ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  5  ж о в т н я  1995  р о к у

                      10.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної  Ради,  вельмишановні  журналісти,  я прошу

 депутатів підготуватися до реєстрації.

      Тим  часом,  я  обнародую депутатські запити від

 Діхтяренка  Григорія  Юхимовича  до  Прем"єр-міністра

 України  стосовно  виконання вимог Закону України про

 органи  служби  у справах неповнолітніх та спеціальні

 установи для неповнолітніх.

      Шевченка  Віталія Федоровича до голови правління

 Національного   банку  стосовно  виконання  постанови

 Верховної   Ради  про  подолання  кризового  стану  в

 агропромисловому  комплексі  щодо  розробки механізму

 надання  кредитів селянсько-фермерським господарствам

 і до Кабінету Міністрів України, Національного банку,

 Комісії  Верховної  Ради  з  питань  АПК  фінансів  і

 банківської  діяльності,  з  питань  бюджету стосовно

 розробки    концепції    розвитку    агропромислового

 комплексу.

      Я прошу  Михайла Антоновича, будь ласка, фасадом

 на цей бік розверніться, і тихо.

      Сікалова  Валерія  Івановича до Голови Верховної

 Ради   стосовно   соціального   захисту   працівників

 Микитівського ртутного комбінату міста Горлівки.

      І  до Президента України, Голови Верховної Ради,

 і Прем'єр-міністра стосовно дій Донецького відділення

 фонду  держмайна  щодо  приватизації підприємств, які

 входять   до   переліку   таких,   що  не  підлягають

 приватизації.

      Групи  депутатів  Сирота,  Чеботарев  та інші до

 Голови  Антимонопольного  комітету  стосовно невжиття

 заходів  по  обмеженню монопольних дій ощадбанку щодо

 встановлення додаткових зборів при прийнятті платежів

 за житлово-комунальні послуги від населення.

      Група  депутатів Гошовська, Завалєвська, Семенюк

 до  Голови Верховної Ради стосовно звернення матерів,

 які  втратили  синів  під  час  проходження  служби в

 армії.

      Перець  Валерія Миколайовича до Прем'єр-міністра

 України  стосовно відсутності нормативних актів Уряду

 про розміри  плати за електроенергію.

      Раййковського   Броніслава   Станіславовича   до

 прем'єр-міністра  України стосовно стана фінансування

 Есхарської ГРЕС;

      До    міністра    оборони    України    стосовно

 заборгованості  військових частин, розміщених у місті

 Чугуєві за комунальні послуги;

      Охріменка     Костянтина    Олександровича    до

 Генерального  Прокурора  України стосовно відсутності

 відповіді  на  подання  комісії з питань законності і

 правоорядку щодо скарги Гаєвого;

      Пономаренка  Борича  Йосиповича до віце-прем'єр-

 міністра  України Шпека стосовно необхідності виплати

 допомоги працівникам підприємств, яких відправлено на

 безоплатні  відпустки з ініціативи адміністрації тадо

 міністра   юстиції   стосовно  організації  виконання

 судових рішень;

      Агафонова  Анатолія  Вікторовича  до  Президента

 стосовно   оплати   праці   працівників  сільських  і

 селищних Рад;

      До  прем'єр-міністра  України  стосовно  виплати

 доплат  допомоги  дітям малозабезпечених  сімей;

      Завалєвської Валентини Олександрівни до Міністра

 Фінінасів    стосовно    виплати   заробітної   плати

 працівникам освіти та охорони здоров'я;

      Лупакова  Євгена  Олександровича  до Президента,

 Голови  Верховної  Ради,  Голови  Національної Ради з

 питань телебачення стосовно організації і контроюлю з

 в'їздом до Севастополя і введення Українського часу в

 Криму та   дотації російського  телебачення в Криму;

      Мельника  Сергія  Івановича  до міністра оборони

 України  стосоуно ліквідації військогового підрозділу

 в    селещі    Озерне    Житомирської    області   та

 працевлаштування   соціальнго  захисту  звільнених  в

 ньому службовців;

      Кирімова Івана Захаровича до Міністра сільського

 господарства  і  продовольства  стосовно  невиконання

 плану    будівельних   робіт   в   Іваківськомурайоні

 Київської області, пов'язаних з ліквідацією наслідків

 аварії на ЧАЕС;

      до прем'єр-міністра України стосовно розрахунків

 за  продаж  державі зерна та зменшення тарифів оплати

 населення за газ в районі радіактивного забруднення;

      Гошовської  Валентини Андрієвни до віце-прем'єр-

 міністра   Саблука   стосовно  економічних  умов  для

 вирощування    соняшника.    Доручаємо   Секретаріату

 направити   дані   запити  адресатам  для  реагування

 відповідно   до  чинного  законодавства.  Проводиться

 поіменна реєстрація. Прошу.

      Залишилося   22   хвилини  відведеного  часу  на

 з'ясування відповідних питань. Таким чином, 15 хвилин

 на запитання і 5 на вирішення їх, якщо потреба буде в

 тому.

      Ставлю... Проводиться запис, 15 хвилин. Виставте

 на моніторі. Опублікуйте список.

      Будь ласка Ковтунець.

      КОВТУНЕЦЬ В.В.

      Шановні колеги народні депутати, я хочу звернути

 вашу  увагу  на  ті  негаразди,  які  зараз діються з

 виконанням  бюджету,  у зв'язку із деякими недоліками

 закону  про  бюджетну  ситему,  який  ми після деяких

 поправок  ухвалили.  Справа в тому, що обласним Радам

 надані   повноважні   права   формувати  бюджети  Рад

 нижнього  рівня.  Ці  бюджети  часто  густо настільки

 урізані,  що  в  містах,  районах  сьогодні не хватає

 копійки аби виплатити зарплату вчителям, лікарям.

      І   при   цьому   з   ініциативи   обласних  Рад

 починаються   інколи   навіть   другі  процеси  через

 орбітражні суди  у  зв'язку  з несплатою певних видів

 грошей,   скажімо,   за  комунальні  послуги  і  тому

 подібне.    На    цій   підставі   потім   блокуються

 розрахункові  рахунки відповідних органів управління.

      І  таким  чином,  через  недоліки  нашого закону

 намагаються  керівники  різних  рівнів місцевої влади

 вирішувати свої політичні питання.

      Я  вважаю,  що  більше  така  ситуація  не  може

 тривати,   ми   повинні  повернутися  до  Закону  про

 бюджетну  системи і чітко визначити порядок розподілу

 наджоджень  до бюджетів різних рівнів аби ніколи далі

 не  давати  це  право  бути  окремим  керівникам, які

 просто  використовують  це  для з'ясування політичних

 стосутнікі із своїми опонентами.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Душейко. Будь ласка, одна хвилина у вас.

      ДУШЕЙКО

      Прошу передати слово ДОвганю.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ДОВГАНЬ

      Шановний  Олександр  Олександрович!  У зв'язку з

 порушенням  провідною  комісією  при  підготовці  для

 повторного  читання Закону України "Про внесення змін

 і доповнень до Земельного кодексу України" пункту три

 статті  6,  5,  4  Регламенту  Верховна  Рада України

 вносимо пропозицію про відкладення повторного першого

 читання   до   розгляду   комісією   і   виведення  у

 порівняльну  таблицю  своєчасно  внесеної  пропозиції

 депутатської  групи  "Аграрники  Украни"  на  першому

 читанні.  Про  вилучення  із  статті 5 проекту Закону

 норми  про  право  на  земельну частку, пай може бути

 об'єктом купівлі-продажі...........................

      Звертаємо  вашу  увагу на те, що ця пропозиція є

 концептуальною і відноситься до політичної соціальної

 основи  Земельного  законодавства і не розглянута при

 підготовці   проекту   Закону   навмисне  під  тиском

 зацікавлених політичних сил.

      І   друге.   У   вівторок   була   зареєстрована

 депутатська  фракція Селянської партії України і було

 сказано, що 26 чоловік (списки нам представлені). Але

 із    наших    списків   виключили   Довгань   Сергія

 Васильовича,   який   весь   час   був  членом  нашої

 депутатської  групи,  являється  членом нашої партії.

 Тому   прошу   (і   ми   такий   документ  подали  до

 Секретаріату)  його  зарахувати  в  нашу  фракцію.  І

 Яровенко    Володимир    Сергійович   -член   фракції

 Соціалістичної   партії   також  зарахований  в  іншу

 фракцію.  Прошу  це  зауваження  взяти  до  відома  і

 виконати як  положено.

      ГОЛОВА. Кириченко.

      КИРИЧЕНКО С.О.

      395   виборчий   округ,   місто  Херсон,  Сергій

 Кириченко.  Шановні колеги -народні депутати! Я знову

 і  знову  звертаюсь  до  свідомості  кожного  із вас.

 Фактично   на   сьогодні   в  державі  Україна  панує

 антинародний  режим  виконавчої  влади.  Більшість...

 більший об'єм владних державних повноважень є у руках

 саме  виконавчої  влади.  Ну  так сталося. Тому що ми

 самі  послабили  себе своїми чварами і протиріччями в

 Парламенті.

      Але  ж  поки  ми  тут  є і сидимо, поки що існує

 Верховна  Рада,  ми можемо ще схаменутися і узяти під

 контроль   ситуацію в країні.

      Ми  зараз, і це мене дуже бентежить, в шаленному

 темпі  приймаємо  ті закони, котрі не працюють. Ніхто

 їх  навіть  і  не  думає  виконувати. А тому я ще раз

 звертаю  увагу  на  свої заяви від 19 і 21 серпня. Ми

 повинні   припинити   дію  Конституційного  Договору.

 Підстави  для  цього  і  засоби  є.  Це небезпека для

 держави  Украни. Ми повинні поновити в повному об'єму

 Конституцію  України.  Тому  що  далі  розвивати наше

 законодавство   і,  наприклад,  прийняти  той  закон,

 котрий  вкрай  необхідний  громадянам,  котрий проект

 розробив  я  про  захисника прав громадян України, це

 вже  є реальні передумови, що він не буде прийнятий в

 такій ситуації.  Тому що  заблокована Конституція.

      Я ще раз звертаюся. Давайте визначимось! Давайте

 схаменемось! Тому що в серпні при піднятті цін на 250

 відсотків,  пенсії підняті лише на 22 відсотки. Людей

 заганяють в голодні каземати: холодні, темні. Давайте

 схаменемося!  Я  ще  раз  звертаюсь  до вас. Дякую за

 увагу.

      ГОЛОВА. Борзих.

      БОРЗИХ О.І.

      238,  Каменобродский  избирательный округ, город

 Луганск, Борзых.

      Уважаемый     Александр     Александрович!     В

 сеголдняшнем  порядке  денном  есть вопрос про проект

 Закону  Украины  про  выборы народных депутатив. Нова

 редакция.

      Я  задаю  себе  вопрос  и  вам: кому это надо...

 нужно  сегодня. То мы делим власть, то мы думаем -как

 издать  закон,  чтобы  нас  опять  переизбрали. Когда

 масса   вопросов,   которые  ждут  люди  от  нас.

      Я,  например,  предлагаю  вместо этого Закона, и

 ввобще  к нему, по крайней мере, год не возвращаться,

 а  рассмотреть закон, который вчера нам роздали: "Про

 статус  ветеранів  війни  і  гарантії  їх соціального

 захисту".

      Прошу поставить на голосование.

      ГОЛОВА. Який закон?

      БОРЗИХ

      "Про внесення змін і доповнень до Закону України

 "Про  статус втеранів Війни і гарантії їх соціального

 захисту".

      ГОЛОВА. Черепков.

      ЧЕРЕПКОВ В.Ф.

      117-ый  округ,  город Артемов, Черепков, фракция

 социалистов.

      Уважаемый  Александр Александрович, дальше будут

 проводится  формирование  повесток дня на последующей

 неделе, было много встреч. Вы знаете, у каждого сотни

 требований избирателей.

      Поэтому  я остановлюсь на двух вопросах, которые

 прошу  учесть  при формировании списка и поставить на

 голосование.

      Первое  -это  все-таки рассмотреть Закон о черте

 малообеспеченности.      Мы      должны     выполнить

 конституционный  долг и опеределить вот ту ценностную

 черту,  допустим,  по  расчетам -4, 8 миллиона, чтобы

 это  был,  как  красный  маяк,  чтобы люди знали, что

 дальше уже поле смерти, где спасается кто как может.

      И    второе.    Трудовые    коллективы   требуют

 рассмотрение  и  введение  Закона  об  оплате труда в

 полной   мере,   то  есть,  чтобы  функционировали  и

 остальные те четыре статьи.

      Поэтому  эти  два  вопроса  прошу  поставить  на

 голосование.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА. М'ясковський.

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М.

      Спасибо.

      Уважаемые   Александр  Александрович,  уважаемые

 колблеги,  я  хотел  бы  обратить внимание на то, что

 позавчера на дне Правительства и в средствах массовой

 информации  раздаются  бравурные  нотки  о  том,  что

 пенсии    повышаются,   компенсационные   выплаты   и

 стипендии,    зарплата   в   бюджетной   сфере   тоже

 повышается.

      Но  вы  заметьте  то,  что  в  выступлении вице-

 премьера  Шпека речь шла как-будто бы не о людях. Нет

 денег  -и  все.  А  на то, что люди многие сегодня на

 грани смерти голодной, речь не шла.

      Поэтому  мне  думается,  что  не смотря на такое

 бездушное   отношение   Правительства  в  лице  вице-

 премьера  Шпека,  мы  не не можем это воспринять. И я

 думаю,  что  все-таки  нам  нужно  настаивать на том,

 чтобы  уровень  малообеспеченности был сегодня поднят

 на Верховном Совете и утвержден.

      А  отсюда  уже нужно начинать отчет, так сказать,

 повышение пенсий от стажа трудового и так далее.

      Второе. Я хотел сказать еще и о том, что сегодня

 многие   десятки  тысяч  научных  сотрудников  высших

 учебных  заведений  еще  с  июля  месяца  не получают

 зарплату.

      Я  обратился  к Прем'ер-министру Марчуку с таким

 депутатским   запросом  и  на  эту  тему  у  нас  был

 разговор,  но  однако  сегодня  по  сути дела десятки

 тысяч  людей  без  зароботной  платы.  Они  уходят из

 высших учебных заведений, разрушается наука.

      Мне  думается,  что  мы  сегодня  на это тоже не

 можем  не  обратить  внимание. Это по всей Украине, В

 всеукраинском масштабе.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА. Я прошу дотримуваться Регламенту, в

 одну   хвилину   вкладатися,  поважаючи  право  інших

 депутатів. Чурута.

      ЧУРУТА.   Спасибо,   прошу  передать  мое  слово

 Кочерге, Луганская область,  247 округ,

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      КОЧЕРГА В.С.

      247 виборчий округ.

      Спасибо. Уважаемый Александр Александрович!

      Из-за  неплатежей  уголщикам  крайне критическое

 положение  сложилось,  значит,  с  выплатой пенсии за

 сентябрь текущего года. Только в Луганский пенсионный

 фонд   угольщики   задолжали   более   4   триллионов

 карбованцев. В том числе по моем избирательном округе

 на  сегодняшний  день  за сентябрь месяц не выплачено

 более    60   миллиардов   карбованцев.   Критическое

 положение!..  В  связи  с  тем,  что производственное

 обкединение ".......... антрацит" на сегодняшний день

 задолжало   пенсионному  фонду  более  500  миллирдов

 карбованцв,  мы вообще не можем этот вопрос решить!..

 Люди, действительно, как здесь коллеги выступали, что

 люди  с  голоду,  понимаете...  Не  за что даже хлеба

 купить...  Надо  как-то поручить протокольно Кабинету

 Министров  вместе  с,  значит,  разобраться и оказать

 практическую   помощь   финансовою  я  имею  в  виду,

 Луганской  области для того чтобы выплатить пенсию за

 сентябрь текущего года. Спасибо.

      ГОЛОВА. Дякую, Немировський

      НЕМИРОВСЬКИЙ .    Прошу    передати   моє   слово

 Кузнецову, 127.

      ГОЛОВА. Будь ласка. Кузнецов.

      КУЗНЕЦОВ

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты, Кузнецов, фракция Коммунисты Украины.

      Я хотел бы понять следующий вопрос, в свое время

 еще в мае месяце, наша фракция внесла проект Закона о

 реприватизации  и национализации имущества Украины. К

 сожлажению этот закон попал в ориентировочный перелік

 питань,  що підлягають розгляду, тільки як заключний,

 и стоит отметка, что это якобы только законодательное

 предложение,  Закон  готов  и  находится  в  комиссии

 Таранова уже почти пять месяцев.

      Мы  сейчас получили программу Кабинета Министпов

 и  непонятно  совершенно  читая эту программу, как же

 будет Уряд керувати економікою, если не принять такой

 важный  закон,  поэтому  я  настаиваю  от имени нашей

 фракции,  чтобы  этот  закон  был  поднят  с переліка

 питань,   вопросов  которые  подлежат  розгляду,  как

 первоочередной. Это во-первых.

      Во-вторых  у  меня  такой  вопрос,  уже  сколько

 времени  мы говорим о референтах, консультантах групп

 и  фракций,  ну  вопрос не решается, это по сути дела

 саботирует   работу,   органическую  работу  групп  и

 фракций в нашем парламенте.

      Поэтому  я  считаю,  что  этот  вопрос мы должны

 немедленно   разрешить   и  поствить  на  нем  точку.

 Спасибо.

      ГОЛОВА. Петренко.

      ПЕТРЕНКО

      Петренко  255  Перевальский избирательный округ,

 фракция Коммунисты.

      Уважаемый  Александр  Александрович, наша пресса

 почему-то стыдливо замалчивает о прошедшем 2 октября,

 в   городе  Донецке  митинге,  всеукраинском  митинге

 Шахтеров, там были приняты взвешенные решения которые

 обязывают  наше правительство изменить свое отношение

 не  только  к  угольной  промышленности,  а  ко всему

 топливно-энергетическому комплексу.

      Это  я  считаю впредь недопустимым и Комиссии по

 гласности  нужно  с этим вопросом просто разобраться.

 Почему,  когда не выгодно кому-то, эта вся информация

 не проходит.

      И  второе.  Сегодня  вступает в завершающую фазу

 подготовка    к   работе   в   осенне-зимний   период

 отопительных систем, котелен и тому подобное. Так вот

 ссылаясь    на   Постановление   Кабинета   Министров

 чиновники на местах пошли на крайнюю меру, когда идет

 наладка  отопительных  систем,  котелен,  когда нужно

 работать  и  проверять работу, готовиться к зиме, они

 практически  пломбируют  подачу  газа  и  срывают тем

 самым  подготовку к нормальной работе в осенне-зимний

 период всех коммунальных служб.

      Спасибо.

      КІРІМОВ

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колегі, 218 виборчий округ, Кірімов

      Перше.  Закон  і мораль по суті своїй мають бути

 сторонами  однієї  медалі.  У  нас  же далеко не так.

 Приклад  цьому  податки  на  житло  та  на комунальні

 послуги.  Чи  в цьому напрямку діє правовий вакум, чи

 безмежжя,  але  уже  не  вистачає місячної пенсії для

 того,   щоб   розплатитися  за  житло  та  комунальні

 послуги.

      Друге.  Якщо  пройтись  вулицями  Київа чи інших

 місць,  то  впадає  в очі те, що це не Україна, а при

 наймні  Великобританія  чи  Сполучені  Штати Америки.

 Тому  що  вивіски  скрізь  лише  на англійській мові.

 Зазначу  ще,  що  книги  практично  українською мовою

 художньою  не друкуються. Ціни на зошити для школярів

 таки, що не всі батьки можуть їх купити.

      Третє.  В  мене  прохання до Кабінету Міністрів,

 щоб  вивчили  питання щодо передачі лісових масивів у

 Поліському  районі  місцевою  районною  Радою  у фонд

 держави.  Справа  в  тому,  що  з  селянами  ніхто не

 радиться,  але  успішно ось уже вдруге сотні гектарів

 лісу передається у державний фонд.

      Дякую.

      ГОЛОВА.   Дякую.   Час   використаний,  тому  ті

 питання, що потребують вирішення. Пропозиція Ковтунця

 відносно  змін  до  закону про бюджетну систему. Будь

 ласка, вносте ці поправки. В основному порядку будемо

 вносити зміну. Я звертаюсь до Коліушко і до бюджетної

 комісії,  будь  ласка,  Душейко,  відносно,  я маю на

 увазі,  він  передав  слово  Сергію Довгалю, відносно

 пропозиції щодо розгляду земельного кодеку, підійдемо

 до  цього питання, вирішимо. В тому числі депутатське

 звернення  я  поставлю  на  голосування,  бо  справді

 зауважень дуже багато до земельного кодексу.

      Кириченко. Поперше, відносно пропозиції переносу

 з  п'ятниці  на  четвер  питання,  яке внесено ним до

 порядку  дня,  я  гадаю,  що  ми  при  наявності часу

 розглянемо  його  сьогоні,  а  в  цілому я можу зараз

 поставити  на  голосування  цю  пропозицію,  оскільки

 вона,  на  мій  погляд, слушна, і в нас появиться час

 для її розгляду сьогодні.

      Тому  я,  підтримуючи в цілому цю пропозицію, бо

 він  вже  звертався  десь, якщо не помиляюсь, 5 раз з

 цього  приводу,  у вас на п'ятницю є одна поправка до

 закони,  одну  хвилину,  дайте мені перелік загальни,

 скажіть,  як  називається правильно, Кириченко... Да,

 Закону   "Про   підприємство",  там,  буквально,  дві

 невелички статті, тому я прошу, воно вимагає десь 10-

 15  хвилин для розгляду, включити його на сьогодні, а

 не  на завтра. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 Будь ласка.

      (Йде голосування)

      Це   не  включення,,  а  перенесення,  тобто  це

 процедура, власне кажучи, ми можемо погодити.

      Далі,  Борзих  пропозиція  відносно того, щоб не

 розглядать  Закон  "Про  вибори, давайте підійдемо до

 нього,  поставимо на голосування, якщо наполягаєте, я

 зараз поставлю на голосування. Але це визначення...

             (Шум у залі)

      Одну  хвилиночку,  справа  в тому, що це питання

 вирішене,   і   Верховною   Радою  проголосовано  про

 включення,,   Президією  кілька  разів  розглядалось,

 комісії,  які працювали розробляли. Мені здається6 що

 немає  підстав  не  розглядати,  адже все одно вибори

 наступні  колись  будуть,  і  їх  треба  проводити на

 основі іншого закону,  а не цього недосконалого.

      Тому  відносно  заміни,  про статус ветеранів ми

 готові  сьогодні  розглядати,  Юрій Олексійович? Будь

 ласка, Буздугана увімкніть -голову комісії.

      БУЗДУГАН Ю.О.

      Дякую.    Шановні   колеги!   Цей   проект   вже

 розглядався  на Президії і в понеділок остаточно буде

 розглядатись  на  комісії.  Тому,  я  думаю, все-таки

 давайте на наступний тиждень відкладемо.

      ГОЛОВА.  Закон  "Про  статус  ветеранів" комісія

 просить   відповідно   до  Регламенту  розглядати  на

 наступному тижні.

      Якщо      ви,      Олександр...................,

 не  наполягаєте,  я  не  буду ставить на голосування,

 тоді   ваша   пропозиція   береться   до   уваги,  не

 голосується.

      Пропозиція Черепкова про межу малозабезпеченості

 і  про  оплату  праці,  про  Закон "Про оплату праці"

 ввести повному обсязі. Проголосувати треба і включити

 у порядок дня.

      Юрій  Олексійович,  ще  раз,  оскільки ці обидва

 закони вас стосуються. Будь ласка.

      БУЗДУГАН  Ю.  О.  Шановні  колеги!  Щоб ввести в

 повному  обсязі Закон "Про межу малозабезпеченості" і

 про оплату праці, треба мати межу малозабезпеченості.

 Вчора  виповнився  рік  (ви  знаєте),  як ми прийняли

 Закон  "Про  межу  малозабезпеченості",  вже  рік  не

 вноситься ця межа.

      Комісія  самостійно  внесла  цю  межу  в  квітні

 місяці,   але   Верховної  Ради  не  підтримала  нашу

 позицію.  Треба  визначатися по цьому питанню. Або ми

 заставимо  Уряд  внести,  або самі вносити на розгляд

 Верховної Ради і самім приймати.

      ГОЛОВА.  Депутати  вносили  таку  пропозицію. Ми

 приймаємо   Закон   "про   межу",   а  Уряд  тоді  із

 Президентом   разом  діють  так,  як  це  передбачено

 законом. Або вони нею керуються, або накладають вето.

 В  них  є  на  це  право. Але грати у піжмурки більше

 просто не можна, тому що зволікання з цим питанням...

 Ми    повинні   визначитися   впринципі   про   форму

 компенсації  і  про  суть.  Тому пропозиція Черепкова

 була  про  включення  цього  питання в порядок дня. Я

 ставлю його на голосування.

      "за"

      Дякую. Рішення прийнято.

      Одну  хвилинку.  Я  дійду  до  кінця. Закон "Про

 оплату   праці"   в  повному  обсязі.  Яка  процедура

 введення  цього Закону, Юрій Олексійович, будь ласка,

 Буздуган.

      БУЗДУГАН Ю.О.

      На сьогоднішній день не введені в повному обсязі

 4  статті: 9, 10, 33 і 34. 9 і 10 стосуються того, що

 мінімальна  заробітна  плата  не може бути менше межі

 малозабезпеченності.    33    стосується   індексації

 заробітної плати  у випадку  затримки її  виплати.

      Я  думаю, ми можемо її вводити в повному обсязі,

 якщо буде межа  малозабезпеченності.

      ГОЛОВА.  Тобто,  це одночасно треба розглядати з

 Законом про межу  малозабезпеченності.

      БУЗДУГАН   Ю.  О.  Це...  зараз  це  компетенція

 виключно  Верховної  Ради. Ми самі не ввели в повному

 обсязі.  Це наша компетенція.

      ГОЛОВА.   Тому   я   цю   пропозицію  ставлю  на

 голосування.  Про  включення цього питання до порядку

 дня.  Будь ласка.

      Маючи на увазі, що ви будете доповідачем з цього

 приводу.

      "За" -

      Пропозиція   М'ясковського,   вона  співпадає  з

 попереднім голосуванням.

      Луганська  область,  Кочерга  Віктор  Семенович,

 здається  так?  Відносно  виплати  пенсії за вересень

 місяць  береться  до  відому  і ми Секретаріату даємо

 доручення   -хай  підготують  звернення  до  Кабінету

 Міністрів,  щоб з'ясували обставини, що випливають із

 такої  інформації.

      Кузнецов Павло Сергійович. Він просить поставити

 на  голосування  питання  про включення в порядок дня

 Закону про приватизацію. Вона... Я нагадую депутатам:

 проголосовано   доручення  Верховною  Радою  в  липні

 минулого  року  про  двомісячний термін подання цього

 Закону на  розгляд Верховної Ради.

      Звертаємо  увагу голови Комісії Олега Вадимовича

 Таранова    на   необхідність   виконання   Постанови

 Верховної  Ради, Олег Вадимович. І, будь ласка, через

 Президію в понеділок проведіть цей проект Закону і ми

 його     наступного     тижня    зможемо    поставити

 голосування.   Давайте   вважаємо,  що  це  доручення

 Комісії Верховної Ради з иптань економічної політики.

      Хто за цю пропозицію, прошу проголосувать.

      "За" -

      Рішення  прийнято.  І  я  думаю,  що  тут  це не

 популістське   рішення.  Ви  зверніть  увагу  на  те,

 скільки  в нас є порушень при провденні приватизації,

 скільки  махінацій здійснюється, але немає закону, як

 все це поставити на законну основу.

      Тому,   я   гадаю,  що  Олег  Вадимович  повинен

 розуміти    необхідність    розгляду   цього   закону

 терміново.

      Так,   пропозиція   Петренка  щодо  замовчування

 мітинга  шахтарів  у  Донецьку. Віктор Іванович, будь

 ласка,   з'ясуйте   ці   обставини  (я  до  Понеділка

 звертаюся)  і  в установленому порядку, яким чином ви

 можете  вплинути,  вплиньте  на цю ситуацію. Бо в нас

 буває акції політичні такі, знаєте, небагаточисельні,

 але   чомусь  вони  весь  час  популяризуються  через

 телебачення  і  радіо.  А те, що збирає тисячі людей,

 чомусь  не  цікавить інформаційні відомства. Я думаю,

 що це якась тенденція. Так не повинно буть.

      Керимов.  Відносно  вивісок  англійською мовою у

 Києві.  Записуємо  через  Секретаріат доручення віце-

 прем'єр-міністру   Івану   Федоровичу   Курасу   щодо

 внесення  пропозиції  для  виконавчих  і законодавчої

 структур,  якщо  потрібно для підготовки відповідного

 закону.  А я наполягав би на тому, щоб наша Комісія з

 питань  гласності  і культури підготували закон, який

 би  забороняв  в  Україні  вивіски  робити іноземними

 мовами.Тоді буде...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      А  це  є  в Законі "Про рекламу". Будь ласка, ми

 підійдемо  до  розгляду цього питання. Я наполягаю на

 тому.

      Франція  зараз,  ми  були в Страсбурзі, прийняла

 поправки,    є    Розпорядження   Президента,   Закон

 турбується  про авторитет, а в нас зайдеш-, де "шоп",

 де  марки,  бе  біс  його  знає що. Тільки ні товарів

 українських, ні слів українських уже немає.

      Ліси  в  фонд державний передати, лісові ділянки

 господарств.

      Іван  Захарович,  це  норма  Земельного Кодексу,

 будем   розглядати,   будь   ласка,  відстоюйте  свою

 позицію.

      Всі питання з'ясовані. Дякую.

      Слухається питання про ...

      Я   прошу   вибачити,   так  інформує  Олександр

 Миколайович,  а зараз чітко відповісти не можна на це

 питання, будте уважні.

      Сядьте, будь ласка.

      Я прошу уваги.

      Про  те,  що минулого разу проголосували розгляд

 сьогодні   питання  про  роботу  Уряду  по  виконанню

 Законів  та  постанов  Верховної Ради по стабілізації

 фінансового     забезпечення    паливно-енергетичного

 комплексу. І мова іде про прийняття постанови з цього

 приводу.  Ця  постанова роздана і ми її проголосували

 розглянути сьогодні.

      Тому, вважаємо, що це питання вирішено, я просто

 його в ході засідання пооставлю...

      Ну давайте в робочому порядку це зясуємо.

      Ми використали 35 хвилин замість 30.

      Є ще три хвилини потреби.

      Стосовно чого у вас?

 Осташ, Марченко і Микола Олексійович, Кириченко.

      ОСТАШ І.І.

      269 виборчий округ.

      Олександре Олександровичу, вчора... позавчора на

 Дні  уряду йшла мова про те, що уряд створив комісію,

 щоб  переглянути,  як  виплачуються  субсидії. Але це

 дуже  довга  історія  (мені  так  здається)... Ми всі

 говоримо  про  те, що ситуація катастрофічна і навіть

 трагічна  з оплатою за газ і комунальні послуги. Я би

 дуже  просив  би,  щоб  перенести  з завтрішнього дня

 Закон,  який  в  якійсь мірі впорядковує цю ситуацію,

 запропонований Шеховцовим, бо він стоїть завтра майже

 на  кінець  -я  думаю,  що  він  знову ж таки не буде

 розглянутий  і перенесений на наступний тиждень. Тому

 я   прошу   поставити   на  голосування  питання  про

 перенесення   Закону,   який   запропонував  Шеховцов

 відносно  субсидій,  на  сьогоднішній  день.  Або,  в

 крайньому випадку, на завтра першим питанням зранку.

      ГОЛОВА.   Пропозиція  зрозуміла  всім?  Значить,

 давайте  визначимося так: я поставлю цю пропозицію на

 голосування.   Про  розгляд  Закону  (умовно  кажучи)

 Закону  Шеховцова  на  сьогодні або на завтра у першу

 чергу.  Якщо  не вистачить часу сьогодні. Я ставлю на

 голосування цю пропозицію.

      Одну хвилинку, зараз. Ми постіавим, проголосуєм,

 а потім ви своє слово скажете...

      Йде голосування:

      "За" -

      Дякую. Марченко, будь ласка.

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый   Александр   Александрович,   я  хочу

 напомнить, что Верховный Совет проголосовал и включил

 в  повестку  дня  абсолютным вот большинством голосов

 (203  голоса  было)  включение вопроса о рассмотрении

 хода   подготовки  нового  проекта  Конституции,  это

 решение  было  чтобы  мы  его рассмотрели 10 числа. Я

 думаю,  что решение было правильное, и выходил с этим

 предложением  потому,  что  Конституционная  комиссия

 привисив  свои  полномочия  отказалась  от  принципов

 декларации о государственном суверенитете.

      С Комиссией  Стешенка, Олег Таранов...

      ГОЛОВА. Будь ласка, він не закінчи ще, він ще не

 закінчив.

      МАРЧЕНКО.   С   Комиссии   Стешенка   или  с

 председателем  все свои аргументы мною были выложены,

 и  считается правильным его рассмотрение, дело в том,

 что вы знаете Конституцию на конституционной комиссии

 или  проект  новой,  решили сделать до середины или к

 концу   октября   месяца,  если  Верховный  Совет  не

 рассмотрит этого вопроса, то Конституционная комиссии

 на   основании,  как  я  утверждаю,  привисивши  свои

 полномочия  разработает совершенно другой проект, его

 вынесут  на  всенародное  обсуждение  и будет обманут

 народ и не будет учтено мнение референдума.

      Поэтому    на    следующей    неделе   Александр

 Александрович,  я  очень прошу, чтобы этот вопрос или

 на этой неделе был рассмотрен.

      ГОЛОВА. Я прошу вас, ми проголосували це питання

 минулого разу до 10 жовтня, це питання залишається, я

 просив  би  тільки  ініціаторів  тут  зважити на одну

 обставину.

      Якщо  мова  йде  про загальну інформацію про хід

 підготовки  Конституції,  це  треба  робити  на  (..)

 інформацію,  але  мова  йде  про  конкретну  річ, про

 визначення,  щодо  одного пункту, щодо того беремо ми

 за  основу  декларацію  чи  не беремо, тобто вияснити

 позицію Верховної Ради з цього приводу.

      Тому  я проси би в цьому відношенні ініціаторів,

 розробників,  скажемо  того ж Олександра Миколайовича

 Стешенка   зробити   інформацію,  підготувати  проект

 документу   з  цього  приводу  і  поставити  його  на

 голосування.  А  до  10  числа, це вже проголосовано,

 будь ласка готуйтеся в цьому відношенні в комісії.

      І  Микола Олексійович Кириченко будь ласка.

      КИРИЧЕНКО.  Спасибі.  Олександр Олександрович

 по   другій   частині   виступу   депутата  Кузнецова

 положення   про   помічників-консультантів  народного

 депутата  і  про  помічників  фракцій  і депутатських

 груп"  7  липня  прийнято  в Верховній Раді. Але тоді

 послпішили  і  забулись  прийняти  постанови  про  їх

 введення. Я думаю, що це чисто тезнічна сторона чього

 питання. Давайте ми сьогодні чи завтра проект цей....

 проголосувать і все.

      ГОЛОВА.

      Проблем   немає,   секретаріату,   будь   ласка,

 потурбуйтесь, щоб у мене були проекти документів, і я

 думаю, що   в вас вони є.

       КИРИЧЕНКО.  І  чи  сьогодні  до  кінця дня чи

 завтра проголосувати і зняти це питання.

      ГОЛОВА.

      Тут голосувати не треба, знайдемо хвилину часу і

 проголосуємо.

       КИРИЧЕНКО.  І друге, Олександр Олександрович,

 у  нас  десь дівся до рогляду Закон "Про декларування

 доходів   громадян".  Я  хотів  би,  щоб  Секретаріат

 врахував на слідуючому тижні для розгляду це питання.

      ГОЛОВА.

      Добре, ми це  в робочому порядку  з'ясуємо.

      А    відносно    помічників    консультантів   я

 зобов'язаний  зараз,  зважаючи на дефіцит об'єктивної

 інформації  в цьому відношенні, і на те, що в засобах

 масової  інформації  на  місцях ідуть спекуляції щодо

 помічників  консультантів народних депутатів, про те,

 що там можна тільки до 10, вже дехто порахував, що це

 буде,  і  даже  деякі  в  пресі  пишуть, це буде по 4

 тисячі додаткових дармоїдів -так називається. Я хотів

 би,   щоби   той,   хто   пише   так,   побув   трохи

 консультантом: він подивиться,  чи це дармоїд чи ні.

       А  потім,  щоб  люди  знали, що може бути один,

 два, десять консультантів, але вони мають посвідчення

 і на всіх одну заробітну плату. Тобто, це не одначає,

 що  ми  втручаємось  в бюджет -ні копійки більше, ніж

 передбачалось   витратами,   затвердженими  Верховною

 Радою.

      А   що   до   того,   що   повинно  бути  кілька

 консультантів,   то  якщо  подивитись,  депутат,  ну,

 візьмемо  Мовника чи Соболєв, тут працює постійно над

 проектами  законів,  в  нього  є  тут  референт, який

 допомагає   йому,   унього   умовно,   не  знаю,  але

 припустимо,  в нього три районі, там треба, щоб хтось

 людей  прийняв,  зустрівся  з  ними  і  вирішив якісь

 конкретні   питання.   то   йому   повинні   бути  ті

 консультанти  чи не повинні? Безперечно, повинні.

      Чому  ж  із  цього абсолютно об'єктивного факту,

 який  є  у  всьому світі (для прикладу, член Конгресу

 США  має  16, секретаріат, 16 штатних на повну ставку

 консультантів,  а  ми  маємо одну ставку на десятьох.

 Ну,  це  просто смішно про це говорити, але кимось це

 все  підкидається, і створюється відповідна атмосфера

 і суспільна думка.

      Я  вважаю,  що ми це питання зняли, проголосуємо

 постанову на тому закінчемо. Все. Віктор Герасимович,

 я  прошу  вас потім в робочому порядку підійдіть. Ну,

 42 хвилини, я прошу вас.

      Про проект Постанови Верховної Ради України "Про

 затвердження  коефіцієнта  конверсії  приватизаційних

 майнових  сертифікатів  і  житлових  чеків". Оскільки

 Яхануров  на  засіданні Кабінету Міністрів, слово має

 перший   заступник   голови  Фонду  державного  майна

 Бондар Олександр Миколайович, будь ласка.

      БОНДАР  О.  М. Шановні депутати, на ваш розгляд

 виноситься  коротка  постанова  з  двух  пунктів "Про

 затвердження  коефіцієнту  конверсії  приватизаційних

 майнових сертифікатів і житлових чеків".

      Я  не  буду  її зачитувати, вона в вас є. Я хочу

 пояснити  наскільки  актуально це питання і що з себе

 уявляє цей коефіцієнт конверсії.

      Справа  в тому, що на сьогоднішній день з чинним

 законодавством  по  приватизації  тільки  пререгатива

 Верховної  Ради вводити коефіцієнт конверсії жтилових

 чеків   і  приватизаційних  сертифікатів.  Тому  наші

 органи  приватизації  на  сьогоднішній  день не мають

 повністю  законних  підстав  приймати  житлові чеки в

 оплату  за  об'єкти  приватизації.  Це  стосується  і

 акціонерних  товариств  і  трудових  колективів,  які

 хочуть викупити своє майно.

      І  в  зв'язку з тим, що зараз пройшла індексація

 основних  фондів, індекс сертифікату збільшений до 50

 мільйонів  з 18 січня 1995 року, введення коефіцієнту

 конвертації збільшує також і вкладання житлового чеку

 в об'єкти приватизації.

      Для  прикладу скажу, що якщо пільги має трудовий

 колектив   на   півтора   майнових  сертифікатів,  50

 мільйонів  він  вкладає сертифікат, 25 мільйонів йому

 треба  заплатити  грошима. То нова вартість житлового

 чеку   буде  дорівнювати  20  мільйонам  і  він  може

 використати   на  оплату  половини  всього  майнового

 сертифіката.

      Тому  я  пропоную  прийняти  цю  постанову. Вона

 просто    носить   такий   процедурний   законодавчий

 характер.   Верховна   Рада  повинна  затвердити  цей

 коефіцієнт,  щоб  зняти  якісь перепони для вкладання

 житлових чеків в приватизовані об'єкти.

      Ну,    і    навпаки,   ця   Постанова   дозволяє

 ваикористовувати      майнові     сертифікати     при

 приватизації,  якщо  площа  є  більша  ніж  кількість

 житлових  чеків  на членів сім'ї. Тобто конверсія йде

 взаємно.  Можна  вклдати  чеки в майно приватизованих

 підприємств  і  навпаки.  Про  це  в першому, другому

 пункті Постанови іде мова.

      Тепер   це   питання   дуже  чітко  пов'язане  з

 механізмом   безоплатної  передачі  майна  в  процесі

 приватизації.  Справа в тому, що майнові сертифікати,

 житлові  чеки  -це  вже  є безкоштовна передача. Тому

 кожне  рішення  Верховної  Ради,  яке  дає  дозвіл на

 безкоштовну  передачу  майна,  воно зменшує кількість

 майна і вартість майна, в яке можуть вкладати житлові

 чеки.  ТОму  я хотів би пов'язати це питання із одним

 із  пунктів  Закону  "Про приватизацію в АПК", щоб ви

 зрозуміли,  що тут зв'зок прямий. Чим більше житлових

 чеків  піде  в  процес приватизації, тим більше треба

 для  цього майна.

      По  нашим  підрахункам приблизно більше половини

 населення,   це   в   основному   мешканці  сільської

 місцевості,   які  мають  приватне  житло,  побажають

 вкласти  свої  житлові  чеки  в об'єкти приватизації.

 Оскільки  вартість  житлового  чека в 2, 5 рази менше

 ніж  майнового  сертифіката,  приблизно  25 процентів

 житлових  чеків  по вартості піде в оплату за об'єкти

 приватизації.  Це  треба  врахувати,  тому  для цього

 треба відповідне майно мати.

      У мене все.

      ГОЛОВА.   Які  будуть  запитання  до  Олександра

 Миколайовича? Запишіться на запитання, будь ласка.

      Я   з   вашого  дозволу  дав  би  слово  першому

 Коломойцеву, оскільки він рідко із об'єктивних причин

 був  на  сесії,  він  цікавиться  цим  питанням. Будь

 ласка, Коломойцеву слово, а потім за списком. Прошу.

      КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.

      За  выступление, предоставление возможность... У

 немя  конкретный вопрос, Александр Николаевич. Я буду

 голосовать  против  этого  Постановления.  И почему -

 обкясняю.

      Во-первых,  уже  расчитана  стоимость имущества,

 которое    будет   выкупаться   за   приватизационные

 сертификаты.  И  если  мы  вольем туда еще и жилищные

 сертификаты,  это  приведет  просто к обесцениванию и

 тех и других.

      Во-вторых, жилищные сертификаты даются для того,

 чтобы человек решил вопросы по жилью, по квартире. Он

 должен  их  для  этого  использовать: собирать 10, 20

 сертификатов и в конце концов выкупать свою квартиру.

      Тот  путь,  который  предлагаете  вы, приведет к

 очередным  нарушениям  в приватизации. Конкретно. Эти

 жилищные    чеки    станут    обкектами   спекуляции,

 определенного   рода  комерческих  структур  и  будут

 скуплены,  затем перераспределены.

      Я  считаю, что жилищные чеки делались для жилья.

 Они должны этому и соответствовать. И не обесценивать

 имущественные   сертификаты,   если   жилищные   туда

 вольются.  Спасибо.

      ГОЛОВА. Будь ласка,  Олександр Миколайович.

      БОНДАР.  Справа  в тому, що ця Постанова не

 вводить  порядок  вкладання  житлових чеків в об'єкти

 приватизації.  Це передбачено чинним законодавством і

 зокрема  Законом про приватизаційні папери.

      Ця    Постанова    ввадить   тільки   коефіцієнт

 конверсії: які співвідношення цін сертифікату і чека.

 Тобто,   цією   Постановою   ми  не  забороняємо,  не

 дозволяємо це робити. Це вже є.

      А  питання  в  тому,  що  якщо  людина  не  хоче

 приватизувати  житло  або  воно  в  неї  в  приватній

 власності,  то  їй треба дати можливість використання

 житлового  чека  в  об'єкти  приватизації. перепродаж

 неможливий, тому що вони зараз в безготівковій формі,

 як рахунки, депозитні в банках, житлові чеки існують.

      Тобто,  тут  проблем  нема  і ми цією Постановою

 нічого  цього  не  робимо про що ви казали. Ми тільки

 вводимо  коефіцієнт.

      ГОЛОВА. Кочерга.  Луганськ. Віктор Герасимович.

      КОЧЕРГА  В. Г. Я прошу передать слово Кузнецову,

 127 округ.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      КУЗНЕЦОВ

      Фракция   "коммунисты  Украины",  Кузнецов,  127

 Краматорский избирательный округ.

      Уважаемый  Александр  Николаевич,  у  меня к вам

 такой  вопрос.  Вот  я  понимаю,  что вся вот эта вот

 кутерьма,  которая  завязывается  вокруг  коэфициента

 перевода  житловых  чеков,  так  сказать,  в майновые

 сертификаты, она преследует цель передележа вобщем-то

 собственности.

      Но  меня  интересует  здесь такой аспект, в этой

 проблеме.  Есть  очень  много  людей, которые живут в

 собственных  домах,  которые  построили  они, трудясь

 честно  на  производстве  и  т.  п. И им эти жилищные

 чеки,   они   им   вобщем-то  не  нужны,  потому  что

 получается  так,  что  живешь  в собственному доме -и

 все.

      Так  почему  бы  нам, Верховному Совету, значит,

 при  таком  бедственном  положении, особенно учитывая

 тот  контингент  пенсионеров,  которые  живут  в этих

 домах,  не  разрешить им воспользовать переводом этих

 чеков  в наличные деньги, чтобы они хотя бы жилье све

 отремонтировали.  Потому что крыши текут, все рушится

 у них. Вот. И они хоть бы за эти деньги, получив, так

 сказать,    свою    долю   на   имущество,   они   бы

 отремонтировали хотя бы крыши поставили.

      ГОЛОВА.      Олександр     Миколайович.     Іван

 Олександрович.

      БОНДАР

      Це   питання   принципове.   Воно  стосується  і

 приватизаційних  майнових сертифікатів також. Ну, по-

 перше,  треба знайти кошти для цього, а, по-друге, це

 питання не цієї постанови.

      Якщо  в  законах  про  приватизацію якийсь таких

 механізм  буде вкладений -по викупу чи видачі грошей,

 то це буде робитись.

      Ця    постанова    стосується    тільки   одного

 конкретного  питання:  дати  дозвіл  тим, хто приймає

 участь   в   приватизації,  в  першу  чергу  тредовим

 колективам,  використовувати  в  оплату житлові чеки.

 Чого вони не можуть зробити без цієї постанови.

      А  механізм обігу житлових чеків -це вже питання

 законів про приватизацію і про приватизаційні попери.

 Він не стосується коефіцієнтів.

      ГОЛОВА. Поступило прохання прочитати цей проект,

 документ. Я його зачитаю. Будь ласка.

      "Проект  постанови  Верховної  Ради  України про

 затвердження  коефіцієнта  конверсії  приватизаційних

                         - 41 -

 майнових сертифікатів і житлових чеків.

      З  метою  вдосконалення механізму приватизації в

 україни,   створення   сприятливих  умов  для  участі

 громадян  в  процесі  приватизації  та  відповідно до

 статті  6  Закону України "Про приватизаційні папери"

 Верховна Рада України постановляє:

      Перше.     Затвердити    коефіцієнт    конверсії

 приватизаційних  айнових сертифікатів, житлових чеків

 у   розмірі  1."  Тобто  однаково,  що  той,  що  той

 сертифікат має значення.

      "Друге. Установити, що громадяни, які відповідно

 до  законодавчих  актів  мають  право на використання

 приватизаційних майнових сертифікатів для приватизації

 державно-житлового фонду або на використання житлових

 чеків  для  приватизації  майна державних підприємств

 застосовує  ці  віди приватизаційних паперів обранній

 німи  сфері  приватизації  з  урахуванням зазначеного

 коефіцієнта   конверсії   в   порядку  та  на  умовах

 передбачених для приватизаційних паперів даної сфери.

 Все.

      Зрозуміло.

      Безуглий, будь ласка, запитання.

      БЕЗУГЛИЙ.

      398  Новокаховский избирательный округ, Анатолий

 Безуглый.

      У   меня   такой   вопрос,  что  такое,  скажите

 приватизация  вот  квартир,  какая  социальная защита

 человека,  в том, что другой кто-то действительно они

 скупят  все  это  и  они  остануться  без жилья и без

 приватизационного сертификата. Вот такой вопрос.

      Социальная защита населения при приватизации.

      БОНДАР.   Мені   в   основному   поступають

 запитання,  які  не  відносяться до постанови, це вже

 механізм  приватизації  житла.  На  сьогоднішній день

 запроваджений  механізм безготівкового обігу житлових

 чеків, тобто це депозитний рахунок банку. Перепродати

 його,  передати,  яким  чином взагалі неможливо. Його

 можна  використати  тільки  при приватизації житла чи

 майна.

      Тому  питання  про  те,  який  захист,  воно вже

 вирішено.

      Ми  вводимо  тільки  коефіцієнт  1,  тобто  один

 карбовенець     сертіфіката    дорівнюється    одному

 карбованцю житлового чека.

      Тобто,  як  що  зараз  у  нас сертифікат мілліон

 п'ятдесят,   коштує  по  старим,  до  індексації,  то

 житловий чек буде 420 тисяч. Якщо 50 мільйонів, то 20

 мільйонів. Оце тільки, що робиться в цій Постанові.

      ГОЛОВА. Роєнко.

      РОЄНКО  В.  Г.

      423 Уманський виборчий округ, фракція "Комуністи

 України". У мене два запитання.

      Перше.  Назвіть,  будь  ласка, щоб народ України

 чув,  ціна  приватизаційного  майнового сертифікату і

 ціна  житлового  чеку?  З  цього буде виходити тоді і

 наша ж і Постанова, бо там же до одного вираження...

      Друге  питання.  Скажіть,  будь  ласка,  скільки

 майна залишилося у нас на сьоголдні для приватизації?

 І  що  буде  з  того,  як туди ще віллютьсятої до тої

 мізерної  кількості майна на приватизацію ще влиються

 житлові чеки. Дякую.

      БОНДАР. На  перше питання попередньо сказав,

 що  один  коефіцієнт  це один карбованець сертифіката

 дорівнює одному карбованцю чека. На сьогодняшній день

 об'єкти,  які приватизуються до індексації, складають

 сертифікати  по  1  млн.  50  тисяч, чек буде в цьому

 випадку   вкладатись   по  420  тисяч.  Об'єкти,  які

 переоцінені,   де   вкладається   сертифікат   по  50

 мільйонів,  будуть  приймати  чеки  в  оплату  по  20

 мільйонів.  Так  само  буде конвертація в зворотньому

 порядку.

      Тепер  відповідність  майна  до  кількості наших

 платіжних   засобів,   які  передбачають  безкоштовну

 передачу.  Ви  знаєте,  що  була постанова, доручення

 провести загальний реєстр державного майна, якраз цим

 займається  Фонд,  і ми тоді точні цифри зможемо дати

 по   співвідношенню   державного  майна  і  платіжних

 засобів.  Але я попередив, що кожне рішення Верховної

 Ради,   яке  передбачає  безкоштовну  передачу,  воно

 зменшує   кількість   майна  і  виникає  те  питання,

 проблема, про яку ви сказали.

      ГОЛОВА. Чумак.

      ЧУМАК.

      Шановний  Олександр  Миколайович.  Микола Чумак,

 443 .......... виборчий округ, фракція комуністів.

      Коли   готувався   Закон  "про  приватизацію"  я

 вважаю,   що  було  обрховано  кількість  майна,  яке

 приватизується  поділено на кількість приватизаційних

 чеків і таким чином все майно було обраховано так, що

 якщо  всі  чеки  будуть  вложені людьми, то все майно

 держави буде приватизовано.

      Крім того було приватизовано майна шляхом оренди

 з  викупом  і частину майна Верховна Рада опреділила,

 яке не буде приватизуватися.

      Цією   постановою,   яку   ми   сьогодні  хочемо

 прийняти,  ми  додатково  викинемо  на  ринок чеки на

 приватизацію,  питання  в  мене  таке, де ми візьмемо

 майно  для  того,  щоб  будемо  говорити отоварити ці

 чеки.

      БОНДАР.  Я  згоден  з  тим, що ця проблема

 існує  і  цю проблему треба розглядати в конктексті з

 законом про приватизацію, але питання тут конкретне і

 актуальне чому, на сьогоднішній день приватизація йде

 і  таке звернення, кількість трудових колективів, які

 звертаються,   чи   можна   вкласти  чек  при  викупі

 об'єктів,  як  зараз  ми ще не знали. Тому це питання

 треба  вирішити,  от  цією постановою ми даємо дозвіл

 органам приватизації приймати житлові чеки від членів

 трудового колективу в оплату за об'єкти приватизації.

      Ви    знаєте,   що   вартість   об'єктів   малої

 приватизації  виходить  дуже велика і сертифікатів не

 вистачає,  щоб їх оплатити, чеки допоможуть трудовому

 колективу  це  питання  якось  вирішити, так само при

 акцінуванні  підприємств,  от тільки на це направлена

 ця  постанова.  А  ті  проблеми, що ви називаєте вони

 дійсно  існують  але  вони  не йдуть в контексті цієї

 постанови, вони більш ширше плану.

      ГОЛОВА. Альошин.

      АЛЬОШИН.

       Шановний  доповідачу,  хотілося  б  посути вашу

 відповідь на таке запитання. Ну, перше, дещо повторює

 ті,  які вже звучали: як запропоноване рішення вплине

 на  реальну вартість приватизаційного сертифікату -це

 перше.

      По-друге, як запропоноване рішення вплине на хід

 приватизації житла? Я думаю, що держава не виконає те

 завдання  і зобов'язання,  яке вона  брала на себе.

      І  по-третє,  враховуючи  ті,  доситі  негативні

 моменти   приватизації  на  таких  підприємствах,  як

 Моторсіч  або  Побузький феро-нікелевий комбінат, які

 тут   відкриваються  нові  варіанти  для  так  званої

 цікавої   приватизації   великих,  важливих  об'єктів

 народно-господарського  значення? Дякую.

       БОНДАР.  Ця постанова ніяких цікавих нових

 варіантів   не   відкриває,   тому   що  вона  їх  не

 стосується.  Вона  просто  стосується,  який механізм

 оплати  чеками  за майно приватизованих підприємств в

 тих    випадках,    які   передбачені   законом.   На

 сьогоднішній    день    це    більше    всього   буде

 використовуватись  члени трудового колектива. І люди,

 які  мають  приватне  житло,  будуть  мати мезанізми,

 наприклад,   ті  ж  самі  товаровиробники,  про  яких

 говориться  в Законі "Про АПК " тепер можуть приймати

 участь  у  викупі акцій підприємств АПК, вкладаючи не

 тільки  свої сертифікати, а й ті житлові чеки, які їм

 сьогодні  використати  нікуди. Ось чого стосується ця

 постанова.

      ГОЛОВА.  Останнє запитання Ткаченко.

      ТКАЧЕНКО.   Я  вже  одержав  відповідь  на  своє

 запитання,  але мене зараз цікавить ось такий момент:

 ви згадали в своєму виступі про селян, зараз вони вас

 слухають.  Чи  не  могли б ви на конкретному прикладі

 популярно пояснити, що дає це конкретному селянинові?

 Ось  він  живе в селі, має хату, або старенька бабуля

 живе   в  селі,  має  хату,  а  що  їй  дає  ось  цей

 законопроект?

       БОНДАР.  Зрозумів.  Цей  законопроект  для

 жителів  села  дає що? Вони можуть скористатись двома

 варіантами: або скористатись житловим чеком так само,

 як  майновим  сертифікатом,  по  тому механізму, чи в

 сертифікатний    центр   звернутись,   чи   довірчому

 товариству  його  предати в управління, щоб вкласти в

 об'єкти приватизації.

      Або  інший  варіант.  Або інший варінат прийняти

 участь  в процесі приватизації підприємств АПК. Там є

 певні   квоти   за  сертефікати  і  за  гроші,  якіми

 передбачається      участь      сільськогосподарських

 товаровиробників.   Так   вот   житловий   чек  можна

 використати  на  покриття  цих квот. Тобто не платити

 грошима 20 мільйонів, а заплатити чеком 20 мільйонів.

      Оце   реальний   механізм,   по   якому   можуть

 скористатись товаровиробники в селі.

      ГОЛОВА.  Я прошу... У нас ще записано 8 чоловік.

 Ми  час  відведенний,  передбаченний  Регламентом для

 запитань   використали.  Ви  можете  взяти  слово,  в

 обговоренні  висловити  свою позицію. Запитання... Ще

 два запитання можна задати?

      Валентина Петрівна і Володимир Тимофійович.

      СЕМЕНЮК   В.  П.  159  виборчий  округ,  депутат

 Семенюк.

      Шановний  доповідачу,  сьогодні  у  нас  питання

 приватизації    надзвичайно   складне.   Реформування

 законодавчої   бази,   яке  передбачалося  постановою

 Верховної  Ради від 29 липня 1994 року, затягується і

 затягується з вини і Фонду державного майна і Уряду.

      Ми  декілька  неділь  назад розглядали Концепцію

 фондового  ринку.  Сьогодні випущені сертифікати, про

 які ви нам доповідаєте. Фактично немає системи навіть

 страхування  цих  сертифікатів.  І ви нам пропонуєте,

 щоб їх  сьогодні ввести коефіцієнт.

      Скажіть  мені,  будь  ласка,  як  можна сьогодні

 вводити  цей  коефіцієнт,  якщо держава не страхує ці

 сертифікати вперше?

      Друге. Як сьогодні можна проводити приватизацію,

 яка  затверджена, до речі, Президентом, напевне і для

 того  потрібний  був  і  закон про владу, щоб як мога

 швидше  розтягувати  майно  на беззаконній основі? Це

 сьогодні  доказувалося  і те, що не приймається закон

 про  реприватизацію.  І сьогодні ви знов підходите до

 нас,  щоб  ми  прийняли  отаке  беззаконне рішення. Я

 підтримую  тут  Коломойцева,  який  сказав:  "Якщо ми

 сьогодні  ще  утвердимо цей коефіцієнт, буде звичайно

 злочин проти наших людей".

      ГОЛОВА.   Олександр Миколайович, будь ласка.

      БОНДАР.

      Я  розумію,  що  ви  розглядаєте  цю Постанову в

 контексті одному, я намагаюсь вам доповісти в іншому.

 Я намагають вам сказати, що це, в перешу чергу, треба

 членам  трудових колективів, які замість грошей мають

 право  вкласти  житлові чеки. Вони і так користуються

 процесом  приватизації.  У  нах  виходу  нема.  У них

 викуп.  Їм треба зібрати декілька мільярдів грошей на

 викуп.  Вони  вкладають  сертифікати,  не  покравають

 частину. Зараз ми їм даєм можливість вкласти чеки. Те

 саме  буде  по АПК, теж саме буде по акціонуванню. От

 для чого ми наполягаємо на прийнятті цього рішення. А

 всі ті проблеми, про які ви кажете, їх треба, дійсно,

 вирішувати, але вони не стосуються цієї Постанови.

      Ми   не   зменшимо   зловживання,   якщо  введем

 коефіцієнт  один  чи  не  введем. Від цього нічого не

 зміниться. Розумієте?

      ГОЛОВА.  Олександре  Миколайовичу! А якщо потім,

 це  сьогодні  так, а коли ці цінні папери через біржу

 пройдуть  і  на  друге  коло  вийдуть,  як  тоді буде

 ситуація?

      БОНДАР.   Ну   поки   що  ця  Постанова  не

 передбачає  виходу  житлових  чеків на біржу чи інший

 механізм.   Вона  передбачає  тільки  дозвіл  органам

 приватизації приймати їх в оплату. Все.

      ГОЛОВА.   Володимир  Тимофійович  Лановий,  будь

 ласка, останнє запитання.

      ЛАНОВИЙ В. Т.

      Шановний  доповідачу!  Чому... от ми дупутати не

 можемо  зрозуміти,  чому  введено поняття "коефіцієнт

 один"?  Ви  сказали,  що  різна  вартість, номінальна

 вартість   окремих   цінних   паперів,   і  треба  їх

 обмінювати  одне на одне. Чому просто не написати, що

 дозволити  обмін,  конвертацію цінних паперів таких і

 таких   по   номінальній   вартості  чи  по  реальній

 вартості?  І  дозволити  всім  іншим органам і особам

 здійснювати ці операції. Це перше запитання.

      А друге, яке ми чомусь обходимо. Уряд збирається

 випустити    компенсаційні   ваучери,   компенсаційні

 сертифікати  замість  того, щоб відновити заощадження

 громадян,  які  були  знецінені в ощадбанку і в інших

 банках   України.   Верховна   Рада  навпаки  приймає

 рішення,  щоб  в  ході  грошової реформи відновити ці

 заощадження і повернути людям їх кошти. Ми знаємо, що

 обмінні   компенсаційні  ваучери  фактично  знецінили

 приватизаційні сертифікати.

      Зараз   ніхто  1  мільйон  50  не  дасть  за  ці

 сертифікати. 400, 500, 600 тисяч  дають. Не більше.

      Як  це  все узгодити? Як ваша власна позиція? Чи

 треба  відмінити емісію компенсаційних ваучерів і цим

 самим  зебезпечити майном приватизаційні сертифікати,

 а  питання  заощаджень вирішувати в іншому напрямку і

 іншим  чином?  Чи  навпаки  -випустити  компенсаційні

 ваучери.   Але   ж  тоді  приватизаційні  сертифікати

 повинні   продаватися   за   гроші.   Щоб   не   було

 дискримінації одних паперів іншими паперами.

      Ті,  хто  мають сертифікати, практично не будуть

 приймати    участь.    Ті,    хто    мають    ваучери

 компенсаційні  -будуть  мати участь у приватизації. І

 ця    неузгодженість    розриває    фактично   процес

 приватизації і  зупиняє цей процес.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      БОНДАР. По першому питанню -чому визначений

 коефіцієнт   1?   Це   стандартна   форма,  яка  була

 запроваджена ще з 1 номінальної вартості сертифікату,

 коли   він   був  30  тисяч,  а  чек  -12.  Так  вона

 продовжується, таке саме співвідношення.

      Встановлювати    ринковий    якийсь   коефіцієнт

 конверсії  -це  значить  ставити  питання про вільний

 обіг  чеку.  Про  що  якраз  тут більшість заперечень

 депутатів і виникає. Що, якщо він виходе на ринок, то

 він  вільно обертається як компенсаційний сертифікат,

 наприклад.

      Стосовно   компенсаційного  сертифікату.  Дійсно

 проблема  є.  По-суті  прийнято 2 рішення протилежних

 Верховною  Радою  і  Указом  Президента  про механізм

 компенсації.  Але  справа  в  тому,  що Указ же давно

 підписаний.  Вже компенсаційні чеки надруковані і вже

 розвозяться.  Цей  процес  пішов.  чи вистачить на це

 майно...   майна   і   наскільки   буде   девальвація

 сертифікату  проходити  -це,  в першу чергу, залежить

 від  того,  яку  кількість майна ми разом з Верховною

 Радою зможемо в процес приватизації залучити.

      Від цього залежить  ця проблема.

      ГОЛОВА.    Олександр    Миколайовичу,    попутне

 запитання,   яке  було  непередбачене.  Але  з  вашої

 відповіді  випливає.

      З  одного  й  того ж приводу існує 2 нормативних

 акти.   Закон,  прийнятий  Верховною  Радою,  і  Указ

 Президента.  Суб'єкт правовідносин скористався тим чи

 іншим   нормативним   актом.  І,  наприклад,  порушив

 нормативний  акт. Судитимуть чоловіка на основі Указу

 чи  на  основі Закону? Я, умовно кажучи, представника

 Фонду державного айна, який говорить, що процес пішов

 і нібито нічого не можна там змінити.

      Я не вас маю на увазі, ви самі розумієте.

      Будь ласка.

      БОНДАР

      Ну,  я думаю, що всі розуміють, що в нас в першу

 чергу   судом   у   порядку   і  в  ніших  інстанціях

 розглядається пріоритет законів. І в першу чергу вони

 будуть    діяти    в    розглядах   питань   стосовно

 приватизації. Це вже підтверджується.

      ГОЛОВА.   Тоді   чому   ви   не  внесете  проект

 документу,   який   стосується  цієї  ситуації?  Чому

 повинні  зараз  ми створити, створювати якусь ловушку

 (я  використовую  таке російське слово) для того, щоб

 ми відловлювали оці порушення?

      Я прошу вас, будь ласка.

      БОНДАР.

      Я  згоден,  що це питання конфліктне, його треба

 вирішувати,  ле,  на жаль, це не мого рівня, це рівня

 вже  Уряду.  Після  прийняття  Закону Верховною Радою

 треба було б якісь узгоджені позиції відпрацьовувати,

 тому що дійсно, Указ іде в протиріччя з Законом.

      Я повністю згоден, що цю проблему треба знімати.

      ГОЛОВА. Одне.

      І  друге  питання ще. Погляньте, ми пишемо.  Я,

 громадянин,   пересічний  громадянин   нашої  держави

 прочитав у газеті цю Постанову і хочу розібратися, що

 тут написано. Будьте уважні.

      Чи треба її приймати? - це зміст питання.

      Перше.    "Затвердити    коефіцієнт    конверсії

 приватизаційних майнових сертифікаітв, житлових чеків

 у розмірі 1."

      У  мене  є  два документи, два цінні папери, там

 написано  -50  мільйонів, там написано, наприклад, 20

 мільйонів.  Я  прекрасно  розумію, що... Нє, ну... це

 суть не міняє. Там напсано наші рідні однакові гроші.

 Я ж так розумію, що вони однакові.

      Тобто що означає цей пункт для мене?

      Дальше,   читаємо.   "Установити,  що  громадяни

 відповідно  до  законодавчих  актів  мають  право  на

 використання  приватизаційних  майнових  сертифікатів

 для  приватизації  державного  житлового фонду або на

 використання  житлових  чеків  для приватизації майна

 державних  підприємств  зщастосовують (будьте уважні)

 ці  види приватизаційних паперів в обраній ними сфері

 приватизації  з  урахуванням  зазначеного коефіцієнта

 конверсії  в  порядку  та на умовах, передбачених для

 приватизаційних паперів даної сфери".

      Тобто  регулюється тими нормативними актами, які

 стосуються цієї сфери і того виду ценніх паперів, Які

 там визначені.

      Таким   чином  виникає  таке  питання,  де  воно

 змикається  тут  нове  право  і  що  з цього випливає

 нового, яка це новація нормативна в цій Постанові.

      БОНДАР.   Значить,   у   нас  законами  про

 приватизацію  передбачено,  що  коли  іде  індексація

 основних   фондів   і   пов'язана  з  ним  індексація

 сертифікатів,  яка  відбулась 18 січня цього року, -у

 нас   введений  сертифікат  номінальною  вартістю  50

 мільйонів  -Верховна Рада (тільки Верховна Рада!) має

 право  встановити  коефіцієнт конверсії сертифіката в

 чек.  Цього  з січня місяця не відбулось. І для того,

 щоб  запровадити  механізм  вкладання  чеків  в майно

 підприємств, що приватизуються, необхідно прийняти цю

 Постанову.   Де   визначається,   що   1  карбованець

 сертифікату   дорівнює  одному  карбованцю  житлового

 чека.  От тільки це питання требу тут вирішити. Більш

 нічого.

      ГОЛОВА.  Ясно.  Олександр  Миколайович, сідайте,

 будь  ласка.  Хто  хоче  висловитися з цього приводу,

 запишіться.

      (Шум в залі, окремі вигуки)

      Запис  там? Записи в Секретаріаті зроблені. Будь

 ласка, опублікуйте запис.

      Анісімов     у    відрядженні...    Відведемо...

 записалось  4  чоловіки, відведемо 10 хвилин. 4... 12

 хвилин! Будь ласка. Анісімова немає. Райковський.

      РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.

      380   избирательный  округ,  фракция  Коммунисты

 Украины за социальную справедливость и народовластье.

      Уважаемые  депутаты,  уважаемые  радиослушатели,

 сегодня    нам   правительство   предлагает   принять

 постановление    Верховного    Совета    Украины   по

 совершенствованию механизма приватизации  Украины.

      С  данным  постановлением необходимо согласиться

 частично   и  почему,  считая  что  да  действительно

 необходимо   внести   сегодня  коррективы  в  процесс

 приватизации,   чтобы   дать   возможность  гражданам

 Украины,   к  то  это  желает,  приватизировать  свои

 квартиры,    и    использовать   свой   имущественный

 сертификат,   который   предназначался   для   выкупа

 государственной собственности.  То есть предприятий.

      Поскольку   чтобы   при   приватизации  квартиры

 гражданам  не доплачивать наличные деньги, необходимо

 использоватьа этот сертификат.

      Что   касается   предоставления  прав  гражданам

 использовать   свой  жилищный  чек  для  приватизации

 имущества  государственных предприятий, то если брать

 в  общем,  то  мы  вродебы  делаем хорошоее дело даем

 возможность    всем    гражданам    учавствовать    в

 приватизации.

      А  если посмотреть с экономической категории, то

 что   мы   делаем,   принимаем   это   постановление,

 обесцениваем стоимость уже выпущенных сертификатов.

      Обращаюсь к логике и здравому смыслу.

      Уважаемые  товарищи  как вам уже известно бывший

 Верховный  Совет  Украины уже поделил государственную

 собственность  и  сказал,  что  каждый житель Украины

 имеет  право  на  свою  часть и что составляло в 1991

 году  30  тысяч карбованцев, но сейчас стоимость этой

 части   больше   в   связи   с  инфляцией  индексация

 составляет 50 миллионов.

      И  сейчас  мы  пытаемся  на  рынок  приватизации

 допустить  еще  жилищные  чеки  и  тем самым увеличив

 число  ценных  бумаг  тем  самым уменьшив и обесценив

 стоимость  имущественных  сертификатов.  Их стоимость

 сразу  падает и мы очередной раз опять обманываем наш

 народ, какой выход.

      Как  сегодня  использовать жилищный чек, который

 остался  у  граждан  от  приватизации если кому он не

 нужен, я имею в виду, кто выкупил квартиры, кто имеет

 свой  частный  дом,  кто не будет покупать квартиры в

 дальнейшем,   хотя   стоит  на  жилищной  очереди  ее

 получения   у  государства?  Я  считаю,  что  сегодня

 необходимо   выдать   действительно   ценную  бумагу,

 заменив этот сертификат, чтобы каждый гражданини имел

 право,  я имею в виду, что можно выпустить аблигацию,

 дать  ему  возможность  ему потом обменять на деньги,

 или  предусмотреть  в  наших документах выкуп у наших

 граждан  этих  чеков  за наличные деньги. И это будет

 справедливо,  законно,  и  мы не будем в очредной раз

 обманывать наших граждан и ущемлять их права. Спасибо

 за внимание.

      ГОЛОВА.  Грабар.

      Репліка  з  місця, що ми і не бманювали. Правда,

 ми  говорили  і раніше правду, що такий метод приведе

 до  порушення  прав,  але,  на  жаль, так є. Це не ми

 приймали  документ і нормативний акт не Верховна Рада

 вводила.

      Будь ласка.

      ГРАБАР.

      Шановний   голово,   шановні   народні депутати!

      Я   хотів  би  виступити  на  чаткову  підтримку

 запропонованої  Фондом Державного майна нам постанови

 і викласти свої аргументи, чому я вважаю, що нам слід

 було  б і підтримати її, але з певними зауваженнями і

 доповненнями до неї.

      Перше,  дійсно,  доповідач  правильно акцентував

 увагу,   що  необхідність  прийняття  цієї  постанови

 викликана  конкретним  процесом  приватизації, який в

 якійсь   мірі   стопориться   там,   де  приватизація

 здійснюється через оренду з викупом.

      В  моєму  виборчому  окрузі  я  теж  в  декількох

 випадках  зіткнувся  з такою ситуацією, коли трудовий

 колектив  не  має  в повному обсязі взяти своє майно,

 але він є підприємством оренди з викупом, протягом 3-

 4   років,   яке   функціонує  і  могло  б  здійснити

 приватизацію   в  посному  обсязі  як  колектив.  Але

 відсутність   достатньої   маси  сертифікатів  по  50

 мільйонів  не  дає  можливості викупити. І тому зараз

 така пародоксальна ситуація. І процес приватизації не

 йде,  бо  згідно  діючого  законодавства  залучити не

 можна  ніяких інших приватизаторів в цей процес, крім

 орендних   колективів.   і  вони  не  мають  фізичної

 можливості  викупити,  бо особистих коштів, які треба

 вкласти готівкою, у тих людей теж не вистачає.

      Тому  я  вважаю,  що  це  правильний  і логічний

 поступ, особливо в таких невеликих містах, наприклад,

 як  моє  місто  Худзе  майже  90 відсотків приватного

 житлового  сектору, де люди свої сертифікати житлові,

 чеки   свої   житлові   ні  в  якій  інший  формі  не

 використають.  І  я  згодний  з  зауваженням депутата

 Райковського  про  те,  що як би ми з вами розглянули

 механізм  компенсації тим громадянам, які ніколи ні в

 яких  умовах не зможуть використати цей чек житловий,

 тоді б це було правильно.

      Але оскільки в нас такого механізму немає, то як

 перший  крок  до  встановлення справедливості в цьому

 питанні,  дати  можливість  тим  людям,  які  б могли

 використати  на приватизацію. І у великих містах там,

 де   громадяни  мають  (..........)  якоїсь  житлової

 площи, хотіли б її приватизувати теж зворотній процес

 дати     можливість     використати    приватзаційний

 сертифікат,  якщо  людина  не бажає ставати власником

 частки якогось підприємства.

      То  тут  конкретні  мої  пропозиції до того, щоб

 прийняти  цю  постанову. Олександре Олександровичу, я

 просив  би  відмітити і проголосувати. Я вважаю, що з

 урахуванням всіх зауважень депутатів, їх можна було б

 вкласти   у  проект  Законів  про   внесення  змін  і

 доповнень  до таких трьох законів: "Про внесення змін

 та   доповнень  до  Закону  "Про  приватизацію  майна

 державних   підприємств",   "Про   внесення  змін  та

 доповнень  до  Закону України "Про приватизацію майна

 невеликих  державних підпрємств, малу приватизацію" і

 "Про приватизацію державного житлового фонду".

      Якби  ми  виходячи  з зауваженнями Райковського,

 думаю  з  моїми і рядом інших депутатів, які тут були

 висловлені  і  будуть  висловлені, то ми могли б тоді

 доповнити  ще  пунктом  3 таким дорученням: "Кабінету

 Міністрів   України   у  місячний  термін  подати  до

 Верховної  Ради  України  проекти  вищесказанних мною

 законів".  І  пункт  4 Постанова (............) після

 розглуду  та  прийняття вище згаданних законів, які б

 слід  було прийняти на мій погляд до 1 грудня. За цих

 умов  цю постанову можна було б прийняти. Я просив би

 голосувати за неї.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Дякую. Чивюк. За ним Лановий.

      І будем радиться.

      ЧИВЮК М.В.

      Шановні  народні  депутати!  Сьогодні  нам знову

 дали  проект постанови, яка не витримує ніяких вимог,

 які  пред'являються  до  прийняття  документів такого

 рівня.  Це  мені  дуже нагадує ту проблему, яка у нас

 створювалась  з  довірчими  товариствами,  коли  були

 ошукані мільйони наших громадян, і зараз вони до мене

 і  до  кожного  з  вас, народні депутати, приходять з

 акціями,   з   кипами  акцій,  так  званих,  довірчих

 товариств.  Я  маю  на  увазі проведення кримінально-

 правової  експертизи,  а також економічної експертизи

 введення цієї Постанови.

      Нам  продують заявити про те, що якщо ми введемо

 цей  коефіцієнт і дозволимо використовувати з благими

 намірами  житлові чеки в процесі приватизації, то все

 буде  нормально.  Нам  не  говорять  про  те, що доля

 кожного громадянина України в праві на придбання, так

 званого,    державного    майна,   яке   створювалось

 десятиліттями,  не  буде  знижена.  Реальна  ситуація

 така:  якщо  в  1991  році була оцінка частки кожного

 громадянина  в  долі  державного майна 30 тисяч на ті

 гроші,  то  це  було  2  або  3, так би мовита, зараз

 іномарки, або дві "Волги", або три "Жигулі". То зараз

 хай  люди  всі  зрівняють.

      Оцінка пройшла основних фондів. Яка вона оцінка?

 І  зараз  ціна цього буде 50 мільйонів, а житлового -

 20.  То  хай люди зроблять висновки, до чого ведн цей

 процес,   так   званий,   приватизації,  так  званої,

 приватизації.  Тому що реально коден громадянин нашої

 держави  свою долю, дійсну долю в державному майні не

 одержує.

      І  тому  моя  пропозиція  така.  Відхилити даний

 проект    останови,   як   не   підготовлений,   дати

 протокольне  доручення  тим  органам і, в тому числі,

 Фонду державного майна готувати документи на Верховну

 Раду  так,  як це необхідно, і зробити там  де гроші,

 там   де   власність,   там  де  кошти  повинні  бути

 експертизи,  щоб  ми знову не прийли до того, що люди

 будуть приходити до нас і вимагати, дійсно, свою долю

 в державному майні. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Лановий. Прошу.

      ЛАНОВИЙ В.Т.

      Шановні   народні   депутати!  В  сьогоднішньому

 питанню ми повинні підійти, розглядаючи 3 види цінних

 паперів:   житлові   чеки,   приватизаційні   майнові

 сертифікати і  компенсаційні ваучери.

      Чи   треба   нам   житлові   чеки  забезпечувати

 реальними   майновими   вартостями,   щоб  вони  були

 обмінені  і  люди  змогли  компенсувати ту недостачи,

 можна  сказати, житла умовно іншим майном виробничого

 призначення? Я думаю, це питання  однозначне. Треба.

      Треба   дати  можливість  так  іх  обмінювати  і

 включати  в процес приватизації підприємств.

      До   речі,   Верховна  Рада  минулого  скликання

 прийняла  концепцію по... про приватизацію, Закон про

 приватизаційні  цінні  папери,  в  яких  ця конверсія

 передбачена.

      Отже  ми  повинні просто дати хід тому процесу і

 затвердити  порядок   і  режим такої  конверсії.

      Але    безглуздям   виглядає   введення   пункту

 Постанови  про  коефіцієнт 1. Що карбованець рівнен у

 нас  на Україні карбованцю, я думаю, додатково про це

 Постанову Верховної Ради видавати не потрібно. І тому

 перший пункт в Постанові  повинен бути  знятий.

      По-друге,  будь-які  цінні  папери, які випускає

 держава, повинні бути чимось забезпечені: чи грошима,

 чи, в даному випадку,  майном.

      Коли  держава випускає компенсаційні ваучери, то

 вони сьогодні ніяк в балансі майна не враховані. Отже

 ми  повинні,  на мій погляд, Постановою дати вказівку

 Уряду,  включаючи  Фонд  державного  майна,  в  новій

 програмі дати нам пропорції щодо реальних номінальних

 вартостей  приватизаційних сертифікатів і того майна,

 яким  воно буде забузпечено. Звичайно ж розібратися з

 компенсаційними  ваучерами.  Фактично  треба зупинити

 емісію  компенсаційних ваучерів, поки це не узгоджено

 в  законодавчому  порядку,  про  що ми вже запитували

 доповідувача  і  він  сказав, що тут є протистояння і

 колізії в законодавчому плані.

      Отже  я пропоную цю постанову доробити, доробити

 таким чином, щоб дозволити конверсію житлових чеків і

 приватизаційних   сертифікатів,  але  другим  пунктом

 треба  поставити  завдання  перед  Урядом  змінити цю

 систему  і вилучити з обігу компенсаційні ваучери. І,

 навпаки,   забезпечити   приватизаційні   сертифікати

 необхідною  кількістю  майна  і  дозволити їх вільний

 обіг.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  ми використали час,

 відведений   для  обговорення  цього  питання.  І  із

 запитів  і  запитань  із тих... Я розумію, ну, час ми

 відводили так, як передбачено Регламентом. І потім...

 Я прошу вас, Федір Степанович. Виступав вже тільки що

 представник  навіть від фракції. Так що, я думаю, він

 позицію охоплює. Я прошу вас...

      Ви бачили, що є дві, власне кажучи пропозиції. В

 цілому   ніхто   не   суперечить  проти  необхідності

 використання  принципу конверсії. Заміни одних цінних

 паперів на інші при тому, якщо це потреба тка виникає

 в   людини.   Але  як  це  зробити,  тут  розходилися

 пропозиції.

      Тому   я  думаю,  що  зважаючи  на  запитання  і

 проппозицію  Коломойцева, і Грабара, І Ланового, було

 б  правильно  доручити  Кабінету  Міністрів  з участю

 наших   комісії  і  враховуючи  зміст  сьогоднішнього

 обговорення, доопрацювати цей документ і винести його

 на розгляд Верховної Ради.

      Крім того, крім того, зробити, дати нам юридичну

 і   правову   експертизу  цього  проекту  перед  його

 розгляду.   Якби   ви   не  були  проти,  давайте  ми

 проголосуєм  таке  доручення.  А ні, власне кажучи, я

 зобов'язаний  поставити  цей проект на голосування за

 основу, а потім будемо визначатися.

      Давайте  так.  Я  ставлю проект, внесений на ваш

 розгляд, за основу. Ставлю на голосування.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Борис  Йосипович, ви рахуйте техніку безпеки при

 голосуванні... Тому що можуть буть травми...

      Далі.   Друга   пропозиція:   доручити  Кабінету

 Міністрів  доопрацюювати  проект  постанови Верховної

 Ради.  Кабінету Міністрів разом з комісіями Верховної

 Ради  (мається  на увазі Комісія з питань економічної

 політики) і з урахуванням обговоренням цього і внести

 протягом місяця на повторний розгляд.

      (Шум в залі, окремі вигуки)

      Ну,  так  ваші  ж  пропозиції  були  там!.. От з

 урахуванням    пропозицій,    висловлених   під   час

 обговорення. І ваших, і Чівюка, і інших депутатів.

      (Шум в залі, окремі вигуки)

      На доопрацювання!

      Зміст  зрозумілий? Я формулюю ще раз. Доручення,

 або   проект   Постанови  Верховної  Ради:  доручити

 Кабінету   Міністрів   разом   з  Комісією  з  питань

 економічної    політики,    враховуючи    зауваження,

 висловлені   під   час   обговорення  цього  проекту,

 доопрацювати   проект  Постанови  і  внести  протягом

 місяця   на   розгляд   Верховної   Ради.  Ставлю  на

 голосування.

      Йде голосування:

      "За" -

      (Шум в залі)

      Ну,  так звучало ж це -з урахуванням пропозицій,

 тобто з експертизами... Так, так, так...

      Я  зараз  поставлю...  Зрозуміла пропозиція, але

 тут  наполягали,  що  разом з експертизою юридичною і

 правовою.

      (Шум в залі, окремі вигуки)

      Кримінально-правовою   і   юридично...  ну,  так

 немає: юридично-економічною експертизою. Ну, коротше,

 нам   потрібно   дати  аналіз:  скільки  сертифікатів

 використано,  які  наслідки.  Тобто,  нам  статистика

 потрібна для того, щоб приймати рішення. Будь ласка з

 урахуванням цієї вимоги, теж на ставлю на голосування

 проект постанови, будь ласка. Яка зводиться у вас, до

 доручення Кабінету Міністрів і комісії.

      Ставлю на голосуванная.

      ЗА -

      ГОЛОВА. Дякую, рішення прийнято.

      Я прошу, ну процедура зрозуміла, Леонід Іванович

 я  прошу  вас.  Говоріть  фразу,  а  зараз слухається

 питання  про Проект Закону України "про внесення змін

 і доповнень до земельного кодексу України".

      З  цього  приводу,  перед  тим як надавати слово

 доповідачу,  я зачитаю проект депутатського звернення

 від   фракції  Аграрної  партії,  депутатської  групи

 Аграрники України, тут написано таке.

      У   зв'язку   з  порушенням  провідної  комісії,

 профільної  комісії  при  підготовці порушеннями, при

 підготовці  до  повторного читання Закону України про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Земельного  Кодексу

 України,  пункту  3,  статті 654 Регламенту Верховної

 Ради  України,  вносимо  пропозицію  про  відкладення

 повторного  першого  читання  до  розгляду комісією і

 введення  в  порівняльну  таблицю  своєчасно внесеної

 пропозиції  депутатської  группи Аграрники України на

 першому  читанні,  про  вилучення із статті 5 проекту

 статті  норми право на земельну частку пай, може бути

 об'єктом купівлі-продажу застави, міни і дарування.

      Звертаємо  вашу  увагу на те, що ця пропозиція є

 концептуальною   і   відноситься   до   політичної  і

 соціальної   основи  земельного  законодавства  і  не

 розглянута  при  підготовці  проекту Закону навмисне.

 Під   тиском   зацікавлених  політичних,  силових  та

 тіньових домагань.

      Ну,  тут не в одному категорійному ряду записані

 політичні,  силові, тіньові домагання, але за змістом

 вони десь  кореспондуються.

      Тому   я   зобов'язаний   на  основі  Регламенту

 поставити цю пропозицію на голосування, одну хвилинку

 почекайте. Будемо зважати на цю пропозицію, чи ні?

      Будь  ласка  Даниленко,  що  ви  скажите з цього

 приводу?

             (Шум у залі)

       ДАНИЛЕНКО. Спасибі, Олександр Олександрович, за

 надану можливість мені внести ясність. Справа в тому,

 що  наша  комісія розглядає цей законопроект, зміни і

 доповнення   у  посторному  першому  читанні.  І  всі

 зауваження  і  пропозиції  до  25  серпня,  всі,  хто

 надсилав,  ми  їх  враховували,  і  розглядали шляхом

 голосування.  І  посилаться нате, що як я доповів, чи

 проінформував  себе  у  заяві депутат Довгань, -це не

 правда,це нечесно.

      А  тому  пропную  розглядати законопроект згідно

 установленому порядку.

      Спасибі за увагу.

      ГОЛОВА.    пропозиція    зрозуміла,   тільки   я

 зобов'язаний  як  голосуючий зробити одне зауваження:

 процедура  не  може  бути  нечесною,  аона  може бути

 неправильною,   може  порушувати  установлені  норми,

 але... ви розумієте.

      Будь ласка.

             (Шум у залі)

      Одну хвилину, будь ласка.

      Є  пропозиція депутатської групи, я зобов'язаний

 її  поставити  на  голосування.  Я  її поставлю, а ви

 визначайтесь.

      Ставлю  пропозицію  депутатської групи, яку вніс

 Довгаль  і  інші,  на  голосування. Вона зводиться до

 відкладення  розгляду  цього  питання  з  урахуванням

 позиції групи.

      (Йде голосування)

      Рішення  не  прийнято. таким чином, питання буде

 розглядатись.

      Ну, будь  і ласка,  ...............191 округ.

       ЛУНЬОВ.    Шановні    депутати,   навмисне

 ігнорування   розгляду   депутатських  пропозицій  і

 окремих  депутатів робочою групою провідної комісії у

 ході  підготовки  Закону України "Про внесення змін і

 доповнень до Земельного Кодексу України" повторюється

 вдруге.

      Пропозицію  щодо  виключення  із  проекту Закону

 норм купівлі, продажу, застави, міни і дарування були

 не   розглянуті   ті   комісією   і   не  внесені  до

 порівняльної  таблиці  у  першому  читанні.  Це стало

 основною причиною не прийняття його Верховною Радою у

 першому читанні.

      Не  зважаючи  на  це комісія і при підготовці до

 повторного  читання навмисне не розглянула викладений

 у  доповідях  депутатів і внесенні тіж пропозиції. Це

 не   є   тільки  порушенням  регламенту,  розробки  і

 розгляду проектів законів, а й зухвалим шахрайством.

      Вважаю,   що   пропозиціїь   депутатської  групи

 аграрників  України  і  мої пропозиції, які, до речі,

 Олександре  Олександровичу,  у  вас  на  столі лежать

 незачитанні,  не розглянуті, і мій депутатський запит

 теж.  І  не  введенні  у порівняльну таблицю навмисне

 тому, що мають концепуальний характер, відносяться до

 політичної  і  соціальної основи земельного Кодексу і

 не влаштовують намагання певних політичних, силових і

 тіньових кіл.

      Тому   я  пропоную  відкласти  повторне  читання

 проекту  закону  до розгляду  комісії  з питань АПК і

 земельних   відносин,   своєчасно  внесенних  мною  і

 депутатською  групою  аграрників  України, пропозиції

 про  вилучення  із  статей  5,  6  і 18 норм купівлі,

 продажу,    застави,    міни   і   дарування   земель

 сільськогосподарського призначення.

      ГОЛОВА.  Я  прошу вас... Ми з прпоцедурою можемо

 говорити  до  безконечності,  за  процедурою.  Гармаш

 перший  піднімав  руку.  Останній  виступ і все, будь

 ласка. А Олексієнко поперед нього, ну, він після ньог

 виступить. Будь ласка, Гармаш, потім Олексієнко.

      ГАРМАШ Л.І.

      Будьте  добры.  Александр Александрович, я очень

 краток  буду.  Было предложение выступлений. И впредь

 надо   провести  практику,  что  Служба безопасности,

 министерства внутренних дел должно давать заключение,

 как  данный  закон  окажется  на последствии правовом

 порядке.   Не   просто   юридически-экономическое,  а

 криминогенную   ситуацию   в  стране.  Принципиальный

 вопрос. Это практика должна быть. Чтобы траста больше

 не было в нашей деятельности.

      ГОЛОВА.  беремо  до  відома,  бо  сьогодні  якщо

 аналізи  робитеме МВД з цього приводу, то воно тільки

 цим і займатметься.

      В  нас у кожні сфері зараз економіки злочинів на

 скільки   багато,   що   зв'язувати  безпосередньо  з

 законами  дуже  непросто. Але слушне. Бурем до відома

 ваше зауваження.

      Олексеєнко Володимир Карпович, будь ласка.

      ОЛЕКСЕЄНКО В.К.

      151 Маріїнский виборчий окру, АЛексеенко.

      Шановний Олександр............... Суть полягає в

 тому,  і  нема  ніякого шахрайства в першому читанні.

 Якщо  ми  вносим,  есть  Земельний  кодекс,  єсть три

 неврегульований  указа  Президента, які нада сьогодні

 об'єднати  в  першому, а в другому читанні постатейно

 розсчистить  і убрать те, з чим ми не згодні. Поки ми

 не  проголосуємо  в першому читанні, дальше ми нікуди

 не підем. А потім, у другому читанні, коли постатейно

 будем,  тоді нада розчистить оте все те, що кажуть. І

 я   би  просив  колег  депутатів  не  висловлюватись,

 шахрайство і прочеє. Це все ...

      ГОЛОВА.  Володимире Кириловичу, пам'ятаєте, коли

 ми   приймали  рішення  про  розгляд  цього  питання,

 давалося   допручення   вашій   комісії   так,  як  і

 передбачено  Регламентом, новації в цьому Кодексі або

 в  цьому Законі підкреслити. Бо сьогодні депутати, що

 тут  сидять  мусять  чотири... раз, два, три, чотрири

 рази  по  шістдесять  чотири  сторінки піймати в чому

 полягає  відмінність  того,  що  в  діючому є законі,

 того,  що  вноситься  Кабінетом  Міністрів,  того, що

 вноситься  комісією  і  в  того,  що  пропонується до

 розгляду.

      Я   попросив   Анатолія  Степановича.  Він  мені

 підкреслив (одному мені), але це виявиться, що я буду

 потім тиснути на сесію припинити рішення, ..........

 документ  уже тут знайшов норми, які не відзначені як

 новації.

      Тобто,  є пропуски. Я не називаю це шахрайством.

 Я  далекий  від таких категорій, але все-таки не так,

 як слід підготовлений документ. І більше того, я можу

 прочитати одну норму, або витримки з одної норми, які

 з  юридичної...  з  очки  зору  юридичної  техніки не

 витримують  ніякої критики. І... але ж вони вносяться

 на  розгляд,  опрацьовувалися в комісії Держкомземом.

 Наприклад,   читаємо  статтю  4.  5.  Я  прошу  уваги

 депутатів. Дивіться, що тут пишеться. 4.6. Стаття 4.

      4. 6. "Площа земель, що передаються в колективну

 власність,   становить   різницю..."  ну  я  не  буду

 говорить,  бо  тут це... не... стаття... окремо треба

 про  неї  говорити, вона настільки недосконала, що...

 прочитайне  її  ще  раз уважно. У правій колонці. Там

 суперечності,  які просто не можна... У лівій колонці

 написано  чітко,  що  в  діючому  -площа  земель,  що

 передається  в  колективну  власність,  це  становить

 різницю між загальною площею земель, що знаходиться у

 віданні   відповідної   Ради  і  площею  земель,  яка

 залишається  в  державній  власності:  землі  запасу,

 лісовий  фонд,  водний  фонд, резервний фонд, тощо -у

 власності громадян.

      Тобто,   ми   від   загальної   кількості  землі

 відділили   те,   що   не  відходить  до  колективної

 власності. Не належить колективу.

      Оце і є об'єкт. А ми тут записали:"площа заемль,

 що  передається  у  колективну  власність,  становить

 різницю між загальною площею земель, що знаходяться в

 постійному          користуванні          колективних

 сільськогосподарських                    підприємств,

 сільськогосподарських                   кооперативів,

 сільськогосподарських акціонерних підприємств -в тому

 числі   і  створених  на  базі  радгоспів  -та  інших

 державних    сільськогосподарських   підприємств   та

 садівницьких   товариств   і   площею   земель,   які

 залишаються  в  державній власності: водний резервний

 фонд, тощо.

      В  алгебрі  це  називається  так:  А  -це  площа

 колективних   всіляких  земель,  Б  -це  площа  інших

 земель.  А  мінус  Б  це не різниця, це не є А. А тут

 записано  таке:  А  мінус  Б  дорівнює  А. Ну де таке

 написано?  ну ви уважно почитайте, що тут є.

     ............................................ про  статтю  4.  8,  де  в перших нормах предбачається

 одне,   а  в  послідуючих  нормах  цієї  ж  статті  -

 протилежне.

      Я  прошу, Володимире Кириловичу, я ж знаю вас як

 кращого  фахівця  в  земельних  відносинах в Україні,

 зважте на цю обставину.

      Тому  я  просив  би вашої згоди доручити Комісії

 доопрацювати  цей  проект  так, як слід, щоб депутати

 знали, за що вони голосують.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      З  усіма  зауваженнями,  які  вносилися до цього

 Кодексу.

      Я   висловив   пропозицію   групи  депутатів,  і

 підтримана... Луньов окремо і т.д.

      Я   ставлю   на   голосування   пропозицію   про

 доопрацювання   цього   проекту  з  урахуванням  всіх

 зауважень,   які   вносилися  депутатами.  Ставлю  на

 голосування.

      "за"

      Рішення  не  прийнято.  Значить,  розглядаємо це

 питання.

      Слово... Я прошу...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Микола Федорович, будь ласка.

      ЛАВРИНЕНКО М.Ф.

      Лавриненко, социалистическая фракция.

      Александр  Александрович,  дело  в  том, что это

 очень  важный  вопрос:  отношение к земле сегодня. На

 него  смотрят все избиратели буквально всех депутатов

 и  задают  вопросы:  как вы так бездумно относитесь к

 этому вопросу. 115 человек, когда вы поставили первый

 раз вопрос на голосование, не принимало.

      Поэтому  я  предложил  бы поименное голосование,

 чтобы  хотя  бы мы знали, кто это равнодушный у нас в

 Верховном  Совете  к проблеме земли, землепользования

 сегодня.

      Спасибо.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      ГОЛОВА. Ну, будь ласка. Будь ласка.

      Хто за те, щоб поіменно проголосувати?

      "за"

      Рішення  прийнято. Я буду ставити на голосування

 2   пропозиції:   першу  -відносно  пропозиції  групи

 депутатів    від   фракції,   про   доопрацювання   з

 урахуванням  всіх,  в  установленому порядку внесених

 пропозицій,   підкреслюю:   в  установленому  порядку

 внесених  прорзицій; а другу пропозицію -про розглядж

 цього  питання  в  першому  читанні,  чи в повторному

 першому  читанні,  так  як  є.  Ставлю на голосування

 першу пропозицію, про доопрацювання проекту.

      Йде голосування:

      "За" -

      (Шум в залі)

      Хто  за  те,  щоб розглядати в повтрному першому

 читанні? Це питання, власне, проголосоване...

      Йде голосування:

      "За" -

      Вважаємо, що ми одержали рейтипгове голосування.

 Ще раз першу пропозицію ставлю на голосування.

      (Шум в залі)

      Йде голосування:

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Є   пропозиція   доручити  строк  протягом  двох

 тижнів.  Протягом  двох  тижнів доопрацювати і внести

 цей  документ. Зауваження вже внесені в установленому

 порядку, так, як ми обговорювали. Хто вніс, ті будуть

 внесені.

      (Шум в залі, окремі вигуки)

      Не  буде  ніхто  вносити  -хто  вніс  раніше, ті

 будуть  розглядатися. Але пропозиції Луньова, Грабаря

 там,  скажемо, групи, яку представляв Сергій Довгаль,

 вони  повинні  бути  враховані,  бо  вони  давалися в

 уставному   порядку.   Два   тижні,   я   ставлаю  на

 голосування, срок, два тижні.

      ЗА -

      ГОЛОВА.  І є прохання до розробників читайте, що

 ви пишите,  таке загального змісту.

      Крім  того до повторного першого читання давайте

 два  тексти,  діючий  текст і зміни до нього, тобто і

 нову редакцію, підкреслені новації, не посилаючись на

 те, хто скажімо що це вносили Кабінетом Міністрів або

 що  це  нова редакція пропонується вашою комісією, ми

 її будемо розглядати в першому читанні, а не поіменно

 по  кожній поправці, а тоді під час обговорення кожен

 з   тих   депутатів,   який   вносив  поправку  зможе

 висловитися  і  підтвердити,  що  я  вносив,  вона не

 враховується,  бо  це  ж  не означає, що якщо внесені

 скажемо  там 500 поправок, то всі вони повинні ввійти

 в   текст.   Ви   зрозуміли,   але  зробіть  так,  як

 передбачено  Регламентом.  Це  надзвичайно  серйозний

 документ,  щоб  ризикувати з приводу тих помилок, які

 виникають при його розгляді.

      Про   проект  Закону  України  "про  боротьбу  з

 корупцією".  Прийняття  окремих  статтей  в  третьому

 читанні  і  Закону  в  цілому.  Омельченко  прошу  на

 трибуну.

      ОМЕЛЬЧЕНКО

      Шановні  виборці,  шановні  колеги  депутати,  у

 другому читанні ми проголосували всі статті прийняли,

 більшістю   голосів,  у  нас  залишилося  тільки  дві

 статті.   Стаття   7   і  стаття  8,  яка  передбачає

 відповідальність  за вчинення корупційних діянь, це 7

 стаття,   і   стаття  8  передбачає  відповідальність

 державних  службовців, які порушують обмеження, які в

 ній встановлюються згідно з чинним законодавством.

      Віносно  статті  7  були  редакційні  зауваження

 трьох   народних   депутатів   -Карпова,   Васильєва,

 Костицького. Вони буквально на слідуючий же день були

 відпрацьовані  нашою  комісією  з їхньою же участю, і

 вам  роздано  було  порівняльні  редакції  статті 7 і

 доопрацювання,  а  відносно  статті 8 вщагалі не було

 ніяких   доповнень  редакційного  чи  якогось  іншого

 змісту.  І  тому я просив би поставити статтю 7 і8 на

 голосування,  а  перед цим зробити одне маленьке таке

 зауваження: рішення комісії, ви його проголосовували,

 я хотів би, щоб ще раз було проголосовано, щоб статтю

 7 і 8 згідно рішенню нашої комісії було поставлено на

 поіменне   голосування,  як  і  поіменне  голосування

 Закону "Про боротьбу з корупцією "  в цілому.

       Олександр    Олександрович,   я   свій   виступ

 завершую.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, запитання. Тобто йде третє

 читання. Стаття 7 у вас є на руках. ЯКі міркування, я

 маю  на увазі пропозиції, хто вносив їх, враховані чи

 не  враховані?  Будь  ласка,  Васильєв,  прошу,  будь

 ласка. Я для того ще перед тим зачитаю, вірніше, поки

 знайдуть  нам в машині знайдуть прізвище Васильєва, я

 прочитаю зміст  цього документу  для радіослухачів.

      Стаття    7,    Відповідальнісь   за   вчинення

 корупційних  дій:  "Вчинення особою, уповноваженою на

 виконання функцій державою будь-якого із зазначених в

 статті  1  цього закону корупційних дій, якщо воно не

 містить    складу    злочину,    тягне    за    собою

 адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від

 25  до  50  мніімальних  розмірів  заробітної плати і

 звільнення  з  посади або інше усунення від виконання

 функцій  держави.  Таким особам забороняється займати

 посади  в  державних органах та їх апрпаті протягом 3

 років з дня їх звільнення.

      Вчинення   корупційних   дій,  передбачених  цим

 законом,    народним   депутатом   Республіки   Крим,

 депутатом  або Головою місцевої Ради народни дептутів

 тягне  за  собою  адміністративну  відповідальність у

 вигляді  штрафу  від  25  до  50 мінімальних розмірів

 заробтної плати, тобто такуж, і дострокове припинення

 депутатаських  овноважень  або  звільнення з виборної

 посади.

      Рішення  про  дачу  згоди  на  притягнення їх до

 адміністративної    відповідальності    за   вчинення

 корупційних    діянь    і    дострокове    припинення

 депутатських  повноважень  або  звільнення з виборної

 посади  приймається  відповідною  Радою на пленарному

 засіданні.

      Порядок  притягнення  народного депутата України

 до   відповідальності  у  цих  випадках  визначається

 Законом  України  "Про  статус  народного  депутата".

 Таким  особам  забороняється  балатуватися в депутати

 або  на  виборні  посади у державні органи протягом 5

 років  з  дня припинення депутатських повноважень або

 звільнення з посади.

      Примітка.  Під  іншим  усуненням  від  виконання

 функцій держави у цьому законі розуміється дострокове

 припинення депутатаських повноважень або звільнення з

 виборної  посади,  а  так  само звільнення з війської

 служби     військової     посадової    особи,    крім

 військовослужбовців  строкової служби.

      Ну,  я  не коментую абсолютно цю норму, але якщо

 вже  в  (.........)  помічений  або  підтверджено, що

 корупційні  дії  вчинила  людина. Якщо це можна таким

 чином  визначити,  то  тоді  він не має право взагалі

 займати керівні десь посади. Але то інша справа.

      Це  зміст норми щодо якої ми повинні визначитись

 голосуванням.   Тому  запитання  тих  депутатів,  які

 вносили пропозиції. Васильєв.

      ВАСИЛЬЄВ Г.А.

      Мы  отрабатывали  с вами редакцию статьи 7 этого

 закона   с  учетом  того,  что  будут  соответсвующие

 изменения...

      ГОЛОВА.  Я прошу Генадій Андрійович вас не чути.

 Голосніше говоріть.

      ВАСИЛЬЄВ  Г. А. Статья 7 отрабатывалась с учетом

 того,  что  будут  внесены соответсвующие изменения в

 статью  первую.  То есть в статье 7 ответственость за

 совершение  корупционных действий предусматривает эти

 действия и ссылко йна сттью первую.

      Внесены  те  изменения,  о которых мы говорили в

 первую статью?

      ОМЕЛЬЧЕНКО.  Там  редакційного  плана, те що ви

 дававли, ми зробили.

      ВАСИЛЬЄВ   Г.   А.   В   связи   с   исполнением

 определенных обязаностей, да?

      И  второй  вопрос. Обсуждали мы с вами по поводу

 применения   конфискации   имущества.  Нашло  ли  это

 отражение  при доработке закона о борьбе с корупцией.

 Административным  законодательством,  (мы  уже с вами

 говорили   об  этом)  знают  такие  понятия  "изкятие

 имущества возмездные, безвозмездные и компенсации". В

 данном  случае как мы с вами поступаем по отношению к

 предметам коррупции?

      ОМЕЛЬЧЕНКО.     Застосування    цього    Закону

 передбачено,   що   адміністративно...  Кодексом  про

 адміністративне   правопорушення.   Так?   І  там  же

 Адміністративний  кодекс  пердбачає,  що ті речі, які

 вилучаються,  вони  ж ідеть в доход держави. Чи що ви

 маєте на  увазі?

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Влючіть, будь ласка, Васильева.

      ВАСИЛЬЕВ

      Я  еще  раз  повторяю. Это довольно существенно.

 Административное   законодательство  знает  три  вида

 изкятия     предметов,    которые    были,    значит,

 противоправно  оороте.  Это  изкятие простое, изкятие

 возмездное,  безвозмездное  и конфискация -это разные

 три,  в общем-то, меры. Что в данном случае мы с вами

 применяем? Изкятие или конфискацию?

      ОМЕЛЬЧЕНКО    Г.   О.   Вилучення   цих   речей,

 конфіскація  цих  речей.. В нас єсть третій закон про

 зміни  і  доповнення.  В  нас подивіться, будь ласка,

 єсть  третій закон. З в'язку з прийняттям Закону "Про

 боротьбу  з  корупцією" ми вносимо відповідні зміни і

 доповнення  в  Адміністративний  кодекс.  І  там  все

 передбачено. Подивіться, будь ласка. ................

 тільки   відповідальність   за   скоєння   корупціної

 діяльності.   І   ця   редакція   викладена   з  тими

 редакційними заувженнями, які сказали ви і які сказав

 депутат Костицький.

      Тому,  Олександре  Миколайович, прошу ставить на

 голосування цю статтю.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще єсть запитання? Одну хвилиночку.

 Значить, давайте ми тоді так.

      ОМЕЛЬЧЕНКО  Г. О. Поіменне голосування, поставте

 рішення комісії.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скільки  ще  є запитань. Підніміть,

 будь  ласка,  руки,  щоб  ми  опреділились.  3,  4...

 Давайте,  Костицький,  будь  ласка,  тоді Яворівський

 і... Будь ласка, 3 запитання.

      КОСТИЦЬКИЙ

      Шановний   Головуючий!  Шановні  колеги  народні

 депутати!   Я   пригадую  те,  коли  розглядався  цей

 законопроект   мав  зауваження  до  законопроекту  до

 доповідача  до  шановного пана Омельченка, зараз мені

 здається,  що  тепер  уже  більше  як  10 місяців цей

 законопроект  в  роботі  в  комісії  і у нас на сесії

 нарешті   він   уже  доопрацьований  і  повинен  бити

 прийнятий,   я   вважаю,   що   якщо   ви  подивитеся

 порівняльну  таблицю  і  зауваження, які давав я, які

 давав Васильєв, на мій погляд враховані і закон треба

 пропускати.

      Вже  і  правоохоронні органи чекають його і наші

 виборці  ніяк  не  діждуться  коли  вже  ми цей закон

 нарешті    приймемо.   Тому   на   мій   погляд   він

 доопрацьований  і  повинен  ставитися на голосування,

 дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський будь ласка.

      ЯВОРІВСЬКИЙ.     Яворівський,     Світловодськ,

 Демократична  партія  України, шановний доповідачу, я

 абсолютно   підтримую  вашу  ідею,  що  це  має  бути

 поіменне  голосування,  щоб  не  падала  тінь  на всю

 Верховну  Раду,  повністю  підтримую і думаю це треба

 зробити.

      Думаю, що ми повинні проголосувати за цей закон,

 ми  надто  його  затягли,  тут  дуже багато читається

 якихось  підтекстів,  я  думаю  що їх потрібно зняти.

 Сьогодні за цей закон проголосувати.

      Отже  я повністю за і буду голосувати за ці дуже

 не прості звичайно в нашому законодавстві статті, але

 їх треба приймати, оскільки розгул звичайно, особливо

 чиновницької і посадової корупції дуже великий.

      Але   я   хотів,   щоб  ви  мене,  ну  принаймні

 заспокоїли  ну,  як  професіонала.

      Ось у чому до депутатів, скажімо, нижчого рівня,

 районних  Рад,  обласних  Рад,  при застосуванні цієї

 статті,   за  яку  ми  будемо  зараз  голосувати,  ви

 сказали, і головуючий зачитував цю статтю, там є така

 позиція, що вирішує Рада.

      Але ми прекрасно знаємо реалії нашого сьогодні і

 економічного  і  політичного  життя.  В нас є Ради, в

 яких переважає, ну, скажімо так, та чи інша політична

 сила.  Я  стурбований  тим,  чи  не  буде  ця  стаття

 використана  для того, щоб звести політичні рахунки?

      Якщо  в вас є аргументи для того, щоб заспокоїти

 або зняти цей мій сумнів, то я абсолютно голосуватиму

 за  це  і  закликаю всіх своїх колег проголосувати за

 це.  Ми  ще  раз просто покажемо, що ми за ту найвищу

 справедливість,  яка повинна бути в нашій державі.

       ОМЕЛЬЧЕНКО.         Шановний        Володимире

 Олександровичу, гарантією буде служити чіткий перелік

 видів  корупційних  діянь і утанослений процесуальний

 порядок.  Якщо  доказали,  що  люба посадова особа чи

 депутат любого рівня скаїв корупційне діяння, то тут,

 розумієте,  як  то  кажуть,  політика  і  ідеологія і

 партійна приналежність, аона ні до чого. В законі, за

 який  ми вже проголосували статтю 1, є чіткий перелік

 корупційних діянь.

      Друге. Проголосована нами досить, я думаю, чітка

 процесуальна      процедура      притягнення      щдо

 відповідальності  і  підтвердження  чи  це корупційне

 діяння  чи  некорупційне  діяня.  І тому я вважаю, що

 достатньо  цих  правових  норм,  які б гарантували от

 такі,   як   кажуть,  не  зовсім  етичних  кроків  чи

 обставин,  зведення  якихось  політичних чи особистих

 рахунків  і  це  буде, так сказать, недопущено. Я так

 вважаю. У законі  цього достатньо.

      ГОЛОВА.  Спасибі, 104 виборчий округ.

      МОСКАЛЕНКО  А.  І.  104  округ, Дніпропетровська

 область, Москаленко, група "Єдність".

      Я взагалі підтримує те, що вносить комісія. Тому

 що  те,  що  твориться у нас в державі дальше терпіти

 просто  не  можливо.  І  прийняття цих поправок дасть

 можливість  відповідним  органам  посилити  роботу по

 боротьбі    з   корупцією   і   різними   порушеннями

 законодавства.

      Але я вношу пропозицію, щоб там, де мова йде про

 штрафи,  зокрема 50 мінімальних окладів, то зняти, де

 мова   йде   про   мінімальні  оклади,  воно  вже  не

 практично.  А  поставити  не оподаткований мінімум за

 мість мінімальної заробітної плати.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ну, будь ласка.

      ОМЕЛЬЧЕНКО.  Я  згоден, шановний колего, те, що

 ви  сказали  (.........). Тому що ми вже переходимо в

 інші   законодавства  (..........)  приймаєм.  І  хай

 залишається у тому цифровому (.........), який тут є.

 Тому  що  це буде... Ми вже вносли деякі з них. І хай

 залишаються у тих от розмірах, які єсть. Тому що це і

 буде,  ну, я б сказав би так, велика сума штрафу, яка

 заставить  державного  чіновника все-таки думати перш

 ніж  робити  корупційні  дії. І тут я з вами повністю

 згоден,  що  виконавча структура на сьогоднішній день

 настільки, вибачте мені за це різке слово, прогнило в

 зловживанні,     корупційних     дянь,    перевищення

 службовим...........  з  корисливих якихось цілях то,

 дійсно, вже далі нікуди терпіти.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю,  на  всіх  так  не  можна

 говорити.

      ОМЕЛЬЧЕНКО   Г.   О.................  Олександре

 Миколайовичу,............

      ГОЛОВУЮЧИЙ..........  Уряд, єсть Уряд і під одну

 мірку  його  мірять  не  мажна нікому з нас.

      Я  думаю, шановні колеги,......... часу і тощо я

 оголосив,  що  три запитання, на них дамо відповідь і

 ставим на голосування.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. На поіменне голосування.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Значить,  хто  за те, щоб провести

 поіменне голосування, прошу проголосувати?

      Голосуєм.

      "за"

      Ставим на голосування дану статтю в редакції від

 комісії.

      ОМЕЛЬЧЕНКО. З цією поправкою, да, про заміну.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ

      "за"

      Рішення прийнято.

      ОМЕЛЬЧЕНКО  Г.  О.  Восьма  стаття.  Нема ніяких

 зацважень.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Єсть  по 8 статті зауваження? Нема.

 Ставлю на голосування і 8 статтю.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Одну  хвилиночку.  Одну хвилиночку. Є зауваження

 по 8 статті?  Васильєва.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

      Одну хвилиночку. Будь ласка. Генадій Андрійович.

      ВАСИЛЬЄВ.

      Александр  Николаевич,  я  все-таки настаиваю на

 том,    чтобы    редакционно    отработать    вопросы

 конфискации  -я  повторяю -конфискации. Юристы знают,

 что такое  просто изятие, а что такое  конфискация.

      Наверное   Григорий   Емельянович   глубоко   не

 разобрался   в  этом  Законе.  Я  предлагаю  все-таки

 редакционно   отработать   и  указать,  что  предметы

 коррупции  подлежат конфискации.

      ОМЕЛЬЧЕНКО   Г.  О.  Шановний  колего,  вибачте.

 Думаю,  що  я  глибоко  розібрався  Закону і предмети

 корупційних повинні бути конфісковані. І вони будуть.

 Це передбачено в  Адміністративному кодексі.

      Так. 8 статтю давайте  ставити  на голосування.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я... Є по 8 статті ще  зауваження?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Немає.  Я ставлю  8 статтю...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Хто?

      Сімоненко Валентина Петровна.

      СЕМЕНЮК В.П.

      159   виборчий  округ,  депутат  Семенюк,  а  не

 Симоненко.

      Шановний   Григорію  Омельянович,  я  думаю,  що

 сьогоднішній  Закон звичайно потрібно прийняти, але б

 хотіла  б  звернути увагу на одну таку цікаву деталь.

      Сьогодні   повинен  бути  не  тільки  Закон  про

 боротьбу  з  організованою  злочинністю,  а закон про

 економічний  злочин  проти  держави.  Сьогодні  та...

 Навіть  сьогодні  ми  бачили  на  трибуні, коли стояв

 представник Фонду державного майна, приватизація, яка

 почалася,  нанесла такий економічний урон, але за неї

 ніхто не несе відповідальності.

      Тому я думаю, що Комісія повинна попрацювати над

 таким.  І  повинен  бути  закон,  який  би передбачав

 економічний злочин проти держави. Це перше.

      І друге, Григорію Омельяновичу.

      Я хочу вас запитати, скажіть мені, будь ласка, з

 виходом   цього   закону   якими  кадрами  ви  будете

 проводити  боротьбу з організованою злочинністю, коли

 31  січня  1995 року Декретом Кабінету Міністрів було

 створено  Київський  інститут Міністерства внутрішніх

 справ з подачі, тоді було, міністра, а в даний час за

 вашою пропозицією даний інститут закривається.

      Скажіть  мені,  будь  ласка,  хто  буде готовити

 юристів-економістів,  які  б  грамотно, розумно могли

 розбиратися в такому законі, який ми сьогодні приймем.

      Дякую.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

      Дякую  вам.  В  Українській  Академії внутрішніх

 справ  створений факультет по підготовці спеціалістів

 по  боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

 На   базі  матеріально-технічної  бази  професорсько-

 викладацького  складу, там є готова матеріальна база.

 Це перше.

      Друге. Те, що ви сказали, перше ваше запитання -

 це  потрібно  (і над цим працюємо) вносити відповідні

 зміни  й доповнення до Кримінального кодексу України.

 Це   окремі   статті,   які  передбачали  кримінальну

 ваідповідальність  за ці злочини, які ви сказали. От.

 А  цей  Закон передбачає адміністративну й матерільну

 відповідальність    за   дітї,   які   не   являються

 злочинними.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Є   ще   зауваження?   Ставлю   на

 голосування восьму статтю.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Так, завершуємо...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Счас,  одну  хвилинку.  Будь ласка,

 включіть систему.

      (Шум в залі)

      Йде голосування:

      "За" -

      Прийнято.   Я  ставлю  на  голосування  Закон  в

 цілому.

      (Шум в залі)

      ОМЕЛЬЧЕНКО  Г.  О.  Да,  проголосували  за  неї.

 Проголосували...

      Йде голосування:

      "За" -

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  І  постанову. Є постанова на руках,

 за основу прийняти постанову.

      ОМЕЛЬЧЕНКО. В цілому прийняти.

      ГОЛОВУЮЧИЙ . Підождіть не спішіть.

      ЗА -

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є зауваження до постанови? Немає. В

 цілому ставлю на голосування, як постанову.

      ЗА -

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прийнято.

      ОМЕЛЬЧЕНКО. Шановні колеги велике вам спасибі.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва на 30 хвилин.

                        - 102 - я    

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Продовжуєм   роботу.   Слухається

 питання  про проект Закону України "Про внесення змін

 і  доповнень  до  деяких законодавчих актів України в

 зв'язку   з   прийняттям   Закону   "Про  боротьбу  з

 корупцією"".   Друге   читання.  Омельченко  Григорій

 Омельянович, голова комісії.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

      Шановні колегі депутати...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу уваги, і запросіть, будь ласка,

 людей.

      ОМЕЛЬЧЕНКО  Г.  О. Шановні колеги депутати, ми з

 вами  півгодини  тому  прийняли  закон "Про боротьбу з

 корупцією".   В  зв'язку  з  його  прийняттям  виникає

 необхідність  чисто технічного характеру внести деякі

 зміни  і  доповнення  в діюче законодавство, поміняти

 відповідно  ті  чи  інші  статті  в адміністративному

 кодексу,  виключити  ту  чи  іншу статтю в законі про

 державну службу, в законі про пенсійне забезпечення і

 ак дальше.

      Запропонований  варіант цього законопроекту "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих

 актів в Україні в зв'язку з прийняттям Закону України

 "Про  боротьбу з корупцією"" враховано ті пропозиції,

 які  наступали  від  народних  депутатів.  Хоча таких

 суттєвих  зауважень  не  було.  Ще раз підкреслюю, це

 закон   чисто   такого   технічного  характеру,  який

 приводив   у   відповідність  діюче  законодавство  в

 зв'язку з прийняттям закону про боротьбу з корупцією.

      Ну,  наприклад,  частина  1 статті 16 закону про

 боротьбу  з  корупуцією, яку ми прийняли, передбачає,

 що  в  законі  про  державну  службу  вноситься  таке

 доповнення  "Державний службовець немає права вчинять

 дії,   передбаченія  статтями  1  та  5  Закону  "Про

 боротьбу з корупцією". Просто таке уточнення.

      Стаття   37   Закону   "Про   державну   службу"

 доповнюється   таким  редакційним  змістом:"Державний

 службовець, звільнений з державною служби у зв'язку з

 засудженням   за   навмисний   злочин,   вчинений   з

 використанням свого посадового становищи або вчинення

 корупційного діяння, позбавляється права на одержання

 пенсії,  передбаченої  цією статтею. В таких випадках

 пенсія    державному   службовцю   призначається   на

 загальних підставах".

      Наприклад,  слідуюче.  І  так  дальше  до кожної

 категорії посадових осіб, діяльність яких передбачено

 спеціальним  законом:  "Про Прокуратуру", "Про Службу

 безпеки",  "Про  міліцію","  Про  статус суддів". Ну,

 наприклад,  ще  щоб  зрозуміли  у  цьому  відношенні.

 Частина  десята  статті  1  з гачком 1 Закону України

 "Про  Прокуратуру"  буде  викладена в такому змісті:"

 Права  на  одержання пенсії, передбачені цією статтею

 позбавляються   також  особи  звільнені  з  роботи  у

 зв'язкеу з засудженням за навмисний злочин і вчинений

 з  використанням  посадового  становища  або вчинення

 корупційного діяння".

      І  такі  от  зміни і доповнення зроблені у відні

 законодавчі акти, які регулюють діяльність державного

 службовця.

      Шановні   колеги  народні  депутати!  І  тому  я

 пропонує   цей   Закон  прийняти  з  цими  змінами  і

 доповненнями.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить  працюємо  в режимі другого

 читання.  Я буду ...

      До  сторінки  другої  є  зауваження?  До  назви?

 Немає.

      Розділ перший, сторінка третя. Немає.

      Другий розділ цієї сторінки? Немає.

      Сторінка четверта, пункт третій, стаття 37.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Я її зачитував. Нема.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.

      П'ята сторінка. Немає.

      Шоста сторінка.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Я її зачитував, тоже немає.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема зауважень.

      7. Шостий розділ. Нема зауважень?

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Немає.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.

      8 сторінка.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г. О. Також немає. Тут був пункт, він

 врахований, Микола ... Олександре Миколайовичу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дев'ята.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Тут взагалі немає.  Да.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.

      10 сторінка.  Розділ 7. Немає зауважень.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Немає.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 11 сторінка.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Тут також нема.(..........)

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає.  Я  ставлю  на голосування в

 цілому прийняти даний  Закон. Будь ласка.

      Я прошу до уваги. Голосувати.

      "За" -

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Он, в залі  багато нема...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Одну   хвилиночку.   В   залі   не

 голосувало  110  чоловік.

      Я  прошу,  запросіть,  будь  ласка, людей в зал.

 Я...  Одну  хвилиночку.  Ну  давайте  не  лякать один

 одного  поіменно. А давайте голосувать. Я розумію, що

 хтось  просто  запізнився.  Тому  з  вашого дозволу я

 ставлю на голосування.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Хорошо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть систему.

      "За" -

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  88 чоловік ...

      Дивіться,  "проти"  лише 9 чоловік. Тобто, в зал

 хай підійдуть та й все.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Да, да.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить, шановні колеги, я розумію,

 що  Регламент  є Регламент. Але я просив би, щоб ми з

 вами  голосували.  Уже визначіться "за", або "проти".

 Ну  не  модить, щоб 80 депутатів, присутних в залі не

 голосували.

      Я  ставлю  на  голосування. Я прошу голосувати і

 визначитися за чи проти.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Хто за те... У вас є постанова на руках. Давайте

 ми  проголосуєм  за основу, а потім перейдем до того,

 де у нас є ремарка, яку ви хочете внести.

      Будь ласка, прийняти за основу проект постанови.

      "за"

      Прийнято.

      Які є поправки? Будь ласка.

      ОМЕЛЬЧЕНКО  Г.  О. Шановні колеги депутати, коли

 ми планували ці законопроекти прийняти до канікул, то

 ми   встановлювали,  приймавши  Закон,  доповнення  в

 Кримінальний  кодекс,  скажімо, з 1 вересня. І так ми

 зробили, так сказать, поставили прочерк, з якої дати.

      І  тому  підемо  по  тому  шляху, як і Закон про

 боротьбу  з  корупцією.  І  цей  Закон, який ми зараз

 приймем, з дня його опублікування він вступає в дію.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема інших думок?

      Я  тоді ставлю з цим доповненням як постанову по

 даному Закону.

      Будь ласка, включіть систему.

      "за"

      Прийнято. Спасибі.

      Слухається  питання  "Про  проект Закону України

 "Про   внесення  змін  і  доповнень  до  Кримінально-

 процесуального  кодексу  і  Цивільного процесуального

 кодексу України".

      Будь ласка.

      ОМЕЛЬЧЕНКО  Г.  О.  Шановні  колеги депутати, на

 виконання державної Програми боротьби зі злочинністю,

 затвердженою Постановою Верховної Ради України від 25

 червня 1993 року, Кабінет Міністрів України подає на

 розгляд  Верховної  Ради  України  проект  закону про

 внесення змін і доповнень до Кримільно-процесуального

 кодексу  і  Цивільно-процесуального  кодексу України.

 Зазначений  проект  доповнює статтю 92-у Кримінально-

 процесуального  кодексу України і змінює статтю 71-шу

 та  визнає  такими, що втратили чинність -стаття 72 і

 частина  друга  статті  74-ї  Цивільно-процесуального

 кодексу України.

      Прийняття  Закону  України  "Про внесення змін і

 доповнень   до   Кримінально-процесуального   кодексу

 України  і  Цивільно-процесуального  кодексу України"

 спрятиме    оперативному   вирішенню   питання   щодо

 відшкодування  затрат  за  явку  свідків, експертів і

 перекладачів   потерпілим  і  законних  представників

 потерпілих  до  суду та збереження за ними середнього

 заробітку,  а  також виплати винагороди за відрив від

 звичайних  занять  або  за  проведену  роботу. Проект

 цього   Закону   розроблений   Міністерством  юстиції

 України   разом  з  Міністерством  внутрішніх  справ,

 Мінфіном,  Службою  безпеки,  погоджений  з Верховним

 Судом  України,  Генеральною  прокуратурою,  Комісією

 Верховної  Ради  України з питань правової політики і

 судово-правової реформи. І цей законопроект Кабінетом

 Міністрів вноситься на ваший розгляд. Тут ...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь  ласка, давайте ми по порядку.

 По зміні до статті 92-ї.

      Там  так:  після  слова  "потерпілими"  у  першу

 частину  цієї  статті  слова, після слова "потрепілі"

 доповнити відповідно словами "законними представниками

 потерпілих та законні представники потерпілих".

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Семенюк, будь ласка.

      СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ.

      Шановний  Григорій  Омелянович,  у  січні місяці

 прокуратура  подавала  пропозицію до статті Закону до

 94-ї  статті  Кримінально-процесуального  кодексу. Ця

 стаття  була  не  прийнята. Я декілька раз подавала у

 вашу  Комісію  пропозицію  (я можу дати копії їх, цих

 пропозицій),  я  їх  подавала  4  рази.  Але сьогодні

 чомусь цієї пропозиції не виноситься. Це перше.

      Друге.  Я  отримала  навіть відповіді від нашого

 інституту  про  те, що дане питання вивчається і буде

 винесене  на  розгляд  сесії Верховної Ради. Сьогодні

 виноситься  стаття  92,  а  де  ж  94?  Чому чьогодні

 прініжується мене, моя гідність як депутата Верховної

 Ради?!.. 4 рази я подавала вам пропозицію! Де вона?!

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

        Шановна колего, я не знаю, хто принижує вашу

 гідність,  але  тільки  не  я, і не наша комісія, цей

 законопроект  вносить  Кабінет  Міністрів і це зовсім

 інші  речі,  про які ви говорите, що торкається ваших

 пропозицій,  змін  і  доповнень  до  статті 94. То ви

 вправі,  як  народний депутат внести цей законопроект

 на  розгляд  Верховної Ради України, а це зовсім інші

 законопроекти. Олександр Миколайович.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.

      Я  думаю,  що  докорять  не  потрібно  Валентину

 Петрівну,  вона  має  таке  законодавче  право,  як і

 Кабінет Міністрів, ну якщо вона внесе по 94 статті, я

 думаю  давайте  ми  повернемося Валентино Петрівно до

 цієї 94 статті і ми її тоді поставимо на голосування.

      До 92 статті більше зауважень немає? Немає.

      До  71?  В  тій  редакції  в  якій  викладено  в

 проекті від комісії.

      ОМЕЛЬЧЕНКО.  От  деякі  депутати  просять, щоб

 зачитати весь     текст, то я зачитаю.

      Стаття   92  Кримінально-процесуального  кодексу

 України.  Відшкодування  витрат  свідкам, потерпілим,

 експертам,   спеціалістам,   перекладачам,   понятим.

 Свідки, потерпілі, перекладачі, експерти, спеціалісти

 і  поняті  мають  право на відшкодування їм витрат по

 явці,   за   (...)   дізнання  попереднього  слідства

 прокуратури і до суду.

      Кабінет Міністрів вносить зміни доповнення після

 слів  потерпілим  і  частину  першу цієї статті після

 потерпілим  доповнити  відповідно  словами, законними

 представниками  потерпілого,  та законні представники

 потерпілого, адже вони правильно.

      Виникає  необхідність  явка  суду і цю категорію

 процесуальних осіб.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло по 71 статті зауваження є?

      ОМЕЛЬЧЕНКО. Немає.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. До тієї редакції, яка запропонована,

 немає.

      До 72?

      ОМЕЛЬЧЕНКО. Вона виключається.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну по 74 Валентина Петрівна сказала,

 я думаю, що тут визнати такими що втратили чинність.

      То 92, я вибачаюся, якщо немає до 72, 74, я тоді

 ставлю  на  голосування про внесення змін і доповнень

 до законодавчих актів по данних статтях.

      Будь ласка, включіть систему.

      (Йде голосування)

      Рішення прийнято, спасибі, сідайте, будь ласка.

       ОМЕЛЬЧЕНКО.  Дякую, шановні колеги.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слухається  питання     про  проект

 Закону  України  "Про  ратифікацію  угоди  між Урядом

 України  та  Урядом  Литовської Республіки про вільну

 торгівлю".  Глудуш Віктор Дмитрович, перший заступник

 міністра зовнішньо-економічних зв'язків. Будь ласка.

      ГЛАДУШ  В. Д. Шановні депутати, на ваш розгляд з

 питання  про  ратифікацію угоди між Урядом України та

 Урядом Литовської Республіки про вільну торгівлю.

      4  серпня  1993 року головами  Урядів України та

 Литовської  Республіки  підписано  угоду  між  Урядом

 України  та  Урядом  Литовської Республіки про вільну

 торгівлю.

      8 лютого 1994 року підписано додаток про правила

 визначення країни, походження товарів.

      14  жовтня  1994  року  підписано  протокол  про

 виключення з режиму вільної торгоівлі.

      Угодою    передбачається,    що   сторонами   не

 застосовується   мита,   податки,   збори,  що  мають

 еквівалентну  дію  на  експорт або імпорт товарів, що

 походять   з  митної  території  однієї  з  держав  і

 призначені  для  митної  території  іншої  держави. А

 кількісні  обмеження  або  еквівалентний їм заходи на

 експорт або  імпорт товарів в рамках цієї угоди.

      Виключення  з  цього режиму спрямовані на захист

 внутрішнього  ринку певних чутливих категорій товарів

 і встановлюються  протоколом від 14 жовтня 1994 року.

 Правило    визначення   країни   походження   товарів

 визначається дотатком від 8 лютого 1994 року.

      Обидва  документи передбачені статтями 1 та 2 до

 Угоди  та  складають її невід'ємну частину. Укладення

 зазаначеної  угоди  викликане  необхідністю створення

 умов  для   розвитку  та деверсифікації двухсторонніх

 торговельних   відносин,  поглиблення  двухсторонього

 економічного співробітництва в галузях, що становлять

 взаємний  інтерес.  Ця  угода  формує  довгостроковий

 стратегічний     напрямок    розвитку    торговельно-

 економічних   відносин  між  Україною  та  Литовською

 республікою. Дає можливість зміцнити та гармонізувати

 двосторонні  зовнішньо-торговлені  відносини, а також

 здійснювати  розрахунки  та  всі  форми господарської

 діяльності шляхом формування інтеграційних механізмів

 між   двома  країнами  на  засадах,  що  відповідають

 принципам  і  нормамм  генеральної  угоди з тарифів і

 торгівлі  та  інших угод Токійського та Уругвайського

 раундів.

      Угоди  є  свідченням  того,  що  міє Україною та

 Литовською    республікою    створюються   сприятдиві

 політичні    умови    для    розвитку    економічного

 співробітництва, що грунтується на принципах зваємної

 довіри  та підтримки. Таке співробітництво об'єктивно

 обумовлюється пріоритетом зовнішньої політики України

 з   країнами   Балтії   і,   зокрема,   з  Литовською

 республікою,   наявністю  перспектив  в  галузях,  що

 становлять  взаємний  інтерес,  а також геополітичним

 розташуванням обох держав.

      Згідно   зі   статтей  17  Закону  України  "Про

 міжнародні  договори"  угоди  регулюватиме експортно-

 імпортні   операції   між   Україною   і   Литовською

 республікою.  Діє  в межах чинного законодавства і не

 потребує його зміни.

      Виконання  угоди  з  української сторони повинні

 забезпечуватись   Міністерством  зовнішньо-економіних

 зв'язків   і   торгівлі,   Міністерством   економіки,

 Міністерством фінансів, Дермедкомом України.

      Зазначена  угода  про вільну торгівлю відповідно

 до пункту два статті 7 Закону України "Про міжнародні

 договори України" підлягає ратифікації.

      Благодарю за увагу. Які будуть запитання?

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Є  запитання  до  Гладуша? Підтримати? Запитання

 єсть?  Давайте  п'ять  хвилин на запитання. Включіть,

 будь ласка, систему і запишіться.

      Висвіть, будь ласка. Спасибі.

      По 1 хвилині. Чернявський.  За ним Манчуленко.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

      Дякую. Я передаю  слово Вітренко.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть, будь ласка .

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний  Олександр  Миколайович!  Шановний  пан

 Гладуш!   Ми   на  засіданні  Комісії  з  економічної

 политики  розглядали  ці Угоди. Їх зараз ціла низка -

 Угод   про   вільну   торгівлю:   і  з  Литвою,  і  з

 Узбекистаном, і Туркменією і так далі.

      Ми   тоді   вам  свої  претензії  висловити,  що

 депутати  не залучаються до укладання цих угод. Ми не

 бачимо  дійсні умови контракту і не бачимо вигідність

 нашої сторони  за  цю вільну торгівлю.

      Тому  в  мене  2  питання. Перше, що змінилось в

 організації    укладання    цих   угод   від   вашого

 міністрерства?  Ви  ж  хочете,  щоб  ратифікація  шла

 Парламентом. Тобто , відповідальність на нас.

      І  друге  питання. Оця вільна торгівля продовжує

 руйнувати  внутрішній  ринок України. Виводиться саме

 те,  що  сьогодні  потрібно  для  наших  підприємств.

 Тобто,  то,  що  закладаєте ви в Договір, регулювання

 для захисту внутрішнього ринку ви ж не робите далі. І

 вивизяться   шкіра,   і   вивозиться   міндобрива,  і

 вивозяться   метал,   і   вивозяться   деревина.   Що

 завозиться? Те, що не потрібно Литві чи іншій країні?

 Будь  ласка, ці два питання. Відповідьте, будь ласка.

 Дякую.

      ГЛАДУШ. Спасибі. Загальний обсяг експорту з

 Литвою  за 1994 рік експорт составив 188, 6 мільйонів

 доларів,  імпорт - 65,8 мільйонів доларів.

      То  єсть,  у  нас  з  Литвою різко положитєльний

 торговий баланс.

      Что  мы  потеряем, если введем режим свободной

 торговли с Литвой?

      Значит,  у  нас  сейчас есть... экспортный тариф

 отсутствует,  мы все страны, не зависмо это Литва или

 другие, эекспертных пошлин не применяем. Мы применяем

 импортные   пошлины,  в  том  числе  с  Литвой.  Если

 посмотреть  Литву  на  уровне  того,  что я назвал

 торгового  оборота  за  прошлый  год,  мы потеряем на

 импортных   пошлинах  3  миллиона  долларов.  Но  это

 соглашение  дает  возможность  нам  увеличить,  в том

 числе и положительный баланс в торговле с Россией. То

 есть увеличить экспорт.

      Какие   товары   мы  вывозим  в  Литву  и  какие

 импортируем в Украину?

      Значит,  из 188 миллионов, которые мы, долларов,

 экспортировали  в Литву, наиболее значимые -структура

 экспорта.  Это  соль,  сера,  известь,  цемент где-то

 составили 22 миллиона, пластмассы, изделия из них -23

 миллиона.  Я все называю в долларах. Черные металлы -

 54 миллиона.

      Вот  могу прочитать вам: они составляют значимый

 экспорт,   состоят   из   90  наименований.  Наиболее

 существенные я назвал.

      Что  мы  импортируем  из  Литвы? Вот, топливо, и

 минералы,  и  нефть  из  ее...  где-то  получились 13

 миллионов  долларов,  древесина  и  изделия из нее 13

 миллионов    долларов,   электрические   машины   -15

 миллионов долларов. Это в составе 65 миллионов.

      То  есть,  наш  счет любой сводится к тому, что,

 увеличив    торговый   оборот   с   Литвой,   Украина

 значительно   выиграет   больше,  чем  потеряет.  Ибо

 структура  его  такова:  вы  говорите  о  том, что мы

 потеряем  рабочие места, да этого нужно опасаться. Но

 структура   пока  что  импорта  говорит  о  том,  что

 основную   массу,   которую   мы   завозим  с  Литвы,

 составляет сырьевые материалы.

      Благодарю вас.

      ГОЛОВА.    Дякую,    Вікторе    Дмитровичу.    Є

 пропозиція...  у  вас  є проект документу, який можна

 ставити на голосування. Є заперечення?

      (Шум в залі, окремі вигуки)

      Ви хочете перервати розгляд цього питання, так?

 Ще є питання? Є потреба ще продовжувати?

      (Шум в залі)

      Я  ставлю  проект  Постанови  з цього приводу за

 основу. Про Закон про ратифікацію.

      Йде голосування:

      "За" -

      Будьте уважні...

      Є  пропозиція  ще задати запитання, так? Вікторе

 Дмитровичу, сядьте, будь ласка, на своє місце покищо.

 Потім повернемось до цього питання.

      ГЛАДУШ.  То есть мы прерываемся?..

      ГОЛОВА. Да, да.

      Шановні  народні депутати, сьогодні до України з

 офіційним  візитом прибула делегація Сейму Республіки

 Польща  на  чолі  з  його  високоповажнісьтю маршалом

 Сейму паном Юзефом Зихом.

      (Оплески)

      Давайте привітаємо делегацію і...

      (Оплески)

      Прошу  сідати.  Я  думаю,  що  у аплодисментах і

 нашому  вставанні висловлена повага до наших сусідів,

 до  близької  сусідньої  нашої держави, з якими у нас

 добрі  і  будуть  братерськими  я  вважаю стосунки, а

 зараз дозвольте мені надати слово для виступу Маршалу

 Сейму  Республіки  Польша  пану  Юзефу  Зифу. Ласкаво

 прошу.

      Давайте  відразу домовимося, під час спілкування

 в   залі   Президії   з  керівництвом  делегації,  ми

 переконалися,  що  перекладу  ця розмова не потребує,

 але якщо буде потреба, то можна перекласти. Прошу.

       ЮЗИФ  ЗИХ

      (виступ на іноземній мові)

      ____________.  Висока  рада для мене це справжня

 радість  і  задоволення,  що  першим з маршалів сейму

 Республіки  Польша  я маю честь гостювати в Україні в

 її Верховній Раді.

      Польський  парламентський  візит підтверджує, що

 між  нашими  країнами  і  народами  існують  солідні,

 дружні і добросусідські стосунки.

      Ці    нові    стосунки   становлять   реалізацію

 багаторічних   чекань  поляків  та  українців.  В  їх

 обопільних  інтересах  є  розбудова  згоди,  дружби і

 розвиток  співраці  між  нашими  державами  і  нашими

 народами, які пов'язані так близьким сусідством.

      Маршал  Сейму  незалежної  Польщі виступає перед

 найвищою  Радою  незалежної  України.  І  то  ще  раз

 підтверджує, що представники народів Польщі і України

 все  частіше  зустрічаються  і  дізнаються  про  свої

 культури.

      Це  підтвердження цільовості зусиль наших Урядів

 і  парламентів,  які  прагнуть  до зміцнення корисної

 співпраці для обох держав та народів.

      В  цей  новий  етап  та  клімат  наших  взаємних

 стосунків,  так часто дуже складних, списується і мій

 візит.

      Сьоднішні  добросусідськи стосунки між Польщею і

 Україною  повинні бути обумовлені не тільки спадщиної

 нашої  спільної  і  часто  трагічної  історії. Вимоги

 сучасності,  ситуація нашого регіону, розвитку нашого

 європейського   континенту  окреслюють  наші  спільні

 заміри.  Важливими  являються  реалії  геополітики  і

 сподівання,   які   пов'язані  з  тими  змінами,  які

 відбулися за останні роки.

      Новий порядок в Європі, виникнення нових держав,

 поставили  перед  нами  Польшою  і  Україною завдання

 допомогати в зміцненні нашої національної тотожності,

 в  здійсненні  трансформації,  як  суспільних  так  і

 економічних.  На  цьому (.........) Польша має значні

 успіхи і досвід.

      Важними   внутрішніми  завданнями  пов'язуємо  з

 розбудовою  нової Європи, яка  опирається на принципи

 демократії правової держави та приватної власності. В

 Європі,  що  поєднується,  ми бачимо можливість більш

 повного  здійснення програми політичних, суспільних і

 економічних  реформ.  Приорітетною  справою  є  також

 гарантія   з  боку  держави  її  громадянам  відчуття

 справжньої  безпеки.

      Стратегічною  метою  в Республіки Польша є повне

 членство в надійних і перевірених західних структурах

 в  Європейськму Союзі, в Західно-Європейскому Союзі і

 НАТО. Наш вибір - участь в Європейському Союзі і НАТО

 виникає  з національних інтересів і вимог безпеки. Це

 ні проти кого не скеровано.

      Ми  доводимо на практиці, що взаємини з зусідами

 ми  можемо  укладати на принципах дружньої співпраці.

 Власне  таким  чином  Польща розуміє своє сусідство з

 суверенною і незалежною Україною.

      Ми вважаємо також, що наші прагнення до членства

 в  НАТО  знаходиться  в  інтересах  України.  Тому що

 наблизить  її  до  союзу,  який  є принципом чинником

 стабільності  в Європі. Суверенна і незалежна Україна

 є  нерозривною чатиною цієї Європи. З задоволенням ми

 прийняли той факт, що Україна приєдналася до програми

 партнерства заради миру.

      Ми     вважаємо    дуже    корисним    зміцнення

 загальноєвропейських  зв'язків  в  сфері  безпеки,  а

 особливо в рамках процесу ФБСЄ.

      З   задоволенням   вітаємо  підписання  Україною

 тимчасової  угоди,  що регулює торгівлю і співпрацю з

 Європейським  союзом.  Польща  підтримувала намагання

 України стати повноправним членом в Раді Європи. Ми з

 справжнім задоволенням сприйняли той факт, що останнє

 рішення  парламентських  зборів Ради Європи, на якому

 Україна була принята до її складу.

      Ми  підтримували і будемо підтримувати прагнення

 України   стати   повноправним   членом   Центрально-

 Європейської ініціативи.

      Про це ми говоримо і  на міжнародній арені.

      Ми   вдячні  керівництву  України  за  підтримку

 польської   кандидатури   на   непостій...  на  місце

 непостійного    члена    Ради   Безпеки   Організації

 Об'єднаних Націй на  1996-1997 роки.

      Стосунки  між нашими державами розвиваються дуже

 інтенсивно  від  того моменту, коли Україна оголосила

 про  свою  незалежність,  а  незалежну Україну Польща

 признала  одразу -хочеться нагадати -як перша держава

 в світі.

      Великим   кроком  вперед  в  наших  двосторонніх

 стосунках  було  підписання 18 травня 1992 року Угоди

 про  добросусідство,  приязних... дружніх стосунках і

 взаємну співпрацю.

      Ця Угода створила солідну правову базу і довела,

 що   народи,  яким...  які  керуються  демократичними

 принципами  можуть  накреслити  для  себе реалістичну

 дорогу  порозуміння і співпраці.

      Підписана   між   нашими  державами  угода  була

 скерована  в  майбутнє  тієї Європи, що об'єднується.

 Співпраця,  співдіяльність  Польщі  і України -спосіб

 стабілізуючи  впливає  на  ситуацію в Центральній і в

 Східній    Європі.    Вона   є   істотним   елементом

 загальноєвропейської      системи      безпеки      і

 співробітництва.   Я  вірю,  що  деякі  проблеми,  що

 проявляються  подекуди в національних центрах, будуть

 в   наших  країнах  зникати  в  міру  того,  як  буде

 розвиватися демократія і місцеве самоврядування.

       Історія  ще  раз  доводить,  що  в наші взаємні

 стосунки   вмішувались   не  раз  інші  держави,  які

 намагалися    зробити    свої,    зреалізувати   свої

 партикулярні чужі нам інтереси.

      Польска,   Республіка  Польща  і  Україна  мають

 спільні  проблеми  і усвідомлюють те, що, не зважаючи

 на  тяжкі приклади з нашого минулого, співпраця... чи

 самі  тяжкі  приклади  з нашого минулого, співпраця є

 необхідною. У наших двосторонніх взаєминах без участі

 третьої сторони ми повинні розв'язувати свої проблеми

 і  працювати  заради  миру і стабілізацї в регіоні. В

 нашій  країні  відбувається  підготовка  до  правової

 компенсації,  які  постраждали  під  час...  які були

 репресовані  під  час  сталінських  репресій.  В тому

 числі    це...............    і   осіб   українського

 походження.  Ми чекаємо, що поляки, які проживають на

 Україні  і  являються  справжніми  громадянами  вашої

 держави,   будуть   вносити   до   життя,  до  вашого

 суспільного і політичного життя свою активну поставу,

 а  також  вартості  польської культури. На це саме ми

 чекаємо  і  від українців, які проживають в Польщі, і

 стараємося         створювати         для         них

 відповідні.................

      Я   глибоко   пеконаний   в  тому,  що  ствоерні

 можливості з родовідка, які існують в наших державах,

 все  зроблять  для збагачення суспільного життя наших

 країн.

      Ми  все  робимо  для  того,  щоб йти на допомогу

 національним  меншинам,  в  тому  числі і Українській

 меншині,  наприклад зробили такий спеціальний запис в

 нашому виборчому  законі  до Сейму Республіки Польша,

 яке  полегшує  національним  меншинам  в  утвореренні

 власних представництв в парламенті.

      Сподіваюся що таке регулювання буде зроблене і в

 Українському   виборчому   праві,  що  дозволить  при

 виборах   до   Верховної   Ради   України,  дозволить

 польській  меньшості  в Україні повністю скористатися

 своїх громадянських прав.

      Високий  парламент  ми  зустрічаємося сьогодні в

 Києві, столиці незалежної і демократичної України.

     З сьогоднішньою    Українською     державою    ми

 намагаємося   утримувати   дружні   і  добросусідські

 відносини.

      Сейм Республіки Польша з великою увагою дивиться

 на     програс    в    працях    польсько-української

 парламентської  групи,  яка в Сеймі Республіки Польша

 входить  до  складу Польської групи міжпарламентської

 Унії.

      Особливо  важливим рішенням цієї групи, яке було

 прийнято  в червні цього року, є ініціатива зустрічей

 польських  та україниських парламентарів прикордонних

 регіонів.  Сейм  Республіки Польща повністю підтримує

 цю ініціативу.

      Сейм  Республіки  польща  приділяє  дуже  велику

 увагу  зовнішній  діяльності,  приділяє  велику увагу

 парламентський   дипломатії,   а   також  розвитку  і

 збагаченню особистих  контактів між парламентарями.

      Висока Рада! Роль і значення в Європі і в цілому

 світі  зростає. З кожним днем будуть вони відігравати

 все  більшу  роль  в  дальшому  розвитку  і зміцненню

 демократії.

      Я  б хотів дуже сердечно подякувати Голові вашої

 Верховної  Ради  за  те, що він так багато робить для

 поглиблення  і  зміцнення між нашими парламентами, що

 так дуже багато робить для зміцнення ролі парламентів

 в цілому світі.

      Моїм  особистим  гарячим  прагненням є те, щоб і

 далі    розвивалася   парламентська   співпраця,  яка

 відкриває шлях до співпраці у всіх галузях.

      Дякую  за  запрошення в Україну і цей прекрасний

 сесійний зал. Збережу його у вдячній пам'яті.

      ОПЛЕСКИ.

      ГОЛОВА.    Шановні   депутати,   шановний   пане

 Юзеф.......  наш  високий  гість, дозвольте висловити

 подяку   вам   за   теплі  слова  і  добрі  побажання

 українському  народу  і  нашому  Паралменту  на шляху

 державотворення.   І   також,  користуючись  нагодою,

 передати   через   вашу  делегацію  вітання..........

 Польші  і  всьому  польському народу і побажання йому

 щастя, миру і процвітання.

      ОПЛЕСКИ.

      Бажаємо  вам  плідної роботи під час перебування

 вашої   делегації   на   території   України,  в  тих

 зустрічах,  котрі будуть сьогодні, завтра тут в Києві

 і  в  наступні дні у Львові. Я вірю в те, що контакти

 наші будуть іти на користь обом нашим державам.

      ОПЛЕСКИ.

      Прошу  сідати  на  місця. Будь ласка, сідайте на

 місця.  Дехто  не так зрозумів факт підняття в даному

 випадку.

      Будь ласка, Віктор Дмитрович, на рибуну.

      Георгій  Манолійович Манчуленко, ваші запитання.

 Прошу   уваги.  Зарудного  посадіть  на  місце,  будь

 ласка.  Так. Прошу.

      МАНЧУЛЕНКО Г.М.

      Георгій  Манчуленко,  35 Заставнівський виборчий

 округ,  Чернівецька область., фракція "Народного Руху

 України".

      Шановний   Олександр   Олександрович!   Шановний

 доповідачу!   В   мене  перше  запитання  є  до  вас,

 Олександре  Олександровичу.  Чому  при розгляді цього

 питання  не  фігурує  Комісія  у закордонних справах?

 Адже  дане  питання є не тільки зовнішньо-економічне,

 але  і  зовнішньо-політичне.  Це перше питання до вас

 Олександре Олександровичу.

      А  друге  питання до доповідача. Це є нормально,

 що ми підходимо до режиму вільної торгівлі з багатьма

 державами,  є......,  є...... і так далі в міжародній

 організації.   Але   як   ви  ставитеся  до  політики

 протекціонізму  щодо  вітчизняного  товаровиробника в

 тих   умовах,  в  яких  зараз  знаходиться  економіка

 України.  Тому що ми бачимо іноземні соки продаються,

 навіть  мінеральна  вода в той час, як наша садовина:

 яблука, груші, сливи і так далі гние, і ми не зможемо

 його переробити.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Я  відповідаючи на це питання, хотів би

 попросить   вас   зосереджувати   його   на  предметі

 обговорення, тобто саме на ратифікації договору. А по

 суті  питання  вам  відповість Віктор Дмитрович, будь

 ласка.

      ГЛАДУШ.  Я,  дійсно,  не  загостряв в своїй

 доповіді  на  політичному  аспекті цього питання. Він

 дуже  для  України,  так  сказать,  значимий, якщо це

 касається  стран  Балтії, які не входять в СНГ. Бо ці

 страни   мають   тісні   зв'язки,  в  тому  числі,  і

 ліберальні  режими  з  країнами  Північного союзу, це

 Швеція, Норвегія, Данія.

 В нашій концепції, яку затвердила Верховна Рада, наше

 пожеланіе  -не  теряти  ринки на Сході і завоювувати

 ринки на Заході.

      Так  оце  інтеграція в Балтію є хоть і невеликий

 шаг  до  інтеграції  з Западу.

      А тепер іще раз хочу наголосити на те. Наскільки

 ця   Угода  прагматично  для  України  важлива.

      Ми  ісходимо  із  того,  що  ми  можем пополніть

 бюджет  і  сохраніть  рабочіе  места  только  за счет

 увеличения  обкемов  экспорта.  И  еще  раз  повторяю

 какой.  Любые из промышленников, которые здесь сидят,

 скажут,  что  они  нуждаются  в  том, чтобы расширять

 експорт  в  Литву.  Причем одна из тех стран, которых

 валюта  ну довольно  устойчивая.

      Поэтому   скажем   гипотетически.   Если   б  мы

 увеличили экспорт вдвое, то мы бы имели вдвое больше,

 так  сказать,  доходов  для  предприятий-експортеров,

 включая и сограние рабочих мест.

      Теперь  в  отношение протекционизма. У нас целый

 ряд  товаров... Я не хочу

      ГОЛОВА. Віктор Дмитрович. Я прошу уваги. Я прошу

 тих,  хто  запитує  -по-переше,  слухати відповіді. а

 відповідаючого,  Віктора Дмитровича, не в цілому ваше

 ставлення  до  тієї чи іншої проблеми, а настільки та

 проблема  вирішується  в  законі. Чи в тому договорі,

 котрий ми укладаємо.

      Бо...

      ГЛАДУШ.  В  цьому  договорі написано. Я вам

 докладав.  Єсть  протокол із'ятій із режима свободной

 торговлі.

      В  этом  режиме  изкятий  -он длинный -не входит

 сельхозпродукция  Литвы. До нас не попадает под режим

 свободной  торговли и наоборот - экспорт   нашей ....

 подробности могу... Они довольно длинные... изкятие.

      ГОЛОВА.  Він  уже  знає, він читав його. І, будь

 ласка...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Будь  ласка,  ще раз дайте слово Манчуленку. Він

 ще раз повторить своє запитання.

      МАНЧУЛЕНКО Г.М.

      Георгій Манчуленко, 435-ий округ.

      Олександр  Олександровичу,  перше запитання було

 до  вас.  Оскільки  це  питання  розглядалося в нашій

 Комісії  закордонних  справ,  то  чому  тут немає при

 розгляді   цього  питання  співдоповідача  від  нашої

 Комісії?   Я   ж   говорив,   що   це   є  не  тільки

 зовнішньоекономічний аспект діяльності нашої держави,

 але і зовнішньополітичний.

      ГОЛОВА.  Це  питання  з'ясовується  на  Президії

 Верховної  Ради.  Зараз відповісти на нього просто не

 можу,  оскільки  Борис Ілліч не присутній в залі. Він

 зараз працює з польською делегацією.

      Хто  є  з заступників Голови Комісії з зовнішніх

 зв'язків?

      Павло  Михайлович,  в  чому  там  ситуація? Будь

 ласка, Мовчан.

      МОВЧАН П.М.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги, питання це розглядала Комісія. І, безперечно,

 має  рацію  Манчуленко,  що,  ну, має претензії до чи

 Президії чи я не знаю, хто порядок денний нам формує.

 Безперечно,   мусить   бути   ще  і  Борис  Ілліч  як

 співдоповідач  цього  питання,  тому  що питання дуже

 серйозне,  розглядалося, заперечень немає, всі пункти

 узгоджені.  І  я  б  тільки просив би всіх підтримати

 ратифікацію   цього   важливого  документу  для  того

 невеликого кроку, але дуже важливого для України.

      Дякую.

      ГОЛОВА.    Ви    зрозуміли.    Відповідь   така:

 розглядали,  позитивне рішення, просять ратифікувати.

 В   мене   є   пропозиція   все-таки  припинити  далі

 обговорення  цього  документу,  бо  ми  розглядаємо в

 цілому  проблему  всіх  зв'язків,  а в даному випадку

 йдеться  про  конкретні стосунки між двома державами.

 Договір,  який  2  роки  працює,  а  не ратифікований

 Верховною Радою. Він ще має працювати.

      Можна ставити на голосування?

      Ємельянов  просить  слова. Будь ласка, Володимир

 Михайлович.

      ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.

      Уважаемый Виктор Дмитриевич, уважаемые коллеги!

      На  мой  взгляд,  введение  законов  о свободной

 торговле   предполагает   и   свободную   конкуренцию

 отечественных товаропроизводителей с иностарнными. Мы

 очень   много   таких  законов  сегодня  приняли,  не

 разбираясь  в  усщности  этих  законов.  Единственным

 инструментом           защиты           отечественных

 товаропроизводителей   являются   все-таки  испортные

 пошлины.  И то, что мы говорим о том, что мы выиграем

 от  того,  что мы экспортируем... Да, мы экспортируем

 металл,  химию  там,  еще  другие... тут, в основном,

 ненаукоемкие отрасли промышленности экспортируют нашу

 продукцию.

      Мы   знаем   о   том,  что  Литва  имеет  мощную

 текстильную, радио-электронную промышленность, точное

 машиностроение.  То  есть те отрасли. которые сегодня

 фактически  лежат "на боку" у нас в Украине. Принятие

 этого   Закона  приведет  к  массовой  безработице  в

 аналогичных отраслях промышленности. И, в принципе, я

 выступаю  не  против  торговли Литвы, а я выступаю за

 защиту  нашего  отечественного товаропроизводителя. И

 если  мы  говорим,  что мы где-то выигрываем, то надо

 четко  посчитать,  а где же мы проиграем? И проиграем

 именно в тех отраслях промышленности, которые сегодня

 еле-еле  находятся  на  плаву.  Поэтому  я еще раз бы

 хотел,  чтобы  внимательно  посмотрели на эти законы,

 которые  мы  принимаем, о свободной торговле. И после

 этого  вносили  их  на  рассмотрение сесси Верховного

 Совета.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Віктор Дмитрович, будь ласка.

      ГЛАДУШ.

      Ну,  я  могу  еще  раз  повторить,  какая  у нас

 структура  экспорта  и структура импорта. Сказал вам,

 что  мы  не  теряем на экспорте, потому что у нас все

 равно пошлин нет.

      На  импорте  что  потеряет  наш бюджет -тоже вам

 сказал.   Мы  потеряем  3  миллиона,  но  мы  получим

 возможность расширить экспорт продукции в Литву.

      В структуре экспорта, еще раз говорю... испорта,

 точнее,  с  Литвы -это топливо, минералы и нефть. Это

 древесина  и  изделия  из  нее.  И  это электрические

 машины.

      (Шум в залі)

      Да, це дуже взаємовигідна угода! Якщо ви слушали

 пана маршала Сейма то про це було сказано теж.

      ГОЛОВА.   Шановні   колеги,   я   ще  раз  прошу

 прислухатися до того, що всі турбуються і справедливо

 про  необхідність  захисту  власного товаровиробника,

 але  ця  угода  не несе загроза таку і пояснив Віктор

 Дмитрович, що це справді так.

      Тому зауваження ті, що стосуються підготовки тих

 документів  слушні,  бо  їх  треба  справді в комісію

 давати  всі, і всім депутатам, щоб знали вони предмет

 договору.

      Я   прошу   вас,   оскільки  відповіді  дані  на

 запитання,  но  ми  ж  не  можемо  обговорювати угоду

 зараз,  а  потім  зважте  на те, що ми проголосували,

 питання  які треба сьогодні ще розглядати, ні давайте

 будемо висловлювати в цілому і взагалі.

      Я  ставлю  на голосування за основу проект цього

 Закону  і  постанови  з  приводу  ратифікації,  у вас

 документи на руках будь ласка.

      ЗА -

      ГОЛОВА. Я звертаюся ще до депутатів з прозанням,

 у  нас  аналогічні угоди підписані з сусідами Литви і

 ратифіковані,  контакти  між  ними  не  так  як у нас

 здійснюються між нашими державами, тому щоб ми зараз,

 яке  б  рішення не приймали, воно має сьогодні тільки

 політичний підтекст, навіщо це робити, я звертаюся до

 тих, хто хоче ще щось з'ясувати, з'ясуйте до розгляду

 це питання на сесії.

      Я  пропоную  поіменно  голосувати  цей документ.

 Ставлю  на поіменне голосування. Поіменне голосування

 проект   Закону  про  ратифікацію  угоди  між  Урядом

 Укараїни, та Урядом Литви будь ласка.

      ЗА -

     Рішення прийнято, дякую.

            (Шум у залі)

      Я прошу.Які доповнення є?

      Я,  по-перше,  не  даю  нікому  слова  кричати з

 місця.  Якщо є, візьміть слово, хто хоче висловитись,

 чому  відразу  з  місця  кричите,  бо  вам особистоне

 подобається те  чи інше рішення?

             (Шум у залі)

      Я   сказав,   ставлю  на  поіменне  голосування,

 проголосували  за основу.

             (Шум у залі)

       Оскільки частина незгодна з таким голосуванням,

 поіменне  повторно  за основу ставиться проект Закону

 на  голосування, у першому читанні, вірніше. Закон не

 голосується за основу.

      (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

      В  кого  які  доповнення  є?  Немає. Ставиться в

 цілому. Будь ласка.

      (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

       Дякую, рішення прийнято.

      В  зв'язку  з  тим,  що  доповідач з питання про

 виконання  державного  бюджету  за 1993 рік доповідає

 зараз  на  Кабінеті  міністрів, і його просто забрати

 звідти  не  можна,  ми це питання розглянемо після 16

 години,  якщо  є  потреба  в  тому,  бо  він  раз уже

 доповідав  тут.

      Якщо ви не будете заперечувати, ми можемо просто

 звернутись   до   співдоповідача  -заступника  голови

 комісії, він проінформує і ми можемо прийняти рішення

 з  цього  приводу.  Нема  заперечень з цього приводу?

 Якщо  немає,  тоді,  будь  ласка, Пустовойтовський на

 трибуну.

      Слово  має  заступник  голови  комісії  з питань

 бюджету Володимир Семенович Пустовойтовський.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ  В.  С. Уважаемые коллеги, мы с

 вами  помним  о том, что несколько месяцев тому назад

 мы  рассматривали  вопрос  о  утверждении, исполнении

 бюджета  1993  года.  Тогда были высказаны сомнения в

 связи  стем,  что  увеличелся  резко остаток средств,

 когда  мы  сверили  два  показателя,  доходную  часть

 бюджета  и  расходную,  то  оказалось  остаток  1,  1

 триллиона.

      Что  происходило в 1993 году? В марте месяце был

 принят  закон  о  государственном  бюджете. За год 10

 тысяч  процентов  инфляции.  В течение года бюджет не

 пересматривался и не корректировался ни разу. Поэтому

 при  анализе  бюджета по всем его статьям нельзя было

 сверить   плановую  и  фактическую  расходную  часть.

 Ограничелись    тем,   что   сверили   только   общие

 показатели.

      Значит,  два  депутата  выступали  и ставили под

 сомнение цифры бюджета, можно ли их утверждать. После

 этого  комиссия  еще  раз  работала над бюджетом 1993

 года,   проверила,  рассмотрели  вопрос  вторично  на

 заседание  бюджетной  комиссии.  И бюджетная комиссия

 предлагает   все-таки   Верховному  Совету  утвердить

 исполнение бюджета 1993 года и на этом закончить этот

 вопрос.

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до доповідача? Немає. Є?

 Я  пояснюю,  тільки  що  пояснив і звернувся до вас з

 проханням:  чи  можна,  щоб  заступник голови комісії

 доповів, оскільки Міністр фінансів доповідає заоаз на

 Президії  Кабінету  Міністрів.  Погодилися, що можна.

      Тому я ставлю проект Постанови Верховної Ради...

 Що?

      ГОЛОС З ЗАЛУ.      Не чути.

      ГОЛОВА.  Давайте,  Олександр  Васильвич, давайте

 тоді  спочатку говорити. Я ж не наподягав на розгляді

 цього  питання.  Будь  ласка,  віднесли  б його після

 обіду.  А  тепер, як почали розлядати, давайте будемо

 претензії  пред'являти  до  того, що немає заступника

 міністра.

      Я   ставлю   проект   постанови   за  основу  на

 голосування.  Будьте  уважні,  документ  у нас був на

 руках протягом двох з половиною місяців.

      "за"

      (Шум в залі)

      Я  прошу поіменно проголосуйте, хто проти, щоб я

 хоч знав до кого тоді особисто підходить просить, щоб

 підтримали  цей формальний акт в кінці-кінців. Бюджет

 1993 року, а не 1995 .

      (Шум в залі)

      Хто  за  те, щоб поіменно голосувати, голосуйте.

 Будь ласка, хто за те, щоб поіменно голосувати?

      "за"

      Ставиться   на   голосування   поіменно   проект

 постанови за основу, будь ласка.

      Голосується поіменно.

      "за"

      Які доповнення в кого будуть?

      Ставиться в цілому на голосування, будь ласка.

      "за"

      І   в   порядку  реплики,  шановні  депутати,  я

 висловився, що це формальний акт. Він в одній частині

 на  один  відсоток  формальний,  але на 99 -це акт не

 формальний. У нас..

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Одну  хвилинку.  Я  розумію,  про що кажу. У нас

 безперечно  і  це...  Я звертаюся до Комісії з питань

 бюджету.  Справа  в  тому,  що  1993  року бюджету як

 такого  не  було.  То  вже  інше питання. Але витрати

 держава  несла.  Несла  витрати. І треба точно знати,

 куди  пішла  кожна  копійка, коли ми затверджуємо цей

 бюджет.  Чи витрати цього бюджету. А тому я звертаюся

 ще  раз  і  до  пустовойтовського, і до Азарова, і до

 Уряду,  до  Міністерства фінансів. Всі розрахунки під

 розгляд  цього  документу  в комісії, у фракціях і на

 сесії   повинні   бути.   А   не  відбуватися  такими

 записками.

      Ми  зуміємо  зробити  до  перерви  доповідь щодо

 виборів? Очевидно ні. А?

      Віктор Іванович,  Суслов є?

      Закон  про промислово-фінансові групи в третьому

 читанні. Будь ласка.

      У  вас  на  руках  проект Постанови про паливно-

 енергетичний  комплекс,  про  ситуацію. Проголосовано

 сьогодні включити в порядок дня, розглянути його.

      Будь  ласка, Олександ Михайлович, хто доповідає?

 Янко, будь ласка, на трибуну. Без зайвої агітації, ми

 це все з'ясували. Будь ласка, тільки по суті питань.

      ЯНКО С.В.

      Уважаемые народные депутаты, вы все помните, что

 22   сентября  мы  с  вами  рассмотрели  положение  о

 состоянии дел в топливно-энергетическом комплексе.

      Я  думаю,  что  нет  сегодня необходимости вновь

 приступать   к  рассмотрению  этого  вопроса.  Проэкт

 постановления  вам  всем  был  роздан тогда наруки, и

 если   вы   помните,   значит,  было  дано  поручение

 Верховным  Советом  Кабинету  Министров  и двум нашим

 комиссия   доработать  этот  проект  постановления  и

 вынести  его  сразу на рассмотрение сессии Верховного

 Совета.

      Мы  с Кабинетом Министров доработали этот проект

 постановления, он сегодня роздан вам на руки, из него

 исключен  первый пункт, который касается изменений по

 статье 37-ой Закона о бюджете на 1995год. В остальном

 проект  постановления остался в том виде, который вам

 был предложен.

      Правда,  должен  вам  сказать, что вчера на нешй

 Комиссии  этот  проект был завизирован вице-премьером

 Евтуховым Василием Ивановичем. Возражений вобзщщем-то

 не было. Были внесены только редакционные поправки. К

 концу  дня,  после  того,  как  проект  был полностью

 изменен,   конституционные  поправки,  он  дал  такое

 замечание:  пункт  третий  данного  постановления, он

 считает,  не  должен  войти  в это постановление. Ну,

 постановление  у  вас  у  всех  на руках. Комиссия по

 топливно-энергетическому  комплексу и бюджету считает

 необходимым   вынести  на  ваше  рассмотрение  проект

 постановления в том виде, в котором он вам роздан.

      Я бы просил...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я бы просил посмотреть и голосовать этот проект.

      ГОЛОВА. Є запитання до доповідача?

      Будь ласка, Магда.

      МАГДА І.І., 98 виборчий округ.

      Шановні  депутати,  я  згоден  тут в цілому, але

 якщо  це паливно-енергетичний комплекс, то тут, в цій

 Постанові  тільки шахтарі. Почитайте його уважно -тут

 тільки  стосується шахтарів. Тут нема ні атомщиков, а

 620  Потсанова,  яка  не виконується, вона стосується

 всіх...  Там кредити були записані всім, тому що якщо

 її  тут  називати,  тоді  тут  потрібна  стабілізація

 фінансового забезпечення вугідьників записати.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ЯНКО.  Значит,  уважаемый  Иван Иванович,

 вчера  присутствовали  при рассмотрении этого вопроса

 первый   заместитель  министра  энергетики  на  нашей

 Комиссии.  Да,  действительно,  был такой вопрос, был

 поставлен.  Нашим  Постановлением,  пунктом  1  здесь

 учитывается  предоставление всех тех... всех средств,

 которые предусмотрены в бюджете, в целом на топливно-

 энергетический комплекс. В том числе и на энергетику.

      ГОЛОВА. Перша частина першого пункту...

      ЯНКО.  А что касается... Иван Иванович, а

 что  касается  долгов, мы договорились при подготовке

 проекта Закона по долгам включить туда и Министерство

 энергетики.

      ГОЛОВА. Ще є запитання? Магда, будь ласка.

      (Шум в залі)

      МАГДА І.І.

      Я  прошу,  Станіслв  Васильович,  тоді якщо так,

 тоді   ви  в  першому  абзаці...  Це,  дійсно,  треба

 проголосувати  за  основу,  але в першому абзаці тоді

 добавити...   не   треба...   просто   "щодо  надання

 кредитів",  постанов N 620 і Постанова N 45...... Там

 потрібно просто ... примінити її для всіх!

      ГОЛОВА.  Давайте  так...  Іван Іванович, якщо ви

 наполягаєте  за  основу,  давайте проголосуєм, а тоді

 послухаєм,  що  ви  хочете  проголосувать  іще.  Тому

 проект Постанови ставиться за основу. На голосування.

 ПРоект Постанови ставиться на голосування за основу.

      Йде голосування:

      "За" -

      ГОЛОВА.   Я   не   буду   ставити   на  поіменне

 голосування,  я  хотів звернутися до частини фракцій,

 не  називаю зараз фракції, які одержали таку схвальну

 оцінку в пресі в тому числі і в "Голосі України". Але

 я   дивлюся  дуже  мало  представників  цієї  фракції

 знаходиться в залі.

      І   так   будь   ласка,  і  так  по  депутаціях,

 подивіться куди це годиться.

      Я  повторно  ставлю  на  голосування це питання,

 голосуйте  всі,  Регламентом передбачається обов'язок

 голосувати.

      ЗА -

      ГОЛОВА. Які доповнення будуть? Магда.

      МАГДА.   Я  прошу  другий  абзац  першого

 пункту  постанови,  щоб  він  звучав  так, виконати в

 жовтні-листопаді    1995    року    в   повній   мірі

 розпорядження  Кабінету  Міністрів  від 2 лютого 1995

 номер 45, та постанови Кабінету Міністрів України від

 9 серпня 1995 року номер 620 щодо надання кредитів не

 вугільній промисловості, а прідприємствам ДК.

      І не називати, там кредити є.

      ГОЛОВА. Доповідач каже, що можна погодитися, але

 в  мене  виникає  питання,  а  в  тому  документі  як

 написано,   не   в   цьому,  а  в  тому  на  який  ми

 посилаємося,   ми   могли   цей   пункт   взагалі  не

 записувати.

      МАГДА.  А там було написано атомщики були

 і...

      ГОЛОВА.     Значить     підприємств     паливно-

 енергетичного комплексу. Будь ласка ще раз, прошу вас

 уважними будьте.

      ЯНКО. Іван Іванович.

      ГОЛОВА.  Іван  Іванович  справа  в  тому, що тут

 цифри  названі,  які  погоджені  Урядом  сьогодні, ці

 цифри  користуються  конкретних галузей, а інші цифри

 користуються інших, тоді їх треба записувати всі.

       ЯНКО.  Совершенно  верно.

      ГОЛОВА. Але якщо будуть реаліз0овані ці кредити,

 то   ясно,  щовон  обернуться  плюсами  і  для  інших

 підприємств,  які  в контакті в кооперації працюють з

 іншими, із вугільниками, із шахтарями.

      Терець  , будь ласка.

      ТЕРЕЦЬ.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги,  я  вважаю, що в 3 пункті виплати одноразової

 допомоги   у   зв'язку   з   втратою   працездатності

 робітникам вугільної промисловості у відповідності до

 статті 11 Закону "Про охорону праці" недоцільно, тому

 що  це виплати по регресам. Це не тільки по вугільній

 промисловості,  а необхідно і всім іншим робити.

       ЯНКО.  Нет,  вы  не  правы. Речь идет не

 орегрессах,  а  разовых  выплатах  шахтерам,  которые

 травмированы  после  1992  года  в  связи с принятием

 предыдущим  составом  Верховного  Совета  Закона  "Об

 охране  труда".  Это  к регрессам не имеет отношения.

 Сегодня  только  эти  разовые  выплаты  составляют 29

 триллионов в год. Это другие  совершенно выплаты.

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  в  цілому проголосувати.

 Ставиться не голосування в цілому проект постанови.

      (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

      Рішення прийнято.

       В  мене  є ще запитання. Була минулого разу при

 розгляді  цього питання був проект постанови депутата

 Дудченка.  Він  зараз підняв руку, я про це пригадав.

 Розглядала Комісія, скажіть, будь ласка, чи ні?

       ЯНКО.   Да,  мы  рассматривали  вопросы,

 которые  были  подняты  депутатом  Дудченко.  Вопросы

 очень  заслуживают  внимания, которые там подняты. Но

 как   раз   предложения,  которые  должны  быть  даны

 Кабинетом  Министров,  вот здесь мы записали. Один из

 пунктов  такой:  "Підготувати  і  внести  на  розгляд

 Верховної  Ради  України  протягом імсяця законодавчі

 акти про особливості державного регулювання видобутку

 та  використання  вугілля, які передбачали підвищення

 пристижності  та  мотивації  шахтарскої праці, пільги

 для   робітників   зайнятих   на  підземних  роботах,

 зміцнення трудової та технологічної дисципліни".

      ГОЛОВА. Це не охоплює всіх тих пропозицій, бо то

 був  конкретний  документ, який стосувався ситуації в

 галузі і гарантував стабільну його роботу,  при тому,

 щоб   ми   не  втручалися  таким  способом,  як  цією

 постановою   в   її   діяльність.   Щоб   ми  підвели

 законодавчу  основу  для  дій Кабінету Міністрів щодо

 уникнення  такої ситуації в підготовці, наприклад, до

 зими,  як  ми  зараз  маємо. Дуже толковий і розумний

 документ,  тому  я  пропоную, щоб ми дали протокольне

 доручення   комісії  Олександра  Михайловича  Кожушка

 окремо  розглянути  цей  проект документу і внести на

 розгляд  Верховної  Ради  як  нормативний  акт. Немає

 заперечень?

      Ставиться  як  протокольне  доручення комісії по

 підготовці   цього   нормативного   акту   на  основі

 пропозиції депутата Дудченко. Ставлю на голосування.

      "за" -

      Рішення прийнято.

      Мусіяка,  ви що хотіли? Одну секундочку... Якесь

 уточнення  тут?  Віктор  Лаврентійович,  будь  ласка.

 Присядьте на сикунду, на сикунду присядьте.

      МУСІЯКА В.Л.

      Шановні  колеги,  я  хотів  звернути увагу, що в

 пункті другому оцієї постанови мова йде про те, що ми

 звільняємо    всі    ці   підприємства   від   сплати

 заборгованості  не  за  їх  виною, не за їх виною, то

 взагалі  воно  не підлягає сплаті. Значить, за чієюсь

 іншою   виною.   І  виходить,  що  ми  звільняємо  їх

 боржників  від  сплати.  Значить,  я зотів би, щоб ви

 передбачили,  Кабінету Міністрів поставиили перед ним

 таку  умову,  що  вони  поставлять питання про сплату

 оцих  боргів  боржниками оцих підсприємств, регресом,

 оцим  регресом.  Щоб  до  нашого  бюджету  пішли б ці

 кошти,  тому  що  з  бюджету  підуть  кошту вугільним

 підприємствам. Розумієте?

      ГОЛОВА.  Віктор  Лаврентійович!  Ми  не приймаєм

 рішення   з  цього  приводу,  ми  пропонуєм  Кабінету

 Міністрів  прийняти  рішення  про......... і ввійти з

 пропозиціями  сюди. Так що він врахує вашу думку. Але

 тут  редакційно  треба  "не за їх виною", а " не з їх

 вини".

      Перерва. Засідання відбудеться о 16 годині.