ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 3 л и с т о п а д а 1995 р о к у
16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Я прошу депутатів підготуватися до
реєстрації. Вставьте картки. Проводиться поіменна
реєстрація.
В залі зареєстровано 333 народних депутата.
Вечірнє засідання оголошується відкритим.
Зараз проходить засідання Ради фракції по....
Олег Олексійовича, тому вони підійдуть з проектами
документів, які ми будем голосувати, тоді ми будем
розглядати те питання, що... з приводу якого
відбувається консультація, а зараз є пропозиція
продовжити засідання і на прохання.... членів
Кабінету Міністрів і Комісії з питань бюджету, і на
вимогу сесії пропонується розглянути питання і
інформацію про виконання доручення Верховної Ради
України від 20. 10 про розробку до 1. 11 заходів щодо
запровадження вартості межі малозабезпеченості
на........... основі.
А зараз, Микола Янович, будь ласка, на
трибуну...... Микола Янович, хто із Кабінету
Міністрів..... то може інше питання? Ну, будь ласка.
(Шум в залі)
АЗАРОВ. Уважаемы народные депутаты, вопрос
введения в действие межи малозабезпеченности в
соответствии с Постановой Верховной Рады от 12. 10.
95 г. -вопрос чрезвычайно сложный, требующий
серьезного аналитического подхода.
Вы знаете, что Правительство выступило
сзаявлением, в котором сочло невозможным
запровадження введения в действие данной Постановы
Верховной Рады.
Отдельные члены Правительства выступили с таким
заявлением. Добавляю, Леонид Александрович, средства
массовой информации развернули опреленную
идеологическую обрабоку общественного мнения (вот мы
вместе с Леонидом Александровичем будем докладывать,
он как суфлер). Спасибо.
И создавалось такое мнение, что Верховна Рада
приняла, так сказать, абсолютно непродуманное
решение. Надо сказать, что отчасти такая критика в
адрес Верховного Совета, и это надо признать
самокритично, действительно, абсолютно обкективно и
правильно.
Принимая данную постанову мы с вами нарушили
основополагающий принцип построения государственного
закона о государственном бюджете на 1995 год. Закон
"О бюджетной системе" гласит, его 39 статья, что ни
одно постановление, ни один закон не может быть
введен в действие до тех пор, пока не будут внесены
соответствующие изменения, дополнения в Закон "О
державном бюджете".
А мы с вами умудрились в пункте 5 постановы
написать абсолютно противоречащую закону фразу, что
" ця Постанова набирає чинності одночасно з
введенням в дію закона України "Про внесення змін".
Але не піздніше 1 лістопада. То есть в одной фразе
сами проявили неуважение к закону, который здесь же
утвердили.
К сожалению, меня не было в зале, когда
принималась эта постанова. Я хотел посмотреть на того
умника, который предлоджидл ставить пункт 4, 4 в этой
постанове, касающийся решения этого вопроса. Его в
полном обкеме на безэмессионой основе.
Поэтому работа бюджетной комиссии, которой вы
доручили вместе с другими комиссиями, протекала очень
сложно. И, так сказать, поиски компромиса с
правительством были также от полного отрицания до
поиска каких-то возможных компромисов.
Прежде всего мы конечно искали реальные подходы
и реальные возможности для введения в действие этой
межи зя счет внутренних источников бюджета. То
предложение Правительства, которое было вам раздано
сегодня утром, по существу повторяет слов в слово
один из вариантов, которые разработала бюджетная
комиссия. То есть мы сразу... принцип нашей работы
заключался в том, что мы понимали ввести в действие
данную межу малозабезпечености в полном обкеме, то
есть учитывать все изменения соотношений прежде всего
пенсии, различных доплат и заработной платы,
используя реальные источники, заложенные в бюджете,
невозможно.
Ну, я простую цифру только приведу. За октябрь
месяц мы получили по всем абсолютно счетам, доходам
государственного бюджета 80 триллионов. Взяли кредит
в Национальном банке в размере 211 триллион. Итого,
вот то, чем могли распорядиться в условиях подготовки
к зиме, завершение осенне-полевых работ, вытрат...
бюджетных ытрат на народное господарство и бюджетную
сферу. Вот сто триллионов.
Надо сказать, что 21 триллион из них, как вы
понимаете сами, Это эмисийный источник Национального
банка. И та фраза, которую кто-то вставил в эту
постанову, означает просто непонимание того факта,
что бюджет частично финансируется на эмиссионной
основе. Эта эмиссионання основа закладывается в
Законе "О государственном бюджете".
Поэтому давайте не играться вот такими словами,
то есть в каждом сотне карбованцев, которые бюджет
тратит, 7 процентов эмиссионных рублей.
Вместе с тем, комисссия да и Правительство
конечно, исходили из понимания того простого факта,
что 4.800 - это действительно черта физического
выживания. И чтобы кто не говорил, абсолютно
правильно поступил Верховный Совет, когда обозначил
ту физиологическую грань выживания, за которой
практически жизнь людей, живущых на один этот
источник либо пенсию ли на допомогу, невозможно.
И конечно можна заботиться о том, чтобы отменять
там смертную казнь для преступников или нет, как
отдельные члены Правительства выступают с этими
вот..., их тревожит этот вопрос, тогда конечно и нас,
и Правительство должен тревожить тот неприложный
факт, что мы должны обеспечить норму физического
выживания для своих же собственных граждан.
Поэтому мы исходили из того факта, что нужно
определиться, определить круг людей, которые без
допомоги Правительства, без допомоги государства вот
в этот осенне-зимний период, практически выживание
их стоит под вопросом.
То есть пойти по такому пути. Выделить категории
граждан, которым необходимо до 4.800 доплатить,
поскольку других источников для жизни у них нет.
Какие ж категории граждан мы предложили
Правительству пересчитать? Прежде всего мы взяли
одинокие, непрацездатные, нетрудоспособные инвалиды.
Такая доплата расчитывается в обкеме 1 миллион 620
тысяч карбованцев на месяц и в сумме составит по этой
категории граждан в месяц 599 рублей... карбованцев.
Александр Александрович, мне очень трудно,
вообще-то говоря, говорить. Это... Либо пусть
слушают, либо...
ГОЛОВА. Микола Янович, мені весь час так важко.
Ви знаєте, це ще прекрасна увага: слухають всі ті,
кого цікавить питання. Будь ласка.
АЗАРОВ М. Я. Дело в том, что это не тот вопрос,
когда можна, так сказать, митинговать. Тут надо цифры
опираться. (..........) опираться на цифры, поэтому я
хотел бы...
ГОЛОВА. Микола Янович, я ще раз прошу -ви мораль
не читайте. Ви говоріть по-суті справи.
АЗАРОВ М. Я. Следующая категория. Причем,
запровадить эту... эти выплаты уже с 1. 11. 95, с 1
ноября 1995 года. Одинокие неработающие пенсионеры и
такие, которые проживают с нетрудоспособными
гражданами -где-то порядка доплата 2 миллиона 65
тысяч карбованцев в месяц. И в целом затраты 4
триллиона 543 миллиарда.
Иншим непрацездатным одиноким громадянам -так
написано в Постанове -имеется в виду тем, кто имеет
на своем содержании нетрудоспособных граждан - 2
миллиона 268 тысяч карбованцев. И в целом это
составит порядка 261 миллиард карбованцев месячных
выплат.
Пенсионерам рядового склада -порядка 350 тысяч
карбованцев в месяц.
Мы также исходили из того, что в 1996 году,
начиная с 1 января, можно было бы запланировать
проекты Державного бюджета дополнительные расходы на
доплату даным указаным категориям громадян, а также
приступить к выплате и доплате по пенсиям и тем
семьям, которые имеют право на здийснення доплат,
згидно Закона Украины про державну допомогу семьям.
На что потребуется порядка 180 триллионов 878
миллиардов карбованцев на год.
Как вы видите, тех суммы, которые я называю...
те, которые я называю, это порядка 5, 5 триллионов
уже в изменениях бюджета в этом году и 182 триллиона
278 миллиардов карбованцев -это, конечно, не те
суммы, которыми оперировало наше уважаемое
Правительство.
Но вместе с тем это громадные суммы. И для того,
чтобы включить их в бюджет 1996 года, необходимо (а
он уже разработан, этот бюджет, он уже весь
просчитан, определена структура валового внутреннего
продукта, то есть определены основные
макроэкономические показатели, определена доля фонда
потребления, фонда развития). То есть, если мы с вами
примем видповидне, соответствующее решение по вот
этой сумме -182 триллиона, то это потребуется и мы
должны отдавать себе в этом отчет серьезная
корректировка проекта закона о бюджете на 1996 год.
Когда эти предложения обсуждались у нас на
комиссии, мы пригласили комисии тем, кому также было
поручено, то выступали наши депутаты-коллеги с
критикой вот такого подхода. В основе этой критики
лежало вполне понятное желание решить проблему
повышения жизненного уровня населения, поднять
зарплату до уровня минимальной, поднять пенсию до
уровняминимальной, и сделать это с 1 ноября 1995
года.
Я хотел бы сказать, отвечая вот сразу на эти
замечания, во-первых, тот проект постановы, который
вам роздан, он касается и затронет 7 миллионов 290
тысяч человек, то есть подавляющую часть
нетрудоспособного нашего, непрацездатного населения
живущего на пенсии, живущие на различные виды
допомоги.
Вместе с тем в 1996 году по мере образования
имено не эмиссийных источников в бюджете
дополнительных, о них я сейчас несколько слов скажу,
появитьтся возможность кооректировать государственный
бюджет 1996 года ежеквартально и вносить
соответствующие поправки в наше постановления
расширяя круг применения межи малозабепечености.
В процессе обсуждения этого вопроса на комиссии
некоторые народные депутаты, например говорили, что
мы не учли многие дополнительные источники дохода в
бюджет.
Ну какие например. Мы спрашивали не учли.
Ну например налог на Мерседес. Ну давайте
товарищи, уважаемые коллеги, на минуточку станем
реалистами, предположим, что мы сегодлня примем
решение о запровадженни о введении налога на
Мерседес. Я так условно говорю. Завтра, завтра, эти
деньги не начнут поступать потому что необходимо
наработать механизм взыскания этого налога.
Необходимо учесть этих субкектов налогообложения. То
есть, потребуется время. И время как показывает опыт,
не такое уж маленькое.
Второе. В процессе подготовки комиссия
предложила правительству дополнительно отработать 22
источника доходов бюджета, которые в настоящее время
неиспользуются, как доходные источники бюджета.
Ну какие например. Тот же самый налог на
обладатель, так сказать, пристижных марок
автомобилей, порядлка их 100 тысяч, от я так чисто
арифметический пример привожу. Поряка 100 тысяч и
если мы с вами наложим налог на них порядка 1000
долларов в год, то мы всего навсего получим 100 000
долларов... Поэтому...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Да.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Да, да, да... Спасибо за поправку.
ГОЛОВА. Я прошу уваги! Не вступайте в дискусію -
доповідайте по суті питання!
АЗАРОВ М. Я. Да хорошо по... хорошо, что
поправілі! 100 мілліонов получім, да, 100 мілліонов
долларов. Да.
Но это ж, учтите, дорогие мои, что владельцы так
называемой престижной марки -они разные у нас с вами
бывают... Очень разные! И 1000 долларов -это ж ведь
1000 долларов! Каждый ли из них заплатит? Поэтому...
Ну, и что такое... что такое, скажем так, 100
миллионов долларов в год? Что это такое? Это 17
триллионов. А мы с вами говорим... карбованцев... а
мы с вами говорим о суммах (если ввести в действие
полностью статью по меже малозабезпеченности, которая
заключается в том, что мы если с вами поднимем
минимальную до 4800, та мы ж долдны поднять и
среднюю! Должны ж поднять и макчимальную зарплату!)
(Шум у залі, окремі вигуки)
И так далее... Должны кому? Алексей Дмитриевич, вам
то вот задавать такой вопрос... вы ж получили ответ
на этот вопрос на комиссии... Вот.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Так я тогда вам сейчас отвечу!..
(Шум у залі, окремі вигуки)
В бюджетной сфере...
ГОЛОВА. Я ще раз прошу, Микола Янович і всі
депутати, він доповідає -ви, будь ласка, з місця не
вступайте в дискусію! А ви не звертайте увагу -ви
доповідайте по суті питання. Будь ласка.
(Шум у залі, окремі вигуки)
АЗАРОВ М. Я.... Так вот, почему мы должны. Да
потому, что в бюджетной сфере работает несколько
миллионов трудящихся. И поднимая в бюджетной сфере
зарплату, зарплату минимальнуюю, мы должны в
бюджетной сфере также поднять среднюю, поднять и
максимальную зарплату. Это совершенно очевидно.
Принимая эту постанову (кстати, как и многие прочие
документы) мы с вами не учли и, к сожалению,
правительство и не может нам таких данных
представить, а как повляиет на динамику цен, на
инфляционные процессы повышение пенсий, заработной
платы и так далее?
Не получится ли так, что в процессе повышения
заработной платы мы не улучшим, а усугубим ситуацию,
прежде всего спровоцировав ценовую ситуацию. Это
комиссия так же учитывала, тоесть мы пытались найти
тот компромисс, который позволил бы обеспечить, я еще
раз подчеркиваю, физическое выживание тех граждан,
которые кроме вот этого источника не имеют ничего
более.
Конечно, среди неучтенных источников дохода
бюджета и вот на них то и надо прежде всего и
посмотреть.
Являются массовые операции по уклонению от
налогообложения. Ну какие, например. Это операции
многочисленных посредников, это операции
одностороннего бартера, это операции, различные с
поставкой по завышенным ценам и составлением вылюты,
тоесть невозвратом ее в страну, это различные, так
называемые, долговые обязательства и невозврат по ним
так далее и так далее.
Это, наконец, то мероприятие, которое бюджетная
комиссия уже неоднократно говорит и вам и
.......... Правительство -это создание державного
бюджетного банка инвестиционного, который бы
осуществлял инвестиции в государственной
промышленности 6 и не только в государственной,
который осуществлял бы, перечислял бы доходы в бюджет
от бьюджетных средств, которые проходили по его
счетам, и много других мер, которые мы предлагаем
Правительству осуществить. Ну, например, операция еще
с давальническим сырьем и так далее.
То есть, существует целый ряд мер, которые по
нашим оценкам дадут возможность получить в бюджет
порядка 600 триллионов карбованцев.
Но получить их в результате осуществления
системных мер. И это процесс, а не одномоментный акт,
когда мы приняли какое-то решение, а завтра в бюджет
потекли рекой деньги.
И сравнивая те средства, которые необходимы, вот
даже дополнительные источники порядка 650 триллонов,
с теми средствами, которые необходимы для введения в
действие в полном обкеме межи малозабезпечености, вот
мы и предлагаем поэтапный подход, который
единственный сейчас возможен.
Вот я вкратце, уважаемый Александр
Александрович, уважаемые народные депутаты,
рассказал, дал информацию о том, какая работы
выполнена. Я понимаю, что она, эта работа очень
неблагодарна. Я предлагаю каждому, у кого есть такое
желание, не лозунги говорить нам, а предлагать
конкретные предложения с механизмами их реализации, с
расчетами, как то и требует наш Регламент. И тогда,
естественно, к этим предложениям мы будем относится
очень внимательно, будем их учитывать и будем на
основании этих решений строить эту работу.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Дякую.
Запитання є до Миколи Яновича? Запишіться, будь
ласка, хто хоче запитать.
Я тим часом, поки ви будете записуваться, хочу
таку не те що репліку, а попрошу всіх нас і
доповідача і всіх, хто буде задавать запитання,
меньше сипати попілу на голову собі. Тому що дата 1
листопада була визначена не випадково. А тому що на 2
місяці вже прострочений термін надходження проекту
бюджету до Верховної Ради. А там передбачено, що і
межа визначається разом із цим бюджетом. Тому
визначалася таким чином дата. Це не тому, що не
продумано, а тому що потрібно було дотримуватися
строку, встановленого законом. Це одне.
А друге. Ви ж самі добре знаєте, що сьогодні не
надходження до бюджету без вини Верховної Ради складє
більше 600 трильйонів карбованців уже на цей період.
Ми аналізували це і під час розгляду цього питання в
Кабінеті Міністров. Тому треба шукать, безперечно,
джерела для того, щоб і ці витрати покривать.
АЗАРОВ М. Я. Александр Александрович, и
последнее, что я хотел бы сказать народным
депутатам. Какой же комиссия предлагает механизм.
Сегодня вам роздан вот этот проект Постановы
Верховного Совета по запровадженню введения в дию
межи малозабезпеченості.
Наша комиссия предложила бы проработать этот
проект Постановы в соответсвующих комиссиях, не
затягивая, дать нам сегодня вечером или завтра утром
предложение с тем, чтоб мы могли бы завтра утром,
учитывая праздники и так далее, и так далее, принять
бы ее с тем, чтобы правительство действительно с 1
ноября пирступило к вот этим выплатам населению.
ГОЛОВА. Кужель запитання, будь ласка. 10 хвилин,
чи більше? 15 хвилин? 15 хвилин давайте.
КУЖЕЛЬ О.В. Кужель, 181, Запорожье.
ГОЛОВА. Мало?
КУЖЕЛЬ О. В. Я вношу предложение по тому... Я
вношу предложение, что кроме инвалидов пожилого
возраста внести поэтапное введение с 1 ноября
обязательно матерям одиночкам, у которых сегодня на
детей пособие 700 тысяч. И детям инвалидам. и сразу
говорю источник откуда брать деньги. Мы сегодня
принмали Верховгным Советом во всех законах, что
штрафы, пени и различные услуги оплаты исходят от
необлагаемого минимума. Я предлагаю принять
необлагаемый минимум (рекомендовать Кабинету
Министров), установить в размере прожиточного
минимума 4 миллиона 800. на эту сумму мы сразу
получаем поступления в бюджет, который дает
возможность поэтапного введения.
Кроме этого, предлагаю Комиссии по финансам и
банковской деятельности вынести на следующей неделе
рассмотрение Закона о подоходном налоге из доходов
граждан, который даст возможность увеличить доходы,
поступления в бюджет в этой части.
Спасибо.
АЗАРОВ М. Я. Значит, это очень интересное
предложение. Оно конечно должно быть нами изучено.
Значит, что касается поэтапного введения, то с 1
января 1996 года предусмотрено введение
долполнительных пособий матерям-одиночкам и детям-
инвалидам. Это предусмотрено. Так.
Что ж касается вашего источника, то увеличение
величины необлагаемого минимума, помимо увеличения
доходной части бюджете приведет к сокращению доходной
части бюджета. Как нет? Потому что часть доходов
граждан выпадет из налогообложения. Поэтому кроме
плюса, получим минус. Это просто надо все посчитать.
Это надо все посчитать. Понимаете? Мы это посчитаем.
Ну так быстро сделать это...
ГОЛОВА. Анісімов.
АНІСІМОВ
178, город Запорожье, Анисимов.
Ну я, Николай Янович, к вам и присутствующим
здесь и министру экономики, и министру финансов,
которые находятся.
Ну, первое. Перед нами или передо мной лежит
резолюция, которую мы принимали в этом зале. Вы,
наверное, тоже ею руководствуетесь. В одном из
пунктов, 17, который я предлагал, минимальная пенсия
должна быть в 1996 году не ниже межи
малозабезпечености, и здесь поставить точку. Хотя там
была ссылка от возможностей средств в государстве.
Это не подходит.
И конкретный вопрос по постановлению. Смотрите,
что вы записали в это постановление. Значит, здесь
называется и категория пенсионеров неработающих, и
людей неработающих достигшего пенсионного возвраста.
Это, как говорится, две большие разницы. Можна было
пролежать на боку и не выходить, и не думать о
государстве, и получать 4. 800 и тот, кто сегодня
отработал.
И я вношу конкретное предложение. Я только
соглашуся с этим Постановлением и буду за ним... за
него голосовать, когда для неработающего пенсионера -
пенсионера, еще раз говорю -будет установлена 4
миллиона 800 и проиндексирована, если не 1 к 4 по
максимуму для металлурга и шахтера из-за отсутствия
денег, а хотябы по 0, 25 этого для человека, который
проработал и 30 лет и в горячих условиях труда и под
землей.
Тогда можна согласиться. А где взять деньги?
Значит, сразу предлагаю: категорию, где вы записали
"для неработающего человека, достигшего пенсионного
возраста" пожалуйста, посадите его здесь на минимум.
Для того, чтоб не было повадно другим не работать, а
работать на государство. Спасибо.
АЗАРОВ М. Я. Уважаемый Леонид Аленсандрович, ну
вот вы отразили... или ваше выступление отразилось
одна из точек зрения, которая очень много
дебатировалась у нас на Комиссии. Мы несколько раз к
ней возвращались.
И то, что вы сказали, -это мое мнение было. Я
так высказал: "давайте мы сейчас всем поднимем
пенсию до минимальной". Сразу ж пошли возражения.
Какие? Значит, я целый... всю жизнь, как говорится,
на боку пролежал, а ты в горячем цехе. А пенсию
уровняли.
Значит сразу же возникает вопрос -раз мы
минимальную поднимаем до 4. 800, значит естественно
другие виды пенсий надо тоже поднимать. Надо
поднимать. А вот на это "надо поднимать" таких
доходов в бюджете нет, к сожалению. Понимаете? Вот.
(Голос з залу. Не чути)
Леонид Александрович, ну вот это ваш источник, о
котором вы говорите, он коштует 1 триллион 620. А на
то, чтоб запровадить это в полном обкеме нужно 182
триллиона. Ну вот и вся разница.
(Голос з залу. Не чути)
Согласен.
(Голос з залу. не чути)
Согласен. Уважаемый Леонид... Согласен.
Уважаемый Леонид Александрович и другие депутаты,
если вы думаэте, что Правительство вот этот вариант,
так сказать, добровольно вам принесло на блюдечке, вы
ошибаетесь.
Вот здесь сидят министры, которые знают -как мы
с них это вышибали.
Поэтому это единственно возможный, на мой взгяд,
компромисный вариант.
ГОЛОВА. Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М.
Уважаемый Николай Янович (Моисеенко, фракция
"коммунисты Украины", Макеевский горняцкий
избирательный орган), ну, вы говорите, что тут вот
кто-то из кого-то вышибав, ну, навеное, из министра
вишибать мало что можно. По-моему, больше есть смысл
вишибать из толстосумов.
И вот тут у меня возникает вопрос: мы сегодня
должны все-таки были послушать информацию о
безэмиссионных источниках, но я из вашего доклада не
понял все-таки, какие безэмиссионные источники вы
все-таки планируете.
Второй вопрос. Почему, все-таки как считает
комиссия (только так: да или нет): справедливо была
принята граница малообеспеченности в 300 грамм хлеба
в день или все-таки нужно спустить ее до 150, как вы
предлагаете? И есть ли возможность выжить на такую
границу?
И последнее. Вы знаете, что скезд шахтеров
высказал недоверие президентскому курсу
экономическикх реформ. Даны конкретные краткие сроки.
Вы знаете, что в ближайшие дни мы празднуем 7
ноября -День Великой Октябрьской Социалистической
Революции, и трудящиеся обязательно выскажут свое
отношение опять же к курсу этих реформ.
Как вы все-таки вот в этом плане видите
дальнейшие действия и Кабинета Министров, и
Президента?
АЗАРОВ М. Я. Значит, уважаемый Владимир
Николаевич, уважаемые народные депутаты, в своем
вступительном слове, по-моему, я очень убедительно
вам сказал, что в каждых 100 рублях расхода бюджета 7
карбованцев эмиссионные. Нет у нас в природе
неэмиссионных расходов. И это будет до тех пор, пока
бюджет будет дефицитным. Давайте раз и навсегда этот
разговор закончим. Речь, может, идет только, идти
только о том: в большей степени эмиссионный расход
или в меньшей степени?
Мы с вами все вместе заинтересованы, чтобы
расходы были в меньшей степени эмиссионными.
Теперь что касается нашего личного отношения к
границе межи малозабезпеченности.
Я лично и комиссия исходит из того, что решение
по установлению межи малозабезпеченности 4 800
Верховный Совет принял абсолютно правильно. Я об этом
говорил публично на пресс-конференции, высказывал это
мнение руководства страны и т.д.
Третий вопрос, что касается скезда шахтеров. Он
больше адрессован к Президенту и Правительству6 пусть
они на это вопрос и отвечают.
Со своей стороны скажу, что Комиссия з питань
бюджета держит порд постоянным контролем бюджетное
финансирование топливно-энергетического комплекса. И
если вас этот вопрос интересует, я вам в кулуарах
расскажу. Каким образом это бюджетное финансирование
осуществляется.
ГОЛОВА. Ткаченко.
ТКАЧЕНКО
192 Мелітополь, Ткаченко.
Микола Янович, чи нерозглядалося серед категорій
межі малозабезпеченості і така категорія -
багатодітні. Які сьогодні тримаються восновному на
зарплаті батька, а батько як правило безробітній
сьогодні, тобто, йдеться про дітей, які сьогодні дуже
бідують і мабуть вони чи не найпершу чергу потребують
в тому, щоби їм сьогодні якось допомогти
(..........) тих бідних дітей.
Дякую.
АЗАРОВ. Спасибо за вопрос.
В принципе допомога семьям с детьми, которая
будет коштовать нам 119 триллионов планирует с 1
января введение этой допомоги.
Ну что касается отдельных может быть таких вот
многодетных семей, их не так уж много, я вот сейчас
побаиваюсь, я по памяти не могу эту цифру назвать,
давайте предложения, я в принципе его записал, его
можна включить, запровадження его имено для
многодетных семей пособие, где-то там , ну с 1 ноября.
ГОЛОВА. Бєльський189 выборчий округ.
Дякую. Запорізька область, Вячеслав Бєльський,
189 виборчий округ.
Шановний Микола Янович, Верховна Рада в черговий
раз стала заложником наших економічних реформ. І
мабуть це не дивно, що ми завжди стараємося потушити,
к кажуть, тоцй пожар який назрів в суспільстві, який
уже набув широкого масштабу, ми вже наших пенсіонерів
довели до кризисної точки виживання не піклується
держава про наше підростающе покоління.
Тому я дійсно продовжуючи запитання, от коли
Ткаченко хотів все -таки спросити, як на сьогоднішній
день може вижити багатодітна сім'я яка отримує на
одну дитину 700 тисяч карбованців на настоящий час?..
Це дуже й дуже прикро... Я думаю, що, мабуть, ми,
країна, яка вступає в Раду Європи, для нас повинно
бути, як кажуть, просто соромно.
АЗАРОВ М. Я. Я с вами абсолютно полностью
согласен... Вот этот вопрос давайте мы детально
изучим еще и попробуем его, так сказать, втиснуть
сейчас вот в эту постанову. Я имею в виду про...
значит, семей с большим определенного количества
детей. Но я хотел бы вот сказать вот еще следующее.
Что все-таки у нас после запровадження вот этого
вот... после введение в дию вот этой вот постановы и
после реализации ее урядом не останется людей в
стране, которые бы не работали, то есть не могли бы
работать, получали бы, жили только на то, что дает
государство, и получали бы меньше 4800... Вот что
важно. Все остальные, другите категории граждан,
коорые могли бы кроме допомоги от государства или
пенсий и так далее получить дополнительный заработок,
по ним вот это решение будет осуществляться поэтапно.
ГОЛОВА. Цибенко.
ЦИБЕНКО П.С., 249 Свердловський виборчий округ,
Луганська область, фракція комуністів.
Ну, прежде, чем задать вопрос, одна реплика.
Николай Янович, я с вами абсолютно согласен, что в
комиссию нужно идти с конкретными обсчитанными
предложениями, но я хотел бы, чтобы точно так же, с
такими же мерками мы подходили и к правительству,
когда ни решают вопрос по коммунальным услугам,
ценам, платежам и так далее.
А теперь, что касается вопроса. Мне абсолютно
понятен предложенный подход, но это вовсе не
означает, что я с ним соглдасен. Опять мы уходим от
учета личного трудового вклада человека в общее дело.
Думаю, это не совсем справедливо. А если быть
точным -совсем несправедливо! Мы уже, по-моему,
уравнивались до того, что люди оказались далеко за
чертой бедности, поэтому я считаю, что этот принцип
решения проблемы не подходит!
ГОЛОВА. Микола Янович...
АЗАРОВ М.Я. Ну, что я хотел бы сказать?
Уважаемые коллеги, к сожалению валовий продукт в
стране не увеличивается, а уменьшается. Видповидно до
1995 года, в 1996 году мы также получим снижение
валового......... продукт. По сравнению с 1990 годом
он уменьшился в 3 раза.
Боюсь, что если пойдет дело так, то мы придем к
эпохе военного коммунизма. Тоесть, уже о никакой
дифференциации и так далее речи быть не может.
Тоесть, конечно, я с вами на 100 процентов
согласен, что зарплата должна быть заработанной,
пенсия должна быть заработаной, что должна быть
дифференциация. Ну, давайте тогда и посмотрим вот на
что.
Когда спросим с нашего Правительства, с нашей
исполнительной власти: почему у нас в стране возможна
такая дифференциация в доходах? Почему Государство не
исполняет свою социальную фунуцию и не выравнивает
доходы? Почему у нас возможна такая разбежность в
доходах: 1 к 100, 1 к 1000 и так далее.
Давайте будем там брать, вместе в
Правительством. Это нужна система налогообложения
итак далее и так далее, тоесть нужна комплексная
система мер, которая позволила бы в этих условиях
государству забирать у тех, кто имеет свервысокие
доходы и направлять на решение социальных проблем...
ГОЛОВА. Я прошу уваги. Вячеслав Максимович.
Ігор Рафаїлович, відпустіть, будь ласка,
Вячеслава Максимовича.
Час використаний, сідайте, будь ласка.
(ШУМ В ЗАЛІ)
Ну, ви ж задасте одну хвилину, а він т ри
звилини буде відповідать.
Ми зробили з самого початку одну тактичну
серьйозну помилку. Шановні депутати, Юрій Борисович.
Справа в тому, що доповідач з цього приводу
повинен був бути, принаймні, міністр економіки або
міністр фінансів. А ви повинні були не відповідать за
Уряд, а так виходить, ніби ви всі закриваєте, бо
бачите, нема у нас ВВП впав і тому подібне і тому
подібне.
А ви тоді шукали б і підказувалои, які шщляхи.
Тим більше, що ви розрахунки такі робили. Но оскільки
так комісія не запропонувала, вийшло так, що думка
комісії бюджетної викладена тут у проекті документу.
Я перед тим, як його голосувати, хотів би, по-
перше, почути думку іншої комісії, яка ініціювала це
питанян, я маю на увазі Комісію з питань соціальної
політики, - одне.
По-друге, я пропонував би все-таки, щоб ми в
цьому проекті документу з самого початку відзначили,
що це пропозиція Кабінету міністрів. Бо справді в нас
в документах це написано, що це пропозиція Кабінету
міністрів. І приймати тільки перші два пункти, не
торкатись нашої постанови, бо вона діє. А 3 і 4 пункт
буде реалізований тоді, як сказав Микола Янович, коли
буде подаватись проект бюджету. Там всі розрахунки на
наступний рік будуть внесені. А тоді ця норма буде
стосуватись оці, що залишились півтора місяці для тих
громадян, які справді невідклдадно потребують
підтримки фінансової.
Ось така схема загальна. Але перед цим я просив
би думку Комісії з соціальної політики.
Будь ласка.
ЧИЖ.
Комісія з соціальної політики і праці.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні
колеги, я перш ніж викласти іноформацію нашої комісії
і бачення, бачу регламент правда чогось 10 хвилин
зовсім не співвідносний тому, який мав Микола Янович.
Хотів би одну репліку на останню відповідь
Миколи Яновича. Він абсолютно точно сказав, що
валовий внутрішній продукт зменьшується, але я додав
би немалою мірою ще і тому, що купівельна
спроможність населення рівна нулю. і це стає нетільки
гострою соціальною проблемою. А надзвичайної ваги
проблемою економічною.
Останні два тиждні на радіо-телебачені
розгорнуто широку цілеспрямовану компанію по
дискридитації рішення Верховної Ради про затвердження
вартісної величини межи малозабезпеченості.
Тому перш ніж винести на розгляд пропозицію,
щодо подальшої долі межі малозабезпеченості,
механізму її запровадження, слід розтавити деякі
крапки над і і перед усім відповісти при наймні на
два питання.
Перше. Чи могла Верховна Рада України не
приймати рішення по затвердженню вартісної величини
малозабезпеченості?
І друге. Чи могла Верховна Рада затвердити цей
соціальний норматив не на рівні 4 мільйонів і 800
тисяч карбованців?. А скажімо, на рівні 2, 6 мільйона
чи якомусь іншому. Відповідь на обидва питання
однозначна. Ні не могла.
У жовтні минулого року Президент України леонід
Данилович Кучма підписав Закон "Про межу
малозабезпеченості". А Верховна Рада прийняла
Постанову про порядок введення в дію цього закону.
Згідно з цими актами ми повинні обов'язково мати
такий соціальний норматив, як межа
малозабезпеченості.
Нагадаю, що його затвердження -це виключно
прерогатива Верховної Ради. І ця процедура має
відбуватися як правило одночасно з затвердженням
державного бюджету. Діючий закон допускає, що в
виняткових випадках Верховна Рада України може
затвердити величину вартості межи малозабезпеченості
і не при затвердженні державного бюджету.
Оскільки з вини Уряду цей соціальний норматив не
був затвердженни одночасно з бюджетом на 1995 рік,
Уряд в той час взагалі неспромігся подати розрахунки,
незважаючи на наполягання нашої комісії і Верховної
Ради в цілому, то Верховна Рада змушена була йти за
другим сценарієм, передбаченим діючим законом.
Незатвердження межі малозабезпеченості означало
порушення з боку вищого законодавчого органу одного з
діючих законів. Альтернативою незатвердженню могла б
бути лише відміна або призупинення дії закону.
Чи мають під собою підстави звинувачувачення
Верховної Ради з боку Уряду, що, мовляв, це питання
розглядалося, даруйте, мало не з-під поли, що про
його розгляд не було відомо Урядову. Це чистісенької
води обман.
На нагадування Верховної Ради Кабінет Міністрів
тривалий час відсилав відписки. Нагадаю щодо введення
закону. 15. 02. 95 року ь 26(є конкретні вихідні
дані), 22. 03. 95(є вихідні дані, можу назвати, кого
це цікавить), 17 квітня 1995 (є вихідні дані), 2
червня (є вихідні дані) 1995 року. Кілька разів до
Кабінету Міністрів зверталася наша комісія. І лише
після листа Голови Верховної Ради Олександра
Олександровича Мороза до Прем'єр-міністра Марчука
Євгена Кириловича 14 вересня 1995 року Уряд 2 жовтня
1995 року за ь26-2642/4 подав розрахунок межі, який
без комунальних послуг, газу і квартплати
обчислювався у 3 мільйона 941 тисяча карбованців.
Уже після цього, відбулася Постанова відома
Верховної Ради 12 жовтня "Про вартісну межу
малозабезпеченості". То я хотів би запитати:"Знав
Уряд про це чи не знав? Було дастатньо часу чи мало?"
Друге. Повертаємось до другого питання щодо
вартості величини межі малозабезпеченості. Порядок
розробки набору товарів і послуг для визначення межі
малозабезпеченості, фізіологічного мінімуму
споживання для осіб похилого віку згідно з діючими
законодавчими актами -це прерогатива Кабінету
Міністрів України. Розрахунки вартості цієї межі
здійснює теж Кабінет Міністрів.
Згідно з цими розрахунками, вартісна оцінка межі
малозабезпеченності склала в серпні суму, яка
абсолютно наближена до 4,8 мільйона карбованців.
Комісія з питань соціальної політики і праці
розглянула розрахунки Кабінету Міністрів, підтвердила
їх обгрунтованість і винесла у вересні цього року на
розгляд Верховної Ради проект Постанови про
затвердження вартісної величини межі
малозабезпеченності.
Отже, Верховна Рада 12 жовтня діяла саме так, як
вона і повинна була вчинити.
Третє питання. Чи могла Верховна Рада затвердити
межу малозабезпеченності на рівні, меншому 4, 8
мільйона карбованців? Ні. І ще раз ні.
По-перше, цим було б порушено Закон. По-друге,
Верховна Рада пішла б на фальсифікацію фізіологічних
норм споживання, які є об'єктивними і науково
обгрунтованими. Не могла Верховна Рада пристати на
пропозицію Уряду щодо встановлення замість межі
малозабезпеченності такого нормативу як
середньодушовий сукупний доход на члена сім'ї -2
мільйона 600 тисяч. Оскільки він не має законодавчого
підгрунтя.
Хотів би зазначити, що поки законодавча і
виконавча гілки влади вели і ведуть суперечки щодо
того, коли і в якому розмірі надавати допомогу
непрацездатним громадянам, вартісна величина межі
малозабезпеченності зросла у вересні до 5 мільйона
676 тисяч карбованців. І в жовтні склала оціночно 6
мільйонів 100 тисяч.
Тобто ми забезпечили етапність наближення до
цієї межі і це теж очевидна істина і річ.
Четверте. Чи реальним є сьогодні запровадження
межі малозабезпеченності? Питання про межу
малозабезпеченності у розмірі 4, 8 мільйона
карбованців вирішено остаточно. Для комісії питання
не існує. Верховна Рада прийняла Постанову і це факт.
І сьогодні слід мову вести не про те, бути їй чи
не бути цій величині, а про механізми, єтапи способу
запровадження на практиці.
Насамперед зазначимо, що межа
малозабезпеченності, як соціальний норматив по
діючому законодавству, використовується лише у двох
випадках. Народні депутати, я прошу... хочу нагадати
вам. Для визначення розміру допомоги непрацездатним
малозабезпеченим громадянам та дітям, які хворі на
СНІД. Таких дітей, на жаль, 14 в Україні,
непрацезданим не одиноким, а всім непрацездатним
громадянам.
Використання цього нормативу для визначення
мінімального розміру заробітної плати та мінімальної
пенсії можливе, безперечно, за умови відновлення дії
частини 2 статті 9 Закону "Про оплату праці" та
внесення змін до Закону "Про пенсійне забезпечення".
Отже ми говорим сьогодні про вартісну величину
саме для категорії непрацездатних людей.
Таким чином, якщо виходити з сфери застосування
межі малозабезпеченності, фінансові витрати
торкнуться 14 дітей, про що ясказав, які заражені
вірусом імунодефіциту, та орієнтовно 7, 5 мільйонів
пенсіонерів, в сім'ях яких середньодушовий доход
становить менше 4,8 мільйона карбованців.
Загальні витрати бюджету з розрахунку на місяць
складуть 16 трильйонів карбованців.
П'яте. Питання щодо прив'язки мінімальної
заробітної плати до межі малозабезпеченності. Я тут
бути? Безперечно, воно має вирішуватися однозначно.
Діюча з грудня 1993 року державна гарантія
оплати 60 тисяч карбованців (мінімальний показник) не
витримує жодної критики і є серйозною перешкодою на
шляху реформи заробітної плати в цілому.
До речі, і показник 120 тисяч карбованців -
мінімальна пенсія, -це взагалі (ну, я навіть не знаю
м'якого слова, бо гострі є). Сьогодні 12-18% в
пенсії -це власна пенсія. Все решта -82% -це туман
навколо пенсії. Але Уряд категорично не йде на зміну
мінімальних показників пенсій і заробітної плати, бо
це не вигідно. Зараз соціальні працівники, коли
зустрічаються, кажуть: ну, то ви що там подуріли,
вибачте? Ну, коефіцієнт на коефіцієнт, на коефіцієнт,
на коефіцієнт, аж пенсію не можна нарахувати, хоч це
дуже чітко по закону. Мінімальна така -максимальна 1
до 3 і за списком -4. Але в нас і це, як бачите,
заблоковано. Видно, туман комусь подобається.
Інша справа, чи можемо ми зараз з огляду на
фінансовий стан держави і підприємств одномоментно
встановити мінімальну заробітну плату на рівні межі
малозабезпеченності?
Хочу нагадати, що всі аргументи, з якими тут і
Микола Янович виступав, вони, ну, м'яко скажемо,
лукаві, стаття 9, народні депутати нагадаю вам, не
діє Закон про оплату праці, як і не діє стаття 10, 33
і 34, вони невключені, і тому розрахункі ці всі йдуть
від лукавого, треба факт приймати, як він зараз є.
Так само як і пенсійний закон не діє, ці розриви не
працюють.
Розрахунки свідчать, що запровадити мінімальну
зарплату на рівні 4, 8 мільйонів карбованців може
підприємство середня зарплата на якому складає 11, 0,
11, 5 мільйонів.
Як відомо у вересні цього року середня заробітна
плата по промисловості складала 9, 4, очікувана в
жовтні 10,2.
За оцінкою фахівців біля 30 процентів
госрозрахункових підприєммств будуть мати складнощі з
введенням мінімальної зарплати якби ми її
встановлювали на рівні 4, 8 -це підприємства перш за
все таких галузей хімічні, автохімічна,
машинобудувально, лісова і деревообробна, скляна,
фарфорова, фаянсова, сільське і лісове господарство.
Але я підкреслюю, це інша проблема ми могли
підійшовши до неї співвідношення встановлюючи вводячи
статтю 9 постановою, скажімо, тіж розриви один до
двох, але це інша проблема, коли ми підійдемо до
Закону про оплату праці.
Вона потребує ця проблема перегляду усієї
системи оплати праці, зменшення розривів у
мінімальних і верхньої цієї значення, перегляду
системи оплати праці бюджетних працівників, до речі,
ще при затверджені закону про межу малозабезпеченості
було доручення уряду провести систему оплати праці до
норми. Зменшити оці розриви. Замість цього палиць о
палиць невдарино, зате пишуться політичні заяви.
Що потрібно зробити.
По проекту бюджетної комісії.
Перше. Вона може бути на наш погляд, нашої
комісії, як документ направлений уряду,
рекомендаційного плану. Загальний момент.
Друге. Ми ні в якому разі не повинні сьогодні не
приймати жодної з постанов, це всеодно, що ми входили
в посівни з вами забереючи на себе лперативно
розпорядчі функції Кабінету Міністрів, у нас же гілки
влади розведлені, шановні колеги депутати, ми ж зараз
обмежені в своїх функціях. Кабінету Міністрів є
постанова Верховної Ради про 4 і 8 реалізовувати
механізми, законом передбачені, це їхні функції -не
втручаємося, не зв'язуємо їм руки. Закон чітко
говорить, що межа поширюється на всіх непрацездатних
(ну, я не знаю, звідки...) Я можу закінчити?..
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я прошу закінчити, бо ж...
(Шум у залі, окремі вигуки)
...на всіх непрацездатних, а не тільки на одиноких.
Третє. До існуючих пенсій доплати потрібно
зробити з рівня, що мінімальна пенсія не повинна
перевищувати.. не повинна бути нижчою 4, 8. Я вам
нагадаю (я закінчую, Олександре Олександровичу)...
нагадаю: зараз така... такі співвідношення в
персійному законодавстві -максимальна пенсія -3 148
(це з доплатами, бо пенсія сама... ви ж
розумієте...); мінімальна -2326; середня -2661. Якщо
залишити такі співвідношення (я вирахував), то тоді у
нас складе так: 4800 -мінімальна; 5135 -середня;
5622 -максимальна. Це що, зірве ситуацію зараз?! Хоча
я каьегорично (і комісія) виступаєм проти того, що це
нівелірування залишається -треба пенсійне
законодавство вводити в повному обсязі, але це таке
ж... також питання не сьогоднішнього нашого
обговорення.
Тепер субсидії. Давайте цей обман знімемо! 27
трильйонів передбачено на субсидії, даємо людям в
зарплату, в пенсію -людина сама заплотить, буде
отримувати нормальні кошти! Але знову ж таки комусь
хочеться туману напустити!...
- 41 -
По проекту урядової... уряду. Я скажу, що я
прочитав проект цієї постанови, який пропонує урядова
сторона... Ну, помічається, так би мовити,
наближення -є бажання начебто вже з розуміння є, що
щось треба робьити. Але знову ж таки це питання
уряду. Комісія пропонує взяти інформацію до уваги,
зобов'язати уряд у визначенні, терміни реалізувати,
постанову і не приймати жодних більше постанов -у нас
є постанова про вартісну величину.
Дякую.
(Оплески)
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Нам потрібно
приймати рішення. Власне, було 2 тільки документи, і
мені здається, що треба було б не обходити увагою
частину пропозиції, запропонованої у проекті6 який
вносить Кабінет Міністрів, оскільки тут є конкретні,
так би мовити рух до реалізації нашої постанови щодо
межі малозабезпеченості. Зараз, хвилинку.
І з цього приводу є позиція Федерації
профспілок, яка теж вважає... А?... ні, так він дав
записку з цього приводу...
Міністр фінансів, а потім Стоян виступить, будь
ласка.
ГЕРМАНЧУК. Шановні народні депутати! Я
конкретно подокументу, який ми вам представили. Ми,
на мій погляд, чітко пояснили, яому ми не можемо
сьогодні в полному об'ємі виконати постанову
Верховної Ради.
Я абсолютно підтримую попереднього виступаючого,
депута Чижа, який чітко сказав, що стаття 9 не діє,
частина другої статті не діє, що пенсійне, значить,
законодавство в тій частині, де збільшується пенсї,
не діє.
Я хочу вам пояснити, чому присутній тут пункт 3
до постанови Верховної Ради України. В плані того,
Олександр Олександрович, що ми підтверджуємо, що
дійсно, якщо виконувати чітко постанову Верховної
Ради, то все розповсюджується і на мінімальну оплату
праці, і на пенсії, і на всі перерахунки, до речі.
Єдина комісія, це комісія з питань бюджету, яка з
олівцем з нами працювала по кожному нашому розрхунку.
Інші ніхто не працював. Не було жодного заперечення,
жодного народного депутата, жодної комісії, яка б
сказала, що фахівці Уряду, Міністерство фінансів, ви
неправильно зробили розрахунки, що не 230 трильйонів
в місяць, а що треба 3 трильйона, чи 42, чи 25, чи
18, чи сьогодні звучало тут 14. Треба до викоання
повного 230. А на рік з розрахунку це 2 квадрильони
700 трильйонів карбованців.
ГОЛОВА. Петро Кузьмич, будьте уважні: це не
функція комісії робити ці розрахунки, це функція
Кабінету Міністрів.
ГЕРМАНЧУК. Так треба довіряти тоді Кабінету
міністрів.
ГОЛОВА. Одну хвилинку, Петро Кузьмич, якщо
треба, то давайте я прощитаю зараз всі листи кабінету
міністрів, які надійшли до Верховної Ради протягом
останнього року. І в яких ви просили відстрочити
подачу межі малозабезпеченності...
ГЕРМАНЧУК. Олександр Олександрович , ви ж ...
ГОЛОВА. Одну хвилинку, Петро Кузьмич, тому я і
прошу вас, будь ласка, конкретніше щодо проекту
постановиІ не повчайте депутатів, хто чим повинен
займатись.
ГЕРМАНЧУК. Я абсолютно не повчаю депутатів,
але я кажу, що ми представимо вам розрахунки, і
звинувачувати нас в тому, що вони неправомірні, так
треба показати нам, де ми помилились. Хай хтось скаже
нам, що ми неправильно порахували.
А запровадження в повному обсязі цієї
постанови це веде до в цілому об'єму валового
внутрішнього продукту. Я не знаю, хто спроможний
сьогодні це виконати.
Тому ми наполягаємо, що все-таки тетя стаття
була, і крім того в частині 4 статті, то також це
пропозиція... Олександре Олександровичу, те, що ви
говорили, що при врахуванні бюджету, тут ми так і
записали 3 статтю при врахуванні бюджету. А 4
статтю -це те, що пропозицію говорив депутат Чиж.
Тому ми наполягали, щоб в повному обсязі, в повному
об'ємі була прийнята ця постанова. Вона дасть нам
хоть в якійсь мірі наблизитись до виконання цієї
межи. І повірте, що да, дійсно, хіба Уряд не против
того, щоб межа була в такому рівні. Вона на
сьогоднішній день надто даже замала. Але є реалії, є
кошти, є без емісійне джерело, яке ви прийняли. Нема
в нас сьогодні такого неемісійного джерела.
Для того, Олександре Олександровичу, щоб
запровадити повний розрахунок, нам сьогодні треба
якщо іти через податки, так збільшити з 20 ПДВ до 145
відсотків. Оце буде без емесійне джерело. Або ж інші
ввести податки, які необхідно знов же таки
податковий тягар з другого боку на нашу виробничу
сферу. В мене все.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, я просив би... Одну
хвилину. Є запитання до міністра? Будь ласка.
Запишіться, хто хоче. 10 хвилин. Я після того
поставлю питання на голосування про продовження
роботи сесії сьогодні. Будь ласка. 10 хвилин. Хто там
перший? Соболєв.
СОБОЛЄВ С. В. Соболєв, Запоріжжя, депутатська
група "Реформи".
Шановний Петро Кузьмич, все-таки скажіть, будь
ласка, чи є прорахунки Міністерства фінансів, бо ми
покладаємось перш за все на ваших фахівців, що ця
постанова буде виконана, от в данному вигляді, як
вона зараз нам подана і завізована буде виконана на
без емісійній основі?
ГЕРМАНЧУК. Значить, розрахунки такі є. Ми
обрахували, що в цьому році на виконання в такому
запропонваному вигляді постанови, нам потрібно буде
5, 3 трильйона карбованців.
Значить, стосовно виконання в 1994 році і
розширення кола одержувачів, я привів на них до межі
малозабезпеченості, то всі розрахунки будуть
запропоновані вам в проекті бюджету на 1996 рік, про
що говорив Микола Янович.
ГОЛОВА. Яценко.
ЯЦЕНКО
Дякую. Петро Кузьмич, ну, ми не вперше чуємо
заяви урядовців про те, що грошей нема. В той же час
знаходяться гроші на закордонні вояжі, на закупівлі
автоміобілів і так далі, значить, на підвищення
заробітної плати державних чиновників вищого рангу і
так далі. Якось воно не в'яжеться. І чи не варто
сьогодні взагалі відмовитись від такої формули, якщо
переносити реформу важко народу, то щоби переносить
реформи було важно всім. І тоді знайдуться формули
для вирішення цього питання, і нормально буде.
Як ви до цього відноситесь.
ГЕРМАНЧУК. Що-то не поняв. Грошей немає,
а що дальше нічого...
Ви ще раз повторіть. Тільки, будь ласка, нічого
не чутно зовсім.
ЯЦЕНКО
Дякую. Петро Кузьмич, ви не перший заявляєте, що
в державі нема грошей. Я не вперше спростовую, що в
державі гроші є, оскільки знаходяться гроші для
закордонних вояжів, для закупівлі дорогих іноземних
автомобілів, для........ підвищення заробітної плати
державних чиновників вищого рангу і так далі, і так
далі. Можна перелічувати далі. Тому ця формула,
взагалі, не сприймається ні народними депутатами, ні
населенням України, ця формула абсолютна по суті
своїй неправильна. Йдеться про неправильний
перерозподіл всього того, що заробляють наші люди.
Заробляють, будемо казать так, не депутати, не
урядовці. Ми ж не виробляємо матеріальні блага,
виробляють люди. Йдеться про абсолютно неправильний,
скривджений, страшенно неправильний перерозподіл
всього того, що заробляють наші трудівники.
І в цьому, є джерело того, що ви кажете, нема
коштів. Якщо абсолютно визначений правильний механізм
перерозподілу всього національного батства,
знайдуться кошти для того, щоб люди в України не
вмирали від голоду, холоду і не жиріла в іншого,
скажем, невеличка купка населення України.
ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.
ГЕРМАНЧУК. Я відповім на ваше питання. Якщо ви
думаєте, що гроші ростуть в Міністерстві фінансів або
в цьому залі, або в залі Кабінету Міністрів, ви
помиляєтесь. Гроші, на жаль, ростуть в виробництві. І
дійсно робляться людьми. І дійсно їм треба платити.
Але на сьогоднішній день ви не хуже мене знаєте
результат нашої виробничої діяльності і в цілому
результат народногосподарської діяльності за 9
місяців. І це є впливовою частиною на доходи бюджету.
Я вам можу розкрити по кожній статті чому ми не
дотримуємо сьогодні знячні надходження до бюджету. І
в межах цього ми повинні планувати свої видатки.
ГОЛОВА. Кириченко.
КИРИЧЕНКО С.О.
Шановний Петро Кизьмич! 395 виборчий округ,
Сергій Кириченко, місто Херсон.
Ось, читаючи цей проект Постанови, котрий
розданий нам сьогодні, все ж таки прослідковується
реалізація диявольського принципу: розподіляю-
володарюю.
Про що йдеться мова? Усі ці категорії громадян,
котрі є фактично жебраками, теж поділили, виділивши
категорії одиноких непрацюючих пенсіонерів. Раз.
Друге. Одинокі непрацюючі громадяни
(..........) віку -два.
І третє -непрацюючі пенсіонери, які мають на
утриманні непрацездатних осіб.
Три категорії. Ви погоджуєтесь нібито, що так ну
для цих ми щось відшукаємо.
А категорії сім'ї з дітьми та іншим пенсіонерам,
ви кажете: на невизначений час ну почека(..........).
Вибачте, при такій ситуації, при такому різкому
підвищенні цін, значить, одні мають право на
виживання, а інші -хай вмирають. Так? Я не знаю, може
я занадто просто говорю і занадто ну відверто. Але
тільки такий зміст в цій Постанові.
Вссе ж таки як морально... морально звучить
такий розподіл в цій Постанові і мабуть саме із-за
цього Євген Кирилович не поставив свій підпис, а за
нього Іванкевич сказав, що ніби-то проект Постанови
схвалив прем'єр-міністр. Хоча його підпису на проекті
цією Постанові нема .
ГЕРМАНЧУК. Ну ви глибоко помиляєтесь, тому що
підпис стоїть там Євген Кириловича якраз. Міністра
фінансів і міністра економіки.
Значить, а те, що ви сказали, я не менше за вас
хочу, щоб всі отримували досить і дуже дійсно всі
збагачувались.
Але виходив, Кабінет Міністрів і Міністерство
фінансів вносили свою пропозицію в Мінекономіки з
реальних наявних джерел. Ну, якщо немає більше в
держави, ну, давайте приймем рішення, що на емісійній
основі зробимо всі ці виплати. Немає сьогодні
беземісійної основи.
Тому так Кабінет Міністрів і виходив, що дійсно
по самих потерпілих категоріях, які сьогодні вже
вкрай не спроможні витримувати, дійсно треба
приближати до межі малозабезпеченості. І поетапно це
можна тільки зробити. Невже ви думаєте, що нам не
хочеться це зробити? Нема де взяти сьогодні.
ГОЛОВА. Петро Кузьмич, та всі... Ніхто не думає
про вас, що ви не хочете. Всі хочуть.
Мармазов.
МАРМАЗОВ. Я прошу передать Шаланскому, 226.
ГОЛОВА. Шаланський.
ШАЛАНСЬКИЙ А.М.
Дякую.
Шановний Петре Кузьмич, от Уряд постійно
запевняє всіх, що грошей немає і всі постанови
виконані буть не можуть. То скажіть мені, будь ласка,
яка ж роль Уряду в тому, щоб ці гроші відзнайти?
Ви говорите, що якщо ПДВ піднять до 124% із 20,
тоді гроші, може й будуть. Але як при 20%
забезпечить, ну хоча би на 5% ріст валового
внутрішнього продукту? Хто над цим думав? Яким чином?
Навіть у Програмі це не відзначено.
В той же час, Адміністрація Президента це другий
самий Кабінет Міністрів і по чисельності, і по
продуктивності.
То навіщо такі необдумані, незабезпечені витрати
тримать у такій бідній державі Україні?
Дякую.
ГЕРМАНЧУК. Я вам скажу. Дуже багато дискусій
ведеться, що за рахунок апарату управління, за
рахунок його скорочення ми можемо вирішити ці
питання.
Я відверто хочу сказати, що сьогодні, сьогодні
ці витрати, вірніше, те, що сьогодні ми втрачаєм від
того, що в нас нема апарату управління, так ми більше
втрачаємо, ніж те, що ми думаєм його скоротити. Та,
нема у нас там чого скорочувати! Там уже 50% вакансій
в цих апаратах управління. А видатки ці складають 0,
там, і 5 десятих процента від загальної суми видатку.
Скоротіть - і побачите.
Це весь апарат, а я маю ввиду тільки апарат
який відноситься до органів управління.
Коли буде приріс виробництва, тоді буде і
приріс валового внутрішнього продукту, ви прекрасно
це знаєте.
Але програма уряду прийнята тільки ви самі
знаєте коли. Її треба реалізовувати, а якщо ми будемо
працювати над нею, ми ж прийняли разом цю програму,
якщо ми будемо працювати порізнь, то ніколи
недійдемо згоди.
Ну ще один уряд замінемо. Оце на цьому все
закінчиться.
ГОЛОВА. Петро Кузьмич, ну ви не відповідаєте на
запитання, я розумію, що на нього відповісти важко.
Шаланський Анатолій Миколайович питає про те, що
навіть так можна поставити питання, ми ж
затверджували тут проект бюджету на нинішній рік, там
передбачався спад валового виробництва, я не буду
точно цифри говорити, десь на рівні 5 відсотків, а
фактично в два з лишнім рази більше.
Ви ж пропонували цей план, не Верховна Рада
розробляла. От якби було, не було цього спаду, не
було питання звідки взяти кошти і взагалі рівень
життя був би більш...
ГЕРМАНЧУК. Олександр Олександрович, я можу
добавити, що не тільки спад виробництва вплинув на
це. Я вам скажу, що тільки від того, що ми відмінили
52 статтю, інші статті по врегулюванню оплати праці в
бюджетній сфері, Микола Янович знає. Ми стратили
більше 100 трильйонів карбованців. Тільки за того, що
ми не прийняли до цього часу поправки до Закону ПДВ.
Ми втратили 96 трильйонів карбованців і можна
перераховувати багато цих факторів. А дійсно впливає
і фактор падіння темпів виробництва десь порядком до
30 -39 трильйонів ми не дотримали ПДВ, акцизу
податку з прибутку.
Но за один рік реформувати всю нашу виробничу
сферу яка була настільки інтегрована в
воєннопромисловий комплекс, ви знаєте, що це
неможливо, треба до цього великі інвестиції.
А для цього, до нас інвестиції не йдуть ви краще
мене знаєте чому.
ГОЛОВА. Добре. Не будемо продовжувати дискусію,
тому що в мене під руками теж цифри і я можу назвати
ці цифри, вони будуть перекривати в декілька разів те,
що ви зараз назвали. І причини інші, тому навіщо про
це зараз вести, треба шукать шляхи для беземісійного
покриття витрат межі малозабезпеченості. У нас іншого
шляху просто нема. Сідайте, будь ласка, на місце.
Стоян слово...
ГЕРМАНЧУК
Спасибо.
ГОЛОВА. Перед тим, як він буде говорити, я прошу
вашої згоди продовжити сьогодні засідання до 19
години.
(Шум у залі, окремі вигуки)
... Тому що питання, які там дальше у нас ідуть -про
бюджет Національну банку, про кошторис, вірніше, і
ряд інших питань, в тому числі, і те питання, що
зранку ще тягнеться -їх треба вирішувать, їх не можна
дальше тягнути!
(Шум у залі, окремі вигуки)
Тому я прошу вашої згоди проголосувати до 19
засідання. Ставлю на голосування.
(Шум у залі, окремі вигуки)
"За" голосуйте!..
"За" - 107
Поіменно просять? Ну, давайте поіменно. Хто за
те, щоб поіменно? Хто за те, щоб поіменно, будь ласка.
"За" - 112
Голосується поіменно. Будь ласка. Я прошу
продовжити до 19 години засідання сьогодні, щоб
розглянути ті питання, які не можна дальше
відкладати. Ставлю на голосування.
"За" - 150
Це рішення... Це процедурне питання. Так... Тоді
я прошу...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Одну хвилинку! От знаєте, якби ви не сказали,
ніхто б і не знав!..
(Сміх. пожвавлення у залі)
Я прошу, Василь Іванович, є пропозиція -
результати цього голосування теж опублікувати в
"Голосі України".
(Шум у залі, окремі вигуки)
Добре. Ідем далі. Будь ласка, говоріть.
СТОЯН О.М.,
Стоян, 62 Шаровський виборчий округ, Голова
Федерації профспілок України. Шановний Олександр
Олександровичу, шановні колеги народні депутати!
Зазначу те, що пропонував Уряд сьогодні. Це
перший шаг до тогу, що Уряд розуміє ту
відповідальність, яку він повинен розуміти давно
перед суспільством.
Це є першим кроком того, що ми з вами були тоді
дуже праві і не були популістами, коли визначили
величину вартісті межі малозабезпеченості в 4
мільйони вісімьсот.
Але, шановні колеги, ця постанова знов робить
спробу зробити нас заложниками дій Уряду. Чому? тому,
що тут є багато питань з я якими не можна не
погодитись.
Я розумію, що як Голова федерації повинен
відстоювати інтерес людини праці. Безумовно, я
наполягав на тому, що нам треба розглянути ті статті
9, 10, 33, 34, які б дали поштовх мотивації до праці,
бо ми з вами добре розуміємо, що, якщо не буде праці,
не буде бюджету, і ніяка межа не буде виповнена.
Нам треба до цього повертатися, але я не можу
погодитися з тим, що сьогодні Уряд пропонує
зрівнялівку.
От дивіться. У першому пункті пропонується
встановити........... межу малозаьезпеченості
одиноким, непрацездатним пенсионерам. Що це означає?
Це означає, по-перше, що тільки ті люди, які
одинокі, вони будуть отримувать ті 4 мільйони
вісімьсот, а, якщо 2 пенсионери в сім'ї? Будуть чи не
будуть отримувати?
Далі, ми розуміємо, що якщо пенсионер живе з
дітьми, пробачте, не всі діти сьогодні забезпечують
цього пенсионера.
Тому я пропоную слово "одиноким" зняти, залишити
межу малозабезпеченості, не працюючим пенсіонерам.
І далі. При всій повазі до людей, які пенсійного
віку, але не прцювали. Ми сьогодні не можемо піти до
цієї зрівнялосвки, ми повинні показати, що люди, яо
працювали сумлінно 30 і 40 років повинні мати і
мінімальну пенсію і максимальну.
Я пропоную зняти взагалі слово "одиноким
непрацюючим громадянам похилого віку. В них є право
на соціальну пенсію, певна виплата. і ці суми, якими
ви хотіли підтягнути, пробачте мені, бомжів, або
людей, які недобросовісно працювали, ці суми
перекинути туди і добавити до пенсіонерів, які чесно
відпрацювали.
Далі, шановні колеги, нам не треба приймати цю
постанову. Дивіться, як називається постанова: "Про
порядок введення в дію Постанови Верховної Ради ". В
нас є Постанова Верховної Ради чітка від 12 жовтня, є
вартісна величина малозабезпеченості, ми доручили
Уряду здійснити механізм її проведення в життя. Тому
ми можемо тільки запропонувати Кабінету міністрів,
завтра буде засідання, нехай вони приймуть таку
постанову: Постанова Кабінету міністрів про порядок
введення в дію нашої постанови. І хай закладуть
механізм введення в дію нашої постанови з урахуванням
межі малозабезпеченості 4 мілліони 800. А через два
тижні, як тут пропонується, поінформують нас, як вони
це зробили. Тому що це не наші функції -вводити в
дію. Вв/одитити в дію нашу постанвоу повинен Уряд.
Тому, щоб закінчити, пропоную взяти до відому
інформуацію Уряду, запропонувати Уряду ближчим часом
на Кабінеті міністрів прийняти постанову про введення
в дію нашої постанови, нас поінформувати, як вони це
зробили. Але і врахувати ті пропозиції, ті
зауваження, які ми сьогодні висловили.
ГОЛОВА. Прошу. Дьомін.
ДЬОМІН. Я перепрошую. Я просто схвильований
виступом нашого депутата, хотів просто зачитати його
звернення з цьогод приводу, яке він сьогодні вранці
подава.
Шановний Олександр Олександровичу, нам роздали
урядовий проект про порядок введення в дію Постанови
Верховної Ради про вартісну величину межі
малозабезпеченості. Я проаналізував цей проект і він
може зараз нас влаштувати. Дуже просив би вас
включити це питання в порядок денний і прийняти
постанову.
Стоян.
(ОПЛЕСКИ)
ГОЛОВА. Я прошу. Будьте уважні. Я прошу вас,
оскільки ми це питання обговрювали і приймали
постанову, сьогодні наше обговрення закінчити
коротким документом. Будьте уважні.
Ми виходимо з того, що Постанова Верховної Ради
є і діє. І ніякі пункти її не відміняються, бо вона
має всі підстави для того, щоб була прийнята саме
такою.
Тому все те, що сьогодні є, означає постанову
про хід виконання постанови Верховної Ради від
такого-то числа про межу малозабезпеченості. І тому я
просив би коротку постанову прийняти в такому
контексті чи такого змісту.
Погодитись з пропозицією Кабінету Міністрів
(вірніше не так). Інформацію про хід виконання
Постанови Верховної Ради взяти до відома. Погодитись
з пропозицією Кабінета Міністрів щодо запровадження з
1 листопада 1995 року доплати до затвердженої
величини вартості межи малозабезпеченості одниоким
непрацюючим пенсіонерам, одиноким непрацюючим
громадянам пенсійного віку, які спільно проживають в
одному будунку або квартирі, та непрацюючим
пенсіонерам, які мають на утриманні непрацездатних
осіб.
Друге. Кабінету Міністрів України в двотиждневий
термін розробити та затвердити порядок виплати
доплати зазначенних у першому пункті данної
постанови. При поданні Верховній Раді України проекту
державного бюджету України на 1996 рік одночасно
подати пропозиції про встановлення в 1996 році доплат
до межі малозабезпеченості сім'ям з дітьми та іншим
категорім громадян.
І тертій пункт такого змісту. Доручити комісіям,
умовно Азарова, Суслова, Таранова разом з Кабінетом
Міністрів внести в листопаді місяці проект Закону
"Про монополью в державі на торгівлю та імпорт
спитрних напоїв". Щоб найти гроши для того, щоб
платити людям по межи малозабезпеченості.
І тоді, я гадаю, що ми могли б якимось чином,
ну, вийти з цією ситуації. А Постанова Верховної Ради
працює, повинні готуватися зміни до закону про оплату
праці, так як передбачено нашою постановою
попередньою.
Чиж вносив пропозицію іншу, будь ласка. Добавки,
якщо за основу приймете. Зараз.
ЧИЖ.
Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги
народні депутати! Ну, те, що ви зачитали, Олександр
Олександрович, є, начеб-то, спробою вийти з тупика, в
який завів Верховну Раду Уряд наш, який на другий
день, після прийняття Верховною Радою постанови,
абсолютно вмотивованою ( про що сьогодні, мені
здається, аргументовано доповіли тут), сказав, що
виконувати не буде. Це ж підтвердив Президент. Таку
постанову приймати в такому контексті не можна.
Справа в тому, що ми, ввадячи, даючи дозвіл тільки на
одиноких непрацездатних, ми усікаємо закон. Давайте
тоді статті міняти Закону "Про межу
малозабезпеченості". Там ідеться про непрацюючих. Це
межа для непрацюючих, не тільки одинокої людини. Я
можу вам зараз закон, він в мене є, будь ласка,
зачитаю.
Тому рішення могло бути абсолютно чітко з двох
пунктів, скажімо.
Перший, те що сказали взяти до відома доручення,
скажімо, нашим комісіям, про які ви сказали і все.
Механізми реалізації передбачені законом. Я вам
назвав цифри, якщо би співвідношення лишити ті, які
є, зараз склалися, хоч вони ненормальні в Пенсійному
законодавстві, то максимальна там пенсія буде 5 з
чимось мільйонів. Хіба це розмова. Не можна так
приймати.
Ми входимо з вами в колізію, яку ми тут не раз
мали в Верховній Раді по посівних, по жнивах і так
далі. Це не наша функція, тим більше, що не діє про
забезпечення пенсійне в повній мірі, так само нема
Закону про оплату праці.
Якщо ми прийдемо до Закону про оплату праці, ми
можемо, скажімо, зараз гіпотетично навіть
передбачити, що ми замість 4. 8 по статті 9 включимо
половину - 2.4. І зовсім буде .......................
ГОЛОВА. Ну, зрозуміло.
ЧИЖ... Я категорично не підтримую таку
постановку в другому пункті де йдеться про одиноких.
Закон чітко розписує на кого поширюється ця межа.
ГОЛОВА. Тоді давайте так іще, ну, ви розумієте,
що зараз я у складному становищі знаходжусь, адже нам
треба приймати документ. У нас тільки такий документ,
який у всіх виступах і запитаннях не сприймається, як
проект постанови Верховної Ради.
Тоді, маючи на увазі те, що Кабінет Міністрів
пропонує той механізм доплати відповідним групам
громадян сьогодні, ми не проти, будь ласка. Це є один
із тих кроків назустріч виконанню Постанови Верховної
Ради. Нехай здійснює Уряд сам, адже для цього не
треба постанови Верховної Ради. Так же? Не треба
постанови.
А от цей пункт, що стосується, який пов'язаний з
тим, що при поданні Верховній Раді України проекту
державного бюджету на 1996 рік одночасно подати
пропозиції про встановлення доплат до межі
малозабезпеченим, сім'ям з дітьми та іншим категоріям
громадян. Це треба, мабуть, залишити. Все-таки тому
що це є конкретне доручення. Так?
Нє, ну треба обов'язково, інакше...
Будь ласка, Іикола Янович.
АЗАРОВ М. Я. Уважаемые народные депутаты,
уважаемый Александр Александрович, ваше предложение,
с которым вы выступили, оно, конечно, более логично
звучит: "при ході виконання Урядом Постанови
Верховної Ради".
Но я не могу согласиться с Чижом и с другими
выступающими, которые говорят, что там (..........)
Уряд, это право Уряда и т. д. Право-то -да, но
средств на финансирование вот этих расходов нет в
бюджете. Мы должны заложить своим решением...
(ШУМ У ЗАЛІ)
Я прошу выслушать, а потом, значит,
комментируйте. То есть то, с чего я начал.
Любая дополнительная вытрата с бюджета должна
проводиться изменениями до Закона про бюджет. В
противном случае Уряд поступит незаконно,
израсходовав 5, 5 триллионов на эти доплаты или
выплаты. В любом случае мы должны узаконить действия
Правительства в части вытрат с бюджета, которые не
предусматривались действующим ранее Законом.
Я хотел, конечно, мы с вами, вы знаете об этом,
чтобы сегодня докладывать вместе эту постнову вместе
с изменениями Закона про державный бюджет и итогом 9
месяцев.
К сожалению, документы отданы Президенту на
подпись и в связи с его командировкой сегодня не
поступили.
То есть, мы вот в эти 5, 5 триллиона должны
заложить Закон про изменение до бюджету. А сегодня,
принять вот эту Постанову, о которой вы говорите, где
рамочно определить хотя бы расходы (..........) на
эти цели.
ГОЛОВА. Шановний Микола Янович! Шановні
депутати! Те, що сказав Микола Янович, має слушність,
але... Але ми ж у цій постанові все одно не пишемо
цифри, не говоримо статті надходження до бюджету. Ми
підтримуєм просто пропозицію Кабінету Міністрів.
То я ще раз кажу: він на основі нашої постанови
і так може прийняти це рішення. Таким чином, я все
більше схиляюся до думки, що ми повинні прийняти,
власне кажучі, основний пункт. Тільки взяти до відома
інформацію про хід виконання і все.
А дальше працює нехай Кабінет Міністрів, але
оцей пункт, що при поданні бюджету требаа дати і
механізм запровадження межі малозабезпеченості треба,
щоб дав разом із бюджетом. Бо не буде цього
документу інакше.
Будь ласка, Віталій Андрійовичч.
МАСОЛ.
Шановні народні депутати! Я прошу вибачення, але
я хочу сказати про що ми ведемо вже почти годину
мову. Ми ведемо мову про 2 місяці.
Уряд пропонує нам внести зміни до бюджету. У
нас нема межі малозабезпеченності. Чиє це питання?
Верховної Ради.
Він до нас вийшов з пропозицією, що він пропонує
на 2 місяці с 1 листопада внести зміни: збільшити
межу малозабезпеченності для певної категорії
трудящих. Ми повинні погодитись? Повинні. Чого ми
сперечаємось? Я не розумію.
По-друге. Що Уряд пропонує в цій постанові? Він
пропонує -що, будь ласка, постійні комісії Верховної
Ради, дайте свої пропозиції на бюджет 1996 року, який
ми з вами будемо розглядати. І дайте свої зауваження
що ви пропонуєте, якого числа, чи сім'ям з дітьми, чи
всім пенсіонерам -внести пропозиції. Тому я кажу:
давайте ми приймемо це рішення чи постанову і на
цьому закінчимо питання. Через 2 тижні повернеммся.
Тут все записано, ми ведемо мову, кожний
виступає із нас, і пропонує ,що треба внести.
Але ті вже зміни, даже фізично нам же лишилось
працювати менше місяця один, ми їх даже не зможемо
розглянути. Тому я пропоную, давайте приймемо
пропозицію уряду, пропозицію зміни, які внесли до
Верховної, до цієї постанови, замість тільки 4 пункт
не треба приймати, хай уряд працює.
Справа, я з вами погоджуюсь, що може уряд
прийняти, може, але зміни до бюджету ми можемо тоже
внести.
ГОЛОВА. Я ще раз прошу, зараз всі будуть
наполягати на голосуванні чогось, а все це буде іти з
голосу, у нас є поки що один проект який я озвучив,
причому в скорочиному вигляді, щоб там не зачіпати ті
статті, які знімаються із, звідси як варіант, про
припинення дії пункти 3 нашої постанови тощо.
Тобто, посилаючись на те, що постанова Верховної
Ради діє.
А уряд працює у цьому відношені, він зараз
робить якісь порухи по реалізації цієї постанови,
йому треба дати дозвіл щодо змін хоч би до видаткової
частини бюджету на цій рік. Він просить. Такої
підтримки. Ось ми такий дозвіл даємо, підтримуючи
пропозицію Кабінету Міністрів.
Але суть нашої постанови не змінюється і вимоги
залишаються попередніми шукати у другій частині
другого пункту про це говориться.
І крім того, я ще зачитував один із варіантів
якщо Кабінет Міністрів з комісіями внесе пропозицію
щодо державної монополії. То ми можемо стабільно
забезпечити надходження до бюджету.
Можна голосувати, я ще раз прочитаю .
Я поставлю на голосування, я ще раз прочитаю
проект постанови, а тоді ви дивіться як вважаєте
потрібним. Будь ласка.
Ну само собою.
Я повністю читаю текст. Деякі моменти будуть,
можливо не відредаговано, ви можете з місця потім
доповнити його. Будьте уважні.
Олександр Михайлович, в кінці ж то кінців,
Будьте уважні! Постанова Верховної Ради України "Про
хід виконання Постанови Верховної Ради "Про межу
малозабезпеченості". Верховна Рада України
постановляє:
1. Інформацію про хід виконання постанови
Верховної Ради України "Про межу малозабезпеченості"
взяти до відома.
2. Погодитись з пропозицією Кабінету Міністрів
щодо запровадження з 1 листопада 1995 року доплати до
затвердженої величини вартості межі
малозабезпеченості непрацюючим пенсіонерам,
непрацюючим громадянам пенсійного віку, які спільно
проживають в одному будинку або в квартирі, та
непрацюючим пенсіонерам, які на утриманні
непрацездатних осіб.
Друге. При поданні Кабінетом Міністрів України,
при поданні Верховній Раді України проекту Державного
бюджету на 1996 рік одночасно подати пропозиції про
встановлення в 1996 році доплат до межі
малозабезпеченості сім'ям з дітьмя та іншим
категоріям громадян.
От поки що з двох... чи з трьох пунктів така
постанова.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Можна ставити за основу?
(Шум у залі, окремі вигуки)
За основу, а потім додатки будем голосувать. Я
ставлю за основу.
(Шум у залі, окремі вигуки)
А потім...
"За" - 235
Так. Які доповнення, будь ласка. Шеховцов.
ШЕХОВЦОВ О.Д.
Уважаемые коллеги!
Ну, я обращаю ваше внимание, что вот это вот
положение о доплатах с 1 ноября довольно смутно
определенной категории граждан -оно кроме раздоров в
обществе ничего не вызовет... Ну, почему
неработающему пенсионеру нужно доплачивать, а тому,
кто превозмогая недуги свои, работает, чтоб как-то
выжить, ему не надо доплачивать?!.. Ну, разве это
будет вопринято с пониманием пенсионерами?!..
Теперь даже обратите внимание текстуально, что
такое одиноким, непрацюючым громадянам пенсійного
віку, які спільно проживають в одному будинку або
квартирі? С кем спильно прожывають? То есть, фраза
какая-то незаконченная, оборванная, даже непонятно,
кому эта доплата? И я напомню депутатам, что есть
Указ Президента по выплате на осенне-зимний период по
2 миллиона 600 одиноким непрацездатним громадянам. То
есть, вот этой категории будут доплаты по Указу
Президента и поэтому постановлению. В то время, как
основная масса пенсионеров не поймет этого.
Я предлагал бы более простой механизм: пусть
сумма будет меньшая, но пусть ее получат все
пенсионеры, у которых пенсия меньше 4 800. Тоесть,
пусть это будет по 500 тысяч, но всем пенсионерам.
И пусть еще по Указу Президента, который
наверняка мы не отменим, одинокие получат по 2 600.
От 1 января то предложение Правительства я
поддерживаю.
ГОЛОВА. Олексій Дмитрович, я ще раз прошу вашої
уваги. Ви звернули увагу, як подана пропозиція, як
проект постанови поданий? Про пропозицію, про хід
викоання, і ми підтримуємо пропозицію Кабінету
міністрів. Це він не пропонує, Кабінет міністрів не
пропонує, як ми можемо говорити про це в своєму
документі. то тоді залишається, ми за основу прийняли
оце. Тоді залишається тільки одне -взяти до відома
більш нічого. Але тоді витрати з бюджету не можна
нести додаткові.
Борис ...........Будь ласка.
ПОНОМАРЕНКО. В мене є редакційна зміна.
Я пропоную перший пункт, щоб зняти ті
неузгодженості, записати в такій редакції:
запровадити з 1 листопада 1995 року доплати до
затвердженої величини вартості межі
малозабезпеченості одиноким непрацездатним
пенсіонерам, непрацюючим громадянам пенсійного віку,
які не мають дітей і спільно проживають в одному
будинку чи квартирі, і далі по тексту. Це врахує
інтереси тих людей, які проживають, чоловіка і жінки
спільно, і якщо це дві сестри живуть, то також
враховано. Таким чином, ця норма враховує всіх
інтереси, по-моєму, зніме всі протиріччя.
ГОЛОВА..........., ну де вона зніме протиріччя?
Це вже маєте на увазі, якщо немає дітей, що працюють.
Якщо він має дітей, що не прцюють? Діти просто, як
тоді буть?.... Я прошу, давайте ми не будемо
поправлять Кабінет Міністрів. Він просить... давайте
підтримаєм його.... Чиж, будь ласка, ще раз. І
Олійнику дам.
ЧИЖ. Шановні колеги, тому числі і
колегі з Руху, які з задк там... виступають.
Я хочу нагадати ще раз, що таке Закон про межу.
Цитую дуже коротко один фрагмент. "Межа
малозабезпеченості - це величина середньодушевого
сукупного доходу, який забезпечує непарцездатному
громадянинові споживання товарів і послуг на
мінімальному рівні , встановленому законодавством."
Все, що.........., що ми тут зараз придумаємо,
воно іде всупереч закону, ми не можемо витягувати,
висмикувати. Я би, поскільки закон чи постанова
проголосована за основу, залишив перший пункт, зняв
би все інше. Єдине, що додав би, поскільки остання
стаття 6 "Відпвідальність за порушення" гласить, що
посадові особи винні у порушенні норм законодавства
про межу малозабезпеченості, несуть дисциплінарну та
адміністративну відповідальність в порядку
передбаченому чинним законодавством.
Другим пунктом визнав би роботу Уряду по
реалізації постанови Верховної Ради незадовльною. І
можливо ставити треба питання про недовіру певним
членам Уряду. Чому обслуговуємо взагалі. І остання
інформація для товарища Азарова, голови комісії,
Постановою Верховної Ради прийнято того ж дня 4,
вірніше тоді, коли розглядався закон, сказано ввести
в дію Закон України "Промежу малозабезпеченості" з
моменту затвердження державного бюджету на 1995 рік.
Микола Янович, хто винний, що не введено? Раз.
Ви пам'ятатєте, як ви говорили "будем совместно
воодить, вот тогда будем...". От це і є той момент,
коли одне робимо, а друге не дотягуємо. У нас уже
межа ця повинна була існувати. І не треба запраз
придумувати.
Тому 1 Постанова, 1 пункт треба прийняти, який є
в цій Постанові. І голосувати мою пропозицію по
відповідальності.
Дякую.
ГОЛОВА. Скіпальский.
СКІПАЛЬСКИЙ О. О. Шановний Олександре
Олександровичу, 66 виборчий округ, Скіпальский.
Мене дивує позиція деяких депутатів, які в своїй
основі завжди турбуються за підвищення
благополуччя наших людей. Якщо ми навіть сьогодні
зробимо добро для одної людини, то ми сьогодні
виконали свій обов'язок.
Подивіться, передбачено сама вразлива категорія
людей, яким є допомога, хворим. саме тим, хто
сьогодні більше всього звертається до нас. І ми
виключаємо і маємо, значить, можливість заявити про
те, що виключити, взяти тільки перший пункт.
То чи відповідає наша внутрішня потреба,
значить, захищати інтереси з цією (...........), що
ми тут красивий позив, красиві зачіски висловлюємо за
цією трибуною? Ні. Я вважаю, що треба навпаки перший
пункт відкинути, що ми берем до відома, а сказати, що
погоджуємось з пропозицією Кабінету Міністрів
запровадити перше питання і друге. І тоді ми
захастимо, дійсно, в цей важкий час дуже значну і
вразливу категорію нашогонаселення.
Пропоную в цілому прийняти.
ГОЛОВА. Олійник.
Оголошений Олійник і будемо в цілому голосувати.
ОЛІЙНИК Б.І.
190, Зарорізький, Олійник.
Та робіть, що хочете, шановні колеги, аби все-
таки додати щось людям. Але я вам даю гарантію, що
поки воно дійде на місця з моєї гіркої практики, все
буде заплутано так, що ніхто нічого не добере.
Приїзджаєш ніхто нікому нічого не платить. Тому я
пропоную все-таки дати універсальний формуляр
роз'янення на місця церез Укрінформ, через факс чи що
там є, тому що будуть стояти бабусі, діди і нічого не
розберуть: кому платять, кому не платять. А в
принципі, Олександре Олександровичу, ну, згадайте мої
слова, я вам два роки торочу, що для того, щоб знайти
гроші, треба вводити певний режим, нормальний собі
без ніяких там особливих. Так. І ми найдемо гроші для
наших стражденних людей.
Спасибі.
ГОЛОВА. Таким чином ми за основу проголосували
проект постанови. Проголосували. Пропозиції вносилися
різні, я зобов'язаний ставити на голосування
пропозицію Івана Сергійовича про те, щоб залишити
проект постанови з одного, власне, пункту: "взяти до
відома". Ставлю на голосування цю пропозицію.
"за" - 186
Рішення не прийнято.
Я... Одну хвилиночку, одну хвилину. ТОму я ще
раз... Шановні колеги!
(Шум в залі)
Ви зверніть увагу на те, що я читав, ви
неуважним були, я попропускав слова "одинокі".
(Шум в залі)
Як ви... Оголосіть ще раз, будь ласка. Ще раз
прочитайте. Я поставлю на голосування, але скажіть,
що ви хочете, щоб голосували: конкретно пункт.
ШЕХОВЦОВ. Запровадити з 1 листопада доплату,
доплати всім пенсіонерам, в кого пенсія мнеше 4 800.
ГОЛОВА. Прочитайте ще раз.
Будь ласка, який пункт, після якого слова що
голосувать.
ШЕХОВЦОВ. Замість пункту:"Запровадити з 1
листопада доплату до затвердженої величини..", -з
переліком довгим "запровадити доплати всім
пенсіонерам" на рівну суму на ці 5 трильйонів, які ми
вишукали, всі їх розділити на всіх пенсіонерів, вкого
пенсія менше 4 800. Це буде по півмільйона...
(ШУМ У ЗАЛІ)
ГОЛОВА. Я прошу, я прошу: спокійно.
Олексій Дмитрович, ще раз вас прошу: не
агітуйте, а прочитайте, за що треба голосувать.
Читайте текст, який буде в стенограмі і в документі.
Будь ласка, читайте. Я прошу вас.
Увага! Читайте. Я поставлю на голосування.
ШЕХОВЦОВ. "Використати кошти, які Уряд
вишукав на доплати з 1 листопада всім зазначеним
категоріям для виплат одноразових всім пенсіонерам в
рівній сумі, в кого пенсія менше 4 800".
(ШУМ У ЗАЛІ)
ГОЛОВА. Я при всій повазі, Олексій Дмитрович, до
вас не можу поставити це на голосування, бо воно не
має виду норми постанови.
ГЕРМАНЧУК. Олександр Олександрович, це буде
280 тисяч. Ну, як можна розілити ці 5... Ну, вони не
діляться. Ну, Боже упаси!
ГОЛОВА. Так, тоді я просив би оту пропозицію,
котру вносив я раніше, будь ласка, окремим пунктом
проголосувати як доручення не зв'язане в цій
постанові, а просто протокольне доручення такого
змісту: "Доручити комісіям Азарова, Суслова, Таранова
разом з Кабінетом Міністрів внести в листопаді місяці
проект закону "Про монополію держави на торгівлю та
імпорт спиртних напоїв".
Можна проголосувати це? Як протокольне
доручення.
Ставлю на голосування.
"За" - 263
Приймається.
Проект постанови, із обговоренями і
проголосованими поправками, ставиться в цілому. Будь
ласка.
"За" - 246
Рішення прийнято.
Тепер я пояснюю для розробників. Третій пункт,
котрий вони пропонували, знаходиться у Постанові
Верховної Ради від 12 жовтня. Він в дещо іншій
редакції, то комісії. Ми комісіям добавим скільки
потрібно. А треба виконувати Закон про оплату праці,
вводити його у тій послідовності, як буде передбачено
при подачі бюджету на 1996 рік.
ГЕРМАНЧУК. Олександр Олександрович, там же
мова йде про бюджет. Тм... якщо по тій постанові, по
вашій, ми повинні його запровадити з 1 листопада.
Але з ваших слів і слів же того Чижа чітко
правильно було сказано, що ми можем це запровадити. І
пропозиції, які будуть від комісій і від Уряду в
процесі бюджету 1996 року. Вона нічого не міняє, але
її треба прийняти для того, щоб ми могли працювати.
ГОЛОВА. Давайте так. Я прошу уваги. Будьте
уважні.
Поза цією постановою окреме доручення, викледене
в тексті пункту 3 цієї постанови.
Як доручення, не зв'язане з цією постановою
про... такого змісту "пістійній комісії Верховної
Ради з питанб бюджету разом з Кабінетом Міністрів
України, постійним комісіям Верховної Ради з питань
соціальної политики та праці та з питанб фінансів та
банківської діяльності розглянути можливість введення
в дію частини 2 статті 9, статей 10, 33, 34 Закону
України про оплату праці і пропозиції подати
одночасно з проектом Державного бюджету на 1996 рік."
Зрозуміло?
Можна навіть включити прийняту постанову,
давайте про включення цього документу в прийняту
постанову.
Ставлю на голосування.
За - 272
Дякую.
Я прошу вас, ну, я прошу вас шановні депутати,
розглянути питання про кошторис Національного банку.
Одну хвилину.
Я прошу вашої згоди все-таки продовжити
засідання, не можемо ми йти з засідання сьогодні
нерозглянувши це питання.
ШУМ В ЗАЛІ.
ГОЛОВА. Що таке у вас.
З прийнятого тільки що питання було пропозиція
Недвиги проголосувати пропозицію щодо до того, щоби
виступ сьогодні депутата Чижа був на телебаченні у
повному обсязі.
ШУМ У ЗАЛІ.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю пропозицію.
За - 165
Рішення не приймається.
Ну, що таке? Михайленку дайте слово.
МИХАЙЛЕНКО С.М.
Уважаемые коллеги-депутаты!
Здесь, во время обсуждения этого проекта
постановленияч прозвучала мысль о том, что когда это
дойдет на места, то будет не понятна суть
постановления Верховного Совета... Я предлагаю в
форме протокольного поручения: поручить пресс-службе
Верховного Совета подготовить разкяснения, что ж за
постаноление принято Верховным Советом, какие
категорииконкретно и с какого числа население могут
обращаться и в какие органы.
(Шум у залі, окремі вигуки)
...и в какие органы за получением вот этих
пенсий.
ГОЛОВА. Є пропозиція...
МИХАЙЛЕНКО С. М.... речь идет же... речь идет о
доплатах! Речь идет о доплатах -я подчеркиваю, о
доплатах...
ГОЛОВА. Я розумію! Є пропозиція постанову
прийнять, публікувати в "Голосі України", без
роз'яснення. А роз'яснення -механізм і всі деталі -
повинен зробить Кабінет Міністрів.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Це ми зробимо обов'язково, Сергій Михайлович.
Обов'язково зробимо.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Так, шановні депутати, у вас на руках роздано
кілька проектів Постанови "Про припинення
повноважень... "Про дострокове припинення повноважень
депутатів".
Я хочу порадатися з вами: будемо остаточно його
розглядать сьогодні чи дамо ще раз доручення комісії,
хай на ранок дасть нам це питання?
(Шум у залі, окремі вигуки)
Хто за те, щоб сьогодні закінчить це питання,
проголосуйте.
(Шум у залі, окремі вигуки)
"За" - 191
Процедурне питання. Рішення прийнято. Процедурне
питання, рішення прийнято. Сьогодня будемо розглядать
це питання.
Таким чином, тим самим, ми відповили на питання
проловжувать чи не продовжувать роботу.
(Шум в залі)
Таким чином, у нас на руках кілька проектів, я
їх зачитаю, оскільки нас слухають радіослухачі, щоб
вони теж були в курсі справи...
4 фракції: соціалістична, Руху, Реформи,
Комуністична, так мені сказали, я теж підтримую...
прпонують проект такого змісту.
Перше. Відповідно до статті 13 Закону України
"Про державну владу і місцеве самоврядування в
Україні", статті 3 Закону україни "Про статус
народного депутата України", статей 4. 1. 2 та 9. 8
і Регламенту Верховної Ради України припинити
достроково повноваження народних депутатів України,
які не працюють у Верховній Раді н а постійній основі
або поєднують депутатську діяльність з іншої,
несумісною з виконанням повноважень народного
депутата України.
Друге, Комісія з питань Регламенту і
депцутатської етики та забезпечення діяльності
депутатів Шейко, за участю представників депутатських
фракцій і груп уточнити список народних депутатів
України, які не працюють у Верховній Раді на
постійній основі або поєднують депутатську
дяіяльність з іншою, несумісною з виконанням
повноважень н еродного депутата України, і подати
його на затвердження Верховної Ради України до 1
грудня 1995 року.
(ШУМ В ЗАЛІ)
Не за участю, а за погодженням. Ну, текст
запропонований, ось є, будь ласка.
Другий ще перед тим, будьте уважні, перед д тим
голосуватиметься поправка Носова доповнити проект
Постанови пунктом 3 такого змісту: встановити, що
зменшення чисельності депутатських груп, фракцій
зумовлене прийняттям даної постанови, це до тієї
постанови, не є підставою для розпуску депутатських
груп, фракцій згідно частини 4 статті 4. 2. 2
Регламенту Верховної Ради України.
Дальше, будьте уважні.
Другий варіант вноситься групою "Аграрники за
реформи". Перше, будь те уважні, зняти з розгляду
питання про дострокове припинення повноважень
народних депутатів України, які не працюють у
Верховній Раді України на постійній основі або
поєднують депутатську діяльність з іншою, несумісною
з виконанням повноважень народного депутата України.
Друге. Опублікувати в Газеті "Голос України"
список народних депутатів України, які на порушення
діючого законодавства не працюють у Верховній Раді
України на постійній основі або поєднують депутатську
діяльність з іншою, несумісною з виконанням
повноважень народщного депутата України для вирішення
питання про їх депутатську діяльність згідно із
Законом України "Про відкликання народного депутата
України".
Депутатська група "Незалежні" вносить такого
змісту проект. "Створити комісію з участю усіх
фракцій та депутатських груп, представників Комісії з
питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення
діяльності депутатів для вивчення причин та обставин
що до кожного депутата, який поєднує основну роботу з
діяльністю у Верховній Раді.
Друге. Комісія, керуючись законом про
відкликання депутата, стаття 13 Конституційного
договору між Верховною Радою та Президентом України,
стаття 3 Закону України "Про статус народного
депутата України", статей 4. 1. 2 та 9. 8. 1
Регламенту Верховної Ради України розглянути
персонально та внести пропозицію щодо вирішення цього
питання щодо кожного депутата персонально.
Третє. Комісії до 1. 12. 1995 року доповісти
Верховній Раді про результати розгляду і внесення
пропозицій щодо врегулювання цього питання у
відповідності з діючим законодавством.
Зарудний, сядьте, будь ласка. Сядьте, будь
ласка.
Наступний проект. Вноситься народним депутатом
Бутейком. Беручи до уваги нечіткість формулюваннь
статті 13 Конституційного договору між Верховною
Радою України та Президентом України від 8 червня
1995 року, яка допускає поєднувати депутатську
діяльність з викладацькою, науковою та іншою творчою
роботою та статті 93 Конституції України згідно з
якою депутат може здійснювати свої повноваження, як
правило, не пориваючи з виробничою або службовою
діяльністю. Враховуючи, що статей 85 Конституції
України допускається сумішення депутатської
діяльності з іншими посадами. Враховуючи також, що за
статею Закону України "Про статус народного депутата
України" передбачено, що несумісним з депутатським
мандатом є зайняття лише обмеженого кола посад та
видів діяльності. Враховуючи також, що подібні
розбіжності снуюють між конституційним договором та
Конституцією України з одного боку та Законом про
вибори народних депутатів України та Регламентом
Верховної Ради України. І бажаючи належним чином
врегулювати це питання, Верховна Рада України
постановляє:
Перше. Доручити Комісії з питань правової
політики та судової реформи вивчити зазначене
питання. І в місячний строк внести пропозиції щодо
усунення згаданних вище розбіжностей в законодавстві
України та щодо механізму реалізаціі дострокового
припинення повноважень народних депутатів України,
які не відповідають вимогам законодавства України.
2. Після прийняття відповідного закону чи
законів на основі пропозиції комісії, згаданої в
пункті 1, розглянути питання про дострокове
припинення повноважень народних депутатів України,
які не відповідатимуть вимогам законодавства України.
Тут, ну, не зважайте на коментар, я прошу, не
зважайте на коментар, і нехай не ображається Антон
Денисович, але я б хоті би додати сюди ще третій
пункт:
Запропонувати депутату Бутейко прочитати свій
виступ на сесії під час розгляду проекту
Конституційного договору.
Я озвучив всі проекти. Одну хвилину почекайте.
Шановний Віталій Федорович Шевченко пропонує,
ну, турбується з приводу того, ну, скажем, викликало
непорозуміння, чому його проект не роздано. Він його
подавав з уточненнями. Я пояснюю. Тому що ми ранком
проголосували те, що будуть вноситься в комісію ці
пропозиції комісії від фракцій. Від фракцій РУХ
сказав своє слово, тому ми окремо не давали.
Зараз. Я дам, дам.
Будь ласка, "Реформи".
Соболєв.
СОБОЛЄВ
Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".
Дійсно, в обід зібралися представники чотирьох
фракцій, а саме, депутатської групи "Реформи", двох
фракцій комуністів і РУХУ, а також фракції
соціалістів. І був узгоджений текс, який розданий вам
на руки, ви можете його подивитись, але він чомусь
був не зовсім редакційно точно виважений так, як ми
його підписали.
Зверніть увагу, немає наших підписів на ньому.
Я наголошую ось на таких пунктах принципових.
Відповідно до статті 13 Конституційного Договору.
Якщо ми це не записуємо, далі починааються
тлумачення: Конституція чи Конституційний Договір. І
тоді поправка Антона Денисовича буде абсолютно вірна.
Тому ми наполягаємо на тому, щоб Конституційного
Договору було записано. Це перше.
Друге. В ході вже доробки ми визначили, що Закон
України про статус народного депутата не лише стаття
3, а статті 4 і 5, де чітко записано які є несумісні
з діяльністю депутата заняття саме посад. Тому треба
дописати "3, 4, 5 Закону України про статус
народного депутата ".
І пункт 2 був узгоджений в редакції наступній
"створити тимчасову депутатську комісію з
представників депутатських фракцій і груп для
уточнення списку народних депутатів України" і далі
за текстом.
Ось такі 3 принципові ресі. Вони були погоджені,
стоять підписи на тому документі. Ми просили, щоб
було проголосовано саме так.
ГОЛОВА. Шановний Владислав... Сергій
Владиславовичу, повірте мені, так не можна.
Я поясню. не можна, коли зібралися фракції,
очолює цю роботу заступник Голови Верховної Ради, а
потім одна фракція від свого імені переінакшує всю
редакцію документу.
Тому я прошу. ви з місця не вигукуйте, будь
ласка. І з далеку тим більше.
Я прошу уваги. Я прошу уваги. Не заперечують
інші фракції проти таких уточнень? Не заперечують.
Добре. Не заперечують.
Я тільки просив би вашої згоди. Будь ласка. І
Сергія Владиславовича, фракцію "Реформ" і інші.
Конституційна угода -це політико-правовий документ. А
Закон про владу -це Закон.
Тому треба писать не конституційного, а дописать
"закон". Це приклад з цього приводу не один раз
показував Президент, коли звертався до нас з
документами або приймав укази на основі Закону про
владу, і робив цілком правильно. Тим більше, що Закон
про владу взятий в основу Конституційної угоди.
Подивістья текст. І введений в дію також.
Я тому прошу вас. Він введений в дію самою
Угодою. Тому я прошу вас: хай залишиться слово
"закон", тоді ми в одному правовому режимі працюємо
весь час.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Можна ставити за сонову?
Я ставлю на основу.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Договір і... Ну, давайте так.
Одну хвилину, я ще ж не сказав, що, а вже
голосують. Ну, давайте подивимося, що буде.
"за"
По-перше, будьте уважні. Я нагадаю вам, що
голосування йде поіменно.
(ШУМ У ЗАЛІ)
Що з процедури?
Ну, будь ласка, Шейку дайте слово. Процедура,
він має право по Регламенту.
ШЕЙКО П.В.
Шановні колеги-депутати (Шейко, 444 округ), я в
принципі не заперечую: ми на узгоджувальній раді
буквально після четвертої години радились, і слушні
пропозиції групи "Реформи" відносно Конституційної
угоди. Можна було би в принципі записати через кому,
тому що стаття 13 -це якраз не стаття Конституційної
угоди, а стаття Закону "Про державну владу і місцеве
самоврядування" . Через кому можна було би записати.
3, 4, 5 -це теж вірно. А от відносно того, що
подає, значить, узгоджувальна рада чи комісія, яку ми
створюємо, я хотів би вам нагадати статтю 9. 8. 4
Регламенту, яка говорить про те, що ці питання
Верховна Рада приймає за поданням комісії, до
компетенції якої входять питання депутатської етики.
Я годен змінити Регламент, пропоную в принципі
змінити, що все-таки наша комісія буде тут основною,
але вона буде робити матеріали за погодження не з
представниками, а з депутатськими групами і фракціями.
ГОЛОВА. Не заперечуєте ви, ні. Ні. Так,
доповнення потім, ми за основу. Я прошу, спокійно,
спокійно. Все в порядку буде. Будь ласка, спокійно.
Тепер відносно черговості голосування.
Значить ми домовилися так, цей проект який
вносить чотири фракції буде вредакції ставитися в такій.
Початкова частина.
Відповідно до статті 13 Закону України про
державну владу, хвилинку, та Конституційної угоди,
так, а договору, да догвору, так, а текст, а решта в
тому, в тій редакції в якій я вже оголошував, але
перед цим, я все-таки поставлю на голосування як
доповнення до будь-якого варіанту, будьте уважні, як
доповнення до будь-якого варіанту пропозицію Носова,
пункт такий.
Встановити, що зменшення чисельності
депутатських груп, фракцій зумовлено прийняттям даної
постанови не є підставою для розпуску депутатських
груп, фракцій згідно частини 4, статті 4. 2. 2.
Регламенту Верховної Ради України.
Я ставлю на голосування цей пункт. я ставлю на
голосування. Голосуйте за.
За - 137
Не прийнята ця поправка.
Дехто потім пошкодує.
Ідемо послідовно.
Яку постанову першу ставить на голосування?
(Шум у залі, окремі вигуки)
Чотирьох фракцій? Ставиться на голосування за
основу... Щоб зняти з голосування? Пилипчук, будь
ласка.
ПИЛИПЧК В.М.,
У мене була пропозиція про те, що вирішувать
питання у відповідній черговості. Перше -вирішить
питання легітивності Верховної Ради після скорочення
чисельності. А потім уже, другим питанням, ставить
оце. Тоді голосування буде зовсім по-іншому, і
кількість голосів.
Окрім того, коли формується комісія за
фракційним принципом, яка буде визначать, кого
вносить у список, а кого ні, то щоб це не нагадувало
виковирювання сала з ковбаси, то треба для цієї
комісії встановить критеріїї, що не просто як фракція
вирішить -того включить, а того ні, а критерій
повинен буть такий:
1. Що займає посаду у виконавчій владі.
2. Займається підприємницькою діяльністю.
3. Очолює підприємство державне чи приватне, чи
колективне сільськогосподарське господарство.
Тобто, коли будуть критерії, то вже фракції і
їхня діяльність не буде свавільною -не будуть
витягувать із списку тих осіб, кого хочуть захистить,
або навпаки -будуть стараться впихнуть тих, кого
хотіли б позбавиться.
ГОЛОВА. Одну хвилину! Носов, що там записано?
Будь ласка.
НОСОВ В.В.
Шановні депутати, щодо легітивності Верховної
Ради, я хотів би довідку дати. А саме: стаття 104
Конституції, друга частина: "Верховна Рада України
правомочна...
ГОЛОВА. Будьте уважні!
НОСОВ В. В.... правомочна приймати рішенгня,
якщо на засіданні присутньо не менше як 2/3 від...
ГОЛОВА. Вячеслав Володимировч, ідіть на трибуну,
будь ласка, ви закрили...
(Шум у залі, окремі вигуки)
...закрили Регламентом мікрофон і говорите.
НОСОВ.
Щодо легітивності Верховної Ради, навіть після
того6 як буде прицнято таке рішення, якщо сьогодні
вибудуть ці депутати, вона буде легітивна .
Читаємо статтю 104 Конституції, частина 2.
"Верховна Рада україни правомочна приймати рішення,
якщо на засіданні присутні не менше як дві третини
від фактичної кількості народних депутатів України,
повноваження яких визнані і не припинені встановленим
законом порядку, але більше половини її
конституційного складу. тобто 226 чоловік тут є і
Верховна рада легітивна, ну, читайте же, раді бога, у
вас же вища освіта.....
ГОЛОВА. Почекайте, ви будьте уважними, Владислав
Володимирович, запитання визнані і не припинені .....
ГОЛОВА. Да.....
НОСОВ. Якщо залишиться Верховна Рада 226
чоловік, то вона буде легітивна, рішення буде
прийматись більше половини від 266, по рахунку.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Я ставлю за основу поіменно
проект Постанови, внесений чотирма фракціями з
поправками, які ми вже погодили. Про згадку про
Конституційний договір і про роль представників від
фракцій.
І статті 4 і 5 Закону України.
Ставлю на голосування , за основу.
За - 196
Ставиться за основу проект Постанови, внесений
групою "Незалежні", я нагадаю ще раз:
"Створити комісію, дальше, комісії керуючись
цим законом, внести щодо персонального розгляду цих
питань, і комісії до першого грудня, тобто строк
співпадає з першим, доповісти Верховній Раді про
результати розгляду і внести пропозиції щодо
врегулювання цього питання у відповідності з діючим
законоадвством. Ставлю на голосування цей проект
Постанови.
За - 122
Цей проект мало чим відрізняється від
попереднього.
Рішення не проходить.
Проект вноситься аграрниками. Зняти з розгляду і
опублікувати, звернутись на основі Закону "Про
відкликання народного депутата". Ставлю на
голосування цей проект.
"За" - 144
Більше тих, що хочуть зняти.
Проект Бутейко ставлю на голосування. Це від
"Центру", будь ласка.
"За" - 50
Дякую.
Одну хвилинку. Ще зверталися депутати під час
підготовки цього питання розглянути варіант. Руслан
Максимович підтверджує, що треба це голосувати.
Розглянути той перший ваіант, який був у вас на руках
розданий ще вчора. Щоб за основу його проголосувати,
а потім доповнення вносити. Можна ставити на
голосування. А, ну, давайте побачим, я ставлю на
голосування за основу той варіант. Будь ласка.
"За" - 138
Не приймається і ця пропозиція.
Я прошу проголосувати доручення комісії Шейка
разом з представниками фракції, все-таки внести одни
проект і ми рішення повинні прийняти всеодно. Тому що
дальше так робить не можна. І завтра винести його на
розгляд Верховної Ради.
Ставлю на голосування. Доручення Шейку з
представниками фракцій і внести на розгляд один
проект постанови.
"за" - 214
Рішення прийнято.
Будь ласка, Петро Володимирович, готуйте проект.
Завтра засідання відбудеться о 10 ранку.