ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ПЕРШЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

     У к р а ї н и  21  г р у д н я  1995  р о к у

                      10.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      Доброго ранку, шановні депутати та інші учасники

 нашого  засідання!

      Я  прошу  депутатів підготуватися до реєстрації.

 Проводиться  поіменна реєстрація. Зареєструвалися 320

 народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується

 відкритим.  В  нашому  засіданні бере участь сьогодні

 Кабінет  Міністрів у повному складі на чолі з Євгеном

 Кириловичем     Марчуком    і   керівники    обласних

 держадміністрацій,    голови   обласних   Рад   також

 запрошені,   спеціалісти  представників  міністерств,

 відомств   і   інші  поважні  люди.  Таким  чином  ми

 розпочнемо зараз засідання.

      Як   ви   знаєте,   сьогодні   в   порядку   дня

 розглядається  кілька  надзвичайно важливих питань, і

 процедура  їх  розгляду  погоджена  Президією і радою

 фракцій.  Виходячи із об'ємності цих питань, я просив

 би   вашої   згоди  на  те,  щоб  депутатські  запити

 оголосити  завтра,  і  завтра  дати  змогу,  можна на

 кілька  хвилин  дати  більше  часу  для  інформації з

 місць,  проголошення  заяв,  тощо.  Немає заперечень?

 Немає.

      Передбачається  сьогодні розглянути, власне, три

 питання.   Про   державну   програму  економічного  і

 соціального  розвитку  України на наступний рік, звіт

 про  виконання  державного  бюджету  за  1994  рік  і

 подання  або  представлення  у Верховній Раді проекту

 Закону України "Про державний бюджет на 1996 рік".

      Процедура   розгляду   цьогод  питання,  ще  раз

 повторю,  розглядалась на Президії і на Раді фракцій,

 на раді фракцій сьогодні зокрема. І тому пропонується

 провеасти   її  в  такій  послідовності:  про  держну

 програму  економічного і соціального розвитку України

 на  1996 рік -зробить загальну доповідь протягом десь

 приблизно  20 хвилин Євген Кирилович Марчук -Прем'єр-

 міністр    України.    Потім    міністри   з   питань

 промисловості,   питань  машинобудування,  сільського

 господарства  і  голова державного комітету нафтової,

 газової  та нафтопереробної ромисловості зроблять так

 само  доповіді  і  дадуть  відповіді на ті запитання,

 котрі  хочуть задати   депутати.

      Ця частина роботи буде завершена орієнтовно о 14

 годині.  Ми  зможемо  прийняти коротку постанову, яка

 буде  випливати  із  процедури  слухання саме такого,

 маючи   на   увазі,   очевидно,  що  проект  програми

 економічно-соціального розвитку України як основа для

 Бюджету  повинна бути затверджена Верховною Радою або

 хоч  би  контрольної цифри під час розгляду Бюджету у

 першому читанні.

      Таким  чином,  ми сьогодні рішення тут остаточно

 не  приймаємо,  а  з 15 години перейдемо до наступних

 питань, які стосуються безпосередньо бюджету.

      Ось така загальна процедура. Чи є в когось якісь

 інші пропозиції.

      Згодни в з такою пропозицією.

      Запишіться  хто  хоче  висловити  пропозиції,  і

 виставте на моніторі 5 хвилин.

      Будь ласка, Кириченко.

      КИРИЧЕНКО

      Олександр Олександрович, я прошу Марченку передать.

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      МАРЧЕНКО

      Уважаемый     Александр    Александрович,    мне

 представляется   нужно   точно   в   соответствии   с

 Регламентом и начать сессию. Депутаты и я в частности

 обращались  к  Кабинету  Министров  и  не  всегда это

 слышится, и вот этих полчаса или 20 минут депутатских

 вопросов  в присутствии Кабинета Министров, запыты, я

 думаю   были   бы   важны.   Потому  что  нет  другой

 возможности обратиться или к Премьеру- и так далее.

      И  второе.  По  процедуре  рассмотрение программ

 социально-экономических  предложено.

      Мне    представляется   необходимо   обязательно

 провести обговорення.

      Есть  вопросы.  И  только после утверждения этой

 программы можна перейти к рассмотрению бюджета.

      Поэтому в предложеном вам варианте, я предлагаю,

 чтобы  мы  высказались  или  хотя  бы  от  фракций  и

 депутаты  в  соответствии с Регламентом по содержанию

 этой программы.

      Потому  что  после доклада принять постановление

 короткое,   которое   вы   предлагаете   это  значит,

 практически  утвердить  эту  программу  как и было до

 этого,   из   доповіддю   Президента   із  программой

 правительства,  прошу чтобы обговорення было в полном

 соответствии с Регламентом.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Таран. А, Анісімов, будь ласка.

      АНІСІМОВ Л.О., 178, город Запорожье.

      Значит  я  поддерживаю  своего коллегу Марченко,

 Александр  Александрович,  что после того, как мы все

 вопросы  зададим  их,  вопросы  по рассмотрению, надо

 провести  обсуждению.  Ведь  то,  что  мы  проводим и

 провели  уже  несколько  раз  рассмотрение вопросов с

 участием     представителей     Правительства    -это

 оказывается   движение   в   одном  направлении.  Нет

 нормальной  обратной  связи,  нет  обсуждения,  и как

 реального  результата  мы  в  конечном итоге не можем

 получить.

      Второй   вопрос.   Я   обращаюсь  к  вам,  Евген

 Кириллович,  и  к  присутвующим  здесь представителям

 исполнительной  власти.  Следующим  вопросом мы будем

 рассматривать о Государственном бюджете Закон. Так от

 есть    у    нас    норма    Закона    "   Про   межу

 малозабезпеченості", о котором много здесь говорили и

 много  сломано  копий.  Поэтому  я  по  этому  поводу

 высказывался  и  повторяю свою точку зрения и буду ее

 придерживаться: без подачи в Верховный Совет согласно

 существующей  нормы этого закона, о чем гласит статья

 4,  вместе  с  бюджетом Государственным подается межа

 малозабезпечености,  чтоб  мы  хоть видели ориентир с

 какого  уровня  мы  начинаем двигаться или опускаться

 вниз,  рассматривать  бюджет Государсьтвенный на 1996

 год.  Я  буду  лично  призывать народных депутатов не

 включаться в эту работу.

      И   третье  направление,  которое  надо  сегодня

 посмотреть.  Я  думаю,  что  рассматривая  социально-

 экономические вопросы, которые будут нам представлять

 и  ряд  министерств   и в присутствии сегодня первого

 лица  исполнительной власти, все-таки надо посмотреть

 на  те  подвижки,  которые сегодня есть и двигаются в

 сторону   ухудшения  работы  экономической  среды,  в

 первую очередь промышленных предприятий.

      Поэтому  обсуждение даст нам правильный ориентир

 и  где-то  сконцентрировать,  а  где-то скювелировать

 теми   направлениями,   которые   думает   выйти  для

 выполнения      экономической      программы     наше

 Правительство.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА. Степенко.

      СТЕПЕНКО В.І.

      Олександр  Олександрович, я підтримую попередніх

 виступаючих   і  особливо  про  програму  економічно-

 соціального  розвитку. Щоб ми все-таки після того, як

 заслухаємо,  це дуже розумно, відповіді дамо. А потім

 все-таки  потрібно  обговорити. Може скорочено по три

 хвилини,  але  все-таки щоб дали конкретні пропозиції

 до програми.

      І  мені  не  зовсім зрозуміло, може ви поясните,

 після  15.  00  доповідь.  Це  що  разом  буде і звіт

 виконання  бюджету  за 1994 рік, і про проект бюджету

 на 1996 рік. Вони ітимуть як одне питання?

      Дякую.

      ГОЛОВА. Шестаков.

      ШЕСТАКОВ

      Спасибо, Александр Александрович.

      Прошу передать слово депутату Моисеенко.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Моісеєнко.

      МОІСЕЄНКО, фракция комуннистов Украины.

      Спасибо, Александр Александрович.

      Вы  знаете,  что  по  важности Державна Програма

 економічного  і  соціального  розвитку  України носит

 первостепенное  значение,  она  связана с бюджетом. И

 это хорошо, что мы таким образом ее рассматриваем.

      Но  все-таки  хотелось  обратить внимание на то,

 что   многие   депутаты   записались   выступить   по

 программе,  в  том  числе  и  я. И не хотел бы, чтобы

 повторилась  та  ситуация,  которая  была во вторник,

 когда  депутат  записывается  на  выступление, вносит

 письменные   предложения,   а   ему   не   дают  даже

 высказаться.   Это  было  конкретно  связана  с  моим

 изменением  в  постановлении о финансировании детских

 новогодних праздников.

      В  связи  с  этим,  мне хотелось бы внести такое

 предложение. Во-первых, действительно, заслушать всех

 тех  кто здесь записан, но не только дать возможность

 отвлетить  на  вопросы,  но и дать депутатам, которые

 готовились   выступать,   высказать  свое  мнение  по

 предлагаемой программе.

      И  в завершении, хотел бы обратить внимание, что

 программа  эта  малореальна.  И  для  того,  чтобы ее

 сделать  более  реальной,  наверное  стоит подумать о

 том, чтобы среди депутатов было больше коммунистов. Я

 знаю, что состоятся в следующее воскресенье выборы на

 Украине,  хотел  бы,  чтобы  наши избиратели тех, кто

 будет думать о них, а не о деньгах.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.   Дякую.  Я  не  заперечую  проти  такої

 процедури  на  чому  наполягали  депутати  Анісімов і

 Марченко, і Моісеєнко, і Степенко. Але давайте будемо

 визначатися  конкретно  вже при самому розгляді цього

 питання,  бо  я тільки одне уточнення хочу зробити: я

 не  пропонував  приймати навіть за основу поект плану

 соціально-економічного  розвитку.  Ми можемо взяти до

 відома подання його і дати доручення дальше працювати

 над  цим  документом Кабінету Міністрів і відповідним

 комісіям.

      А  відносно  інших  пропозицій щодо обговорення,

 давайте  будемо  по  ходу  визначатися,  і  нам  сама

 процедура  покаже,  яким чином діяти. Бо якщо інакше,

 якщо  взяти  за  повною  програмою,  так, як говорить

 Володимир  Моісеєнко  тільки  що,  це  означає,  що і

 завтра   і   ще  декілька  днів  треба  витратить  на

 обговорення цих питань. Зрозуміло?

      Тому,  беруться  до  уваги всі пропозиції, а тим

 часом  слово  для  доповіді  надається Марчуку Євгену

 Кириловичу, Прем'єр-міністру України. Будьте уважні.

      МАРЧУК Є. К. Шановний Олександре Олександровичу,

 шановні народні депутати!

      Трохи  більше  тижня  тому  на  попередньому Дні

 Уряду     міністр     економіки    Гурєєв    детально

 охорактеризував     проект     Державної     програми

 економічного  і  соціального  розвитку на 1996 рік, і

 разом з міністром фінансів Германчуком відповів також

 на численні запитання, які стосувалися цього проекту.

 Це  дозволяє  мені  зупинитися  в  своєму  виступі на

 основних  принципових  проблемах,  в  тому числі і на

 тих, які порушувалися народними депутатами 12 грудня.

      Насамперед,  хотів би прокоментувати ті питання,

 які  звучали  щодо  реальності  розрахунків  основних

 макроекономічних показників, зокрема на 1995 рік.

      Розробляючи     проект     Державної    програми

 економічного  і  соціального  розвитку України на цей

 рік,  Уряд  виходив  з  того,  що  валовий внутрішній

 продукт  зменшиться  на  5,  7 % при зниженні обсягів

 промислового   виробництва   десь  на  1%  і  деякому

 прирості незначному виробництва сільськогосподарської

 продукції.

      Дані   розрахунки   базувалися   на   позитивних

 тенденціях,  що  намітилися  в  той  період. Я маю на

 увазі   перш   за   все   зниження  темпів  інфляції,

 досягнення     певної     керованості,    пожвавлення

 виробництва  у  4  кварталі  1994  року,  і в першому

 кватралі 1995 року.

      Проте    ознаки   стабілізації   виявилося,   як

 з'ясувалося    не    стійкими,   обсяг   промислового

 виробництва  в другому кварталі цього року скоротився

 на  2  і  3  відсотки  проти  1  відсотка  у  першому

 кварталі.

      Подібною    була   ситуація   і   в   сільському

 господарстві, насамперед у тваринництві, капітальному

 будівництві, та інших галузях народного господарства.

      З   огляду   на   це  було  переглянуто  основні

 макроекономічні   показники  на  1995  рік.  Зниження

 реальної   величини  валового  внутрішнього  продукту

 скореговона,  як  вам відомо з 5, 7 відсотка до 12, 8

 відсотка.

      Продукції промисловості з одного відсотку до 11.

 А валової продукції сільського    господарства з плюс

 3,1  до мінус 2 відсотків.

      Щодо  основних  макроекономічних  показників  на

 1996   рік,  то  при  їх  прогнозуванні  враховуються

 започатковані процеси призупинення спаду виробництва.

      Зменшення    валового    внутрішнього   продукту

 передбачається  в  межах  1, 8 відсотка при зростанні

 обсягу промислового виробництва десь на 0, 8 відсотка

 і сільськогосподарського на 0,2 відсотка.

      Прогнозоване    скорочення    реального   обсягу

 валового  внутрішнього  продукту зумовлюється перш за

 все   триваючим   зниченням   обсягів   інвестиційної

 діяльності до мінус 17 відсотків проти 32 відсотків у

 1995 році.

      Слід   відверто   визнати,   що  при  підготовці

 міністерствами  і  відомствами  пропозицій до проекту

 державної   програмі   економічного   і   соціального

 розвитку на 1995 рік, проявилось недостатнє володіння

 аналізом  на  макро_  і особливо на мікроекономічному

 рівні.   І   з  цією  проблемою  ми  зараз  додатково

 розбираємось і остаточні висновки ще зробимо.

      Зокрема,  і неповною міровю враховувалися наявні

 матеріальні  та  фінансові  ресурси,  можливості  для

 реалізації  виробленої продукції. Саме з цієї причини

 довелося  вносити істотні корективи, про які я тільки

 що   сказав.   Наприклад,  колоишній  Держкомлегтекст

 передбачав   приріст  продукції  на  60%,  корпорація

 "Укрбудматеріали"   -на   26%,   Мінпром   -24,   8%,

 Держхарчопром -19, 6%, Мінмашпром -5%, Мінвуглепром -

 4,   8%.   В   цілому  це  мало  забезпечити  приріст

 промислового  виробництва в цьому році проти минулого

 на  8, 5%. Фактично же, як ви знаєте, очікується його

 падіння  на 11%. І таких помилок, таких прогностичних

 розрахунків на наступний рік ми не можемо допустити і

 висновки  з  цього  відповідні  зроблені  і будуть ще

 зроблені.

      Уряд не лише констатує ці прорахунки, а і вивчає

 всі  складові причини, які до цього привели. І ви про

 це  будете  проінформовані. Враховуються вони також і

 при  вироблені  комплексу  заходів  щодо стабілізації

 розвитку виробництва в основних галузях в цілому.

      Першочергова    увага   приділяється   проблемам

 паливно-енергетичного комплексу. Це зумовлено великою

 залежністю   нашого  народного  господарства  і  його

 роботи    від    забезпечення    енергоресурсами,   а

 відповідно   -станом   торговельного   і   платіжного

 балансу.

      Як    відомо,    проектом   Державного   бюджету

 передбачається виділити 108 трильйонів карбованців за

 рахунок    фонду    розвитку    паливно-енергетичного

 комплексу на проблеми вугільної промисловості.

      Близько  90 відсотків цих коштів буде спрямовано

 на    фінансування   пускових   будов   та   об'єктів

 виробничного   призначення,   технічне  переозброєння

 шахт, придбання техніки для очисних вибоїв.

      Планується   також   спрямувати   з  Бюджету  10

 трильйонів   карбованців   на   утримування  об'єктів

 соціальної   сфери,   які  передаються  у  комунальну

 власність.

      Протягом   року  буде  здійснюватися  структурна

 перебудова  вугільної  галузі.  Ви  знаєте,  вчора на

 колегіі Мінвуглепрому в Донецьку, прийнята концепція,

 яка  буде  в  найближчі  дні  розглянута  на  уряді і

 остаточне буде прійнято рішення.

      Вона    передбачає   корпоратизацію   об'єднань,

 комбінатів,   трестів  і  підприємств  із  створенням

 державних   холдингових   компаній   та   акціонерних

 товариств,   у  яких  51  відсоток  акцій  належитеме

 державі.

      В цілому ми розраховуємо за рахунок цих та інших

 заходів   забезпечити  в  наступному  році  видубуток

 вугілля на рівні не менше 90 мільйонів тон, поліпшити

 економічну  ефективність  розбудови  і  роботи  самої

 галузі  і для цього є всі реальні підстави. Єдине, що

 буде    потребуватись,   це   надзвичайно   серьйозні

 організаційні заходи по забезпеченню цього плану.

      Серьйозні    внутрігалузеві   структурні   зміни

 намічаються   в   металургійній   промисловості.  Тут

 нарощуватимуться   обсяги   безперервного  розливання

 сталі  з  доведенням  їх  до  15  відсотків,  а також

 виробництво  листового  прокату до 40 відсотків, який

 користується значним попитом на зовнішньому  ринку.

      Важливе  значення  надається  скороченню обсягів

 споживання  металургійними  підприємствами природного

 газу....  В наступному році передбачається збільшення

 випуску  прокуту  чорних  металів  на 2, 3 відсотка і

 сталевих   труб   на  8,  2.  Більше  половини  цього

 приросту:  десь  50-60 відсотків буде використано для

 підвищення експортного потенціалу держави.

      Стабілізацію   виробництва   у   машинобудівному

 комплексі буде забезпечуватисяшляхом реструктурізації

 великих державних підприємств та створення лізінгових

 компаній.     Нарощування     експортних     поставок

 відбуватиметься  в  основному  за  рахунок  продукції

 суднобудування      авіаційної,     електроної     та

 приладобудівної промисловості.

      Належить    забезбечити   цільове   використання

 коштів,  які  виділяються  з Державного бюджету, а це

 десь  18  трильйонів  на,  на реалізацію конверсійних

 програм,  що будуть здійснюватись за 23 пріоритетними

 програмами,  напрямками.  Головні з цих напрямків -це

 виробництво   комплексів   машин  для  обладнання  та

 обладнання  для  сільського господарства і переробної

 промисовості,     споживчих     товарів,    продукції

 мікроелектроніки  і  транспортного  машинобудування і

 впровадження ресерсу та енергозберігаючих технологій.

      З   огляду   на  значну  залежність  країни  від

 закупівлі устаткування, комплектуючих виробів та ряду

 технологічних  комплексів,  важливе місце відводиться

 розширенню    виробництва   замкнутими   циклами   та

 нарощуванню  випуску  імпортозамінної продукції.

      Мінмашпромом  передбачено  освоєння  випуску 440

 найменувань  такої  продукції,  це  закладено  в план

 роботи.

      Водночас  Уряд  має  на  меті  і  орієнтує на це

 відповідні міністерства, і їм дані такі директиви, на

 встановлення  більш  жорсткого контролю за структурою

 імпорту  машинобудівної  продукції. Ситуація склалась

 така, що чимало обладнання і технологічних комплексів

 вітчизняного   виробництва   не  знаходять  збуту  на

 внутрішньому  ринку,  в  тоцй  час,  як  з-за кордону

 ввозиться   аналагічна   продукція,  причому  нерідко

 гіршої  якості .

      Тут  потрібен і буде задіяний механізм реального

 захисту   вітчизняних   виробників   зокрема   шляхом

 застосування відповідних   митних   тарифів.

      У  хімічній промисловості начальним є збільшення

 мінеральних добрив, визначальним є збільшення випуску

 мінеральних  добрив  на  31,  3  %, в тому числі і на

 експорт.

      Нарощуватиметься  виробництво  хімічних  засобів

 захисту  рослин  в  основному  за  рахунок  цільового

 кредиту "Ексімбанку" США для закупівлі діючих речовин

 з  переробкоїю  їх  у готові препарати на вітчизняних

 потужностях.  Це  дозволить  заощадити  десь  до  20%

 валюти,  що зараз  витрачається на  ці  цілі.

      Уряд,   як   і   вас  шановні  народні  депутати

 тривожить   стан   справ   у   сільськогосподарському

 виробництві.

      В  нинішньому  році обсяг його валової продукції

 очікується   на   16   відсотків  менше  ніж  було  в

 середньому за 1991 - 1994 роки.

      Це  пов'язано  головним  чином  із  ситуацією  у

 твариництві,  перш  за  все,  із скороченням поголівя

 худоби  та птиці і зниженням їх продуктивності.

      Рівень  розвитку  твариництва  в наступному році

 буде  визначатися  кормовою базою. На нинішню зимівлю

 заготовлено  у  разрахунку  на умовну голову по 16, 5

 центнерів  кормових  одиниць,  що  на  2,  3 центнера

 більше проти минулого року.

      Ми  плануємо  зберегти  в наступному році обсяги

 виробництва   молока  і  яєць  на  цьогорічному  рівні

 виробництва  м'яса  на  жаль  зменшиться  десь  1,  8

 відсотка.

      У   межах  очікуваних  показників  прогназується

 валовий  збір  зерна  біля  35  мільйонів тонн у вазі

 після доробки , а також цукрових буряків.

      В  цілому  є  підстава розраховувати, щоб у 1996

 році  на стабілізацію виробництва аграрному секторі -

 це  десь на 100, 2 відсотка до очікуваного рівня цього

 року.

      Відповідно      стабілітзується      виробництво

 продовольчих   товарів   -це   100,   5  відсотка  до

 прогназованих обсягів поточного року.

      Випереджаючими темпами передбачається виробляти,

 що  входять  до  споживчого кошика олія 106 відсотка,

 борошно  106,  крупи  105,  хліб і хлібобулочні 102 і

 макароні вироби 102, цукор 101,

      Стимулювання   і  захисту  сільськогосподарських

 виробників    сприятимуть   вжиті   останнім   заходи

 встановлення   підвищених  ставок  ввізного  мита  на

 окремі   продовольчі   товари,   які  виробляються  в

 достатній кількості в Україні.

      Досягнення  запланованих  показників  у  галузях

 народного   господарства   можливо   лише   за  умови

 стабілізації    фінансової    системи,    струмування

 інфляційних процесів,

      Певні    позитивні  тенденції  досягнуті  в  цій

 сфері,  Уряд має намір розвинути в наступному році, і

 що  найголовніше,  надати їй незворотнього характеру.

 Середньомісячні  темпи зростання оптових цін намічено

 знизити  з 9, 2 відсотка до 1, 9. Інфляції -з 8, 8 до

 2,  4 відсотка. В цілому на 1996 планується зростання

 споживчих  цін  десь  на  33  відсотки  проти  174  у

 поточному  році,  тобто  маєм  на  увазі  грудень  до

 грудня.

      Слід зазаначити, що зараз істотно знизився вплив

 на   зростання  цін  зовнішніх  факторів,  насамперед

 постійного  і  значного  здорожання  енергоносіїв. За

 даних  умов набуває першорядного значення приборкання

 внутрішніх інфляційних чинників. Покладатися і надалі

 лише  на  суто  монітарні  заходи  ми  не  можемо тим

 більше,  що  обмеження грошової маси, тобто дефляція,

 може знекровити економіку і провокує спад виробництва

 і погіршення фінансового стану підприємств.

      За даних умов вихід в іншому: потрібна реальна і

 всебічна    підтримка    основи    основ    економіки

 виробництва;  вишукування  і  пориведення  в дію його

 внутрішніх  резервів,  насамперед  збільшення обсягів

 випуску   продукції   і   зниження  її  бобівартості;

 підвищення   конкурентноспроможності   і   розширення

 ринків  збуту. Все це пробленми не тільки структурної

 перебудови,   приватизації,   формування   і  запуску

 ринкових  механізмів,  а  і  координальних  зрушень у

 самій  присології виробників. Поки що більшість з них

 чи  значна частина......... перекладає свої негаразди

 на  плечі  держави  замість  того,  щоб  предметно  і

 ефективно  скористатися  своєю взрослою господарсько-

 фінансовою самостійністю.

      Така  економічна  криза, дійсно економічна криза

 і,  перш  за  все,  галопуюча інфляція поставили наше

 виробництво  у  скрутні  умови,  спотворили структуру

 собівартості  продукції і ціни на неї. Але чи означає

 це,  що  виробникам  не залишється нічого іншого, ніж

 покірно пливти за течією.

      Звернемося  до  деяких  цифр. З 1991 року питома

 вага  матеріальних  витрат у собівартості промислової

 продукції  зросла  з  71 до 81 відсотка. У той же час

 частка   заробітної   плати  зменшилася  з  14  до  6

 відсотків.  Амортизаційних  відрахувань від 3 до 0, 7

 відсотка.

      Постає  природнє  питання:  чому  за  таких умов

 внутрішні  ціни  на  цілий ряд видів продукції значно

 перевищують  світові.  Наприклад, по трубосталевих це

 перевищення  становить  1,  8  раза,  проката  чорних

 металів в 1, 4, чавуну -1, 15 сотих, агломературу -1,

 55, цукру - 2,1, олії - в 1,4 раза.

      Цілком  очевидно,  що  основний корінь зла тут у

 низькій     продуктивності     праці,     праці     в

 невикористаному,    в    неефективному   використанні

 матеріальних, енеретичних та інших ресурсів.

      Уряд  ставить  перед  собою,  міністерствами  та

 відомствами   завдання  розібратися  з  ситуацією  на

 кожному  підприємства і вжити невідкладних заходів до

 її  поліпшення.  Списувати  і  надалі  наші внутрішні

 неподобства на незборимі об'єктивні причини, означало

 б   заганяти  вглиб  застарілі  хвороби  вітчизняного

 виробництва і економіки в цілому. Серед таких заходів

 активно  протидія монопольних і дискримінаційних цін,

 включенню    невправданих    витрат    до   структури

 собівартості продукції цін і тарифів.

      Передбачається  такоє  запровадження  державного

 врегулювання   цін   на  продукцію  базових  галузей,

 гірничорудної,  металургійної,  хімічної, у разі коли

 їх рівень на внутрішньому ринку перевищить світовий.

      В    цілому,    основним   завданням   у   сфері

 ціноутворення   на   наступний   рік   є  спрямування

 динаміки  цін  та  інфляції  у контрольоване державою

 русло.  Це означатиме не тотальний державний контроль

 за  цінами,  а  вплив  на  їх формування економічними

 засобами.   Потрібно   піднести  роль  у  цій  справи

 галузевих та регіональних органів.

      Основні  напрями  фінансової стабілізації у 1996

 році  визначені бюджетною резолюцією, яка затверджена

 Верховною   Радою.   Передбачено   створення  системи

 дійового    контролю   за   ефективним   і   цільовим

 використанням  бюджетних коштів, поступове скорочення

 відносних  розмірів бюджетного дефіциту та дотаційних

 витрат   бюджету,  посилення  контролю  за  розмірами

 державного    внутрішнього   і   зовнішнього   боргу,

 створення   основ  казначейської  системи,  виконання

 Державного бюджету України.

      Аналіз  процесів,  що  відбуваються в економіці,

 свідчать  про  можливість  збільшення доходів бюджету

 при   одночасному  зменшенні  загального  податкового

 пресу.  Тобто йдеться не про введення нових податків,

 а про розширення, як це робиться в усьому світі, бази

 оподаткування  за рахунок тих секторів економіки, які

 сьогодні  не сплачують податки, та скасування частини

 пільг.

      Зокрема, передбачається введення замість податку

 на  прибуток  фіксованих  мінімальних ставок податку,

 так   званого,   патентного   збору.  Там,  де  важко

 проконтролювати актичний рівень доходів.

      Необхідність  цього  зумовлена  тим,  що  багато

 суб'єктів  підприємницької  діяльності  не  показують

 своїх  реальних  доходів.  Йдеться,  насамперед,  про

 кіоскову торгівлю, валютні обмінні пункти і гральний,

 тобто гральний бізнес.

      Додаткові надходження до бюджету може дати також

 скасування    пільг,    наданих   окремим   суб'єктам

 зовнішньоекономічної  діяльності  щодо сплати податку

 на  добавлену вартість, акцизного збору та імпортного

 мита.

      Ставка   акцизного   збору  на  імпортні  товари

 доцільно,  де це можливо, уніфікувати з рівнем акцизу

 на   вітчизняні   товари.  Зменшення  цих  ставок  та

 імпортного   мита   не   завдасть   шкоди   інтересам

 українських    виробників,   і   водночас   дозволить

 покінчити  з ситуацією, коли багато імпортних товарів

 надходить  на наш ринок без сплати акцизу та ввізного

 мита.

      Для   підвищення   ефективності,   гнучкості  та

 керованості  економічними  процесами доцільно, на наш

 погляд,   надати   Кабінету   Міністрів   на   період

 реформування   податкової   системи  деякі  додаткові

 повноваження  щодо  внесення змін до ставок акцизного

 збору  і  вивізного мита, якщо воно буде запроваджене

 та надання або скасування пільг в обкладанні акцизним

 збором та податком на добавлену вартість.

      До речі в другому півріччі минулого року це дало

 Уряду   змогу   оперативно   впливати   позитивно  на

 економічну ситуацію.

      При    формуванні    показників    інвестиційної

 діяльності в проекі державної програми економічного і

 соціального   розвитку  на  1996  рік,  враховувалась

 реальна  економічна  ситуація  труднощі  з виконанням

 доходної  частини  державного  бюджету,  необхідність

 утримання встановленого рівня його дефіциту.

      Розрахунки   показують,  що  реальний  загальний

 обсяг   капіталовкладень   становитиме   близько  660

 трильйонів  карбованців  Міністерствами заявлено 2, 7

 квадрильйона   карбованців,   в   тому   числі  1,  6

 квадрильйона за рахунок бюджету.

      В  проекті  державної програми на 1996 рік обсяг

 державний     централізованих    вкладень    обмежено

 мінімальною  сумою,  150  трильйонів  карбованців, що

 складає  лише 2, 1 відсотка від валового внутрішнього

 продукту,    і    задовольняє   інвестиційний   попит

 міністерств, відомств та облдержадміністрацій, тільки

 на 9 відсотків.

      За  таких  умов  надзвичайно важливо забезпечити

 ефективне  використання  цих  вкрай обмежених коштів,

 державна  підтимка  буде  надаватися за пріоритетними

 напрямами,   які   визначені  концепцією  регулювання

 інвестиційної    діяльності    в    умовах   ринкової

 трансформації   економіки,  та  програмою  діяльності

 Уряду.

      Це  насамперед  нарощування  обсягів виробництва

 товарів  широкого  вжитку  та  продуктів  харчування,

 впровадження енерго та ресурсозберігаючих технологій,

 розвиток  базових  і  наукоємних  галузей,  бази  для

 переробки    та    зберігання   сільськогосподарської

 продукції,    розвиток    соціальної    сфери   села,

 нарощування   потужностей   по   випуску  лікувальних

 засобів і медичної техніки.

      Пріоритетні підходи застосовані і при формуванні

 на   1996   рік   в   переліку   найважливіших  будов

 виробничого  призначення  до нього включено, до нього

 не  включено  жодної  новобудови.  Загальна кількість

 об'єктів скорочена з 158 до 277 у 1995 році. Протягом

 поточного  року будуть переглянуті і цільові програми

 різних   рівнів.   За   рахунок   Державного  бюджету

 передбачено  фінансувати  лише  ті  з  них, які мають

 першочергове   економічне  та  соціальне  значення  і

 забезпечать прискорене повернення вкладених коштів.

      З   метою   подальшого   розвитку   міжнародного

 співробітництва     та     мобілізації    фінансових,

 технологічних та інших ресурсів зараз ведеться робота

 з  підготовки  та  відбору інвестиційних проектів для

 подання   їх  на  міжнародному  форумі  "Інвестиційні

 проекти  для  України",  який має відбутись у березні

 1996 року у Відні.

      Уряд   посилює   вимоги   як  до  проектів,  які

 передбачається  фінансувати  із  залученням іноземних

 кредитів   та   під   державні  гарантії,  так  і  до

 позичальників.

      За    рахунок    іноземних    кредитів    будуть

 фінансуватися   ише   проекти,   які   мають  валютну

 самоокупність,   сприятимуть   розвитку   експортного

 потенціалу,    випуску   імпортозамінної   продукції,

 забезпечують   ресурси  та  енергозбереження,  швидке

 технічне переозброєння і модернізацію виробництва.

      Через  брак  бюджетних коштів напружена ситуація

 складається  із  державними  контрактами на 1996 рік.

 Для  фінансування  державного  контракту на закупівлю

 сільськогосподарської  продукції на 1996 рік намічено

 виділити  135  трильйонів карбованців. Мова йде про 5

 мільйонів  тонн зерна.  У  тому числі 20 трильйонів з

 Державного   бюджету,   65   трильйонів  -за  рахунок

 повернення  бюджетної  позички,  наданої  в 1994-1995

 роках  і  50 трильйонів -за рахунок бюджетних коштів,

 які  виділяються   на формування  держрезерву.

      В  цілому  державний  контракт  на наступний рік

 сформований в обсязі 404, 5 трильйона карбованців, що

 в  порівняних  цінах  нище  рівня поточного року десь

 приблизно  70 відсотків.

      В умовах подолання економічної кризи надзвичайно

 складним  завданням  залишається проблема соціального

 захисту   населення.   Не   зважаючи   на  скорочення

 бюджетних   надходжень...  уряд  продовжує  витрачати

 значну частину своїх ресурсів саме на ці цілі.

      І   тому   багато   таких   видатків  з  бюджету

 становитиме  в  1996  році  32, 2 відсотка від обсягу

 валового  внутрішнього продукту, тобто буде збережена

 на рівні цього року.

      Зараз   у  державі  немає  реальнихб  фінансових

 ресурсів,   які   б   дозволяли   віддавати  перевагу

 політиці..........  доходу без відповідного зростання

 виробництва.

      Наслідки  розвитку  подій  за  таким сценарієм в

 1993-1994    роках    добре    відомі:   це   стрімка

 гіперінфляція,    поглиблення   кризи   платежів   і,

 найголовніше, зниження реальних доходів населення.

      В міру  стабілізації  економіки  відбуватиметься

 поступове  наближення  мінімальних розмірів пенсії до

 межі    малозабезпеченості,    поетапне    скасування

 обмежень   максимальних   розмірів  пенсій  дозволить

 відновити  їх  диференціацію  залежно  від  трудового

 вкладу чи, як кажуть ,  стажу.

      Уряд  виходить  з  того,  що за умов економічної

 кризи    потрібно    активніше   проводити   політику

 упереджувальних    заходів    соціальної    підтримки

 населення. Насамперед, пенсіонерів, малозабезпечених,

 непрацездатних громадян.

      Водночас   вдосконалюватиметься  система  оплати

 праці  з  тим,  щоб  кожна  працездатна  людина  мала

 забезпечити належний рівень життя собі і  своїй сім'ї.

      У наступному році буде продовжено роботу    щодо

 підвищення  купівельної спроможності малозабезпечених

 непрацездатних громадян шляхом періодичного перегляду

 середньодушового  сукупного  доходу,  що дає право на

 отримання   допомоги,   збільшення   розміру  пенсій,

 допомог, стипендій відповідно до рівня інфляції.

      В   цілому   йдеться  про  принцип  гарантування

 матеріальних та соціальних благ не за професійними чи

 службовими ознаками, а відповідно до ступеня бідності

 або малозабезпеченості.

      Під   опікою  держави  залишатимуться  громадяни

 похилого    віку,    багатодітні   сім'ї,   інваліди,

 безробітні, тощо.

      З огляду на фінансові труднощі будуть поступово

 скорочуватись  і  скасовуватись  пільги  в  оплаті за

 житлово-комунальні      послуги,      електроенергію,

 пасажирський  странспорт.

      Це стосується насамперед тих категорій громадян,

 яким   пільги   надаються   в  зв'язку  з  виконанням

 службових   обов'язків.   Такий  перерозподіл  коштів

 здійснюватиметься   на   користь  найменш  захищених,

 малозабезпечених і літніх громадян.

      Разом  з  тим  хочу  підкреслити,  що  не будуть

 скасовані  пільги для ветеранів та інвалідів війни та

 праці.

      Значна  увага  в наступному році приділятиметься

 активізації     державної     політики    зайнятості,

 регулюванню   ринку  праці.  Відповідно  до  прогнозу

 загальна     кількість     офіційно    зареєстрованих

 безробітних  очікується в наступному році в межах 350

 тисяч.   Таким  чином,  передбачається,  що  офіційне

 безробіття   не   набирає  масових   масштабів  і  не

 перевищить   на   кінець   року   1%   від  загальної

 чисельності населення  у працездатному  віці.

      Витрати  з  державного фонду сприяння зайнятості

 населення   на   виплати   допомоги   по   безробіттю

 передбачені  в  сумі  13,  7 трильйона карбованців. В

 значно   більших   обсягах  прогнозується  так  зване

 приховане безробіття.

      Виходячи  із  сказаного, уряд збирається зробити

 ряд  заходів  для  регулювання  зайнятості населення.

 Важливого   значення   надається   тут   стимулюванню

 розвитку малих та середніх підприємств.

      Величезної   шкоди   завдає   нашій   державі  і

 суспільству   економічна  злочинність.  Це  тема  для

 окремої  серйозної розмови, але хотів би підкреслити,

 що   Кабінет   Міністрів  посилює  увагу  до  питання

 боротьби  з  цим  злом  у  контексті  своєї роботи по

 зміцненню законності і правопорядку.

      Найближчим  часом буде розглянуто хід  виконання

 затвердженої  Президентом  України  Програми  заходів

 щодо  запобігання  злочинності  в  сфері  економіки з

 прийняттям  відповідної урядової постанови.

      Поставивши заслін перед злочинністю в цій сфері,

 ми збережемо і використаємо в інтересах народу значні

 кошти і ресурси, що так  потрібні нашій економіці.

      Шановні   народні   депутати,  проект  державної

 Програми  на  1996  рік  розглянуто  практично у всіх

 постійних   комісіях   Верховної   Ради.  Висловленні

 зауваження    і    пропозиції,    ясно   будуть   всі

 проаналізовані,   вивчені   і   враховані  в  процесі

 виконання намічених завдань.

      Виходячи   з   цього,   я   просив  би  схвалити

 програму - це  дасть  можливість прискорити відкриття

 фінансування  державних  централізованих  капітальних

 вкладень;  своєчасно  розпочати  укладення  договорів

 підряду та здійснення ряд інших невідкладних заходів,

 від яких великою мірою залежатимуть результати роботи

 в наступному році.

      Дякую вам за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка,

      Я прошу вас, не нервуйте, запитаєте. Запитаєте. Є

 у  вас запитання, запишіть їх і передасте у президію,

 якщо  на  них  не  відповість  хтось із міністрів, то

 відповість Прем'єр-міністр.

      Так, так, бо це процедура, будь ласка.

      Я  ще  раз  повторюю:  хто  хоче  дати запитання

 Прем'єр-міністру, підготуйте ці запитання у письмовій

 формі  і  передайте їх йому, він тут знаходиться. Тим

 часом   буде   виступати   міністр,   відповідати  на

 запитання з трибуни.

      А   в   кінці,   якщо  на  ті  запитання,  котрі

 поступлять  до  Прем'єра,  міністр не відповість,  то

 відповість  Прем'єр-міністр.  Оце так там і записано,

 прочитайте уважно...

      Будь   ласка,  слово  надається  Мазару  Валерію

 Леонідовичу -  міністру промисловості України.

      Я прошу, будьте уважні. 20 хвилин.

      Я   просив   би  всіх  міністрів,  котрі  будуть

 виступати, -обгрунтуйте, будь ласка, контрольні цифри

 по  своїх  галузях  і  баланс,  який є в галузях, для

 того,  щоб  ми  могли  або  їх брати до уваги, або їх

 відхиляти при розгляді бюджету.

      Ви  мали  змогу  пройти  через  комісії. Вам уже

 задали багато питань під час аналізу ваших матеріалів

 у  комісіях.  будь  ласка,  покажіть:  яким  чином ви

 будете  забезпечувати  виконання державної програми і

 чи задовольняють вас цифри із дерджавної програми  на

 наступний рік. Одне.

       І  друге.  Перед тим, як ви будете говорити, ще

 треба  з'ясувати  два питання. Я прошу уваги, шановні

 депутати.   Зважаючи   на  важливість  сьогоднішнього

 розгляду  питання, було б доцільно,  якби ми доручили

 Держтелерадіокомітету    зробити   трансляцію   цього

 засідання  у  повторі  після  19  години. Як ви на це

 подивитеся?  Якщо  немає  заперечень,  то я просив би

 проголосувати таке доручення.

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      І  ще  одне  питання. Я прошу всіх депутатів: не

 сідайте  до того, поки вас туди не призначили, у ложу

 Кабінету Міністрів і не задавайте питань зайвих,   не

 заважайте працювать Кабінету Міністрів. Я буду робити

 постійно    зауваження,    називати   прізвища,   хто

 підходить...  Не  вирішуйте  своїх приватних питань в

 день, коли проходить таке засідання.

      (Шум в залі)

      Генадій  Григорович,  на своє місце, будь ласка.

 Все, не заважайте Уряду працювати над розглядом цього

 важливого итання.

      Володимир Савович,  це  вас так само стосується.

 Будь ласка, сядьте на місце.

      Будь ласка, Валерій Леонідович.

      МАЗУР.

      Шановний  Головуючий!  Шановні народні депутати!

 Шановні присутні! Починаючи співдоповідь Міністерства

 промисловості,   я  вважав  би  доцільним  насамперед

 підвреслити принципову різницю між проектом Державної

 Програми  економічного і роціального розвитку України

 на  наступний  1996 рік та діючим індикативним планом

 1995 року.

      Наданий  на ваш розгляд документ -це вже не сухі

 рядки  цифр  та  балансів,  а програма, в основі якої

 лежить  схвалена  Верховною Радою Програма діяльності

 уряду,   інші  затверджені  національні  та  державні

 програми  розвитку галузей, ретельний аналіз існуючою

 та очікуючою економічною коньюктурою.

      Нагадаю,  що  вага  галузі  Мінпрому  по випуску

 товарної  продукції  промисловості  в  поточному році

 досягла 46....

      ГОЛОВА.  Едуард  Григорович, я вас дуже прошу...

 ще  раз  роблю  зауваження,  не називаючи прізвищ: не

 заважайте  Кабінету  Міністрів працювати над проектом

 тих питань, які розглядаються сьогодні! Будь ласка...

      МАЗУР . Нагадаю, що вага галузі Мінпрому по

 випуску  товарної продукції промисловості у поточному

 році  досягла 46 відсотків проти 37 в 1994 році, і 28

 в 1993 році, тобто збільшилася майже вдвічі.

      До   складу  Мінпрому,  як  ви  знаєте,  входять

 підприємства    чорної   і   кольорової   металургії,

 хімічної,   легкої,   деревообробної   промисловості.

 Всього  1415  підприємств  різних  форм  власності  і

 господарювання.

      За   останні   чотири   роки   на  підприємствах

 міністерства  має  місце зниження обсягів виробництва

 майже   всієї  номенклатури  продукції,  пов'язане  з

 загальною кризою  економіки України.

      Обсяги  виробництва  за  11  місяців  цього року

 складають  відповідно  за  період  минулого  року  по

 металургійній   промисловості   -92   відсотків,   по

 хімічній     промисловості     -91,     по     легкій

 деревообробній - біля 70.

      В  деякій мірі в поточному році Мінпрому вдалося

 стабілізувати  виробництва.  Якщо за останні три роки

 темп  спаду  виробництва  складав 15-30 відсотків, то

 цього року в цілому по міністерстві він склав лише 10

 відсотків.

      По деяких видах продукції виробництво збереглося

 на  рівні  минулого  року  і  навіть збільшилося. Це,

 перш,  за все по залізорудній сировині, по глинозему,

 кремнію   кристалічному,   іменітому   інтарутиловому

 концентрату,   феросплавах,  карбомідів,  бензолу  та

 інших видах хімічної продукції.

      На 16, 5% до минулого року збільшились експортні

 поставки. ЗА 11 місяців поточного року підприємствами

 Мінпрому  відвантажено  продукції  на  2, 8 мільярдів

 доларів  США.  З  них  -понад  80%  складає продукція

 мтеалургійного комплексу.

      В цілому по Мінпрому рентабельність продукції за

 останні 3 роки знизилась з 40 до 14%. На сьогодні ми,

 є тенденція погіршення фінансового стану підприємств.

 Нестача   власних   обігових   коштів  перевищує  114

 трильйонів карбованців.

      Відсутність   високопродуктивної   техніки   при

 різкому   погіршенні   гірничо-геологічних   умов  на

 глибоких  горизонтах  не дають можливості використати

 фізично  і  морально застаріле обладнанння, збільшити

 обсяги  гірничо-капітальних,  гірничо-підготовчих  та

 нарізних робіт.

      В  зв'язук  з  цим винкла і поки що не знаходить

 рішення проблема фінансування робіт по реконструкції,

 а  також  ліквідації  та  консервації  окремих  шахт,

 залізорудних підприємств.

      На  сьогодні  гірничовидобувна галузь є однією з

 найскладніших,   рівень  проблемних  питань  якої  не

 менший, ніж у вугільній промисловості України.

      Внаслідок  скорочення  попиту на металопродукцію

 обсяги  її  виробництва  за останні роки знизились на

 50%.   В   складних  умовах  працюють  також  хімічні

 господарства  по виробництву мінеральних добрив. Темп

 виробництва  на  11 місяців складає азотних - 95%,

 фосфорних  -83,  калійних -72 до відповідного періоду

 минулого року.

      В  поточному  році очікується виробництво біля 2

 мільйонів  тон  міндобрив,  з  яких  800 тисяч тон до

 мільйона    можуть    бути    поставлені   сільському

 господарству і (..........) 1996 року.

      За  11  місяців  1995  року  підприємства легкої

 промисловості виготовили товарів народного споживання

 в відпускних цінах на 108 трильйонів карбованців.

      Збільшилися  темпи  до  відповідального  періоду

 минулого року з восьми видів продукції. В тому числі,

 тканин  бавовняних -  на 5,8 пункта, тканин льняних -

 на  0,  7 пункта, продукції швейної промисловості -на

 0,  2  пункта. У листопаді збільшився відносно жовтня

 середньодобовий випуск 8-ми видів продукції.

      Незважаючи  на  деяке  покращення  підприємств у

 листопаді    проти   попередніх   місяців,   труднощі

 виникають  з  погіршенням  реалізації  продукції.  На

 складах  підприємств  накопичилося  товарів  на 14, 3

 трильйона  карбованців,  і  майже третина підприємств

 простоює  через відсутність обігових коштів та попиту

 на продукцію.

      Я  досить  детально  дав оцінку фактичному стану

 виробництва  продукції  на  підприємствах  Мінпрому в

 поточному  році,  як основі для формування показників

 Програми  економічного  та  соціального  розвитку  на

 наступний, 1996 рік.

      Наша   мета   -це  стабілізація  виробництва  на

 підприємствах  Мінпрому,  вимагає  зосередженої уваги

 подальшого поліпшення його якісних показників.

      Економія     енерговитрат     в     комплексному

 використанні    матеріальних   ресурсів,   збільшенню

 випуску   конкурентоспроможної  та  імпортозамінюючої

 продукції  в  наступному  році, обсяг виробництва по

 мінпрому   передбачається   утримати   практично   на

 цьогорічному  рівні  з незначним приростом по окремим

 галузям.

      Намічено   виготовити  продукцію на суму більш 3

 квадрильйонів  в  діючих цінах. Умовою дестабілізації

 виробництва  є  структурна перебудова всіх комплексів

 виробництва.

      Зокрема,  в  металургійному  комплексі  це  буде

 видобуватися  на підставі концепції розвитку гірничо-

 металургійного комплексу. Схвалено Верховною Радою та

 відповідною   національною   Програмою,   яка   зараз

 представлена на розгляд Уряду.

      Пріоритетними напрямками розвитку металургійного

 комплексу  визнано:  реконструкцію  в  галузі з метою

 приведення  потужності  підприємств у відповідність с

 коньюктурою   внутрішнього  та   зовнішнього   ринку.

 Вилучено   з   експлуатації   морально   та   фізично

 застарілих    агрегатів,    нерентабельних   виробів,

 організація        виробництва        високоліквідної

 імпортнозамінюючої   продукції;  пошук  нових  ринків

 збуту;   завершення   будівництва   та  реконструкцію

 незакінчених об'єктів металургійного комплексу.

      На  1996  рік  Державна  Програма економічного і

 соціального  розвитку України передбачається виробити

 54, 5 мільйонів тонн залізної руди, 16 мільйонів тонн

 ........................; 20,5  тонн  чавуну;    17,5

 тонн  готового  прокату;  1,7 мільйонів тонн сталевих

 труб  і  650  тисяч тонн   металовиробів.

      Це  трохи  вище  за  досягнуте  в  1994  році  і

 очікуване  в 1995.

      Враховуючи   наявність   в  Україні  відповідних

 прородних   ресурсів   (це   вапняки,  кухонна  сіль,

 ільманіти, природна сірка, калійні та магнієві руди),

 наявні   виробничі   потужності,   основою  хімічного

 комплексу   залишається   великотоннажне  виробництво

 основних неорганічних продуктів.

      Одним   із  найважливіших  завдань  є  зростання

 виробництва  мінеральних добрив, особливо фосфорних і

 калійних,   дефіцит   яких   зараз   відчувається   в

 сільському  господарстві.

      Найголовнішим  завданням  структурної перебудови

 хімічних  підприємств ( як  і  металургії)  являється

 зниження   енергоспоживання.  Для  цього  провадиться

 модернізація агрегатів з виробітку аміаку, карбоміду,

 амселітри,  метанолу, всіх  виробництв  кальцинованої

 соди, сірчаної  та  азотної  кислот.

      Враховуючи   важливе   значення   для  народного

 господарства використання пластмас, синтетичних смол,

 продуктів  основного  синтезу.

      Значне  відставання  України  з  цих виробництв.

 Найближчим завданням хімічного комплексу є збільшення

 обсягу і виробництва. Її виробництва.

       Прогнозується  організувати  збільшення випуску

 пахучих   речовин  для  парфюмерної  промисловості  і

 ароматизаторів  для харчової промисловості; створення

 сировинної бази для їх виробництва, а також продукції

 аніліново-фарбової     промисловості:      барвників,

 пігментів,...............         речовин,        які

 використовуються   головним   чином   в  текстильній,

 шкіряній,  хутряній,  поліграфічній, лако-фарбовій та

 інших  галузях.

      Основною стратегією промислової    політики    в

 деревообробній   промисловості    є   раціональне   і

 комплексне  використання деревини. Деревина в Україні

 є гостродефіцитною сировиною після нафти і газу.

      Вирішення  цієї  проблеми буде здійснюватись  за

 рахунок концентрації  первинної  деревообробки, повне

 використання  діючих  технологічних  процесів,  більш

 широке  використання нових конструкційних матеріалів:

 пластмас,  металу,  деревних  плит   при виготовленні

 меблів, столярних виробів та іншої продукції.

      В    легкій    промисловості    на    1996   рік

 передбачається   обсяг   виробництва  основних  видів

 продукції на рівні очікуваного  виконання 1995 року і

 зростання   виробництва   трикотажних   і   панчішно-

 шкарпеткових виробів.

      З  метою  повернення втрачених ринків збуту як в

 Україні,  так і за її межами, а також   пошуку нових,

 в   1996   році   планується  переглянути  асортимент

 продукції.........    випуску    конкурентоспроможних

 товарів і підвищення їх якості.

      Збільшується  також  обсяг  виробництва  товарів

 народного споживання  з  давальницької  сировини,  що

 дасть  можливість  як  завантажити наявні потужності,

 так  і розширити ринки збуту товарів.

      Урядом  України  на  Міністерством промисловості

 покладено  функції з розробки та реалізації державної

 стратегії  створення  і  розвитку  золото-добувної та

 золото-переробної галузі України.

      За    цей   короткий   час   створено   дирекція

 будівництва............         золото-поліметалевого

 комбінату,    передано   на   родовище   на   балансу

 міністерства   для   освоєння   розроблення  техніко-

 економічного обгрунтування його промислової розробки,

 яке зараз проходить експертизу.

      Попередній  аналіз  ТЕО  свідчить,  що видобуток

 дорогоцінного  металу на Закарпатті буде рентабельним.

 При наданні в повному обсягі вже запланованих на 1996

 рік  бюджетних  коштів  для  створення золотодобувної

 галузі  вже з початку 1997 року можливо буде отримати

 промислове українське золото.

      В  першому  кварталі  1996  року  буде закінчено

 підготовку  державної  Програми "Золото України", яка

 дозволить      визначити      пріоритети     розвитку

 золотодобувної   та  золотопереробної  промисловості,

 узгодити      проведення     геологічної     розвідки

 родовищ........

      ГОЛОВА.  Валерій  Леонідович,  одну  секундочку.

      Шановні   депутати,   за   12  хвилин   доповіді

 міністра  Прем'єр-міністр одержав уже 18 депутатських

 запитів. Я прошу вас: є процедура, запити подаються в

 Секретаріат, складіть їх там. Я до кінця засідання їх

 зберу,   навіть  візи  свої  накладу, і  їх  одержить

 Прем'єр-міністр.  Не  робіть  із засідання сесії, яке

 присвячено  розгляду  такого кардинального питання...

 Ось  подивіться,  як Михайло Антонович Павловський це

 робить.   При   всій  повазі  до  цих  депутатів,  ви

 відволікаєте  увагу членів Кабенету Міністрів перш за

 все  і депутатів.

      Ще  раз  повторюю: будуть підходити -буду робити

 зауваження,   зупиняти  доповідача,  тому  що  це  не

 робота.

      Так  чи ні?

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Тим  більше,  ящко  запитання  через Секретаріат

 подаються,  Секретаріат  подасть.

      Не  треба  такою  чорновою роботою займатись вам

 особисто. Передайте  Секретаріату.

      Будь ласка.

       МАЗУР.  По  впровадженню  нових технологій

 проводити  промислове  будівництво з освоєнням в 1995

 році  планових  коштів  в  обсязі  понад 44 трильйони

 карбованців.

      За  11  місяців  воно  вже  виконано робіт на 46

 трильйонів  карбованців.

      По   всіх   галузях   Мінпрому   відбувається  і

 плануєтьс  в 1996 році зростання експортних поставок.

 Сьогодні  всі  експортери  діються в рівних умовах, і

 успіх залежить від оперативності маркетингових служб,

 каналів  зв'язку  та надійних партнерів.

      З    метою    поліпшення    зовнішньоекономічної

 діяльності  Мінпрому разом з............ підготовлені

 пропозиції  та  зауваження по концепції трансформації

 митного  тарифу  і  направленню міжвідомчої комісії з

 питань  приєднання  України  до  Генеральної  угоди з

 тарифів  і торгівлі.

      По   результатам   переговорів,   проведених   з

 Європейською   комісією   щодо   розширення   доступу

 українських        текстильних       виробів       на

 західноєвропейський  ринок в листопаді поточного року

 підписано нову угоду на 1996-1999 роки, згідно з якою

 загальний   обсяг   квот   на   ввезення   до   країн

 європейського    товариства   українського   текстилю

 збільшився  на  22%.

      Така   ж   угода   є  щодо  торгівлі  продукцією

 металургійної    промисловості.

      Мінпром  приділяє  постійну  увагу  на утримання

 традиційних  ринків збуту з країнами СНД та Балтії, а

 також  розвитку взаємовигідної торговельноекономічних

 зв'язків з  партнерами країн Близького зарубіжжя.

      Поставка   продукції  до  цих  країн  залишилась

 практично  на  рівні  минулого  року  і  очікується в

 обсязі 1,1 мільярдів  доларів США.

      Враховуючи    те,   що   підприємства   Мінпрому

 технологічно пов'язані із спорідненими підприємствами

 країн   СНД,   приділяється   значна  увага  розвитку

 взаємовигідних  зв'язків  по виробничий кооперації на

 рівні галузей.

      На   сьогодні   Мінпромом  укладено  4  угоди  з

 відповідними  міністерствами  та  відомствами  Росії,

 Молдови, Грузії.

      Підготовлено  укладання  ще  3 угоди з Мінпромом

 Білорусієї,    Вірменії   та   Комітетом   по   хімії

 нафтохімії Азербайджану.

      Вжито  заходів завершити в першому кварталі 1996

 році цю роботу з усіма країнами СНД.

      Для  реалізації програми 1996 року на наш погляд

 в  першу чергу необхідно, прискорити внесення змін до

 Закону України про оподаткування прибутку підприємств

 передбачивши зменшення на 50 відсотків ставки податку

 на   прибуток   підприємства  отриманих  від  випуску

 дитячого  асортименту, причому надходження до бюджету

 не зменшився в зв'язку з наростанням виробництва цієї

 продукції , а навіть збільшиться.

      Збільшити  державну  підтримку виробництва сірки

 на  Явіровському  та............... гірничо-хімічному

 підприємстві  для подальшого забезпечення виробництва

 фосфорних добрив.

      Металургійна,   енергетична,   харчова  та  інші

 комплекси   народного   господарства   сірчаними   та

 фосфорними кислотами.

      Для   виходу   підприємств   з  кризового  стану

 необхідно   вирішити  питання  по  поводу  поповнення

 власних   обігових   коштів   шляхом  звільнення  від

 оподаткування  частину прибутків, що спрямовуються на

 поповнення власних обігових коштів.

      Спрямуати  всю суму фінансової допомоги, що була

 надана  в  1994році  за  рахунок  грошової  емісії на

 поповнення  обігових коштів  підприємств.

      Мінпром  вважає  доцільним підтримати пропозиції

 деяких  регіональних  управлінь  головної оподаткової

 інспекції  про  списання  боргів за нараховані пені і

 штрафи  за  несвоєчасні  розрахунки,  які  по окремих

 підприємствах  значно  перевищують  суми  нерахованих

 платежів.

      Одним  із  важливих напрямків вирішення проблеми

 неплатежів  є  прискорення створення умов і механізму

 використання векселя,  як  засоба  платежа і предмета

 застави. Для чого є потреба внести зміни і доповнення

 до  Законів  України  "Про  цінні  папери  і  фондову

 біржу",    "Про    приватизацію    майна    державних

 підприємств",  "Про  приватизацію невеликих державних

 підприємств  і  малу приватизацію", "Про інвестиційну

 діяльність",  "Про  заставу","Про  банкрутство",  які

 нададуть   векселю   статус  повноцінного  платіжного

 засобу.

      Прискорити прийняття Закону України про державне

 регулювання  видобутку,  виробництва  і  використання

 дорогоцінних  металів  і  дорогоцінниого  каміння  та

 державний контроль за  операціями з ними.

      Враховуючи  велику  зношенність основних фондів,

 необхідно  значних витрат для підтримки їх в робочому

 стані та з метою запобігання  .......................

 підприємств    прискорити    прийняття   Закону   про

 амортизацію,   передбачивши   в  ньому  амортизаційні

 відрахування   на   капітальний   ремонт   і  повного

 відновлення основних фондів.

      До виходу закону дозволити підприємствам затрати

 на    капітальний   ремонт   та   перекриття   джерел

 невінасування   проводити   в   межах  віднесення  на

 собівартість  продукції  по  діючих  нормах  на повне

 відновлення  основних фондів, а решту затрат віднести

 рівномірно на собівартість продукції в 1996 році.

      З  метою  захисту  інтересів  власного виробника

 обмежити імпорт продукції, що виробляється в Україні,

 та ввести обмеження що вивозу сировини, яка необхідна

 для  власного  виробництва,  це: хутра, шкірсировина,

 брухт чорних та кольорових металів та інше.

      Прискорити вирішення питання передачі соціальної

 сфери до органів місцевої влади.

      На  закінчення  треба  сказати,  що  неможливо в

 короткій  доповіді  висвітити весь комплекс питань та

 проблем,  які  стоять  на........ час під приємствами

 Мінпрому.   Напрямки   їх   вирішення   знайшли  своє

 відображення  в  програмі  дій  Уряду над реалізацією

 якої міністерство зараз працює.

      Пропоную    підтримати    програму   соціального

 розвитку   на  1996  рік,  яка  представлена  на  ваш

 розгляд.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Запитання  до  міністра,  будь  ласка.

 Пишіться, хто хоче задати такі запитання. Проводиться

 запис. Опублікуйте список.

      На  моніторі  20  хвилин  на  виступи. Запитання

 задається  протягом  однієї  хвилини. Я прошу Валерія

 Леонідовича відповідати надзвичайно стисло.

      Мостиський, будь ласка.

      МОСТИСЬКИЙ А.Б.

      Шановний пане міністр!

      В  минулі  роки (та й сьогодні) певні політичні

 сили посилено експлуатують фразу: "разрывание связи".

 Це  означає,  що  ми  купляємо  для  наших машин такі

 комплектуючі деталі за кордоном.

      В   той   же  час, коли  наші  заводи, прекрасні

 величезні  заводи простоюють, люди не мають роботи, і

 не  мають  заробітної  плати.  Це запитання я задаю в

 цьому залі і до Прем'єр-міністрів, і до міністрів уже

 з 1990 року, але, на жаль, в цьому напрямку нічого не

 робиться.

      Отже,  запитання.  Чи  має  уряд конкретний план

 створення  замкнутих  циклів  виробництв  хоча  би на

 найголовніші  стратегічні товари? Чи ми надалі будемо

 дотувати  іноземного товаровиробника? Чи, можливо те,

 що  сьогодні  відбувається,  -це  намагання  зберегти

 залежність від нашого північного сусіда?!

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      МАЗУР.  Дякую за запитання. Перш за все, в

 металургійний,   в  хімічній  та  інших  галузях  для

 підприємств,  підпорядкованих  Мінпромому,  є   такий

 порядок,   що   любий   інвестиційний   проект,  любе

 обладнання,  яке потрібне, пропонується для завезення

 з-за  кордону,  повинно  пройти  спеціальну експертну

 комісію.   І  воно,   таке   рішення,   такий  дозвіл

 підприємству   дається  в  тому  випадку,  коли  таке

 обладнання,  такі  машини,  агрегат не виробляється в

 Україні.  Коли  таке  обладнання, машини чи інші речі

 виробляються  в  Україні,  такого дозвілу не дається.

 Тобто,  ми   орієнтуємося   на   використання  тільки

 обладнання  вітчизняного  виробництва,  і  тим  самим

 даємо    можливість   працювати   суміжним   з   нами

 підприємствам. Це перше.

      Друга  частина  відповіді. Ви кажете, ви питаєте

 про   те,   що   вигідніше   робити   замкнуті  цикли

 виробництва.  Я  згоден  з  вами,  і в цьому напрямку

 Мінпромом проводиться робота.

      Так,  металургійні  галузі.  Ми  вводимо нові, в

 1996  році  ми вводимо нову практику, яка буде давати

 дозвіл   підприємствам   відвантажувати   на  експорт

 заготовку,  напівфабрикати  тільки  в тому разі, коли

 наші  підприємства забезпечені цими напівфабрикатами,

 цією заготовкою.

      ГОЛОВА. Дякую.

      Іванов.

      ІВАНОВ В.О.

      Иванов, Харьков.

      Спад  промышленного  производства,  практически,

 катастрофический.   Страна   живет  засчет  сельского

 хозяйства.  Но  в  нем  нет  техники.  Значит, с пяти

 тракторов только 2 лишь работают.

      Как  вы  смотрите  на то, чтобы воссоздать у нас

 сельхозмашиностроение  и взять его на государственную

 дотацию? Это одно.

      Второе.  Заем  Соединенных Штатов -250 миллионов

 долларов,  и  размещение  там  заказов  на  продукции

 сельхозмашиностроения.    Что   это   -стимулирование

 американской промышленности? Что, у нас уже нет своих

 зоводов по этому производству?

      Все у меня.

      МАЗУР. Я зрозумів ваше запитання і дякую

 за питання.

      По-перше,   все,   що   стосується   виробництва

 тракторів  та  іншої сільськогосподарської техніки, я

 думаю,  що  на  це  запитання  краще  відповість  мій

 колега,  міністр  машинобудування  -Валерій  Іванович

 Малєв, який буде виступати після мене.

      Що  ж  стосується,  значить,  планів підприємств

 Мінпрому  закупувати  техніку для поімпорту для своїх

 потреб,  то  я вже відповів, що ми це робили тільки в

 тих  випадках,  коли  таке  обладнання  в  Україні не

 виробляється.  І  тільки  в  тому  разі,  коли  маємо

 заключення  Мінмашпрому,  що  таке обладнання не може

 бути   вироблено   на   Україні,   ми   даємо   згоду

 підприємствам на заключення подібних контрактів.

      ГОЛОВА. Чивюк.

      ЧИВЮК М.В., 292, Миколаївська область.

      Шановний   Валерій   Леонідович,   ви   сьогодні

 доповідаєте  з  дуже важливого питання, що стосується

 державної   програми   розвитку   нашої   держави  на

 наступний рік.

      Одним  з  ключових  законів, який буде визначати

 виконання  цієї  державної  програми,  буде закон про

 державний бюджет на 1996 рік.

      Я  хотів  би  вас запитати, як на вашу думку, як

 Міністра  промисловості  України,  чи  достатньо буде

 коштів  державних,  коштів  згідно  з цим законом про

 бюджет для того, щоб підняти хоча б декілька ключових

 проблем,    що    стосуються    конкурентноспроможної

 продукції, яка робиться на Україні.

      Чи  достатньо цих коштів буде? І якщо зрозуміло,

 що    їх    недостатньо,    що   думає   Міністерство

 промисловості,   щодо   залучення   інвестицій,   для

 підняття   пріоритетних  сфер,  нашої  промисловості,

 дякую.

      МАЗУР.  Я  думаю, що... По-перше, дякую за

 запитання.

      По-перше,   я   думаю,   що   тих   коштів,  які

 передбачені тільки в Державному бюджеті  і які будуть

 тільки   з  бюджетом,  то  звісно  недостатньо,  тому

 Міністерство   промисловості   планує, перш  за  все,

 використовувати    власні    кошти   підприємств   на

 підвищення якості своєї продукції.  Це по-перше.

      По-друге. Ми зараз займаємося широким пошуком  і

 пропонуємо  широко наші інвестиційні проекти, і у нас

 вже є наработки, згідно з якими ми маємо впевненість,

 що   в   1996   році  ми  зможемо  залучити  іноземні

 інвестиції.

      ГОЛОВА. Мовчан.

      МОВЧАН

      Прошу передати слово Волковецькому.

      ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., Івано-Франківщина.

      Шановний Валерію Леонідовичу, чи не вважаєте ви,

 що  при  такому  стані  виробництва,  яке  ми маємо в

 Україні,  напевно, основнішим  є  питання податкового

 законодавства  і,  в зв'язку з прийняттям бюджету, це

 питання   мало   би   бути  питанням  номер  1?  Таке

 законодавство,  яке  не тільки би поповнювало бюджет,

 чи   забезпечувало   бюджет,  але  й  стимулювало  би

 виробника.

      А  в  зв'язку  з  тим,  напевне,  ми би сьогодні

 повинні  якраз  оце питання розглядать.

      І  друге.  Ви  зачепили,  і  я думаю, що це дуже

 справедливо,  шановний  Валерій Леонідовичу, питання,

 значить,  підтримки  нашого  вітчизняного  виробника.

 Оскільки   склалася   така   ситуація,   наприклад  в

 деревообробному  комплексі,  і ви очевидно дуже добре

 знаєте,  що  навіть,  якщо би виробництва працювали в

 декілька  раз  краще,  ніж вони працюють сьогодні, то

 все-одно  у  них  заборгованість  така,  що  фактично

 покращення  би  не сталося і тому, очевидно, потрібно

 відтермінувати  виплату  боргів, чи запровадити якісь

 інші заходи і дати шанс нашому виробнику вийти з того

 положення, яке  сьогодні є.

      ГОЛОВА.  Прошу.

      МАЗУР.  Дякую  за  запитання.  Я  згоден з

 вами  в  цілому,  що треба дати нашому виробнику шанс

 вийти  з  цього   скрутного   фінансового положення.

      І  я  в  кінці  своєї  доповіді  сказав  про  ті

 пропозиції,  які,  значить,  в руслі плану діяльності

 Уряду  запропоновані Мінпрому.

      Що  стосується  деревообробних  галузей,  то тут

 проблема, значить, складається з 3 питань.

      Це перше питання. Треба додатково ввести мита на

 завіз,   значить,  меблів  імпортних,  які,  значить,

 завозяться  і  заважають,  значить,  заважають  нашим

 підприємствам  реалізувати  свою  продукцію.  Це  по-

 перше.

      По-друге.  Яки  б ми мито не установили на завіз

 меблів,  то  все-одно  треба  в першу чергу покращати

 якість  нашої  меблі. Бо коли це не буде зроблено, то

 ніякими  кордонами  ми  не зможемо втримати, значить,

 покупця  від  бажання  купувати  західні меблі, а ніж

 вітчизняного.

      Тобто  тут,  по-перше,  треба  працювати в цьому

 напрямку.

      І   по-третє,   саме   головне:   це  підвищення

 платежеспроміжного спросу населення.

      ГОЛОВА.  Кузьменко.

      КУЗЬМЕНКО,  "Комуністи України",

      Спасибі.  Валерій  Леонідовичу,  оскільки більша

 частина  Запорізьких депутатів, нажаль, досить далеко

 записались,   то   у   мене  декілька  питань,  бо  я

 закомулював?  іх  від кількох депутатів із Запоріжжя.

 Тому я прошу пробачення, що в мене не 1 питання.

      Перше  питання.  Я знаю, що рішення про закриття

 Таврійського ГОКу практичне прийнято і його відміняти

 швидче за все не будуть. В мене питання таке: там ГОК

 не   на   пустому  місті,  там  навколо  нього  місто

 Степногорськ,  там  6  200  громадян  проживає, 1 200

 дітей.   Як   міністерство  буде  вирішувати  питання

 соціального забезпечення міста, бо інших надходжень в

 нього  крім шахти не було? Це перше питання.

      Друге  питання. Ви дуже правильно казали про те,

 що  треби захищати свого виробника, там, митом і таке

 інше.  Але  скажіть,  будь  ласка:  коли автомобільні

 заводи  України будуть мати вітчизняний автомобільний

 лист  по цінах, які не перевищують, скажімо ціни, які

 пропонує Словаччина? Це друге питання.

      Третє  питання. Скажіть, будь ласка: яка доля...

 у  мене...  яка  доля програми українського титано...

 титано-магнієвого комбінату?

      МАЗУР.  Я  послідовно  відповім  на всі 3

 запитання. Дякую    вам  за   запитання.

      Перше,  що  стосується  дослідного  Таврійського

 гірничо-збагачувального  комбінату. Це комбінат, який

 був,  шахта  одна,  дослідна.  Я  підкреслюю,  що  це

 дослідна  шахта,  яка збудована була для опробування,

 переробки  карбонатних марганцевих руд для видобутку,

 для  виробництва  феросплавів.

      Зараз  в  нас два............... -Марганецький і

 Орджонікідзевський    -видобувають    цю   марганцеву

 сировину  і її досить  на 50 років.

      Шахти  на  Марганецькому  гірничозбагачувальному

 комбінаті  зараз не завантажені, вони простоюють і не

 використовуються   в повному обсязі.

      Тобто,  чи  є  необхідність будувати нову шахту,

 мати  великі  витрати,  на  те, що нам буде п отрібно

 десь  через  50  років?  Звісно,  не треба. І тому це

 дослідне      виробництво      треба     ліквідувати,

 законсервувати,  щоб  це родовище зосталось для наших

 потомків.

      Як   бути   із  Світлогорськом?  Зараз  разом  з

 держадміністрацією  Запорізької  області  вишукується

 питання,   яке   там  нове  виробництво  відкрити.  В

 часності  є пропозиція зробити там завод по переробці

 сахарної  свекли. Я думаю, що це слушна рекомендація,

 а  багато  гірників,  робітників гірничого профілю ми

 запрошуємо  працювати  на  Марганецькі  шахти,  і вже

 згода  про це  ............. є.

      Що  стосується  другого питання -про виробництво

 автомобільного   листа.   Автомобільний  лист  завжди

 вироблявся    і    виробляється    на    Запорізькому

 металургійному  комбінаті  Запоріжсталь.  Але  це був

 перший  комбінат  в  бувшому  колишньому  Радянському

 Союзі, який  виробляв  автомобільний  лист.

      Але зараз ми там маємо вже зношене обладнання, і

 треба    провести    реконструкцію    по    видобутку

 автомобільного листа.

      Зараз ціни на комбінаті Запоріжсталь найнижчі на

 автомобільний лист. Тому наша ця продукція, хоча вона

 не  є  найвищої якості, але вона і зараз користується

 великим попитом за кордоном.

      І   третє   питання,   що   стосується  програми

 українського титана.

      Я   на   прошлому  тижні  вам  детальну  розгляд

 програми нашого титану.

      Я  би  сказав,  так,  що  по-перше,  є  програма

 Український титан.

      Там все розписано, що, як буде робитися.

      Але ті обсяги фінансування, які там передбаченні

 зараз  потребують коректировки.

      Незважаючи   на  це,  зараз  наша  промисловість

 виробляє   титан,  Титаномагнівий  комбінат  зараз  є

 рішення   реконструктуювати,   розбити   на  декілька

 виробництв   кремнія,  германія  і  титану,  а  також

 налагодити  виробництво  титанової продукції на інших

 підпривємствах.

      ГОЛОВА. Дякую, я прошу, одну хвилиночку, я прошу

 депутатів ...

       МАЗУР.  Я можу джоповісти...

      ГОЛОВА.   Специфіка  сьогоднішнього  обговорення

 полягає  в  тому,  що  розглядається питання, скоріше

 макроекономічної політики.

       МАЗУР.   Я  готовий  доповнити  по  якому

 питанню більш питань.

      ГОЛОВА.  І  в  зв'язку  із  тим  я  просив би ті

 конкретні  питання,  які  безперечно  важливі, але не

 виходять   на   відповідді   загальні   і   не  мають

 безпосереднє   відношення  до  програми  Уряду  і  до

 бюджету залишити на потім ці питання.

      А  зараз  дати  змогу  переконатися  в  тому  чи

 правильно роблять міністри, коли пропонують проограму

 підтримати,   коли   ми   знаємо,   що   на  комісіях

 розглядалися  ці  питання  всіх комісій відносно всіх

 галузей  роблять  серйозні  зауваження і тим не менше

 міністри  там  погоджуючись із тими зауваженнями, тут

 пропонують взяти програму за основу чи схвалити її.

      Це  хотів  би,  щоб  на  це  питання зважили всі

 міністри  котрі  будуть виступати не робіть поспішних

 пропозицій.

      Гуров будь ласка.

       МАЗУР.   Я   ще   одну  хвилинку  доповню

 депутату  відповідь,  що стосується підвищення якості

 автомобільного листа на комбінаті Запоріжсталь.

      Що для цього зараз робиться.

      Встановлюється нова лінія для травлення прокату.

 Це буде значне поліпшення якості.

      Друге. Проводиться реконструкція стану холодного

 прокату  1680  який  дасть  кращу  якість  по товщині

 прокату металу.

      Третє.    Планується   встановлення   печі   для

 термообробки металу в середвищі водню.

      І  четверте.  Робиться  реконструкція відділення

 відділки і упаковки цеху холодного прокату.

      Це  конретні  ті  пропозиція по-крупному, що там

 робиться для підвищення якості ......листа.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Гуров.  Я  прошу, коротше

 відповідайте на запитання.

      ГУРОВ

      Гуров, Кривбасовский, 90.

      Уважаемый  Валерий  Леонидович! Но уже тот факт,

 что  нам  Премьер  Евгений  Кириллович  сказал  такую

 фразу:    что    горно-металлургическое   дело   -это

 наукоемкая   отрасль.  Это,  пожалуй,  первое  что  я

 сегодня  услышал  и ободряюще и  перспективно. О том,

 что горно-металлургический комплекс выведет Украину с

 этого кризового состояния, у мени никогда не вызывало

 никаких  сомнений,  и  я сегодня еще более убеждаюсь,

 что я стою на верном пути вместе с вами.

      Поэтому   вопрос.  Вопрос  из  области  немножко

 фантазии.  Допустим, вы сегодня станете первым лицом,

 который  все может и хочет сделать хорошее для горно-

 металлургического  дела.  Какие первые три декрета вы

 издадите?

      МАЗУР.  Я  би  так  не  відповідав.  Я  би

 відповів  так:  що  потрібно  зробити зараз для того,

 щоб...

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,  голосніше  говоріть  до

 мікрофону.

      МАЗУР.   Я   би  так  не  відповідав:  які

 декрети.  Бо  декрет  повинен  відпрацьовуватись дуже

 детально.  Я  би  відповів   би: що потрібно, в першу

 чергу,   вирішити   для   нарощування  виробництва  і

 підвищення   якості  металургійної  промисловості,  а

 також  розширення  ринків збуту її, як в країнах СНД,

 так  і  в  далекому  зарубіжі.  Це по-перше. Вирішити

 кризу неплатежів. Це перше.

      По-друге.   Для  підприємств  гірничо-видобувної

 галузі  нашої,  для  шахтарів,  які  видобувають такі

 шахти,   таж   глибина   тисячі  кілометрів,  на  які

 видобувають  залізорудну сировину, а не вугілля, дати

 ті  ж  умови  для  праці,  які зараз надані шахтарям-

 вугільщикам.

      І  четверте.  Мені думається, що треба підвищити

 престиж  роботи  металургів,  і  щоб всі розуміли, що

 зараз  це  одна  з  небагатьох  галузей, яка працює і

 майже не втратила свого ні потенціалу, ні потужності.

 Ми  виробляємо,  щоб  задовільнити  свій попит, аткож

 експортуємо   біля   9  мільйонів  тонн  продукції  в

 розвинуті країни. І можемо конкурувати з усіма.

      Но  треба  підтримувати  цю  галузь,  не дати їй

 впасти.

      ГОЛОВА. Білоус.

      БІЛОУС,   317,   м.  Полтава,  спілка  "Офіцерів

 України"

      Шановний  доповідачу,  скажіть,  будь ласка, яке

 ваше  ставлення  до  того,  щоб  виділити  кошти  для

 будівництва  житла  окремою  статею в бюджеті на 1996

 рік  для  офіцерів  і  прапорщиків  запасу, які зараз

 безквартирних 300 тисяч по Україні.

      І поясніть, будь ласка, як ви, добре що підказав

 Голова  Верховної  Ради, відноситеся до розпорядження

 Кабінету  Міністрів  від  13  грудня  номер  762  про

 виділення  Дніпропетровській області 1, 95 трильйонів

 карбованців для придбання 30 вагонів рухомого складу.

 Тобто,   виділяються   кошти   на  будівництво  і  це

 потрібно.  Але  коли без житла люди у нас в Україні є

 то потрібні якісь пріоритети.

      Як  ви  ставитеся  до цього? Прокоментуйте, будь

 ласка. Дякую.

      МАЗУР. На мою думку, що коли ми переходимо

 до  ринкової економіки, то люди працювати і заробляти

 повинні  стільки,  щоб вони могли самі собі збудувати

 житло. Це перше.

      Крім  того, я не закінчив свою відповідь. Коли у

 вас  є  офіцери  і  прапорщики, які працездатні, то я

 запрошую     їх    на    наші    металургійно-хімічні

 підприємства  і  ми вирішимо їх житлові проблеми. Це,

 по-друге.

      А  що  стосується закупівлі вагонів, то я думаю,

 що це питання не до мене, бо я не знаю його досконало

 суті. Тому я боюсь зробити помилку при відповіді.

      ГОЛОВА. Дякую.  Будь ласка, сідайте.

      Оскільки  нас  слухають  багато радіослухачів, в

 тому  числі  і  ті шахтарі, які не працюють або не на

 зміні  сьогодні  (Валерій  Леонідович,  сідайте, будь

 ласка),  то, мабуть, висловлення щодо створення таких

 умов,  як  шахтарям, було не зовсім коректно, Валерій

 Леонідович, бо вчора я приймав делегацію велику, десь

 близько   26  шахтарів,  з  Луганської  області,  які

 представляють    всі   шахтарські   колективи.   Вони

 виступають  стосовно  того,  що  неможливі  умови для

 роботи.

      Тому,  давайте на це будемо зважати і обережніше

 з висловами.

      А  відносно  наступного  обговорення, наступного

 епізоду  нашого сьогоднішнього обговорення питання, я

 знову  ж  таки  прошу,  щоб міністри в своїх виступах

 підтвердили  відповідність  програми завдання від тої

 галузі   і   гарантії   цієї  роботи,  з  точки  зору

 обгрунтування Бюджету. Якщо це буде, то тоді стосовно

 цього  будуть  і  вестися заптиання, відповіді, тобто

 обговорення подальше цього питання.

      Слово   має   Малєв  Валерій  Іванович  -міністр

 машинобудування,  військовопромислового  комплексу  і

 конверсії.

      Прошу.

      МАЛЄВ  В. І. Шановний Олександре Олександровичу,

 шановний Євгене Кириловичу, шановні присутні!

      У   Програмі   діяльності   Кабінету   Міністрів

 України,  що  схвалена  Верховною  Радою,  є  вихід з

 економічної   кризи,   він  базується  на  здійсненні

 активної  структурної  політики. Про це доповідалось.

 При   цьому,   ключового  значення  набуває  розвиток

 наукоємких   галузей   промисловості,  перше  за  все

 модернізація машинобудування і конверсія виробництва,

 які втратили оборонне своє значення.

      До   машинобудівного   і  військово-промислового

 комплексу сьогодні входять 38 галузей, 58 підгалузей,

 в   них   нараховується  більше,  як  півтори  тисячі

 промислових   підприємств  та  організацій,  на  яких

 працює    близького    1,   6   мільйони   робітники,

 спеціалісти, та наукових працівників.

      Без   перебільшення  можна  сказати,  що  рівень

 розвитку   цієї   інтегрованої  галузі  обумовлює  як

 внутрішнє  становище  в  Україні  так  і  є  місцем в

 міжнародному розподілу праці.

      Ця  галузь  може  бути  гарантом  економічної  і

 військово-політичної безпеки України.

      Основними  завданнями  машинобудування на 1996 і

 1997   роки  є  призупинення  спаду,  стабілізації  і

 активізації  виробництва  посилення  впливу галузевої

 науки,    на   впровадження   нових   технічних,   та

 технологічних    досягнень,    здійснення   керованої

 конверсії.

      Дійовим  механізмом модернізації машинобудування

 повинно   стати  посилення  державного  управління  і

 регулювання роботи промислових підприємств, незалежно

 від форм власності.

      Структурна    перебудова    галузі,   передбачає

 перепрофілювання    ряду    підприємств,   розширення

 виробництва     експортної    та    імпортозамінюючої

 продукції, пошук нових ринків збуту.

      Наша галузь повинна поповнювати державну казну і

 в змозі це зробити.

      Як    відомо   в   програмі   Уряду   відзначені

 пріоритетні     напрями     модернізації     розвитку

 машинобудування,  конверсії  виробництв, які втратили

 своє   значення,   створення   національної   системи

 експорту  озброєння,  здійснення іноваційної політики

 за   рахунок   розвитку   наукоемких  виробництв,  до

 пріоритетних     напрямків    віднесенні    авіаційна

 промисловість,  суднобудування, аерокосмічна техніка.

 і  технології, електроніка, оборонні галузі з високим

 експортним   потенціалом,   виробництво  транспортних

 заходів,  енергозберігаюче  обладнання,  техніка  для

 агропромислового комплексу, переробної промисловості,

 та інше.

      Це  стосується  ряду  програм,  які  виконуються

 згідно  постанов  Кабінету  Міністрів  України,  щодо

 розвитку пріоритетних видів продукції, як в цілому по

 Україні,  так  і  в  окремих  регіонах, так і в межах

 національних  галузевих  програм.  Зокрема  таких, як

 "Авіабудування",  "Український автобус", "Український

 тролейбус", "Суднобудування" тощо.

      Завдання  цих  програм, в першу чергу спрямовані

 на   поступове   заміщення  виробництва  озброєння  і

 військової  техніки,  адекватними  по  наукоємкості і

 конкурентноспроможності  виробництвами,

      Серез  нової  продукції,  що  вже  створена,  це

 танкери  типа  Афромакс,  транспортні  рефрижератори,

 електронно-цифрова       АТС,      газо-,      водо-,

 електролічильники,   морозильні  траулери,  рибовози,

 медичне  обладнання,  устаткування  для хлібозаводів,

 пивоварних   заводів   малої   потужності,  дифузійні

 апарати для   цукрової промисловості  та інше.

      Щоб  характеризувати  можливості машинобудування

 України, наведу тільки 2 прилади. Високий імідж нашої

 держави  спроможна формувати авіаційна промисловість.

 У  світі  є  тільки  5-6  держав, які мають авіаційні

 технології,  подібно  нашим.

      Сьогодні  в літакобудуванні зосереджені найбільш

 високі технології. І наші АНи, які зараз готуються до

 виробництва,   по   оцінках  зарубіжних  спеціалістів

 випереджують  аналогічні  літальні  апарати по своєму

 призначенню  інші  фірми  на  3-4 роки. І у заводів є

 замовлення,  є зарубіжні покупці І, створивши систему

 найбільшого     сприяння,     спрямувавши    сьогодні

 в..........  інвестиції,  ми  одержимо  прибуток  вже

 завтра.

      У  цьому  світі визнана і підтвержує це світовий

 опит,   що   літакобудування   дає  найбільш  високий

 прибуток. Тут він у 10 разів більший, ніж виробництва

 комп'ютерів і в 100 раз, ніж виробництво автомобілів.

      Одна  із  основних експортно-дійових галезуй -це

 суднобудування.  Із року в рік експорт цією продукції

 збільшується.    Очікується,   що   1996   ріці   він

 збільшиться  майже в 2 рази. Це поки що єдина галузь,

 яка в змозі брати і віддавати валютні кошти.

      В  цілому  експортний  потенціал машинобудування

 досить  великий  і  особливе  місто в машинобудуванні

 займає військовопромисловий коплекс ще й сьогодні. Це

 не  тільки  експорт  озброєння. В обороному комплексі

 зосереджені   ефективні  технології  науково-технічні

 розробки, сучасні високоточні виробництва.

      Комплекс  заходів,  що  їх  вже здійснює уряд по

 збереженню  і  розвитку потенціалу ракетно-космічного

 комплексу  спромован  на  те, щоб сукупність ракетно-

 космічних    підприємств    перетворити    в   галузь

 промисловості  замкненим циклом для вирішення завдань

 народного  господарства  і  забезпечення національної

 безпеки.

      Створена  технічна  забезпеченість для вирішення

 першочергових проблем метрології, зв'язку, сільського

 господарства, обороноздатності.

      Говорячи  про  конверсію  оборонних  виробництв,

 я...  про  процес поступового заміщення виробництва в

 озброєнні    військової    техніки   адекватними   по

 наукоємкості  і  конкурентоспроможстями виробництвами

 не  можна  розраховувати  на  те,  що  вона буде дуже

 дешевою. Це дуже витратна дія.

      Жодна    країна    в   світі   не   мала   таких

 приголомшуючих темпів падіння виробництва спеціальної

 техніки, які рахувалися десятками відсотками на рік.

      Наш   термін  - це  обвальна  конверсія  і  тому

 передбачалося і здійснювалвся державна пітримка цього

 процесу: інакше і бути не могло.

      Разом  з  цим,  ця  підтримка  виявилася  значно

 меншою  за ту, яка була потрібна в дійсності. Тому ми

 вважаємо,  що  конверсія,  яка продовжуєтьсяі зараз є

 єдиною  з  найважливіших  проблем для нашої держави в

 тому числі і на 1996 ік.

      Аналіз   виконання   наших   зобов'язань   перед

 Державним  бюджетом  свідчить,  що  із 103 трильйонів

 карбованців,  внесених  до  бюджету в нинішньому 1995

 оці  25,  5,  або 21% надійшло від підпримств важкого

 машинобудування,     21,    4    -від    підприємстсв

 автотракторного машинобудування, 12, 5 -підприємств а

 електротехнічної  промисловості.  І  це,  як  бачите,

 шановні  депутати,  75  трильйонів карбованців, майже

 три  чверті всіх надходжень до бюджету пос тупило від

 5 галузей, тільки  від п'яти.

      Слід  підкреслити, що їхні можливості далеко не

 вичерпані,   експортний   потенціал   може  бути  при

 здійсненні  належної  податкової митної та фінансово-

 кредитної  політики,  подвоєний  протягом  найближчих

 років.

      Хочу  наголосити,  що  всі кошти, призначені для

 конверсії  і диверсифікації виробництва спрямовуються

 на   фінансування   цільових   комплексних   науково-

 технічних програм. І тельки зараз виконуються їх 23 і

 дві  ще  теж  затверджені. Вони є основою структурної

 перебудови  всієї  галузі. Ми впевнені, що іноваційна

 політика  є  єдино правильною і цілком узгоджується з

 проголошеним  Президентом  України курсом економічних

 реформ  і  програмою  діяльності  Кабінету  Міністрів

 України на 1995-1996  роки.

      Зараз  всі  наші  зусилля  спрямовані  на поступ

 джерел  фінансування  пріоритетних  науково-технічних

 програм по розробці і виробництву ресурсозберігаючого

 устаткування    машин    для    паливно-енергетичного

 комплексу, нетрадиційних джерел енергії і матеріалів,

 технологічних  комплексів  машин  і  устаткування  дл

 сільського   господарства,   харчової   і  переробної

 промисловості.

      Фінансування     науково-технічних     розробок,

 перепрофілювання   і   підготовка  виробництва  нових

 засобів  виробництва  і  товарів народного споживання

 здійснюється  переважно  за  рахунок  власних  коштів

 підприємств.

      Централізованих       позабюджетних       фондів

 міністерства,  бюджетних коштів і позичкових коштів у

 вигляді банківстких кредитів.

      У  1994  році  змушений туди обсяги фінансування

 цільових  комплексних  науково-технічних  програм  за

 рахунок   власних   коштів  підприємств  в  16  разів

 перевищили обсяги фінансування за рахунок бюджету.

      У   нинішньому   1995   на   реалізацію  програм

 спрямовано  74,  8  трильйонів  карбованців,  власних

 коштів підприємств і 5,6 бюджетних.

      Таким  чином  співвідношення бюджетних і власних

 коштів підприємств становить один к тринадцяти.

      На   перший   погляд  прополрція  поліпшення  на

 користь  бюджетного  фінансування,  але на справді це

 дуже   зостережливий   позив   до   того,  що  в  нас

 складаються  в  своєму виробництві дуже не сприятливі

 умови.

      Ми    звертаємося    з    настійним    проханням

 задовольнити   заяву   міністерства  на  фінансування

 пріоритетених  науково-технічних  програм  за рахунок

 бюджетної  частини  фонду  конверсії,  яка  до  цього

 переглядалася   тричі  і  на  даний  час  ставить  13

 трильйонів.

      Ми  виходимо  з того, що сьогодні можна ставти і

 більш  великі  цифри  і  вони  підуть на діло, але ми

 виходимо з того який стан економікі ми сьогодні маємо

 в країні.

      Проте  проблеми  не  закінчуються  фінансуванням

 науково-технічних   розробок,   треба   давати  режим

 найбільшого  сприяння,  щоб  це  продвигали  швидшими

 кроками.

      До  1994  року  діяла  пільгова  кредитна  лінія

 Національного   банку   України   для   окредитування

 підготовки    виробництва   нових   зразків   засобів

 виробництва і товарів народного споживання.

      В  нинішньому  році для цієї кредитної лінії дія

 її  зупинена. Може це зроблено і правильно. Але діюча

 схема   фінансування   та   кредитування  промислових

 підприємств   і   наукових   установ   через   мережу

 комерційних  банків  з  тими ставками, котрі сьогодні

 склалися,  не дає змоги брати їх і використовувати на

 потреби, про котрі я кажу.

      У  кожному  банку свої підходи і вимоги. Виникає

 суперчність   між  цилісним  характером  програми  та

 протиріччями   в   її   фінансуванні.  Такий  принцип

 фінансування    позбавляє   можливості   оперативного

 маневрування  вільними  та  невикористаними грошовими

 ресурсами, що викликає перебої в реалізації намічених

 програм. Вихід із становища, що склалося, вбачаю це у

 структурній    перебудові,    запровадження    дієвої

 інвестиційної  політики,  пожвавлення  економічних та

 фінансової ситуації у замовників наших.

      Зараз  Україна  переживає  ситуаціїю, подібну до

 нафтового  шоку,  який на початку 70-х років примусив

 Сполучені     Штати     вдатися    до    якнайшвидшої

 матеріалізації досягнень науково-технічного прогресу.

 Вирішення   цієї  проблеми  там  було  підпорядковано

 структурну   перебудову  експорту-імпорту.  Експортна

 політика Сполучних Штатів дала їм змогу замортизувати

 несприятливий    розвиток    подій   у   національній

 економіці.  Нам  теж  потрібно  на це звернути увагу.

 Свого виробника треба  підтримувати всіма напрямами.

      Я  не  проти  того,  щоб  провадилась  закупівля

 обладнання,  але  державні  бюджетні  кошти, державна

 позичка  повинна мати напрям на свого   виробника, як

 правило.

      Проблема   полягає   в  налагодженні  ритмічного

 фінансування і кредитування найважливіших програм, що

 дасть  змогу  задіяти  вкладення  раніш  і заморожені

 кошти   незавершених   технічних   розробках,   і   в

 незакінченій підготовці нових виробництв.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую  вам.  Хто хоче задати запитання,

 будь ласка, запишіться. Список буде опублікований.

      А  тим часом, я задам таке коротеньке запитання.

 Валерій   Іванович,   протягом   останніх  днів  мені

 довелося    зустрітися    з    кількома   керівниками

 підприємств  вашої  галузі.  Власне,  у  всіх галузях

 питання  одні  і  ті ж, як вижити сьогодні. Для цього

 треба,  як  правило,  назвати  три проблеми: оборотні

 кошти, податки, проблема неплатежів.

      Скажіть, будь ласка, програма котра пропонується

 сьогодні  Верховній Раді на розгляд, чи відповідає на

 ці  потреби  підприємств,  і значить на потреби вашої

 галузі.  Чи  можна  її  брати таку і схвалювати, і це

 означатиме,  що  не  будуть  із претензіями приходить

 керівники  до  Кабінету Міністрів, міністерства чи до

 Верховної Ради.

      МАЛЄВ.   Да,   я   відповідаю   Олександре

 Олександровичу,  я  вважаю, що програма на 1996 рік в

 цьому   напрямку  робить  досить  суттєвий  крок  для

 подолання  тих  загальних перепон, котрі призупинюють

 виробництво на підприємствах нашої галузі. Це так.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Процев'ят.

      ПРОЦЕВ'ЯТ

      Шановний пане доповідачу!

      В  мене  буде до вас таке запитання. Я хотів би,

 щоб  ви коротко, буквально в двох словах сказали, які

 все  ж  таки  заходи сьогодні робляться міністерством

 для  того, щоб продукція наших машинобудівних заводів

 ставала  конкурентноздатною  і  виходила  на світовий

 ринок.

      Ми  знаємо,  що  маємо  колосальний у тій галузі

 потенціал,   маємо  перспективні  розробки  у  різних

 напрямках, в тому числі, ось я нещодавно дізнався, що

 Україна  виготовила  найдосконалішу  сьогодні в світі

 машину по респортуванню газу і так далі.

      Ось такі заходи сьогодні робляться для того, щоб

 дійсно, інвестувати  певні  кошти в нові технології і

 виходити на світовий ринок.

      Дякую.

      МАЛЄВ. Ну, я повинен ще раз доповісти, що

 в  нас  багато  галузей  машинобудування мають досить

 великий   технологічний   потенціал   для  виходу  на

 світовий ринок вже вчора і сьогодні.

      Вчора   на   колегії  міністерства  розглядалося

 питання  разом  з Міненерго і Госкоматомом України по

 енергетичному  машинобудуванню,  по  інвестиціям в цю

 галузь,  а  вірніше  кажучи,  не  в  цю  галузь,  а в

 енергетику,  щоб  вона почала інвестиційний процес на

 Україні,  щоб  можна  було  прийняти замовлення наших

 енергетиків для перебудови українських енергоблоків і

 мереж.

      Тут   я   повинен   вам  головне  сказати:  спад

 виробництва,   погіршення  якості  машин  в  багатому

 формується   неплатіжоспроможністю  замовників  наших

 вітчизняних  українських.  Кількість замовлень падає,

 виробництво  не в спромозі витриматись на тих низьких

 замовленнях,   котрі   залишаються.   Найбільш  це  у

 машинобудуванні   для   сільського   господарства,  в

 машинобудуванні,  верстатобудуванні  ми  теж,  аби не

 експорт,  ближнє  і  дальнє зарубіжжя, наші б заводи6

 практично,  уже б стояли.

      Ну, і цих прикладів можна приводити дуже багато.

 Треба  замовники  щоби  наші  відчули активність, щоб

 економічна  ситуація  сприяння  у  них  почала діяти,

 почала  діяти. Це дуже важливо для якості і для нової

 техніки.

      ГОЛОВА. Павловський.

      Прошу  коротше відповідати на запитання, коротші

 запитання.

      ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

      Дякую.

      Шановні   виборці,  шановні  депутати,  шановний

 Валерій  Іванович, у мене є три дуже короткі питання.

 У мене є три короткі питання.

      Так,  Валерій  Іванович, перше питання. Скажіть,

 будь  ласка  чи  є  у вас можливість впливати на інші

 галузі,   коли  ви  бачите,  що  вони  замовляють  ту

 техніку,  ті  вироби,  які може виробляти Україна. От

 зокрема,  зараз  ми  наємо,  що  є  наміри  закупляти

 комбайни   фірми   (..........),   чи   є  можливість

 відстояти    Херсонський    комбайновий   завод,   КБ

 "Південне" чи у вас такої можливості немає?

      Як  продовження  цього, таке друге питання, а чи

 можете  ви  впливати  на  своїх директорів, коли вони

 маючи можливість зробити замовлення в себе в середині

 України,   кошти  направляють  в  інші  держави.  Так

 можливість  є,  чи ви скористалися скажемо можливістю

 підписувати, переглядати контракти. Друге питання.

      І   третє,   дуже   коротке   питання.   Як   ви

 відноситеся,   і   чи   має  для  вас  значення  фонд

 іноваційний та конверсії?

      МАЛЄВ.   Я   не   розумію,  друге  питання

 повторіть будь ласка.

      ПАВЛОВСЬКИЙ.  Чути  зараз? Чи є така можливість,

 чи  робиться  така  робота,  щоб виходити з інтересів

 України  і  слідкувати за тим, щоб наші підприємства,

 (..........)  галузі, не замовляли відповідні вироби,

 комплектуючі  за кордоном, коли їх можна виготовити в

 себе вдома.

      МАЛЄВ.  Дякую,  це  я  почув,  ви  ще щось

 добавляли, але я його не зрозумів.

      Відповідаю  так.  Закони котрі у нас діють, вони

 тут  засновані  і  ви  їх добре знаєте, і я ми можемо

 впливати на закупівлю техніки, котра виробляється і у

 нас,  ви  теж  знаєте  по  законодавчим  сіматам, але

 сьогодні  з  Урядом  я вважаю налагоджений цей процес

 впливу,  і  контролю,  щоб це зменшити до мінімуму, а

 потім і зовсім цьому поставити перешкоду.

      Той  хто  заробляє  грошей дуже багато і на свої

 власні кошти бажає поліпшити свій технічний стан, хай

 закуповує  де він вважає для себе потрібним.

      А якщо, я ще раз повторюю, йдуть бюджетні кошти,

 то  вони  звісно на свого виробника потрібні. На свої

 підприємства.  Є  у  міністерства  і  у  мене,  як  у

 міністра, всі повноваження, щоб цьому не давати ходу.

      І  я  думаю,  що  відсутність  тільки контролю і

 інформації   дозволяє  деякі  речі  продовжувати  тут

 робити.

      По  комбайну?

      ГОЛОВА.   Я прошу.

      МАЛЄВ.  Я  думаю,  когда  будет  стоять на

 трибуне  министр  сільського  господарства,  ви  йому

 задайте  це питання.

      ГОЛОВА.   Справа   в   тому,  що  мова  йде  про

 виготовлення комбайнів. А це якраз підприємства вашої

 галузі. А не закупляти їх, скажімо, за океаном.

      МАЛЄВ. Ви знаєте, що  комбайн....

      Олександре  Олександровичу,  камбайн в серійному

 виробництві   -зернозбиральний   комбайн  -у  нас  ще

 підготовка    виробництва  не здійснена.

      І  я  думаю,  що  для масового виробництва треба

 дуже  великі кошти. це так, в найближчому приближенні

 десь  біля  200  мільйонів  доларів,  щоб підготувати

 виробництво  комбайнів  у Херсоні.

      Це  окремі  зразки,  це  є інший ряд цифр. Але я

 хочу  сказати,  що  комбайн и "Дон", "Нива" на 45 -50

 відсотків     комплектуються     агрегатами    нашими

 відчизняними.  І  це  є  загрузка наших підприємств і

 Харкова, і Кіровограда, і інших.

      Тому  це дуже важливо.

      ГОЛОВА. Валерій Іванович, я прошу коротше. Чиж.

      ЧИЖ

      Депутат    Чиж,..................   414   округ,

 Хмельницька область,   Соціалістична фракція.

      Валерій  Іванович,  на  відміну  від  вас,  наша

 фракція не має таких рожевих поглядів на ту програму,

 яка   запропонована.   Тому  що  тут  явно  закладені

 нереальні   показники.

      Ви  дивіться,  на скільки ж ви можете підтримати

 таку   програму,   якщо  закладається  ріст  валового

 внутрішнього    продукту    на   145,   7   відсотка;

 національного   доходу  -на  142;  обсяг  промислової

 продукції на 156, 4. Очевидно, включаючи і ту галузь,

 яку ви очолюєте, яка, судячи скажімо з цієї ситуації,

 яка  в  Україні і в нас у Хмельницькій області, ледве

 дихає  на  ладан.  Бо це надзвичайно гостра проблема:

 конверсія,............ і так далі.

      І  тому в зв'язку з цим оцінка більш реальна, ви

 в    загальному   сказали   на   питання   Олександра

 Олександровича, що все нормально, ця програма -поступ

 до майбутнього.

      Але  питання таке, крім усього, конкретне. Як Ви

 все-таки  маєте  намір боротися з дефіцитом оборотних

 коштів для  підприємств своєї  галузі - раз.

      І  друге.  Як Ви маєте намір повернути ті кошти,

 які  зароблені  валютні  кошти  цілих підприємств, не

 заблоковані Зовнішекономбанком колишнього Союзу.

      Дякую.

      МАЛЄВ.  Поповнення  оборотних  коштів -це

 дуже  нелегке завдання, дуже важливе завдання. І можу

 Вам   відповісти,   якщо   буде   ще   якась   дія  в

 законодавчому  порядку  заднім, як завжди ми до цього

 отримували   рішення...........   сьогодні,  а  кошти

 вилічуються  за  3 місяці до того, то машинобудування

 вже не витримає.

      Тут  треба  те,  що  доповідав  Євген  Кирилович

 Марчук провести дуже ретельно цінову політику, цінову

 політику. Особо в енергетичних і сирьйових галузях.

      Тоді  машинобудування  буде виконувати програмну

 дію  по  стабілізації.  І  тоді  машинобудування буде

 спроможне  кошти  обігові  поповнювати.  Значить,  за

 рахунок  прибутку  і  інші  джерела, котрі туди можна

 залучати.

      Якщо  це  не  буде виконано, машинобудування, ми

 знаємо в якому стані,

      Що  ви  думаєте,  ми  ж  з  вами  в одній країні

 живемо, з одими і тими ж людьми спіскуємось.

      І  по  поверненню  коштів. Ви знаєте, в мене тут

 думка така: це дуже важливо, і ви знаєте, в які роки

 це  скоїлось.  Зараз  спроможності  нема для того, як

 тоді   були   -ріка   коштів  виливалась  з  и  і  не

 поверталась  обратно.  Але  я  вважаю,  треба піти по

 іншому  путі. Шлях єдиний -хай у нас шукають. Зробити

 таку правову базу, заку законодавчу основу -нехай всі

 інші  на      Україні   шукають   свої  кошти.

      ГОЛОВА.   Климпуш.

      КЛИМПУШ.

      Шановний   Валерію   Івановичу,  ви  знаєте,  що

 дизелізація  автомобільного  транспорту  закорема -це

 важливий напрямок в економіці держави. Він забезпечує

 суттєве  зменшення  споживання  пального, здешевлення

 перевезень а також зменшення забруднень довкілля. 80%

 нашого  транспорту  автомобільного є бензиновими, а в

 той  же  час  біля  10  заводі випускають дизелі, які

 можуть    бути    пристосовані    до   автомобільного

 транспотру.

      Скажіть,  будь  ласка,  що конкретно робиться, і

 коли  ми  на наші автомобілі, на наші автобуси будемо

 поставляти      харківський,      токмацький      або

 дніпрапетровський  дизель,  і  чи  буде це зроблено в

 1996 році.

      Дякую.

       МАЛЄВ.  Це дуже  важливе  питання зараз.

      Вже на затвердженні програма двигунобудування, в

 розробці  якої  дуже  велику роль відіграє Харківська

 область   в цілому.

      Я  вважаю,  що  сьогодні  треба поступово йти до

 того,  щоб  наші  дизелі  були  спроможними,  потреби

 автомобілістів, и знаєте, що в нас вони, в основному,

 стакторно-комбайнового     призначення.     А     для

 автомобільного   транспорту  ми  з  вами  на  Україні

 дизелів не випускали.

      Паливну  апарату на перші кроки будемо закупівлю

 робити, щоб наш двигун відповідав вимогам світовим.

      Далі   будемо   свої   технології   по  паливній

 апаратурі  доводити  до  того  рівня, котрий потрібен

 сьогодні.

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Будь ласка ...

       МАЛЄВ.    Буде   у   нас   двигун,   буде

 автомобільний,  буде.  І на автобусі, уже в поточному

 році   де  кілька  зразків  віддали  з  львівянами  є

 програма,  котра  передбачає в 1996 році, в 1996 році

 ставити двигуни нашого виробництва, а якщо є замовник

 з  багатьма  грошей,  будемо  йому  ставити  на  його

 замовлення дорогі , це буде дуже малий відсоток.

      ГОЛОВА.   У   вас   залишилося  на  запитання  і

 відповідді  7  хвилин  по  вашій проблемі, будь ласка

 перерва на 30 хвилин до 12.30.

                     ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВА.   Продовжується  засідання.  Прошу  всіх

 сісти на свої місця.

      Будь  ласка, сідайте на місця. Валерій Іванович,

 на трибуну.

      Запитання   задає   Костицький.   Оскільки  нема

 Костицького, задасть запитання Чемерис.

      ЧЕМЕРИС В. В., Львів, Українська Республіканська

 партія.

      На  підприємствах  Мінмашпрому  спад виробництва

 більший, ніж   загалом   у   промисловості.  Це  дуже

 небезпечна  тенденція,  тому  що  зменшується  частка

 наукомістких   підприємств,    збільшується    частка

 сировинних.   Ми   стаємо   сировинною   країною.   А

 структурна  перебудова, якої обіцяє так давно Уряд до

 сих пір не зроблена.

      Я  думаю,  що  ви  прекрасно  знаєте ситуацію на

 львівських  заводах "Кінескоп", "Сільмаш", "Лорта". І

 я  би від вас хотів почути конкретно. Ці підприємства

 чекають  допомогу  від вас, але так досі не отримали.

 Що в цьому плані буде зроблено в 1996 році?

      І  якщо ви говорите, що треба збільшити бюджетні

 фінансування   на   ці  програми,  то,  я  думаю,  що

 парламент  підтримає.  Але  тоді  питання  постає  до

 Мінітерства   фінансів.  На  скільки  відсотків  вони

 будуть, ці програми фінансувати? Тобто, чи доведеться

 знову  депутатам,  директорам  бігати від міністра до

 міністра, чи  це  у  вас  є відповідь вирішення цього

 питання?

      МАЛЄВ. Дякую.

      Начну  з  останнього.  Я не кажу, що на це треба

 зараз  гроші:  звідки  шукати,  добавляти. Я кажу, що

 така  важлива  справа,  як  конверсія  потребує  дуже

 багато  коштів,  а  у  нашої  країни  їх  сьогодні не

 вистачає.  І  їх  не  може  бути більше, чим сьогодні

 визначено.   Це   треба  гроші  на  машинобудівельних

 підприємствах ці заробляти і сплачувати через податки

 і  так  далі. Тут коло замикається. І ці підприємства

 львівські,   котрі   дуже   повільно   підходять   до

 структурної  перебудови,  вони роблять велике зло (як

 на  Львівщині, так і в цілому Україні). Вони не мають

 права,  маючи  у  себе  у розпорядженні дуже високого

 рівня  технологічні  засоби, чекати,  що  їм буде йти

 фінансова допомога із бюджету. Це постановка невірна.

 Це  і  до  "Кінескопу"  відноситься,  це і до "Лорти"

 відноситься. В більшій частині там є окреме питання і

 до інших.

      Тому  я  перегоджу,  тут  я не відповів депутату

 Павловському,  а  він мені задав таке питання, я його

 просто  не  почув  зразу...

      Значення  фондів  конверсії і іноваційних фондів

 для розвитку науки в машинобудуванні.

      Я  вам скажу, що зараз це -єдині фонди, з котрих

 ми  підтримуємо  головні  напрями науково-дослідних і

 конструкторсько-технологічних  розробок.  В  тому  їх

 значення: замінити просто інших чимось нічим. Це дуже

 головне їх і важливе призначення.

      Спад   машинобудування   більший,  чим  в  інших

 галузях.  Це  так  і  повинно  було  статися, коли ми

 будемо  аналізувати  хід  наших  економічних  дій  на

 протязі чотирьох-п'яти останніх років.

      Машинобудування  відсутність  цінової політики і

 розгулу  цінового  відчуло  на  собі  першим.  І його

 продукція   при  тих  структурах,  котрі  залишалися,

 першою  стала  неконкуретноздатною. І машинобудування

 своїми   великими   цілями   першими   знищили  своїх

 замовників, викачали з них гроші. Тому я і кажу:  вже

 дійшли  до  останньої стадії, коли ще нам вважається,

 що  треба підвищувати ціни на енергоносії, на метал і

 т. д. Тут треба підходити трохи з інших позицій.

      Ви  ще  всі  згадуєте, що ми з вами платили по 4

 копійки  як  громадяни  Радянського Союзу за кіловат-

 час,  а кожне підприємство -всього по 2 копійки. І це

 було  правильно.  Тому  що  я, заплативши по 4 за 100

 кіловат-часів, йшов і купував хліб, одяг і т. д., всі

 машини, в котрих в ціні сиділи не 4 - 2 копійки. Якщо

 ми  оцю  ось  не розв'яжемо, цей вузол, ми і вслід за

 машинобудуванням,   приладобудуванням   поставимо  на

 коліна і енергетику. Це дуже важливо.

      Я вам кажу ще раз: вчора...

      ГОЛОВА.   Валерій  Іванович,  я  вам  теж  кажу:

 коротше відповідайте.

      Прошу, Костицький.

      КОСТИЦЬКИЙ.   Олександре  Олександровичу,  прошу

 передати слово Волковецькому, 199 округ.

      ВОЛКОВЕЦЬКИЙ  С.  В., 199 виборчий округ, Івано-

 Франківщина.

      Шановний Валерій Івановичу, я хотів би повторити

 те  запитання,  яке  я задавав міністру промисловості

 стосовно  необхідності  зміни  податкової системи. Ви

 про  це  говорили,  так  само,  як і про необхідність

 зміни митної політики.

      Я  хочу  сказати,  що,  напевне, багато і багато

 керівників  підприємств, в тому числі і вашої галузі,

 говорить  про  невідповідність  сьогоднішньому часу і

 ситуації, значить, податкової системи.

      Так  от,  питання.  Всі  ми  розуміємо, що треба

 змінювати   податкову   політику,   митну   політику,

 інвестиційну, мається на увазі, зовнішніх інвестицій.

 Чому нічого не робиться?

      Я  розумію,  що  питання  не  стільки до вас, ну

 хотілося б думку вашу знати, Валерій Іванович.

      А,  можливо,  більш  того,  я  б  вас  попросив,

 шановний    Голово    Верховної    Ради,    Олександр

 Олександрович,  дати  відповідь на це питання. На мій

 погляд і переконання, якраз тепер питання номер один-

 це  питання податкової системи, зміни (особливо перед

 бюджетом),  а  потім  на  основі податкової системи і

 законів про податки вже розглядати бюджет.

      Чому  так не робиться, чому ми всі розуміємо, що

 так має бути, а не робиться так?

      Дякую.

      МАЛЄВ.   Степане  Васильовичу,  я  з  вами

 згоден - питання  ставиться  правильно,  і  я  ставлю

 питання  те,  що для пожвавлення в цілому в економіці

 України   треба  вирішити  загальні питання, котрі ви

 зараз упомянули.

      Тому  я згоден, тому тут коментар і недоцільний,

 я вважаю.

      ГОЛОВА.  Дякую,  я  в доповнення до того, що він

 сказав - я  згоден  з  самим підходом, але якщо ви не

 проти, я  в  кінці  відповім на ваше запитання, своїм

 коротким виступом з мотивів голосування.

      Так, будь ласка, Ковтунець. А, вже час вийшов...

 Прошу   вибачити.   Сідайте,   будь   ласка,  Валерій

 Іванович.

      Слово  має  міністр  сільського  господарства  і

 продовольства, Гайдуцький Павло Іванович. Будь ласка.

      ГАЙДУЦЬКИЙ    П.    І.,    міністр    сільського

 господарства.

      Шановний   Олександр   Олександрович,   шановний

 Євгене  Кириловичу,  шановні  народні депутати, члени

 Уряду і присутні!

      Для     сільського    господарства    характерне

 довготривала     (..........)    виробництва,    тому

 обгрунтування планових показників тим  більше вимагає

 аналізу стану виробництва, динаміки  в поточному році

 і бажано в попередні роки.

       В  1995  році  сільське господарство України по

 більшості культур виробило продукції на рівні, вищому

 минулого року.

      Зерна  одержано  35  мільйонів  тонн.  На рівні,

 практично,  минулого  року. Цукрових буряків одержано

 30  мільйонів  тонн - на 2 мільйони тонн більше проти

 минулого року. Соняшнику одержано 2, 8 мільйона тонн,

 або  на  1,  3  мільйона  тонн  більше минулого року.

 Овочів  одержано  на  800 тисяч тонн більше, плодів і

 винограду -на 300 тисяч тонн більше.

      Зменшення   відбулося   тільки   по  виробництву

 картоплі. В основному -по причині низької урожайності

 культури.

      Я  хотів  би  відмітити,  що  дуже  важливо  для

 обгрунтування  показників плану в програмі 1996 року.

 Що  таке  зменшення...  що  такі  обсяги  виробництва

 продукції рослинництва були одержані у 1995 році, при

 нижчому            ресурсному            забезпеченні

 сільськогосподарського виробництва, ніж у 1994 році.

      Назову  тільки  деякі основні показники. Внесено

 органічних  добрив  було  на 14 процентів менше проти

 минулого  року.  Внесення мінеральних добрив -загалом

 на  30 процентів менше.

      Обсяги   виконаних   робіт   по   вапнуванню   і

 гіпсуванню  -значно  менше  минулого  року.  І обсяги

 робіт  по  захисту  грунтів  теж  були виконані менше

 проти    минулого року.

      Все   це   свідчить   про   те,   що  результати

 сільськогосподарської    діяльності   були   одержані

 переважно  не  за  рахунок ресурсного забезпечення, а

 переважно   за  рахунок  праці  сільськогосподарських

 трудівників. Тобто, за рахунок трудового фактору.

      Одночасно  хочу  сказати,  що  хоч  і  показники

 виробництва  були  одержані  на  рівні  1994  року по

 більшості    культур,   але   продуктивність   полів,

 продуктивність   культур   була  низькою  і  вона  не

 влаштовує   сільськогосподарських   трудівників.  Але

 причина  цього саме та, що ресурсне забезпечення, яке

 є  основою  продуктивності  полів,  було  нижче, як я

 назвав, і  проти  рівня  1994 року. І головне - нижче

 проти технологічної потреби.

      На  урожай  1996  року  в 1995 році виконано ряд

 робіт,  які  закладають вже урожай майбутнього року.

      Посіяно  в  озимих 90 процентів до прогнозу, але

 це  більше, ніж  було посіяно на цей час в 1994 році.

 Кращі  посіви на сьогодні, оцінка задовільних посівів

 і  добрих  на  рівні  90  процентів, менше очікується

 потреба в підсіві і пересіві.

      На жаль,     низьким      залишається     рівень

 підняття.......  під урожай 1996 року. Цей...........

 спадає -тільки 71 процент, і основна причина цього  в

 тому,  що  було  незадовільне  забезпечення технікою,

 велика  зношеність техніки, особливо енергонасищеної,

 і труднощі із забезпеченням  енергоносіями.

      На  жаль, складніше становище було в тваринистві

 в   основному   через   те,   що  продовжувався  спад

 поголів'я.  Особливо  це  стосується поголів'я овець,

 кіз,  свиней. Але є досягнуті і певні відрядні успіхи

 в  1995  році.  Це,  зокрема,  те,  що було досягнуто

 підвищення   продуктивності   окремих   видів  тварин

 протягом 1994 року.

      Зокрема   приріст   вереха(?)   на   1   процент

 підвищився, свиней на 24 проценти. Є деякі підвищення

 яйценоскості кур, інші показники   -  надій молока на

 корову в нас.........., на жаль, знизилися.

      Загалом,  враховуючи  те, що більшість поголів'я

 знизилось,  продуктивність не компенсується, зниження

 поголів'я,  валове  виробництво продукції твариництва

 очікується  в  1995  році  нижче проти рівня минулого

 року.  І переробка молока, м'яса, іншої продукції теж

 буде нижче проти рівня минулого року.

      Складні   питання   із   виконанням   виробничих

 показників  в  галузі сільського господарства знайшли

 відбиток   і   на   її  фінансовому  стані.  Прибуток

 сільськогосподарських   підприємств  в  порівнянні  в

 цінах  1995  році  практично очікується на рівні 1994

 року,  рівень  ентабельності при цьому зменшується із

 45, 8% до 8, 3%.

      Кожне  четверте  підприємство,  а це загалом три

 тисячі  підприємств,  закінчить 1995 рік із звитками,

 при  цьому загальна сума збитків складе 25 трильйонів

 карбованців.

      І  якщо проти 1994 року у нас загальна кількість

 збиткових   підприємств  збільшилась  в  4  рази,  то

 особливо  треба  наголосити, що загальна сума збитків

 їх збільшилась  в 25 разів.

      Повністю збитковою стала галузь тваринництва -55

 трильйонів    загальна   сума   збитків.   На   порозі

 фінансового  і  економічного  занепаду  опинились  ще

 недавно  исокоефективні галузі і виробництва, такі як

 прахівніцтво,  тваринницькі  комплекси і комплекси по

 вирощуванню  овочів  в закритому грунті.

       Внаслідок     цього    зросла    заборгованість

 сільськогосподарських   підприємств,  і  на  сьогодні

 рівень     латоспроможності     сільськогосподарських

 підприємств  досяг  небувалого  показника -54%, в той

 час   як  в 1991 році  він  складав 140%.

      Якщо  не  зупинити  ці процеси, якщо не зупинити

 поглиблюючийся   диспаритет   цін,   то  більшість  з

 названих  підприємств,  які мають збитки на сьогодні,

 можуть стати   банкрутами.

      Особливо  турбує  нас і те, що заборгованість за

 електроенергію,  за  газ,  за комбікорми, яка загалом

 складає  біля  34 трильйонів карбованців, ставить під

 скрутне  становище наших партнерів по постачанню цими

 ресурсами.

      В  свою  чергу,  і,  звичайно, і нам заборговані

 багато товаровиробників: і заготівельна організація і

 особливо торгівля.

      На   жаль,  таке   фінансове  становище  і  таке

 економічне  становище в галузі було зумовлено і тим в

 якийсь  мірі,  що  не  в повній мірі була надана щодо

 передбаченого   бюджету   і  фінансова  підтримка  із

 Державного     бюджету -   на    сьогодні,  фактично,

 профінансовано витрати Державного бюджету по основним

 операційним статттях на 59,8  процента, і це відчутно

 дається  на  таких  важливих  програмах, як підтримка

 селекції  в  твариництві  і  рослиництві  і  в  інших

 галузях.

      Названі   показники   і   економічного  стану, і

 виробнитва  і, звичайно, фінансового були використані

 в  основу планування на 1996 рік. І використовувалися

 ці  показники  для  аргументації наведених у програмі

 показників.

      Перш   за   все,   ми   виходили   із  того,  що

 передбачувані  у  програмі цифри, а вони практично на

 рівні   1995  року,  охоплюють  чи  мають  під  собою

 підставу дещо збільшенні ресурсні забезпечення.

      Може виникнути питання про те, що передбачуванні

 ресурсні забезпечення, а я зараз його назову в якийсь

 мірі  є  вищим  ніж  показники, які передбачаються по

 виробництву продукції.

      Ну  зокрема,  передбачається  виробництво  зерна

 зберегти на рівні 35 мільйонів тонн, тобто, на рівні

 1995  року  виробництво  цукрових буряків на рівні 33

 мільйонів  тонн приблизно на рівні 110 процентів 1995

 року,    виробництво   соняшнику   враховуючи   більш

 урожайний  цей  рік  по  цій  культурі передбачається

 зберегти на рівні 2, 3 мільйона тонн, а це -приблизно

 80  процентів  до  рівня  1995  року.  Передбачається

 збільшити  валовий збір картоплі проти минулого року,

 цього   року   він   був   неврожайний.   Є  підстави

 розраховувати  на  більший врожай і на більший урожай

 овочів  і  фруктів в незначній кількості. На жаль, по

 м'ясу  і по молоку з відомих причин, які я назвав, що

 погілів'я  худоби  продовжує  скорочуватися,  не може

 бути  збережене на рівні 1995 року, а виробництво цих

 продуктів буде знижене.

      По   тваринницькій   продукції   реально   можна

 одержати приріст виробництва. Тільки одержання яєць в

 розмірі 6 процентів ......рівня 1995 року.

      Які   наші   аргументи  відносно  таких  обсягів

 одержання   продукції  сільського  господарства.  Ну,

 перщш  за  все,  передбачається  внесення  органічних

 добрив  на  118  процентів  проти 1995 року. Внесення

 мінеральних  добрив  передбачається  збільшити  на 45

 процентів,  і  під  них передбачені  певні механізми,

 які ...........( я в кінці скажу).

      Передбачається   збільшити   обсяги  вапнування,

 гіпсування грунтів і захист рослин на 12 процентів.

      Хочу  також  наголосити  на  те, що ми приділяєм

 велику   увагу  технічному  переоснащенню  сільського

 господарства,   яке  має  початися  вже  в  основному

 прогресивними,  як кажуть, кроками, зрушеннями саме в

 1996  році.  Є  в нас такі розрахунки про те, що буде

 збільшено    одержання   тракторів   для   сільського

 господарства,  буде  збільшено  придбання комбайнів і

 зернозбиральних, і кормозбиральних, і розраховуємо на

 збільшення      придбання      сільськогосподарськими

 товаровиробниками    бензину,   дизпалива   і   інших

 матеріальних ресурсів.

      На  чім  грунтуються  наші  оці  пропозиції  по

 ресурсах?

      Перш   за   все,   ми   задіяли   уже   механізм

 використання лізингу на сільськогосподарську техніку,

 який почав працювати ще в 1995 році. Практично в 1995

 році  ми  одержали  майже  2  тисячі  зернозбиральних

 комбайнів,  більшість  яких  поступила  у час жнив, а

 частина  після  жнив.  І в повному обсязі вони будуть

 використовуватися  уже в 1996 році. Це значно більше,

 чим було у 1994 році.

      Вперше   ми  в  1995  році  збільшили  придбання

 зернозбиральних комбайнів.

      Прийнято  два  документи  Кабінету Міністрів про

 фактично    лізингові   взаємовідносини   між   двома

 тракторними  заводами.  Це  Південний  машинобудівний

 завод,    і   Харківський   тракторний   завод,   які

 передбачають  поставку  техніки  на лізинговій основі

 сільськогосподарським   виробникам.  І  ця  кількість

 тракторів буде більше, ніж в 1995 році.

      Аналогічно передбачається збільшення і одержання

 комбайнів   зернозбиральних   і   кормозбиральних,  і

 кормозбиральні     ми     одержаль     осінню     від

 "Гомельсільмашу",  вони  в основному будуть в повному

 обсязі використанні саме в 1996 році.

      Ось  такі реальні прогнози на збільшення, або на

 вихід   із,  як  кажуть,  самої  критичної  точки  по

 забезпеченню   ресурсного   сільсьокого  господарства

 дають  нам  підстави  розраховувати  на те, що обсяги

 сільськогосподарського  виробництва  в  1996  році не

 будуть зменшені проти рівня 1995 року.

      Однак  в  організації  цієї ресурсної програми в

 нас  є  певні  труднощі,  які  мають  своє  фінансове

 відображення.  За  нашими  обрахунками така фінансова

 підтримка цього ресурсного забезпечення обраховується

 на рівні 300 трильйонів карбованців.

      На  сьогодні  ми  по  ряду позицій відшукали уже

 варіанти  розв'язку  цієї  проблеми,  і  фактично  їх

 набирається   на   суму   десь  біля  170  трильйонів

 карбованців.  Ці документи вже опрацьовані у програмі

 підготовки    Всеукраїнської   наради   з   агарарної

 політики,     підготовлені    відповідні,    значить,

 обгрунтування, і опрацьовані вони вже в ряді комісій,

 в  тому  числі  і  вчора  на  зустрічі  із депутатами

 аграрного     сектору.     Зокрема,    передбачається

 використати  в  рамки  цих  коштів механізм підтримки

 використання   коштів,   одержавних  від  податку  на

 добавлену            вартість,           сплачуваного

 сільськогосподарськими      товаровиробниками     для

 підтримки   цін   на  тваринницьку  продукцію.  Такий

 механізм  використовувався  в 1994 році. Єдине, що ми

 передбачаємо:  більш  досконале  його  застосувати  у

 процедурному   порядку.   Передбачається  скорочення,

 зменшення    дещо    оподаткування   на   натуроплату

 сільськогосподарських  працівників, на відрахування у

 фонд  зайнятості  та  інші.  Ми  розраховуємо на вашу

 підтримку у цих позиціях.

      Одночасно,  вживаються  заходи, які не визивають

 додаткового   чи   іншого  спеціального  втручання  у

 Бюджет.   Мається   на   увазі,   залучення   до  50%

 зворотності  бюджетної  позички, яка використовується

 на  закупку  зерна,  а  саме:  до  25  трильйонів  на

 довгострокове   та  загальне  лізінгове  кредитування

 сільськогосподарських  товаровиробників для придбання

 техніки.

      Ми розраховуємо, що якраз ті цифри, які я назвав

 по техніці, зможемо їх реально забезпечити за рахунок

 цих фінансових ресурсів.

      Передбачено  також із бюджетної позички в рамках

 державного контракту виділити на забезпечення ремонту

 техніки, оскільки у нас (як і в 1994 році, 1995 році,

 так  на  1996 рік) ремонт техніки і підтримка наявної

 техніки залишається основним джерелом пока технічного

 забезпечення.

      Ми  розраховуємо  також на її певні пропозиції і

 на  товарний  кредит  мінеральними  добривами - є тут

 певні   вже   напрацювання,   є   взаєморозуміння   з

 Міністерством  промисловості і конкретний механізм їх

 використання.  І  за цими механізмами ми розраховуємо

 одержати  не менше, як 700 тисяч тонн азотних  добрив

 і  не менше, як 500 тисяч тонн фосфорних добрив. І за

 механізм  взаємовідносин з нашими країнами, заводами,

 і  поставки в рахунок зерна з Білорусії, розраховуємо

 одержати  і  дати  товаровиробникам до 200 тисяч тонн

 калійних добрив.

      Звичайно,     нам     прийдеться     і    надалі

 використовувати  в  1996  році товарообмінні операції

 поскільки  ситуація,  яка  була  в  1995 році, яка не

 позволяла  проплатити  переробним підприємствам здану

 сировину  сільськогосподарським товаровиробникам, і в

 них    залишилась   значна   кількість   переробленої

 продукції,  на  давальницьких  умовах,  то ми змушені

 будемо  використовувати  цю  продукцію  для того, щоб

 виконати осінньо, весняно-польові роботи, і для того,

 щоб забезпечити себе необхідними ресурсами.

      Ми   розраховуємо   також  і  на  підтримку,  на

 послаблення  податкового  пресу  і  на підтримку і на

 одержання   частини   коштів  по  лінії  міжнародного

 кредитування.

      Шановні  народні  депутати,  наведені економічні

 показники    і    фінансові    дають   нам   підстави

 стверджувати,  що  програма, яка запропонована Урядом

 на 1996 рік в частині аграрного сектору, є реально, і

 ми  стверджуємо,  що  вона є реальна для виконання, і

 при  підтримці  вашій наших пропозицій по уточненнях,

 по   податковому   регулюванню,   по  бюджетному,  ми

 переконані, що ці показники будуть виконані.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Павло Івановичу, дякую вам. Будь ласка,

 хто хоче задати йому запитання - запишіться.

      Павло Іванович, якщо я правильно зрозумів, то ви

 сказали    так,    що    з   точки   зору   інтересів

 агропромислового    комплексу    і    виробництва   в

 агропромисловому  комплексі. Програма вас задовольняє

 і  видповідає  на  ті  питання, що виникають сьогодні

 перед селом. Так?

      ГАЙДУЦЬКИЙ. Вибачте...

      ГОЛОВА.  Ви сказали, я так зрозумів, що Програма

 соціально-економічного    розвитку    на   1995   рік

 відповідає  на ті проблеми, на ті питання, які стоять

 сьогодні перед  агропромисловим  комплексом.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.   В   частині   аграрного   сектору

 показники...

      ГОЛОВА.  Не  як  складово, а як для забезпечення

 функціонування  цієї  галузі.

      ГАЙДУЦЬКИЙ. А як для забезпечення, то ми хочемо

 підтримки  саме  оцих  фінансових  показників,  які я

 назвав.

      ГОЛОВА.  Терець.

      ТЕРЕЦЬ   В.   187   Токмацький  виборчий  округ,

 Запорізька область.

      Шановний  Павло  Іванович! перше запитання задав

 Олександр Олександрович. А я хочу задати вам слідуюче

 питання.  Ви сказали, що в 1996 році будуть збільшені

 матеріально-технічні засоби. Я маю на увазі техніку і

 ГСМ  для  АПК.  Але  в тих показниках бюджету на 1996

 рік, які закладаються, цих коштів практично не видно.

      А те, що ми розраховуєм на товарні кредити, то я

 вважаю,   що   це  не  дійсно.  Тому  хотілось  більш

 конкретно   почути   запитання   по   цьому  питанню.

 Відповідь на це питання.  Дякую.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Ну  забезпечення  нафтопродуктами,

 забезпечення      технікою      сільськогосподарських

 товаровиробників безпосередньо в бюджеті не може бути

 передбачено.

      Ми  розраховуєм  на  бюджетну підтримку по таких

 напрямах,  перш за все, як підтримка селекційництва в

 рослинництві  і  тваринництві  як... одерження коштів

 під   Держконтракт   на   зерно   і...   насіння,   і

 використання  цих  коштів  в оперативному порядку для

 здійснення  ремонтних  робіт,  для закупки техніки на

 основі короткострокового коректування.

      В отакому плані ми передбачаємо, ми орієнтуємося

 в  цій  частині  саме  на  ті  кошти,  які виділені в

 бюджеті.

      ГОЛОВА.  Ви  задоволені  відповіддю, Терець? Ні.

 Будь ласка, Терець, прошу включить.....

      ТЕРЕЦЬ.

      Павло Івановичу, розуміте, я всерозумію, але так

 як  Ви  пояснили  стосовно  товарних кредитів, на які

 розраховує Мінсільхозпрод по цьому питанню, я вважаю,

 що  це,  дійсно,  не  реально. Де гарантії? Немає для

 товаровиробника.

      Поясніть,  будь  ласка,  оцей товарний кредит. З

 чого буде.......... Мінсільхозпрод по цьому питанню.

 ГАЙДУЦЬКИЙ.  Значить,  мова  іде,  перш за все, про

 одерження товарного кредиту під мінеральні добрива. В

 обсязі,  який  дозволяє  виробити нам, і цифри, які я

 назвав,  достатню кількість для 1996 року мінеральних

 добрив. Оце перш за все мається на увазі.

      Що стосується придбання техніки, то мова йде про

 25   трильйонів   із   бюджетної  позички,  яка  буде

 повертатися  за 1994-1995 рік і буде передаватися для

 закупки енергонасищеної техніки.

      І  мова йде про 5 трильйонів коштів для ремонту.

 Це   тільки   для   спецмайстерень,   для  того  щоби

 забезпечити  ремонт складних машин, хотя би, значить,

 для міжобласних оцих ремонтних майстерень.

      ГОЛОВА.   Красняков.

      КРАСНЯКОВ.

      Уважаемый  Павел  Иванович,  я хотел бы саначала

 задать  вопрос  первый:  вы  вспомнили  о предстоящем

 совещании   аграрников.   И  к  нам  поступает  масса

 вопросов.  По  какому  принципу,  -вопрос  сложный, и

 ыговорите о больших реформах, которые будут проходить

 в сельском хозяйстве, -по какому принципу подбираются

 люди на  это совещание?

      Второе: как попасть все-таки туда людям, которые

 думают  так , как люди  туда приглашаются?

      А  теперь  конкретный  вопрос  по  программе и в

 связи с принятием бюджета: как вы расцениваете цифры,

 земельная реформа и землепользование -413 триллионов,

 селянским фермерским господарствам -950, коллективным

 господарствам  -250. Как эти цифры соотносятся с тем,

 что  вы сейчас говорили, что мы будем наращивать, что

 мы   будем   иметь   значыительно  больше  и  прирост

 продукции  в  сельском  хозяйстве  будет  знасительно

 выше?

       ГАЙДУЦЬКИЙ.   Перше  відносно контингенту.

      Ми  визначили,  виходячи з можливостей залу, 600

 чоловік  із  областей  для  участі  у  всеукраїнській

 нараді  з  питань аграрної політики. І розподілили по

 областях  в  основному з урахуванням розміру області,

 довели   ці   цифри   до  областей.  І  рекомендували

 областям,  щоби на нараду відповідно до програми перш

 за  все  приїхали  люди,  -це  бажано так, -які мають

 чим  поділитись,  як  нам  виходити  з  кризи, як нам

 дальше   формувати  аграрну  політику,  які  варіанти

 рішень  наопрацьовувати,  і  дати оцінку тим проектам

 документів,  кі  ми  напрацювали, щоб вони могли дати

 кваліфіковану  оцінку.

      І  це питання ми повністю поклали на, як кажуть,

 розуміння   і   відповідальність   місцевих   органів

 управління.

      ГОЛОВА.  Зорієнтувавши  їх відповідним чином, так

 же?   (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Будь ласка, відповідайте  далі.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Ми  орієнтували їх рівно цінам, як

 Кабінеті     Міністрів    вам    сказав,    Олександр

 Олександрович,  я  на  колегії  начальникам  обласних

 управлінь сказав таку справу.

      ГОЛОВА.  Павло  Івановичу, ну не треба говорити,

 адже є інформація з міст...Навіщо ви про це говорите?

      Є  інформація з міст -яку робили орієнтацію. Так

 що давайте зал поділити відповідно до областей -це не

 складна  справа. Правильно зробили: поділили, давайте

 далі   відповідати   на   запитання,   що  стосується

 програми.

       ГАЙДУЦЬКИЙ.  Що  стосується  допомоги фермерам

 - 950 мільярдів - ми теж хочемо, щоб ця допомога була

 більш суттєва, але бюджетний ліміт відомий.

      Що      стосується      допомоги     колективним

 сільськогосподарським  підприємствам.  Ми теж хочемо,

 щоб  ця  допомога  ще більш суттєва, бо я називав вам

 цифри,   яка   ситуація   із   збитками   колективних

 підприємств, скільки їх і які цифри.

      Але  є, як кажуть,  є  бюджет, є проект і треба

 виходити із його, як кажуть, реалій.

      Я  думаю, ви  будете  ці питання тут розглядати,

 будете вносити пропозиції , ...

      ГОЛОВА.  Красняков не задоволений, ще Краснякову

 дайте слово.

      КРАСНЯКОВ

      Павел  Иванович,  вы сейчас сказали (стенограмму

 мы    можем    поднять),   сказали    о    том,   что

 сельхозпредприятия   коллективные   дают  значительно

 больше   (не  успел  записать  цифру)...  значительно

 больше   продукции.   Почему...   в   три  раза,  чем

 фермерские    хозяйства.    Почему    в    три   раза

 финансирование,    помощь    коллективным    сельским

 хозяйствам в три раза меньше?

      З ЗАЛУ. Один процент всего лишь фермерам дают...

      КРАСНЯКОВ  Это  что,  дальнейшая...  смысл  всей

 нашей  реформы  и  будущего  совещания?  Так  давайте

 связывать...

       ГАЙДУЦЬКИЙ.  Шановні  народні  депутати, це не

 фінансування     ні     фермерів,     ні    колективні

 сільськогосподарські   підприємства  -  це   сума  на

 підтримуючу допомогу. І не більше , і не більше.

      А  що стосується різниці, що стосується різниці,

 то різниця така тому, що це новий уклад фермерський -

 він на стадії розвитку і становлення.

      (Шум в залі)

      ГОЛОВА.  Я  прошу:  з  місця  не  вигукуйте.  Ви

 заважаєте відповідати доповідачу...

      Будь ласка, заспокойтеся.

      ГАЙДУЦЬКИЙ....  Сумма  900  мільярдів для цього

 процента теж не суттєва.

      ГОЛОВА. Яворівський, прошу.

      ЯВОРІВСЬКИЙ  В.,  Світловодськ,  Кіровоградщіна,

 Демократична партія України.

      Шановний   Павле   Івановичу!   Українське  село

 сьогодні  перебуває  між  молотом і кувадлом, або між

 двома крайностями.

      Перше.    Це   великі   вселенські   плачі   над

 українським селянином і над селом, як над економічним

 небіжчиком.

      З  другого боку. Прагматичні голоси говорять про

 те,   що  Україна  може  прорватися,  насамперед,  до

 якихось стабілізаційних моментів тільки через село.

      В  мене  до  вас  таке  запитання. Сьогодні є та

 реальність,  перед якою ми стоїмо. Якісь різкі рухи в

 консервативному  аграрному секторі є дуже небезпечні.

 І ідея там, скажімо, про розвал одночасно і колгоспів

 є  дуже  небезпечною.  Але  ви  прекрасно  знаєте: на

 сьогоднішній    день   значна   частина -  понад   50

 відсотків - колгоспів,  радгоспів,  які сьогодні є, є

 безнадійними  боржниками.  По  50-60  в  моєму окрузі

 мільярдів  боргів, які ніхто ніколи не поверне. Тобто

 де-юре і де-факто вони є банкрутами.

      В  мене виникає запитання: що буде завтра? Весна

 на  носі,  зерно  буде  вкинуте,  і вже якісь реформи

 робити  в  селі  буде  неможливо.  Який є економічний

 рецепт?  Що  ви  будете  робити із банкрутами, які на

 сьогодні уже є?

      Дякую.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.   Ми   напрацьовуємо   документи  і

 готовим  варіанти  реформування,  в  тому числі і для

 колективних  сільськогосподарських підприємств, які є

 сьогодні особливо в кризовому стані.

      Ми   передбачаємо   і   рекомендуємо:   середнім

 господарствам  і  економічно  сильним  більше  йти на

 акціонерні товариства -це для них прийнятна модель, а

 на   підприємствах   більш  слабких  ми  рекомендуємо

 використовувати  більш прийнятні і можливі тут форми,

 такі  як  арендно-приватні  підприємства.  І такі вже

 єсть,  і  створення кооперативів і інше. Ми готовим з

 цих    питань    відповідні    документи   і   будемо

 рекомендувати підприємствам. Але це добровільне право

 самих підприємств і  їх  зборів колгоспників.

      ГОЛОВА. Сас.

      САС       , Кіровоградщина.

      Шановний Павло Іванович!

      З відомих причин переважна кількість господарств

 і  підприємств агропромислового комплексу опинилася в

 кризовому   фінансовому   становищі,   що   практично

 паралізувало всю виробничну діяльність галузі.

      Протягом останніх 5 років не оновлюється машино-

 тракторний парк, найнища заробітна плата. Є тенденція

 до    знищення   вівчарства,   птахарства,   м'ясного

 скотарства.

      В  зв'язку  з  цим,  я  хотів би задати вам таке

 питання.  Чи  будуть проводитися міністерством заходи

 для  зміни вище названих тенденцій в програмі на 1996

 рік,   але   в  цифрах,  в  сроках  і  з  зазначенням

 відповідальних осіб за ці справи.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Так,  ми  ці  всі  питання, які ви

 підняли,  ми  передбачаємо їх в національній програмі

 розвитку  сільського  господарства  до  2005  року. І

 після  прийняття  цієї  програми  ми  будемо готовити

 спеціальний   організаційний   документ,   де  будуть

 передбачені   і   конкретні  виконавці,  і  конкретні

 відповідальні,  і  конкретні організаційні заходи. До

 цієї  програми зразу готовляться і нормативні акти, і

 проекти  нормативних  актів, і проекти організаційних

 заходів.

      ГОЛОВА. Бардин.

      САС

      Шановний Павло Іванович!

      На  Україні не піднята третина зябу, я думаю, що

 спеціалісти  знають,  що  це значить. Мова не йде про

 2005 рік, мова йде про 1996 рік.

      ГАЙДУЦЬКИЙ. А там є окремо виділено 1996 рік, і

 ми  під  1996  рік і готовимо пакет документів, які б

 зразу підтримали 1996 рік впершу чергу.

      І  ті  розпорядження  Кабінету  Міністрів, які я

 назвав   по   лізильній   техніці,  і  готовиться  ще

 відповідний  закон,  і  знову  ж  проект  Постанови є

 відповідний  Кабінету  Міністрів,  теж спрямований на

 те,  щоб  уже  в  першому  кварталі  1996  року вжити

 заходів   для   покращення   технічного  забезпечення

 машинотранспортного парку.

      ГОЛОВА. Павло Іванович, а що, ці заходи виходять

 за межі плану соціально-економічного розвитку?

      ГАЙДУЦЬКИЙ. Це  конкретні  внутрігосподарські

 заходи.  Внутрігалузеві заходи. Вони передбачаються у

 нас у програмі на галузеві наші.

      ГОЛОВА. Ну,  будь ласка , Бардин.

      БАРДИН Я.Б.

      Шановний  Павло  Іванович,  скажіть, будь ласка,

 скільки  грошей на сьогоднішній день винна держава за

 здане зерно в 1995 році.

      І  друге  запитання.  Скільки  гектарів цукрових

 буряків і кукурудзи в цьому році пішло взиму.

      Дякую.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.Значить, за зерно ми сьогодні винні

 сільськогосподарським   товаровиробникам,   яке  вони

 здали на відповідальне зберігання, біля 10 трильйонів

 карбованців.   Але   механізм  проплати  цього  зерна

 передбачений   до   1   травня   1996  року  з  таким

 розрахунком, що ціна буде використовуватися така, яка

 буде  складуваться  в  конкретний момент платежів. До

 цього часу ми ці умови витримували.

      Що  стосується, що стосується даних, які сказали

 про,  скільки  площ  пішло  взиму, то за оперативними

 даними  у  нас  таких  площ не пішло під сніг, але по

 закінченню  року  буде  остаточна  звітність і будемо

 знати остаточні дані.

      ГОЛОВА. Таран.

      ТАРАН М.В., 180 виборчий округ, Запоріжжя.

      Шановний Павло Івановичу!

      Я  хотів  би  буквально 3 секунди, підвести ваше

 резюме.

      Ваш виступ, як я розумію собі, як розуміють тут,

 мабуть,  депутати  повинен  бути  направлений  був на

 програму  на  1996  рік.  Те, що трошки був приріст в

 сільському   господарстві   і  більше  ніде  в  нашій

 країні -це ясно. Це за рахунок не Кабінету Міністрів,

 не,  дійсно,  вашого  профільного  міністерства, а за

 рахунок  того,  що нагляд Бога і святі люди-робітники

 зробили.

      Я прошу вас відповісти на такі два запитання.

      Перше.  Як  відомо,  у  всьому  білому  світі за

 рахунок      кредитів      сільське     господарство,

 сільськогосподарське  виробництво,  воно живе, працює

 за   рахунок   кредитування,  видачі  впрок  денежных

 субсидий, и так далее государство.

      Вы  не  сказали,  что  будем делать в 1996 году,

 держзамовлення,   яке  буде,  чи  буде  воно,  як  ви

 думаєте, як ви собі.

      Кредитування,  яка це кредитна політика держави.

 Яке    буде    банківське   забезпечення   сільського

 господарства, я маю на увазі державного банку? Щоб не

 вийшло  так,  як в цьому році, давали гроші, виділяли

 кредитно-грошову  емісію  на  посівну, компанію, а ми

 одержали її пізніше чим ріллю пахали і так далі.

      І  друге  питання. Де ваші матеріали по політиці

 приватизації, по реформам в сільському господарстві?

      ГАЙДУЦЬКИЙ.     Що     стосується    державного

 замовлення,  а  називається він цього року і минулого

 року,  державний  контракт,  то  в  доповіді прем'єр-

 міністра   говорилося,   про   те  що  передбачається

 державний контракт на рівні 5 мільйонів тонн зерна, і

 в   сумі   135   трильйонів  карбованців,  з  них  20

 трильйонів  безпосереднього  прямого фінансування. 65

 трильйонів  з  поверненням  бюджетної  позички 1994 і

 1995 років і 50 трильйонів з держрезерву.

      Передбачається також проектом документу, який ми

 підготувли  з  питань  держконтракту,  що  буде також

 використовуватися і регіональне забезпечення зерном і

 іншою  продукцією,  і  будуть використовувати на цілі

 кошти місцевого бюджету і інші залучені кошти.

      Що   стосується   кредитування,   ви   правильно

 піднімали    питання,   що   все   світове   сільське

 господарство  живе  на  кредитах,  і  ми  маємо на це

 орієнтуватися,  ми  зараз,  це  один з самих складних

 документів,  над  яким  ми  зараз працюємо, і шукаємо

 резерви.

      Проблеми  тут  дві,  перша, це процентна ставка,

 яка   не   влаштовує  сьогоні  сільськогосподарського

 товаровиробника.

      І  друге  це  відсутність кредитних ресурсів, за

 нашими  підрахунками разом з Національним банком такі

 кредитні  ресурси  могуть складати вільні на сьогодні

 від  8 до 10 трильйонів карбованців, що звичайно дуже

 мало для потреб сільського господарства.

      Ми  з  цією ситуацією постійно стикаємся, але ми

 тут хочемо... вносимо одну пропозицію, з тим щоби, по

 аналогії,   скажем,   як  це  вирішено  у  Білорусії,

 створити   спеціальний   фонд,  який  можна  було  би

 фінансувати різницю в процентній ставці протів ставки

 референцювання  Національного  банку  і  ставки,  яку

 реально  возьме  товаровиробник  на себе.

      Можливо це буде 2/3 процентної ставки або інше.

      Ми  хотіли би такий документ, чи таку пропозицію

 підтримати  і  щоби  депутати підтримали, оскільки це

 питання  банківської  системи.

      Ми  хочемо  также  підтримки  вашої  по списанню

 безнадійних  процентів  і  кредитів  і,  на скільки я

 знаю,  завтра  це питання пропонується винести на ваш

 розгляд.

      ГОЛОВА.  Ратушний.

      РАТУШНИЙ М.Я.

      361  Збирацький  виборчий округ. Пане міністр! В

 мене  є  2 питання до вас. Чи в наступному році, якщо

 не   буде   змінена  податкова  політика  і  стосовно

 сільськогосподарського виробника -чи можливе буде те,

 що   виробник   чи   то   фермер,  чи  то  колективне

 господарство  зможе справді прогодувати нашу державу?

 Це раз.

      Друге. Стосовно паювання землі Указу Президента.

 Вже  пройшло  дуже  багато часу і з регіонів і з мого

 виборчого  округу.  Так  іде  паювання?  Чи воно щось

 замінюється  якоюсь  колективною-приватною власністю.

 Це робиться   паювання.

      В   моєму   окрузі,   наприклад,   не  проходить

 паювання.  Сільськогосподарського.

      ГАЙДУЦЬКИЙ. Що стосується першого питання, то я

 з  вами  згоден  і тут ми і пропозиції так вносимо на

 послаблення    податкового    пресу,    як    джерела

 неоднократного,        як       кажуть,       спияння

 сільському  господарству, а тривалого, хотя би на 3-5

 років.   Поскільки   можуть   бути   закладені  якісь

 елементарні  фінансові можливості шляхом залишення їх

 у  товаровиробників  і  під  урожай  1997 і наступних

 років.  Тому  і  пропозиція в нас теж вноситься, це і

 залишення   податку   на   добавлену   вартість   для

 регулювання   підтримки  твариницької  продукції.  Це

 і....   ми   вносимо   пропозицію  про  зниження  аба

 звільнення   оподаткуваня   прибутку   від  переробки

 давальницької сиорвини і інших.

      Що  стосується  паювання і передачі в колективну

 власність,  то  я  переконаний,  що  самим правильним

 механізмом  має  бути,  перш за все, передача землі в

 колективну   власність,  а  потім  уже,  виходячи  із

 технічних, кадрових і інших можливостей, паювання цих

 земель.   Тому   що   передача  земель  у  колективну

 власність   -це   є  перший  етап  роздержавлення,  а

 паювання  -це єсть персоніфікація. І цей другий етап,

 нажаль,  вимагає дуже багато і фінансових і технічних

 затрат.

       Цей  процес  іде,  хоть  і  повільніше,  значно

 повільніше ніж переда в колективну власність.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  сідайте. Слово має Довжок

 Євген Михайлович, голова Державного комітету нафту  і

 газової та нафтопереробної промисловості.

      ДОВЖОК Є.М.

      Шановний   Олександр   Олександровичу,  шановний

 Євген    Кириловичу,    шановні   народні   депутати!

 Забезпеченність      України     паливноенергетичними

 ресурсами   є   принциповим   завданням  національної

 економіки,  без  вирішення  якого  не можливе успішне

 здійснення   соціальних,   економічних   і   науково-

 технічних   програм,   спрямованих   на  забезпечення

 державної незалежності.

      Розуміючи  це,  при  всій  фінансовій  скруті та

 податковому  тиску вдалося зберігти галузь. На протязі

 1993-1995 років галузь стабілізувала своє виробництво

 і  забезпечила видобуток нафти з конденсатом на рівні

 4,  2  мільйони  тон  і  газу  18  мільярдів кубічних

 метрів.

      Необхідно  відзначити,  що  ресурсна база нафто-

 газовидобувної  промисловості України дозволяє при її

 ефективному використанні не тільки стабілізувати, а в

 перспективі  підвищити  обсяги  видобутку  палива.

      ГОЛОВА.   Євгене  Михайловичу, одну  хвилинку.

      Шановні  народні  депутати,  я  повторюю, Микола

 Іванович,  помовчіть  трошки.  Йде мова про те, що на

 трибуні   знаходиться   голова  державного  комітету,

 продукція  хвилює  всіх  в Україні сьогодні, і вас же

 так  само. Послухайте, що він говорить, будь ласка.

       ДОВЖОК.  Але  хронічний  дефіцит  коштів, а

 вірніше,  податковий тиск сьогодні з кожної видобутої

 одної  тони нафти і тисячі кубометрів газу в бюджет і

 і   в  позабюджетні  фонди,  знімається  близько  50%

 виручки.  Практично, руйнує ресурсну і виробничу базу

 галузі.   Лише   в   1995  році  дефіцит  коштів  для

 забезпечення апланованих обсягів виробництва склав 40

 трильйонів  карбованців.

      Виходячи з цієї ситуації, що склалась сьогодні в

 галузі, Держнафтогазпром вважає основним завданням не

 допустити  зниження  обсягів виробництва та формувати

 ресурсну  і виробничу базу для подальшого нарощування

 видобутку  нафти   й газу.

      Протягом   останніх   років   обсяги   глибокого

 розвідувального  буріння  на нафту та газ в цілому по

 Україні  скоротились проти рівня 1990 року в 5 разів.

 Прирости запасів вуглеводневої сировини в 3 рази. Так

 замість  передбаченого  державним замовленням на 1995

 рік     приросту     запасів    силами    підприємств

 Деркомгеології  і Держнафтогазпрому нафти й газового

 конденсату   в  3  мільйони  тон  та  газу  в  15,  8

 мільярдів  кубічних  метрів,  очікується  лише  2,  6

 мільйонів   тонн   і  13  мільярдів  кубічних  метрів

 відповідно.  В  той  же  час  видубуток  складе  4, 2

 мільйони  тонн нафти із конденсатом і 18, 1 мільярдів

 кубічних метрів газу.

      А  світовий  досвід  свідчить,  про  те  що  при

 існуючих  в  Україні  якостів  і структури залишкових

 запасів  нафти і газу для забезпечення їх стабільного

 видубутку   і   нарощування   необхідно  прирощувати

 запаси,  щонайменше  у  два  рази  більше від річного

 видубутку.     Така     ситуація    склалася    із-за

 систематичного       незодовільного      фінансування

 геологорозвідувальних робіт.

      За  11  місяців поточного року до річного ліміту

 профінансовано по держкомгеології 43, 4 відсотка і по

 Держнафтогазпрому 47,4 відсотка.

      Хронічна    нестача    коштів    на   проведення

 геологорозвідувальних  робіт  призвела  не  тільки до

 недостатнього  поповнення ресурсної бази нафтогазової

 промисловості,  а  й  неминуче  призведе до зменшення

 видубутку нафти і газу у  майбутньому.

      Це  тому що тільки у поточному році підприємства

 були вимушені зупинити буріння в 34 свердловин.

      Припинено  оновлення  парку  бурових  верстатів,

 розпадаються  бурові  бригади, спостерігається відток

 кваліфікованих   кадрів,   не   ведеться  технічне  і

 технологічне переозброєння фізичних робіт.

      Я   хочу   пояснити   цей   термін,  технічне  і

 технологічне переозброєння  геофізичних робіт.

      Мається  на  увазі,  Україна  повинна  вийти  на

 новий,  принципово  новий  технологічний  і технічний

 рівень.

      Сьогодні  нафтогазоносних  регіонах  в  Східному

 Дніпровськодонецькій  западині  і  в  Карпатах нище 5

 кілометрів  ми  практично  нічого  не бачимо методами

 геофізики.  Ми  не  вміємо  працювати  із-за низького

 оснащення.

      Нам  потрібно  вирішити  це  питання  і  ми тоді

 зможемо значно швидше рухатися і менше тратити коштів

 на буріння сердловин. І повисити успішність.

      Це принципово новий напрямок.

      Для  того, щоб виправити ситуацію, що склалась у

 сфері  геологорозвідувальних  робіт на нафту і газ, і

 створити    реальні   передумови   для   стабілізації

 і  подальшого   нарощування  видобутку  нафти і газу,

 Дернафтогазпром  передбачає  в 1996 році концентрацію

 пошукових    геофізичних  і  пошукових  робіт в межах

 північного   борту   Дніпровсько-Донецької  западини,

 північних    окраїн    Донбасу,    Волино-Поділля   і

 Прикарпатського прогіну. А також розгорнути роботи по

 освоєнню  вугловодневих ресурсів українського сектору

 Чорного   І   Азовського   морів  у  відповідності  з

 програмою, яка зараз розроблена.

      Враховуючи  при цьому наявні бурові потужності і

 можливості матеріально-технічного забезпечення всього

 комплексу   пошуково-розвідувальних   робіт,   бурові

 підприємства  України  спроможні виконати у 1996 році

 обсяг бурових робіт біля 300 тисяч метрів   проходки.

 Геофізичні    експедиції    об'єднання   Укргеофізика

 виконають  7 тисяч 300 погонних кілометрів сейсмічних

 профілів     на     суходолі,     і     крім    цього

 підприємства ........геологія     виконає   5   тисяч

 кілометрів  сейсмічних  профілів на морі, тобто більш

 як у 3 рази перевищують обсяги робіт  1995 року.

      Ці   роботи  забезпечать  у  1996  році  приріст

 запасів  нафти  в  2,5   мільйонів тонн і газу -13, 8

 мільярдів  кубічних  метрів. В тому числі в акваторіі

 Чорного моря - 2 мільярди кубічних метрів газу.

      Необхідні   сумарні  асигнування  на  реалізацію

 програми   пошуково-розвідувальних  робіт  1996  року

 складають  по сухзодолу 29, 2 трильйони карбованців і

 по   акваторіїї   Чорного,  Азовського  морів  -  3,8

 трильйонів карбованців.

      Джерелом  фінансування  цих  робіт  повинні бути

 бюджетні  кошти, що формуються за рахунок відрахувань

 від    реалізації   видобутку   нафти   і   газу   на

 геологорозвідувальні   роботи.  З  метою  стабільного

 забезпечення  коштами  необхідно  вирішити питання по

 зміни        існуючої       системи       фінасування

 геологорозвідувальних  робіт на нафту і газ. Тут може

 бути два варіанти.

      Перший. Надати право нафтогазовидобувникам самим

 готувати   ресурсну  базу,  виступати  замовником  на

 проведення  геологорозвідувальних  робіт  і тим самим

 фінасувати   їх.   Ставки   відрахувань  на  ці  цілі

 контролюються  Міністерством  економіки,  Мінфіном та

 Держнафтогазпромом.

      Другий  варіант.  Концентрувати  всі  кошти,  що

 формуються   для  фінансування  геологорозвідувальних

 робіт   на  окремому  рахунку  Міністерства  фінансів

 України  з  встановленням  спеціального режиму і його

 використання.

      Чому  ставиться так питання. Справа в тому, що в

 останні  роки  намагання поправити прибуткову частину

 бюджету   призводять   до   використання   коштів  на

 геологорозвідувальн  роботи  не  за  призначенням,  з

 наведеним вище наслідками.

      На  жаль, до цього часу нам не вдається вирішити

 це питання позитивно.

      Не  дивлячись на ускладнення гірничо-геологічних

 умов,  розробки  нафтових і газових родовищ та значні

 фінансово-економічні труднощі, видобуток нафту і газу

 на протязі 1993-1995 років, як я уже говорив, вдалося

 стабілізувати на рівні відповідно 4, 2 мільйони тонн,

 і 18 мільярдів кубічних метрів газу в рік, за рахунок

 вводу в експлуатацію нових нафтових і газових родовищ

 і  свердловин,  впровадження нових методів підвищення

 нафтогазоконденсату   віддачі  пластів,  прогресивних

 технологій,  розробки  родовищ та вводу свердловин із

 бездіючого фонду.

      За   цей   період  пробурено  825  тисяч  метрів

 експлуатаційних свердловин, з них на нафту -414 тисяч

 метрів,  облаштовано  і  введено  в  експлуатацію  17

 родовищ,   330   нових   свердловин,   14   установок

 комплексної  підготовки  газу.  Введено із бездії 344

 свердловини і ряд інших нафтогазопромислових об'єктів.

      На  23  родовищах  продовжуються  роботи  по  їх

 облаштуванню.

      Держнафтогазпромом   в   1996  році  передбачено

 забезпечено  привіз  розмірених  запасів  нафти -1, 2

 мільйона тонн, газу - 4,8 мільярдів кубічних метрів.

      Для    чого   потрібно   пробурити,   планується

 пробурити  108  тисяч  метрів пошуково-розвідувальних

 свердловин,    забезпечити    видобуток    нафти    з

 конденсатом  -4,  2  -18  200.  Пробурити  426 метрів

 експлуатаційних свердловин, ввести в експлуатацію 169

 нових  свердловин,  ввести  із  бездіючого  фонду  99

 свердловин,  облаштувати 23 родовища, із них ввести в

 експлуатацію 16 нових родовищ.

      Для  виконання  таких  обсягів необхідні кошти в

 сумі   176,   1   трильйонів   карбованців.   Можлива

 розрахункова  наявність  джерел  фінансування на 1996

 рік  складає  199  трильйонів  карбованців при діючій

 системі,    фінансовій    і    економічній    системі

 оподаткування,  ціноутворення  і таке інше, тобто при

 існуючій фінансово-економічній ситуації.

      Таким   чином,   дефіцит  коштів  склада  57,  1

 трильйонів  карбованців. Для покриття дефіциту коштів

 фінансування   у   1996  році  необхідно  залишити  у

 розпорядженні   нафтогазовидобувних   підприємств   в

 повному  розмірі  за видобуту нафту і одну третину за

 природний  газ  нараховано  рентну плату в сумі 29, 9

 трильйонів карбованців.

      Друге.  Вирішити питання фінансування, буріння і

 облаштування нафтових і газових свердловин за рахунок

 собівартості     продукції.     Зараз    фінансування

 відбувається за рахунок прибутку.

      Вирішення  цих  двох основних питань в основному

 забезпечить      нафтогазовидобувні      підприємства

 фінансовими   коштами,   що  дозволить  у  1996  році

 стабілізувати   і   забезпечити   заплановані  об'єми

 видобутку  нафти  і  газу  і  створити передумови для

 подальшого його нарощування.

      Трубопровідна система України. Загальна довжина

 магістральних   та   розподільчих  трубопроводів,  що

 експлуатуються    газотранспортними    підприємствами

 акціонерного товариства "Укргазпром", складають понад

 35    тисяч   кілометрів.   Проектна   продуктивність

 газопровідної  системи  по  вхідних  газопроводах  на

 кордоні України складає близько 232 мільярди кубічних

 метрів в рік. Крім того, через схід України проходить

 система  газопроводів,  яка  дозволяє транспортування

 газу  на  південь  Росії  до  30-35  мільярдів метрів

 кубічних в рік.

      Україна  транзитом здатна транспортувати понад

 120  мільярдів метрів кубічних газу в рік до Європи з

 Росії  та  понад 30 мільярдів метрів кубічних газу на

 рік на південь Росії.

      Таким   чином,  Україна  є  найбільшим  в  світі

 транзитером  природного  газу.  В  той же час, значна

 частина  газопроводів, біля 35 відсотків, знаходиться

 в  експлуатації більше 20 років. Ще більш питома вага

 фізично    відпрацьованих   і   морально   застарілих

 перекачуючих   агрегатів.  Такий  стан  різко  знижує

 транзитні можливості України.

      На  сьогоднішній день Україна може без суттєвого

 екологічного  ризику, я це підкреслюю, транспортувати

 до Європи не більше 100-105 мільярдів метрів кубічних

 газу, що загрожує Україні втратою свого положення, як

 одного  з  основних  ланцюгів  трубопровідної системи

 "Схід-Захід"    і   представляє   собою   значну   її

 економічній безпеці.

      Реконструкція  газотранспортних  систем  України

 потребує  великих  зусиль  і  значних коштів. Щорічно

 необхідно  виконувати  капремонт,  капітальний ремонт

 приблизно     250-300     кілометрів    магістральних

 газопроводів,  потребують   заміни  до  30  відсотків

 компресорних станцій. На території України функціонує

 близько     4    тисяч    кілометрів    магістральних

 нафтопроводів,  що  транспортують  російську нафту на

 експорт  до  Європи по системі нафтопроводів "Дружба"

 до  Одеського терміналу та через територію України до

 Тихорецька,  Новоросійська  з погрузкою на танкери по

 системі   підприємств  Придніпровських  магістральних

 нафтопроводів та на нафтопереробні заводи України.

      Таким    чином,    значна    частина   нафтового

 експортного     потенціалу    Росії    пов'язана    з

 трубопровідною системою України. Як і газотранспортна

 система   України,   значна   частина   нафтопроводів

 знаходиться  в  експлуатації  біля  20  -30 років, що

 викликає  прородне  занепокоєння  щодо  їх  надійного

 функціонування.

      Державні    нафтогазотранспортні    підприємства

 Держнафтогаз    прому    приділяють    значну   увагу

 діагностиці,  ремонту та реконструкції нафтопровідної

 системи.

      Обстежено  понад 1500 кілометрів нафтопроводів з

 залученням   найбільш   авторитетних   фірм  Західної

 Європи,    проводиться    ремонт   та   реконструкція

 нафтопроводів за рахунок коштів, отриманих за транзит

 нафти.

      Зважаючи    на    загальнодержавну    важливість

 трубопровідної        системи       України,       її

 загальноєвропейське  значення, її значний потенціал в

 стабілізації    економіки    України,    необхідність

 підтримання  та  козширення  можливостей  України  як

 основного  транзитеру  газу  та  нафти  до  Європи та

 забезпечення   енергоносіями  народного  господарства

 України Держнафтогазпромом розроблена і знаходиться в

 стані    погодження   міжгалузева,   науково-технічна

 програма  "Трубопровідний транспорт України".

      Програмою   передбачено  в  найближчі  10  років

 провести     повну    діагностику    газо-,    нафто-

 нафтопродуктопроводів;     провести     ремонт     та

 реконструкцію  лінійної частини трубопроводів; заміну

 значної частини газоперекачувальних агрегатів та ряду

 насосних   станцій;   розширити   газотранспортну  та

 нафтопровідну  систему  України  з  тим,  щоб  довети

 експортні  можливості  по  газу до Європи до 140 -150

 мільярдів  кубічних  метрів  на  рік;  та  створити з

 використанням Одеського нафтоперевалочного комплексу,

 який будується, та з'єднувального нафтопроводу Одеса-

 Броди  нового  напрямку  транспорту  нафти до Європи,

 Білорусії, Балтії.

      Значну    частину    коштів    для   цих   цілей

 передбачається  отримати  за рахунок транзиту газу та

 нафти, а також шляхом залучення іноземних інвестицій.

      На   1996   рік   планується  освоїти  на  газо-

 транспортну   систему   біля  337  мільйонів  доларів

 Сполучених Штатів.

      Окремо     слід     зупинитись    на    проблемі

 диверсіфікації? джерел  постачання  енергоносіїв до

 України.   Хоча   на   найближчу   перспективу  Росія

 залишається   основним   джерелом  нафту  та  газу  в

 Україну,   однак   такий   стан  загрожує  не  тільки

 економічній,  але  і  політичній  незалежності  нашої

 держави.

      В  зв'язку  з  цим  Держнафтогазпромом спільно з

 іншими  міністерствами  і відомствами, в першу чергу,

 це   Міністерство   закордонних  справ,  Міністерство

 зовнішнтоекономічних     зв'язків     і     торгівлі,

 Міністерство економіки ведеться робота по вишукуванню

 додаткових     альтернативних    джерел    постачання

 енергоносіїв в Україну.

      Проведені  переговори  з Іраном, Туркменістаном,

 Туреччиною,  Азербайджаном,  Казахстаном, рядом країн

 Європи  з цього питання.

      В  першому  кварталі 1996 року буде підготовлена

 обгрунтована         концепція         диверсіфікації

 енергопостачання України.

      Для  поступового  вирівнювання  цін на природний

 газ  і  нафту,  що видобувається в Україні та цін, за

 якими  вони  надходять з інших держав, створення умов

 для  розвитку  нафтової  та  газової промисловості та

 поповнення  доходів  до  державного  бюджету  України

 указом  Президента  України  від  21 грудня 1994 року

 номер  785/94  встановлена  рентна  плата  на нафту і

 природний газ з 23 грудня 1994 року.

      На  нафту в розмірі, еквівалентній 19 доларів за

 тону,   яка  діє  і  по  сьогоднішній  день.  На  газ

 природний..  за 1000 кубометрів з 23 грудня 1994 року

 по 5 березня 1995 року -23 долари.

      З 5 березня 1995 року по 26 травня 1995 року 41,

 7  долара з тисячі кубометрів, із 26 травня 1995 року

 по  нинішній  період  діє  рентна плата 13, 7 доларів

 Зменшення  рентної  плати було віднесено на новий вид

 податку, різниця  в ціні на газ.

      На  виконання  пункту  4  Указу Президента від 7

 лютого  1995  номер  109  "Про забезпечення народного

 господарства  і  населення  України природним газом і

 розрахунки за нього в 1995 році" та рішення наради при

 Президентові України від 17 травня 1995 року в містах

 Полтаві  і  Кременчузі, Міністерство фінансів України

 та  Міністерство  економіки  від  10  липня 1995 ркоу

 дозволили      нафтогазовидобувним      підприємствам

 перераховувати   одну   третину  визначеного  розміру

 рентної   плати   за  друге  півріччя  1995  року  на

 фінансування   розвитку   матеріально-технічної  бази

 нафтогазового комплексу.

      В  зв'язку з заборгованістю населення України за

 природний газ Укргазпрому станом на 1 липня 1995 року

 сумі  215  трильйонів  карбованців,  Мінфін  дозволив

 нафтогазовидобувним    підприємствам    вносити    до

 Державного бюджету рентну плату в національній валюті

 України  щодекадно,  виходячи  фактично з надходження

 виручки за реалізоавний  газ.

      Рішення  про  направлення однієї третини рентних

 платежів   розвитку   галузі   суттєвого   покращення

 фінансового  стану  підприємств  не  дало в зв'язку з

 великою  заборговністю споживачів за отриманий газ, і

 як  наслідок  цього  -значної  заборгованості  галузі

 перед бюджетом.

      В  мене Регламент вичерпаний, тому  я закінчую.

      Я  хочу  сказати останнє, що одним з надзвичайно

 важливих  завдань  1996 року є реформування структури

 виробництва  і  керованості  галузей. Рішення з цього

 питання   повинні   бути  вирішенні  найближчий  час,

 оскільки  ряд рішень відомих рішень і дій прийнятих у

 вересні  -грудні  цього  року з питань акціонування і

 приватизації   нафтогазового   комплексу   спричинили

 відповідну  напругу,  врешті-решт це шлях до зниження

 собівартості продукції і росту обсягів виробництва.

      Сьогодні    на    комісії   Кабінету   Міністрів

 заплановано  розглянути  це питання і ми маємо надію,

 що буде прийнято остаточне рішення.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Запитання  до  доповідача є, запишіться

 будь ласка.

      Опублікуйте список .

      Будь ласка Попеску.

      ПОПЕСКУ І.В. 434 округ.

      Прошу передати слово депутату Довганчину, 436.

      ДОВГАНЧИН Г. В., 436 виборчий округ, Чернивецька

 область , фракція Селянської павртії України.

      Шановний   доповідачу,  я  попробую  вам  задати

 коротеньке   запитання,  бо  складних  у  вас  і  так

 вистачає.

      Сьогодні    у    нас   така   велика   криза   з

 енергоносіями,   особливо   у  сільській  місцевості,

 електроенергію  відключають по 10 -12 годин на добу і

 от  сільське  населення  не забезпечено ніяк газом от

 таким  продуктом  переробки нафти, а він повинен бути

 взагалі, то по технології, що думає ваше міністерство

 в цьому плані. Дякую.

       ДОВЖОК.  Дякую.  Дійсно  в зв'язку з такою

 ситауцією  забезпечення  газом,  особливо в населених

 пунктах    виникає   така   проблема   і   ми   зараз

 організовуємо    підвище    виробництво    підвищення

 кіллькості газу і на Кременчузькому нафтопереробному

 заводі  і на Двірнянському тобто ми будемо нарощувати

 виробництво цього продукту.

      ГОЛОВА. Ви незадоволені відповіддю? Довганьчин.

      ДОВГАНЬЧИН

      Цього  продукту  зовсім  уже  на протязі 5 років

 нема.  Я  не  знаю,  як  ви маєте нарощувати, но його

 зовсім немає в селах.

      ДОВЖОК.  Я це розумію, але до 1991 року цей

 продукт  не  користувався  попитом.  Тому  це  не так

 просто організувати виробництво.

      ГОЛОВА. Кочерга.

      КОЧЕРГА

      Кочерга, 88 виборчий округ, місто Кривий Ріг.

      Шановний  пане міністр! Ми так і не почули: чому

 не  зросла  кількість  добутої нафти у цьому році. Це

 перше питання.

      І    друге   питання.   Коли   ви   казали   про

 альтернативні   джерела  нафти,  яка  постачається  в

 країну,   ви   казали   про   будівництво   Одеського

 терміналу.   Але   там   ще   є   ж   і   будівництво

 нафтопроводу..........-..........  І  чи вирішені там

 питання  з іранською, турецькою та особливо курдською

 стороною  стосовно цього будівництва?

      Дякую.

      ДОВЖОК.    Перше   питання.  Чому  не  зріс

 видобуток  нафти  у поточному році? Мені здавалося, я

 обгрунтував це питання. Із-за відсутності відповідних

 коштів,  ми  не  змогли пробурити стільки свердловин,

 скільки   було   потрібно   для   забезпечення  росту

 видобутку  нафти.  Із-за відсутності коштів, якщо так

 відповісти вам.

      І друге питання. Дійсно, в нас нафтаперевалочний

 термінал  в  Одесі,  що будується, він буде..., тобто

 його   робота   буде  залежати  від  нафтопроводу  на

 турецькій   території.  Сьогодні  в  Уряді  створений

 координаційний    центр   під   керівництвом   Василя

 Івановича    Євтухова,    і    зараз    це    питання

 опрацьовується.  Планується  до кінця року, навіть до

 кінця  цього   року  буде  це  питання  обговорено  з

 турецькою стороною, і буде питання вирішуватись.

      ГОЛОВА. Григорович.

      ГРИГОРОВИЧ

      Прошу  передати  моє  слово  народному  депутату

 Михайлу Костиському.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      КОСТИСЬКИЙ

      Шановний пане голово Державного комітету!

      Ми   розуміємо,  що  нафта  і  газ  -це  є  кров

 економіки.  І  навколо  неї ллється і людська кров, і

 присутні тут депутати теж у нас були пострадали із-за

 цього.

      В  мене  є  два  питання  до  вас.  Перше,  чому

 продовжується   приватизація   Укрнафти,  як  єдиного

 комплексу   після  того,  як  Верховна  Рада  України

 застосувала вето на таку приватизацію.

      І   друге.  Чи  не  затягується  децентралізація

 вашого   відомства   і  надання  статусу  самостійних

 державних   господарських   одиниць   нафтопереробним

 заводам,   УБР,   НГТУ   і  створення  на  їх  основі

 регіональних нафтових компаній.

      Дякую.

      ДОВЖОК.  Дякую. Я хочу відповісти починаючи

 із  другого  питання.  Да,  дійсно,  я  згоден з вами

 затягується   питання   вирішення  того  реформування

 галузі,  акціонування  і приватизації по регіонально-

 галузевому принципу.

      Держнафтогазпроми  і  колегія  Держнафтогазпрому

 якраз  таку  концепцію розробила і сьогодні, як я уже

 говорив  в  доповіді  буде  розглядатися це питання в

 Кабінеті Міністрів.

      Що   стосується   продовження   акціонування   і

 приватизації  в  акціонерному  товаристві "Укрнафта",

 мені  відомо,  що  після  прийняття  рішень Верховною

 Радою ця робота припинена.

      ГОЛОВА. Терець.

      ТЕРЕЦЬ,   187  виборчий  округ,  Такмацький,  м.

 Запоріжжя

      Шановний Євгене Михайловичу!

      На   моєму  виборчому  окрузі  є  досить  велика

 геологічна  експедиція  -це  білозірська.  І  з цього

 приводу   я  хотів  би  отримати  відповіді  на  таке

 питання. Там є дуже велика соціально-культурна сфера.

 Як вирішує комітет це питання - раз.

      Друге.  Ви  сказали,  що  в вашому комітеті єсть

 програма.  Але як вона фінансово підкріплюється, чи є

 пільгове кредитування .

      І третій досить важливий момент -це захист наших

 вітчизняних спеціалістів. Тому що в Росії, ви знаєте,

 що  досить  багато  наших  спеціалістів  виїжджає  до

 Росії.

       Будь ласка, дайте відповідь на ці питання.

      Дякую.

      ДОВЖОК.  Ну,  перше  за все, по соціальній

 сфері.  На  жаль,  сьогодні,  і  в  1995  році,  і на

 сьогодні  Державний  комітет  нафтової  і  газової  і

 нафтопереробної  промисловості  як державна структура

 не  має  можливості, не має повноважень консолідувати

 кошти, які б могли бути використані на таку мету, яку

 ви говорите. Це питання, дійсно, надзвичайно важливе.

 І  для  вирішення  цих  питань, це одне з питань, яке

 може  бути вирішене, коли будуть створені регіональні

 нафтогазові компанії вертикально інтегровані.

      Тому,  зараз  Комітет,  на  жаль,  не  має таких

 можливостей фінансових, щоб це робити.

      І  питання  по  використанню  фахівців,  я  мушу

 сказати,   що,   дійсно,   Україна   має   в   своєму

 розпорядженні,  і  це історично склалося, надзвичайно

 великий  потенціал  фахівців,  вчених, спеціалістів в

 нафто-газовій  галузі.  Ми маємо 17 науково-дослідних

 організацій   в  Україні,  які  колись  працювали  на

 потреби  всього Радянського Союзу. Зараз так сталося,

 і  їх  надзвичайно багато. І зараз ми підтримуємо, ми

 знаходимо  можливості  підтримуємо,  щоб зберігти цей

 потенціал і використати його на користь України.

      Ну,  а  то що деякі фахівці працюють і в Росії і

 їдуть  навіть за кордон, ну, тут така ситуація, ми не

 можемо її втримати, хто  має можливості це зробити.

      ГОЛОВА. Мельник... Мельник.

      МЕЛЬНИК.

      Спасибо.   Уважаемый  товарищ  министр,  я  хочу

 задать  Вам 1 вопрос, котрый задали мне на...........

 горнообогатительном комбинате города Кривого Рога.

 Почему  у  нас сегодня происходят ограничения по газу

 и электроенергии даже при условии о том, что комбинат

 сегодня   делает   предоплату.  Это  ведет  за  собой

 сокращение  производства  и дальнейшие все вытекающие

 последствия.

      Вот это вот вопрос я хотел услышать от Вас.

      ДОВЖОК.  Взагалі підприємства, які платять

 за   газ   не   обмежуються   в   газоспоживанні.  Не

 обмежуються.

      Інша  справа, якщо є такі випадки, коли, скажем,

 на      газотранспортних     мережах     підприємства

 розміщуються, скажем в кінці системи, то це є випадки

 коли,  ну, тиск зменшується і є такі наслідки. Але ми

 вживаємо зараз і на 1996 рік будуть вжиті заходи, які

 допоможуть нам запобігти таких явищ.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Мельнику  ще  слово,  він

 незадоволений     відповіддю.    Мельник,    Мельник,

 Дніпропетровська область.

      МЕЛЬНИК.

      Товарищ  министр,  я  еще  раз Вам хочу привести

 пример,          конкретный          по..............

 горнообогатительному   комбинату.  Если,  я  понимаю,

 человек  тоже  реалии  из  жизни,  бывают  аварии  на

 линиях,   бывает   все,   но  дело  в  том,  что  это

 систематически  проводится. Мне хотелось бы все-таки,

 чтобы  Вы разобрались и дали бы ответ: кто наказан за

 эти дела? Потому  что за этим стоят  люди.

      ДОВЖОК. Дякую... я... це конкретне питання

 я  записав,  ми  розберемось  і Вам в письмовій формі

 дамо  відповідь.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Сікалов.

      СІКАЛОВ

      Уважаемый  Евгений  Михайлович, у меня маленький

 вопрос,  в  вашем докладе прозвучала такая цифра, что

 фактически  бюджетные средства на развитие скажем так

 геологической  отрасли  на  бюрение  новых скважин на

 добычу  нефти  и газа, собственно, даже не освоено на

 50 процентов.

      То  есть  их  больше практически не было. Они не

 поступили.  Каким  образом  вы планируете в следующем

 году  проводить  разветку  новых месторождений нефти,

 газа,  угля,  золота того же. Увеличить добычу газа и

 нефти,  если  бюджет  на  1996  год практически на 30

 процентов  уже чем бюджет на 1995 год, по средствам я

 имею ввиду. Ответьте пожалуйста.

      ДОВЖОК. Дякую. Перш за все Держнафтагазпром

 займається  пошуково-розвідувальними  роботами тільки

 на нафту і газ, золотом не займається.

      І  по  суті.  По  суті,  дійсно це так би мовити

 бюджет, але нафтогазовидобувні підприємства, формують

 цей  фонд,  ми  виходимо  з фізичних обсягів плану, і

 фізичних   обсягів   робіт,  вартість  цих  робіт,  і

 дивимося,  скільки треба відрахувати з кожної тонни і

 тисячі  кубометрів  в бюджет коштів, стільки, скільки

 треба, але потім використати на цю мету, і ми хочемо,

 щоб ця система і працювала.

      Тобто  якщо відрахування зроблені для проведення

 пошуково-розвідувальних   робіт,   то  щоб  ці  кошти

 використалися  на  цю  мету,  як  би не було скрутно,

 скажемо для населення, для пенсіонерів і таке інше, і

 ми  надіємося,  що  в цьому 1996 році ми виправимо цю

 ситуацію.

      ГОЛОВА. Азаров.

      АЗАРОВ

       Уважаемый  Евгений Михайлович!

       Вы  сказали,  что  у  вас  деффицит  средств на

 развитие отрасли и на обеспечение добычи 4 и 128, 228

 миллионов    тонн   нефти   составляет   порядка   60

 триллионов.

      Обеспечите  ли  вы  в  этих  условиях  деффицита

 средств такой уровень добычи некфти и газу.

       ДОВЖОК.  Если будет этот деффицит средств,

 безусловно  не  обеспечим.  То  есть деффицит средств

 нужно   ликвидировать,  за  счет  тех  направлений  о

 которых я говорил.

      ГОЛОВА.  То  чи  дає  програма  відповідь  на цю

 проблему,   програма  урядова  дає  відповідь  на  цю

 проблему чи ні.

       ДОВЖОК.  Поки що не дає, але ми надіємося,

 що при опрацюванні все вирішиться.

      ГОЛОВА.  Ясно, дякую.

      Чернявський.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ    , Сумщина

      Дякую.  Шановний  Євгеній  Михайлович,  я  задаю

 запитання від всіх депутатів Сумщини.

       Я ось хотів би вас запитати про що. Сумщина дає

 Укураїні  майже половину нафти, значну частину газу і

 ви   знаєте   велика   протяжність   газопроводів  на

 території Сумщини.

      Це   зв'язано   з   тим,   значною  шкодою,  яка

 задається території добування нафти, газу і так далі.

      Але  із 40 майже трильйонів корштів, які отримує

 бюджет  і  на 1996 і в 1995 році практично область не

 отримує не копійки.

      А  це  ж  треба виділити для того, щоб відновити

 землю,  відновити  робочі  місця, коли потребується і

 таке інше.

      І  ще  до  чого  це  призводить.  Із  800 сіл на

 Україні, які не мають твердого сполучення -400, тобто

 половина на Сумщині.

      Це є нормально становище з погляду вашого.

       ДОВЖОК. Дякую. Ні,  з  нашого  погляду, з погляду

 Держнафтогазпрому  це  явище не нормальне. І це явище

 може бути виправлено при умові реформування галузі по

 територіально-галузевому  признаку.

      І  якщо, скажемо, нас вдасться сьогодні комісію,

 так би мовити, умовити, що це доцільно зробити, то ця

 ситуація   може  бути  виправлена.

      ГОЛОВА.   Чернявському  дайте  ще  слово.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Я  вибачаюсь:  буде  виправлена чи ні? Нам треба

 відповідсти  тим  людям,  які  там  працюють, які, ви

 знаєте,  які  негаразди і так дальше, які живуть там,

 нюхають,  вибачте  за слово, а нічого немає. Так буде

 виправлено чи ні?

       ДОВЖОК.  Я надіюсь, що буде  виправлено.

      ГОЛОВА.   Анєнков.

      АНЕНКОВ.

       Уважаемый   министр!  Вот  уже  продолжительное

 время       лихорадит       работу       Лисичанского

 нефтеперерабатывающего       завода      акционерного

 предприятия "Линокс".

      Было  заключено  межправительственное соглашение

 на   поставку   Лисичанскому   нефтеперерабатывающему

 заводу  6  миллионов  тонн нефти. Почему не выполнено

 межправительственное      соглашение,      и      что

 предпринимается  для  улучшения  работы  Лисичанского

 нефтеперерабатывающего завода? Прошу ответить на этот

 вопрос.

       ДОВЖОК. Спасібо.

       Лисичанський нафтопереробний завод, до речі, як

 і інші нафтопереробні заводи України працюють в цьому

 році,  в  поточному  році  переважно на давальницькій

 нафті.

      Про  міжурядову  угоду,  про  яку ви говорите, в

 1995  році, дійсно, ця угода не реалізована, хоча нею

 було  передбачено  поставка  по цій угоді 7 мільйонів

 тон нафти   в рік.

      Сому   вона   не  реалізована?  Нам  не  вдалось

 відпрацювати з російською стороною механізм погашення

 боргів,  які  утворились в 1992-1993 роках.

      Зараз  я  мушу вам сказати, що в кінці 1995 року

 нарешті  нам вдалося домовитися з російською стороною

 про  механізм погашення боргів, і ця угода прологвана

 з  обсягом  6  мільйонів тонн на 1996 рік. І ця угода

 буде виконана.

      Я  ще,  вибачаюсь.  А  для того, щоб забезпечити

 нормальну    роботу    нафтопереробних   заводів   ми

 пропонуємо  і  вважаємо: єдиний вихід на сьогодні при

 такій   скруті   в   бюджеті   -це   акціонування   і

 приватизація     цього     виробництва.    Тому    що

 нафтопаереробні заводи такої потужності були створені

 для  переробки  нафти  всього  Радянського  Союзу або

 Півдня  Радянського  Союзу. Зараз вони не завантажені

 по   об'єктивним  причинам.  А  от,  ми  вважаєм,  що

 керівництво   заводів,  колуктиви  заводів  вспромозі

 вирішити  це  питання, і забезпечить нормальну роботу

 людей  на  виробництві  і  нормальну  сплату податків

 державі, якщо вони будуть працювати.

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Шановні  депутати! Потреба є порадитися. Коли ми

 почали   обговорювати  це  питання,  група  депутатів

 підійшли  за  погодженням із...

      Посадіть,   будь  ласка,  колегу.  Будть  ласка,

 сядьте там поряд, сядьте, будь ласка.

      Коли ми почали обговорювать це питання, підійшли

 група депутатів, які за погодженням...

      (Шум в залі)

      Я  прошу  вас.  Виеикла потреба, так я зрозумів,

 щоб і виступив тут і міністр вугільної промисловості.

 І  особливо  від шахтарських регіонів такі пропозиції

 вносили депутати, і це погоджувалося, я так зрозумів,

 і   з   Прем'єр-міністром.   Безперечно,  треба  було

 б,................... і міністра енергетики попросити

 до  слова,  але  це потрібно зробити, очевидно, після

 перерви.  Я  так  гадаю. А крім того, Євген Кирилович

 хотів би зробити деякі узагальнення щодо тих питань,,

 відповіді  на  ті питання, які йому вже поступили. Бо

 якщо  він відповідатиме на всі питання, то мабуть дня

 сьогодні буде мало.

      Тому,  Євген  Кирилович  або  зараз,  або  після

 перерви. Як ви хочете? Зараз. Будь ласка.

      МАРЧУК  Є.  К. Дякую, Олександре Олександровичу.

 Якщо можна, я з місця.

      Шановні  народні  депутати, поступило більше ста

 ваших   запитань   і   депутатських   запитів,   вони

 стосуються   головним   чином  десь  приблизно  п'яти

 проблем.

      Ті депутатські запити, які стосуються конкретних

 питань, пов'язаних з економікою округу, вони винесені

 окремо  і  на кожен із цих запитів ми окремо будемо з

 вами зустрічатися, і відповіді ви отримаєте. Я думаю,

 тут не має потреби в залі на них відповідати.

      Інше питання, які стосуються програми соціально-

 економічного  розвитку  на  наступний  рік,  головним

 чином зводяться десь до трьох кардинальних проблем.

      Перше  -це  організація діяльності безпосередньо

 уряду. Є багато, я міг би зачитати конкретних питань,

 як передбачається організаційно забезпечити виконання

 цієї програми. Є досить конкретні формулювання.

      Другий напрямок -це всі проблеми, які зв'язані з

 тим,   що   ми   називаємо   регулюванням   на  рівні

 мікроекономіки.  Багато  є питань таких, які головним

 чином поглиблюють ту тезу, яку я казав виступаючи про

 те,  що  заходи,  які вживалися і будуть вживатися на

 макрорівні,  зараз  вони повинні дуже щільно бути, як

 кажуть  на  російській  "сопровождены"  з структурною

 перебудовою  економіки  і  головним  чином  на  рівні

 безпосередньо   матеріального  виробництва.  В  цьому

 плані позиція добре відома із виступу, і я виступав з

 цього   приводу,  частково  сказав  про  це  у  своїй

 доповіді.  І сьогодні доповнили цю проблему міністри,

 які відповідали, в тому числі, на ваші запитання.

      А  головним  чином,  тут є декілька таких питань

 такого   характеру,   які  мають  в  собі  невеличкий

 підтекст,  я  розумію  його. Мова йде про те, що таке

 державна   підтримка   і   деякі   депутати   задають

 запитання,  що  звучить  в моїх виступах про державну

 підтримку  деяких  підприємств і т. д., чи не значить

 це  -відхід  від  курсу  ринкових  реформ. Я хотів би

 однозначно  сказати,  що  зовсім це не значить. Адже,

 оскільки  50%  промислового  виробництва виробляється

 зараз  в  державному  секторі,  тобто  хоча і 70% уже

 належить   не   державі,   але   50%   продукції  -це

 виробництво  державними  підприємствами.  Тому,  і ті

 заходи,  про  я  говорив, державну підтримку, вони не

 передбачають рятування тих підпримєств, які остаточно

 вже,  як кажуть, видно, з них толку не буде. І з ними

 треба буде розбиратися, а все інше -без компанєйщини,

 без,  як  кажуть, розмахування шаблюкою. Мова йде про

 структурну  перебудову економіки, і головним чином, в

 базових галузях промисловості.

      Добре,    якщо    встигне    міністр   вугільної

 промисловості,   він   коротко   також   скаже,   які

 передбачаються  тут,  в цій галузі, заходи, і не буду

 забирати  в  нього  хліб, ви почуєте, головним чином,

 мова  йде  про те, щоб змінити структуру управління в

 вугільній промисловості.

      Друга  частина  питань,  вона пов'язана з тим, в

 якій  мірі Уряд буде впливати на ціни, ціноутворення,

 і  особливо,  там,  де  це стосується монополістів на

 товарних ринках.

      Безумовно,  там,  де  це  зв'язано  з діяльністю

 монополістів,    безумовно,    така   політика   буде

 проводитися,  але,  ясна  річ,  головним чином такими

 методами, які вже себе добре зарекомендували. Мова не

 йде тільки про суто адміністративні методи.

      До   речі,   задається   декілька   питань,  які

 пов'язані  з  регулюванням цін на транспортні тарифи.

 Там  і  так  зараз,  ви  знаєте,  регулювання  досить

 жорстке,  але  оскільки  це,  дійсно,  монополіст, ця

 політика  буде  провдитися  там,  хоча, ви знаєте, що

 енергоносії   для  транспотників  ідуть  по  світових

 цінах.

      Третя   група   питань   стосується   податкової

 політики  і  деяких проблем, які зв'язані з тим, яким

 чином  Уряд передбачає використовувати цей механізм в

 оперативному плані, там де для цього є можливості.

      Ми подали такі пропозиції, крім того, я хотів би

 сказати,   що   декілька  питань  конкретних  є,  які

 стосуються   сільськогосподарського  машинобудування,

 лізингових компаній.

      Ви    знаєте,    що   у   нас   в   Міністерстві

 машинобудування   військовопромислового  комплексу  і

 конверсії     створений    депортамент    з    питань

 сільськогосподарського  машунобудування і ця проблема

 береться як одна з пріоритетних на наступний рік.

      Поруч  тут  є  декілька  питань, які пов'язані з

 закупкою  комбайнів  (..........) в якій мірі це буде

 впливати  на  власне виробництво, я можу гарантувати,

 що  тут  поспішності  у  нас  ніякої не буде, ми дуже

 уважно  вивчили,  в  якій  мірі це чи заблокує, чи як

 кажуть нам не зашкодить у власному виробництві, але і

 також,  якогось  адміністративного повного закриття з

 цього   питання   ми  не  будемо  вирішувати  суто  в

 забороненому   варіанті,   хоча  цілий  ряд  заходів,

 комплекс заходів, по захисту власних товаровиробників

 і    особливо    в   машинобудівництві   і   взагалі,

 машинобудування він передбачається.

      Питання,   які   звучали   і   тут  подані,  які

 стосуються  агропромислового комплексу, майже всі, на

 них   відповів  Міністр  Гайдуцький,  єдине  є  деякі

 питання досить конкретного характеру, я відповім тоді

 конкретно  народним  депутатам,  які  стосують  оплат

 конкретних, районів і так далі.

      І є багато питань такого узагальненого характеру

 в  тому  числі і соціального напрямку, які мають таку

 політичну  фразеологію і які несуть в собі не скільки

 питання,   а   скільки   інформацію,  вони  правильні

 абсолютно,  і найголовніше тут можна сказати, що мова

 йде про межу малозабезпечення.

      Я  сказав  вже в своєму виступі, і тут є питання

 хто розрахував і яка буде межа малозабезпечення, 4, 8

 мільйона  розрахунок  ви  знаєте Уряду, яким чином ми

 пропонуємо   її   реалізовувати.   Про  це  ми  також

 доповіли.  І  в  тому  поданні  Кабінету Міністрів до

 Верховної Ради і в плані на наступний рік передбачено

 також     той     механізм    поступова    реалізація

 одномоментного  введення,  поки  що сказати про нього

 важко,  хоча,  як  ви  знаєте, з відповідною комісією

 Верховної Ради. У нас в цьому плані ведеться робота.

      Є  багато  дуже конкретних, абсолютно конкретних

 питань.  Наприклад,  яка ціна там значить, за транзит

 російського  газу.  Ну  я  можу  зразу сказати -1, 75

 доларів   за   тищу   кубометрів  на  100  кілометрів

 зберігання  в  наших  газосховищах 10 доларів за тищу

 кубів  за  рік і так далі. Таких питань багато є дуже

 конкретних.  Я  не  думаю, що це могло бути предметом

 дуже  такого  детального,  значить,  розгляду саме на

 сесії. Тому  я  пропонував  би  ті  питання, які...

      Я  можу  детально  на  кожну записку відповісти,

 тому  що це повне право кожного депутата зараз, але я

 пропоную  ткаий  варіант.  Узагальнено  я  сказав які

 питання і які групи питань. По кожному з цих питань я

 дам  письмову  відповідь тих, які ну не влаштовує моя

 нинішня   відповідь.

      Якщо є потреба   відповідати - я готов. Дякую.

      ГОЛОВА. Це ми визначимося після перерви. А зараз

 давайте  домовимось  і ще таке.

      Ми затримали на 17 хвилин перерву, а о 15 мались

 розпочатись  засідання.  Тому  я  пропоную  розпочати

 засідання  о  15.30.

      О 15.30!  Так, зрозуміло. Будь ласка.