег Вадимович.

 Кабінет  Міністрів нема ще? Ну, Міністр зараз під'їде

 і доповість.

      Про  проект Закону "Про внесення змін, доповнень

 до Закону "Про службу безпеки України"", Мухін прошу.

 Хомич  Андрій  Васильйович,  заступник  голови Служби

 безпеки.  Да,  почекайте  вже! Хомич є, чи нема? Будь

 ласка. Так він, я оголосив його, будь ласка.

 Андрій   Васильови  ФОМІЧ  -Заступник  Голови  Служби

 Безпеки України. Прошу.

      ФОМІЧ А.В.

      Шановний Голово! Шановні народні депутати!

      З  дня  прийняття  Закону  "Про  службу  безпеки

 України"  пройшло  майже 3 роки, аналіз практики його

 застосування  за  цей  час показав, що деякі норми не

 узгоджуються  з  положенням Конституції України інших я 
 я                           - 80 - я 

 законодавчих актів.

      Редакція  окремих  статей не дає змогу ефективно

 використовувати  сили  і  засоби  служби  безпеки для

 виконання покладеного на неї завдання.

      Крім  цього  окремі  аспекти  діяльності  служби

 Безпеки  України  регулюється сьогодні нормами різних

 актів   законодавства   України   і  тому  є  потреба

 об'єднати їх в одному законодавчому акті.

      Як  вам  відомо Указом Президента України від 18

 травня 1994 року номер 234, Служба безпеки Республіки

 Крим  відповідно  до  пунктів  3.  7-1  статті  114-5

 Конституції  України.  З метою поліпшення координацій

 проведення   оперативно   розшукових   заходів,  щодо

 забезпечення   безпеки   України,   реорганізовано  в

 головне управління служби безпеки України в автономну

 Республіку Крим.

      Тому із частини 1 і статті 9 Закону пропонується

 вилучити слова "служба безпеки Республіки Крим"., а в

 частині 1 статті 11 додається визначення регіональних

 органів  до  яких  віднесені  лиш  обласні управління

 служби   безпеки,   необхідно   уточнити,  що  такими

 органами  є  і  її  структури в автономній Республіці

 Крим та містах республіканського підпорядкування.

      З    огляду    на   зазначені   підстави   також я 
 я                           - 81 - я 

 пропонується   в   частині  3  статті  14  відповідно

 перейменувати  посаду  керівника  цього підрозділу, а

 саме  з  голови  служби  безпеки  Республіки  Крим на

 начальника   головного   управління   служби  безпеки

 України в автономній Республіці Крим.

      В  зв'язку з прийняттям законів про національний

 архівний  фонд  і  архівні  установи про забезпечення

 безпеки  осіб,  які  беруть  участь  в  кримінальному

 судочинстві,  про державний захист працівників суду і

 правоохоронних   органів,   та   відповідних   Указів

 Президента  України винекла потреба доповнити перелік

 функціональних  підрозділів  центрального управління,

 підрозділи .

      1.  Боротьби  з  тероризмом  та захисту учасника

 кримінального    судочинства,    інспекторського   та

 архівно-облікового.

      Редакція частини 3 статті 14 потребує погодження

 складу  Колегії  Служби  безпеки  України з Верховною

 Радою  України. Але, за відсутністю відповідної норми

 в  Конституції  України  та  механізму її реалізації,

 вноситься   пропозиція  таке  погодження  з  Комісією

 Верховної  Ради  України з питань оборони і державної

 безпеки.

      З  огляду  на  вищезгадані  структурні  зміни  у я 
 я                           - 82 - я 

 системі  Служби  безпеки,  є  потреба  у  відповідних

 змінах  і у статті 15 Закону, яка передбачає механізм

 призначення   начальників   підрозділу   Центрального

 управління   та   регіональних  органів.  Виходячи  з

 практики,   що   склалася,   а  також  для  посилення

 парламентського контролю за діяльністю Служби безпеки

 пропонується    їх    кандидатури   до   затвердження

 Президентом  України,  за  поданням  Служби  безпеки,

 погоджувати   з  Комісією  Верховної  Ради  з  питань

 оборони і державної безпеки.

      Зважаючи    на   відсутність   можливості   дати

 вичерпний  перелік державних органів України, з якими

 взаємодіє Служба безпеки та на зміни їх найменувань і

 функцій,  доцільно, на наш погляд, у статті 17 Закону

 щодо  них  вжити  термін  "інші органи України", інші

 державні   органи   України.   З  метою  стимулювання

 досягнення високих результатів у боротьбі з корупцією

 і організованою злочинністю, а також враховуючи тяжке

 становище   з   матеріальним   забезпеченням   Служби

 безпеки,  вважаємо  за  доцільне частину матеріальних

 цінностей  і  грошей,  що вилучаються по кримінальних

 справах  та  у  результаті  оперативно-розшукувальної

 діяльності залишати на ці цілі в розпорядженні Служби

 безпеки. я 
 я                           - 83 - я 

      Частково  ці  відносини  вже врегульовано Указом

 Президента  України  від  21  липня  1994  року  "Про

 невідкладні   заходи   щодо   посилення  боротьби  із

 злочинністю". Однак, відповідно до пункту 6 Указу, на

 розвиток  матеріально-технічної  бази  та  заохочення

 працівників  правоохоронних органів спрямовується 50%

 лише  тих  коштів,  що  конфісковані  за  постановами

 органів    внутрішніх    справ    у    справах    про

 адміністративні   правопорушення  та  за  вироками  і

 постановами суддів.

      Разом  з тим значні кошти повертаються державі і

 за  постановами  слідчих  органів  Служби безпеки про

 закриття   кримінальних   справ   за  нереабілітуючих

 підстав.  А  також утримується чи звертається в доход

 держави   іншими   державними  органами  на  підставі

 переданих їм Службі безпеки матеріалів, отриманих їми

 в   результаті   оперативнослужбової  діяльності.  Ці

 питання   будуть   врегульовані   в   разі   внесення

 розроблених доповнень в таттю 18 Закону.

      Статтю  20 пропонується привести у відповідність

 з  Актами  законодавства України з питань проходження

 військової  служби, які передбачають контрактну форму

 прийняття   на   військову  службу.

      Вноситься також пропозиція в цій статті полирити я 
 я                           - 84 - я 

 на   військовослужбовців  Служби  безпеки  обмеження,

 передбачені Законом України "Про державну службу". Це

 більш  чітко  визначить статус співробітників служби,

 запобігатиме   здійсненню   ними  корупційних  діянь,

 стягуванню в іншу протиправну діяльність.

      Згідно   з  Законом  України  "Про  забезпечення

 безпеки  осіб,  які  беруть  участь  в кримінальному

 судочинстві" і "Про державний захист працівників суду

 і   правоохоронних   органів"   на   Службу   безпеки

 покладення  завдання  здійснення  спеціальних заходів

 забезпечення    безпеки    щодо    співробітників   і

 працівників   Служби   безпеки   і   органів  системи

 управління  державної  охорони  України  та осіб, які

 беруть  участь в кримінальному   судочинстві.

      Редакція  статті  24 Закону " Про Службу безпеки

 України"  такого  обов'язку  не  передбачає.  Тому цю

 статтю  слід доповнити нормою вказаного змісту.

      У  цій  же  статті  передбачається  покласти  на

 Службу   безпеки   спільно  з  Національною  гвардією

 охорону  дипломатичних  і  консульських представництв

 іноземних  держав  у порядку, визначеному Президентом

 України.  Це  продиктовано  перш  за  все  інтересами

 державної  безпеки,  а  також  складною обстановкою в

 оточенні  представників  певних  держав,  що потребує я 
 я                           - 85 - я 

 вжиття адекватних заходів щодо їх  охорони.

      Зміни і доповння, що пропонуються для внесення в

 статтю    25,   які   стосуються   прав   органів   і

 співробітників    Служби    безпеки    вже   частково

 передбачені     нормами     Закону    України    "Про

 організаційно-правові      основи      боротьби     з

 організованою    злочинністю"    та   іншими   актами

 законодавства.

      Необхідність прийняття нової редакції статті 29,

 яка передюачає компенсацію та виплати в разі загибелі

 та  каліцтва  співробітників Служби безпеки України і

 громадян,   залучених   до  заходів  по  забезпеченню

 державної  безпеки,  та  заподіяння  збитків їх майну

 пояснюється  тим, що окремі їх положення викладені не

 зовсім   чітко,   що   на   практиці  дає  можливість

 довільного тлумачення і застосовувати їх в житті.

      Так у другій частіні цієї статті зазначено, що в

 разі   каліцтва,   заподіяного  військовослужбовцю  у

 зв'язку  з  виконанням  службових обов'язків, а також

 інвалідності, що настала у період проходження  служби

 чи   після  закінчення  цього  сроку,  але  внаслідок

 захворювання,  йоми  виплачується одноразова допомога

 від   трирічного   до   п'ятирічного  його  грошового

 забезпечення     залежно     від    ступеня    втрати я 
 я                           - 86 - я 

 працездатності. У проекті нової редакції ці   розміри

 конкретизовані.

      В  статтю  також  пропонується  внести додаткові

 положення  щодо  виплати одноразоваої допомоги сім'ям

 померлих, зазначених  в  статті  осіб, до  закінчення

 одного  року  після  звільнення  зі  служби внаслідок

 поранення,  контузії  або  захворювання,  одержаних у

 зв'язку   з   виконанням   службових   обов'язків  по

 забезпеченню  державної безпеки, а також щодо виплати

 одноразової   допомоги  співробітникам,  працівникам-

 громадянам,  залученим  до  заходів  по  забезпеченню

 державної  безпеки  та  пенсіонерам  у разі одержання

 поранення,   контузії,   травми   і   таке  інше  без

 встановлення інвалідності.

      У   цілому   нова  редакція  статті  29  надасть

 можливість       посилсти      соціальний      захист

 співрообітників,  військовослужбовців  та  членів  їх

 сімей,  працівників-громадян  і котрі залучаються  до

 заходів  по  забезпеченню  державної безпеки, а також

 пенсіонерів Служби бехпеки України.

      Дякую за увагу і прошу підтримати ці зміни.

      ГОЛОВА.  Дякую  вам.  Будь  ласка,  запитання до

 доповідача,   які   є   у   депутатів.  Є  запитання. я 
 я                           - 87 - я 

 Запишіться, будь ласка, на запитання.

      Обнародуйте,  будь  ласка.  Дякую.  Оголошується

 перерва на півгодини, прошу. я                           - 88 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

     ГОЛОВА. Шановні депутати, продовжуємо засідання.

      _______________

      Дякую.  Скажіть, будь ласка, ваша пропозиція про

 те,  що  конфісковане майно в якійсь мірі залишалось,

 (повторюю:   Чапюк   (..........)   виборчий  округ).

 Скажіть,  будь  ласка,  ваша  пропозиція  про те, щоб

 конфісковане майно залишалося в частині, залишалося в

 частині  тих  органів,  що конфіскують, чи відповідає

 нормам цивілізованого суспільства? А не йшло в бюджет

 держави, яка і фінансує утримання всіх правоохоронних

 органів?

      _______________

      Ми   не   претендуєм   на   частину   майна,  що

 конфіскується,    ми    претендуєм   на   матеріальну

 компенсацію в вигляді коштів, які будуть отримані від

 реалізації   державою,  тобто  судом,  конфіскованого

 майна.  Розумієте,  ми  не  претендуєм,  щоб дати нам

 машину,  дати  нам  якісь  речі і т. ін. Суд виносить я 
 я                           - 89 - я 

 вирок,  в  якому  визначає, що 50% від конфіскованого

 майна   перерахувати,   службі   безпеці   чи,   там,

 прокуратурі,  чи  кому,  я не знаю. Це не від доброго

 життя,  як  кажуть.  Скрута нас вимушує просити таку,

 такі...

      ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.

      _______________  В  інших  державах,  я зараз не

 скажу  вам, в Росії така практика є, в Білорусії така

 практика є, а з Заходу - я не знаю.

      ГОЛОВА.  Ну,  а інші держави, може, відстали від

 нас чи ще, вони ще введуть. Так що не зважайте на це,

 цю обставину.

      Іван  Олександрович  Заєць.  Зайця  нема. Василь

 Іванович Степенко.

      СТЕПЕНКО В.І.

      Андрій  Васильович, у мене до вас таке запитання

 перше. Я підтримую особисто по Криму те, що ви внесли

 зміни.  І  в  мене таке запитання: може, не зовсім до

 цього. Як ви вважаєте: ваша служба достатньо інформує я 
 я                           - 90 - я 

 і  Верховну  Раду,  і  Президента  про дійсний стан в

 Криму?  Чи  не  буде так як в Чечні, коли звинуватили

 ваших,   так   сказать,   побратимів,   щоб  вони  не

 інформували   своєчасно?   Це  призвело  до  страшних

 наслідків. Це таке перше питання.

      І  друге.  Я  б  не  задавав,  якби дійсно ви не

 сказали  за  те,  що частину майна, щоб залишалось на

 розвиток правоохоронних органів, в тому числі і вашої

 служби.  То ви не скажете (як сказав влучно Олександр

 Олександрович)  відсталі  країни від нас, у їх немає.

 То  які  з відсталих країн, по опреділенню Олександра

 Олександровича, є така норма визначена, я особисто за

 таку  норму  не  проголосую,  остальні  питання  буду

 підтримувати.  А  за  цю  норму не проголосую. Тому я

 вважаю, що це абсолютно не зовсім правильно.

      ___________.  Дякую. Щодо першого питання. Почну

 з  кінця  першого  питання -чи не буде як трапилось в

 Чечні?  Я  гарантую,  що  так  не  буде,  тому  що ми

 достатньо  володіємо  ситуацією  в  Криму і інформуєм

 своєчасно і уряд, і Президента, і Верховну Раду.

      Щодо  питання  першої частини, цього питання. Чи

 достатньо,  чи  не  достатньо.  Ну, я розумію так, що

 предела  совершенства  нет. Якраз зараз працює велика я 
 я                           - 91 - я 

 бригада  в  Криму  Центрального  управління, вірніше,

 вчора  вже  підведені підсумки комплексної перевірки,

 як    працює    Головне   управління,   а   також   і

 Севастопольське  управління. Висновки з цього, з цієї

 перевірки  будуть,  мабуть,  зроблені  в  том числі і

 організаційні.

      Щодо   другого   питання   про  матеріальне,  ну

 розумієте,  якби  служба безпеки отримувала з бюджету

 як  записано  в законі достатньо коштів, ніхто так би

 питапння  не ставив. Але я вам скажу: у минулому році

 з  того  скудного  бюджету  в  3  трильйони, який нам

 планувався,  дали  таки два. На цей рік ми порахували

 самі-самі  мінімальні  потреби  -17. Зараз десь там 9

 кажуть,  9,  5.  Ми  порахували: 9, 5 -це нам хватить

 тільки  на  невідкладні  платежі  і  то на 5 місяців.

 Тобто  за  газ, за воду, світло і зарплату. Всьо. І 5

 місяців,  більше  грошей  не  буде.  Через  те  ми  і

 просимо:  хоч  якусь  частину  десь щось взяти, найту

 позабюджетні  кошти.  Це не від доброго життяі не то,

 що нам нема що робити  і ми жируєм, чи щось  інше.

      (Шум в залі)

      Сам  принцип,  якщо під жорстким контролем, то я

 думаю, що  можна погодитись з ним.

      (Шум в залі) я 
 я                           - 92 - я 

      Ну  це  так  скажем,  я  думаю,  що  нічого  тут

 страшного надзвичайно не буде.

      ГОЛОВА.   Василь   Івановичу,   коли  ми  будемо

 розглядати   бюджет,   то  ви  тоді  може  придумаєте

 відносно голосувать чи не голосувать за цю поправку.

      А  ви  почитайте уважно, бо ви ще просто не мали

 змоги   ознайомитися  з  цим  документом.  Вернігора,

 прошу.

      ВЕРНИГОРА.  Шановний доповідач! Я теж у розвиток

 цього  питання,  поки  воно  горячиювате,  як кажуть.

 Андрій  Васильовичу,  а  якщо  митна служба МВС, ваша

 служба,  частину  забере,  тоді як же держава виконає

 свій обов'язок про повернення власності її власнику.

      Ця  ж служба утримується для того, щоб повернути

 те,  що  кимсь десь було відчужено або в нечесні руки

 попало, то де ж  тоді буде гарантія.

      Або  тоді поставте сьогодні питання, скільки вам

 треба  для  повної гарантії, для бюджету добавить вам

 виділенних коштів. І буде цивілізовано.

      _______________  Значить,  що  до першої частина

 вашого  питання,  ми  ж ставим питання як? Частка сум я  
 я                           - 93 - я 

 виручки від реалізації конфіскованних, тобто вони вже

 все,   вони   нікому   не   повертаються.  Це  йде  в

 реалізацію і йде в доход держави.

      А  ми  просимо  з цієї виручки частину нам дати.

 Воно  все  равно  піде  до бюджету. Розумієте? Якщо у

 людини  за  вироком суду конфіскованний автомобіль чи

 щось   інше,   воно  продається  і  зараховується  до

 бюджету.

      Ні,  то  якщо  у  вас  украли, то вам повернуть,

 тільки  та  частина, яка, як кажуть, конфісковується.

 Це  ж якщо вам повертають, то вона не конфісковується

 в  доход  держави.  Вона вам повертається за рішенням

 суду і все.

      ГОЛОВА. Я прошу, якщо в вас є потреба обмінятися

 думками,  ви  потім  із ним залишитеся і обміняєтеся.

 Карнаух, будь ласка.

      КАРНАУХ М.В.

      Шановний Андрій Васильйович, як відомо стаття 58

 Кримінального  кодексу  України  "Посягання  на життя

 державного    діяча"    відносить   цей   злочин   до

 компетенції, до (..........) органів Служби безпеки. я 
 я                           - 94 - я 

      То   чи   не  вважали  ви,  що  назву  одного  з

 підрозділів  потрібно  було  викласти  по  боротьбі з

 терорризмом  та  захисту  державних  діячів і далі по

 тексту.

      І  друге  питання.  Чи не вважаєте ви, що було б

 доцільно,  що  для підвищення ефективності оперативно

 розшуковової  і  службової  діяльності,  а  також для

 економії   коштів  підпорядкувати  органи  військової

 контррозвідки  регіональним  органам  служби безпеки.

 Дякую.

      ___________.  Щодо  першого  питання назва цього

 підрозділу   викладена   у  точній  відповідності  до

 Законів  про  забезпечення  безпеки  осіб, які беруть

 участь  в  кримінальному  судочинстві,  про державний

 захист працівників судо-правовоохоронніх органів.

      Тому  міняти  тут я не знаю, ми всякому разі над

 такою  пропозицією  не  працювали.  Із  голосу так її

 зразу  прийняти  не  можна.  Треба  якось  в робочому

 порядку обговорити це питання., от.

      А  щодо  другого  питання,  ну  ви знаєте, що на

 першому   етапі  коли  функціонувала  служба  безпеки

 органи   військової   контррозвідки   були  в  складі

 регіональних  з наших органів тобто в складі обласних я 
 я                           - 95 - я 

 управлінь. Але з часом всі ми прийшли до висновку, що

 така  побудова  органів  військової  контррозвідки не

 зовсім раціональна і ось чому.

      Органи   військових,  військової  контррозвідки,

 який  забезпечить контррозвідувальний захист Збройних

 Сил повинні жити разом з тими структурами.

      Для  чого,  що  в  разі необхідності, якщо якась

 частина піднімається кудить передислоковується чи там

 військова  загроза  чи  що,  то  той орган військової

 контррозвідки,  який  обслуговує  ту  частину повинен

 бути  разом  з нею. В тому випадку коли ці підрозділи

 були в обласних управліннях. Воно не зовсім так могло

 бути.  Чому?  Ну, тому що, наприклад, в Хмельницькому

 обласному управлінні відділ військової контррозвідки,

 там   були  і  військово-повітряні  сили,  і  ракетні

 війська,   і  сухопутні  війська  і  таке  інше,  всі

 розкидані  і  нема  цілісної  вертикальної структури.

 Зараз  така  структура  є,  і  вона,  на  наш погляд,

 вписується краще, ніж раніше.

      ГОЛОВА. Андріє Васильовичу, шановні депутати, ми

 не  відводили  час,  оскільки  було спочатку небагато

 запитань,  а  використано  вже  більше  10  хвилин. Є

 пропозиція   це  5  хвилин  відвести,  щоб  ніхто  не я 
 я                           - 96 - я 

 ображався, хто  записався на виступи.

      Швидкий, будь ласка. Виставте ще 5 хвилин.

      ШВИДКИЙ.  Скажіть,  будь  ласка,  чи  планується

 індексація пенсій вашої служби раз, і друге питання -

 чи  буде  це  стосуватись,  якщо це планується, служб

 колишніх КДБ, які працювали не в цій державі, яка є?

      ___________.  З  приводу  індексації  -це  не  я

 визначаю.  Ми  не  плануємо  такі заходи, такі заходи

 планує  Верховна  Рада  і Уряд наш. Ми такі заходи...

 Але,  якщо такі заходи вжиті будуть, ми тільки вдячні

 будемо.

      Що стосується пенсіонерів колишнього КДБ, то всі

 вони   отримують   пенсію   відповідно   до   чинного

 законодавства.

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Рябець.

      РЯБЕЦЬ.   Шановний   доповідачу,   в  статті  15

 проекту,  частина  друга, останнє речення: "Начальники

 регіональних    органів    Служби   безпеки   України

 призначаються з відома голів відповідних Рад народних я 
 я                           - 97 - я 

 депутатів".   Прокоментуйте, що  це - "з  відома"? За

 погодженням,  за поданням? Звідки цей термін взявся -

 "з відома"? Що мається  на увазі?

      ___________.  Мається на увазі, що перед тим, як

 назначити   голова,   значить,  регіонального  органу

 ставиться  до  відома, що такий чи така-то особа буде

 призначена на таку-то посаду.

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Масенко.

      МАСЕНКО О.М.

      Олександр   Олександрович,   патання,  які  мене

 хвилювали вже для мене зрозумілими стали, так що я...

      ГОЛОВА. Ясно. Мухін.

      МУХІН В.В.

      Я   хочу  сказать  следующее.  Надо  этот  Закон

 поддержать, и я прошу поддержать депутатов и левых, и

 правых.  Почему?  Потому что одно из центральных мест

 (я  имею ввиду ...........), одно из центральных мест я 
 я                           - 98 - я 

 в   этот   Законе   -это   то,  что  все-таки  службы

 безопасности  Крыма  будут  подчинены  Киеву.  Это  в

 сегодняшней  тяжелой обстановке,  которая сложилася в

 Крыму,  очень  важно.  Поэтому  прошу  всех депутатов

 голосовать за этот Закон.

      У меня все.

      ГОЛОВА.   Я   зрозумів,   що  це  не  запитання,

 пропозиція. Так? Манчуленко.

      МАНЧУЛЕНКО Г.М.

      Григорій  Манчуленко, 435 Заставницький виборчий

 округ, Чернівецька область.

      Шановний   Олександр   Олександрович!   Шановний

 доповідачу! У мене є до вас питання такого характеру.

 Нещодавно   на  Буковині  побував  Президент  України

 Леонід  Кучма.  Ви  знаєте,  що  там  у  нас  сталася

 трагедія  у  Чернівцях.  І  ось  зараз якимись силами

 посилено  поширюються  чутки,  що  Кучма  приїхав для

 того,  щоб  забрати  у пенсіонерів частину пенсії для

 того,  щоб,  значить,  були  гроші на ліквідацію цієї

 катастрофи.

      Що   в  цьому  напрямку  робить  Служба  безпеки

 України,  оскільки  вона  повинна  дбати  про безпеку я 
 я                           - 99 - я 

 нашої держави?

       Дякую.

      ГОЛОВА.  Андрій  Васильович, може, я відповім на

 це запитання?

      _______________

      Воно не до вас було адресовано.

      ГОЛОВА. Оскільки до мене почали... ви звернулися

 спочатку.

      Справа  в  тому, що по всій Україні точно така ж

 ситуація:  не платять пенсії пенсіонерам, затримки, і

 не скрізь... а сповзання грунту є не по всій Україні.

 Воно  сповзає  в  нас  в  цілому  в економіці. Тому я

 думаю, що таким чином треба пояснювати пенсіонерам. А

 тим,  хто поширює плітки, треба роз'яснювальну роботу

 з  ними  треба  проводити.  Це,  до  речі,  є одна із

 функцій Служби безпеки, наскільки мені зрозуміло.

      Будь ласка Андрій Васильович, доповніть.

      _______________

      Я думаю, що ви вичерпно відповіли на це питання.

 А  щодо конкретних осіб, то я вас запевняю: як тільки я 
 я                          - 100 - я 

 такі будуть встановлені, то заходи будуть вжиті.

      ГОЛОВА.   Тільки   будуть  встановлені,  назвіть

 прізвища   -і   відразу   ми,  так  сказать,  Службою

 призовемо їх до порядку.

      Слово   має   Ківшик.  Він  не  хоче  запитання.

 Глухівський.

      Глухівський.

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

      Шановний   доповідачу,   ми   зараз  обговорюємо

 запропоновані зміни і доповнення до Закону про Службу

 безпеки,   і,   звичайно,   ми   проголосуємо  за  ті

 запропоновані зміни і доповнення.

      Але  я хотів би наступне вас запитати. Недавно я

 давав   депутаський  запит,  адресований  Генеральній

 прокуратурі,  в  тому  числі  і  Службі  безпеки,  із

 запитанням,   що  робиться  стосовно  тих  осіб,  які

 ініціюють  збирання підписів за відновлення СССР. Так

 от,  я отримав таку відповідь від Служби безпеки, що,

 звичайно,  робиться,  але  Служба  безпеки вважає, що

 недостатня  законодавча  база  є  для того, щоб можна

 було цю роботу проводити. я 
 я                          - 101 - я 

      От   як   ви   вважаєте:  чи  дійсно  недостатня

 законодавча  база? І якщо вона недостатня, то чому не

 запропоновані зміни і доповнення до Закону про Службу

 безпеки, які ми могли б сьогодні прийняти?

      Дякую.

      _______________

      Ну,  дійсно, сьогодні за збір підписів не йде до

 такої    статті    у    Кримінальному   кодексі,   де

 передбачалась би відповідальність кримінальна за збір

 підписів за відновлення Радянського Союзу7

      Я  думаю, що вносити з цього приводу якісь зміни

 ну завтра, буде хтось збирати інші підписи, на кожний

 випадок   ми   не   можемо   передбачити  кримінальну

 відповідальність.

      Кримінальна  відповідальність  повинна наступати

 за  конкретні дії, за конкретні дії і позиви до таких

 дій,    які    порушували    державний   устрій,   чи

 теріторіальний цілісність держави.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно.  Дем'ян. Час використаний. Ще

  Дем'яну дайте слово.

 я 
 я                          - 102 - я 

      ДЕМ'ЯН.   Дякую.   Григорій   Дем'ян,  Тульський

 виборчий    округ,    281,    Конгресс    українських

 націоналістів.  Шановний доповідачу, прошу вважати це

 моє  питання  депутатським  запитом.  Я  хотів  давно

 звернутися  до  працівників служби безпеки зокрема до

 керівництва,  з  такою  пропозицією,  щоб  всі  о  ці

 архівні  матеріали,  які  зберігаються,  у структурах

 служби   безпеки   України  починаючи  від  району  і

 закінчуючи  центром,  і  стосуються  я  маю  на увазі

 архівні  матеріали,  стосуються  визвольнної боротьби

 ОУН   і   УПА   в   45-х,  60-х  роках,  дуже  точно,

 скрупульозно  опубліковані,  і категорично заборонити

 їх  тиражирування,  і  кудись  передавати  так  звані

 частки і так дальше.

      І  друге,  щоб  полегшити  до  них  доступ,  для

 об'єктивного вивчення цього руху. І друге питання.

      Це  вже  до  вас особисто. Чи не вважаєте ви, що

 боротьба  яку  розв'язали проти ОУН і УПА в 40х роках

 німецькі   фашисти,   а   слідом  за  ними  російські

 більшовики,  були  найжорстокішою колоніальною війною

 20  століття.  І  ті які її вели зробили значну проти

 украюнської  нації і людства, потрібно позбавити прав

 і пільг ветеранів другої світової війни, а тих у кого

 руки  в  крові,  треба  притягнути  до кримінальної я 
 я                          - 103 - я 

 відповідалньості,  сроку  давності для таких злочинів

 не  може  бути,  це  один  з  найбільших злочинів які

 зробили  керівництво КПСС, і ті хто втому брав участь

 за всю її історію. Дякую.

      ___________.  На  перше  питання  відповім. Воно

 стосується   в   якійсь   частині  питанння,  яке  ми

 розглядаємо.

      Значить,  перше. Архівів в районному звені у нас

 немає.  В  районах  нема  архівів  ніяких і ніколи не

 було.   Є   архіви  тільки,  як  кажуть,  в  обласних

 управліннях і в центральному.

      Якщо  ви  уважно мене слухали, то сьогодні у нас

 навіть  створюється новий підрозділ, який називається

 Архівно-облікове  управління.  Всі  ці матеріали, про

 які  ви  говорили  дуже скрупульозно обліковані, дуже

 добре  зберігаються  і  всі,  хто  хоче,  до  них має

 доступ.  Я це вам можу запевнити, бо це все проходить

 через  мої  руки. Зараз з цими архівами і науковці, і

 вавіть  з  Канади  працюють у нас в архівах. Так що в

 нас тут питаннь нема.

      (Шум в залі)

 я 
 я                          - 104 - я 

      ГОЛОВА.  Ясно.  Дякую.  Сідайте,  будь  ласка. А

 друге питання, будь ласка.

      ___________.  Друге питання, вибачте, ну воно не

 зовсім  тема сьогоднішнього мого... доповіді.

      ГОЛОВА.  Ну  тим  паче.  Дякую вам сідайте, будь

 ласка.

      Чи  можна  розуміти  так,  що  виступ Вододимира

 Васильовича  Мухіна  означає  ось як використать його

 можна  як співдоповідь.

      Він   пропонує   просто   приймати.   Чи  будете

 виступать?  Будь ласка. Андрій Васильович, дякую.

      Чорноусенко, будь ласка, від Комісії.

      ЧОРНОУСЕНКО.

      Шановні  народні  депутати!  Ми  на  ваш розгляд

 виносимо,  тобто  Комісія  Верховної  Ради  з  питань

 оборони  і  державної  безпеки  та  Кабінет Міністрів

 розробили   і  пропонують  розглянути  проект  Закону

 України "Про внесення змін і доповнень до Закону "Про

 службу  безпеки  України" та Постанову Верховної Ради я 
 я                          - 105 - я 

 про порядок введення  його в дію.

      Як підкреслюється в розданих вам матеріалах, які

 ще  були  два  тижні  тому  роздані,  прийняття цього

 законопроекту   зумовлено   насамперед   необхідністю

 провести Закон України "Про службу безпеки України" у

 відповідність  з  прийнятими  за  останні роки актами

 законодавства.

      Закрема у зв'язку з з внесенням змін і доповнень

 до   Конституції   основного   Закону   України  щодо

 автономної Республіки Крим, а також приняттям Законів

 України  "Про  забезпечення  безпеки осіб, які беруть

 участь  у  кримінальному  судочинстві", про державний

 захист працівників суду і правоохоронних органів, про

 Національний архивний фонд і архивні установи.

      Питання   тут  виникали,  в  результаті  чого  в

 системі   Служби  безпеки  України  проведенні  певні

 структурні зміни, що повинно знайти своє відображення

 і в Законі "Про  службу".

      Як    заначалося,    пропонується    також    до

 співробітників   військовослужбовців  Служби  безпеки

 України  застосувати  обмеження  передбачені  Законом

 України    "Про    державну   службу"   та   уточнити

 повноваження  Служби  безпеки України щодо здійснення

 заходів   по   забезпеченні   безпеки  співробітників я 
 я                          - 106 - я 

 військовослужбовців  і  працівників служби Управління

 державної охорони України, та осіб, які беруть участь

 у  кримінальному судочинстві.

      Передбачається чіткіше врегулювати деякі питання

 соціально-правового       захисту      співробітників

 військовослужбовців Служби безпеки. В тому числі щодо

 конпенсації  і  виплат у разі їх загибелі, смерті або

 каліцтва.

      Крім  цього,  з  метою посилення парламентського

 контролю  за діяльністю Служби безпеки України, як ви

 бачите  з  матеріалів,  пропонується  встановити,  що

 склад   її   колегії   та   призначення   начальників

 підрозділів  центрального  управління  і регіональних

 органів  погоджуються  з  комісією  Верховної  Ради з

 питань оборони і безпеки.

      Зазначені  проекти Закону та Постанови Верховної

 Ради   України,   розробленні  з  широким  залученням

 народних депутатів, вчених спеціалістів та практиків,

 а також відповідних Міністерств та відомств.

      Ці   документи  тричі  були  предметом  уважного

 розгляду  нашої  комісії,  а також юридичного відділу

 Верховної  Ради.  І  кінцевий  варіант  погодженний з

 Кабінетом  Міністрів України. Тому просимо підтримати

 наші  пропозиції  і проголосувати за прийняття  цього я 
 я                          - 107 - я 

 закону.

      ГОЛОВА.   Чи   є   потреба   задавати  запитання

 доповідачу? Сідайте, будь ласка.

      Є  бажаючі  висловитися  з  приводу зміста цього

 закону?  Є,  да?  Записанні  в Секретаріаті є, кілька

 чоловік   з  трибуни.  Будь  ласка,  опублікуйте  цей

 список. Слово надається депутату Біласу. Прошу.

      БІЛАС І.Г.

      Вельмишановний  Голово!  Шановні  колеги народні

 депутати!

      Безперечно    не    викликає   жодного   сумніву

 необхідність  прийняття  цього  Закону  про  внесення

 відповідних  доповнень  до чинного нині Закону від 25

 березня 1992 року Про Службу безпеки України.

      Разом з тим підтримуючи ті доповнення, які зараз

 виносяться  на  обговорення, необхідно звернути увагу

 на слідуюче.

      По-перше.  Цілком  погоджуючись  із думкою колег

 щодо посилення парламентського контролю за діяльністю

 служби безпеки України, в той же час не припустимо не

 звертати   мягко   кажучи  уваги  на  чинне  сьогодні я 
 я                          - 108 - я 

 законодавство, що мається на увазі. Якщо пропонується

 в  частині  першій, статті 15 внести доповнення, щодо

 попереднього  погодження кандидатур до складу колегії

 СБУ,  погодження  із  комісією  із  питань безпеки та

 оборони,  то  при  цьому  не  слід забувати, про нині

 чинний   Закон  України  "Про  організаційно  правові

 основи  боротьби  із організованою злочинністю від 30

 червня 1992 року.

      Адже   пункт   4   статті  10  який  регламентує

 діяльність  спеціальних  підрозділів  по  боротьбі  з

 корупцією,  що  функціонують  в складі служби безпеки

 України  вимагає  такого  попередньго  погодження при

 призначенні   на   посаду  начальника  Управління  по

 боротьбі  з  корупцією,  з  комісією  нашою,  тобто з

 комісією   з   питань   боротьби   з   корупцією   та

 організованої злочинності.

      Інакше  наші  з  вами побажання про необхідність

 про   необхідність  парламентського  контролю  так  і

 залишаться  на  жаль добрими намірами. Що ми маємо на

 увазі  на жаль ми вже маємо на увазі прикрий приклад,

 коли   у   минулому   році   призначили   начальником

 Управління  Служби  безпеки  України  він  же  перший

 заступник  Голови  Служби  безпеки  України Біляєв по

 боротьбі  з  корупцією без попереднього погодження із я 
 я                          - 109 - я 

 комісією  по  боротьбі  із корупцією та організованою

 злочинністю  Верховної Ради України. Справа абсолютно

 не  в  амбіціях, як декому здається, а давайте будемо

 разом  дотримуватися  того законодавства чинного, яке

 сьогодні  є,  яке  ми  з  вами  приймаємо.  І  будемо

 послідовні  в  плані  контролю  за  реалізацією цього

 законодавства.

      І друге. Я хочу звернути вашу увагу -підтримуючи

 і  закликаючи  колег прийняти його у перщому читанні,

 необхідно все-таки більш серйозно підійти до питання.

 Зверніть  увагу:  це,  що  стосується  статті  25  -я

 повністю   підтримую,   з   метою  справді  державної

 безпеки.   Але  яке  має  відношення  до  комерційної

 таємниці  діяльність громадських організацій?! От ви,

 присутні    тут    керівники   багатьох   громадських

 організацій  і  об'єднань, ви згідні будете щомісячно

 чи   поквартально   надавати   свою   звітність   про

 діяльність  громадських організацій у Службу безпеки?

 Плюс інформаційні системи. Це питання делікатне, і до

 нього  необхідно  підійти досить серйозно. Але досить

 серйозно!

      Я   пропоную   більше  посилити  ще  цей  Закон.

 Посилити,  надавши права, а то і вмінивши в обов'язок

 Служби   безпеки   України  здійснювати  обов'язковий я 
 я                          - 110 - я 

 попередній   контроль  чи  перевірку  тих  осіб,  які

 претендують займати високі урядові посади. А що у нас

 сьогодні    робиться    в    умовах    криміналізації

 суспільства?  Здійснюється такий контроль чи ні? Якби

 він   здійснювався,   ми   б,   напевно,   мали  такі

 преценденти,  які  зараз  були  у  Сполучених  Штатах

 Америки,  коли  Федеральне  бюро розслідувань не дало

 згоди  на  призначення  директора  ЦРУ,  і  Президент

 змушений   був  запропонувати  другу  кандидатуру.  Я

 вважаю,  що  у  наших  умовах  Служба безпеки України

 повинна бути наділена такими правами!

      Дякую  за  увагу. І прошу підтримати: "у першому

 читанні".

      ГОЛОВА.   Дякую.   Слово  має  Карнаух.  За  ним

 Поровський.

      КАРНАУХ М.В., 323 виборчий округ.

      Шановні колеги!

      Безумовно,   ні   в   кого   немає  сумніву,  що

 запропонований   Закон   необхідно  приймати.  Але  я

 повністю  згодний  із Іваном Григоровичем Біласом, що

 це   не...  цей  законопроект  необхідно  прийняти  в

 першому  читанні.  І  ось  чому:  я подав до шановної я 
 я                          - 111 - я 

 комісії з питань оборони і державної безпеки декілька

 конкретних   пропозицій,   які   були  обговорені  із

 народними епутатами, які проходили і проходять службу

 в  органах  Служби  безпеки.  Ці пропозиції, на жаль,

 були  відхилені.  І тому я не випадково задав питання

 Андрію  Васильовичу.  Але  то  було  тільки  декілька

 питань. Ці пропозиції зводяться до того, щоб посилити

 гарантії  захищеності  громадян,  які, так би мовити,

 підпадають  в  сферу діяльності Служби безпеки. Також

 вони  направлені  на  те,  щоб  посилити ефективність

 діяльності самої Служби безпеки і щоб вона мала більш

 чітку структуру.

      Я,  зокрема,  пропонував  у  частині  2 статті 2

 після  слова "у сфері" записати "економіки, кредитно-

 банківській  та фінансовій, органів державної влади і

 управління",  а  також  слова  "управління економіки"

 виключити.   Це  направлено  на  те,  щоб  органи  по

 боротьбі з корупцією більш конкретно вели боротьбу.

      Також  я  запропонував  в  частині  2  статті  3

 замість     слів    "оперативно-службові"    записати

 "оперативно-розшукові"  або  "оперативно-розшукові та

 службові",  тому  що  такого  терміну як "оперативно-

 службові"  нашому законодавстві, на жаль, немає.

      Також  виникла потреба уточнити ще деякі статті, я 
 я                          - 112 - я 

 зокрема  статтю  5. Там є речення, воно трактується у

 виняткових  випадках, з метою припинення та розкриття

 державних  злочинів,  окремі  права та свободи можуть

 бути тимчасово обмежені в порядку і межах, визначених

 Конституцією  та  законами  України.  Це дає довільну

 трактовку. Тут було б доцільніше записати: "Наявність

 перевіреної  інформації  про  підготовку  та замах на

 скоєння  державних  злочинів,  а  також  необхідність

 вжиття  заходів на їх розкриття можуть бути підставою

 для  тимчасового  обмеження  окремих  прав і свобод в

 порядку і межах, встановлених Конституцією і законами

 України.

      Я також не випадково задав питання і про те, що:

 чи  не  повинні  підпорядковуватись органи військовою

 контррозвідки регіональним органам Служби безпеки? Це

 є  дуже  питання, як кажуть, актуальне. Чому? Тому що

 самі  рацівники,  які  працюють  в органах військової

 контррозвідки  обурюються  оцими  проміжними  зайвими

 ланками,   які   не   дозволяють  ефективно  керувати

 військової   контррозвідки.   І   до  того  ж  органи

 військової    контррозвідки   не   мають   у   своєму

 розпоряджені   ні  необхідних  засобів,  ні  слідчого

 апарату.  Це  все  негативно  позначається  на роботі

 Служби  безпеки,  і  я вважаю, що цей Закон необхідно я 
 я                          - 113 - я 

 прийняти  в  першому  читанні,  доопрацювати, а потім

 його прийняти вцілому.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Поровський.

      ПОРОВСЬКИЙ М.І.

      Шановні  колеги  депутати!  Я  вцілому підтримую

 прийняття  в  першому  читанні Законопроекту внесення

 поправок.  Але  одночасно  пропоную  до  статті 25 на

 сторінці  п'ять  включити  слова:  "Що  віднесені  до

 державної комерційної банківської таємниці" доповнити

 "діяльності  релігійних організацій".

      Ми  сьогодні  з  історичного  досвіду знаємо, що

 іноземні  спецслужби  часто використовували релігійні

 центри,   місіонерство,   релігійну   діяльність  для

 поширення  свого  вприву  в  тих  регіонах,  які вони

 вважали  за  потрібне.  Зокрема в час колишнього СРСР

 Перше    головне    управління    КГБ   СРСР   широко

 використовувало центри Російської православної церкви

 для  ведення  розвідницької  діяльності  і проведення

 своїх політичних операцій. З іншого боку ряд Західних

 релігійних центрів також намагаються внести в Україну я 
 я                          - 114 - я 

 ідеологію, будувати структури, які базуються на тому,

 щоб  громадяни  України  не  брали  в  руки зброї, не

 проходили   служби   в   Збройних  силах  України.  І

 сьогодні   ми   переживаємо   просто   навалу   такої

 літератури  псевдорелігійної, яка фактично спрямована

 на  підрив оборонної здатності України, на формування

 в  населення  України  негативної  думки, негативного

 ставлення до проходження військової служби.

      Тому  я  пропоную,  ще  раз  наполягаю,  щоб  на

 сторінці  5 до статті 25 було доповнено словами: "...

 та діяльності релігійних організацій".

      Дякую.

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Слово має Говорун.

      ГОВОРУН В.П.

      Шановна  Президія,  шановні  народні депутати, я

 вважаю,  що  необхідно  приймати  такі  доповнення до

 Закону  про  Службу безпеки, але в першому читанні. Я

 вважаю,  що  треба  врахувати  цілий ряд зауважень до

 законопроекту.

      Перше.  Я  хотів  би  привернути  вашу  увагу до я 
 я                          - 115 - я 

 редакції  статті  15  і  висловити  думку  про те, що

 вважаю,  нема  ніякої потреби погоджувати призначення

 керівників  цілого  ряду  підрозділів Служби безпеки,

 тим  більше,  що  вони всі призначаються Президентом.

 Логіки  ніякої  немає.  Якщо  Президент призначає, то

 тоді давайте: хай Верховна Рада в цілому погоджує або

 дає згоду.

      І  по-друге, я вважаю, що немає потреби в цьому

 і  занадто  -увагу  привертати  до  вирішення  питань

 добору  і  розстановки  кадрів  з  боку комісії. ІТим

 більше,  ви знаєте: Служба і відомства непартизовано,

 а члени комісії приналежні до цілого ряду партій. Щоб

 ми  не  перетворили призначення керівного складу цієї

 служби   в   відбір  не  за  фахом,  а  за  партійною

 приналежністю і тими чи іншими поглядами.

      Що   стосується  останнього,  останнього  пункту

 статті 15-ої: "Начальники регіональних органів Служби

 безпеки  призначаються з відома голів". Ну, це, я вам

 скажу, це абсолютно непотрібний і лишній захист. Тому

 що,  якщо  буде призначений начальник, то голова Ради

 буде знати й так. Якщо йде питання про погодження, то

 інша справа. Але я вважаю, цього не треба робити, тим

 більше  ми  це  вже вирішили питання стосовно органів

 внутрішніх справ і прокуратури. я 
 я                          - 116 - я 

      Що   стосується...  серйозне  питання   відносно

 відшкодування  частки  сум  виручки  від  реалізації,

 конфіскованних  правоохоронними органами матеріальних

 цінностей.

      Я  просив і вважаю, що це необхідно вирішити нам

 окремих  законом,  щоб певний процент від цієї сумми

 виділявся  на  правоохоронні органи. Тому що сьогодні

 частково  вирішено питання відносно міліції. Питання

 ставить прокуратура, суд, таможня служба ставить.

      Я вважаю, і сьогодні нам необхідні розрахунки, а

 які  це  суми?  А  скільки це може бути, які проценти

 можна відрахувати?

      Тому  я  вважаю,  це  треба  вимагає,  цей запис

 додаткового  вивчення  і  погодження,  з  керівниками

 правоохоронних  органів і інших. Я просив би звернути

 увагу.  Стаття 25 пункт 4 за письмовим розпорядженням

 керівника   відповідного   органа   або  оперативного

 підрозділу   служби   безпеки   України   входити  на

 територію   і   приміщення  підприємства,  установ  і

 організацій, та військових частин.

      Ви  зверніть, в лівій колонці це передбачено, але

 при   умові  погодження  з  відповідним  керівництвом

 підприємств  і  установ. Я не проти того, що редакція

 треба  тут  трошки  змінити,  але  подумати  в такому я 
 я                          - 117 - я 

 варіанті  як нам запропоновано в правій колонці, ні в

 якому  разі  не  можна  приймати,  повинна бути якесь

 обмеження.   Чи  при  наявності  кримінальної  справи

 порушеної,  чи  при  розгляді  вирішення  оперативно-

 пошукової справи і так далі.

      Тому  що  сьогодні  при наявності такого запису,

 сьогодні в Верховній Раді, проходять і ніхто не знає,

 а  завтра  при зміні ситуації, до Кабінету Президента

 прийдуть  і  будуть  робити  значить, і обшуки, і все

 інше.

      Я  не проти, треба змінити, але редакцію не таку

 як записано зараз.

      І  останній  пункт.  Просто  в зв'язку з тим, що

 проект  подається  Кабінетом  Міністрів  і  підпис  є

 Першого  віце-прем'єра, а зараз виконуючого обов'язки

 Прем'єр-міністра  що  стосовно  питань компенсації та

 виплат  у  разі  загибелі працівників, треба приймати

 негайно.  Але  я  вважав  би,  що  Кабінет  Міністрів

 повинен  подумати  і  про захист тих працівників, які

 вже  сьогодні  гинуть  і  одержують  каліцтва  і тому

 пдібне.

      Я  не  знаю,  скальки працівників Служби безпеки

 загинуло,  але  працівників міліції за останні 4 роки

 загинуло від злочинців 131, поранено 1600, за минулий я 
 я                          - 118 - я 

 рік тільки понад 60 чоловік загинуло. То я вважаю, що

 Кабінету Міністрів треба було б внести таке подання.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати! Було, власне кажучи,

 дві  пропозиції.  Одна  пропозиція  від  Комісії  про

 прийняття  цього  Закону  як  Закону,  тобто  змін до

 Закону відразу і остаточно. А кілька депутатів, котрі

 виступали  і  ті,  що  задавали  запитання  з  місця,

 пропонували   прийняти   в  першому  читанні  і  дати

 можливість  ще доопрацювати.

      Я   хотів   звернутися  до  тих  депутатів,  які

 наполягали  на  такому  формулюванні,  тобто, щоб про

 прийняття в першому читанні. Ви наполягаєте на цьому?

      (Шум в залі)

      Не хочете відразу приймати?  Ні.

      Отже в зв'язку із тим, що було дві пропозиції, я

 дві можу поставити на  голосування.

      Тобто  перша  пропозиція  зводиться до того, щоб

 прийняти  Закон  в цілому. Ви зрозуміли, так? Ну, щоб

 відразу приймати, так як пропонувала комісія і Служба

 безпеки.

      Я  ставлю  на  голосування  цю  пропозицію. Будь

 ласка.

 я 
 я                          - 119 - я 

      "За"

      Рішення не прийнято.

      Ставиться  на голосування прийняти проект Закону

 в першому читанні. І доручити комісії, умовно кажучи,

 Мухіна    доопрацювати   його   з   урахуванням   тих

 пропозицій, що надійшли. Будь ласка, підтримайте.

      "За"

      Рішення прийнято.

      Шановні  депутати,  трапилася  технічна  помилка

 одна.  В  ранковому  голосуванні Закону "Про внесення

 змін доповнень до деяких законодавчих актів в зв'язку

 із  аудиторською  діяльністю".  Ми  проголосували три

 постанови.  А забули, це я винен, пропустив сам закон

 проголосувати в цілому.

      Тому  я  прошу, давайте в цілому проголосуєм сам

 текст  закону. Процедура це вимагає. Це вже формальна

 частина, але однак вона потрібна. Я прошу поставте на

 голосування.  Прошу  підтримайте  -це просто технічна

 помилка.

      "За" я                          - 120 - я 

      Рішення прийнято. Спасибі вам.

      Слухається    питання,    уже   оголошене,   про

 ратифікацію  угоди,  про  загальні  умови  і механізм

 підтримки   і   розвитку   і   виробничої  кооперації

 підприємств  і  галузі  держав учасниць співдружності

 незалежної   держави..........   Омелянович  -перший

 заступник міністра економіки доповідає прошу.

      ПАВЛЕНКО Ф.О.

      Шановні депутати!

      Угода  про  загальні умови і механізми підтримки

 виробничої  кооперації підприємства та галузей держав

 учасниць,  співдружність  незалежних держав підписано

 від імені Уряду України 23 грудня 1993 року в Ашхабаді.

      Угодою   передбачається   проведення  погодженої

 політики  у  сфері розвитку міжнародної спеціалізації

 кооперації виробництва.

      Умов  її  здійснення  визначенни  пріоритетів  в

 галузях   промисловості.   Сприяння   розробленню   і

 реалізацію  спільних  проектів  і програм, проведення

 багатосторонньої  координації  виробництва  включаючи

 сфери конвенсії оборонних галузей.

      Головною   метою   года,   року  є  забезпечення я 
 я                          - 121 - я 

 державної   підтримки   здійснення  і  виробництва  і

 розвитку  кооперації  між  підприємствами  всіх  форм

 власності,  галузевими  та між галузевими комплексами

 на основі їх прямих виробничих зв'язків.

      Згідно    з    висновками    всіх   зацікавлених

 міністерств    та    відомств   України   ратифікацію

 зазначеною  угодою Верховної Ради України є доцільною

 оскільки   це   сприятиме   налагодженню  економічних

 зв'язків   між   виробниками   продукції   виробничо-

 технічного призначення. держав учасниць СНД і України.

      Підвищенню  ефективності  і  рівня  завантаження

 виробничих потужностей оздоровленню економіки України

 таке  інше.  Зазначена  позиція підтримується зокрема

 Міністерством    закордонних   справ,   Міністерством

 зовнішньоекономічних       зв'язків       Мінмашпром,

 Держметкомом та Мінекономіки України.

      На   засіданні  Кабінету  Міністрів  дана  Угода

 розглянута  і запропонована для ратифікації Верховною

 Радою  України.  Я  не  буду  більше  агітувати за цю

 Угоду,  бо серед тих, хто мене слухає зараз, є багато

 освідомлених  депутатів. А також те, що Угода вже рік

 як  підписана,  то я думаю, що краще я відповів би на

 ті запитання, які ще є нез'ясованими для депутатів.

      Спасибі. я 
 я                          - 122 - я 

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Фелікса Омеляновича? Є

 у  Яворівського  пропозиція  -увімкніть,  будь ласка,

 систему.

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., 228 виборчий округ.

      Шановний Голово і шановні народні депутати!

      Просто   повірте   моїй   інтуїції   -зараз,   я

 переконаний,  що  голосів ратифікація не набере. І на

 це є дуже поважні причини.

      По-перше,  що  документ  цей,  справді, потрібно

 було    б    педантично    обговорити   в   комісіях,

 познайомитися.   І,   справді,   спокійно   за  нього

 проголосувати,   бо   ратифікувати   його   все  одно

 потрібно.

      Через те, Олександре Олександровичу, я би просив

 вас  все-таки. Скажімо, ми, якщо є потреба його зараз

 обговорити  і  є  люди,  які  готові  виступити,  хай

 виступлять.  Але  все-таки,  скажімо,  голосування за

 нього...  Його  треба  обговорити у фракціях, тому що

 зараз (побачите!) він буде провалений.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, я все-таки звертаюся

 до  вас:  запитання  до  Фелікса  Омеляновича є? Так? я 
 я                          - 123 - я 

 Запишіться, хто хоче запитати.

      (Шум у залі)

      Документ  внесений 30 січня, так що час для його

 обговорення   був,  безперечно,  у  всіх  комісіях  і

 фракціях... Опублікуйте список!

      Скільки  часу відведемо на запитання? 10 хвилин.

 Давайте! Прошу!

     ___________.  Шановний  доповідачу, скажіть, будь

 ласка,  оця  угода про кооперацію, чи стикується вона

 із  ідеєю фінансово-промислових груп? І як ви взагалі

 дивитесь на створення таких груп, які з рештою ведуть

 о  з'єднання  банківського та промислового капіталу і

 породжують  фінансовий капітал?

      І є такі застереження, що ми на цьому як держава

 можемо  стратити  економічну незалежність. Отже, якою

 мірою  оця  кооперація буде трансформуватись і в такі

 групи?

      Дякую за увагу.

      ___________. Угода про кооперацію не має ніякого

 відношення  до  промислово-фінансових  груп. Але що я я 
 я                          - 124 - я 

 хочу  наголосити  зараз.  Ця  угода дає тільки окремі

 пільги    по    зменшенню    ціни    продукції,   яка

 вироблятиметься  на  Україні.  За нашими розрахунками

 невелика  однозначна цифра валового продукту має бути

 прибавлена до того, що ми очікуємо в цьому році.

      Ми  не  рахували,  скільки  від  цієї угоди може

 виграти Росія, але Україна від цього виграє. Для всіх

 відомо, що торгівля взагалі дає виграш обом сторонам.

      ГОЛОВА.  Мастиський.

      МАСТИЦЬКИЙ, 67 виборчий округ.

      Шановний   доповідачу,   прошу  сказати,  які  з

 держав - членів СНД вже  ратифікували цю  угоду?

      Друге  запитання:  прошу  сказати,  адже Україна

 уклала  дуже  багато  двосторонніх договорів із всіма

 державами   -сленами   СНД,   що   заважає  розвивати

 кооперацію  і  співпрацю  на  свосторонній основі, на

 взаємовигідних    засадах,    не    створюючи   якісь

 наддержавні  органи?

      І  третє:  я  приєднуюсь до цієї пропозиції, щоб

 дану  угоду  ще  обговорити  в комісіях, тому що мені

 здається,    сьогодні   її   ратифікувати,   коли   я

 переконаний,   більшість  депутатів  не  читали  цієї я 
 я                          - 125 - я 

 Угоди, буде просто неправильно.

      ___________.  Я...  Ось у мене документ, в якому

 зазначена  кількість держав СНД, які вже ратифікували

 Угоду:  Більрусь  -17.  10. 94, Республіка Казахстна,

 Туркменістан  та  Республіка  Узбекистан ратифікували

 Угоду.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.       Не чути.

      ___________. Ні. Далі. По другому питанню. Де ми

 підписали двосторонні угоди? Так, в зв1язку з тим, що

 затримується    вирішення    технічних    питань   по

 впровадженню в дію цієї Угоди, ми пішли на підписання

 двосторонніх   угод.  І  підписали  такі  двосторонні

 угоди,  але  не  з усіма республіками СНД, а до цього

 часу  тільки  з чотирма: Казахстаном, Туркменістаном,

 Узбекистаном та Ресбулікою Грузія.

      Що  стосується  Росії,  то  Росія,  мабудь, з-за

 того,  що  велика  держава,  вона  трохи  відстає від

 підписання   технічних   документів   по  цій  Угоді.

 Документи  технічні, які укладають порядок проведення

 цих операцій, вони вже в Росії підписані, а остаточне

 підписання,   мабудь,  планується  при  приїзді  сюди я 
 я                          - 126 - я 

 Ельцина. Така наша інформація з цього питання.

      ГОЛОВА. Степенко.

      СТЕПЕНКО В.І.

      Шановний доповідачу! Шановні колеги!

      ГОЛОВА.   Василь   Іванович,   поки   ви  будете

 говорити,   я   звертаюсь   до   тих  депутатів,  які

 посилаються  на  те,  що не читали ці документи. Поки

 говорить  Василь  Іванович, відповідатиме, дочитайте.

 Він  не  такий  великий,  щоб  його  не  можна було б

 прочитать.

      Будь ласка.

      СТЕПЕНКО В.І.

      Олександр  Олександрович, дякую. Він мені трошки

 допоміг.    Справа    в   тому,   що   цей   документ

 вручено  07. 02. 95   року    і  хто  хотів, той його

 почитав.   Я   вважаю,   що  кожна  країна  завойовує

 незалежність  для  того, щоб вступати в Союз, в різні

 угоди  з  ким  вона  бажає. Тобто, якщо це економічно

 вигідно.

      І,  слідуючи  логіці  лідера, одного з лідерів у я 
 я                          - 127 - я 

 наших    демократів   -Яворівського,   мого   вічного

 опонента,  то  ви  чуєте,  що він говорив: давайте ми

 поговоримо   сьогодні,  а  все  рівно  його  потрібно

 приймати,  документ  потрібний. Тому давайте, шановні

 товариші,   проголосуєм   і   дамо  можливість  нашим

 підприємцям  все-таки користуватись якимись пільгами.

 Не  йде  ж  мова,  що з Росією заключать договір: йде

 мова  за  Білорусію,  за Казахстан. Ну, хто розуміє в

 цих  справах,  я  считаю,  що  його  надо  поставити,

 Олександр  Олександрович,  і  проголосувать.  І  я не

 буду... я вважаю, як виступ це, виступати відмовлюсь,

 не буду виступати.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Дякую. Головко.

      ГОЛОВКО.

      318-ый, Головко.

      Скажите, пожалуйста, уважаемый докладчик...

      ГОЛОВА. Фелікс Омелянович!

      ГОЛОВКО. я 
 я                          - 128 - я 

      Почему  это  соглашение  не прошло в Комиссию по

 иностранным  делам?  Если прошло, то это хорошо. Если

 нет, то почему?

      Второе.  Почему  в  этом соглашении говориться о

 том,   что  не  обкладывается  НДС,  участники  этого

 соглашения    внутри   государств,   внутри   Украины

 налогами.   Сейчас  такая  ситуация,  что  все  хотят

 увернуться  и  уйти  от налогов. А мы знаем, что наша

 система,  расбухшая от чиновничьего аппарата, армии и

 т. д. и других структур, она требует денег бюджета. И

 кооперация  тоже  хочет  увильнуть от подобной оплаты

 налогов.

      Почему   это  соглашение,  наверно,  ну,  как-то

 нанесет  ущерб  экономический  народу Украины, на мой

 взгляд?

      Ответьте, пожалуйста.

      ГОЛОВА. Прошу.

      _______________

      Что  касается  первого  вопроса, то я думаю, что

 вопрос  не  ко  мне.  Если б я знал, что, скажем, или

 допускал  бы,  что я прийду сюда, а на комиссиях этот

 вопрос не рассмотрен, я бы, пожалуй, и не пришел бы. я 
 я                          - 129 - я 

      Что  касается  второго вопроса, то я уже на него

 частично  отвечал,  что  торговля  всегда выгодна для

 обоих  сторон.  И  даже сказал по нашим расчетам, что

 это  будет,  а с точки зрения вашего вопроса, что нет

 налога  на  НДС  внутри  Украины,  то  соглашение  не

 предусматривает  такого положения, соглашение статьей

 5  предусматривает  лишь  при  прохождении таможенных

 процедур.

      То  есть, сейчас Россия при поставках товаров на

 Украину,  накладывает  на  них  налог  на добавленную

 стоимость  и оставляет в своем бюджете. Вы понимаете,

 что   мы  из  России  сегодня  экспортируем  около  7

 миллиардов  долларов товаров. Теперь большая часть из

 них не будет иметь налог на добавленную стоимость.

      Россия   от   этого  проиграет  конечно.  А  наш

 производитель, когда получит эту продукцию, изготовит

 конечный  продукт,  более  дешевый.  Конечно от этого

 будет    выигрыш.   Вот   это   предусмотрено   таким

 законодательством.  Кстати, этим  соглашением  Россия

 когда  эта  5  статья  предусматривалась,  она честно

 говоря  очень долго сопротивлялась действию, чтоб эта

 статья   действовала,  может  быть  эта,  именно  эта

 причина  больших  задержек  в  России  в решении этих

 общих проблем. я 
 я                          - 130 - я 

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Таранов, дайте. Увімкніть Таранова,

 дайте відповідь на запитання, до розгляду комісії.

      Я на хвилину дам вам продовжити відповідь.

      ТАРАНОВ.  Комісія  по  закордонним  справам,  ця

 постанова    розглядалась,   і   завізована   головою

 комісії.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно.  Швидкий,  Львівська область,

 запитання.

      ШВИДКИЙ. Я хотів би, по-перше, сказати слідуюче.

 Що   відносно  того,  що  це  питання  буде  винесено

 сьогодні,  ми  взнали  тільки  сьогодні. І от і те що

 стільки  всяких  законодавчих  актів, що не встигаємо

 все  проглянути.  Але  це  не  запитання,  це  просто

 репліка.

      А   друге,  питання  слідуюче.  Як  ви  вбачаєте

 кооперацію  різних  форм  власності, адже на Україні,

 десь  біля  90  процентів  це державна власність, а в

 Россії,   це   вже   приватна  власність,  як  будуть

 формуватися такі різні форми власності. я 
 я                          - 131 - я 

      ГОЛОВА. Дем'ян.

      ___________. Не зависимо от того, что соглашение

 это  не  ратифицировано  и  независимо  от того, что,

 скажем, два года назад оно и не действовало, его и на

 горизонте  не было -все-равно производитель торговал.

 И  все  формы собственности или предприятия всех форм

 собственности   осуществляли   такую   торговлю.  Это

 соглашение  лишь  устанавливает  порядок,  делает его

 прозрачным,  ясным для каждого производителя, то есть

 облегчает ему сам процесс обращения товарно-денедного

 обращения.  Ничего другого в этом  соглашении нет.

      Поэтому вопроса "есть ли разница", я отвечаю: не

 существует разницы.

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка. А тим часом

 я  уточнення  для  депутата  Дем'яна, бо він очевидно

 користувався застарілими  даними.

      Сьогодні  у  державної  власності знаходиться 54

 відсотки майна в державі. А решта -в недержавній. Так

 що не 90 , а  всього 54 .  Будь ласка, сідайте.

 я 
 я                          - 132 - я 

      ___________. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Погляньте, зліва монітор 00. Він відлік

 веде від  10 хвилин.

      (Шум в залі)

      Прошу, сідайте, будь ласка.

      (Шум в залі)

      Шановні   депутати!   Одну  хвилинку.  Хто  хоче

 висловитися  з цього приводу  - прошу записатись.

      Є  записані  в  Секретаріаті?  Будь  ласка. Один

 Терьохін. Прошу.

      ТЕРЬОХІН

      Шановні  колеги,  питання  підтримки  виробничої

 кооперації   дуже   важливе   є.  І  нам  його  треба

 вирішувати,  ви  знаєте, що в майбутньому договор між

 Україною і Росією, який готується і буде підписанний,

 коли  буде  візит  Єльцина у Києв. Є цілий блок, який

 стосується питань виробничої кооперації з Росією.

      Але  я  хотів би звернутивашу увагу на цю угоду,

 вона  дійсно  є  дуже  прозрачною, як сказали. Але ця

 прозрачність задає багато запитань. я 
 я                          - 133 - я 

      Ну,  по-перше,  визначення  статті  3 по об'єкту

 цієї  угоди  є  дуже  не чітким. Ми всі розуміємо, що

 наприклад,  під наданням послуг проектних, ремонтних,

 технічних,  технологічних  операцій може попасти все,

 що  завгодно.  А  якщо співставляти це з статею 5, де

 написано  не  тільки  "ввизне і вивезне мито" -це для

 нас  важливо  дійсно.  Але написано податки, акцизи і

 кількісні обмеження, шановні колеги.

      Я  хотів  би  побачити  ще  будь  яку угоду, яка

 бказала  про  те, що міжнародний акт знімає внутрішні

 податки.  Ніхто, такої угоди в світі немає. Ми можемо

 домовитись  про  те,  що ми не застосовуємо імпортних

 або експортних мит.

      І  ви знаєте, що це нам потрібно, бо Росія ввела

 експортні  акцизи  на енргоносії. Але ні в якому разі

 не   чипати   внутрішні  податки.  І  далі,  якщо  ви

 подивитесь   на   статтю   4,   то   тут  дуже  дивне

 формулювання  є, воно стосується знову об'єктів хто є

 суб'єктами.  Сторони  визнають,  що  основною  ланкою

 виробничої  кооперації  є  договори,  які укладаються

 господарюючими  суб'єктами.  Тобто всім ким завгодно,

 але  не  вільно.  А  відповідно на основі відповідних

 міжурядових., галузевих і між відомчих угод.

      І  треба розуміти, що якщо сьогодні підприємство я 
 я                          - 134 - я 

 вийшло   на  оренду,  або  вийшло  з  підпорядкування

 якогось галузевого міністерства, воно вже не підпадає

 під  дію цієї Угоди, навіщо приймати Угоду, яка добре

 для однієї сторони і погана для іншої.

      Тому пропозиція групи реформи полягає в тому, що

 ми  врахуємо  всі  питання  виробничої  кооперації  з

 загальнодержавної  угоди  з Росією, яку ми будемо тут

 знову  таки ратифікувати обговорювати і те саме треба

 робити  на  двосторонніх  началах з іншими країнами і

 прохання  фракції  "Реформи",  не розглядати сьогодні

 питання про ратифікацію  цієї угоди. Дякую.

      ГОЛОВА. Є ще бажаючі, будь ласка, Болдирєв,прошу.

      БОЛДИРЄВ.

      ГОЛОВА. Він записаний.

      БОЛДИРЄВ.

      Уважаемые Председатель! Уважаемые депутаты!

      Конечно  лучший враг хорошего и я думаю, что это

 соглашение  можна улучшать до безконечности. Вопрос в

 том принимать ли сегодня или нет. я 
 я                          - 135 - я 

      Я  думаю,  что пусть меня извенят мои коллеги из

 Донецкой   области   представляющие  Коммунистическую

 партию,    я   хочу   обратится   к   моим   коллегам

 представляющие  другие  области и другие политические

 силы, .

      Уважаемые друзья!

      Построить   капитализм   одной  отдельно  взятой

 Украины  к  сожалению  невозможно.  И  отградится  от

 Российского  капитализма  к  сожалению  не  возможно,

 потому   что   если   вы  закроитесь  от  российского

 капитализма  с  востока,  но  откроетесь  к западному

 капитализму,  то  российский  капитал  придет к вам с

 Запада, через другие страны.

      Поэтому,  мои  уважаемые  коллеги  Яворивский  и

 Заец, вы напрасно боитесь российского капитала! Вы же

 хотите    построить    капитализм!    Он   не   имеет

 национальности!

      А  теперь  я хочу обратиться к своим коллегам из

 Донецкой  области, коммунистам. Несмотря на то, что я

 сказал  сегодня,  только что сказал нашим коллегам из

 Руха и "Державности", вы все-таки проголосуйте за это

 Соглашение,  потому  что  при  сех  его  недостатках,

 которые  сейчас так ярко высветил коллега Терехин, он

 все-таки направлен в нужном направлении! я 
 я                          - 136 - я 

      Спасибо за внимание.

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА. Більше немає записів...

      (Шум у залі)

      Скільки ми часу ще відведемо на обговорення?

      (Шум у залі)

      Є   пропозиція   підвести  риску.  Я  ставлю  на

 голосування  цю пропозицію. Ну, записів немає -про що

 ви говорите?!

      Ну,  зараз...  якщо  не  підтримають,  то  тоді,

 безперечно,...

      "За" -

      Процедурне питання, рішення прийнято.

      Тепер...  було  дві  пропозиції. Міністерство...

 тобто,   Кабінет   Міністрів   і   Комісія   пропонує

 ратифікувати   Угоду,   а  група  депутатів  пропонує я 
 я                          - 137 - я 

 доопрацювати. Тільки виходити треба з того, що...

      (Шум у залі)

      ...я   розумію!...  що  доопрацювання  до  Угоди

 нічого   не   додасть,   ні  змінить  -ми  можем  або

 ратифікувати або не ратифікувати.

      (Шум у залі)

      Ви  зрозуміли, так? Тому я ставлю на голосування

 першу пропозицію.

      (Шум у залі)

      З  мотивів  голосування?  Є  з мотивів. Мовчан і

 Марченко.  Більше  -я  прошу  -іхто не записуйтеся! 3

 хвилини, прошу. Мовчан, потім Марченко.

      МОВЧАН П.М., 198 виборчий округ.

      Шановний   пане   голово,   шановні   колеги!  Я

 звертаюсь до вас ось із якими словами. Мені здається,

 що  щоразу  ми  маємо,  коли  розглядаємо  економічні

 проблеми  спробу певних зацікалених осіб потягнути ті

 положення,  які вигідні тільки тим групам. І сьогодні

 Терьохін яскраво доказав про те, що ці недосконалості

 можуть   обернутись   великими   втратами  для  нашої

 економіки.  І  ви  не  один  раз  були  свіками, як у

 Верховній  Раді  лобірували  як  в  Уряді,  так  і  в я 
 я                          - 138 - я 

 Парламенті  певні групи тим силам, які дійсно сприяли

 пограбунку.

      І  тому  я  закликаю  вас  дійсно утриматись від

 ратифікації.   Комісія   в   закордонних  справах  не

 розглядала цього питання.

      ГОЛОВА. Розглядала.

      МОВЧАН.   Вона   розглядала,   але...   Вона   в

 короткому... Моя підтримка моїх колег, не розглядала.

 Це  було  кілька  осіб.  І  тому  я  вас попросив би,

 Олександр  Олександрович,  користуючись  тим,  що  ви

 сьогодні   можете   поставити   на   голосування,  не

 ратифікувати  і  доопрацювати  або прочитати в певних

 комісіях.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Марченко, прошу, з мотивів голосування.

      МАРЧЕНКО.   Уважаемые   депутаты,   я   послушал

 выступление  Терехина,  и  когда он сказал о том, что

 страны  не  снимают  внутренних  налогов,  то мне это

 представляется  не совсем там. И вот опыт европейских

 стран,  которые  снимают  внутренние налоги для того, я 
 я                          - 139 - я 

 чтобы   не  накручивали  цены,  для  того,  чтобы  их

 продукция  була конкурентная, решают тем самым подкем

 своей внутренней промышленности.

      Я  хочу  обратить  внимание  депутатов из Руха в

 частности,  что если мы не снимем таможенной пошлины,

 не   пойдем   на   снижение   межгосударственных  или

 внутренних  налогов, то наша кооперация, наши цены на

 наши  товары  с  учетом  производительности  не будут

 конкурентноспособными.  Мы потерям рынки, в том числе

 в  России.  На  Западе,  безусловно, нас там никто не

 ждет.

      Поэтому, голосуя сегодня против ратификации, это

 будет голосование против поднятия нашей экономики.

 Поэтому по существу и против Украины.

      Поэтому,   Александр   Александрович,   я  прошу

 поставить на поименное голосование ратификацию этого,

 скажем,  Договора,  и я агитирую, прошу депутатов те,

 которые  понимают,  что  такое  экономика,  что такое

 ценность,    что   такое   конкуренция,   что   такое

 государственная    промышленность    поддержать   эту

 ратификацию.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Значить ми просуваємося далі у розгляді я 
 я                          - 140 - я 

 цього  питання,  ми  тільки  ведемо  розмову.  Я хочу

 сказати.  Чи  ми  так  проголосуємо,  чи ми інакше до

 Угоди  ніяких  змін  ми  не  внесемо. Ми можем її або

 підтримати, або не підстримати. Так. Тому...

      Одну   хвилинку.   З   мотивів   голосування  ми

 домовилися  з  вами.  Було  дві  пропозиції.  І є дві

 пропозиції  з  самого  початку.  Ну  я розумію, ну ще

 давайте так, Мостицький  і Бондаренко.

      Будь ласка.

      Все і більше... З мотивів, коротко, будь ласка.

      МОСТИЦЬКИЙ

      Шановні  депутати!  Я  хочу  звернути вашу увагу

 також  на  те, що відповідно до Міжнарожних угод і до

 Міжнародного  права угода вступає в дію тоді, коли її

 ратифікують   всі   держави-члени.   Як   сказав  нам

 заступник міністра, що дану Угоду ратифікували тільки

 чотири  чи п'ять держав. Росія, навіть та про яку тут

 найбільше   так   ведеться   розмова,   цю  Угоду  не

 ратифікувала.  отже  виходячи з цього, що якщо навіть

 ми  і сьогодні ратифікуємо цю Угоду, то вона діяти не

 буде.

      Тому  я  ще  раз  вас  закликаю,  не поспішаймо. я 
 я                          - 141 - я 

 Приїде  Ельцин на Україну, може  все-таки певні зміни

 і  доповнення  будуть  внесені,  і тоді ця Угода може

 бути винесена на сесію Верховної Ради.

      ГОЛОВА. Бондаренко, будь ласка, останній виступ.

      Прошу   уваги.   У   вас   там   не  ввімкнутий,

 подивіться, мікрофон.

      Будь ласка, посвідчення прийміть із мікрофона.

      БОНДАРЕНКО

      Бондаренко, 252-ой округ.

      Уважаемый  депутаты,  мы  можем с вами обсуждать

 любой  вопрос и можем его завалить, как дважды два. Я

 не  буду  ни  к  правым  обращаться, ни к левым, ни к

 средним. Я -промышленник. И по воле судьбы работаю со

 всеми  странами  СНГ  и с зарубежом ни один, и не два

 года.

      Поэтому,  если  мы  хотим,  нормально чтобы наша

 промышленность  работала,  мы  не  должны  рассуждать

 сегодня:  приедет  Ельцин, не приедет, подтвердит, не

 подтвердит.  Мы  немедленно  должны  идти и заключать

 договора  со всеми заинтересованными странами. Мы уже

 потеряли свои рынки, мы потеряли рынки в странах СНГ, я 
 я                          - 142 - я 

 мы  потеряли  рынки,  значит,  на  Западе. А рынок не

 терпит  пустоты. Если мы хотим и дальше затягивать, а

 не  работать  для  экономики,  давайте тогда не будем

 вообще  ни  за  какие  вопросы  голосовать,  а просто

 разойдемся.  Потому  что ибо от экономики зависит вся

 наша жизнь.

      И    прошу    все-таки,    чтобы   этот   вопрос

 проголосовали поименно.

      ГОЛОВА.  Хто  за  те, щоб поіменно голосувати, я

 ставлю   на   голосування.  Прошу.  Хто  за  те,  щоб

 голосувати поіменно.

      "за"

      У кого там система не працює, не тисніть раніше,

 ніж треба, на кнопку.

      Рішення прийнято.

      Ставиться   пропозиція  Кабінету  Міністрів  про

 ратифікацію   угоди   на   голосування.   Голосується

 поіменно. Прошу.

      "за"

 я 
 я                          - 143 - я 

      Рішення прийнято. Дякую.

      Про  внесення  змін  до постанови Верховної Ради

 України про стан підготовки сприятливих умов весняно-

 польових робіт в 95-му році, доручення було Гетьману,

 я  так  зрозумів.  З  процедури,  будь  ласка. Василь

 Іванович Степенко.

      СТЕПЕНКО.  Шановні  друзі. Я дуже прошу, щоб оце

 питання   висвітити  в  прямому  ефірі.  Повірте,  це

 настільки  хвилює  селян сьогодні, мова іде за те, що

 посієм,  чи  не посієм. Я переконливо прошу, давайте,

 хай люди почують, про що ми тут говоримо. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович, одну хвилиночку.

      З  процедури  давайте вирішимо так. Ми спочатку

 розглянемо його, а потім проголосуємо, добро.

      Є ще з процедури?

      Корнелюк, а потім М'ясковський.

      КОРНЕЛЮК.      Дякую.     Шановний     Олександр

 Олександрович.   Я   пропоную,   якщо  розглядати  це

 питання,  то  без  всякого  висвітлення,  і по суті з

 окресленних  питань. Не треба тягнути на себе одіяло, я 
 я                          - 144 - я 

 яке   нам   не  належить,  а  то  уряд, президентські

 структури  абсолютно бездійствують з цього питання, а

 потім всі свої огріхи цепляють на Верховну Раду. Тому

 якщо  ми розглянемо те що нам належить, або зовсім не

 розглядаємо. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.   М'ясковський.   А   потім

 Кравчук, будь ласка сядьте всі на місця.

      М'ЯСКОВСЬКИЙ.  Я в самом начале. Не горит у меня

 лампочка.  Я  в  самом  начале,  когда  мы  обсуждали

 сегодня  порядок дня, просил о том, чтоб мы не только

 получили   информацию   сегодня  по  данному  вопросу,

 который выноситься от комисии, но взяли информацию и

 о  том как уже сегодня выполняються те, не заявления,

 а  утверждения,  что  все  в  порядке.  Что  прошли и

 горюче-смазачные  материалы, и удобрения, и так далее

 и тому подобное.

      Мы же эту информацию сегодня не получим, чтоб мы

 получили,  инорфмацию о том, а как использованы те 68

 трилионов,  которые были выделены. У нас сегодня есть

 сомнения о том, что они использованы туда куда нужно.

      Поэтому,  я  считаю,  что  мы  сегодня  в  такой

 постановке  вопрос будем рассматривать частично лишь. я 
 я                          - 145 - я 

 А  его  бы  нужно  все-таки  получить  информацию  от

 исполнителей, от Кабинета Министров. Спасибо.

      ГОЛОВА.   Кравчук.   Останній   виступ  з  цього

 приводу.

      КРАВЧУК.  Дякую.  Я  не  буду  повторяти  те, що

 гооврив  з самого початку про все те, що поскільки цю

 пропозицію    виносе    Комісія   Суслова,   але   не

 розглядалися у комісії (..........) через те не варто

 її  сьогодні  розглядати. Треба розглянути в комісії.

 На  запитання попереднього виступаючого хочу сказати,

 що  практично  вона не ввійшла в дію і не виконується

 постанова. І за незначних уточнень, які треба зробити

 у статті 3 і 4 , вона може взагалі  бути  блокована.

      Через  те  ще раз є логічний розсудок про те, що

 ми  завтра  запросимо Суслова на комісію, обсудимо ці

 зміни,  внесемо  і  прошу  вас  тоді в п'ятницю перше

 питання    поставити    на   обговорення,   Олександр

 Олександрович. Дякую.

      ГОЛОВА.  Давайте так, шановні депутати! Оскільки

 питання в порядку дня є і доповідач визначений, те що

 дві  комісії чи комісія з агропромислового... аграрна я 
 я                          - 146 - я 

 комісія  не  розглядала  це  питання,  це  безперечно

 важливий  аргумент,  але  не  дати  права  доповідачу

 висловитися  з  приводу цього, я думаю, немає ніякого

 резону.  Тому я прошу уваги. Він висловиться, а потім

 ми  приймемо  рішення.  Чи ми відправимо в комісію на

 уточнення,   на  доопрацювання,  чи  будемо  приймати

 рішення.   Можливо   ваші   пропозиції   будуть   тут

 враховані і не буде потреби  переносити.

      Вадим Петрович,  прошу.

      Просто   в  порядку  дня  це  питання  стоїть  і

 доповідач, воно проголосоване.

      Будьте уважні.

      ГЕТЬМАН  В.  П.  Гетьман,  Тельнівський виборчий

 округ.

      Шановні  народні депутати, рівно місяць тому, 14

 лютого   1995   року,   ми   з   вами  в  цьому  залі

 проголосували   за   прийняття  Постанови  "Про  стан

 підготовки  та створення сприятливих економічних умов

 для проведення весняно-польових робіт  у 1995 році".

      Не  будемо  зараз,  я  так  думаю,  дискутувати,

 наскільки  ми  правильно  поступили відносно того, що

 втрутилися цією постановою в дії виконавчої влади. Це я 
 я                          - 147 - я 

 особисто   моя  думка.  Я  з  цього  питання  написав

 відповідну записку на ім'я Голови Верховної Ради.

      Але  головне  те, що цією Постановою ми порушили

 декілька   прийнятих   нами   ж  законів,  яка  недає

 можливість    для    того,    щоб   дійсно   сьогодні

 сільхозвиробник отримав допомогу від держави.

      Відносно   своєї   позиції   скажу,   що  дійсно

 сільхозвиробник   потребує  нашої  допомоги.  І  хочу

 привести   такий  приклад, що в прошлому році держава

 скупила зерно по ціні приблизно 37-38 доларів за одну

 тону.

      Сьогодні,     як     відомо,     на     аукціоні

 сільськогосподарської   біржі,   яка   відкрита   при

 Націонадльному    банку   з   допомогою   Української

 міжбанківської  валютної  біржі -це зерно коштує 100-

 102  долари  за  тону.  Тобто сільхозвиробник виявися

 ошуканним.

      І  те,  що  ми  сьогодні  повинні йому допмогти,

 питання  в  мене не визиває. Але мова сьогодні йде за

 елементарне  порушення  закону.  Там де Верховна Рада

 повинна  бути  прикладом в тому, як вона дотримується

 своїх же законів, вона їх порушила.

      Ця  постанова не пройшла юридичної експертизи не

 була  зареєстрована юридичним відділом Верховної Ради я 
 я                          - 148 - я 

 України.  І  тому  наша  комісія  з питань фінансів і

 банківської   діяльності,  ретельно  проаналізувавши,

 вивчивши,  а також прийнявши всі заходи для того, щоб

 дати  рух  цієї  постанови, а мова йде про пункт 3, я

 тоді  вам  хочу  доповісти.  Яким  чином пропонується

 змінити  внести деякі зміни в пункт 3 цієї постанови,

 яка   відкриє   можливість   дійсно  сільхозвиробнику

 отримати необхідно для села.

      Так  ось  в  нашому,  в  нашій постанові, яку ми

 прийняли   пункт   3,  Національному  банку  України,

 комерційним  банкам  відкрити  кредитну  лінію  і так

 дальше.

      Ну   погодьте   з   тим,  що  ми  не  могли  там

 адресуватися  до  Національного  банку  і  комерціним

 банкам  до комерційних банків ми відношення з вами не

 маємо в адміністративному плані зобов'язувати їх, але

 Національному  банку  ми не могли давати доручення не

 визначивши  джерела.  З  якого  вони  могли,  з якого

 Національний  банк  міг  здійснити необхідну кредитну

 допомогу.

      Тому  в нашій поправці, яка погоджена з юристами

 цей  пункт  те,  що  я назвав звучить так зобов'язати

 Кабінет Міністрів України і Національний банк України

 за   погодженням   з  комерційними  банками  в  межах я 
 я                          - 149 - я 

 загальних   обсягів   кредитної  емісії  затверджений

 Верховною  Радою України, а дальше пункт 1 по тексту,

 відкрити  кредитну  лінію  для  сільськогосподарських

 товаровиробників з метою покриття сезонного розриву у

 витратах  на  виробництву  та надходження виручки від

 реалізації продукції.

      Тобто  якщо  бачите  ми  просто  привели  його в

 законний  юридичний  порядок  і  дальше  визначили за

 рахунок  чого  треба  робити,  за  рахунок  кредитної

 емісії   визначений   затверджений   Верховною  Радою

 України.

      До  речі,  ми  з  прийняттям бюджету затівердимо

 планки  цієї  кредитної  емісії,  а  сьогодні  ми вже

 затвердили  25  трильйонів  (*як  ви знаєте) і дальше

 відкриємо шлях для того, щоб робити все наступне.

      Наступний  пункт.  Він  у нашій Постанові звучав

 так:   "Пролангувати   погашення   заборгованості  по

 кредитах,  наданих сільхозвиробникам та підприємствам

 переробної   промисловості   всіх   форм   власності,

 підприємствам,   які   забезпечують  нафтопродуктами,

 запчастинами, на 5 років з погашенням рівними частями

 із  маржою  10%". Ми пропонуємо (на Комісія), і я так

 вважаю,  що  наші  колеги, які представляють аграрний

 сектор, погодяться з тим, що ми не повинні і не маємо я 
 я                          - 150 - я 

 можливості  сьогодні  пролангувати  абсолютно все -це

 буде  коштувати  для  держави  більше  33  трильйонів

 карбованців.  Тому мова йде: пролангувати сроком на 5

 років    кредити,    надані    у    1992-1994   роках

 сільськогосподарським  товаровиробникам,  що не мають

 джерел  для  їх  погашення  та  просрочені кредити по

 незалежним  від  товаровиробників причинам. Тобто, ми

 тут таким чином маємо на увазі:

      Перше. Забезпечити,  в   першу   чергу,  інтереси

 товаровиробників. Раз.

      По-друге,  не всіх, а тих, які по незалежним від

 них  причинам попали в кризове явище. Таким чином, ми

 не  можемо  підтримувати  тих,  які по власній, як то

 кажуть,   "ініціативі"   попали  в  те  становище,  і

 сьогодні  знаходяться  (ну,  так  будемо  говорити) в

 такому  вигляді,  що  ніяке пролонгування кредитів їм

 нічого вже не допоможе.

      Третє. Нараховані і несплачені в нашій Постанові

 проценти  за  користування  строковими  простроченими

 пільговими  кредитами,  а  також різниця в процентних

 ставках  по пільговим кредитам (стягнення і так далі)

 відносяться  за  рахунок  зменшення платежів в бюджет

 комерційних   банків.  Тут  ми  зробили  так,  як  це

 потрібно, як то кажуть, у банківському світі. я 
 я                          - 151 - я 

      По-перше,  не  любі проценти, тому що ви знаєте,

 що  проценти  нараховувалися і 700, і 600, і 400, так

 сказать,  відсотків.  Ми  взяли за точку відрахування

 проценти  в  розмірі  не  вище  ставки рефінансування

 Національного   банка.  Тобто,  ми  комерційні  банки

 поставили   в  такі  умови,  що  якщо  він  з  товаро

 виробника   взяв  проценти,  які  перевищують  ставку

 рефінансування  не  240,  а 400-500, так це, пробачте

 мені,  це  його  проблеми.  А ми беремо тільки те, що

 нижче  240 процентів. Тобто, ми в такому разі ставимо

 всі    комерційні    банки,    які    заробляли    на

 товаровиробнику, в рівні умови.

      Наступне.  Ми сказали, що при відсутності джерел

 для  їх  погашення  відносяться  за рахунок зменшення

 платежів   комерційних  банків  до  бюджету  так,  як

 записано  в  нашій  постанові, або за рішенням зборів

 засновників  на  результати  господарської діяльності

 банків.

      Я хосу вам доповісти, що зараз буде проведено 17

 числа  збори  засновників того ж банку " Україна", на

 який  падає  найбільш значна частина цього кредиту, і

 вони  виносять  на  це  рішення,  що 3-3, 5 трильйона

 карбованців  кредиту  віднести  за рахунок діяльності

 цього анку. я 
 я                          - 152 - я 

      Чому  ми  не  можемо дати їм можливість і в себе

 записати і  рекомендувати? Ми це їм і зробили.

      І хотів би сказати, якщо ми цього не зробимо, то

 в  такому  вигляді  пункт  3  цієї  постанови, яку ми

 прийняли  з вами, просто не має, як то кажуть, ніякої

 перспективи ля того, щоб міг бути вирішеним.

      Все   те,   що   я  сказав  нижче,  погоджено  з

 Національним банком України, погоджено з тими банками

 комерційними,  яких це має, до яких має, так сказать,

 оцей  інтерес,  в  якійсь  мірі,  я  так  розумію, ми

 знаходимо   розуміння   із   нашими   колегами,   які

 представляють  аграрний  сектор, і Володимир Іванович

 підтвердить, що в нас уже намагання з'ясувати позиції

 перше  відбулося. Ми збирались вже там, але, можливо,

 не досягли повної ...

             (Шум у залі)

 Шановні  колеги!  Я  єдине хотів би вас, так сказать,

 просто  запросити  до консткруктивізму. Або ми можемо

 прийняти   ту   Постанову,  в  якій  вона  може  бути

 виконана,   або  все  те,  що  сьогодні  ми  записали

 залишиться таким же невиконаними пунктами, як це воно

 було   і   раніше.  І  хотів  би,  користуючись  цією

 трибуною, сказати, що ряд інших пунктів, які сьогодні

 правильно нами були записані, не виконуються. я 
 я                          - 153 - я 

      Доречі, пункт 7. Сільськогосподарська продукція,

 яка   продана  на  аукціонах  за.....................

 контрактами, продається разом з квотами і ліцензіями.

 Ніхто   не  празнує  нашу  Постанову.  Товаровиробник

 стоїть  по неділлям на кордоні і не може використати,

 так сказать, право, яке надано нашими постановами.

      Тому я, з одної сторони, призиваю вас, по-перше,

 постояти за................ того, що ми вже прийняли.

 Правильно чи неправильно давайте, так сказать, це вже

 відкинемо.

      Друге.   Внести  ті  радикальні  зміни,  реальні

 зміни,   які   сьогодні  дають  можливість  здійснити

 фінансові...,  фінансову  допомогу  аграрному сектору

 села.

      У мене все.

      ГОЛОВА.   Хто    хоче  запитання  задати  Вадиму

 Петровичу? Запишіться, будь ласка.

      Оперативніше   треба,  Вадим  Михайлович.  Я  до

 Карасика звертаюсь, тому що вас не видно у списку.

      10 хвилин на відповіді досить? Досить.

      Терець, прошу.

 я 
 я                          - 154 - я 

      ТЕРЕЦЬ  В.М.

      187  избирательный  округ Токмацкий, Запорожская

 область. Терец.

      Уважаемый  Вадим  Петрович! Пожалуйста, принимая

 это  решение  все  надеялись  на то, что наш аграрный

 сектор,  проводя  весенне-полевые  работы, получит те

 суммы,  которые позволят их провести. Будучи у себя в

 округе  в  настоящее  время  и Токманском районе, и в

 Михайловском,  те суммы, которые пришли на счета, они

 (..........)  централизовано,  как  было и записано в

 постановлении, но средств недостаточно.

      В  связи  с  этим  и  вопрос.  Принимая  вот эту

 поправку к нашему постановлению, что предлагается для

 того,    чтобы    пополнить   финансовыми   ресурсами

 проведение весенне-полевых работ?

      _______________

      Ну,  я,  виступаючи  перед  вами, ставив собі за

 задачу перш за все довести, що сьогодні нам потрібен,

 як  то кажуть, не "журавль в небе, а синица в руках".

 Оце -те, що реально, те, що можна сьогодні зробити по

 часті пункту 3 відносно кредитної емісії для покриття

 сезонного  розриву,  для  пролонгування кредитів, для

 відкриття кредитної лінії, для списання процентів. я 
 я                          - 155 - я 

      Що   стосується   реальних  коштів,  я  ще  раз,

 окристуючись  трибуною,  вас  закликаю скористуватися

 тим аукціоном, який сьогодні діє. Дійсно, тільки за 6

 торгів  реально  сільське  господарство отримало 4, 5

 трильйони  неемісійних джерел, які, так сказать, вона

 могла,  по-перше,  визначити ціну своєї продукції, а,

 по-друге, отримати ці кошти, як то кажуть, на другий,

 на третій день. Це - реальне джерело.

      Наступне  реальне  джерело  -це  повернення  тих

 позичок,  які  були  в  минулому  році передані через

 Міністерство  фінансів Національним банком в об'ємах,

 які  перевищують сьогодні 50 трильйонів карбованців і

 які сьогодні не повернулися.

      Наскільки   мені   відомо,   за  погодженням  із

 Міністерством    фінансів   і   Національним   банком

 складений графік повернення від хлібоприйомної (там і

 других)  промисловості  по  по  4-5  триліонів  таких

 джерел   в   місяць,   які  плануються  направити  на

 рефінансування сільського господарства. І ті джерела,

 за  які  ви  кажете,  що  поступили  сьогодні  на  ці

 рахунки,  але  майте  на  увазі,  і  до  того часу не

 приймем   реального   бюджету,   і  основні  напрямки

 грошово-кредитної  політики,  Національного  банку на

 95-й  рік, говорити сьогодні за якісь серьозні кошти, я 
 я                          - 156 - я 

 які  можуть  сьогодні  бути  виділені  державі, в час

 такої сткрути, я вважаю абсолютно не реальним.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук.

      ОСАДЧУК.   Шановний   Володимир   Петровичу.  Ви

 знаете,  що  наша  Верховна  Рада, успішно підмінивши

 Кабінет   Міністрів,  прийняла  правильну  в  принципі

 постанову,  зокрема на забезепечення весняно-польових

 робіт  на селі. Я цілком за, але мене хвилює, о така

 обставина або такий нюанс. Незабаром після прийняття

 тієї  постанови  в  одному  із  виступів  Президента

 України,  здається  це  був виступ у Львові, є десь в

 межах абзацу, такі міркування про нашу цю постанову,

 і  інші  підходи,  щодо  проведення  весняно-польових

 робіт,  фінансування цієї справи і так далі.

      Як  на  ваш  погляд  як  фінансиста,  що  ми тут

 розходження  в  оцінках  і  підходах до цієї можливої

 справи. І де ближче до істини?

      Чи  в  тих  рішеннях,  які  ми прийняли, і зараз

 пробуємо  скорегувати?  Чи  в тій оцінці, яку висловив

 президент України? Спасибі.

      ___________.  Я  ще  раз  хотів  би сказати, що я 
 я                          - 157 - я 

 стояв  і  стою,  на  тому  що  агрокомплекс потребує,

 всілякої  підтримки.  І  ми депутати, в том числі і я

 коли  голосував  за цю постанову, ми розуміли, що ми

 втручаємось,  дісно  втручаємось у справи виконавчої

 влади,   але  тоді,  коли  вона  практично  нічого  не

 зробивла  для  того  щоб  ініціювати  як  то  кажуть,

 сьогоднішні  кризові явища у сільському господарстві,

 я вважаю, що ми вимушені були піти на цей крок. В той

 же  час Президент, я думаю, що правильно звертає нашу

 увагу, що ми знову таки втручаємося в поле діяльності

 органів,  які  цього, ну, які для цього, так сказать,

 повинні відповідати за свою справу.

      Скажу приклад. У нашій постанові записано, що ми

 повинні  зробити  і дати необхідні джерела, визначити

 необхідні джерела для контракту сільськогосподарської

 продукції  по  зерну на 10 мільйонів тон зерна. А ви,

 коли  відкриєте  наш  бюджет  сьогоднішній,  який  ви

 отримали,    -ви    підрахуєте,   що   там   контракт

 Держконтракт  визначено  із розрахунку всього півтори

 мільйони  тони  зерна. От тепер і скажіть: і хто прав

 ближче  був.  Законодавчий орган, який, як то кажуть,

 з-під  цього  купола красивого бачив стан наперед, чи

 виконавчий  орган,  який  виходив  із  тих  меж своїх

 коштів, якими він, так сказать, сьогодня розраховує. я 
 я                          - 158 - я 

      Тому я вважаю, що в подальшому ми повинні просто

 заборонити  самі  собі  наступити,  як  то кажуть, на

 ногу.  Коли  ми,  понімаєте, приймаємо і голосуємо за

 постанову, яка не відноситься до ношої компетенції.

      І  друге.  Я  сказав,  що  ми  своєю  постановою

 перекреслили три закони, порушили три закони, які тут

 же прийняли. Це  ми повинні поправити.

      ГОЛОВА. Кравчук. Василь Іванович.

      КРАВЧУК. Передаю Карасик.

      ГОЛОВА. Владлен Михайлович Карасик.

 Будь ласка, уважно. Завершуєм розгляд цього питання.

      КАРАСИК

      Уважаемый  Вадим  Петрович,  меня лично удивляет

 ваша неискреность подходов. Поэтому я буду конкретен.

      Первое,  не  кажется ли вам, что главное отличие

 вашего  проекта с тем, которое принято, заключается в

 том,   что   вы   в   пункте   3  исключили  перечень

 перерабатывающих          предприятий         системы

 агропромышленного  комплекса, системы сельхозхимиии и я 
 я                          - 159 - я 

 агросна.

      Этим  самым искусственно вы полностью блокируете

 все    взаимоотношения    на   сегоднешний   день   в

 агропромышленном  комплексе.  так  как  вам прекрасно

 известно,   что   сегодня   у   нас   остался  только

 минимальный   государственный  заказ  по  хлебу.  Все

 остальное  должны  профинасировать 3 перерабатывающие

 предприятия.

      В таком случаи, не оказав помощь в  оздоровление

 финансового   состояния,   вы   лишаете  (..........)

 товаропроизводителя     в    вопросах    производства

 продукции сельского хозяйства.

      И  второй  вопрос, не удается, к сожалению, ни в

 коем  случаи,  что  значительно усугубляет ситуацию в

 финасовом  положении,  решить  вопрос,  чтобы вначале

 гасились   кредиты,   а  не  проценты.  Так  как  это

 искусственно еще более ухудшает финансовое положение.

      И   давайте  будем  откровенны,  главная  задача

 заключается    в    том,   чтобы   и   дальше   банки

 (..........).  Довожу до вашего сведения, всенародные

 депутаты,   в   прошлом  году  весь  агропромышленный

 комплекс   получил   прибыли   69   триллионов.  Банк

 "Украина" получил 30 триллионов прибыли, преблеженный

 товарищ   Гетьмана   направил   на  том,  чтобы  така я 
 я                          - 160 - я 

 тенденция.........

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   прошу  коротше  тільки

 відповідати .

      ___________.  Ну,  я  почну із кінця, я повністю

 відмітаю  тезу,  яку  пан Карасик зовсім не розуміє в

 тому,  що  отримавши, як ви сказали банк отримавши 30

 трильйонів  кредитів  приблизно  72  процента  вніс в

 державний  бюджет.  Прибутку вніс в державний бюдже і

 сьогоднішня  банківська  система,  я  не буду за неї,

 тому що за нею стоять всі, я маю на увазі всі ті, які

 обслуговуються  банківською  системою,  вона сьогодні

 така  квола,  як і наше господарство, я не буду за це

 так  сказати, я дійсно в цьому проекті, який пропонує

 не  я,  а  комісія  з  питань  фінансів і банківської

 діяльності  і  я  звертаюся до здорового глузду всіх,

 вона  поправляє  по-перше,  все те, що було незаконно

 записано  в цій постанові не пройшло ніякої юридичної

 експертизи це раз.

      По-друге.  Дійсно  мова  йде  за весняно-польові

 роботи  і  ми  ведемо  розмову  в  цій  постанові  за

 товаровиробника,  а  не  за посередника. І дійсно так

 сказати   ті   організації,   які  не  мають  прямого я 
 я                          - 161 - я 

 відношення до товаровиробника тут не присутні і третя

 обставина. Кошти, які сьогодні були передбачені нашим

 пунктом  3, я назвав тут цифру ви мені пробачте,. але

 мені   прийшлося   у   свій   час   працювати   ще  в

 сільгоспбанку, я знаю цю систему ніколи навіть сильна

 держава  ніколи  таких  величезних,  шаленних,  як-то

 кажуть  пільг  ніколи не давала, а сьогодні коли вона

 стоїть  абсолютно  без  всякої  фінансової підтримки,

 коли   бюджет  має  таку  величезну  дирку,  коли  ми

 сьогодні  змушені  на це зробити 35 трильйонів емісії

 (а ми, до речі, цього не зробили!), ми просто повинні

 поправити   самі  себе.  Те,  що  пропонується  нашою

 Комісією,    будуть    коштувати    для    сільського

 господарства (по моїм підрахункам) коло 12 трильйонів

 карбованців. Це правда.

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      Позиції    з'ясовані.    Шановні   депутати,   я

 пропонував  би  вам  такий  порядок  дальший розгляду

 цього питання.

      Я  відчуваю настрій депутатів-аграрників... І не

 тільки  депутатіів-аграрників, оскільки ми розгялдали

 це   питання...  одну  хвилиночку!..  раніше  вже,  і

 прийняли  відповідне  рішення.  І  я боюся, що цілком я 
 я                          - 162 - я 

 слушні   деякі   пропозиції  із  тих,  що  розробляла

 Комісія,  можуть бути просто провалені. А потім ми не

 зможем  вернутись до цього питання, оскільки воно вже

 розглянуте.  Я  просив  би  вашої згоди на те, щоб це

 питання аграрна Комісія разом із Комісією банківською

 розглянула  завтра  у  себе в Комісії і все-таки дали

 пропозицію,  яка  б  враховувала  (бо там ще є окремі

 пропозиції  про мито там і тощо) і в одному документі

 щоб  ми  ці  поправки  внесли,  врахувавши  і потребу

 фінансування  села  через  переробні  підприємства, і

 врахувавши   потребу  відповідності  нашої  Постанови

 чинному законодаству. Зокрема, про банки і банківську

 діяльність.  І  ми тоді приймемо Постанову узгоджено,

 але це буде... ну, скажемо, у п'ятницю вранці.

      Я  просив би вашої згоди на те, щоб перенести це

 питання на п'ятницю на ранок.

      (Шум у залі)

      Бо  інакше  у  нас  будуть...  я знаю, як будуть

 розгортатися  дискусії:  одні  будуть виступати "за",

 інші  -"проти"  і,  врешті,  ми нічого не приймемо, а

 завалимо це питання...

      (Шум у залі)

      Як ви дивитеся на це?

      Процедура,  Стешенко?  Дайте   Стешенку  слово з я 
 я                          - 163 - я 

 процедури.

      СТЕШЕНКО О.М., 256 виборчий округ.

      Я дякую.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні депутати!

      (Шум у залі)

      Шановні народні депутати! Шановна президіє!

      У   мене   є  слідуюча  пропозиція:  я  повністю

 погоджуюсь з тим, що треба його віднести на п'ятницю,

 щоб  ми  його  не  провалили.  Тут  є  цілком  слушні

 пропозиції  і,  мабуть,  треба  допомагати  зараз,  в

 кризовий  період,  саме  тому товаровиробнику, який в

 цьому гостро дуже нуждається. Але при одній умові: ми

 знову  робимо  акцента  на  те,  зверніть  увагу,  як

 пропонується   третій   пункт,   зобов'язати  Кабінет

 міністрів.

      Я  пропоную  2  і  3  об'єднати,  викласти  його

 тезисно,  але  в  2 пункті, якщо взяти стару редакцію

 тієї  постанови, то ми прийняли підтримати пропозицію

 Кабінету Міністрів України та Національного банку. Це

 дуже  суттєво. Прошу врахувати і в такому вигляді... я 
 я                          - 164 - я 

      ГОЛОВА.  Я  гадаю,  що  цю пропозицію можна буде

 врахувати.   Тим  паче,  що  тоді,  під  час  першого

 обговорення  така  пропозиція вносилась. Але в цілому

 це не міняє суті моєї пропозиції про те, щоб доручити

 комісії   банківській   разом   з  комісією  аграрною

 ухгодити  ще  цю  пропозицію, уточнення, поставити на

 госування в п'ятницю.

      Немає заперечень?

      Кочерга і Степенко ще щось хочуть  сказати.

      Будь ласка, Кочерга Віктор Герасимович.

      КОЧЕРГА.   Уважаемый   Александр  Александрович,

 спасибо, что предоставили слово. Я хотел бы, если это

 возможно,  я  не  экономист, чтобы вы дали хотя бы по

 регионам  задолженость по непогашенным кредитам. Дело

 в   том,  что  мы  понимаем,  что  кредиты  выдают  и

 предоставляют  тем  хозяйствам,  которые, в основном,

 крепкие.  І  пронолонгация  этих  кредитов  на  таких

 льготных  условиях  опять усилит финансовое положение

 вот  этим  крепким  хозяйствам.  Но,  будем говорить,

 людей, которые имеют связи определенные с финансовыми

 структурами.  А остальные хозяйства могут оказаться в

 неравном положении. Это первое. я 
 я                          - 165 - я 

      И  второе.  Надо, чтобы было обоснование, почему

 здесь  вот  предлагается  открыть кредитную линию для

 сільськогосподарських товаровиробників, в першу чергу

 для  Поліської  гірської  зони.  Дело в том, что юго-

 восточный регион, который мы представляем, вы знаете,

 была  страшная  засуха,  100  дней не было дождей. И,

 естественно,  много будет сейчас вопросов с пересевом

 и  так  дальше.  Поэтому,  может  быть,  я  не  знаю,

 пересмотреть очередность предоставления кредита?

      ГОЛОВА.  Значить, ще раз скажу, ці н'юанси можна

 узгодити  в комісіях, які знають суть справи, і Вадим

 Петрович може дати відповідь на ваші питання відносно

 заборгованості по непогашених крудитах.

     Будь ласка, Степенко Василь Іванович.

      СТЕПЕНКО В.І.

      Олександр   Олександрович!   Шановні  колеги!  Я

 впринципі  не  підтримую  цієї Постанови, що виступав

 шановний   Гетьман  у  связку  з  тим,  що  написано,

 дисіться:  "За погодженням з комерційними банками". А

 якщо  вони  не  погодяться  корційні  банки,  тоді що

 робити?  Тепер: "Та просрочені кредити по незалежних я 
 я                          - 166 - я 

 від  товаровиробників  причинами".  Хто встановить ці

 незалежні чи залежні причини?

      Але  я  б  хотів  сказать  не  за  це.  Шановний

 Олександр     Олександрович,    особливо    Олександр

 Миколацйович,  ну ви ж розбираєтесь, як ніхто другий.

 Ми   селяни,   в   нас  мільйон  проблем,  ми  вилами

 наскидаємо  ці  всі  проблеми, і тоді у нас Постанова

 виходить   з   15  пунктів.  Я  б  просив,  Олександр

 Олександрович,  що  дійсно  нада  працювать, бо ми не

 готові  сьогодні  детально  розглядать.  Але все-таки

 головне  питання, яке повинно буть у цій Постанові чи

 в  зміні  "Про проведення весняно-польових робіт, про

 забезпечення".  Давайте  ті  питання,  які  цього  не

 стосуються   трошки   вивчимо,   винесем,  зобов'яжем

 Кабінет  Міністрів,  але сьогодні терпіть не можна. Я

 підтримую тих, що це діло Кабінета Міністрів, це діло

 тих,   хто  не  поніма,  що  таке  Кабінет  Міністрів

 сьогодні і що таке весняно-польові робота.

      Почались  на  Поставщині сівба, горючого нема. Я

 не   буду   перечислять   проблем,  я  просто  прошу,

 Олександр  Олександрович,  щоб коли готуватиметься ця

 Постанова, щоб викреслить від селян, викристалізувать

 дійсно  те,  що  дасть  можливість  сьогодні провести

 весняно-польові роботи. я 
 я                          - 167 - я 

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція,  яку  підтримав  депутат

 Степенко і інші про доручення двом комісіям, згаданим

 уже,  доопрацювати  проект  Постанови  з  урахуванням

 інших  пропозицій  і  тих, що  тут  висловлючатися, і

 винести   на   голосування,  не  на  обговорення,  на

 голосування у п'ятницю.

      Немає  заперечень?  Ставлю  на голосування. будь

 ласка, підтримайте цю пропозицію.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Ми включили з вами разом короткий проект Закону,

 і  час  у  нас  є  якраз для цього, "Про доповнення і

 зміни Закону України "Про міліцію". Депутат Банкдурка

 затверджений  тут  доповідачем,  а  суть зводиться до

 того:  тут  виписується,  особливо  в даних умовах це

 важливо, коли міліція має право, міліціонер має право

 застосовувати зброю. Може, давайте проголосуєм його?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      БАНДУРКА О.М. я 
 я                          - 168 - я 

      Шановні  депутати,  я  буду  дуже  короткий.  20

 грудня 1990 року був прийнятий Закон "про міліцію", і

 стаття  15  в  цьому  Законі  визначає  підстави  для

 застосування  зброї. Це не викликало в когось якихось

 там  нарікань, але ситуація криміногенна ускладнилася

 настільки,    що    сьогодні   стоїть   питання   про

 необхідність прийняття додаткової статті про гарантії

 особистої безпеки озброєного працівника міліції. Вони

 не  є  чимось новим до Закону, підстави не міняються.

 Йдуть  тільки  наголоси, коли працівник може привести

 зброю  до  готовності і коли він, ну, вважається отою

 особою недоторканою.

      Я хотів би перше, чим дати пояснення, наголосити

 на   тому,   що   Комісія   з   питань  законності  і

 правопорядку  разом  з  комісіями  з  питань правової

 політики і судово-правової реформи, з питань боротьби

 з  організованою  злочинністю  і  корупцією, з питань

 оборони  і  державної  безпеки, з питань прав людини,

 національних  менших  і  міжнаціональних  відносин, з

 питань  фінансів  і  банківської  діяльності, разом з

 Генеральною  прокуратурою та Міністерством юстиції, з

 юридичним     і     науково-експертними     відділами

 Секретаріату  Верховної  Ради вивчила пропозиції, які я 
 я                          - 169 - я 

 були  від  народних  депутатів  та  від  Міністерства

 внутрішніх  справ  щодо внесення доповнень до чинного

 законодавства в питанні підвищення гарантій особистої

 безпеки     озброєного    працівника    міліції    та

 конкретизації умов, які дають підстави для приведення

 зброї  в бойову готовність, підстави для застосування

 залишається попередніми.

      Вам  розданий  сьогодні  проект  Закону,  стаття

 гарантія  особистої  безпеки  озброєнного  працівника

 міліції.   Працівник   міліції   має   право  оголити

 муніципальну  зброю,  і привести її у готовність якщо

 вважає,   що   в   обстановці,  яка  склалася  можуть

 виникнути підстави для її застосування.

      При  затриманні  злочинців, або правопорушників,

 або осіб яких працівник міліції, запідозрів в зкоєнні

 злочину,  або  правопорушень,  а  також при перевірці

 документів,  підозрілих осіб, працівник міліції, може

 привести   у  готовність,  вогнепальну  зброю,  що  є

 попередженням, про можливість її застосування.

      Спроба   особи,   яка  затримується  працівником

 міліції з вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до

 нього  скоротивши  при цьому визначенну ним відстань,

 чи  доторкнутись до зброї дають працівникові міліції

 право  застосувати  вогнепальну зброю. Суть коротко в я 
 я                          - 170 - я 

 тому,  що якщо я працівник міліції находжусь на посту

 і  в  мене  в  руках зброя, я є особа недоторкана. До

 мене  ніхто  не  може  доторкнутися, навмисно, але не

 випадково. Чи якісь інші ну ситуації.

      Ми  просимо  також  до частини другої статті 15,

 прийняти  таку зміну. Викласти для відбиття нападу на

 працівника  міліції,  або  членів його сім'ї, якщо їх

 життю,  або  здоров'ю  загрожує  небезпека.  Раньше в

 старій  редакції, було для відбуття організованої, чи

 зброіного  нападу.  Але  якщо  це  неорганізованний і

 неозброенний  напад,  а  просто громила двохметровий,

 нападає  на працівника міліції, і той громила володіє

 прийомами  рукопашного  бою  чи  карате.  То що немає

 права захищаться.

      Шановні  депутати,  тут уже депутат говорив, про

 ті  втрати,  які міліція понесла в цьому році. Тільки

 за  останню  декаду, загинули три працівника міліції,

 44  отримали поранення, багато їх можно було уникнути

 тих  тяжких наслідків, якщо були гарантовані особиста

 безпека озбройонного працівника міліції.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую і вам, є пропозиція поставити

 на голосування о це. я 
 я                          - 171 - я 

      Хто  за  цю  пропозицію, прошу проголосувати. За

 проект закону.

      Проект закону ставиться на голосування.

      "За"

      Рішення прийнято.

      Дякую  Комісії  з  питань  законності  за  добре

 підготовлений  проект.

      Тепер  ще  два  оголошення,  які  я зобов'язаний

 зробити.

      По-перше.  Відповідно  до  регламенту  Верховної

 Ради  України,  інформую  Верховну  Раду  про зміни в

 скаді Міжрегіональної депутатської групи. У зв'язку з

 виходом  зі  складу групи народного депутата Карпова,

 Головою     Координаційної    ради    Міжрегіональної

 депутатської    групи   обрано   народного   депутата

 Самофалого   Генадія   Григоровича.   Засткпниками  -

 Степанова,  Ричагова,  членами  координаційної ради -

 Татаринова і  Болдирєва.

      Далі.

      (Шум в залі)

      А?  Куди  Карпов  пішов?  Він  скаже  потім. Він

 скаже. я 
 я                          - 172 - я 

      Далі.  28. 02. 95 року було поіменне голосування

 про проведення повної радіотрансляції засідань сесії.

 Депутат  Мулява  Володимир  Савелійович  проголосував

 "за".   А   техніка   не  спрацювала.  Було  повторне

 голосування -він знав проголосував "за" і знову це не

 проголосувало.  Він  підійшов  і попередив про те, що

 так  трапилося.  Але  тим не менше у "Голосі України"

 опублікували  і  вибачте, будь ласка, опублікували що

 він  не проголосував. Тобто що він не голосував. Тому

 він  звертається  з  проханням,  щоб  "Голос України"

 уточнив,   тобто   дав  інформацію  про  те,  що  він

 голосував  "за".  Ми  робим  таке  доручення  "Голосу

 України"  і він повідомить про це.

      Ні, питання важливе. Ви знаєте, для кого може не

 важливе,  а  для нього важливе. І для інших депутатів

 може  буть важливе. Я думаю, що він має право на таку

 інформацію.

      (Шум в залі)

      Одну   хвилиночку.   Не  піднімайте  з  рук,  не

 показуйте  так, тому що він написав. Він користується

 Регламентом,  а  з  місця -це ви знаєте, так не можна

 робити.

      Перерва до завтра. Я вибачаюсь, завтра засідання

 відбувається  у  комісіях. Тобто працюють комісії над

 розглядом  бюджету.  Будь ласка.