ЗАСІДАННЯ  П'ЯТНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  3 ж о в т н я   1995  р о к у

                      10.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної  Ради!  Прошу  депутатів  підготуватись  до

 реєстрації.

      Тим  часом,  на  пропозицію  Президії  Верховної

 Ради, я хотів би зробити кілька слів з приводу події,

 яка  відбулася  минулого  тижня.  Звернутись до вас з

 такими словами.

      Шановні   депутати!   Шановні   гості!   Шановні

 виборці!  Як відомо, делегація Верховної Ради України

 брала  участь в осінній сесії парламентської асамблеї

 Ради  Європи.  Рада  Європи  -це одна з найстаріших і

 найавторитетніших  організацій  на нашому континенті.

 Вона  об"єднує  майже  40  європейських  держав,  які

 визнаають як приорітет верховенства права, дотримання

 прав   людини,  демократичний  розвиток  суспільства.

 Майже  три  роки  тривав  процес підготовки до вступу

 нашої  держави  до  цієї  організації. Протягом цього

 періоду,  представники  і  виконавчої, і законодавчої

 влади    провели    значну   роботу   по   приведенню

 національного   законодавства   у   відповідність  до

 європейських  стандартів,  приєднання до європейських

 конвенцій.

      Важливим  було і те, що депутати Верховної Ради,

 представники   міністерств   і   відомств,   експерти

 залучались  в  Ради  Європи  для  підготовки важливих

 міжнародних угод.

      Збагачуючись        європейським        досвідом

 державотворення,   ми   в   той  же  час  збагачували

 європейське    співтовариство    власним    досвідом,

 вирішення  державних  проблем  цивілізованим шляхом у

 складному  процесі трансформації суспільства, досвіду

 якого світова практика не знає.

      26  вересня  цього  року  парламентська асамблея

 Ради  Європи  заслухала доповіді основних комітетів і

 результатом    голосування    практично   одноголосно

 рекомендувала  Комітету міністрів прийняти Україну до

 Ради Європи.

      Що  це значить для Україин і для її громадян? Це

 інтеграція   в   Європейські   структури  і  офіційне

 юридичне    визнання   нашої   держави,   цестворення

 сприятливіших   умов   для  поглиблення  економічного

 співробітництва,  реалізації  в  Україні  відповідних

 європейських програм, а отже і поліпшення стану нашої

 економіки,   стану   наших   людей,   це  поглиблення

 забезпечення  прав людини до європейських стандартів,

 це і розширення простору для розвитку нашої культури,

 освіти,   науки.   Але   насамперед  все  це  значить

 поглиблення, новий якісних етап великої державницької

 роботи,  внесення коректив в наші плани законотворчої

 роботи   для   приведення   їх   у   відповідність  з

 європейськими стандартами, завершення конституційного

 процесу,   створення   всіх  демократичних  державних

 інститутів.

      Звичайно,  входження  України  в Раду Європи -це

 історична   подія  не  лише  для  України,  це  подія

 європейського   значення.   Що   значить  для  європи

 входження   України!   Це   розширення  європейського

 правового  поля,  це зміцнення стабільності і безпеки

 на   континенті,  це  збагачення  інтелектуального  і

 культурного   потенціалу  народів.  Все  це  покладає

 великі  і  права  і  обов'язки на всі країни, на всіх

 нас.

      Я   хотів   би  від  імені  учасників  засідання

 парламентської  асамблеї,  від нашої делегації ще раз

 привітати  всіх  вас,  всіх  громадян  Укрїани з цією

 визначною  подією  і  побажати  насамперед  успіхів у

 відповідальній державотворчій роботі.

      (ОПЛЕСКИ)

      Прошу   зареєструватися.   Проводиться  поіменне

 голосування. Поіменна реєстрація.

      Зареєстровано  324  народних  депутата.  Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      Кілька    повідомлень    процедурного   порядку.

 Повідомлення   про  саморозпуск  депутатаської  групи

 аграрників  України  та  формування нової фракції від

 Селянської  партії  України фракція Селянської партії

 України.  Відповідно до регламенту я оголошую про це.

 І  фракцію  Селянської  партії  України вповноважений

 представляти   народні  депутати:  Довгань,  Душейко,

 Дудченко,  Чумаков. Згідно вимог регламенту Верховної

 Ради  України  я  повідомляю  про  це, про реєстрацію

 фракції  Селянської  партії і про зняття з реєстрації

 депутатської  групи аграрників України. 27 депутатів,

 список  є.  Все  це  передбачено,  так як передбачено

 Регламентом.

      Так,  будь  ласка...  Депутатські  запити. Віце-

 прем'єр-міністру   Саблуку   від   Георгія  Філіпчука

 депутатській  запит  стосовно того, що з початку року

 неоплачено    за    здану    твариницьку    продукцію

 громадянами,        селянськими        господарствами

 (..........),    Заствницького,    Сторожнецького   і

 Хотинського  районів  Чернівецької  області.

      Депутат   Моісеєнко,  Черепков,  Гмиря,  Радько,

 Терещук   та   інші  до  Голови  Верховної  Ради,  до

 Генеральної  прокуратури  і міністра внутрішніх справ

 України з приводу публікації  в  газеті   "Комуніст",

 націонал-екстремісти  нахабніють, про факти злочинних

 дій  екстремістів  проти  ветеранів  і  жителів міста

 Львова.

      Надійшли також запити народних депутатів  Хунова

 Анатолія   Ісмаїловича  до  Прем'єр-міністра  України

 стосовно   фінансування   реконструкції  Слав'янської

 ГРЕС.

      Групи   депутатів:   Іванов,   Пустовойтовський,

 Кашляков   до   голови  Правління  ощадбанку  України

 стосовно    порушень    положення   про   матеріальне

 стимулювання працівників ощадного банку.

      Лупакова   Євгена   Олександровича   до   Голови

 Верховної  Ради  стосовно  відсутності  на  території

 Криму трансляції засідань Верховної Ради України.

      Черепкова  Ворлодимира  Федоровича  до  Міністра

 оборони  України  стосовно ситуація щодо комунального

 обслуговування     жителів    військового    містечка

 Артемівського гарнізону Донецької області.

      Вітренко   Наталії   Михайлівні   до  Президента

 України  стосовно  енергопостачання міста Конотопа та

 діяльності  в  Україні  заоубіжних  фірм, що продають

 електроенергію споживачам.

      Магди Івана Івановича до Міністра оборони Украни

 стосовно  дисципліни в армії та неуставних відносин у

 військових частинах.

      Яворівського Володимира Олександровича до голови

 Служби   безпеки  України  стосовно  законності  угод

 укладених  Черкаським  облагропостачем  на  вивезення

 цукру за межі України.

      Степанова  Михайла  Володимировича  до  Прем'єр-

 міністра  України  стосовно  планів  закриття  шахт у

 місті Кіровськ Луганської області.

      Доручаємо  Секретаріату  направити  дані  запити

 адресатам    для    реагування   відно   до   чинного

 законодавства.

      І  ще  депутат  Білоус  до Голови Верховної Ради

 стосовно підвищення тарифів на оплату за користування

 газом.

      Це  депутатське  звернення  Президенту  України.

 Оголошую його відповідно до Регламенту.

      Тепер  я  зобов'язаний  вас  проінформувати  про

 рішення вчорашнє Президії відносно порядку дня на цей

 тиждень, і, зокрема, стосовно питань про день Уряду і

 про   програму   дітяльності  КАбінету  Міністрів.  В

 зв'язку  з  тим,  що вчора під час засідання Президії

 багато депутатів і після того підходили з пропозицією

 щодо   необхідності   грунтовного  розгляду  програми

 діяльності  Кабінету  Міністрів.  Я  мав  розмову  із

 Євгеном  Кириловичем,  він  в принципі згоден із тим,

 щоб  ми  це  питання  розглядали  не  в  четвер,  а у

 вівторок зранку. Наступного вівторка. Маючи на увазі,

 що  ми сьогодні проводимо повноцінне розгляд питання,

 який  віднесено  на день Уряду. Потім завтра працюєте

 ви  в  комісіях  до  14 години, після із 16 години -у

 фракціях розглядаєте це питання.

      В   четвер,  п'ятницю  додатково  в  комісіях  і

 депутати самі вивчають глибше всі положення Програми.

      Ми   розглядаємо  ті  питання,  що  винесені  на

 порядок  дня  на  цей  тиждень.  Ви бачте порядок дня

 напружений.   А  наступного  вівторка  розглядаємо...

 зранку   слухаємо  питання  про  Програму  діяльності

 Уряду.

      Якщо це вас не, так би мовити, якщо це влаштовує

 сесію,  давайте  ми  зійдемося  на такій... на такому

 порядку.

      Тепер у нас в порядку дня з 10 години -півгодини

 на  оголошення,  запити, звернення, тощо. Частково я,

 виконуючи  доручення Прзидії, вже використав цей час.

 Ще 20 хвилин. Будь ласка, запишіться.

      Будь ласка, опублікуйте  список.

      Ми,   якщо   не   помиляюсь,  на  минулій  сесії

 проголосували  -1 хвилина на інформацію, заяву, тощо.

 Так же?

      Будь ласка, Костицький.

      КОСТИЦЬКИЙ М.В.

      Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати! Я

 хотів висловитись з приводу того порядку роботи, який

 ми  зараз  запровадили.  Я  абсолютно не сомніваюсь в

 прагненні  Голови Верховної Ради і Президії Верховної

 Ради  забезпечити  вищу  ефективність  нашої роботи і

 вдячний   за   те,   що  моя  пропозиція,  яка  тричі

 вносилась,   про   подібний  графік  роботи,  нарешні

 реалізована. І ми працюємо і в комісіях і в фракціях.

      Але,  мені здається, якби була врахована ще одна

 моя думка, то тоді це дійсно була б нова форма роботи

 Верховної Ради.

      Я  хотів  би нагадати, що пропонував в свій час,

 окрім  того,  щоб  один  день  відводити для роботи у

 фракціях   і  в  комісіях,  також  вносити  на  сесію

 Верховної  Ради  тільки  ті  питання,  які  отримають

 більшість,  підтримку  більшості  постійних комісій і

 більшості фракцій.

      Для того, щоб робота постійних комісій і фракцій

 не  перетворювалася  у  формальність  або  у  ще один

 вихідний день для депутатів, який, звичайно, теж дуже

 потрібен  для  вирішення  інших  проблем  -в Кабінеті

 Міністрів    чи   в   міністерствах   -я   би   хотів

 запропонувати  все-таки,  щоб  Секретаріат  збирав  у

 секретаріатів відповідних постійних комісій висновки

 про   те,   які   саме   документи  постійні  комісії

 підтримують. І аналогічно від фракцій. Тоді ми будемо

 знати уже на кожне засідання сесії, які документи уже

 гарантовано заранєє мають більшість голосів.

      Мені  здається,  що це тоді остаточно вирішило б

 проблему   про   забезпечення   ефективності   роботи

 Верховної Ради.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Ткаченко.

      ТКАЧЕНКО

      Володимир Ткаченко, місто Охтирка.

      Я  хотів  би  звернутися  з  питанням до першого

 заступника    Голови    Верховної   Ради   Олександра

 Миколайовича Ткаченка.

      Як  відомо,  з'явилося його розпорядження від 21

 вересня під ь 96. Учора в мене були, приїхали до мене

 мої  виборці  з округу. І мені довелося витратити дві

 години  для  того, щоб провести їх до Верховної Ради.

 Тому  що  по цьому розпорядженню народний депутат уже

 не   має  права  сам  звернутися  до  комендатури  за

 перепустками.  Для  цього потрібний або підпис Голови

 Комісії або секретаря Комісії.

      Я  вважаю,  що  це  розпорядження  порушує права

 депутата.  І  пропоную  його розглянути відповідно

 чинному  законодавству  у Комісії з питань регламенту

 та забезпечення депутатської діяльності.

      І   друге  питання.  В  місті  Охтирка  Сумської

 області    склалося    дуже    важке   становище   із

 забезпеченням  електроенергією. Відключається кожного

 дня  по  кілька  годин,  навіть  буває  до  10  годин

 відключають  електроенергію.  І  в  цьому  випадку  я

 звертався  із запитом до Голови обласної Ради, але до

 цього часу не отримав відповіді.

      Немає  графіка  відключення електроенергії. І за

 цього виникають різні випадки. Навіть зафіксовані уже

 випадки пожарів.

      Тому я хочу повторно звернутися з депутатським

 запитом,  щоб  було  доведено  до  населення, щоб був

 графік , шоб він виконувався.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Мішура.

      МІШУРА В. Д.

      225   виборчий  округ,  м.  Кіровоград,  фракція

 комуністів України.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 депутати!

      Ми  всі  повернулися  із своїх виборчих округів,

 зустрічались  із виборцями... Я з болем мушу сьогодні

 говорити,  що  наші батьки, наші матері, які створили

 цю  державу,  захистили її, сьогодні гинуть. Сьогодні

 не  можуть вони прожити на ту пенсію, яка є. Сьогодні

 не  можуть  вони  заплатити  за квартиру, за газ, але

 якщо  вони  заплатять,  то  вони  тоді не мають за що

 купити  хліба  і молока. То я звертаюсь: нам потрібно

 як   можна  швидше  розглянути  зміни  до  пенсійного

 законодавства,  розглянути  наші  закони  "Про статус

 ветеранів  війни  і  праці",  треба розглянути ще раз

 питання  про  субсидії, бо ці субсидії нічого реально

 не дають.

      І   ще.   Більшість   людей,   які  вклали  свої

 приватизаційні папери і кошти у трастові компанії, це

 все-таки  ветерани  і  пенсіонери.  І  нам треба буде

 сьогодні подумати, зробити відповідні доручення, щоби

 попрацювати,  як  повернути  ці  кошти.  Уже  люди не

 ставлять  питання  про  якісь  дивиденди,  а  хоча  б

 повернути ці кошти. Я просив би, щоб оці питання були

 у нас сьогодні у полі зору і щоб ми їх розглянули.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Безуглий.

      БЕЗУГЛИЙ А.Г.

      398 виборчий округ, Новокаховка.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 депутаты!

      Я,  как  и вси депутаты, встречался на округе, в

 городе  Каховка  (легендарная  Каховка)  на прошедшей

 неделе  были  построены  баррикады,  забастовки...  А

 причина   одна  -отключение  электроэнергии.  Сначала

 выключали  на  2  часа,  потом  на 4, потом на сутки,

 потом  стали  на трое суток выключать электроэнергию.

 Нет   газа,   нет   электричества  -в  результате  ни

 приготовить пищу не на чем, ни поучить уроки детям.

      И  еще  одно.  В  совхозе  Солодухина  с декабря

 месяца  уже  не  получают  селяне  заработную  плату.

 Получали    зарплату   туфлями,   луком,   картошкой,

 виноградом,  сливами,  но  не деньгами. Люди не видят

 уже  "живых"  денег,  не  за  что  приобрести сегодня

 продукты.  Будем  ли  решать  вопрос  по... сегодня с

 электроэнергией   (то,   что  подавали  на  Минюст  и

 "житловим  комунальним  послугам")?  Я звертаюсь і до

 Президента і до Кабінету Міністрів по цьому питанню.

      Ще   залишились   хвилини,  я  залишаю  депутату

 Кириченку.

      ГОЛОВА.  Ні,  ви використали час. Ви домовтесь з

 кимсь  іншим,  тому  що  одна хвилина тільки дається,

 тому  що він півтори використав, а ще півтори хвилини

 даю вам.

      Будь ласка, Лінчак. А ви домовтеся з іншими.

      ЛІНЧАК

      Прошу   передати   слово   Кравчуку   Володимиру

 Івановичу.

      ГОЛОВА. Будь ласка!

      КРАВЧУК В.І.

      Дякую.   Шановний   Олександр  Олександрович!  Я

 виступаю  від  депутації  Київської області. Мова йде

 про  два  питання. Сьогодні у сільській місцевості, у

 зв"язку   з  тим,  що  зріжений  газ  закупається  по

 імпорту,  сьогодні існує ПДВ на цей газ. Таким чином,

 сьогодні  балон  газу коштує для сільського населення

 900   тис.   крб.   плюс  ПДВ.  Указом  Президента  і

 відповідною  Постановою  Кабінету  Міністрів  ПДВ  не

 знімається із зріженого газу. Через те, прошу зробити

 доручення   відповідній   комісій  нашій  і  Кабінету

 Міністрів,  щоб  розглянути  питання  про  можливість

 зняття ПДВ на зріджений газ.

      Друге  питання.  Вже  довго ведеться розмова про

 встановлення лічильників і про те, що ви знаєте, що в

 середньому  лічильник  коштує 12 млн., його установка

 коштує  до  4 млн. і через те, практично, в сільській

 місцевості    працівнику    сільського   господарства

 встановити  лічильник  не  має можливості у зв'язку з

 порівнянням із зарплатою. Через те, просимо зробити і

 друге  доручення  Кабінету Міністрів, вивчити питання

 про  можливість  оплати  за  лічильник  і  на  газ  з

 росрочкою на 3-4 роки. Дякую!

      ГОЛОВА. Магда.

      МАГДА

      Мене    просила    селищна    Ради   Широківська

 Дніпропетровської  бласті  звернутись,  зачитати  вам

 звернення  до  Голови  Верховної  Ради, звичайно і до

 нас, депутатів, Президенту України.

      Широківська  селищна  Рада  доводить  до  вашого

 відома  про  те,  що в селищі Широке зростає обурення

 жителів,    а    особливо    пенсіонерів,   одиноких,

 багатодітних  сімейй  до  політики  Уряду, що веде до

 зубожіння людей.

      Підприємства  ледве-ледве тримаються, звільняють

 людей,  не  платять  заробітної  плати  по 4-5, а то і

 більше  місяців,  а  це  визначає,  що люди не можуть

 забезпечити    себе   самим   необхідним.   Ціни   на

 енергоносії,   особливо  на  газ  в  деяких  громадян

 перевищують  їхній  заробіток  або пенсію, а субсидії

 він   одержуї,  особливо  одинокі,  тільки  50  тисяч

 карбованців.  Люди йдуть в селищну Раду за допомогою,

 але  коли  підприємства  не  працюють,  то  вони і не

 сплачують  кошти  до  місцевого  бюджету,  а  з цього

 виходить, що казна в сільській Раді пуста і допомогти

 вона  може  лише  деяким громадянам, і то один раз на

 рік.

      Сьогодні  все звертають на місцеві Ради, мовляв,

 вона  відповідає  за  життя  людей,  при  цьому  Уряд

 забирає  самий  більший прибуток з місцевого бюджету.

 Це  податок  на заробітну плату, податок на добавлену

 вартість,  податок з доходів підприємств, 30% податку

 за землю в державнийй бюджет.

      Тут  не  потрібно  бути великим економістом, щоб

 усвідомити,  що  коштів в сільських та селищних Радах

 не буде.

      Виконком  Широківської  селищної  Ради  народних

 депутатів  впевнений,  що  не він один звертається до

 Президента  та уряду з подібним листом, тому що після

 підвищення  плати  за  газ та комунальні послуги чаша

 людського терпіння переповнилась.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Засуха.

      ЗАСУХА.

       Я передав  слово .........   Ми домвились.

      ГОЛОВА.  А,  вже  все,  домовились?  Будь ласка,

 Масенко.

      МАСЕНКО   О.   М.  330  Орженський,  Полтавська,

 Масенко.

      Шановний  Олександре Олександровичу, я вам разом

 з  депутатами Радько і Моісеєнко подавав депутатський

 запит  стосовно  друкування  в газеті "Голос України"

 списку  депутатів, які підписали Конституційну угоду.

 Я  не  розумію, що це таке за секретний документ, щоб

 так   довго   не   можна  вирішити  це  питання,  щоб

 надрукувати  цей  список.  Прошу  вас  розглянути  це

 питання.  І  я  навмисне  швидше  говорю,  щоб  і  ще

 півхвилини  передали слово депутату Терещуку. Мій час

 прошу передати йому.

      ТЕРЕЩУК  В.  В.

      Терещук,      фракция     "Коммунистов",     138

 избирательный округ.

      У меня два момента. Первое, обращение городского

 Совета  ветеранов  к депутатам Верховного Совета. Они

 просят   незамедлительно  внести  изменения  в  Закон

 Украины  о  пенсиях с целью установления минимального

 размера   пенсии   не   ниже   прожыточного   уровня,

 установление  размера пенсии в зависисмости от вклада

 каждого, исходя из трудового стажа и условий работы.

      И  второе.  Запрос  к премьер-министру Марчуку в

 связи   с  23-24  сентября  наводнения  в  Мариуполе.

 Разрушено  330 жилых домов. Комиссия по черезвычайным

 проишествиям  провела оценку и сумма ущерба достигает

 трех триллионов карбованцев. Люди лишенны жилья. Весь

 городской      фонд      задействован.     Необходима

 соответсвующая  помощь  и  с  финансиврованием  Фонда

 правительства.  Потому  что  мы  не  справимся с этой

 ситуацией...  с  резервного фонда Кабинета Министров.

 Вот это то, что нужно сделать.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. (..........)

       ВІНСЬКИЙ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати,  хотілося  б  вияснити  деякі  питання, які

 якось   так   вийшли  з  порядку  денного.  Ми  знову

 поставили  питання  про  прокуратуру. Час іде, ми вже

 знаєм, що газети пишуть, що даже рішення судові є про

 відновлення    першого    заступника    на    роботі,

 Генерального  прокурора. А ситуація в прокуратурі так

 і  не  ясна.  Оце  зараз мені хотілося б, щоб ви дали

 відповідь.  Вносить  Президент пропозицію, не вносить

 чи  він  залишається при своїй думці, як ми будемо по

 прокуратурі вирішувати дальше?

      Друге  питання.  Ви  пам'ятаєте перед відходом у

 відпустку  ми поставили питання, щоб внести в першому

 місяці  питання  про  декларування  доходів в другому

 читанні.

      Пройшло  вже  три  місяці,  питання  актуальне і

 викликає живий інтерес населення. На жаль, воно знову

 в  нас  якось так вийшло з поля зору, і знову питання

 декларування  доходів  чомусь відкладується. Хотілось

 би,  щоб ми до нього повернулись і відповідне рішення

 прийняли,  щоб  це  питання  ми  все-таки  прийняли у

 Верховній Раді.

      Третє. Ви пам'ятаєте, ми начали сесію попередній

 раз  з  того, що пенсіонери були під Верховною Радою.

 Пройшло  дві неділі. І є відповідні рішення Верховної

 Ради,  є  відповідні зобов'язання нашого Уряду, проте

 ми   бачимо,  що  питання  не  вирішується.  Сьогодні

 ситуація   з   пенсійним   забезпеченням   ви  знаєте

 наскільки  вона  важка,  і  я  вважаю,  що якщо вже є

 рішення  Верховної  Ради  то  ми  повинні  довести цю

 справу до  завершення.

      І  останнє.  Я  тільки  що вернувся з округу. Ви

 знаєте, що ситуація з збирання цукрового бюряка у нас

 катастрофічна  по  всій  Україні.  Ми  не будемо мати

 цукту.  Необхідно  приймати  екстраординарні  заходи,

 інакше ми не будемо мати ресурсу на селі. Я думаю, що

 ми  будем  заслуховувати  питання Уряду, то необхідо,

 щоб  товариш Саблук і про це сказав в своїм звіті, не

 тільки  про  закупку  зерна, а й про те, як ми думаєм

 в  нашій  державі  збирати  цукровий буряк і які маєм

 мати ресурси по цукру.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Кочерга.

       КОЧЕРГА

      122   избирательный   округ,  Донецкая  область,

 Кочерга.

      Из-за   непоступления   платежей   в  бюджет  от

 предприятий угольной промышленности, что обкясняется,

 в  основном, обкективными причинами, создалась кра не

 напряженная  ситуация с содержанием бюджетной сферы в

 шахтерских  городах. Так в городе Доброполье Донецкой

 области   на   сегодня   задолженность   по  зпрплате

 учителям,    медицинским    работникам,    работникам

 правоохранительных  органов  составляет 90 миллиардов

 карбованцев.  Сегодня  начинают  забастовки учителя в

 городе.

      Исходя   из   той  встречи,  которая  состоялась

 народных  депутатов  с губернатором области Щербанем,

 каких-то  реальных  планов по решению этих вопросов у

 областной    администрации    нет.   Поэтому   считаю

 необходимым  обратиться  в  Правительству  Украины за

 разрешением этого вопроса. Спасибо.

      ГОЛОВА. Дякую. Альошин.

      АЛЬОШИН В.Б.

      Шановні   колеги   -народні  депутати!  Шановний

 Олександр Олександрович!

      Альошин, 224 виборчий округ,  місто Кіровоград.

      Я  хотів  би  закцентувати вашу увагу на 3 таких

 позиціях.  Ми  сьогодні вже будемо розглядати питання

 про  підготовку  народного  господарства  до роботи в

 осінньо-зимовий   період.  Я  думаю,  що  цу  питання

 достатньо  складне,  але на рівні Кіровоградщини воно

 пов'язане  також  з  дефіцітністю  обласних бюджетів,

 бюджетів області. І практично без інформації про стан

 виконання  бюджету, без інформації про те, яким чином

 здійснюються перерозподілчі відносини між центральним

 бюджетом  і  бюджетом  області, відповісти на питання

 про   готовність   до   осінньо-зимового  періоду  не

 можливо.  Я  думаю,  що бажано, щоб це питання якоюсь

 частиною висвітлював і міністр фінансів.

      По-друге, ми на минулому тижні, коли працювали в

 сісійному  режимі, говорили про те, що працює Урядова

 комісія, завершує роботу Урядова комісія по перевірці

 діяльності   довірчих  товариств.  І  бажано  б  мати

 інформацію,  тому  що  звернення  людей продовжуються

 дуже  активно.  Як  структури урядових комісій, так і

 безпосередньо  до депутатів.

      Ну   і   нарешті  думаю,  що  варто,  все  таки,

 послухати  Уряд  про  ефективність механізму житлових

 субсидій.  Тому  що  люди  занепокоєні тим, що на цей

 механізм   витрачаються   значні  бюджетні  кошти,  а

 результативність дуже низька.

      ГОЛОВА.  Дякую  вам.  Час використаний. Я прошу,

 якщо  які  питання потребують голосування, я поставлю

 на голосування.

      Пропозиція  Костицького,  вона зводиться, власне

 кажучи,  до  поліпшення реалізації плану законодавчих

 робіт  врахування  в  ньому  переліку тих питань, які

 підготовлені  повністю  для розгляду Верховною Радою.

 Це  враховано  у  плані.  І інформація відносно стану

 підготовки  питань  тощо  є у Секретаріаті. Але ми ще

 окремо даємо доручення Секретаріату: нехай він врахує

 всі  ці  н'юанси.  Я  думаю,  що  рація в тому, що ви

 пропонуєте, безперечно, є.

      Пропозиції   Ткаченка.  Сьогодні  День  Кабінету

 Міністрів.  Він  зможе  задати  це питання керівникам

 виконавчої,   керівникам  Уряду  і  одержати  з  того

 відповідь на це питання.

      Пропозиція  Валерія  Дмитровича  Мішури і деяких

 інших   депутатів  відносно  пенсії,  квартири,  газ,

 трастів  і  т. д. -всі ці питання в роботі в комісіях

 Верховної  Ради.  Я  вважаю, що абсолютно слушні ваші

 зауваження  про необхідність прискорення розгляду цих

 питань,  але  треба щоб вони були справді грунтовно і

 підготовлені. В роботі ці питання всі.

      І  Кабінету  Міністрів  дані  доручення, зокрема

 стосовно   Закону   про   пенсії,   про   прискорення

 надходження  цього  питання  для розгляду у Верховній

 Раді.

      А  відносно  Закону  про  статус  ветеранів,  то

 інформацію  ви  вже маєте. І ми з'ясовували ці деталі

 під  час  зутрічі з ветеранами про те, що поправки до

 Закону не погіршують сам Закон.

      Пропозиція   Безуголого   відносно   ситуації  в

 Каховці, електроенергія там і в інших місцях, бо це і

 Вінський і інші депутати про це говорять і я так само

 був  в  окрузі,  це  загальна проблема для України. І

 сьогодні  на Дні Уряду я просив би чітко сформулювати

 ці  питання для представників Кабінету Міністрів, які

 б  дали  грунтовні  відповіді  і для депутатів, і для

 виборців з приводу графіка, хто його підписує, як він

 реалізується і за рахунок кого це все робиться.

      Кравчук  пропонував відносно ПДВ для, на газ для

 населення.   Давайте  ми  оформимо  це  Секретаріатом

 доручення   Кабінету   Міністрів.  Нехай  він  з'ясує

 обставини всі.

      Відносно     лічильників     на    газ.    Зараз

 організовується  спільне підприємство із корейцями. І

 якраз  ота розсрочка, про яку ви говорите: три-чотири

 роки,  передбачається  в ціні. Бо вони мають вийти на

 ціну  приблизно  4 мільйони карбованців, і до речі, в

 Білій Церкві, будуть випускатися лічильники.

      Так що ви майте на увазі.

      Дальше. Магда. Відносно з листа від Широківської

 селищної  Ради,  повністю  перекликається  цей  зміст

 листа  з  пропозицією  інших  депутатів, ці питання в

 роботі   зараз,  частково  готуються  вони  Кабінетом

 Міністрів, частково в наших комісіях.

      Ви  будь  ласка  контролюйте  також, і передайте

 депутатам селищної Ради,

      Ну,  по  перше,  вітання  від  Верховної Ради, і

 запевнення   в   тому,   що  їхні  зауваження  будуть

 враховані обов'язково.

      Масенко.Відносно публікації списку депутатів, що

 підписали Конституційну Угоду,

      Я   ще   раз  повторюю  Секретаріату:  нагадайте

 редакції    "Голосу   України"   -обов'язково   треба

 опублікувати  цей список, так само, як ті списки, про

 які   ми   тут   проголосували  (ви  пам'ятаєте:  про

 промислово-фінансові групи, тощо). Обов'язково!

      Дальше.   Турбота   Терещука,   Василя  Терещука

 відносно  нещастя,  повені  в Маріуполі, допомоги від

 уряду.  Я  інформації  маю  від  Кабінету  Міністрів,

 заходи  там  вживаються  відповідні, але, безперечно,

 треба  використати  справді, мабуть, державний резерв

 для того, щоб подолати ці наслідки, допомогти людям.

      А  відносно  змін  до  Закону  про пенсії -я вже

 відповів попередньому... в попередній інформації.

      Запит  Вінського  відносно прокуратури. Справді,

 районний  суд  Печерський  відновив на посаді першого

 заступника Генеральногоо прокурора Даниленка. Причому

 відмітив грубе порушення Закону тим, хто називає себе

 Генеральним  Прокуроором  і навіть припис йому зробив

 відносно   30   мільйонів   доларів...  карбованців,

 вибачаюсь!  Але  тут  деталь... Я гадаю, що Президент

 знає  про  ситуацію  -листа  ми  йому  (чи Постанову)

 направили  і  я  не  думаю,  що  його  не  турбує  ця

 ситуація.   І   ближчим  разом  сподіваюся,  що  буде

 кандидатура Генерального Прокурора.

      Відносно   декларування   доходів.  Законопроект

 (наскільки   мені  відомо)  готовий  для  розгляду  в

 другому читанні. Я просив би: підійдіть до Комісії (я

 звертаюся    до    керівника    Комісії)   прискорити

 проходження цього документу через Верховну Раду.

      Відносно  збирання цукрових буряків. Загальна...

 загальний  стан по Україні -точно такий же. Знову ж,

 буде  тут  Прем'єр-міністр  і  його заступники (віце-

 прем'єр   Саблук,   зокрема),   підготуйте   йому  це

 запитання.

      Пропозиція Віктора Герасимовича Кочерги відносно

 заробітної    плати   вчителям,   лікарям   і   іншим

 представникам  бюджетної сфери. Ще раз звертаємось до

 Кабінету   Мінітсрів:  знову  ж  таки  не  випадає  з

 контексту  загальної ситуації ця обставина, одначе ви

 маєте  всі  підстави  для  того,  щоб  претензії такі

 пред'являть.   На   жаль,  це  стосується  не  тільки

 Донецької області.

      Пропозиція  Альошина,  інформація відносно стану

 виконання  бюджету. Микола Якович Азаров, будь ласка,

 це   вам  адресується  запитання  і  до  Міністерства

 фінансів.  А інформація про перевірку роботи довірчих

 товариств,  я  переконаний,  що  це треба обов'язково

 зробити,   доручення  Кабінету  Міністрів  прошу  від

 Секретаріату   оформити   інформацію  щодо  наслідків

 роботи   комісій  по  перевірци  діяльності  довірчих

 товариств.  Перед  остаточним  розглядом  Закону  про

 довірчі  товариства,  вчора  інформував  на  Президії

 Таранов  про  те,  що  це  може  бути ближчими днями,

 розглянуто. Ви будете мати таку інформацію. Дякую!

      Питання   винесені   для   цієї  півгодини,  час

 використаний  для  розгляду  цих  питань. У вас зараз

 повинно відбутися засідання фракцій. Я просив би, під

 час  цих засідань уважно подивіться перелік питань на

 наступний тиждень, маючи на увазі, що ті питання, які

 винесені  на  вівторок  будуть  зайняті  Днем Уряду і

 порадьтеся  у фракціях, чи доцільно було б цілий день

 провести  засідання Верховної Ради з приводу програми

 Уряду, я прошу вибачити.

      Ще   раз   пояснюю,   шановні   депутати.  Павло

 Михайлович,  я  прошу вас, увага. Ви зараз у фракціях

 розгляньте  перелік  питань на наступний тиждень, він

 вам  розданий.  Не  розданий,  значить буде розданий.

 Зважте  і порадьтеся відносно розгляду програми Уряду

 у  вівторок  цілий  день,  мається  на увазі так. Так

 рекомендувала  Президія.  І  вирішіть ті питання, які

 входять в компетенцію фракції, які включені в порядок

 дня на цей тиждень.

      О 12 години розпочнеться засідання із Дня Уряду.

 Оголошується перерва до 12 години.

      Прошу  зорієнтуватися,  засідання  буде до трьох

 годин  без  перерви.  Окремо  я  поставлю  це  ще  на

 голосування. Три години без перерви.

                         - 29 -

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВА. Я запрошую депутатів сісти.

      Шановні  депутати,  шановні  радіослухачі, гості

 Верховної Ради, ми сьогодні вперше включили в порядок

 дня  питання, яке називається "День Уряду". Потреба в

 тому  була значною. Після тижневої роботи депутатів в

 округах  в  тому  ще раз переконались. Ми радились із

 Євгеном   Кириловичем,   прем'єр-міністром,  відносно

 порядку  організації  цього  засідання, і зійшлися, в

 принципі,  на  тому,  що протягом 3 годин я просив би

 вашої  підтримки  без перерви при відповідній увазі з

 боку  депутатів  і всіх присутніх тут, ми розглядаємо

 питання  в  такій  послідовності.  У  нас винесено на

 розгляд  сьогодні  три  проблеми.  Це щодо підготовки

 народного  господарства  до  роботи  в осінньо-зимній

 період, друге питання про стан закупівлі до державних

 ресурсів  зерна  та розрахунки з сільгоспвиробниками,

 тобто   аграрне  питання,  і  про  соціальних  захист

 малозабезпечених   верств  населення,  в  тому  числі

 ветеранів  війни  та  праці,  офіцерів,  що  не мають

 житла.

      І пропонується ці три питання розглядати в такій

 послідовності:  віце-прем'єри  в присутності прем'єр-

 міністра мають зробити коротку інформацію. Вони

 Вони  пропонують по 20

 хвилин   кожний  з  тієї  чи  іншої  проблеми.  І  ми

 послідовно,  розглянувши  одну  проблему  20  хвилин,

 даємо   можливості  протягом  40  хвилин  задати  вам

 запитання,  відповісти  на  ці  запитання.  Чи  віце-

 прем'єру,   тому   хто  доповідає,  чи  іншому  члену

 Кабінету  Міністрів  або  прем'єр-міністру.  А  потім

 переходимо до іншої проблеми.

      День Уряду або інформація про ситуацію в державі

 не  потребує  в  данному  випадку  прийняття  якихось

 рішень,   постанов   тощо.   Мова   йде  справді  про

 інформування  і  депутатського корпусу, а через нього

 всього  населення,  і  безпосередньо всього населення

 про ситуацію в державі. Зрозуміло?

      Це  такий  порядок  дня,  підтриманий  Президією

 вчора.  Я  просив  би, зважаючи на необхідність, дуже

 уважно  розглянути  ці  питання,  перейти відразу до

 справи.

      Таким    чином,    про    підготовку   народного

 господарства  до роботи в осіннє-зимовий період 95-96

 років слово має Василь Іванович Євтухов, віце-прем'єр

 міністр  України.

      Відносно запитань, поки Василь Іванович дійде до

 трибуни.  Я  просив  через  фракції дати запитання до

 доповідачів,   до  Кабінету  Мінпістрів.  Не  всі  це

 зробили.  Тому  ми в даному випадку будемо керуватися

 таким  чином: і тими записками, які вже поступили від

 фракцій  і від депутатів і потім запишитеся з місця і

 задасте   запитання.   Тільки  при  одній  умові:  на

 запитання не більше однієї хвилини.

      Прошу.

      ЄВТУХОВ

      Шановні   депутати.  Загальний  стан  економіки,

 зростання   цін,   зменшення   ресурсів,   скорочення

 поставок   і   обладнання  запасних  частин  і  інше,

 погіршення  фінансово-платіжної дисципліни, безумовно

 позначилися  на  стані  справ у паливно-енергетичному

 комплексі.    Становище    в    паливно-енергетичному

 комплексі  України  складне,  але  небезнадійне. Тому

 дозвольте  свій  виступ,  або  інформацію  структурно

 побудувати по сліджуючій схемі.

      Спочатку.  Стан  справ,  а  потім,  що робити. І

 останнє:  що  робити,  в  двух  частинах:  що  робити

 сьогодні і що робити в перспективі.

      Зрозуміло,   що   найбільший   вплив  на  роботу

 паливно-енергетичного    комплексу    має    вугільна

 промисловість,  то  з її характеристики я і почну. На

 сьогодні  підприємства  Мінвуглепрому  заборгували до

 завдання  11,  7 мільйонів тон вугілля, в тому числі,

 3,  6  мільйона  тон  коксівного  вугілля.  Основними

 причанами   такого   положення   є  погіршення  стану

 шахтного  фонду, яке викликане недостатнім виділенням

 у   попередні  роки   капітальних  вкладень  на  його

 розвиток   і   підтримання;   незадовільне  мательно-

 технічне  забезпечення підприємств галузі матеріалами

 і  обладнанням,  запасними частинами; а також складне

 соціально-економічне   становище   як   у   вугільній

 промисловості, так і в державі в цілому.

      Така  ситуація  склалася  не  за  один  день,  а

 негативні   татненціїї   у   вугільній  промисловості

 накопичувались   десятиліттями.   Так  в  60-70  роки

 почалося  інтенсивне освоєння нових більш економічних

 вигідних  покладів вугілля на Сході Радянського Союзу

 за  рахунок амортизаційних відрахувань діючих шахт, в

 тому числі, і України. Вугільна промисловість України

 сьогодні  одна із найстаріших в СНД. Кождні три шахти

 із   чотирьох  працюють  без  реконструкціїбільше  20

 років, середня глибина розробки сягаю до 1000 метрів,

 10  процентів  пластів,  що  виробляються  -це пласти

 потужністю  до  одного  метра.  А  строк  служби  або

 ступінь  зносу  основного обладнання сягає близько 75

 процентів.   Критичним   є  фінансовий  стан  галузі.

 Дебиторська  заборгованість досягля 113 трильйонів, а

 кредиторська   -184   трильйони.  Практично  на  всіх

 підприємствах   вугільної   промисловості  не  достає

 обігових  коштів. Негативний вплив на фінансовий стан

 галузі ....... хронічні   неплатежі   споживачів   за

 відвантажену  продукцію.  Сьогодні  ця заборгованість

 складає  36  трильйонів карбованців, в тому чіслі, 11

 трильйонів   -це  підприємствам  Міненерго,  вибачте,

 Мінпрому.  В  тому числі 7, 2 -коксохімічних заводів,

 4, 2 трильйони -обдержадміністрації.

      Систематично   затрумується  виплата  заробітної

 плати,  борг  по  якій  на  цей  час  складає    13,4

 трильйони.

      Незадовільний   фінансовий   стан   у   місцевих

 адміністрацій, несвоєчасні розрахунки за відвантажене

 вугілля прихвели до того, що на даний час населенню і

 комунально-побутовим  споживачам  не  додано  біля  4

 мільйонів тон вугілля.

      На    складах    обласних   паливно-постачальних

 організацій   вугілля   практично  немає.  А  в  міру

 надходження вагонів воно розподіляється в першу чергу

 серед  пільгових  категорій населення за мінімальними

 нормами. Деінде по півтони на задибу.

      На  цей час нестача коштів підприємств вугільної

 промисловості  не дозволяє здійнити своєчасний монтаж

 і  ремонт  колориферних  установ  для  забезпечення в

 зимовому  періоді  перегріву  повітря,  що поступає в

 шахту.

      На  цей  час відремонтовано лише 23 відсотки цих

 установ від потреби. Це ставить під загрозу омерзання

 стволів шахти і зупинки підприємств.

      Низькими  темпами  ведеться  ремонт і підготовка

 до  зими  житлово...  житлових  будинків  і  об'єктів

 кумунального   прихначення  в  шахтарських  містах  і

 селищах.

      Недостатньо  пристосована  до  функціонування  в

 умовах  ринкових  відносин діюча структура управління

 вугільної     промисловості.    Що    підтверджується

 відсутністю   і   всякої   ініціативи   на  місцях  і

 споживацьким  відношенням  до  держави.

      Для  стабілізації  роботи  цієї галузі необхідно

 виділяти    кошти   для   будівництва   нових   шахт,

 реконструкції та технічного переозброєння діючих шахт

 і  розрізів,  погасити  заборгованість  по заробітній

 платі.  Для  чого  необхідно в першу чергу налагодити

 систему  взаєморозрахунків, постійно проводити роботу

 по підвищенню виробничої та технологічної дисципліни.

 А  також негайно приступити до структурної перебудови

 управління вугільної  промисловості.

      Я   не   буду  далті  зупинятися  на  негативних

 тенденціях  в  цій галузі, скажу тільки і повторю, що

 ситуація  не  є  безнадійною  і ми можемо побороти ці

 негативи.  Конкретні  заходи,  що  маються  на  увазі

 робити. Частина  з них викладена в програмі дій Уряду.

 Приведу лише деякі. В галузі... Деякі з заходів.

      В галузі працює 23 об'єднання, в які входять 239

 шахт  6 розрізів. 3 об'єднання по збагаченню вугілля,

 2  об'єднання  центральних ремонтних майстерень, одне

 об'єднання  по  виробництву  обладнання,  7 проектних

 інститутів.

      Загалом  в  галузі  працює близько 1, 2 мільйони

 чоловік.  Я  хочу  підвести  до цієї цифри, що галузь

 пересичена обслуговуючими підприємствами.

      У  видубутку  1  мільйона  тон вугілля в Україні

 бере  участь  близько  6 тисяч чоловік. Це в той час,

 коли  в Сполучених Штатах 100-400 чоловік, в Європі -

 800-1500.   Зміна   структури  управління  галуззю  і

 технічне переозброєння - от де наші основні резерви.

      В  цьому напрямку заслуговують на увагу розробки

 донецької  адміністрації  по  структурній  перебудові

 галузі,  тому  що без такої перебудови в умовах, коли

 промисловість  України  починає  працювати в ринкових

 умовах,  в  якісно  новому економічному просторі, без

 зміни  структури  управління  вугільною  галуззю вона

 приречена на руйнування.

      З економічної точки зору вугільну промисловість,

 і  не  тільки  її, слід звільнити від тієї надбудови,

 яка лягає на ціну вугілля. Це, перш за все, соціальна

 сфера. І Програмою це передбачено.

      Слід  провести  економічний аналіз кожної шахти.

 Безнадійно  збиткові закрити, дати більші права самим

 шахтам разом із можливістю створення ними акціонерних

 товариств  з  контрольним пакетом акцій у держави. Ці

 та інші кроки теж є в Програмі дій Уряду.

      По природному газу. Споживання природного газу у

 1995  році  складе біля 85 мільярдів кубічних метрів,

 що на 10% менше, ніж в минулому році.

      В    Росії    буде   закуплено   55   мільярдів,

 Туркменистані - 13. Останнє - це власний видобуток.

      В  поточному році дещо покращились розрахунки за

 поставки імпортного газу, заборгованість за природний

 газ скоротилася і, я приведу такі цифри, якщо борг за

 1994  рік складав 1, 4 мільярди доларів США Росії, то

 зараз 183. Туркменістану складав на початок року 174,

 зараз   57.  І  остання  проплата  була  22  мільйона

 доларів, вона ще скоротилася.

      Але   по   при   всі   вжиті   заходи  внутрішня

 заборгованість  споживачів  України  за природний газ

 продовжує  бути  великою. Вона складає 218 трильйонів

 карбованців. Хоча рівень проплати останнім часом зріс

 з  15  відсотків  до  50.  Потреби  в природному газі

 споживачів  в  Україні в осіннє-зимовий період будуть

 покриватись, я вже назвав цифри з поставками з Росії,

 Туркменістану та відбору газу із підземних сховищ.

      В  4  кварталі  1995  року  до  початку  осіннє-

 зимового  сезону,  пробачте,  у підземні сховища буде

 закачено  орієнтовно  18  мільярдів  кубічних  метрів

 газу,  в  тому  числі  для  споживачів в Україні 8, і

 російського  газу інших споживачів буде 10, з яких 80

 процентів   ми   можемо  бути  використати  згідно  з

 укладенними контрактами для споживачів України. Тобто

 на  1  квартал 1996 року у нас залишиться у підземних

 сховищах   за  попередніми  розрахунками  близько  11

 мільярдів   кубічних  газу.  З  урахуванням  власного

 видобутку  4, 5 мільярдів для забезпечення споживачів

 України   у  першому  кварталі  1996  року  необхідно

 укласти   контракти   на   закупку   газу   в  Росії,

 Туркменістані в обсязі 15 мільярдів кубічних метрів.

      Потреби населення на 4 квартал -12 мільярдів, на

 1  квартал  1996  року  -13. На перший погляд потреби

 споживачів  в  Україні  в осіннє-зимовий період 1995-

 1996   року   ресурсами  газу  задовольняються.  Але,

 приймаючи  до  уваги, що заборгованість споживачів за

 використаний   газ  сьогодні  складає,  як  я  назвав

 раніше,  218  трильйонів,  і що місячно проплачується

 тільки   біля   2   мільярдів  споживання,  тобто  50

 процентів  спожитого  газу.  То з урахуванням різкого

 збільшення  споживання  до  9  мільярдів  щомісячно в

 зимовий  період,  а також те, що основні обсяги газу,

 які  знаходяться  у  нас  в підземних сховищах, ще не

 оплачені.  А  без  оплати  його ніхто не віддасть, то

 виникає питання, що при вишукування необхідних коштів

 для  дотацій населення, різниці в ціні газу. Тобто, я

 хочу  сказати,  що  питання буде стояти не в тому, що

 немає ресурсів, а в тому, як їх оплатити.

      У    зв'язку    з   цим   виникла   необхідність

 кардинальних   змін   діючої   схеми   постачання   і

 розрахунків  за газ.  З  метою  недопущення зростання

 зовнішньої         заборгованості,         підвищення

 відповідальності    суб'єктів    господарювання    за

 розрахунки  за  використаний  природний  газ  держава

 приймає  на себе відповідальність у 1996 році (це є в

 програмі   дій   окремий  розділ),  у  1996  році  за

 забезпечення   цим  видом  палива  тільки  населення,

 комунально-побутових    споживачів    та    бюджетних

 організацій.  Промислові  підприємства  пропонується,

 щоб  самостійно  укладали  договори з постачальниками

 газу.  З  цією  метою  намічається створення паливно-

 енергетичної біржі.

      В   останні   роки  вдалося  дещо  стабілізувати

 видобуток  нафти  і  газового конденсату в Україні на

 рівні  4,  2  мільйони  тонн  по  нафті, і прфродному

 газі  -18  мільярдів кубічних метрів. Через зменшення

 імпортних   поставок   нафти   проблема  забезпечення

 споживачів  нафтопродуктами  залишається  напруженою.

 При  мінімальній  річній потребі 28-30 мільйонів тонн

 нафти  за  8  місяців цього року заводами перероблено

 тільки  10, 5 мільйонів тонн. Із запланованих в цьому

 році   поставками  через  концерн  "Агротехсервіс"  і

 "Укрресурси"  закупки  в Росії по 4, 6 мільйонів тонн

 нафти   кожним   із   названих   суб'єктів,  фактично

 поставлено   лише  15%  від  зазначених  обсягів.  Не

 виконуються  міждержавна  угода між Україною і Росією

 по поставкам в Україну семи мільйонів тонн нафти.

      Відповідно зменшилось виробництво основних видів

 нафтопродуктів, і наші нафтопереробні заводи працюють

 в основному на давальницькій сировині.

      З     метою    поліпшення    стану    справ    з

 нафтозабезпеченням    урядом   вживаються   необхідні

 заходи.  Так, Постановою Кабінету Міністрів N 756 від

 25  вересня  визначено  механізм взаєморозрахунків за

 нафту,   що   поставляється   в   Україну.  Це  дасть

 можливість  найближчим часом розрахуватися за борги з

 Росією  і  отримати  в  четвертому кварталі 1995 року

 біля  5  млн.  тонн нафти. Крім того, надані гарантії

 власникам  нафтової сировини, що нафтопродукти будуть

 їм   повністю   повернуто.   Чим  створені  необхідні

 привабливі   умови   для  поставки  нафти  в  Україну

 комерційними структурами.

      Для  підготовки  до  зимового  періоду, до кінця

 1995  року  бюджетним і життєво важливим організаціям

 України  потрібно  поставити  автобензину  1,  3 млн.

 тонн,  дизпалива  1,  7, мазуту біля 5 млн. тонн. Для

 цього  необхідно  закупити  і переробити 12 млн. тонн

 нафти. До кінця року на нафтопереробні заводи України

 очікується поставка нафти близько 9 млн. тонн.

      Енергетика.   За   вісім   місяців  цього  року,

 виробництво   електроенергії   склало  127,  2  млрд.

 кіловат годин. Це менше відповідного періоду минулого

 року  на  5 млрд. кіловат годин. Із загального обсягу

 виробництва  електроенергії  на  Атомних  станціях  з

 початку  року вироблено 47 млрд. кіловат годин, що на

 1,  4  млрд.  кіловат годин більше, ніж у відповідних

 період минулого року.

      На  1995 рік енергетикам встановлено завдання на

 виробництво  193 млрд. кіловат годин елекроенергії, в

 тому  числі  110 на теплових станціях і 70 на Атомних

 станціях. Але, виробництво 6-7 млрд. кіловат годин на

 теплових  станціях  не  забезпечені паливом, вартість

 якого  складає  близько  30  трильйонів  карбованців.

 Через   відсутність   палива  щодобово,  на  теплових

 станціях   простоює   від   6-8  млн.  кіловат  годин

 генеруючих      потужностей.      Енергоблоки      на

 Старобешівській,  Слов'янській, Криворізькій та інших

 електростанціях,   вводяться   обмеження   споживачів

 електроенергії  з  відключенням в ряді випадків цілих

 регіонів  з високовольтних підстанцій, спрацьовується

 паливо накопичене в першому півріччі.

      Фактичні   запаси   палива   на  кінець  вересня

 складають: вугілля в 4, 7 млн. тонн, мазуту -311. При

 завданні,  на  той же період, 9 млн. тонн і 1, 5 млн.

 тонн по мазуту.

      Загострення  цієї  проблеми,  мається на увазі з

 паливом,   пов'язано   з  відсутністю  в  енергатиків

 коштів.  В  той  же  час  заборгованість  за спожиток

 електричну  та  теплову  енергію  енергетикам складає

 біля  100  трильййонів  карбованців,  в тому числі за

 електроенергію  від  атомних  станцій  30.  При цьому

 найбільшими  боржниками серед галузей є, як не дивно,

 Держжитлокомунгосп 18 трильйонів, Мінсільхозпрод -18,2.

      Серед    областей   Донецька   -15   трильйонів,

 Луганська - 11, Харківська - 6.

      Про роботу атомної енергетики. Уряд неодноразово

 розглядав  ці  питання.  Необхідна  допомога  в межах

 компетенції  і можливостей Уряду була надана. Перш за

 все  профінансовано завершення будівництва 6 блоку на

 Запорізькій  атомній  станції  потужністю  1  мільйон

 кіловат.    Паливом    всі    електростанції   атомні

 забезпечені. Зараз атомні станції несуть навантаження

 у  7 мільйонів кіловат на годину. У жовтні очікується

 йойго  збільшення  до 9, а н апочатку наступного року

 12 мільйонів кіловат.

      Завдяки  виділенню  згідно з рішенням Уряду ще в

 серпні  коштів  на  завершення  будівництва  6  блоку

 Запорізької  атомної  станції  цей  блок планується і

 буде брати участь в енергетичному балансі взимку.

      Для своєчасного завершення ремонтів енергоблоків

 в  першу  чергу  атомних  станцій  і  теплових теж на

 осінньо-зимовий період потрібно близько 25 трильйонів

 карбованців. Зараз ці кошти вишуковуются.

      В  цілому  основне  обладнання  теплових станцій

 електричних  і  теплових мереж може бути підготовлене

 до  роботи  в  зимовийй період. Можливі збої в роботі

 через відсутність палива.

      Для  стабілізації обстановки необхідно збільшити

 постачання  на  електростанції вугілля щодоби 110-120

 (я  був то на цій трибуні, доповідав там три дні тому

 назад  сказав,  що  вугільники  вийшли  на графік, на

 жаль, сьогодні вони графік зірвали і сьогодні замість

 110 20 тисяч приййшло  на електростанцію).

      Мазуту  щодоби  треба  10-15 тисяч, і газу 50-60

 мільйонів кубічних метрів на добу. Ведуться енергійні

 пошуки    дєерел    поліпшення    фінансового   стану

 підприємств  енергетики,  в  тому  числі,  за рахунок

 кредитів міжнародного фінансових установ.

      Уряд   звернувся   до  центральних  та  місцевих

 органів  державної  виконавчої  влади, підприємств та

 організацій   щодо   запровадження   режиму   суворої

 економії  всіх  видів  палива та енергії і скорочення

 обсягів  їх  споживання.  Незважаючи  на  це,  в ряді

 областей   така   робота   проводиться   мляво.   При

 середньому перевищені встановлених лімітів споживання

 електроенергії по Україні на 6, 5 відсотків найбільше

 перевитрачається  в такій області, як: Волинська -24,

 Вінницька      -21,      Закарпатська,     Львівська,

 Кіровоградська.   В   разі  відсутності  платежів  за

 електроенергію  в  умолвах нестачі коштів для закупки

 палива,  перевищення  встановлених обсягів споживання

 електроенергії,  електроплстачання  підприємств  буде

 здійснюватися в межах наявності палива. При цьому від

 джерел   енергопостачання   в   першу   чергу  будуть

 відключені  підприємства,  які  і досі, незважаючи на

 урядові рішення, не розрахувалися за спожиту тепло- і

 електроенергію.  Зараз  такі  заходи  застосовані  до

 приблизно 12 тисяч підсприємств боржників на загальну

 потужність  понад  3  мільйони кіловат. Перелік таких

 підприємств доручено підготувати Мінекономіки разом з

 міністерствами    і    відомствами,    і    обласними

 адміністраціями.

      Але ті документи, які надійшли з місць, свідчать

 про  те,  що  не  всі керівники уявляють складність і

 можливі  трагічні  наслідки  несвоєчасного  виконання

 намічених  Урядом  заходів  щодо обмеження споживання

 елекроенергії.    Не    виконали    таких   доручень:

 Житомирська,     Тернопільська,     Івано-Францівська

 облдержадміністрації.  В  той  же  час  тільки по цих

 областях  в  липні-серпні перевитрачено 713 мільйонів

 кіловат/годин    електроенергії    або   складає   15

 трильйонів карбованців.

      Шановні   депутати!   Я  думаю,  що  ми  впритул

 підійшли  до тієї межі, коли не теоретично, а фізично

 відчуваємо дію економічних законів і перш за все того

 закону,  що  жити слід не по коштам, а всілякі пільги

 слід надавати тільки тоді, коли чітко буде визначено:

 за чий рахунок вони надаються.

      Приведу  лише  один приклад. Міненерго втратило,

 або  понесло  збитків  в  першому півріччі за рахунок

 пільгових  тарифів  на  оплату  електроенергії в сумі

 6,  1  трильйона карбованців. А для нормальної роботи

 взимку  теж  міженерго просило ще місяць тому кредиту

 на суму  6 трильйонів на закупівлю палива.

      Тому  одним  із  заходів,  які  слід  прийняти з

 допомогою  Верховної Ради був би крок по відміні всіх

 пільг  на  електроносії.  Або  ж встановлення лімітів

 електроенергії,   яка   оплачується   за   пільговими

 тарифами.

      Інший  крок  -це  вирішення проблеми неплатижів,

 яка  боляче б'є по всій економіці. Але найгостріше ця

 проблема стоїть в  паливно-енергетичному  комплексі.

      Так, проблеми Горлівки і шахтарів-інвалідів, які

 зараз   голодують,   можуть   бути  на  99  відсотків

 вирішені,    коли    шахтарям   буде   заплачено   за

 відвантажену продукцію.

      Постає  питання:  коли я, або хтось інший приїде

 самоскидом  на  вугільний  склад і візьме без огплати

 машину  вугілля,  то  це кваліфікується як крадіжка в

 особливо великих розмірах. Коли ж на той же вугільний

 склад  заїде цілим залізничним вагоном візьме вугілля

 і  не  віддасть грошті -то це не злочин, а так собі -

 економічна категорія. Неплатежі.

      Цей  приклад  я  привожу  як  тему  для роздумів

 законодавцям.

      Сьогодні    енергетики,   вугільщики,   газовики

 практично  стали  самими великими кредиторами. Багато

 заводів,    фабрик   цм   користується,   продовжують

 працювати  на склад, усвідомлюючи, що місцева влада з

 різних   причин,   а  можливо  й  влада  взагалі,  не

 відключить   їх  від  газопровода  чи  електромережі.

 Створюється  тупик. Борги за енергоносії зростають, в

 тому   числі   зовнішні,   а   реальних   стимулів  у

 підприємств для втілення енергозберігаючих технологій

 немає.

      Система  банкрутств не діє. Ці 2 питання я би не

 відносив до стратегічних кроків майбутнього, а просив

 би  згоди  Верховної  Ради  і  відповідних  рішень на

 негайне застосування.

      За   прогнозними  розрахунками  для  проходження

 осінньо-зимового  періоду  на  теплових станціях слід

 виробити  близько 60 мільярдів кВт-годин. Виходячи із

 наявного   обладнання  теплових  станцій,  для  цього

 необхідно  приблизно  26  мільйонів  тон  вугілля,  3

 мільйони  тон  мазуту  і близько 7 мільярдів кубічних

 метрів   газу.   Можливе   надходження   вугілля  від

 українських  шахт,  якщо  ми  будем  працювати,  а не

 страйкувати,  15  мільйонів тон. Фактично в 1994 році

 це  було -12, 6. Решту треба завезти. Відверто скажу,

 що це нереально зробити і за браком часу, і за браком

 коштів.

      Теоретично,  якщо  гіпотетично вважати вирішення

 питання  коштів  на  придбання  палива, яке, до речі,

 вирішує  не  тільки  питання  купівлі  вугілля,  а  й

 соціального  клімату  у  вугільній  промисловості, то

 ситуацію  можна  виправити. І відповідні пропозиції в

 Уряді  є.  Частково  за рахунок збільшення споживання

 газу,  я вже наводив, до 50 мільйонів кубічних метрів

 на добу. Це технічно можливо і організаційно можливо.

 Але  при  цьому  дефіцит  балансу  між  генерацією  і

 споживанням буде становити 10-16%.

      Тому  для  збереження енергосистеми України та й

 самої  держави  в економічному розумінні цього слова,

 запобіганню    истемних    аварій,    пов'язаних   із

 незбалансованістю   генерації  споживання  слід  бути

 готовими  до обмеження тих, хто не платить, приблизно

 на 10-15%.

      Для  того,  щоб  не  зачіпати  соціальну сферу і

 населення    і    уникнути   аварій   при   вимушених

 відключеннях,    слід    дійсно    співпрацювати    з

 регіональними    структурами   і   владою.   Потрібне

 розуміння ситуації, а не протидіяти та спекулювати на

 настроях населення.

      З   цього   приводу   є   відповідні  нормативні

 документи  Кабінету  Міністрів.  Це  705  Постанова і

 відповідний Указ Президента.

      Досягнуто     домовленості     про    збільшення

 газопостачання    із    Туркменістану,    вишукуються

 можливості  термінової  поставки мазуту і нафти, як я

 вже  сказав, єсть варіант, як це зробити. Проводиться

 робота   по   використанню   в  паливно-енергетичному

 комплексі   міжнародних   кредитів,   що  отримуються

 Україною. 3 хвилини.

      ГОЛОВА.   Василь  Іванович  ще  просить  дві-три

 хвилини. Будь ласка.

      ЄВТУХОВ.  А може і одну. Розшукуються можливість

 використання    кредитів   міжнародних   організацій,

 проводиться  робота  по  використанню  цих кредитів і

 прийнято рішення по заоохоченню роботи електростанції

 на  давальницькому  палеві,  про  що  говорив  з цієї

 трибуни депутат Панасовський.

      Закінчуючи   інформацію,   я  хочу  сказати,  що

 ситуація  в  паливно-енергетичному  комплексі  дійсно

 дуже  складана, але не безнадійна. І ми можемо пройти

 через  зиму,  але  треба  єдність  дій, стабілізація,

 взаєморозуміння,    а    не   розхитування   ситуації

 обстановки.  Бо під (............) цього розхитування

 можуть  загинути  і  ті,  хто  її розхитує, і ті, хто

 намагається  її  стабілізувати.  І не останнє слово в

 єдності громадян належить Верховній Раді. В мене все.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую Василь Іванович за інформацію. Ми

 з  вами вчора на засіданні Президії обумовили порядок

 такий:  депутати  сьогодні  мали  засідання  фракцій,

 могли  підготувати  запитання,  вони  передані  зараз

 доповідачу,  Василю  Івановичу.  Крім  того, коли він

 використає  час,  відведенний на запитання, ви можете

 ще  записатися дати додатково у межах 1 години. Тобто

 залишилося 30 хвлин. Прошу Василь Іванович.

      ЄВТУХОВ.  Ну, тут, враховуючи, я не буду...

      ГОЛОВА.  Основний  зміст  і автор. Давайте, будь

 ласка, повністю.

      ЄВТУХОВ.  Питання  фракції  "Народного  Руху

 України"  до  віце-перм'єра  (.........)  з огляду на

 невпильне зростання цін на енергоресурси, перш за все

 на  газ  та  вугілля  для  населення, введення режиму

 обмеження   споживання  газу,  відсутність  реального

 обліку   споживання   газу   як  насселенням,  так  і

 підприємствами.   А   що   найважливіше   відсутність

 реального  обліку  надходження  газу  з інших держав,

 неврегульованість   відповідно  до  міжнародних  норм

 сплати  іншими  державами України платежів за транзит

 газу  через українську територію та його зберігання в

 українських  сховищах.  Просимо  дати відповідь, чому

 заходи Уряду по зміні механізму і підтримки населення

 в  питанні  оплати  комунальних послуг і плати за газ

 виявились  неефективними  і  що ви збираєтесь робити,

 щоб      запобігти     неефективному     використанню

 енергоносіїв,    забезпечити    можливість    кожному

 громадянину  України  мати  необхідні  газ,  вугілля,

 електроенергію?

      Ну,  я на це запитання відповім так. Воно, можна

 сказати,  з  двох  питань. Одне -це бюджетна частина,

 дотації і підтримка. Як ви знаєте, на сьогоднішній...

 ну,  в цьому бюджеті, по якому ми працюємо, в бюджеті

 записано   65  трильйонів  карбованців  на  підтримку

 населення, в тому числі там єсть і вугілля, газ і все

 інше.  Але  я  би  зупинився  на зміні організаційної

 схеми забезпечення всього цього.

      Перш  за все, це ми намагаємось розділити окремо

 питання угод про поставку газу і ціни на газ; друге -

 про транзит газу і ціни транзиту; і зберігання газу в

 підземних  сховищах  і  ціни  зберігання.  Тому що на

 сьогодні,  на  жаль, коли це все -в одному контракті,

 то змішується поняття: ми зменшуємо плату за тпранзит

 і  умовно  зменшуємо  ціну  на газ. Але то в одного в

 умі,   а   то  в  другого...  І  коли  це  стикувати,

 появляється  нестиковка.  Дійсно,  це  так. Тому ми в

 уряді маємо на увазі розділити ці всі напрямки.

      Попередньо  (я  хочу  відповісти, що попередньо)

 працівники  уряду  вже  були  в  тих країнах, які нам

 дають  газ  -в  Туркменістані  і  в  Росії -, і ми це

 питання    проговорювали.   Більше   того,   офіційно

 повідомим  уряди  і Росії, і Туркменістану про те, що

 на  майбутнє, починаючи з 1996 року, уряд України має

 на увазі взяти на себе відповідальність за постачання

 газу  тільки  населенню і бюджетним організаціям. І з

 цього можуть відраховуватись борги.

      Що    стосується    комерційних   структур,   що

 стосується  підприємств,  то вони повинні самі йти, і

 уряд...  держава  не  буде  нести відповідальності за

 їюхні...   невиконання  їхніх  взаємних  зобов'язань.

 Попередньо, попередньо ці переговори ведуться. Ну, на

 словах,    на   телефонних   розмовах   згода   наших

 постачальників на це є.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      МАРЧУК.  Олександре Олександровичу, можна я

 зроблю невеличке доповнення?

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      МАРЧУК.  В  розвиток того, що сказав Василь

 Іванович,  підготовлений  проект  Указу  Президента і

 концепція,   яка  досить  набагато  розширеніша,  ніж

 сказав  Василь  Іванович,  немає  тут  потреби  зараз

 деталізувати.  Але,  яка  повністю  міняє структуру і

 схему  газозабезпечення в нашій країні і такий проект

 Указу  сьогодні  я  завізував,  він  піде  на розгляд

 Президента.    Проект    Указу   і   концепція   щодо

 газозабезпечення на Україні. Дякую!

      ГОЛОВА. Далі.

      ЄВТУХОВ. Депутатська група "Центр".

      Як  люди  із  зарплатою  в  1,  4  млн.  крб. чи

 пенсіонери  можуть  купити півтори тонни вугілля, яке

 коштує по 12-15 млн.крб. за тонну.

      Перше.  Це  тут  два  питання.  Одне  питання  -

 ціноутворення, друге питання це дотації за вугілля.

      Відносно  дотацій.  Я  вже  сказав,  що  вони  в

 бюджеті передбачені.

      Відносно  ціни на вугілля потрібно контролювати.

 З  шахтою,  я був в Донецьку запитав, чого в Одесі 11

 млн.?  "Та  ні, не може бути, від нас виїзджає 4 млн.

 Оце той елемент, який підлягає контролю.

      Давайте   ми   скажемо,   що   ціни  на  вугілля

 встановлювати державні.

      ГОЛОВА.   Василь  Іванович,  я  прошу  уваги.  В

 дискусію не вступайте, Уряд внесе таку пропозицію, ми

 приймемо рішення. Будь ласка!

      ЄВТУХОВ.     Чому    виключається    світло?

 Депутатська   група   аграрників   за  реформи.  Чому

 виключається  світло без попередження господарств і в

 робочий  час,  не  дивлячись  на  те, чи заплачено за

 світло  чи  ні?  Хто відповідає за нанесені мільярдні

 збитки селу?

      Це  питання  не  тільки  села  стосується,  я  в

 доповіді  частково  сказав.  Я  хотів  би в депутатів

 знайти   підтримку.   Є   два   елементи  відмикання,

 обмеження  генерацій  і  споживання.  Це автоматика і

 ручний  режим.  Ми  сьогодні, я вам доповів ситуацію.

 Ситуація  дійсно  складна. Але, вийти з неї ми можемо

 тоді,  коли перейдемо на ручний режим балансу, щоб не

 заставляти  автоматику  це  робити,  бо  всеодно буде

 відключено.

      Ручний  режим балансу, я звертаюсь в першу чергу

 до   господарників,  я  колись  сам  розробляв  режим

 безаварійної    зупинки    виробництва,   була   така

 категорія,  і  коли  ми  звернулись зараз до місцевих

 органів  влади з тим, щоби разом з підприємствами і з

 нашим  міністерством  опрацювати  цей  режим, то я в

 доповіді сказав, ми не знайшли підтримку в багатьох.

 Ми  будемо  працювати і знайдемо цей режим. Але поки

 ще  йде  час  ми  відмикаємо в автоматичному режимі.

 Автоматичний   режим   не   дивиться,  чи  там  дійка

 припинилась  чи  ще  дось,  тому  треба  перейти  на

 ручний  режим  управління цим процесом, в доповіді я

 про  це сказав. Відповідальність за це може одночасно

 нести  і  Уряд і місцева адміністрація од того, що не

 не     знайшли    взаєморозуміння.    І    з    себе

 відповідальність   я  не  знімаю.  Але  я  прошу  вас

 зрозуміти, що коли ми попросили, і зараз є відповідне

 рішення   і   Президента   і  Кабінету  Міністрів  про

 посилення  відповідальності органів місцевої влади за

 інколи   некваліфіковане   втручання   в   цей  режим

 збалансованості.

      Інколи   кажуть,   треба   відімкнути.   Я  тебе

 відімкну!  Ти  тут живеш? Тут твоя сім'я? Тоді що він

 робить? Не відмикає, за нього працює автоматика, і ми

 утримуємо те, що тут  в запитанні стоїть.

      ГОЛОВА.  Василю Івановичу, в доповнення до того,

 що ви сказали, але не відповіли може так, як вчора на

 Президії  ставили  питання  члени  Президії, сьогодні

 скаржаться  керівники,  представники  влади на місцях

 від  того,  що  вони повністю відлучені від впливу на

 цей  процес.  Вони не впливають на ці процеси. І тому

 треба,   мабуть,   придумати,   продумати,   вірніше,

 механізм  і реалізувати.

       ЄВТУХОВ.  Олександр Олександрович, я з вами

 огоджуюсь,  і  хочу,  щоб  депутати  знали, я не можу

 заперечувати  тому,  що  ви сказали, але є нормативні

 документи,  це  Постанова  Кабміну і Указ Президента,

 створена  робоча група "Централь", очолює її Євтухов.

 Євтухов   попросив  усі  регіони:  "Шановні,  зробіть

 аналогічні   групи   в  себе,  і  ми  будемо  напряму

 працювати".

      Групи  в  регіонах  створені,  але  робота цієї

 групи  вона  повинна не окрім того, що ми по телефону

 дзвонимо,  те  виключено або те виключено, ми повинні

 зробити   режим  відключення,  от  зараз  оцей  режим

 відпрацьовується.   Поки  що  я  сказав,  що  не  всі

 державні  адміністрації  відгукнулися  позитивно, але

 система така (я погоджуюся з вами) повинна така бути.

 І ми в цьому напрямку те, що зробили, я вже сказав.

      ГОЛОВА. Далі.

      ЄВТУХОВ.

      Так.   Саме   важке  запитання.  Для  того,  щоб

 прозимувати,  на складах електростанцій потрібно мати

 вже  сьогодні  9 мільйонів тонн вугілля. Маємо тільни

 5, 4. П'ять треба завезти. 15 мільйонів тонн мазуту -

 маємо  всього  250  тисяч.  Треба  1, 5 мільйона -310

 тисяч  маємо.  Ну,  ситуація  не міняється від цього.

      Скажіть,  будь  ласка.  Де,  за  які кошти можна

 купити  зазначене?  І  як за один місяць доставити на

 елестрочтанцію 4 мільйони тонн вугілля і 12 мільйонів

 тонн мазуту?

      Я  в  доповіді  сказав,  що  джерела,  звідки це

 взяти,  є.  Але,  дійсно,  питання  правильне,  як це

 зробити  за  цей  місяць?  Зараз  опрацьомується, і з

 досвіду  милої  зими,  негативного, можливо, досвіду,

 такий  досвід є, коли створюється потяг, состав цілий

 з охороною, туди-назад, як  чолноки, бігають.

      Я  не  хочу все це роз'яснювати до дрібниць, але

 така  ема є. І якщо когось з депутатів цікавить де це

 брати,  я  теж  можу  сказати.  Але  ми  хочемо взяти

 альтернативно, не все взяти в Росії.

      Кошти.  Кошти  -це  частина  тих  кредитів,  які

 надаються,  фінансова  підтримка  Україні  і  частина

 коштів    за    підвищення    сплати    за    спожиті

 електроенергію,  газ  і нафтопродукти, і розрахунки -

 система неплатежів. От звідси кошти.

      Група "Державність". Виробництво власного газу в

 Україні  вистачає для забезпечення комунальних потреб

 населення. Згідно до програми Уряду потреби населення

 в  газі  забезпечуватимуться  за  рахунов  внутрішніх

 джерел  газу.  Підприємства  ж мають самі домовлятися

 щодо  забезпечення  газам з Украгазом та Росгазом. Як

 ви  уявляєте  механізм забезпечення газом підприємств

 при існуючій системі виробництва?

      Ну   я   частково   відповів.  Євген  Кирпилович

 добавив.  Це  було  темою дуже детальної розмови. І є

 Постанова, там все це розписано до кожного елементу.

      Возміть цю Постанову, прочитайте, будь ласка.

      Так, я не все звідси відповів.

      Ну   тут   депутатська   група  "Незалежні"  про

 пенсіонерів.  І  я  це  відповідав  про дотацію. Якщо

 настоюють,  то  я...  не буду, бо... я відповів на це

 запитання.

      Так. Так, читаю.

      ГОЛОВА.  Тим  часом  запишіться. Хто хоче задати

 запитання - запишіться.

      ЄВТУХОВ.   Фракція   "Комуністи".  Ответьте,

 пожалуйста,   как   обеспечоно   углем  население  по

 сравнению с прошлым  годом.

      Я  сказав  в  доповіді. Такая позиция Кабмина по

 компенсации    затрат    промпредприятий,   колхозов,

 совхозов,   транспортных   строительных  организаций,

 которые обеспечивают население теплом, водой из своих

 котелен,  водоисточников, так как цена топлива разная

 для жилкомунхоза и котелен. Подпись -(..........).

      Этот вопрос действительно очень сложный вопрос и

 позыция   Правительства   и   в   Программе  действий

 Правительства   этот   вопрос   изложен.  Суть  этого

 вопроса...  я механизм не буду говорить. Суть вопроса

 нужно   снять   с  себестоимости  продукции  все  эти

 коммунальные затраты.

      Второй вопрос -куда его повесить? Если снять, то

 куда   его   дать?   Значит,  например,  я  знаю  при

 разработке  бюджета по угольным регионам с выделением

 средств  на  закрытие  угольных шахт. Там стоит их 38

 штук  -конкретная  цифра.  Предусматриваются средства

 для  ведения этих работ, и закрытия и для компенсации

 социальной сферы.

      В  целом  эта проблема, если она рождплпсь очень

 долго,  я думаю в оду секунду она решена не будет. Но

 начинаем мы с реорганизации  угольной отрасли.

      ЄВТУХОВ.  Депутат  Янко.  Не  считаете ли вы

 необходимым  вернутьтся  к  рассмотрению  вопросов  о

 положении  дел  в топливно-энергетическом комплексе с

 принятием  соответствующего  постановления Верховного

 ОСвтеа Украины.

      Считаю  необходимым, мы вчера сидели на Комиссии

 как  раз,  обговаривали  один из вариантов возможного

 постановления Верховного Совета, да, считаю.

      В связи с этим не могли бы вы сказать депутатам,

 какие последствия ожидают Украину в случае непринятия

 Верховным  Советом  предложений  Кабинета Министров и

 Комиссий ТЭКа и бюджета по даному вопросу? Плачевные.

 Я мягко скажу.

      Я   полагаю   так,   что   депутат...  Станислав

 Васильевич,  это  имеется  ввиду, по-моему, 37 статья

 злополучная  и  то,  что  мы  вчера  обсуждали.  Весь

 комплекс.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я... В первую очередь меня печет 37 статья и то,

 что..., ну, и то, что предусматривалось предложениями

 Кабинета Министров с этой трибуны обсуждали. То есть,

 необходимо   немедленно  принять  то,  что  предложил

 Кабинет  Министров.  Я  бы  просил  бы,  мы комиссии

 рассматривали. Комиссия согласилась и одна, и другая.

 Я  бы  просил  депутатов  немедленно  принять то, что

 предложено  Кабмином.  Это  даст  возможность  нам до

 конца  года  по  предварительным рассчетам набрать 13

 триллионов карбованцев и пустить их на ТЭК. Что?

      Так проголосуйте!

      ГОЛОВА.  Василь Іванович, я прошу уваги! Шановні

 депутати,  на  сьогодні...  Ми розглядали це питання.

 Депутати  вирішили, по-перше, звернули увагу Кабінету

 Міністрів  на  те,  що  37  стаття  не виконується із

 незрозумілих  причин,  фонд там передбачений. Якщо, ви

 вважаєте,    потрібен    інший    механізм,   вносьте

 пропозицію. Ми вас підтримаємо. Але це повинно бути в

 законом установленому порядку.

      Будь ласка.

      ЄВТУХОВ

      Так,    і   тут   мене   Голова   фракції   Чиж,

 соціалістичної фракції. "Назвіть дату, коли виплатять

 зарплату".

      Я розумію, це питання політичне.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Прочитаю.  "Коли,  нарешті,  назвіть  дату, Уряд

 розрахується  із шахтарями по заробітній платі і всіх

 належних  виплатах  по  регресу  та профзахворювать і

 забезпечать поставки вугілля, нафти і газу для потреб

 усіх областей і регіонів в осінньо-зимовий період?"

      Тут два питання.

      Я  почну  з першого. Згідно статті 11 закону про

 охорону  праці  ці  гроші  передбачені бюджету. Далі,

 вірніше,   не  передбачені,  я  прошу  вибачення,  не

 передбачені бюджетом. Так от, по конкретному випадку,

 де   це   не  виплачено  в  Горлівці  "Артемвугілля".

 Значить,   сума   виплати,   яка   підлягає   виплати

 заборгованістю   становить  1  трильон  134  мільярди

 карбованців.  Оце  бобрги.  А  місячний  оборот,  або

 реалізація    цього    об'єднання    800    мільярдів

 карбованців.

      То  скажіть,  будь  ласка,  коли... Я не хочу це

 питання  вам  віддавати,  я далі поясню. В доповіді я

 сказав,  що  на  99,  і відповідаю за ці слова, на 99

                         - 63 -

 відсотків  питання  Горлівкі  і  оцього  триліону 134

 мільярди  вирішується  вирішенням питання неплатежів.

 Тому що винні саме горлівці. Коли...

      МАРЧУК.  Олександре  Олександровичу, я хочу

 доповнити, можна Олександр Олександрович?

      ГОЛОВА. Ігор Кирилович, будь ласка.

      МАРЧУК.  Бюджет розрахувався з шахтарями по

 стану  на  вчорашній  день  1  трильйон, 3 трильйони.

 Бюджет   зараз   заборгованості  перед  шахтарями  по

 зарплаті  немає.  5  трильйонів також розрахувалися з

 регіонами. Це якщо по цифрах.

      ГОЛОВА. Дякую. Дальше.

      ЄВТУХОВ.  В  тому  числі  Постанова  620, де

 графік   13   трильйонів,   3   трильйона  в  вересні

 виплачено. Так, все.

      ГОЛОВА. Все. Прошу Бєльський.

      БЄЛЬСЬКИЙ  В. І. Вячеслав Більський, Запоріжська

 область, виборчий округ 189.

      Шановний  Василь  Іванович, ви своєю інформацією

 більше  розказали  нам  розрахунковий характер вашого

 (..........)  і  розрахунки  міністерства... Ну, все-

 таки я і мої колеги, я думаю, що хотів би, щоб почули

 наші  виборці  як же все-таки буде Кабінет Міністрів,

 як  все-таки  Уряд  забезпечить  наш  народ  газом  і

 твердим  вугіллям  на зимівлю. Ви не сказали, чому на

 сьогоднішній  день  при  такій малій заробітній платі

 людина  не  може  купити  вугілля,  яку необхідно для

 того,  щоб  отопити  частний  будинок, не менше трьох

 тонн...  Як це таки при мінімальній заробітній платі,

 яка  на  сьогоднішній  день  у нас єсть, може чоловік

 забезпечити своє житло вугіллям?

      Дякую.

      ЄВТУХОВ.  Ви знаєте, я не хотів би відкидати

 ваше  запитання  -я  хотів  би  відповісти і на першу

 частину, бо РОман Васильович буде виступати про другу

 частину  офіціально...  Але я хотів би (можливо, і за

 нього  -хай  він  мене  поправить)...  Як  можна  при

 мінімальній  зарплаті оце зробити? Так само, як можна

 проїхати  в  автобусі  30  чи  40 пільговиків, які не

 заплатили  ні  копійки,  а  водій тоді вийти і купити

 хліба...  Я підкреслюю, що пільга -це тоді, коли є за

 чий   рахунок.   Можливо,   вам   не  подобається  ця

 відповідь?! Я розумію, але пільга тільки тоді, коли є

 за чий рахунок..., хто заплатить за нього!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Шахтарі?   Шахтарі   не   хочуть  працювати  без

 заробітної плати, і це абсолютно нормальне явище. Ну,

 кому вони будуть поставлять задарма? Нікому!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Від групи "Реформи": хто в уряді...

      ГОЛОВА. Василь Іванович, я прошу: відповідайте.

      ЄВТУХОВ....   (назвіть   прізвище,   посаду)

 рахував  втрати  від  відключення електроенергії? Чи

 відключається  електроенергія в будинках, де мешкають

 урядовці і депутати? Давайте я по... А це ж не мені -

 це  іншим...  Я  перше  буду,  да?..  Тут трьом віце-

 прем'єрам...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одне. Перше? Добре. Чи відключається в урядовцях

 і  в  депутатів...  Я  вам  скажу,  що цей політичний

 підтекст і популістскький (вибачте за це слово) єсть,

 але   не  можна  технічно  відключити  кожен  окремий

 будинок!.. для того, щоб це зробити, треба відключати

 не  з  підстанцій,  а  електромонтер  іде й відмикає.

 Розумієте?   Тому   йому   все   рівно:  чи  урядовця

 відмикати,  чи  депутата. Технічна можливість повинна

 бути.  А для цього ми повинні працювати (от ми з вами

 вели мову), розробити графік відключення.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Чи є хто в уряді...

      ГОЛОВА. Василь Іванович! Василь Іванович, у мене

 щодня відключається вода в 11 вечора. Я так думаю, що

 економлять енергію. Так що є приклад. Будь ласка!

      ЄВТУХОВ.  Вже  в депутатів відмикається, але

 не електроенергія, а вода. Хто в Уряді рахував втрати

 від  виключення  електроенергії?  Я  вам скажу, що це

 дійсно  важливе  питання.  І  для  того, щоб депутати

 розуміли  ситуацію,  я  скажу  так, що у нас працюють

 атомні,  гідроелектричні  і  теплові  електростанції.

 Коли  в  нас  немає  збалансованості  між  генерацією

 споживання,  то  автоматика  зобов'язує цей дисбаланс

 провести у відповідність. Коли ми будемо втручатись і

 цей  дисбаланс  ми  не  зможемо  звести на нівець, то

 Чорнобиль нам вже, на жаль, показав, що втрати можуть

 бути  набагато більші. Але, для того, це моя фраза не

 була  пустим  гаслом,  я  скажу,  що  зараз  є список

 підприємств  по галузям, по регіонам, з яким Мінпром,

 Міненерго,   Мінмашпром  працює  з  тим,  щоб  дійсно

 відповісти  на  ваші запитання. Раніше, не тоді, коли

 всіх відключити, чи ми їх відмикаємо, попереджуємо чи

 робимо це стихійно. Я думаю, що стихійного відмикання

 не буде.

      ГОЛОВА. Бублик, прошу.

      БУБЛИК

      Дякую,   шановний  Василю  Івановичу.  Конкретно

 хотілося  почути від вас щодо забезпечечення паливно-

 мастильними    матеріалами    на    дві-три    неділі

 сільськогосподарське  виробництво.  Ви всі знаєте, що

 стоять  сьогодні  на полях цукрові буряки, не зібрано

 насіння  соняшнику,  але  ж  стоять  вони  із-за того

 тільки,    що   немає   сьогодні   паливно-мастильних

 матеріалів.  Є  райони,  де  зібрали  всього  по  10%

 цукрових  буряків.  Що  робити  дві-три  неділі,  нам

 залишилось  дві-три  неділі  працювати  в  полі, далі

 будуть морози?

      І  друге  запитання.  Конкретно  також  хотів би

 почути   відповідь,  що  забезпечення  особливо  шкіл

 вугіллям.  Є  райони, де забезпеченість становить 30-

 40%.  Через  дві неділі опалювальний сезон, що, школи

 будуть закриватись, будь ласка, дайте відповідь?

       ЄВТУХОВ.  Я  би  не  закривав  школи,  я би

 виконував місцевий бюджет, і за виручені кошти купляв

 би вугілля.

      Це перше. Якщо ви думаєте, що з Києва можна всім

 керувати,  то  я  ще  раз кажу, ви помиляєтесь. Можна

 керувати,  але  наламати  дров.  Я розумію, що вам не

 подобається ця відповідь, але це так.

      І перше запитання повторіть, будь  ласка, я...

      ГОЛОВА.   Про   постачання   нафтопродуктів  для

 завершення  сільськогосподарських  робіт. Це загальна

 ситуація в   Україні.

       ЄВТУХОВ.  Я  хочу  сказати,  що  тут  є два

 напрямки:  один напрямок той, що вже задіяний і нафта

 пішал  і  вже  попала  на  нафтопереробні заводи, і 3

 мільони  тон нафти ми зможемо переробити і те, з чого

 віддати селу. Це буде от завтра-післязавтра. Можливо,

 вчора, бо вона  пішла ще 4 дні назад.

      Але  цього  не  витачить.  Я  би  хотів би згоди

 селян,  що  та  сільгосппродукція,  яка  є поки що не

 взята   державою,   але  є  в  господарствах,  за  цю

 сільгосппродукцію  можна  вигідно її продати і за неї

 купити  палива.  Я  ще раз підкреслюю, що питання про

 ресурси не стоїть.

               (Шум у залі)

      ГОЛОВА.   Гарькавий.

      ГАРЬКАВИЙ.  Олександр Олександрович, слово прошу

 передати  Даниленку.

      ДАНИЛЕНКО.

       Спасибі,   Олександр Олександровичу.

       Я   хотів   би  тільки  внести  деяку  ясність.

 Шановнийй  Василю Івановичу, ви правильно сказали, що

 кщо  заїжджає  вагоном  і  бере  вагон вугілля, то це

 дійсно злодій. Але як же зрозуміти, що на сьогодні 16

 трильйонів  400  мільярдів не заплачено господарствам

 за зерно, як же розуміть, що сьогодні не заплачено це

 з  того  року  за  вовну, за м'ясо, за молоко і як це

 рахувать?

      Слідуюче запитання, Василю Івановичу. Я думаю, і

 це  запитання  стосується Романа Васильовича, що йому

 несуть  цьому  і  Мінекономіки,  що не проконтролював

 Укргазпром,   Міненергетику  і  інші  відомства,  які

 накручують  сьогодні  заробітню плату необгрунтовану.

 Які  необгрунтовано  отключають  електроенергію і, як

 наслідок,  по  кінці кварталу мають десятки мільйонів

 премію. Хто за цим повинен контролювать?

      Слідуюче  питання і пропозиція Василя Івановича.

 Сьогодні ми вступаємо в опалючаний сезон. Я думаю, що

 потрібно  державі,  розуміючи  складність,  що  немає

 в  людей копійки, заробітна плата надзвичайно низька,

 потрібно   ьогодні  дати  в  кредит  людям  сільським

 лічильники,  і  розписати  ці лічильники на рік чи на

 два,  щоб  вони  платили  разом  із  газом.  Тому  що

 сьогодні  в  людей немає копійки, вони не мають за що

 жити.

      І  останнє,  Василь  Іванович,   запитання вам і

 пропозиція.

      ГОЛОВА.  Анатолій  Степанович, я прошу вас, одна

 хвилина. Ви вже дві говорите.

      ___________.      Ще      останнє,     Олександр

 Олександровичу.

      Мій  колега Бублик, депутат Бублик сказав тільки

 за  цукровий буряк. Сьогодні ми не посіяли ще десь до

 40   процентів.  Сьогодні  ми  не  збираєм  кукурузу,

 сьогодні  ми  не  орем і тільки через те, що державні

 структури  не розрахувались з господарствами за здану

 продукція, і немає сьогодні за що купити палива.

      Я  хотів  би  Василь  Іванович,  щоб ви сьогодні

 мобілізувались   однозначно,   і   потрібно   все  до

 грамильки  направити в агропромисловий комплекс, якщо

 ми хочем бути з хлібом.  А  ми, дійсно, хочем.

      Спасибі за увагу.

      ___________.  Дякую. Ну, те, що ви сказали, я не

 можу вам заперечити. Я розумію, що требу мобілізувати

 все,  що  є і чого немає, і запезпечити в першу чергу

 село.

      З  другого  боку.  Відносно  лічильників. Ну, як

 механізм,  я не готовий з трибуни відповідати, я свою

 точку  зору  я  сказу. Так це можна погодитися, але і

 дати  кредит.  Я  хочу  повторити  ту саму відповідь,

 пробачте що... За чий рахунок? І все.

      Тому  я  готовий розглядати це питання. Як ідея,

 це,  дійсно,  вона  заслуговує  на  увагу.  Можна так

 зробити. Можливо, навіть включити в ціну за газ на 2-

 3  роки,  якось  за  його  оплачувати. Будь ласка. Як

 ідея, я підтримую. Але як от завтра зроб так, я кажу,

 що це практично неможливо зробити.

      (Шум в залі)

      І   ще   одне...  Зараз  я  за  зарплату  скажу.

      Обгрунтована зарплата. Уряд відносно зарплати...

 хоть  трошки  воно  це питання... чіпається і боляче.

 Значить,  я  скажу  так, що зарплата і система оплати

 праці  зруйнована в Україні  загалом.

      Для  цього  Кабінетом Міністрів прийнято рішення

 про   регулювання   фонду   споживання.  З  тим,  щоб

 прив'язати  фонд  споживання до конкретного товарного

 виробництва.    Не    купи-продай,    а   є   товарне

 виробництво -будь ласка, зарплата. Зарплата може бути

 люба. Але вона повинна бути  зароблена.  ЗАРплата.

      Ваші обурення, що там десь велика, десь мала -ну

 це  якоюсь  мірою наслідок ну невдалого розпорядження

 своєю самостійністю підприємств. Але ми повинні теж в

 законодавчому  колі  працювати.  Або  зразу  обмежити

 такимось рівнем, або  створити новий  механізм.

      Те,  що вимагають шахтарі -якась ієрархія оплати

 праці.    Зараз    цим   займається   міністерство...

 Міністерство праці.

      Вчора   виступав   по   телебаченню  міністр.  В

 Програмі  Уряду це записано -як вести оплату праці до

 розумних...  до розумної ієрархії. Щоб не було цього.

 Обосновано,  чи  необосновано.  Одному  кажеться воно

 обосноване, іншому  -  необосновано.

      Тому,  повинна  бути  заробітна плата зароблена.

 Уряд уже цей крок зробив. Про обмеження і регулювання

 фонду  оплати...  винен,  фонду споживання. Там доход

 стоїть.

      ГОЛОВА. Останні запитання. Завалевська.

      ЗАВАЛЕВСЬКА В.О.

      Шановний  Василь  Іванович!  Із вашої інформації

 видно,  що народногосподарський комплекс практично не

 готовий  до осінньо-зимового періоду. І не видно, які

 ж   будуть вжить  надзвичайні заходи.

      Чи  не  вважаєте  ви,  що одним із таких заходів

 може  бути взаємозалік по взаєморозрахунках. Оскільки

 до  цього  часу,  наприклад  господарствам, зовсім не

 заплачено за  реалізовану державі  продукцію.

      В   той   же   час   господарства  мають  велику

 заборгованість за енергоносії. Яка ваша думка з цього

 приводу?  Дякую.

      ЄВТУХОВ.    Ну   розумієте...   Як   загалом

 (..........)   я   скажу,  що  це  можливо.  Але  цей

 загальний взаємозалік треба конкретизувати.

      Ну,    мені   джоводилося   колись   бути,   ну,

 співатором. так званого, 726 рахунку. І, на жаль, він

 загубив  свою  робоче  навантаження самев шахтарських

 колективах.   Зараз   можна   його   повторити,   але

 враховуючи  той негативний досвід. І не загалом всіх,

 а  треба  конкретно:  хто  кому винен і яким чином це

 зробити.

      Наприклад,   енергетики   винні  вугільщикам  за

 вугілля,    а   вугільщики   винні   енергетикам   за

 електроенергію,  якою  вони  видобували вугілля. Отот

 взаємозалік важливий.

      Більше  того,  я  вам  скажу,  що ми вже почалив

 Уряді  працювати  в  цьому  напрямку.  Мінпром  зараз

 опрацьовує  можливість  такого взаємозаліку із своїми

 постачальниками вугілля.

      Коли йому дати сьогодні (цифри приведу) 2 і 2, 5

 трильйонів   карбованців  кредиту,  то  вони,  будучи

 пройдені  через  весь  механізм  взаємозаліку, можуть

 вийти у вугільній промисловості втричі більшою сумою.

 Тобто вони зачіпають більше.

      Я відповідаю: так, я згоден, але треба в кожному

 конкретному  пвипадку  дивитися,  щоб  взаємозалік не

 прийшов  до  того,  що з одного списали, тоді шукають

 чиї гроші.

      ГОЛОВА.  Завалевська, будь ласка, вона чимось не

 задоволена.

      ЗАВАЛЕВСЬКА В.О.

      Шановний    Василь    Іванович,   там   механізм

 проведення  взаємозаліку  нам  усім  зрозумілий. Але,

 очевидно,    поки   Уряд   буде   дивитися,   то   та

 сільськогосподарська  продукція,  яку,  ви кажете, що

 можна  буде  реалізовувать і за неї щось купить, вона

 просто-напросто згниє на полі.

      Тому,  очевидно,  треба  сьогодні  вже  вживатьи

 якісь  рішучі заходи. Якщо це й вам зрозуміло, будьте

 добрі, запропонуйте такий механізм.

      ЄВТУХОВ

      Такий  механізм є. І я не хочу говорити за свого

 колегу  про  сільськогосподарську продукцію, я говорю

 про вугільну продукцію, про промислову продукцію.

      Це вже почали ми робити.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Слово  має  віце-прем'єр, міністр України Саблук

 Петро Трохимович.

      Петро  Трохимович,  будь  ласка, зекономте на 20

 хвилинах, щоб повніше відповісти на запитання.

      САБЛУК П.Т.

      ___________.  Шановні народні депутати, шановний

 Олександре  Олександровичу, Євген Кирилович, я згоден

 з  вами, що в мене дуже багато є запитань. Через те я

 дійсно  на  виступі  постараюсь зекономити з тим, щоб

 відповісти  на запитання письмові і на запитання, які

 ви подасте в усній формі.

      Перш за все я поблочно інформацію. Перш за все я

 хотів  би відмітити, що не дивлячись на всі негаразди

 на протязі господарського року, працівники сільського

 господарства  виростили  урожай,  який  достатній для

 того,   щоб  забезпечити  населення  хлибопродуктами,

 сформувати  носієві  фонди, сформувати резервні фонди

 для  міжурядових  угод і десь на половину забезпечити

 фуражним   зерном.   Якщо  по  великому  рахунку,  на

 сьогодні   ми  маємо  без  малого  30  мільйонів  тон

 зернових   і   колосових  культур.  Належить  нам  ще

 дозбирання  десь  900  тисяч кукурудзи, урожай на яку

 досить  таки гарний, десь плюс 10 центнерів з урожая.

 Якщо  ми зберем кукурудзу -це буде ще 3 мільйони тон,

 плюс  присадиба  і  фермери  десь  3, 5 мільйони тон.

 Таким  чином,  ми  виходимо  на минулорічний показник

 виробництва хліба на Україні.

      А  ви  знаєте, що ми з минулорічним виробництвом

 прожили  в  цьому  році. Так що надія на те, що з цим

 валовим  збором  ми  можемо  прожити  і до слідуючого

 року.

      Питання  заготівлі  хліба, як стоїть в Постанові

 Верховної   Ради,   сьогодні  слухання.  Ми  прийняли

 рішення  з вами 10 мільйонів тон. Але я хотів би, щоб

 ці 10 мільйонів тон ми розподілили, через те, що 5, 5

 мільйони  тон  -це бюджетні споживачі і 4, 5 мільйони

 тон,  давайте  так  назвем, продовльчій фонд, природа

 яких  різна.  Через  те,  що  бюджетні  споживачі -це

 безплатне   споживання   -4,   5  мільйони  тонн  -це

 обертання  хліба  в  часі.  Це  ротація хліба разом з

 грішми.

      Якщо говорити про сьогоднішню ситуацію, ми маємо

 4,  7  мільйона тонн хліба, із яких 0, 9... з яких 0,

 9  -на відповідальному збереженні під Держконтракт. І

 вчора  на  раді  регіонів  було вирішено, що цих 0, 9

 треба  негайно заплатити. І прийнято рішення до 10...

 до  10 цього місяця оцих 0, 9 в сумі 16-17 трильйонів

 карбованців  буде повернуто товаровиробникам, а це та

 сума, яка потрібна для збирання, для оплати пального,

 для   збирання  цукрового  буряка  (це  я  в  порядку

 інформації).

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Якщо  говорити...  говорити 5... з цих 0, 9 буде

 оплачено...  ще  є  400  тисяч  тонн,  буде закладено

 Держ...  "Украгротехсервісом" і "Украагрохімом", вони

 вже  ці... цей хліб зібрали, і їх срок був до першого

 числа  передати  цей  хліб в держрезерви. Я думаю, що

 цей   хліб  буде  передано.  Таким  чином,  ми  маємо

 пракитчно  тих  5,  5  мільйони  тонн,  які  по даним

 Мінекономіки для бюджетних споживачів цілком достатні

 для того, щоб прожити зиму.

      4,  5  мільйони -продовольчий фонд. Це той фонд,

 який  повинні  (знову ж таки, рішенням ради регіонів)

 повинні    закупити   області   за   рахунок   коштів

 підприємств, за рахунок коштів комерційних банків, за

 рахунок  коштів  комерційних  структур  і  за рахунок

 коштів  місцевих  бюджетів.  Такий  хліб  сьогодні  у

 населення  і  в господарствах є: пшениці,  зокрема, -

 12,  8  мільйона  тонн;  є,  доведено  кожній області

 необхідну   кількість   для  внутрішнього,  обласного

 споживання,   і   є   цей   хліб  (крім  Харківської,

 Луганської  і  Дніпропетровської  пшениці  є, в інших

 областях  є лишки. Через те, видно цим областям треба

 піти  в  ті області, щоб цей хліб закупити. Можна тут

 по-різному  говорити,  але я в порядку інформації вам

 скажу,  що  Росія  в  держконтракт закладає 9, 4 млн.

 тонн,  все остальне віддала на регіональні контракти,

 Казахстан  -1,  7 млн. тонн. Через те, та позиція, що

 оптом  закупити якомога більше хліба видно в нинішній

 ринковій економіці, вона не прийнятна.

      Відносно  стану  з  польовими  роботами.  Я  вже

 назвав  вам, що кукурудзи ми повинні зібрати 906 тис.

 гектарів,  зібрали  132 тис., плюс 10 центнерів в нас

 урожайність,   дійсно,   визиває   занепокоєння  стан

 збирання  цукрового  буряку і соняшника. І тут, як на

 зало,  сьогодні не зібрано цукрового буряку 1 млн. 35

 тис. гектарів, а соняшника 1 млн. 38 тис. гектарів на

 сьогоднішній  день.  Але,  соняшника ми зібрали, плюс

 164  тис. тонн більше проти минулого року, хоча площа

 зібрана на 200 тис. гектарів менше. Соняшник дає плюс

 4  центнери  більше  більше, як і цукровий буряк, дає

 плюс  25  центнерів  проти  минулого  року. Через те,

 дійсно,  ми  повинні збирати цукрового буряку в межах

 40  тис.  гектарів  щоденно,  якщо  в  розрахунку  на

 господарство  це 50 гектарів. І тут треба думати, щоб

 мобілізувати   всі  резерви  і  ресурси  з  тим,  щоб

 виконати,   все-таки,   справитися  з  цим  непоганим

 врожаєм. Який спосіб ми будемо шукати чи вернемось до

 того, що студентів чи армію залучати, це одна справа,

 але все це повинно йти з подачі товаровиробника, а не

 зверху   диктуватися,  що  поїдь  і  треба  там  тоді

 отримати.  Тут  видно,  треба  взяти корекцію курсу з

 тим, що це, все-таки, повинно йти знизу.

      Відносно заборгованості фінансового стану. Я вам

 скажу,   що   воно   в   господарствах  погіршується,

 наприклад,   прострочені   платежі  та  проценти,  на

 початок  року  було  19  трильйонів,  сьогодні  це 78

 трильйонів.  Це  78  трильйойнів  з яких є просрочені

 проценти  по  банківських  платежах,  це 3, 9 було на

 початок року, сьогодні це 9 трильонів.

      Через  це  ми  оце розпорядження Президента та і

 ваші  рішення,  та  і  рішення і Укази Президента про

 списання  кредитів  чи  хоча  би процентних ставок за

 безнадійні  кредити, треба ще раз до нього звернутись

 через  те,  що  ліквіність сільгоспідприємця це не та

 ліквідність,  що  в  промисловому  підприємстві.  Нам

 банки  інкримінують, що в вас є фонди, в вас є земля,

 вам  нема чого списувати. Списуючи раніше проценти, а

 потім   позики.   Тут   є  позиція,  я  сьогодні  дав

 доручення,  я  думаю,  що  в  найближчий  час  ми цю

 проблему  внесемо  Президенту  і у  Верховну Раду свої

 пропозиції.

      Відносно   заборгованості   я  тут  чую  в  залі

 заборгованості   молокозаводам,  м'ясозаводам  і  так

 дальше,   так  це  ми  робимо  все  на  територію.  І

 молокозаводи,    і    м'ясокомбінати   -це   державні

 підприємства,  це  теж  держава. Через те, видно, нам

 тут  треба робити не стільки апелювати до держави, як

 подумати,  як це горизонтально зінтегрувати виробника

 молока чи м'яса, переробника, фірмову торгівлю з тим,

 щоб  ця виручка йшла до переробника минуючи націнки,

 минуючи банківськи проценти.

      Багато  так районів вже пішло, я назву Бердичев,

 назву  Красний  луч,  назву  Нікополь  і  так дальше.

 Видно, нам тут треба зорієнтуватись в організаційному

 плані,  щоб  ці  борги,  а я вам згден по молочникам,

 сьогодні   6,   6  трильони  заборгованості  і  1,  8

 заборгованість торгівельних організацій. Це та оплата

 за  молоко,  яке взяли маслозаводи. Тут в мене багато

 питань щодо цього.

      Відносно  буряка  ще  скажу. Нам треба сьогодні,

 тут  Василя  Івановича правильно питають, я думаю, що

 ми  з  ним  знайдемо  спільну  мову  через те, що нам

 сьогодні треба десь 500 тисяч світлих нафтопродуктів,

 щоб  зібрати буряк. Ми маємо сьогодні 274 тисячі тон,

 але  це вкрай мало, і треба зробити все для того, щоб

 бензин  та й техніка була, та й люди готові, щоб ми в

 цьому місяці з буряком, соняшником справились.

      Коротко  по  інформації,  знову ж таки кажу, щоб

 залишити запитання для відповіді.

      Запитання,       якщо      можна,      Олександр

 Олександрович...

      ГОЛОВА. Будь ласка, відповіді на запитання.

      САБЛУК  П.  Т.  Запитання.  Депутатська  група "

 Аграрники  України".  В  доповіді  Презудента України

 Кучми   Леоніда   Даниловича  на  економічній  нараді

 відзначено  про значні досягнення в аграрній політиці

 та   глибокий   прорив   економічних   відносин  АПК.

 Поясніть в яких показниках це конкретно виражається.

      Ну, я не хотів цього питання чіпляти, але.

      Перше.  Я  не  знаю  хто  спрацював, як,  але ми

 сьогодні  маємо урожайність зернових і зернобобових в

 два  рази  вищу ніж наші сусіди в оточенні. Можна по-

 різному судити. Перше.

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА.   Я   прошу,  будьте  уважні.  Доповідач

 використовує аргументи, які йому прийнятні.

      (Шум в залі)

      З місця не вигукуйте. Будь ласка.

      САБЛУК П.Т. Я маю право на свою думку.

      ГОЛОВА. Так, так. Будь ласка.

      САБЛУК   П.  Т.  Друге.  Я  бачу  темпи  падіння

 виробництв  наших  галузей. Так сільське господарство

 по темпах падіння на останньому місці.

      (Шум в залі)

      30 процентів............

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА. Петро Трохимович!

      Я   ще   раз   прошу  вас,  віце-пром'єр-міністр

 відповідає  так, як вважає потрібним. Ви можете з цим

 згоджуватись, не згоджуватись, мати свою думку. Мають

 думчку,  очевидно,  і  радіослухачі,  котрі чують нас

 всіх. Я прошу не заважайте відповідати на запитання.

      Петро  Трохимович,  будь ласка. З місця ніхто не

 вигукуйте.

      САБЛУК П. Т. Третє. Я об'їздив Дніпропетровську,

 Луганську,   Донецьку,   Київську,   Житомирську,   я

 побачив, що селяни не розгубилися, а шукають вихід. І

 оті інтегровані горизонтальні формування пішли кругом

 як  виклик  отим  непорядкам,  які  в обслуговуванні,

 неплатежах і так дальше.

      Я тожа вважаю, що це можна занести в плюс. І так

 дальше. У всякому разі можу я кожні... все свої думки

 висказувать,  но  я  вам  навів  декілька цифрів, щоб

 іменно цифровим   матеріалом це доказати.

      Друге  питання  -хт  конкретно  несе персональну

 відповідальність  в Уряді за катастрофічне становище,

 що склалось із збиранням цукрового буряка, соняшника,

 кукурудзи   та   забезпечення   населення  продуктами

 харчування: цукор, олія,  молоко і  м'ясопродукти.

      Ну  ви  самі запитуєте -хто конкретно в Уряді. В

 нас     є    Харчопром,    Міністерство    сільського

 господарства,   та   я  і  Савлук  є.  Хто  конкретно

 відповідає.  Но  перше  і  друге я вам скажу, що я не

 бачу  катастрофічно.  Ми  по  темпах збирання площ на

 рівні  минулого року.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      На  рівні  милулого  року. А якщо ми вільно... в

 нас  ще практично місяць збиральних робіт. А хочеться

 все сьогодні зібрати.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Та  це  я  знаю,  але  воно  і кров'ю і сіялось.

 Кров'ю сіялось.

      А   то,   що   нема   цукру,   олії,   молока  і

 м'ясопродуктів,  то  я  -давайте  покладемо  руки  на

 серце  -я  стільки  винен,  як  і ви всі разом взяті.

 Через  те,  коли  я  поїхав  у  Красний  Луч  і  вони

 зінтегрувалися....       виробництво,      переробка,

 магазини...  ковбаси  є  в  магазині, то це в кожному

 районі  можна  зробити. І в Бердичеві є маслозавод, є

 тоже.  Зінтегрувалися  і  оці інтергаційні процеси на

 своїх   виборчих   округах   всі   разом   зробити  і

 подивитися  і  подумати: чого ми не даємо магазинів у

 фірмову торгівлю.  І хто це винен.

      В  кожному  конкретному  випадку.  Як той казав,

 санітарно  підійти  до  кожного підприємства. Так, що

 тут  вини  можна і на мене і на... Третє. Чи має уряд

 правову  основу  відключати від сільськогосподарських

 споживачів  електроенергію не розрахувавшись за здану

 державі   с/г   продукцію,  чому  ви  не  оргпнізуєте

 взаємозалік  по  тій електроенергії, яка, не виконана

 по тій частині, де не оплачено держконтракт, ми вчора

 на  раді  регіонів  говорили,  що  ми розберемся, щоб

 взаємозалік був все-таки.

      Але  тут  є  проблема  знову ж таки на місцях. Я

 вчора говорив. Тут є Щербань Волоидмир Петрович, коли

 в Донецькій області сільске госопдарство, питома вага

 сільського   госопдарства  по  Донеччині  3%  всього-

 навсього, і відключати сільське госопдарство чи треба

 там    Уряду    чи   треба   там   місцевих   органів

 самоврядування.  Давайте над цим теж задумаємся. Хоча

 я   згоден,  що  перегиби  є.  З  28  господарств  25

 розрахувались,  3  -нє, відключається цілий район. Ці

 перегиби   треба,   треба  теж  ліквідовувати.  І  це

 Міненерго тоже повинно підходити.

      Всі  вже  звикли,  що  Уряд  не  виконує  діючих

 законів  і  постанов Верховної Ради стосовно розвитку

 АПК.   Але  поясніть,  будь  ласка,  чому  і  ким  не

 виконуються  укази  Президента  з  питань АПК, вамі ж

 підготовлені?

      Я   вам   скажу  чому.  Ми  по  старій  привичці

 надіялись  на  постанови,  закони,  укази.  Ця схема,

 видно,  по  всіх  позиціях  не спрацьовує. Треба мати

 схему  економічних  законів  і  регуляторів,  а  тоді

 укази, постанови будуть їх підрегульовувати.

      А  коли  немає чіткої схеми економічних законів,

 не  відпрацьовані  по  всіх  складових,  то  тоді оці

 укази,  ця  схема і не спрацьовує. А хто винен -ви чи

 ми - давайте разом відповідати.

      "Скільки,   на   які  ціни  направлено  іноземні

 кредити для потреб АПК?"

      Я  вам скажу, що Світовий банк сьогодні, Євгеній

 Кирилович  підписав,  Шпек  підписав  на  32 мільйони

 доларів  будівництво насінневих заводів, (..........)

 480 -це пішло в минулому році 20 мільйонів доларів, в

 цьому    -25,    на    слідуючий   рік   -це   кредит

 Мінсільгосппроду   Сполучених  Штатів.  На  слідуючий

 рік -  80 мільйонів доларів.

      Ми  ведем переговори сьоьгодні з Світовим банком

 по  різних  напрямах,  ми  ведем  переговори,  але це

 процес  дуже  довгий,  десь  в межах до 600 мільйонів

 доларів.  600 мільйонів доларів -це якщо ми оформимо,

 то  ми  будемо їх направляти і під машинобудування, і

 під переробні  і т.д.

      В принципі велика робота в цьому плані ведеться.

 З  трибуни  Верховної  Ради ( це  народний депутат від

 фракції   Руху),   з   трибуни  Верховної  Ради  вами

 неодноразово  виголошувалося  запевнення в тому, що в

 1995   році   буде   кардинально  поліпшено  механізм

 взаємовідносин   держави   і   сільгоспвиробиків   та

 виробників с-г техніки.

      Однак,  факти  свідчать  про  інше.  Які причини

 такого  стану  на  вашу  думку,  та коли створиться і

 задіє  ринковий механізм захисту інтересів як держави

 так і с-г виробника. Який він має бути.

      Я  вам  скажу,  що  питання правильне, і якраз в

 цьому   полягаю...   надежить...   заключається   оця

 корекція  курсу,  економічного  курсу  Президента,  і

 програма  уряду.  Ми,  дійсно,  повинні  зорієнтувати

 структуру   економіки   на  першочергові  потреби.  Я

 особисто  вважаю  (і  в  програмі уряду записано) -це

 харчова,  це  переробна, це галузі, які забезпечують,

 це  енергозбереження.  І,  видно, зусилля тут повинні

 бути   сконцентровані   саме   на   цих   галузях   і

 суспільства,  і  держави,  як  я  кажу.  Але  як тоді

 побудувати    паритет?    Я    знову    ж    таки   і

 машинобудівникам,  і  хімікам (хай на мене обіжаються

 чи  ні), но їм треба подивитися, як працюють іноземні

 фірми.  Тоже йти своїми машинами, своїми добривами до

 поля,  пропагувати  разом...  на  прямі зв'язки йти і

 працювати,  щоб машина давала продукцію, а не була на

 складі.  Це  я  відповідаю,  бо  чуствую,  що написав

 запитання машинобудівник...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Чому  не виконується Програма державної допомоги

 Красилівському  заводу "Сільгоспмаш",  Рівенщина для

 створення  українського зернозбирального комбайна? Чи

 варто  перепрофілювати  військові  заводи  для потреб

 сільгоспмашинобудування?  По  останньому  відповідаю:

 "Так,  варто.  І  чим  скоріше зробимо, тим краще!" З

 тим,  щоб військові оці... конверсія йшла якраз туди,

 під  ту  структурну  перебудову,  яку  ми намітили. А

 відносно Красилівського -це я, з дозволу уряду, їду в

 Голандію, в Копенгаген, буду проводити розмови. Якщо

 будуіть  такі  кредити  з їхнього боку, у нас не буде

 ніякого  заперечення,  щоб  таке спільне підприємство

 там запрацювало.

      В   законопроекті  про  приватизацію  АПК,  який

 розглдядає  Верховна  Рада,  червоною лінією -принцип

 поєднання    виробника    сільгосппродукції    і   її

 переробника.  Більш  того,  передбачається зосередити

 контрольний   пакет   акцій  колгоспів  і  радгоспів,

 собівартість  виробництва продукції яких дуже висока.

 Низька   продуктивність  праці,  дисципліна  веде  до

 розвалу такої форми господарювання, тоді як переробна

 галузь   є   досить  дохідною.  Чи  не  приведе  таке

 поєднання до розвалу і переробної галузі? Я думаю, що

 не приведе, через те, що вона високодоходна галузь за

 рахунок  сільського  господарства,  тут тільки шляхом

 поєднання    інтересів    ми    можемо   переозброїти

 сільськогосподарське  виробництво. І в цьому плані ми

 проводимо  велику роботу, щоб в галузевому розрізі це

 зробити.  Ми  повинні зрозуміти, що без переоснащення

 переробної   і  сільськогосподарської  галузі  новими

 технологіями,   ми   будемо   не  конкурентноздатними

 здатними і ми не вийдемо на зовнішній ринок.

      Питання. Оскільки державним бюджетам на 1995 рік

 не можна забезпечити без додаткових закупів закупівлі

 зерна  для  державних  потреб,  чи  є  десь  в  світі

 практика,  при  якій держава б вимагала від власників

 зерна здавати його без оплати чи належних гарантій?

      По-перше,  я вам скажу, що ніхто не вимагає, а є

 Постанова,  яка  хоче  вивести  зерно  з  агресивного

 середовища  і  вивести  в  наші  потужності, які є на

 елеваторі.  І  для  цього  держава  не  бере за це ні

 копійки  оплачує,  транспорт дає 30 процентів, хоча в

 якійсь  мірі  я  згоден,  що  це технічний кредит і з

 цього   плану   ми  повинні  подивитись,  як  система

 хлібопродуктів   повинна   працювати.  Я,  наприклад,

 оцінюю це так.

      Проінформуйте   про   стан   посіву   озимини  і

 збиральних  робіт,  особливо  цукрових  буряків?  Да,

 озимини  ми  повинні  посіяти  8, 9 млн. гектарів, я,

 Анатолій  Степанович,  не  згоден з вами, ми сьогодні

 посіяли  6,  9 млн. гектарів. Якщо строки в Криму і в

 Південній  частині  України не просрочено, я надіюсь,

 що  ми мільйон посіємо, є загроза в тому. Ми на рівні

 минулого року. А якщо ми не досіємо мільйон гектарів,

 треба  яру  пшеницю,  все  це...  Ну  тут проблема є,

 проблема є, я вам скажу, навіть за рахунок звільнення

 кукурудзи  посівних  площ,  які  потім ідуть під цими

 озими.  Це  така проблема є. Я знову ж таки повторюю,

 що  ми  по  посівах  на  рівні  минулого  року.  І  в

 Донеччині  і  Луганщині, на щастя, дуже красиві сходи

 озимини.

      Як  забезпечити господарство паливно-мастильними

 матеріалами  і технікою? Я вам скажу, це моя думка. Я

 думаю,   що   Василь   Іванович  відповідав,  а  мені

 здається,   що  треба  ліквідувати  монополізм  наших

 нафтопереробних  заводів,  зняти податки на добавлену

 вартість при завозі нафтопродуктів світлих і т. д. І,

 звичайно, як ви кажете, дати кошти, щоб по можливості

 було купити.

      Чи  будуть формуватись державні ресурсу по цукру

 та  олії? Будуть, через біржу. Держава виступає одним

 з  контрагентів,  виходи  дає Держкомрезерву гроші, і

 цейй Держкомрезерв купує на біржі цукор і олію.

      Чи   будуть   відкриті  міжнародні  кредити  для

 сільгоспвиробників?   Я   говорив   про   це,  будуть

 відкриті,   якщо   ми  зуміємо  домовитись  і  будемо

 оперативно.

      Чому  досі не виконано рішення Комісії Верховної

 Ради  України з питань АПК, Комісії з питань аграрної

 земельної  реформи,  розпорядження Президента України

 та   інших   офіційних  розпоряджень  щодо  виділення

 сільгоспмашинобудування  в окрему галузь? Якщо чесно,

 то  тоді  настаював на виділення, а тепер я думаю, що

 нам  треба,  щоб  Машбуд,  Мінмашпром зорієнтувався і

 повністю  працювава,  щоб  він  першою  задачею своєю

 бачив   оцей  сільгосп...  Я  вам  скажу  даже,  коли

 молочники  вимагають 530 видів обладнання, а ми своєю

 промисловістю  можемо виконати тільки 35, а практично

 495  видів  обладнання  ми  не  виготовляємо, коли для

 м'ясної  промисловості  треба 200 видів обладнання, а

 ми  контрольні  примірники  маємо тільки 10, а 190 не

 виготовляємо.  Оце  якщо  Мінмашпром запрацює в цьому

 ракурсі,  то  тоді,  може,  і такого не треба, щоб не

 роз'єднувати.  А якщо не запрацює, то це питання ваше

 заслуговує на підтримку.

      Передаємо   документ   лише   по   одному  порту

 Євпаторія,  коли  за  3 дні в Йорданію, Сірію, Турцію

 було  відправлено 2 633 голови великої рогатої худоби

 в   той   час,  коли  за  останній  період  поголів'я

 зменшилось  в  Україні  в  2 рази, а власні переробні

 підприємства зупинені, що думає з цього приводу Уряд?

      Я  вам скажу, що ми провели нараду з м'ясниками.

 В  тому  ж  Луганську  я  сказав,  як  би так зробити

 систему,  щоби  отут  дорогу  на  Одесу  повернути на

 Донецьк і Луганськ?

      Оце,   я  думаю,  оцею  системою  горизонтальної

 інтеграції  з  виходом  на  товаровиробника плюс дати

 режим  конкуренції  з  тими,  які  ходять  по селах і

 скуповують  худобу, щоб вони конкурували або залучити

 їх.  Оце  єдиний  вихід. Все останнє, якщо в ринковій

 економіці, буде носити запретний, як кажуть, характер

 і буде неефективно.

      Як  відомо  дотаційних  областей  на Україні 14.

 Закуплено 4, 6 мільйони тон зерна, в минулому році на

 цю  дату  було 10. Як планується вирішити цю задачу з

 багатьма невідомими?

      Я  вже відповів. Я відповів, дотаційні не тільки

 по зерну, а дотаційні областя є по м'ясу, дотаційні є

 по  цукру. Це вся система. І другого виходу немає, як

 регіонам  брати  ці  позиції  на себе, організувувати

 торгові дома, брокерські контори, диверські контори і

 займатися цією проблемою.

      Чому   Уряд   не   профінансував   згідно  своїх

 обов'язків    перед    виробниками   сільгоспродукції

 держконтракту 1995 року?

      Я  вам  сказав,  що  то що для Уряду треба 5, 5,

 воно   практично  профінансовано.  Тільки  повернення

 бюджетної позички затримається, то це кредит дадуть.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.          Не чути.

      5, 5 мільйона тонн -це для державних споживачів,

 для  бюджетних споживачів, а то продовольчі фонди -це

 для місцевого споживання. Кожному в області доведено,

 є   кошти,   як   нема   там,   так  є  тут.  Давайте

 мобілізовувати й шукати. Нема, щоб в бюджеті тут,  що

 в  бюджеті  області районної і в комерційні структури

 давайте  залучати.

      Хто  в Уряді захищає колгоспи, КСП, радгоспи від

 посягнень   регіонів  на  продукцію,  не  включену  в

 держконтракт. Наприклад, безплатно відбирається 30-35

 відсотків    цукру,    соняшника    для    реалізації

 адміністрації? Я  такого не знаю, але я ...

      ГОЛОВА.    НЕ чути.

      САБЛУК П.Т. Зараз.

       такого   не   знаю,   але  знаю,  що  заводи  і

 господарства   домовляються   і   в   залежності  від

 нормативних  витрат  по всьому технологічному процесі

 на  вирощування і переробку переробникам припадає 30-

 35 процентів.  І це нормально, я вважаю...

      (Шум в залі)

      То тоді  це совпадєніє з процентом.

      Коли   закінчиться  свавілля  з  ціноутворенням?

 Навіть отримують урожай 40-45 центнерів зернових, 20-

 25  центнерів  соняшника,  500  буряка, виробники  не

 можуть  розрахуватися?  Не згадаємо навіть розрахунки

 за газ,  соцкультбит.

      Це  та  злополучна  проблема,  я  вам  скажу, що

 сільське   господарство  сьогодні  вирочкою  покриває

 витрати тільки на 70 роцентів. І якщор ми цей паритет

 (а   ми   кажем:  середньогалузева  собівартість  -це

 мінімальна ціна, а якщо нижче мінімальної ціни -то це

 збиток),   і   якщо   ми  цей  паритет  (а  ми  якраз

 розробляємо  сьогодні  програму, національну програму

 розвитку  сільського господарства і цією національною

 програмою, я надіюсь, що ми це питання (..........).

      Це    мене    запитували   Комісія   з   питання

 агропромислового комплекса, але в неї є ще запитання.

      "З  яких  міркувань  виходив  Уряд при заготівлю

 зерна,  якщо  всім  добре  відомо,  що  треба  10,  а

 закупили лише  4,6?"

      Я  вам  скажу,  люди  добрі,  що  ви  прийняли 2

 рішення.  Перше,  10  мільйонів тонн, а друге -під 10

 мільйонів тонн треба фінансування. Тоже ваше рішення.

 І  якщо по цьому другому рішенні не забезпечується 10

 мільйонів тонн, то на перше не треба його і нажимати.

 Через те, що виконуються  сьогодні  фінансування.

      А  якщо  10  мільйонів тонн, в нинішніх цінах це

 18...  180  трильйонів,  в  нинішніх цінах. А якщо ви

 дасте  вдале  80,  допустим,  трильйонів десь в межах

 цього,  то  80 поділіть на 180. Це десь 40 процентів.

 От  що заплатили -то й законтрактували. Така позиція,

 ринок.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      "За  яких причин у трьох областях одержано менше

 20 центнерів і скільки втрачено зерна при збиранні?"

      Ну  яка  причина?  Основна причина Харківщини 18

 центнерів,  Луганщини  16,  Запоріжжя в цих межах -ви

 знаєте, що засуха. Стихійні біди.

      Друга  причина, і це велика причина, -ви знаєте,

 ми...  як  десь  хтось  образно  сказав, що урожай не

 згорів,  а  значна  частина здохла від того, що немає

 добрив  фосфорних  і  так  дальше. Це є і ми сьогодні

 добрив вносимо мало, на жаль.

      "Що   зроблено  під  урожай  для  подолання  цих

 кризових явищ?" Скажу чесно, що крім того, що зорано,

 посіяно  даже  менше того, що треба більше ні... Ну в

 всякому  разі посіяно не менше минуцлого року. Добрив

 внесенно  значно менше.

      "Скільки  цукрового  буряку  може залишитися під

 снігом?"   Це   в   залежності  від  того,  як  будем

 працювати.

      "З яких міркувань виходив Уряд і ви особисто при

 призначенні    на    посаду    міністра    сільського

 господарства  людини,  яка  не  має певного досвіду і

 ніколи не працювала в виробничій сільгоспвиробництва?

      По-перше,   я  не  згоден,  що  вона  ніколи  не

 працювала.   Через   те,   що   він   працював   і  в

 господарстві, і в районі.

      По-друге, сьогодні на вершині Міністерства треба

 не стільки, може, технолога, як знаючого економічно і

 володіючого ситуацією людину, якій треба оці питання,

 які  ви ставите, відпрацьовувати, доводити до закону,

 до  указу  і  т.  д.  А  це  якраз  та людина, що цим

 володіє. Оцим я керувався в своїх, якщо осбисто я.

      "Чому   на   посаду   Голови  Комітету  харчової

 промисловості  призначено людину, яка знає лише єдину

 сторону всієї промисловості?"

      Я  вам  відповідаю:  дай  Бог,  щоб всі так були

 професіонально  обізнані,  як  він  обізнаний  в  цій

 єдиній справі. В єдиній справі. А якщо переробка піде

 на   інші   справи,   то  це,  дай  Бог  кожному,  це

 професіонал   з  високої  букви.  І  Голова  Комітету

 землеупорядної  служби  пропонується  (..........)  і

 іншої галузі сільського господарства.

      Контраргумент.  В  Бердичеві молокозаводом керує

 агроном.  Но,  дай  Бог  всім спеціалістам-молочникам

 досягти  того,  що  досяг  той бердичівський директор

 молокозаводу.

      Ще є запитання, вибачайте.

      Державність.  "Протягом  роботи  сесія Верховної

 Ради  13 скликання постійно вимагала введення податку

 на землю, як єдиного податку на сільськогосподарських

 виробників-землекористувачів.   В   результаті   його

 введення кожний землекористувач виплачував би податок

 у  трьох-чотирьох  центнерів  з  гектара  і ми б мали

 близько 12 мільйонів тон умовного зерна щорічно..."Це

 Ігор Рафаїлович Юхновський, я думаю, запитує.

      Ну,   по-перше,   я   вам  скажу.  3-4  центнера

 безплатно - це не той метод.

      По-друге, це повернення -натуральний податок -до

 рабовласницького  способу із'ятія. Через те я считаю,

 що  і  податкова  політика  повинна  будуватися через

 вартісні співвідношення і еквіваленти.

      І  через  те  ми оцінили сьогодні землю, в нас є

 вартість землі. І тепер, відштовхуючись від вартості,

 ми  повинні  підійти  і  до  податкової  політики.  І

 частину  направити  на  Держконтракт  і до податкової

 політики в цілому земельного податку.

      Питають, про що відповісти, чому в цей критичний

 період  Уряд  не  хоче  проводити з державних ресурсів

 видачу паливно-мастильних матеріалів. Василь Іванович

 відповідав.

      Я вважаю, що сьогодні ми не повинні не тільки по

 лінії     Украгротехсервісу,    а    й    по    лінії

 нафтопостачання,  і  все  сконцентувати,  щоб  нафта,

                        - 100 -

 горюче пішли до пального.

       У  нас  сьогодні  немає  більше  відповідальної

 задачі,  я вважаю, це як соняшник, це як кукурудза, і

 цукровий буряк.

      Якщо зберем, то будемо чимось володіти.

      Це питав депутат без підпису.

      Ямковий:  какие  меры принимает правительство по

 обеспечению  сельхознефтепродуктами  для  обеспечения

 уборки свеклы? Евтухов видповидав.

      Планирование   закупок  со  стороны  государства

 сахара для обеспечения городов... Я відповідав.

      Питання   Чижа:   Верховна   Рада   України  при

 затвердженні   бюджета   на   1995   рік  передбачила

 достатньо  коштів  на  закупку  10 мільйонів тонн. На

 жаль,  недостатньо  на 10 мільйонів тонн -1-мільйонів

 тонн помножте на сьогоднішні ціни, взнайте у міністра

 фінансів, скільки передбачено бюджетом і співставте...

      Чому   вами  не  відпрацьована  чітка  концепція

 розвитку  АПК?  Я  не  хотів би вступати в дискусію -

 концепція    відпрацьована,    є    дві    принципові

 неузгодженості. З однієї сторони, з оцінкою землі...,

 в   земельних  відносинах.  І  з  другої  сторони,  з

 баченням  досягнення  паритетності  цін. Паритетності

 цін.  Тут  ще Степенко каже, що... намікає, що десь є

 непорозуміння.  Я  б цього не сказав -Президент своїм

 Указом  створив  комісію  на  чолі  зі  мною,  і якою

 зобов'язано  до  1  січня,  до кінця року розробити і

 концепцію, і програму. План-проспект складений, групи

 сформовані,  вчені-аграрники  України  зібрані  і всі

 працюють. Якщо буде бажання комусь допомогти в цьому,

 в цій справі - я буду вдячний.

      У мене все.

      ГОЛОВА.  Я хотів вас запитати. У нас є список до

 попереднього  доповідача. Будемо ним керуватися чи по

 новому?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      По новому, так? Будь ласка, запишіться, хто хоче

 задати  запитання.  Поки  будете  записуватися, Петро

 Трохимович,  у  мене  коротеньке  запитання. Вчора на

 Президії  це питання обговорювалося. Ви кажете: немає

 катастрофи.  Катастрофа  є, в принципі, тому що посів

 зджійснюється   без   мінеральних   добрив,  тому  що

 сьогодні  чим господарство більше виробляє продукції,

 тим  воно  більше збитки наносить, нема чим завершити

 осінні  польові  роботи,  нульова  рентабельність  по

 виробництву  цукру і так дальше... Тобто, вирізається

 скотина  і  тому  подібне...  Проблема  є,  і  ознаки

 катастрофи  повні. Треба вживати заходи, але я думаю,

 що ви над цим будете працювати.

      Окреме  питання.  Контракти  підписує  держава з

 господарством,   а   потім   відмовляється  від  умов

 контракту.  Є  приклади  конкретні.  От в районі 3, 5

 тис.   підписаний   контракт  на  поставку  гібридної

 кукурудзи.  А  тепер  держава  каже, будемо брати 500

 тонн і все.

      Що далі?

      САБЛУК. Олександр Олександрович, я за те, і

 ми  в  Постанові  Кабміну  передбачили,  що виконання

 контрактів  було  першочерговим.  І під ці контракти,

 які  є, вчора на Раді регіонів вирішили знайти кошти,

 щоб  оплатити  те,  що  заключено в контракті. Тільки

 після   того,  як  будуть  виконані  контракти,  буде

 дозволено    через    біржу,   реалізацію   продукції

 господарствам  чи  торговим  домам,  куди  воно цього

 захочуть.  Але, сама постановка питання порядку того,

 що  державний  контракт,  це державний контракт, його

 треба виконати в першу чергу. Так поставлено питання.

      ГОЛОВА.  Ні,  так мова йде про те, що держава не

 виконує   свої  умови.  Тобто,  вона  не  хоче  брати

 продукцію,  яку  домовелась, підписала контракт на її

 виробництво.

      САБЛУК.  Ну  чого  ж  держава  не  виконує,

 Олександр  Олександрович?  Держава виділила кошти і в

 обсязі  тих  коштів,  які передбачені в бюджеті, вона

 направела   на   держконтракт.  А  якщо  кількість  і

 вартість  неспівпадає  у  зв'язку з інфляцією, це вже

 друге  питання.  Кількість ї вартість. Я повторюю, 10

 млн.  тонн  хліба,  це  180 трильйонів карбованців, в

 бюджеті  значно  менша  сума.  Ось  треба  і приймати

 рішення.  Де  шукати  чи емісійний чи інфляційний, чи

 розервовувати.  Якщо  ми хочемо мати 10 млн. тонн, то

 це треба шукати кошти.

      ГОЛОВА. Сизенко.

      СИЗЕНКО.   Александр  Александрович,  я  передаю

 слово Масенко, представителю нашей фракции.

      МАСЕНКО.

      Шановний  Петре  Трофимовичу,  послухайте, я вам

 охарактеризую ситуацію, а ви дайте відповідь.

      Верховною  Радою  прийнята  постанова про те, що

 сільськогосподарська продукція, яка продана в рахунок

 держконтракту   і   держзамовлення   не  обкладається

 податком  на  добавлену  вартість.  Але ж гроші за цю

 продукцію    так    же    ніхто    і    не    платить

 сільськогосподарським    товаровиробникам.   А   якщо

 виробник   заключив   по   бартеру   умову   там   із

 Украгротехсервісом і іншими організаціями на поставку

 запасних   частин   паливномастильних  матеріалів,  в

 такому  разі  це  вже  Кабінет  Міністрів так трактує

 постанову,  що  податок на добавлену вартість повинен

 сплачуватись.  Як  ви вважаєте, розумний це підхід чи

 не  розумний,  і  чи  не  можна його привести в якусь

 вітдповідність  з  вигодою для сільськогосподарського

 товаровиробника?

       САБЛУК.  По  першому  питанню ви праві, що

 все,  що  йде в держконтракт без податку на добавлену

 вартість,  в  тому  числі на відповідальні збереження

 під держконтракт. Тут ви праві, я підтримую, я думаю,

 Мінфін  цю  помилку,  яку було телеграмою направлено,

 виправить.

      Відносно    посередників.    По-перше,   повинен

 сказати,  що ми вважаємо, що коти повинні йти в першу

 чергу  господарствам  чи фермерам, а не посередникам.

 Через  те,  що  ми  через  посередників до цих пір не

 можемо  забезпечити  ті  аванси,  які ми видали. Вони

 пішли  через  пальне,  через  лізінг,  через  запасні

 частини.  І  до  сьогодні  йдуть  звірки  до  окремих

 господарств.

      Якщо це посередницька структира і предає зерно в

 рахунок  держконтракту,  я би вважав, що тоже тут ПДВ

 така   ж   позиція   повинна   буда,   як   прямо   з

 держконтрактом.  Тут  якщо  таке  є,  я  думаю,  ми з

 Мінфіном цю позицію вирівняємо, вивчимо і вирівняємо.

 Це  все  рівно,  що  оці  таможенні  збори  тоже  при

 поставкі,  завозки  техніки  на пальне і все останнє,

 хто  як  хоче  так толкує цю позицію. Хто думає, якщо

 йде  в Держконтракт позиція повинна бути одинакова. Я

 з вами...

      ГОЛОВА.  Я  прошу  з місьця не вигукувать. Петро

 Трохимович, будь ласка, трошки короче відповідайте. Я

 прошу  всіх  депутатів, не використовуйте присутність

 тут  членів  Кабінету Міністрів для вирішення питань,

 що  стосуються  конкретних  округів  тощо.  Ви можете

 зустрітися  в  будь-який  час.  Зараз не відволікайте

 увагу  депутатів.  Я  прошу, Анатолій Варфоломійович,

 Петро  Кузьмич  потім,  будь  ласка,  потім. Зараз не

 заважайте  Кабінету  Міністрів  слухать  відповіді на

 запитання.

      Прошу Аксененко, будь ласка.

      АКСЕНЕНКО С.І.

      Я  прошу  передать мое слово депутату Черенкову,

 253 округ.

      ГОЛОВА.  Черенков прошу.

      ЧЕРЕНКОВ О.П.

      Федор  Трохиомвич,  у  меня  первый  вопрос -это

 касается  652  Постановления. Я так думаю, что вы, не

 без  участия  вашего  оно  издано. Так почему Кабинет

 Министров  счел  необходимым  нарушать законы? Три по

 крайней мере: Закон "О приоритетности развития села",

 Закон     "О     коллективном    сельскохозяйственном

 предприятии",   Закон  "  О  предприятии".  Это  один

 вопрос.

      Другой   вопрос.   Всем   известно,  что  молоко

 закупается  в  хозяйствах  по  12  тысяч  за литер, а

 продается  по  48.  При  чем  жирность  то  там 3 и 4

 базесная,  а продается 2, 5. Что вы сделали для того,

 чтобы     эта    разница    попала    непосредственно

 производителям?

      Аналогичный   же   вопрос  и  по  зерну.  По  10

 миллионов закупили, а сейчас цена на хлеб 60 тысяч за

 буханку.   Тем   более,  что  я  знаю  выход  и  знаю

 затратную  переработку. Они существенно отличаются от

 тех, которые нам пытаются навязать.

      И    другой   вопрос.   Это   касается   вообщем

 ценообразования. Если государство берет ответсвеность

 на себя диктовать сельскохозяйственным производителям

 цены  на зерно, то почему оно не берет диктовать цены

 на  энергоносители  в частности? И как можно отвечать

 людям, которые приходят и выключают свет у работающих

 крестян, имея 20 миллионов зарплаты -это элекстрики с

 РЭСов,  а у начальников по 30. А крестьяне не получаю

 по   четыре  месяца  зарплату.  Поэтому  эта  отрасль

 стабильно  работает,  потому  что  они  рабы. Так вот

 рабство  это  нужно как-то оберегать нас, крестьян от

 этого  рабства,  а не просто выдавать за.............

 достижение.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Я  ще раз прошу, которше говоріь, будь

 ласка, дві хвилини замість однієї хвилини. Я змушений

 виключати.

      САБЛУК. Я вибачаюсь, я не почув питання.

      ГОЛОВА. А?

      САБЛУК. Я не почув ні одного питання.

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Будь  ласка.  Ще  раз

 Черенков,   коротше  за  30  секунд  скажіть  те,  що

 говорили 2 хвилини.

      ЧЕРЕНКОВ

      Почему    Кабинет    Министров    нарушил    652

 Постановлением    Законы    "О    предприятии",    "О

 приоритетном  развитии  агропромыслового  комплекса"?

 Это первый вопрос.

      Что  делает  Кабинет  Министров  чтобы  уйти  от

 разницы.  Молоко продается хозяйством по 12 миллионов

 за  тонну,  а в розничной торговле -48? Хотябы на эти

 вопросы.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Дайте відповідь на таке запитання. Чому

 молоко  закупляється  в  господарствах по 12 тисяч, а

 продається по 48? І чому ця різниця не йде на користь

 товаровиробника?

      САБЛУК.  Відповідаю.  тепер понятно. Це то,

 що  я  казав. Необхідність горизонтальної інтеграції.

 Да,  сьогодні собівартість молока 27 мільйонів  тонна

 в  середньому по Україні, масло заводи купують по 10,

 а  в торгівлі по 35. 35 мінус 10 -дельта. І цю дельту

 беруть  ті  люди,  які  до  молока менше всього мають

 відношення.  Через  те я й кажу (це ви знаєте), через

 те я й кажу: "Давайте..."

      (Шум в залі)

      Так  я  відповідаю.  Уряд  там,  де  депутати на

 місці. Де депутати на місці.

      ГОЛОВА.  Петро  Трохимович!  Я  хочу сказати, що

 така  ситуація  у  всіх  округах,  до  речі,  у  всіх

 округах.  І  функція  депутата зводиться до того, щоб

 писать  Закон  тут,  а  не  організовувать  переробку

 молока  у  окрузі.  Це треба, щоб усі розуміли. Але я

 прошу  конкретно...  на  конкретне питання -конкретну

 відповідь. Будь ласка.

      САБЛУК.   Якщо...  я  в  дискусії.  Якщо  в

 Бердичів... якщо в Бердичеві організували цю справу і

 фірмову торгівлю...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      ГОЛОВА. Будь ласка, увага. Увага.

      САБЛУК.  Я  відповідаю  так,  як ви хочете.

 Давайте. Ми  провели нараду.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  Я  прошу  ще  раз.  Увага. Не кричіть з

 місця.

      САБЛУК.   Я  в  Донецьку  провів  нараду  з

 молочною    промисловістю,   з   молокопереробниками.

 Поставили  задачу  і ми негайно створимо оризонтальні

 інтеграційні структури навколо 536 заводів молочних з

 тим,  щоби  ото,  що  ви питаєте оцю дельту, пішла на

 користь товаровиробника. Такий ми бачимо перший хід.

      І  другий  хід  ми  будем  родити,  щоб  досягти

 паритетність   між  товаровиробником  і  переробником

 через паритету цін.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Про  підпримку  цін  і  доходів  на основні види

 продукції . Особливо на молоко. Це  проблема є.

      ГОЛОВА. Білоус, прошу.

      БІЛОУС В.О.

      317 виборчий округ, місто Полтава, голова спілки

 офіцерів  України.

      САБЛУК. Я не чую, що ви говорите.

      БІЛОУС  В. О. Шановний доповідачу! Скажіть, будь

 ласка...  Скажіть,  будь ласка, чи приймали ви участь

 особисто  в  підготовці Указу Президента про паювання

 землі,  який  вийшов в серпні 1994 року? Якщо так, то

 яка  участь  вашого міністерства в розробці механізму

 та втілення його в життя по виконанню цього Указу. Це

 перше запитання коротеньке.

      І   друге.   Як  ви  нідносетесь  до  того,  щоб

 офіцерам,  які прослужили 20 і більше років в Збойних

 Силах  надавати земельну ділянку, яку визначити... ну

 міністерство може визначити, безкоштовно. Дякую.

      САБЛУК.  Перше.  Я...  Я  приймав  участь у

 розробці  Указу  Президента про паювання земель. Я це

 приймав  з  одної  позиції,  про  яку  ви  ставите це

 питання.

      Якщо  ми  стали на шлях ринкової економіки, я це

 не  раз  казав, то ринкові відносини повинні охватити

 всі  складові  економіки,  в  тому  числі  і земельні

 відносини.   Якщо   ми   цього  не  зробимо,  то  цей

 диспаритет,  то  ця  фінансова  удужка буде ще більше

 посилюватись  через  те,  що  ми  знаємо, що формують

 витрати,   витрати   в  сільському  госопдарстві  три

 фактори:  земля,  фонди  і  люди. І якщо ми не будемо

 враховувати  землі в витратах, то ми ніколи не будемо

 управляти  ринковою  економікою.  Це  моя  принципова

 позиція, я її відстоював і буду відстоювати.

      Відносно того: паювати чи не паювати. Це приймає

 колектив.  І якщо хоч один, виписується сертифікат, і

 якщо  хоч  один,  який взяв в колективну власність, з

 тих членів, які є, хоче вийти з колективу, він це має

 право  по  законах  людських. І маючи вартість землі,

 знайшовши еталон і гектар, ми повинні його цю просьбу

 задовольнити.

      Я  далекий  від  думки,  що  там  все ще докінця

 відпрацьовано.  Але  схема  вибрана:  оцінити  землю,

 передати  в  колективну  власність і рухатися дальше.

 Створити  як  ціноутворюючий  фактор і находити, дати

 можливість   людям   господарювати   краще.  Оце  моя

 позиція.

      ГОЛОВА. Жовтяк.

      ШЕВЧЕНКО В.Ф.

      Шановний  пане  віце-прем'єре, Шевченко Віталій,

 Фастівський округ, я перейняв слово в Жовтяка.

      Питання  такого  плану.  В  цьому  залі торік ми

 приймали  постанову  на виконання нашої постанови про

 подолання кризових явищ в агропромисловому комплексі.

 У  якій,  зокрема,  було  вирішено, що до 1-го грудня

 прийняти       комплексну      програму      розвитку

 агропромислового  комплексу.  Зайве  говорити,  що її

 чекають  тисячі господарств. Але ми тим самим підвели

 фермерів,   які   чи  очікували  на  розробку  їхньої

 програми, а потім були підкуплені тим, що їхній пункт

 також   буде   включено   в   цю   агро...   загальну

 агропрограму окремим пунктом.

      Скажіть  будь  ласка,  де  та  програма,  яку до

 першого  грудня мав підготувати Кабінет Міністрів, та

 інші служби.

      Чи  взагалі  вона  буде.  Якщо буде, то коли, чи

 можливо десь знаходяться якісь наоопрацювання до цієї

 конче  необхіджної програми, щоб можна було прийти до

 цих  людей, подивитися, в якому напрямку рухається ця

 робота. Дякую вам.

      САБЛУК.  Я вже скажав, що Указом Президента

 створена   комісія   по   відпрацюванню  національної

 програми   розвитку   сільського   господарства.   Ця

 програма  повинна  бути  підготовлена  до кінця цього

 року.

      І  тут,  як  кажуть,  "Не  было  б  счастья, так

 несчастье..."   Програма   уряду...   а  ця  програма

 Національна   буде   в   розвиток  програми  уряду  і

 базуватися  на  програмі  уряду,  на розділі аграрної

 реформи.  Я  вже  сказав,  що  план-проспект  є, люди

 зібрані,  а  все  те, що напрацьовано, звичайно, буде

 проінвентаризовано   і  враховано  (в  тому  числі  й

 фермери) при відпрацюванні Національної програми.

      ГОЛОВА.  Ратушний.

      РАТУШНИЙ М.Я., 361 виборчий округ.

      Петро  Трохимович,: я розумію, що це питання не

 лише  до  вас -напевно, до всього уряду... Я все-таки

 як  депутат  від  сільськогосподарського  округу, від

 села не зрозумів, чому уряд не виплачує виробникам по

 контракту гроші? Чому депутату треба ходити (як я вже

 ходив  до  вас там) по своєму Збаразькому району, щоб

 вони   були   виплачені?   Ну,  добре,  вони...  піде

 депутата, будуть виплачені...

      Друге.  Чому  справді в районах, які здали, 100%

 виконали   контракт,   чому  проводиться  відключення

 електроенергії? Це я знаю, що ці питання вже звучали,

 але  все-таки  я  відповіді  на них не почув і ще раз

 ставлю.  Чому?  Чи не може це призвести до того, що в

 Програмі   уряду   записано:   "Добитися   ефективної

 інтеграції  агро-промислового  комплексу  в  Світовий

 продовольчий  ринок",  що  ми  доб'ємося так, що отут

 будуть шинки з Хайфи, салати з Голандії, а українське

 сільське    господарство   буде   добите,   розвалене

 остаточно?..  Може,  в  тому  суть "великого плану"?!

 Реформування сільського господарства...

      Дякую.

      САБЛУК П. Т. Ну, ви ж знаєте, в якій ситуації ми

 живемо...     Протиріччя...    Треба    платити    за

 електроенергію  -немає  коштів...  Ось  і вишукуються

 кошти. Друга справа, що є перегиби в цій ситуації, то

 їх треба ліквідовувати. Я вже про це говорив.

      А  відносно  того,  що  є  засилля  імпортованих

 товарів,  то  це  наслідок тієї нашої... ну, науково-

 технічної  відсталості,  як  хочете... Я це ставлю на

 перше місце. Якщо ми не дамо обладнання під переробку

 сервісових...  сервіс,  щоб  ми  вийшли  на зовнішній

 ринок, нічого, ніякі нас методи не допоможуть.

      ГОЛОВА. Останнє запитання. Москаленко.

      МОСКАЛЕНКО

      Петро Трохимович, ви у своїй промові сказали про

 те,  що  Уряд  буде  закупати технологію, техніку для

 виробництва  насіння,  посівного  матеріалу і т. і. Я

 вважаю,  що  це  правильно,  замість  того, щоб вести

 готову  продукцію,  треба  тут на місці нам виробляти

 самим  цю  продукцію.  Але,  сьогодні  в  нас  вже  є

 зарубіжна  технологія,  яка  виробляє  цю  продукцію,

 зокрема, я маю на увазі Растовську опитну станцію, де

 накопичилось  багато  посівного  матеріалу,  зокрема,

 кукурудзи  500 тонн гібридної, соняшника 400 тонн і в

 асортименті  дуже  багато  цієї продукції. І декілька

 років   вже   лежить   невикористана   ця  продукція.

 Югославська   технологія,   югославське   обладнання,

 долари  заложені, а люди, які це виробляють, сьогодні

 без заробітної плати.

      Тому, мабуть, недостатньо тільки закупити, треба

 ще й керувати цим процесом? Дякую!

      САБЛУК.   Я   згоден  з  вами,  що  ми  всі

 привчились виробляти, а ще й небагато вміє торгувати.

 В  тому  числі  і  на  внутрішньому  і на зовнішньому

 ринку.

      Так  ось, якщо ми не даємо магазинів під фірмову

 торгівлю,  і не даємо можливість переробники виходити

 на  внутрішній  ринок,  якщо  в нас немає упаковочних

 матеріалів,  з  яким би ми вийшли на зовнішній ринок,

 оце в цьому і проблема. А якщо в конкретному випадку,

 то  насінева кукурудза, правильна наше насіння завжди

 попитом  користується  і  я  згоден,  якщо  тут  є де

 урядовці,  я  дам  доручення  з  тим,  щоб  в кожному

 конкретному  випадку санітарно розібралися і вирішили

 цю проблему.

             (Шум у залі)

      ГОЛОВА.  Почекайте,  для  уточнення давайте так,

 зараз  записанийй  Парубок  на  моніторінг,  він  так

 само... Сікало  записаний на моніторінг...

             (Шум у залі)

      ГОЛОВА. Якщо дозволять депутати, будь ласка. Хто

 за  те, щоб Даниленку дати слово на запитання?

      (Йде голосування)

      Будь  ласка,  тільки  1 хвилина максимум. Ви теж

 підготуйтесь  до відповіді, теж 1 хвилина.

      ДАНИЛЕНКО.  Анатолій Степанович, я вам уточню, в

 мене офіційне зведення.

       ___________.  Це  мій час забрав ...

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, говоріть скоріше...

       ДАНИЛЕНКО.  Петро Трофимович, шановні колеги,

 я  хотів би уточнити, Перто Трофимович сказав про те,

 що  в  нас  в  цьому  році  урожай  зернових, якщо ми

 зберемо кукурудзу, буде  на рівні 1994 року.

      На  рівні  1994  року  неврожайного.  Але ми всі

 знаємо,  що  хліб у нас був з 1993 року перехідним, і

 ми  сьогодні  знаємо,  яку  ми  закладаємо основу під

 урожай  1996  року. Я хотів би, щоб Уряд, і ви, Петро

 Трофимович, звернули на це увагу.

      Друге  питання.  Ми сьогодні збираємо 8-10 тисяч

 гектарів  цукрового  буряка  за день. Більше мільйона

 сьогодні  не зібрано. При такому темпі, і не селяни в

 цьому  винуваті,  мибудемо  збирати  буряк цей біля 4

 місяців! Що ми робимо, куди ми йдемо?

      І ще я хотів би уточнити, Петро Трофимович, і до

 вас, Петро Кузьмич, 30% сьогодні надходить з бюджету,

 який ми прийняли закон на 1995 рік бюджет, надійшло в

 агропромисловий    комплекс.    Хто   за   це   поніс

 відповідальність, хто буде відповідати? Чому сьогодні

 агропромисловий  комплекс по залишкових статтях як ми

 оце  його фінансуємо.

      ГОЛОВА. Все.

       ДАНИЛЕНКО.  Нє,  нє ще одне. Ще одне, якщо ви

 дозволите,  про  постанову  652. Я хотів би попросити

 Євгена Кирирловича і вас Петро Трохимович, її негайно

 потрібно  відмінити,  за  неї  забутися. Тому що вона

 засновує за............. товаровиробнику. Дальше, так

 працювати  у  цих  умовах, що не надається допомога з

 боку держави агропромисловому комплексу, не можна.

      Спасибі за увагу.

       САБЛУК.  Я відповідаю Анатолій Степанович.

 По  інформації в нас сьогодні перехідних запасів є

 3.  4  мільйона  тонн.  3.  4.  Можу  по видах. Жита,

 скільки пшениці, проса, гречки, все це в нас є. І ми,

 коли враховуєм.... ГА?

      Перехідного   є.   Овес,   все   ось  тут.......

 інформації є. Значить, коли ми складаєм баланс потреб

 і ресурсів, ми все це враховуєм. В нас сьогодні, якщо

 хочете,  проблема  пшениці.  Нам  треба закупити 3. 6

 мільйони  тонн  пшениці,  щоб  ми  жили від урожаю до

 урожаю.  І  цих  3.  6  повинні  закупити обласні, за

 рахунок  консолідованого  бюджету областей. Пшениця є

 на   селі.  12.  8  мільйона  тонн.  Оце  повинні  ми

 подивитися і зробити.  Це перше.

      Друге.  Я  розумію  вас,  як  відповідального за

 аграрний  сектор,  я  вам  сказав і зараз кажу. Що ми

 сьогодні  посіяли  озимих 6 мільйонів 230. В минулому

 році  було  6  мільйонів 460. Хотіли ми посіяти 8, 9.

 Якщо  в  південі областя дощі пішли, я надіюсь, що ще

 мільйон ми посієм.

      Відносно   цукрового   буряка  і  соняшника.  Ми

 повинні  зібрати... В минулому році зібрали 920 тисяч

 гектарів  на  цю  дату,  в  цьому році -770. Але ми в

 цьому  році (я вже сказав) плюс 164 тисячі валу  маєм

 проти  минулого  року при менших площах. Десь в площі

 програєш,  а  в  валі  виграєш, природньо це наносить

 корективи в площу і вал, бо все ж треба перевезти.

      Така   сама   ситуація   з   цукровим   буряком.

 Урожайність  у  нас плюс 24 центнери, ми вал майже на

 минулорічний, а по площі ми збираємо менший. Через те

 це ми пловинні вряхувати корективи своєї роботи і то,

 що ви кажете, обов'язково зробити. Я інакше не бачу.

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      Я  думаю, ми введемо таку практику, вірніше вона

 передбачена  порядком роботи Верховної Ради. Щомісяця

 йдуть  дні  Уряду.  І  тому  аналіз  інформаціїю  від

 представників  Кабінету  Міністрів буде враховуватися

 при  підготовці  наступних  днів  Уряду, і тоді можна

 буде  робити  відповідний  моніторинг стосовно тих чи

 інших питань.

      Я  думаю,  що  це  потрібно  буде робити, щоб не

 складалося ні в кого думки про те, як у тій приказці,

 що  ми  всі багаті і все у нас є. Так що, будь ласка,

 Петро  Трохимович, треба готуватися до наступних днів

 Уряду,  але  зробити  те,  що  обіцяли.  Будь  ласка,

 зробіть.

      САБЛУК  П.  Т.  В  мене офіційна статистика, я ж

 не...

      ГОЛОВА. Ну звичайно. Сідайте, будь ласка.

      Роман Васильович Шпек, прошу.

      Прошу депутатів уваги.

      Роман  Васильович,  вам  скільки  часу  треба на

 вступне слово?

      ШПЕК Р.В.

      До 20 хвилин.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, до 20 хвилин вступне слово.

 Будьте уважні.

      ШПЕК Р.В.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні   депутати!  Питання  стабілізації  життєвого

 рівня   населення   в   умовах  сьогодення  дійсно  є

 найболючішим.  Особливо  тому, що це торкається наших

 батьків,  людей  похилого  віку,  ветеранів  праці та

 війни.

      Я  хочу запевнити всіх, хто мене чує, що в Уряді

 сьогодні  не знайдеться жодного, хто б не погодився з

 необхідністю   вирішення   питань,   які  ставить  ця

 категорія населення.

      Уряд  глибоко  розуміє те, що в умов інфляції ми

 зобов'язані   робити   корекцію   доходів  населення,

 виходячи  з  зростання споживчих цін. Уряд робить все

 можливе  від  нього,  щоб  в межах наявних фінансових

 можливостей   в   першу  чергу  вирішувати  соціальні

 питання,  хотя це негативно впливає і на інвестиційні

 процеси та процес  структурної перебудови.

      Економічна  політика  держави (..........) рівні

 визначається  в значній мірі засобами використання її

 валового  внутрішнього  продукту. Розвиток виробничих

 сил залежить, перш за все, від насиченності народного

 господарства  необхідними  засобами  виробництва, від

 процесу виробничого накопитчення.

      Слід    визначи,    що    споживання    валового

 внутрішнього  продукту  у  країні  залишається досить

 великим.  Великою  залишається частка вартості праці,

 заробітна  плата  плюс  соціальні  виплати в валовому

 внутрішньому   продукті,   яка   перевищує  понад  50

 процентів.

      Це  ні  в  якій  мірі  не  свідчить  про високий

 життєвий  рівень.  Це  свідчить  про  низький  рівень

 виробництва.

      Одне   з   основних   завдань   макроекономічної

 політики полягає зараз в збільшенні швидкості процесу

 виробничого  накопичення,  доведення  його  до рівня,

 достатнього для блокування деградації виробничих сил.

 Вирішення  цієї  задачі може бути досягнуто на основі

 радикальної зміни, характеру споживання національного

 доходу,  зменшення  його  невиробничого споживання та

 збільшення за рахунок цього споживання виробничого.

      Для   цього  в  ході  реформування  економіки  і

 забезпечення     всім     підприємствам    можливості

 самостійного  та вільного господарювання слід в першу

 чергу   створити  умови,  які  б  сильно  зацівлювали

 підприємства не тільки в маскимілізації прибудку, але

 й   в  приорітетному  його  використанні  на  потреби

 розширеного  виробництва.  Тільки  те,  що  може бути

 створене  з  одною  чи з другою ідеологією, може бути

 розприділене.  Але  нестворений  продукт  нам не дано

 ділити.

      Зараз     ситуація    характеризується    такими

 показниками:  в  червні  вартісна величина середнього

 сукупного  доходу,  що  дає право одержання допомоги,

 була  підвищена  на  21%.  Загальний індекс зростання

 споживчих   цін   при   цьому  прогнозувався  20%.  В

 основному   ці  параметри  були  досягнуті  в  серпні

 місяці.   За  цей  період  пенсії  були  підвищені  в

 середньому  на  30%,  грошові доходи населення зросли

 більше, як в 1,5 раза, середня заробітна плата- в 1,4.

      Темп інфляції за травень-серпень складав 21%.

      В  зв'язку  з подальшим зростанням споживчих цін

 виникла   необхідність   збільшити  фіксовані  доходи

 населення,   в   тому   числі   пенсії,   допомоги  і

 компенсації.

      Виходячи  з  реальних  можливостей  і автономіки

 пропонується  встановити  в жовтні 1995 року величину

 середньодушового  сукупного  доходу,  що дає право на

 одержання  допомоги,  в  розмірі 2 мільйони 600 тисяч

 карбованців на місяць, тобто збільшити на 22%.

      Проект  Постанови Верховної Ради з цього питання

 підготовлено, передано в Верховну Раду.

      Звертаю  вашу увагу на те, що сукупний доход, що

 дає  право на одержання грошової допомоги, 2 мільйони

 600  тисяч  карбованців перевищує половину рівня межі

 малозабезпеченності  або складає точно 52% проти 48 %

 в  червні.  Це  свідчить  про те, що Уряд поступово в

 межах    фінансових    можливостей    виконує    свої

 зобов'язання,  поступово  наближує мінімальний рівень

 соціальних  гарантій  до  межі малозабезпеченності. В

 цьому напрямку ми працюватимемо і надалі.

      Користуючиьс   нагнодою,   повідомляю   вам,  що

 напередодні Уряд прийняв рішення про підвищення рівня

 державних гарантій.

      Зокрема,  мінімальна  пенсія  за  віком у жовтні

 підвищується  з 2 мільйони 100 тисяч карбованців до 2

 мільйони 600 тисяч карбованців або на 22%.

      У  таких  же  параметрах  збільшується  державна

 допомога  сім'ям  з  дітьми,  особам, які постраждали

 внаслідок  Чорнобильської  катастрофи, безробітним, а

 також    стипендії,   заробітна   плата   працівників

 бюджетних   установ   і   організацій   і  соціально-

 культурної  сфери,  освіти,  науки, охорони здоров'я,

 соціального  захисту,  спорту,  архівів,  працівників

 обслуговуючого  персоналу,  сільського  господарства,

 ветеринарної   медицини,   рибного  господарства,  та

 системи  Держкомгідромету. На яких не поширюється дія

 законів  України, щодо встановлення середніх ставок і

 посадових   окдадів   на   рівні   промисловості  або

 народного господарства.

      Невідкладною  проблемою  для Уряду, яка потребує

 вирішення,    є   рівень   пенсійного   забезпечення,

 населення.

      Ми  слідкуємо,  щоб при такому значному дефіциті

 ресурсів,  мінімальні  розміри пенсії зростали більше

 випереджаючими темпами ніж Фонд оплати праці.

      За  останні  два  роки середня заробітна плата в

 народному господарстві зросла в 10 разів.

      За  цей   же  час  розмір мінімальної пенсії за

 віком  збільшився майже в 16 разів, а максимальної -в

 7.  Таким  шляхом  ми  змушені  йти, першу чергу, для

 того, щоб підтримати людей з найнижчим рівнем пенсії.

      Однако...   На  жаль,  ці  темпи  ми  не  можемо

 зберегти  для всіх пенсіонерів. Проблема реформування

 пенсійного  забезпечення назріла і без системних змін

 в   цих  питаннях  значного  поліпшення  життя  наших

 пенсіонерів   ми   досягти  не  зможемо.  Уряд  готує

 пропозиції   щодо  реформування  системи  соціального

 забезпечення  населеня  в  цілому,  однак кардинальні

 зміни  будуть відбуватись в пенсійному забезпеченні в

 першу чергу. Завершується робота по підготовці пакету

 законів  з  цих  питань,  який  буде  внесено  на ваш

 розгляд.

      Неоподаткований   мінімум  доходів  пропонується

 зараз  збільшити з 1, 4 мільйона карбованців до 1, 7.

 А  також  суттєво  розширити  діапазон оподаткування.

 Уряд    сподівається,    що    прийняття   цього   (і

 підготовлений  відповідний  Указ  Президента внесений

 для прийняття), уряд сподівається, що прийняття цього

 Указу  сприятиме  підвищенню  платіжної дисципліни та

 легалізації особистих доходів громадян. Крім засобів,

 що  вже здійснені урядом для фінансового забезпечення

 прийнятих  раніше рішень, пропонується прийняти Закон

 про   патентування   деяких   видів   підприємницької

 діяльності,   проект   якого   буде   подано  урядом.

 Реалізація   його   норм   дозволить   спрямувати  на

 соціальні  витрати  більше  8  трильйонів карбованців

 додаткових бюджетних коштів.

      Шановні  народні  депутати,  після  того,  як  в

 червні Верховна Рада, виходячи з можливостей держави,

 затвердила  замість  межі малозабезпеченості величину

 сукупного  доходу, що дає право на одержання допомоги

 непрацездатним    особам,    ситуація   в   економіці

 залишається надзвичайно складною. Додаткових ресурсів

 до  казни не надійшло. Не з'явились такі можливості і

 перерозподіляти     кошти.     Скорочення    валового

 внутрішнього   продукту   в   певній  мірі  скоротило

 можливості  надходжень  до  бюджету.  Надходження  до

 консолідованого  бюджету складали лише 50% від річних

 призначень  за  8 місяців. За цей час, період видатки

 пенсійного   фонду   та   фонду   Чорнобиля  постійно

 перевищували  надходження  до  них.  Тому  чи логічно

 повертатись  знову  до  недавніх  розмов про межу, на

 адресу  якої  так  багато  слів  було сказано в цьому

 залі?!..

      Вартісна межа межі малозабезпеченості в середніх

 цінах   складає   близько  4,  8  млн.  крб.,  а  без

 квартирної плати, комунальних послуг та вартості газу

 близько 4 млн. крб.

      Як   свідчать   розрахунки   запровадження  межі

 малозабезпеченості   в   такому   розмірі  спричинить

 збільшення   бюджетних   витрат   на   200  трильйоні

 карбованців  з  розрахунку на місяць, а до кінця року

 690   трильйонів   карбованців.  Якщо  показник  межі

 малозабезпеченості   буде   запроваджено   в  повному

 обсязі,  то  вже в четвертому кварталі поточного року

 ми  будемо  не  в  змозі виплатити заробітну плату та

 соціальні   виплати  навіть  при  умові  призупинення

 фінансування  по  інших статтях бюджетів всіх рівнів.

 Ви розумієте, що це повний параліч фінансової системи.

      Етапи  прийняття  популістських рішень, коли при

 відсутності беземісійних джерел, механічне друкування

 грошових    знаків    призводило   до   розкручування

 інфляційної інфляції, ми проходили вже не раз.

      Тому,  Уряд  вважає  неможливим приймати в даний

 час   рішення   про   затвердження   вартісної   межі

 малозабезпеченості на згаданому рівні, і пропоную, як

 це  було в червні поточного року, встановити величину

 сукупного   середньодушового  доходу,  що  дає  право

 непрацездатним громадянам на отримання допомоги.

      В  умовах  поетапного  переходу  на нову систему

 плати  за житлово-комунальні послуги з 1 вересня 1995

 року,   населенням   відшкодовується   не   менше  40

 відсотків вартості послуг. Розмір квартирної плати та

 плати  за  комунальні  послуги, водо-теплопостачання,

 водовідведення   становить   в  обласних  центрах  за

 однокімнатну  квартиру  від  750  до  1 млн. 400 тис.

 крб., двохкімнатну -від 1 млн. 400 до 2 млн. 700 тис.

 крб., трьохкімнатна від 2 млн. до 3 млн.750.

      Відповідно  до  діючого  законодавства тарифи на

 комунальні     послуги     для     населення    водо-

 теплопостачання, водовідведення затверджується Урядом

 Автономної  Республіки  Крим,  облдержадміністраціями

 Київською, Севастопольською, міськими адміністраціями.

      Оперативні  дані  областей  про  рівень  тарифів

 свідчить  про  їх  значну  розбіжність.  Так  розміри

 тарифів   на   комунальні   послуги   для   населення

 коливаються на послуги водопостачання від 3, 3 тисячі

 карбованців  за  один  кубічний  метр  в  Запорізькій

 області   до   16,   3  в  Чернівецькій.  На  послуги

 водовідведення   від  2  тисяч  карбованцій  за  метр

 кубічний  в  Миколаївській  областях до 9 в Київській

 області.

      З   метою  пом'якшень  цінового  тиску  в  сфері

 житлово-комунальних  послуг  для  сімей з низькими та

 обмеженими  доходами,  Уряд,  починаючи з травня 1995

 року   запровадив   програму  житлових  безготівкових

 адресних субсидій.

      Протягом   останніх   5   місяців   механізм  її

 удосконалювався,  розширювався перелік послуг, на які

 субсидії  призначаються.

      Проведений   і   проводиться   зараз   перевірка

 діяльності  пунктів,  чи  центрів, надання соціальних

 субсидій.  За  останні  місяці  до  служб  по наданню

 субсидій  звернулось  понад  500 тисяч сімей, з числа

 яких майже 400 тисяч сімей субсидії буди призначені.

      Середній  розмір  субсидій  в  серпні  складав у

 міських пселеннях 822 тисячі карбованців, у сільській

 місцевості  874 тисячі карбованців.

      Починаючи  з  серпня  поточного року за рішенням

 Уряду   субсидії  призначаються  на  покриття  частки

 витрат  по  придбанню  твердого палива та скрапленого

 газу,  а  найближчим  часом вони будуть поширені і на

 рідке побутове паливо.

       В  зв'язку  з численими наріканнями громадян на

 недосконалість   та   складність   механізму  надання

 субсидій,   урядова  комісія  в  даний  час  завершує

 перевірку  роботи створених служб в окремих областях,

 і   за   її  наслідками  будуть  прийняті  відповідні

 рішення.  Але  до  кінця року Уряд не буде ініціювати

 підвищення  тирафів  на  житлово-комунальні  послуги.

 Будуть   зроблені  зусилля  щодо  негайного  усунення

 недоліків, які  мають місце в роботі  цих служб.

      Зокрема  підготовлено  рішення  про призупинення

 стягнення   пені   за   несвоєчасну  сплату  житлово-

 комунальних послуг в жовтні-грудні поточного року при

 затриманні  чи  при  об'єктивних  причинах  невиплати

 заробітної плати працюючим.

      Разом  з  тим  хочу ще раз наголосити, щоб більш

 широкі повноваження в питаннях соціального захисту на

 більш  вразливих верст населення мають місцеві органи

 державної  виконавчої  влади,  зокрема  це стосується

 встановлення  конкретного  відсотку  плати  сімей  за

 житло.  Наприклад,  рішенням  Київської  міської Ради

 народних депутатів для киян вже в вересні встановлені

 дефірінційовані  відсотки  плати  сімей  за  житлово-

 комунальні  послуги  в межах від 8 до 15 відсотків, в

 залежності від розміру сукупного доходу.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Будь ласка, запитання у вас є?

       ШПЕК.  Є  багато запитань. Запитання від

 "Соціалістичної"     фракції    до    Шпека    Романа

 Васильйовича.  Основна  маса народу зараз знаходиться

 на   грані   вимирання.   14  мільйонів  пенсіонерів,

 переважна   більшість   виробників,   селян,  які  не

 отримують  зарплату  по  півроку  і більше, студенти,

 учнів.  Хто автор таких реформ, за якими гинуть люди?

 Чому  Уряд  блокує  введення  в  дію в повному обсязі

 законів  про  межу  малозабезпеченості,  який вносила

 "Соціалістична"  фракція, про оплату праці пенсійного

 законодавства? Доки триватиме це знущання над людьми,

 коли плата за комунальні послуги відбирає усю пенсію,

 а для того, щоб поховати небіжчика потрібно більше 20

 мільйонів карбованців?

      Той   пакет  документів,  який  прийнято  Урядом

 вчора,   він   збільшує  і  частку  відшкодування  чи

 допомоги  за  рахунок  бюджету,  на  ті всі цілі, які

 передбачені.    Олександре   Олександровичу,   я   це

 запитання  взяв  перше  з  числа  багатьох.  Я слухав

 вранці  уважно,  коли  ви говорили про видатну подію,

 яка  трапилась  на минулому тиждні, прийняття України

 до  Ради Європи. Я хочу відповісти пану Чижу, що якщо

 б  в Україна була на грані вимирання, то її до членів

 Ради Європи  не прийняли б.

      ГОЛОВА.  Я  прошу давайте не будемо... Я прошу з

 місьця,  не піднімайте дискусію. Я прошу уваги. Роман

 Васильйович,   до   речі,  Албанію  прийняли  поперед

 України.  А в неї рівень життєвий набагато низчий ніж

 в Україні.

       ШПЕК.  Але  не прийняли Росію, Сербію чи

 Боснію. Я хочу продовжити відповідь.

      (Шум в залі)

      Я  хочу продовжити відповідь. Для того, щоб Уряд

 більш  в  повній мірі міг виконувати ті зобов'язання,

 які  брали  на  себе  раніше,  нам  потрібно, шановні

 народні  депутати,  і  допомога від вас. Нам потрібно

 прийняття   в   першу   чергу   податкових   законів,

 несвоєчасне   прийняття   Закону   "Про   податок  на

 добавлену вартість" позбавило надходжень в бюджет вже

 на  80  трильйонів карбованців. 3 читання пройшли і в

 трьох читання прийняли, але не прийняли в цілому.

      Крім  того,  Уряд  в  цілому  ставить  серьйозні

 завдання  перед  промисловістю,  перед  економікою по

 скоренню матеріальних витрат на виробництво. Економія

 матеріальних  витрат  тільки  в  промисловості  на  1

 процент  дає змогу підвищити прибуток в промисловості

 на   4   відсотки   або   рівень   оплати   праці  до

 сьогоднішнього  на  13,  2.  Ми  повинні всі політику

 економії  з  витратами  перевести  в  ранг  державної

 політики  -  політику,    яка   гарантує   збереження

 державності.

      І я демаю, що межа малозабезпеченості (прийняття

 сьогодні  цього  закону), воно  не  дасть  можливості

 вирішити   ті   проблеми,   а   навпаки  призведе  до

 фінансової    дестабілізації    і    спаду    обсягів

 виробництва.

      Питання...  Автор  першої програми "Місце сонця"

 був  Кампанелла,  слідуючої  програми "Світло в кінці

 тунелю" (ви, напевно...

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА.  Я  прошу  ще  раз.  Заспокойтеся. Дайте

 відповідь на запитання, яке ставили ...

      ШПЕК Р. В. Шановні колеги, дуже багато запитань.

 Я б хотів відповісти...

      ГОЛОВА.  Відповідайте,  скільки  встигнете, будь

 ласка.

      (Шум в залі)

      ШПЕК  Р.  В.  В  числі  розробників  економічної

 політики Уряду був і я, який  стою перед вами.

      (Шум в залі)

      Я цього ніколи не скривав, навпаки гордився.

      Депутатська  група  "Центр".  Як  можна  прожити

 пенсіонерам,  які  отримують  один  мільйон чотириста

 тисяч  карбованців  пенсії привартості буханки хліба,

 пляшки  молока,  що  в  перерахунку  дає  на місяць 1

 мільйон   500   тисяч   карбованців?"   Крім   пенсії

 непрацюючі  пенсіонери  мають можливість звертатись у

 служби  соціальних  субсидій.  І  крім  того, місцеві

 органи  влади мають право встановлювати їм доплати чи

 виплати...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      ...900 тисяч карбованців за рахунок надходжень з

 місцевого бюджету.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Коли    стане   можливим   виконання   існуючого

 законодавства.    Тільки    тоді,    коли   досягнемо

 економічного  зростання на реальній базі. Тобто, коли

 беземісійна  політика  при  низькому дефіциті бюджету

 дасть можливість відродити нашу економіку. Мається на

 увазі  і село і промисловість. І тільки ріст валового

 внутрішнього  продукту буде гарантією росту добробуту

 населення.   Коли   на  практиці  буде  здійснюватись

 компенсація заощаджень в банках цінних паперів і тому

 подібне.

      Ну   воно   пов'язано  з  другим  питанням,  яке

 надійшло   від   фракції   Руху   про  приватизаційні

 сертифікати.   "Як   буде   здійснюватись   видача  і

 компенсація?"  Компенсаційні  сертифікати у даний час

 надрукавані і зараз єдина проблема, яка є, це з іхнім

 розповсюдженням.   І  в  жовтні  місяці  вони  будуть

 роздані  всім  громадянам  України.  Їх  видача  буде

 здійснюватись  через  установи ощадбанків, всі вклади

 населення   станом   на  1  січня  1992  року  будуть

 збільшені в 2 тисячі разів.

      Компенсаційні сертифікати отрамають всі власники

 рахунків  станом  на 1 січня 1992 року. Іх можна буде

 вільно   продавати,  обмінювати,  дарувати.

      "Що буде конкретно зроблено Урядом в соціальному

 захисті  населення?  Бажано  проінформувати  в цифрах

 вартість  мінімального  споживчого  кошика,  сукупний

 доход  на  сім'ю,  надати  розрахунки."  Ну  я думаю,

 Постанова   Уряду,   прийнята  і  ті  матеріали,  які

 передані  в  Верховну  Раду про обгрунтування розміру

 сукупного доходу, вони дають відповідь на ці питання7

 Якщо потрібно додаткові табличні матеріали, я готовий

 представити.  Але  ще  раз  підкреслюю,  що Постанови

 Уряду  вчора прийняті.

      Як  відомо,  лише 30% населення України, яке має

 право  на соціальні субсидії, отримало ці субсидії на

 відшкодування  витрат  на житлово-комунальні потреби.

 На  вашу  думку,  чи  є  це  наслідком  бюрократичної

 складної     пронизливої     діючої    системи?    Що

 передбачається   Урядом,   щоб   спростити  отримання

 субсидій на квартплату і комунальні послуги?

      Тут  є  багато  причин.  Не  в  усіх областях чи

 районах   своєчасн   була   організована  робота  цих

 пунктів.  В  певній  мірі забюрократизована процедура

 отримання таких коштів.

      На   прикладі  міста  Києва,  Кіровоградської  і

 Донецької   областей   завершено   перевірку   роботи

 функціонування    цих   пунктів   і   готовність   їх

 обслуговування   населення,   особливо   з   початком

 осінньо-зимового   періоду.  І  будуть  прийняті  всі

 заходи,  щоб  спростити  процедуру.  Кошти в бюджеті,

 передбачені   на  ці  цілі,  щоб  забезпечити  роботу

 пунктів  соціальних  субсидій,  значно  більші  і  ми

 зацікавлені  в  тому,  щоб  в  Уряді, щоб через чітку

 безперешкодну організацію роботи цих пунктів надавати

 адресні  дотації,  а  не  проводити  зрівнялівку,  як

 раніше.

      До   компетенції  Уряду  віднесено  внесення  на

 розгляд  Верховної Ради або затвердження без розгляду

 на  Верховній  Раді  наступних нормативів: мінімальна

 зарплата,  пенсія,  межа малозабезпеченності. На ім'я

 прем'єр-міністра  був  направлений  лист  за підписом

 Голови  Верховної  Ради  з  дорученням  розробити  ці

 нормативи  до 20 вересня, внести на розгляд Верховної

 Ради до 1 жовтня.

      Лист  за  підписом  прем'єр-міністра  з позицією

 Уряду  переданий  в  Верховну  Раду, і ми переконливо

 просимо підтримати нашу позицію.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

     "В выступлении Президента..."- МДГ.

      "В   выступлении  Президента  в  Днепропетровске

 прозвучало  обещание  в том, что будут решены вопросы

 по  улучшению  социальной  щзащиты  ветеранов  войны,

 труда, Вооруженных Сил, в частности повышение пенсий,

 повышение    уровня    упреждающих   компенсаций   за

 коммунальные      услуги,     строительство     жилья

 бесквартирным, в том числе офицеров.

      Какие   видите   источники   финансирования  для

 выполнения этих задач?"

      Доходи  бюджету і скорочення матеріальних затрат

 в виробництві.

      Фракція комуністів.

      Согласно   статье  4  Закона  Украини  про  межу

 малозабезпеченності  Правительство  обьязано вместе с

 бюджетом    представить    Верховному    Совету   для

 утверждения       стоимостной      величины      межи

 малозабезпечености     которая    является    базовым

 показателем  при  определении  минимальной зароботной

 платы  и  трудовой  пенсии,  низкий  уровень  которых

 создал  в  обществе сегодня социальную напряженность,

 что   высказали   сегодня   ветераны,   пришедшие   к

 Верховному Совету.

      Мы более того, постановлением Кабинета Министров

 от  11.  О9.  725  номер,  введено  ограничение фонда

 потребления  предприятий, что ограничивает заработную

 плату трудящихся и идет в разрез со статьей 19 закона Украины о предприятии.

      После  принятия  Закона  о  власти  и подписания

 Конституционного договора, Президент и Правительство

  взяли   на   себя  ответственность  за  всю  полноту

 экономического  и  социального  состояния в обществе,

 отводя   Верховному   Совету,   практически,  функцию

 написания   законов.  Мы  свою  законодательную  роль

 выполнили.  Вы  же  как  представитель  правительства

 игнорируете  выполнение законов социальной сферы. Это

 следует  расценивать как пренебрежение нуждами народа

 в  угоду  класса предпринимателей, или игнорированием

 договоренности между законодательной и исполнительной

 ветвями власти.

      Обкясните это депутатам и гражданам Украины".

      Я вибачаюсь, але почерк важко читати...

      Те   все,  що  вироблено  в  Україні,  приймаючи

 Закон...  чи затвероджуючи Закон про бюджет, виходячи

 з   тих   критеріїв   справедливості,  які  в  нашому

 суспільстві   (а   підкріплені  вони  чи  затверджені

 законами) ми разом з вами зробили. Якщо буде зроблено

 більше,  ми  можемо  вам  говорити  про вдосконалення

 перерозподілу.  Але  поділити  те,  що  не зроблено в

 державі  -це  знову  ріст  цін,  це гіперінфляція, це

 ошукування наших громадян.

      Відносно   регулювання   фонду  споживаня.  Я  б

 напряму  не  поєднував  фонд  споживання, по-перше, з

 обмеженням заробітної плати. Але, аналізуючи сьогодні

 міжгалузеві  пропорції  по  заробітній платі в різних

 галузях  народного  господарства,  ми  побачили, що у

 виробничій  сфері  вони  зростають  порівняно до 1990

 року  нижчими  темпами,  як  в  сфері обслуговування,

 освіта,  культура, наука і тому подібне. Ми побачили,

 що  повільнішими  темпами  росте  заробітна  плата  в

 сільському   господарстві   (без  врахування  натурою

 оплати  праці).  Для  прикладу:  голова  акціонерного

 товариства  "Хмельницькгаз", який розприділяє газ для

 населення,  за серпень місяць одержав заробітну плату

 72 мільйони карбованців.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 В   Чернігівській  області  голова  Райкомунгоспу  за

 травень  місяць мав заробітну плату 48 мільйонів. Для

 того,  об  обсяги  фонду...  так в бюджеті на місці є

 голова   районної  ради,  представник  адміністрації,

 фінансові  органи  і  податкова  інспекція.  З  метою

 недопущення    подальшого    необгрунтованого   росту

 прийняті  заходи  по  регулюванню фондів споживання з

 метою,  тому  що забрати заробітну плату в одній чи в

 другій  галузі,  ну  я не представляю можливим хотя я

 сторонник  цього, якщо б вдалося б зробити я б тільки

 радів.

      Фонд  споживання  регулюється  виходячи  за базу

 береться  1991  рік,  або  до попереднього місяця від

 початку  регулювання  в  галузі,  які  мають сезонний

 характер  роботи.  Прийнято  рішення  з  відповідного

 періоду   попереднього  року  впринципі  заходи,  які

 прийняті  не  дадуть можливості дальше зростати фонду

 споживання без росту продуктивності праці.

      Проте   стаття  19  Закону  "Про  підприємство",

 говорить і дальше, що підприємств, колектив має право

 встановлювати конкретну заробітну плату і регулювання

 фонду  споживання  до  цього відношення не має і вони

 дальше  зможуть  користуватися  цим  законом  наданим

 правом і Уряд в це не втручається.

      Для того, щоб ми могли працювати разом з вами по

 наведенню   порядку   в   Україні  підвищеного  рівня

 виробництва  просьба  вас народних депутатів прийняти

 першочергово  ті  закони,  які  стосуються  створення

 податкової бази, на сьогоднішній день у нас прийнятий

 один Закон "Про податок на прибуток підприємств" і ті

 закони  згідно переліку, які направлені Урядом, разом

 з  програмою  діяльності  Уряду і дійсно тоді правове

 поле  в  більш  повній  мірі  дасть  можливість Уряду

 виконувати  свої зобов'язання .

      Фракція   чи   депутатська  група  "Державність"

 назвіть   галузі   виробництва  високорентабельні  та

 низькорентабельні,  яка  політика  нинішнього  Уряду,

 щодо  низькорентабельних  виробництв  на  якій основі

 розроблено, та як на основі розробленої політики Уряд

 збирається  вирішувати соціальні проблеми працівників

 цих  виробництв.  Валютна  біржа викуповує виручку, у

 випадку  не  відповідності  між попитом і пропозицією

 валюти здійснюється викуп або продаж врезультаті чого

 запитання зберігається стабільність державної валюти.

 Чому  Національний  банк і Уряд не здійснили належних

 дій  в  серпневих  подіях,  чому Національний банк не

 виконав  прямих зобов'язань і тому подібне?

      Шановні  народні  депутати, на сьогоднішній день

 питання  рентабельності  в  меншій  мірі  пов'язано з

 ціновим  фактором  чи  зовнішнім  фактором, в більшій

 мірі    це    ефективність    використання   існуючих

 потужностей  і  надто  великі  втрати виробництва або

 матеріальні  затрати.  Я вже приклад приводив, що дає

 ектономія  метеріальних  витрат  на один відсоток. На

 сьогднішній   день   ми   володіємо   інформацією   в

 результаті   проведеного  аналізу,  коли  на  окремих

 підприємствах  використовується можливість реалізації

 по   експорту,   зокрема   в   Росію,   це   комбінат

 Криворіжсталь,   продукці   по   цінах   нижчих,   як

 внутрішні,  нижчі,  як  світові, і цінах нижче, як на

 відповідну продукцію російських підприємств в Росії.

      Відповідні приклади є в машинобудуванні, зокрема

 в   сільськогосподарському   машинобудуванні,   і   в

 автомобіле   будуванні,   коли  загальні  затрати  по

 Кременчузькому   автомобільному   заводу,  враховуючи

 електроенергію, газ і все зросли майже на 60%, а ціна

 на  автомобіль  зросла  майже на 80% за рахунок росту

 прибутку, за рахунок росту заробітної плати.

      Все це говорить про те, що держава як власник на

 цьому  етапі економікі власністю, яка знаходиться в ї

 розпорядженні,  повинна  управляти, про що говорилось

 Президентом в своєму виступі на всеукраїнській нараді

 економістів,  і про що говорив і прем'єр, і сказано в

 програмі  діяльності Уряду.

      Відносно  стабільності  української  валюти, я б

 хотів   відповісти   шановному   Ігорю   Рафаїловичу,

 напевне,  на першому етапі вона була б в більшій мірі

 девальвована як ринковий попит і пропозиція. А те, що

 вона   на  цьому  етапі  залишається  на  більш  менш

 стабільному   рівні,   це   ваша,  шановні  депутати,

 заслуга,  і  заслуга Уряду в послідовності проведенні

 екномічної  політики.

       Відносно серпневих подій в Національному банку,

 я   думаю,   що  створена  комісія,  яка  це  питання

 розглядає  і було б не цілком вірно, якщо б я брав на

 себе сміливість  замість комісії  відповісти.

      Кондратюк  Анатолій Олексійович, позафракційний,

 Вінниця.   Система  субсидій  передбачає  компенсацію

 споживачам  за  газ тільки за санітарну норму 21 метр

 квадратний,  нехай  ще 10. 5 на сім'ю. В нас в селі є

 багато  одингоких,  престарілих  громадян.  Це  бувші

 доярки,   механізатори,   які   мали  змогу  за  свою

 заробітну  плату в застійний період побудувати хатини

 не  20  квадратних  метрів, а в 120-150. Таких одинок

 пристарілих  громадян з тих, що користуються газом на

 Вінничині   15-17   відсотків.  З  лютого  місяця  ця

 категорія  населення  заборгувала  за  газ  по  15-20

 мільйонів  карбованців.  А  пенсія  складає 1, 5-2, 5

 мільйона.

      Про  цю ситуацію вам говорилось ще 28 квітня. Ви

 відповіли  слідуюче,  стенограмма:  "То  нехай когось

 візьме  в прийми." В мене було на прийомі у суботу 26

 виборців.  Я  хочу, щоб ви дали їм відповідь, що Уряд

 думає   з  ними  робити,  коли  15  жовтня  почнеться

 опалювальний  сезон, а котли їх опломбовані? Я думаю,

 що   ця  система  підводить  і  Президента,  і  Уряд,

 і  Верховну  Раду. Це не штучне нагнітання соціальної

 напруги  серед  населення. Я думаю, що Уряду потрібно

 негайно  відмінити  це положення, яке діє з 1 лютого,

 і,   до   речі,   санітарну   норму  для  одиноких  і

 пристарілих,   і   до  встановлення  лічильників.  Не

 знущатись з людей, які створили ті матеріальні блага.

      Я відповідаю на це запитання, торкнусь і питання

 встановлення  лічілників. Дійсно, на період майбутній

 ціна  газу, який спалюється в домівках наших громадян

 і  обліковується лічільниками, встановлена ни...., як

 при  загальних  умовах.  Це все йде до того, щоб тих,

 хто  може  самостійно  купувати лічільники, населення

 стимулювати. Крім того, в ціні на газ закладено певна

 сума   для   того,   щоб  мажна  було  виготовити  ці

 лічильники і встановити їх в оселях наших громадян, в

 першу чергу в індивідуальних будинках.

      Ця  постанова  почала  діяти  і положення, наказ

 підписаний  Міністром  економікі,  Міністром фінансів

 разом  з  головою  Деркомгоспу  відрахування коштів в

 фонд  виробництва і встановлення лічильників почалось

 здійснюватись  з  10 серпня 1995 року. А по підсумках

 роботи  служб  соціальних  субсидій і тих питань, які

 виникають  на місці, якраз і була відправлена комісія

 урядова  для  її перевірки. Сьогодні вони повернулись

 до  Києва. І ті висновки, які будуть зроблені членами

 комісії,  вони  будуть  обговорені  в Уряді, і будуть

 прийняті  ті  пропозиції  і  ті  рішення,  які дадуть

 можливість використаний газ чи воду, чи елетроенергію

 оплатити.

      Шановні народні депутати! Повірте, що споживання

 чи оплата комунальних послуг -це забезпечення ними на

 осінньо-зимовий  період,  це  тепло  в  домівках  і в

 жовтні,  і в лютому місяці наступного року. І якщо ми

 не  оплатимо,  не найдемо механізму, як дати тим, хто

 неімущий,  щоб вони заплатили за використане, значить

 не  буде газу, значить не буде електроенергії. Про це

 старався  вам  розсказати  в  доступній  формі  віце-

 прем'єр  Євтухов.  Питання  оплати  за  газ і питання

 енергозабезпечення  -це  одного  порядку  питання, це

 питання  збереження  державності.  Уряд все робитиме,

 щоб  населення  не  лишилось  сам  на  сам.  А те, що

 можливо надати допомогу, буде надана, але тільки тим,

 хто  не  може  самотужки  заплатити.  А  той хто може

 оплачувати, будь ласка, він повинен в других випадках

 скорочувати свої видатки.

      Я вам наведу кілька прикладів. В Криму пенсіонер

 одинокий...

      (Шум в залі)

      Ви  не  знаєте.  Одинокий  пенсіонер,  який  має

 пільги  і  не  оплачує  за електроенергію, споживає в

 місяць  електроенергії  2,5 тисячі  кіловат.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  Романе  Васильовичу,  я  прошу  вас  не

 вдавайтеся  до ...

      ШПЕК.  І  в  Вінницькій  області  є  такі

 приклади ...

      ГОЛОВА.    Будь    ласка,    заспокойтеся.   Він

 відповість, а потім відповість на інші запитання. Але

 я  вас прошу: якісь, ну скажем нехарактерні, приклади

 не приводьте. Бо є інші, типові приклади.

      ШПЕК. "Прошу  вас  помочь дать правильный

 ответ  пенсионерам,  которые  не  могут  своевременно

 оплачивать    газ,   электроэнергию,   воду,   другие

 коммунальные  услуги.  Как  быть рабочим предприятий,

 которым   несвоевременно   выплачивается   заработная

 плата?   Так   работникам   акционерного  обкединения

 "Агрегат" (город Славянск Донецкой области) последний

 раз   получали   заработную  плату  за  январь  месяц

 текущего года в августе этого года. А тарифы за газ и

 уголь,  электроэнергию повышены с 1. 02  по настоящее

 время  многократно.  Индексация  заработной  платы не

 предусмотрена  по  настоянию Правительства. А пеня за

 неуплату  за  газ растет и существует реальная угроза

 отключения  этих абонентов."

      Кабинет Министрив Постановления по этому вопросу

 не  предусмотрел таких случаев, как я привел выше.

      Було  Урядом  прийнято  рішення,  що  в  випадку

 затримки   виплати   своєчасно  заробітної  плати  не

 нараховувати  пеню.  А  це дає право громадянам нашої

 держави   звертатись   за  соціальними  субсидіями  в

 пункти,  які  їх видають. Така ж пропозиція внесена і

 надальше.

      А  відносно виплати заробітної плати акціонерним

 товариствам, ну тут треба приймати рішення. Якщо таке

 акціонерне  товариство  не може працювати, то чи може

 відказатись   від  своєї  частки  в тому акціонерному

 товаристві чи  випустити додатково акції за готівку і

 залучити  обігові  кошти і дати можливість працювати.

 Тому що без виробленої і проданої продукції заробітну

 плату  виплатити  не  зможемо,  тим  більше, що це не

 відповідальність     бюджету,     заробітна     плата

 акціонерного  товариства.  Я відповів на всі письмові

 запитання, які поступили в мою адресу.

      Дякую.

      ГОЛОВА.    Шановні    депутати,    будь   ласка,

 запишіться,  хто  хоче запитати ще. Але просив окремо

 Голова  Комісії Кожушко, який питання про платежі, за

 газ і ніші речі хотів задати запитання.

      Поки ви запишетесь, він задасть запитання.

      Будь ласка.

      КОЖУШКО О.М.

      Учитывая  то,  что Роман Васильевич необкективно

 доложил  состояние  дел  с  оплатой  за  коммунальные

 услуги,  збиратели  моего  округа и многие те письма,

 которые   надходят  в  нашу  Комиссию,  просили  меня

 обратиться    лично    к    Евгению   Кирилловичу   и

 прокомментировать то, что доложил Роман Васильевич по

 следующему вопросу.

      Верховный   Совет   4   раза   заслушивал  отчет

 Правительства   по   оплате  за  коммунальные  услуги

 населения. Принято 4 постановления Верховного Совета.

 Однако   ни   одно  постановление  Верховного  Совета

 полностью не выполнено.

      В  результате  мы  имеем  многочисленные жалобы,

 недовольство людей.

      Я  хотел бы привести пример одной жалобы, но она

 идентична со всеми.

      "Я,  Чикун,  жительница  города  Есеноваты, имею

 собственый дом, общая площать 77, 6 квадратных метра.

 Проживаю  одна.  Получаю  пенсию 1 миллион 262 тысячи

 плюс  дотация по решению Правительству 890 тысяч. 120

 тысяч  получаю  за  уход  как инвалид Втрой группы. И

 того  -2  миллиона  272  тысячи.  Субсидия  за  газ в

 соответствии  с  Постановлением  15  % составляет 893

 тысячи. И того доход - 3 миллиона 165 тысяч.

      За  сентябрь  месяц (это проверено мною в отделе

 субсидий)  и  в  этот,  3 миллиона, за газ-2 миллиона

 913,   отопление  -52о  тысяч,  телефон  -100  тысяч,

 радио  -10  тысяч.  Итого  3  миллиона 543. Нехватает

 только оплаты на 398 тысяч.

      Таких  выборцев  пришло  ко  мне  120 человек. В

 округе их 15 тысяч, по Украине - более миллиона.

      В связи с этим у меня вопрос.

      Ответьте,  что  сделано  при  выполнении  этих 4

 постановлений,  и  главный вопрос -это Чикун, Пелагеи

 Петровны,  и миллионам граждан Украины, что им делать

 в   этом  положении.  Или  дом  домать  пополам,  или

 продавать этот дом, или переселяться. Ведь необходимо

 этот  вопрос  решить. Это наши отцы, это наши деды. Я

 просил  бы  дать четкий вопрос, как я дал. По данному

 вопросу.  На  пропитание  -0,  на  лекарство  -0,  на

 одежду - 0 и еще в долгу 398 тысяч...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      ШПЕК  Р.  В. Розмір плати за комунальні послуги,

 спожитий газ -він не враховується в сукупний доход, і

 це  компенсується  службами  соціальних  субсидій.  В

 розрахунок  прийнятий  приватний  будинок,  площею 80

 квадратних метрів. Це в середньому характерна споруда

 для  України,  і  вона може все те, що нижче її рівня

 забезпечення  -потреба  в  оплаті  за газ, комунальні

 послуга  (газ як паливо) отримати в пункті соціальних

 субсидій. Розмоав йде про те...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА.  Я ще раз прошу: з місця не кричіть!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, він же чув, що сказав...

      ШПЕК Р.В. Я чув!...

      (З ЗАЛУ)    нічого нен чути................. ....... .......................................................... ...........................................................

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ШПЕК Р. В. Ну, дозвольте сядем з вами після того

 і  подивимось,  порахуєм,  щоб  можна було відповісти

 конкретно...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА.   Я  прошу  ще  раз!  Ну,  все...  Роман

 Васильович, Таранов запитання.

      ТАРАНОВ О.В., 372 виборчий округ.

      Я прошу передать слово Паламарчуку с 291 округа.

      ПАЛАМАРЧУК В.О., 291 виборчий округ.

      Я прошу вас, пожалуйста,...

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      З ЗАЛУ (нічого не чути)..........................

 ......................................................

      Я прошу вас.

      З ЗАЛУ.

      ГОЛОВА.  Олександр  Михайлович,  я  прошу вас, в

 мене  підписано  630 підписів під таким листом. Ось є

 окремий  лист,  я  так  само  можу  вести мову про це

 аргументуючи.  Я  з  вашого  дозволу, в кінці зачитаю

 конкретний  лист,  конкретної людини. Коротко витяг з

 нього,  щоб  ми знали, як всім нам відповідати на всі

 ці  запитання. Тому що мені здається, що дехто не чує

 того, що кажуть люди.

      Будь ласка, Роман Васильович Таран, запитання.

      ПАЛАМАРЧУК

      Роман  Васильевич,  я прошу вас, пожалуйста, вот

 ответьте  на той вопрос, в частности, может быть если

 это  не  ваш,  то тогда буду обращаться с депутатским

 запросом.

      Сейчас   воинские   части  горнизонов  поступило

 поручение Президента Украины, в котором указывается о

 необходимости   составить   списки  личного  состава,

 которые  прибыли  люди  после  13  ноября  1991  года

 военнослужащие   для  установления  гражданства.  Для

 этого  там необходимо целый перечень докупентов, я их

 не буду называть за неимением времени, но в частности

 скажу,   что   последний.  Это  справка  о  выходе  с

 иностранного  гражданства  или  отсутствие  такового.

 Тоесть,  об  командировании,  которые  были подписаны

 после  17  июля  1993  года.  Но  чтобы  получить эту

 справку,    необходимо    обращаться   в   Российское

 посольство, которое находится здесь в столице Украины

 в  Киеве.  За  нее  надо платить валюту, в частности,

 доллары.  Если учесть расходы военнослужащих сегодня,

 на  дорогу, проживание в Киеве, стояние в очереди, то

 получается сумма более 100 долларов. Естественно, что

 наш военнослужащий не может решить эту проблему.

      ГОЛОВА. Все, дякую, час вийшов.

      ПАЛАМАРЧУК.  И  второе.  Только что мы выбыли с

 округов,   проблема   такая,   чтобы   установить  те

 счетчики,  о  которых мы говорим, люди сегодня это не

 могут  сделать, потому что счетчик нашего украинского

 производства  стоит 17 млн. долларов... Ой, извините,

 17 миллионов карбованцев.

      Закупают российские счетчики, но на местах их не

 устанавливают.

      Просьба этот вопрос как-то разрешить, потому что

 это очень существенно.

      Спасибо.

      ШПЕК. Відносно першого вашого запитання, я

 з'ясую  з міністром оборони і з міністром закордонних

 справ,  як  можна  вирішити питання, тому що воно для

 мене нове. Але сам факт закупівлі лічильників для нас

 являється  необхідним.  Тому  що  те, що може зробити

 україниська   економіка,   хоч   це  робочі  місця  в

 машинобудівній  галузі,  і  це  заробітна плата наших

 громадян,  але потреба в обліку і економії газу, вона

 стоїть  вище.  Так  що проблема виробництва одночасно

 вирішується  закупівлею чи в Росії чи в другій країні

 ефективних лічильників, які можуть бути встановлені.

      І   цю  проблему,  я  думаю,  що  з  акціонерним

 товариством Украгаз ми розглянемо і розв'яжемо, чи це

 масовий випадок чи поодинокий, прошу проінформувати.

      ГОЛОВА.  Немає Бабича.

      Карпачова.

      КАРПАЧОВА.

      Слово передаю Раханскому.

       РАХАНСЬКИЙ.

       Шановний  Романе  Васильовичу, я з задоволенням

 прослухав  вашу  інформацію.  Ви  сказали, як повинно

 бути,   але   ні  слова,  що  потрібно  зробити,  щоб

 захистити пенсіонерів, інвалідів, малозабезпечених.

      Чуда  не буває, основна причина -це спад обсягів

 виробництва.  Головне,  є  багато  підприємств і цілі

 галузі  народного господарства країни, робота яких не

 залежить  від зовнішніх фактрів, але вони сьогодні не

 працюють.  І  в  той  же  час даємо роботу робітникам

 інших  країн,  завозять  їх товари здебільшого гіршої

 якості.

      Які міри ви передбачаєте, щоб захистити власного

 виробника,   більшуючи   обсяги  виробництва  товарів

 народного  споживання до рівня 1991 року хоча б? Якби

 це  трапилось хоча б наступному році, тоді б вам було

 б що ділити.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Для  стенограми  -це говорив Раханський

 Анатолій Варфоломійович. Будь ласка.

       РАХАНСЬКИЙ.    Введенням    тарифних   методів

 регулювання  по ввозу імпорту і стимулювання експорту

 української   продукції.   На   експорт   української

 продукції  не справляється податок на додану вартість

 і  другі  засоби  стимулюють ріст виробництва з метою

 акумулювання    обігових   коштів   для   розширеного

 відтворення. Ті товари, які виробляються українськими

 підприємствами, або, які можуть бути в найближчий час

 вироблені  в  достатній  кількості,  ввезення їх буде

 регулюватись через мито і тарифи.

      Зараз Держмитком разом з міністерством зовнішніх

 зв'язків і торгівлі працює над єдиним митним тарифом,

 уніфікованою  ставкою, яка б дала можливість уникнути

 цього   заниження  митної  вартості  і  завезення  на

 Україну    великої    кількості   товарів   народного

 споживання, часто сумнівної якості. Введення марок чи

 стрічок   акцизного  збору  при  ввезенні  в  Україну

 імпортних  товарів  чи  транзити  їх  через територію

 України, на території сусідніх держав.

      Захист  внутрішнього товаровиробника і створення

 умов  для  його  роботи є одною при....... діяльності

 Уряду.   Якщо   подивитись  в  1995  році  перехід  з

 оподаткування  доходу  на  оподаткування  прибутку, а

 також зниження ставки податку на добавлену вартість з

 28  до  20  відсотків,  дало можливість підприємствам

 залишити   у   своєму   розпорядженні   близько   400

 трильйонів  карбованців.  Бюджет  відказався від цієї

 суми з метою акумулювання тих коштів для відтвореного

 виробництва.  Звичайно  незавжди  ці  кошти  пішли на

 виробничі   цілі.   Вирішувались  соціальні  питання,

 підвищення  заробітної плати. Але це питання і дальше

 буде в основі діяльності Уряду.

      ГОЛОВА. Останнє запитання Вітренко.

      ВІТРЕНКО Н.П.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   за  ту

 злочинну  соціальну  політику,  яку  вже кілька років

 ведуть  Роман  Васильйович  Шпек  і Віктор Михайлович

 Пензеник,  і будуть вони відповідати за це по суду, в

 мене питань нема.

      Своє право на питання  я передаю колезі Марченко

 Володимиру.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый   Александр   Александрович!   Я  хочу

 обратить     внимание     Премьер-министра    Евгения

 Кирилловича  на  то,  что когда звучат цифры о уровне

 субсидий:  890  тысяч,  2  миллиона (Роман Васильевич

 называет)  и  так  далее, то норматывнымы документамы

 Кабинета  Министров  (когда  люди  собирают справки),

 Уряд  им  составляет 50 тысяч, 90 тысяч в месяц и так

 далее   и   больше.  Поэтому  я  просил  бы  обратить

 внимание.

      Но  вопрос  самый  главный,  который я хотел бы,

 Роман  Васильевич,  что  бы вы в присутствии Премьер-

 министра,   Верховного   Совета   и  на  всю  Украину

 подтвердили  один  тезис,  тезис  или  норму, которую

 заложил  Президент  в  своем  докладе.  Что  плата за

 коммунальные  услуги не должна превышать 15 процентов

 семейного  бюджета. Вы рассказывали и рост заработной

 платы  и  все  на  всете,  оплаты  -это  в  норму  15

 процентов не вкладывается, люды не могут платить.

      Я   задаю   конкретный  вопрос,  чтобы  вы  дали

 конкретный  ответ. Семья считает свой семейный бюджет

 по  вашим  нормативам  платы  превышает 15 процентов,

 чтобы  люди  имели  право  не  оплачивать превышающие

 проценты,  только 15 процентов. Люди будут правы. Так

 это или нет? Прошу ответ.

      ШПЕК  Р.  В.  Дуже  складне  питання. Мені тяжко

 відповісти, але...

      (СМІХ В ЗАЛІ)

      ...але  я  хочу  сказати,  що  громадяни України

 мають  право  на  отримання соціальних субсидій, якщо

 плата   за   комунальні   послуги  складає  понад  15

 відсотків сукупного доходу на сім'ю.

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА. Так. Романе Васильовичу. Все. Хвилинку.

      (Шум в залі)

      Та ви скажіть, так чи не так.

      Чітке  запитання, поставлене, будь ласка, ще раз

 Марченко.  Тільки  коротко,  якщо  так  буде,  я мушу

 виключити мікрофон.

      МАРЧЕНКО  В. Р. Хорошо. Роман Васильевич, в ваше

 терминологии,  согласен  с вашей. Совокупный доход на

 семью. Если плана за коммунальные услуги превышает 15

 процентов,  вот  этот уровень превышения семья вправе

 не платить? Да или нет? Разницу, да или нет?

      ШПЕК  Р.  В.  Цю  суму  сім'я повинна отримати в

 пункті  соціальних  субсидій  і  розрахуватись.  А не

 платити не можна.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Одну  секундочку.  Юрій  Олексійович...  Я прошу

 вас.   Юрій   Олексійович,   у  вас  запитання?  Одну

 хвилинку дайте Буздугану на запитання.

      Роман  Васильович...  Роман  Васильович, сядьте,

 будь   ласка,   там   на   місце.  Відповісте  зараз.

 Бездугану...

      БУЗДУГАН Ю.О.

      Дякую.

      ГОЛОВА. ... на місце Президента, будь ласка.

      БУЗДУГАН Ю.О. Шановні колеги! Я перепрошую.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      ГОЛОВА. Прошу уваги. Тихо.

      БУЗДУГАН  Ю. О. Я не не буду... я нічого не буду

 говорити  про  те, як живуть люди. Зовсім. У мене є 2

 зовсім коротких питання.

      Питання  перше. По межі малозабезпеченності. Ну,

 по-перше, я вас поздоровляю: завтра виповнюється рік,

 як  ми прийняли Закон про межу малозабезпеченості. До

 сих  пір  Урядом  не  внесена  вартісна величина межа

 малозабезпеченності.   Тому  ми  не  можемо  приймати

 відповідні і дії  Верховною Радою.

      Романе   Васильовичу,  оці  розрахунки  до  межі

 малозабезпеченності  ми  можемо сприймати як офіційне

 подання  Уряду?

      Перше коротке питання.  Можемо чи не можемо?

      ГОЛОВА.  Роман  Васильович, можемо ці розрахунки

 брати як офіційне  подання Уряду?

      БУЗДУГАН  Ю.  О. Я хочу сказати. Останнє подання

 від  Президії  Верховної  Ради, підписане Олександром

 Олександровичем,  було доручення вам -подати Уряду до

 1 жовтня. Розрахунки.

      Це можу я сприймати як офіційне ..?

      ГОЛОВА.   Романе  Васильовичу,  будь  ласка,  до

 мікрофона.

      ШПЕК....   говорить   про   те,  що  Уряд

 звертається    до    Верховної    Ради   з   просьбою

 постановити...  установити з 1 жовтня середньодушовий

 сукупний   доход,   що   дає   право   непрацездатним

 грамадянам  України,  відповідно  до  статті 4 Закону

 України  про  межи  малозабезпеченності  на отримання

 допомоги  у  розмірі  2  тисячі 600... 2 мільйони 600

 карбованців на місяць.

      БУЗДУГАН   Ю.  О.  Романе  Васильовичу,  я  вмію

 читати.  Я  питаю про межу, про межу. Коли Уряд... От

 завтра виповнюється рік, як ми прийняли Закон.

      ШПЕК  Р. В. Я в своєму виступі говорив і наводив

 приклад,  що в червні місяці Верховна Рада, розуміючи

 те, що сьогодні фінансова система не може забезпечити

 таких виплат прийняли поняття - сукупний доход.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Межа не прийнята і не пропонується.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  Романе  Васильовичу,  Романе

 Васильовичу, шановні депутати!

      БУЗДУГАН  Ю. О. Олександр Олександрович, шановні

 депутати,  я  перепрошую. Я задоволений відповіддю. в

 мене ще є друге питання.

      ГОЛОВА.   Виключіть   Буздугана   на   хвилинку.

 Вимкніть Буздугана.

      Значить,  я хочу нагадати Роману Васильовичу, що

 на   пропозицію  Кабінету  Міністрів,  Верховна  Рада

 приймала  це  рішення,  до  поправок до бюджету, який

 буде внесений  через кілька місяців. Час пройшов.

      ШПЕК Р.В. Шановний Олександр Олександрович!

      ГОЛОВА.  Почекайте!  Час  пройшов.  Тому якщо ви

 пропонуєте таку схему, будь ласка, обгрунтовуйте і ми

 будемо   розглядати.   Якщо   треба   визначати  межу

 малозабезпеченності,   що   законом  передбачена,  то

 вносьте цю межу.

      ШПЕК  Р.  В.  Шановний  Олександр Олександрович,

 шановні народні депутати!

      В  своєму виступі я говорив про те, що прийняття

 межі  малозабезпеченності або визначення її в розмірі

 4,  8  мільйона  карбованців  потребує  до кінця року

 додаткових  витрат  бюджету  в  сумі  690  трильйонів

 карбованців.   Немає   таких   кошштів,   джерела  не

 сформовані. І в зв'язку з цим Уряд просить підтримати

 ідею:  з  першого  жовтня  введення розміру сукупного

 доходу  2  мільйона  600  тисяч  карбованців,  про що

 направлено  звернення  за підписом прем'єр-міністра і

 проект постанови Верховної Ради.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  Буздугану дайте слово. Швидко. Тільки я

 прошу коротко.

      БУЗДУГАН   Ю.   О.   Зовсім  коротко,  Олександр

 Олександрович, друге питання.

      Я   перепрошую.   Романе   Васильовичу,  9.  09.

 Кабінет  Міністрів  прийняв  Постанову про обмеження

 фондів споживання підприємств. Про це вже говорилося.

 Ви  свідомі  того, що ця Постанова суперечить чинному

 законодавству. Як ми будемо її зупиняти?

      ШПЕК  Р. В. Ну, нам треба тоді з вами зустрітись

 і  з'ясувати,  тому що ми в Уряді переконані, що вона

 не суперечить чинному законодавству.

      ГОЛОВА. Добре, зустрінемося...

      ШПЕК  Р. В. Закон про бюджет зобов'язав Уряд і в

 доходну частину бюджету включені кошти відрегулювання

 фонду  споживання.  І на релізацію цієї статті Закону

 про бюджет прійнята постанова Кабінету Міністрів.

      ГОЛОВА. Шановні депутати. Шановні члени Кабінету

 Міністрів.

      МАРЧУК. Олександр Олександрович,

      ГОЛОВА.   Будь  ласка,  Євгене  Кириловичу,  два

 слова. А потім...

      МАРЧУК. Шановні народні депутати. Шановній

 Олександре Олександровічу.

      Я   назву   постанови,  які  прійняті  Кабінетом

 Міністрів, можліво вони трохі заспокоять, я не думаю,

 що зовсім, але хоч для інформації.

      Постанови, які введені в дію, з учорашнього дня.

      Про     підвищення    пенсій    та    збільшення

 компенсаційних  виплат деяким категоріям пенсіонерів,

 друга  постанова  про  підвіщення  розмірів державної

 допомоги окремим категоріям громадян . Третя постанова

 про   підвищення   з   1   жовтня   заробітної  плати

 працівників бюджетних установ і організацій ,

      Четверта  Постанова  "Про  компенсаційні виплати

 особам,   які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської

 катастрофи".    П'ята    Постанова    "Про    розміри

 стипендіального    забезпечення   сьудентів,   учнів,

 слухачів  навчальних закладів та аспірантів". І шоста

 Постанова  "Про  внесення  змін до Постанови Кабінету

 Міністрів",   мова   йде   про  розміри  допомоги  на

 поховання.  Тут  збільшення також. Це вчора введені в

 дію 6 таких постанов. Доводжу до вашого відому.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Євгене Кириловичу, тільки я так

 боюся,  щоб  не  повторилася історія минулого жовтня,

 коли  одного  дня вийшли подібні постанови (по-моєму,

 16  було),  а на другий день відпущені були ціни... І

 потім все це...

      МАРЧУК  Є.  К.  Олександре Олександровичу, якраз

 саме  з  підвищенням цін, в зв'язку з підвищенням цін

 ці постанови введені в дію.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА.   Шановні...   Я   прошу   вас,  шановні

 депутати,   шановні   члени  Кабінету  Міністрів!  Ми

 провели   (ну,  я  б  сказав  так)  нетрадиційне  або

 неординарне  засідання  -День  Кабінету  Міністрів. Я

 сподіваюся   на   те,  що  Кабінет  Міністрів  уважно

 розгляне  всі  зхапитання,  котрі  тут  прозвучали. І

 відповіді.   Дасть   оцінку  і  тим  відповідям,  які

 прозвучали,  бо, правда, вони не всі були по суті -це

 ми  добре  помітили  і  в  запитаннях це звучало. Чим

 викликана  така  потреба і чому так гостро ставляться

 сьогодні   ці  запитання?  Кожен  із  депутатів  може

 навести аргументи з приводу того...

      Я,  щоб не бути голослівним, і просто випадково,

 користуючись   нагодою,   яку   мені   надав  депутат

 Карнаух...  Він  приніс мені листа, я кілька витримок

 із  нього зачитаю, бо це типова ситуація сьогодні для

 України.

      Пише  чоловік.  "Так  склалася  моя  доля, що на

 старості   літ  я  зостався  в  своїй  хаті  одиноким

 самотнім старцем. Пенсія, яку я отримую, в розмірі (я

 для  Романа  Васильовича  і  інших  називаю  -для нас

 усіх) -2 341 тисяча карбованців не вистачає навіть на

 сплату  комунальних послуг. За споживання газу, маючи

 площу  55,  6  квадратних  метри,  я  мушу  платити 2

 мільйони  43 тисячі карбованців. За електрику, яку як

 не  економлю,  а  лічильник  накручує  на  200  тисяч

 карбованців,   та  за  водокористування  50  тис.  Як

 бачите,  пенсії  немає.  А  субсидію,  яку я одержую,

 вистачає на 10 буханок хліба. То підкажіть, як вижити

 в   цих  умовах.  Це  справжнісінький  геноцид  проти

 пенсіонерів.    Мій   сусід   військовий   пенсіонер,

 одержував    пенсію    в   розмірі   190   радянських

 карбованців,  маючи  стаж  30  років.  Я  в  той  час

 отримував  132 крб., маючи стаж у 12 років військової

 служби  і  29  років  безперервного  стажу, на одному

 підприємстві.  І  це  було  закономірно.  Тому що він

 отримував  у  півтора рази більше мене. Бо різні були

 умови праці. А тепер він отримує пенсію в шість разів

 більше мене, відкиля взялися кошти для цієї категорії

 пенсіонерів?

      Хто  мав  пенсію  90-100  крб.,  тепер  нас всіх

 зрівняли?  Не  враховується  ні  заробітна плата а ні

 стаж. Що це за соціальна зрівнялівка?

      Чому   на   підприємстві   електромереж  середня

 зарплата  робітника  складає  12 млн. крб., не кажучи

 про  надбавки,  кормові, за економію енергії і т. д.,

 іншому  теж  державному, середня заробітна плата десь

 біля 3, 4 млн. крб. Та ще без надбавок. Мабуть, тому,

 що   ПН   відноситься   до  галузевого  відомства.  Я

 розумію,.   що   на   електростанціях,  особливо,  на

 атомних, плата повинна бути високою. Але, причому тут

 посередницькі  підприємства  в яких зовсім інші умови

 праці.   Хоч   вони  і  підпорядковані  енергетичному

 відомству. Це стосується Укргазу я маю на увазі різні

 контори і конторки.

      І нарешті він закінчує такими словами, якщо в 33

 році   відібрали   до  крихти  весь  хліб  і  вчинили

 голодомор.  То  зараз  теж відбувається щось подібне.

 Хоча  хліба  вдосталь  та  купити  його  ні за що, бо

 держава  відідбрала  наші  зароблені праведною працею

 збереження,  а  з пенсіями зробила чорт занає, що, що

 на   придбання   харчів   в  одниноких  людей  зовсім

 незалешається,  дайте  якусь аргументовану відповідь,

 як  нам таким, вижити в цю страшну годину. І пише, не

 забуваючи  між іншим сказати з повагою до вас Кравець

 Сергій  Михайлович  місто  Лубни  вулиця  Пушкіна 5 і

 таких  листів  ось  305  з міста Димитров, ось 630 із

 міста  Краматорська Донецької області і кожен депутат

 я  знаю  може  принести  тисячі таких підписів.

      І  тоді  виникає  питання, чи ми, я звертаюсь до

 себе,  до депутатів, до членів Уряду, до прем'єра, до

 Президента,  и  що,  не  чуємо всього цього? Чуємо! І

 люди  ж  нібито,  ну,  всі ж розуміють, що треба щось

 робити,  ось  не  так  робиться.  Адже  люди  пробить

 хочуть,  є  над чим працювать, потрібна продукція ця,

 треба організувати цю справу.

      Якщо  ми говоримо про податкове законодавство, я

 коментую  в  даному  випадку Романа Васильовича, ми ж

 визначились тут, дайте концепцію податкової політики,

 і  ви  самі  вносили  цю пропозицію, вона підтримана,

 немає концепції, вона ...

             (Шум у залі)

      Далі,  ПДВ.  Закона, кажете, а знімається ПДВ. І

 потім,  якщо  ви  відповідаєте  за зацікавлені в тому

 6щоб  податкові  закони працювали, то ви ж і депутат.

 Якщо  Моцпан  за  декларування  доходів  кожний  день

 надоїдає,  коли  ж  це  буде  прийнятий  закон,  то я

 розумію,   що  це  соціальне  питання  і  його  треба

 вирішувати.    А   податки,   ви   ж   як   црядовець

 відповідаєте.   Я  конкретно  зараз  кажу  до  Романа

 Васильовича,  не  пред'являючи йому якихось особливих

 претензій  як  депутат,  я  розумію,  що складна дуже

 ситуація  в державі, дуже складна, і треба всім чесно

 сказати, що не скоро зміни на краще будуть. Бо не так

 швидко  все це робиться. Але ж треба, щоб якась курс,

 щоб  було  визначення,  щоб  був  напрямок,  щоб люди

 розуміли,   що   сьогодні  треба  потерпіти,  завтра-

 післязавтра, через рік, два буде краще.

      Я  просив  би,  щоб  день цей Кабінету Міністрів

 саме так і сприймали, щоб і висновки для себе робив і

 склади  Кабінету  міністрів  і ми, працюючи узгоджено

 над  вирішенням  цих  проблем,  які  печуть  сьогодні

 людям,  які сьогодні не дають вони проходду депутатам

 під час зустрічі на округах.

      Дякую за увагу.  Засідання   о 16 годині.