ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ВОСЬМЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 20 ч е р в н я 1995 р о к у
10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати і гості
Верховної Ради. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.
Будь ласка, розбирайте картки.
Увімкніть систему, будь ласка.
Йде реєстрація
Зареєстровано 291 депутат, але я бачу, що значно
(Шум у залі, окремі вигуки)
Павло Сергійович, сідайте. Сідайте,
зареєструйтеся, будь ласка.
Йде реєстрація.
Зареєстровано 303 народних депутати, ранкове
засідання оголошується відкритим.
Оголошую депутатський запит Кірімова Івана
Захаровича до Президента України щодо виконная Указу
Президента стосовно нормалізації платіжної дисципліни
в народному господарстві, зокрема черговості виплат,
передбачених Законом України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи". У нас передбачено
півгодини для запитів, заяв, повідомлень, тощо. Якби
ви дозволили на 10 хвилин скоротити цей час... Тобто
і запити, і відповіді -за півгодини щоб справитися,
так? Ви не заперечуєте, тому, будь ласка, запишіться.
Ми 20 хвилин -на запити і 10 -на відповіді, якщо
потреба така буде.
Опублікуйте список. 20 на моніторі виставте і 10
на відповіді.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Кому? Добре.
Тодоров передає Анісімову, прошу, Анісімов.
АНІСІМОВ Л. О., 178 виборчий округ, місто
Запоріжжя.
Рассматривая сегодняшюю повестку дня, можно с
ней частично согласиться, но со временем, которое
определяется вразнобой, надо будет, думаю, после
выступления народных депутатов сделать корректировку.
Работа все
время, постоянно до 19 часов не дает я
я - 3 - я
желательного результата. Есть уже психологические
исследования и нормально проведенные медицинские
эксперименты: нормальная работа 2-3 часа после
определенного перерыва. Поэтому растягивать до 19
часов и думая, что мы решим коренным вопросом все
поставленные задачи, мы это не сделаем.
У меня есть большая претензия к Олегу
Алексеевичу. Я никогда с трибуны и нигде не выступал
и не бросал камень в адрес Президиума Верховного
Совета. Но то, что было сделано в пятницу, я думаю,
что большое смотрится на расстоянии, мы еще к этому
вернемся, и оно аукнется не только на наших
избирателях, но и на производителях. Ведь
рассматривая "межу малозапеченості" мы влезли и
рассмотрели бюджет - четыре его статьи, заморозили
заработную плату, ввели дополнительные налоги, говоря
о 2 миллионах 100 мы набросили налогов столько, что
люди еще будут разгребать это долго и долго. Я думаю,
что снова Комиссия бюджетная надо пересмотреть
....вопрос. И я прошу, Александр Александрович, дать
протокольное поручение и к этому вернуться. Нельзя
этого делать.
Поэтому, я думаю, что все-таки, Олег Алексеевич,
если вы
отвечаете, как заместитель Председателя я
я - 4 - я
Верховного Совета, о блоке экономических вопросов,
надо их очень внимательно рассматривать.
То, что прозвучало с уст Гурова, что ж мы
делаем? Не рассмотрев стабилизационный фонд,
который... податок, который был намы записаный у,
будем говорить, протокольном решении, мы вторглися в
это, будем говорить, поле. И мы не только сегодня
отбросили и заморозили, морозим заработную плату
производителей, за ними стоят учителя. Учителя
напрямую привязаны к фонду оплаты. Поэтому, я думаю,
что особенно (Александр Александрович, касается это и
вас, как руководителя -Председателя Верховного
Совета) вопросы, которые очень щепетильны и очень
внимательно рассматривать в комиссиях без предложения
комиссий (а было записано комиссии Ипатова и по
энергетике) такие вопросы больше не вносить на сессию
Верховного Совета.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Смірнов.
СМІРНОВ Є.
Євген Смірнов, 61 виборчий округ.
Шановний
Олександр Олександрович! Шановні я
я - 5 - я
колеги! Дві коретки пропозицій до порядку денного.
Перше. Прошу дати протокорльне доручення комісії
Мухіна щодо вивчення доцільності перебування
українського батальйону у складі, так званих,
миротворчих сил ООН. І в залежності від висновку
Комісії, якщо він буде саме такий, запропонувати
Президенту вивести Український батальйон з території
колишньої Югославії.
Друге. Щодо Сочинської угоди від 9 червня цього
року. Я пропоную доручити тим, хто проголосував за
конституційну угоду (240 депутатів) згідно із статтею
17. 7 конституційного договору прийняти відставку
Президента України Кучми, якщо він, звісно, подасть у
відставку, усвідомлюючи, що в Сочі вчинив дії, які не
лише не міг вчинити Президент незалежної держави, але
й які підпадають під статтю 56 Кримінального кодексу
України - "Зрада Батьківщині".
Дякую.
ГОЛОВА. Корнелюк.
КОРНЕЛЮК В.М.
Дякую. Корнелюк, 72-ий Старовижнецький виборчий
округ. я
я - 6 - я
Шановний Олександре Олександровичу, я пропоную
нам постійно повертатися до розгляду у порядку
контролю деяких прийнятих нами постанов. Я звертаю
вашу увагу і всіх шановних народних депутатів на те,
що в свій час Верховна Рада прийняла Постанову після
парламентських слухань по питанню освіти про
невідкладні заходи щодо фінансування закладів освіти.
Ця Постанова абсолютно не виконана. Не є
секретом, що, скажімо, особливо в західних областях
нашої України фактично за половину квітня лише
виплачена заробітня плата. Ми повторюємо абсолютно
ситуацію минулого року: вчителі масово ідуть у
відпустки, вони не отримали не тільки відпускних, але
й заробітньої плати за кінець квітня місяця.
Тому я пропоную або дати проткольне доручення ще
раз Кабінету Міністрів, зокрема, Міністерству
фінансів про інформацію у цій справі або зажадати
звіту Уряду про фінансування стану освіти на цей день.
Дякую.
ГОЛОВА. Шеховцов.
ШЕХОВЦОВ О.Д.
Уважаемый
Александр Александрович, если депутат я
я - 7 - я
подает в Верховный Совет проект закона, то по
Регламенту дается аппарату, очевидно, 15 дней для
того, чтобы установить: соответствует ли проект
формальным признакам.
После этого законопроект, нравится он кому-то
или нет, распространяется среди всех субкектов
законодательной инициативы, то есть рассылается
депутатам, Кабинету Министров и так далее. Ни одна из
моих законодательных инициатив не роздана депутатам,
я даже не имею возможности просить коллег включить
вопрос в повестку дня. Я категорически протестую и
прошу вас дать указание все мои инициативы, внесенные
официально в Верховный Совет, по которым истекли
сроки проверки, распространить среди депутатов. 17
февраля, я уже об этом говорил, я вносил проект
закона о налогах на владельцев престижных легковых
автомобилей, это хороший налог, у людей есть деньги
большие, они покупают "Мерседесы" за 10 тысяч
долларов, и они очень хотят отдать деньги
государству, потому что им стыдно ездить на
"Мерседесах" по разбитым дорогам. Депутат Шеховцов
предложил как это сделать, а кто-то заморозил
законопроект. Правительство придумало, я не найду
иного слова, как
не совсем умный вариант оплаты я
я - 8 - я
коммунальных услуг, нарастает задолженность
населения, я имею цифры, к сожалению, только по
своему городу, 55 процентов граждан не платят за
жилье. Правительство не собирается менять политику.
Верховный Совет четыре раза вносил вопрос на свое
рассмотрение, вместо того, чтобы принять действенное
решение отделался, условно скажем, "плачем
Ярославны".
6 июня я подал проект закона о субсидиях
населению в связи с удорожанием коммунальных услуг,
срок истекает, я уже подозреваю, что и этот проект
закона не будет роздан. Просто категорически требую,
чтобы этот проект был роздан депутатам. Я предлагаю
вариант решения проблемы, достойный выход из
положения -поддерживаем политику правительства, но
даем возможность населению рассчитаться по долгам,
возникшим с 1 февраля.
И еще есть у меня минута. У нас в повестке будет
вопрос информация правительства об оплате народного
образования, финансировании народного образования. В
моем городе студенты некоторых училищ
профессионально-технических, а финансирование идет из
бюджета государственного, степендию не получили еще
за февраль
месяц. Я расцениваю такие действия я
я - 9 - я
правительства, как откровенное нарушение Закона о
бюджете, то есть они одни статьи финансируют с
избытком, скажем, бюджетных позычок нгавыдавали на 12
триллионов, хотя мы Закон "О бюджете". То есть, они
одни статьи финансируют с избытком. Скажем, бюджетных
позычек навыдавали на 12 триллионов, хотя мы Закон "О
бюджете" под эту статью не выделили ни копейки. В то
же время студентам не платят стипендию с февраля
месяца. Просто воруют деньги в одном месте и
расходуют их в другом.
Я хотел бы, чтоб Правительство в серьёз
подготовилось к этому вопросу на четверг и прошу вас
дать соответствующее распоряжение.
ГОЛОВА. Ніколаєнко.
НІКОЛАЄНКО.
Шановний Олександр Олександрович! Ніколаєнко,
402 Іванівський, Херсонщина.
Фракція соціалістів уповноважила мене підняти 2
такі питання. Оскільки прийнятий уже і Закон "Про
владу", тому ми настоюєм на тому, щоб була
реалізована
також його стаття 13, якщо я не я
я - 10 - я
помиляюсь, про перехід депутатів на професійну
основу. А то деякі в нас товариші вже по 4 разу в
Правітельству там затверджуються, а депутатами
перебувають. Або туди , або сюди.
Друге. Ми просимо Декларацію на доходи
перенести. Питання про Декларацію на доходи перенести
із п'ятниці на вівторок.
І ще одне. Я прочив би послухати чи на Президії,
чи просто попросити, щоб нас проінформували, чи
звернути увагу Кабінету Міністрів на те, що 37
Постанова "Про заготовку хліба під паливно-мастильні
матеріали зерна " не виконуються. Сьогодні на півдні
України, да й всій Україні, повітряна грунтова засуха
об'єдналися. Уже через 2, 3 дня через тиждень, другий
можна приступати до звалу культур певних зернових.
Але палива немає. І той семінар, що в нас був
проведений республіканський у Херсоні по збиральним
роботам, абсолютно підтвердив, що немає відповіді: як
же збирати хліб? Шерсті сьогодні тільки в одному
(..........) районі 100 тон буде намито. Нема куди
дівать.
І останнє. Я підтримую депутата Корнелюка пр те,
що нада все-таки так, як заплановано в нашому
переліку дня,
розглянути питання про виплату я
я - 11 - я
відпускних педагогам. Дякую.
___________. Прошу передати слово депутату
Червонію.
ГОЛОВА. Будь ласка, Чорновіл. Червоній, да?
_____________. Вибачте погано почули, Червонію.
ГОЛОВА. Червоній так, так, прошу.
ЧЕРВОНІЙ.
335 виборчий округ, Рівненська область, фракція
народного Руху України
Шановні народні депутати, як нам стало відомо,
Урядом України підписана угода з Росією на 170
мільйонів доларів під закупку до 3 тисяч російських
комбайнів "Нива" і "Дон". Це рішення без сумніву
підриває економічні інтереси України і інвестує
російську промисловість.
В той же час у нас в Україні розробляються
підприємствами комбайни, наприклад у нас
Рівносільмаші вже
виготовлені і пройшли випробування я
я - 12 - я
кілька експериментальних зразків комбайну зробленого
спільно з Датчанами. І в разі, якщо держава вкладе
всього навсього 6 мільйонів доларів у долю цього
підприємства, то вже наступного року підприємство
Рівносільмаш зможе випускати до 150 комбайнів, які на
відміну від російських не втрачають при зборі врожаю
до 10 процентів зерна.
У зв'язку з цією інформацією, я просив би
Олександр Олександрович, дати доручення Кабінету
Міністрів, дати на руки проекти угоди, які підписані
нашим Урядом з Росією, для того, щоб депутати могли
ознайомитися і при необхідності винести це питання на
розгляд сесії.
Далі, підтримуючи пропозицію Шеховцова про
розгляд питання про "Мерседеси" і обкладення акцизом
їхнього ввозу, я хотів би сказати, що це не державний
підхід.
Якщо нам говорити про іномарки, то в першу чергу
треба починати з російських автомобілів, які сесія
Верховної Ради помилково колись звільнила від
ввізного мита. Це рішення потрібно відмінити, вся
техніка, в тому числі автомобілі, які завозяться в
Україну повинні бути обкладені акцизом, або державним
митом. я
я - 13 - я
І третє останнє. Сесія Верховної Ради України
прийняла рішення про створення спеціальної комісії по
перевірці діяльності прокуратури, ця комісія досі нам
ще не доповідала. На час роботи комісії, шановний
заступник Голови Верховної Ради Олександр Миколайович
Ткаченко добровільно вирішив покинути це місце
президії до того часу, поки буде працювати комісія.
Я не розумію чому Олександр Миколайович сів
сьогодні в президію не дочикавшись того моменту, коли
спеціальна комісія зробить доповідь нам депутатам на
сесії Верховної Ради України і поки не буде прийнято
остаточне рішення, як по прокурору, а так само по
тому............. який зробив Прокурор України Дацюк
стосовно Олександра Миколайовича Ткаченка.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Лупаков.
ЛУПАКОВ, 433 виборчий округ.
Шановний Олександре Олександровичу, як нам
відомо з засобів масової інформації Росії та України
бойові кораблі чорноморського флоту знову прибули до
берегів Грузії. я
я - 14 - я
Повторюється кінець 1993 року, коли
військовослужбовці черноморського флоту, громадяни
України в тому числі ті, хто прийняли присягу
навірність народу України приймали участь у бойових
діях в Грузії згідно рішення іноземної джержави.
При.......... і Верховної Ради і Президента, і
Уряда України.
Депутати Верховиної Ради від Народного Руху
України та Спілки офіцерів України вимагають від
Президента України........ підпорядкований
Черноморський флот негайно заборонити участь або
будь-яку погрозу участю в будь-яких військових
підрозділів Черноморського флоту, що нині базується
на території України в будь-яких бойових конфліктах
крім заходу територіальної цілісності незалежної
суверенної України.
Письмовий текст депутатського запиту від наших
депутатів до Президента України я подаю далі.
Друге. 19 травня на ваше ім'я я подавав
депутатське звернення до якого приклав
звернення........ районної Ради народних депутатів
Чорновицької області до Верховної Радви України про
вкрай незадовільної соціально-економічної ситуації в
районі яка
мроже призвесті до непередбачених я
я - 15 - я
насдлідків
На жаль уже один місяць і один день пройшов -
відповіді я не отримав.
І згідно нашого плану роботи. Я підтримую
пропозицію Ніколаєнко, що проект Закону України "Про
декларування майна й доходів" потрібно з п'ятниці
перенести обов'язково ну хоча б на вівторок, бо в
п'ятницю, дивлячись на наш досить щільний план
роботи, це питання знову (я впевнений) розгнлянуте не
буде... Те ж саме - і про політико-правову ситуацію в
Автономній Республіці Крим.
І останнє. 26. 04. цього року народний депутат
України Смірнов запропонував ввести в порядок денний
(і це було прийнято Верховною Радою!) розглянути
доповнення до 94-ї статті Кримінального кодексу
України. На жаль, це питання з 26. 04. так Верховною
Радою і не розглянуто.
Дякую.
ГОЛОВА. Єрмак.
ЄРМАК А.В.
193 виборчий
округ. я
я - 16 - я
5 червня цього року Генеральний прокурор вніс
подання на розгляд Верховної сесії питання про
притягнення до кримінальної відповідальності першого
заступника Голови Верховної Ради України Олександра
Миколайовича Ткаченка. Є пропозиція:, Комісії з
питань Регламенту і депутатської етики негайно
розглянути це питання і внести в повістку дня на
розгляд. До цього часу, в зв'язку з поданням
Генерального прокурора, прийняте рішення про
відсторонення Олександра Миколайовича Ткаченка від
посади першого заступника Голови Верховної Ради
України. Це буде і з етичних норм дуже правильно.
Інша пропозиція. З лютого місяця в другому
читанні постійно на порядку денному переносяться на
п'ятницю, а потім з неділі в неділю антикорупційні
законопроекти, підготовлені Комісією з питань
боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Уже
4 місяці вони ніяк не можуть бути розглянуті. В мене
пропозиція. Перенести розгляд цих питань в повістки
дня, які стоять в четверг, на вівторок або середу.
Ще рік тому назад наша комісія розробила
законопроект про зняття надмірної депутської
недоторканості, яка передбачена Законом "Про статус
народного
депутата". Але з вини керівників Верховної я
я - 17 - я
Ради це питання заблоковано, і до цього часу
законопроект не внесений в повістку дня і на розгляд
сесії. В мене є пропозиція від групи депутатів (а
понад 60 депутатів, які добровільно зняли із седе
надмірну недоторканість депутатську) внести це
питання в повістку дня і розглинути на цій третій
сесії.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Симоненко.
Він не хоче говорить. Верхогляд.
ВЕРХОГЛЯД В.К.
Шановний Олександр Олександрович! Шановні
депутати! В нас давно піднімається питання про
пенсійне забезпечення. І воно весь час відпадає.
Я.............. по цьому питанню. І від машиністів
залізниці, які одержують пенсію 1мільйон 200 тисяч,
так як прибиральниці, хоя їх труд теж цінний.
Одержують мало пенсії.........................., щоб
прискорити, доповнити Закон "Про
пенсії".......................... всіх категорій
людей...........
фронтовики, майори, підполковники я
я - 18 - я
получають менше пенсії, ніж офіцери, які уволились із
сучасної армії. Вони теж обіжені, вони говорять під
пулями сиділи, получали менш ніж той, хто служив в
мирних умовах. Хотя............................... не
треба. Треба переглянути ці речі. Взагалі, питання
соціального захисту давайте ставити
швидше............. і конкретніше.........., більш
контролювати.
І слідуюче питання. Олександр Олександрович, там
є питання про фінансову підтримку товаровиробників
сільського господарства.
Я прошу перенести це питання з п'ятниці хоча б
на завтра. У нас в області половина колгоспів стоять
без нічого: нема ні(..........), скоро горох уже
косити будуть, і не ремонтуються комбайни, бо немає
чим, немає нічого. Треба ж фінансово зараз
підтримати.
Хоч у нас тут домовленість, що ми сюди тягнем
питання в Верховну Раду такі, які не стосуються будто
би її виконавської влади, але ж треба це
(..........) і робити бистріше.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
я
я - 19 - я
Деякі питання, які треба погодити разом з вами.
По-перше, відносно репліки Леоніда
Олександровича Анісімова стосовно розгляду питання по
межі малозабезпеченності і все, що з цим було
зв'язано.
Леонід Олександрович, давайте ми всі будемо
стриманішими в оцінках того, що ми розглядали. справа
в тому, що наслідок прийняття нашої Постанови не
такий, як ви говорите, Леонід Олександрович. І
позиція Кабінету Міністрів сьогодні в цьому напрямку
якраз підтверджує те, що ми правильне прийняли
рішення, правильне.
Інша справа, що сьогодні не всі ще норми, в тому
числі і Закону про бюджет, працюють, але це справа
виконавчої влади. Ми діяли так, як запропонував
Кабінет Міністрів, зважили, розрахували всі н'юанси,
наслідки можливі від прийняття цієї Постанови.
Доповідала Комісія, був присутній перший віце-
прем'єр, враховані були всі обставини. І на думку
фахівців, ми прийняли цілком зважене рішення. Будь
ласка, давайте ми не будемо робити занадто широких
оцінок з приводу тих чи інших постанов Верховної
Ради.
Але щодо
аналізу і зауваження ваші і до Олега я
я - 20 - я
Олексійовича, і до мене, я згоден з вами: давайте,
будь ласка, дивиться.
Так, пропозиція Смірнова: доручити Комісії
Мухіна визначитися щодо статусу і ролі Українського
миротворчого батальйону в Югославії. Даємо таке
доручення Комісії Мухіна, зокрема, голові Комісії. Я
думаю, що вони свої пропозиції з цього приводу
внесуть.
Відносно домовленостей у Сочі, ви всі одержите
відносно тих домовленостей конкретну інформацію.
Вчора дві комісії розглядали це питання, я думаю ви
матимете змоги прийняти зважене рішення без, так би
мовити, суб'єктивних підтекстів. Пропозиції Корнелюка
відносно контролю виконання наших постанов. Даємо
доручення комісії Сторіжка Володимира Юхимовича разом
з Кабінетом Міністрів, щоб вона розглянула хід
виконання постанови про фінансування закладів освіти
і проінформуєте потім депутатів і громадян України.
Пропозиція Шеховцова, я вважаю, що він
обурюється справедливо, тому доручення Секретаріату
відповідно до Регламенту негайно розповсюдити ті
документи, які готують депутати в порядку
законодавчої ініціативи. Я думаю, що ви вже сьогодні
будете задоволені
роботою Секретаріату. я
я - 21 - я
Пропозиції фракції соціалістів, які озвучував
Ніколаєнко, відносно переходу депутатів на професійну
основу, на постійну основу. Це питання зараз
розглядається в Кабінеті Міністрів і Президентом
зокрема, Закон є і я думаю, що він буде діяти, тим
більше зараз формується Кабінет Міністрів, очевидно
будуть враховані і ці вимоги Закону про владу.
Відносно перенесення на сьогодні питання про
декларування доходів громадян, є пропозиція з
п'ятниці на сьогодні. Я ставлю це питання на
голосування. Будь ласка. Але воно не роздано ще на
руки. Суслов Віктор Іванович, прошу. Прошу уваги.
Суслов.
СУСЛОВ.
Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые
народные депутаты! В КОмиссии у нас за последние дни
буквально поступило 3 проекта Закона "ПРо
декларування доходов и майна".
Это проект, поданый Кабинетом Министров. Это
проект народного депутата Хмары. И проект, поданый
еще двумя народными депутатами.
Комиссия
завтра будет рассматривать все три я
я - 22 - я
проекта в целом и я думаю, что если рассматривать на
сесии, то нужно, поскольку это один вопрос,
рассматривать зразу все три проекта. Поэтому, если
поставить в пятницу первым вопросом, то все будет
готово. Если мы на сегодня поставим, то едва ли, имея
три проекта по одному вопросу, мы сегодня сможем
принять какое-то решение . Спасибо.
ГОЛОВА. Ви не наполягаєте, Станіслав
Миколайович? Ну давайте тоді погодимося з думкою
Комісії, яка відповідає за підготовку цього питання.
Відносно виконання Постанови, пов'язаної із
ситуацією в сільському господарстві, про що говорив
Станіслав Миколайович, доручення Комісії Даниленка
також разом з Урядом з'ясувати і проінформувати
депутатів про хід виконання цієї Постанови.
Пропозиції Червонія відносно "Ниви" і "Дон",
закупівлі на 170 мільйонів доларів в Росії. Я
точність цифр тут не гарантую, просто повторюю цифру
Червонія. Я думаю, що потрібно зробити доручення
депутату Юрію Михайловичу Карасику, щоб він
проінформував депутатів про суть цих угод. А в
порядку так інформації хочу сказати, що, наприклад,
комбайн
"Дон" на Україні виробляється на 60 я
я - 23 - я
відсотків. Це і наші робочі місця і завантаження і
ціни і все інше.
Відносно акцизів. В нас це питання є в порядку
дня. Ми його будемо розглядати. І в тому числі можна
буде розглянути і вашу пропозицію відносно подання
акцизом продукції, яка... на яку раніше звільнила
Верховна Рада від обкладання. Цим видом своєрідних...
своєрідного податку.
Відносно присутності у Президії Олександра
Миколайовича. Верховна Рада, розглядаючи питання про
ситуацію в Прокуратурі, взяла до відома заяву
Олександра Миколайовича, що до 20 числа він не буде
виконувати обов'язки керівника, чи Першого заступника
Голови Верховної Ради, що і він добросовісно зробив.
Одну хвилиночку, заспокойтеся.
Комісія завтра це питання, закінчила цю роботу,
завтра вона буде, будь ласка мені вас приємно бачити
у своєму залі, тим паче, сідайте будь ласка, сідайте,
будь ласка, заспокойтеся, далі.
Пропозиція Лупакова відносно Чорноморського
флоту, будь ласка. Я прошу уваги. Я прошу Лупакова
депутата, підготувати запит Кабінету Міністрів чи
Президенту з цього приводу, він буде оформлений,
відправлений і не
треба буде затрачати на це час. я
я - 24 - я
Відносно вашого звернення, вашої райради, маю на
увазі райради з вашого округу до Верховної Ради, будь
ласка зверніться у Секретаріат, або пізніше підійдіть
до мене, ми з'ясуємо в чому там справа, хоч чесно
скажу, у нас звернень районних Рад надзвичайно багато
і можливо вирішення повного не забезпечується, бо це
може питання не Верховної Ради.
Давайте подивимося по суті буде видно.
Пропозиція Єрмака відносно подання Дацюка від 5
чи не 5 то вже інше питання, але це така справа, що
Комісія з питань етики вчора на Президії
проінформувала про те, що вона це подання буде на
своєму засіданні завтра розглядати з участю
Олександра Миколайовича, відповідно до Регламенту
передбачено, які документи повинні даватися при
такому поданні і тоді ми будемо приймати відповідне
рішення, так що в межах Регламенту.
Далі. Відносно перенесення антикорупційних
законів з п'ятниці на сьогодні ставлю пропозицію
Єрмака на голосування.
"ЗА" -
ГОЛОВА.
Рішення не прийнято. я
я - 25 - я
Про недоторканість і те, що 60 депутатів там
зняли з себе, ну самому із себе зняти, ну не можна,
бо це вже незаконна дія. Але якщо зняли, то нехай буде.
Справа ця в тому, що ми це питання розглядали і
голосували і не пройшло це рішення в Верховній Раді.
І на Президії також, а в Верховній Раді я повторював
голосування не пройшло воно. Том у будь ласка давайте
ми повернемося до цього питання на наступній сесії.
Вносьте його.....
Пропозиція Верхогляда Закон про пенсії в роботі,
він власне кажучи готовий, питання не про розгляд
Закону про пенсії, а про можливість Кабінету
Міністрів внести і забезпечити виконання цього закону.
Я хотів би, щоб не складалася у радіослухачів
враження і у вас теж, що все залежить від того, чи
розглянула цей закон Верховна Рада чи не розглянула.
Все питання в тому чи здатна сьогодні в цілому
система влади, в тому числі виконавча влада
забезпечитви виконання цього закону і тому і
складнощі, бо в нас і старий закон, власне кажучи
дуже хороший з приводу пенсійного забезпечення, але
тим не менше комісія має таке доручення і я думаю, що
ми відповідні
корективи також в нього внесемо. я
я - 26 - я
Далі. Це те, що хвилювало кількох депутатів,
Тимчасова слідча депутатська комісія по перевірці
Генеральної прокуратури збирається сьогодні об 11. 00
годині в залі президії Верховної Ради для підведення,
так би мовити підсумків своєї роботи. Таким чином
робота ця завершина. І ще просив Микола Поровський
дві хвилини для звернення до Верховної Ради і Уряду з
приводу стихійного лиха, що сталося на виборчому
окрузі: повінь і смерч, який заподіяв значну....
значні збитки господарствам. Миколо Івановичу, ви,
будь ласка, підготуйте відповідні документи -ми, по-
перше, я думаю,... одну хвилиночку!... я думаю, що ви
там все правильно передбачили, в цих документах, ми
їм дамо хід........... І коли будуть відповідна
реакція, то ми звернемося і дамо вам слово для того,
щоб ви звернулися з цього приводу ще й до громадян
України. Добре? Я прошу... Тому, що це поза межами
буде...
І вітдносно організації роботи на цьому тижні -
те, що просив від групи "Єдність" Меркушов. Будь
ласка, 30 секунд. 40 секнуд, будь ласка.
МЕРКУШОВ В.Т.
я
я - 27 - я
78 виборчий округ.
Шановний Олександре Олександровичу! Шановні
колеги-депутати!
Останнім часом більшість депутатів висловлює
думку, що робота організації нашої сесії все ж таки
неефективна. Тому є така пропозиція (ми її вчора
обговорювали з керівниками груп з декільками і на
нашій групі), є така пропозиція: понеділок оставити в
такому плані, як він сьогодні є (це робота в комісіях
і засідання Президії); вівторок -почати роботок о 10
годині і до 12 години (не пізніше) -це розминка,
депутатські запроси, можуть буть інформації Уряду, як
ми так домовлялись, і таке інше. З 12 до 16 години
дать можливість зустрітись і попрацювать у фракціях,
щоб визначитись по основним питанням на неділю. І
тоді можна було б основні питання проходити дуже
бистро. Й треба робити такий опитувальний листок, щоб
фракції сказали, як вони відносяться до того чи до
іншого питання. Після обіду, то єсть після 16 години,
у вівторок -пленарне засідання сесії нашої. В середу
до обіду -робота в комісіях і після обіду в четвер і
п'ятницю -це робота пленарна. З начтупного тижня вже
планувати таким чином, щоб питання в пешому читанні
законів планувати
на п'ятницю, без голосування. У нас я
я - 28 - я
п'ятниця такий день, що вже багато депутатів
від'їжджають на округа і так далі, тому в п'ятницю -
це слухання законів в першому читанні, а вже у
вівторок буде голосування по ним. А середа і четвер -
це друге читання законів. У нас би вирішилось
питання, щоб скоріше проходили... проходила процедура
розгляду -це перше. І визначилось зразу же питання
трансляції по телебаченню і по радіо. Таким чином
друге читання ми б не транслювали, а всі інші питання
були б чи пройшли б через трансляцію по радіо, і це
було б інтересно, цікаво всім нашим глядачам,
виборцям.
Я прошу поставити мою пропозицію на голосування.
ГОЛОВА. Я прошу, давайте так ми порадимося. Єсть
певна специфіка у цьому робочому тижні. Я про неї
зараз скажу. Тому завтра у нас буде можливість
зібрати Раду фракцій, а ви тим часом підготуєте
детально свої пропозиції, хай кожен голова фракцій
так само або тільки голова продумає зважить всі
нюанси. Впринципі, мені подобаються ці пропозиції, бо
вони дають можливість прискорити розгляд деяких
питань, багатьох питань вірніше. Але просто зараз
поставлю... Я можу
поставити на голосування, вона не я
я - 29 - я
буде підтримана, не треба це робити. Треба
розглянути, давайте завтра ми проведемо засідання
таке Президії і фракцій, і ми це питання розглянемо
окремо.
А поки що цей тиждень залишити у тому порядку,
який вам запропонований вчора Президією. Особливість
в цьому тижні, що завтра в нас вперше є День
Закарпатської області. І тому це дещо змінює режим
засідань, і я ці пропозиції перед вами зараз поставлю
на голосування, ми потім визначимося. Так?
У вас ще пропозиція щодо організації? Будь
ласка, Вітренко.
ВІТРЕНКО Н.М.
Шановний Олександр Олександрович! Дійсно, дуже
багато роботи ми бачимо в порядку денному на цьому
тижні, ле я вважаю, що це через те, що нарешті ми
будемо розглядати багато законів. Вже скінчилася гра
за владу, вже надбагато повноважень має Президент і
його команда і треба займатись законами. І якщо ми
будемо обговорювати порядок денний і порядок роботи
на цей тиждень, я вважаю за доцільне відмовитись від
депутатськи
парламентський канікул. Не може Парламент я
я - 30 - я
іти на 6 тижнів на канікули, коли в країні такий
стан. Тому мені, я вважаю, що потрібно.
Перше. Канікули розбити на дві частини: зробити
влітку і взимку. І навіть влітку три тижні не
відпускати парламент на канікули, а зробити такий
графік, щоб по 50, там, по 70 депутатів відпочивали
(такий гибкий графік), а взагалі щоб парламент
працював кожен день. Тоді ми в спокійному режимі
розглянемо всі закони і дійсно забезпечимо
законодавчу владу для реформування економіки України.
Прошу це поставити на голосування. Дякую.
ГОЛОВА. Давайте і це питання ми завтра знову ж
таки на раді фракцій і в Президії обговоримо окремо.
Пропозиція слушна, я її пропонував раніше. Можна
продумати, хоч я відразу хочу попередити присутніх
тут і тих, хто слухає нас, що 6 тижнів в будь-якому
разі не буде вільних, не буде. Просто це може бути
відпустка на місяць, і не більше.
Є пропозиція підвести риску під оцим загальним
питанням. А?
Ще раз прошу, ще раз прошу: всі питання
організації роботи засідань завтра окремо розглянемо
ще, бо їх сьогодні,
принаймні, десь 5 прозвучало тут, я
я - 31 - я
у сесійному залі. Буде врахована і ваша пропозиція.
А сьогодні погодитися із тим режимом, який
запропонувала Президія, розглядаючи ці питання вчора,
так, в числі інших питань. Я прошу уваги.
Таким чином, у вас на руках, по-перше, є такі
документи: порядок денний на цей тиждень, надзвичайно
складний. Я тим не менше прошу підтримати пропозиції
Президії і ради фракцій, які вчора задали цей порядок.
Ставлю на голосування про затвердження його на
цей сесійний тиждень. Будь ласка.
Прошу уважно, підтримайте.
"за"
ГОЛОВА. Рішення прийнято.
Тепер такий порядок роботи пропонується у
зв'язку з тими обставинами, на які посилався.
Сьогодні ми проводимо пленарні засідання у звичайному
режимі, завтра пленарні засідання проводяться до 14
години, з 15-ої до 16. 30 робота у фракціях і групах,
з 17 години засідання, присвячене 50-річчю
воз'єднання Закарпаття з Україною; 22-го числа зранку
робота у постійних комісіях, з 15 години пленарне
засідання і 23-го
пленарне засідання до 15 години. 20 я
я - 32 - я
і 22 червня засідання Верховної Ради проводяться до
19 години з перервами на обід від 14-ої до 15. 30 та
на вечірньому засіданні від 17-ої до 17. 30.
Специфічний порядок дня, режим роботи на цей тиждень,
але він викликаний тими обставинами, на котрі я вже
посилався. Я прошу підтримати такий порядок, ставлю
на голосування.
Іде голосування.
"ЗА" -
ГОЛОВА.Рішення прийнято.
Слухається питання, ну одну хвилинку, ну ми
розглянули всі питання. Відповідно до Регламенту в
порядок денний вноситься Президією і затверджується.
Будь ласка, хто хоче висловитись з цього приводу,
запишиться, ще 5 хвилин.
(Шум в залі)
я
я - 33 - я
ГОЛОВА. Є процедура. Одну хвилину, три хвилини
досить. Ну Марченко і стоїть першим. Будь ласка,
дайте йому слово. Три хвилини максимум.
МАРЧЕНКО В. Р.
Александр Александрович, я все-таки верю, что
справедливость восторжествует. И не только в этом
зале и в экономических реформах. А й в направленности
их. И поэтому прошу... все-таки у нас есть регламент
и когда порядок денный после этой разминки -
информации депутатов... Рассматривается порядок
денный и предложение к нему.
В этой связи мне представляется -когда депутат
Онисимов поднял вопрос о рассмотрении, и неудачном
рассмотрении вопроса про межу малозабезпеченности, я,
как представитель Комиссии экономической политики и
управления народного хозяйство, сообщаю вам: по
работе наших депутатов, по работе наших экспертов
вопрос не решен, а загнан в угол. И без рассмотрения
на Верховном Совете его никакой подвижки не будет.
Потому что там
есть формулировки, которые не дают я
я - 34 - я
права и принять эту -2 миллиона даже 100, которую там
предложило Правительство и изменение в
законодательство внести, и в налоговой политике там
накручено, что не разберешся. Поэтому я все-таки,
Александр Александрович, вы сдали хороший коментарий.
Действительно, с правительством начата была работа,
но результат её получился крайне неудачным. И этот
вопрос требует рассмотрения обязательно.
И второй вопрос, Александр Александрович. Мы уже
затягиваем вопрос о принятии или утверждении
Конституционного суда. Было Постановление Верховного
Совета. Мне представляется в этом двоувластие, в этом
узурпация власти одной стороной. А именно -
исполнительной. Мне представляется Конституционный
суд как гарант правового государстве в этом безправии
необходимо утвердить. Прошу поставить включить и
принять решение в соответствии с предыдущим
постановлением нашим.
ГОЛОВА. Володимир Романовичу, приймаються до
відома ваші пропозиції. Справа в тому, що ми
проголосували порядок дня. Ці питання вчора на
Президії обговорювалисьтеж і там відповідні доручення
дані комісіям,
котрі будуть готувати питання на я
я - 35 - я
розгляд Верховної Ради. А те, що ваша комісія з
Комісією соціальної політики повинна підготувати
питання, продовжити слухання, не слухання, розгляд
питання про межу, про оплату праці, те, що ми почали
минулої п'ятниці, я гадаю що пропозиція Анісімова і
ваша тут співпадають і доручення такі теж є і вони
будуть відпрацьовані.
Слухається питання про проект Закону України
"Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах" Вручено цей документ
16 березня прошу хто доповідає Подалєв Ігор
Валентинович, перший заступник Міністра зовнішніх
економічних зв'язків, прошу.
_____________. Шановний Олександр Олександрович,
шановні народні депутати. Як ви знаєте два роки назад
був прийнятий декрет Кабінету Міністрів "Про операції
з давальницькою сировиною у зовнішньоекномічних
відносинах", які були вперше створені законодавчі
основи для ввезення і вивезення давальницької
сировини що в умовах кризи платежів певною мірою
зняло напруження багатьох підприємств країни,
особливо легкої, харчової, хімічної, нафтохімічної та
деяких інших
галузей промисловості. я
я - 36 - я
Про те як показує аналіз ряд положень згаданого
декрету вже застарів, а чимало питань виявилось
законодавчо неврегульованими, це стримує подальший
розвиток співробітництва у сфері переробки
давальницької сировини, так у зв'язку з тим, коли
експортні товари не обкладаються вивезеним митом,
виникли труднощі з вивезенням давальницької сировини,
оскільки її митне оформлення згідно з декретом може
здійснюватися лише на підставі векселя про сплату
вивезено мита.
При ввезенні давальницької сировини український
виконавець повинен сплачувати ввізне мито векселем з
відстроченням його сплати на 90 днів, а щодо податку
на добавлену вартість і акцизу, це не передбачено,
крім того, декретом визначено, що вексель може бути
погашений українському виконавчеві лише в разі
вивезення з митної території виробленої, готової
продукції, тоді як окремі її види, такі як
нафтопродукти, лікарські препарати вкрай необхідні
українським споживачам саме сьогодні, більше того, що
проблем з якими зіткнулися національні виробники,
можна віднести доцільність, а часом і необхідність
використання у вигляді давальницької сировини
комплектуючих виробів
і особливо енергоносіїв, які я
я - 37 - я
безпосередньо приймають участь у технології
виробництві готової продукції. Наприклад. Кокс при
виготовлені чугуну. Твели при одержані електроенергії
і чи природнього газу при одержані хімічних сполук і
так далі.
Слід зазначити, що можливість і доцільність
більш глибокої переробки довальницької сировини
ставили питання збільшості кількості виробників та
етапів чи операцій з переробленням ввезенної чи
вивезенної сировини. В умовах кризи неплатежів і я
проивертаю вашу увагу саме на цей факт, ряд
вітчизняних підприємств не могли закуповувати
сировину для своїх виробництв.
Президенту не було надано право закупівлю
сировини за вільно конвертовану валюту на митній
території України з подальшою переробкою її на
українських підприємствах з метою одержання готової
продукції.
Тим більше не було врегульовано питання
реалізації цієї продукції часом так необхідної для
нашого внутрішнього ринку.
А зараз декілька цифр, які характеризуцють
масштаби операцій з довальницькою сировиною.
Так у
минулому році в країну було імпортовано я
я - 38 - я
довальницької сировини на суму 645, 2 мільйона долара
США. А експортовано сировини лише на 66, 1 мільйона
долара США.
Тобто зверніть увагу на пропорцію майже 1 до 10.
Тобто, ми ввезли сировини майже в 10 разів більше ніж
вивезли.
Якщо проаналізувати ці показники з країнами
Ближнього зарубіжжя, то відповідно ми ввезли на митну
територію сировини на суму 317, 8 мільйонів
американських доларів, а вивезли 50, 4 мільйонів
доларів США.
Експорт готової продукції вироблений з
використанням довальницької сировини, в тому ж
минулому 1994 році становив більше як 500, 30
мільйонів доларів США. Імпорт, майже 112 мільйонів
доларів США.
Зверніть, шановні народні депутати увагу, що при
обсягах загального експорту в першому кварталі цього
року: 1 мільярд 991 мільйон доларів США, а імпорту -
майже 2 мілярда 783 мільйонів доларів Сша, операції з
давальницькою сировиною становили більше 5% від
загального обсягу. При цьому з митної території
України давальницька сировина була відправлена на
переробку в
першому кварталі поточного року лише я
я - 39 - я
(підкреслюю!) на 6, 14 мільйона доларів США. Тобто,
2, 5%. А надходила давальницька сировина на переробку
в Україну в обсягах 225, 3 мільйона доларів США,
тобто 97, 5%.
В разі прийняття цього Закону можна прогнозувати
подальше розширення аналогічних операцій, що,
безумовно, позитивно вплине на вирішення багатьох
важливих для української еконміки проблем, включаючи
часткове забезпечення українських товаровиробників
продукцією критичного імпорту.
У більш широкому макроекономічному аспекті цей
Закон повинен створити додаткові умови стабілізації
фінансового стану української економіки.
Проект Закону України регулює більшість
невирішених питань. Зокрема, пропонується встановити,
що давальницькими можуть бути комплектуючі вироби і
енергоносії (ну, наприклад, кокс, який досі не можна
було віднести до давальницької сировини), а також
зняти обмеження щодо кількості виконавців та етапів
переробки давальницької сировини. Я думаю, що народні
депутати, які безпосередньо займаються виробництвом,
розуміють, наскільки це важно саме для виробників.
Крім того, Законом... Закон регулює слідуючий
механізм.
Щодо відміни від діючого порядку я
я - 40 - я
передбачено, що продовження векселів окремим
суб'єктам підприємницької діяльності під час
здійснення операцій з давальницькою сировиною будуть
провадатися податковими органами на умовах
податкового кредиту, а не безоплатно, як сьогодні -це
теж важливо.
Крім того, врегулюється вивезення та ввезення
давальницької сировини, яка не обкладається митом.
Дозволяється сплата векселів податку на добавлену
вартість і акцизниз зборів, і таке інше.
Вперше визначено порядок закупки за іноземну
валюту іноземним (підкреслюю: іноземним) замовником
сировини в Україні і процедуру вивезення виробленої з
неї готової продукції. Безумовно, що ця продукція
повинна бути вироблена у нас, нашими
товаровиробниками, за межі України.
Пропонується порядок реалізації в Україні
готової продукції, виробленої з давальницької
сировини, яка ввезена іноземним замовником на митну
територію України -це дуже важно для вирішення
проблем нафти, забезпечення нафтопродуктами.
Пропонуються більш жорсткі санкції у разі
порушення вітчизняними підприємствами термінів
вивезення або ввезення в Україну готовою продукції чи я
- 41 - я
валютної виручки. Підприємствам надається право
здійснювати розрахунки за переблені сировини не лише
у грошовій формі або шляхом виділення частки
давальницької сировини, а також і готової продукції,
що значно збільшує зацікавленість сторін у здійсненні
операцій з давальницькою сировиною.
Вцілому в проекті Закону дістали відображеність
істотні зміни, що сталися в Митному законодавстві
країн СНД, раховано стан соціально-економічного
розвитку країни, а також заходи щодо лібералізації
сфери зовнішньо-економічної діяльності.
Цей Законопроект у порівнянні з діючим Декретом
Кабінету Міністрів дасть можливість посилити державне
регулювання по виконристанню сировини запасів та
надходжень критичного імпорту. Перше за все:
енергоносіїв, медикаментів тощо. Прийняття Закону
сприятиме поліпшенню наповнення товарами чи готовою
продукцією внутрішнього ринку, буде сприяти підтримці
національних виробників і завантаження їх потужності,
а тим самим зниженню рівня прихованого безробіття,
отриманню саме тих видів сировини, яких недостатньо
або зовсім не виробляється на Україні, збільшенню
експортного потенціалу джержави.
Безумовно,
що запровадження даного Закону в я
я - 42 - я
життя не потребує додаткових державних асигнувань.
Шановні народні депутати! На закінчення я хотів
би сказати ось що. Ви багато розглядаєте економічних
законів і стверджувати, що для наших українських
виробників операції з давальницькою сировиною більш
вигідні ніж нормальні операції, коли купується ця
сировина -це нонсенс. Безумовно, це операції, ну, не
найсамі ефективніші. Але в умовах жорсткої фінансової
кризи, і про це свідчить світовий досвід, практично
не було жодної страни, яка в ті скрутні часи, коли
вона особливо проходила пік гіперінфляційних
сплесків, щоб цей механізм чи різні його модифікації
не використовувалися у практиці.
Саме через цей механізм декілька років
проходила, наприклад, промисловість Південної Кореї
чи Сингапуру.
Зараз така країна, як Мексика, наприклад, яка
переживає не найкращу в фінансовому плані ситуацію,
теж широко використовує механізм операцій з
давальницькою сировиною, ну наприклад, по виробництву
текстилю біля 40% саме ці операції, бо це підтримує
національних виробників.
Саме тому цей Закон не треба розглядати як
такий, що нібито
після його прийняття вся держава, я
я - 43 - я
там, 10 і 20 будуть тільки займаться давалкою. Існує
чітка економічна закономірність: по мірі укріплення
фінансового стану держави обсяги операцій з
давальницькою сировиною будуть скорочуваться. Це
неминучий, об'єктивний процес, але сьогодні щоби
підтримати національного товаровиробника, прийняття
цього Закону вкрай необхідне.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Ігорю Валентиновичу. Запитання є
до нього. Є, так? Будь ласка, запишіться на
запитання. 10 хвилин буквально, оскільки ви працювали
серйозно над цим документом і потреба в ньому визріла
справді. Ми в господарському житті відчуваємо це
постійно.
Тому, будь ласка, опублікуйте список. 10 хвилин
на запитання. Будьте лаконічні.
Чукмасов перший говорить, потім опублікується
список.
ЧУКМАСОВ С.О.
Уважаемый
докладчик, насколько я понял из вашего я
я - 44 - я
доклада, этот Закон -закон переходного периода.
Принимается он на определенный срок, поскольку вы
тоже привели такие примеры со странами
развивающимися, с развытыми странами, которые
используют давательское сырье.
Однако всегда, и вы это упомянули в докладе,
есть отрицательная сторона использования
давальческого сырья. Это можно рассмотреть и на
примерах металлургических сегодня комбинатов, где
поставляется металл различными фирмами, где газ
поставляется, забирается металл в обмен на этот газ,
вообщем-то определенные экономические потери для
комбинатов, для промышленности есть. На сколько вы
прогнозируете по времени будет действовать этот
Закон? Пожалуйста, ответьте на этот вопрос.
___________. Спасибо. Очень интересный вопрос и
очень сложный, к сожалению. Ну, во-первых, я не
ситаю, как профессиоанльный экономист, что вы
сегодня, уважаемые народные депутаты, будете
принимать временный закон. Я, говоря о факторе
времени, говорил о сфере деятельности этого закона, о
масштабах
использования этого механизма. Так вот я я
я - 45 - я
могу этот прогноз и нашего министерства и, особенно,
Министерства экономики, которое обладает большей, так
сказать, компетенцией в этом вопросе, о том, что
неизбежна убывающая динамика. Но какой-то ссигмент
рынка, это в любых странах, если сегодня допустим я
уже привел показатели по первому кварталу где-то
более 200 миллионов долларов, то возможно они через
два-три года сократятся, скажем, в 10 раз; но всегда,
или наоборот, если будет несовершенна налоговая
система внутри нашего государства, возможны даже при
финансовой стабилизации относительные всплески. То
есть это не есть константа. Масштабы использования
подобного механизма, они автоматически являются,
корелируются с финансовым положением
товаропроизводителя и с системой налогообложения, так
что фактически вы будете регулировать масштабы
использования этого закона, но в большей или в
меньшей степени он все равно используется. Даже в
развитых странах какие-то доли, проценты этого
механизма используются сегодня, диктуются
экономической целесообразностью для
товаропроизводителя.
я
я - 46 - я
КОСТЮЧЕНКО Л. М.
Костюченко, 77 избирательный округ, город
Днепропетровск.
Уважаемый докладчик! Сегодня процедура перевозки
или ввоза сырья для предприятий, которые работают на
давательском сырье, очень и очень сложная. Поэтому я
ставлю вам прямой вопрос -каким образом повлияет
сегодня принятие Закона на разтаможку? Это первый
вопрос.
И второй вопрос. Каким образом можна, по вашему
мнению, отрегулировать ценообразование на
производство тех товаров, которые изготавливаются из
(..........) сырья, через Минэкономики и в часности
через ваше ведомство. Я сейчас попробую расшифровать.
Допустим, есть в Днепропетровске ДПШО "Днепр",
который работат на германском (..........) сырье. Ну,
во-первых, колосальные штрафы за то, что машина
простаивает с сырьем на границе (капиталистов это не
волнует, так сказать, наши таможенные отношения и
внутригосударственные, так сказать, отношения).
Колосальные суммы, эти суммы вычитаются ис стоимости
переработки этого сырья. Во-первых.
И во-вторых.
Известно, что одна модель женского я
я - 47 - я
платья, которое изготавливается у нас в
Днепропетровске, стоит до 6 марок. В Германии такая
работа оценивается до 60 марок. Я хотел бы еще раз
повторить вопрос. Каким образом можно повлиять
сегодня на, так сказать, ценообразование? За счет
готовой продукции. Спасибо.
___________. Спасибо за вопрос. Уважаемые
народные депутаты! Что касается первой части
вопросов -в отношенни влияния этого Закона на
механизм пересечения таможенной граници Украины. Ну
вы отдаете себе отчет? Я согласен, что вот эти все
проблемы, о которых упомянул уважаемый народный
депутат, может быть иногда в больших масштабах они
сегодня являются, к сожалению, реальностью. Но
естественно, что этот Закон не может решить все
проблемы. И упорядочение и рационализации и упрощении
механизма доступа, процедуры доступа товаров вообще и
в том числе (..........) сировины на нашу
территорию -оно нуждается в совершенствовании. Но
другими законами, не этими.
Теперь, что касается вопросов ценообразования.
Наверно, в общем-то, либо цена за услуги по подобным
операциям либо
издержки предприятия, которое... я
я - 48 - я
Вы понимаете, воздействие государства в условиях
рыночной экономики сегодня прямое очень... почти
исключено. Значит, все это компетенция руководителя
предприятия и это является и должно являться и будет
являться всегда обкектом переговоров и другой
альтернативы еще экономическая история к сожалению
еще не придумала.
Дело в том, что как только мы начнем
административно пытаться заставить вас брать не 6,
а 10 долларов или марок, моментально на следующий же
день, вы скажете караул я не подписал никаких
контрактов и я рабочий , предприятие останавливают.
Тем более, что сама по себе процедура заключения
контрактов, ваши партнеры знают о нашем положении не
хуже чем вы с нами, и вобщем-то та цена по которой вы
заключаете контракты, ну может быть криминальным
исключением, а так как правило она отображает
реальную цену рабочей силы и технический стан средств
производства, хотя это мое личное мнение она
абсолютно не соответствует уровню квалификации ваших
работников, и вот это страшно.
Но опять таки мы можем и должны стимулировать
предприятия работать, помогать работать, развивать
механизм
кредитования, давать ему возможность я
я - 49 - я
работать по другим схемам, но запрещать ему работать
по давальнической схеме сегодня нельзя поймите. Если
я удовлетворил вас, я понимаю ответить невозможно.
ГОЛОВА. Шановний Ігор Рафаїлович, ви один з тих
небагатьох професорів, які уміють говорити коротко, я
просив би, щоб ви це піютвердили на трибуні, будь
ласка, Юхновський запитання.
_____________. Шановний(..........) я знаю, що
ми маємо дуже великі підприємства і основна біда
зараз України полягає в тому, що великі підприємства
є незавантажені і мають погану продуктивність праці і
погану технологію. Тому я вважаю, що закон ми цей
справді повинні прийняти, але питання у мене до вас
таке.
Іноземцям вигідно привозити сюди сировину і
переробляти і одержувати від нас готову продукцію по
слідуючих причинах.
По-перше, енергоносії у нас дешевше ніж вони є у
світі.
Друге. Заробітня плата у нас є значно нища ніж
вона є у світі і в
нас є значна гірша технологія ніж я
я - 50 - я
є у світі.
З тих трьох складових -перші дві складові є
визначальні, за рахунок низької заробітної плати і
низьких внутрішніх цін на енергоносії їм вигідно
переробляти в Україні довальницьку сировину.
Скажіть будь ласка, чи в законі не треба
передбачити все-таки певний якийсь нижній рівень для
ціни енергоносіїв, які використовуються в операціях
по переробці довальницької сировини. Перше питання і
друге.
Чи нам непотрібно передбачити в законі певний
нижній рівень заробітної плати при переробці
довальницької сировини .
____________. Спасибі, вельмишановний Ігорю
Рафаїловичу, якщо вже регулювати сигми, то треба
регулювати на жаль не нижній рівень ціни на
енергоносії , а верхній рівень.
Справа в тому, що теза, що у нас є низький
рівень на енергоносії, ну ви знаєте, я не буду, можу
наводити вам до безкінця. Ціни наші внутрішні по
окремим позиціям перевищують світові. Це факт.
Що стосується регулювання витрат пов'язаних з
оплатою праці,
то, то законордавство яке існує я
я - 51 - я
безумовно любий керівник підприємства враховує
обов'язково і з точки зору це не найліпші умови, але
не найгірші при аналогічних контрактах, якщо вони
співпрацюють з українськими контрагентами.
Цей щзакон, ці питання я вважаю не повинні
регулювати .
Дякую.
ГОЛОВА. Іван Анісімов останнє запитання.
178, город Запорожье, АНИСИМОВ
Я хотел бы, чтобы вы больше четче в зал
аргументировали кто стоит за тем, кто направляет на
сегодняшний день довальницкое сырье.
И ответьте мне прямо, один из путей леголизации
капитала да или нет в этом плане на сегодняшний день.
Незагрузка мощностей, конечно, это не спасение этой
подвижкой, но один из путей, которые сегодня
использует государство, полностью отказываясь от
государственных предприятий. Так это или нет?
___________. Короткий вопрос -короткий ответ.
Если откровенно
(но я не могу поручиться...), я я
я - 52 - я
считаю, что эти операции не есть скрытой формой в
отличие от бартера экспорта капиталов в товарной
форме - отнюдь.
Бартер -да. Каждый второй, третий контракт можно
рассматривать как экспорт...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я не могу назвать ни двух, ни десяти единиц,
потому что, как правило, стоят фирмы, с которыми
раньше работали на других условиях. Сегодня, ввиду
финансового кризиса, некоторые меняют партнеров
торговых, некоторые продолжают работать 2-3 года...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ну, швейная фабрика и крупная оптовая, допустим,
фабрика по продаже готовых швейных изделий в Штатах,
к примре: они авансируют... Или Франция... Очень
разные схемы работают. Сегодня, если говорить о
швейном производстве, бывают еонтракты, когда
завозится все -от ниток и пуговиц, а бывает, когда
там, допустим, только лекала и ткань, а все остальное
закупает наш товаропроизводитель. Поэтому и условия
каждый раз разные.
ГОЛОВА. Будь ласка, Анісімов.
я
я - 53 - я
АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ.
Я думаю, что вы меня, наверное, поняли,
Александр Андреевич, и вы, наверное, уяснили, чего я
задавал так вопрос... Потому что на сегодняшний день,
к примеру, с Таврического ГОКа для того, чтобы
получить напрямую материал для металлургического
комплекса, сегодня уже нет прямой выгоды для этого, и
нет контакта. Становится посредник, который говорит:
"Я дам тебе давальческое сырье!" Тот, кто сегодня
наполовину загрузил свое оборудование (я имею в виду
доменные печи, мартеновские и т. д.), тот согласен
брать. Я говорю: не загоняем ли мы это, полностью
производителя и не отсекая его напрямую работать друг
с другом?
___________. Вы знаете, вполне возможны и
подобные ситуации, но все-таки корни, экономические
корни лежат не в этом -не в желании поставить одного,
двух там или трех посредников, а первое -это уровень
цен на внутреннем рынке (иногда бывает,
действительно, выгоднее использовать давальническое
импортное сырье, чем свое. И здесь надо регулировать
не этим Законом, а другими законами. Поэтому, я еще
раз подчеркну,
нельзя рассматривать операции с я
я - 54 - я
давальническим сырьем сквозь криминальную призму -это
неправильно. Смотрите лучше на бартер.
ГОЛОВА. Тобто можна так зрозуміти, що операції з
давальницьокою сировиною все-таки існують, їх треба
поставити на законодавчу основу.
___________. Наоборот, у нас севогдня есть
конкуренция с россиянами. Где, действительно,
энергоносители дешевле, чем у нас на Украине.
ГОЛОВА. Ігор.......... вас цікаво слухати, але
ви вже перебрали 2 хвилини часу. Сідайте, будь ласка
на місце.
У нас у документах, як ви бачите, є серйозні
зацваження депутата Терьохіна з цього приводу і
цікаві пропозиції.
Будь ласка, коротка співдоповідь його і потім
від комісії слово.
Прошу полки він підійде до трибуни, члени
комісії Кочерги, тобто Комісія з питань законодавства
і законності і додатково деякі депцтати, хто туди
включені, піднімться в зал Президії, ви видно
прослухали, в
11 годин. Зараз комісія проведе я
я - 55 - я
засідання коротке.
ТЕРЬОХІН С.А.
Шановні депутати! Закон про операції з
давальницькою сировиною всім нам дуже потрібний. Ви
знаєте, що 1993 року діє Декрет про давальницьку
сировини, але, нажаль, виявилися багато обставин, які
потребують регулювання нового, доповнень. І
зрозуміло, що мета цього Законопроекту полягає в
залучені сировинних ресурсів іноземного походження
для завантаження вітчизняних виробництв, сворення
додаткових робочих місць і зменшення дефіциту
платіжного балансу.
Натомість Законопроект, який нам поданий був, не
враховує, нажаль, багато особливостей ринку
давальницьких послуг.
Ну, так згідно норм статті 2, готовова
продукція, вироблена з давальницької сировини, має
бути повністю вивезена за кордони України. Але
скажіть, будь ласка, чому не дозволяти оставляти цю
продукцію на територію України, припустимо,
нафтопродукти і підтримувати наші нафтопереробні
потужності. я
я - 56 - я
Не є врегульованим і питання про власніть на
давальницьку сировину, що знаходиться в переробці, та
готову продукцію, а також момент переходу права
власності.
Вважається за доцільне встановити, що право
власності на імпортну давальницьку сировину та
вироблену з неї готову продукцію, належить замовнику,
тобто не резиденту, який ввозить її сюди.
Необхідно написати чітку фразу, що з метою
недопущення колізій стосовно сплати імпортного мита,
наприклад, в нас є одна ставка для давальницької
сировини, а інша ставка для готової продукції. Яку
ставку брати при випуску готової продукції на
території України?
То треба написати, що ставка, яка йде на
сировинні продукти, тому що логіка митного тарифу
єдиного каже про те, що ми заохочуємо ввезення
сировинної продукції в Україну, а не готової
продукції.
Далі. Необхідно чітко встановити, що оплата за
роботи по переробці мають здійснюватися виключно в
двох формах: або частиною давальницької сировини, або
грошима, а не так, як пропонується, що ще готовою
продукцією. я
я - 57 - я
Тому що якщо буде виплачуватися і готовою
продукцією, треба буде переробнику ще й мито платити.
Ну, а навіщо це нашим переробникам потрібно?
Дуже є принципове питання. Ось депутат
Костюченко задавав. Яким чином зменшити оті рогатки,
які стоять на шляху цих давальницьких угод? І бачимо
знову в цьому законопроекті, що якщо навіть немає
мита, треба виписувати якесь зобов'язання, письмове
зобов'язання, і йти з цим письмовим зобов'язанням до
органів митного контролю, залишати його, потім в
податкову службу носити. Це не потрібно, колеги.
Треба чітко встановити, що вексель має
виписуватися лише в випадках, коли існує імпортне
мито і існує акциз. А в інших випадках то нормальне
є, нормальний імпорт давальницької або
недавальницької сировини при нульовій ставці або
нормальний експорт, якщо немає ніяких мит або акцизів
при експорті. Ось я думаю добра відповідь на
запитання депутата Костюченка.
Далі, немає застережень, що при поверненні
готової продукції ПДВ іноземному замовнику не
відшкодовується, у нас, ми ж, бачите, прийняли
рішення, що при експорті ми виплачуємо ПДВ виплачений
в складі
матеріальних витрат, але тут є повернення, я
я - 58 - я
тут немає експорту з території України і ми не маємо
платити з державного бюджету ці податки, ПДВ
відшкодовувати. Тому чітко треба записати, що при
імпорті готової продукції за територію України не
відшкодовується вхідний, і те саме при експорті
давальницької сировини українського замовника теж не
відшкодовується ПДВ, тому що він повертає продукцію
назад. Нерозкритий випадок, коли у результаті
переробки український виконавець виробляє з
непідакцизної сировини підакцизну готову продукцію.
Наприклад, скажімо, зерно-спирт. У цьому випадку було
б доцільно встановити, що акциз стягується з частини
готової продукції, яка реалізується на митній
території України, і не стягується, якщо вона
експортується за межі України. Що ж ми будемо
непрямими податками зменшувати ефективність власного
експорту.
Наприклад, стосовно акцизу ще. Є абсолютно
неприпустимою норма стосовно звільнення від акцизів
готової продукції, яка вироблена з давальницької
сировини українського замовника десь за кордоном і
ввозиться назад. Ви уявляєте собі, у нас спиртові
заводи завантажені неповністю, хтось домовляється, що
зерно
вивозиться, допустимо, в Польщу і там я
я - 59 - я
переробляється на горілку, і ця горілка ввозиться
назад в Україну; і тут в Законі написано, що горілка
не обкладається акцизом. Я думаю, що це не є
справедливо і не є раціонально.
Стаття 7 допускає прямі порушення норм законів
про підприємство в Українській РСР, про
підприємництво, про господарські товариства і так
далі. В чому сенс? Знову запитання депутата
Комтюченка -чому держава має втручатися в процес
ціноутворення по угодах давальницької сировини?
Ну ось ви домовилися, що ваша доля вартість
вашої переробки, скажемо, 20 відсотків кошт. Або 30
відсотків. Чому вам треба, як написано зараз,
підтвердження торгово-промислової палати, яке чомусь
має йти до Міністерства зовнішньо-економічних
зв'язків, яке буде потім давати це органам
податкового конторолю. Ну подивіться яка важка схема
і непотрібна, саме головне, для наших підприємств.
І останнє. Сьогодні Закон, написаний таким
чином, щоб можна було ввести гудзик, пришити до нього
пальто і сказати, що це давальницька сировина. Цей
гудзик.
Або інше. Можна зробити такі... ввести в угоду
по давальницькій
сировині такий випадок. Коли з я
я - 60 - я
вугілля робиться краватка. Те саме в цьому Законі
написано.
Тому ми дуже уважно підходили, коли писали
Декрет про давальницьку сировину до цієї проблеми. І
було б за доцільне написати, що готова продукція,
кінцева продукція являється готовою по відношенню до
давальницької сировини, коли вона змінює як менше 5
останніх цифр товарної номінклатури зовнішньо-
економічної діяльності. Тобто, ну не прив'язується до
пляшки з горілкою бантик. А змінює свої якості. Але
не більше, чим один розділ товарної номінклатури.
Тому що, якщо ми напишемо -не встановимо вищого
кордону, то буде: вугілля-краватка. Будуть казати, що
з вугілля ми будемо робити хімію, із хімії робити
нитку, із нитки будемо робити краватку. І все це не
буде оподатковуватися нічим. Ні ПДВ, ні акцизом.
Нічим не буде оподатковуватись.
Тому наша пропозиція така є. Ну, якщо вже Закон
внесений, хай... давайте його приймати в першому
читанні як скелет майбутнього законопроекту. Але оті
речі, які я сказав треба чітко так виписати і внести
на друге читання. Якщо хоч одну річ ми не зробимо, ми
отримаємо -або з одного боку перепони про які говорив
депутат
Костюченко і ми не будемо мати нормальної я
я - 61 - я
схеми давальницької сировини, або з іншого боку ми
отримаємо просту податкову шпарку, через яку підуть
все імпортно-експортні поставки.
Дякую дуже.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, від комісії
співдоповідь Георгія Едуардовича Мозера, прошу.
Заступника голови комісії, голова комісії з питань
економічної політики та управління народним
господарством, будь ласка уважно складне дуже питання
ви самі відчуваєте, що є цікаві думки і за і проти.
Будь ласка.
_____________. Уважаемые товарищи, я бы хотел
сказать, что Закон который мы сегодня обсуждаем,
действительно очень важный для нашей промышленности
именно в данный момент потому что она находится в
таком состоянии упадка, насколько детально в комиссии
по, то есть в Кабинете Министров, а вернее в
Министерстве внешнеэкономических связей, в комиссии
по финансам и банкам, в нашей комиссии проработан
этот закон, вы очевидно почувствовали, есть
выступление предыдущих докладчиков, мне очень тяжело
что-то
дополнительно добавить к тому, что уже было я
я - 62 - я
сказано, единственное я бы хотел по выступлению
Сергея Анатольевича Терёхина с которым мы работали
практически в течении целого месяца, прорабатывая
каждый пункт его замечаний вместе с Министерством
внешнеэкономических связей, хотел сказать что целый
ряд замечаний, который он утверждает, должны быть
предусмотрены в данном законе, и вообще мы считали
при обсуждении этого закона, должны регулироваться
Законо "о налоге на добавленную стоимость", который
мы будем принимать в третьем чтении, и целый ряд
законов, о налогообложении.
Что касается вопроса, что из кокса мы начнем
делать галстуки, я тоже тут не могу согласиться в
Законе оговорено, что на каждом переделе, и это
сделано для того чтобы углубить переработку
давальческого сырья, должно быть не менее 20
процентов в процессе составлять давальческое сырье.
И в заключении я хотел бы сказать, вот если
взять в целом рассмотреть работу с довальчицким
сырьем, то на сегодняшний день наша легкая
промышленность практически 30 процентов предприятий
еще сегодня дает своим рабочим работу, только
благодаря работе с довальчицким сырьем.
Уже в течение
5 лет предприятия вот, на котором я
я - 63 - я
я работал, работает с довальчицким сырьем и это дает
возможность работать в целом трудовому коллективу и
дает возможность работать, так сказать, на внутренний
рынок производить продукцию за счет того, что
получают, так сказать, от переработке довальчицкого
сырья хоть какие-то возможности обеспечить
производство продукции на внутреннего рынка.
Я считаю, что закон давольно таки прост,
давольно таки четко выписанный и поэтому его нружно
принимать в одном чтении, возможно внести некоторые
замечания, которые спорныесегодня были высказаные
выступлениях моего коллеги Сергеем Анатольевичем
Терехиным, но закон можна принять в одном чтении и
просил бы вас поддержать мое предложение.
ГОЛОВА. Ігор Едуардович, мав на увазі в першому
читанні. В першому читаннІ.
____________. Ну да.
ГОЛОВА. Сідайте будь ласка.
Дякаую.
У нас записало на виступи 4 депутати із цього
питання. Я
просив би вашої згоди все-таки за я
я - 64 - я
скороченою процедурою провести це обговорення із цих
4, що записанні, опублікуйте список: Поровський.
Червоній, Семиноженко, Омельчук.
Два за, два проти.
Одну сікундочку, почекайте.
Будь ласка.
Ви бачили під час обговорення позиції від
розробників, відж Кабінету Міністрів, від окремих
депутатів, від фракцій можна сказати виступав депутат
Сергій Анатольйович Терьохін, і позицію комісії
зводяться вони до серйозних зауважень, але до
пропозиції прийняття в першому читанні.
Є інші думки від виступаючих, будь ласка,
Поровський прошу. 3 хвилини.
ПОРОВСЬКИЙ М.І.
341 виборчий округ.
Шановний пане головуючий, шановні колеги-
депутати!
Я передусім хотів би по процедурі звернути увагу
головуючого, що не варто нав'язувати залу свою
процедуру. Чомусь найменше при обговоренні таких
важливих
проектів звертається увага на думку я
я - 65 - я
депутатів... Виступають експерти, голови комісій і
тому подібне, але якщо записалися депутати на
обговорення, готувалися кілька тижнів -напевне, треба
повну процедуру... Тим паче, що всі сказали, що
надзвичайно важливий Закон. А цей Закон
регламентуватиме відносини в сфері поставки найбільш
важливих для української економіки сировинних
ресурсів, зокрема нафти. Нафта -кров економіки. А
нині існуюча нормативна база стосовно операцій з
давальницькою сировиною руйнує українську
нафтопереробну галузь, оскільки не сприяє експорту
сировини. Сьогодні взагалі нафтопереробка
завантажена 30%. Лисичанський нафтопереробний завод
замість 16 мільйонів тонн може переробити 8, і його
потужність скорочується з місяця в місяць...
Згадайте: коли ми зняли в свій час монополію
держави на торгівлю нафтою, то зникла не тільки
проблема, де купити бензин, але й майже зник
державний борг за нафту, котрий сягав астрономічних
величин. І справа не тільки в тому, що державні
структури закуповували нафту понад 100 доларів за
тонну в той час, коли приватні купували за 50 і
менше, а передусім тому, що в сфері державного
забезпечення
нафтопродуктами відпускали її я
я - 66 - я
господарствам у борг. А борги, звісно, не
поверталися. І та сама ситуація сьогодні і з газом.
Найбільший експортер давальницької нафти є
Росія, і вона веде жорстоку цінову політику, і
щорічне підвищення Росією ціни на нафту є...
спрямоване на формування високої ціни нафтопродуктів,
виготовлених в Україні та зниження темпів реалізації
нафтопродуктів української переробки. В той же час,
здійснюючи експансію на внутрішній ринок України
дешевшим російським бензином, дизтопливом, іншими
нафтопродуктами російської переробки, таким чином, за
українські гроші підтримується нафтопереробний
комплекс Росії і фінансується його модернізація.
Тобто, завантажуються всі потужності нафтопереробного
комплексу Росії і руйнується український
нафтопереробний комплекс, наші заводи.
Якщо цим Законом у статті 3 ми не введемо
акцизний податок на нафтопродукти російського
виробництва, то тим сами зробимо нафтопродукти,
виготовлені на українських нафтопереробних завода,
просто неконкурентноспроможними. Ще більш зросте
затовареність українських нафтоперегонних заводів,
якщо продовжиться існуюча система розтаможування
кожної цистерни
нафтопродуктів, виготовлених із я
я - 67 - я
давальницької сировини.
Нані існуюча практика, зобов'язує підприємства
нафтопереробки на давальницьку сировину при
пересічені митного кордону відкривати вексель, а
потім цей вексель погашати на кожній цистерні
перероблених нафтопродуктів. Таким чином давальницька
сировина просто стає обтяжливою для заводу. Ви уявіть
собі, що значить розтаможувати кожну цистерну. Щоб
запобігти цьому, необхідно ввести у існуючий Закон
механізм погашення заводом векселя на ввіз
давальницької сировини по товаротранспортних
накладних, відвантаження продукції до споживача
нафтопродуктів.
І наступне. Закон не передбачає відповідальності
за своєчасне надходження документів. В мене на
виборчому окрузі Оржівський ДОК заборгував сьогодні,
як штрафи, понад 30 мільярдів карбованців миниці в
результаті того, що залізна дорога несвоєчасно із
затримкою поставляє документи, які потрібно
розтаможувати.
Я пропоную, що цей Закон можна приймати в
першому читанні, але тільки, як скелет, і щоб була
задіяна схема: російська нафта -українська
переробка
-зайнятість українського товаровиробника - я
я - 68 - я
високий прибуток і поступлення в бюджет.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Я прошщу вас ви відразу по суті, коли
берете слово на трибуні (Червоній, будь ласка.), то
тоді не буде часу. Будь ласка. Голосували.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
Так не сьогодні. Ми з самого початку визначили
це питання перед третьою сесією.
Будь ласка, Василь Миколайович.
ЧЕРВОНІЙ В.М.
Червоній, Рівненська область, фракція Народного
Руху України.
Олександр Олександрович! Я хотів зауважити, що я
уповновадений фракцією виступити, тому я хотів би щоб
виставили на табло 5 хвилин.
Шановна Президія! Шановні депутати! Верховна
Рада України з подачі старого Кабінету Міністрів,
прийнявши найвищі в світі податки, автоматично
позбавила обігових оборотних коштів нашого, наших
товаровиробинків, тобто наші підприємства.
І тому не дивно, що не маючи коштів під
закупівлю сировини
для переробки, вони звертаються до я
я - 69 - я
іноземних фірм з пропозицією переробити їхню
давальницьку сировину.
Скажімо, по нафті із 13, 8 мільйонів тон, які ми
берем з Росії, 75% - це давлаьницька сировина.
Отже, як бачимо, прийняття такого Закону, який
би регламентував операції з давальницькою сировиною,
є вкрай необхідним.
Конфлікт навколо давальницької сировини
розпочався на початку року, коли ми обговорювали
статтю 37 бюджету, і 10 днів тому в п'ятницю,
приймаючи Закон "Про внесення змін і доповнень до
деяких законодавчих актів з метою збільшення доходів
в бюджет і посилення соціалшьного захисту населення",
ми частково позитивно розв'язали цю конфліктну
ситуацію, ввівши 15% від миткої вартості, але 15 екю,
на сировину, яка ввозиться в Україну, крім
давальницької. Це вірно. Але цей успіх потрібно і
необхідно закріпити в цьому Закону.
Значить, цей Закон, звичайно, в попередньому
обговоренні засвітив конфлікт між товаровиробником,
українським переробником, з одного боку, і
організаціями іноземного походження, які завозять в
Україну готові продукти переробки цієї сировини, і в
першу чергу, це
є російський бензин, російські я
я - 70 - я
нафтопродукти.
Мотиви прихильників імпорту готових
нафтопродуктів з Росії, вони зрозумілі і очевидні.
Адже на кожній тоні бензину, наприклад, 76 марки,
вони піднімають ціну з 150 до 185 доларів на тоні, з
дизпалива з 130 до 150 доларів, мазута з 55 до 75
доларів на тоні. Але цієї, як кажуть, моржі у 20-35
доларів на тоні їм здається замало. І саме тому в
стіатті 5 законопроекту з'явився запис, який у разі
його проштовхнення через наш парламент принесе
додаткові суперприбутки тим, хто торгує російськими
нафтопродуктами, а також їх лобістам в Верховній
Раді. Я цитую: "Готова продукція, вироблена з
давальницької сировини українського замовинка, з
урахуванням вимог цього Закону, що ввозиться на митну
територію України, звільняється від обкладання
в'здним митом, податками та зборами".
Затвердження такого положення в статті 5 цього
Закону завдасть величезного удару, на нашу думку, по
нафтоперегонному комплексу України і стимулює
розвиток, в першу чергу, російських МПЗ.
Не є таємницею, що Росія з початку 1995 року
свідомо нарощує експорт готових нафтопродуктів в
Україну,
висмоктуючи валюту для модернізації своєї я
я - 71 - я
нафтопереробки. В той же час Росія свідомо обмежує
продаж сирої нафти в Україну, постійно піднімаючи її
ціну. Останні заявки деяких російських урядовців до
125 доларів за тонну на кордоні з Україною. В такій
складній ситуації декому хочеться ввести акциз на
нафтопродукти, що виробляються з давальницької нафти,
а вона, до речі, складає, біля 75 відсотків, як я
говорив, і такий акциз приеде лише до підвищення цін
на український бензин та дизпаливо і зробить їх
неконкурентоспроможними, тобто допоможе російському
уряду і далі розвалювати нафтопереробну галузь
України і стати монополістом на нашому ринку
нафтопродуктів. А тому вихід, на нашу думку, є один -
для завантаження нафтою потужностей МПЗ України і
стимулювання не іноземного, а українського виробника,
необхідно ввести податок на готові нафтопродукти, що
ввозять в Україну, за винятком нафтопродуктів, які
виробляються з давальницької сировини. Частково це ми
зробили в 37 статті.
На мазут причому, на нашу думку, потрібно
вводити сезонний податок, оскільки Росія намагається
затоварити мазут саме в той сезон, коли він їй уже
непотрібен, тобто не восени, а навесні продає Україні.
Говорячи про
ці важливі проблеми сировинного я
я - 72 - я
забезпечення України, неможна обминути увагою і
останні заяви російських урядовців про ціни на нафту,
125 доалрів, я уже говорив, а також безвідповідальні
заяви наших урядовців про можливе відключення газу
для населення через несплату Росії боргу по газу,
він, до речі, складає, біля 500 млн. доларів США. І
цікаві тут виходять речі, труба через яку Росія
перекачує по території України нафту в Європу, я маю
на увазі "Дружбу", дає значні надходження валюти до
бюджету, а труба, по якій іде газ в туж такі Європу -
збітки. В чому ж тут причина? Перше, це відсутність
належного обліку і контролю, тому що з українського
боку газової труби на відміну від труби нафтової,
виявляється немає контролльних приладів; друге -це
монополізм по газу на відміну від нафтового
постачальника.
Третє. Це фантастичні втрати через угодовські
антидержавні тарифи на прокачення і зберігання в
підземних сховищах російської нафти... російського
газу. Так, на зберігання однієї тони... одного року,
протягом одного року тисячі кубометрів газу в
підземних сховищах біля західного кордону ми беремо з
Росії лише 1, 1 долар. Тоді як світова ціна 10, 30
доларів. Я буду
закінчувати пропозиціями конкретно. я
я - 73 - я
Значить, перше. Наша фракція пропонує:
у Верховній Раді України винести на розгляд
Верховної Ради законопроект про трубопроводи в
Україні;
запропонувати новому складу Уряду терміново
переглянути тарифи на транспортування Росією
продукції трубопроводами, залізницею та
автомобільними шляхами з метою підвищення до рівня
світових.
Третє. Запропонувати Кабінету Міністрів винести
на розгляд Верховної Ради України Концепцію
енергопостачання України.
І що стосується цього Закону. Не приймати його в
першому читанні в такому вигляді. Лише з
доповненнями, зауваженнями, які висловили сьогодні
депутати від Комісій і фракцій.
Друге. Усунути статті 5 проекту законоположення
про звільнення від в'їздного мита готової продукції,
виробленої з давальницької сировини за межами
України.
Третє. Ввести акциз на нафтопродукти, що ввозять
на територію України у розмірі...
ГОЛОВА. Я
прошу завершити. я
я - 74 - я
___________. І останнє, четверте. Вилучити із
статті 3 положення про те, що підстави для погашення
векселю у разі реалізації готової продукції або її
частини на митній території України, є в'їздна митна
Декларація, взята за місцем знаходження покупця. Бо
це є абсурд. Ніхто не буде вести ці документи за
сотні кілометрів до того місця, де переробляється
сировина. Наприклад, НПЗ, або, якщо будуть везти, то
це приведе до збільшення бюрократичного апарату на
переробницьких підприємствах на сотні одиниць. Я
дякую за увагу і перепрошую за те, що перебрав
регламент.
ГОЛОВА. Володимир Петрович Семиноженко, прошу.
Останній виступ.
СЕМИНОЖЕНКО.
Семиноженко, місто Харків, депутатська група
"Незалежні". Шановний Голово, шановні депутати.
Перш за все необхідно сказати, що вдосконалення
законодавства про операції з давальницькою сировиною
в
зовнішньоекономічних відносинах є безумовно я
я - 75 - я
стратегічно важливим для спрямування розвитку
економіки України. Мова саме про те, чи залишиться
України сировинним придатком і буде тільки експорт
сировини, чи буде ця сировина на високому
технологічному рівні перероблятися і України буде
мати з цього великі прибутки.
Саме в цьому контексті і необхідно розглядати
запропонований Кабінетом Міністрів України
законопроект і так ми розглядали на нашій
депутатській групі.
Як на мене це досить добре відпрацьований
документ, введення якого в дію сприятиме
впорядкуванню економічних відносин у цій сфері. Але
здивовує, що цей проект був коли він подавався нам у
Верховну Раду був завізований тими, хто бере гроші, а
не тими хто відповідає за наших товаровиробників, за
наших товаропромисловців.
Тепер до зауважень, 11 абзац статті 5, в якому
йдеться про тимчасові обмеження Кабінетом Міністрів
України на вивезення або продаж окремих видів
давальницької сировини, на мій погляд потребує
редагування через двозначності трактування діяльності
Кабінету Міністрів, можна зрозуміти так, що Кабінет
Міністрів
обмежуватиме операції з давальницькою я
я - 76 - я
сировиною, якщо таке обмеження завдаватиме шкоди
економіці України, вважаю, що регулювання операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах має здійснюватися в першу чергу саме на
законодавчому рівні.
Зважаючи на це і на вищезгадане було б доцільним
викласти зазначений абзац таким чином, в разі якщо
Кабінет Міністрів України вважатиме, що вивезення
окремих видів давальницької сировини, або продаж її
іноземному замовникові, на митній території України
може завдати шкоди економіці України він може
встановлювати тимчасове обмеження на операції з цими
видами давальницької сировини до врегулювання питання
на законодавчому рівні, але не більше як на 90
календарних днів.
Якщо виконавцю має вистачити 90 днів для
переробки будь-якої довальницької сировини, то і
законодавцю їх має вистачити для прийняття необхідних
законодавчих рішень.
Без такої рекомендації мені здається Кабінет
Міністрів по суті перебравби на себе всі функції з
регулювання діяльності в цій сфері аж до її повного
можливого призупинення.
Друге. Що,
здається, що запропоновано проектом я
я - 77 - я
закона процедура відстрочення оплатів векселів на
підставі кредитної угоди, це мова іде про статтю 5 та
статтю 2.
Невраховує належним чином технологічні строки
переробки окремих видів сировини. Це дуже давня
історія, ми тут багато обговорювала, але вона ще досі
існує.
А також ставить українського виконавця переробну
промисловість у невигідні умови, особливо у випадках,
коли готова продукція не буде своєчасно вивозитися із
вини іноземного замовника.
Було б доцільно передбачити в умовах кредита, що
плата за користуванням кредиту сплачується тільки з
тієї частини сировини вироблена з якої готова
продукція не вивезена з України на момент закінчення
терміну від строчення оплати векселя.
І третє. Викликає певне не зрозуміння
доцільність введення статті 2 проекту норми згідно з
якою український виконавець має давати письмове
золбов'язання щодо вивезення готової продукції із тих
видіви довальницької сировини, які не обкладаються
ввізним митом податками та зборами. А ттакож має
сплачувати пеню за прострочення термінів вивезення
цієї продукції.
Саме до цих недоліків законопроекту я я
я - 78 - я
хотів би насамперед звернути вашу увагу, інші більш
менш дивні пропозицію ми передали комісію Олега
Володимировича. дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам.
Шановні депутати, ввсі виступаючи в запитаннях
пропозиції, які прозвучали зводяться до того, що ми
можемо схвалити проект запропонований коміісєю, тобто
про прийняття проект закону в першому читанні
доопрацювання його відповідними комісіями і винесення
його на розгляд в другому читанні на Верховну Радуц.
Я ставлю на голосування цей проект, прошу,
будьте уважні.
Йде голосування:
"За" -
(Шум у залі, окремі вигуки)
Хвилиночку! Я прошу, Володимире Петровичу, ви
сідайте, голосуйте, бо ви не проголосували... Вадим
Петрович, ви теж голосуйте...
Прошу уваги. Прошу уваги.
Сергій
Олександрович, будь ласка... я
я - 79 - я
Ще раз повторюю: текст такий голосується -проект
Закону України "Про операції з давальницькою
сировиною в зовнішньоекономічних відносинах прийняти
в першому читанні. Друге -доручити постійним комісіям
Верховної Ради України з питань економічної політики
та управління народним господарством, у закордонних
справах і зв'язках з СНД, з питань фінансової й
банківської діяльності доопрацювати зазначений
законопроект з урахуванням пропозицій та зауважень,
внесених народними депутатами України, постійними
комісіями Верховної Ради України, та подати його на
розгляд Верховної Ради України.
Закликаю також всіх, в кого є зауваження
конкретні до цього Закону (особливо тих, хто
зв'язаний з виробництвом) -дайте Комісії ці
пропозиції, а Комісію ми попросимо, щоб вона
невідкладно розглянула це питання і винесла цей Закон
для остаточного прийняття Верховною Радою.
Ставлю на голосування.
Йде голосування:
"За" - 240.
я
я - 80 - я
Рішення прийнято.
Наступне питання, прошу.
ЧЕРЕП В.І., 350 виборчий округ.
Шановні народні депутати!
Ми з вами вже приступили минулого разу до
розгляду питання про проект Закону України "Про
внесення доповнень до Закону "Про підприємництво". Як
пам'ятаєте, у нас там 3 доповіді, 3 проекти Закону,
фактично які ми об'єднуєм в 1 Закон "Про внесення
доповнень...". Тому по четвертій статті у нас 2
доповідача, по п'ятнадцятій і по третій...
Щодо четвертої статті, у нас два доповідача по
15 і по третій. Щодо 4 статті у нас доповідачем
записаний Валерій Іванович Череп -голова Комісії з
питань базових галузей. І я надаю йому слово і хотів
би вашої згоди на те, щоб всі доповіді по всім
статтям ми послухали, а потім дали ще шановному
Чепюку Ростиславу Станіславовичу від комісії.
Будь ласка, Валерій Іванович.
Скільки вам треба? 10?
ЧЕРЕП В.І.
я
я - 81 - я
4-5 хвилин, я ......
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЧЕРЕП В.І.
Депуту Череп, Білопільський округ 350.
Шановні колеги! Як ви пам'ятаєте, на минулому
тижні ми розглядали питання прийнятти змін до статі
4. З врахуванням того, що трошки може в когось
матеріалів немає, я зачитаю коротенько.
Стаття 4. "Обмеження у здійсненні
підприємницької діяльності". Там іде перелік десь 19
пунктів найменувань, і є другий абзац. Дослівно
читаю, він коротенький:"Без спеціального дозволу або
ліцензії, що видається Кабінетом Міністрів України
або уповноваженим нею органом, не можуть
здійснюватись: (іде перелік 19 найменувань)".
Вноситься пропозиція внести зміни такого змісту:
(добавити)"збирання, заготівля, переробка, купівля і
продаж брухту та відходів кольорових металів".
Наступний раз ми з вами розглядали. Було багато
пропозицій, було обговорення, і була пропозиція до
кольорових металів зробить добавку "і чорних
металів". я
я - 82 - я
Коротенько я вам скажу таке, що Кабінет
Міністрів України надіслав Верховній Раді Україні
проект цього Закону про внесення доповнень до статті
4 Звакону України про підприємництво, в якому, як я
вже сказав, пропонується "збирання, заготівля,
переробка, купівля та продаж брухту і відходів
кольрових металів".
Зараз Кабінет Міністрів і міністерство
погоджуються, що треба доповнити: "і чорних металів".
Потреба металургійної промисловості України у
брухті чорних та кольорових металів не
забезпечується, на жаль, сьогодні ресурсами, що
утворюються в народному господарстві України. Тому в
умовах скасування квотування експорту металобрухту
пропозиція про ліцензування діяльності по збиранню,
заготівлі, переробці, купівлі та продажу брухту
чорних та кольорових металів є цілком логічною.
Як ви знаєте, в останні роки і місяці брухт і
відходи чорних кольорових металів купують багато
юридичних і фізичних осіб з настійними намаганнями
продажу його за межами України, бо він має на
світовому ринку необмежений попит і непогану ціну.
Між іншим, переробка брухту черних металів
змішано із
складного брухту, що вміщує кольорові я
я - 83 - я
метали, здійснюється тільки у нас на Україні
концерном "Чермет".
Тому сьогодні пропозиція така: з урахуванням
того, що наші підприємства стоять без чорного брухту,
чорного і кольорового металобрухту, є пропозиція цю
поправку проголосувати на сесії і цим самим внести
ясність в це питання.
Доповню. Минулого разу окремі депутати, в тому
числі Анісімов, піднімали питання відносно того, який
механізм вводу цього якраз, дії цього Закону.
Я вам доповідаю. Ми вивчили з урядовцями. Є
Постанова Кабінету Міністрів ь 316, яка затверджує
положення про порядок видачі суб'єктам
підприємницької діяльності спеціальних дозволів,
ліцензій на здійснення окремів видів діяльності,
тобто це положення регламентує порядок і механізм
вводу нашої статті і роботи в цілому в державі по
питанню якраз квот і ліцензій на відходи кольорових і
чорних металів.
Я просив би вас з урахуванням того, що комісії
всі підтвердили, значить, свою згоду, Міністерство
чорної металургії і т. д., я просив би проголосувати
за ці зміни, щоб тут навести елементарний порядок.
Дякую за
увагу. я
я - 84 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будуть запитання до Валерія
Івановича? Будь ласка, Анісімов.
АНІСІМОВ Л.О. 178, город Запорожье, Анисимов.
Вы помните, народные депутаты, что я выступал по
этому поводу, вносил конкретные предложения; у меня
тогда прозвучало запретить всем коммерческим
структурам заниматься этой деятельностью. Но когда мы
разобрались, и я поддерживаю Валерия Ивановича,
постановлением Кабинета Министров все это
урегулируется, мы должны только внести в свое
постановление, что черные и цветные металлы являются
предметом лицензий. Поэтому прошу вас поддержать, а
Кабинетом Министров будет отрегулирован сам механизм
кому будет разрешено, а кому нет, хотя шел разговор
тогда о специализированных предприятиях -это втормет,
Цветмет и так далее. Я думаю, что мы доручим это
Кабинету Министров, а я вас прошу поддержать то, что
попросил Валерий Иванович. Спасибо.
я
я - 85 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
___________. До речі, у нас більшість керівників
Чормету, десь підписів мабуть 30 є у мене, теж
просять підтримати це діло. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте будь ласка. Щодо діяльності,
пов'язаної з реалізацією транспортних засобів від
Міністерства внутрішніх справ хто у нас доповідає? По
4 статті. Чи будете ви доповідати? Ні, ні, ми все
разом, тут воно пов'язано. Валерію Івановичу, я надам
слово всім, а потім проголосуємо окремо кожну статтю.
___________. Справа не в тому, мова іде за три
статті. Цю статтю 4 доручили нашій комісії, після
розгляду окремо я просив би її проголосувати, тому що
другі статті відношення до цього не мають.
я
я - 86 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте так зробимо, яка різниця,
ще Регламент у нас про інше говорить. Пропозиція
комісії така, я бачу, що Комісія з економічної
політики підтримує це. Я ставлю на голосування зміни
до 4 статті, які пропонувались від Комісії з базових
галузей і Комісії з економічної політики, тобто те,
що доповідав Валерій Іванович. Ставлю на голосування.
Це ми голосуєм в першому читанні, так сказать.
"За" -
Но, оце те, що я говорив, Валерій Іванович.
Значить, ще раз говорю: ви чули доповідь Валерія
Івановича. Вона доповнила іще ту інформацію, яку ми
отримали позаминулого тижня, коли розглядали це
питання. Мова їде про ліцензування всієї діяльності,
яка пов'язана з збиранням, заготівлею, переробкою,
купівлею, продажем брухту та відходів як кольорових
так і чорних металів.
Були зауваження депутатів. В часності, депутата
Анісімова. Він погодився, що вони враховані в цій
ситуації.
Прошу
підтримати. Ще раз ставлю на голосування. я
я - 87 - я
Ну давайте без поіменного. Я думаю, що це просто не
зрозуміли. Ставлю на голосування.
"За" -
Рішення прийнято.
По доповненням знову є таки до 4 статті теж,
мається на увазі діяльність, яка ліцензується. Будь
ласка, назвіть себе.
МОСЛОВСЬКИЙ Б. П. Начальник Держінспекції АМС
України Мословський Борис Петрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чуть голосніш, будь ласка.
МОСЛОВСЬКИЙ Б. П. Начальник Державтоінспекції
АМС України Мословський Борис Петрович.
Шановні депутати! З прийняттям Закону України
"Про підприємництво" торговлю автомототранспортом
мають право здійснювати всі організації, які у нас
уже зареєстровані і 2, 7 тисячі. Але порядок на
сьогоднішній день в Україні ще не визначений. Мають
серйозні недоліки в цій роботі. Саме. Не мають
відповідних
майданчиків, примащень для проведення я
я - 88 - я
перепродажної підготовки транспорту, та його
зберігання, неукомплектовані спеціалістами, які
здібні провести огляд автомобіля на предмет
відповідності номерів агрегатів, записам
реєстраційних документів, мають місце, передачі
незаповнених бланків, довідків, рахунків, іншим
підприємствам, або приватним комерційним структурам,
мають місце реалізації автомототранспортних засобів
завезених на Україну з інших держав без оформлення
митних документів,.
Не виконується вимога Постанови Кабінету
Міністрів України від 21 жовтня 1993 року номер 873 в
частині заборони реалізації придбаних і не
зареєстрованих в ДАЇ транспортних засобів.
Значна кількість торгівельних підприємств
відсутня за юридичними адресами. Немають можливості
здійснювати контроль за їх роботою, на ряду з
вказаними недоліками мають місце факти підробки
бланків торгівельних організацій по яких продаються
вкрадені автотранспортні засоби, наявні недоліки не
виключають факту реалізації викиду, як сказав раніше
транспорту.
Є випадки коли організації реалізують транспорт
завезений
із-за кордону без відповідального я
я - 89 - я
оформлення митних документів і сплати мита,
враховуючи викладене, зростання в Україні злочинів
зв'язане з крадіжками транспорту, а також те, що
транспортні засоби є предметом підвищеної небезпеки,
МВС України вважає за необхідне прийняти Верховною
Радою України пропозиції про внесення до 13 статті,
абзацу статті; Закону України про підприємства
доповнення після слів, алкогольними напоями записати,
транспортними засобами та запасними частинами до них.
Доручити МВС України видавати ліцензії на такий вид
діяльності. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання в народних
депутатів? Будь ласка.
Яворівський будь ласка.
_____________. Дело в том что мы будем знать,
кто занимается этой деятельностью, их контролировать
и не давать возможности (..........) проданый
транспорт.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте попорядку, Олександра
Володимирівна,
_____________. Шановний Борис Петрович, депутат я
я - 90 - я
Яворівський, тут я ось.
_____________. Слухаю.
_____________. В мене таке запитання, я думаю,
що ми всі підтримаємо той варіант який ви пропонуєте,
він справді дуже важливий, от саме життя внесло ці
корективи і звичайно за нього треба проголосувати.
Оскільки на трибуні є така важлива персона як
ви, генерал автоінспекції української державної, я
хочу вам задати ось таке запитання.
Як ви ставитися як професіонал через якого чи
перед очима якого ідуть оці шалені автомобільні
імпортні потоки, як ви ставитесь джо такої ситуації.
От я вивчав, як це все відбувається у Польші.
Скажімо, Польша наклала велетенский просто 100
відсотковий податок на всі, на весь той автомобільний
транспорт який ввозиться до Польші і за рахунок цього
звичапйнол дуже високо підняла свою автомобільну
промисловість, поляки практично їздять на своїх
машинах.
Полонези, оці жучки і таке інше.
У нас же сьогодні, ми залишилися на
отому первісному
варіанті, який у нас був. Як ви я
я - 91 - я
ставитися до цього. Щоб ви порадили нам законодавцям,
щоб все-таки захистити наш, нашу автомобільну
промисловість, бо практично сьогодні Таврію нашу, ми
її вже сьогодні поклали на лопатки, а про Луаза про
якого птоляки кажуть, що сам склєпав, взагалі так би
мовити, ми перекреслюємо свою промисловість. В
порядку, як професіонал.
____________. Велике вам спасибіза це запитання.
Ми вносили пропозицію, але вона на жаль не проходить.
Навіть на сьогодні я виносив до іншого питання,
адміністративна відповідальність за саме грубе
порушення правила дорожнього руху тощо правління не
трезвому состояні має сьогодні самий великий штраф
300 тисяч карбованців. Це дві бутилки горілки, всі з
нас сміються сьогодні, а найменший штраф -це 18
тисяч. Насьогоднішній день ніхто не міняє.
Як ми можемо вліяти на цю публіку сьогодні, виф
розумієте.
Вінвиймає гроші і сміється з нас.
Ми вносили пропозицію, але ніхто її не приймає
на сьогоднішній день.
Аварії кожен день є по п'янці, за кожний рік 5,
7 тисяч пригод по
цій причині і ми не можемо навести я
я - 92 - я
порядку, якщо ми в прошлому році за добу задержали
500, 800водіїв то зараз в два з половиною рази більше.
Ні, я і до цього говорю, також у відношені
нашого транспорту -треба підняти налоги на імпортну
техніку і надо піднімати нашу промисловість... Воно ж
все разом зав'язано, ви розумієте?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
___________......... не прислуховуються до
цього...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, що у нас багато бажаючих
задати запитання - давайте запишемося. Або...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Так, шановні народні депутати, у нас підійшов
час перерви. Я бачу, що у нас, мабуть, будуть
запитання, будуть... Тому давайте зробимо перерву до
12. 30, а потім продовжимо розгляд цього питання.
(Шум у залі, окремі вигуки) я
- 93 - я
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, продовжуєм
наше засідання. Прошу зайняти місця.
Борис Петрович, будь ласка, на трибуну. Я просив
би записатись тих, хто хоче задати запитання.
Оголошується запис.
Включіть запис, будь ласка. Опублікуйте.
Будь ласка, Шейко.
ШЕЙКО П.В., 444 Бобровицький виборчий округ.
Шановний Борисе Петровичу!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте домовимось - 10 хвилин
хватить? Достатньо? Будь ласка.
ШЕЙКО П.В.
Я в цілому підтримую подані вами пропозиції про
обов'язкове страхування транспортних засобів, але я
хотів би задати таке питання.
Сьогодні органи Внутрішніх Справ і, зокрема,
дорожна міліція, мені здається, роблять багато чого
для того, щоби поправити ситуацію на дорогах. І
особливо з
тими порушниками розібратися, які я
я - 94 - я
порушують Правила руху. Але оті штрафи, які
передбачені сьогодні нашим діючим законодавством,
вони не дають підстав продуктивно працювати органам
міліції. Чи не будете ви давати до Верховної Ради
зміни до законодавства з точки зору жорсткої норми
відповідальності порушникам транспортних засобів і з
таким розрахунком, щоби більша частина цих коштів
залишалася в бюджеті міліції (особливо міліції, яка
відповідає за дорожну безпеку), а інша частина, ясна
справа, поповнювала Державний бюджет? Яким чином ви
це хочете зробити і як скоро?
Дякую.
___________. Спасибі за запитання. Ми знайшли
саму болючу точку в нашій роботі... Та
відповідальність за порушення Правил дорожнього руху,
яка на сьогоднішній день існує, вона зовсім не вліяє
на дисципліну водіїв. Зовсім!
Бо я кажу, йде від 0, 1 десятої мінімального
окладу -це від 60 тисяч до самих крупних штрафів -це
300 тисяч за управлінні в нетрезвому стані. Ми подали
до Кабінету Міністрів до комісії Верховної Ради свої
пропозиції. Ще подали в прошлому році, подавали в
цьому році вже
дважди. Ці документи находяться в я
я - 95 - я
Верховній Раді, але чому це питання не рухається з
місця, я вам відповісти не можу, я сам не розумію.
Відного того, щоб частина штрафів йшла в МВС, я
з вами згоден. Я думаю, що це б допомогло нам
придбати хоч трошки транспорту, щоб ми мали якесь
хоть паливо, тому що на сьогоднішній день десь більше
75 відсотків транспорту Державтоінспекції зовсім не
пригодний.
Я дуже вдячний за ваші питання. І якщо всі
депутати підстримують, я думаю, що ми разом наведем
більше порядку на дорогах, ніж він є на сьогоднішній
час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги! Я розумію, коли бачиш керівника
Державтоінспекції, хочеться задати йому всі питання,
які нас хвилюють. Але я просив би все-таки по суті
законопроекту.
Будь ласка, Писаренко.
ПИСАРЕНКО А.А.
11 избирательный округ, город Донецк, Анатолий
Писаренко.
Уважаемые
коллеги! Я буду голосовать за принятие я
я - 96 - я
этого документа. Он будет способствовать наведению
порядка и в торговле автотранспорта, и в движении.
Прошу вас поддержать.
Я в перерыве задавал вопрос Борис Петровичу, как
быть в ситуации: мой избиратель -житель Кировского
района города Донецка прообрел автомобиль "Жигули",
зарегистрировал в ГАИ города Донецка и около 2 лет
эксплуатировал. Потом выяснилось, что, значит,
автомобиль ворованый. Арестовали этот автомобиль,
сейчас два хозяина. Так вы мне посоветовли обратиться
в суд, моему избирателю. Вопрос таков: есть ли
правовая база сегодня, чтобы суд принял определенное
решение, удовлетворил и одного и второго хозяина
одним автомобилем?
Спасибо.
___________. Значит, есть. Если он краденый,
этот автомобиль, украденный на территории Украины.
Если он украденный за рубежом, он может
(..........) (..........) (..........) сегодняшней.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Магда.
МАГДА І.І. я
я - 97 - я
98-ий, Апостольський, Магда.
Минулого разу я виступав і просив доповнення там
до цієї, до 13 абзацу, а потім ми з Комісією
розібрались, попрацювали і вияснили, що єсть
аналогічна Постанова Кабінету Міністрів, де ці
розширення уже враховані.
Я теж не буду задавать питання, а прошу
депутатів підтримати цей законопроект, щоб його
бистріше прийняти, і тоді будуть вирішені питання ті,
що ставив Яворівський, і даже те, що зараз поставив
Писаренко.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Манчуленко. Будь ласка. Що, нема Манчуленка?
Лупаков, будь ласка.
ЛУПАКОВ Є.О.
Дякую.
В мене запитання те ж саме, що вже задавав
попередній депутат.
В мене в районі на виборчому окрузі така ж сама
ситуація сталася,
що зараз 2 госопдарі одного й того я
я - 98 - я
ж автомобіля. Але саме цікаве, що документи-то
зроблені уже на місці, зроблені місцевою, районною
автоінспекцією.
І чомусь питання зараз не розглядається. Один
купив вкрадений, він цього не знав, бо купив по
документах. Другий нібито грабіжник, там розбираються
зараз, а ДАІ чомусь в стороні. Це перше питання.
І друге. Підвищення штрафів. Я згоден: потрібно
підвищувати. Тут, як кажуть, заперечень немає. Але
частина з цих штрафів піде на соціальне забезпечення
ДАІ, щоб цим самим зацікавити працівників ДАІ в
більшому контролі за дотриманням правил дорожнього
руху та покращенням взагалі і соціального стану,
забезпечення вас автотранспортом та іншими засобами.
Дякую.
___________. По першому питанню там щось трошки
не так, я зараз не буду цього казать, хай до мене
звернуться, я розберуся. А по другому питанню
согласно прийнятого Закону вами всі штрафи ідуть у
місцеві Ради, до нас ні один процент не йде на
сьогоднішній день.
я
я - 99 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Костюченко, будь ласка.
КОСТЮЧЕНКО Л. М. Днепропетровск, 77
избирательный округ, Костюченко.
Уважаемый Борис Петрович, буквально месяца два
назад слушался на заседании совместной коллегии
Комиссии по транспорту вопрос о дорожном рухе. Я хочу
сказать, что в принципе последствий, я смотрю по
своему избирательному округу, нет, к большому
сожалению. Я имею в виду что. Сегодня десятки малых
структур, так называемых, покупают автотранспорт,
регистрируют, не имея медицинского
освидетельствования на выпуске, не имея, так сказать,
технического осмотра, мы выпускаем эти машины.
Поэтому к вам огромная просьба и мы готовы
подключиться под нее, необходимо сегодня не только
ужесточить меры по штрафным санкциям, но необходимо
сегодня сделать таким образом, чтобы эти
автотранспортные средства, которые участвуют в
дорожном движении, которые несут больше всего, так
сказать, проишествий, должны прикрепляться. Поэтому
просьба к вам
такая, наверное, мы к этому вопросу я
я - 100 - я
будем еще возвращаться, подработайте, пожалуйста, эти
документы, но в этом вопросе наводить порядок ну
крайне необходимо, потому что у нас сегодня структура
имеет два-три автомобиля и, практически,
бесконтрольны они и на трассе, и в гараже и везде.
Спасибо.
___________. Спасибо, я с вами полностью
согласен.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Заварзин.
ЗАВАРЗІН М. В. Спасибо. Уважаемые коллеги!
Уважаемый докладчик! Вот сейчас упорядочили, но еще
вот такой вопрос. Хорошо что мы организовали дорожную
милицию, но мы сегодня на всех дорогах Украины
наставили столько железобетонных, металлических
препятствий, что диву даешься, понимаете. И вот есть
вот такой прецедент, как разграничение, так сказать,
сферы влияния и деятельности Городского ГАИ, дородной
милиции и так
далее и так далее. По этому вопросу на я
я - 101 - я
сегодня действительно необходимо, по всей
вероятности, сделать так, чтобы четко были
разграничены полномочия дорожной милиции(они, к
стити, не совсем четко разграничены), ГАИ, МРЕО и так
далее и так далее. Это первый вопрос.
И второй вопрос. Значит, на сегодняшний день так
или иначе все-таки в дорожной милиции (будем чесными)
есть очень много прецендентов, когда они занимаются
чисто поборами. И контроля, контроля практически за
этими поборами нету. Это и бензином и другими вещами
и так далее и так далее. Как вы предусматриваете
борьбу вот с этими поборами. Спасибо за внимание.
___________. Значит по первому вопросу. Значит,
о разграничении... стоят на стационарных постах для
того, чтобы придерживать транспорт, проверять в связи
с тем, что много совершается преступлений и угона
транспортных средств с применением оружий. Это
имеется на сегодняшний день. Вы, видимо, обратили
внимание, что на наших дорогах увеличилось количество
постов. И увеличилось не от того, что добавилась
численность.(..........) в связи с тем, что
патрульное передвижение, как в других государствах и
было у нас
раньше, не на чем осуществлять. Поэтому я
я - 102 - я
они стоят привязаны на постах. И эффективность их
работы естественно намного меньше, чем если бы он
патрулировал бы на автомобиле. Потому что любой
водитель, любой нарушитель -то он не будет нарушать
возле поста, а преступник попытается обкехать тот
пост. Здесь я с вами полностью согласен.
В отношении второго вопроса. Распределены
функции каждой: и дорожной милиции, и работников
МРЕО, и постов автоинспекции, технического надзора.
Все это есть. Но, к большому сожалению, в
действительности дисциплина желает намного лучшего не
только в отношении, как вы сказали, поборов. Даже
человеческогоотношения к учасникам дорожного
движения. Мы начинаем рабочий день с этого и
заканчиваем с этого день. Я сегодня хочу сказать, что
за первое..., за четыре месяца этого года мы уволили
из органов внутренних дел, только с дорожной милиции
более 200 человек. Проводится эта работа. Мы
понимаем, нам очень неприятно, что имеются такие
факты, я думаю что мы наведем порядок и в этом
вопросе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, час використаний, сідайте
будь ласка, Борис
Петрович. я
я - 103 - я
Від комісії Чапюк Ростистав Степанович будь
ласка.
_____________. Шановні народні депутати,
запитання до Бориса Петровича були набагато ширші ніж
стосується даного законопроекту. Ми півтора тижна
тому не прийняли цього пункту змін запропонованого
Кабінетом Міністрів тільки тому, що було зауваження
народного депутата Магди Івана Івановича. Як ви чули
Іван Іванович Знав свої зауваження після того, як
додатково розглянув питання, а тому комісія пропонує
прийняти проект в запропонованому Кабінетом Міністрів
вигляді без змін, в мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Марченко Будь ласка.
_____________. Спасибо. У меня не только вопрос,
а и поддержка. Я прошу депутатов поддержать и ввести
необходимое лицензирование на торговлю автомобилями,
потому что по нашим данным и данным которые
представили, порядка 164 тысяч автомобилей иномарок
ввезено на територию Украины на сумму полтора
миллиарда долларов валюты.
А мы
говорим о том, что у нас нет денег в я
я - 104 - я
бюджете, у нас нет денег для социального захисту и
так далее, и торговлей автомобилями занимается кому
не лень.
Мне представляется государство обязано защищать
свой внутренний рынок, своих людей, которые
занимаются, упорядочить эту торговлю и этим решить
дополнительные поступления в бюджет, куда они будут
использованы, это отдельно.
Поэтому я прошу депутатов поддержать эту
поправку к 4 статье Закона о предпринимательстве.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка Вячеслав
Максимович, сідайте будь ласка.
_____________. Я можу робити наголос.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну будь ласка.
_____________. Що стосується шановні депутати
такого пункту, що без спеціального дозвілу, ліцензії
що видається Кабінетом Міністрів, або вповноваженим
ним органів не можуть здійснюватися, і це стосується
діяльність пов'язана з організацією транспортних
засобів, що
підлягають реєстрації та обліку в органах я
я - 105 - я
внутрішніх справ.
Вдосконалювати законодавство можна безмежно. Але
на сьогоднішній день комісія вважає оптимальний
варіант і я просив би підтримати одностайно за
запропонований проект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайтке будь ласка.
Шановні народні депутати, фактично під час
запитання ми обговорили цю поправку, то мабуть нема
сенсу ставити ще на обговорення її. Я ставлю на
голосування.
Поправка слушна, дійсно, негайно потрібна
сьогодні, прошу підтримати,ставлю на голосування.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.
Я просив би всіх депутатів зайняти свої місця, я
бачу підійшли ще. Будьте уважними, шановні колеги.
Ставлю на голосування і прошу голосувати всіх хто є в
залі, будь ласка сідайте. Олег Іванович, сідайте
голосуйте.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.
я
я - 106 - я
Рішення прийнято.
Щодо саті 15.
Поправки.
Доповідає Мінін Леонід Васильович -заступник
міністра економіки України, будь ласка.
МІНІН Л.В.
Уважаемые народные депутаты,
председательствующий, предлагается внести дополнение
в часть... в статью 15, пятую часть такого
содержания: "Не допускается принятие государственными
органами актов, которые определяют привилегированное
положение субкектов предприянимательской деятельности
одной формы собственности по сравнению с другими".
Значит, статья 15 содержит в себе государтсвенное
регулирование предпринимательскоц деятельности. И
данное дополнение привзвано усилить государственные
гарантии по равенству всех форм собственности
предпринимательской деятелньости. Предалагется
принять это дополнение как уси................... и
(как сказать?) законодательно подтверждающее принятое
нами стремление
создать экономику, в которой все я
я - 107 - я
формы собственности будут равны и тем самым
гарантировать предпринимателей от произвольных актов
со стороны, скажем, государства или того или иного
ведомства. Примеры такие есть.
В прошлом году действовал, например, вначале
Декрет, потом...., по кторому было регулирование
фонда потребление только на государственных
препдриятиях - на предприятиях частной формы
собственности не было регулирования фонда
потребления. Вот это - один маленький пример.
Теперь недавний пример, когда санациям, в
соответствии с Постановлением Кабинета Министров,
подвергались только предприятия государственной формы
собственности. Последним Декретом Президента были
поставлено в равное положения все предприятия. И в
настоящее время кредитная поддержка оказывается не
только государственным предприятиям, но и арендным,
коллективным, частным -в зависимости от...........
планов и эффективности.
Я хочу сказать, что на практике зачастую имеет
место попытка ущемления одной формы собственности по
сравнению с другой. Поэтому предлагается, усиливая
статью 15, гарантировать или предотвращать принятие
законодательных
актов, которые бы ставили я
я - 108 - я
предпринимателей одной формой собственности в
превилегированное положение по сравнению с другой.
Просьба принять дополнение к статье 15.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас все?
___________. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання. Давайте
запишимся, я бачу багато бажаючих. Включіть запис,
будь ласка.
Опублікуйте, будь ласка. Так.
Будь ласка, Пронюк, 10 хвилин на запитання.
ПРОНЮК Є.
Тисменецький 205, Євген Пронюк.
Шановний доповідачу! Зрозуміло, що прагнення
цього доповнення, підтримане депутатами, я,
наприклад, підтримую таке посилення. Але я хотів би
вас запитати. Все-таки як воно здійснюватиметься
конкретно? Адже зрозуміло, якщо, скажем, Кабінет
Міністрів буде
надавати............. допомогу, я
я - 109 - я
то........ надавати все-таки, напевно, перед усім
державним підприємствам. Як ви гадаєте, як тоді
будете контролювати оцю рівність, оце рівноправство?
Прошу.
___________. Значит в настоящее время в
Министерстве экономики создается департамент по
государственной поддержке предпринимательства, в
котором предусматривается и создание юридидического
поджразделения соответствующего, и специалистов-
экономистов, которые впринципе должны осуществлять
экспертизу всех законопроектов на предмет
соответствия Закону "О предприянимательстве" и с
целью защиты предприянимательства в Украине.
То есть я вижу механизм через экспертизу в
департаменте Министерства экономики всех
законопроектов, которые имеют отношение к
предпринимательству.
ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую.
Заварзін, будь ласка.
ЗАВАРЗІН М.В.
я
я - 110 - я
Спасибо.
Уважаемые коллеги, уважемый докладчик, у меня
таких недлинных вопроса.
Во-первых, да, действительно я согласен с тем,
что санации и т. д. для частного предпринимательства
необходимы, и крайне необходимы. Но на сегодняшний
день мы имеем очень много прецедентов в Украине в
плане том, что предприниматели, очень нечестно ведя
себя, собрали с массы людей массу денег - и лопнули.
Не случится ли так, что завтра после принятия
Верховным Советом этого дополнения мы породим
дополнительную возможность, будем прямо говорить,
воровства санационных денег с государственного
кармана? Это первый вопрос.
И второй вопрос. Мы говорили о санациях
государственных предприятий. На сегодняшний день, я
хочу сказать, не так много санаций в государственных
предприятий прошло, и вы это прекрасно знаете не хуже
меня, и сегодня, да, действительно, необходимо для
того, чтобы экономику украины поднять, действительно
санации или, как мы говорим обычно, вливания в эти
предприятия необходимо, ибо основные
налогоплательщики -это государственные предприятия.
Как вы на это
смотрите? я
я - 111 - я
Спасибо за внимание.
_____________
Значит, по поводу первого вопроса о защите
населения и потребителей от недобросовестных
инвестиционных компаний: трастовых, и т.д.
Значит, принято решение о создании комиссии по
ценным бумагам, одной из функций которых является -
это контроль и внесение законодательных актов по
осуществлению и защите собственников или владельцев
ценных бумаг.
Такие органы, например, в России созданы. Мы
немножко отстаем, и у нас и приватизация отстает.
Поэтому где-то на полтора года примерно, мы отстаем в
создании этих институтов. Мы помним прошлогодний
скандал с МММ и, естественно, должны в нашем
законодательстве и не только в законодательстве, но и
в исполнительных органах, которые призваны
контролировать фондовый рынок, принять привентивные
меры по защите владельцев и населения. Это во-первых,
во-вторых, по поводу санации государственных
предприятий и предприятий других форм собственности.
Механизм санации требует, естественно, своего
совершенствования.
Совсем недавно, сейчас находится в я
я - 112 - я
проработке, мы согласовали с Национальным банком
дополнения и изменения к Положению о предоставлении
кредитной поддержки, где даем дополнительные льготы
независимо опять-таки от форм собственности, с целью
того, чтобы заинтересовать коммерческие банки
выдавать кредиты на тех условиях, которые
предусмотрены Положением о санации. Вот такие меры
принимаются.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я розумію, це ті дії, які
направлені на підтримку вітчизняного виробника перш
за все.
___________. Совершенно верно. У нас с санацией
совместное предприятие не обращалось и через комиссию
не проходило. Основная часть все-таки предприятий
государственных, но на последних заседаниях Комиссии
были и предприятия арендные, коллективные предприятия
и несколько частных.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую. Левченко, будь ласка. я
я - 113 - я
ЛЕВЧЕНКО А. І.
Уважаемый докладчик! Ну сейчас по жизни видно,
что надо оказывать помощь госпредприятиям, а не
частным предпринимательским компаниям, это раз. И
второй вопрос у меня такой -как это принятие этого
Закона отразится на ценообразовании? Мы прекрасно
знаем, что госпредприятия цены регулируют
государством, частные же предпринимательские конторы
не регулируют. Как быть с этим вопросом?
И по поводу трастов я хотел бы... Как
рассматривается вопрос об ответственности за дачу
лицензий. Например, вот трастовые компании. Мы
прекрасно знаем, что были выданы лицензии. Сейчас они
лопнули. Хто ответит за это, что выдавали лизенции? И
хто возвратит это гусударству?
___________. Значит по поводу первого вопроса.
Значит, в настоящее время цены регулируются не
зависимо от формы собственности, а в зависимости от
монопольного положения того или иного
товаропроизводителя
на рынке. я
я - 114 - я
И если этот монополист является часником, то и к
нему может быть применено государственное
регулирование цен. То есть, декларирование цены,
изкятие сверхприбыли, если он будет определен как
монополист. То есть, я здесь с вами не согласен, что
в настоящее время ущемляются предприятия
государственной формы собственности. Просто таково
ситуация сегодня в связи с монопольным положением
большинства государственных предприятий. Что они
подверждены декларированию цен. Будет больше
предприятий и часной формы собственности -больше
среди них появится монополистов и будут подвергаться
государственному регулированию.
Что касается второго вопроса, то он... по
поводу -кто ответит за выдачу лицензий и за
регистрацию предпринимателей и трастов этих. Значит,
Указом Президента предусмотрено создание Лицензионной
палаты при Министерстве экономики, на которую
возложены контрольные функции за правильностью выдачи
лицензий и за требованиями, которые выдвигаются при
выдаче этих лицензий.
С созданием Лицензионной палаты будет орган,
который будет следить за механизмом и выдачи лицензий
на право
заниматься тем или иным видом я
я - 115 - я
предпринимательской деятельности.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вітренко.
ВІТРЕНКО.
Дякую. Шановний Леонід Васильович! Я взагалі
підтримую повністю оцю поправку, тому що ми повинні
створювати нормальне конкурентне середовище в
Україні, щоб дійсно була правова держава, і ми з вами
розуміємо навіщо дискридитували державну власність,
коли ввели регулювання фонду споживання саме на
державних підприємствах, щоб був відтік кадрів і
коштів у малі підприємства, щоб пакувалися ці
бізнесмени, що зараз виходять на приватизацію, але в
мене питання такого плану.
Ось ви пропонуєте, недопускається прийняття
державних актів, державних органів, актів, які
створюють привільоване становище, але ж такі акти
сьогодні приймаються. І сьогодні Укази Президента
руйнують одну форму власності, створюючи привільоване
становище для іншого. Прикладом можуть служити в
моєму окрузі орендне торгівельне підприємство, яке
сьогодні
вимушують йти на комерціалізацію, на я
я - 116 - я
аукціони, роздрібнити його, розпродати всі 17
магазинів цього орендного підприємства, то як
сьогодні можна протидіяти тим державним актам, і як
захистити дійсно кожного підприємця, щоб він спокійно
вибирав свою форму власності і спокійно на законній
основі працював в ній, будь ласка.
_____________. Я думаю, что когда мы примем вот
это дополнение, то это будет основанием для того,
чтобы обращаться в Арбитражный суд или Министерство
юстиции для признания того или инного акта принятого
местными органами власти недействительным.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час закінчився на запитання,
сідайте будь ласка. Я ще раз надам слово Ростиславу
Степановичу Чапюку від комісії.
_____________. Перше і останнє. Стаття 15
запропонованого законопроекту до змін закону,
стосується державного регулювання підприємництва,
тобто встановлює критерії втручання держави в
діяльність підприємців, а саме держава законодавчо
забезпечує свободу конкуренції між підприємцями,
захищає
споживачів від проявів несумлінної я
я - 117 - я
конкуренції та монополізму в будь-яких сферах
підприємницької діяльності.
І проектом, який пропонує Кабінет Міністрів
передбачається доповнити статю 15 частиною 5, якою
встановлюється рівноправність всіх підприємців перед
законом, тому забороняється прийняття державним
органом актів, які б давали окремим суб'єктам пільги
залежно від форм власності, на що справедливо
звернула увага Вітренко Наталія Михайлівна, тобто,
частина доповнює зміст статті 15, конкретизує її,
збільшує її дієвість, не несе в собі принципово
нового положення.
Враховуючи, що норма цієї частини, статті 15
відповідає чинному законодавств, не входить в
протиріччя з законом в цілому, пропоную від імені
комісії проголосувати її і підтримати поданий проект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є. Будь ласка. Марченко.
МАРЧЕНКО
Принципиально я за то, чтобы государство
регулировало процессы, которые происходят на
территории, в
том числе и в предпринимательской я
я - 118 - я
деятельности. И условия должны быть отрегулированы и
извыестны. Однако, в связи с этой поправкой у меня
есть вопрос, не может быть равенство форм
собственности и отношения государства к ним, потому
что государственная собственностьона нато и
государственная и государство следит за его
развитием, дает помощь предприятиям, через
государственную собственность решают массу вообщем-то
своих проблем...
Частный капитал, коллективный капитал
обкяденяется для того, чтобы участвовать в
предпринимательстве, он идет на риск, он может
обонкротиться, это условия рынка, они тяжелые и все
прочие. Но на это сознательно идут.
У меня такой вопрос, в связи с принятием этой
поправки, не кажется ли вам, что мы даже частный
капитал приводим в рамки государственного. В силу
того, что вот обонкротиться какое-то предприятие, а
мы начинаем ему помогать и этим мы как раз, поправкой
сделаем антирыночный ход и сделаем
противоестественную игру, противоестественные
правила, как раз в рыночных отношениях. Поэтомц вот
такой у меня вопрос и такие сомнения у меня есть.
Спасибо. я
я - 119 - я
___________. Запитання обгрунтоване і міркування
цілком слушні. На мій погляд, навпаки, сьогодні
прийняття цієї поправки ліквідує ці привілеї, які в
якійсь мірі у нас були по відношенню до приватного
капіталу як в промисловості, так і в аграрному
секторі. Вважалось, що той, хто за приватний сектор -
то прогресист; хто відстоює принципи рівноправності
державної форми власності -то консерватор. Сьогодні
втсановлюється рівноправність, знімаються оці
суб'єктивні переваги однієї форми власності
підприємництва над іншою.
(Шум у залі, окремі вигуки)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Більше запитань нема?
Сідайте, будь ласка.
___________. Чисто журналістська видумка!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ще є? Гуров, будь ласка. Будь
ласка, Гуров, Єльяшкевич. І будем закінчувать. Якщо
будуть бажаючі обговорити - запишетесь.
ГУРОВ В.М., 90
виборчий округ. я
я - 120 - я
Уважаемый докладчик!
Вот вы здесь очень реально и уверенно, я так
понял, прочувствовали равноправие: вот все должны
равны -и никаких гвоздей! Никто не должен выходить ни
вперед, ни назад. Это уже формула известна, и она
пройдена давно...
А вот я вам хочу житейский вопрос задать: есть
Указ Президента по санации (я подчеркиваю -Указ
Президента!), есть Комиссия, которая работала по
вопросам санации государственных предприятий, вот.
Работала 1, 5 месяца, 2 месяца как ждем результаты.
Известно ли вам -вот такие хорошие, крупные
примеры? -кто получил эту санацию? То есть кому этот
Указ и кому Комиссия помогла действительно -не
разговорами, а делом? И в каком состоянии вопрос
санации, коль вы специалист по этому вопросу (а на
трибуне только специалисты у нас), в каком состоянии
сейчас этот вопрос в госудрственном предприятии?
Прежде, чем мы тянем туда еще и предприянимателей, и
других. Я прошу ответить на этот вопрос.
___________. Я постараюся...
___________. Я
знаю, кому задавать... я
я - 121 - я
___________.... в якійсь мірі дати вам
відповідь, бо я доповідаю від імені Комісії...
Закони приймаються як для громадян, як
для суб'єктів, так і для Президента. І для всіх вони
стосуються одинаково. І то, що сьогодні в нас має
місце, то не означає, що воно повинно мати місце
завтра. Ми для цього удосконалюєм законодавства, щоб
ті шероховатості, що сьогодні є в житті, їх не було
або коло для них правове звузилося. Тільки таким
чином.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка Єльяшкевич.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.
Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа
"Реформы".
Уважаемый докладчик! Если мы принимаем в такой
редакции дополнение к Закону, как здесь записано, то
можна трактовать, на мой взгляд, по-разному. Потому
что не понятно изначально, что скрывается под
государственными органами? То ли это органы
исполнительной власти, то ли власти законодательной и
так далее. Ведь
органы государственного управления, я
я - 122 - я
которые обязаны управлять государственным имуществом,
они по своей сути выполнять функцию собственника,
который вправе такие условия выставлять по своей
собственности, которые считает необходимы. Поэтому,
на мой взгляд, здесь не хватает двух слов в этой
редакции. И как бы вы отнеслись, если была б такая
запись: " Непускається прийняття державними органами
актів щодо пільг..." і далі по тексту? Тогда будет
все понятно. Имеется ввиду создание льгот. Но если
собственник государства, орган государственного
управления решает, например, проверить финансово-
хозяйственную деятельность в своем предприятии чаще,
чем это... проверки осуществляются в предприятиях
других форм собственности. Что же тут плохого?
___________. Значить, треба ваші міркування,
безперечно, вивчити. Но мені, на мій погляд, що все-
таки редакція, що " недопускається прийняття
державними органами, які визначають привілейоване
становище, в якійсь мірі перегукуються із вашим
терміном формулювання " е допускають пільг". Не
допускати пільг, не допускати привілейованого
становища, в якійсь мірі (я не гарантую за
філологічну точність)
но воно все-таки ідентичне. я
я - 123 - я
І це, в першу чергу, безперечно, стосується
виконавчої влади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яворівський.
ЯВОРІВСЬКИЙ В. О.
Володимир Яворівьский, Світловодськ,
Кіровоградщина.
Я думаю, що... і закликаю колег, звичайно,
проголосувати за це доповнення, бо воно вирівнює
ситуацію. І практично і заступник міністра переконав
в тому6 що треба приймати, і ви переконали мене в
цьому.
Одначе, як показує наш досвід, що потім, коли
виробляється механізм реалізації цього положення
Закону, результат буває абсолютно зворотній.
Що я маю на увазі. Ось зоступник міністра
сказав, що буде створена експертна комісія, яка буде
аналізувати ситуацію і в приватному, скажімо,
секторі, і в державному.
Але я хотів би все-таки, як депутат, який буде
голосувати за, і закликаю інших "за", все-таки мати
якісь, ну, певні гарантії.
Давайте
уявимо на одну мить, що таке пройти я
я - 124 - я
туди, в ту експертну комісію, директору Южмашу,
скажімо, сьогоднішньому і що прийти, скажімо, чи
якомусь фермеру і т. ін. Ви розумієте, які різні
вагові категорії, люди будуть перебувати в цих
категоріях.
Через те я б дуже хотів, щоб і комісія, в якій
ви працюєте, щоб усе-таки це наша функція. І навіть
після прийняття нашої угоди про, конституційної угоди
з нас, Верховної Ради, контрольні функції, ніхто нас
їх не позбавляв.
Через те я просто дуже прошу, щоб я з чистою
совістю міг за це проголосувати, я думаю, що багато
колег мене в цьому підтримують, щоб ми довели
докінця, що це буде за експертна рада, чи не буде
знову ж таки зловживань, чи знову знову там не
виросте якесь корумповане гніздо. І ми тільки
продекларуємо рівність усіх форм власності, а
насправді, ви ж самі бачите навіть дискусію в нашому
залі, що треба гроші давати тільки недержавним. Хоч
сьогодні всі розуміють: треба гроші давати туди, де
вони швидче повернуться знову в народне господарство
і де вони повернуться швидче у нашу казну. Оце я
розумію, що важке питання. Але чи заспокоїте ви мою
душу перед тим, як
голосувати? я
я - 125 - я
_____________
Шановний Володимир Олександровичу, якраз
прийняття цієї поправки не звужує, а розширює
можливості контролюі народних депутатів, і Верховної
Ради в цілому, комісій за додержанням вимог, щоб не
надавати пільги одним формам організацій і власності,
не звужує, а розширює. Це право не звужує наше і в
комісіях і народні депутати і Верховна Рада в цілому.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка, Вячеслав
Степанович. Чи будуть бажаючі обговорювати це
питання? Я прошу запишіться. Включить запис будь
ласка. Відведемо 10 хвилин на обговорення, тому що
по-моєму се. Записалось у нас чотири депутати,
висвітіть будь ласка. Гуров, Ільяшевич, Мусіяка,....,
Москаленко, п'ять.
Гуров Будь ласка.
ГУРОВ В. М. Уважаемые депутаты! Очень серьезный
вопрос мы
сегодня рассматриваем, такой я
я - 126 - я
приблизительно, как в пятницу рассмотрели вопрос о
минимальном, о меже малозабезпечености. Это
приблизительно такой же точно вопрос. Я этим вопросом
конкретно занималася, потому что елси кто не в курсе
дела, я сейчас попытаюсь обкяснить. Значит, комиссия
уже создана та, которую товарищ Яворивский или
господин Яворивский так сильно беспокоился, поэтому
пускай он голосует с чистой совестью, она есть,
существует, государственная комиссия. Только вопрос
же не в тому, есть ли эта комиссия, а какой толк от
этой комиссии. Да Козьма Прутков всегда говорил, что
надо смотреть в корень. Значит, эти санации уже
выделены государственным предприятиям, но ниодно
государственное предприятие эту санацию за два месяца
не получило и я думаю и не получит. Поэтому такая
жажда от государства получить большую помощь
несколько преждевременна, и я считаю, что для того,
чтобы этот вопрос решить окончательно, надо сначала
дело довести до конца там, где уже вопрос решен. А
суть заключается в том, что эту санацию дают
комерческим банкам на, так сказать, на распределение
и если Национальный банк ставка сейчас 75 процентов,
то комерческие банки дают 100 процентов. Таким
образом, ни
часным, ни государственным предприятиям я
я - 127 - я
это не выгодно и практически и есть эта санация и нет
этой санации.
Поэтому я что хочу сказать, что голосовать-то
можно, но практически мы голосуем за то, чего нет.
Да, будет равноправие. Но для того, чтобы этот вопрос
ввести в жизнь надо решить сначала небольшой вопрос.
Надо решить вопрос санации государственных
предприятий, которые уже получили ее как юридические,
но фактически ни один ни металлургический завод, ни
один комбинат, не одна промышленность с легкой
промышленности -никто еще не получил ни карбованца.
Без решения этого вопроса, считаю, принятие этого
Закона преждевременным. У меня все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Єльяшкевич, будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.
Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа
"Реформы".
Уважаемые коллеги! Принятие поправки, о которой
мы сегодня говорим, вещь, действительно, необходимая.
Потому что действительно нам необходимо поставить все
субкекты
предпринимательской деятельности в я
я - 128 - я
одинаковые условия.
Однако та трактовка, которая здесь записана,
позволяет понимать под этой записью все что угодно. Я
уже в вопросе говорил о том, что записать
государственные органы -это фактически сюда записать
и органы исполнительной власти. Например там,
министерства соответствующие, Фонд государственного
имущества, контрольное ревизионное управление и так
далее и так далее. То есть, те органы, которые должны
соблюдать особый режим управления государственной
собственностью, они уполномочены собственником
государством, управлять этой собственностью, и
поэтому правильная запись была бы, если бы был
следующий текст, недопускється прийняття державними
органами актів, щодо пільг, які визначають
привільоване становище суб'єктів підприємницької
діяльності, однієї з форм власності, щодо інших форм
власності.
Если не будет вот этих двух слов "щодо пільг",
тогда любое действие связанное с государственной
собственностью с особым режимом этой государственной
собственности, то есть с контролем государства за
своими предприятиями, будет восприниматься
предприятиями как
нарушение этой статьи. Так как я
я - 129 - я
например государственное предприятие будет
проверяться КРУ три раза в год, а предприятие не
государственной собственности, ни одного раза в год.
Естественно необходимо это дополнение, либо надо
расшифровать что имеется в виду под государственными
органами, потому что этот термин очень широкий.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мусіяка будь ласка.
_____________. Шановні колеги, мене не насторожує
це, ця формула державними органами, тому що мова йде
про загальну формулу державні органи, це органи
законодавчої і органи виконавчої влади, іншого ми
поки що не придумали Олександре Олександровичу, але
тут є в тексті неточність, яка повинна бути зараз
відрегульована.
Що я маю на увазі, говориться так недопускається
прийняття державними органами актів, які визначають
привілейоване становище суб'єктів підприємницької
діяльності, однієї з форм власності, щодо інших форм
власності.
Тут співнесли суб'єктів підприємницької я
- 130 - я
діяльності з формою власності, тому я запропоную це
викласти таким чином, останнє речення, остання фраза,
підприємств, суб'єктів підприємницької діяльності
однієї форми власності щодо суб'єктів підприємницької
діяльності інших форм власності, тоді це буде точно,
і редакційно і стилістично, дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте свою пропозицію будь ласка,
напишіть. Будь ласка.
_____________. Спасибі. Вже висловили мою
пропозицію, дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Москаленко.
МОСКАЛЕНКО
Я вважаю, що цю поправку потрібно вести, тому що
мова йде не тільки про стогнацію підприємств, а й
інші питання розвитку всіх форм власності. І держава
повинна турбуватися не тільки за державні
підприємства і видавати їм якісь кошти для того, щоб
їх підтримати, особливо це стосується тих, які, які
невзмозі сьогодні
працювати і вони не дають ну я
я - 131 - я
користі для народного господарства.
Держава повинна проявляти турботу про ті
підприємства, якіпрацюють на народ, на державу
незалежнол від форм їхньої власності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні народні депутати, я бачу, що думка
багатьох депутатів не розходиться, дійсно, ця
поправка сьогодні дуже важлива, вона можливо вже і
запізнилася дещо, щодо питання яке піднімав Володимир
Миколайович відносно сонації і державних
підприємств і так далі.
Я вам скажу, виникає питання, ось до речі,
Харківський велисопеднийц завод, акціонерне
товариство -це державне підприємство - ні.
Але там працюють тіж самі люди, там сьогодні на
державу і на ринок працює на наш потребительский, як
кажуть, працюють підприємства, але без сонації воно
не підніметься.
Тому сьогодні мабуть ці рішення державних
органів, як за якою редакцією ми викладемо, будемо
голосувати, але вони повинні бути дійсно для всіх
одинакові, і особливо тут я бачу, підтримую
депутатів, що
це і відносно фонду регулювання. я
я - 132 - я
Регулювання фонду споживання теж має відношення. Тому
я пропонував би таким чином, маючи на увазі, що
поправка і Єльяшкевича і Мусіяки вона не змінює суті
цього питання, суті цієї поправки, проголосувати її
зараз за основу, а потім проголосувати ті поправки,
які вносяться. Нема заперечень?
(Шум у залі, окремі вигуки)
Можна голосувати спочатку поправки, але справа в
тому, що вони доповнюють, доповнюють цей текст...
Тому я пропоную..................... внесли свою
пропозицію вперше. Я її ставлю за основу. Ми
взагалі... взагалі як закон, маємо змогу розглядати і
в першому читанні (тобто -за основу), і в другому. Це
Закон. Ми приймаємо Закон. Тобто він іде по
регламенту, звичайному регламенту. Тому я і пропоную
те, що запропонувала Комісія, проголосувати за
онсову. За основу, а потім повернемось до поправок,
або віднесемо на другого читання. Яке рішення
приймемо?
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ставлю на голосування пропозицію Комісії. За
основу!
Йде
голосування: я
я - 133 - я
"За" -
Не зрозуміли знову?
(Шум у залі, окремі вигуки)
Будь ласка, Чапюк.
Я бачу, треба зачитувати текст всієї поправки...
Зачитайте ще раз текст!
ЧАПЮК Р.С., 71 виборчий округ.
Шановний головуючий! Шановні депутати!
Враховуючи дискусію, вношу пропозицію -прийняти
все-таки в першому читанні з тим, щоб пропозицію
можна було сформулювати письмово, і в другому читанні
тоді прийняти із міркуваннями, внесеними депутатами.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я... я в доповнення до вашої
пропозиції хотів би запитати депутата Єльяшкевича і
депутата Мусіяку: ви з своїми поправками не
заперечуєте проти такого рішення? Ні.
Тому ставлю пропозицію Комісії, висловлену
депутатом Чапюком
-прийняти в першому читанні цю я
я - 134 - я
поправку. І, з урахуванням пропозицій депутатів (до
речі, ті, які і не подавали письмово, а
висловлювались -і Гуров, і інші депутати) тоді вже
розглядати в другому читанні. Нема заперечень?
Ставлю на голосування: прийняти в першому
читанні цю поправку.
Уважно голосуйте, шановні народні депутати.
"за"
Я не розумію, не голосує майже 90 чоловік.
Добре. Поіменне голосування? Хто за те, щоб
провести поіменне голосування? Була пропозиція.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
Ну ви ж підтримували цю поправку.
"за"
Проводиться поіменне голосування.
"за"
Рішення не прийнято.
Відправляється на доопрацювання в комісію ця я
я - 135 - я
поправка. Я попрошу врахувати ті пропозиції, які були
висловлені народними депутатами. І просив би тих
депутатів, які висловлювали пропозиції, прийняти
активну участі в доопрацюванні цього.
Розглядається питання про проект Закону України
про внесення змін і доповнень до статті 23 Закону
"Про захист прав споживачів". Доповідач Буряк Леонід
Васильович -перший заступник голови Державного
комітету України у справах захисту прав споживачів,
будь ласка.
БУРЯК Л.В.
Шановний Олег Олексійович! Шановні народні
депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону
України про внесення змін і доповнень до статті 23
Завкону України "Про захист прав споживачів". Чим
викликана необхідність внесення змін і доповнень до
зазначеної статті?
Не зважаючи на посилення контролю за дотриманням
прав споживачів на підприємствах сфери торгівлі,
громадського харчування і послуг, кількість порушень
правил обслуговування громадян не зменшується.
Останнім часом
зросла кількість випадків продажу я
я - 136 - я
неякісних і навіть небезпечних для життя і здоров'я
людини товарів.
Працівниками сфери обслуговування грубо
порушуються вимоги нормативних документів щодо
інформування споживачів про товари, роботи, послуги,
не вживаються заходи до вилучення з продажу товарів,
термін придатності яких минув.
До органів держспоживзахисту почали надходити
сигнали про появу у продажу товарів, які були раніше
заборонені до реалізації відповідними державними
органами.
При перевірках встановлюється значна кількість
випадків реалізації товарів без сертифікатів
відповідності або з фальсифікованими сертифікатами.
Все частіше виявляються факти порушення
господарюючими суб'єктами сфери послуг умов договору
із споживачами на виконання робіт, надання послуг.
Мають місце не поодинокі випадки створення перешкод
службовим особам у виконанні їх функцій.
За січень-травень поточного року органами
держсопживзахисту виявлено понад 59 тисяч порушень
прав споживачів, що майже в 1, 7 рази більше
порівняно з відповідним періодом минулого року. За
допущені порушення
з господарюючих суб'єктів в сфері я
я - 137 - я
торгівлі, громадського харчування і послуг стягнуто
тільки за 5 місяців поточного року штрафів -
економічні санкції -на загальну суму майже 25, 6
мільярда карбованців, що майже в 1, 6 рази більше,
ніж за весь 1994 рік.
Крім того, іншими органами за поданням державних
органів у справаж захисту прав споживачів накладено
штрафів у першому кварталі поточного року на 3, 2
мільярда карбованців.
До адміністративної відповідальності за січень-
травень поточного року притягнуто 17, 4 тисячі
службових осіб та інших працівників сфери торгівлі6
громадського харчування і послуг, на яких накладено
штрафів на загальну суму 9, 8 мільярда карбованців.
Більше проти всього минулого року у півтора рази, але
штрафи, які передбачені чинним законодавством і
застосовуються до правопорушгків, неадекватні
зловживанням, які допускаються на споживчому ринку
України. Як показує практика, більш суттєво діє на
порушників прав споживачів застосування саме
економічних санкцій, саме те, що передбачено в цьому
проекті Закону, який винесений сьогодні на
обговорення. Проте органи Держспоживзахисту при
накладенні
штрафів на господарюючі суб'єкти сфери я
я - 138 - я
обслуговування нерідко зазнають ускладнень при
застосуванні до них стягнень відповідно до діючої
статті 23 Закону "Про захист прав споживачів".
Насамперед це стосується правильного визначення
обсягу реалізованих неякісних товарів, робіт, послуг.
Такі ж труднощі виникають при визначенні обсягів
реалізованих товарів без сертифіката відповідності,
так як згідно із зазначеною статтею, штраф може бути
застосований як до конкретної партії товару, роботи,
послуги, так і до всіх одержаних партій такого
товару, виконаної роботи, наданої послуги
господарюючим суб'єктом.
У зв'язку з цим проектом передбачається
визначити обсяг штрафу, виходячи з конкретної
одержаної, тобто призначеної для реалізації партії
товару, виконаної роботи, наданої послуги. При цьому
у проекті Закону треба зробити редакційну правку, а
саме в абзацах третьому і четвертому замість слова
"призначеної" записати слово "одержаної".
Пропонується також збільшити обсяги штрафів за
реалізацію неякісних товарів, робіт, послуг та
товарів без сертифіката відповідності у два рази, за
реалізацію небезпечних для життя і здоров'я
споживачів
товарів, робіт, послуг -у три рази, а я
я - 139 - я
товарів, робіт, послуг, які заборонені до реалізації
відповідними державними органами, -у п'ять разів.
Враховуючи, що реалізація небезпечних товарів без
відповідного попереджувального маркування або без
інформації про умови їх використання може завдати
значної шкоди споживачам, пропонується штраф за це
порушення збільшити у 2 рази.
Створення перешкод службовій особі державного
органу у проведенні перевірки господарюючого суб'єкта
є одним із грубих правопрушень, пов'язаних із
зловживаннями. Зокрема з бажанням приховати
неоприбуткований або фальсифікований товар. У цьому
зв'язку проектом передбачається застосування таких
господарюючих суб'єктів штрафу у розмірі від 1 до 10
відсотків від вартості реалізованих товарів робіт
послуг за минулий місяць.
У зв'язку з тим, що чинним законодавством не
передбачена відповідальність господарюючих суб'єктів
з сфери торгівлі, громадського харчування і послуг за
реалізацію товарів, термін придатності яких минув, а
також за порушення умов договору із споживажем чи
перед групою сопживачів, вчинеен протягом 30 днів,
проектом передбачається доповнити статтю 23
відповідними
нормами - абзацами 10 і 11. я
я - 140 - я
Шановні народні депутати! Враховуючи стан справ
на спожівчому ринку, прошу прийняти зазначений
законопроект у викладеному варіанті з урахуванням
висловлених пропозицій і як Закон України. У мене
все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться, де
запитання. 10 хвилин відведемо. Опублікуйте, будь
ласка. Опублікуйте.
Слово має Осадчук. Будь ласка.
ОСАДЧУК П.І.
Колди споживачі купують товари, при споживанні
яких люди отруюються і навіть гинуть. Скажіть, будь
ласка, чи у випадку смерті споживача також треба
обмежуваться штрафом, чи можна законодавчо
передбачити якусь норму про більшу відповідальність
продавця, який свідомо пускає в продаж неякісну, а то
і небезпечну продукцію. Дякую.
___________. Шановні народні депутати! Я б
відповів на це запитання так. У випадку смерті, у
випадку смерті і якщо цей випадок пов'язаний саме з
продажем того
товару, який продав продавець, який є я
я - 141 - я
небезпечним чи неякісним -то вже передбачено чинним
законодавством, зокрема кримінальним кодексом.
Щодо відповідальності посадової чи підприємця за
реалізацію неякісного товару, саме і передбачає цей
законодавчий акт відповідальність за вчинене
правопорушення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський будь ласка.
_____________. Володимир Яворівський
Світловодськ Кіровоградщина.
Шановний доповідачу в мене до вас таке
запитання, перше, як ви вважаєте, що треба було
зробити вашій високошановній інституціє, щоб хоча б
про неї люди на Україні знали, що є такий комітет,
який може когось захистити, що треба такого зробити,
яку акцію, що хоча б люди почули про вас, що ви є. Це
перше.
Друге питання. Ви самі розумієте, що це не
просто штраф за якийсь там, дрібнички і таке інше, на
Україну сьогодні можливо після епідемії, які весь час
над нею
кружляють там на півдні, можливо одна з я
я - 142 - я
найбільших загроз, яка сьогодні на нас йде це
неякісні товари, ми власне кажучи стали сьогодні
смітником всього світу і до нас всіма каналами течуть
неякісні товари. І наші люди їх споживають.
Тому в мене до вас таке запитання і я до речі
відразу ж щоб другий раз не виступати, я прошу і
колег депутатів, те що нам пропонується це знаєте так
полоскотати під п'яту того, хто наживає мільйони,
мільярди, бо це за безцін звозиться з цього світу, те
що нам пропонується, і ви відповіли шановний
доповідачу, що от якщо смерть, то там уже діє зовсім
інше законодаство.
Я і вас закликаю цей наш закон, це не режім
торгівлі, повинен бути набагато жорсткіший, інакше
нас тут, якщо не Чорнобить добив, то доб'є наша рідна
торгівля.
Дякую, можете не відповідати, якщо немає чим.
_____________. Шановний Володимире
Олександровичу, відносно першого питання, чи знають
про нас чи не знають. Так от, я вам хочу сказати що
ми постійно в засобах масової інформації друкуємося,
постійно виступаємо по телебаченню, постійно
виступаємо на
радіо. Але як то не хоче... Ні, ну я
я - 143 - я
дайте я відповім, значить, тобто, про те, що ми
існуємо і про те, що є саме засвідчує до нас
звернення. Я хотів би назвати кількість звернень,
кількість звернень, які до нас надійшли у буквально
за....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Васильович, звернень багато,
але мабуть треба все-таки якусь законотворчу і іншу,
скажімо так, нормативну ..... поліпшити....
____________. Тільки за перший квартал
Володимиру Олександровичу, 10 тисяч 734 звернення від
громадян України надійшло, тільки за перший квартал.
Майже 80 відсотків цих звернень ми задовольнили
на користь наших громадян споживачів.
Тому і, що саме головне, щомені хотілося тут
відзначити, що в нас повірили люди, Володимиру
Олександровичу, і звертаються до нас, от з своїми
бідами.
Відносно, відносно того, відносно того питання,
що до нас пішло дуже багато неякісних товарів, да,
так воно і є, везуть, везуть і дуже часто неякісні і
дуже навіт небезпечні для життя і здоров'я товари.
Ми з цим
звичайно боримося і відповіднол джо я
я - 144 - я
проекту цього закону штрафи ми збільшуємо, не так як
ви сказали, полоскотати, а у 5 разів. У 5 разів, ви ж
розумієте. Це ....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Анісімов.
АНИСИМОВ, 178, город Запорожье.
У меня такие вопросы, вы знаете, что все
созданные структуры на сегодняшний день не связанные
с производством это финансирование с бюджету.
Пожалуйста назовите, это и для наших слушателей
будет внимательно послушать и мы с вами должны
знать, сколько штрафов изкято из должны с вами знать,
сколько штрафов изкято из нарушителей торговли и
какая сумма идет на ассигнование ваших структур? Это
первый вопрос.
Второй вопрос. Я поддерживаю, что было сказано
Яворивским, -сегодня мало информации о существкующих
ваших комитетах, потому что к нам идут избиратели и
задают вопросы, связанные с отвратительным отношением
торговли (особенно, коммерческой, которая сегодня
появляется и
появилось это в нашем государстве). И не я
я - 145 - я
рассматривался ли ваш вопрос (правильно говорил
здесь -я поддерживаю -Яворивский), что вы должны
выходить с представлением на лишение лицензий
торгующих организаций в связи с грубейшим нарушением
их правил торговли в нашем государстве. И я
поддерживаю и вношу предложение -то, что вы сегодня
предлагаете в 5 раз, увеличить в 10-кратном размере.
Прошу это поставить на голосование. Ту сумму, которую
вы прелагаете, в 5 раз увеличение штрафов.
Спасибо.
___________. Згначит, уважаемые народные
депутаты! Значит, по первому вопросу. Экономических
санкций за 5 месяцев текущего года органами по делам
защиты прав потребителей изкято 25, 6 миллиарда
карбованцев. Против 16,4 в прошлом году! За целый
год....
(Шум у залі, окремі вигуки)
Сейчас, сейчас я отвечу! Сейчас я отвечу!
Административные штрафы наложены на 17, 4 тысяч
человек в размере 9, 8 миллиардов кабованцев против
(за 5 месяцев -я подчеркиваю -за 5 месяцев!) против
6: 5 миллиада карбованцев в прошлом году. Значит, из
этой суммы
штрафов на нас, на нас, органы по делам я
я - 146 - я
защиты прав потребителей (а они предусматриваются
только на развитие материально-технической базы)
использовано только 15%. Только 15% от общей суммы -
26, 8. От суммы административных штрафов мы ничего на
свои органы... - все идет в местный бюджет.
(Шум у залі, окремі вигуки)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов ще раз.
Корітше, будь ласка.
АНІСІМОВ Л.О.
Меня интерисует один вопрос. Вы бюджетная
организация, тоэтому те штрафные санкции, которые вы
накладываете к нерадивым торговцам полностью должны
покрывать те расходы, которые вы получаете в
заработной плате. Вот это, будем говорить, прибавка к
бюджету государства.
___________. Значит, я вам однозначно могу
ответить, что мы за счет штрафов свое существование
оправдываем. А в отношении лишения лицензий. Да, я с
вами тоже согласен, и мы этот вопрос... готовим
проект Закона о внесении изменений и дополнений в
Закон "О защите
прав потребителей, и мы обязательно я
я - 147 - я
этот вопрос там предусмотрим.
Что касается третьего вашего вопроса об
увеличении в десятикратном размере, я тоже с вами
могу согласиться, но, уважаемые народные депутаты,
это ване право. Если вы считаете нужным, пожалуйста,
голосуйте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ГОлубченко.
Нема Голубченко. Радченко.
РАДЧЕНКО Г.Ф.
442, Радченко.
Шановний Володимир Олександрович! Скажіть, будь
ласка. Я вискажу свою позицію відносно цієї
доповнення. З прийняттям Закону про підприємництво
почалися створюватися різного роду підприємницькі
структури, і в тому числі у сфері обслуговування,
то конкретніше в сфері то ргівлі. І з прийняттям
Закону "Про захист справ споживача", да,
дєйствітельно, Закон досить слушний, але є, нажаль,
виконання цього Закону пішло поза увагою тих
структур, які повинні контролювати виконання цього
Закону.
Прикладом
цього являється і те, що на я
я - 148 - я
сьогоднішній день у нас на Україні пішла уже епідемія
холери. І говорять про те, що у нас продають
недоброякітсну кільку. Виникає запитання, хто ж
должен контролювати, як кажуть, якість цих продуктів
харчування? На жаль, я повинна сказати, що зі сторони
служб, які повинні контролювати Закон "Про захист
прав споживача" на сьогоднішній день працюють досинть
недосконало. І ваша робота, які б ви не називали
результати своєї роботи, вони далекі від дійсності.
Тому я пропоную. Якщо ж ви вносите пропозицію
збільшити штрафні санкції суб'єктів підприємницької
діяльності при недотриманні Закону "Про захист прав
споживача", то на перший раз я підтримую цю
пропозицію, що в 10 разів збільшити штрафні санкції.
А другий випадок -я б взагалі заборонила
займатися цим суб'єктам підприємницької діяльності
цією діяльністю.
Ваша точка зору цього питання.
_____________
Значить, шановні народні депутати, значить, ви
стверджуєте, що ці структури, які призвані для того,
щоб захищати громадян України від недоброякісних
товарів і від
порушень їх Закону, встановлених прав, я
я - 149 - я
десь, ви кажете, поза увагою вони знаходяться.
Вибачте, але все-таки за 5 місяців нашими
працівками, яких всього по Україні за штатним
розкладом складають 852 чоловіки, аж 852 чоловіки по
всій Україні, перевірено 27 тисяч підприємств, 27
тисяч підприємств. І в цих 27 тисячах підприємств
встановлено 59 тисяч порушень. Але ж, вибачте,
фізично ми, так сказать, досягли того потолка -106-
110 підприємств-більше ми не можем перевіряти, тому
що складання тих актів, тих протоколів, тих всіх
документів, які необхідні для того, щоб застосовувати
заходи впливу до порушників прав споживачів, вони
більш не дозволяють нам зробити більше, чим то ми
робимо на сьогоднішній день.
Якби нас було більше, звичайно, було б більше
контролю. Але ж не забудьте ще й те, що по своїй
структурі органи держсопживзахисту створені тільки в
областях, містах Києві, Севастополі. А в районах ці,
на жаль, структури не створені, тільки в деяких
областях є наші представники в районах: це
Дніпропетровська область, Харківська область. А в
основній масі областей наших структур нема. Ті
структури, які створюються зараз місцевими органами
влади, вони
позбавлені тих повноважень, які надані я
я - 150 - я
державним органам у справах захисту прав споживачів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Васильович, спасибі, дякую,
сідайте будь ласка. Час закінчився. Дякую, Леоніде
Васильовичу, дякую, сідайте будь ласка.
Від Комісії з питань соціальної політики та
праці слово має Піменова Наталія Петрівна,
співдоповідач.
ПІМЕНОВА Н. П. Сегодня рассматривается один из
очень серьезных вопросов, вопрос усиления
ответственности субкектов хозяйственной деятельности,
особенно предприятий торговли, сферы обслуживания, за
предоставление нашему потребителю некачественных
товаров. Потребительский рынок у нас на Украине это
как зеркало души всего общества, отражение того
беспредела, экономического хаоса, который у нас
творится. Почему все это произошло? Вот те вопросы,
которые здесь сегодня задавали депутаты заместителю
председателя Государственного комитета, еще раз
подчеркивают, что вот в условиях, когда в нашем
обществе
практически не существует монополии я
я - 151 - я
государственной на внешнюю торговлю, когда уничтожена
государственная торговля, когда вместо нее выросла,
как грибы, так называемая, иначе я не могу ее
назвать, кооперативно-спекулятивная торговля, которая
приобрела самые уродливые формы, и мы выйдем только
на Крещатик и сразу увидим, что наше население
получило уникальнейшую возможность получать в
неограниченных количествах не просто неудобные,
плохие товары, товары, которые сегодня невозможно и
нельзя употреблять в пищу, потому что, с одной
стороны, они не пригодны для здоровья, а с другой
стороны, приходят в нашу страну товары, причем
беспрепятственно, которые приносят вред и окружающей
среде. В этих условиях наши, так называемые,
предприниматели, особенно в сфере коммерческой
торговли, вот в том хаосе законодательном,
несовершенстве законодательной базы получают
возможность торговать так, как им хочется, по своим
собственным правилам.
Очень правильно поднимался здесь вопрос
депутатами о том, что недостаточен уровень контроля
со стороны Государственного комитета по защите прав
потребителя.
Я хочу
сказать другое. Что вообще в нашем я
я - 152 - я
государстве, к сожалению, отсутствует полностью
система -государство и защита прав потребителей.
Начиная с того, как прибывает в нашу страну товар,
как он реализуется и как он доходит до нашего
потребителя; где он производится. Сегодня на наших
прилавках мы скоро не увидим своих отечественных
товаров, зато мы превратились сегодня в банановую
республику.
Здесь очень правильно задавали вопрос -что не
наведет Государственный кометет порядок на Крещатике.
Я думаю: вот в этой борьбе с тем хаосом, с той
холерой, с теми вот болезнями, которые грозят уже
эпидемией нашему обществу - наверное нужно
созредоточить усилие всем.
Конечно, когда 2 банана весят, извините меня,
полкилограмма и такох же 6 бананов весят кило 400, то
наверное есть разница в этих бананах. И наверное не
только Государственный комитет по защите прав
потребителя должен навести порядок на наших улицах и
на нашей торговле.
Я хочу скаазть, что Комиссия рассматривала
предложение Государственного комитета о внесении
изменений в статью 23. Здесь не совсем правильно наши
депутаты уловили
ситуацию, что просто увеличивается я
я - 153 - я
количество размера в 5 раз. Нет, если раньше санкция
штрафная устанавливалась от реализованной продукции,
то сейчас она увеличивается во много крат. Допустим
от 25 до 100 процентов. От 50 до 300 процентов. От
пар(..........)(..........) товаров. Мы понимаем
(Комиссия рассматривает этот вопрос), что это не
решит всех проблем. Однако, обращаемся ко всем
депутатам с тем, чтобы поддержать Комитет с его
предложениями и внести изменения в 23 статью.
И второй вопрос, который бы я хотела здесь
поднять. Сегодня в Администрации Президента
рассматривается вопрос об структурных изменениях в
системе органов государственной сласти с тем, чтобы
навести определенный порядок на нашем внутреннем
потребительском рынке. С этой целью создаваемый
министерством внешней торговли, в которую войдт и
Государственный комитет по защите прав потребителя,
который практически будет реквизирован,
предполагается что вновь созданное Министерство
внешней торговли возьмет на себя и функцию защиты
прав потребителя. Наверное можна было бы с этим
согласиться, но с другой стороны возникает много
вопросов, и я бы хотела вам их сегодня и для себя
задать и два
вас и для тех кто сегодня здесь я
я - 154 - я
представляет Администрацию Президента.
Если мы сегодня ликвидируем комитет по защите
прав потребителя, да возможно инспекция по качеству
торговли, которая была раньше в минторговли, и будет
смотреть за качеством товаров. То кто сегодня будет
оказывать и защищать права потребителя в сфере
платных услуг, потому что Министерство внутренней
торговли, не будет этим заниматься, как это будет
согласовываться, извините меня, с руководящими
принципамы международного договора по защите прав
потребителя, конвенции которую подписала Украины,
возникает очень много других вопросов.
Я бы не возражала чтобы вместо допустим комитета
по защите прав потребителя был воссоздан комитет
народного контроля, который бы проверял все нити и
производства и реализации товаров, доведения его до
потребителя, ну это как говориться вторая сторона
медали в защите прав потребителя.
Еще раз обращаюсь к вам уважаемые товарищи
депутаты, поддержать предложение комитета по защите
прав потребителя о внесении изменений в 23 статью
закона по защите прав потребителя.
Спасибо за внимание.
я
я - 155 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання до Наталії
Петрівни? Давайте почекайте хвилину, у нас була запис
через Секретаріат для обговорення, до мене підходили
депутати, які настоюють на виступі, я просив би
висвітити список.
Ну от бачите всього троє депутатів, Моцпан,
Поровський, Яворівський, і Таран. Яворівський зняв?
Добре, Моцпан будь ласка.
_____________. Уважаемый Олег Алексеевич,
уважаемые народные депутаты. Я не считаю, уважаемые
коллеги себя особенно, если так можна выразиться,
завзятым работником Верховного Совета в качестве
народного депутата, но по-моему глубокому убеждению,
есть законопроекты, которые меня, извините, подними
ночью, пригласи в Верховный Совет и я за них
проголосую. Вот в качестве такого законопроекта я на
сегодняшний день и вижу изменения к 23 статье в
Законе о защите прав потребителей.
Уважаемые коллеги, я обращаю ваше внимание
данное предложение Государствыенного комитета по
защите прав потребитедлей и соответствующей комиссии
Верховного Совета у нас находиться в папках с января
1995 года,
считайте полгода. Весьма эффективная мера я
я - 156 - я
предлагаемая сегодня Государственным комситетом по
защите прав потребителей не работала.
Безусловно, я призываювас всех проголосовать за
соответствующие изменения в статью 23 Закона о защите
прав потребителей, я согласен с вопросами
предложениями предыдущих депутатов, о том, что нужно
всячески ужесточать ответственность за нарушения прав
потребителей, за нарушения правил торговли, обман,
обвес, оюсчет покупателей и так далее.
И наконец то последнее, что хотелось бы мне
сказать и обратить ваше вни мание. Я обращаю особенно
ваше внимание на выступление народного депутата
Пименовой, обратите внимание уважаемые коллеги, если
это будет реализовано возможное слияние
Государственного комитета по защите прав потребит
елей создаваекмым Министерством внешней торговли, так
что мы полуцчим, прыславутую торговую инспекцию взят
ки и корупция, мы всячески мы должны, я считаю
совершенствовать законодательство по защите прав
потребителя, тот закон который был слава Богу принят
старым Верховным Советом в декабре 1993 года.
Я согламсен с предложение депутата Пименовой,
что если мы сегодня
отказываемся от Государ ственного я
я - 157 - я
комитета по защите прав потреббителей давайте
немедленнол создаем народный контроль, но меня не
сколько не интересвует гназвание того инного органа,
достаточнол Государственного комитета по защите прав
потребит елей, я считаю, чт о то предложение, которое
сегодня готовится в Кабинете Мини стров в Прези
дентских структуцрах, а возможнолм, подчеркиваю
слиянии функци и целого органа Государственного
комитета по защите прав потребителей с возможным
Министертсвом внутренней торговли, это нанесет
непоправимый ущерб делу защиты наших потребителей.
И я вас, во-первых, призываю проголоосвать за
изменения в 23-й статье Закона "О защите прав
потребителя" и не............... я считаю крайне
ошибочной, грубой и даже вредной акцию, которая
готовится в правительственных структурах.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Поровський, будь ласка.
ПОРОВСЬКИЙ М.І.
Шановні колеги-депутати! Шановний пане
головуючий!
Якщо справа
захисту прав споживачів залишиться я
я - 158 - я
виключно справою Комітету або діяльності тільки
одного законодавчого акту, -нічого в цій справі не
покращиться і годі буде сподіватися в тому, що наші
споживачі будуть належно захищені від неякісних
товарів.
Я гадаю, що тут ми повинні цим Законом,
внесенням поправок до нього забезпечити проведення
державної політики, спрямованої на заповнення ринку
виключно якісними товарами і відстоювання... і
забезпечення прав споживача. Зокрема, (тільки на
одному прикладі): та безкінечна мережа порушень
торгівлі, зокрема спиртовими... горілчанами напоями,
підробки, безкінечні отруєння і тому подібне -все це
наслідок того, що у нас провокується заповнення ринку
алкогольних напоїв цими підробками в результаті
відсутності державної монополії. Така сфера... в
такій сфері повинна бути забезпечена державна
монополія, і тоді буде у нас належно захищені права
споживачів. Скільки б ми не боролися із обманом,
обрахунком - якщо не будуть запроваджені касові
апарати в сфері (особливо -приватної торгівлі і всіх
видів торгівлі), якщо у нас не буде запроваджена
купівля ліцензії на проведення торгових операцій,
якщо у нас не
буде запроваджена електронна вага, я
я - 159 - я
відповідно опломбована -ми будемо боротися
безкінечно, всі будуть при ділі: буде при ділі у нас
Комітет по захисту прав споживачів, органи державного
нагляду, будуть у нас задіяні в якійсь мірі, як
кажуть, інші органи правоохоронні, але захист прав
споживача в нас реально не покращиться.
Тому я вважаю, що і Закон і вся державна
політика овинна бути спрямована на те, щоб в нас в
сфері торгівлі застусовувалися виключно касові
апарати, електронні ваги, і тоді в нас в результаті
цього права споживачів будуть належно захищені.
І останнє на чому я хотів би звернути увагу -це
продумати права сподивачів у сфері державної торгівлі
і державного ринку. Ви подивіться як у нас державна
політика стосовно забезпечення, ну, скажімо, з
товарами, які використовуються в сільському
господарстві. Сьогодні зранку піднімалося питання,
щор закуповується понад три тисячі комбайнів "Дон",
ціна якого біля... в міжнародних цінах біля 90 тисяч
доларів. В той же час закуповуються комбайни "Клас" -
300 штук по ціні 150 тисяч доларів, а виробництво
аналогічних комбайнів на нашому підприємстві, зокрема
на заводі "Сільмаш" на території мого виборчого
округу, два
роки блокується. Хоча це буде я
я - 160 - я
виготовлений в Україні товар, якісни, наполовину
дешевший. От вам відсутність продуманої державної
політики, і в тому числі цього Закону по захисту прав
споживачів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Таран, будь ласка.
Шановні народні депутати! У нас залишилось два
виступаючих, я прошу, буквально, скоротити свій
виступ, і тут..... все ясно. Давайте все-таки
затримаємося на 5 хвилин, проголосуємо, щоб було
закінчене питання. Будь ласка.
ТАРАН
Уважаемые депутаты! Уважаемый Президиум!
Радиослушатели! Я вышел на эту высокую трибуну для
того, чтобы еще раз поддежрать те же слова, то
начинание, что сказал только что депутат Николай
Поровский.
Хотел бы вас, буквально секунда дела,
возвратить к тому моменту, когда была прервана
цепочка. Мы, каждый из здесь присутствующих был
причастен и в
настоящее время в производственным я
я - 161 - я
вопросам, решению производственных задач. И мы знаем,
что такое непрерывный цикл в производстве.
При развале Союза ССР у нас возникла и на
Украине, в других республиках: была ликвидировано
Министетсво торговли, которое сегодня на 5 году
существования свободной Украины или независимой до
сих пор формируется. Для чего это, наверное, было
сделано. Для того что бы не перейти планово к
рыночной экономике. Я в этом усматриваю сегодня
корень всего зла.
На сегодня для Украины не нужна никакая: ни
холодная война, ни обычная горачая, не нужны нам
горячие точки сегодня. Мы, каждый или народ весь
воюет сам против себя, воюет вот этими рынками,
неорганизованной торговлей, особенно продуктами
питания. Одежда на здоровье так не повлияет, как
повлияют продукты питания.
Сегодня можно Украину уничтожить в течение
нескольких часов одним "Сникерсом".
Значит, серйозность подхода нашего, даже того
состава паламента, который уже больше года
существует, я вам назову буквально цифры.
Есть у нас Комиссиия по социальным вопросам, в
которую ходит 12
человек. В Комиссию по иностранным, я
я - 162 - я
аграрникам и по другим, там более 40 человек. В эту
же Комиссию -12. Подкомиссия по вопросам торговле,
представителем Наталия Пименова, 1 председатель
подкомиссии и в частном порядке мы все туда
подключаемся.
Дважды уже в этот зал выносятся аналогичные
вопросы и дважды этот Закон мы мусолим, вносим в него
поправки. Это полезно. 800 человек конролирующего
органа, немножко более 800. Вспомните, сколько если
бы сегодня мог дать одну краткую справку министр
здравоохранения, сколько тысяч человек болеет сегодня
или заболевает, получая отравления.
Это свое выступление свожу к тому, что сегодня
нужно и Президенту, и нам настаивать, и просить
Кабинет Министров, как только будет закончено
формирование Кабинета Министров, разработать
государственную программу по закрытию вырванного
звена замкнутого цикла производства. Кто-то должен у
нас в стране отвечать за реализацию любой продукции и
тем более продуктов питания. Я, работая председателем
колхоза, по специальности я зоотехник, постоянно
наталкивался на то, что нельзя литр молока было
продать людям без специальной обработки и сегодня это
не сделаешь, хотя
молоко можна на нюх, на вкус любой я
я - 163 - я
человек от мала до велика может понюхать и не
употребить его, подождать, чтобы оно скисло
совершенно, чтобы превратилось в кефир потом скушать.
Кто пронюхает тот продукт питания, который запакован,
нарушены сроки и так далее. Нужна конкретная
государственная программа и сегодня мы должны сделать
хотя бы поручение на разработку ее.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І буквально з місця Костицький,
декілька слів. Ну ми ж домовились з вами, почекайте
дві хвилини.
КОСТИЦЬКИЙ М. В. Шановні депутати, я хочу
порушити питаннясьогодні про санітарний стан на
місцях громадської торгівлі і про ті факти
обважування, обмірювання, обраховування покупців, які
мають місце зокрема в місті Києві. І щоб не бути
багатослівним я, по-перше, підтримую проект, який тут
внесений, по-друге, звертаюся з депутатським запитом
до Міністерства охорони здоров'я, Київської
міськради, Держкомзахисту споживачів і Міністерства
внутрішніх справ.
Перше, вжити заходів до наведення я
я - 164 - я
санітарного порядку; друге -провести рейди-перевірки
дотримання правил торгівлі на ринках і третє -
провести перевірку і вжити заходів до впорядкування
уличної торгівлі у місті Києві. Все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Є така
пропозиція. Було поправок і доповнень не так уж
багато, але принципові деякі з них були, і були
пропозиції Тарана щодо комплексної програми і так
далі і так далі. Це вже не перша поправка, яку ми
приймаємо до цього Закону і, мабуть, дійсно треба
було б нам використати можливість можливо того ж
другого читання, запустивши як кажуть виробництво,
зробивши більш-менш серйозні туди доповнення і для
того щоб підтвердити і підвищити роль комітету,
захисту прав спожівачів товариства прав спожівачів.
Ми знаємо що є таке і дуже до речі в окремих місцях
України працює і ми знаємо за кордоном яка велика
роль цього товариства і цих комітетів.
І тому вноситься така пропозиція, прийняти
запропонований нам закон в першому читанні, а під час
доопрацювання внести всі ці поправки, дати десь два
тижні на
доопрацювання і зробити його більш ємким і я
я - 165 - я
більш діючим. Будь ласка голосуйте, підтримайте цю
пропозицію.
Я поставлю зараз в цілому пропозицію комісії.
"ЗА"-
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю в цілому, пропозиція комісії
прийняти Закон в цілому, уважно голосуйте без
поправок, з поправками не голосують.
"ЗА"-
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийняте.
Оголошується перерва до 16 години.