ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 19 к в і т н я 1995 р о к у
10.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної
Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
Доброго ранку, шановні народні депутати, шановні
запрошені, гості!
Прошу вставити картки, будемо реєструватися.
Прошу включити систему, реєструємося.
ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ ДЕПУТАТІВ.
В залі зареєструвалося - 313.
В роботі сесії приймає участь 313 депутатів,
оголошується сесія відкритою.
Шановні колеги, давайте порадимося, щоб розпочати
роботу без розминки, так, як ми вчора. Немає інших
думок? Хто за дану пропозицію , прошу проголосувати.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -
Прошу включити систему.
"за"
Рішення прийнято.
Згідно Регламенту, дозвольте зачитати один
депутатський запит.
"Голові Верховної Ради Морозу О.О.
Депутатський запит.
Прошу Кабінету Міністрів України дати офіційне
роз'яснення з питань, яке має загальнодержавний
характер, а саме: який механізм реалізації Постанови
Кабінету Міністрів від 12 квітня 1995 року за ь265
"Про одноразову виплату окремим категорія громадян в
зв'язку з 50 річчям Перемоги в Великій Вітчизняній
війні"? Який розмір мінімальної пенсії за віком взято
для розрахунків? Яку одноразову виплату конкретно
отрамають ветерани, Герої Радянського Союзу та
нагороджені орденами Слави трьох ступенів, учасники
бойових дій та інваліди війни, а також учасники війни
і особи, на яких поширюється чинність Закону України
"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту"? Прошу назвати суми.
Народний депутат Овчаренко."
І ще одне... одна заява. Я прошу по цій заяві
надати слово
депутату Гетьману від фракції. Вадим я
я - 3 - я
Петрович, будь ласка.
ГЕТЬМАН В.П.
Шановні народні депутати, заява депутатських
груп центристського спрямування Верховній Раді
України про соціально-політичну ситуацію на Україні.
Роздана? Але ж ви знаєте... Можна читати?
В Україні поглиблюється економічна і соціальна
криза, продовжується занепад виробництва,
погіршується життєвий рівень населення, знецінюється
український карбованець. Не сформовано уряд,
посилюються непорозуміння між Президентом і Верховною
Радою, не створено конституційний суд, небувалого
розмаху набула злочинність і корупція.
Є всі підстави говорити про наявність ознак
комплексної кризи в державі. Це криза інституційна,
що зачіпає основи відмираючої економіки України. Це
криза структурна, породжена однобічним скеруванням
промисловості України і занедбаністю сфери послуг. Це
криза внутрішньоекономічна, пов'язана з
незбалансованістю нашого платіжного балансу, розривом
госопдарських
відносин, що склалися. Це криза я
я - 4 - я
фінансово-кредитної системи, що є внаслідок
невизначеності економічних орієнтирів держави,
високою інфляцією і затримкою з проведенням грошової
реформи. Це криза владних структур, як наслідок
відсутності Закону про розмежування повноважень між
законодавчої і виконавчою владами.
Політичне протистояння Верховній Раді вже багато
часу не дає можливості для здійснення радикально-
економічних перетворень в нашій країні, і комплексна
криза в державі може стати застійною і затяжною,
оскільки державне втручання в економіку уже не
відіграє вирішальної ролі, а ринок ще не працює.
Все це вимагає від Президента, Верховної Ради,
партій, рухів і громадських організацій ретельнішого
осмислення негативних процесів, що нині відбуваються,
а також злагоджених і невідкладних дій.
За нинішніх умов, перш за все, ми вважаємо за
необхідне прискорити прийняття Закону "Про владу", де
наряду з визначенням чіткої вертикалі виконавчої
влади необхідно створити конституційні противаги між
Президентом і Верховною Радою.
Якомога скоріше сформувати дієздатний Уряд з
висококваліфікованих фахівців, ліквідувавши
паралелізм у
роботі президентської адміністрації і я
я - 5 - я
Уряду.
Виходячи з послання Президента до Верховної Ради
і затвердженого бюджету, подати на розгляд парламенту
чітку і зрозумілу кожному програму дій Уряду на 1995
рік, по відновленню виробництва і систему соціальної
гарантій для найбільш зубожілих верств населення
країни.
Голові Верховної Ради -Олександру Олександровичу
Морозу на період виконання своїх обов'язків скласти з
себе повноваження голови соціалістичної партії
України, що дало б можливість йому позбутися впливу
партійних рішень на роботу парламенту, і сприяло б
консолідації здорових сил у Верховній Раді.
Президенту України бути більш стриманішим по
відношенню до Верховної Ради, не ініціювати
проведення референдумів чи плебисцитів, що в умовах
величезної скрути і соціальної напруги не дасть
потрібних результатів як Президентові так і Верховній
Раді, але ще посилить кризу влади і може призвести до
втрати керованості в суспільстві.
Керівникам політичних партій, рухів, громадських
організацій в 1995 році утриматись від дій, що можуть
спричинити соціальний вибух, розглянути можливість
підписання на
певний період хартії національної я
я - 6 - я
злагоди.
Пропонуємо Президенту, Голові Верховної Ради
України розглядати цю заяву, як ще один крок до
недопущення розвитку небажаних подій в суспільстві, і
порозуміння між керівництвом різних гілок влади.
Підписано керівництвом депутатських груп
"Незалежність", МДГ, "Єдність", "Центр", "Аграрники
України".
І буквально одне слово. Шановні колеги, наша
Верховна Рада прийнявши нелегкі для себе рішення з
питань бюджету і Кримської Автономії уже
продемонструвала, що вона здатна підніматися вище
окремих партійних чи фракційних інтересів, коли мова
заходить за доленосні питання виживання держави.
Сьогодні у нас чекає ще один іспит на зрілість.
Це Закон "Про розмежування повноважень". Тепер тільки
від нас з вами, від Президента, Голови Верховної Ради
буде залежати чи зуміємо ми не допустити, щоб
російський синдром боротьби за владу не зайшов в
благодатний грунт у нас на Україні. Я... одне слово,
закінчую. Мої колеги, керівники депутатських груп, що
підписали цю заяву, сповнені надій, що і на цей раз
наш парламент знайде в себе сили, проявить всю свою
політичну
зрілість і високу громадянську я
я - 7 - я
відповідальність, щоб не допустити розвитку подій у
небажаному для всіх нас напрямку. Я дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Так, якщо у нас есть одна
хвилина, я депутатські запити коротенькі зачитаю ще
три.
Депутатський запит, депутат Данча. "В зв'язку з
(..........) Закарпатської області по продуктах
харчування в основу м'ясо-молочної групи та для
оперативного вирішення по іх торгівлі, зберіганню і
доставці до споживчого ринку та збереження державного
резерву прошу виключити з програми приватизації
обласне державне підприємство Укрпродконтракт".
І два коротенькі. Юхимчука Анатолія Петровича і
Марківської Ніни Степанівни щодо притягнення до
відповідальності авторів телепередачі "Післямова" від
16 квітня цього року як такої, що закликає до силових
дій при вирішенні відносин законодавчої і виконавчогї
влади.
Депутат Краснякова Євгена Васильовича до
виконуючого обов'язки прем'єр-міністра України
Марчука щодо достовірності поширення інформації про
намір будівництва сховища радіактивних відходів в
Донбасі. Даєм
доручення відповідне. А зараз я
я - 8 - я
приступаєм до роботи.
Від узгоджувальної комісії на 2-3 хвилини
просить слово депутат Запорожець.
ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.
Уважаемый Председательствующий, уважаемые
депутаты, согласительная комиссия поручила сделать
мне от ее имени заявление следующего содержания.
Значит, работа согласительной комиссии началась с
того, что были собраны поправки, предложения,
поправки и замечания к статьям законопроекта, которых
выявилось более 900. То есть примерно 18 поправок в
среднем на каждую из статей проекта. Эти поправки
были обощенны и суть их в основном сводилась к семи
проблемным вопросам, которые явились предметом
анкетирования во всех группах и фракциях.
В результате чего выявились контуры построения
согласованых позиций по принципиальным вопросам.
Следующий этап работы комиссии -это три недели
напряженной работы с отрывом от участия и в пленарных
заседаниях и в заседаниях постояных комиссий. При чем
содержание этой работы было жестко задано
Регламентом, а
именно: согласительная комиссия я
я - 9 - я
исходила из концепции, структуры и логики
законопроекта принятого в первом чтении расматривала
только внесенные поправки, выбирала из них те,
которые вписывались уже в принятую концепцию и
логику, не формулировала свои предложения, могла
коректировать лишь редакционую форму.
На наш взгляд следует отметить, что при этом
вполне четко проявилась воля и стремление
представителей всех групп и фракций к конструктивному
и системному решению сложнейших вопросов, достижения
максимальной согласованости и создания предпосылок
для принятия Верховным Советом этого закона.
Для этого в частности регулярно проводились
совещания и консультации в депутатаских группах и
фракциях, при необходимости вносились
соответвутсвующие корективы. В результате 6 января
согласована редакция проекта была представлена
Президентской стороне. Затем были проведены несколько
туров совместных заседа ний депутатских и
президентских групп согласительной комиссии, которые
шаг за шагом достигались согласование позиций по
спорным вопросам.
По нашему мнению, с обеих сторон были проявлены
высокая
ответственность и стремление к пониманию я
я - 10 - я
аргументация партнеров.
Важным фактором продвижение на этом этапе были
две консультативные встречи согласительной комиссии
непосредственно с ПРезидентом Украины.
В итоге была подготовлена редакция согласованна
обеимы группами комиссий по каждой из статьей
законапроекта. Тем не менее следует заметить, что не
все статьи находидли равнозначную поддержку
представителей тех или иных депутатских групп,
фракций.
Однако представители фракций Коммунистов и
Социалистов просили в доклад согласительных комиссий,
которые представил ее председатель не акцентировать
их особую позицию по тем или иным статьям, а
представить проект закона именно от согласительной
комиссии как цельное и согласованный законом проект.
Затем было проведено редактирование и анализ
представленного согласительной комиссии проекта
юридическим отделом Верховного Совета, а также
получение экспертных оценок авторитетных юридических
и правоведческих организаций специалистов.
В завершение этогоэтапа согласительная комиссия
рассмотрела выводы юротдела и дала по ним свои
замечания.
Учтя по возможности юридические я
я - 11 - я
редакционные правки. Таким образом 5 апреля
согласительная комиссия завершила все предусмотренные
Регламентом процедуры подготовки сложнейшего и во
многом наватарского проекта закона о государственном
власти и местном самоуправлении в Украине.
Согласительная комиссия на наш взгляд сделала
все возможное для того, чтобы представить на
рассмотрение Верховного Совета цельный внутренний
непротиворетивый законопроект.
Учитывая, что его основные положения обсуждались
во всех фракциях и нашли широкую поддержку у
депутатов, согласительная комиссия внесла предложения
о том чтобы проголосовать ее в целом.
При этом мы исходили как из того, что 4 месячная
работа над проектом позволила согласительной комиссии
максимально выявить мнение депутатов по всем
рассматриваемым вопросам, так и из того, что внесения
измения в отдельные статьи и при его постатейном
обсуждении, неизбежно разрушит внутреннюю
согласованность законопроекта и еще дольше затянет
работу над ним.
К сожалению, сложившийся характер обсуждения
этого проекта не дал возможности депутатам серьезно
обсудить это
предложение согласительной комиссии. я
я - 12 - я
Следует сказать, что в этих условиях депутаты
проголосовали как против того, чтобы принять закон в
целом так и против постатейного голосование. Такое
решение было принято единолично Председателем
Верховного Совета со ссылкой на положение Регламента.
Однако начатое постатейном порядке обсуждение
проводилося с нарушением Регламента. Предложено
согласительной комиссии текст, голосовался в
нарушении требований пункта 6. 6. 4 Регламента, лишь
после неоднократных попыток изменить их или дополнить
положениями искажающими первоначальный смысл.
По-существу идет целенаправленое разрушение
текста законопроекта, что приведет ее к внутренней
противоречивости и в конечном итоге сделает не
возможным его принятия.
При таких условиях согласительная комиссия вновь
считает необходимым вернуться к своему
первоначальному предложению о том, чтобы
проголосовать внесенное согласительной комиссии
законопроект в целом. Мы понимаем, что в нем могут
быть недочеты, однак учитывая его временным, принятая
новой Конституции характер, одобрение этого
законопроекта и при этом условии на много лучше чем
не основательное
затягивание. И в конечном итоге и я
я - 13 - я
срыв его принятия.
Согласительная комиссия верит, что депутаты
проникнуться в важность решения вопроса о принятии
закона "О власти и местном самоуправлении
"направленого на стабилизацию экономического и
социального положения Украине и поддержит предложение
согласительной комиссии, голосования этого закона в
целом в противном случае не только работа
согласительной комиссии, но и многодневная работа
парламента потеряет всякий смысл.
Исходя из изложенного согласительная комиссия
настаивает на том, чтобы представленный ею проект
закона о государственной власти и местном
самоуправлении в Украине был поставлен на голосование
в целом в его региональной редакции. В случай не
принятия такого решения комиссия настаивает на
первоочередной постановке на голосование формулировок
статей представленной согласительной комиссией.
Должен сделать оговорку: при рассмотрении этого
заявления не принимали участия представители
согласительной комиссии от депутатских фракций
"Коммунисты Украины за социальную справедливость и
народовластие" и представители социалистической
фракции. я
я - 14 - я
Благодарю за внимание.
(Шум в залі)
Они, видимо, по доброй воле не приняли участие.
Вчера представитель фракции коммунистов был
информирован о том, что будет подготовлено заявлено
Согласительной комиссии, представитель фракции
социалистов, уважаемый Лавриненко Николай Федорович
вообще отсуствовал, и мы не имели возможности его
пригласить для рассмотрения этго вопроса.
(Шум в залі)
Значит, Согласительная комиссия собралась после
18 часов, после окончания пленарного заседания, и,
к сожалению, мы не смогли с ним встретиться. Он был в
зале, и он был проинформирован, он был
проинформирован.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте. Я думаю, шановні
народні депутати, безперечно, пропозицію
Узгоджувальноюї комісії нам треба прийняти до відому,
але ми вже з вами пройшли половину цього Закону
постатейним читанням, я думаю, що ми в такому режимі
повинні працювати.
(Шум в залі)
я
я - 15 - я
Але, враховуючи те, що внесена пропозиція від
Узгоджувальної комісії, ми, бузперечно, цю пропозицію
повинні поставити на голосування.
(Шум в залі)
Одну хвиланочк, одну хвилиночку. Я думаю, що
давайте так. Ми проголосували за те, щоб розглядать
цей Закон постатейно, давайте так будем в цьому
режимі й працювать тоді.
(Шум в залі)
А заяву Узгоджувальної комісії приймаєм до
відому.
(Шум в залі)
Я ...
(Шум в залі)
Від Узгоджувальної комісії, включіть, депутат
Долженко.
ДОЛЖЕНКО
Уважаемые товарищи депутаты, уважаемый
Александр Николаевич, три дня мы работаем в сессионом
зале над проектом Закона о власти и местном
самоуправлении.
Да, Закон идет сложно, Закон идет тяжело, и было
бы наивно
считать, что он бы шел легко сегодня. Но, я
я - 16 - я
видя, что часть положений, которые были записаны на
устранение, устранение ветки законодательной или
ущемление прав законодательной власти, президентская
сторона прибегает к силовому давлению. Я не боюсь
этого сказать, поскольку вчера я почувствовал это как
представитель от фракции коммунистов в Согласительной
комиссии.
Во-первых, я заявляю протест против заявления
Запорожца о том, чтобы, что коммунисты-социалисты
просили не акцентировать на позиции коммунисто и
социалистов, мы наоборот говорили, что мы имеем четко
определенную позицию по статьям. И я просил бы
Дурдинца Василия Васильевича, когда он будет
комментировать остальные статьи, чтоб он
останавливался конкретно, кто голосовал за из
Комиссии, кто против, чтоб это делалось вконце-
концов, чтобы не было спекуляции на этот счет.
Второе. Вчера действительно состоялось заседание
Согласительной комиссии с участием как от
президентских структур, так и от Верховного Совета.
Да, было дано заявление, то есть предложение
дано Запорожцу подготовить текст заявления. Но о том,
что этот текст заявления будет рассматриваться где-то
в Согласительной
комиссии, извините, такого не было я
я - 17 - я
сказано.
Поручение Дурдинцом было дано Запорожцу, не был
приглашен вчера, вероятно, Лавриненко, не был
приглашен на заседание Согласительной комиссии. Я там
один был. Не было, ну естественно, я был от
Согласительной комиссии от партии комуунистов.
И еще об одном моменте я б хотел сказать. Прызыв
сегодня, призыв сегодня вернуться к первоначальному
положению, проголосовать за весь %Закон в целом
говорит о попытках тех людей, которые хотели бы
ущемить права Верховного Совета, привить его в
"апендекс", будем так говорить, президентским
структурам. Это стремление тех групп фракций, которые
сегодня стараются протащить Закон в целом. С тем,
чтобы затем попробовать его на конституционном
соглашением, принять без Верховного Совета. Тоесть,
устранить Советы народных депутатов с политической
арены.
Я предупреждаю вас о попытках этих, и заявляю
решительный протест против инсенуации, против
социалистов и коммунистов. Давайте работать над
Законом и прекращать демагогию.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Спасибі. Я думаю, шановні народні я
я - 18 - я
депутати, Узгоджувальна комісія в перерві ще хай
збиреться і попрацює, а ми будемо продовжувати
роботу.
Василь Васильович, будь ласка.
Ми дійшли до 19 пункту, будь ласка.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Шановні депутати!
Дозвольте насамперед, відповісти на виступ...
(Шум в залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович, одну хвилинку...
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Будемо працювати, но не треба
заводити в оману Верховну Раду. Вчора ось тут було
спільне засідення, і домовлено, що сьогодні в 9. 30
на третьому поверсі збирається вся погоджувальна
комісія.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович, я вас прошу,
приступайте до 19 пункту.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Це перше.
По-друге. Я
ще раз прошу, зверення було від я
я - 19 - я
Узгоджувальної комісії поставити на голосування цю
пропозицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович, читайте 19 пункт.
У перерві зберетеся в повному складі
Узгоджувальної комісії, і попрацюєте. А зараз
зачитуйте 19 пункт.
(Шум в залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не шуміть. Ви викричались, сідайте
будь ласка.
Сідайте, будь ласка, і не кричіть. Якщо не
знаєте над чим працювати, то розберіться, над чим.
Василь Васильович, зачитуйте 19 пункт.
(Шум в залі)
Василь Васильович...
ДУРДИНЕЦЬ. Ні, так поставте на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ.Що на голосування?
ДУРДИНЕЦЬ. Пропозицію від Комісії.
(Шум в залі)
я
я - 20 - я
Ви не кричіть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Василь Васильович,
тут я керую. Не ви, а я керую. Ви, пожалуйста,
читайте 19 пункт.
(Шум в залі)
Я ставлю на голосування. Хорошо, заспокійтесь.
(Шум в залі)
Заспокійтесь.
Я ставлю на голосування внесену пропозицію від
Узгоджувальної комісії. Включіть систему.
"За" -
Рішення не прийнято.
Значить, Василь Васильович, будь ласка.
ДУРДИНЕЦЬ. Пункт 19.
(Шум в залі)
Пункт 19.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Працюєм. Будь ласка.
ДУРДИНЕЦЬ.
Президент України присвоює... я
я - 21 - я
(Шум в залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь. Чорновіл з Білої Церкви
не зрозумів, приїхавши. Поіменно все голосується.
ДУРДИНЕЦЬ. Так, розглядаємо статтю 27 "Президент
України", пункт 19: присвоює вищі військові звання,
дипломатичні ранги, інші спеціальні звання і класні
чини та військові звання суддям військових судів. До
цього пункту зауважень жодної групи не було.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження? Голосуєм? Я ставлю на
голосування 19 пункт, будь ласка, включіть систему.
"за" -
Не прийнято.
20, будь ласка, на доопрацювання. Я прошу не
шуміть. Василь Васильйович, зачитуйте.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Пункт 20 вирішує питання
прийняття до громадянства і виходу з громадянства
України, надання притулку іноземним громадянам
України та
особам без громадянства, вживає заходів я
я - 22 - я
щодо захисту інтересів громадян України поза її
межами. До цього пункту також не було зауважень,
консенсусом прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження до 20 пункту? Немає.
Ставлю на голосування 20 пункт. Будь ласка, включіть
систему. Я прошу голосувать, заспокоїлися і голосуєм.
"за" -
Прийнято рішення.
Будь ласка, 21.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Пункт 21 здійснює помилування
осіб, засуджених судами України, видає Укази про
амністію. До цього пункту зауважень не було. Я маю на
увазі у узгоджувальної комісії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження? Єсть зауваження.
Кочерга. Я дивлюсь, якщо зауважень багато немає, то
Кузьменко і Кочерга.
КОЧЕРГА В.С. 247 избирательный округ, Кочерга.
Уважаемые
коллеги сейчас сложилась такая я
я - 23 - я
практика, что за переделами Украины есть граждане
Украины, которые были осуждены судами других
республик бывшего Советского Союза. Поэтому может
есть смысл в этом плане доработать редакцию этой
статьи. Потому что в данном случае Президент Украины
не имеет возможности принимать решение о помиловании
этих граждан. Ну, скажем, есть такие люди сейчас и в
Казахстане, и в Белоруссии, и в других республиках.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. А де Ваша пропозиція?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вашої пропозиції немає...
___________. Они отбывают наказание у нас
сейчас...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Кузьменко. У вас єсть? Ну,
тут тоже...
КУЗЬМЕНКО С.
Спасибі.
Я хотів би сказати, що... от що: цей Закон, як я
розумію, ми
(частина, у всякому разі, Верховної Ради) я
я - 24 - я
вважає за необхідне прийняти з тим, щоби якось
розмежувати повноваження там, рівноваги якісь і так
далі... Але я не розумію, навіщо ми один до одного
переносимо статті Конституції в Закон? Якщо стаття
Конституції влаштовує авторів Закону, то, може,
взагалі не треба його читати? Я можу от як приклад
навести саме це, про що ми говоримо.
Стаття 114. 5 Конституції, розділ 11, 11. 1.:
"Здійснює помилування і видає укази про амністію
Президент". Навіщо ми один до одного переносимо це в
Закон? Це перше, що я хотів сказати.
І друге. Я хочу сказати, що та узгоджувальна
комісія, яка була створена правоцентристською
більшістю Верховної Ради, її робота була приречена
саме на той результат, який ми сьогодні маємо.
(Шум у залі)
Виключно з того виходячи, що вона порушила ...
(Шум у залі)
...що вона порушила принцип пропорційності.....
(Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, навіщо це робити? Ану сядьте!
я
я - 25 - я
___________. Ми обговорюємо конкретну норму!...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам слово дам...
(Шум у залі)
___________. Ми обговорюємо конкретну норму, а
не Закон. Що це робиться?
(Шум у залі)
___________.Ідіть звідси, не заважайте!..
(Шум у залі)
___________. У мене є 3 хвилини. Регламенту. І
не заважайте мені.
Ця Комісія була приречена на цей результат,
виходячи з того, що при її створенні був порушений
принцип пропорційного представництва від фракції.
Тому її робота аж ні в якій мірі не відображає
розклад сил і точку зору частин Верховної Ради.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Значить, шановні колеги, я
прошу: давайте з повагою відноситись один до одного.
Ну, не можна! Кожен
може взять слово і висловить свою я
я - 26 - я
думку...
Но враховуючи те, що ми домовилися, в попередні
дні обговорюючи цей Закон і йдучи по статтях по
пунктах, надавати слово лише тим, хто в першому
читанні вніс відповідні пропозиції, ні Кочерга, ні
Кузьменко їх не вніс. Тому я їх на голосування
ставити не будемо. А в майбутньому давайте працювати
так: якщо дійсно виникає, якийсь у нас колізії два
"За", два "проти" так, як ми домовилися і ми знімемо
ці недоречності.
Я ставлю на голосування статтю 21.
Включить систему будь ласка.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Була 21. Пункт 21
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пункт 21.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.
Не голосуйте будь ласка. Техніка, щось...
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.
Та ще не встигла.
ЙДЕ
ГОЛОСУВАННЯ ЗА - я
я - 27 - я
(Шум у залі)
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.
Голосуємо.
За пункт 21
ПРИЙНЯТО.
ДУРДИНЕЦЬ В.В.Пункт 22
Приймає рішення про оголошення стану війни
запровадження воєнного стану на всій території
України в окремих місцевостях в разі збройного нападу
та про загальну або часткову мобілізацію на території
України. Цей пункт кореспондується із відповідним
пунктом статті 18, я хочу поінформувати депутатів, що
законом України"Про оборону України" статтею 5, якраз
чітко визначені повноваження Президента в цій
частині, зауважень у депутатів і в членів
узгоджувальної комісії до цього не було.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Одну хвилиночку зауваження були я
я - 28 - я
письмові? Немає. Є. Будем ставить на голосування.
Я прошу включіть системи, голосуєм за 22 статтю. Ну
тут немає вас.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я по мотивам дам голосувать.
"за"
Не прийнято.
Значить, одну хвилиночку, по мотивам. Моцпан.
МОЦПАН
146 Амвросиеский округ.
Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые
депутаты!
Все так или иначе привыкли к тому, что в
кулуарах нашего Парламента в холах распространяется
порой дезинформация. Но лично я не могу смириться с
тем, что если нет дезинформации, то усеченная
информация официальными инстанциями распростаряется
непосредственнно здесь в зале Верховного Совета. В
частности, что я
имею ввиду конкретно. Вчера при я
я - 29 - я
обсуждении статьи 27, была распространено обращение
Министерства юстиции Украины народным депутатам, где,
я считаю, по 16 совершенно неверно дана информация,
которая, я полагаю, могла неверно сориентировать и
нас депутатов. В частности, сказано, что Федеральные
суды призначаються, назначаются Президентом
Соединенных Штатов Америки по представлению
Министерства юстиции. Это совершенно не так. Я
позволю себе пояснить, что включает в себя система
Федеральных судов Соединенных Штатов Америки. Это
Верховный Суд...
(Шум в залі)
...Это 13 аппеляционных судов...
(Шум в залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу відключити мікрофон.
Значить, Марченко, будь ласка, з мотивів, з
мотивів, одну хвиланочку.
(Шум в залі)
МАРЧЕНКО
Спасибо.
Уважаемый Александр Николаевич, я прошу вас
сделать
замечание докладчику Василю Васильевичу я
я - 30 - я
Дурдинцу, чтобы он специально не вводил в заблуждение
депутатов Верховного Совета и радиослушателей. Его
коментарий по предложенной статье, когда он сказал,
что это согласуется с Законом о Президенте и так
далее, он умолчал совершенно, что эта статья
противоречит, этот принцип противоречит Конституции
ныне действующей и урезаются права Верховного Совета.
Я приведу прмер. Значит, статьей Конституции по
Президенту Украины 114/5 написано все то же, что
сказал Василий Васильевич, только маленькая добавка
есть: порядок запровадження і режим воєнного стану
визначається законом. А Василий Васильевич этого не
сказал. Это первое.
Второе. В соответствии с пунктом 97 статьи
Конституции прав Верховного Совета пункт 34 давал
право Верховному Совету "затвердження указів
Президента України, проголошення війни, введення
воєнного і надзвичайного стану".
Ныне дейстующая, то, что мы утвердили впереди
полномочия Верховного Совета, дается только
определять правовой статус режима, значит,
надзвычайного стану и военного положения.
То есть, ныне действующая Конституция
противоречит
тому, что предложила, так называемая, я
я - 31 - я
Узгоджувальна комиссия, потому что она не
представляет Верховный Совет. И василий Васильевич, к
сожалению, в очередной раз, искажая положение ныне
действующей Конституции и мировую практику,
собирается или предлагает втянуть Верховный Совет в
голосованию по совершенно нецивилизованной норме.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, я...
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Дозвольте відповісти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте відповідати, Василь
Васильович, і давайте, шановні колеги, давайте
працювать. Ми більше часу тратим з мотивів, з інших
питань вмісто того, щоб дійсно вести серйозну розмову
по тих статтях, пунктах, по яких потрібно приймать
нам сьогодні рішення.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Олександр Миколайович, я прошу,
я прошу, все-таки це принципово. Отже сьогодні п'ятий
день, і депутат Марченко звинувачує мене як
доповідача в дезінформації, яку я від імені
Узгоджувальної
комісії тут представляю. я
я - 32 - я
Я офіційно заявляю конкретно по суті, конкретно
по суті: ми проголосували (прошу уваги), Верховна
Рада проголосувала минулої п'ятниці в статті 18-ій
пункт 11-ий, я зачитую, цітую: "Верховна Рада
України оголошує за поданням Президента України стан
війни, а також затверджує укази Президента України про
запровадження воєнного чи надзвичайного стану в
Україні, або в окремих її місцевостях про загальну чи
часткову мобілізацію.
Далі. Закон України про оборону України, стаття
5 цитую: "Президент України оголошує загальну чи
часткову мобілізацію, стан війни у випадку воєного
нападу на Україну і невідкладно вносить це питання на
розгляд Верховної Ради України. Запроваджує воєний
стан в окремих місцевостях, вводить в дію нормативні
акти воєного часу і припиняє їх дію".
Так питається, хто заводить в оману Верховну
Раду і народ України?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Я ставлю пункт 22... Ми вже проголосували, ми
набрали 198 голосів, ми його на доопрацювання
направили.
Переходимо до
23 пункту, Василь Васильович. Будь я
я - 33 - я
ласка, Василь Васильович.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Пункт 23 "Оголошує в разі
необхідності окремі місцевості України зонами
екологічного лиха". Тут також не виникало ні яких
питань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає зауважень? Ставлю на
голосування пункт 23. Будь ласка, включіть систему.
Яценко, тут я не бачу вашого зауваження по
даному пункту. Де?
Одну хвилинку, скажіть, будь ласка, номер вашого
зауваження. Яценка включіть.
ЯЦЕНКО
463.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 463, будь ласка, Яценко
ЯЦЕНКО В.М. 463.
Справа в тім, шановні народні депутати, що
минулий склад парламенту України, Верховної Ради
оголосив всю
територію України зоною екологічного я
я - 34 - я
лиха. І це входить в суперечку з Постановою Верховної
Ради України минулого скликання. Вся територія
України є зоною екологічного лиха.
Про які окремі зони йдеться взагалі? Тому я
пропоную... Це частина моєї пропозиції: виключити її
з цього...
ГОЛОВУЮЧИЙ. А я думаю, що це ж не разове
питання: що вся Україна... Сьогодні вся зона, завтра
зона буде очищена та чи інша, десь виникне якесь
нещастя. Це ж така справа. І Президент має право...
Та пропозиція, яка внесена.
ДУРДИНЕЦЬ. Я відповідаю депутату Яценко. Закон
України "Про надзвичайний стан", розділ 2, стаття 4.
Цитую. Надзвичайний стан може бути введений за умов:
пункт 1. Стихійного лиха, аварій, катастроф,
епідемії, (..........), що створюють загрозу життю і
здоров'ю населення і так дальше.
Далі стаття 5 визначає, що надзвичайний стан на
всій території України або в окремих її місцевостях
вводиться Постановою Верховної Ради України з
негайним повідомленням Президента (якщо це по
ініціативі
Верховної Ради) або Указом Президента я
я - 35 - я
України, який підлягає затвердженню Верховною Радою
України.
Стаття 6 визначає уже подальші дії Президента.
Скажім, що на протязі 3 годин -хто є ініціатором
запровадження надзвичайного стану, негайно вносить
відповідний документ на розгляд Верховної Ради. А
Верховна Рада повинна на протязі 24 годин розглянути
це питання. Тобто закон чітко визначає дію всіх
суб'єктів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильйович, спасибі. Ставлю
на голосування 23 пункт.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.
Пункт прийнятий.
"За"
"проти" рішення.
24, будь ласка.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Пункт 24. Оголошує відповідно до
Закону України про надзвичайний стан, це була
редакційна правка
юридичного відділу ми підтримали, я
я - 36 - я
на всій території України або в окремих місцевостях
її місцевостях надзвичайний стан. Це також прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування даний пункт,
будь ласка включить систему, 24.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.
Не прийнято.
"За" "проти", рішення
Що не зрозуміли.
Зрозуміли.
Будемо переголосовувати.
ШУМ У ЗАЛІ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я дивлюся 70 депутатів не голосувало.
На доопрацювання.
25 будь ласка.
25 пункт.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. 25 пункт.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 25 пункт
ДУРДИНЕЦЬ В. В Інші повноваження відповідно до
Конституції та
законів України. Президент України не я
я - 37 - я
може передавати свої повноваження іншим особам та
органам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження?
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Тут не виникали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -
Не прийнято.
Одну хвилиночку.
Євгеній Васильович, я ще раз запитую, якщо
зауваження, є, немає зауважень я ставлю на
голосування, не треба шуміти , на доопрацювання.
(Шум у залі)
Стаття 29.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ні стаття 28
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Вибачаюся 28. я
я - 38 - я
По 28 (Шум у залі)
Одну хвилиночку, депутат Мовчан, включіть
Мовчана.
МОВЧАН.
Шановні колеги!Шановний Головуючий!
Я вважаю при такій системі коли спрацьовують
політичні абсолютно амбіції нам треба застосовувати
зовсім іншу норму. І передбачити, що в разі
відхилення, тому що ті пункти, які ми відхиляємо,
вони всі зафіксовані в Конституції.
В разі відхилення, наша абсолютна меншість в
порівняні з тими проголосованими Конституції з
піввідношеннями дає підстави, посилатися на
Конституцію, діють положення Конституції. І тоді нам
не треба відсилати на доопрацювання. Тому що це
виглядає абсурдом.
Ми таким чином своєю меншістю відхиляємо норми
Конституційні і зрозуміло мені, що сьогодні можна
спекулювати на цьому до бежкінеччя.
В тих пунктах де дійсно були перевищені
повноваження Президента ми виходили з спільної думки,
але сьогодні застосовується
один механізм загального я
я - 39 - я
заперечення. Тому я, Олександре Миколайовичу, до вас
звертаюся і шановні колеги, сьогодні вже створюється
враження в державі, що тут ділять владу і ніяк її не
поділять вже отрий місяць. Нам треба, дійсно,
працювати і виявляти всі ті вразливі місця, які є в
цьому Законі. І це ми покликані до цього, а не для
того, щоб демонструвати свої політичні платформи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко.
СИМОНЕНКО П.М.
Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые
народные депутаты! Я благодарю депутата Мовчана за
столь пламенное, так скажем, речь в плане поддержки
коммунистов и фракции коммунистов, когда с самого
начала они высказали о необходимости поправок
Конституции, и эти бы проблемы все были сняты, потому
что в Конституции все эти нормы записаны.
А теперь я к Василь Васильевичу все-таки вопрос
по 27 статье. Я приноше извенение, Василь Васильевич,
в связи с тем, что вчера просто не дали мне
возможность
высказаться. Касающейся 16 пункта, я
я - 40 - я
который противоречие вступает, что Президент у нас
"здійснює зовнішню політику України", а нигде не
зафиксировано, кто определяет внешнюю политику
Украины? Секундочку, это по этому вопросу.
И по 22 статье, хоть мы и не проголосовали, но
здесь обвинили Марченко, что он не правильно
понимает, но давайте мы ж понимать еще, что здесь
четко записано, что "приймає рішення про оголошення
стану війни". Не записано же, что если напали на
Украину, или в соответствии с Законом так. Ну,
извините, тогда сегодня независимо от того от воли
или Верховного Совета или народа может какие угодно
конфликты разгореться у нас здесь. Так кто внешнюю
политику тогда утверждает ... государства?
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Я відповідаю вам Петро
Миколайович.
По-перше, що ми коли чітко розмежувиали,
розмежовуєм вірніше повноваження між гілками влади,
то ми з вами Верховна Рада у статті 18 визначає
повноваження Верховної Ради, які були, є, і які треба
залишити відповідно до повноважень вищого
законодавчого органу. Це перше.
По-друге. Я
відповідаю Мовчану одноразово. Зараз я
я - 41 - я
явам прочитаю. Тому наступне. Ми компонуємо
відповідно, що належить до компетенції вищого
законодавця, а зараз ми працюємо над статею 27. Я
відповім, хвиливнку, я відповім. Ми зараз чітко
визначаємо повноваження і функції глави держави,
президента України. тому безперечно обов'язково
переносяться окремі норми нині чиної Конституції,
чиного законодавства. І це системою є. Інакше цей
закон не потрібно приймати. Це перше.
Друге. Я відповідаю вам по суті. Так, читайте
статтю 19: "виключно законами визначаються пункт
перший: засади внутрішньої і зовнішньої політики,
оборони та державної безпеки України". Це визначено у
статті 19, проголосованій Верховною Радою України.
Тобто основні засади, напрямки визначає Верховна
Рада, при чому законом. А Президент як Глава держави
виконавчої, державної виконавчої влади здійснює
зовнішню політику законами. Так, навпаки припідняли
статус такого документу не постановою, а законом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильйович, я думаю, що
зрозуміло. Я прошу запросить всіх депутатів в зал, бо
у нас зменьшилось на 10 депутатів. І продовжуєм
розглядать 28
статтю, будь ласка. я
я - 42 - я
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Так, стаття 28. Президент
України в межах своїх повноважень видає Укази і
Розпорядження, які є обов'язковими для виконання на
всій території України, дає їх тлумачення. Це
доповнення юридичного відділу. Президент України
видає Укази з з питань економічної реформи
невреульованих чинним законодавством України, які
діють до прийняття відповідних законів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, Коліушко є , слово. Немає.
Буткевич.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Це він підтримує, ми врахували.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яценко. Кожевников, Головатий.
Процев'як, немає.
Яценко, будь ласка.
ЯЦЕНКО, 528.
____________. Нема зауважень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема. Спасибі.
Симоненко. я
я - 43 - я
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Симоненко підтримував
пропозицію від попередньої узгоджувальної комісії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином ставлю на голосування 28
статтю. Будь ласка включіть систему.
Ви по 27?
Голосуємо за 28-ий від Комісії, так, із цієї
поправкою, де є її тлумачення, так?
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, так.
"за"
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я прошу повторно...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюся, тут була у першому
розділі цієї статті невеличка поправка, дає її
тлумачення.
Значить, я ставлю на голосування цю поправку.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Із доповненням юридичного
відділу.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Будь ласка, включіть систему. я
я - 44 - я
Голосуєм за поправку, дає її тлумачення.
"за"
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не приймається.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Тоді я ставлю на голосування 28-у статтю в
цілому без поправки від Комісії, а тоді я дам вам
слово. Голосуєм.
"за"
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття прийнята.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Стаття 29-а.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, одну хвилиночку.
Давайте 225-ий, а тоді Марченко.
МІШУРА В.Д.
Фракция "Коммунисты Украины", Мишура, 225-ый.
Олександре Миколайовичу і Василь Васильовичу,
значить, у мене є пропозиція така. Є пропозиція ті
пункти, які
повністю відповідають Конституції не я
я - 45 - я
ставити на голосування. Вони вже є у діючій
Конституції. Навіщо ми оце дублюєм і завалюєм один за
одним пунктом, які єсть уже в Конституції?
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Шановні депутати, це ще раз
говорить про те, що мова йде про цілісність
законопроекту, щоб чітко було виписано все, що
відноситься до повноважень відповідних гілок влади. І
ми пропонуємо це зберегти.
Є інші деякі редакцінй правки.
ДУРДИНЕЦЬ. Є інші деякі редакційні правки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марченко.
МАРЧЕНКО.
Уважаемые депутаты! Уважаемый Александр
Николаевич!
Мы неоднократно слышали из уст Президента о том,
что он желает сделать единую вертиваль власти. Так
вот, структура... Василий Васильевич, я вам тоже
хочу... Послушайте. Потому что вы говорите о том, что
предлагаете Закон хороший. А более уродливого трудно
придумать. я
я - 46 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович! Ви по
процедурі?
МАРЧЕНКО. По процедуре. Олексадр Николаевич! Мы
договорились о том, что когда приносится... выносится
статья на обсуждение, то вчера было принято решение и
была принята процедура. За эту статью дается право
выступить два "за" и два "против". В независимости от
того, есть ли поправка или нет.
И более того, процедурное решение это, ну должно
быть до голосования. В часности, по этой статье.
Если говорить о единой вертикали власти, то
Президент должен выдавать Указы своё и распоряжения,
согласованные с Кабинетом Министров. Я зачитаю пункт,
например, Президент там изучил всех. Ну, например, в
Италии 88 статья.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нащо нам Італія? Ми розглядаємо свої
Закони. Ми як не Америку, то Італію розглядаємо...
МАРЧЕНКО. Александр Николаевич, потому что
Дурдинец и Согласительная комисия приводят или
толкают
Украину на уродливое государственное я
я - 47 - я
устройство. И Василий Васильевич просто искажает...
(перебиває Головуючий)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, відключайте мікрофон, будь
ласка.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. До яких пір я буду витримувати
ваші образи постійно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович, все.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Олександр Миколайович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Заспокоїлися і давайте працювати.
Значить будь ласка 29 стаття, Василь Васильович,
я буду вас обирігати.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я сам за себе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 29.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Стаття 29
Президент України може призначити всеукраїнський
референдум,
питання, які можуть Президентом України я
я - 48 - я
виноситися на всеукраїнський референдум визначаються
Законом України "Про всеукраїнські та місцеві
референдуми", коментую кілька слів.
Редакція цієї статті компромісна враховані
пропозиції юридичного відділу і друге речення, про
яке я зачитав є редакцією від юридичного відділу і
узгоджувальна комісія підтримала пропозицію
юридичного відділу.
Референдуми, я зачитував.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну мається на увазі Коліушко, є
зауваження, немає.
Душейко. Немає, Душейко, немає. Ну включіть будь
ласка, Душейко.
ДУШЕЙКО.
Значить я вносив пропозицію все-таки залишити
право проведення всеукраїнського референдумів за
Верховною Радою або за певною частиною населення
України, встановлюється кількісне, Президент тут
залишить право входити з пропозицією до Верховної
Ради про проведення всеукраїнського референдуму, яке
в принципі було в
першій редакції, яка внесена була я
я - 49 - я
на розгляд, тому я настоюю на голосуванні своєї
пропозиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування дану
поправку. Будь ласка, включіть систему.
"За" -
Не приймається.
Ярошинський. Є Ярошинський? Включіть, будь
ласка, 536.
ЯРОШИНСЬКИЙ, 337 виборчий округ, Рівненська
область
Я пропоную дослівно подібне те, що пропонував
Душейко, але дослівно таку редакцію.
"Президент України входить з поданням до
Верховної Ради, або може входити Президент України з
поданням до Верховної Ради про проведення
Всеукраїнського референдуму з питань державного
устрою України, організації державної влади і
місцевого самоврядування, а також інших важливих
питань розвитку
суспільства і держави". я
я - 50 - я
Я вважаю, що на сьогоднішньому етапі Президент
має право законодавчої ініціативи в цьому напрямку,
але відповідно до Закону про Всеукраїнський
референдум на мою думку, стаття повинна звучати саме
так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю поправку депутата
Ярошинського на голосування.
"За" -
Поправка не прийнята.
Пустовойтовський? Діхтяренко? Є
Пустовойтовський, включіть, будь ласка.
Я прошу тільки, ви ж піднімайте руку. Будь
ласка.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ, 384 избирательный округ,
Харьковская область, фракция "Коммунисты Украины"
Я поддерживаю двух предыдущих товарищей, и моя
поправка соответствует поправке Ярошинского.
Поэтому смысла еще раз головать нет никакого.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Спасибі. Діхтяренко? Бутейко? я
я - 51 - я
Яценко? Яценко, будь ласка, включіть.
ЯЦЕНКО В.М.
Дякую. Шановні колеги, є у нас з вами Закон "Про
референдум", де чітко відрегульовано, хто має право
ініциативу в цьому плані, як проводиться, процедура
проведення і так далі. Я думаю достатньо абсолютно
всього закону для всіх "гілок влади" і для населення
України.
Я пропоную статтю 29 виключити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію депутата Яценка на
голосування. Про виключення данної статті.
"за" -
Не приймається.
Дондик. Включіть, будь ласка... ще раз, ну, така
ж пропозиція Дондика, я прошу поставити на
голосування. Він теж вносить пропозицію про вилучення
данної статті. Ну, настаюю депутат.
"за"
- я
я - 52 - я
Не приймається.
Терещук. Немає. Угаров. Боделан. Симоненко.
Симоненко, будь ласка, Петро Миколайович.
СИМОНЕНКО П.М.
Уважаемый Александр Николаевич, уважаемый
Василий Васильевич, я хочу, чтобы здесь сейчас
проголосовали мнение Василия Васильевича, который
неоднократно здесь высказывали, что это имеет уже
отношение и зафиксировано в Конституции и ныне
действующих законов. Поэтому поставить на голосование
предложение Василия Васильевича. Исключить его из
данной статьи.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Ви за себе говоріть, а я за себе
ще постою.
СИМОНЕНКО П. М. Да, я предлагаю такой вариант, у
нас здесь записана формулировка.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Дякую вам.
я
я - 53 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут пропозиція Петра Миколайовича
Симоненка: Президентом України може ініціювати
проведення всеукраїнського референдуму, з важливих
питань життя суспільства і держави. Рішення про
проведення референдуму за його пропозицією
ухвалюється Верховною Радою України.
Я ставлю цю пропозицію нна голосування.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.
Не приймається.
"За" "проти", рішення
Агафонов? Головатий? Мельник? Васюра? Радченко?
Процев'ят?
Все.
Бурчак, будь ласка.
БУРЧАК
Дякую.
Я хотів висловити кілька зауважень по статті 27.
Справа в тому, що з 25 пунктів цієї статті не
проголосовано 8. Причому 3 з них прямо відтворюють
текст
Конституції. Оскільки цей законопроект я
я - 54 - я
створений як єдиний законодавчий акт, ці норми мають
бути в ньому присутніми. Але оскільки в них
Конституції передавати на доробку в комісію, це
безглуздя, тому що комісія нічого іншого
запропонувати не може. Це перше.
По-друге. В цій 28 статті є кілька пунктів, які
також комісія нічого зробит и не зможе. Ну скажемо
комісія про Раду Національної безпеки. Ця зараз Рада
Національної безпеки утворена Президентом і існує при
Президенті. І таким чином є спеціальний указ
Президента з цього приводу і тому передавати на
розгляд узгоджувальної комісії також недоцільно,
тому що нічого іншого комісія прийняти не зможе.
Таким чином, пробачте, створюється уявлення, що
це штучне затягування цих проблем, поскільки передача
на Узгоджувальну комісії нічого зробити не зможе. Я
просив повернутись до цих пунктів, восьми пунктів
знову посторно.
ГОЛОВУЮЧИЙ.. Я думаю, що ми повертаться, по-
перше, не будем. А по-друге, то вже справа
Узгоджувальної комісії, і за всю Узгоджувальну
комісію, мабуть, не потрібно давати оцінку.
Значить, ми
ставим на голосування статтю 29 в я
я - 55 - я
редакції від комісії, да. Будь ласка, включіть
систему.
"за"
Не прийнято.
Стаття 30.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Є пропозиція доручити комісії....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доручити комісії..., ну, ми так як
йде по процедурі........
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Стаття 30. "Президент України
подає Верховній Раді України щорічні, і за зверненням
Верховної Ради України позачергові, не частіше одного
разу на рік доповіді про внутрішню і зовнішню
політику України. Президент України може звертатяся
до народу України і Верховної Ради України з
посланнями з актуальних питань суспільного і
державного життя". По цій статті також прийнято
конценсусом.
ГОЛОВУЮЧИЙ.Єсть зауваження? Буткевич. Пронюк. я
я - 56 - я
ДУРДИНЕЦЬ В.В. А він підтримає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Терещук, Симоненко. Симоненко єсть,
будь ласка, 557.
СИМОНЕНКО П.М.
Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемый
Василь Васыльевич! Я предлагаю эту статью вообще
опустить, потому что эти полномочия Президента сейчас
зафиксированы 2. 3 статьи 27. Они уже там нашли
отражение. Зачем мы их повторяем?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію депутата
Симоненко на голосування. Ну, тут нема Пронюка, я
слово вам не даю.
"за"
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція не прийнята. Агафонов.
Немає? Процев'ят? Немає.
Я тоді ставлю на голосування статтю 30-у від
Узгоджувальної
комісії в цілому. я
я - 57 - я
"за"
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Олександр Миколайович, ну це
просто знущання, ви розумієте... ну подивіться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку.
Шановні народні депутати, в залі 322 депутати,
не голосує 72. Ну, не надо мені розповідать, і я так
розумію, і ви так розумієте. Ну, потрібно все-таки,
мабуть, або за або проти. Ну, не можна так -не
голосувать. 72 депутати...
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Так коммунисты присутствуют, но
не голосуют. Или против голосуют.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стешенко, будь ласка. По процедурі.
СТЕШЕНКО.
Дякую. Шановний Олександр Миколайович, шановні
народні депутати, щоб нам вийти з цієї колізії, а я
вже пропонував Олегу Олексійовичу Дьоміну -треба
запросити до залу завідуючого науково-експертним
відділом, а також
юридичним, Верховної Ради, і разом я
я - 58 - я
з шановним Бурчаком теж обговорювати ті проблеми, тим
паче, що вони підготували висновок з цього
законопроекту. Прошу підтримати і не творити якихось
колізій, яких не потрібно робити.
Дякую, прошу поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що тут голосувать не
потрібно.
Шейко, будь ласка. Голова комісії.
ШЕЙКО.
Шановні колеги-депутати, наявність депутатів у
залі нам не дає сьогодні змоги продовжувати засідання
Верховної Ради і приймати рішення по цьому Закону. Ми
порушуємо статтю Конституції про особисте
голосування, це по-перше.
По-друге, ми зараз не проголосуємо абсолютно
очевидні норми законопроекту, який взагалі не повинен
обговорюватися.
І третє, я пропоную зараз зупинити засідання
сесії Верховної Ради, провести поіменну письмову біля
столів реєстрацію народних депутатів України,
повторити
доблювання реєстрації в залі. І виключно по я
я - 59 - я
цій кількості народних депутів проводити далі
засідання.
Я не можу бути присутнім, як голова Комісії з
питань Регламенту на цьому фарсі, який зараз
відбувається в цьому залі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію
голови Комісії по Регламенту і етиці про повторне
проведення реєстрації, хоч ми в 10. 00 годин з вами
зареєструвалися. І працювати у відповідному режимі.
Я прошу включити систему. Ми голосуємо в режимі
поіменного голосування всі статті і поправки.
"За" -
Це процедурне питання, я оголошую перерву на 15
хвилин. Всім зареєструватися біля своїх столів і
через 15 хвилин зареєструємося ще раз.
я - 60 - я
П І С Л Я П Е Р Е Р В И.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу оголосити, ще запросити в
зал всіх. Час відведений вичерпаний.
Шановні народні депутаnи, я прошу зайняти місця
і будемо реєструватися ще раз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу реєструватися.
ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ ДЕПУТАТІВ.
В залі зареєструвалося (нам як студентам завжди
не хватає одного дня, так одної хвилини не хватає).
Я прошу включити ще раз систему.
ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ.
В залі зареєструвалося 326 депутатів, кворум є,
біля столів зареєструвалося 276 тоже кворум є
потрібно 269.
Тому продовжуємо роботу сесії, будь ласка,
Василь Васильович, я просив би шановні народні
депутати, давайте
працювати, нас люди слухають вся я
я - 61 - я
Республіка.
Будь ласка.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Стаття 30-а.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 30-а.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Я вже її зачитував її від
Комісії, прошу ставити її на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Буткевич, нема зауважень? Пронюк,
будь ласка. Включіть Пронюка по 30-ій статті.
ПРОНЮК
Тисменецький 205, Євген Пронюк.
Шановні колеги! Справді дуже чітко видно
тенденцію ухиляння від Закону і те, що депутати
колегі наші не голосують, це просто порушення наших
норм. Я...... згодний із Узгоджувальною комісією і не
ставлю правку свою на голосування. Але я звертаюся до
Головуючого, надавати слово не тільки Симоненкові, а
й Пронюку і іншим - це одне.
І друге. Мені видається, що Головуючий не
повинен називати
авторів поправок, вони самі мають я
я - 62 - я
піднімати голову, руку тобто. Тоді ми не будем час
витрачати на те, щоб називати їх прізвища.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що я роблю правильно, тому
що єсть ті поправки, які, безперечно, не потребують,
щоб руку піднімать, ми зразу узгоджуєм.
Значить, вашу пропозицію приймаєм. Таким чином,
я ставлю статтю 30-у...
(ШУМ У ЗАЛІ)
Ну, ви ж уже брали слово! Ну, будь ласка,
включіть, будь ласка, депутат Яценко.
ЯЦЕНКО.
Дякую. 555-а поправка, Олександре Миколайовичу,
ви пропустили, я вам чесно кажу і нагадую.
Шановні друзі, я хотів би привернути вашу увагу
до статті 114/5 пункт 5 Конституції України, де чітко
визначена процедура подання на Верховну Раду
обговорення і т. д. доповіді Президента і звернення з
посланням до народу України.
Тут головний принциповий момент який: про те,
хто визначає внутрішню і зовнішню політику України.
Якщо ми
подивимося запропоновану нам редакцію, ми я
я - 63 - я
бачимо, що парламент України взагалі-то усунутий від
визначення, від процедури, від участі, визначеної
зовнішньої і внутрішньої політики нашої держави.
Фактично усунутий, тобто нам подається лише доповідь,
тим більше, в якому вигляді: чи обговорюємо, чи ні -
абсолютно незрозуміло. Може навіть подати в
письмовому вигляді і все. І на цьому повноваження
Верховної Ради закінчуються.
Я все-таки прихильник того, оскільки ми сьогодні
паламентсько-президентська республіка, щоб все-така
подавалась така доповідь паралмент, парламент
заслуховує -і тут чітко все визначено в статті 114/5
пункт 5 Конституції України.
Я за це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію депутата Яценка
на голосування. Я прошу голосувати, щоб у нас не було
тих, хто не голосує. Або -або.
"За" -
Знову не проголосувало 84. Пропозиція не
приймається.
Більше
немає поправок? Немає. Ставлю на я
я - 64 - я
голосування статтю в редакції від комісії.
"За" -
Стаття 31.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Стаття 31 "Президент України...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не будемо ми переголосовувати.
Давайте так, або працювати, або будемо один одного
попрікати весь час.
Будь ласка, Василь Васильович.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Стаття 31 "Президент України
користується правом недоторканості. Президент України
виконує свої обов'язки до вступу на посаду
новообраного Президента України".
По цій статті у комісії зауважень не виникало.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мусіяка.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Це так, як запропоновано
Президентом було в лівій колонці.
я
я - 65 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Буткевич. Я вибачаюсь, Брит.
БРИТ
Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр
Николаевич!
Я хочу обратить ваше внимание на статью 18 пункт
20, где записано, что "Верховный Совет может
применить процедуру импичметна в отношении Президента
в случае совершения им тяжкого преступления".
Теперь, если посмотреть на редакцию статьи 31,
где написано, что Президент исполняет свои
обязанности до вступления в должность нового
Президента, то может случиться так, что Президент,
совершивший тяжкое преступление и в отношении
которого Верховный Совет принял решение быть об
импичменте, бедет продолжать еще в течение нескольких
месяцев, исполять свои обязанности, руководить
государством и представлять его в международных
отношениях.
Президент, который совершил тяжкое преступление.
Я считаю, что в этом случае Президент должен быть
отстранен немедленно от исполнения своих
обязанностей. И
поэтому я предлагаю следующую я
я - 66 - я
редакцию этой статьи: "Президент України виконує свої
обов'язки до вступу на посаду новообраного Президента
України, якщо Верховною Радою України не було
прийнято рішення про імпічмент щодо Президента".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю поправку на голосування.
"За" -
Не прийнято.
Василь Васильович, ви комен... не диригуйте.
Буткевич? Немає. Кожевніков? Немає. Симоненко,
будь ласка, включіть Петра Миколайовича.
СИМОНЕНКО П.М.
Уважаемый Алексадр Николаевич, я хотел бы
попросить, чтобы Василий Васильевич действительно не
подсказывал залу как голосовать. А в этой статье все-
таки в соответсвии с Конституцией, статья 114-10,
так, надо внести это дополнение. Потому что здесь не
указано четко, а если в каких-то, так скажем, случаях
преждевременого, так скажем, прекращения полномочий
Президента, кто
будет выполнять эти полномочия я
я - 67 - я
Президента. Это вообще нет положения у нас. Поэтому
здесь тогда надо дополнительно, что в разі
дострокового припинення обов'язків, обов'язки
Президента виконує Голова Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильйович, будь ласка.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Я відповідаю депутату Симоненку.
Прошу вас, шановні колеги, подивіться на сторінці 103
пропозиція 565, де Петро миколайович погодився із
редакцією попередньою узгоджувальної комісії. А якраз
це аналогічний текст, який пропонувала ще комісія,
яку очолював Володимир Будкевич. Такщо вашої такої
пропозиції куди вносити немає в тексті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, одну хвилиночку. Я думаю,
Василь Васильйович, я вибачаюсь, давайте по уті
відповіді. Стоїть питання так, симоненко задав,
значить, якщо Президент не працює, хто буде
виконувати обов'язки, будь ласка.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Так, будь ласка, тут же в
Симоненка немає пропозиції. Я відповідаю, хто буде
виконувати є в
чиній Конституції. Я можу ще добавити, я
я - 68 - я
що депутат Головатий він вніс пропозицію формулювання
якої обговорювалося у комісії, і ми не найшли згоди і
прийшли до висновку, що, оскільки не буцло найдено
узгоджувальною комісією єдиної думки, то погодилися
із пропозицією яку вніс імено по цій статті
Президент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович, спасибі, Бурчак.
Будь ласка, ви можете дати відповідь внятно?
БУРЧАК
Я не просив слово з цього приводу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Головатий, є?
Хунов? Немає.
Процев'ят? Немає.
Я ставлю ...
____________. Можна я відповім?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ДУРДИНЕЦЬ В.
В. Стаття 114. 10. Читаю. В разі я
я - 69 - я
смерті дострокове припинення повноважень Президента
України або усунення його з посади у випадках
передбачено статею 114. 9. Конституції України
виконання обов'язків Президента на період до обрання
і вступу на посаду новогоПрезидента за рішенням
Верховної Ради України покдладається на Голову
Верховної Ради України. В цих випадках вибори нового
Президента мають відбутися не пізніш, як за 90 днів.
(Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. По процедурі? Ну, ми час гаєм... Я
ставлю на голосування статтю від Комісії і в цій
редакції, яка подана в правій колонці.
(Шум у залі)
31-шу статтю.
"За" -
Не прийнято.
Розділ 4.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Розділ 4: Уряд України, Кабінет
Міністрів України. Тут були дискусії, але в кінцевому
висновку
Узгоджувальна комісія внесла на ваш розгляд я
я - 70 - я
пропозицію назвати цей розділ так, як я зараз
зачитав: "Уряд України, Кабінет Міністрів України".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема зауважень?
(Шум у залі)
Товт. У Товта було зауваження, но він...
Ставлю на голосування.
Ну, давайте працювать над Законом!
"За" -
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Стаття 32.
Уряд України, Кабінет Міністрів України є
центральним колегіальним органом державної виконавчої
влади, підпорядкований Президентові України і
відповідальним перед ним.
Уряд Украєни у своїй діяльності керується
Конституцією, Законами України, постановами Верховної
Ради України, Указами і розпорядженнями Президента
України, Програмою діяльності Уряду, схваленою
Верховною Радою України. До цієї статті було 24
пропозиції, це була стаття найбільш дискусійна, але
вийшли на компроміс,
який вам запропонований . я
я - 71 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лавринович? Немає? Волковецький?
Давайте (одну хвилиночку!) пройдемо по
зауваженнях, а потім два "за", два "проти", ну
давайте так працювати.
Душейко, немає.
Донченко, немає.
Дурдинець, висловився. Ярошинський?
Пустовойтовський?
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Частково враховано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пронюк? Пустовойтовський? Будь ласка,
включіть .
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ. Спасибі. 384
Я настаиваю на том, чтобы Кабинет Министров
Украины мы уже голосовали о том, чтобы он не
очолювався Презыдентом я тут не настаиваю, ну что он
должен быть под звитным Президентові і Верховній Раді
України і є центральним виконавчим органом державної
влади, на этом я настаиваю и прошу меня поддержать,
чтобы он все-таки
Кабинет Министров и был подотчетен я
я - 72 - я
Верховному Совету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю поправку депутата
Пустовойтовського на голосування будь ласка, включіть
систему. Я ще раз прошу давайте голосувати, щоб у нас
не було тих хто не голосує.
"за"
Поправка не прийнята.
Пронюк відмовився, Терещук.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Немає його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Коршинський? Боделан?
Симоненко? Головатий? Мельник? Радченко? Харламов?
Процев'ят єсть. Включіть, будь ласка. Депутат
Процев'ят.
ПРОЦЕВ'ЯТ
Шановний Василю Васильовичу! Шановні колеги!
Все-таки видається,
що запропонована комісією, на мою я
я - 73 - я
думку, дійсно, якийсь компромісний варіант статті 32,
він все-таки не усуває протирічь, які будуть так чи
інакше виникати.
........прикладу, який вплив прем'єр-міністра на
призначення міністрів, якими він буде безпосередньо
керувати. Інше, все-таки який вплив законодавчого
органу на фнкуціонування Кабінету Міністрів? Я думаю,
що необхідно було б все-таки тут зазначити, і прошу
проголосувати, що Кабінет Міністрів складається з
прем'єр-міністра і міністрів, організація і порядок
діяльності Кабінету Міністрів визначаються окремим
законом, окремим законом повторю. Прем'єр-міністр
призначається і звільняється Президентом, а міністри
призначаються і звільняються Президентом за
пропозицією прем'єр-міністра і крім того, що
прем'єр-міністр і міністри здійснюють свої
повноваження при наявності довір'я Парламенту. Кожен
з них зобов'язаний піти у відставку, якщо Парламент
висловить йому недовір'я. Якісь повинні бути
механізми, інакше Уряд зовсім виходить із під
реального... хоча би елементарного механізму контролю
над його діяльністю.
Я дякую.
я
я - 74 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію і поправку
Процев'ята на голосування.
"за"
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка не приймається. Тепер,
згідно Регламенту і те, що ми домовились в ускореному
режимі, два "за" і два "проти" по даній статті.
Запишіть, будь ласка, два "за"...
(ШУМ У ЗАЛІ)
Я прошу: не шуміть, не надо. Єльяшкевич,
Шевченко, да? Проти два. Манчуленко, Швидкий, будь
ласка. Швидкий, Манчуленко, Швидкий -"за"... "проти",
я вибачаюсь.
Будь ласка, перші два.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.
Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа
"Реформы".
Статья 32-ая, которая предлагается для принятия
Согласительной комиссией, написана очень четко и
является промпромиссной между всеми ветвями власти.
Любые изменения сделают исполнительную власть
нестабильной в этот
тяжелый для государства период. я
я - 75 - я
И я просил бы всез депутатов поддержать статью
32-ую в редакции, предлагаемой Согласительной
комиссией, в редакции, которая фактически является
компромиссом между интересами власти законодательной
и исполнительной.
Спасибо.
_______________
Дякую.
Шановні колеги, власне я погоджуюся из
аргументами попереднього виступаючого, однак в мене
загальне зауваження і щодо цієї статті, і щодо
принципу нашої роботи взагалі.
Мені здається, що те, чим ми займаємося 4 дні
абсолютно ніякого сенсу не має, і ми просто безглуздо
переводимо час.
Давайте з'ясуємо для себе, чого сталося так, що
комісія, яка працювала більше трьох місяців, до якої
входили представники всіх фракцій, найшла компроміси.
Чого Головуючий зачитує, що по пунктах окремих
не було жодних зауважень, і чого в цьому залі не
голосує до сто чоловік, і стільки ж не бере участі в
голосувані. Давайте з'ясуємо чого в цьому залі
лунають вигуки про
те, що це наша особиста справа. я
я - 76 - я
Давайте спитаємося, що роблять у цьому залі
близько ста комуністів і група соціалістів...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас прошу, давайте по суті.
___________. По суті. Я знову ж таки вношу
пропозицію, про це вже заводив мову депутат Шейко. І
та перереєстрація нічого не може дати, тому що всі
реєструються, а потім не голосують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви будь ласка, по суті.
___________. Повернемося назад, якщо ми не
приймемо цей Закон загалом у другому читанні, ми
потратимо ще багато-багато днів і ні з чим
розійдемося. Ми в глибокій парламентській кризі, з
якої виходу не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Спасибі. Ви по статті нічого
не сказали.
___________. По статті я підтримую попереднього
промовця, депутата Єльяшкевича.
Манчуленко,
будь ласка. я
я - 77 - я
Георгій МАНЧУЛЕНКО, 435 Заставнівський виборчий
округ, Чернівецька область
Шановний Головуючий! Шановний доповідачу!
Я підтримую свого колегу Шевченка, який висловив
певні зауваження з приводу того, як ми працюємо в
цьому залі, і власне, як ми відпрацьовуємо ті гроші,
які ми тут отримуємо. Оскільки ми працюємо на
професійній основі.
Тепер щодо статті. В цілому підтримуючи суть
цієї статті, відносно Уряду. Але в мене є заперечення
відносно одного слова. "Є центральним колегіальним
органом", я пропоную "Є центральним органом державної
виконавчої влади".
Є Президент -глава держави і глава виконавчої
влади, який практично здійснює керівництво Урядом,
будуть визначені функції кожного міністра, і ці
колегіальні органи, розумієте, колегіальність завжди
тягне за собою колективну безвідповідальність.
Тому я пропоную з цієї статті тільки вилучити
слово "колегіальним".
Дякую.
я
я - 78 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Швидкий.
ШВИДКИЙ
Шановні народні депутати!
Мені здається, що ми зразу, як тільки прийняли
обговорення Закону "Про владу", поступили невірно.
Нам треба було зразу концептуально визначитися:
які повноваження ми надаємо Президенту і виконавчій
владі? Визначитися, які повноваження передаємо
Верховній Раді, і щоб вона не втручалася в виконавчу
владу. Які повноваження ми віддаємо третій вітці
влади - судовій?
І воно, якраз би тоді нормально під ту
концепцію ми підганяли б наші оці закони, які ми
приймаєм.
Ви подивіться як вчора про судову владу було...
ми дьоргалися тільки із-за того, що ми не знали, куди
Прокурора віднести - до викорнавчої чи до судової
влади. А це треба було закласти в концепцію.
І навіть наш попередній головуючий Мороз також
признав те, що зразу, як приймати який-небудь треба
завжди обговорювати певну концепцію.
І через то
ми сьогодні оце б'ємося над цим, що я
я - 79 - я
от зараз одні сюда, другі туда і не знають -куди
визначитися. Це, по суті, цього, що ми три дні
працюємо.
А тепер відносно цього... відносно цієї статті.
Я підтримую дійсно редакцію, яка запропонована і
дійсно підтримую Манчуленка про те, що колегіальний
орган від є і колегіальний і неколегіальний. Тому що
кінець кінцями, якщо міністр керує якоюсь галуззю, то
він керує і повинен керувати її як орган
неколегіальний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Ми давайте, шановні
депутати, ми ж домовилися. Два "за", два "проти".
Всі чотири виступили "за".
Ну так же не можна. Значить я прошу... проти.
Хто "проти"?
Кочерга і Довженко. Будь ласка.
Довженко і Кочерга.
КОЧЕРГА В. С. 122 избирательный округ, Кочерга,
фракция "Коммунистов".
Уважаемые коллеги, я хочу вам напомнить:
поднимите наш документ на странице 62, где мы приняли
в такой
редакции: "Президент України як Глава я
я - 80 - я
державної виконавчої влади здійснює цю владу
через очолюваний ним Уряд, Кабінет Міністрів
України".
А в предлагаемой редакции статьи 32, его первой
части, это положение не учтено. Поэтому я считаю, что
необходимо направить от, значит, данный текст проекта
этой статьи 32 на доработку в комиссию с тем, чтобы
вынести на третье чтение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Долженко.
ДОЛЖЕНКО Г. П. Шановни товарищи депутаты,
Долженко фракция "Коммунистов Украины".
Ми домовлялись з вами, в погоджувальній комісії
всі були за то, щоб Президент очолював Уряд України.
І тому я вношу пропзицію проголосувати за поправку
Симоненко Петра миколайовича, яка гласить: "Кабінет
Міністрів, Уряд України очолюваний прем'єр-міністром
є вищим колегіальним органом державної, виконавчої
влади України. У своєї діяльності Уряд
підпорядковується Президенту України, а Главі
виконавчої влади.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Спасибі. Значить, шановні депутати, я
я - 81 - я
"за" кілька слів висловили свою думку і депутат
Манчуленко вніс пропозицію вилучити там слово
"колегіальні". Значить, я... Ну, давайте так, якщо
два і два, ну, помилилися перший раз, не будем ми
повторювать. Я поправку Манчуленко ставлю на
голосування по перших двух пропозиціях "за".
"за" -
Не приймається.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття
статті 32 у редакції від узгоджувальної комісії і
пропозицію, яку внесли депутати з залу.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Від комісії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комісії, да.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.
"За" -
Не прийнято.
я
я - 82 - я
Таким чином, 32 - на доопрацювання.
Значить, 33 стаття, будь ласка. Василь Васильович.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, стаття 33.
Прем'єр-Міністр України координує і організує
роботу Уряду, Кабінету Міністрів України діючи в
межах визначених Президентом України.
До цієї статті поступило 16 пропозицій.
Мотивація уже мною приводилась при розгляді статті 21
і є проползиція підтримати це, як компромісна стаття,
тому прошу підтримати узгоджену в принципі
узгоджувальною комісією цю статтю.
ГОЛОВУЮЧИЙ, Лавринович? Донченко? Ярошинський?
Пустовойтовський?
Ярошинський, будь ласка. 598.
ЯРОШИНСЬКИЙ., 337 виборчий округ.
Я дякую за те, що комісія узгоджувальна частково
прийняла мою правку, але я хочу сказати по процедурі
розгляду .
Олександр Миколайович, я вас прошу, умоляю
припинити оце
протистояння в залі люди, які до 12 я
я - 83 - я
січня 1995 року, могли подати свої правки "за " і
"проти" не подали ці правки, сьогодні в залі вони
забирають у нас величезну кількість часу і так далі,
створюєжться враження,. що в Президії спеціально
хочуть ніби-то., я вас ні в чому не звинувачаю, але
ніби Президія, хоче, щоб були в залі люди, які стояли
ніби "за" і "проти".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ви помиляєтеся.
ЯРОШИНСЬКИЙ. На протязі 4 місяців цим людям піти
на узгоджувальну комісію внести ще свої пропозиції,
якщо узгоджувальна комісія врахувала всі правки, а є
інші правки, які внесені письмово то давайте за них
будемо голосувати і не давати цим людям два на два
так, як ви даєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що два на два це було
проголосовано на самому початку проекту закону, я
згідно Регламенту і користуюся цим правом, тому не
треба звинувачувати , ні мене і когось іншого.
Пустовойтовський. Дондик, будь ласка, включіть.
Ну дойдемо .
я
я - 84 - я
ДОНДИК 149 округ.
Александр Николаевич .
Мне кажется лучше было предложить в этой 33
статье это поправка Мороза и Донченко то есть
поставить точку после слова Министру Украины. Если
такая поправка не проходит тогда предлагаю заменить в
межах вызначеных Презыдентом Украины на Конституции и
Законамы Украины.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку
депутата Дондика, ну поправку Мороза, я не маю права
він мене не вповноважував.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА _
Не прийнята поправка.
Терещук.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте поправку Мороза:
"Прем'єр-міністр України очолює Кабінет Міністрів,
організовує і
спрямовує його роботу." Поправку цю я
я - 85 - я
поставили на голосування.
"за"
Не прийнято.
Угаров? Пронюк? Боделан? Симоненко? Головатий?
Не шо? А, 606-та поправка ваша.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Питань немає.
Мельник? Процев'ят?
Таким чином, ставим на голосування від
Узгоджувальної комісії в цій редакціі, яка подана в
правій колонці. Включіть, будь ласка, систему. 33
стаття.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. В редакції від комісії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комісії, да. Я прошу голосувати.
"за"
Оголошується перева на півгодини.
я - 86 - я
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Сідайте, будь
ласка. Я прошу зайняти місця і продовжуєм роботу.
А щодо києвлян -немає, Івано-Франківськ -немає. Що?
Нема нікого.
А, заходьте, будь ласка.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Я прошу сідати і продовжуємо роботу.
Будь ласка, Василь Васильович, 34-а стаття.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, стаття 34-а. Прошу уваги.
"Кабінет Міністрів України у межах своїх
повноважень, пункт перший: забезпечує здійснення
внутрішньої і зовнішньої політики, виконання
Конституції, законів України, постанов Верховної Ради
України, указів і розпоряджень Президента України".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так будем іти по пунктах, так?
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Да.
Тут не виникали питання і проблеми. Є пропозиція
поставити на голосування.
я
я - 87 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Ставлю на
голосування перший пункт 34-ої статті.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Від Комісії.
"за"
(ШУМ У ЗАЛІ)
ГОЛОВА. Я прошу уваги. Я просив би, Василь
Васильович, 3 хвилини з мотивів голосування,
обговорення цього законопроекту.
Так трапилося, що я не міг з об'єктивних причин
брати участь у ранковому засіданні. Так вимушений, не
можу відірватися від свого засідання, по радіо весь
час слухаєш трансляцію. І уявляю себе на місці
громадянина України, який слухає цю передачу.
Що виявляється? По-перше, прозвучала заява групи
депутатів чи групи фаркцій, яка неоднозначно може
кимось сприйматися, але вона закликає до
згуртованості, до консолідації. Себто те, що нам
потрібно в сесійному залі.
Потім від Узгоджувальної комісії, де
продовжується та
лінія, котру ми вже не один раз тут я
я - 88 - я
відчували про те, що нібито не хоче приймати Верховна
Рада того Закону, про те, що одноосібно Голова
Верховної Ради вибрав процедуру його розгляду.
Ігноруючи те, що ми тричі голосували не регламентно,
незакону пропозицію Узгоджувальної комісії щодо
процедури цього розгляду. І результати були на рівні
155, 162 голоси.
Тому неодноосібно я керувався і Президія, і
керівництво Верховної Ради процедурою розгляду, а
Регламентом, який визначає процедуру в другому
читанні законопроекту. Ми йдемо по статтях.
І сьогодні виникає тут протиріччя, яке ми з
самого початку не вирішили. Це протиріччя викликано
методикою, або механізмом введення цього Закону в
дію. Чи він буде окремим Законом прийнятий, чи він
буде прийнятий Законом, який змінює Конституцію.
Нам кажуть: окремим Законом. Навіть підготували
невеличкий Закон, як обгорточка яскрава така до
цукерки, але всі бачать, що в обгортці не цукерка. І
тому не можуть примиритися депутати ті, які
відповідають за Конституцією, її збереженням,
дотриманням цієї Конституції. І ми повинні діяти за
процедурою змін до Конституції.
І тут якраз ми
наражаємося на протиріччя головне я
я - 89 - я
при розгляді цього Закону. Ми його сприймаємо
сьогодні... частина сприймає -що не можна втручатися
в Конституцію, частина -що саме таким чином як він
тут запропонований, 56 статтею. Відкидаємо потім всю
Конституцію і діємо на основі цього Закону.
І тут зовсім непереконливим є те трактування,
яке робив тільки що Василь Васильович стосовно,
наприклад, механізму перекладення повноважень
Президента в такому випадку, коли він не може
виконувати цих повноважень. Адже при повноваженні
Голови, ми чітко записали: якщо не може Голова
виконувати цих функцій, то його виконує або перший
заступник, або заступники і так далі. Це все
нормально.
При... коли ми записуємо про Президента, ми
цього не передбачаємо не тому що Президент не хоче
комусь там передати або що. Я більш ніж певен, при
його колосальній завантаженності він не міг навіть,
ну зважити на ці чи з'ясувати ці всі обставини. То
тут треба мабуть записати. Чи на прем'єр-міністра, чи
на Голову Верховної Ради, чи главу Адміністрації, як
розробника... одного з розробників законопроекту. Це
не потім визначимо, це ясно, що колізія, яку ми
сьогодні розв'язати
не можемо. я
я - 90 - я
Але є норми Конституції. Процедура другого
Закону передбачає узгодження позицій, норму. І якщо є
передбачені в Конституції норми, котрі працюють
сьогодні, то їх за змістом цього закону треба
автоматично приймати. І тут Володимир Михайлович
Яценко, котрий виходить із протиріччя того, яке ми...
нам не дало визначитися з самого початку, пропонує,
що давайте ми будемо посилатись на Конституцію.
Давайте будем, хай воно тут буде записано ще раз.
Суть Закону, суть введення цього закону буде
реалізована в третьому читанні, коли ми будемо
постатейно і конституційною більшостью розглядати ці
всі норми.
І я розумію, що тут не має тих, хто не хотів би
сьогодні розмежувати "гілки влади" і функції, інша
справа, інша справа, що вони і цим проектом... одну
хвилинку ви постійте поки що. І цей закон теж можливо
не досконалий, але я ще раз закликаю вас ті статті,
які по суті не вимагають протерічь, не викликають
протерічь, їх треба проголосовувати. Швидко, не
турбуватися і не показуючи один на одного пальцем,
все ми робимо в поіменному режимі. Тому, хто не бере
участь, видно сьогодні з результатів голосування. І
спекуляцій тут
не потрібно. Треба приймать закон, я
я - 91 - я
треба дать можливість робити дальше над іншими
законами.
Ну, і подивіться ж ми тільки що проголосували,
суперечку провели про функції Президента при введенні
надзвичайного стану, то нам його сьогодні треба
вводити. І можливість для цього є, і потребьа така є,
і інші норми, я ще раз прошу не витрачаємо счас там
де не треба витрачати. Якщо є норма, яка передбачена
в Конституції, автоматично голосуємо "за" і йдемо
далі, йдемо далі. Тому я ще раз і прошу представників
узгоджувальної комісії від іншої частини, ви, будь
ласка, теж серйозно працюйте над цим документом і,
будь ласка, таких реплік, які кинуті уже сьогодні в
зал у виступі узгоджувальної комісії і так дальше не
треба. Це абсолютно не потрібно. Це не конструктивно.
Ніхто не хоче штучно тут, в цьому залі нагнітати
якесь протеріччя між "гілками влади", протиставити
Президента Верховної Ради - ні в якому разі.
Нам треба скоріше пройти цей закон, я вас дуже
прошу підтримайте цю пропозицію, бо ми і так уже 4
день працюємо над ним, хоч розумію, що настільки він
складний.
Я вибачаюсь за, прошу вибачити за таке довге
вступне слово з
мотивів голосування, я прошу таки я
я - 92 - я
підтримати цей режим, не обговорюючи його.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Я дозвольте два слова сказати,
Олександре Олександровичу, що все-таки називати
проект закону підготовлений узгоджувальною комісією,
мова йде про застовування окремих норм Закону про
державну владу і місцеве самоврядування який поданий
в пакеті Закон про державну владу і місцеве
самоврядування для другого читання і напступний в
пакеті закон про застосування окремих норм закону, як
конституційного, ви називаєте його, це обгортка
цукерки, то я не розумію це. Як можна офіційний
документ підготовлений узгоджувальною комісією, і ви
з такою легкістю це заявляєте.
Я рішуче протистую проти цього.
ГОЛОВА. Я прошу вас, ви читайте другий пункт.
сьогодні вас покликали на трибуну, як представника
узгоджувальної комісії. Другий пункт, ми буджемо
голосувати далі.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Що поїхали? Голові все можна?!
ГОЛОВА. Я
прошу, читайте другий пункт. я
я - 93 - я
І будь ласка...
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Так просто є межа можливого -
терпіти тут п'ятий день...
ШУМ У ЗАЛІ.
ГОЛОВА. Будь ласка читайте статтю.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Пункт 2.
Вживає заходів щодо забезпечення державного
суверенітету ...
ГОЛОВА. Прошу читайте.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. "Вживає заходів щодо
забезпечення державного суверенітету, національної
безпеки й обороноздатності України, її територіальної
цілісності і економічної самостійності".
ГОЛОВА. Чи є в когось зауваження, заперечення до
цієї норми?
ДУРДИНЕЦЬ В.В. У Комісії не виникали труднощі.
я
я - 94 - я
ГОЛОВА. Я прошу поставити на голосування цю
норму.
"За" -
Рішення прийнято.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Пункт 3: "Здійснює заходи щодо
забезпечення прав і свобод громадян, законності й
правопорядку, боротьбі із злочинністю, охороні прав
власності".
ГОЛОВА. Чи є заперечення проти цієї норми? Ідем
далі. Четвертий пункт.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Пункт 4: "Забезпечує проведення
економічних реформ, становлення, розвиток і
стабільність ринкової економіки, її соціальну
орієнтованість, розробляє і виконує в
загальнодержавній програмі соціально-економічного і
культурного розвитку України".
ГОЛОВА. Є зауваження до цієї норми? П'ятий.
я
я - 95 - я
ДУРДИНЕЦЬ В. В. П'ятий: "Здійснює управління
майном, що перебуває в загальнодержавній власності,
та визначає форми взаємодії з суб'єктами інших форм
власності".
ГОЛОВА. Є зауваження?
ІЗ ЗАЛУ . Немає.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. "Забезпечує проведення державної
політики в галузі фінансів, податків цін та оплати
праці в митній справі".
ГОЛОВА. Є зауваження? Є.
Пункт 3 і 5 ставиться на голосування, прошу
зосередитися, треба раніше було піднімати, вибачте
мені. Василь Васильович, потім ми вернемося, коли
буде потреба. Будь ласка підтримайте.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -
До 6 пункту є зауваження.
Немає. я
я - 96 - я
До 7.
Читайте 7.
ДУРДИНЕЦЬ В. В."Створює загальнодержавні та інші
фонди розвитку, фонди ліквідації наслідків стихійного
лиха та катастрофи".
ГОЛОВА. Це прерогатива діюча, 8 пункт.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. 8 пункт.
Здійснення політики в галузі освіти, науки і
культури і охорони здоров'я.
ГОЛОВА. Є зауваження, є.
Будь ласка 6 і 7 на голосування, прошу уважно.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -
Рішення прийнято.
8, Мішура Володимир Дмитрович.
МІШУРА В.Д.
Я пропоную тут
дописати: "... здійснює державну я
я - 97 - я
політику так, як це є скажімо в 6 путкті.
ГОЛОВА. Немає заперечень додати слово державний.
Тоді під час голосування додамо це слово з
урахування, відповідай дальше 9 пункт.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. 9 пункт.
Редакційна є правка, 9 пункт відповідає за
складання проекту державного бюджету України і його
виконання.
ГОЛОВА. Немає заперечень і бюджетна комісія так
підтримувала .
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, так.
ГОЛОВА. Будь ласка далі.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Відповідає за проведення
державної політики соціального захисту громадян.
ГОЛОВА. Не так? До 9 пункту? Будь ласка, 8 пункт
з поправкою Мішури
"Державну політику" проголосуємо, я
я - 98 - я
а потім 9, прошу. 8 пункт.
"за"
9 пункт. Манчуленко.
МАНЧУЛЕНКО
Георгій Манчуленко, 435 виборчий округ,
Чернівецька область.
Шановний Василю Васильовичу! Ви сказали, що
редакція пункту 9 така:"Відповідає за складання
проекту державного бюджету та його виконанн".
Виконання чого, проекту державного бюджету? Це просто
є алогізм абсолютний. Складає проект, потім проект
повинен затверджувається і відповідає за виконання
вже державного бюджету, а не за виконання проекту
державного бюджету.
ГОЛОВА Григорій Манолійович, тут чітко написано:
"Відповідає за складання проекту і виконання
державного бюджету" далі написано.
МАНЧУЛЕНКО Г. М. Зі слів, як сказав Василь
Васильович,
........... я
я - 99 - я
ДУРДИНЕЦЬ В. В. "... і виконання державного
бюджету УКраїни".
МАНЧУЛЕНКО Г. М. Так можна, але Василь
Васильович трошки припустився неточночті прозвучало
так як.........
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Я прошу вибачити, правильно
так.... по тексту, це моя помилка.
ГОЛОВА. Інших нема зауважень? Це редакційне
уточнення, його потрібно правильно викласти, філологи
попрацюють.
10 пункт є зауваження?
ДУРДИНЕЦЬ В.В. 10 ........я зачитував.
11.
ГОЛОВА. 11 пункт, читайте.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. "Відповідає за стан
навколишнього середовища, екологічну безпеку і
раціональне
природокористування, за випуск і я
я - 100 - я
реалізацію екологічно чистих та якісних продуктів
харчування, доброякісних предметів побуту, та за
об'єктивну поінформованість населення у цій сфері".
ГОЛОВА. Є зауваження? Нема.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. 12 пункт "Спрямовує і координує
роботу міністерств, інших підпорядкоаних йому
центральних і місцевих органів державної виконавчої
влади". Замість слова "підвідомчих"
"підпорядкованих".
ГОЛОВА. Нема науважень? Нема.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. 13 пункт " Здійснює інші
повноваження, передбачені законами України".
ГОЛОВА. Немає. Дев'ятий з поправками
редакційними до 13-ого включно ставляться на
голосування, пункти цієї статті, прошу.
"за"
ГОЛОВА. Стаття
34-а, прошу. я
я - 101 - я
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Стаття 34-а.
"Проект державного бюджету України разом з
концепцією бюджету, лімітом кредитної емісії
Національного банку і прогнозом економічного розвитку
України на наступний рік пожається Президентом
України Верховній Раді України не пізніше, ніж за 3
місяці до початку нового фінасового року".
ГОЛОВА. Одну хвилиночка, є пропозиція Комісії
бюджетної, вона в усіх вас на руках, в такій редакції
викласти її: "Президент України подає не пізгіше 1
вересня проект державного бюджету на розгляд
Верховної Ради України разом з концепцією бюджету,
показниками кредитної емісії Національного банку,
прогнозом економічного розвитку України на наступний
рік, показниками балансу фінансових ресурсів
України".
Це норма, яку треба було б підтримати. І ще
рядок: "Проект бюджету має бути розроблений з
дотриманням вимог бюджетної резолюції, прийнятою
Верховноб Радою" Комісія не заперечує проти такої
редакції? Не заперечує.
Від... Стаття
34-а в редакції від бюджетної я
я - 102 - я
Комісії ставиться на голосування. Вона у всіх вас на
руках є і пропроблена була юристами.
Прошу.
"за"
ГОЛОВА. Рішення прийнято. Стаття...
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Стаття 34-б.
"У разі несвоєчасного подання проекту державного
бюджету України Верховна Рада України може прийняти
рішення про вотум недовіри Кабінету Міністрів України
в цілому чи окремим його членам".
ГОЛОВА. Нема заперечень? Ставлю на голосування.
Ставлю на голосування.
"За" -
Рішення прийнято.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Стаття 34в "У питаннях
пов'язаних з проведенням грошової, кредитної політики
Кабінет Міністрів
України погоджує свої дії з я
я - 103 - я
Національним банком України, на який покладаються
функції визначення і проведення цієї політики".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження? Є зауваження, будь
ласка, Долженко Геннадій Петрович.
ДОЛЖЕНКО
Дякую.
Шановний Олександр Олександрович!
Ця стаття Конституції і пропозиції, які є тут
відносяться також і до Верховної Ради. Тут і
включається Верховна Рада з цих питань.
Тому я вношу пропозицію, щоб сюди внести і
Верховну Раду.
ГОЛОВА. А як записати?
ДОЛЖЕНКО Г. П. Після "з Верховною Радою і
Національним банком". "Погоджують свою дії з
Верховною Радою, Національним банком України".
ГОЛОВА. Геннадій Петрович, справа в тому, що
банківська
політика визначається в цілому Верховною я
я - 104 - я
Радою. Тому тут ще раз записувати немає потреби, він
діє так, як визначено Верховною Радою, а погоджувати
треба з Кабінетом Міністрів.
___________. То грошова кредитна політика, а не
банківська.
ГОЛОВА. Грошова кредитна політика, ви ж знаєте
про що йдеться. І це Законом визначено про банки і
банківську систему. А Закон визначений Верховною
Радою. А виконавці цього Закону банк і Кабінет
Міністрів. Тому тут записано правильно.
Я просив би поставити на голосування.
Василь Васильович, ви ще наполягаєте? Я маю на
увазі Терещука.
ТЕРЕЩУК В.В.
Дякую Олександр Олександрович.
Шановний Василь Васильович!
Пропозиція, яка була висловлена депутатом
Долженком має слушність, тому що ми бачимо, що за
останній час декілька раз виконавчі органи без відома
Верховної Ради
України підвищували ціни на цілий ряд я
я - 105 - я
продуктів, товарів, а також послуг.
Ми визначалися у Верховній Раді щодо цієї
політики, намагалися припинити такі постанови. І для
того, щоб такі діїї не повторювались (а вони шкодить
основній масі населення, яке й зараз уже живе на межі
збіднілості), тому я просив би внести в текст цієї...
цього пункту положення "Верховної Ради України".
ГОЛОВА. Василе Васильовичу, дорогий, подивіться,
тут мова йде про грошову й кредитну політику -не про
цінову. Це -взаємини між виконавчою владою і банком.
Тому, я просив би, все-таки в редакції цій
проголосувати. Тим паче, що вашої поправки нема.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. І немає до цієї статті...
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування в редакції від
Комісії. Правильна стаття, записано правильно і не
сумнівайтеся.
"За" -
Прийнято рішення. Стаття 35-та.
я
я - 106 - я
ДУРДИНЕЦЬ В. В. До речі, шановні... Одне слово,
прошу!
Це 3 статті, які були внесені народними
депутатами, не були у законопроекті, внесеному
Президентом. Але підтримані Президентом України.
ГОЛОВА. Будь ласка, прошу.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Стаття 35: "Кабінет Міністрів
України на підставі Конституції і законів України,
указів і розпоряджень Президента України видає в межа
своїх повноважень Постанови і Розпорядження, які є
обов'язковими для виконання на всій території
України.
Міністри, керівники інших центральних органів
державної і виконавчої влади, керівники органів
виконавчої влади Автономної Республіки Крим та
областей, міст Києва та Севастополя здійснюють
керівництво дорученими їм сферами державної
виконавчої влади і несуть відповідальність перед
Президентом України за стан справ у цих сферах.
Нормативно правові акти центральних міністерств
і відомств підлягають реєстрації Міністерством
юстиції України.
Це зроблені редакційні правки, я
я - 107 - я
мається на увазі: які є в зауваженнях юридичного
відділу Секретаріату Верховної Ради. Комісія з ними
погодилась.
ГОЛОВА. Це навіть... Це суттєві правки. Їх,
вона, справді, дуже слушні. Немає зауважень?
Уточнення. Брит, будь ласка.
БРИТ.
Тут треба редакційно. Брит, Запорізька область.
Шановний Олександр Олександрович! Шановний
Василь Васильович! Я гадаю, що тут після Законів
України треба постивити -Постанова Верховної Ради
України. Тоді це буде відповідати пункту 1 статті 34.
А інакше тут неузгодженність.
ДУРДИНЕЦЬ. Можна.
ГОЛОВА. Справа в тому, що ми заклали тут дещо
іншу норму. І якщо ми говорим про принцип розподілу
влади... Ви пам'ятеєте, ми дискутували повновадення
Голови Верховної Ради про призупинення деяких актів
Кабінету Міністрів. Тут мова йде проте, що ми
користуємося
впливом своїм таким: якщо якась дія я
я - 108 - я
Кабінету Міністрів суперечить законодавству
Конституції чи інтересам народу, ми можемо послати
Кабінет Міністрів у відставку або того, хто порушує
ці Постанови.
А тут є просто функція виконавчої влади. Гілка є
вибудована, вона повинна працювати.
ДУРДИНЕЦЬ. Я відповідаю. Можна?
ГОЛОВА. Так. Будь ласка.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Шановному колегі Бриту Віктору
Петровичу: стаття 32, частина друга якраз це і
передбачає про, що він каже. Що Уряд України у своїй
діяльності керується Конституцією, Законами України,
Постановами Верховної Ради України, Указами і
Розпорядженнями Президента, програмами діяльності
Уряду схвалено Верховною Радою України. Такщо...
ГОЛОВА. Василь Миронович... Давайте, ми за
процедурою не говоримо, ясно. Терещук, ваша поправка
є, так прошу.
ТЕРЕЩУК В. В.
Дякую. Терещук, Мариуполь, фракція я
я - 109 - я
"Комуністів України".
Шановний Василь васильйович, я пропоную у цій
статті, в першому абзаці вилучити слова "Указів і
Розпоряджень Президента України". Вважаю, що на
існування інституту Президенства поряд з виконавчою
владою в особі Кабінета Міністрів заважає
функціонування виконавчої влади. Ми бачимо, що за
часів існування інституту Президенства в Україні,
протягом останіх трьох років ми бачили тільки
руйнацію економіки України і Української держави.
Тому я пропоную ці слова вилучити і поставити
мою пропозицію на голосування.
ГОЛОВА. Дякую. Василь Васильйовичу, я до
Терещука звертаюся, оскільки ми не один раз
голосували цю тезу в принципі, тому що це концепція
інша, але вона не була підтримана і виходили ми з
реальностей в яких існуємо. Може давайте ми не будемо
голосувати цю поправку зараз з вашої згоди? Добре...
Значить, вся стаття ставиться на голосування в
редакції від комісії. Василь Васильйович Терещук
згоден. Прошу. Я ставлю на голосування. Будь ласка,
уважні будьте.
я
я - 110 - я
"за" -
36 стаття.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Стаття 36, судову владу в
Україні здійснюють виключно суди: Конституційний суд
України, загальні та арбітражні суди складають судову
систему України. Далі з врахуванням зауважень
Верховного суду України нова редакція другого
речення.
Судові рішення ухвалюються іменем України.
ГОЛОВА. Василь Васильович, після першого речення
крапку поставити , а потім далі.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Після першого речення крапка, а
потім іде...
ГОЛОВА. Тобто, судову владу в Україні здійснює
виключно суди, крапка.
А дальше, Конституційний суд України, загальні
та Арбітражні суди складаютьсудову систему Укроаїни.
Ні, отак через кому треба.
У нас кома. я
я - 111 - я
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Можна крапку.
ГОЛОВА. О, я ж кажу, що треба капку поставити.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Можна, можна.
ГОЛОВА. Таким чином це редакційна правка, це не,
правда це ж теж саме порудчик іже...
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Що ви сказали.
ГОЛОВА. Можна ставити на голосування.
Терещук, будь ласка.
ТЕРЕЩУК
Дякую, Олександр Олександрович, я прошу звернути
увагу, у мене пропозиція за номером 625 на сторінці
114.
Вона якраз стосується номерації розділів. В мене
виникає тут таке питання, коли ми голосували про
назву розділу Президент України, рішеняя Верховною
Радою прийняо
не було. І згідно Регламенту це я
я - 112 - я
положення відхиляється.
Якщо не існує розділ Президент України, ми його
не проголосували, то слушно міняється нумерація всіх
інших розділів і тому я пропоную поміняти нумерацію
розділів.
І друге на що я хотів звернути увагу відношення,
відно
шення, відносно першого і другого речення в
статті 36.
Так як між цими реченнями існує різниця у
змістовному навантаженні, я пропонуав би не просто
поставити крапку, а зробити окремим абзацом.
онституційний суд України, загальні та
Арбітражні суди складають судову систему України.
Окремим абзацом.
ГОЛОВА. Василь Васильович, відносно абзацу я
думаю не буде заперечень, ми зробимо такий абзац.
А відносно того, що не проголосували ми розділ
Президент України -це не міняє сутації Президент
існує і є і всеодно оскільки існує розподіл гілок
влади, то треба., щоб Конституційний Суд, щоб був, я
пропоную із урахуванням пропозиції Терещука, щодо
віднесення абзацом окремим його тези проголосувати
статтю в редакції
від комісії. я
я - 113 - я
Ставлю на голосування.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -
Прошу підтримати Терещука.
Мішура, запитання має, Володимир Дмитрович,
прошу.
МІШУРА В.Д.
В мене запитання до Василя Васильовича.
А господарські і військові суду не входять в
єдину систему судову.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Входять.
МІШУРА В. Д. Так чому ми не записали у нас зараз
немає у нас Арбітражний Суд.
ГОЛОВА. А військовий, він входить до категорії..
Оскільки військові такі громадяни, як і інші
громадяни стаття 36.1
ДУРДИНЕЦЬ В.В.
Стаття 36.1 я
я - 114 - я
Суди захищають права і законні інтереси громадян
юридичних осіб і держави шляхом здійснення
правосуддя. Суди є незалежними. Усі державні та інші
установи і громадяни, зобов'язані поважати
незалежність судів, суди в своїй діяльності
підкоряються тільки закону.
Суди України мають самостійний бюджет.
ГОЛОВА. Є інші пропозиції.
Будь ласка Павло Сергійович. Номер округу.
(Шум у залі)
Та ні для нашої системи треба номер поправки, а
номер округу, а потм я скажу номер поправки.
___________.
Уважаемый Александр Александрович!
Речь идет чисто редакционная правка суды Украины
мають не самостійні бюджети, а самостійне бюджетне
фінансування. Самостійне бюджетне фінансування, а не
самостійні бюджети.
я
я - 115 - я
ГОЛОВА. Дуже правильно, тому що там доходи і
витрати по-іншому будуються, немає заперечень проти
такої редакційної правки?
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Немає.
ГОЛОВА. Стаття 36. 1 з правкою Кузнєцова Павла
Сергійовича ставиться на голосування.
"за"
Прийнято.
Далі.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Стаття 37 "Конституційний суд -є
незалежним органом судової влади, покликаний
забезпечувати відповідність законів, інших
нормативних актів законодавчої і виконавчої влади,
Конституції України, охорону конституційних прав та
свобод громадян, особи і громадянина".
Це редакційно ми поправили.
ГОЛОВА. Які зауваження є? Немає заперечень? Як
би ви дивилися на таку... Тут написано: "...
покликаний
забезпечити...", воно трошки так я
я - 116 - я
літературно........ Може "... що забезпечує...". Так?
Нема заперечень від комісії?
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Нема.
ГОЛОВА. Із редакційною правкою од Мороза,
Головатого ставиться на голосування не "поклаканий",
а "...що забезпечує...", прошу.
"за"
Прийнято.
Далі.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Стаття 38 "Правосуддя в Україні
здійснюється у формі судочинства, цивільних,
господарських, адміністративних і кримінальних
справах, а також у формі приняття рішень з питань
відповідності чинному законодаству, правових актів
посадових осіб, місцевих органів державної,
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Будь яка втручання у здійснення правосуддя
забороняється.
Судові рішення не підлягають перегляду інакше,
як судом і в
установленому законом порядку. я
я - 117 - я
Створення надзвичайних або особливих судів в
мирний час забороняється. Створення та діяльність
таких судів у воєнний час регулюється законом".
ГОЛОВА. Є зауваження які? Ставиться на
голосування текст, пропонований Узгоджувальною
комісією.
"за"
ГОЛОВА. Далі.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Стаття 39-а.
"Судді є недоторканими, незалежними і
підкоряються тільки закону. Статус суддів, порядок їх
обрання та призначення визначаються Конституцією
України і законами України".
ГОЛОВА. Є зауваження? Ставиться на голосування.
"за"
ГОЛОВА. Рішення прийнято, далі.
я
я - 118 - я
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Стаття 40-а.
"Судовий нагляд за законністю судових рішень
загальних і арбітражних судів здійснюється відповідно
Верховним Судом України та Вищим Арбітражним Судом
України". Врахована правка юрвідділу.
ГОЛОВА. Нема заперечень? Ставиться на
голосування.
"за"
ГОЛОВА. Рішення прийнято.
Шановні депутати, стаття 43-1 вчора голосувалася
в... деякі норми цієї статті вчора голосувалися і
відправлені на доопрацювання до третього читання як
принцип формування Конституціного суду.
Тому тут записана норма, яка не відповідає тому
проголосованому принципу три на п'ять, чи інакше.
Тоді тут можна таким чином, що "Судді всіх
рівнів, крім суддів Верховного Суду України, вищого
Арбітражного суду України, відповідної частини складу
суддів Конституційного суду призначається Президентом
України".
Якщо так,
тоді можна голосувати. Є інші думки? я
я - 119 - я
Марченко, прошу.
МАРЧЕНКО
Уважаемые депутаты! Александр Александрович!
Я все-таки исходя из той Декларации, которая во
круг этого Закона идет о том, что идет разделение
властей, четкое разделение исполнительной,
законодательной, судебной. Я считаю, что идет
наоборот процесс обкединения власти вокруг одного
должностного лица.
И эта статья как раз, или право назначение судей
дает обкединение вокруг исполнительной или
Президента, как раз, или замыкания на него и судебной
власти также.
Тоесть, я считаю, что безусловно такой принцип
не подходит для правового государства с разделенными
функциями.
Кроме того, эта статья противовесит уже
полномочиям о которых вы говорили, и статье
нынедействующей по назначению Конституционного суда,
а также статье 15О нынедействующей Конституции.
Александр Александрович, в ваше отсутствие
возникло
коллизия, которая закономерно возникала. я
я - 120 - я
Например, кто вместо Президента, если он не сможет по
каким-то причинам выполнять свои полномочия, Дурдинец
зачитал о том, что по нынедействующей Конституции
будет выполнять Председатель Верховного Совета.
Однако это решение по этому вопросу не было принято.
Бурчак выступая говорил о том, что мы депутаты
обязаны принимать решение те, которые есть в
нынедействующей Конституции. Следовательно, он этим
подчеркнул, что мы сегодня находимся в
антиконституционном поле, или принимает
антиконституционное решение.
И процедурно один вопрос, я прошу перед
принятием Постановления, Александр Александрович, по
вводу этого Закона во втором чтении и так далее,
чтобы комиссия Шейка проанализировала в соответствии
с Регламентом, в соответствии с Конституцией все что
мы напринимали, дала информацию перед нашим
голосованием.
Спасибо. За эту статью голосовать нельзя.
ГОЛОВА. Значить, можна зрозуміти було так:
стосовно норми цієї статті, що ви пропонуєте, щоб
судді призначались, скажем, вищою судовою якоюсь
інстанцією, а не
Президентом або Верховною Радою? Або я
я - 121 - я
так, як Конституцію.
Будь ласка, Терещук, а потім Головатий.
ТЕРЕЩУК
Дякую, Олександре Олександровичу.
Я пропоную цю статтю викласти у такій редакції:
судді всіх судів, крім суддів Верховного суду
України, Вищого Арбітражного суду України,
Коснтитуційного суду України призначаютьсмя
Президентом України за поданням Міністерства юстиції
України. Тобто, вилучити слова: "... пмоловину складу
суддів" і дадати "... за поданням Мінісмтерства
юстиції України".
ГОЛОВА. Головатий, прошу. Я поставлю на
голосування ваші пропозиції.
ГОЛОВАТИЙ
Шановні народні депутати!
Це є та стаття, яку ми вже обговорювали вчора.
Не яку обговорювали, але частина якої (чи зміст)
обговорювалися вчора при повноваженнях і Верховної
Ради, і Президента стосовно їх прерогатив у
формуванні судової
влади. Я думаю, що тут нема (знову я
я - 122 - я
ж таки) ніяких, так би мовити, ну, протирічь у тому,
що пропонується.
Пропонується, щоб судова влада формувалася не
сама, як уже прозвучало, в системі судової влади. Бо
це буде корпоративна організація і приведе тільки до
зловживань. А пропонується принцип формування судової
влади як третьої, за участю двох: виконавчої і
законодавчої.
Яка ж участь цих двох? Верховній Раді, нам
віддається право формувати верхній ешелон, верхню
ланку Верховного суду, Вищого арбітражного суду і
відповідну частину Конституційного суду.
Нижні ж ланки загальних арбітражних пропонується
віддати виконавчій владі і відповідно виконавча має
відповідну квоту формування Конституційного суду.
Плюс третє, що тут буде, це що сама судова влада буде
мати право на відповідну квоту в формуванні
Конституційного суду.
Таким чином, відбувається абсолютно максимальний
можливий процес узгодження між судовою, виконавчою і
законодавчою владою у формуванні як системи судової
влади, так і зокрема інституту Конституційного суду.
Я би просив вас...
я
я - 123 - я
ГОЛОВА. Процес противаг гарантується. Механізм
противаги.
___________. Абсолютно. І противаг, і
узгодження, і балансу, і погодження, і компромісів.
ГОЛОВА. Одже я спочатку пропозицію Терещука як
поправку, котра може змінити статтю. На пропозицію,
чи за поданням в Міністерство юстиції. Такі слова
він...
ДУРДИНЕЦЬ. Ні. Президентом, на подання ...
ГОЛОВА. Та воно так і так буде таким чином, але
все одно можна це записати. Прошу.
"За" -
Не підтримана пропозиція.
Пропозиція із уточненням відносно відповідної
частини складу суддів редакційної я ставлю на
голосування, у редакції від комісії, стаття 41, прошу
40. 3. 1.
я
я - 124 - я
"за" -
Рішення не прийнято.
Пропозиція та норма, яку треба просто осмислити,
глибше подивитися можна найти, може точніші варінти.
Тому є пропозиція доручити узгоджувальній комісії
доопрацювати до третього читання. Ставлю на
голосування. Будь ласка, підтримайте, вона повина
бути доопрацьована. Нічого немає межи для
вдосконалення.
"за" -
Прийнято рішення.
Стаття 41, прошу.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. 41 стаття. Прокуратура України є
органом державного обвинувачення, здійснення
загального нагляду та нагляду за виконанням покарань
у місцях позбавлення волі. Це перша частина з
урахуванням зауваження юридичного відділу.
На Генерального Прокурора України і
підпорядкованих йому прокурорів покладається. Пункт
перший: нагляд за
додержанням Конституції України та я
я - 125 - я
Законів України органами та посадовими особами
державної виконавчої влади імісвего самоврядування
підприємтсвами, установами та організаціями усіх форм
власності, а також громадянами України.
Пункт другий: нагляд за додержанням
законодавства з питань прав і свобод громадян.
Пункт третій: нагляд за додержанням законів
органами, які проводять оператвно розшукову
діяльність, дізнання і попереднє слідство.
Пункт четвертий: розслідування злочинів у
справах, які віднесені до компетенції органів
Прокуратури.
Пункт 5. Підтримання державного обвинувачення в
суді.
Пункт 6. Нагляд за дотриманням законів у місцях
виконання кримінальних виконань, а також за
застосуванням інших заходів примусового характеру.
Пункт 7. Захист майнових та інших прав та
інтересів громадян і держави.
ГОЛОВА. Будемо по частинах чи можна разом його
розглядати?
Василь... Будь ласка, Геннадій Андрійович
Васильєв.
Підождіть
,включіть. я
я - 126 - я
ВАСИЛЬЄВ
Прокуратура України є органом державного
звинувачення і здійснює функції загального нагляду,
контроль за виконанням покарань у місцях позбавлення
волі.
Замість контролю треба надзору.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я ж читав.
ГОЛОВА. ін так вніс, це юрвідділ вніс таку
пропозицію нагляду за ... Тобто...
ДУРДИНЕЦЬ В. В. функцій Вилучається функції
нагляду та нагляду за виконанням.
ГОЛОВА. Василь Васильович, якби ми записалу таку
норму вона може не зовсім, я так би мовити не
професійно тут підказую, якби ми закінчили статтю
таким чином, такими словами.
Ніякий орган влади немає право втручатися в
функції прокуратури.
Не треба. я
я - 127 - я
Мішура, прошу.
МІШУРА.
Василь Васильович!
Як ви дивитися в пункті першому, значить а також
громадянами України, а де особи без громадянства. У
нас дуже багато таких осіб, хто буде здійснювати
контракт.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Це можна добавити, воно
практично знаходяться на території держави.
___________. От я пропоную.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Вони повинні дотримувати законів
України , можна добавити, так врахуємо.
ГОЛОВА. Яценко , просив слово.
ЯЦЕНКО В.М.
Дякую. я
я - 128 - я
Я все-таки пропонував виключити статтю оскільки
стаття 162 , 1636164, 165 . (перебиває Голова)
ГОЛОВА. Володимир Михайлович, книжечку вбік
трошки поставте, ви мікрофон закрили.
ЯЦЕНКО В. М. Відрегульована діюча Конституція
більш детально, більш вдосконало абсолютно. Я не
розумію взагалі зміст, чому ми вносимо зміни до
Конституції в цьому плані.
І стосовно особистого запису прокурори в
здійсненні своїх повноважень є незалежними і
керуються Конституцією та Законами України, я думаю,
що обов'язково за будь-яких умов треба цю першу
частину статті 165 Конституції України внести сюди, а
краще було б викласти взагалі, як викладено сьогодні
в Конституції України. Більш детально, більш чітко
зрозуміло.
ГОЛОВА. Я розумію є така пропозиція, Яценка,
вона зводиться до того, щоб цю статтю викласти в
редакції діючої Конституції.
Тобто це не.... а саме за Конституцією і він має
право вносити таку
пропозицію, вона суттєво не змінює я
я - 129 - я
прерогативу визначену цим, цією редакцією, тому я
ставлю на голосування пропозицію Яценка, щоб статтю
41 викласти в редакції діючої Конституції, ставлю на
голосування
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ
"ЗА" -
Рішення не підтримане.
Мусіяка прошу.
МУСІЯКА
Шановні колеги! Ми в пукті 7 загубили одну
фразу: " захист майнових та інших прав та інтересів
громадян, (кома треба поставити) юридичних осіб і
держави", "юридичних осіб" загубили. І виходить так,
що захищаться інтереси громадян держави, юридичні
особи різних форм власності -це вже загальна формула.
ГОЛОВА. Немає заперечень проти уточнення такого?
Комісія не
заперечує? я
я - 130 - я
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Ні.
ГОЛОВА. З редакцією із уточненням Мусіяки, в
редакції від комісії стаття 41 ставиться на
голосування. Прошу зняти. Є ще доповнення. Стешенко,
прошу, Олександр Миколайович.
Система не працює, нічого, прошу.
СТЕШЕНКО О.М.
Я дякую за надану можливість. Олександр
Олександрович! Шановні народні депутати! Я прошу
звернути одну таку увагу на делікатну таку обставину.
Ми визначили статус сільських, селищних і міських
Рад, як органи місцевого самоврядування. І це,
дійсно, ми на початку проголосували, хоча це є дуже
проблематично. Але в нас випали з поля зору Ради, так
званого, регіонального рівня, районного і обласного,
адже вони тех приймають рішення?
Тому я би пропонував слідуючий текст: "... та
посадовими особами державної виконавчої влади,
місцевими Радами народних депутатів та органами
місцевого
самоврядування..." і далі за текстом. Тоді я
я - 131 - я
ми охоплюємо пока що з невизначеним статусом саме
Ради цього регіонального рівня.
Дякую.
ГОЛОВА. Здається немає заперечень тут, так?
(Шум в залі)
Є заперечення? У кого заперечення, прошу?
Головатий.
ГОЛОВАТИЙ С.
Мова йде про те, що говорив тільки що депутат
Стешенко, вона охоплюється формулою стосовно
посадових осіб державної виконавчої влади і місцевого
самоврядування. Коли йде мова про посадову особу
державної виконавчої влади і ви говорите про обласний
рівень -це є на сьогоднішній день чи згідно цього
Закону буде голова обласної Ради відповідно до цього
Закону.
Отже, що стосується місцевого самоврядування, це
стосується Ради, Ради яка існує на сьогоднішній день
у селі, селищі, місті. І в такий спосіб ця формула
повністю покриває це... Якщо ми добавляємо ще Раду.
Ще інститут
окремо, то тоді ми повністю вносимо я
я - 132 - я
плутанину у існуючу тут структуру і термінологічний
апарат. Тоді нам треба визначати, що ж тоді таке
"орган державної виконавчої влади" і що таке "орган
місцевого самоврядування" і чим він відрізняється від
Ради чи чим Рада, яка існує сьогодні, відрізнається
від органу місцевого самоврядування в місті, селі,
селищі.
ГОЛОВА. Тут я прошу уваги, Олександр
Миколайович, ми розглядали тут, на сесії одну
колізію. Коли одна із обласних Рад прийняла рішення
неконституційне, неправильне. Ми звернулися до
прокуратури, щоб вона втрутилася, проконтролювала
правильність прийняття того рішення. Я не називаю
його -це не має, в принципі, значення. В даному
випадку був... дія представницького органу підлягала
контролю з боку прокуратури. І тому те, що говорить
Стешенко, воно не суперечить тому, що записано в
нормах статті.
(Шум у залі)
А Конституційного суду ще немає... Ми потім
розведемо, коли будем приймати Закон "Про
Конституційний суд" і про прокуратуру уточнення, ми
тоді виведемо
це. Я думаю... Комісія вважає, що я
я - 133 - я
можна... Будь ласка, Стешенко.
СТЕШЕНКО
Шановні колеги!
Якщо погодитися з тим, що зараз тільки наголосив
депутат Головатий, то ми тим самим повинні визнати,
що представницький орган -Рада районного і обласного
рівня -діє в ситемі органів виконавчої влади. І
ототожнювати одне з іншим -це взагалт нонсенс! Тому
прошу прислухатись і врахувати мою пропозицію.
ГОЛОВА. Комісія в особі (в даному випадку)
Василя Васильовича Дурдинця погоджується з тим, що
сьогодні, до повного визначення функцій, треба
врахувати пропозицію Стешенка. Таким чином, я статтю
з уточнення Стешенка і Мусіяки разом ставлю на
голосування. Ставлю на голосування. Прошу. 41-ша
стаття.
"За" -
Я... Всі зрозуміли: не вистачило двох голосів.
Тому я прошу. Ні, ні, я не буду повторювати. Я
попрошу Федора
Філіповича, ви головою не хитайте. я
я - 134 - я
Колись тут було зауваження до Олега
Олексійовича, що сидіть струнко. Ну я ж вам не можу
як гостю казати не хитайте головою проти, бо дехто на
вас орієнтується. Може це ви випадково самі думали
так і вважали, що так потрібно...
Давайте у порядку виключення ще раз я поставлю
на голосування.
(Шум в залі)
Не треба ставити? Ні. Ну... треба. Наполягають,
що треба. Будь ласка, ще раз.
Ну давайте так: тоді зніміть голосування.
Зніміть. Зніміть голосування, ставимо... давайте ми
проголосуємо Узгоджувальній комісії доручення ...
Стешенко ще раз. Дайте Стешенко і ми зараз...
Будь ласка.
СТЕШЕНКО.
Шановні колеги! Ну я вас дуже прошу. Олександр
Олександрович, давайте зробим виключення, тому що
коли ми підойдем до 8 розділу цього законопроекту,
там знову почнуть виникати колізії. Тут нема ж ніяких
заперечень.
ГОЛОВА. Так,
так. я
я - 135 - я
СТЕШЕНКО. Тому я би прохав орган представницький
діє і він буде приймати якісь нормативні акти.
ГОЛОВА. Я ще раз попередню пропозицію ставлю на
голосування. З урахуванням редакційної правки
Стешенко і Мусіяки. Будь ласка, визначіться.
"за" -
Рішення прийнято.
42 стаття, прошу.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. 42 стаття. Ну, стаття вчора ж
питання це вже вирішили. Є пропозиція статтю 42 зараз
зняти з розгляду, оскільки вона в нас в попередніх
статтях, як дискусійна, віднесена на доопрацювання.
Нема заперечень? Василь Миронович, прошу Корнелюк.
Ви свою картку візьміть. Включіть Скепальського
увімкніть, а він... так прошу, будь ласка.
КОРНЕЛЮК В.М.
Шановний
Олександре Олександровичу, сьогодні я
я - 136 - я
відбулося засідання представників 8 фракцій. І в
принципі всі погодилися з цим, щоб все-таки цю статтю
проголосувати сьогодні, що Генеральний Прокурор
України призначається на посаду Верховною Радою
України за поданням Президента України. 8 фракцій
погодилися сьогодні на таку редакцію статті.
ГОЛОВА. Зрозуміло, я ставлю на голосування цю
пропозицію, а ви визначаєтесь голосуванням.
"за" -
Відправляємо статтю на дооопрацювання. З мотивів
Лук'яненко прошу.
ЛУК'ЯНЕНКО.
Шавноні депутати, ми прийняли таку концепцію
ідеї прокурора, що не можна дозволити, щоб і на цю
посаду призначав просто Президент. Якби прокурор
здійснював просто представляв державу в суді, то це
можна було б так, але наш прокурор здійснює загальний
нагляд за законністю в державі і тому він не може
призначатися
одноосібно нашим Президентом. я
я - 137 - я
Тому ця поправка, що Генеральний прокурор
України призначається Верховною Радою заподанням
Президента України -це якраз відбиває сам зміст
прокурорської посади .
Тому я прошу депутатів, проголосувати за цю
статтю.
ГОЛОВА. Левко Григорович, шановний, ми вже
проголосували цю правку, вона не одержала підтримки
повної.
___________. Ще раз.
(Шум у залі)
ГОЛОВА. Я прошу уваги заспокойтеся в статті,
якщо не помиляюся 18 ця норма, як дискусійна
віднесена до прерогативи Узгоджувальної комісії в
порядку підготовки до третього читання і цю статтю
віднесемо , воно тоді буде все узгоджено.
Я прошу доручення по статті 41 дати
узгоджувальній комісії для підготовки до третього
читання 42 , я прошу вибачення.
Ставлю на голосування, я прошу на доопрацювання.
я
я - 138 - я
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ За - рішення прийнято.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Стаття 43.
Організація повноваження, порядок діяльності
прокуратури України визначаєтьтся відповідним
законом. Можна Законом "Про прокуратуру".
ГОЛОВА. Немає заперечень, прошу , Васільєв, прошу.
___________.
Я предлагаю Александр Александрович, все-таки
как это записано сейчас в Конституции, Генеральной
прокурор подотчетен Верховному Совету, а
деятельность органов прокуратуры определяется Законом
о прокуратуре.
ГОЛОВА. Визначається Законом про прокуратуру.
___________. Тоесть первая часть, что
Генеральный Прокурор подочетен Верховному Совету
Украины в этом статье.
ГОЛОВА.
Ясно. Тобто в цій статті треба я
я - 139 - я
передбачити підпорядкованість Генерального Прокурора
у Верховній Раді. Так я зрозумів? Я далі, організація
повноважень визначається відповідним Законом або
Законом про прокуратуру.
Будь ласка, повторіть ще раз Геннадій
Андрійович, тому що не чітко було.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Де правка ваша?
ГОЛОВА. Одну хвилиночку, Василь Васильович.
Прошу.
Ще раз, говоріть. Повторіть ще раз пропозицію.
___________. Я предлагаю в статье 43 внести
часть первую и указать, что Генеральный Прокурор
Украины подочетен Верховному Совету Украины.
Во второй части этой статьи указать:
"Організація, повноваження, порядок діяльності
прокуратури" в целом как орган, определяется
соответствующим Законом.
ГОЛОВА. Зрозуміло.
Геннадій Андрійович, пропонує першу частину
доповнити нормою
діючої Конституції. А другу залишити я
я - 140 - я
такою, як вона є.
Я дам вам слово потім. Але є окрема пропозиція,
яка не суперечить тексту Конституції, я окремо
пропозицію Васильєва ставлю на голосування.
(Шум в залі)
ГОЛОВА. Як? Одну хвилиночку, не голосуйте...
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Вашої пропозиції немає, Геннадій
Андрійович.
ГОЛОВА. З мотивів голосування? Прошу.
Василь Васильович, будь ласка, я слідкую за тим
в кого є пропозиції, в кого немає.
___________.
Шановний Олександре Олександровичу! Народні
депутати!
Пропозицію Васильєва можна розглядати було в
тому випадку, якби Генеральний Прокурор призначався
тільки за поданням Голови Верховної Ради -Верховною
Радою. А ми з
вами вирішили вже двічі про те, що я
я - 141 - я
Генерального Прокурора призначає Верховна Рада за
поданням Президента.
В такому випадку не треба робити запис, який
пропонує Васильєв.
І я хотів би звернути увагу, Олександр
Олександрович, я хотів би звернути вашу увагу, ви
декілька раз посилаєтесь на те, що ми вирішили
відносно Генерального прокурора, віднесли це питання
на третій розгляд.
Було проголосовано більшістю 252 чи 254 за те,
що Генерального прокурора призначає Верховна Рада за
поданням Президента, а зараз іде нома розробка,
зовсім іншої редакції.
ГОЛОВА. Я шановному депутату Говоруну пояснюю,
що ця норма є десь, що цей фрагмент є десь у трьох
нормах нашого проекту закону. І ми кілька разів
голосували, як і в попередній статті відправивши його
на узгодження комісії.
Тому ви тут не точні. Одне.
Друге, те, що стосується навіть такої норми,
ми голосували в цілому, що Кабінет Міністрів, ну
зійшлися на тому, може не остаточно визначилися, що
Кабінет Міністрів формується Президентом, але можуть
бути окремі
представники його і сам Кабінет Міністрів я
я - 142 - я
може юбути відправлений відставку Верховною Радою. І
ц5е теж сприйнято як норма.
А в діючий Конституції записано, що Генеральний
прокурор України призначається Верховною,
відповідальний перед нею і тільки їй підзвітний.
Навіть так було сказано. Тому, навіть, м'якше
говорить Васильєв відносно підзвітності Верховній
Раді, і в тому нема суперечки, навіть, якби
Прокуратута... тим більше якби вона призначалася
Верховною Радою.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Ні, так логіки немає. Логіка є
у позиції депутат Говоруна.
ГОЛОВА Василь Васильович, логіка є, і її
визначають депутати і Говорун так само. Будь ласка,
не треба коментувати. Будь ласка, Головатий.
ГОЛОВАТИЙ С.
Шановний Олександр Олександрович! Перше, я хотів
би повернутися до вашої ремарки. Ви пропонували
записати, що Прокуратура, чи в діяльність Прокуратури
жодний орган
державної влади не повинен втручатися. я
я - 143 - я
Отже...
ГОЛОВА. Вона не пройшла.
ГОЛОВАТИЙ С.... гарна вана пропозиція, але якщо
врахувати пропозицію Васильева, ваші пропозиції не
стикуються, бо підзвітність і підконтрольність,
звіти, які ми вимагаємо -це є втручання в діяльність
Прокуратури. Це одна ремарочка.
Друга. Я би хотів звернути увагу всіх народних
депутатів на вчорашнє число "Голосу України". Там
видрукувані рекомендації Науково-практичної
конференції за темою "Реформування державання
державної влади в Україні. Конституційні і
управлдінські аспекти". Організаторами цієї
конференції були: Верховна Рада, Кабінет Міністрів,
Верховний Суд, Прокуратура, адміністрація Президента,
Спілка юристів. І там є..., так би мовити,
конференція була три дні, там є повні рекомендації. Я
хотів би, щоб наша Верховна Рада іноді прислухалася
до голосу приктиків і вчених. Стосовно Прокуратури
там сказано: "Потребує суттєвого опрацювання чи
вивчення проблема реформування статусу і функцій
Прокуратури".
я
я - 144 - я
Тому я хотів би... І третє, що я хотів би
сказати. Це: те, що пропонує депутат Васильєв,
дійсно, слушно, коли Прокуратура повністю формується
і призначається, Генеральний прокурор призначається
Верховною Радою. Коли в нас питання не з'ясовано -
порядок призначення Генерального прокурора, ми не
можемо зараз сказати, кому він має бути підзвітний і
підконтрольний.
А однозначно двом органам влади, двом органам
одночасно і виконавчої і законодавчої він не може
бути підпорядкований. Тому я пропоную до з'ясування
питання порядку призначення Генерального прокурора не
записувати в Законі -кому він підзвітний і
підконтрольний. Коли ми визначемо: чи це одноосібно
буде робити Верховна Рада, тоді легко це зробиться.
Коли це буде у узгоджені з виконавчою владою і з
Президентом, то тоді ця пропозиція автоматично має
відпасти, бо в цій ситуації Прокурор не може бути ні
підзвітним, ні підконтрольним одночасно двом чи бодай
одному з них.
ГОЛОВА. Останній раз зараз скажу з цього приводу
Васильєв як один із найдосвідчених фахівців в цій
галузі в нашій
аудиторії. А тим часом треба зважити я
я - 145 - я
на ту обставини, що ми маємо три гілки влади
незалежні. А всі інші стректури влади підпорядковані
якійсь гілці, або їм, скажімо, на інших засадах. Якщо
ми виводимо ще незалежну Прокуратуру, то ми можемо
створити, вибачте мені, поліцейську державу. Не можна
цього робити. Треба дуже бути уважним.
Тому, Генадій Андрійович, будь ласка ще ваша
думка.
___________.
Я хотел бы, чтобы Сергей Петрович здесь видел
разницу между подотчетной и подконтрольной.
Прокуратура не может быть подконтрольна Верховному
Совету. То есть повседненвное слежение за тем, как
исполняются обязаности в той илди иной мере.
Но подотчетный -это понятие включает в себя
несколько иное, так как записано на сегоднешний день
в Ргеламенте Верховного Совета. И мы признали здесь,
что Регламент имеет силу закона. Именно определяется
периодическая отчетность Генеральной Прокуратуры как
и других органов, в том числе и Кабинета Министров,
подотчетность.
Если записать в Законе "О власти" предлагаемом
Законе "о
власти" таким образом, что в подотчете я
я - 146 - я
Прокурор Генеральный подотчетен Верховному Совету, мы
тем самым обеспечиваем независимость Генеральной
Прокуратуры от каких-либо иных органов-инстанций.
Периодически отчеты -это все нормально, это
закономерно. Поэтому я настаиваю вот на таком
предложении.
ГОЛОВА. Таким чином ще раз я поставлю пропозицію
Васильєва на голосування в редакції від комісії. Якщо
ми хочемо незалежної прокуратури, то ми повинні не
передавати її під звітність іншиму органу Генрального
Пркурора ніж Верховній Раді. Бо інакше буде хтось
один чиновник здійснювати контроль за Прокуратурою. А
на Верховній Раді звіт раз у рік прозвучав, як
передбачено Конституіцєю, і вона працює незалежно.
Таким чином я просив би записати так, як
пропонував Васільєв, Генеральний Прокурор України
підзвітний Верховній Раді, а далі за текстом. Ставлю
на голосування.
"за" -
Рішення прийнято.
Я Василю
Васильйовичу, як військовому генралу- я
я - 147 - я
лейтенанту роблю зауваження, ви теж стійте в струнку,
тому, що ви хитаєте головою і впливаєте на
голосування.
Я вибачаюсь. Генерал-полковник... Тому...
вибачте.
Я зробив помилку. Якби я знав... вірніше, я
знав, що генерал-полковник, зробив помилку!... я б не
робив зауваження.
Розділ... Таким чином, ми проголосували розділ
сьомий, хоч без назви. Ну, там було зрозуміло:
прокуратура України. Так? Немає питань.
Розділ восьмий: "Місцеві органи державної
виконавчої влади та місцеве самоврядування в
Україні". Так?
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Розділ сьомий. Розділ сьомий
пропонується виключити. Тут мова йде про... в статтях
44, 45, 46 -питання, пов'язані із статусом Автономної
Республіки Крим.
ГОЛОВА. Вони віднесені до 53-ї... Нема
заперечень?
ДУРДИНЕЦЬ В.В.
Пропонуємо... я
я - 148 - я
ГОЛОВА. Нема заперечень? Голосувать не будем.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Треба проголосувати!..
ГОЛОВА. Ні, ні. Зрозуміло -перенесено до 53. 1.
Це не предмет голосування.
Восьмий розділ "Місцеві органи державної
виконавчої влади та місцеве самоврядува7ня в
Україні".
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, стаття 47.
(Шум у залі)
Назва: "Місцеві органи державної виконавчої
влади а місцеве самоврядування в Україні".
ГОЛОВА. Є зауваження?! Стешенко, прошу.
Стешенко.
СТЕШЕНКО
Дякую.
Шановні колеги!
В зв'язку з тим, що мною був підготовлений
повністю цей
розділ, я би прохав вашого дозволу -3 я
я - 149 - я
хвилини, щоб я обгрунтував свою позицію, тому що мої
якраз ппропозиції не віднесені, ну, там у останню
частину порівняльної таблиці.
ГОЛОВА. Ще раз, прошу, повторіть, будь ласка,
голосніше - у вас закритий мікрофон був.
СТЕШЕНКО
Олександре Олександровичу, шановні депутати!
Я прошу, щоб мені надали слово -3 хвилини -
обгрунтувати позицію, тому що я повністю виписав цей
розділ і подав до Узгоджувальної комісії в
установленому Законом і визначений термін цією
Комісією порядку, не порушив Регламенту, але воно
безапеляційно відхилено.
ГОЛОВА. Олександр Миколайович, ви берете слово -
маєте право 3 хвилини говорити, тому ви будь ласка
користуйтеся цим правом, а не просіть ще додатково
прошу три хвилини ви маєте право, як узяли з
процедури з мотивів голосування, чи за змістом.
___________.
я
я - 150 - я
Дякую.
Шановні народні депутати, я перш за все, хочу
звернути вашу увагу на ті обставини, що в тексті,
який був запропонований і прийнятий в першому читанні
8 розділ називався саме органом місцевої влади в
Україні .
З приводу цього, мною, як народним депутатом був
підготовлений повністю цей розділ, який складається з
8 статей.
Але починаючи зразу з назви цього розділу моя
пропозиція не була врахована, останні пропозиції по 7
статтях були віднесенні в кінець порівняльної таблиці
і тому я просив, враховуючи викладене, щоби спочатку
голосували мої пропозиції, бо вони мають цілісну
концепцію цього розділу, а потім ішли по окремих
якихось пропозиціях, тому що вони тоді не будуть
в'язатися з якимось іншими пропозиціями і цей ррозділ не
буде носити якийсь такий цілий, як цілісний орган,
складова частина цього законодавчого акта. Дякую,
прошу підтримати.
ГОЛОВА. Василь Васильович, прошу.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Невдаючисьв змістовну частину
розгляду цього
законопроекту я хотів би наголосити і я
я - 151 - я
просив би шановних депутатів подивитися у
порівняльній таблиці, крім пропозиції народного
депутата Стешенка, який дійсно подав у встановленому
Законом порядку і визначений строк, це 135 сторінка -
765 пропозиція.
Потім йде пропозиція Олександра Олександровича
Мороза, далі йде депутата Соболєва Сергія
Віталійовича, Дурдинця, Боделана, Мостиського,
народного депутата Процев'ята, народного депутата
Волковецького і так дальше.
Таким чином, не одні ваші були системні
пропозиції. Таким чином, всі внесені включені, і вони
кожна розглядалася. Так що я би просив не
звинувачувати у цьому Узгоджувальну комісію.
ГОЛОВА. Вас ніхто не звинувачує, Василь
Васильович. Мова йде про те, що він дав загальну
концепцію в розділ, і наполягає. Але так само і інші
пропонували, тут можна по різному ставитися до його
пропозиції, але її треба за суттю розглядати.
Ще зауваження Стешенка, і будемо приступати до
розгляду цього розділу.
СТЕШЕНКО я
я - 152 - я
Шановні колеги!
Особливість саме моїх пропозицій полягає в тому,
що вони повністю базуються на 170 статті нині діючої
Конституції. В тих статтях, які визначають
компетенцію місцевих Рад, грунтуютьс на
законопроекті, який прийнятий у цьому залі в першому
читанні про місцеві Ради народних депутатів, і
відповідають Декларації про державний суверенітет
України. На що в цьому залі було вже посилання, я
тільки нагадав, що розіл 2 "Народовладдя"
проголошений.
"Повновладдя народу України реалізується на
основі Конституції республіки, як безпосередньо, так
і через народних депутатів обраних до Верховної Ради
і місцевих Рад". Ось в чому особливість цього
розділу, мого підходу, і чому я хотів би, щоб цілосно
його розглянули сьогодні в цьому залі.
Дякую.
ГОЛОВА. Є ще думки з цього приводу, зауваження?
Головатий і Марченко.
___________.
я
я - 153 - я
Шановні народні депутати!
Я цілком розумію депутата Стешенка і його
концепцію, його пропозиції, які були внесені. Вони
правильно відбивають його позицію і назва розділу про
те, що він говорить, що розділ має називатися органи
місцевої влади в Україні -це все абсолютно для
відповідає дійсності, але проблема перед і
узгоджувальною комісією і відповідно Верховною Радою
на сьогодні полягає в тому, що за такої концепції ми
не матимемо в Україні інституту місцевого
самоврядування.
Мова йде тільки про органи місцевої влади, всі
інші концептуальні так би мовити пропозиції, які
носили цілісний характер, які перерахував депутат
Дурдинець і депутата Мороза , і Дурдинця , і Соболєва.
Значить ми мали, ми стояли перед вибором нам
треба сьогодні чи в цьому році показати, що ми
реформуємо політичну систему, чи організацію
державної влади і Україна готова запровадити
стандарти передбачені Європейською хартією місцевого
і регіонального самоврядування .
Тому в запропонованому узгоджувальної комісією
варіанті,
передбачається дійсно і треба про це я
я - 154 - я
заявити передбачається відхід від системи державної
влади побудованої на засадах, чи на принципах
концепції радянської влади, коли існувала система
органів від сільської Ради до Верховної і це були
органи тільки державної влади, вони абсолютно
практично не виконували функції місцевого
самоврядування. Вони підпорядковуються одна одній,
вони мають форму чи суть матрньошки російської.
І чи ми збережемо в Україні це, чи ми перейдемо
до чого йдуть всі держави, ми визначимо, що таке
органи державної влади, а що таке органи місцевого
самоврядування.
Тому в цьому, в пропозиції узгоджувальної
комісії є найбільший той компроміс, який нам вдалося
досягти, я мушу сказати, що дійсно представники,
соціалістичної фракції і комуністичної вони повністю
це заперечували, вони, так би мовити, голосували в
Узгоджувальній комісії проти, а й..... оті формули,
які сьогодні є в цьому тексті -це є формула
компромісу, на якій вдалося вийти представникам інших
семи депутатських груп і фракцій.
Дякую.
ГОЛОВА.
Дякую. Шановні депутати! Знаючи, що з я
я - 155 - я
цього приводу обов'язково вийде дискусія, я повірте
мені, визубрив Європейську хартію і переконався в
тому, що проект Закону "про місцеві Ради і
сомоврядування", який підготовлений був комісією, з
тими доповненнями, які ми зробили, він набагато
м'якший відносно функції державної влади, ніж
Європейська хартія. І там він з... абсолютно
відповідає вимогам цієї хартії. Тому сьогодні так.
Давайте ми тоді по позиціях говоримо, що ж
заперечується там? І якщо ми говоримо "органи
місцевої влади", то ми маємо тут і самоврядні
структури і структури, які користуються делегованими
державними функціями. Якщо ж ми записуємо тільки
державу в одному місці державної влади, то відразу
треба паралельно самоврядування виписувати. Але часто
в нас і буде і так у всьому світі є, що один і той же
орган має ті і інші функції. Тому тільки вся справа в
тому, щоб вони були виписані в законі. І якраз
предмет цього Закону є визначити, що є державними
делегованими функціями, що є функції самоврядними.
І тоді редакція, яку, наприклад, я пропонував,
"органи місцевої влади в Україні" для даного Закону
точніша, ніж те, що написано тут у назві розділу.
Будь
ласка,.................... Манчуленко далі. я
я - 156 - я
І потім оголосимо перерву.
МАНЧУЛЕНКО Г.
Уважаемые депутаты! Александр Александрович! Я
поддерживаю то, что мысль которую вы сказали, и что
именно Закон, предложеный комиссией Стешенко и его
поправка более мягкие, чем даже в органах или в
Европейской хартии по местном самоуправлении.
Но мне представляется Сергею Головатому
некорректно вводить в заблуждение и депутатов
Верховного Совета, и общественность, которая слушает.
Я просто зачитаю, если он не любит Рады, то как раз
органы местного самоуправления или хартия Европейская
говорит смотрите что. Статья 3 "Про місцеве
самоврядування". Це право надається, надаються Радами
або зборами, що складаються з членів обраних прямим
таємним голосуванням. В місцеві і в хартії про
європейське самоврядування саме поняття Ради є. І
воно не заперечує місцевому самоврядуванню. Це по-
перше.
Следующий момент. Я хотел бы обратить внимание о
том, что статья 4:"органи місцевого самоврядування в
межах, встановлених Законом, мають повну свободу дій
для здійснення
власних ініціатив з будь-якого я
я - 157 - я
питання".
Таким же образом обратил бы внимание на статью 6
Европейской хартии по местному самоуправлению, де
"місцеві органи влади повинні мати можливість, не
порушуючи більш загальних законодавчих положень, самі
визначати свої внутрішні адміністративні стректури".
Что же предлагается Узгоджувальной комиссии и
поддержывается Сергеем Головатым? Недоверие к нашим
избирателям.
Формируются местные органы самоуправления, а
оказывается с этой статьей Председателя должен
назначить или утвердить Президент. Это прямое
нарушениеи Европейской хартии и принципа
самоуправления. А принцип самоуправления заключается
в децентрализации власти исполнительной. Поэтому мне
предсталяется, принимать то, что предложено
Узгоджувальной комиссии -это значит стать на путь
против позиций Европейской хартии, против декларации
о государственном суверенитете, против Конституции.
Я депутатов призываю не голосовать за этот
пункт. Спасибо.
ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16 години.