ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 19 к в і т н я 1995 р о к у
16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.
Можна систему ввімкнуть.
Прошу зареєструватися.
Йде реєстрація.
В залі зареєстровано 330 народних депутатів.
Вечірнє засідання оголошується відкритим.
Василь Васильович прошу.
Ми зараз знаходимося на 47, на розділі 8,
на початку 8 розділу, висловилися тут кілька
депутатів, в тому числі кілька разів Стешенко
Олександр Миколайович із концепції цього розділу і
просив, я надав слово Манчуленко, а потім будемо
визначатися, прошу.
Георгій МАНЧУЛЕНКО 435 виборчий округ
Чернівецька область.
Шановний Олександре Олександровичу!
Я дуже дякую за надану можливість висловитися з
цього приводу, як казав Олександр Миколайович
Ткаченко депутату Марченку ваша пропозиція слушна,
але за неї ми голосувати не будемо.
Тому я би попросив колегу Марченка не плутати,
як кажуть в народі: "Грішне з правидним", не
змішувати державну, виконавчу владу із органами
місцевого самоврядування ніхто не виступає проти Рад,
як проти органів місцевого самоврядування, але ми
повинні чітко визначитися де розподіляються функції
між державною виконавчою владою, та органами
місцевого самоврядування і саме на це чітко указує
Європейська хартія про місцеве самоврядування, .
Я би хотів також привернути увагу колег
депутатів на, до такого нюансу всі коли ми, практично
всі коли ми балотувалися, то говорили про те, що
будемо виступати за розподіл влад на три гілки влади.
Так давайте цього принципу і надалі
дотримуватися. Тобто, що ми виступаємо за
законодавчу, виконавчу і судову владу і де
закінчується виконавча влада, ми повинні також чітко
усвідомити, бо в нинішньому стані, в якому
перебувають
органи влади, в невизначеному. Ви ж всі я
я - 3 - я
їздете в округи і відчуваєте скільки запитань від
керівників районів, областей до нас виникає, тому що
не визначено чітко їхні функції на сьогоднішній день.
І тому давайте з цього принципу надалі і виходити, що
мають бути місцеві органи державної виконавчої влади
та місцеве самоврядування. І нічого в цьому поганого
немає, і не треба розгортати політичні пристрасті,
якщо ми, дійсно, хочемо мати сильну законодавчий
орган в особі Верховної Ради України, сильну
виконавчу владу на чолі з Президентом України і
незалежну судову ваду на чолі з Верховним Судом
України та Вищим арбітражним судом України, і як, так
би мовити, можливо, трошки окрема ланка в судовій
системі - Конституційний суд України.
Дякую.
ГОЛОВА. Я прошу всіх депутатів. Давайте ми не
будемо закликать один одного до того чи іншого
варіанту. Є, поки що, дві пропозиції.
Одна викладена в варіанті від комісії і
знаходиться перед вами, а одну виклав депутат
Стешенко теж від своєї комісії, яка дещо інакше
трактує цю схему. Тому ми повинні зараз визначитися.
Ми розглядаємо
ту чи іншу концепцію, чи ми ідемо я
я - 4 - я
просто шляхом голосування постатейного і там
намагаємося якісь зміни внести або що. Чи ми
відправляємо цей розділ цілком на доопрацювання до
третього читання як такий, що потребує глибшого
осмислення і підготовки.
Тому всі, які б не вносилися пропозиції, вони
так чи інакше будуть цих трьох варіантів торкатися.
Тому я в послідовності такій ставлю.
По-перше, цей третій розділ розглядати у
варіанті, який запропонувала Узгоджувальна комісія.
Ставлю на голосування. Восьмий розділ, восьмий
розділ.
"за"
ГОЛОВА. 163.
Тепер у варіанті, який запропонував Стешенко від
Комісії своєї, виписана ця концепція цілком. Ставлю
на голосування розглядати у порядку, який пропонує
депутат Стешенко.
"за"
ГОЛОВА. 140.
я
я - 5 - я
Третій варіант такий: направити на доопрацювання
весь розділ з урахуванням цих двох позицій. Ставлю на
голосування.
"за"
Тут можна давати рейтингову оцінку навіть і
вважати, що воно направлене на доопрацювання.
Я прошу, не підказуйте з місця... Я прошу вашої
згоди на таке, оскільки ми кожну статтю, котру тут не
розглядали, а це справді складний розділ і він
можливо на сьогоднішній день один з найважливіших, ми
тут повинні точними бути абсолютно. Але кожен із цих
нормативних актів, передбачених в цьому розділі, буде
натикатися на ці два підходи.
То було б раціональним, якби ми все-таки
одержали узгоджену позицію, і ми її прийняли.
Тому ми можемо скеруватися тими 197 голосами,
які зараз визначені, але я просив би, щоб не було
потім двозначностей проголосувати кваліфіковано,
тобто щоб "за" -203 голоси. Тоді буде підстава для
роботи. От проголосуємо зразу вашу пропозицію.
Я прошу ще раз, направити на доопрацювання цей
розділ. Ставлю на
голосування. я
я - 6 - я
"За" -
Рішення прийнято. Дякую.
Тоді є пропозиція така: і заключне положення
разом об'єднати, бо без попередніх їх не можна
розглядати.
Пропонує Узгоджувальна комісія на доопрацювання
разом із 9 розділом відправте. Ставлю на голосування.
Разом з дев'ятим.
"За" -
Приймається.
Це процедура питання, яка... процедурне,
оскільки воно запропоноване Узгоджувальною комісією
самостійно. Хоч я розумію, що тут є певна
некоректність з точки зору Регламенту.
Шейко, будь ласка, Петро Володимирович.
ШЕЙКО П.В. 446 Бобровський округ, Шийко.
Шановний Олександре Олександровичу, ви були
відсутні до 12
години, ми статтю 29, і 30, і 31, ви я
я - 7 - я
знаєте в якому режимі працювала сесія. І там було
буквально 201 голос, 198.
Я просив би ці статті, вони є в принципі легкими
нам зараз для проголосування, тому варто було б це
зробити.
ГОЛОВА. Я прошу... хвилиночку. Шановні депутати,
одну хвилинку, по-перше. По-перше, я був присутній на
засіданні через радіо я все знаю про, що говорили,
тому що відриватись від того не можна. Воно так, як
алкоголіка до чарки тяне, так видно депутата до
засідання.
Тому тут така ситуація виникла. І коли я
розпочинав із мотивів голосування брав слово, то
говорив про те, що, якщо ті норми, котрі не
викликають сумніву і передбаченням Конституції, їх
треба голосувати фактично автоматично. І тому я
просив би вашої згоди до деяких норм, які ми пройшли,
але які є нормами Конституції підтримати їх, щоб до
них не повертатися узгоджувальній комісії. Добре? Я
зміст пояснив, щоб простіше було приводити у
відповідність Конституцію.
Я звертався до вас Володимире Михайловичу з
цього приводу. я
я - 8 - я
Ще раз прошу, ще раз прошу, є декілька норм, які
власне або завершують, або наближають до завершення
ті чи інші норми. Якщо вони не суперечать Конституції
або навіть повторюють ті редакції. То тим більше їх
треба проголосувати, буде простіше тоді відповіді
зводить. Тому що вони запропоновані до розгляду. Я
прошу вашої згоди у цьому відношенні. Будемо
обговорювати цю позицію.
З мотивів голосування.
5 хвилин з мотивів голосування, будь ласка Іван
Сергійович, потім Мовчан.
____________.
Шановні народні депутати, Олександр
Олександрович, тут є один момент безперечно я
підтримую, щоб можна було підтвердити норми
Конституції, які тут виписані. Але знову ж таки це ж
331 голос. 331 голос, тобто, конституційне має бути
голосування. В цьому ж випадку ми могли просто
погодитися, ми з не змінювали Конституції. Якщо ми не
вносимо змін, то ці норми так чи інакше діють і просто
ломати зараз, ми не наберемо зараз 301 в будь-якому
випадку... Я дкмаю. Вони є в діючій Конституції, нема
потреби їх ще раз
підтверджувати. Вони, якщо будуть я
я - 9 - я
винесені, скажімо, на третє читання, то вони пройдуть
автоматично, бо це є норми Конституції. Більше
того,................... я думаю, що ці норми треба
виписати як такі, що в дтіючій Конституції вони не
потребують підголосовки якоїсь. Хіба -там якесь слово
змінюється. Бо це ж зрозумілі речі.
ГОЛОВА. Ви, мабуть, не зрозуміли мою
пропозицію... Ще раз пояснюю, будьте уважні.
Ми у другому читанні розглядаємо проект Закону,
який потім потрібно буде привести у відповідність із
Коснтитуцією. Адаптація цього законопроекту до норм
конституційних буде тим легша, чим більше буде
відповідності у тих вимогах, які передбачені в цьому
Законі. І якщо сьогодні Узгоджувальна комісія,
керуючи (ну, і розробники) заклали у норми цього
Закону цілий ряд статей і положень, які точно
повторюють Конституцію, то ми, підтверджуючи простим
голосування згоду з таким порядком, полегшуєм їм тоді
роботу, підготовку до третього читання. І ці норми
тоді легше пройдуть. Ну, тут же нема ніякого
протиріччя! Я прошу підтримати цю пропозицію.
(Шум у залі)
Ще раз,
Мовчан. я
я - 10 - я
МОВЧАН
Шановний Олександре Олександровичу! Шановні
колеги!
МОВЧАН.
Шановний Олександре Олександровичу!
ГОЛОВА. Їх не багато норм.
МОВЧАН. 198 Коломіївський виборчий округ.
Я хотів нагадати свою пропозицію бо її
витлумачили абсолютно хибно і зокрема Петро
Михайлович Симоненко, але це практика цієї партія
постійна ви тлумачите по своєму. Ставите там де ті
норми, які є в Конституції не розбігаються із
закладеними в цьому варіанті Закону "Про владу", то
приймати те, що є в Конституції те, що і ви кажете
Олександре Олександровичу, жодних тут немає ні по
хибок ні чого, що тільки тому, що тенденція обрізати
повноваження Президенту, а вони вже Конституційними
є.
Тільки чомусь
треба обов'язково ущимити і тільки я
я - 11 - я
на цій конфронтації і панував сьогодні з ранку ця
атмосфера, я пропонував, що збережені були
конституційні норми, які стосуються саме тих пунктів,
що винесені до цього Закону. І нічого іншого не треба
придумувати . Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Я просив би Володимир Михайлович Яценко, прошу.
Ну ще одна хвилина залишилася.
ЯЦЕНКО В.М.
Шановний Олександр Олександрович! Шановні
народні депутати!
Я хотів би підкреслити, що норми Конституції
можна і необхідно розглядати, як цілісний документ і
вкрай небезпечно виходити з Конституції, які...
речення, якесь окреме слово, якийсь окремий, якась
частина розділу і так далі.
Тому давайте ми так, Конституція України є, вона
діє, оскільки є держава Україна. Хай узгоджувальна
комісія користується нормами Конституції України, хто
заважає і взагалі, який прецедент, що ми...... норми
Конституції
пробачте. Ми не в справі цього робити. я
я - 12 - я
Оскільки ми затвлердили Конституційною більшістю,
тепер Конституцію України давайте проголосуємо,
шановні депутати, підтвердимо, що в Україні є
Конституція наберемо 301 голос, але я думаю, що це
все-таки не нормальна постановка питання.
Ну немає предмету взагалі.
ГОЛОВА. Все, час використаний дві хвилини. Ні-
ні, я маю право теж, я піднімав руку теж. Все.
Мулява і Марченко прошу.
(Шум у залі)
___________.
Шановні колеги! Весь час у нас іде ситуація, що
ми фактично або не приймаєм рішення, або переносимо,
або посилаємось на те, що в Конституції є, не треба
приймати. Раз ми вже розглядаємо в другому читанні
Закон, він повинен бути цілісним, він повинен бути
логічним. Якщо уже проголосовано у Конституції цій
попередній, там є ця необхідна кількість
конституційних голосів, то де ж проблема ...... зараз
............. Ми приймаєм звичайний Закон, з якого
зняли зараз статус коституційного, а в третьому
читанні ми будем
приймати конституційною дільшістю я
я - 13 - я
всі ці закони. Зараз для того, щоб була видна
цілісність цього Закону, саме тому треба перенести
всі ті статті, які не суперечать в оцей Закон - Закон
"Про владу".
ГОЛОВА. Ясно. Наполягаєте ще? Марченко наполягав
теж, одна хвилина, остання.
МАРЧЕНКО В.Р.
Уважаемый Александр Александрович! Я думаю, что
вашы предложения по существу или по смыслу
правильные, и мы с самого начала начала говорили вам,
и я в том числе предлагал, не надо втягиваться в
обсуждение этого Закона. Это полностью потерянное
время. Давайте из этого Закона сделаем изменения к
Конституции и приймем их. И сегодня вы сейчас
выходите. Но мне представляется, когда вы сегодня
даете свое предложение, вы не почитали или, может
быть, не успели почитать статью 56 этого
Законодательства, а этим Законодательством, то есть
56 статьей предлагается, що "законодавство України
діє в тій частині, що не суперечить нормам цього
Закону". То
есть этот Закон предлагается принять с я
я - 14 - я
нарушением Конституции, декларации, ныне действующих
законов, и потом механизм впровадження этого Закона
будет неправовой, а политический. И мы об этом
слышали: толи Референдум, толи конституционные сборы,
толи еще какой-нибудь база соберется для принятия.
Поэтому, Александр Александрович, правовой
статус давайте сделаем изменения Конституции -это
нормально, это будет в рамках правового поля, это в
рамках Конституции, и дадим полномочия Президенту те,
которые он захочет. И я все-таки обращаюсь перед
принятием Постановы, чтобы Комиссия Шейка
высказалась, сколько мы нарушили, сколько статей
Регламента, Конститутции перед тем, как мы принимали
окончательное решение по этому Закону во втором
чтении.
Спасибо.
ГОЛОВА. Все. Пояснюю, все - більше... Хвилинку.
Відносно того, що 56-у статю я нге дочитав
абощо, я так відхиляю це зауваження, бо вчора у
дискусії, коли виступав Федір Глібович, я на неї
посилався, що треба, оскільки Закон має норми прямої
дії, то треба, щоб там було закладено те, що потрібно
для цього Закону,
а не відкидалося потім, як те, що я
я - 15 - я
суперечить Конституції.
Тому я пояснюю для Володимира Михайловича і для
тих, хто сумнівається (прошу уваги). Якщо ми хочемо
легше привести у відповідність статті Закону з
Конституцією, то це буде зробити тим легше, чим
більше буде подібності в тих статтях.
І якщо ми сьогодні в цей Закон, який хто
погоджувався, хто не погоджувався, але він винесений
на сьогоднішній, на розгляд Верховної Ради, маємо
норми, які, скажемо, в значній мірі співпадають з
Конституцією, то їх треба сьогодні підтвердити, що ми
цих принципів підтримуєм. Ми розглядаємо не форму
введення, не постанову про введення -ми розглядаємо
суть цього Закону. Раз вона вдругому читанні -це
предмет дургого читання.
Якщо ця норма співпадає з нашими переконаннями,
тим паче з нашою Конституцією, то треба
проголосувати. Які тут можуть буть сумніви?
Тому я прошу таку пропозицію, вношу пропозицію.
Ті норми, які повністю повторюють Конституцію в
27-ому і інших законах, зараз підтиердимо ще раз, що
ми стоїмо на цих позиціях і дамо Узгоджувальній
комісії на те. щоб вона їх опрацьовувала.
Ставлю на
голсування. 27 стаття пункт 6-ий: "В я
я - 16 - я
обов'язки Президента України (повністю за нашою
Конституцією) створює, реорганізує, ліквідує
міністерства, відомства, інші центральні та місцеві
органи державної і виконавчої влади, призначає
(затверджує), звільняє з посад керівників цих
органів".
Повністю відповідає. Ставлю на голосування.
"за"
Да причому тут місцеві, я ще раз кажу, юрвідділ
за моїм дорученням до цього розгляду звірив
Конституцію з нормами цими, і дає ці матеріали. Які
можуть бути сумніви.
Ще раз ставлю 6 пункт 27 статті на голосування.
"За" -
Пункт 19 "Присвоює вищі військові звання,
дипломатичні ранги і інші спеціальні звання і класні
чини". І тут ще було дадано "... і військові звання
суддям військових судів". На прохання Верховного Суду
додана така теза. Ставлю на голосування.
Пункт 19. я
я - 17 - я
"За" -
Пункт 21 і 22. Прошу уваги. Пункт 21, 22, 23,
24. Звучить так точно за Конституцією: "здійснює
помилування осіб, засуджених судами України; видає
Укази про амністію". А, це проголосований. Вибачте,
проголосований.
ДУРДИНЕЦЬ. 22, 23, 24.
ГОЛОВА. 22... "Приймає рішення про оголошення
стану війни. Запровадження воєнного стату на всій
території України чи в її окрумих місцевостях у разі
збройного нападу та про загальну або часткову
мобілізацію на території України." Ставлю на
голосування.
(Шум в залі)
Заварзін, будь ласка, прочитайте Конституцію.
ЗАВАРЗІН М.В.
Спасибо
Александр Александрович. Уважаемый я
я - 18 - я
Александр Александрович, уважаемые депутаты, я читать
Конституцию не буду, я читал ее тогда, когда мы
проходили, открытой держал. И если мы согласуем вот
это все с Конституцией, нам не надо так как вы
ставите вопрос: давайте за это, за это. Давайте
проголосуем, чтобы в закон были внесенны
конституционые положения, проголосуем поручения
узгоджувальноё комиссии и пусть она вносит
конституционые статьи в этот закон. А вот таким
образом мы просто напросто еще раз доказываем, что мы
нарушаем основной закон, Конституцию нашей Украины.
Разве мы имеем право это делать. Поэтому давайте
еще раз, я настаиваю дать поручение, привести в
соответсвии Конституции.
ГОЛОВА. Тоді я вашу пропозицію ставлю таким
чином, вона навіть простіша, будь ласка. Ну, дайте я
відповім на запитання депутата. Його пропозиція
зводиться власне до того: не проголосовувати ті
статті, які відображені в Конституції, а зобов'язати
узгоджувальну комісію ці норми викласти в точній
відповідності з діючею Конституцією.
Одну хвилинку Василь Васильйович. Василь
Васильйович,
ну, дайте я закінчу думку. Це я
я - 19 - я
стосується, ще раз повторюю пункту 22, 24, 27 статті,
пункту статті 28 повністю, статті 30 перша частина,
статті 31, перший абзац. От ці статті, які в
Конституції сформульовані чітко. І їх треба викласти
так, як передбачено в Конституції. Це ті, що не
проголосовані. Зрозуміло?
Я ставлю на голосування пропозицію Заварзіна,
прошу. А потім вашу.
"за" -
ГОЛОВА. Я не буду більше ставити на
переголосування.
Мабуть хтось, я не знаю як можна не зрозуміти,
вибачте мене за те, що я може експресивно це кажу,
але мова йде ось про що. Ми не проголосували частину
статей. Частину норм, які повністю відповідають
Конституції, щоб їх не прочитувати і окремо не
голосувати і тим самим не дискредитувать певним чином
Конституцію діючу дається доручення узгоджувальній
комісії. Ці пункти, які вже викладені так як у
Конституції до третього читання викласти так само або
точно у відповідності з Конституцією. Що не зрозуміло.
Ще будемо
голосувати. я
я - 20 - я
Василь Васильович прошу.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Шановні депутати, я посилався і
просив вас врахувати, що крім норм Конституції, оцих
якраз пунктах є принятті Верховиною Радою Закони про
оборону України, про надзвичайний стан і якраз вони
конкретизують і це не доходить зважити на це. Якщо ви
зараз не проголосували, ми будемо готувати на
повторне друге читання з урахуванням чинного
законодавства.
(Шум у залі)
ГОЛОВА. Одну хвилину! Ви можете не вірити будь-
кому, але не можна говорити, що він каже неправду.
(Шум у залі)
Одну хвилинку!
У мене теж Конституція вже вивірена. Тобто,
звірена з тими статтями, які ми голосували. Я ще раз
повторю пропозицію, а визначайтесь, як хочете...
Пропозиція зводиться до того... "Ми даємо
доручення (це пропозиція Заварзіна)... даємо
доручення Узгоджувальній комісії згадані мною норми
законів, які сьогодні відповідають діючій
Коснтитуції, до
третього читання (чи, скажем, я
я - 21 - я
повторного другого) викласти в редакціїтакій же, яка
повністю відповідає Конституції".
Можна за це голосувать?
Ставлю на голосування. Голосується поіменно, між
іншим...
"За" -
рішення прийнято. Дякую.
Василь Васильович , сідайте, Долженко.
ДОЛЖЕНКО. Фракция "Коммунистов Украины"
Уважаемый Александр Александрович!
Уважаемые депутаты!
Я вношу пропозицію ті статті, які відхилені або
записано виключені 9, 10, 11, 12, 14, 16 і інші, щоб
вони були включені сюди в закон. Доручити
узгоджувальній комісії, щоб вони були включені в
Закон. Надо, Нужно, бо це пастка для дурнів,
розумієте. Відповідно до Конституції, щоб вони
ставили сюди в цей закон.
я
я - 22 - я
ГОЛОВА. Треба ставити на голосування вашу
пропозицію .
___________. Да.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію
депутата Долженка.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -
Дякую не проходить пропозицію, ще є пропозиція,
Шевченко.
ШЕВЧЕНКО. Дякую, шановні колеги, я пропоную
ліквідувати ще одну суперечність, що виникла
внаслідок обговорення цього законопроекту -це дуже
важливо -це не Конституція, але це стосується
Конституційного устрою нашої держави, маю на увазі
розділ другий його назву Верховна Рада України,
багато хто в цьому залі є прихильниками
парламентського устрою нашої держави і разом з тим ми
чомусь переголосували за виключення слів парламент
України.
Пам'ятаєте багато хто з депутатів виготовляв
візитки іноземними
мовами і мав проблему з тим як же я
я - 23 - я
назвати наш орган де ми зараз сидимо. Адже, чекайте
прошу не перебивати. Адже ми маємо традиційну владу,
піраміду різні Ради, і ми знаходимося..., ми є
Верховною Радою, і разом з тим лише наша Рада має
функції Парламенту, і у нас одночасно існує
Президент -цебто в нас ці суперечності ще не
приведені в один логічний лад.
Пропоную, щоб нікого не вводити... ліквідувати
всі ці непорозуміння раз і назавжди хоча б у дужках
написати "Парламент України". І буде назавжди нам
ясно хто ж ми є насправді в цій піраміді нашої влади.
ГОЛОВА. Пропозиція Шевченка ставиться на
голосування.
"за"
Дякую. Сідайте, будь ласка, Василь Васильович.
Шановні депутати! Увас на руках є Постанова,
проект Постанови. Оскільки перший пункт ми не можем
прийняти так, як він записаний, бо ми не завершили
перше читання у повному, так би мовити, розумінні,
друге читання. Тому треба Постанову прийняти відносно
доручення
комісіям. Доручити комісіям з питань я
я - 24 - я
привової політики та судово-правової реформи, з
питань державного будівництва, діяльності Рад і
самоврядування відповідно до статті 3. 5. 6
Регламенту і на основі статтей проекту Закону України
"Про державну владу і місцеве самоврядування"
прийнятих у другому читанні, підготувати проект
Закону "Про внесення змін і доповнень до
Конституції -Основного Закону України" і внести його
на розгляд Верховної Ради України.
Ставлю за основу.
(Шум в залі)
Запишем потім. За основу пропонується.
За основу.
"за"
Рішення прийнято.
Пропозиції, доповнення. Федір Глібович, прошу.
___________.
Дякую, Олександр Олександрович, справа в тому,
що це питання дуже принципове. Президент вніс проект
Закону "Про
державну і місцеве самоврядування". я
я - 25 - я
Цей проект Закону був прийнятий в першому
читанні. Таким чином, він в такому плані і повинен
розглядатись. Ви можете відхилити цей Закон і
розробляти проект Закону "Про внесення змін і
доповнень до Конституції". Це право депутатів. Але
змінювати форму Закону, який вніс Президент як
суб'єкт права законодавчої ініціативи, ніхто не може.
Таким чином, не можна в третьому читанні
приймати Закон "Про внесення змін і доповнень до
Конституції". Президент вніс конституційний Закон.
Верховна Рада прийняла його простою більшістю,
доручила Комісія опрацювати цей Закон.
Комісія працювала над Законом звичайним і в той
же час запропонувала, як це вже робилося в Верховній
Раді, прийняти постанову, прийняти Закон
конституційний про зупинення окремих статей
Конституції.
Якщо приймати цей Закон в повній відповідності з
цієї Конституцією, яка є, то цей Закон зовсім не
потрібний. Мова якраз йшла про те, що змінити окремі
конституційні положення для того, щоб зміцнити гілку
виконавчої влади, зробити вертикаль цієї влади і
зробити її дієздатною.
Таким чином,
не можна в третьому читанні чи я
я - 26 - я
повторному другому читанні приймати Закон, який буде
мати іншу форму, ніж ту, яку запропонував суб'єкт
права законодавчої ініціативи - Президент.
Оце я просив би врахувати.
ГОЛОВА. Шановні депутати, Федір Глібович, я
прошу уваги.
Ми шануємо право президента як суб'єкта
законодавчої ініціативи, але законодавча ініціатива,
правом законодавчої ініціативи будь-хто користується
на умовах, передбачених Конституцією і Регламентом,
оскільки інакше воно не може бути реалізовано.
Тому чи два читання, чи ми будем п'ять читань
проводити, ми одержали матеріал від Президента і
намагаємося зробити такий Закон, який би задовольнив
і Президента, і Конситуцію, і всі гілки влади.
Чи прийме він, чи не прийме, ми побачимо. Я
думаю, що прийме. І ми будем все робить для того, щоб
він був прийнятий. А це вже внутрішня наша процедура,
ми за друге читання не встигли його розглянути, не те
що встигли -ми не можемо його розглянути другим
читанням, тому що є занадто багато спірних положень.
Тому ми зобов'язані його розглядати на третьому
читанні так, як це
передбачено нашим Регламентом. я
я - 27 - я
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я прошу слово.
ГОЛОВА. Будь ласка, Василь Васильович.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Шановні депутати!
В зв'язку з появою щойно проекту Постанови, яку
зачитав Головуючий, вважаю за необхідне заявити
наступне:
По-перше. Відповідно до процедуриі
проголосованих уже статей, доручено Узгоджувальній
комісії цілий ряд статей або окремих її частин
підготувати, як було сказано, на третє читання. А я б
сказав би, відповідно до статті 6. 6. 9 пункт 2 на
повторне друге читання. Це перше.
Тобто ми не закінчили роботу розгляду проекту
Закону "Про державну владу і місцеве самоврядування"
у другому читанні, яке подала Узгоджувальна комісія
офіційно обрана Верховною Радою. Це перше.
Друге. Узгоджувальна комісія на ваш розгляд
разом з тим подала проект Закону про зміни у
застосуванні окремих положень /Конституції Основного
Закону України.
Цей другий законопроект зовсім не я
я - 28 - я
розглядався.
Таким чином, не має логіки в тих діях, які зараз
нам запропоновані. І тому я прошу зважити на це, що я
сказав.
ГОЛОВА. Ясно. Василь Васильович, шановний, одне
уточнення відразу. Він має логіку в тому, що каже. Ми
не закінчили в другому читанні, очевидно треба на
повторне друге виносити, а не третє, це як зміна до
Постанови.
А відносно того тексту Закону, який ви сказали,
він може розглядатися тільки тоді, коли ми остаточно
приймемо цей Закон.
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Вірно, так ми його якраз...
ГОЛОВА. Василь Васильович, ми на нього зараз не
посилаємося.
ДУРДИНЕЦЬ В. В. Я прошу не в парі, ми в пакеті
внесли на розгляд Верховної Ради.
ГОЛОВА. Василь Васильович, ми не сперечаємося,
просто треба перед
тим, як голосувати чітко говорити я
я - 29 - я
за що. І я був не коректний коли сказав, що до
третього читання, тут справді ваша пропозиція слушна.
На повторне друге читання. Так?
ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так.
ГОЛОВА. На повторне друге читання, з урахуванням
всього того, що було висловлено в проекті.
Москаленко проти? Будь ласка, Москаленко дайте.
МОСКАЛЕНКО.
Дякую. Олександр Олександрович, мені не
зрозуміло: чому ми відлучаємо Узгоджувальну комісію
віід цієї роботи, яку потрібно зробити. Чому! Чому
так поспішно ставите Постанову для голосування,
відкинувши цю Комісію?
ГОЛОВА. Тобо, ваша пропозиція -доручити
Узгоджувальній...
МОСКАЛЕНКО. Треба: хай продовжує роботу Комісія,
яка 3 місяці працювала.
я
я - 30 - я
ГОЛОВА. Я думаю, що це слушна пропозиція.
МОСКАЛЕНКО. Тому не спішіть ставити на
голосування. Ну хоть трішки дивіться за руками за
нашими.
ГОЛОВА. Анатолій Іванович, так ми можемо
зараз... це якраз поправки. Ми зараз і проголосуєм цю
поправку. Одну вніс Василь Васильович, одну ви.
Проголосуєм - буде нормально.
Будь ласка, Оробець.
ОРОБЕЦЬ.
Оробець, 15 округ, місто Київ.
Шановні депутати! Шановний Голово! Я хотів би
вас віднести до тої практики, яка існує в світі.
Колізії, коли Парламент не має явної більшості при
прийнятя Закону виникає в різних державах.
Як вирішуються в цьому питанні? Депутати
переїжджають в якусь місцевість поблизу... ну,
наприклад, в Пущу-Озерну. Закриваються. 2, 3, 4 дні,
тиждень. В кінці кінців пріїжджають і вирішують. Вони
там радяться без преси, але дуже цей метод, я хочу
вам сказати цей метод найдешевший і найефективніший.
Якщо ми відкладаєм далі в довгий ящик, нічого
воне не вирішується. Ну, це так само, як взяти... є
якійсь нарис, аи ми його полакуєм зверху. Треба я
- 31 - я
навпаки загострити ці всі питання.
І якщо ми його відкладем на невизначений час, ми
його не вирішим. І я пропоную скористати той досвід з
якого я казав.
ГОЛОВА. Ну, дякую. Досвід, який в нас
використовується теж, вони до речі і працювали інколи
там, де ви говорили. То вже метод, а я до змісту. Я
все-таки пропозицію до змісту постанови. Яворівський,
Лук'яненко.
ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Яворівський, Світловодськ,
Онуфрієвка, Демократична партія України.
Шановні законодавці України і шановні наши
виборці, які слухають сьогодні оцю нашу процедуру.
Значить, давайте не будемо лукавити і чи ми поставимо
на третє, чи на третє "а", чи на п'яте читання, всім
уже все зрозуміло. Нас несе, нас зносить і зупинитися
ми не можемо.
Давайте, всім абсолютно зрозуміло сьогодні, я
постійно думаю, ми з вами, шановні колеги, ми з вами
маємо унікальні важелі нашої влади. Це бюджет, від
якого не має право ніхто відступитися і
законодавство, яке
над Президентом, над усіма. я
я - 32 - я
Чи може 450 людей, які не можуть прийти розумної
думки зараз, чи можемо ми керувати державою? До чого
це все я веду. Олександре Олександровичу, ми просто
самі себе дуримо і імітуємо 2, 3, 4 читання. Що може
ще зробити комісія погоджувальна, яка працювала і
зробила практично все? Що може зробити Голова
Верховної Ради? Він зробив все, що міг. Почув
сьогодні цей наш, сьогоднішній ярмарок, хворий встав
і прийшов, щоб керувати. Хто ще може що нибуть
зробити? Ніхто.
Я веду ось до чого. Не треба ставити не на яке,
там Марченко вигукує, в мене таке враження, що в
нього постійно Ветренко в голові, даруйте мені за
каламбур, але я хочу сказати, у нас є один єдиний
вихід, Олександре Олександровичу, лукавити далі
нікуди, ми повинні використати два, три дні, які в
нас є, попрацювати, скажімо, ще раз у наших фракціях,
у наших комісіях і єдина можливість прийняти той
закон, який буде прийнятний і для Президента, і для
нас. Бо сьогодні міра компромісів практично вичерпана
і не лукавимо більше.
Я пропоную використати два, три дні, ще так би
мовити притертися, що ми можемо зробити в цьому
законі, а якщо
ні, то треба зізнатися, що ми з вами я
я - 33 - я
отут як колективний розум народу не склався, не
вийшов і ми не здатні прийняти жодного рішення. Дякую
вам.
ГОЛОВА. Я повторю і поставлю на голосування, а
потім почергово буду ставити на голосування пропозиції
різних депутатів, бо інакше ми не будемо просуватися,
бо ми за основу прийняли документ.
Тому, те що говорив Оробець, Яворівський і інші
депутати.
Доручити, будьте уважні, прошу, шановні
депутати, Антон Денисович, прошу, доручити
узгоджувальній комісії разом з комісіями з питань
правової політики та судово-правової реформи, з
питань державного та... з питань державного
будівництва, діяльності Рад та самоврядування,
відповідно до статті 3. 5. Регламенту і на основі
статей проекту Закону України "Про правову владу і
місцеве самоврядування України", прийнятих у другому
читанні, підготувати проект Закону "Про внесення змін
і доповнень Конституції України, Основного Закону
України і внести його на повторне друге читання до 15
травня.
(Шум у залі)
я
я - 34 - я
Зрозуміло всім?
Строк не подобається?
(Шум у залі)
Ще раз повторюю формулювання. Будьте уважні.
Будьте уважні.
Доручити комісіям... це вже зміни до прийнятої
за основу! Доручити Узгоджувальній комісії разом з
комісіями з питань правової політики та судово-
правової реформи, та з питань державного будівництва,
діяльності Ради та самоврядування, відповідно до
статі 3. 5. 6. Регламенту і на основі статей проекту
Закону України "Про державну владу і місцеве
самоврядування в Україні", прийнятих у другому
чичанні, підготувати проект Закону "Про внесенння
змін і доповнень... А, підготувати цей проект Закону
до повторного другого читання. Строк - до 15 травня.
(Шум у залі)
Анатолій Іванович відкрийте календар.
Почекайте відкрийте календар побачите, що це не
реально вони не встигнуть зробити 10 днів. Строк
окремо поставимо на голосування, одну хвилинку,
ставимо на голосування зміст, а строк окремо
поставимо, це одна пропозиція я поставлю, а потім
вашу. я
я - 35 - я
Доповнимо це ж ми за основу прийняли. Ставлю на
голосування, а потім ваша пропозиція.
ЗА -
Голосується зміст, а строк ми визначимо окремо.
Головатий, прошу, кому. Ви ж відмовилися від
слова відразу.
ГОЛОВАТИЙ С. П. Шановний Голово!, Шановні
народні депутати!
Стосовно змісту пропонованої, пропонованого
проголосованого чи не проголосованої пропозиції, мені
здається, що ми не можемо доручати узгоджувальній
комісії, щось робити, тому що ми можемо доручати
постійним комісіям бо це є робочі органи постійні
Верховної Ради, згадайте, як була сформована
Узгоджувальна комісія, коли Президент звернувся до
Верховної Ради з пропозицією сформувати Узгоджувальну
комісію і вона була сформована на певних принципах.
Куди війшли вона не була затверджена на Верховній
Раді, я прошу шановні депутати підняти документи і
уважно їх читати
Верховна Рада прийняла рішення про я
я - 36 - я
формування своєї частини узгоджувальної комісії,
частини від Верховної Ради за принципом
представництва від депутатських груп і фракцій -це
одна частина узгоджувальної комісії.
Другу частину узгоджувальної комісії визначає
той хто звернувся до Верховної Ради від виконавчої
влади -це їхня, так би мовити, парафія, їхні права і
їхній склад. Тому в будь-якому рішенні, яке б ми
сьогодні приймали, ми можемо доручати своїм постійним
комісіям і одночасно звертатися до узгоджувальної
групи або давати доручення своїй частині:
доопрацювати відповідно, далі працювати з частиною,
що складається від виконавчої влади.
Тому я би пропонував, що наше рішення було би
таким: запропонувати Узгоджувальній комісії у обох її
складових частинах і від Парламенту, і від Президента
доопрацювати цей Закон з урахування обговорення, яке
відбулося впродовж цих двох, трьох, чотирьох днів у
другому читанні, і внести доопрацьований варіант в
середу, коли ми збираємося після Великодневих свят.
Я думаю, знаючи роботу Узгоджувальної комісії,
її працездатність, коли вона працювала по 12 годин
на день, вона абсолютно здатна доопрацювати і внести
вам на розгляд
варіант, який буде погоджений знову ж я
я - 37 - я
таки, як між депутатськими групами і фракціями в
середині Парламенту, так і буде погоджений чи може
бути погоджений із виконавчою владою з другого боку.
Так що моя пропозиція зводиться до того, щоби
внести на наступному тижні ще один доопрацьований
варіант.
ГОЛОВА. Сформулюйте, будь ласка, те, що ви
сказали, у письмовій формі, я поставлю на
голосування.
СТЕШЕНКО
Дякую. Шановний Голова! Шановні народні
депутати! По-перше, я хотів би всіх нас відправити до
тієї Постанови, яку прийняла Верховна Рада 28 грудня
1994 року другий пункт: "Погодитися з пропозицією
Президента України щодо утворення Узгоджувальної
комісії, склад якої від Верховної Ради України
сформувати за принципом: один представник від
депутатської групи". Пояснюю далі.
Зараз поєднувати роботу Узгоджувальної комісії,
яка сформована за політичною ознакою, з роботою
Комісії, які теж
сформовані за фракцінйим принципом - я
я - 38 - я
це значить розвалити діло. А біда розпочалася наша з
того моменту, коли ми не підтримали пропозицію
Валентина Костянтиновича Симоненка, яка зводилася до
того, щоб всі ми порозумілися на тому, що таке
Узгоджувальна комісія і які її функції.
Я думаю, що треба було б нам всім переступити
через свою гординю і звернутися до фахівця
міжнародника-правника Володимира Григоровича
Буткевича, який би дав з цього приводу пояснення.
Всі рішення, які мала приймати Узгоджувальна
комісія тільки виключно консенсусом, і розпочинати
тут доповідати саме з цього, які розділи прийняті
консенсусом, які статті. Все останнє розглядати на
загальних принципах, які виходять із нашого
внутрішнього Регламенту.
І тому не треба тепер оце знову поєднувати.
Проблема, з якою ми спіткнулися, вона має два
аспекти.
Перший -чисто політичний. Політичний ми вже
намагалися реалізувати через Узгоджувальну комісію,
сформовану за принципом один від фракції, і повністю
виконали Постанову Верховної Ради.
Другий аспект - це чисто нормативно-правовий.
Тому те, що
запропонував Олександр Олександрович я
я - 39 - я
абсолютно доцільно. Узгоджувальна комісія виконала
свою місію, тим паче, що ми сьогодні своєю Постановою
підтвердили, що всі статті прийняли за основу повинні
узгоджуватися з Конституцією. І давайте відправимо до
тих двох комісій, одну з яких я сьогодні представляю,
і тоді ми вийдемо з цієї колізії.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Ще одне уточнення перед тим, як. Одну
хвилину, я всі пропозиції поставлю на голосування,
але ми зараз відведем для того час.
У нас тут виникає... Справа в тому, що ми
двозначно трактуємо питання змін до Конституції. Я
прошу уваги, я дам слово всім. Дам і вам, Олександре
Івановичу, дам всім.
Мова йде ось про що, якщо ми не погоджуємося або
погодилися на формулу зупинити дію окремих статей
Конституції, пункт 56 або що приймаючи Закон в
цілому, якщо, скажемо, не прийняли цей Закон, то це
не суперечить формулі внесення змін до Конституції.
Це теж саме тільки іншими словами сказано.
Зупинення окремих статей Конституції означає, що
Конституція буде не в такому об'ємі як раніше, або не
такого змісту. Це
означає - зміни до Конституції. я
я - 40 - я
Тому якби ми не намагалися самі себе якось
переконати в тому, що так краще, всерівно іншого
шляху немає. Є тут сенс в тому, що говорить Федір
Глібович. Ми повинні таким чином розглянути спочатку
цю полосу права чи сферу права, яка б мала внутрішню
логіку узгодження, тобто у вигляді Закони, а потім
всі ці норми привести у відповідність з Конституцією.
Тоді ми находимо механізм в реалізації цієї ідеї.
А все інше означатиме, фактично, руйнування
Конституції, на що я сумніваюсь, що піде Верховна
Рада.
Будь ласка, Петро Володимирович. Відведемо ще 10
хвилин бо часу вистачає. Потім Ємець.
444 Бобровицький виборчий округ, ШЕЙКО
Шановний Олександре Олександрович!
Я би запропонував такий варіант, все-таки ми
повинні подякувати Узгоджувальній комісії, яка
абсолютно продуктивно попрацювала. І в принципі, ми
більшість статей сьогодні проголосувало, залишилося
зовсім небагато.
Мені здається ця Узгоджувальна комісія
відпрацювала
якийсь механізм, структуру. Вона в я
я - 41 - я
принципі, є тут вкінці-кінців, психологічна
сумісність в роботі між депутатами і людьми, зокрема.
Тому, якщо ми сьогодні візьмемо і відправимо на
доопрацювання на друге повторне читання в Комісію
Стешенка, це, по-перше, буде некоректно. Тому що
ця Комісія має свій законопроект, який є
альтернативним тому законопроектові, який ми сьогодні
розглядаємо.
І ми включимо Правову комісію, зовсім нових
людей, які знову почнуть все спочатку.
І в принципі, ті статті, які сьогодні не
проголосовувались, то Узгоджувальна комісія вже над
ними працює сьогодні весь день. І я вважаю, що до 26
числа, коли ми з вами почнемо пленарне засідання на
наступному тижні, абсолютно Узгоджувальна комісія в
цей термін зможе доопрацювати ті статті і пункти, які
ми не проголосували.
Не треба затягувати час. Якщо ми візьмемо і на
травень місяць (а в нас на травень місяць, я думаю,
що буде дуже багато проблем, які повинні ми
вирішувати в законодавчому поліі в принципі навіть
практично), то знову ми затягнемо і нас будуть
звинувачувати в тому, що законопроект лежить у
Верховній Раді і
не розгладається. я
я - 42 - я
Я думаю -до 26 числа (це абсолютно реальний
термін) і по-друге, дати змогу Узгоджувальній комісії
доопрацювати цей законопроект. Я вірю, що ми його
обов'язково з 26 чсисла приймемо в другому читанні.
Інша справа, ми ще будемо приймати Постанову про
його введення, не відомо яким чином буде діяти зал.
ми ще будемо вводити в правове конституційне поле це
законопроект. Там те ж будуть якісь неузгодженості.
Тому давайте, щоб його прийняти в цілому по
другому читанні, давайте ми просто не будемо гаяти
час і не відправляти на далеко доопрацювання цей
законопроект. Дякую.
ГОЛОВА. Ємець.
ЄМЕЦЬ О.І. Дякую. Ємець. 260 виборчий округ.
По-перше, процедурне зауваження. Шановний пане
голово, я не дозволяю собі ніколи неетичної поведінки
стосовно вас і я просив би не дозволяти взаємного. і
продумати систему надання слова із залу. Тому що в
кинці кинців це закінчиться вибухом залу і ви будете
звинувачувати окремі фракції в тому, що вони стоять
біля мікрофонів. я
я - 43 - я
Тепер, що стосується суті справи. Я думаю, що ми
займаємося просто самообманом. Якщо ми не відповімо
собі чітко на кілька питань, ми ще потратимо тиждень,
два, три на роботу над законом. І ні Президент не
отримає відповіді, яка позиція Верховної Ради в цей
період. Буде тягнутися призначення Кабінету
Міністрів, буде не вирішуватись цілий ряд інших
важливих справ. А ми замість того, щоб приймати,
наприклад, текст податку на законодавствуючий основі
лежить, будем займатися розглядом цього закону.
Що я маю на увазі. Потрібно було б чітко
проголосувати чи готова Верховна Рада половиною, а не
двома третинами голосів призупинити дію тих чи інших
частин Конституції. Якщо не готова і при голосуванні
це виявиться, мені не зовсім зрозуміло для чого ми
зараз займаємося цією роботою.
Друге питання. Із цього закону, який ми
розглядаєм чітко помітно основні принципові
розбіжності. Перше, це стосунки Президент-Уряд-
Парламент. Друге, це місцеві органи державної
виконавчої влади.
Звертаю вашу увагу, що із 8 розділу ми не
прпоголосували ні однієї статті. Мені не зрозуміло
над чим будуть
працювати при підготовці до наступного я
я - 44 - я
читання та чи інгша комісія, чи група. І з чого вона
взагалі буде виходити?
Розбіжність голосів настільки сильна, що для нас
уже зрозуміло -ці питання проголосовані не будуть.
Тому що, щоб не затягувати час, пропоную вибрати
два, три, чотири цих принципових позиції, які є
найбільш суттєві в законі і проголосувати. Щоб уже
буквально завтра Президент отримав відповідь яка буде
реакція Верховної Ради на ці його законодавчі
пропозиції.
Після цього Президент хай визначається своєю
тактикою і окремо групи і фракції у парламенті також
зможуть визначитися з тактикою наступних дій. Дякую.
ГОЛОВА. 6 голосів, Корнелюк, Марченко, потім
Омеліч.
КОРНЕЛЮК, член цієї злополучної узгоджувальної
комісії.
Дякую. Шаноний Олександре Олександровичу, я
підтримую Петра Володимировича Шейка про те, що цей
законопроект
треба подати або до узгоджувальної я
я - 45 - я
комісії, яка б до 26 чи до 27 квітня завершила свою
роботу і подала сюди знову на повторне друге читання,
а комісіям, які ви назвали з питань правової політики
і державного будівництва, просто в цю комісію
узгоджувальну подати свої міркування по тих чи інших
статтях, тобто,свої висновки.
Тому що, якщо ми зведемо ці три комісії до купи,
то ніякої каупи не получиться.
Я в такому разі відмовляюся працювати далі у
узгоджувальній комісії, тому що я знаю, що це треба
починати все з нуля по новому. І це ми затягнемо уже
не на тижні, а на місяці. Дякую.
ГОЛОВА. Марченко, потім Омеліч.
МАРЧЕНКО.
Уважаемый Александр Александрович!
Я как -то просил бы в этом постановлении или
протокольно дать поручение комиссии нашей по
депутатской этики, комиссии которая возглавляет
депутат Шейко.
Мне представляется у нас при приеме, при
рассмотрении или
подготовке этого законопроекта было я
я - 46 - я
нарушена норма Конституции, например 103 в связи с
которой согласительная комиссия не имеет права с
законодательной инициативой .
Мы действительно исковеркали право
законодательной инициативы Президента и действительно
на мой взгляд -это работу, если Президент согласится,
хорошо будет после соглашения, если нет, может он
отказаться и работа наша вся как говорят на полку или
в урну и так далее.
Но я просил бы, чтобы комиссияя уже дважды
сегодня предлагал это делать,. депутат Шейко выступая
не как не хочет взять на себя ту обязаность, чтобы
отследить процедурность принятия этого закона
нарушается статья 170 Конституции, депутат Емец
предлагает нас втянуть Верховный Совет нарушить 171
где Конституционные изменения будут не двумя.... а
половиной. Нарушен принцип значит заложенный
Регламентом и самой главной комиссия базовая вышла со
своим решением о не принятии этого законопроекта, и
ваша комиссия молчит по этому вопросу. Мне
представляется должно быть вам поручение дано, чтобы
вы рассмотрели процедурность принятия этого закона,
подскажите как нам правильно в Конституционном поле
не нарушая
процедуры принять и последняя реплика я
я - 47 - я
депутату Яворивському, то що вину уже сказав, що не
здатний і неодноразов заявляє, то я это уже понял, а
с другой стороны пусть у меня будет Ветренко в
голове, чем например Дурдинец или Яворивськый.
Спасибо.*
ГОЛОВА. Будь ласка. Я прошу по сути, Виктор
Семенович .
Віктор ОМЕЛІЧ, Дніпропетровська область, група
"Єдність" .
Шановний Олександр Олександрович! Шановні
народні депутати! Я вважаю, що Верховна Рада,
прийнявши цей Закон в першому читанні, зробила вірний
крок, коли створила Узгоджувальну комісію для того,
щоб вона відпрацювала всі пропозиції, зауваження, які
були внесені народними депутами і для того, щоб вона
спільно проводила роботу по зближенню наших позицій у
Верховній Раді України з тією групою від Президента,
яка працювала над ... ініціювала цей Закон.
Я вам скажу, що нелегко було працювати, вже не
один раз говорили про це, і комісія дотримувалась
чіткого правили, вона працювала таким чином, що ми
всі питання
погоджували з своїми групами, і, навіть, я
я - 48 - я
тоді, коли ми зустрічалися з представниками
адміністрації Президента, ми часто залишали роботу
для того, щоб зустріться з групами, погоджувати ці
питання. Зроблена була колосальна робота, і,
звичайно, вам скажу, що назустріч йшли..., як ми йшли
назустріч, так йшла і команда Президента. Я вам
скажу, що дуже багато уступок було зроблено з боку
президентської команди, яка спочатку подавала той
варіант, який був, він дуже великі претерпів зміни.
Ну, я вам скажу ще одне. Жодна пропозиція не
виходила за рамки тих пропозицій, які були внесені
народними депутатами, які єсть у вас в порівняльній
таблиці. Тобто робота велась без порушення нашого
Регламенту.
Я вважаю, що та робота, яка була проведена,
вона, звичайно, дала нам змогу за цей короткий час,
за три чи чотири дні, все-таки просунутись вперед по,
ну, розгляду нашого проекту Закону. І дільшість
статей ми все-таки прийняли тут переважною дільшістю
голосів. Думаю, що слід погодитись з цією
пропозицією, щоб Узгоджувальна комісія й далі
продовжувала роботу над цим документом, тому що якщо
включиться в цю роботу лише Комісія по державному
будівництву і
комісія Стретовича, ми таким чином я
я - 49 - я
відключемо президентську команду, ту частину з якою
погоджувалися, якою ми вже маємо досвід погоджувати
свої позиції.
Думаю, що слід було б цей документ дати, як і
пропонувалось тут, завдання Погоджувальній комісії
спільно з представниками Президента відпрацювати
протягом тижня, внести на повторне друге читання і
розглянути тут ті вже погоджені норми, пропозиції.
Я думаю, що ми зуміємо знайти і в цій складній
ситуації якісь спільні, спільну думку і внести її на
розгляд Верховної Ради. Я думаю, що це найбліьш
прийнятний варіант.
ГОЛОВА. Дякую. Використали ми час, відведений на
обговорення цього, цієї процедури. Будемо визначатися
голосуванням, тому що ми можемо ще 4 дні говорити на
цю тему, а суть не міняється.
Таким чином (одну хвилину) по частинам будем
голосувати. Я прошу уваги!
Та ні, ми за основу частину, а тоді...
Почекайте! По частинах за основу голосуємо поправки,
а остаточно після перерви, яку попросила група, щоб
приймати рішення.
В одній не
дається? Ну, та їх (..........) Одну я
я - 50 - я
хвилину!
Поки що ми маємо право ставити на голосування
відповідно до нашого Регламенту. Будьте уважні. Є
концептуальні моменти: двом комісіям постійним чи
Узгоджувальній комісії.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Одну хвилину. Я прошу вашої уваги.
Якщо ми голосуємо за розгляд, як це і
передбачено повторно в другому читанні, то повинен
бути той же автор, тобто Комісія та ж сама повинна
працювать. Ви розумієте, що це так. По-іншому просто
ми не можем визначати.
Є тут процедура. Ми можемо доручити чи
рекомендувати чи що. Ми до цього, поки сергій
головатий не пояснив, то ми доручали. Ми не знали, що
не можна доручать. І вже 5 років доручали. То,
мабуть, ще раз доручимо Комісії. Давайте тоді вже
будемо за нормами міжнародного права діяти.
за нормами міжнародного права діяти.
Так, це деталь не така значна.
Потім, був такий момент, який надзвичайно багато
разів тут піднімався, конценсусом комісія пропонує.
Тоді не виникає питання про пропорційність
представництва від
фракції. я
я - 51 - я
Будь ласка, вносьте конценсусом всі статті ми їх
відразу проголосуємо навіть не обговорюючи. Ми віримо
вам, членам Узгоджувальної комісії. Це не просто.
Тому очевидно, концепсусом будуть розглядатися
ті чи інші статті, ми їх будемо голосувати швидко
тут. А ті, що будуть викликати протиріччя будемо
визначатися шляхом звичайного голосування,
обговорення так як це передбачено процедурою другого
читання.
Далі. Відносно того, чи готова Верховна Рада
відкласти сьогодні норми Конституції, те що
пропонував Ємець, я з вашого дозволу не буду ставити
на голосування, бо вся процедура сьогоднішнього
обговорення говорить про те, що не будемо ми, ніхто
не себе сміливості такої не візьме, навіть мабуть і
сам Олександр Іванович.
Відносно того, щоб Узгоджувальна комісія
одержала свої пропозиції, те що Королюк працював від
двох постійних комісій або від усіх постійних
комісій, тут ніяких заперечень немає. Будь ласка,
вона із задоволенням буде працювати над цим
матеріалом.
І, нарешті, строк. Я б хотів би завтра прийняти
цей Закон у
другому читанні, але у нас на руках я
я - 52 - я
сьогодні ті Закони на які посилався і той же Ємець і
інші депутати, десь три з половиною десятків лежить
законів, які відкладені сьогодні. Ми витратили чотири
дні на цей Закон, він важливий, його треба прийняти.
Я хочу нагадати депутатам нинішнього скликання,
що коли ми розглядали проект Конституції, чи
концепцію Конституції ми більше двох тижнів
обговорювали цю концепцію. А це та ж сама концепція,
це ще раз говорить про професійність парламенту, про
зростання його професійності. Ніхто не заперечує?
Тому в послідовності таких пропозицій, я буду
ставити на голосування, а остаточно ми потім
порадимося.
Перше. Давайте все-таки доручимо до другого
повторного читання доручити Узгоджувальній комісії
підготувати законопроект.
Я ставлю на голосування.
"За" -
Прийнято рішення. Спасибі.
Дальше. Доручити їй врахувати всі... всю
процедуру обговорення. Особливо керуючись
результатами
голосування. Я маю на увазі навіть я
я - 53 - я
рейтінговий цей принцип. Якщо за одну норму
голосували, за цю ж норму раз -160, а за іншу -198,
то треба таки зважати більш на цю норму з урахуванням
обговорення і тих пропозицій, які надійдуть від
Постійних комісій.
Але ще одне. Щоб спростити їм роботу, не від
депутатів окремих, а від Комісій. Це... І від
фракцій. Від Комісій і від фракцій. Зрозуміло? Так?
Я прошу уваги. Позиція фракцій буде представлена
членами Узгоджувальної комісії. Тому від фракції -
немає потреби. Від Комісії постійної. Тобто, з
урахуванням обговорення результатів голосування і
пропозицій Постійних комісій. Ставлю на голосування.
Заспокойтесь, будь ласка. Голосуйте "за".
"За" -
Пропозиція -не до третього, а все-таки до
повторного другого читання. Ставлю на голосування.
До повторного другого читання.
Так наполягає Президент і Узгоджувальна комісія.
"За" -
я
я - 54 - я
Прийнято рішення.
Далі. По строку. Я... одну... я просив би, будь
ласка, будьте уважні. Я прошу вашої згоди і нехай
погадиться Узгоджувальна комісія на це. У першу... у
перший сесійний тиждень травня місяця. У перший
сесійний тиждень травня місяця. Ставлю на
голосування.
Доручення. І в міру готовності.
Йде голосування.
ГОЛОВА. Є доповнення у міру готовності у першому
сесійному тижні травня місяця, ставлю на голосування,
а потім окремо будемо.Ставлю на голосування.
"За"
ГОЛОВА. У міру готовності просто, ставлю. У
міру готовності ставиться на голосування, згідно
Регламенту. У міру готовності голосується.
Йде голосування.
"За" -
Є
пропозиція -згідно з Регламентом. Там я
я - 55 - я
написаний строк. Ставлю на голосування.
(Шум у залі)
"За" -
Шановні депутати, заспокойтесь! Одну хвилину, ми
ще не вичерпали всі варіанти. Будь ласка. Хвилиночку!
Пропонується так. Одну хвилину, одну хвилину.
Зараз, зараз вашу поставлю.
Є ще одна пропозиція. Будьте уважні!
Я помічаю, що найбільше наполягають на цьому
строці ті, хто не працює в Узгоджувальній комісії. А
коли сісти і по-серйозному працювати (особливо над
четвертим розділом), враховуючи зауваження, які є від
Комісії....
З ЗАЛУ.........................................
ГОЛОВА. Всі наполягають? Ясно. Значить, 27
квітня - ставлю на голосування.
(Шум у залі)
"За" -
я
я - 56 - я
Симоненко універсальну пропозицію дає.
Двічі було 198...
(Шум у залі)
Було двічі 198! Симоненко Валентин
Константинович, прошу уваги!
СИМОНЕНКО
Александр Александрович!
Давайте все-таки с вами станем на
реальную........... ногу и как говорится, на грешную
землю опустимся. Тот (я не хочу обидным словом
называть все те действия, которые мы производилы в
течении 6 дней в этом зале, иначе как спектаклем не
назовеш. Давайте иначе, хотя спектакль не пришел....
по ряду причин, которые были заложены в самой
идеологии закона, а теперь давайте посмотрим потому,
что руководить значит предвидеть.
Давайте посмотрим, что дальше будет. Президент
подал на рассмотрение Верховному Совету
Конституционный Закон. Мы....... первый день как
говориться отклонили по работали над ним 6 дней так,
что теперь от самой идеологии и сущность законов,
который вкладывал Президент от его осталось очень
мало. я
я - 57 - я
Будем мы теперь говорить или не будем, как бы мы
там как говориться не тестовали предложения, мы уже
определились голосованием.
Теперь есть такое предложение, пусть проведут
наша согласительная комиссия чисто не механически, а
чисто так сказать механические действия, то есть с
групируют, т что осталось от идеологии этого закона.
И покажут Президенту. Я убежден, что Президент по
всей вероятности не согласится уже с этим законом,
после второго чтения, которое мы провели, но не
соглашаясь с этим как говорится оттягивая развязку мы
затягиваем узел, тот, который сегодня существует у
нас, правительства нет, реформы не идут. Поэтому мы
безспорно спорим о сроках, надо пусть идеологи этого
закона покажут, Президенту, который вносил на
рассмотрение Верховного Совета.
Сложат все предложения рассмотрят и дадут
Президенту будет согласен Президент......
рассмотрения будем рассматривать, вот такое у меня
есть предложение.
ГОЛОВА. Валентин Костянтинович, ви як завжди
правильно сказали тільки, що це вже було повторено і
навіть
проголосовано тут в залі. Це так. На жаль, але я
я - 58 - я
так, я прошу використали ми час і у нас ще багато є
питань.
Є ще один варіант який пропонують від
Узгоджувальної комісії, та пропозиція яку давав
Головатий, запропонувати Узгоджувальній комісії
доопрацювати проект закону "Про державну владу та
місцеве самоврядування" з урахуванням обговорення,
пропозицій комісії, ну, згаданих тут двох комісій, і
внести його на повторний розгляд у другому читанні
Верховною Радою України 26 квітня 1995 року.
(Шум в залі)
Я прошу уваги. Ну почекайте. Я дам вам... А
в нього час... лежить тут зауваження, які він вносив
час назад. Я дам вам слово зараз.
Я хочу сказати, Валентин Костянтинович,
Президенту ми можемо дати щось після другого читання,
ми не завершили його ще як предмет роботи Верховної
Ради. тому, безперечно... Там все залишилося хороше.
Я ставлю на голосування проект Головатого, будь
ласка. Ставлю на голосування проект Головатого, як
доповнення до прийнятого проекту, за основу.
"за"
я
я - 59 - я
Не прийнято.
Заварзін.
ЗАВАРЗІН
Спасибо, Александр Александрович. Дело в том,
что я поднял руку, после меня 11 человек выступило.
Понимаете?
(Шум в залі)
ГОЛОВА. Вибачте мені. Микола Васильович, ви
сидете перший і не бачите, іщо інші поперед вас
піднімають.
ЗАВАРЗІН. Я бачив, я специально наблюдал. Не
будем ерепалку.......... Спасибо за то, что
предоставили слово.
Уважаемые народные депутаты! Дело в том, что те
все предложения, которые прозвучали, а тем паче до 26
квитня, когда даже ночью вот такой......... ни один
Головатый не сможет прочесть нормально, а не
раситывая на нормальных людей. Я имею ввиду как
юриста вас.
Поэтому
есть Регламент, и давайте согласно я
я - 60 - я
Регламента рассматривать эти вопросы, но ведь мы
вот...
Яворивський, я вам не мешал, а слухал.
Я вот слушал Яворивського і тоже самое удивлялся: он
начал здесь аллилуя какого-то соглашательства и т. д.
и т.д.
Если вы помните, на второй неделе то, что вы
говорили, я от вторго микрофона говорил и обращался к
депутатам этого Верховного Совета.
Но вы до сих пор этого не поняли и настаиваете
только вот на этих вещах: дайте вот это нам -и
никакой другой идеалогии. Вот это как раз и есть тот
камень преткновения, который не дает работать
Верховному Совету.
Посему, меня поражает еще один вопрос. Почему в
течение 8 месяцев не рассматривается законопроект,
который рассмотрен в первом чтении и именуется Закон
"О Советах народных депутатов", где четко согласно
международной хартии расписаны все ветви власти п
подчинение. Но некоторых пугает именно власть народа.
И это я говорю для радиослушателей. Почему? Потому
что власть народа - для них острый нож в сердце.
Спасибо за внимание.
я
я - 61 - я
ГОЛОВА. Дякую. Зараз я поставлю на остаточне
голосування після тої перерви, яку просить фракції,
якщо її підтримає ще якась фракція.
Будь ласка. Прошу уваги! Я вже не буду давати
нікому слова, тому що безконечно буде. Ви вже в тому
переконалися. Час відведений використаний. Є
пропозиція припинити внесення пропозицій. З мотивів
голосування ставлю на голосування: припинити внесення
пропозицій. Хто за те, щоб припинити обговорення
цього питання, тобто внесення пропозицій до
Постанови.
"за"
ГОЛОВА. Все. Більш нікому не даю слова.
Таким чином, нам потібно прийняти остаточне
рішення. Ми складові його проголосували, не зійшлися
тільки на одному, на одній деталі -строк. Я Заварзіна
мушу тут підтримати повністю, бо ми мову ведемо про
складний документ. І хто б не був... Я розумію
прекрасно Узгоджувальну комісію, яка готує його. І в
цьому матеріалі знаходиться чотири чи п'ять місяців,
вона може володіти всіма статтями, зіслатися навіть
на пам'ять, на ту
статтю Конституції, на той пункт і я
я - 62 - я
так дальше.
Але мова йде про те, що сидять в залі 300
чоловік, вони повинні визначатися в цьому відношенню
так само легко, оперативно, як члени Узгоджувальної
комісії. Це обов'язково.
Тому безперечно, якщо ми почнемо в середу
наступну розглядати це питання, то це вибачте мені,
буде абсурд. Це буде те, що говорив вже Валентин
Костянтинович.
Тому я просив би, не зв'язувати комісію
строками, якщо вона завтра підготує -нехай подає
завтра. А розглянути цей законопроект у першому тижні
сесійному у травні місяці. Ми раніше всерівно не
встигнемо, щоб ми не хотіли робити. Навіщо ми себе в
кут заганяємо якимись зобов'язаннями. Немає
заперечень? Я ставлю на голосування цю дату. В перший
сесійний тиждень травня місяця.
"За" -
Рішення прийнято.
Такими чином, ми проголосували всі складові
Постанови. Всі.
Ігор Рафаїлович, якщо є ще якась фракція, що
хоче перерву, то
я можу оголосити перерву. Якщо ні, я
я - 63 - я
то давайте будемо голосувати.
Тоді я голосую те, що ми проголосувати
зв'язаному в одному вигляді, будь ласка.
Доручити Узгоджувальній комісії з урахуванням
обговорення проекту Закону "Про державну владу і
місцеве самоврядування" у другому читанні та
пропозиції Комісії з питань судово-правової реформи
та питань державного будівництва, діяльності Рад і
самоврядування відповідно до статті 3. 5. 6
Регламенту і на основі статей проекту Закону України
"Про державну владу і місцеве самоврядування"
прийняти у другому читанні, підготувати проект цього
Закону до повторного другого читання у першій... на
перший тиждень... на перший сесійний тиждень травня
місяця. Зрозуміло?
Що? Що? А я все це сказав. Ставлю на
голосування.
"За" -
Дякую. Рішення прийняте.
Прошу уваги. Я прошу уваги. Не сперечайтеся. По
міру готовності ми зняли із голосування, не
сперечайтеся. До
цього ще зняли. Визначивши дату я
я - 64 - я
розгляду цього Закону.
Таким чином ми розглинули цей законопроект.
Тепер у нас є сьогодні - різне.
Я прошу перед тим... є 3 документи, як говорять.
Одне з них зовсім не різне. Я прошу уваги. Основне
питання. Будь ласка.
Я прошу уваги. Шановні депутати, дозвольте
зачитати два запити, а потім надамо слово по різному,
які єсть питання, котрі необхідно нам розглянути.
Депутатський запит депутата Ніколаєнка. Кабінет
Міністрів, Марчуку Євген Кириловичу. В Україні
склалася критична ситуація з виплатою заробітної
плати працівникам бюджетної сфери, вчителям, лікарям,
студентам, учням профтехучилищ, працівникам культури.
В деяких районах Херсонської, Кіровоградської та
інших областей не виплачена заробітна плата ще за
лютий, березень 1995 року. Педколективи оголосили
престрайковий стан. Особливо тривожне становище
виникло с фінансуванням профтехучилищ. По 3-4 місяці
не опалачені комунальні послуги, не організоване
харчування дітей-сирот, викладачі-майстри змушені
кормити таких дітей за рахунок класних мізерних
коштів.
Прошу
безвідкладно розглянути ситуацію, яка я
я - 65 - я
склалася і здійснити західи щодо її покращення. Слід
встановити контроль за використанням коштів,
субвенцій, які направляються на виплату заробітної
плати.
Пропоную також розділити на рівні Мінфіну статті
фінансування Вищої школи і профтехучилищ, щоб не
допустити фінансування однієї галузі за рахунок
іншої. З повагою Ніколаєнко.
Даємо доручення Голові Верховної Ради Морозу.
Депутат Яценко. Наближається 9 річниця
Чорнобильської катастрофи. Рішення Президії Верховної
Ради Української РСР від 26 квітня оголошено днем
Чорнобильської трагедії. Це рішення ніким не
відмінено.
Тому прошу оголосити його на сесії або надати
мені слово завтра зранку з цього приводу.
Є, шановні колеги, необхідність зачитати Указ по
цьому питанню.
Володимир Михайлович, з місця, будь ласка.
Включіть Яценка.
ЯЦЕНКО В.М.
Дякую.
Указ Президії
Верховної Ради Українськї РСР "Про я
я - 66 - я
оголошення дня 26 квітня Днем Чорнобильської
трагедії".
Враховуючи пропозиції депутатів Верховної Ради
Української РСР та широкої громадськості ренспубліки,
про увічнення в пам'яті народу трагічних подій,
пов1язаних з аварією на Чорнобильськтій АЕС, та з
метою застереження ядерних катастроф, згуртування
населення на боротьбу за екологічну безпеку,
оздоровлення навколишнього середовища, Президія
Верховної Ради Української РСР постановляє:
оголосити 26 квітня Днем Чорнобильської
трагедії;
щорічно в цей день приспускати державний прапор
Української РСР, України на будинках Верховної Ради,
Ради Міністрів та виконавчих комітетів місцевих Рад
народних депутатів.
Голова Президії
Секретар Президії.
Воно сьогодні діє.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Приймається. Іще один
депутатський запит Президенту України, Кучмі Леоніду
Даниловичу. я
я - 67 - я
Депутатчький запит від групи депутатів. 16.
"Ми, депутати Верховної Ради України, стурбовані
критичним станом хімічних галузей України. Хімічні
підприємства діють сьогодні в різних міністерствах,
що не дає змогу для координації та управління однією
з найважливіших складових частин народно-
господарського комплексу. В цьому комплексі
зосереджено значний науковий та промисловий
потенціал, який з відомих причин використовується від
10 до 50% потужностей.
Зруйнування технологічних та коопераційних
зв'язків позбавили хімічні підприємства сировинних
ресурсів, а відсутність валютних коштів та
незваженість економічних законів та підзаконних актів
можливості закуповувати сировину за імпортом та вести
модернізацію та оновлення основних виробничих фондів.
Сьогодні зношенність фондів сягає 80 відсотків,
що приводить до перевитрат матеріальнихта
енергетичних ресурсів.
Одна хімічна галузь до переліку пріоритетних
напрямків використання іноземних кредитів не війшла.
В такій ситуації необхідно прий мати зважені
пропозиції, високо кваліфікованих фахівців на
державному рівні.
Діюча структура Мінпрому України, в я
я - 68 - я
яку входить більшість підприємств хімії, не
забезпечує своєчасне вирішення питань хімічного
комплексу всієї республіки.
Неспроможність зрозуміти, що природний газ для
хімії є не тільки енергоносієм, а й сировина, привели
до того, що продукція вітчизняних підприємств хімії
стала збитковою.
Наше звернення продиктоване тільки міркуванням
справи. Ми вважаємо, що зволікання при вирішенні
питання про створення Міністерства хімічної
промисловості України буде тільки на шкоду економіці
нашої молодої держави.
Підтримуючи ваше бажання і практичні заходи по
стабілізації народного господарства сподіваємося на
позитивне вирішення цього життєвого важливого питання
для стабільної роботи хімічного комплексу України.
Група депутатів 17 , ми такий запит направимо.
А зараз я прошу, шановні народні депутати,
записатися на ті запитання, є висвітіть будь ласка.
Гарма.
ГАРМАШ.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Ваш запит, я ваш почерк не так, тому я
я - 69 - я
я хочу надати вам першому слово.
Можна тут з трибуни.
___________. Я хотел бы зачитать следующий
депутатский запыт. Міністру оборони України, товаршу
В. М. Шмарову.
В соответствии со статьей 12 Закону Украины
"Про статус народного депутата Украины", прошу вас
приостановить действие, приказа Начальника
Генерального Штаба Вооруженных Сил Украины, номер 6 о
создании комиссии для проведения проверки состояния
военного учебных заведений Вооруженных Сил Украины, в
связи с тем, что состав комиссии определен только в
часте руководства комиссии, а члены постоянной
комиссии не определены приказом. Это ведет к
следующему первое члены комиссии не имеют четко
политического положения, как членов комиссии .
Второе. Персональный состав комиссии будет
меняться зависимо от его руководства .
Третье. Состав комиссии, в представленном виде
не отражает всех сторон испектров военно-научной
организации в Вооруженных Силах Украины.
Четвертый.
Полномочия комиссии принципиально не я
я - 70 - я
определены .
Пятое. Численный состав комиссии 32 человека
вызывает безпокойство и озабоченность, офицерская
общественность Украины о забочена будущем
последствиям проверки состояния военно-научных
организаций Украины -Воловец -Генерал-майор,
Прокофьев Е.М.
Данный вопрос в блажайшее время будет
рассматриваться Комиссией обороны и безпеки,
документы прилагаются.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Матковський за ним
Шевченко.
Місто Матковського.
КОЖИН
Шановні депутати! Народний депутат Кожин, 203
виборчий округ, Народний Рух України.
Стан справ в Верховній Раді Автономної
Республіки Крим і антидержавна позиція Голови
Верховної Ради Автономної Республіки Крим і його
прихильників свідчать про те, що невелика частина
депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим
дестабілізують
обстановку в Криму, сприяють розгулу я
я - 71 - я
антиукраїнський сил, сприяють росту злочинності та
безладдя. В той же час мешканці Криму, значна чатина
депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим
відстоюють інтереси України, державності, здорового
глузду. Як участник подій в Криму в недалекому
минулому, мушу вам наголосити, що дуже необхідно від
депутатів Верховної Ради України моральна допомога і
підтримка депутатам Автономної Республіки Крим в
українській державності і орієнтації.
Непорушуючи норм права, законів вважаю дуже
необхідним рішуче грунтувати кримчанам, депутатам
Верховної Ради Автономної Республіки Крим
українського державного спрямування, забезпечення їм
безпеки, прав і дій. Ввважаю доцільним рекомендувати
депутатам Верховної Ради Автономної Республіки Крим
визначитися в повновноваженнях депутатів, які обрані
з грубим порушенням Закону, які не прийняли
українського громадянства і які не є громадяни
держави.
Зараз вони стали тими, що йдуть проти
української державності, які є гарантами усіх
негараздів в Криму.
Шановні депутати, згідно з підписаним
меморандумом про
нерозповсюдження ядерної зброї і я
я - 72 - я
гарантії безпеки України є необхідність Верховній
Раді визначитсь зі статусом Чорноморського флоту на
теренах України. А також підрозділів морської піхоти,
берегових військ, які виконують роль зовсім
протилежну безпеці України.
Вважаю необхідним на засіданні постійної Комісії
заслухати силових міністрів щодо їх кадрової роботи у
Криму і стану справ по їх галузі в Криму. А також які
вони дали матеріальну допомогу кримчанам.
І останнє. Стан справ в Криму багато залежить
від безпосередньої роботи представника Президента в
Криму, його позиції, готовності, поваги. І вважаю,
що такою людиною у Криму може бути голова
Всеукраїнського конгресу українців, президент фірми
"Крим-континеталь" Юрій Васильович Колєсніков. Це
людина, яка здатна захистити інтереси україни в Криму
і права людини.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутатові
Шевченко. Слідуючий буде Оробець. Шевченко Віталій
Федорович, ви ж просили слово? Будь ласка.
ШЕВЧЕНКО В.Ф. я
- 73 - я
Шановні депутати, в мене є необхідність
виступити в різному, але я просив би головуючого,
якщо це можна, оскільки немає на руках необхідних
документів, якими хотів послугуватися, перенести мій
виступ в наступне різне, яке ми розглядатимемо. Можна
це зробити?
Спасибі. Я зекономлю на цьому час. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутат Оробець. За ним
Степанов.
Депутат ОРОБЕЦЬ, 15 виборчий округ, м.Київ
Шановні депутати! Шановний Головуючий!
Я хотів би зупинитися на двох проблемах, які
дуже сильно хвилюють виборців мого округу.
В місті Києві набули поширення великі афери
пов'язані з діяльністю трастових компаній.
Розвалилося приблизно їх десятки. Вони обіцяли людям
величезні надприбутки в доларовому еквіваленті, і по
10, і по 12 відсотків щомісяця.
Побудовані
були фінансові переміди, після того я
я - 74 - я
голови цих трастових компаній щезли, забрали рахунки,
багато з них зникли за кордоном.
В моєму окрузі потерпіли навіть люди, які були
в'язненями фашистських концтаборів і отримали хоч
якесь відшкодування від Німеччини, і їхні вклади
поглинули ці трастові компанії.
Я хотів сказати, що на жаль, їхня діяльність
регламентується рішенням Кабінету Міністрів 1983
року. Там дуже багато статей явно застаріли, явно не
відповідають сьогоднішньому дню. З кожним днем
кількість трагедій росте, і діяльність таких
трасторвих компаній, які не мають за собою жодної
серйозної фінансової обгрунтування перекидається у
регіони, в обласні центри України.
Наслідок такого, правоохоронні органи
арештовують рахунки трастових компаній і до кінця
слідства ці кошти арештовані і люди, що постраждали
не мають можливість забрати ці кошти назад.
Ні пенсіонери, ні інваліди і так далі.
Мені здається, що цілком було б очевидно, що
оскільки є така проблема, я виношу на ваше судження
досить дискусійну... рішення. Якщо би держава взяла
на себе всі борги оцих прогорілих трастових компаній,
вона би могла,
могла отримати вотум довіри до людей. я
я - 75 - я
У наших людей по різним причинам є гроші у себе
вдома. В доларовому еквіваленті люди говорять, що
приблиз... спеціалісти, що є 10 мільярдів доларів
перебувають зараз у нас на Україні. Ці гроші працюють
на тіньову економіку, а не працюють на нашу державу.
Не працюють на нашу економіку. І від того, коли буде
ці кошти працювати на нас, залежить коли справді
почне діяти економічна реформа.
Ми позичаєм величезні кошти за кордоном за
проценти. Будає навіть -за кабальні проценти. А не
використовуєм ті ресурси, які мають наші громадяни.
І останнє. Ми не вирішуєм самої основної
проблеми. У нас 40 відсотків економіки знаходиться в
тіні. Запитання: в якій спосіб ми будем планувати
вихід тіньової економіки і переведення її в легальне?
В легальну економіку. Саме це питання, вони є
найбільш важливіші і від того, як ми вирішуємо ці
прпоблеми залежить, коли нарешті почнеться підйом
нашої економіки. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Степанову, за
ним депутат Зарудний, будь ласка.
СТЕПАНОВ
М. В. Степанов, 257 (..........) я
я - 76 - я
избирательный округ, "Социалистическая" фракция.
Уважаемый председатель, уважаемые депутаты, я с
этой трибуны уже поднимал вопрос о судьбе облигаций
государственого целевого безпроцентного займа 1990
года. И хочу еще раз поднять здесь этот вопрос.
Как вы помните тогда люди платили не малые
деньги, некоторые многие тысячи в надежеде получить
автомобили, товары долговременого пользования. Но
сейчас эти облигации превратились в пустые бумажки.
Во время встреч с избирателями, во время приема
избирателей я постоянно получаю вопросы, как же все-
таки будет решена судьба этих облигаций, как они
будут погашены? И уже здесь я обращался с депутатским
запросом в адрес министра финансов Укаины Германчука.
Ответа я пока не получил.
И поэтому в очередной раз я вот хочу обратиться
и огласить здесь депутатский запрос премьер-министру
Украины Марчуку, министру-финансов Украины Германчуку
в связи с многочислеными вопросами избирателей,
имеющих на руках облигации государственого целевого,
безпроцентного займа 1990 года. Прошу дать
разкяснения, как правительство будет решать вопрос
о погашении этих облигаций и как при этом будут
учитываться
интересы людей, которые их приобрели. я
я - 77 - я
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату
Зарудному, за ним Глухівський.
ЗАРУДНИЙ А.А.
Шановний головуючий, шановні депутати, я буду
виступати з питанням того, що чорнобильці, котрі
потерпіли, значить, брали участь в ліквідації аварії,
остались по за всяким їхнім захистом. І до речі цей
закон від 19 грудня 1991 року "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали в
наслідок Чорнобильської катасрофи" розділ 6, стаття
20 відмінений.
Я маю на увазі, навіть, ті люди, котрі здатні і
хочуть будувати свої будинки, але надати їм
безпроцентний кредит. Чому ми тих людей обходимо,
навіть ті, які можуть сьогодні будувати свої доми,
свої будинки і тільки користуватися безпроцентним
кредитом.
Отже ще раз, це одна така відповідна часина
людей, які обійдені оце в соціально му захисті, оце
чернобильці. я
я - 78 - я
Більше того, я хочу сказати про те, що багато
чернобильців, котрим побудовані квартири їм
безпосередньо влада на місцях забрала їхні квартири,
це і в нашій Тернопольщині таке, і я вже говорив з
деякими депутатами і по інших областях.
За рахунок чернобиля побудовані квартири і
чорнобильцям не представляють цих квартир, захоплюють
інші люди.
Я це хотів би звернутися як депутатський запит і
взяти це під особливий контроль.
Наступне питання.
На цьому тижні у нас заплановано розгляд з
приводи економічної блокади Республіки Куби.
Скажіть, будь ласка, дорогі друзі, а що це ми,
ще хочемо нової "карібської кризи" чи що інше? Чого
ми...? У нас що, проблем своїх не вистачає? А ми
знов... кидаємося в інші політичні, як то кажуть,
авантюри і знову ж таки, які буду не сприяти
відповідним дружнім стосункам зі всіми народами... Є
"статус кво" -і я думаю, в цьому відношенні Україна
аж ніяк не має до цього великої якоїсь причетності!
І ще одно. Я хочу наголосити на тому, що депутат
Самойлик, до речі, їздить з провокацйіними поїздками
на Західну Україну
і тут вже другий виступала про те, я
я - 79 - я
що у нас розрушуються які-то пам'ятники або щото
інше. Дорогі друзі, у нас на західній Україні
зберігаються пам'тки ще з часів Першої Світової
війни! Я от (в мене є свідки, от сюди... вони
скажуть), де є з Брусилівського прориву могили, до
речі, я вас скажу... І не треба брехати і неправду
говорити про нас! І ділити на якіто... Ми знаємо, як
зберігати могили. І ми вийдемо, ми вшануємо пам'ять
цієї імперіалістичної бойні двох імперіалістичних
систем -"червоної" і "коричневої" чцми, щоби більше
цього у нас на Україні не відбулось! Ми вшануємо їх
молитвою. До речі, є така стара українська пословиця:
"Кожен як уміє -так по своїй мамі плаче..." Ми по-
християнському звичаю вшануємо їх, і не будемо ту
фальшиву застосовувати, ту фальшиву помпезність цих
парадів з тими червоними імперіалістичними
більшовистськими прапорами, а ми вийдемо і помолимось
за них.
Я, будь ласка, в мене ще є час...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Багато у нас ще хочу виступити... Я
прошу...
___________.
Так, так - у мене є час. я
я - 80 - я
...Ми помолимося і по-християнському звичаю
вшануємо оцю.... оцих, що впали. А большевистського
оцього... помпезності і цього параду з червоними
прапорами ми не будемо, тому що це є бойня, яка
відбулась з двома імперіалістичними системами -
червоної чцми (то є большевистської системи) і
гітлерівської Німеччини.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату
Глухівському за ним Мулява.
ГЛУХІВСЬКИЙ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попрошу давайте, хоч трошкі
коротше., хоч у нас Регламент 5 хвилин, щоб встигли
ще виступити бажаючі.
___________.
Шановний пане Головуючий! Шановні панове народні
депутати!
Я хотів би в своєму виступі підтримати виступ,
щойно оголошений
народним депутатов Зарудним. я
я - 81 - я
Мої виборці вкрай стурбовані нагнітанням
пристрастей комуністами в зв'язку з наближенням 9
Травня. Яскравий цьому приклад, виступ з цеї трибуни
19 квітня народного депутату пані Катерини Самойлик
від імені фракції Комуністів.
Із її виступу слідує, що комуністи взялися їхати
по західних....... України, щоб виявити, як західники
протидіють святкуванню Дня Перемоги. І що ж вони там
виявили .
Руйнування пам'ятників героя і ветеранам Великої
Вітчизняної війни, до мене масово почали надходити
листи, телефонні дзвінки, і телеграми від моїх
виборців, які протистують і доказують, що інформацію
яку подають комуністи з цієї трибуни є
дезінформацією, ніхто у нас ніяких пам'ятників не
нижчить.
Якщо хтось у нас і руйнував, пам'ятники, то це
якраз бойові загони комуністів, які ще в перший рік
нашої незалежності зруйнували на наших теранах -
пам'ятник Генералу Шухевичу, в містечку Кроковець.
Генералу Коновальчу в селищі Жашкові, і Степану
Бандері в селі Старий Угрилів.
І прокуратура та Служба безпеки України ще й
досі не виявили цих
злочинців . я
я - 82 - я
Я хотів би зачитати вам документ, який мені
щойно прийшов з мого виборчого округу. Це документ,
який прийнятий на спільному засіданні в місті Золочев
на Львівщині і підписаний такими політичними силами,
просвіта, Народний Рух України, громадська
організація, Народний Рух України -партія. Братство
ОУН-УПА, Спілка політв'язнів, Союз українок, Конгрес
українських націоналістів демократична партія
України. Українська Республіканська партія., Спілка
жінок Золочивщини "Злагода", товариство політв'язнів
і репресованих, Золочівська сотня імені Наливайка
Прикарпатської Січі українського казацтва і
"Меморіал". Що вони прийняли у цьому документі? Я
цитую.
"Наближається 50-річчя перемоги над німецьким
фашизмом. Кожний народ по-своєму оцінює цю дату. Як
до неї повинні ставиться ми, українці? Ми політичні
партії і громадські організації Золочивщини
національно-демократичного спрямування вважаємо, що
до оцінки цієї події повинні підійти з точки зору
своїх національних інтересів.
Україна була однією з найголовніших арен Другої
Світової війни. Тут відбувалися великі кровопролитні
бої в ході
яких загинули мільйони наших я
я - 83 - я
співвітчизників. Ми низько схиляємо голову перед їх
пам'яттю. Шануємо всіх воїнів, що боролися проти
німецького фашизму. Українці, що воювали в Радянській
армії, і українські повстанські армії брали участь в
групах опору на території інших країн, партизанських
загонах, антифашистському підпіллі. Але, нажаль,
перемога над німецьким фашизмом не означало
остаточного звільнення України. На зміну коричневому
нацизму прийшов Червоний більшовицький фашизм.
Почався новий геноцид проти українського народу.
Єдиною силою, яка в цих умовах стала на захист
України, була Українська повстанська армія.
Розпочалася семирична радянсько-українська війна,
яка, нажаль, скінчилася нашою поразкою. Трагізм цієї
братоубивчої війни полягав в тому, що використавши
ієзуїтську тактику, московський імперіалізм заставив
одних українців воювати проти інших українців.
Тому ніяк не можумо погодитисяз цією думкою, що
перемога радянського народу у Великій Вітчизняній
війні було одночасно з перемогою і для українського
народу, і для України. На перемогу своєї державності
українській нації прийшлося чекати в умовах
імперського поневолення ще більше чотирьох
десятиліть. Для
нас перемога прийшла в 1991 році, я
я - 84 - я
коли Верховна Рада України проголосила самостійність
Української держави. А народ на Всеукраїнському
Референдумі підтвердив волю багатьох поколінь
українців бути незалежним вільним народом.
І тому якщо для Росії -це День перемоги, то
зовсім інакше до цієї дати повинні ставитися
українці. Для нас це не День перемоги, а День
пам'яті, День поминання всіх тих наших
співвітчизників, що віддали своє життя в роки цієї
страхітливої війни, яка для України тривала 14 років
від 1939 до 1953 року. Як проти німецьких, так і
проти більшовицьких фашистів.
Звертаємося до Президента України, Верховної
Ради України з вимогою врахувати, що до цього часу в
оцінці історичних подій в Україні ми користуємося
термінологією наших колишніх окупантів. Вже пройшов
той час, щоб усі історичні події, що мали місце в
нашому минулому, оцінювати на основі принципу
українських національних і державних інтересів.
Тільки тоді ми перестанемо бути малоросами, а станемо
справжніми громадянами нашої України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, час
вечірнього засідання у нас вичерпаний, тому
оголошується перерва до 10 годин ранку завтрашнього
дня.
До побачення.