ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 27 ч е р в н я 1995 р о к у
15.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Прошу підготуватися до реєстрації
депутатів.
Поки ви робите цю справу, я хотів би від вашого
імені привітати всіх пайовиків, членів кооперативної
спілки, працівників правління коопспілки із 75-ти
річчам цієї організації, яка входить у Міжнародний
кооперативний ал'янс, відіграє надзвичайну роль у
житті нашого народу, обслуговує майже половину
населення України і вітаючи їх з цим ювілеєм побажати
їм успіхів у їхній надзвичайно важливій справі для
народу і української держави.
(Оплески.)
Сідайте на місця, вставте картки, увімкніть
систему, проводиться поіменна реєстрація.
ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ.
Поки що зареєструвалося 306 народних депутатів.
Вечірнє засідання оголошується відкритим.
Слухається питання про правила застосування
Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств", доповідає Віктор Іванович Суслов -
голова Комісії з питань фінансової та банківської
діяльності. Прошу. Будьте уважні, надзвичайно важливе
питання.
СУСЛОВ
Уважаемые народные депутаты, в соответствии со
статьей 11 Закона Украины "О налогообложении прибыли
предприятий", который был принят 28 декабря 1994 года
порядок использования норм этого закона определяется
исключительно Верховным Советом Украины. И этот
порядок представляется Головній державній інспекції
України.
Постановлением Верхвоного Совета Украины по
вводу в действие этого закона было дано поручение
Кабинету Министров в двухнедельный срок представить
проект правил использования закона. ЭТИ ПРАвила были
представлены
Кабинетом Минитров с опозданием в мае я
я - 3 - я
этого года.
Верховный Совет Украины был вынужден остановить
действия ряда статей закона о налогообложении в связи
с тем, что в процессе использования заокна проявился
ряд концептуальных недоработок в законе и ряд прямых
ошибок.
Однако Кабинет Министров представил представил
проект равил использования закона, в котором, по
сути, предлагалось вновь ввести в действие
остановленных нами статей.
В связи с этим по проекту правил Комиссия по
вопросам финансов и банковской деятельности приняла
следующее решение: не согласилась с подходом по вводу
в действие остановленный статей, решила изкять ту
часть правил, которая относится к статьям, действие
которых было остановлено Верховным Советом, Комиссия
приняла решение о необходимости подготовки проекта
Закона "О внесении изменений и дополнений в закон
Украины "О налогообложении прибыли предприятий". ЭТО
решение Комиссии было поддержано также Президиумом
Верховного Совета, который принял сооветствующее
постановление 29 мая этого года.
Кроме того Кабинет Министров Украины официально
обращался с
просьбой к Верховному Совету о передаче я
я - 4 - я
ему права утверждать правила использования Закона "О
налогообложении прибыли предприятий" по согласованию
с нашей комиссией. Однако комиссия не согласилась и с
этим предложением ввиду упомянутой 11 статьи Закона,
которая устанавливает, что утверждение правил
относится к исключительной компетенции Верховного
Совета.
Я хочу обратить ваше внимание на то, что
Верховным Советом была проделана огромная работа по
анализу проблем, возникших в связи с примением Закона
о налогообложении предприятий и в связи с подготовкой
вот этого проекта правил. У нас была создана рабочая
группа по вопросам налообложения под руководством
заместителя Председателя Верховного Совета Демина,
работала также рабочая группа под руковдством
наробного депутата Рябченко. Мы прывлекали экспертов
Союза промышленников и предпринимателей, других
экспертов, много работали с преставителями налоговой
инспекции.
Поэтому тот проект правил, который вам
представлен, прошел все необходимые экспертизы и
может быть утвержден. Проблема в одном: наш регламент
не предусматривает специальной процедуры утверждения
правил. В
связи с этим мы, во-первых, должны я
я - 5 - я
определиться по процедуре. Комиссия предлагает
проголосовать утвердить этот проект правил вцелом
без обсуждения по статьям. Вы видите, какой это
большой и сложный документ. Он сейчас полностью
соответствует Закону, если будут вноситься какие-либо
изменения сегодня в этот проект, то возникнкт
несоответствие между правилами и законом. Принимать
эти правила в нескольких чтениях по процедуре Зкона
также нельзя в связи с тем, что закон действует с 1-
го января этого года и мы не можем задержывать ввод в
действие правила. Необходимость их использования
давно назрела.
Кроме того, я хочу обратить внимание уважаемых
народных депутатов на то, что в связи с тем, что
сейчас готовится проект Закона Украины о внесении
изменений и дополнений в Закон о налогообложении
прибыли предприятий, появится возможность учесть те
предложения, которые (по правилам), которые уже
начали поступать ототдельных народных депутатов и
комиссий.
Таким образом, Комиссия предлагает поставить на
голосование в целом проект правил использования
Закона о налогообложении предприятий и утвердить их.
Срок ввода этих
правил с 1 января 1995 года не должен я
я - 6 - я
вызывать у депутатов каких-то сомнений.
Дело в том, что это не означает введение нового
Закона. Закон действует как раз с первого января
этого года, и правила должны быть введены тоже с
первого января. Если они будут введены, допустим, с
момента опубликования, то возникает вопрос: кто
должен урегулировать те разночтения и разные
толкования Закона, которые могли возникать с первого
января по настоящее время.
Тогда мы вынуждены будем дать возможность
налоговой инспекции на собственный розсуд, так
сказать, урегулировать возникающие проблемы.
Поэтому дата (я уже перехожу к первому пункту)
проекта Постановления Верховного Совета "Про
затвердження правил застосування Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств", дата должна быть
оставлена с первого января.
Вторым пунктом мы поручаем Кабинету Министров
подготовить и подать на рассмотрение Верховного
Совета проект Закона Украины "Про внесение изменений
и дополнений до Закона "О налогообложении прибыли
предприятий".
Третьим пунктом мы устанавливаем, что до
передачи обкекта
жилищного фонда, которые находятся я
я - 7 - я
на балансе предприятий, местным Советам народных
депутатов, они относятся до обкектов социально-
культурного назначения и для целей налогообложения
балансовая прибыль уменьшается на суму расходов по их
содержанию.
С этим пунктом не согласен Кабинет Министров. У
вас есть заключение Кабинета Министров за подписью
исполняющего обязанности первого вице-премьера
Пинезника, где говориться о том, что Кабинет
Министров считает необходимым пункт 3 из проекта
Постановления Верховного Совета исключить.
В связи с этим, я прошу вас обратить внимание на
10 пункт правил, где разкясняется, что относится к
обкектам социально-культурного назначения. Жилой фонд
туда не относится. Если мы учтем замечания Кабинета
Министров и этот пункт исключим, то значит что
предприятия будут содержать жилой фонд за свой счет
им не будет разрешено соответственно уменьшение
налогооблагаемой прибыли.
В пункте 4 проекта Постановления, дается
поручение Кабинету Министров обеспечить до 1 января
1996 года передачу обкектов жилищного фонда, которые
находятся на балансах предприятий и организаций, на
баланс органов
местного самоуправления. Кроме я
я - 8 - я
общежитий и служебного жилья.
Кабинет Министров с этим п унктом согласен, но
предлагает убрать конкретный срок передачи. То есть
предлагается просто формулировка "вжити заходів". Мы
считаем, что такая формулировка недостаточна, любое
поручение должно иметь достаточно реальный и
конкретный срок.
Далее. 5 пункт касается страхования, пункт 28
правил, который определяет порядок налогообложений
страховых организаций, здесь написано: "Утрачивает
действие после введение в действие Закона Украины о
страховой деятельности в Украине".
Мы сформулировали этот пункт в таком виде, в
связи с тем, что Верховным Советом в первом чтении
принят Закон о внесении изменений и дополнений к
Декрету Кабинета Министров о страховании, мы
рассчитываем, что при втором чтении будут эти
изменения утверждены как Закон о страховании. Поэтому
с замечанием Кабинета Министров по этому пункту мы не
соглашаемся.
Итак предлагается принять проект правил
использования Закона "О налогообложении прибыли
предприятий ", проголосовав в целом; и принять
Постановление
"Про утверждение правил использования я
я - 9 - я
Закона "О налогообложении прибыли предприятий".
Спасибо.
ГОЛОВА. Є запитання до Віктора Івановича? Є.
Скільки відведем часу? Я дивлюся -10 вистачить. Не
так багато рук було. Запишіться на запитання. Одна
хвилина на запитання -ви пам'ятаєте -і одна хвилина
на відповідь.
Ну давайте все-таки 15 хвилин. Важливе питання і
я боюсь, що будуть багато незадоволених. Я дивлюся,
що багато хто записався. І мова йде про Постанову, а
не правила.
Ще раз повторюю: ми вчора детально обговорювали
цю проблему... обговорення цього питання на раді
фракцій і на Президії; і зійшлися на тому, що треба
обговорити проект Постанови і дати змогу від фракцій
висловитися за скороченою програмою.
Безсмертний, прошу.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П. 220 виборчий округ,
"Державність", Українська республіканська партія,
Безсмертний.
Шановний Вікторе Івановичу! Безперечно даний
документ
необхідно прийняти. Але, в той же час, ми я
я - 10 - я
попадаєм в певну юридичну колізію. По суті, приймаючи
інструкцію -а це єсть інструкція -ми беремо на себе
відповідальність перед тим, щоб впродовж року
прийдеться його мінювати, тому що в ньому єсть
моменти, які не відповідають нормам Закону. І це про
це ви говорили.
Як ми в тих умовах будемо діяти? Податкова
інспекція сама не зможе вносити ці поправкі. Навіть
Кабінет Міністрів не зможе. Це означає, що кожне
положення, яке треба буде міняти, буде вноситись на
Верховну Раду. От як ви дивитесь на таку колізію?
___________. Уважаемые депутаты! Мы с вами много
обсуждали вопросы налоговой политики. И большинство
депутатов высказывалось за то, что Верховный Совет
должен принять налоговый кодекс. То есть, полный свод
как законов, так и инструкций, и толкований
применения этого закона.
Так вот этот Закон "О налогообложении прибыли
предприятий" правила по использованию этого закона,
это есть первый шаг к созданию налогового кодекса.
Кроме того, я бы не хотел коментировать вопрос о
возможных изменениях. Дело в том, что уже законом
принято,
статьей 11 закона установлено, что я
я - 11 - я
исключительно только Верховный Совет утверждает
правила. Чтобы действовать иначе нам с вами нужно
поменять эту норму закона, которую кстати мы не можем
поменять до 1 января 1996 года. Но жить без правил
нельзя, поэтому у нас в сущности выбора нет. А
отдававть налоговой инспекции возможность регулярно
на свой страх и риск, в меру своего понимания менять
эти правила, мы не должны. То что мы сегодня делаем -
это шаг к стабильности налогового законодательства,
если мы утвердим эти правила. Спасибо.
ГОЛОВА. Вітренко.
ВІТРЕНКО Н. М. Дякую. Вітренко, Конотопський
виборчий округ, Соціалістична фракція України.
Я маю до вас, Вікторе Івановичу шановний, два
питання. Хоч зараз введена одна хвилина на питання і
хвилина на відповідь, я вважаю ми скоро перейдемо на
10 секунд, десятисекундне питання і десятисекундну
відповідь, щоб смішніше було.
А я хочу дійсно з'ясувати, по-перше, чому в
цьому проекті правил, в розділі "Ставки податку" і в
розділі "Що визнається прибутком", що оподатковується
знову ж таки
від належного оподаткування відійшли я
я - 12 - я
банки.
За звітом Міністерства статистики найбільшу
заробітну плату в Україні отримали на першому місці
атомні електростанції. На другому місці -банки. Це
офіційні данні. Що ж на самому ділі там воно є, ми
знаємо, що набагато більше. І сьогодні, коли вмирають
підприємства, банки сьогодні ще живуть і дуже
невелика кількість з них сьогодні руйнується. І знову
ж ми в цьому проекті від банків уходимо.
І друге питання. Друге питання стосується, знову
ж слово не дадуть, питання щодо постанови. Я
погоджуюся, що треба звільнити податковий тиск на
соціально-культурні на житлові приміщення для
відомств, але чому у 4 пункті записано, що до 1 січня
1996 року всі житлові приміщення, житловий фонд який
перебуває на балансі підприємств, організацій повинен
бути переданий на баланс органів місцевого
самоврядування. Ми знову виконуємо чиїсь програми.
Сьогодні місцеві Ради не мають змоги прийняти на свій
баланс житловий фонд. Будь ласка два запитання.
ГОЛОВА. Дякую. Я прошу всіх депутатів не
зловживайте часом, ви минулого часу проголосували
Регламент
-запитання одна хвилина. Прошу вкладатися в я
я - 13 - я
цей час.
СУСЛОВ Уважаемая Наталия Михайловна, уважаемые
народные депутаты, в соответствующем разделе о
налогообложении банков, правилов разкясняется все
таким образом, потому что имено так нами принята в
Законе о налогообложении прибыли предприятий. Это еще
один пример почему мы не можем постатейно обсуждать и
утверждать правила в отрыве от закона. Мы получим
иначе два закона о налогообложении в соответствующей
колизии этих законодательных актов.
Что же касается банков, к сожалению надо
сказать, что сейчас значительная часть банков тоже
умирает и поэтому едвали мы так сказать изменив
ставку даже если мы внесем это в закон, что-тоздесь
изменит.
Поэтому я бы паредлагал сейчас не трогать
соджержание закона, мы подготовим закон о внесении
изменения и дополнений к закону, тогда пожалуйста
любые предложение о налогообложении банков, других
организаций, предприятий могут быть приняты.
Что касается даты, почему до 1 января
предлагается передать, дата конечно может быть и
другая, но это
в интересах предприятий, так как я
я - 14 - я
предприятия вынуждены за свой счет содержать жилой
фонд. Конечно возникает достаточно серьезная проблема
с бюджетным финансированием тех обкектов жилого
фонда, которые могут быть переданы местным Советам.
Но, надо четко понимать, что сейчас эти
предприятия, т. е., эти дома содержатся за счет
предприятий. В другом случае и нормально, если бюджет
будет выделять соответствующие дотации, средства на
их содержание местным органам власти. Но всегда кто-
то платит. Надо избавляться от иллюзий, что сейчас
содержание этих домов ничего не стоит. Оно, к
сожалению, стоит. И очень дорого.
ГОЛОВА. Манчуленко.
МАНЧУЛЕНКО
Георгій Манчуленко, 435 Заставницький виборчи
округ, Чернівецька область.
Шановний доповідачу, я би просив вас все-таки
пояснити народним депутатам, чому виникла така
необхідність прийняття правил застосування Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" і чи
не буде надалі
так, що ми, приймаючи кожен закон, до я
я - 15 - я
нього будемо приймати відповідні правила
застосування.
Це перше.
Друге, із проекту Постанови пункт 2, тут йдеться
проте, щоб Кабінет Міністрів в двотижневий термін
підготував і подав на розгляд Верховної Ради зміни і
доповнення до даного закону. Які самі зміни і
доповнення і в якому руслі вони повинні діяти, так би
мовити, ці зміни і доповненн, і на підставі чого вони
повинні розроблятись?
І пункт 4 цього проетку постанови: є зауваження
Кабінету Міністрів до пункту 4, що все-таки за
погодженням з місцевими Радами передавати на їхній
баланс ці об'єкти, які пропонуються жятлового фонду.
Тому що, а як виникла така колізія, що місцева Рада
Не захоче прийняти їх на свій баланс?
Дякую.
___________.
Что касается необходимости принятия правил. Дело
в том, ято принятие любого закона по налогообложению
предполагает потом разработку инструкций, всегда так
было. Потому что инструкции трактуют закон и
разкясняют, как
этот закон в конкретных ситуациях я
я - 16 - я
должен использоваться. В данном случае проект
правил -0 это те же самые инструкции, только раньше
из разрабатывала, применяла и меняла налоговая
инспекция, теперь эти правила в целях создания
стабильного налогового законодательства должны
утвердить мы с вами. Вот этим определяется
необходимость принятия правил.
Что же касается вашего замечания по пункту 4
добавить "за погодженням з місцевими Радами", я бы не
возражал против этого дополнения, действительно,
вероятно согласие местных Советов в данном случае
необходимо, это правильно.
Что касается пункта 2, в каком направлении
дорабатывать, ну, во-первых, я хочу дополнить, что мы
с вами остановили несколько статей закона своим
постановлением от 6 апреля и имеется в виду доработка
именно в этом направлении, то есть, определение, что
такое дата реализации, окончательное решение вопроса
по коммерческому товарному кредиту, понятием там
средневзвешенных процентных ставок, обычной цены и
прочее. То есть то, что было в Законе и то, что
вызвало очень серьезные противочречия при
применениеии, когда реальное применение этих пунктов
повысило авку
реальную налогообложения прибыли я
я - 17 - я
предприятия из 30 процентов во многих слечаях до 70-
80 и более процентов. Вот в этом направлении Кабинет
Министров и будет вносить изменения и дополения к
Закону.
ГОЛОВА. Кожушко, Віктор Іванович, ви теж
постарайтесь коротчше.
КОЖУШКО О.М.
Уважаемый Виктор Иванович! Наша комиссия
конкретно дала предложение, постановление по этому
вопросу. Суть этого конкретного предложения
заключается в следующем: в пункте 2 после слов "про
оподаткування прибутку підприємств, враховуючи
специфіку окремих галузей матеріального виробництва",
и дополнительный пункт: "Кабинету Министров Украины
утвердить нормы................... отчислений на
капитальный ремонт основных производственных фондов
народного хозяйства Украины до утверджения
норм........... правила формирования ремонтного
фонда", в положении в самих правилах в статье 24
абзац первого пункта после а) добвить: "витрати на
повне відтворення
і капітальний ремонт". Обоснования я
я - 18 - я
эти в своем выступлении я просил бы дать........
___________. Уважаемый Александр Михайлович! Что
касается предложений добавить что-либо в правилах, мы
ну, не можем сейчас. Если только от вашей комиссии
есть предложение и от других комиссий депутатов кое-
что уточнить и добавить в правилах. Значит, все это
требует специальной доработки. Мы готовы это сделать
вместе с внесением изменений и дополнений в Закон, и
тогда учесть ваши замечания по правилам.
Теперь дополнения по пректу Постановы. Ну, если
вы будете настаивать, то можно, конечно, написать,
что, враховуючи специфіку окремих галузей, но это уже
немножечко другое направление по сравнению с тем, о
чем я говорил.
Дело в том, что специфика отдельных галузей
может быть учтена и в более конкретных, например,
методиках определения себестоимости по отдельным
отраслям, то что в соответствии с Законом может и
должен сделать Кабинет Министров.
По нормам амортизационных отчислений.
Постановлением Верховного Совета о введении Закона "О
налогообложении прибыли предприятий в действие" было
дано поручение
Кабинету Министров о разработке я
я - 19 - я
специально Закона об амортизации. К сожалению, проект
этого Закона еще не подан, но работа над ним
завершается в Кабинете Министров, и в ближайшее время
проект этого Закона будет подан.
Так что, в данном случае, я думаю, что следовало
бы урегулировать вопросы норм амортизационных
отчислений в Законе об амортизации.
ГОЛОВА. Ну це ж саме запитання ставив
Немировський теж, але він уточняє його, замість
М'ясковського виступає, прошу.
НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.
Уважаемый Виктор Иванович, в Законе на прибыле
принято в стуктуре себестоимости капитальный ремонт
идет на, путем амортизации. Но закона, начисление
амортизации, на капитальный ремонт нет. Сегодня
предприятия без средств на покрытие капитального
ремонта.
Как выйти можно с этой коллизии? Если мы добавим
в Постановление пункт, что начислять амортизацию на
капитальный ремонт до принятия Закона с 1 января в
размерах тех,
которые на восстановление, как я
я - 20 - я
высчитаете: это будет правильно или?
_____________
Владимир Лукич, я с вами согласен, и мы об этом
говорили. Но я также говорил, что такие пункты мы
можем добавлять только не з голоса, а при наличии
согласования, прежде всего с Министерством финансов,
Министерством экономики.
Значит, поскольку на сегодня у нас нет
согласованного текста такого дополнения, мы
специально его не анализировали.
Я думаю, что с голоса сейчас в зале неправильно
будет какие-то существенные изменения вносить.
Поэтому я бы предложил к этому вернуться после
специальной подготовки этого вопроса.
ГОЛОВА. Дронь.
ДРОНЬ
Шановний Вікторе Івановичу!
Якщо прийняти Правила без обговорення і змін, як
ви пропонуєте, то як бути с тими слушними
зауваженнями,
пропозиціями депутатів, які є в я
я - 21 - я
комісії. З тими недоречностями, які є в даних
Правилах. Зокрема, розділ 4 "Особливості
оподаткування підприємств, організацій АПК.
Передбачає звільнення від сплати податку будівельні,
монтажні інші організації агропромислового
комплексу". Але ж на селі працюють і вирішують
соціальні питання і багато інших організацій, різних
міністерств і відомств, а також приватні організації.
І вони вже не мають пільг оподаткування.
Ми таким чином відвертаємо їх, зокрема, я хотів
би назвати Укргазифікація одержує на комунгоспу
половину обсягів робіт газифікації виконують на селі,
немає оподаткування. І таких прикладів багато.
Чи не краще було б проголосувати нам зараз за
зміну до Закону про оподаткування, надати право
Кабінету Міністрів затверджувати такі правила самому,
і відповідати з урахуванням наших уважень, пропозицій
комісії, або розглядати детально ці правила на сесії.
Будь ласка.
СУСЛОВ В. І. Что касается вопроса о том, как
быть с предложениями депутатов, которые безусловно
заслуживают внимания, выход только один: готовя
предложения об
изменения Закона все эти предложения я
я - 22 - я
обработать и внести их либо в Закон, либо в Правила.
И таким образом, учесть.
Вы совершенно правы, у нас в комиссии в
последнее время появились обращения частных
организаций, которые обслуживают селян, и которые
льгот не получили. К этой проблеме мы вернемся,
но депутаты должны четко понимать, что в зале, когда
мы будем обсуждать раньше или позже эту же проблему,
всегда будут возникать те или иные частные вопросы.
Поэтому правильно мы сделаем, если примем Правило в
целом, обобщим все предложения и еще раз внесем
дополнения и изменения. И это уже будет навсегда.
Спасибо.
ГОЛОВА. Ягоферов А.М. Останнє запитання.
ЯГОФЕРОВ А.М.
Прошу передать слово Дынейкину Григорию
Ивановичу, 250 округ.
ДИНЕЙКІН Г.І.
Динейкин, 250 избирательный округ,(..........)
Луганской области.
я
я - 23 - я
Уважаемый Виктор Иванович! Ну мы столько в свой
адрес наслушались нелицеприятных слов, когда мы
вводим Закон или свои Постановления задним числом -то
есть, сталкиваем между собой предприятия, налоговые
инспекции, местные органы. Но почему все-таки не
перейти на нормальную схему подати-опубликования или
подати-принятия вводить в действия. Ведь, если даже
верить вашим словам, что это предприятиям будет
выгодно -значит противоположной стороне это будет не
выгодно. И снова будут коллизии.
И второй вопрос. Ну почему все-таки нельзя было
согласовать с Кабинетом Министров отдельные положения
инструкции? Ну мы же с вами научены горьким опытом:
как только не согласовано с Кабинетом Министров,
естественно Постановление либо саботируется, либо не
исполняется вообще.
___________. Что касается даты введения Правил.
Я в своем докладе пытался обкяснить: почему
необходимо ввести их с 1 января 1995 года. Потому что
с этой даты в действие введен сам Закон. Если мы
вводим с даты, допустим с сегодняшнего дня, если мы
эти правила примем -возникает вопрос: на основе чего
и кто будет
трактовать Закон, который действовал с 1 я
я - 24 - я
января до сего дня. Лучше это все-таки сделать,
утвердив Правила. И я еще раз обращаю ваше внимание,
что Правила не вносят никаких изменений в Закон. Они
соответствуют закону. Поэтому речь не идет о введении
законодательного акта задним числом, это разкяснение
к уже действующему законодательному акту. Мы
обращались в юротдел за комментарием и нам именно
такое заключение и дали. Что поскольку акт действует,
то разкяснение по его действию должно быть введено с
даты ввода в действие этого закона. А не сейчас.
Теперь что касается согласования с Кабмином. Я
хочу обратить ваше внимание на то, что эти правила
готовились Кабинетом Министров и официально
подавались. Комиссия в них ничего не меняла. Таким
образом, правила с Кабинетом Министров согласованы.
Есть определенные различия, так сказать, в проекте
Постановления "Про затвердження правил", которые
замечания Кабинета Министров вам розданы по этому
проекту. Вот эти замечания можно обсуждать
дополнительно, если есть необходимость.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. У нас є
домовленість с головами фракцій про те, що від
фракції виступлять
спеціалісти з цього питання по три я
я - 25 - я
хвилини. Але будуть вести мову більшою мірою щодо
Постанови. Хто хоче виступить, будь ласка, з цього
приводу. Ну, чому ж ні. Групам? Ну, так про що ж і
мова йде, я ж про це і кажу. Будь ласка, керівники
груп, від "Незалежних" хто хоче, прошу. Між іншим ви
були на моніторі, ні, через один ви мали виступити.
Так що як би було більше часу...
ПЄХОТА В. Ю. Дякую. Група "Незалежних", Пєхота
Володимири Юлійович.
Я думаю, що треба почати з того, що стає поганою
практикою, коли закон приймається в лютому, вводиться
з січня, правила приймаються десь в червні і
вводяться теж з січня.
Якщо це стане такою практикою то ніякої довіри
до тих економічних змін, до тої податкової системи
ніколи в нашому суспільстві не буде.
Тому я думаю, що це може бути єдине виключення
на якому треба покласти кінець і більше такої
практики, щоб нам тут Віктор Іванович розказував оце
обставини, обставини, ми дійдемо до таких обставин,
що розвалимо економіку до кінця. Як можна почати
фінансовий план, а потім його корегувати тими
податками, які
вводяться і вводяться. я
я - 26 - я
В мене були деякі запитання до Віктора Івановича
і я хотів би їх оголосити.
Справа в тому, що протиріччя, які сьогодні є між
тим законом, що ми його тут прийняли, навіть при
меншій кількості присутніх ніж сьогодні, між тою
постановою Верховної Ради де уже дещо поправили бо
побачили, що зробили багато дурниць і після того самі
правила вони теж невраховують сьогодні тоєї ситуації
яка склалася у нас в промисловості.
Тому я думаю, ту процедуру яку запропонував
Віктор Іванович, вона недоречна, вона не врахує наших
зауважень, до речі можна було це зробити, якщо більш
буцла можливість приймати участь той хто вносив
зауваження безпосередньо і в комісії, і в
обговореннях разом з Урядом , разом із комісією.
Тепер щодо окремих зауважень. Я підтримую
Віктора Івановіча відносно того, що в пункті 10
першого розділу там де мова йде про витрати на
утримання об'єктів соціально-культурного призначення,
що перебувають на балансі підприємств, обов'язково
треба добавити житло, гуртожитки і малосімейні дома.
Сьогодні ми будучи на округах, виборчих округах
найбільші претензії маємо із цього відомчого житла.
Якщо Уряд не йде
на це, то я пропоную інший вихід з я
я - 27 - я
цього: треба, щоб сума цього податку, який буде
обчислений на утримання цього житла, він повертався
на ремон, на підтримання і тому подібне. ТОБТо, треба
знайти такий механізм, щоб ми вийшли з цього
замкнутого кола.
Тепер друге, по 25 пункту, там, де йдуть інші
витрати: я не розумію, чому Уряд і наша Комісія
загубили Фонд охорони праці, названо Фонд Чорнобиля,
інші, а Фонд охорони праці загубили в цьому. Тому я
рахую, що треба цю справу поправити.
Ну, я маю також думки і підтримую Дроня, що селу
треба давати пільги неформально, не тим організаціям,
які рахуються сільськими, а тим, хто сього ні рпацює
на селі, тоді буде більше користі і буде якась
можливість дійсно селу допомогти, бо туди прийдуть не
ільки сільські організації, але і інші.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Я прошу всіх виступаючих говорити
виключно по суті цього документа, добре? НЕ
ображайтесь, бо ми тільки коли починаємо один одного
переконувати, що щось було недосконалим чи менш
досконалим, треба зробити більш досконалим.
Тильки лаконічно,
за призначенням витрачайте час. я
я - 28 - я
Кирімов, прошу, від якої фракції?
А, тоді я прошу вибачити, від реформ, ТЕРЬОХІН.
Не буде Терьохіна?
Добре, Кожушко.
Ні, це він від комісії, а ми від фракцій
домовились.
Від комуністів Немировський, прошу.
(Шум у залі)
Ну, дамо вам, після фракцій.
НЕМИРОВСЬКИЙ.
Уважаемые коллеги, я хочу выступить в поддержку этих
правил по принципу специалиста. Я 35 лет своей работы
отдал экономической рабете бухгалтерской. Я знаю как
применяються законы налогообложения на предприятих
буквально. И отсутствие данных правил зачастую дает
возможность налоговым инспекциям вольно трактовать ту
или другую статью закона. Поэтому необходимость в
этих правилах очень большая. Данные правила, которые
сегодня вынесены на сессию Верховного Совета,
являются зеркальным отражением того Закона, который
мы приняли, за исключением тех пунктов, которые были
нами приостановлены. Необходимость в них есть хотяба
потому, что в
первом варианте данных правил, которые я
я - 29 - я
бали отработаны налоговой инспекцией, они составляли
порядка 160 страниц. Где было довольно много
отступлений от Закона. Настоящий вариант правил,
который подан у нас на сессию Верховного Совета
является практическим отражением тех положений и
принципов, которые заложены в Законе. Есть некоторые
и пояснения, кстати тот вопрос, который сегодня возик
по социально-культурной сфере и по жилищному
хозяйству.
В нашем понятии было раньше, что социально-
культурна сфера охватывала и жилищное хозяйство. Но в
Законе эти вещи трактуются отдельно. Поэтому жилищное
хозяство сегодня включено дополнительно или
предлагается включить дополнительно по постановлению
для того, чтобы все издержки по данной отрасли были
отнесены за счет чистой прибили предприятий, тем
самым уменьшалась налогооблагаемая база.
Данные правила имеют определенные
разкяснительные таблицы четкое разкяснение по их
применению. Я считаю, что необходимость их принятия
сегодня амая большая, и их применять надо обязательно
с 1 января 1995 года. Почему с 1 января? Если кто-то
хоть немного знает учетную работу, экономическую
работу, то прекрасно
знает, что все процессы на я
я - 30 - я
предпритии отражаются нарастающим с 1 января и с
окончанием года. Если мы разрываем эти правила, то
тогда практически разобраться то, что делалось на
предприятии, нет возможности.
Данные правила не идет в разрез Закону, который
мы принимали, они являются приемственными и только
помогают руководителям предприятий и их специалистам
правильно разобраться с тем порядком начисления и
уплаты налогов, который у нас есть.
Поэтому я считаю, что данные правила надо
принять и передать их для пользования нашим
предприятиям и установам.
ГОЛОВА. Дякую дуже вам за лаконічність. Кравчук.
Спасибі. Від аграрників. Володимир Іванович Кравчук.
КРАВЧУК В.І.
Дякую, Олександр Олександрович.
Шановні колеги, я думаю, що дана Постанова і
правила застосування Закону України "Про
оподаткування прибутку" ставить нас в надзвичайно
важке положення. Чому?
Якщо ми
приймаємо... В принципі нам я
я - 31 - я
рекомендується прийняти правила, які практично нами
не опрацьовані і практично не враховані зауваження
депутатів.
В зв'язку з тим, наприклад, аналізуючи розділ,
що стосується особливості оподаткування підприємств і
організацій в агропромисловому комплексі -це дві
статті -єсть суперечності. В частині тому, що
звільняється від сплати податку підприємства, які
практично не впливають на процес виробництва. Ну,
наприклад, виробництво пива, виробництво спирту,
лікеро-горілчаних виробів і т.д. і т.д.
Наоборот, якщо ті підприємства, які впливають на
виробництво, вони обкладаються налогом,
оподатковуються за ставкою 50%. Сюди ж відноситься і,
скажем, станції по штучному заплідненню тварин, сюди
відносяться інші, ті якраз підприємства, які
безпосередньо впливають на процес виробництва.
Суперечності визначають і ті факти, що не
належать до організації по обслуговуванню
сільськогосподарського виробництва, підрозділи
концерну "Агротехсервіс", асаціації "Укргрунтозахист"
і т.д. і т.д.
Таким чином, саме ці приклади показують, що якщо
ми приймаємо
дані правила, то ми, вони не я
я - 32 - я
узгоджуються з нашими позиціями.
Я в даному випадку вважаю, що треба було б або
їх доопрацьовувати, приймати, або просто доручити щоб
відповідний механізм подав на затвердження чи приймав
Кабінет Міністрів. Дякую.
ГОЛОВА. Володимире Івановичу, не можемо дати
Кабінету Міністрів. Це вже як крайній вихід, але в
Законі записуємо, що тільки ми можемо затверджувати.
Тільки ми. Так я ж про це кажу.
Будь ласка, від "Центру" Сирота.
Михайло СИРОТА, депутатська група "Центр"
Шановні колеги! Шановні народні депутати!
Закон "Про оподаткування прибутку підприємств"
один із основних Законів про оподаткування. І я
вважаю, що це прогресивний Закон, який ми з вами
прийняли. Щоб він почав діяти і ефективно діяти,
необхідно однозначно його виконання.
Тобто нам потрібно поставити на заваді, щоб
можна було б неоднозначно тлумачити окремі статті,
треба виключити можливість появи підзаконних актів чи
інструктивних
листів, які можуть вихолистити його я
я - 33 - я
суть і різно знизити ефективність.
Тому робота, яку виконала комісія під
керівництвом Віктора Суслова, вона без сумніву
позитивна, і вона повинна очевидно по найбільш
важливим законам і розвиватися іншими комісіями.
Таким чином, щоб не затримувати вас довго,
депутатська група "Центр" підтримує ці Правила про
застосування Закону і пропонує народних депутатів
затвердити їх.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам. Слово має від фракції
"Єдність" Рябченко.
РЯБЧЕНКО
Уважаемые депутаты!
То, что Верховный Совет утверждает Правила к уже
принятому ранее Закону, я считаю, что нормальная
практика, и мы должны ее в дальнейшем следовать, и ко
всем нами принятым законам, мы должны утвердить
правила здесь, а не прятаться за Кабинет Министров.
Потому что все практические действия предприятий они
выполняются не по
Закону, а по правилам. И Налоговая я
я - 34 - я
инспекция действует в соответствии с Правилами, а
никогда не в соответствии с Законом действует
налоговый инспектор на предприятии. Поэтому, если
какое-то предприятие попадает в тяжелое положение или
с него неправильно взыскиваются доходы -это значит,
что Правила сделаны не так, как это написано в
Законе. О такое неоднократно бывало в прошлые годы.
Поэтому вот такая практика, я считаю, она правомерна.
Она должна продолжаться.
Я думаю, что настоящее Правило на сегодня должны
принять, хотя и у них исть значительные недостатки, и
то, что говорил депутат Кожушко и депутат Дронь -это
действительно нужно внести эти испраления. И там
совершенно не прописана статья про иностранные
инвестиции. Она написана так же нечетко, как и в
Законе. Это дает возможность и толковать эту статью
органам на местах и дает возможность какие-то
устраивать прокрутки по этой статье. А это должно
быть совершенно четко, ясно и однозначно прописано.
И еще я бы хотел сказать, чтобы... и была такая
позиция Верховного Совета -что никто, кроме
Верховного Совета не может трактовать Закон. Потому
что уже со времени принятия нашего Закона есть на
местах различные
из Киева направленные инструктивные я
я - 35 - я
письма, которые гворят: что значит та или иная
статья Закона. И уже по этим письмам с предприятий
взыскивают налог. Такого совершенно не может быть. И
я думаю, что все эти письма, если кто-то их
отправлял, все органы государственной власти, они
должны их немедленно отозвать назад. И сказать что
только Верховный Совет -законодатель. И только
Верховный Совет принимает Законы, утверждает
инструкцию к этим Законам, которая трактует все
позиции по налогообложению. И думаю, что будет
правильно, если мы в самом скором времени все
предложения депутатов оформим как изменения к
Правилам и примем их здесь в этом зале. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Ярошинський від "Державності".
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.
Шановні народні депутати! Сьогодні ми
неординарно розглядаєм питання питання про податки.
Ви всі знаєте, яке значення має вирішення правильне
цього питання в аншій державі. І тому я вважаю, що
спішити так, як пропонує Головуючий, як пропонують
деякі виступаючі,
нам не потрібно і поспіх буде не я
я - 36 - я
тільки необачний, а й навіть шкідливий.
Справа в тому, що вже навіть, як і пан Суслов
виступав, який представляв дане положення, він
визнавав, що не так сталося, як говорив один із
виступаючих, що повністю відзеркалює положення про
прийнятий нами закон. А тут ми побачили деякі
відзеркалювання ніби через криві дзеркала, коли
положення по-іншому дещо трактує ті чи інші положення
закону. Я думаю, що якщо пан голова побачив деякі
відозміни в цьому законі, то кожний з вас тут
розумних людей побачить ще інші відозміни, які
торкаються, які є в положенні по відношенню до цього
закону.
Тому я вважаю, що це не наша справа. Що
положення, яке розробляється, яке сьогодні підміняє
інструкцію головної податкової інспекції і роботу
Кабміну ми підміняємо і робимо не свою справу. Але
згордившись із тим, як було запропоновано раніше і
прийнято нами, ми можем піти по цьому шляху і
прийняти це положення, але тільки ж неодночасно, як
пропонував наш головуючий, не зараз же, а в першому
читанні.
Якщо ми приймемо в першому читанні, що це нам
дасть? Кожен з
нас може письмове внести свої я
я - 37 - я
доповнення, своє бачення, своє тлумачення і так далі.
Тим більше, що коли ви уважно прочитаєте пропоновані
нам положення, то воно є ні що інакше, як тлумачник
існуючого закону. Це тлумачення, як ви знаєте по
закону, має право давати не один пан Суслов чи не
один пан головуючий, а вся Верховна Рада разом взята.
То давайте, якщо ми ввели в русло розгляд
положення данного в русло закону і розглядаєм його як
закон на Верховній Раді, то давайте дотримуваться при
розгляді положення, яке прийняте нами, як ми приймаєм
закони. Передамо його на друге читання, внесемо
пропозиції. А ще ліпше було б, якби комісія головна,
яка цей документ готує, підготувала нам порівняльну
таблицю тлумачень і самого закону і дала кожному
народному депутату, щоб він міг перерконаться
наскільки відповідає закон і на скільки відповідають
данні тлумачення.
Разом з цим я абсолютно не погоджуюся з цією
частини постанови, розуміючи її необхдність,
розуміючи, що технічно збирати податки сьогодні ми
можемо тільки з 1 січня зрозуміло. Але така практика
прийняття законів, така практика прийняття постанов
яку ми вводимо сьогодні, коли в середині липня, чи в
середині червня
ми будемо приймати постанови і я
я - 38 - я
датувати їх початок введення в дію 1 січня не
нормально і ми повинні звичайно від цього
відмовитися.
Я вважаю, я хотів задати головуючому, чому він
так не хоче другого читання, адже ми можемо провести
друге читання на протязі тижня, на протязі тижня ми
можемо запропонувати ті чи інші зміни і інші, інші.
Тому фракція Державність вважає, що оці основні
принципи, які мною висловлені, тобто, перше читання
відбувається сьогодні, друге читання через тиждень,
порівняльна таблиця, тоді розгляд в другому читанні,
дякую.
ГОЛОВА. За Регламентом, шановний депутат, я не
маю право коментувати виступаючого. Але я просив би у
правилах не написано, щоби раз за разом до
головуючого звертатися, ви 8 разів згадали мене тут,
стосовно тих питань, до яких я ніякого відношення
не маю, я дав слово від кромісії, комісія внесла
пропозиції. Я до депутата Ярошинського звертаюся, так
от, якщо ви за тиждень не спромоглися прочитати
правила, щоби говорити по суті, то як ви будете
читати порівняльну таблицю, правила з законом, це
буде книжка, то я
просив би, ви готуйтеся до виступу, я
я - 39 - я
а не вступайте просто в полемику не з приводу цього
питання.
Кожушко прошу.
КОЖУШКО
Уважаемые коллеги, я за принятие такого
постановления, вместе с тем я назвал конкретно, что
необходимо добавить в это постановление.
В пункте 2 после "оподаткування прибутку
підприємств", я считаю, необходимо добавить: "...
враховуючи специфіку окремих галузей матеріальнгоо
виробництва" и добавить отдельным пунктом: "Кабинету
Министров Украины утвердить нормативы амортизационных
отчислений на капитальный ремонт основных
производственных фондов народного хозяйства Украины
до утверждения норм, разработать правила
формироования ремонтного фонда". И в правилах 24-ый,
после слов "восстановление" добавить "капитальный
ремонт". В обоснование этого вопроса я хочу, чтобы
наше правительство имело какой-то люфт выполнения
данного Постановления. Мы не можем все здесь
узаконить, не
давая правительству никаких решений по я
я - 40 - я
этому вопросу. Обоснование на это -многочисленные
жалобы и ответы (вот здесь ответ Министерства
экономики, вот здесь -Министерство статистики) о том,
что вы заложили все, мы не имеем никаких люфтов
решения этого вопроса. А конкретно, почему это
необходимо делать -что отдельные отсрали народного
хозяйства имеют специфику -я хочу сказать на условиях
работы железнодорожного транспорта.
Мы недавно рассматривали на Президиуме этот
вопрос, и вы видите, что он катится вниз -главная
причина заключается в том, что в структуре
эксплуатационных затрат железнодорожного транспорта
затраты на капитальный ремонт основных средств
составляют 15-20%. Фактические затраты учитывались в
тарифах до 1995 года, покрывались за счет доходов от
перевозок и относились на себесттоимость работ и
услуг железнодорожного траснпорта. Сейчас уже дальше,
товарищи, билеты повышать (стоимость проезда билетов)
невозможно! Вы никто за свою зарплату скоро билет не
купите проехать на расстояние 1000 километров...
Поэтому к этому вопросу необходимо относиться
бережно, и я просил бы мои предложения в Постанову
включить в поименное голосование.
я
я - 41 - я
ГОЛОВА. Довгань від аграрників просить, від
справжніх аграрників, бо він так сказав, що є
аграрники за реформи, а це справжні аграрники.
ДОВГАНЬ.
А це ті, що не з реформи.
Шановні колеги, ми вже з вами дуже багато і
часто говоримо про те, що наші закони не працюють, не
працюють так, як їх приймають, томи що право
тлумачення законів мають різні виконавчі структури, і
коли закон доходить вже безпосередньо до виробництва,
то він має вже зовсім другу форму.
Тому сьогодні треба було б висловити Комісії
банківській і тій робочій групі, які провели
величезну роботу для того, щоб цей закон про
оподаткування підприємств звірити.
У цій Комісії, я знаю, працювали представники і
заводів, і фабрик, і банківські працівники і таке
інше, тобто спеціалісти з усіх галузей народного
господарства, які звіряли цей закон і з правилами.
І те, що сьогодні нам положили на стіл для
затвердження цих правил, я думаю, що теба було б ще
по основних
все-таки законам найбільш складним такі я
я - 42 - я
правила в нас ми приймали, але сьогодні вносити зміни
і доповнення просто немає смислу, так як для того,
щоб змінити правила, ми повинні змінювати закон.
Тому наша група розглядала це питання, і вважає
за доцільне сьогодні прийняти ту постанову, яка нам
пропонується.
І ще раз підкреслюю, якщо будемо приймати такі
закони, скажемо, такий закон буде по землі, мабуть би
тоже треба було б розробити правила його
використання, тому що в нас по дземельних відносинах
дуже багато неясностей, які можуть привести ще до
більш складних питань, чім, скажемо, податок цей.
Тому ми підтримуємо пропозицію про те, щоби
прийняти постанову так, як вона є.
ГОЛОВА. Немає бажаючих більше виступати?
Значить, в порядку з мотивів голосування.
Керуючись тим, що вже обговорення відбулось і від
фракцій люди виступили. Представники виступили.
Звичайно, ожна робити зауваження і поліпшувати цей
документ далі. Я хотів би попросити вас звернуть
увагу на одну обставину. Ми прийняли складний дуже
закон на передодні Нового року, і цей закон, взагалі,
був новий для
нашої господарської практики, і тому я
я - 43 - я
правила для його застосування готувалися з
урахуванням вже тих змін, які в процесі самої
практики виникали. Тому просто це об'єктивний процес,
це й так, я сказав би, навіть ми швидко ще
підготували цей нормативний документ.
Відносно того, що треба приймати? Виступають
деякі депутати, говорять, що не треба спішити. А з
іншого боку вони ж кажуть, що треба поспішати з
підготовкою тих нормативних актів, які потрібні для
реформи. Треба спішити. З іншого боку. Ми не
розглядаємо правила -це не правила, в першому
читанні, другому не приймаються. Закон так
приймається.
А ми зараз розглядаємо Постанову про введення
цих правил. У пункті другому цієї Постанови записано:
доручити Кабінету Міністрів України в двотижневий
термін підготувати і подати на розгляд Верховної
Ради України проект Закону про внесення змін і
доповнень до Закону "Про оподаткування прибутку
підприємств". Про що говорив і Немировський і
Кожушко, до речі, говорив і інші. Але якщо ми сюди
додамо такі два слова, таке доповнення: "та уточнення
до цих правил", які можуть виникати, які можуть
виникати, які
можуть охопити і ваші всі пропозиції. я
я - 44 - я
Тоді б ми могли ввести основний блок цих положень в
роботу. якщо ще якісь нюанси не враховані, то через
два тижні додамо їх, і вони будуть працювати. Тим
більше, що стаття остання дає можливість це робити.
Я просив би вашої підтримки в цьому відношенні і
тому із оцим уточненням ставлю за основу цей проект
Постанови. Ставлю на голосування.
"за"
Рішення прийнято.
Є пропозиція в цілому прийняти. Чи є ще
доповнення? Ставлю в цілому. А, ні, одну хвилиночку,
була пропозиція Кожушка. Прочитайте, будь ласка,
пункт, ми зараз визначимося.
КОЖУШКО О.М.
Кабинету Министро Украины утвердить нормы
амортизационных начислений на капитальный ремонт
основных производственных фондов народного хозяйства
Украины. До утвердження норм разработать правила
формирования ремонтного фонда.
Они везде есть, во всем мире -вот они, у нас их
нет.
я
я - 45 - я
ГОЛОВА. Немировський. Слово Немировському. Він
цю ж пропозицію вносив дещо в іншій редакції. Прошу.
НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.
Дело в том, что если мы поручим Кабинету
Министров разрабатывать эти нормы Закона, это будет
очень долго. Сегодня предприятия стоят без средств
для покрытия капитального ремонта.
Поэтому я предлагаю, чтобы временно в Постанове
было запысано такое постановление, что разрешить с1
января 1995 года начислять предприятиям средства на
капитальный ремонт в размере тех отчислений, которые
предусматриваются на восстановление основных фондов.
Аргументирую почему. Сегодня по той инструкции,
которая есть, весь капитальный ремонт относится на
себестоимость продукции. Капитальный ремонт стоит
сегодня в 5-6, а то и в 10 раз больше, чем основные
фонды, это отражается на его себестоимости и, конец-
концов, на инфляции.
Если мы будем, применим правила параллельно
начисления как на восстановление, это отрегулирует их
распределение затрат в пределах 4, 5, 6 лет.
Другими словами, будет сдерживать виток
инфляции. Конкретную формулировку я дал вам на стол,
- 46 - я
пожалуйста, читайте.
ГОЛОВА. Я прошу вашої уваги і Володимира
Леонтійовича, і інших депутатів, тут написано так:
"До прийняття Закону "Про розмір амортизаційних
відрахувань на капітальний ремонт дозволити
підприємствам та установам проводити ці відрахування
в розмірі нормативів на відновлення основних
засобів". Тобто установлених нормативів. І на ремонт.
(ШУМ У ЗАЛІ)
ГОЛОВА. Ні, ні, одну хвилиночку. Я прошу... Ці
уточнення і ваші пропозиції входять якраз у формулу,
яка записана тут: "Та уточнення до цих правил". Якщо
інших не буде, то тоді ми окремою Постановою дамо
дозвіл Кабінету Міністрів на використання таих
амартизаційних відрахувань, через два тижні.
У цій Постанові ми не запимуємо, я ще раз кажу,
ми даємо доручення через два тижні підготувати. Тому
що ми через два тижні не напишемо ці норми, всі
прекрасно розуміють.
Я ще раз кажу...
/Перебиває голос із залу/
я
я - 47 - я
ГОЛОВА. Будь ласка, я прошу, формула яка
визначена в другому пункті, врахування всіх цих
зауважень і змін до Закону, і доповнень до Постанови
або прийняття додаткової Постанови передбачено тут.
Пєхота, прошу. Я надам вас слово, зачекайте.
ПЄХОТА
Олександре Олександровичу, я голосував в
основному за ці Правила. Але хто нас сьогодні жине,
Уряд внесе поправки в Закон, а потім ми поправимо
Правила. А так ми самі зав'язуємо такий вузол, ми
голосуємо за ці Правила, потім будуть правки Уряду, а
потім будуть правки до Правил. Для чого це робиться?
Закон діє, податок іде, все іде. За неділю нічого не
перевернеться, ми ж то нічого не робимо, а то спішимо
за 5 хвилин.
Є пропозиція віднести на друге читання з
доповненнями. Три зауваження були, вони ніде не
прозвучали.
ГОЛОВА. Володимир Юлійович, я прошу вас, без
узагальнень таких що нічого не робимо, або менше було
ніж було. Бо я
зараз як почну оголошувати хто скільки я
я - 48 - я
разів був на засіданні, то тоді буде не зручно
говорити про це.
ПЄХОТА В. Ю. Це вже другий раз ви кажете мені
кажете, я це врахував.
ГОЛОВА. Віктор Іванович, прошу дайте відповідь
на це запитання.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты!
Мы можем много сейчас говорить о конкретных
предложениях. Но еще раз я могу попросить только об
одном -утвердить эти Правила так, как они есть. И
вместе с изменениями к Закону утвердить Дополнения к
Правилам. Правила нужны сегодня.
Между прочим процедурно, обратите внимание, что
это почти что форма второго чтения. У вас будут
дополнения, они все будут обобщены и в действующее
Правило могут быть внесены изменения. Если мы пойдем
по другому пути -принятия вообще вссех Правил
постатейно и в двух чтениях -вы понимаете, что это
колосальная работа, которой занималась Комиссия с
Кабинетом Министров вместе и с Податковой инспекцией
не один месяц и
по процедуре двух чтений весь обкем я
я - 49 - я
этих правил мы будем... сможем принять не раньше чем
осенью реально. То, что вам предлагается процедурно,
оно наиболее приемлемо. Есть хорошие предложения, но
я не могу сейчас сказать "да", потому что я не привык
без экспертизы, без работы с экспертами с ходу вот
так с голоса брать и принимать, например, по
амартизационной политике предложения. Спасибо.
ГОЛОВА. Я ставлю в цілому Постанову на
голосування.
Ну... одну хвилиночку. Я прошу, Олександр
Михайлович, я ж вам не давав слово ще. Сідайте, будь
ласка.
(Шум в залі)
Олександре Михайловичу, ви маєте право так, як
інші депутати. Я прошу вас просто, прошу -ваше
розумне... вашу пропозицію разом з іншими
пропозиціями, разом із змінами і уточненнями до... із
змінами до Закону і уточненнями до цих Правил
розглянути, ну скажем, через півтора тижня. Давайте
поставим. Є така змога. Через півтора тижня. Ну
зараз... не голосувать між... про податок говоримо.
Я... Ви вже виступали. Я прошу.
Ставлю на
голосування в цілому. я
я - 50 - я
(Шум в залі)
"За" -
Рішення прийнято. Дякую.
У кого є, у всіх, розумні пропозиції, а вони в
багатьох депутатів є, я прошу в комісію Суслова6 це
буде опрацьоване в Кабінеті Міністрів. І давайте
домовимось так, протягом найближчих 10 днів ми
повинні повторно повернутися і поставити крапку на
цьому нормативному документі.
Про проект Закону України "Про фінансово-
промислові групи в Україні" доповідає Мозер Георгій
Едуардович голова підкомісії, комісії з питань
економічної політики та управління народним
господарством.
МОЗЕР Г. Е. Уважаемые коллеги, все вы знаете в
каком тяжелом состоянии находится в настоящий момент
экономика Украины. Одной из основных причин
экономических трудностей является разрыв многолетних
интеграционых связей между пердприятиями,
расположенных на различных территориях, необходимость
их
востановления на новой экономической основе я
я - 51 - я
назрело и осознается всеми на сегоднешний день. Одним
из возможных путей формирования действенного
интеграционого процесса моголо бы стать создание ФПГ.
В соответсвии с поручением Верховного Совета
Украины проект Закона Украины "О финансово-
промышленных группах" доработан комиссиями по
вопросам экономической политики и управление народным
хозяйством и по вопросам финансов и банковской
деятельности и вносится на расмотрение Верховного
Совета на первое чтение.
В доработаном проекте уточненны пониятия
финансово-промышленные группы, как обкединения
промышленных предприятий, научных и проектных
учереждений, банков, других учереждений и организаций
всех форм собствености. В определение уточнено, что
финансово-промышленная группа создается по решению
правительства Украины с целью реализации
государственных программ, развития приоритетных
отраслей производства и структурной перестройки
экономики Украины.
В том числе и согласно межгосударственных
соглашений главным предприятием определено
предприятие, которое выпускает конечную продукцию
ФПГ, с целью
выпуска которой и создается финансово- я
я - 52 - я
промышленная группа.
В предыдущем проекте мы предлагали участникам
ФПГ создавать головное предприятие как хозяйственное
общество. Это является различие вновь предлагаемого
закона от предыдущего -отличием.
Как и в предыдущем проекте финансово-
промышленная группа не является юридическим лицом, а
является Обкединением юридических лиц и от именни
финансово-промышленной группы действует головное
предприятие.
В составе финансово-промышленных групп может
быть только одно головное предприятие и руководитель
головного предприятия одновременно является и
президентом финансово-промышленной группы.
Определы в статье 1 и такие понятия как участник
ФПГ, конечная продукция финансово-промышленной
группы, промежуточная продукция финансово-
промышленной группы и внутренняя цена ФПГ.
В отличии от предыдущего проекта учредителями
ФПГ определены как инициаторы создания финансово-
промышленной группы.
Введено понятие полномоченного лица,
инициатолров создания ФПГ.
Также
определено, что под организацией ФПГ я
я - 53 - я
подразумевается замена головного предприятия ФПГ,
переутверждение перечня конечной продукции ФПГ,
переутверждение состава участников.
Определена процедура создания финансово-
промышленных групп, а имено заключени е генерального
заключения совместной деятельности по производству
конечной продукции, которая подлежит утверждению
правительствои Украины, соглашения подписывается
всеми инициаторами создания финансово-промышленной
группы одновременно, в Кабинет Министров
предоставляется проект и технико-экономическое
обоснование в создании фимнансово-промышленной
группы.
Предлагается, что Кабинет Министров будет
принимать к рассмотрению проекты создания ФПГ при
условии расчетного обкема реализации конечной
продукции тем не менее 100 миллионов долларов США в
год начиная со второго года создания ФПГ.
Это дает возможность концентрации крупных
промышленных обкединений, предприятий.
В случаи создания ФПГ для производственного
освоения видов конечной продукции с долгосрочным
циклом производства этот срок может быть продлен
постановление
Кабинета Министров. я
я - 54 - я
Решение создания ФПГ принимается Кабинетом
Министров с целью реализации государственных программ
развития приоритетных отраслей производства,
утвержденных либо законами или постановлениями
Верховного Совета Украины либо указами Президента
Украины.
Определены сроки рассмотрения Кабинетом
Министров документов о создании финансово-
промышленных групп -3 месяца для украинских
учатсников и 6 месяцев для транснациональных
финансово-промышленных групп. В случае отзыва проекта
создания ФПГ в данном проекте Закона
предусматривается, что Кабинет Министров возвращает
госпошлину.
Уточнены данные, которые должны содержать
постановление Кабинета Министров о создании ФПГ
(статья 3-Б), в том числе исключительный перечень
конечной продукции и срок, на который создается
финансово-промышленная группа. При этом должны быть
оговорены условия налогообложения, гарантии избежания
двойного обложения и гарантии от изменения налогового
законодательства, определение условий пересечения
таможенной границы для промежуточной продукции и
гарантия от
изменения этих условий. я
я - 55 - я
В статье 4 определены льготы головного
предприятия и участников ФПГ по налогообложению.
Решен вопрос о порядке кредитования головным
предприятием участников финансово-промышленной
группы.
Порядок учета и отчетности по конечной и
промежуточной продукции предлагается установить
Кабинеттом Министров Украины.
Проект предлагает не применять государственное
регулирование цен на промежуточную и конечную
продукцию финансово-промышленной группы и запрещение
реализации такой продукции по бартеру.
Банк, участник финансово-промышленной группы,
будет иметь право проводить клиринговые зачеты
задолженности по платежам за промежуточную продукцию
между головным предприятием и участниками ФПГ.
Определяет проект Закона порядок реорганизации
ФПГ, в том числе и в связи с исключением участников
финансово-промышленной группы или головного
предприятия финансово-промышленной группы. В случае
реорганизации госпошлина не уплачивается участникам.
В ФПГ могут быть банки, но участники ФПГ или головное
предприятие не могут создавать банки или дочерние
предприятия, или
совместные предпритяия; я
я - 56 - я
специализированные инвестиционные компании, как это
предусматривал предыдущий проект.
Доработанные проект Закон внесен на ваше
рассмотерние. предлагаю принять его в первом чтении,
поручить двум комиссиям доработать с учетом замечаний
комиссий и народных депутатов и еще на третьей сессии
принять во втором чтении.
В процессе обсуждения перед вынесением данного
закона а обсуждение уже поступило много замечаний от
неародных депутатов, которые уже на сегодняшний день
однозначно могут быть внесены в данный закон.
Поэтому я считаю, что закон сполне можно
принимать с первом чтении в процессе обсуждения
внести в него любые изменения.
У меня все.
ГОЛОВА. Чи є запитання до ЮРІЯ Едуадовича, будь
ласка, 10 хвилин, запишіться, будь ласка.
Я так економно розпоряджаюсь з часом ніби,
працюючи в межах РЕГЛАМенту, посилаючиь на те, що ми
це питання обговорювали дуже детально під час
накладення вето на відомий Указ Президента.
БУДЬ ласка, Чернявський.
я
я - 57 - я
ЧЕРНЯВСЬКИЙ.
ШАновний доповідачу, статею 4 передбачено
надзвичайно великі пільги для фінансово-промислових
груп. Скажіть, будь ласка, хто візьме на себе, якщо
ми всім так дамо такі льготи по налогообкладенню, то
хто буде утримувати державну соціальну сферу?
Дякую.
___________. Спасибо.
Понимаете, дело в том, что на первый взгляд
кажется, что здесь очень большие льготы даются
предприятиям участникам финансовопромышленных-групп.
ПРактически, льгота одна единственная. Мы тут
обсуждали в порядке обсуждения закона, да,
деяствительно, пункт 4. 2: " Головне підприємство і
учасники ФПГ звільнюються від сплати податків,
пов'язаних з експортом кінцевої і проміжної
продукції" -тут нужно в обязательном порядке сделать
уточнения, что не освобождаются от налогобложения на
прибыль.
Кроме того,, действительно, участники ФПГ
освобождаются от НДС, как здесь указано, на
промежуточную продукцию. Но я думаю, за счет оборота,
который будут
эти предприятия с увеличением роста я
я - 58 - я
обкема производства, думаю, что все эти пильги или
эти льготы по налогам, они будут перекрыты.
ГОЛОВА............... Опанасович, будь ласка, він
не задоволений відповіддю, Чернявський. Він не
одержав повну відповідь.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ
.... є відповідні розрахунки, тому що ви знаєте,
що прийнято Закон про те, що якщо вносити якісь
пільги, то де джерела їх покриття? Будь ласка,
назвіть і як оце обраховано, тому що я не виступаю
проти цих, я розумію, що вони потрібні, але потрібно
думати весь час про бюджет. Де перекриються і чим
перекриються ці бюджетні втрати при створенні цих
груп?
___________. Я вам сказал уже и еще раз вам
говорю, что льготы - единственная льгота та, что
освобождается предприятие, член финансово-
промышленных групп от налога на добавленную
стоимость. Но за счет... Никто, конечно, не считал
конкретных цифр сегодня. Какие же от этих льгот
снизятся отчисления
в бюджет? Но я твердо уверен, что я
я - 59 - я
от того, что предприятию увеличат выпуск продукции и
за счет оборота этой продукции, за счет прибыли эти
льготы будут обязательно перекрываться.
ГОЛОВА. Семенюк.
СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ, Житомирська.
Шановний Георгій Едуардович!
Я, звичайно, підтримую, що такий законопроект
потрібен, тим більше в такому хаосі, який
відбувається зараз в нашій економіці.
Я хочу запитати: стаття 6: "У разі
реорганізації державне мито на прийом проекту
реорганізації........ до розгляду Кабінету Міністрів
не сплачується мито". Ви мені скажіть, будь ласка, це,
мені кажеться, не норма цього Закону? Це перше.
І друге. Я хочу доповнити попереднього
виступаючого. Все-таки потрібно мати реальні
розрахунки, тому що ми не знаєм реальні затрати, які
будуть нести наші фінансові органи, яку суму коштів
ми не будем доотримувати в бюджет? Тому я думаю, що
такі розрахунки повинні бути подані до цього
законопроекту.
Дякую. я
я - 60 - я
___________. Уважаемая Валентина Петровна! Дело
в том, что я с вами согласен, и мы говорили с вами
при подготовке этого Закона: действительно, в статье
6. 2 последний абзац, его нужно между первым и вторым
чтением, очевидно, корректировать.
Что же касается точных экономических рассчетов,
вы же понимаете, что это сделать сегодня очень и
очень сложно. Почему?
Потому что никто не скажет на сегодняшний день,
сколько будет этих финансово-промышленных груп, какое
же все-таки будет снижение отчислений от этих льгот.
Но я думаю, что... Есть такое, кстати, очень
интересное предложение от Черноморського
судостроительного завода. В своей докладной записке
они пишут, что они готовы на сегодняшний день уже,
так сказать, сделать их типа опытным, опытной
финансово-промышленной группой, на ней отработать, и
тогда появятся какие-то конкретные экономические
рассчеты.
На сегодняшний день, я думаю, что никто не в
состоянии эти рассчеты сделать, но одно-единственное
ясно, что принятие Закона о финансово-промышленных
группах даст
толчок тому, чтобы сохранить базовые я
я - 61 - я
отрасли промышленности, потому что они больше всего
подвержены сегодня всем трудностям, которые есть в
экономике. Это предприятия военно-промышленного
комплекса, это даст возможность, толчок к конверсии
этих предприятий.
Так что, я считаю, что, ну, принимать этот Закон
нужно, но обсчитать его сегодня в конкретных цифрах
очень сложно.
ГОЛОВА. Діхтяренко.
ДІХТЯРЕНКО Г.Ю., 420 виборчий округ, Золотоноша.
Всякий закон повинен мати фінансову експертизу.
Я підтверджую думку депутата Чернявського все-таки,
що врахована стаття 4, пункт 4.1; 4.2; 4.3, які
втрати будуть державного бюджету.
І друге. Стаття 4, пункт 4.4 виписує, що на
банки не поширюється обмеження щодо внесків
комерційних банків до статутних фондів, учасників
(..........). Чи не є це відмивання, перекачування
банківських коштів, які сьогодні нагромаджені, і
створенням надалі банківської фінансової армії?
Дякую.
я
я - 62 - я
_____________
Так это же как раз положительный фактор! На
сегодняшний день деньги банки не могут вкладывать
инвестиции в промышленность. Я считаю, что в данном
случае это как раз положительный фактор.
ГОЛОВА. Попеску.
ПОПЕСКУ
Передаю слово Манчуленко.
ГОЛОВА. Оробець.
МАНЧУЛЕНКО Г., 435 Заставнівський виборчий
округ, Чернівецька область.
Шановний доповідачу!
Ви знаєте, що був відповідний Указ Президента
України "Про фінансово-промислові групи", знаєте
скільки було нарікань на цей Указ і дуже багато
фахівців говорили, що Верховна Рада поступила вірно,
наклавши вето на цей Указ. То зараз ми розглядаємо
проект Закону
"Про фінансово-промислові групи". Чи не я
я - 63 - я
здається вам, що цей шлях, як кажуть: "Не мытьем так
катаньем".
І друге. Чи не простіше було б, в нинішній
ситуації відпрацювати експеримент просто-напросто,
декількома підприємствами. До речі, те що ви
пропонуєте Чорноморське пароплавство, відпрацювати
цей експеримент і потім вже подивитися які результати
господарювання будуть, і потім уже робити висновок,
треба нам такий Закон чи не треба.
Дякую.
___________. Уважаемый Георгий Манолійович, я
скажу одно-единственное, что Закон нам этот нужен.
Ведь почему было наложенно вето на Указ Президента?
Дело в том, что Указ Президента готовился,
насколько я понимаю, возможно я заблуждаюсь, вспешке
ни с кем не обсуждался, поэтому он получился, как
говорят, "мертво рожденным ребенком".
Данный Закон, это уже у меня есть четыре проекта
этого Закона, он уже со всех сторон обсужден. И я
думаю, что его нужно принимать.
Кроме того, Александр Александрович сегодня в
первой половине дня, комментируя повестку дня
говорил, что
уже на сегодняшний день на я
я - 64 - я
межпарламентской ассамблеи стран независимых
государств, обсуждался модельный Закон о финансово-
промышленных группах. Есть сегодня во многих
государствах СНГ этот закон уже принят.
Сегодня затягивать с принятием этого Закона -это
лишить наши предприятия правового поля для работы по
созданию финансово-промышленных групп. Я думаю, что
совершенно не мешает одно другому. Мы можем создать
опытные финансово-промышленные группы. Но Закон это
нужно принимать в первом чтении хотя бы для того,
чтоб даже эти экспериментальные финансово-
промышленные группы работали уже в каком-то правовом
поле.
ГОЛОВА. Оробець.
ОРОБЕЦЬ Ю. М. Юрій Оробець, місто Київ, фракція
"Реформи".
У мене кілька запитань. Перше. Тут написано, що
проект вноситься спільно двома Комісіями. Але в мене
є відомості, що саме Комісія з питань фінансів і
банківської діяльності не рекомендувала саме цей
проект в першому читанні. Це перше запитання.
Друге
питання. Пункт 2 і 9. Друга частина - я
я - 65 - я
"орган уповноважений управляти майновими правами
держави передає управління Головному підприємству ПГ
пакети акцій цих учасників МП, що належать державі,
на затверджений термін існування ПГ".
Створюється таке враження, що ми створюєм по
суті справи такий пилесос, який може викачувати
фінанси, майно з одної держави і перекачувати в іншу.
Наскільки мені відомо і нам відомо, Російська Дума
відхилили аналогічний проект.
___________. Дякую. Значить, ну, я не хочу в
данном случае лукавить. У вас есть Закон, который
подписан Председателем Комиссии по финансам и банкам.
И кроме того, Виктор Иванович Суслов будет выступать
либо содокладчиком (как это сформулировать, мне
тяжело сказать -он скажет свою позицию). Значит это
первое.
Второе. Мы буквально вот приобсуждении
предыдущего вопроса, дискусировали с моим коллегой
Ельяшкевичем. Вы понимаете в чем дело, что я говорил
уже -у меня вот здесь 4 проекта Законов: проект
Терехина именной, проект Ельшкевича именной, проект
предыдущий, который был разработан комиссиями, и вот
этот третий
закон, разработаный двумя комиссиями. я
я - 66 - я
Понимаете принципиальные есть концептуально два
различия.
Первое различие: почему финансово-промышленная
группа не является юридическим лицом. Значит,
проекты, которые дали оппоненты в данном случае, я
отвечу на 2-9 тоже на ваш вопрос. Значит, подход в
создании финансово-промышленных групп в виде
холдинга.
В данном случае почему финансово-промышленная
группа, если говорить концептуально, не является
юридическим лицом, потому что в данном Законе
концептуально закладывать, все это создается в виде
консорциума. Юридическим лицом является головное
предприятие финансово-промышленных групп.
Второе принципиальное разногласие - директивное,
создание финансово-промышленной группы, то есть
принудительно Кабинетом Министров либо добровольное.
В любом случае в этом Законе предусмотрено, что
добровольное. Участники финансово-промышленной группы
выбирают доверенное лицо, которым дают все согласия,
и после этого выносится в Кабинет Министров и
утверждается Кабинетом Министров.
Что касается пункта 2-9, который вы называете,
Значит, в
частности, готовясь к сегоднешнему я
я - 67 - я
выступлению, я себе сделал пометочку: пункт 2-9 тоже
нужно переработать, потому что он не увязан никак с
Законом "О собственности". Если посмотреть Закон "О
собственности", статья 37, пункт 1, то там идут
различения с данным Законом. Между первым и вторым
чтением нужно этот вопрос будет уточнить и
обязательно привести в соответсвие.
То, что в России этот Закон не принят -да я знаю,
он тоже был вынесен на первое чтение, но не был
принят. Но Россия для нас ведь, так сказать, не
образец. Возможно, в России он будет завтра принят.
ГОЛОВА. Але в Росії фінансово-промислові групи
діють. І я, готуючись до цього читання, я прошу уваги,
звернувся до експертів з проханням проаналізувати
досвід Росії. Один абзац тільки з цього аналізу
прочитаю. Він стосується, він зводиться до такого.
Досвід Росії показує, що формування фінансово-
промислових груп відбувається і в умовах певної
обмеженості нормативної бази. Останнє розширюється і
поліпшується завдяки накопиченої практиці діяльності
фінансово-промислових груп, це дає змогу Росії при
формуванні міжнародних ФПГ принаймні з Україною
досить
цільоспрямовано відстоювати свої інтереси, я
я - 68 - я
перш за все за рахунок відносно вищої компетентності
в цьому питанні. З означеного вище випливає
доцільність термінового проведення господарських
експериментів по організації українських фінансово-
промислових груп звичайно в межах економічної
доцільності. І далі йде мова про суть цього закону.
Будь ласка.
Ще раз Оробцю.
Юрій ОРОБЕЦЬ, місто Київ, фракція Реформи.
Скажіть будь ласка, а чи не доцільно було б
спочатку промоделювати, відпрацювати механізм
створення ФПГ наших українських. А не сумісних,
відпрацювати всі нормативні акти, а потім поширити на
міжнародні товариства.
____________. Уважаемый коллега, мы этот вопрос
тоже обсуждали с товарищем Ельяшкевичем и я понял,
что он передал вам полномочия свои, но дело в том,
что данным законом предусматривается создание не
чисто транснациональных компаний, финансово-
промышленные группы могут создаваться, наши сугубо
украинские,
региональные , транснациональные. я
я - 69 - я
Дело в том, что у нас в течение 75 лет наша
промышленность была жестко интегрированна в общую
промышленность, в общую экономику СССР.
И на сегодняшний день у нас есть очень много
предприятий, причем я уже сказал, это именно
предприятия серьезной промышленности, базовых
отраслей промышленности, которые без создани
финансово-промышленных групп имено с Россией, с
другими странами СНГ очень тяжело им работать.
Поэтому одним из видов предусматривается создания
транснациональных компаний.
ГОЛОВА. Георгий Эдуардович, прошу сідайте на
місце.
Суслов, там багато ще питань є? Подивіться -ми
15 хвилин витратили замість десяти...
Суслов від Комісії бюджетної... з фінансової й
банківської, прошу.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я знаю... А, я прошу уваги! Віктор Іванович, ви
виступите сля перерви. Зараз на 26 хвилин
оголошується перерва на... ну, не запізнюйтеся і
попросіть своїх колег там, хто обговорює ці питання
за межами залу, щоб прийшли на голосування сюди!.. я
- 70 - я
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВА. Решта можуть стояти, будь ласка.
(Шум у залі, окремі вигуки)
ГОЛОВА. Сідайте, сідайте, будь ласка. Михайло
Дмитрович, сідайте!
Суслов Віктор Іванович, на трибуну прошу. Голова
Комісії із питань фінансової і банківської
діяльності.
СУСЛОВ В. І., голова Комісії з питань фінансової
і банківської діяльності.
Уважаемые народные депутаты!
Как вы помните, недавно в этом зале проект
Закона (вернее, 2 проекта законов) о финансово-
промышленных группах мы уже обсуждали. Тогда
Верховный Совет поручил двум комиссиям -по
экономической политике и нашей Комиссии -подготовить
согласованный проект Закона и вынести его на
рассмотрение Верховного Совета.
Наша Комиссия в этом участвовала, действительно,
в подготовке проекта ислами аппарата, и я участвовал
в подготовке
этого проекта Закона. Кроме того в я
я - 71 - я
работе приниамли участие предстаивтели Администрации
Президента и, таким образом, этот проект является
согласованным.
Что же касается вопроса, который здесь возник и,
вероятно, будет еще возникать, Комиссия по вопросам
экономической политики проголосовала и на заседании
Комиссии решила вынести этот проект вынести на
заседание сессии. У нас в тот момент не набрался
кворум -решение мы не приняли, проект был тем не
менее размножен и вам роздан. После этого уже
состоялось заседание Комиссии, на котором, так
сказать, не был этот проект проголосован, но надо
принять во внимание, что у нас в Комиссии -это уже
третий проект. У нас выносился уже проект депутата
Ельяшкевича, у нас подготовлен проект депутата
Терехина, в нашей Комиссии уже происходит слияние
(насколько я знаю) двух этих проектов и, вероятно,
будет внесен в случае непринятия обсуждаемого сегодня
проекта Закона проект от фракции "Реформы" как
результат слияния проектов депутатов Ельяшкевича и
депутата Терехина.
Это, так сказать, с организационной точки
зрения. Мы дожны, наконец, проявить искусство
настоящей
политики, а это искусство состоит в я
я - 72 - я
способности находить компромисы. Пора заканчивать с
парадом проектов, и надо принимать решение. Конкурс
проектов по ФПГ должен быть закончен.
Теперь по сути закона: основные вопросы, которые
мы должны обсудить и решить -это вопросы
концептуального плана. Проект, розданный вам,
принципиально тличается от той концепции, которая
закладывалась в Указ Президента и от той концепции,
которая была в предыдущих проектах закона.
В чем же отличие? В розданном вам проекте
заложена идеология консорциума, тоесть обкединения
предприятий для реализации определенного
промышленного проекта, имеющего общегосударственное
значение. В этом проете нет идеи приватизации,
вопросов всех этих манипуляций с пакетами акций,
фактически, здесь никак не присутствуют. В проектах,
которые раздавались, и, вероятно, еще будут
раздаваться вам, годсподствует идеология холдинга, то
есть обкединения предприятий, которые создаются на
основе финансовой зависимости от головного
предприятия, являющегося держателем контрольного
пакета акций и так далее. И нам четко нужно
определиться, какую концепцию Верховный Совет
поддерживает. я
я - 73 - я
Именно поэтому в розданном вам проекте и
обсуждаемом сегодня говорится о том, что ФПГ может
создаваться исплючительно с целью реализации
государственных программ развития приоритетных
отраслей производства и программ структурной
перестройки экономики. Причем, не любых программ, а
только тех, которые утверждены нами здесь, законами и
постановами Верховной Рады или Указами Президента.
Тем самым сразу же вносится очень жесткое ограничение
на создания финнсово-промышленных групп. Многие
считают, что они могут создаваться везде и по любому
поводу, но Кабинет Министров может их регистрировать
только в данном случае, если есть программы. Если мы
с вами приймем, допустим, программу развития
энергетики -это будет служить основанием для Кабинета
Министров рассматривать проект создания ФПГ.
Кроме того особенность этого проекта. Поскольку
с целью реализации программ финансово-промышленная
группа может создаваться только на определенный
срок -это принципиальное отличие от других проектов.
И льготы участники финансово-промышленной группы
могут иметь только на протяжении срока реализации
государственной программы. По истечении этого срока,
финансово-промышленная
группа ликвидируется. Таким я
я - 74 - я
образом речь идет о проведении централизованной
государственной политики. Иначе другим путем мы не
сможем спасти те отрасли и получить от них реальную
прибыль, которые находятся в наиболее сложном
положении сегодня. Это прежде всего: отрасли тяжелой
промышленности, авиакосмический комплекс, энергетика,
транспорт, оборонная промышленность. Все сомнения,
которые выскзывались по части льгот, имеют под собой
основание, но тот, кто разбирается немного в
экономике, прекрасно знает, что идея равенства в
налогообложении -это идея достаточно сомнительная.
Есть предприятия с длительным цыклом производства,
есть предприятия с коротком сроком оборота капитала.
И ы прекрасно знаете, что судостроение, например, по
тому же налогу на добавленную стоимость, если
возместить налог оно сможет только при реализации
продукции, а платить должно постоянно при покупке
сырья и компектующих, оказывается в наиболее тяжелом
положении.
И вот если Правительство будет исходить из
затвержденных программ, если эти программы будут
касаться развития отраслей, которыми Украина может
гордиться, которые она унаследовала и которые должны
дать в перспективе
колосальный эффект -это наукоемкие я
я - 75 - я
отрасли. То, естественно, льгота по налогу на
добавленную стоимость, она абсолютно оправдана, и это
основная льгота из тех, которые в проекте указаны.
Далее, что касается сомнений насчет
транснациональных финансово-промышленных груп. Тут
уже решение Кабинета Министров не достаточно.
Обратите внимание, что в проекте Закона
установлено, что должно быть заключено еще и
межгосударственное соглашение в случае создания
транснациональных финансово-промышленных груп. И этим
межгосударственным соглашением должны быть
обусловлены все, все условия работы финансово-
промышленных груп, в том числе и налогообложение.
Таким образом, не могут создаваться группы
стихийны, не могут создаваться финансово-промышленные
группы с головным предприятием здесь, либо с головным
предприятием за границей, но экономические интересы
Украины должны быть учтены. В этом случае
Правительство, если это не будет выгодно Украине,
просто-напросто не утвердит соответствующий проект.
Я не буду сейчас говорить много. Вы должны
понимать, что если мы одобряем концепцию, то мы
одобряем проект в первом чтении, а дальше -мало льгот
или много -при
постатейном обсуждении с необходимыми я
я - 76 - я
рассчетами мы с вами определимся.
Если, скажем, будет доказано, что предлагается
дать слишком много льгот, мы их, так сказать, урежем,
эти льготы.
Точно так же можно говорить по каждой статье.
Здесь есть ряд, и с моей точки зрения, достаточно
сомнительных положений. Но сегодня я бы предложил
определиться с концепцией.
Насколько я понимал, участвуя в работе над
проектом, это концепция, которая нацелена на
эффективное использование промышленного потенциала
Украины, существующего на сегодня. Эта концепция
должна быть одинаково поддержана как левыми, так и
правыми, всеми, кто стоит на позициях защиты
национального производства. Потому что думать, что
остановленные предприятия тяжелой промышленности, у
которых нет льгот по налогообложению -это лучше, чем
эти предприятия работающие в составе финансово-
промышленных групп, и имеющие временные льготы, это
конечно, заблуждение.
Спасибо.
ГОЛОВА. Віктор Іванович, ви згодні відповісти 10
хвилин на
запитання? я
я - 77 - я
___________. Если будут вопросы, то да.
ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, хто хоче
записатися. Опублікуйте список.
Кравчук Володимир Іванович.
Поки він говориме, то опублікують список.
Заспокойтеся.
КРАВЧУК В.І.
Шановний Віктор Іванович!
Як ви дивитеся на питання про те, щоб в першу
чергу можна було б провести експерименталії. В
часності, особливості в сфері фінансово-промислових
груп в агропромисловому комплексі. Дякую.
___________. Я смотрю положительно. Проект
Закона, который мы обсуждаем дает возможность
создания финансово-промышленных групп. Конечно, это
не означает, что Кабинет Министров обязан будет
учитывать пожелания инициаторов и регистрировать все
финансово-промышленные группы, которые будут
предлагаться. я
я - 78 - я
Мы Постановление о введении в действие Закона,
можем записать конечно, что в порядке эксперимента на
протяжении такого-то периода времени, разрешить
создания таких-то финансово-промышленных групп. То
есть, если вы считаете необходимым дополнительные
ограничения и эксперимент здесь возможен. Если мы
захотим, то мы можем даже рассмотреть в этом зале
какой-то из проектов создания финансово-промышленных
групп, и отследить как это все будет работать.
Единственный минус такой политики, что в целом это
затормозит создания финансово-промышленных групп.
ГОЛОВА. Користуючись тим, що я ближче до
мікрофону... Віктор Іванович, комбінат "Рось", де
працює Володимир Іванович -це, мабуть, є форма
промислово-фінансової групи? Агро-промислово-
фінансової групи.
___________. Я, к сожалению, не знаком с этим...
ГОЛОВА. Ну він ссам знає, що так. Так що
експеримент діє успішно.
Драгомерецький, прошу. я
я - 79 - я
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.
Драгомарецкий, Одесса.
Виктор Иванович, скажите мне, пожалуйста. Ну
понятно, слияние монополистического банковского с
монополистическим промышленным капиталом формирует
финансовую алергархию. Создается мощная финансовая
минополия. Но это лицо юридическое. У нас есть Закон
"О предприятиях" на Украине, у нас есть Закон "Об
обкединении". Скажите, пожалуйста, что в этой
ситуации, кроме сомнительных налоговых льгот, дает
вот этот Закон?
И в связи с этим, пожалуйста, прокоментируйте
нулевую ставку налога на добавленную стоимость по
статье 4.1.
___________. Хорошо. Значит, справедливо ваше
замечание на счет слияния банковского и промышленного
капитала. В мире это слияние, как извесно, дало
крупнейшие корпорации, которые и господствуют в
экономике наиболее развитых стран. Мы можем конечно
исповедорвать сейчас идеи капитализма свободной
конкуренции,
препядствовать развитию крупного я
я - 80 - я
производства и крупных проектов. Но это просто
превратит Украину в лучшем случае в достаточно
отсталую аграрную страну, поэтому возможность
инвестирования банковского капитала в реализацию
важнейших государственных программ -это будет
поддержка этих проектов и программ. Это действительно
заложено в проекте Закона, потому что это правильно.
Что же касается нулевой ставки. Да, здесь
записана нулевая ставка. Я хочу обратить ваше
внимание, между прочим, что эта льгота равна той
льготе которая дается экспортерам при экспорте сырья
да и любой другой продукции с Украины. Эта льгота не
больше, чем льгота для экспортера, используемая
сегодня и заложенная, кстати, в Законе "О налоге на
добавленную стоимость". Эта льгота означает, что
уплаченный налог на добавленную стоимость этими
предприятиями им возвращается.
Но я считаю, что льгота не худшая чем льготы для
экспортеров, для реализации важнейших государственных
прогармм вполне допустимая вещь. И я не согласен с
тем, что экспортеры должны в этом смысле иметь больше
льгот, особенно экспортеры сырья.
ГОЛОВА.
Павловський. я
я - 81 - я
ПАВЛОВСЬКИЙ М. А. 406 виборчий округ, місто
Хмельницький, народний депутат Павловський.
Шановний співдоповідачу, Віктор Іванович,
головний доповідач, народний депутат Мозер Георгій
Едуардович сказав, що розрахунки надходжень по
видаткам поки що невидно як зробити. Я з цим не
згоден. Бо можна розглядати крайні випадки. От
давайте один із них розглянемо. От уявим собі, що всі
підприємства України вступили в фінансово-промислові
групи. І ми зберігаємо ті льготи, які є по
оподаткуванню.
Скажіть, які надходження в бюджет в цьому
випадку ми можемо отримати і за рахунок чого будем
утримувати бюджетну сферу?
_____________. Уважаемый Михаил Антонович, мы не
можем представить себе, что все предприятия вступили
в финансово-промышленные группы. Речь идет только о
создании этих финансовых групп по специальным
решениям Кабинета Министров для реализации
государственных программ.
Когда будет известно какие создаются финансово-
промышленные
группы и какие предприятия туда вошли, я
я - 82 - я
конечно можно будет точно посчитать недопоступление в
бюджет в частности налога на добавленую стоимость.
Налог на прибыль все будут платить, как и остальные
виды налогов, тут никаких льгот не предусматривается.
Но вы должны исходить не из этого, дело в том,
что предприятия наиболее тяжелой промышлености
находятся у нас в самом сложном положении сегодня. Не
давая им льгот и не давая им возможность востановить
вот эти разорванные связи, мы теряем не только НДС.
НДСа с них мы и так не получаем или получаем мало,
мы теряем и другие виды налогов, которые не могли бы
уплачивать.
Поэтому в итоге, безусловно, создание финансово-
промышленных групп и конкретная реализация этих
проектов приведет не к потерям из бюджета, из бюджета
вообще никакого централизованого финансирования как
вы видите этот закон не предусматривает. Это как раз
должно привести к увеличению налоговых поступлений в
бюджет и развитию производства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Судницин, будь ласка.
СУДНИЦИН, Запорожье.
я
я - 83 - я
Виктор Иванович, почему вы в очередной раз
доложили сессии, лично свою точку зрения, а не
решение комиссии.
Насколько мне помниться комиссия однозначно
приняла решение отклонить этот проект, потому что
таит большую опасность как для бюджета государства
так и создает хорошие условия для перетекания
капитала из государственной собственности в частные
руки . Прошу вас ответьте пожалуйста.
СУСЛОВ В. И. Я проинформировал о том, что
комиссия не поддержала этот проект, об этом я уже
сказал один раз точно также как и о том, что комиссии
роздан альтернативный проект от группы Реформы по
которому правда комиссия пока тоже не какого решения
не приняла потому что она его не обсуждала.
ГОЛОВУЮЧИЙ. М'ясковський будь ласка.
М'ЯСКОВСЬКИЙ
Я прошу передать слово Немировскому 309 округ.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Будь ласка. я
я - 84 - я
НЕМИРОВСКИЙ
Виктор Иванович, пожалуйста прокоментируйте
статью 6. 2., где третим пунктом предусматривается,
после создания финансово-промышленных групп, если они
не будут выполнять программу полгода посчитай, в мире
3 месяца на них потом сохраняются льготы по уплате
налогов, точнее по не уплате налогов и возмущение с
бюджета входящих в НТС в течение трех лет, как это
вписуется вообще в этот закон.
СУСЛОВ В. И. Владимир Лукич, этот пункт его
можна в принципе убароть, но вопрос состоит в одном,
если создается финансово-промышленная группа для
реализацими определенной государственной программы и
участники ФПГ тратять значительные собственные
средства для того, что реализовать эту программу и
как иногда у нас бывает, может быть, програмаа так
сказать скасована, ну взяли отменили сегодня
строительство терминала у вас, в Одессе, да? Кто-то
должен компенсировать хоть чем-то убытки участников,
которые поверили в государственную программу, вошли в
ФПГ, начали
делать то, что нужно -вдруг депутаты я
я - 85 - я
взяли и передумали... Значит, какая-то компенсация -
может, не в такой форме, может, в другой -но все-таки
должна быть, и при подготовке на второе чтение это
может быть доработано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз Немироровський. Покоротше,
будь ласка.
НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., 309 виборчий округ.
Я прошу прощения -а почему должны возмещать весь
народ Украины бюджет? А пусть возмещает тот, кто
виноват....
СУСЛОВ В. І. Ну, давайте все-таки доработаем,
потому что если Верховный Совет, допустим, прекращает
действие определенной программы, то возникает вопрос:
кто виноват? И сможет ли он компенсировать потери
тем, кто начал реализацию этого проекта...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Верхогляд.
ВЕРХОГЛЯД В.К., 409 Шепетівський виборчий округ.
Віктор Іванович!
Якщо це
зрідка буде, утворення цих груп... А я
я - 86 - я
якщо це піде масово? І скільки коштів не надійде в
бюджет? Як будем далі з цими бідним бюджетом дихати в
Україні? Як ви це мислите? І чи не стане четверта
стаття в цілому перепоною на те, що цей Закон може
бути не прийнятий?
СУСЛОВ В. І. Ну, что касается расчетов -я уже
сказал, что на сегодня, действительно, никто эти
расчеты не представит, потому что мы не знаем,
воспользуется ли Кабинет Министров предоставляемым
ему правом, потому что решение по этому проекту
Кабинета Министров -окончательно. Утверждать
соответствующий проект и регистрировать финансово-
промышленную группу или не регистрировать. Но я бы
призвал вас еще раз к обсуждению концепции. Я
напоминаю, что речь идет о реализации определенных
программ, о типе консорциума -если не принимается эта
концепция в нашем зале, тогда вообще по этому проекту
не о чем говорить...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, час закінчився....
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ні, там ще не ваша черга - там Ярошинський.
Дякую, Вікторе
Івановичу, сідайте, будь ласка. я
я - 87 - я
Я знаю, що в нас був запис для виступів.
Висвітліть, будь ласка.
Я знаю, що записувались від фракцій і від груп і
в цьому списку вони також і представлені.
(Шум у залі)
Я називаю. Записані від комісій, від фракції
незалежних, "Державність", "Реформи", "Аграрники",
МДГ.
(Шум у залі)
Зараз я провірю. Тому давайте так, справа в
тому, що це питання в нас, дійсно, обговорювалось
давно і записи були давно, ще до нашого рішення. Я
почну по списку, і буду слідкувати, щоб виступили від
всіх фракцій. Домовились?
(Шум у залі)
За скороченою, за два і два проти? Ні, я бачу,
що зал не підтримує. Будь ласка, Анісімов.
(Шум у залі)
Ну, я бачу, що не підтримує зал, навіщо ж
голосувати?
АНІСМОВ. Уважаемые народные депутаты, сегодня
исполняется ровно полгода, как законопроект был подан
Президентом, и,
выступая с этой трибуны, я выступал я
я - 88 - я
за то, чтобы наложили на него вето, аргументируя это
тем, что не было проекта, то есть правил игры.
На сегодняшний день при сложившейся кризисной
ситуации в экономике, когда государство все дальше и
дальше дистанцирует от государственных предприятий
своей же собственности, предложеннный путь, путь
создания ФПГ -это не спасение для всей экономической
в Украине, но один из способов его преодоления, хотя
бы части предприятий крупной промышленности.
Много будет высказано дополнений, предложений,
даже отрицаний о принятии Закона "О финансово-
промышленной группе" в ходе обсуждени. Но я обращаюсь
к здравому смыслу народных депутатов -не заболтать
этот Закон и принять его. Создание финансово-
промышленных групп дает надежду украинской
промышленности на возрождение. Появилась реальная
возможность на восстановление утраченых хозяйственных
связей, прекращение падения обкемов производства,
снижения неплатежеспособности и звзаимной
задолженности предприятий, расширения рынков збыта
украинской продукции. Крупные предприятия с
длительным циклом производства, как здесь уже
отмечалося, продукции в последнее время из-за кризиса
в
кредитно-финансовой системе государство испытывает я
я - 89 - я
острый недостаток оборотных средств для обеспечения
очередного цикла производства. Этот процесс
усугубляется также быстрыми темпами инфляции.
Высокие кредитные ставки коммерческих банков
ограничивают предприятия в использовании их услуг.
Создание финансово-промышленных групп
многоотраслевого направления с возвожностью
свободного переливания капитала с одной отрасли в
другую,...................... промышленным...........
торгово-посредническим банковским структурам
самостоятельно решать вопросы расширения
горизонтальных связей, взаимного кредитования
товарообменных операций.
Многие крупные промышленные предприятия базовых
отраслей промышленности ищет пути обкединения. Один
из способов обкединения и преднамерение создать
финансово-промышленную группу.
Хочу чтобы вы их прослушали. К примеру, на базе
Запорожсталь на программу "Автомобильный лист"
Украины: Запорожстраль, Днепроспецсталь, Запорожкокс,
Дзержинуголь, Павлоградуголь, Макеевуголь,
Артемуголь, Дропопропольеуголь, Ингулецкий.......,
Новотроецкгородоуправление,
Камсомольскгородоуправление,
Запорожский огнеупорный я
я - 90 - я
завод, Никитовский долобитный завод, Одесский
вторчермет, Хмельницкий вторчермет, Днепроэнерго,
Запорожский речной порт, Ильичевский морской порт,
Запорожстальстрой, Металургический банк,
Проминвестбанк и ИНКО. Поэтому вы видите за этим всем
стоят трудовые коллективы. И надмерное то сегодня
высказываение, то это уничтожение производства, я бы
сказал неправильно.
Сегодня каждый уболевает здесь за НДС. Я хочу
привести пример вам с того, что я уже сегодня назвал:
не вся промышленность и не всеь товар, который будет
входить в финансово-промышленную группу, будет
использоваться в льготном налогообложении.
К примеру, 100 тонн выпускает одна из шахт. 20
тонн только понадобиться для того, чтобы его сделать
его коксующим и направить для работы, к примеру,
комбинату Запорожсталь. Все остальное должно быть,
облагаться по налоговым сщестующим законам, которые
сегодня есть.
Я предлагаю сегодня законопроект принять в
первом чтении. Дополнения и предложения конкретно
внесу в Комиссию товарища Суслова.
Спасибо.
я
я - 91 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Юхновський від фракції "Державність". За ним -
Єльяшкевич. Ви від фракції, Єльяшкевич? Від себе?
Добре.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Олег Олексійович, шановні депутати,
існуючий стан в нашій промисловості характеризується
слідуючими рисами: по-перше, низька технологія,
низька технологія виробництва, високі кредитні ставки
банкі, світові ціни на енергоносії.
В результаті дуже великі підприємства можуть
бути рентабельні тільки тоді, коли вони випускають
велику кількість продукції. Але ця продукція низької
якості, її ніхто не купує.
Якщо ж вони будуть випускати малу кількість
продукції, вони стають нерентабельні, тому що ціни на
енергоносії і на різні витрати госопдарські є дуже
високі.
Тому проблема об'єднання великих підприємств в
певні замкнуті групи з кінцевим випуском товару є
дуже важливе.
Ще коли
була Державна Дума у нас в Україні, я
я - 92 - я
ставилось питання про утворення певних організацій,
які стають посередині між міністерством і між
підприємствами. Управління підприємствами
безпосередньо через міністерство є надто
централізованим.
І тому утворення концернів чи фінансово-
промислових груп, безумовно, є важливе, але тільки
тоді, коли головне підприємство є суб'єктом
підприємницької діяльності України.
Саме так стояло в проекті Президента, і цього
немає в новому проекті, який представила нам Комісія.
В проекті Комісії значиться, що головне
підприємство є то підприємство, яке випускає головну
продукціїю.
Але ви знаєте, що за часів Радянського Союзу 80
процентів готової продукції Радянського Союзу
випускалось на території Російської Федерації. Тому
утворення фінансово-промислових груп зв'язаних з
головним підприємством, яке знаходиться в Російській
Федерації безумовно для України є невигідне, по двох
причинах: по-перше, ми не одержимо достатньої
кількості прибутків від продукції, від податків.
По-друге, ми і дальше залишимося в рамках дуже
відсталих
технологій. І це нічого нам доброго не я
я - 93 - я
принисе.
Тому, я вважаю, відносно проекту наступне.
Проект в такому виді, як він представлений нам не
можна прийняти.
По-перше, в цьому проекті є 4 стаття, яка
говорить про неймовірні послаблення податкові для
фінансово-промислових груп. Якщо є фінансово-
промислова група, то я розумію, що потрібно зняти
податки на проміжну продукцію, на комплектуючу
продукцію, на кінцеву продукцію податки не мають бути
зняті. Цього немає в тому проекті.
По-друге, там не ясно як утворюються міжнародні
фінансово промислові групи. Безумовно, що може
існувати державна програма, і під державну програму
можна утворювати фінансово-промислові групи. В
проекті, який представила комісія говориться, що
об'єм продукції фінансово-промислової групи має бути
100 мільйонів доларів щорічно. Одже це дуже велика
промислова група.
Тому я думаю таке, ми повинні схвалити утворення
фінансово-промислових груп при умові, що головне
підприємство фінансово-промислової групи -є суб'єктом
підприємницької діяльності України.
Ще колись за
часів Звягільського ми намагалися я
я - 94 - я
це робити, але виявилось, що підприємства не хочуть
самі цього робити. Тому безумовно без певних поблажок
з точки зору податків, такі утворення в середині
держави не можуть існувати.
Що ж відноситься до міжнародних фінансово-
промислових груп, то я би пропонув Верховній Раді
наступне. Кожну фінансово-промислову групу треба
розглядати окремо. Кожну фінансово-промислову групу
треба розглядати через Верховну Раду на предмет її
корисності державі. Якщо такі умови будуть прийняті,
то ми можем прийняти проект в першому читанні про
фінансово-промислові групи.
В такому вигляді, як він зараз є, він є
неприйнятний. Неприйнятний через статтю 4,
неприйнятний через визначення фінансово-промислової
групи, де не значиться, що головне підприємство є
суб'єктом підприємницької діяльності України.
Це два дуже важливих означення. Якщо ці
означення ввести, то проект стає зовсім інший. Тому
мені здається, що проект має бути перероблений.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Єльяшкевич. За ним Чечетов.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ
О.С. я
я - 95 - я
Уважаемые коллеги! Члены Комиссии по финансово-
банковской деятельности практически единогласно
отклонили проект, который вы рассматриваете не в
связи с тем, что принципиально выступают против
финансово-промышленных групп, а наоборот -мы
поддерживаем идею финансово-промышленных групп. Но
этот проект дает новый оригинальный способ присвоения
государственного имущества. Я хотел бы обратить ваше
внимание на пункт 2. 9 этого законопроекта, которым
предусматривается, что Фонд Государственного
имущества передает акции, принадлежащие государству,
в управление головному предприятию финансово-
промышленных групп.
Кроме того, по моему глубокому убеждению,
финансово-промышленная группа должна быть юридическим
лицом. Странно когда в пункте 2. 7 этого
законопроеекта головное предприятие финансово-
промышленной группы не несет ответственности по
обязательствах участников финансово-промышленной
группы.
Льготы мы предоставляем весй финансово-
промышленной группе согласно этого законопроекта, а
ответственность несет только головное предприятие и
только по своим
обязательствам. Естественно, такое я
я - 96 - я
несовпадение может привести только к потерям в
бюджете государства.
Кроме того, огромную опасность внесен пункт 5. 3
данного законопроекта, которым государственное
регулирование цен на промежуточную и конечную
продукцию финансово-промышленных групп не
применяется. Фактически монопольные структуры не
будут регулироваться в системе ценообразования.
К чему приведет создание финансово-промышленных
групп? Это нормальные финансово-промышленные группы,
например, в сфере энергетики, когда будет действовать
это положение и цены не будут регулироватся.
Монополист так вскрутит свои цены, что, естественно,
вся промышленность, которая связана единым
технологическим циклом не выдержит такого уровня цен.
Здесь уже много говорилось о тех льготах,
которые, на мой взгляд, необоснованно предоставляются
финансово-промышленным группам. Учитывая особую
важность этого законопроекта, я бы предлагал
следующую процедуру. Сейчас не принимать этот
законопроект в первом чтении, а вынести на
голосование в сессионный зал основные вопросы, по
которым сессия должна определится: является
финансово-промышленная
группа юридическим лицом или я
я - 97 - я
она не будет иметь такого статуса, а будет выступать
от его имени головное предприятие?
Порядок создания финансово-промышленной группы -
добровольный или решением Кабинета Министров? Будет
ли особый порядок управления государственным
имуществом или не будет? Будут ли льготы в
налогообложении или не будут? Будут ли предоставлены
льготы в ценообразование или не будут? И только после
этого мы сразу же сможем подготовить законопроект для
принятия в первом чтении. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Честов, будь ласка, від
"Єдності", за ним Шандрюк.
ЧЕСТОВ.
Уважаемые коллеги, несколько месяцев назад мы с
вами очень дружно наложили "вето" на Указ Президента
"О создании финансово-промышленных групп". При чем
голосовали монолитно не зависимо от политической
ориентации депутата. Я не знаю, что думал каждый, кто
нажимал на кнопку, накладывая "вето", но общий такой
официальный вердикт решения Верховного Совета был
следующий, что
Парламент в абсолютном большинстве я
я - 98 - я
поддерживает идею создания финансово-промышленных
групп, главной целью которой является стимулирование
притока банковского капитала не в посреднических,
коммерческих структурах, а прежде всего сферу
производства, промышлености с целью ее оживления и
структурной перестройки. Но как бы Парламент
однозначно высказался тогда против того, что указы
Президента выходили за пределы правового поля
Украины.
И был второй пункт, где решение Верховного
Совета, который обязывал комиссию по экономической
политике совместно с Кабинетом Министров в
двухнедельный срок подготовить Закон о финансово-
промышленных группах.
Прошло вже не две недели, прошло вже и не два
месяца, значительно больше, я хочу сказать, что
комиссия по экономической политики с первых дней
интенсивно включилася в разработку этого
законопроекта, тем более и состыковалася сразу из
авторами указа по финансово-промышленным группам, из
Кабинетом Министров, и с теми депутатами, которые так
скавзать, были заинтересованы в подготовке этого
законопроекта, в частности и комиссии по финансам и
банковской
деятельности. Было несколько я
я - 99 - я
законодательных актов, один из них уже в первом
чтении выносился и на мой взгляд сегодня наиболее
сбалансированный вариант Закона о финансово-
промышленных группах. Есть обкективные процессы,
которые остановить нельзя. и вот на сегодняшнем дне
нраша экономика находиться в той ситуации, когда
одним из обкективныхк процессов, является процесс
создания финвнсово-промышленных групп и на мой взгляд
вот этот вариант, я повторяю еще раз, колторыф
вынесен комиссией по экономической политике, группа,
я поскольку выступаю от группы Единство, она
раскололась пополам на 50 процентов, где -то за, 50
процентов так сказать, сомневаются, вот.
Поэтому было целесообразно сегодня принять в
первом чтении, где-то в недельный срок собрать все те
пожелания и критические замечания, которые были здесь
высказаны, где-то максимум через 10-12 дней, чтобы до
ухода на парламентские каникулы этот законодательный
акт был принят, нужно создать законодательную базу
регламентирующую деятельность финансово-промышленных
групп на Украине буквально в ближайших несколько
недель. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую, Шандрюк, за ним Гетьман. я
я - 100 - я
Павловський тоді, нема Шандрюка, Павловський.
(шум в залі, окремі вигуки)
Вибачайте, Миколо Івановичу, я цього не знав, що
він вам передавав -хай скаже про це. Павловський,
будь ласка.
ПАВЛОВСЬКИЙ М. А., 406 виборчий округ, місто
Хмельницький.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати!
З самого початку хочу сказати, що цей
законопроект потрібно підтримати, оскільки він має
переваги порівняно з тими попередніми варіантами, в
тому числі і Єльяшкевича, які ми розглядали в цьому
залі.
Я особисто нарахував 6 переваг цього
законопроекту порівняно з попередніми. І саме головне
(я не буду усі перераховувати), але саме головне те,
що він з самого початку вписується в існуюче
законодавство, чітко визначає мету. Тобто недоліків,
через які ми заблокували Указ Президента, тут
враховані.
Але, в той же час, я хочу відзначити, що я бачу,
наприклад, 5 зауважень безпосередньо до статей цього
законопроекту. І
крім того, я, наприклад, відмічаю 4 я
я - 101 - я
втрати порівняно з Указом Президента. На
останньому.... на зауваженях і цих втратах я хочу
зупинитись.
З самого початку, в статті 1. 2. "Про головне
підприємство" я вважаю потрібно записати: "Головне
підприємство -підприємство, яке випускає кінцеву
продукцію ФПГ і є суб'єктом підприємницької
діяльності України та сплачує податки в Україні".
В статті 1. 7. -"Транснаціональне ФПГ" -слід
записати: "ФПГ у складі.... Транснаціональне ФПГ -це
ФПГ, у складі якої є окремі учасники ФПГ.... учасники
ФПГ є нерезеденетами України".
Дальше. В статті 2. 5., яка звучить так:
"Підприємство, установа, організація може буде
головним підприємством або учасником тільки однієї
ФПГ". Проти "учасника" я заперечую, тому що,
наприклад, підприємство, яке виробляє радіо-
електронні елементи, може бути учасником всіх ФПГ.
Тут же це забороняється! Тому замість "учасника" тут
доречно написати "... ініціатори можуть бути тільки
одного ФПГ".
Дальше. Стаття 4 про пільги теж викликає
заперечення, тому що я задавав таке питання, що якщо
всі будуть ФПГ, в
нас не буде бюджету. я
я - 102 - я
Якщо б у нас було таке співвідношення: три
працюють в промисловості і один вимагає моціального
захисту,-тоді, навіть з цими пільгами ми бюджетні проблеми вирішили б. Сьогодні в нас співвідношення
навпаки: один промисловець і три потрують соціального
захисту. При такому співвідношенні ці пільги не
дадуть можливості нам сформувати бюджет.
І тому я пропоную пункт 4. 1 вилучити зовсім, в
пункті 4. 2 ввести таке обмеженне, що головне
підприємство звільняється від оплати податків даже по
тексту на протязі перших двох років після початку
випуску кінцевої продукції. Інші розділи можна
закінчити, я хочу тільки добавити, що ФПГ має ще дві
пільги, про які тут мова не йде: по-перше, що це
монополіст, по-друге, голосне завдання -це вирішення
державних програм, і отже пріорітет фінансування з
бюджету. Це теж треба враховувати.
В статті 5 роділ 5.3 потрібно вилучити.
(Шум у залі)
Я прошу на 30 секунд. Тобто, питання йде про те,
щоб зняти обмеження. Тут записано так, що державне
регулювання цін не застосовується. Я вважаю/, що
повинно ути навпаки. І втрати, які є по відношенню до
Указу Президента.
я
я - 103 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Антонович, це можна на друге
читання перенести.
___________. Я передам письмово, в цілому я
вважаю, що це значно кращий законопроект, ніж
попередній, і його ми повинні прийняти в першому
читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Гетьман, за ним Осадчук.
Поки Володимир Петрович йде, я хочу з вами
порадитись. В нас залишилось 15 хвилин до кінця
засідання. Давайте ми порадимось, ми закінчимо
розгляд цього питання сьогодні?
(Шум у залі)
Нема заперечень? Давайте проголосуємо, щоб
закінчити розгляд цього питання, щоб не переносити на
завтра.
Я ставлю на голосування.
Як проголосують...
Йде голосування:
я
я - 104 - я
"за" -
Зрозуміло. Дякую. Я зрозумів так, що будем
продовжувати завтра.
(Шум в залі)
Вадим Петрович, будь ласка.
___________.
Шановні Голово! Шановні колеги! У цьоміу залі і
за його межами великого резонансу набуло питання
законодавчої підтримки створення і функціонування
фінансово-промислових груп і це невипадково. Навіть,
наявність чотирьох проектів, що єсть у нас зараз -
свідчення цьому. Поява в нашій економіці виробничих
об'єднань, в тому числі у вигляді фінансово-
промислових груп -це об'єктивно і безперечно
перспективне явище. Тому за дорученням депутатської
групи "Незалежні" ми пропонуємо проект Закону про
фінансово-промислові групи, внесений комісіями,
прийняти першому читанні, як концептуальну
прогресивну ідею.
Ми часто
підтримуєм слабких виробників. я
я - 105 - я
Психологія тут відома: слав'яни завжди підтримували
слабих. Але поготесь, що з такою психологією наша
економіка не поліпшеться. Вирішення цього питання
якраз знаходиться у зворотному напрямку. Відродження
економіки розпочнеться лише, коли ми можемо, і
почнеться відродження сильних підприємств, які
своїми справами довели спроможність господарювати у
складних ринкових умовах і де критерієм єсть одне -це
ефекривність виробництва.
Власне кажучи, мова йде за скорочення
бюрократичних процедур та чітке визначення податкових
пільг таким підприємствам, де єсть необхідність
надати більше самостійності. Адже об'єднуються зараз
ті підприємства, які між собою мають міцні
технологічні зв'язки на виробництво уінцевої
продукції. Саме сильні об'єднання є найбільш
придатним місцем для перевірки та відпрацюванн, я
перспективних методів управління.
До речі, як на мене, віддаючи належне
пріоритетному значенню промислової основи, слушно
було б назвати не фінансово-промислові групи, а
промислово-фінансові групи. І наша група наполягає,
депутатська, я маю на увазі, наполягає на зміні цієї
назви, тому що на
виході повинно бути не прибуток, не я
я - 106 - я
фінанси, а якраз промислове виробництво.
І ще один аргумент. Якщо ми погоджуємся з
необхідністю створення вільних економічних зон,
функціональних зон, то промислово-фінансові групи і є
свого роду особливими економічними зонами. І
структурна перебудова базових галузей може початися
саме з них.
На жаль, сьогодні ми втратили науково-виробничі
об'єднання, які ви знаєте, міжгалузеві науково-
технологічні комплекси та інші форми виробничних
об'єднань, а й з ними й накопичений часто позитивний
досвід організації виробництва.
Причиною наших проблем є те, що у базових
галузях не вдалося знайти механізмів реалізації
жодної з намічених цілей. Тому Закон про ФПГ може
стати одним з таким механізмів.
Дехто заперечує, що фінансово-промислові групи
перетворяться в монополістів -монстрів, яких і так
багато на Україні. І на перший погляд здається, що
монополізм узаконюється. Але треба не забувати, що ми
проголосили відкриту економіку в нашій державі, і нам
потрібно бути готовими до функціонування в Україні
транснаціональних об'єднань. І якраз промислово-
фінансові групи
і пом'якшують вирішення цього я
я - 107 - я
питання. Врешті-решт у законопроекті передбачається,
що створення нових об'єднань знаходиться під
контролем держави та здійснюється у межах
антимонопольної політики.
Отже, щановні колеги, бояться, що створення
нових ринкових монополій нам не потрібно, це, на мій
погляд, не зовсім буде правильний. А якщо чогось і
треба боятися, так це міцних державних обійм, що
спроможні задушити в них любу свіжу думку, любу
ініціативу, що надходить з низу.
Якраз питання про промислово-фінансові групи і
виникло у регіонах, а вони значно ближче до життя.
Тому ще раз пропоную, прийняти Закон у першому
читанні, наповнити його у другому читанні тими
свіжими ідеями, які є у чотирьох проектах законів. І
пробачте мені, але ми, я маю на увазі, групу
"Незалежність", ні як не можемо встигнути за
фракціями, які називають себе державниками,
реформаторами, що на словах виступають за реформи, а
на ділі під корінь зніщують саму ідею створення
фінансово-промислових груп.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую. Будь ласка, Осадчук. За ним я
я - 108 - я
Мусіяко.
ОСАДЧУК
Шановні колеги депутати!
На мій погляд, тут прозвучала дуже правильна
думка про те, що цей Закон не порятує нашої
економіки, але може поправити становище окремих
галузей, і особливо великих підприємств, які
пов'язані багатьма економічними зв'язками і на
Україні, і за її межами.
Варто наголосити на тому, що цей законопроект
виходить в межах того правового поля, яке в нас уже
існує, і з рештою фінансово-промислові групи могли б
створюватися і без нього. Досить було б послатися на
Закон про підприємництво в Україні, про підприємства
стаття 3, і цілий ряд інших статей. Тоді виникає
питання навіщо цей проект?
Тут уже говорили -пільги, головна суть і мета
Закону про ФПГ. Стаття 4. 1 звільняє від ПДВ і
насамперед, від будь-яких нових податків з продажу
реалізації продукції, причому як з кінцевої продукції
так, чомусь, і з проміжної. Тобто, таким чином з
усієї продукції
всіх підприємств ФПГ. я
я - 109 - я
Виходить, що участь у ФПГ як спосіб уникнення
податків -це є якийсь привілегій і створення такої
структури природньо логічно сказати ділить наші
підприємства на білих і чорних. Особливо звертає на
себе увагу пункт 4." і 4.3 у статті 4 знаменитій.
Такий же спосіб уникнення експортно-імпортного
податкування. Не виникає сумнівів, що ця чорна діра в
економіці поглине практично всі експортно-імпортні
потоки. Згадаємо, подібна картина спостерігається в
Росії з митними пільгами спортивним організаціям, де
всі потоки імпорту підакцизних товарів (алкоголь,
тютюн, автомобілі) сконцентрувалися саме у спортивних
організаціях. А бюджет зазнає трильйонних втрат.
Пункт 4. 4 -спосіб виокремлення у (..........)
структури для банків-членів ФПГ. Так виникає питання:
а чому для інших банків не може бути таких пільг.
Словом, тут уже багато було сказано, я не хочу
повторюватися -я не спеціаліст, як ви здогадуєтеся.
Але я спираюся на думку експертів, на думку багатьох
моїх колег у нашій фракції і можу запропонувати такий
висновок: у цьому проекті не передбачено вирішення
жодного -а ні правового, а ні економічного -завдання.
Цей проект є неприхованою формою виведення певної
категорії
підприємств і банків в ультрапревілійований я
я - 110 - я
статус. Матеріальну шкоду в національній економіці
важко навіть уявити.
Можний термін ФПГ у цьому випадку не більше,
аніж, вибачте, незграбне прикриття корпоративних
інтересів.
Є, правда, вихід із ситуації, про який тут уже
говорили. Голосувати окремі положення проекту,
вилучивши статтю 4 про пільги, про мито і чітко
записати, що головне підприємство є суб'єкт
господарської діяльності в Україні і вилучити статтю
про транс. національні структури такого типу. Дякую
за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мусіяка, будь ласка.
МУСІЯКА В.Л.
Шановні колегі, ви знаєте я не розділяю цієї
точки, яку виказав тут мій колега поважаемий мною,
Михайло Васильйович, що це найкращій варіант. Ви
знаєте, на мій погляд, це найгірший варінт із всих
тих, які тут були. Чому? Тому що це закон фактично не
про фінансово-промислові групи, а це закон про
спільну діяльність,
направлену на одержання кінцевого я
я - 111 - я
результату.
І ви зверніть увагу, пропало навіть в кінці таке
слово, як України, про фінансово-промислові групи
України. І це не просто чомусь воно пропало так, що
десь хтось забув сказати ніби тут нічого не міняється
в тексті. Міняється і суттєво. І ось чому.
Я за браком часу тезово тільки викажу всі ті
найголовніші притензії, які є у нас до цього варінату
законопроекта ПГ. Багато говорилось про те, що ПГ
повинно бути юридично собою. Без всякого сумніву це
повинно бути, це об'єднання повинно бути юридичною
особою. І тут говорив Георгій Едуардович, що це
фактично є консорціум. Так. Ну, правильно раз
консорціум, то відповідно до закону про підприємство
України стаття 3, консорціум -це є, зараз я вам
зачитаю тимчасові статутні об'єднання промислового і
банківського капіталу для досягнення спільної мети.
Все те, що у нас от тут закладається, як саме зміст
цього закону.
Так чому ж це не юридична особа? І тим більше ви
бачите статутні, недоговірні, а статутні, а туту все
навпаки. Стату нема, а є тільки договір. Це все
розмиває, розмиває всі рамки оцього створення. І тим
більше коли
мова йде скажімо про створення я
я - 112 - я
транснаціональних ФПГ. Що ми бачимо? Головне
підприємство, уже у нас нема в цьому варіанті, як тут
було в першому варіанті від Ради Міністрів, про те,
що ці головні підприємства можуть бути тільки
українські, але тут уже є можливість, що головне
підприємство може бути і не українське. І що з цього
виходить, а виходить те, що така цікава ситуація може
бути, весь проміжний отой продукт, який іде до
головного підприємства і потім кінцева продукція
випускається головнимпідприємством і все це на
Україні, а там кінцева продукція і головне
підприємство десь за кордоном, так де ви бачили, щоб
було десь об'єднання і його орган управління був за
кордоном.
То це СП, просте СП, в ньому може приймати
участь СП на території Росії і воно оце СП положення
буде визначатися законодавством Росії, то нехай
визначає Росія, а не ми. Ми зараз приймаємо закон про
об'єднання на території України, і це повинні бути
українські об'єднання. Отут дуже важливий момент. Тут
вже говорили про те, що ефект пелісоса може бути,
дійсно, тому що ви знаєте, що багато наших
підприємств не витримують ніякої конкуренції в
зв1язку з тим,
що навіть організацтйні засади їх я
я - 113 - я
діяльності уже відстоють від тих, які зараз є у
багатьох підприємствах Росії, тібільш енергійні, ті
більш гнучкі і тому ми будемо тільки постачальниками
багатьох оцих ФПГ для Російських підприємств. Які
будть головними підприємствами.
Далі. Коли ми говоримо про управління майном, ви
бачили стаття 2. 9., стаття 2. 9. управлінням майном.
зверніть увагу, іде мова не про управління
підприємтвами, учасниками, а управлінням майном. Таке
ніби тут не дуже, скажімо, щось хитре. Але треба
закласти положення про управлтіння підприємствами,
будьласка учасниками, а коли мова йде про управління
майном, то тещо там викладено, зовсім неприйнятна,
дивіться, що виходить.
Значить, оперативне управління, тут зовсім
безграмотно, я вже не говорю, вам про те, що цей
законопроект в багатьох положкеннях просто юридично
не витримує ніякої критики, його требав чистити і
чистити, говориться, що в оператине управління
передається майно підприємств, які йдуть ФПГ, до
Фонду держмайна, а Фонд держмайна в свою чергу
передає в управління головного підприємства, я вже не
говорю, що туди, головному підприємству десь може
бути передано за
кордон... Так ось виходить, що я
я - 114 - я
передається що? Передаються акції підприємств
державних, українських підприємств державних
епредаються головному підприємству!.. Так, вибачте,
де ви бачили 100-процентне, 100-відсоткове
підприємство державне, щоб воно мало акції якісь?! Це
тільки на стадії корпоратизації або акціонерне
товариство -так воно вже недержавне! Тут теж не
сходиться щось. І дивіться: в управдління.... -якщо
управління, то яке управління? Довірче? Так тоді
зовсім відносини -в чиїх інтересах будуть діяти
довіритель і той, хто буде управляти цим майном?! І
маса оцих неузгоджень (я із-за того, що нема часу, не
можу на них на всі звернути вашу, але хочу сказати
ось про що...). Ми непристойно довго товчемося на
цьому законопроекті. Дійсно, таке враження
скаладається, що ніби Верховна Рада проти ФПГ... І я
не згоден з Вадимом Петровичем з -він тут так ото,
знаєте, закидає: оці там реформатори і прочі... А
вони за реформи, фактично, оті, хто зараз хочуть, щоб
зразу ми прийняли оцей Закон про ФПГ -вони великі
реформатори! Та ми закладемо такі підвалини, що наша
економіка розвалиться зовсім!
Що ми пропонуємо? Ми пропонуємо: ми повинні
проголосувати
Верховною Радою цілий ряд положень, я
я - 115 - я
навколо яких у нас оцей уже законопроект остаточно
буде визначений. А які положення основні?
Фпг повинно бути юридичною особою. І за
українським законодавством.
Порядок створення -добровільний, тому що знову
третя стаття Закону "Про підприємство" говорить, що
добровільно об'єднуються в об'єднання.
Головне підприємство повинно бути виключно
українським.
Далі. Управління державним майном державних
підприємств-учансиків ФПГ повинно залишатися в руках
держави. Зараз -Фонду держмайна. При цьому Управління
учесників ФПГ повинно бути за головним підприємством.
П'яте. Приватизація держамайна учасників ФПГ -на
загальних підставах, передбачених законодаством
України. Оподаткування, льготи треба передбачити так,
щоб не було шкоди для Держбюджету.
І останнє. Ви бачите, тут називалося багато
положень, які потребують внесення змін і доповнень до
дтючого законодавства. Я вам можу 5-10 вам назвати
законів. Треба додатковий закон "Про внесення змін і
доповнень в зв'язку з прийняттям цього Закону".
Дякую за увагу.
Ні, ні... я
я - 116 - я
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я бачу, що
в нас думки розділились. В нас виступило декілька
фракцій, половина ще не виступали. ТОму переносимо
розгляд цього питання на завтра. ЗАвтра почнемо
розгляд з нього.
Оголошується перерва до завтрашнього дня до 10
ранку.