ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  СЬОМЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  22  б е р е з н я  1995  р о к у

                      16.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Прошу  зайняти свої місця, підготуйтеся

 до реєстрації.

      Увімкніть систему.

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ ДЕПУТАТІВ.

      Зареєструвалося  332 депутати, вечірнє засідання

 оголошується відкритим. Слово має від Комісії з питань

 соціальної   політики   депутат   Буздуган,   за  ним

 виступатиме Янко від МДГ.

      БУЗДУГАН Ю.О.

      Шановні  колеги!  Шановні колеги, закликаю вас до

 уваги.

      ГОЛОВА.  Юрій  Олексійович, це  я закликаю до

 уваги , а ви говоріть. Будь ласка. я 

      БУЗДУГАН.

      Важко  просто  говорити в таких умовах. Особливо

 голові   Комісії  з  питань  соціальної  політики  та

 праці... І особливо - з таким бюджетом.

      Шановні колеги!

      Я  не  буду  говорити про консолідований бюджет,

 хоча  я  теж  належу  до  якоїсь  області, а саме -до

 Чернівецької, до так званих дотаційних областей,  але

 я буду говорити про інше.

      Ви  знаєте,  я  зробив... дуже важко працювати з

 тим  бюджетом,  який  роздали тільки сьогодні вранці,

 але  я зробив  орієнтовний аналіз цього бюджету. І що

 в мене вийшло?

      Я зробив аналіз надходження до бюджету і видатки

 з   бюджету.   Розбив  на   3  колонки:  "населення",

 "підприємства", "держава".

      Населення сплачує (згідно до останнього варіанту

 бюджету,  який  нам  роздали) 60,1%  доходної частини

 бюджету.  Тобто,  майже  дві третини. Отримує -33, 7%

 бюджету. Тобто, третину.

      Підприємства сплачують 24,8%  бюджету, отримують я 
 я                           - 3 - я 

 від держави, через розподіл  22,7% бюджету.

      Держава  має  власних  доходів  15,1%   бюджету,

 розходна частина на державу йде 38,8% бюджету.

      Це так, для аналізу...

      Далі.   Я   зробив   аналіз  видаткової  частини

 бюджету.

      На  фінансування  народного господарства в цьому

 році піде 22,7% бюджету - це проти 38,8 %,  які були в

 минулому році.

      На  оборону  піде  10,3%  бюджету  -  проти 5% в

 минулому році.

      На  утримання державного апарату, я маю на увазі

 зщаконодавчу, виконавчу, судова влада та прокуратура,

 та правоохоронні органи, дипломатичні представництва,

 та  відрядження  службовців  за кордон 7, 5 відсотків

 бюджету. Проти 4, 6 в минулому році.

      Скільки  же  іде на соціальний захист? Практично

 всі  і  Верховна  Рада  приймаючи  в  липні,  якщо не

 помиляюся,  і  Президент  проголошуючи  свою  промову

 визначали   соціавльний   захист,  як  пріоритетне  в

 напрямку  діяльності  держави. Якщо, в минулому році,

 це  було  6  відсотків,  то в цьому році в державному

 бюджеті  пердбачено  4,  4  відсотки.

      Але  це  є, ви знаєте, реально-соціальний захист я 
 я                           - 4 - я 

 забирає  значно  менше  коштів,  тому  що скажемо дві

 третини  цих  сум,  які  йдуть на, скажемо, додаткові

 виплати...  наприклад,  пенсії військовослужбовцям та

 особам  начальницького  та  рядового  складу  органів

 Внутрішніх   справ...   Вибачте,   в   мене  язик  не

 повертається  назвати  цю статтю соціальним захистом.

 Коли  комусь  платиться  пенсія  десять мільйонів при

 середній  пенсії півтора мільйона, знаєте в мене язик

 не  повертається  це назвати соціальним захистом. Так

 це  треба  фінансувати,  але  це треба фінансувати по

 статті  бюджету  Міністерства оборони. Так от якщо ми

 вилучимо  ці статті на соціальний захист в державному

 бюджеті залишається всього 1, 2 відсотка бюджету.

      Наша   комісія   зробила   аналіз  наскількі  це

 відповідає   діючому   законодавству,   потребам  які

 існують  по  Закону  по ветеранам, по пенсіонерам. Ви

 знаєте,   це  всього  12  відсотків  від  законодавчо

 забезпечених норм  і гарантій.

      Другий аспект. Ми дуже довго вибивали з Кабінету

 Міністрів    питання,    вартістну    величину   межі

 малозабезпеченості.  Як  можна  формувати  бюджет, не

 знаючи,  яку  межу  малозабезпеченості ми закладаємо.

 Бюджет  сформований, межі малозабезпеченості немає. В

 мене  закінчується час, тому я хочу зупинитися тільки я 
 я                           - 5 - я 

 на одному моменті.

      В минулому році забрали в бюджет Пенсійний фонд.

 Він   зразу  став  дефіцитним.  Тобто,  він  не  став

 дефіцитним, але пенсії не зростали. Якщо з 1 січня по

 1  жовтня  зарплати  виросли  в  2, 2 рази, то пенсії

 стояли на місці. Куди ділися  гроші?

       Я  розумію, бюджет -це бездонна дірка. Зараз до

 бюджету  забирають  крім  Пенсійного  фонду ще й Фонд

 зайнятості.  До  мене  є десятки звернень про те, щоб

 треба   встановити   статус  не  повністю  зайнятого,

 частково  зайнятих.  Розроблення відповідної поправки

 до  законодавства готується до ратифікації відповідна

 конвенція  міжнародної організації праці. Але це буде

 потребувати  1,  4  трильйони на місяць. Це проти 100

 мільярдів,  які  ми  витрачаємо  зараз  за  місяць на

 виплату  отих пенсій. Крім того, зараз мені до Служби

 зайнятості  надійшли списки на 2, 5 мільйони тих, хто

 буде найближчим часом звільнений, проти 89 тисяч, які

 ми зараз маємо.

      Зараз в таких умовах віддавати Фонд зайнятості в

 державний бюджет, я вважаю, просто, ну, нереальним. Я

 не знаю, як ви, я особисто цей бюджет підтримувати не

 можу і голосувати за нього не можу.

      Дякую. я 
 я                           - 6 - я 

      ГОЛОВА.  Я  в  порядку інформації, просто для...

 Зараз  я  вам  дам слово. Я, знаючи те, що слухачі не

 мають  цих  цифер  перед  собою,  Ігор Олександрович,

 маючи   підстави,   безперечно,  роблячи  розрахунки,

 назвав  цифри,  щоб була для співставлення дані були,

 треба... Я просто зачитаю два абзаци із документа, де

 передбачено видатки бюджету.

      "Видатки   на   соціальні-культурні   заходи   і

 соціальний   захист   населення,   обсяг   асигнувань

 консолідованого  бюджету  на  ці заходи передбачено у

 сумі 1, 3 квадрильйона, або в 4, 6 рази більше, ніж у

 точному  бюджеті  за 1994 рік, що становить 30, 5% до

 валового внутрішнього продукту і 56, 1% до загального

 обсягу бюджетних видатків.

      Із   державного   бюджету  на  зазначені  заходи

 передбачається   спрямувати,   десь,   733  трильйони

 карбованців,  що  становить  52,  7%  від  видатку на

 указану мету з консолідованого бюджету.

      На    соціальний   захист   населення   намічено

 здійснити витрати з консолідованого бюджету на

 суму  862  мільярди трильйонів карбованців, або 18, 9

 відсотка  до  валового  внутрішнього продукту і 34, 7

 відсотки  до  загального  обсягу бюджетних видатків і я 
 я                           - 7 - я 

 так   далі.  Це  просто  в  порядку  довідки,  як  це

 подається  в  бюджеті.  Будь  ласка  депутат Янко від

 міжрегіональної    депутатської    групи,    за   ним

 виступатиме Череп.

      ЯНКО.  Уважаемые  народные  депутаты,  уважаемый

 Александр Александрович, уважаемые члены правительства.

      В этом зале, не раз звучали мысли о том, что без

 развитого   аграрного   сектора,  а  также  топливно-

 енергетического комплекса основой которого на Украине

 всегда   была   угольная   промышленность,   серьозно

 говорить   о   економической,   да   и   политической

 независимости нашего государства просто не возможно.

      Образно  говоря  нет  хлеба  -голод,  нет угля -

 холод. Ведь судьба распорядилась, так что и хлебом, и

 углем   всегда   могли   и  могут  быть  полной  мере

 удовлетворяться  потребности  Украины.  Для  этого мы

 располагаем  самым  плодородными  землями,  огромными

 более   чем   200  лет  запасами  угля,  трудолюбивым

 населением, профессиональными кадрами,шахтеров.

      Вопрос    в   одном,   как   сегодня   общество,

 руководство  государства,  относиться к этим казалось

 бы    самым   приоритетным   направлениям   народного

 хозяйства.    Зная    положение    дел   в   угольной я 
 я                           - 8 - я 

 промышленности,  хотел бы более подробно остановиться

 на  том, как предложенный бюджет отразиться на работе

 угледобывающих,  перерабатывающих,  шахтостроительных

 предприятий этой отрасли.

      Начну  с  того,  что  слово уголь встречаеться в

 первом варианте, представлен кабинетом Министра, один

 раз  при  определении  затрат,  связанных с урезацией

 угольной   промышленности.   Термин  реконструлизация

 означает,  как не что иное как закрытие угольных шахт

 украинского   Донбасса.  В  этом  и  заключается  вся

 приоритетность угля в представленном бюджете.

      Прискорбно,  что  в  последние  годы  на Украине

 делается все чтобы это престижная, в прошлом, отрасль

 перешла  в разряд второстепенных или вовсе прекратила

 свое существование. Когда речь идет о закрытии шахт и

 ни  слова  не  говорится  о  новом строительстве. Для

 специалистов  все  понятно.  Думаю, что это понятно и

 авторам бюджета. Не понятно другое. Как мы собираемся

 выжить,  не имея газа, нефти и прекратив добычу угля?

 Если  наряду  с газом, нефтью, мы собираемся закупать

 еще  и  уголь  (а  закупать придется 50 -60 миллионов

 тонн  в год), то скажите, где возмутся на это деньги.

 Если  же  учесть,  что затраты, связанный с закрытием

 одной   шахты   сегодня   составят  порядка  полутора я 
 я                           - 9 - я 

 триллиона карбованцев, то становится ясным, что такая

 финансовая,  техническая  политика  приведет в тупик,

 выход     из     которого    представляется    весьма

 проблематичным.

      Да,  украинский  уголь  дешевым  быть  не может.

 Условия  его  добычи  (я  уже об этом не раз говорил)

 одни  из  самых  тяжелых  в  мире.  Експлуатироваться

 подобные     месторождения     могут    только    при

 соответствующей  государственной  поддержке,  которая

 заключается  прежде всего в создании предпосылок, при

 которых  добываемый  уголь будет конкурентноспособный

 как  на  внутреннем  так  и  на внешнем рынках. А это

 прежде всего  - цена, доступная  для потребителя.

      Уход   от  дотирования  угольной  промышленности

 неизбежно  приведет  в  текущем  году    еще снижению

 обкема добычи на 15 -17 миллионов, 20 миллионов тонн.

 И  это  с  нашей точки зрения один из самых серьезных

 консептуальных  недостатков  расматриваемого бюджета.

 Если    же    предусмотренной    сатьей    номер   37

 стабилизационный     фонд    топливно-энергетического

 комплекса   предполагается   частично   направить  на

 поддержку  угольных  предприятий.  Это  четко  должно

 найти  отражение  в  соответствующих статьях бюджета.

 Тогда двойного толкования этого вопроса не будет. я 
 я                           - 10 - я 

      Безусловно,   что   часть   особенно  сложных  в

 техническом  и  экономическом отношении шахт. А также

 шахт  в  основном отработавших балансовые запасы угля

 прийдется  закрывать.  Но  делать это надо продумано.

 Считаясь  с экономикой государства, поэтапно, как это

 и    предусмотрено   программой   развития   Угольной

 промышлености до 2005 года.

      Но  нельзя забывать при этом и о строительстве н

 овых  угольных  предприятий.  Если  мы  хотим,  чтобы

 топливно-энергетический  комплекс,  обеспечивал нужды

 государства,  бюджет  должен предусматривать средства

 на   строительство   новых   фахт  в  соответствии  с

 разработаной сегодня  программой "Уголь".

      Хочу  отметить понимание этого вопроса бюджетной

 комиссией    Верховного    Совета.    Предусмотренные

 комиссией   40   триллионов  карбованцев  капитальных

 вложений   на  строительство  угольной  промышлености

 конечно  не  достаточно.  Но они позволяют продолжить

 сооружения  уже  начатых шахт, сохранить существующие

 кадры шахтостроителей на Украине.

      И  самое главное сохранить веру в то, что шахтер

 был   есть   и  будет  нужен  нашему  народу,  нашему

 государству.  Уважаемые народные депутаты, в отчете о

 работе  Кабинета  Министров  Украины  в  1994  году в я 
 я                           - 11 - я 

 разделе  работа основных отраслей народного хозяйства

 отмечается.   Цитирую   дословно:  "Однією  з  причин

 різкого   зростання  заборгованості  в  енергетиці  є

 недотримання   порядку  першочерговості  платежів  за

 відпущенну енергії, як це було передбачено статтею 16

 Закону  України  від  першого  лютого  1994  року про

 державний  бюджет України, а також зміна в 4 кварталі

 1994 року Верховної Ради України цього порядку.

      Думаю,   що   нам  з  вами  необхідно  исправить

 допущенную ошибку. Предлагаю в связи с этим статью 34

 представленного  проекта  бюджета записать в редакции

 указанной   статьи   16,   что  поддерживается  также

 комиссией   по   тополивно-энергетическому  комплексу

 транспорту и связи.

      Уважаемые народные депутаты!

      Межпарламентская       депутатской       группой

 рассмотреный  сегодня  предложеный  проект бюджета на

 1995  год,  конечно  понятно,  что сделать его таким,

 чтобы он удовлетворил потребность всех присутствующих

 здесь повидимому невозможно.

      Тем  не менее мы предлагаем предложенный сегодня

 проект  поддержать  и  в  первом  чтении подтвердить.

 Спасибо за внимание.

 я 
 я                           - 12 - я 

      ГОЛОВА.  Дякую  слово  має  Череп  В. І. -Голова

 комісії  з  питань базових галузей за ним виступатиме

 Петренко .

      ЧЕРЕП В.І. Білопілля. Комісія базових галузей.

      Шановні колеги!

      Чи   є   останній  варіант  бюджету  кращий  ніж

 попередній.   Не   набагато   змінилися  цифри,  суть

 залишилася,  при чому якісна сторона бюджету не стала

 кращаю,  а справа на мій погляд в тому, що розробники

 бюджету   не   зробили   головного  не  змінили  саму

 ідеологію розробки бюджету, не зуміли створити основу

 для плідної роботи.

      І  сьогодні  ведеться  полеміка  відносно тих чи

 інших  підходів  до  формування  бюджету, в основному

 його  доходної частини. Один епізод спочатку прийняли

 ставку  27  відсотків  податку  на добавлену вартість

 потім  прийшли  до  висновку,  що такий рівень завдає

 шкоди  товаровиробнику  прийшли  до  20  відсотків, а

 тепер   з   таким   професіоналізмом   деякі  фахівці

 доказують, що 28 відсотків - це оптимально.

      А   відповідь   дуже   проста,  шановні  міністр

 фінансів   Петро  Германчук  висловив  тезу.  Доходна я 
 я                           - 13 - я 

 частина бюджету є незмінною, питання чому? В цьому на

 мій  погляд і лежить помилковість ідеології і Уряду і

 окремих наших комісій.

      Але   мені   імпонує  друга  теза  міністра,  що

 первинна  є  виробнича  сфера, а бюджет -це результат

 праці   всіх   галузей.   Тобто,   потрібна  серйозна

 структурна   перебудова  народного  господарства.  На

 жаль,  уряд  не  має на сьогодні чіткої програми дій.

 Пройшло  багато  часу  з  моменту ставлення Верховною

 Радою доповіді Президента України "Про основні засади

 економічної  та соціальної політики", доповіді, яка є

 ідеологією,   магістральним   напрямком   комплексної

 програми  ринкових  перетворень  і  виходу  економіки

 країни  з  кризи, яка повинна була покладена в основу

 практичності   діяльності  Уряду.  Кабінет  Міністрів

 повинен  був  в  місячний  термін  підготувати  пакет

 нормативних  і  законодавчих  актів, які повинні були

 бути  механізмом  практичної  реалізації програми. На

 жаль,  ця  робота  гальмується.  Тому закономірно, що

 відсутність  в  повному  обсязі  пакетів  економічних

 законів   плюс   зволікання   з  розробкою  концепції

 податкової  політики  і Закону "Про бюджетну систему"

 явились  результатом  довготривалих, часто безплідних

 дискусій навколо бюджету. я 
 я                           - 14 - я 

      Коротко по бюджету. Перше. Серйозним прорахунком

 розробників   бюджету   є   відсутність  (особливо  в

 доходній  частині)  чітких  пріоритетів.  Є два шляхи

 підтримки пріоритетів.

      Перше -це створення пільгової податкової системи

 для цих підприємств і напрямків, або сппрямувати

 цільові  інвестиції,  тобто  капітальні вкладення, що

 дасть  змогу  модернізувати  виробництво  через  нові

 технології   і   цим   збільшити  обсяг  виробництва.

 Держава,  яка  володіє  шестидесяти  двома відсотками

 державної  власності,  не  може  не  впливати  на хід

 подій.  Це можливо розглянути на фактах минулого 1994

 року,   коли   за   рахунок  скорочення  промислового

 виробництва   у   бюджет   надійшло   134   трильйони

 карбованців на всі види податків, що дорівнює чтверті

 від  загальної суми бюджету і набагато перевищує його

 дефіцит.   Цей  показник  в  минулому  році  повністю

 паралізував всю бюджетну систему.

      Далі.  Металургія, хімія, енергетика залишаються

 пріоритетними    галузями.   Їх   частка   в   обсязі

 промисловості  держави  дорівнює одній третині. Більш

 того,   в  експортних  поставках  їх  доля  майже  50

 відсотків.

      Тому  цілком  випвдано, щоб такими галузями, як: я 
 я                           - 15 - я 

 агропромисловий   комплекс,   металургія,   хімія   і

 особливо   паливно-енергетичний  комплекс  надавались

 приорітети,  в  тому числі атомна енергетика, тому що

 їх  нестабільна  робота  зведе нанівець всю роботу по

 формуванню доходної частини бюджету.

      І ще коротко по окремим статтям. Перше. Як можна

 зрозуміти  розробників бюджету, що в бюджеті відсутні

 і   чітко   не   оговорені  капітальні  вкладення  на

 будівництво   жітла   і  соціальної  сфери.  Що  може

 держава,   яка   десятки   років  згідно  Констітуції

 гарантувала  окремим  верствам  населення  безоплатне

 житло,  держава,  яка  завжди  висвітлювала гасло, що

 платимо  мало  ми  тому  нашим людям, що все в країні

 безкоштовно:   житло,   комунальні  послугі,  охорона

 здоров'я тощо, вирішила зняти  з  себе  обов'язки  по

 будівництву житла. Це надзвичайно цинічно. Ми повінні

 в  бюджеті  визначити обсяги капітальних вкладень для

 будівництва   житла.   Більше   того,  при  скорочені

 державних капітальних вкладень на будівництво жітла в

 бюджеті  повинна  з'явитись  окрема стаття по наданню

 громадянам   довгострокових  пільгових  кредитів  для

 індивідуального  будівництва та молодіжних і житлових

 кооперативів.

      При  розгляді  концепції  житлової  політики  ми я 
 я                           - 16 - я 

 визначимось  з  категоріями  громадян,  які  матимуть

 право   на  пільги  при  отриманні  житла.  Як  можна

 пояснити  сім'ям  військовослужбовців,  які після 25-

 річних  митарств  по  службовим  квартирам військових

 містечок  повинні  знову  з  нуля  ставати на чергу в

 місцевих  Радах.  Було  б доцільним кошти від продажу

 війської  техніки  і  зброї  направити на будівництво

 житла для військовослужбовців.

      Питання    Чорнобиля.    Діє   декалька   Указів

 Президента відносно відселення громадян з забруднених

 зон   в   1995   році.   Це  черговий  обман.  Обсяги

 капітальних  вкладень, які виділиються на будівництво

 жітла  і  соціальної  сфери не вирішують проблеми. На

 мій погляд, ми робимо велику помилку, коли пропонуємо

 згідно  статті  44 лишити пільг іноземних інвесторів.

 Це нашкодить більше, ніж принесе користі.

      І  останнє.  Треба  переглянути  наші підходи до

 зовнішньо-економічної     діяльності.    І    мабудь,

 енергетична криза нас нічому не навчила. Кажу про це,

 коли   побачив,  що  в  бюджеті  відсутні  капітальні

 вкладення для будівництва одеського терміналу.

      На  жаль, в бюджеті багато слабких місць. Резерв

 у нас є, і єдиний, я про нього казав, -це переглянути

 обсяги  виробництва  продукції,  збільшити обсяги, це я 
 я                           - 17 - я 

 через  податкову  систему  збільшити  відрахування  в

 бюджет.

      Але  треба  переглянути,  а це вже організаційна

 робота,  і підхід до зацікавленості товаровиробника в

 збільшенні випуску продукції.

      Дякую  за  увагу. І щоб в другий раз, якщо можна,

 не виходити, по проекту постанови.

      Я   дуже  уважно,  як  і  ви  всі(це  вже  не  в

 Регламенті) розглянув проект Постанови, ми розглядали

 в  Комісії.  І,  мабуть, перший пункт, запропонованої

 Постанови  нам не вдастся проголосувати. Тому я вношу

 пропозицію такого порядку.

      Перший   пункт  Постанови, я  просив  би  уважно

 вислухати,  записати  таким  чином. Він буде реальним

 для прийняття і, маубть, задовольнить багатьох.

      Перше.  Прийняти  показники, визначені в проекті

 державного  бюджету  України,  як орієнтовані на 1995

 рік. Дозволити Уряду здійснювати фінансування в межах

 визначених сум. Бюджет затвердити з дефіцитом 7,3%.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  прошу  ще  раз всіх

 виступаючих   дотримуватися   регламенту.   Ви   самі

 розумієте,  керуюся нормами так, як і ви, але... Так, я 
 я                           - 18 - я 

 я  розумію.  Так, ну, я ж не можу стягувати з трибуни

 депутатів!

      Будь   ласка.   Звичайно.  Петренко.  За  ним  -

 Даниленко.

      ПЕТРЕНКО М.І.

      Уважаемые   коллеги,  уважаемые  гости!  Мы  уже

 многократно  подходили  к анализу четырех проектов по

 бюджету  и  каждый  раз  надеялись  найти место АПК в

 бюджете  на  1995 год. И каждый раз мы, каждый раз мы

 не  находили  своих  предложений,  которые  мы давали

 Бюджетной  комисии и в Кабинет Министров, и наоборот,

 есть позиции, которые каждый раз терялись.

      Прежде  всего  хочу  поговорить о доходной части

 бюджета,  что  так  скупа  и  почему  она скупа. Наше

 предложение,  предложение  большинства  депутатов, об

 увеличении  акцизных  сборов и установление монополий

 на   ликеро-водочные  и  табачные  изделия  не  нашла

 отражения.

      Все  4  проекта  нетронутыми остались, эти очень

 важные столбы экономики. Их не видят и Минфин даже не

 прикоснулся к этому пальцем, а это значит, стоящие 33

 триллиона  имеют  даже  самую  расчетную элементарную я 
 я                           - 19 - я 

 возможность увеличиться до 116.

      Нетронута  импортная  пошлина,  или  пошлина  на

 ввозимые  товары,  тоже скромно стоит 43 триллиона, а

 мы   знаем,  как  идет  доходная  часть  и  куда  она

 девается.  Да  и  в  НДСе,  в  налоге  на добавленную

 стоимость  явно уходит экспорт, экспорту разрешено не

 облагаться, или возвращается этот налог НДС. А там же

 у нас лежит 50 процентов валютных выручек.

      А  вот  другое  решение  о том, что взять село и

 увеличить  плату  за  землю  с 20 в 50 раз. Росчерком

 пера.     А    это    легло    90    триллионов    на

 товаропроизводителя  за  одну  такую заковыринку. Я ж

 говорю,  если  бы  это  нагружали всех, не так бы это

 было бы обидно.

      И  выполняется  в  расходной части о приоритете

 села.  Нам  причитается из 301 триллиона 94 триллиона

 капиталовложений.  Ставят как подачку 52 триллиона...

 Там   не  учитываетсмя,  или  вообще  не  учитывается

 возврат  за  капитальные  вложения  по  1994 году, не

 стоят  индивидуальные  застройщики  (4, 7 триллиона),

 значит,  совсем (а я считаю, фермерство все-таки надо

 поддержать)  не  стоит  3,  6 триллиона, о которых мы

 говорили много и много.

      Даже   такю   статью  о  введении  кредитного... я 
 я                           - 20 - я 

 льготного кредитования строительства -и эту упорно не

 вписывают в бюджет.

      На  содержание и охрану лесов было 7 триллионов.

 Кому-то  тоже понадобился 1 триллион -забрали, видно,

 кого-то  еще  поддержать...  А  это ровно столько, на

 сколько  погиб  Краснолиманский  заповедник в прошлом

 году  от  пожаров.  Нет санации. Санация, если кто-то

 видит ее как деньги из бюджета -наоборот санацию надо

 видеть  как  деньги  в бюджет. Такие наши отрасли как

 птицепром,  живпром  буквально  в течение 9-6 месяцев

 возвращают эти деньги с платежами в бюджет.

      Я  тоже  упорно настаиваю, и есть, наверное, все

 возможности  для  того,  чтобы  нам ввести лизинговое

 приобретение  техники7  Почему  так? Ну, вы знаете, 3

 бюджета  говорят о том, что силовые наши министерства

 очень  успешно  выхватили  свои статьи. Добавил им на

 расчет   Министерства   финансов  Президент,  добавил

 Николай   Янович   Министерству   внутренних   дел  5

 триллионов.  То  есть,  они силовики, они свою работу

 сделают.  Надо  подумать: то ли мы полицейское, то ли

 какое економическое государство. Или какое. Почему мы

 этим   стректурам   всегда   денежки  находим?  А  на

 (..........)  покупку  техники, то что поддержит наши

 предприятия, денег, к сожалению, не нашлось. я 
 я                           - 21 - я 

      Ну  и  Госконтракт,  я прошу прощения, Александр

 Александрович,  дело  в  том,  что  Госконтракт -это,

 обратно  таки,  не  деньги из бюджета. А Госконтракт,

 там  предусматривается всего 50 триллионов. Почему не

 трогается  внешний  долг  и  задолженность? Почему из

 погашения   внешнего  долга  не  выделится  110  -120

 триллионов  для закупки продукции. Это цыфры истинные

 и  доступные:  и  государственный резерв тоже стоит в

 стороне  от  закупок  продуктов.  Я  считаю,  что без

 внесения   таких  существенных  поправок,  о  которых

 настаивают  и  Комиссия  и  Аграрная группа, бюджет в

 таком виде  принимать нельзя.

      ГОЛОВА.  Даниленко має слово. За ним виступатиме

 Чорновіл.

      Анатолій  Степанович Даниленко, Голова Комісії з

 питань агропромислового комплексу.

      (Шум в залі)

      _______________        Шановний        Олександр

 Олександрович,  шановні  народні  депутати, депутати,

 шановні     учасники    обговорення    сьогоднішнього

 законопроекту.

      Бюджет    -це    дійсно    відображення    нашої я 
 я                           - 22 - я 

 цілонаправленної  політики, яка повинна базуватись на

 законах,  на  основних  засадах економічної політики,

 яка була  проголошена  з  цієї  трибуни   Президентом

 Леонідом   Даниловичем   Кучмою,   а   також  Головою

 Верховної Ради Морозом Олександром Олександровичом, в

 яких накресленні приоритети в народному господарстві.

 І  виходячи і з цього ми повинні, законодавчого поля,

 ми повинні сьогодні будувати нашу правову державу.

      А   щ   ми   маємо,  шановні  колеги,  сьогодні,

 аналізуючи  наш  законопроект, який поданний сьогодні

 на розгляд Верховної Ради?

      Наприклад,  стаття  13.  В  проекті пропонується

 збільшити  плату за землю в 50 раз і про це депутати,

 які  передо  мною  виступали,  уже про це говорили. Я

 хотів  би,  Микола  Янович,  шановний, запитати і вас

 Петро Кузьмич, де ті розробникі? Хто вони?

      Тому  що  ми, наша комісія, яка веде це питання,

 на  протязі  останнього періоду активно працює і єсть

 наробки.  І  виходячи  з  того,  я  проаналізував  47

 трильйонів,  як  записано  в  проекті  бюджету. З них

 повертаються  назад  на  земельну реформу, поліпшення

 земель 950 мільярдів карбованців.

      Це  говорить  про  те, що сьогодні знову ж грубо

 порушується  Закон  "Про  земельний  кодекс", а також я 
 я                           - 23 - я 

 "Про  оплату  за  землю". Згідно цих законів ці гроші

 повинні   повернутись,   шановні   колеги,  куди?  На

 відродження землі.

      А  ми  куди  записали  ці гроши. Виходячи, що 50

 раз.  Та  й хто витримає таку наругу сьогодні платити

 такі  гроши  за,  згідно  пропозицій,  які записані в

 цьому проекті бюджету.

      Слідуючий пункт, слідуюча стаття. Стаття 14, про

 льготи  звільнення  від  сплати  за землю в 1995 році

 військових частин і так далі.

      Я  розумію  складність  бюджету, розумію тих хто

 безпосередньо   використовує   ту   землю,  військові

 частини,  але  люди  добрі,  сьогодні у нас в Україні

 понад 5 мільйонів земель, які по суті діла не копійки

 давайте  проаналізуємо і подивимося, хіба можна, а як

 жити   сільським   Радам,   місцевим  органам  влади,

 безпосередньо   на   території  яких  розташовані  ці

 установи,  ці гроші потрібно використовувати, місцеві

 сільські  Ради  використовували  куди  на відновлення

 родючості  землі.  Знову  порушується  стаття, статті

 земельного Кодексу і про плати за землю.

      І   тут   виступали  депутати,  я  ще  раз  хочу

 наголосити   не  врахована  взагалі  стаття,  а  наша

 комісія  вносила  пропозицію  про виділення статті на я 
 я                           - 24 - я 

 будівництво житла на селі.

      І  це  не  тому,  що  я виступаю, як селянин, ви

 знаєте,  що  сьогодні  село  старіє,  ви  знаєте,  що

 сьогодні  село  є  основа держави, воно буде завтра і

 якщо   ми   не  додамо  людям  практично  допомогу  в

 розбудові  будівництві  житла,  то  це значить, що ми

 поставимо  під  загрозу сьогодні і завтра виробництво

 сільськогосподарської продукції кусок хліба в кожного

 на столі. І майбутнє нашої держави, якщо говорити про

 виконання  Закону,  який  приймала попередня Верховна

 Рада  "Про  пріоритетний  розвиток  села"  тут  знову

 шановні мої колеги народні депутати порушення Закону.

 От  давайте  проаналізуємо,  сьогодні Агропромисловий

 комплекс виробляє більше, як 30 процентів продукції в

 проекті  бюджету,  який  нам  подала  комісія  з якою

 виступав,  з  яким  виступав Микола Янович, знову, як

 кажуть   мізер,  не  тому  що  я  плачусь  ми  просто

 зобов'язані  всі,  як  депутати  і  Уряд в тому числі

 виконувати чітко закони, які ми приймаємо, пропозиції

 комісії звичайно не враховані.

      Я думаю, що у цьому проекті бюджету не врахована

 й  така  надзвичайно  важлива  стаття  як  податок на

 нерухомість. Я думаю, що тут єсть резерв.

      Надзвичайно  важливе  питання,  що  ми  сьогодні я 
 я                           - 25 - я 

 поставили "нульову" ставку на ті матеріали, які ідуть

 на  експорт,  і  куди діваються ці гроші. Це також не

 враховано.

      Комісія  наша  розглядала  це  питання і вносила

 пропозиції,   але,   на  жаль,  зрушень,  як  бачите,

 немає...

      Я  думаю,  що  потрібно  було  б  повернутись до

 статті   9   про  дозвіл  Міністерству  фінансів,  за

 погодженням   із   комерційними   банками,   надавати

 пільгові  кредити,  що  дасть  можливість поступально

 розвиватись  галузям  народного  господарства. А яким

 шляхом ми пішли, шановні колеги? Ми знову ж нагрузили

 бюджет,  записали  всі галузі, і це лягає непосильним

 багажем, і ми його не можем виконати.

      Буду закінчувать, Олександре Олександровичу.

      Про бюджетну позичку по закупівлі зерна. Я хотів

 би  сказати  народним  депутатам  і  всім,  хто  мене

 слухає,  що  це в першу чергу не потрібно селянам. Це

 потрібно в першу чергу нашій державі, яка зобов'язана

 забезпечити  кожного громадянина, щоб був хліб і було

 до  хліба...  І  воно  якось  у цьому проекті бюджету

 знову проходить як будто би селяни просять...

      Закінчую, Олександр Олександрович...

      Я  хотів би запропонувати, що потрібно видаткову я 
 я                           - 26 - я 

 частину  сформулювати  з урахванням того, як працюють

 галузі.  Звичайно,  законопроект,  який  ми  сьогодні

 розглядаєм,   розглядаєм...  він  потребує  великого

 доопрацювання.  Але,  виходячи з тої ситуації, яку ми

 сьогодні маємо - я виступаю від імені Комісії і вношу

 пропозицію - законопроект прийняти в першому читанні.

      Спасибі, шановні колеги, за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Слово  має депутат Чорновіл від

 фракції  Руху. За ним виступатиме Косів від Комісії з

 питань культури.

      ЧОРНОВІЛ В.М., 357 виборчий округ.

      Шановний    Олександре    Олександровичу,   мені

 стільки, скільки Даниленко -на більше я не претендую.

      ГОЛОВА. 6 хвилин максимум!

      ЧОРНОВІЛ В.М.

      Шановні  колеги!  Шановні  члени  уряду  і  наші

 гості!

      Хід  обговорення  бюджету  на  1995 рік не важко

 було  передбачити.  Всі, хто виступав чи виступатиме,

 гостро   критикували   і  будуть  критикувати  проект я 
 я                           - 27 - я 

 бюджету,   вказуватимуть  на  його  чилені  вади  від

 методології  до  конкретного  розподілу видатків, усі

 трошки тягнутимемо ковдру на себе. І в решті решт нам

 доведеться прийняти. Це абсолютно недосконалий бюджет

 у першому читанні і затвердили бюджетний дефіцит у 7,

 3 відсотка. Бо всі ми -ліві, праві і ніякі -загнані в

 глухий  кут і дефіцитом часу, і вимогами Міжнародного

 валютного  фонду,  без  кредиту якого кінці з кінцями

 звести буде надзвичайно важко.

      Але  щоб подібне не повторилось в осени і щоб ми

 одержали  бюджет  в  листопаді,  а  затвердили його в

 грудні,  то  я хотів би все-таки звернути увагу, чому

 так  сталось.  Чому  Уряд  так пізно подав нам проект

 бюджету.  Я  зовсім  не  хочу  брати під захист Уряд,

 позиція  фракції Руху щодо Уряду відома. Ми вимагаємо

 відставки   всього   Уряду,   щоб   дати   можливість

 Президенту  сформувати єдину команду, яка здатна бути

 реалізувати затверджену нами програму і взяти на себе

 повну відповідальність  - і Президенту, і Уряду.

      Уряд  справді тягнув і з виробіткою законів, нам

 необхідних,  і з самим бюджетом. Але наша вина значно

 більша, ому що за законотворчість відповідає все-таки

 не Уряд, а відповідаємо ми.

      І   тому   прибуткову  частину  бюджету  Урядові я 
 я                           - 28 - я 

 довелось формувати, по суті, навпомацки, бо парламент

 досі  не прийняв дуже важливих законів, які необхідні

 для формування прибуткової частини бюджету.

      Тут  уже говорив про це академик Юхновський, він

 приводив   підрахунки   про   можливість  надходження

 півтора  мільярди  доларів від нормального податку на

 землю  і  встановлення  ціни на землю. Ми так боємось

 продавати   землю,   що   навіть  якийсь  пустир  під

 автозаправку продати!

      До  речі,  Декрет  про  приватизацію присадибних

 ділянок  виконаний всього на 31 процент. І ніяких там

 немає  об'єктивних  причин.  Оно  сидить  там  голова

 Волинської  обласної  Ради,  в  нього на 70 відсотків

 виконано, значить, можна було зробити.

      Нами  не  прийнятий  Закон "Про податок на майно

 громадян"  І,  до  речі, я сьогодні вранці переглядав

 отой  циркуляр  Уряду  жовтневий  про  те,  як  треба

 забезпечити  виконання президентської програми, і там

 написано,   що   проект   цього  закону  був  поданий

 Верховною  Радою  ще  в  жовтні  минулого року. Таким

 чином,  ми,  добиваючись  збільшення  ПДВ, податку на

 добавлену  вартість,  цим  самим  залазиться в кишеню

 найбіднішим    верствам   населення   -це   соціальні

 захисники.  Згадайте, хто витискав з нас 28 відсотків я 
 я                           - 29 - я 

 ПДВ позавчора. А там де ми хочем зачепити імущим тих,

 що  собі  на  іномарках  їздять  чи триповерхові дачі

 побудували,  то  Закон  лежить  спокійнесенько жовтня

 місяця.    То    де   ж   ті   захисники   соціальної

 справедливості у нашій Верховній Раді?

      Я  хочу  счказати,  що  у  нас  не  підготовлена

 нормативна  база  для  приняття  бюджету.  У  нас  не

 розроблена      перспективна     загально-національна

 програма, яка розумно регулювала б бюджетні витрати з

 перспективою  на  рік  чи  на  більше. Проект бюджету

 консервує  відкинутий  цивільзованим  світом  принцип

 формування  бюджету згори до низу. Так званий базовий

 рівень, насамперед моста, де зосереджена основна маса

 населення   держави,   знову   поставлене   в   повну

 залежність  від волі чи сваволі обласних чи Київських

 начальників.

      Прийнятнй  в  цілому  світі  принцип, коли певні

 податки     відраховуються     у    місцеві    органи

 самоврядування   у  нас  відкинуті,  і  це  політична

 причина.   Бо  ми  знаємо,  хто  більше  за  реформи:

 керівники  міст  чи  керівники областей, більшість, я

 маю  на  увазі,  і Ради міські чи Ради обласні. Чисто

 політичний  підхід,  причому  всупереч  уже прийнятих

 нами законів. я 
 я                           - 30 - я 

      Хочу  сказати,  що  сама бюрократія........ себе

 абсолютно   собі   не  жаліє.  Варто  глянути  статті

 видатків   на   утримання   органів  влади,  особливо

 Верховної   Ради,   нашогоь  Секретаріати  чи  нашого

 апарату,   як   він  бурхливо  розрастається,  але  й

 Кабінету    Міністрів,    адміністрації   Президента.

 Консервуються     багатоповерховість    у    верхівці

 виконавчої влади.

      Хочу ще сказати, що щодо місцевих органів, там є

 бузглузде положення про договорні стосунки між Кримом

 і  Україною.  Ми  вже  договорні стосунки маємо через

 нашу   вчорашню  безпринципність.  Сьогодні  в  Криму

 зміщено     прем'єра,     якого    визнано    занадно

 проукраїнським   і  віце-прем'єра, розумієте  ось,  і

 обрано  прем'єром  комуніста. Так що вчорашню позицію

 фракції комуністів можна зрозуміти.

      (Шум в залі)

      Я  хочу  сказати,  що  в  той  час, коли в інших

 країнах  в  умовах  бюджетного дефіциту управлінський

 апарат  скорочується,  у  нас він розростається. Зате

 у   нас   помпезне   святкування,  закінчення  Другої

 Світової,  якому  звичайно  буде  надано ідеологічний

 присмак,  виділені  колосальні  суми. В 5 разів... Це

 третя  частина бюджету всього на культуру. Краще б ці я 
 я                           - 31 - я 

 кошти  віддати  ветеранам  та  її жертвам: інвалідам,

 депортованим, репресованим і т. д.

      Викликає  тривогу, що величезну суму у понад 200

 трильйонів   планується  на  капітальні  вкладення  в

 розвиток  галузей  і  структурну  перебудову.  Це  на

 дотацію!  Там  же не розшифровано! Це, значить, проти

 приватизації 6,5 і т.д.

      Я   вважаю,   що   враховуючи,   вражає  мізерне

 планування   фінансування  науки,  культури,  освіти,

 охорони здоров'я.

      Наприклад,   на  культуру  замість  передбачених

 Законом 8% виділено всього 0, 7%. І перерахування цих

 перекосів я міг би продовжувати.

      Хочу сказати, що наша фракція стоїть на такому.

      По-перше,  прийняти,  прийняти  дефіцит у 7, 3%.

 Тут ми вимушені це зробити.

      Далі.  Прийняти у першому читанні не отой нічний

 варіант,  де  зник  нафтотермінал,  де  з'явилося 200

 трильйонів замість 100 на дотації і т. д. А то те, що

 було подано Президентом. А оті всі пропозиції Азарова

 обговорити,  те,  що  було  подано  Урядом. Так, а це

 обговорення,  якщо  воно  буде  слушне,  то  ми  його

 приймем.

      Т, нарешті, і, нарешті, наполягаємо на тому, щоб я 
 я                           - 32 - я 

 через   місяць  повернутися  до  розгляду  в  другому

 читанні. Якщо бюджет не буде введений в правове поле,

 залишаться  оті  28%  пдв  і  т.  д.,  наша фракція в

 другому читанні такого бюджету не підтримає.

      Шановні  колеги  комуністи,  дякую  за  бурхливу

 реакцію.

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,  я,  щоб  мене  не

 запідозрювали  в  тому,  що  я коментую, я підтримую

 багато  позицій,  котрі висловив Вячеслав Максимович.

 Але   якщо   стосовно,   там,  парламенту,  то  я  за

 Регламентом  зобов'язаний  захищати  честь  Верховної

 Ради,  що  стосується  підготовки законів і т. д., бо

 воно  інколи  може сприйматися так, за приказкою: "Хто

 винен?"  -кажуть:"Невістка".  Так  що  давайте будемо

 уважно  читати,  що  пропонується  і  на  основі чого

 формується проект бюджету.

      Будь  ласка,  Драгомарецький. За ним виступатиме

 Косів.

      ___________.  Від  комісії  уже все согласовано,

 как  спрашивают  от кого Драгоморецький выступает, от

 комисии.

      С  текстом  доклада  ознакомлено  12 человек, 15 я 
 я                           - 33 - я 

 членов комисии, поддержало 6, 2 воздержалось, 4 против.

      Уважаемые  коллеги,  мы  рассматриваем  бюджет с

 большим  опозданием,  в  соответствии  с  Регламентом

 Верховної   Ради  Президент  должен  был  представить

 проект  бюджета  в прошлом году. А об этом было четко

 заявлено,  время  принятия  поправок к бюджету в 94-м

 году.  Однако на исходе март, а бюджет государства не

 принят,  нам  неоднократно заявляли, что бюджет будет

 строиться    по   принципиально   новой   схеме,   мы

 расчитывали,   что   исходя  из  обещаний  Президента

 изложенных  в его докладе, глава 1 пункт 1 раздела 2,

 бюджет  будет строиться исходя из сведенного баланса,

 финансовых ресурсов в государстве.

      Это давало бы возможность ясно увидеть то, какую

 часть  доходов мы изымаем у хозяйственных субкектов и

 граждан   разными  видами  налогов.  Однако  балансо-

 финансовых  ресурсов  нет,  поэтому  бюджет  мы будем

 принимать  вслепую.  Таким  образом,  как  это  часто

 бывает, слова разошлись с делами.

      Уже   стало  общим  местом  выступления  с  этой

 трибуны,  разговоры  о дефиците бюджета, в тоже время

 финансовый отчет свидетельствует, что вовне бюджетных

 фондах всех уровней всегда имеется превышение доходов

 над  расходами.  При  этом  расходы этих фондов часто я 
 я                           - 34 - я 

 направлены  не  на  выполнение  уставных целей. Яркое

 свидетельство    тому    справка   об   использовании

 небюджетного     фонда    приватизации,    полученной

 контрольной  комисией  по  вопросам  приватизации. Во

 исполнение постановления 29 июня.

      Таких    фондов,    только  общегосударственных,

 существует   более   150, не  говоря  уже  о  сотнях

 небюджетных  фондов  местного  уровня,  использование

 средств  которых,  вообще  никак  не контролируется.

      Поэтому  мы  повторно  вносим предложение о том,

 чтобы  небюджетные фонды всех уровней были включены в

 состав  бюджета соответствующих уровней с сохранением

 их  целевого  использования.  Это существенно повысит

 финансовую  дисциплину  и  снизит  дефициты бюджетов

 всех уровней.

      А   те  фонды,  которые  не  включены  в  состав

 бюджета,  должны  облагаться налогами как комерческие

 структуры.  Любой бюджет любой державы в мирное время

 направлен на поддержание благосостояние ее граждан. С

 этой   позыции  не  выдерживает  критики  статья  39,

 устанавливающая отставание роста фонда потребления от

 роста  потребительских  цен.  В  конце  концов нельзя

 осуществлять реформы и развитие общества за счет тех,

 кто кормит и одевает эту страну. я  
 я                           - 35 - я 

      Причем  за  основу для расчета фонда потребления

 берется  достигнутый уровень. Этоприведет к тому, что

 при      одинаковых     результатах     хозяйственной

 деятельности,   флнд  потребления  предприятий  будет

 значительно  различаться. При этом в худшем положении

 окажутся  представители  госсектора, фонд потребления

 которых  можно проконтролировать. А остальные уйдут в

 тень. Доходы от приватизации должны якобы увеличиться

 в 45 раз по сравнению с 1994 годом. Это означает, что

 вместо    приватизации    по    сертификатам    будет

 насильственно  внедряться приватизация за деньги, что

 противоречит  действующему  законодательству Украины.

 Эту   статью  доходов  надо  пересмотреть  и  солидно

 обосновать. Это наше второе предложение.

      Статья   42. Стабилизационный   фонд   топливно-

 енергетического комплекса должен создаваться в первую

 очередь за счет експортеров енергоемкой продукции ибо

 ее  производство  субсидируется  государством за счет

 продажи  електроенергии, транстпортных и других услуг

 по  ценам,  зачастую даже ниже себестоимости. Об этом

 неоднократно  информировал нас министр економики и не

 в  коем случае не введением новых акцизных налогов на

 горючее.

      Статья   18  и  статья  21  в  разных  вариантах я 
 я                           - 36 - я 

 бюджета, который мы получили.

      Ну,  нельзя  опять идти по старой схеме, отдавая

 на откуп областям распределение бюджетных поступлений

 сверху  вниз.  Город всего (..........). Но это будет

 вечно непрекращающийся конфликт.

      Один  раз  мы  в  это  уже  влипли.  Давайте  не

 повторять  эту  историю еще раз. Необходимо помнить в

 каких  условиях  мы  принимаем  бюджет.  Национальный

 доход  Украины  в  1994  году  составил одну треть от

 уровня   1990   года.   А   за  4  месяца  реализации

 президентской программы доходы населения снизились на

 30 процентов.

      Это придает особую остроту ситуации. Заканчиваю.

 Поэтому    необходимо    этот   бюджетне   принимать.

 Правительству поручить кассовое исполнение бюджета на

 второй  квартал  1995 года. И внести бюджет на вторую

 половину  года,  через  месяц,  когда  будут  извесны

 результаты  экономического  развития Украины в первом

 квартале 1995.

      Кредит    Национального    банка    Украины    и

 международных   финансовых   организаций   необходимо

 использовать  только  на решение социальных выплат. В

 том    числе   содержания   жилья   и   общественного

 транспорта. я 
 я                           - 37 - я 

      В  любом  случаи,  как  бы  не  был  принят этот

 бюджет,  отвечать за него прийдется нам. Я ни кого не

 хочу   обвинять.  Но  неужели  мы  не  можем,  как  в

 цивилизованном  государстве, с завтрашнего дня сесть.

 И  в  течении  двух,  трех  недель, месяца отработать

 каждую  статью  бюджета. Он не будет идиальным. Но мы

 хотя  бы  будем  знать  за,  что  нам  вместе  с вами

 прийдется отвечать.

      ГОЛОВА.   Дякую.  Я  прошу  уваги.  Будь  ласка,

 Драгомарецький   правильно   висловлюється.  Але  три

 місяці  день  у  день  комісія працює над бюджетом. І

 треба  сказати,  що  зроблено максимум того, що можна

 буол зробити.

      А  оскільки і параметри вихідних данних сьогодні

 не  чіткі,  не  певні. І спад виробництва, і питання,

 пов'язанні  з  інфляцією,  і багато інших обставин не

 давали  змоги  більш точно визначатися, тому ми маємо

 результат поки що не зовсім переконливий.

      Одначе, як предмет для розмови, для затвердження

 ми  маємо  документ  у  всякому разі багато краще ніж

 мали  попередні  три  роки,  слово  має депутат Косів

 Михайло  Васильович, Голова комісії з питань культури

 за ним виступатиме Суслов. я 
 я                           - 38 - я 

      КОСІВ М.В.

      Шановні народні депутати!

      Коли  попередній  склад Верховної Ради в основах

 законодавства про культуру передбачив 8 відсотків від

 національного  доходу  на  потреби  культури,  то  це

 положення Закону було абсолютно не популістським і не

 реальним  саме  тих  8  відсотків  від  національного

 доходу  було  дуже  точно вираховані на ті мінімальні

 потреби культури для того, аби вона  вижила.

      Одначе  -це  положення  закону  жодного  року не

 виконувалося тимпаче його дія призупинена. Цього року

 на   потреби   культури  передбачено  бюджетом  0,  9

 відсотка.  Це  становить  17 трильйонів 362 мільярди,

 але   із   них  на  Міністерство  культури  тільки  7

 трильйонів   на   державний   комітет  телебачення  і

 радіомовлення   теж  7,  на  Міністерство  України  в

 справах  преси  та інформації 426 мільярдів і головне

 управління   при,  архівне  управління  при  Кабінеті

 Міністрів  ще  81  мільярд  таким  чином  на культуру

 припадає із тих 17 трильйонів ще менше.

      Я  не  буду  закликати  вас повернутися до тих 8

 процентів  бо  це  є  не реально, але деякі вимоги ми я 
 я                           - 39 - я 

 все-таки  мусимо поставити насамперед, якщо в бюджеті

 не  буде виділено 700 мільярдів карбованців коштів на

 кіновиробництво   то   навіть  уже  ті  проекти,  які

 започатковані, доведеться відкласти. І вони, по суті,

 загинуть,    і   наше   національне   кіновиробництво

 припинить своє існування. Ми всі дуже часто нарікаємо

 на  те,  що  наш  кінематограф  заполонила  продукція

 низької    якості   -це   закордонні   бойовики,   це

 кінофільми,   в   яких   культивується  насильство  і

 порнографія.   Що   цьому   протиставити,   якщо  наш

 національний кінематограф буде мертвим?!

      Я хотів би також друге... другу позицію сказати,

 що  у  нас  є  вже в системі капітального будівництва

 закладів  культури такі об'єкти, які, по суті, готові

 на 90%. Це виставочний павільйон у Львові і Києві, це

 театральний  інститут і Києві, це філармонія у Києві.

      Я  хотів  би сказати також, що в катастрофічному

 становищі    опинилася   державна   консерваторія   у

 Донецьку, імені Прокоф'єва. Якщо ми не знайдемо кошти

 на ремонт цієї консерваторії, яка не ремонтувалася ще

 з  30-х  років,  вона  з  нового навчального року, по

 суті, припинить своє існування.

      Іще  одна проблема. Це ті галузі культури, які у

 нас...  які  у  нас прийнято називати профспілковими. я 
 я                           - 40 - я 

 Профспілкові   заклади  культури  існують  у  великих

 промислових  регіонах. Це Донецька, Дніпропетровська,

 Запорізька,   Миколаївська,   Херсонська,   Львівська

 області.  Оскільки  зараз, як ви знаєте, підприємства

 стоять,  ті  заклади  культури поставлені під загрозу

 абсолютного   знищення.   А   саме   у   них,  в  цих

 профспілкових  закладах  культури  об'єднані найкращі

 сили.  Я  був  недавно  в робітничому селищі Авдієвка

 Донецької   області,   мені  показали  красень  палац

 культури,   який   живе   тільки   заради   того,  що

 Коксохімічний  комбінат  узяв його на своє існування.

 Але чи далі так буде, це не відомо.

      Отже, окремою строкою бюджету має бути підтримка

 профслілкових закладів культури.

      І  останнє.  Нам  не  вдалось,  нашій комісії ,

 провести  одне  положення  у  законодавство,  зокрема

 Закон  "Про оподаткування прибутку підприємств". Якщо

 держава  не  може  фінансувати  заклади  культури, то

 давайте  принаймні домовимость про одне, внесемо таке

 опложення:  кошти,  які  одержані від підприємницької

 діяльності закладів культури, що використовуються для

 потреб  культури, не оподатковуються. Якщо ми введемо

 таке  положення,  то  воно  дасть можливість культурі

 вижити.  Якщо ми такого положення не введемо, заклади я 
 я                           - 41 - я 

 культури  підприємницькою  діяльністю,  тобто  сферою

 послуг платних займатись не будуть, і нікому користі

 від  того  не  буде  -ні  державі,  ні нам із вами. Я

 гадаю,  що  ваші  виборці  кожного  із  вас,  хто тут

 сидить, таке положення  дуже гаряче би підтримали.

      Дякую.

      ГОЛОВА.   Слово   має  голова  Комісії  з  питань

 банківської діяльності Суслов Віктор Іванович. За ним

 виступатиме Мухін.

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные депутаты, уважаемые

 члены Правительства и приглашенные! Фактически, сегодня

 мы  проводим второе чтение по бюджету, и во многом это

 второе   чтение  излишне.  Нам  пора  определяться  с

 решениеми, которые мы можем принять.

      Я  внес  проект  постановления, очень кратко его

 прокомментирую.

      Первый  вопрос,  на  который  мы  с  вами должны

 ответить,  это  вопрос  о том, какой проект Закона "О

 бюджете"  будет  поставлен  на  голосование  -проект,

 официально  внесенный Президентом Украины 7 марта или

 тот проект, который докладывался от комиссии Азарова,

 и  который официально Президентом Украины не вносился я 
 я                           - 42 - я 

 и  не  подписывался.  В  связи с этим в первом пункте

 предлагается все-таки принять в первом чтении проект,

 поданный Президентом. Почему принять в первом чтении?

 Да  потому что принятие в первом чтении позволяет нам

 учесть  поправки  комиссии Азарова, других депутатов,

 других комиссий и ускорить принятие бюджета.

      Второе.   Мы  должны  установить,  так  сказать,

 правила   и  поле  игры.  Вторым  пунктом  необходимо

 утвердить  граничный размер дефицита государственного

 бюджета.   Как   вы   знаете,   в   поданом   проекте

 предлагается  установить  7, 3 процента, и сегодня мы

 можем  и  должны,  я  думаю,  этот  граничный  размер

 дефицита  утвердить.  Это значит, что любые изменение

 по  статьям,  если  мы  где-то  увеличиваем  расходы,

 значит  мы  находим либо новые доходы, либо сокращаем

 другие  расходы. И тогда более организовано мы сможем

 подготовить принятие бюджета во втором чтении.

      Далее.  Я  думаю,  мы  должны  реализовать идею,

 которая   в   некоторых  странах  реализуется  в  тех

 странах,  которые  находяться  в  условиях  инфляции.

 Нужно   утвердить  не  только  затраты  в  абсолютных

 цифрах,   но   сразу  же  утвердить  эту  часть  и  в

 относительных  цифрах  применительно   к  общей сумме

 расходов бюджета. Это означает, что если мы утвердим, я 
 я                           - 43 - я 

 скажем, на науку и образование один процент расходов,

 то  несмотря  на изменения абсолютных цифр вследствие

 инфляции,  эта  отрасль  будет  получать утвержденный

 нами  1  процент.  Это  важно так как в прошлом году,

 например,  было  принято  положение  о ежеквартальном

 переутверждении  бюджета  (вы знаете, что оно не было

 выполненно).  И  с  того  момента,  когда  вследствие

 инфляции   абсолютные  цифры  уже  не выполняются или

 выполняются  по всем статьям, у исполнительной власти

 появляется    возможность    достаточно   произвольно

 перераспределять эти  расходы, и ущерб наносится, как

 правило, отраслям  бюджетной  сферы  и,  так сказать,

 социальным нашим отраслям.

      Нам   предстоит,   безусловно,   большая  работа

 дальнейшая  над  проектом бюджета. Я думаю, что еще и

 еще раз прийдется пересмотреть доходную часть.

      Я,   например,   считаю,   необходимым  обратить

 внимание народных депутатов на следующее.

      В проект бюджета заложена идея нулевой ставки по

 всему   экспорту.   Это  предполагает  отчисление  из

 бюджета  экспортерам,  возврат  налога на добавленную

 стоимость в размере 112 триллионов карбованцев. Может

 быть, это и не нужно делать в таком обкеме и для всех

 экспортеров.  Я  думаю,  мы  должны более внимательно я 
 я                           - 44 - я 

 посмотреть.  Данные по эффективности эксперта говорят

 о том, что экспорт и так достаточно эффективен. Кроме

 того,   проблема   невозврата   валюты   по  экспорту

 остается,  не возвращаются миллиарды долларов, и в то

 же   время   предлагается,  скажем,  эту  льготу  для

 экспорта  в  большом  очень  обкеме ввести. Вероятно,

 здесь возможны сокращения.

      То  есть,  я  думаю,  что у нас есть резервы для

 увеличения  доходной  части,  многие депутаты об этом

 говорили, и пересмотра расходной части бюджета. Прошу

 рассмотреть   это   постановление   и   поставить  на

 голосование. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Дякую, і за лаконічність теж. Слово має

 депутат   Мухін  від  Комісії.  Володимир  Васильович

 Голова Комісії оборони і національної безпеки. За ним

 виступатиме Яценко.

      МУХІН В.В.

      Я  буду  прячмо  конкретно  по  цифрам  и по тем

 показателям,   которые   у   нас   есть   в  бюджете,

 предложенной  Президентом, и в бюджете согласованном,

 которая предлагала, предлагает Комиссия Азарова. я 
 я                           - 45 - я 

      Вы  знаете, когда утром мы в Комиссии по обороне

 получили  вот  этот  согласованный проект, то мы были

 крайне  удивлены многим позициям. Я приведу следующие

 буквально цифры.

      Если    в    проекте    бюджета,    предложенном

 Президентом,    предполагалось    потрать    на   все

 министерства обороны 102 триллиона, 102, 6 триллиона,

 то  Комиссия предлагает сократить на 14, 5 триллионов

 эту позицию.

      Далее.  Комиссия  предлагает  сократить  также и

 позиции  по  урядовому  звязку, сократить по таможне,

 сократить по строительству жилья военнослужащим на

 10 триллионов. И, короче говоря, ситуация такова, что

 комиссия   Азарова  предлагает  тот  проект,  который

 предложенный  Президентом,  и  по  военным структурам

 сократить почти на 30 триллионов карбованцев.

      Что  это  будет  означать,  я  могу  вам  сейчас

 обкяснить.  Если  содержание  флота, о котором мы так

 много  говорим,  о  украинском  флоте на Черном море,

 обойдется  нам в 95-м году, если он у нас будет, в 11

 триллионов,  предлагаемая  цыфра. То если будет здесь

 стоять  не  102  триллиона,  а  106  триллиона, тогда

 рекомендация  такая:  вообще  забыть  разговоривать о

 нашем  флоте  на  Черном  море.  Со всеми вытекающими я 
 я                           - 46 - я 

 последствиями для крымской проблемы и так далее.

      Теперь   вопрос   о   спецсвязи.   Значит  здесь

 предпологается   то,  что  согласовано  с  комиссией,

 предлагается   спецсвязи,   надо  выделить  вместо  5

 триллионов,  265  триллиона. У меня как-то здесь один

 из депутатов задавал вопрос.

      "Я   звоню,  говорит  в  Севастополь,  а  кто-то

 снимает из России трубочку."

      Так вот, когда выделим вместо 5 триллионов -2, 5

 триллиона,  то будет там скажем уже в Кремле трубочку

 снимать.  Поэтому  здесь  так  сказать четкий расчет.

 Сколько  необходимо,  чтобы  правительственная  связь

 только  на  заробатную  плату  и  на  содержание  тех

 участков необходимо 2, 7 триллионов, не говоря о том,

 что необходимо обновлять оборудование.

      Далее,   пойдем   посмотрим   ситуацию,  которая

 сложилась с нашими предприятиями военно-промышленного

 комплекса.

      Вы  помните, как серьезно здесь обсуждался вопрос

  по поводу приватизации оборонных предприятий. Значит

 все  говорили о том, что вот есть 150 предприятий. Ни

 в   коем   случае   их  нельзя  приватизировать,  это

 важнейшие государственные предприятия. И Рух говорил,

 и  коммунисты,  и  все  говорили  о  том, что эти 150 я                           - 47 - я 

 предприятий надо сохранить в государственном секторе.

 Но , что значит сохранить?

      Это   значит   этим   предприятиям   надо   дать

 государственный    заказ7    Это   значит   эти   все

 предприятия,  надо обеспечить работой, на 95-й год. И

 если  мы,  выделяем  на  эти работы 12 триллионов, то

 можно   легко   подсчитать   сколько   предприятий  в

 результате мы сохраним. А что же с остальными? Там 10

 предприятий   сохраняем,  а  что  же  далать  со  140

 предприятиями?  Откуда же мы возьмем деньги, если там

 будет только 12 триллионов?

      Таким   образом,   исходя   из  того,  что  я  в

 ерзультате     сегодня    посмотрел,    значит,    по

 согласованному бюджету, все-таки, я считаю и Комиссия

 наша  считает,  что  надо  принимать  за  основу  тот

 президентский  бюджет, который мы получили. И мы все-

 равно  будем  просить,  чтобы  в  этом  президентском

 бюджете   были   увеличены  ассигнования  на  военно-

 промышленные предприятия, на промышленный предприятия

 (то что по конверсии) и так далее.

      Еще  я один момент хочу особо отметить. Когда мы

 с     вами    здесь    дискутировали    проблему    о

 нераспространении  ядерного  оружия и конституционным

 большинством проголосовали за то, чтобы на Украине не я 
 я                           - 48 - я 

 было  ядерного оружия, все выступали: и представители

 Руха,  и  коммунисты,  и  УНСО. И говорили о том, что

 надо  сделать,  чтобы  у нас в государстве было особо

 точное  оружие,  особо  там  такое-такое,  значит,  и

 говорили  о  том что отдельной строкой мы выделим эти

 деньги  на эти работы.

      Ну  и  что?  Вот  пришли  к  этой  ситуации.  Но

 пожалуйста,  дорогие  депутаты,  ну поддержите страну

 Украину. Выделите эти деньги на эти работы. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  без  лозунгів.  Ми будемо

 продовжувати  обговорення.  Слово  надається депутату

 Яценко.  Я так оголосив? Так? Володимиру Михайловичу,

 Голові Комісії з питань Чорнобильської катастрофи. За

 ним виступатиме Філіпчук.

      ЯЦЕНКО.

      Дякую.  Ми  подавали до Бюджетної комісії цілком

 конкретні  пропозиції.  На превеликий жаль, практично

 жодної  з  них  не  враховано.  І  тому  ми не можемо

 погодитись з таким  підходом Бюджетної комісії.

      Ну, наприклад, стаття 3 сторінка 6. Ми абсолютно

 не  проти фінансування приорітетних галузей народного

 господарства   України.   Але  навіщо  ми  закладаємо я 
 я                           - 49 - я 

 фінасування   високорентабельної   галузі   народного

 господарства.

      Знову   складається   враження   для   оновлення

 іномарок  і побудови ще одного кордона охоронців. там

 і  так  через  три  кордона  проходиш,  коли заходиш.

 Можливо комусь потрібен четвертий.

      Стаття  22,  сторінка  18.  Нас  не влаштовує не

 перша,  не  друга  частина.  По-перше,  перша частина

 зберігає  існуючий  порядок фінасувння чорнобильської

 проблеми.  Звільняється  від  оподаткування цілий ряд

 підприємств,     організацій,    галузей    народного

 господарства.

      Не  підкреслюю,  що  треба  викреслити і першу і

 другу  частину,  оскільки  наполягаємо  на тому, що і

 чорнобильські підприємства, і там де працюють перша і

 друга   категорія,   і   третя,  і  четверта  повинні

 сплачувати  всі, небезумовно, чорнобильський податок.

 Інакше ми цю проблему не вирішемо.

      Стаття 23. Також абсолютно підступна і входить в

 противоріччя  із  статею  32. Це до речі повторюється

 те, що ми затверджували на 1994 рік. Згідно 32 статті

 фінансування заходів для добровільного (..........) з

 громадян з зони добровільного відселення фінансується

 за   окремим   розпорядженням  Кабінету  Міністрів  з я 
 я                           - 50 - я 

 державного    бюджету   України,   аж   ніяк   не   з

 Чорнобильського фонду.

      Стаття  24.  Ми  абсолютно  погоджуємося  з нею.

 Нормальна  стаття.  Ми  не раз наполягали на неї. Але

 хотілося б підкреслити інаписати, що Мінфіну доручити

 недопускати   відволікання  коштів  на  інші  цілі  з

 Чорнобильського  фонду.  Оскільки на початку минулого

 року  вилучили  2  мільярдів коштів,  повернули через

 декілька місяців ...... дві сотні.

      Подібне  трапляється  і  зараз  по  данним,  які

 доповів   сьогодні,  виконуючий  обов'язки  Міністра,

 знову  відволікання  Чорнобильського  фонду  на  інші

 цілі.  Повернуть  через  декілька місяців зовсім інша

 вага цих грошей буде.

      Стаття  41,  сторінка  23.  Ми  абсолютно  проти

 цього. Ми готуємо спільний законопроект "Про внесення

 змін   і  доповнень  до  чорнобильського  закону".  І

 розрішемо всі протиріччя.

      Загальний  висновок. В 1992 році ми витрачали на

 Чорнобильську  проблему 15, 7 відсотка  національного

 бюджету. В 1995 році закладається 3,6.

      Таким  чином,  як би ми закон не скорочували нам

 грошей  все  рівно не вистачить. Cуть на наш погляд в

 реформах,  а точніше в суті рефрми, очевидно сьогодні я 
 я                           - 51 - я 

 ми  не  зможемо  не  прийняти  в  першому читанні цей

 законопроект,  але  4  числа,  коли  буде  доповідати

 Президент.

      Я думаю повинна відбутися серйозна розмова вищих

 гілок  влади  України,  визначитися  з курсом реформ,

 якщо  ми  збережемо  існуючий курс реформ, то повинні

 чесно сказати народу України.

      Що   в   Україні  власно  кажучи  триває  процес

 розграбування  загальнонародного  добра  і до тих пір

 поки   цей   процес  не  закінчиться,  який  сьогодні

 називається  реформами  чекати  на суттєве покращення

 життєвого рівня на стабілізацію в економіці не варто,

 або  ми  змінемо ситуацію таким чином, що кожний крок

 реформ  буде  давати  якийсь  опозитив в нашу копілку

 загальнонародну.  буде  покращено  життя  народу, або

 буде тривати те, що сьогодні триває.Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую  і  вам. Слово надається депутату

 Філіпчуку  Григорію  Григоровичу  -Голові  комісії  з

 екологічної комісії, за ним виступатиме Олійник Борис

 Ілліч.

      ФІЛІПЧУК Г.Г.

 я 
 я                           - 52 - я 

      Шановні депутати!

      Я  вважаю так, що сьогодні виступачи від комісії

 зробити,  щось  суттєво  практично  неможливо в плані

 змін,  щодо  бюджету  і  це  є  лише одна емоція бо є

 бажане  і  є  можливе  і напевне це бюджета біда буде

 переслідувати  досить довго поки в Україні справді не

 відбуватиметься  реформація  економіки.  Поки  ми  не

 створимо законодавчу базу для податкової політики для

 ціноутворення.  Для  того,  щоб власне захистити наше

 богатство   від  розкрадання  доки  ми  не  проведемо

 нормальні  закони,  щодо  інвестиційної політики, і в

 принципі  не  зробимо  так, щоб наша земля українська

 мала свою справжню ціну, мала нормальний податок.

      Отже  я  вважаю  таким чином, що одна із слабких

 ліній  у  нашій  державі це пошук і реалізація джерел

 надходжень щодо бюджету.

      А  тепер  конкретно.  І  попри  все,  що  тут  є

 нігіліст,   і  є  багато  критики,  я  вважаю,  що  3

 пропозиції можна сьогодні би виставити для того, щоби

 прийняти таке рішення.

      Перше.  Це  в  першому  читанні все ж таки треба

 прийняти цей документ для того, щоб просуватися далі,

 попри всю його недосконалість.

      Друге. Це граничний дефіцит у  7,3%. я 
 я                           - 53 - я 

      І  третє.  Може вона й більш складна робота, яка

 очікує  всі  комісії  -це серйозні структурні зміни у

 самому бюджеті.

      Я    змушений,   звісно,   як   голова   Комісії

 констатувати,    що   бюджет   сьогодні,   який   нам

 пропонують, він є антиекологічний  з точки зору 0,15%

 І   зрозуміло,   якщо   така   тенденція   в  Україні

 збережеться  щодо  захисту  землі,  води, лісу, то ми

 скільки  б  дотацій  не вкладали потім в медицину, ми

 будемо  мати  сьогодні  хворе  населення, тому що 60%

 всіх хвороб -це є проблеми навколишнього середовища.

      Проблема  друга.  Я  не  згідний  (і  я сьогодні

 повторюю це вдруге), що військові об'єкти -аеродроми,

 полігони,   військові   частини   -повинні   сьогодні

 вивільнятися  від  податку  за  землю.  Адже сьогодні

 сотні  тисяч гектарів, власне, вони сьогодні у такому

 стані,  коли  за них ніхто не відповідає. І те, що ми

 сьогодні   маємо   в  Узині  чи  у  районі  базування

 Чорноморського  флоту,  чи  в  інших десятках баз -це

 сьогодні є наша, власне, велика біда.

      Я  за те, щоби звільнялися від податків сьогодні

 об'єкти освіти, об'єкти науки, Церкви і інші, власне,

 соціальні інфраструктури.

      Позиція  третя. В 50 разів -податок на землю. Чи я 
 я                           - 54 - я 

 підтримувати  сьогодні цю лінію? Я гадаю, що небагато

 сьогодні  3  кілограми  за 1 гектар?! Звісно, коли ми

 платимо податок..., але давайте подивимось на реальну

 ситуацію.   Скільки  сьогодні  колективних  чи  інших

 господарств  витримають  знову  цей  новий податковий

 прес? Я не хотів би тут блукатися цифрами, але думаю,

 що  ця позиція повинна стати предметом до серьйозного

 обговорення другого читання.

      Проте  я  інше  бачу,  що  сьогодні ми практично

 повинні  переглянути  оплату на землю, коли ми тут її

 виділяємо  тут у Верховній Раді. Я приведу два факти.

 Один  гектар,  який  оцінюється  по 38 балах сьогодні

 коштує   3,   8   мільярдів   в   одному  випадку  за

 автостоянку,  і  9, 2 гектара землі, коли ми віддаємо

 шахті  "Росія",  при  балі уже 76 процентів коштує ця

 земля  234  мільйони.  Я  думаю,  що тут це серьйозна

 проблема   і   це   дуже  велике  корито  для  різних

 зловживань, які сьогодні є в Україні.

      На  кінець,  шановні колеги, незалежно від наших

 політичних  симпатій, я хотів би вас просити сьогодні

 дне:  є  жжорстока  необхідність  підтримати освіту і

 дати їй 50 трильйонів карбованців для того, щоб звести

 кінці зкінцями. Адже сьогодні Україна отримала лише

 17  процентів підручників і Україна залишиться в 1995 я 
 я                           - 55 - я 

 році  від вузу до дошкільного закладу без підручника.

 Якщо   ми   вважаємо,   що  сьогодні  після  хліба  є

 найважливіше   школа,   то  я  думаю,  що  структурно

 переглянути слід і цю позицію.

      На   кінець,   чисто   некоректно.  Я  підтримую

 сьогодні  цільову дотацію на науку, велику адкадемію,

 академію  медичних  наук,  аграрну  академію,  але де

 залишилась,  власне,  Академія педагогічних наук, яка

 сьогодні  має  в  свойому  розпорідженні 12 мільйонів

 людей.

      Ну,  я  хотів  би також звернуться,що нам треба

 переглянути  1 трильлйон щодо лісу, який тут, власне,

 забрано,   переглянути   позицію   щодо  чернівецької

 області, яку я представляю. Вона зазнала останніх три

 великих  стихійних  лиха.  І  я  хотів би є, щоби ми,

 власне,  до  цього  поставились  дуже коректно і дуже

 гуманно.

      І  на  кінець  щодо  апарату.  Я проти того, щоб

 апарат  був  важкий,  бо  важкий апарат не літає, від

 повзає.   Наш  апарат  сьогодні,  починаючи  із  всіх

 верховних  структур  -Президенту, Кабінету Міністрів,

 Верховної  Ради -він сьогодні вагітний бюрократією, і

 нам   треба  відшукати  той  резерв,  для  того,  щоб

 скоторитит  сьогодні  той  апарат  і  віддати  його с я 
 я                           - 56 - я 

 соціальну сферу.

      І    останнє,    Олександр   Олександрович,   50

 трильйонів   загублено   з  точки  зору  капітального

 будівництва.  Що  таке  50  трильйонів  загубити?  Це

 значить  сьогодні  створити той резерв, який сьогодні

 буде означати, що на......................     будуть

 бігати  у  міністерствах  і  відомствах  з  малими  і

 великими  клумками,  вибивати  те,  що власне повинно

 бути  розписано  конкретно  у  цьому бюджеті, який ми

 приймаємо з таким..., з такими труднощами.

      Я дякую.

      ГОЛОВА.  Він  пропозицію  сказав вже. Так. Слово

 має голова Комісії з питань... у закордонних  справах

 Борис Ілліч Олійник, за ним виступатиме Найда.

      Від комуністів. Прошу.

      ОЛІЙНИК Б.І.

      190   Запорізький   особливий  округ.  Я  говорю

 особливий,  тому  що  там  степи,  вугілля завезли на

 третину,   так   що  виборці  працюють  в  жорстокому

 польовому режимі.

      Я   не   буду   нікого   сварити,   оскільки  як

 розробники, так і споживачі проекту в одній ситуації. я 
 я                           - 57 - я 

 Так  чи  інакше  ми  колись  приймемо цей бюджет, але

 який?  Одначе який би ми не приняли, все-таки в цьому

 бюджеті   треба  культурі,  освіті,  науці,  медицині

 додати.   Мені  полегшив  справу  Михайло  Васильович

 Косів,  який  окреслив  контурну  ситуацію,  в  котру

 потрапила  духовна  сфера,  тому  я  просто  ще хотів

 додати.   І   треба   надбавити   культурі   за   час

 артпідготовки,  яка  іменувала  себе  перестройкою, і

 таки  здорово  порушили. Зрозуміло й те, що намагання

 перекласти,  скажімо, весь тягар підтримки побутових,

 соуіальних  структур на підприємства місцеві -це міф,

 оскільки  заводи  і  фабрики  просто  зупиняються. Як

 може,  скажімо, той же Орсільмаш на Запоріжчині, який

 раніше  тримав  півміста  чинити  це  зараз, коли він

 працює на одну десяту своєї потужності.

      Не  хочу вдаватися до популізму6 але якщо вже ми

 визначаємо   приорітети,   то,   по-моєму,   все-таки

 найвищий  приорітет  -це людина. Я просив би все-таки

 розробників  бюджету  зважити  на  прохання  наші із

 депутатом  Бритом  і  виділити  ті  800  мільярдів на

 порівняння учасників війни, які одержали поранення на

 фронті,  і  ті,  що  одержали вже, захворіли в мирний

 час.   Все-таки   ми   йдемо   до  50-ліття  Перемоги

 (абсолютно  не  популізм),  і ті люди, які нам на 50- я 
 я                           - 58 - я 

 ліття  Визволення  Києва вітали нас помахом, можливо,

 вже  й не прийдуть на історичний парад. Трагічно, але

 їх   все   менше.   І   давайте   все-таки  нормально

 відсвяткуємо   це  велике  святоі  не  звалюємо  його

 проведення на місцеві бюджети.

      Я  абсолютно  підтримую  двома руками пропозиції

 Катерини  Тимофіївни  Ващук  щодо  підсоблення нашим,

 нашому МЗС і нашим зовнішньополітичним відомствам.

      Шановні   колеги,  якщо  ми  хочемо  вступати  у

 міжнародні  структури,  то там дивляться не тільки на

 те,  як  діє  депутат,  а і як вінсебе веде. А якщо в

 нього,  він  заглядає  сюди,  чи  в  нього на горішки

 вистачає,   то   на   нього   так  і  дивляться.  Він

 представляє   державу.   Це   гербова   фігура.  Наші

 дипломати  скромні,  вони  хочуть ділити сутугу свого

 народу,  але,  я  думаю,  що  не  менш краще живуть в

 Молдавії, Білорусії, і порівняйте їхню зарплатню. Це,

 між   іншим,   не,   так   би  мовити,  абсолютно  не

 матерьяльне.  Це реноме держави. І я хотів би, щоб на

 це звернули увагу.

      І,  насамкінець,  підтимую  абсолютно Володимира

 Мухіна.  Ми  говоримо  про державу, а яка держава без

 армії?  А  пропонований  бюджет,  м'яко  кажучи, може

 нанести  удар  по нашій армії. Ми, мироносна держава. я 
 я                           - 59 - я 

 Ми  ні  з ким не збираємось воювати, ми голубка миру,

 Україна.  Але  армія  потрібна  для  того, щоб з нами

 нікому  не  заманулося  воювати.  Так,  що  нормальна

 потрібна  армія,  на  це треба давати видатки. І крім

 усього,  на  інші  структури,  творчі,  які  в деяких

 країнах  називають  зовнішньо-політичний  розвиток  і

 таке  інше.  Не  може  держава  будувати свою зовнішю

 політику  навпомацки.  А звідки взяти ці джерела. А я

 вже  неоднораз  говорив,  що треба ввести якщо когось

 злякає  надзвичайний, то особливий режим в економіці,

 і  ми  побачимо,  що  в  нас  все  є.  І ми розкажемо

 світовому   співтовариству,  що  з  нами  можна  мати

 справу, оскільки нас не можна просто розікрасти.

      Скільки не крали, а ми багаті, щастя добра.

      ГОЛОВА.  Слова  має  Григорій Іванович Найда, за

 ним виступатиме Стретович.

      НАЙДА. Тяжело говорить в конце.

      ГОЛОВА.  Вибачте, ви ще не в кінці. Після вас ще

 6 чоловік.

      НАЙДА.  Я имею ввиду не в самом конце, после 30- я 
 я                           - 60 - я 

 40  человек.  Действительно,  по нашему мнению бюджет

 имеет серьезные недостатки, потому что на сегодняшний

 день нет концепции.

      Что  же  мы поставили на первое место, человека,

 наш  народ,  который сегодня от голода, от нищеты, от

 унижения  страдает.  Поставили  мы  на  первое  место

 предприятия  и  даем  ли  мы  им возможность стать на

 ноги.

      Нет,  наше  мнение  и  доходная  часть,  и  я не

 оговорился,   никакая  этой  недоходная,  а  доходная

 часть.  На сегодняшний день сформирована неправильно.

 И  здесь соль не в том, какие цифры мы напишем, а кто

 будет  реально  отвечать  за  эти  цифры, почему Петр

 Кузьмич,   вы   не   назвали   нам  сегодня,  что  за

 приватизацию,   за   100  трилинов  отвечают  сегодня

 Никонуров,  и  по  крайней  мере  или  мы должны были

 получить  от  Пинзеныка,  от Виктора Михайловича: кто

 будет  отвечать за эту цифру на сегодняшний день? Кто

 будет   отвечать   за   ренту  200  триллионов?  Кто?

 (..........)  прошло  три месяца у нас на сегодняшний

 день.  Насколько  сегодня  реальны  наши  расчета  по

 доходной  части?  Мы  этого, к сожалению, не видим. Я

 хочу  обратить  ваше внимание еще на экспорт. Если вы

 обратили  внимание по экспортной части доходная часть я 
 я                           - 61 - я 

 от экспорта в 1993 году всего навсего стоит снова 100

 миллионов  долларов.  А  продали  в  1993 году только

 металла  7  миллионов  по  Госконтракту.  Цена  самая

 минимальнейшая   150  долларов  за  тонну.  Где  наши

 деньги? Где полтора миллиардов, когда нам за 1993 год

 снова  ложат всего 100 миллионов? Так же как и в этом

 году. И я понял (..........) Кузьмич: если бы сегодня

 Минекономики  нам  положило на стол и сказало, что мы

 продаем миллион или два или пять или десять миллионов

 тонн  металла,  один  или  два  миллиона химикатов по

 такой-то  цене. Пускай она будет самая низкая, если в

 нас  его  никто  не  покупает, а покупать будем самую

 дорогую  мы  (как всегда делаем). То есть, я хотел бы

 уже   не   спрашивая   вас,   куда   вы  девали  Фиму

 Звягильского  и  Веню  Плоткина, скажите нам: куда вы

 девали доллары.

      По  расходной  части. Здесь конечно вопросов еще

 очень,   еще  больше.  В  процентном  отношении  идет

 сокращение  на все социальные нужды. Тем не менее, на

 Министерство иностранных дел мы не забыли оставить ту

 самму,  которую надо. Я не хочу считать чужие деньги,

 но  если  не  сегодняшний  день  наш  пенсионер самый

 заслуженый  получает  миллион  карбованцев пенсии, то

 получать 150 -200 миллионов послу или там второму или я 
 я                           - 62 - я 

 третьему   секретарю  посольства  наверно  это  очень

 много.  Я  понимаю,  его  вклад  очень  большой,  но,

 наверно, можно было б меньше.

      Я  хотел  бы еще, товарищи, внимание обратить на

 такой  момент.  Сколько  у  нас  стоит сегодня охрана

 границ?  От того, что называет Чорновил "империей зла

 России".   От   Молдовы,   от   Белоруссии.   Это  на

 сегоднешний день расходы, которые мы почему-то только

 записуем  и  увеличиваем.  А  у нас не покрывается на

 сегоднешний   день  даже  пенсии  на  одну  треть.  И

 стыдливо  прячем  глаза,  записали  в пенсионный фонд

 столько-то будем обеспечивать.

      Расходы   по   внешнему   долгу   у   нас  легко

 увеличиваются  на 60 триллионов карбованцев. Но снова

 отдаем  каким-то  юридическим  лицам непонятным. Если

 это  снова  (..........)  Звягильский  и  вы  Евгений

 Плотник или это новые лица. То давайте скажем, что мы

 идем по этому пути.

      Давайте  остановимся. Создается впечатление, что

 мы прыгаем, как в том анекдоте, когда повешали сверху

 в   комнате  банан.  пришла  обезьяна,  прыгала,   не

 достала.  Нашла  палочку,  збила  и  скушала. Привели

 директора. Он прыгает, прыгает, не может достать. Ему

 говорят   остановись,   подумай,  что-то  делать.  Он я 
 я                           - 63 - я 

 говорит: некогда думать, прыгать надо.

      Вот приблизительно в таком положении нас сегодня

 поставил   Кабинет   Министров.   нас  заставляют  на

 сегоднешний день прыгать. Куда? По нашему мнению надо

 остановиться  прыгать.  Компартия  считает,  что  без

 изменения политическо-экономического курса дальнейшие

 положительные изминения в нашем обществе, в Украине в

 целом не возможны.

      Об  этом  сегодня говорит народ Украины, об этом

 говорят коммунисты. Мы обращаемся к Президенту нашему

 Леониду  Даниловичу  Кучме.  И  напоминаем его слова,

 сказанные  около  полутора  лет  назад.  "Я ничего не

 боюсь. Я боюсь быть проклят своим народом".

      Сегодня и Президент, и Кабинет Министров, и мы с

 вами   Верховный   Совет  практически  потеряли  свой

 авторитет.  Почти  все  убедились в несостоятельности

 исполнительной  власти  всех  уровней.  Поэтому важны

 подходы.  Что  же  делать?  Почему  должны  мы  брать

 подачки  всех  отдачи  и  нашими  детьми  и внуками и

 называть  это  единственно  верной без альтернативной

 инициативой? Почему не сокращаем аппарат управления в

 том  числе Министерства обороны, МВД ведь там тоже 40

 процентов  не  связано  с  прямым  выполнением  своих

 обязаностей? я 
 я                           - 64 - я 

      Почему  не  сокращаем Национальную гвардию, СБУ,

 значит мы строим в полицейком........ государство так

 вот где ........... наши?

      Есть  ли  выход  и  есть  ли альтернатива, я вам

 навожу  самые  разные  той страны положения несколько

 десятков лет назад.

      4   года  идет  великая  депрессия,  за  4  года

 экономика  страны  развалина полностью более половины

 населения  находилось за чертой бедности. В стране 14

 миллионов  безработных.  Это  США  -1930, 1932 год. С

 преходом  к  власти  Рузвельта  в  1932 году, что ему

 удалось  сделать за 6 месяцев полностью поправить все

 дела,  как  это  удалось  начал Рузвальт с того., что

 заменил  всех главных Советников, я прошу минуту (Шум

 у  залі)  Рузвельт  взял  за  основу учения Маркса "О

 планировании"  и  был  против  конкуренции в условиях

 ликвидации  кризиса.  Он  считал  необходимым  ввести

 серйозное государственное регулирование.

      Одним   из   найболее   ярких   его  решений  по

 банковской  проблеме  в  ту  пору  начались конфликты

 между  банками  и промышленниками, не........ высокие

 проценты  взымаемы за кредиты, вынуждали отказываться

 своим  Указом  Президент  закрыл  сразу все банки был

 запрещен  вывоз  золота,  серебра,  началась  паника, я 
 я                           - 65 - я 

 приостановилась  вся  деятельность,  банкиры пошли на

 уступки через 5 дней, заработала экономика и банкы до

 сих пор не перевышают процент за кредит 11 процентов.

      Была  запрещена  спекуляция,  каждый  товар имел

 свою  цену  изготовителя и было разрешено только от 9

 до  11  процентов  брать  в налог в пользу штата, это

 практика  существует  и  сегодня. Закрыты все частные

 конторы,  особое  отношение к сельскому хозяйству и к

 Армии  его  решение  в отношении к Армии было принято

 следующее,  Армия  должна быть только в тех пределах,

 которые  необходымы  для  поддержания  порядка внутри

 страны .

      И  ничего  больше! Вот такова... Чем не подходит

 эта  реформа,  этот  курс одного из Президентов самой

 развитой   страны?!   Они  не  ждали  подачки  ни  от

 Советсткого  Союза,  ни  от  кого  -сами сделали свою

 страну. Сегодня нас пихают на какой-то другой курс. Я

 поэтому   предлагаю   поменять  курс,  но  это  будет

 следующим.

      Сейчас,  Александр  Александрович, проголосовать

 единственный  вопрос  -мы  не  можем  сегодня принять

 бюджет.  Мы  не  проголосовали,  какой у нас налог на

 добавленную   стоимость:   20   или   28%   Мы  вчера

 остановились...   мы   вчера   голосовали  за  первый я 
 я                           - 66 - я 

 квартал...   Заец,   у  вас  не  только  памяти  нет!

 Значит...  поэтому я предлагаю сегодня проголосовать,

 завтра  поработает Комиссия и Минфин, и послезавтра в

 течение 15-ти минут утвердить предложенный нам бюджет

 на 1995 год.

      Спасибо.

      (Оплески)

      ГОЛОВА.   Я   дуже   прошу   всіх  дотримуватися

 Регламент.   Ще   раз   ви   мене  примушуєте  робити

 зауваження...  І  нагадати,  що ми обговорюємо бюджет

 України  в 1995 році. Виходячи з тих реальностей, які

 є у нас сьогодні...

      Слово     надається     Стретовичу    Володимиру

 Миколайовичу,   голові   Комісії  з  питань  правової

 реформи. За ним виступатиме Свято.

      СТРЕТОВИЧ В.М., 58 виборчий округ.

      Шановний    пане    Голово!    Шановні   колеги!

 Високоповажні члени уряду! Запрошені!

      Після  сьогоднішнього  тривалого  предметного...

 під   час  гострого  обговорення  вже  немає  потреби

 наголошувати   на   важливості  для  життєдіяльнорсті я 
 я                           - 67 - я 

 держави  питання,  що  нами  розглядається.

      Оскільки  кожний  попередній оратор зупинявся на

 проблемах,  причетних  до його професійної діяльності

 або  кола  інтересів  відповідної  комісії, дозвольте

 коротко зупинитись на проблемах, котрі були предметом

 аналізу   на  засіданні  Комісії  з  питань  правової

 політики й судово-правової реформи.

      Критично  оцінюючи  вес  запропонований проект з

 позицій,  висловлених  в  попередніх  виступах, члени

 нашої   Комісії,   приймаючи   до   уваги   звернення

 Верховного  суду і Вищого Арбітражного суду, детально

 проаналізували   статті   бюджету,   що  передбачають

 видатки  на  утримання  судової  влади  і  безрадісно

 констатують, що проектом передбачено покриття витраті

 лише   в   обсязі   53  в  останньому  вже,  сьогодні

 розданому,  запропонованому,  узгодженому проекті від

 запрошовуних  сум.  Таке  становище  не можна визнати

 нормальним,  якщо  ми взяли курс на побудову правової

 держави  з  дійсним розподілом влади. Тим паче, що за

 розрахунками  судових  інституцій  нашої держави цієї

 суми  вистачить тільки на покриття заробітної плати і

 інших обов'язкових платежів, і то з великою натяжкою.

      Разом  з  тим,  на  комісії  підкреслювалось, що

 державне мито за розрахунками судових інституцій може я 
 я                           - 68 - я 

 поступити   в  казну  не  в  сумі  4  трильйонів  494

 мільярдів,   а  в  сумі  більше  23  трильйонів  і  є

 можливість  в  повному  обсязі  задовольнити  потреби

 судових  органів.  Це слід зробити, якщо ми не хочемо

 довести до руїни важливу ділянку діяльності держави.

      Сьогодні  в країні працює 5 400 судді, сьогодні

 в  Україні  одночасно є 700 вакансій на зайняття цієї

 посади.  Якщо  ми відмінемо ті пліьги, що передбачені

 Законом  "Про  суддів" що стосується їх матеріального

 забезпечення і виплати матеріальних сум при виході їх

 на пенсію, то судівський корпус зменшиться ще, і тоді

 ми не зможемо його відновити, тому що ми всіма своїми

 діями  довели  в  державі таке становище, що професія

 судді не є престижною.

      Я  принагідно  вам зазначу, що прийнятою в цьому

 залі  концепцією  судово-правової реформи в 1992 році

 зазначалось,   що   першим  етапом  її  здійснення  є

 затвердження   окремим   рядом  в  державному  бюжеті

 України   асигнування   на   фінансове,  матеріально-

 технічне,  житлово-побутове забезпечення суддів, як і

 всіх   працівників   правоохоронних   органів,  також

 установ юстиції.

      Міністерством  юстиції  передбачено виділити 500

 мільярдів  карбованців  на будівництво приміщень для я 
 я                           - 69 - я 

 судів.  Це архіважливо, оскільки сьогодні близько 300

 судів  в  Україні не мають свого приміщення належного

 для  функціонування.  В  народі  склалось  прислівл'я:

 шукайте в районному центрі найгіршу будівлю, то ви не

 помилитесь -  це буде приміщення суду.

      Разом  з  тим  з  сьогоднішнього  дня в проектах

 бюджету  значилась цифра в 790 мільярдів карбованців,

 серед   яких   64   мільярдів   забезпечення   судів

 Верховного  суду,  26  мільярдів  Вищого арбітражного

 суду,   і   700   мільярдів   для   загальних  судів,

 передбачених  на будівництво житла для суддів. Однак в

 запропонованому  нам проекті ця сума пішла в загальну

 суму  асингнувань  на  капітальне  будівництво.  Наша

 комісія  вважає  це  неправильним, оскільки це робить

 неможливим  незалежність судової влади від виконавчої

 структури,  коли  сьогодні  судді,  незважаючи на дію

 Закону  "Про  статус суддів", яким передбачено, що на

 протязі півроку після обрання на посаду, вони повинні

 отримати  житло,  близько, а точніше, 328 суддів всіх

 рівнів   на  сьогодні  не  забезпечені  житлом.  Тому

 комісія  пропонує  Міністерству  фінансів  і Кабінету

 Міністрів  включити  статтю  видатків  на  зезпечення

 суддів  житлом  окремим рядком до державного бюджету,

 як це вимагає концепція судово-правової реформи. я 
 я                           - 70 - я 

      .........відомо,  що критикою справі не завадиш,

 а якщо критикуєш, то пропонуй. Який же шлях виходу  з

 цього  питання?  Як же поліпшити ситуацію, а особливо

 як  підняти  доходну частину бюджету? Ми вважаємо, що

 слід  звернути  увагу  на  ту  обставину,  яка формує

 бюджет, а саме справляння державного мита. Сьогодні в

 державі  ми  користуємося декретом Кабінету Міністрів

 дворічної  давності, і  норми  якого реальним доходам

 громадян і цінам на товари і послуги не відповідають.

 Так,  наприклад,  при розірванні шлюбу з ініціативної

 сторони  стягують  9  тисяч  карбованців,  за  видачу

 повторної  копії  судового  рішення, якщо ви втратили

 першу, -1200 карбованців, таку ж суму держава отримує

 за   виконання   нотаріусом  посвідчення  підпису  на

 документах.  А  якщо  взяти в маштабах держави, то це

 тисячі,   десятки  тисяч  щоденно  підписів,  за  які

 потрібно  стягувати  державне  мито.

      Очевидно давно настала необхідність встановлення

 в законодавстві правила про стягнення державного мита

 не  в  процентах до мінімальної заробітної плати, а в

 процентах  від  ставки  неоподаткованого мінімума. Не

 дочекавшись   таких   пропозицій   від   Міністерства

 фінансів,  Міністерства  юстиції,  комісія самостійно

 приступила до підготовки таких змін до законодавства, я 
 я                           - 71 - я 

 і  найближчиі  чином  воно  буде  внесено  на розгляд

 Верховної Ради.

      Вернемо  питання на другу частину. Сьогодні наші

 міста переповнені рекламою іноземних фірм. Ви знаєте,

 що  реклама -це прибутковий бізнес. І чому держава не

 повинна  покласти  справляння  мита  за  користування

 рекламою,  нехай  вже  буде на іноземній мові, але це

 велика стаття доходної частини бюджету.

      Останні  два зауваження................ відомо з

 юридичної   правіла,   що   не  можна  законодавством

 погіршувати    стан   особи,   як   це   пропонується

 в...........  проекті  бюджету.  Більше того, законом

 процесуальної  дії, яким є державний бюджет, не можна

 відміняти  норми  матеріальної  прави.  Тому  я  хочу

 застерегти Кабінет  Міністрів, щоб ні в якому разі не

 порушувались  норми  Закону "Про статус суддів", яким

 пропонується   обмежити   видатки  і  їх  пільги,  що

 передбачені  цим  законодавством. А якщо такі зміни і

 доповнення  потрібні,  будь-які  незалежно  від  того

 поліпшують вони стан чи не поліпшують, то одночасно з

 державним  бюджетом  з  точки  зору юридичної техніки

 слід  заропонувати  Кабінету  Міністрів  внести цілий

 пакет  змін  і доповнень до діючого законодавства, де

 передбачається зменшення тих чи інших норм. я 
 я                           - 72 - я 

      І,   закінчуючи  свій  виступ,  я  хочу  сказати

 остаточне  рішення  Комісії,  що  Комісія  вважає  за

 необхідне   запропонувати   Верховній  Раді  схвалити

 поданий  законопроект  україни про державний бюджет в

 першому читанні.

      І,  стосуючись Постанови, що нам роздана, вважаю

 за  необхідне  підтримати  і той проект, який поданий

 Комісією  з  питань  бюджету, і одночасно в Постанові

 зазначити  строк  другого читання, щоб не розтягувати

 його на більший термін.

      Закінчуючи   виступ,   хочу   підтримати,  прошу

 депутатів  підтримати  цю  пропозицію  про  прийняття

 бюджету,  оскільки  сьогодні складається ситуація, що

 немає   коштів  на  фінансування  необхідних  галузей

 життєдіяльності держави.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Василь  Петрович Свято-заступник Голови

 Комісії  з  питань ядерної політики, ядерної безпеки.

 Прошу. Від Комісії.

      СВЯТО В.П.

      Василь Свято, 416-ий виборчий округ, Хмельницька я 
 я                           - 73 - я 

 область.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги-депутати,   шановні   члени   Уряду,   шановні

 громадяни України!

      Ми   сьогодні  обговорюємо  надзвичайно  важливе

 питання -питання проформування бюджету нашої держави,

 питання,  яке  поставить  крапки  над "і" -бути чи не

 бути  державі.  З  цієї  точки  зору дуже багато було

 критики.  Але  як  казав Сергій Корольов:"Критикуєш -

 пропонуй, а пропонуєш - роби!"

      Так  от  я з точки зору не критики, а конкретних

 пропозицій,  а  відповідно,  і роблення на основі цих

 конкретних   пропозицій,   а   саме:  концептуального

 підходу.

      З  позиції  концепції  зараз  основна задача -це

 оживлення   виробництва.  Оживлення  виробництва,  як

 основа  захисту  соціального нашого народу, як основа

 виходу нашої держави з глибокої економічної кризи.

      Для  того, щоб вийти з цієї глибокої економічної

 кризи,  треба  звернутися до тих причин, які призвели

 до   тих   наслідків,   які   маємо.   Зокрема,  стан

 банкрутства виробництва.

      Перше -це опосередковане витягування з виробника

 за  рахунок  посередницької  діяльності,  прибутку як я 
 я                           - 74 - я 

 такого посередницькими структурами.

      Друге.  Податковий пресс, де бачимо видано, коли

 податки  на  прибутки  перевищують понад 30 відсотків

 відносно податку на добавлену вартість. Кажуть, що це

 дуже   ефективний   податок.  І  для  держави  і  для

 виробника.  Гарно  його  знімати  виробникові,  краще

 платити  з  видатків,  чим  кажучи з доходів. Але нам

 треба   враховувати  перехідний  етап,  на  якому  ми

 знаходимось. Кажуть, що податок на добавлену вартість

 тільки  лягає  в  ціну,  на  споживача.  Помиляємося,

 помиляємося в якому відношенні, в тому, що враховуючи

 затримку  в  взаєморозрахунках, враховуючи те, що іде

 інфляція,  цей податок на добавлену вартість лягає не

 тільки  на  наш  народ,  він  лягає і на виробника. В

 кінцевому   результаті  заганяє  в  глухий  кут  наше

 виробництво.   Тому,  виходячи  з  цього,  постановка

 питання  номер  один  з  точки  зору  однієї  частини

 бюджету,  це податкова політика, податок на добавлену

 вартість, податок на прибуток.

      До чого вона повинна зводитися?

      Концепція      слідуюча:     розширення     бази

 оподаткування  за рахунок зниження рівня податку, але

 не загальна лінійка, а діференційованний підхід, якщо

 ми  хочемо  дати...  нашому  виробництву  ми  повинні я 
 я                           - 75 - я 

 знижувати  податковий  пресс, не більше 10 відсотків,

 як  на  прибуток,  так  і  на  добавлену  вартість. І

 підвищити рівень податків на ті сфери виробництва, на

 ті  послуги  її  роботи,  які являються другорядними.

 Зокрема   і   насамперед   на  сферу  посередницького

 обслуговування,  50  відсотків на добавлену вартість,

 не більше 30 відсотків на прибуток. Слідуючий момент,

 який  я ще хотів сказати з необхідностю маємо дефіцит

 бюджету, виникає питання: " Де взяти гроші?".

      Відносно  емісії.  В  свій  час  шановний  Вітор

 Михайлович   Пінзеник,   звертався   за   емісією  25

 мільйонів  купоно-карбованців, а я скажу що цю емісію

 можна  зробити  набагато більше. Можна зробити і таку

 емісію,  щоб  покрити  і дуфіцит бюджету і сформувати

 бюджет.  Але  при  якій умові? Мудрість народна каже:

 бочку водою можна тоді налити, коли дно в ній забите.

 Так от з точки зору того дна, щоб та емісія не йшла в

 пісок  -це  є  вилучення  ходження іноземної валюти в

 нашій   державі.  Тобто  іншими  словами:  коли  буде

 заборона  ходження  іноземної валюти в нашій державі,

 тоді  черговий  є останній раз емісія. Емісія в таких

 межах,  яка  необхідна  для  формування  бюджету, для

 покриття   дефіциту   бюджету   і   ці  гроші  будуть

 багатократно  крутитися в нашій сфері. Я сказав за 50 я 
 я                           - 76 - я 

 відсотків  податку на посередніцтво. Звідки я взяв цю

 цифру?  Скажіть мені, шановні колеги-депутати, чи хоч

 в  одній  державі  світу  прибуток  за  посередницьку

 діяльність  перевищує  понад  50  відсотків  валового

 внутрішнього продукту? Не знайдете. Окрім України.

      Якщо   взяти   навіть   Америку  -не  більше  12

 відсотків  від  валоваго  національного  продукту  як

 такого.   От  виходячи  з  цього,  звідси  відповідні

 висновки  робіть.  З  прибутку  важко  взяти податок.

 Можна  приховувати  і тому подібне. А от з точки зору

 податку на добавлену вартість або на додане вартість,

 якщо  граматично  говорити,  от  звідти  цей прибуток

 можна   взяти.   І   тоді,   відповідно,   і  податок

 сформувати. Відносно видатку. Прошу одну хвилину.

      Дуже важливо, що враховані перспективні напрямки

 розвитку   нашого   господарства   в  плані  додатків

 (..........),  так  як  немає звідки платити поки що.

 але  я  хотів  би  звернути увагу, як представник від

 Комісії  з  питань  ядерної  політики, на енергетику.

 Атомна   енергетіка  забезпечеє  понад  40  відсотків

 електроенергії.  Уявіть  собі на хвилиночку; не стане

 цих  40  відсотків  електроенергії з точки зору кризи

 енергетичної.   Не   тільки  в  виробництві,  а  й  в

 комунальних послугах. я 
 я                           - 77 - я 

      І  я  дякую  Миколі  Яновичу  за  те, що ви 7, 5

 трильйонів  виділили.  Але цього не достатньо. Атомна

 енергетика  є  прибуткова.  Дасте  14,  4  трильйона,

 отримуєте  прибуток  40  трильйонів  доходної частини

 бюджету.

      Тому  дуже  прошу,  звертаюся  до  членів Уряду,

 Вікторе   Михайловичу  і  до  вас  конкретно.  14,  4

 трильйона  на  атомну енергетику. Це потрібно для нас

 всіх.  І  до вас Петро Кузмичу також. Дякую за увагу.

 Вибачте, що затримав трішки у часі.

      ГОЛОВА.  Дякую  Василь  Петровичу.  Ви  дуже, як

 завжди,   емоційно   виступаєте.  І  я  розумієте  не

 коментую,  але  характерна  сьогодні  риса,  коли  ми

 виступаємо взагалі, маючи на увазі, я ще раз повторюю

 це  не зв'язано з останнім виступом, і ми говоримо як

 збільшити,  як  підтримати  виробництво, як зменьшити

 податковий прес.

      А   потім,   коли  торкаємся  своєї  галузі,  то

 говорим, що треба додати, треба додати, треба додати.

 А звідки взяти?

      І  от  складність  комісії,  яка  працювала  над

 проектом,  полягала  в  тому, що потрібно було звести

 оце, що треба і те, щоб дозволити виробництву жити. я 
 я                           - 78 - я 

      Тому      слово      надається      представнику

 позафракційних    депутатів    Ігнатенку,    за   ним

 виступатиме Яковенко.

      ІГНАТЕНКО О.С.

      Шановний   Головуючий!   Шановні   члени  Уряду!

 Шановні депутати!

      ІГНАТЕНКО 363 виборчий округ.

      Сьогодні,  як  уже  лунало в нашому залі не один

 раз  вирішується  надзвичайно  важливе  питання.  Але

 грошей  від цього в державі більше не буде. Ми мусимо

 прийняти  відповідні  рішення,  щоб  ті кошти, які ми

 маємо  були  максимально  і  ефективно  використані в

 нашій державі.

      І  знаєте дуже добре, коли за трибуною пролунали

 виступи багатьох депутатів хто зпорозумінням віднісся

 до  питання  оборони.  І  бюджету на оборону державі,

 мені  хотілось  сказати, що тягар економічної кризи в

 Україні,   повинні   нести   в  одинаковій  мірі  всі

 структури.   Тому   при  формуванні  проекту  бюджету

 необхідно   це   врахувати   і   визначити   все-таки

 приорітетні напрямки.

      Державний  бюджет повинен фінансувати ті органи, я 
 я                           - 79 - я 

 які забезпечують функції існування держави.

      Головни з них -це захист держави від зовнішніх і

 внутрішніх загроз.

      Ці   завдання  виконують  Збройні  Сили  України

 органи правопорядку і безпеки, проведений економічний

 аналіз  проекту бюджету показує, що дальні функції ці

 органи  не  зможуть  виконати, що ставить під загрозу

 безпеку держави.

      Так в Міністерстві оборони в бюджеті передбачено

 21 відсоток від мінімальних потреб його існування. Що

 в  структурі від валютного, від валового внутрішнього

 продукту  складає  2,  2 відсотки і один відсоток від

 загальної  суми видатків. Якщо для порівняння взяти 3

 групи  країн  (а  це:  країни  з  низьким  доходом, з

 середнім  доходом  чи  високим  доходом),  то на долю

 України  випадають  видатки найменші. Це для країни з

 низьким рівнем доходу!

      Росія,  наш сусід, виділила 21,3%  від загальної

 суми  видатків  Федерального  бюджету, що в 5,2  рази

 більше   відносно   показників  в  Україні.  Потрібно

 зауважити, що ці кошти Державна Дума Росії виділила в

 цей  час,  коли  ще не починалось її... не починалась

 агресія в Чечні.

      А  зараз  хочу  прокоментувати, яку має динаміку я 
 я                           - 80 - я 

 аналіз  чисельності  та  видатків  на утримання інших

 органів  за  термін  існування  України. Він показує:

 кількість  центральних  органів  управління зросла на

 81%,  чисельність  в  центральних органах управління,

 апарату зросла на 66%, в тому числі, будемо казати, і

 в  Міністерстві оборони. Чисельність місцевих органів

 виконавчої влади збільшена на 48%, тобто на 74 тисячі

 чоловік.  Хто  це може витримати? Яка економіка такий

 бюрократичний  апарат?!  Ось резерви для фінансування

 бюджету Міністерства оборони.

       Подивимось  в  цьому  контексті на Збройні Сили

 України.  Чисельність  зменшена  їх на 59%. Утримання

 Збройних  Сил України зменшилось на 78%. А куди пішли

 ці  кошти від цього скорочення?  Це не має відповіді!

 Становище   військовослужбовців   від   цих   дій  не

 поліпшилось в нашій державі...

      Затвердження  пропонуємого  бюджету,  практично,

 веде до ліквідації Збройних Сил України і в цей час

 держава  витрачає  понад  2  трильйони карбованців за

 рахунок  державного бюжету на ліквідацію стратегічних

 ядерних озброєнь.

      Потрібно  спочатку  забезпечити оборону, а потім

 за  рахунок державного бюжету вирішувати питання щодо

 скорочення озброєнь. я 
 я                           - 81 - я 

      Загальна   сума   на   оборону,   включаючи  всі

 військові  формування склала всього один відсоток від

 валового суспільного продукту. Потрібні нові підходи,

 потрібно  вкладати  кошти  в пріоритетні напрямки. Ми

 мусимо  зберегти  та  забезпечити все ж таки розвиток

 науково-технічного  персоналу.  Де  ж брати гроші для

 Міністерства  оборони?  Я  вважаю, що ми не настільки

 багаті, щоб звільнити Чорноморський флот від податків

 на  землю,  це  стаття  16  закону.  Надання  позичок

 земельним  і  переробним підприємствам, наприклад, по

 проекту    закону,   який   пропонує   Президент   10

 трильйонів.

      Зараз   Комісія   Азарова   пропонує  чомусь  50

 трильйонів  карбованців, а ці підприємства самостійно

 мусять заробляти гроші, я так вважаю.

      Зверність  увагу щодо видатків на обслуговування

 зовнішнього  боргу  -було 213 трильйони  карбованців,

 стало 273. Що це за борг, який за одну ніч збільшився

 на 63  трильйони каброванців?

      Шановні депутати...

             (Шум у залі)

      Я  вважаю, шановні, що це перший дебют народного

 депутата  Ігнатенко Александра Степановича, і я би не

 вийшов, розумієте, на трибуну, але мені стало боляче, я 
 я                           - 82 - я 

 коли почали, розумієте, коли я побачив оці пропозиції

 щодо  фінансування  Міністерства  оборони.  Є  гроші,

 знаємо як їх заробити, розумієте? Тому прошу ще мені,

 будь  ласка, ну дві хвилини, Олександр Олександрович,

 поставте на голосування.

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА. Депутат Ігнатенко просить...

      ІГНАТЕНКО. Ну добре, я закінчую. Що занад-то, то

 не здраво, кажуть. Це теж правильно.

      Тому  я  все  ж таки просив би сесію підтримати,

 щоб бюджет Міністерства оборони затвердити у сумі 141

 трфльйон  карбованців, що складає тільки одну третину

 від   мінімальних   потреб  Міністерства  оборони.  І

 пропоную,  бюджет  на  1995  рік  схвалити  в першому

 читанні,   який  подав  Президент  України.  Народно-

 господарский   комплекс   України  мусить  працювати.

 Мусить  працбвати.  А  потім  будемо  вирішувати  всі

 останні питання. Немає нічого ідеального.

      Дякую щиро за увагу. І прошу підтримки.

      (ОПЛЕСКИ)

 я 
 я                           - 83 - я 

      ГОЛОВА.  Ну,  будемо вважати дебют був вдалим  і

 можна  зрозуміти,  що  у Олександра Степановича серце

 вже  болить  від  цього, мабудь, ще з травня минулого

 року, коли він вник  в ситуацію по бюджету.

      Будь  ласка,  Яковенко  Олександр  Миколайович -

 голова  Комісії  з  питань  молодіжної політики. Далі

 будем радиться.

      ЯКОВЕНКО О.М.

      Уважаемые  товарищи!  Уважаемые  коллеги!  Можна

 было  бы  и  не  выступать  если  бы  были учтены все

 предложения Комиссии по проблемам молодежи и комиссии

 Азарова.  Но  к  сожалению, этого не произошло. Более

 того  ото  настроение,  которое  сегодня существует в

 зале, еще раз подчеркивает, уважаемые господа, паны и

 товарищи,  что у нас свами перспективы абсолютно нет.

 Меня,  честно  говоря,  удивляет, что такой документ,

 как    бюджет,   оказывается   можна   очень   сильно

 заполитизировать.  В  такой  ситуации  я  просто хочу

 напомнить  слова  Президента, который выступал с этой

 трибуны,   особенно  для  Чорновила,  который  сейчас

 разговаривает  вот  там в конце, который четко и ясно

 сказал, что  Президентом  Украины  будет  проводиться

 я                           - 84 - я 

 активная   молодежная  политика,  политика  поддержки

 семьи,  материнства и детства, осуществляться меры по

 социальной  адаптации  молодежи  для условий рыночной

 экономике.  "Наданню  юнакам та дівчатам гарантованих

 можливостей    на   отримання   освіти,   професійної

 підготовки та працевлаштування".

      Я спрашиваю: просматривается эта политика в этом

 бюджете? Нет. Я задаю вопрос правительству: почему же

 не выполняется Прорамма Президента?

      Более   того,   с   другой   стороны,  насколько

 унизителен    этот    бюджет,    который   слепленный

 Правительством, быстренько перекроенный сегодня нашей

 Комиссией под интересы хозяина из-за бугра.

      Я   хочу   задать   вопрос  все  присутствующим,

 Правительству  и  себе:  так  кто  же хозяин в конце-

 концов  в  этой  стране?  Или  наш Президент вместе с

 Верховным  Советом,  или Международный Валютный Фонд,

 под  который  мы  подстраиваем  всю  нашу  политику в

 стране, который ущербно?

      Конечно,  Комиссия  проделала  большую  работу -

 спору    нет.    Но    опфть    же   избран   принцип

 перераспределения,  причем  очень неудачного, который

 сегодня  не  очень поддерживает нашего производителя,

 тем  более не открывает нашей перспективы на будущее, я 
 я                           - 85 - я 

 ту, которую называем "молодежь". Нет механизма.

      Если  кто-то считает, что если добавили какие-то

 средства  на  наше просвещение, этим закроют проблему

 молодежи, то глубоко ошибается. Сегодня в просвещении

 произошло   перераспределение  функций,  (..........)

 сегодня  занимается чисто образовательными функциями.

 И  разрушена  система  воспитательная.  Сегодня народ

 выброшен,  молодежь выброшена на улицах и ей никто не

 занимается.  Это самая высокая сегодня безработность,

 это самая высокая преступность, наркомания и снижение

 рождаемости.

      Мы   сегодня  с  вами  самая  старая  страна  на

 планете.  Азаров  Николай Янович, выступая сегодня на

 фракции,  сказал о том, что 6, 5 миллиарда долга -это

 не  большая  сумма. Но я задаю в таком случае вопрос:

 зачем  же мы берем 1 миллиард 800 миллионов долларов,

 для  кого  мы берем его в долг? Для нашего потомства,

 которое   не   сможет  его  вернуть?  Потому  что  та

 программа,   которая   сегодня   нам  предоставляется

 Международным    Валютным   Фондом   -это   программа

 направлена на уничтожение нации.

      Чтобы  я  не  был  голословным,  я вам предлагаю

 очень   кратко  проанализировать  хотя  бы  некоторые

 моменты, выйдя чуть-чуть за пределы нашего бюджета. я 
 я                           - 86 - я 

      Первое.  Мы  недавно  рассматривали  с вами СНД.

 Здесь поднималась 5-ая, 6-ая статья.

      Вспомните,  льготы на приобретение путевок, нет.

 Наш  докладчик  не сказал, о том что пр нынешнем НДС,

 который будет заложено, дети наши не будут отдыхать в

 здравнице  "Артек",  не  говоря  уже  о наших местных

 лагерях, которые практически погибнут.

      Далее,    сегодня    здесь    выступал   министр

 просвещения,  он  предложил  как  увеличиить качество

 питания  и  количество  наших  детей  в  школе. Такое

 предложение   разводить  кроликов.  И  вот  ответ  мы

 получаем, в этом же НДСе, который не дает возможность

 развивать сегодня  подсобных хозяйствам в школе.

      Далее.  Мы  говорим  много  опроизводители,  кто

 давал нам производителей Профтехучилища. Но почему мы

 профтехучилища   ставим   на   колени.  Почему  когда

 попросил  профтехучилища,  о том чтобы НДС оставалась

 от  их  реализации их продукции, оставалася в училище

 для   развития,  мы  не  поддержали.  Более  того  мы

 доработались   до  такой  степени,  что  оборудование

 продукция, которую производят инвалиды, тоже обложили

 ее  налогом.  Второй  момент,  бюджет  4 миллиона 136

 миллиардов   800   даеться   на  проблемы  физической

 культуры и молодежи. я 
 я                           - 87 - я 

      Не  одна программа молодежная не будет выполнена

 под  эти  деньги,  потому  что  их  нет.  Более того,

 заложена  статья  14, 41 в законе, и первая касаеться

 земли,   ставит   на  колени  те  сооружения  которые

 находяться  на  этой  земле.  Спортивные сооружения я

 имею  ввиду.  А  их  всего  700-800 гектар, возникает

 вопрос,  что  от  этого выиграет бюджет. А это деньги

 для этих сооружений.

      Второй  момент,  41 статья, ведь 50 процентов, я

 уже   об   этом   говорил,   50   процентов  сегодня,

 инфраструктуры    спорта,   находится   сегодня   на

 предприятиях, и они сегодня дадут в бюджет, откажутся

 потому  что,  не  смогут  их содержать. Более того, 41

 поставлением  мы  статьей мы перекрываем канал, чтобы

 наши  спонсоры,  которые  имеют,  деньги и которые в

 этом  зале, и которые готовы вложить деньги в спорт и

 моложежь,  а  мы  не  даем  возможности и малейшей

 льготы для развития, вкладывания инвестиций.

      Третья сторона, я хочу сказать, как председатель

 вернее,   как  человек,  который  проработал,  6  лет

 зампредседателя  испокома  и  горсовета.  Одного  сиз

 самых крименогенных гордов Донецкой области.

      Я  вот  думаю:  в  кого  хватило  ума включить в

 программу,  чтоб  сегодня  в нынешний нищий городской я 
 я                           - 88 - я 

 бюджет   вложить  полностью  инфраструктуру  передачи

 предприятий.  Ведь,  если мы передадам мы практически

 их сегодня угробим.

      И следующий момент, уважаемые депутаты. Мы лечим

 следствие,  но  не лечим причину общества и человека.

 Вкладываем  в  медицину  и  лекарства,  но уничтожаем

 массовый  спорт. Говорим о производстве, а уничтожаем

 производителя.   Закладываем  средства  в  науку,  но

 ничего  не  вкладываем  в  научный подход, касающийся

 проблем  молодежи.  Я бы хотел бы, чтоб в этой связи,

 вот  правильно  сказал  колллега, чтобы были выложены

 деньги  и для Академии педнаук и, наверно, специально

 отдельным  пунктом  для  Института  проблем молодежи,

 к   которому  мы  завтра  с  вами  будем  обращаться,

 поскольку  наше  общество  стареет. Все сказаное дает

 мне  основание...  Я  заканчиваю....  сделать вывод о

 том,   что   сегодня  осуществляется  целенаправленая

 программа   уничтожения  нашей  нации.  Поэтому  наша

 Комисия  предлагает:  первое. Данный бюджет принимать

 нельзя.

      Второе.  Мы  настаиваем,  чтобы  те предложения,

 которые  давала Комиссия,  были учтены.

      Третье.    Используя   принципы   распределения,

 который  был предложен Комиссией, я настаиваю чтоб мы я 
 я                           - 89 - я 

 пересмотрели  вот  те затраты на госаппарат, где 2, 5

 процента,  которые  добавили  в этом году и отдать их

 молодежи.

      На   заре   Советской   власти  молодежь  начала

 заниматься  в  первую очередь Чрезвычайной комиссией,

 которую возглавлял Дзержинский. Так я вот прошу: нашу

 национальную безпеку будте добры, отдайте вот те ваши

 лишние  гроши,  потому  что  когда Международный фонд

 сегодня    предлагает    программу,   которую   можно

 расценить,   как  провокация,  то  у  меня  возникает

 простой  вопрос.  Для  чего вы существуете? Для того,

 чтобы  контролировать  таких  как  я  или следующих с

 красным цветом?

      И последнее. Мы категорически против статьи 14 и

 41.  И  в  заключение,  поверте,  уважаемые депутаты,

 никогда  я не думал, что с этой трибуны мне прийдется

 убеждать  отцов и матерей, избранников многотысячного

 коллектива людей в том, что нужно спасатьнаших детей.

 А  их  нужно  сегодня  спасать.  И  я вас очень прошу

 независимо от партий, фракций, политических взглядов,

 когда  будете  голосовать  вспомните  своих  детей  и

 нажмите кнопку. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, на виступ записалося я 
 я                           - 90 - я 

 70   депутатів.  Виступили  29.  Ну,  якщо  врахувати

 Міністра, котрий виступав, то це буде 30 виступаючих.

 Виступили  всі, хто бажав від фракцій, від комісій. Я

 прошу уваги.

      Є  різні  пропозиції.  Одна  з  них зводиться до

 того,  щоб  продовжувать  обговорення  завтра.  Інша,

 зводиться  до  того, що треба приймати рішення. Тому,

 власне   кажучи,   можна  поставити   на  голосування

 пропозицію про підведення риски під обговоренням, про

 припинення обговорення. Так?

      Ставлю на голосування  цю пропозицію.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Я   хочу  сказати  от  що.  Ми  приймемо  проект

 документу  очевидно. Ну, я сподіваюся, що сьогодні ми

 його  приймемо,  зараз  вірніше.  Якщо ви дасте згоду

 продовжити   засідання.   А   при  його,  ну,  скажем

 остаточному   прийнятті   ми   дамо   пріоритет  щодо

 доопрацювання  із  мотивів висловити свою позицію тим

 депутатам, які наполягали і записалися тут на виступи

 я маю на увазі зокрема депутата Боделана на підтримку

 якого  близько  10  депутатів  висловилися,  щоб  він я 
 я                           - 91 - я 

 виступив,  пропозицію  вносив  Поживанов,  як керіник

 міста, чи мер міста Маріуполя і так далі.

      Тобто  я  просив  би  зважити на цю обставину. А

 тепер  відносно прийняття рішення. Ви одержали багато

 варіантів постанов, перше, від комісії, яка працювала

 над  проектом  бюджету і від імені якої Микола Янович

 Азаров зробив виступ сьогодні.

      Крім  того  є  пропозиції від фракції "Реформи",

 від  Комісії  з питань банківської діяльності. Ну від

 голови   комісії   так,   дальше,   але  теж  розумна

 пропозиція, тому її називаю від депутата Черепа В. І.

 пропозиція проект який є у вас на руках погоджений до

 речі  підтримується представниками Кабінету Міністрів

 є  пропозиція,  депутата  Поживанова,  яка  зводиться

 власне   кажучи   до   одного  тільки  параграфу,  що

 стосується  такого  змісту  при  формуванні бюджету у

 місті  районів  обласного підпорядкування в приходній

 частині  цих  бюджетів  закріплені  місцеві податки і

 збори  не враховуються. Статті витрат визначаються на

 сесіях    міських    і    районних    Рад   обласного

 підпорядкування, так сформульовано принаймні.

      Пропозиція  в  цілому  може розглядатися бо вона

 стосується   власне   кажучи   прийому   який  раніше

 називався самооподаткування. я 
 я                           - 92 - я 

      Але  це одна з деталей тільки. Власне, в кожному

 законопроекті,   який   би  не  розглядали  сьогодні,

 потрібно  визначити  одне  принципове  рішення. Тобто

 мова  йде  спочатку  про  прийняття в першому читанні

 проекту бюджету.

      Тому  я  думаю,  що  для  всіх  цих варіантів цю

 пропозицію потрібно голосувати -або ми приймаємо, або

 не   приймаємо.   Тільки...   тут  розходилися  думки

 стосовно  того, що приймаємо? Який варіант приймаємо?

 Чи  той,  що  вносив  Президент,  чи  той, що вносила

 Комісія від імені Президента теж?

      (Шум у залі)

      Я  це  підтверджую  тому,  що  є свідчення Віце-

 прем'єра,     який    працював    разом    над    цим

 законопроектом...

     Я поставлю вашу пропозицію теж! ...  Я  був  на  цій... скажем так -нараді чи проробці

 проекту, голова Комісії з цього приводу висловлюється

 так же. І  є  підписаний проект. Президентом. Але цей

 проект  дещо  відрізняється. Тільки ви пам'ятаєте, що

 (в    нашому   Регламенті   передбачається),   що   і я 
 я                           - 93 - я 

 обговорення  ідей якраз для того, щоб ви визначили ті

 параметри,  котрі  ми можемо схвалити, бо інакше тоді

 немає   потреби   вести   обговорення  і  аналізувати

 запропонований варіант. Ви зрозуміли, так?

      Тому...  і була ще пропозиція ряду депутатів про

 те,  щоб  не  приймати  бюджет.  Тобто,  і  в першому

 читанні...   Що   він   не   підходить   -його  треба

 доопрацьовувати.

      От,  власне  кажучи,  те  коло  пропозицій  щодо

 першого пункту будь-якого проекту.

      (Шум у залі)

      Окремим рядком, так! Мова йде про Закон -щоби ми

 схвалили  запропонований  Президентом  проект  Закону

 "Про Державний бюджет на 1995 рік" у першому читанні.

      (Шум у залі)

      Одну хвилинку! Почекайте, зараз будем голосувати...

      Я   хотів  би  запитати  представників  Кабінету

 Міністрів  перед  визначенням?  Але перед цим я просив

 ще  вашої  згоди продовжити засідання приблизно на 15

 хвилин. я 
 я                           - 94 - я 

      Нема  заперечень?  Добре,  прошу,  поки приймемо

 рішення, так  я зрозумів.

      Перто       Кузьмич      Германчук,      міністр

 фінансів України.

      ГЕРМАНЧУК.  Ну,  в  першому  читанні,  то дійсно

 стало  питання,  як  його прийняти -в першому читанні

 дійсно,  що  за  основу  ми  зрозуміли,  що  приймати

 неможливо,  тому що дуже багато поступило пропозицій,

 дуже  багато  є  зауважень.  І доречно сказати те, що

 коли  ми  розглядалди на бюжетних читаннях цей закон,

 то   тоді   вже   чітко  визначили,  що  він  повинен

 уточнюватись   по  показниках  за  перше  півріччя  і

 прийматись остаточно по фактичному виконанню за перше

 підріччя    державного    бюджету    і    в    цілому

 консолідованого бюджету, де буде видно, як складеться

 ситуація,  як складуться процеси в нашому виробництві

 і таке інше.

      Прийняття  в  першому  читанні  і  так як деяких

 проектах  записано,  що  30  вересня знову подавати в

 якомусь другому, чи третьому, чи восьмому, в десятому

 читанні  -це  нічого  не дасть. І я, Влерію Іванович,

 зовсім  не за те, щоб ви сказали, що я проти доходної

 бази.  Я  навпаки  кажу, що доходну базу треба міняти я 
 я                           - 95 - я 

 шляхом   реформування  нашої  економіки,  шляхом  тих

 заходів, які є і які ви запропонували  і таке інше.

      Але  на  мій  погляд,  я вважаю, що найрозумніше

 було  б  зробити  так:  прийняти  показники, які були

 визначені  в проекті державного бюджету як орієнтовні

 на   1995   рік,   дозволити   Кабінетові   міністрів

 здійснювати  фінансування  в  межах  зазначених  сум,

 бюджет  затвердити  з дефіцитом в 7, 3 відсотки, так,

 як  всі запропонували і ні в кого суперечності немає.

      І  другий  пункт  -"Показники державного бюджету

 України  на  1995  рік"  підлягають  перезатвердженню

 Верховною  Радою  України з врахування наслідків його

 виконання   за  перше  півріччя  та  дев'ять  місяців

 поточного року.

      Третє.    Створити   узгоджувальну   констрольну

 комісію  у  складі  народних депутатів, представників

 Уряду  і  доручити їй здійснювати постійний констроль

 за  виконанням доходної та видаткової частини бюджету

 і  подготовку пропозицій щодо періодичного видаткової

 частини бюджету.

      Я   вважаю,  що  це  було  б  на  сьогодні  саме

 правильно те, що ми  пропонуєм від Уряду.

      ГОЛОВА. Ну в даному випадку, як ви бачите, Петро я 
 я                           - 96 - я 

 Кузьмич  повторив  пропозицію  депутата  Черепа,  яка

 збігається.

      ___________. Да, ми погоджували з комісією.....

      ГОЛОВА. Вони погоджували цю пропозицію.

      (Шум в залі)

      Азаров, прошу.

      Тільки  у третьому пункті, там якщо приймається,

 так,  треба створити... Кому доручення треба дати, бо

 невизначена. Безвідносна постанова. Пункт вірніше.

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Ну, во-первых, я

 хочу     сказать,     что     всякая    искусственное

 противопоставление,    так    называемого,   варианта

 Президента  и  варианта  бюджетной комиссии создается

 специально,  что  бы  мы  с вами не приняли ни то, ни

 другое.    Сейчас    мы    рассматривали   вместе   с

 Правительсвом   уточнения,   дополнения   к  проекту,

 который   подал  Уряд.  И  сегодня  я  не  зря  начал

 выступление  с  того,  что  спросил  у  первого вице-

 премьера   согласен   ли  он  с  теми  изменениями  и я 
 я                           - 97 - я 

 дополнениями,  которые появились в процессе доработки

 этого  проекта.  Получив  это  согласие,  я их и стал

 докладывать. В противном бы случае я просто ушел бы с

 трибуны,  собрал  бы  ваши  замечания  и  проводил бы

 процедуру  рассмотрения  бюджета.  Но учитывая сжатые

 сроки  рассмотрения, мы пошли на кратчайшую процедуру

 рассмотрения   бюджета.   Мы   предложили  постанову,

 которая  была отработана и вводит в силу  не какие-то

 ориентировочные  данны  и  никакие-то ориентировочные

 показники  бюджета. 5 или 10 или 15 или 25, на что мы

 с   вами   будем   ориентироваться:   будем   ли   мы

 ориентироваться   на   те  или  цифры,  изложенные  в

 уточнениях, или на какие-то другие цифры? Нет.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Если  мы  с вами

 думаем  о действительно бюджетной политике, о бюджете

 как законе, мы должны его рассматривать, определяться

 в цифрах, примать эти цифры как закон, а не какие там

 ориентировочные показники.

      Поэтому  по  процедуре обсуждения этого вопроса.

 Если...  никакой  спешки, Александр Александрович, не

 должно  быть.  Если  нужно,  в комиссиях, во фракциях

 посоветоваться   -давайте   мы  завтра  посоветуемся,

 вынесем   этот  вопрос  завтра  на  рассмотрение.  Но

 процедура такая: если мы идем по уточнениям и вносим, я 
 я                           - 98 - я 

 значит,   проект   Постановы,   который   разработала

 Комиссия на голосовании, идем по нему.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Шеховцов.  Пропозиція  по

 узгодженню. Член Комісії...

      ШЕХОВЦОВ.

      Уважаемые  коллеги,  я,  разработчик  главы 9. 1

 Регламента,  по  сути  дела,  единоличный.  Поэтому я

 просто хотел вас проинформировать.

      По  Регламенту  Президент подает 1 сентября, как

 вы  знаете,  проект  бюджета,  нам  дается 20 дней на

 изучение, затем нам докладывает министр финансов. Мы,

 поскольку  изучали 20 дней, грамотно задаем и по делу

 вопросы,  происходит  обсуждение,  но  голосование не

 происходит.  Принимать  проект  Президента  в  первом

 чтении  нет  смысла.  С момента, как только Президент

 поставил  подпись,  он  уже  принят  в первом чтении.

 Правительство  подписью  Президента  свидетельствует

 (так  по Регламенту), что оно на большее не способно.

 Мы  отклонить,  в отличие от других законов, в первом

 чтении  поданый  Превительством  проект  не  можем ни я 
 я                           - 99 - я 

 теоретически,  ни  практически.  В  этом нет никакого

 смысла.  мы  сорвем  всю  процедуру. Первое чтение по

 Регламенту  -это  рассмотрение  таблицы, состоящей из

 предложений  депутатов,  комиссий и позиций бюджетной

 Комиссии,  которая  проводила  работу по согласованию

 всех   противоречивых   инетересов,  в  том  числе  и

 интересов  Правительства.  Беда наша в том, что мы не

 определились  нашем рассмотрении бюджета как мы будем

 поступать,  в процедуре в то время как по Регламенту,

 она   предпологается   растянутой   на  3  месяца,  а

 практически  понимаем, что у нас какой-то срок весьма

 ограниченный.   Вот   нам   надо   было   бы  сначало

 определиться, какой срок мы выделяем на эти процедуру

 и какой вариант этой процедуры мы применим.

      Фактически  комиссия  сегодня  докладывала  этап

 первого  чтения.  Ну  таблицы нет, поэтому ни одна из

 комисий,   ни   один  из  депутатов,  которые  давали

 предложения, и не увидели их в окночательном варианте

 комисии  не  могут  сейчас настаивать на голосовании,

 нет  текста,  нечего  голосовать.  Таким образом, нам

 довльно  сложно  выйти  из этой ситуации мне кажется,

 если  говорить, какую процедуру предложить взамен, на

 мой    взгляд    предложенная   позиция   в   проекте

 постановления группы "Реформа" лучше. я 
 я                          - 100 - я 

      Она  предлагает в первом чтении, вариант комисии

 принять.  У  нас будет база для обсуждения. Она сразу

 выражает   отношения  Верховного  совета  ко  второму

 етапу.  В  каком  направлении  произвести  доработку.

 Какой  иной  вариант,  мне  кажеться  Верховный Совет

 должен  решить  в  принципе.  Будем  ли  мы проводить

 нормальное   второе   чтение.   То   есть  таблицы  с

 поправками,  и  з  голосованием. Будет это или нет. Я

 вам  напомню,  что  4  предыдущих бюджета, по крайней

 мере  в том созыве такого голосования не было. Всегда

 одобрялась    общяя    позиция   бюджетной   комисии,

 согласовывались     отдельные    шараховатости,    не

 регламентными   процедурами  и  бюджет  принимался  в

 целом.  То  есть  не голосование таблицы поправок, не

 голосование  по  статейного  не было. Если мы идем на

 такое  голосование, оно Регламентом предусмотрено. То

 ьмы  должны  четко себе какое это время займет, какой

 обьем работы и так далее.

      ГОЛОВА. Дякую.

      ___________.  Я  считаю, что оптимальный выход в

 силу  ограниченности  ресурсов это выход предложенный

 групой " Реформа". я 
 я                          - 101 - я 

      ГОЛОВА.  Дякую. Ну я гадаю, що Олексій Дмитрович

 об'яснив   складність  ситуації,  правда  виходу  він

 чіткого не дав, і тому я вніс би на ваш розгляд, таку

 пропозицію.  Всі прекрасно розуміють, що в нас немає

 часу  тры  місяці  розглядати  проект. Із іншого боку

 комісія,  працювала  три  місяці  над  варіантами.  І

 пропонує  сьогодні  розрахункі.  Так  що можна умовно

 вважати,  що  ми,  так  би  мовти,  в  такому  режимі

 працювали.

      Хоч  всі  розуміють, що це дуже умовно. Тому, на

 мій  погляд  можна  б  було  сьогодні  короткий пункт

 прийняти,  який  визначає  по  суті межи нашої роботи

 далі  над  цим  проектом.  А саме. Все-таки перші дві

 фрази  з  проекту,  який пропонувала група "Реформи",

 оскільки  там є посилання, що це Президентом поданний

 проект,  і  перший  пункт про що йдеться.

      Розглянувши проект Закону України "Про державний

 бюджет  України  на  1995  рік", поданний Президентом

 України,  Верховна  Рада України постановляє схвалити

 проект  державного  бюджета  України  на  1995  рік у

 першому  читанні. А далі всі оці проекти. В кожному з

 котрих  є  раціональне  зерно. Дати комісії Азарова і

 тим  розробникам  або авторам цих проектів, які у нас я 
 я                          - 102 - я 

 є. І нехай завтра вони на голосування нам дадуть один

 проект, який ми проголосуємо.

      Але   сьогодні   треба  визначиться  в  принципі

 стосовно   такого   пареметру,  прийняття  в  першому

 читанні. Можна таку пропозицію? З процедури, хто хоче

 з  процедури  запишіться.  І  закон у першому читанні

 треба,  тому  що  закон  визначає  надзвичайно багато

 параметрів над якими потім треба, щоб і комісія і всі

 ми працювали.

      Десять хвилин вистачить? Чи п'ять хвилин? П'ять,

 ясно.  Далі  досить,  бо,  мабуть,  не  встигнуть  45

 чоловік висловиться.

      Прошу Суслов. Я прошу уважними бути.

      СУСЛОВ.

      Уважаемые депутаты! Все-таки мы должны поставить

 на   голосование:   какое   проект   голосуется.  При

 сложившейся ситуации нет варианта кроме проголосовать

 принять в первом чтении или нет. Это мы можем сделать

 сейчас.   И   все-таки   мы  сейчас  можем  утвердить

 граничный  размер дефицита бюджета. Это самое главное

 может   быть   проголосовано   сегодня   и  открывает я 
 я                          - 103 - я 

 возможность   дальнейшей   работы.   И  я  прошу  это

 поставить на голосование.

      ГОЛОВА.  Зрозуміло. Болдирєв.

      БОЛДИРЄВ.

      Уважаемый   Председатель!   Уважаемые   коллеги-

 депутаты!

      Я  думаю,  что мы должны сегодня проголосовать в

 первом   чтении  тот  проект  постановления,  который

 роздан вам еще вчера от Бюджетной комиссии. Поскольку

 то, что мы роздали вам в качестве... то что вы имеете

 в  виду  как  наш  проект  бюджета в действительности

 является  поправками  к  Президентскому  проекту. Это

 поправки,  которые  собраны  нами от вас и учтены при

 доработке.

      Ясно,  что  к  следующему чтению мы точно так же

 будем  собирать  следующий комплект поправок и так же

 будем  их учитывать в работе.

      Поэтому,  на  мой взгляд, я агитирую вас за это,

 является  оптимальным принятие президентского проекта

 с  теми поправками, которые были сегодня доложены вам

 от Бюджетной комиссии. Спасибо.

 я 
 я                          - 104 - я 

      ГОЛОВА. Вишневецький.

      ВИШНЕВЕЦЬКИЙ.  Я  прошу передать слово Семоненку

 Петру Николаевичу 150

      СИМОНЕНКО  фракция "Коммунистов"

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 народные депутаты!

      Ну  действительно  мы  сегодня выслушали массу и

 так    скажем    критических    замечаний   и   массу

 конструктивных предложений выводы звучали различные в

 каждом  выступлении, а отсюда я думаю у нас возникнет

 масса  сегодня  затруднений  при  голосовании даже по

 этой упращенной схеме .

      Поэтому   у   меня  есть  два  предложения  либо

 действительно  для  того,  чтобы  мы  проголосовали и

 каждая   фракция   понимает  всю  ответственность  по

 принятию  данного проекта бюджета и понимая насколько

 это  будет  иметь соответствующие последствия -это мы

 себе   отдаем   отчет   как   в  части  необходимости

 рассмотрения   и   принятия   так   и   в   частности

 последствий,  которые  будут  при  принятии  того или я 
 я                          - 105 - я 

 иного   решения   либо  мы  еще  так  скажем  сегодня

 советуемся  по  фракциям  рассматриваем  и определяем

 четко  свои  позициям  по  этим  двом  принципиальным

 вопросам,.  либо тогда я хотел бы попросить только от

 нашей   пока   фракции"Коммунистов"  дать  нам  право

 воспользоваться   Регламентом,  сделать  перерыв  для

 того,  чтобы  четко  хотя мы сегодня и советовались с

 утра обозначили свою позицию.

      Поэтому  я  просил  бы,  чтобы  в соответствии с

 Регламентом  дали  возможность  сделать перерыв, либо

 проголосовать завтра.

     ГОЛОВА. Шановні депутати, я прошу уваги. Я просив

 би  зразу  робити  звинувачень  в  тих, хто хоче іншу

 відстояти  пропозицію, я наскільки зрозумів, що можна

 концептуально  впершому читанні, а потім доопрацювати

 або,  якщо  повністю  голосувати,  тоді  треба робити

 перерву на те, щоб порадитися.

      Сікалов.

      СІКАЛОВ.  Горловка,  Донецкая  область.  Фракция

 "Коммунистов"

      Александр   Александрович,  я  настаиваю,  чтобы я 
 я                          - 106 - я 

 сделать  перерыв  для  того,  чтобы посоветоваться во

 фракциях,  поскольку  документ  очень  серьезный.  И,

 фактически,  мы  его  получили  только сегодня утром.

 Многие   до   конца   даже  не  ознакомились  с  этим

 документом. Поэтому я прошу сделать перерыв для того,

 чтобы посоветоваться во фракциях.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Будь ласка, повторіть. Я прошу вибачити,

 ну...

      СІКАЛОВ В. І. Я просто прошу сделать перерыв для

 того, чтобы посоветоваться во фракциях.

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

      МОІСЕЄНКО В.М., 131 виборчий округ.

      Уважаемые коллеги!

      Целый  ряд  документов  мы  получили уже сидя на

 этом  заседании,  после  16  часов.  Здесь  и проект,

 предложенный  группой  Черепа  там и так далее, и так

 далее.  Я  тоже  считаю,  что  наиболее  рациональным

 предложением   было   предложение  Петра  Николаевича

 Симоненко.  Для  того,  чтобы еще раз взвесить всю ту я 
 я                          - 107 - я 

 серьезную  ситуацию,  в  которой мы сейчас находимся,

 сделать   перерыв   до  завтрашнего  утра.  Возможно,

 поддержать предложение Александра Александра Мороза о

 том,   чтобы   все  те,  кто  внес  проекты,  значит,

 предложенные    нам    для    рассмотрения,   сегодня

 обкединились   и   подготовили   какой-то  обобщенный

 документ.  И  выйти  на  рассмотрение  и  голосование

 завтра.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Анісімов.

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ, м.Запоріжжя.

      Уважаемые   народные   депутаты!   И   Александр

 Александрович!

      Нам сразу надо с вами определиться: "да" первому

 чтению   или   "нет"  для  того,  чтоб  дальше  вести

 дискуссии и во фракциях, и в комиссиях.

      Второе.   Везде  в  тех  проектах,  которые  нам

 роздали, фигурирует цифра 7, 3 и с этим, практически,

 все  соглашаются.  Поэтому  в  том  проекте, котиорый

 будет  общий,  эта  цифра  должна  фигурировать, и мы

 должны с этим согласиться.

      И   третье.   Я  прошу  всех  внимания  народных я 
 я                          - 108 - я  

 депутатов!  Кто  побывал  уже  на  сессиях  областных

 Советов,   тот   уже,   наверное,  проникся  чувством

 ответственности,    что    мы    начинаем   разрывать

 государство!   Если  мы  затянем  с  рассмотрением  и

 принятием  бюджета,  мы  претворимся  в  комиссию  по

 расследованию  отношений  между городами и областями!

 Поэтому:   то,   что   сегодня   сделали   прекрасное

 предложение  надо  будет  внести  и  учесть во втором

 чтении,   но  откладывать  и  дальше  оттягивать  это

 решение  -произойдет то, что сказал министр финансов:

 Донецкая  область  у  нас  уже решения принимает один

 решение, Запорожская принимает следующее ешение, и мы

 с  вами  загрязнем  тут  в разборках. Поэтому оттяжки

 здесь  не  должно  быть.  Я  за то, чтобы принимать в

 первом чтении.

      ГОЛОВА.   Єльяшкевич.

             (Шум у залі)

      ЕЛЬЯШКЕВИЧ.    Уважаемые    коллеги,   Александр

 Александрович,  депутатская  группа реформы "Реформы"

 внесла    проект    Закона    Украины   "О   дефиците

 государственного  бюджета  Украины  в 1995 году". Это я 
 я                          - 109 - я 

 очнь  мальнький  проект  Закона. Мы все единогласны в

 том,   чтобы  установить  дефицит  консолидированного

 бюджета  Украины  в размере 7, 3 процента от валового

 внутреннего родукта.

      Поэтому    сейчас   мы   должны   прежде   всего

 проголосовать  этот  закон,  потому что это открывает

 нам    возможности    для    получения    помоци   от

 международного сообщества.

      Теперь   второй   вопрос.   Есть   Постановление

 Верхоного Совета Украины, которое внесено депутатской

 группой "Реформы", есть другие проекты постановлений.

 Эти  проекты  постановлений надо голосовать в порядке

 очередности.  Дело в том, что мы согласны принимать в

 первом   чтении   только  при  условии  принятия  тех

 пунктов,  которые  здесь записаны -это концептуальное

 замечание - так же , как и многие из депутатов.

      Поэтому сначала надо принимать проект за основу,

 а  потом  дальше голосовать так по процедуре со всеми

 поправками. Спасибо.

      ГОЛОВА.   Шестаков.

      Ще три хвилини, погляньте,  там же визначено.

      ___________.  Уважаемый Александр Александрович, я 
 я                          - 110 - я 

 я   поддерживаю   предложение   руководителя  фракции

 коммунистов  Петра  Николаевича  Симоненко и прошу от

 имени  фракции  предоставить  перерыв  для  совета во

 фракции.

             (Шум у залі)

      ГОЛОВА.  Ту  ж  саму  пропозицію висловлює від

 фракції руху Чорновіл.

      Одну  хвилинку,  до  завтра,  мається  на увазі.

 Одначе, я хотів ще раз, якщо не наполягають керівники

 фракцій...

      Будь ласка. Я прошу уваги. Є кілька позицій, які

 ні в кого не виклакали сумніву. Це, по-перше, дефіцит

 7, 2 процента, і фракція "Реформи" теж підтримує його

 в  окремому законопроекті теж це пропонує. В окремому

 документі.  І,  власне  кажучі,  прийняття  в першому

 читанні  теж  не викликає сумніву, що його доведеться

 чи сьогодні приймати, чи вранці, а відтягувати дальше

 все одно не можна.

      Якби  можна було б проголосувати ці дві позиції,

 а  дальше  працювати і радитися у фракціях, комісіях,

 як ви подивитеся.

      (Шум в залі)

      Ну добре. я 
 я                          - 111 - я 

      ___________.  Олександр Олександрович, Олександр

 Олександрович!  Я  гаряче  підтримую вашу пропозицію,

 вона   звучала   в   багатьох  депутатів   і  Віктора

 Івановича  Суслова,  і депутата з Запоріжжя, я просив

 би  все-таки  оскільки  зал майже одностайний по двох

 позиціях  -це  прийняття  вцілому  і дефіцит бюджету,

 завтра  ж, я вневнений, в крайньому разі так видно із

 обговорення,   що   цих   дві   позиції  пройдуть  чи

 післязавтра.  Прийняти  постановою  хоча  б  цих  дві

 позиції.

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку. Я можу поставити це на

 голосування  тільки  при  згоді керівників фракцій. В

 Регламенті передбачено. Тому я просив би ...

      Одну хвилинку.

      Я... Одну хвилинку.

      Я  поставлю  спочатку на голосування окрему тезу

 про затвердження дефіциту бюджету в 7, 3 відсотки, як

 Закон  наш, як Закон. У варіанті, який запропонований

 групою   "Реформи",  там  чітко  це  визначено.  Нема

 заперечень? Ви зрозуміли про що? Закон...

      (Шум в залі) я 
 я                          - 112 - я 

      ГОЛОВА.  Значить,  я  ще  раз кажу. Прошу уваги.

 Будь  ласка,  ну,  встигнемо  і  поіменно, про що тут

 мова... Ще раз, будь ласка, будьте уважні.

      Всі  проекти, які ми розглядали, всі пропозиції,

 які   прозвучали   при   обговоренні,   30  депутатів

 зводилися до обмеження до 7, 3 дефіциту бюджету. Тому

 тут  можна  радиться,  можна  записувать, я не ставлю

 сьогодні  ні  чий  проект, я ставлю рішення Верховної

 Ради  як закон Верховної Ради "Про обмеження дефіциту

 бюджету 7, 3%". Можна це ставить на голосування? Одну

 позицію!

      А? Фракція вимагає 20 хвилин часу, будь ласка.

      Петро Миколайович, ну, станьте на трибуну, дайте

 відповідь. Чому я повинен відповідати на це питання?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА. Я прошу вас...

      _______________

      Уважаемые народные депутаты! Я понимаю, конечно,

 то,  что,  действительно  здесь есть разные подходы к я 
 я                          - 113 - я 

 именно  к  этой  проблеме, и нив коей мере мы никогда

 как  фракция  коммунистов  не стояли на пути принятия

 решений по тому или иному вопросу.

      Но  речь  идет  о  принципиальных вещах. Сегодня

 высказывались  замечания,  как  мы будем соглашаться,

 то, что откроет откроект дорогу действительно сегодня

 и значительному ухудшению всей социальной программы в

 обществе.  А мы однозначно в своем выступлении честно

 сказали, что мы не согласны с диктатом Международного

 Валютного  Фонда.  Нас  сегодня  загоняют. Поэтому...

 Секундочку, не надо, я... Выслушайте, пожалуйста.

      Поэтому я и прошу, что если мы взвесим сейчас, с

 утра  мы  обсуждали, выслушали спокойно точки зрения,

 которые нам предлагались. Если мы сегодня на 7 лет по

 6,  5%  годовых  закладываем  под миллиард 700 да при

 наших  долгах, которые сегодня отстрочке... Мы должны

 вконце-концов  как народные депутаты принять решение.

 Я  прошу дать нам право по Регламенту воспользоваться

 этим коротким перерывом.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ...  нет  отсрочки,  мы  должны  в  конце концов

 принять   решение,   как  народные  депутаты  принять

 решение.   Я   прошу   принять  решение.  Регламентом я 
 я                          - 114 - я 

 воспользоваться этим коротким перерывом.

      ГОЛОВА. Я прошу давайте заспокоїмося. 20 хвилин,

 вибачте  має право, я не маю права недавати переву ви

 розумієте  чи  ні.  Тому  будь  ласка  на  20  хвилин

 порадьтеся  але  просив  би  нікуди,  рівно  через 20

 хвилин продовжем зсідання. я                          - 115 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВА. Я прошу сідати, всіх на місця. Слово має

 Микола Янович Азаров.

      АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты!

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги.

      АЗАРОВ М. Я. Уважаемые народные депутаты! Иногда

 очень  полезно читать Регламент, он для того и сделан

 для  того,  чтобы  облегчить  нам  выход  из  сложных

 ситуаций,  наберитесь несколько минут терпения, я вам

 зачитаю основные этапы рассмотрения бюджету, согласно

 Регламента .

      Президент    представляет,   проект   державного

 бюджета  на  заседании Верховного Совета, с дательной

 доповіддю   про   проект   бюджету  виступає  міністр

 фінансів .

      Протягом   наступних   5  днів,  проект  бюджета

 розглядиваєся в постоянних комісіях за тем постоянная

 комиссия   я   просто  сокращенно  читаю,  постоянная

 комиссия  депутатов передают свои поправкы до проекта я 
 я                          - 116 - я 

 бюджета в постоянную комиссию з пытань бюджета, какие

 поправки  передают,  может  быть  лишь такого змисту.

 Скоротить   статью   выдатков,   выклшючить   статтью

 выдатков  доходов,  збильшыты  статью,  додати  новую

 статью выдаткив доходов.

      Постоянная  комиссия з пытань бюджета розглядает

 поправкы,  що  надошли  в  термин вызначеный такой-то

 статьи,  не  больше  двох тижнив двух недель, обращаю

 ваше внимание на цей период не призначаются засидання

 Верховной   Рады   вот  какое  значение  принимается,

 придается  рассмотрению  этих  поправок,  я пропускаю

 дальше.

      Третье.  Постоянная  Комиссия  з  пытань бюджета

 готовит  доповидь  и таблицу про пидтримання поправкы

 попровок  и  перелик  видзилень  к поправке. Доповидь

 робыться   на   заседании  Верховной  рады.  Все  эти

 поправки  подани в таблицах, в трех больших таблицах,

 сделаны  уже,  с  мотивацией.  А  видхилени  или  там

 врахованы  или частково...

      ГОЛОВА.   Я прошу уваги.

      ___________.  Статья  9. 1-5, обратите внимание.

 Перше читання проекту Закону "Про державный бюджет" в я 
 я                          - 117 - я 

 доповиди постоянной комиссии з пытань бюджета. Якщо у

 поправках,  як  схваленых  в  постийной  комисссии  з

 пытань  бюджета,  так  и  видхыленых...  Стоп, это не

 нужно...

      Третье.    После    обговорення    доповиди   га

 голосування,  значит,  обращаю  ваше  внимание, после

 того,  как  мы  с  вами  обговорили,  на  голосувание

 ставится   постанова   про   схвалення   высновки  и

 пропозицый постийной комисии з пытань бюджету.

      Дали, идем по процедуре.

      Якщо  такая  постанова не пидтрымуется, Верховна

 Рада  прыймае  ришення  на  доопрацювання в постийний

 комисии   з   пытань  бюджету,  або  про  розгялд  на

 пленарному   заседании  всих  поправок  на  пленарной

 комисси  з  пытань  бюджета  в  термин и з дорыманням

 вымог,  выжначеных в статье 3.

      ГОЛОВА. Микола Янович, зразу робимо поправку, 9.

 1. 3 нам не підходить, бо там написано до 25 вересня.

 Так що..

      ___________.  Нет,  я  говор  ю за процедуру. То

 есть,  перше  чытання сегодня началось, уже началось,

 началось с того, что мы вам доложили о тех поправках, я 
 я                          - 118 - я 

 которые либо были приняты, либо видхилени.

      Если  сейчас эти поправки не одобряються, значит

 вступает  в  силу  статья 4: "Якщо доповідь постояной

 Комісії   з  питань  бюджету  схвалюється,  еслі  она

 схвалюєтьсмя  на  пленарном засіданні розглядиваються

 тільки  ті  поправки,  які  відхилені  комісій,  і на

 розгял яких наполягают ініціатори іх внєсєнія".

      Далее.  Друге читання  статья 9.1.6 починается...

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги, Микола Янович, я прошу

 уваги,  Микола  Янович!  Я  прошу вас. Микола Янович,

 будь  ласка, послухайте. Микола Янович почекайте одну

 хвилиночку.

      АЗАРПОВ  М.  Я.  Так  вот,  я  что хочу сказать,

 уважаемие коллеги.

      ГОЛОВА.    Микола    Янович,    почекайте   одну

 хвилиночку.

      АЗАРОВ М.Я. Уважаемые коллеги!

      СМІХ В ЗАЛІ.

       я 
 я                          - 119 - я 

      ГОЛОВА. Я прошу одну хвилинку уваги, будь ласка.

 Справа  в  тому,  що  ми  розглядаємо  законопроект у

 першому  читанні.  І, микола Янович, ми домовилися до

 перерви,  що ви візьмете слово стосовно пропозицій, а

 не вивчення Регламенту.

      АЗАРОВ М.Я. Так вот я ж подождите. Я так...

      СМІХ В ЗАЛІ.

      ГОЛОВА. Будь ласка, одну хвилинку.

      АЗОРОВ М.Я. Я так и хочу.

      ГОЛОВА. Микола Янович! Ще раз почекайте. Ви дали

 інформацію  по прийняттю постанови в першому читанню,

 документ.

      АЗАРОВ М.Я. Нет, нет не дошел еще.

      ГОЛОВА. Будь ласка, доходьте.

      СМІХ В ЗАЛІ.

       я 
 я                          - 120 - я 

      АЗАРОВ  М.  Я.  После затвердження, друе читання

 начинается з доповиди Министра финансов. Так? Теперь,

 после   затвердження   граничного   размера  дефицита

 державного  бюджета  Верховна  Рада  приймает  проект

 Закона   "Про  держаный  бюджет"  постатейно.  Тоесть

 утверждение  дефицита  бюджета -это процедура другого

 читання. Вот о чем я хочу сказать. Поэтому сегодня мы

 должны  с вами схвалить доповидь постийной комиссии з

 пытань   бюджета,  либо  ее  отклонить.  Если  мы  ее

 схваливаем,  это  означает,  что  мы  с вами в первом

 чтении  Закон  приняли, и открываем процедуру второго

 чтения.

      Поэтому  постанову,  которую  вынесла Комиссия з

 пытань  бюджета,  это  и  есть одобрение, значит, вот

 этой    вот   доповиди,   необходимо   поставить   на

 голосование.  Если  оно  схваливается, одобряется, мы

 приступаем автоматом к процедуре второго читання.

      ГОЛОВА. Ясно всім, так?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  є  пропозиція така,

 будь ласка, увага! Я прошу вашої уваги!

      Правильно  все  прочитано.  І  ми  відповідно до

 Регламенту  будемо  приймати  рішення.  Тільки  можна я 
 я                          - 121 - я 

 спрощено  зробити  перехід  від  першого  до  другого

 читання.

      Будь  ласка,  мова  ось про що йде. Ми схвалюємо

 проект, який внесений Комісією, тим самим зважаючи на

 те,  що  це  в першому читанні приймається Закон "Про

 державний  бюджет",  і можемо проголосувати з другого

 читання  одну  постанову,  один документ: про дефіцит

 бюджету.  А  решта  працює,  дальше  Комісія готує до

 другого читання всі інші параметри.

       (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА. Ну, давайте так, це ми порадимося потім.

 А   поки   що  треба  за  Регламентом.  Ставиться  на

 голосування  проект, запропонований Комісією з питань

 бюджету.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ще   раз.   Правильно,   ще  раз  пояснію  після

 обговорення  доповіді,  що  ми зробили на голосування

 ставиться   постанова   про  схвалення  висновків,  і

 пропозиції   комісії  з  питань  бюджету,  якщо  така

 постанова   не  підтримується,  але  треба  щоб  вона

 підтримана була.

      А   в   цій   постанові  передбачається,  що  ми

 розглядаємо  проект  внесений  в бюджет з поправками, я 
 я                          - 122 - я 

 які обговорюються депутатами під час слухань і комісією.

      Я  ще  раз  кажу,  прошу  вашої  уваги. Іншого я

 просто ставити не можу.

      Я  йому  кажу про регламент, він про президента,

 ну  що  ви  говорите.  Ставлю  на голосування, проект

 постанови     підготованний    комісією    бюджетною.

 Визначиться на голосування, а потім поіменно, якщо не

 проголосуємо, якщо будете наполягати.

      Рішення не прийнято. Ще раз будь ласка, я ще раз

 прошу.  Поіменно  я  поставлю.  але  перед цим ще раз

 дочитайте  цю  статтю. Я вам прочитаю. Я прошу, Іване

 Олександрович.  Я  до  Зайця  звертаються: тихо, будь

 ласка.  Ну  не  переконуйте  один  одного. Не чуть же

 нічого. Заєць! Кузнєцов, я вас дуже прошу. Кузьменко,

 я вибачаюсь.

      Слухайте!    Після   обговорення   доповіді   на

 голосування   ставиться   постанова   про   схвалення

 висновків  і пропозицій  Комісії з питань  бюджету.

      Якщо така постанова підтримується, Верховна Рада

 приймає   рішення  або  про  повернення  доповіді  на

 доопрацювання  в  постійну  Комісію з питань бюджету,

 або   про   розгляд   на  пленарному  засіданні  всіх

 поправок,  що  надійшли до Постійної комісії з питань я 
 я                          - 123 - я 

 бюджету  в термін і з дотриманням вимог, зазначеним в

 статті 9. 1. 3. Всіх поправок, цей отой... оту папку,

 яку показував Голова Комісії. Таким чином, ми справді

 вкладемося  в  статтю 9. 1. 3, бо ми раніше, ніж за 2

 тижні  їх не розглянемо.

      І  таким  чином  зривається  те,  заради чого ми

 розглядали  і прискорювали розгляд цього питання. Про

 що  звертався  Кабінет  Міністрів.  Почекайте. Тому я

 змушений  зважети  на пропозицію депутата і поставити

 на поіменне голосування цю постанову.

      Хто за цей проект, прошу проголосуавти.

      (Шум в залі)

       Хто за те, щоб поіменно голосувать?

      (Шум в залі)

      Хто за те, щоб голосувати поіменно?

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Я  ще  раз кажу, я дам слово з інших пропозицій,

 коли   ми   виконаємо   точно   пункт,  передбаченний

 Регламентом.

      З процедури? Три хвилини з процедури, запишіться

 хто  хоче.  Я  б  дуже хотів, щоб ми проголосували не я 
 я                          - 124 - я 

 поіменно, бо будуть всілякі спекуляції, які абсолютно

 нікому нічого не дають.

      П'ять   хвилин.  Крутик  прошу.  Кому?  Соболєв,

 прошу.

      СОБОЛЄВ  С.  В.  Соболєв, Запоріжжя, депутатська

 група "Реформа".

      Олександр  Олександрович,  якщо   вже  ми  йдемо

 точно  по Регламенту, ми хочемо йти по Регламенту. То

 я  з  процедури  тоді повертаю вас до третього пункту

 того ж Регламенту на передодні статті 9.1.5.

      Де   записано,   що  нам  повинні  були  роздати

 порівняльну  таблицю  і  ми повинні були проходити по

 цій  таблиці.  Саме  тому  ми пропонуємо компромісний

 варіант.  А  саме:  проголосувати  Закон "Про дефіцит

 державного  бюджету  України"  в тому вигляді, як він

 подано.

      А   далі  окремою  постановою  проголосувати  за

 основу. Є 4 варіанти постанов. Давайте за основу, яка

 набере  найбільше. Далі будемо голосувати по пунктах.

 Іншого  варіанту  у  нас на сьогодні немає. Інакше ми

 себе заганяємо в тупік. Дякую.

      ГОЛОВА.   Осадчук.   Правильно   буде,  як  буде я 
 я                          - 125 - я 

 проголосовано правильно, будь ласка.

      ОСАДЧУК П.І.

      Зрозуміло,    що    заслуговує    на   підтримку

 пропозиція,  яка щойно висловлена Соболєвим. І іншого

 виходу  нема.  Ми повинні дійти до того, щоб все-таки

 сьогодні проголосувати дефіцит Державного бюджету.

      Спасибі.

      ГОЛОВА. Кравчук.

      КРАВЧУК В.І.

      Дякую, я передаю Шевченку.

      ГОЛОВА. Шевченко.

      ШЕВЧЕНКО

      Шановний головуючий!

      Я  звертаю  увагу  на  те, що, зрештою, згідно з

 Законом  "Про  статус  депутата" наше, кожного з нас,

 право  на законодавчу ініціативу нічим не обмежене. І

 ми   зараз   маєм  кілька  проектів  Постанови.  Мені

 здається,  що  поміж  цих  проектів Постанови є деякі я 
 я                          - 126 - я 

 речі,   що   поміж   двох  постанов,  допстимо,  двох

 постанов  депутати  не  можуть  визначитися.  тому не

 треба  акцентувати  увагу на одній постанові. Можливо

 б,  навіть  зробити попереднє рейтингове голосування,

 щоби  визначити,  на  що  схиляється наш депутатський

 зал,  а  потім по ньому робити голосування остаточне.

 Можливо, в цьому вихід. Я прошу серйозно сприйняти цю

 пропозицію.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Симоненко.

      СИМОНЕНКО

      Олександре Олександровичу!

      Ну, я вам і показав якраз, так скажем, процедуру

 другого  читання. Там чітко написано, але ж, на жаль,

 ми повинні розглянути, особливо, так скажемо, дефіуит

 бюджету після того, як, так скажемо, ми перше читання

 пройдемо,  всі  ті зауваження, які будуть висловлені,

 ми врахуємо, обговоримо. А якщо міністр фінансів (там

 чітко  записано)  на  трибуні  каже, що у нас дефіцит

 бюджету,   то  повинні  проголосувати  спочатку,  так

 скажемо,  ось  цей  дефіцит бюджету, а потім вже далі

 закінчувати  обговорення.  Тому й пропонуємо: давайте я 
 я                          - 127 - я 

 тоді  (якщо виникають тут запитання по першій частині

 чи  першого  пункту,  що  пропонується) там в першому

 читанні,  прийняти, але ж згідно до процедури другого

 читання там чітко все розписано.

      ГОЛОВА.  Симоненко,  той, кому я давав, ви, будь

 ласка,....

      СИМОНЕНКО.  Уважаемый  Александр  Александрович,

 единственный,   кто   может  внести  на  рассмотрение

 парламента проект бюджета -это Президент. И мы должны

 очень  етко  это  понимать. Сегодня Президент внес на

 рассмотрение  Верховного Совета. ..

      ГОЛОВА.  У  вас  там  в  мікрофоні  щось лежить,

 подивіться.

       СИМОНЕНКО.   Сегодня Президент внес...

      ГОЛОВА.  Ідіть  до  мікрофону,  ідіть на трибуну

 швидко, ідіть, це буде скоріше.

      Поки   він   дійде,   я   вас   ще   раз  прошу,

 приготуйтесь,   об   ми  все-таки  проголосували  без я 
 я                          - 128 - я 

 поіменного голосування.

       СИМОНЕНКО.  Уважаемый  Александр Александрович,

 уважаемые   коллеги,  единственный  человек,  который

 может  внести согласно существующего законодательства

 проект   бюджета   на  рассмотрение  парламента  -это

 Президент.   Что   и   было  сделано  Президентом  на

 рассмотрение   проект  бюджета.  Поэтому  все  другие

 альтернативные  проекты  мы  практически  не не имеем

 права    рассматривать.   Мы   рассмотрели,   приняли

 соответствующее,  обговорили -приняли соответствующее

 решение.

      Поэтому сегодня голосовать за какой-то отдельный

 пункт, утвердить проект бюджета, дефицит бюджета в 7,

 3 % не имеет ни какого смысла. Почему?

      Потому  что  мы  должны одобрить в перовм чтении

 предложенный   проект   бюджета  Президентом,  где  и

 записана  эта  цифра,  а  потом  идти уже по принципу

 второго,   как  говориться,  второго  чтения  проекта

 бюджета.  И  больше  нам  ничего  не  надо,  не  надо

 выдумывавать.

      Поэтому  я  вношу предложение принять по бюджету

 вот   именно   такое  постановление:  принять  проект

 бюджета,  предложенный Президентом в первом чтении, и я 
 я                          - 129 - я 

 дальше идти по Регламенту.

      ГОЛОВА. Пензеник.

      ПЕНЗЕНИК В.М.

      Шановні    колеги,    давайте   повернемось   до

 пропозиції,  яка  тут  частіше  звучала,  і  вона  не

 суперечить  тому,  що  говорив  Микола Янович. З двох

 пунктів: прийняти бюджет в першому читанні.

      Бюджет,  який  внесений,  розроблявся  на основі

 президентського,  президентського  проекту бюджету. В

 нього   вносилися   уточнення   і   принципові   речі

 погоджувались.

      Друге.  Питання  граничного  розміру дефіциту до

 бюджету є принциповим. По суті, це питання, якою буде

 інфляція. Якщо ми в процесі другого читання приймаємо

 більший   дефіцит   бюджету,   перше   читання  можна

 відхиляти,   тому   що  валовий  внутрішній  продукт,

 доходи-витрати  розраховувались, виходячи з дефіциту,

 який давав задані темпи інфляції.

      Тому   є  прохання  включити  другиц  пункт,  ми

 слухали  тут  дуже  багато  пропозицій,  і якщо ми ці

 пропозиції включили в бюджет, то дефіцит його вже мав

 бути  ми  прикинули  десь  200  відсотків до валового я 
 я                          - 130 - я 

 внутрішнього   продукту.  тому  проблема  затверження

 граничного   дефіциту,  якщо  ми  будемо  збільшувати

 витрати6  повинні скоротити по іншій статті, я просив

 би  підтримати  такий  варіант,  який узгоджується із

 пропозицією Микола Яновича Азарова з двох пунктів.

      ГОЛОВА. ви не проти, а щоб прошу вибачити, а щоб

 зняти підозри що то не той проект розглядається, то в

 такій  редакції,  був  початок  в одній із фракції. Я

 навіть не називаю, щоб підтримали. Розглянувши проект

 закону  про  бюджет  на 95-й рік поданний президентом

 України  Верховна  Рада  постановляє, схвалити проект

 закону  про  бюджет  на  95-й рік у першому читанні з

 уточненнями  комісією Верховної Ради.

      Одну хвилиночку,ми це обговорювали.

      Можна ставити на голосування?

      А що ж ви робили?

      Я ставлю на голосування. А потім поіменно.

      Я хотів би щоб не поіменно.

      Будь ласка підтримайте.

      Рішення не прийнято. Тому за, тому хто за те, що

 поіменно голосувати цю пропозицію.

      Це не поіменно, я сказав.

             (Шум у залі) я 
 я                          - 131 - я 

      Почекайте,  я  попередив  перед тим як ставив на

 голосування, що не поіменно голосується.

             (Шум у залі)

      Я   ще   раз  повторюю.  Я  попередив  підніміть

 стенограму  і подивіться, що голосується не поіменно,

 я  просив  не поіменно голосувати, а тепер хто за те,

 щоб  поіменно ми проголосували, я ставлю ще поіменно,

 тепер  я  попереджаю,  що  голосується поіменно пункт

 такий  повторюю, я прошу тихіше вести себе коли слово

 Головуючий  не  дав,  будь  ласка, розглянувши проект

 закону  України, про державний бюджет України на 1995

 рік,  поданий  Президентом  України.  Верховною Радою

 України  постановляє:

      -схвалити  проект  державного бюджету України на

 1995   рік   в  першому  читанні  з  доповненнями.  З

 уточненнями ви згодні , щоб       (Шум у залі) .

      Уряд згоден. Уряд згоден, комісія, яка працювала

 згодна,  функція комісія уточнити показники бюджету.

             (Шум у залі)

      Іначе,   шановні  депутати,  інакше  втрачається

 зміст  всієї  нашої  роботи  і  слухання  і  розгляду

 сьогоднішнього.  Одну  хвилинку, я так не можу та ні,

 Михайлович, Костюченку дайте.

       я 
 я                          - 132 - я 

      ___________.  Александр  Александрович,  я прошу

 прощенья  за  эмоции  я все-таки и к коллегам и к вам

 обращаюсь,  мы  давайте  остановимся  на  том, вы все

 правильно  предложили и сейчас зал проголосует только

 без фразы с"з уточненням", почему мы уточнення з вамы

 не  обсуждали  и  не  можем  и не имеем правав сейчас

 проголосовать (Шум у залі) Давайте без этой фразы, во

 втором чтении мы будем уточнять!

      З ЗАЛУ. Во втором чтении уточним!

      ГОЛОВА. Суслов, прошу.

      Будь  ласка,  Суслова,  а потім Азарову ще слово

 дамо. Ми повинні знати, що ж ми голосуємо. Прошу.

      СУСЛОВ В.І., 119 виборчий округ.

      Уважаемые депутаты!

      Ну, я не буду повторяться -я просто предлагаю. У

 вас  есть проекты решения. Я предложил тоже проект. Я

 прошу  поставить  его  на  голосование.  Этот проект,

 который  всех, по-моему, устраивает. Поставьте его на

 голосование!

    ГОЛОВА. Тобто... я зачитаю ще раз. Будь ласка. я 
 я                          - 133 - я 

      1.  Схвалити  в  першому  читанні  проект Закону

 України  "Про  Державний бюджет України на 1995 рік",

 поданий Президентом 7 березня.

      2.  Затвердити  граничний розмір дефіциту в 7, 3

 відсотка.

      Я срощено читаю...

      Доручити  (третє) Комісії Верховної Ради України

 з  питань  бюджету  у  двотижневий термін узагальнити

 пропозиції  постійних  комісій  і  народних депутатів

 України  і  внести  в поріявняльну таблицю до проекту

 Закону  України "Про Державний бюджет на 1995 рік" на

 розгляд Верховної Ради України.

      Подати   видаткову  частину  Державного  бюджету

 України  на  затвердження  Верховної  Ради України по

 кожній  статті  видатків  в  абсолютних  цифрах  і  у

 відсотках до загальної суми видатків.

      (Шум у залі)

      Уряд, вам... влаштовує вас такий варіант?

      ПИНЗЕНИК   В.   М.   Так,  такий  варіант  можна

 приймати.  Ми,  по  суті,  прообговорювали  тут  один

 документ.   Документ,   який   подавався   сюди   від  я 
 я                          - 134 - я 

 Президента, і який був потім внесений Комісією.

      ГОЛОВА.   Азаров Микола Янович.

      Ну, почекайте,  ну, розробники працюють, а потім..

      АЗАРОВ.  Уважаемые  народные депутаты, я еще раз

 обращаюсь  к  вам,  никаких  двух  вариантов  нет.  В

 противном  случае  мы нарушим свою процедуру, я бы не

 выходил на трибуну.

      Есть  один  вариант  с теми изменениеми, которые

 Уряд  принял  и  вынес на рассмотрение. Мы с вами тем

 самым начали процедуру   первого чтения.

      Поэтому  тот  проект  постановы в первом чтении,

 который  мы  хотим  одобрить  должен означать то, что

 предложил  Виктор  Мизайлович Пензенык, я здесь с ним

 согласен.

             (Шум у залі)

      ГОЛОВА.  Я  ще раз повторюю, будь ласка, миколва

 Іванович,  я прошу, не кричіть, не кричіть.

      Ще  раз  я  повертаю  вас  до стенограми початку

 засідання.  На  трибуні  Азаров,  будь  ласка. Да, не я 
 я                          - 135 - я 

 сперечайтесь  між  собою.  Вранці  на  трибуні стоїть

 Азаров  і інформує вас про те, що пропонується проект

 Закону  "Про  державний  бюджет  на  1995  рік" і сам

 бюджет.  Доопрацьований  комісією  з  участю Кабінету

 міністрів  і  за участю Президента і Голови Верховної

 Ради.  Одну  хвилинку... І задає питання таким чином:

 якщо представники Кабінету Міністрів не згодні з цим,

 то   він   вважає,   що   нічого  доповідати.  Віктор

 Михайлович підтверджує, що це справді так. Ми провели

 обговорення  протягом дня. Тепер у декого з депутатів

 виникає  сумнів, що ми не те голосуємо. Як жеж інакше

 може   бути?  Тому  пропозиція...  в  даному  випадку

 пропозиція  Азарова зведена тепер до двох лише пунтів

 цієї Постанови, яка доречі підтверджується (я взяв її

 з групи "Реформи") зводиться до того, що ми в першому

 схвалюємо  проект  бюджету, більше того визначаємо ще

 межу бюджету.

      (Шум в залі)

       І за Регламенту я тільку цю можу ставити проект

 Постанови.

      (Шум в залі)

      Одну  хвилинку.  Я ще раз... Уже поіменно ставлю

 на  голосування...  Я  прошу,  я  зачитаю зараз... Ну

 почекайте.  Якщо  ми  будем  знову...  Ми ж процедуру я 
 я                          - 136 - я 

 тільки  що  обговорювали,  Антон Денисович. Процедуру

 обговорювали,  якщо давати слово, я мушу знов... Ви ж

 не бачите, я бачу. Зараз ще 12 приблизно чоловік.

      (Шум в залі)

      А потім рейтинговий, якщо не пройде цей варіант.

 Будь ласка.

      Ставиться на голосування по пунктах.

      Перший пункт такий:

      Схвалити   проект державного бюджету  України на

 1995 рік у першому читанні...

      (Шум в залі)

      Які тоді виникне питання?

      (Шум в залі)

      Тому  я  ще  раз...  Тоді...  Я прошу з місця не

 кричати. Будь ласка. Ще раз читаю тоді повністю.

      Розглянувши проект Закону України "Про державний...

 Давайте отака редакція. Може вас влаштує. Послухайте.

      Розглянувши  проект Закону України"Про державний

 проект  України  на  1995  рік,  поданний Президентом

 України з уточненнями...

      (Шум в залі)

      Ви проти уточнень?

      (Шум в залі)

      Тоді  давайте  так.  Ідемо  шляхом  рейтингового я 
 я                          - 137 - я 

 голосування.  Я ставлю на голосування проект, внесени

 йКомісією.  Сідайте,  будь ласка! Комісією бюджетною,

 будь  ласка,  за  основу.  За основу. Все голосується

 поіменно. Прошу.

      "за"

      ГОЛОВА.   131.   Проект   від   групи  "Реформи"

 ставиться  за  основу,  прошу. "Про Закон України про

 державний бюджет на 1995 рік".

      "за"

      ГОЛОВА. 157. Проект, внесений Валерій Івановичем

 Черепом ставиться на голосування. Він у вас на руках.

      "за"

      ГОЛОВА. Рішення не прийнято.

      Проект, внесений депутатом Сусловим.

      "за"

      ГОЛОВА.  За  умовами рейтингового голосування ще я 
 я                          - 138 - я 

 раз ставлю на голосування проект, внесений... Там все

 голосується поіменно, я вже попередив.

      Я ще раз зачитую проект. За основу.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      За  основу.  Так послухайте, я поставлю зараз за

 основу проект такого змісту. Прошу уваги.

      Перше.  Схвалити в першому читанні проект закону

 України  "Про  державний бюджет України на 95-й рік",

 поданний  Президентом  на  95-й  рік, 7 березня 95-го

 року.

      Друге.   Затвердити  граничний  розмір  дефіциту

 консолідованого  бюджету  на 95-й рік, 95-й бюджетний

 рік,   в   розмірі   7,   3   відсотки  для  валового

 внутрішнього бюджету.

      Третє. Доручити Комісії Верховної Ради України з

 питань  бюджету  у  2-х  тижневий термін, узагальнити

 пропозиції  державних  народних  депутатів України, і

 внести впорівняльну таблицю до проекту закону України

 про  державний бюджет України на 95-й рік, на розгляд

 верховної Ради України.

      Подати  видаткову  частину  бюджету  України  на

 затвердження  верховної ради України по кожній статті

 видатків,   абсолютних   цифрах   і  у  відсотках  до

 загальної сумми видатків. я 
 я                          - 139 - я 

      Ставлю  за основу. голосується за основу проект,

 все  голосується  поіменно.  Не  нервуйте будь ласка.

 Поіменно.

      Які жоповнення, уточнення запишіться.

      10 хвилин вистачить.

      Вистачить. я прошу не залишайте зал Валентина Андрійовна.

      Опублікуйте список.

      (Шум в залі)

      Ну  досить,  за  10  хвилин.  Філіпчук, прошу. Я

 прошу  всіх  буть на місці. Через 10 хвилин голосуємо

 остаточно.

      ___________.

      Останню частину. Шановні... шановні депутати!

      ГОЛОВА. Прошу.

      ___________.

      Шановні  депутати!  В  цілому  ми, прийнявши цей

 документ,  я  би  вважав  за  необхідне,  все ж таки,

 останній  абзац,  де  йде  мова  щодо  кожної  статті

 видатків в абсолютних цифрах і відсотках, не брати до я 
 я                          - 140 - я 

 уваги. Остільки при прцедурі голосування постатейному

 включиться  відомчі (..........) регіональні інтереси

 і,  власне,  ми  загубимо  цю  позицію,  яку сьогодні

 завоювали.

      ГОЛОВА.  Ясно.  Пропозиція  зняти  останній... я

 поставлю  потім на голосування.  Будь ласка. Чапюк.

      ЧАПЮК.  Дякую.  Я  пропоную  до  першого  пункту

 добавити  два моменти.

      Перше. Прийняти без стабілізаційного податку, бо

 там  все-таки  оговорюється.

      І  друге.  Податок з прибутку залишити в розмірі

 30 відсотків.

      ГОЛОВА.  Ми не можемо двічі голосувати одне і те

 ж.  Я відповідаю просто. Тут нема потреби голосувать.

 Ми вчора  голосували.

      ___________.   Александр   Александрович,   есть

 предложение   такое:   поддержать   Филипчука   и  не

 обсуждать,  а  просто счас взять и проголосовать. Все

 ясно. В целом.

       я 
 я                          - 141 - я 

      ГОЛОВА. Найда.

      НАЙДА Г.І.

      Я   вношу  предложение  снять  второй  пункт.  В

 процедуре   второго   чтения   по  нашему  Регламенту

 предусматривается 7, 3. Это процедура второго чтения.

 Поэтому  только  первый  и третий. И слово передается

 Боделану Руслану Борисовичу.

      ГОЛОВА. Бурячинський.

      БУРЯЧИНСЬКИЙ О.Д.

      Шановні  народні  депутати, я прошу вас звернути

 увагу   на   те,  що  сьогодні  цілий  день  шановний

 Олександр  Олександрович  порушував  Регламент. Ви не

 смійтеся - це дуже серйозно.

      І ще раз повторяю, що ми закінчили роботу свою у

 восьмій  годині  тільки із його неправильного ведення

 засідання.

      ГОЛОВА.  Все  ваша  пропозиція закінчилася? Будь

 ласка, Корнелюк. я 
 я                          - 142 - я 

      КОРНЕЛЮК В.М.

      Дякую.   Шановний   Олександр  Олександрович,  я

 приєднуюся  до  попередньої  пропозиції,  що  якби ви

 підтримували  Регламент,  ми давно роботу завершили і

 прийняли  (..........)  основі саме цю постанову, яка

 сьогодні прийнята.

      Моя  пропзиція слідуюча зводиться до слідуючого,

 що  треба  доручити не тільки комісії, але й Кабінету

 Міністрів   спільно   з  комісією  Верховної  Ради  з

 питань... І далі по тексту.

      Тому що буде знов, що Кабінет ніби одне вносить,

 а  комісія друге. Щоб у нас уже було далі узгодженний

 внесенний проект.  Дякую.

      ГОЛОВА.    Я   мушу   відповісти   Бурячинському

 і  Корнелюку. Оскільки є конкретні притензії. Як би я

 дотримувався  Регламенту,  то ми цю постанову взагалі

 не голосували. Тому, що так в Регламенті передбачено.

 Голосується  тільки  постанова від бюджету, бюджетної

 комісії.

      Заєць.

       я 
 я                          - 143 - я 

      Іван ЗАЄЦЬ.

      Шановні депутати!

      Я  думаю,  що  до  цього проекту постанови варто

 додати  другий пункт, проект постанови Верховної Ради

 України,   які  подала  група"  Реформи",  там  чітко

 обумовлюється   умови  виконання  бюджету  і  це  дає

 можливість  нам  контролювати  Кабінет Міністрів, дає

 нам можливість контролюбвати виконавчу владу так само

 мова  йде і про ставки відрахувань., тобто власне про

 те  законодавство  який,  які ми з вами творимо, і ще

 одна пропозиція, якщо ми внесемо другий цей пункт, то

 можна  було  б  з цієї постанови виключити цей другий

 пункт  і  прийняти  його  сьогодні,  як Закон, хоча я

 особисто  вважаю,  що  мова повинна йти не про розмір

 дефіциту, про розмір фінансування дефіциту емісійного

 оце  є  вимога міжнародного валютного фонуд, а не про

 розмір дефіциту взагалі.

      ГОЛОВА. Іване Олександровичу, я не коментую самі

 ви  розумієте, так, але розмір дефіциту це і є те, що

 покривається емісійним шляхом.

      Одну  хвилинку,  або  іншим  шляхом, скажемо або

 зовнішніми кредитами. я 
 я                          - 144 - я 

      Так, прошу Єльяшкевич.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

      Я  вношу  предложение  от  имени своих коллег, к

 принятому  за  основу  проекту постановления добавить

 пункт   4,   который   будет  таким,  как  в  проекте

 депутатской  группы  "Реформы"  пункт второй. Что это

 даст?   Это  даст  нам  возможность  отмежеваться  от

 предлагаемого  в  проекте  бюджета  стабилизационного

 налога в 3%, это даст нам возможность, чтобы налог на

 добавленную  стоимость  был  в 20%, а не 28% и многие

 другие   концептуальные   моменты.   Это   даст   нам

 возможность, что налог на прибыль будет все-таки 30%,

 а  не 40%, как записан в проекте бюджета. Поэтому это

 очень   важные   моменты.  Я  прошу  коллег-депутатов

 поддержать и включить эти обязательные условия.

      Кроме этого, этими условиями мы даем возможность

 не   регулировать  фонды  потребления,  о  чем  много

 говорилось  в этом зале. Поэтому я прошу всех коллег,

 вне    зависимости   от   фракций,   поддержать   это

 предложение.

       я 
 я                          - 145 - я 

      ГОЛОВА. Боделан. Ще 4 хвилини.

      БОДЕЛАН Р.Б., 312 виборчий округ.

      Уважаемые коллеги! Александр Александрович!

      ГОЛОВА. Да.

      БОДЕЛАН  Р.  Б. Если мы отказываемся от принятия

 Закона  (а  так  складываются обстоятельства на нашей

 сессии),  я  бы  голосовал  и за дефицыт в 7, 3, и за

 первый  проект,  и  так  дальше. Но когда речь идет о

 том,  что  ми  схвалюємо  у  першому  читанні  проект

 Закону,  то треба прийняти лише один цей перший пункт

 і   поставити   крапку.   Все...   всі  інші  питання

 відносяться до обговорення в дргому читанні, тому що,

 коли  ми  приймемо Закон про 7, 3%, то це значить, що

 надалі вже змінювати, в тому числі, і видатки, і тому

 подібне,  вже,  практично,  буде  неможливо.  Тому  я

 пропоную  із  цього проекту залишити лише один пункт,

 один -перлий.

      ГОЛОВА.    Будемо обговорювати дальше?

      Є  пропозиція  підвести  риску. Ну, жінці надати

 слово члену  комісії, Крандакова. я 
 я                          - 146 - я 

       КРАНДАКОВА.   Шановні   народні  депутати,  наш

 голова  комісії,  коли починав виступати, він сказав:

 якщо  в  когось  є  пропозиція  по  зміні  видаткової

 частини,  хай  запропонує  з  якої  частини другої ці

 гроші  винути  і  зняти.  Щоб  звести цю пропозицію в

 таблицю,  вони  мають конче такий вигляд мати: звідки

 взяти,   щоб   добавити   до  цього  пункту.  Тому  я

 попереджу:  якщо  ви  хочете,  щоб  ми  зробили  таку

 таблицю,  всі  ваші  пропозиції  мають мати конкретні

 вирази - де взяти, куди поставити.

      Спасибі.

      ГОЛОВА.   Зрозуміло.

      Хто  за  те,  щоб  підвести  риску під внесенням

 пропозицій? Все проголосовано буде, все.

      "За"    "проти"    , рішення

      Хто  з  процедури  хоче висловитись, будь ласка.

 Ну, давайте так: Бурячинський висловлює претензію, що

 я   порушую  регламет.  Ви  вимагаєте  -голосуйте,  а

 депутат  вимагає, за процедурою він теж має право. То

 тоді  виходить  так,  що мене обставляють регламентом

 так,   що  яке  рішення  не  приймай,  то  воно  буде

 порушенням регламенту. я 
 я                          - 147 -  я 

             (Шум  у  залі)

      Будь  ласка. 3 хвилини на процедуру. Запишіться.

 Опублікуйте. Кожушко, прошу.

      КОЖУШКО О.М.

      .........сидит сколько здесь в Президиуме, мы не

 имеем  на  перед  глазами,  за что мы голосуем. У вас

 есть, вы показуете, а от у нас нет.

      СМІХ В ЗАЛІ.

      И у вас нет. Большинство.

      (Шум в залі)

      Александр        Александрович!        Александр

 Александрович!   Ненадо.   Я...............  сказать,

 Александр Александрович!

      Спокойно.  Я  хоччу  вам,  товарищи, сказать. Мы

 сейчас просто делаем восемь часов, мы просто всю свою

 работу, кто занимался в комиссияи по бюджету (А я вот

 считаю,  что  наша  комиссия занималась) мы сводим на

 нет.  Я  категорически  протестую  против  вот такого

 давления   принятия   необдуманых  решений.  Я  прошу

 поддержать.

      ГОЛОВА.   Я  прошу  уваги.  Шановний  Олександре я 
 я                          - 148 - я 

 Михайловичу!  Я  ні  одного  рішення  під  тиском  не

 проводжу.  Тисне  своїми кнопками Верховна Рада, тому

 це  рішення законне. Це не мої пропозиції, це рішення

 Верховної Ради. Будь ласка. Шеховцов.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА. Ви в третьому десятку.

      ШЕХОВЦОВ.

      Уважаемые  коллеги, уважаемые коллеги! В третьем

 пункте  проголосуем  за  основу проект постановления.

 Есть  поручение Комиссии по вопросам бюджета протягом

 двох тижні доопрацювати ваші поправки.

      Я  хочу  сказать  в  защиту  Комиссии пару слов.

 Апарат  измотан,  это  очень  напряженный труд. У вас

 должно  быть  по Регламенту 5 дней для того, чтобы от

 комиссий,    от    депутатов    подать   поправки   в

 установленной  форме.  А потом Комиссии две недели на

 работу.  Таким образом, в целом должно быть 3 недели,

 а не две.

      Если  вы  голосуете за 2 недели, тогда считаются

 поданными  только  поправки,  которые уже поданы. И у

 вас времени не будет. я 
 я                          - 149 - я 

      Но  я точно знаю, что все, кто подавал поправки,

 не  подавал  под  них  необходимые  расчеты. Поправки

 должны  быть  сбалансированными.  Потому  что  проект

 президентский сбалансирован.

      Поэтому  вам нужно 5 дней, я это знаю, вам нужно

 5  дней.  И  нам  нужно  2  недели  в Комиссии. Таким

 образом, срок должен быть 3 недели минимум.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Ясно. Самофалов.

      САМОФАЛОВ.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги!

      сть  хорошая пословица: "Утро -вечера мудренее".

 Я  думаю,  что...  Я  предлагаю сегодня проголосовать

 прямое предложение прекратить на этом сегодня работу,

 осмыслить то, что мы с вами сделали сегодня, что это,

 будет  иметь  какие  последствия,  и завтра закончить

 голосование.

      ГОЛОВА.Ясно, шановні депутати. я 
 я                          - 150 - я 

      ___________.  Это мое предложение.

      ГОЛОВА.  Ясно.  Всі пропозиції будуть поставлені

 на голосування.

      Я прошу уваги. Будь ласка. Сергій Миколайович, я

 вас дуже прошу, ну не свариться між собою. Будь ласка.

      Увага,  увага,  таким  чином,  я  прошу уваги, я

 поставлю  на  голосування. Всі. Уточнення одне. Що до

 того що ми будемо голосувати.

      у  пункті  третьому  проекту постанови, прийнято

 нами  за  основу,  є доручення комісії Верховної Ради

 України   з   питань   бюджету,   разом  з  кабінетом

 Міністрів,    автоматично    ми    погодимо,   внести

 доопрацьований   варіант  з  тими  пропозиціями,  які

 надавали депутати комісії. Одну хвилинку.

      Ці    пропозиції    уже    обговорювалися,   уже

 узгоджувалися, сьогодні, оцей варіант був підписанний

 Президентом,  то  ні в кого не викликало сумнівів, що

 саме  цей Президент береться за основу. оскільки були

 пропозиції,  уже  робота  велась над ними і сьогодні

 поступили пропозиції, то якщо ми записуємо два тижні,

 це  означає, що працює комісія з цим матеріалом, а не

 з  тим,  що  буде  виникать.  Інакше  вони  цю роботу я 
 я                          - 151 - я 

 взагалі не закінчать так?

      Приймається така пропозиція, дальше.

      Так?

      (Шум в залі)

      Приймається така пропозиція?

      (Шум в залі)

      Приймається.

      Дальше.  Дальше.  Комісія,  за  пунктами  йдучі.

 Депутат  Найда  запропонував зняти другий пункт. Будь

 ласка, увага. Прошу уваги.

      Депутат  Найда  запропонував зняти другий пункт,

 оскільки  прийнявши  в  першому  читанні  проект,  ми

 приймаємо і його пропозицію в абсолютному вирахуванні

 і в процентному співвідношенні там де записано.

      (Шум в залі)

      Я   поставлю   на   голосування.  Депутат  Найда

 запропонував   знять   другий   пункт.  Я  ставлю  на

 голосування.

      Все голосується поіменно.

      "За"-

      Рішення не прийнято. я 
 я                          - 152 - я 

      У  третьому  пункті голосується доручити Комісії

 Верховної  Ради  України  з  питань  бюджету  розом з

 Кабінетом   Міністрів   слова   "разом   з  Кабінетом

 Міністрів".

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Депутати  Хлібчук  і  Тихонов  пропонували зняти

 другу частину третього пункту. Ставлю на голосування.

      "за"

      Рішення не прийнято.

      Фракція  "Реформи"  і ряд депутатів пропонують 4

 пунктом   додати   другий   пункт  із  проекту  групи

 "Реформи".  Я  прочитаю,  якщо...  Знають  усі, да? Я

 ставлю,  тобто  я читаю. Прохання є, читаю. І до речі

 це передбачено Регламентом. Ну, будь ласка.

      "Установити,  що  неодмінними  умовами прийняття

 державного   бюджету   на   1995  рік  є  обов'язкове

 дотримання  ограниченого  дефіциту державного бюджету

 України  в  розмірі,  що  не  первищує 7, 3 процентів я 
 я                          - 153 - я 

 валового  внутрішнього продукту. Це уже проголосовано

 у   нас.   Обов'якове  дотримання  діючих  на  момент

 прийняття  цієї постанови ставок податку на прибуток,

 (..........)   на   добавлену   вартість.  Збільшення

 доходної   частини   місцевих   бюджетів  за  рахунок

 введення  податку  на  майно  підприємств,  місцевого

 податку    на    реалізацію    товарів   розкоші   за

 номенклатурою,  що  встановлюється  обласними  Радами

 народних   депутатів.   Для   компенсації  витрат  на

 утримання соціальної інфроструктури, що передається з

 балансів  підприємств.  Збільшення  доходної  частини

 державного     бюджету     за     рахунок    введення

 стабілізаційного  податку  на  1995  рік  на споживчі

 товари  некритичного  імпорту,  за  номенклатурою, що

 встановлюється     Кабінетом    Міністрів    України.

 Встановлення   принципів  перерозподілу  доходів  між

 бюджетами  місцевого рівня за нормативами мінімальний

 бюджетної  забезпеченості,  з  урахуванням  витрат на

 утримання   соціальної   інфраструктури,  забороного,

 заборони    прийняття    рішень   органам   місцевого

 самоврядування вищого рівня, щодо збільшення видатків

 бюджетів   нижчого   рівня  без  надання  відповідних

 уперджувальних субвенцій.

      Скасування    регулювання    фондів   споживання я 
 я                          - 154 - я 

 підприємств, а також черговості платежів підприємств.

 Збільшення  асигнувань  бюджету  на  потреби  захисту

 населення   в   тому   числі   на  покриття  дефіциту

 пенсійного  фонду,  України,  за рахунок відповідного

 зменшення  бюджетних  видатків  на  утримання органів

 виконавчої влади, обслуговування зовнішнього боргу за

 наданням  бюджетних  позичок,.  формування державного

 резерву та інших видатків народного господарства.

             (Шум у залі)

      Я  поставлю  і  ваше (Шум у залі), ну почекайте.

 Ставить пропозиція на голосування, та що я прочитав.

      ЙДЕ  ГОЛОСУВАННЯ ЗА-Рішення не прийнто. МОжна не

 ставити  його,  щоб уже, є пропозиція Самофалова, про

 те, щоб назавтра перенести остаточне прийняття.

             (Шум у залі)

      Я зобов'язаний ставити на голосування пропозицію

 Самофалова, прошу.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ

      "За"    "проти"    , рішення

      Є  пропозиція  вцілому прийняти постанову з тими

 уточненнями, які ми проголосували. я 
 я                          - 155 - я 

             (Шум у залі)

      Я  вибачаюсь, ми ж погодили пропозицію таку, про

 те,  що враховуються пропозиції, які раніше надійшли,

 і які сьогодні прозвучали.

             (Шум у залі)

      Давайте  так,  тоді  з  урахуванням  цього, одну

 хвилиночку.  Даємо  для внесення пропозиції два дні і

 п'ять  днів на доопрацювання. А потім... Я вибачаюсь,

 для  внесення  пропозицій  два  дні  і  два тижні для

 доопрацювання,  так?  Тобто, процедурно два дні і два

 тижні.   Зрозуміло?   Я   цю   пропозицію  ставлю  на

 голосування.

      "За"    "проти"    , рішення

      Мається  на  увазі, що ми редакційно впишемо це,

 щоб було правильно, в проект Постанови.

      Тепер  ставиться  в цілому Постанова як документ

 Верховної Ради.  Ставлю на голосування.

      "за"

      Рішення прийнято.

      (ОПЛЕСКИ)

      Прошу  вибачити один одного в тому хто порушував

 і за що порушували Регламент. А?

      (Шум в залі)

      Уже ж проголосували. Ідіть сюди я вам розкажу.

      Перерва до 10 ранку завтра.