ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 22 б е р е з н я 1995 р о к у
10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
Добрий ранок, шановні народні депутати! Члени Уряду,
керівники областей і спеціалісти управління з
областей , журналісти.
Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.
Будь ласка, вставте картки.
Увімкніть, будь ласка, систему.
В залі зареєстровано 338 депутатів, хоч видно, що
більше є присутніх.
Через кілька хвилин можна буде для уточнення
зробити перереєстрацію. Але тим часом ми маємо право
відкривати засідання ранкове. Сьогодні в порядку дня
у нас одне питання -про проект Закону України "Про
державний бюджет України на 1995 рік" і невелике
питання про виконання державного бюджету за 1993 рік.
Тільки но відбулось засідання Ради Фракцій, яка
розглянула процедуру обговорення цього питання і
пропонується на ваш розгляд така схема: послухати
доповідь голови
Комісії з питань бюджету, який я
я - 2 - я
зробить потрібну інформацію. Ви зможете задати йому
запитання і одержати відповіді.
Якщо у вас буде потреба задати запитання до
членів Кабінету Міністрів, до керівників, вони тут
присутні, можна буде задати їм запитання. Потім
відбудеться обговорення проекту. Рада праці пропонує,
щоб дати слово від кожної фракції висловитись,
оскільки кожна фракція обговорювала це питання
окремо. А також від комісій бажаючі, тобто комісії,
які визначали, хто буде виступати. Ну і по мірі
можливості і поза..., тобто особисто депутати теж
мають право висловитись із праводу цього документу.
Так.
Тому, якщо ви не заперечуєте, то можна приступати
до розгляду цього питання.
З процедури? Що саме? Будь ласка, почергово.
Включити.
___________.
Спасибо. Александр Александрович! Как-то вот с
этой схемы, которую вы предложили выпадает Кабинет
Министров. То есть, докладывает председатель комиссии
Николай Янович
Азаров, затем, значит, представители я
я - 3 - я
от фракций. Хотелось бы, чтобы не только задали мы
вопросы представителям Кабинета Министров, а кто-то
дал оценку тем изменениям, которые предлагается
внести в Закон "О государственном бюджете".
Спасибо.
ГОЛОВА. Ясно. Я відлповідаю. Справа в тому, що
проект бюджету подав Верховній Раді Президент так, як
це передбачено Конституцією. Ми провели слухання і
доручили комісії нашій разом із розробниками проекту
доопрацювати варіант з урахуванням всіх тих
зауважень, які тут звучали під час слухання.
І сьогодні вже вам пропонується варіант, який є,
ну, певним компромісом. Тому, безперечно, Голова
Комісії, який займався цією справою, він і повинен
доповісти з цього приводу.
Чиж, прошу.
ЧИЖ.
Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги
народні депутати!
Сьогодні було засідання фракцій, трьох фракцій
Верховної Ради
України. У нас є конкретні пропозиції я
я - 4 - я
щодо розгляду цього питання.
По-перше, ми просимо, наскільки це важливе
питання, провести пряму радіотрансляцію з його
розгляду. Це перше.
Друге. Ми пропонуємо, оскільки варіант,
розроблений Комісією з бюджету, розданий тільки
сьогодні, дійсно, а варіант, поданий Президентом, ми
мали змогу все-таки вже вивчити, провести повне
обговорення і сьогодні ж дати змогу доопрацювати в
комісіях, фракціях, уже узгодити, так би мовити, отой
варіант і в Комісії бюджетній, і урядовій
президентський варіант з тим, щоб, скажімо, завтра
повернутися і розглянути продуктивно, результативно,
я б сказав так. Тому що брати за основу, скажімо,
Миколу Яновича, ну, Комісію, його варіант, глибоко не
вникнувши, не побачити суттєвих змін з тим, що
пропонує Комісія, і з тим, що пропонував Президент,
ми не зможемо вийти на результат.
Дякую.
ГОЛОВА. Я поставлю на голосування вашу
пропозицію щодо трансляції. Це перша частина вашої
пропозиції.
А інша, я не
коментую, але, можливо, ми протягом я
я - 5 - я
дня якраз вийдем на такий результат. Визначимося в
процесі роботи. Я думаю, що вона слушна, і тому...
вносилась пропозиція на народі Фракцій про те, щоб
транслювати у прямому ефірі засідання з цього
приводу. Я ставлю на голосування цю пропозицію.
(Шум в залі)
То навіщо поіменне? Якщо не буде, тоді
попробуємо поіменне.
Рішення прийнято.
Суслов прошу.
СУСЛОВ.
Уважаемые народные депутаты! Неделю назад нам
был роздан вариант проета бюджета, официально поданый
Президентом Украины. Тот вариант, который роздан
сегодня, на сколько я знаю, официально Президентом не
подавался и тот вариант, который роздан, официально
не отзывался. Поэтому, в любом случае обсуждение
может идти того проекта, который подан Президентом.
Тот, который роздан сегодня, не отрабатывался в
Комиссиях и, естественно, мы не готовы его обсуждать.
Поэтому нужно
составить сравнительную таблицу, если я
я - 6 - я
мы примем вариант, поданый Президентом, с учетом этих
наработок Комиссии Азарова и группы, чтоб мы знали в
чем состоят изменения. И тогда мы сможем плодотворно
его обсуждать.
Поэтому я предлагаю обсуждать проект, официально
поданый Президентом Украины. Спасибо.
ГОЛОВА. Віктор Івановичу, якби я знав, що ви
таке скажете, я б вам слова не дав би. Просто
якесь...
Так, все правильно. Президент працював над
варіантом і те ці цифри, якщо я не помиляюся. Віктор
Михайлович, будь ласка, це цифри, погоджені
Президентом.
Будь ласка, Віктор Михайлович.
___________. Ми погодили загальний розмір
дефіциту бюджету і уточнювали...
ГОЛОВА. Тобто, основні параметри погоджені з
Президентом. Так що можна так розглядать. Я просив
би, Гаманюк, від "Єдності", я просив би: давайте ми
процедуру скоротимо. Да. Будь ласка.
Зараз, зараз,
хвилиночку. я
я - 7 - я
_______________Вноситься предложение работать
сегодня в вечернем заседании (..........). Надо с
утра решить этот вопрос. Вечернее заседание провести
просто.
ГОЛОВА. А, сьогодні, да? Так я поставлю на
голосування цю пропозицію. Тобто ставиться питання
так, щоб остаточно розглянути це питання, якщо
потрібно, то провести вечірнє засідання. Хто за цю
пропозицію прошу проголосувати. Марченка включіть
там...
"за"
Рішення прийнято.
Марченко прошу. Остання пропозиція, якщо ви не
заперечуєте.
МАРЧЕНКО В.Р.
Уважаемый Александр Александрович, я все-таки
как то хотел бы обратить ваше внимание, что на наши
протокольные
поручения со стороны Кабинета Министров я
я - 8 - я
нет ответов.
Перед расмотрением проекта бюджета я вносил
предложение. И вы записывали такое протокольное
поручение, чтобы нам дали, первое, как распредилися
кредит или использовался кредит в 500 миллионов
долларов, который мы получили от Соединенных Штатов
Америки. Информации нет.
Второе, почему не было запрещено хождение
иностранной валюты на территории нашего государства.
Так же информации нет официальной. Вопрос по гривне
так же не решен.
И последнее, я думаю, что когда мы сегодня
проголосовали о том, что бюджет будет принят в целом
там или в первом чтении. Можно ли его принять,
Александр Александрович, если у нас нарушена
вся процедура его принятия. Концепции налогообложения
нет. Законы по налогам не приняты. Закон "О
зароботной плате" не принят. Межа малозабезпечености
не установленна.
Поэтому мне представляется, если обсуждать, так
сказать, тот проект, который подал официально
Президент, и можно говорить только о каком то
принятии в первом чтении, безусловно принять этим
всех необходимых
составляющих бюджетов. Спасибо. я
я - 9 - я
ГОЛОВА. Дякую, вчора ми проголосували цю
процедуру, я її ще раз повторюю, що під час виступу
Петра Кузьмича Германчука, Петро Кузьмич,. я просив в
своїй доповіді, ви скажіть, будь ласка, про розподіл
кредиту 500 мільйонів доларів американських. І дасте
відповідь на запитання, чому не виконується рішення
про припинення ходіння іноземної валюти.
І відносно гривни. Я думаю, що це питання
взагалі окреме, воно взагалі на бюджет не виходить.
Але якщо тут не передбачається реформа і бюджет його
не розглядає.
Тому ми до цього питання повернемося ми
голосували вчора і Старовойтова одержала завдання
відносно інформації з цього приводу.
Я просив би приступити до роботи над документом.
Немає заперечень ? Немає.
ІЗ ЗАЛУ. Немає.
ГОЛОВА. Слово має Микола Янович Азаров , прошу.
Прошу уваги.
АЗАРОВ М.Я. я
я - 10 - я
Уважаемые народные депутаты! Уважаемые члены
правительства !
Но, прежде всего, я хотел бы вначале сказать
реплику.
Глубокоуважаемый Виктор Михайлович! Давайте мы с
вами так договоримся, либо мы с вами о чем то
договариваемся в комиссии и вы твердо стоите на этом,
либо тогда я должен народным депутатам докладывать о
том, что мы в чем-то не договорились, в чем-то не
нашли общий язык, поскольку говорить о том, что мы
согласовали с вами только дефицит, ну, по крайней
мере, неправильно. Значит, те изменения, о которых я
сейчас буду говорить с правительством в лице и
Президента, и Председателя Верховного Совета, и
Первого Вице-премьера, и Министерства экономики, и
министра финансов, и его заместителей согласованы.
Если это не так, я сейчас с этой трибуны ухожу, и мы
будем работать над предложениями Комиссии. Поэтому,
Виктор Михайлович, давайте договоримся.
ПИНЗЕНИК В.М.
Можу інформувати. Питання стояло про те, чи
погоджувався
дефі... параметри кількісні бюджету з я
я - 11 - я
Президентом. З Президентом! Підтверджую ще раз: з
Президентом ми погодили дефіцит, а уточнення
кількісних показників доходів йшло урядом і Комісії.
Тобто, погодження йшло, але з Президентом погоджували
той розмір дефіциту, на який ми маємо вийти. То, по-
моєму, тут нема ніякої розбіжності.
ГОЛОВА. Але Президент дав згоду (це було в моїй
присутності) про те, що узгодження буде йти між
Комісією і членами Кабінету Міністрів. Тому давайте
вважаємо, що це узгоджено. Миколо Яновичу, узгоджено!
Будь ласка.
АЗАРОВ М.Я. Ну, хорошо.
Уважаемые народные депутаты, я, к сожалению, не
привык к этому микрофону, поэтому постараюсь говорить
громко...
Давайте вначале зададим себе риторический
вопрос: может ли быть хороший бюджет в
разваливающейся экономике? Нет! Значит, речь идет о
том, чтоб найти какое-то оптимальное соотношение
между бюджетными отраслями, между финансированием
народного хозяйства, между желанием создать
стабильную
финансовую систему и желанием все-таки я
я - 12 - я
стабилизировать нашу промышленность и
агропромышленный комплекс.
Мы с вами, к сожалению (к громадному нашему
сожалению) загнаны в тупиковую ситуацию. И когда
Суслов говорит о том, что никто его не видел, этот
бюджет, и никто его не обсуждал... немножечко Виктор
Иванович лукавит... Мы получили протоколы от всех,
за исключением финансовой и банковской Комиссии, мы
получили громадное количество предложений от народных
депутатов. Мы учли стенограммы нашего слушания,
которое мы проводили, постарались обощить,
проанализировать и внести максимально оптимальное с
точки зрения наших комиссий, нашей собственной
предложения на розгляд Верховной Рады.
Но все-таки мы с вами, тем не менее, загнаны в
тупиковую ситуацию. Принимаем этот бюджет -плохо, и
не принимаем этот бюджет -еще хуже. Почему хуже?
Потому что, первое, продолжается ситуация финансовой
нестабильности в нашей державе, когда мы не знаем, на
что ы должны тратить и сколько должны тратить, когда
ни одна область не знает, куд она должна тратить,
сколько ей оставлять доходов в своем бюджете, сколько
перечислять в государственный бюджет. Когда мы живем
без Закона "О
бюджете" - это очень плохо. я
я - 13 - я
Поэтому выход из этой тупиковой ситуации только
один -максимально рассмотреть те изменения, которые
вы сами вносите, максимально доработать. Я, может
быть даже поддерживаю, хотя мне бы хотелось, кожнечно
же, чтобы эти вот, так сказать, мои мытарства на
трибуне сегодня закончились. Но я поддерживаю
предложение, которое здесь прозвучало, что если
необходимо и завтра продолжить обговорення, и если
необходимо сегодня в комиссиях и во фракциях еще раз
изучить ти изменения, то, Александр Александровис и
уважемые народные депутаты, я прошу это сделать, и
завтра вернуться к этому вопросу, чтобы принять
окончательное решение.
Как шла, несколько слов, работа над этим
документом? Да, Президентом, Правительством был подан
проект бюджета. Несмотря на то, что наша комиссия в
согласии с другими комиссиями работала над проектом
бюджета в течении 2, 5 месяцев, многие из наших
предложений по структуре и доходно-расходной части не
были учтены.
В течение этой недели шли довольно сложные
переговоры, которые иногда заходили в тупик. И здесь
надо отметить положительную роль и Президента и
Председателя
Верховного Совета, и членов я
я - 14 - я
Правительства в том, что все-таки сложные вопросы, по
которым не найдено было сначала компромисса, но все-
таки по ним компромисс достигнут. И я не зря начал с
вопроса глубокоуважаемому Виктору Михайловичу, что с
Правительством нужно работать и можно работать, но
только при условии, когда обе стороны уважают друг
друга.
Какие основные были у нас разногласия? О них я
уже говорил в своих выступлениях на парламетских
слушаниях. Они касались прежде всего финансирования
социальной сферы и финансирования народного
хозяйства. Они также касались закрепления большей
доли дохода у регионов. То есть, праве регионов
распоряжаться областей большей части доходов, чем они
распоряжались до сих пор. Наибольшие разногласия
визвала статья о таком доходе, как налог на
добавленную стоимость -ПДВ. Комиссия, основываясь на
динамических изменениях налога на добавленную
стоимость поступления в бюджет, считала этот источник
несколько заниженым. Правительство представляло свои
расчеты и упирая на то, что требования международных
финансовых организаций типовые не подлежат никаким
изменениям, просило нас согласиться с этой методикой
расчета. я
я - 15 - я
Когда мы с ней согласились, естественно
образовалось уменьшение против того варианта, о
котором мы с вами докладывали уже об изменениях
доходной части бюджета.
Какие были поиски в плане увеличения доходной
части бюджета? Ну в разных направлениях велась
работа. Надо сказать, что 19 января мы Правительству
дали 26 предложений по увеличению доходной части
бюджета, в том числе, введение лицензирования
монополии на вино-водночные, табачную промышленность,
введение налогов на имущество состоятельных наших
граждан, введение таможенных пошлин на ввозимые
предметы роскоши и те, без которых наше народное
хозяйство может обойтись, увеличение процентной
ставки на прибыль банков и ряд других предложений.
Вы знаете, что часть этих предложений могла быть
реализована через Правительство, часть этих
предложений должна быть реализована через Верховный
Совет в виде соответствующих законодательных актов и
документов.
К сожалению, по состоянию на сегодняшний день,
вы это прекрасно знаете, таких нормативных документов
нет. Поэтому предлагать и говорить серьезно об
увеличении
доходной части бюджета, опираясь на я
я - 16 - я
несуществующие источники доходов, в Законе о бюджете
нельзя. Мы должны опираться только на реально
действующие, официально зарегистрированные источники
поступления доходов.
Поэтому мы предлагаем Верховному Совету
утвердить увеличение ставки налогообложения на землю
против предложения Превительства в 50 раз. И даже
такая увеличенная ставка на землю будет, по нашим
ррасчетам, являться недостаточной. К сожалению,
увеличение ставки налога на землю, сбора на землю,
приведет к уменьшению поступления такого источника,
как прибыль.
Мы предлагали по доходной части бюджета... Ну,
буду по памяти говорить. К сожалению не нашел.
Увеличить на 10 трилионов превышение между доходами и
расходами Национального банка. На 7 триллионов
увеличить поступление в бюджет под реализацию
военного имущества, на 12 триллионов увеличить сборы
и налоговые поступления. 28 триллионов дает
увеличение поступлений от увеличений налога збора на
землю.
Вчера, мы обсуждали возможность увеличения
процентной ставки налога на добавленную вартость. С
20 до 28 процентов
налога 28 процента. Мы исключили, я
я - 17 - я
предлагаем с нашей комиссией согласиться, с
изменением в бюджете, исключение стабилизационного
налога, который представляет из себя 3 процента с
оборота. И в сумме дает нам 160 по государственному
плюс по местным бюджетам. Исключить статью закона,
которая увеличивает налогооблажение прибыли с 30 до
40 процентов, и за счет этих поступлений пойти в этом
году на сохранение действующей ставки по
налогооблажению добавленной вартости. Это дает
бюджету дополнительно 129, государственному бюджету 6
дополнительно 129 трилионов.
Я прошу минутку внимания, я должен найти свой
вариант бюджета. Таким образом, предлагаемые нами
источники поступлений по податку на добавленную
вартость были бы в Государственном бюджете. Я прошу,
если это не трудно, взять те изменения, которые вам
розданы, чтоб они лежали перед глазами и сравнить
предлагаемые изменения по налогу на добавненую
вартость...
Сергей Васильевич, ну я, чесное слово, прошу
вас, мне очень трудно говорить. Я полтора часа уже
убеждал три фракции. Может зря это сделал, потому что
голос немножко потерял.
Так вот,
податок на добавленую вартость со 188 я
я - 18 - я
триллионов увеличивается до 316 триллионов.
Податок на прибуток с 66, остается таким же
точно за счет, я сказал, варирования анлога на землю.
Акциз на сбор - 33.
Плата за землю вместо 19, 47, прибутковый
податок с громадян по предложениям Министерства
финансов правительства, над которым мы долго думали.
Связан он прежде всего с перераспределением между
местными бюджетами и Государственным бюджетом.
Государственным предусмотрено увеличение до 52 .
Державная мыта, не смотря на то, что реальные
поступления за прошлый год были около 2 триллионов,
(Правительство с нами не согласилось) оставлено таким
же точно - 4,94.
По поступлениям отвнешнеэкономической
деятельности осталась та же цыфра -55, учитывая то,
что Держконтракт, практически, будет отсутствовать.
По... следующие три пункта остались без
изменений.
Поступление от превышения поточных доходов
(..........) Национального банка увеличились на 10
триллионов.
Два пункта следующие остались без изменения.
Прошу вас
обратить внимание на арендную плату за я
я - 19 - я
нафту и природный газ, що добуваэться на України.
В этом зале, я не могу кривить душой, 197
триллионов планируется получить по доходам. По факту
за сегоднешний день получено всего полтора триллиона.
Вводиться новый вид поступленний: бюджет от
продажи войскового майна 7 триллионов. Следующие два
неизменяются: збори та інші не податкові доходи.
Вводяться цифри 55 і 8. То есть увеліченние почті на
12 трільйонов. Надходжень до пенсіоного фонду не
ізменяються. Вводится новый вид, как учетный,
надходжень до державного фонду сприяння занятості
населенія.
Но следует иметь в виду, что эти 18 триллионов,
которые учитываются в доходной части бюджета, они
точно такой же суммой фигурируют в расходной части
бюджета.
Реальное поступление за два месяца, этих данных
у вас нет, если хотите запишите, пожалуйста. Податок
на добавленну вартость составил 36 триллионов за два
месяца, податок на прыбуток составил 14, 6 за два
месяца. Ну, в процентах от чего? Ведь разные цифра
фигурируют. Если цифры правительственного варианта то
это 188 разделить на 36 -это порядка 25 процентов
уже. Акцизный
сбор -3, 4 триллиона. Плата за землю я
я - 20 - я
поступило всего 50 мильярдов. Прыбутковый податок з
громадян поступило 4, 6 триллиона. Державного мита
поступило 0, 2 триллиона надходження от зовнишньо-
экономичной деятельности поступило 6, 6 триллиона. По
Чернобыльському фонду поступило 7, 7 триллиона, от
материализации запасов державного комитета по
материальным резервам поступило 20, 8 триллионов, по
арендной я сказал полтора. Сбори та інші податкові
доходи поступило почти 9 триллионов. По чему мы
посчитали возможность по факту увеличить эту статью
доходов, до пенсионного фонда поступило 31, 7
триллиона и те средства в которых я сейчас говорил
позволяют сформировать доходы с государственного
бюджета в сумме 1 квадрыльйон 518 триллионов 955
миллиардов.
Вот оперируя с этой суммой имея ввиду дефицит
государственного бюджета не более 7, 3 процента.
Комиссия работала над возможностями увеличения или
изменения расходных статей бюджета.
Кратко доложу о тех изменениях так же прошу
держать перед глазами изменения. Социальный захыст
населения по крупному добавить, добавлено 16, 9
триллиона то есть это цифра против правительственной
отличается,
правительственная 64, 965, предложение я
я - 21 - я
комиссии Верховного Совета 81 триллион 868. Для
сравнения за два месяца текущего года на эти цели
израсходовано 13, 8 триллиона. За весь прошлый год по
факту израсходовано в тех ценах 23, 4 триллиона, а
если исключить дотацию на газ в размере 10, 4
триллиона. То реальный социальный захист
финансированой по этой статье был 13, 4, а если мы
будем считать и переводить в абсолютные единицы, то
предлагается в этом проекте Закона увеличить расходы
на эти цели на 18%. Чем мотивированы эти 16, 9? Мы
думали, что с введением новых тарифов на жилищно-
коммунальные послуги необходимо значительно увеличить
дотации нашим гражданам на оплату жилищно-
коммунальных услуг. Вот исходили из этого и
предлагали увеличить на 16, 9%.
Мы предлагаем Верховному Совету исключить из
этого правительственного раздела предоставление
пильговых кредитов в размере 702 миллиардов (эту
статью бюджета расходов Государственного бюджета) и,
если это необходимо, перенести ее в местные бюджеты.
Компенсацию дополнительных затрат по ранее там,
неизвестно когда построенным будынкам в размере 295
миллиардов и перенести на местные бюджеты.
Что касается
пенсий военнослужащим -перечисления я
я - 22 - я
до пенсионного фонда по выплатам пенсий
вийськовослужбовцям, перерахування до фонду
социального захиста инвалидов, а также утрымання
будынков-интернатов, то уже при составлении
правительственного варианта были учтены предложения
комиссий наших, и эти цифры были поставлены с учетом
этих предложений.
В варианте Комиссии предлагается сократить
строчку по житлово-коммунальному господарству с
212998 миллиардов до 90 миллиардов. Речь идет о
содержании зданий и обслуживании зданий центральных
аппаратов и ведомств и об общем нашем подходе, о
котором я буду говорить, и заключающемся в том, что
все промышленные министерства, которые могут
финансироваться за счет средств своих предприятий (в
том числе, и их жилищно-коммунальные хозяйства)
должны финансироваться за счет отчислений своих
промышленных предприятий.
По освите. Цифра правительственная осталась без
изменений, с учетом того, что она уже учитывала
предложения комиссий. Но в том числе, учитывая
неопределенность, большую неопределенность предыдущим
бюджетным финансированием такого источника, как
освита, мы сочли
необходимым выделить и дать как я
я - 23 - я
зименение варианта, выделение отдельной строкой
Міністерства освіти, чтобы Міністерство освіти знало,
що на їх цілі, ні вообще взагалі что -то там
выделяется, а конкретно 62 триллиона.
Культуре -17, 362, то есть, мы оставили эту
цифру без изменений, но также дали разбивку по
конкретным статьям, по которым осуществляется
финансирование культуры. В том чиле Министерство
культуры, державный комитет телебачення и
радиомовлення, Министерство Украины в делах прессы и
информации, Главный архивное управление. Вот что у
нас понимается под статьей финансирования культуры.
Так давайте четко скажем, четко выделим
финансирование на эти отдельные статьи, и будем
заниматься, так сказать, контрольным выполннением
этих статей.
Значительно, на наш взгляд, увеличена строчка
финансирования охраны здоровья. В правительственном
варианте вы видите 30 триллионов 202 миллиарда. Мы
предлагаем охрану здоровья статью эту увеличить на 6,
5 триллионов, и зафиксировать ее в законе 36
триллионов 679 миллиардов.
Прыдерживаясь такой жк точно логики, мы выделили
Министерству охраны
здоровья 18 триллионов, утрымання я
я - 24 - я
ликарень, клиник та поликлиник загальнодержавного
заначення -и по этой строке значительно увеличили
содержание, имея в виду, что в конце концов
государство должно подумать о том, что необходимо
разрабатывать новые методы лечения, диагностики. И
эти методы разрабатываются преимущественно в
общегосударственных клиниках и учреждениях.
Вытраты на противоэпидемические заходы, вытраты
на центральные та централизованые заходы
финансирования национальных програм. Впервые в
проекте закона предусмотрено финансирование Академии
Медицинских наук отдельной строкой. И на эти цели
предлагается выделить 4 триллиона 863 миллиарда, имея
в виду подчеркнуть приоритетное значение для нашего
бюджета финансирование нашего здравоохранения.
Статья о физической культуре и молодежи осталась
без изменений. Мы считаем необходимым, и это
предложение наших профильных комиссий, увеличить
финансирование по статье "Наука". Это финансирование
увеличивается с 33 миллионов в правительственном
варианте до 38 триллионов в проекте изменений. Тоесть
финансирование науки увеличивается на сумму 5
триллионов. Также впервые выделена и увеличена,
подчеркнуто
приоритетное значение Национальной я
я - 25 - я
Академии наук, она выделена отдельной строкой, и на
ее содержание, на ее программы предусматривается
финансирование 11 триллионов 791 миллиард. Выделена
Украинская Академия аграрных наук, тем самым показано
значение, которое придает Верховных Совет развитию
аграрных наук.
Без изменений остались финансирование
Национальной программы повышения безопасности,
охраны, ну, эконогическая статья короче.
Значительные изменения претерпела статья
"Державные капитальные вложения, развиток галузей,
структурной перебудовы экономики".
Я хочу особо подчеркнуть, я об этом уже говорил
и в этом были максимальные споры с нашим
Правительством, но точнеее не со всем Правительством.
И они касались вот чего. В том подходе, который
предлагался, по существу финансирование капитальных
вложений в структурную перестройку нашей экономики
сводилось к тому, что наша промышленность должна
была в ближайшие годы продолжать рассыпаться. Давайте
скажем об этом откровенно, не сглаживая острых углов
и не обходя вниманием нашим того обстоятельства, что
кроме как бюджета, к сожалению, никто и ничто не
может влить
деньги в структурную перестройку нашей я
я - 26 - я
экономики. И если это сейчас не сделает бюджет, если
не мобилизовать все средства, которые мы с вами
получаем по внешним источникам структурной
перестройки экономики, то мы, не занимаясь этим три
года, уменьшив в течении трех лет в три раза наш
валовый внутренний продукт и планируя по программе,
которая нам представлена, еще на десять процентов
уменьшить в этом году валовый внутренний продукт, мы
окончательно добьем свое народное хозяйство.
Вот когда мы будем с вами обсуждать вот эту
статью, все те, кто будет предлагать сократить ее,
увеличить, ну, увеличить, то, так сказать, это надо
думать, а вот кто сократить будет предлагать, то
пусть отдадут себе отчет в том, что они сразу же
подписываются под прекращением всяких работ по
структурной перестройке, подписываются под дальнейшим
развалом нашей экономики. И это не громкие слова.
Это - факты.
27, 7% падения валового внутреннего продукта
планируется меморандум экономической политики
Правительства в первом квартале. Затем, 8%
планируется рост второго квартала по отношению к
первому кварталу. То есть, абсолютное падение. Третий
квартал, рост
третьего квартала ко второму кварталу - я
я - 27 - я
еще 9%. Абсолютное падение продолжается. И лишь в
четвертом квартале почему-то без денег, без, так
сказать, необходимого внимания к этим отраслям, к
народному хозяйству вдруг произойдет какой-то, так
сказать, необыкновенный подкем -и мы выйдем на
общегодовое падение 10%. Не выйдем. Так не бывает.
Я уже, докладывая, не буду на этом подробно
останавливаться. В процессе формирования бюджета мы
вызначили для себя приоритеты. Приоритеты структурной
перестройки и экономического развития нашей страны
хотя бы на уровне стабилизации нынешней экономической
ситуации, нынешнего экономического положения. Ни о
росте мы говорим, а мы говорим о стабилизации.
Исправить падение, которое мы допустили в 4 квартале,
исправить падение сегодняшнее, которое мы допустили
уже в первые два с половиной месяца, и выйти на
стабилизацию.
Мы вызначили для себя следующие приоритеты. Это,
прежде всего, агропереработка и финансирование
агропромышленного комплекса, это финансирование
угольной промышленности, атомной энергетики и
теплоэнергетики, нафто-газового комплекса,
транспорта, медичной та микробиологичной
промышленности и
других отраслей народного хозяйства, я
я - 28 - я
капиталовлажения в которых, приведут действительно к
появлению конкурентноспособных технологических видов
продукции. Сосредоточат финансы на пусковых обьектах
и не превратяться в долгострои. Такой был подход при
формировании структуры капитальных влажений.
Это сумма предусматривает увеличение статьи
затрат на 129, 5 триллиона, она предусматривает
выделение на агропромышленный комплекс 52, 5
триллиона, на угольную промышленность 40 триллионов,
на атомную енергетику 7, 5 триллиона, на нефте-
газовый комплекс 10 триллионов, на транспортный
комплекс с 35 триллионов 732 триллиона. Особо хочу
остановиться на транспорте.
Здесь мы в процессе обсуждения этих работ
встретили не понимание. С какой кстати бюджет будет
финансировать наш транспорт?
С какой кстати бюджет будет финансировать
реконструкцию железных дорог, и так даллее и так
даллее. Транспорт, а может пусть об этом подробно
скажет Александр Михайлович Кожушко или другие
транспортники, пусть детально расскажет, какие
капиталовлажения проводились за эти годы, в
транспортной системе. Сколько мы дорог построили,
сколько мы
электрофицировали, как обновили свой я
я - 29 - я
подвижной состав и к чему мы с вами идем?
Ну, развалим окончательно транспорт, средняя
скорость движения составов у нас уже уменьшилась, по-
моему на 30 процентов, если ошибусь, пусть поправят
меня.
Ну, куда дальше уже идем.
И опять же будем демагогически заявлять, пусть
транспорт не в тарифах, найдут средства для
технической реконструкции, транспорта
государственнной железной дороги. Авиационный
транспорт, где мы уже имеем, практически изношенный
парк самолетов, на которых опасно летать.
Отдельной строкой, учитывая закон, по социальной
защите суддей, предусматривается выделение строчки не
очень большого финансирования 500 миллиардов на
строительство жилья для судей.
К сожалению, пришлось несколько сократить строку
"строительство жилья для военнослужащих". Мы
прекрасно понимаем: чтоб сократить армию, необходимо
строить жилье для тех офицеров, для тех
военнослужащих, которые увольняются в запас. Мы это
понимаем. Может быть, депутаты найдут возможность
изыскать возможности увеличения по этой стаке,
предложив, конечно,
сократить сразу что-то другое. я
я - 30 - я
Реструктуризация угольной промышленности
предлагается выделить 29 триллионов. О чем идет здесь
речь? Речь идет о затратах, связанных с
финансированием социально-культурной сферы шахт,
шахтерских городов и речь идет о финансировании
закрытия шахт.
Народное господарство. Здесь общая цыфра
правительства не претерпела никаких изменений...
ГОЛОВА. Микола Янович, одну хвилиночку. Шановні
депутати, 30 хвилин, відведених для розгляду, для
доповіді використано. Але я гадаю, що є потреба
послухати доповідача далі. Скільки вам ще треба
приблизно часу?
___________. Александр Александрович, ну я не
знаю почему 30 минут.
ГОЛОВА. Ні , так в регламенті записано.
___________. Я, к сожалению, не успел, скажем
так, детально написать доклад. Если б я его написал,
я б сказал вам точно: 40...
я
я - 31 - я
ГОЛОВА. Навіщо ви переконуєте? Скажіть, скільки
треба. Ми проголосуємо.
___________. Ну давайте минут 15 там, минимум.
ГОЛОВА. Ну давайте ще 20 хвилин добавимо.
___________. Или 20.
ГОЛОВА. Будь ласка, доповідайте.
(Шум в залі)
До години.
___________. На следующей 7 странице, для
економии времени не буду называть, претерпела
изменения только строчка -финансирование национально-
космической программы. И здесь, то есть вместо 4
триллионов правительства, мы предлагаем выделить 10
триллионов. И здесь я сразу же предвижу упреки в том,
что мы куда то там идем тратим деньги не на что
нужно.
Ну, посчитает Верховный Совет не нужным, мы так
сказать сделаем 4. Но хочу сказать, что здесь
детальное
расмотрение соответсвующих комиссий прежде я
я - 32 - я
всего и нашей тоже показало, что здесь мы имеем
действительно технологические прорывы, связанные
иногда и не с космосом, связанный и не с обороной.
А технических прорывов промышлености необходимо
сохранить тот крупный научно-технический потенциал,
который имеется у нас сейчас в этих отраслях.
Сохранить. И может быть, я говорю прямо может быть,
потому что пока меня еще не убедили, но может быть
через год, через полтора... Контракты такие
заключаются уже на запуск спутников и так далее на
продажу этих спутников. Может быть бюджет получит
серьезные валютные средства от реализации этих
программ.
Далее не претерпело никаких изменений. По охране
лесового господарства и защиты лесов посчитали
возможным предложить Верховному Совету уменьшить на
один триллион, то есть с 7 до 6 триллионов
финасирования.
Из раздела на 8 странице "Фінасовая допомога
предприємцям" исключить 600 миллиардов. Потому что
никакого обоснования под этим підприємцам не было
представлено.
Мы планируем значительно з 10 триллионов до 50
увеличить
держконтракт на закупку сельхозпродукции. И я
я - 33 - я
об этом мы говорили на нашей комиссии аграрной и,
встречаясь с аграриями. И весь возврат бюджетной
позычки, в размере не возвращенных 48 триллионов
направить на держконтракт, имея в виду порядка сотни
триллионов израсходовать на финансирование
держконтракта.
Да, это мало, да, это не 10, 5 миллионов тонн
зерна, о которых говорят аграрии. Но это определенная
поддвижка, сделанная, на наш взгляд, в том
нарпавлении, чтобы обеспечить державу минимально
необходимым количеством сельхозпродукции по
держконтракту.
Комиссия посчитала необходимым согласиться с
мнением других комиссий и увеличить на полтора
триллиона финансирование средств, связанных с
возвратом крымско-татарского народа та осиб инших
национальностей, яки были не законно депоротованы с
Украины, та на розвиток культуры национальных
меньшинств .
Финансування обороны. Я скажу, что это был очень
тяжелый вопрос для нашей комиссии, мы не согласны с
вариантом правительства и предлагаем Верховному
Совету поддержать нашу комиссию в плане сокращения
расходов на
оборону на 14, 5 триллионов, востановить я
я - 34 - я
не 120,600, а 106,100.
Впервые мы выделеяем строчку отдельной строкой
финансирования науково-дослидных работ в этой
отрасли. Вы знаете прекрасно, какой высокий научный
потенциал имеют науные учреждения, работающие в этой
отрасли.
Мы должны с вами подчеркнуть необходимость
сохранения этого потенциала и работать на народное
хозяйство.
Национальная гвардия не потерпела изменений,
пограничные войска, учитывая необходимость создания
такой структуры финансирования значит так, там всяких
пунктов и так далее, посчитали необходимым увеличить
и предложить вам на 500 миллиардов, то есть
установить автострочку 10 миллиардов.
Мы впервые предлагаем в плане наших подходов
выделение наших приоритетов выделить отдельной
строкой финансирование создание национальной
программы створение конкурентно способных самолетов,
то есть поддержание развитие нашей авиационной
промышленности.
Вы знаете где достигнуты прорывы, где могут
достигаться прорыви не дай нам господь положить свой
собственную
авиационную промышленость на лопатки. я
я - 35 - я
Много было споров возле расходов на Службу
безопасности. Учитывая то, что эта служба сейчас
реформируется, она по-существу в нашем независимом
государстве создается заново учитывая то, что
необходимо в эти ближайшие годы преобретение новых
технических средств защиты (чтоб не происходило так,
что в одном правительственном кабинете состоялся
разговор, а назавтра этот разговор... а, может быть,
и через 15 минут этот разговор стал известен другой
стране), необходима серьезная программа по защите
наших национальных интересов. И вот учитывая
вышеизложенное, мы сначала сократили на 3 триллиона
расходы на Службу безопасности, затем все-таки
посчитали возможным предложить вам, Верховному
Совету, согласиться с правительством и оставить
расходы на уровне 12 триллионов.
Много споров вызвало также финансирование
Министерства внутренних дел. Также вначале мы
рассматривали варианты сокращения затрат на
содержание Министерства внутренних дел, а также... но
учитывая то, что сейчас необходимо действительно
расширение борьбы с преступностью (особенно -с ее
самым опасным проявлением -организованной
преступностью),
что необходимы новые технические я
я - 36 - я
средства так же, как и в Службе безопасности, мы
посчитали возможным предложить вам увеличить расходы
по этой статье на 2, 9 триллиона.
Я уже говорил в своем выступлении в четверг о
том, что наши расходы по содержанию заключенных не
вписываются ни в какие санитарные нормы, и мы считаем
возможным предложить вам увеличить эти расходы на 1
триллион.
Мы сократили затраты на содержание Главного
Управления урядового зв'язку на 2,5 триллиона
(предложение правительства -5 триллионов, мы
сократили их вдвое). Но! Кто бы что ни говорил -
против прошлого года, когда расходы Главного
Управления урядового зв'язку составили 500
миллиардов, затраты на этот... структуру остались на
прежнем уровне.
Мы сочли возможным сохранить... сократить
расходы на Управление державной охраны на 100
миллиадов (вместо 650550). В прошлом году реально
израсходовано было 85 миллиардов.
Мы сочли возможным сократить значительно затраты
на содержание наших мытной службы -с 6 триллионов до
3 триллионов, то есть на 3 триллиона. На 2, 5
триллиона
сократить расходы на содержание я
я - 37 - я
Государственной податковой инспекции. С 10 триллионов
до 7, 5 -на 2, 5.
Когда вы видите строчку Правительсства по
содержанию законодательной власти, то здесь есть
небольшое лукавство. Значит, Правительство, составляя
свой вариант вот здесь как раз учло предложение
комиссии, которое было направлено на сокращение
затрат на содержание законодательной власти аж на 900
миллиардов. 3, 9 триллиона кошторис, мы на 900
миллиардов сократили. То есть, пледложили
Правительству 3 триллиона. А они вот как раз тут учли
с нашим сокращением. И окгда мы спорили о
необходимости сокращения затрат на содержание
исполнительной власти, они нам говорили: "А вы же
свою-то не сокращаете". Пришлось еще в очередной раз
сократить ее на 200 миллиардов и предложить вам 2
триллиона 800.
Мы пошли на довольно решительное, и предлагаем
поддержать нас, на довольно решительное сокращение
расходов на содержание исполнительной власти. А она у
нас невероятно разбухлась и разрослась. Я могу,
отвечая на вопросы, сказать, сколько у нас конкретно
министерств, ведомств и так далее. В одном только
городе Киеве
16, 5 тысяч, а в целом органы я
я - 38 - я
исполнительной власти увеличились на 74 тысячи
человек.
Поэтому сокращение с 12 триллионов 678
миллиардов до 9 триллионов представляется нам
обоснованным, хотя, конечно, уважаемые коллеги
депутаты, речь идет о живых людях, о наших гражданах,
работающих в наших министерствах и ведомствах,
поэтому давайте будем подходить и взвешенно и с
уважение, и опираться в основном на расчеты, а не на
эмоции.
Мы посчитали возможным предложить вам, и споров
было тут много, сократить расходы на содержание
Кабинета Министров и Администрации Президнета. Мы
доложили об этом Президенту. Сложный разговор был, и
мы пошли в чем-то навстречу. То есть, от
первоначального варианта пошли на встречу, достигли
какого-то компромисного, на мой взгляд, варианта. То
что необходимо совершенствовать структуру
исполнительной власти путем ее сокращения и
сокращения расходов, представляется глубокоуважаемым
членам Правительства, нашей комиссии да и многим
другим, участвующим, вот в этом рассмотрении
совершенно целесообразным и необходимым.
Учитывая, что
у нас проявилась новая структура - я
я - 39 - я
Конституционный суд, что в Верховном суде добавилась
новая структурная единица -военная коллегия, мы
посчитали возможным увеличить на 390 миллиардов
расходы на содержание органов судовой влады.
Прокуратура. Посчитали по расходам прошлого
года -500 миллиардов. Считаем, что 3 триллиона,
тоесть на 500 миллиардов сокращение затрат на
содержание Прокуратуры представляется достаточно
обосновано.
Представляется обоснованным сокращение расходов
на внешне-политическую деятельность. С 38 до 32
триллионов. Причем здесь не ставится под сомнение
необходимость международных взносов Украины, как
государства, которое состоит, является членом многих
международных организаций. Нет вопросов, надо
платить, но надо и посмотреть везде ли мы состоим
там, где нужно состоять.
Второй вопрос. Утрымання содержания наших
представительств. На комиссии, когда мы рассматривали
этот вопрос, участвовал в работе нашей Министр
иностранных дел и заместители Министра иностранных
дел, и мы договорились, что максимально постараемся
ограничить расходы по этой статье по вновь
открываемым посольствам, представительствам. Тоесть я - 40 - я
будем открывать их только там, где это жизненно
необходимо, отвечает интересам Украины.
Мы посчитали возможным уменьшить резервный фонд
Кабинета Министров. Считая, полагая, что этот фонд по
своему статусу должен работать на только чрезвычайные
обстоятельства: ликвидацию каких-то стихийных
бедствий и так далее. Мы проанализировали в выдатке
расходы этого резервного фонда за прошлый год и
убедились, что, во-первых, в основном это шли кредиты
на поддержание предприятий, а когда стали смотреть,
куда же, так сказать, предприятия расходуют конкретно
тот кредит, который получен из резервного фонда, то
оказалось: на самые разнообразные цели, даже не
связанные с поддержанием этого предприятия на плаву.
Я не говорю, чтобы на зарплату. Зарплата -ладно,
Бог с ним! Но когда на приобретение, там,
канцелярщины, там, значит, оборудования офисов и т.
д. и т. д средства расходуются, то, конечно, это
ненормально. Никакого контроля реального за расходами
средств со стороны Превительства, к сожалению, не
было.
Что касается плана регулирования, здесь
присутствуют председатели областных Советов, а также
руководители
экономических служб. Поймите, уважаемые я
я - 41 - я
коллеги, мы постарались вот, учитывая необходимость
сокращения затрат государственного бюджета и,
соответственно, консолидированных бюджетов,
постарались в максимально степени все-таки выдержать
ту практику макисмального сокращения субвенций,
изкятий, то есть закрепление за областями собственных
источников дохода.
Этот элемент, я скажу честно и откровенно,
является самым неотработанным в этой работе. Он, к
сожалению, происходил в очень быстрые и сжатые сроки.
и мы не выдержали те проценты, о которых я вам
докладывал в четверг.
Мы готовы к этому вопросу вернуться с одним
лишь условием, с одним лишь условием: неувеличение
расходов государственного бюджета.
Я не буду касаться изменений в текстовой части,
хотя, в принципе, так, если коротко, можно сказать,
что целый ряд статей, которые предложили
Правительства, значит, претерпело определенные
изменения. Ну, я уже говорю о том, что исключена
статья, касающаяся налога на прибыль, статья 15 об
увеличении ставки налога на земельный податок, статья
19 исключена и ряд других статей.
Я думаю,
что, если, значит, это будет я
я - 42 - я
необходимо, то я буду конкретно отвечать на эти
вопросы. Особенно разногласия, и до сих пор
неотрегулирован этот вопрос, я считаю, не
отрегулирован, и необходимо, когда будем обсуждать,
принять все-таки, остановиться на окончательном
варианте этого постановления порядка очередности
платежах наших предприятий. Эта статья, в этом
варианте предлагается по принципу пропорциальной
выплаты средств, то есть, имеет предприятие
определенную сумму, а налоги бюджет,
электроэнеретика, зарплата в 3 раза большую сумму.
Так вот всем этим видам платежей устатновить принцип
пропорционального, ну если это спорно, давайте
обсудим.
Таким образом, наверное я буду, я хотел еще
отразить вопросы внешнего долга, вопросы требования
Международного валютного фонда, вопросы
финансирования дефицита, если у нас скажем так какая-
то альтернатива, я думаю, что Регламент мой исчерпан.
Я то, что не успел доложить вам, отвечу в
ответах на вопросы. Единственное, что скажу. Чем хочу
закончить. Что дефицит бюджета, в варианте изменения
выдержан в размере 7, 3 процента. Что все те
требования,
которые выставляются бюджету со стороны я
я - 43 - я
международных финансовых организаций выдержаны и
видимо это имел ввиду Виктор Михайлович, когда
говорил, что вот эти изменения правительством
согласованы.
Благодарю Вас за внимание.
ГОЛОВА. Дякую, Микола Янович. Доповідь
закінчено. Запитання до доповідача будуть, очевидно.
Тому скільки ми часу відведемо? Півгодини. Будь
ласка, Виставте на моніторі, запишиться на виступ на
запитання. Опублікуйте, будь ласка.
Проситиму коротше задавати запитання, конкретно і
конкретно давати відповіді.
(..........) не встигне. Шейко, прошу.
ШЕЙКО.
444, Бобровицький виборчий округ, Шейко.
Шановний Микола Янович, я так відчуваю по
настрою залу, що найбільш протиріч буде при
обговоренні четвертої статті. Там, де мова йде про
розподіл Державного бюджету і формування
консолідованого бюджету між областями. І я як депутат
від Черніговщини звичайно турбуюсь за те, яким чином
буде сформовано
бюджет області, тому що сьогодні я
я - 44 - я
практично призупитені всі соціальні програми. Навіть
виплата заробітної плати в бюджетній сфері.
І я розумію, що 4 стаття повинна була б
формуватися за логікою, а ще краще за конкретними
розрахунками. Якщо взити, наприклад6 першу колонку -
податок на добавлену вартість, то мені, наприклад, не
зрозуміло чому залишаеться в бюджеті області 59, 6
відсотків на Чернігівщині. І такі самі області,
постраждали від Чорнобильської катастрофи, мають від
100 до 90 процентів цих залишків в обласному бюджеті.
Я хотів би, щоб ми, все-таки, подивилися дуже уважно
на рядок по Чернігівській області і, зважаючи на те,
що область має (ви знаєте абсолютно точно і я теж) що
вона має найгіршу соціальну інфраструктуру і дуже
складну демографічну ситуацію і область не попадає в
число субвенсійних, я би просив, все-таки, першу
колонку (там де мова йде про податок на добавлену
вартість) скоригувати їх на той рівень, який
пропонувала область. І це абсолютно логічно. І воно,
між іншим, буде якраз, так сказать, вкрадатися в
логіку розрахунку четвертої статті. Дякую за увагу.
ГОЛОВА.
Микола Янович, одну секундочку. Шановні я
я - 45 - я
депутати, дозвольте я два слова скажу без мікрофона.
Шановні депутати, я вас прошу... Анатолій
Федорович, ну, чого ми зразу забігали, тільки
оголосили питання, що йде запитання. забігали. Я
прошу вас, будьте уважні, поважайте один одного. І,
коли виходите із приміщення, двері притримуйте руки ж
є. Ну, не можливо це ж... Ну, я скажу, щоб... Ось я
дивлюся дехто підсказує, а вже потім (..........)
дверей. Ну, не вже не можна притримать двері. Будь
ласка, я дуже прошу, будьте уважні. Відповідає на
свої запитання. І будьте кортшими у запитаннях.
Прошу.
АЗАРОВ М. Я. Уважаемый Петр Вадимович, уважаемые
представители областей, прежде всего я к ним
обращаюсь.
Отличия сегоднешней статти 4 от того варианта,
который мы предлагали в прошлый четверг, состоит
только в том, что проведенны перерасчеты на 28
процентов ПДВ.
Если мы вернемся к 20 процентам, то естественно
нормативы по областям необходимо увеличивать. Но
прежде необходимо ответить на один простой вопрос.
Где взять эти 80
триллионов для обласных бюджетов, я
я - 46 - я
чтобы уложиться в те нормативы, о которых мы с вами
говорили? И где взять 160 триллионов, чтобы
уложиться в ту схему расходов, которая нами сейчас
предлагается.
Поэтому, вот я называл очень простые цифры,
когда говорил. И каждый, предлагая что-то увеличить,
должен четко сказать: я предлагаю увеличить на 20
триллионов, а 20 триллионов с такой-то статьи снять.
Вот эти предложения будут конкретными. И если мы
с вами их поставим на голосование и оно пройдет,
тогда появится база для проведения дополнительных
расчетов.
Что касается тяжелого положения, я просто
предваряю другие ответы, то нам, хочу вас уверить,
известна реальная ситуация в других областях. Везде
долги, везде суды правительства. Везде не дополучение
в бюджет.
Поэтому области сейчас, действуя по старым
нормативам отчислений, теряют ежемесячно до 30
процентов, а при утверждении вот этих нормативов
соответственно будут получать на 30 процентов больше.
ГОЛОВА. Ще раз прошу коротше запитання і короткі
відповіді. Ну, не
можна так витрачати, ви 5 хвилин в я
я - 47 - я
двох провели діалог, Філіпчук.
ФІЛІПЧУК .
Шановний пане Азаров. Ми, Чернівецька депутація,
погоджувалися із тим варіантом. Перше, щодо
фінансування області, зараз друга корекція практично
зменшила на половину видатки вважають що область за
останній час пережила багато катаклізмів екологічних
і стихійніх, а зараз до цього добавівся...... ми би
вважали все-таки за коректне і гуманне ставлення
повернутися до тієї цифри, яка пропонувалася під час
першого засідання.
Друге питання. Я хотів би сказати, що
категорично не погоджуюся із тим, що звільняються від
сплати земельного податку військові частини,
аеродроми., полігони і таке інше. Така
безгосподарність, яка там сьогодні існує, вона
приводить до того, що завтра ми з бюджету будемо
величезні витрати давати, приклад Узин, сьогодні
вимагають 500 мільярдів карбованців для того, щоб
спасти ситуацію для людей.
Тому я би вважав, що то релігійних громад до
навчальних
закладів, до закладів освітніх сьогодні я
я - 48 - я
можна цю позицію застосовувати до військових,
сьогодні частин, які особливо небезпечні для
навколишнього середовища вважав би за потрібне
переглянути цю позицію спасибі.
___________. Уважаемые народные депутати,
уважаемые представители Черновицкой области! Значит,
ну, я вас прошу провести перерасчеты и если вы на
этих вот перерасчетах по этим нормативам
действительно докажете, что уменьшено поступление в
бюджет области в 2 раза (но этого, я вас уверяю, не
будет!), тиогда будем рассматривать этот вопрос...
Это не будет, потому что я сказал, что увеличено ПДВ,
предусмотрена субвенция Черновицкой области.
Что касается освобождения военнослужащих от
платы за землю, то тут две стороны вопроса. С одной
стороны, как же можно ввести и тем самым такой стимул
дать нашим военным, чтоб они побыстрее высвобождали
земли, занятые под своими постройками для
народногохозяйственного использования. Но на тот
период, пока они это будут делать, к сожалению, с
бюджета придется ж компенсировать те затраты, которые
они понесут по уплате этого налога. Поэтому вот эти
две стороны
надо взвесить и найти какой-то я
я - 49 - я
компромиссный вариант. Но если вы поддержите это
предложение -мы будем его прорабатывать.
ГОЛОВА. Поступила пропозиція відводити час на
запитання не 3 хвилини, а одну хвилину. Хто за цю
пропозицію - прошу проголосувати.
"За" -
Рішення прийнято.
Будь ласка. І дуже коротко відповідайте.
Круцик.
КРУЦИК Р.М., 202 виборчий округ.
Шановний Микола Янович!
Але, перш за все, Олександре Олександровичу, до
вас. Ми вже в нерівних умовах, тому що попередні
задавали запитання по 3 хвилини...
Микола Янович, я хочу задати слідуюче запитання.
Чому в цьому проекті зникла та субвенція, яка
передбачалася для Івано-Франківської області? Адже її
подавав Мінфін, і це були фахівці... Чому в Законі...
в цьому проекті бюджету не враховано фінансування на
Закон "Про
статус гірських сіл"? Мало того, ви нас я
я - 50 - я
позбавили, Івано-Франківську область навіть власного
джерела доходів -ви зняли субвенцію і зняли нам
податок на добавлену вартість. Не дали, як тим семи
областям і субвенцію і сто відсотків відчислення
податку на добавлену вартість. І доходи на...
Я ще би хотів сказати, якщо порівнювати оцей
бюджет, то Івано-Франківська область, дохід, витрати
на одного 12 мільйонів, Донецька область -20
мільйонів. Що це за такий підхід нерівний?
АЗАРОВ Н. Я. Уважаемые народные депутаты, я
прошлый раз вам докладывал, что в прошлом году так
называемая юджетная обеспеченность, равная всем
расходам области в пересчете на одного жителя,
составляла розбезность от двух до 7, 5. В этом году
от 14 до 21. Поэтому мы на комисси последний раз,
когда обсуждали, договорились об одном, чтобы
сократить и сохранить расходы бюджетов областей на
том уровне, который был установлен на нашей комиссии.
А всю остальную работу, то есть, план регулирования,
выполнило Министерство финансов.
Я еще раз подчеркиваю, если мне кто-то докажет,
что произошло изменение утсановленных нами с вами
вместе доходов
области и расходов в сторону я
я - 51 - я
уменьшения значительного, значит, будем возвращаться
к этому вопросу.
ГОЛОВА. Тодоров.
ТОДОРОВ. Уважаемый Николай Янович, у меня два
коротельньких вопроса.
Первый вопрос: в заграничные банки с Украины
переместились огромные капиталы. По оценкам многих
экспертов сумма составляет от 8 до 15 миллиардов
долларов. Еслил взять среднюю цифру 10 миллиардов
долларов, то нам не нужна была бы доходная статья.
Только вводя в оботот эту сумму, можно год не
работать практически всему государству и покрыть
доходную часть бюджета. Не говоря уже о покрытии
дефицита 7 процентов валового внутреннего продукта.
У меня вопрос к вам и к правительству: думали ли
вы, как ввести в оборот, в функционирование экономики
Украины хотя бы часть этой суммы. Это первый вопрос.
И второй вопрос. Интересуется Запорожская
депутатация. Исходя из каких соображений налог на
добавленную стоимость Запорожской области
составляет 20,
9 процента? Причем это областо, я
я - 52 - я
которая почти не допускает спада производства. Если
так буде, значит, принято, то нечем будет платить
зарплату тем, кто работает, дашит эти воздухом и...
Спасибо.
АЗАРОВ М.Я.
Ну я все понял, так сказать, я все понял.
Конечно уже руководители области, поработав с
депутатами, вопросы идут абсолютно одинаковые.
Давайте больше не задавать эти вопросы. В 12 часов я
готов со всеми представителями областей встретиться
вот здесь. Пожалуйста, с депутами (пол часа перерыва)
давайте мы обсудим эти вопросы. Я еще раз
подчеркиваю, что план регулирования делался в
последний день. Мы единственно, что потребовали от
Министерства финансов, сохранения уровня расходов
области на том, что было установлено на комиссиях.
Давайте не будем возвращаться, потому что я могу
отвечать только одно и то же.
Теперь, что касается заграничных банков, всего
прочего. Да мы думали, и Правительство должно
подумать, но пока ничего не надумали. Давайте скажем
откровенно. Не
знаем как их вернуть, хотя два Указа я
я - 53 - я
Президента было о возврате валютных ценностей, вы
знаете. Демали, искали механизмы, пока не нашли. Так
чего мы их будем в бюджет закладывать? То чего в
природе нет?
ГОЛОВА. Будь ласка, стриманіше відповідайте.
Слово Корнелюку.
КОРНЕЛЮК В.М.
Дякую. Шановний Микола Яновичу! Скажіть, будь
ласка, чому все-таки комісія не пішла більш
кардинально на зменшення витрат на утримання
почынаючи з законодавчої і виконавчої влади. Не можна
навіть погодитись з тим коретеньким зменшенням, яке
ви допустили. Якщо будуть витримані ці цифри, що ви
дали, то знову ніякого скорочення у всіх цих
структурах не буде.
Друге запитання. Не можна погодитись навіть з
таким перерозподілом, скажімо: для водного
господарства -5 трильйонів, а для лісового
господарства -6 трильйонів. Колись Петро 1 лісникам
взагалі не платив. Значіть, наприклад, докорінне
поліпшення земель
-600 мільярдів, на відшкодування за я
я - 54 - я
племенну худобу -5 трильйонів, на елітне насіння -5
трильйонів. Скажіть, будь ласка, як же Полісся буде
виживати, коли там на 90 процентів меліоровані землі.
все п'ять років нічого не вноситься.
Дякую.
АЗАРОВ М.Я.
Ну, если 5 рокив ничого не вносится, то мы,
что, сразу за один год внесем в 5 раз больше?
Значит, давайте так договоримся. Ведь у нас есть
Комиссия профильная, то есть по аграрнопромышленному
комплексу. Все расходные статьи по вот этим вытратам,
которые вы называли, согласованы с Комиссией по
аграрному комплесу. Если она считает необходимым,
например, лесникам вообще не платить, как не платил
Петр I, то мы ее поддержим. И эть 6 триллионов,
значит, нацелим на другие цели.
Что касается решительного сокращения
законодательной, исполнительной власти, я еще раз вас
призываю: давайте подумаем. По нашим законам чтоб
кого-то скратить, нужно за 2 месяца предупредить.
Нужно, по меньшей мере, речь идет все-таки об
исполнительной
власти, например, и законодательной, о я
я - 55 - я
работниках довольно высокой квалификации.
Значит, наверно, надо найти им работу. И,
наверное, в соответствии с нашим законодательством
еще три месяца надо платить пособия по
нетрудоспособности, вернее, по сокращению.
Это значит, если даже мы завтра такое решение
примем, то мы реально сможем вытраты сократить аж в
сентябре. Ну, а если мы реально сможем вытраты
сократить в сентябре, то насколько, уважамый народный
депутат, мы сможем реально сократить затраты по этой
статье?
ГОЛОВА. Я дуже прошу тих, хто задає запитання, і
Миколу Яновича відповідати стримано і по суті
питання.
АЗАРОВ М.Я.
Если я кого-то обижаю, просить прощение, так
сказать.
ГОЛОВА. Микола Янович, та справа в тому, що йде
трансляція. Ну, добре, у нас немає лісників у складі
депутатів, то ми вільно так поводимося і відносно
цієї категорії
людей. я
я - 56 - я
Я... будь ласка, стримано. У нас немає
неповажних професій, всі -надзвичайно важливі і всі
люди авторитетні. Тому прошу...
Чапюк, коротко запитання.
ЧАПЮК Р.С.
Дякую.(..........)(..........)виборчий округ.
Шановний Микола Янович, у проекті бюджету, що
поданий за підписом Президента, передбачено не
багато, але все-таки 600 мільярдів карбованців по
фінансуванню народного господарства, фінансової
допомоги підприємцям.
Як у вас рука піднялася повністю викреслити і
поставити ноль на цьому місці? Хоча ми все-таки
повинні всім формам господарювання приділяти хоч
якусь увагу. Я конкретно пропоную скоротити, скажем,
Інноваційний фонд, бо ніхто не знає, хто там і чим
займається. І відновити сумму 600 мілліардів
карбованців для підтримки підприємців України. Дякую.
___________. Спасибо. Если депутаты поддержат
ваше предложения, мы такие изменения внесем. Что
касается
финансирования Инновационного фонда, я
я - 57 - я
Инновационный фонд занимается финансированием
важнейших комплексов научно-технических программ, и
та сумма 3 триллиона 100 миллиардов, которая
передбачена на финансирование Державного
Инновационного фонда -это минимально возможная сумма,
которую можно только рассмотреть.
ГОЛОВА. Ващук.
ВАЩУК. В мене два запитання. Горохівський
виборчий округ, Волинська область.
Не зважаючи на те, що ви будете давати пояснення
до формування місцевих бюджетів окремо, я просто хочу
запитати, в 50 разів ми збільшуємо податок на землю,
це... податок на прибуток, для сільських, тобто
колективних господарств, фермерів. Ми просто здорово
збільшуємо податок селянам.
Це одне питання.
І друге. Я не зовсім з вами згідна, на те що
треба скоротити саме статтю: "утримання дипломатичних
представництв України за кордоном." Хто бував у наших
представництвах, знає, що у них і так дуже важко,
дуже не солодко там живеться і виглядають вони не
найкращим чином.
І думаю, що скорочуючи саме те про я
я - 58 - я
що говорили мої колеги, апарат управління все-таки цю
статтю треба витримати в тому розмірі, яку пропонував
Кабмін.
___________. Спасибо. Что касается содержания
дипломатических представительств, я просто обращаю
ваше внимание на то, вообще интересно, что задал
вопрос, а слушать ответ нет необходимости. Извините.
Так вот, содержание дипломатических
представительств. Речь не идет о сокращении
сокращение затрат на действующие дипломатические
представительства, нет. Речь идет о солкращении
затрат на вновь открываемые дипломатические
представительства. То есть, предположим, речь идет о
том, чтобы открыть не 25 , а 12, например.
Теперь, что касается податка селянам. В плане,
значит, повышения налога на землю. Ну вы знаете, что
мы, приняв льготы в нашем налоге на прибыль для
сельскохозяйственных предприятий и предприятий
агропереработки, практически лишили сельские районы и
сельские области, сельскохозяйственные, такого
важнейшего вида поступлений, как налог на прибыль.
Практически лишили.
Так вот,
увеличение платы на землю является я
я - 59 - я
компенсацией для сельских бюджетов в плане увеличения
доходов бюджета.
(Шум в залі)
ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте на місце. Сідайте на
місце. Я прошу. Я прошу не хвилюйтеся. Не я ж
монтував систему і не я затверджував один цей
порядок.
Я ще раз прошу: заспокойтеся. У вас є можливість
натиснути кнопку і попросити слова для процедури.
Заспокойтеся, будь ласка.
Мухін, прошу.
Суслов, прошу.
МУХІН.
А вот. Можно говорить. Да? Мухин, председатель
Комиссии по обороне и госбезопасности.
Вы знаете, мы на комиссии очень долго обсуждали
тот проект, который предложил Президент. И очень
сильно его распекали по поводу того, что он там не
выделил необходимых денег на ракетостроение и так
далее, и так далее.
Но по сравнению с тем, что вы сделали, Президен
вообще ангел.
Вот вы смотрите вы у Министерства я
я - 60 - я
обороны и всех силовых структур забрали почти 30, да
больше даже, 30триллионов. Спрашивается... Подождите,
не это самое. Я счас обясню некоторые вещи.
Ситуация такая, на сегоднешний день. Счас
секунду, ну, пожалуйста. Черноморский флот, о котором
мы так много говорили, о котором так много мы
говорим, в этой строке бюджета вообще не вложен. Если
вы даете Министерству обороны вместо тех необходимых
120, а Министерству обороны 25 процентов надо вообще
140 триллионов, то забудьте вообще о флоте. О чем мы
здесь говорим? О каком-то Черноморском украинском
флоте, его здесь нет в этих деньгах.
Второе.
ГОЛОВА. Все, дякую. Одна хвилина на запитання,
ви вже дві хвилини задаєте запитання. Будь ласка. Я
прошу іще... Микола Янович, перед тим, як ви будете
відповідати.
Складається враження, особливо воно може
скластись таким чином у радіослухачів, що був
зробленний гарний проект бюджету, скажем внесенний
Президентом, а наша комісія його зіпсувала. Так от
мова йде про те, що Азаров доповідає не від комісії
лише, а від всіх,
хто брав участь в розробці проекту. я
я - 61 - я
І шукали компроміси при вирішенні цього питання. Будь
ласка, відповідайте.
АЗАРОВ М. Я. Значит, уважаемые народные
депутаты, к сожалению из-за недостатка времени я не
мог осветить вот этот материал. В одном томе -это
предложение комиссии, в другом томе -это предложение
областей, в третьем томе -это предложения народных
депутатов.
Но вас уверяю они в комиссиях есть, во всех
комиссиях -эти три тома есть. И пожалуйста, вы можете
посмотреть и рассмотреть, что касается на сколько мы
учли эти предложения, как над ними велась работа и
так далее.
Теперь, что касается вопроса, который задал
Мухину любые сокращения и любые уменьшения
государственных затрат, расходов вещь очень
болезненная.
Мы не подходили не с эмоции, подходили значит из
рассчетов, твердо считая, что уменьшение там и
увеличение там приведет к тому-то к тому-то. Поэтому
если Верховный Совет поддержит выступление Мухина и
проголосует за включение увеличения этих затрат мы
исполним решение
Верховного Совета. я
я - 62 - я
Александр Александрович, я прошу прощенья, у
меня есть записка, которая просит по внешнему долгу
ответить, я буквально две минуты, потому что у меня
сегодня на фракции задавали много вопросов. Это все
интересует я думаю.
В соответствии с соглашением с Россией, которая
достигнуто 20. 03. о реструрактизации нашего внешнего
долга. Вот пожалуйста обратите внимание все идет речь
о миллионах долларов. Проценты по основному долгу за
1994 год в этом году мы должны заплатить 11, 5
миллионов. Проценты по основному долгу за 1995 год
214 миллионов долларов. Проценты про
реструктированому долгу 216 дол. миллионов долларов,
выкуп облигаций 600. 200 и того 641 миллион и 8
десятых долларов.
Туркменистан. В соответствии с соглашением от
19. 01.
ГОЛОВА. Микола Янович досить, не треба, ясно
схема зрозуміла цей аналіз є частина в депутатів є
узагальнені цифри не треба....
ЯЗАРОВ М.Я.Я все-таки закончу.
я
я - 63 - я
ГОЛОВА. Справа в тому, що залишилося на
відведений час 4 хвилини. Я прошу.
АЗАРОВ М. Я. І того мы должны заплатить 1
миллиард 600 миллионов.
ГОЛОВА. Шестаков, Донецька область.
ШЕСТАКОВ.
Уважаемый Николай Янович! Уважаемые депутаты мне
не понятно вообще почему комиссия не поддержала
просьбу Минмашпрома Украины о выделении 22 триллионов
карбованцев в бюджет министерства.
Выделенных 12 миллионов... триллионов не хватит
даже на поддержание тех 150 предприятий Минмашпрома,
которым мы отказали в приватизации. Я разговаривал с
ведущими конструторами техники, с директорами заводов
оборонных -если мы сейчас... не поддержим и не
выделим 22 триллиона, то как минимум 100 научно-
исследовательских института, занятых разработками в
системе оборонного комплекса, будут закрыты. Откуда
брать деньги? Я предлагаю национализировать все
коммерческие
банки и коммерческие структуры, ввести я
я - 64 - я
монополию на внешнеторговую деятельность и ввести
монополию на продажу спиртных и табачных изделий. Вот
отсюда финансировать.
АЗАРОВ М. Я. Спасибо. Но давайте сначала примем
соответствующие законодательства, обеспечим
поступление от того, что вы предлагаете, реальных
источников доход бюджета, а потом уже будем делить
деньги, реально поступившие. Пока, к сожалению, то,
что вы говорите - это все предложения.
Что касается Минмашпрома, то на Комиссии
рассматривались эти вопросы, в максимальной степени
(в максимальной степени!), с учетом того, какая будет
отдача, были выделены необходимые средства -почти 12
триллионов, так?.. А вот какая будет отдача от
предлагаемых вами 22 триллионов, Министерство
доказать нам не сумело. Кроме общих разговоров о том,
что будут эти израсходованы деньги на зарплату, на
коммунальные послуги и так далее, и так далее. Нет
же -подход был простой: докажите, что дадут вложенные
деньги? Какую конкретно отдачу?
ГОЛОВА. Кулаков, Полтавська область.
я
я - 65 - я
КАПУСТЯН В.Н., 327 виборчий округ.
У мене одне до вас запитання. Налог на землю
збільшено в 50 раз. А як з іншими налогами? Адже той
Закон про плату за землю ще не прийнятий, і ми
колгоспи сьогодні покладемо цим налогом на землю і
тими налогами, які їм потрібно ще платити...
АЗАРОВ М. Я. Ну, вы сначала ж посчитайте, так?
Неудобно говорить, так?, но стоимость того налога,
который предлагается порядка 8 содержимых
горячительных напитков и за гектар земли никого это
не разорит. Ну, давайте предложения, если вы
считаете, необходимо сократить, скажите, гдже взять,
и мы учтем эти прдложения, нет вопросов.
ГОЛОВА. Лук'яненко.
ЛУК'ЯНЕНКО, Нововолинський виборчий округ 68.
Шановний Миколо Янович, у нас за цим проектом
бюджето передбачено ніби 3 виконавчих влади -місцеві
органи влади і центральні дві -це Кабінет Мінітрів і
Адміністрація Президента. Бюджет Кабінету міністрів
насіть менший, ніж Адміністрації Президента. Невже в
нас буде
зроблено так, як ні в одній демократичній я
я - 66 - я
державі не існує, дві центральні виконавчих влади? Я
думаю, о той Закон "Про державну владу", над яким ми
працюємо, ін передбачає, що Президент очолюватиме
виконавчу владу, яка буде одна, і тому створення двох
виконавчих влад -Кабінету Мінітрів і Адміністрації
Президента -не потрібно. Тому необхідно перекинути в
одну статтю. Адмініністрація Президента -це щось
внутрішнє у межах виконавчої влади, і загальну суму
скоротити. Яка ваша думка?
АЗАРОВ. Спасибо.
Затраты по мисцевым -это означает ни что иное,
как содержание управлений, организаций и прочих
представительств центральных ведомств на местах.
Вообще мы предлагаем сократить затраты на это. И
по многим министерствам и ведомствам было предложение
от комиссии просто перевести их на хозрасчет, на
обслуживание предприятий. Но все-таки такое
предложение преобладало, чтобы дать возможность
самому Кабинету Министров, исходя из сум,
утвердженных Верховным Советом, определиться, какие
министерства переводить, какие нет. То же самое
касается мисцевых. Я лично такой точки зрения сам
лично
придерживаюсь. я
я - 67 - я
Теперь, что касается содержания администрации
Президента и Кабинета Министров. У нас есть положение
об этих органах, мы считаем, что Кабинет Министров,
аппарат Кабинета Министров во многом дублирует
аппарат администрации Президента и полагаем, что при
таком скороченни вытрат на содержание этих нужных для
госудаорства учреждений, дело управления только
выиграет. Но право решать принадлежит Президенту, как
главе исполнительной власти.
ГОЛОВА. Шановні депутати! Час, відведений для
запитань і відповідей використаний. Будь ласка,
сідайте, Микола Янович.
(Шум в залі)
Одну хвилинку. Я поясню, почекайте. тут було
чимало обурень з приводу того, що не так я даю слово,
як просять депутати. Записалося на виступи 140, на
запитання, 140 депутатів. За півгодини це якбу вони
тільки запитання задавали по пів хвилини і не
відповідали на них, не вистачіло б часу. Регламент
передбачає, що слово надається за списком, враховуючи
приналежність депутатів до комісій, фракцій тощо. В
даному випадку... До територій. Тому я змушений був
дать хоч одному
запитання з Полтавської області і так я
я - 68 - я
дальше. Я ж не винен, що записуються таким чином,
схема чи система, коли п'ять чоловік від однієї
області.
Тому я... Поживанов, ви йдете за Мостиським по
списком, Мостиський вже обурюється, що йому слово не
дають.
(Шум в залі)
Правильно. Так Шестаков був поперед вас. Один з
Донецької області.
(Шум в залі)
Тому я прошу тут нема ніякої, так би мовити,
маніпуляцій ніяких немає. Просто потреба багатьом
висловитись, а можливості такої немає. Ми час відвели
пів години.
Відносно виступів. Почекайте хвилиночку.
Відносно виступів. Записалося на виступи 51 депутат.
Можна дати всім безперечно. Але на Раді фракцій
погоджувалі такий принцип. Спочатку...
Я ще раз повторюю. Не причому тут рада фракції,
а при тому, що це передбачено в Регламенті, що
процедуру розгляду питання розглядає рада фракції.
Так от, визначилися таким чином: треба дати
змогу від комісій обов'язково, від фракцій
обов'язково, і
скільки часу залишиться, дати або так, я
я - 69 - я
в розбивку, давати депутатів без... відносно того чи
вони належать до фракції, чи до комісії.
Таким чином, я ще раз повторюю. Записалося на
виступи 65 депутатів, 65 депутатів. Три хвилини з
процедури, будь ласка, виставте на моніторі.
Запишіться, хто хоче висловитися.
Ну, як я можу дать, Шаланський? Як я можу...
Запишіться. Ви б не балакали, а записались тим часом.
Прошу. Три хвилини для процедури. Ну, багато підняло
руки, бажать порадити, як виступити.
Список, хто хоче висловитися. Так, прошу,
Снігач, що ви хотіли за пропонувати?
СНІГАЧ А.П.
Олександр Олександрович, я вносшу пропозицію
сьогодні обговорювати від фракцій, від комісій, а
завтра обговорити усі депутати. А зараз
обговорювати...
ГОЛОВА. Нема заперечень. Лавриненко.
Не можу я поперед інших вам дать, ну, не можу я,
не маю право.
ЛАВРИНЕНКО. я
я - 70 - я
Я прошу передати слово Шаланському -члену нашої
фракції.
ГОЛОВА. Будь ласка, Шалавський.
ШАЛАВСЬКИЙ А.М.
Дякую.
Шановний Олександр Олександрович, шановні
депутати, ну, запит з місця дав можливість, ну, дещо
покращити організацію роботи сесії. Тут я погоджуюсь,
але записатись на виступ майже не можливо.
Просліджується така система, я дуже чітко
слідкую за цим, поскільки воно мене тревожить.
От, ложа Президії. Так вот я говорю, перший і
другий це той, хто натискає із ложі Президії, дальше
одні і ті ж самі люди, по черзі. Мені можливості
записаться хоч в початку нажимаю, хоч в кінці, не
можна.
Якась така система бігає по якомусь не понятному
кругу. Тому, поскільки я не можу записаться, дайте
мені якусь можливість участвувати хоч у цій роботі. Я
не можу і з
процедури конкретно по данному питанні. Я я
я - 71 - я
погоджуюсь з тим порядком, який приймається, але це
бажано було б щоб ну від таких регіонів, які
дотаційні, там Кіровоградська область, інші дати
можливість витсупити.
ГОЛОВА. Дякую. Андрій Миколайович. Я думаю, що
кому слід, той почув, що ви хочете брати участь в
обговоренні, будь ласка, обговорення доповіді чи
такого питання, чи будь-якого питання, запис в
Секретаріаті, а не системою. Системою розглядаються
процедурні питання тільки.
І член вашої фракції Володимир Омелянович
Марченко, радіоінженер хороший, він вам розкаже, як
треба записуваться. Будь ласка. Порадьтеся з ним. Ще
одна хвилина, будь ласка, Костюченко.
КОСТЮЧЕНКО. Костюченко, 77 , Дніпропетровщина.
Уважаемые коллеги. Мне кажется, что в этом зале
происходит совершенно непонятная ситуация. Во-первых,
был дан проект бюджета, закон о бюджете Президентом,
в Конституции только мы должны рассматривать этот
бюджет. Мы потеряли с вами полдня. Николай Янович
пытался нас убедить в том, что самое правильное
решение это
решение комиссии. С чем я совершенно не я
я - 72 - я
согласен. Только Днепропетровская область потеряла 9
миллиардов за одну ночь, триллионов, я извиняюсь, не
знаю, что он там и с кем делал той ночью. Поэтому я
считаю: мы должны рассматривать проект, поданый
Президентом, а не Комиссией. И прошу этот вопрос
поставить на голосование.
ГОЛОВА. Леонід Михайлович, я зобов'язаний ще раз
пояснити, що над цим варіантом, з яким виступав
Микола Янович, працював Уряд, Комісія і Президент. І
позавчора ми разом проводили засідання. Будь ласка, я
вас прошу. Якщо ми хочемо процедурну... так різче ще
пустити цю дискусію, то ми до кінця будем говорити
про процедуру. Мова йде про вихід, про знаходження
оптимальних варіантів розгляду... Не розгляду, а
прийняття бюджету. Все.
(Шум в залі)
Слово від Центру надається депутату Сироті.
Будь ласка, список опублікуйте. Ну в Києві такої
фракції немає - від Києва. Будь ласка.
СИРОТА.
Михайло Сирота, місто Черкаси, заступник
керівника
депутатської групи "Центр". я
я - 73 - я
Шановний Голово! Шановні члени Уряду! Шановні
народні депутати!
Без сумніву, те, що в такі сроки, хоча і з
порушенням тих сроків, які визначені в Законі, зараз
нормальні. Перший раз в історії України, в новітній
історії України бюджет подається так рано. Форма,
яка... в якій він поданий теж задовольняє народних
депутатів, є необхідні розрахунки, закладений
розумний розмір дефіциту бюджету. В той же час
останній варіант нам роздали сьогодні зранку, що не
робить можливості ефективної роботи над цим
документом.
Аналіз бюджету показую, що без сумніву він не
досконалий. І прикладів недосконалості можна навести
безліч. Зокрема, скажімо, з енергоносіями планується
великі кошти на закупівлю вугілля в інших країнах.
Тоді, коли немає дотацій в нашу вугільну
промисловість. А запасів вугілля в Україні аж на 400
років. І абсолютно доцільно розвивати нашу вугільну
промисловість, а не вкладати кошти в угільну
промисловість інших країн.
Не стало приорітетним фінасування освіти, науки,
медицини і культури. І без сумніву -це може в
майбутньому
надзвичайно негативно сказатися для нашої я
я - 74 - я
держави. Недопустимо допустити блокування законів,
які передбачують виділення коштів на ліквідацію
Чорнобильської трагедії і тих людей, які постраждали
в наслідок Чорнобильської катастрофи.
Але чи можемо ми в цих умовах, в умовах розвалу
нашої економіки і зупинки виробництва, розробити
бюджет, який стане ідеальним і який буде відповідати
усім вимогам нашого народу. Відповідь однозначна.
Такого бюджету очевидно ми не можемо розробити.
Чи можемо ми в результаті розгляду в комісіях,
групах і фракціях Верховної Ради суттєво пліпшити цей
бюджет. Очевидно те ж ні.
Таким чином ми стоїмо перед питанням, що краще -
жити без бюджету, що ми зараз робимо, чи все-таки
жити хоча і неподосконалому, але цілком реальному
затвердженному бюджету. Відповідь те ж однозначна,
очевидна. Потрібен бюджет нашій країні.
Тому думки депутатської групи "Центр" в
основному сходяться до такого. В цілому схвалити
державний бюджет на 1995 рік і прийняти його, бажано
без першого читання. А зразу.
Друге. В рамках бюджетної комісії створити
групу, яка б могла перерости в контрольну групу по
контролю за
використанням видаткової частини бюджету. я
я - 75 - я
Тобто постійно ідуть у нас грошові емісії
кредити, позики, як вони використовуються, потрібно
контролювати Верховній Раді.
Більше того, очевидно, доцільно раз в квартал, а
можливо і щомісячно, щоб Уряд разом з бюджетною
комісією доповідав депутатам Верховної Ради про
реалізацію витратної частини бюджету і третє.
Третє. Уже б сьогоднішнього якби нам вдалося
затвердити бюджет доручити Уряду і бюджетній комісії
приступити до розробки бюджету на 1996 рік. І подати
цей бюджет в строки установлені законом, тобто до
першого вересня 1995 року, така позиція депутатської
групи "Центр". Дякую.
ГОЛОВА. Слово має депутат Омельчук від фракції
"Єдність" прошу.
ОМЕЛЬЧУК. Віктор виборчий округ номер 100 група
"Єдність"
Шановний Олександр Олександрович! Шановні члени
Уряду! Шановні народні депутати!
Наша група глибоко переконана, що нікого з нас
сьогодні
незадовольняє поданий на розгляд державний я
я - 76 - я
бюджет України на 1995 рік.
Ми намагаємося з вести кінці з кінцями в умовах
зростаючого спаду виробництва, яке є головним
джерелом по повнення нашого бюджету. Виробництво
фактично знижчено на рівні кабальної державної
податкової політики і на жаль нам поки що нічого і
невдалося зробити для його відродження. Новий бюджет
фактично спрямований на проїдання того, що ще зможемо
видавити з промисловості та сільського господарства,
ним не передбачено на жаль інтенсивного розвитку тих
програм, які на перспективу змогли б значною мірою
поповнити наш бюджет. Йдеться про те, що
розпорошуються навіть ті незначні кошти, які мають
надійти до бюджету.
Бюджетна Комісія внесла ряд серйозних поправок
до проекту бюджету, яким значно збільшено кошти на
капітальне вкладення - капітальне вкладення на
будівництво, сільськогосподарське виробництво,
соціальну сферу, інші проблеми в межах того дефіциту,
який передбачено проектом.
Нами передбачено також накінець розпочати в
цьому році виплату частині населення проіндексованих
вкладів, зробити... залишити безоплатним охорону
здоров'я і освіту.
я
я - 77 - я
При цих... при всіх надзвичайних складнощах
економічної ситуації зовсім не помітно ролі
Міністерства економіки. Ним не визначено тих
пріоритетних напрямків, в які потрібно вкласти
якнайменше коштів, а отримати якнайбільшу віддачу.
Міністерством не зроблено розрахунків, якими найбільш
оптимальним могли б бути податки, які, з одного боку,
давали б можливість нормально розвиватись
виробництву, з іншого боку -найбільш ефективно
поповнювати бюджет.
На жаль, сьогодні ніхто не займається тими
підприємствами, які ще сьогодні дають нам найбільше
надходження в бюджет. Обмежуємся лише розмовами про
структурну перебудову виробництва. Якщо ми не
займемося цими проблемами найближчим часом, я думаю,
що питання розгляду бюджету тоді відпаде само собою.
Зрозуміло, що не просто вирішується проблема
країни з забезпеченням енергоносіями, структурною
перебудовою виробництва. Але якраз від уряду, від
Міністерства економіки парламентом не отримано ніяких
пропозицій. Але... як від уряду, так і від
Міністерства економіки парламент чекає пропозицій по
їх вирішенню, пошук нетрадиційних підходів до виходу
із кризового стану.
я
я - 78 - я
На жаль, такий державний монстр, як Міністерство
економіки, в якому сьогодні нараховується більше
тисячі працівників, замість ідей по використанню
власних джерел поповнення доходної частини бюджету,
знайшов найкращий вихід з положення -вирішити цю
проблему за рахунок Міжнародного валютного фонду.
Так, дійсно у нас сьогодні це єдиний вихід, і
перш за все тому, що в нас іншого виходу
Міністерством економіки не запропоновано.
Ще одне питання. Кризу в нашій економіці можна
значною мірою пов'язати з кризою в управлінні. Вже не
один склад Уряду був відправвлений у відставку,
змінявся не один прем'єр -а стан справ, на жаль, все
погіршується.
Однак, за структурну перебудову управління ніхто
так і не наважиться взятись. Ми на сьогодні вже маємо
близько 80 міністерств і відомств, в яких, навіть буз
врахування Міноборони, Міністерства Внутрішніх справ,
СБУ і інших силових структур налічується близько 20
тисяч чоловік.
Верховній Раді слід переглянути структуру
управління народним господарством і докорінно
скоротити непомірно розбухлі штати міністерств і
відомств, в
окремих з яких вже на сьогодні є по 15 я
я - 79 - я
лише один заступників міністра, а віддачі, як ми
бачили, від цього ноль.
Бюджетною комісією проведено протягом 2, 5
місяців надзвичайно велику роботу спільно з
міністерствами і відомствами, представниками областей
для спільного погодження показників. І це вперше така
робота проводилась, яка, ми вважаємо, принесла свої
позитивні наслідки. Працюючи над бюджетом, я ще раз
переконався в тому, як нам потрібен Закон "Про
бюджетну ситсему". І, можливо, з урахуванням цих
проблем, які виникали в ході його формування, ми
зможемо прийняти його більш досконалим, а надалі
домогтися, щоб державний бюджет був, як і Конституція
України головним законом і чітко виконувався, щоб
ніхто на власний розсуд не міг без Верховної Ради як
завгодно манюпулювати державними коштами.
З цією метою доцільно було б посилити контроль
за виконанням бюджету, можливо, створити окремий
бюджетний банк. Ми повинні відійти від тієї традиції,
яка складася в державі, розглядати бюджет в поточному
році. Нам слід розпочинати його формування і розгляд
з таким розрахунком, щоб він був прийнятий до початку
нового бюджетного року.
Група
"Едність" пропонує прийняти державний я
я - 80 - я
бюджет на 1995 рік з врахуванням поправок бюджетної
комісії та народних депутатів у першому читанні.
Дякую вам.
ГОЛОВА. Слово має Терьохів від фракції
"Реформи".
ТЕРЬОХІН С.А.
Шановні депутати! Я, по-перше, скажу, що дуже
важко виступати після, м'яко кажучи, не дуже
зрозумілого виступу голови бюджетної комісії, тому що
і з юридичної точки зору, і з процедурної точки зору
ми зрозуміли, який проект був представлений сьогодні.
І ми всі працювалі всі два тижні над проектом, який
був поданий Кабінетом Міністрів, Президентом і
розроблений Кабінетом Міністрів України. Але хочу
сказати від імені групи "Реформи" декілька зауважень
по вже новому проекту, який виник в надрах Верховної
Ради.
А вчора ми тільки закінчили обговорення дуже
важливого Закону "Про податок на добавлену вартість"
деяких статей, прийняли рішення. Сьогодні знову нам
пропонується
змінити наше рішення, підійти до ідеї, я
я - 81 - я
яку нам пан Азаров тут казав. Що якщо валовий
внутрішній продукт падає (а в нас видатки константа),
то ми маємо збільшувати податки, щоб ці видатки
витримати. Ну зрозуміло що буде з промисловістю,
сільським господарством, якщо ми перекладаемо ідеї
такого бюджету на нашу економіку.
Далі. Сам текст бюджету містить дуже багато
необачних норм. Це є і включення, знову включення
пенсійного фонду, між іншим, збалансованого
пенсійного фонду, за підрахунками бюджету в структуру
бюджету, знову даємо право коштами пенсіонерів
фінансувати якісь інші потреби держави. Знову
абсолютно невивірена система взаємовідносин між
місцевими Радами різного рівня, залишена стаття про
те, що верхня Рада вирішує все, що стосується нижньої
Ради. Ви знаєте, якими політичними наслідками буде
чревата ця матрьошка бюджетна. Знову вводиться
обмеження фондів споживання, знову залишається
черговість платежів для платників податків і т. д. і
т. д.
Група... Я міг би говорити дуже довго про
відверті вади того Закону, який нам поданий після
обговорення в Комісії. Але я хочу зосередитись на
позитивній частині.
я
я - 82 - я
Нам треба, конче треба, конче потрібно прийняти
дві цифри: це граничний рівень дефіциту бюджету -7,
3, і нам треба рпийняти цифру граничний рівень
перерозподілу валового внутрішньго продукту через
бюджет. Ця цифра каже про те, скільки, пам'ятаєте,
при обговоренні концепції про податки, скільки
запитань було, скільки в нас збирають податків.
Так ось, сьогодні видаткова частина каже, що
видаткова частина становить більше половини ввп
бюджету. Тобто ми маємо платити більше 50 копійок на
будь-які доходи.
Тому вам всім роздана пропозиція групи
"Реформи". Ми пропонуємо прийняти цей проект в
першому читанні, але за умови, таких умов.
Перше, що буде дотриманий дефіцит бюджету.
Друге, що будуть дотримані прийняті на момент
внесення цього Закону податкові ставки по прибутку і
податку на добавлену вартість. Не треба нам вводити
додаткових платежів як 5 процентів на металургію,
скажімо, хімію і так далі.
Планується на 10 відсотків падіння їх обсягів
виробництва. І при цьому вводиться ще 5-ти процентне
відрахування від реалізації. Ну, не зрозуміло
економічно
навіть, нам треба ввести податок на я
я - 83 - я
основні засоби. Цей податок розробленний і вже 3
місяці, або більше навіть, лежить в Кабінеті
Міністрів і в відповідних комісіях Верховної Ради,
але він не є внесений в поряждок денний я не знаю,
чому. Дати змогу встановлювати податок на реалізацію
обласним радам, але дати їм це право, а не як
альтернативу на товари не критичного вжитку. Ми це
мали в 93 році і дуже добре це працювало.
Далі, встановити чіткі принципи перерозподілу
між бюджетами місцевих рівнів, а виходячи з принципу
мінімальної бюджетної забезпеченності, в принципі всі
пропозиції дані. Президент погодився це відобразити в
проекті бюджету, але комісія відкинула, як не
потрібне.
І останнє. Прийняти сьогодні закон, дуже
коротенький закон про те, що дефіцит бюджету, 7, 3
процента, про те ВВП перерозподіляється через бюджет
39 процентів. І на цьому законі поставити крапку.
І хай до другого читання, скажімо, три тижні,
два тижні, комісія разом з Кабінетом Міністрів, разом
з відповідними комісіями внесуть зміни і доповнення,
які випливають з наших виступів. Я дуже дякую.
ГОЛОВА.
Шановні депутати. Я просив би всіх хто я
я - 84 - я
буде виступати, зважати на те що іде пряма
трансляція, ви дуже уважно ставтеся до слів. Якщо
проект закону, тим більше податкового закону, лежить
у Кабінеті Міністрів і у Верховній Раді, то значить
він у Верховній Раді не лижить. Бо якщо він лежить у
Верховній Раді, то йому нічого буть у Кабінеті
Міністрів. У нас я підписав не так давно ще
розпорядження, регулює проходження законодавчих
ініціатив і законопроектів. Якщо проект Закону попав
у наші структури, зафіксований він (а відповідно
регламенту, він підготовлений), то це означає, що він
в роботі Верховної Ради. Так от цього проекту якраз
немає. І я просив би дуже бути точними у висловах.
Тому, після перерви ми... Я прошу уваги. Я прошу
уваги.
Я проси би, все одно: у нас в плані записано
виступ міністра фінансів. Але уже в процесі
обговорення, ми раз за разом наштовхуємося на таке
питання. А Уряд, в цілому, підтримує ту схему, яку
пропонує від Азарова, від Комісії спільної, яку
очолював Азаров чи ні. Тому, я просив би: оскільки
мова йде про трансляцію нашого засідання, треба щоб
від Кабінету Міністрів хтось хоч би коротку зробив
інформацію про
загальні засади формування бюджету на я
я - 85 - я
1995 рік. А потім ми підемо дальше за процедурою в
обговоренні , будемо вести обговорення.
Вони визначаться тим часом, а зараз на півгодини
перерва. Будь ласка.
я - 86 - я
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу заняти місця і продовжуєм
роботу. Запросіть, будь ласка, із фойє всіх сюди в
зал. Сидоренко. Антон Станіславович, сідайте, будь
ласка.
Продовжуєм роботу сесії, слово надається
Міністру фінансів Германчуку Петру Кузьмичу, будь
ласка.
ГЕРМАНЧУК П. К. Шановні народні депутати,
шановні запрошенні, державний бюджет на 1995 рік
практично доповідається вже вшосте. Двічі у
Президента, двічі на Кабінеті Міністрів і вдруге на
Верховній Раді. Перше були депутатські читання, ви
знаєте. І сьогодні ми розглядаємо проект державного
бюджету.
Що загальне від всіх шести розглядів державного
бюджету на такому високому рівні. Що доходна база
бюджету залишається незмінною. Якщо з самого початку
вона була 1, 6 квадрильйона карбованців то вона
виросла за цей
весь період тільки до двух і одної я
я - 87 - я
десятих квадрильйона. Тобто ми вичерпали всю межу тих
наявних фінансових джерел, які є в державі. І
виходячи з цього ми сьогодні введемо мову про видатку
бюджету і про його дефіцит.
Тому, що ми з вами не відносили не переносили,
скільки б ми не розглядали ще бюджет в другому,
п'ятому, щостому читанні від цього база надходжень як
державний бюджет, так і в регіональні бюджети не
зміниться.
І тому ділити те, чого уже немає, я вважаю, від
того куди воно буде більше перерозприділено, це
перетягування каната і ми дуже довго можемо на цьому
зосередитися і знову впустити формування бюджету на
1996 рік. Це вступна, вступне слово.
В частині, в частині прохання стосовно
інформації і як ми доопрацьовували бюджет після тих
читань і після того бюджету, який був поданий вам
Президентом України.
Да, дійсно у нас були великі не порозуміння з
комісією з питань бюджету, після того, як остаточно
комісія визначилася із об'ємами доходів із об'ємами
видатків. Тому що доходи бюджету були збільшені
більш, як на 140 трильйонів карбованців. Ми
обраховували свою
базу доходів досить предметно і я
я - 88 - я
вважали, що таке збільшення -воно є безпредметним з
боку Комісії. І чотири сутки ми, практично, ще раз
розглядали всі розрахунки. Що виявили і до якої
спільної згоди прийшли?
Ну, по-перше, Комісія Верховної Ради прийняла
без винятку всі обласні Ради народних депутатів,
міста Севастополь, місто Київ, продивилась їх доходну
базу формування місцевих бюджетів і визначила, що
багато областей занизили свої базові показники, і на
це є відповідні протоколи.
Комісія визнала, що також дещо занижена база
доходів і Міністерсовм фінансів.
Крім того, ми, враховуючи те, що на сьогоднішній
день ні для кого не секрет, що ми не повністю
мобілізуємо всі доходні джерела, які повинні платити
суб'єкти господарської діяльності внаслідок слабкої
нашої податкової політики, про введення її в дію,
внаслідок того, що ми не збираєм всіх податків і
зборів (це є для нас резерв, і я вважаю, що Комісія
правильно на це звертає увагу).
Крім того, головним в кінці кінців, всі повинні
зрозміти, я думаю, всі в цьому залі розуміють, і на
депутатських слуханнях, і вже сьогодні говорили про
те, що сьогодін
первинним є це виробництво, а бюджет я
я - 89 - я
є результат того, що створено в виробництві.
Так от, якщо враховувати цю тезу, і те, що я
надіюсь, що в майбутньому, уже в ближчий час на цій
трибуні, на трибуні Кабінету Міністрів нее тільки
буде звітуватись або мова йти про бюджетні видатки
Національного банку, а буде предметна мова йти про
реформування нашого народного господарства, про його
ефективність, про його рентабельність. В кінці кінців
визначитись структурно з тими підприємствами, які
сьогодні несуть ті золоті яйця. До цього часу ми з
цим не визначились. І тільки тоді, коли ми розпочнемо
структурну перебудову промисловості, тільки тоді,
коли ми доб'ємось покращення виробничої сфери, ми
можемо, коли ми створимо додаткові надходження до
бюджету, тільки тоді ми зможемо щось перерозподіляти
і щось направляти, якісь додаткові витрати і
покращити наш стан в плані соціального направлення.
Крім того, нам запропоновано було дуже багато і
в виступах депутатів, їх зверненнях із цієї трибуни
нових законів стосовно стягнення податків, стосовно
подання наших підприємців, особливо посередницької
сфери діяльності. Сьогодні вже підготовлено ряд
документів Кабінету міністрів. Це і поро монополію на
горілку, це і про
упорядкування торгівлі в ларьках і я
я - 90 - я
таке інше. Але на сьогоднішній день ці законодавчі
акти не прийняті. тому враховувати їх в доходах
бюджета безперечно сьогодні не можна.
Отраховуючи всі ті резерви, які були
запропоновані комісією і враховуючи її пропозиції,
Кабінет Міністрів розглянув ще раз доходи бюджету і
практично огодився з висновком комісії, що доходи
бюджету повинні бути збільшені на 144 трильйони
карбованців.
Стосовно видатків бюджетов. Видатки бюджетів у
нас збільшені на цю суму, ну, на 144 трильйони
карбованців в рахунок тих додаткових надходжень, які
запропоновані комісією Верховної Ради. Структурна
зміна цих видатків, я вважаю, що комісією зроблена
правильно, в основному вона направлена на розвиток
паливно-енергетичного комплексу і сільського
господарства, тобто на ті приорітети, які визначені
в цьому залі. Тобто ми підтвердили те, що комісія
уточнила деякі видатки статтей нашого бюджету, який
запропоновано вам Президентом.
Стосовно самого такого питання, яке сьогодні
виникає -взаємовідносини з регіонами. Головна мета
комісії вона співпала із метою Міністерства
фінансів -це
якомога менше зробити бюджетів із я
я - 91 - я
субвенціями. Ви пам'ятаєте, що в прошлому бюджеті у
нас було 18 бюджетів, які отримали субверцію з
державного бюджету. Це занад-то викликало багато
непорозумінь, тому що державний бюджет не виконував
свої зобов'язання по відрахуванню субвенцій, і
місцеві Ради цілком справедливо ставили питання, а
чому вони повинні відраховувати до державного бюджету
ті податки, які встановлені Верховною Радою.
Тому ми для того, щоб вийти з цього, підійшли
якомога щоби менше було областей субвенціям. На
сьогоднішній день ми встановили, ви всі бачите, план
регулювання -20% від акцизу, податку на добавлену
вартість в залежності, він став у нас регулюючим в
залежності від необхідного покриття власними
джерелами, доходними джерелами видатків, він в нас
коливається від 20 до 100%, податку з прибутку -70, і
податку з громадян - 70%.
У нас тільки 7 областей на сьогодні будуть
отримувати субвенцію на загальну суму 19, 5
трильйонів карбованців.
Ми вважаємо, що тут ми досягли спільної мети з
Комісієї Верховної Ради.
Чому по окремих областях понизився податок на
добавлену
вартість? Ну, перша причина -це те, що я
я - 92 - я
закріплені доходи у вас дещо збільшились в зи'язку із
підняттям плати за землю в 50 разів. Тобто ваша база
закріплених доходів зросла, і таким чином ми повинні
були відреагувати податком на добавлену вартість.
Крім того, раніше ви отримували 50% податку з
громадян, з заробітньої плати громадян, тепер
запропоновано Комісією 100%, але на узгоджувальній
Комісії спільно із Міністерством фінансів, Кабінетом
Міністрів, що це регулюючий податок для обласних Рад,
і він буде становити 70% від контингенту. І податок з
прибутку -70%, деякі Ради вважають, що цього прибутку
ми отримаємо, і це завищена цифра. Я вам констатую
такий факт, вот за два місяці поточного року по
фактичних надходженнях до державного і місцевих
бюджетів у нас склався єдиний податок, який надійшов
в межах річного контингенту 20 процентів по нормі. Це
єдиний податок з прибутку. Інші податки, ПДВ
наприклад, 10, 8, акциз там 9 процентів. Тобто,
сьогодні говорити, що всі скривають прибуток і таке
інше, ну на це треба надіятись на краще.
Тому я вважаю, що ми правильно підійшли до
врегулювання бюджетних стосунків. Якщо обласні Ради,
голови обласних Рад вважають, що їм непотрібен,
наприклад,
прибутковий податок з громадян, ми з я
я - 93 - я
великим задоволенням зробимо перерозподіл і
врегулюємо бюджети, будь ласка, заберем його в
державний бюджет, вам отдамо податок на добавлену
вартість. Але ви зрозумійте, є одна величина і з нею
можна регулюватися через загально-державні податки і
нічого іншого не може бути.
Стосовно взаємовідносин з містами, це дуже
велика проблема, проблема дійсно є, дійсно суперечить
законодавству, бюджет ті, що прийняті закони стосовно
зарахування 100 процентів податку, значить оплати
праці громадян, до базового рівня, і податку на
прибуток, з базового рівня. У нас 160 місць базового
рівня. Якщо ми будемо регулювати з державного бюджету
всі місця базового рівня і одночасно регулювати
обласні бюджети, я вважаю особисто і колеги
Міністерства фінансів і Комісія Верховної Ради з
питань бюджету підтримує нас, що це неможливо і це
призведе взагалі до непередбачених наслікків.
Це вже було. Я вам нагадаю, якщо ви не
пам'ятаєте. Коли Радянський Союз перейшов на
формування бюджету через регіони, тобто, всі
надходження по регіонам (я маю ввиду бувшим
республікам Радянського Союзу) надавали 100 процентів
в республіканські
бюджети із відрахуванням на окремі я
я - 94 - я
міроприємства загальносоюзних витрат. Союз
протримався на цих нормативах тільки 8 місяців.
Валили його три роки, а за 8 місяців порядку
бюджетної сфери взаємовідносин з Центральним органом
і регіональними призвели до, практично, паралізації
всієї виконавчої влади бившого Радянського Союзу.
Я за те і за розвал Союзу, абсолютно правильно
ви кажете, я за те, що Центральний бюджет (я маю
ввиду наш Державний бюджет) повинен мати стосунки з
обласним бюджетом. Регулювання міських бюджетов
базового рівня. Ми довго радились і з Головами
міських Рад, я вважаю, що дійсно і ми записуєм
Постанову Верховної Ради що давайте нам термін 3
місяці спілно з Головами міських Рад, давайте ми
визначимось по кожній міській Раді той закріплений
доходний істочник, який повинна обласна Рада
закріплювати за вами, як постійно діюче джерело
надходження доходів міста. Чому?
Тому що в одному місті потрібно для того, щоб
закрити всі видатки його бюджету потрібно 10
процентів відрахувань, наприклад, від прибутку. В
іншому місті це достатньо даже 0, 1 процента, єсть
такі міста в нас.
Другий приклад,
якщо, наприклад, взяти Київську я
я - 95 - я
область і аж одне місто велике Біла церква, якщо
взяти зарахувати 100 процентів відрахувань від
прибутків 100 процентів податку з громадян, то це
призведе до того, що це все 90 процентів всіх
надходжень бюджету Київської області.
Як воно відрегулює 286 сільських бюджетів, міст,
районів підпорядкування і ПГТ і таке інше? Тобто тут
дуже велика проблема.
І я не хотів би щоб тут приймались якісь
політичні рішення з цього питання -це дуже важливий
фінасовий інструмент. І поламати його і требувати те,
що не можливо, я вважаю лучше найти спільну тут
думку, найти спільний вихід. І я думаю, що ми його
знайдем з тим, щоб врегулювати ці взаємні відносини.
І на запитання хотів би зразу, користуючись
нагодою, відповісти, враховуючи те, що було запитання
Марченко, тільки я не знаю про які 500 він говорив
мільйонів доларів ще США. Якщо це про кредитну лінію
1993 року -це одне питання. Якщо про 1994-1995 рік,
то да ми действітельно отримали (..........).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Йде мова про кредитну лінію 1993
року.
я
я - 96 - я
_______________ Я вам відповім і на ту, і на ту,
щоб задовільнити всіх. Значить, в 1994 році ми
отримали 72 мільйоні доларів (..........) США і
Голандії 5 мільйонів доларів. Всі вони пішли за
розрахунки за газ.
Значить, 371 мільйонів доларів -це......
Національного банку для інтервенції, для підтримки
значить нашої валюти.
Крім того, ми отримали реабілітаційну позику від
Світового банку 81 мільйон 597 тисяч 654 долари, це
те що пройшло через Міністерство фінансів.
Ми погасили оплату за газ Туркменії 30 мільйонів
доларів, сплатили процентів 380 тисяч доларів і
реалізували через біржу 50 мільйонів доларів,
виручили 6 трильйонів 825 мільярдів карбованців, які
направлені на відшкодування витрат, на будівництво
об'єктів соцкультбиту на селі, два трильйони
карбованців пенсійному фонду, трильйон 200 Міноборони
і правоохоронні органи, трильйон 800, і освіта,
наука, культура і інші заклади, трильйон 825
мільярдів карбованців.
Стосовно позики 500 мільйонів доларів -це не
позика, це кредитна лінія, яка дійсно була відкрита
на 500 мільйонів
доларів в 1993 році. я
я - 97 - я
Із цих 500 мільйонів доларів на сьогодні
використано 212 мільйонів доларів. Украгрохім -на
закупівлю засобів захисту рослин 43 мільйона доларів
це було, була гарантія Уряду і під гарантію Уряду
значить погашення з цієї, цього кредиту проведено за
рахунок бюджету.
Крім того з цієї позики отримали позику.......
49, 8 "Земля і люди" -70 мільйонів доларів під
самоокупність. Це, але це кредитна лінія, яка
відкрита....... банком Америки на ексінбанк США під
комерційні проекти .
Тому тут єдине, що там додавали гарантії Уряду,
там Уряд безперечно несе відповідальність і без його,
в принципі, даже погодження повинні списувати ці
кредити, оскільки ми їх гарантували.
Якщо казати, що ми маєм сьогодні (тут дуже
багато запитань), то на рахунку Міністерства фінансів
сьогодні (в Ексімбанку) 9 мільйонів 151 тисяча
доларів і 2 мільйони 799 тисяч ДМ. На рахунку
Національного банку -4 мільйони 589 тисяч доларів
США. Оце все те, що сьогодні має бюджеті із валютних
надходжень.
Все.
я
я - 98 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Я думаю, що, Петро
Кузьмич, потрібно зробить справку, і ми по 1993-1994
годах і двох місяцях цього року роздамо депутатам
використання кредиту. І його повернення. Це перше.
Друге. Петро Кузьмич завершив доповідь, а
точніше -інформацію. Скільки мф відведем часу на
запитання?
(Шум у залі)
Скільки? Скільки? Півгодини. Хто за те, щоб
відвести півгодини на запитання? Прошу включить
систему.
"За" -
Рішення прийнято.
Будь ласка, запишіться на моніторі. Включіть
систему. Достатньо. Висвітіть.
(Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А хотіли 15 хвилин.
Спасибі. Ну, так як домовились: по одній хвилині
на запитання і по одній хвилині на відповідь, щоб
датя більшості.
Мухін, за ним Понеділко.
Володимир
Васильович! Немає. Понеділко, будь я
я - 99 - я
ласка.
ПОНЕДІЛКО. Шановний доповідачу, скажіть, будь
ласка, чим пояснити таке збільшення видатків на
покриття зовнішнього боргу.
___________. Я відповідаю вам. Ми представили
аргументовані розрахунки, діло в тому, що, ну, я в
хвилину постараюсь вкластись, діло в тому, що якщо не
сплачувати зовнішні борги, ви повірте, що скоро з
нами взагалі ніхто не захоче мати справи. В нас є
чітко розписано кожна сума по графіку. Це в
еквіваленті те, що ми повинні викупити на валютному
ринку і те, що ми заборгували і по поточних
розрахунках повинні розрахуватись. І це ще результат
останніх наших переговорів з Росією, до речі, в
частині урахування реструктарізації і таке інше. Вони
б ще більше були б потреби в нас на внутрішні борги.
На жаль, ми на протязі останніх двох років
забули, о треба розраховуватись за те, що береш. Тому
я вважаю, що це правильно, і нас кредитори
зрозуміють. Якщо цього не робити, так це
нецивілізована країна взагалі.
я
я - 100 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сізенко, за ним Терець.
СІЗЕНКО. 177, Жовтневый, Запорожье.
Уважаемый Федор Кузьмич, я думаю, жителям моей
области, и в частности депутатскому корпусу,
представляющему Запорожье, небезынтересно, что
процент отчислений, в частности, от Запорожской
области один из самых невыгодных. Это связано прежде
всего с тем, что в последнее время проводилась
пескальная политика по отношению к Запорожской
области. Мы действительно вывозящая область, мы
действительно одна из областей, которую поддерживали
регионы другие Украины. Но наступает предел. И такой
предел наступил. Когда мы сегодня не в состоянии
поддерживать свои социальные программы, когда ряд
больниц, культурных учреждений вынуждены закрывать.
Сегодня уже не платят за питание учащимся училищ -это
один из примеров. Поэтому я хотел бы услышать от вас
конкретно, как нам теперь жить и как нам теперь
выходить, если такая тенденция политическая будет
продолжаться экономическая по отношению к области?
___________.
я
я - 101 - я
Ну тенденция никакая не политическая, тенденция
исходит от того, сколько мы имеем сегодня финансовых
ресурсов. Мы имеем столько, сколько мы имеем и можем
только в этих пределах расходовать эти средства. Как
их разделить между регионами? Мы считаем, что мы
правильно поступили, правильно отрегулировали план
регулирования. Если есть какие-то особенности
в Запорожской области, в Донецкой области, в другой
области, я склонен к тому, что в этих условиях когда
финансовые ресурсы, финансовая база абсолютно
неоднозначна для всех регионов, должен быть единый
подход, а если есть какие-то особые условия, так эти
условия необходимо доказать, и под эти условия должна
быть определенная сумма денег заложена в бюджете
именно как под определенные условия, а не искажать
общие принципы формирования бюджета для всех
регионов. В каждом регионе сегодня особые условия:
у того оползни, у того наводнение, у того засуха, у
того Чернобыль, у того Донбасс и так далее.
Поэтому тут нужно определиться. Уже сколько мы
говорим об этих особенностях. Значит, нужно принять
соответственный Закон, установить какие-то
коеффициенты в зависимости от этих особенностей. Но
принципы общие
поломать и платить педагогу в одном я
я - 102 - я
регионе больше, в другом -меньше или на питание
меньше, а там больше, я считаю, это нельзя.
И я понимаю вас. Запороджская область -особая
область в плане того, что очень много соцкультбыта,
очень много социальной сферы числилось на балансах
предприятий. И сейчас оно сваливается, как снежный
ком на местные Советы народных депутатов.
Я считаю, что это нужно вычитывать и... Но через
определенный фонд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Терець. За ним - Васильєв.
ТЕРЕЦЬ.
187-ой, Терец, Токмацкий избирательный округ.
Уважаемый Петр Кузьмич, в продолжение
выступления Сызенка хочу конкретно остановиться на
таких цифрах.
Дополнительно Днепропетровску дано 5, 7
триллионов, Донецку -30 и Запорожской области -6, 9
триллионов карбованцев.
В своем выступлении вы сказали о необходимости
структурной, структурного перстроительства нашей
промышленности и
что это -основной, так сказать, наш я
я - 103 - я
источник. Но как же быть и есть ли возможность
дифференцированного подхода к этому
перераспределению, которое у нас сейчас есть в связи
с бюджетом на 1995 год.
_______________
Ну, по-перше, в частині фінансової підтримки
промисловості і т. ін. Я категорично проти, щоб
бюджет був кредитною установою і через бюджет
фінансувалось народне господарство, через надання
йому кредитів. Бюджет має свої функції, він повинен
їх чітко виконувати.
Тому є Указ Президента, де 20% загальної суми
емісійних кредитів, які виходять з макроекономічних
показників, будуть направлятись в народне
господарство саме для структурної перебудови, для
фінансової підтримки. І також є окремі кошти для
санації.
Стосовно рівномірного перерозподілу, по
Донецькій області є дещо збільшення витратної частини
бюджету. Це дійсно було так. Я відверто можу вам
сказати, що це склалось, це склалося ще з прошлого
року і ще при
цьому Голові обласної Ради. Коли я
я - 104 - я
обласна, вірніше Державна Адміністрація Донецької
області прийняла свої нормативи відрахувань від
загально-державних податків.
База по Донецькій області, звісно фактичних
видатків, дещо збільшилось по відношенню, якщо ви
бачили, правильно замітили, пропорціонально до
Дніпропетровської області. Але, нажаль, те що
сталось, його вже повернути неможливо.
Ми до речі, зменшили набагато в Донецькій
області ті пропозиції, даже по фактичним витратам,
які у них були за поточний рік. Тому я вважаю, що ми
врегулювали в Донецькій області, не змогли так же як
по всіх інших областях. І та цифра не думайте, що
вона якась надумана, і вона якась, дає якісь
додаткові пільги і Донецька область буде дуже гарно
жити в фінансовому плані бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильєв Геннадій Андрійович. Донецьк.
ВАСИЛЬЄВ. 109, Васильев, Донецк.
Уважаемый Петр Кузьмич, по расчетам Генеральной
Прокуратуры для нормальной ее работы требуется всего
6, 5 триллиона карбованцев. Я говорю всего, потому
что только в
прошлом году органами прокуратуры я
я - 105 - я
взыскано в доход государства 107, 5 триллиона
карбованцев, 680 миллионов долларов. И при всем при
этом прокуратуре выделяется на 95-й год лишь 32
триллиона карбованцев, более чем в 2 раза урезано.
Это пойдет только на зарплату, а на сегодняшний день
нет возможности заплатить за аренду помещения, за
связь, за электроэнергию, за командировки, я не
говорю уже за строительство.
Какой же выход из этой ситуации?
___________. Ну вы берете бюджет окончательный,
который комиссия предложила?
ВАСИЛЬЄВ. Комисия и Кабинет Министров.
___________. Ну я вважаю, що представникі ваші
були в Комісії, цифри ці всі погоджували. Я не знаю,
Николай Янович тут... і ми Прокуратурі додатково
дораховували там ще. Окремі витрати. Крім того, ви
подивіться там є в капітальних вкладеннях: і для
будівництва житла там закладено видатки і таке інше.
ГОЛОВА. Я прошу: голосніше трошки, тому що режим
запису такий, що
треба голосніше говорити. я
я - 106 - я
Кужель Олександра Володимирівна, прошу.
КУЖЕЛЬ.
Уважаемый Петр Кузьмич, я в продолжение темы
Запорожской области. Раз уже нам так повезло, что мы
записаны.
Смотрите, Запорожская область -одна из
крупнейших. 2, почти 3 миллиона жителей. В том
бюджете, который планируется сегодня Запорожской
области на образование, например, 5, 1 триллиона -на
заработную плату педагогам. А уже сегодня, даже без
учета инфляции, нужно 7 триллионов. Так, сознаете ли
вы и можете ли вы сегодня залу сказать, что тот
бюджет, который вы предлагаете и те прцентные ставки,
которые вы предлагаете, то вы говорите, что
"уважаемые депутаты, вы должны ответить своим
избирателям, что мы планируем платное образование,
платное лечение". Потому что область при таких
деньгах не может уже содержать больницы и не может
содержать те социальные программы, которые мы
наметили. Вы даете себе отчет, что это быдем именно
так? Или мы опять будем отвечать перед избирателями
мы, а планировать будете вы?
я
я - 107 - я
___________. Ну, місцеві бюджети плануєте ви
самі свої. Це ви, мабуть, уже знаєте. Значить... в
частині відрахування загальнодержавних податків, то
ми вам плануємо. А все інше плануєте ви.
В частині забезпеченності установ освіти,
охорони здоров'я і таке інше. Да, дійсно, ми виходили
з реальних можливостей, да, дійсно, ті можливості
будуть заставлять керівників всіх установ думати, де
брати кошти, в тому числі і на платній основі.
Ну, сьогодні нема більше коштів де взяти.
Давайте, я ж казав сьогодні потреба в коштах складає,
повторюю ще раз, 4, 5 квадрильйони карбованців. У нас
є з вами 2, 1. Будь ласка, давайте приймем рішення,
що на два і дев'ять кредитну емісію ми забезпечимо
всі ці кошті і повно забезпечимо всі установи освіти,
охорони здоров'я, армію і таке інше.
Якщо ми хочемо по цьому шляху йти. Ми кажемо, що
давайте зупинемо ці інфляційні процеси, давайте не
жити на емісійному результаті. Це не до чого не
призводить. Давайте хоч раз затянимо ремені і будемо
казати, що, хоть правду будемо казати, що сьогодні
нема стільки стільки хочеться нам.
ГОЛОВА. Я
прошу не вступати в діалог. А я
я - 108 - я
коротенька відповідь на запитання. Мулява, прошу.
МУЛЯВА В.С.
Олександр Олександрович, ми міняємся місцями по
черзі з Волковецьким.
ГОЛОВА. Ви тоді можете залишитися без... Тому що
у вас 5 підряд, а потім...
_______________ Шановний Олександр
Олександрович, шановний Петре Кузьмичу, у мене два, з
вашого дозволу запитання. Значить, перше запитання
продовження того, що було сказано колегою Олександрою
Кужель.
Значить, ми свідомо йдемо на те, що наші закони,
які ми приймали на Верховній Раді, не будуть
профінасовані. І це треба чітко очевидно і ясно
сказать.
Наше, значить, фінуправління в області
порахувало, що охорона здоров'я в нас буде
профінасоана тільки на 40 відсотків. Значить, було б
правильно відверто і справедливо тут в цьому законі,
на Верховній Раді
прийняти однією із статей, значить, я
я - 109 - я
статтю де вказати, що скажем Закон "Про освіту"
профінансованний на такі-то відсотки.
І тоді нам на місцях було би значно легше,
зіславшись на відповідний Закон цей, що ми сьогодні
приймаємо так сказати людям, от сьогодні ми можемо
тільки оце. Це було й логічно це одне запитання. Ну і
друге, відносно нормативів відрахування в областні
бюджети, нормативи є різні і це правильно, бо області
різні є, але, щоб було розумно, то повинен бути
якийсь принцип в цьому, я тут принципу не бачу.
Такого єдиного для всіх областей взяти скажемо,
значить видатки на одного жителя, вони наскільки
різні, як ви сказали і це є зовсім не справедливо і
не об'єктивно.
ГОЛОВА. Будь ласка відповідайте.
___________. Дякую.
Ну, по-першому питанню у вас є в принципі я з
вами десь в душі погоджуюся, що дійсно в цьому є
резон в тій пропозиції, яку ви кажете ми до цього
йшли і в статті по-моєму 41 ми там пишемо перелік
законодавчих актів, які ми вважаємо, що сьогодні
треба відмінити
в зв'язку те, що вони несуть я
я - 110 - я
додаткові витрати. Його мабуть правильно ви кажете
продовжити і записати в тому числі, що ми не
виконуєте Закон "Про освіту, про культуру" і так
далі. І таке інше-це я з вами погоджуюся ми можемо це
допрацювати.
В частині, я дуже вас прошу не треба оце на
одного жителя ну немає у нас сьогодні такого
показника його назаказ Кабінету Міністрів ще в
позапрошлому році, якщо ви пам'ятаєте рахував цілий
інститут, цілий рік ми на це даже затратили кошти.
Але з цього нічого не трапилося, тому що тільки тоді
коли ми всю соціальну сферу передамо на місеві Ради.
Тобто на бюджет, тільки тоді коли ми врегулюємо
стосунки загальнодержавних і місцевих витрат, тільки
тоді ми можемо казати, про рівень забезпеченості
бюджетної на одного жителя, а сьогодні коли ми
фінансуємо наприклад десь там будівництво мосту
допустимо Запоріжжя так у нього той міст скільки
бюджетної забезпеченості буде на 5 міст. Тому
сьогодні на це просто не неможливо говорити.
ГОЛОВА. Ясно.
Мулява. Але більше так не перекидайте запитання.
Прошу. Потім
Кравчук. я
я - 111 - я
МУЛЯВА В.С., 197 виборчий округ.
Пане міністре!
Чим ви пояснює удвічі скорочення витрат і
фінансування на будівництво житла для
військовослужбовців? По армії і так напруга соціальна
гранична і стала небезпечною -вона критична. Із 20
трильйонів з'їхали на 10 трильйонів... Здається, це
просто довільна цифра зменшена...
Окрім того, я звернув би вашу увагу, що з
Кабінетом Міністрів витрати на Міністерство оборони
було узгоджено 107 трильйонів, а зараз фігурує 92.
При гранично низькій, критичній 141, 1 трильйона, з
якою погодилась наша Комісія.
ГЕРМАНЧУК П.К.
Я вас... якщо ви вносите... Кабінет Міністрів
вносив таку пропозицію -ви знаєте. Комісії розглядали
з усіма комісіями Верховної Ради, з кожною комісією,
з усіма фракціями... Прийняли таке рішення про
можливість скорочення і по будівництву, і по обороні
на цю суму. Тому, будь ласка, якщо ви її відтворите
за рахунок інших видатків -в мене ніяких заперечень
стосовно цього
немає, тому що я тоже приймав участь в я
я - 112 - я
формуванні тих цифр, які ви називали до того.
ГОЛОВА. Кравчук.
КРАВЧУК В.І., 215 виборчий округ.
Дякую, Олександре Олександровичу.
Петро Кузьмич, попереднє ознайомлення із
проектом бюджету, який сьогодні розданий, говорить
про те, що практично всі пропозиції аграрної Комісії
проігноровано. Притому зроблені грубі порушення
існуючого законодавства по соціальному розвитку села,
Земельному кодексу і так дальше, і так дальше.
Я хочу вірити вашим словам. І хочу, щоб виборці
мої теж повірили, працівники сільського
господарства... Підвердіть, буквально, конкретними
цифрами, що сільському господарству надано
пріоритетний розвиток.
Друге запитання. Ви... Ми всі знаємо про
існування 30-кілометрової Чорнобильської зони, і в
бюджеті дуже багато тут написано всяких заходів. Але,
мабуть, хто мало знає, що у нас ще існує, вже існує
як Київська область, що існує.............. 15-
кілометрова зона. Суть в справи в тому, що в
результаті
дислокації військових частей в......... в я
я - 113 - я
підземних водах накопилось біля 130-150 тисяч
кубометрів нафтопродуктів. 15-километрова зона
сьогодні практично залишена без води. Для того, щоб
прийняти в самій мінімальній мірі, необхідно 300
мільярдів карбованців.
Я, Олександр Олександрович, користуючись, хочу
получити відповідь і прошу оформитит дептутатський
запит міністра фінансів і до прем'єр-міністра Марчука
про вирішення цього питання.
___________. Ну з............ Ви знаєте, що я к
би не тяжко було Кабінетові міністрів, але було
прийнято рішення в прошлому році і за рахунок
резервних фондів кабінету міністрів були направлені
певні кошти для ліквідації того, що ви сказали по
Узину.
На сьогоднішній день тутостаточно, тут сидить
Володимир Іванович, Міністерство економіки, ще не
сформовано капітальні вкладення, я маю на увазі їх
направлення. Тому ваш депутатський запит перш за все
треба звернути до Мінекономіки. Я його приймаю теж,
тому що я дійсно знаю, що там є дуже велика проблема,
і е, що започатковано, і те, що вкладені кошти. І не
закінчити його,
я вважаю,, що дійсно в цьому плані я
я - 114 - я
треба підтримати, треба його закінчити. Це моя
особиста думка.
Стосовно аграрного сектору, то, наскільки я
знаю, Микола Янович остаточно погоджував цифри з
аграріями в тому числі і під держконтракт в тому
числі. Ви єдине можете сказати, що порушується закон
там стосовно капітальних вкладень. Але якщо ви
візьмете розшифровку капітальних вкладень, то ви
подивитесь, що значна частина і той процент, який
закладений в тому законі,................... він
витримується. Ви можете підійти, давайте, ми, будь
ласка, Яковенко є ваш, ми ще раз подивимось це
питання.
ГОЛОВА. Петре Кузьмичу, маленьке запитання перед
перервою, так порахував ще раз податок на землю, у
мене склалося таке враження, що там десь близько 100
деларів на гектар закладено сьогодні у доходній
частині. Якщо це так... Може я помилився. Якщо це
так, якби не бело більше ніяких податків, то ще
півбіди, а якщо всі податки залишилися і цей, то тоді
виходить, що бюджет тримаєм тільки на селі. Так?
___________.
Ні. Ну чому? Якщо було в 20 разів, я
я - 115 - я
це стоїло 331, одна тисяча карбованців, то якщо в 50
разів, ну, це десь до мільйона карбованців за один
гектар.
ГОЛОВА. Ну якщо так, то тоді це може помилка. Ну
в мене вийшло 15 мільйонів.
___________. Ні. Ну можна підрахувати.
ГОЛОВА. Так, да?
___________. Один мільйон.
ГОЛОВА. Тоді немає проблем.
(Шум в залі)
Якщо це так. Одну хвилинку, почекайте. Ми
дискусію... Ви будете виступати, скажете.
___________. Ну, будь ласка, давайте порахуємо
разом. Це пропозиція комісії Верховної Ради. Комісії
пропозиція.
ГОЛОВА. Тут є запит депутата Степенка з цього
приводу, і я
вам його передам. Ви тим часом його я
я - 116 - я
обрахуєте, коли будете сидіть чекати, коли буде йти
обговорення.
Будь ласка, Безсмертний, Київська область.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.
Шановний Петре Кузьмичу! Коли розглянути в
розрахунках структуру доходної частини, то там єсть
така статтья, як "Інші доходи" називається, на яку
припадає 27 відсотків.
Я хотів, щоб ви коротенько пояснили цю проблему.
Наступне. Якщо подивиться сьогодні практику,
зокрема, по Київській області співвідношення видатків
і прибутків складає десь 5 до 1. Якщо співставити це
з бюджетом і тими розрахунками, які подала
Міністерство фінансів на обласне фінуправління, то
фактично ті планові надходження на область не
будуть............ А це означає, що впринципі
виконання бюджету неможливе.
І якщо дозволите, коротке третє запитання. Сам
бюджет, мені здається, допускає одну структурну
помилку. Коли ми з одного боку піднімаємо ставки
податків або залишаємо їх за минулорічними ставками,
а з другого
боку ці ж отримані кошти, перегнавши я
я - 117 - я
через бюджет, знову направляємо в народне
госопдарство.
Зокрема, зверніть увагу: співвідношення
соціального забезпечення, соціального захисту і
народного господарства - це знову ж 1 до 3, 1 до 4.
Дякую.
_______________
Ну, по інших доходах і по інших витрат загальної
суми стоїть, у вас є книжка, і там розшифровано на 5
сторінках всі ці надходження, видатки. Будь ласка,
відкрийте, і там предметно по кожному виду видатків і
доходів і по кожній сумі все розписано.
Стосовно співвідношення і перекачки я не
розумію, воно не співпадає просто. Там видатки на
народне господарство, вони зовсім іншого характеру,
ніж видатки соціального характеру.
Я не розумію в цьому проблеми. Якщо щось ви в
цьому вбачаєте, будь ласка, підійдіть, давайте, я
подивлюсь.
ГОЛОВА. Магда, Дніпропетровська.
я
я - 118 - я
МАГДА І.І.
Шановний Петро Кузьмич, Кабінет Міністрів в
минулому році в цьому залі обіцяв, що в 1995 році
будуть реалізовані майнові облігації наших громадян,
які були куплені за часів СРСР. В бюджеті це не
передбачено.
І друге питання. В проекті доходної частини
бюджету передбачена митна плата за ввіз вугілля. При
признаному дефіциті енергітичного вугілля в 1995 році
(це признано Мінекономіки) десь 10 мільйонів тонн. Це
тільки енергетичного. А ще й для металургії.
Це приведе, перш за все, до збільшення тарифів,
а ви вчора бачили, як це приймається населенням.
_______________
Стосовно цінних паперів колишнього Союзу РСР.
Так, дійсно, це дуже велика проблема, і він вас є
багато записів. Я хочу трошки більше, чим на хвилину,
відповісти, тому що, дійсно, дійсно, всіх турбує.
На сьогоднішній день у нас облігації державної
внутрішньої позики ще 1982 року складають 145
трильйонів карбованців, облігації державно-цільової
позики, вдумайтесь
в цифри 31 трильйон карбованців. я
я - 119 - я
Казначейських зобов'язань 9 трільйонів
карбованців, їх сертифікатів 18 трільйонів
карбованців.
Ну, облігації державної внутрішньої позики 82
року, це обраховано в ті облігації, які могли бути у
населення. Але після того, як Россія відкрила свій
ринок облігацій і міняла їх на облігації 82 року, то
практично більшість їх уже немає. Крім того, ми, ви
знаєте, давали дозвіл по реалізації тих облігацій за
окремими умовами через Ощадбанк.
Стосовно облігацій цільової безпроцентної
позики. Це майнові облігації під телевізори, машини,
і таке інше. То якщо ви замітили, у проекті бюджету
сьогодні, якщо говорити про речову компенсацію,
сьогодні про це мова не може йти, тому що таких
речей, які там були в умовах цієї позики, у нас
немає.
І сьогодні немає проблеми купити холодильник,
чи купити машину, чи купити щось інше, аби були
гроші.
Тому було прийнято рішення, ви знаєте є указ
Президента від 15 червня 94-го року, яким
передбачено, що Україна бере на себе всю
відповідальність
всі виконання цих умов, облігацій я
я - 120 - я
колишнього Союзу РСР. Бюджет на 95 рік, ми уже
починаючи з 4 кварталу частково заклали більше 17
трильйонів карбованців, як повторюється цільову,
безпроцентну позику, більше 60 процентів і будемо її
погашати через виплату в еквіваленті, згідно з
цінами, які змінились відносно 90 року по відношенню
на сьогодні.
Тобто, ми відшкодуємо громадянам саме коштами і
вони зможуть купити те, що вони захочуть на ті кошти.
Починаючи цю роботу, повторюю, з 4 кварталу цього
року. Все це вже передбачено.
ГОЛОВА. Камінський, прошу. Донецька область.
КАМІНСЬКИЙ. Олександр Олександровичу, я прошу
передати слово Чижу.
(Шум в залі)
___________. Ну по вугіллю я скажу, що в
запропонованому проекті те, що поправила Комісія, я
вважаю, що у вугільщиків до нас заперечень тепер не
буде. Великі значні суми закладені і на нові лави,
закладені суми і на утримання соцкультпобуту і ми
погоджували
це з Міністерством вугільної я
я - 121 - я
промисловості. Тобто ми за те, щоб підтримати
розвиток власною галузі, вугільної галузі.
ГОЛОВА. Прошу.
___________. Шановний Петре Кузмичу! Олександр
Миколайович запропонував ту інформацію стосовно
кредитної лінії Сполучених Штатів. Отих 500
мільйонів, розповсюдити. В нас, дійсно, є питання, бо
там ще 290 мільйонів невідомо де вони. Ми просимо,
дійсно, це доручення (якщо це не так складно)
виконати.
І стосовно, питання моє таке. Ми, депутати
Верховної Ради, маємо на руках і вивчали і працювали
в Комісіях і в фракціях з проектом бюджету, внесеним
Президентом. Зараз ми його обговорюємо. Тому що так
за Конституцією і за нашими нормами, парламентськими.
Зараз є суттєві зміни, напрацьовані Комісією
бюджетною спільно з Урядом. От скажіть, будь ласка,
на скільки, ну будем так говорити, логітивним може
буди наше, скажімо, рішення, якщо ми без того, що
Президент нове внесення, нового, так би мовити,
варіанту проекту сюди вносить без його участі.
Наскільки це, ну,
буде співвідноситися, наскільки це я
я - 122 - я
законно.
Мабуть, так що Президент повернеться і скаже, що
хлопці ви щось не те прийняли. Я не таке подавав.
Дякую.
_______________ Да, дуже цікаве питання. Я вам
скажу так. Я вважав і вважаю, що і на депутаських
читаннях і зараз ми обговорюємо той закон, який
представив Президент України.
Ми вам подали Президентом України після
депутатських читань і Головою Верховної Ради,
(..........) Верховної Ради було дорученно комісії
спільно з урядовими структурами доопрацювати з
урахуванням ваших всіх зауважень.
Ми на протязі всього часу щоденно і нічно
працювали над опрацюванням Закону, виходячи з закону,
який подав Президент. Якщо ви уважно розглянете, то
практично крім тих зауважень, що ми зняли 10
відсотків по прибутку, крім ще деяких окремих
зауважень практично закон не потерпів ніякої зміни.
І він відповідає тому закону, який подав
Президент. Інша справа, що комісія за погодженнями з
вашими комісіями і таке інше. Я не вважаю в цьому
нічого паганого, якщо
комісія внесла десь корективи, я
я - 123 - я
якісь статті видатків, десь поправила і погодилась з
Урядом окремі статті доходів.
Так, я так розумію, що це й робота комісії для
цього й робота і вас, як депутатів не просто
поговорити, не просто, так сказать, сумніви
висказати. Але внести вімдповідні корективи в бюджет,
який представив вам Уряд і представив вам Президент.
Ми зустрічались Голова Верховної Ради,
Президент, працівники Міністерства фінансів, Віктор
Михайлович, загальні позиції, ми з Президентом всі
узгодили.
Ну, я вважаю, чи 10 мільярдів, чи 20 добавити на
охорону здоров'я, чи 3 мільярда добавити на якусь
іншу справу, я вважаю, що це не справа Президента.
Я думаю, що Президент довірить Уряду в цьому
плані і якщо ми десь якусь допустили помилку, то з
нас він і спитає, а я вважаю, що ми сьогодні
обговоримо той проект, який подав Президент, з
урахуванням всіх тих змін.
Ну, для того я розумію до чого ви ведете, да
принципи класичного варіанту, комісія повинна була
подати таблицю, ну разногласія, да ми можемо таку
таблицю за ніч ще зробити, якщо вона вам потрібна.
Ми маючи
ніч на це ми думали, що завтра буде я
я - 124 - я
розглядатися бюджет, зробили, внесли корективи тот
проект бюджету, який ми мали, який ви подавали.
Розрахунки відповідні ті що вам ми подавали тоже
внесли відповідні корективи, тому протистояти так, що
комісія виносить якийсь свій із потолка бюджет, він
змінений всього на 140 чи 144 трильйони карбованці.
Тобто на 4 пасальдо плюс збільшення дефіциту бюджету,
якщо у нас 331 то комісія винесла 334, це 7 і 30 і
параметри, які ми виходимо.
Особливих суперечностей Уряду із пропозиціями
комісій Верховної Ради у нас немає, так нам тоже
хотілось може по-іншому, але я вважаю, що в цьому
плані треба находити компроміс.
ГОЛОВА. Дякую сідайте, я прошу вибачити
депутатів Осадчука і Пронюка, які не скористалися
своїм правом на запитання, бо так трапилося 4 від
області було, я мусив за чергою давати з інших
областей.
Але це не було ніяким попередженням ви самі
добре розумієте, а решта всі йшли за чергою, слово
надається депутату Юхновському від групи "Державність"
ЮХНОВСЬКИЙ
І.Р. я
я - 125 - я
263 виборчий округ. Шановний Олександре
Олександровичу! Шановний Євгене Кириловичу! Шановні
депутати!
Робота, яку сьогодні нам представила Комісія
Азарова, разом з тими трьома томами додатків справляє
велике враження. І це дає нам можливість дуже
детально познайомитись з майбутнім бюджетом держави.
Разом з тим я стверджую, що навіть і в цій
новій... цьому новому проекті є певні суб'єктивізми і
недоробки.
Що відноситься до першого проекту, який був
представлений нам Президентом, то там, безумовно, є
дуже сильні недоробки. Як приклад я хочу представити
податок від... прибуток від сільського господарства у
розмірі 82 трильйони карбованців, що становить 6%
загального прибутку держави в той час, як село займає
30% населення держави. Тому я вважаю, що (не
дивлячись на це), що податок на ПДВ був піднятий,
все-таки дохідна частина бюджету ще не повністю
зроблена. Я маю на увазі податок на землю. Цей
податок на землю -декілька раз проект вам подавався -
вчора я мав докладні переговори з цього приводу з
Українською
аграрною академією наук, і ми дійшли до я
я - 126 - я
згоди, що цей проект конче треба винести на розгляд
Верховної Ради. Справа в тому, що встановлюється ціна
землі і податок на землю.
Ціна землі і податок на землю торкається не
тільки земель сільськогосподарських, але так само і
земель населених пунктів. Коли розглянути самі
найменші величини такого податку, то підрахунки
показують, що від ріллі (тобто від
сільськогосподарських угідь) ми одержуєм в рік,
приміром, прибутку 780 мільйонів доларів, а від
податку на населені пункти ми одержуєм по найменшій
шкалі 680 мільйонів доларів, що в результаті
становить 1 мільярд 400 мільйонів доларів, що в
перерахунку на карбованці становить 225 трильйонів
карбованців.
Таким чином цей податок є дуже суттєвий. То, що
зробила Комісія Азарова, збільшивши в 50 раз, а не в
20 раз, попередній податок на замлю є так само
сміхотворний. Рніше за землю за один гектар в першому
аріанті платилось 35 тисяч карбованців, в другому
варіанті 800 тисяч карбованці. Тобто, один раз один
кілоглам м'яса, другий раз -2, 5 кілограма м'яса. А
крім ого, на всі види ріллі платився однаковий
податок, що є
зовсім смішне. я
я - 127 - я
Особливе питання відноситься до того, що податок
за землю повинні платити всі. Повинна встановлена
бути певна нормативна кількість землі, яка відповідає
роботі даного підприємства чи даної організації.
Позанормативна частина землі повинна
сплачуватись у вигляді податку.
Крім того, ми не повинні землі безплатно
передавати з одної організації в іншу організацію, не
беручи відповідну плату.
Особливе питання відноситься до площ землі, які
раніше ули зайняті величезними обшарами військових
баз. Це відноситься особливо до західних областей,
особливо до Івано-Франківської області, яка була
повністю зайнята, і де площі військових баз займають
більше 100 тисяч гектарів землі. У Львівській області
50 тисяч землі, приймаючи до уваги сірчані родовища.
Величезні обшари землі фактично були вилучені у
сільськогосподарського господарювання.
Разом з тим в статті 14 нового проекту
значиться, що звільняється від податку на землю
буквально дуже багато організацій, не дивлячиь на те,
які землі вони займають. Оцього допустити ми не
можемо. Зокрема, там звільняється від податку на
землі Чорноморський флот, а відомо, що Чорноморський
я - 128 - я
ялот на території Криму має дуже великпі бази,
сухопутні бази, які мають великі території. Ми не
зможемо їх з тих баз вигнати, але ми мусимо хоч від
них вимагати, щоб вони платили за цю землю.
Питання субвенції є загальне слабке місце, яке
було і в проекті Азарова, і в проекті, який
представив нам Президент. Я вважаю, що то, що
знаходиться під землею, а саме копалини і так дальше,
є загальнонародна власність. І якщо одна область має
більш розвинуту промисловість із-за копалин, а інша
область була закрита із-за того, що то була військова
база попередньої держави, то все-таки проблема
субвенції дуже важлива.
Мені, як ветерану Великої Вітчизняної війни,
хотілося б сказати, що 5 трильйонів кадробанців на
святкування 50-річчя Перемоги при такій великій
бідності, який ми маємо, все-таки не дозволена
розкіш.
Я пропоную, щоб хоча би одну половину цієї
частини віддати на будівництво як для військових, так
і на ремонт житла.
Що пропонує "Державність"? Група "Державність"
пропонує зафіксувати дефіцит державного бюджету в
розмірі 7, 3
проценти від валового внутрішнього я
я - 129 - я
продукту. І, по-друге, прийняти в першому читанні чи
той, чи той проект байдуже, тому що і той, і той
повинен дороблятися.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається депутату
Ніколаєнко від Комісії з питань науки та освіти. За
ним виступатиме Симоненко.
НІКОЛАЄНКО С.Н.
Шановний Олександр Олександрович! Шановні
народні депутати! Громадяни України! Глибоко
переконаний, що народна мудрість гласить вірно про
те, що якщо троє захочуть разом досягти мети, то вони
глину на золото перетруть. А якщо ми так кожно-різно,
і золото на глину можна перевести. То ж навіть
простий аналіз нашого бюджету свідчить стану справ в
Україні, що в нашій державі ще, нажаль, ми всі разом:
державна влада, вітки влади роблять
глину..................... ринку сьогодні ще, нажаль,
не працьовує.
Аналіз бюджету і запропонований Кабінетом
Міністрів бюджет говорить про те, що простій людині,
дюдині праці,
вчителю, лікареві, працівникові, я
я - 130 - я
робітникові, а значіть і переважній більшості
населення місця в цій державі в цьому бюджеті при
таких реформах немає.
Є й позитивне в цьому бюджеті. А що? Це те, що
чітко витриманий бюджетний дефіцит -7 відсотків. Ну
слава богу, хоч це ми витримали, те що нас просили з-
за кордону. Це від мене.
Від Комісії. Розглянувши проект Закону "Про
державний бюджет", Комісія з питань науки і освіти
відзначає, що запропоновані і основні напрями не
відповідають вимогам Закону "про освіту", зокрема,
статті 56-ої, суперечить Постанові і рекомендаціям
Верховної Ради, які ми нещодавно прийняли з приводу
парламентських читань про освіту. Визначені кошти в
бюджеті 87 трильйонів, я маю на увазі, тільки
республіканський, на освіту, а це всього 4, 7% від
всього бюджету, а потібно не менше 10.
Закривають витрати лише, лише, шановні друзі, по
зарплаті і 80% стипендій. Кожний депутат повернеться
через 3-4 дні в свій округ, і в нього спитають
учителі, спитають лікарі, як ми жить будем. А ми їм
відповімо, що тільки одну зарплату.
А скажіть мені, люди добрі, як працювати
сьогодні в
школі, в вузі без тепла, води, світла, я
я - 131 - я
обладнання, навіть, без тої крейди. Ми прямуємо,
таким чином, в якусь прірву, економим гроші на
освіті, то слід зараз же і дбати, кошти я пропоную
збільшити вдвічі на утримання тюрм.
Дивіться, середній термін навчання в Україні
сьогодні ледь-ледь сягає більше 10 років. В
Сполучених Штатах Америки -13, 5, Японії -14. У нас
лише кожний третій випускник може попасти в вуз, в
США - 60%.
Ось чому вчитись ми повинні в інших цього, як
розвивати освіту -саму продуктивну галузь, а не
впроваджування рекету, насилля і т.д. і т.д.
Якщо ми збираємось стати колоніє, сировинним
придатком, то давайте будемо скорочувати витрати на
освіту. Якщо хочемо будувати нашу державу, незалежну,
сильну, то давайте все-таки не забувати про цю
галузь.
Микола Янович Азаров запитає, а де ж взяти. Я
пізніше скажу. Уряд не врахував численні вимоги нашої
Комісії, численні, ми десятки раз виходили,
профспілок, освітян і знову включив до обсягів
асигнування освітою харчування учнів. Вибачте мені,
то які ж це витрати на освіту? Це соціальний захист.
Комісія не
може погодитися з тим, як заплановані я
я - 132 - я
витрати на капітальне будівництво. Цих витрат навіть
не вистачить на те, щоб борги повернути за минулий
рік. А в нас маса об'єктів, які надо здавати. А
якщо ми не витратим кошти, то вони просто розваляться
і т.д.
Законодавча база, налогова політика практично
побудована так, що в 95 році не буде бюджетів з села,
селищ, сільських районів.
Я, товариші, вам скажу так, з цією проблемою, з
сільською, бюджетом мало хто займається в нашій
країні.
Я вважаю, що тут держава не хоче бачити, де в
неї кошти. Кілька пропозицій від комісії. Комісія
пропонує: витрати на освіту здійснити не так, як мені
хочеться, або комусь іншому, а в обсязі 10 відсотків,
як це передбачено законом. Також ми просимо, щоб
обов'язково був веденний цільовий податок на зарплату
і всі ці пропозиції, які були, нами на депутатських
читаннях вони сформульовані, ми передали, але не
врахувала комісія Азарова.
І ще деякі питання. Сьогодні кажуть, що надо
економити бюджетні кошти. Пропоную встановити
жорсткий контроль за реалізацією бюджету, створити
систему
бюджетних банків, не кормити з бюджету я
я - 133 - я
кримінальні структури. Організувати обслуговування
бюджетних організацій. Необхідно режим економії, щоб
кожне Міністерство відомство, управління районне,
обласне чітко знало, скільки у нього повинно бути
автомобілів, скільки людей і які витрати. І так
сьогодні один гине, а інший живе дуже добре. Портібно
ввести податок на споживання, а так людина сьогодні
отримує кошти, іде в... тому що сім'я в нього
бідує....... і ізде на 5 "Мерседесах". Так що,: ми це
не бачимо цього?
В країні сьогодні не менше 2-х бюджетів: є
державний і тіньовий. У тіньовому бюджеті майже 60
відсотків всього державного. То давайте запозичимо.
Слід іти апробованним шляхом в світі.
І останнє. Одну секунду. Тут кажуть, що надо в
50 раз збільшити плату за землю, цього робити не
можна. Під огородом можна в 50 разів, а якщо колгоспу
платить по такій цифрі, то вибачте він розориться,
тому що йому ще на рубль зарплати надо 10 заплатити
інших податків. Дякую за увагу і давайте не забудемо
зрошення, бо без цього не буде України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має дупетат Симоненко
від групи
незалежних депутатів. я
я - 134 - я
За ним виступатиме Моцпан від Коміісї по
боротьбі з корупцією.
___________.
Уважаемые Председатель! Уважаемые коллеги!
Изучение и анализ документов о Государственном
бюджете Украины на 1995 год, сопоставление его
положений, тактических и стратегических направлений
по реформированию економики, с предложениями
Президента Украины курсом на проаодение радикалиных
економических реформ, позволяет сделать ряд выводов.
Первый вывод. В проекте Государственного бюджета
на 19995 год стратегии економического реформирования
економики страны не просматривается. Ее просто нет.
ГОЛОВА. Валентин Кастинович, я прошу. Ви будете
говорить трошки ближче до мікрофона, бо погано чути.
І я просив би депутатів: не заважайте Уряду
зосереджуватися над темою розмови. Тому що, я бачу:
тиснуть і тиснуть на віце-прем'єрів, на міністрів.
Будь ласка, депутати сидять в залі,... ні а я вам дам
додатковий час.
Я прошу депутат. Олександр Маркович, сідайте,
будь ласка. Будь
ласка. я
я - 135 - я
___________. Изучение и анализ пакета документов
о Государственном бюджете Украины на 1995 год,
сопоставление его основных положений с предложениями
Президента Украины по проведению курса радикальных
економических реформ, позворляет сделать ряд выводов.
Первый. В проекте Государственного бюджета на
1995 год стратегия економического реформирования
економики страны ныне просматривается. Ее просто нет.
Более того, представлено документы во многом
противоречит основным положениям, изложеным
Президентом в докладе в октябре 1994 года.
Сегодня совершенно определенно можно
констатировать. Программы в полном смысле этого
слова, реформирование экономикой у Президента
Украины, ни у Правительства нет.
И если опоненты будут возражать, говорят, что
есть доклад Президента, меморандум Международногов
алютного фонда, то я отвечу так. Что это одно, а
программа реформирования экономики старны совершенно
другое. И как говорят у нас -это две большие разницы.
Второе. Отход от принципа, что бюджет основной
инструмент государственного регулирования экономики,
отсутсвие в
представленом документе каких-либо я
я - 136 - я
приоритетов развития народного хозяйства, отказ от
какой-либо значительной поддержки народно-
хозяйственного комплекса, говорит о том, чтомы
становимся на путь уничтожения громадного, а поряду
отраслей уникального потенциала старны.
1995 год, как хотите, хотим мы или не хотим,
планируется как год доедания экономического
потенциала стараны, народных сбережений. И от этого
мы не уйдем. Если многие наши ведущие руководители не
поменяют взгляд.
Теперь прежде всего, уважаемый Петр Кузьмич, наш
министр финасов, который утверждал с этой трибуны и
утверждает, что бюджет должен заниматься только
бюджетной сферой, а не промышленостью.
Да, и Виктор Михайлович Пинзенык, который должен
усвоить истину, чтобы экономическая корова давала нам
молока, ее нужно кормить, кормить государственной
поддержкой и кредитами. Тогда и молоко будет у этой
коровы и глаза у нее просветлеют.
Третье. Самоуничтожающим фактором будет для
нашей нации тройное урезание бюджетных асигнований на
социальные программы.
Правда это не только для бюджетной сферы, это и
для сферы
материального производства. И здедсь мы я
я - 137 - я
парламентарии должны проявить максимум
принципиальности и последовательности и продумать
организацию оптимального распределения в пользу всех
слоев нашего народа заставить исполнительную власть
считаться с основным правом парламента.
Четвертое. Мы живем во время без просветного
дефицита, чисто экономический вопрос быстрими темпами
наполняется политическим содержанием, линии разлома
проходят как правило между бюджетами Советов базового
уровня и обласными. Между обласными и
государственными бюджетами. Первые акорды таких
противоречий уже прозвучали в этом зале, когда мы с
вами пытались рассмотреть вроде бы бюджетный вопрос,
бюджетный спор, между Одессой и Одесской областью.
Несмотря на то, что в этом споре было больше
демагогии и политиканства чем экномики, но такие
разборки могут привести не к предсказуемым
политическим последствиям. Здесь в любом случае может
сработать цепная реакция. Значит надо минять подходы
к реализации этого обоюдоострого вопроса, четко
определив и разделив собственные и регулируемые
источники доходов по всем уровням если мы не можем
дать, регионам деньги, то мы должны им хоть дать
возможность
заработать эти деньги на местах. я
я - 138 - я
Пятое. Регулируемый и стимулирующий характер
бюджета принесен в жертву во имя финансовой
стабилизации. Тоже не плохая цель. Но достигли мы эту
цель теми методами, которые предлагают. Трудно вернее
не возможно прогнозировать и вот почему, бюджет
представлен на рассмотрение Верховного Совета не в
пакете с основными денежными кредитной политики и
сметные расходы Национального банка, а вы посудите
сами, сколько бы мы не корректировали бюджет, если
счесть сельское хозяйство и оборотные средства и
госпредприятия торговли. Не напрямую зависят от
кредитов, их стоимости. То в конце концов если мы не
получим эти документы, то весь наш, все наше
обсуждение превращается в "мартышкин труд"...
В борьбе по-прежнему сохраняется... в бюджете
по-прежнему сохраняется та позиция, когда
Национальный банк во многом становится
неконтролируемым. Главное -на рассмиотрение
Верховного Совета не поступили такие документы, как...
Мне же еще полторы минуты?.. Я же с вами
спорил...
... поэтому безотлагательное требование нашей
группы это -последующее рассмотрение бюджета мы
долджны провести,
прежде всего, при наличии концепции я
я - 139 - я
НБУ в отношени: учетной ставки,
кредитной................., прогноза девальвации
карбованца, курсовой политики. Без этого бюджет
превращается в бутафорию!
И, несмотря на все эти замечания, мы считаем,
что нам необходимо обсудить... необходимо утвердить
бюджет в первом чтении. Это дает надежду нам, и тот
улучшенный вариант, который представила Комиссия
Азарова... Но утвердить так, чтобы мы потом смогли
доработать по каждому концептуальному замечанию, с
одной стороны. А с другой стороны -по каждой статье.
С таким расчетом, чтобы не придумывали дутых доходов!
А для того, чтобы мы нашли пути поддержки
производства.
ГОЛОВА. Дякую. Я прошу всіх дотримуватися
Регламенту. Зараз буде виступати Моцпан, депутат,
Анатолій Федорович. Але я прошу вашої згоди. У нас
фракції і від Комісії... від Комісії і від фракції
записалося і буде виступати приблизно 35 депутатів.
Я прошу пробачення...
Але ще, крім того, просто записалися депутати,
які теж мають право на виступи... Тому я просив би
вашої згорди (а це
можна, згоду, тільки голосуванням я
я - 140 - я
одержати), щоб в першу чергу надати слово в порядку
запису від комісій і фракцій, а потім решті.
(Шум у залі)
Так? Я ставлю на голосування.
"За" "проти" , рішення прийнято.
Так що, вибачайте, якщо десь буде порушуваться
регламент.
Слово має Моцпан від Комісії по боротьбі із
корупцією.
А за ним буде виступати Драгоморецький від
Контрольної комісії.
(Шум у залі)
А , потім ми переговоримо. Прошу.
І ще одне, давайте так, раз він вже на трибуні
стоїть, шановні депутати, в нас за регламентом, коли
нема вечірнього засідання, то перерва о 14. 30. А
коли вечірнє засідння, тоді ми робимо перерву з 14.
Одначе, враховуючи те, що в нас багато людей з
областей, і марнувати їм дві години в перерві,
мабуть, наврядчи доцільно, то тоді є пропозиція така:
до 14. 30,
потім півтори години перерва, а потім я
я - 141 - я
буде вечірнє засідання. Нема заперечень.
Будь ласка.
МОЦПАН. Уважаемый Александр Александрович,
уважаемые товарищи дептутаты, в парламентской трибуны
не раз звучала мысль о том, что налоговый пресс
буквально задушил производителя. Не затрагивая
концепции в налоговой системе в государстве, позволю
себе отметить, что судя по некоторым принципам
формирования правительством госбюджета, доходы вольно
или невольно подгонялись под расходы. На мой взгляд,
в нынешней кризисной ситуации, как никогда доджен
быть задействован жесткий режим экономии
государственных средств, использование доходов по
доходной части и ни карбованцем больше.
Во всяком случае, в таком режиме сейчас живет
подавляющее большинство нашего обнищавшего населения
Украины. А почему государство позволяет себе в столь
тредное время, я бы сказал, длегкомысленно относиться
к своим расходам, порождая дефицит государственного
бюджета, которого и в войну не было, и как следствие
инфляцию.
В связи с этим, я считаю, нам необходимо пойти
на жесткое
ограничение наших расходов. Что предлагаю я
я - 142 - я
конкретно. Постановление Верховного Совета по
предложенной Министерством обороны схеме численность
вооруженных сил ограниить до ста двухсот пятидесяти
тысяч и не более. Необходимо сокращение произвести до
1 июля сего года.
Сегодня у нас численность генералов составляет
ноль целых...
ГОЛОВА. Анатолій Федорович! Шановні депутати! Я
розумію прекрасно, що представник дуже важливої
комісії виступає, але не треба так бурхливо реагувать
на це. Будь ласка, уважні будьте.
___________. Сегодня у нас численность генералов
соствляет, если я не ошибаюсь, 0, 5 процента от
численности Вооруженных сил при нормативе 0, 1
процента. Офицеров соответственно 40 процентов при
норме 10-12 процентов.
Второе. Сократить до разумного предела
численность работников правоохранительных органов.
Часть высвободившихся средств направить на повышение
должностных окладов разыскников, следователей,
настоящих
профессионалов тем, кто действительно я
я - 143 - я
осуществляет успех в борьбе с преступностью. Надеюсь,
что руководство МВД в данном вопросе прявить подлинно
государственный подлход.
Третье. Численность гоаппарата сократить в 2
раза. Я имею ввиду управленцев исполнительной власти
от районного звена до высших структур, управленческий
аппарат государственных предприятий в 3 раза. Как
известно, производство сократилось за последние
четыре года по валовому внутреннему продукту в 3 раза
в долларовом исчислении, а аппарат напротив возрос.
Я понимаю, что проблема сокращения Вооруженных
сил, госаппарата и тому подобное непростая. Речь идет
о судьбах людей. Однако за равнодушие и
безответственность рано или поздно приходится
расплачиваться. К тому же сегодня никто не может
поручиться за благополучие судьбы любого из нас,
народных депутатов.
Считаю необходимым урегулировать и оплату труда
управленцев, директоров промышленных предприятий,
безпредела здесь достаточно, в том числе и народных
депутатов. Мы также должны почувствовать тяжесть
лишения народа на даном этапе.
Что же касается доходной части проекта
Госбюджета, то
как показал доклад председателя я
я - 144 - я
Комиссии по вопросам бюджета уважаемого Азарова
Николая Яновича, Правительство далеко не все
возможности использовало. Возможно это не такие уж и
большие деньги, но как стало мне известно, Украина не
получает сегодня плату за использование нашего
воздушного пространства иностранными государствами. В
то же время такими платежами облагается в аналогичной
систуации.
Наряду с повышением эффективности работы
предприятий, колхозов и совхозов, что должно быть и к
чему мы должны стремиться, а непланируемой считаю
преступное по отношению к народу сокращение
производства, существенным источником пополнения
доходной части бюджета в перспективе, вижу
ужесточение ответственности руководителей всех рангов
беспощадной мерой по пресечению коррупции в
государстве.
Уверен, что со временем история признает, что
так Украину не грабили как доморощенные жулики, так и
пришельцы, как в первые 3 -4 года ее независимости. К
сожалению, это так.
На десятой странице отчета Правительства о
работе за 1994 год назван, уважаемые коллеги,
следующий факт. я
я - 145 - я
В 1994 году концерн Украгротехсервис получил 100
миллионов долларов за приобретение газ(..........) с
последующей передачей топлива колхозам и совхозам в
счет оплаты за зерно. В государственные закрома
должно быть заложено 835 тысяч тонн зерна. Ни тонны
зерна государство не получило! И не понятно, куда
делись 100 миллионов долларов.
Министр финансов Германчук Петр Кузьмич говорил
о введении монополии на водку, как источника
пополнения доходной части бюджета. Позволительно
спросить: а по чьей преступной инициативе монополия
отменялась и кто понес за это ответственность? Когда
же изветсно: при царях была монополия на водку.
И в заключении. Уважаемые коллеги, не будет у
нас ни цивилизованного бюджета, ни государства, если
мы в самое ближайшее время не определимся в путях
развития экономики. Либо мы немедленно, не менее 70-
80% средств производства передаем непосредственно в
частные конкретные руки, с чем я никогда не
соглашусь, либо мы так же немедленно восстанавливаем
государственное управление государственной
собственностью в том же примерно процентном
соотношении с помощью, прежде всего, Правительства,
состоящего из
элементарно порядочных людей, я
я - 146 - я
профессионалов, а не жуликов и казнокрадов. Контроль
за ценами, заработной платой, крепкая трудовая
дисциплина, возвращение народу похищенной
собственности, с чрезвычаными мерами подавить
бандитизм, рекет в том или ином виде, злоупотребление
должностных лиц любого ранга. Уверен, что большинство
народа Украины поддержит вышеназванный ход развития и
предложенные меры. Нельзя жить в условиях всеобщего
грабежа и безответственности. Это касается всех нас:
и рабочего, и минстра. А иначе -полный развал
общества.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Драгомарецький виступатиме дещо пізніше.
Слово надається від Комісії з питань паливно-
енергетичного комплексу Кожушко Олександру
Михайловичу. За ним виступатиме Чиж.
Будь ласка, Регламенту тримайтесь.
КОЖУШКО. Уважаемые коллеги.
Рассматривая бюджет, мы должны четко знать, что
даст для страны его реализация, во-первых, по
социальной защите населения. Во-вторых, для
экономики, ее
стабилизации, как главнейшее условие я
я - 147 - я
благополучия нашего государства.
Представленный бюджет дает ответ на 50
процентов.
По-моему, в настоящее время уже всем известно,
что от того, как будет работать топливно-
энергетический комплекс, транспорт и связь, во многом
зависит успех подкема экономики. Зима этого года
показала, что из-за отсутствия не только
политического, но и государственного решения
топливно-энергетического комплекса, особенно угольной
промышленности, мы только за первых два месяца
(ноябрь, декабрь) потеряли больше, чем необходимо
было вложить в угольной промышленности на целый год
для ее стабильной работы.
Даже частичное решение в угольной промышленности,
я имею ввиду финансовой, дало возможность поднять
добычу угля на 40 тысяч тонн в сутки, то есть
позволило сейчас положить на склад электростанции 3
миллиона 500 тысяч тонн. А необходимо для успешной
работы 12 миллионов тонн.
К сожалению, этого ответа в нашем бюджете для
стабильной работы не отражено, отражено только
частично.
Аналогичное
положение сейчас на транспорте. я
я - 148 - я
Особенно на железнолорожном транспорте. Я хочу,
уважаемые коллеги, сидящие в зале, сидящее
правительство справа. Я там видел. Не надо много
изучать работу транспорта. Надо только знать нашу
историю и как она жестоко... жизнь наказывала тех
политиков и економистов, которые не уделяли внимание
железнодорожному транспорту. А положение на
железнодорожном транспорте, я вам должен сказать,
катастрофическое. Об этом пишут все: в докладных
записках. Расписывайтесь, дорогие депутаты, а вот в
бюджете, где необходимо решить этот вопрос, нет силы-
воли решить как положено этот вопрос.
Я хочу сказать, что в настоящее время
простаивают 70 тысяч неисправных вагонов, 2 тысячи
неисправных локомотивов из-за отсутствиязапасных
частей. Требуется замена 11 миллионов шпал (это 30
процентов). То есть, мы ездим по земле. Это
безопосность для жизни нашего народа. 10 тысяч
стрелочных переводов. В настоящее время закрыто 54
километра железнодорожных путей.
Меня волнует, как специалиста, что в настоящее
время технический прогресс на железнодорожном
транспорте прекратил, как говорится, расти. В
автоматике,
телемеханике, в енергетике. я
я - 149 - я
Причина здесь одна. Нет економического решения
по этому вопросу. ну вот скажите, может ли быть
решены в железнодорожном транспорте те проблемы
лозунгом наших економистов "Спасайся кто как может!".
Это тупиковое положение. Ведь, посмотрите,
железнодорожный транспорт -это государственное
предприятие и оно в нас и почти во всех странах мира.
Главный доход -это перевозы. Мы с 1990 год по 1995
год подняли тарифы в 62 тысячи раз. Это
астрономически поднятые тарифы. А цены на рельсы
поднялись паралелльно в 190 тысяч раз. А цены на
топливо, энергоресурсы в 200 тысяч раз.
Так вот то поднимается произвольно, а цены на
тарифы они регулируются правительством. Вот такие
ножницы приведут, товарищи уважаемый коллеги, что мы
не сможем приезжать на заседание. И я не знаю чем
наше правительство будет ездить. Может на одном
самолете, который есть. Потому что в самолет страшно
садиться сейчас, он как разбитая телега.
Я это говорю с болью потому, что в бюджете
правительство не заложило ни рубля. И наша комиссия
не сидела, она два с половиной месяца работала со
всеми Министерствами и ведомствами. Мы паралелльно
работали с
бюджетной комиссией. я
я - 150 - я
И я долже товарищи сказать всем, что бюджетная
комиссия в этом году поработала. И она же пришла к
выводу, что для того, чтобы поднять экономику,
необхидимы приоритеты. Все дырки мы не закроем. Так
вот главным приоритетом является топилвно
-энергетический комплекс и село. Решим эти вопросы я
вас уверяю поднимим энергетику.
Что необходимо решать товарищи? Если вы дадите я
скажу.
ГОЛОВА. Олександр Михайловичу, те, що треба
вирішувати ви здайте в комісію Азарова. Я
переконанний, що ваші пропозиції. Ну, 30 секунд, будь
ласка. Будь ласка, 30 секунд.
_______________ Я хочу, товарищи, сказать, что
вот все время здесь идут, что нету доходу. А я хочу
сказать доходы есть. Нам история дала. Смотрите
мощные порты, мощные железные дороги, мощные три
параходства, 600 кораблей, если бы их использовали,
мы б только за использование морского флота должны в
казну положить один миллиард долларов. Мы имеем одни
убытки найдите вы в мире, чтобы корабль, который есть
он приносил убытки.
я
я - 151 - я
К сожалению, у нас есть, Евгений Кирилович, к
вам я знаю сколько ходит потому, что там зелененькие,
любой вопрос который есть, дабы отбить и вот
смотрите, документ составили, важнейший документ,
Кодекс торгового мореплаванья, забыли его потому, что
там есть доходы, которые должны идти в казну. Я прошу
решить.
ГОЛОВА. Ще раз прошу дотримуватися Регламенту.
Слово надається від фракції "Соціалістів" депутату
Чижу, за ним виступатиме.
ЧИЖ. Шановні колеги! Шановні члени Уряду,
керівники областей!
Наша фракція оцінює цей проект бюджету, як
такий, що поглиблює кризу, продовжує деградацію
продуктивних сил веде до подальшого зубожіння людини
праці .
Доходи консолідованого бюджету, як нам відомо
зростають за цим проектом до 47, 2 відсотків проти
45, 2 в 1994, тобто добивається завалюється
виробництво.
Податок на прибуток введений замість податку на
доход знекровлює і
без того складний бюджет зменшивши я
я - 152 - я
доходу частину з 11,8 відсотків до 5 в цьому році.
І таким чином подаровано 34 трильйони доходів,
які залишаються в прибутку банківської сфери, в той
же час масове приховування прибутку не дасть змоги і
по цій частині доповнити бюджет. Ми фракцією
неодноразов наполягали на перенесенні Центру
податкового тиску з товаровиробника, з виробництва на
споживання. Наполягали на введені податку на не
рухоме майно, захистивши певний рівень середнього
майнового стану нашого громадянина, і за прогресивно
зростаючою шкалою оподатковувати дійсно багатих.
Ми пропонували проведення за таким же принципом
конфіскаційної грошової реформи.
Протекціоністських заходів вжити щодо зовнішньої
торгівлі для того, щоб захистити внутрішній ринок від
вивезення - через митні тарифи та на експорт того, що
нам потрібно. І на імпорт товарів, не визнаних
критичним імпортом.
Ці наші пропозиції проігноровані повністю. І ми
чули сьогодні з доповіді Миколи Яновича Азарова, що і
пропозиції Комісії теж не враховані.
Стабілізаційний податок, який пропонується, ми
не можемо брати в розрахунок, бо він... як ви знаєте,
його просто не
існує - він не прийнятий. я
я - 153 - я
Штучно завищені, на наш погляд, надходження від
приватизації. В кращому разі можемо мати третину від
того, що заявлена сума. Це щодо доходної частини.
Такі ж недоліки (і ще гірші) щодо витратної
частини. Йдеться про те, що повністю припиняється
фінансування, підтримка нашого виробника. Зате
підтримуються поосередковано посередники та інші
ділки. Різке зниження витрат -в 3 рази -на
фінансування народного господарства -пряме тому
свідчення.
Доруйновується освіта, охорона здоров'я (якщо
прийняти такий бюджет), культура, бо так зване
пропорційне зниження видатків на ці галузі просто
приведе їх до краху -це і так третина від того, що
вони... потрібно б отримати.
Знищиться, фактично, агропромисловий комплекс -
ми розуміємо, що для того, щоб далі ми не стали перед
проблемою продовольчою (зокрема, зерновою) треба
контракт передбачити хоча б в 10 мільйонів тонн.
Цього немає, і треба подумати, скажімо, про податок,
може, натуральний для того, щоб якось ми могли
ресурси продовольчі збалансувати.
Різке скорочення на житлово-комунальне
господарство
передбачено, а ми тільки що розглядали з я
я - 154 - я
вами проблеми, зв'язані з різким виростанням цін з
цього приводу. І так далі, і так далі.
Зате виростають витрати -було 213, тепер
передбачається 273 -стосовно і це 14 з лишнім
відсотки стосовно обслуговування зовнішнього боргу.
Я абсолютно не можу погодитись, і це вже хочу
висловити доручення наших депутатів від області як
координатор обласної депутатції з тим, як
розподіляється бюджет стосовно областей. От
конкретний приклад класичних Хмельниччина. Перша
категорія, завжди в першій п'ятирці тих, хто найменше
отримує цих бюджетних асигнувань. Для більш менш
нормального функціонування області треба щонайменше
40 трильйонів. Область працює, вже врізали все, що
могли врізати, все, що могли врізати. Працюють над
поповненням доходної частини щодо стимулювання
виробництва. І при цьому виходили, бачать, що вже,
скажімо, 25 трильйонів, за які падати просто не
можна. Микола Янович доповідав з цієї трибуни, дав
одну методику обчислення зарахування податку до
місцевого бюджету, зараз зовсім інша. В тій ситуації
ми бачимо, що області, скажімо, і це класичний
ще раз кажу, приклад, немає навіть коштів на оплату
заробітної плати
бюджетникам. Я не думаю, що ми я
я - 155 - я
можемо підтримати саме такий варіант і такий підхід.
У цьому випадку треба, безперечно, підходити
відносно того, щоб інтерес був збалансований і
державний і регіонів. Нам як мінімум, скажімо, на
Хмельниччину, потрібно як мінімум, щоб бюджет
закривався в 25 трильйонів, відповідно треба і
субвенції переорієнтовувати і відношення відносно
нормативів, відрахувань до обласного бюджету.
Ми пропонуємо ось що: Безперечно, що ми загнані
в глухий кут, я повинен нагадати народним народним
депутатам про те, що бюжет поданий з піврічним
запізненням. Але і приймати в такому вигляді, як він
є, ми не можемо. Треба міняти взагалі всю стретегію.
Реформи, які довалюють і без того наше виробництво в
складній итуації, вони простоне можуть далі бути
терпимими.
Тому ми пропонуємо, наша фракція, за прийнятття
бюджету в найкоротший термін, б/езперечно. За те, щоб
ми не вийшли за межі тих параметрів дефіциту бюджету,
які закладені. І це теж для нас безперечно. Але цей
бюджет, який ми розглядаємо, повинно узгодити з тим,
що пропонував Микола Янович, доопрацювати,
повернутись до його розгляду, і тільки тоді можна
ставити питання про
прийняття його в першому читанні. я
я - 156 - я
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Раханський Анатолій
Варфоломійович від Комісії з питань державного
будівництва. За ним Кужель.
РАХАНСЬКИЙ А.В.
Шановний Голово! Шановні народні депутати!
Шановні члени Уряду і запрошені! Проект державного
бюджету України на 1995 рік іншим бути і не міг тому,
що штаб економіки України за три останні роки
очолювало сім міністрів. Спеціалісти Мінекономіки не
встигали закінчити експеримент, розпочатий одним
шефом, як приходив інший. В проекті бюджету основним
джерелом доходів є податок на добавлену вартість,
податок на прибуток. Але проаналізувавши роботу
промисловості за два місяці поточного року,
необхідно відмітити, що таким чином бюджет
поповнюватись не буде. Так виробництво товарів
народного споживання за два місяці поточного року
порівняно з таким же періодом минулого року складає:
по непродовольчих товарах -68 відсотки,
продовольчих
-88. Підсумки проведення оптово- я
я - 157 - я
промислових ярмарків по закупівлі товарів народного
споживання на 1995 рік показують, що підприємства
основних міністерств та відомств : Мінмашпрому,
Мінпроду, Держкомлегтексу, Укрпобудхіму різко
зменшують виробництво їх порівняно з минулим роком.
Таке зниження виробництва призведе не тільки до
зменшення доходів до бюджету, а й також до
соціального вибуху в державі. Так, наприклад, у
поточному році прогнозується виробити 37 мільйонів
пар шкіряного взуття. Задумайтесь -це в п'ять разів
менше ніж у 1990 році. 0, 7 пар взуття на одну людину
в рік. Населення України не буде забезпечено товарами
першої необхідності. Особливу тривогу викликає
зменшення виробництва продукції підприємствами-
монополістами.
Члени нашої комісії на її засіданні ретельно
обговорили проект бюджету і прийшли висновку, що в
цей час іншого висновку немає, як його приймати в
першому читанні. При умові зваженого підходу до його
доробки в місячний строк.
Комісія, а також група "Незалежність", членом
якої я є, вважає, що потрібно піти по шляху
виправлення становища не стільки за рахунок
скорочення
видатків, скільки за рахунок збільшення я
я - 158 - я
доходів, при цьому забезпечивши ритмічну роботу
підприємств незалежно від форм власності. Держава
повинна, взявши ситуацію в свої руки, гнучкою
економічною політикою заінтересувати підприємства у
збільшенні виробництва продукції, покращенні її
якості, зменшенні собівартості.
Для галузей, робота яких залежить від критичного
імпорту сировини чи комплектуючих, особливо з країн
СНД, оперативно встановити взаємовигідні торгово-
економічні зв'язки з цими країнами.
Прошу звернути увагу, що на різкий спад
виробництва товарів народного споживання в державі
вплинула гостра платіжна криза. А у зв'язку з
ліквідацією системи внутрішньої торгівлі в країні
зруйнована оптова система, система формування
товарних ресурсів та замовлення промисловості,
розміщення по регіонах та доведення товарів до
споживачів відповідно їх попиту і потребах.
На жаль, ситуація у внутрішній торгівлі країни з
боку держави не керована. Не кращі справи у системі
Укркоопспілки, поки уцілівшій, але ледь-ледь
жеврічої.
Питома вага цієї системи в обороті держави
скоротилась з 29
% у 1990 році до 18 у минулому. В я
я - 159 - я
зв'язку з цим до бюджету держави не надійшло 585
мільярдів карбованців. Хто виграв? Всі програли.
Слідуюча стаття доходу -акцизний збір.
Неоправдано зменшено виробництво товарів підакцизної
групи: пива, тютюнових виробів, вин, коньяку. Що
мішає? Є можливості і виробничі, сировинні, і є
потреба в цих товарах. Якісніших, до речі, за
імпортні.
На жаль, Кабінет Міністрів затримує, тут уже
говорилось, подання до Верховної Ради проекту Закону
"Про монополію на виробництво і реалізацію горілчаних
та тютюнових виробів".
Захищаючи вітчизняного виробника необхідно
переглянути розмір ставок імпортного мита.
Наприклад, зменшили виробництво тютюнових
виробів вітчизняних в 2 рази, продавши шість фабрик
іноземним фірмам, не... ввізне мито. Використання
валюти, використовувати її потрібно тільки на конче
критичний імпорт, а не так, як опублікували в своїй
газеті " Київські відомості" 18. 02. 95 року, що уряд
закупив дитяче харчування за валюту, зупинивши
потужні заводи на комплектному імпортному обладнанні,
Балський і Хорольський, які спроможні забезпечувати
дитячим харчуванням
всі країни СНД. я
я - 160 - я
Однією із головних задач розглядаючого бюджету,
закінчую, повинно бути покращення здоров'я, добробуту
наших людей, в цій складній економічній, екологічній
обстановці.
І щоб зберегти здоровий генофонд, ми повинні
перш за все зберегти те, що ми маємо і його правильно
використовувати. А саме державними інвестиціями ми
повинні підтримати курорти як галузь. Наприклад,
однією із скарбниць України є державний курорт
Евпаторія, з його унікальним природно-лікувальним
факторами. Наявністю лікувально-діагностичної бази,
екологічно-чистого середовища, де вилікувались від
важких захворювань 10-ки тисяч дітей, та дорослих.
Але сьогодні дитячий курорт, який завжди лунав
дитячим сміхом, і як результат кожен 5, 6 допризивник
який став до армії України, не підлягає призову.
Тому курорт потрібно зберегти, як
реабілітаційний центр відновлення здоров'я нації, але
судячи по виділенню інвестицій, держзамовлень, їм
тільки давлячих податкві по відношенню до курортного
законодавства. Уряд ніяких мір не приймає.
А де наша турбота про людей, подумаємо, чи
здорове покоління ми оставимо після себе. Дякую за
увагу. я
я - 161 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається від Комісії з
питань економічної політики Олександрі Володимирівні
Кужель.
КУЖЕЛЬ.
Я очень коротко.
Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые
члены Правительства! Уважаемые коллеги!
Комиссия по економической политике управления
народным хозяйством предлагает поддержать бюджет в
превом чтении с теми оговорками, который были
предложены многоми выступающими, что установит
дефицит консолидируемого бюджета 7, 3 процента и мы
поддерживаем продложение о том, чтобы установить
граничный размер доходов консолидируемого бюджета в
размере 39 процентов.
Однако хотелось бы отметь, что структура бюджета
полностью не соответствует той программе Президента,
которую поддержал Верховный Совет. Удивительно, что
исполнительная власть должна бы отражать те
программы, которые выносил Президент Верховному
Совету. Однако, они
полностью противоречат. Конкретно я
я - 162 - я
по некоторым статьям бюджета.
По доходной части. Мы с вами утвердили НДС -20
процентов и у нас есть на это все основания, потому
что по анализу использования бюджета 1994 года мы
видели, что большие налоги не дали поступления в
бюджет и сделали огромный дефицит. И даже с
выступления Петра Кузьмича ясно, что принятый нами с
вами налог на прибыль -это единственный тот налог,
который собран в размере как и планировалось. То
есть, уменшение налога на предприятие дало
возможность предприятиям работать.
Мы должны с вами четко давать отчет, что
увеличение НДС с 20 на 28 процентов увеличивает цену
реализации продукции. И это не на 8 процентов, а
гораздо больше. То есть, те деньги, которые мы с вами
направляем на увеличение пенсии, на социальную
защиту, на заработную плату будут изкяты у тех же
пенсионеров, у тех же инвалидов и детей в размере
большей цены. То есть, мы от этого только проиграем.
И предприятия от этого не начнут работать.
Стабилизационный налог. Если вы заметили в
бюджете два варианта стабилизационного налога.
первый -это три процента, который берется с прибыли.
И второй -это в 42
статье стабилизационный налог для я
я - 163 - я
топливно-энергетического комплекса. Пять процентов.
Но с тем, чтобы относительная себистоимость. Это
недопустимо. Эта продукция уже сегодня идет по
мировым ценам. Это будет невозможность реализации. И
мы эти виды отраслей промышлености поставим просто на
колени.
Стабилизационный налог можно расматривать в этом
зале. Мы с вами в налоге Закона на прибыль сделали
такой шаг, что если предприятие в размере 4 процентов
налога с прибыли направляет на благотворительные цели
и содержание предприятий соцкультбыта. Мы его
освободили от налогообложения. Мы дали такой шаг.
То есть можнов дальнейшем на втором чтении
расматривать применение стабилизационного налога, но
с тем, чтобы он устанавливался на местном уровне.
Если высокрентабельное предприятие, можно и 5
процентов стабилизационного налога.
Низкорентабельное -один. И оставить его на местном
уровне.
По расходной части. Полностью не устраиваетнашу
комиссию распределение по областям. Давайте все-
таки научимся формировать бюджет так, чтобы не надо
было здесь просиживать руководителям областей, чтобы
согласовывать с
вами каждую цифру. я
я - 164 - я
Давайте установим ряд налогов, которые 100
процентов остаются в области. Ряд налогов, которые
забирает государственный бюджет. И не надо каждый раз
кланяться, выпрашивать для областей деньги.
Запорожская область не последняя область по
производству продукции, а в том виде, в котором она
представлена в бюджете, мы просто погубим эту
область. И ни о какой структоризации промышлености не
может быть речи, когда мы денег на нее выделяем.
По расходной части. Такие, как статья. Год назад
мы обсуждали вместе с агропромышленной комиссией.
Когда мы выделяем кредиты сельскому хозяйству и за
это выделяем моржу таким банкам, как банк "Украина".
Давайте расмотрим нужно ли нам это. Нужно ли такие
затраты? Может быть можно разработать другие схемы?
Также мы против статьи 39, которая вводит
регулирование опять фонда потребления не учитывая
решение Верховного Совета и статьи 44, которая
отменяет льготы по прибыли. Вообщем комиссия просит
обратить внимание, на то, что необходимо провести
Кабинету Министров и установить строк инвентаризацию
иммущества государства и вообще, что мы имеем, когда
мы на конец -то посмотрим какие у нас есть
предприятия и
какие у нас искапаемые, у нас нет этой я
я - 165 - я
инвентаризации. Я прошу это записать в постановляющую
часть.
И еще кроме этого Комиссия по экономической
политике предлагает Верховному Совету для того, чтобы
каждый раз принимая бюджет мы не были в такой
ситуации не имея информации, принять положение такое
создание или аудиторской палаты или контрольно-
ревизионной какой-то службы при Верховном Совете,
если мы с вами принимаем бюджет.
Мы должны иметь независимую экспертизу
использования бюджетных средств. До тех пор пока мы
не будем знать как используется бюджетные средства
при том эта экспертиза должна быть независима и
данные например ревизионного направления не могут
использоваться так, как они являются органами
Министерства финансов.
Верховный Совет никогда не будет правильно
принимать данные потому, что они будут иметь
достоверные информации. Спасибо большое.
ГОЛОВА. Дякую, шановні депутати, зараз буде
перерва на півтори години, а потім продовжимо
обговорення після перерви першим виступатиме від
комісії з питань соціальної політики Буздуган. Прошу. я