ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 27 січня 1995 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати і гості! Прощу підготуватися до реєстрації. Прощу вставити картки. Увімкніть, будь ласка, систему.

У залі зареєстровано 313 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Кілька маленьких оголошень. Перше таке. Як ви знаете, наступного тижня ми працюватимемо в комісіях. Прощу всі комісії, крім інших документів, які у вас зараз у роботі, розглянути розданий вам проект Закону про бюджетну систему. Мене повідомили, то цей проект розповсюджений. Павле Сергійовичу, це ви мені давала проект чи хто? Прощу Секретаріат розмножити пай проект і роздати його депутатам.

Це, на мій погляд, досить пристойний документ, він об'ємний, враховує всі моменти складання бюджету. Я просив би, щоб

протягом тижня ви розглянула і дай законопроект. А Комісія з питань бюджету хай попрацює з Кабінетом Міністрів, щоб ми могли його розглянути на тому тижні, коли почнемо працювати в сесійному режимі. Це перше прохання.

Друге питання таке. Сьогодні, як ми і проголосували, ми повинні розглядати два питання. Це інформації Кабінету Міністрів - щодо Концепції податкової політики та про виконання постанови Верховної Ради щодо постанови Кабінету Міністрів України № 733 від 21 жовтня 1994 року про ціноутворення в умовах режиму реформування економіки.

Учора кілька депутатів говорили, що розглядати питання про постанову № 733 можна тільки мати на руках інформації) - аналіз виконання пунктів цієї постанови.

Кабінет Міністрів не дав нам такої інформації - і через об'єктивні, і через суб’єктивні причини. Але основна - це те, що доповідач віце-прем’єр захворів, сьогодні його немає на роботі. Так що він не може доповісти сьогодні.

Думаю, що ми зробимо таким чином. На наступному тижні ви одержите інформацію, аналітичний матеріал, який заслухаємо в сесійному режимі у вівторок на початку наступного пленарного засідання. Просто іншого виходу в нас немає. Усі обставини, що з цим пов’язані, ми потім у робочому порядку роз глянемо.

А сьогодні проведемо першим слухання про Концепцію податкової політики. Ми послухаємо заступника міністра фінансів, розробника цієї концепції, далі поставимо йому запитання, висловимо своє бачення цієї проблеми. Потім дамо

доручення розробникам концепції, в тому числі І працівникам Кабінету Міністрів, підготувати до першого читання це питання в перший тиждень нашої роботи в сесійному режимі, тобто через тиждень.

А сьогодні обов'язково потрібно це питання послухати, оскільки воно викликав багато дискусій, суперечностей і в нашому сесійному залі, і в урядових колах.

Решта питань викладена у порядку денному на сьогодні, і ми зможемо їх розглянути відповідним чином. Приймається такий порядок?

Тепер традиційна розминка... Не потрібно? Я поставлю на голосування відразу.

Антоне Денисовичу, ви щось хотіли сказати?

БУТЕЙКО А. Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Камінь-Каширський виборчий округ, Волинська область/. Група "Центр". Дякую, шановний Олександре Олександровичу. У мене до вас запитання. Я хотів би попросити роз’яснення, оскільки за нашим Регламентом проект Державного бюджету подається разом з детальною доповіддю. Про проект бюджету доповідає міністр фінансів або осо ба, яка виконує його обов’язки. Далі провадиться обговорення, а потім за статтею 9.1.3, пункт 2, протягом наступних 5 днів проект бюджету розглядається у постійних комісіях, які призначають доповідачів для участі у роботі постійної Комісії з питань бюджету. А потім уже постійні комісії і депутати

передають свої поправки до проекту бюджету в постійну Комісію з питань бюджету і пізніше протягом двох тижнів розглядається лише проект бюджету. Інші питання у Верховній Раді не розглядаються взагалі. Тому я хотів би попросити уточнень, шановний Олександре Олександровичу, як ця ваша пропозиція спів відноситься саме з цим правилом, яке я нагадав. Дякую.

ГОЛОВА. Шановний Антоне Денисовичу! Як не дивно, я теж читав ці статті Регламенту. Але ж мова йде не про бюджет на 1995 рік, а про проект Закону про бюджетну систему, про методику складання бюджету. А нам вона дуже потрібна, тому що сьогодні починається дискусія між регіонами і центральними структурами та в самих регіонах. І нам потрібно закласти механізм формування бюджету. В цей механізм ми будемо вкладати ті закони про оподаткування і закон про бюджет, який ми, безперечно, будемо розглядати у повній відповідності з вимогами Регламенту.

Я просив би розпочати роботу без розминки. Давайте почнемо працювати, а потім уже... Запитуєте, чому я надав слово депутату Бутейку? Ну, депутат Бутейко від групи "Центр" вибіг якраз по центру і вже стояв. Гаразд, хто хоче записатися на виступ з процедури, запишіться. Відведемо для цього 10 хвилин.

Я зроблю ще одне оголошення. Учора після пленарного засідання ми збирали керівників фракцій. Ішлося про кандидатури на голів двох комісій. Кілька керівників фракцій

попросили вносити кандидатури відразу на обидва вакантних місця. Але вони поки що не можуть запропонувати претендентів на обидві вакансії. А з однією вакансією трапилося так, що дві фракції вносять різні кандидатури, і обидві кандидатури є достойними.

Одначе принцип квот діє. Тому я дуже прошу, щоб ми не підводили себе, бо зрозуміло, що кожна фракція буде відстоювати свою кандидатуру, і ми тоді можемо розійтися з голосами. А я не хочу, щоб так трапилося. Я просив би фракції, котрі вносять свої кандидатури, домовитися між собою і внести одну кандидатуру.

Тепер ще одне, Розпочата робота по формуванню бюджету. І сьогодні робити якісь перестановки, мабуть, ризи коване. Тому я все-таки просив би керівників фракцій ще раз по радитися і вийти з однією кандидатурою на посаду голови цієї комісії і одночасно внести кандидатуру на голову Комісії з питань законності.

Тому цього питання я не буду ставити на голосування, щоб не вносити якогось деструктиву в роботу Верховної Ради.

Отже, відводимо 10 хвилин. Для пропозиції слово надається депутату Попову. Прощу.

ПОПОВ Д. А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Б і ля ївсь кий виборчий округ, Одеська область/. Я прошу передати слово депутату Цушко.

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Цушко, 315 виборчий округ.

ЦУШКО В. П., директор радгоспу-заводу імені Сергія Лазо Тарутинського району /Тарутинський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Александр Александрович! 20 октября, когда мы рассматривали вопросы о выполнении постановления по аграрному сектору, вы поддержали мое предложение о том, чтобы нам дали информацию об использовании средств, которые были выделены аграрному сектору.

Дело в том, что издано постановление Кабинета Министров № 37, согласно которому опять выделяются деньги для
обеспечения сельскохозяйственного сектора. Но есть сомнение, что эти деньги опять не дойдут до производителя. Я сейчас не буду забирать время, отведенное для другого вопроса. Мы, группа депутатов, готовим депутатский запрос, просим помочь разобраться в этих вопросах.

ГОЛОВА, Депутат Камінський.

КАМІНСЬКИЙ Л. О., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку /Сніжнянський виборчий округ, Донецька область/.. Спасибо. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые депутаты! Сегодня средства массовой информации сообщили о том, что бывший президент концерна "Бласко" выехал за границу. Вообще у нас

получается странная ситуация: как только цело касается каких-то огромных сумм, касается того, что растаскивают имущество Украины, лица, которые к этому причастны, быстренько сматываются за границу, Я предлагаю в связи с этим заслушать на заседании Верховного Совета Генеральную прокуратуру, СБУ, МВД - всех, кто к этому причастен и кто должен препятствовать этому. Ведь дальше невозможно наблюдать подобное. Есть у нас государство или нет? Или мы будем безучастно наблюдать за тем, как его растаскивают, как виновники исчезают неизвестно куда? Кудюкин - за границей, Звягильский - за границей. Я могу назвать еще десяток таких лиц. Это первое.

Второе. У нас появилась странная практика. Когда нужно отчитываться Кабинету Министров в лице Премьера или вице-премьеров, то они то ли болеют, то ли куда-то выехали, то ли не могут выступить, понимаете? Сюда никто не хочет прийти и отчитаться перед Верховным Советом. Что же все-таки происходит? Исполни тельная власть творит чудеса, а мы, простите, остаемся мальчиками для битья. Пора прекращать эту позорную практику.

Поэтому я предлагаю через неделю, когда у нас будут пленарные заседания, отвести для этого целый день и разобраться, что делает исполнительная власть. В конце концов пора уже поста вить на этом точку.

ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Олексійовичу. Депутат Радько.

РАДЬКО В. І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування.

/Кролевецький виборчий округ, Сумська область/. Шановний Олександре Олександровичу, ми сьогодні будемо розглядати Концепцію єдиної податкової політики держави, без якої не можна складати Державний бюджет, де відображається розвиток народного господарства. Але ми в котрий раз не бачимо у цьому залі перших людей уряду. Це що, повне ігнорування Верховної Ради виконавчою владою?

Тому я ще раз нагадую про статтю 117, частину третю, де сказано, що Верховна Рада України може виразити недовір’я окремим членам Кабінету Міністрів України.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Кириченко.

КИРИЧЕНКО М. О., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Я підтримую попередніх виступаючих, зокрема народного депутата Камінського. Олександре Олександровичу, до нас звертається дуже багато людей. Утрете мусується питання про Звягільського, в тепер вже і про Кудюкіна. А Верховна Рада і виконавча влада нібито стоять збоку. І немає ніяких роз'яснень, нічого.

Я просив би, щоб ви сьогодні дали протокольне доручення відповідним службам, щоб за той тиждень, поки ми будемо працювати в комісіях, вони підготувалися і поінформували Верховну Раду з цих питань.

Далі. Олександре Олександровичу, я прошу й інші народні депутати звертаються а таким проханням, щоб Секретаріат підготував і роздав списки народних депутатів по комісіях, у тому числі й тимчасових, які створені у Верховній Раді. Ми повинні знати, хто в якій комісії працює, і спілкуватися з членами комісій у відповідних питаннях.

І останнє. Сьогодні 9 нас розглядається Концепція податкової політики. Вважаю, що це питання дуже важливе. Я хотів би внести пропозицій висвітлити це сьогодні в прямій радіотрансляції і ввечері по телебаченню, щоб люди знали, яка Концепція податкової політики обговорюється і приймається Верховною Радою. Шановні колеги, прошу мене підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. Добре. Будь ласка, депутате Жовтяк.

ЖОВТЯК Є. Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Києво-Святошинський район, Київська область/. Шановні депутати! Я хотів би, щоб сьогодні не сталося так, як учора, що законопроект про оплату праці був прийнятий без обговорення в економічній та бюджетній комісіях. Тому просив би головуючого: якщо в нас у порядку денному стоїть інформація про Концепцію податкової політики, треба заслухати інформацію і ніякого рішення поки не приймати. Треба цю інформацію розглянути спочатку в комісіях, узгодити в тим, що в них напрацьовано. А якщо треба прийняти концепцію, то її треба прийняти після того, як вона буде розглянута в комісіях згідно з Регламентом.

І так само просив би нашого Голову, щоб ми до проекту бюджету не переходили без розгляду концепції і принципів формування бюджету. Тільки після того як будуть, знову-таки з додержанням Регламенту, затверджені принципи формування бюджету, розглянуті в усіх комісіях і групах, можна Переходити до затвердження самого бюджету.

Дякую.

ГОЛОВА. Я мушу відразу відповісти на це запитання. очевидно, ви були не дуже уважними, коли я говорив, або я не зовсім переконливо сказав.

Концепцію податкової політики ми проведемо в режимі слухання сьогодні, щоб урахувати ваші пропозиції і в першому читанні

через тиждень розглянути концепцію. Тобто ваша пропозиція враховується. Те саме стосується проекту бюджету. Законопроект про бюджет на 1995 рік ми будемо розглядати після розгляду законопроекту про бюджетну систему України.

Тому я просив би уважно слухати те, що говориться тут.

Будь ласка, депутате Шестаков.

ШЕСТАКОВ В. П., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Маріупольський-Орджонікідзевський виборчий округ, Донецька область/. Александр Александрович! Прошу передать слово депутату Хунову, 130 округ.

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Хунов.

ХУНОВ А. І., начальник орендного підприємства робітничого постачання Краснолиманського відділку Донецької залізниці /Краснолиманський міський виборчий округ, Донецька область/. Уважаємый Александр Александрович, уважаемые депутаты! Я еще раз хочу обратить ваше внимание на то, как сбежал Кудюкин и кто ему в этом помог. Вношу предложение и прошу Александра Александровича поставить его на голосование: опубликовать список депутатов, которые поддержали Кудюкина при рассмотрении вопроса о признании его депутатских полномочий. Это первое.

Второе. А где же наш уважаемый председатель комиссии Григорий Омельченко? Каждый раз, когда его слушаешь, создается впечатление, что он такой патриот Украины... И при его содействии, очевидно, такое происходит.

И, наконец, где же Генеральный прокурор, который такое допустил? И не просто допустил, а, очевидно, способствовал тому, чтобы сбежал Кудюкин.

И последнее, Александр Александрович: может, нам скажут, кто же следующий?

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Самофалов.

САМОФАЛОВ Г. Г., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Дзержинський виборчий округ, Донецька область/. Александр Александрович, я прошу передать слово депутату Азарову, ІІ5 округ.

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Азаров.

АЗАРОВ М. Я., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги депутаты! Во-первых, я хочу дать информацию всем коллегам о том, что поступают запросы в бюджетную, комиссию, что яко бы нет утвержденного бюджета, не идет финансирование и так далее. Министерство финансов ведет финансирование в соответствии с по становлением Верховного Совета о введении в действие скорректированного бюджета на 1994 год в рамках декабря. То есть идет рабочее финансирование на январь по уровню декабря 1994 года.

Второе. Я хочу дать информацию, и Антон Денисович Бутейко...

ГОЛОВА. Я прошу вас, Миколо Яновичу, вийдіть на трибуну, бо інформація важлива. Я прошу вибачити за те, що перебив. I, мабуть, почніть спочатку.

АЗАРОВ М. Я. Уважаемые народные депутаты! Я повторю, потому что не уверен, было ли слышно с места. К нам в комиссию поступает очень много запросов из областей и от отдельных депутатов, что Минфин якобы не финансирует, ссылаясь на то, что нет утвержденного Верховным Советом бюджета. Такие утверждения -абсолютная неправда. Минфином и бюджетной комиссией рассмотрен рабочий план финансирования на январь, и сейчас осуществляется рабочее финансирование в пределах уровня декабря 1994 года в соответствии с тем постановлением о введении в действие скорректированного бюджета на 1994 год_, которое мы с вами вместе приняли. Поэтому все вопросы должны решаться в рабочем порядке.

Второе. Отвечаю Антону Денисовичу Бутейко и всем депутатам, которым это интересно. Бюджетная комиссия уже рассмотрела доходную часть бюджета. Рассмотрела и утвердила структуру бюджета, порядок финансирования народного хозяйства, провела заседание и рассмотрела финансирование Министерства обороны, Службы безопасности, Министерства внутренних дел, Министерства.

здравоохранения, Министерства культуры и Академии наук, Пограничных войск и ряд других вопросов. Бюджетная комиссия практически завершает работу над проектом бюджета. И как только она будет закончена, основные цифры будут приняты на заседании бюджетной комиссии, проект будет передан в комиссии Верховного Совета для конкретного анализа. Думаю, что через неделю или через десять дней мы этот проект передадим вам на рассмотрение.

И третье. Сейчас, когда идет кропотливая и серьезная работа над более или менее сбалансированным бюджетом, есть очень большая просьба не принимать решений, значительно увеличивающих расходную часть бюджета, потому что это может свести насмарку всю работу нашей комиссии. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую. Час використано. Кілька відповідей на за питання, зокрема депутата Цушка. Таку інформацію ви безперечно одержите від Кабінету Міністрів під час виступу віце-прем’єра Саблука.

Доручення про заслуховування Генеральної прокуратури, Служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ щодо раптового зникнення тих людей, про яких тут говорили, ми підготуємо, я його підпишу сьогодні. Звертаюся до Секретаріату: будь ласка, підготуйте доручення від Верховної Ради щодо підготовки такої інформації від прокурора, керівника Служби безпеки та Міністра внутрішніх справ для слухання на засіданні.

Далі. Списки депутатів по комісіях. Будь ласка, теж запишіть як завдання для Секретаріату і під час наступної реєстрації роздасте.

Відносно повної трансляції по радіо розгляду питання про Концепцію реформування податкової політики України. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прощу голосувати,

"За" - 184. Рішення не прийнято.

Будемо обговорювати в традиційному режимі. /Шум у залі/.

Та що ви на ті 52 голоси посилаєтесь, ви краще дивіться, щоб голосували ті, Ідо присутні в залі. Ну скільки ж можна закликати вас бути серйознішими, коли вирішуються такі питання! Чи "за", чи "проти", але ж голосуйте. Та не треба поіменно! Я ще раз прошу вас визначитися щодо трансляції по радіо в повному обсязі слухання на засіданні сесії питання про Концепцію реформування податкової політики України повторним голосуванням.

"За" - 191. Рішення не прийнято.

Далі. Відносно опублікування списку депутатів, що вимагали визнання повноважень Кудюкіна. Такі дані ви можете взяти у Секретаріаті, вони є...

Я прощу уваги! Ви маєте право наполягати на тому, щоб їх опублікували в місцевій пресі, будь ласка. Але роздруковувати, я думаю, некоректно, і голосувати цього не треба.

***

Слухається питання про Концепцію реформування податкового законодавства України. Віталію Никифоровичу Ільїн, будь ласка, йдіть на трибуну.

Скільки хвилин вам треба для доповіді? Двадцять хвилин? Доповідайте ж ґрунтовно.

ІЛЬЇН В. Н., заступник міністра фінансів України, на чальник Головної державної податкової інспекції України. Шановні народні депутати! Мені доручено зробити інформацію про Концепцію реформування податкового законодавства України, Вихід із затяжної економічної кризи, в якій знаходиться господарство України, вимагає розробки і послідовного здійснення ефективної стабілізаційної політики.

Основні напрями кардинального оновлення курсу соціально-економічної політики, здійснення радикальних реформ усіх сфер економічного життя викладені в доповіді Президента України, у зверненні до Верховної Ради України II жовтня 1994 року, де було сказано, що здійснення заходів по пере будові системи оподаткування у напрямі її подальшої лібералізації та децентралізації, створення на її основі механізму стимулювання виробництва та підприємництва передбачає: скасувати податок на доход та запровадити оподаткування прибутку; знизити ставку прибуткового податку з фізичних осіб; знизити ставку податку на добавлену вартість; переглянути порядок його нарахування, щоб уникнути багаторазового стягнення коштів на одну і ту ж величину чистої продукції; підвищити податок на землю; ввести податок на майно фізичних, юридичних осіб; запровадити подвійний контроль за оплатою податків податковими інспекціями і банками; забезпечити реалізацію принципу рівності оподаткування будь-яких суб'єктів господарювання.

Виходячи з напряму, який викладений у доповіді Президента, ми будували всю нашу роботу по підготовці проектів законодавчих документів з питань оподаткування.

Реалізуючи економічні перетворення, уряд проводить зміни у податковій системі України в 1995 році в напрямі побудови спрощеного механізму оподаткування, сприйнятливості його для кожного платника податку, впровадження принципу справедливості і рівнонапруженості, які спонукали б усіх суб’єктів підприємницької діяльності України виконувати обов’язки по сплаті в бюджет частини свого доходу на потреби держави.

Верховна Рада України Законом про систему оподаткування від 2 лютого 1994 року затвердила систему загальнодержавних і місцевих податків і зборів та обов'язкових платежів, які в основою для формування державного і місцевого бюджетів і державних цільових фондів.

Закон про систему оподаткування передбачав наявність в Україні 12 загальнодержавних податків і 9 обов'язкових від рахувань, а також 15 видів місцевих податків і зборів.

Фактично з цього переліку не впроваджено у практику З види загальнодержавних податків і платежів, а також близько десяти видів місцевих податків і зборів /це робиться в різ них областях по-різному/.

Побудова системи податків із розгалуженої кількості об'єктів оподаткування в загальноприйнятою світовою практикою і забезпечує формування державного бюджету при втратах надходжень по тих чи інших джерелах доходів, а також забезпечує участь усіх суб’єктів оподаткування у формуванні бюджету держави.

У порівнянні з іншими державами близького і далекого зарубіжжя система податків в Україні складається зі зваженої кількості податків і зборів. Кількість їх менша, ніж у

Росії, Польщі, і значно менша, ніж у Німеччині, Франції та в інших розвинених країнах.

Робота, яка проводиться урядом по реформуванню податків, передбачає насамперед зміни в оподаткуванні щодо тих видів податків, які в основними джерелами доходів бюджету. Це податок на добавлену вартість, податок з прибутку, прибутковий податок з громадян, акцизний збір, які в загальній сумі становлять близько 80 процентів всіх надходжень до бюджету. Враховуючи високу питому вагу цих видів податків у формуванні доходу бюджету, а також те, що можливості скорочення державних видатків у деякій мірі обмежені, пропозиції щодо значного скорочення розмірів податків розглядаються урядом, робочою групою і комісіями особливо обережно.

Зниження розмірів ставок податків пропонується з урахуванням того, що буде розширена база для нарахування податків за рахунок скорочення і скасування пільг в оподаткуванні, що є фактом справедливого і однакового підходу держави до суб'єктів підприємницької діяльності при справлянні податків.

У минулі роки до державного бюджету не надходило до третини податку з доходів підприємств і близько 50 відсотків податку на добавлену вартість за рахунок пільг в оподаткуванні. Значні доходи громадян також не включалися в оподатковувану базу в результаті різного роду звільнень.

Поряд із цим враховувався і світовий досвід в оподаткуванні як у кризові періоди, так і в періоди економічної стабільності.

Запропонована ставка податку з прибутку в розмірі 30 відсотків є одна з найнижчих ставок у порівнянні зі ставками в країнах Європи. Наприклад, у Німеччині така ставка становить 50 відсотків, у Туреччині - 49, у Греції - 49, у Нідерландах - 40, у Бельгії - 39, у Франції - 34, у Чехи - 42, у Польщі - 40, в Угорщині - 36, у Росії - 35, у Латвії - 35 та 25, у Білорусі - 30 /плюс 5 відсотків у чорнобильський фонд/.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів на 1995 рік доходи бюджету з податків на прибуток становитимуть 143, 2 трильйона карбованців, або 9, 3 відсотка загальної суми. доходів бюджету. Необхідно враховувати, що в 1995 році прогнозується зміна структури доходу підприємств /прибутку і заробітної плати/ і збільшення суми прибутку, яка звільняється від оподаткування згідно з прийнятим 28 грудня 1994 року Законом України про оподаткування прибутку підприємств.

Вважаємо, що для пожвавлення інвестиційної політики, фінансової підтримки виробників товарів виправданим є зниження розмірів відрахувань з прибутку в бюджет і стимулювання підприємств за рахунок зниження податку при використанні прибутку на реконструкцію, модернізацію виробництва.

Розглядається питання і готується проект закону про встановлення єдиного податку на землю для всіх сільськогосподарських товаровиробників замість прямих податків /податку на прибуток підприємств, податку з власників транспортних засобів, плати за землю, а також податку на майно/ при збереженні для зазначених суб’єктів підприємницької діяльності непрямих податків, які включаються в ціну товарів.

Щодо податку на добавлену вартість, то для пом’якшення негативного впливу на зниження платоспроможності населення запропоновано понижену в порівнянні з минулим роком ставку податку в розмірі 20 відсотків, яка в основному буде на рів ні ставок податків, що застосовуються більшістю країн світу.

За прогнозними розрахунками на 1995 рік, доходи бюджету по цьому виду становитимуть 460, 7 трильйона карбованців, або близько 30 відсотків від загальної суми доходів бюджету.

Розмір пільг в оподаткуванні товарів, що споживаються в Україні /за винятком експортних поставок/, запропонований в проекті закону, який прийнято в першому читанні Верховною Радого України, є досить помірним і не призведе до значних скорочень надходжень до бюджету порівняно з умовами оподаткування, які застосовувалися в минулому році.

У 1995 році передбачається прийняти закони України про акцизний збір на тютюн і тютюнові вироби, про податок на майно підприємств, про податок на нерухоме майно громадян.

У зв’язку з тим що вітчизняна промисловість не має можливості повністю задовольнити наявний попит населення на тютюнові вироби, а діюча система контролю не запобігав нелегальному імпорту тютюнових виробів, призводить до скорочення бази оподаткування і сприяв приховуванню одержаних дохо дів, виникла необхідність у прийнятті Закону України про акцизний збір на тютюн і тютюнові вироби, який передбачає насамперед упорядкування оплати акцизного збору з тютюну і тютюнових виробів як вітчизняного, так і іноземного виробництва.

Введення податку на майно підприємств спрямовано на ефективне використання виробничих фондів, установлення оптимальних запасів сировини і матеріалів, готових виробів, а також залучення стабільних надходжень до бюджету.

За своїм економічним змістом податок на майно підприємств є формою розподілу та перерозподілу прибутку, розмір якого залежить від повноти та ефективності використання виробничих фондів і оборотних коштів. Планується в суму об рахованого податку на майно включати нараховану суму податку на прибуток, що робить податок на майно підприємств нижчою граничною сумою відрахувань від прибутку до бюджету.

В умовах переходу до ринкової економіки введення цього податку спонукатиме підприємства мати оптимальні, економічно обґрунтовані виробничі запаси матеріальних цінностей, виявляти і реалізовувати зайві або непотрібні матеріальні цінності, а також стимулюватиме виробників розширювати виробництво.

За попередніми розрахунками, якщо виходити з вартості майна підприємств, сума податку становитиме в розрахунку на рік приблизно 180 трильйонів карбованців.

Введення податку на нерухоме майно громадян спрямовано на наближення податкового законодавства України, до діючої системи оподаткування більшості розвинутих країн світу та залучення додаткових надходжень до місцевих бюджетів /я підкреслюю - до місцевих бюджетів/. При мінімальній ставці 0,05 відсотка вартості нерухомого майна передбачається отримати 1, 6 трильйона карбованців додаткових надходжень до бюджету.

В умовах змін загальновизнаних джерел отримання доходів громадян /шляхом отримання заробітної штати від виконання трудових обов’язків/, коли є можливість отримувати доходи з різних джерел і різних видів, зміни в оподаткуванні дохо дів громадян полягають насамперед у включенні всіх видів одержуваних доходів до сукупного доходу й оподаткування їх за помірними прогресивними ставками в залежності від розміру річних доходів громадян.

Незмінною залишається умова прогресивного збільшення ставки податку з більших доходів громадян, а також визначення межі неоподатковуваного доходу і категорій громадян, до яких будуть застосовуватися понижені податкові зобов’язання.

Запропоновані ставки оподаткування особистих доходів громадян у межах від 10 до 40 відсотків не відрізняються суттєво від застосовуваних в інших країнах, більше того, вони є нижчими.

У країнах близького зарубіжжя застосовуються такі максимальні ставки оподаткування. Якщо в нас - 40 відсотків, то в Росії - 35 відсотків, Білорусі - 60, Вірменії - 45, Казахстані - 60, Латвії - 35, Узбекистані - 50, у Польщі - 45, Угорщині - 44, Чехії - 44, Словаччині - 42, Болгарії - 52 відсотки.

У розвинутих країнах Європи ставки прибуткового податку з громадян установлені в таких розмірах: у Німеччині перш ставка становить 19 відсотків, а найвища - 53; у Бельгії -25 і 55 відсотків, в Іспанії - 20 і 53, в Італії - 10 і 50, у Греції - 18 і 50, у Данії - 22 і 40, у Великобританії -25 і 40. Можна було б наводити й далі такі приклади.

За прогнозними розрахунками на 1995 рік, доходи бюджету з цього виду податку становитимуть 130 трильйонів карбованців, або 8, 5 відсотка загальних надходжень до бюджету.

З точки зору оцінки перспективи запропонованої реформи системи податків важливе значення має визначення рівня загальної суми податкових надходжень до внутрішнього валового продукту країни. У 1995 році доходи бюджету України по запропонованій системі податків у відсотках до внутрішнього валового продукту, за розрахунками, становитимуть 38, 4 відсотка. У минулому році цей рівень дорівнював 50, 7 відсотка. У 1991-1992 роках справляння податків визначалося на рівні 35-37 відсотків до внутрішнього валового продукту країни.

Для порівняння рівня податків в Україні з іншими країна ми можна навести такі цифра /за даними за 1992 рік/: загальні надходження податків щодо внутрішнього валового продукту дорівнювали в Австрії - 41 відсоток, у Данії - 48, у Франції - 44, у Німеччині - 38, в Італії - 39, у Нідерландах - 45, у Швеції - 58, у Великобританії - 37 відсотків. Це означає, що в цілому рівень податків в Україні згідно із запропонованою реформою не є надмірно високим чи надмірно низьким.

Разом з тим слід зауважити, що головна функція податкової системи в будь-якій державі - забезпечення фінансовими ресурсами державних потреб. В Україні не менш важливе значення має забезпечення держави фінансовими ресурсами. І помилковим є твердження, що за допомогою податків можливе вирішення всіх економічних проблем. Податкові пільги не вирішують проблему пожвавлення інвестицій чи зниження рівня цін, але незбалансування доходів і витрат держави може згубити всі найкращі намагання щодо фінансової стабілізації.

Податки - це один з важелів економічного регулювання, і вони можуть працювати ефективно лише в умовах стабільної, відрегульованої системи податків, яка б не підлягала щорічній зміні. І в цьому полягає принципове значення запропонованого підходу до формування законів з питань оподаткування.

На основі викладеного підготовлено проект Концепції податкової політики в Україні, який найближчими днями буде розглянуто Кабінетом Міністрів і подано на розгляд комісії Верховної Ради.

У мене все. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитання будуть? Будь ласка, запишіться на запитання. Поки будете записуватися, я хотів би запропонувати вам такий варіант. Варто було б опублікувати цю інформацію або принаймні роздрукувати її для депутатів. Немає заперечень? То, може, порекомендуємо газеті "Голос України", щоб вона надрукувала цю інформацію, оскільки тут ідеться про принципи. Звичайно, як проект... /Шум у за л і/.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так же не делается...

ГОЛОВА. Про що мова?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Существующая налоговая политика ведет...

ГОЛОВА. Я не розумію, чому ви так обурилися? Давайте надрукуємо і вашу. Про що мова?

ІЛЬЇН В. Н. Я доповів про те, що ми робимо. А те, що там розрахували "Центр" або не "Центр"... Будь ласка, заслухайте, подивіться, що вони розрахували. Вони ж не розробляють проектів законів, розробляємо ми.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, Віталію Никифоровичу. Я ж не розпочинав дискусії, а ви її вже розпочали.

ІЛЬЇН В. Н. Вибачте.

ГОЛОВА. Я звертаюся до всіх бажаючих виступити в поряд ку обговорення і висловити свої міркування. Це ж передбачено. Скільки відведемо на запитання? Дуже багато бажаючих. Вистачить 20 хвилин? Півгодини? Регламентом передбачено півгодини. Висвітіть, будь ласка, на моніторі.

Прошу.

ЖОВТЯК Є. Д. Віталію Никифоровичу, як відомо, Верховна Рада ще 28 грудня прийняла Закон про оподаткування прибутку підприємств. Але Голова Верховної Ради, грубо перевищивши свої службові повноваження, більше трьох тижнів не передавав цей закон на підпис Президенту. На мою думку, це призвело до значних збитків у державі. Як ви думаєте, чи це відбилося на роботі податкових інспекцій? Чи можна ще виправити це, якщо закон найближчим часом буде опубліковано?

Дякую.

ІЛЬЇН В. Н. Податкові інспекції готові до того, щоб цей закон довести до всіх підприємців, підприємств і працівників, які займаються обрахуванням податків. Як тільки він надійде до податкової інспекції, буде проведено роботу по вивченню цього закону з відповідними фахівцями підприємств, організацій і так далі.

Що стосується втрат, то я не можу сказати, що опублікування цього закону наприкінці січня призведе до якихось втрат, оскільки розрахунки по фактичному прибутку робляться за підсумками роботи в цілому за квартал.

ГОЛОВА. Віталію Никифоровичу, вибачте.

Євгене Дмитровичу, ви в якій комісії працюєте?

ЖОВТЯК С. Д. З питань фінансів і банківської діяльності.

ГОЛОВА. Це ваша комісія готувала? Так от я ще раз хочу повторити. Я прошу вас, не треба спекулювати і витягувати як політичний аргумент, скажімо, провину комісії, яка не підготувала до підписання цього закону. Ви звертайтеся до голови комісії, до тих, хто розробляв проект цього закону. Цей закон підписано наприкінці того тижня тільки тому, що ви своєчасно не подали його на підпис, не відредагували, як це передбачено Регламентом.

І облиште далі займатися спекуляціями.

Слово має депутат Кириченко. Будь ласка.

КИРИЧЕНКО М. О. Соціалістична фракція. Шановний Віталію Никифоровичу! У вашій доповіді прозвучало дуже багато цифр. Інформація широка, але разом з тим у мене і в членів фракції виникли запитання, які я хочу вам поставити й по чути на них конкретні відповіді.

Яса доля у валовому внутрішньому продукті припадає на податки, зокрема в пріоритетних галузях? Я маю на увазі насамперед сільське господарство, бо не прозвучало, якою буде плата за землю для селян.

Далі. Чи є механізми повноти збору податків - це теж не прозвучало, а це дуже важливе питання для конкретної реалізації тієї податкової політики, яку ми приймемо.

Хто повинен нести основний тягар податків - власники, держава, працівники найманої праці, бідні чи багаті? Це теж не прозвучало, хоча сьогодні це питання в концептуальному плані важливе. Я хотів би, щоб ви підкреслили основну лінію концепції.

Дякую.

ІЛЬЇН В. Н. У своїй доповіді я сказав, що за розрахунками на І995 рік згідно із запропонованими проектами законодавчих актів з питань оподаткування вся сума податків і відрахувань, яка буде справлятися до бюджету, перерозподілятися через бюджет, становитиме 38,4 процента від валового внутрішнього продукту в цілому по країні.

Я називав цифри перерозподілу валового внутрішнього продукту, який мав місце в інших країнах. Якщо за нашими роз-

рахунками на І995 рік перерозподіл становитиме 38,4 відсотка, а торік було 50,7, у 1992, 1991 - 30,37, то в Австрії він становить 41 відсоток, у Данії - 40, у Франції - 44 і так далі.

Що стосується тягаря, то ми вважаємо, що найбільший тягар в Україні будуть нести всі однаковою мірою, оскільки підходи до оподаткування різних форм власності, як я теж сказав у доповіді, однакові.

Немає окремих законів для оподаткування державних, приватних, акціонерних підприємств. Тобто для всіх форм власності застосовуються одні й ті ж закони, одні й ті к підходи, одні й ті ж ставки.

Що стосується механізму надходження і контролю за надходженням податків до бюджету, то цей механізм е, він викладений у Законі про державну податкову службу, на яку покладено основний обов’язок по забезпеченню своєчасного і повного надходження податків до бюджету в межах, встановлених чинним законодавством України.

ГОЛОВА. А про плату за землю?

ІЛЬЇН В. Н. Ми вважаємо, що податок на землю повинен бути єдиний, який включав би в себе прямі податки, що сплачуються сільгоспвиробниками.

ГОЛОВА. Через тиждень відповідний законопроект буде внесено на розгляд Верховної Ради. Слово має депутат Кірімов.

КІРІМОВ І. З., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Група "Державність". Шановний Віталію Никифоровичу! Я уважно слухав вашу інформацію і вважаю, що вона актуальна. У ній ви говорили про те, ще необхідно сприяти товаровиробникам. Це, звичайно, закономірно, тим паче тепер, коли ми прагнемо реформувати економіку й будувати державу.

Але ви знаєте, що наше село, селяни перебувають нині у дуже скрутному становищі. Щоб якось поправити це економічно важке становище, селяни вдаються що того, що виробляють несільськогосподарську продукцію - віники, мітли, солом’яні мати тощо. Але податки на ці несільськогосподарські вироби такі високі, що вони практично відмовляються і від цього доходу.

Як ви вважаєте, чи повинні бути такі високі податки на несільськогосподарську продукцію, яку виробляють селяни?

Дякую.

ІЛЬЇН В. Н. Я вже сказав про своє ставлення до оподаткування сільгоспвиробників. Гадаю, варто включати прямі податки до єдиного податку на землю.

Якщо сільгоспвиробник виростив просо, потім з нього пов’язав віники і продав їх - це нормальний, так би мовити, підхід, нормальна праця, і ці податки будуть включені в

єдиний податок на землю. Якщо ж сільгоспвиробник виробляв спирт, горілку, то це вже не доходи від вирощування сільськогосподарської продукції. Це вже доходи від переробки сільськогосподарської продукції. Але ми вважаємо, що прямі податки а доходів будь-яких видів діяльності повніші включатися в єдиний податок на землю. Тобто прямі податки. Я ще раз це підкреслюю.

ГОЛОВА. Ну, горілка - це, мабуть, окреме питання. Усе-таки тут повинна бути монополія держави, і селянин не буде виробляти горілку. Хіба що для себе.

ІЛЬЇН Б. Н. На жаль, є такі факти.

ГОЛОВА. Слово має депутат Альошин Валерій Борисович.

АЛЬОШИН В. Б., член Комісії Верховної Ради України а питань фінансів і банківської діяльності /Індустріальний виборчий округ, Кіровоградська область/. Віталію Никифоровичу! Мене цікавить така проблема. Ми всі розуміємо, що ефект податкової політики залежить не лише від зміни податків, не лише
від зміни ставок оподаткування, а й від механізму нарахування податків до відповідних бюджетів. У 1994 році у нас,
мабуть, склалася не найкраща практика, наслідки якої
добре відчутні на місцях. Ось у мене е дані
по Кіровоградщині, яка має заборгованість за 1994 рік близько

трильйона карбованців. У той же час на початку року Міністерство фінансів, на мою думку, явно перевищило свої повноваження, коли дало роз'яснення, що до прийняття бюджету на 1995 рік буде застосована та ж практика і ті ж нормативи відрахувань до відповідних бюджетів, які діяли в 1994 році. У зв’язку з цим і запитання. А чи не краще було б, проаналізувавши стан місцевих бюджетів, вийти з поданням до Президента, щоб він своїм указом урегулював нарахування податків до відповідних бюджетів до прийняття Закону про бюджет на 1995 рік? Тоді ви могли б оперативно коригувати цю проблему і не було б тих окремих колізій, що вже розглядаються у Верховній Раці. Наприклад щодо Одеси і так далі.

ІЛЬЇН В. Н. Зрозуміло. Ваше питання, правда, не зовсім стосується моєї інформації, але свою думку щодо цього я теж можу висловити.

Стосовно рішення Міністерства фінансів про відрахування по тих нормативах, які були затверджені у бюджеті на 1994 рік, та про застосування їх до бюджету на 1995 рік. Міністерство повинно було прийняти рішення, щоб забезпечити безперебійність фінансування, надходження коштів до бюджетів різних рівнів, що становлять бюджет в цілому,

Ось тому й було прийнято це рішення. 1 нічого такого страшного немає в тому, що протягом січня /до прийняття Закону про бюджет на 1995 рік/ будуть діяти нормативи 1994 року. З прийняттям Закону про бюджет на 1995 рік усе це стане на свої місця. Згідно з тими нормативами, які будуть затверджені

на І995 рік, і буде відрегульовано взаєморозрахунками між бюджетами. Тобто ті надходження, ті нормативи, які будуть затверджені на І995 рік, збережуться. І не втратить нічого жоден бюджет від того, що деякий час будуть діяти на території України нормативи минулого року.

Що стосується найкращого рішення. Найкраще рішення - це прийняття бюджету до початку року. Але економічні умови склалися в Україні так, що тривалий час певні державні органи не могли визначитися з основними показниками економічного розвитку країни, ось тому й затяглося прийняття бюджету на І995 рік. А що стосується відрахувань, то я кажу, що це все буде відрегульовано розрахунками між бюджетами після прийняття Закону про бюджет на І99Ь рік і встановлення відрахувань до місцевих бюджетів.

ГОЛОВА. Слово має депутат Пшенична Ольга Миколаївна.

ПШЕНИЧНА О. М., член Комісії Верховної Ради України а питань науки та народної освіти /Ленінський виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. У мене є до вас два таких запитання. Перше. Чи існує якийсь механізм співпраці між податковими органами та Міністерством фінансів?

І друге запитання. Чи існує механізм контролю Міністерства фінансів за використанням коштів міністерств і відомств? Я хочу навести такий приклад. Ви тут наводили свої приклади про те, скільки відсотків в іноземних державах за тим чи іншим податком

надходить коштів до державного бюджету. Так ось я хочу сказати, що Міністерство фінансів Великобританії перевіряв щомісячно, як використовуються державні кошти тим чи іншим відомством. Якби було і в Україні так, то, може, тоді не було б у нас таких прикладів, коли державні кошти чомусь залишаються в іноземних банках, а держава не розвивається.

Дякую.

ІЛЬЇН В. Н. Дякую за запитання. Механізм співпраці з Мін фіном. Податкова інспекція - це структурний підрозділ Міністерства фінансів згідно із Законом про державну податкову службу. Податкова інспекція створена при Міністерстві фінансів. Тому рішення, які приймаються податковою інспекцією, погоджуються з міністром фінансів або з колегією Міністерства фінансів.

Тобто ми - підрозділ міністерства. Я займаю посаду заступника міністра фінансів і начальника Головної державної податкової інспекції. З цього й випливає наша взаємодія.

Що стосується контролю за використанням коштів, які виділяються з бюджету. Цими питаннями займається теж окрема управлінська структура в Міністерстві фінансів, тобто контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів, яке очолює теж заступник міністра фінансів. і, наскільки я знаю, вони проводять ревізії, перевірки міністерств і відомств, бюджетних установ щодо використання бюджетних коштів. Коли такими перевірками виявляється ряд суттєвих порушень у дію чому порядку використання коштів, то вживаються відповідні

заходи. Розглядаються ці питання і на засіданнях Кабінету Міністрів та у віце-прем’єрів.

Тобто контроль діє, механізм контролю в. А наскільки він ефективний - то справа інша, бо відразу всіх не перевіриш, як кажуть. Я тільки скажу, що минулого року внаслідок перевірок, здійснених податковими інспекціями, донараховано до бюджету 14 трильйонів карбованців, що становить близько чотирьох відсот ків від загальних надходжень податків та платежів до бюджету. Це дуже велика сума. І нас непокоїть те, що в 70 процентах перевірених підприємств і організацій виявляються порушення податкового законодавства.

ГОЛОВА. Мостиський Андрію Богдановичу, будь ласка,

МОСТИСЬКИЙ А. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Ковельський виборчий округ, Волинська область/. Шановний доповідачу! Ви правильно сказали, що податки повинні стимулювати виробництво, а не душити. На жаль, У минулому році, виходячи тільки з концепції надходжень до бюджету, ви встановили такі податки, які, по суті, поставили виробництво на коліна. 1 знову ж таки, на жаль, уже в січні цього року виробництва, які ще минулого року краще чи гірше працювали, нині зупинилися. Взагалі не зрозуміло, чому так сталося. Якщо повірити вашій доповіді, то податок на прибуток підприємств, який прийняла наша Верховна Рада наприкінці минулого року, найкращий у Європі /ви наводили конкретні цифри і по Росії, і по Польщі, і по Німеччині/.

Але скажіть, будь ласка, скільки загалом платить податків виробник в Україні і скільки, зокрема, у Польщі чи в Німеччині?

ІЛЬЇН В. Н. Я зрозумів ваше запитання. Є різні податки -прямі, які сплачуються з прибутку, і е податки, які включаються в ціну. Тому складати, скажімо, податок на прибуток і податок на добавлену вартість і говорити, що підприємства сплачують ці податки, - це концептуально неправильно, я навіть не знаю, як це назвати.

Податок на добавлену вартість сплачують ті, хто споживав товар. Податок цей включається в ціну. Держава встановила, що 20 відсотків потрібно включити в ціну і віддати в бюджет після реалізації. Товаровиробник не зазнає тут втрат. Зазнають втрат ті, хто споживає товари. Споживає, врешті-решт, населення.

Те ж саме і щодо акцизного збору. Не можна складати акцизний збір і, скажімо, податок на прибуток чи податок з власників транспорт них засобів. Розумієте?

Тобто ці податки теж сплачує той, хто споживав товар, оскільки вони включаються в ціну. Держава визначила, що треба, скажімо, 85 відсотків акцизного збору включити в ціну на горілку і віддати державі.

ГОЛОВА. Слово має депутат Донченко Юрій Григорович.

ДОНЧЕНКО Ю. Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Виталий Никифорович! Я все-таки сейчас хотел бы уточнить то, о чем говорил коллега Мостиский. Если вы не можете на звать общую сумму налога, тогда скажите, пожалуйста, на карбованец предприятия какой будет процент налога?

Второй вопрос. Какова позиция министерства и правительства в отношении льготных налогов, в частности, по инвалидным организациям? Есть ли здесь какие-то льготы по уменьшению налога или нет? Пожалуйста, уточните.

Спасибо.

ІЛЬЇН В. Н. Я хотел бы сразу задать вам вопрос: на какой карбованец предприятия? Есть карбованец реализации, который по лучен от реализации продукции. Реализация - это, в сущности, цена реализованной продукции. В реализацию входят и акциз, и налог на добавленную стоимость, и те отчисления, которые включаются в себестоимость продукции. Но это же платит, опять таки, не предприятие, а платит тот, кто потребляет эту продукцию.

Предприятие из прибыли уплачивает сегодня один налог - на лог на прибыль. Все остальное включается в иену. Но цена формируется рынком... Валентин Иванович, цена формируется рынком, а не вами, И от того, что мы в прошлом году уменьшали налог на добавленную стоимость, акцизный сбор, цены на продукцию не менялись ни в магазине, ни на рынке. Это все знают, потому что все являются потребителями.

ГОЛОВА. Віталію Никифоровичу, ви, будь ласка, спокійніше відповідайте, бо, по-перше, це ще тільки концепція, а не закон. А по-друге, Юрію Григоровичу, ви задоволені відповіддю? Тоді, будь ласка, уточніть запитання.

ІЛЬЇН В. Н. Я зрозумів запитання і даю відповідь.

Якщо рахувати, скільки податків відраховується на карбованець реалізації, то в один карбованець реалізації входить і собівартість. А собівартість на різних підприємствах має різну питому вагу, В одному карбованці на одних підприємствах собівартість становить 50 відсотків, на іншому підприємстві - 70 відсотків і так далі. Скільки на карбованець реалізації сплачується процентів податку? Ми робили такі розрахунки в минулому році, і по різних підприємствах виходило /не всі підприємства є платниками, скажімо, акцизного збору, не всі підприємства сплачують повністю. податки, були пільги/, що з чистого доходу підприємства сплачували приблизно 55 відсотків різного роду податків, відрахувань і таке інше.

Сьогодні ми понижуємо цю планку. І, за нашими підрахунками, податок становитиме приблизно 40 відсотків чистого доходу. Себто за винятком усього іншого.

І друге ваше запитання, про підприємства, де працюють інваліди.

ГОЛОВА. Віталію Никифоровичу, я прошу вибачити, ми час витрачаємо. Ви могли б відповісти відразу. 55-70 відсотків було, а тепер буде 50-55 відсотків. І все ясно. А ви нібито виправдовуєтеся. Ви ні перед ким не виправдовуєтеся поки що, а доповідаєте Концепцію податкової політики. Будь ласка, конкретніше.

ІЛЬЇН В. Н. Добре. Друге запитання - щодо інвалідів. Під ходи в цьому законопроекті і в інших законодавчих актах і щодо прибутку, і щодо податку на добавлену вартість такі, що треба

допомагати конкретній людині. Якщо підприємство використовує працю інвалідів, то треба дати можливість цьому підприємству створювати умови для праці цих інвалідів. Це - і соціальний захист, і робочі місця для інвалідів тощо. У проектах законів є положення щодо надання певних податкових пільг тим підприємствам, які витрачають кошти на створення умов для життєдіяльності інвалідів.

ГОЛОВА. Слово має депутат Пономеренко. Прошу.

ПОНОМАРЕНКО Б. Й., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Смілянський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний доповідачу! У мене два запитання. Податок на майно підприємств при всій своїй привабливості /бо він дійсно має певне підґрунтя/ має недоліки. Чи не здається вам, що підприємства, перебуваючи під тягарем цього закону, будуть вимушені зменшувати кількість технологічного обладнання? А закуповувати його вони не зможуть, оскільки сьогодні на нове обладнання просто не мають коштів. Окрім того, наявність цього закону поставить підприємства в умови, коли вони не зможуть освоювати випуск нових видів продукції з довгим циклом виробництва.

Друге запитання. Щодо податку на майно громадян. Думаю, що податок на майно громадян при зовнішній привабливості /бо кошти надходять до місцевого бюджету/ сьогодні нереальний. Переважна більшість людей просто не має чим платити. Думаю, що

ви зі мною погодитеся, що цей податок можна вводити тільки після того, як запрацює новий Закон про оплату праці. Дякую за увагу.

ІЛЬЇН В. Н. Хочу почати з останнього запитання. Податок на майно громадян ми плануємо ввести з І січня 1996 року. Тобто 1995 рік - це рік, коли будуть проведені оцінки майна громадян, реформування заробітної плати і таке інше. Але приймати Закон про податок на майно громадян треба в поточному році, щоб можна було підготуватися до введення його в наступному в систему оподаткування.

Що стосується податку на майно підприємств, то ми розраховуємо на те, що підприємства будуть позбавлятися від тих основних фондів, які ними не використовуються і які є для них тягарем. Адже на них нараховуються амортизаційні відрахування, які зменшують прибуток підприємств, і від них немає ніякої віддачі.

Тому ми вважаємо, що запровадження цього податку матиме позитивний вплив на впорядкування і використання основних фондів підприємств та організацій.

ГОЛОВА. Депутат Терець Валерій Миколайович.

ТЕРЕЦЬ В. М., член Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Токмацький виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Виталий Никифорович! У меня два вопроса.

Первый. Определялись ли при разработке проекта Закона о налоге на доход граждан, что такое необлагаемый минимум, то есть что это - минимальная заработная плата, минимальный потребительский уровень? Есть ли расчеты по этому вопросу?

И второй. 10 января Минфином направлено на места письмо о налоге на добавленную стоимость в размере 20 процентов. А закон этот во втором чтении еще не принят.

В связи с этим возникает много неразберихи, применяются штрафные санкции.

Спасибо.

ІЛЬЇН В. Н. Относительно минимального необлагаемого минимума. Насколько я знаю, подготовлен проект указа Президента, которым устанавливается необлагаемый минимум в размере одного миллиона 400 тысяч карбованцев. Вчера он был завизирован в Кабинете Министров всеми, кто должен его завизировать.

При определении этого необлагаемого минимума исходили из минимальной потребительской корзины. И, по-моему, все присутствующие на совещании и от профсоюзов, и от Кабинета Министров согласились, что должен применяться такой минимум. Я считаю, что необлагаемый минимум должен исходить из минимального "споживчого кошика".

Что касается письма Министерства финансов, то, действительно, 6 января такое письмо направлено. В нем определены те моменты, которые сегодня окончательно не решены, но без которых налоговая инспекция работать не может.

О чем идет речь? Министерством финансов до принятия Закона о налоге на добавленную стоимость и Закона о бюджете по

согласованию о Кабинетом Министров было принято решение /его готовили с участием налоговиков/ о том, что до принятия соответствующих законодательных актов сохраняется тот порядок, который действовал в 1994 году.

Что касается 20 процентов и возникшей неразберихи, то это плохо. Мы в этом вопросе наведем порядок, чтобы не было никакой неразберихи. Но поскольку законопроект в первом чтении принят со ставкой 20 процентов, мы нашли возможность до вести, что в январе до принятия Закона о налоге на добавленную стоимость все-таки применять ставку 20 процентов.

ГОЛОВА. Депутат Головко Володимир Ілліч.

ГОЛОВКО В. І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Ленінський виборчий округ, Полтавська область/. Дякую. Шановний Віталію Никифоровичу! В червні 1992 року в Полтаві створено унікальне, чи не єдине в Україні, державне учбово-виробниче підприємство інвалідів "Єдність", яке не має будь-яких зовнішніх джерел фінансування або датування з бюджету. Воно здійснює професійну-підготовку дітей-інвалідів.

Так от у мене таке запитання. Чи не можна було б звільнити від цих видів оподаткування та платежів учбово-виробничі підприємства, які створені для професійної підготовки дітей-інвалідів? Інші організації, можливо, й ні, а от цій організації треба було б дати можливість працювати і розвиватися. Це перше запитання.

I друге. Мені хотілося б знати, скільки буде отримувати робітник від заробленого карбованця у сфері виробництва? Якщо раніше було 12 копійок, то скільки це буде зараз - 15, І7 чи 40 копійок?

Дякую.

ІЛЬЇН В. Н. На перше ваше запитання я вже відповідав. Повторю ще раз, можливо, я не дуже чітко відповів.

Мова йде ось про що. Незалежно від того, чи це навчальний заклад для інвалідів, чи це підприємство для інвалідів, якщо зароблені кошти використані на створення умов для забезпечення життєдіяльності інвалідів /мається на увазі створення робочих місць, придбання пристосувань для інвалідів, оплата путівок і утримання відповідних лікарень та будинків відпочинку для інвалідів/, то вони будуть виключатися із суми нарахованого податку. Це ми вже прийняли в Законі про оподаткування доходів підприємств, і така ж концепція, такий підхід закладено в проекті Закону про податок на добавлену вартість /друге читання/.

Я думаю, що це правильний підхід. Якщо кошти використані для інвалідів, для забезпечення їх життєдіяльності, то вони повністю виключаються з суми нарахованого податку. Тобто підприємство, по суті, фінансується з бюджету. Воно повинно було б сплачувати до бюджету податок, але не сплачує, а ті кошти використовує для потреб інвалідів.

Що стосується другого запитання: скільки робітник отримає на зароблений карбованець. Я називав

ставки від 8 до 40 відсотків. 8 відсотків нараховується на суму до п’яти неоподатковуваних, мінімумів на місяць. Якщо неоподатковуваний мінімум буде затверджено в розмірі і мільйон 400 тисяч карбованців, то п’ять таких мінімумів становитимуть 7 мільйонів карбованців на місяць. Отже, із за робітної плати до 7 мільйонів карбованців на місяць податок буде справлятися в розмірі 8 відсотків. З кожного карбованця 8 копійок.

ГОЛОВА. Дякую, Віталію Никифоровичу. Сідайте, будь ласка.

Ми вислухали інформацію про одну концепцію і одержали відповіді на ті запитання, які хвилювали депутатів. Є інша концепція, яку може викласти, я так розумію, Валентин Іванович Ландик. Влентине Івановичу, ми зробимо так. Будемо обговорювати цю концепцію, а Секретаріату дамо розпорядження розмножити
серед депутатів вашу концепцію. Аналізуючи урядову концепцію, матимемо на увазі, що е ще одна, і будемо їх зіставляти. Зараз оголошую запис на виступи, ви виступите першим під час обговорення, дамо вам до десяти хвилин, якщо у вас е така потреба. А інші виступатимуть за записом. Будь ласка, запишіться на виступи. Опублікуйте, будь ласка. Дайте, будь ласка, писок від Секретаріату, хто записаний ще. Тим часом иступає депутат Ландик. А далі - за списком,

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О. О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки хвилин, десять? Будь ласка.

ЛАНДИК В. І., член Комісії Верховної Ради України у за кордонних справах і зв’язках з СНД /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Шановні народні депутати! Шановна президіє! Останнім часом мені вже вдруге чи втретє доводиться виступати з питань податкової політики. Я не один рік працював генеральним директором, директором підприємств, а також в уряді і. чітко бачив, що нинішня податкова політика призводить тільки до зупинки підприємств. Нам наводили приклади щодо інших держав, де високі податки. Це так. Але ніхто не сказав про податки в країнах так званих "азіатських тигрів" -Гонконзі, Південній Кореї. Так ' ось, там сукупний податок із підприємств становить 15-16 відсотків, сукупний податок із громадян - теж 16 відсотків. Вигідно працювати. Або, скажімо, в Австрії сукупні податки становила 52 відсотки. На початок 1993 року там зменшили податки до 37 відсотків, і вийшло, що країна отримала коштів до бюджету на 15 відсотків більше. Політика менших податків забезпечує вищий рівень виробництва.

Я о вашего позволения перейду на русский язык, потому что мне все-таки сложновато говорить. Так вот повторяю:

когда в Австрии снизили налоги, получили повышение уровня производства. И до тех пор, пока мы будем думать, что чем больше вводим всевозможных налогов, тем больше будем получать в бюджет, мы никогда не выйдем из кризиса. Ведь чем выше налоги, тем больше предприятия всякими путями уходят от них, прячут, принимают решения остановить производство, чтобы не работать.

Политика Международного валютного фонда и Мирового банка заключается в повышении налогов. Но ведь чем выше налоги, тем невыгоднее работать предприятиям, и поэтому они останавливаются, а на Украину начинают завозить импортные товары. Это же было!

Была у нас хоть какая-то техника: телевизоры, магнитофоны, видеомагнитофоны, но мы ее похоронили. Мы не дали шанса никому, задавили налогами.

Я сегодня не генеральный директор "Норда", но я поехал на завод посмотреть, как там идут дела. Люди не знают, что делать. С 1986 года, с начала негожей горбачевской перестройки, предприятие ни разу не снизило выпуск продукция. То есть с 1986 года все время был рост, рост и рост. Это можно проверить, я не шучу. А вот сейчас оно должно останавливаться, задолжало большую сумму в бюджет.

Учитывая то, что сегодня в этом объединении работают 10 тысяч человек, а это затрагивает интересы 35-40 тысяч жителей Донецка, мы пришли к выводу, что надо работать, чтобы все-таки платить людям заработную плату, ничего при этом не имея. 7 нас с 1992 года люди получали жилье. Сегодня все остановлено, ничего не отроится, нет никакого развития производства, нет денег.

Я дважды выступал по этому вопросу, но тогда я готовился дома к выступлению. Сейчас, конечно, буду говорить спонтанно. Правда, я хорошо знаю этот вопрос и вынужден высказать свою боль. Возьмите любое предприятие металлургического комплекса, предприятия сельского хозяйства - их руководители с тревогой говорят все время: налоги, налоги, налоги...

Дальше. Пусть Виталий Никифорович, как говорится, не обижается, со временем мы примем налоговый кодекс, но когда мы его примем? Тогда, когда создадим законодательство о налогах? Но потом мы же ничего не изменим. Ведь здесь сам же Виталий Никифорович сказал, что 80 процентов налогов идет в бюджет. Вдумайтесь: 80 процентов!

В высокоразвитых странах, скажем, в Соединенных Штатах эта цифра составляет до 35 процентов. Такой налоговой системы, как у нас, нет нигде. Нигде нет этого грабежа. Вот почему мы выступили вразрез с политикой Президента, правительства. Неправильная это политика. Есть же четкие разработки, где все расписано. Мы готовы составить свой кодекс, если это будет поручено нам Верховным Советом. Ведь есть же наука. Мы знаем это дело, понимаем, но сегодня заниматься вот этой политикой - значит содействовать, как говорится, остановке предприятий. Мы никому не должны позволять этого. Мы - народные депутаты, боролись за это место и за то, чтобы войти в этот зал и добиться того, чтобы наша национальная промышленность работала. Но самое первое условие для этого - щадящая налоговая политика. Если мы снова

допустим, что налоги будут составлять 80 процентов, то поможем окончательному развалу нашего государства, что сегодня в общем-то и делается и за что на депутатов в последнее время льется всевозможная, извините за выражение, грязь: "вони - нікчемні, вони - нічого не можуть, вони нічим не керують, нічого не розуміють". Не годится так. Я позавчера говорил именно о налоге на добавленную стоимость. До каких пор нас будут обманывать? Если это налог на добавленную стоимость, так давайте вести разговор о добавленной стоимости. Вам сегодня рассказывают опять о налоге с оборота. Ну зачем же? Налог с покупателя - так с покупателя. И давайте его так и называть, но говорить о каких-то 20 или 25 процентах. Но что же опять делается? Я не хочу прибегать к популизму, не собираюсь опровергать. Действительно, приведены конкретные примеры, но по тем государствам, где высокие налоги, А где примеры по тем, где налоги низкие?

Нам специально сегодня преподнесли данные о высоких налогах в некоторых государствах, но не сказали, какой у них совокупный налог о прибыли. Все время уходят от этого разговора, все время, как говорится, меняют тему.

Я прекрасно все понимаю. Но поскольку я работал в правительстве и мы с Виталием Никифоровичем постоянно занимались этой политикой, то опять хочу повторить: уважаемые народные депутаты, давайте не будем делать ошибок, давайте очень и очень внимательно рассмотрим эту проблему, Давайте разберемся. Но до тех пор, пока не будет

єдиного налогового кодекса, единой налоговой политики, от овода законов, которые у нас все время пытаются здесь напринимать, толку не будет. Мы просто, действительно, остановились сами и способствуем остановке предприятий.

Я еще раз прошу от всей души: давайте в этом деле хорошо разберемся, вникнем в него, а потом будем принимать решение. Не надо из нас делать дураков.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутатові Лановому. За ним виступить депутат Чупахін, Оробець відмовляється.

ЛАНОВИЙ В. Т., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Русанівський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Я поділяю думку про те, що питання дуже важливе для нашої держави, для економіки, для нашого суспільства, а тому обурююсь, що його таким чином розглядають, я хотів би запитати керівництво Верховної Ради, як можна було допустити розгляд цього питання без будь-яких документів? Що то за інформування нас усіх?

Інше питання. Чому нам сьогодні доповідає таке важливе питання начальник податкової інспекції? Знаєте, це все одно, що запитувати у лисиці про те, яку породу курей краще вирощувати.

Податкове регулювання - головний інструмент державного впливу на економічне життя країни. Чому доповідав про

нього нам не глава уряду, не той, хто відповідає за реформи, навіть не міністр економіки чи хоча б міністр фінансів? Як можна було допускати таку форму розгляду питання?

Тепер - конкретно. Я хочу запитати у вас, що це ще за податок на майно підприємств? Нам сьогодні доповідали, що його будуть платити ті, у кого прибуток такий маленький, що вони не зможуть вкластися у тридцятипроцентний податок на прибуток. Що це означає? А те, що вся наша важка промисловість - добувна, металургійна, енергетична, хімічна, машинобудівна і таке інше, тобто її левова частка, буде платити не 30, а всі ті 70 процентів, які нібито їй залишаються. Це не той податок, який стимулює вилучення зайвих

обігових чи основних фондів. Як може шахта вилучити якісь свої фонди і продам? Як металургійний комбінат може вилучити якийсь один елемент зі своєї технологічної системи? Це я запитую у тих, хто пропонує такий метод, вибачте "стимулювання".

Якщо ми хочемо, щоб у нас зменшилися залишки цих фондів на підприємствах, то давайте вводити реальний державний контроль за власністю. Має бути и контроль, адміністрування, де потрібно, і економічна зацікавленість.

Нічого не було тут сказано про амортизаційну систему у країні. А вона є головним засобом відновлення основних фондів підприємств. Увесь світ пішов шляхом підвищення амортизаційних нарахувань, що є фінансовою базою швидкого технологічного оновлення виробництва. Все інше - тільки вигадки. А в нас нічого не сказано про це. Ми навіть не отримали ніяких законопроектів про амортизаційну політику в державі.

Директори підприємств вам розкажуть, які вони нараховують амортизаційні кошти, їх не вистачає навіть на те, щоб купити одяг для своїх робітників.

Тепер про податок на добавлену вартість. Абсолютно

правильно, він повинен бути податком на добавлену вартість, а не на ціну. І ось вам приклад. У проекті закону записано, що податок на добавлену вартість ми накладаємо і на імпортні товари. Що це означає?

Увесь газ, усю нафту, всі матеріали, які ми отримуємо по імпорту, будуть обкладати 20-процентним податком. Вони надходять у наше виробництво вже неконкурентоздатними матеріалами, енергетичними носіями. І це значить, що будь-які інші види продукції вже неконкурентоспроможні ні на яких ринках - ні в Росії, ні на Заході - ніде. Хто їх буде споживати? Кому вони потрібні і хто буде виробляти продукцію? Це означатиме зупинку наших підприємств. От вам і елемент податку на добавлену вартість.

Далі - щодо податку з громадян. Про це майже нічого не сказано. У нас податок на дивіденди - 15 процентів, податок на заробітну плату - до 40 процентів. Що це значить? Це значить, що ми штовхаємо людей нічого не робити, а вкладати гроші, жити на якісь пасивні доходи замість того, щоб живою своєю працею розбудовувати економіку. Чи вчений, чи художник, чи робітник, чи інженер - треба, щоб він працював, а не вкладав кудись гроші. Треба ж урівноважувати податкові регулятори відносно заробітної плати і живої праці в цілому в нашій країні. Нічого про це не сказано.

Сьогодні доповідач відійшов від питання податкових платежів - які бюджети, якого рівня, куди і що направляти. Нібито це не в предметом доповіді. Вибачте, що ж таке наша податкова система, якщо це не є предметом доповіді? У нас, ви знаєте, податки в місцеві бюджети платять, наприклад, приватні, кооперативні підприємства та інші. Державні ж підприємства платять у центральний бюджет. До чого це веде? Вам скажуть керівники місцевих органів влади, що їм невигідно розміщувати державні об’єкти на своїй території, це обуза - екологічна, матеріальна, соціальна; будуй школи, будуй всю інфраструктуру, замість того щоб

залучати інвестиції на свою територію. Потрібно, щоб усі види підприємств - і державні, і недержавні - сплачували податки за однаковою нормою в місцевий і в центральний бюджети. Тоді ми не будемо сперечатися, будувати термінал в Одесі чи не будувати. Навіщо Одеській області чи району, де він буде будуватися, це все навантаження на його соціальну, матеріальну і екологічну системи? Навіщо, якщо всі доходи ітимуть в центральний бюджет? І долари також там не будуть залишатися. Ось . вам відповідь на нашу інвестиційну політику. Так ми нічого про це і не чуємо. Не хочуть міністр фінансів, міністр економіки, інші керівники навіть розглядати цю нашу систему.

Те ж саме я кажу про податок на добавлену вартість, податок на заробітну плату. Треба передавати їх зрівноваженими порціями в місцевий і центральний бюджети, тоді у нас буде стала база для місцевих бюджетів. Інакше там нічого не буде. Увесь податок на добавлену вартість /як основний/ іде в центральний бюджет, а місцеві бюджети залишаються з простягнутою до нашого керівництва рукою.

Отже, мої пропозиції ясні:

Не вводити податок на майно підприємств як концептуально абсолютно неправильний; розглянути амортизаційну політику в напрямі створення умов концентрації фінансових ресурсів для оновлення виробництва на підприємствах; зрівноважити податки на дивіденди, інші види корпоративних доходів з податками на заробітну плату; ввести реальні податки на добавлену вартість і оправляти їх з тих видів продукції, які дійсно виробляються в Україні; розробити нормальну систему податкових платежів.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Слово має депутат Вінський Йосип Вікентійович. За ним - депутат Мостиський.

ВІНСЬКИЙ Й. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Городоцький виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні колеги І Коли починаєш вивчати податкову систему нашої держави, то складається таке враження, що її формує ворог народу, ворог нашого виробництва і ворог України. 1, на жаль, на сьогоднішньому етапі, після багатьох красивих слів про реформування нашої економіки та практика закладається і надалі. Це підтверджує сьогоднішній виступ голови податкової інспекції щодо концепції податкової політики.

Я переконаний, що ми повинні визначитися в головному: чи ми маємо намір рятувати виробництво в Україні, чи хочемо його знищувати далі. Якщо ми маємо намір рятувати виробництво в Україні, то повинні чітко сказати, що треба різко зменшити податковий тиск на це виробництво.

Цифра 38 відсотків, про яку сьогодні говорять, нам не підходить. Розвинутим державам, до речі, не треба відновлювати виробництво, як нам в Україні. Нам ця аналогія абсолютно не підходить. Для нашої України більше підходить аналогія, як уже говорилося, з "тиграми", які робили різкий стрибок у своему виробництві. Значить, ми повинні чітко, однозначно, законодавче в Законі про бюджет чи в окремому Законі про концепцію податкової політики записати, що максимальна доля податків у валовому внутрішньому продукті не повинна перевищувати 25-30 відсотків. Це перше й головне.

І вже під цю долю, під цей процент формувати всю систему оподаткування, ставити ці цифри і йти далі.

А в нас це питання трактуемся зовсім з іншої сторони.

Другий підхід. Сьогодні в нашій державі намітилася система пріоритетів. Тут погодилися усі - і Президент, і Верховна Рада, - що це агропромисловий комплекс і енергетика. Значить, ми повинні для пріоритетних галузей зменшити ставки податків на 30-40 відсотків. Ми повинні чітко написати, що в агропромисловому комплексі і в енергетиці максимальний податок становить 15 відсотків валового продукту, який виробляється. Це має бути всім зрозуміло.

Далі. Ми не хочемо зрозуміти, що при такій системі роботи податкової інспекції, як сьогодні /я тут не згоден
з нашим доповідачем/, ми ніколи не зберемо податки. Ми сьогодні
їх не збираємо, про це всі говорять і всі знають. Ми сьогодні й
не шукаємо механізму, за допомогою якого податкові інспекції
могли б примусити платників податків платити їх державі. Нема
цього механізму, і ніхто цим не займається. Ми розводимо руками, що в державному бюджеті немає грошей, а разом з тим сьогодні 50 процентів цих грошей, які повинні надходити в бюджетне сплачуються. Хто за це відповідав? Це наша основна турбота, ми повинні забезпечити цей механізм вже сьогодні.

Наступне питання: хто повинен нести податковий тягар? Податковий тягар повинні нести сьогодні багаті. З бідних сьогодні немає що взяти, і ми ніколи не вирішимо податкові проблеми нашої держави за рахунок бідних. Ми повинні це чітко сказати всім, щоб було ясно, що сьогодні тих 15 процентів багатих повинні поділитися з державою /потім ми їм це віддамо/. Але сьогодні вони по винні це зрозуміти. Без вирішення цієї проблеми, без перекладення податкового тиску на багатих ми ніколи не вирішимо наші проблеми.

Далі. Я хотів би сказати, що в нашій державі треба
нагально вводити податок на споживання.

Сьогодні приблизно 15-20 процентів від загальної кількості споживачів, можна сказати споживають понад міру, і ви прекрасно знаєте, хто ці люди. і водночас 80 процентів людей споживають так мало, що нема чого оподатковувати.

Отже, необхідно приймати Закон про податок на споживання. Я думаю, Ідо слід дати протокольне доручення нашій податковій інспекції, щоб вона /в контексті концепції податкової політики/ доповіла нам, скільки ввезено за останні 4 роки в Україну іномарок автомобілів, яку це становить суму в доларах і що на цьому мала наша держава, ми ж віддали мільярди доларів за це, і нічого на цьому не маємо і тепер шукаємо гроші!

І останнє. Я хотів би, щоб ми прийняли таке принципове рішення. До того моменту, поки Президент України, Верховна Рада України не приймуть погоджений чіткий документ про податкову систему в нашій державі з конкретними цифрами і параметрами, ми не повинні приймати ніякого закону про податкову систему. Нехай цей бардак, який у нас є, залишається. Давайте ми на це відведемо два тижні нашої роботи, давайте кинемо всі наші справи і займемося все-таки цими питаннями.

Ми повинні визначити єдину чітку лінію в нашій державі, яка не змінювалась би залежно від того, що сьогодні прийшов один віце-прем’єр і говорить одне, а завтра прийде другий і говоритиме інше. І ми повинні чітко виконувати цей закон і дотримуватися цієї лінії. Без вирішення цього питання ми ніколи виробництво в Україні не піднімемо. Більше того, ми повинні заявити, що всі, хто хоче задушити податками виробництво, - це вороги України, українського народу, і треба давати відповідну політичну оцінку цим людям.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Мостиському. За ним вис тупатиме депутат Вітренко.

МОСТИСЬКИЙ А. Б. Шановні колеги депутати! Нарешті ми підійшли до питання, яким Верховна Рада мала зайнятися б ще в травні минулого року. Адже всі ми у передвиборних програмах зазначали, що податки душать наше виробництво, не дають йому можливості розвиватися. Але минуло понад 9 місяців, перш ніж ми підійшли до цього питання. З другого боку, мені трохи не зрозуміло, але цікаво було почути, що люди, які працювали в уряді і мали можливість впливати на ситуацію з податками, сьогодні виступають і говорять про те, що податки душать виробництво.

У 1992 році з цієї трибуни виступали люди, які й зараз сидять у цьому залі, і говорили, що чим більші податки, тим більше надходжень до бюджету і тим більше можливості матиме держава, щоб виплачувати і соціальні пільги, і спеціальні допомоги малозабезпеченим, і зарплату працівникам бюджетної сфери. Але що ми маємо в результаті? Те, що чим більші податки, тим більше скорочується виробництво, бо невигідно працювати, і тим більше люди приховують доходи, тим менші надходження до бюджету.

Справді, податки - це той головний інструмент, за допомогою якого в розвинутих країнах світу держава регулює виробництво. Ми повинні зрозуміти, що необхідно знизити податки. Але не так, як ми визначили наприкінці минулого року, що податок на прибутки підприємств в Україні сьогодні нібито найменший у Європі /як нам говорив доповідач/ і становить 30 процент і в, т од і як у середньому в Європі - 45-60 процентів. До речі, коли я запитав, а який сукупний податок сплачують наші виробники,

і коли запитували інші, а скільки із заробленого карбованця повинно сплачувати підприємство, відповіді на ці запитання не було. Дроте кожен із людей, які мають відношення до виробництва, скажуть, що із заробленого карбованця сплачували до 90 копійок податку. Очевидно, що така ситуація є ненормальною, вона не сприяє розвитку виробництва.

Я згоден з тим, що сьогодні податкову політику повинен був доповідати або Прем’єр-міністр, або Президент, тому що це питання е корінним питанням виробництва. Я згоден і з тим, що не можна виривати й окремо доповідати чи то про податок на прибутки підприємств, чи про податок на добавлену вартість, чи про податок на майно підприємств. Має бути єдиний податковий кодекс, в якому чітко визначалася б податкова політика держави і з якого чітко було б видно виробникам, що платити, як платити і скільки податків платити. Тому що, запевняю вас, які ми не створювали б умови для роботи податкової інспекції, які ми їй не давали б приміщення, оргтехніку і зарплату /а це не секрет, що люди, які працюють у податковій інспекції, заробляють напевне, найбільше у вашому окрузі/, свою роботу податкова інспекція не виконує та і не може виконувати, тому що при такій податковій політиці надходження до бюджету будуть мізерними.

У зв’язку з цим у мене є конкретні пропозиції. Правильно, що сьогодні ми розглянули це питання, правильно, що хоч трохи наблизилися до його вирішення. Але ми повинні дати протокольне доручення урядові, щоб у лютому на засіданні Верховної Ради виступив Прем’єр-міністр із доповіддю про єдиний податковий кодекс і єдину податкову систему. І тільки в комплексі ми повинні розглядати питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Шибку... Вибачаюся, депутату Вітренко. За нею виступить депутат Шибко.

ВІТРЕНКО Н. М., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги! Криміналізація влади в державі призвела до перерозподілу доходів, у результаті чого наше суспільство роздирається суперечностями. Зубожілих людей сьогодні в державі 92 відсотки, а 8 відсотків - це ті, хто нажив тіньові, чорні капітали і робить усе можливе, щоб їх легалізувати.

Ми не хочемо соціальної нестабільності в державі. Ми хочемо реформами поступово змінити ситуацію на краще. А зробити це можна тільки за допомогою нормальної, цивілізованої податкової системи, спрямованої на захист інтересів більшості.

Свого часу Верховна Рада прийняла Закон про оподаткування прибутків підприємств, коли не було ще єдиної концепції податкової політики.

Ось чоху коли ми розглядали проект Закону про прибутковий податок з громадян, то я говорила, що не можна його приймати, не бачачи концепції в цілому. Які привілеї і кому ми їх надаємо? Як ми будемо стимулювати товаровиробників, щоб вони розвивали виробництво? 1 як ми будемо захищати населення?

Я вважаю неповагою до народних депутатів, до Верховної Ради те, що ми сьогодні розглядаємо це питання без відповідних документів. Чому його доповідає шановний пан Ільїн? Це таке питання, яке повинен доповідати Прем’єр-міністр чи віце-прем’єр. Бо без вирішення цього питання ми не можемо розробити і прийняти державний бюджет. Без вирішення цього питання нам нічого їхати у свої округи, ні про що звітувати перед виборцями.

Не вирішуючи проблему в цілому, ми розробляємо такий ось хиб ний державний бюджет. Я знаю, уже розробляються пропозиції про те, як захистити нашу освіту, що сьогодні зовсім розвалюється, як захистити систему охорони здоров’я. Для цього пропонується ні більше ні менше, як запровадити додатковий податок на село. Ми ж звільнили село від сплати податку на прибуток, щоб воно хоч трохи піднялося, а тут пропонується накласти на нього до датковий податок.

Я хочу наголосити на тому, що фракція соціалістів буде послідовно проводити лінію на те, щоб податки сплачували передусім усі суб’єкти, які повинні їх сплачувати. За експертними оцінками, сьогодні в державі не сплачують податків 80 відсотків суб’єктів оподаткування. Тому зовсім не випадково на заводі "Електронмаш" стоять нікому не потрібні касові апарати, а всі посередницькі структури працюють без обліку, без сплати по датків зі свого обороту, які вони повинні сплачувати. Тому перше -

це має бути повна сплата податків усіма суб'єктами оподаткування.

Друге - це диференціація податків, навіть податку на майно /вважаю, ми будемо розглядати це питання, коли буде подана нормальна концепція/. Усі громадяни повинні сплачувати податок на майно чи треба захистити бідних і встановити ценз, після якого сплачується податок?

Податок на доходи громадян. Як і хто повинен його сплачу вати?

Оподаткування банків. Ми що, не будемо повертатися до цього питання? Деякі з наших депутатів думають: якщо вже прийнято Закон про оподаткування прибутку підприємств, то нічого міняти не треба. Але згідно із цим законом банки сплачують лише 30 відсотків /а це навіть менше ніж те, що записано в меморандумі про економічні реформи, де пропонувалося для банків установити 40 відсотків, а для товаровиробників - 30 відсотків/. Як бачите, передбачено практично пільгове оподаткування банків. До цього питання ми повинні повернутися, продумати, як цивілізовано створити такі умови, щоб усі сплачували податки, визначити, які податки будуть сплачувати багаті. Багаті мають платити більше, щоб бідні, отримуючи державну допомогу, могли вижити.

Я думаю, мене підтримають депутати й інших фракцій та груп у тому, що заморожувати чи скорочувати сьогодні соціальні програми ми не можемо. Податкова система повинна бути спрямована на цивілізований захист інтересів більшості населення.

Ось такого проекту концепції ми чекаємо від виконавчої влади і тільки такий документ зі всіма розрахунками й обґрунтованими пропозиціями можемо розглядати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутату Шибку. За ним виступатиме депутат Терещук. Будь ласка, депутате Терещук, якщо Шибка немає...

Слово має депутат Рябченко. За ним виступатиме депутат Семенюк.

РЯБЧЕНКО О. В., заступник голови Комісії Верховної Ради України а питань фінансів і банківської діяльності /Вузівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Прежде всего хочу согласиться с тем, что действительно данный вопрос сегодня должен бы докладывать Премьер-министр либо в край нем случае министр финансов Украины, это их компетенция. А дело налоговой службы - взыскивать доходы, а не определять, как строить налоговую политику в Украине.

Я глубоко убежден, что налоговую политику нельзя рассматривать как центральный момент экономической реформы. Должна быть определена экономическая программа государства и цели, которые мы преследуем. Если мы преследуем цель восстановления производства, то и налоговая политика должна ее преследовать. Если мы преследуем цель развития социальных программ, то под них должна строиться и налоговая политика.

мне странно было слушать сегодня выступления двух бывших вице-премьеров. Я вику, что когда человек сидит в депутатском кресле, то он требует налоги снизить, а когда переходит в структуру Кабинета Министров - требует налоги повысить. Считаю, что у каждого человека, кроме должностного кресла, должны еще быть и убеждения. Это принципиально важно, потому что сегодняшняя сис-

тема налогового законодательства лучше, налоги ниже, чем когда эти уважаемые коллеги сидели в высоких креслах. Это надо помнить.

К сожалению, даже не имея экономической концепции государства, мы не можем остановить принятие налогового законодательства. Тут говорилось, что 80 процентов субъектов налогообложения не платит налогов. Я считаю, что это далеко не так. мы должны понимать, что если бы 80 процентов субъектов налогообложения не платили налогов, государство вообще не смогло бы функционировать, мы не платили бы зарплату учителям по два года. Денег просто не было бы в бюджете.

Поэтому налоговое законодательство нужно принимать. Если мы не будем принимать законы, проекты которых сегодня разрабатываются, то будут действовать прежние законы. Я не слышал пока ни одного выступления, в котором бы говорилось, что прежние за коны лучше. Это касается и положений прежнего законодательства о налоге на добавленную стоимость /28 процентов/, и о налоге на доходы /22 процента/, и о подоходном налоге с граждан. Все ставки прошлогодних налогов выше, чем ставки, которые мы устанавливаем в законодательстве этого года.

Поэтому рабочая группа будет последовательно представлять на ваше рассмотрение новые законопроекты по вопросам налогообложения. Я думаю, мы должны их принимать в любом случае, как бы правительство ни действовало и сколько бы правительство ни

молчало о своей экономической концепции.

Воспользовавшись случаем, хочу обратить ваше внимание на то, что сегодня последний день подачи предложений к проекту Закона о подоходном налоге с граждан. После этого нас неделю здесь не будет. За это время рабочая група подготовит сравнительную таблицу и внесет законопроект на второе чтение. У меня просьба к депутатам, которые по каким-то причинам еще не подали свои замечания н предложения: подайте, пожалуйста, их сегодня в Секретариат. Чтобы мы, как договаривались, в начале февраля внесли законопроект о подоходном налоге с граждан на второе чтение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Семенюк. За нею виступайте депутат Кузнецов.

СЕМЕНЮК В. П., секретар Комісії Верховної Ради України в питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні колеги! Давньогрецький законодавець говорив: "Треба, щоб усякий, хто намагається знищити який-небудь із старих законів або ввести в дію новий, виходив перед народом із мотузкою на шиї". І якщо його пропозиція або зміна в законодавстві не проходили, то його удавлювали тут же, на місці.

Мабуть, не гуманно, що такі речі говорить жінка. Але, на мою думку, для нас, парламентаріїв, це, напевне, потрібно було б застосувати.

У такому важливому процесі як законотворення не можна поспішати. Закони мають бути економічно виважені, мав бути прорахований можливий перебіг подій. Улітку ЮТІ року було прийнято перший блок законів про податки. Тоді ми вперше почули, особливо на місцях, про податок на добавлену вартість. Це один із ви дів непрямих податків.

У грудні 1992 року виходить блок декретів Кабінету Міністрів за підписами Кучми і Пинзеника. Тоді всі доводили, що потрібно вводити податок на доход, а не на прибуток. Нині знову міняється філософія податкового процесу. Скажіть мені, будь ласка, якими в наслідки введення в дію тих попередніх законів, хто нам зробить економічний аналіз цього?

Сьогодні у Мінекономіки великий штат працівників. Але чому при розгляді такого важливого питання в урядовій ложі немає представників Міністерства економіки? І чому немає розрахунків того податкового пресу, який нам пропонують? Гадаю, це також упущення і Комісії з питань бюджету, і тих комісій, які повинні були все-таки працювати над такими розрахунками.

Декілька днів тому в цьому залі я говорила з Віталієм Никифоровичем Ільїним про те, що нам вкрай потрібна податкова концепція. Тоді ви, шановний пане Ільїн, мені доводили, що в грудні 1993 року такий законопроект було подано. Але ж податкова система і той законопроект це не одне й те саме, це не податкова політика.

Потрібно розробити концепцію податкової політики, основою якої повинна бути система механізмів, розроблених з урахуванням економічних прогнозів. Адже ми повинні мати прогноз розвитку нашої розладнаної економіки не тільки на 1995 рік, а й на наступні роки.

Крім такої концепції потрібно ще прийняти базовий закон щодо оподаткування, який створив би основи регулювання відносин держави й усіх суб’єктів оподаткування, чи це стосується державної власності, чи її інших форм.

Наша Головна державна податкова інспекція на чолі з Ільїним має значний інтелектуальний потенціал. І, гадаю, вона зможе підготувати такий законопроект.

Також я хотіла би підтримати товариша Рябченка, який говорив, що ті, хто сьогодні пропонує свою концепцію, могли б пропонувати її, працюючи в уряді.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Кузнецов.

КУЗНЕЦОВ П. С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Краматорський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый председательствующий! Сегодня мы рассматриваем очень важный вопрос - о Концепции налоговой политики. Я полностью согласен с Владимиром Тимофеевичем Лановым, который в своем выступлении сказал, что представленное нам весьма отдаленно напоминает концепцию налогообложения. Мы очень часто изобретаем такие законы, которые совершенно не стыкуются друг с другом. И это происходит по одной простой причине: для разработки законопроекта у нас нет концептуального подхода.

Что должна включать в себя концепция налогообложения? Она должна исходить не только из подсмотренного там, у них, о чем здесь очень долго говорил Виталий Никифорович. На каждом шагу мы сталкиваемся о тем, что вводим налог, допустим, на добавленную стоимость, потому что он есть, скажем, во Франции, мы вводим налог на имущество, потому что он есть в Италии или в каких-то других странах.

При выработке любой концепции мы должны прежде всего иметь перед глазами социально-экономический прогноз развития экономики нашей страны. Мы должны знать, что у нас будет через год, через два, через три, какую часть валового внутреннего продукта мы можем и должны перераспределить через государственный бюджет, какие рычаги экономического стимулирования нам не обходимо задействовать, чтобы получить то-то и то-то. Допустим,

если мы примем те или иные законы о налогообложении, то мы будем иметь в сельском хозяйстве то-то, в промышленности -то-то в сфере услуг - то-то, в сфере занятости, в социальной сфере такие-то показатели и так далее. В конечном итоге, мы должны иметь перед глазами макроэкономические показатели раз вития нашей экономики, которые бы показывали, в какую сторону мы движемся. То ли нас ожидает экономический рост в результате введения таких-то налогов, то ли нас ожидает дальнейший спад производства и так далее. К сожалению, в представленной уважаемым Виталием Никифоровичем налоговой концепции это не прозвучало. Нам просто еще раз сказали, что мы принимем такой-то и такой-то налог... Этого явно недостаточно, ведь мы не имеем целостного представления, куда и зачем мы движемся.

Более того, когда обсуждается концепция, в частности налогообложения, мы должны иметь несколько вариантов такой концепции. Один вариант нам дает одну модель развития, другой -другую модель развития. Иначе мы будем произносить одни я те

же слова как заклинание: "Іншого шляху немає! Есть! Уверяю вас, экономика - это вообще, так сказать, поле и тысяча дорог. И от того, какую дорогу мы выберем, будет зависеть процветание нашей страны, процветание народа Украины.

Поэтому считаю, что так решать вопрос нельзя. Необходимо, чтобы о налоговой концепции доложил либо Премьер-министр, либо, в самом крайнем случае, вице-премьер по экономическим вопросам. И только после того как мы будем иметь перед глазами макроэкономические показатели, основанные на прогнозах получения доходов, можно будет определиться, принимаем мы эти законы по налогам или не принимаем.

В противном случае, я еще раз повторяю, нас ожидает дальнейшее падение объемов производства, а значит - дальнейшее падение жизненного уровня и скатывание к экономическому коллапсу.

Я хочу обратить ваше внимание еще на одно обстоятельство. Мы с вами живем в период глубочайшего экономического кризиса, и налоговая система должна чутко улавливать это состояние. К сожалению, мы копируем налоговую систему стран, у которых экономика развивается нормально, хотим ее применять у нас. Это приведет только к усугублению экономического кризиса, дальнейшему разворовыванию государства, падению его доходов и невозможности сверстать бюджет, а вы прекрасно знаете, в, каком он состоянии.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні депутати! Давайте порадимося перш ніж піти на перерву. У нас записалося ще десь 15 депутатів на виступи з обговорення цього питання. Може, ми після перерви ще півгодини відведемо на обговорення, враховуючи важливість даної концепції? Немає заперечень?

Тоді оголошується перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, прошу сідати. Продовжуємо роботу. Прошу запросити до залу людей, які в коридорах відпочивають...

Слово для виступу надається депутату Єрмаку. За ним виступить депутат Мовчан. Немає Єрмака? Будь ласка, депутате Мончан. А потім виступатиме депутат Пилипчук.

МОВЧАН П. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні колеги! Шановний Олександре Миколайовичу! Мені здається, що концепція, проект якої внесено на сьогоднішнє обговорення, - найдоцільніша і найоптимальніша з тих формул, які ми чули останніми роками в цьому залі. Безперечно, треба все прорахувати і спрогнозувати, як буде спрацьовувати той чи інший податок як загальнозабезпечуючий механізм державного бюджету.

І саме тому я хотів би зупинитися на дуже важливому моменті наскільки узгоджена ця концепція з тим проектом державного бюджету на 1995 рік, який було заслухано нещодавно в Кабінеті Міністрів. Я підтримую пропозиції про те, що тут мав би бути присутній не лише Прем’єр-міністр, а й Президент. Якщо ми вже оголосили, що наші реформи в необоротними, якщо ми хочемо їх якнайшвидшого впровадження, то саме податкова полі-

тика найбільше забезпечує реформи. Тому мені здається, що відсутність цих високих посадових осіб свідчить про те, що ми в черговий раз можемо мати справу з риторикою, з чистою фразеологією, а не з практичним забезпеченням ринкових реформ, так необхідних державі.

Коли я знайомився з протокольним рішенням Кабінету Міністрів про проект бюджету на поточний рік, то дивувався тому, як обкарнали всі соціальні програми. 1 не випадково виникають підозри не тільки в соціалістів ви комуністів, а й у багатьох -представників, як кажуть, іншого полюсу щодо того, чи не виконує Кабінет Міністрів замовлення і вимоги Світового банку та Міжнародного валютного фонду, які три роки тому ввійшли з рекомендаціями, щоб ми скоротили видатки на всі культурні, просвітницькі і соціальні програми. Мовляв, дефіцит бюджету спричинює саме реалізація цих програм. Урізали.

Якщо говорити про, так би мовити, забезпечення цього бюджету на нинішній рік законами, проекти яких ми вже розглядали, то ви, Олександре Миколайовичу, були найпричетніші до прийняття того закону, проект якого розглядався першим, - Закону про оподаткування прибутку підприємств. Я тоді, на жаль, не отримав слова. У статті 6 цього документа уже закладена чергова лазівка для того, щоб національний капітал витікав з України,

Процитую цю статтю 6: "Пільги, передбачені цим пунктом, поширюються на підприємства з іноземними інвестиціями, якщо кваліфікаційна іноземна інвестиція не відчужується протягом пільгового податкового періоду. У разі відчуження кваліфі-

каційної іноземної інвестиції раніше від зазначених термінів такі підприємства сплачують податок у повному обсязі за весь пільговий період, протягом якого вони його не сплачували".

І тут друга моя підозра. Хто здійснює контроль за цими пільгами і взагалі за податками? Здійснює та служба, яку ви очолюєте, Віталію Никифоровичу. Це сьогодні єдина ланка, абсолютно нікому не підконтрольна. І підозри мої не випадкові. Сьогодні депутат Мостиський сказав, що нині найбагатші люди серед чиновництва - це ті, хто може домовитися про зниження будь-якого виду початку. І це відбувається на наших очах. Тому питання контролю над податковою інспекцією найдоцільніше. Існує колосальний державний апарат, чиновництво розростається, а до бюджету нічого не надходить. Причому все це ми підкріпили певними законами. Неконтрольоване розширення цього апарату дав можливість шукати способи обдирання і підприємств, і підприємців, і самого населення.

Ще один дуже важливий момент. Наша культура сьогодні про падає. Поправки, які ми пропонували до Закону про підприємництво, абсолютно не враховані. Час уже зрозуміти, що в умовах зубожіння культури, зубожіння населення ми будемо споживачами чужого товару - і духовного, і загального.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час...

МОВЧАН П. М. Я перепрошую. Ми бачимо сприяння загальному режимові знецінення національного виробництва як у духовній сфері, так і в економічній. Тому я пропоную неодмінно узгодити цю концепцію з проектом бюджету на наступний рік і кожен пункт розглядати з прогнозами, про що говорили і Лановий, і Кузнєцов. Потрібно прогнозу вати, що дає той чи інший закон, як він наповнить наш бюджет. І як залатати дірки в тих законах, які ми приймали поквапом.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово має депутат Пилипчук. За ним виступатиме депутат М’ясковський.

ПИЛИПЧУК В. М., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні колеги! Це один з небагатьох моментів, коли праві і ліві єдині. Справа в тому, що податки виконують не лише фіскальну функцію, але й регулятивну і стимулюючу. Є такий закон Ліфера: якщо податками збирається

більше 45 відсотків прибутку, то надходження до бюджету знижуються. Не зростають, а падають. Якщо ми встановимо ціну на квиток до кінотеатру в одну тисячу карбованців і зробимо кілька сеансів, то за день зберемо 6 мільйонів карбованців. Якщо ми встановимо ціну в півмільйона, то ми не зберемо навіть півмільйона. Ось тому-то в нас бізнесмени втікають від реєстрації підприємств у офшорні зони, в інші держави, де нижчий податок. Утікають від оподаткування. Тому в нас мають місце корупція та недонадходження до бюджету.

Потрібно вирішити цілий комплекс питань не лише податкових. Передусім слід розділити функції за рівнем: які виконує держава, які регіон, які - місцеві органи. Далі потрібно ви рішити, скільки коштів їм під це треба. А після того підвести податкову базу: які мають бути податки державні, які - регіональні, які - місцеві.

Щодо податку на прибуток. 30 відсотків - це низька ставка. Але якщо сплачувати податок з прибутку після інвестиції - це одна справа, а якщо із загального прибутку - зовсім інша.

Податок на добавлену вартість. Фактично це податок не в податком на добавлену вартість, тому що оподатковується не лише заробітна плата, а й прибуток, оподатковуються й амортизація, і витрати, які входять у собівартість. Тому кожна п’ята деталь, кожний п’ятий елемент, вироблений на підприємстві, має бути відданий до бюджету у вигляді податку. Цей закон може функціонувати, але якщо ставка оподаткування буде не вищою 10 - максимум 15 відсотків. Якщо зменшити наполовину відсоток оподаткування /ПДВ/, то щоб надійшли ці самі кошти

до бюджету, слід ліквідувати всі пільги і наростити обсяги виробництва на 12 відсотків.

На сьогодні порівняно з 1990 роком ми маємо падіння валового виробництва більш як на 50 відсотків. Ось тут і криється причина недонадходження в бюджет.

Треба дати доручення урядові підготувати програму макроекономічного регулювання, відновлення обсягів виробництва валового внутрішнього продукту до рівня 1990 року. І в цій програмі мають бути закладені не адміністративні, а ринкові регулятори, з тим щоб забезпечити щомісячне збільшення обсягів виробництва. Тому що тільки збільшивши валовий національний внутрішній продукт і національний доход, можна компенсувати витрати бюджету і зменшити його дефіцит.

Щодо податків на дивіденди. Податки на дивіденди по винні мати однакову ставку з податками на проценти, що їх отримує вкладник за ощадними депозитними рахунками. Інакше не можливий повноцінний ринок цінних паперів. Адже курс акцій визначається за ставкою прибутку, який може отримати інвестор, уклавши свої кошти в банк. Наприклад, маючи мільйон карбованців, можна покласти в банк і одержувати щомісяця 20 відсотків. Якщо вкласти в акції і не мати 20 відсотків, то це означає, що курс акцій падає. Але якщо різна норма оподаткування відсотків, які отримує інвестор, поклавши свої кошти на депозит, і зовсім інша норма оподаткування, коли він вкладає їх в акції то одержує дивіденди, то неможливий повноцінний ринок цінних паперів, бо не можна буде зіставити курс акцій. І мені не зрозуміло, чому до обіцяного

Президентом не прислухається уряд. Президент у своїй програмній промові заявив про необхідність зменшення податкового пресу на виробника. Невже уряд не підпорядковано

Президенту? Тому я ще раз кажу про те, що уряд разом з Національним банком повинен вийти з програмою макроекономічних регуляторів, які б сприяли нарощенню обсягів виробництва до рівня 1990 року. Щодо уряду - це такі регулятори, як податкова, митна політика, бюджетна політика субвенцій, преференцій, квот і санкцій. Щодо Національного банку - це процентна, депозитна, кредитна, курсова, валютна, емісійна політика і політика регулювання ліквідності. Не розглянувши цих загальних питань, ми весь час натикатимемося на невирішеність

проблем і вирішуватимемо частковості, які в наслідком не ви рішення загальних проблем. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається депутатові М’ясковському. За ним виступатиме депутат Вашук.

М’ЯСКОВСЬКИЙ М. М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый председательствующий! Уважаемые коллеги! Сегодня мы рассматриваем важнейший вопрос в жизни нашей страны и, я бы сказал, в работе нашего Верховного Совета. Его решение во многом предопределяет пути выхода

экономики нашей страны из кризиса. Это и пополнение бюджета, и стимулирование производства. Считаю, что это две составные части, которые могут или замедлить наше развитие, или двинуть его вперед.

Но что мы имеем для решения этого вопроса? Никакого экономического обоснования, ни одной цифры нам не было роздано. Между прочим, это характеризует отношение исполнительной ветви власти к ветви законодательной, то есть к Верховному Совету. По сути, мы заслушали в сегодняшнем докладе, может быть, и правильные цифры, но не смогли их осмыслить. Ни одной строчки у нас на руках нет! Разве это подход к решению такой важной проблемы? Разве это не характеризует отношение к Верховному Совету?

Полагаю, можно косвенно провести параллель с той ситуацией, когда мы обсуждали в первом чтении законопроект о власти. Когда речь идет о том, чтобы одной из ветвей власти, в частности исполнительной, дать какие-то преимущества. Думаю, нам стоит над этим задуматься, когда будем обсуждать проект закона во втором чтении.

Дальше. Такое отношение к Верховному Совету, вследствие чего этот важный вопрос мы обсуждаем без единой цифры, подтверждает Тезис, что сегодня Кабинет Министров Украины, судя по его подходам и методам решения проблем, созрел для того, чтобы уйти в отставку в полном составе.

Уважаемые товарищи! Здесь уже говорилось о том, что создание налоговой системы, налогового кодекса - это не переписывание даже лучших кодексов европейских или других государств, а выработка своего подхода в налоговой политике,

отвечающего условиям, сложившимся в Украине. Эта же концепция, к сожалению, списана, да еще и недобросовестно, потому что цифры есть. Я ничего не имею к Виталию Никифоровичу. Как человек, отвечающий за сбор налогов, за выполнение соответствующих законов, он добросовестно изложил свои соображения, а может быть, и те соображения, которые витают где-то в Кабинете Министров. Но, к сожалению, это не имеет никакого отношения к тому, чтобы действительно создать свой налоговый кодекс.

Уважаемые товарищи, еще один вопрос о богатых и бедных, о дифференциации налогов, чтобы не раздавать всем сестрам по серьге. Разве неправильна постановка вопроса о том, что большинство населения фактически подошло к ' той черте, за которой наступает полное обнищание?

Поэтому я считаю, что дифференциация в кодексе должна быть предусмотрена для того слоя богатых и супербогатых, которые сегодня есть в Украине. А мы знаем, какими путями достигались их богатства.

Нам нужно такое налоговое законодательство, чтобы, как в Соединенных Штатах, неуплата налогов считалась самым большим преступлением в стране. И если мы этого не добьемся, то, естественно, ничего не будем иметь за счет налогов. Я предлагаю не отдавать подготовку налогового кодекса на откуп правительству, а подключить к этой работе комиссии Верховного Совета, которые возглавляют депутаты Суслов, Азаров, а может быть, и другие, с тем, чтобы уже в феврале мы смогли рассмотреть проект такого документи. Я согласен с коллегой Мостиским, что мы должны были его уже давно рассмотреть. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ващук. За нею виступатиме депутат Селіфонтьєв.

ВАЩУК К. Т., голова правління агрофірми "Колос" Горохівського району /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановні колеги! Я вважаю, що розгляд цього питання корисний хоча б тому, що ми в черговий раз замислилися над тим, якою повинна бути податкова система і як треба приймати податкові закони. Ми переконалися в тому, що робота, яку проводимо, у принципі правильна. Ми приймаємо закони по одному, але це, вважаю, є прийнятним тільки на першому етапі, на етапі першого читання. А в другому читанні ми повинні приймати їх як систему, як кодекс, як єдине ціле. Інакше ми ніколи не визначимо правильно розміру податків, не знатимемо їх впливу на виробництво, їх ролі у формуванні нашого національного бюджету. Якщо виходити з трьох основних функцій, що їх повинні виконувати податки, і почати в функції формування бюджету й утримання нашої держави, то стає зрозумілим невдоволення депутатів тим, що це питання не доповідає міністр фінансів, що немає тут міністра економіки, що цей важливий законопроект не приніс сюди глава Кабінету Міністрів. Думаю, що коли розглядатимемо законопроект у другому читанні й говоритимемо про податковий кодекс, то доповідь із цього питання мав би зробити глава уряду.

Коли вести мову про роль податків у сприянні розширенню виробництва, то необхідно сказати про такі моменти. Ми сьогодні говоримо лише про ті податки, які е прямими податками. У залі присутні товаровиробники, керівники господарств.

Скажіть, будь ласка, чи можна правильно порахувати, яку суму становитиме податок на карбованець чистого прибутку чи на карбованець виробленої продукції, якщо не будемо враховувати такі моменти, як нарахування на зарплату, як усі інші нарахування, які роблять сьогодні на виробництві?

Тепер нарахування на заробітну плату становлять 80 копійок на карбованець або навіть карбованець із лишком - на Карбованець, І якщо не врахувати цього при формуванні всієї податкової системи, то вона правильно не відобразить того становища, яке складеться, того тягаря, який нестиме кожне виробництво. І ми можемо загнати далі в глухий кут виробництво, коли податок буде низьким, а всі нарахування - такими високими, що виявляться не під силу господарству і не стимулюватимуть виробництво.

Я ще хотіла б, виступаючи на підтримку єдиного податку на землю, сказати, що з розробкою відповідного законопроекту

аг ми запізнюємося. У ньому слід обов'язково передбачити, щоб більша частина цього податку залишалася безпосередньо селянам, тобто в сільській Раці, у місцевому бюджеті - сільському, районному. Чому? Тому що інакше цей податок назад на село не повернеться, А він же повинен стимулювати відтворення родючості землі як основного засобу виробництва, він повинен сприяти соціальному розвитку села. Ми будемо без кінця проси ти гроші, щоб прокласти дорогу, провести газ чи побудувати школу в селі, а їх не буде, якщо велика частина даного по датку не залишиться в сільській Раці.

Хотілося б, щоб було враховано прохання селян, щоб там, де збереглися колективні господарства, господарства-спілки, податок на громадян сплачувало господарство. Люди до цього звикли, тому доцільно було б, щоб такий порядок зберігався й надалі.

І ще. Виступаючи сьогодні, ми якось упустили таку функцію податку, як захист товаровиробників. А це дуже важлива функція. В Україну нині завозяться іноземні товари, які успішно виробляють або могли б виробляти вітчизняні підприємства. За якістю ці товари не гірші від імпортних. Навіщо ж витрачати валюту на закупівлю цієї продукції за кордоном, якщо нам ні за що купити там навіть найнеобхідніше - ліки і тому подібне?

Я думаю, що, вдосконалюючи податкову систему, ми повинні запровадити пільгове оподаткування виробництва найнеобхідніших товарів у себе в країні. Водночас податок має бути бар'є ром проти завезення тих товарів, які є в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час...

ВАЩУК К. Г. Завершуючи, хочу ще раз підтримати думку колег, що розглядати остаточний варіант законодавчих актів про податкову систему треба тільки з участю членів уряду.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово має депутат Селіфонтьєв. За ним виступатиме депутат Суслов.

СЕЛІФОНТЬЄВ С. I., член Комісії Верховної Рада України з питань науки та народної освіти /Горняцький виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні колеги! Шановний Олександре Миколайовичу! Мабуть, немає потреби наголошувати на важливості цього питання. Але є кілька проблем, не відображених у концепції нашого уряду, і на них я хочу акцентувати вашу увагу.

Ми знаємо, що якщо дуже низькі податки - значить мало надходжень до бюджету, бракує коштів на соціальні потреби. Водночас високий податок - це непосильний тягар для виробництва, а надходжень до бюджету теж мало. І в першому, і в другому випадках держава не в змозі забезпечити свої пріоритети в бюджеті - фінансування галузей освіти, науки, охорони здоров’я, культури, забезпечити потреби армії. Але, на мій погляд, у тій концепції податкової системи, яка нам запропонована, знайдено компроміс. Така система оподаткування дасть змогу розвиватися підприємствам і водночас поповнювати бюджет.

Проте є й деякі недоліки. Вони стосуються оподаткування в основному бюджетних закладів. Як бачимо, пропонується справляти податки із закладів освіти, науки, і виходить, що бюджет ми оподатковуємо ще раз. І замість того щоб залишатися в бюджетній сфері, ці гроші ходять з одного місця в інше. За цей час, поки вони переходять із банку в банк, їх хтось використовує, а бюджетні заклади не мають змоги розрахуватися зі своїми боргами. Мало того - не мають змоги нормально кити. На мій погляд, це питання необхідно вирішити найближчим часом.

Не треба ганяти кошти з одного рахунку на інший, щоб знову повернути їх цим же бюджетним організаціям.

Наступне питання. Нині, коли економіка України перебуває в дуже тяжкому становищі, необхідно подивитися на потенціал нашої науки. У неї дуже великий потенціал. Але ми не передбачаємо для науки ніяких пільг.

Я розумію тих депутатів, які виступають проти надання взагалі будь-яких пільг. Мовляв, ЗО відсотків - це й так не дуже велика ставка оподаткування, не дуже великий тягар. Але я ще раз наголошую: у нинішній ситуації, коли так важко з надходженням коштів до бюджету, ми повинні надати якомога більше пільг нашій науці, якав змозі запровадити зараз, образно кажучи, ноу-хау і вже в недалекому майбутньому одержати від цього дивіденди.

У мене викликав дуже велике занепокоєння питання контролю за надходженням коштів до бюджету. Податкова інспекція працює, але, на жаль, із місць до нас надходить інформація, що саме бюджетні організації вона, так би мовити, найбільше пригинає. Мабуть, до деяких структур у неї не доходять руки, а оскільки бюджетні організації через несвоєчасне фінансування не мають змоги своєчасно сплатити податки, податкова інспекція накладав на них штрафи. Тобто, по-перше, штрафує бідну бюджетну організацію, яка й так нічого не мае, а по-друге, штрафує, по суті, бюджет. Ви розумієте, такого ніде немає, тільки, мабуть, у нас.

Я хотів би, щоб ми дуже ретельно розглянули ці пропозиції і врахували їх. Хоча дане питання надзвичайно складне, і в тому ритмі, в якому ми приймаємо документи з питань оподат-

кування, добитися, щоб вони були виваженими, дуже важко. Але до цього треба прагнути. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Суслов. За ним виступатиме депутат Шевченко.

СУСЛОВ В. І., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые народные депутаты! Мы все едины в том, что именно с рассмотрения концепции налоговой политики мы должны были бы начинать реформирование налоговой системы. Мы же заслушали в первом чтении или даже приняли отдельные налоговые за коны, а потом обсуждаем вопрос о концепции налоговой политики. Естественно, этот вопрос мы ставили перед правительством, но выяснилось, что на тот момент у правительства не было концепции реформирования налоговой системы, были лишь отдельные ранее подготовленные проекты.

Такой концепции нет и сейчас. Насколько мне известно, то, что нам докладывал начальник налоговой инспекции, на заседании Кабинета Министров не рассматривалось, не утверждалось. Таким образом, то, что было доложено Верховному Совету, - это личное мнение начальника налоговой инспекции. Таким образом, как и многие выступавшие здесь депутаты, я тоже хочу подчеркнуть, что, безусловно, Виталий Никифорович Ильин - очень квалифицированный специалист, но на него Кабинет Министров сваливает то, что должен делать сам. И это свидетельствует о работе Кабинета Министров.

Итак, что мы с вами должны были получить в связи с принятием налоговой концепции и не получили? Нет макроэкономической оценки последствий принятия новой налоговой системы. Это очень серьезная недоработка. Данный вопрос должен докладывать, конечно, как минимум вице-премьер по вопросам экономической реформы. Наведу конкретный пример из работы комиссии. Мы дискутируем, нужно ли освобождать от уплаты налога на добавленную стоимость импортные энергоносители или не нужно. Но на самом деле тут следует исходить не из общих соображений равенства для всех плательщиков налогов или неравенства, а следует иметь четкие расчеты того, что произойдет с нашим народным хозяйством с точки зрения эффективности его работы, структуры и так далее. Такие расчеты должно выполнить Министерство экономики и дать макроэкономический прогноз принятий данного закона. Такого прогноза нет, он вообще не разрабатывался. Таким образом,
Верховный Совет по этому и многим другим вопросам поставлен в положение, когда им могут быть приняты неподготовленные решения, которые нанесут серьезный ущерб экономике.

Далее, мы не получили вообще никаких расчетов - ни расчетов и оценки налоговых законов с точки зрения последствий для бюджета, ни общей величины возможных доходов, ни порядка их распределения по бюджету. На нас давят, утверждая, что, мол, Верховный Совет тормозит принятие важнейших реформаторских законов. Мы вынуждены их рассматривать и принимать, не зная в полной мере последствий. Но, я уверен, у Верховного Совета в конце концов должно пробудиться и чувство ответственности за принятие решений.

Итак, мы сегодня можем сделать только политический вывод, что Кабинет Министров со своими обязанностями не справляется. В сложившихся условиях наша комиссии заседает ежедневно. Мы вынуждены детально прорабатывать многие вопросы, которые должны были быть подготовлены Кабинетом Министров. Но они, как я сказал, не были им подготовлены.

Мы вынуждены констатировать, что Кабинет Министров сегодня не имеет концепции реформирования налоговой системы и расчетов в связи с этим. Считаю, что мы должны обязать Кабинет Министров представить письменно утвержденную на заседании Кабине та Министров концепцию реформирования налоговой системы и со ответствующие расчеты к ней. В этих условиях мы, вероятно, столкнемся с трудностями в принятии дальнейших законов по налогообложению или как минимум с установлением срока ввода их в действие. Потому что без концепции и расчетов продолжать действовать так, как мы начали, принимать законы, не имея точных оценок последствий их работы, конечно же, нельзя. Это может затянуть ввод в действие новой налоговой системы. Но есть и другой путь -можно самостоятельно выполнять расчеты. Но при этом надо пони мать, что тем самым мы будем подменять исполнительную власть.

Будем мыслить логически. Если не существует концепции налоговой политики, если нет концепции ценовой политики, если нет убедительной концепции социальной политики, то отсюда следует, что у нашего правительства нет и концепции экономической поли тики. Иначе говоря, у нас нет и Кабинета Министров.

Поэтому я вношу конкретное предложение: поскольку сегодня нас не так много, то следующее заседание Верховного Совета все-таки начать с постановки вопроса, который, безусловно, назрел, -об отставке Кабинета министров.

Я призываю членов Президиума на своем заседании в понедельник мое предложение поддержать, а депутатов - поддержать на следующем пленарном заседании. Может быть, тогда у нас появятся и концепция, и политика.

Спасибо. І

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат Шевченко? Красняков? Дем’ян? Шановні колеги, всі, хто записався, виступили, а тих, кого немав, більше ми запрошувати не будемо.

Нам потрібно порадитися. Ми з вами заслухали інформацію і уряду про Концепцію податкової політики, одержали відповіді на 1 запитання, поставлені доповідачеві Ільїну, головному спеціалісту від уряду з розробки даної концепції. Ми також заслухали виступи з пропозиціями, рекомендаціями і побажаннями щодо доопрацювання даного документа, щоб через тиждень можна було розгляну ти питання про внесення даної концепції на розгляд в першому читанні.

Ми вважаємо, що протягом тижня ця концепція повинна бути відпрацьована в усіх комісіях, мають бути внесені відповідні пропозиції, з тим щоб Кабінет Міністрів її розглянув на засіданні. А вже потім у присутності Прем’єр-міністра, віце-прем’єрів, міністрів щоб її заслухала Верховна Рада в першому читанні. Тобто надати можливість десь протягом 10-12 днів доопрацювати, інформацію, яку ми щойно заслухали.

Які є інші думки? Будь ласка, мікрофон депутата Яворівського увімкніть.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги! Шановний головуючий! Лютий - це той місяць, коли ми повинні вирішити, може, найголовнішу проблему, яку повинен вирішувати парламент, - прийняти Державний бюджет на поточний рік. Давайте поміркуємо, що ми зможемо розподіляти, якщо нам зовсім не зрозуміла прибуткова частина нашого бюджету?

Те, що ми сьогодні почули, як уже було сказано тут, якоюсь мірою е зневагою до Верховної Ради. Ніякої концепції, продуманої політики, ідеології нашої податкової системи ми сьогодні не почули, і про це також говорили буквально всі, хто виступав з трибуни.

Тому, Олександре Миколайовичу, шановні депутати, ось що я пропоную.

Не можна робити вигляд, що нічого не сталося, що все нормально, що просто до нас прийшов Ільїн, який, до речі, повинен був займатися тим, щоб менше було корупції і більше жорсткості у вимогах податкової служби, яка недобирав дуже багато податків.

Я пропоную все-таки проявити волю. Адже на часі затвердження бюджету. Сьогодні депутати висловили чимало добрих ідей. Гадаю, до питання концепції податкової політики слід повернутися ще раз, але на іншому рівні. Треба, щоб під час його розгляду був присутній Прем’єр-міністр. Гадаю, і для нашого Президента це питання дуже важливе. Що буде, який зазор буде між прибутковою і видатковою частинами нашого бюджету? В цьому доля нашої держави.

Я закликаю вас зараз трішки стрепенутися і проявити характер. Ми сьогодні від Кабінету Міністрів фактично не почули нічого. Можливо, Кабінет Міністрів від депутатів уперше почув міркування щодо даної концепції. Я прошу вас не приймати зараз ніякого рішення, а повернутися до цього питання через тиждень, на іншому рівні.

Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутате М’ясковський, будь ласка.

М’ЯСКОВСЬКИЙ М. М. Шановний Олександре Миколайовичу! Я переконаний, що сьогодні дійсно не можна приймати в першому читанні концепцію...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми ж не приймаємо. Хто порушував сьогодні питання про перше читання? Ви чули від мене таку пропозицію чи від Ільїна?

М’ЯСКОВСЬКИЙ М. М. Я зрозумів, що ви сказали про те, що треба прийняти концепцію в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, то ви не зрозуміли мене. М’ЯСКОВСЬКИЙ М. М. Тоді вибачте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Терьохін, будь ласка.

ТЕРЬОХІН С. А., виконавчий директор Українського фонду підтримки реформ /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні колеги, я хотів би запропонувати трохи іншу формулу: зараз закінчити це обговорення, визначити термін, скажімо, 10 днів комісіям з питань фінансів і банківської діяльності, з питань бюджету, з питань економічної політики, з питань базових галузей для того, щоб вони, по-перше, обговорили питання про внесення змін і доповнень до Закону про систему

оподаткування. А по-друге, підготували макроекономічне обґрунтування до цих змін. Ото й буде концепція. А приймати якусь окрему концепцію не є доцільним. Закон про систему оподаткування в Україні і буде нашою концепцією на майбутні роки.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тільки просив би вас, шановні депутати, щоб ми не втрачали час. Давайте не будемо повторювати одне а те саме. Ми домовилися про те, що протягом 10-12 днів у комісіях доопрацюють це питання і ми потім внесемо його на розгляд Верховної Ради в першому читанні. Що тут незрозуміло? Чому ми час втрачаємо? Немає інших думок?

Я ставлю на голосування. Будь ласка, увімкніть систему... Ми заслухали інформацію, рішення не приймаємо, а визначаємо термін 10-12 днів, протягом якого це питання доопрацюють у комісіях, розглянуть у Кабінеті Міністрів, а потім знову внесемо його на розгляд Верховної Ради. Прошу голосувати.

"За" - 190. Рішення не прийнято.

Не зрозуміли? Будь ласка, увімкніть ще раз систему. Депутате Чупахін, голосуйте.

"За" - 224. Рішення прийнято.

Слухається питання про проект Закону України про бібліотеки і бібліотечну справу /друге читання/. Доповідав Косів Михайло Васильович, голова Комісії з питань культури і духовності. Будь ласка. Я прошу уваги.

КОСІВ М. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати! Перед тим як ми перейдемо до постатейного голосування, я хотів би сказати буквально кілька речень. Насамперед проект закону викликав дуже велике зацікавлення, надійшли пропозиції і побажання від депутатів різних регіонів та різ них депутатських груп і фракцій. Усі ці зауваження в основному враховані в остаточному варіанті законопроекту, ви це побачили. Довелося деякі статті розширювати і родити з однієї статті, зокрема із статті 6 та інших, три окремі статті. Тому нумерація статей в останній колонці не збігається з тією, що в першій. Тому я просив би вас бути уважними.

Ще одне. Усі пропозиції, які надійшли, мають порядковий номер. Отже, якщо хтось із вас хоче з’ясувати долю своєї пропозиції, то відразу для зручності нашого спілкування називайте її порядковий номер.

Хочу також сказати, що надійшло багато пропозицій від провідних спеціалістів, бібліотечних працівників Києва, а також багатьох обласних центрів, які були узагальнені нашим Секретаріатом і працівниками Міністерства культури, а остаточна редакція ще раз з’ясована із спеціалістами-юристами.

Отже, я запрошую вас до постатейного голосування законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до постатейного розгляду, по розділах.

До вступної частини є зауваження? /Шум у залі/. Які запитання? Ми ж у другому читанні розглядаємо законопроект. Запитання треба було на засіданні комісії задавати. До вступної частини немає зауважень.

Ставлю на голосування вступну частину. Прошу проголосувати. "За" - 222. Прийнято. Розділ І, стаття І. Немає зауважень. Стаття 2. Стаття 3.

Стаття 4. /Ш у м у залі/. Одну хвилиночку. До статті 2 є зауваження?

Тоді ставлю на голосування статтю І. Прошу проголосувати.

"За" - 237. Прийнято.

Будь ласка, депутате Ільясевич.

ІЛЬСЕВИЧ Я. М., член Комісії Верховної Ради України в питань оборони і державної безпеки /Яворівський виборчий округ, Львівська область/. Бібліотека, за міжнародними стандартами, - насамперед заклад, який має у своєму розпорядженні фонди тиражованих доку ментів і надає їх у тимчасове користування фізичним, юридичним особам. Трактування поняття бібліотеки як соціального інституту - це щось не матеріалізоване і не юридичне. Тому я вважаю, що термін "соціальний інститут" треба вилучити. Крім того, книга - це такий документ, який треба подавати як якесь одне

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, що це справді так. Я ставлю на голосування статтю 2 в редакції, викладеній в четвертій колонці. Прощу проголосувати.

"За" - 222. Прийнято.

Щодо статті 3 і статті 4 все враховано. /Шум у з а л і/. Ну що ж ми, будемо з голосу?.. Є ваші зауваження, депутате Ільясевич? Немає.

Отже, я ставлю на голосування статті 3 і 4. Прощу проголосувати. /Шум у зал і/. На засіданні комісії треба було вносити...

"За" - 227. Прийнято.

Спасибі. /Шум у залі/. Не треба шуміти, ми роз глядаємо законопроект у другому читанні з урахуванням тих поправок, які були внесені під час першого читання.

Стосовно статті 5 є зауваження?

Будь ласка.

МІШУРА В. Д., секретар Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової, інформації /Центральний виборчий округ, Кіровоградська область/. Із статті 5 зникли слова "політичних та інших переконань". Гадаю, це треба залишити, бо завтра в бібліотеку прийде, скажімо, представник тієї чи іншої партії, і коли в законі цього не буде, то хтось чинитиме якесь свавілля. Вважаю, що неправильно вилучили "політичних та інших переконань". Михаиле Васильовичу, подивіться, у першій редакції це було.

КОСІВ М. В. Ви знаете, у чому тут справа? Ви маєте на увазі, очевидно, частину першу статті. Так? Частина перша цієї статті виписана абсолютно так, як це передбачено в статті 32 Конституції України. Ми не стали нічого вносити від себе, тому що права громадян - це є конституційна норма. І так, як це записано в нині діючій Конституції, так, очевидно, треба записати цю саму норму і в закон. Тому що Конституція - це Основний Закон, а цей закон - галузевий. Тільки тому ми і подали все це в такому вигляді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще стосовно статті 5 є зауваження? Немає. Ставлю на голосування статтю 5.

"За" - 227. Прийнято.

Стаття 6, сторінка ІІ. Щодо цієї статті є зауваження? Тут ураховано все.

Ставлю на голосування статтю 6.

"За" - 220. Прийнято.

Розділ П, стаття 7. Які є зауваження? У комісії зауважень не було.

Ставлю на голосування статтю 7. Будь ласка.

"За" - 220. Прийнято.

Щодо статті 8? Будь ласка, депутате Ільясевич.

ІЛЬЯСЕВИЧ Я. М. Стосовно статті 8 я пропоную вилучити термін "всеукраїнські" і замінити його на "національні", "державні". Крім цього перелік видів бібліотек викладено нечітко, далеко невичерпно. Немає бібліотек громадських об’єднань, приватних

бібліотек, бібліотек, засновниками яких є іноземні юридичні та фізичні особи, а також міжнародні організації, які можуть створювати свої бібліотеки в демократичних країнах.

І останній абзац сформульовано неправильно. В інших системах не Міністерство культури визначає методичні центри, а галузеві відомства. Якщо вже ми говоримо, що бібліотеки є якимись профільними центрами, то, напевно, кожна галузь це повинна визначати, а не Міністерство культури.

І взагалі у мене все-таки були зауваження до попередніх статей, а ви не дали можливості висловитися. Вважаю, що якщо так далі піде, то ми не маємо права приймати закон у такій редакції. Ми загубили багато потрібних для народу законів, приймаючи їх галопом. Ви знову галопом гоните...

КОСІВ М. В. Олександре Миколайовичу! Хочу сказати, що я не маю наміру вступати зараз у дискусію з паном Ільясевичем, бо це ні до чого не приведе. От він каже, що треба записати не "всеукраїнські", а "національні бібліотеки". Але хотів би звернути увагу пана Ільясевича на те, що національна бібліотека - це статус. У нас в національна публічна парламентська бібліотека, навіщо ж... Просто треба це розуміти. Це перше.

Друге. У проекті передбачено, що бібліотеки можуть бути різної форми власності, так само як передбачено різні форми власності в державі. І бібліотеки, звісно, можуть утворювати і фізичні, і юридичні особи, і громадські організації, і навіть іноземні громадяни. Усе це є далі в розділі, де визначається порядок створення бібліотек. Абсолютно все це передбачено.

Що стосується видів бібліотек, то ми працювали з бібліотечними працівниками, і той перелік, який тут дано, вичерпує ті профілі бібліотек, які в нас є і які можуть бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутат М’ясковський.

М’ЯСКОВСЬКИЙ М. М. Александр Николаевич! У меня есть такое предложение. Каждый депутат, в том числе пан Ильясевич, имеет свою точку зрения. Мы, действительно, подробно обсуждали этот законопроект в первом чтении. И я что-то не слышал, чтобы пан Ильясевич давал свои замечания при первом чтении.

Мне думается, что каждый может давать предложения, и надо ставить их на голосование, а не тратить на предложения одного депутата время.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гадаю, що більшість погоджується з цим. Так воно і повинно бути.

Ставлю на голосування статтю 8. Будь ласка. "За" - 231. Прийнято.

До статті 9 у першому читанні не було зауважень, а зараз з’явилися. Будь ласка, ще увімкніть мікрофон депутата Ільясевича. Потім - депутат Роєнко.

ІЛЬСЕВИЧ Я. М. Насамперед, коли приймався законопроект у першому читанні, я тоді не був депутатом. Двадцять хвилин було відведено на читання і не дали можливості навіть спів доповідачу виступити. Так що ваші зауваження я не приймаю.

Тепер щодо статті 9. Функції Національної бібліотеки України подано в розбіжності із загальноприйнятими функціями національних бібліотек. Тому я хотів задати запитання доповідачу: чи він знає, що таке національна бібліотека і які її функції? В Україні функції Національної бібліотеки вже покладено на парламентську бібліотеку. А це різні речі, шановний доповідачу. Я хотів би це зрозуміти.

І знову хочу повернути вас до статті 8. Ви подивіться уваж но, тут узагалі не йде мова про Національну бібліотеку, ваше посилання неправильне.

І відносно того, щоб проконсультуватись... Я хотів якраз вас спитати: чи консультувалися ви з фахівцями, з працівниками бібліотеки імені Вернадського? Усе-таки я прощу уточнити. Національна бібліотека - це є національна, а не парламентська бібліотека. Це різні речі.

КОСІВ М. В. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати! Я розумій, що пан Ільясевич може проекзаменувати мене, але не в такій же ситуації. І складати екзамен пану Ільясевичу під час обговорення цього законопроекту, мені здається, просто недоречно.

100

Що стосується консультацій із працівниками бібліотек, у тому числі і бібліотеки імені Вернадського. Так, консультувалися. Зараз на балконі сидять бібліотечні працівники, з якими наша комісія працювала під час підготовки цього законопроекту.

У нас є Національна парламентська бібліотека України. Власне, Комісія з питань науки та народної освіти пропонувала /її пропозиція є в порівняльній таблиці/, щоб було не просто "Національна бібліотека України", а "Національна парламентська • бібліотека України".

Ми вважаємо, якщо визначимо цю бібліотеку тільки як парламентську, то дуже суттєво звузяться її функції. Адже Національна бібліотека повинна обслуговувати не лише Верховну Раду. Вона має ширше поле діяльності в цьому плані, бо обслуговує уряд, науковців і взагалі політиків. Тому не слід, мабуть, звужувати її функції до парламентської.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Роєнко. За ним - депутат Пронюк.

Я просив би, шановні колеги, щоб і запитання, і відповіді були лаконічнішими.

РОЄНКО В. Г., голова колгоспу імені Горького Уманського району /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. У статті 9 є два варіанти другої частини. У першому читанні була прийнята така редакція: "Національна бібліотека України створюється Верховною Радою

101

України і виконує функції парламентської. Загальнодержавний характер її діяльності забезпечує Міністерство культури України",

І запропонований головною комісією варіант, який звучить так: "Національна бібліотека України утворюється за рішенням Президента України".

Я прошу поставити на голосування варіант, який був прийнятий у першому читанні. Тут, звичайно, можна вилучити олова: "виконує функції парламентської". Остаточний варіант звучатиме тоді так: "Національна бібліотека України створюється Верховного Радою України. Загальнодержавний характер її діяльності забезпечує Міністерство культури України".

КОСІВ М. В. Хочу вам нагадати, що в першому читанні не було враховано, що згідно із статтею 22 Основ законодавства про культуру передбачено, що Верховна Рада розробляє політику в бібліотечній справі, а вищий виконавчий орган держави реалізує цю політику і надає відповідно бібліотеці статус національної. Отже, якщо враховувати вашу пропозицію, то треба змінювати вже і статтю 22 Основ законодавства про культуру.

Думаю, що не треба тут вносити якихось змін, бо наша Національна парламентська бібліотека, як багато хто із вас пам’ятає, уже створена указом Президента. Що тепер робити? Скасовувати цей указ чи як? Нехай залишається так, як є, тим більше що статус національної не тільки бібліотеці, а й будь-якому закладу культури надає Президент. Він може надати статус національної бібліотеці, театрові, якомусь художньому колективу і так далі.

102

Тому я вважаю, що варіант, записаний у четвертій колонці /ми багато над ним думали/, є оптимальним і правильним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пронюк.

ПРОНЮК Є. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин/Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний пане Косів! Я не можу втриматися від того, щоб не зазначити, що цей варіант добре опрацьований і добре відрізняється від варіанта, прийнятого в першому читанні.

Я пропоную у статті 10 замість назви "Національні... "

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми розглядаємо статтю 9.

ПРОНЮК Є. В. Пробачте, у мене зауваження до статті 10.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Яворівський, будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати! Я переконаний, що ви мені повірите: депутата Ільясевича, мабуть, ніхто в цьому залі не любить більше, ніж я, бо він депутат від Яворівського виборчого округу. Але я хочу закликати вас: давайте дотримуватися якихось елементарних парламентських правил. Законопроект приймається в другому

103

читанні. Олександре Миколайовичу, якщо цю пропозицію внесено в таблицю, то депутат має право наполягати, щоб поставили її на голосування. 1 ви повинні поставити її на голосування.

Я вперше раций, що нас сьогодні не транслюють. Такі якісь азбучні, школярські речі ми сьогодні тут обговорюємо, починаємо дебатувати, що просто смішно.

Олександре Миколайовичу! Ваш обов’язок поставити пропозицію депутата на голосування, якщо ця пропозиція зазначена в порівняльній таблиці І депутат наполягав на її голосуванні. 1 пішли далі. Це добрий законопроект. Він приймався тією Верховною Радою, тепер над ним працювала комісія. Давайте швидше його приймати. Є конкретне зауваження - ставити його на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Але я думаю, що ми і депутата повинні вислухати. Це його право задати запитання.

Ставлю на голосування пропозицію депутата Роєнка, щоб у статті 9 залишити ту редакцію, яка була прийнята в першому читанні /те, що є в лівій колонці/: "Національна бібліотека України створюється Верховною Радою" - і далі за текстом.

КОСІВ М. В. Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Вибачте, що я втручаюся. Але якщо ми приймемо цю норму, то мусимо відразу ж подумати над тим, що треба скасувати указ Президента про створення бібліотеки, бо вона вже створена цим указом. І треба подумати, як вийти з цієї колізії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Внесено пропозицію, і ми її ставимо на голосування. Прошу проголосувати пропозицію, щоб у статті 9 залишити

104

формулювання, прийняте в першому читанні.

"За" - 184. Не прийнято.

Ставлю на голосування статтю 9 в редакції, яку подано комісією..

"За" - 178. Не зрозуміли?

Прошу ще раз проголосувати статтю 9 в редакції, запропонованій для другого читання.

"За" - 181.

Залишається редакція, прийнята в першому читанні. Стаття 10. Будь ласка, депутате Пронюк.

ПРОНЮК Є. В. Шановний пане Косів! Мені здається, що назву
статті 10 "Національні спеціалізовані бібліотеки" все-таки
варто було б замінити на "Головні спеціалізовані бібліотеки".
Роздавати статус національних галузевим бібліотекам, а їх
може бути безліч, мабуть, недоцільно. Тому прошу проголосувати
такий варіант.

КОСІВ М. В. Пане Пронюк! Насамперед усе-таки давайте, коли йдеться про закон, не вживати неточних термінів. Немає безлічі спеціалізованих бібліотек, і ви, очевидно, це добре знаєте. Ну не може бути безлічі спеціалізованих бібліотек. Є спеціалізовані бібліотеки літератури на сільськогосподарську тематику, є медична бібліотека, в політехнічна бібліотека, е історична бібліотека, ну ще, може, дві. І все. І тому я вважаю, що якщо котрась із спеціалізованих бібліотек буде достойна мати назву

105

"національна спеціалізована бібліотека", зокрема, скажімо, медична, то чому не залишити за нею право мати цей статус? Адже цей статус дасть можливість людям одержувати там відповідну зарплату тощо. Ну не треба обмежувати в цьому працівників інших бібліотек.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміли? Ви погодилися?

ДЬОМІН О. О., заступник Голови Верховної Ради України /Комінтернівський виборчий округ, Харківська область/. Це ж друге читання, як же можна голосувати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз повторюю: ми розглядаємо законопроект у другому читанні.

Було зауваження депутата Кияка, він не наполягав на ньому, погодився. Ми під час другого читання знову піднімаємо одні й ті ж питання.

Ставлю статтю 10 на голосування.

"За" - 216. Прийнято.

Стаття II.

Будь ласка, увімкніть мікрофон депутату від 316 округу.

РИЧАГОВ Г. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Татарбунарський виборчий округ, Одеська область/.

106

Александр Николаевич! И вы сейчас, и Александр Александрович Мороз при голосовании используете один прием. При этом я обращаю внимание, что Мороз уже прекратил это делать, а вы сейчас только что повторили.

Речь идет о следующем. При обсуждении законопроекта во втором чтении применяется такой прием. Если отвергаются все варианты статьи, считается принятой статья в первом чтении, что противоречит пункту 2 статьи 6. 6. 4 Регламента: "Принятие Верховным Советом законопроекта за основу... не исключает во время второго чтения... принятия решения по каждой статье",

И пункт I статьи 6.6.7: "В случае, если ни один из вне сенных на второе чтение вариантов статьи голосованием не поддержан, статья считается отклоненной". То есть в данном случае вы должны не принять статью, принятую в первом чтении, а отклонить вообще эту статью.

107

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, тоді можна статтю 9 додатково проголосувати.

КОСІВ М. В. Я теж думаю, що ми проголосуємо її додатково,

ГОЛОВУЧИЙ. Я поставлю статтю 9 на голосування в редакції, прийнятій у першому читанні.

КОСІВ М. В. Може, укінці?..

ГОЛОВУЧИЙ. Давайте проголосуємо, щоб ми вже не поверталися до неї.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти статтю 9 в редакції, прийнятій у першому читанні. Прошу проголосувати.

КОСІВ М. В. Олександре Миколайовичу! Дозвольте ще раз звернутися до колег депутатів і пояснити, що стаття 9 у редакції, яка подана в четвертій колонці, сформульована відповідно до статті 22 Основ законодавства України про культуру.

Отже, якщо ми будемо приймати в першій редакції, то маємо змінити також і статтю Основ законодавства України про куль туру, згідно з якою найвища виконавча влада організовує Національну бібліотеку, а Верховна Рада тільки розробляв державну політику. А тут ми залишимо цю прерогативу за Верховною Радою. Виникне законодавча колізія.

Я все-таки вважаю, що це не таке принципове питання, заради якого треба змінювати статті одну за одною.

108

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуємося? Погоджуємося.

Стаття ІІ. Є зауваження? Немає.

Ставлю на голосування статтю II. Увімкніть, будь ласка, систему.

"За" - 228. Прийнято.

До статті 12 під час першого читання зауважень взагалі не було і немає.

КОСІВ М. В. Тут іще буде працювати редактор.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо статті 12? Депутат Юхимчук. Будь ласка.

ЮХИМЧУК А. П., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Жмеринський виборчий округ,
Вінницька область/. Шановний Михаиле Васильовичу! Як ви розцінюєте пропозицію, щоб у передостанньому абзаці, де йдеться про те, що "іноземні юридичні та фізичні особи мають
право створювати бібліотеки на території України на загальних підставах, якщо інше не передбачено законодавством України", останню частину речення викласти у такій редакції: "якщо
їх діяльність та профіль не суперечать законодавству України"?

КОСІВ М. В. Із цим можна погодитися. ЮХИМЧУК А. П. Тобто з такою редакцією?

КОСІВ М. В. Звичайно.

109

ЮХИМЧУК А. П. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є зауваження та пропозиції щодо статті 12? Депутат Ільясевич. Будь ласка.

ІЛЬЯСЕВИЧ Я. М. У статті 12 з першого абзацу пропонується вилучити слово "можливостей". Тоді ця частина речення звучатиме так: "бібліотечного фонду і матеріально-технічного та кадрового забезпечення".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Михайле Васильовичу, не заперечуєте? КОСІВ М. В. Не маю нічого проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодилися.

Ставлю на голосування статтю 12 із внесеною поправкою, Увімкніть будь ласка, систему. "За" - 245. Прийнято.

Чи в зауваження та пропозиції щодо статті ІЗ? Депутат Юхимчук. Будь ласка.

ЮХИМЧУК А. П. Михайле Васильовичу! Вношу таку редакційну поправку: у першому абзаці замість слів "у виконавчому комітеті міської /крім міст з районним поділом/, районної Ради народних депутатів", написати: "у виконавчому органі державної влади", Щоб менше було вам роботи на перспективу.

110

КОСІВ М. В. Добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка приймається. Депутат Радченко. Будь ласка.

РАДЧЕНКО Г. Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область/. Пропоную в статті ІЗ "Реєстрація бібліотек" зазначити, що реєстрація бібліотек державної форми власності провадиться безплатно. Мотивація така: уразі сплаті коштів - це стосуватиметься видаткової частини бюджету; якщо ж оприбутковувати кошти - то це будуть позабюджетні кошти. Такий перерозподіл бюджетних коштів недоцільний.

КОСІВ М. В. Я щось не зовсім зрозумів. Адже будь-яка державна реєстрація будь-якої структури передбачав сплату державного мита. Я не розумію, чому тут можна?.. Хіба що зробити виняток для бібліотек, але...

ГОЛОВУЧИЙ. Ви погодилися?

Ставлю на голосування статтю І3 з поправкою депутата Юхимчука.

"За" - 188.

Не зрозуміли? Депутате Юхимчук, повторіть, будь ласка, свою пропозицію.

ЮХИМЧУК А. П. Шановні колеги! Мова йде про те, щоб у першому абзаці цієї статті зазначити, що реєстрація бібліотечних установ здійснюється не виконавчим комітетом міської, районної Рада, а виконавчим органом державної влади. Тут немає нічого суттєвого, але справа в тому, що в нас передбачається реорганізація цих структур.

111

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло?

Ставлю цю поправку на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 139. Не прийнято.

Ставлю на голосування статтю І3 в редакції комісії.

"За" - 231. Прийнято.

Стаття 14. Будь ласка, депутате Вітович.

ВІТОВИЧ О. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний доповідачу! Шановний Олександре Миколайовичу! Ми знаємо, що зараз відбуваються процеси приватизації. Чи не варто було б в останньому абзаці статті 14 передбачити першочергове право держави /мається на увазі бібліотеки, яка заснована на загально державній власності/ на фонди, майно тощо бібліотеки, яка належить до підприємства, що приватизується? Щоб у нас пізніше не виникало ще додаткових питань у цьому відношенні. Чи не вар то було б з таким доповненням прийняти останній абзац?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

КОСІВ М. В. На сторінці 22 у першому абзаці /права колонка/ записано: "Забороняється приватизація і перетворення /перепрофілювання/ бібліотек, які в юридичними особами і засновані на державній формі власності".

Стосовно ж бібліотеки, що не в державною власністю, а належить підприємству, яке приватизується, то там записана норма,

112

що приватизувати бібліотечні фонди та інше майно, необхідне, для її діяльності, можна тільки за умови, якщо новий власник зобов'язується забезпечити подальше функціонування бібліотеки з тими профільними завданнями, які вона виконувала до приватизації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Ставлю на голосування статтю 14 в редакції комісії.

"За" - 221. Прийнято.

Стаття 15. Немає зауважень. Статті 16, 17, 18, 19. Теж не має зауважень. 6 до 19?

Статті 15, 16, 17 і 18 ставлю на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 221. Прийнято.

Стаття 19. Депутат Вітович. Вудь ласка.

ВІТОВИЧ О. В. Шановний доповідачу! Чи не вважаєте ви, що можна було б додати в абзаці другому статті 19 після слова "власник" буквально два слова: "та засновник"?

КОСІВ М. В. Де там є таке?

ВІТОВИЧ О. В. Абзац другий статті 19. Після слова "власник" додати: "та засновник" - і далі за текстом.

КОСІВ М. В. Ви знаете, я не можу відразу на пропозицію з голосу вам відповісти, над цим треба поміркувати. Я так гадав, що засновник І власник часом одна й та ж особа, але часом бувають і різними.

113

ВІТОВИЧ О. В. Тому я й кажу: чи не варто було б у зв’язку з цим додати два слова "та засновник"?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Вітович, вам же відповіли... Гадаю, пропозицію з голосу ми голосувати не будемо.

КОСІВ М. В. Якщо засновником бібліотеки в держава - то ясно. Ми маємо окрему статтю про державну політику в галузі бібліотечної справи. Звісно, що тут засновник і власник дбають про все те, про що ви кажете. А якщо засновником в приватна особа, то я не знаю, як ми цим законом можемо її зобов’язати забезпечувати належні матеріально-технічні умови. Тут, я думаю, треба по думати і порадитися з юристами. Тут з голосу приймати рішення неможливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статтю 19 у редакції комісії.

"За" - 224. Прийнято.

Стаття 20, сторінка 29. Є зауваження? Немає. Стаття 21. Стаття 22. Стаття 23. Стаття 24. Стаття 25. Стаття 26. Стаття 27. Стаття 28.

Статті 20-28 прошу проголосувати. Увімкніть, будь ласка, систему.

"За" - 232. Прийнято.

Зауваження до статті 29. Депутат Ільясевич. Будь ласка.

114

ІЛЬЯСЕВИЧ Я. М. У мене були зауваження і до попередніх статей, та ви їх так прогнали, що й моєї піднятої руки не помітили. Зауваження були дуже серйозні, тому я хотів би до них повернутися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До них ми не будемо повертатися. Статті ми проголосували.

ІЛЬЯСЕВИЧ Я. М. Дайте можливість висловитися, коли мова йде про ці статті, є дуже серйозні зауваження.

КОСІВ В. М. Пане Ільясевичу, серйозні зауваження потребують серйозного обговорення.

ІЛЬЯСЕВИЧ Я. М. Я це розумію, але ви 24-го роздали документи депутатам, а 26-го вже вносите на розгляд. Треба дати час...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви подасте зміни, а ми їх тоді внесемо до закону. У вас до статті 29 є зауваження? Немає.

Ставиться на голосування стаття 29. Прошу проголосувати.

"За" - 215. Прийнято.

Чи є зауваження до статті ЗО? Немає.

До статті ЗІ? 6.

Статтю ЗО ставлю на голосування. Прошу проголосувати,

"За" - 217. Прийнято.

Щодо статті 31. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутату з 47 виборчого округу.

115

МАРКОВСЬКА Н. С., член Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства /3амостянський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні колеги! Вношу редакційні по правки до статті ЗІ. Перша. У частині першій після слів "Держава гарантує" пропоную додати "і забезпечує".

Друга. У частині другій записано: "На працівників бібліотек незалежно від форм власності і статусу поширюється законодавства на працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування". Пропоную тут додати: "та державного службовця".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Васильовичу, прошу.

КОСІВ М. В. Перша ваша пропозиція прийнятна. Та мені здавалося, що коли держава гарантує, значить, і забезпечує. Але якщо ви вважаєте, що цього замало, давайте додамо "і забезпечує".

А що стосується доповнення "та державного службовця", то це дуже складне питання. Я особисто вже тричі порушував це питання тут. І коли ми працівникам бібліотек надамо статус державного службовця, то що ж робити тоді з учителями, медичними працівниками? Вони ж також мають усі підстави вважати себе дер жавними службовцями. Це добре, що ви задали це запитання, я вам вдячний. Давайте вирішимо так, Олександре Миколайовичу. У зв’язку з прийняттям цього закону дамо протокольне доручення Кабінету Міністрів, щоб він нарешті вирішив питання соціального статусу працівників усієї цієї сфери. Раніше всі вони були службовцями і вважалося, що вони державні службовці. А після

116

прийняття Закону про державну службу вони з цієї категорії ви пали і взагалі повисли в такому, знаєте, невизначеному просторі. Нехай Міністерство праці, Міністерство юстиції, може, ще якісь міністерства нарешті визначать соціальний статус усіх працівників культури, освіти, медицини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Отже, погоджуємося тільки з першою редакційною поправкою, так?

Ставлю на голосування статтю ЗІ з редакційною поправкою -"і забезпечує". Прошу проголосувати.

"За" - 217. Прийнято.

Стаття 32. Немає зауважень.

Стаття 33. Теж немає зауважень.

Ставлю на голосування статті 32 і 33 в редакції комісії. Прошу проголосувати.

"За" - 228. Прийнято.

Ставлю на голосування проект закону в цілому. Прошу про голосувати.

"За" - 228, Прийнято.

Тепер проект Постанови про порядок уведення в дію Закону про бібліотеки і бібліотечну справу. Є зауваження до проекту постанови?

117

КОСІВ М. В. Я тільки хотів сказати, що 25 січня вам було роздано новий проект постанови. Там незначні зміни...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я прошу прийняти проект постанови за основу. Увімкніть, будь ласка, систему. Прошу проголосувати. "За" - 225. Прийнято. Тепер щодо поправок, Михаиле Васильовичу.

КОСІВ М. В. До проекту постанови ми внесли окремий пункт, який не міг увійти до закону, бо це е норма іншого закону, зокрема Митного кодексу. Це на другій сторінці другий абзац знизу: "вирішити питання щодо звільнення від сплати ввізного і вивізного мита перевезення книг, документів, інших носіїв інформації, передбачених для формування фондів бібліотек України, що зареєстровані у порядку, визначеному цим законом, а також їх переміщення по міжнародному бібліотечному обміну".

Я думаю, ви розумієте, що без цього бібліотеки існувати

не можуть. Адже основне - це формування фондів, а тарифи на

118

пересилання книг такі ж самі, як і на всякі інші товари. Отже, постановою треба передбачити пільги, зафіксовані в Митному кодексі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще які є доповнення? Депутате Кіяшко, будь ласка.

КІЯШКО С. М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/. Я согласен с депутатом Косивым в том, что нужно освобождать от ввозной и вывозной пошлины перевозку книг, но с одним условием: от этой пошлины нужно освобождать только государственные библиотеки, а не частные. Потому что в частных библиотеках это уже товар, который можно продать и получить выгоду. Если мы защищаем государство и государственную библиотеку, то можем освободить ее от ввозной и вывозной пошлины.

Спасибо.

КОСІВ М. В. Але ж тут записано: "вирішити питання щодо звільнення від сплати ввізного і вивізного мита перевезення книг, документів, інших носіїв інформації, передбачених для формування фондів бібліотек". Цього не досить?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тут зазначено: " передбачених для формування фондів"...

119

КІЯШКО С. М. Сколько экземпляров предусмотрено для этого? Одна тысяча, две, десять тысяч? Кто ограничит меня, мою личную библиотеку, сколько книг я привожу? А потом я спишу эти фонда.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

КОСІВ М. В. Отже, після слів "для формування фондів" ви пропонуєте додати "державних бібліотек".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є поправки? Немає.

Ставлю на голосування поправку, яку вніс депутат Кіяшко. Прошу проголосувати.

"За" - 159. Не прийнято.

Ставлю на голосування проект постанови з поправкою, яку внесла комісія. Прошу проголосувати як постанову.

"За" - 199,

Не зрозуміли? Ми голосували проект постанови в цілому, з поправками, які внесла комісія. Поправка депутата Кіяшка не пройшла, поправка, комісії пройшла.

НОСІВ М. В. Олександре Миколайовичу, давайте тепер окремо проголосуємо поправку комісії щодо митних пільг.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Васильовичу, я зрозумів. Поправку депутата Кіяшка ми проголосували, вона не пройшла. Тепер давайте проголосуємо поправку комісії. Будь ласка, увімкніть систему. "За" - 151. Не пройшла.
Ставлю на голосування проект постанови без поправок...

120

КОСІВ М. В. Колеги, та зрозумійте ж, що бібліотека – це безкінечне комплектування книжкового фонду. Якщо бібліотека не матиме можливості одержувати та висилати книжки, якщо на ці пересилання не будуть уведені митні пільги, якщо розмір мита залишиться таким же, як і на будь-які товари, то, про який розвиток бібліотечної справи, може йти мова? Я вас дуже прощу, проголосуйте за ці норми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте підтримаємо не Михайла Васильовича, а комісію...

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте приймемо постанову в поправкою депутата Кіяшка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте врахуємо і поправку депутата Кіяшка. Ставлю на голосування пропозицію прийняти постанову з цими двома поправками - комісії і депутата Кіяшка. Прощу проголосувати, Прошу ввімкнути систему.

"За" - 240. Прийнято. Спасибі. Ми поздоровляємо вас, Михаиле Васильовичу,

ЮСІВ М. В. Дозвольте мені сердечно подякувати бібліотечним працівникам, яких очолювала Навроцька Валентина Андріївна з управління бібліотечної роботи Міністерства культури, за ту велику працю, яку вони вклали в проект цього закону. Дякую і вам усім. /Оплески/.

121

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте порадимося. Григорію Омеляновичу, як ви вважаєте? У нас залишилося чотирнадцять

хвилин. Маємо три документи, які повинні розглянути в другому читанні. Будемо їх розглядати? Не будемо, переносимо на наступне засідання.

Дякую, Григорію Омеляновичу, я прощу вибачення.

***

Зараз проголосуємо ті невеликі питання, які в нас є.

Про проект Закону України про ратифікацію Угода про спів робітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав.

Є необхідність обговорювати? Усі ознайомилися?

Ставлю на голосування проект закону, внесений з даного питання. Прошу проголосувати як закон.

"За" - 248. Прийнято.

Спасибі.

122

Про проект закону України про внесення доповнень до статті 67 Кодексу законів про працю України. Слово має Донченко Юрій Григорович. Будь ласка.

ДОНЧЕНКО Ю. Г. Уважаемые коллеги! Уважаемый президиум! Необходимость изменения статьи 67 КЭоТа, которая называется "Выходные дни", связано с тем, что в нашу комиссию поступило очень много писем, предложений как от трудящихся, так и от руководителей предприятий по поводу праздничных дней. Когда праздничный день совпадает с выходным, получается, что человек теряет этот выходной день в году. Чтобы справедливость была восстановлена и люди использовали эти выходные дни, есть необходимость изменить законодательство... Да, я с вами согласен, что лучше бы работать.

Второй момент, не менее важный - это то, что в каждом году будет одно и то же количество рабочих дней. Руководители предприятий сталкивались с этой проблемой, когда надо было ба лансировать, пересчитывать рабочие дни и так дальше. Статья позволяет все это отрегулировать.

Прошу вас поддержать это решение и проголосовать за проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до Юрія Григоровича? Натисніть кнопку, будь ласка.

123

РАЙКОВСЬКИЙ Б. С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Чугуївський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый докладчик! Ответьте мне на такой вопрос. Согласно действующему законодательству, если человек работает в выходной день, ему положена двойная оплата или дается отгул. Как вы это расцениваете?

ДОНЧЕНКО Ю. Г. Это не касается данной нормы. Работа в выходной или в праздничный день регламентируется другими статьями КЗоТа. А здесь речь идет о том, что этот день используется как праздничный, а не как выходной. Возьмем, к примеру, I и 2 мая, которые попали на субботу и воскресенье. Два выходных дня в году человек теряет.

А как вам должны возместить работу в эти дни, отрегулировано другими статьями КЗоТа. Здесь же вопрос стоит только о статье 67.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще в запитання? Будь ласка, депутате Климпуш.

КЛИМПУШ О. Д., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку /Рахівський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, таке. Для народу України одним із великих свят е Великдень - Пасха. Це свято завжди припадає на неділю. То чи обов'язково після Великодня наступний день - понеділок - є також

124

вихідний? Якщо це не передбачено, то я просив би передбачити.

ДОНЧЕНКО Ю. Г. Ничего не понял.

КЛИМПУШ О. Д. Як нічого не зрозуміли?

ДОНЧЕНКО Ю. Г. Ну, Пасха, Троица, попадают на воскресенье. Значит, будем отдыхать в понедельник.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше запитань. Ставлю на голосування проект Закону про внесення доповнень до статті 67 Кодексу законів про працю України.

"За" - 224. Прийнято.

ДОНЧЕНКО Ю. Г. Спасибо. ГОЛОВУЮЧІЙ. Дякую.

Про проект Закону про виключну /морську/ економічну зону. Депутат Чечетов. /Шум у залі/. Переносимо? Одну хвилиночку. Михайло Васильович Чечетов каже, що всі пропозиції й зауваження, що надійшли після першого читання, враховано... /Шум у залі/. Не будемо розглядати, переносимо.

Про державні нагороди...

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Переносимо.

125

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переносимо.

Я хотів би, щоб ми вирішили питання щодо статті 9. У нас був спір з приводу такого формулювання: "Національна бібліотека України утворюється за рішенням Президента України". Воно не пройшло.

Давайте ще раз повернемося до цієї статті і, щоб не зміню вати указ, який уже видано, проголосуємо її. Ставлю на голосування другу частину статті 9 у редакції комісії: "Національна бібліотека України утворюється за рішенням Президента України". Прошу проголосувати.

"За" - 171.

Ставлю на голосування пропозицію поіменно переголосувати цю статтю.

"За" - 136.

Михайле Васильовичу, ідіть голосуйте поіменно, бо ви самі за статтю не проголосуєте.

А тепер голосуємо поіменно в редакції комісії. Будь ласка.

"За" - 171. Не прийнято.

Якщо ми не підтримали редакцію комісії, запропоновану в другому читанні, тоді голосуємо те, що було в першому читанні... Депутат же зачитував відповідну статтю Регламенту. Якщо ця редакція не приймається, то голосується редакція, яка була запропонована в першому читанні. Ставлю її на голосування. Будь ласка, увімкніть систему.

"За" - 210. Прийнято.

Дякую. _______

126

Шановні депутати! У нас ще е кілька хвилин. Є пропозиція, а точніше подання, депутата Пилипчука: дати протокольне доручення уряду внести на розгляд Верховної Ради України до березня 1995 року програму макроекономічного регулювання нарощування обсягів виробництва продукції до рівня 1990 року.

Даємо таке доручення? Погоджуємося.

І є три депутатські запити: один - на ім’я Президента і два - на ім’я Голови Верховної Ради Мороза. Їх подав депутат Гармаш. Якщо ви погоджуєтеся, ми ці запити направимо адреса там. Немає заперечень? Немає.

Які є запитання? Маємо ще три хвилини.

Павловський Михаиле Антоновичу, будь ласка.

ПАВЛОВСЬКИЙ М. А., голова Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Централь ний виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні народні депутати! Я хочу зробити невелике оголошення. Сьогодні вам мали роздати порівняльну таблицю законопроекту про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. У зв’язку з тим що треба ще дві години для її роздрукування, хочу звернути вашу увагу, що вона буде розда на вам безпосередньо в комісіях. Регламент не буде порушено.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, увімкніть мікрофон депутату від 146 округу.

127

Так в чем же вина председателя Комиссии Верховного Совета по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией Омельченко? Напротив, правомерно поставить вопрос об ответственности руководства Генеральной прокуратуры за непростительную бездеятельность в расследовании упомянутых уголовных дел против должностных лиц достаточно высокого ранга.

Сегодня мы должны прямо сказать, что ни Президенту, ни Верховному Совету, ни правительству не удалось существенным образом подавить преступность в стране, и особенно коррупцию, И времени для решения данной кардинальной задачи у нас остается все меньше. Настолько мало, что, полагаю, в ближайшие два-три месяца, если не произойдут перемены к лучшему, надо будет честно сказать народу: Президент Украины, Верховный Совет и правительство не способны решительно пресечь преступность, более того - оказались под контролем мафии.

И тем не менее всем нам надо работать. А поэтому с целью повышения роли Верховного Совета 9 борьбе с преступностью считаю целесообразным создать постоянную парламентскую следственную комиссию /они существуют во многих странах мира/ с предоставлением ей прав возбуждать уголовные дела и проводить следственные действия, предусмотренные законом, Прошу поддержать мое предложение.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час, відведений для пленарного засідання, вичерпано. Наступного тижня ми працюємо в комісіях. Прохання до всіх депутатів, щоб ця робота була продуктивною. На все краще.

130