ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 2 л и с т о п а д а 1995 р о к у
16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Прошу депутатів підготовитися до
реєстрації. Сідайте на місця. Увімкніть систему.
Проводиться поіменна реєстрація.
Зареєстровано 361 депутат.
(Шум в залі)
Вечірнє засідання оголошується відкритим.
Ну, я так думаю, що оплески, котрі прозвучали -
це відповідь на те, чи треба розглядать ци питання,
чи не треба. Значить, оскільки комісія ще не
підготувала список, розмножіть це зараз. То ми його
розглянем це притання, тоді як вам роздано буде на
руки проект постанови. Зрозуміло? А тим часом будемо
розглядати чергове питання.
(Шум в залі)
Про проект Закону України "Про внесення змін і
доповнень до Закону України "Про приватизацію майна
державних підприємств". Друге читання. Угаров
Геннадій Юрійович, голова підкомісії Комісії з питань
економічної політики та управління народним
господарством.
УГАРОВ.
Уважаемый Президиум, уважаемые коллеги! Вашему
вниманию предлагается проект Закона Украины "Про
внесення змін і доповнень до Закону України "Про
приватизацію майна державних підприємств". Второе
чтение. Я уже столько делал вступительних слов к
этому закону, что вы их все знаете, поэтому я
предлагаю плодотворно перейти к прямому обсуждению
статей и их голосованию. Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні депутати, йдемо за процедурою
другого читання. Хочу звернути вашу увагу на те, що
ми уважно, (........) розглядали це питання під час
першого читання, враховані тут думки всіх комісій,
деякі пропозиції відхилені аргументовано, деякі
появились нові.
(ШУМ В ЗАЛІ)
Я прошу уваги. Я підкреслюю, чи звертаю вашу
увагу на те, що нові формулювання виділені у правій
колонці в тексті, тобто видно, яким чином
відрізняється нова редакція від попередньо і від тої,
яка була в першому читанні.
Ще раз роблю зауваження одному з депутатів: з
місця, будь ласка , не вигукуйте.
Таким чином за процедурою другого читання до
назви закону зміни не внесені і було у комісії
контрольній з питань приватизації пропонувало назвати
його не Закон "Про приватизацію державних
підприємств", А про приватизацію державних
підприємств та державного майна.
Ви наполягаєте на голосуванні цієї норми?
Ставлю на голосування. Аргументацію, будь ласка,
Драгоморецький.
ДРАГОМОРЕЦЬКИЙ.
Уважаемые коллеги, я думаю, что название любого
документа должно прежде всего отражать его
содержавние. В том варианте, который предлагает
комиссия, сохранить старое название Закон "Про
приватизацію майна державних підприємств", оно не
отражает полностью то, что в этом законе изложено.
Потому что может быть полностью имущест во не только
госпредприятий, но и другие виды госимущества, с том
числе акции, в том числе обкекты незавершенного
строительства и отдельные индивидуально выыделенное
имущество, военное имущество, имущество
ликвидированных редприятий, имущество предприятий
банкротов, а также сюда попадает бюджетное имущество,
имущество бюджетных организаций и имущество
общественных организаций бывшего СССР. Редакция
комиссии, которую предлагает, противоречит ее же
редакции статьи 5, где это имущество выделено.
Аргументация, ссылка на юристов, что если мы мол
изменяем название закон, то это не возможно сделать.
Я думаю не коректно.
Потому что название закона в предложении нашей
комиссии полностью отражает его содержание. Ко всему
жу, когда человек будт заниматься прикладным образом
этим законом, то есть будет им пользоваться. То он
сразу будет знать, каким документом обращаться.
Потому что название, которое предлагает комиссия, оно
более узкое и не отражает во всей полноте его
содержание.
ГОЛОВА. (...........) Агирович, давайте
зробимо...
УГАРОВ. Название предлагаемой комиссии как
раз и отражает полностью суть закона. А господину
Драгомарецкому я замечу, что о притватизации
государственных предприятий. Государственное
предприятие в понятие это и работники этого
предприятия, то есть речь идет об имуществе в законе,
только имущество. И весь закон отвечает этому
понятию. И дали державне майно, нет уточнения понятия
державного майна, нет формулировки.
Поэтому комиссия настаивает на своем названии
закона, как более полно отвечающем содержанию закона.
ГОЛОВА. Стаття 5 "Об'єкти приватизації"
говорить, що до об'єктів державної власності, що
підлягають приватизації, належить майно підприємств,
цехів, виробництв, дільниць і так далі, якщо у разі
їх виділення у самостійні підприємства н е
порушується технічна єдність виробництва і тому
подібне.
Об'єкти незавершеного будівництва, частки паїв,
що належать державі у майні господарських товариств і
інших об'єднань, окреме індивідуально визначене
майно...
Генадій Юрійович, будь ласка, ще раз поясніть і
будемо ставити на голосування.
УГАРОВ. Закон говорит о приватизации
имущества государственных предприятий. Не о
приватизации самих предприятий так, как это очень
широкая формулировка, а о приватизации имущества и
все, что с ним связано.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
ГОЛОВА. Я ставлю пропозицію Драгомарецького на
голосування.
"за" - 181
Залишаєтся редакція про приватизцію майна
державних підприємств.
Я прошу всіх голосувати, всіх.
(Шум в залі)
Преамбула. До преамбули є зауваження? Немає.
Стаття 1.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
ГОЛОВА. Сергій Дмитрович, я зараз поставлю ще на
голосування, якщо будете ви наполягати. Але я хочу...
Одну хвилинку. Я хочу сказати, що проблема не в
назві, а в змісті закону. Давайте будем працбвати над
статтями закону, щоб там якогось, вибачте мені,
облазня не піймать. А тут можна позицію..........
погодитись, можна з іншою. Власне кажучи, це не
принципове питання. Але, якщо ви наполягаєте, я можу
ще раз поставити на голосування, зважаючи на те, що
120 чоловік не голосувало.
Будь ласка, визначайтесь, голосуйте, як ви
вважаєте потрібним. Ставлю на голосування ще раз
назву закону у редакції Драгомарецького.
"за" - 207
Поправка прийнята.
До преамбули зауважень не було. Залишається так,
як є.
Стаття 1 "Поняття приватизації". Не було
зауважень.
УГАРОВ. Они не отражены в таблыце.
ГОЛОВА. В таблиці немає зауважень.
Я прошу вибачити.
УГАРОВ. Разница очень большая. Процедура
второго чтения достаточно жесткая и бескомпромисная.
Поэтому, если предложение в таблице не отражено, оно
может быть высказано, как пожелание.
ГОЛОВА. Назва Закону змінена, відповідно до
поправки, яка внесена в установленому Регламентом
порядку.
Тому я прошу вас, щоб не блокувати розгляд
Закону, розглядаються тільки поправки, внесені в
установленому порядку.
До 1 статті не було зауважень.
2 стаття. Зауваження Свято враховано.
А Контрольній комісії...
(Шум в залі)
Що таке? А, врахована частково. Так і написано.
Так.
Ну, будь ласка, Свято слово.
СВЯТО В.П.
Дякую, Олександре Олександровичу. Василь Свято,
416 виборчий округ, Хмельниччина.
Шановні колеги-депутати! 2 стаття являється
основною статею в законодавчому плані і у плані
прийняття даного закону. А саме-це є стратегія по
відношенню до приватизації.
Приватизація -це основна засада в плані тому, по
якому ми шляху підемо. Чи по шляху монополізації
приватного сектору, чи по шляху виходу зразу на
другий етап ринкових відносин. А саме: соціально-
стрямованої, державно-регульованої економіки.
По цій причині, виходячи з того, що наша держава
має тільки одну функцію управління і не має ринкових
відносин, треба поставити питання про те, що повинно
належати державі, а що повинно належати приватникам.
За державою повинні залишитися... Я хочу сказати
все.
ГОЛОВА. Так ви написали цілу сторінку і
правильно зробили зауважень. Частково вони враховані.
Тому -що ви будете ставить на голосування? Будь
ласка, всю 2 статтю в своїй редакції? Я поставлю
відразу.
СВЯТО В.П. Я хочу донести до людей. Щоб люди
зрозуміли, шановні колеги-депутати, це є надзвичайно
важливі моменти, які являють собою практично
концепцію приватизації, як таку.
А суть цієї концепції зводиться до слідуючого:
не допустити монополії приватної паралельно
державній, тому що не буде ринкових відносин.
А тому такі послідовні етапи приватизації,
(язвертаю вашу увагу), пункт 6: "Безоплатна передача
державного майна громадянам України на рівноправній в
грошовому еквіваленті основі.
2. Викупу державного майна за рахунок
індексованої компенсації грошових заощаджень громадян
України за станом на 01 січня 1992 року"
Третій етап приватизації: "Передача
неприватизованого на першому і другому етапах майна в
довгострокову оренду до виведення об'єктів
приватизації у прибутково-рентабельні підприємства
громадянами України та іноземними громадянами."
ГОЛОВА. Дякую.
СВЯТО В. П. Тепер слідуючий момент, восьмий.
ГОЛОВА. Одну хвилинку, Василь Петрович.
Я ще раз прошу: ви вже 3 хвилини використали
майже замість однієї. Не про те мова.
Ваша поправка викладена в тексті. Тут цілих дві
сторінки, я вибачаюсь. Сказав, що одна сторінка -дві
сторінки.
Ви продуктивно працювали над цим законом.
Депутати, які зараз визначаються щодо змісту статтей,
цю поправку читали. Ви аргументацію, часну
аргументацію використали. Давайте я буду ставити на
голосування вашу поправку.
Дайте ще слово (почекайте), ще слово Свято. Будь
ласка. Ще раз слово. Прошу, одну свилину. Все.
СВЯТО В. П. Я хочу закцентувати увагу на чому:
та приватизація, яка проводиться зараз в нас у
країні, а саме, перший етап -аукціон, конкурс, це
приватизація, яка створює засади створення монополії
приватної, а значить, ринкових відносин, таких, яких
в сильно розвинутих державах бути не може. Нам
прийдеться йти століттями до того стану, який є в них
зараз в ринкових відносинах. А по цій причині
аукціон, конкурс на четвертому етапі, а саме на тому
етапі коли вже люди з приватизувавши державне майно
на засадах безоплатної основи, на засадах оренди
взяли тільки те майно, яке вже власне кажучи можна
пускати на конкурс, на аукціон, а не з точністю або
навпаки, як зараз робиться -це основне, це принцип.
Ми повинні зараз повторювати ті помилки, які ми
допустили при малій приватизації, аукціон-конкурс.
Шановні колеги депутати!
Прошу вас підтримати цей основний пункт. Це
пункт, який визначає майбутнє нашої держави України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам, будь ласка,
УГАРОВ. Василий Петрович!
Цель нашего собрания не выступить перед
избирателями, а принять хороший закон. Это во-первых,
во всяком случае достаточно хороший Закон, далее,
некоторые ваши принципы, но простите меня это
декларация прав человека. Через державу і про
посредничество держави -это декларация -это не норма,
закона, которая должна быть самодостаточной и четко
сформулирована.
Юрист за эту норму не возметься. Далее у вас
есть пункты, которые не относятся к этому Закону вы
предлагаете их сюда включить. Это тоже не есть нормы
этого Закона, то есть вы свое предложениями, которых
есть елемент розумности создаете хаос в этом законе
потому, что все смешано в кучу.
У нас идет приватизация иммущества
государственных предприятий сейчас у нас другое
название, отдельно у нас идут вопросы приватизации
земли, отдельно другой приватизации все идет четко по
разбивке, тем боле что некоторые предлложения
учтнены. Я считаю, что их надо принять к сведенью, но
комиссия на стаивает на своих, на своем варианте
второй статьи.
ГОЛОВА. Шановні депутати, Василь Петрович
наполягаєте на голосуванні, я поставлю на
голосування, тільки перед цим ви врахуйте одну
обставину.
Ми розглядаємо зміни до діючого закону, діючого
на основі цього закону, який в якому відображені ті
принципи, котрі і в змінах пропонуються тільки в
іншій редакції уже приватизовано 54 відсотки майна
державних підприємств, я розумію прекрасно, що ті
підходи, які ви пропонуєте, були б раціональніші,
кращі, але їх потрібно було приймати 3 роки тому... І
такі пропозиції вносилися в цьому залі, але закон в
такій редакції прийнятий, тому змінювати закон,
змінюючи принципи вже реалізовані -це некоректно з
юридичної точки зору.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я зрозумів. Тому я ставлю на голосування
поправку депутата Свято. Він має повне право
відстоювати свою позицію. Будь ласка, визначайтесь
шляхом голосування. Голосуйте всі! Голосується
поправка депутата Свято.
(Шум у залі, окремі вигуки)
"За" - 107
Дякую. Поправка не проходить.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Назва закону, преамбула і перша стаття та друга
стаття в редакції від комісії... Так чи ні? Ще ні?...
Одну хвилинку! Я прошу, Василь Петрович, процедура
дозволяє або з кожної поправки голосвати ліву і праву
колонки, або голосувати разом. Прошу вас: не
торпедуйте розгляд цього закону! Будь ласка.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Поправка третя Контрольної комісії з питань
приватизації. Назву статті.... а, назву це ми вже...
А, назву статті! Правильно... Викласти в редакції:
"Пріоритети приватизації та державні гарантії
громадянам України на участь у приватизації". Так,
Сергій Дмитрович? Вона відхилена, а ви наполягаєте на
голосуванні. Ставлю на голосування поправку...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Аргументацію треба? Будь ласка, Драгомарецькому слово.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д., Одеса.
Уважаемые коллеги, я абсолютно согласен с
господином Угаровым в плане того, что принципы
приватизации, сам тезис приоритеты......... носят
чисто декларативный характер. Я не согласен, что
Парламент - это собрание.
Но дело в другом. Я предлагаю уточнить это
название статьи - и вот почему. Я предлагаю редакцию
приритеты приватизации как "державні гарантії
грамадянам України на участь у приватизації". Потому
что державные гарантии при их нарушении влекут за
собой что? Ответственность и тем самым мы решим те
задачи, котрые ставились перед этим законом с точки
зрения постановления от 29 июля по совершенствованию
механизма приватизации.
Вот, уважаемые коллеги, если мы последовательно
строим юридическое поле в этой сфере, прошу
поддержать эту поправку.
ГОЛОВА. Геннадій Юрийович, будете відповідать?
____________. Да.
УГАРОВ. Комиссия предлагает более широкое
понятие, включающее не только гарантии, но и
принципы. И поэтому настаивает на своем варианте.
Я хочу заметить дальше. В случае принятия этой
вашей поправки, товарищ Драгомарецкий, дальше идет
державные гарантии уже расшифроовка, что это: единоей
целой статьей, в которой есть пункт как приоритетное
право трудовых коллективов на выбор формы
собственности. Пункт абсолютно антизаконный. Поэтому,
идя друг за другом, мы можем совершить очень сильную
и очень серьезную юридическую ошибку, которую потом
придется опять, но все равно ее придется отменять.
Поэтому комиссия предлагает оставить свой
вариант -приоритеты и принципы. Тем более, что это
идет, так сказать, уже последовательно с первого
чтения.
ГОЛОВА. Я прошу уваги. Ви наполягаєте на
голосуванні, Сергій Дмитрович? Ви використали час для
аргументації.
Я ще раз прошу, під час тієї євилини, котру
використовуєте для аргументації, використовуйте всі
аргументи.
Ставлю на голосування вашу пропозицію.
ЗА - 145
Дякую.
Стаття 2. До другої статті була 4 поправка від
контрольної комісії. Вона частково врахована. Сергій
Дмитрович, ви наполягаєте, щоб аргументувать? Будь
ласка.
Слово Драгоморецькому.
ДРАГОМОРЕЦЬКИЙ.
Уважаемые коллеги., я вас просто на коленях
прошу: голосуйте все, ну, потяеряем же закон! Это во-
первых.
Во -вторых, Александр Алдександрович, ну, мы с
таким трудом, просто карабкаемся, создаем единое
правовое поле. Вы помните, какя была борьба за
постановление 29 июля. Хочу напомнить, что, между
прочим, сегодня господин Угаров на трибуне только
потому, что мы принимали то постановление с целью
совершенствования законодательства.
Я беру державные гарантии вместе с комиссией,
выписывая один к одному (..........) постановления,
аздесь возникает вопрос, учитывать их или не
учитывать.
Где же последовательность?
Наполягаю на глосовании и прошу депутатов быть
последовательными и поддержавть эти постановления.
УГАРОВ. Я поясню. Здесь написано
абсолютное верное, так сказать, итог комиссии, что
учтена частично. Более того, я скажу, что она большей
частью учтена эта ваша поправка. Но некоторые пункту
не учтены поэтому есть така формулировка.
Комиссия предлагает свой вариант второй статьи.
и я прошу поддержать вариант комиссии. тем более, что
он практически совпадает с предложение товарища
Драгомарецкого.
ГОЛОВА. Я прошу уваги запрошенних на засідання,
тих, що ви там упадете із трибуни, із балкона. Будь
ласка, сядьте спокійно. Потім трамва буде в залі, не
дай бог ще на депутата щось упаде. Тому я прошу.
Пропозиція Драгомарецького, поправка
Драгомарецького до пункт 4 поправок до статті 2,
будьте уважні, ставиться на голосування. Аргументацію
він зробив переконливу, будь ласка.
"за" - 164
Дякую.
Свято, що у вас, будь ласка.
СВЯТО В.П. Василь Свято, 416 виборчий округ.
Шановний Олександре Олександровичу, я вношу
пропозицію чисто з процедурного питання, а саме:
ставити на голосування і пропозиції і ті поправки,
які вносять і вносили б депутати з одного боку і
редакційному формулювання з другого боку.
Тому що та кількість депутатів, що голосує,
ставить якраз питання (...........) що і протилежне
рішення прийнято позитивно не буде. Тому ставити
питання на голосування і так і так.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Я ще раз пояснюю депутату Свято. я не
порушую Регламент, ведучи процедуру таким чином, як
веду. Вашу пропозицію я можу окремо ставити на
голосування. Але це не чиста процедура, не чиста
процедура, бо ця процедура відрегульована повністю
Регламентом.
Тому, будь ласка. Регламент передбачає, що я кщо
поправка не проходить та, що пропонує автор її, тоді
залишаєтся редакція, прийнята в першому читанні.
Будь ласка.
Не заважайте, почекайте.
На що не звертаю уваги? Он він звертає увагу, а
тільки ставлю на голосування.
Я прошу, не допомагайте вести засідання.
Ставиться на голосування... А вже поставили на
голосування пропозицію Драгомарецького. Будь ласка.
5 пункт. До статті 2 пропозиція Ландика, Тарана,
Анісімова, Тодорова, Понеділка. Вона частково
врахована. Не наполягаєте на голосуванні? Не
наполягають.
Ще раз прошу. Буду давати слово тим, хто
записаний тут. Не кричіть з місця. Не кричить,
заспокойтеся.
6 поправка. Відхилена, Стояна.
(Шум в залі)
Я ще раз роблю вам зауваження, не кричить з
місця. По-перше, ну, це ж не впливає абсолютно на
процедуру розгляду.
(Шум в залі)
Якої поправки не було в першому читанні?
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
Генадій Юрійович, будь ласка, Генадій Юрійович,
сядьте, будь ласка, не кричіть.
(Шум в залі)
Будь ласка, Ландик за. Хто буде "за" говорити?
Хто буде "проти" говорити? Єльяшкевич чи ви будете?
Єльяшкевич, будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ
Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа
"Реформы".
Значит, я прошу внимания.
(Шум в залі)
ГОЛОВА. Ще раз прошу, Анісімов, Леонід
Олексанлрович, сядьте, будь ласка, не кричіть з
місця. Не кричіть.
(Шум в залі)
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.
Александр Александрович, я прошу дать
возможность выступить.
ГОЛОВА. Ще раз прошу. Не кричіть.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Уважаемые коллеги! В
соответствии с Регламентом, те поправки, которые
комиссия вносит...
ГОЛОВА. Хай говорить. Останнє... Він
користується правом...
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С.... необходимо обсуждать: два
"за", два "против". Так вот, поправка депутатов,
которая здесь учтена, а именно -передача части
государственного имущества под инвестиционные
обязательства уже прошла свою обкатку при, так
называемом, экспериментальном режиме приватизации
Моторсичи Запорожского уникального предприятия.
И этим способом идет фактически отбирание
государственного имущества бесплатно.
Поэтому категорически против я этой поправки и
прошу по ней проголосовать и не принимать депутата.
ГОЛОВА. Ландик, будь ласка.
ЛАНДИК В.І.
Шановні колеги! Я прошу вашої уваги. Ніхто ж
нічого не може сказать, що вже пройшло приопробації
Моторсічі. Та Моторсічі ще треба все зробить для
того, щоб запрацював. Величезне підприємство.
Що наша головна задача? Наша головна задача -щоб
люди мали роботу, щоб люди мали заробітну плату і
випускали продукцію.
Невже ж тут не ясно? Передачі частки державного
майна пакету акцій під інвестиційні зобов'язання. Це
нормально. Це так завжди буде.
Я знову хочу ще сказать, Олександр
Олександровичу. Давайте... пам'ятаємо, от пройшла
приватизація у Східній Німеччині. Приватизація. Що
отримали від приватизації? Мінус 198 мілліардів
дойчмарок.
ну чого ж ми тут починаєм людей водити. Я прошу
все-таки проголосувати за це. І ми... і ми все, що
підписали просимо підтримати нас, шановні депутати, і
проголосувати.
ГОЛОВА. Поправка депутата Ландика і групи інших
депутатів -Тарана, Анісімова, Тодорова, Понеділка -,
яка перенесена в праву колонку, ця поправка саме
ставиться на голосування. Будь ласка.
"за" - 164
(ШУМ У ЗАЛІ)
Одну хвилинку. Ще раз прошу вас, шановні
депутати, процедура визначена Регламентом, я її не
порушую. Тому, будь ласка, не диригуйте.
Будь ласка, Анісімов.
АНІСІМОВ Л.О.
(178, город Запороджье)
Эта поправка, Александр Александрович, появилась
из практических действительно действий, которые
сложились с большой приватизацией. Была создана
комиссия от Верховного Совета, участвовали ряд
народных депутатов, в том числе часть те, которые
перечислены.
Я заявлял лично и говорю здесь во всеуслышанье
вице-премьеру первому товарищу Пынзенику, что большая
приватизация в Украине не пойдет, если мы не внесем
поправки при рассмотрении во втором чтении, что
комиссия сделала и учла.
Вы даете слово, будем говорить, людям, которые
аппонируют. они, между прочим, поправку эту не
вносили на сегодняшний день сюда.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Они не вносили, поэтому я прошу народных
депутатов, тот, кто хоть немного прикасался к
промышленности, понимает, что это такое, потому что
дальше мы будем рассматривать, внесена моя поправка,
чтоб 30% акций оставалось трудовому коллективу, тоже
не учтена. И на сегодняшинй день большая приватизация
показывает следующее, что при распродаже акций
трудовому коллективу попадает не более 8%.
Если сегодня государство не дает инвестиции под
опредленные направления и т. д., поэтому надо
обязательно вносить эту поправку. Я прошу ее
поддержать.
ГОЛОВА. Я хочу звернуть вашу увагу, будь ласка,
майте терпіння. Інші норми цього Закону і поправки
використовують принцип проголосований в цій статті.
Тому треба принципово визначитися. Якщо ми
підтримуємо цей метод, то тоді йде логічна йде робота
над іншими нормами, а якщо ні то тоді переглядається
повністю -це буде фактично перше повторне читання.
Будь ласка, Федір Судніцин, але, якщо ще раз з
місця крикните не дам слова ні разу.
СУДНІЦИН
Уважаемые депутаты! Статья 2, пункт, передачи
державного майна пакету акций под инвестицийные
зобов'язання, противоречит как раз самой статье
приватизация, которая осуществляется на следующие
принципы, а именно:
-равные права всем гражданам при приватизации,
власность.
То за собсвтенность надо платить, так нарушение
антимонопольного законодательства в чем причина? В
чем хитрость этой поправки? Гражданин, предприятие
использовало свой ваучер, он использовал его один
раз, потом от лица этого трудового коллектива
передается безплатно этому трудовому коллективу
значительная часть собственности примерно 30
процентов. Которая в конечном итоге тоже безплатно
будет раздаваться среди членов этого колектива вроде
бы это нормальный процесс, ну что же получается, ни
врач, ни ученый, не учитель, не пинсионер не имеет
права дважды использовать момент приватизации то есть
кому-то будет предоставляться два раза возможность
использовать это, а кто-то это не заслужил -это
противоречит самому принципу приватизации, его нужно
исключить .
Именно пункт вот этот передачи части державного
майна пакету акций безинвестиционной зобовязаности с
остальным можна согласится.
ГОЛОВА. Таким чином ми використали правило
передбачене Регламентом відносно розгляду тих
пунктів, які мають принципове значення і розбіжності
серед депутатів. Два висловилося за, два висловилося
"проти"... прошу уваги!.. і я зобов'язаний,
відповідно до Регламенту, поставити ще раз на
голосування, запрошуючи всіх голосувати. Всіх! Тому
поправка, зміст якої такий (я прочитаю для тих, хто
слухає нас): "Приватизація здійснюється на основі
таких принципів: законності, надання пільг для
придбання державного майна членам трудових колективів
підприємств, що приватизуються; передачі частки
державного майна, пакету акцій під інвестиційні
зобов'язання". Оц норма передачі частки державного
майна, пакету акцій під інвестиційні зобов'язання, на
якій наполягають депутати Ландик, Таран, Анісімов,
Тодоров, Понеділко, ставиться на голосування. Після
обговорення ставиться на голосування. Будь ласка.
Голосуйте всі!
"За" - 169
Рішення не прийнято. Таким чином залишається
норма, яка була в першому читанні.
Ну, будь ласка, Таран, 180, процедура
голосування...
ТАРАН М.В.
Уважаемые депутаты, уважаемые радиослушатели!
В чем сегодня... идет речь, чтоб вы правильно
поняли? Если не будет принята вторая статья в той
редакции, которая (и мы давали поправку, группа
депутатов), обсуждалась она по всем фракциям,
Александр Александрович... Были представители с
заводов... Я предлагаю... Признала его комиссия. И
еще раз проголосовать -только поименно, как
предлагают наши оппоненты...
(Шум у залі, окремі вигуки)
...в редакции комиссии. А комиссия и Драгомарецкого,
и Таранова признала эту поправку, правильность этой
поправки. Проголосовать поименно и весь закон
проходить поименно.
(Шум у залі, окремі вигуки)
... и от комиссии... Кстати, для того, чтобы...
ГОЛОВА. Я пропоную всі норми цього закону
голосувати поіменно.
ТАРАН..... комбинат "Запорожсталь"
выкупить, чтоб вы знали, товарищи, нужно 450 тысяч
человек, чтоб выкупить!.. Поэтому то, что Федор
Семенович говорит, - это абсолютный... вымысел!
ГОЛОВА. Я прошу вас!.. Комісія! Голова комісії,
будь ласка.
ТАРАН. Я настаиваю на поименном голосовании...
ГОЛОВА. Угаров, прошу. Я поставлю.
УГАРОВ. Шановные коллеги, я предлагаю двигаться
дальше, потому что 18 статья детально описывает эту
процедуру и там все сразу станет ясно на свои
места...
ГОЛОВА. У мене є пропозиція: повернутися до цієї
норми після голосування 18 статті.
УГАРОВ. Может бить так...
(Шум в залі)
ГОЛОВА. Що у вас з процедурою, Соболєв?
(Шум в залі)
СОБОЛЄВ, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".
Я ще раз наполягаю на тому, щоб всі поправки, які
включаються і не пройшли попередньо, тобто ми не
могли подати поправки до тих поправок, які включені.
Це цилковито розроблено в Регламенті. В такому
випадку, надається можливість виступити "за" і
"проти" цієї поправки, що і було зроблено. Так,
дійсно, це попрака є найпринциповіша. Тобто чи буде
рівність грамодян в процесі приватизації? Чи у нас
буде елітарний корпус, який буде отримувати на досить
пільгових умовах ваучери, розпоряджатися ними
фактично?
Саме тому, ми і виступали проти. Дуже добре, що
зал нас підтримав, зрозуміли це люди. Я пропоную далі
рухатись по цих попраках.
А експеримент........... відмінно рішення Фондом
державного майна таких експериментів стосовно
передачі приватизаційних сертифікатів і власно акцій
під ці забов'язення ще раз підтвердило чім це могло
закінчитися. Ми дуже вдячні, що депутати підтримали
саме нашу пропозицію. Пропонуємо рухатись далі.
ГОЛОВА. Сергій Владиславович, щоб ви були не
голослівні, посилаючись на підтримку депутатів,
давайте я поставлю на голосування пропозицію вашу про
вилучення цієї поправки. Ні, будь ласка.
(ШУМ В ЗАЛІ)
Ставиться на голосування пропозиція вилучити
цю поправку, будь ласка.
За - 31
Оце відносно того, підтримує зал чи не підтримує.
Я ж вам сказав, це для аргументації, я не
порушую Регламент.
Шанеовні депутати, ви всі прекрасно розумієте,
про що йдеться. Мова йде тільки про те, що не треба
використовувати для, скажімо, своєї аргументації,
двозначні тлумачення, не треба говорити, посилатись,
що зал підтримав або що, зал не підтримав, але й не
підтримав поправку. На жаль, можливо.
Думка комісії, Генадій Юрієвич.
УГАРОВ. Мнение комиссии, я предлагаю идти
дальше. Когда дойдем до 18 статьи, мы увидим ее,
обсудим ее более детально.
Это все выписано, и в случае необходимости
можно булет вернуться.
ГОЛОВА. Я зрозумів. Пропозиція підтримується.
6 поправка, депутат Стоян, відхилена.
Наполягаєте на голосуванні?
Стояна дайте.
СТОЯН. Шановний Олександр Олександрович, вона
практично то не відхилена, якби була редакція діюча і
редакція, схвалена в першому читанні, то воно
співпадає тут, що прітритетне надання громадянам
право на придбання державного майна. Якщо воно
проходить так, то це нормально.
ГОЛОВА. Ви не наполягаєте на голосуванні?
СТОЯН. Не наполягаю.
ГОЛОВА. 7 поправка Рябченка, частково врахована.
Він не наполягає.
8 - Комісія з питань економічної політики,
Врахована. 9 теж врахована. 10 Золотарьова відхилена.
Наполягає Золотарьов? Ні. 3 стаття.
Таким чином, назва закону, 1 стаття і 2 в
редакції від комі... де до 2 статті? Будь ласка, що
ви скажете, Генадій Юрійович?
УГАРОВ. По поправкам депутата Коломойца.
Значит, по, я так понял, уважительным причинам он не
смог подать вовремя все поправки, которые носят в
основном редакционный характер. К сожалению, так как
они были розданы практически вчера утром. А процедура
второго чтения предусматривает обязательно
рассмотрение комиссии и юротделом. Эти две важные
процедуры не были выполнены.
Но я внимательно прочитал, ознакомился, поправки
достойны уважения. И если вы согласитесь со мной, я
предлагаю как только приймется этот закон, либо
начать работать к третьему чтению, возможен такой
вариант, либо тогда сразу же готовить еще одно
изменение. Я вот сейчас их беру для последующей
работы, потому что я с ними весьма согласен.
Комиссия их не обсуждала и нет вердикта юротдела
пониматете? Поэтому я один не правомочен принимать
решения за комиссию, чтобы быть сейчас...
ГОЛОВА. Будь ласка, у вас карточка тут, який
номер? 239 номер. Коломойцев.
КОЛОМОЙЦЕВ В. Е. Коломойцев, 239 округ,
депутатская группа "Центр".
Когда после рассмотрения в первом чтении
законопроекта, я предоставил вам свои поправки, вы
мне сказали лично о том, что уже в таблицу вы
включить их не успеете и попросили подготовить их
отдельно. Что и было сделано в порядке
законодательной инициативы.
Я хочу обратить внимание всех депутатов, что
если речь идеть здесь и о редакционных поправках. Эти
редакционные поправки здесь очень важны. Потому что
одно слово не сказанное или сказанное некоректно
полностью меняет смысл отдельных статей.
Конкретный пример один я приведу. В редакции,
предложеной комиссией, говорится: "приватизаційні
папери". Я предлагаю заменить "приватизаційні папери"
на "приватизаційні майнові сертифікати". Потому что в
редакции, предложенной комиссией, не ясно о каких
приватизационных бумагах идет речь. У нас их на
сегодня существует несколько видов. Это
приватизационные майновые сертификаты -раз, земельные
бонны -два, квартирные бонные, жилищные бонны -три.
Кроме того, Президент издал Указ о
компенсационных сертификатах - четыре.
И по этому во 2 статье конкретно нужно сказать:
речь идет о приватизаційних майнових сертифікатах. І
викласти статтю у такій редакції: "Безоплатної
передачі частки державного майна кожному громадяну
України за приватизаційні майнові сертифікати".
Спасибо.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію
депутата Коломойцева.
Ну, проголосуємо, а потім... Одну хвилину, не
голосуйте......
___________. Ну, вы знаете, в таком случае я
хотел бы выссказаться ......
ГОЛОВА. Будь ласка, зніміть з голосування.
___________. Уважаемые коллети! Я уже сказал,
что эти предложения не прошли процедуру. Депутат
Коломойцев абсолютно прав. Я ему сам предложил их
подготовить в расчете на то, что будет время и срок,
чтоюы комиссия их посмотрела. Принимая их сейчас...,
это выступление не против его предложения, которые
толковы, и их просто надо посмотреть и обсудить. Я
выступаю против того, чтобы эти вопросы (а этот уже
многострадальный закон уже такие, так сказать,
ситуации пережил), чтобы еще раз мы вошли в какие-то
колизии, которые потом будет очень трудно выбираться.
Поэтому я предлагаю все-таки либо их на третье
чтение, либо потом отдельным вариантом сделать.
Прошу меня поддержать.
ГОЛОВА. Магда.
УГАРОВ. Хотя предложение достойно самого
внимательного изучения, безусловно.
МАГДА І.І.
Шановні депутати, ми зовсім недавно прирівнювали
житлові с, спеціально розглядали тут питання, щоб
житловими... хто не викорстав житлові сертифікати, їх
можна використати при приватизації. Тому так швидко
приймати таке рішення не потрібно, а його дійсно
потрібно ставити на третє читання, залишити на третє
читання.
ГОЛОВА. Само собою, що буде закон розглядатися в
третьому читанні, це не викликає сумніву, бо дуже
складний документ, безперечно. Але в даному випадку
Коломойцев вніс свою пропозицію, він наполягає на
голосуванні.
УГАРОВ. В таком случае я аргументацию
приведу, которая у меня. Это не мнение комиссии, это
мое мнение.
У нас уществует закон, в котором есть название
"приватизаційні папери", который, как очень правильно
перечислил депутат Коломойцев, имеет несколько видов.
Если мы в этом законе сейчас строго ограничим
только одним видом приватизационных бумаг, то, как
правильно сказал депутат Магда, вопрос конвертации
уже должен будет сюда вноситься специальными
статьями, специальными обоснованиями, специальной
аргументацией. А это влечет за собой: кому-то не
понравиться коэффициент земельных боннов, кому-то не
понравиться жилищных чеков и т. д. и т. д. Понятие
конвертации мы уберем, и у нас остануться только эти
"приватизаційні майнові сертифікати".
ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?
УГАРОВ. Поэтому я предлагаю оставить
именно "приватизаційні папери".
ГОЛОВА. Я ставлю пропозицію Коломойцева на
голосування. Визначайтеся. Будь ласка, голосуйте.
"за" - 108
Дякую.
Марченко, будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р.
Уважаемый Александр Александрович, уважаемые
депутаты, я хотел бы обратить внимание на процедуру
принятия законопроекта.
Или вы оговорились, Александр Александрович, или
сказали вот тезис о том, что в первом чтении, если не
проголосовали поправки и статью, то остается тот
вариант, который был принят в первом чтении. Это было
так в прошлом Верховнос Совете.
Нынешний Регламент в первом чтении согласовывает
только концептуально закон и положение, к которому
идут поправки.
В соответствии с пунктом 6. 6 Регламента и здесь
расписаных, каждая статья подлежит голосованию. К
которой есть поправки.
Поэтому вот то, что осталось в первом, так
статья была написана в первом чтении, неправильно.
Потому что она не соответствует Регламенту. Каждая
статья должна быть проголосована для того, щоб было
принят ее закон во втором чтении. Спасибо.
ГОЛОВА. Я не заперечую того, що ви говорите. Тут
тільки мова йде про те: кожна окремо, чи кожна статтю
голосується.
Кожна стаття, де були поправки. Так. А якщо не
було поправок і текс діючого закону -це закон про
зміни до закону. Тоді можна голосувати... голосувати
кілька статей.
Носов, будь ласка. Ще раз.
НОСОВ
Шановні депутати! Що поправка вноситься до
діючого закону, то голосується лише поправка. А якщо
є такі місця, де створюється нова стаття і її не було
і до неї поправка не пройшла, тобто закон приймали в
першому читанні про внесення змін. Поправка не
пройшла, то стаття, яка раніше не була проголосована,
має голосуватися все-таки.
Тому й називається постатейне голосування. Друге
читання - це постатейне голосування.
Якщо вона в новій редакції, треба голосувати. Не
прошло -залишається стара редакція проголосованого
раніше закону.
Але не те, що проголосовано в першому читанні.
ГОЛОВА. Як бути, якщо ми вносим Закон про зміни
до закону і перша стаття, наприклад, повністю
- 41 -
повторює статтю ідючого закону? Голосувать не треба?
Ну про що й мова йде.
Я про те і думав.
А голосуються ті статті, куди вносяться зміни.
Давайте, щоб ви для перестраховки скажемо так
проголосуємо послідовно, назва закону і преамбула,
будь ласка, голосуйте, прийняли в редакції
контрольної комісії, проголосовано, перша стаття не
потребує голосування, оскільки вона повторює діючий
Закон.
Статья 2 пріоритети та принципи зараз
обговорюється, тому ми не закінчили це обговореня і я
поставлю на голосуання.
(Шум в залі)
Ще раз заспокойтеся. Один принцип ми
проголосували, відхилили його, далі поправки Стояна,
він свою відхилив свою поправку, Рябченка частково
врахована він не наполягає на голосуванні, поправка
8, Комісії з питань економічної реформи,врахована.
9. Теж врахована. 10 до цеї статті.
УГАРОВ. Не настаивает.
ГОЛОВА. Не наполягає на голосуванні, вона
відхилена таким чином другу статтю в редакції від
комії з тою поправкою,. яка вилучається із цієї
статті, ставиться на голосування.
ЗА - 129 Рішення
Є пропозиція, будь ласка, Комісії з питань
економічної політики разом з представника від фракцій
розглянути ще раз проект Закону"Про приватизацію" і
разом з Комісією по контролю за проведенням
приватизації стосовно визначення принципових позицій.
Я маю на увазі про використання у механізмі
приватизації щодо передачі частки державного, акцій
під інвенстиційні зобов'язання і все, що з тим
зв'язано, тому що зараз зійшлися 2 протилежні позиції
і ми нічого не приймемо... Тому (можна тут
звинувачувать Голову в тому, що він процедуру порушує
абощо), але якщо не хоче частина депутатів
голосувать, то голосування не буде результативним.
При тому прошу враховувати зауваження депутата
Коломойцева, внесені відповідно до Регламенту, але, з
незалежних від нього причин, дещо пізніше, і винести
на розгляд Верховної Ради узгоджену позицію, щоб тут
не було заперечень. Переконайте один одного до
розгляду в сесійному залі. Зрозуміло?
Строк на проведення цієї роботи -2 тижні.
Вистачить? Вистачить. Тому голосується доручення
розробникам, тобто профільній комісії -Комісії з
питань контролю за приватизацією разом з
представниками фракцій протягом двох тижнів
розглянути ще раз концептуальні цього законопроекту і
винести в остаточній редакції, узгодженій редакції на
розгляд Верховної Ради в сесійний зал. Зрозуміло?
Ставлю на голосування це доручення.
"За" - 228
Дякую. Сідайте, будь ласка.
Є пропозиція доручити Дьоміну олегу Олексійовичу
контроль і організацію цього... підготовки цього
законопроекту. Нема заперечень? Приймається. Списки
роздали? Я прошу: прискорюйте, будь ласка, роботу!..
Про проект Закону України "Про внесення змін
ідоповнень до Закону України "Про приватизацію майна
невелиикх державних підприємств", "Малу
приватизацію".
(Шум в залі)
ГОЛОВА. Що, Драгомарецький, змісця... Ну, дайте
йому слово...
ДРАГОМАРЕЦКИЙ.
Уважаемые коллеги! У меня есть предложение для
того, чтобы в данной ситуации не втягиваться в
бесплодные дискуссии, точно также поступить и с этими
материалами. Потому что будет тоже самое, что было
по Закону "О большой приватизации".
ГОЛОВА. Геннадій Юрійович, мова йде про те, щоб
і цей закон перенести на розгляд комісії. Я так
зрозумів?
УГАРОВ. Нет, ну фактически можно перенести
всю повестку дня на следующую неделю, но я не вижу
смысла в словах товарища Драгомарецкого. Этот закон
не носит таких, как это правильно... как это мягче
сказать, противоречий. Поэтому я предлагаю сейчас
приступить к его рассмотрению, потому что в принципе
он во многом согласован.
ГОЛОВА. Так, я прошу, будь ласка, увага. До
назви закону зауважень не було.... До преамбули.
Тобто, давайте текст, вступ до Закону " Про
внесення змін і допопнень до Закону України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств, малу
приватизацію.
Верховна Рада постановляє внести зміни та
доповнення о цього закону і втакій редакції: закон
України "Про приватизацію невеликих державних
підприємств, малу приватизацію". Преамбула посторює
посністю попередній закон. Цей закон встановлює
правовий механіз приватизації цілісних майнових
комплексів, невеликих державних підприємств шляхом їх
відчуження накористь одного покупця одним актом
купівлі-продажу.
Змін до Закону діючого немає тут.
До першого розділу загальні положення с, стаття
1, Чупахін, Марченко, Вінський, Камінський, Вітренко,
відхилена ваша пропозиція. Ви наполягаєте на її
розгляді?
Не наполягають.
Друге питання: Комісія з питань оборони і
державної безпеки у частині 1 вилучити слова "Галузі,
які підлягають приватизації".
Комісія наполягає? Воно відхилена, ця
пропозиція.
Мухін, не наполягає.
Третя поправка, контрольна комісія, у частині
першій слова "окремі інвентарні об'єкти", які за
термінологією бухгалтерського обліку замінити на
слова "окремо визначене майно", як прийнято в
цивільному праві.
Наполягаєте? Вона врахована редакційно.
Не наполягають. Тому назву і прешу статтю ставлю
на голосування.
Я ж вас оголошував, будь ласка, Олександр
Миколайович Чупахін. Зніміть голосування.
ЧУПАХІН.
Уважаемые народные депутаты, ведь речь идет о 2
статье и контрольная комиссия согласилась.
А здесь есть еще и такое понятие, как
(............) инвентарные обкекты.
Так тут получается, что в одном из предприятий можно
приватизировать допустим станок. Это является
отдельным инвентарным обкектом. Как можно относиться
к этому понятию?
УГАРОВ. Александр Николаевич, сейчас идет
речь о первой статье. Это, во-первых.
А что касается второй статьи, то формулировка
відхилена. Она к сожалению какая-то техническая
опечатка и как вы сами видете понятие окремі
(...........) об'єкти заменены на окремо-
індівідуально визначене майно. То есть ваша поправка
учтена.
ГОЛОВА. До 1 статті зауважень немає. Я ставлю на
голосування, назву, приамбулу і 1 статтю. Будь ласка,
проголосуйте назву, приамбулу і 1 статтю.
"за" - 187
Є пропозиція поіменно голосувати всі норми цього
закону. Ставлю на поіменне... Хто за те, щоб поіменно
голосувати.
"за" - 140
Прийнято рішення.
Поіменно ставиться назва, приамбула і 1 стаття.
Одну хвилинку. Під час голосування не можна брати
слово.
"за" - 196
Я прошу не плюйте до мене. Я хочу вас запитати,
чому ви не голосуєте, я маю на увазі 97 депутатів.
Коломойцев, будь ласка.
КОЛОМОЙЦЕВ В. Е. Коломойцев, депутатская группа
"Центр", 239, Луганск.
Почему не голосуют. Я, например, скажу почему я
воздержался. Потому что этот закон сегодня был
поставлен в повестку дня, но материалов нет, и утром
на регистрации материалы розданы не были. От у меня
соседи сидят депутаты, точно также нет материалов,
Александр Александрович.
УГАРОВ. Этот многострадальный закон
датирован 20. 06. 95г. Поверьте, что это не
рукописный вариант, это множительный, поэтому у все
депутатов он есть. Где находится он у каждого либо
сейчас на рабочем столе.....
ГОЛОВА. Це перше. А по друге, що цей порядок
дня, розглянутий у вівторок і сьогодняшнє питання
своєчасно включене в порядок дня. У переліку воно є і
в порядку на цей тиждень сама на цей день. Тому, якщо
хто не взяв цей проект закону, то нехай, ну, так
звинувачує сам себе. Але він є у депутатів.
Тому я в останнє ставлю назву, преабулу і 1
статтю на голосування. Ніяких зауважень, ніяких
заперечень не було ні в кого. Тому в мене виникає
питання. Чому 90 депутатів не голосує? Ви
зобов'язані. Регламентом це передбачено. Голосуйте
проти, але голосуйте.
Ставлю на голосування.
"за" - 214
2 стаття. Об'єкти малої приватизації.
Пропозиція контролької комісії врахована.
Відхалена пропозиція групи депутатів: Чупахін,
Марченко, Вінський.
УГАРОВ. Нет. Мы только что выяснили, что
она учтена, потому что іменно так... понятие
"................ об'єкти" исчезли и есть понятие
".............. визначене майно".
ГОЛОВА. Тобто врахована вона.
УГАРОВ. Да.
ГОЛОВА. 5 поправка відхилена. Комісія
Чорнобильська не наполягає? Не наполягає.
Рябченко поправка відхилена, він не наполягає.
7 поправка Комісії з питань оборони і
держбезпеки відхилена. Мухін не наполягає.
Поправка контрольної комісії частково врахована.
УГАРОВ. Да, редакційно врахована, она
практически...
ГОЛОВА. Він не наполягає на ургументацію.
Врахована також поправка групи депутатів
Чупахін-Марченко-Вінський-Камінський-Вітренко.
Врахована.
Будь ласка, Чупахін.
ЧУПАХІН О.М.
Уважаемые народные депутаты! Суть поправки
состоит в том, чтобы из пункта 3 этой статьи слова
"за бажанням покупця" вылучиты.
Вчитайтесь в смысл этой статьи. "Будівлі,
споруди, приміщення за бажанням покупця
приватизуються разом з розташованими в них об'єктами
приватизації". Получается, что если нет желания
покупателя приватизировать вместе с размещенными в
нем обкектами приватизации, значит они должны
предприятием куда-то деваться. И эта поправка, она не
учтена Комиссией. Здесь только написано, что она
учтена. Но на самом деле Комиссия предлагает ее в той
же радакции.
УГАРОВ. Да, это техническая ошибка. И я
поясню.
Значит, почему "відхилена". Потому что
покупателю дается право выбора. Мы не можем жестко
обязывать людей делать то, что они...
Если в даном случае у него нет возможности, а
эта статья будет требовать. Поэтому покупателю дается
нормальное право выбора. Он можети приватизировать
вместе с обкектом приватизации, может не
приватизирповать.
Поэтому я предложу... я прошу поддержать
предложение Комиссии. Это нормальное право выбора.
ГОЛОВА. Чупахін, ви наполягаєте на голосуванні
поправки? Дайте ще слово Чупахіну.
ЧУПАХІН О. М. Скажите, пожалуйста, что делать с
тем имуществом, которое покупатель не хочет
приватизировать? Что делать Фонду государственного
имущества, что делать предприятию?
Почему мы интересы покупателя ставим выше
интересов государства?
ГОЛОВА. Генадій (..........)
УГАРОВ. В процессе малой приватизации как
раз и соблюдаются интересы государства. Через то, что
имущество переходит в руки реального собственника.
И так вопрос, я считаю, ставить не корректно.
Я еще раз повторяю: покупателю дается право
выбора. Мы не можем делать закон настолько жетско
регламентированный. Должна быть реальная возможность
выбирать. Если есть возможность вместе все это
сделать, значит, это должно произойти, если нет -он
не должен быть обязан делать так и только так.
ГОЛОВА. Олександр Миколайович, ви наполягаєте на
голосуванні вашої поправки?
Поправка депутата Чупахіна про вилучення із цієї
статті, із пункту 3 слова "за бажанням покупця". Про
вилучення із тесту слів "за бажанням покупця".
Ставлю на голосування. Все голосується поіменно.
"за" - 174
Не проходить поправка.
Ще зауваження до цієї статті. Комісія з
економічної політики, з питань економічної політики
внесла ці поправки, вони винесені на праву сторону.
Поправка 11 Коліушка врахована частково, він не
наполягає на голосуванні.
Поправка 12 Комісії з питань оброни відхилена і
не наполягає на її голосуванні.
Таким чином, стаття 2 в редакції, яка подана в
правій колонці, ставиться на голосування. Нагадую:
голосування йде все поіменно.
Будь ласка, голосується друга стаття.
"за" - 195
Комусь щось не зрозуміло, може?
(ШУМ У ЗАЛІ)
Черенков, у вас пропозиція якась?
ЧЕРЕНКОВ.
Александр Александрович !
Я не знаю, я бываю в округе и еще не видел ни
одного предприятия где каждому гражаданину досталось
поровну, от зал реагирует таким образом, что
паралельно мы говорили Закон "О приватизации", нужно
сделать Закон " О национализации".
А я это повторяю к тому же, что мы с Коломойцем
проправки не учли, которая как раз и дает право
приватизаци всем поровно участвовать, мы выступили
несколько видов приватизационных папиров, однако на
одну и тоже собственность так как можна тогда
реагировать на это, вот я считаю, что мы решили
поровну делить, то пожалуйства поправку Коломойцева
мы должны обизательно участь. Спасибо.
ГОЛОВА. Я пояснюю це те що ви говорили очевидно
стосується того закону, який ми відхилили
він буде доопрацьовуватися, а зараз діє Закон "Про
малу приватизацію", який треба удосконалити зробити
його точнішим , конкретнішим.
Комісія вносить пропозицію щодо змін до Закону,
якщо ми його не розглянемо зараз то буде діючий закон
працювати.
І тоді всі ті недоліки про які ви говорите і про
які кажуть виборці будуть продовжуватися
тіражуватися, я, причому зважте на те, що вже 54
відсотки майна державного майна приватизовано і в
такий спосіб можуть здійснюватися приватизація і
далі.
Треба уточняти Закон, робити його кращим і це
внесено зараз на розгляд ваш, якраз уточнена
редакція, ми його повинні прийняти, якщо ми дбаємо
про захист інтересів конкретних громадян України.
УГАРОВ. И я добавлю, что проект закона о
национализации уже разработан и лежит в нашей комиссии.
ГОЛОВА. Знову ж таки відповідь на те питання,
які ви абсолютно правильно теж ставите ми в липні
минулого року дали таке доручення комісії вона
підготувала цей проект ми його будемо розглядати
Закон "Про скажемо реприватизацію чи націоналізацію".
УГАРОВ. Национализацию.
ГОЛОВА. Тому я ще раз прошу... Степанов Петро
Степанович, що у вас є? Будь ласка.
СТЕПАНОВ П.С.
Уважаемый Александр Александрович!
Что сказал Коломойцев, абсолютно одинаковое
отношение имеет что к тому законопроекту, что к
этому. Никакой разницы нет! И как зал реагирует при
обсуждении законопроектов, подготовленных комиссией
Таранова, я прошу... до вас уже должно дойти,
Александр Александрович, нет такой комиссии в
Верховном Совете, где бы так безобразно относились к
предложениям народных депутатов. Вот так зал и
реагирует! Нет абсолютно охоты сотрудничавть с этой
комиссией!
ГОЛОВА. Петро Степанович, до мене це давно
дійшло!..
(Пожвавлення у залі, оплески)
... але справа не в тому! Справа тут не в комісії -
справа в тому, що це закон дуже складний і над ним
треба серйозно працювати всім комісіям, а не тільки
Комісії з економічної політики!..
УГАРОВ
Да, наверное, самая большая беда этого закона,
что он действительно очень сложный... Очень сложный!
Он сложный настолько, что его достаточно трудно...
ГОЛОВА.... І тому не сприймається в комплексі
всеохватно всі статті як система права і
відрегульована цим законом, а вихвачуються якісь
окремі моменти, які здаються спірними або
безспірними... І тому сумніви серед депутатів. Я вас
хочу запевнити: опрацьований законопроект досить
глибоко. Повірте мені! Я над законопроектом, який йде
через Президію і у сесійний зал, працюю серйозно.
Тому мені здається, що він, цей законопроект кращий
від того, що діє сьогодні. І тому треба було б
підтримати його, бо інакше буде діяти попередній
закон, який сьогодні і працює, на основі якого
здійснена вже приватизація малих підприємств. Які, до
речі, якщо не буде закону, доповнюються указами
Президента...
(Шум у залі, окремі вигуки)
З процедури остання репліка Кіяшко. Будь ласка.
КІЯШКО С.М., Донецьк, соціалістична фракція.
Спасибо.
Александр Александрович, закон очень серьезный и
очень важный. И, скорее всего, он будет тоже идти на
третье чтение. Поэтому по процедуре надо сделать так:
количества голосов у нас "за" или "против" хватает.
Так как статья не прошла, надо ее оставить и идти
дальше. Либо оставить ее на 3 чтение, либо потом
вернуться, и все, иначе мы просто теряем время.
ГОЛОВА. Добре. Я зважу на Вашу пропозицію теж.
Таким чином, якщо не буде проходити стаття у 2
читанні, вона буде відноситься на 3 читання.
Ще раз ставлю на голосовання 2 статтю в
редакції, поданій у правій колонці.
Будьте уважні. Голосується стаття в правій
колонці. Уже все з'ясовано... Павло Сергійович,
голосуйте. Голосуйте.
"за" - 217
Прийнято.
Стаття 3. Способи малої приватизації зауважень
не викликали ні в кого. Приватизація, об'єкти малої
приватизації здійснюються шляхом викупу об'єктів і
продажу на аукционі за конкурсом. Ставлю на
голосування. Це норма діючого закону теж.
"за" - 212
Прийнято рішення.
Стаття 4, продавці. Схвалена в першому читанні
редакція звучить так :
" Продавцями об'єктів малої приватизації Фонд
державного майна України, його регіональні віділення
та редставнийтво в районах та містах".
Немає заперечень? Одну хвилинку6 Мусіяка, що в
вас, оправок тут не було.
МУСІЯКА. Я хочу сказати, що я поправки давав,
вони десь там загубились, тому, ви пам'ятаєте, ми два
чи три рази в першому читанні читали. Потім я давав
для друку, десь вони загубились. Я не в претензії. Я
хочу сказати от про що. Здається6 по текст у оцієї
статті вона нічиого такого страшного тут немає
іскладного тут немає. Але є тут одна така важлива
деталь, яка може загубитись. Фактично цією редакцією
знищуюються органи првиватизації комунальної
власності, інакше кажучи, в нас залишається тільки
Фонд держмайна і його представництва, в які
перетворені органи комунальної приватизації,
комунальної власності в міській і обласній.
Інакше кажучи, фактично комунальної власності як
такої, уже нею розпоряджатись органи, місцеві органи
влади не можуть нормально, тому що ці органи стали
представництвами Фофнду держмайна, хоча вони
створювались як представництва органів місцепвої
влади для того, щоб приватизовувати, в даному разі
виконувати функції приватизації об'єктів права
комунальної власності.
Я міг би обгрунтовувати далі, але думаю, що вже
зрозуміло, про що йде мова. Тому я пропоную: залоиште
редакцію статті 4 такою, як вона є в діючому законі,
ам все точно сказано. І привести це у відповідність з
законом. те, що вже зроблено, це незаконно.
ГОЛОВА. Генадію Юрієвичу.
УГАРОВ. Вы знаете, обкединение произошло
уже достаточно давно. Как говорил известный политик,
процесс не просто пошел, он уже давно идет.
Как мы знаем, коммунальная собственность -это
вид части, это тоже дежавна власнисть. И поэтому если
ею будет распоряжаться единый орган, который имеет
единую стройную систему приватизации, я считаю, что
от этого процесс только упростится. Нам не надо
усложнять, чтобы в одном городе было несколько
продавцов. Или это будет продавец, так сказать,
общегосударственной собственности, продавец
коммунальной собственности, свое отделение. Это свои
штаты, это и так далее и так далее. Это увеличение.
Это брократизация процесса.
Поэтому я предлагаю все-таки проголосовать за
вариант, который предлагает наша комиссия.
ГОЛОВА. Віктор Лаврентійович, будь ласка,
Мусіяка ще раз аргументацію.
МУСІЯКА В.Л.
Я хочу сделать уточнение. Генадий Юрьевич, дело
ведь вот в чем. Есть общегосударственная
собственность, есть коммунальная собственость. В
целом это государственная собственость. Но режим их
разный.
И когда вы говорите о бюрократизации, это, мягко
говоря, несколько неточно. Потому что иначе тогда мы
давайте говорить и о том, что местные органы власти
вообще не имеют никакого отношения к тому имуществу,
которое есть на территории области и города.
И во-вторых, ведь когда речь идет об имуществе
общегосударственном, то им распоряжается Фонд
государственного имущества, региональное его
отделение. Ни в какой мере не посягает местный орган
власти и управления на управление этим имуществом,
его приватизации.
То есть я к тому веду, что тогда давайте
говорить или мы сохраняем коммунальную собственность,
или мы ее уничтожаем. Это первый шаг к уничтожению
коммунальной собственности.
УГАРОВ. Нет, я, конечно, считаю, что мы ее
не уничтожаем. Просто вариант распоряжения, скажем,
продажи перешел к региональным отделениям Фонда
держмайна. Я хочу сказать, что органы приватизации,
которые будут занима... как вы предлагаете, должны
заниматься приватизацией коммунальной собственности.
Это потребует создания еще одной структуры со своим
руководством, со своим контролирующим органом, со
своим управлением.
Поэтому в моем понимании это... тем более,
времся уже идет. И региональные отделения фонда,
Фонда госимущества работают и занимаются всеми
вопросами приватизации.
ГОЛОВА. Генадій Юрійович, по-перше... Михайло
Михайлович М'ясковський, ще раз роблю делікатно вам
зауваження, не кричіть з місця. Так мало чого ви
тримаєте руку. Я кажу про те, що... одну хвилину.
УГАРОВ. Это уже дискуссия, это...
ГОЛОВА. Це питання дискотувалося під час першого
читання. Воно голосувалося тоді, одначе наполягає
Мусіяка депутат, мін має на те право, свою позицію ще
раз поставити на голосування. Я поставлю обов'язково,
оборв'язково поставлю.
Заступник Фонду держмайна, будь ласка.
ГРИГОРЕНКО.
Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые
депутаты! Я хочу дать некоторое пояснение о сути
вопроса. Положение о Фонде госимущества, его
региональных отделениях сказано, что продавец в лице
региональных отделений не самостоятельно принимает
решение по продаже, а он здесь выполняет волю местных
Советов. И здесь ни в коем случае не ущемляються
права местных Советов. Есть перечень обкектов,
которые принимают местные Советы, и Фонд
госимущества, его региональные отделения по этому
перечню продают. И по этим вопросам региональные
отделения подотчетны местным Советам.
Никакого ущемления прав местных Советов здесь
нет.
ГОЛОВА. Драгомарецькому дайте слово.
Це за процедурою скороченою.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ
Уважаемые товарищи! Я хотел бы сначала обратить
ваше внимание на юридическую сторону вопроса, а потом
на фактологическую, потому что мы пошли от обратного.
Вы омните, что в начале было: Фонд держмайна, а потом
комитеты областных Рад, городских и
представительство Фонда держамайна на местах. Потом
по указу Леонида Макаровича была создана единая
система органов приватизации. А единая система
органом приватизации.
Сегодня состояние таково. Есть Фонд держмайна
Украины, его региональне виддилення. Они
действительно занимаются коммунальной собственностью,
но только коммунальной собственностью областных
Советов. Коммунальная собственность городских Советов
(которая кстати является субкектом собственности на
территории города) и районной в селах, отрабатывается
Комитетами по приватизации соответствующими.
Поэтому я поддерживаю предложение профессора
Мусияки и прошу депутатов поддержать предложение об
оставлении редакции действующего закона. Потому
что........... изложена Угаровым неверна ситуация.
ГОЛОВА. По-перше, уже використано два "за", два
"проти".
Я прошу Генадія Юрійовича -погодьтеся з тим, що
редакція діючого закону сьогодні не погіршує
абсолютно цю норму.
Тобто, коли ми говоримо про органи приватизації,
створені місцевими Радами, то це можуть бути і фонди
і відділення Фонду державного майна. І в більшості
випадків буде саме так.
Тому... Одну хвилину. Причому приватизація ця
здійснюється вже на основі діючого цього закону. Якщо
ми зараз знишимо цю норму, це озанчає, що процес буде
йти, ну за, сажем так, двома... за двома підходами,
за двома принципами.
Тим паче, що ми вже по-суті десь на процесі
завершення малої приватизації.
Тому я просив би. Погляньте, як звучить цей
закон- "продавцями об'єктів малої приватизації, що
перебувають у загальножержавній та комунальній
власності, є відповідно: Фонд державного майна
України, його прирегіональні відділення та
представництва." Те, що ми вже підтримали. І ви теж
підтримуйте.
А залишається ще одне. "Органи приватизації,
створені місцевими Радами народних депутатів та." І
крапка.
Можна це записати?
(Шум в залі)
___________. Ну нет.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію
депутата Мусіяки, Драгомарецького і інших.
___________. Нет. Ну Александр Александрович...
ГОЛОВА. Генадій Юрійович, будь ласка, ви
висловили свою думку.
Я ставлю на голосування пропозицію депутата.
"За" - 217
Рішення прийнято.
Стаття 5 "Покупці". Є бажання у авторів 13
попраки, яка відхилена? Чупахін, прошу.
ЧУПАХІН
Уважаемые народные депутаты! Во второй статье мы
учли все желания покупателей. В 5 статье мы
предлагаем исключить слова "не можуть бути покупцями
юридичні особи, серед засновниками і учасникам яких є
хоба б одна юридична особа з будь-якою часткою
державної власності".
Я понимаю, что здесь разработчики проекта имели
ввиду, что предприятие, если оно имеет даже 10%
государственной собственности, может уже называться
государственным. Что, я понимаю, адалеко от истины. И
исключать эти предприятия из права быть покупателями,
на наш взгляд, не целесообразно.
И если такое предприятие работает рентабельно,
эффективно и хочет приобрести еще какое-то себе
предприятие, так пусть оно приобретает, пусть
развивается, и давайте не будем ставить ему никаких
перепонов. Вот суть нашей поправки.
УГАРОВ. Александр Николаевич, это все
гипотетически. Если работает... А если не работает? Я
в свою очередь спрошу. Но не об этом речь.
Закон о малой притватизации направлен на
создание частной собственности, причем частной
собственности в тех сферах, где государственного
участие нет, нет государственных маленьких столовых,
государственных ресторанов и т.д.
Поэтому юридические лица, юридические особы,
которые владеют еще государственной частью, то есть
они имеют еще отношение к государству, не должны быть
владельцами этой собственности. Это, понимаете,
считается, это должно быть частной собственностью,
частное лицо должно этим всем владеть. Вконце-концов
у нас Закон о приватизации, а не о национализации.
Поэтому я прошу поддержать точку зрения комиссии
по второму пункту.
ГОЛОВА. Я прошу, шановні депутати, це норма
діючого закону.
Ви наполягаєте на голосуванні про вилучення з
діючого закону другого абзацу?
Наполягаєте. Ставлю на голосування.
"за" - 142
Так, 14 поправка. Враховна редакційно.
Не наполягають автори?
Ні.
15 поправка - врахована.
5 стаття. В редакції, яка практично повторює діючий
закон окрім 15 поправки де вона розписана більш
детально ставиться на голосування.
Стаття 5 . Покупці.
Будь ласка, голосуйте права колонка.
ЗА - 175 Рішення
Стаття 5 відноситься на третє читання.
6 стаття. Джерела коштів для малої приватизації,
16 поправка врахована редакційно, не наполягають
голосуванні повному.
17 врахована. 18, редакційно врахована, 19
частково врахована, не наполягають, на окремому
розгляді.
20.
УГАРОВ. 20 врахована частково это не
уточненная , высновок поэтому он редакцийно врахована.
ГОЛОВА.. Так не наполягає комісія.
21 стаття врахована редакційно в частині першій
статті 6 .
Таким чином можна сказати, що стаття 6 у
депутатів у авторів поправок не викликає сумніву.
Ставлю на голосування статтю 6 у редакцій в якій
враховані всі зауваженя.
ЗА - 193
Видно забули, що я сказав раніше, ми
проголосували все поіменно, все голосується поіменно,
я ще раз ставлю на голосування.
"За" - 214
(Шум у залі, окремі вигуки)
Сьома стаття: Підготовка до приватизації,
визначення переліків об'єктів, що підлягають
приватизації відповідно до цього закону.
22-га поправка врахована від Комісії з
економічної політики, Контрольної комісії пропозиція
також врахована.
24-та поправка теж врахована депутата Коліушко.
25-та редакційно врахована, Контрольної комісії.
І наступна, 26-та теж врахована в редакції
статті 18.
27-ма поправка відхилена. Погоджуються
розробники, не наполягають на її розгляді.
28-ма поправка врахована.
29-та (Чупахін, Марченко) відхилена, але вони не
наполягають відносно вилучення... Наполягають...
Пункт 4 статті 7 вилучити. Будь ласка, Іван
Миколайович Чупахін.
ЧУПАХІН О.М.
Уважаемые народные депутаты!
Пункт 4 гласит: "Покупці можуть подавати до
органу приватизації заяву по приватизації об'єкту, не
включеного до списку, зазначеного в частині другій
цієї статі". То есть составлен список обкектов,
которые подлежат приватизации. И в нем нет обкекта,
который покупатель хочет приватизировать. Вы знаете,
здесь просто может создаваться... могут создаваться
предпосылки для того, чтобы каким-то образом
спровоцировать органы, которые занимаются
составлением такого списка, или отдельных лиц за
определенные услуги включить дополнительно обкект в
этот список. Вот исходя из этих соображений мы и
предлагали исключить этот пункт из закона.
ГОЛОВА. Ви правильно зорієнтувалися, що це пункт
4? "Фонд державного майна України, його регіональні
відділення та представництво в районах...."
ЧУПАХІН. Нет. Александр Александрович, это
действующего закон пункт 4, поправка 29. "Покупці
можуть подавати до органів приватизації заяву про
приватизацію об'єкта, не включеного до списку,
зазначеного в частині другій....
УГАРОВ. Этот пункт находится с левой
стороны о котором идет речь, как раз напротив этого.
Я поясню. Александр Александрович, а если это
трудовой коллектив? А если трудовой коллектив подаст
заявку, как, вы не будете возражать в таком случае?
Понимаете... я уже вам говорил, что здесь есть право
выбора, право выбора, которое предоставлено этим
законом, что если нет этого обкекта в списках, он
может подать заявку. Она рассматривается. Если она не
рассматривается, но он может подать заявку. Если
трудовой коллектив видит, что его предприятие не
включено в этот список, он по нашему предложению,
которое вы хотите отклонить, имеет право подать
заявку.
Вы думаете, что это частный капиталист, я
говорю, что это трудовой коллектив. Поэтому я
предлагаю оставить в нашей редакции с тем, чтобы дать
возможность выбора .
ГОЛОВА. Драгомарецький, но я ж....
УГАРОВ. А Драгомарецкого здесь предложения
нет.
ГОЛОВА. Це не до цього пункту. До пункту 4,
Олександр Миколайович, давайте залишаємо так, як
я..., чи ви хочете... наполягаєте... він знімає свою
поправку. Добре. Він знімає поправку.
29 я вже оголошував, 30 контрольна комісія
30 редакційно врахована ваша поправка 30-та.
Можна ставити 7 статтю на голосування?
Можна. Стаття 7, вредакції, де враховані
практично всі зауваження і поправки, називається
стаття "визначення та перелік об'єктів, що підлягяють
приватизації відповдіно до цього закону" ставиться
на поіменне голосування. Голосуйте. Правильно
голосуйте.
За - 204
ГОЛОВА. Рішення прийнято, дякую.
Стаття 8. Підготовка об'єкта малої приватизації
до продажу. Тут відносно діючого закону дуже невеликі
зміни, вони враховані, це поправкою 31-ою, заперечень
не викликає, 32-ою Коліушка, 33-ою від Комісії
профільної теж врахована і 34-ою відхилена. Замість
одного записати трьох.
УГАРОВ. Это речь идет о сроках: 1 месяц
или 3 месяца.
ГОЛОВА. Так, не наполягають розробники? Ну, якщо
цей процес іде активно, тоді і одного місяця
вистачить, а якщо непідготовлений об'єкт чи покупці,
абощо, то й трьох місяців не вистачить.
Я думаю, що можна записувати діючу норму -1,
практика підтвердила ефективність.
У діючому 2 було?
УГАРОВ. У диючому 2 было. В первом чтении
у нас один , и он переходит дальше.
ГОЛОВА. То, може, залишимо два, так, як ібуло,
щоб помирить і тих і тих? Це, в принципі, суті не
міняє.
УГАРОВ. Нет, малая приватизация, если она
наберет обороты, то это же месяц и быстро, быстро.
ГОЛОВА. Суті не міняє, якщо буде здійснено за
меньший строк, це ж не обмеження, що саме протягом 2
місяців, може за три дні зробити. два місяці
залишається.
УГАРОВ. Нет, но наша редакция, предложение
комиссии здесь, которая предложила в первом чтении мы
приняли...
ГОЛОВА. Є пропозиція підтримати строк діючого
закону, 2 місяці. Ставлю на голосування. Так, як
записано в діючому законі, залишити в новому законі 2
місяці строк підготовки об'єкта малої приватизації до
продажу. Бо це справді складне питання. І 1 місяць
може не вистачить.
УГАРОВ. Александр Александрович, но в
первом чтении 1 месяц.
ГОЛОВА. Генадій Юрійович, будь ласка.
УГАРОВ. Мы уже приняли вариант 1 чтения.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропзицію. Це
компромісне рішення, компромісний строк.
"за" - 223
Дякую.
От бачите все добре. 8 стаття в цілому ставиться
на голосування. В цілому з поправкою, проголосованою
вже 223 голосами, ставиться на голосування.
"за" - 215
Дякую.
Стаття 9. "Визначення ціни продажу об'єкта малої
приватизації".
УГАРОВ. Так, по 35-36 поправке я хочу
сказать, что здесь должно быть написано "враховано".
То есть комиссия согласна с предложением контрольной
комиссии и с предложением группы депутатов в первой
части о том, что слово "може" наде убрать.
И поэтому, так сказать, ну, к сожалению по
техническим причинам оно не убрано. И попало в правою
колонку.
ГОЛОВА. Тобто "може" вилучається? Да?
УГАРОВ. Да. Комиссия согласна и это
учтено.
ГОЛОВА. Тобто вилучається слово "може", але тоді
редакція тут неграмотне рішення появляється. Як же...
прочитайте, як воно тепер звучатиме.
За рішенням державних органів приватизації...
УГАРОВ. Ну, и редакционно, естественно, не
продитись, а проводиться...
ГОЛОВА. Проводиться інвентарізація, так?
___________. Да, и так далее.
ГОЛОВА. Це так? Наполягає Драгомарецький, будь
ласка, 35 поправка.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.
Одесса, Драгомарецкий.
От чего у нас какае-то странная ситуация, все
время факты искажаются. То говорили, что задачи малой
приватизации, когда удобно -это создание частного
собственника, а тут вспомнили о трудовых коллективах.
Здесь надо, Александр Александровив, эту статью
вообще переносить на третье чтение.
Обкясню почему. Потому, что у нас ситуация с
аудитом не совсем понятна. Поэтому надо время, чтобы
с этим разобраться.
И контрольная комиссия, так сказать, тут
обижается......
ГОЛОВА. Сергій Дмитрович, три роки діє цей
закон, і ця стаття відповідає діючому закону,
редакції діючого закону.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С. Д. Да. Но мы сейчас вносим
поправки в Закон " По аудиту". Вы помните сколько
было споров.
Поэтому я предлагаю на третье чтение. Ну, я, как
автор, был бы заинтерисован, чтобы .................
ГОЛОВА. Ну, я розумію. Одну хвилину.
Будь ласка.
Це під час голосування загального, тоді ми
визначимо, а зараз поправка може врахована, тобто в
редакції буде звучати " не може проводитись", а
"проводиться інвентаризація", тобто обов'язково перед
приватизацією.
36 поправка відхилена.
УГАРОВ. Не відхилена. Там врахована
частково, потому что может есть тоже предложение
по...
ГОЛОВА. Чупахін, слово.
ЧУПАХІН
Уважаемые народные депутаты! Есть еще вторая
поправка, вторая часть 36 поправки. Во втором абзаце
этой статьи слова "в разі застосування неконкурентних
способів приватизації" вилучити.
Речь идет о том, что это уже идет добавление к
действующему закону. Предполагыется, что оценку
обкектов риватизации проводить только лишь в случае
неконкурентных способов приватизации.
Мы предлагаем проводить эту оценку во всех
случая, не только при неконкурентном способе, но и
при аукционах, когда участвует несколько покупателей.
ГОЛОВА. Генадій Юрійович.
УГАРОВ. Да, я поясню. Все-таки при
использовании неконкурентных способов приватизации
реальную оценку обкекта определить не экспертная
оценка, а спрос, спрос, только спрос. Это нормальная
процедура аукциона. По этому способу всегда все
продается, понимаете, аукцион. Кто больше даст. Кто
больше заплатит.
Вы предлагаете это убрать.
ГОЛОВА. Ні, він не це пропонує.
Чупахін, будь ласка.
ЧУПАХІН
Как установится первоначальная цена при
конкурентном способе продажи?
ГОЛОВА. Мова йде... спочатку... відносно
встановки, ну так би мовити, першої ціни. А то вже
дальше буде питання - хто більше дасть.
ЧУПАХІН. Вы понимаете, здесь можно
использовать... Тот, кто обращался с процессами
приватизации, тот знает, что можно по-разному
использовать вот эту методику оценки и устанавливать
такую цену, и других покупателей просто выставлять ну
фиктивно. Они не будут участвовать в приватизации,
они будут только фиктивно. Чтобы создать возможность
или видимость того, что идет конкурентная продажа.
И таким образом за элементарную цену просто-
напросто за бесценок купить любое предприятие.
УГАРОВ. Александр Николаевич, это
гипотетически, опять же это может быть.
ЧУПАХІН. Да какие "гипотетически". Такие
факты были и в Киеве и в других городах Украины.
УГАРОВ. Я прошу обратить ваше внимание
крайнюю колонку второй. Как определяется цена
обкекта, который подлежит, путем выкупа и так далее.
То есть, методика. Есть методика, по которой будет
определена первичная оценка обкекта.
ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні, Чупахін?
Так?
Тобто, поправка 36 з змістом таким: в абзаці
другому пункту 2 цієї статті слова "у разі
застосування неконкурентних способів приватизації"
вилучити ці слова.
Поправка Чупахіна ставиться на поіменне
голосування.
"За" - 212
Рішення прийнято.
До 9 статті більш нема зауважень.
9 стаття з поправкою Чупахіна ставиться на
голосування.
"За" - 241
Дякую.
Розділ третій "Продаж об'єкту малої
приватизації шляхом викупу", стаття 10 "Опублікування
переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом
викупу". Поправка тут дуже мала, додаються, тільки
розширюються ті засоби масової інформації, які
публікують перелік об'єктів приватизації.
Нема заперечень?
Нема. Стаття 10 ставиться на голосування.
УГАРОВ. Нет, у нас это видхылено. Колиушко
статья.
ГОЛОВА. Я ще раз прошу: стаття 10 в редакції в
правій колонці ставиться на голосування.
"за" - 223
Дякую.
Стаття 11 "Продаж об'єкта приватизації шляхом
викупу".
Контрольна Комісія, врахована ваша пропозиція.
Ви вважаєте - ні.
Драгомарецькому дайте слово.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.
(Одесса, Драгомарецкий, Контрольная комиссия).
Значит, не врахована, Александр Александрович,
потому что между тем тезисом, который вносим мы, что
после выкупа обкекта "новий власник стає
правонаступником майнових прав і обов'язків
приватизованого підприємства" есть существенная
разница с тем, что предлагается в статье 22.
А там сказано, что стає правонаступником только
в соответствии до условий, по условиям договора.
А там в условиях договора мы скажем так, что
половина долга, вы можете, так сказать, не быть
правонаступником.
Поэтому я считаю, что эта статья, наша редакция,
она более четко определяет обязанности покупателя
однозначно и не дает повода для всяких махинаций в
этом отношении.
Поэтому я прошу зал поддержать эту поправку,
потому что то, что написано в таблице, что враховано
в статье 22, не соответствует действительности.
ГОЛОВА. Сергій Дмитрович, як ви дивитеся на те,
якщо цю поправку відобразити саме в 22 статті в тій
редакції, як ви пропонуєте.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Я не возражаю.
ГОЛОВА. Бо тут іде мова про продаж об'єкта малої
- 86 -
приватизації, а не про його функціонування після.
___________. Я не возражаю, Александр
Александрович,(перебиває Голова)
ГОЛОВА Тоді беріть собі на замітку до 22 статті,
Коліушко відхилена, не наполягає. Ні.
Стаття 11. В редакцій в правій колонці подана у
вас, продаж об'єкта приватизації шляхом викупу
ставиться на голосування.
ЗА - 223 Рішення
Дякую.
Стаття 12. Особливості визначення ціни продажу
об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу тут
зауважень не надходило.
Тому я статтю 12, ставлю на голосування в правій
колонці в редакцій в правій колонці подана.
ЗА - 224 Рішення
Дякую.
Стаття 13. Із розділу 4. Продаж об'єктів малої
приватизації на аукціоні за конкурсом. Продаж на
аукціоні немає зауважень. Тобто збережена редакція
діючого закону.
Стаття 14 . Теж саме.
Немає заперечень. Не викликає заперечень.
Тому 13 і 14 стаття ставляться на голосування.
ЗА - 224 Рішення
Стаття 15. Поправка 40, Коліушка відхилена, але
він не наполягає на її голосуванні.
Поправка 41 знову таки Коліушка таж сама доля її
він не наполягахє.
42 поправка, врахована редакційно, це
контрольної комісії поправка. Драгомарецький вважає,
що вона не врахована, я даю слово Драгомарецькому.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д., Одеса.
Ну, конечно, не враховано редакційно хотя бы
потому, что мы же в самом начале, когда определили
органы приватизации, уважаемые коллеги, помните? все
-таки оставили по предложению профессора Мусияки и
моему, что есть органы приватизации -городские
комитеты и районные. Это один момент.
Второе. Конечно, если собственником майна
является мисцева Рада, то как же без их согласия
приватизировать это майно?! Поэтому надо, конечно,
дописать: за погодженням з місцевими Радами. Это
нормально!.. поддержите, пожалуйста!
ГОЛОВА. Геннадію Юрійовичу, одну секундочку! Я
вас не перебиваю, але просто хочу пояснити -може, ви
не вловили цей момент... Оскільки в другій статті ми
передбачили права місцевої влади при здійсненні
приватизації, то природно, що ці терміни повинні бути
передбачені і в статті 13, де мова йде про... де мова
йде про... у статті 15, де мова про інформацію щодо
об'єктів, що підлягають продажу на аукціоні за
конкурсом. Тобто у частині другій після слів "... та
представництва..." додати слова "... за погодженням з
місцевими Радами, які є власники державного майна...
" Тобто за погодженнями з місцевими Радами, оскільки
ця норма проголосована вже в статті 2!
УГАРОВ _. Нет, в статье 2...
ГОЛОВА. Чи в статті 1 - я не пам'ятаю зараз...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Так, там, де йшла мова про органи приватизації.
УГАРОВ Нет, вы знаете там... Если у нас "... є
органи приватизації, створені місцевими Радами
народних депутатів..." Но в данном случае конкретика,
которая присуща Сергею Дмитриевичу, ему несколько
изменила... Что значит "за погодженням з місцевими
Радами"? Это понятие - сессию собирать? Это раз.
Дальше. Вы прочитали вторую... прочитайте вторую
часть -"... в межах делегованих їм повноважень..."
Пониамете? В представительство действуют.... в рамках
делегированных полномочий... Полномочия деллегирует
Совет. Получается масло масляное! Принимает Фонд, а
чттобы согласовать, надо спросить разрешения у
Советов в рамках тех полномочий, которые он ему
дал!.. Сергей Дмитриевич, где конкретно? Вы пишите:
погодження з місцевими Радами. Что такое? Механиз
этого погодження? Что такое мисцевые Рады? Это -
органы, это -один человек, комиссия? Что это -
мисцевые Рады?! Поэтому ваше предложение не
конкретное, оно не имеет юридической формулировки и
поэтому ваше предложение не конкретное, оно не имеет
юридической формулировки и поэтому....
ГОЛОВА. Сергій..........., будь ласка.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Уважаемый господин Угаров, но....
"місцеві ради" определяют перелік об'єктів и, кстати,
это делается и сейчас.......... рекомендаций и
сподачи исполкома соответствующих рад. Определялись
даже способы приватизации. Ну как же собственность,
которая является субкектом "місцева рада" можно без
ее согласия продавать. Ну, товарищи, ну можно... в
чем же тогда вообще функция собственника? Владения,
распоряжения, использования? Как же можно без
собственника, его мнения, да, в лице сессии и сессия
всегда утверждала, утверждает и, слава богу, будет
утверждать перелик......
Слава богу, что мы Указ Президента "О
государственных администрациях" ликвидировали.
УГАРОВ. Сергей Дмитриевич, вы прочитайте
внимательно какие дополнительные условия Вы
предлагаете согласовывать с местным Советом, условия
участия в аукционе и конкурсе, который не
противоречит и нормам этого закона.
Вы понимаете всю формулировку Вашу, которую Вы
предлагаете? Речь не идет о названии обкекта, о его
стоимости, а решение приватизировать или не
приватизировать: условие участия в конкурсе, а если
условие будет, что допускаются одни блондины,
например? Для этого надо собрать сессию -и пусть
сессия решит.
Ваше предложение ...
ГОЛОВА. Мусіяка.
Хвилинку, я дам і проголосуємо.
МУСІЯКА.
Уважаемые коллеги, здесь не надо очень много
страсти тратить. Все легко очень решается. Все дело в
том, что мы, определив в статье 4 органы
приватизации, назвали их, а потом сказали. Далее по
тексту мы используем категорию "органы приватизации".
Поэтому я предлагаю в этом пункте первые четыре
строки убрать, а свместо них написать "органы
приваизации..." і далі по тексту: "... мають
прово..." і так далі, "встановлювати додаткові умови
участі покупців в аукціоні, конкурсі, що не
суперечить нормам цього закону.
І це нормально, ніяких тут нема проблем.
ГОЛОВА.
Драгоморецький згоден з тим, що говорить
Мусіяка? Згоден.
Генадій Юрієвич, є Закону "Про місцеві Ради",
діє цей закон. Він визначає повноваження і механізми
реалізації цих повноважень.
І там записано, що Ради розпоряджаються своїм
майном, а їхнього відання віднесено комунальне майно.
І тому ця норма ще до 15 статті, подивіться, що вона
стосується, вона зовсім не погіршує норму закону.
Тому я статтю, поправку...
Ну, хвилинку, в кінці- то кінців.
Я ставлю на голосування пропозицію депутата
Драгоморецького і прошу підтримати вас. Це поправка
ь42, вона не погіршує норму діючої статті.
УГАРОВ. Или предложение депутата л
Мусияки.
ГОЛОВА. І так, як Мусіяка говорить, це теж саме.
Будь ласка.
За - 208
Дякую.
43-а, це ми розглядаємо зараз, це ми ввійшли в
16 статтю. А 15 ми проголосували, так чи ні? Я потім
ще раз поставлю.
Стаття 15-16 ставиться на голосування в цілому з
урахуванням тих поправок, які вже проголосовані. 15-
16 разом, будь ласка.
"за" - 208
Стаття 17 "Порядок проведення аукціону". Тут
поправок небагато. Врахована поправка Коліушко і
Комісії з економічної політики. Комісія з питань
економічної політики ще раз 49 поправка врахована.
Врахована поравка групи депутатів Чупахіна, Марченко,
Камінського, Вітренко.
Можна ставити 17 статтю на голосування? Ставлю
17 статтю на голосування. Редакція подана в правій
колонці. Увага, голосуйте.
"за" - 214
Рішення прийнято.
Стаття 18 -це принципова стаття. "Порядок
проведення конкурсу". будьте уважні. Врахована
редакційна поправка 50 Чупахіна Марченко і групи
депутатів інших. Не наполягають. Наполягає. Будь
ласка, Чупахін. Він пропонує...
ЧУПАХІН О.М.
Уважаемые народные депутаты, мы предлгали
указать за чей счет сохраняется средний заработок
членов конкурсной комиссии. Враховано редакційно. Где
покажите, пожалуйста?
УГАРОВ. Уважаемый Александр Николаевич,
осмелюсь вам заметить, что ко второму чтению
предлагаю принимаются не вопросы, а предложения. А у
вас же здесь пропоную указати за чий рахунок. Это я
вас спрашиваю, что вы предлагаете? Какое ваше
предложение к этой статье? Это, во-первых.
Во-вторых, в последнем абзаце сказано, что за її
членам зберігається місце роботи та середній
зароботок згідно з чинним законодавством про працю.
Вот ответ на ваш вопрос.
ГОЛОВА. А в Законі "Про приватизацію"
передбачається, що відрахування від приватизації,
тобто від доходів, одержаних від приватизації,
частково використовується на проведення самої
приватизації. Тобто середня зарплата видається з
цього фонду, який формує Фонд державного майна.
Так чи ні? Он заступник голови Фонду, будь
ласка.
___________. Так, так.
ГОЛОВА. Він згоден, говорить :"Так".
Чупахін не знімає свою поправку. Оскільки зараз
18. 01, я прошу вашої згоди закінчити розглядом це
питання. Тому що ви зараз в матеріалі, якщо його
відносить на наступний день, тоді ви втратите логіку
розгляду. Зрозуміло. Немає заперечень, приймається.
Дякую.
Поправка 51. Редакційно врахована. Комісія з
питань охорони здоров'я не наполягає на її розгляді.
52 поправка. Контрольна комісія. Врахована
редакційно ваша поправка. Не наполягає.
Тому статтю 18 ставлю на голосування в редакції,
яка викладена у правій колонці. 18 стаття голосується
поіменно, будь ласка.
"за" - 215
Дякую. Рішення прийнято.
Стаття 19. Продаж на аукціоні за конкурсом із
застосуванням приватизаційних майнових сертифікатів.
Тут була відхилена 53 поправка Контрольної комісії.
Не наполягає комісія на ній. Тому можна 19 статтю
ставити в цілому на голосування. 19 стаття
голосується, будьте уважні.
"за" - 206
Рішення прийнято.
Стаття 20 "Припинення та визнання недійсними
угод, укладених на аукціоні-конкурсі". Тут викладена
мотивація і ті норми, котрі потрібно застосовувати в
таких випадках. Ні одного зауваження не було. Тобто,
депутати згодні з цими пропозиціями. Це повторює
діючий закон.
Я ставлю статтю 20 на голосування.
Стаття 20 ставиться на голосування.
"За" - 218
Стаття 21 "Повторний продаж об'єкта на аукціоні
за конкурсом". Була відхилена 54 поправка Контрольної
комісії. Ви не наполягаєте на ній. Ні.
Поправка 55 врахована.
56 Коліушко відхилена, але він з нею
погоджується , із рішенням комісії.
Тому стаття 21 "Повторний продаж об'єкта на
аукціоні за конкурсом" ставиться на голосування.
"За" - 218
Я прошу вас, не заважайте вести розгляд питань.
Олександр Кирилович... Володимир Кирилович. Ну ви не
слухайте його. Він же заважає вести засідання. Будь
ласка.
Стаття 22 "Право власності". 57 поправка
врахована Контрольної комісії.
Сергій Дмитрович, ви пам'ятаєте ви просили у 22
статтю перенести норму із... Сформулюйте, як вона
повинна звучати. Із статті, по-моєму, 18. Навіть
раніше. Із 15, якщо не помиляюсь.
Поправка 42 на сторінці 22 тепер ви викладіть у
редакції для 22 статті.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Да, значит, это...
Уважаемые депутаты, значит, до 22 статьи идет 38
поправка, которая шла к статье 11. "Після викупу
об'єкта його новий власник стає правонаступником
майнових прав і обов'язків приватизованого
підприємства". Это ясная и четкая статья и не дает
возможности для манипулирования потом
обязательствами. Они должны быть приняты на себя тем,
кто будет являться собственником обкекта.
Прошу поддержать.
УГАРОВ. При всем при том хочу отметить, что
она не то, чтобы не конкретная, в данном случае
формулировка, которую предлагает комиссия, отличается
большей конкретностью, потому что есть, есть в
соответствии официальный документ, который определяет
их отношение.
Поэтому я предлагаю поддержать формулировку
комиссии.
ГОЛОВА. Одначе, хвилинку!
Ми зняли цю поправку з якої статті? Із статті
11, враховуючи, що вона перейде в статтю 22.
Тому я так не можу обійтися зараз просто
дискусією чи думкою комісії. Мова йшла про те, що
після викупу об'єкта, його новий власник стає
правонаступником майнових прав і обов'язків
приватизованого підприємства.
Строк правонаступництва визначається, до речі,
різними документами, в тому числі і договором. Але
сам принцип повинен бути закладений тут.
Інакше на себе держава бере зобов'язання за
здійснення тих функцій, які було покладено на це
підприємство.
Мова, наприклад, іде про хлібний магазин.
Приватизується. Він продавав хліб. Якщо ми не
запишемо, що повинен зберігатися профіль його, то
тоді він буде завтра продавати, вибачте мені,
черевики чи горілку, а хліба ніде буде в цьому
регіоні чи в цьому мікрорайоні нікому буде продавати.
Тому цю норму треба записати, що після викупу
об'єкта його новий власник стає правонаступником
майнових прав і обов'язків приватизованого
підприємства, або якщо він узяв кредит до цього чи
що, ну це зрозуміло.
Мусіяка, будь ласка.
МУСІЯКА.
По-перше. Треба вирішити тоді чи залишати пункт
2 чи замість нього цю поправку зробити і я пропоную
викинути в цьому реченні слово майнових, а прав і
обов'язків.
Тому і є право інтелектуальної власності об'єкти
такі, як найменуванням там, право на знак товарний і
так далі.
ГОЛОВА. Фірмовий знак тощо, давайте запишемо
тоді так, після викупу об'єкта його новий власник
стає провонаступником прав і обов'язків
приватизованого підприємства.
УГАРОВ. Если позволите, Александр
Александрович, я допускаю ситуацию когда предприятия
не расчитал свои силы заключило например.*... договор
об обизательной поставке туда, юридический договор
огромной партии обуви. Человек покупая предприятия
автоматически берет на себя это не лепое обизательство.
ГОЛОВА. Правильно.
УГАРОВ. Поэтому мы предлагаем
иммущественные права и обязательства в соответствии
до условий договора между продавцом и покупателем,
они между собой определяют, что является это долги,
кредиты и так далее. А формулировка товарища
Драгомарецкого автоматически все обизательства даже
те, которые он не реально выполнил.
ГОЛОВА. Геннадій Юрійович -це є одна із умов
визначення конкурсу чи умов конкурсу, чи
конкурентності того чи іншого об'єкта приватизації, і
якщо воно взяло зобов'язання перед..... наскільки це
гіпотетично це вже інша справа, то той хто купує його
бере на себе ці зобов'язання він думає бо інакше тоді
він зобов'язання бере на себе держава під гарантією
якою здійснювалася та чи інша угода.
Тому я прошу вас редакція запропонована
Драгомарецьким і підтримана я зрозумів Віктором
Лаврентійовичем, розуміється такого змісту, після
викупу об'єкта його новий власник стає
правонаступником прав і обов'язків приватизованого
підприємства. Вводиться у статтю 22. Ставлю на
голосування, будь ласка. Замість другого пункту.
Звичайно, тому що він тоді змінює зміст...
Голосуйте, прошу вас! Ілліч!...
"За" - 241
Дякую.
В цілому 22-га стаття ставиться на голосування.
Із цією поправкою, без... де другим пунктом, чи
другим абзацем проголосована норма.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ставлю на голосування.
"За" - 245
Дякую.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Стаття 23: "Договір купівлі-продажу". 58-ма
поправка фрахована редакційно (Коліушка поправка).
59-та також - Комісія з питань приватизації.
60-та врахована.
Таким чином, немає сумніву в тому, що можна 23-ю
статтю олосувати. Ставлю на голосування 23-ю статтю в
редакції, поданій комісією.
(Шум у залі, окремі вигуки)
"За" - 231
Що у вас за поправка?
Одну секунду! Візьміть слово собі!.. Номер ваш?
Лященко, будь ласка.
ЛЯЩЕНКО К.Д.
Александр Александрович, смотрите: мы приняли в
23-й статье шестой пункт, что договор купли-продажи
подлегает регистрации місцевої Ради народних
депутатів. В данном случае мы просто регистрируем
факт купли-продажи и не больше. А у нас произошли
ситуации (вот я сейчас с этим буквально столкнулся),
что обкекты проданы Комитетам по приватизации, и
Советы с этим не согласны. А получается так, что
можно было договориться с оценщиками, можно было
договориться, ну, с не очень порядочными людьми,
опять же в Фонде государственного имущества. и
обкекты, которые стоят достаточно дорого, были
продани за бесценок, а Советы уже вмешаться не могут.
Поэтому факт купли-продажи должен быть
утверждаться Советами, не регистрироваться, опять
таки согласиться Совет должен. Совет остался в
стороне и получается, что обкект стоит 100 тысяч
долларов, продан за 1 тысячу долларов, и мы сделать
уже ничего не можем.
Здесь мы должны обязательно предусмотреть, что
Совет должен поставить последнюю точку. Он должен
быть, ну, как бы-то той последней инстанцией,
утвердить договор купли-продажи. Если мы это сегодня
не сделаем, мы фактически убраны в стороне.
Было разкяснение Фонда государственного
имущества когда-то и полномочия собственности были
переданы на места, именно Фонду государственного
имущества, не Советам.
Я на той неделе проводил сессию, где отменял эти
пункты уже у себя на местном уровне. И только сейчас
мы стали вмешиваться в приватизацию. И я вам должен
заметить, что мы с этим законом опоздали.
приватизация на местах уже оканчивается. А мы сейчас
фактически разгребаем только те последствия. У меня
на столе лежит 40 договоров купли-продажи, заверенных
нотариусом. И мы, Советы, с этим не согласны, а
вмешаться не можем. Если мы сейчас внесем поправку,
что купля-продажа считается завершенной после
утверждения Советом, то эти договора я могу еще
отменить. А сегодня я их отменить не могу. Если мы
примем в той попраке... в той форме, как приняли 23
статью.
ГОЛОВА. Геннадій Юрійович, будь ласка.
УГАРОВ. Вы знаете, утверждать Совет,
договор купли-продажи, и возможен вариант
неутвердждения этого договора. Неуверджения, вот
Совет не утвердил. Уплачены деньги, прошел процесс,
прошел аукцион, человек готов вступить в
собственность и Совет не утверждает.
То есть, вы понимаете, мотивация этих поступков
у вас одна: в том, если были нарушение при купле
продаже, тоесть сговор и так далее. Но это уже дела,
относящиеся к компетенции Уголовного Кодекса, а не
Закона "О приватизации".
Если есть нарушения , они должны рассматриваться
там. Но Совет утверджать после того, как прошел
процесс продажи уже, когда человек готовится стать
собственником, и он вдруг отменяет это решение, чем
он может мотивировать? Мне не нравится, что маленькая
цена была, мне не нравится, как ты выглядишь, то
есть это все опять-таки, это все будущее, это может
быть, я понимаю вашу боль, но это для данного закона
это достаточно неконкретно. А в процессе регистрации
более полнее будет отвечать...
ГОЛОВА. Я прошу, я пояснюю і Лященко теж.
Одну хвилинку, прошу вас, будь дласка.
Справа в тому, що ми внесли в норми попередніх
статей роль і право Рад впливати на сам процес. Тому
в даному випадку тут передбачається тільки те, що і
було передбачено в діючому законі -право реєстрації.
Якщо ви наполягаєте на праві затвердження, то це
інша стаття, додаткова, ну, наприклад, стаття 25
абощо. Ну, будь ласка, Мусіяка, що з цього приводу
скаже юрист?
МУСІЯКА. Шановні колеги, тут дуже слушна
пропозиція колеги Лщенка, але якщо виходити з того,
щоб придати конститутивне значення факту реєстрації,
ви подивіться, в нас є в 23 статті реєстрація, що
договір підлягає реєстрації у місцевій Раді.
Так от закон, Цивільний кодекс допускає,
скажімо, коли купівля-продаж будівлі, то виникає
право власників не з моменту нотаріального
посвідчення, а з моменту реєстрації, скажімо, в
місцевій Раді. Так тоді ми, якщо це запишемо, то
треба зміни внести в статтю 22 і сказати, що право
власності виникає не з моменту нотаріального
посвідчення, а з моменту реєстрації в місцевій Раді.
І тоді все буде нормально. Місцева Рада буде
контролювати.
ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція? Не заперечує
Генадій Юрійович. Тобто у 22 статті уточнення
зробити, що право власності наступає з моменту
реєстрації договору купівлі-продажу місцевою Радою.
Зрозуміло.
Я ставлю на голосування цю пропозицію.
"за" - 195
Одну хвилинку. Я прошу уваги. Ну, будь ласка,
будьте уважні.
У нас одна стаття винесена на третє читання,
внесені також пропозиції тільки що, які можуть
дискотуватися ще в комісіях і депутатами при
підготовці до третього читання.
Я пропоную проголосувати за розгляд цього
питання остаточно третьому читанні, але не пізніше
ніжм через два тижні. Часу для відкладання, просто
немає потреби відкладати дальше, бо, власне кажучи, є
тільки дві позиції, які викликають необхідність
голосування. Зрозуміло.
Тобто постанова така. Схвалити у другому читанні
проект Закону про малу приватизацію і доручити
комісії (профільній зрозуміло) підготувати його до
третього читання.
Ставлю на голосування цю пропозицію. Протягом
двох тижнів. Будь ласка.
"за" - 234
Дякую. Рішення прийнято.
Шановні депутати! Ви одержали списки...
(Шум в залі)
Я прошу, ну не кричіть. Будьте уважні. Постанова
"Про дострокове припинення повноважень народних
депутатів Ураїни, які не працюють у Верховній Раді
України на постійній основі" доповнена тепер списком
тих депутатів... вони правда... 61 депутат. І другий
список -ще 9 депутатів. 70 депутатів, які суміщають
свою... депутатські свої обов'язки із роботою в інших
місцях.
Заспокойтеся. Я дивлюся: кілька фракцій пропонує
дати смогу їм ще раз переглянути цей список, щоб
вранці поставити на голосування.
(Шум в залі)
Я прошу уваги. Це право фракцій. Одну
хвилинку... Це право фракцій, а не залежить від того
чи ми проголосуємо, чи не проголосуємо.
Фракція "Незалежних" наполягає на тому, щоб
вранці голосувати. Фракція "Єдність" наполягає, щоб
вранці голосувати.
(Шум в залі)
Тому я не маю права ставити на голосування, якщо
фракції заперечують.
(Шум в залі)
Що? Що?
Є ще пропозиція така: зараз оголосити перерву,
провести консультації - одну хвилину - а потім
проголосувати.
Я ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 128
(ШУМ У ЗАЛІ)
Не підтримана ця пропозиція.
Одну хвилинку, які ще є пропозиції з процедури?
Грабар, будь ласка.
ГРАБАР М.Ф.
(176 виборчий округ, Микола Грабар)
Шановний голово, шановні народні депутати, ну,
по-перше, я хотів би з цього списку зробити 2
зауваження.
Я був присутній на засіданні Комісії, яка
(мандатна) розглядала підготовку цих списків,
висловив свої зауваження. Наче, вони були сприйняті,
але, на жаль, в списку відображені по-іншому.
Значить, стосовно моєї роботи.
Мною подано, шановний Олександр Олександрович,
на ваше ім'я заяву, комісія її розглядала,
задовільнила. Чогось тут (я не знаю: чи це помилково
чи це спеціально) включено моє прізвище також.
Для того, щоб мої виборці і депутати знали, чому
я не перейшов на постійну роботу в Верховну Раді і де
я зараз працюю, я пояснюю, що 2 серпня 1994 року під
час знаходження у виборчій кампанії, будучи у
відпустці, офіційно оформленій, я був звільнений
незаконно з роботи. І в даний час до цього часу
продовжується процес оскарження, судового розгляду і
т. ін., тобто іде судова тяжба між мноюї і Київрадою.
Я був звільнений з грубим порушенням діючого
законодавства.
Звертаю вашу увагу, що ті статті, на які комісія
посилається, -Закон "Про статус народного депутата",
стаття 3-мій випадок не передбачає. Бо я ніде не
працюю, моя трудова книжка залишилась у Київраді, і
до цих пір я є офіційно безробітній народний депутат.
Тепер друге зауваження: по процедурі.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Стосовно, стосовно... Я не знаю, якщо ви
вважаєте, що народного депутата і депутата Київради
можна з порушенням законодавства звільняти і це
пропускати, то це тоді нормально.
І стосовно тих дев'яти депутатів, які є в
списку, який нам розданий.
Як юрист я пояснював шановній комісії прол те,
що Закон передбачає з точки зору праці на постійній
основі, наприклад, Кужель -депутат, вона працює
напостійній основі. Є Указ Президента про призначення
її головою якогось комітету чи якоїсь спілки. Але ця
спілка не сформована, бюджетні асигнування на її
існування не виділені і відповідно по деяким іншим
особам.
То ми повинні зрозуміти чи ми зараз ведемо
боротьбу просто з виконавчою владою чи ми дійсно,
об'єктивно по Закону, хочемо використати Закон.
Якщо особа дійсно отримує зарплату, вона не
працює у Верховній Раді, тоді дійсно її треба
позбавляти повноважень. Дякую.
ГОЛОВА.Шановні колеги.
Так ми зараз можемо обговорювати кожну
кандидатуру.
Можна так і вести роботу. Будь ласка.
От якби ви не крикнули з залу, ніхто б не знав,
що потрібно робити, але щастя в тому, що не чути що
викрикували, через те, що інші кричать. Ви розумієте.
Тому треба уважно слухати і брати своє слово
так, як це зробив депутат Грабар і висловив свою
позицію, але я кажу, що коли ми будемо говорити в
такий спосіб то очевидно це буде безконечна розмова.
Я можу назвати знову таки так би мовити навліт
депутат якого ми розглядали доля якого розглядали
зовсім недавно, ну наприклад той же Звягільський, де
він працює. А в преамбулі ми написали позбавити
повноважень тих депутатів, котрі зувміщають свої
посади, не перейшли на постійну роботу.
Так, от я прошу вас, будь ласка, дамо змогу
комісіям, фракціям до ранку ще порадитися,
визначитися, я поставлю ці питання на голосування
вранці.
Зрозуміло. Не зрозуміло, ви хочете зараз
голосувати. Так. Три фракції наполягають на
перенесенні, тобто на перерві перед голосуванням їм
потрібно порадитися , я не можу .
Я ще раз пояснюю, он Чорновіл підняв руку,
Гетьман і Віктор Тимофійович.
Я ставлю на голосування, зробити перерву і
продовжити засідання ставлю на голосування цю
пропозицію, ставлю на голосування цю пропозицію.
За - 98
Не приймається ця пропозиція. Тому я, керуючись
Регламентом і правом фракцій на перерву при розгляді
питання, яке вони вимагають, оголошую перерву для
того, щоб ви порадились. Тільки що ця перева буде до
10-ї ранку завтра. Всього доброго.