ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 3 ж о в т н я 1995 р о к у
16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Я прошу депутатів підготуватись до
реєстрації.
Будь ласка, сідайте.
Михайло Дмитрович, попросіть, нехай колеги
сядуть поряд.
Проводиться поіменна реєстрація.
(Йде реєстрація)
Зарестровано 314, з Олександром Миколайовичем
315 депутатів. Вечірнє засідання оголошується
відкритим.
У нас на порядку дня першим питанням стоїть
після 16 години про вето Президента України на Закон
" Про внесення змін і доповнень на деякі законодавчі
акти з питань збільшення доходів бюджету і посилення
соціального захисту населення" та про постанову
Президії Верховної Ради України від 15. 03. 94 року
"Про уточнення порядку нарахування податку на
добавлену вартість".
Віктор Іванович Суслов , прошу.
СУСЛОВ.
Уважаемые народные депутаты, я буду краток
потому что вопрос вам хорошо знаком. Верховный Совет
дважды рассматривал и дважды принял Закон Украины
"Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих
актів України з метою збільшення доходів бюджету і
посилення соціального захисту населення". И дважды на
этот закон наложил "вето" Президент Украины.
Я не буду останаавливаться на содержании закона.
Сравнительная таблица вместе с зауваженнями
Президента вам роздана. Я хочу обратить ваше
внимание, что "вето" наложено по основаниям таким:
несогласие Президента с содержанием 37 статьи закона
о государственном бюджете Украины, о чем мы очень
детально говорили на прошлой неделе и так же в связи
с несогласием Президента на сей раз с содержанием
статьи 40, с которой раньше Президент соглашался, и
после первого принятия этой статьи "вето" не
накладывал.
Мы получили дополнительный материал, который
вам сегодня роздан по содержанию 40 статьи. В данном
случае Верховный Совет проголосовал в целом за отмену
льгот, не зная какие льготы он отменяет, или точнее,
не зная льготы, какими законами были даны.
У вас есть перечень, который нам представила
Главная налоговая инспекция, после того как мы эту
статью приняли вторично. Здесь 14 законодательных
актов. В том числе ликвидируются льготы по налогу на
добавленую стоимость, акцизному сбору, ввізному миту
митних зборів. Те, которыми пользовались физтческие
лица при ввезенни товарив з закордону. В частности,
как вы видете в этом списке из 14 законов несколько
законов, касающихся статуса чарнобыльцев, статуса
ветеренов праці і інших громадян похилого вику,
статус ветеранов войны, гарантии их социального
захисту, льготы данные Декретом Кабинета Министров
"Про пільги героям Радянського Союзу і повним
ковалерам ордену Слави" и так далее. Я думаю, что
если бы Кабинет Министров дал намс перечень этих
законов вместе с проетом, который мы обсуждали и
принимали, то Верховный Совет скорее всего огульно за
ликвидацию всех этих льгот не проголосовал бы. Все мы
понимаем какое социальное звучание имеет... Ну едва
ли там отмена льгот героям Советского Союза что-то
добавит в бюджет. Но какой общественный резонанс, вы
сами понимаете.
Поэтому комиссия посчитала возможным согласиться
с вето по этой статье не настаивать дальше на
принятии 40 статьи, которая предагает ликвидацию
указанных льгот, и таким образом мы с вами должны по
процедуре поступить следующим образом. Мы можем
вначале проголосовать закон в той редакции, в какой
мы его приняли в прошлый раз для того, чтобы
отклонить тем самым вето Президента, нам нужно
набрать 2/3 голосов с учетом всего, что было сказано
по содержанию 40 статьи. Ясно, что мы не наберем. Но
этот вопрос должен быть плоставлен на голосование.
После этого нам нужно поставить на голосование
сравнительную таблицу с учетом зауважень Президента
Украины.
В частности я хочу обратить ваше внимание на
редакцию 40 статьи в изложении Президента Украины:
"Установити, що надання пільг щодо оподаткування
здійснюються Верховною Радою України, Президентом
України за критеріями, встановленими Кабінетом
Міністров України".
Комиссия посчитала, что, во-первых, это
положение противоречит Конституционному договору. Так
оно и есть, так как вопросы налогообложения должны
регулироваться законами и не могут регулироваться
указами Президента. Кроме того, комиссия посчитала
неприемлемым предложение Верховному Совету, как и
Президенту работать по критериям, установленым
Кабинетом Министров Украины. Это одинаково принижает
как Верховный Совет, так и Президента.
Таким образом, мы должны проголосовать один и
второй вариант. предлжение же Комиссии сводится к
тому, что данный проект Закона может быть разбит на
отдельные статьи. Там есть статьи, которые
действительно могут быть приняты. В часности по
внесению изменений и дополнений в Закон Украины про
межу малозабезпеченности и принять отдельно.
И к данному проекту Закона после двух вето уже
не возвращаться.
ГОЛОВА. Віктор Івановичу, давайте... Я гадаю, що
тут запитання можуть бути хіба що щодо процедури
розгляду цього питання. Давайте... Суть зрозуміла
всім депутатам. Повторно розглядати питання щодо
(..........) вето Президента навряд чи є потреба,
оскільки треба для того зібрати конституційну
більшість голосів. Але, власне кажучи, мова не про
більшість чи меншість голосів. Якби була реальна
потреба, то ми б зібрали таку кількість голосів. Але
мова йже тут про сам принцип і про суть того рішення,
яке ми маємо приймати.
Тому я пропонував би таку послідовність розгляду
цього питання. Віктор Іванович, ви зараз пропонуєте
конкретний проект документу, котрий ми розглядаємо і
приймаємо стосовно нього рішення, а тим самим і
вирішимо суть тої проблеми, котра винесена до порядку
дня сьогодні.
Таким чином, перший проект документу, який ми
повинні проголосувати, будь ласка.
СУСЛОВ. Уважаемый Александр Александрович!
Уважаемые народные депутаты! Проект Постановления
Верховного Совета вам роздан. Тот, который предлагает
Комиссия. Но тем не менее, мы обязаны ведь с вами
голосовать и предложение Президента. И обязаны, если
идти по проецедуре, вначале проголосовать... Может
Верховный Совет будет настаивать на принятой
редакции.
Потом предложение Президента, потом предложение
Комиссии.
ГОЛОВА. Добре. Добре. Давайте так. Увас на руках
розданий проект, внесений Президентом відносно статті
40 і статті 37. І лист теж розданий. Тому, будь
ласка, хто за те, щоб підтвердити... Одну хвилиночку.
Попередній, попереднє рішення Верховної Ради з цього
приводу.
Будь ласка, Віктор Іванович, сформулюйте, як
воно звучало тоді, коли ще не було вето Президента.
СУСЛОВ В. І. Уважемый Александр Александрович,
предыдущее наше решение -это есть текст Закона,
который был принят. Вот левая колонка сравнительной
таблицы, редакция принята Верховною Радою Украины.
ГОЛОВА. Так, ліва колонка, а потім...
СУСЛОВ В. І. Потім предложение Президента,
которое средняя колонка -"зауваження Президента
України". Мы можем и обязаны проголосовать и их.
ГОЛОВА. Тобто ліву колонку ми проголосували тоді
простою більшістю.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Я прошу вас: давайте не поспішайте із поіменним
голосуванням. Та, буде все нормально. Ми повинні
прийняти розумне рішення, а не визначати, як щодо
того чи іншого рішення ставилися депутати.
Значить, ви пропонуєте ще раз проголосувати
редакцію, прийняту Верховною Радою України 14 липня
1995 року (так?) остаточно.
Одну хвилинку, почекайте.
Віктор Іванович.
СУСЛОВ В. І. Да, с учетом мнения Комиссии о
неприемлемости принятия этой редакции, в частности по
40-ой статье ввиду того, что ликвидируются льготы по
14 законам, о ликвидации которых мы не подозревали,
когда эту статью голосовали.
То есть, тут голосование, вероятнее всего, будет
отрицательным, тем более, что нужно две трети
голосов.
ГОЛОВА. Ну, ви зрозуміли суть цієї проблеми. Ви
пам'ятаємте 14 липня, коли ми розглядали це питання.
Поправки до 40-ої статті були проголосовані, як
би то прикро не було, але, власне кажучи, з голосу
внесені пропозиції були віце-прем'єром Віктором
Михайловичем Пинзеником.
Одначе вони здавалися такими привабливими, ми їх
проголосували, вето Президента накладено мабуть все-
таки, ну, не все таки, а було обгрунтованим. Оскільки
ми так би мовити втрутилися в 14 законів і тим самим
відмінили пільгі на.. для багатьох категорій
громадян. Хоч не мали підстав цього робити. Тепер іще
так. Уряд, чи в особі віце-прем'єра запрононував
вони справді поліпшили ситуацію бюджетну, але з точки
зору позиції громадян не входило, ну і в наші
розрахунки, і безперечно, суперечили інтересам самих
громадян.
Тому , зараз я дам вам слово.
Тому зараз формально ми зобов'язані
проголосувати підтвердження того закону, який ми
прийняли тоді.
Він вступає в дію коли ми наберемо 270 голосів.
Зрозуміло, так? Я думаю, що нового ми тут чогось...
нічого не додамо... Микола Янович Суслов просить...
Азаров просить додати свої міркування до цього. Будь
ласка.
АЗАРОВ М.Я., голова Комісії
Уважаемый Александр Александрович и уважаемые
коллеги!
Я вас все-таки призываю всех исполнять законы в
бюджетной системе, которые 35-й своей статьей
предусматривают голосование закона относительно
изменений доходной или расходной частей бюджета,
Закон о бюджете, только после внесения
соответствующих изменений в Закон. То есть то, о чем
говорит Виктор Иванович, и то, о чем говорит
Президент, имеет очень простое разрешение. Мы сейчас
не в праве голосовать снова этот Закон до тех пор,
пока не проголосуем изменения до Закона о бюджете,
послежовательно по 37-й статье, последовательно о
включении в Закон о бюджете 40-й статьи, которой нет
в Законе о бюджете (до сих пор ее нет!) Сколько бы мы
с вами законов ни принимали, до сих пор 40-й статьи в
Законе о бюджете нет... Нет также 41-й статьи, нет
также 42-й статьи. Поэтому выходом из этой ситуации
является последовательное внесение изменений в Закон
о бюджете. То есть переголосование по 37-й статье,
изменение до Закона по включению 40-й статьи, 41-й,
42-й. Вот это -единственно реальный законный выход,
потому что любой другой выход будет противоречить
Закону о бюджетной системе. И будет опротестован
точно так же Президентом и кем угодно. То есть, я
имею в виду, юридической службой...
ГОЛОВА. Віктор Іванович...
СУСЛОВ В. І. Уважаемый Николай Янович, это было
бы правильно, если бы было своевременно. То есть
тогда, когда этот проект выносился в первый раз. Я
хочу напомнить, что мы его уже проголосовали дважды
здесь. И у нас нет выхода, так сказать, расстаться с
ним: либо подтвердить, либо не подтвердить то, что мы
голосовали раньше. И поскольку результат голосования
(я рискну сказать) ясен будет сейчас, то я бы все-
таки поставил это на голосование и определился. Тогда
не понадобится вносить и никаких изменений в Закон о
бюджетной системе.
ГОЛОВА. Тобто, Микола Янович правий відповідно
до змісту процедури, але виникла нова відправна точка
для розгляду цього питання. Вже було вето Президента,
було два голосування, треба вийти із неї, знову ж
таки, підтвердивши чи не підтвердивши рішення щодо 14
липня. Тому я текст Закону від 14 липня ще раз ставлю
на голосування. Будь ласка!
(іде голосування)
126 голосів.
Власне кажучи, ми не можемо підтвердити 270
голосами це рішення, яке було до того ж помилковим на
основі не тільки вето Президента, а й на основі того
подання, пропозиції, які ми тоді підтримали від
Кабінету Міністрів, подання від Кабінету Міністрів.
Це, до речі, одне з питань щодо норм конституційного
договору, пам"ятаєте, коли була дискусія і коли тут
пропонувалося не поспішати з нормами 2, 3. Тому що
сьогодні це добре, що так сталося, але воно мало бути
таким результатом, якби була інша норма про ста
більшість. В даному випадку, уявіть собі, якби тут
була така норма, яку треба було відстоювати, тоді
виявляється, що 20-30 голосів, які з якихось,
скажімо, не суттєвих міркувань можуть заблокувати
рішення. Але, зараз в даному випадку, стосовно цього
Закону рішення нормальне.
Таким чином, ми підвели риску під розглядом
цього питання або про переписку між Президентом і
Верховною Радою України з приводу цього закону.
Тепер, Віктор Іванович, будь ласка, що далі
голосуємо?
СУСЛОВ. Теперь мы обязаны проголосовать
текст Закона "із зауваженнями" Президента. В
частности, и по 37 и по 40 Статье. Посколько, по 37
Статье голосование уже было, я не знаю, если депутаты
будут настаивать, чтобы снова обсудить 37 и
голосовать, наверное, это возможно, хотя голосование
было неделю назад.
И по 40 Статье.
ГОЛОВА. По 37 статті. Ми на останньму засіданні
в п'ятницю перед тижневим розривом сесіййних засідань
перед тим, як йшли ми працювати в округи,
проголосували 37 статтю постановою про те, що ми
звертаємо увагу Кабінету міністрів про необхідність
виконання норм, передбачених цією статтею і з
пропозицією звернулчсь до Президента, щоб він
розглянув питання про відповідальність тих посадових
осіб, котрі не виконали цю статтю закону.
Пам'ятаєте, йшла дискусія, не всі згоджувались з
формулюваннями і з механізмом, який там передбачений.
Таким чином, Вікторе Івановичу, чи варто сьогодні
голосувати 37 статтю в принципі, оскільки те
голосування, очевидно, дає відповідь на вето
Президента.
(Шум у залі)
Почекайте, з місця не кричіть.
СУСЛОВ. Чисто формально, Александр
Александрович, я считаю, что мы обязаны вот это
дополнение в редакции Президента проголосовать,
потому что то, что обсуждалось и голосовалось в
прошлый раз, во-первых, текстуально не на 100%
совпадало и подавалось от правительства.
Ну, а что касается целесообразности принятия
решения, то я думаю, что, понимаете... Поймите, что
независимо от того, как мы проголосуем по 37 статье,
этот закон не пройдет, потому что мы никогда не
проголосуем 40 статью, которая обязывает нас работать
в межах критерий, установленых Кабинетом Министров.
Таким образом, в целом этот закон в редакции
Президента все равно не пройдет. И открывать большие
дебаты по 37 статье в этом проекте сейчас никакого
смысла не имеет, это будет потеря времени.
ГОЛОВА. Я прошу вашої уваги. Справа в тому, що
відносно статті 37 і викладенні її так, як
передбачено в правій колонці, ми визначились,
проголосувавши постанову, статтю, прийняту, якщо не
помиляюсь, 7 квітня цього року. А пропозиція
Президента зводисть до ось такого зауваження
Президента щодо доповнення статті 37 частини 4-5.
Зміст такий: "Встановити відрахування до бюджету в
розмірі 15 % від роздрібної ціни бензину та
дизельного палива, що реалізуються в роздрібній
торговельній мережі та відрахування в розмірі 5
відсотків від обсягу реалізації прокату метизів,
сталевих труб та реалізації на експорт металобрухту,
карбоміту і аміаку з віднесенням їх на собівартість
продукції. Ми проголосували підтвердження дії тих
норм минулої п'ятниці.
Тому формально чи не формально, як ви вважаєте,
потрібно ми повинні проголосувати зараз пропозицію
Президента до 37... доповнення 4 і 5 пункту цієї
статті. Будь ласка, Азаров.
АЗАРОВ. Александр Александрович. Уважаемые
депутаты. Ну, поверьте, что статьями закона "О
бюджеье", что комиссия и я, в частности, разбирались
очень детально, и в частности с юридическим отделом.
Зауваження Президента или вето Президента, наложеное
на любую статью закона распространяется на весь закон
в целом. И то, что сейчас предлагается голосовать
отдельно 37, 40, 41, 42 абсолютно не правильно
потому, что если мы в целом проголосуем закон в
редакции Президента, не наберем 204 голоса, в
редакции Президента, т. е. не удовлетворим это вето,
то закон всеравно не войдет в силу. Не войдет в силу
полностью. В составе всех этих 4-х статей. Ну,
пожалуйста, пригласите заведующего юридическим
отделом, чтоб он дал консультацию.
ГОЛОВА. Я вас прошу, Микола Янович, зважити ще
на таке. Закон "Про бюджет" введений в дію і 37-а
стаття введена в дію, а вето стосується іншого
закону. Пам'ятаєте закон, який приймався у липні
місяці стосовно соціального захисту населення і він
втручався у норми Закону "Про бюджет". От в чому
особливість. Так от якщо ми тут вирішимо або,
скажемо, вийдемо в нічию і при розгляді цього
питання, тоді той завконон, закон "Про бюджет".
Іншого бути не може просто.
Ще, будь ласка, Азарова.
Хто хоче висловитися з цього приводу, але дуже
коротко, я просив би з місця запишіться.
АЗАРОВ М.Я.
Закон "О бюджете" введен в действие с момента
его опубликования. Так гласит Постанова "О введении в
действие Закона "О бюджете"". В том числе действует
статья 37 в той редакции, которую мы приняли 6
апреля.
ГОЛОВА. И підтвердили минулої п'ятниці.
АЗАРОВ М. Я. И подтвердили мынулой пятници.
Можно было не подтверждать, она действует эта статья
Закона. Так? Сейчас мы говорим о совершенно другом
законе. Так чтобы он вступил в силу, чтоб он вступил
в силу, нам надо его проголосовать в целом в редакции
Президента.
ГОЛОВА. Ясно.
АЗАРОВ М. Я. Потому что любое другое изменение
должно голосоваться 270 голосами.
ГОЛОВА. Зрозуміло, так.
АЗАРОВ М. Я. Вот о чем я говорил, Александр
Александрович.
ГОЛОВА. Будь ласка, нам вистачить для з'ясування
позиції 10 хвилин з цього приводу?
Прошу вас, Омельчук. Далі Анісімов.
АНІСІМОВ
188, город Запорожье, Анисимов.
Я попрошу внимательно посмотреть на этот
пункт, который предлагает Президент, народных
депутатов. Значит, я соглашаюсь с Николаем Яновичем и
тем, что говорит Александр Александрович, если мы не
подтверждаем......................... 37 статья,
которая записана в бюджете. Но здесь дополнения
сделаны. Если в бюджете (обратите внимание последнюю
строчку) говорится:" Для того, чтобы восстановить и
модернизировать энергетический комплекс", то здесь
добавляется, что эти деньги будут направлены
частично, а какая часть, тут никто не определит, на
социальную защиту населения. Это две большие разницы.
Очень большие разницы. И здесь убрана одна строчка
после запятой, которая была в 37-й статье.
Энергетический и химический комплекс и была запятвя
дальше, энергетики, в скобках -за исключением
атомщиков.
То есть, огромная доля, которая потребляется
сегодня угля тепловыми станциями, тоже выпала. По
какой причине и хто это удрал -это тоже разговор.
Поэтому я предлагаю, все таки, остановиться и
согласиться то, что предлагает сегодня Комиссия. То,
что предлагает Комиссия и голосованием определиться.
Все.
ГОЛОВА. Коршинський.
КОРШИНСЬКИЙ І.Ю.
Передаю своє слово Грабару.
ГРАБАР М.Ф.
176, Грабар. Шановний Олександр Олександрович!
Шановні народні депутати! Я думаю, що ми сьогодні
були прекрасно свідками тої вистави, що Уряд фактично
в якійсь розгубленності з управлінням державою, з
управлінням економікою. І ви бачете, що через
Верховну Раду пропонується час від часу майже щотижня
протягнуті рішення, які направлені на фіскальні
методи збирання і наповнення бюджету.
В принципі воно було би все так, якби ці рішення
стосувалися якіхось окремо взятих багатих категорій
наших громадян. Ну оскільки, всі ми це вже прекрасно
розумієм, що так чи інакше введення цієї 37 статті в
тій редакції, в якій пропонував Уряд і зараз є спроба
від імені Президента нам запропонувати, призведе все-
рівно до підвищення цін всюди.
І ті депутати, які сьогодні так чи інакше
лобірують угільну промисловість, лобірують інші
сфери, вони повинні розуміти, що вони в першу чергу і
Комісія Азарова беруть на себе відповідальність за
новий черговий стрибок цін. А він неминуче
відбудеться. І ті аргументи, які нам приводили в
минулу п'ятницю і четвер, що не буде росту цін -це
тіки спроба забрати ті гроші, які вже закладені нашою
невмілою минулою Постановою там липневою, там все не
так.
Це скажеться на великій частині тих
автомобілістів, які будуть купувати паливо за власні
кошти, зростуть іхні видатки. Надходжень великих не
буде. Тому що просто велика частина автоводіїв
змушена буде поставина свої авто на припону. Вона не
зможе ніяк купувати цей бензин. Тому пропоную так, як
пропонує сьогодні Комісія: шляхом голосування
відмовити Президенту в внесенні змін і зянти це
питання з розгляду.
ГОЛОВА. Давайте, будемо дивитися... Я потім
додам... Зараз зафіксували ще 8 хвилин. Давайте
будемо дивитися на ситуацію таким чином. Нам треба
розв'язати правову колізію. Є вето Президента, ми
повинні відреагувати на нього, зважаючи на те, що ми
в п'ятницю вже приймали Постанову і вона певним чином
в це поле правове втручається.
Тому нам треба закрити цю частину питання, а
потім, очевидно, якщо буде портеба, від Кабінету
Міністрів, від відповідних комісій Верховної Ради
стосовно платежів чи відрахувань, зважаючи на
аргументи, які говорить зараз Микола Федорович, а
можливо, зважаючи на те, що оця різниця між оптовою і
роздрібною ціною все одно десь зараз осідає, вона
піднялася, але вона йде мимо бюджету.
То, очевидно, тоді треба було б повернутися до
того варіанту, який пропонував Янко і інші депутати,
Сургай зокрема. Але окремо їх розглянути, знявши
потім оце все, так би мовити, переписку чи правові
стосунки поміж Президентом і Верховної Ради. Але то
вже окреме було б питання. Сьогодні треба пройти цей
шлях. І мені здається, що в даному випадку і
пропозиції Азарова слушні, але й пропозиції Суслова
не менш слушні.
Тому треба рухатися таким чином. Азаров
правильно говорить. Є редакція, запропонована
Президентом. Давайте проголосуємо. Наберемо на
відповідну кількість голосів, значить, тоді так буде.
Тоді треба відмінювати нашу Постанову, яка прийнята
минулої п'ятниці. Не наберемо кількості відповідної,
тоді будемо вертатися назад до того документу, якщо
буде наполягати на тому Уряд, який ми розглядали
минулого разу і який сьогодні, про який зачіпав,
торкався цього документу у своєму виступі ВАсиль
Іванович Євтухов. Так?
Таким чином, Віктор Іванович, я можу поставити
праву колонку в редакції Президента. Запропонована,
тобто середня колонка, підтримати пропозиції
Президента щодо 37-ої, 40-ої, здається, тільки
статтям. По двох статтях разом.
Будь ласка, хто за те, щоб підтримати ці...
(ШУМ У ЗАЛІ)
Ще раз повторюю: середня колонка, варіанти
Президентом запропоновані. 37-а, 40-а стаття.
Хто за цю редакцію, прошу проголосувати.
"за"
Не підтримана редакція.
Таким чином, цю правову колізію ми зняли. Тепер,
що пропонує далі Віктор Іванович.
СУСЛОВ. Уважаемые народные депутаты,
предлагается проголосовать Постановление Верховного
Совета, проект которого вам роздан. Повторное
"зауваження" Президента Украины до Закону Украины
"Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих
актів України з метою збільшення доходів бюджету і
посилення соціального захисту населення".
Первый пункт этой постановы, где мы отмечаем
невозможность принятия 40 Статьи, фактически,
проголосован. Во втором пункте говорится: "погодитись
з пропозицією комісії з питань фінансів та
банківської діяльності, про зміну структури Закону
України, про внесення змін і доповнень до деяких
законодавчих актів України з метою збільшення доходів
бюджету і посилення соціального захисту населення,
виділивши його статті в окремі закони України".
Тоесть, если мы по "межі малозабезпеченості" все
же нужно принимать, значит мы выделяем это в
отдельный Закон. Если мы посчитаем, тут ведь есть
статьи, которые мы голосовали и вето Президент не
накладывал. Мы можем их выделить в отдельный закон и
проголосовать. В чем вообще порочность такого
проекта с самого начала, здесь смешаны законы, во
многом друг с другом не связанные и поданы, как
едины, из-за этого не принятие любой статьи блокирует
все хорошее, что здесь тоже есть. Это была попытка,
между прочим, под видом "межі малозабезпеченості"
протянуть целый ряд других вопросов, которые
правительство не видело возможности "протащить"
другим способом. Я думаю, что впреть мы такие проекты
принимать не должны.
ГОЛОВА. Я гадаю, суть питання зрозуміло
депутатам. У вас є запитання, Яценко, прошу, дайте
слово.
ЯЦЕНКО
Віктор Іванович, якщо сказати звичайною мовою,
то ми повинні депутатам так сказати, що всі питання
щодо пільгового оподаткування будуть відрегульовані
за окремими пропозиціями по спеціальним законам
України або Закон про оподаткування.
ГОЛОВА. За окремими законами, так.
ЯЦЕНКО Пункт два. Так, Віктор Іванович?
СУСЛОВ. Іменно так, мы в письме, которое
вам роздано, сегодня и пишем, что вопросы льготного
налогообложения нужно рассматривать специально по
каждой льготе и каждому закону.
Если мы где-то будем эти льготы убирать, это
значит, мы должны знать, что убираем, что даем.
Только такой подход и будет.
Только Верховный Совет.
ГОЛОВА. Азаров.
АЗАРОВ. Уважаемые народные депутаты. Нам
нужно конечно проголосовать любое постановление, но
вдумаемся в смысл того,что мы говорим.
Мы говорим о том, что льготы по такому-то налогу
должны регламентироваться специальным законом.
Мы повторяем свой регламент. Дпвайте откроем
свой регламент. Мы отказав Президенту повторно
рассмотреть этот закон, принять этого закона, снимаем его с рассмотрения. Тоесть, ставим на этом
точку.
Никакое специальное постановление (откройте
Регламент) не требуется. То есть предыдущее
голосование снимает вопрос с повестки дня, с
рассмотрения Верховного Совета.
ГОЛОВА. Я ще раз нагадую всім депутатам і Миколі
Яновичу також, що ми розглянули це питання. Підсумком
розгляду, або формою розгляду цього питання є
прийняття відповідної Постанови Верховної Ради. Ми її
приймаємо. Що так, не набрала потрібної кількості
голосів реадкція, запропонована Президентом (з різних
обставин, в тому числі через те, що ми вже на
минулому тижні проголосували відповідні норми). Але
для того, щоб відкрити шлях дальше для дії
відполвідних татей і внести зміни потрібні там, ми
пропонуємо варіант, який нам внесла Комісія з питань
банківської діяльності, -з кожної норми, котра
зачіпалася і вето, і Законом про бюджет абощо,
відповідні зміни ми внесемо окремим Законом. Це
абсолютно нормальне рішення! Я пропоную все-таки за
основу проголосувати цей проект Постанови. Він не
суперечить тому, що говорить Микола Янович -просто ми
говоримо чуть-чуіть про інші речі. Я ставлю за основу
на голосування проект Постанови Верховної Ради, яку
тільки що озвучив другою частиною Віктор Іванович
Суслов. Будь ласка. Я прошу підтримати.
Йде голосування:
"За" -
За основу прийнято. Чи будуть якісь зміни?
Немає. Є пропозиція в цілому. Ставлю на голсоування.
В цілому цю постанову.
Йде голосування:
"За" -
Рішення прийнято.
Тепер залишається запропонувати Комісії Суслова,
Комісії Азарова підготувати ті проекти документів,
які вони вважають потрібними... І Буздугана Юрія
Олексійовича, які вони вважають потрібними, яких
торкалися вся оця ситуація з Законом про бюджет і
Законом про соціальний захист населення.
Тепер. Розглядається...
СУСЛОВ. Про постанову Президії там вопрос.
ГОЛОВА. Чекайте, чекайте.
Віктор Іванович, слово беріть.
СУСЛОВ. Уважаемые народные депутаты,
постановлением Верховного Совета про введення в дию
упомянутого закона мы с вами скасувалы постанову
Пезидии Верховной Рады Украины про уточнення порядку
нарахування податку на добавлену вартисть. Но эта
постанова действие не вступила в связи с тем, что
Президент наложил вето на закон, а в соответствии с
действующим Регламентом это означает, что
постановление о введении Заокна в дествие тоже в
действие не вступает.
Таким образом, мы выделили этот вопрос про
Постановление Президиума Верховной Рады від 15
березня 1994 року про уточнення порядку нарахування
податку на добавлену вартість в окрему Постанову
Верховної Ради України.
О чем идет ресь? Этим постановлением Президиум
Верховного Совета, Постановлением от 15 марта 1994
года дал право Президенту Украины решать вопросы
механизма установления налога на добавленую стоимость
на импорное сырье, материалы, комплектующие изделия,
оборудование, которые ввозятся предприятиями Украины
для собственных производственных потребностей. И на
импортированные нефть, нефтепродукты, газ, которые
используются для производственных потребностей в
Украине.
До сих пор этой Постановой, как вы знаете,
Администрация Президента пользовалась, именно на нее
ссылались в тех случаях, когда издавались Указы
Президента, регулирующие вопросы налогообложения по
упомянутым проблемам.
Но в связи с тем, что принят Конституционный
договор, и все вопросы налогообложения должны
решаться исключительно законами, эта Постанова уже
противоречит действующему законодательству.
Поэтому предлагается эту Постанову скасуваты и
дальше регулировать все вопросы налогообложения
исключительно законами, как это и предполагает
Конституционный договор.
ГОЛОВА. В мене пропозиція не скасувать
постанови, а все-таки визнати, що вона припинила
чинність свою, бо вона таки була прийнята і її
скасовувать не можна.
Я розумію... Є редакція вам запропонована цієї
постанови, зауваження бачу немає. Я ставлю на
голосування за основу проект цієї постанови. Є
зауваження? Будь ласка, Ємець.
ЄМЕЦЬ О.І.
14 березня 1994 року і нинче различны -это
могло вызвать определенные правовые колизии.
Поскольку прохождение вопросов в Верховном Совете мне
кажется ни у кого сомнений не вызывает, лучше это
сделать постановление Верховного Совета.
ГОЛОВА. Віктор Іванович, правоспроможність
Президії Верховної Ради 14 березня 1994 року і
сьогодні однакова. Але справа в тому, що Верховна
Рада може відмінити рішення навіть такого поважного
органу, як Президії Верховної Ради.
Тому я просив би за основу поставити на
голосування цей проект, який вам запропонований.
Ставлю на голосування.
"за" -
Рішення прийнято.
Є зміни, доповнення? Єльяшкевич, будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Ельяшкевич, Херсон, депутатская
группа "Реформы".
Мы отменяем действия постановления Президиума
Верховного Совета, но обязательно пунктом необходимо
сказать о том, что решение, принимаемое на основе
этого постановления в период после подписания
Конституционного договора, не имеет юридической силы.
Иначе те нормативные акты, указы, которые издавал
Президент, которые формировались на незаконно, уже
недействующем фактически постановлении, мы своим
постановлением говорим о том, что имело под собой
почву юридическую.
ГОЛОВА. Віктор Іванович, будь ласка, що ви
скажете?
Я, к сожалению, не могу с этим согласиться,
потому что мы должны рассматривать в данном случае
специально все указы Президента, которые выходили, и
принимать по ним решения. Потому что если мы укажем,
что все указы, которые были приняты после подписания
Конституционного договора, автоматически
недействительны. Это значит, что, на сколько я помню,
автоматически скасовуются указы, которым льготы по
налогу на добавленную стоимость по импорту для
собственного потребления были таки введены. И они
были, ну, в большой мере обоснованы. Мы должны
вернуться к ситуации, поанализировать и принять
специальный закон. Вот так все отменять без анализа
нельзя.
Поэтому в данном случае речь идет только об
остановке действия постановления Президиума.
ГОЛОВА. Можливо... Я прошу уваги. Можливо
Олександр Васильович зверне увагу на те, що ми в
даному випадку торкаємося постанови Президії
Верховної Ради, и вона була правомочна чи ні, то інша
справа, але вона стосувалася абсолютно конкретного
питання. А так як сказати, як пропонує Олександр
Сергійович, це знаєте ударити, скажем, своїм рішенням
у цілий масив невідомо яких правовідносин. Це справді
так. Тому що після прийняття Конституційного договору
багато чого змінилося у правовідносинах у
суспільстві. Регулюється по-іншому, інакше. І тому
тут є небезпека, що ми можемо втрутитися в ті
проблеми, про які навіть зараз не здогадуємося.
Одну хвилинку. Ємець і Мусіяка.
ЄМЕЦЬ
Я хочу звернути увагу...
Олександр Ємець, фракція "Реформи".
Я хочу звернути увагу, що постанова Президії
була прийнята з порушенням чинної Конституції
законодавства України в момент її прийняття.
ГОЛОВА. Так.
ЕМЕЦЬ О. Президія не мала права своїм рішенням
делегувати Президенту ті повноваження, які вона
делегувала цією постановою. І тут, справді, виникла
ситуація, коли на підставі незаконної постанови
видано ряд указів і постанов Кабінету Міністрів. Тому
можливий компромісний варіант: рекомендувати
Президенту і Кабінету Міністрів, наприклад, в
двохтижневий термін привести у відповідну нормативну
базу, видану виконавчою владою у відповідність до
чинного законодавства України. Якщо до цього часу це
не буде приведено, тоді поставити питання про
накладення вето на ці нормативні акти. Дякую.
ГОЛОВА. Ви запам'ятали як пропонує Ємець. А
стенограмі це відображено. Редакційні там є
неточності - то деталі.
Мусіяка, будь ласка. Віктор Лаврентійович.
МУСІЯКА В.Л.
Дякую. Шановні колеги! Ви знаєте, не треба нам
Постанову соціальну приймати так, як говорив
Єльяшкевич. А треба зробити так, як запропонував
Ємець. І виходить ось що. Стаття 61 відомого Закону
про владу говорить: законоадвство України діє в тій
частині, що не суперечить нормам цього Закону. А цей
Закон в 18 статті сказав, що оці відносини
ергулюються тільки Законом.
Інакше кажучи, ми попали... дійсно не ми.
Президент попав і Кабінет Міністрів в дуже скрутну
ситуацію. Тому вихід, який запропонував Ємець, самий
тут нормальний. Тому що фактично всі ці нормативні
акти не мають юридичної сили. Виходячи з 61 статті.
ГОЛОВА. Так. Зрозуміло всім. Редакція другого
пункту Постанови, запропонована Олександром Ємцем,
ставиться на голосування.
СУСЛОВ. Можно еще одно.
ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Не ставте. Поки що
Віктор Іванович, будь ласка.
СУСЛОВ. Уважаемые коллеги! Я бы предложил
все-таки, если мы будем так голосовать у нас должны
быть полные тексты нормативных актов, которые
принимались на основании этого Постановления
Президиума. Вот что мы можем предложить привести в
соответствие , но мы должны знать все последствия.
Я бы все-такы лучше дал поручение Комиссии
проанализировать и внести предложение.
ГОЛОВА. Давайте ми домовимося так. Зміст
пропозиції Ємця зрозумілий. Додати до того "разом з
Комісією Верховної Ради з питань банківської і
фінансової діяльності ". І на тому поставити крапку.
Тому що все одно ...
Не так?
Я зараз бачу. Іван (..........), будь ласка.
Оскільки ви освячували цю Постанову - будь ласка.
ПЛЮЩ.
Шановні колеги! Дійсно і Ємець Олександр
Іванович дещо прав і інші депутати, які говорять. Але
ви думайте: чому була прийнята така Постанова? Тому
що березень 1994 року -Верховна Рада попереднього
скликання вже не діяла, а нова ще не діяла. А
верстать бюджет треба було, податки збирати треба
було. Хто повинен був прийняти нормативний акт? Уряду
повноваження ці не надані. І тому Президія, знаючи
завідомо, що це не конституційно, але дозволила
Президенту, як виняток, вирішувати ці питання.
І тому ситуація повинна бути зараз така: нічого
не відміняти, а просто привести все відповідно до
діючого законодавства. І одним, і другим, тільки не
разом. Разом можна щось друге робить, а Комісія
повинна своє робить: внести зміни чи доповнення до
того чи іншого закону. А Президент повинен і Уряд
діяти відповідно до чинного законодавства. Якщо також
щось треба внести, то вони повинні внести сюди
пропозиції. А сама по собі Постанова, вона втратила
свою значимість і чинність після сформування і
початку роботи нової Верховної Ради, тому що вона
надавала тільки дозвіл, як виняток, вищій посадовій
особі в державі запропонувати той чи інший механізм.
Тому зараз можна протокольно, можна у Постанові
записать, що привести у відповідність нормативні акти
до діючого законодавства.
ГОЛОВА. Все-таки, Іване Степановичу, ви не
заперечуєте проти редакції, яку вносить Олександр
Ємець. Якраз вона збігається з тим, що ви пропонуєте.
Я прошу вас підтримати пропозицію Ємця і ставлю на
голосування це доповнення. Будь ласка. Голосуйте.
"за"
ГОЛОВА. Я прошу, підтримайте цю поправку.
Давайте так: проголосуємо з поправкою Ємця всю
постанову. Ставлю на голосування. Будь ласка, всю
постанову з поправкою Ємця.
Будь ласка. Тобто з другим пунктом. Голосуйте.
"за"
Рішення прийнято. Дякую.
Отепер уже ця Постанова не діє точно, тому що
зупинили її...
Що, Вадим Петрович?
ГЕТЬМАН. Я хотів би декілька слів з мотивів
голосування і висловлюю думку не тільки свою, а й
моїх колег, які сидять рядом. Нам уявляється на
трибуні з питань вето Президента мотиви повинен
висловлювати або представник Президента, або хтось
відповідальний представник уряду. А то виходить, що
ми між собою ведемо дискусію, а люджей... люди, які
заслали нам цей документ, які мали на це відповідні
якісь мотиви, відсутні... І ложа, так сказать,
урядова зовсім пуста...
ГОЛОВА. Дчякую. Вадиме Петровичу, Законом про
владу, Конституційною Угодою і Законом про Президента
Президент не може передавати свої повноваження тому
чи іношому... тій чи іншій фізичній чи юридичній
особі. Тому він наклав вето. Наша Комісія, готуючи
цей документ, з'ясували всі обставини, що з того
випливають, інформує Верховну Раду, і вона вирішує
питання остаточно.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я прошу: давайте ми до цього питання (це
процедура) вернемося до цього питання іншим разом.
Зараз у нас в порядку дня інше питання -ми його і
будемо з'ясовувати.
Я хотів вашої поради, або вашого рішення...
вашим рішенням заручитися з приводу розгляду питання
про проект Закону про валютне регулювання. В чому
справа? Кабінет Міністрів (і тільки що у мене була з
цього приводу розмова з Євгеном Кириловичем Марчуком)
просять переконливо Закон про валютне регулювання
розглянути в п'ятницю, а не сьогодні.
Я не можу зараз всі аргументи проводити, для
мене важливе те, що пропозиція така справді є, вони б
хотіли ще певні ньюанси зіслатися, розглядаючи цей
закон.
Тому, якщо наполягає комісія і доповідач, я маю
на увазі Бутейка Антона Денисовича, то ми можемо
розглядати зараз, а якщо зважати на пропозицію
Кабінету Міністрів, то можна його розглянути в п
"ятницю. Як ви скажете?
Тому, я просив би вашої згоди про перенесення
розгляду цього питання на п'ятницю. Я ставлю на
голосування. Тільки голосуйте, будь ласка.
(іде голосування)
Рішення прийнято. Дякую!
Про Указ Президента України від 12 вересня "Про
створення фонду для розрахунків за енергоносії". Будь
ласка, Єльяшкевич Олександр Сергійович доповідач нам,
Комісія з питань фінансів і банківської діяльності.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.
Комісія Верховної Ради України з питань фінансів
і банківської діяльності розглянула питання щодо
відповідності Указу Президента України від 12 вересня
1995 року "Про створення фонду для розрахунків за
енергоносії діючому законодавству України".
Зазначений Указ Президента України видана з
порушенням пунктів 1 та 5 Статті 17, пункту 2 Статті
18, Статті 25 Закону України про державну владу і
місцеве самоврядування. Статтей 1, 2, 14 Закону
України про систему оподаткування. Статтей 2 та 37
Закону України про державний бюджет України на 1995
рік, статтей 13 та 27 та 28 Закону України про
підприємство в Україні, Статтей 11 та 28 Закону
України про бюджетну систему України, Декрету
Кабінету Міністрів України про податок на добавлену
вартість.
Крім того, зазначені в Указі відрахування до
Фонду є, фактично, новим податком. Приймаючи до уваги
висновки юридичного та науково-експертного відділів
Секретаріату Верховної Ради України, комісія з питань
фінансової та банківської діяльності вносить на
розгляд Верховної Ради питаня про накладання вето на
Указ Президента України від 12 вересня 1995 року "Про
створення фондів для розрахунків за енергоносії".
Цей Указ, введений в дію, набирає чинності, це 3
пункт Указу, з 15 вресня 1995 року. Першим пунктом
цього Указу передбачається, я цитую: "Створити у
складі державного бюджету України фонд для
розрахунків за енергоносії. Фонд здійснює розрахунки
за енергоносії шляхом відрахування суб'єктами
підприємницької іяльності сум в розмірі 5% від
обсягів реалізації продукції , робіт, послуг.
Фактично, Президент порушив ті статті, про які я
казав, якими законодавчо врегульовано, що питання
оподаткування регулюються виключно законами України.
Якщо цей Указ буде надрукований в пресі, а він ще,
наскільки я знаю, не був надрукований в пресі, а
вступив в дію згідно з пунктом 3, я вже казав, що він
набрав чинність з 15 вересня 1995 року, то фактично
це значає автоматичне штучне підвищення цін на всі
види продукції, робіт та послуг.
Наша комісія пропонує народним депутатам України
підтримати рішення комісії та Верховній Раді виконати
свою контролюючу функцію і накласти вето на цей Указ
Президента України.
ГОЛОВА. Чи є запитання до Олександра
Сергійовича?
Немає запитань? Тоді я зобов'язаний
проінформувати вас, що з цього приводу в мене була
розмова з Президентом відносно цього Указу і
можливого накладення на нього "вето". Він пояснив
ситуацію, в яких умовах приймався цей Указ. І пояснив
також те, що, власне кажучи, мова йде не про
підвищення цін, а про те, що сьогодні різниця між
оптовими і роздрібними цінами страшна і вона існує. І
сьогодні ця різниця осілає ні яким чином не в бюджет.
І тому він тим самим попадає, так би мовити, в точку,
намагаючись забрати ці кошти в бюджет. Але з іншого
боку, я йому про це теж говорив, що треба це зробити
на законній основі, так як це передбачено договором
конституційним і законом про владу.
Таким чином, можна тут вийти двома шляхами. Я
прошу уваги. Або накласти "вето" на Указ Президента,
що юридично і формально правильно. Або так як ми в
наступному проекті будемо рекомендувати Президенту
самому привести цей Указ у відповідності з іншим
законодавством. Так або так.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Олександре Олександровичу, якщо
можна я декілька слів.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ. По-перше, я не знаю на що
розраховували ті, хто давав на підпис Президенту цей
текст. Я не знаю, що мав на увазі сам Президент, коли
це підписував. Ми маємо документ згідно з яким, якщо
він буде надрукований, він вже вступив в юридичну
силу, будь-який підприємець автоматично буде
підвищувати ціни. Тому що цей текст каже про одне, я
ще раз зачитаю, якщо є потреба те, що записано.
Фонд здійснює розрахунки за енергоносії шляхом
відрахування суб'ектами підприємницької діяльності
сум у розмірі 5 відсотків від обсягів реалізації
продукції, робіт, послуг.
Ви казали про інший Указ Президента. Наша
комісія не вважає доцільним накладати "вето" на цей
Указ, хоч він теж, на жаль, суперечить діючому
законодавству України. Тому що його дія почнеться не
зараз. І тому можна ще почекати і виправити
становище, якщо сам Президент врегулює це питання.
Тому я прошу народних депутатів України, зважаючи на
те, що наше обговорення транслюється, і про цей указ
вже відомо пресі (про це було написано, він не був
надрукований, але про нього вже писали), і якщо ми
цього не зробимо, то ціни згідно з цим указом будуть
штучно підвищені.
ГОЛОВА. Я ще раз привертаю увагу депутатів,
вашу, Олександре Сергійовичу, щодо того, що
публікація чи не публікація цього указу не означає
термін його введення. Бо відповідно до указу
Президента, прийнятому і не відміненому в 1993 році,
введення в дію указів Президента розпочинається з
часу його публікації, якщо інше не взначенл самим
указом. Цим же указом визначено з 15 вересня,
фактично він введений в дію. Тобто це не аргумент.
Але відносно причини його підписання, іншого, це
окрема розмова. Зараз ми повинні визначитися: ми
накладаємо вето чи ми пропонуємо Президенту самому
привести цей указ у відповідність...
(Шум в залі)
Одну... Я прошу. Будь ласка.
Чи самому йому дати можливість привести у
відповідність із законодавством, зважаючи на потребу
прйняття того закону, про який говорив Азаров, Янко,
Сургай і інші донецькі депутати з приводу створення
стабілізаційного фонду. От що пропонується. Тому,
будь ласка, якщо є потреба обговорити це питання. До
Олександра Васильовича запитань більше немає,
сідайте, будь ласка, дякую вам.
Хто хоче обговорити, записано там, да? Записані,
скільки часу відведено? 10-15 хвилин вистачить?
Ситуація зрозуміла. 10 хвилин, будь ласка. Хто
записаний перший, будь ласка, на трибуну?
Анісімов, прошу. За ним Мовчан. А потім ви, так.
АНІСІМОВ
Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр
Александрович! Мы уже неоднократно напротяжении
последних двух недель сталкиваемся с теми проблемами,
которые согласно Конституционного Соглашения, должен
решать именно Верховный Совет.
125 Постановление, которое на сегодня -тоже
повторюся -вышло с нарушениями и противоречиями с
законодательством Украины, нарушив и вторгся в
преригативу Верховного Совета где устанавливать
изменять и дополнять налогообложение. Это наша
функция.
Перед нами документ, который мы сегодня
прослушали. Я даже не понимаю, у меня появился сразу
вопрос -есть ли юридическая служба (в даном случае в
этом ведомстве) чтоб выпустить такой документ с
огромным количеством нарушений.
Поэтому я поддерживаю предложение Комиссии,
которая предлагает на сегодняшний день наложить вето
на этот документ и не пускать его дальше в действие.
Мы сегодня не случайно говорили о 37 статье, о
норме, которая записана в бюджет нашего государства.
Так вот, так как я отношуся и возглавляю подкомиссию
по металлургическому комплексу и химии, это
дополнительные еще 5 процентов, о которых мы только
что говорили и о которых нас информировал товарищ
Азаров. Тогда уже получается в сумме 10 процентов на
эту категорию, которая подпадает под статью 37
бюджета.
Как здесь уяснить и растолковать эти действия?
Если сегодня говорит, что это не несет за собой
повышения цен -это, наверно, самообман. Потому что
все пересчитывается в себестоимость продукции и цена
на конечный вид продукции будет конечно возвращаться
нашему покупателю.
Поэтому надо, я думаю, на сегодняшний день
наложить вето и дать все-таки Президенту и его
структуре в этом разобраться.
Ведь всякие документы, которые мы сегодня
рассматривали, в даном случае документ казалось бы с
благими намерениями -улучшение состояния социального
защиты населения, уменьшение или источник, где должен
пополняться наш бюджет для того чтобы сделать
расплату за энергоносители. Ну наверно, не здесь он
кроется и не здесь его надо искать.
Не случайно мы здесь, когда слушали трех
представителей исполнительной власти в лице вице-
премьеров, и Александр Александрович
(..........)(..........) тоже не случайно. Где же
концепция налогообложения на сегодняшний день все-
таки и почему она не внесена здесь в верховный Совет?
Потому что все формы пополнения бюджета и пополнения
казны только фискальные. Ни одно предложение на
сегодня еще нигде не дается, чтобы запустить
промышленность, чтоб запустить производство, которое
своими обкемами реализации продукции пополняло бюджет
государства.
Заканчивая, я поддерживаю предложение Комиссии и
предлагаю народным депутатам поддержать и
проголосовать о наложении вета на Указ Президента.
ГОЛОВА. Грабар. За ним - Азаров.
ГРАБАР М.Ф.
Шановний Головуючий, шановні народні депутати.
Микола Грабар , Хуст, Закарпаття, фракція "Реформи".
Зараз заточилася у нас розмова в цьому залі про
те, яким чином вийти з цієї ситуації: чи накласти
вето чи запропонувати Президенту привести у
відповідність. Я розпочну свій виступ саме з цього.
Я стою на позиції, що необхідно накласти вето і
поясню чому. Тому що сам Указ і по формі, і по суті
не відповідає законності, не відповідає
Конституційній угоді, Закону про владу. І повинно
бути лише так: накладення вето. Бо якби сам Указ був
прийнятний для нас і лиш деякі його моменти, може,
чимось нас би не влаштовували або окремі його пункти
не відповідали би Закону, можна було б тоді
Президенту запропонувати привести в цілому цей Указ у
відповідність з чинним законодавством. Це перший
аргумент на користь вето.
І другий аргумент-це те, що так чи інакше цей
Указ, як говорив Олександр Олександрович, вступив в
силу з 15 вересня. З 1 жовтня і далі податкові
інспекції почнуть, хоч в самому Указі немає механізму
реалізації його, але вони почнуть виконувати цей
Указ. І відповідно всі пдіприємства, підприємці,
суб'єкти підприємницької діяльності повинні
відповідні розрахунки з бюджетом здійснювати.
Я хотів би, щоб ви звернули увагу на пункт
перший: "Створити у складі, -Указу, -Створити у
складі державного бюджету України фонд для
розрахунків за енергоносії. Фонд здійснює
розрахунки..." і т. д. За які енергоносії? Нший
державний борг перед іншими державами чи енергоносії
державніх підпріємств, перед державним бюджетом і так
далі.
Тобто, сам аналіз указу Президента говорить про
те, що не для того було прийнято і видано цей указ,
як нам пробують тут пояснити в преамбулі цих
своєчасних розразхунків за енергоносії.
Це всього навсьго черговій податок, який в обхід
Верховної Ради Апарат Президента, Кабінет Міністрів в
такий спосіб вирішіло ввести в нашій державі.
І якщо ті депутати, хто буде нас зараз
переконувати про те,, що цей податок, я його так
прямо і називаю не підвищить цін в нашій державі, то
хотілось би щоб ми запровадили практику по таким
глобальним пітанням, які в кінцевому рахунку
впливають на соціальне життя, соціально-економічний
стан в нашій державі, на економіку. Щоб ми своїх
героїв записували, і потім в кінці-кінців могли
пред'явити якийсь рахунок.
У нас є комісії, є активні депутати, які
працюють в цьому напрямку, але на превеликий жаль,
як ми сьогодні зуміли перконатись, Кабінет Міністрів
не може дати відповіді на конкретне питання депутата
Кожушко, яке, до речі, звучало в кожному окрузі. В
тому числі в моєму. Тому я категорично проти цього.
Прошу... підтримую цю ідею, пропозицію Комісії -
накласти вето. Дякую.
ГОЛОВА. Азаров. За ним Мовчан. Не буде Мовчана -
буде Судницин.
АЗАРОВ М.Я.
Уважаемые народные депутаты, ыопрос, конечно,
ясен, но я просил бы каждого из вас взять листик
бумаги и ручку. И записать несколько цифр -они вам
пригодятся... Сегодня был очень интересный День
правительства (я на Президии вчера говорил, что на
любой вопрос любой вице-премьер ответит, что я рад
бы, но денег нет...). Так вот подтвержэдение того...
Ресурсы, на которые мы можем рассчитывать в четвертом
квартале, составляют 482 триллиона. Из них доходы
державного бюджета -394 триллиона, кредиты
Национального банка -33 триллиона, зовнишне
финансування -55 триллионов. Итого 482. А выдаткы (по
утвержденному нами с вами в апреле с изменениями в
июле Закона о бюджете) составляют на четвертый
квартал 890 триллионов... То есть разница -почти 440
триллионов! Мы посчитали минимальную потребность:
то есть кто, где... Но нельзя: зарплата, социальное
пособие и так далее... Она составила 699 триллионов.
Вот почему, уважаемые народные депутаты, первое, на
чем настаивает наша Комиссия, -это добится
немедленной корректировки Закона о Державном бюджете.
Нам надо с вами привести доходы, расходы от
Державного бюджета в соответствие с доходами.
Теперь что конкретно по этому вопросу. Указ
Президента выдан, конечно, с нарушением Закона о
бюджете; конечно, с нарушением Закона о бюджетной
системе... И об этом я ему буквально через 2 дня
после подписания Указа в беседе сказал. Единственное,
что я хотел бы вам сказать, вот что: да, его надо
приостановить, действие. Нет вопросов ни у кого! И,
прежде всего, у нашей Комиссии нет таких вопросов. Но
я хотел бы, чтоб мы рассмотрели, рассмотрение этого
вопроса провели в конструктивном плане. То есть
приостанавливая один из источников доходной части
бюджета, чтобы мы с вами вместе попытались принять
такое постановление, которое правительство
мобилизовало найти эти дополнительные источники.
Мы вступаем с вами в зиму не имея запасов
топлива, не имеем достаточно средств на преобретение
этого топлива, прежде всего для атомных
электростанций, прежде всего для тепловых
электростанций те кто занимался этой проблемой не
знает этого. Мы вступаем в зиму не создав
стабилизационного фонда. Не имеем достаточных средств
для финансирования уборочных работ, в завершении
сельскохозяйственных работ, имея долги бюджетов,
различных уровней, то есть областных бюджетов
государственного бюджета по состоянию на сегодняшний
день 46 триллионов.
Мы выполнили с вами бюджет по доходам всего на
51 процент, мы имеем не допоступление в бюджет по
стостоянию на первое октября около 200 триллионов. В
том числе, из-за того, что мы 16 процентов потеряли
обьема производства о чем Анисимов говорил, а эти 16
процентов пересчитайте годовые прибыли и так далее.
Мы не получили с вами 90 триллионов от приватизации.
Мы с вами не имеем нормальной налоговой базы. То есть
мы до сих пор не имеем закона о добавленной
вартости., ПДВ, мы с вами пориняли такой закон о
налогообложении прибыли, которой эффективную ставку о
взымании прибыли, Леонид Александрович это вам я
отвечаю не 30 процентов сделало, а почти 55. То есть
мы как раз по этому источнику доходы бюджета
переполнили. 109 процентов мы собрали по прибыли. То
есть мы оголили прибыль забрали все с предприятий
почему ж нам своевременно не внести изменения в
соответствующий.
Почему нам не занятся нормой прибыли. Мы 70
процентов государства регулируем цен сейчас имеем 11
процентов, и когда тут демогогично заявляют, что мы
так сказать любым своим постановлением цены повышаем,
да они без нас повышаются.
Я уже многократно выступал, что при отпускной
цене завода на тонну нефтепродуктов, например, 218
долларов за тонну, отпускная розничная цена
составляет 600 долларов. Спросите, где 400 долларов
пости разницы? мы не собираем с вами акциза на винно-
водочные изделия, на табачные изделия, несмотря, что
принимали соответствующие...
(Шум у залі)
Поэтому, уважаемые коллеги, конечно, мы можем
наложить вето, и должны это сделать, потому что Указ
действительно издан с нарушением норм. Но давайте мы
сделаем такое постановление, которое откроет хоть
небольшие дополнительные источники доходов бюджета, в
частности в тех направлениях, о которых сейчас
говорили.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні народні депутати, те, що говорить Микола
Янович, має підставу, але я хотів би звернути вашу
увагу на те, що якщо дія сьогодні Указ Президента і
діє наша постанова про зобов'язання Кабінету
Міністрів виконувати норми статті 37 Закону "Про
бюджет", то виходить, що на одному відрізку правового
поля діє два нормативних акти. І тут потрібно
прийняти відповідні рішення. Тому ми можемо ці
рішення приймати тільки зміною до 37 статті Закону
"про бюджет", де передбачити механізм формування
такого фонду, або зобов'язати все-таки аби і
Президент нехай працює далі над виконанням тих норм,
які закладені в цій статті.
Будь ласка, Сидницин, за ним М'ясковський.
Оскільки я витратив 2 хвилини, то додається цей
час.
СУДНИЦИН.
Уважаемые депутаты, если вы обратите внимание,
то мы уже напринимали, или пытаемся принять столько
уже фондов, такое сделать налоговое бремя, что в
ближайшее время у предприятий просто не окажется
прибыли.
И более того, этот Указ говорит о том, что есть
прибыль, нет прибыли, а 5% с реализации продукции
вынь да положь.
Если вы обратите на второй пункт, хотя тут мой
коллега Грабар сказал, что не имеет механизма
отчисления, как раз во втором пункте написано, что
механизм отчисления этих 5% аналогичный налог на
добавленную стоимость. То есть, практически наша
комиссия, если вы помните, настаивала на том, чтобы
уменьшить налог на добавленую стоимость с 28
процентов на 20. Ивсе с этим могласились. После этого
Правительство заявило, что не хватает, давайте
добавим 5 процентов. И мы тогда очень долго это
обсуждали и знали все эти проблемы.
И в данном случае, поскольку Указ вступил задним
числом, 15 сентября уже вступил в силу, если мы
сейчас просто отложим и будем ждать пока Президент
будет исправлять свои ошибки, потом может быть
прийдется снова рассматривать. Пройдет полтора-два
месяца и эти отчисления с предприятий, которые просто
уже обескровленны снова будут, будем говорить так, мы
не сможем это остановить.
И я считаю Национальная конфедерация профсоюзов
категорически против увеличения налогового времени. И
в данный момент просто необходимо накладывать "вето"
на этот Указ.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. М'ясковський.
М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М.
Уважаемые товарищи, я хочу поддержать
выступление здесь моимх коллег о том, что необходимо
наложить "вето". Но я бы хотел немножечко
остановиться на том а каковы ж причины, все-таки
рассматривать эти вопросы и накладывать "вето". Мне
думается, что мы опять все-таки возвращаемся к тому,
о чем говорит подписанный многими депутатами, за
исключением коммунистов и социалистов,
Конституционном договоре. Вы знаете статья 18-я этого
договора четко и ясно эти влпросы разграничивает. То,
что договор никудышний, который был подписан, говорит
о том, что мы постоянно сталкиваемся с тем, что или
Президент или Верховный Совет вынужден накладывать
вето на тот или иной указ или на то или иное
постановление или закон Верховного Совета с другой
стороны. Я думаю, что сегодня, накладывая вето, мы
должны говорить и о том, что не путем поиска
дополнительных налогов искать, так сказать,
пополнение бюджета, а, наверное, надо путем
регулирования и контроля за механизмом
ценообразования. Мы давайте сегодня вспомним те
разговоры, которые в первой половине дня с этой
трибуны велись. Говорим о том, что уголь сегодня
тонна с шахты выходит сегодня 5-6 миллионов, его
продают по 12-15 миллионов. Мы говорим о том, что
литр молока сегодня продается по 10 тысяч, а его
продают по 50-60 тысяч. Если взять процент, так
сказать, жирности, что его продают, 2, 5 процента, а
берут 3, 2 процента.
Мне думается, что нужно задать себе вопрос:"А
где же механизм, и почему сегодня Правительство да и
мы в том числе не ищем механизм изкятия прибыли
предприятий и посредников. Поэтому, я думаю, что
здесь однозначно мы должны сегодня поставить и
ответить на этот вопрос и наложить вето на тот указ,
который издал Президент.
Спасибо.
ГОЛОВА. Останній виступ Ланового, прошу.
Час вичерпаний, я втручався в розмову, тому я...
Прошу.
ЛАНОВИЙ В.Т.
Шановні народні депутати! Ми повинні зараз чітко
бачити, що це указ, який фактично вводить новий
податок. Для всіх підприємств всіх форм власності
всіх галузей. І нічого спільного він не має з статтею
Закону 37 "Про бюджет України". Це перше.
Друге. Величина цього податку. 5 процентів до
реалізації продукції, це приблизно 50 процентів від
прибутку сьогодні. З яких джерел, де суми, де джерела
для виплати такого податку? Якщо послідовно
підприємство буде все виплачувати, в нього нічого не
зилишається на власні соціальні, виробничі і інші
потреби.
І третє. Чи вводити вето, чи залишити Президенту
шанс змінити свою позицію? Шановні друзі, подивіться
програму Уряду, прочитайте лист Уряду і банку
Національного до Міжнародного валютного фонду -він
друкувався у газетах -і ви всі позиції ці побачите
там. Там закладено, введено таких податків такого
типу і інших нових податків на підприємства.
І це аргументи для того, що ніби Уряд збирається
звести доходи і витрати бюджету і зменшити дефіцит в
рамках норм міжнародного валютного фонду.
Одже, це послідовна лінія. І нам треба рішуче
стати на позицію. Податки -преригатива Верховної
Ради. Ми є захисниками тих виробників, які ще можуть
випускати продукцію, отрумувати доходи і розвиватися.
Іншого бути не може. Ми повинні виконати свою функцію
і поставити, накласти вето. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка. Дякую. Давайте так: я зараз
поставлю на голосування проект Постанови, внесений
Комісією. Вона, до речі, пропонує те, що пропонував я
з самого початку -щоби Президент привів у
відповідність з чинним законодавством ті свої
нормативні акти, оформлені наміром, який визначений
Указом. Але саме так, як це визначено Законом.
Розумію при тому, ми повинні розуміти, що 37 стаття
теж недосконала. Ми, обговорюючи два тижні тому це
питання, те з'ясували. І та пропозиція, яку
пропонувала Комісія Азарова і цілий ряд депутатів і
Уряд з тим погодився, була розумною. Оскільки вона
більш таким прийнятним робила 37... редакцію 37
статті і не огульно накладала додатковий податок, а
пеердбачала знімання коштів з роздрібної ціни. Тобто,
підприємницькими структурами, а не тими, хто оптовим
чином придбає там бензин, нафту, інші продукти.
Я чому це кажу? Тому що не дай боже, щоб комусь
заманулося сьогодні звинувачивати Верховну Раду що
вона блокує створення стабілізаційного фонду. В тому
числі на підтримку паливної... паливно-енергетичного
комплексу і створення соціальних потреб.
(ШУМ В ЗАЛІ)
Я прошу, я прошу. Я кажу про це саме тому, що
якраз та Постанова стосується тих механізмів і того
предмету відання, яке визначено в Указі Президента.
Тому треба справді дати йому можливість
вернутися в законодавче поле і регулювати ці питання
таким чином, як передбачено діючим Законом.
Я просив би... Ну, за процедурою є одна...
(ШУМ У ЗАЛІ)
Чапюк.
ЧАПЮК Р.С.
Дякую. Повністю підтримуючи хід ваших думок, я
хотів би запропонувати інший дещо варіант по
черговості. Враховуючи по важливості, першим
поставити все-таки вето, а другий варіант -в комісії.
Чому? В інакшому випадку ми можемо прийти до
(..........), що ні одне, ні друге рішення не буде
прийнято. Ті, що не проведуть вето, підтримують ваш
варіант.
Олександр Олександрович, повірте, що це
раціонально.
ГОЛОВА. Ростиславе Степановичу, ви прочитайте, в
Постанові і перший, і другий пункт є. Так що те, що
ви пропонуєте, все передбачено в Постанові. Ви,
мабуть, не дочитали докінця.
Будь ласка. Мусіяка, можна голосувати чи ні?
Ні. Мусіяка ще слово просить. Будь ласка. Віктор
Лаврентійович Мусіяка. Черкаси.
МУСІЯКА В.Л.
Шановні колеги, шановний Олександре
Олександровичу, я хочу підтримати вашу пропозицію,
але з деяким уточненням. Ви чуєте мене?
ГОЛОВА. Чуєм, чуєм.
МУСІЯКА В. Л. Значить, я просто повинен знову
повторитися, але уже відносно оцього Указу. Тому що
нам тут повезло. Ми вето не можемо накласти на оцей
Указ, тому що відповідно до статті 17-ої пункт 27
цього Закону "Про владу" застосовує вето Верховна
Рада щодо Указів Президента України у разі
невідповідності Конституції і законам України з
одночасним зверненням до Конституційного суду
України, якго нема. А там було, в Конституції, крпака
з комою. Вето накладає -крапка з комою, -і
звертається за конституційністю до Конституційного
суду.
Я до того, що в нас зараз інша ситуація.
Президент своїм указом порушив оцей самий закон
про владу. ТОму знову оте треба викласти те, що ви
сказали, і послатися на статтю 61, нагадати йому, що
всі законодавчі акти діють тільки в тій частині, якій
вони відповідають цьому закону..........
От таким чином.
ГОЛОВА. Ну так тут якраз і написано.
МУСІЯКА. Так треба сказати про це
ГОЛОВА. Так, так.
Коротше всі зрозуміли. Голосуємо до крапки з
комою.
Тобто на основі закону про владу і відповідної
статті.
Марченко, будь ласка.
Ще є потреба обговорити, будь ласка.
МАРЧЕНКО.
Уважаемый Александр Александрович, я в общем-то
известно, что не признаю, или считаю не
конституционным закон о власти.
И посылаться на него, значит это стать на
принцип антиправового государства, на принцип
нарушения Конституции.
Это и о двух третях, о которых вы говорили, и о
тех вечных противоречиях, которые будут и приведут
вообщем-то к кризису, дальше.
Но я хотел, чтобы четко было понятие.
Президент и команда, это не детский сад. И когда
они выпускают указ , они осмысленно его выпускают, И
обращаться к Президенту для того, чтобы он указ свой
привел "у відповідність о діючого законодаства", мне
представляется, это унизительно для Верховного Совета
и так же унизительно для президентской команды.
Поэтому мне представляется, вопрос нужно ставить
четко и однозначно, наложить вето и за это
голосовать. И прошу голосовать поименно.
ГОЛОВА. Я просив би: давайте ми не будемо думати
про команду Президента -давайте вирішувать це
питання.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я ставлю на голосування. Не наполягайте, будь
ласка.
Проект Постанови, запропонований Комісією
Суслова, ставиться на голосування за основу. Будь
ласка.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Проект Постанови, внесений Комісією з питань
банківської діяльності! Голосуйте "за", якщо не
зрозуміли...
Йде голосування:
"За" -
Дякую.
Які доповнення? Георгій Манолійович, будь ласка,
Манчуленко.
МАНЧУЛЕНКО Г. М., 435 Заставницький виборчий
округ, Чернівецька область, фракція "Народний Рух
України".
Шановний Олександре Олександровичу, я вважаю, що
в преамбулі цього проекту Постанови посилатися на
главу Регламенту Верховної Ради не зовсім є доречним.
Регламент -це той документ, який вводить якесь
законодавче поле у нашу внутрішню роботу тут, у
сесійному залі, а посилатися на Регламент, ставлячи
вето на Указ Президента, я думаю, що не зовсім
коректно є...
ГОЛОВА. Ясно. Я хотів би првиернути увагу
Георгія Манолійовича і всіх депутатів, і всіх
суб'єктів влади про те, що Регламент -це Закон. Це
Закон, тому ним потрібно керуватися, і ніколи не має
сорому послатися на нього.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я ще раз повторюю: ми проголосували за основу
проект постанови, в якому написано: по-перше, перший
пункт -"Відповідно до пункту 27 статтю 17 Закону
України "Про державну владу і місцеве самоврядування
в Україні" застосувати вето щодо Указу Президента
України від 12 вересня 1995 року про створення фонду
розрахунків за енергоносії. Друге. Запропонувати
Президентові України привести Указа Президента
України такий-то номер про створення фонду розрахунку
за енергоносії у відповідність до чинних законів
України. Все. Юхновський.
ШУМ У ЗАЛІ.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Олександр Олександровичу!
Взагалі ми накладаємо вето, Президент накладає
вето і таким чином виникає все більше таке
протистояння між Верховною Радою і Президентом чого
ми не повинні культивувати.
Я вважаю, що цей Закон, це вето ми повинні були
розглядати в присутності представників Президента де
вони могли захищати сторону Президента, вони б могли
відповідати на наші аргументи і таким чином наше вето
набирало б набагато більшої ваги.
Я просив би, щоб в майбутньому ми саме таку
практику практикували.
ГОЛОВА. Ну це питання чисто господарське, не
процедурне навіть, але, ну я вже відповідав на ці
питання, я думаю, що аргументи в мене були досить
переконливі хоть можливо і вони можуть не братися до
уваги. Все-таки ми проголосували за основу постанови,
пропозиція в цілому. Ставлю на голосування.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -Рішення прийнято. Дякую.
Ну і в порядку я не хотів, щоб ця інформація
якимось чином впливала на результати голосування.,
але в розмові з Президентом я сказав, що є такі й
такі варіанти, ну можна в принципі і вето накласти.
Тому, що він сам розуміє, що тут було порушення
законів і він був вимушений підписувати цей Указ. Так
він же й пояснює, що в принципі можна наклисти вето.
Так, про розгляд Президента України до прийнятого
Верховною Радою Закону України про внесення змін і
доповнень до закону України про телебачення і
радіомовлення.
Сергій Іванович Аксененко доповідає з цього
приводу.
Зміст зрозумілий, в вас є тут проект постанови.
АКСЕНЕНКО.
Уважаемые народные депутаты, комиссия просит
перенести этот вопрос на четверг на утро, потому что
здесь стоит вопрос об отклонении вето Президента на
наш Закон "О телевидении и радиовещании", для чего
нужно набрать не менее 271 голоса. Вопрос очень
длинный, мы просто не успеем его рассмотреть.
ГОЛОВА. Одну хвилиночку, поки що є пропозиція,
якщо можна, то тільки розглядати питання щодо
процедури розгляду, перенесення чи неперенесення не
по змісту.
Тому якщо є зауваження щодо процедури, будь
ласка.
Поки що була пропозиція, яку вніс депутат
Аксененко, доповідач з цього питання, з приводу
необхідності розгляду цього питання у четвер вранці,
мотивуючи необхідність зібрання двох третин депутатів
при розгляді проекту постанови.
Будуть інші пропозиції? Мусіяка хоче іншу
пропозицію внести. Будь ласка.
МУСІЯКА.
Шановні колеги, я думаю, що така постановка
питання тут якраз не підходить, тому що у нас є всі
підстави розглядати оце звернення Президента, оцей
документ не як вето. І тому не треба нам 270 голосів.
Чому, я можу зараз огрунтувати, якщо дасте
можливість.
Президент нам повернув до Верховної Ради Закон
"Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про
телебачення і радіомовлення " із своїми зауваженнями,
з посиланням на частину 3 статті 25 Закону "Про
державну владу і місцеве самоврядування". При цьому
Президент не виконав одну дуже важливу річ: він не
наклав саме вето. Там сказано: "Накладає вето і з
своїми зауваженнями повертає до Верховної Ради ". А
накласти вето -він повинен видати Указ про накладання
вето. Чисто технічне, юридичне. Я не знаю, хто йому
там готував оцей документ. Але фактично всі оці, що
до нас приходять "вето" Президента, то це не "вето",
то є зауваження. Ми тільки відносимся до нього дуже
добре, розглядаємо його як "вето".
В цьому разі він теж мав на увазі "вето". Але ми
не маємо ніяких підстав юридичних розглядати як
"вето" оце звернення Президента. Чому? Частина друга
статті 23 закону про владу говорить ось про що:
"Обнародування законів має бути здійснено у
двохтиждневий строк з часу, коли тексти законів
надійшли від Верховної Ради України до Президента
України". І третя частина, на яку посилається
Президент, це у цей же строк Президент України в разі
незгоди із змістом закону, прийнятого Верховною Радою
України може використати щодо цього закону право вето
і повернути його із своїми зауваженнями для
повторного розгляду Верховною Радою України. Я
запитував у голови комісії, секретаря комісії, у
голови підкомісії по телебаченню і радіомовленню.
Президент просторочив цей час, який встановлений
зконом, законом "Про владу". Тому в нас немає ніяких
юридичних підстав вважати, що це є вето. Це є
звернення Президента і тому я пропоную, я вам дав
текст постанови, прийняти в зв'язку з тим, що
Президент не вклався в цей термін. Постанову,
запропонувати Президенту в відповідності до частини
1-ї статті 25-ї закону "Про владу" підписати цей
закон і обнародувати його.
ГОЛОВА. Шановні депутати. Проект постанови, будь
ласка, справді, в мене є. Він змістом, ви можете
сказати, він не розданий депутатам, тому це ніби то з
голосу, але зміст його надзвичайно простий. Я прошу
уваги. Це так, для міркування, для аргументації перед
прийняттям рішень. Текст такий. "В межах терміну,
зазаначеного в частині другій, статті 23 Закону
України "Про державну владу і місцеве самоврядування
в України" Президент України може використати право
"вето" щодо Закону, прийнятого Верховною Радою
України і повернути його із своїми зауваженнями для
повторного розгляду Верховною Радою України. Виходячи
з того, що рішення Президента України, щодо закону
України про зміни і доповнення до закону України "Про
телебачення і радіомовлення" прийняте за межами
терміну, передбаченого законом України " Про державну
владу і місцеве самоврядування в Україні" і не може
розглядатися як вето Президента України, Верховна
Рада України постановляє:
1. Запропонувати Президенту України у
відповідності до частини першої статті 23 Закону
України "Про державну владу і місцеве самоврядування
в Україні" поставити підпис під Законом України "Про
внесення змін і доповнень до Закону України "Про
телебачення і радіомовлення"" і обнародувати його.
Ось така...
(Шум в залі)
Сергій Іванович, що ви скажете?
АКСЕНЕНКО.
Дело в том, что там Конституционный договор он
все-таки настолько нечеток, что в таком случае, мне
кажется, что просто этот Закон не будет подписан
дальше и то, что в телевидении сейчас происходит
будет продолжаться и дальше. Мне кажется, что нужно
попытаться отклонить вето, если не будет набрано 271
голос, нужно принимать это постановление. Потому что
здесь замечание и суть таково, что, я думаю, что все
группы и фракции могут согласиться реально набрать
271 голос. Если этого не получиться, то принимать это
постановление. Вот так я считаю.
ГОЛОВА. Власне кажучи, шановні депутати, власне
кажучи можна і на це зважати, на цю аргументацію, але
те, що говорив депутат Мусіяка теж цілком слушне.
Про що йдеться? Михайло Васильович! Михайло
Васильович і вся Львівська делегація, послухайте. тут
ми можем розглядати цю ситуацію і як, власне кажучи,
зауваження до закону, принятого в другому читанні
перед третім читанням. Можна і таким чином
розглядати. Тобто є ще один шлях.
Але можливо і цілком можливо, що посилаючись на
норми діючого Закону "Про владу", Президент просто
його підпише і випустить в дію, не треба нам просто
займатися цією роботою.
Тому ми не заперечуємо проти того ходу, який
пропонує Аксененко, доповідач Сергій Іванович
Аксененко, але ми це зовсім не відкидаєм, якщо ми
приймем ту постанову, яку пропонував Мусіяка. Ми
можемо втратити там максимум два-три дні. Ну не
більше. Як ви дивитесь, Сергій Іванович?
АКСЕНЕНКО. НУ я свое мнение уже висказал. Что
таким образом мы просто дождемся, что Закон не будет
подписан еще целый месяц. Пожалуйста.
ГОЛОВА. Так. Сергій Іванович, я вас прошу. Ваша
пропозиція зрозуміла. На запитання ви відповіли.
Сідайте на місце.
Хтось хоче висловитись з цього приводу?
Шевченко і Кармазін? Будь ласка, два
висловлювання. Одне - "за", друге - "проти".
Тільки я не знаю, що "за", що "проти".
ШЕВЧЕНКО
Шановні колеги! Шевченко, Фастівський округ.
Справді, за всіма формальними ознаками цей
документ не можна назвати вето. Інша справа, що
очевидно Президент вважає це вето, чи ті, хто
готували цей документ. Оскільки не послідувало
підписання прийнятого нами Закону у встановлені
терміни.
Я наголошую увагу ось на чому. Очевидно в
зв'язку з цими можуть виникнути колізії між Верховною
Радою і Президентом, чого ми всі завжди стараємося
уникати.
Контитуційна Угода, якщо ми беремо її за основу,
чітко обумовлює що треба робити в тому випадку, коли
яка сторона не приймає законопроекти.
Так от, у цій Угоді написано який строк на
розгляд от, а не обумовлено за який же строк ці
документи хотять у Верховну Ради чи повертаються
назад.
Тому в майбутньому, щоб уникнути цих колізій,
треба було якось простежувати -коли документ
приходить от. Тому що навіть, якщо розглядати те, що
подав нам Президент як вето, то формально воно
надійшло до нас із порушенням строків, які
передбачені Конституційною Угодою. Однак можна
трактувати що воно 3 чи 4 дні шло й прийшло невчасно.
Зважаючи на все це, я все ж таки як член Комісії
із законодавчого забезпечення свободи слова, яка
зрештою готувала той документ, що зараз ставиться під
сумнів, вважаю що треба шукати якийсь м'який
компромісний варіант і з моєї точки зору таким
варіантом є те, що сьогодні азпропонував тепутат
Мусіяка. Я прошу цю Постанову підтримати. Думаю, що
це було б дуже правильно. Дякую.
ГОЛОВА. Анатолій Кармазін.
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановний Олександр Олександрович! Шановні
депутати! (..........) чомусь на жаль у нас у цьому
залі в останній час іде тільки тільки згадування про
Конституційний Договір і все. Іншої законодавчої бази
в нас немає. А там же написано і про Конституцію теж,
Олександр Олександрович.
Так ось, я цілком підтримую ту пропозицію, яку
вніс депутат Мусіяка, але, Олександре Олександровичу,
в мене до вас великі претензії щодо того, що про
Конституцію в цьому залі вже взагалі забувають. І
мені прикро, що забуває про неї і Голова Верховної
Ради і забуває взагалі вся Президія в цілому. Тому що
ті питання, які ми зараз розглядали щодо вето на
укази Президента, щодо взагалі Указів Президента і
відповідності їх законодавству -це обов'язок
Президії. Я прошу, просто вимагаю від вас і керованою
вами Президії вжити всіх заходів для того, що, по-
перше, всі укази народні депутати мали на руках.
І, по-друге, підготувати висновки щодо
законності всіх інших указів, мимо якого ми просто
проходимо.
Олександре Олександровичу, у нас немає вищої
наглядової інстанції зараз, прокуратури, з відомих
причин. Тобто вона не може підняти свого голосу
навіть, якби, так сказать, і визнавала чи законно чи
незаконно. В нас нема Конституційного суду, то що ж,
хай Президія вже не спить.
Я вимагаю на цьому ж тижні дати нам відповіді і
забезпечити нас цими указами, які вийшли. І пропоную
проголосувати за цю Постанову, яку зараз дав Мусіяка.
ГОЛОВА. Дякую.
КАРМАЗІН. І не допускати вами, Головуючому, як
Голові Верховної Ради, не допускати порушення
термінів. Якщо порушили, погодьте самі вже, будь
ласка, з Президентом. Не втягуйте Верховнуа Раду!
Скажіть: пане Президент, порушили терміни. Вже або
вам треба підписати, або вже змовчати треба. Так,
мабуть, треба було б зробити. Це було б цивілізовано.
ГОЛОВА. Шановний Юрій Анатолійович, я буду,
безумовно, керуватися вашими настановами. Але хочу
сказати про те, що всі укази Президента після,
протягом, принаймні, останніх двох тижнів, які
виходили, і раніше, які стосувалися функцій, певною
мірою, Верховної Ради, вони, з ними ознайомлюються
члени Президії. І оскільки ви, ну, мабуть, не мали
змоги бути на останніх засіданнях Верховної Ради, ми
постійно і на засіданнях Президії повертаємося до
теми Конституції, підготовки до Конституції в
відповідності до тих чи інших нормативних актів
Конституції.
Але в даному випадку ви теж знаєте, що діє і
умовність юридична (тобто Договір Коснтитуційний) ми
ним теж не можемо ігнорувати. А колізії у нас
виникають, протиріччя через те, що один раз стосовно
прокуратури Верховна Рада, протрактувавши відповідну
статтю Закону про владу, тим не менше не одержала
підтримки і порозуміння у Президента. І більше з боку
Верховної Ради не було ніяких порушень Закону (ви це
пам'ятаєте), але ми вимушені раз по раз повертатися
до документів, які входять і від Президента, які
готують йому, на мій погляд, не зовсім грамотні
юристи, які порушують чинні норми Конституційного
договору. Тому в даному випадку я ще раз пропоную:
оскільки пропозиція депутата Мусіяки знімає
пропозицію депутата Аксенеенко, проголосувати
спочатку пропозицію депутата Мусіяки. Тобто,
проголосувати Постанову, яка... суть якої зводиться
до...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ну, одну секунду!
(Шум у залі, окремі вигуки)
А Шевченко з якої Комісії?! Аксенеенко з якої
Комісії?!
(Шум у залі, окремі вигуки)
Так от я ж і голосую, і Аксененко погодився...
Регламент передбачає, що якщо голосується постанова,
яка знімає попередню пропозицію, то спочатку
голосується ця пропозиція.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Зміст такий: "Запропонувати Президенту України у
відповідності до частини першої статті 23 Закону
України "Про державну владу і місцеве самоврядування
в Україні" поставити підпис під Законом України "Про
внесення змін і доповнень до Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" і обнародувати його".
Зрозуміла Постанова?
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ставлю за основу.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Підписати! Редакційно. Ну, за основу. А потім
в редакцію внесем.
Йде голосування:
"За" -
Які доповнення, уточнення редакційні? Грабар,
будь ласка.
ГРАБАР М.Ф., 176 виборчий округ.
Я пропоную записати не "... поставити
підпис...", а "підписати". Прямо вказати...
ГОЛОВА. Зрозуміло. Нема заперечень? Нема. В
цілому ставлю на голосування. Із поправкою Грабара.
Редакційною. Ставлю на голосування.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА - Рішення . Дякую.
Про проект постанови Верховної Ради України про
затвердження коефіцієнта конверсій приватизаційних
майнових сертифікатів, Юрій Іванович Єхануров є?
Що, хто з Президії може відповісти, чи
доповісти. Уточніть, будь ласка, де Єхануров, Георгій
Герасимович, я прошу вас. Ну, про проект Закону
України про внесення змін і доповнень до земельного
Кодексу України.
Це друге читання надзвичайно великий документ я
просив би зараз його, перше повторне, будь ласка
Володимир Кирилович. Одну хвилинку, є доповідач він
скаже хто, пропозиція ваша, будь ласка. Хто доповідає
ви, хто ви будете доповідати сядьте, будь ласка.,
добре.
Будь ласка перший заступник Голови Державвного
комітету по земельних ресурсах Туракевич Віктор
Демянович. Перше питання яке вам, я вас прошу
відповісти скільки ви вважаєте часу потрібно для
розгляду цього питання, оскільки у нас залишилося 10
хвилин до закінчення засідання. Віктор Демянович, як
ви вважаєте скільки часу треба вам, Володимир
Кирилович скільки ви на весь розгляд ви просите,
дайте мікрофон. Олексеєнко Дайте мікрофон. Будь ласка, Володимир Кирилович.
ОЛЕКСЕЄНКО. Мы на 10 минут, и у него 10 минут
на доклад.
ГОЛОВА. И відповіді на питання, і обговорення.
Тому я прошу, Володимир Кирилович, ви вибачте,
за те, що ми вас викликали на трибуну. Поки що сядьте
зараз. А тим часом ми поки що розглянемо питання про
зміни в складі постійних комісій.
Будь ласка.
Шановні депутати, у вас на руках є проект
Постанови Верховної Ради "Про зміни в складі
постійних комісій". Цим проектом пропонується обрати
народного депутата Дмитренка Олексія Івановича членом
постійної Комісії Верховної Ради України з питань
економічної політики та управління народним
господарством, увільнивши його від обов'язків члена
постійної Комісії Верховної Ради України з питань
охорони здоров'я, материнства і дитинства.
Нема заперечень? Я ставлю на голосування цей
проект Постанови в цілому, тому що тут нема чого
узгоджувати.
(Йде голосування)
Хто сумнівається з тих 80 депутатів? А де
Дмитренко, є? Он погляньте, сидить симпатичний
депутат, помітний, його треба підтримати, подивіться.
Я ще раз поставлю на голосування.
(Йде голосування)
Що означає все-таки подивитись в лице депутату!
Тільки ви, будь ласка, засідання не пропускайте, бо
ви давно не були на засіданні.
Так, шановні колеги. Віктор Іванович, ми всі ті
проекти указів, чи проекти постанов що ви прононували розглянули сьогодні.
Ні, я маю на увазі Суслова Віктора Івановіча.
А? Ті , що подали розглянули. Так?
Зрозуміло. Такім чином, шановні депутати.
Завтра, до 14 години ви працюєте в комісіях,
працюючи в основному, я не буду нав'язувати вам
програму, але в основному над програмоюКабінету
Міністрів,
Після 16 години у фракціях, обговорюючи це ж
таки пітання. Програма Кабінету Міністрів, буде
розглядатися у вівторок . Цілий день.
Процедура визначена таким чином,
Від фракцій мають право виступити до 1о хвилин,
від комісій -пропонують до 5 хвилин, так само і
депутати. До 5 хвилин
Зрозуміло. Тобто, як презідія прійняла.
Не чую.
Будь ласка Моісеєнко дайте слово.
МОИСЕЕНКО.
Александр Александрович, фракция "Коммунисты
Украины" .
Я хочу просто напомнить, что вчера на Президиуме
было специально рассмотрено это предложение в том
числе мое и было поддержано, что комиссиям будет дано
10 минут, а те которые для которых этот Регламент
будет значит по их усмотрению велик, они могут
вложится в 5 минут, вот это была ваша последняя фраза
и я поддержал состав Президиума, я хочу напомнить что
выступал Валерий Иванович Череп, который говорил, как
он, возглавляя Комиссию по базовым отраслям, может за
5 минут рассказать то, что касается, значит, базовых
отраслей.
Поэтому и остановились на 10 (..........) от
Комиссии. Я просто прошу учесть это.
ГОЛОВА. Я прошу, шановні депутати, це правда,
була така розмова, але потім після того розмова була
далі, що фракції в комплексі розглядають проблему6
визначену в Програмі, а комісії відносно розділів, що
стосуються їхнього профілю.
Тому, будь ласка, є потреба... Більше того, ми
проголосували вчора на Президії Верховної Ради,
погодилися що ми можемо дати всім до 10 хвилин, всім:
і депутатам, фракціям, від комісій, -при одній мові,
що ми розглядаємо це питання до тих пір, поки
депутати скажуть: досить, більше не обговорюємо. До 9
вечора -до дев'яти, до 10 -до 10 вечора. Хто за такий
порядок розгляду цього питання, прошу проголосувати.
Будь ласка, зараз, зараз, я дам зараз слово.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Будь ласка. Зараз.
"за"
ГОЛОВА. Власне, питання процедурне. Але ви щось
хотіли?
Будь ласка, будь ласка.
МАРЧЕНКО
Уважаемый Александр Александрович, я вас знаю
как опытного депутата и вы сегодня призывали нас
соблюдать Закон, который называется Регламентом.
Я вас очень прошу: давайте мы вместе его будем
соблюдать.
А теперь что по процедуре. Давайте мы как
Верховный Совет и вы как Председател, и
Правительство, И Президент не делать вид, что у нас в
зале не представлена альтернативная Программа,
альтернативная программа представлена
социалистической фракцией, ее разработали наши
отечественные ученые под руководством доктора
экономических наук Натилии Ветренко.
Поэтому в Регламенте не определено, что там
Программу правительственную или определено, что может
(..........) только Правительство.
Поэтому просьба. Есть особое мнение: программа
распространена среди депутатов и давайте мы
процедурно примем такое нормальное решение, что
альтернативную программу, дать соответственно с
Регламентом, как по особому м нению автору или ее
инициатору этой программы, чтобы она вышла сделала
там 20 минут доклад, ответила на вопросы или 20 или
30, чтобы во фракциях обсуждались обе программы
сразу. Потому что отчество, государство или люди
должны знать, что есть альтернатива, проведена
глубокая научная работа. Поэтому я обращаюсь к вам и
к депутатам, чтобы именно в этой процедуре
рассматривалась программа правительства. Спасибо.
ГОЛОВА. Так, будемо закінчувати наше засідання,
я прошу тільки уваги стосовно пропозиції, котра
внесена тільки що Марченком. Будь ласка,
заспокойтеся, прошу., будь ласка, як ви розумієте я
не байдужий до цієї програми на котру він
посилається, є тільки одна особливість, ми
розглядаємо програму Уряду, ми можемо розглядати,
будь -які альтернатині програми, якщо вони будуть
внесені Урядом, а якщо це вноситься фракцією, то
треба окремо розглядати програму внесену фракцією
наполягати на її реалізації Урядом, якщо він її
прийме і буде робити відповідні зміни в тому числі і
в складі хто захоче буде працювати над цією
програмою, тоді вона йде, як альтернатива іншого в
Регламенті теж немає. Я прошу вас ви запропонували і
правильно зробили всі депутати і в фракціях
подивіться теж подивіться і цю програму, я просив би,
щоб тези і норми, які там передбачені звучали під час
обговорення. І ми повинні знати, що є альтернатива і
є інший шлях вирішення проблем, які сьогодні стоять
перед економікою, якщо Уряд погодиться з тим, щоб йти
на цю програму значить вона буде прийнята і підтримана
Верховною Радою, а якщо не погодиться, значить,
будемо визначатись під час...
Тому Регламентом передбачено обговорення
програми 10 хвилин. Я можу це питання на голосування,
власне кажучи, і не ставити Тому під час розгляду
самого питання ми визначимось голосуванням щодо
процедури.
Завтра працюєте в комісіях і фракціях,
післязавтра о 10 годині засідання.
До побачення.