ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 19 г р у д н я 1995 р о к у
10.00 година
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради
України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні
депутати, шановні представники преси, запрошені!
Прошу займати місця і будем приступати до роботи.
Перед тим, поки ви займаєте місця і вставляєте
картки, я зачитаю запити, які надійшли від депутатів:
Стояна Олександра Миколайовича до Прем'єр-міністра
України стосовно порушення трудового законодавства на
Нікопольському південно-трубному заводі в частині
своєчасності виплати заробітної плати; Шевченка
Віталія Федоровича до Міністра фінансів України та
Міністра сільського господарства і продовольства
України стосовно виконання постанови Кабінету
Міністрів номер 381 від 31 травня 1995 року щодо
виділення 600 мільярдів карбованців Українському
державному фонду підтримки селянських та фермерських
господарств; Кірімова Івана Захаровича до Прем'єр-
міністра України в зв'язку з замороженням коштів на
поточних рахунках міністерств, відомств, підприємств,
організацій та установ, що фінансуються с державного
бюджета; Безуглого Анатолія Григоровича до
Генерального прокурора України стосовно використання
коштів, виділених на соціальний розвиток села в
Херсонській області та щодо розрахунків з
сільхозвиробниками за зданий металобрухт; Моісєєнка
Володимира Миколайовича до Генерального прокурора
України стосовно публікації газети "Голос України"
стаття "Ліки завжди гіркі, та без них не подужаєш"
щодо придбання квартири керівником районної
податкової служби за 300 тисяч доларів; Олійника
Бориса Ілліча до Прем'єр-міністра України та голови
Національного банку України стосовно умов і правил
надання кредиту Міжнародним валютним фондом України
та їх вплив на формування бюджету 1996 року; до
міністра фінансів України стосовно порушень чинного
законодавства при фінансуванні установ освіти
Запорізької області; Павловського Михайла Антоновича
до Президента України стосовно порушень прав людини в
системі оплати праці в Україні; Осадчука Петра Ілліча
до Комісії з питань економічної політики та
управління народним господарством стосовно
законодавчого врегулювання кооперативного руху.
Доручаємо Секретаріату направити дані запити
адресатам для реагування відповідно до чинного
законодавства.
А зараз я прошу, шановні депутати,
зареєструватись. Прошу включити систему.
В залі присутні 319 депутатів, зареєструвалось.
Ранішнє засідання оголошується відкритим.
Шановні колеги, перед тим, як використати
відведений згідно Регламенту час на запити, я хотів
би, з вашого дозволу, надати слово від Комісії по
Регламенту депутату Снігачу з інформацією на 7
хвилин. Будь ласка.
Я просив би м'якше в залі говорити, щоб не
глушити доповідача.
СНІГАЧ А. П. 399 виборчий округ, Херсонська
область, фракція "Комуністи України за соціальну
справедливість", заступник голови Комісії з питань
Регламенту та депутатської етики та забезпечення
діяльності депутатів.
Шановні депутати, виборці, відповідно до вимог
частини 1 статті 4. 1. 8 Регламенту Верховної Ради
України, комісією проаналізовано стан відвідування
пленарних засідань народними депутатами України за
період з 31 жовтня по 24 липня цього року.
За цей час відбулися 22 поіменні реєстрації,
всього народними депутатами пропущено 13 відсотків
час відведеного на пленарні засідання. Найбільша
кількість пропусків з поважних причин, як і раніше
припадає на відсутність депутатів у зв'язку з
відрядженням.
З невідомих причин народними депутатами
пропущено 6,4 відсотки поіменних реєстрацій.
Не пропустили за згаданий період жодного
пленарного засідання 163 народних депутати. Тобто 40
відсотків.
З різних причин не взяв участь в одному чи
кількох пленарних засіданнях 241 депутат, або 60
відсотків від всього складу депутатського корпусу, у
жовтні цей показник був менший на 13 відсотків.
За даними електронної системи "Рада" та
результатами письмових реєстрацій, найбільша
кількість реєстрацій з невідомих причин за вище
згаданий період пропустили народні депутати Бабич,
Дніпропетровська область -8; Бойко, Тернопільська -7;
Бородіч, Дніпропетровська -7; Волковецький, Івано-
Франківська -15; Гладуш, Дніпропетровська -20;
Головатий, Київ -18; Горбатюк, Житомирська -8;
Євтухов, Чернігівська -21; Костенко, місто Київ -7;
Лященко, Дніпропетровська -7; Пинзеник, Львівська -
17; Устич, Закарпатська -15; Шпек, Івано-
Франківська -9.
А спочатку 4 сесії найбільшу кількість
реєстрацій під час пленарних засідань Верховної Ради
пропустили з невідомих причин такі народні депутати:
Бойко з 52-24 пропуска. Бородич, заступник
Міністра -25 пропусків. Головатий, міністр юстиції -
28 пропусків. Дурдинець, Віце-прем'єр -23. Євтухов,
Віце-прем'єр -33. Костенко, міністр -19. Пинзеник,
Віце-прем'єр -31. Устич, Голова Закарпатської
держадміністрації -23, Шпек, Віце-прем'єр -21.
Всі ці депутати, за винятком Бойко, займають
посаду у виконавчій владі і свій час віддають
основній роботі. За пропуски пленарних засідань у
жовтні без поважних причин народними депутатами Бойко
і Шеренін комісія надіслала до відділу з питань
бухгалтерського обліку рішення про відповідні
відрахування з заробітної плати, і це бухгалтерія
десь біля 6 мільйонів ці відрахування зробить.
Відносно депутатів, які працюють у структурах
виконавчої влади, то матеріально вплинути на них
неможливо. Єдине, що можна зробити, так це
опублікувати в газеті "Голос України" їх прізвища.
Але це, на нашу думку, тільки негативна реклама на
всю країну виконавчої влади, окремі працівники якої
демонстративно порушують закони і дають приклад
іншим.
Тому я ще раз звертаюсь і до, в першу чергу,
значить, до працівників, особливо до Дурдинця Василя
Васильовича, Головатого Сергія Петровича, які юристи
і на всю дійсну Україну своїми діями дають недобрий
приклад.
Зважаючи на це, комісія наполягає на повторному
розгляді, можливо, після прийняття бюджету, питання
про дострокове припинення повноважень народних
депутатів, які на порушення законодавства працюють на
інших роботах, і в першу чергу в виконавчій владі.
Крім цього комісія пропонує знову повернутись до
вирішення питання щодо народних депутатів України
Звягільського та Плоткіна, які проживають за межами
України і протягом тривалого часу не беруть участь у
роботі Верховної Ради.
Повідомлення Плоткіна відносно його стану
здоров'я поки що офіційно ніхто не може підтвердити.
Лист, з яким наша комісія звернулась до Міністерства
закордонних справ, прийшло повідомлення, що
американський лікар відмовилась давати посольству
України в США будь-яку інформацію про Плоткіна.
Шановні депутати, події, які відбувались у
Верховній Раді 16 листопада, а потім пізніше при
обговоренні питання про вступ України до
Міжпарламентської Асамблеї країн-учасниць СНД також
стали предметом обговорення на засіданні комісії.
Відповідно до вимог Регламенту, за поданням
комісії та групи народних депутатів за грубе
порушення норм депутатської етики народного депутата
Зарудного Верховна Рада позбавила... Верховною Радою
позбавлено права брати участь у п'яти пленарних
засіданнях.
До Верховної Ради надійшли звернення, телеграми
від виборців зокрема ряду районів Запорізької області
в яких вони висловлюють обурення поведінки окремих
депутатів, саме 16 листопада при розгляді цього
питання.
Цей та інші наведені факти, аж ніяк незбільшують
повагу і довіру виборців до вищого законодавчого
органу України.
Враховуючи вище наведене, комісія закликає
народних обранців дотримуватися вимог Регламенту та
норм поведінки.
Щодо осіб, які допускають порушення норм
депутатської етики будуть вживатися заходи впливу
передбаченні законодавством, з цього приводу
підготовлені також відповідні зміни і доповнення до
Регламенту Верховної Ради України, а по закінченню
четвертої сесії комісії згідно Регламенту підготує
пропозиції про, буде піднімати питання про дострокове
припинення повноважень депутатів, які більше 20
засідань пропустили без поважних причин.
Я хочу і звернутися і до виборців з проханням
вплинути на своїх обранців, особливо на тих хто
займає посаду у структурах виконавчої влади і дуже
рідко бувають у сесійному залі.
Чим порушує закони України і цим самим не тільки
рекламує на всю Україну, що можна ігнорувати
законами, а й демонстративно прикладає зусилля для
дискредитації Верховної Ради України як законодавчого
органу.
Цивілізоване суспільство те, у якому панує
дисципаліна , чесність і порядність.
То давайте до цього прагнути шановні депутати,
дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Спасибі за інформацію, я просив би шановні
колеги прийняти до уваги інформацію з якою виступив
заступник голови комісії по Регламенту і давайте не
тільки цей час, що залишився нам до завершення
четвертої сесії, а взагалі працювати над тими
законами при повній явці депутатів. Тоді і,
безперечно, оцінка нам буде даваться з вами як
парламенту позитивна.
А зараз у нас залишилося ще 18 на запити. Я
просив би записатись.
Ну, я вам дам слово. Я ж сказав, дам вам слово.
Носов, за ним- Глух.
НОСОВ В.В.
Шановні депутати, я хотів би зробити уточнення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би, до уваги!
НОСОВ В. В. Доповідач нам тільки що неточно
сказав, що за дні відсутності вишукується заробітня
платня. Є в нас стаття 4. 1. 7 в Регламенті, друга
частина говорить: "За дні відсутності без поважних
причин на засіданнях Верховної Ради чи її органів
депутату не провадяться виплати, пов'язані з
виконанням депутатських обов'язків. Тобто, не лише
заробітня платня, а й добові, депутатські і
транспортні не повинні виплачуватися. Це витікає з
іншої норми -405, 4. 1. 5,-яка говорить, що участь у
засіданнях Верховної Ради та її органів, тобто
комісій, Президії, виконання доручень Верховної Ради
то її органів є підставою для відкладення депутатом
усіх інших службових справ. Тобто депутат всі інші
має відкласти і бути тут. Всі інші виплати не
проводяться йому. Я прошу, щоб за цим слідкували, бо
йде перевиплата коштів. Депутат відсутній, а йому
платять добові там, транспортні й депутатські. Нічого
не повинен отримувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Глух.
ГЛУХ І.В.
Дякую. Шановний Олександр Миколайович, дійсно,
сьогодні обстановка в економіці дуже важка, у всьому
народному господарстві, а в сільському господарстві
особливо. І не хотілося сьогодні виливати цю біль,
але про деякі питання хочеться наголосити.
Намічається нарада 26-го по сільскому господарству і
28-го, і ії всі ждуть всі аграрники. Але нажаль
обстановка така, ми бачимо з бюджетом, що якщо не
будуть прийняті кардинальні міри по оказанню допомоги
сільському господарству, то з цієї наради нічого не
вийде.
Сьогодні село требує таких змін в економіці
відносно аграрного сектора. Хотілося щоб зменшити
обов'язкові внески на соціальні страхування з 37 до
20 відсотків і єсть такі напрацювання і пропозиції;
зменшити платежі в бюджет прибутку від реалізації
власної продукції і переробки на давальницьких
умовах; звільнити від обов'язкових платежів Державний
фонд сприяння зайнятості населення; спрямування
податку на добавлену вартість від
сільськогосподарських товаровиробників на цінову
підтримку тваринництва; відстрочити сплату податку на
добавлену вартість на 240 днів та інші.
Але все це потребує зміни до Закону. Тому я
пропоную: ми будем розглядати Державний бюджет, але
якщо Кабінет Міністрів в терміновому порядку на цій
неділі не внесе ці пропозиції, щоб змінити, внести
проекти змін, то з цеї наради, що буде проведена для
аграрників нічого не вийде.
У прошлому році, особливо в тих областях -це
Миколаївська, Одеська -де була засуха, видавали
субсидії зерном. І сьогодні тваринництво в загоні.
Люди просять, щоб ці субсидії в зерні перенести до
слідуючого урожаю.
на жаль, ніхто не відгукується, ніхто не приймає
ніяких мір.
Тому я хотів би звернутись до Кабінету
Міністрів, щоб на цю нараду по АПК були пропозиції по
вирішенню цих проблем та інших. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Тронь. За ним Юхновський.
ТРОНЬ
Я прошу передати слово Постовойтовському, 384
округ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Пустовойтовський.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ
Спасибо. Я хочу обратиться к премьер-министру и
министру сельского хозяйства с вопросом о том, что в
Харьковской области ряд сельскохозяйственных
предприятий остались совершенно до весны без средств
к существованию; нечем сегодня обслуживать
животноводство и нечем будет делать посев. Надо
принимать срочные меры.
И второе. Я прошу оставшееся время передать
Охрименко, 123 округ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Охріменко.
ОХРІМЕНКО К. О., фракція комуністів.
Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые
депутаты и наши избиратели!
Хочу задержать ваше внимание на вопросе, который
касается сегодня абсолютно всех, вопросе, который
определит будующее Украины - вопрос Конституции.
Не понимаю, отказываюсь понимать, как сегодня
можно обсуждать документ, который отправлен на
доработку Конституционной комиссии?!..
Более того, сегодня в регионы, в области ушел
документ за подписью Президента, Рада регионов при
Президенте Украины, который вообщем-то жестко
рекомендует и регламентирует начать процесс
обсуждения этого документа.
Одно из заявлений, которое фактически расходится
с действиями Президента, на обсуждение только
узгоджувальный вариант. Вновь мы видим очередной
обман. Неужели кому-то непонятно: почему так
спешат.... спешит команда Президента? Почему
однозначно эта же команда вместе с губернаторами, а
они таковыми себя считают, спешат принять этот текст?
Пойдут при этом, будьте уверены, и оболвания народа.
Благо не впервые.
Мудрые говорят: "Учитесь на ошибках других".
Посмотрите на ситуацию у наших соседей. Когда по
такому же варианту силовым давлением, шантажем была
принята якобы всенародная Конституция Росии под
конкретного человека. И как, вообщем-то, не прошло и
более 2 лет, как большинство политических сил сегодня
наших же соседей все жесче ставят вопросы о внесении
изменений и поправок в Конституцию. Это ли нам нужно?
Обращаюсь к депутатам, своим коллегам, которые
закрыв глаза, подписали конституционный договор и
сегодня продолжают поедать горький хлеб угодничества.
Остановитесь, неужели вам окончательно потеряно
чувство собственной гордости и достоинства?
И еще. На всех все равно портфелей не хватит.
Обращаюсь к своим избирателям. Уважаемые наши
избиратели! С принятием мы просто обязаны вас
предупредить, с принятием варианта Конституции,
который бесстыдно форсирует сегодня Президент, на
Украине будет законодательно закреплен курс на
реставрацию капитализма, ликвидацию советской власти.
Это цель нынешнего режима.
И уже Президент не спрашивает: куда мы идем и
какое общество строим. Ему все ясно -к сожалению,
народу не ясно.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юхновський, Шейко.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Олександре Миколайовичу, шановні
народні депутати, найважливішою проблемою для нас є
проблема бюджету і проблема зменшення дефіциту
бюджету.
І знов-таки від імені "Державності" я звертаюсь
до уряду держави відносно того, що необхідно
представити парламентові України звіт про результати
переговорів з Росією відносно передачі Росії 44
стратегічних бомбардувальників, і з них 19 нових ТУ-
160, 113-ти крилатих ракет з 600, які ми маємо. Якщо
оцінити загальну вартість цієї зброї, то вона з
впевніністю може покрити дефіцит нашої держави і в
цьому році і в наступному році.
Ця зброя передається по бартеру. Договір з
Росією абсолютно не вияснений, яка ціна того бартеру,
наскільки справді відн дорівнює тому озброєнню, яке
Ровія має передати Україні для модернізації її
озброєння.
Тому я хотів би просити, щоб на наступний раз,
коли ми будемо слухати день Уряду, тут було показано,
яка ціна того бойового спорядження, яке ми передаємо
Росії, яка загальна вартість того бартеру, того
обміну, який зі сторони Росії передається до України.
Ми вже раз передали Росії крилаті ракети і
ракети тактичного призначення, ядерні ракети, і
нічого цього не одержали.
Ми зараз самі ведемо фактично роззбороєння
ядерних балістичних ракет, хоч нам обіцяли допомогти
з різних сторін. Але фактично Україна це веде за свої
рахунки.
Ви знаєте, що наша лабораторія Академії Наук
навчились нейтралізувати хептил і аміл, але все це
знову-таки передається Росії.
І все це передається, на мою думку, майже
безплатно. Тому я ще раз звертаюсь з вимогою, щоб
Уряд поставив нам точну ціну того озброєння, яке
передається Росії, і вивів баланс того, що ми самі е
одержуємо, і що нам Росія винна за ту зброю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шейко, за ним Ричагов.
ШЕЙКО П.В., 444 Бобровицький округ.
Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги
депутати!
Ми всі з вами знаємо, в якому стані сьогодні
знаходяться працівники бюджетної сфери і ситуацію з
виплатою заробітної плати в цій категорії
працівників, але серед цих навіть працівників є люди,
це технічні працівники, закладів освіти, культури,
охорони здоров'я, які отримують сьогодні таку
заробітну плату, яку з цього мікрофону називати
стидно, звичайно. Це менше, ніж 2 мільйони
карбованців.
Я вже звертався офіційно з депутатським запитом
до Прем'єр-міністра з пропозиціями в ході
затвердження і розгляду бюджету 1996 року все-таки
передбачити підвищення заробітної плати цій категорії
працівників, тому що практично прожити на той
сукупний доход родини практично неможливо.
Я просто просив би Кабінет Міністрів прискорити
вирішення цього питання.
І друге. Шановні колеги в цьому залі декілька
місяців тому, ми розглядали подання Міністерства
промисловості, про незаконне звільнення з посади
колишнього народного депутата Следнєва.
Прийняли рішення про те, що парламент не дає
згоди на звільнення депутата з роботи, тому що вся
процедура його звільнення пройшла з грубим порушенням
трудового законодавства.
На жаль ми не отримали до цього часу позитивного
рішення на постанову Верховної Ради від Міністерства
промисловості, хоч на комісії ми запрошували
керівництво цього міністерства з поясненнями чому
зволікається виконання рішення парламенту.
Я просто просив би вас, сьогодні я буду мати
зустріч з Міністром промисловості, і просив би вас
все-таки, якщо днями Міністерство промисловості і
особисто міністр не виконає постанову Верховної Ради,
я просив би його закликати у Верховну Раду і хай він
з трибуни сесії відповість чому він не виконує
рішення Верховної Ради.
І останнє. Шановні колеги, нам Кримський
парламент і підготовча робоча група подала проект
Конституції Криму, я просив би, щоб ми в якійсь мірі
дали інформацію і виборрцям Криму, і людям, яким
чином Верховна Рада України веде підготовку до
розгляду цього важливого питання. Просив би, щоб
голова комісії нашії головної, яка займається цією
проблемою, щоб він все-таки виступив з інформацією:
яка сьогодні ситуація з розробкою і прийняттям
Конституції Кримської Автономної Руспубліки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ричагов, Чечетов.
РИЧАГОВ Г.В.
Прошу передать слово, Сокерчаку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
СОКЕРЧАК
Сокерчак, 314 Совранський виборчий округ
Одеської області.
Шановні народні депутати! Ви являєтесь свідками
того, що фракція комуністів України послідовно
виступає проти такого курсу приватизації, який
здійснюється сьогодні в нашій країні. Члени фракції
вже неодноразово звертали увагу Верховної Ради,
керівників виконавчих структур і Президента до
тривожного стану у зв'язку з здійсненням, відкрито
кажучи, антинародного курсу на прискорення
приватизації дерржавного майно.
І це небезпідставні звинувачення. Перебуваючи на
округах, депутатам приходиться вислуховувати десятки
сигналів і тривожних повідомлень з цього приводу.
Ідея, що приватизація повинна бути відкритою, главною
і зрозумілою для людей, залишається лише ідеєю. А
принцип справедливого розподілу серед громадян
однакової частки державного майна, здійснюється
тільки в мріях. Достатньо вникнути в аналіз розподілу
власності кожного другого або третього акціонерного
товариства, і все стає зрозумілим.
Тисячі громадян не знають, що робити з єдиним
приватизаційним сертифікатом. А інші: тисячі
скуповують їх за безцінь на очах держави і добре
знають, для кого і для чого це робиться. Приватизація
стала прикриттям тіньового розподілу власності,
накопичення капіталів в інтересах відповідної групи
людей. А там, де крутяться великі гроші, невпинно
посилюється криміногенна ситуація.
Тому заклики радіо і телебачення, що
приватизація - добра нагода стати власником,
стосується тих, хто цією нагодою добре користується
для збагачення.
А що має від пирватизації держава і народ?
Значна частина із 6 тисяч підприємств, що підлягають
приватизації в цьому році, не дали державі необхідних
надходжень до бюджету.
На 1996 рік Кабінет Міністрів знову планує
приватизувати 16 тисяч 800 підприємств, в тому числі
4 тисячі 800 середніх і великих.
Штурмуючі ліквідацію державного сектору і
немаючі аналізу наслідків цих дій не важко
передбачити можливість скандал з приватизацією
набагато гучніший ніж з довірчими товариствами. І
тоді навіть 5 Дурдинців нерозбереться в цій справі.
Щоб запобігти цьому, пропонуємо Олександре
Миколайовичу, доручити Фонду державного майна України
зробити грунтовний аналіз, підсумки і наслідки
привиатизації за 1994 -1995 роки, забезпечити цим
аналізом депутатів і запланувати звіти Фонду
державного майна з цього питання на початку роботи
п'ятої сесії .
Необхідно також дати доручення Тимчасової
контрольної комісії з питань приватизації, зробити
відповідні висновки сходу прискориної приватизації і
її економічні налідки для України.
І тільки після цього вирішувати, що робити далі
з приватизацією.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спрасибі.
Чечетов, будь ласка.
ЧЕЧЕТОВ М. В. 125................ избирательный
округ, Донецкая область.
Уважаемые коллеги, я хочу обратить ваше внимание
на крайне катастрофическую ситуацию сложившувюся с
выплатой заработной платы в сфере образования.
Прежде всего в школах, профтехучилищах, высших
учебных заведениях, во многих из которых зарплата
невыплачивается по 4 месяца.
Конечно, если задерживается выплата заработной
платы работников промышленных предприятий, то
государство в лице правительства может в конце концов
сказать работникам этих предприятий, может не совсем
гуманно, не совсем корректно о том, что наверное
выпускаемая ими продукция не пользуется спросом, не
находит сбыта, надо менять профель производства или в
конце концов посоветывать им зменить работу, найти
новое место работы.
Но ведь не может же правительство сказать эти
слова учителям, педагогам школ, профтехучилищ,
профессорско-преподавательскому составу высших
учебных заведений о том, что их труд не нужен
обществу, а раз нужен, значит надо платить.
Я могу понять, что ввиду необесчпечения
исполнительсткой властью выполнения доходной части
бюджета к сожалению полной выплаты заработной платы
пока сделать нельзя, но ведь должен кто-то в конце
концов правительстве, в Правительстве контролировать
очередность выплат по регионам, по вузам,
пофтехучилищам. Ыедь есть учебные учреждения, которые
не получали зарплату по месяцу, а есть, где и по
четыре. Как этим людям и их семьям жить, откуда
берется такая черствость души, бездушие, безразличие
правительственных чиновников к людям?
Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые
депутаты, мы должны немедленно потребовать от
Правительства вникнуть и разобраться в этом вопросе.
И там, где зарплата не выплачивалась по четыре
месяца, к Новому году любой ценой хоть за полтора-два
месяца зарплату выплатить. В противном случае, всем
нам с вами грошь цена в базарный день, если мы не то,
что не можем денег найти для зарплаты, а, по крайней
мере, заставить правительство повернуться лицом к
этой проблеме, лицом к людям.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений, ми
використали. Дозвольте коротко на деякі питання дати
відповідь, а по окремим питанням дати відповідні
доручення для того, щоб підготувати відповідну
відповідь і дати депутатам на їхні запити.
Перше зауваження, які, а точніше, уточнення і
доповнення, які зробив депутат Носов по інформації
депутата Снігача, безперечно, зауваження правильні і
ми доручим секретаріатам відповідних комісій більш
чіткіше слідкувати за прийняттям участі в роботі
сесії кожного депутата як в ранішніх, так і в
вечірніх засіданнях, і в період їх відряджень по
виборчих округах чи в цілому в поїздках по Україні.
Депутат Глух підняв питання про невідкладні
завдання, які стоять перед аграрним сектором, з
урахуванням тієї наради, яка готується для проведення
26-27 грудня цього року.
Я хотів би вас проінформувати, що ця нарада,
дійсно, готується і готується серйозно. В ній участь
буде приймати не тільки весь склад Кабінету
Міністрів, буде приймать участь і Президент. Доповідь
буде і Прем'єр-міністра, доповідь буде і Президента.
Але перед цим завтра, тобто 20-го о 15 годині в
кінозалі Верховної Ради відбудеться зустріч всіх
депутатів, бажаючих по даній нараді зустрітися з
першим заступником голови Кабінету Мінгістрів
Лазоренком. Тому я запрошую, так як у нас завтрашній
день -робота в комісіях, найти годину часу і о 15-тій
годині зустрітися і, ряд питань вияснити і по
підготовки, і по самому процесу розгляду питань на
цій дводенній нараді. Я думаю, що багато питань
безперечно будуть з'ясовані і найдуть своє
відображення уже на нараді АКБ проводиться.
Депутат Пустовойтовський звернувся до Прем'єр
міністра і до міністра сільськогосподарства з цих
питань, думаю, що ми також йому підготуєм відповіді і
по цьому.
Охріменко. Питання: Конституція, яка уже
направлена і в райони, і в областя. Ви знаєте, що це
питання розглядалося на Президії Верховної Ради і
Конституційна Комісія цим питання займається.
Роз'яснення по тому проекту, який надісланий,
депутати безперечно одержать від комісії, яка працює
над проектом Конституції .
Юхновський підняв питання по бюджету і друге
питання про те, щоб доповісти депутатам про бартерні
справи, які проводяться під час передачі окремих
видів озброєнь в Росію. Я думаю, що такі питання
будуть, можна поставити буде в четвер, коли ми будем
розглядати план соціально-економічного розвитку
України і бюджет України. Цьому питанню буде
присвячений весь день четвер. Тобто, 21 грудня.
Шейко поставив 3 питання. Одне питання -це
бюджетна сфера і виплата заробітної плати і
прискорення розгляду даного питання. Я вважаю, що це
питання також буде в четвер розглянуте.
По колишньому депутату Слєднева. Я думаю, що
запис цей справедливий і ми вправі будем поставити
перед міністром Мінпрому, щоб він дав пояснення -чому
не виконуються рішення Верховної Ради. Більше того, я
повинен вам доповісти, що в четвер міністр Мінпрому
буде одним з співдоповідачом по питанню планове
економічного розвитку України.
І третє питання -це по Конституції Криму. ви
знаєте, що проект Конституції, який розглянутий, він
надісланий у Верховну Раду України. Він розглядається
в тій комісії, яка створена з числа депутатів
Верховної Ради України і представників Верховної Ради
Криму і думаєм, що в січні місяці ми сесії Верховної
Ради заключення комісії безперечно доповімо.
Сокирчак. Питання приватизації розгляду, з
урахуванням того, щоб доручити Фонду Державного майна
провести... зробити точніше, аналіз і на початку 5
сесії винести його на розгляд в порядку інформації, а
потім уже приймати відповідний закон, з тим и
поправками, які считаєм за потрібне.
Я вважаю, що питання правильне і ми безперечно
врахуєм його при плануванні роботи 5 сесії.
І Чечитов останнє питання -це заробітна плата в
сфері освіти. Я вважаю, що це питання наболіле і воно
безперечно буде на повному серйозі розглянуто при
розгляді бюджету і, безперечно, враховано і по
завершенню 1995 року і безперечно буде врахованов
бюджеті на 1996 рік.
А зараз..... Святина......... все правильно.
Значить, шановні колеги, перед тим як оголосити
перерву до 12 години для роботи в комісіях і
фракціях, я хотів би вас познайомити вас і
радіослухачів з тими питаннями, які виносяться на
порядок денний сьогоднішньої сесії, щоб ви під час
цієї годинної роботи сконцентрували свою увагу на цих
питаннях і щоб ми плідно працювали, щоб всі питання
були розглянуті.
Значить, о 12 годині ми повинні розглянути
питання про проект Закону України про державне
регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим,
коньячним, плодовим, алкогольними напоями та
тютюновими виробами, про склад депутатської слідчої
комісії для проведення перевірки фактів фалтсифікації
посадовими особами окремих положень Кабінету
Міністрів "Про довірчі товариства" та контролю за
виконанням пункту постанови Верховної Ради
відповідний номер про проект Закону України "Про
внесення змін і доповнень до Закону України "Про
статус і соціальний статус громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи", про проект
Закону України про внесення змін і доповнень до
Закону України "Про державну податкову службу в
Україні", про проект постанови Верховної Ради України
про врегулювання питань власності на природний газ та
заборгованості, які випливають із Закону України "Про
ратифікацію угоди між урядом України та урядом
Туркменістану про реструктурізацію державного боргу
України перед Туркменістаном за 1993 рік, протоколу
про внесення доповнень до угоди "Про реструктуризацію
державного боргу України Туркменістану за 1993 рік"
та протоколу про графік погашення заборгованості
України перед Туркменістаном в 1994 році. Про проект
постанови Верховної Ради про звільнення від
оподаткування грошових коштів та майнових цінностей
на проведення новорічних і різдвяних свят для дітей і
підлітків та новорічних подарунків.
Про проект Закону України "Про приватизацію
майна державних підприємств".
І останнє птиання про зауваження Президента
України до Закону "Про особливості приватизації майна
в агропромисловому комплексі .
Я прошу вас уважно підійти до розгляду цих
питань, до їх готовності, і щоб ми активно
попрацювали.
А зараз, шановні колеги, оголошується перерва до
12 години!
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу займать
місця, і розпочнемо роботу.
Слухається питання про проект Закону України
"Про державне регулювання виробництва торгівлі
спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними
напоями та тютюновими виробами". Цушко Василь
Петрович, будь ласка.
ЦУШКО В.П.
Уважаемые коллеги, мы в прошлый раз остановились
с вами на статье 7, так и не проголосовали.
Сегодня из того, что было тогда,
дискутировалось, подана поправка...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Григорій
Омелянович..... Шановні колеги, я прошу сісти на
місця і заспокоїтись.
Ми продовжуємо розглядати це питання, так як
воно в нас перехідне, з попереднього пленарного
засідання. Ми зупинились тоді на сторінці 5, стаття
7. Григорій Омелянович, так? Будь ласка.
ЦУШКО. Значит, если вы помните, в прошлый
раз, в пятницу мы остановились на статье 7 и попытка
была проголосовать, все в общем-то согласились с тем,
что давальческое сырье должно действовать в 1996 и
1997 году (до 1 января 1998) и, в принципе,
председателем Комиссии по финансам подана такая
поправка.
Можна голосовать ее и это будет учтено в законе,
как прошлый раз и нашли общий почти язык.
Поэтому я прошу, Александр Николаевич, поставить
на голосование поправку поданную Сусловым. А вас,
коллеги, прошу поддержать, она всех...
ГОЛОВУЮЧИЙ. З урахуванням: на 1. 1. 1998 року,
так?
Зачитайте, одну хвилиночку.
ЦУШКО. Я, пожалуйста, Суслов пусть
зачитает.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович.
СУСЛОВ В.І.
Уважаемые народные депутаты, эта поправка,
которая вам роздана, это была попытка найти
компромисс после того, как мы не могли в пятницу
принять окончательного решения.
То есть в этой поправке, хотя конечно нужно
запрещать производство спирта из давальчиского сырья,
с учетом реального положения в сельском хозяйстве на
сегодня, предлагается постепенный механизм перехода
государственной монополии на два года.
Сейчас мы с аграрниками весь перерыв просидели
над редакцией этой статьи, и в связи с этим я бы
предложил, кроме того, что здесь написано, записать в
такой редакции, в 1996 году переработка давальчиского
сырья на спирт этиловый, коньячный и плодовый, може
проводитися на двальницьких умовах, в 1997 году
переботка давальчиского сырья на спирт разрешается
только для сельскохозяйственных товаропроизводителей
Президентов Украины.
Дело в том, что на сегодня большая часть
давальческого сырья на спиртовых заводах Украины
принадлежит не сельскохозяйственным
товаропроизводителям, а коммерческим структурам, в
основном посредническим. И, насколько мне известно,
преимущественно не украинским, а иностранным.
Вследствие этого, бюджет Украины несет большие
потери, а сельское хозяйство, которое, действительно,
нуждается в дополнительных источниках дохода, этих
доходов не получает. Но с учетом того, что на сегодня
большавя часть контрактов уже заключена, и сырье
закуплено, то мы вынуждены вводить вот такой
постепенный механизм перехода государственной
монополии на спир.
Кроме того, мы получили расчеты из которрых
следует, что экпорт спирта из давальческого сырья,
обладает очень высокой рентаьельностью: около 90
процентов. В связи с этим, в постанову по вводу в
действие закона предлагается внести дополнение:
Кабинету Министров Украины в месячный термін подати
пропозиції щодо встановлення екпертного мита при
екпорті спирту.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло? Значить Терьохін,
пожалуйста.
ТЕРЬОХІН С.А.
Шановні колеги! Два зауваження. Може прийняти
поправку, підготовлену Сусловим, але розповсюдити
першу частину до 1998 року.
В чому сенз? Ну по-перше. багато нерезидентів
вже уклали на річну або більше програму контракти.
По-друге. Якщо нерезидент купує у
сільськогосподарського продукцію, то згідно нашого
законодавства, він має купувати по світових цінах.
Тобто ніякого тут немає ущімлення наших
товаровиробників. Навпаки, національні компанії
зачасту купують по цінах, які абсолютно відрізняються
від світових: набагато менше.
Тому я пропонував би:
по-перше. Розповсюдити без будь-яких перепон
давальницькі угоди до 1 січня 1998 року, а по-друге,
виключити пункт стосовно експортного мита.
Взагалі дивно, чому ця пропозиція виникла...
Наша країна має стимулювати експорт за кордон
для отримання, так нам потрібних валютних коштів, для
того , щоб фінансувати кретичний імпорт.
Більш за те експортне мито протирічить принципам
гату, тещо ми не можемо приймати, тому що тоді до нас
будуть застосовуватися аналогічні процедури.
Тому пропозиція ще раз.
Перший пункт, перша частина до 1 січня 1992 року
і виключити другу частину і пропозицію щодо
експортного мита і можна приймати, дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще зауваження.
Семенюк , пожалуйста.
СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ
Я цілком підтримую Віктора Івановича, тому що ця
пропозиція співпадає з моєю пропозицією яку я
вносила, це зокрема пропозиція під номером 6, крім
того, Олександре Миколайовичу, я попрошу врахувати
мою пропозицію до постанови яка в 14 пункті говорить
про те, щоб оформляти векселями згідно встановленому
закону, а також акцизного збору.
Це все шгрунтується на тому, що відправивши
сільськогосподарську, чи взагалі сировину, колективні
господарства не можуть зразу сплатити акцизний збір.
Тому, можна оформляти векселями і сплачувати
його після реалізації, після того, як отримуються
кошти після реалізованої продукції.
Я попрошу цю пропозицію внести в постанову і
відповідно внести зміни до Закону про акцизний збір,
дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сидоренко.
СИДОРЕНКО Г.В., 162 виборчий округ.
Шановні друзі, справа в тому, що спирт як і
зерно для України є сільськогосподарська сировина.
Якщо ми віддаємо спирт за межі України, ми
зупиняємо зразу два види виробництв -пероше -це
лікероводочні наші підприємства і друге -це заводи по
виготовленню склотари.
Сьогодні у нас мелясу скупили на 2 роки наперед
як сировину для виробництва спирта. Сьогодні у нас на
півтора року уже заключені контракти на спиртзаводах
по переробці зерна.
Зупинити цей процес, практично, не можливо. І
тому ми на нашій групі, групі "Аграрники за реформи",
зараз прийшля до такого висновку, і, до речі, наш
колега Суслов нас в цьому відношенні підтримує:
дозволити переробку давальницької сировини, але на
спирт обов'язково ввести мито на вивоз і регулювати
це мито таким чином, щоб було вигідно у нас виробляти
горілчані вироби і не завозити їх з Польщі, яка
виробляє горілку у себе на заводах із нашого ж
спирту. Це такий абсурд зараз робиться, у нас всі
магазини забиті імпортною горілкою, яка зроблена з
нашого спирту. І те, що запропонував Суслов, я думаю,
воно є слушним, і я думаю, що більшість депутатів
зрозуміє, що хватить за наш спирт розбудовувати
Іспанію, Португалію, Німеччину і інші країни Західної
Європи. Давайте будувати в нас.
Ще є дуже цікава річ. Ми говоримо: до нас не
йдуть інвестиції. Якщо у нас не хватить своїх
підприємств по переробці зерна на спирт, то я вам даю
гарантію, що інвестиції прийдуть сюди до нас для
того, щоб переробляти зерно у нас на Україні у спирт
і виготовляти ту ж горілку. Але на цю горілку не
треба ніякого мита, хай вона їде у Польщу по тих
цінах, які для вигідні. А якщо товаровиробнику треба
поміняти нафтопродукти на горілчані вироби, хай він
міняє не на спирт, а на горілку. І всі питання будуть
вирішені.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Перед тим, як голосувать, я хотів вас, шановні
колеги, коротко ще раз проінформувать.
Раханський, будь ласка, це кадровий спиртовик.
РАХАНСЬКИЙ А.В., 30 виборчий округ, Євпаторія.
Шановний Олександр Миколайович, шановні колеги!
В усіх цивілізованих країнах світу виробництво
та розподіл спирту, міцних напоїв контролюється
обов'язково державою. І не випадкого ми сьогодні
розглядаємо проект закону про державне регулювання.
Україна має великі потужності по виробництву спирту,
десь за 50 мільйонів декалітрів, і ви тільки
подумайте: річна потреба в сировині всього навсього
900 тисяч тон зерна, 900 тисяч тон меляси -це 32
трильйони карбованців. Чому державі не закупити цю
сировину і, одержавши, якщо продати тільки спирт на
експорт без акцизу, 100 трильйонів карбованців, а
якщо переробити на горілку, то в десять разів більше
отримаємо проти затрат на цю сировину.
Державі вигодно закупити сировину і за кордоном,
і зробити горілку, спирт і горілку. І не потрібно
забувати, що не регульоване споживання цієї продукції
призведе, перш всього, до того, що не тільки
пенсіонери не будуть отримувати пенсію, вчителі та
лікарі заробітну плату, а, саме головне, не буде кому
проводити реформи, якщо держава випустить з рук це
питання.
Я уважно розглянув проект бюджету, був вчора в
Мінфіні. Мені не зрозуміла поведінка мінфіновських
працівників. Чому Мінфін в розрахунках на... бюджету
на 1996 рік в надходженнях акцизного збору передбачає
із 50 мільйонів декалітрів спирту підакцизного всього
4 мільйони декалітрів.
Що ж ви робите, друзі мої? Ви зразу рубите сук,
на якому ви сидите.
Горілки із 30 мільйонів декалітрів -всього 12
підакцизних. Ось де наші сотні трильйонів
карбованців. Сьогодні дійсно на спиртзаводах зерна
давальницького лежить дуже багато. Лежить 50 на 50:
зерна з України і зерна з інших країн. Інші країни -
колеги правильно кажуть -заробляють на нашому спирті
бюджет, вносять гроші в інші країни. Що ми робим -не
розумію.
Я вношу слідуючу пропозицію: зважаючи на те, -і
Олександр Миколайович правильно сказав, що уже
заключені контракти на 1996 рік, уже лежить повністю
зерно під виробництво спирту на 1996 рік -дозволити
виробництво спирту тільки на 1996 рік на
давальницьких умовах; Мінфіну закласти в бюджет на
1996 рік кошти для закупівлі зерна і меляси для того,
щоб в 1997 році взяти цю справу в свої руки державі.
Там дуже великий акциз.
Люди добрі, повірте мені, що ми шукаємо в бюджет
доходи не там, де слід. Ми сьогодні тільки вміємо
ділити гроші. Але ділити може любий. Гроші. А
заробити дуже їх важко.
І третє. Якщо даже... якщо так сталося, дійсно
потрібно сьогодні таможене мито накласти на експорт
спирту, зразу виходячи із спиртзаводу. Дякую за
увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ну я, шановні товариші,
давайте... Ви знавець, я знаю, в спирті дуже великий.
Ну давайте ми будем все-таки до спеціалістів
прислуховуваться. Бо кажний на слух ловить і начинає
свої пропозиції вносить.
ЦУШКО. Уважаемые коллеги! Уже, в принципе,
вопрос определен.. Я считаю, что нужно поддержать,
правда, Суслов Виктор Иванович, вы.... роздан 1
вариант, зачитал он другой.
Тогда пусть еще раз повторит и то что говорит
коллега Раханский насчет 1996-1997 года, значит, уже
определится на 1 год или на 2 разрешаем голосованием,
а поддержать все-таки то, что выработали только что
аграрии за реформы вместе с Сусловым.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, я перед тим як голосувати,
яхотів вас проінформувать в підтвердження того, що
було сказано, щоб наші всі депутати і радіослухачі
знали, що, дійсно, пропозицію, яку вніс і Раханський,
і Суслов, і інші депутати, вони дійсно мають велике
державне значення.
Сьогодні, шановні колеги, із 66 підприємств, які
виготовляють спирт, і 22 лікеро-горільчаних заводів -
це та монополія, яка повинна бути в руках держави.
Але 90 процентів сировини, не 50 на 50, а 90
процентів сировини сьогодні на спиртових заводах -це
давальчиська сировина. Із них на сьогоднішній день
завезено 1000 тон зерна і 900 тон малясу......
мільйон тон зерна і 900 тисяч тон малясу.
За 11 місяців цього року вироблено спирту десь
на рівні 55-56..... 550-560 тисяч тон, або 55
тисяч.........
Сьогодні, дійсно, якщо взяти по вигоді держави,
то держава якби закупила сировину саму то
що каже? Раханський, а він 100-процентно прав. Дійсно
держава б мала б зиск більший, тому що 50 на 50, якщо
переробляється сировина чито зерно, чито маляс, ми
одержуєм десь в межах на спирті 200-220 мільйонів
чистого прибутку, в бюджет іде.
Якби держава дала кредит цим заводам і заводи
закупили цю сировину і переробляли, безперечно,
вигода б держави була б більша, не 250, не 220, а в
межах 400-450 мільйонів. Але справа в тому, що
сьогодні в держві немає коштів. І правильно сказано,
що на два роки наперед не закуплено. Закуплено десь
на рік, на рік і два місяці сировини.
Тому погодиться, я вважаю, з пропозицією, яку
вносить Суслов, але підійти, як кажуть, і
проголосувать за дві пропозиції. Перша пропозиція:
погодитись, щоб дати відстрочку, щоб ця сировина
давальницька була перероблена і розрахована з тими,
хто заключив ці договора, і розрахуваться з
поставщиками.
Друга пропозиція: два роки перехідного для того,
щоб лікеро-водочна і спиртова промисловість стала
державною монополією.
Одну хвилиночку. Не надо да чи ні, ми зараз
опріділимось голосуванням.
Тому я просив би, шановні колеги, пропозиції,
які внесли і доопрацювали комісія разом із
спеціалістами, вони, дійсно, слушні. Їх потрібно
врахувать. І те, що ми на протязі року, чи двох
років, зараз визначимося, передати повну державну
монополію, це теж питання номер один.
Тому я ставлю на голосування.
ЦУШКО. Я прошу, пусть еще раз Суслов
повторит.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз скажу.
Тому я хочу поставити на голосування ту
пропозицію, яку вніс Суслов, але Віктор Іванович, ще
раз, будь ласка, зачитайте ту формуліровку, за яку ви
виступили.
Будь ласка.
СУСЛОВ.
Я читаю редакцию статьи в целом.
Статья 7: " Виробництво спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виборів на давальницьких умовах.
Виробництво спирту етилового, коньячного і
плодового , алкогольних напоїв та тютюнових..."
Извините, здесь без "тютюнових виробів", вот
здесь проскочила техническая ошибка...
"... алкогольних напоїв на давальницьких умовах
забороняється.
В 1996 році переробка давальницької сировини на
спир етиловий, конячний і плодовий може проводитись
на давальницьких умовах.
В 1997 році переробка давальницької сировини на
спирт етиловий, коньячний і плодовий дозволяється
тільки для сільськогосподарських товаровиробників,
резидентів України.
Порядок переробки і використання спирту
етилового, коньячного і плодового виробленого з
давальницької сировини, а також показник питомої ваги
і давальницької сировини, або готової продукції, яка
йде на оплату за переробку давальницької сировини
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Переробка спирту етилового, коньячного і
плодового на давальницьких умовах на алькогольні
напої та їх взаємний натуральний обмін забороняється.
Виробництво тютюнових виробів з давальницької
сировини, дозволяється і здійснюється відповідно до
чинного законодавства.
Акцизний збір на спирт етиловий, коньячний і
плодовий та тютюнові вироби виготовлені з
давальницької сировини, стягуються згідно з діючим
законодавством.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо? Ставлю на голосування.
Я прошу підтримати.
ЗА -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Щось не зрозуміло? Я прошу, Григорій
Іванович. Сідайте і голосуємо. Будь ласка включіть
систему.
ЦУШКО. Поименно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розслабилися.
ЗА -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, прийнято. Будь ласка.
ЦУШКО. Уважаемые коллеги, следующая
статья у нас 14, которая не проголосована прошлый
раз, это страничка 10 в сравнительной таблице.
Вы помните, что на сессии тогда, был вопрос о
ставках.
Значит, предлагается, чтобы импорт-экспорт или
оптовая торговля спиртом этиловим, коньячним і
плодовим здійснюється за наявністю спеціальних
дозволів, ліцензій лише державними підприємствами
спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів
України. Это предложение, первый абзац, предложение
комиссии.
Дальше. Річна плата за ліцензії на право
експорту або оптової торгівлі спиртом етиловим,
коньячним і плодовим встановлюється у розмірі 5 тисяч
неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а імпорту
-10 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ліцензії видаються Міністерством фінансів України або
уповноваженими ним органами терміном на 5 років.
Оплата за ліцензії справляється щорічно і
зараховується до Державного бюджету України.
Дальше. У випадках, коли Кабінет Міністрів
України уповноважує підприємство виробника спирту
етилового, коньячного, плодового провадити його
реалізацію на експорт або оптову торгівлю вітчизняним
споживачам, то в межах обсягів власного виробництва
ці підприємства звільняються від плати за ліцензію на
екпорт цією продукції чи реалізацію через оптову
торгівлю.
Значит это было решение комиссии. Я предлагаю
его проголосовать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання єсть? Голосуєм? Голосуєм.
14, сторінка 10 і 11.
"За" -
Питання, будь ласка.
Терьохін. До 14 статті.
ТЕРЬОХІН
Шановні колеги! Є питання в мене таке. Десять
тисяч неоподаткованих мінімумів на рік -це адекватно
120 тисяч доларів США. Скажіть мені, будь ласка, до
чого це призведе? Ми просто тоді... Краще сказати
таке: що забороняється імпорт спирту, крім
організацій уповноважених Кабінетом Міністрів.
І якщо ж ми кажемо, що є плата за ліцензію, тоді
треба казати, що не є привелігійованих підприємств,
які в Кабінеті Міністрів за якись там подарунки собі
уповноваження вибирають.
А всі оподатковуються одним і тим самим
способом.
Зрозуміло, що 10 тисяч неоподаткованих мінімум -
це не реальна цифра.
Я вніс поправки до вартості цієї ліцензії і
просив би їх зачитати і цей порядок розповсюдити для
всіх підприємств незалежно від того, чи вирішить
чиновник Кабінету Міністрів давати уповноваження чи
не вирішить. Будь-які підприємства мають платити одну
і ту саму суму. Дякую.
ЦУШКО. Пожалуйста, поправка Терехина вам
роздана дополнительно 14 декабря пункт 4. 15. 1.
значит, что предлагает коллега Терехин.
Импорт, экспорт або оптова торгівля спиртом
этиловым, коньячноплодовим здійснюється суб'єктами
підприємницької діяльності, що отримали торговий
патент на відповідний вид діяльності .
4. 15. 2. Торговий патен на право здійснення
експорту та оптової торгівлі тобто, спиртом етіловим,
коньячноплодовим встановлюються 3 тисячі екю на
період у 365 календарних днів.
Торговий патент на право здійснення імпорту
спирту етілового, коньячноплодового включаючи реімпорт
попереднього експортового спирту встановлюється у
розмірі 10 тисяч екю на період 365 календарних днів.
Плата за торговый патент зараховується до
державного бюджету України.
Ну тут в принципе разница такая, что комиссия
предложила только підприємства, державні підприємства
может экспортировать и торговать оптом спиртом,
Сергей Анатольевич предлагает любому субкекту
підприємницької діяльності.
Ну я зачитал там.
Но это уже ваша поправка, вы скажите, говорю как
написано.
По ставкам. Но ставка такая. Значит,
предлагается комиссия, действительно, 39 тысяч
долларов, ой не 39, а 47 тысяч долларов это за
оптовую продажу и экспорт спирта, а Сергей
Анатолиевич, он 3 тысячи 900 долларов. Ну, если
перевести экю в доллары...
И предложение по импорту спирта. Комиссия
предложила 94 тысячи долларов, получается, а Терехин
предлагает 13 тысяч долларов. Вот разница в ставках.
Я считаю, что тут все ясно, можно опеределяться
голосованием только.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз прошу вас, шановні колеги,
я думаю, що ми з вами турбуємося за Бюджет, і думаю,
що давайте за нього турбуваться з розумінням.
Ми розумієм, що таке ставки ті, що запропонувала
комісія, і ті ставки, які пропонує депутат Терьохін.
Тому надо буть реалістами.
Свято, будь ласка.
ЦУШКО. Александр Николаевич, извините,
можно такое, согласно Регламенту вы должны давать
слово коллегам, я уважаю всех коллег, которые
поднимают руки, но коллегам, которые давали поправки,
а то мы никогда не выйдем из этого. И голосовать.
СВЯТО В.П.
Дякую, Олександре Мыколайовису. (Василь Свято,
416 виборчий округ, Хмельниччина).
Шановні колеги депутати, я хотів якраз задати
питання. Чому саме цифри? Чи 93, чи 47, чи 93 і 3
тисячі. Треба підійти стратегічно до цього питання, а
саме, щоби ціна на ту продукцію, яка експортується чи
імпортується, а з другого боку, виробляється в нас,
на Україні, що її було вигідніше виробляти тут. А
якщо ввозити звідти, то, відповідно, повинна бути
накладена, накладений такий податок, така пільга, не
пільга, а ліцензія, щоби ціна на проудкцію, яка
імпортується сюди, була дорожча. Тоді буде кожен
думати.
Тобто, іними словами, визначити динамічне
значення ціни на ліцензію. А не отаким... Звідки взяв
наш шановний Сергій Анатолійович цифру 3 тисячі єкю?
Чи так само: з позиції 93 тисяч?
Тобто, виходячи з цього, повинен ним бути
закладений алгоритм, щоб ціна на ту продукцію, яка
ввозиться, була вища, чим та, що виробляється в нашій
державі. З точки зору того, що вивозиться, треба
ставити зелену вулицю в плані тому, щоб можна було
торгувати, якщо є можливість, цим спиртом. Тобто, щоб
експорт-імпорт працював як ефектваний важель
економіці.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я ...
___________.
Я овечаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ.... зрозумів. Шановний
Микола........, будь ласка.
ЦУШКО.
Значит ответ такой: комисия приняла такие
ставки, учитывая то, что эти..., чтоб у нас не
получилась ситуация на рынках, когда без маркетинга
выступают мелкие, значит, я имею ввиду оптовые
торговцы, скажем, вывоза или ввоза. Когда будет
крупный потребитель, он должен быть способный
воплотить такую лицензию, и тогда и маркетинг рынка и
другое обеспечивается. А так мы теряем рынок из-за
того, что у нас по демпинговым ценам вывозят и так
далее. Это мнение комиссии. Поэтому предложено
следующее: насчет ставок, почему они такие большие,-
спирт высокорентабельная, очень ликвидная продукция,
поэтому, а мы... поручение было комиссии нашей
разработать, значит, если вы помните полную
монополию, чтобы обеспечить доходы в бюджет. Ну,
тогда подскажите каким методом, и, пожалуйста, но
вашей поправки, коллега Свято, не было тут.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію депутата
Терьохіна на голосування, будь ласка.
ТЕРЬОХІН. Дайте слово .
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вашу пропозицію по ставках ставим
на голосування. Поправка Терьохіна по ставках .
Я ставлю на голосування редакцію від комісії.
Сторінка 10, 11 і 12.
"За" -
Я прошу голосувати!
(Шум в залі)
Ще єсть зауваження? Шановні колеги, 109 чоловік
не голосує!.. Ми так: або не розумієм питання...
(Шум в залі, окремі вигуки)
Розуміють всі? То що?.. Одну хвилиночку. То я
вам... то я вам ще тоді дам одну інформацію.
Ми повинні пам'ятать, що той спирт, який
виробляється з давальческої сировини, він на 60
процентів не наші товаровиробники цю продукцію
виробляють , а чужі. це перше.
І друге. Із 22 лікеро-горілчаних заводів уже 4
приватизованих. І 51 процент горілки виробляється з
давальческого спирту і вивозиться.
Тому давайте ми все-таки звернемся до пропозиції
комісії.
Я просив би за цю пропозицію, а точніше за
редакцію комісії проголосувати. Будь ласка, включіть
систему.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Та не нада поіменно. Ми і так зробили, як
кажуть........... на цілий рік.
"За" -
Спасибі.
Це друга справа.
Будь ласка.
ЦУШКО. Статья 15.
(Шум у залі, окремі вигуки)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Будь ласка, включіть
Терьохина.
ТЕРЬОХІН. Дякую дуже.
Я запропонував би другу поправку внести. Чомусь
вона випала. Справа в тому, що ось зараз ми вирішили,
що всі платить такі ліцензії. Але не треба закладати
механізм, коли одна компанія, яка може бути долучена
до чиновника, одримає безоплатно право на здійснення
цих видів діяльності.
Тому моя пропозиція: абзац, який стосується
уповноважених Кабінетом Міністрів організацій,
вилучити. І якщо Верховна Рада прийняла, що це -
високорентабільний вид діяльності, добре. Але хай всі
працюють в рівних умовах. А не створювать знову якісь
маленькі приближені компанії до Кабінету Міністрів.
Дякую.
ЦУШКО. Я считаю, что с такой поправкой
можно и согласиться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.
Одну хвилиночку. Суслов. Одну хвилинку,
виключіть.
Не голосуєм.
"За" -
Віктор Іванович , пожалуйста, Суслов....
СУСЛОВ В.І. Не включен...... Я, уважаемые
депутаты, обратите внимание на редакцию этой
статьи, " в выпадках, коли Кабінет Міністрів України
уповноважує підприємство-виробника спирту", значит,
по этому закону все "підприємства-виробникі є
державними підприємствами". Тоесть в данном случае
реализуется таже самая государственная монополия, при
этом на экспорт спирта по межгосударственным
соглашениям другим и так далее.
И вот в этом случае речь не идет о каких-то
фирмочках, это государственные предприятия, которые
реализуя государственную монополию на спирт, получают
задание экспортировать спирт.
В этом случае обязовать их платить за лицензию
нет смысла.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю.....
СУСЛОВ..... то есть редакция комиссии
правильна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це не так. Я ставлю
наголосування пропозицію Терьохіна, поправку,
точніше.... Вона більш.....
ЦУШКО. Сергей Анатолиевич, повторите...
свою поправку...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка..., Сергій
Анатолійович....
ТЕРЬОХІН С.А. Шановні колеги, я пропоную абзац,
який стосується випадків по вповноваженню Кабінету
Міністрів виключити. І ще раз, я хотів би
обгрунтувати таким чином. Якщо є державна, дійсно
державна компанія, і ми забороняємо попередньою
статтею з 1997 року здійснювати не державний експорт,
то треба чітко сказати: якщо залишиться ця поправка,
то будь-яких доходів до бюджету від продажу і...
ліцензій з 1997 року не буде, тому що всі державні
компанії отримують уповноваження від Кабінету
Міністрів. Або не всі державні, а тільки ті, які
долучені, тому що 1 спиртовий завод є близький до
чиновничого кабінету. А інший - не близький.
Тому я дуже просив би вилучити цю поправку і
привести всіх суб'єктів в одне юридичне поле.
Дякую.
ЦУШКО. Как это будет звучать?
ТЕРЬОХІН. Виключити взагалі абзац, який
стосується уповноваження Кабінету Міністрів.
ЦУШКО. Разрешите? Сергей Анатолиевич,
разрешите?
Сергей Анатолиевич, у нас получается: "Імпорт,
експорт або оптова торгівля спиртом етиловим,
коньячним, полодовим здійснюється за наявності
спеціальних дозволів, ліцензій лише державними
підприємствами, спеціально уповноваженим на це
Кабінетом міністрів України".
Дальше, третій абзац: " У випадках, коли Кабінет
Міністрів України уповноважує підприємство-виробника
спирту етилового, коньячного ..."
Что вы предлагаете "вилучить"? Первый или
второй?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий, я вибачаюсь...
ЦУШКО. Третий абзац, значит...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в третьому абзаці, от у випадках, оце
уін предлагає виколючить.
ЦУШКО. Это получается, что предприятия-
производители спирта тоже должны платить лицензии.
__________. Ну, ставим на голосование и
голосуем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку... Шановні колеги,
це сторінка 12, подивіться цще раз уважно, щоб
виключити цю поправку, яку внесла комісія
запропозицією Терьохіна.
Я ставлю на голосування, будь ласка.
"За" -
Не проходить. Таким чином, в редакції комісії
зщалишається.
ЦУШКО. Не прошло, не хватило голосов, 200
голосов было.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми проголосували,
234 - і на цьому все.
Будь ласка.
(ШУМ В ЗАЛІ)
ЦУШКО. Уважаемые коллеги, мы голосовали
статью 14 в целом, значит, мы проголосовали все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушко, ми проголосували, будь ласка,
дальше.
ЦУШКО. Статья 15 -"Торгівля алкогольними
напоями та тютюновими виробами"
"Імпорт-експорт і оптова торгівля алкогольними
напоями або тютюновими виробами може ол здійснюватись
суб'єктами підприємницької дійльності всіх форм
власності за наявністю в них ліцензій.
Річна плата за ліцензії на імпорт, експорт і
оптову торгівлю цієї прощукції встановлюється в таких
розмірах:
імпорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів 10
тисяч неоподаткований мінімум доходів громадян.
Почему 10 тысяч? Обкяснение такое: мы и так,
наш рынок завален импортными алкогольными
напитками, это как раз то, что говорил коллега
Сидоренко, чтобы работала наша промышленность,
производящая алкогольные напитки.
Дальше. Экспорт алкогольных напоїв та тютюнових
виробів 100 неоподаткованих мінімумом доходів
громадян, то есть стимулируем экспорт в год 100
неоподаткованих мінімумів.
Дальше. Оптову торгівлю алкогольними напоями та
тютюновими виробами 100 неоподаткованих мінумумом
доходів громадян.
Мы сравняли оптовую и экспорт, чтобы было
одинаково.
Дальше, Лицензия на право эксорта, импорта,
алкогольных напитков, та табачных изделий выдаются
терміном на 5 років Міністерством фінансів України,
оплата за них справляється щорічно і зараховується до
державного бюджету України.
Ліцензія на право оптової торгівлі видаються
терміном на 5 років, органом Міністерством фінансів
України в Автономній Республіці Крим в областях
містах Києві та Севастополі, оплата за них
справляється щорічно і зараховується до відповідних
бюджетів Автономної Республіки Крим, областе, міст
Києва та Севастополя.
Я прошу поддержать эту часть, этот абзац 15
статьи в принципе может дальше читать, может всю.
Всю статью ?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да.
ЦУШКО. Дальше. Ну, два 3 и 4 абзац у нас
не имели никаких...
ГОЛОВУЮЧИЙ. 19 сторінка.
ЦУШКО. Да 19. Дальше. Абзац, который
подчеркнут.
Кількість патентів на роздрібну торгівлю
алкогольними напоями, або тютюновими виробами не
обмежується, то есть мы делаем противовес то, что
было в указе, что разрешалось на 7 тысяч человек и
так далее. Разрешается всем.
Щорічна плата за патенти на кожне місце торгівлі
встановлюється в розмірі 100 неоподаткованих
мінімумів громадян на алкогольні напої. І 50
неоподаткований мінімум доходів громадян на тютюнові
вироби.
А в селещах міського типу і сільській місцевості
відповідно 20 і 10 неоподаткованих мінімумом доходів
громадян, на кожне місце торгівлі, а для споживчих
кооперацій на юридичну особу з визначенням патентів,
місці торгівлі.
Плата за патенти на право роздрібної торгівлі
алкогольними напоями і тютюновими виробами стягується
щоквартально рівними долями і зараховується до
місцевого бюджету за мічем торгівлі суб'єкта
підприємницької діяльності. А в сільській місцевості:
50 відсотків до районного бюджету за місцем
реєстрації субйєктів підприємницької діяльності, а 50
відсотків до бюджету органу місцевого самоврядування
за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької
діяльності.
Значит я хочу прокоментировать: почему в
сельской местности 50 на 50. Дело в том, что
торговать будет субкект предпринимательской
деятельности на территории села. А вы знаете, что
выдает выдают районные. В связи, щоб был интерес и
того же председаетля сельсовета и районного бюджета,
что бы был контроль, мы и поделили 50 на 50. В
противном случае, оно все бы шло в районный, тогда
местные в селах не заинтересованы.
Дальше. Патенти на право роздрібної торгівлі
алкогольними напоями, тютбновими виробами видаються
органами Міністерства фінансів України у районних,
районних містах Києві і Севастополі
держадміністраціями, виконкомах міських Рад народних
депутатів за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької
діяльності терміном на 1 рік і підлягає обов'язковій
реєстрації в державні податковій інспекції, а в
сільській місцевості і в органах місцевого
самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта
підприємницької діяльності. Патенти на право торгівлі
в ресторанах поїздів видаються органами Міністерства
фінансів України, виконкомами міських Рад народних
депутатів за місцем формування поїзду. Поряд
оформлення і видачі патентів визначається Кабінетом
Міністрів України.
Значим мы прошлый раз... Я хочу ответить
депутату Моисеенко. Вы задавали мне вопрос: что б
было разрешено районным в городах. Согласно
Конституционного договора, статья 27, это определяет
городской Совет. Поэтому это ихняя прерогатива.
Пожалуйста, прошу поддержать, потому что
прошлый раз, вы помните, мы предлагали ставки, чтобы
они были намного больше и ежеквартально. Эти ставки
реальные, платятся они ежеквартально, а ставки
определяются на год.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви пам'ятаєте, що
коли ми розглядали тей раз 15 статтю виникло ряд
питань.
Я хотів би, як кажуть поетапно цю статтю
враховуючи, що вона така об'ємна.
Сторінка 13. Торгівля алкогольними напоями та
тютюновими виробами.
По цій сторінці є зауваження.
По редакції від комісії.
По 13 сторінки я питаю.
Не в цілому по статті , а по 13.
Да, у вас тоже, жда.
По першій частині.
Ну, будь ласка, Пилипчук.
ПИЛИПЧУК В.М.
На сьогоднішній день створилась така правова
база. В травні місяці була перереєстрація ліцензій на
торгівлю за яку ми платили 8 мільйонів карбованців.
Потім був указ Президента за торгівлю як кажуть,
алкогольними напоями за , які ввели 400 мінімум.
Тепер ще вводиться патент.
Скажіть, як все це співвідноситься.
Для того, щоб торгувати треба мати патент, це
все визначив Терьохін, сертифікат який визначив
Президент і ліцензію яку визначив Закон про
підприємницьку діяльність чи один із цих документів і
скільки платити за це все.
І якщо вводяться ці норми, це тоді ті платежі,
які зроблені тут в залі з цього, тобто, треба три
документи, ліцензію, сертифікат і патент чи один.
Якщо один, то чи попередні платежі, бо всі вони були
на рік виписані. Йдуть погашення цієї суми чи ні. Бо
тут я бачу, що ми все розвалили, але все оце
тримається і особливо колгоспи, я не думаю як вони
заплатять такі суми і за патент, і за сертифікат і за
вивоз спирту, так, що я не думаю, що це їм благо
зробили.
ЦУШКО. Уважаемый коллега Пилипчук, мы этот
закон отменяется, точнее, но не действует указ после
принятия закона, который определял сертификаты на
торговлю алкогольными, тютюновыми выробами.
Значит, в постановлении у нас, посмотрите,
пожалуйста, постановление, оно роздано, определено,
что эти сертификаты, которые люди получили, по ним
работают, действуют в течение, на тот период, который
они определены. После этого они уже будут покупать
патенты согласно этого Закона.
Ну, они назывались "сертификаты", но у нас в
Законе "патенты" называются. Но почему мы
определили... А лицензия на торговлю -это другие
нормативные акты или законодательные, которые этим
Законом не затрагиваются.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер округу? А? 442-ий, так?
РАДЧЕНКО Г.Ф.
Шановні колеги, в мене доповнення до статті 15-
ої.
Як говориться в Декреті Кабінету Міністрів "Про
режим іноземного інвестування" від 20. 05. 1993 року
ь 55, у статті 28-ій -"Режим квотування та
ліцензування не пошириться на підприємства з
іноземними інвестиціями".
Тому я пропоную у статтю 15-ту зробить таке
оговорення: "Експорт тютюнових виробів не
ліцензується для підприємств з іноземними
інвестиціями". Це буде в відповідності Декрету
Кабінету Міністрів.
ЦУШКО. Значит, уважаемые коллеги, я прошу
поддержать комиссию -не делать исключений. Потому
что, вы прекрасно понимаете, когда этот закон был
предложен Кабмином, и, в принципе, мы не отошли в
этом плане, мы просто, как говорится, более
расширили, но не отошли от принципа, что должны
платить эти все лицензии и выдаваться всем. Это
касается именно алкоголя и табака.
Я считаю, что тут не надо деать исключений, им
надо делать исключения, когда они вкладывают в другие
отрасли, а в этих отраслях, вы прекрасно понимаете,
почему возникло это, почему ввели акцизную марку.
Потому что наш рынок сегодня завален импортным. И
под этим видом (помните, решение нашего же Верховного
Совета о том, чтоб льготы многим фондам по ввозу),
под видом благой деятельности завозили именно табак и
алкоголь.
Поэтому предлагается поддержать комиссию в этом
плане.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, ну, тут щоб оприділитися, я
таку дам справочку. У нас 11 есть тютюново-табачних
фабрик, із них 6 -приватизованих з іноземним
капіталом від 51-го процента до 70. Тому, я вважаю,
що комісія правильно ставить питання і вносить
пропозицію на розгляд, всіх поставити в однакові
умови, не дивлячись що це іноземний капітал. Тому я,
якщо немає більше зауважень, я ставлю поправку,
точніше..., будь ласка.
ТОВТ.
Шановний доповідач, шановний головуючий, я
вважаю, що дуже небезпечно приймати на імпорт і на
алкоголь, і на тютюн цю величезну ставку -10 тисяч
неоподаткованих. Із яких міркувань? Тобто, якщо
проаналізувати наслідки такої величини, і якщо беремо
те, що іде оплата за строк, а не за величину партії
проведеного імпорту, ми тут фактично ідемо по процесу
монополізації по великим фірмам проведення імпорту.
Тобто, ліквідуємо фактично конкуренцію. З одного
боку -тому що для великих... лише великі підприємства
можуть цю суму заплатити, з другого боку -чим більша
партія завозиться, тим вона получається дешевше.
Тобто, не накладується на вартість товару цей... ця
плата і фактично вимиваються менші і залишаються лише
більші, які можуть побільше партій завозити.
Тобто, я би пропонував перейти по імпорту і
експорту на ліцензування від величини партії, яка
проводиться, а не від терміну. Дякую.
ЦУШКО. Дело в том, что с вами можна
согласиться, но то, что вы говорите, регулируется.
Акцизом. Регулируется ввозной пошлиной. И это все...
другими действующими законами.
А в данном случае, лицензия. Да, в принципе так
и... на комиссии рассматривался этот вопрос и, в
принципе, социально увеличили, чтоб был... фирмы эти,
которые завозят, чем крупнее, тем... Это было
обговорено. Тогда действительно уходят мелкие,
которые сегодня завозят 2-3 ящика и уже навезено
столько, что непонятно. Это была позиция комиссии.
И я прошу поддержать все-таки позицию комиссии.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю, шановні колеги... Ну якщо
вести розмову од величини партії, це нада нам
прощитать: а які ж партії, і на яку партії яку давать
що. Ліцензії.
Ну давайте розробимо цю поправку і ми до нею
повернемся. Бо якщо ми счас на ній застрянем, то ми
застрянем, понімаєте, на всьому законі. Я ставлю на
голосування 15 статтю в редакції від коміссії.
ЦУШКО. Прошу поддержать
ГОЛОВУЮЧИЙ. І я просив би підтримати.
"За" -
Спасибі.
ЦУШКО. Постановление.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я ставлю в цілому.
ЦУШКО. Да, да, закон в целом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. В цілому, а потім
ми поставим... будь ласка, включіть систему... з
урахуванням всіх....
"За" -
ЦУШКО. Постановление.... мы в прошлый раз
не голосовали.....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю проект постанови за основу,
будь ласка... Голосуєм за основу...
"За" -
Які єсть поправки, зауваження? Немає. Ставлю.....
ЦУШКО. Нє, Семенюк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Єсть? У кого..... Семенюк, будь
ласка..... Валентини Петрівна.
СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ.
Шановний Олександре Миколаєвичу, шановний
доповідачу, я вже в своєму виступі гворила і вносила
пропозицію: внести доповнення до постанови зокрема в
частині і щоб внести зміну до Закону "Про акцизний
збір", де передбачити оформлення векселями, значить,
оформлення векселями в всановленому законом порядку
при отриманні його і...... вантаженні за вказівкою
замовника.
Ця пропозиція і моя грунтується на тому, щоь
сьогодні колективні сільськогосподарські
підприємства, які відправляють продукцію не отримавши
кошти за реалізовану продукцію, повинні сплатити
акцизний збір. Коштів в даний час немає, тому ми
пропонуємо оформляти її векселями, при розрахунку
вносити відповідну плату, так як сьогодні робить
держава з розрахунку по векселях за
сільськогосподарську продукцію.
ЦУШКО. С этим предложением можно
согласиться, можно внести в постанову....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу... Є ще зауваження? Тоді я
ставлю.... Будь ласка, Суслов.
СУСЛОВ В. І. Уважаемые депутаты, я уже вносил
предложение, которое обсуждалось сегодня на заседании
аграрной фракции, и которое звучит так: "Добавить
пункт: "Кабінету Міністрів України в місячний термін
подати пропозиції щодо встановленні експортного мита
при експорті спирту".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що можна погодитись.
ЦУШКО. Тут, если есть лицензия, Кабинет
Министров, мы уже определились в 14 статье, он может
не разрешать вывоз - да и все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохин, будь ласка.
ТЕРЬОХІН С. А. Шановні колеги, ця пропозицпія
про експортне мито, я вже говорив, є економічно
беззмістовною по двох причинах.
По-перше, 5 тисяч неоподаткованих мінімумів
треба заплатити за отримання ліцензії на рік -і це
вже вже своєрідне експортне мито і є.
По-друге, нам треба продавати наш спирт і нашу
горілку в Росію, Польщу і так далі, а не обкладати це
якимось експортним митом. Нам треба ринки
завойовувати за кородоном.
Тому моя пропозиція взагалі не розглядати цю
поправку. Або проголосуват и проти неї.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю так, як по доповненню
Вланетини Петрівни зауважень немає, і комісія
погоджується, а по доповненню і пропозиції Суслова є,
я пропозицію Суслова ставлю на голосування.
ЦУШКО. Предложение Семенюк, поддержите.
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримується.
Я ставлю постанову в цілому з доповненням
Сесенюк, як постанову.
(ШУМ В ЗАЛІ)
153 голоси набрали, поправка Суслова не пройшла.
ЦУШКО. Александр Николаевич, мы так
поняли, что это предложение Семенюк голосовали?
Я лично так понял...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз говорю...
Терьохін настаює на своїй поправці? Він не
настаює, що ви мене заставляєте? Я зразу його спитав.
А поправка Семенюк проходить. І всі погодилися.
Тому я ставлю постанову з доповненням Семенюк в
цілому, як постанову по даному закону. Будь ласка.
ЦУШКО. Мы не голосовали поправку Семенюк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, погодилися з цією поправкою, і
комісія погодилася.
"За" -
ЦУШКО. Александр Николаевич,
проголосуйте...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю тоді доповнення Семенюк на
голосування, будь ласка.
ЦУШКО. Поддержите это разумное
предложение!
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас просто часу багато вільного...
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер ставлю в цілому. Я прошу
голосувати.
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.
ЦУШКО. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається питання про склад
депутатської слідчої комісії для проведення перевірки
фактів фальсифікації посадовими особами окремих
положень декрету Кабінету Міністрів України про
довірчі товариства та контроль за виконанням пункту 3
постанови Верховної Ради України номер 269 дроб 95
від 6.7.95 року.
Омельченко будь ласка. Голова комісії.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.
Шановні виборці, шановні колеги депутати.
Відповідно до постанови Верховної Ради України
Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з
корупцією і організованою злочинністю було доручено
підготувати пропозицію щодо складу тимчасової
депутатської слідчої комісії з тих питань, які тільки
що сказав Головуючий.
У вас на руках знаходиться проект цієї, яка
вноситься: "Кількісний склад членів депутатської
слідчої комісії". Я коротенько пробіжусь, якщо
можливо, у вас на руках не у всіх єсть проект цієї
постанови.
Постанова Верховної Ради України "Про створення
депутатської слідчої комісії для проведення перевірки
фактів фальсифікації окремих положень Декрету
Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства"
та контроль за виконанням пукту 3 Постанови Верховної
Ради України ь269/9..... від 6 липня 1995 року".
Верховна Рада постановляє:
Утворити депутатську слідчу комісію для
перевірки фактів фальсифікацій окремих положень
Декрету Кабінету Міністрів України "Про довірчі
товариства" та контроль за виконанням пукту 3
Постанови Верховної Ради України ь269/95...... від 6
липня 1995 року.
Затвердити комісії в такому складі:
Омельченко Григорій, депутатська група "Реформи";
Юхимчук Анатолій, "Незалежні".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, Григорій Омелянович, на
руах же єсть у вас всіх...
ОМЕЛЬЧЕНКО Г. О. Єсть? Ну у декого немає,
тому....
Тому я і сказав, щоб зачитати, бо не у всіх єсть
на руках.
... Душейко Петро, Селянська партія України;
Горбатюк Микола, "Аграрники за реформи".
У вас у переліку єсть Хомич Микола, Народний Рух
України. Але з Народного Руху України прийшов лист,
вони просять, дають іншу кандидатуру: Матковського
Олега, щоб ви знали.
Матковський Олег, Народний Рух України;
Коген Юрій, міжрегіональна депутатська група;
Гармаш Леонід, "Ккоммуністи України за соціальну
справедливість народовладдя";
Уланов Валентин, ця сама депутатська фракція
"Комуністи України за соціальну справедливість
народовладдя";
Сінченко Сергій, соціалістична фракція;
Кияк Тарас, "Державність";
Чеботарьов Валентин , "Єдність";
Бандурка Олександр, "Центр";
Кириченко Сергій, позафракційний;
Ратушний Михайло, позафракційний;
Смірнов Євген, позафракційний;
Дадатково дали: Анатолій Єрмак, "Реформа".
3. Генеральній прокуратурі України надати
депутатській слідчій комісії інформацію про хід
виконання Постанови Верховної Ради України
ь269/95...... від 6 липня 1995 року та необхідні
документи на вимогу комісії.
4. Депутатській слідчій комісії до 1 лютого 1996
року доповісти Верховній Раді України про результати
перевірки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання? Скільки часу відведемо на
запитання? Запишіться будь ласка. Висвітіть.
ОМЕЛЬЧЕНКО. Списки подавались за угодженням
фракції , груп...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми це питання
розглядали на Президії, погоджували його з
керівниками фракцій, з комісіями і фракції дали своїх
представників . Є необхідність.
З ЗАЛУ. Немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.
По персональному складу зауважень немає, я так
розумію. Я ставлю на голосування дану постанову.
Катерина Семенівна, голосуйте.
ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.
"За" -
ШУМ В ЗАЛІ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ми відведемо 10 хвилин
на запитання.Самойлик, Сизенко.
Я думаю, що в фракціях уже погодили.
САМОЙЛИК К. С. Олександр Миколайович, дійсно,
фракції погоджені, тут неправильно кажуть, що
одноосібно формувалось.
Але ви знаєте, ми ж приймали рішення, що згідно
чисельному складу, фракції формуються і комісії, які
ми створюємо.
То мені не зрозуміло, чому від фракції
Комуністів всього два представника, у нас була
пропозиція ввести до цієї комісії також Малєвського
Олександра Тихоновича.
Просимо врахувати це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає запитань. Катерина Семенівна,
ніхто не заперечує.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Адже нам дали списки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас 15 чоловік, 15 депутатів ішло,
із них 3 позафракційні.
Якщо ви вважаєте від комуністів мало, давайте ще
добавимо, кажіть по-фамільно.
Катерину Семенівну включіть ще раз.
САМОЙЛИК К.С. Так, а чому 3 позафракційних?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Внести пропозицію, давайте
пропозицію.
САМОЙЛИК К. С. Ну, в нас є пропозиція, але
згідно пропорціності, як ми раніше з вами
домовлялись.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г. О. Назвіть, будь ласка, прізвища,
кого ви хочете...
САМОЙЛИК К. С. Малєвський Олександр Тихонович -
член вашої комісії.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г. О. Малєвський. Нема питань. Ще
хто?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Сизенко.
СИЗЕНКО Ю.П.
(177-ой, Запорожье, Жовтневый округ, фракция
коммунистов, Сизенко)
Григорий Омельянович, у меня такой вопрос. Мы
создавали неоднократно различные комиссии, я
поддерживаю оздание этой комиссии, считаю, что она
очень необходима, это актуальный вопрос. Но, на ваш
взгляд, работа ее сегодня, действительно, принесет
плоды? Потому что наши избиратели постоянно к нам
обращаются по довирчим товарыствам. Вот у меня как,
скажем, депутата народного масса обращений по
различным трастам, которые до сих пор еще...
разбиратлеьство идет, их судьба еще не изветсна.
Будет ли способствовать работа этой комиссии или нет?
ОМЕЛЬЧЕНКО Г. О. Я думаю, що так, що разом із
тим дорученням, яке ми прийняли, як пам'ятаєте, 6
липня, ми Міністерству внутрішніх справ, Генеральній
прокуратурі і Службі Безпеки України дали доручення -
створити оперативно-слідчу групу для перевірки. А ця
комісія, яка зробить, (..........) ми уже розставим
тоді всі крапки над "і", як кажуть, буде об'єктивна
картина, щоб ні у кого серце не щеміло, що щось не
вияснили або десь щось було приховано. Я думаю,
користь буде від спільної роботи Генеральної
прокуратури і цієї комісії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко, Кочерга.
МОІСЕЄНКО В.М.
Спасибо, Александ Николаевич (Моисеенко, фракция
"Коммунисты Украины").
Григорий Емельянович, у меня к вам небольшой
вопрос, ну, я хочу, прежде всего, Екатерину Семеновну
поддержать по поводу Малевского кандидатуры.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Та, питань немає.
МОІСЕЄНКО В. М. И вопрос такой: как вы думаете,
кто все-таки мог бы возглавить эту комиссию, учитывая
то, что проблему про довирчи товарыства подняла не
комиссия, к сожалению, боротьбы с организованной
злочыннистю и коррупцией, а в первую очередь, фракция
коммунистов и социалистов, учитывая постоянные, так
сказать, претензии со стороны наших изибрателей к
этим организациям. Ну, и учитывая то, что....
довирчи товарыства, вобщем-то, выражают
капиталистическую спрямованость экономики.
Мне кажется, что все-таки было бы, на мой
взгляд, целесообразно, чтобы возглавил ее кто-то из
"левого" блока.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г. О. Відповім. Ми не хочемо, як
кажуть, брати пріоритет, але якщо ви подивитесь
документи, то наша комісія 27-го квітня вперше із
державних структур ініцювала цю пропозицію, разом з
усіма, в нашій комісії всі, це на...... Я не протів,
не протів, якщо член нашої комісії, заступник голови
комісії, Сергій Сінченко буде головою комісії,
абсолютно не заперечуєм, нема питань, якщо він не
буде проти. Він тут находиться в залі.
А, ініціювали ми розгляд цього питання вперше
27-го квітня, коли викликали всіх керівників і, як то
кажуть, почалось. Так що ...........................
абсолютно не заперечую, якщо Сергій Сінченко буде
головою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все зрозуміло. Кочерга, Шевченко.
Все зрозуміло.
КОЧЕРГА 122 избирательный округ.
Я хотел спросить у вас, Григорий Емельянович, у
вас есть материалов... насколько обкемных материалов,
которые подтверждают нарушение законности по этому
вопросу? Я чего вас, извините, спрашиваю? Потому,
что, в принципе-то, ваша комиссия без парламентской
комиссии могла бы это дело все расследовать. Почему
возникла необходимость создания такой комиссии?
ОМЕЛЬЧЕНКО Г. О. Відповідаю. 27 квітня наша
комісія дійсно ініціювала розгляд цього питання і на
її засідання були запрошені керівники всіх
правоохоронних органів, Міністерства фінансів,
Національного банку, Міністерства юстиції і так
дальше.
Більше того, комісії прийняла рішення...........
доручення правоохороних органів. Мні було доручено
самостійно провести перевірку підготовки Декрету про
довірчі товариства від 17 березня 1993 року.
Зібравши всі матеріали, я їх промежуточно вам
доповів і з моєї пропозиції, яка була підтримана
нашою комісією, Верховна Рада України 6 липня цього
року прийняла Постанову -вона перед вами, я показую
от ксерокопію -доручила Генеральній прокуратурі і
Міністерству внутрішніх справ, Служби безпеки
створити слідчу оперативну групу для проведення
розслідування фактів фальсифікації окремих положень
Декрету Кабінету Міністрів про довірчі товариства;
дати правову оцінку діям посадових осіб, причетних до
цього.
Я ж продовжував пошук дкументів, щоб найти
відповідь на запитання -як готовився цей декрет
Кабінету Міністрів, в результаті чого... в результаті
чтого трапилось таке пограбування наших громадян.
Підсумки ви знаєте.
Зібравши всі документи, всі документи, всі їх -у
мене ксерокопії залишилися -я офіційно з відповідним
листом направив у Генеральну прокуратуру.
На сьогоднішній день там перевірка фактично в
стадії завершення. Проводяться 3 філологічні різні -і
літературні, і редакційні -експертизи, які пов'язані
з тим, що єсть декілька варіантів декрету Кабінету
Міністрів. Один -який направлявся в Верховну Раду
двом комісіям для розгляду, можливо внесення змін і
доповнень. Вони були внесені. Але трапилося ще так,
що в наших офіційних видавництвах у "Урядовому
кур'єрі" і в "Голосі України" і "Відомостях Верховної
Ради України" були надруковані ці різні декрети
Кабінету Міністрів.
На сьогоднішній день я бачу роль цією комісії -
щоб разом і спільно з прокуратурою, як то кажуть,
відхилитись, знаєте, від емоцій. Так? А викласти весь
фактаж там, де правова оцінка. Правову оцінку дає
Генеральна прокуратура. Наша комісія встановлює,
скажем, ту чи іншу степінь моральної чи політичної
відповідальності посадових осіб, яки мали причетність
до подготовки цого декрету Кабінета Міністрів, щоб
разом зробити якийсь висновок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шевченко. Я прошу....чіткіше
ШЕВЧЕНКО.
Основне питання............. лишилося другорядне
і одне побажання, що колеги давайте, рчевидно не
варто нам переводити розмову в якісь політичне русло,
бо там вже ніякої істини не завалялося, нічого ми не
знайдемо.
І так само, навряд чи варто нам зараз купатися в
персональному складі, от. Тому що там настільки
достатні представництва, щоб підозрювати в тому, що
та комісія щось не туди повернула, очевидно, ніяких
підстав немає. Фракції подали і точно также і що до
того, яка комісія має цим займатись.
Якщо ми утворили для цього комісію спеціальну,
то якій же займатися? От, одне лише запитання там:
якась регламентація в нас є, нажаль, не маю проекту
щодо Генеральної прокуратури, можливо, я прошу
доповідача подивитися може варто щось там відповідне
написати і що до Кабінету Міністрів, бо очевидно, що
доведеться якісь пояснення і документи брати від них.
Чи є в цьому необхідність?
ОМЕЛЬЧЕНКО. Шановний колего, коли я вилучав
документи..... то на мою вимогу в Кабінеті Міністрів
видавали всі документи, які збереглись, якихось
скажем , заперечують , а проти........ було.
І я не думаю, що представники Кабінету
Міністрів, так? будуть нам якісь супроти? робити.
Тоді, шановні колеги, з тими доповненнями
призвищ які ви дали, як я вам всі перерахував, і з
пропозицією щоб рішення Верховної Ради України
головою цей депутатської слідчої комісії був
назначений Сінченко Сергій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми це затверджувати тут
не будемо. Там комісія між собою погодить. Я просив
би...
ОМЕЛЬЧЕНКО. На комісії........ я проти не маю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я оголосив Тітенко... Тітенко і
Найда, і все...
ТІТЕНКО, 313 Коминтерновский виборчий округ.
Уважаемый Григорий Омельянович, я б хотел бы
узнать, какую нам надо комиссию? Если окромя Лобова,
который подписывал, значит, документы по трастам,
который находит... во Франции находится... Все
остальные -на месте!.. И Президент бывший на месте, и
Голова Верховной Рады, и все остальные... Какую еше
надо комисси?! Надо материалы передать в органы
прокуратуры и пусть занимаются!..
ОМЕЛЬЧЕНКО. Шановний..............., всі
документи, які мені вдалось знайти у Верховній Раді,
в радакційних відділах, в Кабінеті Міінстрів, всіх до
єдиного з перечнем, із рішенням Верховної Ради
України від 6 липня, із рішенням Комісії нашої від 27
квітня, я всі особисто вручив в руки Генеральному
прокурору, в липні місяці, коли ...............
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Найда.
ОМЕЛЬЧЕНКО. Виникла необхідність, щоб це іще
передивились. Хай ще подивиться вся комісія. Ви
розумієте, щоб не було, як кажуть, підозр і недовіри
до, скажемо, до рішення Прокуратури чи ще до окгось,
так?. А представники всіх депутатських груп,
депутатських фракцій об'єктивно, безпристрасно
подивляться і доповідуть вам тут, в сесійному залі, а
ми дамо оцінку разом. От сесія і ............
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гругорій Омелянович, не надо довго.
Найда і Жовтяк, і завершим.
НАЙДА.
Уважаемый Григорий Омельянович, разрешите от
фракции коммунистов поблагодарить вас за ваш отказ от
руководства этой комиссии, потому что все остальные,
которые вы возглавляете, кроме писанины в газетах,
средствах массовой информации толку никакого нет. Это
во-первых.
Во-вторых. Я бы хотел, уважаемый Александр
Николаевич, мы уже в среду или в пятницу четко
определили задачи нашей комиссии. Первое -определить,
кто причастен к созданию этого документа. Это люди
известные: народный депутат, наш коллега, Пилипчук,
Пинзеник, которые пришли к Кравчуку, Симоненко
Валентин.........., просили подписать Указ. Указ не
был подписан.
Тогда Декретом Кабинета Министров было (не
одним, а двумя там декретами, а потом уже третий
родился) все было подписано.
То есть, круг лиц, которые были виновны во всем
этом деле, а это основная причина -обижены 19
миллионов украинцев. И здесь нам нечего прятаться,
надо честно сказать, что сегодня виновно у нас
правительство.
И тут буквально два-три дня надо, чтобы поднять
все бумажки, поставить визы, и на этом закончить
работу комиссии.
А остальное расследование Генпрокуратурой, МВД -
это мы будем с вами как ВЕрховный Совет
контролировать дальше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Іванович, спасибі.
Зрозуміло, я думаю, Гругорій Омелянович&
ОМЕЛЬЧЕНКО .
Я вам дуже вдячний, що ви, так сказать,
полегшили мою роботу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Жовтяк, будь ласка.
ЖОВТЯК Олександр Миколайович, я вам
висловлюю протест. Чому ви надаєте слово не за
списком, а за партійною належністю.
Найди не було в списку. На мої запитання
відповідь прозвучала раніше, тому від запитання я
відмовляюся.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні колеги, таким чином
внесено до проекту постанови два доповнення. Внесла
Самойлик Надія Семенівна і вніс Кириченко Микола
Олексійович, так як він при обговоренні данного
питання, тоді вносив пропозицію, він просить, щоб і
його в цей список включити.
Немає заперечень?
ІЗ ЗАЛУ. Немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю постанову з цими двома
доповненнями на голосування.
А оприділить задачі, вже сказали, хто буде
головою, комісія збереться і вирішить хто буде
головою.
Будь ласка, я прошу проголосувати за постанову,
за основу.
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято.
Григорій Омелянович, Самойлик внесла кого,
фамілію?
ОМЕЛЬЧЕНКО. Малєвський.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Малєвський і Кириченко Микола
Олексійович. Дві кандидатури. Немає більше? Я ставлю
з цими поправками постанову в цілому.
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято. Там Алексеєнко, я
вибачаюся... все, спасибі, сідайте.
ОМЕЛЬЧЕНКО. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається питання про проект Закону
України про внесення змін і доповнень до Закону
України про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Холоша Володимир Іванович, виконуючий обов'язки
міністра у справах захисту населення...
ЯЦЕНКО. Ні, доповідає Яценко, Яценко
доповідає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дам. Одну хвилиночку,
Володимир Михайлович, будете ви доповідать? Значить
по процедурі одну хвилинку, Смірнов.
ЯЦЕНКО. Я по процедурі потім дам ответ
Євгену Смірнову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Володимир
Михайлович, доповідайте.
ЯЦЕНКО В.М.
Шановні колеги! По-перше. Ми вже заслухали з
вами і доповідь, заслухали і співдоповідь і давайте
ще раз повторимо хронологію подій.
Перше. Кабінет Міністрів вніс ще на початку
лютого цього офіційно в Верховну Раду України свої
пропозиції щодо питання, яке сьогодні позглядається.
І вони потрапили в перелік першочергових,
невідкладних, які ми повинні розглянути обов'язково
на четвертій сесії. Тому формальних підстав для того,
щоб не розглядати це питання сьогодні, немає.
По-друге. Всі народні депутати без виключення і
всі суб'єкти законодавчої ініціативи без виключення
мали можливість двічі, підкреслюю: двічі внести свої
пропозиціяї, які аж ніяк не направлені на погіршення
закону.
І нарешті. Ми виносимо на сесії і свій варіант
від комісії, який відпрацьовани з врахуванням думок
народних депутатів України, з врахування думки
чорнобильських організацій, в перше чергу найбільш
масової організації -"Союзчорнобиль України". Цей
варіант суттєвих обмежень не несе, крім статті 26,
яка і так не працює і відмінена Постановою "Про
державний бюджет України".
І так давайте все-таки замислимося над тим: чи
потрібні зміни, чи не потрібні зміни? Давайте
подумаємо разом, і всі, хто займається цією
проблематикою, розуміють, що цілий ряд положень цього
закону, цілий ряд статей не працюють, оскільки несуть
в собі двозначність і, навіть, тризначність, несуть
протиріччя і тому не можуть застосовуватись, і найти
вирішення цих проблем навіть правоохоронні органи
сьогодні не здатні.
Чи захищає цей закон, нині діюча редакція всіх
дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи інвалідів? Не захищає!
Чи захищає цей закон всіх дітей, які захворіли
такою жахливою хворобою, такою як рак щитовидної
залози? Підкреслюю - не захищає!
Чи закладений в нині діючому законі механізм
переводу постраждалих дітей, в дорослі категорії при
досягненні повноліття? Відповідаю однозначно: нема
такого механізму! І при досягненні повноліття діти
втрачають статус відповідний потерпілої дитини і не
стають потерпілим дорослим.
Чи закладено в законі механізм захисту
тихліквідаторів, які вийшли із стану інвалідності? Не
існує сьогодні такого механізму. І якщо комісія через
5 років перестежила інваліда, невстановила йому
інвалідності, він залишається на призволяще, на один
з всім з цією системою, з тим реальним станом
безробіття який сьогодні існує.
Чи можна далі терпіти те, що інваліди внаслідок
чернобильської катастрофи, тобто першої категорії
проживають на забруднених територіях, тобто двічі
постраждалі, і сьогодні, коли вони хочуть, виявили
бажання переселитися на чисті терифторії їх ставлять
взад черги позаду всіх інших категорій?
Чи, ми недавно розглядали те, що частина
чорнобильців раніше і не у встановлений строк ідуть
на пенсію. Їх сьогодні вигоняють з роботи, оскільки
вони не набули пенсійного віку, і вони не можуть
встановити собі, не можуть користуватися званням
"Ветеран праці".
Ми домовилися, що відпрацюємо це питання, чи
варто розглядати чи не варто.
Хіба не треба відпрацювати 61 статтю? І я
звертаюся до тих народних депутатів насамперед, які
підтримують Президента України в його політиці,який
звернувся до нас, до Верховної Ради з листом, яким
чітко указав, що за рахунок пільг по, лише митних
пільг и минулому році за рік який минає державний
бюджет втратив 139 трильйонів карбованців.
Саме стільки перекачано неконтрольованих коштів
і товарів через митний кордон для того, щоб
збагачувалися не чорнобильці, підкреслюю, загальна
сума допомоги від громадських організацій налічує
декілька десятків мільярдів карбованців, а сума,
перекачена, 139 трильйонів карбованців. І ніхто
сьогодні не здатний врахувати, сьогодні за нашим
листом йдеться перевірка всіх цих коштів, куди вони
ділися. Грубо порушена 61-а стаття, згідно якої всі,
без виключення, кошти треба було направити лише на
соціальний захист ліквідаторів і потерпілих.
Я хотів би нагадати також, що ця сума
незрівнянно більша навіть з загальним фондом
чорнобильским, який ми передбачили в Державному
бюджеті України, який складає на 1995 рік 117
трильйонів карбованців. Але буде виконано лише 100
трильйонів карбованців.
Зрівняйте, будь ласка. Так, треба відпрацювати
ці питання чи не треба відпрацювати? В черговий раз я
звертаюсь до тих народних депутатів, які звернулися з
законодавчою ініціативою не розглядати це питання.
Ну, давайте не розглядати. Але й діти "зависнуть" в
повітрі, і правоохоронні органи не можуть захистити
ліквідаторів. Їх грабували і будуть грабувати, тих же
самих чорнобильців........ Ліквідувати з Державного
бюджету, із чорнобильського фонду десятки трильйонів
карбованців.
Я думаю, що прийняття саме такої редакції 61-ої
статті напередодні десятої річниці дозволить нам
об'єднати чонобильський рух в нормальну потужну,
дієздатну чонобильську організацію.
Які ще виникають питання і непорозуміння?
Перше -це пункти санітарної обробки населення і
техніки. Дуже багато народних депутатів наполягають
на тому: перше -або включити (..........) Гостомель і
Демидів або віднести територію робочих місць в пункти
санітарної обробки до територій зони відчуження.
Ну, по-перше, друга -це, взагалі, пропозиція, в
нас з'явиться ще на території України близько 80 зон
відчуження маленьких, хоча їх треба ліквідувати,
провести дезактивацію територій, і вся робота
виконується, і зняти ці питання. Тому не варто
закладати цю дурницю в закон.
А, по-друге, якщо ми включаємо туди
(..........) Гостомель і Демидів, то в такому випадку
ми повинні включити всі, без виключення, близько 80
населених (..........), які були розташовані на
території України, а цього, пробачте, в законі не
робиться. Якщо слідувати такій логіці, ми повинні
включити декілька тисяч населених пунктів, які
розположені сьогодні в зонах радіаційного
забруднення -це чітко визначає Кабінет Міністрів
України.
Дуже багато протиріч виникає, викликає стаття 17
щодо строків інвалідності, то ми чітко визначились із
чорнобильськими рухами і організаціями, що встановлює
строк інвалідності 3-5 років. Така позиція погоджена
і з Міністерством охорони здоров'я України і, крім
цього, ми встановлюємо механізм захисту людей, якщо
їм не встановлено в черговий раз інвалідності. І
додаємо другий абзац цієї статті згідно якої ми
зобов'язуємо державні органи провести необхідну
перекваліфікацію людини і забезпечити
працевлаштування його.
Викликає і стаття 54, де встановлюється розмір
пенсій інвалідам-чорнобильцям. Ви одержали, шановні
друзі, деякі довідки про те, які сьогодні середні
пенсії інвалідам-чорнобильцям встановлені. Ми
пропонуємо дещо підняти нижню планку розміру пенсій і
понизити верхню стелю одержання пенсій. Оскільки ви
бачете, більше 40 мільйонів карбованців, більше 30
мільйонів карбованців одержують пенсії відповідно
лише 12-13 чорнобильців.
Посилання на те, що, мовляв, це були насам перед
шахтарі і ті люди, які працювали під землею, о ви
подивиться, будь ласка, у вас є довідка, -яка
кількість шахтарів з різних регіонів України і
метробудівників були напрвлені і працювали саме на
цих роботах.
Якщо не приймемо цей закон -підкреслюю це -
насамперед наші діти будуть находитись не в
визначеному стані. Ну і ми не виконаємо свій борг
перед цими організаціями, які ми обіцяли, що дійсно
ми по дітям визначимся дуже чітко; включимо туди
дітей, хворих на рак щитовидної залози; ну і багатьом
людям і правоохоронні органи дадуть відповіді на
життєво важливі питання.
Ми (підкреслюю!) слухали і доповідь і
співдоповідь. Ви могли внести провозиції. Такі
пропозиції внесено більше 300. Ми хотіли подякувати
Комісії з питань базових галузей, з питань охорони
материнства і дитинства, ядерної політики і ядерної
безпеки, з питань державного будівництва і
самоврядування, народним депутатам -Смірнову,
Шевченко, Степанову, які внесли найбільше пропозицій.
При їх розгляді і прийнятті рішення и керувалися
слідуючим: перше, позицією громадських Чорнобильських
організацій про те, щоби (в першу чергу, Союзу
"Чорнобиль" України) про неможливість скорочення і
неможливість збільшення суттєвого загону ліквідаторів
Чорнобильської катастрофи, з урахуванням того, що
Закон захищає безпосередніх учасників ліквідації
наслідків аварії і найбільш потерпілих людей. І
недоцільно сьогодні, на десятому році після аварії
змінювати відпрацьований десятиріччям механізм
визначення учасників ліквідації аварії, потерпілих.
Крім цього, якщо ми розпахнемо ворота і включимо
ще великий загін ліквідаторів, то так чи інакше
зневілюємо соціальний захист тих людей, які найбільш
дійсно потерпіли і найбільш заслуговують на захист.
Ми керувалися також необхідністю не скорочення
закону, а насамперед визначення пріоритетних
напрямків -дітей насамперед, потім інвалідів-
чорнобильців, потім решта.
Це робиться для того, щоб так чи інакше (я нижче
назву цифру), але планується суттєве скорочення
фінансування Чорнобильського закону. Ми такий Закон
Державний бюджет прийняли в 1995 році, нам
пропонується такий же Державний бюджет на 1996 рік, і
про це ми повинні подумати.
Ми керувалися також неможливістю суттєвого
розширення закону у зв'язку з обмеження фінансовими
ресурсами держави, останні мотиви набувають
особливого значення на передодні розгляду державного
бюджету на 1996 рік.
Я нагадую вам, що в 1992 році, ми витрачали з
державного бюджету України 16 відсотків на ліквідацію
наслідків Чорнобильської катастрофи, 1993 рік -10
відсотків, 1994 -7, 8 відсотків, 1995 рік -5
відсотків.
На 1996 рік -я це підкреслюю, і прошу задуматися
всіх народних депутатів, ми плануємо, нам поданий
лише законопроект, який забезпечує фінансування
Чорнобильського закону, тільки Чорнобильського
закону, тільки пільги і компенсації чорнобильцям лише
на 39 відсотків. Я підкреслюю, що на 1995 рік
заплановано в державному бюджету 117 трильйонів
карбованців, ми одержуємо близько 100 трильйонів
карбованців. А подивіться -у вас є розрахунки по всім
категоріям постраждалих. Лише на пільги і компенсації
чорнобильцям ми повинні сплатити в 1995 році 159
трильйонів карбованців.
Тому посилання народних депутатів на те, що
треба заслухати звіт уряду про виконання куди ділись
чорнобильські кошти нічого не принесе.
Це буде черговий мильний......... Оскільки як би
ви не перекладали кошти з однієї кишені в іншу, а
якщо закладено в державному бюджеті України на 1995
рік 50 відсотків фінансування, то ви їх не одержите,
шановні чорнобильці і шановні депутати,
Якщо ви проголосуєте 1996 рік за той державний
бюдет, який поданий, то ми забезпечимо фінасування
пільг чорнобильської компенсації лише на одну
третину. І меняєте міністрів, а міністра сьогодні
нема вже рік, хто буде ..........? Не зрозуміло.
Прем'єр-міністр призначив уряд, ви знаєте, лише,
ну я не знаю, в вереснімісяці і за цей період хто
буде заветувати, знову не зрозуміло. Хто буде
відповідати за те, що відбувалося до того, як кажуть?
І про які кошти, підкреслюю, якщо є 1 карбованець, а
треба 3 карбованця, якби не контролювали карбованців
всерівно не вистачить.
Такщо і посилання на це, до речі я хотів би
доповісти про те, що розпорядженням Прем'єр-міністра
створена спеціальна урядова комісія за головуванням
Віце-прем'єр-міністра Дурдинця Василя Васильовича,
яка сьогодні ретельно вивчає весь розподід коштів,
шляхи проходження коштів, таблицю де використані
кошти ви одержали, подивіться будь ласка. Я думаю,
відповідь обов'язково дамо, комісія завершить роботу,
підкреслюю, жодного факту негативного не буде
засекречено, все буде про все розказано, що.......
всім кого це цікавить.
Сьогодні ви одержали додаткові матеріали,
підкреслюю, ви.......... їх уважно, будьб ласка, там
де відповіді на такі..... які питання є.
У відповідності з регламентом Верховної Ради
України стаття 6 та 5 ми маємо всі підстави
розглядати цей законопроект в режимі 2 читання. По
тім статтям, підкреслюю, де ми не знайдемо спільної
мови, будь ласка, вони залишаться в редакції діючого
закону.
Я підкреслюю: залишиться 54 стаття -хай
залишається. Але потім ніхто не буде мати вже
морального права тикати в очі Комісії з питаноь
чорнобильської катастрофи про те, що 13 чорнобильців
при таких же самих втратах, обдираючи своїх же
товаришів, одержують по 70 мільйонів чорнобильської
пенсії, потім уже ніхто не буде звинувачувати в тому,
якщо ми відпрацюємо 61 статтю, що сотні трильйонів
карбованців перекачуються мафіозними кланами через
карликові чорнобильські організації, і держава, і
чорнобильці від цього втрачають.
Ну, давайте ми будемо чесними один перед оюнимН
Підкреслюю: по тим статтям, де ми не дійдемо згоди,
абсолютно знімаємо, але там, де треба відпрацювати,
де треба захистити дітей насамперед, я вас прошу,
давайте ми розглянемо, проголосуємо, і все буде
нормально, ми знімемо напругу.
Спасибі за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу записатись на запитання.
І відведемо 10 хвилин.
Будь ласка, висвітіть.
Скільки часу відведемо, бо я бачу, що питань
багато. ДО перерви? Немає інших думок? Хто за дану
пропозицію, прошу проголосувати: до перерви
використати час на запитання і відповіді.
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.
Валерій Іванович будь ласка, від комісії по
процедурі.
ЧЕРЕП В., 350 округ.
Я хотів би, щоб ми почали з урахуванням того, що
практично у кожного з нас депутата, на кожному окрузі
є чорнобильці, щоб ми підійшли до цього питання дуже
уважно і об'єктивно, а головне згідно з законом.
Я за те, щоб ми цей закон, зміни і доповнення
розглядали і терміново і негайно, але я хотів би
доповісти депутатам всім, що ми обрали трошки
невірний шлях розгляду цього питання, як механізму.
Сьогодні на трибуні у нас не перше читання
закону, а початок розгляду цього закону і поправок, є
доручення Верховної Ради України. Я читаю :
Комісії Верховної Ради України з питань
Чорнобильської катастрофи підготувати і внести на
розгляд Верховної Ради України до 15 грудня проект
закону України, про внесення змін і доповнень і так
далі.
Тобто сьогодні у нас не перше читання, а початок
розгляду. Тому з урахуванням того, що спровокувало
розгляд цього питання, неправильні дії окремих
урядових структур, в тому числі Мінчорнобиля, Я і
пропонував, щоб на трибуну вийшов виконуючий
обов'язки міністр Чорнобиля, значить, Холоша (він
присутній тут), доповів би чому Уряд на протязі двох
років не виконав рішення Верховної Ради по 10 статті,
де записано було, що Кабінет Міністрів повинен був
якраз опреділить і перелік тих, значить, населених
пунктів, і тих ліквідаторів, які участь приймають в
ліквідації аварії чорнобильської. Чому на
сьогоднішній день Уряд прийняв рішення, постанову
810, а потім через місяць її сам же і відмінив? Чому
сьогодні частина тих людей, які працювали на пунктах
санітарної обробки, отримали посвідчення, а більше
ні? І так багато чому.
Я просив би все-таки не порушувати Регламент, і
повинен вийти на трибуну виконуючий обов'язки
міністра і дати відповідь. Тому що в загальному плані
вносить пропозиції не комісія, а Кабінет Міністрів.
Де записано, що Кабінет Міністрів вносить пропозицію,
більш того, записано, що на поправках цього закону в
бюджет добавиться 30 трильйонів карбованіців
додатково за счет скорочення пільг чорнобильців. Я
думаю, що це несправедливо до цих людей, і просив би
мене підтримати в цьому питанні, і послухати, все-
таки виконуючого обов'язки міністра Чорнобиль.
ЯЦЕНКО. Дякую, Валерій Іванович. Я
відповідаю, що сьогодні не початок, а продовження
розгялду закону, що два тижні тому ми слухали
доповідь КАбінету Міністрів. Дійсно, він був
ініціатором, він, як суб'єкт законодавчої ініціативи,
він ініціатор........ цього закону, він мав
можливість доповісти, відповів на всі запитання, які
виникали.............. за доручення Верховної Ради
підготовлена порівняльна таблиця (110 сторінок, всі).
І ми розглядаємо сьогодні вже порівняльну таблицю.
Початковий етап є.
Відносно того, що кажуть: не всі пропозиції. Я
підкреслюю: читайте рішення Верховної Ради України,
згідно яким було доручення народним депутатам України
внести пропозиції до 7 грудня, ми ще 8 грудня до
самого вечора пізнього приймали рішення і в суботу
відпрацювали закон до вечора і в понеділок завершили
це, я пітдписав закон і 12 числа ви одержали уже,
Петро Павловичу, ваші пропозиції надійшли до комісії,
оту зав. секретаріатом зафіксовано, 13 грудня,
претензії будь ласка до працівників своїх. 13 грудня,
я підкреслюю, ми можемо показати вам документ, все
те, що 13 грудня, 12 у вас.
Але ж ми не відмовляємося від того, якщо є у
вас, виникнуть запитання і якщо отам, ну дійсно,
принципова пропозиція, то можна обговорити, але я
підкреслюю, ми витримали всі строки, перебільшили
навіть ці строки і ми ж повинні, оскільки на 15 число
розглядати, 12 віддати вам. Що ми і зробили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимир Миколайович.
Я думаю що, шановні колеги, якщо, одну
хвилиночку, ми не нарушили не тоді ні сьогодні
процедури, йде продовження розгляду з урахуванням тих
побажань, які були висловленні по доопрацювання, тому
якщо ми після перерви виникнуть питання до
виконуючого обов'язки міністра Халоши, ми йому надамо
з вашого дозволу, як кажуть право, стати на цю
трибуну і відповісти на ті питання, які Валерій
Іванович піднімав у своїй пропозиції .
Іванов.
ЯЦЕНКО.
Кабінет Міністрів і виконуючий обов'язки Холоша
має право наполягати на пропозиції...., а ми на
своєму варіанті наполягаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Іванович, все зрозуміло.
Іванов, за ним Красняков.
ІВАНОВ В.О., Харьков, группа Рабочих депутатов.
У меня два коротеньких таких вопроса есть.
Почему не было приглашено сегодня представителей от
министерства, это Минчернобыль, в Кабинете Министров
есть какой-то исполняющий обязаности, но кто-то же
есть?
Второе, почему нету представителя от по
социальной защите, значит, есть у нас такой
Оргкомитет и есть такое министерство.
Это одно.
Второе. Кто контролирует персональный фонд
Яворивского, который тоже есть такой у нас вор
чернобыльский. Много очень злоупотреблений. Почему
Комиссия Верховного Совета сама себя ставит под удар,
а не основные виновники?
Время, которое осталось, я прошу отдать
Алексееву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ще винні осталися комусь.
Будь ласка.
ЯЦЕНКО. Значит, почему нет представителя
от Минчернобыля? Від Мінчорнобиля є виконуючий
обов'язки Холоша Володимир Іванович. На превеликий
жаль, президент, не дивлячись на неодноразові
запевнення, не призначив досі міністра.
Хто займається соціальним захистом? Соціальним
захистом чорнобильців жодний підрозділ по
Міністерству не займається. І займається саме
Мінчорнобиль. Решта, скажем, Мінсоцзахист лише
"постольку-поскольку", як кажуть.
Що торкається персонального фонду Яворівського і
зловживань, повірте мені, я не заню про існування
такого фонду. Ну, те, що Яворівський очолює десь там
керівництво наглядової ради, телемарафону "Дзвони
Чорнобиля", це я знаю, але те, що я включон лише, так
сказать, в цьому році в цей фонд і ще не відбулось
жодного засідання, то відповідати
(..........)(..........) державний фонд, недержавний
фонд, це абсолютно, так сказать, є наглядова рада,
яка сама розподіляє ці кошти, а не персонально
Яворівський.
Що торкається зловживань при розподілі Західної
Німеччині техніки і одягу, ну, дійсно, таке було.
Перевірки за ініціативою нашої комісії чорнобильської
минулого скликання перевіряли Генеральна проукратура,
Органи СБУ. Я підкеслюю ще раз, я відповідаю,
відповідав, що особисто я бачу в цьому, скажімо там,
ну, ознаки порушення законів України. Але є позиція
Генеральної прокуратури, згідно якої нема в діях, так
сказать, при розподілі цієї гуманітарної допомоги
складу злочину. Офіційна відповідь у нас є. Комісія з
питань Чорнобильської катастрофи не є караючим
органом, для цьогоє Генеральна прокуратура, яка
приймає рішення. От і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, взагалі, питання...
ЯЦЕНКО.
І, останнє, комісія ставить себе під удар,
комісія ніколи не ставила себе под удар, комісія
відповідала завжди за соціальний захист чорнобильців
і відповідає. Є пропозиції Уряду, вони відстоюють
свої пропозиції, але ж є профільна комісія, яка буде
відстоювати свої позиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, не виправдовуйтесь.
ЯЦЕНКО. Та я не виправдовуюсь, я лише
підкреслив ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що дійсно питання правильно
поставив в плані тому, що тільки десь, якісь
матеріальні ресурси чи інвестиції, зразу фонди
створюють, ті, кому ділить. От так, коли ГДР
перейшло, як кажуть, в одну державу з ФРГ, об'явилися
фонди........... зразу знайшлися, створили фонд, а
зараз чим цей фонд займається? Ніхто не знає. Ніхто
не знає куди ті ресурси пішли.
___________. Я, Олександр Миколайович,
підкреслюю, що особистого фонду Яворівського, я...
чую про це перший раз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Красняков, Райковський.
___________. Я, Олександр Николаевич, прошу
передать слово 119, коллеге Сикалову. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сікалов,будь ласка.
СІКАЛОВ. Владимир Михайлович, у меня на
руках письмо от нашей городской русской организации
чернобыльцев, которая, смысл которого сводится
буквально к следующему.
Чернобыльцы -ваши коллеги, просят об одном:
оставить старый закон без изменений. Так как он есть.
Вот.
А теперь по существу. Чем они мотивируют.
Мотивация идет буквально следующая. То есть,
фактически выпадает 10 статья, где идет градация, ну
скажем так, кто сегодня будет ликвидатором: тот, кто
пробыл 3 дня в зоне, кто пробыл 5 дней. А как быть с
теми, кто пробыл там час. И такие ведь есть.
Понимаете? Вот.
Посему особенно, что касается тех ликвидаторов-
шахтеров, которые, ну вы занете, чем занимались под
реактором. Они фактически очень мало там пробыли и
большая часть их фактически не попадает под статьи
этого закона, который вы предлагаете. Или точнее,
ваша комиссия. Поэтому организация наша городская
требует оставить закон без изменений.
ЯЦЕНКО. Уважаемые друзья! Я подчеркиваю. Ну
я ж приводил аргументы -почему мы должны пересмотреть
некоторые статьи. Потому что они висят в воздухе и не
работают.
Что касается шахтеров, мы дойдем. Вы очевидно
имеете в виду статью 54 "Определение размера пенсии".
Ради бога, подчеркиваю это. Мы дойдем до этой
статьи, определимся.
Ну давайте ж посмотрим, давайте ж обеспечим
защиту детей в первую очередь. Ведь мы же обещали,
что сделаем это дело.
Ведь закону все его, так сказать, 7 десятков
статей -это не нечто единое целое. Эсть же разные
категории. По разным людям нужно смотреть. Дойдем до
этой категории. Я еще раз говорю -не проголосуем,
снимаем все вопросы.
Но там, где детей необходимо защитить, давайте
же их защитим.
Там, где надо снять противоречия, давайте их
снимем.
Это не является мотивом. Я вам сказал -почему
надо его пересмотреть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Райковський. Долженко.
РАЙКОВСЬКИЙ
Райковський просить передати Алексєєву, 369.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Алексєєв, пожалуйста.
АЛЕКСЄЄВ
Спасибо Брониславу Райковскому. Передал мне
слово. А то я записываюсь с мая и все время попадаю в
третий- четвертый десяток.
А теперь по сути. Владимир Михайлович, я
понимаю, что комиссия делает все, что можно, чтобы
защитить чернобыльцев, но ситуация у них сейчас
такая, что они являются как изгоями общества. И если,
не дай бог, случится второй раз нечто подобное, то
никто уже не пойдет: ни силой, ни.. даже под угрозой
силы защищать всех нас.
И здесь возникал вопрос и чернобыльцы все время
его ставят: куда деваются деньги из целевого
чернобыльского фонда? Когда отчитаются? Это деньги
всех нас, в том числе и тех, кто сидит сейчас у
динамиков и слушает. Это деньги налогоплательщиков,
они удерживаются с нас.
Я хотел бы поддержать предложение депутата
Черепа, заслушать все-таки: куда же израсходованы
деньги за... из целевого чернобыльского фонда? Потому
что та довидка, котрая у нас вот есть здесь сейчас,
она показывает тут сколько было отселено, сколько
больных, сколько потрачено в 1995 году, простите, а в
1994, 1993, 1992? Тайна сия великая есть. И возникают
слухи, которые требуют либо подтверждения, либо
опровержения. В частности то, что из Чернобыльского
фонда на крымских татар деньги выдавались.
Пожалуйста, подтвердите или опровергните.
И поэтому я поддерживаю выступление Черепа
депутата,чтобы перед тем как мы .....
ЯЦЕНКО. Все, так? Відносно того, що ніхто
більше не піде на такий подвіг. Очевидно так не лише
тому, що пагано працює сьогодні Чорнобильський закон,
а тому, що абсолютно змінилася ситуація і для того,
щоб здійснювати такий подвиг в умовах переходу до
ринку, треба буде платити за це великі кошти.
Ну, извините, но на призыв в партию больше,
конечно, не пойдут. Вы правы абсолютно.
Коли буде, ну, отчет за деньги и так далее, я
вам сказал, что сегодня работает комиссия
правительства, которая осуществляет проверки.
Окончательный отвкет она даст. В ближайшее время, ну,
в ближайший месяц закончит и ответ будет такой: отчет
полный мы можем послушать на парламентских слушаниях,
которые запланированы на февраль 1996 года на "на
передодні 10 річниці Чорнобильської катастрофи.
Відносно відлікування коштів з Чорнобильського
фонду на кримських татар і так далі. Дійсно, такі
факти були............ Звягільський за його вказівкою
відвлікли на саме ці цілі і також на виплату
заробітної плати шахтарям на початку, ну, в минулому
році, відвлікались такі кошти. Такі факти, дійсно,
були, але кошти були повернуті в Чорнобильський фонд.
Буквально тиждень тому за вказівкою Міністра
фінансів з Чорнобильського фонду відволіклись на
невідкладні потреби, як він сказав, два з половиною
трильйона карбованців. буквально в четвер-п'ятницю я
працював з ним, із головою правління Національного
банку України, вони дали тверде запевнення на те, що
Чорнобильські фонди повернулись в Чорнобильський
фонд.
Ну, сьогодні, я думаю, уже кошти йдуть. Повірте,
такого, щоб відволікли і не повернули, такого нема.
Повертали абсолютно.
Але відверто вам скажу, що проконтролювати дії
Міністрерства фінансів надзвичайно важко. Тому я вам
казав, працюємо сьогодні над тим, щоб сьогодні
сворити банк Чорнобилю, і сьогодні перші кроки в
цьому плані зроблені для того, щоб ми здійснювали
надійний банківський контроль за проходженням цих
коштів.
Ми не маємо сьогодні чіткого вертикального
контролю за тим, як ці кошти проходять до самого
низу.
На превеликий жаль Президент України усно
погодившись за нами про те, що треба створити
вертикаль виконавчої влади в цьому плані, до цих пір
не видав указ про підпорядкування відповідних
управлінь на місцях, тобто вобластях, районах і
місцях, тобто Мінчорнобиля України. Сьогодні
Мінчорнобиль окремо працює, а там управління
підпорядковане обласним районним адміністраціям і
місьвиконкомам.
Але я підкреслюю, ми з Президентом про це
домовились, і він таки обіцяв видати цей Указ, щоб
Мінчорнобиль мав контроль до мсамого низу і право
керувати такими управліннями, і право контролювати
проходження коштів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Долженко, Петренко.
ДОЛЖЕНКО.
Уважаемый Владимир Михайлович, хотелось бы все-
таки, чтобы вы все-таки детально сотановились на
вопросе, что грозит, если мы протянем еще дальше с
принятием Закона "О защите чернобыльцев". Может ли
это повлиять вообще на ликвидацию, будем говорить,
Министерства Чернобыля, такие предложение есть, на
урезание льгот, как это случилось в Белоруссии, и не
проще ли было бы сегодня обсудить постатейно, и там,
где идет речь о льготах для населения, принять
наиболее разумное решение, то есть сохранить льготы,
которые существовали, получите их для детей, для
постадавших, для инвалидов и отсечь тех, чтобы не
паразитировали на Чернобыльском законе. Это первый
вопрос.
И второй: более детально расскажите о
прохождении закона. Вы же знаете, что эти вопросы
согласовывались и с областями и с комитетами по
Чернобылю в каждой области, и с общественными
организациями. И основные вопросы, где были
расхождения вот на этих моментах просьба
остановиться.
ЯЦЕНКО. Дякую, шановний Генадій Петрович,
я думаю, що і в тій співдоповіді, яка була тиждень
тому і в сьогоднішній доповіді я сказав, що ми
працювали майже рік.
Двічі це питання розглядалося на Президії
Кабінету Міністрів на засіданні Кабінету Міністрів, і
там я виступав.
Ми декілька разів відхиляли пропозиції Кабінету
Міністрів, там де ми не знайшли спільної мови
виносяться два варіанти, Кабінету Міністрів і
комісії. Ми працювали з усіма без виключення
громадськими організаціями, і Союзу Чорнобиля
України, і альтернативними, і з тими, з якими ми
погодили абсолютну більшість пропозицій.
Тому що ще розповідати. Ну давайте ще рік
попрацюємо, від цього ситуація не покращиться.
Закон сьогодні не спрацьовує, головним чином
тому, що не забезпечено його фінансування. Які можуть
наслідки? Я підкреслюю.
Залишаться незахищеними діти хворі на рак
щитовидної залози, залишаться назахищеними діти
інваліди оскільки сьогодні немає механізму
застосування до них статті 20 закону, який захищає
інвалідів Чорнобиля.
Не зможемо ми сьогодні захистити тих інвалідів,
яким комісія не встановить інвалідність, не зможемо
ми сьогодні тих людей, які чекають, що все-таки вони
пішли на пенсію і законно повинні отримати звання
"ветеран праці". Ну і так далі, і так далі.
Цілий ряд статей не будуть працювати, я це
підкреслюю, особливо, що стосується дітей, діти які
досягли повноліття, вони не будуть вже захищені цим
законом, оскільки немає сьогодні процедури переходу
цих дітей в статус постраждалого.
Хто хоче, щоб так залишалося, ну хай буде, хай
залишається , які можуть бути наслідки?
Дійсно цілий ряд альтернативних Чорнобильських
організацій висувають вимогу ліквідації Мінчорнобиля,
ліквідація комісії і так далі. Ну, хорошо, давайте
ліквідуємо. Тільки чорнобильська роблемати
надзвичайно об'ємна, надзвичайно така тонка і, ну,
разностороння. Сьогодні є і проблеми зони,
відчуження. Сьогодня є проблеми четверного
енергоблоку разруйнованого. Сьогодні є проблеми
укриття. Сьогодні є проблеми відновлення території.
Сьогодні є агропроблеми. Сьогодні є проблеми
медичного захисту. Все це треба, щоб цим хтось
займався. Хтось хоче, щоб не було Мінчорнобиля, не
було комісії, пеергорнули сторіну: не буде
чорнобильської проблеми. Нема органіа, які
займаються -проблеми не існує.
Хто цього хоче, ну хай вони відстоюють. Деякі,
так сказать, представники альтернативних
чорнобильських організацій цього хочуть. Їм вже
чорнобильський закон непотрібен. Вони вже зробили
собі капітали і захист чорнобильський, повірте, їм
вже сьогодні непотрібен.
Що у наших сусідів білорусів? Указом Президента
Білорусії Лукашенко скасовані всі без виключення
чорнобильські пільги. Це я вам однозначно копію
указа, я можу вам надіслати для того, щоби хто не
вірить цього.
Що торкається захисту чорнобильців Росії? То,
ну, за нашими даними те, що ми могли порівняти,
скажімо, ті цифри, що є у нас, то, звичайно, наша
держава більше турбується про чорнобильців, ніж,
скажемо, Росія і Білорусь, це однозначно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну цього не потрібно, це кожна
джержава про своїх хай турбується. Хто більше, хто
менше - справа держави і Уряду.
Спасибі, сідайте, будь ласка.
Оголошується перерва до 16 години!