ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 20 к в і т н я 1995 р о к у
10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Прошу депутатів зареєструватися.
ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ.
ГОЛОВА. В залі зареєстровано 323 народних
депутати, ранкове засідання оголошується відкритим.
Є прохання, до мене зверталися на передодні,
буквально на передодні засідання, кілька депутатів, є
прохання на 10 хвилин дати змогу висловитися з
приводу тих питань, які мають сьогодні важливе
значення, і тому я надаю слово депутату Тодорову, а в
цілому 10 хвилин на цю процедуру.
Якщо ви не заперечуєте? Заперечуєте. А решта
запишіться, будь ласка, хто хоче висловитися ще.
Записуйтесь, будь ласка.
Треба 15 хвилин?
Будь ласка, опублікуйте список. 15 хвилин на
моніторі.
Тодоров,будь ласка, на трибуну. я
я - 2 - я
ТОДОРОВ
Депутат Тодоров
Уважаемый Александр Александрович, уважаемые
коллеги, как сообщил мне сегодня председатель
Бердянского городского Совета Бакай, в результатье
непрерывных пролевных дождей 16 по 18 апреля 1995
года и сильного восточного ветра позволившего поднять
уровень воды в Азовском море у берегов Бердянска, что
явилось причиной наводнения в городе.
В результате наводнения в районе колонии
Матроской слободки в нижней части города разрушено
одноэтажные жилые дома, большое количество семей
осталось без крова.
Хочу также отметить то, что в ркезультате
аналогичного стихийного бедствия в Бердянске в ноябре
1992 года лишилось крова 3 с половиною тысячи семей
свыше 10 тысяч житилей Бердянска.
В то время акже работала правительственная
комиссия, которая издала постановления Кабинета
Министров известное 883Р от 1. 12. 1992 годапо
которому должно
было построино 32 тысячи квадратных я
я - 3 - я
метров жилья.
На сегоднишницй день построино и здано всеволишь
8 тысяч квадратных метров жилья и основная масса
значит не посмтроена не введена в эксплуатацию и
семьи продолжают страдать без крова, без жилья.
Я прошу, Александр Александрович, дать поручение
Кабинету Министров Украины срочно организовать
правительственную комиссию для определения размеров
разрушений в результате наводнения и скорейшей
ликвидации его последствия. прошу такжет учесть то,
что согласно прошлого Постановления не построено,
значит, практически 24 тысячи квадратных метров
жилья. Если будет... оно должно быть, Постановление
выйти в результате последнего стихийного бедствия,
чтобы эта площадь жилья была учтена и построена.
Видимо, прийдется там как-то изыскивать средства из
резервного фонда. Но я призываю и прошу помочь
жителям города Бердянска.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Так, Мовчан.
МОВЧАН
Шановні
колеги! Шановний пане Голово! я
я - 4 - я
198 Коломиївський округ, Павло Мовчан.
Я хотів би почати з того порядку денного, який
ми схвалювали, не вносячі тих суттєвих коректив, які
висовує час. Ми знаємо наскільки серьйозно
поглиблюється криза в Криму, і мене дивує, що ми не
змінюємо порядок денний, який був передбачений у
вівторок.
Здається, що саме життя вносить на сьогоднішнє
обговорення аме кримську проблему. Я хотів би,
шановні колеги, не відкладаючи це питання надовго,
тому що відбувається дезінформація, відбувається
зумисне нагнітання і той, хто бачить Останкіно,
бачить абсолютно тенденційні підходи до цієї
проблеми. Більше того, сіються антиукраїнські настрої
як в самій Росії, так і в Криму. Крим перетворюється
у небезпечне вогнище, і тому вкрай необхідно покласти
сьогодні тому свавіллю межу і припинити те, що чинить
сьогодні Голова Верховної Ради Автономної Республіки
Крим.
Всі ми ознайомилися з тим документом, який був
розданий нам, -виступ Цекова у Державній Думі Росії.
Мені здається, уже із самого тексту ми могли б
вичитати те, що зупинило б нашу увагу. Цеков,
господін Цеков,
він весь час перекручує всі факти, я
я - 5 - я
абсолютні факти про те, що він ідентифікуює Крим як
Республіку, яка абсолютно окреме державне утворіння.
І мені здається, що ми мусимо сьогодні звернути
увагу на ті 52 підписа, кажуть, їх уже 55 підписів
депутатів від Верховної Ради Автономної Республіки
Крим для того, щоб прийняти сьогодні рішення. Від нас
чекають.
Шановні колеги, Олександре Олександровичу, я
просив би, щоб це було сьогодні в порядку денному
номер один.
І в зв'язку з тим, що уже не один раз
відбувається тут політичні спекуляції на тему 50-
річчя Перемоги у Другій світовій війні, і зокрема,
виступ депутата Самійлик з приводу абсолютно
недостовірних фактів про сьогоднішню атмосферу в
Івано-Фарнківській області, зокрема, в Коломиї, де
навпаки (і в Калуші), де навпаки, і тут присутній
Голова обласної Ради Степан Волковецький, який може
підтвердити, що для всіх учасників Великої
Вітчизняної Війни, для всіх ветеранів все зроблено
для того, щоб належних пошанувати. Тенденційні
підходи треба відкинути. Це абсолютно спекулятивні
підходи.
Я хотів би,
щоб ми проголосували, в нас є час я
я - 6 - я
для того, щоб схвалити орден Богадана Хмельницького,
він вкрай необхідний для всіх тих, хто брав участь у
цій визначній історичній даті. Сьогодні від нас
залежатиме, чи держава матиме свою державну нагороду.
Дякую!
ГОЛОВА. Дякую! Осадчук.
ОСАДЧУК
Шановний Олександре Олександровичу! Шановні
келеги депутати! Я глибоко переконаний в тому, що ми
всі, незалежно від політичних поглядів, повинні
докласти зусиль для достойного пошанування виконання
Другої світової, як її справедливіше називають. Але,
вже зараз ведеться така полтика, яка спрямована на
те, щоб використати цю дату проти української
незалежності. У Києві ветеранам війни сьогодні у ті
пакуночки пайки вкладають ось такий сувенір:
коробочку сірників від Жериновського, де написано
"Нам нужна великая Россия!". І те, що провокаційно
робить команда Жериновського, значною мірою
збігається з тим, що говорить міністр іноземних справ
Росії Андрій
Козирьов, виступаючи на засіданні Ради я
я - 7 - я
по зовнішній політиці Російської Федерації. Недавно у
своєму виступі сказав він про те, що "встает вопрос
не только о системной, но и той Чечней, защиты
русскоязычной населения". Від кого, Бог вам нехай
поможе захищати, в Україні є закон про громадянство
певно найдемократичніший закон з усіх законів на
теріторії колишніх республік. Ведеться дуже м"яка,
лагідна, гуманна політика по відрошенню до всіх
національностей. Тим часом, господин міністр Козирєв
каже, що у захисті інтересів роскоязичного населенія
там використовують арсенал средств за рубежом, от.
Может бить включая не только усное вираженіе
недовольства со стороны МИД, ни и применение в
отдельных случаях вооруженные силы.
Дорогі мої колеги і співвітчизники! Ми повинні
над цим серйозно задуматься і у нас десь там у
порядку денному вже переноситься з дня на день
питання про національну безпеку країни. Нам треба
відверто у концепції Національної безпеки України
увести такі засади, які б гарантували нашим
громадянам мир і спокій. Бо крім економічного тиску,
крім інформаційних провокацій готується проти нас
страшну провокації на випробування міцності
української
держави. я
я - 8 - я
Ми маєм бути мудрі, добрі, справедливі, але й
захищати свою незалежність всіма засобами і не робити
страусової політики. Не робити вигляду, що нічого не
відбувається. Наша незалежність захована в таку
обережність державних мужів, що від неї може
залишитись тільки мильна булька. Будьмо мудрі і
об'єднані. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Пронюк.
ПРОНЮК.
Тисменецький, 205, Євген Пронюк, Група
"Державність", Українська республіканська партія.
Шановні пане Голово! Шановні колеги!
Наближається велике свято Воскресіння Христового. Я
хотів би, щоб ми напередодні цього свята встигли
обов'язково розглянути сьогодні питання про хід
виконання Постанови Верховної Ради України від 21
березня 1995 року "Про незадовільнений соціальний
захист населення в зв'язку з підвищенням тарифів на
житлово-комунальні послуги".
Я хотів, щоб ми обов'язково встигли це зробити.
нам важливо щось радісне піднести людям до цього
свята. І так само я
привертаю вашу увагу, що ми маємо я
я - 9 - я
дати про захист нашого ринку.
Я пропоную встигнути і якщо ми організуємося
добре, то ми це зробимо, розглянути питання про
проект Закону України "Про перелік товарів
продукції", на які встановлюються акцизні збір,
доставки цього збору. То питання є не дуже виликі за
обсягом. І ми мали б сьогодні їх встигнути. Я гадаю,
що питання, які вже тут порушували мої колегі, Мовчан
і Осадчук дуже важливі і при нашій добрій організації
і напруженій роботі. Бо ви знаєте, що минулі дні ми
працювали не дуже продуктивно. А сьогодні на
передодні (..........) свят і останьої
післятериторіальної (..........) я закликаю напружено
і згуртовано попрацювати, щоб найактуальніші питання
були розв'язанні. В тому числі і ті, які порушували
Мовчан і Осадчук. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Безсмертний.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П. 220 виборчий округ,
Безсмертний.
Шановний Олександре Олександровичу, я хотів би
нагадати вам і колегам народним депутатам, що у
вівторок під час
голосування за порядок денний вами я
я - 10 - я
було сказано, що це питання буде додатково обговорено
після закінчення Закону "Про владу".
То мені здається, що все-таки сьогодні слід
виділити трошечки більше часу на обговорення, які
питання ми мусимо сьогодні розглянути. Це перше.
Друге. Я розумію, що невдовзі ми будемо на
округах. І єсть цілий ряд питань негайних, які ми
можемо порадувати наших виборців -це і питання
житлово-комунальних послуг, яке вже було розглянуте,
це й про оплату і фінансування програми 50-ліття, це
й, там деякі питання по постанові щодо весняно-
польових робіт і інші.
Але, коли я собі задаю таке питання, ми
розглянемо ці проблеми сьогодні нашвидку, приймемо по
них рішення, з'явиться ще більше боргів перед
населенням, які ми не зможемо проплатити, тому що
фінансів для їх виконання немає, я можу додати сюди і
межу малозабезпеченності, чим семе ми себе через
місяць поставимо перед фактом, а що робити потім, де
брати ці кошти. І в той же час ми абсолютно забули
про, мені так здається те податкове законодавство,
законодавство по інвестиціях, законодавство інше
економічне, приватизаційне яке слід би було
розглядати. я
я - 11 - я
І останнє, що я хотів би сказати. Шановні
колеги, впродовж цих шести днів, що ми слухали Закон
"Про владу", звертаючи увагу на виступи моїх колег, я
хотів би вас просити, давайте будемо терпиміші,
давайте не вчити і повчати когось і вважати що наша
точка зору конкретного, окремої особи є істиною в
останній інстанції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Заварзін.
ЗАВАРЗИН
Спасибо, уважаемый Александр Александрович,
уважаемые народные депутаты. Сегодня много говориться
о праздновании 50-летия но у нас этот вопрос в
повестке дня стоит, и я думаю, что мы уважаемого
Кураса выслушаем.
Теперь вторая проблема, которая надвигается на
сегодняшний день на детей Украины.
Подходят летние каникулы, лагеря пионерские на
сегодняшний день не ремонтируются, я имел связь с
профсоюзами города Красноармейска, с профсоюзами
образования,
которые подтвердили, что путевка на я
я - 12 - я
сегодняшний день в пионерские лагеря стоит от 20 до
30 миллионов.
У меня возникает вопрос, кто же будет отдыхать в
этих лагерях. Это во-первых, и кто бы ответил на это.
Поэтому у меня предложение Александр Александрович,
буквально сегодня поручить Кабинету Министров
протокольно, чтобы они разобрались с этим положением
по ценам путёвок, и хотябы для многодетных семей и
малообеспеченных семей, обеспечили путевки детям по
более низким ценам. А возможно для некоторых
многодетных семей и безплатно. Это первое.
Второе. Значит, снова роздаются звонки и
требования моих избирателей, да и не только моих. Я
думаю, что и многих депутатов, по оплате коммунальных
услуг, газа, электроэнергии и т. д. Тоесть, мы еще
раз должны подтвердить, что Верховный Совет все-таки
принял постановление о том, что плата не производится
по новым тарифам, до того момента, покуда Кабинет
Министров не решит вопрос дотации по этим вопросам.
Почему я требую это? Да только лишь потому, что
получая пенсионер миллион сто тысяч карбованцев
должен заплатить за жилье и коммунальные услуги 2. 5-
3 миллиона. Вы представляете, в какое положение мы
поставили своих
избиратетлей? Положение не просто я
я - 13 - я
нищих -положение неспособных выжить... А это -
страшно. Мы уже говорили об этом. Поэтому я
настоятельно прошу, чтобы еще раз Верховный Совет
подтвердил то, что мы приостановили действие
Постановления Кабинета Министров по этим вопросам до
решения вопроса дотации.
А вообще, все-таки я снова поддерживаю депутата
Краснякова и ряда других депутато -прошу, чтобы мы
приняли Постановление, в котором бы отобразили, что
оплата коммунальных услуг, газа и электроэнергии были
не выше 15% от дохода на одного человека. То есть,
расчет вести по одному человеку, тогда будет
правильно.
И еще одно.
Спасибо, время истекло...
ГОЛОВА. Ті питання, які потребують відпівіді...
Одну хвилинку, я далі... Суслов -то вже в порядку дня
на сьогодні.. Тодоров, про стихію в Бердянську.
Інформація, я думаю, не заважає байдужим нікого. Я
мав сьогодні розмову із керівником уряду Євгеном
Кириловичем Марчуком. Створена Державна комісія, яка
займається цією проблемо і я гадаю, що всі необхідні
заходи будуть
вжиті. я
я - 14 - я
Тодоров може передати своїм виборцям про те, що
Уряд зараз опікується цією справою.
Павло Мовчан, відносно поглиблення кризи в
Криму. У нас є зараз велика делегація кримчан з
кримського парламенту. В той же час зараз проходить
сесія Кримської Верховної Ради Автономної Республіки
Крим у Сімферополі, комісоя у нас постійна кгтра
працює з кримчанами зараз проводить роботу із
представниками Верховної Ради Криму .
Є проект звернення Верховної Ради, коли вони
напрацюють і проведуть цю зустріч, і приведуть у
відповідну попередню підготовку ми будь-коли момент
сьогодні можемо включити це питання в порядок дня і
прийняти відповідне рішення.
Відносно 50-ти річчя, я думаю якраз і зручно, є
і Іван Федорович Курас, у нас інформація Уряду про
50-ти річчя буде, я сподіваюся як завжди об'єктивною
і ми зможемо визначитися чи хтось спекулював чи ні на
цій справі.
Відносно ордена Богдана Хмельницького, я
підтримую якщо є добра воля, сесія поставлю на
голосування, включимо і розглянемо це питання. Тим
більше ми За основу прийняли цю постанову, ви
пам'ятаєте. я
я - 15 - я
Петро Осадчук відносно сірників там від
Жириновського, як сувенір, певно, що це наша біда, що
і сірники стають не то що сюрпризом, а якимось
додатком до сімейного бюджету, а те, що там написано
на них, треба вже певно що дивиться, і, безперечно,
якимось чином кепкувати у такому вигляді над людьми
недостойно будь де, навіть в Києві.
Тому я просив би відповідно сьогодня я .........
........з'ясувати із Косаківським Віктором
Григоровичем, чому так трапляється те, що говорив
Петро Ілліч (він нам зараз передасть деталі), я
гадаю, що цьому треба покласти край -це абсолютно
негоже.
Відносно питання про Національну безпеку
України. Законопроект з цього приводу у комісії
Мухіна є, Володимир Васильович тут присутній і
готовий по мірі готовності представить цей
Законопроект на розгляд Верховної Ради. Тобто як
уточнення до діючого Закону.
Дальше. А Пронюк. Відносно Вескресення
Хрестового і прийняття відповідної Постанови. Ми її
позавчора прийняли. Ви, нажаль, запізнилися на
голосування, не знаєте про те, що Постанова про
комунальні послуги,
де передбачається те, що ви зараз я
я - 16 - я
хочете, там передбачено, тобто там закладено. І треба
забезпечити контроль за виконанням цієї Постанови.
Ну, я ще раз повторюю, позавчора прийнято
Верховною Радою Постанова, дано доручення Кабінету
Міністрів, не виконати її Кабінет Міністрів не може.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
ГОЛОВА. Прошу. Акцизний збір. Пропозиція
прийнята. В порядку дня на сьогодні стоїть це
питання. Ми працювали не дуже продуктивно, каже він,
на протязі останніх чотирьох днів, коли розглядали
Закон "Про владу". Мені здається, ми працювали на
межі можливого, можливої продуктивності, оскільки
питання складне, воно власне стосується нової
концепції Конституції, і ми раніше розглядали це
питання майже три тижні на, у попередньому складі
Верховної Ради. А тут за 4 дні.
Тобто є вже досвід і, я думаю, що так говорити
не варто.
Дальше. Пропозиція Безсмертного, я головне з неї
вибираю, якщо ви не заперечуєте, будемо терпимішими
один до одного, я
підтримую повністю цю пропозицію. Я я
я - 17 - я
думаю, що всі згодні з тим.
Заварзін -відносно піонерських таборів, які не
готуються до літнього сезону. Тут присутній Олександр
Миколайович Стоян і Іван Федорович Курас. Відносно
підготовки піонерських таборів до літнього сезону. Я
просив би Олександра Миколайовича разом із Кабінетом
Міністрів: зробіть аналіз і внесіть пропозицію, що
для цього треба зробити.
Якщо для цього потрібно буде використати
резервний фонд Кабінету Міністрів, то треба на це
йти. І треба створити такі умови, щоб справді хоч би
багатодітні сім'ї мали змогу оздоровити дітей в
літній період.
Будь ласка, підготуйте такі пропозиції. Якщо
вони потребуватимуть втручання Верховної Ради, то ми
так... Уже направлені пропозиції? Будь ласка, ви тоді
свою інформацію зробите.
Відносно призупинення Постанови, призупинення
дії фінансових органів, які вимагають платежів за
старими тарифами за газ і т. ін. і пропозиція
Краснякова, вона якраз співпадає із доповіддю
Президента, як ви пам'ятаєте, про обмеження 15%
доходів бюджету, сімейного бюджету на комунальні
послуги. Я
гадаю, що ми повинні в цьому відношенні я
я - 18 - я
працювати. Якраз та Постанова, яку ми позавчора
прийняли, вона в цьому руслі і сприйнята. Інша спрва,
що, можливо, десь на місцях є, ну, не дійшла
відповідна реакція.
Але я ще раз повторюю: та Постанова передбачає
призупинення дії відомої Постанови Кабінету Міністрів
про тарифи на газ та інші комунальні послуги до тих
пір, опки не буде забезпечена відповідна дотація.
І тому я ще раз засвідчую це перед радіослухачами.
Кабінет Міністрів повинен відповідну реакцію
забезпечити.
До 1 травня. Я відвів час, як передбачено
регламентом за вашої згоди.
Тепер відносно першого питання. Сьогодні на
порядок дня внесені такі питання. Інформація Уряду
про заходи щодо проведення святкування 50-ти річчя
Перемоги. Далі. Про заяву Верховної Ради з приводу
бокади Республіки Куба. Про виконання Урядом України,
доручення Верховної Ради України від 12 квітня "про
внесення пропозицій про величину вартості межі
малозазбезпечення". Про проект постанови Верховної
Ради України про порядок введення в дію закону про
оплату праці. Про проект закону України про перелік
товарів
продукції, на яких встановлюється акцизний я
я - 19 - я
збір та ставки цього збору. Про проект Закону України
про акцизний збір на алькогольні напої та тютюнові
вироби. Про проект закону України про бюджетну
систему, друге читання, доповідач Азаров. Про проекти
законів про внесення змін та доповнень до цивільного
Кодексу України до деяких законодавчих актів у зв
"язку із запровадженням... страхування власників
транспортних засобів. Про обов"язкове страхування
цивільної відповідальності власників транспортних
засобів. Проект Постанови про надання Кабінету
Міністрів гарантії щодо звільнення іноземних... осіб
від цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
Є потреба обговорювати цей порядок? Є дві
пропозиції. Одна, оскільки, цей перелік розглядався
Президією, внести на розгляд і затвердити. Інша,
внести зміни. Я ставлю в порядку надходження. Хто за
те, щоб затвердити цей порядок, ставлю на
голосування, на сьогодні.
(іде голосування)
"За" -
Власне, вибачте. Я ще раз прошу.
Я можу це
питання не ставить на голосування, я
я - 20 - я
оскільки це пропозиція Президії. Але для того, щоб не
було сумнівів і потім двозначних тлумачень щодо цього
порядку, я прошу: зосередьтеся. 96 чоловік не
голосують. Ви що, не розумієте, як голосувати? Або
"за" або "проти". Або "утримався". Але не
голосувати - не можна.
Я ще раз ставлю на голосування. Будь ласка. А
потім додатково.
"За" -
Є три хвининя для обміну думками. Потрібно?
(Шум в залі)
Я не буду поіменно ставить на голосування.
Власне кажучи, процедура із точки зору визначення
Верховної Ради, Президії Верховної Ради. І Рада
фракцій розглядала питання в понеділок на Президії.
Запропонували, я сказав, щоб зекономити час на
розгляд Закону "Про владу" ми спочатку розглядаем
Закон "Про владу", а після нього розглянемо питання
порядок дня.
(Голос з залу. Не чути)
Як? Як?
я
я - 21 - я
___________. Олександр Миколайович! Про весняно-
польові роботи Постанову можна сьогодні розглядати
додатково?
ГОЛОВА. Це ж питання прийнято, затверджено. Ще
потрібно додатково розглядати?
Віктор Іванович, можна розглядати! Питання про
село. Те, що ви ...
___________. Добавки, дві добавки.
ГОЛОВА. Інформація про... Одну хвилину. Олексій
Пилипович, ви так часто наполягаєте розглядати
питання про село. Прі чому: в якому контексті?
Інформація і все інше. Готуйте цю інформацію.
(Шум в залі)
Та не в тому річ. Мова йде про те, що ми можемо
питання включити, потім день проговорити його і
ніякого рішення не прийняти. Треба давати конкретну
пропозицію. Будь ласка, нема таких документів.
Доповнення, зміни може Комісія. Будь ласка, Суслов
скажіть своє слово. Будь ласка, увімкніть Суслова.
я
я - 22 - я
СУСЛОВ В.І.
Уважаемый Александр Александрович, уважаемые
народные депутаты, по поручению Верховного Совета
комиссия з пытань финансив и банкивськоё дияльности
подготовила проект изминений до Постановления
Верховного Совета по весенне-полевым работам. Но в
виду того, что этот проект не удалось согласовать
прежде всего с Министерством сельского хозяйства,
Министр отказался его поддерживать. Комиссия приняла
решение не вносить этот проект, а поручить выконавчій
владі, так сказать, руководствоваться своиими
полномочиями и решать эту проблему. Спасибо.
ГОЛОВА. Іншими слвами є постанова Верховної
Ради, вона комусь не подобається, комусь подобається.
Ми для тих, хто висловлював сумнів підготували
проекти змін, які на мій погляд сьогодні потрібно
було внести. Мінсільгосп сьогодні не зважає на ці
зауваженні і говорить, що треба так, щоб воно діяло,
як прийнято Верховною Радою. Є пропозиція не чипати
цю постанову, а потім в робочому порядку повернутися
знову до тих пунктів, які потрібно буде узгоджувати.
Ми прийняли
максимально можливе рішення на Верховній я
я - 23 - я
Раді. А вибачте мені, знову втручатися в дії
виконавчої влади Верховною Радою немає потреби. І я
прошу вас не робіть цього.
Я ще раз ставлю наголосування проект, який вам
запропонований. Прошу проголосувати. Кримське питання
ми включемо тоді, коли воно буде готове.
"за" -
Рішення прийнято. Спасибі.
Інформація Уряду про здійснювання в Україні
заходів щодо проведення святкування 50-річчя
Перемоги, Іван Федорович (..........).
(відсутній звук на моніторі близько 1 хвилини)
А потім погодимо, якщо треба обговорювати, будемо
вирішувати, так як передбачено Регламентом.
Катерина, ні не Тимофіївна, Семенівна, так як
передбачено Регламентом, я зрозумів.
Вноситься пропозиція, щоб повністю транслювати
це питання, оскільки, на телебаченні, оскільки воно
цікавить всіх виборців, ставлю на голосування цю
пропозицію. я
я - 24 - я
Тоді будь ласка позвіть всіх до залу, скільки
хочте, скільки треба вам. 20 хвилин, будь ласка.
ЗА -
ГОЛОВА. Рішення прийнято.
Ми домовлялися з вами, шановні депутати, що при
розгляді важливих тих чи інших питань ми будемо
забезпечувати їх трансляцію, в комплексі це питання
прийнято, це власне кажучи акцент щодо конкретного
питання.
Є потреба, ну не встиг Олександр Миколайович
проголосувати, тому що його відволікали. Це є 203
голоси, будемо голосувати.
Ну ще раз проголосуємо, будь ласка, на моніторі
20 хвилин виставте для доповідача.
ЗА -
ГОЛОВА. Будь ласка.
____________. Вельмишановний Олександре
Олександровичу, вельмишановні депутати. Дозвольте
привернути вашу
увагу від гострих питань сьогоднення, я
я - 25 - я
які тут так жваво і бурхливо обговорювалися, до
питань 50-річної давності, які при ближчому розгляді,
є неменш болісними і нерозривно пов'язаними з
сучасністю. Обговорення питання про хід підготовки до
відзначення 50-річної... ювілею Перемоги у Великій
Вітчизняній війні і завершення Другої Світової війни,
на засіданні парламенту є дуже своєчасним, якщо не
сказати -де в чому запізнілий, оскільки часу
залишається вкрай мало, а обсяг роботи ще дуже
великий.
Крім того, як ви добре знаєте, окремі аспекти
цієї проблеми набирають досить великої політичної
гостроти і навіть протидії.
Я передусім хотів би, шановні народні депутати,
поінформувати вас про правові, так би мовити,
документи і наголосити на тому, що, надаючи
державного і міжнародного значення цьому ювілею,
Президент України ухвалив низку основоположних
документів з цього питання, якими ми керуємося.
1 листопада минулого року було прийнято Указ
Президента про відзначення 50-ї річниці Перемоги у
Великій Вітчизняній війні, яким це відзначення, ця
дата розглядається як всенародне свято.
30 грудня
минулого року було прийнято я
я - 26 - я
розпорядження Президента про персональний склад
організаційного комітету, яким до його роботи було
залучено 41 особу -відомих державних, громадських,
політичних і військових діячів та вчених.
14 грудня минулого року було прийнято відому вам
Постанову Верховної Ради про це ж питання.
9 березня цього, 1995 року було прийнято
розпорядження Президента "Про Програму заходів щодо
проведення святкування 50-ї річниці Перемоги у
Великій Вітчизняній війні". Цей документ розісланий у
всі міністерствап і відомства, уряду Кримської
Автономії, у всі обласні і місцеві Ради народних
депутатів. Відбулося 2 засідання організаційного
комітету. Одне 1 лютого, під головуванням Президента.
А друге -16 березня цього року, на якому
обговорювалися політичні, організаційні,
пропагандистські та фінансові аспекти практичної
реалізації цих документів. Визначено кокренті строки,
відповідальні особи, конкретні дії з кожної з позицій
цього документу.
Я хотів би наголоситу, що в основу діяльності
оргкомітету і Уряду покладено резолюції 49 сесії
Генеральної Асамблеї ООН від 2 грудня 1994 року, а
також спільні
рішення глав держав і урядів я
я - 27 - я
співдружності, а їх більше 10 і, як я вже сказав,
постанову Верховної Ради з цього питання. І звичайно
ми спиралися на досвід святкування 50-ти річчя
визволення України який мав широкий позитивний
резонанс і в Україні і далеко поза її межами,
оскільки в цих заходах брали участь, як ви пригадуєе,
делегації, депутації від багатьох держав.
Зрозуміло, що підготовка до 50-ти річчя в
перемоги у Великий Вітчизняній війні має дещо інше
забарвлення, оскільки це свято визволення не тільки
України і це вже, так мовити, внутрішня справа нашої
держави, а всіх країн СНД і держав антигітлерівської
кооліції і всього прогресивного людства.
Звідси і значно більший акцент на участь України
і перш за все її найвищого керівництва у міжнародних
заходах.
Разом з тим виходячи із викладено не слід
розглядати заходи в Україні як такі, що мають менше
вартісне значення, вони для нас головні і ми до них
ретельно готуємося, використовуючи набутий досвід.
Виходимо передусім з цього, щоб в основу цієї
роботи, діяльності всіх засобів масової інформації,
книжкових видань, наукових конференцій, журнальних і
газетних
публікацій покласти саме голосве, а маме: я
я - 28 - я
розкривати всю повноту історичної правди про війну,
про її винуватців, про її уроки у контексті
сьогодення, щоб віддати належне героїчному подвигу
нашої армії, працівників тилу, участників руху опору,
мужності простих трудівників, робітників, селян,
інтелігенціі, жінок і начіть підлітків, мужності
всього нашого народу.
Бо як свідчать факти, чекати нам цього від
інших, навіть від деяких наших колишніх союзників по
антигітлерівській коаліції не доводиться.
Виходимо також з тези, що перемога здобувалася
спільними зусиллями всіх народів Союзу, і саме тому і
ціла низна заходів передбачається поза межою України,
у Москві зокрема, і нагорода у відповідності з
Постановою Верховної Ради, медаллю ювілейною також
буде спільною.
Хотьів би сказати, що питання це дуже зараз
набирає великої політичної гостроти, ідуть, як ви
знаєте, дискусії з цього питання. Ми виходимо з того,
що ми немаємо права механічно міняти плюси на мінуси
і навпаки з тим, щоб ми через 50 років не отримали
картину невідомої війни (як це пам'ятаєте був колись
такий фільм "Неизвестная война" в 20 серіях для
Заходу), так щоб
ми не отримали картину невідомої я
я - 29 - я
війни для свого народу.
Я прекрасно розумію, що кожне покольння має
моральне право і зобов'язане дивитися на події
минулої історії нашої, в тому числі на війну, очима
свого часу. Але разом з тим, ми не маємо права
відмовити тим людям, які брали безповередньо участь у
тих подіях, на свою точку зору, на свій погляд і,
якщо він не збігається в чомусь з поглядами сучасного
покоління, у нас немає підстав огульно оголошувати
ветеранів (це часто має місце) консервативною силою.
Тут пригадується, вибачте за деяку, за деякі
відступи, колись були такі дискусії про новаторство і
традиції в мистецтві і літературі. До певної міри
вони можуть бути примінені і як аналогія до оцінки
цих подій. Один російський поет тоді на запитання
свого опонента, за яке мистецтво він витсупає: за
ліве чи за якесь інше, він мовою оригіналу відповів
так: "За левое, но не левее серодца".
Так і тут, ми повинні враховувати всі ці
новації, всі нові підходи і т. д., але пам'ятати, що
лінія цього зв'язку між поколіннями і між подіями
проходить через серця і душі людей.
Ми виходимо з того також, що ми повинні
використати
підготовку до проведення святкування я
я - 30 - я
ювілею Перемоги для звісної політичної стабільності,
для збереження рівноваги в суспільстві,
громадянської, міжнанаціональної і міжконфесійної
злагоди, консолідації народу України, що підготовка
до ювілею створює, може, сприятливі передумови для
цього, а також для реалізації пропозицій Президента
України про оголошення 1995-2000 років періодом
громадянського миру, спокою та порозуміння в державі.
З іншого боку, ми виходимо з того, що нам
обов'язково слід враховувати специфіку українських
сюжетів контексті загальних оцінок тогочасних подій.
Їх дуже багато. Серед багатьох дозвольте назвати
тільки дві.
Перша. Як відомо, Україна в складі СРСР, навколо
цього точаться дискусії, принаймні, на початку війни,
не була міжнародно-правовим її суб'єктом міжнародної
політики, а лише її об'єктом. І в даному випадку
ареною жорстокого кривавого протиборства, яка понесла
чи не найбільші жертви з усіх воюючих держав.
Разом з тим, на цій підставі ми не маємо ні
історичного, ні морального права применшувати внесок
України у нашу спільну перемогу у військовому,
економічному розумінні, у розумінні всенародного руху
опору тут на
Україні. я
я - 31 - я
Адже не випадково в результаті перемоги саме
Україна і Білорусія стали фундаторами Організації
Об'єднаних Націй, 50-річчя якої теж буде широко
відзначатися незабаром. Це перша обставина.
І друга. При всьому драматизмі світових військо-
дипломатичних колізій 1939-1945 років не можна
абстрагуватися від того факту, що саме в цей час були
возз'єднані всі українські етнічні землі у складі
єдиної держави, і що саме у такому вигляді її
успадкувала незалежна Україна сьогодні. Цей
фундаментальний факт ми повинні сприймати так, як він
є, незалежно від політичних уподобань і орієнтацій
сьогодення. Саме в ньому, в цій обставині, дуже
велику роль відіграла наша перемога 50 років тому.
Я у цьому зв"язку хотів лише звернути вашу увагу
на дві деталі, нам треба нарешті наважитися і
відзначати завершення визволення України не 3 або 8
жовтня, як ми це робимо, а все-таки 28, маючи на
увазі і Закарпаття. І, до речі, якраз в червні місяці
виповнюється 50-ти річчя воз"єднання Закарпаття з
Україною і ця подія, з огляду на ті процеси, які
відбуваються, і навколо русинства і навколо інших
проблем у Закарпатті, сьогодні набирає не
тільки історично,
а я б сказав, загальнодержавного, я
я - 32 - я
загальнополітичного звучання.
І я хотів, користуючись нагодою, внести таку
пропозицію, щоб Верховна Рада визначилась в цьому
питанні. Програмою, яка затверджена Президентом
України передбачено здійснення заходів щодо
безумовного виконання закону України про статус
ветеранів війни, гарантії соціального захисту. Уряд
України 13 березня цього року затвердив кошторис
відповідних витрат, вони складають майже 5 трильйонів
карбованців, з яких в мене тут є розписано відповідно
кошторис, на які цілі ці кошти будуть витрачатись.
Якщо буде інтерес до цього питання, я можу окремо про
нього проінформувати.
Хочу повідомити вам, може про це ви ще не
знаєте, щоб ми зазделегідь підготовили і сьогодні
Президент України Леонід Данилович Кучма підписав два
важливих Указа з цього питання. Перший Указ
Президента торкається створення благодійного Фонду
соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної
війни, який буде працювати не тільки на передодні
ювілею, а й після того. І ті кошти, ми сподіваємось,
будуть нагромаджуватись в цьому фонді, дадуть нам
можливість, а не одноразово допомагати нашим
ветеранам,
особливо, інвалідам. я
я - 33 - я
І другий Указ торкається одноразових додаткових
виплит різним категоріям учасників війни. Він
складатиме по категорії: Герої Радянського Союзу,
Герої Сосіалістичної праці і повні Кавалери ордена
Слави додатково до того, що передбачалось -15
мінімальних пенсій.
І що торкається інвалідів і учасників боєвих
дій, то ця сума складатиме 10 мініманьних пенсій,
одноразові виплати. Іншими словами -приблизно ще один
трильйон коштів додатково до того, що я сказав буде
виділено на ці одноразові цільові, так би мовити,
виплати.
Хочу вас поінформувати також про те, що Уряду
Автономної Республіки Крим виконкомам обласних і
місцевих Рад доручно розробити і реалізувати програми
забезпечення житлом інвалідів Великої Вітчизняної
війни (а у нас сьогодні на черзі ще перебуває 45
тисяч сімей) і якщо такими темпами це питання буде
вирішуватися, як воно вирішується сьогодні, то ми
рахували, ще потрібно буде 26 років, щоб ця категорія
людей отримала нарешті житло.
Далі. Міністерствам і відомствам доручено
створити постійні резерви необхідних медикаментів,
зберегти мережу
спеціалізованих магазинів для я
я - 34 - я
обслуговування ветеранів, вишукати можливості для
надання ветеранам Великої Вітчизняної війни
одноразові матеріальні допомоги та вручення пам'ятних
подарунків за рахунок місцевих бюджетів. Бюджети -це
знову ж таки додатково до тих сум, про яких я уже вам
повідомляв. А також коштів підприємств і організацій
і благодійних внесків.
Хочу вас таклж поінформувати, що делегація
ветеранських організацій України у кількості 75
чоловік візьме участь у урочистостях у Москві. Я
вчора приїхав з Москви, брав там участь у Міжнародній
конференції, яка відбувалася і була присвячена цій
події. і нам повідомили, що за рахунок міжнародних,
так би мовити, коштів відправляється літак до Берліна
для участі теж в урочистестях. У (..........)
відкривається музей і в інших пам'ятних місцях. І
нашій державі виділяються там теж 15 місць для
ветеранських організацій. Ми зараз готуємо відповідні
пропозиції.
Я міг би вас інформувати конкретно по кожній
позиції цього розгорнутого документу. Але очивидно ні
часу, ні можливості такої в мене не буде. Тому я
приверну ще вашу увагу тільки до кількох важливих
моментів. я
я - 35 - я
8 травня цього року у Київі відбудеться урочисте
засідання і святковий концерт, який присвячуєтіься
50-річниці Перемоги у Великій Вітчизнаній війні. І
зараз відповідна робота проводиться. Готується
концерт, сценарій, виділені відповідні кошти і таке
інше. 9 числа очевидно о 9 годині ранку відбудеться
військовий парад і марш ветеранів на Хрещатику і в
інших пам'ятних місцях міста Київа.
Всі ці заходи будуть повністю транслюватися
через радіо, телебачення і висвітлюватися в нашій
пресі. Буде проведено святковий феєрверг у столиці
України, місті Київі, в містах-героях, містах, в яких
розташовано штаби військових округів та видів
зброєних сил України.
Засобам масової інформації доручено активізувати
роботу по висвітленню всіх цих подій. тут відбулися
наради і в Уряді, і в заступника голови Верховної
Ради, Олександра Миколайовича Ткаченко. І ми там
детально говорили про те, щоб ця робота велась більш
цілеспрямовано і бьільш, так би мовити, наполегливо.
Що до заснування Ордена Богдана Хмильницького, я
це питання чепати не буду, ви знаєте в якому стані
він перебуває. Медаль про яку так багато тут йшло
дискусій
замовлена. На сьогодні ми вже маємо в я
я - 36 - я
Україні 600тисяч знаків. Всього замовлення
виготовляється у обсязі 5 мильйонів 128 тисяч
медалей в Москві і Санк-Петербурзі. Як я вже сказав,
600 тисяч прибуло на Україну. І ми зараз робимо все
для того, щоб рівномірно по областях до цієї дати
були завезені ці знаки.
Далі. Дуже багато зусіль і напротязі багато
років ми доклади до того, щоб саме ці дні і в цей рік
завершити видання книг пам'яті. В цьому році буде
видано 180 томів, сьогодні ми маємо десь 60 готових.
Десь 10 томів буде за чисто технічних, технологічних
причин перенесено на наступний 1996 рік, але в цілому
ця дуже маштабна робота буде завершена сьогодні. Я
мушу вас повідомити, що інформація якою ми володіємо
засвідчує, що це видання має дуже позитивний резонанс
у суспільстві.
Про благодійний фонд я вже вам сказав,
передбачається здійснити інші заходи, зокрема
впорядкувати і привести в належний стан пам'ятники,
могили воїнів які загинули в боях, захищаючи нашу
вітчизну і провести відповідні заходи в колективах,
почесні варти учнів біля вічного вогню в дні
святкування піввікового ювілею Перемоги, уроки
пам'яті,
огляди, конкурси, патріотичні роботи, я
я - 37 - я
урочисті збори. Тематичні книжкові виставки та
читацькі конференції у школах, училищах і в вузах, за
участтю ветеранів Великої Вітчизняної війни.
Значно активізовано пошукову роботу, щодо
матеріалів про загиблих в роки Великої Вітчизняної
війни, ведеться робота по завершенню паспортизації та
обстеженню місць поховань, меморіалів і пам'ятників.
Вживаються заходи до впорядкування архівних фондів
пов'язаних з подіями в Україні під час Великої
Вітчизняної війни.
Буде проведена наукова конференція на тему:
"Україна у другій світовій війні в в Великій
Вітчизняній війні, проведено телемарафон заради
життя, він буде проведений 4 травня місяця, ми
візьмемо участь у спартакіаді команд держав учасниць
Співдружності Незалежних Держав і буде проведено в
Києві футбольний матч ветеранів клубу Київського
Динамо, та команди космонавтів "Зірки космосу".
Проведені пам'ятні меморіальні міжнародні
інформаційні науково-культурні, мистецькі та
спортивні заходи за окремими програмами, які створені
в усіх міністерствах, у всіх відомствах і у всіх
областях.
І нарешті я
хочу повідомити про те, що уряд я
я - 38 - я
прийняв Постанову про те, щоб надати як подарунок
уряду України Меморіальному музеєві історії Великої
Вітчизнятої війни на Поклонній горі (з тим, щоб
втсановити якраз до цієї дати) постать загиблих у
війні, які не повернулись з фронуту -невідомих
солдатів, бо вони ніколи ніде ще не були увічнені у
нас в такому вигляді. Ця робота -відомого скульптора,
народного художника України, Валентина Івановича
Зноби.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Чи є запитання до Івана Федоровича? Є.
Перед цим, як пройдемо далі до процедури обговорення,
я хотів би попросити вас, розуміючи, що це чують і
радіослухачі: шановні депутати, 9 травня -це святий
день у календарі України і у пам'яті наших людей. І
давайте ми не зробимо його днем протистояння. Це один
із тих здобутків нашої історії, який гуртував людей і
робив його, справді, цей день робив, ну якимись
добрішими стосунки між людьми. Тому, враховуючи те,
що ми так багато втратили раніше, допустивши багато
помилок, і, скажемо, стосвно віри, і стосовно
історичних подій давніх і недавніх, що сьогодні не
можна порушити
пам'ять про 9 Травня - можливо, я
я - 39 - я
найважливіший каталізатор єднання і духовності
України. Враховуйте це і сьогодні, і під час запитань
і відповідей, і під час обговорення, і під час того,
як ми будемо йти до цього дня на місцях. Давайте все-
таки ми, цивілізовані люди, країна, в центрі якої...
центр Європи знаходиться на нашій території. І коли
подивишся по Європі, де всім і могили доглянуті, і
так дальше, то й сьогодні ми точно те саме повинні
робити, що говорив Іван Федорович, у частці
підготовки до цього свята.
Будь ласка, запитання. Запишіться на запитання.
___________.Це запитання?
ГОЛОВА. Запитання, а потім відповіді.
І ваші відповіді відразу.
___________. Прошу.
ГОЛОВА. Вистачить 15 хвилин, враховуючи ту
кількість питань, які ми повинні розглянути. Вистачить.
Будь ласка, 15 хвилин.
я
я - 40 - я
__________________
143 избирательный округ
Иван Федорович, у меня вот такой вопрос к вам,
Иван Федорович у меня вот такой вопрос, вы сказали
нам, что пройдет парад военный, именно по Крещатику,
по площади Октябрскй революции, это велеколепно.
Но я бы хотел спросить, у вас под какими
символами пройдет парад. Ведь наши отцы, наши деды
воевали под символами Советского Союза, под какими
символами пройдет парад у нас.
___________. Я хочу вам сказати, що
зараз це питання опрацьовується, іде підготовка до
параду і до маршу ветеранів, і якщо ви пригадаєте, як
це відбувалося в минулому році восени, і ніяких, так
би мовити, це не викликало заперечень. Ми думаємо, що
так точно воно має відбутися і цього року. Тобто це
все буде іти під державними символами цією держави,
яка відзначає і вшановує цю подію.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
___________.
Не чую. я
я - 41 - я
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
(Шум в залі)
___________. Я говорю, как будет тогда память
отцов и дедов, которые воевали под краснымы
символами?
___________. Я думаю, що всі то, хто захоче під
час маршу інші символи взяти з собою, то теж питання
буде виникати.
ГОЛОВА. Тихонов Юрій Тихонович, прошу.
ТИХОНОВ Ю.Т.
Слово передаю Гурову, 90 округ.
ГУРОВ
Уважаемый Иван Федорович! Я затрону вопрос, по-
видимому, тоже касающийся той повестки дня, по
которой вы сейчас в Верховном Совете. Вопрос
ветеранов труда. Значит, в январе месяце этого года
группа депутатов подняла вопрос о том, что мы
автоматически
исключили из состава ветеранов целый я
я - 42 - я
пласт настоящих ветеранов: металлургов, горняков,
химиков и только потому, что видете ли кто-то не
посчитал когда-то и не правильно утвердил закон. Ну
сами посудите: 40 лет нужно для мужчины стажа, чтобы
быть ветераном. А первая сетка в металлургов,
химиков, ну, и остальных польготных с 50 лет идет на
пенсию человек. Как же в 10 лет он может поступить на
работу? Этот вопрос был поднят, рассмотрен, прошло
четыре месяца -это ваша компетенция. Я бы хотел,
чтобы вы сейчас и радиослушателям, и металлургам, и
горнякам и всем, которых касается, ответили: этот
вопрос будет решен? Это ж просто произошла ошибка.
Это раз.
Ну, и идет празднование 50-летия. Не плохо бы,
чтобы и ветеранов этих тоже порадовали вот новым
решением.
Прошу ответить.
_______________
Я дуже вам дякую, але я хотів сказати, що
відповідь ви, власне, сформулювали в своєму
запитанні.
Відбулись якісь недоробки чи помилки, як ви
сказали, в законах.
Треба їх виправляти, звичайно. Ми я
я - 43 - я
є орган виконавчої влади, і при всьому бажанні, і щоб
я не хотів, чи хтось інший на моєму місці змінити, ми
мусимо керуватися і виконувати ті закони, які
приймаються Верховною Радою або які приймаються
указами Президента. І нічого іншого я тут додати не
зможу. Хоч я з вами згоден, що тут питання дійсно є,
над ним треба, давайте спільно якось будемо
домовлятися з цього приводу. Ми з вами мали,
пам'таєте, розмову, і я дійсно думаю, що тут питання
є.
ГОЛОВА. Мулява.
МУЛЯВА В.С.
Іван Федорович, Олександре Олександровичу, я
власне погоджуюся і щиро підтримую розуміння, що 8-9
травня -це взагалі святині не лише для українського
народу, а й для всього прогресивного людства, бо це
День Перемоги, це дні перемоги над німецьким
фашизмом.
І хочу сказати, що, певна річ, заходи і
Президента, Адміністрації Президента, Кабінету
Міністрів, Верховної
Ради просто грандіозні і вони я я
я - 44 - я
справедливі.
Але мені видається, що ми упускаєм одну важливу
деталь. Я хотів би звернути увагу і цим задати вам
запитання. Чи не вважаєте ви, що сьогодні дуже
актуальним є використання цього 50-річчя Перемоги над
німецьким фашизмом для поглиблення, для реалізації
громадянського замирення і злагоди в нас в Україні.
Річ полягає ось у чому. У нас в цьому залі
депутатка від фракції комуністів раптом звинуватила
цілий регіон, що там не готується, зокрема, місто,
від якого я є депутатом, що там немовби-то не
готуються заходи для святкування 50-річчя.
Я отримав три телеграми і факс, в яких
перелічені конкретні заходи. Але...
(ШУМ У ЗАЛІ)
Я запитання задаю, не заважайте, не заважайте...
така постановка питання явно не справедлива. Я їздив
спеціально і переконався, що заходи проводятья дуже
щиро. А це є результат цього протиставлення і
недоопрацювання. Врешті решт, і в Указі Президента,
треба було б наголосити на цьому, і в заходах
Кабінету Міністрів, треба було б теж наголосити на
цьому. Тому, я задаю вам питання. чи не вважаєте ви
за можливе оцей
час, що залишився, провести так, щоб я
я - 45 - я
зреалізувати можливість громадського замирення і
міжзлагоди в нашому суспільст ві?
І ще одне. Як історика, хочу вас запитати, чи
вам відомі такі архівні матеріали, які прямо так і
називаються "Справа рейху", секретні донесення, які
йшли в брилі? Де ставилось питання, що ворогом номер
один, на теориторії України, є УОН УПА? І хочу
донести, що разом з... сповіщають, що братство УОН
УПА офіційно прийнято в конфедерації Європейських
комботантів. В родину колишніх воїнів, антинаційської
коаліції, держав Європи за сіткому столиці Франції
Пар ижі?
Я задаю вам це запитання ось ще чому. Бо мали
розум у поляк урівняти у правах і людову армію
крайов. Мали розум іспанці громадянське замирення.
Мали розум фіни пошанувати білофінів і червонофінів.
Прийшов час в Україні, кожний захід направляти на
поглиблення громадянсього замирення і нашої
громадянської злагоди. Дякую за увагу.
______________ Шановний Володимер... Перше
питання, я коли доповідав, я сказав, що це один із
леймотивів і в
документі я говорив, той практичній я
я - 46 - я
роботі, яка зараз впроваджується спрямування на
громадянський мир, на злагоду на міжетнічний,
міжконфіційний і т. д. конценцус. Дійсно, це так, я
розумію, що це не проста річ, і що не дуже легко це
зробити, оскільки, це все проходить через пам"ять і
через душі людей, і тут є різні підходи і є різні
оцінки, це треба нам набиратися з різних боків і
мужності і терпіння і на це дивитися, дійсно, так, як
вимагає наш час.
І хочу, якщо хочете сформулювати, ну так би
мовити, це питання як ми повинні оцінювати. ну це
моя, може помилкова, точка зору -Рух опору на Україні
під час війни. Я вважаю, що політичний спектр Руху
опору на Україні, як між іншим і інших окупованих
районах Європи і нашої держави тодішньої, він
звичайно не був однокольоровим. Він був не тільки
червоним, хоч звичайно цей колір переважав і це був
колір , ну так би мовити, превалюючий.
Я зараз скажу далі. Я вважаю, що до нього теж
обов'язково треба додати і синьо-жовті кольори і
просто нейтральні розцвітки, бо трапилося так... я
трошки займався як історік (..........) оцим
питаннямі мушу сказати, що було дуже так, що
еталонно-показові
біографії з точки зору я
я - 47 - я
передвоєннних критеріїв... Люди з такими біографіями
інколи не являлися в ролі і старостів і поліцаїв і
так далі. І навпаки, люди, які були ображені
Радянською владою, були в рядах антифашистських
борців і так далі. Я хочу вам зацитувати один
коротенький вірш , строчки із вірша...
(Шум в залі)
Нє... Ви хочете, щоб я відповів? Я хочу сказати.
Ну... Підпільника київського Юрія Буряківця, який з
цього приводу писав таке:
Лине сурма воїнів побідна,
Я звуки серцем радістю відчув,
Я - петріот!
Чи чуєш, земле рідна,
Хоч нам при радах
Я увесь не був .
Так от. Були й такі категорії людей, які не
належали ні туди, ні туди, але які були патріотами. І
я вважаю, що монополія на потріотизм і на любов до
України не може ні в кого бути. і ті люди, які
виявили себе справжніми патріотами, заслуговують на
повагу, на пошанування. Що торкається конкретно
документу, про який ви питаєте мене, я знаю цей
документ, він давно
уже опублікоавний у книжці Василя я
я - 48 - я
Косика. Це не наш приорітет, він знайшов цей документ
в архівах, німецьких архівах. І він широко відомий.
Але цей документ, шановні колегі і шановний Володимир
Савич, я хочу, щоб ви розглядали у контексті
конкретної ситуації і конкретного регіону, він не
торкався загальної України.
Якщо ви подивитеся на донесення, аналогічні з
Схидних районів України, центральної України там
таких оцінок немає, що ООН УПА були головним ворогом.
Там навпаки, там сказано, що головним були і Ковпак,
і Федоров, і інші формування, і Наумов, і таке інше.
Треба конкретно історично до цього питання в
розрізі часу і обставин, місць і часу підходити, і не
більше.
ГОЛОВА. Дякую. Швидкий.
ШВИДКИЙ П.Є.
Шановний пане віце-прем'єр, по Україні два рази
прокотилася хвиля шаленого знищення. Це тоді, коли
наступав фашист, і коли він відступав. Коли
відступали червона армія і коли наступали. І дійсно,
як ви правильно
сказали, є 2 істини. Істина про я
я - 49 - я
героїзм червної армії і героїзм борців УПА за волю і
незалежність нашої держави, яку ми тільки тепер
здобули.
В мене виникає таке питання. Чи не вважаєте ви,
що це було б дуже справделиво і це привело б до
загального національного примирення, якби в день 50-
річчя Перемоги Україна офіційно визнала УПА третьою
воюючою стороною в другій світовій війні на теренах
України, і схилила голови і перед цими героями, що
боролися на два фронти за незалежну Україну, яку ми
нині маємо, а також надала ветеранам УПА такіж
пільги, які і дала для ветеранів Великої Вітчизняної
війни.
І друге питання, чи не вважаєте ви, що зараз би
доцільно було б визнати реабілітацію військово-
полоненних, які після Перемоги в цій війні,
Сталінський режим загнав в Сибірські табори.
І третє питання, чи не вважаєте ви, оскільки
Україна саме більше зазнала знущань в цій війні і
знищень в цій війні, щоб все-таки треба було б
нагородити своєю українською медаллю або орденом
своїм в честь перемоги в Другій Световій війні.
Дякую.
я
я - 50 - я
____________. Дякую. Я коротко відповідаю на три
питання, щодо третьої сили, і офіційного визнання.
Є відповідний закон, ви знаєте, про статус
ветеранів війни, і там записано все те, що ви
записували в Верховній Раді з приводу ветеранів УПА і
це друге питання і про їх так би мовити визнання і
про пільги і таке інше.
Я тут нічого додати не можу більше. Питання про
ООН УПА дуже велике, це складне питання, дуже
суперечливе питання, воно потребує конкретного
історичного підходу, як можна сказати в цілому про
третю силу. Ну дивлячись коли і на чому боці вона
виступала. Не завжди вона мала, ну це ж так історично
було, однозначну позицію. І коли розрахунки
керівників ООН УПА були на німецькі окупанти і це ж
всім відомо, ці факти опубліковані, то як в цей
момент про нього як про третю силу, я кажу про
керівництво.
А от коли мова йде про рядових учасників, про
тих селян, які йшли воювати за Україну, це трошки
інший підхід, і ми обов'язково повинні це розрізняти,
не одним так би мовити підходом все це оцінювати.
Це перше.
Що торкається військово-полоненних раданських і я
- 51 - я
інших, які були в констаборах, вони у нас
реабілітовані, вони реабілітовані законодавством ще
Радянського Союзу.
І третє щодо української медалі, ну я тут не
вирішую ці питання, це вирішує Верховна Рада і ви це
краще від мене знаєте.
ГОЛОВА. Дякую.
___________. Є у мене ще тут одне запитання
письмове.
ГОЛОВА. Самойлик, а потім письмове.
___________.А, прошу.
САМОЙЛИК К.С., фракція комуністів України.
Іване Федоровичу, ви правильно відмітили у своїй
інформації, що це -міжнародне свято. Це вселенське
свято Перемоги. Скажіть, будь ласка, скільки в
Україні по державній лінії зроблено документальни чи,
може, художніх фільмів, в яких би відображалась
боротьба України проти фашистської навали? Скільки
книг, спогадів
видано? Скільки пам'ятників відкрито, я
я - 52 - я
присвячених цій знаменній даті? Скажіть, будь ласка,
чим керувались ви, якими принципами, затверджуючи
склад оргкомітету? Але ж у Республіканському
оргкомітеті є люди (я їх називала у депутатському
запиті і у вівторок), які компроментують саму ідею
Пермоги. А на місцях -те ж саме. Я приводила приклад
по Луцьку: лідер волинських вояк УНА УПА Семенюк,
який, до речі, зараз порушена проти нього кримінальну
справу -він входить в оргкомітет... То ж якими
принципами ви керувались?
І останнє. Украина подписала соглашение,
признающее ветеранами Великой Отечественной войны
участников борьбы с националистическими бандами на
территории западной Украины, западной Белоруссии и
Прибалтики, до 1952 года. Как правительство и как
оргкомитет отмечает этих заслуженных людей в связи с
празднованием 50-летием Велыкой Победы?
___________. Шановна Катерино Семенівна! Скільки
книг, фільмів, пам'ятників і т. д. створено в цей
час? Ну, я почну з найбільш складного питання -про
фільми. Ви знаєте, в якому стані кіно зараз
знаходиться... І за півроку створити фільми
неможливо, хоча
такі роботи є, в роботі сьогодні. Про я
я - 53 - я
книги я вам говорив, я називав вам 190 томів Книг
пам'яті. Далі. У нас є видавничий план, який
затверджений і оргкомітетом, і Міністерством у
справах преси і інформації, який включає видання
альбомів, книг ветеранів, спогадів, поетичих і
худжожніх творів наших письменників. І цей план теж
реалізується.
Далі. Що торкається пам'ятників. ну, це питання
теж непросте, хоч пам'ятники зараз споруджуються. І
особливо
стан не найкращий, маю на увазі, ті люди, зокрема
(...) оскільки пройло багато часу і є необхідність
привести його в порядок. Маю на увазі (...) такі дії,
які не завжди потряпляли на сторінки преси, як тут
недалеко під Кієвом у Конча Заспі зробили(..) людей
різних національностей до речі і українців, росіян і
грузинів, які там загинули 50 років тому, і створили
такий дуже (..) скромний пам'ятний до якого люди
йдуть, бо не обов'язково це повинно бути так, щоб
з'ясовувати компанію.
І така робота проводиться по багатьох селах і
містах нашої держави. Створено фільм, документальний
фільм про
операцію (...), це про операцію яка мала я
я - 53а- я
місце в 1944 році тут в Полтаві, як одне(..) нашої
бойової співдружності Радянської армії між Україною і
Армією Сполучених Штатів Америки. До речі, я вважаю,
що цей фільм мав позитивний резонанс і ми його
подарували у свій час, під час державного візиту
Президента України до Сполучених Штатів Америки.
Робляться і інші кроки в цьому напрямку.
Що торкається другого вашого питання -я, чесно
кажучи, не розчув у чому його зміст. Я готовий окремо
вам на це питання відповісти. Прошу.
ГОЛОВА. Шановний Іване Федоровичу... Я прошу
уваги! Шановний Іване Федоровичу, є ще одне питання,
яке... просто до нього не можна дійти, мабуть, за
Регламентом. Але воно зводиться ось до чого. У жовтні
місяці депутат Матковський подавав депутатський запит
стосовно тієї категорії учансиків війни, які попали у
полон не з своєї вини. Ви розумієте, що це мільйони
людей, які були у нас. І в тому числі, українців.
Були відомі укази Сталіна 252, 253, які відносили цих
людей до категорії зрадників Батьківщини. І після
того, після навіть звілнення з полону відбували
покарання в концтаборах.
Я близько
знаю цб проблему з історії багатьох я
я - 53б - я
сімей, і тому я подивлюся. оскільки Російський
Президент Борис Миколайович Ельцин видав відповідний
указ у себе, чи не варто було до 50-річчя
підготовувати такий указ Президента України щодо
зняття такої плями з біографії уже навіть нащадків
тих людей, батькя яких були................ і в
полоні.
___________............
питання................... 50 мільйонів потрапили до
полону,.................. українців, це питання
звісно потребує вирішення на законодавчому
рівні,............... Президента.
ГОЛОВА. Тоді я попрошу, якщо можна таке ........
протокольне доручення, а протокольне прохання до вас,
займіться цією справою і допоможіть підготувати такий
указ............ Він би бул нормально сприйнятий
усіма тими людьми, котрих би це торкалося.
Дякую.
ГОЛОВА.(..........) від Комісії? Кризський від
Комісії з питань оброни, будь ласка.(..........)
я
я - 53г - я
КРИЗСЬКИЙ Ю.О.
Дякую, Олександр Олександрович.
Кризский, фракция коммунистов Украины.
Шановний доповідач, я хочу конкретне питання
задати.
Сколько ветеранов войны за период до
(..........) января до сегодняшнего дня улучшили
жилищные условия? Сколько ветеранов войны получили на
льготной основе автомобиль или инвалидную коляску?
Скольким ветеранам войны было поставлено
телефоны(..........) зубопротезирование или
обследование в больнице?
Пожалуйста, дайте ответ вот на этот вопрос.
_______________
Зараз я, перепрошую, знайду довідки про
квартири. Дійсно, яне назвав загальні цифри,
оскільки(..........)(..........) пербуваю сьогодні.
Ну, ось такі в мене відомості. В 1994 році
одержали квартири... ветерани війни, сім"ї загиблих
248 сімей. Сім"ї загиблих, військовослужбовці,...
106,........ 268 сімей.
я
я - 53д - я
ГОЛОВА. Дякую, сідайте будь ласка.
________________-Що торкається автомобілів,
інших, установленому порядку, з урахуванням тих
можливостей, що є сьогодні,... це питання
розглядається Міністерством соціального
забезпечення....
я - 54 - я
Міністр Єршов звернувся до уряду з пропозицією,
оскільки немає коштів одноразового вирішення це
питання. придбати для чатини інвалідів Великої
тчизняної війни першої групи закордонні такі
мотоколяски досить не погані у розмірі 700 здається
штук, щоби до свята Перемоги мати можливість хоч
трошки зарадити цій справі. Це питання зараз
перебуває на розгляді. Воно потребує фінансування
досить значного.
І що торкається зубопротезування і т. ін.
іністерство здоров'я України і я особисто, як голова
оргкомітету, направили у всі обласні Ради доручення
відповідні, є наказ виконуючого обов'язки міністра
про безкоштовне забезпечення ветеранів війни,
інвалідів війни ліками, лікарськими засобами і
зубопротезування. І за цим нам треба всім уважно
прослідкувати і в тому числі керівникам місцевих Рад
народних депутатів і органів охорони здоров'я. Отака
інформація в мене є на сьогодні. Я зараз скажу. Є тут
ще письмове запитання одне. Зараз, одну хвилинку.
"Без чувства патриотизма жить нельзя, трудно
найті человека,
который бы с трепетом сердца не я
я - 55 - я
прочитал бы книги "Это было под Ровно", "Сильные
духом", "О подвиге Николая Кузнецова". Будет ли ради
торжества совести востановлен памятник Николаю
Кузнецову города Ровно?
С уважением народный депутат Украины Черепков".
Я думаю, що це правильне запитання, і воно
повинно, в першу чергу, бути адресоване до тим, хто
його зносив.
(Шум в залі)
ГОЛОВА. Я..., шановні депутати, записано, що
більше 30 чоловік на запитання, час відведений для
цього використаний. Більше того... Використано 22
хвилини, якщо, ми будем, навіть, в межі робити до 30
хвилин, все одно не виступлять всі ті...
(Шум в залі)
Ні, ні, одну хвилинку. Тому я просив би вашої
згоди. Питання надзвичайно важливе. В робочому
порядку, будь ласка, до Івана Федоровича задавайте
питання, їх вирішувать потрібно, у нас попереду ще
надзвичайно багато питань.
(Шум в залі)
До мене запитання? Будь ласка. Іван Федорович,
сідайте на місце.
я
я - 56 - я
На 5 хвилин запитання, будь ласка.
Моісеєнко, прошу.
МОІСЕЄНКО
Шановний Олександр Олександрович! Під час
святкування 50-річчя Перемоги і до того, і після того
ветеранам нашим буде вручатися і може грошові там
якісь премії, і подарунки, і ви знаєте наше
законодавство, що воно передбачає стягнення податків.
Так я вношу пропозицію, щоб ми це ..............
застерегли, щоб у кінці року агент податкової
інспекції не прийшов і ще й з ветерана не брав
податок за те, що він отримав подарунок.
Дякую за увагу, давайте це передбачимо. Це не
політичне питання, я вибачаюсь, але...
ГОЛОВА. Я гадаю, що тут немає ніяких сумнівів в
тому, що це потрібно зробити саме так, і я просив би
комісії Буздугана оформити це все відповідним
документом.
Одну хвилиночку, і тим більше, є ось навіть
проект з цього
приводу, підготовлений відповідною я
я - 57 - я
Комісією.
Бе є запитання? Будь ласка, Терещук.
ТЕРЕЩУК.
Дякую, Олександр Олександрович. У мене таке до
вас запитання. (Терещук, Маріуполь, фракція
комуністів, секретар комісії з питань культури і
духовності).
Ви знаєте, що зараз в Україні в багатьох
книжкових та антикварних магазинах іде інтенсивна
торгівля нагородами Радянського Союзу.
Зарах на Хрещатику у Музеї, в магазині
"Мистецтво" лежить Орден Червого Прапора, продається.
Як ви вважаєте, чи потрібно прийняти рішення
Верховної Ради по тому, щоб припинити цей брутальний
процес, тому що, якщо ми навіть приймемо Орден
Богдана Хмельницького, він також буде предметом
торгівлі.
Дякую.
ГОЛОВА. Я відповідаю на це питання дуже коротко.
На мій погляд, і на території колишнього
Радянського
Союзу, в Україні також і за кордоном я
я - 58 - я
торгівля бойовими орденами Радянської Армії -це
святотатство. І тому ми на законодавчому рівні
повинні вжити такі заходи, так само, як, скажем, для
вииезення золота абощо за межі України. І митниця
повинна слідкувати за цим процесом, а всередині
України категорично заборонити продаж нагород.
Нагороди здобувалися кров'ю.
І тому тільки от така плата може бути адекватна
вартості цієї нагороди. Тут ніяких сумнівів нема.
Є ще в мене тут два запити такого, в письмовому
вигляді, як запитання.
Одна пропоную -Ніна Семенівна Марківська -
відносно того, щоб використати суботники весняні
традиційні для упорядкування могил тощо, особливо
могли братських воїнів.
Я хочу сказати з власного досвіду: політична
організація, членом якої є протягом останніх
чотирьох років, завжди бере участь у суботниках місті
Києві і впорядковує військове кладовище, цвинтар. Я
просив би, щоб і цей досвід був поширений повсюдно.
Причому тут немає значення, чи це до тієї дати
готується, чи ні, чи зараз до Великодня йде
впорядкування, чи пізніше, скажемо, там з нагоди дат
революціний абощо,
як до цього хто ставиться, але щоб я
я - 59 - я
саме зорієнтувати на цю справу.
Я думаю, що людьми це б сприйнялося як належне,
і просив би зважити на це.
Інше питання стосується різних свят, не тільки 9
травня, а й першого травня. Сьогодні багато заявок на
святкування в Києві і в інших містах цих свят. Я
просив би, щоб це свято не було використано як
протистояння. І депутат Моїсеєнко і з групою інших
депутатів звертається з приводу того, що не завершено
розслідування оголошеною Генеральною Прокуратурою
відносно подій 7 листопада, де було штучно
організоване протистояння. Я думаю, що ми такі заходи
направимо Генеральній Прокуратурі, щоб крапки над "і"
були поставлені, бо там відомо, хто займався цим
штучним протистоянням.
А щодо 1 травня, я звертаюсь до всіх тут
присутніх, до представників політичних партій. Хочете
йти на мітинги, будь ласка, йдіть разом, ідіть разом
по вулицях міст. Під різними прапорами, це не має
значення, ятут за взірець беру...
З ЗАЛУ.
ГОЛОВА. Так,
так, під державними і під прапорами я
я - 60 - я
боротьби за волю людей. Я підкреслюю, я прошу, я
відповідаю на запитання, я прошу вас, візьміть досвід
Австрії, де на демонстрації Першотравневій йде
канцлер і йдуть представники різних політичних сил,
але йдуть в одному напрямку. Тому, і міцна держава,
треба і нам це зробити, будь ласка, зважте на цю обставину.
Чорновіл запитання, будь ласка.
ЧОРНОВІЛ
Шановний Олександр Олександрович, шановні
колеги, фракція народного Руху України і в газету
"Час тайм" надходить багто звернень від ветеранів
Великої Вітчизняної війни, чі краще сказати, другої
світової війни, які обурені тим, що наша Верховна
Рада відмінила постанову попередньої Верховної Ради,
про свою свласну державну відзнаку учасникам Другої
свтової війни.
Скажіть, будь ласка, такий масовий голос народу
невже не може дійти до нас? І чи не будете ви
ініціювати, щоб все-таки була прийнята медаль власна,
учасникам Другої світової війни, яка хоча б із
запізненням буде видана ветеранам?
І ще одне,
Олександр Олександрович. Я вам орблю я
я - 61 - я
зауваження як спікеру. Ви не маєте право агітувати ні
за звою партію, ні за червоні прапори із трибуни
Голови Верховної Ради. Дякую.
ГОЛОВА. Кириченко, прошу. Кириченко останнє
запитання. Кириченко, будь ласка.
КИРИЧЕНКО.
Дякую. Кириченко, Полтавська область.
Олександр Олександрович!
(Шум в залі)
ГОЛОВА. Будь ласка, Кириченко говоріть. Микола
Олексійович.
(Шум в залі)
Я прошу уваги. І прошу терпіння. Те, що ви
знаєте, Євгене Васильовичу, треба щоб і люди знали.
Будь ласка. Микола Александрович. Олексійович...
КИРИЧЕНКО. Шановні колеги! Полтавська область,
Кириченко.
Олександр Олександрович, я дякую. Давайте ми
домовимося. Вчора таке було, позавчора. Якщо ж
запитання були до
Кураса -записалися. Курас пішов з я
я - 62 - я
трибуни, запитання до вас -давайте запишимося теж. Ну
не можна так. Хто нагліший, хто перший закричав...
Хому він спеціально сідає спереду і кричить? І йому -
тільки він руку підняв - таки слово дають.
(Шум в залі)
ГОЛОВА. Я прошу вашої уваги. (..........)
запитання Кириченко.
КИРИЧЕНКО. Пропозиція. Я прошу підтримки
народних депутатів. Звертаюся до вас і до Комісії,
якій ми дали доручення, щоб на слідуючому тижні в
порядок, коли Президія розглядатиме питання, те
питання, що стосується -щоб не брати прибутковий
податок із тієї матеріальної допомоги із тих нагодрод
ветеранам воно було розглянуто до початку травня. Я
дуже прошу підтримую народного депутата Маценка, щоб
ми це питання до початку травня розглянули. Дякую.
ГОЛОВА. Микола Олексійович, дякую за слушну
пропозицію, я гадаю, що ми можемо навіть шляхом
голосування включити у порядок дня на наступний
тиждень це питання. Тобто пропозиція Кириченка, вона
вносилася
Анісімовим і іншими депутатами ставиться на я
я - 63 - я
голосування. Уключити на порядок дня наступного
тиждня питання про оподаткування оцих витрат, прошу.
"за" -
Ну, власне кажучи, це доручення Президії і воно
буде включено без... нам треба третини, питання
прийнято. Ще раз, тобто рішення прийнято.
Обговорювати будемо цю інформацію? 20 хвилин
досить? Записані там на обговорення депутати, будь
ласка, опублікуйте список, 20 хвилин на обговорення.
Цибенко прошу. Цибенко, Анісімов, Кравчук,
Самойлик, Боженко, Моісєєнко, Раєнко, Білас,
(..........), Буздуган, Чернявський, Сазенко. Все. У
Регламенті записано так. Якщо вирішує Верховна Рада
обговорюється. Будь ласка.
ЦИБЕНКО П.С.
Уважаемые коллеги, уважаемые наши избиратели,
все мы находимся сегодня в пердверии великого
праздника советского народа 50-летия Победы
советского народа в Великой Отечественной войне.
Дата великая и
отношение к этой дате должно быть я
я - 64 - я
аналогичным.
Поэтому давайте мы реализуем все возможные и
невозможные резервы для того, чтобы хотябы в
придверьи этого праздника сделать хоть маломайские
приемлимые условия для наших ветеранов.
Будем реалистами. Многие из ветеранов сегодня
отмечают последний свой юбилей, тем более, что
Правительство и некоторые части на нашей с вами
помощи им в этом очень помогают. Поэтому давайте
сделаем все, чтобы отметить этот праздник так, как он
этого заслуживает, я бы убедительно просил всех
должностных лиц, чтобы они реализовали все свои
возможности, задействовали все резервы для того,
чтобы отметить этот праздник так, как это нам
надлежит. В этом смысле нам необходимо хотя бы теперь
насколько это возможно, решить проблемы обеспечения
ветеранов жильем, установить подобающую для ветеранов
пенсию и не только вот ту разовую выплату, которую мы
с вами сегодня говорили и о которой говорил Иван
Федорович, хотя ее можна рассматривать по разному,
если сопоставлять и сравнивать насколько она
адекватна тому, что эти люди сделали, как насмешку.
И кроме всего прочего реализовать те меры,
которые
предусмотрены Законом "о статусе ветерана я
я - 65 - я
Великой Отечественной войны". Это первое.
Второе. Нельзя допустить, чтобы этот день
отмечался, как день скорби, и уж тем более
недопустимо, чтобы вояки УПА и различных мастей
бандеровци были признаны в этой войне третьей воюющей
стороной, этого допустить нельзя ни в коем случае.
Третье. Я убежден, что было бы очень правильно,
если бы Верховный Совет в придверьи праздника
набрался мужества и отменил антизаконное,
безприцидентное, антиконституционное решение по
запрету Коммунистической партии Украины. Многие
ветераны Великой Отечественной войны воевали на
фронтах войны будучи членами этой воюющей партии.
Давайте честно себе признаемся, что это решение не
юридическое, это решение политическое. Из этого
необходимо исходить, давайте наберемся мужества и в
предверья этого юбилея примем подобное решение.
Спасибо.
___________.
Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр
Александрович, я попрошу немножко внимания и
успокоится, действительно вынесеные сегодня на
вопрос на
рассмотрение сессии Верховного Совета я
я - 66 - я
высшего законодательного органа, это факт о том, что
мы представители народа не забыли об этом празднике,
который мы готовимся отмечать.
Празднование 50-ти летия Победы в отличии от
торжеств и празднования многих праздников должно
нести более широкое смысловое восприятие в день
праздника и во время подготовки к нему вместе с
улыбками на лицах наших ветеранов от радости встречи
будут слова о потерях своих соратников, слезы и
друзей, воспоминание еще раз заставит учащенно биться
сердце наших уважаемых ветеранов, хотелось бы, чтобы
мы народные депутаты своими действиями и поступками в
глазах наших ветеранов остались благодарными детьмя и
поумерили свой пыл политических противостояний и не
использовали этот святой праздник в пользу своих
политических амбиций. Если материальное вопроятие и
помощь сегодня затруднена нашим государством, то
доброе слово на сегодняшний день, с каждым
приближающимся днем к этому торжеству должно звучать
все чаще, чаще и теплее.
Патриотизм, о котором сегодня уже говорили здесь
с этой трибуны, формируется не за один день, и
поэтому мы -народные депутаты, участвуя в этом
торжестве и
поощряя наших ветеранов, наших я
я - 67 - я
освободителей, должны использовать их силу и
потенциал для формирования этого патриотизма нашего
воина, нашего государства.
Я хотел бы внести на рассмотрения депутатов
Верховного Совета проект, который подготовила
Комиссия з базовых отраслей и соуиально-
экономического развития регионов. Я его сейчас
зачитаю, и это будет как первый шаг для того, чтобы
рассмотрели мы на той недели и приняли окончательное
решение. А может быть после окончания обсуждения
сегодняшнего вопроса, мы к нему вернемся и
проголосуем.
"Постанова Верховної Ради України "Про додаткові
заходи у зв'язку з відзначанням в Україні 50-річчя
перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945
років".
У зв'язку з відзначенням свята 50-річчя перемоги
у Ведикій Вітчизняній війні 1941-1945 років, Верховна
Рада України постановляє:
1. Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної
Республіки Крим, місцевим Радам народних депутатів
вишукати кошти на надання ветеранам війни одноразової
предсвяткової матеріальної допомоги.
2.
Запропонувти підприємствам, установам, я
я - 68 - я
організаціям усіх форм власності, профспілковим та
іншим об'єднанням громадян вишукати та внести на
рахунок громадських організацій та об'єднань
ветеранів війни кошти для цільового використання їх
на передсвяткову матеріальну допомогу та придбання
подарунків ветеранам війни.
Третє. Встановити, що кошти підприємств,
установ, організацій, профспілкових та інших
об'єднань громадян перераховані відповідно до пункту
2 цієї Постанови на передсвяткову матеріальну
допомогу та придбання подарунків ветерам війни не
оподатковуються".
Я думаю, что сделав такой шаг, мы хоть немножко
смягчим то тяжелое состояние, которые испытуют наши
ветераны.
И в завершение. Ядумаю, что мы этот вопрос...
больше так предметно рассматривать не буду, Хочу
сказать нашим ветеранам, что пускай теплом и
милосердием согреваются ваши души. С наступающим вас
праздником!
ГОЛОВА. Шановні депутати, я все-таки наполягав
би на тому, щоб ми не обговорювали далі цю
інформацію.
Оскільки корисніше було розглянути я
я - 69 - я
позитивно ті питання, які дальше в порядку дня в нас
є.
Я прошу вашої згоди на те, щоб припинити
обговорення. Ставлю на голосування.
"за"
ГОЛОВА. Рішення прийнято. Це процедура.
Тоді ми будемо іти дальше. Перед тим виступає
Самойлик, Боженко, дальше Моісеєнко, Юхновський,
Раєнко і т.д.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Я просив би, ми підвели риску під обговоренням.
Будь ласка, я прошу... Ну, я скажу так, шановні
депутати, я розумію, а там жінка одна тільки. Я
розумію, ну, про що мова?!
(ШУМ У ЗАЛІ)
Я прошу вас! Дочка солдата, який загинув на
фронті. Ну, навіщо про це говорить? Давайте не
будемо... Одну хвилиночку.
Шановні депутати! Ми вирішили голосуванням
питання. Я хочу сказати, що ми точно відображаємо
стан нашого суспільства, ми не вміємо бути
стриманими, до
того, що я закликав з самого початку. я
я - 70 - я
Тому, обговорення цього суто, державне питання
перетворюється в питання внутріполітичне, не потрібно
так робити. Я просив би, ви проголосували,
визначилися і наступне, шляхом голосування, в нас є
інші, я вважаю, теж не менш важливі.
Про виконання Урядом України доручення Верховної
Ради України від 11 квітня щодо внесення пропозицій
про величину межі вартості, межі малозабезпеченності.
Доповідач Мітюков Ігор Олександрович, прошу. До 10
хвилин.
МІТЮКОВ І.О.
Шановні народні депутати! Вартісна величина межі
малозабезпеченності -є основною для визначення
практично всіх показників соціальної сфери. При
формуванні макро-економічних параметрів, у тому числі
видаткової частини бюджету, індексу споживчих цін,
грошового обігу тощо. З нею пов"язано не лише
визначення розміру допомоги забезпеченим громадяном,
але й уся система оплати праці. Пенсійного і...
забезпечення, надання пільг, допомог та оподаткування
доходів громадян.
я
я - 71 - я
На виконання закону України про межу
малозабезпеченності, Кабінетом Міністрів здійснено
розрахунки вартісної величини малозабезпеченності на
основі нормативно-статистичного методу.
Станом на кінець березня поточного року її
вартісна величина становила 3 мільйони 685 тисяч
карбованців на місяць. Як свідчать розрахунки,
очікуваних наслідків затвердження межі
малозабезпеченності у повному обзязі призведе до
збільшення бюджетних витрат на 274 трильйони
карбованців на місяць.
Вже через місяць, після затвердження ціни на...
після затвердження межі малозабезпеченності на такому
рівні, ціни на споживчі товари зростуть у 2, 5 -2, 9
раз.
Вартісна величина межі малозабезпеченності,
внаслідок цього підвищення цін, збільшиться до 8
мільйонів 826 тисяч карбованців на місяць. Тобто,
відбудеться чергове ...
ГОЛОВА. Ігор Олександрович, я прошу вибачити. На
секунду. Шановні депутати! Я прошу вас -не
використовуйте присутніх членів Кабінету Міністрів
для вирішення
господарських, або якихось інших я
я - 72 - я
депутатських питань чи доручень.
Сядьте всі до залу. Іде важливе, надзвичайно
важливе питання. Від його рішення буде залежати
потім, ну власне кажучи, і система бюджетна і стан
держави. Прошу вас всіх сісти на місце. І всіх
депутатів -не заходити в трибуну до ложі Кабінету
Міністрів. Будь ласка.
___________. Спасибі.
ГОЛОВА. Прошу уваги.
___________. Повертаючись до сказанного.
Затвердження межі малозабезпеченності, вартісної її
оцінки на тому рівні, який я вже сказав, приведе до
того, що ціни на споживчі товари зростуть в
найближчий місяць в 2, 5 -2, 9 рази. А внаслідок
цього нова межа малозабезпеченності збільшиться до
мільйонів 826 карбованців на місяць. ТІобто,
відбудеться чергове масштабування всіх
макроекономічних показників і в першу чергу цін та
заробітної плати.
При цьому реальна купівельна спроможність цієї
заробітної
плати значно зменшиться. Навіть не я
я - 73 - я
залишиться такої , як була.
Це явище неминуче супроводжуватиметься масовим
вивіренням працівників з підприємств і організацій.
Тому що підприємства не будуть в змізі платити таку
високу заробітну плату всім.
За попередніми оцінками число безробітних може
досягти до кінця поточного року 7 мільйонів чоловік в
разі прийняття рішення про яке я казав.
Законом України "Про державний бюджет на 1995
рік" видаткина утримання такої кількості безробітних
не передбачено. Враховуючи, вкрай незадовільну
фінансову ситуацію, що склалася на більшості
підприємств, а саме: заборгованість по заробітній
платі в народному господарстві станом на 11 квітня
1995 року становила 12, 9 трильйона карбованців, по
пенсіях і компенсаційних виплатах близько 12
трильйонів карбованців. В більшости областей ще не
пруступали до видачи компенсаційних виплат
пенсіонерам в зв'язку з подорожченням житлово-
комунальних послуг, природног газу та електроенергії.
Прийняття фінансового незабезпеченого розміру
межи малозабезпеченості приведе лише до подальшого
поглиблення кризового становища економіки,
провокування
гіперінфляції, подальшого збільшення не я
я - 74 - я
платежів, ще більше зросте заборгованість по
заробітній платі, пенсіях та інших соціальних
виплатах. Що викличе посилення соціального напруження
у суспільстві.
В данний час, враховуючи відсутність
неінфляційних джерел фінансування додаткових витрат,
економічний та фінансовий стан держави дозволяє
забезпечити становлення грошового рівня, сукупного
доходу для надання допомоги непрацездатним,
малозабезпеченим громадянам у розмірі 1 мільйон 730
тисяч карбованців. А бо 47 відсотків від рівня межи
малозабезпеченості, як це передбачено розрахунками до
державного бюджету України на 1995 рік.
Проект Постанови Верховної Ради України, по
цьому питанню Кабінет Міністрів подав 22 березня 1995
року за номером 26-851/4. Урядом розроблено цілий ряд
заходів, спрямованих на посилення соціального захисту
населення та вдосконалення системи управління
соціальною сферою.
Розробляються заходи щодо посилення соціальної
підтримки малозабезпечених громадян, більш
раціонального використання коштів державного та
місцевого бджетів, планується створення служб
соціальної
підтримки, малозабезпечених громадян, я
я - 75 - я
створенні і вже починають діяти вже з 1 травня цього
року спеціальні служби для надання населенню субсидій
на оплату житловл-конунальних послуг.
Згодом цим службам будуть передані всі державні
програми соціальної допомоги.
З метою залучення додаткових коштів на зазначені
ціни Уряд вважає вкрай необхідним найближчим часом
розпочати реформування системи соціального
страхування. Запровадження пенсійного страхування,
страхування на випадок безробіття, медичного
страхування на випадок втрати працездатності, на
виробництві, дозволить значною мірою покращити
соціальний захист населення. Та частково зменшити
тиск на видаткову частину державного бюджету.
Слід зазначити, що як показала практика, жодна з
держав колишнього СРСР не змогла встановити
мінімальних гарантій для населення на рівні вартісної
величини мінімального споживчого бюджету, порогу
бідності, тощо .
Таку можливість може тільки дати збільшення
обсягів виробництва. Тому щоб не спровокувати нового
цінового витка, що загальними зусиллями стабілізувати
фінансово-економічний стан економіки УКраїни, Уряд
пропонує,
прийняти величину сукупного я
я - 76 - я
середньомісячного доходу, що дає право непрацездатним
громадянам на отримання допомоги в розмірі 1 мільйон
730 тисяч карбованців, як це і передбачено
розрахунками до державного бюджету 1995 року, з
наступним його переглядом при покращенні
загальноекономічних показників в розвитку економіки.
Спасибі.
____________. Запитання будуть до (.....)
Давайте тоді визначемося до перерви у нас 10
хвилин, достатньо буде. Я прошу записатися на
запитання.
Опублікуйте будь ласка.
Лук'яненко.
ЛУК'ЯНЕНКО Л. Г. Я хотів би спитати, як ви
бачите збільшення можливостей соціального
забезпечення при тому бюджеті, який ми недавно
затвердили?
___________. Спасибі. По-перше, я хотів би
нагадати, що у затвердженому вами бюджетіі витрати на
соціальні заходи становлять близько 1/3 видаткової
частини бюджету.
Такого ще в історії нашої країни і я
я - 77 - я
колишнього СРСР не було. Тобто, всі можливості, які
існували в бюджеті, вже направлені на ці цілі. Але ми
розуміємо, що цього недостатньо. Треба створювати
більш гнучку систему соціального захисту, яка би
дійсно винаходила тих, хто дійсно потребує соціальної
підтримки. Наприклад, ось такі цифри.
Вартість середнього споживання за сотанні 2
місяці минулого року, у листопаді склала 319 тисяч
карбованців. У той же час зареєстровані грошові
доходи на душу населення -249 тисяч карбованців. У
грудні: вартість споживання скалала 741 тисячу,
грошові доходи зареєстровані -395 тисяч карбованців.
Тобто мова йде про те, що цифри і статистика нам
доказують -ми споживаємо більше, ніж вважаємо, що
отримаємо по заробітній платі та іншим доходам. Тобто
є велика кількість людей, яка отримує грошові доходи,
які ми не фіксуємо. А в той же час, по формальним
даним, ці люди мають право і претендеють на отримання
соціальної допомоги. Тобто треба зробити більш
жорстку систему, яка могла би дійсно винаходити тих
людей, які вимагають підтримки. Це перше.
І друге, треба розвивати не державні, а
альтернативні ситеми соціального страхування, які теж
можуть бути без
додаткового навантаження на бюджет я
я - 78 - я
джерелом соціальної підтримки.
___________. Дякую.
Так, замісчть. Таран передає своє слово
Донченко. Будь ласка, включайте Донченка.
ДОНЧЕНКО, 259
Уважаемый Игорь ___________., я хотел бы
уточнить два момента. Скейчас мы рассматриваем вопрос
связанный з межою малозабезпеченності.
Вы нам говорите о сукопном доходе. Причем здесь
одно к другому. Вы нам называете процент, сколько это
будет от меди и т. д. и т. п. Называете реальную
цифру, назовите эту цифру, раз я хотел бы услышать ее
сейчас, чтобы об этом услышали все граждани Украины.
И второй вопрос. Пожалуйста скажите, если мы
ничего не будем сейчас принимать по величине
малозабезпеченості никакого решения, не произойдет
обвал в экономике все равноопять цены вростут, вы
сейчас посылаетесь только на величину межи. А если мы
ее не примем, вы гарантируете стабильность цен. Два
вопроса пожалуйста.
я
я - 79 - я
___________. Спасибі.
Значить по першому питанню я називав в своїй
доповіді цю цифру і готовий зараз ще раз повторити -
це 3 мільйони 650 тисяч карбованців на одну людину на
місяць. Це на сьогоднішній день статитистичне
визначення вартість межі малозабезпеченності по-переше.
По-друге. Напротязі останніх 6 місяців ми мали
розбіжність між сукупним доходом який мав право,
давав право на отримання допомоги і межою
малозабезпеченності. У листоподі 1994 року цей розив
склав 48 відсотків, тобто, доход був, мінімальний
доход який давав право на отримання допомоги був
менше межі малозабезпеченності, як у нас і зараз ще
є, 48 відсотків, потім ще зменшився 42, 39, 32 і в
березні він став 30 відсотків, тобто розрив між межою
малозабезпеченності і мінімальним доходом який давав
право на підтримку уже був досить високим, 30
відсотків.
Ми пропонуємо зараз затвердити, збільшити цю
величину, затвердити на рівні 1 мільйон 730 тисяч
карбованців, що дасть нам можливість вийти приблизно
на ці ж самі показники, які ми мали в листопаді. Ці
ціфри враховані
в бюджеті, тому що вони саме я
я - 80 - я
враховані в бюджеті, вони не створять додаткового
навантаження на споживчий ринок, і тому ціни не
будуть рости так, як би вони стали рости, якщо ми
штучно затвердимо межу малозабезпеченості на рівні 3
мільйона 650, і потреба буде надрукувати більше
грошей, товарів буде стільки скільки у нас є, ціни
зростуть, і ми знову вкручуємося в новий виток.
Стосовно гарантій, які може надати по динамікі
цін. Я хочу навести останні цифри, останні цифри на
найважливіші продукти харчування, які у нас... ці
дані представлені Міністерством статистики.
За період з 27 березня по 4 квітня, ні
вибачаюсь, з 24 березня по 4 квітня, тобто за останню
декаду, ціни на продукти, як: хлібні продукти,
борошно пшеничне зросли на 3 відсотки; хліб житньо-
піщовий -0 відсотків; хліб пшеничний -3 відсотки;
вермішель - 4 відсотки.
По таким позиціям, як: яйця, риба, оселедці, сир
жирний, сир нежирний ціни, навіть, знизилися, не
небагато на 2 відсотки, на 3 відсотки, але це
статистичні дані. Це є.
По іншим по товарним позиціям найбільше зросли
ціна на часник на 7 відсотків, більше 7 відсотків
ціни не зростали.
я
я - 81 - я
Тобто можна стверджувати поро те, що на
споживчому ринку починає вимальовуватись тепденція по
стриманню цін. І нам дуже важливо цю тенденцію зараз
керовано стримати. Якщо ми не будемо скидати зайві
гроші, нові гроші в систему, у нас є надії і досить
серйозні на продовження цієї стабілізаційної
ситуаціїї і навіть покращення ситуації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас ще 3 хвилини, давайте
попрацюємо.
Стешенко. Стешенко переддає Гмирі. Будь ласка,
Гмиря.
ГМИРЯ С.П.
Спасибо. Гмыря, Алчевск, Луганская область,
"Коммунисты Украины".
Уважаемый докладчик, вы говорили о том, что
сейчас нет возможности, чтобы минимальная заработая
плата была в пределах границы малообеспеченности -3
миллионов 600 тысяч карбованцев.
Я хочу обратить ваше внимание, что за последние
трагические годы развала экономики страны у нас
производство
упало, ну, где-то наполовину, а уровень я
я - 82 - я
жизни народа в десяток раз.
Так что, наверно, говорить о том, что нет таких
резервов, трудно.
И в свяиз с этим я хочу задать вам вопрос такой:
отец немецкого экономического чуда -Эрфакт -говорил,
что до тех пор, пока рынок не насыщен товарами,
освобождать цены ни в коем случае нельзя.
Что, если сейчас заморозить цены и ввести межу
малозабезпеченности на том уровне, который
действительно дает возможность выжить? Это будет в
том духе, в каком проводили реформы, ну, те люди,
которым реформы удавались.
Мы же опять пытаемся идти новым путем
неизведанным, и так, простите пожалуйста, если так
пойдет дальше, Украина станет единственным
государством в мире, где не будет бедных, поскольку
они вымрут.
Будьте добры, ответьте мне, пожалуйста, на этот
вопрос.
_______________
По-перше, я доповідав і питання, яке ми зараз
обговорюємо, не стосується мінімальної заробітньої
плати, а мова йде
про межу малозабезпеченості. Тому я я
я - 83 - я
не... по цьому питання не давав інформацію, хоча
вона, я думаю, що у вас є, тому що Уряд направляв цю
інформацію.
Стосовно вашої пропозиції про замороження цін,
різке збільшення заробітної плати і інших соціальних
виплат, я вам можу зпрогнозувати тільки один
наслідок, масове зникнення товарів з полок магазинів,
ми це вже проходили. Мова йде про збільшення
виробництва, але на жаль у нас з вами різні підходи
по механізму здійснення цього збільшення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час на запитаня в нас закінчився.
Оголошується перерва на півгодини. я
- 84 - я
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
СТОЯН О.М.
62-ий....................... виборчий округ,
Вінничина, голова Федерації профспілок України.
Шановний головуючий, шановні колеги- народні
депутати!
Поскільки питання йде: межа малозабезпеченості,
а за ним -питання про оплату праці (я від Комісії
визначений по цим питання співдовдоповідачем)
дозвольте мені, щоб зекономити час, за ці 10 хвилин
наголосити на цих двох питаннях наше бачення, бачення
цього питання Комісії з питань соціальної політики та
праці.
Ви знаєте, шановні народні депутати, що
політична і соціальна стабільність будується кожної
країни або залежить від того, наскільки в ній дбають
про людей.
Тому, мабуть, з таким великим зацікавленням
населення України та й ми всі з вами сприйняли
програму Президента, його звернення до Верховної Ради
на початку цього місяця.
Нас особливо вразило те, що в цій програмі, в
цьому зверненні
великий підрозділ присвячений я
я - 85 - я
соціальній політиці.
Вчора я мав зустріч з Президентом і хочу
сказати, що є стурбованість про соціальний захист
населення, але дуже прикро коли ці програмні
положення на цей день зовсім не виконуються з боку
Уряду.
Візьмемо хоча б таке питання, яке ми сьогодні
обговорюємо про межу малозебезпеченості, ви знаєте,
що цей Закон про межу малозабезпеченості ми прийняли
з вами в жовтні 1994 року.
В УКазі Президента України від 4 жовтня, яким
зазначено цей закон відзначається, що цей Закон
закладає правову основу здійснення адресної
матеріальної підтримки найменш соціально захищеним
верстам населення, в умовах кризового стану
економіки.
Відповідно до Закону "про межу
малозабезпеченості", її вартісна величина щорічно
повинна затверджуватися Верховною Радою України за
поданням Кабінету Міністрів України одночасно при
затверодженні Державного бюджету України. І вона
повинна переглядатись періодично, ваідповідно до
зростання цін. На превиликий жаль, ви знаєте, що уряд
вчасно не
подав вартісну величину межі я
я - 86 - я
малозабезпеченості, а ми з вами затвердили Державний
бюджет і не включили цей важливий соціальний норматив
в бюджет. Виникає питання: як тут нам з вами бути?
Вихід є.
Вихід полягає в тому, що ми з вами маємо
сьогодні всі підстави затвердити подану ще в березні
місяці урядом вартісну величину межі
малозабезпеченості. Хочу наголосити (і про це
сьогодні ьуло заявлено від уряду), що сьогодні
вартісна величина межі малозабезпеченості складає 3
мільйони 685 тисяч карбованців на одну непрацездатну
особу в місяць. Чи можна сьогодні затвердити цей
норматив? Уряд каже: "Ні" і приводить, я би сказав,
аргументовані свої висновки. Але... І каже, що треба
сьогодні затвердити сукупний дохід десь в розмірі 1
мільйон 730 тисяч. Чи можемо ми звами погодитись на
такий сукупний дохід? Я вважаю, що ні. Наша політика
повинна полягати в тому, що ми з вами все-таки
повинні виходити з тих реалій, з тих цін, які є.
Тому я пропоную: по-перше, все-таки щоб ми
затвердили вартісну величину межі малозабезпеченості
в розмірі 3 мільйони 685 тисяч карбованців на місяць.
Це -як соціальний норматив! Це норма, яка повинна
бути для людини
непрацюючої. я
я - 87 - я
По-друге, я думаю, що нам треба потім, виходячи
із цін, при перегляді бюджету, Комісії з питань
соціальної політики та праці, бюджетній Комісії
вносити все-таки корективи до бюджету.
Далі. Я вважаю, що ми не можемо сьогодні
погодитись на те, що треба затвердити, що пропонує
уряд -1 мільйон 730 тисяч. Цього не треба робити, бо
є Указ Президента, є відповідна Постанова Уряду, і ця
норма -мільйон 730 тисяч на одну людину непрацюючу,
уже діє. То навіщо нам їїдублювати, для того, щоб
взяти на себе відповідальнсть, як Верховна Рада, я
думаю це не доречно.
Тому я ще раз пропоную подивитися на цю
постанову, яку ми вносимо від комісії з питань
соціальної політики і праці, тут три пункти, перший
пункт затвердити. ___________.
Вартості межі малозабезпеченності на 1995 рік
розрахолвано відповідно до закону межу
малозабезпеченності у розмірі 3 мільйони 685 тисяч
карбованців на місяць.
Друге. Кабінету Міністрів України разом з
комісіями Верховної Ради з питань бюджету, соціальної
політики та праці, врахувати величину вартості межі
малозабезпеченності
при визначенні середньодушового я
я - 88 - я
сукупного доходу який дає право на державну допомогу
разом з уточненням показників бюджету на 1995 рік.
І останній пункт дуже важливий.
До уточнення показників державного бюджету 1995
рік надання державної допомоги малозабезпеченним
громадянам здійснюється згідно з чинним
законодавством. Тобто, Кабінет Міністрів, який
визначив сьогодні супупний дохід мільйон 730 тисяч
повинен взяти на себе всю відповідальність за оцей
середньодушовий дохід. І потім, виходячи з ситуації,
індексувати його. Це по першому питанню.
Стоовно другого питання Закону "Про оплату
праці". Шановні колеги народні депутати! Ви маєте на
руках узгоджений, підкреслюю, накінець-то узгоджений
між Кабінетом Міністрів України та Комісією Верховної
Ради з питань соціальної політики і праці проект про
порядок введення в дію Закону "Про оплату праці".
Хочу вам сказати про те, що цей проект, дійсно,
ми дуже довго узгоджували. І цей проект є, на мій
погляд, компромісним варіантом, він враховує реалії
сьогоднішнього стану нашої економіки, фінансові
можливості держави і те, що ми вже затвердили бюджет.
Але при цьому, народні депутати, хотів би звернути
вашу увагу на
два моменти. Ви пригадуєте, що Уряд я
я - 89 - я
категорично виступав, коли ми обговорювали Закон "Про
оплату праці", проти таких статей: 9, 10, 33 і 34.
Федерації профспілок України, нашій Комісії
довелось дуже довго доказувати Уряду, що ці статті
якраз йдуть в руслі Програми Президента України. Вони
не є в протиріччі. І вкінці-кінців нам удалось
переконати, що ці статті повинні бути у Законі.
Інша справа, що треба поетапно їх вводити, і це
ми заклали в ту Постанову, яку пропонуєм вам
затвердити.
По-друге, мотивуючи, що не можна сьогодні
піднімати мінімальну заробітню плату, Уряд приводить
в тому листі, який направлений до Верховної Ради,
отакий факт, я хочу звернути на нього вашу увагу, на
цей факт, дещо прокоментувати.
Уряд пише, що "В умовах прихованого
безробіття, -цитую, -21% у народному господарстві і
33% в промисловості і за наявності близько 20%
працюючих зайнятих повну норму робочого часу, які
отримують заробітню плату на рівні, нижчому
мінімальних гарантій по оплаті праці, установлених
угодами, тобто не можна піднімати мінімальну
заробітню плату.
Дивіться,
шановні колеги, про що йде мова. Уряд я
я - 90 - я
вперше визнає, що в нас сьогодні понад 30% приховане
безробіття.
Я ставлю питання Уряду: від кого приховане: від
Уряду, від Верховної Ради чи від тих людей, які 2-3
місяці не працюють, отримують мізерні 2/3 тарифу.
Більше того, ті люди, які не працюють і хворіють і не
платять лікарняні, бо вони не працюють, то від кого
ми ховаємо це безробіття?
Які в нас тут пропозиції? Ці пропозиці конкретно
неодноразово Федерація профспілок вносила. Нам треба
сьогодні легалізувати безробіття, легалізувати
безробіття. Нам треба сьогодні прийняти Закон про
часткого або тимчасово безробітного, щоб захистити
людину, яка з не її вини позбавлена роботи.
Більше того, що ми сьогодні робимо? Ми
заставляємо керівника підприємства, щоб він платив
заробітню плату одній людині, а ділив на 3-4 чоловіка
і кажемо, що в нас немає безробіття. Що це за
страусина політика Уряду. Я вважаю, що треба
розробити концепцію, як сьогодні бути в умова того,
що в нас є -безробіття. Що воно буде безробіття. А
тут я прошу думати, громадяські роботи, перенавчання,
перекваліфікація, і інше, а ми чекаємо,. коли це
безробіття взірве
нам ситуацію, і будемо думати, як я
я - 91 - я
виходити з цієї ситуації. І тому невипадково, що
сьогодні дійсно мінімальна заробітна плата мала, бо
вона ділиться на 304чоловік. З цього приводу повинна
бути державна політика.
Далі дивіться, що пише Уряду, він каже про те,
що сьогодні 20 відсоткі людей, які відпрацювали
повний робочий день, повний робочий місяць і повний
робочий день, отримують нижче мінімальну гарантію. То
хіба це не аргумент на користь того, що треба
піднімати мінімальну заробітну плату. Людина
відпрацювала цілий місяць, а отримала нижче межі
малозабезпеченності. Я думаю, що настав час серйозно
підійти до питань оплати праці, до питань підтримки
малозабезпечених, а казати про те, що немає коштів,
це не аргументи. Я хотів би послатись на статтю
колеги мого Шеховцова, в газеті "Голос України", він
дійсно там називає багато аргументів, і я їх можу
назвати ці аргументи, де найти кошти, безумовно, це
стабілізація виробництва. Безумовно, шановні колеги,
це нова система оподаткування.
На кінекць подивимось на той апарат
чиновницький. Дивіться, ми з вами вчора проголосували
за те, щоб дійсно розібратися з тарифами, а що
сьогодні пропонує
Уряду6 ось в мене факти, дивіться. я
я - 92 - я
Для того, щоб розглядати чі надати людині
малозабезпеченій 525 тис. на комунальні послуги, нам
треба створити нову структуру, яка буде нараховувати
понад 5 тис. чоловік, якщо врахувати, що вони будуть
отримувати заробітну плату державних службовців, це
десь 5 млн., то це 200 млрд. на місяць цим новим
службовцям. Це трильйони на рік! А кімнати! А
електроенергія! А телефони! Це колосальна сума і
все...
Я закінчую зараз. Ще одну хвилинку.
І все для того тільки, щоб подумати: дати чи не
дати ці 525 тисяч. Чому ми не можем розглянути іначе.
Нехай ЖЕКи, нехай у нас ті комісії, які на місцях при
виконкомах розберуться. Я би вважав, що краще можна
було б зробити так: зробити реєстр тих людей, які
потребують доплати до комунальних послуг. І зменшити,
скажім, на 25 або на 30 відсотків комунальні послуги.
А ті великі кошти, які хочуть дати новим чиновникам -
віддати людям.
То в кінці кінців -хто займеться соціальною
політикою? Хто буде рахувати в нашій державі?
Я вчора, до речі, Президенту запропонував:
давайте або при Уряді, або при Президентові створимо
хоча би одну
нормальну Комісію по соціальній я
я - 93 - я
політиці. І найдемо кошти для цього. Але ці питання
таки ставляться, а не вирішуються. Тому я закінчуючи,
пропоную: шановні колеги -народні депутати! Пропоную
вас, може і з великого обговорення, прийняти оцей
проект Закону "Про межу малозабезпеченності" знов
таки, виходячи з тої реальної ситуації, яка є в нашій
державі. Це не потребує поки що додаткових витрат з
бюджету.
Друге. Я пропоную також прийняти ПАостанову про
введення в дію Закону "Про оплату праці". Це
узгоджений варіант, до якого ми довго йшли. Дякую за
увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ну давайте так: якщо ми
зараз ще вийдемо на питання, так ми це питання дійсно
затянемо. Я не знаю, давайте тоді 5 хвилин. Не
більше. Ну, давайте запишемся. 5 хвилин на
запитанння, будь ласка, запис включіть. Покажіть
список. Будь ласка, депутат Парубок.
ПАРУБОК О.Н.
Скажіть, пожалуйста, як ви думаєте, якщо ми
будем мільйон
600, мільйон 800 мінімальну заробітну я
я - 94 - я
плату видавати, а за квартплату платити 2, 5 мільйони
плюс за газ, за воду і за комунальні послуги, то як
це може людина прожити на такий мінімум?
_______________ Шановні колеги, дійсно ми
сьогодні знов таки я підкреслюю, ми зараз ведем
розмову про межу малозабезпечення. Я ще раз кажу, що
сьогодні ми, комісія наша визначила три мільйони 800
тисяч, це, мабуть, те, що могло б якось трошки
покращити ситуацію. Уряд виставляє мільйон 730 тисяч
і показує, що це той мінімум, про які дається
доплати. Але там є ще інші доплати, які пов'язанні з
доплатами для малозабезпечених за квартирні послуги і
аке інше.
Це питання дійсно однозначно не вирішеться.
Давайте рішати, якщо ми зараз затвердимо, скажемо, я
пропоную затвердити соціальний норматив, якщо ми
зараз з вами затвердемо про введення в дію цього
соціального нормативу три мільйони 680 тисяч. То я
просив би нас всіх знов повернутись до бюджету, як це
і пропонував тоді, переглянути бюджет і закласти цей
соціальний норматив. Тому що ми все-таки упустили цей
важливий момент. І тоді наша комісія пропонувала до
розгляду бюджету
визначити цей соціальний норматив. я
я - 95 - я
Тепер дивіться, пробачте за слов, у що нас мокає
доля, скаже пробачте, три мільйони 800 тисяч не можна
робити, бо уже вами ж затверджений бюджет. Тобто
нашими ж руками нас б'є. Давайте радитися, як
виходити з цієї ситуації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Мішура.
МІШУРА
Я передаю своє слово Вітренко 346 округ.
ВІТРЕНКО
Шановний Олександр Миколайович, нас тут лякають
страшними цифрами, яка буде інфляція і як погіршиться
життя в цілому в Україні, якщо ми піднімемо до цього,
сьогодні більш менш нормального рівня, вартісну межу
малозабезпеченості.
Я знаю, що профспілки виконували всі розрахунки,
скажіть будь ласка, за вашими розрахунками, якщо ми
піднімаємо межу малозабезпеченості до 3 мільйонів 685
тисяч карбованців, яка буде інфляція, і який буде
вплив загалом на
стан народного господарства України, я
я - 96 - я
дякую.
____________. Ми розрахунки вели дійсно, якщо
встановити сьогодні, підкреслюю, цю вартісну величину
малозабезпеченості, якщо вона сьогодні почне діяти,
це дійсно потребує значних витрат з бюджету, бо під
цю межу малозабезпеченості попадають всі наші
пенсіонери, попадають багатодітні сім'ї, люди не
працюючі і таке інше.
Тому ми все-таки пропонували б сьогодні скажемо,
визначити, наскільки від ціїє межі малозабезпеченості
можна визначити суму, а поступово протягом року,
підвищити.
Наприклад міг би бути такий варіант, кожний
місяць десь на 10 відсотків. В цілому дійсно я
повинен чесно і відверто сказати, встановити сьогодні
і щоб воно діяло 3 мільйони 800 неможливо, це можливо
було б тоді, якби ми заклади в бюджет і пошукали за
рахунок, яких статей можна перерозприділити бюджет,
оскільки бюджет затвердили, зараз не порушуючи бюджет
цього зробити на жаль не можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка депутат Бублик.
я
я - 97 - я
БУБЛИК
Я прошу слово передати колезі Марченко.
МАРЧЕНКО
Уважаемый Александр Николаевич, я знаю, то что
расчеты специалистов профсоюзов ваших специалистов, и
расчеты которые дает Кабинет Министров, а в общем то
даже и не Кабинет Министров, а Виктор Михайлович
Пинзенык, довольно разнятся, и причем иногда на
порядок.
Я хотел бы услышать с этой трибуны расчеты
профсоюзов по уровню малозабезпечености, по средней
вот заработной плате, которая должна быть, и хотел
бы, чтобы вы ответили, действительно ли, если мы
примем вот эту межу малозабезпечености сегодня,
опрвдается тот прогноз Пинзеныка, что на Украине
станет 16 миллионов безработных?
Спасибо.
___________. Шановний Володимире Романоваичу,
відповідаю на останнє питання. Ви двиіться, коли ми
почали подавати цей
Закон (і я тоді про це казав, що, я
я - 98 - я
мабуть, все-таки тут відігравала на початку нее
інтереси трудівника, а "честь мундиру", бо йшли тоді
як аргументи квадрильйони грошщей, мільйони
безробітних...). І коли ми почали працювати, ми
побачили, що не буде цих мільйонів! Більше того, на
останній зустрічі, яку ми проводили у Пинзеника,
Віктор Михайлович визнав про те, що да, не можна
сьогодні не бачити того, що у нас є приховане
безробіття. Не можна бачити того, що нам треба
сьогодні піднімати значно мінімальну заробітну плату
як стимул, як мотивацію до праці, бо у нас сьогодні
немає... мала заробітна плата, є затовареність, немає
відрахувань в бюджет і таке інше. Це все визнано.
Тобто, ті цифри, які були раніше, вони не
підтверджуються. Вони не підтверджуються. Але при
введенні (ще раз підкреслюю), при введенні межі
малозабезпеченості в тому обсязі, в якому зараз є, а
потім, якщо ми встановимо мінімальну заробітну плату
на 100% від межі малозабезпеченості, це, дійсно,
потягне за собою значне збільшення заробітної плати.
І більше того, ми консультувалися з керівниками
підприємств, скажем -не всі підприємства можуть на це
сьогодні піти...
Але є такий
варіант можливий, і ми сьогодні я
я - 99 - я
будем це обговорювати на переговорах з урядом в 3
години по генеральній угоді. Ми кажемо: сьогодні
знята 19-та стаття, розблокована. І шляхом
переговорів між профспілками і урядом, ми можемо
найти визначення мінімальної оплати праці відповідно
до можливостей підприємства. Але! Ми будемо ставити
сьогодні гарантію, що ця мінімальна заробітна плата
не повинна бути, скажемо, нижча того нормативу, який
ми сьогодні затвердимо.
Уряд пропонує норматив такий: сукупний дохід -1
мільйон 730 тисяч. Ми тоді кажемо так: тоді і
мінімальна заробітна плата на підприємстві не може
бути нижче цього нормативу. Буде підвищуватися межа
малозабезпеченності, треба підвищувати мтінімальну
заробітну плату.
___________. Час уже вичерпано на запитання, але
я хотів би все-таки задати вам як представнику
комісії. Ваш проект постанови узгоджений із нашою
бюджетною комісією чи ні.
Ви знаєте по Регламенту це обов'язково вимога.
___________. Це можна було б задати безумовно
тим хто у нас
безперечно узгоджував. Ми неодноразово я
я - 100 - я
зверталися до бюджетної комісії. бюджетна комісія не
заперечувала принципу такого порядку, навіть більше,
ми працювали на початку із Комісією фінансової
політики з Сусловим, там навіть були більш такі
радикальні пропозиції, так що тут всі питання
узгоджені і єдиний пункт який може викликати сумнів у
комісії бюджетній по оплаті праці, тут мова іде про
що. Про те, що нам, вірніше не по оплаті праці, а про
межу малозабезпеченності, нам треба при розгляді
бюджету комісії з питань бюджету та соціальної
політики все-таки ураховувати вартісну величину межі
малозаюбезпеченності і при корегуванні бюджета її
закладати в бюджет.
___________. Одну хвилинку,.
Спасибі Олександр Миколайович, але я бачу, що у
вас візи якраз цієї комісії нема, тому я з дозволу
депутатів поцікавився думкою бюджетної комісії.
Спасибі.
___________. тому що він працював безпосередньо
над підготовкою цього....
___________.
Значить у нас для обговорення я
я - 101 - я
цього питання, давайте говорити цих двох питань,
коли ми на них вийшли, записалися 8 депутатів. Я
хотів би все-таки щоби і Микола Янович Азаров теж
сказав своє слово з цього приводу. Да, будь ласка,
щоб зразу було зрозуміла позиція нашої бюджетної
комісії, тому що...
Це дуже серьйозне питання і так...
АЗАРОВ М.Я.
Уважаемые народные депутаты! Этот вопрос на
комиссии рассматривался дважды. Оба раза комисиия не
вынесла решения, в связи с отвутствием в бюджете
достаточных доходных статтей бюджета, достаточных
иточников вернее. Поэтому комиссия приняла следующее
решение: рассмотреть этот вопрос при корректировке
бюджета по итогам первого квартала. Вот все, что я
могу сказать по этому вопросу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я зрозумів, що це... Микола
Янович, це відноситься до межі малозабезпеченості. А
про оплату праці?
Зрозуміло. Так. У нас перша записана Вітренко,
але домовленість
з Донченко єсть. Так? Будь ласка. я
я - 102 - я
Давайте ми... Одну хвиланку. Давайте ми визначимо
час. Скільки отведем для обговорення? 15 хвилин?
(Шум в залі)
Я просив би депутата Марченко вести себе
стриманіше в залі.
(Шум в залі)
Я питаю депутатів, я ще не прийняв рішення.
Я вам ще раз роблю зауваження.
(Шум в залі)
Півгодини? Хто за те, щоб відвести півгодини,
прошу проголосувати? Включіть систему, будь ласка.
"за"
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Так, будь ласка,
слово надається депутату Донченку.
ДОНЧЕНКО Ю.Г.
Уважаемые народные депутаты, уважаемый Олег
Алексеевич, рассматривая данный вопрос, я бы хотел
обратить внимание еще на один момент чисто... Начну с
политической, а потом перейду к экономическим.
В первую
очередь, это все-таки результат я
я - 103 - я
рыночных преобразований, которые идут в нашем
государстве.
Давайте вспомним предысторию. Началось с чего? С
того, что мы за минимальную цену, за минимальную
заработную плату, минимальный уровень был положен
вначале в основу минимальный потребительский бюджет.
Потом наш Уряд сказал, что это выполнить
невозможно -надо идти на межу малозабезпечености.
Разработали документ по этому поводу, принят Закон на
сегодняшний день.
Сегодня нам опять говорят, что межа
малозабезпечености сегодня нереальна, выходим на
сукупный доход каждого члена семьи.
И таким образом, с каждым таким предложением
нашего Правительства мы опускаемся все ниже и ниже,
наше граждане становяться все беднее и беднее.
Я сегодня, Игорь Александрович, не верю вам в
том плане, что вы сказали, что если мы сегодня не
примем величину, ничего не будем делать с величиной
малозабезпечености, то в нашем государстве не
произойдет нового взрыва цен.
Произойдет он. То же самое вы здесь стояли,
заверяли нас, когда мы принимали 733-е Постановление,
что на рубль 0,
8 будет проплаты, что оказалось на я
я - 104 - я
самом деле - 5, -6 раз разрыв в ценах.
Поэтому такого не может быть. И сегодня, то, что
мы сегодня принимаем величину, и наша Комиссия
предложила (а это обоснованные цифры) величина
малозабезпечености в цифрах -3 миллиона 685. Это
обоснованные вещи. И так, как говорят, что будет
взорван бюджет, ничего подобного не произойдет.
Второй момент в этом плане. Если сегодня вы
говорите о том, что надо рассматривать сукупный
доход, то с этим надо праллельно бы внести и закон
или предложение к Закон про декларирование доходов.
То есть, кому проплачивать межу, какие доходы у
нас у всех остальных, у всего остального населения.
И давайте мы с вами вспомним, уважаемые
депутаты, когда мы с вами не приняли за поданням
Прокурора статью, касающеюся введения по возбуждении
уголовного дела по уровню образа жизни
несоответствующего доходам. Мы это тоже отклонили.
Также надо вернуться к этому моменту, чтобы
уровень жизни соответствовал величине доходов. Вот
этот блок вопросов, можно в таком плане
рассматривать.
Следующее. Закон "Про оплату праці". Введя
"величину
вартості межі малозабезпеченості" мы уходим я
я - 105 - я
в Закону "Про оплату праці" от минимальной зароботной
платы, которая сегодня эта величина является всего-
навсего 60 тысяч рублей.
И это заложено во всех административных
кодексах. Значит, если мы вводим "величину
малозабезпеченості" то эта цифра увеличивается. Таким
образом, мы увеличиваем бюджет, таким образом у нас
появляется возможность накопить бюджет и проплатить,
действительно, незащищенным гражданам нашего
государства.
Поэтому здесь я не вижу абсолюно никаких
оснований для того, чтобы не поддерживать Закон,
который внесла комиссия. А его надо обязательно всем
нам поддержать. И призываю вас всех проголосовать за
этот Закон.
Параллельно, Олег Алексеевич, дать поручение
комиссиям по законности, разработать этот Закон и
внести на рассмотрение Верховного Совета Закон про
декларирования доходов.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату
Анісімову. За ним Марченко.
Список:
Марченко, Вітренко, Буздуган, я
я - 106 - я
Павловський, Чернявський, Звенигора, Грабар, Чиж. Тут
в тому числі, від фракцій. Будь ласка.
АНІСІМОВ
Уважаемые народные депутаты!
Сегодняшний вопрос, который внесен в повестку
дня он долго блуждает в этих стенах и его надо
рассмотреть.
Я хочу обратить ваше внимание, что 4 октября
1994 года был принят и подписан Президентом Закон
"Про мінімальний споживчий бюджет". Так вот на
сегодняшний день докладывая нам о ситуации и называя
эту сумму 3 миллиона 680 тысяч, пытаются сделать
определенную повтологию в понятиях, которая
определена этим Законом. Называется "величина
середньодушового сокупного доходу".
Опускается, то-есть, это межа
малозабезпеченности.
Поэтому мы сегодня с вами должны рассмотреть
вопрос "про межу малозабезпеченності " и поставить
точку. Принимать его или вводить в действие в Законе
"Про заработную плату" -это второй вопрос. И в
Постановлениях,
которые нам с вами розданы там все я
я - 107 - я
оговорено.
Сегодня можно согласиться с тем, что выступал
товарищ Стоян. И одно и второе Постановление
поддержать.
Но я обращаю ваше внимани. Мы как
законодательный орган сегодня в своем государстве
должны определить "межу малозабезпеченності" и
сказать всем жителям Украины: на сегодняшний день по
всем нормативным актам, по тем согласованиям
правительства и профсоюза она составляет 3 миллиона
680 тысяч.
Если мы свами пойдем по пути, который нам
предлагатся и убрав, что " межа малозабезпеченности -
это совокупный доход на одного человека", мы
узаконим и утвердим, что эта величина сегодня 1
миллион 780 тысяч. Поэтому я призываю народных
депутатов остановиться и поставить точку в
законодательстве и сказать живущим в Украине, что эта
цифра 3 миллиона 680.
Второе. На сегодняшний день, оргументируя то,
что невозможно вводить и называть такую цифру,
совершенно и частично неправильно. Почему? Потому что
и выступая здесь перед нами и Виктор Михайлович
Пензенык, и,
сегодня выступая, товарищ Митюков я
я - 108 - я
мотивирует: что товары народного потребления не
увеличиваются, а эта цифра, я хочу сказать, и
товарищу Митюкову на протяжении последних 6 лет
остается на одном и том же уровне. в пределах 20-22
процента. А все работаем -производство ради
производства. Поэтому тут должен сделать шаг, в
первую очередь должны сделать шаг правительство, для
того чтобы инфраструктура изменялась в этом
производстве.
Но забывается и не говорится совсем другое, где
сегодня воспринял каждый живующий в Украине. Это то,
что товаром становится основные фонды, меняя форму
собствености. Сегодня товаром и с огромнейшей
нагрузкой становится уплата за комунальные услуги. И
она взлетела в несколько раз. Поэтому эту часть
пытаются замолчать. А если идти по этому пути логики,
расмотреть этот вопрос, никакого не наблюдается.
Поэтому с учетом того, что на сегоднешний день
является фактор, который мы с вами должны расмотреть.
И он давит сегодня на каждого живущегов Украине
обесцениванием его прожиточного состояния. Мы должны
согласиться с тем, что предложено нам на сегоднешний
день.
И последнее.
Вы помните, в декабре месяце нам я
я - 109 - я
предлагали утвердить минимальный потребительский,
минимальный споживчий (..........) на уровне миллион
730. Прошло январь, февраль, март. Мы уже вышли на
цифру 3 миллиона 600.
Поэтому я поддерживаю предложение, внесенное
товарищем Стояном по первому и второму постановлению.
И остановиться именно на этой точке. И поставить
точку на три миллиона 680 тысяч. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Марченко,
будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р.
Уважаемые депутаты, уважаемые представители
правительства, и хочу обратиться к Президенту также.
Депутаты Верховного Совета, которые в
соответствии с Конституцией несут ответсвеность за
социальные последствия проводимых реформ, проводимой
политики, сегодня стоят перед выбором.
И мне представляется выбор состоит из нескольких
или проблем или решений. Вот у меня расчетный счет,
расчетный листокработника завода автоматических
телефоных
станций города Ровны Шпак Тамара я
я - 110 - я
Анатольевна. Зароботная плата начислена один миллион
760 тысяч, там выплаты определенные, там отчисления.
на руки получила 699 тысяч. За садик нужно заплатить
904.
Задаю вопрос всем уважаемым руководителям,
начиная от Президента до Правительства, как жить? Как
детей кормить? И что будет с ними?
Второй вопрос, опять на прием по личным
вопросам, звонит человек из села, у нас район
газифицирован на 13 процентов, уголь 4 миллиона
тонна, для того чтобы его привести из другого района,
нужно еще доплатить и получается необходимо заплатить
10 миллионов, как быть людям зиму.
Еще один пример приведу об адресности вашей
помощи, которую вы тут разрекламировали и говорили,
что это лучшее в мире система в этих условиях, в
районе, уже третий месяц не выплачивается доплата,
как людям оплатить и как людям жить и питаться.
Пришла женьщина с двухмесячным детем на руках и
говорит, депутат заработную плату не выплачивают,
декретные не выплачивают, на кусок хлеба не хватает.
Я вот это не пойму, или правительство, или
настолько сытое, что работает поговорка, что сытый
голодному не
товарищ, или вообще не пойму, что я
я - 111 - я
делается, как вы относитесь к людям, вместе с
Президентом.
Мы Игорю Александровичу 4 месяца назад
социалисты давали свои предложения, как увеличить
доходную часть бюджета, как покрыть вот эти затраты
на социальную помощь через направление не
инфляционное. Признал., посидел, признал, да проблемы
есть, но они до сих пор не решены.
Одно только, налоги не собираются. И то ничего
не делается.
Ну ладно, я понимаю, что самый главный, самая
главная проблема это то, что реформы, которые сегодня
проводятся, они не реформы, это разрушение нашей
промышленности и пока правительство и Президент это
не поймут, ничего не получится. И действительно наши
люди обречены на вымирание, и на геноцид. И
начинается 33 год.
Ну думаю, может я чего-то не понимаю в
социальной гарантии или там пытаются делать с
депутата Марченка или социалистов популистами, но я
открываю доклад Кучмы, нашего Президента. Шляхом
радикальных экономических рефор, он возглавляем
сейчас исполнительную власть. И читаю, мінімальна
заробітна плата
не повинна бути нижче офіціально я
я - 112 - я
встановленої межі малозабезпеченості, і тут
рекомендации дальше даются.
И таким образом весь социальный раздел говорит о
том, что нам необходимо сегодня принять решение, то
которое предложила Комиссия по социальной политике и
труду.
И последнее. Вчера или 2 дня назад Мороз не
давал мне слова, нарушая Регламент. Потом делал мне
замечание с этой трибуны: Марченко себя не так ведет!
(Шум у залі)
Помолчите!... не так себя ведет... Потом он
признал... Сегодня вы таким же образом...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відключіть, будь ласка, мікрофон!
Звільніть, будь ласка, трибуну.
Слово надається депутату Вітренко.
ВІТРЕНКО Н.С.
Шановні колеги!
Моя менша дочка вчиться у шостому класі. У
ідручнику історії пишеться: "В четвертому столітті до
нашої ери Македонія завоювала Грецію. Це трапилося
тому, що багаті греки ненавиділи простий народ.
Багатії таємно
складали клятву: "Присягаюся бути я
я - 113 - я
вічним ворогом народу і заподіяти йому стільки лиха,
скільки зможу!"
(Шум у залі)
...І так Македонія завоювала Грецію. Якщо проводити
аналогію (а історію дійсно треба вивчати), то
сьогоднішнє питання якраз висвітлю, як у крапельці
води той стан і економіки, і відношення до власного
народу, який склався за роки так званих реформ. Чому
ж так ненавидіти свій народ?!
Сьогодні ми думаємо: чи встановлювати межу і
якою повинна бути межа малозабезпеченості... І я дуже
дивуюся, що профсоюзи так спокійно і відразу
відступили від цієї цифри... А що таке сьогодні 3
мільйони 685 тисяч?! Це сьогодні -набір із 22 товарів
за такими обсягами (це вартісна його... вартісний
розмір). На душу населення: яйця -2, 5 яйця на
місяць; яловичина -0, 56 кг на місяць, ковбаса
варена -1 кг 180 г на місяць і таке інше. Скажіть
мені, будь ласка, як можна сьогодні зменшувати цю
межу?! На що далі штовхати своїх людей?
Ми почули сьогодні від Ігоря Олександровича, і
це дійсно, я як економіст можу підтвердити, що виріши
це питання встановлення межі і піднят тя рівня життя
народу можна
лише тільки через збільшення обсяіг я
я - 114 - я
виробництва.
Обсяги виробництва у нас щоденно знижуються, я
назову тільки цифрри за пеший кватал 1995 року. Вже
це так званне реформаторське ядро працювало на повну
свою потужність.
За перший квартал 1995 року темпи зниження обсягу
промислової продукції в порівнянні з цінами склали
12, 1 відсотки і середньодобове виробництво
знижувалось на 16,7 відсотки.
Що зробив Уряд, щоб підняти виробництво. Що.
Проіндексувало обігові кошти. Зняло кризу
взаєморозрахунків, підтримало виробництво такими
податками, які можна дійсно сплачувати, нічого
подібного.
Тому я вважаю, ми повинні називати дійсно, не
реформаторське ядро сьогодні в Уряді, а
деформаторське ядро і до чого веде це деформаторське
ядро.
Я хочу, я закінчую, я хочу послатися на
статистичні дані, що сьогодні пловина, половина,
внутрішнього продукту України, це тіньовий продукт.
Тому я пропоную Уряду....
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Давайте у нас перша жінка сьогодні я
я - 115 - я
виступає з трибуни. Наталья Михайлівна закінчуйте.
ВІТРЕНОКО Н. М. Сьогодні соціалісти і комуністи
мають свою програму виведення країни з кризи. Тоді
якщо не може цей деформаторський Уряд, то треба владу
здавати, віддавати Уряд тим силам, які знають як
захистити народ, і вивести країну з кризи.
(Шум в залі)
А сьогодні потрібно затверджувати не менше 3
мільйонів 685 тисяч.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу виступаючих притримуватись
регламенту. У нас є ще бажаючі виступити, Наталья
Михайлівна, тому... Так, будь ласка, депутат
Бездуган. Юрій Олександрович, я вас просив би, маючи
на увазі, що буде співдоповідь від комісії все-таки
скоротити трошки час виступу.
БЕЗДУГАН Ю.О.
Шановні колеги! По-перше... Шановні колеги! Я
перепрошую. По-перше, дозвольте вас привітати із
Чистим четвергом.
І оскільки я вас не побачу в день я
я - 116 - я
Пасхи, привітати із Воскресінням Хрестовим.
(ОПЛЕСКИ)
Дякую.
По-друге. Я почну з питання про проект Постанови
про введення в дію проекту Закону "Про оплату праці".
Я хочу проінформувати Верховну Раду...
Колеги, ради бога, я перепрошую, мені важко вас
перекричати.
(Шум в залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть, говоріть, будь ласка, Юрій
Олександрович, говоріть.
БЕЗДУГАН Ю. О. Якщо говорити про проект
Постанови, який винесений вам на розгляд сьогодні,
сьогодні він був роздани, я хочу проінформувати так
само і комісії бюджету, вона просто не могла його
розглянути останній варіант, тому що він був
підписаний першим віце-прем'єр міністром Пинзеников і
мною, як головою комісію, тільки вчора в обід. Це
узгоджений варіант, я думаю, ми можемо його прийняти.
Незважаючи нга те, що я вважаю його компромісним і
дасить таки поганим, але починати вже можна з цього
проекту Закону, з
цього проекту Постанови. я
я - 117 - я
Тепер про межу. Можна сказати зразу, що Уряд не
виконав ні Закону "Про межу малозабезпеченості", ні
Постанови "Про введення в дію межі
малозабезпеченості", ні свої обіцянки, де він обіцяв
внести до бюджету вартісну величину межі
малозабезпеченості, ні Постанову Верховної Ради про
внесення величини малозабезпеченості. Тому що той
норматив, який нам запропонований, не є (звертаю вашу
увагу), це не є величина межі малозабезпеченості. Це
зовсім інший норматив. Тобто, Уряду немає -політика
продовжується. Політика саботажу.
Я хочу скзати, що ми маємо зараз зробити в цих
умовах конкретно. Є два варіанти.
Варіант перший: призупинити дію Закону "Про межу
малозабезпеченості". Уряд має право законодавчої
ініціативи. Якщо він вважає, що зараз немає такої
можливості, хай ввійде до Верховної Ради з такою
пропозицією. Він цього не робить. Якщо він цього не
робить, значить Верховна Рада має затвердити
вартісну величину межі малозабезпеченості. Має.
В Комісії ми розглядали це питання. Ми вважаємо,
що ми можемо погодитися з цим з тими розрахунками,
які подав Уряд, -вартісну межу малозабезпеченості 3
мільйони 685 тисяч.
я
я - 118 - я
Але ми чудово розуміємо, що в цих конкретних
економічних умовах зараз всім доплатити це не
можливо. Тому що пропонує Комісія.
Вам розданий проект постанови. Вона пропонує,
по-перше, затвердити цю величину як соціальний
норматив, до якого ми будемо прив'язуватися.
По-друге, Уряду розробити відповідно до Закону
"Про межу малозабезпеченості", розробити механізм,
щоб доплачувати цю величину, вартісну величину межі
малозабезпеченості не всім, якщо ми не можемо всім
доплатити. Але, принаймні, тим, хто дійсно потребує.
Не тому, хто вважається безробітним, а сам торгує на
ринку, на чорному ринку, не тому, хто має інші
джерела доходів (я дякую, я завершую), а тому, хто
дійсно потребує.
Тому я прошу підримати пропозицію Комісії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається
Павловському.
Будь ласка.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Шановні народні депутати, я попрошу: спокійніше
реагуйте. Я за
регламентом слідкую і мені підказувати я
я - 119 - я
не треба.
Будь ласка.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Шановні народні депутати, шановні члени Уряду, я
спробую не повторюватись, ну, і говорити так, щоб,
мабуть, було вам цікаво. Як буде не цікаво і хтось
буде перебивати, я зупиню його або піду звідси.
Так ось, ми сьогодні всі виступаючі прийшли до
такого висновку, та політика, яку проводить Уряд не
один раз доповідав вона не прийнятна, ніякого
покращення не приведе. Більше того я скажу, я не буду
обгрунтовувати бо немає часу, якби навіть ми сьогодні
в межу малозабезпеченості поставили не 3 мільйони, а
півмільйона всерівно нічого ми виконаємо, і цього не
виконаємо. Чому? Тому що на одного працюючого
приходиться три тих, які потребують соціального
захисту.
Отже, є дивний шлях вирішення проблеми, це
розвиток власного виробництва, створення робочих
місць. Отже, всі подальші розмови повинні йти тільки
про це. А отже, як його розвивати? Шляхом, який ми
прийняли, шлях шокової терапії, як показує досвід
інших країн, і ми
переконуємось, є неприйнятний. До я
я - 120 - я
ринку, до речі, можна дійти і без шокової терапії, є
такі поняття, як врегульовані ринкові відносини.
Отже, ми повинні деформувати нашу економіку в
ринкову через через регулювання. А регулювання це
значить -треба захистити свій ринок, треба захистити
свого виробника, треба ліквідувати "прозорі" кордони,
вони повинні бути теж врегульовані.
Так от, зарплату і більше того, я хочу сказати
так, стрмування зарплати на низькому рівні -є теж
спосіб зупинення виробництва. Тому що показано, якщо
фонд зарплати буде ставити 5 відсотків, то щоб ви не
робили, виробництво зупинеться. Це зрозуміло, тому що
хоча б є три категорії, які люди витрачають гроші, це
харчування, побутові витрати і витрати, які йдуть на
стимулювання виробництва. Тобто, люди купують ті
товари, яке виробляє навколо міське та інше. Так от,
що сьогодні ми не поставимо, ми задовольняємо першу
частину, тільки харчування, про все інше ми не
говоримо. І отже ми не говоримо про виробництво.
Таким чином, по визначенню, зарплату треба збільшити
як мінім межу забезпеченності і відповідно зарплату
треба збільшити в декілька разів при збереження
відповідного курсу.
А для цього
треба змінити грошово-фінансову я
я - 121 - я
систему. щоб вона теж замкнулась на наших
виробництвах.
Отже, треба нам враховувати, що "шокова
терапія" -це, до речі, шлях, який йде з одного боку
відкриває шлях для завоювання нашого ринку двома
шляхами ще всередині: через конкурентноспроможність
продукції і через знецінення наших грошей.
З другого боку "шокова терапія" -це шлях для
розгулу злочинності, рекету і всього іншого. Отже, що
виходить? Вводячи регульовані ринкові відносини, ми
дамо можливість вирішити ці проблеми. Тому ідея
зрозуміла. Чи є в нашому бюджеті, до речі, можливості
оцю проблему вирішити? Я їх бачив. В чому вони є?
По-перше. В бюджеті... ми повинні прийняти таке
рішення: ні одна копійка з бюджету не повинна йти на
фінансування іноземних фірм. А це значить, через
сільське господарство. Є гроші? Купляти не іноземні
комбайни, Катерина Тимофіївна, а купляти тільки наші.
Стьогодні гірше, але підтримувати наше виробництво.
Складайте наше виробництво -будуть комбайни.
В медиціні. Купляти не іноземні ліки, а вкладати
в виробництво нашіх лік. І таким чином, ми зможемо
зробити зворотній зв'язок, який буде стимулювати
виробництво. я
я - 122 - я
Оскільки в мене ще часу є, я хочу внести
конкретну пропозицію. Оцьому доповненні, яке роздали
від Кабінету Міністрів, цифру 1, 7 замінити на 3
мільйони 685 тисяч. Раз.
І третє. Виходячи з того, що я казав, ввести
такий пункт третій: для вирішення проблем соціального
захисту Уряду негайно розробити концепцію розвитку
власного виробництва, створення робочих міст, захід
до свого ринку, свого виробника. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату
Чернявському.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.
Шановний Олександр Олексійович, шановні колеги,
я приєднуюсь до слушності того всього сказаного тут
попередніми моїми колегами. Вважаю, що це надзвичайно
важливо. І підтримую ту позицію, я неодноразово її
висловилював, що Уряду потрібно не відшукувати шляхи
як би не виплачувати зарплату своїм людям, а
відшукувати шляхи вирішення прибутків.
Чому я так говорю? Ну, давайте таку, тут
приводилося багато
прикладів, я вважаю, що це питання я
я - 123 - я
тоже в першу чергу, приєднуюсь до того, що потрібно
зайняться профспілками.
У 1990 році невеличкий Краснопільський район,
селище Краснопілля споживало в день 1 тон молока.
Сьогодні 600. У 20 раз. Це що, це вже люди наїлися, ч
напилися того молока? Це крихти, а чому? Тому що нема
за що купляти,. не тільки молоко. Сьогодні окремі
сім'ї не мають уже за вищо купити самий
найнеобхідніший продукт: хліб. І на жаль у цю
категорію попадають в першу чергу товаровиробники -це
працівники сільськкого господарства. Тому що місяцями
не отримують зарплати по ті й же самій причині.
Замкнутому колу. Шановний Мітюков як віце-прем'єр я
повинен вважати, що це одне з головних питань Уряду.
Як підвищити можливість покупну,
справоспроможність нашого населення? Це одне питання.
Вчора я побував в Мінфіні, на жаль зараз напевне
сама складніша ну так сказати праця у нашій країні,
там буквально на пороховій бочці люди сидять і за цих
умов працюють у таких умовах, що податки практичто в
державну казну не надходять, а звідки вони можуть
надійти, коли ми не виплачуємо заробітну плату не
виробляємо продукцію і так далі.
Більше того,
теж повторю, поки не запрацюють я
я - 124 - я
найбільші наші промислові підприємства, які здатні
давати прибуток в державі, такі як у нас на Сумщині,
я їх знаю, вони в інших областях, поки не буде
працювати свема, яка забезпечувала валютне
надходження, поки не буде працювати завод електронніх
мікроскопів, хімпром і так далі, розраховувати нам на
прибуток немає чого.
Де сьогодні вихід, я вже сказав, це треба
збільшити виробництво, я неодноразово піднімаю
питання про сільськогосподарське виробництво.
Вдумайтесь де воно буде, коли Кабінет Міністрів не
забезпечив виконання тієї постанови і дивіться що
трапилося,
Міндобрива село не отримало, зарплату не
отримало, далі надходження грошей так далі немає. Ну
по Сумській області назву цифру, сьогодні колективні
і інші формі господарств Сумщини закредитовані мають
борг кредита 340 мільярдів. Плата процентів на
сьогоднішній день 530 у півтора раза більше, всю
продукцію яку виробляє область підрахувати, її не
хватить уже ні на погашення кредитів, а на погашення
процентів, і як же Уряд у цьому випадку поступає.
Згідно тієї постанови область мала отримати 1
трильйон 90
мільярдів карбованців, тобто більшу суму, я
я - 125 - я
ніж сума кредитів і плата за проценти, но поскільки
Уряд не заплатив ці кошти, не виділив, надійшло
тільки 11 процентів, то получається, що все сільське
господарство області працює на відшкодування збитків,
які завдав Уряд області.
І не вина сільськогосподарських виробників у цій
ціні у тому стані, який склався на селі, а Уряд і в
той же час ми не бачимо реальні шляхи виходу з цього
становища, на яке б націлював наш Уряд.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні народні депутати,
нам необхідно порадитись. У нас залашалась одна
хвилина з відведеного часу, але у нас записано (я
бачу вашу руку!..), але у нас записано 2 представника
фракції (ми повинні їм надати слово) і ось іще також
заявка від депутата Грабара. так що, давайте ми все-
таки, мабуть, закінчимо обговорення?
(Шум у залі)
Ну, ви ж не записані... Давайте так, добре. Хто
ще від фракції хоче? Я попрошу записатись... Нема
заперечень? Фракціям ми поавинні надати слово. Тоді я
надаю слово (у нас
по списку ви є, ми домовились -вам я
я - 126 - я
слово буде) депутат Вернигора від "Незалежних".
ВЕРНИГОРА Л. М., 332 виборчий округ, голова
Полтавської обласної Ради профспілок.
Шановні колеги-депутат!
Дивні метаморфози відбуваються в сесійному
залі.. Ми з вами прийняли Закон "Про межу
малозабезпеченості". Уряд нарешті зробив його
розрахункову вартість. І ми сьогодні створюємо тут
якісь колізії, проводимо одне з одним дискусії. І
тоді ж хто ми відносно себе?!
Я розумію, що сьогодні обстановка скалалася така
в країні: 95% людей мають на руках мізер; 5% мають
тотус, і ми чомусь виводимо якусь середню через
Мінстат, Мінекономіки і різні відомства. Коли молодий
і тоді ще мудрий Маркс рятував своє хоч і дрібне, але
буржуазне благополуччя, він створював середній клас.
І цей середній клас тоді був десь до 80%. Я на
сьогодні хочу заявить вам наступне.
Чому ми сьогодні усі одне одного вмовляємл, що
треба десь відшукувать кошти на оці 3 мільйони 650
тисяч, як це нам подає Кабінет Міністрів? Дивує такий
факт: Полтавська область має наймекнший спад
виробництва, вона
залишає в себе... а їй залишають я
я - 127 - я
всього 17% того, що вона здає до Державного бюджету.
17! То чому ми з цих грошей, які ми подаємо у фонд
зайнятості, віддаємо комусь -ми не знаєм кому?...
Ми повинні сьогодні законодавчо затвердивши, як
соціальний норматив межу малозабезпеченності -3
мільйони 650 тисяч, надати можливість Уряду, щоб він
законодавчо надав право не тільки поновити 19 статтю
у Законі "Про підприємство", а й у кожному регіоні
виходячи ізх своїх коштів доплачувати до цієї межі
те, що невистачає.
Більше того, не вводити ці кошти або гроші у
собівартість, тоді не буде тієї інфлЯції якою нас
лякають, тоді не буде підняття цін і таким чином ми з
вами утримаємося на межі саме малозабезпеченності.
Сьогодні виходить така ситуація, що мені на
окрузі люди сказали, ви краще не установлюйте межу, а
видайте нам по мішку борошна, то ми на ___________.
доживемо до межі і не підемо за оту вічну, яка нас
чекає цими днями.
Тому я дуже просив би прийнятв все-таки
запропоновану Кабінетом Міністрів розрахункову
вартість межі малозабезпеченності і надати право і
підприємствам і регінам виплачувати соціальні
виплати, які в
різниці між сукупним душовим доходом і я
я - 128 - я
межою малозабезпеченності, тоді ми виконаємо з вами
ті закони, які ми прийняли з вами.Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Грабару.
ГРАБАР М.Ф.
Шановний Головуючий! Шановні народні депутати!
Шановні виборці! Я відношусь до депутатів, які є в
середовищі демократичному, і, на привеликий жаль, як
один з тих небагатьох демократів, які сьогодні беруть
слово з цього надзвичано важливого і надзвичано
складного питання, я займу позицію підтримати
пропозицію комісію, проект Постанови про величину
малозабезпеченості. І спробую проаргументувати свою
позицію , чому я заняв таку позицію?
Мабуть, ви всі, так я к і я, часто зустрічаєтесь
з своїми виборцями, приймаєте їх багато і немає
ніяких сумнівів з приводу того, що більшість наших
людей, дільшість наших виборців знаходиться вже давно
за цією межею малозабезпеченості.
Запропонований сьогодні варіант 3 685, і йде в
залі дискусія чи 3 685, чи 1 730, мабуть, ні одна ні
друга цифра не
задовільнить сьогодні наших людей і не я
я - 129 - я
можна сказати, що 3 685 -це, дійсно, та цифра, яку
модна було б сказати, що вона гарантує нормальне
існування, скажем так, наших людей. Ні. Ця цифра
значно занижена від тої реальної, яка потрібна.
Але Уряд, користуючись, дійсно, усередненими
статистичними даними, використовуючи вміло
статистику, дає нам цифри: 21 відсоток в народному
господарстві, 33 відсотки в промисловості -це
приховане безробіття. Я можу вам сміливо заявити з
цієї трибуни, що, наприклад, у моєму сільському
районі, Кузькому районі, ця цифра становить близько
90-95 відсотків, тобто практично із більшості
підприємств промислових району всі стоять, працює 2-3
підприємства, частково деякі працюють, якісь
появляються можливості там, частину якусь, партію
продукції випустити, таке інше. Тобто можна сміливо
казати, що фактично безробітними є більшість
населення.
А як бути сільському населенню, яке фактично
втратило можливість працювати в колективних
сільськогосподарських підприємствах вчорашніх
колгоспах, в зв'язку з бакрутством більшості з них. А
добиратись до............. працюючого того рідкісного
підприємства в
райцентрі на один транспорт треба я
я - 130 - я
витратити більше мільйона, щоб добиратись щодня на
роботу і таке інше.
Тому не кажу вже я про ці комунальні платежі,
які тут говорили, і т. ін. Звичайно, сьогодні слід
підтримати запропоновану Комісією цифру, цю межу, як
компроміс певний на даному етапі.
Кажуть, що у бюджеті не буде коштів. Шановні,
якщо ми з вами приймем межу малозабезпеченості, то
відповідно, а це, до речі, ми виконаєм статтю, вимоги
статті 36 Закону "Про межу малозабезпеченості", що ми
мали з вами зробити при затвердженні бюджету (це
чітко Закон вимагав), що одночасно здійснюється.
Нас тут при бюджеті затвердженні переконували:
ми це зробим згодом. На жаль, сьогодні підійшли до
цього і знову переконують на потім, на завтра,
невідомо на коли.
То якщо ми з вами затверджуєм цю межу
малозабезпеченості, відповідно буде змінено розмір
мінімальної заробітньої плати згідно Закону "Про
оплату праці". Що це за собою потягне? Це потягне за
собою додаткові надходження до державного бюджету,
тому що більшість нашого законодавства (я вибачаюсь,
я прошу 30 секунд) основане: адміністративні всі
штрафи, штрафи
через податкову інспекцію, різні я
я - 131 - я
штрафні санкціі і т. ін., Кримінальний кодекс,
грунтуються всі штрафи по Кримінальному кодексу на
мінімальній заробітній платі.
І сьогодні мінімальна заробітна плата
вираховується у судовій системі -60 тисяч. То чи не
доцільно нам подумати, що це буде одне з джерел. Це
перше.
Друге. Давайте все-таки доручимо, я пропоную
конкретну пропозицію до пункту 2-го Постанови, зняти
другий абзац пункту другого щодо уточнення
показників: громадянам здійснюються надання,
малозабезпеченим громадянам державної допомоги згідно
чинному порядку. Нинішній чинний порядок передбачає
200 тисяч карбованців. Це максимум, що може районна
Рада виділити.
Я пропоную це зняти, а пункт записати в такій
редакції: "Уточнені показники державного бюджету на
1995 рік подати Верховній Раді України не пізніше 15
травня". Щоб ми ті зміни до бюджету внесли в травні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Чижу. За
ним - Самофалов.
я
я - 132 - я
ЧИЖ.
Шановні колеги народні депутати, поки я
готувався до виступу, нам принесли ще один проект
Постанови. Я щойно його взяв в руки, подивися -вже 3
мільйона 685 тис. і як вартісна величина
малозабезпеченності фігурує тільки 1 млн. 730 тис.
Мені доводилось з цієї трибуни тричі виступати з
приводу закону про оплату праці, те, безперечно
торкалося питання і вартісної величини
малозабезпеченності, з колегами, з урядової ложі,
доводилось працювати неодноразово. Я розумію
проблеми, і наша фракція розуміє, які є в питаннях
організації нормальної оплати праці, пенсійного
забезпечення в тій економічній ситуації, яка в нас
державі склалась. Але, є просто об"єктивний фактор,
який ми всі не можемо не враховувати, і всі народні
депутати, які тут виступали про це говорили. А саме
елементарне виживання людини. Є зоологічні межі, за
які просто відступати немає куди. Я не буду
повторвати, називати повторювати ті цифри, які
говорилися, щось сьогодні вартісна величина. 11
грамів чи 340 грамів масла на місяць, це о11 грамів
на день, це
багато? 560 грам яловичини, це багато, я
я - 133 - я
хіба можна ще нижче впасти, тому що просто незворотні
в організмі людини процеси відбудуться. Безконечно.
Якщо взяти, ось переді мною говорили, те, що отримує
якийсь видсоток надбагатих людей і вкинуту в суму і
розділити на всіх нас 50 млн. виходить непогана
картина. Але, ми повинні думати про людину, яка має
тільки таке джерело доходів. І вартісна величина
обраховується на людей не працюючих, які не мають
інших джерел.
Я зразу ж бачу великий недолік і ми його бачили
тоді, кол востаннє обговорювали на комісії ці
питання, кажімо, в постанові про введення в дію про
порядок вдію закону про оплату праці. Недолік перший.
І надзвичайно великий. Ми знову не закладаємо
мінімальних розмірів заробітної плати і мінімальних
розмірів пенсії. Я прекрасно розумію, я навіть на
комісії про це не говорив, на Верховній Раді мушу
сказати, не закладаючи мінімальних розмірів, ми
робимо те,. що сьогодні казав Іван Федорович Курас
сказв, що 15 мінімальних розмірів буде виплачено
Героям Радянського Союзу виплачено як допомога. Що
таке 15 мінімальних? Умножте на 60. 900 тисяч. Що,
Герої Радянського Союзу до 50-річчя отримає 900
тисяч? Що він за
них купить? ви мені скажіть? Це не я
я - 134 - я
сором для нас?
Те ж саме 10 мінімальних -для інваліда.
Порахуйте. 600 тисяч. Подумайте, що можна за ці...
купити речі.
Тобто, ми не закладаємо мінімуму. Але ми, коли
працювали і в Узгоджувальній комісії, домовилися.
Оскільки митуація у нас, дійсно, страшна в державі
економічна, будемо йти поєтапно. І тому я не за
радикальну ломку (..........) оцею постановою. Я її
підтримую.
По оплаті праці. Треба приймати як є: з
поєтупним введенням в дію другої частини статті 9, де
йдеться про вартісну величину. Не нижче. 10 стаття -
договірний процес. 33 -індексація і 34 -компенсація
втрат заробітної плати і, до речі, Презуденту не
треба придумувати Указ, бо це в Законі передбачено.
Це перше. І тут Олександр Миколайович
абсолютно точно доповів.
Тепер другий момент. Ви пам'ятаєте і президент
доповідав, що виплати втрати, скажімо, сім'ї, на
комунальні послуги і егергозабезпечення не повинні
перевищити 15 відсотків доходів сімейного бюджету.
Тоді давайте рахувати, які це мають доходи, щоб 15 ті
плати, які
закладені вже не перевищували. Видно ми я
я - 135 - я
повинні Президента шанувати ітут його абсолютно
підтримую. Тому що це позиція державницька. Бо
держава -це передусім люди, а не атрибутивні якісь
ознаки державності.
І нарешті. Провартісну величину. Я категорично
проти того, щоб в проект Постанови, який щойно
гарячий, ще пече руки, нам треба навіть дійсно
норматив соціальний становити. Ну як же ж ми можем.
Олег Олексійович, написано і Уряд доповів 3 мільйони
685 тисяч - це дійсно така величина.
Ми забуваємо, робимо вигляд, що нічого не
сталося. Мільйон 730. Та ми її повинні означити так
як перший пункт є 3, 680. Інша справа, що в ситуації
цій ми повинні тягнути. Може до нього, до цієї
вартісної величинивсі наші підводи, так сказать, всі
показники. Це інша справа.
І нарешті, треба швидше нам нормально працювати
до повноцінного ввдення в дію Закону про "опралу
праці" з усіма статтями, щоб працювали всі мінімальні
розміри, які передбачені. До речі.
Я казав Ігорю Олексійовичу Мітюкову, я закінчую,
55 трильйонів які передбачені, те що сказав
передімною Грабар на неподаткові платежі, збори і так
далі, поставте в
основу мінімальний розмір зарплати я
я - 136 - я
скажімо 3 мільйони, помножте на, а не 60 тисяч, це 2
квадрільйона з лишнім, скидайте півтора квадрільйона
може щось не кожен платіж має розмір мінімальної
зарплати, і у нас квадрільйон набирається, щоб
забезпечити бюджетну схему, так давайте рахувати,
думати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ Слово надається депутату Самофалову
від МДГ за ним Раєнко і на цьому закінчуємо.
САМОФАЛОВ
___________.Уважаемые коллеги!
Я хотел бы начать с того, что есть такой город -
Дзержинск в Донецкой области, где проживает 100 тысяч
человек и 7 шахт с обслуживающими предприятиями.
Значит, в этом году из семи шахт з -в плане на
закрытие. представьте себе ситуацию в городе!.. Да,
действительно, приходят пенсионеры и говорят: сынок,
когда мне кончать жизнь самоубийством? Потому что
жить так дальше нельзя... Да, действительно, приходит
мать с тремя детьми, жена погибшего военнослужащего и
говорит: как мне дальше жить? Да, приходят 2
инвалида первой группы, семья и говорят: как мне
жить!? Я не
знаю, и вы не знаете, что им ответить, я
я - 137 - я
потому что это - ситуация везде по государству...
Сегодня можно на этом заработать хороший
политический капитал, констатируя тяжелое состояние.
Но давайте мы с вами, наверное, не будем кривить
душой перед собой и перед нашими избирателями, а
посмотрим реалиям в лицо.
А реалии таковы сегодня. Я -член бюджетной
Комиссии, которая сегодня занималась бюджетом и
который мы с вами приняли. Мы с вами утвердили
предполагаемые доходы, которые неизвестно, получим мы
или нет! И уже в этих доходах заложены расходы -до
копейки, простите, значит, за такое выражение... Так
вот сегодня, чтоб решить проблему, которая стоит,
нужно увеличить доходную часть бюджета на 170
триллионов. Где их взять?!
Я хочу поставить проблему как я ее понимаю. Вот
давайте мы задумаемся, зачем мы с вами здесь,
депутаты, находимся? Как мы с вами профессионально
работаем? Мы с вами принимали... рассматривали Закон,
значит, о стабилизационном налоге. Мы его отклонили.
А это как раз те 160 триллионов, которые необходимы
для решения этой пробелмы. То есть, к чему я это
говорю? Что сегодня от каждой группы, от каждой
фракции есть
специалисты в бюджетной Комиссии, я
я - 138 - я
которые владеют ситуацией. Давайте мы сегодня, в
принципе, придем в Комиссию и посчитаем все (и
Комиссия по социальной защите, любая другая
комиссия), что мы имеем и что можем дать? Тогда мы
можем прямо говорить не то, что плохо, а что реально
можем сделать!
Правильное утверждение о том, что сегодня надо
сделать так, чтобы работала промышленность, но опять
давайте с вами посмотрим, что мы с вами сделали для
этого, какие законы приняли... Я просто, к примеру,
вам один пример приведу, что сегодня бюджет
подтвержден законами и нормативными актами только на
30%. О чем дальше говорить?! Это -наша с вами
работа... Мы можем кивать на Кабинет Министров и так
далее... Извините, мы должны спрашивать, если нет -
должны делать эту работу сами.
Я предлагаю от нашей группы все-таки сегодня
согласиться с предложением Кабинета Министров. Но
поставить здесь задачу бюджетной комиссии при
расмотрении Закона "Об изменение бюджета 1995 года".
А мы его с вами договорились, решили расматривать
ежеквартально. Проблему эту, если есть деньги, найти
и в обязательном порядке повысить межу
малообеспеченных
семей. Спасибо. я
я - 139 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату
Роєнко, від комуністів.
РОЄНКО В. Г. Роєнко, 423 Уманський виборчий
округ, фракція "Комуністів України".
Я теж хочу привести один приклад, який мене
вразив, коли проводив прийом виборців. До мене
приходить жінка, маючи вже за 70 років, подає мені
листочок паперу і каже: "Тут всього навсього дві
цифри". Але суть цих цифр така. Її пенсія складала
933 тисячі карбованців, а комунальні послуги треба
заплатити більше ніж півтора мільйона карбованців. І
вона мені доручила, я сьогодні це доручення виконую,
щоб сказати в Верховній Раді, Президенту України.
Вона сказала так, те, що я скажу -це страшно. Каже
передайте, що хай не дають нам отої (..........)
допомоги, якою дурять, отієї пенсії, а дадуть одну
таблетку кожному з нас, кому ми заважаємо вже жити,
щобю ми в одну ніч, і нас не стало.
Уявіть собі я зараз із тривогою це говорю,
хочеться плакати, а можна уявити стан наших людей,
які перебувають в такому стані. Хто боїться прийняття
межі малозабезпеченості?
Звичайно, насамперед я
я - 140 - я
виконавча влада боїться цієї межі малозабезпеченості.
Адже тоді потрібно буде подумати над основним, як
запустити виробництво, щоб запрацювала власне
економіка, ось що треба буде перше подивитися. А не
заглядати, як собака в кістку, вибачайте за цей
вираз, на Захід, що нам дадуть допомогу, а ми бачимо,
яка допомога сьогодні в магазинах. Власне виробництво
витісняється, а іноземні товари і, в тому числі
продовольче, заповняє наші магазини.
Кінець-кінцем відпрацювати Закон про
ціноутворення по прикладу сільського господарства.
Давайте подумаємо, який заробіток сьогодні у
колгоспника. В сереньому по Україні складає десь біля
мільйона карбованців, мільйона карбованців, ну, будем
казати, там є щось у хліві, там десь в льоху щось є,
але це не те, за це не одінешся тьільки, і не будеш
жити в нормальних умовах.
Справа в тому, що тут доведеться підняти ціну
на сільгосподарську прозукцію. І коли приймали зерно
по 3, 5 мільйони тона пшениці в 1994 році, то тепер
йде скупка через біржі по 12, 5 мільйони. Так чому ж
це не зробити? І до сьогоднішнього дня не індексована
щеі ця ціна на цю пшеницю на зерно все, в тому числі
на цукровий
буряк і на соняшник. От над чим треба я
я - 141 - я
буде думати виконавчій владі. То краще сказати, що
грошей немає в бюджеті, і ми нічого не зробимо.
А чому ми сьогодні мовчимо про монополію на
спиртні вироби і тютюнові вироби? Я задавав питання
про те, скільки ж виробляється спиртних напоїв на
Україні? Промовчали. Ніхто з Уряду не відповів на це
питання. Чому? Тому що ми можемо робити бюджет на
основі цих. Адже пам'ятаєте, при Радянському Союзі 45
процентів бюджету формувалося саме за рахунок
спиртних виробів і тютюнових виробів. Сьогодні ми
перегонемо дорогоцінне зерно, картоплю, відповідно
відходи буряківниціва, і цукор в тому числі, на
спирти, і продаємо їх за кордон. Одночасно сюди
завозимо незрозуміло які спиртні напої, і вони
заповняють наші прилавки. Це хіба не підхід, щоб
заповнити бюджет, відповідно підняти межу
малозабезпеченості?
Разом з цим, до сьогоднішнього дня ми не
відпрацювали і не хочемо, бо немає докінця пропозицій
про систему оподаткування, яка б давала можливість
все-таки запустити виробництво. Щоб виробництво
працювало, і потім в нас буде чи платити людям.
Те саме стосується банківської системи. ЯКщо ми
будем про це
говорити, то ясно, адже тут не один раз я
я - 142 - я
лунало питання про те, що банки сьогодні не сприяють
виробництву, а задавлюють виролбництво. І там тільки
перебіг коштів іде. Не реагуємо на це.
А коли стає питання про націоналізацію банків,
то тут уже починається протидія.
І мені дуже боляче говорити про те, що сьогодні
із нашою Постановою може бути те, що з Постановою по
сільському господарству, зокрема, по весняно-польових
роботах. Верховна Рада прийняла Постанову, а
виконавча влада практично блокує її, бо кошти до
сьогоднішнього дня не дійшли всі до товаровиробників
для забезпечення весняно-польових робіт. І самотужки
колгоспи і радгоспи проводять цю роботу.
То дуже б не хотілося, щоб це сталося в нас із
Постановою. Але Постанову Верховної Ради потрібно
приймати, а виконавча влада повинна зробити все для,
щоб виконати цю Постанову. А Верховній Раді
відповідальності більше, чим більше запитувати, щоб
відповідальність була вищою у посадових осіб на
виконання наших постанов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Шановні народні депутати, нам необхідно
порадитися, у
нас залишилось 3 хвилини до кінця я
я - 143 - я
ранішнього засідання, а треба прийняти дві постанови,
тому що ми фактично два питання одразу розглядали.
Тому є така пропозиція, якщо ви підтримаєте її.
У нас по другому питаннню, яке ми розглядали, тобто
про Проект Постанови Верховної Ради "Про порядок
введення в дію Закону України "Про оплату праці" не
було, я розумію, розбіжностей із... між комісіями, і
в тому числі і з Урядом.
Як ви дивитесь на те, якщо б ми поставили б на
голосування першим цю Постанову, а Постанова по
питанню про межу малозабезпеченості, маючи на увазі,
що там у нас два проекти. Там багато поправок і т. д.
розглянути після перерви. Нема заперечень?
Ну, що, будем голосувати про це? Давайте не
тратити час. Це ж дуже важлива постанова. Постанова,
вона є у вас на руках. " Про порядок введення в дію
закону України " Про оплату праці". Тут саме
основне -перший пункт. Знаєте. Давайте так: я ставлю
"прийняти за основу" запропоновану вам постанову
Верховної Ради. Ставлю на голосування. Постанову "Про
порядок введення в дію Закону України "Про оплату
праці"".
"за"
- я
я - 144 - я
Рішення прийнято.
Які будуть зауваження і доповнення до цієї
постанови? В цілому... Якщо нема заперечень ставлю в
цілому на голосування.
"за" -
Рішення прийнято.
Я хотів би зробити невеличке оголошення. Я
попросив би членів Президії і голів фракцій зібратись
в залі засідання Президії о 14. 15. А всіх народних
депутатів я попросив би не роз'їжджатись, о 16 годині
буде закрите засідання. До 16 години об'являється
перерва.