ЗАСІДАННЯ  ШІСТДЕСЯТ  СЬОМЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  31  т р а в н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку шановні депутати і гості

 Верховної Ради.

 

      Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

      Увімкніть, будь ласка, систему.

 

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ.

 

      В   залі  зареєстровано  324  депутати.  Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

 

      Надійшли  депутатські  запити  від  Рябця Миколи

 Михайловича  до  Кабінета Міністрів щодо зволікання і

 затвердження   типу  положення  про  юридичну  службу

 міністерств,     відомств    державних    підприємств

 організацій  і  групи  депутатів там Севрюков і інші,

 всього  11  чоловік  до віце-Прем'єр-міністра України

 Шмарова   стосовно   розвитку  системи  навігаційного

 гідрогеографічного    забезпечення   на   Чорному   і

 Азовському морях.

 

      Доручаємо  Секретаріату  оформити  ці  запити  і

 відправити їх за адресами.

 

      Я  просив би вашої згоди обмежитися 15 хвилинами

 для запитів тощо.

 

      Я   прошу   вас,  Іван.....,  через  Секретаріат

 оформіть, щоб він зразу пішов в роботу.

 

      Я зараз скажу.

 

      Сьогодні передбачаються до розгляду такі питання.

      Прошу.

 

      Власне  кажучи це вчорашній порядок, але в такій

 послідовності.  Проект  Постанови щодо 28 статті "Про

 державний   бюджет".  Потім,  проект  Постанови  щодо

 незадовільного виконання Постанови Верховної Ради від

 21  березня  щодо  тарифів на комунальні послуги. Про

 порівняльню  таблицю  до  тексту Закону "Про внесення

 змін  і  доповнень  до  Закону України "Про бюджетіну

 систему  Української  РСР  ", закон так називався, це

 зміна,  тому  у  нас  це,  про створення депутатської

 слідчої  комісії,  створення  та  розвитку  фондового

 ринку,   про   проект  закону  про  внесення  змін  і

 доповнень  до  Кодексу  законів про працю, про проект

 Закону  "Про  внесення  змін і доповнень до статті 53

 ьПро  банки  і  банківську діяльність, те ж саме "Про

 заставу  закон  і  проект  закону  "Про приєднання до я 
 я                           - 3 - я 

 бернської конвенції".

      В  вас  є ці документи на руках, ну і деякі інші

 питання.

      Взагалі то часу на ці пиння можна використати за

 скороченою  схемою  не  так  багато,  і розглянути ті

 питання,  які  віднесені  порядком дня на вівторок. Я

 просив   би   вашої  згоди  в  зв'язку  із  тим  дати

 можливість для заяв і тому подібного на 15 хвилин.

      Я пропоную 10 хвилин. Ставлю на голосування.

      "ЗА"

      Процедурно рішення прийнято.

      Запишіться, хто хоче висловитись.

 

      ГОЛОВА. Ну, досить.  Ткаченко, прошу.

 

      ТКАЧЕНКО

      Я прошу передати слово Вячеславу Чорновілу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЧОРНОВІЛ В.М.

 

      Шановні колеги! Вчора ми розглядали дуже важливе

 питання  з  привода  конституційних  змін у зв'язку з я 
 я                           - 4 - я 

 приняттям   Закону   про   владу.  У  засоби  масової

 інформації  пройшла неправильна інформація про те, що

 було  прийнято  рішення  продовжити  родботу  над цим

 Законопроектом.

      Як  ви  знаєте,  в результаті кількох голосувань

 таке  рішення  не  було  прийняте,    розгляд питання

 закінчений    вчора.    Інша   справа,   що   поданий

 Законопроект   чи   подана   пропозиція  за  підписом

 багатьох   депутатів...(я  хотів  би,  щоб  Олександр

 Олександрович  слухав  це.  Хлопці,  не  заважайте, я

 хотів би, щоб саме це Олександр Олександрович слухав.

 Сергію!   Сергію!   Я  хотів  би,  щоб  це  Олександр

 Олександрович   слухав)   7  Так  ось  вчора  питання

 закінчене  і  треба,  щоб  засоби масової інформації,

 прес-лужба Верховної Ради інформувала правильно, а не

 фальшиво.  Те  що в кінці сказав Ткаченко про те, що,

 мовляв,  даєм  протокольне  доручення. Хто йому давав

 без голосування якісь доручення давати.

      Отже  мова йде про те, що було подано пропозицію

 про  розгляд  конституційної  угоди,  належним  чином

 оформленої  за  підписом  народних  депутів.  Томи  я

 прошу, оскільки це зв'язане з тим питанням і потребує

 невідкладності,  я  прошу поставити  в порядок денний

 питання   про  конституційну  угоду,  як  нову  форму я 
 я                           - 5 - я 

 домовленості,  так  би  мовити,  для розв'язання тієї

 кризової ситуації, яка в нас склалася. Це перше.

      Друге.  У  порядку  денному з'явилось якесь дуже

 дивне  питання  про слідчу комісію щодо прокуратури і

 длуже  дивний  склад  слідчої комісії. Я абсолютно не

 збираюся  тут  ставати, так би мовити, розпинатися на

 захист  Генерального прокурора, комісія створена, хай

 розбирає  питання і виноситься питання про Генеральну

 прокуратуру  належним  чином.  Але  реагувати  на те,

 що клерк ображений, написав скаргу і в Комісію слідчу

 вставляти  тих  людей,  які тут уже висловилися проти

 Генерального  прокурора.  Тобто ніякої безсторонності

 вже  ніякої  вже,  і  особисто  зацікавлені, бо там є

 можливі   претенденти   на   цю   посаду,  це  просто

 несерйозно і не етично.

      Тому я прошу це питання зняти. І хай та Комісія,

 яка створена, займається цією справою. Тим більше, що

 вчора нам стало відомо, що порушена кримінальна проти

 заступника   Голови   Верховної   Ради   Ткаченка  за

 зловживання    службовим    становищем    з   приводу

 розслідування  деяких  справ,  в  тому  числі  справа

 Асоціації "Земля і воля", от, "Земля і люди".

      Тому я вважаю, що тим більше не можна зараз таке

 питання розглядати. По-перше. я 
 я                           - 6 - я 

      По-друге.   По-друге,  я  вважаю,  що  заступник

 Голови  Верховної  Ради  на час,  мені  заважали

 говорити,    Олександр    Олександрович,    на    час

 розслідування  прави  повинен  зійти з того стільця і

 сісти  в  зал, там, де знаходяться усі інші депутати.

 Це передбачає Регламент.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. (..........)прошу. Виключіть мікрофон.

 

      _____________

      Александр  Александрович,  прошу  передать слово

 Каминскому.

 

      ГОЛОВА. Камінський, прошу.

 

      КАМІНСЬКИЙ Л.О.

 

      Спасибо.   Уважаемый   Александр  Александрович,

 уважаемые депутаты, наверное, все знают, что сейчас в

 Киеве  находится  большущая  группа шахтеров, которые

 приехали для переговоров с Правительством, отстаивают

 свои  права,  вот,  может  кто  и  не  знает,  так  я

 информирую  вас  об этом. Значит, приезд шахтеров, он я 
 я                           - 7 - я 

 планировался   очень  давно,  планировался  тем,  что

 к  отрасли  внимания со стороны исполнительной власти

 было,  скажем  мягко так, наплевательское. Вы помните

 прекрасно,  как  еще  в  девяносто...  в прошлом году

 несколько   раз  мы  рассматривали  состояние  дел  в

 топливно-энергетическом   комплексе,   как   здесь  с

 трибуны криком кричали депутаты-угольщики, що отрасль

 разваливается,  разваливается  сознательно, что у нас

 это   единственный   энергоноситель.   Вот   это  все

 накладывалось,    накладывалось,    накладывалось   и

 вынудило шахтеров приехать сюда.

      Значит, вчера депутат Петренко предложил вынести

 рассмотрение этого вопроса о состоянии дел в угольной

 промышленности на рассмотрение сессии.

      Я  сегодня  выхожу  тоже с таким же предложением

 тем  более,  что Комиссия по топливно-энергетическому

 комплексу    рассматривала    этот   вопрос,   готова

 докладывать,   готов   докладывать  Министр  угольной

 промышленности   положение  дел  в  отрасли,  шахтеры

 сейчас  не  тянут одеяло на себя, как кто-то пытается

 это  приподнести,  шахтеры  пытаются решить вопросы о

 развитии одной из базовых отраслей, как бы там, и кто

 бы  там не любил Ленина, а все-таки его формулировка,

 что   уголь   -это   хлеб   промышленности   остается я 
 я                           - 8 - я 

 актуальной на сегодняшний день.

     Поэтому  я  настоятельно прошу, и прошу депутатов

 поддержать  мое предложение, на этой неделе внести на

 рассмотрение сессии вопрос о состоянии дел в угольной

 промышленности.

      Далее  предлагаю пригласить сюда в зал одного из

 представителей  рабочей  комиссии, которая работает с

 исполнительной  властью,  почему,  потому что я более

 чем  уверен,  что  те  требования,  которые пообещали

 выполнить  Правительство,  они  не  будут выполнены и

 прошу  это  поставить на голосование, может быть даже

 на поименное.

      Кстати  это один из так экономических вопросов о

 которых вчера так много говорили некоторые депутаты.

      Второе.   Мне   просто   не  понятно  как  могли

 подписывать   какое-то   конституционное   соглашение

 депутаты, не заручившись поддержкой изберателей.

      Я вам предлагаю, пожалуйста поедьте на округа на

 свои,   встретьтесь  с  избирателями  и  спросите  их

 согласия.

      Дают   ли   они   вам   согласие  подписать  это

 конституционное  соглашение,  или  не  дают. И вообще

 понимаете странная ситуация, вот тут у меня возникает

 вопрос, сколько же стоит подпись депутата. я 
 я                           - 9 - я 

      Вы   смотрите  вчера  еще  не  успели  закончить

 рассмотрение  вопросов,  а там как к царю-батюшке уже

 целая очередь выстроилась.

      Это соглашение, в кожаном переплете, красиво там

 очень, я прошу подумайте над тем, что вы творите.

      Спасибо за внимание.

      Я еще раз прошу настоятельно...

 

      ІЛЬЯСЕВИЧ

 

      Шановні  депутати,  шановна  Президія,  Ілясевич

 депутат  Верховної  Ради  від  Яворівського виборчого

 округу номер 282

      У  мене  є  такі зауваження і пропозиція. Перше.

 Відбулись  підписання  деяких угод в Мінску. Я просив

 би,   щоб  ми  мали  можливість  заслухати  шановного

 Президента  про  те, що ж там підписано і заодно, щоб

 Президент   ці   угоди,   які   необхідно   виніс  на

 ратифікацію   в  Верховну  Раду.  Як  це  передбачено

 Законом.

      Друге.  Хотів  би, щоб Президент дав роз'яснення

 про діяльність фінансово-промислових груп на Україні.

 Закону  про  фінансово-промислові групи у нас нема, а

 вони   уже   діють.  І  фактично  уже  використовують я 
 я                           - 10 - я 

 економіку України як  донора.

      І   останнє.   Хотів   би,   щоб  Презідент  дав

 роз'яснення  про  діяльність  наших  банків.  По  цих

 данних,  які  є  в  пресі,  можна  зробити аналіз, що

 фактично  наша банківська система знаходиться в руках

 іноземних банків.

      Шановна  президія! В зв'язку з тим, що я півтори

 хвилини  зккономів,  прошу по четвертому питанню дати

 слово  пану Вітовичу.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, одна хвилина ще є.

 

      ВІТОВИЧ.

      Шановний Олександр Олександрович! Поясніть мені,

 будь  ласка,  що  ми все-таки збираємось розглядати в

 п'ятницю.

      Я   так  розумію,  що  Конституційна  угода  -це

 домовленість якихось двох сторін. Наскільки я читав і

 цей  попередній  і  ознайомлювався з пізнішим текстом

 угоди,   там   просто  копітулянська  позиція  однієї

 сторони,  тобто  парламентаріїв  щодо  Президента. Зі

 сторони   Президента   там   немає  жодних  абсолютно

 зобов'язань. я 
 я                           - 11 - я 

      Ви  знаєте,  це  вже  нагадує старий анекдот. Що

 президенти  змінюються,  незмінною залишається тільки

 любов  українських демократів  до президентів.

      (Шум в залі)

      (О п л е с к и)

      Я  розумію  таким  чином:  що  Президент  мав би

 висловити  якимось  чином  свою патріотичну позицію і

 взяти  теж на себе якісь зобов'язання. Мене, скажімо,

 цілком  би  влаштувало  його  зобов'язання відмова на

 майбетнє  остаточна  відмовавід  оцієї  ідеї другого,

 державного  статусу  для російської мови....... угоди

 по   спільній   протиповітряній   обороні,  бтльше...

 позиція  з  питань  ядерного  роззброєння, по питанню

 Черноморського флоту і так далі.

      Тобто,   щоб   це  була  позиція  незалежника  і

 патріота  Української  держави.  Якраз  ці речі можна

 було   задиклорувати   в   угоді   у  вигляді  певних

 зобов'язань,  які  Президент зі своєї сторони бере на

 себе.

      Інакше,  вибачте  це  не  угода і мені не зовсім

 зрозуміло,  що  ж ми все ж таки з правової точки зору

 будемо  розглядати  в  п'ятницю.  Тому що, якщо це не

 угода,  скажімо,  зобов'язання тільки обнієї сторони,

 чи  не  складеться  так,  що  через  півроку ми звами я 
 я                           - 12 - я 

 Олександр   Олександровичу  будемо  з  лівої  сторони

 перестуковатися  через  камеру, через стінку тюремної

 камери,  а з Вячеславом Максимовичем з правої сторони

 через  стінку  тюремної  камери. Тому що в народі вже

 ходять    анекдоти   і   здається   друзі   Вячеслава

 Максимовича   самі   це   визнають,   а  чи  потрібно

 Президенту  така  рішучись  і яскрава підтримка наших

 соціал-демократів.

      Я просив би вас колеги задуматися над цим.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі, я не зупиняв Вітовича, хоч час

 уже  вийшов,  бо  більше  ніхто  невстигав  виступати

 всеодно.

      Шановні   депутати,   давайте   заспокоїмося   і

 приступимо  до  питань  визначившись  тільки відносно

 того, з чого треба визначитися.

      Запитання   було,   а   Чорновіл   задавав   про

 конституційну   угоду,   повірте   мені,   як  Голова

 Верховної  Ради,  я  ще  не бачив жодного документу з

 цього приводу. Щось десь готувалося, по радіо я чув.

 Я   так   зрозумів,   що  давно  готувалася,  тому  є

 установлений порядок розгляду питань включимо його до

 розгляду Верховної Ради, згідно з Регламентом так все

 буде   готуватися.  Будь  ласка  готуйте  ініціативи, я 
 я                           - 13 - я 

 Президія  розгляне,  комісії  розглянуть як слі і все

 буде за Регламентом.

      І  будь  ласка  тут  не  повинно бути метушні ми

 повинні  вести  достойно,  навіть  якщо  здаємо якісь

 позиції  чи  що,  то  треба вести гідно це все, а так

 воно   трохи,  знаєте,  коли  руки  трясуться,  тоді

 підписи не збираються.

      Далі.  Відносно  пропозиції  Камінського, є, а і

 про  слідчу  комісію,  це  рішення  Президії, воно за

 рішенням  Президії  виноситься  на  розгляд Верховної

 Ради.   Верховна   Рада  визначиться,  чи  ви  хочете

 замінити  когось  там,  ну ви назвали навіть таке: ті

 люди,  які  будуть Генеральним прокурором аба що... Я

 ще  не  знаю,  хто буде Генеральним прокурором, а вам

 уже відомо.  Не треба про це говорити.

      Пропозиція   Камінського   про   стан   справ  в

 вугільній  промисловості,  в  вугільній  галузі,  цей

 документ   готується.  Олександр  Михайлович,  я  так

 розумію   вас,   так,  про  стан  справ  у  вугільній

 промисловості.  Будь  ласка, увага. Питання, про стан

 справ    у    вугільній   промисловості.   Пропозиція

 Камінського,  яка вчора звучала на нараді з шахтарями

 і керівниками уряду. Так?

 

                     -13А-

      (шум)

      Я   прошу  вибачити,  передаю  те,  що  говорять

 Кожушко  Олександр Михайлович. Що Президія розглянула

 ініціативу   з  цього  приводу,  прийняла  відповідну

 постанову,  доручення  дано  комісіям, для підготовки

 цієї,  цього  питання  на  розгляд Верховної Ради про

 стан   справ   у   вугільній  промисловості  із  тими

 заходами,  про  які... Не так ставиться питання? Будь

 ласка, Камінського ще раз увімкніть.

     

      КАМІНСЬКИЙ

     

      Олександр   Олександрович.  Справа  в  тому,  що

 Комісія  розглянула  на  засіданні  вже  це  питання.

 Наробила  відповідні  документи,  внесла на Президію,

 але  на  Президії  чомусь не включили на цей тиждень.

 Тому  я  наполягаю  на  тому, що користуючись тим, що

 зараз тут є шахтарі, котрі хотіли почути, як Верховна

 Рада  вирішує  питання.  Тут  справа  в  тому,  що ми

 якимось  чином втручаємось в роботу виконавчої влади,

 але  повірте,  це  визвано  тим,  що  виконавча влада

 зовсім  нічого  не робить по вугільній промисловості,

 наполегливо   пропоную   поставити   це   питання  на

 голосцування.   Тим   більше,   що   комісія   готова

 доповідати.   Міністр   вугільної  промисловості  теж

 готовий  доповісти  вам  про  стан  справ  і уряд хай

 доложе,   як  він  виконує  ті  постанови,  котрі  ми

 приймали  ще  з  1994  року. І хай би і Президент тут

 побув.

 

                      -13Б-

     

      ГОЛОВА.   Я зрозумів.

      Я   тоді,   з  вашого  дозволу,  на  голосування

 поставлю  питання  про доручення Кабінету міністрів і

 відповідним  комісіям  Верховної  Ради підготувати на

 розгляд  Верховної  Ради  питання  про  стан  справ у

 вугільній промисловості.

             (Шум у залі)

      В червні місяці.

      Ну,  послухайте,  мова  йде про програму. За два

 дні це ж не робиться, ви ж це добре знаєте.

             (Шум у залі)

      Я ще раз прошу вас, доручення Кабінету Міністрів я 
 я                           - 14 - я 

 і  комісії Кожушка у червні місяці винести на розгляд

 Верховної  Ради  питання  про  стан справ у вугільній

 промисловості. Ставлю на голосування це питання, будь

 ласка, підтримайте цю пропозицію.

      "ЗА"

       Кожушка увімкніть. Одну хвилиночку.

 

      КОЖУШКО.   Уважаемые   коллеги,   наша  комиссия

 рассмотрела  ход  выполнения постановлений Верховного

 Совета,    которые    мы    принимали   по   угольной

 промышленности.  Вместе  с ним и рассмотрела вопросы,

 приказы  и  указы,  которые  издавались  по  угольной

 промышленности  министерством,  Кабинетом министров и

 Указы Президента.

      Комиссия  установила,  что за 1993-1994 год было

 издано  по  этому  вопросу  10 постановлений. Ни одно

 постановление не выполнено.

      Комиссия   подготовила  докладную  на  Президиум

 Верховного  Совета  с  предложением  рассмотреть этот

 вопрос  на  Президиуме,  и  дальше  Президиум  решит,

 включать  этот вопрос в повестку дня сессии Верхоного

 Совета или нет.

      В  понедельник такое рассмотрение было. Я не был

 на Президиуме, был заместитель. председателя комиссии я 
 я                           - 15 - я 

 товарищ  Татаринов.  Он  сказал,  что  на  Президиуме

 принято решение: подготовить за подписью Презседателя

 Верховного   Совета   от   имени  Президиума  на  имя

 Правительства   письмо  по  решениею  этих  вопросом.

 Учитывая    то,    что    вчера    в    Правительстве

 рассматривались  вопросы  именно  шахтеров  (там  350

 человек),  вечером  их  принял Президент, сегодня они

 рассматривют 19 пунктов. Вчера заверил Президент, что

 все,  тоесть  17  пунктов он принимает данный вопрос,

 поэтому у меня лично, как у человека..., я выступал и

 говорил  по  этому  вопросу,  что  не принято главное

 политическоре  решение,  что уголь в Донбасе основной

 топливно-енергетический  ресурс  и  до  того времени,

 пока  оно  не  будет  принято,  мы  не решаем главный

 вопрос,   выплатим   зарплату,   а  уголь  продолжает

 завозиться из вне. Поэтому на мой взгляд, этот вопрос

 он  политический  и  его  необходимо  решить,  ибо мы

 должны  в  бюджете  корректировки  то, что предлагает

 комиссия,  утвердить  этот  вопрос. Если мы поддержим

 бюджетом,   запишем   то,   что   было   в   угольной

 промышленности   записано,   решим   вопрос.  Поэтому

 целесообразно, ну, вот два раз подряд Правительство и

 мы, на мой взгляд, сейчас...

 я 
 я                           - 16 - я 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. будь ласка.

      Ситуація   зрозуміла.   Звернення  від  Президії

 направлено  Кабінету  Міністрів.  Давайте зробим таке

 докучення  нашій  комісії:  забезпечити  контроль  за

 виконанням...,  за  проходженням  і  цього звернення,

 реагуванням  Кабінету  Міністрів, і при потребі ми це

 питання окремо розглянемо на Верховній Раді.

      Я  думаю,  що  ніхто  не буде заперечувати,  але

 тоді   треба   чітко   сформулювати,   що   ми   саме

 розглядаємо.  Чи  ми розглядаємо окремі статті Закону

 про   бюджет   стосовно   вугільної   галізі,  чи  ми

 розглядаємо  якісь  окремі,  скажем  там,  питання пр

 оподаткування,  або  якщо це вимагатиме законодавчого

 врегулювання.

      А якщо сьогодні виконавча влада в особі Кабінету

 Міністрів  остаточно вирішує ці питання позитивно, то

 тоді немає потреби якимось чином втручатися Верховній

 Раді,  тим більше, що законодавчої основи для цього в

 них досить.

      Тому  ми даємо доручення Комісії Кожушка тримати

 на  контролі  це питання і при потребі проінформувати

 Верховну  Раду,  можливо,  навіть давайте так -через

 тиждень   він  проінформує  про  хід  реалізації  тих

 доміовленостей. я 
 я                           - 17 - я 

      Значить,  тоді,  ще  раз  прошу: даємо доручення

 Комісії  Кожушка через тиждень проінформувати про хід

 виконання домовленостей стосовно вугільної галузі.

      Ви  візьмете  своїх  5  хвилин  використати  для

 цього.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Одну  хвилиночку. І перспективу розвитку галузі.

 Це питання Кабінету Міністрів.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Одну  хвилиночку,  зараз.  Пропозиції Ілясевича,

 Вітовича   відносно   того,  що  будем  розглядать  у

 п'ятницю,   у   контексті  вашого  запитання  нічого,

 скоріше  всього,  нічого,  тому  що  поки  що  нічого

 готового нема для розгляду.

      А   тепер  є  ті  питання,  які  треба  сьогодні

 розглянути. Я просив би приступити до роботи над цими

 питаннями.

      Одну хвилиночку, одну хвилиночку, все.

      Олександр  Григорович,  Олег  Григорович,  ви по

 тому питанню, що тільки що говорили?

      Панасовський, будь ласка.

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

 я 
 я                           - 18 - я 

      147-ой.

      Александр  Александрович,  сегодня  положение  в

 экономике  страны  характеризуется  как критическое и

 может   быть   еще   более  усувгублено.  Я  вынужден

 обратиться  и  к вам, и ко всем народным депутатам по

 чрезвычайно важному вопросу, связанному с подготовкой

 обкектов  эенергетики  к  работе, предстоящий осенне-

 зимний  максимум.  Прошедшая зима показала, насколько

 может  быть  уязвимым  наш весь народно-хозяйственный

 комлекс, если возникают проблемы в отрасли энергетики.

      Благодаря невероятным усилиям энергетиков страны

 и  вашей помощи, теплой зиме, энергетический кризис в

 украине  развития  не  получил. Наш долг не допустить

 повторения ситуации. Однако сегодня энергетики лишены

 возможности  проводить  даже  в  минимальных  обкемах

 ремоны  на  станциях,  закупать  топливо  для текущих

 потребностей и для создания зимних запасов.

      Практически  полностью  парализована  финансово-

 хозяйственная  деятельность  предприятий  и отраслей,

 причина - неплатежи.

      Сбор средств за реализованную(...) снизился с 90

 процентов  в  декабре прошлого года до 20 процентов в

 настоящее время.

      Сегодня задолженность отрасли достигла почти 110 я 
 я                           - 19 - я 

 триллионов   карбованцев,   мы   допустили   с   вами

 стратегическую  ошибку  ставшую  роковой,  в  декабре

 прошлого  года,  мы  сделали  поправку  к  статье  16

 Конституции   Закона  Украины  про  бюджет  изменивши

 очередность платежей.

      Мы  усугубили положение, не работает энергетика,

 не работает промышленность, нет поступлений в бюджет,

 этот  факт отражен в экономическом докладе Президента

 и в вашем выступлении.

      Александр  Александрович  мы  приведем отрасль в

 упадок,  а  Украину  в  предстоящую зиму к катастрофе

 общенациональной.

      Необходимо   немедленно   внести   изменения   в

 действующий  порядок,  рассчетов  за  электроэнергию,

 сохранить  на  1995 год, действовавший в 1994 порядок

 первоочередности  платежей,  за  отпущенную энергию и

 энергоносители. Это сделать нужно немедленно, сегодня

 и проголосовать.

      На  ваше  имя  и  на  имя на Марчука подготовить

 обстоятельную    записку,    ее    надо   рассмотреть

 немедленно.

 

      ГОЛОВА.  Олег  Григорович,  я  прошу  вас,  якщо

 Кабінет  Міністрів, аналізуючи ситуацію звернеться до я 
 я                           - 20 - я 

 нас  з  пропозицією  про зміну платежів, або внесення

 змін   до   законів   відповідниз,  ми  розглянемо  і

 підтримаємо Кабінет Міністрів.

      Але  самостійно  браті  на  себе ті питання, які

 підходять   під   юрисдикцію  Кабінету  Міністрів  ми

 немаємо права.

      Я прошу вас Олег Григорович.

      (Шум в залі)

      Значить  нехай  Кабінет  Міністрів  звернеться з

 цього  приводу.  Будь  ласка,  він володіє ситуацією,

 відповідає за ситуацію теж.

      Слухається    питання   про   проект   постанови

 Верховної  Ради  України  "Про застосування статті 28

 Закону  "Про  державний  бюджет України на 1994 рік".

 Доповідає   Ільїн   Віталій   Никифорович,  начальник

 Головної  державної  оподаткової інспекції, заступник

 міністра  фінансів України.

      Я  прошу  уваги.  І  Віталій  Никифорович,  одну

 секундочку, паузу зробіть.

      Я  прошу всіх вас, вашої згоди. Це питання в нас

 дебатується  вже  протягом  більше місяця у сесійному

 залі.  Є висновки експертів, різноманітні думки тощо.

 Будьте  дуже уважні. Голосувати скоріше всього будемо

 поіменно.  Вносились  такі  пропозиції. Для того, щоб я 
 я                           - 21 - я 

 прийняти зважене відповідальне рішення.

      Тому,  по-перше,  суть  проблеми мабуть уже всім

 відома.  Інформацію  зробить зараз доповідач. Задасте

 йому  запитання.  Роблять співдоповіді депутати наші,

 ті, що визначені. А потім за короткою схемою -2, 2 -і

 будемо ставити на голосування поіменно. Іншого виходу

 просто немає, ми повинні приймати рішення.

      Будь  ласка, Віктор  Никифорович.

 

      ___________.  Шановні  народні депутати, шановна

 Президія,    окремі    підприємства    з   іноземними

 інвестиціями, в складі яких є кваліфікаційна іноземна

 нветсиція,  яка  була  належним  чином зареєстрована,

 посилаючись на Декрет Кабінету Міністрів від 20. 05.93

 року  про режим іноземного інвестування, вважають, що

 вони  повинні  звільнятисі  від  податку на добавлену

 вартість  і акцизного збору по імпортних товарах на 5

 років  як від нових податків, які не були передбачені

 законодавчими  актвми  України  на  момент  прийняття

 зазаначеного декрету, тобто, на 20.05.93 року .

      На  звернення  їх  до  арбітражних судів з цього

 питання,  еякі  арбітражні суди України визначили, що

 податок  на  добавлену  вартість  і  акцизний збір на

 імпортні   товари,   що  ввозяться  підприємствами  з я 
 я                           - 22 - я 

 іноземними  інвестиціями  в  порядку  їх  справляння,

 передбаченого   статтею   28   Закону   України  "Про

 державний   бюджет   на  1994  рік  є  новими  видами

 податків,  а  тому  згідно Декрету Кабінету Мінітсрів

 про  режим  іноземного  інвестування,  підприємства з

 іноземними інвестиціями звільненні від нових податків

 на 5 років. Цими рішеннями Арбітражних судів.

      Кабінет  Міністрів  України  такі рішення вважає

 помилковими   і  такими,  що  невідповідають  діючому

 законодавтсву.

      Закон  України  про іноземні інвестиції прийнято

 Верховною  Радою  України  у березні 1992 року Декрет

 Кабінету  Міністрів про режим іноземного інвестування

 прийнято 20 травня 1993 року, в якому зазначено, що у

 випадках,  коли  Законами України встановлюються нові

 види  податків,  які  не  були передбаченні на момент

 прийняття  закону  та  Декрету існуючі підприємства з

 іноземними  інвестиціями  звільняються  від  них на 5

 років.

      В  той  же  час  Закон  України  про  податок на

 добавлену  вартість  прийнято Верховною Радою України

 20,  12 1991 року, тобто, до прийняття Закону України

 про  іноземні  інвестиції  майже  на  4 місяці раніше я 

      я                - 23 - 24 - 25 - я 

 

 я  

 прийнято закон "Про податок на добавлену вартість" і,

 згідно  цього  закону  платниками одатку на добавлену

 вартість є підприємства і організації, які відповідно

 до  законодавства України мають статус юридичних осіб

 і    підкреслено    в   статті   другій:   "включаючи

 підприємства з іноземними інвестиціями, що здійснюють

 виробничу та іншу комерційну діяльність".

      Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів від 26.

 12.  92  року  "Про  податок  на  добавлену вартість"

 об'єктом оподаткування

     

     

     

     

      
 я                           - 26 - я 

 

 імпортних  товарі, є різниця між цінами їх реалізації

 за    національну    валюту    України,   за   митною

 закупівельною   вартістю   прорахованною   за  курсом

 Національного  банку  України,  що діє на день подачі

 декларації.

      Стосовно   оподаткування   імпортних:  сировини,

 матеріалів,..................    виробів,   то   вони

 включалися   до   вартості  виготовлених  товарів  та

 оподатковувались   у   складі  готової  продукції  на

 території    України.   При   цьому   виключень   для

 вітчизняних   товаровиробників   та   підприємств   з

 іноземними   інвестиціями   не   передбачено   і   не

 передбачалось.

      Статтею  28 Заколну України "Про держаний бюджет

 на  1994  рік",  яка  введена  в дію з 18 лютого 1994

 року,  було  змінено  об  єкт оподаткування імпортних

 товарів.  Цією статтею передбачено справляння податку

 на  добавлену вартість та акцизного збору, виходячи з

 митної  вартості  імпортних  товарів, прорахованих за

 курсом  Національного  банку  України  на дату почачі

 вантажної митної декларації в митний орган.

      Необхідність  у запровадженні такого методу була

 пов'язана  з  недосконалістю  механіму  оподаткування я 
 я                           - 27 - я 

 імпортних  товарів, а також неможливості послідуючого

 контролю  зі  сторони  органів  податкової  служби за

 повнотою  сплати  таких  податків  через  відсутність

 необхідної інформації щодо  конкретних іпортерів.

      Крім   цього     сплата   податку  на  добавлену

 вартість  по  імпортних  товарів перенесена з готової

 подукції  на  кордон,  тобто  сплата згідно статті 28

 повинна була проводитись при перетині митного кордону

 України.  Даною  статею  жодних  винятків для окремих

 суб'єктів  підприємницької  діяльності,  в тому числі

 для  підприємств  з  іноземними інвестиціями, не було

 передбачено.

      Враховуючи   наведене,   протягом   1994   року,

 керуючись  Законом  України  від  1. 02. 94 року "Про

 державний  бюджет  України  на 1994 рік" та Декратами

 Кабінету   Міністрів   "Про   податок   на  добавлену

 вартість", "Про акцизний збір", "Податок на добавлену

 вартість  та  акцизний  збір з інпортних товарів", що

 ввозились  підприємствами  з іноземними інвестиціями,

 стягувалися  до  бюджету  на загальних підставах. При

 цьому фактично сплачені непрямі податки враховувалися

 такими  підприємствами в ціні товару чи включалися до

 вартості виробленої ними продукції, робіт або послуг,

 утримувалися  з  покупців  таких товарів, у яких суми я 
 я                           - 28 - я 

 податку  на  добалену  вартість  за придбані імпортні

 матеріально-технічні    ресурси   враховувались   або

 відшкодовувались при розрахунках з бюджетом.

      Викладене  свідчить,  що  податок  на  добалвену

 вартість для підприємств з іноземними інвестиціями не

 є  новим податком, введеним в Україні після прийняття

 Закону  про  іноземні  інвестиції,  і не може бути, і

 тому пільга, передбачена в статті 31 Декрету Кабінету

 Міністрів  від  20. 05. 93 року "Про режим іноземного

 інвестування",  не  може  бути  застосована  для  цих

 товарів.

      Враховуючи   наведене   просимо  Верховну  Раду

 України  прийняти  рішення з цього питання для зняття

 розбіжності  у тлумаченнях між арбітражними судами та

 податковою службою.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Віктор Некифорович, а ваша позиція яка?

 

      _____________

      Моя  позиція  така,  що  я  чесно, відверто і зі

 стопроцентною впевненістю доповідаю, що це не є новий

 податок,  це  просто  надуманий  тезис,  що  це новий

 податок. я 
 я                           - 29 - я 

      Ось   Закон,   який   був   прийнятий  Верховною

 Радою(..........)(..........)  добавлену  вартість, в

 якому   чітко   сказано,  що  платниками  податку  на

 добавлену   вартість   є  підприємства  з  іноземними

 інвестиціями.

      При  прийнятті  цього  Закону було визначено, що

 оскільки   на  полицях  магазинів  на  Україні  немає

 ніякого  товару,  було  прийнято  рішення  в  Законі,

 стаття  3, записано:"Об'єкт оподаткування",-виключили

 імпортні   товари  не  тільки  для  СП,  а  для  всіх

 юридичних  осіб,  які  завозили  імпортні  товари  на

 територію України.

      З   прийняттям  Декрету  через  рік  майже  "Про

 податок   на   добавлену   вартість"  трошки  товарів

 добавилось  на  Україні,  і  вирішили, що частково цю

 пільгу  треба  забрати.  Стали оподатковувати різницю

 між  ціною  товарів,  яка  заявлена на митниці митною

 ціною, і ціною реалізації на території України. Тобто

 вся  надбавка  оподатковувалась податком на добавлену

 вартість.

      Коли приймали Закон "Про бюджет на 1994 рік" цих

 товарів імпортних вже було засилля у нас на території

 України.  Тому  вирішено  було  повністю  забрати  цю

 пільгу і перенести сплату на кордон. я 
 я                           - 30 - я 

 

      ГОЛОВА.  Ну, іще одне питання, оскільки воно є в

 документах.

      Будь ласка, запишіться на запитання, будь ласка.

 А  я  тим  часом  коротеньке запитання: чи не приведе

 вжиття  цих  заходів,  ну, таке уточнення, що це не є

 новий  податок  до  подальшої,  подальшого  переходу,

 скажем так, бізнесу у нелегальну сферу.

 

      _____________

      Я  думаю, що це не приведе і не повинно првести,

 оскільки податок сплачується на кордоні.

      Якщо  завозиться імпортна продукція, він повинен

 бути сплачений, це податок.

      Існує схема контролю, згідно з якою митники...

 

      ГОЛОВА. 15 хвилин вистачить для запитань?

 

      _____________

      ...розмитнюють товари (..........)(..........)

  пред'явлення...

  існує схема контролю, згідно з якою митники ...

 

      ГОЛОВА.   15   хвилин  вистачить  для  запитань. я 
 я                           - 31 - я 

 Вистачить,  виставте  на  табло,  15  хвилин, Шандрюк

 прошу.

 

      ___________. Документів про сплату податку.

 

      ___________. Шановний доповідачу, чи не здається

 вам,  що в тих умовах, коли крім назви по суті нічого

 не  залишається  спільного  з об'єктом оподаткування,

 базового, як це має місце в цьому випадку.

      Ця   ситуація  нагадує  наприклад  таку  життєву

 ситуацію, коли укладається угода, про продаж цукерок,

 коли   покупець   сплачує  гроші,  продавець  витягує

 солодкі  начинки,  начинує  її  зовсім чимось іншим і

 повертає покупцеві. Мені дуже ця ситуація нагадує те,

 що...

 

      ___________.  Мені  це  не  нагадує,  тому  що в

 другій  статті чітко визначено Закону, від 1991 року,

 що    платниками    є   підприємства   з   іноземними

 інвестиціями, але держава пішла на те, щоб дати якусь

 пільгу,  на якийсь період, ця пільга проіснувала рік,

 потім  частину  пільги  забрали, ще нарік дали тільки

 частину  пільги, а тепер вирішили, що достатньо у нас

 товарів цих, і пільгу цю не треба давати, тим більше, я 
 я                           - 32 - я 

 що  сплачують цей податок, не спільні підприємства, а

 сплачують  покупці  товарів,  ті  хто  використовують

 товари, тобто ми з вами.

 

      ГОЛОВА. Сластьон.

 

      ___________. Слово передає Найді.

 

      ГОЛОВА. Найда прошу.

 

      НАЙДА

 

      Уважаемый  Виталий  Никифорович, Херсон, фракция

 Коммунистов, Найда 396 округ.

      Все-таки  единого  подхода  здесь не может быть,

 что тому запретить, или на всех наложить.

      Если  у нас инвестиции действительно на развитие

 промышленности, на развитие строительства, то есть на

 развитие  производства,  и  здесь  мы  должны конечно

 такие товары, которых у нас нет, и крайне необхимы, и

 если  это  есть  СП,  то мы с вами должны смотреть, и

 конечно  какие-то  давать  льготы,  а  если это опять

 продажа пепсиколы, и всех остальных товаров, которые,

 а  нас  наши заводы останавливаются и фабрики, (...), я 
 я                           - 33 - я 

 то  конечно  здедсь и не 20 так как вы предлагаете, а

 28  мы с вами должны. Мы с вами говорили на эту тему,

 и  просили  вас  проанализировать через ваши обласные

 службы,  чтобы  не  было  такого  единого подхода, не

 может  быть  чтобы  всем  абсолютно отрезали, а потом

 включали.

      Давайте  вначале  посчитаем  хорошенько,  и  все

 сделаем, чтобы не возвращаться каждый раз, и чтобы не

 ходили  к  вам  и к нам с торбами сюда, чтобы просили

 персмотреть то или иное решение.

      То   есть,   нацелить   наш   Закон   именно  на

 производство,  создать  условия.  Есть и не много их,

 этих  СП, которые нацелены на производство. И их надо

 сберечь.

      Спасибо.

 

      ___________.

 

      Я  понял ваш вопрос. Значит, мы по просьбе вашей

 проанализировали  по  городу  Киеву  оп  тем  СП,  по

 которым  были  приняты решения арбитражных судов. Вот

 мы   дали   вам   информацию   по   33-ем  совместным

 предприятиям. Из этих 33-ех совместных предприятий (у

 вас   есть   эта  информация)  только  2  предприятия я 
 я                           - 34 - я 

 занимаются  производственной деятельностью, остальные

 предприятия   занимаются   иипортом   и   реализацией

 товаров.

      (Шум в залі)

      Такое же положение.

 

      ГОЛОВА. Павловський.

 

      ___________.

      Но  это  не  может  служить все-таки основанием,

 понимаете?   Каким   видом  деятельности  занимается.

 Сонованием  сегодня  должно служить то, что это новый

 закон  или не новый Закон для совместных предприятий.

 Этот Закон не является новым.

 

      ___________.

      Віталій  Никифорович,  скажіть,  будь ласка, про

 які суми йде мова? Тобто, які суми ми хотіли би дехто

 з нас подарувати посередницьким структурам за рахунок

 нашого покупця.

 

      ___________. /

      Я б не хотів подарувати ці суми структурам.

 я 
 я                           - 35 - я 

      ___________.

      Дехто  хоче.  Назвіть,  будь ласка, про які суми

 йде мова.

 

      ___________.

      Значить,  в  мене дані є про те, що по прийнятим

 рішенням арбітражних судів, по прийнятим рішенням, 92

 рішення на сьогодні прийнято, і рішення продовжуються

 приймати, недивлячись на те, що вищий арбітражний суд

 написав листа арбітражним судам про те, що утримались

 від  рийняття  рішень  до вирішення питання Верховною

 Радою.  92  рішення  на  суму  близько  50  мільярдів

 карбованців.

      Але   якщо   обрахувати   всю  суму  податку  на

 добавлену  вартість, яка сплачена з імпортних товарів

 спільними  підприємствами  за  минулий  рік,  то вона

 виливається  в  32  трильйони  карбованців. Приблизно

 така  сума  буде  втрачена бюджетом в поточному році,

 якщо  не  буде  визнана  позиція  Головоної державної

 податкової інспекції.

 

      ГОЛОВА.Чукмасов.

 

      ЧУКМАСОВ С.О. я 
 я                           - 36 - я 

 

      Чукмасов, Петровский избирательный округ 81.

      Уважаемый   Виталий   Никифорович,   в  принятии

 каждого закона и вынесении решения должна быть какая-

 то определенная логика.

      Сегодня  вы  говорите  о  том, что чисто с точки

 зрения  Закона  действуете  правильно, однако то, что

 сегодня   наблюдается   в   жизни,   не   совсем  это

 подтверждаем,  если  вы  бываете  на рынках, в том же

 самом  городе  Киеве и видете как торгуют челночники,

 те  же  санные  товары стоят в раз пять шесть дешевле

 чем в магазине, наверное из этого нужно делать какие-

 то  выводы,  мы  тем  самым  заганяем  сегодня в тень

 большие  суммы денег, те которые сегдня уходят просто

 по  любым  каналам  люди  уезжают  сегдня за границу,

 приобретают  там  вещи,  здесь перепродают, не платят

 никаких вообще налогов.

      Те   же  самые  предприятия,  их  можна  назвать

 посреднеческими,  производственных любых форм, но они

 подконтрольны все-таки государству, государство может

 влиять и брать с них какие-то налоги.

      Пожалуйста  обкясните  какая  логика в действиях

 налоговой   инспекции,  и  что  вы  получаете  больше

 сегодня,  при  ввидении  такого  закона,  или при его я 
 я                           - 37 - я 

 отмене, пожалуйста.

 

      ___________.  Я  приглашаю  вас  вместе  со мной

 поехать  на  рынок  и  посмотреть  платят  налоги эти

 челночники или нет.

      Сегодня  существует  налог  на промысел, здесь в

 Верховном  Совете принимался этот налог, и я могу сам

 лично  был  на  рынках,  ни один раз, и организовывав

 такие проверки. Более 90 процентов людей, которые там

 торгуют  имеют  оплаченные либо разовые патенты, либо

 они  занимаются  предпринимательской деятельностью, и

 выплачивают налоги с тех доходов, которые получают.

      Я  конечно  не  могу  гарантировать,  что со ста

 процентов   получают,   какие-то   потери   есть,  но

 большинство  из них более 90 процентов имеют патент и

 имеют      удостоверения     на     право     занятия

 предпринимательской   деятельностью.  Давайте  вместе

 посмотрим.

      Но я был на рынках, и не один раз.

      Теперь,   что   касается   позиции  в  тоношении

 совместных   предприятий.   Я   считаю,   что   перед

 законодательством   олжны   быть   все   равны.   Это

 совеместные   предприятия,  частные  предприятия  или

 государственные- перед законом должны быть все равны. я 
 я                           - 38 - я 

 

      ГОЛОВА. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.

      Спочатку,  Олександр  Олександрович,  до  вас, в

 зв'язку  з тим, що вчора р яд депутатів, в тому числі

 і  Марченко,  піднімала  питання, що поскільки завтра

 стоїть  питання  в нас про межу малозабезпеченості, а

 сьогоднішнє  питання,  яке  ми  обговорюємо  в тій чи

 іншій мірі пов'язано з тим, що ми повинні поповнювати

 дохідну  частину  нашого бюджету, то ми нагадуємо, що

 все-таки  потрібно  переговорити з Президентом, і щоб

 до  завтрішнього дня знплп позицію Президента по межі

 малозабезпеченості  -чи можемо ми її прийняти, в якій

 мірі,  як  на це дивиться Президент і виконавча гілка

 влади.

      І тепер конкретне запитання по даному питанню до

 доповідача.   Поскільки   ми  дуже  багато  говоримо,

 акценти  ставимо  про приведення нашого законодавства

 до  якихось  європейсіьких  стандартів, цивілізованих

 стандартів,  то  в мене к онкретне запитання, Віталій

 Нікіфорович: скажіть, будь ласка, який порядок сплати

 податку  на  добавлену  вартість  і акцизного збору в

 інших   країнах,   в   тому   числі,   в  так  званих я 
 я                           - 39 - я 

 постсоціалістичних  країнах,  чи  ми  діємо в якомусь

 напрямку  в  такому,  в  якому  йдуть інші краєни, чи

 мають  ці  ваші  пропозиції  в  податковій інспекції,

 якісь  свої  особливості  пов'язані  із особливостями

 нашого ринку, із особливостями стану нашої економіки.

      Дякую.

 

      ___________.  Дякую за запитання.

      Я  в  своїй  доповіді не торкався цього питання,

 тому  що  це  наша  внутрішня справа. І посилатись на

 досвід  країн  інших  по цьому питанню я би не хотів.

 Але я можу дати інформацію, що така система діє майже

 в  усіх  країнах.  В  тому  числі і в країнах бувшого

 Союзу.

      Стягується   податок  на  добавлену  вартість  і

 акцизний  збір  при  перетині кордону з повної митної

 вартості товарів.

 

      ГОЛОВА. Лановий.

 

      ЛАНОВИЙ

 

      Дякую.  Я  хотів запитати, чи не вважає шановний

 доповідач, що сплата податку на добавлоену вартість з я 
 я                           - 40 - я 

 ціни,  яка  включає  митну  ціну  товара,  є фактично

 дублюванням  митного  тарифу  і  подвійним  стяганням

 податку  з  одного  і того товара, який перетинає наш

 кордон?   І  чи  не  буде  це  ударом  не  тільки  по

 підприємствам з іноземними інвестиціями, не тільки по

 товарам  споживчого  призначння ( а  я думаю споживчі

 товари нам також потрібні, як і всі інші товари), а й

 по  сировині,  і  про  зміщення  у  підприємств,  які

 потребуватимуть  не  тільки  товарів  споживчих,  а й

 сировини,  технології,  ноу-хау і тому подібне? І все

 це  буде  подвійними  податками обкладатися. Це перше

 запитання.

      А   друге  питання.  За  моїми  оцінками  доходи

 бюджета  в  1995  році  в  два  рази нижчі в реальних

 цінах,  в  реальних вартісних оцінках і чинниках, ніж

 бюджет  19912  року.  Приблизно  зараз  10  мільярдів

 доларів  доход  бюджету,  а  в 1991 було 20 мільярдів

 доларів  дохлди бюджету. А тим не менше ми кожний рік

 збільшуємо  податки  думаємо, що ми збільшуємо доходи

 бюджету.  На  самому  ділі  ми  все  глибше  і глибше

 поглиблюємо  кризу,  спад прибудковості, доходності і

 сплату  до  бюджету. Отже спростуйте мої ці кількісні

 аналітичні оцінки чи підтвердіть їх.

 я 
 я                           - 41 - я 

      ___________.  Шановний Володвмир Тимофійович, що

 стосується  пеншого  питання.  Чи  не  є  це подвійне

 оподаткування?

      По-перше.  У  всіх країнах прийнята практика, що

 експорт товарів звільняється від податку на добавлену

 вартість.  Тобто при експорті товарів, щоб зацікавити

 свого  товаровиробника,  держава  не  стягує  з нього

 податок  на  добавлену  вартість. В той же час у всіх

 країнах  прийнято  норму згідно з якою імпорт товарів

 оподатковується   податками  на  добавлену  вартість.

 Тобто  імпорт  товарів  оподатвовується  податками на

 добалену вартість. Тобто імпортує товар із Сполучених

 Штатів,  получені  Штати передають нам частку податку

 на добавлену вартість. Я вас не перебивав.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть, говоріть.

 

      ___________. Я вибачаюсь.

 

      ГОЛОВА. Відповідайте, а потім.........

 

      ___________. В Німеччині, або в інших країнах, а

 податок  на  добавлену вартість, ви знаєте, введено в

 125 країнах світу. я   я  Блок:0057    12:38:03    1111 --------------------------------------------------------------------------------

 

       я я  Блок:0058    12:37:52    SuperGirl --------------------------------------------------------------------------------

 я   я  Блок:0059    12:44:12    Marina --------------------------------------------------------------------------------

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги, сідайте на місце, прошу.

     

       ___________.   Шановні   колеги,   ми  сьогодні

 розглядаємо     дійсно    важливий    момент    такий

 законодавчий,  тому  що  треба  визначитись  і цілком

 свідомо     віддати     перевагу    чи    вітчизняним

 товаровиробникам,   захищаючи   власний   ринок,   чи

 продовжувати  підтримувати  спільні підприємства. І я

 хочу  наголосуту на тому, що сьогодні не йде мова про

 захисть  і пільги іноземним інвесторам. Це пільги тим

 нашим  комерціним  структурам,  які  створили спільні

 підприємства - ось про що йде мова.

      І,  до  речі, дуже цікаву підбірку експертиз нам

 запропонувала,  ну,  перш  за  все,  наша  Комісія  з

 економічної  політики,  але  тут  є  і  підписи інших

 комісій.

      Я  хочу  наголосити  на  тому,  що,  як  сказала

 Олександра  Володимирівна, вона і в цьому помилилась,

 не  було  однозначного схвалення і підтримки, бо ми з

 Володимиром  Романовичем  в цій комісії і підтримуємо

 інший  підхід.

      Так  ось, дуже цікава підбірка експертиз. Я хочу

 виділити  експертизу  Міжнародного валютного фонду. Є

 така   цікава   людина  в  Україні  -Алекс  Сундаков,

 постійний   представник  МВФ,  фкий  на  сторінці  25

 Віктору      Михайловичу     направляє     експертизу

 від............  від  23  лютого  1995  року. Але пан

 Сундаков  захотів  подати  перш  за  все  експертизу,

 заключення  експерта,  заступника  начальника відділу

 податкової   політики  управління  фіскальних  питань

 Міжнародного   фалютного   фонда   Хоуела........  Ця

 експертиза  була  виконана 6 січня 1995 року, і в цій

 експертизі

       я 

                         - 42 - я 

      Чи    є    це   подвійне   оподаткування,   якщо

 накладаються митні тарифи і так далі?

  Податок  на  добавлену

 вартість -це вид непрямих податків, які включаються в

 ціну товарних.............. сплачує той, хто споживає

 цей  товар,  а митні тарифи сплачує той, хто завозить

 цей товар. Так що тут подвійного оподаткування немає.

 Це перше.

      Оцінки  бюджетів.  Ну, я не знаю -ви враховуєте,

 Володимир  Тимофійович, ви враховуєте падіння обсягів

 виробництва у своїх оцінках?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Так пов'язано...

      І  ще я хотів вам сказати, що якщо ми звільняємо

 пілдприємства  (і  ця  думка і не закладалась в ніякі

 дтючі    нормативні   документи),   якщо   двільняємо

 підприємства  інші,  не власні підприємства (скажемо,

 іноземні,   спільні   і   так  далі),  ми  тим  самим

 дискримінуємо  свої  підприємства. Тому що вони, коли

 ввозять   імпортні   товари,   сплачують  податок  на

 добавлену вартість.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Вітренко, прошу. я 
 я                           - 43 - я 

 

      ВІТРЕНКО Н.С.

      Шановний Віталій Никифорович!

      Скажіть, будь ласка, зараз ми бачимо у Верховній

 Раді  такий  цікавий  розклад сил: одні..............

 спільні  підприємства,  інші  -намагаються  захистити

 інтереси  Державного  бюджету.  Скажіть,  будь ласка,

 чому   на   протязі  останніх  двох  років,  що  було

 причиною,  тому що не навели в цьому порядок? Чому ці

 податки,  які, дійсно, потрібно було брати з спільних

 підприємств,   не   сплачувались  до  бюджету?  І  як

 сьогодні  відреагують  спільні  підприємства,  бо йде

 мова,  що  це буде, ну, страшна така подія в Україні,

 на  те, що ми будемо з них брати нормальні ці податки

 на добавлену вартість та акциз?

 

      _____________  А  я  доповідаю, що податки ці ми

 брали  до цього моменту, але витримували шалений тиск

 з   боку   спільних   підприємств.   Ми   і  сьогодні

 продовжуємо  брати  ці  податки.  Щоб зняти цей тиск,

 вони  звертались  неоднократно і до Верховної Ради...

 до  Комісії Верховної Ради, до Кабінету Міністрів, до

 Президента,  податкової  інспекції,  щоб  зняти,  так

 сказать, це питання. І винести його на Верховну Раду, я 
 я                           - 44 - я 

 щоб  поставити  остаточну  крапку. А ми податки зараз

 брали і в 1992, 1993 і 1994 році з цих підприємств.

 

      ГОЛОВА.   Віктор   Никифорович,  ще...  оскільки

 підготовка  до цього питання йшла довга, таке... така

 теза,  мабуть  -кажуть,  що спільні підприємства, які

 займаються  виробництвом,  всі  сплачують  податок на

 добавлену  вартість  на імпортні комлектуючі вироби і

 на сировину. То у мене питання: чи сплачують і чи всі

 слачують?

 

      _____________

      Ну, на сьогоднішній день сплачують.

 

      ГОЛОВА. А ви всі чи ні?

 

      _____________

      Повинні  сплачувати  всі.  І податкова інспекція

 контролює  це питання. Але я вже назвав, що по92-ух є

 рішення  арбітражних  судів,  щоь  не  сплачувати цей

 податок.

 

      ГОЛОВА.  От  із  цих  32-ох,  що ви перевіряли в

 Києві,   скільки   займається  виробництвом,  і  вони я 
 я                           - 45 - я 

 сплачують чи ні?

 

      _____________

      Сплачують   всі,   а   виробництвом   із   33-ох

 підприємств  займається  2  підприємства. Тут от є СП

 "Віннер-Форд"  -автомобільні послуги і будівництво СП

 "Порцелат".

 

      ГОЛОВА. Ясно.

 

      _____________

      Іще  одне  СП -"Український мобільний зв'язок" -

 послуги телефонного зв'яку.

 

      ГОЛОВА. Добре. Сідайте, будь ласка.

      Співдоповідач   із   цього   приводу  від  трьох

 комісій:  Комісія з питань фінансів, Комісія з питань

 економічної  політики  і  Комісія з питань бюджету. В

 якій послідовності ви хочете виступати?

      Суслов?  Ну,  будь ласка, Суслов. Будьте уважні,

 звертаюся  ще  раз до депутатів усіх: питання, з одно

 боку,  надзвичайно  просте,  з іншого боку, -складне.

 Тому треба всім знати, про що голосуєте.

 я 
 я                           - 46 - я 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые  народные  депутаты,  в  повестке  дня

 Верховного Совета трудно найти другой вопрос, который

 так  долго  бы  готовился  к  рассмотрению сессии, по

 которому  проводилось бы такое количество экспертиз и

 по которому велась бы столь острая борьба.

      Комиссия   по  вопросам  финансов  и  банковской

 деятельности   приняла   решение   поддержать  проект

 Постановления,   предолженный   Правительством.   Нас

 поддержала  также  Комиссия  Кожушка  и,  насколько я

 знаю,  большинство  фракций  Верховного  Совета.  Эти

 вопросы рассматривали фракция коммунисты, социалисты,

 аграрии,   реформы,   Рух,   "Державность",   и   они

 высказались в опддержку той позиции, которую занимает

 наша комиссия.

      Не  согласны  с  позицией  Правительства и нашей

 Комиссии,  как  это  видно  из  розданного  депутатам

 альтернативного   проекта   постановления,   Комиссия

 Азарова, Таранова, Стритовича и Евдокимова.

      Очень  кратко  я  хочу  еще  раз  поставить  эту

 проблему.  Итак,  действительно, статьей 28-ой Закона

 Украины  "О  государственном бюджете на 1994 год" был

 изменен   порядок   взымания  налога  на  добавленную я 
 я                           - 47 - я 

 стоимость и акцизного сбора с импортных товаров.

      В  то  же время, частью второй статьи 31 Декрета

 Кабинета  Министров от 1993 года "О режиме иноземного

 инвестирования"     предусматривается    освобождение

 предприятий  с  иностранными инвестициями на 5 лет от

 новых видов налогов.

      Таким  образом,  достаточно  нам  дать трактовку

 налога  на  добавленную стоимость и акцизного сбора с

 импортных   товаров,   как  новых  видов  налогов,  и

 предприятия с иностранными инвестициями законно могут

 ставить вопрос о возврате им за счет государственного

 бюджета  Украины  уплаченных  налогов  за 1994 год, а

 также   об  освобождении  от  платы  этих  налогов  в

 дальнейшем.

      Это  и  произошло  без ведома Верховонго Совета,

 когда   с   конца  1994года  ряд  арбитражных  судов,

 действительно,   принял   решение   о  возврате  этих

 налогов, уплаченных совместными предприятиями за счет

 государственного  бюджета. Тем самым, как мы счытаем,

 взяли  на  себя  функции  толкования заонодательства,

 чего они безусловно  не  имели права делать.

      Именно   поэтому  Кабинет  Министров  Украины  и

 Высшый арбитражный суд обратились к нам, к Верховному

 Совету  с  просьбой  о  толковании  этой статьи 28. И я 
 я                           - 48 - я 

 правильно  сделал.

      Итак,  если правильно формулировать проблему, то

 мы  с  вами  обсуждаем  сейчас вопрос об освобождении

 совместных предприятий от уплаты налога на добавленую

 стоимость   и   акцызного   сбора  и  о  возврате  им

 уплаченных  анлогов  за 1994 год.

      Давайте   поанализируем   более   детально   эту

 ситуацию.   Во-первых,   с   точки  зрения  формально

 юридического спекта. Налог на добавленную стоимость и

 акцизный   сбор   существовали  в  налоговой  системе

 Украины  до  принятия  упомянутого  декрета  о режыме

 иноземного  инвестирования и уже поэтому не могт быть

 новыми видами налога.

      Поэтому  у  некоторых  розданных  вам материалах

 экспертиз   делается   попытка  другой  трактовки.  А

 именно.  трактовать  налог на добавленную стоимость и

 акциз  именно  как  специальные  налоги  с  импортных

 товаров.

      Статья    28   действительно   изменила   обкект

 налогообложения  и механизм взимания этих налогов. Но

 действующая на сегодня законодательство не лпределяет

 признаки  новых видов налогов. Обратите на спор между

 экспертами,   между   позицией   налоговой  инспекции

 инекоторыми  экспертизами,  там  высказывается личное я 
 я                           - 49 - я 

 мнение   экспертов,   и  претензии  экспертов  давать

 толкования законодательства, опирающиеся не на закон,

 только  на личное мнение, такие экспертизы не могут и

 не  должны  приниматься во внимание.

      Я   напоминаю   вам,   что   в   соответствии  с

 Конституцией  краины  исключительное право толкования

 законов    принадлежит    Верховному    Совету.    Мы

 законодатели, в сложившейся ситуации мы может принять

 любую   из   двух  предложенных  трактовок,  и  будем

 одинаково  правы.  Мы можем сказать, что это не новый

 вид алога, у нас есть все основания сказать, мы можем

 сказать,  что  это  новый вид налога. Поэтому давайте

 посмотрим на цену нашего с вами ответа.

      Итак,   обратимся   к   экономическому   аспекту

 проблемы. В начале о требовании возврата уплаченных в

 1994  году  предприятими  с иностранными инвестициями

 налогов.  Ам  уже напомнили, и эта справка есть у вас

 на  руках, что в 1994 году предприятия с иностранными

 инвестициями  везли  в  Украину  товаров  на  сумму 1

 миллиард 74 миллиона долларов, сумма потерь бюджета в

 современных  ценах  в  случае возврата ими уплаченных

 налогов оценивается в 32 триллиона   карбованцев.

      Ну,  вы  знаете состояние нашего бюдджета, и эта

 сумма  в  32  триллиона  вполне  сопоставима с общими я 
 я                           - 50 - я 

 расходами нашими на здравоохранение и образование, и,

 конечно,  депутатам  придется хорошо подумать, прежде

 чем  принимать  или  не  принимать решение о возврате

 этой суммы.

      Но  дело  даже  не  в  этом. Я, извините меня за

 непарламентское     выраение,     поражаюсь    вообще

 беспредельной  наглости  тех,  кто  требубет возврата

 совместным  предприятиям  уплаченных  налогов. Дело в

 том,  что  эти  предприятия  этих налогов не платили.

 Нелог на добавленную стоимость и акциз -это косвенные

 нологи,  которые  являются  н  адбавкой  к  цене,  их

 оплачивает   потребитель.   Эти  суммы  были  улпчены

 населением  Украины. Их предлагают вернуть сегодня за

 счет  бюджета совместным предприятиям. Наша комиссия,

 конечно, с этим категорически  согласиться не может.

      Но,  справедливости  рмди,  надо  сказать, что и

 наши   оппоненты   соглашаются  с  тем,  что  вернуть

 уплаченные  в  прошлом  году  налоги  нереально,  и в

 проекте,  который  вам роздан, от остальных названных

 комиссий тоже предлагается из не возвращать. То есть,

 тем  самым  отменить  те  решения  арбитражных судов,

 которые уже приняты. Но теперь ставка делается на то,

 чтобы  освободить в дальнейшем совместные предприятия

 от уплаты этих налогов, начиная с этого года и далее, я 
 я                           - 51 - я 

 опираясь на упомянутую норму Декрета.

      Давайте  еще  раз  задумаемся о каких совместных

 предприятия  и  о защите каких иностранных инвестиций

 идет  речь? Речь идет только о предприячтиях  занятых

 импортом товаров. В тех случаях, когда осуществляются

 реальные  инвестиции в производство, когда совместное

 предприятие,  то  ради  чего мы его сюда в основном и

 зовем,  то есть налаживает производство, оно ведь при

 реализации   своей   продукции   платит  и  налог  на

 добавленную  тоимость  и  акциз,  и  никакого лобби в

 пользу  именно этих предприятий, как выясняется, нет.

 Их  интересами меньше всего кто-то озабочен и больше

 всего  озабочены  интересами тех предприятий, которые

 завозят  сюда предметы ширпотреба, табак, алкогольные

 изделия   и   так  далее.  Вы  понимаете,  что  такое

 освобождение   завоза  таких  товаров  от  налога  на

 добавленную стоимость и акцизова.

      Вот   по  справке  налоговой  инспекции  в  цене

 импортной  водки,  61  процент  в цене составляют эти

 налоги.  Это  какая получается дополнительная прибыль

 тех,   кто  занимается  такими  операциями  в  случае

 освобождения их от налога.

      Ну,  и  наконец,  в  заключение  о  политическом

 аспекте  этой  проблемы.  Я уже сказал, что мы вправе я 
 я                           - 52 - я 

 будем  принять сегодня любое решение и буде одинаково

 правы.  Только второй вариант, то есть трактовка, что

 это  новые налоги, означает выдачц значительных льгот

 совместных  предприятий занятых торговыми опрерациями

 за счет государственного бюджету.

      И   так  на  одной  стороне  у  нас  оказываются

 интересы  бюдета, государства и украинского народа, а

 на   другой   интересы   предприятий  с  иностранными

 инвестициями    и   интересы   людей,   которые   эти

 предприятия предствляют.

      Голосование покажет политическую расстановку сил

 в  Верховном  Совете,  поэтому мы предлагаем провести

 голосование  в  поименном режиме, и смею вас уверить,

 то  большинство,  которе  определится  по результатам

 голосования,    будет    намного    более    реальным

 политическим  большинством  в  Верховном  Совета чем,

 например, при голосовании про Закон про владу или про

 что  угодно. Потому что речь идет о том, что мы можем

 и  должны  обкединиться на основе защиты национальных

 интересов,  на  снове  защиты экономических интересов

 Украины.

      Теперь о проекте Постановления.

      (Шум у залі)

      Я  заканчиваю!  Вам проект Постановления роздан, я 
 я                           - 53 - я 

 наша  Комисссия  предлагает разкяснить, что эта норма

 не есть введние новых видов налога. И установить, что

 в    1995   году,   до   прыйняття   соответствующего

 законодательства  в  порядок, введенный 28-й статьей,

 продолжает действовать.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є потреба запитання ставити Віктору

 Івановичу?

      (Шум у залі)

      Зрозуміло.  Сідай  те, будь ласка. Сідайте, будь

 ласка.  Слово  від  економічної  Комісії  має  Кужель

 Олександра.

 

      КУЖЕЛЬ О.В., 181 виборчий округ.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 народные депутаты!

      Я  очень  прошу  внимательно послушать не только

 аргументы  тех докладчиков, которых вы порслушали, но

 и то, что хотели бы сказать мы вам.

      Я  хотела  бы  сразу  обкяснить  момент, который

 пытаються обвинить глобирование данного вопроса.

      Вы  извините,  но  мне прийдеться это сказать, я

 знаю,  что  это  не  очень прыятно, но на сегодняшний я 
 я                           - 54 - я 

 день  я  представляю  Союз  аудиторов Украины. Я могу

 позволить  себе  сказать  неправилльно,  ошибиться  в

 вопросах землеустройства ил в вопросах строительства,

 но  если  я просто чисто как аудитор скажу сегодня не

 так  как  я  понимаю как профессионал, вы меня просто

 простите,  мне  это  просто  никогда  ничем больше не

 вернуть .

 

 

      ГОЛОВА.  Олександра Володимиривна, ви будь ласка

 не хвилюйтеся, але ви виступаєте від комісії з питань

 економічної політики, будь ласка.

 

      ____________.    Александр    Александрович,   я

 абсолютно не волнуюсь.

      Я  абсолютно  не волнуюсь, я просто обкяснила ту

 позицию,    которую    пытаються   проедставить   как

 лобирование.

      Я хотела вам рассказать короткую историю вопроса.

      Когда  в  1994  году  налоговая инспекция начала

 взымать   этот  налог  совместных  предприятий,  надо

 обязательно  подчеркнуть,  что это...... предприятия.

 Это   называются   предприятия   с  квалифицированной

 иностранной   инвестицией,  это  совсем  разные  виды я 
 я                           - 55 - я 

 предприятий.

      Есть  совместные предприятия, которы5е инвестици

 и  не  квалифицированные,  то есть, квалифицированной

 иностранной  инвестицией  говриться  только  об  этих

 предприятиях,  это были предприятия, которые внесли в

 1992 году нашу Украину инвестицию 100 тысяч долларов.

      Так  вот,  когда в 1994 году налоговая инспекция

 начала  изымать данный налог, то заметься пожалуйста,

 Арбитражные  суды  начали принимать решение, что этол

 незаконно.  То  есть  третья  власть  сущестьвующая в

 нашей  стране  начала  трактовать,  это  не трактовка

 закона, это применения закона, Декрета об иностранных

 инвестициях  защиты его, которые были приняты прошлым

 Верховным Советом.

      Что я хочу вам сказать, комиссия наша однозначно

 считает   действительно   правильная   позиция  этого

 Верховного   Совета,   что  все  предприятия  дорлжны

 платить  все  виды  налогов. Все. И это правильнео. И

 наша  с вами позиция, принятие новых законов, которые

 мцы с вами принимаем, именно такова.

      Если совместные предприятия не уплачивают налоги

 на  Украине,  оно все равно их платит своей стране. И

 поэтому  мы  с  вами  как  раз принимая новый закон и

 налог  на  прибыль, и НДС, мы не лишаем, не оставляем я 
 я                           - 56 - я 

 льготы   не   одному   виду   предприяти   й,  потому

 несовместных не инвестиций квалимфицированных и т. д.

 Но с момента принятия закона.

      В  какую  позицию  мы  попадаем,  нашим  прощлым

 Верховным  Советом  были  приняты  законы, 10 вересня

 1991 року стаття 1.

      Інвестиції,  прибутки законів, права та інтереси

 іноземних    інвесторів    на    території   Українеи

 захищаються її законами.

      То  есть  было  обещано, в Законе об иностранные

 инвестиции  в  1992  года:  У випадках, коли Законами

 України  встановлюються  нові податки, види податків,

 які  будуть  у них відсутні на момент прийняття цього

 закону існуючі підприємства з іноземними інвестиціями

 звільняються  від  них на строк передбачений у цьо му

 законі  для  новостворених підприємств з іностранними

 інвестиціями.

      Разговоры  о  том,  что данный налог платиться в

 местное  предприятие  с иностранными инвестициями это

 блеф.

      Извините  Виталий Никифорович и Виктор Иванович,

 но я в принципе предполагала как вы построите доклад,

 говоря о том, что здесь привозиться водка и с традают

 люди. я 
 я                           - 57 - я 

      На  самом деле налог на добавленную стоимость на

 ввоз,  это есть просно не названная налог на мыто. По

 теории вашей Виктор Иванович, любой налог, который мы

 сейчас  здесь бы приняли, можна назвать тогда налогом

 на добавленную стоимость.

      Надо  сестно  признать, что это налог на ввозное

 мыто и мы с вами принимая закон об этом говорили, что

 там  нету  этой  добавленной  вартости.  И мы с вами,

 говоря  о  том,  что  это приходит в бюджет для того,

 чтобы  заплатить  деньги на минимальную зарплату -это

 блеф,  потому что эти деньги берутся с нах с вами же,

 с  нас, покупателей. Для кого? Для того, чтобы нам же

 и   повысить...   У  нас  покупательская  способность

 сегодня на нуле! У нас товары не покупаются.

      А   теперь   посмотрите   на  то,  что...  какие

 предприятия  в  1992  году внесли такую инвестицию. У

 нас, в Запорожье это -предприятие совместное, которое

 производит    ванны,   раковины.   Здесь,   в   Киеве

 предприятия  -это которые шьют одежду. Вы знаете, что

 есть  это предприятие здесь масса на Украине, которые

 производят  продажу,  реализуют компьютеры. Я не знаю

 совместных  предприятий, которые занимаются торговлей

 водки.   Они   борльше   идут  через  фонды,  которые

 утвердили,    практически,    все   без   налогов   в я 
 я                           - 58 - я 

 государстве.  И  через них идет вся водка -вообще без

 всех налогов.

      Теперь  какое  я бы хотела обратить еще внимание

 ваше  на  какой  момент.  Когда  мы  разговаривали...

 Давайте  сразу  скажем,  что  это не позиция Кабинета

 Министров   -это   позиция   налоговой   инспекции  и

 Министерства  финансов,  которому  она  полдчиняется.

 Наша  Комиссия  подала на такие экспертизы и получила

 положительный ответ, на основании чего и вынесла свое

 решение:

      1.  Это  решение  и  письмо Высшего Арбитражного

 суда,  которому (я хотела бы обратить ваше внимание!)

 письмо   от   Кабинета  Министров  запрещено  сегодня

 рассматривать эти дела, пока мы с вами не приемем. То

 есть полное вмешательство в судебную власть.

      2.  Институт  экономики  -и там нет, как, Виктор

 Иванович,   вы   говорите,  что  1  человек  подписал

 экспертизу.  Там,  если вы видели, подписывали письма

 академики,   где  было  написано,  что  на  основании

 проведенных   заседаний   коллегий   было   проведено

 экспертизы.  Институт  экономики Академии наук..... я

 прошу,  пожалуйста,  это очень важный вопрос!... Союз

 адвокатов  Украины,  Институт  государства  и  права,

 Министерство        внешнеэкономических       связей, я 
 я                           - 59 - я 

 Международный   валютный   фонд,   Юридический  отдел

 Администрации   Президента   и   фирма   аудиторская,

 входящая   в   шестерку   сильнейшых  в  мире  "Артур

 Андерсен".

      Вот постановление, которое прделожило 4 комисии.

 Уважаемые  депутаты,  меня удивляет позиция налоговой

 инстпекции  и Виктора Ивановича, что никто ни разу из

 них  не вспомнил в своих выступлениях о пунктах "г" и

 "д" в статье 28 бюджета. А пункт "г" -э то там, где ы

 сегодня,  с  первого  января,  налоговая  инстпекция,

 начала  брать НДС с Общеста глухонемых и слепых. И ни

 слова об этом здесь не было сказано.

      Пункт "Д" -это где применила налоговая инспекция

 в этой 28 статье и с 1 января 1995 года она берет НДС

 на  медикаменты  и  доставку почты. Это тот, кого мы с

 вами  собираемся  защищать,  кому  нужны медикаменты,

 кому  мы  сегодня  на 20%, и ни слова не было об этом

 сказано.

      Так  вот,  в  нашей  постанове,  в  1  пункте мы

 приняли,  что  до принятия Закона "Об НДС" эти пункты

 действуют,  и сегодня Общество слепых -их не трогают,

 пока  мы  с  вами не примем закон в третьем чтении об

 НДС.

      И  точно  также  касательно  лекарств и доставки я 
 я                           - 60 - я 

 почты.

      Действительно,  Виктор  Иванович,  мы  говорим о

 том,  чтобы  не возвращать суммы. Хотя мне бы хотелось

 бы, чтобы депутаты в том  материале ...

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, я розумію, що питання

 надзвичайно   серьйозне,   викликає  багато  дискусій

 локальних  в  залі,  але це не означає, що мы повинні

 цією  дискусією  заглушати и не дати змогу доповідачу

 висловитись з цього приводу.

      Я ще раз прошу: будьте дуже уважні, аргументація

 є  і  за  і  проти,  слухайте,  вам робити вибір. Бо,

 вибачте,  я додат ще вам 30 секунд. Бо в кінці кінців

 не  арбітраж, не інститут будь-який мусить трактувать

 закон,  а  ми. Якщо, скажем, новий податок -це новий,

 якщо  не  новий,  то  не  новий.  Але  крім нас цього

 вірішувати не можу, тому будьте дуже уважні.

      Сергій Терьохін, я прошу вас припиніть дискусії,

 сідайте на місце. Прошу.

 

      ___________.  Уважаемые  коллеги, вот и в том то

 ошибка   Александр  Александрович,  что  мы  как  раз

 говорим,  что  мы  должны  клумачить, а я считаю, что

 нужно   просто  выполнять,  исполнительной  власти  и я 
 я                           - 61 - я 

 судебной  закон,  и тлумачить мы в принципе ничего не

 должны,  кроме  пункта  Г,  Б,  чтобы  поддержать  те

 вопросы,  что я вам говорила, по слепым и глухим, это

 мое мнение.

      Так  вот  по  поводу  цифр, которые очень сильно

 разбрасывался Викто Иванович приводили о той сумме 32

 триллионов,  я  думаю  что Николай Янович еще скажет,

 послушайте   пожалуйста   письмо   которое   ответило

 Министерство статистики.

      Министерство  статистики  Украины повідомляє, що

 немає  можливості  надати  дані про обсяги коштів, що

 були   сплачені   підприємствами  з  кваліфіцированою

 іноземною  інвестицією,  у  вигляді податку на додану

 вартість,  і  акцизного  збору  на  товари,  що  ними

 імпотровані в 1994 році.

      У зв'язку їх відсутності в зазначених показників

 у державної звітності.

      Таких   нет   цифр,   у   нас  (...)  они  взяты

 вымышленно,  и  не  комиссия  бюджетная проверяла эти

 цифры,   но   очень  приятно  было,  после  того  как

 Сивульский  сказал  здесь  об  этой  фразе,  я у него

 спросила,  почему вы отстаиваете эту точку зрения, он

 говорит  вы  посмотрите,  даже Международный валютный

 фонд  Виктору  Михайловичу Пинзенику ответил, что это я 
 я                           - 62 - я 

 есть старый налог.

      Открываю письмо, международного валютного фонда,

 и там сказано, что это есть новый налог.

      И  последнее чтобы я хотела вас попросить, пусть

 подтвердит  Кабинет  Министров,  что  в  общей  сумме

 уплаченых    налогов    в   бюджет,   предприятия   с

 иностранными инвестициями уплачивают 45 процентов, то

 есть   это   предприятие,   которые   сегодня   несут

 наибольшую  часть  суммы налогов в лбввюджет и на нас

 сегодня  с  вами  в  конце  ставится не экономическое

 решение.

      Я  хотела  бы  закончить  выступление  тем,  что

 просила бы ва с обратить внимание на такой момент, я

 считаю, что этот вопрос не экономический, а больше...

 и будет ставиться вопрос политический.

      Полгода  назад,  даже  год  больше,  мы вместе с

 Владимиром  Марченко и Владимиром Мухиным встречались

 в   Америке   с   бизнесменами   военно-промышленного

 комплекса.  Мы  им  рассказывали:  приезжайте  к нам,

 привозите инвестиции . Я прошу, пожалуйста ...

 

      ГОЛОВА.  Я прошу, Олександра Володимирівна, вони

 приїдуть. Безперечно все буде в порядку.

      Я не коментую, я  прошу вас... я 
 я                           - 63 - я 

 

      КУЖЕЛЬ. Не коментируйте, я вас прошу.

 

      ГОЛОВА. Ну ви подивіться.

 

      КУЖЕЛЬ. Я прошу вас, пожалуйста, у меня забирали

 время . У меня есть время.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Ще  30  секунд, будь ласка. Я забирав в

 неї час.  Будь ласка, закінчуйте.

 

      КУЖЕЛЬ.  Так  вот.  У  нас...  Я  прошу обратить

 насколько  у нас глупое было законодательство. Но оно

 действует  и  сейчас. То есть было принято в Украине:

 чтобы  получить  на  5  лет налогов нужно было внести

 инвестицию  100 тысяч долларов.

      В  России,  чтоб получить такие же льготы, нужно

 было внести инвестицию 10 миллионов. Так вот в Россию

 было  внесено  в  40  раз  больше.  Почему?  Они  нам

 ответили и Володя Марченко подтвердит и Володя Мухин.

 Потому  что  у нас не стабильное законодательство. На

 льготы они не идут.

      Так  вот почему этот вопрос политический? Потому я 
 я                           - 64 - я 

 что  нас  с  вами  ставят сегодня в то, что мы должны

 принять  политическое решение и завтра тот же Кабинет

 Министров  скажет,  что  хто  Верховный  Совет делает

 законодательство   не   стабильным   и   поэтому  нам

 инвестиций  не  идут.  Это  самый главный вопрос. Что

 нашыми  руками  нас  же  и  сделают  плохими. Спасибо

 большое.

 

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      Азаров, прошу.

      Одну  хвилиночку.  В середині питання, прцедурні

 питання  не  ставляться.  Іде  запланований  порядок,

 здійснюється запланований порядок.

      Слово має Азаров - голова бюджетної Комісії.

      Будьте  уважні.  І  ще  одне  прохання  поки він

 розкладе  папери  до  всіх,  хто  думає  голосувати в

 коридорі.  Кожен  має  висловити  свою  позицію, тому

 треба бути всім у залі.

      Будь ласка.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые  народные  депутаты! Я хотел бы прежде

 все  перенести  разговор  из  плоскости политическо в я 
 я                           - 65 - я 

 плоскость  экономическую,  поскольку  два  предыдущих

 оратора  видели  эту политику, политику видели, я как

 председатель   бюджетной  Комиссии,  нашей  бюджетная

 Комиссия ни к какой политике  никакого  отнешения  не

 имели и смотрели на этот вопрос с чисто экономической

 точки  зрения.  И  прошу вас также посмотреть на этот

 вопрос с чисто экономической точки зрения.

      Но  прежде  всего  хотел бы напомнить уважаемому

 Виктору  Ивановичу, что 12 января 1995 года (почему я

 просил  слово  в  конце) Комиссия з пытань финансов и

 банковской  деятельности в своем письме, направленном

 в Высший арбитражный суд, признала этот податок новым

 податком. Есть соответствующий документ, он  подписан

 главой  комисии в ряде других председателей комиссий.

 Наша   комиссия   на   том   момент  этот  вопрос  не

 рассматривала, и мы выступили против такого подхода в

 плане   каком,  что  это  вопрос  требует  детального

 изучения.  И были вынуждены серьезно заниматься, хотя

 я  совершенно  ответно  заявляю:  никаких  потерь для

 бюджета  на тот момент не было и никаких значительных

 затрат,  как тут пытаются представить, для бюджета на

 тот момент не было.

      Находились в рассмотрении иски в соответсувующих

 арбитражных  судах,  сумма  этих  исков на тот момент я 
 я                           - 66 - я 

 составляла  порядка  150  миллиардов карбованцев. И с

 тоячки  зрения  потерь  для государственного бюджета,

 эта   сумма,  конечно,  не  вызывала  таких  опасений

 серьезных.

      Но,  вместе  с  тем,  мы  взяли  этот  вопрос  к

 рассмотрению  и  попытались  найти  какое-то  решение

 правильное. Конечно, с точки зрения экономики, прежде

 всего.  И  вот  с этой позиции то, что мы в течение 3

 года...  трех  лет  изменяли порядок взымания налога,

 который  продолжали  называть  наолгом на добавленную

 стоимость,  каждый  раз  складывая этот налог в новый

 механизи   изкятия   податка,   вот   это,   конечно,

 неоспоримо (это и Суслов признает, это признает Ильин

 и   это   является  фактом,  от  которого  никуда  не

 денешься...)  Поэтому  и завялет Виктор Иванович, что

 можно  и  такое  решение  принять  -оно правильное; и

 такое решение принять можно -оно будет правильное. Но

 такого  не  бывает!  Понимаете?!  Такого не бывает...

 Решение  правильным  может  быть  только  одно! И оно

 заключается   в  том,  что  мы  в  течение  трех  лет

 произвольно   изменяли   механизм   изкятия  прибыли,

 называя   это  налогом  на  добавленную  стоимость  и

 сохраняя это название.

      Теперь  наша  Комиссия подошла к этому вопросу с я 
 я                           - 67 - я 

 такой  точки  зрения.  Является ли вот такой (если мы

 признаем),   такой   механизм   изкятия   прибыли  по

 предприятию  в  виде  ПДВ  новым видом податка? И что

 это,  как  это повлияет на бюджет? И как это повлияет

 на бюджет?..

      Ну,  я  отвечу вам, Виталий Никифирович. Если вы

 сначала  взымали ПДВ с мытной стоимости, а потом... с

 мытной  стоимости  да  потом  еще  плюс разница между

 ценой  реализации  и  мытной  тсоимостью,  то что это

 такое?! Да, включается в цену -абсолютно правильно. И

 кто  эту  цену  платит? Вот Кужель об этом совершенно

 справедливо  сказала,  кто эту цену платит... Поэтому

 мы  попробовали  рассмотреть  этот  вопрос  системно,

 комплексно  -в  какой  степени это повлияет на доходы

 бюджета  -раз,  прежде  всего.  В  какой  степени это

 повлияет  на  ценовую  политику?  В какой степени это

 повлияет  на инвестиционную политику? Так вот следует

 вам  заметить,  что  на  инвестиционную  политику это

 повлияет   самым  неблагоприятным  образом.  Нам  все

 говорят:  пусть  у  вас  будут  плохие законы в плане

 налогообложения,  но  пусть  они  будут  стабильными,

 чтобы   мы   могли   расчитась  свою  прибыль,  могли

 расчитать экономические параметры своей деятельности.

      К   сожалению,  зачастую,  изменяя  непрофильным я 
 я                           - 68 - я 

 законам,  а  Закон  "О  бюджете",  как  вы знаете, не

 профильный  в плане налогообложения, порядок взимания

 налогов мы совершаем, конечно, в инвестиционном плане

 ошибку.

      Теперь, что касается цифры 32 тирллиона, которая

 фигурирует во всех, так сказать, выяснениях. Все наши

 попытки  комиссии, а мы запросили таки данняые прежде

 всего в мытном комистете, прежде всего в министерстве

 внешнеэкономических    связей,   все   наши   попытки

 выяснить,  является  ли  32 триллиона реальной суммой

 убытка  госбюджета  к  сожалению  ничего  не дали. Не

 являются, надо сказать  об этом совершенно очевидно.

      Вместе  с  тем,  в  том  решении,  которое  наша

 комиссия предложила, мы в пункте 2 предложили все уже

 заплаченные   податки   в   1994   году   оставить  в

 госбюджете. Это совершенно очевидно.

      Что  касается  1995  года,  то тут надо в проект

 постановы   нашей   внести   пункт,   который   будет

 разкяснять, каким образом ПДВ будет сплачиваться. То,

 то  ПДВ  надо  платить  всеми,  за  исключением  тех,

 которым  другими  законами  предусмотрены льготы, это

 совершенно  очевидно  в  нашей комиссии. Никто против

 этого  не  возражает.  Налог на добавленную стоимость

 должен  улпчиваться, и льготы на него должны получать я 
 я                           - 69 - я 

 только  те,  кто имеет по закону право на эти льготы.

 Тот  проект постановы, которые 4 комиссии предложили,

 я  вот сейчас уже размышляю, и, слушая аргументы за и

 против, хотел бы предложить сессии такой вариант, что

 по  акцизному  сбору  у  нас,  конечно, нет вопросов,

 акцизный  сбор должен уплачиваться, тут несомненно. А

 по  ПДВ  необходимо  этот  проект  Постановления, что

 касается  1995  года,  доработать.  Доработать с тем,

 чтобы,   квалифицируя   этот   податок,   как  новый,

 действительно   не   нанести  ущерб  государственному

 бюджету.

      То   есть,   можно,  например,  это  изложить  в

 редакции  такой,  что  в  1995 году руководствоваться

 соответсвующей   статьей   Закона  о  государственном

 бюджете.

      Если    необходимо    будет    более   детальные

 разхкяснения,  мы,  разкясняя,  вернее,  рассматривая

 поправки  и  изменения  к  Закону  о  государственном

 бюджете, специально этот пункт оговорим.

      Таким образом, я думаю, что можно, доработав вот

 ту   Постанову,   которую   4  комиссии  вынесли,  и,

 сформулировав  механизм, четко сформулировав механизм

 образования  и  формирования  налога  на  добавленную

 стоимость,  чтобы  он  не  входил  в  противоречия  с я 
 я                           - 70 - я 

 принятыми  ранее  законами,  можно  это Постановление

 принять.

      Ну,  что  я  хочу  еще  сказать.  Кужель об этом

 сказала,   но,  к  сожалению,  в  том  гуле  голосов,

 которые, значит, раздавались в зале, вы не достаточно

 четко это услышали.

      Ну,   какие   у   нас   есть   овнования,  чтобы

 Министерство       внешне-экономических       связей,

 Государственный     мытный     комитет    и    другие

 государственные  органы,  которые  дали  заключение о

 том,  что  механизм взимания этого податка каждый раз

 менялся,  какие  у  нас есть основания для того, чтоб

 думать,   что   вот   эти  органы  менее  пекуться  о

 государственных  интересах,  чем  те, кто выступают с

 противоположной точки рения?

      Давайте  мы  все-таки,  принимая  решение в этом

 вопросе   (поименно,  непоименно),  руководствоваться

 прежде   всего   не   политическими   амбициями   или

 интересами.  Я  тоже  мог  бы  высказать свое мнение,

 какие    тут    интересы    столкнулись,    вот,   но

 руковдствоваться   прежде   всего   интересами  наших

 жителей,    наших    избирателей,   руководствоваться

 экономическими  целями  и задачами стабилизации нашей

 финансовой системы. я 
 я                           - 71 - я 

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Дякую, Сідайте будь ласка.

      Шановні   депутати   записалися  на  виступи,  я

 прочитаю,  Безсмертніий,  Терьохін, Семенюк, Лановий,

 Чечетов, Степенко, Шандрюк, Вітренко, Павловський.

      Є  пропозиція  за скороченою процедурою провести

 обговорення.  Тобто дати, скажемо так, двом за проект

 Суслова, двом за проект Азарова.

      Так?  У  нас  немає несерйозних питань, здається

 тут в  се з'ясовано, треба...

      Я  ставлю  на  голосування,  хто  за  те, щоб за

 скороченою процедурою провести, то немає значення.

 

      "ЗА" -

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято, це процедура, тому хто

 буде виступати за проект Суслова?

      Так,  от  підняли  руки,  домовтеся  між  собою,

 Терьохін  буде  виступати, тому що він вже підходив з

 запискою  і  заява  написана  і  Павловський  хоче, і

 голова  підкомісії  з  комісії  економічної.  Хоч від

 комісії  виступ  був  проти.  Так  що  навіть цікаво,

 колізія така. я 
 я                           - 72 - я 

      Тобто виступає Тертьохін і Вітренко.

      Хто буде виступати...

      За  скороченою процедурою виступи від фракції не

 передбачені,   так  проголосували  що  за  скороченою

 процедурою, тому всі не можуть. Бо записано 9. ТОді я

 знімаю  результати  голосування,  так чому, суперечки

 зараз  з'явилися, притензії будуть, є право депутата,

 але  я просив би 3 хвилини будь ласка, тоді по черзі,

 Безсмертний говоріть, з місця будь ласка, 3 хвилини.

 Але більше не записуйтесь, прошу.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ.

      Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги

 народні  депутати!  Вивчаючи  це  питання,  прийшлось

 ознайомитися   не   тільки   з   декретом,   з   тими

 експертизими,  які нам подавалися. Навіть із Законом,

 який   існував   до  введання  податку  на  добавлену

 вартість.

      Я  хотів  би вам сказати, що сьогодні в одному з

 аналітичних  виступів  прозвучала  посилка  на те, що

 декрет не пеердбачає такого режиму. Справа в тому, що

 до  введення  цього  податку в Україні діяв Закон про

 іноземні  інвестиції.  Цікаво, що з введенням декрету

 Кабінету  Міністрів  було  введено новий термін, який я 
 я                           - 73 - я 

 називається як кваліфікована іноземна інвестиція. Тут

 уже говорилося, що саме про ці підприємства і саме їх

 ми  маємо  на  увазі,  коли  говоримо  про  даний вид

 податку.

      Цікаво  що  в  новому  Законі,  який роздано нам

 проект  цього Закону, цього терміну взагалі не існує.

 Але  в  усіх  3  законодавчих  актах  є  стаття,  яка

 гарантує,  що  в  продовж  10  років,  коли іде зміна

 спеціального    законодавства    про   подані   норми

 застосовується те, яе було попереднім. Тому ми можемо

 сьогодні   говорити,   що   по   відношенню   до  цих

 підприємств  взагалі діє не Декрет, а той Закон. Якщо

 підприємства,  спільні підприємства захочуть впертись

 посністю, а там є стаття 10, яка говорить про розгляд

 цих справ в суді, то вини будуть посилаться навіть не

 на Декрет, а на Закон "Про іноземні інвестиції", який

 був вімінений  Декретом.

      Хотів би звернути також на окремі статті цього і

 Декрету  і  Закону,  які  говорять  про те, що якщо в

 суперечність    вступають   міжнародні   договори   і

 внутрішнє    законодавство,   то   діють   міжнародні

 договори.

      Далі.  Серйозним аргументом є те, що дана норма,

 якщо  ми  її  змінемо,  то в 1994 році вона нічого до я 
 я                           - 74 - я 

 бюджету не добавить. Ті хто сьогодні говорять про те,

 що  зміна норми за 1994 рік чи трактування в бюдджеті

 доповнять  в  1995 році, вони глибоко помиляються. Ми

 можемо  мову  вести про те, щоб ці гроші неповертати,

 але  ми  навіть немаємо право не повертати ті гротші,

 які вирішенні Арбітражним судом. Тому що ми не можемо

 втручатися в рішення судових органів.

      На  наступне  на щоб я хотів бюи звернути увагу,

 шановні колеги, ми сьогодні перебуваємо в той момент,

 коли  відбулося  засідання  в  Лондані за ініціативою

 інститута  Адама Шміта, де дуже серйозно розглядалась

 проблема іноземних інвестицій в Україні.

      Для  іноземних інвесторів не цікавитьб яке в нас

 законодауство, їх цікавить його стабільність.

      Олександр    Олександрович,    шановні   народні

 депутати,  якщо  ви  впродовж  чотирьох  років  тричі

 змінюєте гарантії іноземних інвесторів, я запитую вас

 усіх, хто з нами буде  співробітничать.

      Хто  дасть  ці  інвестиції.  Я  можу вам навести

 цифру  за останній рік, вибачте, остання фраза, об'єм

 інвестицій скоротився в Україні в половину. Хоча вони

 носять  несерйозний  характер.  Але  ми  перекриваємо

 подальшу взаємодію. Дякую.

 я 
 я                           - 75 - я 

      ГОЛОВА.   Романе   Петровичу,   все-таки  кожний

 виступаючий повинен запропонувати за яку, який проект

 постанови брати за основу, будь ласка.

      Який проект постанови брати за основу.

 

      ____________.    Мені    здається    той    який

 запропнували чотири  комісії, Азарова.

 

      ГОЛОВА.  Азарова. Ну я в даному випадку поправку

 даю.  Не  комісії,  не  Азарова,  а  комісія з питань

 бюджету. Тому що, щоб не було .......

      Терьохін прошу.

 

      ТЕРЬОХІН

 

      Шановні  колеги,  я  хотів  би  зупинитися  дуже

 коротко   на  трьох  аспектах.  Перший  це  юридичний

 аспект. Вже було сказано, що закон 91-го року спільне

 підприємство  ставало  об'єктами  опожаткування,  але

 тоді  оподатковувилася різниця між митною вартістію і

 ціною реалізації в Україні. А повторена ця норма була

 Декретом  "Про  податок  на  добавлену вартість" 1993

 року.  Тому  можна  зробити висновок, що ПДВ платився

 завжди.  Нічого  не було змінено, окрім часу внесення  я 
 я                           - 76 - я 

 цього  ПДВ!  Тобто,  не  прі  реалізації,  а в момент

 перетину  митного кордону. Між іншим, такі тлумачення

 дали  такі  люди,  як  Дональд  Тлубек,  який  зробив

 світовий Податковий кодекс; Цведерван Вінберген, який

 зробив... батько мексіканської податкової реформи. І,

 між     іншим,     Алекс     Сундаков,    який    тут

 представляє............  І  я  не  знаю,  звідки пані

 Кужель взяла іншу думку?..

      Давайте   подивимося:  інвестиції  -вони  завжди

 звільнялися   і   звільняються  від  ПДВ,  якщо  вони

 інвестиції. І ніхто на них не накладає ПДВ. Якщо це є

 сировина,  то  ви  знаєте,  практично всі працюють на

 давальницьких   умовах  і  не  сплачують  ПДВ,  бо  є

 розстрочення -90 днів. В чому ж ціль, шановні колеги?

 А  ціль  в тому, що у нас по структурі імпорту більше

 45% -це товари споживчі, які продаються за готівку. А

 от  ці  товари  ми  ніколи  не  спіймаємо  з  ПДВ! Бо

 тіньовий   оборот   -ви  самі  знаєте,  який  -до  18

 мільярдів доларів оціночний йде...

      На   жаль,   отакі   підприємства,  такі  відомі

 компанії, як "Артур Андерсен", вірніше, його місцевий

 осередок  дав зворотню відповідь. Я боюся, що головна

 контора  буде  оспорювати  це  рішення...  Ви знаєте,

 позавчора  на  Президії  наша  Комісія  запропонувала я 
 я                           - 77 - я 

 внести  зміни  до Державного бюджету, а ми пропустили

 цікаве  рішення: що сьогодні навіть соціальні внески,

 соціальна  допомога  має оподатковуватися внесками до

 фонду  зайнятості -2%. Ми допомагаємо комусь  і  треба

 оподатковувати!  Нелогічно!.. Але пан Азаров виступив

 проти,  мотивуючи  тим,  що  у нас бюджет напружений.

 Але,  колеги,  32 трильйони -це відомості по минулому

 року  Мінстату, і це була відверта (ну, м'яко кажучи)

 неправда,  яка  вам  була  сказана  панною  Кужель. 1

 мільярд  74  мільйони  доларів було ввезено продукції

 спільними  підприємствами  в  минулому році. Вартість

 цього  питання,  колеги,  130  мільйонів  доларів. Де

 мораль?

      Мені  соромно і дивно, що ми навіть дискутуємо з

 цього  итання.  Я  вас  закликаю зробити справедливий

 вибір  між  інтересами держави, бюдджету і інтересами

 юристів, які заангажовані є, які через юридичні трюки

 хочуть  забрати у народу  України 130 мільйонів.

      І  останнє: я вже сказав, вартість цього питання

 32  трильони.  І  я  відчув це на власній шкірі, бо 5

 днів  тому  мені пообіцяли фізичним знищенням. Я дуже

 дякую  голові  служби  безпеки,  який забезпечів мені

 охорону,  дякую  дуже. І рпошу проголосувати поіменно

 за проект, поданий Комісією  з питань  фінансів. я 
 я                           - 78 - я 

      Дякую дуже.

 

      ГОЛОВА.   Я прошу  вкладатись в Регламент.

      Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК.

      Сьогодні  ми детально почули в виступі шановного

 Ільїна   юридичну   сторону   цього   питання.  Я  як

 представник  аграрного сектору хочу запитати: кого ми

 сьогодні захищаємо -торгового посередника чи власного

 товаровиробника?

       Готуючись     до     виступу,     я    детально

 проаналізувала,  що  до  нас на Україну завезено 80 %

 продуктів   харчування,   напоїв,   цигарок,   60   %

 текстильної  промисловості, 90 % медичних препаратів.

 Це  все,  в  основному,  товари  3  сорту  і  про  це

 неодноразово   виступала   комісія   з   питань  прав

 споживача.

      Тому  я сьогодні хочу підняти таку тему: кого ми

 сьогодні  захищаємо?  Надаючи  пільги в оподаткуванні

 іноземним інвесторам, ми штучно створюємо конкуренцію

 для  власного  товаровиробника. Ми сьогодні бачимо на

 прилавках  голандське масло, сир. Разом з тим вони не

 плотять  податок.  Томя  я  сьогодні  прошу  все-таки я 
 я                           - 79 - я 

 поставити на поіменне голосування, підтримати комісію

 Суслова  і проголосувати за його пропозицію для того,

 щоб  все-таки спасти свого товаровиробника, поставити

 в  рівні  умови  і  іноземного  інвестора, і власного

 товаровиробника.

      Дякую за увагу.

      ( РІДКІ ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВА. Лановий.

 

      ЛАНОВИЙ В.Т.

 

      Я  б хотів сказати декілька конкретних речей. Що

 таке непрямо податки? Це податки, які збільшують цтну

 товару.  Хто  сплачує  по збільшеним цінам? Громадяни

 України.  Отже  всі види непрямих податків є способом

 залізти    в   кишеню   громадян   України.   Давайте

 задумаємось  над  цим. Платять податки такого роду не

 ті,   хто  ввозять  продукцію,  а  населення.  А  вже

 витрати,  які  інпортери  зробили, коли вони сплатили

 податок  до  державного бюджету, вони перекладають на

 населення. Це перше.

      По-друге.   Давайте   скажемо  собі.  Чи  дійсно

 збільшаться   доходи   бюджету,  якщо  ми  подвійними я 
 я                           - 80 - я 

 податками   непрямого  характеру  збільшимо  імпортну

 ціну? Да ні не збільшаться доходи до бюджету, тому що

 не  будуть  ввозити  таку продукцію, адже її у нас не

 куплять  за  таку  ціну, чи ввезуть, але ввезуть яким

 чином?   Констрабандним.  Ті  гроші  краще  заплатити

 митнику на кордоні і не оформлювати як ввіз імпортних

 товарів,  ніж платити такі подвійні, потрійні податки

 о  бюджету.  Отже у нас зросте контрабанда те, про що

 казав Олександр Мороз, коли запитав:" Чи зросте у нас

 тіньовий чорний оборот по імпортним товарам?"

 

      ГОЛОВА.  Володимир Тимофійович! Я вас дуже прошу

 ви  закриваєте  рукою  мікрофон свій і не чуть, що ви

 говорити.  Ви  перейдіть  на  трибуну,  будь ласка, і

 продовжуйте.

      Ну, не чуть, що він говорить.

 

      ЛАНОВИЙ  В.  Т. Я б хотів сказати, що податок на

 добавлену  вартість  по  імпортним товарам, який буде

 здійматися  із  ціни митної, із внутрішніх витрат, із

 акцизу,  із митного збору. Все це треба перемножити і

 здіймати  тоді  податок на добавлену вартість. Він не

 прийнятний  ні  для  внутрішніх  споживачів,  ні  для

 внутрішніх    виробників,   ні   для   тих,   хто   є я 
 я                           - 81 - я 

 підприємством  з іноземною інвестицією, ні тих, хто є

 підприємством   національним   без  будь-який  ззовні

 інвестицій.  Чому? Тому що просто збільшуємо витрати,

 пов'язані  з  сировиною, з обладнанням, з товарами. І

 це  зростання  витрат і підприємстввиробників, і це є

 зростання витрат наших споживачів.

      Що буде після таких рішень? Ми послідовно будемо

 збільшувати  ціни,  ми  послідовно  будемо зменшувати

 курс  українського  карбованця  щодо іноземних валют.

 Після  цих  акцій  будуть відповідні зміни щодо наших

 курсів  і  щодо  звичайної  купівельної  спроможності

 нашого населення.

      І  останнє,  що  я  хотів  би  сказати.  Давайте

 визначимось: ми хочемо вивести вробництво, кономіку з

 кризи чи ні.

      Чому  я  задав  питання? При збільшенні податків

 зменшуються  доходи, реальні доходи бюджету вже двічі

 за  4  роки,  тому  що  всі  ці  роки  ми збільшували

 податки,   знаходили  будьякі  засоби  сьогодні  щось

 вирвати,  вкласти  в бюджет, але завтра зменшити ще в

 більшій  ступені  надходження  до  нашого бюджету. Ми

 будемо  виводити  економіку  з  кризи.  Можна вивести

 економіку,     лише    надаючи    можливості    нашим

 підприємствам,  зменшуючи всі види непрямих витрат на я 
 я                           - 82 - я 

 сировину,  на  обладнання  і збільшувати рпбутковість

 наших  підприємств.  При  тих  же  цінах  ці прибутки

 будуть  в наших підприємствах. Вони будуть вкладатися

 в  виробництво  і  в підйом економіки. Іншого виходу,

 ніж  обмеження  податкової політики, ми, депутати, ми

 стоїмо   між   Урядом  і  людьми,  між  населенням  і

 державними виконавчими стуктурами. Хто ще подумає про

 населення   і   про  підприємства?  Ми  повинні  бути

 врівноваженими  щодо  податкової  політики, обмежуючи

 апетити фіскальних органів.

      Тому   в   мене   пропозиція  -проголосувати  за

 Постанову,    проект    Постанови   Верховної   Ради,

 запропонований  бюджетною Комісією, правової політики

 Комісією  і  з  управління народним господарством. Бо

 там  чітко  сказано:  "Вважати  цей  податок новим, і

 податок з оброту, а не податок на добавлену вартість,

 але  не  повертати  ті гроші, які сплачені бюджету, і

 таким чином ми не несемо втрат бюджету і в той же час

 на наступні роки ми збільшимо приток товарів сировини

 в   Україну   і   збільшимо   доходи  від  мита,  які

 сплачуються   до   державного   бюджтеу,  і  створимо

 можливості для наших підприємств, дякую.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   дотримуватися  Регламенту, я 
 я                           - 83 - я 

 Чечетов  з  місця, ну будь ласка звідци, Я прошу один

 одному не доводьте так, щоб іскри летіли.

 

      ___________.    Уважаемые   народные   депутаты,

 сегодняшнее  решение по этому вопросу будет иметь как

 экономическое   значение,  так  и  политическое,  для

 пристижности украинского государства.

      Сейчас многих привлекает китайский феномен с его

 бурными темпами экономического развития, по прогнозам

 западных  специалисто,  если тенденция сохраниться, а

 это  они  прогнозируют  в  достаточно высокой степени

 вероятности,   то  через  20,  25  лет,  сама  мощная

 экономическая держава мира будет Китай.

      Но  чудес  на  свете  не бывает без денег, Китай

 получил  колосальные инвестиции, я приведу две цифры,

 за  1989,  1993  годн  25,  6  миллиарда  долларов  в

 эквиваленте  за 1994 год 30, 55, 6 миллиарда долларов

 инвестиций безплатных вложено в Китай.

      В  Украине  чуть  более  полмиллиарда, в сто раз

 меньше,  воозникает  закономерный  вопрос,  что ж так

 привлекает  западных инвесторов в Китае, два фактора,

 это  необратимость процессов рыночной трансформации в

 Китае   и   политическая  стабильность,  стабильность

 прежде всего законодательства. я 
 я                           - 84 - я 

      Сегодня  любая  делегация,  которая  выезжает  с

 Украины  толи  по  линии  Президента,  толи  по линии

 правительства,   толи  по  линии  Верховного  Совета,

 вынуждены  выполнять  очень унизительную миссию, если

 не  просить,  то  по крайней мере убедить нам помечь,

 или кредитами, или инвестициями и так далее.

      Но   западные   инвесторы   просят  только  одно

 условие,  стабильность,  есть  такая  крылатая фраза,

 бизнес   не  боится  плохих  законов,  бизнес  боится

 нестабильности.

      Украина рассматривается в мировой сообществе как

 зона  повышенного  риска  для  инвестиций,  мы как на

 вулкане  живем, поэтому не надо менять правила игры в

 процессе игры. Если мы давали своим законодательством

 какие-то  гарантии  для  предприятий  с  иномтранными

 инвестициями, то нужно соблюсти эти гарантии для этих

 предприятий.  Речь  не  идет  о  том,  что мы кому-то

 должны  вернуть. Речь об этом не идет -о возврате тех

 налогов  или тех сум, которые были получены в бюджет,

 тем  более,  что  платили  не эти предприятия. А речь

 идет о том, о стабильности аншего законодательства.

      Поэтому    я   еще   раз   призываю   вас   всех

 проголосовать   за   тот  законопроект,  который  был

 предложен  четырьмя Комиссиями. Спасибо. я 
 я                           - 85 - я 

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.

      Дякую.   Олександр  Олександрович,  я  звертаюсь

 зразу  до  вас  і  прошу:  давайте ми не... спішіть у

 цьому  питанні,  яке сьогодні розглядаємо. Повірте, я

 дуже    ретельно    готувався    до    виступу,    до

 сьогоднішнього.  Розумію,  що  за 3 хвилини багато не

 скажеш.  Та,  може,  не  сильний  і  спец  я  в цьому

 питанні.  Але  я хочу сказать. От вистутають сьогодні

 теоретики  від  народу,  від науки і кажуть: це прямі

 податки  чи  непрямі.  Мені  як виробнику, наприклад,

 все-рівно, що він -прямий податок, що кривий податок.

 Все-рівно  мені  його  потрібно  платить.  І тому я б

 хотів,  що  ми  це  питання  розглянули  детально.  І

 дійсно,  ніщо  так  не лякає як нестабільність. Коли,

 наприклад,  на протязі року міняються... ну в нас уже

 приклади  є.  Коли  ми,  наприклад, за землю добавили

 плату  селянам, а інших податків не зняли. І сьогодні

 прес такий, що він бідний  уже не витрумує .

      Тому   є   таке  прохання  -давайте  ми  всі  ці

 пропозиції  вивчемо  і  приймемо  в  першому читанні.

 Потім  внесем  відповідні  зміни.  Я думаю тут багато я 
 я                           - 86 - я 

 людей  мудрих,  досвідчених,  і практиків і вчених. І

 щоб,  дійсно, ми прийняли і потім не перглядали і щоб

 це  був стабільний податок. Я думаю, що і у доповіді,

 коли  Віталій  Никифорович  говорив тоже це як людина

 одна  із освідчених в цьому питанні. Також на це діло

 зверталась увага.

      І  іще  я  одне  хотів би як доповнення сказать.

 Нада  чітко нам розділити: чи це інвестицію в спільні

 підприємства,  які виробляють продукцію на Україні чи

 ті, які купи-продай. Це абсолютно різні речі.

      І  мені  не зрозуміло, коли наприклад ми міняємо

 по  бартеру сільськогосподарську продукцію, наприклад

 в Білорусію я міняю на КСП-100, акцизм не береться за

 спирт,  а  якщо  я  міняю  в Харкові на заводі і беру

 трактов  Т-150,  акцизм береться. То ви мені скажіть,

 де  тут  здоровий  глузд.  Ми  підтримуємо  економіку

 сусідніх  держав,  а  свою економіку загонемо у глухий

 кут.

      Тому  до  цього питання требав підійти ретельно,

 підійти  розумно і щоб ми дійсно дали можливість тому

 хто  хоче  і  може  працювати,  щоб  він працював цей

 виробник.  І це надзвичайно важливо і тому я іще одне

 хочу сказати і на цьому закінчую.

      Але  треба  іще  одне. Якщо ви виробнику не дамо я 
 я                           - 87 - я 

 працювати,  то  тоді говорять Галанське масло дишевше

 чим наше.

      Шановні люди, Бога побійтися, якщо ми сьогодні 6

 кілограм  молока  надоюємо на корову, то не вже хтось

 може  сказати,  що  воно  буде  дешевше  чим,  коли в

 Галандії доять  27чи 30 кілограмів.

      Тому  нам  треба все зробити, щоб той хто хоче і

 може працювати дати йому можливість таку.

      Я    буду    голосуввати    за    проект    який

 зхапропонованицй  Сусловим  і  не  треба тут боятися,

 якщо  ми  десь  щось неврахували, але коли ще внесемо

 поправки  і  приймемо, щоб це було дійсно стабільно у

 нас  законодавство  про  податок,  тому  що  це  дуже

 важливо, я дякую Олександр Олександрович за службу.

 

      ГОЛОВА. Я дякую вам.

      Шандрюк.

      Будь ласка не закривайте Шандрюка.

      Я  прошу  на  трибуну,  це  буде скоріше, за ним

 Вітренко і Павловський, закінчимо обговорення.

      Закінчимо  це  питання  чи  після переви будемо,

 тоді  виступ  Шандрюка,  а  тоді ще два виступи після

 переви.

      Прошу я 
 я                           - 88 - я 

 

      ШАВНДРЮК О.І., 266 виборчий округ.

      Шановний Голово! Шановні панове депутати!

      Я   представляю   в   парламенті   партію,   яка

 принципово,  з  1992  року,  виступала  за скасування

 всяких  пільг  іноземним  підприємцям  в порівнянні з

 національним  бізнесом  і виробництвом. Але, з іншого

 боку,    наша    партія    відстоює   священність   і

 недоторканість    приватної    власності    і   також

 стабільність   нашого   національного  законодавства.

 Отже,  виходячи  із  цього,  я вважаю, що ми не маємо

 морального  права  підтримувати  пропозицію  депутата

 Суслова,    яке   призводить   до   підміни   системи

 оподаткування   в   нашій   державі.  Ви  знаєте,  що

 нестабільність  нашого законодавства є на сьогодні чи

 не  найважливішим  чинником, який ставить нашу карїну

 на  150-160  місце  за степенем ризику інвестування в

 нашу державу. Якщо ми підтримаємо пропозицію депутата

 Суслова,  ми опустимось в цьому рейтингу ще на кілька

 десятків  позицій...  Я  вважаю, що ми не маємо права

 сьогодні, коли у нас вперше з'явилася за останні роки

 надія  на  серйозні іноземні інвестиції, робити такий

 помилковий, хибний крок.

      Я  вже  казав,  що,  на мій погляд, у пропозиції я 
 я                           - 89 - я 

 податкової  інспекції  нашої,  по  суті,  залишається

 тільки азва Закону. Якщо ні, то звідки ж тоді взялися

 б  такі  величезні  різниці  у  сумах,  які сплачують

 підприємства     із     кваліфікованими    іноземними

 інвестиціями?!

      Я хочу також наголосити, що мова йде саме про ці

 підприємства,  а не про спільні підприємства взагалі,

 які  займаються завезенням горілки і таке інше. Отже,

 ми  в  першу чергу б'ємо по тих іноземних інвесторах,

 які  не побоялися ризику і пішли на наш ринок саме, в

 першу чергу, у виробничу сферу...

      Я   закликаю   підтримати   пропозицію  чотирьох

 комісій і проголосувати за неї.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Перерва до 12. 30. Але, будь ласка, без

 затримки - в 12. 30 розпочнем роботу!

 я 

                         - 90 - я 

 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

     

      ГОЛОВА. Я прошу уваги, сідайте на місце, прошу.

     

       ___________.   Шановні   колеги,   ми  сьогодні

 розглядаємо     дійсно    важливий    момент    такий

 законодавчий,  тому  що  треба  визначитись  і цілком

 свідомо     віддати     перевагу    чи    вітчизняним

 товаровиробникам,   захищаючи   власний   ринок,   чи

 продовжувати  підтримувати  спільні підприємства. І я

 хочу  наголосуту на тому, що сьогодні не йде мова про

 захисть  і пільги іноземним інвесторам. Це пільги тим

 нашим  комерціним  структурам,  які  створили спільні

 підприємства - ось про що йде мова.

      І,  до  речі, дуже цікаву підбірку експертиз нам

 запропонувала,  ну,  перш  за  все,  наша  Комісія  з

 економічної  політики,  але  тут  є  і  підписи інших

 комісій.

      Я  хочу  наголосити  на  тому,  що,  як  сказала

 Олександра  Володимирівна, вона і в цьому помилилась,

 не  було  однозначного схвалення і підтримки, бо ми з

 Володимиром  Романовичем  в цій комісії і підтримуємо

 інший  підхід. я 
 я                           - 91 - я 

      Так  ось, дуже цікава підбірка експертиз. Я хочу

 виділити  експертизу  Міжнародного валютного фонду. Є

 така   цікава   людина  в  Україні  -Алекс  Сундаков,

 постійний   представник  МВФ,  фкий  на  сторінці  25

 Віктору      Михайловичу     направляє     експертизу

 від............  від  23  лютого  1995  року. Але пан

 Сундаков  захотів  подати  перш  за  все  експертизу,

 заключення  експерта,  заступника  начальника відділу

 податкової   політики  управління  фіскальних  питань

 Міжнародного   фалютного   фонда   Хоуела........  Ця

 експертиза  була  виконана 6 січня 1995 року, і в цій

 експертизі про що йде мова?

      Шановний  пане  Сундаков!  Як  я  розумію до вас

 звернулися   із   запитом  щодо  трактування  ПДВ  та

 акцизного  одатку  у  стосунках до імпорту. На данний

 момент   майже   усі   країни   у  яких  введена  ПДВ

 застосовують  його  за  принципом пункту призначання.

 Тобто  ПДВ  пощирюється  на  імпорт, а ставка ПДВ для

 експорту   є   нульовою.  Імпорт  оподатковується  за

 принципом  пункту  призначення  просто  тому,  що він

 репрезентує  добавлену вартість для країни-імпортера.

      Що   стосується  товарів  щодо  яких  вважиється

 доцільним  вводити акцизний податок, майже всі країни

 використовують  його  для  оподаткувння  цих  товарів я 
 я                           - 92 - я 

 незалежно  від їхнього походження. Тобто чи вони були

 імпортовані,  чи  вони  були  вироблені  у країні.

      За  більшості  обставин  акцизи  також однорідно

 поширюються   на   товари,  що  підлягають  акцизному

 оподаткуванню,  незалежно  від  їх  походження,  що є

 бажаним.  Оскільки  введення акцизного податку не має

 на  меті  дискримінування  імпорту  або  товарів,  що

 виробляються  в  країні.  Тому  запровадження  ПДВ за

 принципом    пункту   призначення   та   забезпечення

 однорідного  оширення акцизного податку на товари, що

 підлягають  акцизному оподаткування незалежно від  їх

 походження  -це  дві  загальні  рекомендації,  які ми

 надаємо  країнам  у  рамках нашої технічної допомоги.

 Тобто  майже  всі  країни  світу  застосовують  ПДВ і

 акцизи  до  імпортних  товарів,  і  це  справа кожної

 країни. І тому і подальша підбірка експертиз мене, як

 фахівця,  ні  в якому разі не переконує в тому, що це

 новий  вид податків. Це той податок, який ми повинні,

 безумовно, збирати.

      І  мене  дивує,  дивує  позиція  Миколи  Яновича

 Азарова,  Комісії  з  бюджету,  яка  не знайшла змоги

 підтримати    ініціативу    депутатів    щодо    межі

 малозабезпеченості,  і сказали нема коштів у держави.

 А   32  мільйони,  32  трильйони  подарувати  ще  раз я 
 я                           - 93 - я 

 спільним підстприємствам, то вже кошти є.

      І  останнє.  Коли  кажуть,  що  не  йдуть до нас

 іноземні   інвестиції   через  нестабільність  нашого

 законодавства,  то  я  хочу наголосити на тому, що до

 нас  не  йдуть  і не підуть іноземні інвестиції через

 нестабільність соціально-економічного стану в країні.

 Коли  країну  лихоманить, коли кожен день йде шантаж,

 що   парламент   на   потрібне,   і  коли  підмінюють

 Конституцію,  то  кожний  поважаючий  себе  іноземний

 інвестор  думає,  які стосунки мати з країною, яка не

 визнає верховенство права. Що то за країна варварська

 така?

      Тому  спочатку  треба  привести все до належного

 законного  вигляду, а потім строїти, будувати належні

 стосунки з виробичними, з виробничниками і на Заході,

 і у своїй країні.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Я прошу всіх дотримуватися регламенту.

     

      ВІТРЕНКО   Н.   М.  Я  хочу  закінчити  тим,  що

 підтримати,  я  вважаю за належне, законопроект, який

 внесений Комісією фінансів Суслова.

       я 
 я                           - 94 - я 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Павловський.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

     

      Шановні  народні  депутати,  шановний  Олександр

 Олександрович,  (Павловський,  406 виборчий округ), я

 хотів   і   мушу  опиратись  на  виступи  моїх  колег

 попередніх і ось в якійсь мірі узагальнити.

      Я  хочу  звернути  увагу  на  те, що дійсно всіх

 інвесторів цікавить, і вони цікавляться, стабільністю

 в  нашій  державі.  Але  стабільністю  не  в вузькому

 якомусь  напрямку,  а  стабільністю глобальною, тобто

 стабільністю  в нашому суспільстві. А ця стабільність

 визначається,  в  першу  чергу,  стабільністю  нашого

 власного виробництва.

      Так ось, з цієї точки зору ми повинні виходити і

 дивитись,  а  чи  сприяє підтримка, в даному випадку,

 спільних   підприємств   зростанню   нашого  власного

 виробництва.

      Оця  статистика,  яку наводили сьогодні показує,

 що спільні підприємства -це в основному посередницькі

 підприємства.  І  той  внесок,  який  є, це внесок до

 статутного фонду.

      А  тепер  я  зробив такі невеличкі розрахунки на я 
 я                           - 95 - я 

 прикладі  отих  92  підприємств,  які  виграли судові

 справи.  Справа  в  тому,  що  їх  внески  -100 тисяч

 доларів (це приблизно півтора трильйона карбованців).

 Якщо  ми  їх  звільнюємо  від цього податку, то рівно

 через  5 років за рахунок наших покупців, наших людей

 ми  їм  повертаєм  оцей  статутний фонд. А оскільки в

 Україну  не  завезені  нові  технології,  не створені

 робочі  місця,  то  ми  їм  віддали  ці кошти і в нас

 нічого не залишилось.

      Я  хотів  звернути  увагу  на інвестиції в більш

 широкому  розумінні.  Тому  що  надаючи нам допомогу,

 надаючи  кредити,  нам  завжди  ставлять  умови. І ці

 умови  ведуть  до  того, що ми не можемо їх вкласти в

 розвиток власних технологій і виробництв.

      Одже  ми  повинні  виходити  з  інтересів  своєї

 держави, як це роблять всі, хто з нами спілкується. І

 одже  якщо іноземний експорт пише якийсь висновок, то

 він  завжди  виходить  з  інтересів  своєї держави. А

 інтереси  його  держави  -це  розвиток  виробництва у

 нього дома.

      Одже,  якщо  ми  хочемо  поставити в рівні умови

 нашого виробника і іноземного, то ми повинні вважати,

 що   цей   податок  не  є  новим.  Тобто  ми  повинні

 підтримувати  комісію  Суслова. А на далі дуже уважно я 
 я                           - 96 - я 

 відноситись до написання самих законів і до створення

 спільних підприємств.

      І  я  запропонував би: підприємства спільні, які

 не  ведуть  до  створення робочих місць, до створення

 технологічної    лінії   на   Україні,   взагалі   не

 створювати.  Бо  як  ми бачимо вони ніякої користі не

 несуть.  Більше  того, я хочу скзати, що те, що в нас

 появились   товари   сьогодні   на   полках,  давайте

 проаналізуємо з точки зору держави -це корисно чи ні.

 З точки зору тих 5 відсотків, які працюють в спільних

 підприємствах, для них це корисно. Вони можуть купити

 ці  товари  і  інші.  А  з  точки  зору основної маси

 населння -це тільки погіршення стану, тому що вони не

 можуть  купити  ці  товари.  І  з  другого  боку,  ми

 зупинили,  зруйновуємо  власне виробництво і ще гірше

 погіршуємо становище цих людей.

      Одже,   я,   виходячи   глобально   з  інтересів

 держави,  з  інтересів  стабільності,  вважаю, що нам

 потрібно підтримати проект Суслова. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Останній виступ. Депутат Мовчан, прошу.

 Я маю на увазі в сьогоднішньому обговоренні.

     

      МАВЧАН. я 
 я                           - 97 - я 

      Шановний   пане  голово!  Шановні  колеги!  Мені

 здається,  що  ми  спостерігаємо  сьогодні явище, яке

 супроводжувало  нас  протягом останніх років. Коли ми

 підходимо   до  розгляду  дуже  важливих  економічних

 проблем,   дві   групи   (даруйте  мені  за  відверту

 характеристику),   які  лобірують  чиїсь  інтереси  у

 парліменті,  зводять  нас  і  використовують тих, хто

 дійсно  хоче  добра  Україні  і  нас переконують дуже

 сумнівною аргументацією.

      Через  те  я  хотів  би, щоб ми до цієї проблеми

 підійшли  дещо  з  іншого  боку. Інвестування можливе

 тільки  тоді  в  нашій  державі,  якщо буде стабільна

 грошова   одиниця   в   державі,   якщо  буде  дійсно

 реформування  і  будуть  дійсні  акції, на які прийде

 інвестор і придбає їх. А не буде зацікавлений в тому,

 щоб нас ошукати вкотре.

      І  тільки  під  безсумнівні  акції інвестор може

 прийти до нас. Він буде купувати, як всі ви прекрасно

 знаєте,  на  ринку  цінних  паперів акції. Що у нас є

 сьогодні в державі? Сумнівні папірці і(..........) не

 нашого виробництва. Якщо за правило, то це російські.

 Найбільше наводнені наші ОЛБІ і всі інші компанії. Не

 кажу про трастові.

      Отже, ця проблема мені здається дещо сумнівною і я 
 я                           - 98 - я 

 придуманою.

      Сьогодні хочуть використати в черговий раз, коли

 називають  суму  158  мільйонів,  чи  вона  може бути

 значно  іншою. Дійсно, це уже життя під загрозою того

 чи   іншого  депутата,  який  взявся  лобірувати  цей

 проект.

      І я хотів би, шановні колеги, щоб ми підійшли до

 цієї  проблеми  і  відсунули  її.  Від цього, що буде

 діяти   стара   норма,  нічого  не  поправиться.  Або

 застосуємо  рівне оподаткування, яке вкрай необхідне.

 Тоді  відсохне  весь  той намул, який до нас приходив

 під  різними формами і формулами, для того, щоб знову

 ж  таки  пограбувати  Україну, і я дотримуюся єдиного

 принципу,  що  це  мусить  бути комплексний підхід до

 цієї  проблеми,  а  не  поправлянням до тієї чи іншої

 статті, і давати перевагу тій чи іншій.

      Аргументація  тут  і  на вашому, і на тому боці,

 але є глобальні інтереси, є інтереси України, про які

 говорив Павловський, але чомусь весь час він схилявся

 в бік Суслова, якщо інтереси державні і є вони надусе

 привілюючими,  то  тоді ми підходимо до цієї проблеми

 комплексно   і   говоримо  про  те,  що  з  введенням

 національної  грошової  одиниці здійсним акціонування

 цього   нашого   майна,  тоді  ми  можемо  зробити  і я 
 я                           - 99 - я 

 відповідні поправки. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Шановні депутати, будьте стримані, зараз

 будемо голосувати.

      Наполягає  Суслов  на  ремарці дві хвилини, будь

 ласка, як доповідач, співдоповідач.

     

      ____________.  Уважаемие депутаты, я просто хочу

 обратить  ваше  внимание  на некоторые недоразумения,

 которые прозвучали в выступлениях отдельных.

      Значит никакие льготы и гарантии у предприятий с

 иностранными    инвестициями,    нашим   проекто   не

 отнимаются,  нельзя  ведь  рассматривать, речь идет о

 том, давать им дополнительные льготы или не давать, и

 все.

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  попросіть  його  хай

 вийде  на  трибуну,  не  чітко  звучить  мікрофон,  і

 просять депутати, щоб ви вилшли на трибуну. Прошу.

      Дві  хвилини він і дві хвилини опоненти в даному

 випадку умовно кажучи від опонентів.

     

      ____________.  Уважаемые  депутаты мы все должны

 знать  за  что  мы  голосуем  и просто я себе позволю я 
 я                          - 100 - я 

 очень  короткий  коментарий,  в  связи  с  тем, что в

 некторых  выступлениях,  как  стало ясно, ну депутаты

 может не поняли о чем идет речь.

      Не  ставится  вопрос,  о  том,  что  мы отнимаем

 какие-то   льготы   и   гарантии   у   предприятий  с

 иностранными  инвестициями.  Речь идет о том, чтоб не

 давать   дополнительных   льгот.  Этих  льгот  и  так

 достаточно,  и  вы помните, наверное, чтто нам подано

 много   действительно   новых   проектов  законов  по

 налогообложению  в соответствии с действующей статьей

 Декрета,  которую  никто  не  отменяет  -они  получат

 льготы   и  по  оподаткуванню  майна  пидпрыемств,  и

 незавершенного  будивныцтва  и  так далее, потому что

 таково, к сожалению, законодательство. Но новых льгот

 мы не должны давать - об этом речь.

      Кое-кто  уже посчитал, что эти льготы им даны, а

 вот  мы  хотим  забрать  их  обратно.  Они будут даны

 тогда,  когда  мы  проголосуем,  что НДС и акцыз -это

 новые  виды налогов. И тогда они будут освобождены от

 платежа  этих  налогов.  Сейчас  они  платят  и будут

 платить.  Поэтому,  ну,  я, к большому сожалению, вот

 депутат  Лановой тоже не разобрался... но он сказал о

 том,  что  наше  решение  приведет  к  введению новых

 налогово  и росту цен. Но никакого роста цен не будет я 
 я                          - 101 - я 

 и  никаких  новых  налогов  не будет. По этой причине

 цены не будут расти.

      Ну,   есть   ряд  недорозумений  и  просто  всем

 понятным...  Ну,  больше  всего  меня удивляет в этом

 деле  позиция  бюджетной  комиссии. Но будем считать,

 что  это  просто  наш  старый  уже  спор  между двумя

 комиссиями.   Позиция   нашей   комиссии  -мы  против

 введения     новых     ставок    налогов    усиленого

 налогообложения   и  против  льгот.  Позиция комиссии

 Азарова,  как  вы  знаете,  по  многим  вопросам -это

 повышение  налоговых  ставок,  введение новых налогов

 для   отечетсвенного   произ...   и   как   мы  видим

 дополнительные  льготы  для  предприятий с иноземными

 инвестициями. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Хто хоче від опонентів, будь ласка, дві

 хвилини. Азаров, прошу.

     

      АЗАРОВ М.Я.

     

      Я  хочу  сказать,  что  я  верю  в  то, что наши

 депутаты    разобрались,    поэтому    я    не   буду

 квалифицировать все высказывания в наш адрес.

      Я  тлько  хотел  бы  одно: защитить ту громадную я 
 я                          - 102 - я 

 работу,  которая  наша  комиссия  ведет  за последние

 месяцы.  Это  не мы снижали налог на прибыль банков с

 55 до 30 %, не мы!

      А   чья   комиссия  снижала?  Спокойно,  хорошо,

 успокоился.

      Это  не  мы предлагаем отменить плату за землю в

 20  раз,  которую  приняли,  это действительно утрата

 бюджета   22   триллиона,   и   об  этом  говорил  на

 Президиуме?    Это    не   мы   утверждали   кошторис

 Национального банка, который превышает 123 триллиона,

 вдумаемся  в  эту  цифру!  Сумма капитальных вложений

 Национального  банка  превышает всю сумму капитальных

 вложений народного хозяйства! Это  не мы предлагали!

      Поэтому,  уважаемые  коллеги, когда некоторые, я

 не  буду  называть фамилии, выступают с этой трибуны,

 защищают   интересы   бюджета,  кроме,  так  сказать,

 иронии, у меня это ничего не вызывает.

      И я вас прошу, в том решении, которое предлагала

 наша   комиссия,  есть  ряд  существенных  замечаний,

 которые  мы  хотим  внести.  Я  согласен  с депутатом

 Степенко,  я,  к  сожалдению,  его  не  вижу, что это

 решение  надо  доработать, а вот, прошу прощения, его

 надо,  то  решение,  которое  мы прделожили, его надо

 доработать  в  плане  акцизного  сбора, который мы не я 
 я                          - 103 - я 

 считаем  новым  видом  податков -он существовал, был,

 действительно применялся.

      А  вот ПДВ -это в чистом виде, учитывая механизм

 его  рименения,  от  года к году изменялся. Так что я

 могу  поделать,  если так в самом деле есть? Закорыть

 глаза на это?

      Спасибо.

     

             (Шум у залі)

      ГОЛОВА.   Будь   ласка...   Обережно   до  майна

 Верховної Ради  ставтесь.

      Я прошу, заспокойтесь.

      Шановні депутати, зараз  ми будемо голосувати.

      Прошу  уваги.  Одну хвилинку, не треба більше. З

 мотивів   голосування   30   секунд   буквально,  щоб

 зорієнтувати вас на вибір свідомий.

      Мова    йде   ось   про   що:   ми   розглядаємо

 законопроект,   чи   постанову,   внесену   Кабінетом

 міністрів,  і  доповідалось  з цього приводу Суслов і

 інші,   посилаючись   на   цю  обставину.  Я  розумію

 прекрасно,  яке  б  ми  рішення не прийняли, Верховна

 Рада залишиться винною. Ви розумієте, про що йдеться:

 якщо піднімуться ціни, скажуть, це вони проголосували

 за  зняття  пільг  або що, або про визнання, що це не я 
 я                          - 104 - я 

 новий  вид податку, от чому ціни зросли, в тому числі

 на базарах і так дальше.

      Якщо  ми не приймемо, скажуть нема надходжень до

 бюджету,  бо це винна Верховна Рада, що не підтримала

 цю пропозицію.

      Мені  здється,  що  сьогодні достатньо є правова

 основа   для   того,   щоб   правильно  користуватися

 законодавством,  в тому числі і податковим. Але є два

 проекти  документів,  Мабуть,  треба з самого початку

 погодитись  із  пропозицією  Степенко і деяких других

 депутатів,   що   остаточно  рішення  ми  повинні  не

 приймати  сьогодні. Дати можливість доопрацювати їх з

 врахуванням   сьогоднішнього   обговорення   і  думок

 комісій, котрі вже висловлювались.

      Тому   в   порядку  надходження   і,  враховуючи

 пропозицію, яка  була  про  поіменне  голосування  (я

 поставлю  зараз  на  поіменне  голосування),  а потім

 будем   голосувати   в   такій   послідовності:  одна

 постанова,    яка   вносилася   Комісією   з   питань

 банківської  діяльності  за  основу  буде  братися, а

 потім   друга  буде  братися  теж  за  основу,  тобто

 ставитиметься  на  голосування. А, власне, принципову

 відмінність.............  тільки  в тому, який проект

 постанови будем брати за основу. я 
 я                          - 105 - я 

      От, так би мовити, фабула нашого голосування.

      Тепер хто за те, щоб поіменно голосувати, ставлю

 на голосування?

     

      "за"

      Рішення прийнято.

      Голосується поіменно. Проект Постанови Верховної

 Ради  України  "Про  застосування  статті  28  Закону

 України  "Про державний бюджет України на 1994 рік"",

 який  вноситься  Комісією  Верховної  Ради  України з

 питань фінансів і банківської діяльності, і має такий

 зміст. Я читаю цей зміст.

      "У  зав'язку  із  зверенням  Кабінету  Міністрів

 України   та   відповідно  до  пункту  19  статті  97

 Конституції    України    Верховна    Рада    України

 постановляє:

      1.  Роз'яснити,  що  пунктом  6 статті 28 Закону

 України "Про державний бюджет України на 1994 рік"

 уточнюється  механізм справляння податку на добавлену

 вартість  та  акцизного  збору з імпортних товарів, і

 зазначена  норма не пов'язана з введенням нових видів

 податків.

      2.  Встановити,  що  у  1995  році  до прийняття

 відповідних    законодавчих    актів   застосовується я 
 я                          - 106 - я 

 механізм  справляння податку на добавлену вартість та

 акцизного   збору,  передбачений  статтею  28  Закону

 України  "Про державний бюджет бюджет України на 1994

 рік"  із  застосуванням  ставки  податку на добавлену

 вартість у розмірі 20%.

      Ставиться  цей  проект  за  основу  на  поіменне

 голосування.  Визначайтеся шляхом голосування. Проект

 фінансової Комісії, який вносив Суслов.

     

      "за"

     

      ГОЛОВА. Рішення прийнято. (оплески)

      Прошу  уваги.  Проект, який вноситься Комісією з

 питань   бюджету,   економічної   політики  (я  прошу

 пробачити)   з   питань  правової  політики,  судово-

 правової реформи, з питань законності і правопорядку,

 такого   змісту:   "Розтлумачити,   що  запроваджений

 статтею  28  Закону  України "Про державний бюджет на

 1994  рік"  податок  на  добавлену вартість, акцизний

 збір  на  імпортні  товари,  роботи, послуги за своїм

 змістом    підстави    для   оподаткування,   об'єкту

 оподаткування,  порядок  обчислення  і зарахування до

 бюджету та інше є новими видами податків.

      Встановити,    що   до   прийняття   відповідних я 
 я                          - 107 - я 

 законодавчих  актів  України  застосовується механізм

 справляння податку на добавлену вартість та акцизного

 збору,  передбачені  статтею  28  Закону України "Про

 державний  бюджет  на  1994 рік" та Декретом Кабінету

 Міністрів  "Про режим іноземного інвестування".

      2.  В  разі  оплати,  сплати  в  1994-1995 роках

 підприємствами     з    кваліфікованими    іноземними

 інвестиціями   податку   на   добавлену  вартість  та

 акцизного  збору  на  імпорт,  як  виняток,  кошти  з

 бюджету  не  повертаються,  крім  випадків  виконання

 раніше   прийнятих  судових  арбітражних  рішень  або

 задоволенням  позовів по справах з цього питання, які

 знаходяться  в  судовому провадженні на час прийняття

 цієї Постанови".

      Ставиться  цей  проект  на голосування. Тут є ще

 три пункти, я просто не зачитаю.

     

      "за"

     

      Рішення не прийнято позитивно з цього приводу.

      Є   доповнення   які  в  кого?  В  мене  є  таке

 доповнення  доручити  комісіям, які очолюють депутати

 Азаров,   Таранов   і   Суслов   доопрацювати  проект

 Постанови  з урахуванням сьогоднішнього обговорення в я 
 я                          - 108 - я 

 тих пропозиціях, які поступали. Прошу, одну хвилинку,

 я прошу уваги. З тими доповненнями, які поступали від

 депутатів  і  проголосувати остаточно,  як  документ,

 завтра або післязавтра. Краще завтра.

      Я  прошу дати змогу, це передбачено регламентом,

 врахувати   законодавчу   інициативу   кожного  члена

 Парламента.  Буль  ласка,  не  тисніть на мене, щоб я

 ставив зразу голосувати.

      Хто за  таке доручення, прошу проголосувати. Ні,

 це не процедура, це проект Постанови записується.

     

      "за" -

     

      Рішення не прийнято.

      Але   за   Регламентом  так  чи  інакше  комісії

 зобов'язанні  доопрацювати з урахуванням обговорення.

 Дайте Суслову слово. Говоріть, говоріть.

     

      СУСЛОВ.

     

      Я  прошу  поставить  этот  проект  в  целом. Тем

 более,  что  он  и  так набрал достаточное количество

 голосов.   Там   нечего  доопрацьовувать,  если  есть

 законодательная инициатива депутата, пусть они внесут я 
 я                          - 109 - я 

 в установленом порядке эту инициативу.

     

      ГОЛОВА.   Віктор  Іванович,  достатньо  голосів.

 Навіть  якби  було  прийнято  трьомастами голосів, це

 все-одно  за основу.

      Справді,  більше  ніж  203  голоси -це за основу

 достатньо.  Тому  я просив би... Є ж пропозиція, якби

 це  від  мене  йшло,  то  інша справа. Але ж є й інші

 пропозиції.

      (Шум в залі)

      Прошу, Степенко.

     

      СТЕПЕНКО.  Шановні товариші, 331 виборчий округ,

 Степенко, Потавська область.

      Ми   прийняли  саме  мудре  рішення,  яке  могли

 прийняти.  Ну, якщо ця комісія, в тому числі Суслова,

 яку я дуже поважаю, як людину витриману, людину, ви ж

 бачите  сами,  працює  нормально  в  парламенті, єслі

 дійсно  вони  скажуть завтра, що те, що було сказано,

 враховано, уде все це аргументовано, ми проголосуємо,

 але  ж це і порушення Регламенту. Ми розглядаємо тоді

 в  першому читанні. Ми його приймаємо, доопрацьовуємо

 і завтра приймаємо рішення.

      Тому   я   прошу,  давайте  будемо  обгворювати, я 
 я                          - 110 - я 

 давайте  перехуодити  до  слідуючого  питання. І дати

 порівняльну  позицію, може не на завтра, так на після

 завтра.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вашої  уваги  ще  раз. Отакий

 пункт,  я  не  називаю  автора.  Але це як доповнення

 депутата,  він  має  права  на цю........ Доповнення,

 адже   ми  за  основу  проголосували.  Записано  так:

 звільнити  підприємства,  зареєстровані  і  діючі  на

 території    України    до    прийняття   відповідних

 законодавчих  актів,  які б регулювали порядок сплати

 на добавлену вартість від сплати податку на добавлену

 вартість з імпортних товарів, від повлуг та акцизного

 збору  на імпортні товари, роботи, послуги, починаючи

 з 1 червня цього року.

      (Шум в залі)

      Це  доповненя до проекту постанови. Якщо... Одну

 хвилину,...

      (Шум в залі)

       Я  зобов'язаний  повтавити  на  голосування, ви

 сказете з голосу і будете праві.

      Тому ще раз говориться про те, з процедури Ємець

 і Носов. я 
 я                          - 111 - я 

      Будь ласка.

     

      ЄМЕЦЬ.

       Шановни  Олександр  Олександрович, ви якраз цим

 прикладом   засвідчили,   що   неможливо  цей  проект

 доробляти  в такому варіанті, як ви пропонуєте. Чому?

 Тому  що  те,  що  ви  зачитали  -це принципово інший

 проект.

     

      ГОЛОВА . Безперечно.

     

      ЄМЕЦЬ.  ТОбто,  це  не  є  доповнення  до  цього

 проекту.  Взагалі,  дискусія  йшла,  під час дискусій

 ніхто  не  дава доповнень до проекту Комісії з питань

 фінансової і банківської діяльності.

      Йшла дидскусія за один проект чи за другий. Я не

 чув  ні  однієї пропозиції, яка б доповнювала проект.

 То  були  принципово  інші  позиції.  Тому,  оскільки

 принципова  позиція  визначена за основу, нема ніяких

 підстав направляти  на доопрацювання.

     

      ГОЛОВА. Носов, прошу.

 

       НОСОВ. Регламент передбачає можливість виходи і я 
 я                          - 112 - я 

 з цього положення. Є стаття 6-5-5, яка відноситься до

 ершого читання. Зачитую: "Якщо в ході першого читання

 Верховна  Рада  визнає поданий законопроект таким, що

 не потребує доопрацювання, вона може прийняти рішення

 про перехід відразу до його другого читання.

      Але в ході другого читання включається стаття 6-

 6,   і  там  вже  виникають  ті  можливості.  Я  хочу

 зачитати:  Верховна  Рада  до  проведення голосування

 щодо  статей  законопроекту,  пропозицій, поправок до

 них, може надіслати законопроект відповідним комісіям

 для  виявлення  та  усунення  можливих суперечностей,

 редадкцдідйних  уточнень,  розгляду  нових пропозицій

 статей   і   поправок,   внесених   безпосередньо  на

 засіданні    Верховної    Ради    в   ході   розгляду

 законопроекту.   З  цією  метою  Верхвона  Рада  може

 створити  редакційну групу, яка має працювати під час

 пленарного засідання, за умов викладеної там статті.

      Далі,  виконати  підготовлені  головною комісією

 або  редадкційною групою під час пленарного засідання

 за умов викладеної  там статті.

      Далі,  документи, підготовлені головною комісією

 або  редакційною  групою,  можуть  поширюватись серед

 депутатів  під  час  перерви  безпосередньо  перед їх

 розглядом  на  засіданні Верховної Ради. я 
 я                          - 113 - я 

      Тобто,  ми  переходимо  на постатейне, там хтось

 виникає,  пише,  уходить, і ми так робили. Це, так би

 мовити, термінова процедура. Регламент це передбачає.

      І   я   хочу   зауважити,   що   ми  не  минуємо

 постатейного  голосування, тобто права депутатів щось

 подати не  віднімається Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Тобто,  ви   говорите  про те,  що зараз

 можна постатейно голосувати...

     

      ___________. Да можемо прийняти за основу. Зразу

 ж  і прийняти рішення, що переходимо до постатейного.

 Полстатейно   пройти.   Є   пропозиції,  їх  письмово

 сформулюють. Вийде робоча група, в коридорі чи в залі

 запи...

     

      ГОЛОВА. ... 385. Будь ласка.

     

      РАЙКОВСЬКИЙ.

      385, Райковський.

      Уважаемый   Александр   Александрович,   я  хочу

 заявить  протест.  Поскольку здесь в постановлении, в

 проекте постановления внесено, что этот проект вносит

 из  Комиссии  законности  и правопорядка. Я заявляю о я 
 я                          - 114 - я 

 том, что наша Комиссия этот вопрос не рассматривала и

 я   просто   возмущен.  Если  отдельные  члены  нашей

 Комиссии  имеют  совместные  предприятия  и выступают

 сегодня  от имени Комиссии. Комиссия по этому вопросу

 не  заседала.  Если  кто выступает от имени Комиссии,

 пусть  напишет  свою  фамилию,  что  он  как народный

 депутат  вносит  в  этот  проект. А пользоваться, так

 скаазть, и спекулировать на этом, что это Комиссия по

 законности  и  правопорядка  вносит  проект этот -я с

 этим  не  согласен.  И прошу, чтоб проверили, есть ли

 протокол заседания Комиссии, если Комиссия вот вносит

 этот проект.

     

      ГОЛОВА. Я вносив до постанови проект доповнення,

 яке   не   пройшло.  Ще  які  доповнення  до  проекту

 Постанови?  Є? Є. Будь ласка , доповнення.

 

     

      ___________.

      Уважаемые    коллеги!    Пожалуйста,    обратите

 внимание,  что  в  этой  Постанове  неучтены интересы

 общества  глухонемых  и  слепых то, что я просила вас

 обратить  пункт  "г" и "д". Они здесь присутствуют, и

 та  же  Витренко  популистски  обещала  зашитить их в я 
 я                          - 115 - я 

 законе, а здесь она на это не обращает внимания,  что

 с  1 января эти предприятия будут обложены налогом 20

 процентов,  и что благодаря этой редакции лекарства и

 доставка почты с 1 января дорожают на 20 процентов.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Я прошу уваги.

      Шановні депутати і депутатки!

      (Шум в залі)

      Дуже  прошу вас, ну, давайте від такої пікіровки

 відійдемо,  ну,  не потрібно. Якщо потрібно доповнити

 Постанову  відносно  сліпих, то в мене  тільки що був

 представник    товариства    сліпих.   Треба   додати

 безперечно.

      Олександра   Володимирівна,  сформулюйте  за  що

 проголосувати. Ми говоримо про додаток  до Постанови.

 Запишіть, будь ласка.

      Одну   хвилиночку.   Ми   мусим   поставити   на

 голосування.

      Віктор Іванович, прошу.

     

      ___________.

      Уважаемые  депутаты!  Вопрос о глухих и слепых к

 обложению  предприятий  с  иностранными  инвестициями я 
 я                          - 116 - я 

 никакого  отношения  не  имеет. У нас по этим пунктам

 нет  проекта  постановы.  Пусть  подготовит кто-то их

 народных  депутатов  отдельный проект, мы рассмотрим.

 Обратите  внимание,  речь идет только о пункте "б" 28

 статьи.  Поэтому  когда  мы искусственно притягиваем,

 чтобы   увести   проблему   в   сторону,  прикрываясь

 интересами, действительно, правильными итересами этих

 обществ, мы уходим не туда.

      И   Александр   Александрович,  я  настаиваю  на

 постановке  вопроса  вцелом. И мне не понятно, почему

 лично  вы  тоже  начинаете  уводить сессию от решения

 вопроса.

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВА.  Я  поясню.  Я поясню, тому що я керуюся

 Регламентом,  чітко який зачитав, позицію яку зачитав

 тільки  що  депутат Носов. Тому я просив би без таких

 рекошетів ідеологічних аргументувать свою позицію.

      Прошу   уваги,   будь   ласка,  не  спішіть,  ми

 проголосуємо, і проголосуємо правильно.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Будь ласка, Терьохін. Які в вас доповнення є?

     

      ТЕРЬОХІН С.А. я 
 я                          - 117 - я 

     

      Олександре Олександровичу, шановні колеги, справа

 в   тому,   що  питання  по  (..........)(..........)

 відрегульо...

      Ще  раз,  а!  Це  питання урегульоване в Лекреті

 "Про  оподаткування  податком на добавлену вартість",

 який зараз діє.

      В   новому   проекті   Закону  "Про  податок  на

 добавлену вартість", який ми вже два читання провели,

 там є спеціальна стаття на мйбутній строк.

      Тому  я  вас  дуже  просив би зараз поставити цю

 Постанову  в  цілому.  Між іншим, це не є Закон, а це

 останова,  і  там  інший  порядок її прийняття згідно

 Регламенту, пане Носов, і проголосувати поіменно.

      А  стосовно УТОСА і УТОГА, воно вже врегульовано

 і  буде  врегульовано в Поставі "Про порядок введення

 ПДВ на 1995 рік".

      Дякуюдуже.

     

      ГОЛОВА.  Ще раз прошу: з процедури, з мотивів не

 треба  брати слово. Зараз береться слово -доповнення.

 Є ще до доповнення до Постанови чи нема?

      У  вас  доповнення?  Найда. Хто хоче висловит ще

 доповнення,  доповнення!  до  Постанови,  запишіться, я 
 я                          - 118 - я 

 будь ласка.

      Опублікуйте,  будь ласка. Але тільки доповнення,

 не з мотивів. Прошу.

      Будь ласка, Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Шановний   Олександр   Олександрович,   я  хочу

 запропонувати   підтримати   сьогодні   і   зараз  ту

 пропозицію  Суслова, щоб проглосувати в цілому. А те,

 що   сказала   Олександра  Володимирівна,  це  слушне

 зауваження.  Але захист глухих, сліпих і взагалі всіх

 інвалідів ми повинні відстоювати, коли буде Закон про

 податок  а  добавлену  вартість. І ось там оці пільги

 повинні   бути   їм  закріплені.  А  зараз,  коли  ми

 розглядаємо  поправку,  ну,  тлумачення  статті 28, я

 вважаю, що ці питання піднімати недоречно. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Ще раз звертаюся до всіх, хто записався.

 з мотивів голосування нічого виступати. Тому я ставлю

 проект   в   цілому.   Ставлю  на  голосування.  Одну

 хвилинку,  зніміть  голосування.  Костицький,  у  вас

 мотивів?  Так  не  можна.  Кірімов, у вас доповнення?

 Будь ласка, Кірімов. я 
 я                          - 119 - я 

     

      КІРІМОВ І.З.

     

      Шановний Олександр Олександрович, шановні колегі

 депутати, те, що питання, яке ми сьогодні розглядаємо

 надзвичайно    важливе,   ми   зрозуміли   з   самого

 обговорення.

      Але  в  мене ось така пропозиція. Справа в тому,

 що   я   підтримую   депутата   Мовчана  в  тому,  що

 відбувається  вибування  з  двох  боків.  І  тому моя

 пропозиція  доопрацювати  цей  закон  спільно і потім

 прийняти його. Спасибі.

     

      ГОЛОВА.   Я   ще   раз   прошу   вас  всіх,  ну,

 заспокойтеся,  не  нервуйте  так.  Ну,  я розумію, що

 специфіка нашої роботи ставить нас у ситуацію слюсара

 Полєсова  на  мітингу  під  час відкриття трамвая, ви

 пам'ятаєте?  Коли  треба  сказати  про  трамвай,  він

 починав  говорити  про міжнародне положення. В даному

 випадку  треба  доповнення  і  голосувати.  Якщо нема

 доповнень - не беріть слова.

      (Шум в залі)

      Степенко  вже  сказав.  Одну  хвилинку! Я йду за

 списком... я 
 я                          - 120 - я 

      (Шум в залі)

      Ще  раз  прошу,  сядьте,  будь  ласка.  Сідайте.

 Сьтепенко  -він  не  брав  слова.  Кириченко,  у  вас

 доповнення? Ні. Григорович, будь ласка.

     

      ГРИГОРОВИЧ Л.С., 204 виборчий округ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!

      Я   би   хотіла   внести  одну  пропозицію,  яка

 стосується, передусім, авторитету Верховної Ради. Уже

 4  місяці  тут,  у  кулуарах  ходить голова товариств

 Українського  Товариства  сліпих. Він................

 до присутніх у залі, і я би дуже хотіла, оскільки нас

 слухають дуже багато виборців, в тому числі і сліпих,

 і глухих...

      (Шум в залі)

 ...   і   я  маю  на  своєму  виборчому  окрузі  таке

 підприємство, чи сьогодні, чи коли ми будемо приймати

 Закон   про   добаток  на  добавлену  вартість,  дати

 можливість  з  цієї  трибуни  заслухати  людину,  яка

 представляє інтереси цієї верстви.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  будь  ласка, увага!

 Оскільки те, що сказала Лілія Степанівна, має великий я 
 я                          - 121 - я 

 суспільний  резонанс,  я  просив,  щоб  ви  з повагою

 ставилися  до  того,  що  вона  говорить,  а ми даємо

 гарантію  всім  інвалідам  про  те,  що розглядаючи в

 другому  читанні  закон  "Про добавлену вартість", ми

 обов'язково вразхуємо інтереси цих товариств.

      (Шум в залі)

      Зрозуміло.

      (Шум в залі)

      Чапюк. Є у вас пробл... доповнення є?

     

      ЧАПЮК

      Я прошу передати слово Ващук.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ВАЩУК К.Т., 69 виборчий округ.

      Я  все-таки  хотіла б внести таке доповнення: що

 ті   підприємства,   які   працюють  на  виготовлення

 продукції,  яка  відноситься до критичного імпорту, а

 такі  підприємства уже появляються, які будуть робити

 спільно  українсько-іноземний  комбайн  новий,  зараз

 виготовляють  сіялки,  яких  немає,  щоб  от на ті не

 здорожувалась  потім  щоб  вихідна продукція, бо вона

 дуже  й  так  дорого  коштує  -ми  не маємо, за що її я 
 я                          - 122 - я 

 купити,  то  на  ці  підприємства можна робити якийсь

 виняток.  А  на  ті підприємства, які торгують, на ті

 підприємства,   які   ввозять   некритичний   імпорт,

 залишити в силі.

     

      ГОЛОВА.  Якщо  ви  не  будете заперечувати, я не

 можу   ставити   вашу  на  голосування,  бо  вона  не

 сформульована як доповнення до проекту Постанови.

      (Шум в залі)

      Я   прошу   вашої   підтримки,  згоди  припинити

 внесення пропозчицій. Ставлю на голосування.

      (Шум в залі)

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Я   хочу,  щоб  зрозуміли  депутати,  і  ті,  що

 слухають  на  радіо,  що  вони  думають,  що  що  тут

 робиться щось незрозуміло.

      Записалося  23  чоловіки ще крім тих, що вносили

 пропозиції.  Будьте уважні! Але всі пропозиці, власне

 зводяться до мотивів голосування. І те, що стосується я 
 я                          - 123 - я 

 відповідних     товариств,    про    що    Олександра

 Володимирівна наполягає і говорила, (я прошу: сядьте,

 будь ласка, не нервуйте)

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я тоді голосно повторю те, що сказала Олександра

 Володимирівна,   що   сьогодні   з   соціалістами   і

 комуністами я пішов знову проти Програми Президента.

      Я  хочу сказати, що вносить проект Постанови від

 Кабінету Міністрів, погоджено з Президентом.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Одну  хвилиночу! І я радий, що Терьохін перейшов

 у фракцію соціаліств.

      Ставлю Постанову на голосування в цілому.

     

      "за"

     

      ГОЛОВА. За - 241. Прошу уваги! Все! Прошу уваги!

      Значить,  наступне  питання.  Василь Іванович, я

 прошу вас!

      "Про   проект   Постанови   щодо  незадовільного

 виконання  постанов Верховної Ради України 21 березня

 та   18-28   квітня   з  питань  соціального  захисту

 населення в зв'язку з підвищенням тарифів в побутовій

 сфері".  Тататринов  Анатолій  Орефійович  -заступник я 
 я                          - 124 - я 

 Голови   Комісії   з   питань   паливно-енергетичного

 комплексу.

      Дуже коротко прошу.

     

      ТАТАРИНОВ А.А.

     

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 народные  депутаты  мы  в  четвертый  раз  подходим к

 рассмотрению   этого   вопроса.   Мы   три   комиссии

 обсуждали,  и  проект  постановления принят за основу

 депутатом Смирновым.

     

      ГОЛОВА. Анатолій Арефійович, одну хвилинку.

      (Я звертаюся до депутатів, що закінчилася сесія,

 чи що?

      (Шум в залі)

      Будь  ласка,  я  звертаюся  до всіх, хто залишає

 зараз засідання, чим це пояснюється? )

      Будь ласка, продовжуйте.

     

      ТАТАРИНОВ  А.  А. Уважаемые народные депутаты, я

 не буду останавливаться на всех тонкостях и проблемах

 этого  вопроса,  он  достаточно  известен всем вам. Я

 остановлюсь  на  постановлении,  почему мы и предлаем я 
 я                          - 125 - я 

 вот   такой  проект  постановления.  Потому  что  три

 поставления  мы  принимали,  четвертое постановление.

 Предложение  Смирова  было:  обратиться в Генеральную

 прокуратуру  с тем, чтобы рассмотреть этот вопрос. Мы

 обсуждали   этот  вопрос,  можна  обратиться  к  Папе

 Римскому. У нас есть Президент, есть... По Коституции

 Президент   является  Главой  исполнительной  власти,

 Ллавой   государства.   Мы   в   своем  постановлении

 предлагаем  обратиться в Президенту, и потом получить

 вопрос  от  Президента. А потом, если вопрос не будет

 решен, будем советоваться и думать, что дольше.

      Мы   в   постановлении   отмечаем,  что  Кабинет

 Министров  не  выполнил  те  постановления Верховного

 Совета,  которые  мы  трижды принимали и обращается с

 предложением к Президенту, чтобы он приня необходимые

 меры  к  тем  должностным лицам, которые не выполнили

 постановление Верховного Совета.

     

      ГОЛОВА. Запитання є якісь чи доповлення?

      Будь  ласка, треба врахувати те, що ми за основу

 прийняли  вже  проект  постанови, за основу прийняли.

 тому  треба  було б з урахуванням прийнятого рішення.

      Будь ласка, Смірнов.

       я 
 я                          - 126 - я 

      СМІРНОВ

      Євген Смірнов, 61 виборчий округ.

      Шановний  Олександр Олександрович! Я сподіваюсь,

 що    ви    мені   дасте   можливість   виступити   з

 співдоповіддю,  як  автору  з проекту постанови. А до

 вас у мене три питання.

      Перше.  Хто і коли приймав цей проект постанови,

 запропонований вами? Ні в п'ятницю, ні в суботу, ні в

 понеділок  я  шукав  і не знайшов де збиралися ці три

 комісії.  Це перше.

      Друге.  Чому  не  враховані мої дві комісії, які

 подані були в установлено регламентом порядку?

      І  третє. До Президента ми вже зверталися не раз

 з  найрізноманітніших питань. І що це дало? Тому таке

 третє  питання.  Що  на  вашу  думку  дасть прийняття

 проекту постанови, запропонованої вами, що дасть?

     

      ___________.   Значит,   я   вам   отвечаю.   Мы

 собирались    в   понедельник,   здесь   завизировано

 постановление,   стоят   виды  трех   комиссий.  Наша

 комиссия Чиж подписал, Комиссии по социальной защите,

 и  подписал от бюджетной Комиссии, представители трех

 комиссий. Собирались мы в понедельник.

      Что  дасть если мы обратимся к Президенту? Я вам я 
 я                          - 127 - я 

 могу  задать  такой  же  вопрос.  А что даст, если мы

 обратимся к Генеральному прокурору?

      Значит, три комиссии приняли такое решение. Ваше

 предложение   можна  поставить  на  голосование,  как

 депутаты проголосуют, такое решение и примем.

     

      ГОЛОВА. Є ще запитання до доповідача?

      Запишіться   хто   хоче   висловити   запитання.

 Запишіться.

      Будь ласка, 10 хвилин, Носов.

     

      НОСОВ

      Я просив би віддати слов депутату Шеховцову, 128

 округ.

     

      ШЕХОВЦОВ

     

      Уважаемые коллеги! Я прошу прощения за то, что я

 не   буду  вопрос  задавать,  а  сделаю  предложение.

 Посколько я опасаюсь, что дальше процедуры обсуждения

 не будет.

      Я   предлагаю   вам   такое   Постановление   не

 принимать. Действительно, бессмысленно обращаться как

 к Президенту, так и к Генеральному прокурору. я 
 я                          - 128 - я 

      Что  я  предлагаю?  Верховный Совет имеет мощное

 оружие влияния на все общественные процессы: принятие

 законов.  На  мой взгляд, в этой проблеме, напринимав

 три неисполненных постановления, мы уже подошли к той

 черте,  когда  вполне можно принять Закон, споскольку

 проблема коммунальных платежей напрямую касается прав

 человека,   а   права  человека  Верховный  Совет  по

 Конституции   имеет  право  регилровать  законом.  Мы

 должны   принять   Закон  об  определенных  гарантиях

 гражданам в этой сфере, в оплате коммунальных услу. И

 тогда  Кабинет  Министров  и  Президент будут обязаны

 исполнять  закон.  А  Верховный  Совет  вполне  может

 наказывать   как   непосредственно   в  рамках  своей

 компетенции, так через органы правоохранительные тех,

 кто закон не исполняет.

      Этот Закон нужно подготовить очень быстро. Нужно

 взять  за  основу текст соответствующего Постановления

 Кабинета  Министров,  внести  в  него,  принять его в

 первом   чтении   можно,   я   имею   ввиду,  скажем,

 Постановление "Об предоставлении субсидий гражданам".

 А   в  ходе  второго  чтения  внести  уточнения,  как

 предлагает  Смирнов, скажем, включить твердое топливо

 или  эелектроенергию,  посмотреть  нормы,  касающиеся

 состава семьи и нормы жилой площалди. я 
 я                          - 129 - я 

      То  есть,  в  ходе  второго  чтения  уточнить те

 ньюансы, которые сейчас вызывают нарекания у граждан.

      А я обращаю ваше внимание, что 10 дней назад был

 оглашен   мой   запрос,   в   котором   я   предлагал

 Правительству,  чтоб  вывести  из  тупика  неплатежей

 население,  распространить действие режима субсидий с

 1  февраля,  то  есть  дать людям шанс рассчитаться с

 долгами,  потому  что  с  первого  февраля  граждане,

 которые   имели   права   на   помощь,  не  могли  ею

 воспользоваться.   Основная   масса  людей  на  своих

 предприятиях  получить  эту  дотацию не могла, потому

 что  у  предприятий  денег не было. Ну, а кроме того,

 правительство  не  вело разкяснительной работы и люди

 просто не знали о своем таком праве. Кстати, и сейчас

 правительство  ничего не делает для того, чтоб каждый

 день навязчиво, во всех средствах массовой информации

 разкяснять гражданам, что у них есть право на помощь,

 и они должны обращаться в Собес.

      Я  благодарю за внимание и предлагаю дать просто

 протокольное  поручение  комиссии  подготовить проект

 закона.

     

      ____________.  Я  абсолютно с вами согласен, и я

 знаю,  что приняв четвертое постановление мы проблему я 
 я                          - 130 - я 

 не  решим,  этот вопрос относится к компетенции чисто

 исполнительной  власти. Мы опять втручаемся в функции

 исполнительной  власти,  если  мы хотим разграничить,

 решить  вопрос, лучше подготовить закон, закон должна

 подготовить комиссия по социальной защите.

      Я  здесь с вами согласен, и хотел бы чтобы вы не

 вдавались   дальше   в   обсуждение,  нам  нужно  или

 принимать  такое  постановление, или делать поручении

 комиссии,  у  станавливать  строки, чтобы подготовить

 такой документ, о котором вы говорите.

     

      ГОЛОВА. Шановні Депутати, коли ми доручали трьом

 комісіям  доопрацювати  цей проект, то мали на увазі,

 що  вона  зробить  висновки  не тільки усні, але якщо

 вважаєте, що треба було закон запропонувати, то треба

 було,  запропонувати нам закон, а так ми знову робимо

 агітацію  і  ставимо  в  дурне становище знову ж таки

 комісію соціального захисту.

      Ви   уявляєте,   вся   економіка   повинна  бути

 відображена  в  цьому  законі.  Виходить  так Кабінет

 Міністрів   підвищує  тарифи,  на  газ  і  все  інше,

 Президент   правильно   говорить,  що  не  більше  15

 процентів у сукупному доході сім'ї повинні займати ці

 платежі,  а ми повинні витянцювати, як же вкластися у я 
 я                          - 131 - я 

 ці  параметри,  приймемо  закон,  до  чого  він  буде

 зводитися,  до  того, щоб більше 15 процентів не може

 перевищувати,   а  все  інше,  всі  складові  функції

 виконавчої влади.

      Ми  ж  не можемо по кожному виду платежів робити

 розцінки і так далі.

     

      ____________.  Александр  Александрович тогда на

 этой     трибуне    должен    стоять    представитель

 исполнительной   власти,   Кабинета   Министров   или

 министра, хватит перекладывать ...

     

      ГОЛОВА.  От  щоб  він  стояв, то була б прийнята

 постанова,  про  те,  щоб  доручити  прокуратурі  про

 відповідальність  конкретних  осіб,  хто  не  виконує

 постанову, а не Кабінету Міністрів.

      Чапюк прошу.

     

      ____________. Олександр Олександрович, за вашого

 дозволу Корнелюк замість Чапюка.

      Дякую.  Шановний  Олександр  Олександрович,  я в

 якійсь  мірі  підтримую  депутата  Шеховцова,  що нам

 треба оприділитися в кінці кінців, або дійсно якщо це

 наша  компетенція виключно, то прийняти законопроект, я 
 я                          - 132 - я 

 або вибачте мені, перестати товкти воду у ступі.

      Жодна  постанова  Верховної  Ради, що стосується

 захисту  соціального захисту населення, на превеликий

 жаль виконавчими органами не тільки не виконується, а

 й   нехтується.   Доручати   Генеральній  прокуратурі

 розслідувати  ті  чи  інші  справи, які є у виключній

 компетенції  виконавчої влади, на це треба щоб просто

 службове розслідування, чи в Кабінеті Міністрів, чи у

 виконкомах  Рад, починаючи від сільської до обласної,

 тут  абсолютно,  ви  ж  бачите,  що замість виконання

 постанови була спущена вниз телефонограма грозна, про

 те,  що  треба  було  до 10 травня ніби то відключити

 сільських  споживачів  газу,  на  щастя  вона не була

 виконана, слава Богу.

      Але  ви  ж  бачите,  ми приймаємо постанову, цим

 самим  зобов'язуємо виконавчі структури, щось робити,

 вони це через засоби масової інформації, знову на всю

 Україну розказують, що ми приймаємо рішення, Верховна

 Рада, блокує своїми постановами.

      То   ми   або  приймаємо  закон,  давайте  даємо

 протокольне доручення комісіям відповідним, або даємо

 протокольне  доручення виконуючому обов'язки прем'єр-

 міністра Марчуку Євгену Кириловичу, провести службове

 розслідування і притягнути до відповідальності, зняти я 
 я                          - 133 - я 

 з  роботи  тих,  хто  в цьому повинен, а не втягувати

 знову Верховну Раду у цю безплідну тяганину.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Терещук.

     

      ____________.  Олександар  Олександрович,  прошу

 моє слово передати депутату Хмельовому 140 округ.

     

      ГОЛОВА.   140, Хмельовий.

     

      ХМЕЛЬОВИЙ А.П.

     

      Так,  я  также  поддерживаю  депутата Шеховцова,

 правильное  выслупление.  Ми  уже выглядим смешными у

 народа.  Значит,  избирателями сегодня мы поставили в

 сложное положение. С одной стороны на округах говорим

 не   платите   пока  не  получите  компенсацию.  Одни

 поддерживают  нас,  другие  все-таки  боятся  посколь

 угрозя  такие  поступали,  что  у  них отключат газ и

 электроэнергию.  Они  уже уплатили. Теперь те, кто не

 уплатили,  им  не  выплачивают компенсацию в течение,

 ну,  вот  уже  эти  службы  с мая месяца приступили к

 своим  обязаностям.  Поскольку  там  своевременно  не я 
 я                          - 134 - я 

 уплачено  или  вообще  не  уплачено  или  уплачено по

 старым  ценам.  А  человек  сегодня  не  может за три

 месяца  уплатить огромную сумму, учитывая, что у него

 пенсия сегодня таких размеров.

      Поэтому   я  предлагаю  вот  эти  моменты,  дать

 протокольное  поручение  отрегулировать. Ну, еще один

 момент  мы  не  учли.  мы  когда первый раз принимали

 постановление,  мы подразумевали газ, электроэнергию,

 уголь.  И  мы  все  время  сейчас  говоррим об газе и

 электроэнергии,  но  не  говорим  за  уголь.  ни одни

 человек  не может сегодня выкупить, ну, я имею в виду

 пенсионер,  не  может  выкупить уголь за 7 миллионов.

 Потому  что  практически  такую  сумму  он собрать не

 может.   Поэтому   надо  предусмотреть,  чтобы  уголь

 выплачивали  толи в кредит, толи каким-то образом. Но

 на сегоднешний день таким образом...

     

      ГОЛОВА.   Це   так,  шановні  депутати,  ну,  як

 передбачити,  напишіть  як.  Якщо  це закон, напишіть

 приймемо   закон.  Написав  Смірнов  так  як  він  це

 розумів,  проголосували  за  основу,  дали  доручення

 комісії  доопрацювати.  Тепер  ми починаємо агетувати

 про  те, що нічого не треба приймати. Як відреагувать

 на  цю ситуацію. Адже не виконана Постанова Верховної я 
 я                          - 135 - я 

 Ради. Це ж правда.

      Сластьон.

     

      СЛАСТЬОН Ю.Ф. Слово передаю Найді.

     

      ГОЛОВА.   Прошу, Найда.

     

      НАЙДА  Г.  І.  396  округ,  фракция Коммунистов,

 Найда.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги,  давайте  как  то сами сделаем выбор сегодня

 для  себя. Вчера вечером средства массовой информации

 передали  сообщение,  что с 1 июня в полтора-два раза

 повышаются  тарифы на жилищно-комунальные наши услуги

 и  на транспорт. Тоесть мы с вами опоздали еще раз на

 фазу.

      Я  не знаю, я не был в такой коллизии, сколько я

 не  занимался  хозяйственной деятельностью, партийной

 работой, но чтобы дважды мы принимали решение и никто

 даже  не отреагировал, а делал все наоборот -такого в

 моей  практике  еще  не  было. У меня остается одна -

 пойти  встретить Кальника, подраться с ним, победить,

 и  кончить все эти дебаты! Ну, что это такое, в самом

 деле!  Мало  того, что не выполняется, еще и делается я 
 я                          - 136 - я 

 все наоборот.

      Я   предлагаю   за  основу  предложение,  проект

 постановления   Смирнова.   Наша   комиссия  работала

 кулуарно,  я  член  этой комисси Татаринова, не знаю,

 что  ут написано, но за этот проект вообще голосовать

 нельзя.  Я предлагаю единственное: изменить в проекте

 постановления    Смирнова    -поручить   Гененральной

 прокуратуре Украины привлечь к ответственности Шпека,

 Пинзенека  и  Кальника  -и на этом поставить точку. А

 народным   депутатам  даль  добро  на  привлечение  к

 ответственности.  А  Марчуку  доложить  в  пятницу  о

 принятых  мерах  по служебному расследованию, и какие

 меры  приняты к предварительной выплате компенсации к

 будущему  повышению  с  1  июня.  Вот  это, я считаю,

 какая-то  конкретика  будет  в нашей работе. Это наша

 работа!   Закон   мы  должны  написать,  надо  срочно

 заниматься  написанием -не более 15 процентов. Но это

 пройдет  время -неделя, две. Нам незачем возвращаться

 в округа, нас люди не примут, ну, что мы делаем?!

      Все  до  единого,  все  партии  и движения, даже

 Кальник боится в свой округ  ездить.

      Спасибо!

     

       ГОЛОВА.  Я,  керуючись тим, що запитань по суті я 
 я                          - 137 - я 

 до   доповідача  немає,  а  йдуть  тільки  виступи  з

 пропозиціями,  і всі овни зводяться, власне, до того,

 до  двох  позицій:  одне,  щоб  нічого не приймати, а

 друге,  щоб прийняти постанову, прийняту за основу, в

 цілому  прийняти. І припинити це обговорення, бо воне

 нічого не дає.

      Смірнов співдоповідач, будь ласка, 5 хвилин.

 

      СМІРНОВ Є.Л., 61 виборчий округ.

      Шановний   Олександре   Олесандровичу!   Шановні

 колеги!

      Уже  не  вчетверте  -вп'яте  ми поввертаємось до

 цього  питання.  По  всій,  власне, Україні виконавчі

 структури  нахабно ігнорують постанови Верховної Ради

 від  21  березня, 18 та 28 квітня. В результаті чого,

 посилаючись  на  Постанову уряду 104 і те, що певним,

 далеко  не  всім  категоріям пенсіонерів виплачено по

 890  тисяч  так званої компенсації, з людей вимагають

 плату  за електроенергію по 3. 500 (я кажу тільки про

 це  поки  що), а з тих, хто заплатив по старих цінах,

 доплату,  починаючи  з  лютого, яка складає в сумі 1.

 5  -2.  5, 3 чи 5 мільйонів в залежності від регіону.

 Як  ви  знаєте, з завтрашнього дня ціни мають бути на

 оці  послуги підвищені в декілька разів, в результаті я 
 я                          - 138 - я 

 чого,  якщо  ми  сьогодні  не  приймемо  рішення,  то

 кількість  тих,  хто  знаходиться за межею виживання,

 збільшиться  з 34% населення країни до 58%. Подумайте

 над цим!

      Малозабезпечених  загалом  у  нас  близько  90%.

 Фізично вони не можуть сплатити такі гроші або мусять

 все   спродувати   з   хати.  До  цього  додаються  і

 перерахунки  та відповідні доплати за інші комунальні

 послуги.   Все  це  абсолютно  суперечить  тим  трьом

 постановам,  які  ми  тут  приймали. Крім того, є (не

 забувайте)  ще  й негазифіковані регіони, де природнє

 використання  електроенергії різко зростає -населення

 таких   регіонів  опинилось  взагалі  в  край  тяжкій

 ситуації.   25   травня  запропонований  мною  проект

 постанови  піддали  різкій  критиці пани демократи за

 те, що він юридично, так би мовити, неграмотний. Я до

 цього ще повернуся...

      Я  стверджую,  що юридично в цьому проекті, який

 був  розданий вам вчора, все відповідає законодавству

 нашому  чинному.  Через це я прошу вас підтримати цей

 проект  Постанови.  Я  зачитаю  тільки результатіивні

 частини його:

      1.  У зв язку з тим, що постанови Верховної Ради

 України  (іде  їх  перелік)  не виконуються, доручити я 
 я                          - 139 - я 

 Генеральній прокуратурі України забезпечити виконання

 перелічених  постанов  Верховної Ради України на всій

 території України не пізніше 15 червня 1995 року.

      І   друге.  У зв'язку  з  тим,  що  невключення

 Кабінетом  Міністрів  України  до постанови ь295 "Про

 розмір  витрат  на оплату житлово-комунальних послуг"

 (ряду  цих  послуг) ставлять значну частину населення

 України   поза  межею  виживання,  доручити  Кабінету

 Міністрів  України  додатково  включити  до  переліку

 комунальних   послуг,  оплачуваних  згідно  постанови

 Кабінету   Міністрів  ь  295, в  межах  15  відсотків

 середньомісячного сукупного доходу плату за:

      1) електроенергію;

      1) тверде паливо;

      3) баллоний газ

 не пізніше 15 червня 1995 року.

      Мені   зразу   ж   закинуть,   що  перший  пункт

 суперечить  чинному  законодавству.  Що в Законі "Про

 Прокуратуру"  нічого  не  сказано  про  постанови,  а

 сказано  про закони. Так, ви цілком праві. Але в діях

 посадових  осіб, які не виконують постанови Верховної

 Ради,  однозначно   містяться   ознаки   кримінальних

 злочинів,    передбачених   статтями   166   та   167

 Кримінального  кодексу  України. я 
 я                          - 140 - я 

      Тому  вибачайте,  як  кажуть  в  Одесі,  таки до

 Генеральної    прокуратури    це   має   безпосереднє

 відношення...

      Друге.   Щодо   другого   пункту.   Мені  можуть

 закинути, що добре, ми включимо туди електроенергію в

 перелік цих послуг. І в такому разі цю електроенергію

 будуть використовувати безпощадно скільки хто захоче.

      Хай   займається   цим  Кабінет  Міністрів.  Хай

 визначає  ліміти, притому враховуючи те... враховуючи

 особливості  того чи іншого  регіону.

      Іще  я  хочу сказати. Ви запитаєте: звідки взяти

 на це гроші? Звідти, куди вони були вкрадені. Не слід

 забувати  те,  що  положення,  в якому опинились наші

 виборці, є прямим наслідком діяльності уряду, який ми

 на сьогодні маємо, діяльності Президента, якого ми на

 сьогодні  маємо  і  тих  реформ,  які  вони  сьогодні

 проводять.

      На сьогодні Верховна Рада (яка вона не є, і в це

 люди  ще  вірять)  є  останньою  перепоною силам, які

 прагнуть  пограбувати і, власне,  знищити і державу і

 народ.

      Тому (вибачте  за високий стиль)  я звертаюсь до

 сумління  народних  дпутатів.  Прошу  згадати,  що їх

 обрали,  аби вони захищали інтереси народу і держави, я 
 я                          - 141 - я 

 а  не  свої  власні  і  проголосувати  за  той проект

 постанови,  фрагмент  якого  я  вам  зачитав. І прошу

 поставити це на поіменне  голосування. Дякую.

      (Оплески)

     

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку. Ми питання обговорили.

 Прийняли  за основу проект постанови. Дали доручення.

 Комісія не врахувала регламентну вимогу про те, що за

 основу   береться   проголосований  текст.  А  внесла

 альтернативний   текст.  Одначе  ми  його  теж  можем

 поставити на  голосування.

      Є   доповнення,  уточнення,  зроблене  самим  же

 автором.  Я розумію, з іншими депутатами, бо вносив і

 Моцпан  наполягав  на  тому  (я  так  розумів) і інші

 депутати. І тепер ми можемо розглядати тільки питання

 про внесення змін і доповнень до проекту постанови. І

 не більше. Так як передбачено. І тут обговорення бути

 не повинно.

      Тому...   у  кого  були  письмові  доручення  до

 Коміссіі?  Степенко,  будь  ласка.  Степенко. Новіков

 потім.

     

      СТЕПЕНКО.

      Олександр  Олександрович,  я  письмово подавав у я 
 я                          - 142 - я 

 Комісію,  щоб  вона  врахувала, але воно не враховано

 завсім.

      Я  повністю  підтримую те, що сказав Смирнов. Не

 виконана   постанова   Верховної  Ради.  Я  малесеньу

 аргументацію.   Це   уже   присуще   нашому  Кабінету

 Міністрів, якого, до речі, немає. Він не  існує.

      (Шум в залі)

      Ну,  ви  ж  розумієте,  це зловживання службовим

 становищем.   Адже   (..........)   Кабінет   повинен

 виконувати ті постанови, які приймає Верховна Рада. Я

 не  хочу  грать  на  почуттях   нещасних  людей,  які

 фізично  сьогодні  не  можуть заплатити. І мене дивує

 позиція  і  Президента,  і  Кабінету  Міністрів: чому

 людям  не  пояснять,  в  чому  справа? Ви зрозумійте,

 запитання йдуть: що нам робить?

      Я  закінчую,  Олександр Олександрович, я прошу 3

 хвилин  моїх. Ну, я думаю, що я ж нормально говорю...

 Я вважаю, щоб підтримать Смірнова.

      І  друге.  Я  письмово вносив пропозицію визнати

 роботу  Комісії Верховної Ради по соціальній політиці

 і праці Буздугана незадовільною. Як це так -приймаємо

 стільки  постанов  на  захист людей, над, щоб Комісія

 втрутилась  і  сказала,  чому  не виконється. Закон -

 давайте  закон, притягти до відповідальності -давайте я 
 я                          - 143 - я 

 притягнем.   Але,   шановні   товариші,   єслі  немає

 можливості,  надо  чесно  людям  сказать...  А  отака

 мовчазна  згода і президентської структури, і Комісії

 нашої...  Тому  я  вважаю,  що  Комісія  незадовільно

 працює в цьому питанні.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  доповнення  таке: визнати роботу

 Комісії   з   питань   соціального  захисту  в  цьому

 відношенні незадовільною.

      (Шум в залі)

      Роботу по контролю за виконанням цієї Постанови.

      (Шум в залі)

      Ставлю на голосування.

      (Шум в залі)

     

      Йде голосування:

 

      (Шум у залі)

     

      "За" -

     

      Рішення не прийнято.

      Тепер,  будь  ласка,  не з мотивів, доповнення у я 
 я                          - 144 - я 

 кого   ще?  У вас, Заварзін?  Прошу,  потім  Лановий.

 Доповнення  до проекту постанови.

      Чітко формулюйте, що ставить на голосування.

     

       ЗАВАРЗІН.

      Я сформулирую четко.

        Во-первых,  постановление,  которое мы приняли

 за   основу   Смирнова,   здесь  надо  просто  убрать

 "балонный!,  а  вообще  написать  только слово "газ".

 Потому   что   этим  воспользуются  снова,  простите,

 нечистые  на  руку  люди.  Это  -раз. Вот "балонный "

 слово убрать.

      Второе:  указать  местным Советам от областного,

 районного  и  городского  и  ниже четко выполнять все

 постановления   Верховного   Совета  по  контролю  за

 исполнением  его постановлений. Аргументирую, почему.

 Меня  в  округе обвинили в том, что я подрываю бюджет

 Донецкой области, в частносли, города Красноармейска,

 как  раз  те  люди,  о  которых я сказал -нечистые на

 руку, что я, выступив по местному телевидению, сказал

 людям   о   том,   что  Верховный  Совет  принял  три

 постановления,   и   мы   это  приняли,  о  том,  что

 приостановлено  действие  265  Постановления. Вот это

 обвинение.   Поэтому   настаиваю,  чтобы  мы  указали я 
 я                          - 145 - я 

 Советам  всех  уровней о контроле над исполнительными

 комитетами  на местах.

     

      ГОЛОВА.   Я  прошу,  шановні  депутати,  і  вас,

 Миколо, Володимировичу, що Верховна Рада не має права

 вказати   місцевим   Радам,   оскільки  вони  нам  не

 підпорядковані.      Законодавча      влада...     Не

 підпорядковані,  вони  можуть діяти на основі закону,

 якщо  вони  будуть  діяти незаконно, ми можемо до них

 вхивати санкції і не більше.

      Тому  зарекомендувати  щось,  будь ласка. Але...

 Зрозуміло.   Є   рекомендація,   в  проект  постанови

 записати   рекомендацію  щодо  забезпечення місцевими

 Радами  контролю   за   виконанням   цієї  Постанови.

 Прошу поставити на голосування. Будьте уважні.

     

      "за"

     

      Рішення не прийнято.

      Шановні  депутати!  Я прошу уваги. Лановий, будь

 ласка.

     

      ЛАНОВИЙ В.Т.

       я 
 я                          - 146 - я 

      Шановні депутати!

     

      ГОЛОВА.   Лановий   говорить,  потім  я  ще  раз

 поставлю на голосування.

     

      ЛАНОВИЙ  В. Т. Я хочу звернути вашу увагу на те,

 що механізм соціальної допомоги населенню фактично не

 діє.  І  ми  повинні  задуматись,  чому він не діє. Я

 вважаю,  що те, що запропоновано Урядом в жовтні 1994

 року,  було економічно безграмлотно. Не можна ставити

 норму  15 процентів від загальних доходів сім'ї, тому

 що   це   неясно   яка   сума.  Весь  час  заробітки,

 істипендії,  пенсії  змінюються. Такий наш динамічний

 час.  Отже  кожний  місяць  треба перераховувати, яку

 частку,  брати  довідки,  нести їх, сплачувати. Суми,

 які  повинні  надходити  в ту чи іншу сім'ю, в той чи

 інший  регіон,  в ті чи інші частини України, системи

 соціального   захисту   невідомі.   Вони   весь   час

 змінюються.

      З  іншої  сторони.  Весь  час  змінюються ціни і

 тарифи.   Отже   комунальна   система,   яка  повинна

 отримувати  якісь дотації з бюджету, теж немає коштів

 в  бюджетів.  Ми  бюджет  спустошуємо і в комунальній

 сістемі з'являється борги. я 
 я                          - 147 - я 

      Моя пропозиція. ДОповнити постанову пунктом:

      "Доручити  Комісії  відповідній  по  соціальному

 захисту населення разом з бюджетною Комісією провести

 аналіз   дії   економічного   механізму   соціального

 захисту,  пов'язаного з доплатами до тарифів і цін на

 комунальні послуги.

      І  запропонувати  разом  з  Кабінетом  Міністрів

 більш  досконалий механізм, так сидіти далі не можна,

 ми приседемо до розвалу і фінансів і...

     

      ГОЛОВА.    Будь   ласка   повторіть   що   треба

 голосувати.

     

      ____________.  Формулювати так, доручити комісії

 з  питань  соціального  захисту  і  бюджетній комісії

 провести    аналіз    дії   економічного   механізму,

 соціального  захисту  населення у зв'язку з тарифами,

 високими    цінами    на    комунальні   послуги,   і

 запропонувати  пропозиції  щодо  вдосконалення такого

 механізму.

     

      ГОЛОВА.  І  внести пропозиції щодо вдосконалення

 такого  механізму.  Зрозуміла  пропозиція,  ставлю на

 голосування, будь ласка. я 
 я                          - 148 - я 

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА. Рішення не прийнято.

      Шановні  депутати  прошу  уваги,  будь ласка, ми

 дали  доручення  трьом  комісіям,  і якщо говорити по

 суті,  то ми повинні говорити про незадовільну роботу

 цих  трьох  комісій  над  підготовкою  документу  для

 розгляду на Верховній Раді, тому в другому читанні це

 фактично розглядається документ і ми мусиммо з голосу

 зважати на ту чи іншу розумну пропозицію.

      Я хотів би запитати всіх депутатів котрі вносили

 тепер  розумні  пропозиції, де ви були вчора, чому ви

 не давали в комісії ці пропозиції.

      І  це  стосується  всіх пропозицій, і Степенка і

 Заварзіна,  хоч  Степенко вніс свою пропозицію, він в

 письмовому  виді,  вона  не одержала підтримки просто

 тут, тому я ще раз прошу.

      Ми прийняли за основу? Якщо ми в другому читанні

 не  приймаємо  інший варіант, то тоді залишається те,

 що  прийнято  за  основу  в  першому читанні, і немає

 іншого  виходу у нас сьогодні, щоб підвести риску під

 розглядом цього питання проголосувати проект, який ми

 розглядали минулого разу... Почекайте!..., щоб внести я 
 я                          - 149 - я 

 його  як  документ Верховної Ради -іншого нема просто

 варіанту.  І  тут  можна  говорити про недосконалість

 певних  формулювань (Юрвідділ прослідкує, щоб це було

 відповідно    до   Конституції),   якщо   це   будуть

 редакційні   -будуть  виправлені,  але  в  цілому  ми

 повинні  крапку поставити в розгляді цього питання. І

 я  просив би всіх ініціаторів (в тому числі, хто щиро

 дбає  за  інтереси  людей)  не  ставити питання ті на

 Верховну  Раду,  які  стосуються  виконавчої влади. В

 даному  випадку  мова  йде  про  відповідальність тих

 людей, які не виконують Постанови Верховної Ради.

      (Шум у залі)

      Я  ставлю  пропозицію  депутата (проект, який ми

 прийняли  в  першому  читанні)  як  документ... Прошу

 уваги! в цілому, як документ Верховної Ради.

      (Шум у залі)

      Ми  голосували  в  першому  читанні  поіменно -і

 тепер... Прошу.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Одну хвилиночку! Не працює система. я 
 я                          - 150 - я 

      (Шум у залі)

      Я депутата Мусіяку і депутата Жеребецького -якщо

 вас  ображає  те,  що  я  не  дав слова тоді, коли ви

 піднімали руку, прошу вибачити.

      (Шум у залі)

      Я  прошу  вибачити!  Але  повірте  мені,  що  ми

 повинні  керуватись регламентом -я не можу з піднятої

 руки давати слово!

      (Шум у залі)

      Ще  раз  прошу:  не  кричіть з місця, тому що не

 можна кричати з місця. От причина, ви розумієте?

      (Шум у залі)

      Можна голосувати?

      Ставлю  на  голосування.  Поіменно.  Поіменно  -

 оскільки ми за основу голосували поіменно.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      (Шум у залі)

     

      О 15.30 продовжується засідання. Прошу. О 15.30! я 
 я                          - 151 - я