ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ШОСТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  21  л и с т о п а д а  1995  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Прошу депутатів реєструватися.

                     О П Л Е С К И

      Це... Радіослухачі  не  чують,  чому  аплодисменти

 роздаються   в  залі  і  чому  на  хвилину  затримали

 засідання.

      Справа  в  тому,  що сьогодні... Михайла і тут у

 нас іменинників є чимало Михайлів. Є підозра, навіть,

 ті  Михайли  що  не іменинники, теж вважають, що вони

 іменинники...   В   тому   нема   великої   біди,  ми

 продовжуємо    засідання   і   розглядаємо   питання,

 пов'язане    із...    упорядкуванням,    організації,

 виробництва, реалізації алкогольних напоїв.

      На   трибуні   Василь  Петроивич  Цушко,  голоив

 підкомісії  Комісії  з питань... член підкомісії, ну,

 буде головой пікомісії...так...

      Ми   продовжуємо   засідання,   але   перед  тим

 зареєструємося. Будь ласка, поіменна реєстрація.

      Зареєстровано   319   депутатів,   продовжується

 засідання тобто відкривається вечірнє засідання.

      Ми  дійшли,  вірніше  відклали  статтю 4. 15. 3,

 проголосувавши  і  не прийнявши відповідного рішення,

 ми   залишаєм   її   для   розгляду  вкінці  або  для

 перенесення на третє читання.

      Стаття  4.  16.  0  або  стаття 15, це є, власне

 кажучи,  стаття  15 "Торгівля алкогольними напоями та

 тютюнеовими  виробами".  Ми  залишили  ту  статтю, не

 розглядавши  її, бо ми голосів не набрали. Зрозуміло:

 попередня    стаття   викладається,   буде   пізніше

 розглядатись.

 

       ЦУШКО.   Там  есть  поправка  предложения

 Комиссии по агропрому...

 

      ГОЛОВА.  Це по 15 статті.

 

       ЦУШКО.  Да, по 15. Можно проголосовать ее

 81 оправкой, может, она  всех и удовлетворит.

 

      ГОЛОВА. 81-а.

 

       ЦУШКО. 4.15.1, к ней поправка  81.

 

      ГОЛОВА.  Так,, ця поправка говорить так: "Імпорт,

 експорт   або   оптова   торговля  спиртом  етиловим,

 коньячним   і  плодовим  здійснюється  за  ліцензіями

 підприємствами     і     організаціями,    спеціально

 установленими   на це Кабінетом міністрів  України".

      Дивіться,   будь   ласка,   на   сторінці  15  в

 порівняльній таблиці 81 поправка від Комісії з питань

 агропромислового комплексу. Ще раз зачитую цю норму.

      "Імпорт,  експорт  або  оптова  торгівля спиртом

 елтиловим,   коньячним  і  плодовим  здійснюється  за

 ліцензіями   лише   підприємствами  і  організаціями,

 спеціально  уповноваженими  на це Кабінетом мінітсрів

 України".

       Тобто  тут  охоплюються і дрежавні і недержавні

 підприємства.

      Не  чисто  звучить,  так. Ну, щоб чисто звучало,

 треба  записать  так:  "Імпорт,  експорт  або  оптова

 торгівля   спиртом   етиловим,   коньячним,  плодовим

 здійснюється  за  ліцензіями... лише підприємствами і

 організаціями   спеціально   уповноваженими   на   це

 Кабінетом міністрів..."

      Дуже  грамотно  написано.

 

       ЦУШКО.   Александр   Александрович,   это

 перенесено из  действующего Указа  Президента.

 

      ГОЛОВА.  Це  дуже  важливо,  безперечно,  але ми

 закон пишемо, а не Указ.

      Прошу, вікторе Івановичу,  що ви скажете на це?

 

 

      СУСЛОВ.

      Уважаемые    народные   депутаты,   прежде   чем

 голосовать  эту  редакцию,  вы видите, что там изкято

 слово  "державними".  Я  бы  предложил  проголосовать

 концептуальный  вопрос,  будем  мы  вводить монополию

 государственную,   хотя   бы   только  на  спирт,  на

 производство и реализацию или не будем. В зависимости

 от  этого  можно  по разному этот закон дорабатывать.

 Потому  что это вопрос о государственной монополии, в

 которой требовали многие в этом зале.

 

      ГОЛОВА.  Я  скажу  більше, ми прийняли постанову

 про  розробку  закону, який стосується монополії. Але

 правда  форми  монополії  бувають різні. Це в вигляді

 контролю,  який  ми  тут  закладаємо,  чи  в  вигляді

 виробництва   і  реалізації  автономного  або  тільки

 державного, то вже інші нюанси.

      Можна   ставить   81  поправку  на  голосування.

 Комісія  аграрна  наполягає?  Наполягає Кравчук, так.

 Хто проти? Пилипчук проти, будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК В.М. Депутат Пилипчук.

 

      Шановні колеги, на сьогоднішній день в правовому

 полі ліцензування створилась парадоксальна ситуація.

      Перше.  Законом про підприємництво визначено, що

 торгівля  ліцензується,  в  тому числі і алкогольними

 напоями.   окрім   того,   існує   ще  один  інститут

 дозвільний,     створенний     Указами     Президента

 відповідними і Постановою Кабінета Міністрів за якими

 окрім   ліцензій   получається,  що  треба  брать  ще

 сертифікат  на  право  торгівлі.  І  це не безплатно.

 Встановлена  оплата  720 мільйонів і 420 мільйонів за

 право отримання сертифікату.

      І  в  зв'язку  з цим, якщо ми запишем це, але не

 обмежим  плату  тільки  реальними витратами на видачу

 ліцензії  чи  не  сертифікат,  тоді  ми, що порушуєм.

      Перше,  права  людини.  Тому  що  для  того, щоб

 зайняться    окремим    видом   бізнесу,   наприклад,

 торгівлею,  то треба платить, так треба вводить право

 зайняття  політикою депутатом будь чи Президентом. Це

 порушує права людини.

      Друге.     Що    це    порушує    Антимонопольне

 законодавство.  Через  те,  що  на  сьогоднішній день

 багато   безробітних,   які  б  могли  не  отримувать

 допомогу   держави,   а   організуватись   у  торгові

 організації самім заробляти собі на хліб. Але вони не

 здатні заплатить 720 чи 420 мільйонів.

      І  теретє.  Що це чисто лобістський підхід, коли

 уже  ті,  хто  мають  сьогодні  гроші злобірували цей

 підхід   і   відсікли  всіх  тих,  хто  міг  створить

 конкуренцію.  А  відсутність  конкуренції призведе до

 зростання  цін  на  алкогольні напої штучне, створене

 указами    Президента    і    постановами    Кабінету

 Міністрів...

 

      ГОЛОВА. Все. Дякую.

 

      СУСЛОВ... В зв'язку з цим, ввівши цю норму,

 слід   одночасно   записать,   що  вартість  ліцензії

 визначається  витратами на її видачу, ну, і, можливо,

 5   процентів  планової  рентабельності,  щоб  це  не

 обмежувало  права  людини, щоб це не було здарством і

 не нищило конкуренцію.

 

      ГОЛОВА.   Володимир  Мифодійовичу,  аргументація

 ваша   хороша,  тільки  у  правах  людини  ви  трошки

 перергнули.  Але справа в тому, що давайте подивимося

 як буде інтерес і цієї конкретної людини і держави, і

 суспільства захищене. Давайте.

      Поки  що  запропонована  та норма, 81 стаття, 81

 поправка,  яка працює сьогодні, яка  працює сьогодні,

 підкреслюю,  і  вона  пропонується  Комісією з питань

 агропромислового комплексу. Це поправка до статті 15,

 14 статті, 14 статті.

 

      ЦУШКО. Это  пункт 4.15.1

 

      ГОЛОВА.   Так   же?  Ставлю  на  голосування  81

 поправку, будь ласка. Я її прочитав двічі.

 

      "За" -  192

 

      Голосів  не вистачає, я ще раз підтверджую, що я

 правильно  оголошував,  що  ми  виносимо  цю норму на

 додаткове вивчення і формулювання, з врахуванням всіх

 тих зауважень, що тут прозвучали.

      Стаття  15   " Торгівля  алкогольними напоями та

 тютюновими  виробами"  4.  16.  1. "Імпорт, експорт і

 оптова  торгівля  алкогольними напоями або тютюновими

 виробами"  і  далі  за  текстом  "може  здійснюватися

 суб'єктами   підприємницької   діяльності  усіх  форм

 власності за наявностю у них ілцензії. Річна плата за

 ліцензії  та  на  імпорт  -експорт  цієї  продукції і

 оптову  торгівлю нею встановлюються у таких розмірах:

 на  імпорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів -10

 тисяч  неоподаткованих мінімумів доходів громадян; на

 експорт  алкогольних напоїв та тютюнових виробів -500

 неоподаткованих мінімумів громадян, доходів громадян;

 на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими

 виробами  -300  мінімумів, а в сільській місцевості -

 60.  Ліцензії  на  право експорту-імпорту алкогольних

 напоїв  та  тютюнових виробів видаються терміном на 5

 років  Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і

 торгівлі України. А плата за них справляється щорічно

 і   зараховується   до  Державного  бюджету  України.

 Ліцензії на право оптової торгівлі видаються органами

 Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі

 України,   в  Автономній  Республіці  Крим,  областях

 містах  в  Києві  та Севастополі, а плата за ліцензії

 зараховується   до  відповідних  бюджетів  Автономної

 Республіки Крим, областей міст Києва та Севастополя."

      Зрозуміло.  Нема  зауважень  да  цієї статті? Є.

 Піменова,  будь ласка. Так, так.

      Тихо.

 

      ПІМЕНОВА

      Пименова,   Республика  Крым,  42  избирательный

 округ.

      Я прошу поддержать депутатов поправку 97. Дело в

 том, что если будут предприняты для сельской торговли

 вот  те  ставки,  которые здесь есть: 60 -для оптовой

 торговли,  а  затем  30  и  15 -для розничной, то это

 приведет  к  тому,  что,  например, в потребительской

 кооперации   только   за  эти  лицензии  нужно  будет

 уплатить 16 триллионов карбованцев. В то время, когда

 собственные  оборотные  средства  в  торговле сегодня

 составляют 5, 4 триллиона карбованцев. Это приведет к

 тому,   что  многие  предприятия  на  селе  будут,  к

 сожалению,  закрыты  и наши потребители -потому что я

 возглавляю  подкомиссию  по защите прав потребителя -

 будут  просто  лишены возможности приобрести табачные

 изделия  и алкогольные напитки.

      Вот  ожидаемые... ожидаемая прибыль после уплаты

 платежей   бюджета,  после  реализации  в  1995  году

 алкогольных  напитков  и  табачных изделий в целом по

 системе составит только 740 миллиардов карбованцев. А

 сегодня  на  селе  у  нас  потребительская кооперация

 имеет  485  предприятий  оптовой торговли и 42 тысячи

 предприятий  розничной торговли. Это 42 миллиона, 42%

 граждан -22 миллиона, которые обслуживают предприятия

 сельской местности.

      Поэтому   я  просила  бы  депутатов  внимательно

 отнеститсь  к  этой поправке и, не смотря ни на какие

 доводы  (пополнение в бюджет или что) подумать о том,

 что  если  мы  сегодня  обложим  предприятия торговли

 сельской    местности   60   здесь   неоподатковаными

 минимумом,  то  мы  просто  вынуждены будем заставить

 Укоопсоюз закрыть предприятие сельской местности.

      Прошу поддержать.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло всім, так?

      Тому...  Але  в  мене  запитання:  ви порахували

 добре   цю  поправку,  так?  Розрахунки  є,  як...  І

 комісія,  я  дивлюсь, і Валентина Андріївна підказує:

 Комісія аграрна Олексеєнко теж.

      Тому  (хвилиночку),  тому  поправка ставиться на

 голосування, поправка, яку тільки що озвучила депутат

 Піменова, 97-ма.

      Вона  говорить  так:  "Для  споживчої кооперації

 встановити  плату  за  ліцензії у розмірі для оптової

 торгівлі   30   неоподаткованих   мінімумів   доходів

 громадян".

      Василь Петрович, підтримайте, будь ласка.

 

      ЦУШКО. Значит, уважаемые коллеги, мы должны, во-

 первых,  можно  согласиться  с коллегой Пименовой, но

 если  эти  поправки  давать,  когда мы будем давать в

 розничную  торговлю  для  точек.  Потому  что  60 для

 оптовой базы -это не так много.

      Но  если  даже  вы  проголосуете,  тогда я прошу

 голосовать  " в сельской мисцевости", не подчеркивая,

 что для именно потребительской, а для всех.

 

      ГОЛОВА. Правильно, тому що буде перелив з однієї

 точки в іншу, бо інакше буде спекуляція. Правильно.

      Будь ласка, ще Піменовій. Вона не заперечує.

 

      ПІМЕНОВА  Н.  П. Я не запречую, коли ви, вот так

 вот   будете,  что  для  предприятий  потребительской

 кооперации и другихз сельской местности.

      Почему?    Почему?    Потому   что   предприятия

 потребкооперации    еще   охватывают   285,   которые

 расположены   не   только  в  сельской  местности,  а

 обслуживают они село.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло,  тобто  для  системи  і  для

 місцевості,   для  підприємств  кооперації  і  других

 підприємств в сільській місцевості.

      В  мене  є  пропозиція  така, я просив би Василь

 Петрович,  одну  хвилиночку,  цю  статтю,  ще раз теж

 доопрацювати,  порахувати  все з олівцім і дати єдину

 редакцію, щоб вона не викликала сумнівів. Можна так.

 

      ЦУШКО.   Тут   единственное,  можна  голосовать,

 просто   ставку   менять,   в  статье  4.  16.  1  по

 предложению  коллеги Пименовой поменять ставку вместо

 60  30  и голосовать, зачем менять другое. Вот и все,

 остальное удовлетворяет всех.

 

      ГОЛОВА.  Ми  можемо ставки залишити за Кабінетом

 Міністрів  в  принципі, ми могли б ставки залишити за

 Кабінетом Міністрів, це ж не податок.

      Можна,   будемо   голосувати,  чи  підемо  далі,

 Кравчук будь ласка,  Кравчук.

      Що, що?

 

      КРАВЧУК.    Пропустили   93   поправку   від

 комісії,...

 

      ГОЛОВА.  Як  ми  могли  її  пропустити, як ми 91

 обговорюємо?

 

      КРАВЧУК.  93

 

      ЦУШКО.  Мы обговариваем 91.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу вашої згоди на те, ми доручаємо

 Цушку   Василю   Петровичу,   комісії,   авторам  цих

 поправок,  сісти з олівцем, і ще раз, і на другий раз

 нам    запропонувати   норми   такі,   які   повністю

 влаштовують державу, людей  і так далі.

      Ну  все,  почекайте, говорять всі з місця, ми не

 записувалися, це порушує процедуру другого читання, я

 прошу вашої згоди на те, щоб ми пішли далі. Ну добре.

      Що ви хочете Кравчук, Володимир Іванович.

 

      КРАВЧУК.  Дякую,  я  хочу,  ми пропустили 93

 статтю   пропозиція  від  комісії,  це  сама  основна

 поправка в цьому законі, і прошу її вас зачитати, щоб

 чули  радіослухачі,  і  ми  прокоментуємо від комісії

 чому  ми  настоюємо,  щоб  вона  не  була  відхилена,

 Олександре Олександровичу.

 

      ГОЛОВА.  Я читаю.

 

      ___________. Читайте, будь ласка.

 

      ГОЛОВА. "Сільськогосподарським товаровиробникам,

 які  отримали спирт етиловий, коньячний і плодовий із

 давальницької сировини, а також вироблений на власних

 пеперобних  підприємствах,  дозволяється без ліцензій

 здійснювати   його   експортні   поставки   з   метою

 проведення   товарообмінних  бартерних  операцій  для

 придбання   паливо-мастильних   матіеріалів,  засобів

 захисту рослин і тварин, сільськогосподарських машин,

 технологічного  обладнання для переробних підприємств

 та  інших  необхідних  матеріально-технічних ресурсів

 для  потреб сільського господарства". То нащо було це

 виписувать? Треба було яснор говорить, що для всіх...

 "..  Звільняються від  акцизного  збору та податку на

 добавлену  вартість  оборот  з  реалізації  спирту та

 продукти  його  переробки, що експортуютьсмя на цілі,

 передбачені  в абзаці 4 цієї статті, а також оборот з

 інших видів реалізації в межах України".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу згоди вашої сттатю, яка тут виділена на

 сторінках 16-17, 4, 15.... 4. 15. 3 і статтю 15, де є

 розрахунки конкретні по вартості платежів за ліцензії

 і...  про  право  там займатися цим видом діяльності,

 віднести на наступний розгляд. Прошу вашої згоди.

 

      ЦУШКО. Разрешите?...

 

   ГОЛОВА. Василь Петрович, не агітуйте, будь ласка...

      Будь ласка, Василь Петрович.

 

      ЦУШКО.    Уважаемые   коллеги,   уважаемый

 Александр Александрович!

      У  меня  предложение такое: мы договорились, что

 вернемся  к  статье 7 про давальническое сырье. Прошу

 тогда  определдиться  залом,  сохраняем  ли мы в этом

 законе  концептуально  давальческое  сырье.  Тогда  с

 Комиссией  по агро-промышленному комплексу отработаем

 и  этот пункт для третьего чтения и статью 7. Если мы

 сохраняем...  в  смысле будет тут давальческое сырье.

 Если  давальческого  сырья  не  будет,  тогда это все

 отпадает.   Поэтому   я  прошу  проголосовать,  будет

 (концептуально)   будет  давальческое  сырье  или  не

 будет?

 

      ГОЛОВА.  Ясно. Я тоді пояснюю, шановні депутати.

 Владлен...  Карасик  Валентин  Михайлович пояснив, що

 воно  є  сьогодні  як таки законодавством узаконено -

 давальницька  сировина,  більше  того,  для  багатьох

 підприємств іншої нема, тільки давальницька.

      Тому...   Тим   паче,   що  держава  свого  часу

 відмовилася  від  державного  замовлення  і ми тільки

 зараз   розглядаємо   проект  Закону  "Про  державний

 контракт".

      Так  от,  треба в принципі з'ясувати. Чому треба

 з'ясувати  зараз,  бо  багато статей далі виходять із

 того є зараз ця категорія, чи немає.

      І  те,  що  я  тільки  що  зачитав поправку, яку

 пропонувала  Аграрна комісія, вона базується на тому,

 що  є  давальницька  сировина, але це передбачено в 7

 статті.

      Якщо  ми  там  не  визначилися ще, то тоді немає

 предмету   для  обговорення  того.  Тому  давайте  ми

 сьогодні  концептуально зафіксуємо наявність операції

 з  давальницькою  сировиною  і  дамо  доручення потім

 комісії з урахуванням цієї... цього факту підготувати

 дальше  норми ті, які потребують... з'ясування шляхом

 голосування на сесійному засідання. Зрозуміло, так ?

      Таким чином, ставиться 2 позиції на голосування.

      Перша   позиція,  перший  варіант.  Ми  визнаємо

 давальницьку  сировину  як  категорію  цього  закону.

 Зрозуміло.

      А друга буде, що... запроваджуємо повну державну

 монополію на вмі ці операції, що практично не можливо

 зараз забезпечити. Але тим не менше,.... зрозумію.

      Ставлю  на  голосування  пропозицію,  тобто  щоб

 визначити,  що давальницька сировина є категорія норм

 цього  закону.  Зрозуміло?  Тобто, що ми визнаємо її.

 Ставлю   на   голосування.   Будьте  Уважні.  Михайло

 Васильовичу,   Михайло  Васильовичу,  сусіду   справа

 скажіть: хай голосує.

 

      "За" -  190

 

      Давайте  так.  А  хто за вилучення давальницької

 сировини  як  категорії  із  закону.  Будь  ласка,  в

 принципі, голосуйте. Будь ласка.

 

      "За" - 65

      65,  а там було 190.

      Тепер   я  пояснюю,  що  ми  будемо  голосувати:

 доручення розробникам закону врахувати в статтях його

 наявність давальницької сировини.

      Ще  раз  пояснюю,  будь  ласка,  не підказуйте з

 місця.  Мова  йде от про що: ідеально не повинно бути

 категорії  "давальницька  сировина". Ідеально. Але не

 вина  сьогоднішніх  товаровиробників, що їх загнали в

 такі  умови,  що вони мусять використосувати сьогодні

 давальницьку   сировину   і   використовувати  навіть

 бартер. Це реальність. І тому ми в законі, який має і

 тимчасову,  до  речі,  дію,  передбачається, бо ми ще

 будемо  розглядати  Закон "Про монополію", ми повинні

 тут визначитись, так  чи інакше буде.

      Віктор Іванович, будь ласка.

 

       СУСЛОВ.  Уважаемый народные депутаты, есть

 еще одна возможность. Все понимают, что в перспективе

 не  дожно  быть давальнического сырья, но ситуация на

 сегодня такая, которая предполагает, так сказать, его

 использование.  Давайте  эту  норму  проголосуем,  но

 введем  ее  через год. И год спокойно будет обеспечен

 переход  к  отказу  от  использования давальнического

 сырья   при   производстве   спирта.  Это  нормлаьный

 совершенно путь.

 

      ГОЛОВА.  Таким  чином,  Віктор  Іванович  теж не

 заперечує,   в   принципі,   можливість   розгляду  в

 концептуальному   порядку  питання  про  давальницьку

 сировину.

      Тому   я  знову  повторюю  свою  пропозицію  про

 доручення  розробникам  цього  закону використовувати

 категорію  давальницької  сировини  як  предмет цього

 закону.

      Ставлю на голосування.

      За - 202

      Пропускаємо цю норму.

       (ШУМ У  ЗАЛІ)

      Я прошу, із місця не ведіть засідання. Спокійно.

 Це означає, що, власне кажучи, більшість зрозуміє, що

 треба враховуваться і комісія це розуміє не гірше від

 тих, хто наполягає на голосуванні. Бо 220 більше, ніж

 65.

      Тому...  Дальше  не  треба, дальше іде 4. 16. 2.

 Суб'єкти  підприємницької  діяльності,  які...  Тобто

 там,  де  будуть  іти  розмова,  як  альтернатива:  є

 давальницька сторона чи намає. Ми ці статті відсилаєм

 на доопрацювання.

      Суб'єкти    підприємницької    діяльності,   які

 отримали  ліцензію  на  вробництво алкогольних напоїв

 або   тютюнових   вробів,  здійснюють  поставку  цієї

 продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі

 та  іншим  вітчизнянним  споживачам  без  ліцензії на

 оптову  торгівлю  та  патентів  на роздрібну торгівлю

 лише  в  межах обсягів власного виробництва. У когось

 викликає сумніви ця стаття?

      Василь Петрович, да.

 

       ЦУШКО.   Александр  Александрович,  слова

 после  "на  оптову  торгівлю та патентів на роздрібну

 торгівлю"  исключаются, потому что это опечатка.

 

      ГОЛОВА. А це оптова...

 

       ЦУШКО.  На  оптову  торгівлю, на странице

 20,  компетентив  на  роздрібну торгівлю исключаются,

 это не норма этой...

 

      ГОЛОВА.  Ну, це різні предмети. Зрозуміло. Можна

 ставить на голосування цю статтю.

      Ставиться  ця стаття на голосування. Будь ласка,

 вона  не  викликає сумнівів з редакційним уточненням,

 яке   сталося   з   технічних   причин.  Будь  ласка.

 Голосуйте.

 

      "За" -238

 

      Стаття    4.    16.    3.   роздрібна   торгівля

 алькогольними  напоями  або  тютюновими виробами може

 здійснюватися  суб'єктами  підприємницької діяльності

 всіх  форм  власності,  в тому числі і виробниками за

 неявності  в них патентів на кожне місце торгівлі. Це

 зрозуміло.

      Тут  зауваження  було  Немировського, відхилене.

 Він прпосить слова, будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

 

      Уважаемые  коллеги!  Дело  в том, что в сельской

 местности   сегодня   точки   торговли   размещены  в

 населенном  пункте  с  точки  зрения  удобства,  а не

 возможности   порлучения   выручки.   Мы  знаем,  что

 сельские   населенные  пункты  сегодня  зачастую  без

 дорог,  без  удобств,  люди,  в  основном,  заняты на

 работе, у них очень, будем говорить так, мало времени

 для того, чтобы даже себе обеспечить. И если мы будем

 на каждую точку выдавать лицензию, то это практически

 сегодня   свернет   тоговлю   в  сельскиз  населенных

 пунктах. Если я буду не прав, это будет очень хорошо,

 от.  Но  сегодня,  где товарооборот очень низкий, там

 выручка очень маленькая, введение данных лицензий  на

 каждый пункт торговли, практически ее свернет.

      Поэтому я предлагаю, що "в сельских   населенных

 пунктах,   крім   населених   пунктів  міського  типу

 видавать ліцензію на населений пункт".

 

      ГОЛОВА. Василь Петрович, будь ласка.

 

      ЦУШКО. Владимир Лукич! У меня ответ такой.

 Вы  прекрасно заете, по крайней мере я основываюсь на

 своем округе, что когда зарплата в любом коллективном

 хозяйстве,  значит,  у нас появляется предприниматели

 возле  конторы  или  в центре села, которые продают в

 основном  табак  и  алкоголь.  И  в данном случае это

 возможность  для  того  сельсовета  местного получить

 деньги в местный Совет, в бюджет пополнение.

      Поэтому  это  и  касается  этого. Если вы имеете

 ввиду   в   данном  случае  конкретную  точку  именно

 потребителской  кооперации,  давайте  это уточним, но

 распространять эту норму на всех, согласитесь, что вы

 не правы.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  дискусію  цю  треба  вести в

 комісії.  Ще  раз  прошу.  Тут повинні бути погоджені

 формули, за якими будемо голосувати.

      Немировський ви вже сказали своє слово.

 

      ЦУШКО.  Комиссия проголосовала и .........

 

      ГОЛОВА.  Черенков,  будь  ласка.  Наполягаєте? Я

 поставлю  вашу норму на голосування.

      Черенков, ви до  цього ж пункту, будь ласка.

 

      ЧЕРЕНКОВ О.П.

 

      Уважаемые  коллеги!  дело в том, что этот вопрос

 беспокоит   многих.   У  нас  на  сегодня,  поскольку

 существую  отдаленные  села  и одна там точка на одно

 село,  то  существуют  и  проблемы,  что рядом с этим

 магазином,  который  практически  уже  пустой  обычно

 всегда  стоит  одно  или два "Жигули" и продпет те же

 тютюнови выробы и алкогольные напои.

      И  вот  с  этих  людей  нихто не взымает налоги,

 потому  что  крестьяне  -кто там пойдет: председатель

 сельского  совета  в  другом  селе.  И  они  торгуют,

 торгуют и этот процес  будет продолжаться и дальше.

      Поэтому,  работая  в  комиссии,  у  нас  там был

 вариант  нормальный.  Это  -на  одно  сельпо, на одну

 лицензию. И нормально будет. Вполне приемлемо, на мой

 взгляд.

      Поэтому  пропозицию  Немироского  я  хотел, чтоб

 поддержали  в таком варианте. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу,   шановні   депутати!   Всі

 пропозиції  мають сенз, але село на село не похоже. Є

 село,  в  якому  є  підприємства  сільської...  тобто

 потребкооперації  продають,  тут  же державні, тут же

 лоточники, кілька... є і універмаг, є... продають у у

 цих, у підприєм... у столових, скажем, підприємств. А

 там ще хтось арендує приміщення, знову ж таки продає.

 Тут  повинна  бути  ясність.  І  Закон  ясність  таку

 повинен дати.

      Тому  узагальнене  в сільській місцевості тут не

 іпдходить, бо село на село не похоже. І в одному селі

 умови не похожі  в різних точках.

      І  тому  я  просив  би  так:  якщо ми відхиляємо

 пропозицію,  котру  пропонує  комісія  -я поставлю на

 голосування  пропозицію  Немировського  перед тим -то

 тоді  ми  ідемо далі. А вони хай працюють над тим, як

 виписать це, щоб було правильно.

      Немировський    наполягає    на    своїм...   На

 голосуванні наполягаєте?

      Ставлю пропозиція Немировського, яка викладена в

 такій  редакції:  статтю доповнити"роздрібна торгівля

 алкогольними напоями або тютюновими виробами стане...

 може    здійснюватися    суб'єктами   підприємницької

 діяльності  всіх  форм  власності,  в  тому  числі  і

 виробниками,  за  наявності  в  них патентів на кожне

 місце  торгівлі.  Крім  сільської  місцевості, в якій

 ліцензії видається на населений пункт. Крім населених

 пунктів  міського типу." Зрозуміло.

      Пропозиція Немировського   голосується.

 

      "За" -  132

 

      Вона не підтримана.

      Без  доповнення,  без  доповнення  Немировського

 можна ставити цей пункт?

      Ставлю без доповнення Немировського, будь ласка,

 так, як воно передано у вас у правій колонці.

 

      "за"   196

 

      Як ще треба голосувать, скажіть?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ну,  ви  мені  показуєте  -103  не голосують. Не

 голосують,  бо  не  впевнені,  погано  вивчили проект

 закону. Я мушу відверто про це сказать. Бо треба мати

 чітку  позицію в цьому відношенні, треба знать норми.

 А тому орієнтуються так, бачите. Я спеціально зачитую

 ці  норми, тому що я переконаний, може, хтось щось не

 впіймав в тексті.

      Ще раз раз можна поставити цю норму?

      Ставлю  на  голосування  цю  норму  ще  раз. Все

 нормально,  здійснюється  контроль над всіма пунктами

 реалізації.   Будь   ласка.   Патентуються  всі  види

 реалізації цієї продукції специфічної.

 

      "за"    244

 

      Прийняте  рішення.  І  правильно зробили, я хочу

 сказати.  Правильно  зробили. Бо якщо ділить сьогодні

 по  пунктах,  то  в  нас  стільки зараз на автобусних

 зупинках  є,  невідомо,  де він і до якого населеного

 пункту  відноситься:  ні  туди, ні сюди, як кажу один

 мій знайомий -между здесь. І продає цигарки. Значить,

 треба : хай платить патент і продає.

      Стаття   4.   16.  4:  "Кільскість  патентів  на

 роздрібну    торгівлю    алкогольними   напоями   або

 тютюновими   виробами  не  обмежується.  Щоквартальна

 плата   за   патенти  встановлюється  в  розмірі  100

 неоподаткованих   мінімумів   доходів   громадян   на

 алкогольні  напої  і  50 неоподаткованих мінімумів на

 тютюнові    вироби.    А   в   сільській   місцевості

 відповідно -30 і 15 неоподаткованих мінімумів доходів

 громадян.

      Плата  за  патенти  на право роздрібної торгівлі

 алкогольними    напоями    і    тютюновими   виробами

 справляється    щоквартально   і   зараховується   до

 місцевого   бюджету   за   місцем  торгівлі  суб'єкта

 підприємницької діяльності.

      Патенти    на    право    роздрібної    торгівлі

 алкогольними  напоями і тютюновими виробами видаються

 районними,  районними в містах, Києві і   Севастополі

 державними   адміністраціями,  за  місцем  реєстрації

 суб'єкта  підприємницької  діяльності  терміном  на 1

 рік, і підлягають обов'язковій реєстрації в державній

 податковій інспекції.

       Патенти  на право торгівлі в ресторанах поїздів

 видаються   органами   місцевої   влади,   за  місцем

 формування   поїзду,   порядок  оформлення  і  видачі

 патентів визначається Кабінетом Міністрів України.

 

      ЦУШКО.  Поправочка.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЦУШКО.  После  слов Севастополі державними

 адміністраціями,   читати  далі,  органами  місцевого

 самоврядування,   далі  за  місцем  торгівлі,  слово,

 замість   ова   реєстрації,   торгівлі,  і  після,  в

 предпоследнем  абзаце,  вместо  слова  влади,  читать

 органами   місцевого   самоврядування,  вместо  слова

 влади,  и  тогда получается логично, опять получилась

 опечатка,  чтобы  было  ясно,  что  эти органы идут в

 органы местной власти.

 

      ГОЛОВА.   З  мотивів  почекайте,  ну  чекайте  з

 мотивів.  Він  вже  тільки  що сказав про це, у нас є

 райони,  де немає адміністрації. Будь ласка хвилинку,

 я зараз дам вам слово, Василь Петрович.

 

      ___________.   Если  будут  давать  райсоветы  в

 городах,  тогда  можна  записать,  это,  я согласен с

 вами, и согласен это учесть.

 

      ГОЛОВА. Ну про що йдеться.

 

      ЦУШКО.   Согласен,  это  будет  учтено,  я

 согласен, тут просто технически, мы пропустили.

 

       ГОЛОВА.   Може   тут   записати  так,  органами

 місцевої   влади,   за   місцем  реєстрації  суб'єкта

 підприємницької діяльності,

 

      ЦУШКО.   За   місцем  торгівлі,  это  дали

 поправку,  Министерство  торговли  из опыта, что все-

 таки ...  Учтем это.

 

      ГОЛОВА. За місцем торгівлі. Піменова будь ласка.

 Поправка Піменової.

 

      ПІМЕНОВА. Александр Александрович я прошу эту

 же  статью  14.  16.  5  как  и  14.  16.  1  пока не

 рассматривать,   потому   что  это  касается  тех  же

 рассчетов, о которых мы говорили выше.

 

      ГОЛОВА.   Так,   так...   Тобто,   тут  ті  самі

 розрахунки,  бо  вони  зв'язані, ці дві статті. Немає

 заперечень? Немає. Ідем далі.

 

      ЦУШКО.  Значит,  Александр  Александрович,

 разрешите...?

 

      ГОЛОВА.  Так.

 

      ЦУШКО.  Я  обращаюсь  к  залу.  Давайте мы

 будем  определятся.  Дело  в  том,  что  мы  собирали

 несколько    раз   рабочую   группу.   Очень   тяжело

 определятся  по  этим  цифрам.  Если  мы... тут будет

 конкретная  поправка,  допустим, коллеги Пименовой...

 Можно,   допустим,   согласиться,   что  по  патентам

 сельской местности... Именно в статье 4. 16. 4. -20 и

 10,   а   все-таки   по   оптовой  оставить  60...  И

 проголосовать  эти цифры. Александр Александрович, на

 рабочих  группах  практически невозможно это решить -

 идут споры и каждый доказывает, что он прав...

 

      ГОЛОВА.   А   ми   зробим  зараз  так:  все-таки

 доручення  вам зробим. Ви розрахуйте все, покажіть...

 Ми,  в принципі,... ви скажете: 60 -підтримаємо потім

 60,   але   треба  розрахунки  зробити  -не  можна  з

 контексту  уривати одну чи іншу норму! Тим більше, що

 одну  статтю  відхилили, а вона зв'язана з цією... Не

 можна так!...

 

      ЦУШКО. Та я предложил обе...

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      Ідем  4.  16.  5.,  "Роздрібна  торгівля спиртом

 етиловим, етиловим пит.... етиловим....

 

      ЦУШКО. Питним!

 

      ГОЛОВА.   ... спиртними чи що?..

 

      ЦУШКО.   Питним.   Питьевым   спиртом!   У

 визначенні  термінів  є  "спирт етиловий питний" -это

 спирт,  разбавленный  из  90 градусов где-то до 60. И

 продаются  сейчас  в  бутылках в разных киосках... Мы

 предлагаем  запретить  продажу такого спирта, поторму

 что травят людей.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Вік  живи  -вік учись! Я цього не знав,

 тому...  Так... "Роздрібна торгівля спиртом етиловим,

 етиловим  питним..."  Може  ще  раз  повторить?  "...

 спиртом   етиловим   питним,  коньячним  і  плождовим

 забороняється". Зрозуміло. Нема заперечень? Ставлю на

 голосування норму.

 

      "За" -  241

 

      Ясно.

      Стаття    4.    16.   5.   "Роздрібна   торгівля

      алкогольними  напоями  або тютюновими виробами з

 рук а також на території ринків, базарів, дошкільних,

 навчальних   і   лікувальних   закладів,   в   місцях

 проведення  спортивних  змагань, гуртожитків та інших

 місцях, визначених районими, районими на містах Києві

 і  Севастополі  Радами народних депутатів та органами

 місцевого самоврядування, забороняється."

      Нема  заперечень? Вітренко... заперечує, вона...

 скаже щось.

 

      ВІТРЕНКО.

 

      Знову  ж  таки,  Олександр  Олександровичу, чому

 погіршується   редакція  першого  читання?  Чому  тут

 роздрібна торгівля забороняється на території ринків,

 базарів?   Чому   на   територіі  базарів  забороняти

 роздрібну  торгівлю  алкогольними напоями, тютюновими

 виробами?  Дошкільні -тут все розрозуміло, навчальні,

 але  ринки  і  базари -це зовсім не потрібно, щоб тут

 воно було.

      В першому читанні була..." забороняється з рук не

 пристосованих  для  цього  приміщеннях, на території",

 чому тут ринки з'явилися?

 

      ЦУШКО. Можно ответить?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка...

 

      ЦУШКО.   Потому   что,   потому   что  мы

 отметили,   что   мечтом   торговли   алкогольнымы  и

 табачными    изделиями    является   место,   которое

 оборудовано  кассовым  аппаратом  или  книгой. Тоесть

 учет и имеет партент. В данном случае, если разрешить

 с  рук  на  базаре  с  рук,  тогда  оно не получается

 контролировать....Коллега Витренко, я Вам обкясню...

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу...  прошу,  не  нервуйте,  не

 нервуйте, вистачить тютюну всім... ви... спокійно.

        Я   пропоную,   я   ставлю,   оскільки   немає

 заперечень, це, в принципі, запитання було. Запитанян

 треба  задавать  раніше, в першому читанні, ставлю на

 голосування  цю норму, будь ласка. 4. 16. 6 ставиться

 на голосування.

      За -  182

       Ця  норма  не проходить. Тому... Одну хвилинку,

 тут  була  ще  Комісія з банківської дійльності, вона

 врахована,  пропозиція,  Гаманюка  відхилена,  Леонід

 Юрійович Гаманюк, будь ласка.

 

      ГАМАНЮК.

      Шановний  Олександр  Олександрович,  я просив би

 123  поправку  пропозиції  поставити  на голосування.

 Якраз тут є...

 

      ГОЛОВА.  Я  прочитаю її.

      "Роздрібна  торгівля  алкогольними  напоями  або

 тютюновими   виробами   забороняється   з  рук  та  в

 непристосовнаих  для  цього приміщеннях, на території

 дошкільних,  навчальних  та  лікувальних  закладів та

 приватних  територіях, в місцях проведення спортивних

 змагань,  гуртожитках  та  прилеглих  територіях  і в

 місцях,    визначених   місцевими   Радами   народних

 депутатів".

      Тут  треба  "та  прилеглих  територіях  та інших

 місцях...",  бо інакше тоді виходить, зрозуміло... Та

 інших місцях, визначених.

      Комісія     погоджується    і    Вітренко    теж

 погоджується.   Ставлю   на   голосування  пропозицію

 Гаманюка,   123   поправка  голосується,  голосується

 позитивно.

      За -   231

      Дякую.

       На  сторінці 25 Стаття 5, розділ 5 "Контроль та

 відповідповідальність  за  порушення  цього  закону",

 стаття 16 - "Органи контролю":

       "Контроль   за  отриманням  норм  цього  закону

 здійснюють  органи,  які  видають  ліцензію, патенти,

 атакожінші  органи  в  межах комепетенції, визначеної

 чинним  законодавством.

      Підприємство-виробник   має   право   ініціативи

 контролю  на  предмет фальсифікації власної продукції

 суб'єктами  підприємницької  діяльності  і  фізичними

 особами.

      Орган  державного  контролю,  до якого звернувся

 товаровиробник   з   таким  проханням,  зобов'язанний

 провести  терміново перевірку відповідності продукції

 регіоналу      в     присутності     товаровиробника,

 представника,   ініціатора  перевірки.  За  наявності

 документів,  які  підтверджують  факт  фальсифікації,

 товаровиробник  має  право оскаржити ці дії до суду в

 установленому   законом   порядку   без   пров.......

 державного мита.

      Зрозуміло.  Мені здається не може викликати ні в

 кого  сумнівів.  Ставлю на голосування цю норму, будь

 ласка.

 

      "За" -  244

 

      Рішення прийнято.

      Стаття  17  "Відповідальністьза  порушення  норм

 цього  закону".  Тут  зауважень  не  було  особливих,

 власне  кажучи,  пункти 5-22, 22-1 і так дальше до 5.

 22.   6.  і  навіть  22.  7.  ці  всі  врахованні  ті

 зауваження, що були. Я їх з вашого дозволу зачитувать

 не  буду. Ніхто не наполягає на їх переголосовуванні.

 Так же?

      Тому  ставиться  в  цілому  стаття  17, в цілому

 ставиться  на голосування.

 

      "За" -  243

 

      Норма прийнята.

      Ну, для радіослухачів не буду деталізувати, хочу

 сказати,   за  порушення  тут  дуже  тяжкі  покарання

 передбачаються, тому керуваться треба законом.

      І  стаття 18 "Заключне положення" визнати таким,

 що втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України

 "Про   державне   регулювання   виробництва  торгівлі

 експорту   спирту,   напоїв  з  його  використання  і

 торгівлі тютюновими виробами".

      Голосуємо  це,  але  зрозуміло,  що  воно прийде

 тоді,  як буде весь закон прийнято. Тоді припиняється

 ця   дія.   Ставлю   на  голосування  статтю  18   як

 доповнення до змін.

 

      "За" -  245

      Дякую. Рішення прийнято.

      Шановні  депутати! Таким чином ми розглянули всі

 норми  цих  змін  до Закону "Про державне регулювання

 виробництва  і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і

 плодовим,    алкогольними   напоями   та   тютюновими

 виробами",  вірніше  це  не  зміни, а саме закон. Але

 залишилося у нас нез'ясованими три чи чотири, навіть,

 статті.  Тому  в  мене  є  така  пропозиція.  Ми дємо

 доручення  зараз  комісії,  спеціальну  постанову  не

 приймаємо,   але   даємо  доручення:  підготувати  до

 розгляду   в  третьому  читанні  (будьте  уважні),  в

 третьому читанні цей закон, при чому ці статті, котрі

 ми  шляхом голосування віднесли, окремо проголосувати

 за  процедурою  другого  читання. Зрозуміло. Щоб ми і

 час прискорили і дотрималися норм Регламенту.

      Тобто  у  другому  читанні  проголосуємо  кілька

 статей,  які  не  проголосували,  це  7  там,  ну, ви

 пам'ятаєте.  7, 14 і ще 15 статті, зокрема, а коли ми

 це  проголосуєме, тоді в терьому читанні приймем весь

 закон. Ясно.

      Хто за ...

      ГОЛОС З ЗАЛУ          Не чути.

      За  якої умови, будь ласка? Що розрахунки будуть

 зроблені?

      ГОЛОС З ЗАЛУ          Не чути.

      І   давальницьку   ми   вже   проголосували,  що

 категорія       давальницької       використовується,

 використовується  при  розробці  документа, документа

 остаточної редакції.

      Ставлю  на  голосування  таке доручення комісії,

 будь  ласка. Погоджується, погоджується, давальницька

 буде. То я не встиг проголосувать, 203, так.

 

      "За" -  239

      Дякую. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

      ЦУШКО.  Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Про звіт, про роботу Національного банку

 України  а 1993 рік, та про основні напрямки грошово-

 кредитної  політики  Національного  банку  України на

 1995 рік.  Прийняття  Постанови.

      Вадим  Петрович.  Це питання було обговорене. Ви

 пригадуєте    -було    тільки   доручення   Постанову

 розглянути  на  засіданні,  але  перед тим -якщо я не

 помиляїся -дати інформацію депутатам про використання

 коштів за статтями кошторису.

 

      ГЕТЬМАН.

      Шановні  народні  депутати!  Ми  з  вами провели

 обговорення  двух  питань  по Національному банку. Це

 "Про   основні  напрямки  грошово-кредитної  політики

 Національного банку на 1995 рік", то есть на рік який

 закінчується, і "Про звіт Національного банку за 1994

 рік".

      Запізнилися    з   цими   питаннями.   У   своїй

 співдоповіді  я,  як  зміг,  тоді  аргументував,  але

 по  часті постанов були внесені конкретні пропозиції,

 які  було  доручено  кімісії  доопрацювати  і винести

 узгоджений  проект  Постанови на ваш, так сказать, на

 те, щоб можна  було проголосувати.

      Зокрема, зокрема було... було внесена пропозиція

 депутата  Азарова,  щоб можгна було б вирішити судьбу

 тих  кредитів за 1994 рік Національного банку України

 в  сумі 70, 6 трильйонів карбованців, які значилися в

 балансі банку  за  1994 рік.

      Тому   і   так  же  і  депутат  Поровський  вніс

 пропозицію  досить  слушну, щоб Міністерство фінансів

 розробило і подало на затвердження розмір і структуру

 державного боргу.

      Була  также  пропозиція  прискорити  роботу  над

 проектом закону "Про Національний банк України".

      Оці  всі  пропозиції  були  враховані, і на ваше

 вирішення,   і   на...   я  би  просив  проголосувати

 Постанову  Верховної  Ради  України в такій редакції:

 "Взяти до відома звіт Національного банку України про

 роботу  за 1994 рік. Баланс його діяльності з валютою

 балансу  -307  786  мільярдів карбованців. І зведений

 баланс   банківської   системи   України   з  валютою

 балансу    -1    квадрильйон    271,   953   мільярда

 карбованців.". Він додається у вас, він був розданий.

      "Затвердити   розподіл   прибутку  Національного

 банку  України  за  1994  рік  в сумі 8 268 мільярдів

 карбованців". І це також у вас на руках є.

      "3.  Запропонувати Міністерству фінансів України

 в двотижневий термін подати на затвердження Верховної

 Ради  України  розмір  і структуру внутрішнього боргу

 держави  станом  на  1.  01.  1996  року  та вирішити

 питання   про   сплату  Національного  банку  України

 процентів  за  погашення  в 1994 році кредити Уряду у

 сумі 70, 6 трильйонів карбованців". Звичайно, мається

 на  увазі,  віднести  це  на державний борг, щоб дати

 можливість  Національному  банку  зробити  відповідну

 проводку у балансі банку.

      І   четверте,.   "Національному   банку  України

 Ющенко,  Комісії  з  питань  фінансів  і  банківської

 діяльності  Суслову  внести на розгляд Верховної Ради

 звіт  про  роботу Національного банку України, баланс

 його  діяльності  та  розподіл прибутку Національного

 банку  України  за  1995  рік  не пізніше квітня 1996

 року".  Щоб  ми, як це раз, уже не затверджували, так

 сказать, цей звіт рік після того, як рік уже минув.

      Така  постанова  з  урахуванням  ваших зауважень

 виноситься на голосування.

 

                         - 42 -

      ГОЛОВА.  Є  запитання до Вадима Петровича? Можна

 ставити на голосування "за основу"?

      Ставлю  проект  постанови,  ним зачитаний тільки

 що, на оглосування "за основу". Будь ласка.

     

      ЗА -   164

     

      ГОЛОВА.  А  яка  інша  причина, ті хто наприклад

 проти 35, або ті, хто не голосували 112, яка причина,

 ще   раз   повторюю,   голосується  проект  постанови

 Верховної   Ради   України   про   звіт,  про  роботу

 Національного банку, баланс його діяльності, зведений

 баланс  банківської  системи,  та  розподіл  прибутку

 Національного банку України за 1994 рік.

      Ясно?  Ставлю  на  голосування  ще раз, в кінці,

 кінців вирішити з внутрішнім боргом потрібно, чи ні?

     

      ГЕТЬМАН. Якщо з внутрішнім боргом рішати, то

 треба голосувати.

     

     

      ЗА -  184

     

      ГОЛОВА.  Ну  будь ласка, давайте ми уточнимо для

 себе,  не  будемо  ми розповсюджуватися, в поіменному

 режимі,   хто  за  те,  щоб  поіменно,  проголосуємо,

 побачимо  в  кінці  кінців  з  тих, хто не голосує, а

 потім поставимо питання, з'ясуйте в чому причина.

     

      ЗА - 164

     

      ГОЛОВА.  Ця  постанова  голосується  поіменно за

 основу, будь ласка.

     

      ЗА -  214

     

      ГОЛОВА.   Які   зауваження   будуть,   зміни   і

 доповнення,  в цілому можна ставити, ставлю в цілому,

 поіменно ж ...

     

      "За" -   218

     

      Так,  рішення  прийнято.  А ця, друга постанова,

 будь ласка...

     

      ГЕТЬМАН.   Шановні  народні  депутати  также

 вносить  на  затвердження при ваше... при голосуванні

 постанова з урахуванням ваших зауважень такого змісту

 (вона  у  вас єсть): взяти до відома основні напрямки

 грошово-кредитної  політики  Національного  банку  на

 1995  рік  (практично,  він  закінчився). Зобов'язати

 Правління   Національного  банку  України  внести  на

 розгляд   Верховної  Ради  України  основні  напрямки

 грошово-кредитної   політики  на  1996  рік  разом  з

 проектом  бюджету  на 1996 рік не пізніше грудня 1995

 року. Щоб ми розглянули це в комплексі!

      Третє. Заборонити Національному банку України до

 кінця  1995  року  здійснювати  кредитну  емісію  при

 покритті дефіциту Державного бюджету без відповідного

 рішення Верховної Ради України.

      І    останнє.   Комісії   з   питань   фінансів,

 банківської  діяльності прискорити подання на розгляд

 Верховної  Ради  України  проекту  Закону України про

 Національний   банк  України.  Він  внесений  на  ваш

 розгляд  -тільки  тепер  уже  справа за тим, коли він

 голосуватись.

     

      ГОЛОВА.  Зараз  він  буде голосуватись!.. Справа

 ось у чому, шановні корлеги. Ця постанова складається

 із  пунктів,  які  внесені сюди на основі голосування

 тут,  у  сесійному  залі.  І  тому  ми повинні просто

 розглянути зараз як документ в цілому, бо кожен з цих

 пунктів  окремо голосований. Чому тут пройшло питання

 про  Національний  банк, закон про Національний банк?

 Тому,  що  це було... приймалося 2 тижні тому. І була

 така  пропозиція.  А  вже сьогодні пропонується Закон

 про  банки й банківську діяльність. Тому я прошу, щоб

 це нікого не дивувало, що записана саме така норма.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще  раз  повторюю:  ці  всі  пункти голосувалися

 окремо  і  вносилися  в проект постанови. Ми замінили

 слово  "схвалити",  чи "затвердити" напрямки політики

 "взяти   до   відома",  тому  що  тоді  (пам'ятеєте!)

 агрументація  була така: соромно говорити у листопаді

 місяці про напрямки політики на цей рік!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Нема з процедури... з цього питання що.....

      Азаров, будь ласка, яка у Вас ...

     

      АЗАРОВ.   Уважаемый,   Александр  Александрович,

 уважаемый Вадим Петрович, я не был в зале, вооще я не

 слышал   то,   чтобы   3   пункт   кто-либо  голсовал

 "заборонить Національному банку до кінця 1995 года" и

 так далее и так далее.

      Я  не  слышал6  чтобы мы за это голосовали, но я

 хотел  бы,  чтобы  Вадим  Петрович.......... сказал о

 состоянии  на сегодня, 21 декабря... 21 ноября, какой

 кредит Национального банка выдан Уряду - раз.

      И  какой  потолок  кредитной  эмиссии установлен

 Законом о "Державном бюджете" - два.

      Что  ж мы делаем, уважаемые коллеги? После того,

 как он ответит, я скажу цифры.

     

      ГОЛОВА. Я прошу один одного не ловить на цифрах.

     

      АЗАРОВ. Да какой там ловить? Я просто...

     

      ГОЛОВА. Робіть аргументацію... Микола Янович, не

 тільки  Ви  ж хочете користуавтися мікрофоном. Є інші

 депутати.  Тому  як  у  Вас є аргументи, називайте їх

 відразу,  називайте,  що  такий-то,  такий-то  ліміт,

 стільки то не використовано. Ну, цифри називайте.

     

      АЗАРОВ. Назову я цифры...

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, называйте, як аргументы.

     

      АЗАРОВ.  По состоянию на сегодняшний день Урядом

 использованоб  219 триллионов карбованцев -это у меня

 оперативные данные за подписью Национального банка .

      Общий   потолок   кредитной   эмиссии,   который

 установлен  Законом  "О  государственном  бюджете"  и

 проголосован нами 244 триллиона.

      Если  мы  сегодня, с сегдняшнего дня проголосуем

 за....  3 пункт, то мы, естественно, на 26 триллионов

 уменьшим...  без  закона,  без  изменения  закона  "О

 державном бюджете" и так далее.

     

      ГОЛОВА.   Вадим Петрович, будь ласка.

     

       ГЕТЬМАН.  Я  не  хотів  би  коментувати  ці

 цифри,  бо,  наскільки мені відомо, потолок емісії на

 четвертий   квартал   Національним   банком  Повністю

 використаний.  Але тут присутній голова Національного

 банку, він може прокоментувати ці  цифри.

      Що  стосується  третього  пункту,  він абсолютно

 нормальний :

      "Заборонити   Національному   бурку   до   кінця

 здійснювати   при   покритті  державного  бюджету  за

 рахунок  емісії"

      Це  нормальна  ситуація.  Ні одна країна, ще раз

 повторюю,  я  с прошлий раз говорив: на території ВНГ

 сьогодні   не  кредитує  напряму  дефіцит  державного

 бюджету. І ми сьогодні за декілька днів до кінця року

 споримо,   чи   треба   записувати   на  один  місяць

 заборонити це робити  без дозволу Верховної Ради.

      Але якщо це потрібно буде, то вийде сюди міністр

 фінансі  в  чи хтось з Уряду і попросить, можливо, ми

 підемо  після  цього  назустріч Уряду, якщо в цьому є

 потреба.  Але  після  цього,  коли він скаже наслідки

 нашого  рішення, яке призведе, знову ж таки, но нової

 спіралі  інфляції.  Тоді,  навєрно,  ми, так сказать,

 зрозуміємо, що ми правильно записуємо цей пункт.

     

      ГОЛОВА.  Ще  раз,  шановні  колеги, тут же немає

 протиріччя між тим, що сказав Миокла Янович і тим, що

 говорить  Вадим  Петрович.  Мова  йде про те, що якщо

 потреба  така  виникає,  то  тоді дає дозвіл Верховна

 Рада  і  здійснюється  покриття дефіциту бюджету. Тим

 більше,  воно  у межах, визначених Верховною Радою, і

 запас для цього є. Так же? Тому, Микола Янович, ви не

 заперечуйте,  голосуватимемо.

      Треба вставити  ще одне слово? Скажіть,  яке.

      Ющенку  дайте  слово. Він зараз... Там... А, він

 же  не  знає,  чиї  то  картки.  Йдіть  сюди, Вікторе

 Андрійович.

      Віктор  Андрійович, сядьте, будь ласка, на місце

 прем'єра  і там...

      Вадим  Петрович,  будьте  на  місці. Він сяде на

 місце прем'єра.

       (ШУМ У  ЗАЛІ)

      Будь ласка.

      Це мова йде про тимчасове, він  рядом сів.

      Будь ласка.

     

       ЮЩЕНКО.  Шановний Олександр Олександрович,

 шановні   народні  депутати,  мова  йде  про  те,  що

 параметри  емісії  1995  року  вами прийняті в рамках

 прийнятого   дефіциту   бюджету.   Ці  два  показники

 пов'язані.  І  якщо  ставити  сьогодні  це питання на

 розгляд,  то  мова  може  йти  про  те,  що параметри

 дефіциту   бюджету   і   місії,   які   уже  прийняті

 Парламентом,  вони  гармонійно  пов'язанні.  і  в цих

 рамках   Національний   банк   має  власну  інциативу

 проводити цю ємісії до цих параметрів.

      Зверху    суми,    безумовно,   треба   приймати

 економічне рішення через відповідну постанову.

     

      ГОЛОВА. Тоді мова така, заборонити Національному

 банку України до кінця 1995 року здійснювати кредитну

 емісії при покритті дефіциту державного бюджету понад

 встановлений  Верховною Радою розмір без відповідного

 рішення  Верховної Ради. Навіть я б так сказав, понад

 встановленний...

      Шановні  колеги,  то  давайте вилучцмо цей пункт

 взагалі.  Ми  ж  встановили є межі, визначено, інакше

 він  не має права робити. А якщо буде потреба, то він

 прийде до нас просить. Так чи ні, Вадим Петрович?

     

       ГЕТЬМАН. Можна, можна.

     

     

      ГОЛОВА.  Можна  вилучити.  Тоді,  хто за те, щоб

 вилучити  пункт 3 цього проекту Постанови, почекайте,

 ставлю на голосування. А оптім ви візьмете уточнення.

 Я ставлю на голосування, будь ласка.

     

       ГЕТЬМАН.  За  основу, а потім уточнення, за

 основу.

     

      "За" -  247

     

      Ну,  це не принципово, послухайте. Буде вилучено

 із  проекту,  який буде голосуватися за основу. Але я

 ще  не проголосував за основу, бо мені здалося, що ми

 проголосували,   виявляється,   що   ні.  Ні,  ні  не

 проголосували,   одну   хвилиночку.   Але  наполягли,

 вилучили,  не  буде в проекті цього пункту. В проекті

 не   буде   цього  пункту.  А  всі  суб'єкти  ми  тут

 законодавчої ініциативи ми можемо разом прийняти таке

 рішення.  Немає біди в цьому.

      Можна   за  основу  ставить  чи  ні?  Не  можна.

 Вітренко пропонує інший варіант, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Олександре  Олександровичу, ви розглядали вже це

 питання.  Я  намагалася  аргументувати,  що  якщо  не

 виконані  всі  основні  напрямки, скажіть мені, що це

 таке  "взяти  до  відома".  Вони  нічого не виконали,

 оздоровлення фінансової системи немає, банки руйнують

 економіку.  Ми  кажемо:  "Взяти до відома". Що ми цим

 робимо?   Я   вважаю,  треба  визнати  роботу  юанків

 незадовільною   і   непогодитись   з  цими  основними

 напрямками,  які  вони  подали  до Верховної Ради, де

 грошової  реформи  нема  -це головне звено було в цих

 основних  напрямках. Про що ми голосуємо зараз? Що ми

 беремо до відома?

     

      ГОЛОВА.   А  далі  що  будемо...  Ну,  то  ви  ж

 давайте.........

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Тому  я проти, щоб приймати за

 основу.  Вони  не  справилися  з роботою. Ну, може не

 може Віктор Андрійович працювати, може він буде краще

 працювати  в  іншій  галузі.  Але  погодитись з такою

 роботою  банків  неможливо. Югославія з кризи вийшла,

 тому  що  банки  запрацювали.  А  в  нас банки тільки

 поглиблюють кризу.

     

      ГОЛОВА. Вадим Петрович.

     

      ГЕТЬМАН.   Що   я   можу   сказати   Наталії

 Михайлівні.    Просто,    використовуючи    абсолютно

 безпідставну  аргументацію,  вона  може, так сказати,

 так  вільно  вносити  такі пропозиції. Чи ви слухали,

 слухали и звіт банку за 1995 рік. Ми говорили за звіт

 Національного  банку  за  1994  рік.  Для  того,  щоб

 визнати    задовільний,   задовільний,   треба   хоть

 послухати роботу банку. Це перше.

      Друге. Якщо ви візмете (я не знаю, чкі показники

 в  основу  з вашого висновну можна положити), якщо ви

 візьмене  сьогоднішню  інфляцію, то я міг би сказати,

 що  тільки  завдяки,  завдяки  абсолютно  послідовній

 політиці  Національного  банку  і Уряду нам  сьогодні

 вдалося,   в  якійсь  мірі,  стабілізувати  фінансову

 сферу. А від стабілізації після цього, звичайно, може

 піти  нормальна,  так  сказать, ситуація в економіці.

 Але  для  цього треба нам сьогодні зробити ще багато.

      Але  все  ж  таки майте на увазі: зняти інфляцію

 середню  сьогодні,  збити,  примірно,  до 10, навіть,

 процентів  в  місяць  при  таких темпах росту, які ми

 мали  ще  в  минулий  рік,  то  ви подивіться на нашу

 сусідку,  вона тоже сьогодні в цих параметрах працює,

 але,  так сказать, економіка трошки посильніше. Як же

 можна   після   цього   так   говорити   про  те,  що

 Національний  банк і банківська система винувата, так

 сказать, у сьогоднішній кризовій ситуації на Україні.

 Думаю, що ...

     

      ГОЛОВА. Вадим  Петрович... Одну секундочку.

     

      ГЕТЬМАН ... послухаєм тоді. 1995 рік.

     

      ГОЛОВА.  Вадим Петрович, я прошу. Будьте уважні.

 Наталя  Михайлівна, одну хвилиночку.

      Ніхто не говорить, що банк працював добре, Вадим

 Петрович,  вам  так  здається,  ви  краще знаєте, але

 анслідки  такі,  що  ніхто  не  може  хвалить  його і

 вважати  задовільною цю роботу не можна. Мова йде про

 інше.

      У  проекті, який був запропонований нам минулого

 разу   передбачалося   схвалення  Основних  напрямків

 грошово-кредитної  політики.  Ми  з'ясували,  що, по-

 перше,  її  по-суті не можна схвалювать, по-друге, що

 ми  виглядемо  дещо  дивно,  якби  ми  в  кінці  року

 схвалювали  політику  на  цей  рік. Тому ми, оскільки

 виступав   тут   і   голова  Національного  банку,  і

 запитання  і  відповіді  давалися,  і  визнали, що не

 можна... ми не можем схвалювати. Але інформація була,

 ми беерм до відома цю інформацію.  І не більше.

      А  якщо те, що ви пропонуєте, Наталя Михайлівна,

 то  ви,  будь  ласка,  записуйте  -що. А дальше, якщо

 не...  Та  почекайте.  Якщо писать "незадовільно", то

 треба  писати "звільнити голову Національного банку "

 і так далі, і так далі. Ви ж цього не пропонуєте? Ні.

      Тому я прошу проголосувати за основу в редакції,

 яку  прочитав  Вадим  Петрович з умовою, що ми третій

 пункт вилучили звідси. За основу проект Постанови. За

 основу. Ми ще не голосували.

     

      ГЕТЬМАН. 347,247.

     

      ГОЛОВА.  Та  ні,  то  ми  третій пункт 247. А за

 основу ще  не  голосували.

     

      "За" - 224

     

      Є пропозиція в цілому  проголосувати.

      (Шум в залі)

      Бо я вас не бачив, коли ви піднімали руку.

      Будь   ласка,   Кузнецову   слово.  Терьохіну  і

 Марченкові.

     

      КУЗНЄЦОВ

      Уважаемый Александр Александрович! Я предлагаю в

 нашем  проекте  Постановы изменить сроки подачи основ

 национальной  политики  грошовой  Национального банка

 Украины.  Ни  разом  с  бюджетом,  а поперед бюджету.

 Потому   что   на   основе  грошовой  политики  будет

 складываться бюджет. А если мы сразу подадим, так что

 ж  мы  будем  делать?  Уже  будет все сделано. Только

 вперед,   других   вопросов  быть  не  может.  Виктор

 Андреевич, только вперед.

     

      ГОЛОВА. Павло Сергійович.

     

      _____________ Значить, шановні,

      (ШУМ У ЗАЛІ)

     

      ГОЛОВА.  Вадим  Петрович,  Павло  Сергійович,  я

 прошу вас, ну, давайте не...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Та  ні, Вадим Петрович, з непринципових питань я

 прошу   не   розпочинати   суперечку.   Чому   це   з

 непринципових я кажу? Тому що вчора спільне засідання

 Президії прийняли Постанову: до 1 грудня, цебто у нас

 один  тільки  сесіний  тиждень ще буде, буде внесений

 бюджет  на  наступний  рік.  Тому можем ми так чи так

 записувати - це суттєвого значення не має.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Вадим  Петрович,  будь  ласка,  поясніть.  Вадим

 Петрович, дайте відповідь на запитання...

     

      ГЕТЬМАН. Шановні, шановні народні депутати,

 мова  йде  за  те, що Національний банк може в якійсь

 мірі  враховувати  дефіцит  державного бюджету тільки

 тоді,  коли  цей  проект,  цей  державний бюджет буде

 схвалений.

      Більше   того,  наскільки  нам  відомо  з  вами,

 пропонується   десь  коло  4%  валового  внутрішнього

 продукту  замістити  облігаціями  державної позики. І

 тільки  2%,  наскільки  мені  відомо, кредитувати так

 само, як і ми до цього робили, за рахунок емісійного,

 так сказать, кредиту Національного банку.

      Сьогодні доктрини бюджету у нас з вами нема. Яку

 політику буде відпрацьовувати Національний банк у цих

 умовах,  як  він  може  орієнтуватися, так сказать, в

 ситуації бюджетній?

      Тому   це   може  бути  дійсно  тільки  поєднані

 документи, де Національний банк, виходячи сьогодні із

 бюджетної ситуації, і разом з консультаціями з Урядом

 зможе  знайти  якусь  позицію, яка буде враховувати і

 депутатів, і Національний банк.

      Ви  знаєте,  що  в  Росії  в  Парламенті  дебати

 відносно  бюджету  йшли в основному навколо емісійної

 позиції. Вони йшли біля місяця.

      Так,  як  сьогодні  можна  говорити  за емісійну

 позицію Центрального банку, якщо ви не знаєте проекту

 бюджету,   тому  одне  з  другим,  це  має  абсолютно

 поєднанні значення.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло Павло Сергійович.

     

      ГЕТЬМАН.  А  те,  що  можна його до 1 грудня

 зробити, о тим більше.

     

      ГОЛОВА.  ОДну  хвилинку  не  кричіть з місця, як

 будете  кричати, не дам права на слово. Будь ласка. І

 Вадим  Петрович,  ми  не  беремо  для  прикладу  інші

 парламенти,  у  нас кращі спеціалісти, тому ми можемо

 коротше  розглядати  це  питання,  швидше, будь ласка

 Павло Сергійович. Потім.

     

      КУЗНЕЦОВ.  Я  вынужден  не согласиться с теми

 утверждениями, которые сейчас изложил Вадим Петрович.

 Процессы  эти  связаны,  но перед тем, как определять

 бюджет,  мы  должны  знать  какую  же  политику будет

 проводить Национальный банк в области выпуска денег в

 государстве  и кредитования, мы сейчас этого не знаем

 и  получается  так,  что  бюджет складывается в одних

 условиях,   а   потом   основные  напрями  внутрешней

 политики, мы утверждаем в 1995 году. Нормальнро...

     

      ГОЛОВА.  Ясно дякую, все правильно, який бюджет,

 така і політика, будь ласка Терьохін.

     

      ТЕРЬОХІН.  Шановні  колеги, я розумію позицію

 пана  Кузнецова,  який дійсно турбується про те, яким

 чином буде покриватися дефіцит бюджету, але для того,

 щоб  нам  знати, скільки грошей наступного року треба

 буде  випустити  Національним  банком, треба нам мати

 бюджетні  розрахунки  базовані  на  прогнозі валового

 внутрішнього  продукту, тобто перша вправа для нашого

 парламенту    буде,    це    затвердження    валового

 внутрішнього  продукту  і бюджетних вилучень з нього,

 але   після   того   затвердження   основних  позицій

 Центрального банку України, тому краще за все, щоб ці

 дві  теорії  на наступний рік були подані разом, як і

 бюджет, так і основні напрямки політики Національного

 банку  України.

      Олександре    Олександровичу,    я    хотів   би

 запропонувати трошки змінити нашу постанову, справа в

 тому,  що  Національний банк України кредитує дефіцит

 бюджету   в   межах,   визначених  законом,  принятим

 Верховною  Радою.  І  тому  є абсолютно безсмінтовним

 речення   про  те,  що  Верховна  Рада  України  може

 дозволити   якісь   додаткові   емісії,  тому  що  це

 суперечить  Закону України про Державний бюджет. Тому

 в   мене   є   пропозиція  прийняти  постанову  цю  з

 вилученням  слів  "...  крім  випадків..." (чи як там

 написано?),   "...   передбачених   Верховною   Радою

 України".  Або  "...  крім  рішень,  коли приймаються

 Верховною Радою України".

     

      ГОЛОВА.  Сергій  Анатолійович,  ви сидите там, і

 там  не  дуже чуть... Я це прекрасно розумію... Ми це

 вже  проголосували -240 з лишнім голосів вже прийняли

 таку постанову... 239! Прошу вибачення...

      Марченко.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые    депутаты!    Уважаемый    Александр

 Александрович!

      Национальный   банк   подчиняется   нам.  И  нам

 необходимо дать оценку его работы за этот год.

      Мне  представляется -с одной из основных функций

 он  не  справился.  И инфляция не подавлена -она так,

 придавлена  искусственно...  Потому что мы знаем, что

 сельским  хозяйствам за сданную продукцию государство

 не   рассчиталось;   шахтерам   заработную  плату  не

 выплатили;  в  бюджетной  сфере  также есть невыплаты

 заработной  платы...  И когда эти все выплаты пойдут,

 инфляция  будет  такая,  что мы ахнем. И она не будет

 соответствовать  тем  данным, или тем показателям, на

 которые хотел выйти Национальный банк. Это первое.

      Второе. Как можно взять до видома эту... Основни

 напрямы  политики, когда на 15-й стрпанице, например,

 "Грошова    реформа"    -оздоровлення   економіки   і

 фінансової    системи,   забезпечення   стимулювання,

 економічного  зростання  та  подавлення інфляції може

 бути     закреіплене     тільки    після    створення

 повномасштабної     національної    грошово-кредитної

 системи? Досягнути це можна лише на основі здійснення

 грошової  реформи. Введення у 1995 році в економічний

 оборот  нової  стабільної національної валюти -гривні

 та   підтримання  її  стабільності  стає  центральним

 питанням економічної політики в Україні.

      Мы знаем - это центральный пункт этих напрямов.

      Президент  сказал,  что  он  пошутил  с денежной

 реформой.  Национальный  банк  не  настоял, Верховный

 Совет   проявил   беззубость  вместе  с  Национальным

 Банком.

      И  как  мы  можем  эту  нашу  совместную рабоиту

 признать или принять просто к сведению.

      Я  все-таки вношу предложение принять эту работу

 не задовильною.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Я поставлю Вашу пропозицію на

 голосування. Азаров, будь ласка, закінчує.

     

      АЗАРОВ. Уважаемые народные депутаты, я хотел бы,

 чтобы  мы все-таки очень внимательно подошли к пункту

 3,  пункту  2.  Имею  ввиду вот что. И то, что сказал

 депутат  Терехин  и  то,  что  сказал  Вадим Петрович

 абсолютно, так сказать, ну, будем говорить, абсолютно

 правильно.   В   том   плане,  что  дефицит  дефицита

 затверждается  Верховоной  Радой,  а  уже  потом,  на

 основании    структуры    дефицита,    финансирование

 структуры  дефицита,  принимается Национальным банком

 решение  по  основным  направлениям денежно-кредитной

 политики.

      Но я хотел бы внести одно дополнение, вот здесь.

 Во-первых, этот документ хотелось, чтобы Национальный

 банк  разработал совместно с Правительством, поэтому,

 может  быть,  добавить  слово  "Национального банку и

 Уряду" - это первое мое добавление.

      Второе добавление касается срока. Значит, внести

 разом  с  проектом  бюджета в 1996 год и утвердить не

 позднее,  чем  через 10 дней после утверждения Закона

 "О государственном бюджете". Тоесть разбежность между

 принятием закона и принятием Верховной Радой основных

 направлений  на  1996  год,  должно  быть не более 10

 дней.  Чтоб  не вступили в 1996 год и.... направления

 основной денежно-кредитной политики, и с утвержденным

 Законом "О бюджете".

      Вот     суть    моих    дополнений,    Александр

 Александрович.

     

      ГОЛОВА.  Можна погодитися, а можна і прийняти як

 тут  написано,  коли  будуть,  вони  ж  працюють  над

 бюджетом так само. І під цей бюджет вони готують свої

 пропозиції   щодо   політики  грошово-кредитної.  Але

 цілком слушне зауваження: не пізніше як через 10 днів

 після затвердження бюджету.

      Так. І доручення уряду, тобто до другого пункту,

 те,  що  пропонував  Марченко  я  ще поставлю. Але до

 другого пункту поправка Азарова такого змісту:

      "Зобов'язати   правління   Національного   банку

 України  Ющенко  внести  на розгляд Верховної Ради та

 Уряду  України ..."

      Але ж це його не стосується, слухайте...

      "...внести  на  рогляд  Верховної  Ради  України

 основні  напрями  грошово-кредитної  політики на 1996

 рік  не  пізніше, як через 10 днів після затвердження

 бюджету на 1996 рік  ..."

        Ще раз:

      "Зобов'зати правління..."

      Тобто  давайте  так,  проголосуємо такі норми, в

 принципі, відредагувати таким  чином... Одну хвилинку...

       (ШУМ У  ЗАЛІ)

      Одну  хвилинку,  вот  ви подивіться, я роблю вам

 зауваження,  Володимире  Миколайовичу,  бо  я  озвучу

 прізвища  на  всю  Україну  зараз, ви кричите змісця,

 ніби...

       (ШУМ У  ЗАЛІ)

      Я  ще раз прошу: заспокойтесь, інакше я поставлю

 на  голосування  пропозицію про позбавлення вас права

 брати участь у засіданні.

       (ШУМ У  ЗАЛІ)

      Я  пояснюю  ще  раз, в принципі, з голосу важко

 голосвати, ставити на голосування, одну хвилинку, але

 пропозиція   була   така:   передбачити  в  пункті  2

 доручення  Кабінету  Міністрів  щодо підготовки цього

 проекту  і  не  пізніше  10  днів  після затвердження

 бюджету на 1996 рік.

      Зрозуміла пропозиція, суть пропозиції?

      Хто  за  суть цієї пропозиції, я прошу поставить

 на   голосування.   За   зміст   цієї  пропозиції,  а

 редакційно  викладемо і  запишемо правильно.

     За -  186

     Не   вистачає   голосі  для  підтримки.  Значить,

 залишається  в  тій редакції, як тут є, проголосовано

 за основу.

       (ШУМ У  ЗАЛІ)

      Прошу...  Одну  хвилинку,  не  кричіть  з місця,

 роблю  ще рза зауваження, Павло Сергійович Кузьменко,

 не   робіть...   Кузнєцов,  не  робіть  з  місця,  не

 кричіть,  тому що ви заважаєте вести засідання, своїм

 колегам  заважаєте  слухати.

      Була   пропозиція   депутата   Марсенка  визнати

 незадовільною роботу Національного банку  стосовно ...

       (ШУМ У  ЗАЛІ)

      Є   напрямки  грошово-кредитної  політики.  Одну

 хвилинку.  Ми  проаналізували,  виявилося, що вони не

 відповідають    навіть    змістом    тим   практичним

 результатам, які виявилися на сьогоднішній день.

     

       ГЕТЬМАН.  Хто проаналізував?

     

      ГОЛОВА.  Проаналізував банк, який дав документ і

 в вас він на руках лежить.

     

       ГЕТЬМАН.  Шановні  депутати,  давати оцінку

 банку  за 1995 рік можна тільки тоді, коли його можна

 слухати, коли  його послухаєм. Якже можна говорити за

 напрямки грошово-кредитної політики на 1995 рік, який

 закінчується,    а    робити   висновки   за   роботу

 Національного банку. Ну, хіба так можна!

     

      ГОЛОВА. Я ще раз прошу. Вадим Петрович, ви, будь

 ласка,  не  трагидізуйте  цю  ситуацію.  Бо  одним із

 напрямків.  Будь  ласка,  спокійно.  Одну хвилиночку.

 Одним   із  напрямків  грошово-кредитної  політики  є

 підходи  до  грошової  реформи  тощо,  що визначено у

 напрямках.  І аналіз показав, що вони не відповідають

 практичним результатам.

      Я   просив   би...   Вадим  Петрович,  я  прошу.

 Виключіть   мікрофон   на  трибуні.  Вадим  Петрович,

 послухайте,    будь   ласка.   Увага!   Іван   Заєць,

 розверніться  своїм  видом до трибуни. Будь ласка. Ми

 можемо зробити висновок, Петро Григорович, відпустіть

 Миколу  Петровича,  відпустіть  Миколу Петровича, хай

 розвернеться  сюди.  Ага,  отак. Я прошу, будь ласка.

 Будь   ласка,   я   прізвищ   не  запам'ятав,  Сергій

 Владіславович, тому  я так і сказав.

      В зв'язку з тим, що на основі аналізу інформації

 про   основні   напрямки   грошовокредитної  політики

 Національного  банку  України  на  1995 рік видно, що

 Національний  банк  не  у  всіх  тих  параметрах, які

 закладені   в  цю  політику,  добився  і  добивається

 запланованих  результатів,  можна  було  б  у першому

 пункті,  після  слів  "взяти до відома" і так далі за

 текстом,  додати "звернути увагу голові Національного

 банку  Ющенко  Віктора Андрійовича на невідповідність

 змісту   основних   напрямків   практичним  наслідкам

 діяльності  банківської  системи у 1995 році". І це б

 давало  нашу  позицію  відносно оцінки, ми бачимо, бо

 дати  остаточну  оцінку  можна  тільки  під час звіту

 Національного банку, а ми його не слухаємо.

      Дайте слово Вадиму Петровичу, а потім Суслову.

     

      ГЕТЬМАН.  Я  вже говорив і ще заявляю, що це

 абсолютно буде не відповідати дійсності.

      По-перше.  Ми  не  аналізували,  так сказать, ці

 напрямки,  кі  сьогодні  тут хотіли давати оцінку. Це

 раз.

      Ми    закінчили,   напрямки   закінчились.   Рік

 закінчився.  Практично,  як  і  наша,  пробачте мені,

 економічна   політика,   яка  грунтувалась  на  одних

 показниках.  А  вирулила  до  кінця року на інші. Так

 само і банк. Він не міг бути, як то кажуть, від'ємним

 якимсь іншим елементом в розрізі цієї політики.

      Тому  говорити  сьогодні  за те, що Національний

 банк  визнати чи незадовільний, чи звернути увагу, не

 слухавши  голову  Національного  банку  про роботу за

 1995  рік, я вважаю, що це просто ставити так питання

 некоректно.

     

      ГОЛОВА. Суслов, будь ласка.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Я  хочу обратить

 ваше  внимание,  что  мы  должны принимать решение по

 повестке.  Сейчас, действительно, не слушается отчет,

 рассматривается  проект  основных напрвлений денежно-

 кредитной политики. Действительно, видимо, утверждать

 эти  направления нет смысла, предлагается взять их до

 видома. Вот когда мы обсуждали отчет за 1994 год, так

 мы   могли  указать  что  было  плохо  в  1994  году,

 разобрать олитику и делать какие-то высновки.

      Сейчас,  к  сожалению, у нас в этом проекте и по

 этому  вопросу  нет оснований оценивать эту политику.

 Тем   более,   что   основные   направления  не  были

 утверждены.  Но  я  бы хотел, чтобюы положение о том,

 что  впредь  основные  направления  денежно-кредитной

 политики  подавались  вместе с проектом бюджета. Этот

 тезис должен остаться в Постановлении.

      Что  же  касается  других вопросов регулирования

 деятельности    Национального   банка,   давайте   их

 перенесем, в ближайшее время рассмотрев проект Закона

 о Национальном   банке. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович. Будь ласка, увага. Те,

 що  стосується поєднання з бюджетом, ми проголосували

 за  змістом  на  пропозицію Азарова. Підтримали його.

 Щоб  зняти  питання, пропозиція Марченка ставиться на

 голосування.  Я  зобов'язаний це робить.

      (Голос з залу. Не чути)

      Слухайте уважно.

     

      "За" - 104

     

     

      Постанова  ставиться  на голосування в цілому із

 тими  зауваженнями,  які  ми проголосували по другому

 пункту.  І після  вилученя  третього пункту.

      Ставиться в цілому на голосування. Будь ласка. В

 цілому.

     

      "За" -  215

     

 

      Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Відносно  проекту  Закону  про  внесення змін до

 статті  22 "Про банки і банківську діяльність" Віктор

 Андрійович готовий доповідать? І  Віктор Іванович.

      А,  "Про  кошторис Національного банку". Я прошу

 вибачити мене, бо я пропустив це питання.

      Будь    ласка,    на   трибуні...   на   трибуну

 запрошується   Ющенко   Віктор   Андрійович,   голова

 правління  Національного банку України для доповіді з

 приводу кошторису Національного банку на 1995 рік.

      Скільки вам часу треба?

     

      ЮЩЕНКО В.А.

      Шановний Олександр Олександрович!

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Андрійович,  скільки  часу  вам

 треба? Будь ласка.

     

      ЮЩЕНКО В.А.

     

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 народні  депутати,  вашій  увазі запропоновано другий

 варіант кошторису Національного банку на 1995 рік.

      Перший  кошторис  Національного банку з балансом

 123  трильйони  карбованців був внесений у березні на

 розгляд відповідній комісії Парламенту.

      В  зв'язку  з  тим, що за плином часу рішення не

 було  прийнято і на сьогодні змінилася значна частина

 видаткових  і дохідних статтей Національного банку, а

 також  вважаючи  на  те,  що була проведена перевірка

 повноти  планування  доходів і видатків Національного

 банку  за  9  місяців  поточного року, це депутатська

 комісія  відповідна  була.  На  вашу увагу виноситься

 кошторис  Національного  банку на 1995 рік з балансом

 104   трильйона   302   мільярда   і  0,  2  мільйона

 карбованців.

      Пов  ідношенню  до попереднього кошторису він по

 видатках  скорочений  на  19 трильйонів 147 мільярдів

 карбованців.

      Основні статті, по яких відбулося це скорочення,

 складають...  а,  це  15,  1 трильйона карбованців. В

 зв'язку  з  перенесенням  розрахунків  за будівництво

 банкнотної   фабрики,  монетного  двору  і  комплексу

 Маленської    фабрики.   Витрати   понесені,   роботи

 зроблені,  але  актування  і  списання цих робіт буде

 проводиться в першому кварталі 1996 року.

      Тому   ми  погодилися  про  корекцію  на  перший

 квартал    1995    року   цих   параметрів   видатків

 Національного банку.

      Крім того, досягнута домовленість про скорочення

 витрат  у  плані  поповнення статутного фонду на 2, 5

 трильйона    карбованців,    що    було   передбачено

 відповідною  Постановою Верховної Ради, та резервного

 фонду в суммі 700 трильйонів, мільярдів карбованців.

      Таким  чином, на цих двох статтях 3, 2 трильйона

 карбованців   була   не  прийнята  до  голосування  і

 досягнута таким чином економіка.

      І  третя  стаття, де зроблено суттєві скорочення

 це  інші  витрати  на  суму  2  трильйони 5 мільярдів

 карбованців,  мова  йде про зменшення закупок золотих

 запасів  Національного  банку  у  фінансовому році, у

 1995 фінансовому році.

      Що  стосується  розкладу  по  конкретних статтях

 вважаючи  те,  що проект кошторису розповсюджений, як

 офіційний  документ і по нього можуть виникати окремі

 питання,  мені  здається доцільнішим було по суті тих

 питань,  які  у вас будуть виникати по кожній статті,

 давати  конкретні  відповіді,  я  розумію, що питання

 будуть   задаватися   навколо   статті  по  утриманню

 Національного  банку,  фонду  оплати  праці,  зараз я

 хотів  би  сказати, що ці статті перевірені комісією,

 яка  була призначена в парламентській комісії знайшли

 відповідне  підтвердження  і  розуміння  і  в  такому

 вигляді вони внесені сьогодні в цей кошторис, який ви

 розглядаєте.

     

      ГОЛОВА.  Все  так? Дякую, запитання є до Віктора

 Андрійовича,   запишіться  на  запитання,  10  хвилин

 вистачить, чи більше, 10, опублікуйте список.

      Тихонов прошу.

     

      ТІХОНОВ.  Скажите  пожалуйста,  вот у меня 4

 сметы  банка, которые надо рассматривать и которые мы

 рассматриваем   сегодня,   первый   вариант,   второй

 вариант,  раньше  давали  третий  вариант,  и сегодня

 четвертый вариант дали...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ЮЩЕНКО В.І.

      Шановні  народні  депутати,  я  розумію, що за 9

 місяців   цього  року  було  розроблено  3  кошториси

 Національного банку. Пройшло б 10 днів -був би п'ятий

 кошторис...  Перший  кошторис  формувався  тоді, коли

 рівень  інфляції був 25% на місяць (це лютий місяць),

 і  другої  версії  (причому  перша  версія  є такою ж

 достовірною,  як  і  остання  версія...)  ми поміняли

 тільки   параметри   введення   об'ємів  капітального

 будівництва,  об'єектів  капітального  будівництва. В

 даному випадку мова йде про кошторис з балансом в 104

 трильйони  карбованців, 32 мільярди -це той кошторис,

 який сьогодні розглядається на парламенті.

     

      ГОЛОВА.  Значить у вас на руках (будьте уважні!)

 кошторис, в якого в сумі написано: всього витрат -104

 032,  2  і всього доходів -104032, 2. А інші, хто там

 має,  може, то помилкові -не звертайте на це увагу!..

 Ну,  вінпояснив,  чому  (я  жартую,  звичайно!),  він

 пояснив  причину  того, але відповідь... для тих воно

 зрозуміло...

      Пронюк.

     

      ПРОНЮК

      Прошу слово передати колезі Осадчуку.

     

      ГОЛОВА.  Петро Ілліч. Осчадчук.

     

      ОСАДЧУК П.І.

      Шановний Вікторе Івановичу!

      У  кошторисі  Національного банку України, певна

 річ,  не  обійтися  без  рубріки  про  кошти,  надані

 Міністерству  фінансів  Уераїни. Скажіть, будь ласка,

 для  широкого  загалу  більш  конкретно про відносини

 Національного  банку  з Мінфіном. Кажуть, Мінфін дуже

 допомагає  вам  у  розкручуванні  спіралі інфляції...

 Скільки  цього року Мінфін позичив у вас і не віддав,

 чим аж ніяк не зміцнив курсу карбованця?

      Дякую.

     

      ЮЩЕНКО  В.  І. Станом на 20 листопада Мінфіну...

 кредити  уряду  Національним банком становлять 382, 3

 трильйона  карбованців.  В  тому  числі,  314,  4  -у

 національній  валюті.  Цими  цифрами характеризуються

 відносини Національного банку і Міністерства фінансів

 з точки зору отримання кредитів.

     

      ГОЛОВА. Попеску.

     

      ПОПЕСКУ.

     

      Шановний   Вікторе  Андрійовичу,  скажіть,  будь

 ласка,   яка   середня   зарплата  роботників  банку,

 Національного банку України  зі всіма доплатами.

     

      ЮЩЕНКО.  У  розрахунку у.......... на 1995

 рік  середня  зарплата, яка приймалася до розрахунку,

 покладена   4  мільйони  756  тисяч,  фактично  за  9

 місяців  -13, 2 мільйони карбованців середня зарплата

 одного працюючого Національного банку.

     

      ГОЛОВА.    Так.   Буздуган...   Мова   йле   про

 національні,  а  не комерційні банки. Так що тут може

 буть....

     

      ЮЩЕНКО.  Я  можу лише сказать справочно...

 довідково,  зарплата Голови працівників Національного

 банку   в   декілька   разів  нижче  чим  відповідних

 структур, які ви задавали запитання.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Бездуган.

     

      БЕЗДУГАН.

     

      Дякую.  Віктор  Андрійович,  вибачте,  але я теж

 буду  задавати  запитання  саме про Фонд оплати праці

 Національного банку.

      Згідно  до наведених даних, він дорівнює разоі з

 Фондом заохочення 4, 6 трильйони. Це стільки, скільки

 взагалі  тягне  зарплата  всієї  державної  служби по

 Україні, хоча службовців Національного банку в чотири

 рази менше, ніж державних службовців по Україні.

      Коли  ви говорите про 13, 2 цифрц, воно якосі не

 співпадає  з тим, що реальна зарплата в Неціональному

 банку  в  чотири  рази  вище,  ніж  в  середньому  по

 державній службі по  Україні.

      Тому,  вибачте, просте питання: хто затверджував

 посадові  оклади.

     

       ЮЩЕНКО.  Ну,  по-перше,  це категорично не

 так,  що  заробітна  плата  в  Національному  банку в

 чотири   рази   вище.   Ви  порівнюєте  непорівняльні

 показники.   Закладується  в  основу,  в  розрахунках

 витрат  по  оплаті  праці  закладений чисельність, на

 яку  сьогодні  не  вийшов  Національний  банк.  Ні по

 Малинській фабриці, ви знаєте, вона не введена, і там

 більше  600  чоловік не наброно нароботу, ні монетний

 двір  не  введений,  ен проведена дрошова реформа, по

 якій  півтори  тисячі  касирів  треба наймати було, і

 багато інших речей.

      З  точки зору порівняння я провожу по розрахунку

 планового  фонду оплати праці на 1995 рік працівників

 Національного  банку середня зарплата, яка приймалась

 до  рахунку  4,  7  мільйона  карбованців,  рзаом  із

 надбавками  за  виконання  важливого  завдання і інші

 надбавки,   це  мається  на  увазі  і  водіям,  і  за

 класність   роботи   і   так  далі  -8,  67  мільйона

 карбованців. І це відповідає дійсності.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Степанов Петро Степанович.

     

       СТЕПАНОВ.

      Уважаемый  Виктор  Андреевич, по бюджету Украины

 на  1995  год  под  статьей  "Інші  расходи"  всего 4

 триллиона  карбованцев  для  всей  Украины,  а вот по

 Национальному    банку    2,    5   триллиона.  Можно

 расшифровать, что это вот такое.

     

     

       ЮЩЕНКО. Це інші витрати у собівартості, чи

 у  прибутку  інші витрати. Значить, якщо мова йде про

 інші витрати 2 трильйона 300, які значаться в розділі

 "Витрати,  що  фінансуються  за рахунок прибутку", то

 мається на увазі, що більше 75 процентів із цієї суми

 іде  на  придбання  банківського  металу.  Це закупка

 золота, серебра. Далі платежі срібла, вибачаюсь, далі

 платежі   ідуть   благочинність  і  спонсорство  -244

 мільярда  карбованців.  Це утримання двох інтернатів,

 двох  інтернатів  і  фнансування  у  цьому році через

 Міністерсво  фінансів  святкувань  400-ліття  Богдана

 Хмельницького. Ну, решта не суттєві.

     

      ГОЛОВА. Бондаренко.  Степанов, будь ласка.

     

      СТЕПАНОВ.

     

      Виктор  Андреевич,  (...........)  (...........)

 денег  заложено  по  другой  статье,  по  5 статье. И

 вдохноление   и   обеспечение   банков  кон.......  и

 монетами. 5 и 6 триллионов карбованцев.

     

       ЮЩЕНКО. Значить, на сьогодні по цій статті

 фактичні   видатки   Національного   банку  склали  3

 трільйона  595  мільярдів  карбованців. Планується до

 кінця  року  зробити  по  контрактах  із закордонними

 постачальниками  за  папір, 4 контракти, єсть сума по

 кожному  контркту.  За фарби та чорнила, є відповідна

 сума   по   кожному   контракту.   За   виготовлення,

 розрахунки  за виготовлення гривни -це гривна та, яка

 замовлялася  в  1994  році,  кінцеві  розрахунки, які

 проводились на початку року.

      Таким   чином   витрати  по  перевезенню  грошей

 (мається  на  увазі  в середині республіки) складають

 теж 115 Трильйонів, мільярдів карбованців.

      Витрати    по    Луганському   станкозаводу   на

 виготовлення  метизів  -740  мільярдів карбованців. І

 загальний  кошторис  по  цій  статті  до  кінця  року

 планується  в  обсязі  5  трильйонів  633. Мається на

 увазі   повне  фінансування,  карбування  купонів  на

 сьогоднішню потребу, підготовку фарб, чорнил і паперу

 для друкування гривни.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Бондаренко, будь ласка, останнє

 запитання.

      Він відмовляється від слова, так?

      Сідайте, будь ласка, час використаний ваш.

      Я,  так  би  мовити, навздогін, бо якраз з цього

 приводу   надійшов   запит   від  депутата  Моісеєнко

 Володимира  Миколайовича такого змісту. Сібайте, будь

 ласка.

      "В   апреле  1995  года  Ющенко  был  в  составе

 Кабинета  Министров отправлен в отставку. После этого

 Верховный  Совет Украины не рассматривал вопрос о его

 назначении.  Не  рассматривался  этот  вопрос и после

 принятия  Коституционного  договора, в котором статья

 17   пункт   16  гласит,  18  гласит: "Верховна  Рада

 призначає  за  поданням  Президента  голову правління

 Національного  банку України". Так кто же нам сегодня

 докладывает? Прошу дать ответ."

      Відповідаю. Доповідає голова Національного банку

 Ющенко  Віктор  Андрійович.  За посадою він входить в

 склад    Кабінету   Міністрів.   Відставка   Кабінету

 Міністрів  не  означає відставки голови Національного

 банку.

      Тому  я  прошу зважати на цю обставину і мати на

 увазі,  шо  перед  вами  сидить  голова Національного

 банку.

      Дальше. Одну хвилиночку, одну хвилиночку. Суслов

 Віктор Іванович, у вас є? Немає.

      Хочу  сказати,  що  кошторис Національного банку

 ревізувався,  готувався  на розгляд Верховній Радї за

 допомогою   двох   комісій:  комісією  і  Суслова,  і

 комісією  Азарова,  торбто  і  бюджетної і фінансової

 комісії.

      І   обидві  зійшлися  на  тому,  що  можна  його

 пропонувати  за  затвердження  Верховній Раді. Обидві

 комісії. Так, Микола Янович?

      Тому...

      (Голос з залу. Не чути)

      Я  це  знаю.  Я можу пояснить -чому це так було.

 Хай вам... біжіть... до Ющенка підіть, вам пояснять.

      (Шум в залі)

      Ну  навіщо  мотиви? У нас ще, погляньте, скільки

 питань на сьогодні. А коли ми їх розглядать  будемо?

      Будь   ласка,   у   вас   є   проект  Постанови.

 Обговорювать  будем цей кошторис? Там, у Секретаріаті

 не  записані.  Так.  Тому  я  ставлю проект Постанови

 Верховної  Ради  України  "Про кошторис Національного

 банку  на  1995  рік" за основу. Проект Постанови -за

 основу. Будь ласка. За основу.

     

      "За" -  207

     

      Які  зауваження  до  проекту?  В цілому. У вас є

 зауваження   до   проекту?   Будь  ласка,  зауваження

 Моісеєнко.

     

      МОІСЕЄНКО В.М.

      Уважаемый  Александр  Александрович!  Я все-таки

 хочу  уточнить.  Дело  в  том, что на официальный мой

 депутатский запрос в течение недели Юридический отдел

 нашего  Верховного Совета изучал вопрос входит или не

 входит...  Почему  выключено?  Входит  или  не входит

 Ющенко  в  состав Кабинета Министров. Потом депутатом

 Верховного  Совета  был  роздан  список, на основании

 моего   же   депутатского   запроса   с  предложением

 опубликовать  этот список в газете "Голос Украины". И

 был  дан  список, в котором включен за должностью -вы

 правильно  говорите  -и  отправлен в отставку. Список

 так   и  назывался  "Отправленых...  Членов  Кабинета

 Министров,  отправленых  в  отставку".  Он был роздан

 депутатам Верховного Совета.

      Поэтому  я  еще  раз  говорю:  я не понимаю, кто

 перед нами  сегодня  отчитывался?

     

      ГОЛОВА. Я ще раз пояснюю.

      Отправлено  в  отставку  Кабинет Министров, а ми

 слухаємо  птиання  про  кошторис Національго банку. І

 доповідає  Голова Національного банку. Чи входить він

 в  Кабінет  Міністрів,  чи  не  входить,  він Голова

 Національного банку, і в такій якості нас цікавить.

      А  як  член  Кабінету  Міністрів, він тоді був в

 відставці,  а сформований новий Кабінет Міністрів, до

 речі,  без  нашої  участі,  -і  він  знову  входить у

 Національний банк...у склад Кабінету Міністрів.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Вітренко, будь ласка. До проекту постанови.

      Добре, добре.

      Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Дякую.

      Верховна   Рада  сьогодні  підтримує  діяльність

 банку.

      Я  хочу, щоб ми тоді до проекту постанови внесли

 і  надалі  стимулювати  банківських  працівників щодо

 підвищення   їх  заробітної  плати  і  підвищення  їм

 премій.  Тому  що вони виплатили навіть по четвертому

 кошторису, по четвертому варіанту кожному в місяць 17

 з    половиною   мільйонів   заробітної   плати,   це

 середньому.  І 9, 9 мільйонів грошових премій. Це при

 тому,  що  не  виплачується  сьогодні заробітна плата

 половині всіх працюючих.

      То  я пропоную нашій сьогоднішній Верховній Раді

 подвоїти  їм  виплати  заробітної плати і премій, щоб

 вони і далі так успішно ж руйнували...

     

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування   пропозицію

 Вітренко.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я  просто  ставлю,  чесно  кажучи, в формальному

 порядку, щоб принити дискусію з цього приводу.

     

      "за"    93

     

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Дякую.

      Азаров, прошу. Азарову дайте слово, будь ласка.

     

      АЗАРОВ М.Я.

     

      Уважаемые  народные  депутаты,  у меня нет перед

 глазами проекта постановления, но я хотел бы, чтоб мы

 внесли   вот   какие  моменты,  которые  выявились  в

 процессе   рассмотрения   нашей   комиссии  кошториса

 Национального банка.

      Прежде всего, необходимо четко обозначить статьи

 затрат,  которые относятся на собівартість діяльності

 Національного банку.

      Второй  вопрос,  с  учетом  того, что превышение

 доходов  Национального банка над его расходами должны

 перечисляться в бюджет страны, и с учетом того, о чем

 говорил   Виктор  Андреевич  Ющенко  об  изменяющейся

 инфляции,  в  соответствии с изменяющимся кошторисом,

 то кошторис должен быть утвержден Верховным Советом в

 декабре,  вместе  с  бюдежетом,  как  мы  уже об этом

 говорили и пересматриваться вместе с бюджетом так же,

 с  учетом  того,  что  превышение  доходов и расходов

 Национального    банка    перечесляется   в   бюджет,

 пересматривается      бюджет,      значит      должен

 пересматриваться кошторис.

     

      ГОЛОВА.  Продиктуйте  будь  ласка, на російській

 принаймні   мові,  те  за  що  треба  голосувати,  по

 пунктах.

     

      АЗАРОВ. Ну я мог бы так это сформулировать.

     

      ГОЛОВА.   Я   прошу  уваги,.  будь  ласка,  буде

 ставитися  ця  пропозиція  на  голосування,  слухайте

 Микола Петрович, Дудченко, я прізвище нагадаю.

      Будь ласка.

     

      АЗАРОВ.  При рассмотрении проекта кошториса

 Национального   банка   на   1996  год,  комиссия  по

 финансово-банковской     деятельности     представить

 перечень  затрат, которые относятся на себестоимость,

 это  первое дополнение, на себестоимость деятельности

 Национального банка.

      Второе,     кошторис     Национального     банка

 пересматривать   вместе   с  перерасмотрением  или  с

 переутверждением  Закона  о державном бюджете Украины

 на 1996 год.

     

      ГОЛОВА.    Пропозиція   Азарова   ставиться   на

 голосування.

     

      ЗА -  186

     

      ГОЛОВА.  Рішення  не прийнято. Микола Янович, ви

 працювали так серйозно над цим документом, треба було

 відразу записати, а ні то в робочому порядку вирішимо

 те, що ви пропонуєте, будь ласка Семенюк.

     

      СЕМЕНЮК. 159 виборчий округ, депутат СЕМЕНЮК

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги-народні депутати!

      Я  хотіла  поропсити,  щоб  ви  дали протокольне

 доручення   при   розгляді  змін  до  закону....  про

 бюджетну...   про  бюджет  на  1995  рік  були  дані,

 розрахунки  діяльності,  які  закладені ось в другому

 розділі...  у  пер...  у другому розділі доходів, які

 такі  особливі  види  діяльності закладені в тому, що

 Мінфін   повинен  платити  Національному  банку?  Там

 стоїть  90  трильйонів  карбованців.  Потім, у новому

 варіанті  -75  трильйонів  карбованців. Потрібно дати

 повні  розрахунки, що це за особливі види діяльності.

 Я поропшу комісію, щоюб вони такі розрахунки дали.

     

      ГОЛОВА. Так. Це -доручення в робочому порядку, я

 так зрозумів... Протокольне доручення.

      Симоненко.

     

      СИМОНЕНКО

      Уважаемый Александр Александрович!

      Несколько  замечаний  по  вообще  всей процедуре

 рассмотения...

      Ну, прежде всего, Александр Александрович, у нас

 какая-то  странная  позиция  получается:  мы 3 месяца

 говорили  о  том, что у нас должна была быть денежная

 реформа.  Потом  из  далекого  Казахстана узнаем, что

 реформы  не  будет...  А  то,  что держава и все люди

 нашего  государства  были  в  напряжении  все  эти  3

 месяца, и структуры - мы как-то забыли...

      Сегодня   мы   рассматриваем   вопрос   о,   как

 говорится,  денежно-кредитной  политике Национального

 банка  за 1994 год, которую не утверждали. И ставится

 вопрос     о     том,     чтобы    признать    работу

 неудовлетворительной!  Разве так можно делать?! Это ж

 наши   государственные   устои   нашей  экономической

 политики!  И сейчас мы рассматриваем смету расходов и

 доходов  Национального банка на 1995 год тогда, когда

 сегодня  на  дворе  21  ноября.  А  смету  расходов и

 доходов  на 1996 год и в принципе в глазах не видели!

 Или мы цифры читать не умеем, или мы не понимаем, что

 и бюджет, и промышленно... и финансовая стабилизация,

 и   наша   стабильность  денежной  единицы  -все  это

 взаимосвязано.  Посмотрите  на  эти цифры: в доходной

 части  бюджета,  в доходной части Национального банка

 получение прибыли от кредитов Министерства финансов -

 в 6, 5 раз больше, чем от доходов прибыли, полученной

 коммерческими банками!

      Так     что,     опять    же    мы    получается

 циркулируем.................  о  всем  этим, кажется,

 каналам.  Опять  мы  получаем  прибыль  за счет наших

 бюджетных   средств.   И   все   это   у  нас,  такое

 впечатление,  что у нас нет профессинальных комиссий,

 которые рассматривают сгодня вопросы.

      И  мы  не  делаем  выводы,  что точно с такой же

 самой позиции входим в  1996 год.

      Поэтому   мое   предложение:  утвердить  в  виде

 исключения  вот  эту  смету, которая нам предложена и

 обязать  вместе  с бюджетом представить смету на 1996

 год.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Питання  про  представлення  ми

 проголосували   в   попередній   постанові,   а   тут

 затвердити  в  порядку  виключення  кошторис,  або  в

 порядку виключення... затвердити.... кошторис.

      Будь  ласка,  пропозиція  Симоненка ставиться на

 голосування.

     

      "За" - 202

     

      Я  прошу...  Я  пропоную  із поправкою в порядку

 виключення в першому пункті в цілому проголосуавти цю

 постанову. Ставлю на голосування.

     

      "За"- 249

     

      Дякую.  Рішення прийнято. У нас є кілька змін до

 Закону  "про  банки  і  банківську  діяльність",  щоб

 закінчити  цю  роботу,  оскільки тут присутній голова

 НАціонального банку. Власне кажучи, мова йде про одну

 зміну.  Тобто, Суслов, чи єто буде доповідать з цього

 приводу?

      Ющенко...    Віктор    Андрійович,   ви   готові

 доповісти? Будь ласка, на трибуну.

       ЩОб  завтра  не  викликать  його на засідання і

 закінчити блок банківських питань.

      Він не банківська, а бюджетна комісія.

 

      ЮЩЕНКО. Шановні народні депутати, вноситься

 пропозиція  до  статті 22 Закону України "Про банки і

 банківську діяльність"

      Дана   стаття   регулює   створення  комерційних

 банків.  Пропонується  в  другій  частині цієї статті

 після   слів  "громадських  фондів"  виключити  слова

 "комерційних банків".

      Я прочитаю   цей  абзац  в цілому:

      "Засновниками,      акціонерами,      учасниками

 комерційних  мабнків  можуть бути юридичні та фізичні

 особи,   за  винятком  Рад  народних  депутатів  всіх

 рівнів,   їх   виконавчих   органів,   політичних   і

 профспілкових    організацій,    спілок   і   партій,

 громадських фондів".

       І  тут  пропонується  поставити крапку. Останні

 два   слова   "комерційних   банків"  з  цієї  статті

 випустити.

      Які  мотиви?

      На   сьогодні,   здавалось   би,  природньо,  що

 комерційні  банки  України  можуть бути засновниками

 інших комерційних  банків.

      На   це   відповідає  традиційне  і  європейське

 законодавство,   на   такій   формулі  працює  Росія,

 Білорусія,  Молдова,  інші  країни.  В свій час, коли

 формувався  закон,  в  нас інші були міркування, і ця

 норма  тоді  по нашому заокну не пройшла.

      Сьогодніє  певні  обставини, які заставляють нас

 вернутись  і  ще раз ретельно розглянути цю ситуацію.

      Які  мотиви  вносить Національний банк щодо змін

 цієї статті?

      Перше.  Можливість  комерційних банків виступати

 засновниками,   учасниками   інших   банків   -це   є

 інструмент    підвищення    ліквідності   банківської

 системи.  Сьогодні,  коли є проблеми в існуванні біля

 17  комерційних  банків,  які знаходяться на сонації,

 одним із інструментів підвищення їх ліквідності могло

 б  бути або викуп, або зняття, або вхід в пай, в долю

 відповідного  комерційного  банку  іншим  комерційним

 банкам.  Скоріше  всього це самий мобільний капітал,:

 який   би  міг  вирішити  проблему  ліквідності  ряду

 комерційних банків.

      Другий  аргумент  це те, що ми на сьогодні маємо

 фінансовий   сектор,   який   неадекватний  і  попиту

 економіки.  Він  ще  мало  розвинутий,  він не досить

 потенційний  є.  І  було  б  дуже позитивно, як би ми

 сотворили  інструменти,  які  б  давали  змогу робити

 власні інвестиції у фінансову сферу.

      Данна  стаття  дозволяє  комерційним  банкам  за

 рахунок  власного  капіталу  розподілювать його не на

 споживання,  а  вкладувать в інвестицію, у фінансовий

 сектор  України.  І таким чином розвивати відповідний

 активний   портфель,   який  потім  направляється  на

 відбудову економіки.

      Ну, власне кажучи, третій аргумент, який керував

 Управлінням Національного банку -це те, що по меньшій

 мірі  важко пояснити, чому комерційний банк має право

 засновлювати   любого  виду  виробничі  струтктури  у

 певній  долі  капітала,  але  він  позбавленний права

 формувати    відповідну   долю   у   балансах   інших

 комерційних банків.

      Я вже відповідні підстави законодавств ближнього

 зарубіжжя  і  міжнародної  банківської практики вам з

 цього  приводу  приводив.  Тому,  враховуючи  оці три

 аргумента, я прпосив би вас розглянути цю пропозицію,

 яка  погоджена  в комісіях Верховної Ради, в Кабінеті

 Міністрів і Адмінісьрації Президента.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Запитання  є  до  Віктора  Андрійовича?

 Запишіться  на запитання. Будь ласка, скільки часу на

 запитання   потрібно?

 Опублікуйте список, а потім побачимо.

      Суть   така.   Дати  дозвіл  комерційним  банкам

 утворювати нові банки. Бути засновниками...

     

      ___________.  Бцти  засновниками  і  акціонерами

 комерційних банків.

     

      ГОЛОВА....  і  акціонерами  комерційних  банків,

 інших коменційних банків.

      Будь ласка, Глухівський.

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ

     

      Я пропоную проголосувати цей закон ..........

     

      ГОЛОВА. Дякую. Безсмертний.

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ

      220 виборчий округ, "Державність", Безсмертний.

      Шановний  Вікторе  Андрійовичу! Я прошу вас хоча

 би  матиматично  порівняти  прибуток  одного  банку і

 консолідований  прибуток  дочірних банків. І ви дасте

 відповідь  на питання: "Наскільки сьогодні ми реально

 можем  замикати  фінансовий обіг капіталів в середині

 фінансових структур?"

      Я  вам  нагадаю 30 рік, Сполучені Штати Америки,

 де  на  одній  стріт було розміщено 10 банків, які за

 рахунок  отакої  гри, фактично паралізували фінансову

 систему Сполучений Штатів Америки.

      Дякую за відповідь.

     

      ЮЩЕНКО  В. А. Ну, по-переше, я цього сьогодні не

 можу  дати аргументи по спільному вмісту капіталів чи

 його децентралізації по банківській системі, тому що,

 ви знаєте, у нас не дозволені банківські холдінги, як

 такі.   Як   такі.   Іде   пряме  акціонування.  Крім

 комерційних банків всі можуть бути засновниками, крім

 тих,  про  які  я вам сказав, які законом заборонені.

 Тому таку порівняльсть сьогодні трудно зробить.

      Але є тут той аргумент, про який ви зараз тільки

 що  говорили.  Тому  там  буде  вступати в силу норма

 регулювання,  яка буде регулювати міграцію капіталу з

 одного   банківського  балансу  в  інший  банківський

 баланс.  Але це норма, яка буде встановлюваться   вже

 при  формуванні  відповідної  монетарної  політики на

 відповідний  період  коли ми хочемо. Або активізувати

 фінансовий   ринок,   його  розвиток  дати.  Тоді  ми

 послаблюєм  цю систему вимог. Якщо ми навпаки ставимо

 за   ціль  концервацію  тих.........  капіталу,  буде

 прийнятий  інструмент,  який  дасть змогу це зробити.

 Засторога  є,  але  вона  буде  зніматися  за рахунок

 введення спеціального інструментарія.

     

      ГОЛОВА. Терьохін.

     

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні  депутати! Я не хочу задавати запитання.

 Я  хотів  би,  щоб  ми  підтримали цей проект змін до

 закону.  Справа  в  тому,  що  є  деякі  побоювання з

 приводу того, що будуть якісь монополії утворюватися:

 коли   один   банк   буде   купувати   інший.  Але  в

 законодавстві  нашому є чітке обмеження, що один банк

 в  капіталі  іншого  не може більше, ніж 35 відсотків

 мати.

      Тобто, ніякого контрольного пакету акцій -це для

 пана Безсмертного я відповідаю -не може бути взагалі.

       А  з  іншого  боку в капітали наших банків, які

 погано  себе  почувають,  приходять  іноземці  і  нам

 здається, що це є не дуже корисно. Знаєте, забороняти

 нашим  банкам приймати участь у оздоровленні балансів

 комерційних  банків  України. Але дозволяти чомусь це

 робити  польським  або  літовським, або іншим якимось

 банкам.

      Тому  було  б  дуже  добре,  якщо б ми дозволили

 комерційним    банкам    не    тільки    влаштовувати

 кооперативи,  як  це  дозволено  Законом  сьогодні, а

 також  впливати  на ліквідність банківської системи в

 цілому.  Тобто,  я  вас  дуже  просив  би  підтримати

 пропозицію Кабінету Міністрів з цього питання. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО

      Шановний  Віктор  Андрійович, ми сьогодні в залі

 вже  бачили  як  ці ігрища ведуться: коли спочатку за

 ринок,  а  потім  вже ніякої конкуренції не потрібно.

 Потрібна  монополія. І по спитру нам Комісія з реформ

 продемонструвала -за який ринок вони.

      І  ось  тут  дуже  цікаво.  Ви,  коли створювали

 банки,  казали,  що потрібна конкуренція. І якщо буде

 конкуренція,  от  тоді  нормальні  будуть і процентні

 ставки, і все інше.

      Зараз  ми  бачимо,  що  ви відходите від цього і

 буде скупка   банків - це зрозуміло.

      Але в мене питання таке. Ви пишете, що тоді беду

 заохочений іноземний капітал. Саме до цієї галезі. Що

 заважає   сьогодні   іноземному  капіталу  прийти  до

 банків?  А ми знаємо, що він вже прийшов і як, на ваш

 погляд, будуть розвиватися події,

 коли  ви дійсно зменшите кількість банків і як прийде

 іноземний капітал?

      Будь ласка.

     

      ЮЩЕНКО.  Наталія Іванівна, я з жодної своєї тези

 не  відмовляюся.  І  та доктрина, яка як професіонала

 мене привела в управління Національного банку, за 2 з

 половиною роки я не відмовився від своїх речей.

      Що   стосується   розвитку   банківського  ринку

 конкуренції і оптимізації послуг банківських, якби ми

 сьогодні  не  мали  того рівня розвитку банківськогої

 сифстеми, який ми маємо сьогодні, управління ціною на

 гроші, як основним консолідуючим продуктом у державі,

 крім фінансового ринку, у Національного банку не було

 б іншого інструмента це зробить.

      Подивіться на ставку кредитного ринку за останні

 8  місяців. Із 225% ставка впала до 60%. Це не чиєюсь

 силою,  силою  тільки економічних параметрів зроблено

 було.  І  банківська  система,  в  даному  випадку, є

 керована  система, система, яка відповідає на здорові

 макроекономічні імпульси. Нормальна система.

      Щодо  природи  іноземного капіталу у банківській

 сфері.

      Із   207   комерційних  банків,  які  насьогодні

 існують, і ви самі краще знаєте, наскільки сьогодні є

 фінансовий  голод  для  реновації  економіки.  Але ми

 сьогодні  маємо  колосальне  протиріччя між капіталом

 банківської  системи  і вимогами економіки. Економіка

 потребує більш об'ємного банківського капіталу.

      Сьогодні   банківський  капітал  тільки  на  40%

 відповідає  тому  капіталу,  який  був  в банківській

 системі 2 роки назад. Його з'їла інфляція.

      Тому   виникає   на   сьогодні  дилема:  із  207

 комерційних банків України, які в нас є, на наш ринок

 фінансовий  повноцінно  зайшло  лише  2  банки своїми

 філіями,  відділеннями  вірніше.  Тільки  2 іноземних

 банки.  Всі  решта вважають український ринок поки що

 занадто ризиковим. Ризиковим чому? Відсутня фінансова

 стабільність.

      Перша вимога, на яку Національний банк в основах

 монетарної  політики  1995  року поклав все для того,

 щоб  створити цю стабільність, і ми в значній меті її

 досягли,  це є короткою відповіддю на ваше запитання,

 що  треба іноземному капіталу інвестиційному, щоб він

 попав у фінансовий сектор.

     

      ГОЛОВА.  Дякую, час використаний на запитання 10

 хвилин. ОБговорювати будемо? Що скаже комісія з цього

 приводу,    Віктор   Іванович,   Косолапов.   Депутат

 Косолапов,  комісія  з  питань фінансів і банківської

 діяльності  підтримує цей проект, якщо немає бажаючих

 виступити  і комісія підтримує, я ставлю проект, який

 у вас на руках на голосування за основу.

     

     

      ЗА - 163

     

      ГОЛОВА.   Не   підтримується,   тоді  пропозиція

 вносить про відхилення цього законопроекту, ставлю на

 голосування.

     

      ЗА -   102

     

      ГОЛОВА.   Тоді   я  прошу  вас  для  остаточного

 вирішення  цього питання порадьтеся ще раз у комісіях

 і  фракціях,  завтра ще раз я поставлю на голосування

 це  питання,  але  одну  хвилиночку, але зробіть крок

 зважений,  подумайте  всі  над  цим питанням, ще одну

 хвилиночку,  завтра середа у нас не за Регламентом, а

 за  тією  процедурою,  яку  ми  затвердили на початку

 сесії  передбачена  робота в комісіях і фракціях, але

 ми  в  перелік  включили ті питання, які розглянуті в

 комісіях  на  завтрішній  день і власне кажучи на цей

 тиждень  теж  включені ті питання, які в комісіях вже

 підготовлені,  тому  я просив би вашої згоди все-таки

 завтра  працювати  в  сесійному  режимі.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому  завтра  засідання  відбудеться  о  десятій

 годині ранку тут!

      До побачення!