ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 16 л и с т о п а д а 1995 р о к у
16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте на місця. Прошу
депутатів зареєструватися, підготуватися до
реєстрації.
Сідайте, сідайте на місця. Не піднімайте рук. Я
звертаюся до спеціалістів, які позабирали чужі картки
в кармани, у кишені, державною мовою кажучи, віддайте
картки назад... чужі віддайте картки.
У кого в руках немає картки... його?
Я тільки-но зустрічався з керівниками районних
Рад і керівниками обласних Рад і керівниками районних
державних адміністрацій.
І як не дивно, останнє запитання було такого
плану. Ну, невже не можете ви не сперечатись так на
всю Україну? Це дестабілізує ситуацію в районах
(...........) так, як детонатор напруження.
І чи не можете ви, Голова Верховної Ради, разом
з Президентом зустрітись кожен день, домовитись і
таке нше? Я кажу, це у роботі, так би мовити, це
норма, нормально ми спілкуємось, немає ніяких
протиріч.
А у Верховній РАді, кажу, бувають різні думки.
Але ж ви помітили: наші депутати, один має одну
думку, відстоює її цивілізовано, інший має іншу
думку, може навіть протилежну, теж її відстоює. А
вирішується голосуванням результат. Так прийнято у
всіх парламентах світу.
Одну хвилинку.
Так от... спокійно, спокійно.
так от минулого тижня на сесійному засіданні, з
результатом, якщо не помиляюсь, 226 голосів, 208
голосів, це в стенограмі провіряли, проголосували, що
в четвер наступний, себто сьогодні, першим питанням,
так було на голосування ставилось, слухається питання
про МПА.
При чому, так я знаю, як ви домовились перед
гозглядом, ча/стина дептуатів вважає, що не можна
входити в МПА, частина вважає, що можна. Але якщо ми
не висловимо своїх аргументів, то тоді люди думають:
там хтось щось хімічить, вибочте за таке
непарламентське слово.
Так от пропозиція така була, наскільки Олександр
Миколайович мене проінформував, щоб провести
обговорення, але рішення не приймать сьогодні, а
взяти висновки відповідних відомств, міністерств,
Кабінету Міністрів для того, щоб вернутися до
цьогопитання через 10 днів. Але, щоб люди знали який
предмет дискусії. Чому депутати відстоюють ту чи іншу
позицію. І от виявляється, що раптом хтось один із
депутатів заважає вести засідання. Ну, мені здається,
що це просто не коректно і не робить честі Верховній
Раді.
Тому мені здається, що треба на цю формулу при
(...........), тут же немає ніяких некоректних
підходів. Я можу надати слово. Але після того, як ви
зареєструєтесь я надам вам слово. Іде вечірнє
засідання, я там не можу. Я не маю права вибірково,
навіть такому шановному депутату, як Ратушному, я не
можу дати слово.
Мається на увазі, що зараз інформацію зробить
Олег Олексійович Дьомін. А потім можна буде
визначитися. Але треба визначитися шляхом
голосування.
Є пропозиція спочатку коротку інформацію зробить
Олег Олексійович, а потім ми вирішемо це питання.
Будь ласка, говоріть.
ДЬОМІН О. О. Шановні народні депутати, я прошу
уваги, мабуть, це допоможе зареєструватись.
Послухайте, будь ласка. Я просив би заспокоїтись і
дійсно не надавати цьому питанню надмірної політичної
напруги.
Приєднання Верховної Ради України до
Алматинської угоди про МПА. Це питання наших
взаємовідносин з однією із міжпарламентських
структур, їх є багато в світі. Тим більше, що є вже
пропозиція, є вже проект рішення, який повністю
погоджений і з Президентом України особисто, і
особисто з Прем'єр-міністром.
І я хотів би запропонувати таку форму. Сьогодні,
як буде прийняте рішення по часу, можливо, в 18.15
чи коли, зібратись керівникам фракцій і груп,
розглянути ці пропозиції, а потім винести це питання
для розгляду і голосування в зал.
Це як ми приймем рішення. Я вважаю, що треба
було б все-таки спокійно обговорити, а не так, як
були спроби зробити.
(Шум в залі)
ГОЛОВА. Хто сказав: "Ми"? Депутат ніколи не
повинен говорить: "Ми", а відповідає за себе.
(Шум в залі)
Так.
Я не можу вмовляти і не можу давати слова, я не
маю права цього робить.
Яке питання? Говоріть. Не можете?
Шановні депутати і радіослухачі, як говорить
Григорій Миколайович Недвига, котрий доповідав Закон
"Про статус ветеранів", що зараз в перерві в комісію
йому як розробнику, як доповідачу багато йде дзвінків
з приводу того: так чи працює чи не працює тепер
Закон "Про статус ветеранів".
Я хочу, щоб наші слухачі знали про те, що
(Вячеслав Максимович, ну не заважайте вести
засідання). Я пояснюю, що Закон працює
(ШУМ У ЗАЛІ)
Закон працює. Я ще раз пояснюю: Закон "Про
статус ветеранів" працює. А зміни, які будуть внесені
до нього, будуть працювати тоді, коли будуть введені
зміни до Закону.
Зміни до закону вводяться постановою Верховної
Ради і підписом Президента. Очевидно, це буде не
раніше, ніж через місяць, якщо враховувати всю
процедуру голосування в третьому читанні і т. д. А до
того часу діють старі норми Закону "Про статус
ветеранів". Зрозуміло, так? Ясно.
Ще раз звертаюся до депутатів, які блокують
засідання Верховної Ради.
Я прошу тих, хто не реєструється,
зареєструватися, послухати одну і другу думку. А
рішення буде прийматися після засідання фракції чи
десять, приблизно, днів.
Після засідання ради фракції і інших з'ясування,
і інших погоджень інших питань. От і все.
(ШУМ У ЗАЛІ)
ГОЛОВА. В мене є пропозиція така. Будь ласка,
будьте уважні. Сергій Михайлович, поверніться до мене
лицем. Є пропозиція така. Зараз Рада фракції нехай
збереться в кімнаті напроти на 3-5 хвилин. А тим
часом ми розглянемо інше питання. Одну хвилину.
Приймемо Постанову, Закон про статус ветеранів,
яку ми повинні закінчити розглядом. Рада фракцій
порадиться, а потім на основі її рішення буде вносити
в сесійний зал питання.
ШУМ У ЗАЛІ.
ГОЛОВА. Я прошу голів фракцій зібратись в
кімнаті напроти з Олегом Олексійовичем. Підійдіть,
будь ласка.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я прошу голів фракцій разом з Олегом
Олексійовичем зібратися в кімнаті навпроти.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Геннадій Григорович,... Геннадій Григорович,
будь ласка, сюди! Сюди...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Вячеслав Максимович, будь ласка, ідіть... Ми ще
з вами насидимось разом!..
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ви дуже багатьох хочете помінять відразу!.. Так
не вдається, ви розумієте? Можна помінять...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Вячеслав Максимович! Вячеслав Максимович!
(Шум у залі, окремі вигуки)
Підійдіть... Я підійду зараз... Ну, йдіть,
сідатйе сюди... Ідіть...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ну, та...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я знаю що зараз радіослухачі, мабуть, стривожені
тим: в чому справа, що так перерва зараз створилася.
Ми після 18 години цей час, який забрали зараз на
перерву надоложимо. Депутати вірять, що це все так,
що незгаяна буде жодна хвилина. Хай радіослухачі
будуть спокійні, будь ласка.
Шановні колеги, я пропоную ще один варіант, будь
ласка: вважати, що зараз проводиться ранкове
засідання, завершити розглядом одне питання, а після
того, як закінчиться Рада фракцій, по-новому провести
реєстрацію і потім провести вечірнє засідання.
Ми таку практику маємо , ми робили так.
(ШУМ В ЗАЛІ)
Що, що?
Ну, будь ласка, говоріть.
Марченко, включіть слово, будь ласка, з
процедури.
МАРЧЕНКО В.Р.
Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые
депутаты! Я хотел бы внести предложение ...
ГОЛОВА. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Хотел бы внести предложение или,
может быть, напомнить норму Регламента статьи 2. 5. 2
часть 3, что мы можем продолжать работу, обговаривая
вопросы, обсуждая эти вопросы, однако не принимая по
ним решения. И статья эта говорит о том, что если у
нас на заседании будет больше половины присутствующих
депутатов.
Поэтому мы можем обсуждать, не принимая решения,
как поставленый вопрос по Межпарламентской ассамблеи
или другие вопросы, которые не внесены или которые
сегодня готовы, а они есть. Это в порядке
конструктива.
И, Александр Александрович, я все-таки просил бы
перед этим или в развитии этого... нормы или права
нашей на продолжение работы, все-таки поставить на
регистрацию депутатов, которые сегодня не ывтащили
карточки и готовы нормально обсуждать вопросы участия
Украины в Межпарламентской ассамблее. Почему?
Потому что ответственность ложится на всех
депутатов. А так сегодня Рух и другие показали свой
звериный оскал не демократов, а... я не хочу называть
как, и поэтому люди и наши избиратели должны это
знать.
Поэтому прошу провести поименное голосование.
Рада фракций вынесет решение. Мы его тут рассмотрим,
поддержим. А для нормальной работы для рассмотрения,
в соответсвии с пунктом еще раз 5. 2. 2... 2. 5. 2
Регламента часть 3 мы можем продолжать работать.
Спасибо.
ГОЛОВА. Будь ласка. На основі, передбаченій
Регламентом, проводиться поіменна реєстрація. Будь
ласка. Поіменна реєстрація. Буде проводитися через...
почекайте...через 1 хвилину.
Оголосіть, будь ласка, нехай зайдуть депутати.
Я вже сказав.
Будь ласка, сідайте. Проведемо поіменну
реєстрацію.
Прошу вас, сідайте на місця. Будь ласка,
увімкніть систему "Рада. Проводиться поіменна
реєстрація, яка буде, безперечно, опублікована в
завтрашньому номері "Голосу України".
Й д е р е є с т р а ц і я
В залі зареєстровано 268 народних депутатів. Ми
проводимо зараз обговорення питань, пердбачених
порядком дня без прийняття рішень з цих питань, тому
що норма Регламенту передбачає, норма Регламенту
передбачає таку можливість, коли частина депутатів
блокує засідання. Це скоротить потім прийняття рішень
під час того чи іншого питання.
ШУМ У ЗАЛІ.
ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно. Я прошу, не
піднімайте рук зараз.
Яке питання будемо обговорювати зараз, те, що
розпочали? Я за те, щоб обговорювати його. Але, все-
таки, оскільки ми визвали на 16 годині міністра і
начальника інспекції, може давайте швидко пропустимо
їх , а потім розглянемо інші.
Слово має начальник податкової інспекції. Будь
ласка.
Я прошу вибачити на секунду, я хочу
проінформувати вас, я мушу зараз залишити засідання,
щоб це не викликало запитів, бо можуть там, ну, не
так зрозуміти, чого мене немає на засіданні, так як і
вранці я був на курсах підвищення кваліфікації, а тут
всялякі неколиці починають розпускати. Будь ласка!
ІЛЬЇН.
Шановні народні депутати, шановна Президія, що
стосується дій головної державної податкової
інспекції України по виконанню Указу Президента про
створення фонду для розрахунків за енергоносії від 12
вересня 1995 року та постанови Верховної Ради України
про Указ Президента України від 12 вересня 1995 року
про створення фонду для розрахунків за енергоносії, я
повинен яснити слідуюче: прийнятий 12 вересня 1995
року Указ Президента України про створення фонду для
розрахунків за енергоносії, пунктом 2 якого
зобов'язано Міністерство фінансів України разом з
Міністерством економіки України розгробити у тижневий
строк механізм проведення відрахувань до фонду
аналогічно порядку, передбаченому Декретом Кабінету
Міністрів від 26 грудня 1992 року "Про податок на
добавлену вартсіть", а також визначити порядок їх
використання надійшов до Головної Державної
податкової інспекції з дорученням Кабінету Міністрів
від 18 вересня щодо розробки механізму відрахувань до
цільвого фонду у термін, встановлений пунктом 2 указу
Президента.
На виконання цього доручення Головною Державною
Податковою інспекцією такий механізм було розроблено
і листом Міністерства фінансів України від 21. 09. 95
р. N 2410 "Про створення фонду для розрахунків за
енергоносії" направлено державним податковим
інспекціям та фінансовим управлінням Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Цим механізмом передбачалось, що платники
відрахувань до фонду щомісячно, не пізніше 15 числа
місяця, наступного за завітним, подають до державних
податкових інспекцій окремі податкові декларації в
порядку і за формою, передбаченому для сплати податку
на добавлену вартість. Тобто, з урахуванням
вхідного... вхідної сплати цих 5%.
Пунктом 3 Указу Президента України "Про
створення фонду для розрахунків за енергоносії"
передбачено, що указ набирає чиннгсті з 15 вересня
1995 року.
Постанова Верховної Ради України про Указ
Президента України від 12 вересня 1995 року "Про
створення фонду для розрахунків за енергоносії",
пунктом 1 якої застосовано вето щодо указу Президента
України від 12 веремсня і яка прийнята Верховною
Радою України 3 жовтня 1995 року з дорученням
Кабінету Міністрів України від 6 жовтня поточного
року надійшла до Головної державної податкової
інспекції 10 жовтня поточного року.
Враховуючи, що в постанові Верховної Ради
України не були зазначені терміни введення її в дію,
а також те, що на цей час постанова не була
опублікована Головною державною податковою
інспекцією, була направлена 16 жовтня 1995 року
державним податковим інспекціям країни телеграма
такого змісту: Головна державна податкова інспекція
України повідомляє, що у зв'язку із зостосуванням
Верховної Ради України вето щодо Указу Президента від
12 вересня 1995 року "Про створення Фонду для
розрахунку за енергоносії" до кінцевого вирішення
цього питання припиняється дія листа міністра...
Міністерства фінансів України від 21. 09. 95 року про
створення Фонду для розрахнку за енергоносії."
Такий текст телетайпограми Головної державної
податкової інспекції обумовлений тим, що: по-перше,
15 жовтня наступив пеший строк подання Декларації
платниками відрахувань до Фонду і не подання
Декларації в установлений строк дягне за собою
накладення санкцій, передбачених чинним законом.
По-друге. Постано Верховної Ради України
прийнята, але не набрала чинності, оскільки з пунктом
5 Указу Президії Верховної Ради Української РСР "Про
порядок опубліковання законів Української РСР",
Постанов та інших актів Верховної Ради Української
РСР, Указі і Постанов Президії Верховної Ради
Української РСР і набрання ними чинності" в редакції
Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 6
серпня 1980 року затверджено Законом Української РСР
від 31 жовтня 1980 року, передбачено, що Постанови та
інші акти Верховної Ради України і Президії Верховної
Ради України загальнонормативного характеру набирають
чинності дночасно по закінченні 10 днів після його
опублікування, якщо при прийнятті актів не
встановлено інший строк введення його в дію.
В зв'зку з тим, що протягом жостня поточного
року Постанова Верховної Ради України "Про Указ
Президента України від 12 вересня 1995 року про
створення фонду за розрахунки за енергоносії" так і не
набрала чинності, оскільки не була опублікована,
керуючись вищеназваним законодавчим актом Верховної
Ради та враховуючи настання терміну предствалення
податковим інспекціям декларації про нараховані від
сплати відрахування до фонду по строку 15 листопада
Головною державною податковою інспекцією направлено
31 жовтня Державним податковим інспекціям України
телетайпограми за моїм підписом такого змісту:
"При виконанні Указу Президента України від 12
вересня 1995 року "Про створення фонду за розрахунки
за енергоносії", необхідно керуватись листом
Міністерства фінансів від 21. 09. 95 про створення
фонду для розрахунків за енергоносії".
Телетайпограма Головної державної податкової
інспекції України від 16. 10 відкликається. Необхідно
забезпечити оперативний контроль за виконанням
вищезазначеного.
Вважаю, що дії Головної державної податвкової
інспекції та мої особисто відповідають чинному
законодавству.
Про свої дії та дії Головної державної
податкової інспекції з цього питання доповідав
міністру фінансів України, на мене як начальника
Голвоної державної інспекції України з боку членів
Уряду та Адміністрації Президента по цьому питанню
тиску не було, поскільк дії податкової інспекції
відповідали чинному законодавству.
Станом на 1. 11, тобто на 1 литопада, до бюджету
в цілому по Україні надійшло 692 мільйона карбованців
цих податків. 15 листопада, тобто вчора, наступив
строк сплати цих податків за минулий місяць. Податки
ще не стягнуті до бюджету. У зв'язку з опублікуванням
Постанови Верховної Ради та доповненням, яке прийнято
сьогодні, остаточно законодавчо врегульовується це
питання.
Я дуже вдячний за це і дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання єсть до Віталія
Нікіфоровича? Є запитання, да? Скільки ми відведемо
часу? 10 хвилин. Запишіться, будь ласка. Я думаю, що
запитання... у нас єсть і міністр Петро Кузьмич, які
будуть виникать, ми тоді задамо Віталію Нікіфоровичу,
а питання, які стосуються міністра, можна буде Петру
Кузьмичу заказать, він з місця дасть відповідь.
Селіфонтьєв, за ним Таран. Будь ласка.
СЕЛІФОНТЬЄВ С. І. Шановний Віталій Нікіфорович,
Селіфонтьєв, 86 округ, місто Кривий Ріг.
Я б хотів запитати слідуючу. Мабуть, щоб не
виникало більш таких прецидентів, ми не дуже
знаходимся один від одного, і у нас податкова
інспекція, Верховна Рада на одній планеті Земля.
Мабуть, необхідно було б в такій ситуації
проконсультуватися, получити якісь відповідні
консультації. І тоді б не виникло той ситуації, той
колізії, яка зараз єсть у нас на сьогоднішній день.
Це добре, що по вашій інформації нема таких
великих сум зараз. Але ж ви зрозумійте, що якби так
були більше суми, то це б були дуже великі збитки для
наших підприємств.
Тому тут в мене більш побажання, ніж запитання.
Щоб в наступному разі при виникненні яких-то сумнівів
треба тут бистренько все тут з'ясувати у Верховній
Раді і дійсно виконувати той закон, який прийнятий
Верховною Радою.
Дякую.
ІЛЬЇН. Я зрозумів, це, так сказать... Я
зрозумів ваше запитання, і я мушу сказати, що в
роботі податкової інспекції, ну, кожного дня
виникають подібні питання. Розумієте? Якщо ви, так
сказать, доручите всі пропускати через комісію,
Верховну Раду, я згоден, я буду це робити. Але до
цього у нас такої практики не було.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран, за ним Цушко.
ТАРАН
Уважаемый Виталий Никифорович!
Таран, фракция "Коммунисты Украины", Запорожье.
Я не верю в то, что не было у вас бесполкойства
и раньше то, что вы сегодня докладывали нам и сейчас
вот две минуты назад прямо. Неужели, действительно,
вот и предыдущий выступающий спрашивал вас примерно
также, тяжело было нажать кнопку, вызвать любого из
своих подчиненных и поручить ему этот вопрос
согласовать с Верховным Советом.
Не верю в то, что вы не даете себе отчет, что
такое перечысление этих 200 миллионов. А если учесть,
что через 10 дней и это постановление сегодняшнее
войдет только в силу, еще в 10 раз можна удесятерить.
Сюда перечислили, обратно, эти деньги где-то
проварачиваются в стуртурах, в банковской системе. А
это деньги большие. Большие для всех предприятий,
нахордящыхся в сегодняшнем экономическом положении. Я
не верю в то, что вы не отдавали себе отчет и десять
дней назад, и не отдаете отчет и сегодня.
Поэтому я еще раз подтверждаю, я не верю.
Докажите хоть одним словом, что не было на вас
давления со стороны других членов Правительства.
ІЛЬЇН. Як я кажу, так воно і було. Який
може бути тиск тут? Це по-перше.
По-друге. Большие деньги или не большие деньги.
По расчетам, которые делались, когда готовился этот
проект указа, эта сумма должна была составить 34
триллиона за минусом вересня місяця, який пройшов,
сума складає 23 трильйона карбованців. Гроші великі,
це, дійсно, так. Ну, я кажу, що в мене таких питань
виникая дуже багато в процесі роботи. Якщо треба
погоджувати всі з Верховною Радою, я дубу
погоджувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цушко. За ним Свято.
ЦУШКО
Прошу передать слово Черенкову, 253 округ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Черенков, будь ласка.
ЧЕРЕНКОВ
Уважаемые Виталий Никифорович, ну понятно, что
вы находитесь между молотом и наковальней, но у нас
получается опять так же, что кто пашет, того й
поганяют. Так вот вы мне скажите стимулировал ли
увеличение производства введения вот этого нового
налога или наоборот: оно способствовало спаду
производства. Я представляю ОПК, но после збора
урожая на сегодня в хозяйствах оборотных денег нет.
И другой второй вопрос. Есть же другие источники
пополнению в бюджет. Я думаю, вы о них знаете. Они
более реальны и лежат на поверхности, ну перекрестке
наверно интересов мафиозных корумпированных структур.
Так мало того, вы еще, работая как профессионал -я
ничего не могу сказать против вас, вы великий
профессионал, но тем не менее -вы знаете, что законы,
законы и только законы определяют налоговую политику
в Украине. Почему вы сделали это вопреки того, что вы
знали, что налоги -это преригатива Верховного Совета.
Спасибо.
ІЛЬЇН По першому питанню. Стимулював чи
цей податок збільшення обсягів виробництва? Ні. Цей
податок виконував чисто фіскальну функцію, чисту
функцію додаткових надходжень коштів до бюджету для
розрахунків за енергоносії.
Есть ли другой источник? Да, другие источники
есть. И такой проект закона разработан и, по-моему,
даже сегодня в повестке дня стоит этот проект закона.
Речь идет о взыскании полностью налогов с
предпринимательских структур, которые занимаются
торговой деятельностью, игровыми видами деятельности
и другими видами деятельности. Такой закон есть и я
думаю, что его принимать надо. Тогда потери у нас
существенно сократятся...
ГОЛОВУЮЧИЙ.Свято. За ним Магда.
ІЛЬЇН ...окремих видів діяльності.
СВЯТО.
Дякую, Олександре Миколайовичу. (Свято, 416
виборчий округ, Хмельниччина)
Шановний Віталію Никифоровичу, я ціню і дуже
похвально в плані тому, що ви так мужньо берете удар
на себе. я не хочу допитуваться у вас про те, чи був
тиск, чи не був тиск. Для мене, для багатьох
депутатів тут питання ясне.
Я хочу поставити питання інакше.
Як ви вважаєте, легенда про те, що Постанова
Верховної Ради від 6. 10 не вступила в силу як
нормативний документ, але, на жаль, ця Постанова не
являється нормативним документом, як таким. Хіба це
нормативний документ?
Прошу дати відповідь на це запитання.
ІЛЬЇН
Даю відповідь.
Ось переді мною Указ Президії Верховної Ради
Української РСР від 24 вересня 1958 року в редакції
від 6 серпня 1980 року, затвердженого Законом
Української РСР від 31 жовтня 1980 року, де чітко
записано порядок введення в дію законів і постанов
Верховної Ради і Президії Верховної Ради. Чітко
записано. Будь ласка, я можу залишити цей документ.
Можете ознайомитись з ним.
Это уже, так сказать, этот документ действует
все годы независимости Украины.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Магда. Червоній.
МАГДА І.І.
Ельяшкевичу передайте слово, пожалуйста.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.
Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа
"Реформы".
Уважаемый Виталий Никифорович, я, конечно, вас
могу понять с точки зрения формально-юридической,
потому что действительно, по вине аппарата Верховного
Совета Постановление у вето не было опубликовано. Но
я совершенно не могу понять того, что вы, подписывая
этот документ, не осознавали, какую панику он может
вызвать у всех предприятий, ведь фактически сам текст
Указа Президента не публиковался. То есть,
предприятия не могли даже просто чисто технически
ознакомиться с этим текстом.
И вдруг вы подписываете телеграмму о том, что с
предприятий должны были взыматься задним числом
какие-то суммы.
Вы представляете, к чему могут привести такие
телеграммы. Наверное, с точки зрения, ну, не
формально-юридической, а чисто этической, наверное
правильно было бы обратиться в Верховный Совет
Украины и выяснить эти моменти и обратиться и к
Президенту, к Администраци Президента, почему не был
опубликован Указ Президента. Он что с грифом секретно
выходил?
ІЛЬЇН Я могу ответить на этот вопрос
таким образом. Что в Указе Президента четко
обозначена дата введения этого Указа, с 15 вересня
1995 року. І, згідно діючих нормативних документів не
обов'язково, щоб він був опублікований, а тільки тоді
приміняти, якщо в ньому чітко зазначена дата введення
Указу в дію.
Що стосується міг погодитись чи не міг
погодитись, я відповів на це питання. Якщо буде такий
механізм запроваджено, то будуть погоджувати всі
питання, пов'зані з тими чи іншими питаннямі роботи
податкової служби.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Червоній, Дігтяренко.
ЧЕРВОНІЙ
Шановний Віталій Нікіфорович, ви заявили, що
формальною підставою для підписання телетайппрограми
від 31. 10 послужило те, що центральні засоби масової
інформації, газета Верховної Ради, зокрема, не
надрукувала Постанови Верховної Ради України. Але, ви
чудово знаєте напевно, що наша преса також не
опублікувала Указ Президента. Тобто, у вас іде якась
подвійна мораль, логіка. Якщо Постанова Верховної
Ради не опублікована, то її ми ігноруємо, а якщо
президентський Указ не опублікований, ми його беремо
до уваги. Я просив би цю логіку пояснити.
І друге запитання. Чи збираєтесь ви підписати
телетайпограму сьогодні або завтра, в якій дасьте
вказівку податковим органам на місцях повернути ті
кошти, які не законно відраховані у фонд паливно-
енергетичний? Дякую!
ІЛЬЇН По першому питанню. Я вже пояснив,
що в указі Президента (ось він переді мною) сказано,
що цей указ набирає чинності з 15 вересня 1995 року.
Тому у мене були законні підстави виконувати указ, я
не мав права його не виконувати.
В постанові Верховної Ради, на жаль, не було
сказано, з якого часу вона вступає в дію. А раз не
сказано, з якого часу, то вона вступає в дію через 10
днів після опублікування.
Що стосується збираюсь підписати чи не збираюсь
телетайпограму про повернення коштів... Верховна Рада
прийняла таку постанову і... сьогодні, в першій
половині дня, і на основі цієї постанови я
зобов'язаний дати телеграму про повернення коштів.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ви... записали: з якого часу вона воодиться в
дію. Так, як я чув по радіо -я ще не бачив цю
постанову, но там записано, що у другому пункті (по-
моєму, ви проголосували) повернути кошти і добавили
пункт, що постанова вводиться в дію з дня підписання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Діхтяренко.
ДІХТЯРЕНКО Г.Ю., 420 виборчий округ, Золотоноша.
Шановний Вікторе Никифоровичу!
Наскільки я вас пізнав, ви мудра людина. І дещо
хронології. Лист ми підписали перший про сплату у
вересні, потім 3 жовтня накладається вето. Ви знаєте,
що накладення вето -це призупинення. Надто добре
знаєте... Вичікуєте... Проходить 30 днів, даєте
листа. Сьогодні 16 листопада -43 дні після вето. Ви
знову вичікуєте... То запитання таке: хто все ж таки
заставляє вас так виступати, хто примушує так діяти і
чи не було тиску Петра Кузьмича Германчука? І які
ваші дії дальше?
Дякую.
ІЛЬЇН Я доповідаю Верховній Раді, що
ніхто не заставляв мене робити ці, так сказать,...
підписувать ці документи. Я їх підписував, виходячи з
чинного законодавства. Тому що...
Чому вичікував поки буде опублікована постанова
Верховної Ради. Тому що випадки, коли закон Верховної
Ради приймається, але він не публікується і потім до
нього Верховна Рада повертається і відміняє цей
закон. Такі випадки були і я не хотів, так сказать,
ще раз поставити підприємство в не вигідній, так
сказать, умови.
Тому я написав 1 телеграму, коли вийшло вето, що
така постанова Верховної Ради прийнята і другу
телеграму, тому що постанова не вступили в законну
дію.
Які дії: я вже пояснив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Никифирович, сідайте,
спасибі. Не зрозуміло да?
ІЛЬЇН Постанова в першій половині
сьогодняшнього дня прийнята, там чітко все
зазаначено, треба її виконувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. До Міністра
фінансів Германчука Петра Кузьмича є запитання? Єсть
запитання?
(Шум в залі)
... А яка різниця, там у нього мікрофон єсть,
ну, будь ласка. Скільки хвилин? Запішіться, будь
ласка. 10 хвилин... висвітіть будь ласка...
Таран, Спіженко ...
СПІЖЕНКО.
Прошу передать слово Анисимову, Запорожье.
АНІСІМОВ.
У меня такие для вас короткие вопросы.
Первое, мы сегодня уже выяснили, что прерогатива
Верховного Совета -это определять налоговую политику.
И согласно этого работает Министерство финансов и
налоговая инстпекция. Скажите, как?
На сегодняшний день вы расцениваете изкятие с
прибыли предприятия дополнительные ассигнования за
превышение фонда оплаты -это дополнительный налог, и
к этом еще 19 статья не отменена.
И сторой вопрос: скажите, пожалуйста, вы помните
наш разговор, когда мы принимали бюджет государства,
шел разговор о стабилизационном фонде? Тогда было
принято решение: проепустить положение о
стабилизационном фонде через базовую комиссию базовых
отраслей и включить ее в действие. Но так как это
прозвучало на Верховном Совете, металлургический
комплекс начал мобилизовывать эти деньги, но статья
невступила в действие, То есть на сегодняшний день,
накапливая эти средства и относя их на прибыль,
платит дополнительную прибыль, а в действие они не
вступают. Как быть с этими деньгами тем предприятиям,
которые производили мобилизацию и что будет им:
компенсация, не будет им компенсации -им надо дать на
сегодняшний день разкяснения, что же все-таки делать
сегодня с этой суммой.
ГЕРМАНЧУК Спасибо.
Значить останнє питання стосовно
стабілізаційного фонду. До речі, це питання дає якусь
відповідь на той Указ Президента, чому він виник, і в
зв'язку з чим ми змушені були прийти до такого
непопулярного методу.
Ви знаєте, що шостого... Інформацію, до речі, ми
дали, Верховній Раді, вона складається з семи
сторінок, якщо депутати її не роздали, ми можемо
роздати, як йшло сзатвердження статті 37, які були
визначені джерела для того, щоб створити Фонд
паливно-енергетичного комплексу. І, до речі, там було
5% від обсягу реалізації продукції, від всього обсягу
реалізації продукції.
В Указі Президента, якщо хтось цього не помітив,
мова йде, ну, при збільшенні в принципі ставки ПДВ на
5 процентів. Тобто це в два раза меньше, чим
передбачалось вилучення коштів у підприємств по фонду
паливно-енергетичного комплексу.
На жаль, мобілізацію, якщо ви пам'ятаєте, що 7
квітня цей фонд було створено не як фонд в бюджеті. І
не було вилучення до державного бюджету жодної
копійки. І нарахувань до бюджету не було. При
уточненні бюджету у видатках тут було проголсовано 50
трильйонів карбованців цього фонду, з них 5
трильйонів карбованців на соціальний захист
населення. Знов же вето, знов же фонд і таке інше. Ми
до цього часу не вилучаем в бюджет кошти на цей фонд,
на жаль.
І коли був прийнятий Указ Президента, то, вам
уже Віталій Никіфорович сказав, вилучено на
сьогоднішній день 780 мільйонів, я повторюю,
мільйонів карбованців. Ми хотіли хоч якесь джерело
для того, щоб підтримати в тому числі вугільну
промисловість, де ми тут, коли голосували за 50
трильйонів карбовагців, більше йшло на
реструкторизацію вугільної промисловості. Джерела в
бюджеті не було. В видатках у мене в бюджеті, реальні
видатки були. Тому було прийнято такий Указ
Президента. І не Президент тут щось создавав, це
Указ, це була пропозиція Уряду безпосередньо
Міністерства економіки, Міністерства фінансів іі
інших урядовців. Погодженно з відповідними
міністерствами для того, щоб створти цей фонд і хоч
якось розрахуватись за енергоносії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов. Включіть, будь ласка, не
задовленний відповіддю.
АНІСІМОВ Л.О.
Федор Николаевич, вопрос идет о стабилизационном
фонде, который должен образовать был металлургический
комплекс и химическая промышленость, помните запись
прямую, энергетики, за исключением атомщиков 5
процентов. Я не беру Указ Президента, где
(...........) на всю промышленость и
предпринимателей.
Я еще раз задаю вопрос, чтобы услышали сегодня
бухгалтера предприятий металлургов и химиков. Что им
делать с деньгами, оторые мобилизованы были с апреля
месяца, идут накопления, за это идет превышение
уплаты прибыли. Вы ж знаете прекрасно. Что с ними
делать? Вы ж их недобираете ни в бюджет, и прибыль
накручивается. Или дайте команду отсечь эту сторону,
вступить в действие с 1 сентября ту часть, что
накоплена. Что с ними делать?
ГЕРМАНЧУК Я еще раз говорю. Если на
предприятиях...
(Шум в залі)
Нет. Я с вами абсолютно..., я вас понимаю.
Поэтому если есть такие накопления, действительно, мы
должны дать распоряжение с какого момента отразить их
и по бухгалтерскому учету, и с какого момента
подлежить изкятию в Державный бюджет. Такое
разкяснение, если, действительно, к нам поступление
таких (я имею ввиду в части дачи разкяснения) не
было. Я обязательно, так сказать, прийду и сегодня
уточню.
Ну, дополнительный налог, по фонду
регулирования. Ну, фонд регулирования, вы знаете, что
весь этот налог у нас составляет 8, 3 триллиона
карбованцев. Сегодня начислено этого налога порядка
1, 8 триллиона карбованцев. Фонд регулирования он
должен был введе быть с 1 сентября. Вы знаете, что
тоже задержался введение этого фонда.
Кроме того, я хочу вам сказать, что в связи с
нерегулированием фонда оплаты труда и в части того,
что введены в действие статья 52 и другие статьи, мы
сегодня дополнительный расход из бюджета имеем более
125 триллионов, а в фонд изкято 1,8.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
Значит еще раз вам говорю. При точнении...
ГОЛОС З ЗАЛУ Не чути.
Нет. Дело в том, что в соответствии с Законом
"об уточнении Государственного бюджета" в июле месяце
вы дали право Кабинету Министров регулировать фонды
споживання. На основаниии этой статьи (я могу поднять
сейчас закон, пожалуйста подойдите, я вам покажу
статью закона) и мы, пожалуйста, установили это
регулирование.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін. За ним Вітренко.
ГЕРМАНЧУК Ну, пожалуйста, подойдите, я вам
покажу статью, которую вы приняли.
ТЕРЬОХІН
Петро Кузьмич!
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
АНІСІМОВ Ну как, статья вашего закона.
ГОЛОВУЮЧИЙ.. Хорошо.
ТЕРЬОХІН
Шановний пане міністре, дозвольте задати одне
запитання.
ГЕРМАНЧУК Да, будь ласка.
ТЕРЬОХІН Згідно пропозицій, які подали 3
міністерства Прем'єр-міністру з приводу зменшення
дефіциту бюджету на поточний рік, на 1995 рік,
пропонується збільшити базові ставки оподаткування
прибутку на відповідно 2, 3 і 5%, знову-таки
пропонується збільшити фактично ПДВ на 5% і питання
вилучення 25% амортвідрахувань державних підприємств
постало.
Скажіть мені, будь ласка, як ви думаєте, якщо
такі пропозиції попадуть в Верховну Раду, прийме
Верховна Рада позитивне рішення по них або ні?
І друге запитання. Ваше власне трактування
економічного сенсу вилучення 25% амортвідрахувань від
державних підприємств.
Який економічний сенс в цій пропозиції полягає.
Дякую дуже.
ГЕРМАНЧУК Значить, дякую за запитання. Я б
пояснив вам так.
Ну, перш за все, якщо уважно подивиться звіт про
виконання бюджету за 9 місяців, він у вас уже є
підписаний Президентом, то на сьогоднішній день
Державний бюджет, на жаль, має дуже великі втрати.
Вони складають більше 200 трильйонів карбованців. Це
і від падіння об'ємів виробництва, це і від
розрахунків підприємств більше 30 трильйонів
карбованців і т.ін.
Тобто у нас на сьогоднішній день фактично не
збалансований бюджет і немає змоги профінансувати ті
міроприємства, які були передбачені в Державному
бюджеті.
Але, крім того, тільки напротязі останніх 4
місяців прийняті знову додаткові постанови, додаткове
законодавство, згідно з яким ми маємо значні видатки,
які всупереч і Регламенту Верховної Ради, всупереч
Закону "Про Державний бюджет" повинні були подаватись
тільки при наявності реальних джерел для покриття
запропонованих видатків. На жаль, такого не сталось.
Я вам вже назвав. Тільки одна стаття по
бюджетній сфері у нас має більше 125 трильйонів
видатків, які не перекрити взагалі ніякими
надходженнями.
Я абсолютно згоден з Терьохіним, що це не
популярні вжиті заходи, але на сьогоднішній день,
крім того законодавства, яке сьогодні, до речі,
прийнято. І це законодавство не тільки комісія
Верховної Ради, як тут було заявлено, вносила. А
вносили іще в квітні місяці, в тому числі сам пан
Терьохін тут на цій трибуні. Але воно прийнято тільки
сьогодні.
Крім того, те законодавство, яке сьогодні
залучено і повинно розглядатись у вас тут на
Верховній Раді, те, що говорив Віталій Никифорович
Оліїн. Да ми, до речі, при подачі Закону про
державний бюджет, який подавав вам Президент, ми не
включили ці податки в цьому законодавстві, а винесли
свідомо за пропозицією Комісії Верховної Ради з
питань бюджету на розгляд, щоб поспілкуватися і потім
уже остаточно прийняти рішення.
Але коли будуть прийнятий сьогоднішній закон і,
крім того, буде розглянуто законодавство, яке
намічено в повістці дня на слідуючу неділю і на
сьогодні, на завтра, то, на мій погляд, тут, я думаю,
ми найдем порозуміння і можем зняти свої пропозиції з
тим, щоб ще раз надавати додатково тиск податковий на
підприємства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко.
ВІТРЕНКО
Шановний Петро Кузьмович, я задам вам дуже важке
питання, я розумію, що дуже важке. Ви з одного боку
виконавець волі, а з іншого боку все ж таки міністр
ще. Так ось я хочу запитати вас, вступила Україна,
сягнули нас, в Ради Європи? Сказали ми всьому
світові, що правова держава, хоч це обман, ми не
правова держава, тому що порушена Конституція, але
так ми вже сказали. Ви член Уряду, і ви повинні
розуміти, що буде відбуватись в державі, коли дійсно
всі будуть не виконувати закон. Ось стосовно цього
питання. Приймає Верховна Рада постанову, накладає
вето на Указ Президента, ми розуміємо, що не він
готує укази, що там дуже багато недолугих людей, які
взагалі не розуміють це, а не в економіці України і
не являються патріотами нашої країни. Але ж, ми
наклали вето, мене цікавить питання. Ви не виконуєте
і податкова інспекція, постанови Верховної Ради, ви
відповідь собі даєте, що ви розпочинаєте в країні? Бо
кінцевим це буде і не виконання правил дорожнього
руху. Яке право має міліціонер штрафувати за
невиконання правил дорожнього руху, коли ані
Президент, ані міністр не виконує законів України?
Розкажіть мені, будь ласка, як ви уявляєте далі
існування України в такому стані?
ГЕРМАНЧУК Ну я вам відповім на запитання. По-
перше, Президента тут зовсім недоречно його сюди
вставляти, тому що є укази, зобов'язане Міністерство
- 41 -
фінансів виконувати його. Ми, до речі, виконали в той
день, який нам було запропоновано і я більше
пояснити, чи пояснив Віталій Нікіфорович, чому так
сталося і що говорити, що якийсь тиск був на
Міністерство фінансів, повірте, що тут в цьому ви
можете спитати осіб: його і мене. Я не бачу тут того,
що ви кажете, що ми щось неправове таке створили в
державі. На мій погляд, повинно бути... Тоді не буде
нічого, коли буде порозуміння всіх гілок влади. А
Міністерство фінансів, повірте, що на сьогоднішній
день находиться в дуже скрутному становищі, тим
більше, що якщо сьогодні про 37-му статтю можна
написати детектив вам. І головна виконуюча функція в
цьому детективі -знов же таки Міністерство
фінансів... Або згадайте прийняття Закону про вибори
і таке інше. Де пишеться: фінансувати; інший закон
пише: не фінансувати... Це зразу можна писати заяву і
більш не виходити на цю трибуну...
Но в даному епізоді я не бачу такого страшного
порушення і всупереч законодавсту, яке прийняла
верховна Рада.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Кузьмич, ...
ГЕРМАНЧУК П.К. Да?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь... Вітренко мала на
увазі ось що: що ваший заступник, Ільїн направив
механізм виконання попередній, а коли вето було
накладено, він направив лист і призупинив. Казалось
би, що справедливість в дії... А потім, через
короткий знов відкликає той попередній лист, яким
було підтверджено вето Верховної Ради. Ось це малося
на увазі. Як же так...?
ГЕРМАНЧУК П. К. Олександре Миколайовичу, ми вже
пояснювали, чому... Да, дійсно...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Подвійна логіка у міністра...
ГЕРМАНЧУК П. К. Логіка така: що є указ -ми
направили механізм. Кожний платник повинен знати, як
сплачувати податок. Тут логіка не підлягає ніякому
сумніву. Вийшло вето на указ -приостановили... Ну,
знов же таки -згідно з чинним законодавством -те, яке
приводив Віталій Никифорович -і в часті публікації
законодавства... і ми не мали, тому що строк сплати
податку настав. І, до речі, нам Верховна Рада не так
давно звинуватила міністра фінансів: а чому ви не
виконував, наприклад, статю 37, адже там не було
написано: виконувати її чи не виконувати, і не треба
було погодження комісії Верховної Ради -двох комісій
базових галузей. А нам треба було зразу направити
механізм і вилучати. Хоча на нього потім знов було
направлено вето, потім він 3 рази просумувався?, 3
рази мінялась його редакція, 3 рази накладивали вето.
ГОЛОВУЮЧИЙ....... Спасибі. Я думаю, що тут як
раз ще раз підтверджується тий договір, який
підписаний між Верховною Радою і Президентом. Якщо
міністр назначається, то безперечно він і виконує те,
що йому говориться Указом.
Шановні колеги, у вас на руках... ми, я розумію
нас зареєструвалося 253 депутати. Для того, щоб
прийняти нам постанову, ну, у мене на моніторі 253...
Перереєструємося? Єсть така пропозиція, не
заперечуєте? Проводим поіменне.... оголосіть, будь
ласка, щоб зайшли.... Я дам вам... я дам...
Я прошу зайняти місця, проводимо поіменну
реєстрацію.
Проводиться поіменна реєстрація, будь ласка,
включіть систему.
Не встигли? Ну, будь ласка, ще раз включіть
систему.
Зареєстровано
Зрозуміло.
Шановні колеги, я просив би, в вас є на руках
документ, ви його олпрацюйте, ми завтра його
проголосуємо. Він, проект постанови коротеньки, з
одного пункта, прочитайте передостанній абзац і там
все стано ясно.
А зараз з процедури слово просить депутат
Смірнов.
СМІРНОВ.
Шановний Олександр Миколайович, шановні народні
депутати, не треба нам вдавати, що нічого сьогодні не
сталось і оминати те, що дійсно сталось.
Будь-хто у Верховній Раді, вибачте за
банальність, має право на висловлення будь -яких,
підкреслюю, будь-яких позицій і думок -і ліві, і
центристи, і ті, хто себе називає правим, бо всі ми
обрані виборциями, і їх тут представляємо і реакцією
на ці позиції і думки може бути лише їх цивілізованне
обговорення або голосування.
Мабуть, окремі народні депутати, які раз у раз
блокують трибуну, а інколи, як сьогодні, вдаються до
засобів физичного переконання ідейних опонентів,
використовуючи при цьому як штовхача інцидентів,
особу, м'яко кажучи, психічно вразливу, не розуміють,
щ завдають не поправної шкоди і українській державі і
Верховній Раді як її вищому пердстаницькому органу.
Або цілком це навпаки розуміють і свідомо діють з
метою розвалу Верховної Ради і розвалу Української
держави. Легше всього зацидити комусь в пику. Куди
складніше рятувати державу і народ, які опинилися на
краю безодні.
І дивна річ, коли тут в цьому залі... три
хвилини у мене, перепрошую... на очах всіх відбувався
антидержавний та антинародний переворот прийняття
Конституційного договору, чомусь палкі поборники
державності не вдавалися до (...........) з'ясуваньт
стосунків із шановним паном Президентом і ще більш
шановним паном Табачником.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час.
СМІРНОВ Тому ті, хто зараз блокує
реєстрацію і гадає, що цим рятує державу... Панове ви
її нищите цим! Тому я пропоную у тих, у кого лишився
здоровий глузд, зареєструватися все-таки, щоб не було
спекуляції, я скажу, я не є прихильником не вступу до
Ради Європи, ні приєднання до НПА.
Після реєстрації сьогодні або завтра, згідно із
Регламентом, я пропоную прийняти рішення про
вилучення за подачою комісії шановного Шейка з
пленарних засідань теміном на три доби ініциаторів
сьогоднішнього інцидента.
Надалі сором'язливо телебачення не відмикати.
Зняти. І без коментарів показати це в телеефірі. Хай
глядачі, виборці самі побачать хто є хто.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Червоній, будь ласка.
ЧЕРВОНІЙ В. М. Червоній, фракція "Народного
Руху".
Шановний Олександр Миколайовичу! Я хотів
звернути вашу увагу, як Головуючого, ....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь.
(Шум в залі)
Виключіть мікрофон.
(Шум в залі)
Одну хвилиночку. Я думаю, що зауваження
правильне. Коли не реєструється, то як же брать
слово.
(Шум в залі)
Петро Володимирович! Петро Володимирович! Петро
Володимирович Шейко! Давайте обговоримо про
дострокове припинення.
(Шум в залі)
Ну, сідайте на місце. Червонію включіть мікрофон
хвилину.
(Шум в залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я прошу, заспокоїться. Хвилину
для заяви ми їм предоставили.
ЧЕРВОНІЙ
Шановні депутати. Йдеться про те питання, при
обговорені якого я був зареєстрований і я не збираюсь
говорити про якісь речі, які стосуються особисто
мене. Мова йдеться про те, що в тому депутатському
запиті, якій підписали 138 народних депутататів
України є таки другий пункт. Є пропозиція розглянути
на сесії Верховної Ради України проект Закону УКраїни
" Про порядок набрання чинності постановами і
розпорядженнями Кабінету Міністрів України" та
прийняти постанову Верховної Ради України про
тлумачення уже відомої Постанови Ради Міністрів УРСР
від 29. 02. 80 року "Про порядок опублікування
постанови та набрання чинності..............
розпорядження Уряду Українсько РСР. проект закону та
постанови додаються.
І я мав розмову з шановним паном Сусловим, його
комісія також розглядала, в нього також є заготовки
по цьому питанню. Я вважаю, що до цього часу поки ми,
як Верховна Рада України не припинемо оці можливості
випускати всілякі постанови, укази і нормативні акти
по Кабміну, по міністерствах і їх без опублікування
вводити дію, до того часу наші підприємства,
установи, організації будуть обдиратися людьми, які
засіли в різних міністерських кріслах.
І тому я виношу пропозицію ще раз, щоб це
питання ми сьогодні не закривали, щоб воно залишалось
відкритим і щоб комісія Суслова винесла ці проекти на
засідання сесії Верховної Ради України і пропоную
також в тих проектах передбачити голосування про
довіру міністру фінансів, пане (..........).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Значить, Віктор Іванович
Суслов. Слухається питання про проект Закону України
про внесення змін і доповнень до Закону України про
застосування контрольно-касових апаратів і товарно-
касових книг при розрахунках із споживачами в сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг. Будь
ласка.
СУСЛОВ В.І.
Уважаемые народные депутаты! Этот проект
вносился на пленарное заседание Верховного Совета на
прошлой неделе и не был проголосован. Видимо в связи
с тем, что не все депутаты поняли о чем идет речь.
Сейчас я вам обкясню смысл предлагаемой нормы, так
сказать, буквально на пальцах.
Статьей 3 Закона про застосусування электронный
контрольно-кассовых аппаратов, установлен размер
финансовых санкций в случае нарушения введеного
Закона по порядку расчетов. В размере 100
необлагаемых минимумов доходов громадян, але не менше
середьомісячного прибутку за попередній звітній
квартал.
Что это означает? Конкретно я вам привожу
пример.
Значит, это означает, что если работает киоск и
он нарушил, допустим, не выдал чек при расчетах. На
него накладывается санкция с 100 необлагаемых
минимумов - 140 миллионов.
Тепер, потому что у него за попередний звитный
квартал прибутку среднемесячного не будет, скорее
всего, на большую сумму.
Теперь берем крупный универмаг. Например, ЦУМ.
В ЦУМе 123 кассовых аппарата. Это Киевский ЦУм,
который находится на Крещатике. Среднеквартальный
прибуток -92 миллиарда карбованцев, среднемесячный
прибуток за квартал, таким образом, составляет более
30 миллиардов карбованцев.
Так вот, если в ЦУМе на одном из 123 трех
аппаратов допущено нарушение, то он должен заплатить
штрафв 30 миллиардов карбованцев на сегодня.
Вы представляете, в какое неравное положение
такими финансовыми санкциями поставлены мелкие
предприятия за одно и то же нарушение и крупные
торговые предприятия.
Это ведет к разрушению крупной торговли. Кроме
того, поскольку никаких санкций не накладывается на
виновника нарушения -продавца, то возникает
возможность банкротства крупного предприятия,
например, ЦУМа, если кто-то, так сказать, из
конкурирующих фирм, допустим, уговорит кассира
специально допустить нарушение, вызвать санкцию в 30
миллиардов и обанкротить все предприятие.
Что касается конкретного применения. Мы плучили
справку налоговой инспекции, что за такое нарушение
одно торговое предприятие в Харькове уже оштрафовано,
с него взято 5 миллиардов 216 миллионов, то есть
ситуация абсолютно реальна. В Донецке попало одно
крупное предприятие, заплатило 780 миллионов, в
Киевской области 674 млн. и т. д. Тоесть, формально
начинается взыскание санкций с крупных предприятий за
одни и те же нарушения, крупных санкций, с мелких
точек в размере 100 не облагаемых минимумов. Это
приводит обкективно к разукрупнению предприятий и к
стремлению обособить каждый кассовый аппарат в
отдельную фирмочку. Если есть необходимость
доказывать, необходимость принятия поправки здесь, то
я могу обкяснить, что это означает повышения сдержок
обращения, ротс и сдержок в торговле рост цен и т. д.
Поэтому, комиссия и предлагает "вилучити" эту
норму, але не меньше среднемесячного "прибутку" за
квартал и оставить 100 не облагаемых минимумов для
всех.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до Віктора Івановича? 5
хвилин, будь ласка, запишіться декілька чоловік.
Шеховцов, Кочерга.
ШЕХОВЦОВ
Виктор Иванович, вы все так правильно говорили,
и я 100 процентов поддерживаю вашу аргументацию по
отношению к большим предприятиям. Но почему же
комиссия недодумывается, что штраф 140 млн. для
маленьких предприятий является таким же убийственным,
как 5 млрд. для больших?
Ведь по сути дела, вину конкретного кассира, то
ли это умышленная вина, то ли это не осторожная,
несет ответственность собственник или предприниматель
собственный владелец магазина. Взыскать в реестром
порядке таку сумму 140, а повторно 280 он не может.
То есть, он просто разоряется из-за глупости или
неосторожности кассира.
Я хочу обратить внимание, что мы в погоне за
законностю, справедливости и порядком, начинаем
просто душить тех, кто является законопослушным.
Совершенно ясно, что предприниматель предпочтет в
таком случае дать взятку в 10, 20 или 30 млн.
Совершенно ясно, что налоговый инспектор при зарплате
в 7 миллионов на взятку в 30-40 миллионов
согласится... Никто не будет платить 140 миллионов.
Реально, на мой взгляд, для мелкого предприятия,
реальной суммой является сумма, в 10 раз меньшая -10
необлагаемых минимумов в первый раз и 20 повторно. 14
миллинов -это та сумма, которую предприниматель может
взыскать с продавца и которая является суровым
наказанием для продавца и является примером для
остальных и мотивом не нарушать существующее
законодательство. А 100 и 200 минимумов
необлагаемых -это повод для коррупции. не более того!
Благодарю за внимание.
СУСЛОВ В.І.
Уважаемые депутаты, я думаю, мы едины в том, что
за одно и то же нарушение штраф у всех должен быть
одинаков -мы не должны дифференцировать размер
штрафа. В данном случае -в заивсимости от оборота
предприятия.
Что же касается того, что 100 минимумов много...
После того, как неделю назад не проголосовали, мне
некоторые депутаты сказали, что им... что я
оговорился. И это действительно так -я сказал 10
минимумов, им показалось мало, потому что они
требовали 100... Фактически установлено 100 по
предложению Кабинета Министров. И вообще этот закон,
который действует, у него весьма такой большой список
авторов. Много 100 минимумов или мало -мы можем
подискутировать специально, но комиссия наша
поддержала 100 необлагаемых минимумов, считая, что
это, конечно, жесткая санкция, но все же надо
добиваться, чтобы не было нарушений и не платились,
соответственно, санкции.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кочерга. Брит.
КОЧЕРГА В.П., 88 виборчий округ, Кривий Ріг.
Виктор Иванович, все-таки если вернуться вот к
предыдущему вопросу -а почему вы считаете, что нельзя
дифференцировать этот штраф? Ведь у крепного
универмага или у крупного предпритяия все-таки оборот
большой, вот. И у мелкого торговца оборот маленький.
Поэтому все-таки несправедливо будет брать одну...
одинаковую сумму и с тех, у кого денег много; и с
тех, у кого их совсем нет... Обкясните, пожалуйста,
вашу позицию.
СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты, это -принцип
штрафования, как и пинцип, скажем, любого наказания.
За определенное наказание устанавливается... за
определенное нарушение устанавливается совершенно
определенное наказание.
Если мы начнем вводить принцип, что у кого
больше дене, пусть платит больше штраф, то мы можем
распространить это и на правила дорожного движения,
считать у кого сколько в кошельке: если у него больше
в кошельке, пусть платит больше и так далее.
Понимаете, мы должны придерживаться принципа:
есть нарушение -за него определенный законом штраф.
Потому что штраф - это не налог с прибыли или дохода.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включить, будь ласка, ще раз
Кочергу.
КОЧЕРГА Виктор Иванович, ну ведь Вы сейчас
ссылались на правила дорожного движения. А в правилах
дорожного движения, за нарушение правил дорожного
движения там существует вилка. Почемы Вы определили
четкую сумму? Ведь можно же ее определить в какой-
то... каких-то пределах до ста, допустим, вот. Чтобы
мелкая, ну, чтобы была возможность, вот, не давать
взятку тому же налоговому инспектору, а просто
добросовестно заплатить штраф.
Потому что, если буде что, то придеться давать
точно взятку.
СУСЛОВ Значит, уважаемые депутаты, мы
готовы рассмотреть предложения по сокращению суммы
штрафа со ста, не облагаемых минимумов, до другой
суммы, но давайте как-то обоснуем до какой суммы,
действительно, тогда нужно. Уже, я повторяю, сто не
облагаемых минимумов принято по предложению
правительства в данном случае, но штраэ в любом
случае должен быть одинаковым.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Брит.
БРИТ.
Олександр Миколайрвич, я одержав відповідь на
запитання, яке збирався задати, тому я відмовляюсь
від слова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, спасибі., сідайте,
будь ласка.
Ще ми відвели 5 хвилин, я думаю, що достатньо.
Шановні колеги, я думаю, що потрібно все-таки
зареєструваться, і такі питання нам сьогодні, якщо по
ним прийнять відповідні рішення.
Я думаю, що, мабуть, Кирімов по процедурі, будь
ласка.
КІРІМОВ. Шановний головуючий, шановні колеги
депутати!
Те, що сьогодні сталось в парламенті,
воно насторожує не лише нас, а насторожує і всіх
наших виборців, адже ми їм клялись, що будемо
відстоювати їхні інтереси етично, цілеспрямовано, у
повній мірі.
І нині, повторюю, те, що сталось, воно не додає
нам честі.
І тому мені хотілось сказати, щоби наша праця не
стала Сизіфовою, щоби ми яким-небудь чином розрубали
оцей Гордієв вузол, то я повторюю, що чому б нам не
повернутись о цієї пропозиції, яка прозвучала десь о
цій порі в минулому році, щоб накласти мораторій на і
політичні питання хоча б на місяць і розпочати тягти
віз законотворчості тільки в економіці для того, щоб
швидше витягнути Україну з економічної кризи.
І, можливо, за цей період, за місяць хоча б, ми
зможемо якось згуртуватись для того, щоб надалі
успішно вирішувати весь спектр і політичних, і
економічних питань.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко ВАсиль Іванович.
СТЕПЕНКО. Шановні товариші, я закликаю вас
дійсно, і підтримую Кірімова, вносив я пропозицію в
свій час, за неї не піддержали, на жаль. Так що
давайте ми розглядати ті законодавчі акти, які нам
дав Кабінет Міністрів, щоб виконать ту програму.
Олександре Миколайовичу, я знаю, що ви розумієте
за що йде мова, що доповідав Суслов. Шановні колеги,
депутати, повірте, колективне сільськогосподарське
підприємство сьогодні реалізує велику частину своєї
продукції і не тільки контрольно-касові апарати, а і
товарно касові книги має. І от коли набираєм
продавців, вони сьогодні не досвідченні люди. І
дійсно, коли один з них допустить помилку не в тому,
що він хоче когось обмануть, а просто зробить
помилку, накладається такий величезний штраф.
Давайте ми не думать, що ми за рахунок штрафів
виведем країну нашу із (...........). Просто нада
розумно до цього підійти. Я прошу вас, давайте
зареєструємось і приймемо по цьому питанні відповідне
рішення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Чиж. Іван Сергійович,
говоріть.
ЧИЖ І.С.
Шановний Олександре Миколайовичу, я кілька
моментів хотів з того приводу, який стався тут. Ну,
по-перше, це страшна ганьба для тих депутатаських
груп, які дозволили собі такий тиск на Верховну Раду.
І наша фракція рішуче засуджує такі дії.
Тому конкретних кілька пропозицій.
Перше. Верховна Рада -це політичний орган. І,
безперечно6 яке б ми рішення не приймали, воно є
політичним. Законотворення -це творення політики,
безперечно. І наївно думати про те, що ми можемо
накласти мараторій на політичні питання. Ми повинні
накласти мароторій на неетичні дії, якщо хочете, на
розкольницькі, розвальні дії -це інша справа. Тому є
конкретні пропозиції.
Перше. Очевидно, необхідно внести серйозні зміни
до нашого Регламенту на випадок повторення отаких
ситуацій, коли Верховна Рада через дії окремої особи
або групи осіб вся заганяється в куток і заблокована
її робота.
Очевидно, треба внести зміни, Петро
Володимирович, до того Закону, який ми приймаємо про
відкликання народного депутата, де для таких дій, для
таких моментів провокаційних, особлива санкція має
бути по відношенню до народного депутата. Один з
таких депутатів є в нас в залі.
І тому друга пропозиція. Я пропоную провести
медичне обстеження деяких народних депутатів, яких
видно, так би мовити, з виду, що їх треба було б
обстежити відповідно полікувати, бо шкода втратити
таких народних обранців, ви ж розумієте.
Нарешті, можливо, назріла потреба ввести (якщо
хочете) парламентського розпорядника чи
парламентських розпорядників. Ну, не можна ж далі
терпіти от таку наругу над здоровим глуздом і над
законодавчим органом.
І на закінчення. Я думаю, що всім, очевидно,
зрозуміло, що ця провокація не просто сама по собі. У
нас є подвійна логіка і подвійний, я б сказав,
стандарт. Коли йшлося про приєднання до Ради Європи,
всі, ніби, погодилися, що це питання треба розвести:
Міжпарламентську асамблею і приєднання. Знову ж таки
два пишем, сем на ум пішло, по Райкіну. Сем на ум
сьогодні вилізло. Ми бачимо до цього. Хоча це інтерес
держави. Дійсно, розвальних справ майстри цими своїми
діями розвалюють державу. Бо поки нам з Заходу
дають чи не дають кредити, реально Росія найбільший
наш кредитор. Це та точка опори... Якщо ми не хочемо
захолонути і державу хочемо зберегти, то ми ж повинні
бачити в цьому свій інтерес.
Дякую. Прошу ці пропозиції вважати, як конкретні
ропозиції і потім якось відреагувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. 95 округ. 95.
ХУДОМАКА В.П.
95 Новомосковський виборчий округ, Худомака
Віктор Петрович, Дніпропетровщина.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Худомака, будь ласка.
ХУДОМАКА В.П.
Шановний Олександр Миколайович! Шановні колеги!
Справа в тому, що я декілька раз записувався на
виступ у різному. Но як і пересвідчились, що з
початку сесії цієї процедури не було.
Я хотів і дякую за надану мені можливість
сказати деякі речі. По-перше, ми тут приймаємо
державні закони найважливішої ваги, які мають великий
вплив на життя нашого суспільства. Я пропонував з
самого початку, щоб всі документи, всі законопроекти
супроводжувались дійсними експертизами: і юридичними
і економічними.
Ви не будете мені заперечувати, що дуже часто
законопроекти нам дають сюди на розгляд без цих
документів. І ми зачасту працюємо на осліп. Тому я
пропоную з сьогоднішнього дня, щоб всі законопроекти,
які даються нам на розгляд мали при собі і економічну
і юридичну експертизу.
Якби це було витримано з тими документами, які
привели до конфлікту, то цього конфлікту могло й не
буть.
І ще одне. Я просив Олександра Олександровича і
вас прошу, Олександр Миколайович, щоб в кінці кожного
дня засідань нам було оголошено -які питання черги
денної будуть розглядатись в наступному дні. Щоб ми
мали час підготуватися. Справа в тому, що ми кожний
день опрацьовуєм 150 -160 аркушів машинописного
тексту. Це не дуже легко його засвоїти і мати свою
думку. Тому нам повиннен бути надати час для того,
щоб їх обдумати і виносити на розгляд, приймати
рішення.
І ще одне. Значить, я вважаю, що нікому не
допустимо депутатам, у кожного є своє робоче місце і
нічого тут бігати по залу засідань і диктувати свою
волю. Він для цього має всі можливості: і кнопка для
голосування, і голос, і слово депутата. Тому я
засуджую ті дії, які були сьогодні в залі і вважаю і
підтримую ті пропозиції, які вніс мій колега Чиж.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яценко.
ЯЦЕНКО В.М.
Дякую. (157-ий, Яценко, Коростенщина).
Я хотів би, ну, в якійсь мірі заперечити моїм
колегам, які виступають за накладення заборони на
розгляд політичних питань. І от чому.
Будь-яке економічне питання, велике економічне
питання -це, насамперед, питання політичне. Розгляд
же окремих економічних законів, як ви бачите, не
приносив, не приносить і не може принести, ну,
загальну користь ні економіці України, ні державі в
цілому, ні нашому населенню. Без вирішення
фундаментальних політичних питань суттєво покращити
ситуацію в державі в нашій не вдасться. Це
однозначно, це аксіома, яка не потребує доказів.
Все те, що відбулося в нашому залі, це, ну
давайте покладемо руку на серце і скажемо, це
відверті прояви фашизму. І будемо казати так, що без
прийняття документу (я якось виступав і казав), ми
повинні розробити в Верховній Раді України і прийняти
кодекс депутатської честі, де закласти, можливо,
загальнолюдські поняття добра, порядності і т. д. Це
торкається заборони: (..........), не застосовувати
силу, не ображати товариша, не влаштовувати бійку і
т. д. Проголосувати за нього поіменно.
І врешті-решт люди побачать, хто за порядність,
за нормальний розвиток подій, а хто проти. І тоді
однозначно може звернутися до виборців вирішити долю
цього народного депутата і таким чином уникнути от
подібних подій, які відбулися в нашій Верховній Раді.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чобіт.
ЧОБІТ Д.В.
Шановний головуючий, шановні депутати! (Депутат
Чобіт)
Я хотів би внести таку пропозицію, ця пропозиція
виходить з того нашого обговорення питання про
контрольно-касові апарати.
Нам потрібно прийняти закон про законодавчі
акти. Про те, як вони приймаються і як вони будуть
виконуватись. Тільки що запропонований...
запропоновані зміни не... економічно необгрунтовані.
Ми побачили, до чого може привести прийняття Закону
про штрафні санкції в сумі неоподаткованого мінімуму,
коли може зруйнуватись підприємство. Але є мінімум,
встановлений для... в сумі 140 мільйонів теж буде
нищити і великі організації. Я приведц такий приклад:
продавець гумку за 10 тисяч карбованців і не... і не
вибив чека. І за це порушення буде страждати ціла
організація, бо на неї накладуть 140 мільйонів. І
другий продавець продав товар -холодильник за 100
мільйонів і таке ж саме покарання... Не можна зводити
все до одного.
Крім цього, повинна бути система. Повинно за
перший раз -10 мінімумів, другий раз -20 мінімумів,
на третій раз можна підприємство закрити. Але це
повинно обгрунтовано економічно. І кожному нашому
законопроекту повинна передувати економічна
експертиза. А для того нам потрібно прийняти закон
про законодавчі акти -як вони повинні проходити у
Верховній Раді.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Левченко, 243.
ЛЕВЧЕНКО А. І., 243 виборчий округ, фракція
"Комуністи України".
Заявление фракции "Коммунисты Украины":
"Сегодня группа народных депутатов Украины из
фракции Руха и "Державность" устроили в сессионном
зале Верховного Совета очередной националистический
шабаш -при обсуждении вопроса о присоединении
Верховного Совета Украины к Соглашению о
Межпарламентской Ассамблее государств-участниц СНГ,
не брезгуя ничем, используя методы шантажа и
провокации, физического насилия депутатами народными
Танюком, Зайцем, Ратушным, Скипальским и другими были
прерваны обсуждение вопроса. Они устроили драку.
Физически чинить... цинично и грубо оскорбляли
председательствующего на сессии Александра
Николаевича Ткаченко.
С целью провокации было сорвать обсуждение и
принятие решения по важнейшему вопросу, имеющему
историческое значение для будующего Украины и ее
народа.
Проишедшее ярко показало истиное лицо
украинского национализма, те насильственные методы,
которые он намерен применять в государственно
строительстве.
Это и ничто другое как проявление фашизма,
вскормившего бендеровщину и ее идейных наследников.
Фракция коммунистов заявляет решительный протест
против выходки национал-экстремистов из числа
депутатов и требует от Верховного Совета принятия к
ним суровых мер ответственности.
Мы предупреждаем народ Украины о реальной угрозе
националфашизма. Действие национал-экстремистов в
Верховном Совете и за ее стенами играют на руку
правящему режиму и тем силам, кому выгоден хаос,
беспорядок и экономическая разруха в стране.
Только налаживание связей и сотрудничество со
странами СНГ отвечает жизненным интересам Украины,
каждой семье и каждому ее гражданину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 47...
МАРКОВСЬКА, 47, Фракція соціалістів. Дякую.
Шановний Олександр Миколайович, у всіх Парламентах
майже світу є такі кабінети психотерапевтичної
розгрузки. Всі депутати - люди,які мають свої емоції,
які якось реагують на ту чи іншу ситуацію.
Тому я вважаю, що, дійсно, підняв питання Чиж
вірне відносно того, що депутати повинні проходити
медичну експертизу не тільки по стану свого фізичного
здоров'я, а і психічного.
Тому я і пропоную, щоб ввести добавку в пункт на
вибори, коли йде депутат чи якусь урядову структуру
повинен проходити психіатричну експертизу.
Дякую за увагу.
ОПЛЕСКИ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тітенко.
ТІТЕНКО.
Я хочу обратится к министру обороны и
председателю Комиссии по обороне, чтобы мне выдали
бронежилет и каску, потому что сзади меня сидит пан
зарудный депутата, и я думаю так, что если я по
какому-то вопросу не так нажму кнопку, то я могу что-
то получить.
Поэтому я прошу выдать мне вот эти вещи.
(ШУМ В ЗАЛІ)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кочерга.
КОЧЕРГА Шановний Олександр Миколайович, шановні народні депутати!
Те, що проходить сьогодні у нас в залі, не може
не здивувати мене як народного депутата.
Олександр Миколайович, я звертаюсь до вас: У нас
існує Регламент, існує ціла глава -"Дисціпліна та
етика пленарних засідань". Я б рекомендував її уважно
перечитати ще раз, коли ви ведете засідання. І
керуватись цією статею, тому що тут усі оті випадки,
які сьогодні унас стались у Парламенті, вони описані
паном Носовим і тими авторами, які готували цей
Регламент.
Тому давайте керуватись статею 3. 8, тут усе
написано.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Приймається.
Депутат Мухін.
МУХІН. Председатель Комиссии по обороне
и государственной безопасности, депутат округа 370,
Харьков, Мухин.
Уважаемые депутаты, прошу послушать. Во всех,
уважающих себя парламентах есть определенные правила:
если депутат ведет себя хамски, если оскорбляет
других депутатов, если хулиганит, то во всех
Регламентах, скажем, парламент Англии, там есть
правило: спикер удаляет, так сказать, этого депутата
не появляется в Параламенте, не получает слово и так
далее, и тому подобное. Поэтому... Я уже один раз
выступал и предлагал, чтоб в Регламент было добавлена
такая поправка о том, что если депутат хулиганит, он
должен покинуть стены Парламента. Потому что здесь
все серьезные люди должны сидеть. Ну, что это
происходит в конце-концов.
Поэтому я настаиваю, чтобы в нашем Регламенте
была венсенна такая поправка. За хулиганство Голова
может удалять депутата.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанов.
СТЕПАНОВ.
Уважаемые народные депутаты, те силы в нашем
Паралменте... Прошу внимания! Те силы в нашем
Паралменте, которым не нарвятся те или иные вопросы,
вынесенные на обсуждение сессии, считают их
политическими. О какой полититке идет речь в том
вопросе, который сегодня был вынесен. Вопрос о
присоединении Верховного Совета Украины в
Межпарламентской ассамблеи стран СНГ. Все, кто как-то
связан с производством знает, какие затруднения
имеются в производственных связях с российскими
предприятиями. По три по 4 месяца проходит пока
готовая продукция, изготовленная в Украине, и которая
должна идти или в Россию, или через Россию в третьи
страны. 3-4 месяца проходит оформление таможенных
документов. И такое же время проходит, когда по
производственных операциях, детали или (...........)
приходят в Украину. Это приносит огромный вред нашей
державе. Кроме того, нормальные межпарламентские
связи позволят нам в ходе подготовки проектов
законов, таких как финансово-кредитной системе,
таможенной системе, ценовой политике, регулировать на
сокращение. Разве это политика? Это больше всего
экономика без которой наша экономика украинская жить
не может. Это одно.
И второе. Уважаемый Александр Николаевич! Я вам
представил предложение, проект постановления
Верховного Совета. Прошу поставить этот проект на
голосование сегодня.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан.
МОВЧАН
Шановні колеги!
(Шум в залі)
Я попрошу вашої уваги в зв'язку з тим, що
постійно ми чуємо із сторони виконавчої влади
постійні дескридитуючі заяви............. Я пропросив
би сіх вас дійти до тієї згоди, якої ми сьогодні
досягали, коли говорили про акцизний збір, коли
говорили про пограбунок України, коли ми говорим про
важливі економічні, соціальні проблеми.
Я хотів би вас, шановні мої, закликати до
одного: унікати провокацій в цьому залі. Наша
законодавча структура дискредитується постійно. І
саме тому я закликаю вас бути уважними і пильними і
унікати их провокуючих проблем, які сюди заносять і
підкидають різні сили. І наше надзавдання напередодні
прийняття Конституції бути свідомими того, що ця сила
може використати в черговий раз ідеологічні
розбіжності, різні упередженості, різну зашореність,
яка існує, як на одному, так і на другому крилі.
І я просив би, щоб ті............ комуністами
саме, певною групою (я не всіх не індифікую, їх
кілька, можливо, навіть, осіб у залі) для того, щоб
вони унікали цих напруг, які сворюються. Не можна
тиснути а ні на Голову Верховної Ради, а ні на
заступників, домогаючись свого.
Ми тільки доможемося одного: скорочення свого
строку і біди Україні. Я хортів би, щоб ми цей урок
засвоїли для того, щоб завтра, позавтра унікали
цього. Це нам урок і ганьба для всіх оставшихся, яяк
кажуть, днів. І просив би і лідера комуністів, і ті
заяви, які сьогодні звучали ганебні, антиукраїнські,
антидержавні. Послідовно (..........) проводиться.
Вони були відлучені, вилучені і не мали місце. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні колеги! Час
вечірнього засідання ми з вами використали.
Використали безперечно з скорістю для тих, хто тут
працює з розумінням і з тим покликанням, яке
покладено на нас, як на депутатів. Я просив би вас
оцей час, який ми сьогодні із 16 до 18 години
використали, щоб дійсно він нам пішов на користь. У
нас із вами багато напрацьованого готових
законодавчих актів. Ми слідуючих тиждень тоже
працюємо в пленарному режимі. Я просив би і в
фракціях, і в комісіях -соберіться, розгляньте ті
законопроекти, які ви напрацювали і щоб ми їх і
завтра і в послідующі дні активно попрацювали і
прийняли.
А зараз вечірнє засідання на цьому оголошуєм
завершеним.
Завтра сесія розпочне роботу о 10 годині.