ЗАСІДАННЯ  ДЕВ'ЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  15  в е р е с н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати, гості

 Верховної   Ради   і   журналісти!   Прошу  депутатів

 реєструватись.

      Поки  ви  це  зробите,  я  прочитаю  депутатські

 запити.  Поступили  депутатські  запити від Ілясевича

 Ярослава   Михайловича   до  голови  патенту  Петрова

 стосовно  підписання  Україною євразійської патентної

 конвенції.  Групи  депутатів  Хмельовий  та  інші  до

 Генеральної  прокуратури  України  стосовно порушення

 чинного  законодавства  в  діяльності  прокуратури  в

 Чернівцях.   Ніколаєнка  Станіслава  Миколайовича  до

 прем"єр-міністра   України   стосовно   ситуації,  що

 склалась   із  забеченням  діяльності  профтехучилищ.

 Групи   депутатів  Ніколаєнко,  Довгань  та  інші  до

 Прем'єр-міністра    України   стосовно   перебоїв   у

 фінансуванні  медичних закладів в Херсонській області

 та,  власне  кажучи,  всіх  закладів України. Білоуса

 Вячеслава  Олександровича до Прем'єр-міністра України

 стосовно  спрощення процедури оформлення документації

 на     розробку    та    випуск    нової    продукції

 машинобудування.    Пасічної    Людмили   Яківни   до

 Президента  України,  стосовно ситуації з формуванням

 місцевих   органів   влади  в  місті  Констянтинівка,

 Донецької  області  і  Степанова Петра Степановича до

 Голови  Верховної  Ради  і  Прем'єр-міністра  України

 стосовно ситуації із підписанням зовнішньо-політичним

 відомством   України  згоди  чи  угоди  про  особливі

 партнерські  стосунки  нашої  держави  із НАТО, тобто

 роз'яснення з цього приводу. Я, торкаючись останнього

 запиту,  хочу  сказати,  що ми звернулися до Кабінету

 Міністрів,  Міністерства  закордонних справ з приводу

 того, щоб підписання різноманітних міждержавних угод,

 їх  підготовка  відбувалися  з  участю  депутатського

 корпусу,  зокрема  представників  відповідної Комісії

 Верховної   Ради.   І   щоб  це  спростило  процедуру

 ратифікації  тих  чи  інших документів, щоб на самому

 початку Верховна Рада брала участь у цій процедурі.

      Прошу увімкнути систему, прошу зареєструватися.

 

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ.

 

      Встигло  зареєструватися  304  депутати. Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      Я  хочу  повідомити  вам про те, що невеличку за

 часом  участь  у  засіданні нашої Верховної Ради бере

 Генеральний  секретар  парламентської  асамблеї  Ради

 Європи  пан  Першіз, і він сьогодні знаходиться у нас

 як  представник  цієї  інституції  напередодні вступу

 України  до до Ради Європи, відкриваючи інформаційно-

 документаційний  центр  Ради  Європи  в Києві.  Через

 кілька годин таке відкриття відбудеться.

      (Оплески)

      Я  думаю,  що  маємо нагоду побажати керівництву

 Ради  Європи,  парламентської  асамблеї  Ради  Європи

 успіхів   у   тій  благородній  справі,  котрую  вони

 займаються,  і  сподівання  на те, що і робота нашого

 парламенту  навіть  сьогодні в цей момент підтвердить

 правомірність  прийняття чи входження в країни в Раду

 Європи,  я  думаю  що ми це все продемонструємо своєю

 діяльністю ближчими хвилинами.

      (Оплески)

      Сьогодні  так,  як ми і визначалися раніше у нас

 складні   питання  проект  Закону  про  туризм  друге

 читання,   про   проект   закону   "Про   особливості

 приватизації майна в Агропромисловому комплексі друге

 читання.  Проект  закону  про внесення змін до Закону

 "Про   оренду   державного   майна",   проект  закону

 давальницькою    сировиною   у   зовнішньоекономічних

 відносинах  друге  читання. І не великі документи про

 акцизний  збір на алкогольні та тютюнові вироби друге

 читання і питання про приєднання України до конвенції

 щодо відмивання пошуку, арешту та конфіскації доходів

 одержаних злочинним шляхом.

      За  Регламентом  передбачається  зранку  час для

 заяв  там  і  тому  подібних  документів.  І подібної

 інформації,   я  прошу  записатися  і  висвітлити  на

 моніторі 20 хвилин для цієї процедури.

 

      ЙДЕ ЗАПИС ДЕПУТАТІВ ДЛЯ ЗАЯВ.

 

      Прошу   Сидоренко.   Будь  ласка,  Сидоренко  є?

 Чорновіл.

 

      ЧОРНОВІЛ В.М.

 

      Шановні депутати! Шановні колеги!

      До  нас до Руху зокрема надходить повідомлення з

 усієї   Південної  і  Південно  Східної  України  про

 ситуацію,  яка склалася із так би мовити вирощенням і

 продажом овочів .

      Справа  в  тому,  що  через  те,  що  все  це  в

 державних  руках і торгівля і виробництво, знищується

 урожай  овочів.  Штучно  підтримуються  високі  ціни.

 Навіть прорахувавши те, що може бути за доставку там,

 за  бензин і так далі, можна було б за значно нижчими

 цінами  продавати овочі, вони гниють на полях. Тому є

 пропозиція.   Негайно   зайняться   цією   справою  і

 поставити   питання   про  те,  щоб  по  собівартості

 дозволили  людям  закупити  те, що нищиться на полях,

 поки  ми не навели порядок у сільському господарстві.

 Це перше питання.

      Це  друге  питання.  Нас  дуже  стривожила вчора

 спроба  почати розправу з окремо взятими комісіями. Я

 повторюю,  що  ми  не  допустим  розправи  над окремо

 взятими  комісіями  там  заслуховуваннями і так далі.

 Треба йти іншим шляхом. Треба почати із підтвердження

 повноважень   керівництва   Верховної   Ради.   Треба

 вернуться  до  тієї  ідеї,  яка  була  висловлена  на

 початку  нашої  роботи  про те, що потрібно, щоб було

 п'ять  керівників:  Голова  і  чотири заступники, щоб

 урівноважити  всі  сили,  які  є сьогодні у Верховній

 Раді,  а  потім ще думати про те..., підтвердити тих,

 що  сьогодні: Голови і його заступників повноваження,

 а потім думати про те, які нам потрібні комісії, який

 склад  їх буде. А не так вибірково як хочеться комусь

 там,  взяти  якусь  комісію  і  влаштовувати  над нею

 розправу.

      Я думаю, що по такому шляху ми в жодному разі не

 повинні   йти.   Наоешті   назрів   час   підтвердити

 повноваження  керівництва, яке було обране тоді, коли

 в  Парламенті  було  так  мало  депутатів  і  навести

 порядок  з  керівництвом  взагалі  в Верховній Раді і

 Президії Верховної Ради.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Горбатюк.

 

      ГОРБАТЮК М.П.

      Мирослав Горбатюк, 16 округ, місто Київ.

      Шановні   колеги   депутати!   Шановні  виборці!

 Ситуація  в  неауковій  сфері  доведена  до кризового

 стану. Бюджет виконаний лише на третину, фінансування

 науки  поставлене  в  якісь  особливі  умови.  В ряді

 академічних інститутів зарплата не виплачена з січня,

 в   деяки   з  квітня,  і  в  основній  більшості  не

 виплачується  останні  два  місяці  взагалі.

      Я  прошу Кабінет Міністрів звернути увагу на цю

 ситуацію,   на  практично  заперечення  і  нехтування

 проблемою  розвитку  української  науки т відповісти,

 які  особи  були  ініціаторами  чи відповідальними за

 такий  стан  виконання бюджету, і відповісти на друге

 питання,   коли   ця  обставина  буде  виправлена  на

 належний рівень.

      Я   прошу  вважати  моє  звернення  до  Кабінету

 Міністрів депутатським запитом.

 

      ГОЛОВА. Кризський.

 

      КРИЗСЬКИЙ Ю.О.

 

      Дякую,  Олександр  Олександрович. Прошу передати

 слово депутату Мармазову, 234-ий округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МАРМАЗОВ Є.В.

 

      Мармазов,  234-ый  избирательный  округ, фракция

 коммунистов.

      Уважаемые   народные  депутаты,  вчера  сердства

 массовой  информации  Украины  были сосредоточены ньа

 двух  событиях:  выступлении  Президента  на  научной

 конференции  и  на  заседании  Комиссии по зарубежным

 связям, которая меня освободила от должности.

      Ну,  я  удивлен  таким  вниманием  моей скромной

 персоне и могу еще понять тех журналистов, которые на

 "жареном"  зарабатывают  себе на хлеб насущий. Но вот

 как   можно   понять  некоторых  народных  депутатов,

 которые  в  раже  политической  мести  опускаются  до

 низких приемов, я бы сказал, прямо клеветы.

      Но  это  не  секрет,  что этот весь бум, который

 сейчас  развернули  против меня, -это расправа за мою

 позицию  в отношении дружбы с Россией и, прежде всего

 с  народами  СНГ,  и  в частности моя законодательная

 инициатива   вместе   с  думя  другими  депутатами  о

 рассмотрении   на   Верховном   Совете  присоединения

 к Межпарламентской Ассамблеи СНГ.

      Особенно  вот  в  этой  кампании преуспевает пан

 Головатый.   Ну,  известный  претендент  на  министра

 юстиции, выдающий себя за блюстителя прав человека на

 уровне  европейских  стандартов.  А  на деле является

 одним из патологических русофобов.

      В  своем  выступлении  на  сессии, в последующих

 интервью  корреспондентам  он  распространяет грязную

 ложь,  что  якобы  меня  освободили, потому что я тут

 сфальсифицировал  документы.  Ну,  якобы это является

 основной причиной освобождения.

      По  этому  факту  я  уже обратился в Комиссию по

 депутатской   этике   и   оставляю   за  собой  право

 отстаивать свою честь в в судебном порядке.

     Спасибо.

 

      ГОЛОВА.Кияк.

 

      КИЯК.

 

 

      Шановний пане Голово, шановні колеги, є питання,

 які..........  єднаються своєю актуальністю всіх нас,

 тривожать  всіх  громадян  України  і  можуть сприяти

 формуванню  нашої позитивної репутації. І навпаки: їх

 очевидне  і неоправдане ігнорування чи відкладання не

 робить нам честі.

      На   Україні   сьогодні  сотні  тисяч  обманутих

 різними  довірчими  товариствами.  В  моїх  Чернівцях

 таких уже десятки тисяч. Відкрито чи одну кримінальну

 справу?    Все    гальмується    через    відсутність

 законодавчої ініціативи.

      Ми   вже   отримали  нарешті  проект  Закону  чи

 поправок  до  Закону про довірчі товариства. В цілому

 він  дуже  хороший,  актуальний  і його можна було би

 сьогодні якомога швидше  прийняти.

      Я  ще  раз  дивуюся:  чому  ми  сьогодні знову в

 порядку  денному  не побачили оцього питання. Я прошу

 повернутися до нього.  Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка,  Цушко.

 

      ЦУШКО В.П.

      Цушко,    315    округ.    Уважаемый   Александр

 Александрович!   Уважаемые  коллеги!  Я  обращаюсь  к

 сессии по поручению или по обращению ко мне депутатов

 райсовета  Корутинского  Одесской области, которые не

 просят   нас  или  решить  вопрос  в  централизованом

 финансировании    лигот,   предоставленых   учителям,

 медикам,  милиции  в  сельских районах. Или об отмене

 этих  льгот. Потому что данные льготы, не имеющие под

 собой  финансовой  основы,  только  противопоставляют

 местные органы власти данным вышеназванным категориям

 работников.

      Следущее.  У  нас  тоже  по  такой  же причине в

 Украине  в  сельских  районах, ну и в часности в моем

 округе,  происходит  из-за  отсутствия денег массовое

 закрытие участковых больниц.

      Я обращаюсь, и может дать протокольное поручение

 или обращение к Кабмину о том, чтобы эти больницы или

 были  надлежащим  образом законсервированы или что-то

 сделать  с  ними. Потому что происходит их разрушение

 после этого.  Все отказываются их даже поддерживать.

      Следущее.   Еще  один  вопрос,  который  я  хочу

 поднять.  Значит,  у  нас  Указом  Президента  с июня

 месяца  (с  1  июня) были отменены льготы по акцызным

 сборам.  И  мы  рассмотрели  тот  акцыз  на сахар, но

 упустили  акцизы  на  табак,  акцизы на вино, который

 отменен,  тоже  льготное налогообложение, отменен с 1

 июня.  А распоряжением налоговой инспекции был введен

 с  17 июля, после того как было уже сдано квартальные

 отчеты и так далее, и задним числом было введено.

      В нашей комиссие по финансам и банкам есть масса

 обращений  от  этих  предприятий.  Нам  нужно  срочно

 расмотреть  этот  вопрос  о ставках, может неалоговая

 инспекция  ввела  бы  с  момента своего обращения, 17

 июля,  а  не  с  момента  с  1  июня,  когда люди уже

 реализовались, цену не заложили.

      И  еще  одно обращение. Александр Александрович,

 вы  лично  вчера  наблюдали  как принимался важнейший

 закон  фпг,  и  вам  виднее  просто  я  имею в виду с

 Президиума,  но  и нам тоже было видно, многие статьи

 проходили,  как  говорится,  фола.  А из-за того, что

 наши  депутаты,  я  не  называю  фамилии,  хотя можно

 назвать,  и  слева,  и  справа, и с центра, которые с

 утра  любят  разыграть  политическое  шоу тут у нас в

 Праламенте,   потом   уходят,   когда  расматривается

 вопрос.  И  остаются  те  депутаты,  которые работают

 просто ежедневно.

      Я  обращаюсь к комиссие Шейко, надо расмотреть и

 все-таки  обкявить как  эти  люди  себя ведут у нас в

 зале, а потом, когда принимается... и закон о прибыли

 принимался  тиакже,  и  закон о фпг, а потом в прессе

 начинают  критиковать,  а  сами  в  работе  сессии не

 участвуют. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Квятковський.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.

 

      Прошу передати слово депутату Омельченко.

 

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

 

      Шановні  колегі  депутати,  у порядку дня роботи

 нашої  сесії  останнім  стоїть питання про приєднання

 України до Конвенції щодо відмивання, пошуку, а решту

 та  конфіскацію доходів одержанних злочиним шляхом. В

 зв'язку  з актуальністю цього питання, воно погоджено

 з  комісією  закордонних  справ,  присутністю високих

 гостей  з  Ради  Європи,  я  просив  би вас, шановний

 Олександре   Олександровичу,   це  питання  поставити

 першим.  Воно  займе  буквально 7-10 хвлин не більше.

 П'ять   хвилин   моєї  доповіді  і  (..........)  щоб

 приєднатись  до цієї Конвенції. Я вас прошу поставити

 це питання першим. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО        422 виборчий округ

 

      ГОЛОВА.  Я  не  зрозумів, Мармазова увімкніть. У

 мікрофон скажіть.

 

      МАРМАЗОВ

 

      Мне  передал  слово  Крызский, а я передаю слово

 Марченко.

 

      ГОЛОВА. Так ви ж скористались цим словом.

 

      МАРМАЗОВ. Я у Кризского забрал время.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Смірнов, чи кого я оголосив.

 Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО

 

      Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати! На

 жаль, робота сесії розпочалась в умовах прогресуючого

 падіння   життєвого   рівня  народу.  І  сьогодні  ні

 заробітної   плати,   ні   стара  система  пенсійного

 забезпечення   абсолютно  не  відповідає  стабільному

 росту  цін  на  енергоносії, побутові послуги, товари

 першої  необхідності.  А  система  виплати  дотацій і

 субсидій   не   може   ліквідувати   ту  прірву,  яка

 утворилась  між  реальними доходами населення і ціною

 на  найбільш  потрібні  послуги  і товари. До того ж,

 система  субсидій  ліквідує  мотивацію  до  праці,

 морально  принижує людей, що працювали все життя і не

 мають права на достойне життя в похилому віці.

      Тому,  я  закликаю  -відмовитись від тих питань,

 які  ми  ставимо  чисто  політичного  плану,  такі як

 розгляд   питання   про   телерадіомовну  компанію  і

 зосередити  свої  зусилля  на  питаннях  економічного

 розвитку   нашої   держави   і   питання  соціального

 забезпечення.

      Я  пропоную,  поставити перед Урядом питання про

 відміну  Постанови  про  обмеження  пенсій рівнем 2-3

 мінімальних заробітних плат, відмовитись від дотацій,

 частково відмовитись від субсидій, перевести ті гроші

 в  пенсійний  фонд,  розробити новий пенсійний Закон,

 який    би    зафіксував    нову   шкалу   пенсійного

 забезпечення. Тільки таким чином ми повернемо довір"я

 народу  до  Уряду  України  і  дамо  можливість людям

 нормально жити. Дякую за увагу!

 

      ГОЛОВА.  Пояснюю ситуацію, тільки що яка виникла

 в  залі. Кризський передав слово Мапрмазову, Мармазов

 шостий   списку   був.   І   він  ба  так  чи  інакше

 скористався.  Він своє право передає Марченку. Це теж

 передбачено Регламентом, дозволяється. Тому Марченко,

 за ним Смірнов.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый Александр Александрович, в прессе было

 обкявлено,  что  Верховный  Совет  получил  Программу

 правительства.  Такой  Программы  у  нас, у депутатов

 нет.  То  есть в прессе был обман. И ни Презыдент, ни

 Правительство  нам  Программы  до  сих пор не дали. В

 этой   связи  намеченное  на  19  число  рассмотрение

 Программы не представляется... невозможно, потому что

 нарушают  и  Регламент,  и все сроки ее рассмотрения.

 Поэтому   я   думаю   и   прошу  вернуться  к  вашему

 предложению,  которе было поддержано в этом зале, -на

 вторник  поставить  как раз день правительства, чтобы

 мы  могли  рассмотреть  и  министрам задать некоторые

 вопросы,  которые  волнуют избирателей и депутаты уже

 поднимали.  В  частности,  хотел  бы  поднять и я: по

 принципу финансовой стабилизации, которая принята как

 приоритет нынешней Программы, бюджеты местных Советов

 не  получают  денег.  В  этой  связи,  действительно,

 закрываются  участковые  больницы,  и  люди  не могут

 получить  первую  медицинскую помощь. Ко мне в округе

 обращаются  родители  детей,  которые учатся в школе,

 учителя -закрываются или сокращаются деньги на... или

 их просто нет для того, чтобы дети получали нормально

 и  дополнительные  уроки, и какие кружки были.  Этого

 нет.  Тоже надо выяснить. Полностью панику по входу в

 зиму.  Субсидиии,  которые выделены, или процедура по

 так   называемой  социальной  защите  или  социальной

 помощи   совершенно   не   работает.   Цифра:  из  27

 триллионов  бюджетных выделений использовалось только

 114  миллиардов.  И  субсидий  количество до смешного

 малы.  У  меня в округе после тех справок, когда люди

 сдают,  получают  субсидию  в 50 тысяч купонов... Это

 просто  издевательство!  Люди  не  могут купить... ни

 купить уголь там, баллон -газ оплатить не возможно.

      Тоже  самое  по  зароботной  плате  и  пенсии по

 уровням  решить  не  возможно,  и  люди задают вопрос

 когда  будет  решаться вопрос и мы хотим узнать это у

 правительства  и  как  в  новой  программе  это будет

 решаться так же.

      Теперь  вопрос  подымается  по ценообразованию в

 округе    на    сельскохозяйственную    продукцию   и

 обеспечению  горюче  смазочными  материалами. Сегодня

 все  зброшено  на  коммерческие  структуры, сегодня в

 этом хаосе. Нужно убрать и подготовить вопрос если бы

 я просил, чтобы министр сельского хозяйства рассказал

 как будет обеспечено там же.

      И   один   из   вопросов   или  вышли  на  связь

 Днепропетровцы   на   Виктора   Березку  Председателя

 областного  Совета социалистической партии с просьбой

 через  него,  через  социалистическую  фракцию  через

 депутатов,  которые  понимают  и поддерживают вот это

 движение обманутых вкладчиков.

      Через  незаконные  трасты  довирчи  товариства и

 прочие фонды.

      Александр  Александрович это тоже прошу включить

 в повестку дня для того, чтобы подать этому конец.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка. Смірнов.

 

      СМІРНОВ.

 

      Шановний Олександр Олександровичу!

      Прошу передати слово депутату Свято , Свято.

 

      ГОЛОВА. Свято.

 

      СВЯТО.416 виборчи округ Хмельниччина.

 

      Шановний   Олександр   Олександровичу!   Шановні

 колеги депутати!

      Я  хотів  би  звернути  вашу  увагу  на  питання

 надзвичайної  ваги  для  долі  нашого  народу, а саме

 питання  грошової  реформи  вся  справа  в  тому,  що

 приведення  політико-грошової  реформи в два етапи, а

 саме  заборона  ходження  іноземної валюти, а пізніше

 зміна  одиниці  це  є  дуже  небезпечний крок, якщо з

 позиції,  то більш безглуздного підходу знайти важко,

 якщо  з позиції розуміння справи, то більшого злочину

 зробити   не   можна.   По   відношенню  до  України,

 повідношенню нашого народу, що серпневий скачок курсу

 долару зумовлени тим, що комерційні банки самі в себе

 викуповували  валюту  і  переводили її у підпілля. І,

 власне кажучи, не було в цей час ні емісії, не було в

 цей  часм  ні вільної грошової маси в державі. Тим не

 менше скачок долара пішов. Це дуже небезпечний звінок

 перед  гіперінфляцією.  А тому перші кроки, які треба

 зробити   це  не  дати  можливість  розкрутитися  тій

 пружині.............   грошей,   які   вилучаються  і

 вилучалися   з   обігу   шляхом   обміну  на  валюту,

 знаходяться............. не контрольованих. Тому що в

 противному  випадку  емісія буде зроблена зворотна за

 рахунок цих викуплених і................... грошей. А

 тому потрібні слідуючі кроки.

      Перший  крок.  Жорсткий  державний  контроль  за

 вивозом іноземної валюти за кордон.

      Два.  Відновлення  курсу  долара,  який був до 1

 серпня  цього року.

      І   три.  Введення  гривни  не  як  національної

 валюти, а як грошової одиниці.

      Відсутність  стабілізаційного  фонду призведе до

 того,  що  ця  іноземна  валюта буде скуплена в нашій

 державі     іноземними     державами.     Нам    буде

 розраховуватись  нічим.  Кінцевий  результат  -будемо

 розраховуватись  своїм  іноземним  багатством,  своєю

 незалежністю,  втратою дердавності як такої. А тому я

 вношу пропозицію -нагальну пропозицію, до  проведення

 грошової  реформи  винести  на розгляд Верховної Ради

 питання  про  грошову реформу і про ту небезпеку, яка

 нависла над нашою державою.

      Дуже дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Єрмак. Хвилина у вас. Пролшу

 скористаться.

 

      ЄРМАК  А.В.

      Оскільки  залишилось  всього  20 хвилин. Я прошу

 уваги.  Відмовляюся  від  слова  і перейдемо до праці

 подальшої.

 

      ГОЛОВА. Як, як?

 

      ЄРМАК  А.  В.  Залишилося  20  секунд,  я  прошу

 зекономити цей час для плідної роботи сесії.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Спасибі вам.

      Значить   деякі   питання   потрібно  з'ясувати.

 Вячеслав   Максимовичу,   ваше   зауваження   віносно

 реалізації овочів, воно цілком слушне, треба передати

 Кабінету Міністрів

      Будь   ласка...  Хвилинку,  є,  є  він,  сидить,

 підготуйте  запит,  я його оформлю, як слід. Хоч там6

 можливо,  справа  не стільки із цінами на овочі саме,

 але то вже деталі, то деталі.

      Відносно  зміни  керівництва  Верховної  Ради, я

 знаю,  що  ця  ідея  вічно  живе  у  вас. Давайте, за

 Регламентом, як передбачено...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.  За Регламентом. Ага... Я щиро, Вячеслав

 Максимович,   я   розумію,  що  ця  ідея  має  якийсь

 персональний  підтекст.  Я  прошу, коли ви критикуєте

 мене   або   виступаєте  проти  мене,  ви  тим  самим

 зміцнюєте  мій  авторитет. Я вам дуже дякую. Спасибі.

 Так, так, спасибі, я розумію.

      Пропозиція  Горбатюка,  будь  ласка,  підготуйте

 запит  відносно  бюджетної  ситуації  з використанням

 бюджету   в   науці,  оформим  його,  дамо  доручення

 відповідному відомству, нехай займеться, як слід.

      До  речі,  запит  з  цього  приводу вже депутати

 готували, і я направляв його в відповідні інстанції.

      Пропозиція  депутата  Кияка,  це  справді турбує

 сьогодні  всіх,  я  не  буду  коментувати,  бо  немає

 потреби,   ситуація   з  трастовими  компаніями,  цим

 обманом  сотень  тисяч людей, це питання можна було б

 аналізувати   глибоко,   до   нього  багато  хто  тут

 причетний  і з позитивної, і з негативної сторони, на

 жаль.  Але  це  не незаконні дії, я хочу підкреслити,

 тут  і Марченко про це говорив. Це не незаконні дії -

 це  дії  якраз  на  основі  закону  у вигляді Декрету

 Кабінету  Міністрів.  Він  недосконалий,  його  треба

 змінювать.  Я  згоден  із  тим,  що його можна було б

 розглядати і сьогодні, але досвід роботи по створенню

 промислово-фінансових    груп   показав,   що   треба

 переконать   депутатів   в   тому,  щоб  його  швидко

 приймати,  а  не  витрачати  тиждень на цю справу. Ми

 віднесли   його   на  початок  наступного  тижня,  це

 буквально   кілька  кілька  днів,  але  просив  би  у

 фракціях  і  групах  скористатися  можливістю  ще раз

 опрацювати  цей Закон, він справді непоганий, він дає

 фільтри  для  того,  щоб  не було таких явищ, про які

 говорять  тут  депутати, і що до тих ваучерних бунтів

 приводить  в усіх регіонах України. І ми знаємо це по

 Дніпропетровську, Західній Україні і так далі.

      Пропозіція  Цушко  відносно  пільг для сільської

 інтелігенції,  будь  ласка,  підготуйте запит, теж ми

 дамо доручення Кабінету Міністрів, щоб воно з"ясувало

 всі  обставини, а якщо потрібно, хай внесе пропозиції

 до Верховної Ради для кореції законодавства.

      Відносно  акцизів на тютюн, вино тощо, сьгодні в

 нас  закон в нас цей в апорядку дня. Ми будем сьгодні

 розглядати.  А  пропозиція  ваша  стосовно  того, щоб

 Шейко  зайнявся  поведінкою  депутатів, які на словах

 говорять  одне,  а  насправді  не займаються тим, чим

 потрібно.

      Я  думаю, що ми матимемо змогу і опублікувати...

 може навіть так: по фракціях списки депутатів, які як

 голосували  за  вчорашній  Закон.  Або  як вони брали

 участь  у цьому Законі. Аналіз такий є, досить цікаві

 висновки.

      Конвенсію    поставити    зранку.   Давайте   ми

 порабимося  перед розглядом питання. Я не проти того,

 щоб   голосування   провести  зранку.  Це  пропозиція

 Омельченко.

      Пропозиція  Пономаренка. Зняти політичні питання

 типу  телебачення  і тільки економічні. Ми у Кабінету

 Міністрів  взяли  список  -перелік тих питань, в якій

 послідовності  хотів  би  Кабінет  Міністрів  щоб  ми

 розглянули.

      Ми  так  і  склали  план  роботи.  Вийшло уже на

 сьогодні  168  питань  на  4  сесію. В тому числі всі

 урядові   питання  включені.  Жаль,  вони  не  всі...

 більшістю  ще  не  підготовлені,  не  подані належним

 чином із Кабінету Міністрів. Але будем розглядати так

 як просить  Кабінет Міністрів.

      А  відносно  того,  що  включається  питання про

 телебачення.  Вчора  ми  комісію відповідну створили.

 Так  це  теж економіка. Якраз економічна частина цієї

 проблеми  інтересує сьогодні найбільше. Бо... візміть

 вчорашній вечір: я вчора прийшов додому десь було пів

 одинадцятої,   включив  телебачення.  Ну  повірте  на

 рідній  мові  або на знайомій мові можна тільки чути,

 вибачте  мені, матюки. І це те, чого ніколи раніше по

 телебаченню не було.

      А   інше.   Наші   де  передачі?  Де  українські

 передачі?  Ось  що турбує сьогодні глядачів і я думаю

 депутати  природно ставлять це питання. Так що це теж

 економіка  і  тут  не можна говорити, що це політичне

 питання.

      Про  пенсії  питання  в  порядку дня. Уряду таке

 звернення є.

      Тепер  про позиції депутата Марченко. В програмі

 Уряду  справді  не  було  у  нас  цієї,  котру  треба

 розглядати.  Був  варіант  перший  як  інформація про

 засідання  Кабінету Міністрів. ...Одну хвилинку.

      Так  от,  є  лист  Прем'єр-міністра,  ми його на

 президії  будемо розглядати і у сесійному залі. Євген

 Кирилович   пропонує   не   19-го   числа  розглядати

 програму,  а  віднести її на 22-ге. Власне кажучи, це

 неможливо вже до... бо це п'ятниця 22-ге, віднести на

 початок жовтня місяця. В зв'язку з тим очивидно рація

 є  в вашій пропозиції провести день Уряду. Щомісячний

 він   передбачений,  але  в  нас  у  місяці  не  буде

 пленарних   засідань,   крім   наступного  тиждня.  Я

 оскільки зараз прем'єр на конференції з'ясувати з ним

 обставини  ці  не  можу.  Я  думаю,  що  ми в процесі

 засідання  на  Президії  визначимося  остаточно  щодо

 можливості.  Я думаю, що ми зробимо обов'язково, тоді

 при  відкритті  ми  говорили про те, що бажано було б

 перед програмою Уряду провести день Уряду і з'ясувати

 деякі обставини.

      Пропозиція  Свято  відносно грошової реформи -це

 не  тема  для розгляду на Верховній Раді. Ще раз хочу

 сказати, і сама процедура, і механізм, і все інше -це

 дії Уряду і виконавчої влади. Ми зробили вже помилку,

 так  мені  здається, що обнародували саму ідею, бо ми

 тільки  шкоду  цим  приносимо  зараз для суспільства.

 Треба... грошова реформа робиться за два дні, за один

 день  рішеннями.  Кабінет  Міністрів  і банк прийняли

 рішення,  два-три  чоловіки,  так  би  мовити, знають

 механізм,   поклали   на   себе  відповідальність  за

 наслідки,  так  і  передбачено  в  правовій державі і

 вперед  здійснюючи цю реформу. А якщо ми почнемо, ну,

 ви     самі     розумієте     в    кожного    інтерес

 визначається  впливом  на  нього  виборців чи якихось

 інших  структур суспільства. Дякую. Ми розглянемо всі

 ті   питання,   що   віднесені   були  на  визначений

 регламентом період.

      Є   ще   одна  пропозиція,  зверенення  депутата

 Васильєва,  який  говорить  про  те, що відповідно до

 статусу,  Закону  про  статус народного депутата, він

 вважає  необхідним  включити і розглянути питання про

 відповідність   посаді   голови   комісії   з  питань

 організованої  злочиністі  Омельченко  і  тих дій, до

 котрих він вдається, здійснюючи ці повноваження.

      Ми    таке   доручення   дали   комісії   Шейка,

 підготовано воно буде, ми включимо його в порядок дня

 тоді  розглянемо.  Зараз  я  думаю,  що  ми  сьогодні

 розглядати   не   будемо,  просто  час  призначається

 процедурою  розгляду  питань. Ми обов'язково до цього

 питання повернемось.

      Пропозиція    депутата    Омельченко    відносно

 приєднання  до  Конвенції  щодо  відмивання,  пошуку,

 арешту  та  конфіскації  доходів, одержаних злочинним

 шляхом.  Щоб  її  зразу  зараз  розглянути. Є потреба

 обговорювати це питання? Документи у вас є, конвенція

 ця міжнародна. Ми повинні приєднатись до неї, бо вона

 справді  створює  перешкоду і прічому, у використанні

 міжнародних  правоохоронних структур для того, щоб не

 допустити такого явища, як відмивання доходів і т. п.

 Це  дає  нам можливість звертатись в банки зарубіжні,

 структури відповідні використовувати тощо.

      Я  просив  би  проект  Постанови з цього приводу

 поставити на голосування. Немає заперечень? Ставлю на

 голосування   цей   документ,  він  у  вас  у  папці,

 подивіться  останнє  питання. "Про приєднання України

 до   конвенції  щодо  відмивання  пошуку,  арешту  та

 конфіскації   доходів,  одержаних  злочинним  шляхом,

 конвенція  1990  року".  Ставлю  на  голосуванння цей

 документ за основу.

      (іде голосування)

      Можна   в   цілому  ставити?  Ставлю  в  цілому.

 Проголосуйте, будь ласка.

      (іде голосування)

      Дякую.

      Слухається  питання  "Про  проект Закону України

 про туризм". Про туризм? Будь ласка.

 

      АЛЄКСЄЄВ.

 

 

      Уважаемый  Александр Александрович! Я взял слово

 по   процедуре   с  тем,  чтобы  высказать  некоторые

 опасения,  которые  возникли с рассмотрением Закона о

 туризме  во втором чтении. Дело в том, что я выступал

 по  Закону о туризме и принять его в первом чтении. И

 выступил за принятие, указав в то же время, целый ряд

 очень  важных  положений,  там не отражены. Целый ряд

 профсоюзных  и  общественных  туристских организаций,

 неоднократно  подавали  в  профильную  Комиссию  свои

 поправки и предложения. Я привлек специалистов, своих

 референтов,   которые   напрацювали   очень   большое

 количество  поправок -6 страниц. В установленный срок

 эти  поправки были поданы в Комиссию з пытань молоди,

 спорта  и  туризма,  но,  к  сожалению,  они  не были

 учтены, чем было нарушены статьи Регламента 6. 2. 14;

 11.  01,  пункт  2.  В  сложившейся ситуации мы можем

 рассматривать этот Закон только в том случае, если вы

 как   председательствующий   сможете  воспользоваться

 статьей  6.  6.  4.,  пункт  4  Регламента Верховного

 Совета,    который    предусматривает,    что    если

 своевременно  поправки  были поданы в Комиссию, но не

 учтены,   вы   обязаны   их   диктовать,  депутаты  -

 записывать,  а  потом  по каждой из них в отдельности

 голосовать. Посему (это, конечно, не самый приемлемый

 способ...),  но так сложилось, что я не могу пойти на

 то,   чтобы   целый   ряд   замечаний,  которые  были

 напрацьовани   большим  количеством  людей,  были  не

 учтены...

 

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  Віктор  Григорович і Михайло

 Іванович Чурута, Регламентом передбачена ця ситуація,

 ви    зможете   аргументувати   свої   поправки.   Я,

 безперечно,   розумію,   що  це  затримаю  процедуру

 розгляду  питання,  але можливо, Михайло Іванович  на

 початку розгляду цього питання з'ясує цю обставину, а

 тоді   ми   зможемо   працювати   далі.   Або  будемо

 визначатися,    як   діяти   -чи   підготувати   нову

 порівняльну   таблицю,   чи   враховувати  зауваження

 Алексєєва  і інших депутатів в процесі обговорення за

 процедурою другого читання.

      Михайло    Іванович   Чурута,   прошу.   Чурута.

 Спочатку  дайте  відповідь з цього приводу. Дам і вам

 слово   тоді.  Відповідь  Алексєєву,  потім  -репліка

 Носова, і будете доповідать, якщо...

 

      ЧУРУТА М.І.

      Что   касается  замечания  депутата Алексеева, я

 хочу сказать следующее. Значит, замечания от депутата

 Алексеева  поступили к нам в Комиссию (действительно,

 чистых  замечаний на шести страницах, а вообще-то тут

 13  страниц) 30 июня 1995 года. Закон в первом чтении

 был  рассмотрен  6 июня. И согласно Регламента статьи

 6.  6.  4  пункт  4  замечания  предложения к проекту

 должны  быть  представлены в 14дневный строк. Поэтому

 документы  пришли 30 июня. Поэтому они пришли с таким

 большим  опозданием  и естественно не могли попасть в

 таблицу  в сравнительную таблицу, что касается ссылки

 на  статью  11.  0.  1, которая предусматривает сдвиг

 строков,  тогда  когда  сессия  работает  в пленарном

 режиме, я должен вам сказать, как вы хорошо помните и

 вот  у  меня есть стенограмма, от первого июня, когда

 мы  вместе с вами здесь приняли будем так говорить не

 обычный  режим работы сессии, когда мы приняли о том,

 что  все  недели до конца отпуска мы будем работать в

 пленарном режиме.

      Таким  образом  строки  так  сказать  сдвигаются

 дальше  пошел  отпуск  и  если  следовать дальше этой

 логике   то   по   сегодняшний  день  можна  подавать

 замечания  и  предложения  проекту  закона.  Комиссия

 исходила  из  того,  что  надо нарушить самый главный

 аргумент подготовить вовремя закон ко второму чтению.

 И   поэтому   данные  замечания  не  были  внесены  в

 сравнительную  таблицу,  я  хочу сказать и следующее,

 что  целый  ряд депутатов такие как Цыбенко, Говорун,

 Осадчук,  Раханськый,  Мовчан,  значить, як то кажуть

 скористалися  своїм правом і іменно в 14 дневный срок

 подали  свои  замечания,  вот все что я могу ответить

 поэтому вопросу.

 

      ГОЛОВА.   Вячеслав   Васильович,   будь   ласка.

 Зауваження стосовно процедурної норми.

 

      НОСОВ.  Я  тільки  з  процедури хочу сказати, що

 Регламент надає депутатам реальний час для підготовки

 поправок  саме  тому  стаття  11. 0. 1. частина друга

 говорить,  що  в  цей  час  не  включаються  вихідні,

 святкові  дні,  а  також дні пленарних засідань, день

 пленарного  засідання  депутат  не  може складати тут

 поправки,   якщо   ми   зробили   суцільні   пленарні

 засідання,  то  в  цьому  випадку  треба кожного разу

 після  першого  читання  приймати  рішення,  поправки

 треба  подати  до  такої то дати. Якщо ми не прийняли

 такого  рішення, тоді є норма Регламенту. то, дійсно,

 цей  строк  переходить на відпустку, відпустка тут не

 включена,   відраховуються  реальні  дні.  не  можемо

 вимагати  від  депутата,  щоб  він ночами працював, у

 вихідні дні (ви ж це розумієте), під час...........

      Далі.  Регламент  передбачає  такий варіант. Хай

 розмножать  і  подадуть  поправки,  якщо їх багато, а

 якби було їх небагато,  то тоді можна було б прямо от

 так,  як  передбачено:  що  Головуючий  продиктував і

 проголосували.   А   як  їх  шість  сторінок,  то  ви

 розумієте диктування перетвориться у.................

 .....так що дивіться як краще.

 

      ГОЛОВА.  Нам  треба  визначиться  тоді. Дякую за

 консультатацію,  нам  треба визначитися: чи ми будемо

 розглядати  в  другому читанні той проект, який в нас

 поданий, чи ми повинні зважити на право депутата, яке

 було  обумовлене  знову  ж  таки  теж  Регламентом, і

 розглядати  з  тими  поправками, які є. Якщо це шість

 сторінок поправо, то я розумію, це буде    складніше,

 ніж   ми  вчора  розглядали  Закон  "Про  промислово-

 фінансові   групи".  То  простіше  було  б  попросити

 Михайла Івановича, щоб він опрацював оці зауваження і

 дав би з їх урахуванням пропозицію до проекту.

      Є  потреба  протягом  п'яти хвилин (виставте  на

 моніторі  п'ять  хвилин)  обмінятися  думками з цього

 приводу.

      Стоян, Мовчан, Чурута і ще раз Алексєєв, прошу.

      Стоян.

 

      СТОЯН

      Олександр Стоян, .........профспілок України.

      Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги

 депутати! Ви знаєте, що профспілковий туризм існує ще

 3  1936  року. І ми фактично туризмом охоплюємо понад

 80  відсотків.  Тобто,  якщо  ми  кажемо про державну

 політику,  а  її  треба визначати в сфері туризму, то

 треба  не  забувати якою ж буде......................

 профспілковий  туризм.  Тому  що  ті  кошти,  які  ми

 отримуємо,   вірніше   ті   путівки   і   той  туризм

 розрахований   не   на   великого  бізнесмена,  а  ми

 розраховуємо  на  студента,  на  учнівську молодь, на

 малозабезпечених. І тому у нас дуже дешеві туристичні

 путівки.  Я розумію, що за рахунок туризму треба, щоб

 держава  мала  прибуток.  Той прибуток, який ми маємо

 від  профспілкового  туризму іде: на оздоровлення, на

 здешевлення  путівок.  На  привеликий  жаль у проекті

 Закону  не  врахована  ні  одна  пропозиція Федерації

 профспілок  України. Я готовий зараз по кожній статті

 аргументувати,  що  це  треба  робити, тому дійсно, є

 потреба, на мій погляд, щоб все-таки шановний Михайло

 Іванович  врахував  і те, що казав Алексєєв, і те, що

 внесла  Федерація профспілок. Підкреслюю, на сьогодні

 сама   (..........)   організація,   яка   займається

 туризмом, щоб ми були також законодавчо захищені.

      Я пропоную допрацювати законопроект, вписати всі

 наші  пропозиції,  подискутувати  з  нами  перш,  ніж

 відхиляти  наші  пропозиції,  і  винести на нормальне

 читання.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Мовчан.

 

      МОВЧАН П.М.

 

      198-ий виборчий округ Коломийський.

      Шановний пане Голово, шановні колеги, я хотів би

 зазначити  один  дуже суттєвий момент у цій ситуації,

 що  склалася  навколо  цього Закону. Можна пдрахувати

 дуже  просто,  скільки понесла збитків держава за цей

 час, поки ми обговорюємо цей Закон. Неприйняття цього

 Закону  і  зволікання  означається  дуже  суттєво  на

 нашому   бюджеті.   Я   прихильник  всього  того,  що

 називається  розгалуженою  мережею  туризму  і різних

 форм  туризму: приватних, різних способів туристичних

 організацій.     Але    державні    пріоритети    -це

 найважливіше.  І  тому,  якщо ми відкладемо на певний

 час, сьогодні вже напрацьована ціла низка контрактів,

 які  вимагають  підтверджень  саме  цього Закону, цим

 законам.

      Я  хотів  би,  щоб  ми  відкинули  сьогодні наші

 групові  якісь  інтереси,  виходили тільки виключно з

 інтересів  державних.  І  саме  тому  давайте  ми  по

 процедурі,  яку запропонував Олександр Олександрович,

 під  час обговрення будемо враховувати ті пропозиці і

 Алексєєва,  і  Стояна,  які  були не внесені з різних

 причин.

      Дійсно,  була можливість у Алексєєва зробити це,

 він  не  скористався цим, от. І, я думаю, що так само

 можна  найпосутніші  моменти  вилучити, як кажуть, із

 пропозицій  Стояна  і  їх сьогодні занести. Нема чого

 нам перекидати це на наступні часи.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Орест   Дмитрович,  а  потім...  Номер

 скажіть, будь ласка.

 

       КЛИМПУШ.

 

      Рахівський виборчий округ.

      Шановні колеги! Я хотів також сказати про те, що

 так сталося із-за технічних причин. Мої пропозиції не

 потрапили  в  час  дня, я їх відправив 20 липня, вони

 потрапили  до  комісії  в  кінці  серпня.  І  вони не

 розгянуті і вони не враховані. Я хотів би просто, щоб

 ми знайшли можливість дати, якщо ми прийдемо до того,

 що  будемо  розглядати дати можливість з деяких з них

 висловити    свої...    аргументувати,   чому   деякі

 пропозиції можна було б включити. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, ще одне зауваження.

 

      ВЕРНИГОРА

 

      332-й .

      У  мене  питання  до Михайла Івановича. Шановний

 Михайле  Івановичу,  в  день  розгляду цього закону у

 першому  читанні є вам особисто вручив усі пропозиції

 відносно статей закону. (..........) будем розглядать

 і враховувать.

      Сьогодні в порівняльній таблиці навіть нема ніде

 мого   прізвища.(..........)   просто  відкинули,  чи

 відхилили.  А  (..........) дуже принциповий, бо оцей

 закон,  написаний  в  принципі  для  Григорія  Савича

 Сковороди, який був туристом номер 1, пізнавать світ.

 А   в  нас  туризм  ви  знаєте  чим  занімається,  чи

 займається  (..........)(..........)  в  Туреччину. А

 цей    закон    в   нас   просто   не   підготовлений

 концептуально.  Тільки  в  порівняльних  таблицях.  Я

 прошу дать відповідь.  Яка доля моїх  пропозицій.

 

      ГОЛОВА. Так. Останній Алексєєв і Чурута і будемо

 робити висновки.

 

      АЛЄКСЄЄВ.

      Уважаемый  Александр Александрович, я только для

 радиослушателей   хочу   сказать   и  отвергнуть  те,

 совершенно      надуманые      стороны     обвинения,

 которые(..........) выдал сейчас депутат Мовчан.

      Я  подал своевременно поправки. В соответствии с

 Регламентом,   не   учитывается   время   выходных  и

 пленарных заседаний.

      Мало  того.  Мои поправки поступили в Комисию 29

 июня.  В  таблице  -если  вы  посмотрите -была подана

 печать.  Там  дата  стоит  19  июля.  То  есть, между

 поступлением   моих  поправок  в  комиссию  и  выдачи

 таблици в печать  было ровно 3 недели.

      Далее.  Ну это формальность, по сути. Не одна из

 поправок  не  учтена. Фактически за рамками закона, а

 фактически  вне  закона,  оказался  наиболее массовый

 спортивно-оздоровительный  туризм. Это то, что еще не

 отнято  у наших граждан.

      И  я раз за депутата Мовчана, который конечно же

 защищает  государственные  интересы.  Ну  я исхожу из

 того, что   есть еще интересы граждан.

      Мало  того, я хочу обратить ваше внимание вот на

 что.  Этот  закон,  я  не против этих поправок, этого

 закона,  и  того, что в нем есть, я хочу отметить еще

 раз и повторить то, что говорил после первого чтения.

 Этот   закон   отражает   проблему   развития   чисто

 коммерческого  иностранного  туризма.  И  это  вполне

 естественно.  Его  готовил  Госкомтуризм.  Но из поля

 зрения  выпал наиболее такой важный и массовый спорт,

 массовый  вид  туризма.  Я  прошу вас либо, пользуясь

 Регламентом  сегодня весь день потритить на то, что я

 буду   читать  поправки  вы  будете  диктовать,  либо

 раздать  их  в  форме  дополнительной  таблицы,  либо

 перенести закон.

 

      ГОЛОВА.  Михайле  Іванович  ваше  слово і будемо

 вирішувати питання остаточно.

 

       ЧУРУТА.    Значит, я хочу сказать следующее.

 Мы  внимательно  на комиссие посмотрели эти поправки,

 которые  были предложены депутатом Алексеевым. Я хочу

 сказать  следующее, что эти же поправки были поданы и

 в  Кабинет  Министров  еще  до того, когда этот закон

 готовился к первому чтению. И значительная часть этих

 замечаний  была  учтена.  После того, когда закон был

 принят  в  первом  чтение,  значит,  эти  же поправки

 только   вот   с  большим  опозданием,  с  нарушением

 Регламента были поданы в нашу комиссию.

      Значит,  что я хочу сказать, смысл этих поправок

 в   чем   заключается?   Смысл   этих  поправок  всех

 заключается  в  том,  что они идут в развитие, вернее

 развивают  спортивный туризм. Все это сводится именно

 к  этому.  Я должен вам сказать, что у нас существуют

 десятки   видов  туризма,  как  то  школьный  туризм,

 религиозный  туризм,  лыжный  туризм, горный туризм и

 так  далее,  спортивный туризм. И получается так, что

 если   эти   поправки,  которые  носят, так  сказать,

 инструкционный  характер  -это  не  норма  вот  этого

 нашего  закона  о  туризме, который мы принимаем. Это

 норма подзаконного акта...

 

      ГОЛОВА.   Михайло  Іванович,  це  вже  конкретне

 питання  закона,  будь  ласка.  Ми зараз зробим таким

 чином.  Віктор  Григорович, як ви дивитесь на те, ваш

 екземпляр  через 5-7 хвилин роздамо всім депутатам. І

 будемо  йти послідовно, так як передбачено, почекайте

 хвилинку,   будемо   йти   так   як   це  передбачено

 процедурою. Олександре Миколайовичу, як думає комісія

 з  цього приводу, ви розглядали питання (..........),

 так. Яковенко.

 

      ЯКОВЕНКО.

 

      Уважаемые  коллеги,  дело  в том, что уже сейчас

 ясно,  что  этот закон очень сложный. И я хочу просто

 Алексеенко   ответить   один   маленький   нюанс,  мы

 неоднократно  собирали  все  абсолютно структуры, что

 занимаются  туризмом,  абсолютно.  Мы приглашали всех

 дупутатов  для  (..........)  предложения, собирались

 неоднократно.  Дискусии, которые там розварачивались,

 дай бог, чтобы они не повторились здесь.

      Я  думаю,  что  единый  выход  данной  ситуации,

 правильно   предлагает   Носов,   оперативно  сделать

 дополнительную  таблицу,  вернее,  предложения. Может

 быть,  я  не  знаю,  давайте  посоветуемся, даже этот

 вопрос  учитывая,  что  скороченное время до конца не

 рассматривать, а во вторник с утра начать этот вопрос

 и  рассмотреть. Потому что я уверен, что появятся еще

 предложения,   изминения,   тем  более,  вы  наверное

 обратили  внимание,  что  появилось  предложение, что

 концептуально Закон создан не так. Ведь мы уже с вами

 проголосовали.

      Поэтому,   отбрасывая   всю   "шелуху",  давайте

 конкретно, таблицу досрочно в один день закончили.

 

      ГОЛОВА.  Отже,  комісія  пропонує  таким  чином.

 Перенести   розгляд   цього   питання   на  вівторок,

 розмноживши для депутатів ті зауваження, котрі тут не

 враховані,  але  їх  включити  в порядок розгляду для

 голосування.

      Тому,  Михайло  Іванович. Така пропозиція Голови

 

                         - 42 -

 комісії   і   доповідач   наполягає,  щоб  розглядати

 послідовно,   а  ми  зараз  роздамо  текст  зауважень

 Алексєєва.

      Пронюк,  ну дивіться, ми вже 20 хвилин потратили

 на  все  це,  замість  5.  Я  прошу, Павло Михайлович

 сказав  те,  що  ви  хотіли  сказати, я ж знаю, що ви

 порадились перед цим.

      Слухається питання, воно в порядку дня включене.

 Щоб  його зняти з порядку, це треба зібрати кількість

 голосів велику. Тому, будь ласка.

      Процедура  другого читання. І Віктор Григорович,

 ваші  зауваження  до того, поки розмножять, ви будете

 зачитувати самі.

 Процедура другого читання.

      До назви Закону немає зауважень, так?

      До преамбули?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Стоян. Ваша поправка є.

 

      СТОЯН О.М., 62 виборчий округ.

      Так,  я буду тільки відстоювати ті поправки, які

 подав вчасно...

      У мене є зауваження до вступу, тому що зараз те,

 що   визначає   Закон,   розраховано   на   прибуток,

 високорентабельність  і  таке інше. Я підкреслоюю! Це

 треба  мати,  але я вважаю, що в цьому вступі повинно

 бути  сказано,  що  туризм  цей  ще й виконує важливі

 функції  культурні  і  соціального захисту студентів,

 учнівської  молоді, малозабезпечених верств. І тому я

 наполягаю  на тому, щоб це формулювання, яке я подав,

 за  нього проголосували. Трошки інша редакція вступу.

 Якраз   зорієнтована   на   те,   що  туризм  повинен

 виконувати  і  велику  соціальну  захисну функцію для

 наших  трудящих,  молоді й студентів. Прошу поставити

 на голосування, Олександре Олександровичу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  на голосування поправку,

 внесену   депутатом  Стояном.  Будь  ласка,  включіть

 систему.

 

      ЧУРУТА.  Нет. я прошу прощения - прочитайте.

 

      ___________.   Значит,   в   этиой   поправке  2

 момента:...

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ

 

      "За" -

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу голосувати!

      Поправка  не  приймається.  Більше  зауважень по

 преамбулі  немає,  я  ставлю  на  голосування  текст,

 поданий  від Комісії. Будь ласка, включіть систему. Я

 прошу голосувати всіх!..

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ

 

      "За" -

 

      Шановні колеги, я розумію, що рук не хватає, але

 давайте,  як  кажуть,... якщо вже ви делегували своїх

 колег  кудись  там вийти, то давайте за їх голосуйте,

 будь ласка... Чи так, чи так, но голосуйте... Ну, 111

 не голосували...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  за  себе голосуйте! Но ви ж сидите один на 4

 ряди....  Я розумію, що одного малувато... Я прошу...

 Єсть зауваження? Немає. Чого ж ми не голосуємо?!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, включіть систему.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -

      Я прошу, запросіть людей до залу.

      Я прошу, запросіть людей до залу, шановні колеги,

 не   треба   підказувати   ми   розуміємо,  що  трохи

 втомилися.

      Хто  зате,  щоб весь закон приймати поіменно всі

 статті закону, прошу проголосувати. Включіть систему.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -

      Рішення прийнято.

      Голосуємо.  За  текст  поданий від комісії, будь

 ласка.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -

      Це друга справа.

      Розділ  перший загальні положення. Стаття перша.

 І 1.1. Немає зауважень? Немає.

       ЧУРУТА.   Можна голосувати.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ . Враховано.

      1.  3.  Враховано,  зуважень  немає. 1. 4. Немає

 враховано

      1.  5  -враховано  частково.  Комісія  з  питань

 екології нема звуважень? Немає.

      1.6 - враховано.

      1.7  - питання  екологічної  політики, тоже нема

 зауважень.

      1.8 - нема зауважень.

      1.9 - враховано.

      1.10 - враховано.

      1.11 - враховано.

      1.12 - враховано.

      1.13 - тоже враховано.

      1.14 - не було заувиажень.

      1.15 - не було зауважень.

      2.1 - враховано.

      2.2 - вразовано.

      2.3 - враховано.

      По  16  поправці  давайте,  може так буде трошки

 проще. Зауважень немає.

      Ну я бачу так до першого розділу нема зауважень.

 Так?  Есть,  Алексєєв?  І  Чурута.  Одну  хвилиночку.

 Значить   поправка   у   вас   (я  вибачаюсь,  що  ми

 проголосували до вашого зауваження). А?

 

      АЛЄКСЄЄВ.

      Уважаемый   Александр  Николаевыч!  Мы  тут  все

 рассмотрели  и  я  за  него конечно же проголосую, но

 сейчас вам роздадут дополнительные материалы, там еще

 целый ряд терминов, которые, ядумаю, можна либо потом

 проголосовать  в  статье  1, либо сейчас подождать. Я

 думаю,  ждать не стоит. Поэтому если мы переходим, то

 тогда  забиваем  место  для голосования тех терминов,

 которые вам сейчас роздадут.

      Я   хочу   воспользоваться  небольшой  паузой  и

 сказать.  Вот  у  меня есть эти предложенные поправки

 Алексеева, значит. Они касаются определения терминов.

 Как  вы  видите  у  нас  есть сравнительная таблица -

 термины:  что  такое  туризм,  турист,  туристическая

 деятельность, экскурсийна дияльнисть и так далее.

      Здесь  добавляются  термины:  что  такое  туризм

 спортивный,  и  идет  расшифровка  (это  вид  спорта,

 входящий  и  т.  д.)  То  есть,  мы принимаем Закон о

 туризме, а не о спорте.

      Далее   идут   такие   термины,   как  прогулка,

 путешествие  и  т. д. То есть, это, ну, такие термины

 мы   в   Закон  записали  основные,  основополагающие

 термины,    те,    которые    действительно   требуют

 расшифровки.  Вот  эти термины, которые предлагаются,

 ну, они не носят никакой нагрузки, как говорится.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема зауважень?

      Чурута, будь ласка.

 

 

      ВЕРНИГОРА

      Михайло   Іванович,  я  хоч  не  почув  від  вас

 відповіді, але по 1.1.

      "Тимчасовий  виїзд  людини  з  місця простійного

 проживання,   -ясно,   -....  або  професійно-ділових

 цілях, - і треба ставить крапку.

      А   що  це  таке:  "  без  зайняття  оплачуваною

 діяльністю"? Людина приїхала, от академік Павловський

 приїхав   кудись   і  його  просять  у  Гарвардському

 університеті   почитать  лекцію.  Йому  ж  заплатять.

 Значить, він уже буде у протиріччях з Законом.

      І  взагалі,  навіщо  оце доточили: "без зайняття

 оплачуваною діяльністю".

 

      ЧУРУТА.

 

      Я дам вам пояснение.

      Туризм, определение туризм взято, не переписано,

 а  взято  на основании международных документов, так,

 как это дается в международной практике. Это первое.

      Второе.  Основное  предназначение  туризма  -это

 поехать   в  другую  местность,  в  другую  страну  и

 ознакомиться     с     ее    достопримечательностями,

 посмотреть.  Те, кто едут для того, чтобы заработать,

 это  уже  не  туристы,  это  уже  работники,  которые

 зарабатывают  деньги.  Они под категорию туристов уже

 не  попадают.  Потому  что, если будет с оплачуванной

 деятельностью - это уже не туризм.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджується  Вернигора.

      До   першого  розділу,  я  так  розумію,  більше

 зауважень нема. Я ставлю перший розділ на голосування

 в цілому.

      Будь ласка, включіть систему. Я прошу голосувати.

 

      Йде голосування.

 

      за

 

      Прийнято.  Сторінка 5, другий розділ, зауваження

 я  буду  називать,  воно  там  буде  проще. 15, Стоян

 Олександр Миколайович,  немає зауважень?

      Осадчук.  16,  немає зауважень.

      17.  Нема зауважень від комісії.

      18. Стоян. Немає.

      19. Стоян. Тоже  немає.

      Гаманюк,  20.  Немає зауважень.

      21, науко-економічний відділ. Враховано.

      22,  Комісія з питань екологічної політики. Нема

 зауважень.

      23, та ж комісія. Нема.

      Говорун, 24. Немає.

      25. Нема.

      26, Комісія з питань молоді і спорту. Враховано.

      Комісія з питань  екологічної політики, 27.

      28, також.

      29.

      30, Стоян. Немає. Враховано.

      31. Немає.

      32, Васильєв. Немає.

      33,   Комісія  з  питань  екологічної  політики.

 Немає.

      34. Немає.

      Мовчан, 35. І Мовчана нема і поправка врахована.

      (Сміх в залі)

      36,  Комісія  з  питань  культури  і духовності.

 Немає. Є? Да?  Будь ласка, Косів.

 

      КОСІВ М.В.

      Тут   наші   зауваження   враховані   і  справді

 частково.  Вони  викладені  дуже  чітко.  От  що  тут

 враховано.  Врахована  перша  наша  поправка, яка нам

 вважається дуже  важливою.

      Що   туризм   має   сприяти  розвиткові  дружніх

 стосунків   і   взаєморузуміння   між   народами.  Це

 враховано.  Дякуємо.

      Але   ж   далі   не  менш  важливе:  спрямування

 туристичної  діяльності  на  забезпечення  дбайливого

 ставлення    до    пам'ятників    історико-культурної

 спадщини, навколишнього природного середовища.

      Комусь  може  здатися,  що це просто декларація,

 але  все  ж  таки...  Це на сторінці 9, 10. Але все ж

 таки  нам  здається,  що  така норма в Законі була би

 абсолютно не зайвою. Ми також вважаємо, що туризм -це

 не  тільки  спорт.  Туризм  -це  також і ознайомлення

 туристів   з   історико-культурною   спадщиною.  Адже

 туристи   відвідують   заклади   культури,   пам'ятки

 історико-культурної спадщини. І таке уточнення, яке б

 зобов'язувало  туристичні  організації  дбати  і  про

 такий бік справи було би абсолютно не зайвим.

      Так  само  розробка  спільно з іншими державними

 органами  проектів  міжнародних  договорів. Думаю, що

 всі ці аспекти туристичної діяльності розширюють саме

 поняття  туризму.  І ми наполягаємо на тому, щоб вони

 були проголосовані. Дякую.

 

       ЧУРУТА. Шановний Михайло Васильйовичу, всі

 ваші  пропозиції,  але трохи з редакційними правками,

 всі  вони  враховані.  Будь  ласка, я вам зараз скажу

 адресу.  Будь  ласка,  подивіться пункт 2, 3, 3. 1 на

 сторінці  шостій.  Сторінка  шоста,  пункт 2, 3, 3. 1

 унизу    "Залучення    громадян    до   раціонального

 використання  вільного  часу,  проведення змістовного

 дозвілля,    ознайомлення    з    історико-культурною

 спадщиною,  як  раз  те,  що ви пропонуєте, природним

 середовищем, це те, що ви пропонуєте.

      Що     стосується    роботи    з    Міжнародними

 організаціями, подивіться на сторінці 9...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Іванович погодився.

 

       ___________.  Ви погодились?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  35  поправка.  Немає зауважень. 37,

 тут  все  враховано.  Сторінка 11 тоже все враховано.

 Значить,   сторінка   аж  13.  41  науково-експортний

 відділ.   Все   враховано.   Значить,   46   поправка

 Раханський  погоджено.  Хорошо.

      Все йде враховано. 15 сторінка врахована вся. 14

 сторінка,   Стоян,   да?   Будь   ласка.  П"ятидесята

 поправка. Включіть Стоян.

 

      СТОЯН О.О.

 

 

      Шановні  колеги депутати! Хочу звернути увагу на

 дуже  принципову  позицію.  Дивіться, що пишеться, що

 рішення  Державного  комітету  України  по туризму, є

 обов"язковими  для  всіх  органів. Пробачте мене, але

 для   мене   рішення   цього   органу  для  Федерації

 профспілок  -не  є обов"язковим. Я ще раз підкреслюю,

 профспілки  займають 60-70 відсотків туризму. Я знаю,

 що цей Державний комітет, який буде приймати рішення,

 він зробить все для того, щоб завалити або зруйнувати

 наш  туризм.  Тому,  я не буду підпорядковувати цьому

 рішенню.

      То  я  вношу  пропозицію  таку.  Для підприємств

 профспілкового   туризму,  за  погодженням  Федерації

 профспілок  України. Тобто, приймає Державний комітет

 рішення України про туризм, якісь статути, закони він

 повинен  з  нами  погодити, бо ми є вилекою складовою

 туризму. Я прошу, щоб була ця пропозиція врахована.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю на голосування пропозицію

 по  правці  50  пункт.  Будь ласка, включіть систему,

 поправка депутата Стояна, я прошу голосувати.

      (іде голосування)

      Поіменне голосування.

      Поправка  не  приймається,  залишається  в  тому

 тексті, яка подала комісія.

      По  15  сторінці  зауважень  немає, поправки всі

 враховані.

      По 16 сторінці всі поправки... По 16 сторінці?

 

      КЛИМПУШ

 

      Ні,  ні.  Дякую!  Шановний  Головуючий!  Шановні

 колеги  депутати! Я просив можливості, дати пояснення

 цих питань. Питання йдеться, взагалі, про Статтю 4

 Розходження  з  авторами  Закону,  що  доповідається,

 полягає  в  різних  підходах  до принципів державного

 регулювання   того   органу,  який  визначається  цим

 Законом.  Документ, що подавався в першому читанні, в

 значній   мірі   нагадував  Положення  про  Державний

 Комітет по туризму. І це було основною обставиною при

 розгляді  першого читання, і це було прохання Голови,

 що  давайте  ми  приймемо  в першому читанні, а потім

 будемо враховувати інші пропозиції. Дійсно, в державі

 повинен  бути єдиний орган як варіант... І як варіант

 пропонувалася   Національна   рада  по  туризму.  Але

 концепція  Закону  грунтується на Державному Комітеті

 по туризму, і багато статей йому прсвячено -четверта,

 дев'ятнадцята,   тридцята,   тридцять  третя.  Навіть

 передбачено   спеціальний   соціальний   захист   для

 працівників  цього  Комітету.  Це не повинно складати

 зміст  Закону  і  не  може складати. Враховуючи, що в

 структурі   Закону   ми   визначаємо   назву  органу,

 виконавчої   влади   (а   це   -компетенція,  власне,

 виконавчої  влади),  переконаний,  що  ми  не повинні

 цього визначати Законом. Тому я пропоную чтаттю 4 (як

 вихід)  викласти  в  такому...  в  такій редакції. Ми

 повинні так, що "... повноваження центрального органу

 державної виконавчої влади визначаються цим Законом і

 Положенням,  що затверджується Кабінеторм Міністрів".

 А  Кабінет  Міністрів нзаве, що це буде -чи Державний

 комітет,  чи якесь управління при Кабінеті Міністрів,

 чи  ще щось інше. І дальше ми не повинні жодного разу

 вживати Державний Комітет по туризму -це не може бути

 предметом Закону. Тим більше це актуально після того,

 як  коли ми підписали Угоду про розподіл повноважень.

 І тим більше, вчора Президент виступаючи казав, що ми

 повинні   чітко   провести   лінію  розмежування  між

 органами   державного   регулювання   і  господарське

 регулювання.  А  цей Комітет сьогодні виконує функції

 державного    господарського   регулювання   відносно

 підприємств,  що  знаходяться  в державній власності.

 Тому   прошу   прийняти   таку  пропозицію,  що  "...

 повноваження центрального органу державної виконавчої

 влади   визначається..."   і  далі  по  тексту  -"...

 визначається цим Законом, не визначаючи його назву.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.

 

      ___________. Можно.............................?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

      ЧУРУТА

      Этот  вопрос  рассматривался  у нас на Комиссии,

 так  как в первом чтении, когда было обсуждение, этот

 вопрос  также  поднимался.  Значит, Комиссия пришла к

 выводу,  что  в  Законе  должен быть указан как будет

 конкретно   называтся  Центральный  орган  управление

 туризмом.  Это  государственный  комитет  по туризму,

 кроме    того    это   соответствует   той   практике

 законодательной,  которая  сложилась  у  нас  в залах

 этого  Верховного  Совета.  Когда  мы  в любом законе

 пишем  Министерство транспорта, Министерство угольной

 промышленности  там,  Комитет по стандартизации и так

 далее.  И  если  мы примем такую поправку, что укажем

 просто  Центральный  орган.  Значит  это  у нас будет

 первый  закон  такой,  в котором не будет конкретного

 названия министерство или комитета.

      Поэтому  мы  долго  спорили, консультировались с

 юристами  все  значит и пришли к выводу, что в законе

 должен  быть  указан  конкретно  орган, который будет

 заниматся      государственным      туризмом.     Это

 государственный комитет по туризму.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Климпуш, погодився.

      Я  ставлю вашу поправку тоді, одну хвилиночку, я

 ставлю  поправку  депутата Климпуша на голосування, я

 потім вам дам слово, Пронюк.

      Будь  ласка включіть систему. Голосуємо поправку

 внесену депутатом Климпушом.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -

 

      Поправка не прийнята. Депутат Пронюк, будь ласка.

 

      ПРОНЮК.205 Українська Республіканська партія

 

      Я  хочу привернути вашу увагу все-таки до такого

 питання,  що скажімо з моїх поданих в комісію десь до

 20  поправок  і доповнень тут лише враховано, названо

 лише  одне зауваження, а інші просто випали, теж саме

 говорить і депутат Климпуш, і депутат Стоян.

      Я  вас  просто закликаю не можна так, ви повинні

 мати  всі  зауваження,  і  будемо  говорити іначе цей

 закон  виклече  потім  масу  доповнень і змін, просто

 виходить  так,  що  комісія враховувала і включала ті

 зауваження,  які прихильні до неї. А які значить вона

 не  поділяла  вона  просто  не включала, бо так же не

 може  це просто порушення прав депутата, скажіть будь

 ласка,  як так можна працювати?

      Та  сама державна монополія. Я просив, щоби була

 згода  Антимонопольного  комітету  долучена.  Її  тут

 також  немає.  Ну,  так же працювати не можна.

      Тому  я  пропоную.  Визначити  час, включити всі

 поправки  і  через два тижні повернутися до цього. Ну

 не  можна  ж  так  працювати.  Ні  не  можна  так. Ми

 хочемо.....................   закон,   а   не  просто

 викривлений.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте відповідь, а потом

 я скажу.

      Пронюк, все зрозуміло. Будь ласка.

 

      ЧУРУТА.

      Я  дам  відповідь.  Значить,  від  вас поступило

 зауваження,  якщо  їх  можна  назвати зауваженнями. Я

 прошу пробачення. Бо згідно Регламенту стаття 6. 2. 5

 пропозиції  буруться  комісією до розгляду тоді, коли

 вони  сформульовані  чітко.  У  вас  оце,  це  якийсь

 виступ.

 

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не  надо  спорить. одну хвилиночку,

 Пронюк,    не    надо    спорить.    Ви    виступите,

 вас....................

      Будь ласка.

 

      ЧУРУТА.

      Це перше.

      Друге. Почитайте уважно Закон і ви тут знайдете,

 що  держава  піклується  за  те,  щоб  створити рівні

 можливості  для  всіх  форм  власності,  і додержуючи

 Антимонопольного законодавства. Це по-друге.

      І  по-третє,  що  ви кажете. Що проект Закону не

 погоджений  з  Антимонопольним  комітетом. Я вам хочу

 відповісти  таким чином. Що розробники цього Закону -

 Кабінет Міністрів. То як це Кабінет Міністрів повинен

 погоджувати  проект  із  Антимонопольним комітетом? Я

 цього не розумію, наприклад.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ..  Я думаю... Одну хвилиночку. Пронюк

 настоює.  Я  поправку  і зауваження Пронюка ставлю на

 голосування.

      Будь ласка, включіть систему.

 

      "за"

      Не прийнято.

      Значить...  По  якій  поправкі? Косіва включіть,

 будь ласка, голову комісії.

 

      КОСІВ М.В.

 

      Михайло  Косів, 279-ий виборчий округ. Там є 60-

 та поправка Комісії з питань культури і духовності.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ще не дійшли.

 

      КОСІВ М.В. Чого? У Пронюка ж була 62-а.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Колмісія   з  питань  культури  є,

 сторінка 17-та, дійсно, правильно, будь ласка.

 

      КОСІВ М.В. Є, є.

      Ми  думали також багато над тим, про що говорять

 інші   депутати,   про  підпорядкованість  діяльності

 асоціації у справах туризму.

      Тут поправка 58-ма, ми пропонували, що Асоціація

 керує системою туристичної діяльності і координує дії

 суб'єктів     туристичної    діяльності,    то    тут

 забезпечується   право   Асоціації,  як  самоуправної

 структури.

      Але  ми  вважаємо,  що...  тільки, правда, уже в

 остаточному   варіанті  частина  друга  знята,  а  ми

 пропонували  до  цієї частини додати ще й такі слова:

 "яка  діє  в  межах  цього  Закону  і  підпорядкована

 Державному комітету України по туризму".

      Нам  здається, що таким чином були б забезпечені

 права  як  суб'єктів  туристичної  діяльності,  так і

 права держави в керівництві цією галуззю.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ЧУРУТА.

      Я відповім по 58-ій і по 60-ій поправці.

       Полономочия обккдинений, которые вот записаны в

 58-ой  поправке,  определяются и будут определятся их

 уставами,  когда  они создадут такое обкединение. Это

 их   право,   как  говорится.  Если  в  уставе  будет

 записано, как говорится, что они будут координировать

 туристскую  деятельность и руководить, то пожалуйста,

 как  говорится.  Если  они  официально  в  уставе это

 зарегистрируют,   ради  Бога!  Но  опка  в  Закон  мы

 записать этого не можем  вот почему.

      А  60-ая поправка видхылена, потому что мы сняли

 Ассоциацию в предыдущем пункте, поэтому автоматически

 она отпадает.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Васильович, по 58-ій, я так

 зрозумів,  ви  погодились.  Так? А по 60-ій настоюєте

 поставить на голосування. Ми це і робим.

      Будь   ласка,  включіть  систему.  Голосуємо  за

 поправку, внесену від Комісії депутатом Косівим. 60-а

 поправка.

 

      "за"

 

      Не набрано голосів. Значить, я вибачаюсь, ви мене

 не  звинувачуйте  в  цьому.  Не  давайте  своїх колег

 звинувачувать, вони такі ж як і ви.

      Да.  Значить,  давайте  ми працюєм, а то один на

 одного дивиться і  всі стараються підсказати.

      Давайте своїм колегам і підскажіть. По 61 . єсть?

      Немає. По 62-й ? Немає.

      По 63.  Немає.

      64. Немає.

      І 65 поправка.

      Сторінка  18.  Михайленко, 69 поправка врахована

 частково. Єсть зауваження?

      Ну 68 , ну тут врахована. Я чому вам...

 

      ЧУРУТА.    Вона   відхилена,   потому   что

 предыдущий абзац снят. Предыдущий абзац снят, поэтому

 она автоматически  отбадает.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ....  відхилена.  Будь  ласка,  Стоян.

 Включіть.

      Включіть Стояна.

 

      СТОЯН О.М.

      Олександр    Стоян.   Шановні   колеги-депутати!

 Дивіться    що    пропонується.   Для   управління...

 формується  Рада  представників суб'єктів(..........)

 чної діяльності, Рада представників. Кого включають в

 цю   Раду?  Державний  комітет  і  Асоціація  туризму

 України.

      Я  не  проти  того,  іншого.  Але підкреслюю, що

 профспілковий   туризм  не  входить  ні  в  Державний

 комітет,   ні   Асоціацію   туризму.   Це  самостійна

 організація. Чому нас виключили віддти?

      Тому  я  пропоную  після  слів  " від Державного

 комітету  по  туризму" добавити "Федерації профспілок

 України  та  Асоціації  туризму".  Ось таку фразу. Ми

 маємо право бути там в управлінні туризму в державі.

 

      ЧУРУТА.    Я   прошу   прощения.   Уважаемый

 Александр  Николаевич!  Значит,  надо смотреть правую

 колонку.  А  вы  читаете  левую.  Значит,  этот абзац

 вообще  снят.  Его  нет.  Поэтому  куда вашу поправку

 теперь я не знаю.

      Рада   представныкив,   значит,   прочитайте  на

 странице  17.  "При  Державному  комітету  України по

 туризму   створюється  Рада  представників  суб'єктів

 туристичної діяльності".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Питань немає. Погодився.

      69. Михайленко. Нема.

      Севрюков, 70.

      Борзих, 71.

      72. Немає.

      73, Осадчук. Немає, враховано.

      Стоян, будь ласка . Відхилено.

      Стояну, будь ласка.

 

      СТОЯН.  Знов  таки,  шановні  колеги,  державний

 комітет  бере  на  себе право давати місцевим органам

 влади   право  на  ліцензування,  видавати  ліцензію,

 (..........).  Я  впевнений, що державний комітет для

 того,  щоб зруйнувати профспілковий туризм, ніколи не

 дасть  нам дозволу на ліцензування. Тому я пропоную у

 цій  статті  також  де іде мова про державний комітет

 добавити  про те, що (..........) профспілки. Тобто я

 вношу  пропозицію,  після слів державного доповнити і

 профспілкового,    а    далі    за   текстом,   слово

 профспілкового.

      Чому  ми  не  маємо  право  давати  ліцензії  на

 туристичну  діяльність,  а  повинні  просити державні

 комітети? Прошу добавити слово "і профспілкового".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Одну   хвилиночку,   дайте   слово

 Яковенко Олександру Миколайовичу, голові комісії.

 

      ЯКОВЕНКО О.М.

 

      Александр  Николаевич  Стоян, я к вам обращаюсь,

 почему  вы  понятие  профсоюзный туризм сравниваете с

 государственным?  Может  быть  точнее  будет  туризм,

 которым  занимается  профсоюз.  Если  идти  по  вашей

 логике  получается профсоюзный туризм, частный туризм

 и так далее. А где ж государственное регулирование? Я

 прошу  прощения,  если  исходить  из  вашей концепции

 (..........)  есть  вообще  по всем законам, когда вы

 (..........)  государственного  регулирования.  То  в

 данной  ситуацие конкретной вы себе же противоречите.

 Поэтому  тут  не  нужно  подменять  понятия  -это во-

 первых.

      Во-вторых,   когда  вы  говорите  о  профсоюзном

 туризме,  вы больше говорите о собствености, но не по

 сути самого туризма. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Погодився Стоян? Будь ласка, ще раз

 включіть  Стояна.  Я  тільки  просив  би  давайте  ми

 (..........) не переводити.

 

      СТОЯН О.М.

 

      Я  дуже  коротко. Шановні, мова не іде про честь

 мундіру,  про  те, що ми на це заробляємо гроши, мова

 йде,  що  профспілковий туризм розрахований на просту

 людину.  Державний  туризм бере орієнтир на прибутки.

 Хай на здоров'є. Але треба думати про людей. І тому я

 прошу,   щоб   ми   мали  законодавчу  базу.  Ви  нас

 виключаєте  штучно, піднімаючи (..........) державний

 туризм.  І  тому  чому  це  ми повинні у вас  просити

 ліцензування на туризм? Давайте спільно будемо кувати

 Раду, до якої входимо і ми маємо право...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.  Ставимо  на голосування

 поправку,   вона   незначна,   ми   її   ставимо   на

 голосування, будь ласка, включіть систему.

 

      "за" -

      Не набрало голосів.

      Другий розділ, я ставлю в цілому на голосування.

 Будь  ласка,  включіть  систему.  Голосуємо за другий

 розділ в цілому.

      (іде голосування)

      Спасибі, прийнято.

      Третій  розділ,  сторінка  19.  Комісія з питань

 екологічної політики. 78, немає.

      77 поправка. Ця ж комісія. Немає.

      78 поправка, з питань культури. Немає.

      79 поправка. Юхимчук. Враховано.

      Комісія  з  питань  культури  і  духовності, 80.

 Враховано, нема питань.

      81,  врахована.  Яценко,  нема  зауважень, я так

 розумію.

      82, враховано.

      83, враховано.

      Осадчук, 84. Погоджується.

      85, врахована.

      86, врахована.

      87, врахована.

      Алексєєв, будь ласка.

 

      АЛЕКСЄЄВ В.Г.

 

      Александр   Николаевич!   У   нас  конечно  идет

 принятие  Закона очень бойко, но я хочу заметить, что

 мои  поправки до сих пор не розмножены по техническим

 причинам  и  не  розданы,  хотя  я  еще  вчера просил

 комиссию сделать это накануне.

      По   отношению   к   87   поправке.  Тут  в  тех

 материалах,  которые  вам  роздадут,  будет  еще одна

 поправка. В отношении страница 23, пункт 3. 11. 1. 6.

 После  него  поправка  предлагается:  "...  туристко-

 спортивная   деятельность,   кроме   выше   указанных

 источников,   также  финансируется  Министерством  по

 делам молодежи и спорта". Еще раз повторяю: туристко-

 спортивная деятельность...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сейчас,   одну...  Алексєєв,  одну

 хвилиночку,  щас  якраз  роздають,  щоб подивилися цю

 поправку - 3.11.1.6.

 

      АЛЄКСЄЄВ. После нее....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. После нее, да,да...

 

      АЛЄКСЄЄВ.    Александр    Николаевич,   будут

 раздавать  еще минут 5............... терять времени,

 может, снова...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину, я думаю, що...

 

      АЛЄКСЄЄВ. Что предусмотрено Регламентом...

      Давайте не будем терять времени...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить,  Михайло Іванович.... будь

 ласка... у вас єсть?

 

      ЧУРУТА.   У   меня  есть.  Значит,  я  могу

 прокомментировать      эту      поправку.     Значит,

 предлагается...  предлагается,  значит,  чтобы внести

 сюда...  так...  секунду...  Здесь  так написано, что

 надо искать еще здесь...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. У всіх на руках єсть поправка?

      Алексєєв,  я  попросив  би  вас тут... на другій

 сторінці, да? Друга сторінка! Четверта! Будь ласка.

 

      ЧУРУТА.  Туристско-спортивная деятельность...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ставим   поправку   Алексєєва   на

 голосування. Будь ласка, включіть систему.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу  голосувати всіх. Анатолій

 Степанович!

 

      "ЗА" -

 

      Я прошу голосувати всіх, Антолій Степанович.

      Чи   не  зрозуміли?  Чи  не  всі  прочитали.  Не

 зрозуміли?   Да.   Зрозуміли.   Значить  поправка  не

 проходить. Я тоді ставлю в цілому другий розділ.

      Третій вибачаюся, будь ласка.

 

      ЗА -      Рішення . Прийнято .

 

      Сторінка 23, розділ 4, поправки 88 враховано, 89

 враховано,   90   поправка   врахована,  будь  ласка,

 Алексєєв,  ви  тільки, будь ласка, називайте зразу ці

 поправки.

 

       АЛЄКСЄЄВ.   Страница  4, раздел 4 организации

 предоставления  туристских услуг. Изменяется название

 всего   раздела   вследующей   редакции,  организации

 платных туристских услуг и далее поправки за номер, в

 пункте  4. 12. 1. 0. з наданням платных туристических

 послуг. Мы тут Регламентируем платные.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Ставлю поправку депутата

 Алексєєва на голосування, будь ласка.

 

      ЗА -

 

      Поправка не набрала голосів, Говорун-90 немає.

      Враховано.

      91.Врахована.

      92. Відхилена. Питання екології, будь ласка, тут

 відхилено я сказав.

      Брит включіть , будь ласка.

 

      БРИТ.

 

      Уважаемые  коллеги!  Все принимаемые нами законы

 тдалжны  быть  максимально законами прямого действия.

 Исходя  из  этого, комиссия внесла свою поправку ь92.

 Мы  считаем,  что умоваы выдачи лицензии, все правыла

 здійснення  туристичної  діяльності,  в  том числе, и

 самим  Госкомитетом  должы  быть  определены  в  этом

 Законе. И прошу поставить  на голосование.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю  на  голосування поправку

 депутата ............

 

      ЧУРУТА.

      Дать  коментарий небольшой.

      Да,  действительно,  91,  92  поправки  они, так

 сказать,   в   комплексе.  И  комиссия  даже  их  так

 рассматривала.  Значит,  здесь  предлагается в Законе

 расписать   какие   необходимы   документы,  условия,

 порядок  и  так  далее. Значит, я вам скажу почему мы

 отклонили.  Потому  что  эта  норма  уже  подзаконных

 актов,  инструкций,  положений.  Мы  не  можем в этом

 Законе  все  расписать.  Вы понимаете какой это будет

 закон.  И  сами  вот  эти  вот  документы,  условия и

 порядок  займут  не  одну   страницу  Закона, а будет

 больше  чем  сам  Закон.  Поєтому  это не норма этого

 Закона.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.        Не чути.

 

      ГОЛОВА.   Депутат   не  погоджується.  Я  ставлю

 поправку депутата Брита на голосування. Будь ласка.

 

      "за"

      Не проходить.

      93 - врахована.

      94 - Стоян, відхилена.

 

      ___________.  Він не настоює.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не настоює Стоян.

      94 нема Стояна.

      Осадчук - 95, враховано.

      95 - Раханський.

 

      ___________.  96.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуєтесь.

      Є, будь ласка, депутат Раханський - 96 поправка.

 

      РАХАНСЬКИЙ

      Раханський,  30,  Євпаторійський виборчий округ,

 група "Незалежні".

      Державний  комітет  по  туризму  може делегувати

 право  видачі  ліцензії  місцевим  органам  державної

 виконавчої влади в галузі туризму.

      Я  пропоную  вилучити  слово  "може"  і написати

 "делегує"  на  слідуючі  види туристичної діяльності:

 організація  прийому  та  обслуговування  туристів  з

 областей    України,    тобто    внутрішній   туризм;

 організація  масово-спортивного туризму і екскурсійна

 діяльність.

      Я  хотів  би сказати слідуюче, що ми дуже багато

 будемо  втрачати  від цього в бюджеті чи в місцевому,

 чи  взагалі в бюджеті України, тому що зараз багато є

 різних  туристичних власних приватних, значить, осіб,

 які  займаються туристичною діяльністю. І він не буде

 їхати ні в Сімферополь, ні в Київ, нікуди, він просто

 буде   займатись   "лівим"  туризмом.  Тому  потрібно

 делегувати  ці  права  сьогодні  місцевим  виконавчим

 органам влади.

      Прошу прийняти мою поправку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Я    ставлю   поправку   депутата

 Раханського на голосування.

      Будь ласка, я прошу голосувати.

 

      "за"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не набрали голосів.

      97-а, Михайленко. Михайленко, нема зауважень?

      Нема.  Осадчук,  98-а,  врахована.  Відхилена, я

 вибачаюсь.

      Клімпуш...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      По якій, вмєсто Осадчука?

 

      КЛИМПУШ.

      Я ж пояснив, що я подав, мої поправки не попали,

 вони тут. Я хочу...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь   ласка,   включіть.  Депутат

 Климпуш.

 

      КЛИМПУШ О.Д.

 

      Климпуш, 172-ий виборчий округ, група "Центр".

      Шановні  колеги,  дивіться, якщо почитати уважно

 статтю 4.13.2.

      "Ліцензії  видаються Державним комітетом України

 по  туризму, який встановлює порядок їх видачі, умови

 і   правила   здійснення  туристичної  діяльності  та

 контроль за їх дотриманням".

      Була  пропозиція  колеги  нашого, щоб це питання

 визначено було законом.

      Я   проную  вирішити  питання  таким  чином,  що

 ліцензії  видає  Державний комітет України по туризму

 та  здійснює контроль за їх дотриманням. А порядок їх

 видачі,   умови   і  правила  здіснення  визначаються

 Кабінетом Міністрів, тобто, Кабінет Міністрів повинен

 встановити  і  затвердити правила видачі ліцензії. Це

 не  може бути спущено нами на рівень комітету. На дві

 ступені  ніжче.  Я  пропонувиав би якось роздіти і ми

 тоді

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ  Я думаю, що порядок видачі ліцкензій

 взагалі...

 

      КЛИМПУШ. Повинен Кабінет Міністрів

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кабінет Міністрів визначає

 

      ЧУРУТА.  Він не визначає ,

 

    ГОЛОВУЮЧИЙ.   Приймем   чи   не   приймем,  Кабінет

 Міністрів   їх  визначає.  Порядок.  І  для  цього  є

 відповідне положенн по ліцензуванню.

      Ну   хорошо.  Я  поставлю  на  голосування  вашу

 поправку. Будь ласка. Хоч ми і повертаємся назад.

      Включіть,   будь  ласка,  систему.  Голосуєм  за

 поправку, внесену депутатом Климпушем.

      Тільки я просив би: давайте все-таки уважно. Щоб

 ми не поверталися.

 

      "За" -

 

      Не проходить.

      Депутат Алексєєв, будь ласка.

 

      АЛЕКСЄЄВ В.Г.

      369.  Александр  Николаевич, вот если вы возмете

 те поправки, которые мной были подготовлены, откроете

 страницу 4, раздел 4 к статье 13. Там есть замечание.

 Пункт  1  добавляется  4  абзац  следующей редакцией:

 туристско-спортивная   деятельность   на  комерческой

 основе    лицензируется   Государственным   комитетом

 Украины по туризму с привлечением экспертов турстско-

 спортивного   союза   Украины  или  его  региональных

 подразделений".  Там речь идет о том, чтобы расширить

 возможности для учета всех категорий  туристов.

 

      ЧУРУТА.   Значит,  у  нас  записаны все виды

 туристической деятельности и всех форм собственности,

 как  говорится.  Поэтому,  подчеркиваю,  здесь еще на

 комерческой  основе,  я  думаю,  нет никакого смысла.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить,  я  думаю, давайте так. Ми

 поправку (у  всіх  єсть  на  руках)  і  ставим  її на

 голосування. Будь ласка. Поправка Алексєєва.

 

      "За" -

 

      Не набира голосів.

      Депутат Косів, будь ласка.

 

      КОСІВ

      Шановні  колеги! Як вже зорієнтувалися, усі наші

 поправки,  в  тому  числі  і  від нашої Комісії Петра

 Осадчука, стосуються  ліцензування.

      Мені  здається, що найрацілональнішу пропозицію,

 найконструктивнішу   пропозицію  щодо  цього  питання

 подав  народний  депутат Раханський. Я би просив вас,

 Олександр  Миколайовичу,  і всіх вас, шановні колеги,

 давайте  ми  ще  раз  зосередимося  на  цій поправці,

 вникнемо  серйозно  в неї і проголосуємо позитивно за

 її   прийняття,  бо  вона  абсолютно  не  обмежує  ні

 регулювання  державного  органу і так само вона надає

 місцевим  органам  влади.  Ви  тільки  подумайте, яку

 колосальну  вагу  мала б ця поправка для одного з най

 оптимальніших   регіонів   нашого   туризму,  а  саме

 Республіки Крим.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.    Я    думаю,   давайте

 підтримаємо комісію. Я включаю систему.

 

      ЧУРУТА.     Я   прошу   пробачення,   треба

 уточнити. Мова йде про те, щоб убрати слово "може", я

 так розумію.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримаємо.  Будь  ласка, включіть

 систему.

      (іде голосування)

      Поправка від комісії врахована. Спасібі!

      99 поправка, Брит, немає зауважень.

      100, Стоян, врахована частково. Погоджується.

      101 поправка, врахована Алексєєвим.

      102 врахована, Васильєв.

      103,  Раханський,  є  у вас зауваження? Сторінка

 26. Питань немає.

 

 

 

      ЧУРУТА. Я хочу сказать по 103 поправке.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба, Раханський погодився.

      104, Осадчук. Погодився.

      105, Косів, враховано.

      106, враховано.

      107, враховано.

      108. Будь ласка, Алексєєв.

 

      АЛЕКСЄЄВ

 

      Уважаемые  колеги!  Если мы возьмем поривняльную

 таблицу,  страницу 27, то в самом внизу, последнее 4.

 16.   2.   0  "Подорож  визначається  груповою,  якщо

 кількість   її   учасників   становить  не  менше  10

 туристів".

      В  моих  поправках, поданных вам на странице 5 в

 самом верху есть дополнения. Если число участников не

 меньше   10   туристов,  запятая,  а  для  туристских

 спортивных   походов   согласно   правил   проведения

 туристских  спортивных  походов. Ну, может експедиция

 там  идет  группой  три  человека  или  четыри,  а мы

 требуем,  чтоб  их  10 было. Я предлагаю эту поправку

 принять,  в  которой  не будет налагаться тут жестких

 ограничений...

 

       ЧУРУТА.  Я хочу внести ясность почему здесь

 в  законе  указано  цифра  10.  Значит,  были  разные

 предложения,   начиная  от  3  человек  и  заканчивая

 группой в 30 человек и так далее. Но комиссия сошлась

 на том, что надо записать 10 человек. дело в том, что

 когда  будет  два,  три, четыри, пять, шесть человек,

 они  будут  идти  как  индивидуалы,  я имею в виду по

 оплате.  Когда  это  будет  группа  уже  10,  11,  12

 человек,  тогда  уже  будут идти скидки на группу. Но

 для  того,  чтобы,  как говорится, уровнять несколько

 права    и    туриста,   и   субкекта   туристической

 деятельности сошлись именно на цифре 10.

      Значит, что хочет турист? Турист хочет чтобы его

 путешествие,  подорож  было  как  можно  дешевле. Для

 этого  они  должны  обкединиться  в группу. Что хочет

 субкект туристической деятельности? Он хочет побольше

 взять  денег,  так  сказать.  Поэтому ему не выгодно,

 чтобы была группа. Поэтому мы эти права, так сказать,

 несколько уровняли, и вот сошлись на такой цифре 10.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Михайло    Іванович,    Алексєєв

 погодився.  Не  погодився?  Значить,  ставим поправку

 Алексєєва на голосування, будь ласка.

 

      "за" -

 

      Трохи не добрало голосів...

      Стешенко, будь ласка.

 

      СТЕШЕНКО

      Дякую.

      Шановний    Олександре   Миколайовичу!   Шановні

 колеги!

      Я розумію, що ми повинні прийняти зараз Закон. Я

 розумію,  що  дуже  компетентно, професійно доповідач

 доповідає   цей   законодавчий   акт.  Але  для  мене

 "туризм",  "війна",  "приватизація" чи щось інше -все

 одно.  Є  Закон.  У  нас  в  залі 140 чоловік. Я хочу

 підтримати  Алексєєва, я хочу підтримати Роханського,

 але  ви  уявляєте,...? Або давайте зразу поставим цей

 Закон в цілому, бо будь-яка пропозиція -вона відтягне

 1-2  голоси  і ми не можем нічого прийняти... Ну який

 сенс  оцієї  процедури,  яка щас відбувається в цьому

 залі?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я вас дуже прошу!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Списибі, Олександр Миколайович... за

 вашу,  як  кажуть,  таку палку... палке бажання... Я,

 так  як  і  ви,  і  більшість, хто тут присутній, -ми

 розділяєм  вашу  думку...  Ми не розділяєм думку тих,

 хто,  дійсно, вийшов, але ми розпочали сьогодні сесію

 не  в  більшій  кількості,  -коли  реєструвалися  304

 депутати...  Тому у нас немає сьогодні ніяких підстав

 для  того,  щоб  не  продовжувати  сесію в пленарному

 роежимі.  Тому  я  просив  би:  давайте  ми  не будем

 повертаться  до цього. Якщо єсть таке бажання, ми вже

 декілька...   вийдіть,  будь  ласка,  запросіть  всіх

 людей.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Нас  слухають люди. І ми голосуєм. Ми домовилися

 і   проголосували   за   персональне...  за  поіменне

 голосування по кожній статті і по кожному розділу.

      До 105-ї, Михайло Васильович, немає зауважень.

      106-та, Брит. Нема зауважень.

      107-ма? Враховано.

      108-ма?  Є.  Будь  ласка, сторінка 28, Комісія з

 питань еконології, Брит. Будь ласка.

 

      БРИТ. Запорожская область.

 

      Уважаемые коллеги!

      Если  туризм  с  познавательной  целью  то гид я

 считаю  необходим.  Если с коммерческой целью, то это

 вообще  не  туризм,  и  кроме того это дополнительный

 доход   для   субьекта   туристической  деятельности.

 Поэтому  комиссия  выйшла  с  таким  вот предложением

 внести вот такую поправку и я прошу поддержать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ . Я прошу проголосувати.

 

       ЧУРУТА.   Я  прошу прощенья, я хочу сказать

 несколько  слов  тоже по этой поправке. Значит да, но

 если  принять  вашу поправку, то будут ущемлены права

 туриста.  Поэтому  мы  здесь  как  раз  и  даем право

 туристов  определить,  нужен  им  гид  или  не нужен,

 поэтому  как  хочет  потребитель так надо сделать. Мы

 исходили из этих позиций, а здесь если записать слова

 и убрать за згодою группы это будет обизаловка, может

 группа  поехала  и  она  не  хочет  иметь гида, а ему

 обизательно ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Депутат  Брит  не  погоджується  з

 вашими  доводами  ми  ставимо  пропозицію,  а точніше

 поправку  Брита  на  голосування, будь ласка включіть

 систему.

       ЧУРУТА.   Він погодився.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зніміть, будь ласка, Спасибі.

      Комісія з питань  молоді врахована 109, 110.

      Враховано.

      111 Севрюков  відхилено, але його немає.

 

       ЧУРУТА.   Він є.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, я вибачаюся.

       ЧУРУТА.  Він є, він погодився.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Враховуюємо.   Комісія   з  питань

 екологічної  політики Брит є зауваження 112 поправка.

 Немає.

      Давайте  ми  4  розділ  по  28  сторінку включно

 проголосуємо,  включіть  будь ласка систему голосуємо

 за 4 розділ в цілому.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ За -

 

      4 розділ прийнято. Спасибі.

      5 розділ 112

      112 - немає зауважень.

      Раханський, 113 - враховано. Погоджено.

      114 - науково-експертний відділ, погоджено.

      115 - погоджено.

      116 - Брит, нема зауважень.

      117 - нема зауважень.

      118 - тоже враховано.

      Ставлю п'ятий розділ вцілому.

      Вибачаюсь.  Не  надо  голосувать. Алексєєв, будь

 ласка.

 

      АЛЕКСЄЄВ

      Мы  сейчас  рассматривали  статью  20  "Права  и

 обязанности субкектов туристской деятельности". Вот у

 мена на 5 странице есть предложение.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 31 сторінка, так?

 

      АЛЕКСЄЄВ  В. Г. На 5 странице моих поправок. Вот

 значит.  тут  статья  20  пункт  2.  3 без изменений,

 в  статью  добавляется  пункт 4 следующей редакции: "

 Субкекты,      занимающиеся      туристско-спортивной

 деятельностью    на    коммерческой   основе,   также

 руководствуются нормативными документами Министерства

 по  делам  молодежи  и спорта и Туристско-спортивного

 союза Украины".

 

      ЧУРУТА.   Я хочу сказать, что это и так само

 собой  разумеется.  Если  они  занимаются  спортивным

 туризмом,   они  просто  обязаны  пользоваться  этими

 документами.

 

      АЛЕКСЄЄВ В. Г. Так давайте просто проголосуем за

 это.

 

      ЧУРУТА.  Нет. Это во-первых.

      А  во-вторых.  Зачем здесь подчеркивать? Я опять

 возвращаюсь  к  тому,  что на коммерческой основе. Мы

 записали:   всех  форм  собственности.  Зачем  лишний

 раз...  Я не знаю - это лишнее в Законе будет.

 

      АЛЕКСЄЄВ.  Хорошо,    давайте   "коммерческой"

 уберем,  оставим  просто "документами Министерства по

 делам   молодежи  и  спорта  и  Туристско-спортивного

 союза".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставим на голосування поправку...

 

      АЛЕКСЄЄВ. ........ подключения общественности

 к этому важному вопросу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставим на голосування поправку. Будь

 ласка, включіть систему.

 

      "за"

      Не набрано голосів.

      Ставлю розділ п'ятий вцілому.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.       Не чути.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.. Де ваші зауваження?

      Зрозумів, одну хвилиночку.

      Ємець   Олександр  Іванович.  Науково-експертний

 відділ,  118-а поправка.

 

      ЄМЕЦЬ О.І.

 

      Мені  здається,  там  відхилено  Комісією досить

 слушні  зауваження  науково-експертного  відділу, від

 яких  часто  буває багато проблем і скандалів. Досить

 часто  туристичні  коміпанії беруть кошти ще до того,

 як   зібрали  групу,  набрали  групу  туристів,  і  в

 останній   момент   людям   перед   відпусткою  кошти

 повертають.

      Тому,  мені здається, варто було б проголосувати

 поправки,    які   запропоновані   науково-експертним

 відділом. Це поправка 114-а і 115-а.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 114 і 115. Ставлю на голосування.

      Я,  Олександр  Іванович, тільки давайте так, щоб

 ми по-порядку, щоб ми не повертались.

 

      ЧУРУТА.

 

       Я  хочу сказать, что порядок возмещения ущерба,

 который  предусмотрен  в  114-ой, 115-ой поправке уже

 предусмотрен законодательством.

      Поэтому   я   считаю,   что  это  лишнее  здесь.

 Предусмотрено законодательством.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування поправку 114-

 у, 115-у.

 

      "за"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не прийнято.

      Я ставлю п'ятий розділ в цілому.

 

      "за"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнятий.

      Шостий розділ. "Права і обов'язки туристів". 31-

 і сторінки - зауважень не було.

      Зауваження   119-е,   Михайло  Васильович,  нема

 зауважень.  Враховано.

      120, Ємець, враховано.

      121-а, Брит - враховано.

      122-а - враховано.

      123-я - враховано.

      124-а  -єсть,  Брит, будь ласка. 124-а, сторінка

 33.

 

      БРИТ.

 

 

      Уважаемые   коллеги,   зачем  перегружать  закон

 статьями,   которые   дублирую  друг друга.  Обратите

 пожалуйста  внимание на статью 6. 24 пункт 1, вернее,

 и  пункт 6. 24. 2, ведь они абсолютно повторяют друг

 друга.  Поэтому  мы  считаем, что пункт часть вторую,

 статьи  24  нужно исключить, потому что она дублирует

 первую часть.

 

 

      ЧУРУТА.    Я   прошу  прощения.  Это  разные

 статьи,   части.   Значит...  посмотрите  внимательно

 первая  часть  статьи  определяет права и обязанности

 наших  граждан которые будут находиться в той стране.

 А вторая часть обязывает наших граждан выполнять...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Внимательно  прочитайте  первую  часть. "Права і

 обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні

 подорожі за кордон, регулюються законодавством країни

 перебування там міжнародними  угодами".

      То есть...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  ставлю  на  голосування  другу.

 Подивіться, будь ласка.

      Я   ставлю   на  голосування  поправку,  внесену

 депутатом  Брит.

 

      "За" -

 

      Не набрано голосів.

      За 6 розділ вцілому ставлю на голосування.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Одну  хвилиночку.  Не включайте систему. Депутат

 Алексєєв.

 

      АЛЕКСЄЄВ

      Я   прошу   открыть   страницу  5,  выданых  вам

 поправок,   предложеных  мной  Комиссии  еще  в  июне

 месяце.  Тут  есть  раздел  6  "Права  и  обязанности

 туристов".  Там поправки к статье 21 и 22. Я прошу их

 рассмотреть,  прогшолосовать  и  лишь после этого к 6

 разделу  вообще перейти...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   У   всіх  єсть  на  руках.  Читать

 потрібно?

      Я ставлю поправки, внесені депутатом Алексєєвим.

 Стаття 21 і 22 на голосування.

 

      "За" -

 

      Не набрано.

      Ставлю  вцілому  даний  розділ на голосування. 6

 мається на увазі.

 

      "за" -

 

      Прийнято.

      Шановні   колегі,   давайте  порадимся.  Перерву

 оголошуєм   на  півгодини.  Я  прошу...  Оголошується

 перерва на півгодини.

                         - 95 -

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати. Продовжуєм роботу.

      Доповідач, будь ласка, до трибуни.

      Сідайте, будь ласка.   Продовжуєм роботу.

      Ми дійшли до 7-го розділу. "Безпека туристів".

      По 125-му зауваженню.  Нема? Немає.

      По 126-му? Немає.

      127? Брит. Немає.

      128?  Враховано.

      129? Брит, погоджений. Єсть, да? Будь ласка, 129-а.

      Депутат Брит.

 

      БРИТ.

 

      Брит,  Запорожская  область.  Уважаемые коллеги.

 Комиссия   наша   считает,   что   не   все  субкекты

 туристической     деятельности    могут    обеспечить

 необходимые   меры   по...  обеспечению  безопасности

 туристов.   А  вот  организовать  их  разработку,  их

 обеспечение  и  обеспечить их выполнение они обязаны.

 Поэтому мне кажется вот наше предложение более поно и

 точно отражает  эту ситуацию.  Просьба поддержать.

 

      ЧУРУТА. Я   хочу   сказать,  что  приняв  эту

 поправку,    мы    тем   самым   освободим   субкекты

 туристической деятельности от ответственности, именно

 от   ответственности   за   обеспечение  безопасности

 туристов.   Потому,   что  вы  говорите,  "организует

 розробку  і  виконання",  але  виконання може бути не

 належним  і не буде... він виконує, але не виконав до

 кінця.   А   в   нас   записано,   що   він  ще  несе

 відповідність.  Я  зачитаю.  Значить, як ви кажете це

 вже на слух.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Не   потрібно  спорити,  я  ставлю

 поправку депутата на голосування, включіть будь ласка

 систему, не убідили його.

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -

      Трохи недобрали.

      Алексєєв , будь ласка.

 

      АЛЕКСЄЄВ.

 

      Уважаемый    Александр   Николаевич!   Уважаемые

 коллеги!  Я  хочу вас вернуть на страницу 34 пункт 7.

 26.  1.  0.  Безпека  туристів  на  території України

 гарантується  державою,  простите  это по-моему голая

 дикларация   за   которой   ничего   не  стоит.  Если

 вспоминают   разрушенную   цель   на   которой  висит

 табличка,  охороняеться  державою, я предлагаю вместо

 гарантуються    пустой   формы   або   написати   або

 забезпечуються,   або   організуються   і   це   буде

 підставою,   щоб  держава  взяла  на  себе  обов'язки

 рятування своїх громадян.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Забезпечується. Да. Ставлю поправку

 на голосування.

 

      ЧУРУТА.    Обще    принятый    термин   то

 государство гарантирует безопасность, у человека есть

 увереность гарантия.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо чи погоджуємося. Гарантов

 виступає держава.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА -

 

      Зрозуміло.

      Так  дальше  поправок  тут  немає, поправка 130.

 Брит  у  вас  є зауваження, будь ласка. Тут враховано

 все. І 131. Є да? Будь ласка, включіть.

 

      БРИТ.

      Уважаемые коллеги! Ну, если внимательно прочесть

 нашу  поправку  131,  то ее цель и ее смысл предельно

 ясны. Поэтому мне коментировать особенно нечего. Хочу

 только   подчеркнуть,   что  статья  30  пункт  2  не

 компенсирует  отсутствие  такой статьи в этом Законе.

 Поэтому на нее сслаться, наверное, не имеет смысла. А

 вот, мы считаем, что такая дополнительная статья все-

 таки нужна в этом Законе.

 

      ЧУРУТА.    Этот  вопрос  является  предметом

 других законов, и, я  думаю,  что  здесь  мы не можем

 определять  какие-либо  льготы для одной из категорий

 работников, которые работают в туристической отрасли.

 Это  все  расписано  в  других  законах. Понятно. Вот

 именно, что   бойцы-спасатели,   они как  раз...   их

 социальная  защита  и безопасность расписаны в других

 законах.   Это   не   норма   этого   Закона,   чтобы

 расписать.........

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Переконали. Погодимся.

      Я ставлю сьомий розділ вцілому на голосування.

 

      "за"

 

      Я  прошу  сісти,  зайняти  свої  місця і давайте

 голосувать.   Пронюк,   сядьте,  а  потім  поговорим,

 перерва  тільки  що  завершилась.  Хіба  перерви мало

 було?

      Вашого  одного  голосу  не хватає. Сідайте, будь

 ласка, запросіть у зал.

 

      Я  прошу,  людей в зал запросіть. Включіть, будь

 ласка, систему. Сьомий розділ, я вже тричі говорив. В

 цілому.

 

      "за"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Розділ 8. "Кадри, наукове забезпечення туризму".

      Поправка 132-а.

 

      ЧУРУТА.  Врахована.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 133-я? Врахована.

      134-а? Зауважень немає.

      135-а? Нема зауважень.

      136-а?

 

      ЧУРУТА.

      Тут  я прошу пробачення, це технічна помилка, що

 написано "відхилено". Вона врахована.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахована. Достатньо.

      137-а? Врахована.

      138-а?

      139-а?

      Ставлю   восьмий   розділ...   Одну  хвилиночку,

 Алексєєв, будь ласка. Алексєєв і Климпуш.

      Алексєєв.

 

      АЛЕКСЄЄВ В.Г.

 

       Уважаемый   Александр   Николаевич,   уважаемые

 коллеги,  я  прошу вас взять те поправки, которые вам

 были розданы. Мои поправки, которые вам были розданы.

 Открыть  страницу  7, и там есть несколько поправок к

 разделу 8. Я прошу их рассмотреть и проголосовать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ставлю  на  голосування  поправки,

 внесені депутатом Алексєєвим.

      Будь ласка, включіть.

 

      "за"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування... Вибачаюсь,

 Климпуш. Включіть, будь ласка.

 

      КЛИМПУШ О.Д.

 

      Шановні  колеги,  я хотів би звернути вашу увагу

 до  статті 30-ої, яка називається "Соціально-правовий

 захист  службових  осіб  органів державної виконавчої

 влади в галузі туризму".

      В  галузі  туризму  під  час виконання службових

 обов"язків  перебувають  під захистом закону. Скажіть

 будь  ласка,  чі  ми  повінні  для кожної галузі, для

 кожного   напрямку   виріщувати.  Си  інші  особи  не

 перебувають під захистом закону?

      Я пропоную цю статтю зняти. Вона не несе ніякого

 конкретного навантаження.

      ГОЛОВУЮЧИЙ  Я  ставлю поправку депутата Клімпуша

 на голосування.

 

      "За" -

 

      Не набрав?

      Я 8 розділ ставлю  вцілому.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

 

      ЧУРУТА.   Все  нормально  тут  написано. Все

 нормально  написано. И...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Катерина Тимофіївна!

 Катерина Тимофіївна, голосуйте!

 

      ЧУРУТА.    Все   погоджено  з  експертом,  з

 юридичним відділом. Це... Так воно повинно бути.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включіть  систему.  Голосуєм  за  8

 розділ. Вцілому.

 

      "За" -

 

      Вноситься   пропозиція...   Одну  хвилину.  Одну

 хвилиночку.   Одну  хвилиночку.  Ну,  Мовчан  і  інші

 депутати   вносять   пропозицію   щоб  переголосувати

 поправку, внесену  Климпушом.  Я так зрозумів?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Давайте  поставим на голосування її. Будь ласка.

 То він розсердився і із-за його голосів не добрали.

 

      "За" -

 

      Спасибі.

      Тепер  ставлю  8  розділ  вцілому.  З  поправкою

 депутата Климпуша.

      Антон Антонович, все враховано.

 

      "За" -

 

      Сама висока  голосовка.

      І останній 9 розділ -"Міжнародне співробітництво

 в галузі туризму".

 

      ЧУРУТА.  Зауважень немає. Зауважень немає.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зауважень  не  було.  Я  ставлю цей

 розділ на голосування. Голосуєм в цілому 9 розділ.

 

      "за" -

 

      Спасибі. Тепер голосуємо в цілому.

 

       ЧУРУТА.   Ні, ще є 10 розділ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 розділ. А де тут 10?

 

       ЧУРУТА.   Самий останній.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  А  єсть  да. Єсть 10. 140 комісія з

 питань екології, Брит.

 

       БРИТ В.П.  Нема зауважень.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нема зауважень? Я ставлю 10 розділ.

 "Відповідальність  за порушення законодавства України

 про туризм".

 

      "за" -

 

      Спасибі.  В  цілому  ставлю...  Одну хвилиночку.

 Алексєєв, будь ласка.

 

      АЛЕКСЄЄВ В.Г.

 

      Уважаемые    коллеги,    я   прошу   внимательно

 прислушаться  поскольку  то,  что я сейчас скажу это,

 помолчите  пожалуйста... Уважаемые коллеги, значит, я

 хочу  обратить  ваше внимание вот на что. Возьмите те

 материалы,  которые  вам  вручили и откройте страницу

 два  "Общие  замечания".  У  нас  к  сожалению в этом

 законе  используется  термин  "туристический".  Что с

 точки  зрения  лингвистики  не  совсем  верно.  И эти

 материалы  кстати  еще в марте именно на исследование

 лингвиста  я  подавал  в комиссию по молоді, спорту і

 туризму,   но  оно  тоже  не  было  учтено.  Обратите

 внимание.  Говорится механический чи механічний, а не

 механістичний,    туриський,    а   не   туристичний,

 український, а не українистичний.

      Поэтому   правильный  термин  туриський  или  по

 русски   туристский.   Я   прошу   учесть   это.  Это

 формальность,   которая   тем   не   менее  вводит  в

 противоречие с языком и русским и уркаинским.

      И  секундочку  еще  одно  замечание. Этот термин

 употребляется         некоторыми        журналистами,

 телекоментаторами  или  рекламодателями-делитантами в

 туристской  области.  Таким образом, этот термин надо

 заменить.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю, давайте ми проголосуємо в

 цілому,  приймемо  як Закон, а потім його доопрацюють

 юристи і наші літератури.

      Будь ласка, Мовчан.

 

      МОВЧАН

 

      Шановний пане Головуючий! Шановні колеги! Ми під

 час   голосування  вилучили  одну  суттєву,  ніби-то,

 зробили редакційну поправку, це в Статті 13. Ліцензії

 видаються   Державним   комітетом  по  туризму,  який

 встановлює   порядок   їх  видачі,  умови  і  правила

 здійснення  туристичної  діяльності,  контроль  за їх

 дотриманням.

      13.  3.  Державний  комітет  по  туризму, було в

 редакції,   може   делегувати   право  видачі,  ми  ж

 проголосували  "делегує". Тобто, категорична форма. А

 це змінює суть стосунків між центральною структурою і

 обласнимі.  Саме тому, я просив би, щоб ми ніби-то цю

 редакційну   поправку,   вона   була   редакційна,  а

 насправді   вона   змінює   суть   цих   залежностей.

 Повернулись  до  першого  варіанту,  до того, який є.

 Може делегувати, зберегти саме цю форму.

 

      ____________.  Тобто, ви пропонуєте так, як була

 вона.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Сторінка   24,   все   правильно.

 Погоджуємось?  Я  ставлю  на голосування цю поправку,

 яку вніс депутат Мовчан.

      (іде голосування)

      Не прийнято.

      Незрозуміло.   Тепер   ці   поправки  в  першому

 розділі,  сторінка  2  доповнення,  яку  вніс депутат

 Алексєєнко. Будь ласка.

 

      ЧУРУТА.

 

      Комиссия  предложила  вариант,  когда может быть

 слово   "может".   Действительно,   это  существенное

 замечание.  Я хочу сказать, почему. Мы сделали сейчас

 обязаловку,  исключив  слово  "может". Тоесть, теперь

 обязаны  во  все  города, будем так говорить, которых

 более  двух  тысячь,  дать право, даем право выдавать

 лицензии.  Но  есть  такие  города (скажем так: много

 таких  городов)  в восточной Украине, где туризм (ну,

 будем  гооврить так) не развит, а мы обязательно даем

 туда.  Это... ну, не надо этого делать, навязывать...

 Поэтому...  да.  И,  действительно, увеличивать армию

 вот этих вот чиновников. Поэтому здесь правильно было

 записано...  Поэтому...  я  думаю.  что все-таки надо

 вернуться...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми  ставим на переголосування. Будь

 ласка, включіть систему.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ

 

      "За" -

 

      Спасибі. Прийнято.

      Климпуш, будь ласка.

 

      КЛИМПУШ

      Шановні  колеги! Я хотів би ще раз попросити вас

 звернутися  до  статті  4 для того, щоб цей Закон наш

 був   не   тимчасовим,   не   враховував  сьогоднішню

 структуру,  а  був  універсальним  на  будь-який час.

 Замінити   термін   "Державний   Комітет  України  по

 туризму"   терміном   "Центральний   орган  державної

 виконавчої  влади",  визначений  Кабінетом Міністрів.

 Тоді цей документ буде на всі часи. Сьогодні не можна

 визначати,  що  це  є  єдиний і що зарання Законом це

 вводимо  в  ранг  -повинен бути державний орган, який

 веде  державну  політику.  І  не обов'язково, щоб він

 займався господарською діяльністю в галузі туризму. Я

 прошу   ще   раз   повернутися   і  прошу  поставити,

 Олександре Миколайовичу,... Принципово... Це ж заміна

 цього... Таким чином Закон наш тільки виграє!..

 

      ЧУРУТА.    Уважаеымй   Олег   Дмитриевич,  я

 говорил  уже и еще раз повторяю, что во всех законах,

 которые  мы принимали, везде указан конкретный орган,

 конкретное    министерство,   конкретный   комитет...

 Поэтому  нельзя  от этого уходить. Тем более, что это

 наша,   так   сказать,   практика,   и  этот  вопрос,

 действительно,   долго   муссировался  в  Комиссии  и

 согласован    с    научно-экспертным    отделом,    с

 юридическим  -со всеми... И Кабинет Министров вышел с

 таким  предложением. Поэтому я предлагаю оставить так

 как оно есть - здесь очень правильно все написано.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Одну  хвилиночку.  Я  думаю...  Ви

 настоюєте?   Клімпуш,  настоюєте  на  голосуванні?  Я

 ставлю поправку Клімпуша на голосування.

 

      "за"

      Я так розумію, що поправки, які вніс Алексєєв, і

 комісія  погодилася, і всі погодилися, що вони будуть

 бузперечно  враховані,  ця  вся  стилістика. Я ставлю

 проект Закону вцілому на голосування.

      Я прошу голосувати.

 

      "за"

      Спасибі.

      Я  ставлю  на  голосування  постанову.  У вас на

 руках єсть. Включіть, будь ласка, систему. За основу.

 

      "за"

      Прийнято.

      Які єсть поправки? Нема? Приймаєм, як постанову.

 Включіть, будь ласка.

 

      "за"

      Закон "По туризм прийнято". Спасибі.

 

      ЧУРУТА.

      Уходя  с  єтой трибуны, я хочу поблагодарить вас

 за  то,  что  вы  с  пониманием подошли к чрезвычайно

 важному,   я   считаю,   экономическому   закону,   и

 поздравить   всех   вас,   а   также  всех  субкектов

 туристической   деятельности   с  Междунаробным  днем

 туризма, который будет отмечаться 27 сентября.

      Спасибо.

 

      (ОПЛЕСКИ)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  у  нас  в порядку

 денному  стоїть  слідуюче питання: "Про проект Закону

 України   "Про   особилвості   приватизації  майна  в

 агропромисловому комплексі". Друге читання.

      Я  думаю,  що...  Як  ми з вами порадимся? Будем

 розглядати? Будем.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я  вважаю,  що, дійсно, Закон про приватизацію в

 агропромисловому   комплексі,   як  і  кожний  закон,

 безперечно,  серйозний.  Але  при  такій кількості, я

 думаю,  що це буде, мабуть, серйозні запитання до нас

 з вами. Ми перенесем на вівторок.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Розпочинаєм   з   першого   цього   Закону.   Не

 заперечують.

      Хто  за  дану  пропозицію,  прошу проголосувати.

 Першим.

 

      "за"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято. Спасибі.

      Слідуюче  питання.  "Про  проект  Закону України

 "Про  внесення змін і доповнень до Закону "Про оренду

 державного майна".

      Будь ласка, Семенюк Валентина Петрівна.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

 

      Шановні  колеги,  шановні  виборці, представники

 Уряду,  народні  депутати,  сьогодні на розгляд сесії

 Верховної  Ради  України  виноситься законопроект про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Закону України "Про

 оренду державного майна". Ця зміна зумовлена тим, що,

 приймаючи   Закон  "Про  особливості  приватизації  в

 агропромисловому  комплексі",  і  виконуючи Постанову

 Верховної Ради України "Про вдосконалення особилвості

 приватизації  в  Україні  і  посилення контролю за її

 проведенням"  від  29  липня  1994  року, ми вимушені

 внести  зміни в Закон "Про оренду деражвного майна" в

 статтю 25, в статтю 31.

      В  результаті  дії  статті  25 закону про оренду

 державного майна, яке здано в оренду, буде викуплено

 трудовими колективами тих підприємств, без урахування

 підпріємств, що є основними постачальниками сировини,

 тобто товаровиробниками.

      Підпріємства   переробки   були   побудовані   в

 основному    за   рахунок   колективних   господарств

 сільськогосподарських підприємств, які в той час були

 недоплати  колективними  господарствами і відповідної

 суми коштів не надходило до товаробиробників. Тому ці

 підприємства  були  побудовані  також і для того, щоб

 обслуговувати відповідну галузь.

      Лише  приведу  деякий  економічний  аналіз. Доля

 заробітної  плати доярки в 1960 році становила в ціні

 вартості  молока  6 процентів. В 1960 доля заробітної

 плати  у  робітника  переробної  галузі  становила 10

 відсотків.  В 1990 році  ця тенденція була  змінена.

      В  1990  році  доля  заробітної  плати робітника

 становила  14 відсотків, доля заробітної плати доярки

 становила  12 відсотків.

       В   даний   час   в  результаті,  коли  держава

 відмовилася       від       будь-якої       підтримки

 сільськогосподарського  виробника,  ми проаналізували

 за  1994  рік  таку  тенденцію.  І  побачили, що доля

 заробітної   плати  працівника  переробної  галузі  -

 зокрема ми брали молочну промисловість -становить 15-

 16 відсотків. Доля заробітної плати доярки в вартості

 молока  становить  0,06.

      Тим  самим  законопроект,  який  виноситься  про

 особливості     приватизації    в    агропромисловому

 комплексі,    -це    тенденція    для    кооперування

 товаровиробника і переробника. І при прийнятті Закону

 про   особливості   приватизації  в  агропромисловому

 комплексі   буде   надано  право  товаровиробникам  і

 переробникам    кооперуватися,   проводити   спільний

 розподіл  прибутку  і  відповідно....  прибуток, який

 буде поділятися  на відповідні  галузі.

      Якщо  дію  статті 25 не змінити, ми практично не

 можемо  провести  у  відповідну нормативну базу Закон

 про   обобливості   приватизації  в  агропромисловому

 комплексі.

      Якщо  не відмінити дію статті 31, то ця дія цієї

 статті     не     дає     можливості    підприємствам

 агропромислового   комплексу,  які  склали  договори-

 аренду  через аренду з викупом, приймати приватизацію

 підприємств з участю товаровиробників.

      Як  ви  бачите  із  цієї довідки, якої ми подали

 вам  при  даних  змінах,  що підприємства, які уклали

 договори:    цукрові    заводи    -72   підприємства,

 м'ясокомбінати -22, головмолпром -111, молокозаводи -

 19, украгротексервіс -56. Якщо ці підприємства будуть

 викуплені і не розірвані договора, відповідно не буде

 можливості  данним  колективам,  які пішли в оренду і

 тим   товаровиробникам,   які  безпосередньо  роблять

 поставку     продукції,     або    надають    послугу

 товаровиробникам відповідно кооперуватися.

      Тому  ми  просимо  підтримати  комісії  з питань

 агропромислового  комплексу.  Тим  більше,  що  данні

 зміни  були  підтримані комісією з питань економічної

 політики.  Дані  зміни  були  проголосовані в березні

 місяці  1995  року.  Але  на  третьому  читанні  були

 переголосовані. І ця пропозиція була також підтримана

 Уряду. Тому ми просимо підтримати комісію.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі    Валентина    Петрівна.

 Запитання   до   Валентини   Петрівни   єсть?  Немає.

 Зрозуміла  поправка  і до 9 статті, і до 25, і до 31,

 так?  Сідайте,  будь ласка, спасибі. Голосуєм? Ставлю

 на  голосування  внесенні  поправки до статей данного

 закону.  Я  прошу сідати і голосуєм. Одну хвилиночку.

 Давайте  тоді так, пропонуйте, що по кожній статті по

 9,  по  25  і  по  31 окремо, да? Ну, не можна так. Я

 вибачаюся,  стояла  Валентина  Петрівна на трибуні. З

 голосу   хто-то   шо-то   прочитав,  шо-то  неясно  і

 начінаєм...  Будь  ласка, Валентина Петрівна. Ну, так

 же  не  можна.  По  9  статті  єсть зауваження до тих

 правок,  які  внесенні,  будь ласка, по 9 статті, да.

 Мусіяка.

 

      МУСІЯКА В.Л.

 

      Валентина   Петрівна,  Олександре  Миколайовичу,

 мова  не  йде  про  питання,  запитання  до Валентини

 Петрівни.  В  мене нема до неї запитань, ми з нею уже

 переговорили.  Я  записувався  на  виступ, а ви зразу

 ставите  на  голосування.  Мені треба сказати взагалі

 про цей закон, про внесенні зміни...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Олександр Іванович, у вас

 запитання чи тоже виступи? Сідайте, будь ласка, Слово

 надається депутату Мусіяці. Скільки відведемо часу на

 обговорення?  10  хвилин. Будь ласка, запишіться, хто

 бажає. Є, висвітіть. Будь ласка.

 

      МУСИЯКА

 

      Уважаемые   колеги!   Дело   в   том,   что  это

 предложение  Валентины  Петровны,  мы с ней обсуждали

 предварительно  перед тем, как вопрос был поставлен в

 повестку   дня,  и  она  с  некоторыми  предложениями

 согласилась,  хотя  сейчас  выступая не говорила, что

 некоторые положения ее законопроекта все-таки надо бы

 снять.  Поэтому, я хочу обратить внимание вот на что.

 Понимаете,  проблема  действительно  есть,  я  с  ней

 согласен, согласен со всеми колегами, представителями

 Агропромышленного   комплекса,  что  надо  обеспечить

 механизм,   правовое  участие  товаропроизводителя  в

 приватизации  этих  комплексов,  где перерабатывается

 эта продукция товаропроизводителей.

      И  Валентина  Петровна  и  комиссия, которую она

 представляет,  исходит из того, что нынишний механизм

 Закона  об аренде, вроде бы мешает участвовать в этом

 процессе.   Значит,   расчищает  дорогу  для  участия

 субкектов промышленного комплекса в этой приватизации.

      Что   же   предлагается?   Пункт   7,  Статьи  9

 исключить.  Валентина  Петровна,  мне  кажется,  мы с

 вами  согласовали и вы снимаете это предложение, так.

 Потому  что  там  идет речь о право обращаться в Суд,

 если  отказано  в  заключении  договора аренды. Но вы

 знаете, судебный порядок исключать нельзя, это просто

 ненормально. Согласились, пункт 7, Статьи 9.

      Теперь Статья 25. Вот это основная статья из 31,

 которая обращает внимание, что надо внести изминения.

      Во-первых,  записано  в  Законе,  что Статья 25,

 текст такой: "Орендар має право на викуп орендованого

 майна  відповідного до чинного законодавства з питань

 приватизації"  предлагается "до чинного законодавства"

 і крапку поставити.

      Значит,  поставить  точку,  убрать  положение "з

 відповідно  з чинним законодавством по приватизації".

 Это вроде бы даст возможность применить положение вот

 этого  Закона,  который  будет  приниматься,  кстати,

 очень...  кстати,  мы этот вопрос рассматриваем перед

 Законом   "Об   особенностях   приватизации  в  агро-

 промышленном  комплексе".  Вроде  бы это -не закон из

 серии  законов о приватизации.. Это все равно закон о

 приватизации!  Вы  этим, Валентина Петровна, наоборот

 ставите   под   удар  некоторые  моменты,  касающиеся

 приватизации,    когда    другие    не    законы,   а

 законодавства... законодательсьтво -это очень широкий

 спектр  различных  нормативных  актов (кроме законов)

 применять  в  этой  сфере  и, фактически, блокировать

 многие  вопросы,  касающиеся приватизации: и указы, и

 положения,  и  что хотите. Инструкции всякие -это все

 тоже  нормативные  акты.  Поэтому  очень важно именно

 сферой  законов  о приватизации очертить эти вопросы,

 касающиеся  приватизации сдаваемых в аренду обкектов.

 Но  она  говорит  о  том,  что  если  не  убрать  это

 положение,  то  тогда  получается:  тот,  кто  взял в

 аренду  (ну,  производители...)  Скажем так: трудовые

 коллективы    этих    предприятий,   перерабатывающих

 промышленность  сельхозпродукции.  Они взяли в аренду

 эти предприятия и теперь они выкупают (если у них был

 договор  аренды  с  выкупом)  и уже вроде бы не могут

 участвовать сельхозпроизводители в этом процессе. Ну,

 во-первых, если этот был договор аренды с выкупом -вы

 знаете,  они,  если воспользовались правом, это право

 уже  у  них  законно. Если у них записано и это право

 есть,   они   могут   им  воспользоваться.  Валентина

 Петровна  говорит,  что если не убрать это положение,

 то  получается  так,  что  они не смогут, скажем, при

 приватизации      вовлечь      в     этот     процесс

 товаропроизводителей.

      Да  почему  же  не смогут? Смогут! В этом смысле

 как раз надо будет нам (когда мы будем смотреть Закон

 об   особенностях  приватизации  в  агро-промышленном

 комплексе)  именно  там заложить механизм, который бы

 стимулировал   к   тому,  чтобы  участвовали  в  этом

 процессе и товаропрозводители. Нельзя...(вот мы будем

 обсуждать  тот  Закон, законопроект -в связи с этим я

 вот  говорю),  нельзя прав лишать, тех, которые у них

 есть,  и нельзя заставлять таким образом записывать в

 законе   заставить,   скажем,  их  открыться,  скажем

 предприятия  акцио  нерные  закрытого типа, заставить

 открыться,  если нет -тогда их национализировать. Это

 полный  произвол,  значит надо просто создавать такую

 ситуацию,  когда  эти  уже  скажем  акционирувавшиеся

 путем аренды с выкупом предприятия знали бы, что если

 они  акции  дополнительно  откроют  и  запустят  сюда

 товаропроизводителей,   то  они  будут  иметь  льготы

 скажем  по  налогообложению  и  так  далее, как любые

 сельхозпроизводители.  Их надо стимулировать к этому.

 И последнее.

      Статья  31.  Это  очень важный момент. Помните у

 нас  сколько  было  различных  столкновений  во время

 принятия  Закона  "Об аренде", я думаю к этому просто

 нельзя  возвращаться,  давайте будем цивилизованы, мы

 уже стали на этот путь и теперь опять с него уходим.

      Что имеется ввиду. Статья 31. Говорит о том, что

 сейчас,  зміни  та  доповнення до Закону України "Про

 оренду майна державних підприємств та організацій" не

 поширюються   на   раніше  укладені  договори  оренди

 державного   майна   в   тому   числі   щодо   викупу

 орендованого   майна   за   вийнятком   питань,   які

 стосуються оцінки вартості майна.

      Ну,  это  механизм,  который предлагается убрать

 статью  31,  значит,  что  делать?  Дать  возможность

 распространять  обратную  силу придавать закону, тому

 который  мы скажем примем, что имеем право разорвать,

 прекратить  и так далее. На законной основе произошла

 уже  приватизация,  теперь  мы  возмем  разорвьем  те

 договоры,   примем   Закон,   что   можна  разорвать,

 заставить  их  это сделать и получается таким образом

 ухудшающие  положение субьектов прав будут применятся

 к  тем  отношениям,  которые уже возникли до принятия

 этого закона, но не нормально, но нельзя на это идти.

 Почему мы и говорим, необходимо закладывать стимулы к

 тому,  чтобы  они  открывались,  а  те которые еще не

 приватизировались  для  тех  создать  возможности для

 того , чтобы товаропроизводители туда входили.

      Поэтому   мы   предлагаем   вот   эти  все  идеи

 перенести,  которые  высказывала Валентина Петровна в

 Закон "Об особенностях приватизации в Агрокомплексе",

 а этот Закон, ну оставить его как скажем веху в нашем

 движении  законодательного закрепления этих процессов

 то есть отклонить. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання до Мусіяки, будь ласка. Я

 дам Даниленко.

      Сідайте, будь ласка.

      Даниленко Анатолій Степанович.

 

      ДАНИЛЕНКО А.С.

      Спасибі, Олександр Миколайович.

      Шановні   колеги!   Дорогі   друзі!  Я  хочу  не

 погодитись  із  колегою. Дозвольте мені не погодитись

 із  колегою  Місіякою  про  те,  що  він сказав, коли

 комісія готувала зміни і доповнення до даного Закону,

 і вона пішля шляхом не цивілізованим, і він послався,

 шановний  колега  Мусіяка, послався на проект закону,

 який  ми  мали  приймати  ще  на  третій  сесії  "Про

 особливості     приватизації    в    агропромисловому

 комплексі".     Так,     дійсно,    сьогодні,    якщо

 проаналізувати,  то  багато  підприємств через оренду

 шляхом викупу, ви знаєте, створили закриті акціонерні

 товариства.    Ну,    наприклад,    цукровий   завод,

 молокозавод.  Те  чи  інше природне підприємство, яке

 знаходиться в тому чи іншому регіоні. І, як наслідок,

 сьогодні   получилося  так,  що,  наприклад,  закрите

 акціонерне  товариство,  на  якому працюють 500, 400,

 600  чоловік,  тобто  невеликий колектив, 50 чоловік,

 шляхом   оренди   з   правом  викупу  за  так  званий

 підрахований бухгалтером чи економістом по кінці року

 прибуток, викупили той чи інший завод, на який працює

 значно   більша   кількість  товаровиробників,  людей

 фізичних і юридичних осіб у тому чи іншому регіоні, в

 тому  чи  іншому районі. Я думаю, це питання потрібно

 нам усвідомити. Що якщо сьогодні є закрите акціонерне

 товариство,  яке  акціонувалось  через  оренду шляхом

 викупу,  то  ми  однозначно  повинні зрозуміти. І тут

 дехто   виступає   і  каже,  що  це  порушення  норм,

 порушення законів. Якраз це ніяке не порушення, якраз

 це  ніяке не порушення закону, який сьогодні єсть. Це

 ми   сьогодні  повинні  повернути  те,  що,  вибачте,

 користуючись     недосконалістю     законів,    дехто

 скористувався  (і я хочу сказати так, як воно єсть) і

 собі, як кажуть, прикарманили.

      Тепер  по  суті  даного  питання,  суть  яке  ми

 сьогодні   обговорюємо.   Ми   за   оренду.   Ми   за

 приватизацію.   І   я  вбачаю  в  цьому  дуже  великі

 позитивні        зрушення        у        виробництві

 сільськогосподарської    продукції,    промисловості,

 зміцнення  економіки  і покращення життя людей, але я

 хотів  би  однозначно щоб ми зрозуміли, Марія Яківна,

 якщо  ми  орендуєм, то давайте ми будем орнедувать. І

 за  оренду  ми  повинні платити гроші. Якщо ми хочемо

 викупити те чи інше підприємство, то єсть відповідний

 Фонд  Державного  Майна,  ми  приходим у цей Фонд, ми

 оцінюєм.  І якщо ми заробили фізично, юридично де хто

 хоче,  будь  ласка, йдем у Фонд Деражвного Майна і що

 робим, шановні колеги? Купляємо.

      А   тому  наша  Комісія  не  випадково  сьогодні

 виносить  на  ваш розгляд зміни і доповнення до цього

 Закону  і  які  я  пропоную сьогодні прийняти, що, як

 кажуть,  дальше  не  робилось те, що в нас робилось у

 нашій країні.

      Спасибі за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

       Анатолій  Степанович,  шановні колеги, я думаю,

 що   в   подавляючій   більшості  питання  зрозуміле:

 агропромисловий  комплекс  розділений на дві частини:

 ті,  що  виробляють,  і  ті,  що переробляють. Ті, що

 їдять,  ми  не  рахуєм  -всі  їдять.  Но сьогодні тут

 Валентина  Петрівна  тут  наводила  дуже  такі  віскі

 агрументи,   Анатолій   Степанович   підтримав.  Якщо

 сьогодні по 11 тисяч купонів закупляється за кілограм

 молока  і  в  5  разів  воно  дорожче  в магазині, то

 давайте,  мабуть,  той  Закон,  який  ми перенесли на

 вівторок,  і  хочем прийнять (я впевнений, що ми його

 приймем),  давайте ми, як кажуть, підтримаєм. Тому що

 те, що зроблено до прийняття цього Закону, ви бачите,

 до чого довело.

      Тому  я  вважаю,  що  нам потрібно в рівні умови

 поставити  і  тих,  хто робить на полі чи на фермі, і

 тих, хто переробляє готову продукцію: чи то зерно, чи

 то  соняшник,  чи  то  цукровий  буряк, чи молоко, чи

 м'ясо.

      Я  думаю,  це  буде  дійсно  справедливо в нашій

 Українській демократичній державі.

      Тому  я  ці  зміни  і  доповнення  до Закону про

 оренду державного майна ставлю на голосування.

      Будь ласка, включіть систему і голосуєм. Я прошу

 голосувати всіх.

 

      "за"

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну  хвилиночку. З процедури Ємець

 просить. Будь ласка, включіть Ємця .

 

      ЄМЕЦЬ

 

      Олександр  Ємець,  я  хочу  з процедури сказати.

 Спправа  в  тому,  що ті норми, які голосуються, вони

 різні. Це не є один закон. Вони стосуються зовсім інших

 сфер правового регулювання цього питання. Тому кожний

 з  них треба голосувати окремо. Вони не є цілісним

 законом. Тому кожну статтю окремо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ  Я зрозумів. Я зрозумів. Спасибі.

      Валентина Петрівна, будь ласка. З місця.

 

      СЕМЕНЮК

 

      159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановні  колеги.  Коли ми приймали постанову про

 вдосконалення   механізму   приватизації   України  і

 посиленню  контролю  за  нею,  ми  ставили  в  основу

 передивитися  нашу  законодавчу  базу,  подивитися її

 правову  основу.  Як  той  чи  інший законодавчий акт

 впливає і вживається в життя.

      Сьогодні    детальний    аналіз    законодавства

 агропромислового   комплексу  доказав,  що  аренда  з

 викупом    -це   дійсно   великий   урон,   нанесений

 безпосередньо товаровиробникам. І якщо сьогодні хтось

 посилається   на   ту   законодавчу  базу,  яка  була

 закладена  до цього, так я хотіла б сказати: для того

 ми її виправляєм, для того ми її поправляєм, щоб вона

 дійсно дала можливості працювати і кооперуватися тим,

 хто   хоче   дійсно  дати  наші...  нашому  населенню

 продукти  харчування.  І особливо я попрошу поставити

 на    поіменне    голосування.    Депутати-аграрники,

 представники  від  всіх сільських районів, подумайте:

 чому  сьогодні  доярка  отрумує таку заробітну плату,

 чому  сьогодні закупівельна ціна 9 тисяч карбованців,

 чому  сьогодні  немає  продуктів  харчування. Я прошу

 підтримати  нашу пропозицію.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Значить давайте... я думаю,

 що питання зрозуміле.

      Внесена   пропозиція  депутатом  Ємцем,  щоб  ми

 постатейно перейшли.

      Стаття  9,  пункт  7. Я ставлю... Хто за те, щоб

 поіменно проголосувати. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Значить  стаття  9, пункт 7. Поправка до закону.

 Будь ласка, голосуєм.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Скільки  можна?  Ну  ми  вже обговорили. Я слово

 надавав всім.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я  розумію.  Я  розумію,  що  за селянина голова

 далеко не у всіх болить.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Що? Що? Ну Соболєва включіть, будь ласка.

 

 

      СОБОЛЄВ  С.  В.

 

      Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Я   так  зрозумів,  що  напередодні  голосування

 депутат  Мусіяка і депутат Семенюк, яка доповідала це

 питання,  вирішили  зняти  цю статтю. Ви вчитайтесь у

 неї,  це  пункт 7. У разі відмови викладання договору

 оренди,  а  також неодержання відповіді у становлений

 терміном, заінтерисовані особи мають право звернутися

 за  захистом  своїх  інтересів  до  суду арбітражного

 суду. Пропонується зняти цю статтю. На якій підставі?

 Якщо  вам  відмовили.  Ви  бачите, що відмовили, ви ж

 маєте  право  звернутися  до  суду. Я зрозумів, що це

 узгоджено  і  ця  стаття не буде голосуватися. Чомусь

 вона   голосується.   Я  пропоную  не  голосувати  за

 вилучення пункту 7.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Валентина  Петрівна,  будь  ласка,

 Семенюк включіть.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

 

      Шановні колегі народні депутати, ми декілька раз

 спорили  по  цьому  питанню і в юридичному відділі, і

 декілька  раз вели розмову і з Віктором Лаврентьєчом.

 Справа  в  тому,  що  сьогодні  Фонд державного майна

 виступає в ролі і орендодавця,  і захисника.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу послухайте.

 

      СЕМЕНЮК  В.  П. Крім того, сьогодні немає закону

 про   управління   державним  майном.  Сьогодні  Фонд

 державного  майна  і  виступатиме і як в Арбітражному

 суді як представник від держави, і як захисник.

      Тому  ми просили вилучити. Але, враховуючи того,

 що  у порядку денному стоїть уже закон про управління

 державним майном, ми домовилися із комісією, що можна

 цей  пункт  поки  що  не голосувати, а зробим зміну у

 законі  про  малу приватизацію. Тому можна знімати, я

 погоджуюсь.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Погоджуєтеся, да? Приймається? 9 ми

 не ставим на голосування статтю з поправкою 7. Стаття

 25. Ставим на голосування поправку по 25 статті.

 

      "за" -

 

      Поправка прийнята.

      Поправка по статті 31.

 

      "за" -

 

      Прийнято.

      Голосуємо  в  цілому  із  виключенням  Статті 9,

 пункту 7, в цілому.

      (іде голосування)

      Прийнято. Спасибі!

      ГОЛОВА.   "Про  проект  Закону  про  операції  з

 здавальницькою сировиною        зовнішньоекономічних

 відносинах. Георгій Едуардович Мозер, прошу.

 

      МОЗЕР Г.Е.

                        - 131 -

 

      Уважаемые   колеги,   у  вас  имеется  на  руках

 розданная  еще на третей сессии сравнительная таблица

 о  Законе  о  работе  здавальческим  сырьем. В период

 между  сессиями,  мы  дополнительно  рассмотрели  все

 материалы по данному Закону, все замечания. Замечания

 были высказаны юридическим отделом, мы постарались их

 все учесть и поэтому выносим на второе чтение Закон о

 работе    здавальческим    сырьем,    предлагаю   его

 рассмотреть и утвердить.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  у  вас  на  руках є

 порівняльна  таблиця,  вона  роздана  вам  своєчасно.

 Йдемо  в  режимі  другого читання. Закон України "Про

 операції   з  давальницькою  сировиною  у  зовнішньо-

 економічних   відносинах".   До  назви  Закону  немає

 зауважень і не було.

      Стаття   1   "Визначення   термінів  і  понять".

 Враховані  тут кілька зауважень. Чи є нові або ті, що

 відповіді  або реакції на яких не збігається з думкою

 авторів?  Немає.

      До статті... вона йде по пунктах -рубрикація тут

 складна...  Одначе,  1.  1.; 1. 1. 1. і так далі... Я

 дивлюся:  відхилена  тільки п'ята поправка. Ну, решта

 там  із  зауваженнями. Будемо йти по цих пунктах чи в

 цілому?  Якщо є по першій статті в когось зауваження,

 давайте з'ясуємо.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      По першій статті. Немає зауважень.

      По другій статті.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є по першій? Будь ласка, Ландик, який пункт?

 

      ЛАНДИК

      А тут пункт... я ж не можу... то я беру...

 

      МОЗЕР.  Какой номер поправки?

 

      ЛАНДИК

      Стаття 1, абзац 2...

 

      МОЗЕР.     Валентин    Григорьевич,   номер

 поправки какой?

 

      ЛАНДИК

      А  у  мене  немає...  Это...  Стаття  перша, де:

 операція   з  давальницькою  сировиною  у  зовнішньо-

 економічних  відносинах  є  операція  з перероблення,

 оброблення,  збагачення чи використання давальницької

 сировини,  незалежно  від  кількості  (ми добавляємо)

 замовників   та   виконавців  (а  тут  стоїть  тільки

 "виконавців"), ми пишем "замовників та виконавців", а

 також  етапів  операцій  з  перероблення  сировини та

 видів  цієї сировини. Те, що перероблення сировини та

 видів  цієї  сировини.  То,  що  ви  розумієте:  одна

 сировина, вона має...

 

      МОЗЕР.  Я згоден, Валентин Іванович.

 

      Ландик

      Я прошу це записати.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка. Геннадій.....

 

      МОЗЕР.    Мы   погодылысь   с   Валентином

 Ивановыичем  еще  в стадии обсуждения, и я думаю, что

 можно внести это изменение.

 

      ГОЛОВА.   Тобто,   у   другому  абзаці  записати

 (сторінка  третя,  права  колонка  у  вас), записати:

 незалежно  від  кількості замовників та виконавців, а

 також  етапів  операцій з переробленням цієї сировини

 та  її  відив...  і  так  дальше.  Немає  заперечень?

 Поправка   Ландика,   вірніше   редакційне  уточнення

 ставиться на голосування.

 

       ЗА -

 

      Оскільки це поправка власне кажучи редакційна, я

 її  поставлю разом із статтею, але я прошу зважити на

 те,  що  вона  відзначається  тут  в  документі, будь

 ласка,  давайте в статтю 1 з поправкою Ландика у всіх

 підпунктах  і Закон, тобто назву, і статтю першу усіх

 складових    з   поправкою   Ландика   ставиться   на

 голосування.

 

      ЗА -

 

      Кияк,      дайте     можливість     Жеребецькому

 проголосувати, будь ласка, голосуйте.

      Хтось, не, маєте зауваження до цієї статті?

      До   першої   статті   немає  зауважень.  Немає.

 Віднесемо на пізніше.

      До другої статті, які зауваження? Ландик, прошу.

 

      ЛАНДИК.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 колеги!

      Я  прошу  все-таки,  я все-таки висловлюю думку,

 Олександр   Олександровичу,   я   прошу,  я  все-таки

 висловлюю   думку   від   міжрегіональної   асоціації

 промисловців туди входить до 20 відсотків працівників

 Агропромислового  комплексу,  тому ви якраз називаєте

 Ландик - Ландик,а є і ще  фракція "Незалежність"....

 

      ГОЛОВА. Валентин Іванович, вас всі знають добре.

 Тому я думаю досить вашого прізвища.

 

      ЛАНДИК.

      Дякую.  Я  все-таки  скажу,  тому що ви засідули

 дуже   багато......  Це  не  так,  що  я  там  просто

 висказую, бо я дуже умний.

      Значить,  подивіться,  будь  ласка,  значить,  у

 другий  абзац  "сплата  вивізного  мита,  податків та

 зборів  крім  митних  зборів  проводиться українським

 виконавцев  шляхов видачі простого векселя податкової

 інспекції  за  місцем  знаходження виконавця терміном

 платежу,   рівному   терміну  здійснення  операцій  з

 давальницькою  сировиною,  але  не  більше  як  на 90

 календарних   днів   з  моменту  оформлення  вивізної

 вантажної   митної   візи.  У  разі  декілька  етапів

 переробки  термін  може бути збільшений Міністерством

 зовнішньоекономічних  зв'яків  при  наяві документів,

 які  підтверджують.............  стану  переробки. Ви

 розумієте?.......   якщо   термін   переробки,  то  з

 погодженням     Міністерства     зовнішньоекономічних

 зв'язків.....................,  пішла,  пішла, пішла.

 Ми просим це записать, тому що підприємці, як кажуть,

 зверталіся   до  мене.  Кажуть,  що  митниця,  ну  не

 розуміємо.  От написано........................ цього

 приймати.  Тому  воно  вроді  би  і  так понятно, але

 просять так: "У разі декілька етапів переробки термін

 може        бути       збільшений       Міністерством

 завнішньоекономічних  зв'язків  прі наяві документів,

 підтверджуючих  запарний  стан у переробці"...... Ну,

 ви розумієте.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Георгій Едуардович.

 

      МОЗЕР.

      Дело  в  том,  вы знаете, почему здесь появилось

 90   календарных   дней,   потому   что   у   нас   в

 Законе..........,  но когда при анализе этого вопроса

 с  Министерством  внешнеэкономических  связей у нас с

 долгим циклом переработки нет, действительно, сегодня

 операций с давальческим сырьем. Но я не возражаю если

 это  дополнение, потому что выяснилось: действительно

 в  агропромышленном  комплексе,  например, если взять

 шампанские   ина.   Так  сказать,  цикл  переработки,

 называют  там,  по-моему,  120,  то есть 210 дней, то

 получается уже больше 90 дней.

      Значит,  поэтому  я  в  принципе  не возражаю на

 такое   дополнение,   тем   более,  что  Министерство

 внешнеэкономической   деятельности  сегодня  в  любом

 случае регистрирует все контракты. Возражений больших

 нет,   это   не   принципиальный  вопрос,  его  можем

 включить.

 

      ГОЛОВА.   Будь  ласка,  де  його  вставлять,  ви

 підкажіть.

 

     МОЗЕР.

      Доповнити,   Александр  Александрович.  Валентин

 Иванович, прочитайте, где дополнение это.

 

     ЛАНДИК.

      ...."Декларації,  -там ставиться крапка. -У разі

 декілька етапів переробки термін може бути збільшений

 Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків при наяві

 документів,   які   підтверджують   забарність  стану

 переробки.

 

      ГОЛОВА.  Треба  сказати,  що не зовсім юридичний

 лексикон  витриманий  у  цьому  формулюванні,  але за

 змістом воно зрозуміле. Треба редакційно підправляти.

      Давайте   ми   так,  в  принципі  погоджуючи  цю

 поправку,    виходитимо   з   того,   що   ми   зараз

 перерозглянемо  Закон у другому читанні в цілому, але

 редакційно  доручимо юрвідділу і Комісії доопрацювати

 і проголосувати в третьому читанні у вівторок так, як

 ми  це  робили  з  Законом  про  промислово-фінансові

 групи. Так?

 

      ЛАНДИК . Так.

 

      ГОЛОВА.  Пропозиція  зрозуміла Ландика, депутата

 Ландика, я ставлю її на голосування, щоб вона увійшла

 в   текст   другої  статті  Закону  "Про  операції  з

 давальницькою сировиною".

      Будь  ласка.  Вона  буде  юридично  і редакційно

 відпрацьована чи лексично.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Ще  до  другої  статті  якісь зауваження? Ще є у

 вас?

      Будь ласка.

 

      ЛАНДИК.

      ...абзац шостий.

 

      ГОЛОВА. Яка стаття?

 

      ЛАНДИК.

      Подивіться,  будь ласка, ми там пропонуємо таке.

 Подивіться:  "В  разі  вивезення  готової продукції у

 повному  обсязі у період, зазначений у частині другій

 цієї  статті,  письмове  зобов'язання погашається." А

 далі по тексту. Якщо не

 вивозиться,    або    обумовлений,    або    письмово

 зобов'язаний  обсяг  готової  продукції  з  виконавця

 стягується   і   так   далі.   Пеня   сплачується   в

 національній  валюті  за  курсом  Національного банку

 України на день платежу.

      Ми   пропонуємо  це  зняти,  воно  контролюється

 десять разів і завжди стягується ця пеня.

      Та  ви  ж  дивіться,  як такий,  що  воно тут не

 потрібно.  Бо  не  вигідно, просто коли кожен день пішла б

 пеня, ну підприємствам просто не хочеться завозити цю

 давальницьку сировину. Мета одна. Завезли, людям дали

 роботу,  вони  заробили,  і  тоді  вивозять.  Тут все

 зрозуміло.

      Це треба за основу брати.

 

      МОЗЕР.  Валентин Іванович я...

 

      ЛАНДИК. Мені було поставлено зняти зняти це

 питання.

 

      МОЗЕР.   Валентин  Ивановыч,  я тут в даном

 случае   не  могу  согласиться.  Потому  что  это  не

 случайно.  Бывает, что завозится давальчиское сырье и

 потом   оно   теряется.   И   не   понятно  куда  это

 давальческое  сырье.  Поэтому для контроля, я считаю,

 это нужно здесь оставить.

 

      ГОЛОВА.  Давайте,  оскільки вашої пропозиції тут

 немає  в  лівій колонці, чи в середній колонці, то ми

 не  будем наполягати. Воно не... так, як записано тут

 не  погіршує  Закон.  Тому  давайте  ви знімайте свою

 пропозицію.

      Ще до 2 статті.  Немає.

      Який   пункт?   І   ви   своїх  активістів  таки

 примушуєте  щоб  вони...  у  вас  же  там  і  машинка

 друкарська є. Так. Хай дають пропозицію своєчасно. Що

 ж це за...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Який пункт? Будь ласка.

 

      ЛАНДИК.

      Скажіть,   щоб  воно  включили.  Значить,  пункт

 значить...   абзац...   Зараз,  зараз  я  вам  скажу.

 Абзац... Стаття 2, пункт вісьмий, восьмий.

      Тут   теж  пишеться  "та  Міністерство  фінансів

 України  за...  або  уповноважені  ними  органи"... я

 пропускаю  далі  "за  користування  кредитом суб'єкти

 підприємницької   діяльності   вносять   до  бюджету"

 одноразово  вносять.  Ми  дуже  просили  підприємці і

 просили  навіть  сільськогосподарники  "одноразово до

 бюджету  ",  до  якого  він навіть сплачує податок на

 предоплату  у розмірі... Дуже велика -0, 75 відсотків

 облікової  ставки  Національного банку. Просили 0, 25

 відсотків.  Що  застосовується  на  день  продовження

 строку платежу за векселем. І все , крапка.

 

      МОЗЕР. Валентин  Иванович, я вам скажу, мы

 здесь  сделали...  я бы даже не сказал хитрость, дали

 0. 75 на обсуждение зала. 0. 25 я считаю мало. 0. 5 -

 вполне  приемлемая  цифра.  Мы  эту  цифру на рабочей

 комиссии  обсуждали,  0.  75 -это действительно очень

 высокая ставка .

 

      ГОЛОВА. Валентин Іванович. Я прошу секундочку. Я

 прошу, розрахунки робила комісія і Валентин Іванович.

 

       МОЗЕР.   Значит,  дело  в том, что 075 это

 действительно   огромная  ставка.  И  я  на  комиссие

 пытался  доказывать.  Но  пришли  к  выводу,  что  на

 обсуждение  зала.  И  мы  025 с Валентином Ивановичем

 тоже обсуждали. Я считаю...

 

      ГОЛОВА.   Шановні  депутати,  оскільки  слухають

 очивидно   зацікавлені   люди   із   виробництва,   з

 промисловості,  тут мова йде ось про що. Міністерство

 фінансів України або уповноваженні ними органи можуть

 давати   дозволи   на  відстрочення  оплати  векселів

 окремим  суб'єктам  підприємницької  діяльності,  які

 здійснюють   операції  з  давальницькою  сировиною  у

 зовнішньо-економічних    відносинах    на    підставі

 кредитної  угоди,  укладеної українським виконавцем з

 податкової  інспекції  за  його  місцезнаходженням на

 день   фактично   відвантаження   готової   продукції

 іноземному   замовнику.   За   користування  кредитом

 суб'єкти   підприємницької   діяльності   вносять  до

 бюджету,  до  якого  виконавець  сплачує  податок  на

 прибуток,   плату  у  розмірі  075  облікової  ставки

 Національний  банк України, що застосовується на день

 продовження  строку платежу за векселем або погашення

 письмового зобов'язання.

      Тобто   тут   на  основі  цієї  цифри  загальний

 розрахунок  по  державі,  мабуть,  зробити по державі

 надзвичайно  важко, щоб визначити цифри бюджетні. Але

 оскільки  тут  прискорюється  оборот  виробничий,  то

 можливо  на цій основі зростає надходження до бюджету

 і  тоді  можливість...  Ми  тут  не  заходимо, так би

 мовити   у  бюджет,  і  не  підрізаємо  його  доходну

 частину.  Це  сприяння виробництву, тому давайте якщо

 комісія  гарантує,  Григорій  Едуардович  і  Валентин

 Іванович вони робили розрахунки на 05 ставки. Давайте

 будем виходити на цю цифру. Немає заперечень?

      Я  ставлю  на  голосування  замінити  075 на 05,

 прошу.  Ну,  я  дивлюся і спеціалісти наші, і банкіри

 так само, чи спеціалісти банківської справи вважають,

 що це можливо робити.

 

      "за" -

 

      Я   звертаюсь  до  буковинців,  голосуйте,  будь

 ласка,   суперечку   проводите.   Ще  раз  ставлю  на

 голосування,  не  треба  і  так  зрозуміло,  що треба

 підтримати виробництво. Ставлю на голосування ще раз.

 Замінити ставку 07, 75 на 05. Будь ласка.

 

      За

 

      Олександре   Сергійовичу   ви   не   заперечуйте

 голосуйте. Підемо далі ще є зауваження, уже немає. До

 3 статті. Депутат Ландик.

 

      ЛАНДИК.

 

      Шановні колеги!

      Я  дуже  вас  прошу  звернути увагу, стаття 3 на

 назву "Порядок реалізації на митній території України

 готової   продукції,   вивезеної   із  здавальницької

 сировини".

 

      ____________.Ввезеної.

 

      ЛАНДИК  Ввезеної,  я вибачаюсь. Ні, виготовленої

 із   здавальницької   сировини  і  крапка.  Вивезеної

 замовниками  не  треба.  Воно  і  так  все зрозуміло.

 "Порядок   реалізації  на  митній  території  України

 готової    продукції,   виготовленої   здавальницької

 сировини". Все, крапка, навіщо "вивезеної...".

 

      МОЗЕР.  Я  попрошу, тут какая ситуация. В

 этом  Законе  есть очень серьезная ситуация. Статья 3

 говорит  об  изготовлении  продукции  издавальческого

 сырья  ввезенного  на  мытную  территорию  Украины, а

 Статья    4   говорит   об   изготовлении   продукции

 издавальческого  сырья,  закупленного  на  территории

 Украины.

      Поэтому,   мы   и   пишем   "ввезеної  іноземним

 замовником".

 

      ГОЛОВА. Будьте уважні. Оскільки в нас весь Закон

 стосується  саме  цього виду виробництва, де з... яке

 організоване   на  давальницькій  сировині  ввезеної,

 тобто імпортованої (подивіться, будь ласка), а є крім

 того,    виробництво    з    давальницької   сировини

 внутрішньої...  Тому  треба так записати. Тим більше,

 це  не міняє суті, Валентин Іванович. Будь ласка. Він

 згоден.

      Ще  дайте Ландику слово, він згоден. Знімає свою

 прозицію.

 

      ЛАНДИК В.І.

      Шановні  колеги,  прошу розглянути перший абзац,

 де   написано:   готова   продукція,   виготовлена  з

 давальницької     сировини,     ввезеної    іноземним

 замовником,    може    реалізуватися   на   загальних

 підставах.  Ми  б  хотіли, щоб більше конкретизувати:

 реалізуються  за  валюту  чи  по  бартеру?  Оце  б ми

 просили записати... Все тут зрозуміло, і оце ...

 

      ГОЛОВА.  Але  валюта  і  бартер -це теж загальні

 підстави...

 

      ЛАНДИК В.І.

      Ви розумієте, як було на загальних підставах, як

 ми   писали   отам,  наприклад,  коли  ми  розглядали

 вчора....................       фінансово-промисловим

 групам, то ми писали: бартер забороняється... Тому ми

 просимо все-таки внести - за валюту чи по бартеру.

 

      МЛЗЕР.   Валентин  Иванович,  мы  с  вами -

 производственники, и очень хорошо друг дрга понимаем.

 Когда  мы говорим: за валюту чы за бартер, мы как раз

 обмеження  робым.  А  когда  мы говорим "на загальних

 підставах",   то   немає   ніякого  обмеження!  А  на

 загальних  підставах  -там  разрешается  и за валюту,

 разрешается и за украинские карбованцы, и по бартеру.

 

      ГОЛОВА.  Валентин  Іванович...?  Давайте  ще раз

 Ландику слово...

 

      ЛАНДИК В.І.

       Я  чому  це  сказав... Я не хочу ображати наших

 митників,  но  ви  знаєте...  оце  люди прямо кричать

 криком...  ПРийде:  отут не написано, а на "загальних

 підставах"... розкажи! І там волосся рвуть...

 

      ГОЛОВА.  Давайте ми запишемо так:... Ні, ні. "На

 загальних  підставах  (в  тому  числі,  за  валюту чи

 бартер)".

 

      ЛАНДИК В.І.  ...за валюту чи бартер. О'кей!

 

      МОЗЕР. ...  усилить это дело.

 

      ГОЛОВА.  Але  це  дуже така, знаєте, не юридична

 норма буде...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Давайте  залишимо  так,  як є. Це ширша норма! А

 тоді  дамо  роз'яснення  від Комісії, що це включає в

 себе і операції з такими...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Давайте. Добре.

      До третьої статті більше нема зауважень? Нема.

 

      До 4 статті є зауваження?

       МОЗЕР.  До  4 статті я просив би усіх є у

 вас такі доповнення до порівняльної таблиці

 

      ГОЛОВА. Так, є.

 

       МОЗЕР. То ми б  переробили цю 4 статтю.

 

      ГОЛОВА.  Є  окремий  листок  доповнення  і  вона

 вилучена із загального тексту.

      Які  зауваження  до цього доповнення, або власне

 кажучи до 4 статті.

 

       МОЗЕР.  Валентин Іванович ось цю дивіться.

 Доповнення.

 

      ГОЛОВА.  Немає  зауважень.  До 5 статті. Порядок

 вивезення    давальницької    сировини   українського

 замовника  за  межі  митної  території  та поверненню

 Україні  готової  продукції,  не  викликає зауважень,

 комісія  працювала  серйозно  над цим матеріалом до 5

 ще, будь ласка. Ландик.

 

      ЛАНДИК.

 

      Абзац  2,  будь  ласка  подивіться  там  теж про

 термін,   який  може  бути  збільшений......  в  разі

 декілька етапів переробки давальницької сировини. Тут

 теж.

 

       МОЗЕР.    Валентин    Иванович   обратите

 внимание,  я прошлый раз на предыдущие ваши замечания

 говорил,  вот  здесь как раз предусмотрено это норма,

 исходя  из технологических особенностей производства,

 но  не  Министерству  внешнеэкономических  связей.  А

 Кабинет  Министров Украины может устанавливать другие

 сроки   выполнения   отдельных   видов   операций   с

 давальческим серьем. То есть можна как исключение.

 

       МОЗЕР.    Пожалуйста,   давайте   Кабинет

 Министров запишем.

 

      МОЗЕР.   Так  тут  оно  есть.  Так  5.  2.

 посмотрите,  Валентин  Иванович посмотрите пожалуйста

 правую здесь уже...

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  -це друге читання дискусію не

 перетворюйте.  Текст  такий  виходячи з технологічних

 особливостей  виробництва,  Кабінет Міністрів України

 може   встановити   інші  терміни  виконання  окремих

 операцій  з  давальницькою  сировиною.  Тобто  дозвіл

 Кабінету  Міністрів  є.  Можна  погодитися.  Можна. 5

 стаття   в   цілому,   не  заперечуєте,  не  викликає

 заперечень.

      Шоста  стаття "Порядок розрахунків за переробку,

 обробку,  збагачення  чи  використання  давальницької

 сировини".

      Ландик.

 

      ЛАНДИК

 

      Шановні   колеги,   у   нас  тут  єсть  маленьке

 зауваження.

      Шосте.  Дивіться  перший  абзац.  "Розрахунки за

 перероблення,  оброблення, збагачення чи використання

 давальницької  сировини можуть проводитися у грошовій

 формі"  і  ми  просим  добавити  "або  товарами",  "в

 грошовій  формі  або  товарами"  і  далі  по  тексту:

 "шляхом  виділення  частки  давальницької сировини чи

 готової  продукції  або  з використанням..." тоді вже

 буде  не трьох, а чотирьох форм одногочасно за згодою

 сторін. Так що, кщо ми добавляємо товарами, тоді буде

 чотири форми. Це я прошу добавити...................

 

      ГОЛОВА.  Частина  давальницької сировини -це і є

 товар, ну подивіться.

 

      МОЗЕР.

      Валентин  Иванович!  Я  не понимаю, поверьте мне

 искренне, о чем вы говорите "товаром". Если  товаром,

 не отсящимся к данной операции, то это уже получается

 бартер,  понимаете? А так мы предусмотрели все. Часть

 готовой  продукции, допустим, за работу мне оставляет

 30  процентов  у нас остается -это ж товар уже. Кроме

 того  могут  быть  и  день, и кроме того могут быть и

 товар и деньги.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.     Не чути.

 

      МОЗЕР.

      Так  тут  написано,  Валентин  Иванович: "шляхом

 виділення частини давальницької сировини".

 

      ГОЛОВА. І дальше читайте "готової продукції" -це

 теж товар.

 

      МОЗЕР.

     Чи готовой продукції.

 

      ГОЛОВА.  Валентин Іванович, погоджуйтесь. І коли

 ви говорите, то я не орієнтуюсь, коли ви включені, бо

 стенограма  не  спрацьовує. То ви говоріть, щоб я дав

 вам  слово через мікрофон, бо явас чую без мікрофона,

 але стенограма не пишеться.

      Так. До шостої більше нема зауважень? Немає.

      До 7 статті зауваження є? Немає.

      До 8? Теж немає.

      9.

      10  "  Законодавство  про  працю з давальницькою

 сировиною  у  зовнішньоекономічних  відносинах"?  Теж

 нема зауважень.

      Тоді  я  прошу  проголосувати  за  весь  Закон у

 другому читанні, маючи на увазі, що він передається в

 юридичний   відділ   і   Комісії   на   доробку,   на

 доопрацювання  для  того,  щоб  у третьому читанні ми

 його проголосували наступного тижня.

      Нема заперечень? Ставлю на голосування.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ні,  у  нас  була  одна  стаття, яку ви вставили

 норму,  яка  юридично  не  потребує редагування ще. Я

 ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Будь ласка,

 підтримайте.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Дякую, рішення прийнято.

 

      МОЗЕР. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  давайте  тоді  так. Я прошу уваги,

 Георгій Ардорович, постійте.

      Якщо сесія погоджується з тим. Там треба зробити

 буквально  заміну  двох слів на юридично точні слова,

 щоб  юридичний  відділ  відредагував  і  ми  прийняли

 остаточно Закон цей зараз. Ми маємо право це робити.

      Як  ви  дивитесь? Нема заперечень? То тоді треба

 голосувати...   Ми   в   цілому   в  другому  читанні

 проголосували.   За   постанову  про  введення  цього

 Закону. У вас на руках цей документ є.

      Будь ласка, за основу. Ставлю на голосування.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Які доповнення, уточнення?

      Зміст  тут такий про порядок введення: "Ввести в

 дію  Закон  України  "Про  операції  з  давальницькою

 сировиною  в  зовнішньоекономічних  відносинах" з дня

 його опублікування".

      Друге.  " Кабінету Міністрів України до 1 жовтня

 1995  року  внести  на розгляд Верховної Ради України

 пропозиції  про приведення законодавчих актів України

 у  відповідність  із  Законом України "Про операції з

 давальницькою    сировиною   у   зовнішньоекономічних

 відносинах.  Привести рішення Уряду у відповідність з

 цим   Законом,   а   також   забезпечити  перегляд  і

 скасування  міністерствами  і  відомствами України їх

 нормативних актів, що суперечать вказаному закону.

      Третє.    Закон    України    про   операції   з

 давальницькою   сировиною   в   зовнішньо-економічних

 відносинах   застосовуються   до  правовідносин,  які

 виникли  після набрання ним чинності. Тобто, до того,

 що було, це не стосується. Зрозуміло, так?

      Ставлю на голосування в цілому цю постанову.

      До першого. А, правильно.

      Я прошу вибачити.Зніміть.

      Пропозиція  до  1 листопада, оскільки 1 жовтня ж

 ми  через два тижні ми просто не встигнемо привести у

 відповідність всі ці пропозиції. Зрозуміло.

      До 1 листопада. В редакції -до 1 листопада. Все,

 ставиться на голосування. Будь ласка. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.

      Ельяшкевич,     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы". Дело в том, что к этому законопроекту было

 4  страницы  замечаний юридического отдела. И поэтому

 кое-что  исправлено, кое-что нет. И юридический отдел

 просил  "враховуючи важливість цього законопроекту, а

 також  необхідність  його  доопрацювання, вважаємо за

 необхідне  розглядати  проект  Закону  про операції з

 давальницькою    сировиною   у   зовнішньоекономічних

 відношеннях відповідно до Регламенту у 3 читаннях".

      И не будет никаких проблем, если через несколько

 дней,  но  юридически чыстый документ, мы примем. Нет

 же никаких противоречий.  Все нормально.

 

      ГОЛОВА. Олександр Сергійович, я прошу.

 

      МОЗЕР.   Все  то, что касается юридического

 отдела  мыотработали  все  в  августе  месяце по всем

 пунктам.  Вместе  с  юридическим отделом. Никаких нет

 вопросов, Александр Сергеевич. Поверьте мне.

 

      ГОЛОВА. Справа в тому, що це висновок юридичного

 відділу від 13 липня. А ви в серпні працювали над цим

 документом.  І разом з юридичним відділом.

      Тому  давайте  все-таки довіримо Комісії в цьому

 відношенні.

      Більше того, якщо виникнуть якісь зауваження, ми

 ще  раз  (..........)  питання  якщо  будуть виникати

 зумніви  у  юридичного відділу. І тоді ми переглянемо

 це рішення до публікації цього Закону. Так.

      Бо  Якщо  ми проходимо через 3 читання, це треба

 звертатися  ще  до  Президента  і  щоб  він вніс свої

 зауваження.  Цен викличе ще затримку десь на тиждень-

 півтора.

      Значить,  із  датою  "до  1 листопада" ставиться

 Постанова  в  цілому.  Ще  Безсмертний Роман Петрович

 прошу. До Постанови.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.

      220   виборчий   округ,   Безсмертний.   Шановні

 колеги -народні депутати! Цей 4 пункт можна висловити

 трьома   словами.   Закон  зворотньої  сили  не  має.

 Необхідності в ньому ніякої немає. В третьому пункті,

 прошу його  вилучити.

 

      ГОЛОВА.   Романе   Петровичу.  Повністю  з  вами

 згоден. Я його іак само читаю, мабуть, і всі його так

 читають.  Але  біда в тому, що економічно наші закони

 як  раз  мають  зворотну  дію  для  виконавців. Якому

 вигідно, тоді починає, от прийнятий закон, так от з 1

 січня  давай  будемо  тепер нараховувати таким чином.

 Хай  буде  це  в  Постанові, це ж не норма закону. Це

 Постанова.  Ми  просто  підкреслюєм ще раз цю вимогу,

 добре.

      В  цілому ставиться за... в цілому ця постанова,

 будь ласка.

 

      "за" -

 

      Дякую.  Я  подивився  297  "за", аж перелякався,

 думаю така ефективність.

      Тепер   проект  Закону  "Про  акцизний  збір  на

 алкогольні  напої  та  тютюнові  вироби". Надзвичайно

 документ,  який  би  треба  було  прийняти поскоріше.

 Прошу  Сокирчак  Вячеслав  Михайлович,  член  комісії

 зпитань фінансів і банківської діяльності.

 

      СОКИРЧАК В.М.

 

      Шановні народні депутати, хотів би нагадати вам,

 що  у  першому читанні цей закон розглянутий на сесії

 26  квітня  цього  року.  В  ході доопрацювання цього

 закону  депутатами  та  комісіями  було  внесено  115

 поправок  і  доповнень  з  яких  значна  частина була

 врахована.  Як ви пам'ятаєте в основу методології при

 розробці  цього  закону взятий діючий Декрет Кабінету

 Міністрів  України  від  26  грудня  1992  року   про

 акцизний  збір з поправками до нього, які вносились в

 квітні  та  листопаді  1993  року. Але на відміну від

 нього   проектом  закону  вводиться  марка  акцизного

 збору. Тобто специальний знак, яким маркується товар.

 В данному випадку алкогольні та тютюнові вироби.

      Марка  є  складовою  частиною цього закону. Тому

 немає  ніяких  підстав для розмов чи сумнівів, що цим

 законом ніби то вводиться додатковий податок. Саме це

 визначається  преамбулою,  якої  не  було  в варіанті

 першого скликання.

      До  Статті  1  введені  додаткові  два  терміни:

 продавець марок і простий вексель. З проекту Закону в

 цілому  вилучено  чотири  пункти.  Тому, по кількості

 пунктів проект став дещо коротшим.

      Ви  знаєте,  що  існують  проблеми,  пов'язані з

 беконтрольним  ввезенням  на  Україну товарів низької

 якості.  Тому,  відносно  дешевих.  А  це створює для

 вітчизняних  товаровиробників  несприятливі умови для

 реалізаціі  своєї  продукції,  а також розвитку свого

 власного виробництва.

      На  жаль,  поки  що  діючий  порядок  справляння

 акцизного збору товарів, які ввозяться на Україну, не

 забезпечує  належного  контролю  за  повнотою  сплати

 цього податку до бюджету. А суми тут чималі.

      З  інформації  головної  податкової інспекції за

 минулий  рік  від  виробництва  цих  товарів надійшло

 акцизного  збору  30  трильйонів  карбованців, в тому

 числі і від алкогольних напоїв близько 28 трильйонів.

 Решта  відкинули.  Звичайно, менша частина надходжень

 до  бюджету, ніж могла б бути. Адже ми з вамі свідки,

 яка  велика маса товарів завезених із-за кордонів, не

 оподатковуються  податками,  тому  що вони ухиляються

 від податків.

      Тому,   прийняття   цього   Закону,   маркування

 продукції,  підсилення  контролю за сплатою податків,

 відповідно  до Статті 9 сприятиме поповненню бюджету.

 Зрозуміло,   що   існують  і  технічні  складнощі  по

 запровадженню   марок  акцизного  збору.  Адже,  наші

 підприємтва  не пристосовані до того, щоб на пляшки і

 пачки   сигарет   наклеювати   марки.  Враховуючи  це

 Постановою  про  порядок введення в дію цього Закону,

 пропонується  надати вітчизняним підприємствам значно

 довші  терміни  запровадження  марок, ніж на імпортні

 товари, які повинні бути вже марковані з 1 січня 1996

 року.  Дякую  вам  за  увагу  і  прошу підтримати цей

 проект Закону.

 

      ГОЛОВА.  Беремо до уваги це повідомлення і йдемо

 за процедурою другого читання, але, тут є дуже цікаві

 категорії,  коли  ми  їх  будемо  обговорювати,  тоді

 будемо визначатись, як перевести їх в юридичну одежу,

 одягнути нормально.

      До  назви Закону про акцизний збір та алкогольні

 напої   і   тютюнові  вироби  і  до  преамбули  немає

 зауважень, так я розумію? Немає.

      До  статті  1  "Визначення термінів". Тут те, що

 тільки  що  доповідач  сказав  про введення категорії

 марк(?)  акцизного збору і таке інше. Теж не викликає

 заперечень.

      Стаття   1.  2.,  1.  3.  Немає  заперечень.  Це

 відносно плати за марки акцизного збору.

      1.   4.   "Маркування   алкогольних   напоїв  та

 тютюнових  виробів".  Теж тут виписано все чітко. Це,

 власне, кажучи, визначення термінів.

      1.  5.  "Алкогольні напої -це продукти, одержані

 шляхом  спиртового  бродіння..." і так далі. Написано

 зрозуміло всім.

       "Тютюнові  вироби  -це..."  Теж.  Тільки у мене

 тут,  бачте,  нова  редакція 1. 6. У вас аркуш окремо

 лежить, так?

 

      СОКЕРЧАК.  Так. Доповнення, да.

 

      ГОЛОВА.   Є   пропозиція:   якщо  ви  не  будете

 заперечувати...  Тут  написано  так  от,  будь ласка:

 "Тютюнові    вироби   (сигарети,   цигарки,   сигари,

 сигарили  -я  навіть  не  знав,  що  таке є), а також

 люлюковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та

 інші вироби з тютюну і його замінники, які справляють

 фізіологічний  вплив  на  організм людини під час..."

 написано  "споживання",  а  дальше  в дужках все це ж

 саме   написано:   куріння  і  так  дальше.  Якщо  ми

 написали,  який,  то ясно, що жувальний вже мабуть не

 курять, так? Чи не так?

      (Пожвавлення у залі)

 ...Тоді  давайте  запишемо  так:  "... які справляють

 фізіологічний   вплив  на  організм  людини  під  час

 вживання".  А  способи  вже  визначені  в  назві виду

 тютюну. Можна так записати? Павло Михайлович?

 

      СОКЕРЧАК.  Да, немає заперечень.

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Немає  заперечень?  Давайте  не  будемо

 голосувати.  "...  під  час  вживання...", а в дужках

 випустимо.

 

      СОКЕРЧАК.  Немає заперечень.

 

      ГОЛОВА. Добре. "Вживання". а вдужках випускаємо.

      Стаття   1.  7.  "Продавець  марок  державної  і

 податкової   інспекції".  Так.  Державної  податкової

 інспекції.

      1.8. Є? Нема.

      Друга стаття "Платники акцизного збору".

      2.1.0.?

      2.  1.  1.  Це  "Суб'єкти,  які  визначаються як

 платники  акцизного збору. Немає зауваження. 2. 1. 3.

 Теж немає.

      Взагалі  до  другої  статті  -це  на  сторінці 4

 додатку  немає зауваження. Є, будь ласка, тоді хто, а

 будь ласка Радченко, прошу вас.

 

      РАДЧЕНКО.

 

      ГОЛОВА.  Черкаська  область Радченко, прошу вас,

 Чернігівська я вибачаюся.

 

       ___________.

 

      Шановні колеги!

      Що стосується пункту, статті другої пункт 2."б",

 суб'єкти    підприємницької   діяльності,   включаючи

 підприємства  з  іноземними  інвестиціями,  незалежно

 віддати  їх  реєстрації,  я  маю на увазі що, якщо ми

 створили  спільне  підприємство  на  одних  умовах, а

 зведенням  цього  нового  закону  на інших умовах, то

 складується думка хто з нами в подальше захоче, як-то

 кажуть співпрацювати. Існує декрет Кабінету Міністрів

 про   режим   іноземного   інвестування   і  на  день

 заключення   договору   про  сувмісну  діяльність  ми

 працювали  на  одних  умовах, а тепер будемо на інших

 умовах, то давайте затримаємо свою увагу, чи доцільно

 нам зробити.

 

      ГОЛОВА. Що скаже доповідач?

 

       СОКЕРЧАК.  Ми розглянули вашу поправку справа

 в  тому, що стаття два Кабінету Міністрів говоритьтся

 про  те,  що  акцизний  збір  сплачують  всі суб'єкти

 підприємницької  діяльності  в тому числі з іноземним

 інвестуванням,  а  ви  пам'ятаєте,  що 31 травня 1995

 року  Постановою  Верховної  Ради  про застосування і

 тлумачення  статті  28  Закону"Про  бюджет"  теж було

 сказано,  що  акцизний збір, значить теж знімається з

 підприємницького  іноземного  інвестуванням.  Да і не

 являється новим видом податку це.

 

       РАДЧЕНКО.  Тим  більше іноземний інвестор, я

 ніколи  не  буду з вами співпрацювати, якщо ви будете

 кожний день будете міняти норми законодавства.

       СОКЕРЧАК.   Ми  з вами вводимо в Закон якийсь

 термін,  я  думаю,  що з цього часу цей Закон повинен

 діяти для всіх хто випускає ті чи інші товари.

 

      РАДЧЕНКО.

      Я   маю   на   увазі,   оскільки  я  представляю

 Прилуччину, то я маю на увазі нашу сигаретну фабрику,

 яка  дійсно  успішно  працює  із  англійською фірмою.

 Розумієте?  Мені  жалко,  якщо ми втратимо такого, як

 кажуть, інвестора.

 

      СОКЕРЧАК.

      Робоча  група  наполягала  саме  на тому записі,

 який записаний у правій колонці нашої таблиці.

 

      ГОЛОВА.  Вячеслав  Михайлович, безперечно Галина

 Федорівна  говорить  речі  то розумні, хоч тут з двох

 боків   ми,   наприклад,  до  цієї  проблеми,  бо  ми

 пам'ятаєте  на  першій сесії вживали заходи для того,

 щоб  через  такого  виду  підприємства не йшов прилив

 капіталу на пільгових умовах. Тобто є тут ділема, але

 це,  безперечно, вже справа і податкової інспекції не

 тільки контрольних органів, щоб цього не відбувалося.

 То може треба було б врахувати і запропонувати Галині

 Федорівні,   щоб   вона  частіше  виступала  під  час

 обговорення законопроектів тут в сесійному залі. Тому

 що я знаю, вона в комісії плідно працює.

      Вадим  Петрович,  будь ласка, давайте обговоримо

 це питання. Котротко хто за і проти, по одному.

      Вадим  Петрович,  будь  ласка. Він за пропозицію

 Галини  Федорівни,  а хто буде проти неї, будь ласка,

 висловиться.

 

      ГЕТЬМАН.

      Шановні   колеги!   Я   вважаю,   що  нам  треба

 повернутись до того питання, яке ми дійсно в свій час

 тут  приймали,  але в якійсь мірі створили колізію із

 тими  підприємствами, які вже створені. Дійсно, закон

 зворотньої  своєї  сили  немає.  Від  нас  багато вже

 відмовилось.  І в даному випадку, якщо ми приймемо цю

 норму  закону,  ми в якійсь мірі поставимо під сумнів

 наші  добрі наміри про те, щоб, так сказать, залучити

 іноземні  інвестиції.  Тому тут... Або якщо ми можемо

 ввести   цю   норму,   тоді   треба   вводити  з  дня

 сьогоднішнього,   коли   ми  приймаємо  закон,  а  ті

 підприємства,  інсвестиції  яких  уже  були  вкладені

 залишити  в  тому  режимі,  в  якім вони працювали до

 цього  або  розумніше  було  б вообще відмовитись від

 того,  щоб втручатися в цю страву, яка наносить шкоду

 нашій  державі.  І  про  це  вчора,  до  речі, йшло у

 виступі  Президента,  який гарантував про те, що наші

 закони  будуть  пільгові,  будуть  незмінними, будуть

 стабільними для іноземних інвестицій.

      Нам треба приймати рішення.

 

      ГОЛОВА.  Вадим  Петрович,  як  би ви подивились,

 подивилися  депутати  на  те,  щоб ми звідси цю норму

 вилучили   взагалі,   а   в   постанові   могли   там

 передбачити: або - або. Тобто, це не норма Закону.

      Цушко,  одну  хвилинку. Це не норма Закону, я ще

 раз  повторюю.  Це норма постанови про введення в дію

 цього Закону.

      Цушко, будь ласка. Ви проти, іншої думки?

 

      ЦУШКО В.П.

 

      Уважаемые  коллеги,  дело  в  том,  что  если мы

 примем поправку Галины Федоровны, мы меняем идеологию

 Закона.  Мы,  я  еще  раз  напоминаю, это по алкоголю

 касается  и  табака.  Значит,  это  ввоз  двух  видов

 продукции,  ну,  продукции:  пачек  сигарет и бутылок

 любого алкогольного напитка.

      В данном случае, если мы ставим, то мы оставляем

 такую  брешь!  Смысл  -то  какой? Акцизная марка. Как

 контролировать?  Он  же  тогда  бессмесленный  вообще

 закон, если мы принимаем так.

      Поэтому  я прошу вас: поддержите и можна, не то,

 что... надо поддержать то, что вы говорили, Александр

 Александрович.  В  постанове для этих предприятий там

 срок  только,  но  то,  что  это  касается  все,  это

 обязательно  должно касаться всех. В противном случае

 мы будем иметь то, что сегодня имеем, уничтожим свое.

 И,  пожалуйста, в добавок из 11 фабрик табачных 9 уже

 принадлежат совместным предприятиям, в данном случае,

 иностранному капиталу.

      Это  прекрасно, вопросов нет, но в данном случае

 они  должны  быть  в  тех  правилах  игры,  в которых

 находятся и наши.

                        - 169 -

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  так,  шановні  депутати.  Дуже

 слушне  зауваження,  стосується двох видів товарів. І

 вийде  так, що ми матимемо на спиртні напої в державі

 дві ціни. Ви розумієте, що трапляється, коли маємо на

 один  і той же продукт різні ціни, різні, скажем так,

 підходи на ціноутворення. З одного боку.

      З   іншого   боку,  безперечно,  треба  залучать

 інвесторів  і треба захищати своє виробництво. Але...

 Я  зараз  дам  вам  слово.  Кременчук  випускає зараз

 сигарети  "Пріма",  які  тільки в нас курять, і там є

 ЛТД  уже  ж  там.  Вона  уже не Кременчуцька фірма, а

 "Пріма"  -та що була, я пам"ятаю, ще коли пас корову,

 точно та ж "Пріма". Ви розумієте?

      Тому треба мабуть і на це зважати.

      Будь ласка, Роман Петрович.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ

 

      220 округ

      Шановні   колеги.  Вадим  Петрович,  безперечно,

 правий.  Але  коли  розглядалась  28  стаття,  то там

 основна  проблема  була  не  акциз, а ПДВ, податок на

 добавлену  вартість на митну вартість товару. Отам ми

 допустили  грубу  помилку,  що ми беремо ПДВ. А акциз

 вони  платили,  платять  і  будуть  платити.  Тому ця

 суперечка  не  мала  ніяких  підстав. Ми сплутали дві

 речі. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, ще раз.

 

      СОКРЧАК.   Олександр  Олександрович,  діло  в

 том,   що   ми  якраз  і  цей  пункт  погоджували  із

 виробничниками.  У  нас були в Комісії і представники

 від  Харківської  тютюнової фабрики. У них там великі

 інвестиції  вносяться.  Тут  проблем  не  було.  Була

 проблема тільки по ставкам акцизного збору. Отут саме

 головне.

      Я  думаю,  що  попереду  ще  розробка Закону про

 ставки  акцизного  збору, а це... це, я вважаю, треба

 приймати так, як би обговорено на робочій групі

 

      ГОЛОВА.  Пропозицію  Галини  Федорівни ставлю на

 голосування.

 

      "За" -

 

      Не підтримали депутати.

      Тоді  залишається  так, як є в редакції. А потім

 буду ставити  в цілому на голосування.

      Ні,  статтю вже з цією редакцією. Так як вона є.

 Раз  зміна  не  підтримана  -залишається в попередній

 редакції.

      Так, це ми зупинились на якій статті?

 

      ___________. 2.3. То єсть 2.1.3

 

      ГОЛОВА. 2... Тобто 1.3.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Одну  хвилиночку,  одну  хвиночку. Зараз, зараз,

 хвилиночку. Одну хвилинку.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Будь ласка.

 

      ВАЩУК.

      Шановні  колеги!  Я  бачу,  що  в багатьох немає

 цього Закону на руках. Коли ми приймемо цей... статтю

 2 в такому вигляді, як вона є, ми перечеркуємо всю ту

 добру дію, яку зробили для сільських товаровиробників

 нашою постановою  по АПК.

      Що  мається  на  увазі?  Ми  включили в платники

 акцизного   збору   замовників,  за  дорученням  яких

 виготовляється  продукція на давальницьких умовах.

      Тобто,     ми    включили    себе:    колективні

 господарства,      фермерів.      Тобто     сільських

 товаровиробників.  У  когось  є меляса, ми виготовили

 спиртові   вироби,   хотіли   хоч   трошки  поправити

 фінансове становище чи то господарства чи то фермера.

 Ми  одержуємо  акцизний  збір і одержуємо те саме, що

 одержали  як би продавали ми (..........), і те саме.

 То  я  думаю,  що  давальницьку  сировину  дають у цю

 промисловість тільки сільські товаровиробники. І я не

 думаю,  що буде правильно оце от в давальницькі умови

 включати.  Їх  треба  виключити.  Або написати: "Крім

 сільських  товаровиробників".  Бо  уже все, нам ніхто

 нічого  не допомагає в державі, ціни ви знаєте які. І

 якщо  це в селянина (..........) вирізати, де ще хоть

 чуть-чуть  можна  заробити,  то взагалі я не знаю, що

 буде з економікою в селі.

 

      ГОЛОВА. Сушко.

 

       ВАЩУК.   То  я просто пропоную повернутись

 до   цього   підпункту  а,  і  тут  де  є,  включаючи

 замовників,  за  дорученням  яких  виготовляється  ця

 продукція  на  давальницьких  умовах,  а  в  дужечках

 написати  "крім  сільських  товаровиробників".  Бо це

 єдина отдушина на сьогодні, єдина, яка дає хоч якійсь

 прибуток сільським товаровиробникам.

 

       СОКЕРЧАК.  Олександре Олександровичу, не можу

 я  погоджуватися з таким записом, тому що через це це

 буде коридок для того, щоб можна було, значить,...

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку, спокійно.

 

       СОКЕРЧАК.   Без  власної  сировини... Ну, ось

 Василь  Петрович  Цушко  виробляє  якось цю сировину.

 Давайте послухаєм, що він скаже по цьому приводу.

 

      ГОЛОВА.   Давайте,  будь  ласка,  Цушко,  потім

 Масол.

 

      ЦУШКО В.П.

 

      Уважаемые  коллеги,  дело  в  том, что Екатерина

 Тимофеевна  правильно  поднимает  вопрос, но это если

 касается подакцизных товаров. Насчет акцизных товаров

 имеется  в виду вино, водка и так далее, они попадают

 и  счас и облагаются. Пожалуйста, конкретные примеры,

 могу  показать  по  тому  хозяйству,  где я работал и

 работаю.  Потому что, если поставляешь  виноматериал,

 он  освобожден  от акциза, если поставляешь вино -это

 подакцизный    товар,   если   хозяйствосдатчики   на

 переработку   на   винзавод  сдают  и  потом  продают

 виноматериал,  они не облагаются, акциз не платят. Но

 если  он  продает,  разливает его в бутылки и продает

 бутылку,  он  платит  акциз. И это это не входит ни в

 какие  противоречия.  Нормально.  Дело в том, что это

 подакцизный  товар,  а в данном случае, если вывозишь

  и  продаешь  за  валюту,  оно освобождено. Екатерина

 Тимофеевна,  если  вы имеете ввиду подакцизный товар,

 то   не   облагается.   А  готовая  продукция  должна

 облагаться.  Потому  что  в  противном  случае нельзя

 найти концы .

 

      ГОЛОВА. Вітілій Андрійович.

 

      МАСОЛ.

 

      Я хочу декілька думок сказати з цього приводу.

      Якщо  бути  на місці Катерини, я б її підтримав,

 тому  що  дійсно  для  господарства  це  потрібно. Ми

 приймаємо  Закон,  а Закон повинен бути однаковим для

 всіх  господарств.  Якщо це 100 тонн спирту, то в нас

 10  тис.  господарств.  От  підрахуйте  цифри.  Таким

 чином,  що  ми  сьогодні  приймаємо Закон, яким можна

 споїти  всю  Україну. Бо це приблизно буде в три рази

 більше  горілчатих виробів, ніж сьогодні маємо. Треба

 підійти   зважено.   Якщо  дійсно  господарство  хоче

 перегнати  малясу  чи  зерно  на  спирт,  нехай  воно

 платить  всі  податки. Ми не можемо сьогодні приймати

 Закон, який буде все зерно, сьогодні перейде в нас на

 спирт.  Підрахуйте,  10  тис. господарств, скільки це

 буде спирту в цілому в нашій державі.

 

      ГОЛОВА. Вячеслав Михайлович.

 

      СОКЕРЧАК.

 

      Шановні депутати! Відповідно до Декрету Кабінету

 Міністрів,  господарства  платили і будуть платити. І

 Василь Петрович Сушко дуже популярно роз'яснив, як це

 все   робиться.   Я   думаю,   що   це   товар,  який

 високоприбутковий.  Коли  розливається в пляшки, то і

 марка акцізного збору буде.

 

      ГОЛОВА.   Вячеслав   Михайлович,   я  прошу  вас

 звернути  увагу  на те, що коли ми приймали в першому

 читанні  цей  Закон,  то  йшлося  про  те,  що з його

 введенням   припиняється   свою  дію  відомий  Декрет

 Кабінету  Міністрів  і на законній основі регулюються

 ці питання.

      Норми, що тут визначені, власне кажучи, мало чим

 відрізняються  або не мають якихось новацій, відносно

 Декрету, крім введення марки і якихось інших деталей.

 Тому, тим більше, виготовлення спиртних напоїв так чи

 інакше   ліцензується,  регулюється  державою.  Треба

 робити   так,   щоб  мі  в  різні  умови  не  ставили

 господарство,  Катерина  Тимофіївна,  тому що якщо це

 буде  так,  тоді  це  буде  джерело  для зловживання,

 перетікання  буде  і  фінансів  і  всього іншого. Я б

 просив   погодитись  з  позицією  комісії.  Вона  вже

 погоджується.

      Так,  будь  ласка,  Раханський  прошу,  Анатолій

 Варфоломійович.

 

      РАХАНСЬКИЙ.

 

      Шановні товариші!

      Справа  в тому, що ми в першому читанні прийняли

 Закон,  проект закону про державне виробництву спирту

 горілчаних виробів.

      В    цьому    проекті   закону   записано:   "Що

 забороняється    надавальницьких   умовах   виробляти

 горілчані  вироби  сільгоспвиробникам".  Чітко і ясно

 записано в цьому законі, тому потрібно так і говорити

 ми  прийняли  в  першому  читанні  закон  і  будемо в

 другому   читанні   приймати   його   "Про   державне

 регулювання". Виробництва і продажу.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Я  думаю ми під час другого

 читання того Закону, якщо там будуть якісь ну скажемо

 відхилення  або  що,  то ми приведемо у відповідність

 уже  з цими записами, але тим неменше про акциз треба

 писати так, як пропонує комісія.

      Катерина  Тимофіївна ви вже зняли свою поправку?

 Зняла. Катерина Тимофіївна, я прошу.

      Я  це знаю. Так стаття, до 2 статті більше немає

 зауважень. Немає.

 

       ___________. Немає.

      ГОЛОВА.  Вадим Петрович. Немає. Гетьман просить,

 який номер вашої поправки.

 

       ГЕТЬМАН.   Я  по-другій  статті.  Давайте ми

 тоді  постатейно  голосувати,  тому що я проти другої

 статті  категорично проти, щоб міняти правила гри для

 іностранних, іноземних інвесторів.

      І 114 голосів, які тут були, що вони підтримають

 про те, що її не можна приймати в такій редакції.

 

       ___________. Це мається на увазі.

 

      ГОЛОВА.   Я  розумію.  Ну  ми  проголосували  цю

 поправку я ж наполягав, щоб її.

      А  всі  статті, ну будемо голосувати всі статті,

 потім  побачимо.  Давайте  так.  Перша і друга стаття

 ставиться  на  голосування  в  цілому.  Перша і друга

 стаття. Віктор....

 

       МАСОЛ.  Якщо ми хочемо сьогодні.

 

      ГОЛОВА. Сядьте будь ласка, говоріть.

 

      МАСОЛ.   Я, дійсно, хочу підтримати перш за

 все   інвесторів,  які  працюють  з  тютюном.  У  нас

 сьогодні  всі  тютюнові  фабрики практично працюють з

 іноземним капіталом. Тому, якщо ми приймаємо рішення,

 то  ми не повинні мати зворотньої сили. Я, наприклад,

 би записав, що тютюнові вироби тільки стосуються тих,

 хто  сьогодні не зареєстрував спільне підприємство чи

 не   вніс  капітал.  Тобто,  надати  прийняття  цього

 Закону, і це стане на своє місце.

 

      СОКЕРЧАК.     Віталій    Андрійович,   але   ж

 підприємства  повинні всі працювати по одним законам!

 Стоїть  питання  тільки  про те, що з введенням цього

 Закону  вони  теж  будуть  підлягати під норму оцієї,

 значить,   статті  2,  пункта...."б".  І  тут  нічого

 страшного  немає,  тим  більше, що ми зустрічались із

 переробниками,   і  вони  саме  на  це  не  звертають

 особливої  уваги,  тому  що інвестори будуть вкладати

 гроші.  Стоїть  питання  тільки  про ставку акцизного

 збору на тютюнові вироби. Я думаю, що це попереду цей

 Закон, і там ми про нього поговоримо.

 

      ГОЛОВА.   Я прошу уваги!

 

      СОКЕРЧАК.   Тому я пропоную проголосувати все-

 таки статтю.

 

      ГОЛОВА.   Хвилинку! Дьомін.

 

      ДЬОМІН  О.  В.  Віталій  Андрійович,  можливо...

 Вадим  Петрович, можливо, така редакція... Я розумію,

 що   треба  підтримати  тих  виробників,  які  дійсно

 працюють  з  іноземними  інвестиціями.  Але у нас тут

 записана норма і для власних для виробничих потреб, і

 для  реалізації.  Так, можливо, те, що відноситься до

 виробничих потреб, звідси вилучити, а залищити те, що

 йде  для реалізації? Тобто, тут якраз тютюнові вироби

 і  алкогольні  маються  на  увазі  і  для  виробничих

 потреб, і для реалізації (в цій статті)... Те, що для

 виробничих   потреб,  для  власних  потреб  -вилучити

 звідси,   тобто  на  них  не  розповсюджується  норма

 акцизного  збору.  А для реалізації (щоб не було цієї

 лазейки, як кажуть) залишити. Можливо, так?

 

      ГОЛОВА.   Ще раз Сушко, і будемо голосувати.

 

      СУШКО

      Уважаемые коллеги, но мы тогда зря... Надо снять

 Закон вообще с рассмотрения. Устанавливается акцизная

 марка  на  табак.  На  пачку  и  на  бутылку. Если мы

 снимаем  -скажите,  пожалуйста, зачем мы тогда делаем

 этот  Закон?!

      Хотим  так,  ну  тогда  давайте этим иностранным

 компаниям бесплатные акцизные марки или как хотим. Но

 это же для контроля за торговлей, чтобы не было этого

 самопала.  Зачем  тогда  такой закон? Я понимаю, надо

 защищать инвестиции, но то, что сказал Роман Петрович

 Безсмертный  по  НДС -это другого профеля. Но акціз -

 это святое, все должны платить.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я  все-таки ставлю статтю 1 і 2 і назву

 із преамбулою на голосування.

      Будь  ласка,  підтримайте.  А  то  вже є порядок

 застосування, то інша справа.

      В   редакції  від  комісії  із  той  редакційною

 правкою, яку я сказав з самого початку, вона...

 

      "за"

 

      Вадим Петрович, голосуйте за.

      Немировський, будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ

      Немировський, 39 округ.

      По  даному  вопросу  у меня была командировка на

 Одесский   ликеро-водочный   завод.   И  от  ситуация

 следующего  порядка. Значит, примерно в торговлю идет

 10-15   процентов   провереных, нормальных   товаров,

 которые  допустимы  к  употреблению и 85 под воротами

 этих же заводов торгуют самопал, который крутят сами.

 Делают  спирт,  мешают с водой.............. и кормят

 наше  население. Надо ввести ограничение, надо ввести

 знаки,   которые   дали   бы   возможность,  что  это

 качественный  товар.  Другого  выхода  нету.  Сегодня

 практически    импорт.........................,    но

 качество  товара  мы  знаем  тоже  какой.  Довайте же

 наведем порядок в нашем законодательстве.

 

      ГОЛОВА.  Давайте так. Хто хоче пити сурогат, той

 голосує проти. Так?

      (СМІХ В ЗАЛІ)

      А  решта  все-таки  повинна підтримати порядок в

 цьому відношенні.

      Не................... Я прошу вас. Перша і друга

 стаття  ставиться на голосування, будь ласка. Перша і

 друга стаття і назва ставиться на голосування.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Виявляється, ніхто не хоче.

      Третя стаття. Які є об'єкти оподаткування. Немає

 зауважень. Немає.

      Стаття 4. "Оподатковуваний оборот". Тут детальні

 норми, все виписано, як слід. Є зауваження.

      Раханський, будь ласка, Анатолій Варфоломійович.

 Який номер поправки.

 

      РАХАНСЬКИЙ А.В.

 

      3.4.4. Там дава Борзих, 110-ий.

 

      ГОЛОВА. 4.4. 0 ? Чи...

 

      РАХАНСЬКИЙ  А.  В. Да, 4. 4. 0. Там є зауваження

 таке.   Редакція,   прийнята  в  першому  читанні,  і

 пропонується головною Комісією.

      "У  разі наявності наднормативних актів сировини

 під  час  виробництва спирту етилового та алкогольних

 напоїв  суб'єкти підприємницької діяльності оплачують

 акцизний   збір   за   понесені   втрати  в  порядку,

 передбаченому  законодавством про стягнення акцизного

 збору".

      Я  вважаю,  що  це невірно. Зараз іде виключення

 електроенергії,   сировина   буває  різна,  а  як  це

 доказати.  Под-,  наднормативні витрати. Чи так чи не

 так  Тому  це  вже  справа  того виробника. А якщо ми

 хочемо   записати,  то  треба  сказати:  обгрунтовані

 зауваження  відносно  того,  що наднормативні витрати

 понесені.  А  взагалі так писати не можливо. Це можна

 звинуватити кого хочете.

 

      ГОЛОВА. В Законі не можна так деталізувати. Ви ж

 самі добре знаєте.

 

      РАХАНСЬКИЙ А.В. То треба обгрунтувати.

 

      _____________

      Я обгрунтую.

 

      ГОЛОВА. Василь Петрович Цушко.

      Я поставлю на голосування вашу пропозицію.

      А,  одну  хвилиночку.  Вячеслав Михайлович, будь

 ласка. Поясніть, будь ласка, чому...

 

      СОКЕРЧАК.

      Я  хотів  би  пояснити.  Оця  норма погоджена із

 Держхарчопромом,  Укрспиртом.  Вона стосується тільки

 виробництва  алкогольних  напоїв.  Чому так записано?

 Даже  в останньому своєму доповненні вони пропонували

 записати  не  тільки  етиловий спирт, а добавити сюди

 кон'ячний   і   плодовий   спирт,  тому  що  він  теж

 виробляється таки. Стоїть питання про те, що сьогодні

 спирт етиловий виробляється із зерна, інших товарів.

      Для  того щоб не було, значить, вироблено такого

 спирту, який би не обрахований був, ішов лівий спирт,

 пропонується  все  таки  контролювати вихід сировини.

 Яким чином підприємство може себе захистити?

      Є  незалежні державні лабораторії. Для того, щоб

 чітко  визначити,  скільки  повинне  оте  зерно  дати

 спирту,   а  ви  знаєте,  що  нормальне  зерно  3,  3

 декалітра   з   одної   тонни   зерна.  То,  значить,

 лабораторія повинна дати вихід. І от користуючись цим

 виходом,  підприємство буде захищати свої інтереси. В

 тому   разі,   якщо  податкова  інспекція  пред"явить

 претензії по, значить, виходу сировини. Ось і все.

 

      ГОЛОВА. Я прошу.

 

      СОКРЧАК.  Електроенергія  враховуєтьтся теж.

 Тому  що,  якщо  виключиться  електроенергія, то не з

 вини  підприємства.  Це теж аргумент, який значить на

 користь підприємства.

 

       ГОЛОВА. Він говорить про те, що тут повинна бути

 відзначена   норма,  якщо  це  з  вини  підприємства.

 Мається на увазі  якщо з...

 

      СОКЕРЧАК.    Ну  було  2  пропозиції:  з  вини

 підприємства, не з вини підприємства. Ми вирішили, що

 не треба писати, тому що якщо не з вини підприємства,

 то   подпткова   інспекція   повинна   доказати  вину

 підприємства. Це(..........) складно.

      Якщо   не  з  вини  підприємства,  підприємствам

 значить доказати.... доказувати, що воно не винувате.

      Ми  просто  вирішили  залишити  як воно є. І нам

 здається, що...

 

      ГОЛОВА.  Сушко.  Я  прошу...  Тут  треба чіткіше

 певно. В Законі писати чіткіше.  Будь ласка.

 

      ЦУШКО.

      Уважаемые  коллегы!  Коллега  Раханский прав. Но

 только    это    из    другого.    Есть    нормативы,

 технологические  нормы потерь утверждаются, которые в

 каждой  технологии  -по  производству водки, вина, ну

 крепленого,  спирта  и  так  далее.  И это не из этой

 оперы.   Он   прав.   Но   если   сегодня   учитывать

 действительно     сложность    производства    потери

 электроэнергии  и  так  далее  из-за  этих потерь, мы

 должны  ставить  вопрос  (я имею ввиду работники этих

 отраслей)  перед  лабораториями  центральными  давать

 поправки к этому. Но не в Законе. А в Законе написано

 правильно.

      Пожалуйста  поддержыте,  потому что это не из-за

 этого нормативного документа. Не из-за этого Закона.

 

      ГОЛОВА. Анатолій (..........), ви наполягаєте на

 цій поправці?

      (Голос з залу. Не чути)

 

      СОКРЧАК.   Податкові  не  фахівці.  Але  ж на

 підприємстві  фахівці, технологи є. Технологи. І вони

 повинні  вести...

 

      ГОЛОВА.  Одже є пропозиція, яку відстоює депутат

 Раханський.  Там  вона  стосується  пункту 4. 4. Так?

 Ноль.

      Вставити  слова  "в разі наявності ненормативних

 втрат сировини під час виробництва тютюнових виробів,

 спирто-етилового та алкогольних напоїв...

 

      СОКРЧАК.   Ну  можна  погодитись  "не  з вини

 підприємства" тут?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Не з вини підприємства.

 

      ГОЛОВА.  "Не  з  вини  підприємства".  А далі за

 текстом. Так?

 

      СОКРЧАК.   Олександр  Олександрович,  але  я

 пропоную  після "спирту, етилу" поставити "коньячне і

 плодове"...

 

      ГОЛОВА. Я прошу вибачити. "З вини підприємства".

 З вини підприємства.

 

       СОКРЧАК.  З вини підприємства теж можна.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло,  да?  Ставлю на голосування.

 Уточнення   кон'ячних   і  плодових  виробів  з  вини

 підприємства.  Ставлю  на  голосування.  Підтримайте,

 будь ласка.

 

      "за" -

 

      Дякую. Ще до цієї статті є зауваження? Немає. До

 5  статті "Ставки акцизного збору" -немає. До 6 "Суми

 акцизного  збору, що підлягають сплаті"... а порядок,

 нє,  то  те ж саме. Ага "Порядок обчислення акцизного

 збору"  -немає  зауважень. Стаття 7 "Порядок і термін

 сплати  акцизного  збору  та  подання  розрахунків" -

 приймається... є, будь ласка, Гаманюк. Давайте тоді я

 прошу   вас   статті   3-6   включно   ставиться   на

 голосування. Будь ласка, уважно.

 

      "за" -

 

      Дякую.     7     стаття     депутат     Гаманюк,

 Дніпропетровськ.

 

      ГАМАНЮК Л.Ю.

 

      Я   наполягаю   на  голосуванні  для  виключення

 підробки   централізованого   виробництва  по  єдиній

 уніфікованій  формі,  а  також нумерації кожної марки

 пропонується  редакція  абзацу 1, пункту 2, статті 7.

 "Марки  акцизного  збору виготавлюються міністерством

 фінансів  України,  зберігаються  та продаються..." і

 далі по тексту.

 

      ГОЛОВА. Як ви скажете, Вячеслав Михайлович?

 

      СОКЕРЧАК.   Міністерство   фінансів  України

 доручило  цим зайнятий головній податковій інспекції.

 Через  те, замовником і виготовлювачем акцизних марок

 являється  податкова інспекція, яка входить до складу

 Міністерства фінансів.

      Це  ж  марка акцизного збору, це ж ті самі цінні

 папери,  це  те  саме,  що  й  гроші. Треба, щоб воно

 контролювалось і реалізувалось.

      Давайте  будемо  голосувати.  Я  вважаю,  що  це

 особлива    поправка,    але    фактично   займається

 виготовленням, вже виготовлена марка акцизного збору,

 податкова   інспекція,  вона  знаходиться  в  неї  на

 зберіганні.  І  вона  буде  продавати, вона являється

 продавцем марок акцизного збору.

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги.

 

      СОКРЧАК.  Олександр  Олександрович,  і  саме

 головне,  що  положення  про  марки  акцизного  збору

 підписано Кабінетом Міністрів і затверджено Кабінетом

 Міністрів.

 

      ГОЛОВА.  Справа  в  тому,  що скоріше всього, що

 виготовлення  марок,  власне  кажучи,  буде займатись

 наша  установа,  яка  підвідомча Національному банку,

 там де будуть виготовляться і виготовляються векселі,

 гроші  і  т.  п.  Це  було  б  логічно  і  якщо тут є

 положення   і   записано,   що   воно  затверджується

 Кабінетом Міністрів, це ж ця стаття. Погляньте уважно

 ще  раз,  зберігаються  та  продаються  відповідно до

 положення  про виробництво зберігання марок акцизного

 збору,  маркування алькогольних напоїв та відповідних

 виробів,  затверджено Кабінетом Міністрів України. То

 вже ясно, що будь-то, якщо буде виготовляти, то він і

 одержить по руках.

      Тому,  це  функція  Кабінету  Міністрів,  ми  не

 повинні  це  в  Закон  писати.  Я  вас  прошу, Леонід

 Єгорович.

      В  тому то і справа. Так от ми зробимо Вячеславу

 Михайловичу  зауваження, треба писати не "відхилено",

 а "враховано".

 

      СОКРЧАК.   Ми   врахували поправку Суслова,

 це поправка номер 51, вона якраз відображає...

 

      ГОЛОВА. Дякую! Він знімає зауваження своє.

      Ще  до 7 Статті? Галина Федорівна Радченко, будь

 ласка.

 

      РАДЧЕНКО Г.Ф. ь 442 Прилуцький виборчий округ

 

      Скажіть,  будь  ласка,  давайте розглянемо сьому

 статтю, п'ятий пункт. І ось зачитаю я її так, як вона

 викладена:   "Вітчизняні  підприємства-виробники,  що

 реалізують  алкогольні напої, сплачують акцизний збір

 до  бюджету  на  третій робочий день після здійснення

 обороту з реалізації. А виробники тютюнових виробів -

 до  16  числа  наступного  за  звітним місяця". Що ви

 маєте  на  увазі?  До  16 числа наступного за звітним

 місяця?...  Я  вважаю, що тут потрібно доповнити так:

 по   фактичній   реалізації   обороту,  до  16  числа

 наступного  за  звітним місяця. Складається враження,

 що   я  повинна  кожного  місяця,  16  числа  платити

 акцизний  збір  по  обсягам  виробництва.  Я пропоную

 просто уточнити: по обсягам реалізації.

 

      СОКРЧАК.    На   самому   початку   там  було

 записано:   вітчизняні  підприємства,  що  реалізують

 алкогольнм   напої.  Реалізують,  а  не  виготовляють

 просто...   І  саме  головне  -що  підприємство  саме

 визначає, нараховує те, що воно повинне сплачувати. А

 терміни ось такі, які встановлені були і Декретом -ми

 вважали,  що  не  треба  нічого  міняти, треба просто

 залишити так, як воно є.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.   Ще раз Галина Федорівна.

 

      СОКРЧАК.  Ну, я ж не думаю, що тютюнові хтось

 наперед,  авансом  заплатить?!..  Він  повинен купити

 марку   акцизного  збору,  відповідно  до  реалізації

 розрахуватись...

 

      РАДЧЕНКО  Г.  Ф.  Я  маю  на увазі, що тут треба

 стилістично, як кажуть, відкоректувати, щоб було ясно

 для всіх.

 

      ___________. Так. Стилістично.

 

      РАДЧЕНКО   Г.   Ф.   Розумієте,   тут   підтекст

 відчувається. Уточнити редакційно.

 

      ГОЛОВА.   Давайте ще раз. Я прошу: будьте...

 

      СОКРЧАК.       Олександре     Олександровичу,

 подивіться  58-му  поправку. Вона якраз увійшла туда.

 Це  ліва  колонка.  Що стосується лівої колонки, то з

 Галиною   Федорівною  ви  не  помилитесь.  Ну,  58-ма

 поправка, вона увійшла? Я думаю, що вона...

 

      ГОЛОВА.  Тобто,  може  так  записати  (як  ви  й

 кажете):  асник  готової  продукції,  виготовленої  з

 використанням    давальницької    сировини,   сплачує

 акцизний   збір  не  пізніше  дня  одержання  готової

 продукції. Так?

 

      ___________. Так, так.

 

      ГОЛОВА.   Галина Федорівна, так?

 

     РАДЧЕНКО. Як в правій колонці .

 

      ГОЛОВА.  Так так же і записано. Тоді будь ласка,

 ми  вернемося  до  вашої пропозиції Галина Федорівна,

 будь   ласка,  чітко  запишіть,  щоб  це  було  точно

 юридично  і ми наприкінці ще вернемося до цієї норми,

 я  статтю 7 не буду ставити на голосування зараз. Які

 ще зауваження до 7  статті . Немає.

      До    8    статті.    Суб'єкти   підприємницької

 дільяності, а це не 8, це 7. 10. Ці редакції поправки

 теж стосуються.

       СОКРЧАК.    Стаття  8.  Відповідальність  за

 порушення  законодавства  про  склад акцизного збору,

 Олександр Олександрович. Сторінка 24.

 

      ГОЛОВА. Я бачу.

      До   8  статті.  Відповідальність  за  порушення

 законодавства  про  склад  акцизного  збору,  но  тут

 визначається   законодавством,  так,  як  і  потрібно

 записано правильно і заперечень мабуть не буде.

      9   стаття.  Порядок  контролю  за  надходженням

 акцизного  збору  теж не викликає заперечень. Я хотів

 таким  чином  крім норми котру зараз Галина Федорівна

 нам  запропонує  ми  погоджуємо  всі інші, я хотів би

 звернути  вашу  увагу,  що  в 7 статті, 7. 6. 0 пункт

 віддається  дещо  в  іншій  редакції,  яка  у вас є в

 додатку,  де  написано,  що  суб'єкт  підприємницької

 діяльності  замовник,.  що  вкладає договір, контракт

 тощо   з  переробним  підприємством,  виконавцем  для

 виготовлення  алкогольних напоїв або тютюнови виробів

 з використанням давальницької сировини. Реєструєтья в

 державній     податковій     інспекції     за    його

 місцезнаходженням, та купує необхідну кількість марок

 акцизного  збору  для  маркування  готової продукції,

 виконавцю    забороняється   приймати   сировину   на

 давальницьких  умовах  для  виготовлення під акцизних

 товарів  без  марок  акцизного  збору  та довідки про

 реєстрацію у державній податковій інспекції це власне

 кажучи форма контролю.

 

       СОКРЧАК. Форма контролю

 

      ГОЛОВА. Немає тут, ви погоджуєтеся з цею статею.

      Тепер, Галина  Федорівна,  що  ви запропонуєте в

 редакції цього пункту в  7 статті 7.5.0. Так?

 

      СОКРЧАК. ........повнісю текст цієї статті.

 

      ГОЛОВА. Читайте, будь ласка. одну хвилину.

 

      РАДЧЕНКО.

      "Вітчизняні      підприємства-виробники,      що

 реалізують  алкогольні напої, сплачують акцизний збір

 до  бюджету  на  третій робочий день після здійснення

 обороти  з  реалізації, а виробники тютюнових виробів

 до  16  числа  наступного  за звітним місяцем". Ой, я

 вибачаюсь,   "а   виробники   тютюнових   виробів  по

 фактичній  рекалізацій  до  16  числа  наступного  за

 звітним  місяцем".  Так.....  пропонувала  я  у своїй

 пропозиції. Я нічого тут не міняю.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  ви  вставили  тільки  два слова,

 власне кажучи.

 

      РАДЧЕНКО.

      "Фактична реалізація".

 

      ___________.

      Так, так.

 

      ГОЛОВА. Я думаю, що це інакше і бути не може.

 

      СОКРЧАК.

      Воно   ж   само  собою  зрозуміло,  що  фактична

 реалізація.

 

      ГОЛОВА. Не можливо.

      Анатолій Варфоломійович! Прошу, Раханський.

 

      РАХАНСЬКИЙ

      30 виборчий округ, Раханський.

      Шановні   колеги!   Не   можливо   по  фактичній

 реалізації. Завод сьогодні продав горілку чи тютюнові

 вироби  і  як  доказати  сьогодні  тому торговельному

 підприємству,  що  він її продав чи не продав. Завжди

 було  так  і завжди у всьому світі робиться: вивіз за

 ворота   алкогольні  напої  або  тютюнові  вироби,  в

 установлений  термі  плати  акцизний  збір.  Це  ж не

 можливо  доказати доказати чи він продав його за рік,

 чи  за  місяц,  чи  за два, чи за три місяці. Форма ж

 налога йде.

      (Шум в залі)

 

 

      Шановні  колеги!  Ця  номарма  була  і в декреті

 Кабінету  Міністрів. Значить, нічого тут ми нового не

 прибумали,  воно  діяло і нормально діяло. давайте ми

 погодимся   із   редакцією   все-таки  запропонованою

 комісією.  Це  і  з  метою  контролю.  І  я  повністю

 підстримую депутата.........

 

      ГОЛОВА.   Галина   Федорівна   вже   зняла  свою

 пропозуцію. Тому я ставлю статті 7, 10 тобто до кінця

 Закону  на  голосування  в редакції від комісії. Будь

 ласка.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  в  другому  читанні весь

 Закон проголосувати. Ставлю на голосування.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято. Дякую.

      Постанова.  Проект  Постанови  у  вас  на руках.

 Ставлю на голосування за основу.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Приймається.

      Чи  є  пропозиції  зміни,  доповнення до проекту

 Постанови? Немає. Ставлю на голосування в цілому.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Дякую.  Дякую  (..........) Комісії і доповідачу

 за  хороше  опанування  проблемою,  але  я  хотів  би

 звернуть  увагу  на те, що, вибачили, одна у нас була

 дискусія,   яка,   власне   кажучи,  залишилася  десь

 відкритою.

      Я  просив  би:  або у, ну, вивчити це питання ще

 раз  додатково.  Бо  ми  справді  тут можемо наробити

 лиха,  якщо  будемо перешкоджати роботі підприємств з

 іноземними  інвестиціями,  які  створилися  раніше до

 прийняття цього Закону.

      Я   просив   би   комісію   вашу,   ще   раз  із

 зацікавленням    всіма   відомствами,   і   особливо,

 Харчопромом,  нашим,  з'ясувати всі обставини з цього

 приводу  і  потім, принаймні, проінформувати Верховну

 Раду як ця проблема сьогодні розв'язується. І яка там

 є перспектива надалі.

 

      СОКЕРЧАК.

 

      Олександр  Олександрович, я вибачаюсь, ну, ми цю

 роботу  вже  почали,  і з підприємствами, і по виробі

 горілчаних і тютюнових виробів.

      Ми  вважаємо,  що  з  прийняттям цього закону ми

 все-таки   дамо   можливість   працювати   не  тільки

 підпріємствам  з  іноземними  інвестиціями, а й нашим

 підпріємствам. Треба їх також захищати.

      Поки  що  особливих заперечь підпріємств не було

 по  цьому  пітанню,  а при розробці нового закону про

 ставки , воно все це буде враховано.

 

      ГОЛОВА. Добре. Спасибі вам, сідайте будь ласка.

 

      ___________. Дякую депутатам.

 

      ГОЛОВА. Шановні депутати. Учора ви проголосували

 доручення   трьом  комісіям,  ініціаторам  підготовки

 заяви   з   приводу   бомбардування   Югославії.  Ну,

 території Югославії.

      Комісія  працювала  і  підготувала цей документ,

 але  підходить  зараз  і Борис Ілліч і деякі депутати

 пропонують  не  розглядати зараз цю заяву оскільки ця

 проблема  вирішена  десь. Тобто ми запізнилися з цією

 заявою  з  одного боку. Одну хвилинку. Я прошу уваги.

 Але  з  іншого боку, будьте уважні, ми розцінюємо сам

 факт,  а  не те припинило, не припинило. Уявіть собі,

 що сьогодні хтось зробив якійсь злочин стосовно іншої

 людини, а потім завтра скаже він вже його не зробив,

 він  учора зробив, то ми вже і не реагуємо ніяк. Мова

 йде  про  принцип. Про невикористання таких заходів в

 міжнародних  стосунках.  Я просив би, щоб це питання,

 оскільки заява надзвичайно толєрантна і говорить саме

 про   таку  гумоністичну  оцінку  дій  тих  чи  інших

 міждержавних  чи  міжнародних  структур.  Можливо  ми

 погодилися, щоб не росходитись голосами тут, все-таки

 підтримати  цю  пропозицію,  щоб  це  була одностайна

 реакція  Верховної Ради  України.

      Смірнов як ініціатор, прошу.

 

      СМІРНОВ Є.Л. Євген Смірнов, 61 виборчий округ.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колегі,    запропонований    проект   заяви   суттєво

 відрізняється  від  того  тексту,  який  підписали 67

 народних   депутатів,   68   перепрошую.   Але,  якщо

 наполягати  на  тому  тексті, то не буде прийнятий ні

 той  текст,  ні цей. Це текст зрозуміло компромісний.

 Як  ви  сказали  він виложений толерантно. Я дуже вас

 прошу,   тут   сказали   про   те,  що  бомбардування

 припинені,  неправда,  вони  призупинені.  І  там так

 сказано  в  документі  призупинка,  а  не припинення.

 Через  це  я вас прошу проголосувати всіх і "лівих" і

 "правих".  І  мене  дуже  здивувало звернення фракції

 "Державність", де пересмикнуті факти. Тут сказано, що

 в   заяві  слова  немає  про  українців.  Є.  На  нас

 покладають   вину  за  дію  попереднього  Парламенту.

 Причому  тут  ми?! Я ще раз вас прошу, підтримайте цю

 заяву.  І  сподіваюсь,  що  надалі подібні заяви, дай

 Бог, щоб приводів для них не було, ми не приймались з

 таким  запізненням.  Дуже  не  хочеться, щоб Україна,

 після  віддання  ядерної  зброї і відмови від статусу

 ядерної  перетворилась  із  великої держави деюри, на

 десятирядну  країну  де-факто.  Яка лише немов цуценя

 здатна  гавкнути  із-за  кута,  та  й  то лише на пил

 каравану,  який  вже  пішов. Я дуже і дуже прошу всіх

 проголосувати за цей проект Постанови. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Євген Петрович. Прошу уваги. Ми, власне

 кажучи,   могли   б   тут   слово  замінити  "негайно

 припинити" на "не допускати". Тобто в часі це питання

 відрегулювати елементарно можна.

      Хто    хоче   висловитись   з   цього   приводу,

 запишіться.  Борис Ілліч, будь ласка. А потім ті, хто

 за записом будуть іти.

 

 

      ОЛІЙНИК Б.І.

 

 

      По-перше,  я не говорив, щоб відсторонити заяву,

 оскільки,  я  один  з  ініціаторів. Йшлося про те, що

 надійшли  поправки  до  неї,  можливо б їх узодити. А

 Заяву  так чи інакше треба приймати, оскільки, я знаю

 цих миротворців, які тільки призупинили цю справу.

 

      ГОЛОВА.  Хто  записався, будь ласка, опублікуйте

 список.

 

      ____________.

 

      Я прошу передати слово Івану Степановичу Плющу.

 

      ПЛЮЩ І.С.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги, знаю, що з нашої практики, коли виникала така

 проблема, а вона є ця проблема, і вона не сьогоднішня

 ця  проблема,  то завжди ініціатором або першотворцем

 такого документу було Міністерство закордонних справ.

 І  тому  я  не  знаю  сьогодні  і, на жаль, не чув за

 останній  час позиції нашого міністерства. І потрібно

 було  б,  щоб  сьогодні  на трибуні доповідав з цього

 питання,  принаймні, ну хтось із висококваліфікованих

 дипломатів,   який   відповідає   у  цій  дуже  такій

 серйозній  і відповідальній структурі за цей регіон і

 за  цей  участок роботи. Тому мені здається, що треба

 все-таки  проконсультуватись  із  міністерством  -хай

 прийдуть  і  зроблять  відповідну  заяву. Ми можем її

 схвалити, одобрити і так дальше.

 

      ГОЛОВА.  Жеребецький.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ

      Шановні   колеги!  Ну,  питання,  яке  ми  зараз

 розглядаємо,  видається  достатньо  простим  лише  на

 перший   погляд.   Річ   в  тому,  що  сам  Президент

 Югославії,  Мілошевич,  не  зважаючи  на  те,  що йде

 бомбардування  сербів  боснійських, веде переговори з

 НАТО.

      Накінець,   друге.   Це  бомбардування  ведеться

 під...  під прапором ООН. Єдина країна, яка виступила

 проти  цього, -Росія. І не тому, що там... розумієте,

 це   великий   цинізм:  Росія,  яка  бомбардує  своїх

 громадян  в  Чечні,  виступаєх  на захист сербів!.. А

 справа   полягає...   дуже   проста   -в   Росії  йде

 передвиборна  кампанія.  І  відповідно Жириновський з

 компанією  скористалися  тим, зробили величезне шоу з

 цього.  Ми  були  акурат  в той день, коли це питання

 розглядалося  в  Думі,  бачили  все, що там робилося.

       Значить,  друге.  Коли  ми  виступаємо  з  цією

 заявою (і ще й пост-фактум!), то це означає, що в нас

 автоматично   сприймають   за  кордоном  як  знову  ж

 сателітів  Москви...  Міністерство закордонних справ,

 виконавча  структура,  зрештою,  й ми самі стараємось

 доказати,  що  ми  -окрема держава. Не треба, щоб нас

 знову ототожнювати цим...

      Накінець,   я  повністю  підтримую  Плюща  Івана

 Стпеановича   -компетенція  Міністерства  закордонних

 справ висловиться з цього приводу. Давайте не будем в

 цю сферу зараз втручатися...

 

      ГОЛОВА. Я хочу привернути увагу депутатів, що ми

 не  обговорюємо  ситуацію  в  Росії,  ми говоримо про

 реакцію  України  на  таку  подію.  І  ще одне, як ви

 знаєте  Президент України виступив з ініціативою щодо

 скликання зустрічі представників зацікавлених сторін,

 зробив відповідь на заяву і ми не можемо говорити, що

 наша  виконавча  влада  якимось чином не реагує на цю

 ситуацію.   Тобто   тут   захист   інтересів  України

 передбачається.   І   тих  людей  українців  етнічних

 наприклад  долею  яких  ми  маємо  турбуватися.  Будь

 ласка, Савченко.

 

      САВЧЕНКО.

 

      ГОЛОВА. Вячеслав Максимович, підійдіть до Бориса

 Ілліча  він  вам  пояснить,  будь  ласка. Його немає.

 Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.   Світловодськ.   Комісія   з  прав

 людини. Демократична партія України.

 

      Шановні колеги! Шановні наші виборці!

      Тут  знову  інцедент  між  Болдирєвим  і.., що я

 хотів  сказати,  шановний  Олександр Олександрович, і

 шановні   колеги  депутати,  закінчуємо  цей  тиждень

 питання  всім  очевидно,  що питання дразливе в ньому

 скільки  підтекстів,  скільки мінних полів, що от так

 під  якийсь  настрій  його  розглядати його просто не

 маємо права.

      Я  думаю,  шановний Голово, я думаю найрозумніше

 нам  було  оскільки  багатьох  звичайно  ця  ситуація

 цікавить,   але  знову  таки  цікавить  по-різному  і

 симпатії розділюються. Було б найрозумніше, Олександр

 Олександровичу, так, я принаймні вважаю, прийняти нам

 коротку  постанову.  Зважаючи на ситуацію скажімо, на

 території  колишньої Югославії доручити чи звернутися

 до Міністерства закордонних справ, зробити відповідну

 заяву, аргументую чому.

      По-перше.   Такі   документи   повинні  писатися

 професіоналами  дипломатами,  те, що запропонував мій

 земляк  Смірнов  та стилістика, яка туди вкладена, та

 якби був сто відсотків за цю заяву, я б за неї просто

 не   проголосував   бо   вона,  ну  м'яко  кажучи  не

 кваліфіковано  написано  -це  говорить та людина, яка

 свою  власну державу називає собачкою, яка гавкає із-

 за  кущів.  Ну  хіба  можна  приймати  серйозно такий

 документ  напередодні  за кілька днів. За кілька днів

 нас будуть приймати до Ради.......

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, виключить мікрофон.

      Я  прошу розмову по суті не переводити в прощину

 дискусії політичної, це абсолютно непотрібно. Ярослав

 Олександрович,  Володимир  Олександрович, я ще раз...

 Сідайте. Я прошу вас сісти...

      (Шум в залі)

      ...і   я   не   сумніваюся  в  тому...  Вячеслав

 Максимович!

      (Шум в залі)

      Я ще раз повторюю. Мова йде зараз про Парламент,

 а  не  про  партії.  Так  Симоненко  -голова фракції,

 він... То інша стправа.

      Тому я ще раз хочу сказати. Той хто говорить про

 те,  що  це перешкода до вступу в Разу Європи або що,

 це  він  або  не  відверто  говорить, або щось має на

 увазі інше.

      Я  прошу вас... Прошу уваги, будь ласка. Я прошу

 вас.  Текст  заяви у вас є. Така пропозиція. Її треба

 відрегулювати  таким  чином,  щоб  вона,  ну, не була

 заявою  постфактум,  щоб  вона  давала оцінку власної

 ситуації,  а  оцінку цю дати ніколи не пізно. Бо мова

 йде, справді, про використання військової організації

 міжнародної,  яка  ніколи  і раніше і тепер не мала б

 користуватися  мандатом ООН. Бо це з інших принципів,

 це будувалося, і ви знаєте це добре,  яку це викликає

 реакцію  в  суспільстві і в нас теж. Тому треба щоб у

 вівторок,  представник  Кабінету  Міністрів, я маю на

 увазі Міністерства закордонних справ, прийшов сюди на

 трибуну.  І оцей текст ми таки приймемо від Верховної

 Ради,  це позиція суб'єкта влади в Україні, Верховної

 Ради,  як  законодавчого  органу,  який відповідає за

 демократичні,  так би мовити, процеси в нашій державі

 і  не  тільки  у  нас, ми відповідаєм і за вироблення

 зовнішньої політики. Так передбачено Конституцією.

      Тому  я  просив би дозволу вашого дати доручення

 протокольне  Міністерству  закордонних  справ  прийти

 сюди,   доповісти  з  цього  приводу,  тобто  зробити

 інформацію,    а   нашій   Комісії,   Бориса   Ілліча

 відредагувати  цей  документ  таким чином, щоб він не

 носив,  ну,  змістом  не  був, як документ, прийнятий

 пізніше, ніж це потрібно було. Щоб це була реакція не

 просто на факт, а на принцип, на принцип.

      Я прошу проголосувати таке доручення. Будь ласка.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Так, рішення прийнято.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Передається доручення таке у Кабінет Міністрів,

 тобто  у  Міністерство закордонних справ. Ну, якщо ви

 хочете,   комусь   смішно,   Вячеслав  Максимович,  я

 поставлю на голосування, хто проти цього, протокольно

 і поіменно. Давайте?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Давайте.   Хто  проти  цього  рішення,  поіменно

 проголосуємо і побачимо.

      Ставлю  на голосування. Хто проти цього рішення,

 поіменно, будь ласка.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Голосуйте.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. От вони і є 108 голосів.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Наступне  засідання Верховної Ради відбудеться о

 10-ій годині...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Одну  хвилиночку,  одну хвилинку! Одну хвилинку!

 Одну  хвилинку! Ну, якби зліва тут не голосували, так

 я б не збивався із порядку. Заспокойтеся, будь ласка.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 Значить  у  вас  на  руках порядок організації роботи

 Верховної  Ради на наступному тижні. Він збігається з

 нинішнім.

      Я прошу  сісти на місце всіх.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Сядьте, будь ласка.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Немировськи,  відпустіть сусіда, будь ласка. Хай

 сяде проголосує. Сідайте на місце.

      Зарудний,  сідайте. Голосувать будете. Це ж ваша

 робота.

      Порядок   у  вас  викладений.  Виключення  проти

 нинішнього  тижня  або  зміна  полягає  в  тому, що в

 середу передбачається  робота в комісіях.

      Я прошу. Я прошу, заспокойтеся.

      (Голос з залу. Не чути)

      Що?  Цей  порядок підходить? Ми проголосуєм. Я в

 принципі кажу. Так. Одну хвилинку, почекайте.

      Дальше.  У вас на наступний тиждень є інформація

 щодо  змісту тих питань, які будуть розглядатися. Тут

 для   Президії  підготований  варіант  такий:  на  19

 вересня дається повний перелік. Тобто на вівторок всі

 питання,  які  потребують  розгляду.  А  на наступний

 тиждень  є  перелік тих питань, які віднесені з цього

 тижня,  ті  питання,  які  підготовлені  до  розгляду

 повністю.  І є перелік питань, які пропонувалися, але

 ще не підготовлені.

      Я  з вашої згоди не буду їх зовсім рекомендувати

 до  включення  на  Президії,  бо їх треба готувати, а

 тоді оформляти, як слід, за Регламентом.

      А  доручити  Президії, щоб вона вам запропнувала

 на  вівторок  затверджений  план  чи  порядок  дня на

 вівторок  з  того  переліку, який тут запропонований.

 Зрозуміло, так?

      Я  думаю,  що  це буде доручення для Президії. А

 для  вас  як  членів комісії, як для членів комісії і

 фракції,  будь  ласка, попрацюйте над цим переліком з

 тим,  щоб  ми  врахували справді всі важливі питання.

 Одну  хвилинку. З мотивів, ну, будь ласка, з мотивів.

 Моісеєнко, до цього питання.

 

      МОІСЕЄНКО В.М.

 

      Спасибо Александр Александрович. Я хочу обратить

 внимание   на   Секретариат   Верховного   Совета   и

 руководство  Верховного Совета о том, что к сожалению

 здесь  несколько  искажены  предложения  комиссии  по

 государственому  строительству деятельности Советов и

 самоуправлению, которые мы в свое время на 7 сентября

 подали  в  Президиум и Секретариат. Я прошу их просто

 учесть  и  с  учетом  наших  предложений пересмотреть

 отдельные вопросы.

 

      ГОЛОВА.  Немає заперечень. Є ще пропозиції? Будь

 ласка, Чорновіл.

 

      ЧОРНОВІЛ В.М.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колегі,   я   думаю,   що  нам  не  треба  порушувати

 прийнятого   порядку,  передбаченого  Регламентом.  В

 кінці   тиждня  проголосовується  порядок  денний  на

 наступний  тиждень.  А ви хочете один вівторок, а там

 дальше  і  подивимся. А в нас є серйозні притензії до

 отого, що написано питання підготовлений до розгляду.

 Вони не підготовлені до розгляду.

      Якщо  подання  трьох  депутатів не пройшло через

 комісію,  то  воно  не  може  стати  в розділі питань

 підготовлених   до  розгляду.  Я  маю  на  увазі  про

 приєднання   Верховної  Ради  України  до  угоди  про

 Міжпарламентську  асамблею  і  держав  (..........) і

 незалежних  держав.  Може  комусь і хочеться швидше в

 ярмо.  Але  все-таки хоч хай воно процедуру пройде те

 ярмо,  яку  потрібно. Пропустіть через комісію, через

 Президію подання трьох депутатів. А потім включайте в

 порядок денний. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу...  Питання в перелік включено

 Верховною  Радою,  тому,  будь  ласка,  ну,  давайте,

 заспокойтеся  я  прошу  вас.  Ми  зараз  не  про ярмо

 говоримо. Вячеслав Максимович про ярмо розмов уже так

 було   багато   за  5  років,  що  я  думаю  уже  всі

 розібралися.  Не  в тому річ. Річ про перелік питань,

 які  потрібно розглядати на наступному тижні. Питання

 підготовлені, вони в переліку є. Президія розглядала,

 визначилася,  що  підготовлені.  Сесія  підготувала і

 включила в перелік.

      Тому,  відносно  порядку  або  режиму  роботи на

 тиждень   ми   проголосуємо   у  вівторок.  Я  прошу,

 заспокойтеся, в регламенті ненаписано, щоб ви кричали

 з  місця.  І  тому,  коли  ви приходите з процедурних

 питань, коли розглядалось питання справді надзвичайно

 важливі,  це  місце  було  пусте. От в чому справа. А

 тепер  нав'язуєтьс  думка. Заспокойтесь, сядьте. Будь

 ласка, що ви хотіли.

 

      ДАНИЛЕНКО.

 

      Олександр  Олександрович,  спасибі.  На той час,

 коли ви були відсутні, депутати проголосували про те,

 щоб   першим  у  вівторок  розглядалося  питання  про

 особливості приватизації.

 

      ГОЛОВА. Так і буде, так це ж зрозуміло.

      Петро Володимирович, прошу.

 

      ШУМ У ЗАЛІ.

 

      ШЕЙКО

 

      Як  Голова  комісії з питань регламенту, я роблю

 вам  зауваження.  Шановні колеги, в порядку денному є

 питання  про  позбавлення  повноважень  депутатських,

 народного   депутата  Звягільського.  Ви  знаєте,  ми

 розглядали   на  комісії  це  питання  і  винесли  на

 засідання   Президії   рішення   позитивне.  Президія

 затвердила  рішення  Президії,  щоб  винести на сесію

 Верховної   Ради   і   це  питання  проголосувати  на

 позбавлення   депутатських   повноважень   з   різних

 обставин.  Однак,  ви  знаєте  про  те.,  що  депутат

 Звягільський  звернувся  до Верховної Ради із заявою,

 де просив створити депутатську комісію, яка б могла з

 ним  зустрітися для виснення ще окремих обставин цієї

 справи.  Я пропоную, я пропоную таку комісію створити

 і  ввести  до  її  складу  ародного  депутата Біласа,

 народного  депутата  Анісімова  і  народного депутата

 Хмару,  які  представляють  всі,  значить,  фракційні

 структури нашого парламенту. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я пропоную, щоб... одну хвилиночку!.. я

 просив  би,  шановні  депутати,  я  прошу уваги! одну

 хвилиночку!..  поступила пропозиція. Я пропонував би,

 щоб  цю  комісію очолив голова Комісії з депутатської

 етики.  Безпосередньо. Щоб Шейко й очолив цю групу чи

 комісію.  І  оскільки  це  питання справді стосується

 долі  депутата,  як  би хто і що не говорив... За ним

 стоять виборці, яким теж треба давати відповідь на це

 питання. Якщо він винен, значить, скажуть, що винен і

 ми  приймем  відповідне  рішення.  А  якщо ні (ми вже

 маємо  гіркий досвід з цього приводу), я думаю, що ми

 тут не повинні так довільно...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А?  Зрозуміла  пропозиція Шейка? Зауваження є. Є

 пропозиція  така:  вам  ця  інформація... будь ласка,

 заспокойтесь!... будь ласка, Костянтин Костянтинович!

 Вячеслав...  Володимир  Олександрович,  заспокойтеся!

 Вам ця інформація дана для роздумів до вівторка. Ми у

 вівторок   поставим   на   голосування,   теж  зранку

 визначимося,  щоб  вони  могли  приступити до роботи.

 Зрозуміло?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ясно. наступне засідання відбудеться у вівторок,

 о 10 ранку. До побачення!