ЗАСІДАННЯ  ШОСТЕ

   c е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и   26  с і ч н я   1995 р о к у

                      10.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О. О.

      ГОЛОВА.    Доброго   ранку   шановні   депутати,

 журналісти  і гості Верховної Ради. Прошу зайняти свої

 місця.  Вставте картки. Донецька депутація на нараді.

 Я  прошу  прискорити підготовку. Увімкніть будь ласка

 систему.

      Зареєстровано 298 депутатів.

      Ранкове засідання оголошується відкритим.

      Чи  є  потреба робити розминку на півгодини? Хто

 за те, щоб не робити розминку, прошу проголосувати.

      Йде голосування    ЗА   -

      Рішення прийнято.

      Перелік   питань,   виділені   для   сьогодні  і

 затверджений  вчора,  перед  вами. Пропонується такий

 розклад  часу  для  їх  розгляду:  зміни законодавчих

 актів,   що  стосуються  діяльності  антимонопольного я 
 я                           - 2 - я 

 комітету.  По першому питанню -до години. Питання, що

 стосуються  змін  до  Конституції  -до 15 хвилин. Про

 обмеження  монополізму  -приблизно  35-40 хвилин. Про

 проект  Закону  про  внесення  змін  і  доповнень  до

 Кодексу  "Про  адміністративні  порушення в зв'язку з

 антимонопольним  законодавством" -до 20 хвилин. Також

 до 20 хвилин проект Постанови "Про внесення доповнень

 до  Постанови  про порядок введення в дію Закону "Про

 антимонопольний комітет".

      І  таким чином, щоб ми десь до години, до 13. 10

 розглянули  ті  питання,  що  пов'язані із діяльністю

 антимонопольного  комітету.  А  після того розглянути

 питання,  протягом  30  хвилин,  про  оплату  праці -

 доповідач  Анісімов  (у вас є перед очима, ви бачите)

 про  захист прав споживачів. Тут приблизно півгодини.

 І    подання   Генерального   Прокурора   (.........)

 відповідальності   двох   чоловік,  в  вас  там  є  в

 переліку. Ось така послідовність.

      Зараз   слухається  питання  про  проект  Закону

 України  про  внесення  змін  та  доповнень до деяких

 законодавчих  актів  України  у  зв'язку з прийняттям

 Закону про антимонопольний комітет України. Доповідач

 Завада  Олександр Леонідович -голова антимонопольного я 
 я                           - 3 - я 

 комітету  України. Співдоповідач -Чоботарьов Валентин

 Павлович  -голова  співкомісії  з  питань економічної

 політики.

      Прошу.

      ЗАВАДА.   Шановний   голово,   шановні   народні

 депутати!  Проекти Законів України, що внесені на ваш

 розглян  розроблені  на виконання Постанови Верховної

 Ради  України  про  порядок  введення  в  дію  Закону

 України про Антимонопольний комітет України.

      Виходячи  з давдань, покладених на Комітет, його

 компетенцій  та  повноважень,  визначених  зазначеним

 Законом  до  деяких  законодавчих актів запропоновано

 внести  зміни і доповнення, які встановлюють механізм

 здійснення   державного   контролю   за   дотриманням

 антимонопольного  законодавства.  Я  хотів  би одразу

 наголосити на тому, що мова йдеться не про доповнення

 не збільшення  підвищення повноважень Антимонопольного

 комітету,  а  лише  про  запровадження  важелів,  які

 дозволять нормам сьогоднішнього чинного законодавства

 процювати на повну потужність.

      Закон  про  внесення змін до деяких законодавчих

 актів    перш   за   все   стосується   Законів   про я 
 я                           - 4 - я 

 підприємництво,   про  підприємства  в  Україні,  про

 господарські   товари,   про   банки   і   банківську

 діяльність, про цінні папери і фондову біржу.

      Ці     зміни     випливають     з    компетенції

 Антимонопольного    комітету    щодо    контролю   за

 дотриманням    Антимонопольного   законодавства   при

 створенні,  ліквідації,  реорганізації  господарюючих

 суб'єктів,  надання дозволу на створення або заборону

 створення монопольних утворень. Тобто ті повноваження

 які  визначені Законом про комітет.

      Я  хотів би одразу звернути вашу увагу на те, що

 в  порівняльній  таблиці  чітко  зазначено  у  правій

 колонці  ті  статті Законів про обмеження монополізму

 або про  антимонопольний  комітет, де передбачені вже

 зазначені повноваження.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Володимирович, Павлович, я

 (..........)(..........).

      Шановні депутати, в залі нічого не чути. Давайте

 заспокоїмся і будем працювать.

      Будь ласка.

      ___________.  Ці  зміни  необхідні для того, щоб я 
 я                           - 5 - я 

 заправадити    механізм   запобігання   монополізації

 товарних  ринків,  і  такий  механізм  існує  в  усіх

 країнах, як з розвинутою ринковою економікою, так і з

 перехідною.

      Хочу одразу ж застергти від сприйняття цих змін,

 як   таких,   що  порущують  чи  зазіхають  на  права

 господарюючих суб'єктів.

      По-перше,    згода    Комітету   на   здійснення

 економічної  концентрації,  а  саме  в  цих  випадках

 ведеться  про  концентрацію  ринкової влади декількох

 господарюючих  суб'єктів,  зокрема,  через  придбання

 контрольних   пакетів   акцій,  і  необхідно  лише  у

 випадках,    які    чітко    регламентовані    чинним

 законодавством.   Сьогодні  такі  порогові  показники

 встановлені  Постановою  Кабінету  Міністрів  ь  765.

 Зокрема, згода необхідна при створенні господарюючого

 суб'єкта,   якщо   він  утворюється  двома  і  більше

 засновниками,  тобто  це  ключове  поняття:  двома  і

 більше  засновниками,  -яке  передбачає  саме, що йде

 мова  про  концентрацію  влади,  а  не про створення,

 скажімо,  двома фізичними особами нового акціонерного

 товариства      чи     товариства     з     обмеженою

 відповідальністю.  Якщо  сумарний обсяг реалізації за я 
 я                           - 6 - я 

 підсумками    останнього    фінансового    року   цих

 засновників  перевищує  2  мільйони  долларів.  І  це

 потрібно  перемножити  на  курс,  який діяв на кінець

 останнього року.

      Зараз  після  проведення  індексації ці порогові

 показники, я маю на увазі індексацію основних фондів,

 ці  порогові  показники  будуть підвищені з внесенням

 відповідних змін до Постанови.

      По-друге,  держава  повинна  захищати  і  себе і

 споживачів   від   монопольної   діяльності  існуючих

 підприємств  так само, як і запобігти необгрунтованій

 концентрації   їх  ринкової  влади.  Тут  особливо  я

 наголошую   на   тому,   що  значно  легше  запобігти

 утворенню  монополіста,  ніж  потім здійснювати якісь

 заходи   чи   по   його   регулюванню,   чи  по  його

 демонополізації.  Така  практика існує в усіх країнах

 світу,   вона   випрацювалася   впродовж  десятирічь,

 починаючи  з  1890  року,  коли  був прийнятий перший

 закон Шермана в Сполучених Штатах

 Америки,  і  на  сьогодні  себе

 повністю  виправдала,  тому  існування  такої норми в

 законах   України   є   на   наш   погляд   абсолютно

 обгрунтованим. я 
 я                           - 7 - я 

      Доповнення    до    Цивільного   процесуального,

 арбітражного-процесуального  кодексів, та до декретів

 про  державне  мито,  вносяться  з метою забезпечення

 реалізації  права  комітету  на звернення до суду або

 арбітражного  суду.  І з звільненням від сплати мита,

 оскільки  така стаття видатків бюджету не передбачена

 і  звичайно,  що  якщо вона і була передбачена, то це

 все  одно бюджетні кошти і механізму виконання рішень

 комітету.

      Я  хотів  би  зараз  одержати  якісь  пояснення,

 стосовно....

      ГОЛОВА  Олександр  Леонідович, шановні депутати,

 одну  хвилиночку, шановні депутати, я ще раз прошу ми

 ж прийшли працювати, чи просто побалакать. Ну не чуть

 доповідача.  А  завтра  чи  через півгодини претензії

 будуть виставлять. Будь ласка.

      ___________.  Шановний  Олександр Миколайович, я

 по  першому  закону  дооповідь  закінчив,  якщо можна

 можливо я зразу дам інформацію по всім законам.

      ГОЛОВА Давайте ми , давайте почергово. я 
 я                           - 8 - я 

      ___________.   Тоді  власне  в  мене  по-прешому

 закону  все,  оскільки  я ще раз наголошую, він на 90

 процентів   носить   технічний   характер.   Тобто  з

 з  прийняттям  Закону  "Про  антимонопольний комітет"

 втратили  необхідність існування певних норм в Законі

 "Про  обмеження монополізму", а також ті питання, які

 вже   цими   двома   Законами  врегульовані  потрібно

 пеернести  в  інші  закони для того, щоб ці закони не

 суперечили   одна   одній.  Тобто,  мова  йде  на  90

 процентів  випадків про технічні  питання7

      І  хітів  би  також  наголосити,  що ці зміни не

 вносяться  з  18 лютого 1992 року, коли був прийнятий

 ще   Закон   "Про   обмеження  монополізму".  І  вони

 утруднюють    роботу    Антимонопольного    комітету,

 утруднюють    розуміння   і   сприйняття   цих   норм

 антимонопольного законодавства підприємцями, оскільки

 вони  беруть  один  закон  -там записано одне, беруть

 другий  закон  -записано  інше. І тому, для того, щоб

 цих  супеерчностей не виникало, під існуючий сьогодні

 механізм    потрібно    внести    такі   зміни,   щоб

 гармонізувати і зробити наше законодавство струнким і

 чіткім  і сприйнятливим для розуміння і застосування. я 
 я                           - 9 - я 

 Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Доповідь   закінчено.  Скільки  ми

 відведем  часу  на  запитання? 10 хвилин. Будь ласка,

 запишіться на 10 хвилин.  Включіть систему.

      Достатньо. Висвітіть, будь ласка.

      Кожушко Олександр Михайлович, будь ласка.

      КОЖУШКО О.М.

      Уважаемый,   Александр  Леонидович,  вот  мы  на

 протяжении  многого времени все исполнительные власти

 даем  законы.  И  вы  все говорите мало этих законов,

 чтоб привести в нормальное состояние нашу экономику.

      А  вопрос  идет  так,  что  как  я  на  Кабинете

 Министров говорил: "Собака лает, а караван идет". Вот

 я хочу спросить, мы с вами беседовали по проватизацию

 Азовского  пароходства. И все заверили о том, что его

 не    будет.    Читаю   в   "Ведомостях":   "Азовский

 судоремонтный   завод   приватизируется".   Читаю   в

 "Ведомостях":        "Макеевский        хлебокомбинат

 приватизируется". я 
 я                           - 10 - я 

      У  меня к вам такой вопрос в связи с этим: какая

 ваша  роль  в контроле за выполнение тех (..........)

 актов, которые мы здесь даем? Или просто мы вот здесь

 собираемся, пишем Законы неизвестно для кого?

      _______________  Дякую  за  запитання,  дякую за

 нагоду  з"ясувати  роль  Антимонопольного  Комітету в

 процесі приватизації.

      Я  керуюся  і  так само Антимонопольний Комітет,

 його   територіальні   відділення  двома  зазначеними

 законами:  про  обмеження  монополізму  та закону про

 антимонопольний  комітет.  І  наші  питання в процесі

 приватизації  стосуються  саме  запобігання утворення

 приватних монополій в тиз випадках, коли є можливість

 їх  розділити  на  декілька,  наприклад, приватизація

 підприємств      однієї     області     хлібопекарної

 промисловості і м; ясної промисловості. Таких помилок

 було  нароблено  дуже  багато  і сьогодні фактисно ми

 маємо  багато  дуже справ із зловживанням монопольним

 становищем,    цими    підприємствами.   Становленням

 завищених  цін,  відмови  реалізації  товарів  і таке

 інше.

      Тобто, це наша головна функція розглянути план я 
 я                           - 11 - я 

  приватизації і виявити ті можливості, які дозволяють

 сформувати конкурентне середовище після приватизації.

 Я  вже  рощзумію,  про  що йде мова, оцінки майна, що

 стосується    питання    контроля    за   дотриманням

 законодавства   про  реалізацію,  то  це  законом  на

 антімонопольний  комітет  не  покладено  і тому ми не

 можемо  перевищувати  свої  повноваження.  Але, в тих

 випадках,  коли  ми  виявляємо  такі  порушення ми не

 можемо мимо них пройти і ми окремим додатком до свого

 листа  звертаємо  увагу  фонду державного майна, його

 регіональних  відділень,  Кабінету Міністрів на ці чи

 інші  порушення.  Але,  це  випливає  з  громадського

 положення,  це  законом  не  врегульовано,  оскільки,

 контроль  за  процесом  приватизації, не скільки мені

 відомо,  здійснює контрольна Комісія Верзховної Ради;

 Фонд   державного   майна,  підпорядкований  Кабінету

 Міністрів,  здійснює Кабінет Міністрів; Прокуратура -

 по  своїх  питаннях.  І  таким  чином ми своє місце в

 приватизації  визначили  так,  як  це  було запсано в

 Законі  Верховної Ради. Можливо, трошки довше, але це

 дійсно питання, яке потребує детального роз'яснення і

 наголошую   ще   раз   на   тому,  що  ми  не  вправі

 перевищувати наші повноваження, які визначені Законом я 
 я                           - 12 - я 

 Верховної Ради.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський. За ним Немировський.

      ЯВОРІВСЬКИЙ  (    виборчий округ,  Світловодськ,

      Кіровоградської області).

      Шановний Олександре Леонідовичу!

      У  мене  два  запитання  до  вас, бо сьогодні ви

 будете відпрацьовувати цілий блок законодавчих актів,

 будете  довго,  так  би  мовити,  на арені. То я, щоб

 другий не повертатись...

      Перше  моє  до  вас  таке  запитання. Те, що ми,

 власне   кажучи,   наша   структура   нашої  сьогодні

 промисловості, нашого народного господарства -вона, в

 принципі, є монопольна, це цілком зрозуміло, бо кожен

 в  державних  оцих  структурах, кожен мав якийсь свій

 певний  напрямок.  Ми  йдемо до роздержавлення. Як ви

 бачите:   завтра  появиться  новий  власник.  Замість

 держави  появиться  новий  власник, тобто чи юридична

 ососба,   чи  фізична  особа...  Як  ви  бачите  свою

 функцію,    адже    він    залишиться   таким   самим

 монополістом,  як  і  був? Як бачить ваш Комітет свою я 
 я                           - 13 - я 

 функцію в цьому?

      І друге запитання. Я розумію, як важко зараз вам

 працювати  у  тій  системі,  яка залишилася старою, а

 нової  ще  немає...  І,  власне  кажучи, одна з наших

 бід - це те, що ми живемо у монопольному середовищі.

      Що за цей час зробив комітет? Я відразу хочу вам

 сказати,   що,  мабуть,  всі  ваші  законодавчі  акти

 сьогодні  пройдуть,  тому  що  вас  фактично ніхто не

 слухає,-а це нормальний стан в Верховній Раді,-і тоді

 все проходить майже безболівно. Але все-таки, скільки

 за цей час ви зупинили таких агресивних монополістів,

 якщо  можна  сказати так, на терені нашої української

 економіки?

      Дякую.

      ___________.   Я  дякую  вам  за  запитання.  По

 першому  питанню  відповідь моя дуже проста, оскільки

 Законом  про  антимонопольний  комітет  визначено три

 завдання   Аонимонопольного   комітету.  Вони  досить

 складно  на  той  час  написані.  Я думаю, що ми десь

 через  рік  напрацюємо досить, вийдемо уже з цілісним

 комплексним  Законом про конкуренцію і там назвемо ці

 речі  більш  простіше.  А  зараз я спробую так просто я 
 я                           - 14 - я 

 сформулювати.  Це перше завдання -захист конкуренції,

 тобто,  тої конкуренції, яка сформована через розгляд

 справ  про  порушення антимонопольного законодавства.

 Друге  завдання -це запобігання обмеження конкуренції

 через  злиття  підприємств,  тобто  розгляд  жаяв про

 злиття   і   прийняття   рішення.  Якщо  такі  злиття

 створюють  нове монопольне утворення без достатніх на

 це  виграшів  для  споживача,  то  ми  маємо право це

 заборонити.

      І   третє   питання  -це  розвиток  конкуренції.

 Мабуть,  вас  більше цікавить оце третє завдання, про

 яке   йдеться.   Ви   затверджували,   вірніше,  ваші

 попередники      затвердили     державну     програму

 демонополізації,  і  Антимонопольний  комітет є одним

 співвиконавцем  цієї  програми. Там розроблений цілий

 комплекс   заходів.   Сьогодні   якраз   настав   час

 реалізації цієї програми в активному режимі. Створена

 відповідно  Ради з економічної реформи при Президенті

 України.  На цю Раду вже винесено ряд документів, які

 стосуються   безпосередньо   ліквідації   монопольних

 утворень. Готується за дорученням Президента також ще

 цілий  ряд  документів.  Крім того, і це, якраз, ваше

 питання    пов'язане   з   першим   питанням.   Тобто я 
 я                           - 15 - я 

 конкуренція   може   виникнути  тільки  в  приватному

 середовищі.  І таким чином, будучи фільтром в процесі

 приватизиції,   ми   не   допустимо   того,   щою  ті

 підприємства,   які   можуть   бути  і  повинні  бути

 депонополізовані,   щоб  вони  перейшли  в  приватний

 сектор  в  тій  формі,  якій  є.  Таким  чином, після

 приватизації в приватному секторі я можу гарантувати,

 що сьогодні формується саме конкурентне середовище.

      В   державному   секторі  конкуренція  має  дуже

 обмежений  характер, дуже обмежений, тому що державні

 підприємства  все  ще  залежні  від  мінітерств,  від

 відомств,   які   здійснюють   контроль   за   їхньою

 діяльністю,   які   їх   призначають.   І   сьогодні,

 наприклад, будь-яке міністерство, яке ми візьмемо, це

 фактично  холдінгова  компанія,  яка  управляє  цілою

 галуззю. Тому це питання приватизації.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Олександр    Леонідович,   ненадо

 популярно так. (..........) вже запитання 10 хвилин.

       ___________.   Я   закінчую   стосовно   другого

 питання.

 я 
 я                           - 16 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Це просто розповідь.

      _______________  Ось підготовлений звіт комітету

 про  його  діяльність за 1994 рік, і, я думаю, що там

 буде  нагода  відповідсти на ваше друге питання більш

 детально,   оскільки   тут   на  56  сторінках  якраз

 приведені всі ці приклади. Найголовніше -Укрнафтогаз.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Немировський, будь ласка.

 За ним - Вітренко.

      _______________

       Александр   Николаевич,   депутат   Немировский

 просит  передать  слово для того, чтоб задать вопрос,

 Севрюкову, 297-ой.

      СЕВРЮКОВ В.В.

      Уважаемый докладчик, ответьте пожалуйста, почему

 не  выполнено  Постановление  Верховного Совета от 26

 ноября    1993    года.   В   соответствии   с   этим

 Постановлением   до   1   января  1994  года  Кабинет я 
 я                           - 17 - я 

 Министров   должен   был   внести   на   рассмотрение

 Верховного    Совета    предложения   по   приведению

 законодательных  актов  в  соответствие  с  Законом о

 анти(..........)  комитете. Год. Мы должны уже были 1

 января  1994  года внести в Верховный Совет. Сейчас у

 нас уже январь 1995 года. Чем это обусловлено?

      Спасибо.

      _______________

       Річ  у  тім,  що  ті  закони,  які  ви сьогодні

 розглядаєте,  були  внесені  Кабентом  Міністрів ще в

 лютому  1993  року. І так сталося (ви знаєте, який це

 був час), що вони свого часу не розглядалися, бо були

 вибори, потім були організаційні періоди, була робота

 в  комісії,  і  комісія  направила  ці  документи  на

 доопрацювання   в   Кабінет   Міністрів.   Вони  були

 доопрацьовані  (вам члени комісії можуть підтвердити)

 дуже  в короткий термін, таким чином, тут я б сказав,

 що питання, ну я б повернув це питання.

      ГОЛОВА Петренко, за ним Мельник.

 я 
 я                           - 18 - я 

      ПЕТРЕНКО.    Шановний    пане    Олександре.   В

 пропозиціях до Закону про внесеення змін і доповнень,

 у статті 4 ви пропонуєте, у закон Української РСР про

 зовнішню  економічну  діяльність  доповнити  частиною

 такого  змісту:  "  антимонопольний  комітет  України

 здійснює    контроль    за    додержанням    суб'єкта

 зовнішньоекономічної    діяльності   антимонопольного

 законодавства".  Але  ж  в Законі про антимонопольний

 комітет  України  стаття  8  є  така позиція ваша, що

 антимонопольний комітет України в межах наданної йому

 компетенції  має  право вносити у відповідні державні

 органи   обов"язкові   для   розгляду   подання  щодо

 скасування      ліцензій      припинення     операцій

 зовнішньоекономічної  діяльності  підприємців, у разі

 порушення  ними, антимонопольного законодавства, ну і

 далі по зовнішньоекономічній діяльності.

      Ми  знаємо, тут  у  залі  вже  все це звучало як

 грабують  сьогодні Україну, і за данними за 1 квартал

 94-го  року  знову  ж  таки по експертним операціям з

 Бельгією Україна не показала жодного доллару, де вона

 звітувала  що  вона  отримала на 11 міліонів долларів

 США   продукції,   Нідерланди   жодного   доллару   з я 
 я                           - 19 - я 

 української    сторони   і   19   міліонів   показали

 Нідерланди, Франція показала на третину більше, ніж в

 нашій звітності.

      Скажіть,     будь     ласка,     хто     заважав

 Антимонопольному  комітетові  контролювати зовнішньо-

 економічну діяльність і наводити порядок у цій сфері?

      Якщо  можна, розкажіть і про відповідні посадові

 особи,  до  яких  ви  зверталися з намаганням навести

 порядок і які не виконали своїх повноважень для того,

 щоб  використати свої можливості і захистити Україну.

 Дякую.

      ___________.   Законами,   витяги   з  якого  ви

 зацитували,  передбачається  встановлення компетенції

 різних   державних   органів   у   сфері   зовнішньо-

 економічної      діяльності.      Ті     повноваження

 Антимонопольного    комітету   у   сфері   зовнішньо-

 економічної   діяльності   ен   виходять   за   рамки

 повноважень  комітету як органу, що здійснює контроль

 за дотриманням антімонопольного законодавства. Тобто,

 я  просто  хотів  би пояснити ще раз, що ми не можемо

 контролювати  приватизацію, ми не можемо контролювати

 зовнішньо-економічну діяльність як таку, ми не можемо я 
 я                           - 20 - я 

 контролювати  банківську  діяльність  як  таку, ми не

 можемо контролювати ринок цінних паперів як такий сам

 по  собі.  Для  цього існує Комісія з цінних паперів,

 для  цього  існує  Національний банк, для цього існує

 Міністерство   зовнішньо-економічних   зв'язків,  для

 цього  існує  Фонд  державного  майна. То Монопольний

 комітет    має    чітко   три   завдання:   захистити

 конкуренцію,  запобігти  обмеженню  конкуренції через

 злиття і сприяти розвитку конкуренції.

      Так вот, якщо в зовнішньо-економічній діяльності

 відбувається    обмеження    конкуренції,    то    це

 повноваження   Антимонопольного  Комітету,  саме  оця

 вузька сфера.

      Якщо  ми почнемо контролювати взагалі зовнішньо-

 економічну   діяльність,   то   це   означатиме,   що

 відповідальність  ми  беремо  на себе. В той час як у

 нас  не має жодних важелів для того, щоб змінити крім

 тих пропозицій, обов"язкових для розгляду про які ви

 сказали,  але  ці пропозиції стосуються перш за все і

 тільки  обмеження конкуренції в зовнішньо-економічній

 діяльності.

      Тому стаття   яку  ви  назвали, вона відноситься

 до  тієї  технічної,  оскільки  Закон "Про зовнішньо- я 
 я                           - 21 - я 

 економічну діяльність" приймався за декілька років до

 прийняття  Закону  "Про  обмеження монополізму", який

 уже визначив, що таке монополія і яка частка на ринку

 повина бути.

      У   цьому   ж  іншому  я  можу  назвати,  що  ми

 розглядали   справи  про  порушення  антимонопольного

 законодавства   при   здійсненні   агентування,   при

 здійсненні  транспортно-експедиційної  діяльності,  в

 тому  числі і в портах, в тому числі і при здійсненні

 зовнішньо-економічної    діяльності.   Виявляли   там

 обмеження    монополізму,    обмеження   конкуренції,

 приймали  відповідні  розпорядженння  і  припиняли ці

 порушення. І для цього у нас достатньо повноважень, і

 це входить в нашу компетенцію, і ми так працюємо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр  Леонідович,  я думаю, що

 депутат   не  задоволений  вашою  відповідью.  Я  так

 розумію,  що  питання  і  пункт  4,  тут чітко і ясно

 сказано:   "...   Антимонопольний   Комітет   України

 здійснює    контроль    за   додержанням   суб'єктами

 зовнішньоекономічної    діяльності   антимонопольного

 законодавства.   Ви  на  це  відповіді  не  дали,  ви

 навкруги походили. я 
 я                           - 22 - я 

      ___________.  Олександр Миколайович, я оголосив,

 антимонопольного       законодавства,       а      не

 зовнішньоекономічної   діяльності.  І  ми  цю  роботу

 робимо і я назвав конкретні приклади.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Не будемо час гаяти. Мельник,

 так  як  я  його оголосив і на цьому завершуємо. Будь

 ласка.

      МЕЛЬНИК

      У мене буде два коротенькі запитання о вас, тому

 що  я  не  почув  відповіді  конкретної, які депутати

 задавали. Так все-таки скільки антимонопольних рішень

 прийняв ваш комітет? Це перше питання. І друге.

      Як   ви   оцінюєте  ефективність  роботи  вашого

 комітету? Дякую.

      ___________.  Я  знову  вас  повертаю до питання

 пана Яворівського про те, що ви будете через півроку,

 вірніше через півмісяця слухати звіт антимонопольного я 
 я                           - 23 - я 

 комітету.  І  якщо говорити про кількість рішень, які

 прийняв   сьогодні  антимонопольний  комітет,  то  це

 десятки   тисяч.  Але,  якщо  конкретизувати,  то  це

 рішення,    які    стосуються   тих   трьох   завдань

 антімонопольного комітету. Це рішення, які стосуються

 приватизації.   Тобто,   так   відповісти,  це  треба

 спочатку  зробити  доповідь  про діяльність комітету,

 про  ті завдання, і по кожному завданню розшіфрувати.

 Скажімо, ми розглянули більше 200 справ про порушення

 антимонопольного законодавства. Розглянули більше 200

 планів    приватизації,    визначили   1   тис.   288

 проаналізували  товарних  ринків  і  т.  д.  Це різні

 рішення,  різної  ваги  і  різної  якості. І в цілому

 ефективність   антимонопольного  Комітету,  звичайно,

 повинен  оцінювати  споживач  і повинні оцінювати ви.

 Перш  за  все.  Для  цього і винесений на ваш розгляд

 звіт антимонопольного Комітету. Це перше.

      Друге. Ефективність роботи Комітету залежить від

 того...  Ну,  скажімо,  якщо ми човен і веслувальника

 поставимо  на  пісок  і  скажемо  йому:  "Греби!", то

 скільки  б  він  поту  не  проливав, ви розумієте, що

 човен   вперед   не   зрушить.  Тому  антимонопольний

 Комітет - це одна з ланок державної машини. І я можу я 
 я                           - 24 - я 

 доповісти   тільки   про  ті  зусилля,  які  затрачав

 антимонопольний  Комітет  для  того,  щоб  в існуючій

 ситуації  добросовісно  виконувати  свої  функції.  Я

 вважаю,  що  зусиль  цих  було докладено дуже багато,

 старання  було  дуже  багато, було досягнуто і певний

 рівень  професіональності  в  роботі  Комітету, але в

 цілому   ефективність   (ви  ж  розумієте,  що  кожен

 державний орган залежить один від одного)...

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

      Ну,  ми  затверд...  Ми  вже 7 хвилин перебрали,

 сідайте, будь ласка.

      Співдоповідач - Чеботарьов  Валентин   Павлович,

 голова  підкомісії  з  питань економічної політики та

 уапрвління   народним   господарством.   Будь  ласка,

 Валентин Павлович. Я просив би, коли ми визначаєм час

 на дачу запитань, щоб ми, мабуть, трошки об'єктивніше

 підходили,  тому  що  в  нас,  дійсно,  залишилось  2

 депутати - ми їм не дали можливості задати запитання.

 Будь ласка!

 я 
 я                           - 25 - я 

      ЧОБОТАРЬОВ,   227,   Александрия  Кыровоградской

 области.

      Перед тем как говорить о вопросах, которые здесь

 сейчас   рассматривались,   я   хотел  бы  предложить

 следующее -  немножко  изменить  ход рассмотрения этих

 вопросов,  а именно: не заслушивать здесь, потому что

 у  нас  еще четыре вопроса, которые касаются одного и

 того   же   -работы   Антимонопольного   комитета   и

 обеспечения  законодательно  работы  этого  комитета.

 Поэтому  не  нужно  заслушивать сейчас, мне кажеться,

 отчет  этого  комитета -это совершенно другой вопрос.

 Наша  задача  здесь  с  вами посмотреть те изменения,

 которые  вносяться  этим  комитетом в законодательной

 области  и  принять  наше  с  вами  решение по поводу

 конкретных законодательных  актов.

      Комиссия  рассмотрела  предложения, которые были

 внесены  Антимонопольным  комитетом,  в  частности по

 внесению   изменений   и   дополнений   к   некоторым

 законодательным   актам  касательно  Антимонопольного

 комитета Украины и поледующих, которые у нас здесь на

 повестке  дня  стоят.  И  я  от комиссии могу сказать

 следующее  и  подчеркнуть  следующее  -эти законы нам

 внесены  сюда на Верховный Совет в первом чтении. Как я 
 я                           - 26 - я 

 говориться,  концептуально  все  эти  законы,  я хочу

 сказать  так,  что  я буду говорить, наверное об этом

 пакете    законов,   а   не   отдельно   об   каждом,

 концептуально все эти законы логичны, продуманы но мы

 далеки  от  мысли,  что  они совершенны. Естественно,

 первое чтение, поэтому они далеки от совершенства, но

 в  виду  того,  что  у  нас  с  вами  сейчас  имеется

 достаточно   времени   для  того,  чтобы  работать  в

 комиссии,  предложение нашей комиссии следующее: этот

 закон,  который  сейчас  обсуждался,  и  последующие,

 которые  будут  предложены  для нашего рассмотрения и

 связанные   с  Антимонопольным  комитетом,  в  первом

 чтении   принять,   а   далее,   если  есть  какие-то

 замечания,  дополнения,  я  понимаю,  что  контингент

 депутатов   с  высоким  уровнем,  поэтому  все  могут

 активно  поработать над этими Законами. Все изменения

 и дополнения просим направлять в комиссию.

      У меня все.

      Александр  Николаевич,  я  предлагаю,  все-таки,

 изменить  ход  нашых  рассмотрений  и предложить так:

 дополнительно  сейчас еще раз заслушать по оставшимся

 законопроектам      председателя     Антимонопольного

 комитета,  а  дальше  приступить к нашей конкретной с я 
 я                           - 27 - я 

 вами  работе.  То-есть  рассмотрение, есть изменения,

 дополнения  -нет.  Нужно  постатейно,  а  предложения

 комиссии постатейно просматривать.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валентин Павлович, давайте ми будем

 по  порядку.  Ми не будем як...(..........) У кожного

 єсть документи, ми ж не будем (..........) по кожному

 документу. До Валентина Павловича може є запитання?

      Сідайте, будь ласка. Є запитання? Будь ласка.

      436, будь ласка, включіть.

      ДОВГАНЬ

      436 Кільманецький виборчий округ, Довгань.

      Шановний  доповідачу!  Чи  є  у  комісії і у вас

 особиста  впевненість,  що  прийняття даних Законів у

 рівній степені забезпечать боротьбу з монополізмом не

 тільки державним, але і з приватним монополізмом?

      Дякую.

      ___________.  Эти  Законы как раз и призваны для

 того,  чтобы  правовое  поле как для государственных,

 так   и   не  для  государственных  структур  сделать я 
 я                           - 28 - я 

 одинаковым  в плане антимонопольной деятельности.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нема запитань більше? Сідайте, будь

 ласка, спасибі.

      Я прошу, висвітіть, хто записався на обговорення

 даного   законопроекту.   На   обговорення  ніхто  не

 записався,   так   я   розумію?   Єсть?  Будь  ласка,

 пофамільно  висвітіть. Будь ласка, включіть систему і

 запишіться, хто хоче прийняти участь в обговоренні.

      Достатньо.  Будь ласка, Суслов, за ним -Севрюков

 Віктор Іванович.

      СУСЛОВ.

      Уважаемые   депутаты,   поданный   проект  можно

 рассматривать,  как  запрос антимонопольного комитета

 на  получение  дополнительных  прав  в  разных сферах

 экономической  деятельности,  но  вопрос  в  том, что

 обсуждаемый   законопроект  касается  концепций  ряда

 других законопроектов.

      Например,   Закон   "О   банках   и   банковской

 деятельности".  Предалагается  возложить  контроль за я 
 я                           - 29 - я 

 антимонопльным  законодательством  в сфере банковской

 деятельности  на антимонопольный комитет в тоже время

 не  готова концепция вообще понимание того, что такое

 монополизми в банковской деятелньости, каких сфер это

 касаеться,    получаеться    что    мы   даем   права

 законодательно  неопределенном  поле,  тоже  самое по

 сфрере  нашей комисии и контроля за обращением ценных

 бумаг,  здесь  не  готова  концепция  и  не завершена

 разработка  законодательства  и  в  тоже  самое время

 комитет  должен  получить  права на деятельность их в

 этой сфере. Я считаю, что нужно каждую такую поправку

 обсудить  в  профильных  комисиях  необязательно  это

 вносить    единым    законом,   это   можно   вносить

 дополнениями в соответствующее законодательство после

 обработке   в  комисиях  и  концептуально  вот  таким

 подходом,  когда без проработки в профильных комисиях

 и   определения   концепции  мы  будем  голосовать  и

 принимать в первом чтении я считаю неприемлимым.

      И  предлагаю  все=-таки  вернуться  в  начале  к

 определению законодательного поля и концепции и затем

 только  как  часть  этой концепции к определению прав

 антинонопольного комитета. Спасибо.

 я 
 я                           - 30 - я 

      ГОЛОВА Северюков, за ним Чупахін.

      СЕВЕРЮКОВ.  Уважаемые колеги, вообще выступая от

 фракции  социалистов, вообще было очевидно необходимо

 рассматривать,  таким  нам пакетом все эти документы,

 потому  что  это  единое  целое,  но  вместе  с  тем,

 обсуждая  этот  законопроект  я  целиком  и полностью

 поддерживаю  колегу  Суслова, который выступал передо

 мной,   одан   заставила   меня   немножно  удивиться

 выступление     докладчика.     Да,     в     функции

 Государственного  комитета антимонопольного не входит

 такие  вопросы  как напрямую участвовать в подготовке

 Программы   приватизации,  выссказывать  свое  мнение

 можно,  но своего, так сказать, лица пока я не увидел

 у  Антимонопольного комитета. Что получается? Задача,

 одна из задач Демонопольного комитета -это, он обязан

 защищать    интересы    государства,   способствовать

 еффективному       использованию      государственной

 собственности.   Что   же   мы   видим?   В   перечне

 предприятий,   который  нам  дается  в  программе  на

 приватизацию   -безсистемных  подход.  Нет  целостной

 технологической   цепочки.   В  перечне  предприятий, я 
 я                           - 31 - я 

 которые нам дают не подлежащих приватизации, опять же

 как насмешка перед депутатами. Предприятия розбиты по

 областям.  Вообще  уникальный  подход.  Здесь  у  нас

 Антимонопольный комитет молчит.

      Второй пример. Сейчас идет самый сложный процесс

 на торговом  флоте  морском. Антимонопольный комитет,

 участвуя в роботе Комиссии по транспорту, заявляет: а

 нас    не    приглашают    участвовать    в   прцессе

 акционирования. Поэтому мы вроде как в роли обиженых,

 мы  посмотрим  со  стророны  на  эти  процессы.  А  в

 результате  отрасль  разваливается.  Одно предприятие

 Акционерное   Судоходный   концерн  "Баска"  попал  в

 списки,   не   подлежащих  приватизации,  других  два

 предприятия  морских приватизируются. И в то же время

 уникальная   поспешность.  Нарушение  одного  закона,

 прикрываясь  другим  законом  мы  нарушаем  монополию

 государствен(..........)  и  про(..........) политику

 совместным предприятиям  на рынке.

      Я  думаю-вот  такая,  что в течение уже полутора

 года  существования антимонопольного закона и то, что

 видя  как  идет  не  совсем  правильно процесс, мягко

 сказать, приватизация, а реководство Анитмонопольного

 комитета  отмалчивается.  Я  думаю, это не правильно. я 
 я                           - 32 - я 

 Давно уже надо было внести соответствующие коррективы

 и в сам антимонопольный закон.

      Что   касается   поправок,   которые  предложили

 фракция,  поддержывают предлагают их принять в первом

 чтении , хотя есть не беспорные моменты.

      И  еще  два  маленьких  вопроса.

      Первое.   Перед  вторым  чтением  мы  предлагаем

 заслушать отчет антимонопольного Комитета либо в виде

 письменном,  о  котором  вы говорили, либо с трибуны,

 как примет сессия Верховного Совета.

     И  второе, чтобы не повторяться, касаемо поправок

 Конституции.  Мы поддерживаем это предложение, однако

 мне   кажется,   Президиуму  Верховного  Совета  надо

 определиться   в   принципиальном   моменте.  На  нас

 замыкается  непосредственно Прокуратура, Национальный

 банк,  сейчас  еще  у  нас  подзвитной (если  пройдут

 предложения,  поправки к Конституции) антимонопольный

 Комитет,  но  у  нас  не  выработана система! Да, мы,

 вроде  эти органы под нами, но наши взаимолдействия с

 ними   совершенно   не  отработаны.  Какая  конкретно

 комиссия  будет  работать и так далее, и так далее, и

 так далее.

      В целом поддерживаю предложение принять в первом я 
 я                           - 33 - я 

 чтении.  Спасибо за внимание!

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Чупахін, за ним Яворівський.

      ЧУПАХІН    (    виборчий округ)

      Уважаемый    Александр   Николаевич!   Уважаемые

 коллеги!

      ___________ Закон "Про внесення змін і доповнень

 до деяких законодавчих актів України", подготовленные

 в  соответствии  с  антимонопольным законодательством

 можно принимать в первом чтении.

      Но есть 2 у меня замечания. Они касаются законов

 Украины  "Про  підприємництво"  і Закона України "Про

 господарські   товариства".   Здест   речь   идет   о

 ликвидации  предприятий.  И внесенные изменения в эти

 законы    говорят,    что    ликвидация   предприятий

 производится относительно требований антимонопольного

 законодательства.  И  это  предусмотрено  Законом  об

 антимонопольном  законодательстве, но, на мой взгляд,

 мы    вмешиваемся    в   деятельность   организаторов

 предприятия,    поскольку,   если   приняло   решение я 
 я                           - 34 - я 

 товарищество    или   предприятие   самораспуститься,

 антимонопольный   Комитет,   в   принципе,  не  может

 противоречить   этому.  Поскольку  здесь  вступают  в

 действие  совершенно другие факторы. И если невыгодно

 предприятию  работать  в  этом направлении, как может

 антимонопльный    комитет   мешать   закрытию   этого

 предприятия, если они приняли сами решение.

      Но  здесь  можно  рассматривать уже, я думаю, за

 год  существования,  более  чем  за год существования

 Закона,   можно  было  бы  уже  наработать  и  внести

 изменения в Закон  об антимонопольном комитете.

      Второе.  Народный депутат Витренко задала вопрос

 по       контролю      антимонопольным      комитетом

 внешнеэкономической деятельности. И что же мы видим в

 дальнейшем?    Домпинговые    операции   -это   сфера

 деятельности антимонопльного комитета или нет? На мой

 взгляд,     это    полностью    сфера    деятельности

 антимонопольного   комитета,  поскольку  в  статье  7

 Закона  "Об  антимонопольном  комитете" предусмотрена

 возможность   влияния  и  вмешивания  антимонопльного

 комитета в эту сферу деятельности.

      Статья   31,   регулирующая  внешнеэкономическую

 деятельность   предприятий  и  предлагаемая  нам  для я 
 я                           - 35 - я 

 принятия,  предусматривает  контроль  за  применением

 этих  операций.  Но  первоначально  в этой статье был

 такой    пункт:    "Розповсюдження    недобросовісної

 інформації  щодо  товарів".  В  новой  редакции этого

 пункта не предлагается. Выходит, можно распространять

 недобросовестную информацию о своих товарах.

      Я  думаю,  что  этот  пункт нужно оставить в той

 первоначальной редакции, в которой он был. В целом же

 предлагаю принять его в первом чтении.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Яворівський, будь ласка.

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Шановні законотворці, унікальний просто випадок,

 я  натиснув  кнопку,  після  того,  коли  вже не було

 запису,   а  все  одно  потрапив,  можете  уявити  як

 небагато людей було.

      Я  хочу  вашу  звернути увагу ось на що, цих три

 сьогодні   закони   у   першому   читанні,   які  нам

 запропонував  Антимонопольний  Комітет, можна набрати

 весь  кавалерський  набір  аргументів  для  того, щоб

 повністю  підтримати Суслова і справді сказати, що ці я 
 я                           - 36 - я 

 речі  можна  приймати тільки тоді, коли ми будем мати

 загальну  схему,  коли  ми  включемо  у  це наше поле

 антимонопольне і діяльність і банків і таке інше.

      Абсолютно  має  рацію  Суслов.  І  справді є всі

 варіанти  для  того, щоб відхилити і сказати: давайте

 от ми коли вже в нас буде бачити весь цей масив отоді

 повернемося до цього питання.

      Але  сьогодні можна знову ж такі мати весь набор

 аргументів  для того, щоб не приєднатися до Суслова і

 я  хочу саме це зробити. Та ситуація, в якій сьогодні

 перебуває  і  наше  суспільство, наша економіка, якщо

 хочете,   наша   психологія,   ми  це  все  прекрасно

 розуміємо.  Що  може сьогодні зробити антимонопольний

 комітет, коли, скажімо, на всю українську економіку є

 один   єдиний   завод.   Ну,   скажемо,   Запорізький

 титаномагийовий,   завтра,   скажімо,  він  піде  під

 приватизацію,  чи  під  акціонування чи таке інше. Що

 може  зробити  комітет, завтра назвати монополістом і

 закрити? Це одне єдине підприємтсво на всю українську

 державу  і  на  всю  українську  економіку. Тобто, ми

 прекрасно  повинні  ці  речі  розуміти,  що ми тільки

 творимо, тільки творимо антимонопольне середовище.

      Через  те  я  вважаю,  це було б розумно, це моя я 
 я                           - 37 - я 

 позиція,  Олександре Миколайовичу, в тому, що б зараз

 заслухати   нам   ще  раз  Заваду,  ще  по  тих  двох

 доповненнях  до  закону, тих двох законодавчих актах,

 як  бачете,  особливого  горіння  в  обговорюваннях і

 дебатах  немає.  Треба прийняти це в першому читанні,

 зараз  заслухати  його,  задати  йому  ще запитання і

 після   цього  кожен  законопроект  проголосувати.  Я

 думаю,  що сьогодні ми не маємо підстав сумніватись в

 тому,  що  ми надаємо якісь особливі права, як сказав

 Суслов,  особливі  права  монопольному  комітету. Дай

 Боже,  їм треба дати побільше цих прав, щоб вони хоча

 б мали відвагу замахнутись. Я навмисно б натискав, як

 з цбика пасти, із завади, скільки хоч монополістів за

 цей  час,  скажемо, обезброїли ви хоча. То він тільки

 назвав  магнатів  наших нафтогазових. Хай хоча б цими

 речами займалися, це річ абсолютно нова, незвична в нас.

      Через  те,  я  вважаю,  що ми повинні прийняти в

 першому   читанні,.   якщо  будуть  в  когось  якійсь

 зауваження  і  уточнення додати до другого читання, і

 хай Антимонопольний комітет працює, Тим більше, що ми

 будемо пізніше заслухувати їхній звіт.

      Я дякую вам за оце розумне рішення, до якого ви,

 я думаю, пристанете. я 
 я                           - 38 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні колеги, ми розглянули ...

      Павловський, будь ласка, включіть його.

       ПАВЛОВСЬКИЙ.    Шшановні    народні   депутати,

 сьогодні  з  питань,  особливо от доктора економічних

 наук    Вітренка   та   інших,   ми   зрозуміли,   що

 Антимонопольний  комітет  зовсім  не  веде  роботу по

 зихисту свого ринку і свого виробника. Навіть в думці

 в них цього немає. Але я думаю, Що це одна з головних

 функцій.  З  одного  боку  повинні  сприяти  розвитку

 конкурентного  виробництва  в  середині  держави, а з

 другого  боку  розробити відповідні заходи по захисту

 від   монополізму   інших  держав  виробництву  нашої

 держави.

      Я   наведу   тільки   один   приклад,  щоб  було

 зрозуміло,  про  що ведеться мова. В нашій державі ми

 можемо   виробяти   конкурентноспроможне  за  якістю,

 наприклад,  вино,  але  сьонодні  ми  майже  зупинили

 виробництва   свого  вина,  а  завезли  з-за  кордону

 стільки отрути, що ми можемо півтора року вперед всіх я 
 я                           - 39 - я 

 нас  травити.  Де тут роль Антимонопольного комітету?

 Ми  створюємо тут роль монополію для іноземних фірм у

 цій  галузі, хоча у нас немає монополії всередині, ми

 просто  зупинили  виробництво.

      Отже, зараз якраз слушний момент, ми всі вчимось

 і  антимонопольний  комітет  теж  повинен  вчитись  і

 повинні  роззробити  свою  концепцію,  яка  давала  б

 можливість захищати свого виробника.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хорошо. Шановні колеги! Вам роздані

 на  руки  необхідні документи по даному Законопроекту

 "Про  Антимонопольний  комітет",  і  про  ті внесення

 змін, які тут пропонуються. Внесено дві пропозиції.

      Перша  пропозиція  від  комісії  про схвалення в

 першому читанні даного Законопроекту і направлення на

 доопрацювання. Я ставлю на голосування цей проект.

      Будь ласка, включіть систему.

      "за"

      Постанова прийнята.

      Слухається  друге  питання  "Про  проект  Закону я 
 я                           - 40 - я 

 України  про  внесення  доповнень  до статей 97, 108,

 110,  117  Конституції  Основного  Закону". Олександр

 Леонідович, будь ласка.

      Я  прошу  запросити в зал депутатів, тому що нам

 потрібно набрати триста голосів. А зареєстровано 326,

 ну,  в  залі ми ж бачимо скільки. Будь ласка. Я прошу

 до уваги.

      ___________.

      Шановний  Олександр Миколайович! Шановні народні

 депутати!  Я  буду,  як і в попередній доповіді, дуже

 короткий,   оскільки   зміни,   які  пропонуються  до

 Конституції,   повістю   випливають  із  Закону  "Про

 Антимонопольний комітет". І їх прийняття, їх розробка

 здійснювалася  за  дорученням  Верховної  Ради  і має

 знову ж таки технічний характер. І я можу вам назвати

 зараз,    що,   наприклад,   ці   зміни   закріплюють

 особливості статусу і порядку утворення комітету, які

 вже  визначені статтею 2, 9 та 11 Закону про комітет,

 а  саме,  призначення голови, державних уповноважених

 Верховною   Радою,  призначення  голови  комітету  за

 поданням  Голови  Верховної  Ради, призначення складу я                           - 41 - я 

 комітету   після  попереднього  розгляду  відповідною

 комісією Верховної Ради (частина друга статті 110, це

 зміни  до  цієї  статті),  а  також  те, що відставка

 Кабінету Міністрів не тягне за собою відставку голови

 комітету,   оскільки   він  за  Законом  про  комітет

 обирається  на 7 років. І може бути звільнений, там в

 статті   відповідній  Закону  про  комітет  визначені

 підстави.  Це  зроблено  з  метою  захисту,  з  метою

 підвищення стабільності в роботі комітету, але це вже

 вирішено  Верховною  Радою. Тобто, зараз мова іде про

 те,  щоби  ці  питання, які стосуються конституційних

 норм закріпити в Конституції.

      Ось власне в мене все.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання, будь ласка. Запишіться на

 запитання.  Я  хотів  би,  щоб  Транова запросили від

 комісії.  Єсть  Таранов?  Будь ласка, ласка висвітить

 записанних.  Марченко  Володимир  Романович,  за  ним

 Кириченко.

      МАРЧЕНКО.  Я  не  хочу  задавать вопросы, я хочу

 чтобы  депутаты  поддержали  предложенные  поправки к

 конституции,  и  за  них проголосовали, потому что на я 
 я                           - 42 - я 

 мой взгляд выполняеться та главная функция Верховного

 совеат более того она закрепляеться Конституционно, о

 том  что мы будем контролировать все процессы которые

 проходят    в    сфере    економических    отношений,

 економических    преобразований   и   самое   главное

 контрольные функции. Спасибо.

      ГОЛОВА Спасибі. Кириченко, за ним Юхимчук.

      КИРИЧЕНКО.  329  виборчий округ Кириченко. Я теж

 підтримую  попереднього  виступаючого  шановні колеги

 поскільки  нам  потрібно брати конституційні норми, я

 хотів  би  щод  дуже  зважено  підійшли  всі до цього

 питання,  поскільки  воно  не  врегульовано  у  нас в

 Конституції, а комітет повинен працювати.

      Прошу всіх підтримати і ми повинні прийняти зміну

 до Конституції, яку пропонуеться, дякую.

      ___________.  З місця.

      ГОЛОВА Да з місця.

      Юхимчук.

 я 
 я                           - 43 - я 

      ЮХИМЧУК.  Депутат  Юхимчук, Жмеринський виборчий

 округ   номер   50.  Дійсно  нам  необхідно  сьогодні

 сконцентрувать  свою  увагу прийняти відповідні зміни

 до  Конституції,  однак  в  мене  є  таке апитанне до

 доповідача,  скажіть  будь ласка, чітко зазначені, що

 антимонопольний  комітет  утворенний  Верховна Рада в

 складі голові державного антимонопольного комітету, і

 10 уповноваженних.

      Скажіть,  будь  ласка,  чому  задано  саме  таку

 норму  -10  уповноважених,  а,  скажімо,  не  15, 20,

 30...?  З  якого  принципу  виходить тут сам Комітет?

 Дякую!

      ___________.  Дякую вам за запитання. Річ у тім,

 що  Голова  Комітету,  який  стоїть  перед  вами, був

 призначений 1 жовтня, а Закон був прийнятий 1 лютого,

 тобто  за  8 місяців ждо призначення Голови Комітету.

 Але я можу сказати про те, які аналоги у світі.

      Можна   (знаєте,   у   нас   дуже   часто...  ми

 посилаємося  на  світову  практику,  і  я  буду ще це

 робити  в  наступних  доповідях по інших законах...).

 Але,  дійсно, в світі можна знайти будь-яку практику. я 
 я                           - 44 - я 

 Тому, як правило, антимонопольні органи, наприклад, в

 Сполучених   Штатах   Америки  - Федеральна   Торгова

 Комісія - це 5 чоловік; у Болгарії - Комісія з захисту

 конкурентів, це 11 чоловік; у Великобританії - Комісія

 по  монополіях  і злиттях, це більше 30-ти чоловік...

 Там інший механізм - там ці люди суміщають, якщо мова

 йде  про  Францію,  то  вони  суміщають свої посади з

 роботою   на  підприємствах,  в  наукових  установах.

 Тобто,  інша  модель.  Звичайно, якби, скажімо, зараз

 дивитися,  яку  цифру  призначати - можна  було  б її

 змінити і, наприклад, зробити як у Франції 17 чи як в

 Америці - 5.  Але  я  виходжу з того, що, в принципі,

 сьогодні  ми  під  цю  структуру визначили відповідні

 процесуальні норми, визначили порядок розгляду справ.

 І   ця   структура   запрацювала.   Тобто   і   кожен

 уповноважений  розглядає  справи,  приймає рішення за

 ціми  справами. А я вам скажу, що одна справа, ну для

 прикладу,  наприклад,  комісія  англійська, про яку я

 казав,  бо монополія (..........) у звіті за 1993 рік

 як  своє  досягнення вказала, що вона термін розгляду

 однієї справи з питань монополізації зменьшила з двох

 років  до  одного  року і два місяця. Тобто це у них,

 при    їхній    професійній    підготовці,   навчанні я 
 я                           - 45 - я 

 відповідному комп "ютора, тематичній формаційній базі

 і всьому іншому при наявності статистики.

      А  у  нас  сьогодні  митниця  веде статистику по

 гармонізованій  системі, а на внутрішньому ринку коди

 ЗКПО  і  все  інше.  І воно не стикується і навіть не

 можна звести інколи з внутрішнім виробництвом.

      Я  буду  у  своєму  звіті через півмісяця про це

 говорити,  щоб  ви  зрозуміли  в  яких  умовах працює

 Антимонопольний Комітет.

      Але сьогодні я говорю, що найбільшне досягнення,

 яке  було  зроблено прийняттям Закону "Про комітети",

 забезпечення   стабільності  в  роботі.  Сьогодні  ми

 налагодили  в  работі  і  кожен  день  працюєм над її

 удосконаленням.  І  це  ще  один крок, який дозволить

 посилити   єфективність   роботи  комітету.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ясько, за ним Сирота.

      Включіть,  будь  ласка,  Сироту, поки  Ясько там

 картку  вставить.

      СИРОТА М.

 я 
 я                           - 46 - я 

      Михайло Сирота, місто Черкаси.

      Шановний  доповідачу!  Буз сумніву такі поправки

 до  Конституції потрібно приймать, але скось останній

 пункт   "Зміни   до  статті  117  Конституції",  коли

 відставка  Кабінету  Міністрів  не викликає відставку

 голови  Антимонопольного комітету. ТО, очевидно, тоді

 потрібно   змінить   і   116   статтю,  тобто  вивеси

 Антимонопольний  комітет  із Кабінету Мінітсрів. Тоді

 логічно останній пункт туж буде звучать.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що це хтось під себе робив

 таку статтю.

      ___________.    Річ    у   тім,   що   сапочатку

 Антимонопольний    комітет    створювався    і    був

 підпорядкований  Верховній  Раді.  Потім  були  певні

 досягнуті  компроміси  між  законодавчою і виконавчою

 владою,   і   голова  Антимонопольного  комітету  був

 введений  до  складу  Уряду,  і залишилася норма, яка

 визначала  порядок призначення Голови Верховної Ради.

 Таким чином, на мій погляд, знову ж таки, виходячи із я 
 я                           - 47 - я 

 зацікавленості    ефективно    працювати,    досягати

 конкретних  результатів  кожний  день -це статус-кво,

 дозволяє   виконати   ті  вимоги  до  антимонопольних

 органів  стосовно  їхньої  певної  автономності.  І з

 другого   боку,   залучити  їх  до  тих  реформ,  які

 проводить виконавча влада щодо той потенціал, який ми

 накопичили     -кадровий     і    інформаційний,    і

 професійний,  -щоб  він міг послужитися тим реформам,

 які проводить виконавча влада. Тобто це норма вже діє

 на сьогодні.

      Як ви знаєте, голова був призначений в 1992 році

 першого жовтня, за цей час змінилося декілька урядів.

 Теж  саме  і  по голові Національного банку. Тобто це

 схожі інституції і сьогодні ця норма діє в Законі про

 антимонопльний    комітет.    Тобто    вона    просто

 переноситься, щоб не було суперечності конституційної

 норми  і норми закону. Якщо передбачати те, про що ви

 говорите,  то  це треба знову повертатися до дискусій

 про  те,  де  місце  антимонопльного  комітету.  Мені

 здається, треба зберегти цей компроміс досягнутий для

 того,  щоби все-таки заради роботи, заради конкретних

 результатів.

      Дякую. я 
 я                           - 48 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Ісков.  За  ним -Таранов.

 Відмовився? Таранов, будь ласка.

      ТАРАНОВ.

       Комиссия         рассмотрела        предложения

 антимонопольного  комитета  и  поддержала их. Я прошу

 вас  обратить  внимание  на статью 117-ую, которою мы

 предлагаем  дополнить  следующим:  "Отставка Кабинета

 Министров  Украины  не  тянет за собой отставки главы

 антимонопльного  комитета".  То  есть, антимонопльный

 комитет полностью подчинен Верховной Раде, подотчетен

 ей,  и  определяет  его  судьбу  Верховная  Рада.

      Мы  считаем,  что  это,  эту поправку необходимо

 внести в Конституции, поэтому просьба -нас поддержать

 и  проголосовать  "за",  в целом за поправки к Закону

 Украины.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитань більш немає. Спаси... Одну

 хвилиночку (..........), будь ласка...

 я 
 я                           - 49 - я 

      КЛИМПУШ.

      Депутат Климпуш, 172 виборчий округ.

      Я  стосовно статті 117 і доповнень до неї. Як це

 було  би логічно і воно можна було б принимати в тому

 випадку,  якщо  до Конституції чи Конституцію було би

 визначено,  що  Антимонопольний  комітет  входить  до

 складу Уряду.

      ___________. Там все визанчено.

      КЛИМПУШ. В Конституції визначено?

      ___________. Визначено. 116 стаття.

      КЛИМПУШ. 116? Він входить  до складу Уряду?

      ___________. Так. Так.

      КЛИМПУШ.  Ну  тоді  це  логічно приймати питання

 із(..........) Дякую.

 я 
 я                           - 50 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте.

      Олександр Леонідович.

      У  вас на руках єсть проект "Про внесення змін і

 доповнень  до  Конституції".  Статті  100... 97, 108,

 110, 117.

      Я  ставлю  на  голосування  даний  проект. Прошу

 включити систему.

      Йде голосування    ЗА   -    рішення не прийнято.

      Хто  за  те,  щоб  проголосувати поіменно? Прошу

 включити систему. Голосуємо поіменно.

      Йде голосування    ЗА   -

      Конституційні поправки всі голосуються поіменно.

 Якщо хтось незрозумів, давайте ще раз.

      Шановні  колеги,  я  думаю, що всі згодні з тими

 поправками,  але на сесію приходять, мають не скільки

 працювати,  скільки  обмінятись думками в колуарах, а

 потім  притензії  один до одного! Ми розуміємо, що ми

 всі тут рівні, таж рівні перед законом повинні буть.

      Будь ласка, включіть ще раз систему.

      "За"     "проти"     , рішення   прийнято. Уговорли, умовили.

      Слухається  проект  Закону  України про внесення

 змін та доповнень до Закону про обмеження монополізму я 
 я                           - 51 - я 

 на    недопущення   недобросовісної   конкуренції   у

 підприємницькій   діяльності.  Олександр  Леонідович,

 будь ласка.

      ___________.    Шановний   головуючий,   шановні

 народні  депутати, проект акону, який внесений на ваш

 розгляд  я  просив  би  розглядати  в  двох аспектах.

 Перший аспект, -знову ж таки я буду повторюватись, бо

 якби я робив одну доповідь, я б це один раз сказав, -

 це  технічний  характер.

      Закон   про  обмеження  монополізму  був  першим

 законом   і   тому   він  вирішив  окремі  статутарні

 організаційні  питання.  Після  цього  був  прийнятий

 Закон  про  комітет, і, звичайно, був прийнятий уже в

 новій  редакції, яка з одного боку повторювала окремі

 норми   Закону   про   обмеження  з  іншого  боку  їх

 модифікувала  виходячи  з  нового розуміння Верховною

 Радою повноважень антимонопольного комітету. Зараз це

 треба  привести  у відповідність, і це чисто технічна

 фнукція,   я   на   цьому  не  буду  зупинятися.  Там

 вилучаються    окремі   статті,   деякі   редагуються

 відповідно до...

      Найяскравіший   приклад   -це   слово  управлінь я 
 я                           - 52 - я 

 заміняеться  на  слово  відділень,  я  просто  щоб  я

 підтверджую  думку  про  технічний  характер  тексту.

 Разом  з  тим  я  хотів  би  звернути  вашу  увагу на

 декілька  нововведень, о тут як раз в цьому законі ці

 нововведення  мають  місце.  Я  про  них  обов'язково

 повинен вам сказати, щоб ви коли голосували робили це

 з повним розумінням питання.

      Отже  перше  нововедення  стосуеться  того, що в

 статті  4  закону  про обмеження доповнюється перелік

 видів  зловживань монопольного становища. Таким видом

 зловживання як встановлення монопольних цін.

      Якщо  ви подивитеся статтю 4 то там виявиться що

 зловживання   може   бути   все   що   завгодно  крім

 встановлення  високих  чи  низьких цін, які обмежують

 конкуренцію і дискременують споживача. Тобто парадокс

 але  факт,  сьогодні  проводячи перевірки ми виявляем

 дуже   багато   фактів   порушення   антимонопольного

 законодавства.  Але  за  деякими фактами ми не можемо

 кваліфікувати їх як порушення, оскільки відсутня така

 пряма норма.

      Ну, наприклад, стаття 4 визначає, що зловживання

 монопольним    становищем    є    зниженння   обсягів

 виробництва,  або створення дефіциту на ринку з метою я 
 я                           - 53 - я 

 встановлення   монопольних  цін.  Тобто  ми  спочатку

 повині  зафіксувати,  що  відбулося  зниження обсягів

 виробництва,  а потім це призвело до дифіциту, а це в

 свою чергу до монопольних цін.

      Зрозуміло,   що  така  процедура  не  відповідає

 реальному  стану речей, бо сьогодні навпаки -спочатку

 підприємство   встановлює   високу   ціну,   а  потім

 споживачі відмовляються за цією ціною купувати.

      Тому  оцей зворотній хід  якраз і зафіксований в

 цій поправці.

      Друга   поправка,   до   статті  6  Закону  "Про

 обмеження"    пропонується   ввести   ще   один   вид

 дескримінації  підприємців  органами  влади.  Зокрема

 мова  йде  про  примушення підприємців до вступу в об

 "єднання, асаціації, концерни і таке інше.

     Ви розумієте, що стаття 3 Закону "Про підприємця"

 говорить про те, що будь-які підприємства і державні,

 і   приватні  мають  право  на  добровільних  засадах

 обмежувати  свою  діяльність.  Таким чином., ця норма

 співставляється  з нормою статей, статті 3 і статті 6

 Закону про обмеження.

      Наступне  питання  щодо  нововведень, це формула

 відповідальності    за   порушення   антимонопольного я 
 я                           - 54 - я 

 законодавства.  Ми  розглядали  дуже  багато  справ і

 накопичили  значний  досвід і переконались в тому, що

 сьогодні  виконання,  розпорядження  антимонопольного

 комітету  базується,  я б сказав,  більше на повазі

 до  закону як такого, на повазі до державного органу,

 ніж  на  нормах  відповідальності  за порушення цього

 закону.   Судіть  самі.  Сьогодні  підприємство  може

 вчинити   порушення,   одержити  надприбутки  і  коли

 антимонопольний  комітет прийме розпорядження про те,

 щоб  це  порушення  було  припинено., він припиняє ці

 порушенн. Таким чином, відповідальності безпосередньо

 за  порушення  закону  відсутнє  в законі. І ця норма

 якраз і пропонується для введення в статтю 19 і 20.

      Тобто,   підприємці,   керівники  підприємств  і

 службові особи повинні знати., що відповідальність за

 порушення   закону  передбачається  в  цьому  законі.

 Тільки  тоді це буде підкріплювати повагу до закону і

 саме  головне,  мати  профілактичний  характер.  І ми

 скільки не спілкувалися з нашими іноземними колегами,

 нашими  сусідамі  Словакії,  Чехії, Литви, Росії, всі

 говорили  про  одне і те ж саме. І в багатьох країнах

 уже сьогодні ця норма запроваджена. Зокрема, якщо ова

 йде  про  розмір  штрафу в сумі 10% від доходу, то ця я 
 я                           - 55 - я 

 норма  запроваджена в Європейському Союзі, в Литві, в

 Словакії,  в  Чехії, у Польщі. Таким чином, ми просто

 повинн зробити цю норму, інакше, фактично, ми станемо

 країною,   де   будуть   приїжджати   для  того,  щоб

 порушувати  умови  конкуренції.  Якраз про те, що пан

 Павловський  говорив,  які  наші  важелі.  А  от наші

 важелі  сьогодні дуже низькі саме завдяки відсутності

 цієї норми.

      Далі.   Запропоновано   проіндексувати   розміри

 штрафів.  Я  вам  назву  тільки цифри. Це 10 тисяч на

 посадових осіб, керівників підприємств. Купонів! Це 1

 мільйон  на  підприємців.  Ви розумієте, що ці штрафи

 були  встановлені  у  1992  році. Сьогодні в багатьох

 випадках дорожче коштує той папір, на якому написаний

 протокол  про  порушення,  ніж  сума штрафу, яка буде

 одержана.  Але  я  би  хотів зауважити, що піднімаючи

 розміри  штрафів  і  встановлюючи  новий  механіз  їх

 стягування,   ми   не   переслідуємо,  перш  за  все,

 фіскальну   функцію  - ми   хочемо,  щоби  Закон  мав

 профілактичний  характер, щоби підприємства знали, що

 їм  потрібно  проконсультуватися  з юристами. Адже що

 сьогодні  відбувається?  Якщо  ми  візьмемо  будь-яку

 країну  - наші   сусіди   чи   трошки  далі,  то  там я 
 я                           - 56 - я 

 підприємство  дуже  багато  уваги  придідяє юридичним

 питанням.  Вони  тримають  спеціальний  штат юристів,

 вони  наймають ці юридичні фірми в важливих питаннях.

 Сьогодні   ж  у  нас  юридичні  служби  на  більшості

 підприємств   фактично   ліквідовані.   Звичано,   це

 обумовлено  і  відсутністю  кваліфікованих  юристів -

 комерційні  структури  розібрали,  але  й відсутністю

 зацікавленості  у  директорів, керівників підприємств

 працювати  з  юридичними  службами.  І тому, якщо уже

 буде  така норма, це зобов'яже, щоби дії підприємства

 на ринку були строго законними і відповідали і в тому

 числі світовій практиці.

      Якщо  ми  не  зробимо  це сьогодні це в середині

 країни,  то зрозумійте, що в Європі ці норми існують,

 в  Америці ці норми існують. І коли наше підприємство

 їде  туди,  як  то  кажуть,  з  відсутністю розуміння

 принципів     і    законів    конкуренції,    законів

 антимонопольних, то вони, просто порушуючи ці закони,

 одержують  від  цього  все  одно збитки. Ми повинні у

 себе  вже  починати  застосовувати  оці  цивілізовані

 норми.

       Індексація  штрафів,  яка тут передбачається за

 невиконання  розпоряджень  комітету,  я наведу тільки я 
 я                           - 57 - я 

 один  приклад:  якщо після індексації передбачається,

 що  за  невиконання розпоряджень комітету при першому

 порушенні   2,  5  тисячі  неоподаткованих  мінімумів

 доходів  громадян,  повторно  -5  тисяч,  то  якщо ми

 хробимо  паралель, скажімо, з Чеською Республікою, то

 там  7  тисяч.  Тобто,  я  маю на увазі, що якщо їхні

 крони  перевести  в  долари, п потів в неоподатковані

 мінімуми,  то це на 20 відсотків у маленькій Чехії ще

 вище.

      Якщо  ми  говоримо  про неподання інформації, то

 тут  взагалі  різниця  дуже велика. Ми пропонуємо 300

 неоподаткованих   мінімальних   доходів  громадян,  у

 Чехії  -2 тисячі, у Литві -3 проценти валового доходу

 за  минулий рік, а в Словакії -3 тисячі. Таким чином,

 ми  хоч  і  не  переслідуєм  фіскальної  функції, але

 встановлюєм  уже  достатньо відповідні рівню інфляції

 розміри  штрафів,  ну,  і  крім того, все-таки, в тих

 випадках, коли ці штрафи будут застосовуватися, то до

 бюджету  надійде певна частина коштів. Я думаю, що їх

 мозна  використати і на соціальний захист населння, і

 на інші державні програми.

      Дякую.

 я 
 я                           - 58 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Будь ласка, запишіться на

 запитання. Включіть систему.

      Скільки  часу відведем? 15 хвилин? Записалося 14

 депутатів. 10?  10 хвилин виставте, будь ласка.

      Черенков, за ним Чупахін.

      ЧЕРЕНКОВ.

      Уважаемый   докладчик!   У   данном   Законе,  в

 частности  в пункте 2, идет разговор о добросовестной

 конкуренции.  От меня интерисует физическое выражение

 "добросовестная  конкуренция", в чем она выражается и

 как можна ее прорегламентировать и определить?

      Ну  и  часто вы в своей доповиди включали Законы

 конкуренции. Я хотел бы их услышать, перечислите их.

      Спасибо.

      _______________

      Дякую за запитання.

      Добросовісна конкуренція -це та конкуренція, яка

 відповідає вимогам Закону про обмеження монополізму і

 іншим законам України. Зокрема, скажімо, ви, мабуть, я 
 я                           - 59 - я 

 чули   про   те,   що  виданий  Указ  Президента  про

 недобросовісну  рекламу,  як  частину недобросовісної

 конкуренції.  І  там  якраз  таке визначення є, що ця

 реклама   визнається   недобросовісною,  яка  порушує

 вимоги  цього  Указу.  До  речі,  Указ  складений  на

 підставі  тих Законів, які приймала Верховна Рада для

 того,   щоб   забезпечити   механізм  реалізації  цих

 законів.  І,  можливо,  трошки  всторону,  але це для

 антимонопльного комітету надзвичайно важлива річ, щоб

 закони,  які  приймає  Верховна Рада, працювали, а не

 пилился  в  архівах. І ми якраз робимо все для цього,

 зокрема і це питання.

      Друге.   Добросовісна  конкуренція  -це  антипод

 недобросовісної  конкуренції.  Стаття  7  Закону "Про

 обмеження    монополізму    визначає   недобросовісну

 конкуренцію,   значить,  все  інше  -це  добросовісна

 конкуренція.

      Крім  цього, ми завершили підготовку Закону "Про

 недобросовісну конкуренцію", де замість однієї статті

 7   буде   повноцінний   Закон,   близько   30  видів

 недобросовісної  конкуренції.  І ви будете розглядати

 постатейно,  і  тоді це питання можна буде висвітлити

 повноцінно. Але на сьогодні відповідь така. я 
 я                           - 60 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр  Леонідович,  я думаю, що

 добросовісніть -це є добросовісність. Тут її нічим не

 підміниш, чи на засіданні сесії, чи при конкуренції.

      Чупахін, за ним- Кузнєцов.

      ЧУПАХІН.

      ЧУПАХІН.  В этом законе вы вводите слова решения

 антимонопольного     комитета.     В    законе    про

 антимонопольный      комитет      говорится,      что

 антимонопольный  комитет и его территориальные органы

 принимают  распоряжения  и  постановления и причем вы

 делаете   это,   в   законе   ссылку   на  закон  про

 антимонопольный  комитет.  Так, наверно, нужно внести

 соответствующие    изменения    и    в    Закон    об

 антимонопольном  комитете. Это первый вопрос, а вы не

 даете этих изменения.

      ___________.  Я  можу  зразу  відповісти. Щоб би

 потім  не повертатися. Річ у тім, що стаття 24 Закону я 
 я                           - 61 - я 

 про   антимонопольний  комітет  назвивається  рішення

 антимонопольного  комітету, тобто змін не потрібно, я

 думаю,  що  навпаки,  ми  оці  стаття  24 яка вводить

 поняття  ріешння  антимонопольного комітету, вислухав

 зауваження  що  цими рішеннями є тільки дві форми. Це

 розпорядження   постанова   і   ще  однією  формою  є

 протокол,   тобто  стаття  24.  Повністю  це  питання

 врегульовує,  щоб кожен раз в законі про обмеження не

 писати  розпорядження постанова, протокол поскільки є

 така  норма,  то  введено  коротке поняття "рішення".

 Тобто чисто редакційне технічне питання.

      ___________.    Но    в    других   статьях   об

 антимонопольном    комитете   есть   распоряжение   и

 постановление,  это  первый вопрос и второй, касается

 статьи  15.  Предлагалось  изменение  в  пояснении  и

 обосновании  этих  изменений.  В  конце  вы  говорите

 порядок   и   границы   контроля  будут  определяться

 законодательством.   Будут   определяться,  значит  в

 настоящий   момент  случай  предусмотрен  действующим

 законодательством,  нет.  Зачем  же тогда вносить эту

 статью?

      Либо,   в   соответствии  с  регламентом  работы я 
 я                           - 62 - я 

 Верховного  Совета,  нужно предлагать соответствующие

 изменения     законодательству,     которым     будет

 определяться  действия этой 15 статьи.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Я хочу вас заспокоїти, що це

 питання    сьогодні    врегульовано.   Є   відповідні

 документи,   я   їх   назву.  Це  "Державна  програма

 демонополізації  економіки  і  розвитку конкуренції",

 яка   визначила  оцей  порядок  і  доручила  Кабінету

 Міністрів затвердити (..........) показники, тобто іт

 випадки,  в  яких  така  згода необхідна. Сьогодні це

 питання   вирішено.  В  листопаді  Кабінет  Міністрів

 прийняв  Постанову  ь765 (я в першій доповіді про неї

 згадував   і  наводив  прикдади  приклади  конкретних

 порогових  показників). Тобто саме це передбачає, щоб

 контролю  і згоду Антимонопольного комітету енобхідно

 тільки  щодо  великих  підприємств.  Тобто  в окремих

 вузьких  випадках.  Ні  в  якому разі Антимонопольний

 комітет,  і це його завдання, не має права обмежувати

 підприємницьку   діяльність   понад   ту   міру,  яка

 енобхідна для захисту добросовісної конкуренції.

      І  що  до  першого  вашого  питання,  ви  внесли

 уточнення  -я  вам  додатково  теж відповім, що слово я 
 я                           - 63 - я 

 розпорядження  і  слово  "постанова" окремо від слова

 рішення  вживається  там,  де  треба  розмежувати  ці

 понятття.

      Якщо      про     порушення     антимонопольного

 законодавства,  то  тільки  розпорядження,  якщо  про

 примусовий  поділ, то тільки постанова. От саме у цих

 випадках   і   записано   окремо   постанова,  окремо

 розпорядження. А там де мова йде про загальне поняття

 рішення,   щоб   не   розписувати  вводяться  поняття

 "рішення".

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Кузнєцов, за ним Пронюк.

      КУЗНЄЦОВ.    Уважаемый    Александр    Иванович,

 Кузнецов,    127    избирательный    округ,   фракция

 коммунистов.

      У   меня  к  вам  два  вопроса  основных.  Общее

 впечатление   от   тех   поправок   и  вообще  нашего

 антимонопольного  законодательства, у меня, например,

 лично  складывается впечатление, что мы решили теперь

 через  Антимонопльный  Комитет окончательно развалить

 нашу   украинскую   промышленость.  Это  так  сказать

 приамбула. И полномочия, которые вы сейчас заложили в я 
 я                           - 64 - я 

 этот  закон,  мне  напоминает полномочия гестапо, что

 (..........)  вашего  комитета  ничего теперь сделать

 невозможно.

      Но  вопрос у меня вот какой к вам, значит в свое

 время  задавался  вопрос,  еще  на  прошлой Верховной

 Раде.  Вы  просчитывали сколько предприятий в Украине

 подпадет   под   действие   нашего   антимонопольного

 законодательства. Это во-первых.

      И  во-вторых,  вот  в  статье  15, вы говорите о

 контроле,  в  поправке  вносится  "...  о контроле за

 придбанням  часток  акцій"  там контрольних пакетів і

 таке  інше.  Как же вы будете это все контролировать,

 если  нет  фондового  рынка  Украины,  нет свободного

 перемещения  капитала.  Это  вы что о приории делаете

 статью,    на    будущее   оно   там   где-то   будет

 просматриваться?

      И  последний  у  меня  вопрос  о  постановлении,

 которое  выносится.  Вы не можете мне об'яснить мне и

 всем  депутатам, чем вызвана необходимость работников

 антимонопольного  комитета  прировнять  к  работникам

 правоохранительных   органов?  Это  уже  очень  новые

 льготы вы хотите получить.

 я 
 я                           - 65 - я 

      ___________.  Дякую і вам за запитання, оскільки

 це  нагода як анонс до звіту про діяльність комітету,

 відповісти   на  питання,  які  стосуються  ідеології

 роботи  комітету.  Я  звичайно  не  зможу пересказати

 зміст  цих  56  сторінок,  де  ви  найдете  і  те, як

 антимонопольний   комітет   допомагав   створювати  і

 відтворювати  ті  крупні  комплекси  підприємств, які

 фактично  інакше були приватизовані як окремі частини

 в  тих  випадках, коли він вбачав, що саме збереження

 таких життєздатних структур допоможе створенню дійсно

 нормальної   конкуренції.   Адже,   конкуренція   між

 слабаками, між підприємствами, банкротами неможлива і

 тому  не  в інтересах антимонопольного комітету, щоб

 на  ринку  були  якісь аморфні, не конкурентно здатні

 підприємства,  тим  більше  українські  підприємства.

 Тому,  це  якраз  ідеологія  така  закладається в всю

 роботу  комітету. І тут ви знайдете приклади, коли ми

 погодожували    створення    акціонерних   товариств,

 наприклад,  Укрнафта,  яке має там 30 тисяч працюючих

 досить  крупних  підприємств. І ми, нивпаки, говоримо

 про  те,  що  їх  потрібно  ще  доповнити, підкріпити

 вертикально   інтегрованими   структурами,   дати  їм

 можливість   і  реалізовувати  на  роздрібному  ринку я 
 я                           - 66 - я 

 продукцію,   але   таким   чином,   щоби   при  цьому

 зберігалась    конкуренція   між   цими   вертикально

 інтегрованими крупними структурами. тобто, я хотів би

 зауважити,  що питання конкуренції і питання величини

 підприємства  -це  не  антогоністичні  питання. Тобто

 крупні  підприємства можуть цілком спокійно працювати

 на українському ринку і цілком нормальтно конкурувати

 між  собою.

      Тому ні про який розвал української економіки (і

 я  в  своїй  доповіді по звіту про це спеціально буду

 зупинятися,  тому я більше зараз на це питання не даю

 відповідь)...  Лише  зауважу  і нагадаю ще раз, що ці

 повноваження,  які  ми зараз... про які говоримо -99%

 визначені  сьогодні. І ми нічого нового не просимо. А

 ті  нові,  які  я сказав, я їх чітко виділю. І це ті,

 які  має  і  маленька  Словакія, і велика Росія, і ще

 більша   Америка.  Тобто  це...  ми  повинні  жити  в

 гармонізованому  правовому  полі.  Наші підприємці не

 повинні,  переходячи  в іншу країну, зустрічати якісь

 закони  і  не  розуміти, що це таке. А тим більше, ми

 підписали   договір  про  узгодження  антимонопольної

 політики   з   СНД,  з  країнами  СНД.  Ми,  Україна,

 підписала... Я маю на увазі антимонопольний Комітет і я 
 я                           - 67 - я 

 уряд...  А  Україна  підписала договір з Європейським

 Союзом,  і  ми  зобов'язані  мати  приблизно однакові

 норми Закону.

      Тому   я   думаю,   що   після   розгляду  звіту

 антимонопольного  комітету  багато  питань,  особливо

 таких в різкій формі постановки, повинні бути зняті.

      Що  стосується, скільки підприємств підпадає під

 закон,  стільки,  скільки  підпадає під Кримінальний

 кодекс. Невідомо, хто буде порушувати.

      Закон       стосується      тільки      порушень

 антимонопольного  законодавства в частині зловживання

 монопольним  становищем, недобросовісної конкуренції.

 Тому  якщо  таких  порушників  не  буде взагалі і всі

 будуть дотримуватись цього  закону, то ноль.

      Стосовно контролю за злиттям, про яке я говорив,

 то   це   десь   20   відсотків   тих   злиттів,  які

 відбуваються,   тобто,   одна  п'ята  частина.  І  ми

 спеціально   рахували,   брали  дані  в  Мінстаті  по

 розмірах  основних  фондів  і  я  вже  казав,  що  ми

 піднімемо  цю  планку.  Чому? Тому що Антимонопольний

 комітет  не  може  розглядати  навіть  технічно кожне

 злиття,  він не ставить перед собою таку задачу. Адже

 Верховна    Рада    доручила   йому   слідкувати   за я 
 я                           - 68 - я 

 конкуренцією,  а  якщо  це  невелике  підприємсво, то

 звичано,   що   в   їхніх  діях  ніякої  загрози  для

 конкуренції бути не може. Тобто, і тут є питання.

      Стосовно  фондового  ринку.  Справа  в  тому, що

 придбання  акцій  може  здійснюватись  як  на  самому

 фондовому  ринку,  так і на біржевому, організованому

 ринку,  так і на позабіржевому ринку. Тобто, сьогодні

 хоч  ринку  немає,  але, наприклад, створена компанія

 Укррічфлот,   яка   об'єднувала,   входила  клись  в

 об'єднаня  Укррічфлот і на базі цього об'єднання було

 створено  17  акціонерних  товариств.  Уже  поступово

 починає    придбавати   акції   тих   17   незалежних

 акціонерних   товариств.  Уже  сьогодні  придбала  ці

 акції.

      Таким  чином, якщо ми не розглянемо це питання і

 не  будемо  контролювати,  то  через деякий час у нас

 весь  річковий  флот  буде  в  руках однієї компанії.

 Звичайно,  потім  ми  будем  говорити,  а  чому у нас

 монопольні  ціни?  А  це  уже  пізно, уже власність в

 руках  і  вже  щось зробути буде майже не можливо. То

 для  того,  щоб  заподігти  такій монополізації через

 придбання   контрольних   пакетів   акцій,  яке  може

 здійснюватись,  як  на  біржовому  ринку,  так і поза я 
 я                           - 69 - я 

 біржовому  ринку  і  по  угоді  прямій між власниками

 акцій   передбачається  ця  норма,  і  вона  сьогодні

 працює.  Тобто  мовай  йде  лише,  я ще раз кажу, про

 гармонізацію законодавства. Як раз в цій частині, от,

 пан  Суслов  виступав.  І  я  хотів  би сказати, що і

 стосовно банківської діяльності, і стосовно фондового

 ринку  -це  вузькі  питання,  які  стосуються  злиття

 підприємств.

      Зловживання   монопольним   становищем,   які  в

 законах уже антимонопольних прописані. Мова лише йде,

 щоб  не було суперечностей двух законів. Сьогодні нам

 ніща   не  заважає  контролювати  придбання  акцій  в

 частині злиття, ще раз наголошую, не будь-якої акції,

 не  громадян,  які  акції  прибають,  а тільки в тому

 випадку,  коли  має  місце  концентрація  економічної

 влади.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  оголосив  депутата Пронюка, і на

 цьому завершим.

      Будь ласка, Пронюк.

      ПРОНЮК.

 я 
 я                           - 70 - я 

      Тисленецький  205,  Евген Пронюк, фракція, група

 "Державність", Українська республіканська партія.

      Шановні  колеги!  Ті  доповнення  і  зміни,  які

 пропонуються,  мене зовсім не лякають у розумінні, що

 це   обов'язки,   так  би  мовити,  функції   якихось

 комісарів  НКВД  чи  КГБ.  Тому  виони видаються мені

 цілком  нормальними, і я буду голосувати за прийняття

 їх.

      Тепер, пане Завада, у мене є до вас  2 запитання.

      Перше.  Третій  пункт  статті  1  ви  пропонуєте

 викласти  в  редакції  про  примушення підприємців до

 вступу  в  асоціації.  Очевидно, ці примушення, тобто

 створення монополій, які б диктували ціни і все інше,

 можуть  мати  несиловий  характер, скажем, шантаж,

 погрозу   і   все   інше.  Тому  мене  цікавить,  які

 механізми,   які   способи   маєте   в   цьому,   щоб

 досліджувати, як це здійснюється? Це перше запитання.

      І  друге  запитання. Визнання законів, звичайно,

 не  позбавляє  винних  від  віповідальності.  І все ж

 таки,  ці  зміни (в нас багато вноситься змін), як ви

 доводите  оці  зміни  до підприємців, адже їхнє число

 зростає  в  нас  і  приватної власності, і державної, я 
 я                           - 71 - я 

 таке  інше.  То  як  ви  доводите  до  відома,  як ви

 пропонуєте?    Тобто    я   маю   на   увазі   момент

 профілактичної   діяльності,   а   не   тільки  потім

 відповідальності.

      Прошу.

      _______________

      Дякую  за  запитання.  Стосовно першого питання.

 Перш  за все мова йде про примушення, і, звичайно, не

 в  тому  випадку,  коли шантаж чи якісь інші дії, які

 підпадають  під  кримінальне  законодавство. Мова йде

 про  такі  речі  (я  думаю, що тут присутні керівники

 підприємств,  представники  органів влади і працювали

 колись  на  тих  посадах,  мова йде про дію скликання

 зборів,  керівників, які переростає в установчі збори

 об"єдання   і  проводяться  під  керівництвом  голови

 комітету   чи   міністра   і   таким  чином  керівник

 підприємства,  з  яким міністр уклав контракт, просто

 не  може відмовити, коли його таким чином загоняють в

 об"єднання.

      То  щоб  захистити  керівників  підприємств  від

 таких  дій, щоб надати їм можливість дійсно визначати я 
 я                           - 72 - я 

 необхідні  такі  об"єднання  і яке воно повинно бути,

 тобто   підвищити  самостійність  підприємств  у  цих

 питаннях  і  приймається  ця  норма,  а що стосується

 повноважень     комітету,     то     ми    розробляєм

 антимонопольний   процесуальний   кодекс,   де   буде

 приписана   одночасно   і   відповідними  запобіжними

 заходами і ця процедура розгляду справ пов"язанних із

 такими  серьозними  порушеннями,  як  зговір  з метою

 фіксації цін.

      Хоч  я  і  обіцяв бути коротким, але оце питання

 про  такі  складні випадки порушення антимонопольного

 законодавства,  я  хотів  би  нагадати  про те, що за

 зговір з метою фіксації цін, це статья 5 неправомірні

 угоди  передбачена  і  кримінальна  відповідальність,

 тобто  це якраз питання серьозної ваги і звичайно цей

 антимонопольний  процесуальний кодекс визначить чітко

 уже  цю  процедуру.  На  сьогодні  вона  є,  але вона

 недостатня  для  того,  щоб реалізувати в повній мірі

 такі  види  складні,  як  таємні змови, ми сьогодні з

 таким стикаємось, коли в усій області однаково висока

 ціна,  ніде  нема  ні протокола, ні телефонограми, ні

 ніякого рішення, ні накази, а ціна одна.

 я 
 я                           - 73 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

      (Шум в залі)

      ПИТАННЯ З ЗАЛУ ( не чути)

      ___________.  Я  зрозумів.  Справа в тому, я так

 зрозумів,  що  ця постанова буде окремо голосуватися.

 Тобто,  зараз   ви  проголосуєте  тільки  Закон  "Про

 внесення  змін до Закону "Про обмеження монополізму",

 де  цієї  фрази  немає. Тому я відповім. Може коли ви

 будете  перед  голосуванням  за цією фразою. В мене є

 відповідь...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Хорошо.   Спасибі.  Сідайте,  будь

 ласка.

      Чоботарьов Валентин Павлович, Голова підкомісії,

 будь ласка.

      ЧОБОТАРЬОВ.

      Эти  изменения  и дополнения, которые предложены

 Председателем   Антимонопольного  комитета,  как  раз я 
 я                           - 74 - я 

 разшыряют  и  уточняют  действия того Закона, который

 был сделан.

      Мы  жалуемся всегда о том, что у нас принимаются

 законы,  которые плохо реализуются. Вот эти изменения

 и  дополнения  как  раз  и  являются  тем  средством,

 которое   позволяют...  тем,  если  хотите,  рычагом,

 который  позволит более точно доводить решение Закона

 "Об   ограничении   монополизма   и   недопущении   и

 недобросовестной    конкуренции   предпринимательской

 деятельности".

      Это,   включая   и   тот  момент,  где  уточнена

 ответственность  за  нарушение самого Закона. В самом

 законе  об  этом  говорилось  только, что предприятие

 может  прекратить свою монопольную деятельность, но а

 наказания за это никакого не следует, ну и так далее.

      Комиссия  предлагает  эти  изменения  принять  в

 первом   чтение,   если   какие   еще   будут  другие

 дополнения, готовы расмотреть.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  до  Валентина  Павловича

 єсть? Немає. Сідайте, будь ласка.

      Я  прошу  записатись  на  обговорення.  Включить

 систему. Достатньо. Спасибі. я 
 я                           - 75 - я 

      Вітренко, за ним Марченко.

      ВІТРЕНКО.

      Я  хочу,  розглядаючи  ці  зміни і доповнення до

 Закону   України   "Про   обмеження   монополізму   і

 недопущення        добросовістної       конкуренції".

 (..........) мовилась на двох таких пунктах.

      Перший     -це     доповнення,    яке    вносить

 Анимонопольний  Комітет щодо встановлення монопольних

 цін.  Я  хочу,  щоб ми чітко зафіксували, становлення

 монопольно  високих цін, бо я переконана, що шановний

 Олександр Леонідович і шановна Зінаїда Миколаївна, не

 зовсім  добре  розуміють,  що  сьогодні, якщо є змога

 тримати  монопольно  низькі  ціни,  то  треба  з  цим

 погоджуватись  і  це  підтримувати.  І я можу навести

 приклад  Рівненської області. Коли облвіконком тримав

 монопольні  низькі  ціни  на хлібопродукти. Втрутився

 антимонопольний   комітет,   розблокував  це  рішення

 місцевої  Ради  і  в усіх селах і місті були однакові

 найнижчі  в  Укрїні  ціни на хліб. Тепер вони високі,

 вони скачуть від села до села і порядку жодного нема. я 
 я                           - 76 - я 

 Тому,  будь  ласка,  давайте сьогодні антимонопольний

 комітет   буде  спрямовувати  свою  діяльність  проти

 монополізму  там,  де  дійсно не захищаються інтереси

 населення.   І   ось   в   цьому  пункті  ви  пишите:

 "Дискримінаційних  цин,  що  обмежують  права окремих

 споживачів".   Це   на   стільки   формуліровка  така

 оптікаєма,   що  я  сама  не  розумію,  що  ви  в  це

 вкладаєте.  І  тому  пропозиція,  щоб коли ми слухали

 звіт  антимонопольного  комітету,  коли  б ми слухали

 звіт Уряду, де733 постанови, коли б ми слухали проект

 бюджету  на  1995  рік,  щоб кожен раз при цьому були

 присутні  представники  антимонопольного  комітету. І

 ось  ці  поправки,  що  ми  дали  до  Конституції про

 включення   і   голови  антимонопольного  комітету  і

 керівництва антимонопольного комітету, і затвердження

 Верховної  Ради. Я хочу наголосити на тому, що дійсно

 Верховна   Рада   повинна   керувати  антимонопольним

 комітетом   в  тому  напрямку.,  щоб  антимонопольний

 комітет захищав державну позицію, державні інтереси.

      Хочу  підтримати пропозиції щодо статті 19-ї про

 зміни  штрафних  санкцій  і розмірів штрафів. І це (я

 хочу   підкреслити  для  колег-депутатів)  -чому  нам

 сьогодні   обов'язково   треба   переглядати  мінімум я 
 я                           - 77 - я 

 заробітної  плати, чому сьогодні обов'язково потрібен

 закон,   концепція  про  оплату  праці.  Тим,  що  ми

 встановили  наднизький  неоподаткований мінімум, а ви

 виходите  з  ньго,  хоч  ви  й  підняли,  дійсно,  цю

 планку...  Але  ми  створюємо  умови  для  того,  щоб

 податки  належні  не  платили,  штрафи  не платили до

 державного  бюджету. Щоб державний бюджет і надалі не

 отримав  ці  суми,  які він повинен отримувати. Тому,

 будь  ласка,  антимонопольний Комітет, я думаю, що ми

 підтримаємо  вас  у  першому  читанні,  але  оцю  мою

 поправку прийміть, будь ласка, до уваги.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Марченко, за ним Чупахін.

      МАРЧЕНКО

      Я  скажу,  что  я  не  буду  голосовать в первом

 чтении   за   этот   Закон.   И  по  содержанию  (или

 мотивация)  -  это   содержание   статьи   16   этого

 законодательства,  где  монопольному  Комитету дается

 право  "...  прийняти  Постанову про примусовий поділ

 монопольних  утворень..."  Дальше  эта  процедура,  в я 
 я                           - 78 - я 

 общем-то,  в этой же статье расширяется. Скажу сразу,

 что  как  производственник  и...  считаю, что Украина

 может  выйти  на  международную  конкуренцию со своим

 товаром,   с   ___________государством,   если  будут

 развиваться  уникальные  предприятия.  Даже  если они

 будут  монополисты.  А  другого,  скажем,  ну, другой

 пут   - это   превратить  Украину,  так  сказать,  во

 второстепенное  или  в  третьестепенное  государство.

 Поэтому,  если останется эта редакция 16-й статьи, то

 монопольный комитет, то Антимонопольный комитет может

 вмешаться   и   разрушить,  скажем,  производственные

 структуры,  у  которых  я буду поддерживать, если они

 будут    создаваться    на   принципах   максимальной

 эффективности,  минимальной  издержки  и максимальной

 производительности труда.

      Поэтому,  скажем,  изгаться  в  антимонополии по

 разрушению  производственных  структур  я  не буду. Я

 вижу   в  другом  основную  функцию  Антимонопольного

 комитета  -это  контроль  за  издержками, контроль за

 ценами.  И,  безусловно,  там  бы  я дал максимальные

 права  для  того, чтобы через это именно поддерживать

 конкуренцию  в различных сферах.

      И  вот Владимира Яворивського. Четыре года назад я 
 я                           - 79 - я 

 мы  с  ним  были  конкуренты,  когда  он  поддерживал

 приватизацию   по   той   методологии,  которая  была

 приняты.  Я  от  микрофона тогда сказал, что Владимир

 Яворивськый  будет  писать  книгу,  как  он  развалил

 экономику  Украины.  Сейчас он уже тронулся за именно

 уникальные  предприятия нашего государства. Я считаю,

 и  обязанность  государства  именно  поддерживать их,

 потому  что  это лицо государства. А так, вообщем-то,

 мы  можем  стать  на  путь  максимальной конкуренции.

 Например, в сельском хозяйстве дать каждому по лопате

 и  вила. Например, в промышленности дать по молотку и

 паяльнику   -и   пусть   государство   под   лозунгом

 конкуренции работает и превращает и делает продукцию.

      Поэтому  из-за этой статьи и из-за того, что мне

 представляется, Антимонопольный комитет стал на путь,

 скажем  так,  на  мой взгляд, неверный. Я не буду его

 поддерживать,  потому  что  это  будет еще один шег к

 разрушению  и  государственной промышленности и наших

 комплексов, которые являются сейчас важными. Я за то,

 чтобы на Украине были и ракеты, и не надо с ними там,

 скажем, ракетостроительные заводы, и остальные.

      Спасибо.

 я 
 я                           - 80 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ну,   я  думаю,  я  вибачаюсь,  не

 коментую  Володимира  Романовича, но якщо у вас по 16

 статті  єсть  ваші  пропозиції,  ваші  бачення, ми їх

 повинні   врахувать   і   в   другому   читанні   при

 голосуванні,  остаточному  затверджені, ми їх повинні

 врахувать,  безперечно.  А  ви  свою думку висловили.

 ......,  безперечно,  думка  правильна.  Але  його  в

 першому   читанні,   я  думаю,  ми  будем,  все-таки,

 голосувать.

      Чупахін, за ним Кармазін.

      ЧУПАХІН О.М.

      Уважаемые  колеги! В предлагаемом проекте Закона

 предлагается   исключить  из  Закона  Украины  "  Про

 обмеження монополізму" статьи 10, 11, 12, 17, 18. Это

 овершенно   справедливо,  поскольку  содержание  этих

 статтей    полностью    изложено    в    Законе   про

 Антимонопольный  комитет.  Но  если  и  далее изучать

 предлагаемые  изменения,  то  становится видно, что и

 статья 9 часть статьи 14, статья 16, 19, 23 и часть 3

 статьи  24 также относится к ведению Антимонопольного

 комитета  и  в той или иной степени изложена в Законе я 
 я                           - 81 - я 

 про  Антимонопольный  комитет.  Это  мое  предложение

 сводится  к  тому,  чтобы  и  эти статьи исключить из

 действия этого Закона.

      И  несколько  возвращаясь  к  статье  4,  о  чем

 говорила народный депутат Ветренко, хотел бы обратить

 ваше  внимание, что не только установление монопольно

 высоких  цен,  но и само понятие монопольной цены, на

 мой взгляд, требует уточнения.

      В  этом Законе дается понятие монопольной цены и

 говорится,    что   монопольная   цена   приводит   к

 ограничению  конкуренции.  Но  какая  цена приводит к

 ограничению   конкуренции:   монопольно  высокая  или

 низкая  цена?  Вот об этом, на мой взгляд, тоже стоит

 подумать,   и  с  учетом  вот  этих  замечаний  можно

 принимать Закон в первом чтении.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      _______________

      Шановні народні депутати, вчитайтесь уважно в ті

 статтіЗакону, зміни, які нам запропонували. Я вважаю,

 що  цей  Закон  не  можна  приймати в першому читанні я 
 я                           - 82 - я 

 категорично. Чому?

      Що   ж   миробимо?   Це   практично   Закон  про

 монопольний   комітет,   а   не  про  антимонопольний

 комітет.  Причому  монополія  така,  якої ще ніхто не

 знав ніколи в світі, мабуть.

      Задумайтесь  самі:  замість  судового  розгляду

 розглядання   справ  антимонопольним  комітетом,  так

 званим,  проводитись;  замість слідчих і т. д. теж це

 буде     робити    все    антимонопольний    комітет.

 Антимонопольний  вже  процесуальний кодекс придумали!

 Це вже взагалі, кури будуть сміятись над нами!

      Подивіться,  що  робиться  далі.  Ще  нам  потім

 запропонують  антимонопольну  міліцію  ввести  -і все

 буде нормально.

      Що    пишуть?   " Ухилення   від   виконання   чи

 несвожчасного  рішень..."  все  примусово, примусовий

 поділ  і т. д. Що ж буде тоді робити арбітражний суд,

 що  він  буде робити? Подивіться, що пропонується нам

 по  штрафам.  Я  не  говорю,  що  є  адміністративний

 кожекс,  туди можна внести статтю, можна зробити так,

 щоб права особи не порушувалися. Це зробити через суд

 і  так  далі,  ніхто  цього  ніде не хоче, хочуть всі

 права  мати,  а  куди  тоді всі штрафи, подивиться 50 я 
 я                           - 83 - я 

 відсотків  до  цільового бюджетного фонду розвитку, і

 так далі, а що ж в бюдет піде.

      Ну  я просто хочу, щоб нас сьогодні не обдурили,

 подивиться  чому антимонопольний комітет мовчав коли,

 порушувалося    антимонопольне   законодавство,   при

 акціінуванні Азовського пароплавства. Чому він мовчав

 в разі інших випадків.

      О  цих повноважень не вистачає я теж категорично

 і  проти  зміни підпорядкованності, підпорядкованість

 вже Кабінету Міністрів, та підзвітній Верховній Раді,

 поки  що  Верховній  Раді  підзвітні  всі, окрім пана

 Табачника.  Тому  що  це  структура  яка не підзвітна

 нікому зараз Адміністрація Президента. Так вот я дуже

 прошу   вас   шановні   народні   депутати,  все-таки

 відхилити  цей  закон  і вностити зміни та доповнення

 трошки  узгоджуючи з інших законодавством яке існує у

 нас в країні.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА Спасибі. Кияшко за ним Черенков.

      КИЯШКО. Уважаемый Александр Ниолаевич, уважаемые

 колеги.   Несомненно   что   вопрос   с  органичением я 
 я                           - 84 - я 

 монополизма       и      недопущения      конкуренции

 недобросовестной  предпринимательськой  деятельности,

 принимать  надо  и  работать  над  ним необходимо, но

 втоже  самое время заон должен работать на укрепление

 государства,   вопрос   ограничения   монополизма   я

 понимаю,  то  это в интересах товаропроизводителя и в

 первую    очередь    государства,    как    субкекта,

 составляющего   основу  и  гаранта  для  жизни  наших

 граждан.

      Поэтому  вопрос о монополизме, и вопрос о тех же

 монопольных  ценах,  он  не  может быть поставлен так

 однозначно,  как  поставлен  в  данном  проэкте.  Вот

 посмотрите,  мы  как  социалисты  всегда выступали за

 необходимость  гарантированого  прожиточного минимума

 нашим  гражданам.  Государство  может гарантировать и

 обязано  в определенных случаях держать монополию тех

 цен   на   товары  первой  необходимости,  в  которых

 население нуждается.

      Это  не  только  наше  общество  за  70 лет этим

 занималось,  этим занимаются и большинство нормальных

 цивилизованных государств рыночной экономики. Поэтому

 говорить  о  монополии  цен на хлеб, монополии цен на

 молоко,  и  разваливать, и запрещать держать эти цены я 
 я                           - 85 - я 

 на одном уровне, на мой взгляд невозможно и не нужно.

      Потому  что  возникает  сразу практика, возьмите

 сельское  население  и  городское  население.  Селяни

 производят  хлеб,  молоко,  заводы  перерабатывают  в

 городе  и цены у товаро производителей, сельхозников,

 на эти товары итоговы, получается в два-три раза выше

 чем  в  городах,  накладка транспортные расходы и так

 далее, и так далее.

      И  второе,  когда  мы говорим о монополии, то мы

 должны говорить о тех производствах, которые работают

 в  рамках  нашей  единой  республики  и которые могут

 между  собой  конкурировать  и  должны конкурировать.

 Если   же  мы  имеем  уникальные  производства,  либо

 военно-промышленного  комплекса, либо энергетического

 комплекса  либо другого, то говорить о монополии либо

 насильстенный демонополизации уникальных предприятий,

 не  имея  в  загашнике  другого предприятия, я думаю,

 невозможно.

      Я  поддерживаю  выступление  наших  социалистов,

 Марченко и Ветренко, в данном случае. И считаю, что в

 первом   чтении   со  всеми  доработками  этот  закон

 принимать  надо,  а  во  втором  чтении  учесть  наши

 замечания и принять его во втором чтении. Спасибо! я 
 я                           - 86 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі! Черенков, будь ласка.

      ЧЕРЕНКОВ

      Уважаемые   колеги!   Я   хотел  бы,  чтобы  все

 принимаемые  законы  Верховного  Совета были максимум

 направлены  на то, чтобы они были прямого действия. В

 данной     ситуации    здесь    имеется    трактация,

 двухмысленность   данного   закона,   и  не  принимая

 закон...  Данный  закон  принимать  в  первом  чтении

 принимать  нельзя,  я  считаю, а принимать его сейчас

 совместно с законом о недобросовестной конкуренции.

      Следующий вопрос, это вопрос касается цен. Здесь

 рассматривается  ряд негативных вопросов, в частности

 определения    критерия,    определения    цены    по

 антимонопольном  комитете.  Я  считаю,  что  в данной

 ситуации    это   будет   субьективная   оценка   лиц

 непосредственно  в  регионах  и в данной ситуации они

 будут выполнять функцию полиции по ценам.

      Поэтому,  данный  законопроект, я считаю, даже в

 первом   чтении  принимать  нельзя.  Нужно  конкретно я 
 я                           - 87 - я 

 вызначиться по этим вопросам.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Таким  чином...  Ви  ще хотіли, да?

 Який округ? А? 155-й?

      СЕМЕНЮК В.П. (159 виборчий округ).

      Сьогоднішня  розмова  по  поданому законопроекту

 нагадує мені монополію на думку, яку ми колись раніше

 мали.   В   свій  час  Михайло  Сергійович  Горбачьов

 говорив:  "Товарищи,  есть  два  мнения: одно  - мое,

 другое - неправильное".  В результаті  - маємо те, що

 маємо.

      Я  ці  слова  сказала  тому,  що хочу підтримати

 голову   Комісії  з  питань  фінансів  і  банківської

 діяльності, що такий Закон повинен бути обговорений у

 комісіях.  Зокрема, по банках, банківської діяльності

 і основних базових комісіях.

      Друге. Ще хочу підтримати депутата Кармазіна про

 те,  що, дійсно, запропонований нам проект ліквідовує

 монополію   на   державну  власність,  зате  узаконєю

 монополію   холдінгової  компанії.  І  якщо  взяти  й

 проаналізувати  той  Указ Президента, який був раніше

 прийнятий,   значить,  і  підписаний  Кравчуком,  так я 
 я                           - 88 - я 

 хочеться   сказати,   що  дійсно  несумісність  цього

 законопроекту  і відповідного Указу. Тому я пропоную,

 шановні  колеги,  давайте  все-таки відправим його на

 доопрацювання,   обговоримо   в   комісіях  з  питань

 фінансів,  банківської діяльності, базових галузей. А

 тоді приймати і мати відповідно економічні прорахунки

 і відповідні економічні прогнози.

      Дякую за увагу!

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Будь ласка.

      Доповідач  просить  слово  наодну  хвилину, будь

 ласка.

      ___________.   Шановний  Олександр  Миколайович,

 шановні  народні депутати, я дуже стурбований деякими

 думками,  кі  тут  були  висловлені  і  хотів би дати

 просто суху інформацію.

      Перше. Повноваження Антимонопольного комітету не

 можна  сприймати  взагалі,  вони  дуже  вузькі.  І на

 прикладі    цін    я   вам   спробую   це   пояснити.

 Антимонопольний комітет працює там, де є конкуренція,

 а  конкуренція  там,  де  є вільні ціни. Якщо Кабінет я 
 я                           - 89 - я 

 Міністрів  визначив  своєю 733 Постановою, що ціна на

 борошно   регульована,  ціна  на  елеваторні  послуги

 указана   нещодавно   Президентом   регульовані,   чи

 делегував,     скажімо,    місцевим    Радам    право

 встановлювати  ціни  на  певні  товари, які завгодно,

 рівень  цін  встановлює той, хто регулює. Але Кабінет

 Міністрів    дав    повноваження    місцевим    Радам

 встановлювати  тільки  певні  ціни,  бо  він  Кабінет

 Міністрів,   він   же   якусь  політику  якусь  єдину

 проходить.  І  мова йшла про ті випадки, коли місцеві

 Ради   просто   порушили   закон,  порушили  Постанову

 Кабінету Міністрів - і більше нічого.

      Тому  там,  де є визначено державне регулювання,

 там, де це регулювання здійснюється місцевими Радами,

 Міністерством  економіки,  кабінетом  Міністрів,  там

 немає  повноважнь  Антимонопольного  комітету. Він не

 збирається   втручатись   в  сферу  діяльності  інших

 міністерств. Цей закон стосується тільки конкуренції.

 Якщо  регульована  ціна,  то  там  конкуренції просто

 немає,  тому  що  ціну  встановлює  якийсь  державний

 орган.  Тому  просто  ці  паралельні речі, розумієте?

 Там,  де є конкуренція, це сьогодні певна сфера, де є

 приватна  власність  і де є вільні ціни. Тому я хочу, я 
 я                           - 90 - я 

 щоб   ви   це  розуміли,  що  ніякої  тут  монополії,

 антимонопольного комітету немає.

      Друге  питання. Взагалі принципово стосовно цін.

 Якщо    ми    не    забезпечимо    високу   ціну   на

 сільгосппродукцію  для  товаровиробника,  ми  не дамо

 йому  обігових  коштів, він не зможе купляти машини і

 механізми.

      Я  думаю,  що  ви  мене  всі  підтримаєте, що це

 повинно  бути,  щоб  колгосп,  фермер міг заробити ці

 гроші,  не  одержати  за  пільги, але треба соціально

 захистити   населення.   І  зараз  це  треба  зробити

 синхронно:  дати  людям  гроші,  щоб  вони  могли  ці

 продукти  купити,  але  щоб  село  не  залишилося без

 копійки  грошей,  щоб ті ціни, які воно може продати,

 щоб  були  достатні,  щоб  компенсувати його витрати.

 Тому  якраз  те,  що  ми допомогли селянам встановити

 більшу  ціну,  це  якраз  і говорить про те, щоб селу

 допомогти  перш  за  все,  тому  що  сьогодні  ціна і

 зарплата регулює всі економічні процеси.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Леонідович, спасибі.

      _______________ я 
 я                           - 91 - я 

      Добре.  І  останнє. Я прошу стосовно примусового

 поділу,  якраз  я  повністю з Володимиром Романовичем

 згоден,   І  ми  таку  політику  проводим.  Володимир

 Романович,  я  про ваші зауваження говорю. Я повністю

 звами  згоден  про  те, що ні унікальні комплекси, ні

 підприєства ВПК, ні чого іншого не можна руйнувати. І

 це  в  Законі,  в  статті  16  Закону  про  обмеження

 прописано,  де  написано,  що ніякі цілісні комплекси

 чіпати  не  можна.  І  ні  одного прикладу Закону про

 антимонопольний   комітет.   Ми   ж  тільки  поправки

 вносимо, а там в статті 16 записано про цілісні майнові

 комплекси  про  всі  речі,  тобто якщо дивиться на цю

 статтю  в  комплексі  лише  про  штучні  надбудови не

 більше   які   стосуються  вриобництва.  Я  прошу  це

 врахувати.

      ГОЛОВА  Таким чином при обговоренні і відповідях

 на   запитання   внесена  дві  пропозиції6  одна  від

 комісії, про прийняття цьбого законопроекту в першому

 читанні  і друге про направлення на доопрацювання і в

 порядке постановки я ставлю на голосування.

      Проект  від  комісії  про  прийняття  в  першому

 читанні, прошу включить систему. я 
 я                           - 92 - я 

      Рішення    не   прийнято   таким   чином   закон

 направляється на доопрацювання в Комітет.

      Оголошуеться перерва на 30 хвилин.

 я                           - 93 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається питання про проект закону

 України  про  внесення  змін  і  доповнень до Кодексу

 України  про адміністративні правопорушення в зв'язку

 з     антимонопольним    законодавством.    Олександр

 Данилович, будь ласка.

      ___________.

      Шановний    Олександр    Миколайович!    Шановні

 депутати! Зміни до кодексу закону про адміністративні

 правопорушення      встановлюють     відповідальність

 службових   осіб,  керівників  підприємств,  а  також

 громадян,  які  займаються підприємницькою діяльністю

 без  створення  юридичної особи, за вчинення дій, які

 передбачені  статтею  20 про обмеження монополізму. І

 мова  тут  іде  про розмір штрафу, я вже казав, що їх

 треба  проіндексувати.  На  согодні  це  максимальний

 розмір штрафу 50 тис.крб.

      Далі.  Встановлює  процедуру, процедуру розгляду

 цього   питання.   Тобто,   антимонопольний  комітет,

 виявивши  порушення, складає протокол про порушення і

 цей  протокол направляє до Суду і суд приймає рішення я 
 я                           - 94 - я 

 про накладення штрафів і стягує цей штраф. Ось власне

 така процедура, яка закріплена в змінах до цього закону.

      Тобто,  наша  функція  в  цьому  законі,. тільки

 складання  протоколу  і  направлення до Суду. Рішення

 приймає Суд. У мене все.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все  у  вас? Запитання, будь ласка,

 запишіться. Запишіться, будь ласка. Включіть систему!

 Достатньо. Висвітіть, будь ласка.

      Гармаш,  за ним Сирота. Виставте 10 хвилин, будь

 ласка.

      ГАРМАШ    (    виборчий округ).

      Вот,  пожалуйста.... Вот вы оценивали ситуацию с

 тем, что как обратиться в Народный суд для реализации

 этой  нормы  правовой? Получится в судебном заседании

 вынесение  именно административного наказания, как вы

 вот записали?

      Практика,   я  думаю,  покажет,  что  эта  норма

 работать не будет. Как ваша позиция? Я ___________для

 того, чтобы написать, а дальше - трава не расти.

 я 
 я                           - 95 - я 

      ___________.  Наша  позиція  викладена  в  цьому

 проекті   Закону,   і  вона  підтримана  відповідними

 державними  органами,  підтримана  Комісією.  І  це -

 типова  практика,  яка  застосовується сьогодні всіма

 органами,  які  мають  право складати такі протоколи.

 Тобто, тут  ніяких новел немає - це типова процедура,

 вона  довела  свою працездатність і захищає, скажімо,

 громадян  від  можливих  зловживань  посадових  осіб,

 оскільки  в  цьому  випадку  рішення приймає суд. Суд

 приймає рішення одноособово, за спрощеною процедурою.

 Тому  технічних  якихось  проблем  немає, оскільки ця

 процедура   існує   в   Кодексі  про  адміністративне

 правопорушення стільки, скільки існує цей Кодекс.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сирота, за ним Довганчич.

      СИРОТА. Шановний доповідачу, щодо штрафів, то ми

 повинні  вносити  зміни до адміністраитвного кодексу,

 посилюючи    відповідальність   посадових   осіб   за

 порушення     в     тому    числі    антимонопольного

 законодавства.  Але  в  той же час тут вносяться такі я 
 я                           - 96 - я 

 норми,  в  яких  керує  доход керівника і мінімальний

 неоподаткований  доход населення. Чи є у нас механізм

 конкретного вихначення доходу керівника, і, наскільки

 я   знаю,  законодавствчо  сьогодні  не  встановлений

 офіційний  такий  мінімум. В такому разі, ми-то зміни

 вносимо, а чи будуть вони діяти, який сенс, в чому?

      ___________.  Розмір  штрафів  встановлюється  в

 неоподаткованих  мінімумах  і  фактично  цей показник

 сьогодні   встановлений,   він   діє,  закріплений  в

 відповідних  Постановах  Кабінету Міністрів і в інших

 нормативних   актах  і  це  цифра,  яка  на  сьогодні

 встановлена.  Тобто,  прийнявши  цей закон сьогодні в

 першому  читанні,  а  пізніше  остаточно, ми одразу ж

 одержамо результат.

      Стосовно  доходів керівника, то я, чесно кажучи,

 не  зрозумів,  про  яку  статтю  йдеться. Тут розмірі

 штрафів    встановлені   тільки   в   неоподаткованих

 мінімумах.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Довганчич, за ним Даниленко.

 я 
 я                           - 97 - я 

      ДОВГАНЧИЧ, 436 Кільменецький виборчий округ.

 436 Кільманецький виборчий округ, Давгань.

      Шановний    доповідачу!    Це    стосується    і

 попереднього   Закону,   значить,   і  цього,  що  ви

 представляєте. Мене цікавить отаке питання. Структура

 розподілу  отриманих  штрафів,  надходження отриманих

 штрафів.  В итой раз ухилилися від прямої відповіді і

 тепер  тоже.  Я  би  на  вашому місці запропонував 50

 відсотків  віддати в державний бюджет, а 20 от на то,

 що в третьому пункті. Як ви на це дивитесь?

      Дякую.

      ___________.   За   цим  Законом  100  відсотків

 штрафів  надходять до державного бюджету. Це загальне

 правило всіх штрафів, які накладаються судом.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Даниленко, зам Юхимчук.

      ДАНИЛЕНКО А.С.

      Олександр Миколайович, спасибі, я знімаю свою...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Юхимчук. я 
 я                           - 98 - я 

      ЮХИМЧУК А.П.

      Дякую.  Депутат  Юхимчук,  Жмеренський  виборчий

 округ 50.

      Шановний доповідач! У мене до вас єсть два таких

 запитання.  Буквально, в попередньому Законі, який ми

 тільки  що  прийняли,  була  така норма закладена, що

 адміністративні поруцшення несуть керівникі, службові

 особи  органів  влади.  Адже  ми  знаєм,  що єсть дія

 Закону    про    державного   службовця,   де   чітко

 регламентується   заборону   заняття  підприємницькою

 діяльністю,  особливо керівників державних установ. В

 статті  20 попереднього Закону ви таку норму заклали.

 Чи  не  є це протиріччя діючому Закону про державного

 службовця? Це перше питання.

      І  друге  запитання.  Скажіть  мені, будь ласка,

 ваше  відношення  до  того,  щоб  закласти  в  норму,

 наприклад,   за   грубе   порушення  антимонопольного

 законодавства  про  упинення  або  позбавлення  права

 заняння  в перспективі підприємницькою діяльністю. Не

 лише   тільки   обмеження   адміністративно-штрафними

 санкціями,    а    взагалі    позбавлення    заняттям я 
 я                           - 99 - я 

 підприємницькою  діяльністю. Щодо цієї позиції бажано

 б знать ваше бачення.

      Дякую.

      _______________

      Дякую  вам за запитання. Стосовно суперечності з

 Законом "Про державну службу", то таких суперечностей

 немає,  оскільки  тут  є  три  суб'єкти, до яких буде

 застосовуватись   відповідальність.   Посадові  особи

 можуть порушувати антимонопольне законодавство тільки

 у   випадку,   коли   вони  здійснюють  дискримінацію

 підриємців  органами  влади,  тобто  це про виконання

 своїх   безпосередніх   обов'язків   тоді,   коли  не

 виконують   розпорядження   комітету  щодо  ненадання

 інформації  т.  ін.  Тобто  тільки за ті функції, які

 вони  здійснюють  як  державні  службовці,  а  не  за

 функції,   які  як  підприємці,  оскільки  дійсно  їм

 заборонено цим займатися.

      Стосовно    керівників    підприємств,   то   це

 господарюючі  суб'єкт  підприємтсва,  яке  працює  на

 ринку  і,  звичайно,  відповідає  за діяльність свого

 підприємства.    Стосовно   осіб,   які   зхаймаються

 підприємницькою діяльністю, питань взагалі немає. я 
 я                          - 100 - я 

      Стосовно      позбавлення      прав     зайняття

 підприємницькою  діяльністю, то існує, на мій погляд,

 загальна   норма  стосовно  видачі  ліцензій,  видачі

 патентів  і там за грубе порушення законів і чітко ці

 питання врегульовані, тобто це не норма цього закону.

      ГОЛОВА. Спасибі Дьомін.

      ДЬОМІН.  Олександр Володимирович, в мене питанне

 де  що  іншої  відповідальності посадових осіб, но як

 відомо  часто  міністерства  і  відомства скажемо так

 податкова   інспекція   митниця  явяляеться  фактично

 монополістами   на  інформацію  по  підзаконні  акти,

 інструкції,  і інші нормативні документи, після цього

 суб"єктом  господарської діяльності часто приходиться

 попадати  в  таке  становище  що  вони  несуть великі

 збитки,  про  це  теж відомо, як ви вважаете, в цьому

 законі,  або  в іншому якомусь законі ми повинні були

 визначити   відповідальність  посадових  осіб  і  цих

 відомств, за несвоєчасну інформацію, або за обмеження

 цієї    інформації    яка    приводить   до   збитків

 господарської  діяльності  аж  до  можливого покриття я 
 я                          - 101 - я 

 збитків за рахунок цих відомств.

      ___________.  Дякую.  Ви  підняли  дуже  важливе

 питанне    і   саме   тому   щоб   скажімо   стосовно

 антимонопольного   комітету  не  було  таких  підстав

 говоритими  всі  наші  рішення  публікуемо  в  пресі,

 інформацію  про наші рішення публікуем в пресі і перш

 за   все   публікуем   нормативні   акти.  Це  сприяє

 прозорості діяльності комітету і ми зараз розробляемо

 цілий   комплекс   інших   документів  які  дозволять

 підприємцям  зрозуміти,  як  Антимонопольний  комітет

 підходить  до  вирішення  тих чи інших питань. Тобто,

 підвищить дієвість і ефективність Закону. Я вивчав це

 питання,  оскільки  ми  готуємо  і  антимонопольний і

 процесуальний  кодекс,  асме  з  цією  метою.  Але  в

 багатьох    країнах   діє   спеціальний   закон   про

 адміністративну   процедуру,   який   не  тільки  для

 антимонопольного   комітету,  але  й  для  будь-якого

 міністерства   чи   адміністрації,   чи  департаменту

 встановлює  правила  гри:  обов'язок приєма громадян,

 обов'язок  друкувати  рішення,  обов'язок надавати ці

 рішення. я 
 я                          - 102 - я 

      Я  думаю, що аткий закон потрібен і для України,

 оскільки сьогодні ми дуже і самі від цього страждаєм,

 оскільки  нам  теж інформацію не додають і ми без, до

 речі,   вирішення   оцього   питання,   що   сьогодні

 розглядається   зараз   не   зможемо   одержувати  цю

 інформацію.  А,  взагалом,  це  питання  Закону  "Про

 адміністративну  процедуру",  це  досить таки великий

 фоліант і він допоможе і захистить підприємців при їх

 спілкуванні  с державними органами.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Олександр   Леонідович,   спасибі.

 Сідайте, будь ласка.

      Чоботарьов Валентин Павлович.

       ЧОБОТАРЬОВ.

      Учитывая  то,  что эти изменения Закона являются

 логическим  продолжением  предыдущего...  поправок  к

 предыдущему  закону  и всякое нарушение закона должно

 караться  согласно закона.

      То  комиссия  (..........) предлагает этот закон

 принять   в   первом   чтении.   Если  есть  какие-то

 замечание,    то    более    детальные    расшифровки

 (..........).  Мы эти замечания расмотрим в комиссии. я 
 я                          - 103 - я 

 Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, сідайте. Немає інших думок

 до    проекту,    внесеного   комісією.   Ставлю   на

 голосування.   Будь   ласка,  включить  систему.  Про

 прийняття в першому читанні.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Слухається    питання   про   проект   Постанови

 Верховної  Ради  України  "Про  внесення доповнень до

 Постанови   Верховної   Ради   України  "Про  порядок

 введення  в  дію  Закону України "Про Антимонопольний

 Комітет України"". Будь ласка, Олександр Леонідович.

      _______________ Шановний, Олександр Миколайович,

 шановні  депутати, проект Постанови визначає механізм

 реалізації   захисту   особистих   і   майнових  прав

 працівників  Анимонопольного Комітету, які відповідно

 до вимог статті 29 Закону України про антимонопольний

 комітет  охороняється законом на рівні з працівниками я 
 я                          - 104 - я 

 правоохоронних органів. Було таке попереднє запитання

 з  залу,  я  хотів  би  на нього зразу дати відповідь

 оскільки ми підійшли до розгляду цього питання.

      Перш  за  все, мова йдеться не про пільги, а про

 захист прав. Тобто, за впровадження.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.      Я      вибачаюсь,     Олександр

 Володимирович. Шановні депутати, в залі шум.

      ___________.  Про  за  вровадження обов'язкового

 державного  страхування  працівників  комітету,  умов

 відшкодування    шкоди,    заподіяною   здоров'ю   та

 заподіяння   знищенню  або  пошкодженню  їх  майна  у

 зв'язку  з виконанням службових обов'язків. На тих же

 умовах,  які  встановлені  законодавством  чинним для

 правоохоронних  органів. Для реалізації цього захисту

 у   разі   прийняття   Верховною   Радою   зазначеної

 постанови,  Кабінет  Міністрів  затвердить порядок та

 умови  державного  особистого  страхування службовців

 антимонопольного комітету.

      Ми провели розрахунки витрат бюджету на ці цілі,

 за  аналогією з тими органами, про які я говорив, для

 страхування   поточні   платежі   будуть   становити, я 
 я                          - 105 - я 

 максимальна  сума  в  рік 6, 4 млн. крб. Тобто, це ті

 платежі,  які  в  кінці  року, якщо такого страхового

 випадку  не  відбудеться, а я сподіваюсь все-таки, що

 всі  працівники  комітету  не  будуть піддані ніякому

 нападу  чи  їхньому  здоров'ю при виконанні службових

 обов'язків  не буде нічого загрожувати, то ці платежі

 переходять на наступний рік і враховуються за діючими

 чинними  нормами.  Тобто (я ще раз наголошую), що при

 виконанні   своїх   службових  обов'язків  працівники

 Комітету   зобов'язані   приходити  на  підприємства,

 вилучати   документи..   одержувати   документи,  які

 необхідні  для  розгляду  тієї  чи  іншої  справи про

 порушення антимонопольного законодавства. Інколи мова

 йде  про  мільйони  доларів, які підприємці незаконно

 одержують  в  результаті  порушення  антимонопольного

 законодавства.  Сьогодні ми вже стикаємся з випадками

 грубого   поводження  (поки  що  грубого),  словесної

 образи і таке інше. Але для того, щоб захистити людей

 (і  такі  норми  діють  сьогодні для всіх контрольно-

 інспекційних    органів    в   нашій   державі),   то

 пропонується прийняти цю Постанову.

      І  останнє,  що  необхідність такого страхування

 вже  визначено  статтею  29  Закону, а зараз мова йде я 
 я                          - 106 - я 

 лише   про   механізм.   Тобто,  доцільність  питання

 вирішено Законом про Комітет.

      В мене все.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання.

 Включіть систему. Достатньо!

      10 хвилин, я думаю, достатньо?

      Кіяшко, будь ласка, за ним Красняков.

      КИЯШКО С.М. (108 виборчий округ. Донецьк).

      Уважаемый    докладчик,   согласно   вот   этому

 Постановлению,  какое  нам  предлагается до какого-то

 времени  1995 года визначити до статті 29. Кто должен

 определить,  какие  именно  "  особисті майнові права

 працівників" должны защищаться? Либо Верховный Совет,

 либо  Кабинет Министров, либо Антимонопольный комитет

 должен  сам  определить,  какие права защищать, какие

 права не защищать, какого вида.

      ___________. Дякую.

      Якщо  буде  прийнята  ця  Постанова, то ці умови я 
 я                          - 107 - я 

 визначить  Кабінет  Мінітрів України і, я уже назвав,

 що  це  стосується лише випадків відшкодування шкоди,

 заподіяної  здоров'ю  в разі смерті працівника, я вже

 сказав,  в  результаті  якихось  злочинних дій, сім'я

 повинна бути якось захищена. Якраз ці норми, записані

 в  статті  29  закону  уже зафіксували Верховна Рада,

 оскільки   для   правоохороннх   органів  такі  норми

 визначені.  Тобто  це  строге юридичне формулювання і

 Кабінет Міністрів, юристи його відпрацювали і Кабінет

 Міністрів   вніс  цю  пропозицію.  Тобто,  це  строго

 юридичний   обсяг   цих   прав,   на   більше  ми  не

 претендуємо,   ніж  мають  ті  органи,  які  сьогодні

 стикаються    з    порушниками    закону,   проводять

 інспекційні перевірки, проводять розслідування справ,

 а саме Антимонопольний комітет для того, щоб прийняти

 рішення,  він  зобов'язаний  провести  розслідування,

 зібрати    необхідні    докази,   факти,   документи,

 матеріали,    пояснення    посадових   осіб,   і   ці

 повноваження в Законі зафіксовані, але захист поки що

 не може працювати без прийняття цієї Постанови.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Красняков, за ним Кузнєцов.

 я 
 я                          - 108 - я 

      КРАСНЯКОВ.

      Уважаемый  докладчик!  Я  хотел бы, вот, в русло

 этого   Постановления,  хотел   бы   услышать   более

 конкретный  ответ  на вопрос, который задавал коллега

 Юхимчук.  Почему Антимонопольный комитет создается на

 основе  или в количестве 10 упономоченых. И сколько у

 нас  работников,  которые  работают в территориальных

 отделениях? Первая часть вопроса.

      И   вторая.   Вы   назвали  сумму  96  миллионов

 карбованцев  в  год.  Скажите, разве можно посчитать,

 какой   будет  ущерб  нанесен  вот  этим  людям,  что

 государство  должно  им компенсировать вот тот ущерб?

 Откуда эту цыфру можна, как вы считали?

      ___________.  Оскільки...  Я  почну  з  другого.

 Оскільки   механізм   захисту,   механізм  державного

 страхування сьогодні відпрацьований, відпрацьований і

 в  податковій  інспекції, і в інспекції по цінам, і в

 контрольно-ревізійному   управлінні,  в  Міністерстві

 внутрішніх  справ,  Прокуратурі,  він  однаковий  для

 всіх.  Тому ми взяли ті коефіцієнти, які застосовують я 
 я                          - 109 - я 

 ці     органи.     Взяли     кількість    працівників

 Антимонопольного комітету і порахували цю цифру. Сума

 платежу   становить  0,24   процента від фонду оплати

 працівників,   які   страхуються.   Тобто   тут   все

 регламентовано, чітко діючими нормами.

      Стосовно  кількості  працівників  я можу назвати

 такі  цифри,  що  на сьогодні працює в територіальних

 відділеннях   385   працівників.   Це   територіальні

 відділення,  які  створенні  в  кожній області, місті

 Києві і Севастополі. Гранична чисельність працівників

 територіальних  відділень,  які  визначено Постановою

 Президії Верховної Ради ще в 1992 році, -800 чоловік.

 І  це  приблизно  30  чоловік  на  одну область, одне

 відділення.   Повноваження  сьогодні,  які  виконують

 територіальні  відділення,  вони такі, що фактично ми

 не   можемо   повністю,   до  кінця  виконувати  наші

 обов'язки  через брак часу, брак службових приміщень.

 Про  це  я  у  звіті  буду більш детально говорити. А

 обов'язки наші постійно зростають, оскільки, скажімо,

 постійно  приймаються  нові  нормативні  акти і укази

 Президента, і закони Верховної Ради, які ці обов'язки

 (ще  раз  повторюю:  не  права,  а  обов'язки), тобто

 чорнову  роботу  збільшує:  це  і  приватизація, це і я 
 я                          - 110 - я 

 корпоратизація  і створення холдингових компаній, які

 здійснюються  під контролем антимонопольного комітету

 і  багато-багато  чого  іншого.  І, звичайно, що ми в

 своїй   роботі   перш  за  все  покладаємся  на  наші

 територіальні  відділення, які за результатами роботи

 в  1994  році  розглянули  більше половини справ, які

 розглядав, система органів комітета в цілому.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Олександр  Леонідович,  я

 попрошу:   ви   чіткіше  відповідайте.  Ви  правильно

 говорите, стисліше, тому що в нас часу маловато.

      ___________.  Добре  дякую.  Чому  10  державних

 уповноважених,  тому  що таким було рішення Верховної

 ради,  це  колегіальний  орган?  І  10 плюс голова 11

 чоловік,  одиннадцять  непарне  тому  що щоб приймати

 рішення, а 11 для того щоб забезпечити колегіальність

 прийняття  рішення,  тому що антимонопольний комітет,

 це  колегіальний  орган,  і саме колегіальність таких

 органів забезпечує гарантію захисту прав підприємців.

      ГОЛОВА Спасибі. Кузнєцов, за ним Райковський.

 я 
 я                          - 111 - я 

      КУЗНЕЦОВ.    Уважаемый   Александр   Леонидович.

 Насколько   мне  помнится,  в  пятницу  на  заседании

 Кабинета  Министров  на  том  совещании, вы там очень

 много   выступали,   очень   много   вносили  дельных

 предложений.  Но  я  никак  не  могу  понять, как вы,

 выступая  на Кабинете Министров, зная столь плачевное

 состояние  нашего  бюджета государства, как вы можете

 вносить вообще такую постанову на Верховну Раду, чтоб

 приравнять  работников  антимонопольного  комитета  к

 работникам  правоохранительных  органов?  Вы  знаете,

 сколько  мало  денег  в  бюджете, я удивляюсь, почему

 здесь   стоит  виза  Пензеныка  Виктора  Михайловича,

 который кричал на Кабинете Министров о том, что нужно

 сокращать  всякие льготы и пильги. И вы вдруг столько

 много  проговорив  на  Кабинете Министров вносите это

 постановление сюда. Вот как это обьяснить вы можете.

      ___________.  Ви  знаете  я  мою відповідь у вас

 була  імоційне  питанне,  я  імоційне дам відповідь я

 сумою  90 міліонів в рік назвав, але не дай бог не на

 одну  людину всього бюджету на цю... по цій постанові

 90 мільйонів. Не на одну людину. Тому що це страховий я 
 я                          - 112 - я 

 внесок.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, не нада сперечаться.

      ___________. Я вам ще раз  повторюю...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить

      ___________....  це  страховий внесок.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      ___________.  І я хотів би, щоб потім ви прийшли

 і тій сім'ї, не дай бог щось трапиться, пояснили оце,

 що ви мені  зараз  розказуєте.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Райковський. За ним  Пронюк.

      ___________.  Воно вже все вирішено. Зрозумійте,

 для  всіх  органів,  які цими питаннями займаються, я

 про  це  пояснював. Тобто мова йде про захист, не про

 пільги.

      До  речі  Антимонопольний комітет -єдиний орган, я 
 я                          - 113 - я 

 який  на  має  жодних пільг. Жодних пільг. Зрозумійте

 ви. Ми сьогодні людей, які посилаєм на завдання, вони

 за  свій  кошт купують проїздні квитки, вони не мають

 пільг не по житловому забезпеченню, що сьогодні мають

 всі  інші  органи.  А  тому,  я ці питання якраз і не

 виношу,  а  виношу  ітльки  питання  захисту.  Тільки

 захисту.

      Держава   їм   доручила   виконання  небезпечних

 завдань  і  вони повинні мати повний захист. і все, і

 більше  нічого.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Райковський. За ним Пронюк.

      Райковський. Пронюк, будь ласка.

      (Шум в залі)

      ___________.  Скажите,  пожалуйста.  Вот  вы нас

 пытаэтесь  убедить,  что они не имеют никаких льгот и

 прочее.

      Во-первых,  наверное, и раз это люди, наделенные

 властью  и  какими-то полномочиями, они подподают под

 действие Закона "О государственной службе", поскольку

 выполняют   функции,  вот,  именно  государства.  Это

 первый вопрос. я 
 я                          - 114 - я 

      И  второй  вопрос, ну, скажите, какая может быть

 так  сказать  подвергаться ихняя жизнь опасности? Что

 они  там  кого  то  задерживают,  преследуют. Вы ж не

 сравниваете  работника  государственной этой службы с

 правоохранительными   органами,   которые   постоянно

 находятся  на  службе  и подвергают свою жизнь риску,

 опасностям и тому прочее.

      И  третье,  скажите  во  сколько  это  обойдется

 государсту,  вот  уплата  этой  страховки, страховать

 всех ваших сотрудников?

      _______________ Коли я говорив про пільги, я мав

 на  увазі  пільги,  які  мають  додатково  працівникі

 правоохороних  органів. Наприклад, коли призначається

 якийсь  керівник  в ту чи іншу область, то йому забов

 "язані зі зміною місця проживання, йому зобов"язані в

 певний строк надати квартиру  і таке інше.

      Тобто  крім  тих  прав  і  пільг,  які визначені

 Законом   "Про   державну  службу".  А  звичайно,  що

 працівникі  комітету є державні службовці і керуються

 цим законом. Тобто я не мав на увазі загальний рівень

 той, який визначений Законом "Про державну службу".

      Стосовно  небезпеки,  я про це трішки торкнувся, я 
 я                          - 115 - я 

 але   ви   розумієте,   коли  в  ринкових  відносинах

 діяльність   підприємця   спрямована   на   одержання

 прибутку.  І  якщо цей прибуток одержується незаконим

 способом, і  одержується  в  розмірах, який перевищує

 мільярди карбованців чи трильйони карбованців, і якщо

 працівник   Антимонопольного   Комітету   виявляє  ці

 порушення,  то  ви  розумієте,  що  є...,  я  не хочу

 приводити  приклади класиків, що при рентабельності в

 300 відсотків немає такого злочину, який не може піти

 підприємець.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що питання зрозуміле.

      ___________.  І останнє, стосовно того, скільки.

 Я назвав цифру в рік на 1995 - 96,4 млн.крб.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пронюк, будь ласка, за ним Гармаш.

      ПРОНЮК Є.   205 округ

      Шановні  колеги!  Те,  чим  ми  можемо допомогти

 споживачам,  допомогти  нашим  громадянам  і  в першу я 
 я                          - 116 - я 

 чергу   соціально   мало   захищеним,   це  якраз  із

 прийняттям  цієї  постанови,  щоб  не встановлювались

 монопольні  ціни,  щоб  відносилось наше виробництво.

 Для  того,  щоб  антимонопольний  комітет  міг діяти,

 справді,  має  бути  в  безпеці. Ми розуміємо, ми вже

 знаємо,  скільки  наші  депутати вже страждають, коли

 занурюються  не  законні дії підприємців. Кожен з нас

 знає  чим це закінчується і ці погрози, і всякі інші,

 і ті, які депутати несуть фізично.

      Тому,  мені  здається, що ми повинні зрозуміти і

 підтримати цю Постанову.

      Пане  Завада, я хотів би, щоб ви назвали число в

 цій   Постанові.  Тут  воно  пропущено.  Я  закликаю,

 шановні  колеги,  підтримати  й  проголосувати, що ми

 справді   хочемо   допомогти   нашим   людям,   нашим

 споживачам.

      ___________.  Число  це  -місячний  термін. Якщо

 сьогодні 25-е, здається, то 25 лютого.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Списибі. Гармаш, за ним Найда.

      ГАРМАШ. я 
 я                          - 117 - я 

      У  меня  будет  такой  вопрос.  С  точки  зрения

 оценочных   материальных  затрат  на  это  Закон.  Вы

 несколько   плохо   посчитали.  Затраты  не  окажутся

 таковыми.  В ссылке на статью, в которой указывается,

 Закон,    связанный   с   обеспечением   безопасности

 правоохранительных органов, будет стоить очень далеко

 и  дорого,  потому  что  там  24  статьи,  там замена

 фамилий,  имен,  переселение,  оплата,  охрана  и так

 далее.  Поэтому надо, когда ссылаться на Закон, четко

 просчитать, сколько это будет стоить.

      Кроме того, этот Закон называется таким образом,

 на  который  вы ссылаетесь, правильно ссылаться надо:

 "Про     державний     захист    працівників    суду,

 правоохоронних    органів".   Цей   Закон   Кабінетом

 Міністрів  приостановлен.  И никакого не охраняет: ни

 милицию, ни СБУ, ни прокуратуру. Я думаю, депутатский

 запрос  бы  нам  бы  хорошо  сделать депутатам, чтобы

 восстановить  этот  Закон  в  отношении  судьей и так

 далее. Но надо просчитать экономически. 90 тысяч (это

 как  вы  посчитали)  не  получится.  Закон этот стоит

 колоссальные деньги. Ответьте, пожалуйста, вы считали я 
 я                          - 118 - я 

 это или нет?

      ___________. Дякую за запитання. Можливо, якщо я

 на  нього  дам  відповідь,  то тоді і вирішиться доля

 цієї Постанови.

      Річ  у  тім, що за цією Постановою мова лише йде

 про    одне    питання   -про   обв'язкове   державне

 страхування, більше ні про що, я ще раз вам повторюю.

 Тобто,  закон,  на  який  ви посилаєтесь там, якщо ви

 подивитесь     статтю    2,    там    записано    уже

 "Антимонопольний  комітет  України",  так,  так, так.

 Тобто,  це  питання,  якщо призупинений той закон, то

 він  призупинений  і  для  антимонопольного  комітету

 України.  І  те,  що  ви говорите, переміна прізвища,

 захист  і  так далі, він буде діяти тільки тоді, коли

 відновиться дія того закону.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, все зрозуміло. Найда, будь

 ласка...

      ___________.   Тут   тільки   одне   питання   -

 страхування.

 я 
 я                          - 119 - я 

      НАЙДА,  396 округ, Фракція комуністів.

      Уважаемый  Александр  Леонидович, первый вопрос:

 сколько работников Антимонопольного комитета у нас на

 Украине?  Второй  вопрос:  какие  у нас все-таки меры

 защиты от государственных органов управления, которые

 могут  цены  монопольно  устанавливать?  Недавно мы с

 вами  рассматривали  действия  Кабинета  Министров по

 агентской деятельности, когда насаждалась только одна

 структура. Мы с вами были в одной ложке, так сказать.

 Ну,  вот  обкясните,  как  закон  предусматривает вот

 защиту от подобных действий?

      ___________.  Ви  підняли  дуже  болюче питання.

 Тому   що  на  перше  питання  я  називав  цифру  для

 територіальних  відділень, до цієї цифри треба додати

 142  працівника  Центрального  апарату, тобто, всього

 527 чоловік.

      Те,  про  що  ви  запитали  друге, це стаття 6 -

 "Дискримінація    підприємців    органами   влади   і

 управління".  Повноваження  Антимонопольного комітету

 стосується рівня мінітерств і рівня інших центральних

 та  місцевих  органів виконавчої влади. І тому, якщо, я 
 я                          - 120 - я 

 скажімо,  якісь  рішення  приймаються  Президентом чи

 Кабінетом  Мінітсрів,  то тут існую порядок, згідно з

 яким  ми  звертаємось  до  Президента, звертаємось до

 Кабінету  Міністрів  з  пропозицією  про  перегляд чи

 скасування   таких   рішень.  Звичайно,  це  невдячна

 справа,  вона  викликає  і  певне  невдоволення, і це

 зрозуміло. Але інакших прав Законом нам не надано. Що

 стосується    міністерств,   фактично,   по   кожному

 мінітерству і у світі (я теж буду про це говорити) ми

 розглядаємо  справи і завершили уже дуже багато справ

 щодо  дискримінації ними підприємців. І тут, якраз, є

 про  що  звітувати  і,  я  думаю,  що ми розглянем це

 питання.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Я думаю, що питання слушне

 задав   депутат,   але   так  популярно  не  потрібно

 відповідати на його.

      Будь ласка, Мясковський. На цьому завершим.

      МЯСКОВСЬКИЙ.

      Дякую.  У  мене  таке  питання,  пан  Завада. Ви я 
 я                          - 121 - я 

 знаєте  про те, що Кабінет Міністрів прийняв рішення,

 коли розглядав проект Державного бюджету на 1995 рік?

 І  що там навпаки шукають всі стать, які ж скоротити?

 Ви   сьогодні пропонуєте їх сьогодні приймати. Тепер,

 якщо   вже   приймати,   ви   кажете   про   державне

 страхування, то його треба так і формулювати.

      Тому  я  пропоную  (це  і питання, і пропозиція)

 сьогодні зняти це питання, і якщо ви хочете, щоб його

 прийняли  тільки в одному як страхування працівників,

 то  це  зовсім  інша річ і треба його конкретно так і

 виражати.

      _______________

      Річ  у  тім, що юридично слово "захист майнових,

 особистих прав" якраз і передбачає це питання.

      Стосовно  того,  що тут запропоновано прийняти в

 першому  читанні, якщо ви пропонуєте якісь редакційні

 зауваження,  то  я  думаю, що це можна буде зробити в

 будь-який час.

      Стосовно   рішення   Кабінету  Міністрів,  я  це

 рішення  (і тут уже було про це сказано) підтримував,

 підтримую  і буду підтримувати в подальшому, оскільки

 дефіцит  бюджету  повинен бути взятий під контроль. В я 
 я                          - 122 - я 

 даному  випадку  мова  йде  не  про  пільги.  Рішення

 стосувалось  пільг.  Зрозумійте ви, що сьогодні різні

 державні  органи  поставлені  в різні умови. Сьогодні

 той  захист  (я ще раз наголошую), захист, який існує

 для   цінінспецій,   для  податкових  інспекцій,  для

 працівників інших правоохоронних органів для комітету

 Верховною  Радою  встановлений,  але  без  механізму.

 Тобто  доцільність цього питання вирішено. Зараз мова

 йде...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,   сідайте,   будь  ласка.

 Чоботарьов.   Валентин   Павлович,  у  вас  єсть?  Ви

 підтримуєте підкомісію? Спасибі.

      Внесена  єдина  пропозиція:  прийняти  в першому

 читанні.  Постанова  в  вас  на  руках є. Я ставлю на

 голосування.  Одну  хвилиночку  не включайте систему.

 Будь ласка. По постанові у вас? Будь ласка.

      ___________.  Уважаемые  народные  депутаты. мне

 кажеться  в  принципе  текст не правильно освещен или

 сформирован,  этого  данноо постановления, у нас было

 просто  указать,  что  распространить  на работников,

 антимонопольного        комитета,        обязательное я 
 я                          - 123 - я 

 государственное страхование, на этом потсавить точку,

 здесь  говорят,  что  извините,  особисті  і  майнові

 права, это большая разница, особисті це є особисті, а

 майно  это  имееться  в  виду под этим понятием очень

 скрыто  большие  возможности,  это и имущество, это и

 автомобиль,  это  и  дом,  это  и  квартира,  это так

 сказать  расширенное  понятие, так, что предлагаю так

 если его принимать только в такой редакции.

      ГОЛОВА Приймається така поправка? Приймаеться.

      Хто  за  дану  пропозицію за дану поправку прошу

 проголосувать.

      Прийнято.

      Ставлю   на   голосування,  проект  постанови  в

 першому читанні будь ласка включить систему.

      Із цією поправкою за яку проголосували.

      Незрозуміло?  Зрозуміли,  да? Значить, Постанова

 не приймається. Дається на доопрацювання.

      Слухається   питання   про  Закон  України,  про

 визнання  такими, що втратили чиність деяких положень

 Декрету   Кабінету   Міністрів  України  "Про  оплату я 
 я                          - 124 - я 

 праці", прийнятого Верховною Радою 22. 12. 1994 року,

 і  повернутий Президентом України із зауваженнями для

 повторного розгляду на Верховній Раді України.

      Будь ласка, Анісімов Леонід Олександрович. До 15

 хвилин (..........), будь ласка.

      АНІСІМОВ Л.О.

      Шановні    народні    депутати,   сьогодні   для

 повторного  розгляду  виноситься  Закон  України, про

 визначення таким, що втратили чиність деяких Положень

 Декрету   Кабінету   Міністрів  України  "Про  оплату

 праць".

      Зазначенним  законом  (..........) дію статті 19

 Закону  "Про підприємство України" відповідно до якої

 підприємству  надається  право  самостійно  визначати

 фонд  оплати  праці  без  обмеження  зростання з боку

 державних органів.

      Цей  закон  ми  з  вами розглянули і прийняли 22

 гридня  1994 року. 295 голосів було -за. Сьогодні уже

 25  січня, але прийнятий закон чиності не набув і ось

 чому. я 
 я                          - 125 - я 

      Відповідно  до  частини  6 сатті 104 Конституції

 України  Президент  України  підписує  закон  України

 протягом 10 днів з дня одержання закону. Цей термін

 Президент  України  може  скорстатися  вето України і

 повернути   закон  і  зауваження  до  Верховної  Ради

 України  для  повторного розгляду. Це і було зроблено

 нашим  Президентом.  Так  як  наша  Комісія  з питань

 розвитку  базових  галузей  та  соціальноекономічного

 розвитку  регіонів  була  ініціатором винесення цього

 питання  на  Верховну  Раду. Ми розглянули зауваження

 Президента  і  рахуємо, що суттєвих змін і зауважень,

 які   до   першого   розгляду   нам  надавав  Кабінет

 Міністрів,  не  відбулося.  Якщо уважно прочитати, то

 написане  в  зауваженні  Президента, щодо доцільності

 введення  в  дію  нашого  закону,  то  надіслано  нам

 Кабінетом Міністрів. Все зводиться до того, щоб Закон

 України  про  визнання  таким.,  що втратили чинність

 деякі положення декрету Кабінету Міністрів про оплату

 праці  ввесті  в  дію одночасно з законом України про

 прибуток,  прибутковий  податок громадян про прибуток

 на майно підприємств.

      Шановні    депутати!   Як   ви   па'ятаєте,   я,

 відповідаючи по цьому питанню на сесії і відповідаючи я 
 я                          - 126 - я 

 на   ваші   питання  досить  грунтовно  зупинився  на

 зауваженнях Кабінета Міністрів. І ми з вами згодились

 в  тім, що такий аргумент не тільки не має сенсу, а й

 виступає  протиріччя з основними засадами економічної

 та   соціальної   політики,  виголошеної  Президентом

 України  в  доповіді  шляхом  радикальних  і правових

 реформ  та схваленою Верховною Радою України. Внесене

 питання   сьогодні   на   розгляд,   це  не  протидія

 Президенту,  а  навпаки  збереження  і  праця на його

 авторитет  і  авторитет Верховної Ради. Це не секрет,

 що багато документів до підпису Президента готує його

 команда,  яка  інколи  не  слідкує,  що  було сказано

 Президентом,  що вона пропонує робити. Інколи! Це дві

 великі   різниці,   як   в   цьому   випадку,  що  ми

 розглядаємо.  А  коли це йде про документі, схвалений

 Верховною Радою, то треба бути двічі пильнішими.

      Сьогодні  нам  народним  депутатом  пропонується

 відмловитись від деяких положень схваленого нами вище

 згаданого  документу.  Щоб  не  бути  голословним,  я

 відправляю  вас  до  цього документу, розділ N2, який

 називається    "Помилки   економічної   політики"   і

 безпосередньо    до    тієї    частини   під   назвою

 "Помилковість  соціальної  політики".  Мушу  нагадати я 
 я                          - 127 - я 

 вам, народні депутати, деякі положення цих статей.

      Наш   Президент  наголошував  в  своїй  промові.

 Перше.  У  своєму  принциповому плані була помилковою

 соціальна  політика  держави.  йдеться  про  політику

 штучної консервації доходів населення, що проводилися

 впродовж  всіх  останніх  років.  Концептуально  така

 політика  базувалася  на помилках у визначенні джерел

 інфляції,  нерозумінні  того,  що в своїй першооснові

 інфляція    в    Україні   пов'язана   із   глибокими

 структурними деформаціями.

      Друге,  - наголошував   Президент,  -у  світовій

 практиці   при   здійсненні   антикризової   політики

 використовується  модель  одночасного замороження цін

 та  заробітної  плати.  Однак  політика  росту  цін і

 паралельного стримування  фонду оплати, - наголошував

 наш   Президент  - за  своєю  суттю - це  економічний

 нонсенс  і  двічі  нонсенс  в умовах кризи відносного

 надвиробництва. Все це вказує, - говорив Президент, -

 на  одну  із  принципових причин: зриву спроб швидкої

 лібералізації економіки, що робилося урядом в 1992 та

 першому  півріччі  1993  року. Вихідною основою такої

 лібералізації    могла   б   стати   не   так   звана

 лібералізація   заробітної   плати.   Саме   з  цього я 
 я                          - 128 - я 

 розпочатись  процес  подолання  цінових  та вартісних

 диспропорцій,   що   склався   за  умов  тоталітарної

 економіки,  де  специфічний  товар, я підкреслюю це -

 робоча сила -  піддавався жорстокій дискримінації.

      І  третє, наголошував наш Президент, результатом

 взятої  на  озброєння концепції цінової лібералізації

 виявилась  такою,  що має за мету фактичне збереження

 найбільш  уразливих  сторон адміністративної системи,

 її  дискримінаційне  ставлення до робочої сили. Такий

 захід  в  дійсності  виявився  антиринковим  за своєю

 суттю.

      Уважаємие  народние  депутати,  якщо Президент і

 його  команда  в виконавчих владних структурах рахує,

 що то був помилковий шлях розвитку нашої економіки, і

 Верховна  Рада  з  цим  згодилась, то сьогодні постає

 питання:   як  розуміти  неприйття  і  гальмування  з

 впровадженням  прийнятого нами з вами закону? Є мудрі

 слова, що вчитись краще на чужих помилках, але те, що

 виконавча  влада,  в часності підходу до оплати праці

 знову йде тіми ж самими і допускає ці ж помилки, я не

 знаю, як конкретно відповідсти на це питання.

      Шшановні  народні депутати, для більш грунтоуної

 відповіді    на    питання,    поставленої   командою я 
 я                          - 129 - я 

 Президента,  я  прошу  вас перейти на російську мову.

 О том, что в последние годы на государственных

 предприятиях  заработная  плата  перестала  выполнять

 стимулирующую  роль,  в  этом зале сказано уже много.

 Госоря   о   реформах,  забывается  самое  главное  -

 составляющая  реформ  -это  человек  труда, создающий

 материальные  ценности  и являющийся движущейся силой

 любых реформ.

      Дискриминация  честного  труда  достигла высшего

 уровня.  Идет  отток  квалифицированной рабочей силы,

 потеря   управляемости  технологическими  процессами,

 происходит  разрушение  госпредприятий  -основы нашей

 экономики.  Цена  труда  сводится  к  нолю, в связи с

 резким    повышением   цен   и   при   этом   жестком

 регулировании    фонды    оплаты   для   зарплаты   в

 себестоимости  продукции  на  некоторых  предприятиях

 доля заработной платы составляет менее 1 процентра, а

 в  реалмизованной  продукции  не более 4-5 процентов.

 Государство   все   больше-больше  дистанцируется  от

 налогоплательщика,  перекладывая  на  его плечи часть

 бывшых  своих  фнкуций:  оплата  коммунальных  услуг,

 проез  в транспорте, оплата за лекарство и так далее.

 При этом не компенсируя в запрлате, пенсии, стипендии я 
 я                          - 130 - я 

 долю этого эквивалента.

      А  теперь  конкретно  аргументируя  то, что было

 сказано   именно  командой  Президента.  Инфляция,  о

 которой   я   остановился   сказал,  вы  выдели,  что

 опровержение   есть,   что,  действительно,  инфляции

 определялся предыдущим Правительством.

      Следующее,     что     касается     Закона     о

 налогообложении.  Ну,  если  б  я был, честно говоря,

 чиновником  Правительства,  я,  наверное, пошел бы на

 этот шаг с целью пополнения государственного бюджета.

 Потому что сегодня шкала налогообложения, и мы с вамы

 уже  смотрели в первом чтении, налогообложения такая,

 что  зажимает  и  отрезает  часть заработной платы от

 людей, зарабатывающих эту заработную плату.

      Следующее.  Сегодня  надо  не  забывать  и наших

 чиновников  в  Правительстве,  что к заработной плате

 привязаны  слудующие  источники,  на которые работает

 налогоплательщик.

      Первое.  Это  подоходный  налог,  это Пенсионный

 фонд, это соцстрахование, это установление и развитие

 рабочих мест, которые высвобождаются и чернобыльские.

 Если  мы  посмотрим  внимательно  на  все  то,  что я

 сказал, то на сегодняшний день сдерживание заработной я 
 я                          - 131 - я 

 платы  искусственное  как  раз  и тормозит развитие и

 выплаты этой категории людей.

      Что  касается  на  сегодняшний  день  работы  на

 предприятиях.  Видя  такой  подход,  а  сегодня  даже

 руководство  и  структуры  управления  исполнительной

 власти   ушли   от   привязки   заработной   платы  к

 производству.   Если  раньше  было  привязано  все  к

 производству,   прибавляешь  производство  -повышаешь

 заработную   плату,   то  сегодня  чисто  механически

 происходит  начиление  заработной  платы.  Отраслевой

 коэффициент   на  минимальную  заработную  плату,  на

 количество  работающих  людей  перемножили и получили

 эту   цифру.   Видя   это,  на  сегодняшний  день  на

 государственных предприятиях...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Олександрович, я вибачаюся, я

 просив  би  в  залі кому не представляє інтересу, ну,

 давайте  хоч  тихіше  сидіть.  Ну, не чуть же нічого.

 Нічого ж не чути!

      Будь ласка. Будь ласка, Леонід Олександрович.

      _______________ я 
 я                          - 132 - я 

      Уважаемые   народные   депутаты,  я  отвечаю  на

 поставленные  вопросы, как говорится, уже из зала. На

 сегодняшний  день,  если  кто  на сегодняшний день не

 осознает,  что  сдерживание  заработной платы -это не

 рыночные  отношения, и все формы собственности должны

 быть  поставлены  в  первую очередь в равные условия,

 значит я еще раз это подтверждаю.

      Второе. Идя по пути наращивания заработной платы

 и обходя существующие законы, мы не получаем в бюджет

 львиную  долю дохода. Через страховые компании выдача

 льгот  на  необлагаемые  доходы,  выдача определенных

 ссуд  не  облагаются  налогом  и не пополняется казна

 государства, об этом надо нам с вами помнить.

      Я  сегодня  обращаюсь  и  к  консерватарам  и  к

 реформатам,  если мы стали на путь рыночных отношений

 то  торможение  зароботной  платы это самое страшное,

 что  сегодня  можно сделать. Я не буду больше на этом

 останавливаться.

      Я хочу всем сегодня сказать, что закон, котороый

 сегодня  выносится,  это  ни  в коем случае не идет в

 действие    против   Президента.   Мы   наоборот   на

 сегодняшний  день  хотим показать, что стратегический

 путь,  за  который  я  голосовал  и  выступал  с этой я 
 я                          - 133 - я 

 трибуны  можно поддержать, но тактика выработалась, и

 выбранная командной Президента сегодня не годится.

 Это  пагубный  путь.  И  если  идти по пути тому, что

 сегодня   говориться   вопрос   о  документе  который

 Президент нам направил обратно, это не значит, что мы

 работаем против президента.

      Поэтому  прошу  всем  взвесить  перед  тем,  как

 принимать  этот  документ.  Потому  что часто в нашем

 государстве уже было, коль говорит глава государства,

 все   гаворим   одобряем,   а  потом  по  прохождению

 определенного  времени  возвращаемся  опять  к  этому

 вопросу  и оказывается, что мы были здесь не правы. И

 последнее. Есть слово или сказанное дело. Мы в первую

 очередь  должны  заботиться о главе государства. Я не

 случайно  вам  привел  здесь  высказанное  и  с  этой

 трибуны им слова, что либерализация заробатной платы,

 должна  идти впереди всего. Но команда делает сегодня

 наоборот,  поэтому  мысли  превращенные  в  слова  на

 сегодняшний  день  не  стыкуется  с  делом. это самая

 большая   дискриминация   и  самый  большой  удар  по

 авторитету такого высокого должностного лица.

      И  мы,  как народные депутаты, как коллегиальный

 орган,   должны  в  этом  подсказать  нашему  высшему я 
 я                          - 134 - я 

 руководителю и, приняв это решение, поправить владные

 структуры  нашего управления. Спасибо за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Запитання  будуть? Будуть

 запитання?  Будь  ласка, давайте відведем 5 хвилин на

 запитання. Ви... запишіться, будь ласка.

      Достатньо. Висвітіть.

      Достатньо. Тихонов, за ним  Вернигора.

      ТИХОНОВ.

      Передаю слово 88 округу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 88? Будь ласка, включіть 88.

      ___________.  Уважаемый  Леонид Олександрович! К

 вам  два  вопроса.  Значит,  в  сучае  принятия этого

 Закона,   появится   ли   у   нас   на   рынке  такой

 специфический  товар, как  рабочая сила?

      И  второй  вопрос. Какой удельный вес состовляет

 заработная плата в себестоимости продукции? Спасибо.

 я 
 я                          - 135 - я 

      _______________    Значит,    я    отвечаю,   на

 сегоднешний  день,  даже  если мы с вами приймем этот

 закон   -это   мы   только   даем   надежду  трудовым

 коллективам,     создающим     материальные    блага,

 подтянуться  к  зароботной  плате, а их руководителям

 сказать, что лучше работай - больше заработаешь.

      И   второе,   я  уже  говорил  и  повторяюсь  на

 сегоднешний    день  такого   минимального   процента

 себистоимости  продукции, которого достигли некоторые

 предприятия -ниже одного процента, наверное, не имеет

 и Африканское государство.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернигора, за нім Пустовойтовський.

      ВЕРНИГОРА.    Леонід    Вернигора,   Полтавсоька

 область,  332  виборчий  округ.  І  від профспілок я,

 Леоніда Олександровича.

      Я цілком і повністю підтримую те, що ви сьогодні

 сказали  і  по  мотивам, що ми тільки повині прийняти

 те,  що  ми  прийняли  на  сесії раніше, і 19 повинні

 поновить.

       Я  не  знаю  чи  відомо вам уже чи ні, що вчора я 
 я                          - 136 - я 

 Прем"єр-Міністр  звернувся  до Верховної Ради, або не

 звернувся,  а  заявив  Виерховній Раді, що Закон "Про

 оплату праці" він подавати не буде.

      То як же так, механізм 19 статті у грудні місяці

 спрацював  в  один  і  два  десятих  раза.  Тепер, що

 підрахували,   що  не  так  і  вирішили  зовсім  його

 скасувать.   Чи  може  альтернативу  й  давайте  йому

 поставимо  те,  що давайте ціни повернемо на той час,

 коли примали 733 Постанову.

      Але  якщо  ніхто  іншим  не  проходить  і навіть

 завтра   Закон   "Про  оплату  праці"  раптом  дійсно

 підтвердить Прем"єр-Міністр, що  він відкликає його.

       То  ми  повинні  мабуть прийнять дуже серьйозне

 сьогодні рішення. Прошу.

      ___________. Отвечаю на ваш поставленный вопрос.

 Первое.  Мы с вами должны вернуть правовое поле закон

 о   госпредприятии.  Сегодня  даже  декретом  Кабинет

 Министров  не  имеет  права этого сделать, потому что

 Декрет был издан когда Верховный Совет старого созыва

 дал   свои   полномочия  на  определенный  промежуток

 времени  для  руководства и издания декретов Кабинета

 Министров. Это первое. я 
 я                          - 137 - я 

      Что  касается  зароботной  платы, здесь мы можем

 его  рассматривать и он не имеет никакого отношения к

 19  Статье.  19  Статья дает право госпредприятию при

 имеющихся  ресурсах самому устанавливать определенную

 зароботную плату. Это не значит, что завтра подымится

 зароботная    плата    на    предприятиях.    Сегодня

 предприятия,  я вчера говорил, лежат и найти надо еще

 финансирование,  источник  для  этого.  Но  мы должны

 оставить   надежду   трудовым  коллективам  в  случае

 поднятия производства и лучшей работы, эту зароботную

 плату выплачивать.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пустовойтовский, за ним Чукмасов.

      ПУСТОВОЙТОВСКИЙ

      Леонид   Александрович,   скажите,   пожалуйста,

 проссчитывала   ли   ваша  комиссия  последствия  для

 бюджета  Украины  от  принятия  этого  закона? И если

 подссчитывала, то какие эти последствия.

      ___________.  Я  отвечаю,  мы совершенно бюджета я 
 я                          - 138 - я 

 государства  не  касаемся.  Мы  говорим  о  том,  что

 поднятие   зароботной   платы  через  налогообложения

 пополняет   бюджет   государства.  А  если  концепция

 предыдущего   принятого  Декрета  Кабинета  Министров

 ставила своей целью прекратить инфляционные процессы,

 то  я вам приводил примеры. Что в то время, когда был

 издан  этот  декрет  и  заморожена  была зарплата, то

 долар  стоил  740 крб. А на сегодняшний день, тормозя

 зароботную  плату, он стоит 150 тыс. Вот сам ответ на

 поставленные  вопросы.  Сам Президент это подтвердил,

 что   источник  инфляции  был  определен  неправильно

 предыдущим  правительством,  потому  что  об это надо

 вести отдельный разговор, откуда он появляется. Но не

 только заработной платы.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чукмасов, за ним Михайленко.

      ЧУКМАСОВ.  Уважаемый  докладчик,  целиком с вами

 согласен,  ваши  слова, когда вы сказали, что если бы

 это Постановление было принято по отмене статьи 19, и

 вот  вопрос  задавал  передо  мной  коллега, конечно,

 бюджет   получил   бы   гораздо   больше,   поскольку

 действительно   та   вилка   налоговая   сегодня   по я 
 я                          - 139 - я 

 подоходному    налогу,    она    бы   позволила   тем

 предприятиям,  которые  еще  что-то  имеют  и  как-то

 работают  и  могут  платить  заработную плату, больше

 поступлений для бюджета.

      Никоим  образом  статья  19  не  сказывается  на

 бюджете  в  плане  отрицательном  в  доходной  части,

 поскольку  все  прекрасно  понимают,  что это идет из

 прибыли   предприятия,  это  заработная  плата  и  не

 касается  бюджетной сферы и.........

      Но я вам задавал в прошлый раз вопрос и хотелось

 бы  полцчить на него все-таки ответ четкий и сегодня.

 Раньше  существовала  вилка между заработной платой в

 угольной  отрасли, металлургической отрасли и другими

 отраслями.   Если  угольщики  всегда  принимались  за

 единицу,  то  80  процентов  было у металлургов, 75 у

 химиков  и  так  далее.  Как  при такой системе будет

 собюдаться это соотношение в отрасли?

      ___________.  А никак.

      ___________.  Я  отвечаю  на ваш вопрос. Коль мы

 говорим  о рыночных отношениях, тот механизм, который

 существовал, он еще сохраниться на переходной период. я 
 я                          - 140 - я 

 Это   заложено   в  отраслевых  соглашениях,  которые

 Федерация  профсоюза  делает  совместно с отраслевыми

 министерствами.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайленко.

      МИХАЙЛЕНКО.

      Александр Николаевич, я уже получил ответ на тот

 вопрос,  который хотел задать. Я только хочу сказать,

 что по моему мнению нужно поддержать этот проект.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

      Есть  бажаючі  висловиться?  Скільки...

      (Шум в залі)

      Чи будем голосувати?

      (Шум в залі)

      Голосувать. У вас на руках єсть документ.

      (Шум в залі)

      Пропозиція?   Голові   Комітету,   будь   ласка.

 Міністру, я вибачаюсь. Міністр праці. я 
 я                          - 141 - я 

      Будь ласка.

      ___________.

      Шиновні народні депутати! Дійсно, важливий проект

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги.

      ___________.  сьогодні розглядаєте. Президент не

 випадково  ці  зауваження  зробив.  От тут зачіпалося

 питання  безробіття.  Значить,  безумовно,  прийняття

 цього  Закону  без  Закону  про  налогообкладення  на

 доходи  громадян  призведе  до  того, що  монополісти

 собі зарплату піднімуть дуже суттєво. А звідкіля вони

 візьмуть?  Через  ціни. Через ціну на продукццію вони

 візьмуть,  шановні народні депутати. Вони візьмуть, а

 приладобудівники,   які   сьогодні  отримують  два  с

 половиною мільйони карбованців середню зарплату так і

 будуть  її  отримувати.  А безробіття виллється в що?

 Тому що, піднімаючи зарплату і не регулюючи, не маючи

 того співвідношення, про яке тут теж депутати казали,

 про  те,  що співвідношення: шахтарі були за одиницю,

 металурги  за 0, 8 і т. д. і т. д.,-призведе до того,

 що,  піднімаючи  зарплату  і  маючи  її чим сплатить, я 
 я                          - 142 - я 

 треба   звільнятися  від  робітників.  Чи  готові  ми

 сьогодні  отримати  мільйонну  армію  безробітних?  Я

 вважаю, що не готові.

      Далі  (одну  хвилиночку).  Казали, що до бюджету

 немає  ніякого  відношення цей Закон. Має. чому? Тому

 що  52  стаття,  інші  статті  свідчать  про  те,  що

 працівникам  освіти,  культури, охорони здоров'я не в

 залежності    від    середньої    зарплати    повинні

 встановлювати  зарпалти.  Для  бюджету  це має велике

 відношення.  Маємо ми сьогодні в бюджеті ці кошти? Не

 маємо. Давайте ми розглянемо бюджет з вами, він уже ж

 на підході, і тоді будемо вирішувати ці питання.

      І  ще  одне.  Ми  сьогодні,  не  маючи  важелів,

 Президент  же  не просить не приймати це рішення -він

 просить   прийняти   це   рішення   після   прийняття

 документів   по   налогообкладенню.   Не   маючи  цих

 документів,  до  чого  ми  сьогодні  призведем? От до

 того,   що  казали  народні  депутати:  до  порушення

 співвідношення  між  галузями.  Сьогодні  уже  не  на

 першому  місці  шахтарі, і далеко не напершому місці.

 Цим  ми  призведемо, що сьогодні ціна на вугілля вище

 світової майже у нас, в наших відносинах, вже шахтарі

 не мають можливості піднімати зарплату, а деякі мають я 
 я                          - 143 - я 

 і  вони  піднімуть.  Тому я  би  просив  дуже уважно

 подумайте  і прислухайтесь до позиції Президента. Він

 же  не  просить  як  кажеться  не приймати, а просить

 приняти  це рішення після прийняття законів які у вас

 на розгляді були, про налогосплачування.

      Дякую.

      ГОЛОВА Доповідачу. Одну хвилину. Будь ласка.

      ___________.  Значит,  я  хочу  ответить  на ряд

 поставленных   вопросов,   так   как  докладчик,  тут

 немножко,  министр по труду, лукавит, сегодня касаясь

 горняков.  Под  нажимом  стачечных комитетов, касаясь

 угольщиков, уже сняты ограничения на заробатную плату

 или  мы  ждем  чтоб  вышли  на  забастовки металруги,

 химики, железнодорожники и так далее.

      Второе,  а вы мне ответьте на вопрос, забиты два

 закона   о   налогооблажении  и  закон  о  налоги  на

 имущество  предприятий,  когда они будут приняты. Что

 вы   показываете,   ведь   это   закон  на  имущество

 предприятий,  это  дополнительный драконовский налог,

 который  будет  обдирать  производство,  вы  ж хочете

 изьять   полностью   из  прибыли  то  что  заработано я 
 я                          - 144 - я 

 предприятием, а потом сказать давай заробатную плату,

 не  надо  здесь  лукавить  и  касаясь  будем говорить

 бюджетников,  если  я  через  налог  получаю больше в

 бюджет  и  я  буду  иметь полное право, не случайно я

 назвал  пенсионный  фонд  1  процент  повышается,  12

 процентов   чернобыльских  повышается,  37  процентов

 соцстрах   повышается.   Отсюда  будете  брать,  чтоб

 повысить всех.

      А сегодня, не повышая заработную плату, тот, кто

 зарабатывает,    держится   специально   заторможеную

 заработную плату для всех слоев населения. И я думаю,

 что  не  так  должен  выступать  министр по труду. Вы

 выступили  как  лабист  и  которые  отстаиваете точку

 зрения   только   то,   что   сказало   в   кабинетах

 Правительство.

      (ОПЛЕСКИ)

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Шановні    депутати,   враховуючи

 важливість  і  протирічність  в  думках,  давайте  ми

 хвилин   15   відведем   на   висловлення   думок  по

 обговоренню.

      (Шум в залі)

      Не будем? я 
 я                          - 145 - я 

      (Шум в залі)

      З мотив голосування депутат Моцпан.

      МОЦПАН.    Уважаемый    Александр    Николаевич!

 Уважаемые депутаты!

      Я   не   в   восторге   от  дечтельности  нашего

 Правительства,  я  не  в  восторге  от  економической

 политики  Президента,  уважаемого  Леонида Даниловича

 Кучмы.  Но сегодня я буду поддерживать Правительство.

 Здесь  очень  часто  употреблялось  слово "давайте не

 будем  лукавить".  Я  тоже  вас  призываю: давайте не

 будем лукавить.

      Если  вы  не  хотите  контролировать  заработную

 плату  на  предприятиях,  отдайте  все  предприятия в

 часную собственность.

      Подчеркиваю,  в частную.  Не акционерную, не эту

 липую приватизацию, а в частную собственность. И тогда

 уйдите  от  контроля  за  зароботной платой. Но, пока

 сегодня    у    нас    остается   государство,   есть

 Правительство,   какое   не  есть,  я  призываю  вас:

 поддержать,    в    данном   случае,   точку   зрения

 Правительства  и  давайте,  тоже,  не будем лукавить. я 
 я                          - 146 - я 

 Спасибо за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський по процедурі.

      ПАВЛОВСЬКИЙ

      Шановні народні депутати!

      Враховуючи  важливість цього питання, я пропоную

 проголосувати поіменно - перше.

      Друге.   В  розгляд  цього  питання  дати  повну

 трансляцію по телебаченню.

      І  вілносно зарплати я хочу сказати, що сьогодні

 залишився  єдиний  островок,  де  зовсім неправильно,

 неправомірно  нараховується  зарплата  - це  державні

 виробництва.   Зарплата   там   має  бути  збільшення

 приблизно   на   порядок  - от  тоді  буде  нормальне

 співвідношення.   Сьогоднішній   рівень   зарплати  є

 головним   тормозом  розвитку  виробництва,  оскільки

 низька  купівельна  спроможність  тормозить  розвиток

 виробництва  і  не  дає можливості купувати те, що ми

 виробляємо. Тому моя пропозиція -підтримати цей Закон я 
 я                          - 147 - я 

 і голосувати поіменно.

      Дякую!

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю на голосування. Поіменно,

 да?  Я прошу - хто за те, щоб поіменно проголосувать,

 прошу включить систему.

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Голосуєм  поіменно  за  проект  Закону, внесений

 вам на розгляд. Включіть, будь ласка, систему.

      ЗА -

      Розгядається   питання   про  проекти  по  стану

 Верховної Ради про затвердження положень щодо захисту

 прав  споживачів.  Піменова  Наталя  Петрівна, голова

 комісії  з  питань соціальної політики та праці, будь

 ласка.

      Скільки часу вам відвести?

      ПІМЕНОВА. 20  минут.

      Комисия   по   социальной   политике   и   труду

 доработала  в первом чтении проект Положений, которые

 регламентируют  действия  государственных  органов по я 
 я                          - 148 - я 

 защите    прав   потребителя   в   случае   нарушения

 предприятиями,     организациями     и     гражданами

 предпринимателями защиты прав потребителя.

      Хочу  сказать,  что  замечаний  и предложений от

 комиссии  по  рассматриваемым  положения не поступило.

 Отдельные   положения   депутатов,   рассмотренны   в

 комиссии   и  в  основном  учтены.  Если  у  народных

 депутатов  Шевченко,  гаманюка,  Лазаренко, Сохань не

 будет претензий или вопросов, я бы просила, Александр

 Николаевич,  руководствуясь  частью  шестой статьи

 6.  6 -4 регламента голосовать по тем статьям, где не

 будет разночтений, где есть согласие.

      Хочу   еще   сказать,   учесть   всех   народных

 депутатов,   что   эти  положения  нужно  обязательно

 утвердить,  так  как  на  сегодня   принятый  Закон о

 защите прав потребителя не действует из-за отсутствия

 конкретных нормативных положений. Все.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас, да?

      ___________.  Прошу  депутатов открыть Положение

 ь1.

 я 
 я                          - 149 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. По Положенню, пункт 1 є зауваження.

      ___________. Значит, по 1 пункту хочу довести до

 сведения  депутатов,  что  вчера состоялось заседание

 комисии,  на  котором  было  принято  несколько  иное

 решение,   которе   было  предварительно  перед  этим

 проголосовано  в  комисии.  По  предложению  депутата

 Пименовой  в  пункте 1 после слов "незалежно від форм

 власності"    в   первоначальном   решении   комиссия

 дополнила   это   положение  словами  "якщо  інше  не

 передбачено  законодавчими актами" і далі за текстом.

 Вчера  было  решение  комиссии  отклонить предложение

 депутата  Пимемоной,  хотя  хочу сказать: решение это

 было  принято  не  однозначно. Поэтому я настаиваю на

 голосовании  своего  предложения  и  перед  этим хочу

 сказать несколько слов.

      Сегодня   вы   все   получили  газету  "Киевские

 ведомости",  где  есть  статья  о  том,  что Пименова

 госпожа   хочет   поставить   крест  на  защите  прав

 потребителя.   Хочу   сразу   сказать,   что  являюсь

 председателем     подкомиссии    по    защите    прав

 потребителей,   не   собираюсь  прикладывать  руку  к

 развалу   этого   комитета,   поскольку  сегодня  для я 
 я                          - 150 - я 

 комитета    по    защите    прав   потребителя   есть

 неограниченное  поле деятельности. Совершенно сегодня

 практически   из-под   контроля   ушла   коммерческая

 торговля,    где    в   основном   нарушаются   права

 потребителя,  сегодня  в результате либерализации цен

 идет  беспредел  в  определении  цен  на коммунальные

 услуги идет неразбериха, кроме того, когда мы сегодня

 имеем  разваленное  и  ликвидированное  по  сути дела

 бытовое   обслуживание,  беспредел  идет  в  вопросах

 обслуживания населения.

      Одновременно,  почему  я  настаиваю на включении

 этих  слов. Эти слова заключают в себе тот смысл, что

 потребительская   кооперация,   которая  представляет

 собой     общзественно-хозяйственную     организацию,

 основанную  на  добровольном  обкединении  пайщиков и

 осуществляющих  свою  деятельность  на  основе устава

 своего,   четко   определяет,  кроме  того,  принятым

 Верховным  Советом  Украины  в  1992  году Законом "О

 потребкооперации"    границы   взаимодействия   между

 потребительской кооперацией и государством.

      Государство    в   этом   Законе   очень   четко

 регламентирует   права   контроля   государства   над

 вопросами  своеверменной  уплаты  платежей, погашения я 
 я                          - 151 - я 

 кредитов  и  других выплат потребительской кооперации

 государству;       за       вопросами      санитарно-

 эпидемиологических  требований,  по  вопросам охораны

 труда,  техники  безопасности,  по  вопросам пожарной

 безопасности.

      Для    осуществления   контроля   за   правилами

 торговли,  в  соответствии с уставом потребительськой

 кооперации,   организован  общественный  контроль,  в

 сегодняшней  газете  господин  Ярмаков,  говорит, что

 потребительськая кооперация, после если депутаты, мою

 поправку,  якщо не передбачено іншим законодавстом ви

 примете  то  тогда  потребительськая кооперация якобы

 уйдет от контроля.

      Во-первых   есть   государственный   контроль  о

 котором  я  вам  сказала.  И кроме того есть контроль

 общественных  комисий.  Которые  существуют  в каждом

 предприятии  в  потребительськом  обществе, и который

 хочу  заметить  не  входят работники потребительськой

 кооперации,    комичии   по   контролю   за   работой

 производительнчх     предприятий,    заготовительных,

 торговли,   общественного   питания,  входят  учителя,

 врачи,   представители   советской  власти,  то  есть

 пайщики   но   не   в   коем   случае   не  работники я 
 я                          - 152 - я 

 потребительськой   кооперации,   хочу   сказать,  что

 учитывая   сегодняшнюю   вакханалию,  иначе  не  могу

 сказать   на  потребительськом  рынке,  и  если  есть

 сегодня  потребносьв потребкооперации, говорят плохой

 контроль,  но  извините  он есть. Он плохо или хорошо

 защищает,  сегодня  права  потребителей, скажите, кто

 сегодня  защитит  права  потребителей  в  комерческой

 торговле,  куда сегодня не разрешают будем откровенно

 говорить  приходить представителям комитета по защите

 прав  потребителя,  так сегодня в условиях когда идет

 вакханалия  вот  на  рынке  обеспечения  нас бытовыми

 услугами,  может комитет по защите прав потребителя в

 количестве,  773  на  местах,  и  79  здесь  на месте

 организовать контрль вот контролировать все и ничего.

      Я  считаю, что нужно внести сегодня эти слова, и

 дать  комитету по защите прав потребителя возможности

 более четко, конкретно защищать и наши с вами права и

 права  того  потребителя,  о  котором мы так печемся,

 действительно  на  потребительском рынке и особенно в

 сфере коммерческой торговли.

      И  еще  я  хочу  сказать  в газете написано, что

 когда   господин  Ярмаков  проехал  по  Николаевской,

 Одесской   и   другим   областям,  он  увидел  пустые я 
 я                          - 153 - я 

 прилавки.   Да,   товарищи   сегодня  потребительская

 кооперация   имеет   пустые   прилавки.   И  контроль

 дополнительный,  извените,  который будет вестись над

 общественным  контролем, к сожалению не увеличит и не

 насытит рынки.

      Многие ссылаются на то, что якобы идет нарушение

 и принципов международного кооперативного альянса. Вы

 все  в  начале  работы этой сессии получили обращение

 Президента  международного  кооперативного альянса, в

 котором  он,  кстати,  обращается  сегодня  именно  к

 правительствам    бывших   стран   СНГ.   В   котором

 предупреждает,    чтобы    сегодня    потребительской

 кооперации,  которая  сегодня  единственная  осталась

 защищать    права   сельского   потребителя,   должны

 предоставляться   льготные  кредиты.  Должны  сегодня

 освобождаться   от   налогов,   как   это  сделано  в

 Туркменистане,  как  сегодня льготы предоставляются в

 Россие.

      Вот  сегодня  нужно каким образом защищать права

 потребителей.  А  не  наслаивать  один  контроль  над

 другим.  И  еще  я  вам  хочу  заметить,  сегодня уже

 говорили  о заседании Президиума Кабинетом Министров,

 и  о  тех  вопросах, которые расматривались для того, я 
 я                          - 154 - я 

 чтобы  уменьшить расходную часть бюджета на 1995 год.

 Скажите,    пожалуйста,   если   мы   будем   сегодня

 увеличивать  контролирующие  органы,  это  приведет к

 тому,  что  завтра  мы  с  вами опять не будем решать

 вопросы   о   зарплате,  мы  завтра  будем  розвивать

 социальные  блага  наших людей. Так вот нужно думать,

 чтобы  в  условиях  такого  такого контигента, больше

 принести пользы потребителя.

      И  еще  что  я хочу сказать. Сегодня, когда идет

 повсеместное  ущемление  прав,  некоторые  депутаты в

 распространенных  среди  нас документах написали, что

 внесением  этого  изменения,  якобы нарушается статья

 32Конституции.  Скажите  мне,  назовите  государства,

 если   не   расценивать   нарушение,   преостановлено

 действие  целой главы Конституции, которая определяет

 экономические  основы  государства.  Которая  в  свое

 время  защищала  меня  от  потребителя и безработицы,

 давала  мне  возможность купить в селе все, начиная с

 иголки  и кончая холодильником. Сегодня этого сделать

 не  могу. Вот где идет нарушение Конституции и ненадо

 пользоваться,    вернее    использовать   Конституцию

 выхватывая  отдельные  статьи.  Надо  сегодня  не  на

 словах, а на деле защищать права потребителя. я 
 я                          - 155 - я 

        Поэтому,  я  наставаю  на  голосовании  своего

 предложения  о  внесении  слов "якщо інше передбачено

 законодавство".

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   вибачаюсь,  ми  розглядаємо  в

 другому читанні. Тому, запитань... По першому пункту.

 У вас все?! Ми розглядаєм...

      ___________. ....голосованием. Кто не хочет....

      ГОЛОВУЮЧИЙ. По першому пункту...

      (Шум у залі)

      ___________.   Я   дала  вам  решение  Комиссии.

 Комиссия не поддержала большей частью присутствоваших

 членов     Комиссии    мое    предложение.    Поэтому

 окончательное  решение  во  втором чтении принадлежит

 всем   депутатам.  И  вы  голосуйте  сначала  за  мою

 поправку.   Не   хотите   голосовать  - вы  голосуете

 "против",  а затем голосуете за решение Комиссии. Вот

 и все! Согласно Регламента, по моему...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ми   ставим   на   голосування  цю я 
 я                          - 156 - я 

 поправку,  яку  внесла  Наталя  Петрівна. Будь ласка,

 включіть систему.

      ЗА -

      Поправка не прийнята.

      Які  ще  єсть зауваження до статей? Їх 13 тут, у

 Положенні.

      ___________. Остальные все враховани, да.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   тоді   ставлю  в  цілому  дане

 Положення на голосування.

      ___________.  Нет,  есть  техническая  правка. В

 пункте    N2   первого   положения   при   распечатке

 компьютерами допущена ошибка. Возьмите, пожалуйста, у

 себя  первую  и  вторую  страницы.  Значит,  пункт 3.

 Должны были исключить слова "... вчинене працівниками

 господарюючих суб'єктів державної торгівлі, споживчої

 кооперації...".   Вот  эти  слова  должны  были  быть

 выключены.  Они  у  вас,  в  вашей  распечптке, есть.

 Поэтому  нужно  голосовать  за...  с  учетом поправки

 Комиссии. Она чисто технически не прошла!

 я 
 я                          - 157 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чисто технічно, ми погодимся. По ще

 іншим   статтям   які  є  зауваження?  По  першій  ми

 розглянули,  по  другій,  по третій погодились з цією

 технічною  поправкою,  по  четвертій  (немає?)...  По

 четвертій?

      Я  ставлю  на голосування перші три. Будь ласка,

 включіть систему.

      "за"

      Рішення прийнято.

      По  четвертій?  Четвертий  пункт  -нема,  п'ятий

 пункт  сторінка  третя, шостий сторінка третя -немає.

 Сьомий, восьмий - тут все враховано, дев'ята, десята.

      _______________ Та учтены в основном.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Одинадцята,     дванадцята     і

 тринадцята  -немає, так? Ставлю на голосування решту,

 включаючи тринадцятий. Включіть, будь ласка, систему.

      "за"

 я 
 я                          - 158 - я 

      Прийнято.

      В цілому ставлю на голосування прийняте положення.

      Невеличка затримка. Голосуєм в цілому.

      "За"

      Рішення прийнято.

      ___________. Так, положение номер 2.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Положення ь2.

      ___________.  Ну  здесь в первом пункте тоже мое

 все то же предложение -дополнить "якщо не передбачене

 іншим законоадвством".

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я думаю, ми переголосовувать тоді

 не будем. Не будем переголосовувать.

      По другій статті.

      ___________. Нет, здесь нет.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає? я 
 я                          - 159 - я 

      ___________. Предложения, которые бы не были учтены.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Третє?  Четверта стаття.

      ___________.  Нет. До конца нет больше.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. До кінця немає. Єсть? Зауваження?

      ___________.  Если  только  депутаты, которые не

 врахована...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Якщо  немає  -я  ставлю  в  цілому

 положення  на голосування. Положення ь2.

      Будь ласка, включіть  систему.

      "За"

      Прийнято.

      Ставлю  на  голосування  проект  Постанови  "Про

 затвердженння  положень щодо Захисту прав споживачів,

 перше і друге.

 я 
 я                          - 160 - я 

      ___________.  Здесь  все  так  же, кроме первого

 пункта.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, вже перший єсть, проголосували.

      Будь ласка, включіть систему.

      "За"     "проти"     , рішення   прийнято.

      Спасибі сідайте, будь ласка.

      Слухається   питання  про  подання  генерального

 Прокурора  України  щодо  згоди  про  притягнення  до

 кримінальної  відповідальності  і  взяття  під  варту

 голови      Новгородківського      районного     суду

 Кіровоградської    області    дем'яненка   та   судді

 Краснодонського   міського  суду  Луганської  області

 Целуйка.

      Дацюк Владислав Володимирович, будь ласка.

      Він на вас подививсяі, навєрноє, втік...

      Я вибачаюсь, я пошуткував.

      Давайте   я   слідуюче,   поки   Дацюк  підійде.

 Олексієнко,   будь   ласка,   про  вилучення  надання

 земельних ділянок для несільськогосподарських потреб.

 Олексєєнко   Володимир  Кирилович  -заступник  голови

 Комісії з питань аграрного комплексу.

      Будь ласка. я 
 я                          - 161 - я 

      ОЛЕКСЄЄНКО В.К.

      151 Марьинский выборчий округ Алексеенко.

      Шановний    Олександр    Миколайович!    Шановні

 депутати!  Вашій  увазі  запропоновано  повторно  для

 розгляду   проект   Постанови   Верховної  Ради  "Про

 вилучення     та    надання   земельних  ділянок  для

 несільськогосподарських     потреб    та    попереднє

 погодження  міст  розташування  об'єктів", поданий до

 Верховно    Ради   Кабінетом   Міністрів.

      Особливо,   підкреслюю,   що   встановлено:  усі

 матеріали  в  повному  обсязі   відповідають  вимогам

 Земельного   законодавства.   В   минулий  раз,  коли

 розглядалося   на   сесії,  до   доповідача  Кравчука

 Володимира  Івановича поступило декалька запитать, то

 я хочу  сьогодні відповісти на ці запитання.

      Відповідно   до  32  Земельного  Кодексу  Ураїни

 вилучення  орних земель та баготорічних посаджень для

 еесільськогосподарських    земель  природоохоронного,

 оздоровчого, рекреаційного призначення, а також лісів

 першої  групи  для  цілей, не  пов'язаних  з веденням я 
 я                          - 162 - я 

 лісового   господарства,  провадиться   за   рішенням

 Верховної   Ради.   Крім   того,  у  відповідності  з

 частьиною  третьою  та  п'ятою  статті  34 Земельного

 Кодексу    України    попереднє    погодження   місць

 розташування  об'єктів  на  землях, що вилучаються, а

 також  об'єктів  власності  інших держав, міжнародних

 організацій  та  іноземних юридичних осіб провадиться

 Верховної  Ради.  Це  був  запит  народного  депутата

 Носова.

      Я повторюю ще раз, що всі матеріали по вилученню

 земель  відповідно до вимог законодавства погоджені з

 сільськими,   районними,  обласними  радами  народних

 депутатів,         районними         землеупорядними,

 природоохоронними  і  санітарними  органами, органами

 архітектури,  здійснена  їх  екологічна експертиза. Є

 згода  на  вилучення земель власників і користувачів.

 Збитки,   включаючи   неодержані   доходи,  і  втрати

 сільськогосподарського   виробництва  (це  на  запит)

 Миколи Івановича Поровського) відповідно до статей 88

 і  91 земельного кодексу України та постанов Кабінету

 Міністрів  України ь 238 від 3 жовтня 1991 року, ь 77

 від 2 лютого 1993 року, ь 284 від 19 квітня 1993 року

 власникам землі і землевикористувачам відшкодовуються я 
 я                          - 163 - я 

 збитки.        Довідково:        розміри        втрат

 сільськогосподарського   виробництва,  що  підлягають

 відшкодуванню     при     вилученні     земель    для

 несільськогосподарських   потреб   в   середньому  по

 Україні   сьогодні   з  одного  га  ріллі  складає  6

 мільярдів   карбованців.  Розрахунки  збитків,  втрат

 сільськогосподарського   виробництва   є  по  кожному

 об'єкту,  які  внесені  в цю Постанову. Відшкодування

 збитків   і   втрат   та  сплата  за  вилучені  землі

 провадиться   після   прийняття  позитивного  рішення

 Верховною Радою України.

      Державні   акти  на  право  користування  землею

 видаються  народними  депутатами  тільки  на підставі

 рішень  Верховної  Ради та документів, що посвідчують

 оплату  за  вилучення  земель,  тепер хочу привернути

 вашу  увагу  до  порядку  розгляду тих матеріалів для

 сесії.    Уже   з   самого   початку   наша   комісія

 запропонувала  вам  депутатам цього скликання, щоб ми

 попередньо  на  своїх  виборчих округах погоджували і

 приймали   активну   участь.  І  я  приведу  сьогодні

 декілька  прикладів,  так у листопаді, минулого року,

 проекту  постанови Верховної ради на вимоги комісії з

 питань екологічної політики, буда вилучена пропозиція я 
 я                          - 164 - я 

 про    надання    в    постійне    користування    із

 Севастопольського  державного  сільськогосподарського

 підприємства під будівництво і полігону для складання

 твердих  побутових  відходів, управління комунального

 господарства  міста  Севастополя. Але Севастопольська

 міська  рада  ще  раз  розглянула на сесії ці питання

 прийняла таке рішення до речі треба сказать, народний

 депутат  з цього округу Гриньов Олександр Васильович,

 прийняв саму активну участь, у цій справі.

      Я читаю мовою оріганала.

      В   городе  Севатополе  сложылось  чрезвычайное,

 санитарно-епидимиологическая  обстановка  в  связи  с

 отсутствием общегородского полигона. расположенный на

 територии   города   Крымский  термический  завод  по

 переработке  твердых бытовых отходов, не соответсвует

 санитарным нормам и правилам номер 281-83.

      Завод   нуждается   в   капитальном   ремонте  и

 реконструкции  из-за  физического  износа  импортного

 оборудования.    Два   месяца   бытовые   отходы   не

 принимаются    к    переработке,    бункера    завода

 переполненны,  резервной  территории  не  имеется,  в

 связи  с  чем  значительная  часть бытовых отходов не

 перерабатывается   и   складируется  в  районе  жилых я 
 я                          - 165 - я 

 массивов,  представляя  собой  очаг  антисанитарии  и

 заразы,  что чревато в новой неконролируемой вспышкой

 инфекционных   заболеваний.   В   том  числе  холеры,

 дизентерии  и  инфикционного  гепатита. В городе нет,

 при  имеющейся  ситуации,  с  отсутсвием воды все это

 может привести к большой беде.

      Поэтому  компетентными  службами уже в течении 5

 лет   расматриваются   многие   варианты   по  выборе

 земельного  участка  для строительства общегородского

 полигона.

      После     проведенных    повторных    инженерных

 геологических   изысканий   и   технико-экономических

 обоснований  было  принято  коллегиальное  решение по

 размещению полигона Первомайской балкой.

      Следует  также  сказать,  что  1993  году сессия

 мынулого склыкання дала згоду на попереднэ погодження

 мисця  розташування.  И  есть  заключение  по  отводу

 участка  Гослесфонда, Севастопольского Гослесхоза под

 строительсво   полигона   для  складирования  твердых

 бытовых отходов.

      Я   полностью   читать  его  не  буду,  что  эта

 отводимая    территория    покрыта   лесом,   площадь

 составляет   15   гектаров   малоценных   насаждений, я 
 я                          - 166 - я 

 низкоабонитетных,   поросливых   седьмой   генерации.

 Средний  возраст  до  60  лет,  4  стадии деградации,

 диаметр  средний  5-6 см. И четыре гектара составляет

 неудобие.

      Поэтому,  лесхоз  подтверждает  свое согласие на

 отвод  земельного  участка,  больше  19  гектара  под

 строительство полигона.

      Поэтому,   я  считаю,  надо  учесть  предложение

 севастопольской  рады  и  включить  этот  обьект  для

 вилучення в нашу постанову.

       Є  другий  лист такого напрямку. Звертається до

 голови комісії шановному Анатолію Степановичу. У ході

 роботи   другої   сесії   Верховної   Ради   України,

 розглядалось  питання  про виділення 40 гектар земель

 КСП   "Шлях  правди"  для  заводу  ім.  Антонова  під

 будівництво аеродрома. Як видно з наданих документів,

 трудовий   колектив   рішенням  від  10.  12  наложив

 мораторій   на   виділення   земель.  І  просить  нас

 призупинити  остаточно  вирішення  даного  питання на

 сесії Верховної Ради.

      З  таким  зверненням  звернувся народний депутат

 України від Макарівського 220 округу Безсмертний. І я

 вважаю,   що   треба  підтримати  його  пропозицію  і я 
 я                          - 167 - я 

 названий об'єкт вилучити із запропонованої постанови.

      Отже,   для  вилучення  пропонується  51  гектар

 навсього.   І....  а  осатльное  у  вас  на  руках...

 Остальне - попередньо погодити місце розташування.

      Що я хотів вас звернуть? Я пропоную, що сьогодні

 прийнять Постанову в цьому... в тако рішення, як вона

 є,  але хотів би звернуть увагу народних лепутатів на

 такі   об'єкти.  Це - будівництво  автогаража  на  40

 автомобілів   арендному  підприємству  "Росток"  (это

 Киево-Святошинский    район);    цегельному    заводу

 (Білоцерківський     район,    Київської    області);

 складських  приміщень  малому  підприємству  "Космос"

 Самбержський   держлісгоспу   (Львівська  область)  і

 виробничої     бази     товариства     з    обмеженою

 відповідальністю    Укріноавтотранспорт   на   землях

 радгоспу  імені Кірова, Біляєвського району, Одеської

 області.  І  я  вам  хотів,  депутати по цих округах,

 звернуть    увагу    і    проработать,    чтоб    там

 проконтролировать, як готуються матеріали.

      Дякую за увагу!

      Прошу підтримати!

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі!  Запитання  до  Володимира я 
 я                          - 168 - я 

 Кириловича єсть?

      (Шум у залі)

      Погодимся   з   цією   пропозицією,  з  проектом

 Постанови?

      Ми той раз, розглядаючи дане питання, зверталися

 до  депутатів,  щоб  кожен по своєму виборчому окрузі

 розглянув   ті  спірні  питання  чи  зауваження,  які

 виникали.  Я  так  вважаю,  що  в  комісіях  депутати

 звернулись,  попрацювали.  І  ми  приходим  до єдиної

 думки,  що  потрібно прийняти відповідну Постанову...

 Нема інших думок?

      ___________. Спасибо!

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю  на голосування. Будь ласка,

 включіть систему!

      ЗА -

      "За" "проти", рішення прийнято, спасибі.

      Дацюк   Владислав   Володимирович,   Генеральний

 Прокурор, будь ласка.

 я 
 я                          - 169 - я 

      ДАЦЮК.   Шановні   Президія,   шановні   народні

 депутати,  прошу  вибачення,  бо мене тоже відволікли

 народні  депутати  при  виясненні деяких питань, що я

 при назві мого прізвища не був тут в залі.

      Нас  вимусила звернутись до вас, шановні народні

 депутати,  та  обставина,  що Прокуратурою Луганської

 області  порушена  кримінальна  справа відносно судді

 Краснодонського  міського  суду  Целуйка за отримання

 хабара. Як встановлення розслідуванням цієї справи 11

 жовтня  минулого  року в Прокуратуру міста Краснодона

 Луганської  області  з  заявою  звернувся  громадянин

 Кононенко  про  те, що суддя Краснодонського міського

 суду  Целуйко  вимагає  від  нього  хабара  в валюті,

 тобто,  в  доларах  США і карбованцях за обрання йому

 покарання,  не пов'язаного з позбавленням солі за те,

 що  він притягується до кримінальної відповідальності

 і відданий до суду за умисно вбивство, скоєне в стані

 сильного душевного хвилювання.

      Спочатку запропонував йому Целуйко за те, що він

 його  засудить  не  за  позбавлення  волі  дати 2 500

 доларів. Коли йому пояснив Кононенко, що в мене таких

 грошей  немає,  я  не  можу  цього  зробити,  Цілуйко

 запропонував  йому  продати автомашину, квартиру, яка я 
 я                          - 170 - я 

 була  ним  приватизована і " принесеш, -каже,-гроші".

 Однак  він  не міг спочатку зібрати ці гроші, продати

 машину,  спір  з жінкою виник, опчали вдома обсуждати

 цю  проблему,  як  це  зробити,  вийти  з  положення.

 Займати почали гроші, і дійсно після цього він його в

 службовому  кабінеті  31  жовтня,  зайшов до Цілуйко,

 перед   цим  вони  часто  вели  між  собою  телефонні

 розмови,   приніс   1000   долларів  і  40  мільйонів

 карбованців. Каже: "Більше я тобі не можу зараз дати,

 бо  в  мене  нічого  немає",  тому  що перед цим ще 2

 мільйони  карбованців  він йому передав. Тоді Цілуйко

 витягнув шухляду в столі, каже: "Положи сюди", -а сам

 вийшов  з  кабінету.  І  в цей час він йому положив в

 шухляду стола, Цілуйко ввійшов в кабінет і каже: "Все

 в порядке". Все в порядку -і він пішов.

      Все  це  було,  як кажуть за допомогою технічних

 засобів,   з   моєї  санкції  все  було  зафіксовано.

 Цілуйко, правда, посилається на те, що він не вимагав

 хабаря,  але  всі  дії, які були проведені перед цим:

 всі  покази, очні ставки, попитані люди, члени сім'ї,

 ті   особи,   в   кого   займав   Кононенко   гроші,-

 підтверджують ці обставини.

      Тому згідно закону ми не можемо притягнути суддю я 
 я                          - 171 - я 

 до  кримінальної  відповідальності  і  взяти його під

 варту    за    вчинення   злочину,   а   цей   злочин

 кваліфікується  як отримання хабаря посадовою особою,

 що  займає  відповідальний  стан, без згоди Верховної

 Ради  згідно  пункту  2 статті 13 Закону України "Про

 статус суддів".

      Тому   я  прошу  вас  дати  таку  згоду  нам  на

 притягнення  Цілуйко до кримінальної відповідальності

 та взяття його під (......).

      ГОЛОВА  Спасибі.  Запитання  є  до  Генерального

 Прокурора.  Я  ставлю на голосування проект постанови

 Верховної Ради, будь ласка включіть систему.

       Рішення   прийнято.   Будь   ласка  по  другому

 питанню.

      ___________. Дякую. Прокуратурою Кіровоградській

 області   10   листопада   минулого   року   порушена

 кримінальна   справа   проти   голови  Новгородського

 районного  суду Дем"яненко Тетяни Олександрівни. Вона

 обвинувачується  в  тому,  що  24  травня  93-го року

 використовуючи  своє  службове становище неодноразово

 отримувала  хабарі,  за  те  що  призначала покарання я 
 я                          - 172 - я 

 підсуднім, не пов"язане з позбавленням волі.

      Перший    епізод    відносно    Лошакова,   який

 обвинувачувся  в  тому,  що  він  в 93-му році шляхом

 проникнення   в   житло  громадянина  Сарієва  вчинив

 крадіжку   його  майна  на  суму  більше  9  міліонів

 карбованців.   тобто   скоїв   тяжкий   злочин,  який

 передбачений   частиною   третьою   статті   40,  яка

 передбачає  тільки позбавлення волі в вигляді 3 до 10

 років позбавлення волі.

      Крім цього, значить, Лошаков, коли була віддана,

 уже  він  відданий  був до суду; Дем'яненко від нього

 вимагала хабаря і він їй пеердав 120 літрів бензину і

 600 і мішок цукру, вартістю 600 тисяч карбованців. Це

 перший епізод.

      20   травня   1994   року  з  санкції  прокурора

 Новгородського  району  були  заарештовані  Ситник  і

 Харитонов,  які  скоїли  дві  крадіжки із магазинів і

 притягалися  до  кримінальної  відповідальності. Крім

 того, Ситник ще і  пограбував  громадянина Тілікіна.

      Це й люди звинувачувалися в кардіжці спільно і в

 пограбуванню, де також передбачено позбавлення волі.

      Але,   коли   прокурор   їх  заарештував,  суддя

 Дем'яненко   24  жовтня,  за  клопотанням  захисника, я 
 я                          - 173 - я 

 скасувала  санкцію  прокурора  на  їх  арешт  і за що

 отримала  хабаря  350 доларів США та зібрані родичами

 цих підсудних 13 предметів виробів із золота.

      Ця   постанова  судді  була  прокурором  області

 опротестована   до  обласного  суду, і  обласний  суд

 відмінив цю постанову судді.

      Тому   ми   вважаємо,   що   Дем'яненко   Тетяна

 Олександрівна скоїла тяжкий злочин, який передбачений

 статтею   168  честиною  3  Кримінального  Кодексу  -

 отримання хабара, а притягнути до відповідальності не

 можем  ми  без  вашої  згоди.  Я також прошу вас дати

 згоду    на    притягнення    її    до   кримінальної

 відповідальності і арешту.

      У мене все.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання? Нема запитань? Голосуєм?

 Ставлю  на голосування даний проект постанови. Хто за

 даний проект постанови, прошу проголосувати?

      Включіть систему, будь ласка.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Шановні депутати, всі питання, які виносились на я 
 я                          - 174 - я 

 розгляд  пленарної частини нашої сесії розглянуті. На

 цьому  ми  пленарну  частину  сесії  завершуєм. Після

 обіду працюєм в комісіях.