ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  22  в е р е с н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Я  попорошу  депутатів підготуватися до

 реєстрації,  за  цей  час  з  вашої  згоди  я зачитаю

 депутатські  запити,  які надійшли і просив би уваги,

 оскільки  вони  справді  важливі, як і всі запитання,

 якими турбуються депутати.

      Прошу   уваги.   Надійшов   депутатський   запит

 Президенту України і Голові Комісії з питань боротьби

 з організованою злочинністю від Юрія Оробця, відносно

 інцеденту,  який  трапився  в  Мінському районі міста

 Києва,   і   який   зв'язаний   з  порушенням  правил

 дорожнього  руху  і  пов'язаний з працівниками Служби

 безпки України, які перебувааюачи в нетверезому стані

 вчинили опір працівникам міліції і так далі.

      Я  думаю,  що  розберуться  компетентні органи і

 наведуть порядок.

      Депутатський   запит  Петра  Осадчука  народного

 депутата  до Голови Верховної Ради і міністра охорони

 здоров'я   Короленка   про   поширення   захворювання

 населення  на  лептоспіроз  в Городенківському районі

 Івано-Франківської області.

      Депутатський  запит Яворівського, Кияка, Сироти,

 Осадчука  та  інших  до  Голови  Верховної  Ради і до

 голови  Державного  комітету  у справах телебачення і

 радіомовлення,  щодо  припинення  виходу  на  першому

 телеканалі авторської програми "Версія".

      До  Президента  і Прем'єр-міністра України від

 Довганчина,  Лупакова,  Філіпчука  Манчуленка,  Кияка

 (тобто  від  депутатів  із  Чернівецької  області)  з

 приводу  проблеми,  яка є там, проявляється, вірніше,

 там,  бо  вона  не  тільки  в Чернівецькій області, і

 зв'язана  з  використанням відрізку залізниці, яка є,

 так би мовити, юридичною особою Молдавії, а проходить

 по  території  України.  Я гадаю, що тема надзвичайно

 важлива, ми і перебуваючи в Молдавії нею займалися, і

 Прем'єр-міністр  коли  був  у  Молдавії,  і,  власне,

 Комісія зараз працює в цьому відношенні. Я вважаю, що

 потрібно дуже уважно розглянути це питання.

      До  Генеральної прокуратури депутата Кияка запит

 стосовно  стану справ і такого, я б сказав, кадрового

 стану,  на Чернівецькому машинобудівному заводі, який

 лихоманять  чвари  різноманітні і треба там поставити

 крапки над "і" з допомогою Генеральної прокуратури.

      До   Кабінету   Міністрів   народного   депутата

 Яковенка,   Черепкова  і  інших  з  приводу  стану  в

 студентському  світі, або в студентському середовищі.

 Характерна,  на  мій  погляд,  для сьогоднішнього дня

 ситуація.   Я  хотів  би  вас  ближче  ознайомити  (і

 радіослухачів)  із тим, що турбує сьогодні студентів.

 У  травні  1995  року  звернулися  до  Верховної Ради

 студенти Києва, занепокоєні своїм вкрай незадовільним

 становищем.  За  згодою  Верховної  Ради,  Комісія  з

 питань  молоді,  спорту  і туризму, з питань науки та

 народної  освіти, вони передали звернення до Кабінету

 Міністрів  України  з  прозанням  розглянути  його  і

 здійснити     відповідні    заходи.    У    зверненні

 констувалося,   що   процес  руйнування  вищої  школи

 набуває     незворотного     характеру,     занепадає

 матеріально-технічна  база  вузів, постійно зростаючі

 ціни,  мізерна стипендія змушують студентів більшість

 свого часу витрачати на пошуки джерел існування, а не

 на  навчання.  Деградує  моральне та фізичне здоров1я

 молоді.   Конкретно  ставилося  в  вимогах  студентів

 питання   про   забезпечення  фінансування  галузі  в

 повному обсязі, як це передбачено Законом України про

 освіту,  встановлення  базового  розміру стипендії на

 рівні    не    нижчому   офіційно   визначеної   межи

 малозабезпеченості,  надання  більш вагомих пільг при

 користуванні  всіма видами міського транспорту у тому

 числі   метро,   надання   пільг   при   користуванні

 приміським   та   міжміським   транспортом,   введння

 пільгового  податкування  працюючих  студентів  і так

 далі.

      І треба сказати, що Кабінет Міністрів поки що не

 відреагував відповідно на ці вимоги і пропозиції. І в

 зв'язку  з цим треба очевидно терміново розглянути цю

 справу   у   Кабінеті   Міністрів  і  дати  відповідь

 студентам. Оскільки далі так продовжуватися не може.

      Від Краснякова Євгена Васильйовича до Президента

 України  депутатський  запит  стосовно акції протесту

 голодування групи шахтарів-інвалідів в місті Горлівка

 в  зв'язку з багатомісячною затримкою виплати пособій

 (на  українській  мові  "пособие"). Ну, на російській

 мові     "Пособие    по    утрате    профессиональной

 трудоспособности".  Я  вважаю,  що  треба обов'язково

 відреагувати  на цю акцію, і, я думаю, що і Президент

 і   Кабінет   Міністрів,   безперечно,  можуть  вжити

 відповідних заходів для того, щоб припинити цю акцію,

 щоб припинити причини для такої акції.

      До   Президента   України   депутатський   запит

 Мясковського  відносно  інформації, яка прозвучала на

 телебаченні  і  на  радіо  про  інцидент із Київським

 "Динамо".  Я  думаю, що треба розібратися обов'язково

 із цією ситуацією.

      Від  Душейко  Петра  Григоровича  до  Президента

 України  стосовно  незадовільної  відповіді Кабінетом

 Міністрів   України   на  депутататських  запит  щодо

 надання пільг з комунальних послуг працівникам освіти

 в цьому році.

      Груни   депутатів  Поровський,..............  та

 інші, всього 28 чоловік до Міністра закордонних справ

 стосовно  включення  до  протоколу офіційних відвідин

 України  іноземними  делегаціями  пам'ятника  жертвам

 голодомору 32-33 років.

      Групи депутатів: Яблонський, Горбатюк, Ковтунець

 до  міністра  машинобудування  військово-промислового

 комплексу  і  конверсії  щодо  використання дослідно-

 конструктоських    робіт   з   програми   комплексної

 автоматизації машинобудування.

      Головатого   Сергія  Петровича  до  генерального

 прокурора  України  стосовно  відповіді  на звернення

 щодо розслідування справи неповнолітнього Мозговенка.

      Бублика  Юрія  Тимофійовича  до Прем'єр-міністра

 України стосовно системи відключення електроенергії в

 сільській  місцевості  Сумської області і те ж саме в

 Донецьків  області  та,  власне кажучи, всіх областях

 України.

      Олійника  Бориса Ілліча до Голови Верховної Ради

 України  стосовно  невиплати  зарплати медпрацівникам

 Оріхівської лікарні Запорізької області.

      Яблонського  Валентина  Андрійовича  до Прем'єр-

 міністра України стосовно розрахунків з населенням за

 цільові безпроцентні позики.

      Гармаш  Леоніда  Івановича  до  Президента  щодо

 ситуції  з  виділенням  житла  і заселенням квартир у

 військовій частіні 62490, Харьківська область.

      Його  ж  запит до Голови Верховної Ради стосовно

 виконання  Постанови  Верховної  Ради "Про приведення

 законодавства  у  відповідь  з  Законом  України "Про

 статус народного депутата України".

      Діхтяренко Григорія Юхимовича до Прм'єр-міністра

 України   стосовно   виконання   Постанови   Кабінету

 Міністрів    України    "Про   упорядкування   оплати

 населенням спожитого природного газу".

      Степенка  Василя  Івановича  до Голови Верховної

 Ради  стосовно  Центрального  ботанічного  саду імені

 академіка Гришка Національної академії наук України.

      Круцика    Романа   Миколайовича   до   Міністра

 сільського   госопдарства  і  продовольства  стосовно

 фінансування,  будівництва  об'єктів соціальної сфери

 на селі.

      Верхогляда  Василя Карповича до міністра оборони

 щодо несвоєчасності виплати заробітної плати офіцерам

 Шепетівського гарнізону.

      Мирошниченка  Людвига  Миколайовича  до міністра

 закордонних прав стосовно подвійного громадянства.

      Чапюка   Ростислава   Степановича   до  прем'єр-

 міністра  України  стосовно  дій  заступника міністра

 економіки України Даниленка.

      Групи  депутатів  (Кочерга, Охрименко) всього 12

 чоловік  до  прем'єр-міністра України щодо порушень в

 законодавстві про приватизацію в Донецькій області.

      Ричагова   Григорія   Васильовича   до  прем'єр-

 міністра   України  стосовно  створення  надзвичайної

 комісії  для боротьби з холерою в Одеській області.

      Доручаємо  Секретаріату  направити  дані  запити

 адресатам   для   реагування  відповідно  до  чинного

 законодавства.

      Прошу   зареєструватися.   Проводиться  поіменна

 реєстрація.

      Й д е  р е є с т р а ц і я

 

      ГОЛОВА.  Зареєструвалося  325 депутатів, ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      Шановні  народні  депутати,  час, відведений для

 вирішення  питань,  не  пов'язаних  з порядком дня, я

 хотів  би  скористатися такою нагодою і звернутися до

 вас   і   до   наших   виборців  із  таким,  з  такою

 інформацією, з таким матеріалом.

      Шановні  народні  депутати  і шановні виборці, у

 цьому  році  ми відзначаємо 400-річчя -ювілей від дня

 народження  Богдана  Хмельницького. Повсюди в Україні

 проходять  урочистості вчесть видатного сина України.

 Завтра   вони  відбудуться  на  батьківщині  славного

 гетьмана  на  Черкащині  в  Суботові,  в  Чигирині та

 обласному     центрі.     Для     участі     в    цих

 урочистостях  від'їжджають  члени  Президії Верховної

 Ради, інші депутати. В святах планує прийняти участь,

 взяти   участь   Президент  України,  члени  Кабінету

 Міністрів.

      Постать Богдана Зіновьєва -Хмельницького очищєна

 від  заповзятливої  хвали  і  хули завжди стоятиме на

 політичному   олімпі   поряд   з   такими   величними

 постяттями кіївської держави України Русі, як княгиня

 Ольга, Володимир хреститель і Ярослав Мудрий і Данило

 Галицький.  Віковична мрія українського народц прагне

 і  помислу  його  кращих  синів і дочок, в тому числі

 Богдана Хмельницького згнайшли втілення в історичному

 рішенні Верховної Ради України 24 серпня 1991 року.

      Цього  дня було проголошено Акт про незалежність

 України  який  підтримало понад 90 відсотків грамодян

 нашої держави не Референдумі 1 грудня того же року.

      Верховна    Рада    переконана    поперік   (..)

 економічниє  негаразди,  подіння жіттевого рівня, вже

 нічого  не  зможе  повернути  назад  хід  історичного

 розвитку  і  Україна  постане,  як  велика  історічна

 держава,  про  що  мріяла,  до  чого  прагнул  Богдан

 Хмельницький.

      Пропонується   в   з"вязку  з  ювілеєм  прийняти

 звернення Верховної Ради України до українського народу.

      Я  б  хотів вашого дозволу на оголошення проекту

 тексту звернення.

      Він   має,   воно  має  такий  зміст,  звернення

 Верховної Ради України до народу України.

      Шановні  зпіввітчизники,  виполнилося  400 років

      від   дгня  народження  славного  сина  України,

 одного із титанів світової історії, гетьмана Богдана

 Хмельницького.

      З  його  іменєм  пов'язаний  один  з  вікоповних

 періодів  розбою  нашої  вітчизни,  коли  післяглухих

 століть  німоти  на  весь голос заговорила українська

 державницька  ідея.  Визвольні звитяги Хмельницького,

 його  полководницький  геній і його мудра дипломатія,

 невтомні зусилля на ниві творення козацької держави -

 все   це   лягло   в  основоположні  підвалини  нашої

 нинішньої незалежності.

       Саме    від    тих   часів,   словами   Михайла

 Грушевського, беруть початок ідеї політичної свободи,

 непорушності  народних  прав. Неоднозначною була доба

 Хмельницького.  Немало подій, зумовлених внутрішніми

 соціальними  суперечностями  і  зовнішніми  факторами

 глибоко  позначились  на долі України. Однак, вони не

 можуть  затьмарити  образ  великого Будівничого нашої

 держави.  Мир  душі  твоїй,  Богдане. Це слова Тараса

 Шевченка  ми  повторюємо сьогодні схиляючись пам'яттю

 своїх  сердець  перед  славет ною постаттю козацького

 батька.   І   нині,   шануютьчи   його   подвижнецьку

 дільність,  ми  усвідомлюємо уроки Хмельницького, які

 так співзвучні з сучасними проблемами України.

      Уславлюючи   і   вінчуючи   в   ці   урочі   дні

 незабуднього  Богдана,  ми звертаємося до вас, дорогі

 співвітчизники,   до   його   нащадків!   Мужність  і

 працьовитість,   самовідданість,   наполегливість   і

 згуртованість,   наші  спільні  зусилля,  злагода  та

 єднання  здолають усі перешкоди і виведуть українську

 державу з її  нинішнього скрутного становища!

      Будьмо   ж   гідні   нашого  славного  минулого,

 утверджуючи  чи  розбудовуючи  нашу  Україну, про яку

 мріяв   і   за   яку   самовіддано   боровся   Богдан

 Хмельницький  усе своє  полум'яне життя!

      (ОПЛЕСКИ)

      Раніше  казали:  дозвольте  ваші оплески вважати

 таким одностайним схваленням прийнятого тексту. А щоб

 це  підтвердити, я прошу поставити на голосування цей

 текст. Прошу підтримати  зміст.

      Будь ласка, проголосуєм.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Дякую.

      Ну  в  зв'язку  з  тим,  що  ми використали час,

 відведений  на...  Є  ще  питання?  Додатково  у  нас

 залишилось 10 хвилин.  Будь ласка, запишіться.

      Опублікуйте,  будь ласка. Виставте на монітор 10

 хвилин. Камінський, прошу.

 

      КАМІНСЬКИЙ

      Дякую. Олександр Олександрович, я прошу передати

 Сургаю слово.

      Сургай, 142.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, будь ласка.

 

      СУРГАЙ

      Сургай.  Уважаемые депутаты! Я хочу обратиться к

 вам  с  следующими  словами.  Мы  часто слышым в этом

 зале, с чем наши депутаты будут ехать в избирательные

 округа.

      Всем  ясно  -не  решен  вопрос пенсий, невыплата

 зарплаты,  повышение  цен  на  хлеб,  не оплачивается

 жилье  и  так  далее.  Но  я хочу задать моим дорогим

 коллегам,  которые  вчера  рисовались по телевидению,

 что они скажут своим избирателям, когда хаты, садики,

 колхозы,  фермы будут замерзать и не будет освещения,

 те  депутаты,  которые вчера голосовали за наши меры,

 тем  есть  что  сказать,  что  они будут обкяснять, я

 понимаю,  что  сам уголь не пахнет, в нем есть только

 запах шахтерского труда, но вот в зале запахло нефтью

 и некоторые депутаты этим увлеклись.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Дякую, Чернявський прошу.

 

      ____________. Дякую, 353, Сумщина ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Олександр  Олександрович, я погоджуюся з вами по

 вчорашній  нашій розмові, але ви майте на увазі собі,

 що  6  фракцій  і  жоден  депутат  не  відмовився від

 розгляду  цього питання, тому що тривога ця не тільки

 на Сумщині, а по всій Україні.

      Ви  аграрник,  і багато тут навіть не аграрників

 розуміють,  що  сьогодні  вже  кінець вересня місяця,

 обично  на  цю  дату до 40 процентів цукрових буряків

 було  зібрано, сьогодні зібрано менше 10 процентів, в

 роботу  не  включено  багато  комбайнів. 30 процентів

 цукрозаводів    сьогодні   ще   не   працюють   із-за

 відсутності  сировини  та  інших причин, один мільйон

 кукурудзи  на  сьогоднішній  день  не  зібрано  і  не

 збирається,  соняшник - багато  не зібрано, лежить на

 токах, гниє із-за відключення електроенергії та інших

 причин,   третина   картоплі   тільки   викопана,  це

 надзвичайно     складний    стан    з    забезпечення

 продовольством  населення  України,  я  не  думаю, що

 історія  України  знає в своєму розвитку такий колись

 приклад, це приклад немає аналогів.

      Я  просив  би  вас,  як  Голову  Верховної  Ради

 передати  цю  стурбованість народних депутатів Уряду,

 Президенту особисто, щоб вжити цих заходів, для того,

 щоб  поправити  це  становище,  якщо  ми  продамо всю

 сільськогосподарську  продукцію,  то  підрахунками ми

 отримаємо    400    трильйонів   і   200   трильйонів

 карбованців,   а  треба  для  того,  щоб  забезпечити

 збирання 400, це різниця з'явилася в тому, що Уряд не

 розрахувався   з  нами  за  минулорічний  урожай,  що

 занижені ціни сьогодні так звані під виглядом реформ,

 та   переходу   до   ринку   на  сільськогосподарську

 продукцію,  і  якщо  не  вживе  уряд  невідкладних (я

 просто  прошу!)  невідкладних  заходів, ви знаєте, що

 уряд  сьогодні,  звичайно, -це виконавча гілка влади.

 Ми  вроді  би  не  можемо втручатись у ці справи, але

 просив   би   вас   зрозуміти,  що  сьогодні  десятки

 телеграм, дзвінків до всіх депутатів говорять про те,

 що   на   місці   робиться   вакханалія:   виключення

 електроенергії   для  ферм  -це  значить,  виводиться

 поголові'я     корів;     виключення    світла    для

 цукрозаводів  -це  виключення  таке саме (промисловці

 знають,   що  коксові  батареї  уже  потім  відновити

 неможливо), не можна відновити і роботу заводів, якщо

 їх  на  2-3  буде відключення. Це надзвичайно складна

 ситуація,  і  я не знаю, яку пропозицію... я б вважав

 би,  що  створити  надзвичайну  комісію,  можливо,  з

 аграррників.  Можливо, попросити і Даниленка, щоб він

 установив  контроль  з  цього приводу і допоміг уряду

 найти  ті  шляхи  для вирішення цих проблем. Дякую за

 увагу. ....................для вирішення цих питань.

 

      ГОЛОВА.  Кужель.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.,

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 народные депутаты!

      Я  попросила  бы в порядке дня сегодня соблюдать

 ту  очередность, которая нам роздана в порядке дня на

 всю   неделю.   После   фондового  рынка  рассмотреть

 тлумачення   по   применению   статьи   о  Законе  об

 аудиторской  деятельности, чтобы мы не разкехались по

 округам,  а на предприятиях начнут применять штрафные

 санкции. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Олександра  Володимирівна,  ви відносно

 включення питання про ....?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так, так, так. Добре.

      Павленко.

 

      ПАВЛЕНКО Е.І., 27 виборчий округ.

 

      ГОЛОВА.   Нема Павленка? Михайленко, прошу.

 

      ___________.  Александр Александрович, я передаю

 слово Сергею Кириченко.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Кырыченко, прошу.

 

      КИРИЧЕНКО  С. О.,  395  виборчий  округ,  місто

 Херсон.

      Шановні  народні  депутати,  я  хочу  виголосити

 заяву,   адресовану   кожному   народному  депутатові

 України, котрий підтримав і підписував Конституційний

 договір.  По  четвертому  місяці  дії Конституційного

 договору   стало  очевидним,  що  він  не  привів  до

 розв'язання  протирічь  і  врішення  проблем, за ради

 розв'язання  яких на  його підписання пішла більшість

 народних  депутатів,  а  навпаки  ще більше загострив

 існуючий  і створив багато нових проблем, котрих би і

 не   існувало,  як  би  то  не  було  Конституційного

 договру.

      Наприклад, проблема з Генеральним прокурором, зі

 складом  Кабінета Міністрів, і можливістю вплинути на

 це  Верховній  Раді України, та багато інших проблем.

 Конституція  України  виявилася  заблокованою  так як

 чітко невизначений перелік її статей, котрі припинили

 свою дію. Триває, поширюється і поглиблюється криза в

 економіці,  продовжується  другий  етап  пограбування

 громадян  України.  Свідченням  тому є ініційована ще

 прем'єр-міністром  Кучмою і не припинення Президентом

 Кучмою   діяльність   довірчих   товариств,  трастів,

 акціонерних  страхових  колмпаній  за  допомогою яких

 правляча  з  легкої руки Президента Кучми корумпована

 кримінальна  п'ята  влада  видурила  і  продовжує  по

 шахрайськи відбирати останні карбованці в людей.

      Фінансова  афера  зі  стрибком  вартості валют і

 падінням   карбованця   в   серпні   теж  на  совісті

 Президента.  А її наслідки вже вчора стали очивидними

 в різкому скачку цін, які не........... зростатимуть.

 Злочинність,  особливо  організована,  набирає  сили,

 нахабніє  і  все  більше  зміцнює свої позиції саме в

 структурах і органах виконавчої влади.

      Широко  розрекламований  Указ номер 1 Президента

 Кучми  від  21 липня 1994 року з якоюсь дивною назвою

 "Про  невідкладні  заклади щодо посилення боротьби із

 злочинністю"    носить   популіський,   окозамилюючий

 характер,  не працює і не мав, як це стало очевидним,

 цілі боротьби зі злочинністю.

      Щоденно   наростає   загроза  правам  і  свободі

 громадян  України.  В  такій  ситуації  негайно треба

 позбавити  Президента  тої,  майже  абсолютної влади,

 обмеживши  його права до тих розмірів, які він мав до

 підписання  Конституційного договору. Треба припинити

 дію  Конституційного  договору,  поставивши в порядок

 денний  сесії  питання  про  його  скасування. Так як

 Президент  Кучма  не  виправдав  покладеної  на нього

 довіри.  В  край  необхідно  якнайшвидше  поновити  в

 повному  об'єму  дію Конституції України, яка є єдини

 гарантом реалізації і захисту прав та свобод громадян

 при умові запезпечення нейхольного винонання її всіма

 органами влади і посадовими особами.

      Шановні    народні    депутати!   Мені   хвилина

 залишилась,   хвилина.   Треба  вже  нам  усім  чітко

 усвідомити,   що   і   комуністи,   і  члени  Руху, і

 соціалісти, і республіканці, і безпартійні є обраними

 громадянами  не з метою монопольного захоплення влади

 якоюсь  окремою  політичною  силою,  а  для вирішення

 наболілих проблем і задоволення їх інтересів, їх прав

 і вобод.

      На  сьогодні  ж  Уряд  Президента  Кучми замість

 заготовлення  мінімально  необхідних 10 мільйонів тон

 хліба  спромігся лише на закупівлю трохи бильше трьох

 мільйонів  тон  зерна. Ось над чим треба замислитись.

 Над   загрозою   відсутності  вже  в  січні  хліба  в

 магазинах.

      Виходячи  з  того,  що в нашому суспільтстві вже

 відбулися   необратимі  процеси  і  монопольна  влада

 якоїсь окремої ...........сили або партії...

 

      ГОЛОВА.   Сергій   Олександрович,  ви  перекрили

 Регламент вже свій на одну хвилину.

 

      КИРИЧЕНКО.  Мені хвиилина залишилась, Олександр

 Олександрович.

      ...або  партій крім існуючої кримінальної п'ятої

 влади    неможлива,   тільки    консолідація,   пошук

 компромісів  і  загальної  домовленості між існуючими

 фракціями  і  групами у Верховній Раді, деполітизація

 її   роботи   можуть  врятувати  сильно  нами  самими

 потоптану  законодавчу  владу  і  поставити  під  наш

 контроль, контроль  Парламенту і ситуацію в державі.

      Це  в  свою  чергу  дасть  нам  можливість після

 прийняття  рішення про припинення дії Конституційного

 договору відправити у відставку нинішній Уряд...

 

      ГОЛОВА. Я прошу закінчуйте.

 

      КИРИЧЕНКО....   і   на   основі   пропорційно-

 реального    існуючого    представництва   політичних

 сил..........................    у   Верховній   Раді

 якнайшвидше свормувати коаліційний Уряд.

      Але ще раз звертаю вашу увагу. Без     намагання

 якогось захопити свої монопольні позиції. Щоб ми мали

 контроль  над  виконавчої  владою,  ми, саме Верховна

 Рада.

      Негайно  потрібно  найскоріше завершити розробку

 Верховною  Радою  проекти нової Конституції України і

 невідкладно   винести   цей   проект   для  прийняття

 вже.........

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, виключіть мікрофон. Я прошу,

 вибачте,  я  неможу, ви перевищили Регламент. Скільки

 вам  треба для завершення? 15 секунд можна дати йому?

 Будь ласка, включіть ще раз мікрофон.

 

      КИРИЧЕНКО.  Шановні  колеги. Тільки збереження і

 зміцнення  Верховною  Радою  себе  і  своїх позицій в

 державі,   поновлення   і   забезпечення   нами   дії

 Конституції     може     врятувати    ситуацію    від

 катастрофічних процесів.

      Я  відкликав  свій  підпис  зпід Конституційного

 договору,  про  що  направив  відповідні заяви Голові

 Верховної  Ради і Президенту України. І закликаю усіх

 інших   народних   депутатів  поступити  по  совісті,

 визнавши його небезпечність. Відкликати свої підписи,

 на що особисто можу надати юридичну допомогу кожному,

 хто забажає.

      І   найскоріше   ініцівати  розгляд  відповідної

 постанови Верховній Раді.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Михайленко, будь ласка.

 

      МИХАЙЛЕНКО С.М.

 

      Уважаемый   Председатель,   уважаемые   коллеги-

 народные депутаты.

      Михайленко, 76-ой, Днепропетровск.

      8  месяцев  назад  11  января  1995  года я внес

 официально  в Верховный Совет проект закона о выборах

 народных  депутатов.  Это  было  в первый день работы

 третьей  сессии  Верховного  Совета.  Нарушение  всех

 существующих норм Регламента, по которому этот проект

 должен  был  быть  рассмотрен  не  менее, чем полгода

 назад,  проект  до сих пор не вынесен на рассмотрение

 сессии.  Он  стоял  в  повестке  дня  сегодня, 22-ого

 числа.  Эта  повестка  дня  была проголосованау, была

 утверждена    Президиумом,    проголосована   сессией

 Верховного Совета.

      Александр    Александрович...   Однако   аппарат

 Верховного   Совета,  значит,  по  своему  усмотрению

 исключил из сегодняшней повестки дня этот вопрос. Это

 не  первый  случай,  когда  происходить появление или

 исключение вопросов повестки дня.

      Таким   образом,   аппарат   Верховного  Совета,

 игнорируя  решение Президиума, игнорируя голосование,

 которое   происходит   здесь   в   зале,   фактически

 фальсифицирует утвержденную повестку дня.

      Я   прошу,  Александр  Александрович,  назначить

 служебное  расследование  по  этому вопросу, наказать

 виновных. Прошу считать это мое обращение депутатским

 запросом на имя Председателя Верховного Совета.

      И вопрос. До этого времени нам не роздана до сих

 пор   повестка,..   программа  деятельности  Кабинета

 Министров,  которую  мы  собираемся  рассматривать на

 следующем пленарном заседании.

      Я  прошу,  чтоб  все-таки  до конца сегодняшнего

 дня,  как-то был решен вопрос Кабинета Министров, то,

 что программа поступила депутатам.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА .  Питання,  які потребують вирішення

 путем голосування .

      Но,  поперше. Те що говорив депутат Сургай, воно

 є  в  порядку  дня  і  при  розгляді питання про стан

 паливно-енергетичному  комплексі,  я думаю, що будуть

 там відповіді на ті проблеми, які, на ті питання, які

 він ставить в своій заяві .

      Олексій  Пилипович  Чернявський про стан справ в

 сельському  господарстві,  то ми могли б оформити все

 таким чином.

      У мене була сьогодні розмова с Прем'єр-міністром

 з   йього   приводу,  зокрема  з  питань  із  проблем

 відключення  електроенергії для сельських споживачів,

 в тому числі виробничій і комунальній сфері.

      Оформити    протокольне    доручення    Кабінета

 Міністрів стосовно негайного розгляду питання про хід

 осінніх  польових  робіт і інформацію з цього приводу

 дати  Верховній  Раді,  хай Кабінет Міністрів зокрема

 його  аграрний сектор дасть конкретні відповіді на ті

 питання, що сьогодні ставлять таваровиробники на селі.

      Тому  я  просив  би, зважаючи на те, що ситуація

 надзвичайно   складна,   ми  в  цьому  році  так  без

 кукурудзи заготовили менше 30 мільйонів тон хліба. Це

 показник приблизно  40-річної давності.

      Обсіялися погано, без добрив, не на всіх площах.

 Це  ставить  під  загрозу стабільність, так би мовити

 хлібного,  балансу на наступний рік. Заготовлено мало

 хліба.  Це  теж  відомо  усім.  І  треба, щоб Кабінет

 Міністрів чітко відповів: як він планує діяти дальше.

 Тому  я  просив  би  за  протокольне  таке  доручення

 Кабінету   Міністрів   проголосувати   на  пропозицію

 Олексія Пилиповича.

      Я   ставлю   на   голосування  його  пропозицію.

 Доручити  Кабінету  Міністрів  розглянути питання про

 хід  осінньо-польових  робіт  і  вжити заходів для їх

 забезпечення.  І  3  під  час  Дня Кабінету Міністрів

 доповісти Верховній Раді.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.  Дякую.

      Відносно пропозиції депутата Кужель. Є у порядку

 дня,  ми так і будемо розглядати. Так що ваше питання

 воно  стосується  сьогодні  підприємств-виробників  і

 застереження  щодо  їхньої,  так би мовити,... щоб їх

 даремно  не  штрафували,  я  думаю,  що ми це питання

 розглянемо  обов'язково.

      Депутата  Кириченка  заява.  Вона  прозвучала. Я

 просив  би  тільки  в  заявах бути коректними до всіх

 посадових  осіб.  Мені  може  не  подобатися, скажем,

 Голова  Верховної  Ради чи президент, чи хтось інший.

 Але  треба  ну  находити вислови такі, бо є процеси і

 наслідки  об'єктивні  і є суб'єктивні. Тому треба все

 це  враховувати  і  я  просив  би  до  коректності  у

 висловах.

      Пропозиція  депутата  Михайленко про включення в

 порядок  дня...  Давайте  службове  розслідування  ми

 зробимо,   добре?   А  включити  сьогодні  раніше  не

 вдасться,  бо  ми  вже  проголосували  за  ті чи інші

 питання.

      Нашим Регламентом передбачено порядок формування

 порядку дня. ...Воно й є.

      (ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ)

      А  це  на  сьогодні? То то інша справа. Але воно

 буде розглянуто. Ваше питання обов'язково. Воно є уже

 було  раз  в  порядку дня. Давайте ми даємо доручення

 Секретаріату  розглянути,  розібратися,  чому питання

 про   Закон   про   вибори,   де   доповідачем,   або

 співдоповідачем виступає Михайленко, чому воно випало

 з порядку дня.

      Це  очевідно  якась випадковість, але давайте ми

 його розглянумо.

      Ну,  і  відносно  програми  Кабінету  Міністрів,

 сьогодні Прем'ер-Міністр обіцяє передати десь 50 так

 екземплярів програми. Усі матимуть комісії і фракції,

 до часу дня ви одержите цю програму для того, щоб над

 нею попрацювати.

      Які ще  зауваження потрібно проголосувати.

      Будь ласка, Михайло Васильович.

 Да, да, з мікрофона, будь ласка. Дорошевський, тільки

 це  вже не заява, а коротка пропозиція. Якщо треба, з

 мотивів, або з процедури розгляду.

 

      ДОРОШЕВСКИЙ,   34   округ,  фракция  "Коммунисты

 Украины".

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги,  я очень просил бы, чтобы мы в начале нашего

 сегодняшнего   заседания   огласили   решение   нашей

 комиссии, в которой мы практически работали 12 часов,

 касающееся  дисциплины и поведения наших депутатов на

 сессии, я очень прошу как Председатель подкомиссии по

 Регламенту,  начинаюатся  нормальные  шаги соблюдения

 Регламента,   хочу  предоставить  слово  Председателю

 Комиссии Шейко, ровно 5 минут.

 

      ГОЛОВА.  У мене є заява Голови комісії, я думаю,

 що  ми  зважаючи на цю вимогу дамо слово Шейку, і він

 зробить те, що хоче.

      Одну хвилинку, Суслов що?

 

      СУСЛОВ.   Уважаемый   Александр   Александрович,

 уважаемые  народные депутаты, депутатам роздан проект

 постановления   Верховного   Совета  про  продовження

 термину  дії  окремих  актів Верховної Ради України і

 Кабінету  Міністрів  України  щодо  ставок  акцизного

 збору.

      Комиссия   рассмотрела   этот  вопрос  и  просит

 дополнительно его включить в порядок дня. Дело в том,

 что  сложилась  ситуация  неурегулированности  вокруг

 ставо акцизного збора, и необходимо продлить действие

 тех  актов,  которые  ранее  действовали  по ставкам,

 иначе  после  известного Указа Президента отменяющего

 все льготы, временно возникает ситуация, когда задним

 числом предприятия должны уплачивать акцизный збор по

 другим  ставкам.  И  в  то  же  време у нас готовится

 проект  Закона  Украины  "про ставки акцизного збора"

 Вот   для   стабилизации   производства   подакцизных

 товаров,  нужно  принять  решение,  я  думаю,  что мы

 сможем принять его быстро, о продлении срока действия

 ставок,   которые   были  установлены  Постановлением

 Верховного Совета и Постановлением Кабинета Министров

 к поставкам акцизного збора.

 

      ГОЛОВА.   Віктор   Іванович,  документи  роздані

 депутатам?

 

      СУСЛОВ. Розданы депутатам вчера.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  документи  у вас є,

 питання надзвичайно важливе, а для розгляду вимагає 5

 хвилин,  я  прошу  проголосувати його для включення в

 порядок дня, ставлю на голосування.

 Будь  ласка  підтримайте. Прошу вас, підтримайте всі!

 Проголосуйте "за"...

      "За" голосуйте! Голосуйте!

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Приймається рішення.

      Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты!

      В  начале  работы сессии мы проголосовали, чтобы

 включить   порядок   дня   на  эту  неделю  вопрос  о

 принципах,  на  которых  будет  разрабатываться новая

 Конституция.  проект  постановления  по этому вопросу

 подготовлен и роздан депутатам. Почему я прошу, чтобы

 был  именно  сегодня  рассмотрен этот вопрос? Потому,

 что  принято  решение Конституционной комиссии, что к

 середине  октября  чтобы  был  полностью готов проект

 Конституции.    И    поскольку,    на   мой   взгляд,

 Конституционная  комиссия превысила свои полномочия и

 решила,  что  новая Конституция не будет основываться

 на    принципах    Декларации    "О   государственном

 суверенитете",  я прошу, чтобы мы этот вопрос сегодня

 рассмотрели,    проголосовали    и    дали    задание

 Конститутционной    комиссии    и    рабочей   группе

 Конститутционной  комиссии,  на каких принципах будет

 разрабатываться  новая  Конституция. Потому что уедем

 сейчас  в  округа,  а рабочая группа будет работать и

 тогда  возникнет  коллизия  между принципами, которые

 проголосовал  уже Верховный Совета, и теми принципами

 (или теми полномочиями), которые дала Конституционная

 комиссия рабочей группе.

 

      ГОЛОВА.  Тобюто,  пропозиція  щодо перенесення з

 кінця  на... ближче питання про Конституіцю? Я ставлю

 на голосуавння цю пропозицію. Будь ласка.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Єляшкевич, будь ласка.

      Та   всі   зрозуміли.  Я  можу  переставлять  це

 питання, не питаючи навіть згоди Верховної Ради... Це

 передбачено Регламентом. А вважаєм, що це рейтингова,

 так  би мовити, пропозиція, і рейтингове голосування.

 Можна розглянути. Будь ласка, Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О. С.

 

      Еляшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Вчера  депутатская  группа  "Реформы"  направила

 Александру Александровичу Морозу обращение, в котором

 просила    незамедлительно   рассмотреть   вопрос   о

 наложение  "вето"  на  Указ Президента "Про створення

 фонду  для  розрахунків  за  енергоносії".  Позавчера

 комиссия  по  финансам и банковской деятельности этот

 вопрос рассмотрела и рекомендует наложить "вето".

      В   чем   сущность   этого  Указа?  Этим  Указом

 Президент  вторгся  в правовое поле, которое является

 исключительно   компитенцией   Верховного  Совета,  и

 фактически  вводит  новый  вид  налогов  в  размере 5

 процентов  от обкема реализации всех видов продукции,

 работ  и  услуг.  При  чем  Указ  набирает  силу с 15

 сентября 1995 года, то есть задним числом.

      Если  мы  моментально на это не прореагируем, то

 фактически   цены   будут   взвинчены   на  все  виды

 продукции, работ и услуг. Поэтому это незамедлительно

 этот вопрос требуется рассмотреть. Депутатская группа

 "Реформы" на этом настаивает.

      И  кроме  этого,  я  прошу  все-таки  поддержать

 предложение Кужель, но рассматривать вопрос об аудите

 самым  первым.  Потому что, если мы сегодня не успеем

 решить  этот  вопрос,  то  уже до 1 октября пленарных

 заседаний  у  нас не будет. И таким образом уже будет

 включен  своеообразный  счетчик  для  предприятий. Мы

 обязаны  прямо  сейчас  начать  рассмотрение именно с

 этого вопроса.

      И   еще   последнее,   я  хочу,  чтобы  все-таки

 Верховный   Совет   направил   протокольное   решение

 представителям   исполнительной  власти,  Президенту,

 премьер-министру   с   просьбой   о  том,  чтобы  они

 отреагировали   на  те  события,  которые  происходят

 вокруг   футбольного  клуба  "Киевское  Динамо".  Там

 осталось  фактически  для  подачи апеляции 24 часа, а

 это  грозит  для  нашего  футбола  утратой завоеваных

 позиций, фактически откинув наш футбол на десятилетия

 назад.

      Спасиюбо.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  остання  ваша  інформація уже

 прозвучала  в  депутатському  запиту.  І я вважаю, що

 вона важлива справді, - це пристиж  України.

      А   відносно   Указів  Президента,  будь  ласка,

 готуйте  проекти  документи,  ми ж повинні їх роздати

 депутатам і визначитися. Доручення таке дане.

      Я  ще раз хочу сказати. Ми не будемо встигати із

 накладанням  вето на укази Президента, якщо Президент

 буде    видавати    указа   у   полі   врегульованому

 законодавством.   Цього   не   можна   допускати.   Я

 сподіваюся,  що  завтра  у  нас  буде  можливість  із

 Президентом   під   час   перебування   на  Черкащині

 обміняться  думками  з  цього  приводу.  Тобто  треба

 визначати  правила  гри,  хоч  би, принаймні, так, як

 визначено  постійним  договором. Ну те, що робиться -

 це,   буквально,   воно  ставить,  заблоковує  роботу

 Верховної  Ради  повністю,  бо  ми  весь  час  будемо

 втручатися в це коло.

      Треба  підготувати  відповідні  документи,  будь

 ласка, рішення.

      Я  прошу  вас,  ще  одна є, скажем так, теза для

 розмірковування  вас  і для визначення принципу нашої

 роботи. Ну подивіться. Всі ми говоримо про важливість

 того   чи   іншого   питання.  Але  ми  говоримо  про

 важливість,   а   треба   їх   приймати   послідовно,

 поступово,  довіряючи  спеціалістам, котрі готують ці

 питання.  А  якщо ми починаємо читати і кожен на свій

 розсуд   висловлює   ту   чи   іншу   позицію,  потім

 переконується,  що  він  сумнівався даремно, і за цей

 час  губиться  сесійне засідання, час втрачається, то

 ми не просуваємся вперед.

      От   є  пропозиція  депутата  Коропенка  і  Жира

 відносно  того,  щоб  на  наступному  тижні проводити

 засідання в режимі сесійному.

      Одну  хвилинку. Правильно, то правильно. Але ж є

 плани  у  кожного  депутата,  потім  ведика делегація

 від'їжджає  до Франції з приводу прийняття Україною в

 Раду  Європи. Ми не можемо ігнорувати ці потреби. Так

 от  вихід  один:  працювати інтенсівно над питаннями,

 які  є  в  комісіях,  а  тут  все-таки  за процедурою

 скороченою обговорення прийнмати рішення, а не кожний

 буде   вчитуваться,   опановувати   той   матеріал  і

 перетворювати  на  дискусію  безплідну розгляд деяких

 питань.

      Я  прошу, це надзвичайно важливо для всіх нас. І

 коли я, так би мовити, нервую з приводу розгляду того

 чи  іншого  питання,  то  це  викликано найперше цією

 обставиною,   бо  я  весь  план  законодавчих  робіт,

 володію  ним  трохи,  мабуть, краще ніж інші депутати

 приробно. І я хочу, щоб вони розглядалися швидко.

      Олександр  Миколайович,  що  у  вас? Будь ласка,

 Кожушко.

 

      КОЖУШКО О.М.

 

       Уважаемые  коллеги,  мы позавчера проголосовали

 тем,  чтобы вопрос топливно-энергетического комплекса

 был    рассмотрен    первым   вчера.   По   известным

 лобирование,  я  так иначе назвать не могу, отдельных

 груп  депутатов  мы на 2 два дня продержали сессию, и

 вопрос  этот,  как  говорится, отложили на дальнейшие

 дни.

      Я  считаю, более важнейшего вопроса, как решение

 вопросов  в  топливно-энергетическом комплексе нет. Я

 прошу  мои  предложения.  По  37-ой  статье мы должны

 проголосовать,   дать   поручение  Президенту,  чтобы

 привлек   к   ответственности,  почему  она  была  не

 введена.

      Второе.  Поддержать решение Правительства. Вице-

 премьер  сидит  2  дня,  у  него есть работа, которой

 занимается,  мы  его  держим  здесь.  Поддержать  это

 предложение по 37-ой статье.

      И    третье.   Рассмотреть   немедленно   вопрос

 топливно-энергетического комплекса.

 

      ГОЛОВА.  Олександр  Михайлович, воно ж в порядку

 дня.  Ми  стурбовані  і  приймемо сьогодні відповідне

 рішення.  Там  тоді  і виступите. Ну, вважаємо, що ви

 вже  виступили  з  цього  приводу.  І вам слово тепер

 надаваться не буде. Будь ласка.

      Так,   все.  Петро  Володимирович,  будь  ласка,

 коротку  дуже  інформацію  на пропозицію депутатів. Я

 прошу.

 

      ШЕЙКО П.В.

 

      Шейко 444-ий округ.

      Шановні    колеги,   наша   Комісія   в   середу

 розглядала,  ви пам'ятаєте, заяви по виступу депутата

 Васильєва на сесії і по виступу депутата Головатого.

      Комісія по виступу депутата Васильєва розглянула

 стенограму,   матеріали.  Ми  просили  нашого  колегу

 прийти на засідання нашої Комісії, але він відмовився

 від цього.

      Тому  ми  в  присутності  Омельченка розглядали,

 пам'ятаєте,  той  інцидент,  про  який він говорив по

 Генеральній прокуратурі.

      Комісія,  зваживши  на  всі  обставини  і уважно

 проглянувши    стенограму,    не    знайшла   підстав

 звинувачувати   депутата   Омельченка   в  діях,  які

 заважали  народному депутату Васильєву бути присутнім

 на засіданні колегії Генеральної прокуратури.

      Вона   вважала   викладеними   факти  не  зовсім

 обгрунованими і безпідставними  для такого серйозного

 звинувачення нашого колеги Омельченка.

      По заяві депутата Головатого комісія теж просила

 від    депутата    письмових   пояснень,   конкретних

 документів,  які  посвідчали про сфальшування, як він

 говорив  депутатом  Мармазовим, окремих документів по

 комісії  у закордонних справах і зв'язків з СНД.

      Головатий  нам  таких  документів  не  надав, на

 засідання  комісії  прійшли  Голова  комісії Олійник,

 Євген  Васильович Мармазов був присутній і інші члени

 комісії   по  закордонних  справах  і  на  основі  їх

 свідчень,  аргументів, пояснень комісія теж прійшла к

 висновку,  що  звинувачення  депутата Головатого були

 теж  не  зовсім  обгрунтованими  і  безпідставними на

 рівні такого звенувачення.

      Ось  такі  рішення  я мусив вам доповести по тих

 заявах,  які  оголосили  народні  депутати  і за тими

 дорученнями, які нам давав Глова Верховної Ради.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Дякую,  Петро  Володимировичу.  Тільки

 треба  було запросити на засідання, ну так би мовити,

 безпосереднього   свідка  подій  -Олега  Олексійовича

 Дьоміна. І з'ясувати, так би мовити, всі ньюанси цієї

 події.

      Я  прошу...  мабуть  ви  ще  зможете  продовжити

 засідання  і точніше розглянути ці  питання.

      Шановні  депутати!  У  нас  тривалий  час -майже

 рік,  якщо  не  більше  -є  вакансія Голови Комісії з

 питань    боротьби...    з    питань   законності   і

 правопорядку.  Це  квота  фракції  "Єдність". Фракція

 пропонує депутата Жира на посаду Голови цієї Комісії.

      Олександр  Олександрович  Жир  має  всі для того

 фахові,  моральні  та  інші  якості  і  я  просив  би

 підтримати  цю  кандидатуру.  Тому я хотів би, щоб ви

 проголосували  за цю кандидатуру.

      (ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ)

      А? Він юрист. Юрист, спеціаліст, полковник і так

 далі. Олександр Олександрович, будь ласка, вийдіть на

 трибуну.

      Два слова беквально про....

 

      ЖИР О.О.

      Шановний  Головуючий!  Шановні  колеги  -народні

 депутати!  Той  стан справ в державі... Я перш за все

 маю  на  увазі  той  правовий нигілізм, який сьогодні

 вразив  фактично всі структури в нашій державі, навіт

 виконавчі влади і ми це мали з вами переконатися саме

 в  цьому  вчора  при обговоренні 37 статті. Це все на

 сьогодні   вимагає   від   Комісії  по  законності  і

 правопорядку бути головним координуючим органом, який

 би  повинен завершити формування того правового поля,

 тих питань, які на сьогодні займається наша Комісія.

      Тому   я...   тому   я   повністю   розумію   ту

 відповідальність,  яка  полягає  як  на комісію, і на

 голову комісії, саме у вирішенні цих справ.

      Що хотілось би останнє сказати.

      То  я  переконаний  в  тому,  що питання, які на

 сьогодні    вирішує    наша   комісія,   вони   мають

 вирішуватися  тільки  на підставі закону, на підставі

 нормативних  актів. А ні в коєм разі за це виступає і

 депутатська  група "Єдність", що ці питання не можуть

 вирішуватися   з   політичних   амбіцій.   З  якихось

 корпоративних  інтересів.  Саме з цих питань, я кажу,

 що  вони  повинні бути головними при розгляді питань,

 якими займається наша комісія. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.    Чи    є    питання    до   Олександра

 Олександровича? Є. 5 хвилин на запитання. Будь ласка,

 Кузьменко,  прошу.  Запишіться,  хто хоче запитать, а

 Кузьменко тим часом говорить.

      5  хвилин,  будь  ласка.  Якщо за рік ви його не

 розпитали, він уже другий раз на трибуні стоїть.

      Говоріть, Кузьменко.

 

      КУЗЬМЕНКО

 

       Запоріжжя,    фракція"Комуністи".   Мені   дуже

 сподобалось,  як  ви  тільки  що  сказали, ті питання

 повинні вирішуватись на основі закону, тому в мене до

 вас  як  до,  я  вважаю, майбутнього голови Комісії з

 питань  законності  і  правопорядку  одне  коротеньке

 питання. Скажіть, будь ласка, чи вважаєте ви законним

 Конституційний договір?

 

      ГОЛОВА.  Олександр  Олександрович,  я  прошу  не

 відповідайте  на це питання воно не коректре по суті,

 я поясню чому.

      Він,  я  наприклад  так свою позицію поясню, яка

 мабуть може бути перекладена на нього. Яким чином, ми

 всі   розуміємо,   що   Конституційний   договір   це

 умовність,  це  договір,  який  підписаний  між двома

 суб'єктами влади.

      Я   прошу,   ви  ставите  в  незручне  становище

 депутата,   який   проголосував   за   Конституційний

 договір, ну не треба цього робити.

      Я  прошу  заспокойтеся.  І  тим  більше ви слово

 взяли не за списком, Анісімов будь ласка запитання.

      Не   треба  цього  робити,  ви  його  ставите  в

 незручне становище, і автора запитання.

      Анісімова немає? Швидкий , Швидкий прошу.

 

      ____________. Прошу передати слово Лавриновичу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЛАВРИНОВИЧ .  Шановний Олександр Олександрович,

 в  мене  питання  буде  до  вас  по процедурі, ми вже

 голосували  безліч разів за голів комісій різних, і у

 нас була практика, коли вони не виходили на трибуну з

 доповідями і відповідями на питання.

      Давайте  не  будемо  робити  виняток  і зараз, і

 задавати   зараз   питання  притенденту  на  цю  одну

 комісію.   Є  квота  фракції,  вона  висунена.  Немає

 заперечень.   Давайте   будемо  скоро  вирішувати  ці

 питання, так, як вони вирішувалися і раніше.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  я  зрозумів. Він сказав "Олександр

 Олександрович",  і  я  не зрозумів чи жо мене, чи до

 Жира,  бо  ми  однаково...  тезки  тут подвійні. Тому

 пропозиція   зводиться   -то   що,   голосувати?   Не

 запитувати? Так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Юхимчук, Москаленко не наполягають на слові?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні, сідайте, будь ласка, на місце.

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію.  Ну,  ви

 бачили    -людина   молода,   симпатична,   фахівець,

 спортсмен,  крім  того... і так дальше. Будь ласка. Я

 ставлю на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      У  кого...?  Ну,  будь  ласка, іще раз ставлю на

 голосування. І, будь ласка, визначайтеся... Ставлю на

 голосування!  Будь ласка, не тисніть до того, поки не

 пішла доріжка!..

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      (Оплески)

      Дякую, рішення прийняте.

      Вітаємо  Жира  з  обранням  на  високу  посаду і

 бажаємо  йому  успіхів в роботі. Займіть своє місце у

 ложі  Президії.  Будь  ласка.  І  робіть  так,  як ви

 казали.

      Сідайте, будь ласка, на своє місце.

      Слухається... продовжується слухання питання про

 концепцію   створення   й  розвитку  фондового  ринку

 України. Таранов на трибуну, будь ласка.

 

      ТАРАНОВ О.В.,

 

      372  виборчий округ. Уважаемые депутаты, я вчера

 информацию    дал,    поэтому    просьба,   Александр

 Александрович,   сегодня   рассмотреть  концепцию  по

 пунктам.

 

      ГОЛОВА. Ідемо за процедурою. Прошу за процедурою

 другого читання. Концепція функціонування та розвитку

 фондового  ринку  України, основні принципи фондового

 ринку. Таким чином...

 

       ТАРАНОВ .  По  названию  мы  учли дополнение

 депутатов.  Первый  вариант  был  "Створення розвитку

 фондового  ринку  України".  А зараз ми зробили зміну

 "Функціонування  та  розвитку  фондового  ринку". Это

 предложение враховано.

 

      ГОЛОВА. Значить, ідемо таким чином, оскільки тут

 немає  рубрікації  як  для закону. Концепція пишеться

 суцільним текстом. Я просив би іти за поправками, які

 тут   внесені.   Перша   поправка  Семенюк  Валентина

 Петрівна  і Піхота, тут співпадають ці поправки. Вона

 стосується  того,  щоб  в  назву  Концепції  записати

 "Концепція  функціонування і розвитку фондового ринку

 України". Так? Вона врахована.

      Дальше. Третя теж враховані поправки, частково і

 наступна.  Редакційна  врахована  поправка  Ланового.

 Шеста    поправка   Ніколаєнко,   Семенюк   врахована

 редакційно.    Не   наполягають.   Наполягає   на   7

 поправці... Я хотів би, ми проголосуємо всі поправки,

 а   потім  вже  з  їх  урахуванням  будем  голосувати

 Концепцію.

      Будь ласка, Валентина Петрівна.

 

      СЕМЕНЮК   В.  П.  159  виборчий  округ,  депутат

 Семенюк.

      Шановні   колегі  народні  депутати,  я  попрошу

 звернути  увагу  на  6 поправку, яку я вносила, і тим

 більше,   що,   Олег   Володимирович,   ми   з   вами

 домовлялися,  що ця моя поправка буде врахована. Тому

 що  ви  записуєте, що регулювння ринку цінних паперів

 буде  закладено  в  Законі.  Але,  коли ми розробляєм

 Концепцію, це повинно бути закладено в Концепцію. Ми,

 по-моєму, про це з вами домовились.

 Ви враховуєте цю пропозицію.

 

      ТАРАНОВ .  Да  мы  враховуем эту пропозыцию с

 той  договоренностью,  что  звучать  она  будет  так:

 "Головним  принципом  регулювання  фондового  ринку є

 першочергова   реалізація  національних  інтересів  і

 забезпечення   гарантії   та   безпеки  інвестиційної

 діяльності в  економіці України".

 

      СЕМЕНЮК В.П. Так, як моя пропозиція.

 

      ТАРАНОВ . Так поправка враховується.

 

      СЕМЕНЮК В.П. Враховується?

 

      ___________. Так.

 

      СЕМЕНЮК В.П. Я попрошу проголосувати.

 

      ГОЛОВА. Значить, зверніть увагу, в стенограмі це

 враховується, підтверджує Таран.

      7   поправка.   Ніколаєнко,   Семенюк   та  інші

 врахована.

      8  поправка.  Ніколаєнко,  Семенюк, а також інші

 "Цілістність  фондового  ринку.  Це визначення цін на

 всій  території  і  на  тій  чи  інший  цінний  папір

 незалежно від місця його купівлі-продажу." Принципове

 надзвичайно   питання.  Ми  йдемо  про,  скажем,  про

 централізацію  фондового  ринку,  до  якого  прагнуть

 сьогодні  всі  держави, і до центральних депозитаріїв

 чи  ми  будемо  розпилювати  операції  з  майном,  що

 небезпечно в цілому для України?

      Будь ласка, Валентина Петрівна.

 

      ТАРАНОВ.

      Александр Александрович, можна я проинформирую?

 

      ГОЛОВА. Зараз вона, а потім ви.

 

      СЕМЕНЮК

 

      Шановні  колеги  народні депутати! Я вас попрошу

 звернути  таку увагу. Що майже все враховано те, що я

 пропонувала.   Але  за  виключенням  червертий  абзац

 кінець  речення:"Одним  місцем............ визначення

 курсу  для  кожного  окремого цінного паперу". Чому я

 настоюю  на  тому, щоб ця поправка була врахована? Ми

 зара в даний час стоїмо перед ділемою, що, дійсно, ми

 хочемо  закласти  механізм  подрібнення  і  не хочемо

 створювати єдиної Національної біржі.

      Наприклад,  в  період кризи в Англії і у Франції

 такою  системою  було  запровадження  для  того,  щоб

 зберегти   дповідний  механізм  регулювання.  Тому  я

 прошу,  щоб ця норма була все-таки врахована. Тому що

 сьогодні  подрібнення  при економічній кризі не дасть

 позитивних результатів.

      Крім  того,  я хотіла б звернути увагу на те, що

 коли  побував  Президент в нашій Українській фондовій

 біржі  і представники навіть інших світових... світу,

 які мають фондовий ринок, які відповідно працюють над

 створенням    єдиного   фонду,   фондової   торгівлі,

 відмітили  те, що, дійсно, Президент підкреслив, що в

 нас  повинна бути на Україні єдина національна біржа.

 І   я  прошу  все-таки  поставити  на  голосування  і

 врахувати  мою  пропозицію, тим більше, що всі навіть

 зарубіжні експерти підтримують цю пропозицію.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Олег Володимирович.

 

      ТАРАНОВ .  Ситуация  в  следующем, Валентина

 Петровна.

      Дело  в  том,  что  мы тоже поддерживаем, и мы с

 вами  согласовали,  о  том,  что  мы  в тексте пишем:

 котирование  на  Украинской  национальной  бирже.  То

 есть,  биржа  национальная,  и  я считаю, должна быть

 создана.  Но  сегодня уже сущестует несколько бирж. И

 поэтому  мы  сегодня  не  имеем  юридических прав для

 того,  чтобы  запретить деятельность этих бирж. Но мы

 имеем  возможность  создать  нормальные  условия  для

 национальной   биржи.  И  как  случилось  во  многисх

 странах,  она  может  стать  единственной.  То  есть,

 единственной   биржей,   которая  будет  работать  на

 Украине.   Но  это  должно  идти  через  конкуренцию,

 естественно, через создание национальной биржи.

      То   есть,   мы   в   Законе  о  государственном

 регулировании  четко  определяем  и  ставим  вопрос о

 создании  национальной  биржи,  но  концепция -это не

 закон, это направление. В концепции мы говорим о том,

 что  необходимо  ее создать. А уже принятие решения о

 создании  национальной  биржи  мы  будем  принимать в

 законе. Так что у нас здесь с вами противоречий нет.

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. Тут нібито нема, а нібито

 і  є.  Так  що  треба  тут  уважно.  Те,  що говорить

 Валентина  Петрівна,  говорить про централізацію всіх

 операцій   із   Фондом   МАйна,  квотування  найперше

 централізоване. А якщо ми допускаємо функціонування в

 цій  галузі,  тим більше якщо ще будуть мать право на

 котіровку  чи на... окремі біржі, то ми тоді втратимо

 і контроль, і буде...

 

      ТАРАНОВ .   Александр   Александрович,   мы

 поддерживаем  предложение, которое будет звучать так:

 котировка  государственно ценных бумаг, то есть Фонда

 Госмайна, проходит на национальной Украинской бирже.

 

      ГОЛОВА. І давайте визначимося таким чином.

      Застереження викликало те, що Українська фондова

 біржа,   там   нібито  не  зовсім  вона  представлена

 юридичними  особами,  хоч за її статутом не може буть

 там  фізичної  особи.  Але  мова  йде  про  те, що ми

 принцип,  концепцію  голосуємо.  Ми  можем іншу біржу

 створити і іншій доручити, щоб вона була депозитарієм

 і  т.  п.  Але треба зберегти єдність цього процесу в

 Україні.

 

      ТАРАНОВ.     Беспорно,    то есть    сейчас

 рассматривается   вопрос   о   том,   чтобы  на  базе

 украинской фондовой биржы создать национальнцю биржу.

      Тоесть   это  действительно  делать  необходимо,

 значит,  но  сегодня  украинская  фондовая биржа, это

 обычная коммерческая организация, учрежденная банками

 и рядом структур.

      Тоесть  она сегодня не является государственной,

 тоесть  в  национальной бирже 51 процент акций должен

 принадлежать  государству  и  после  этой, скажем так

 реорганизации,  насколько  я  знаю  и  Оскольский  не

 возражаетпротив  президента  этой  биржи, против того

 чтобы   на   базе   фондовой   биржи   было   создано

 национальная биржа.

      После  того,  как  это  будет создано, бесспорно

 тогда   мы  сможем  монополизироватьи  центарлизовать

 определенные      функции,     которые     необходимо

 ценролизоввать под руководством государства.

                         - 51 -

 

      ___________. (.....)

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.   Я   хотів,   буквально   навести

 депутаам   справку,   перед   тим   як   вони  будуть

 голосувати.

      Справа  в  тому,  що у Франції 9 бірж фондових і

 які складають національну біржу, я погоджуюсь з паном

 Тарановим,  ми  не  повинні  допускати понополізм, ми

 повинні   організувати  дійсно  цей  ринок,  але  без

 учемленнь.   Тому   потрібно   визанчити,   що   таке

 "національна біржа".

      Крім   того,   посилання  на  Англію  не  досить

 коректне,  бо  всі  акції англійських підприємств вже

 давно  не  котуються  на  англійській  фондовій... на

 Лондонській   фондовій   біржі.  Вони  всі  пішли  на

 централізований  позабіржовий  ринок.  Тому  потрібно

 визначити, що таке місце (..........) і так далі.

      Тут не все так однозначно.

 

      ГОЛОВА. Я прошу, шановні депутати, зосередиться.

 Питання  надзвичайно важливе і оскільки зіслався Ігор

 Квятковський  на  досвід  Франції, я з вашого дозволу

 зачитаю   тезу   з   виступу  Генерального  секретаря

 Федерації  європейських  фондових бірж, де говориться

 таке...  Червоною  ниткою через доповідь Генерального

 секретаря  проходила  думка  про світову тенденцію до

 централізації   фондових  ринків.  У  цьому  зв'язку,

 підкреслив  він,  в  Україні  повинна  існувати  одна

 фондова   біржа.

      Много  бірж  є  -тут на російській мові. Може на

 багато    років   затягнути   формування   у   країні

 цивілізованого ринку.

      Це  спеціаліст із Франції.

      Пєхота, будь ласка.

 

      ПЄХОТА В.Ю.

      Олександр   Олександрович,   я  хочу  в  історію

 повернутись.  Центральна  фондова біржа була створена

 рішенням  Кабінет  Міністрів.  І  в положенні їх було

 записано,  що  вона  прводе політику по всій Україні.

 Єдину   политику.   І   вона  під  контролем  держави

 знаходиться.

      Якщо   сьогодні  піти  на  те,  щоб  зробити  цю

 децентрлізацію,  то  ми  потім  будемо  мати наслідки

 такі, які ми сьогодні маємо з довірчими товариствами,

 трастами і будемо просити Омельченко, щоб він знайшов

 тих, значить, хто займається  зловживанням.

      Тому,  щоб  ми  не  створювали  колізії  в цьому

 Законі -а я теж підтримую Семенюк і в мене теж такі є

 пропозиції  і думки, я прошу поставити на голосування

 за  те, щоб фондова біржа республіки була центральною

 і вона проводила котування по всій республіці.

      А обласні біржі, вони теж провадять свої роботи,

 але на своєму рівні.

 

      ГОЛОВА.   Значить   так,   давайте   так,   Олег

 Вадимович, з вашого дозволу я поставлю на голосування

 один принциповий момент.

 

      ТАРАНОВ.   Прозвучала   название   "национальная

 биржа".

 

      ГОЛОВА. Добре.

 

       ТАРАНОВ. Ми  единую национальную биржу

 

      ГОЛОВА.  Добре,  ми проголосуэмо принцип про те,

 що  фондові  операції, або фондовий ринок створюється

 під егідою єдиної Национальной фондовой біржи.

 

       ТАРАНОВ. Единой национальной фондовой  биржи

 

      ГОЛОВА.     Єдиної     національної     фондової

 біржі України.

 

       ТАРАНОВ. Единой не может быть региональные.

 

      ГОЛОВА. Я сказав "під егідою".

      А  то не означає, шо не може бути іншіх біржових

 бірж.

      ТАРАНОВ. Ну, под эгидой это скажем,

 

      ГОЛОВА. Так чи не так, можна ставить на голосування?

      Нє, я так, а тоді, як ви скажете.

      Будь ласка, Квятковськомку слово.

 

      КВЯТКОВСЬКІЙ

 

 Є  позабіржовий  фондовий  ринок  і  біржовий,  а  ви

 плутаєте поняття фондові операції на одній біржі. Ні,

 бо  у  світі  скрізь  тенденція  по  зменшенню частки

 фондових бірж у фондових операціях, системи (...) вже

 сьогодні  досягає  40 відсотків і буквально напротязі

 5,  10  років,  буде  60-70  відсотків,  в Америці на

 самому  розвинутому фондовому ринку, фондові операції

 на  біржах  зменшуються.  Тому  якщо  визначити  ваші

 пропозиції, що фондові біржові операції здійснюються,

 в єдиній системі національної біржі, тоді да.

 

      ГОЛОВА.  Я  тоже хотел добавить, дело в том, что

 весь   фондовый   рынок   состоит   из   биржевого  и

 внебиржевого  рынка, поэтому (....) биржи естественно

 должен  быть  биржевой  рынок,  и  я тоже поддерживаю

 предложение  Квятковского  что  бирживые  операции  в

 Украине   осуществляются   под   (...)   национальной

 фондовой биржи.

 

      ГОЛОВА.  Тобто,  ще раз, Черепков прошу, а потім

 Пилипчук.

 

      ЧЕРЕПКОВ.   Уважаемые   коллеги,   уважаемый

 Александр  Александрович,  вы  посмотрите  пожалуйста

 внимательно  на стоимость нашего сертификата, который

 выдают  нам,  мы же не Америка, мы находимся в стадии

 глубочайшей    инфляции    и   стоимости   отсутствия

 индексации  своевременной  приведет к тому, что часть

 тех  людей, которым мы обещаем 1 пятидесятимиллионную

 часть майна в Украине, остаются  нищие, ни с чем.

      Другой  вопрос,  мы  говорили о том, что сегодня

 нужно  защитить  Украину от внешних источников (ну, в

 частности,  и России, в том числе), потому что многие

 желают   сейчас  заполучить  майно  в  Украине.  И  в

 условиях  тогда,  когда  мы каждый раз, наш Президент

 ездит  и  просит,  к  примеру, инвестиций, то вы меня

 извините,  они  дают же под заставу майна!.. И, кроем

 того,   централизация   (?)   рынка,  как  и  КЛИВЕР-

 ..........-банк...  И  подчинение  государству. Это -

 единственный путь на сегодня. А когда мы отработаем и

 выведем  на  нормальный  уровень  инфляцию, которая в

 мире  существует, и приведем в соответствие стоимость

 наших    основных    средств,   тогда   можно   будет

 разговаривать  о  мировых  нормах. Спасибо. Поэтому я

 предлагаю    поддержать    Семенюк   и   только   под

 государственной централизованной эгидой.

 

      ГОЛОВА.  Пилипчук.  І  дальше  будемо ставити на

 голосування. Будь ласка.

      Дайте слово Кияку, а він скаже...

 

      ПИЛИПЧУК В.М., 196 виборчий округ.

      Включено, включено...

      Світовий   досвід   торгівлі   цінними  паперами

 засвідчує  про  наступне: що в кожній державі є єдина

 Фондова  біржа, окрім Сполучених Штатів Америки, де є

 дві  біржі.  Але  вони  є  адміні  стративно дві, але

 з'єднані   в  єдину  комп'ютерну  мережу,  і  біржові

 операції  проводяться  одночасно і там, і там. Тобто,

 тут  треба  розділить  2 поняття: "біржова система" і

 "обіг  цінних  паперів".  Бо  цінні  папери можуть не

 тільки  продаватись  на  Фондовій  біржі -вони можуть

 бути  об'єктов  застави,  вони  можуть  буть об'єктом

 куплі-продажу,  вони  можуть  буть об'єктом даріння і

 так  далі.  От  в зв'язку з цим Фондова біржа повинна

 бути  у  нас  єдина,  а  всі  фондові  біржі, які є в

 областях  і  так  далі, повинні бути зав'язані єдиною

 комп'ютерною  мережою  для того, щоб фондовий ринок в

 межах Фондової біржі був єдиний.

      Але  окрім  того  громадяни,  які  є  власниками

 цінних  паперів, можуть їх використовувати і як засіб

 платежу,   і   як   засіб   застави,   і   як   засіб

 даріння.  В  данному  випадку ці операції проводяться

 поза  біржою. Вони можуть проводитися через нотаріуса

 як  об'єкт застави і даріння і можуть продаватись між

 людьми   поза  ринком.  Тобто  не  всі  цінні  папери

 виходять.

      В  зв'язку  з цим треба так і розділить у нашому

 нормативному  акті,  обіг  цінних  паперів  і фондова

 торгівля. Торгівля повинна бути в межах єдиної сітки.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.  Ви  не  суперечите  в  данному

 випадку ні Таранову, ні...

 

       ПИЛИПЧУК.  Я  не суперечу, але кажу записати

 так,  щоб  не  було  подвійного толкування, щоб потім

 ніхто не заставляв людей продавать чи...

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  принцип... Це співпадає з

 позицією    Піхоти.    Принцип,   який   ми   повинні

 проголосувати.  Будь  ласка, ще раз, і це Черенков по

 суті   те  саме  говорив,  що  повинний  бути  єдиний

 ринок...

 

       ТАРАНОВ.  Биржевой национальный рынок.

 

      ГОЛОВА.  Ну, скажем так.

 

       ТАРАНОВ.  Под  эгидой национальной фондовой биржи.

 

      ГОЛОВА.  Ні,  я  розумію про що. Сформулюйте, ми

 зараз  поставим на голосування. Як записати поправку?

 Тобто  принцип єдиної біржевої системи, так Валентина

 Петрівна?  З  кватуванням  в  одному...  національній

 фондовій біржі.

 

       ПИЛИПЧУК.   А   обласні  мають  бути  їхніми

 філіалами або по договору...

 

      ГОЛОВА.  Так,  поправка  Семенюк стосовно єдиної

 фондової біржи із кватуванням в національній фондовій

 біржі,  як  єдиному  центрі  і  єдиному  депозитарію.

 Ставиться    на   голсування,   будь   ласка,   прошу

 підтримати.

 

      "за" -

 

      Я  прошу  зосередитись,  там  100  депутатів  не

 зрозуміли  про  що йдеться. Ще раз ставиться поправка

 принципова   поправка   Семенюк,  Пилипчука,  Пєхоти,

 Черенкова  і,  власне кажучи, і Квятковського і інших

 ставиться  на  голосування. І комісія підтримує, будь

 ласка, проголосуйте.

      Ставлю на голосування ще раз.

 

      "за"

      Дякую.

      Власне  кажучи,  з  цього  випливає  все інше. І

 тому, будь ласка, по  тексту далі йдемо.

      Поправка 9 Єльяшкевича врахована, редакційно він

 наполягає. Квятковський, будь ласка.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ

      У  мене  є просто уточнення. Тут "ліцензування і

 квотування",   тут   воно   просто  невірно  написано

 "ліцензування  контролю  за  діяльністю фондового..."

 Тобто  слово  "квотування" замінити на "контроль", бо

 тут просто...

 

      ТАРАНОВ. "ліцензування і квотування" по сути

 дела одно і то же. Мы согласны с этим дополнением.

 

      ГОЛОВА.  Олег  ВАдимович,  ця  редакційна правка

 підтримується, не треба голосувать.

      Ще шо ви хотіли?

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ

 

      І   в   останньому   абзації  "ліцензування"  на

 сторінці    п'ятій:   "Ліцензування   і   регулювання

 діяльності фінансових посередників".

 

      ГОЛОВА. Діяльності фінансових посередників.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.        Діяльності       фінансових

 посередників, бо  посередники можуть бути рівні.

 

      ТАРАНОВ. СОгласен, тоже редакционная правка,

 мы ее принимаем.

 

      ГОЛОВА.  Немає  заперечень? Немає. ТО голосувать

 не будем.

      11  поправка.  Ну  ви  вже висловилися щодо неї.

 Вона врахована редакційно тим більше.

      Будь ласка, ще раз Квятковський.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ

      Сторінка  6, абзац п'ятий доповнити словами " та

 амітентів  інших  держав  на  Українському  фондовому

 ринку".

 

      ТАРАНОВ. Нет возражений.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ. Бо   дуже   багато  блукаэ  иноземных

 паперив, а звідки вони і як , ніхто не знає.

 

      ГОЛОВА. Нема заперечень. Ну, поправка зрозуміла,

 доповнення, уточнення , вірніше, можна так ставити?

 Пилипчук не згоден.

      Будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

      Справа  в  тім,  що  фондовий ринок не тільки на

 фондовій  біржі.  І  якщо,  наприклад,  наш бізнесмен

 послав  товари  де-то  у  Франкцію під заставу цінних

 паперів  французького  бізнесмена,  воно  не  повинно

 виходить на фондову біржу, розумієте?

 

      ТАРАНОВ.  Но здесь же (..........) разговор

 не о фондовой бирже, тут идет о внебиржевой торговле.

 Владимир Мефодиевич, то есть стоит вопрос не только о

 фондовой  бирже,  но и о биржевом рынке. Это касается

 всего.   Так   что   данная   ситуация,  поправка  не

 противоречит тому, что вы говорите.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Квятковський. Будьте уважні!

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.

 

      Я  просив  би  все-таки  звертатися  до  тексту.

 Причому тут фондова біржа?

      Комісія  з  цінних паперів і т. д. Тобто Комісія

 по  цінним паперам повинна контролювати, як нагляд за

 розміщенням  цінних  паперів українських емітентів на

 міжнародних   фондових  ринках  та  емітетнтів  інших

 держав на Українському фондовому ринку.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  мова  йде  не тільки про біржеві

 операції,   так   як   ви   і   говорите,   Володимир

 Мефодійович.

 

      ТАРАНОВ.  Ну,  и  я  еще  немножко  сделаю

 дополнение.

      Дело  в  том,  что сейчас в принципе практически

 подготовлен  Закон  о  государственном  регулировании

 рынка  ценных  бумаг,  где четко выписаны положения и

 полномочия   Комиссии.   Они   достаточно  широкие  и

 обкемные.  Там  как  раз  этот момент учтем. Но мы не

 возражаем, чтобы это учесть и в Концепции.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло, так? Немає заперечень? Немає.

      Оскільки  ця  правка  -уточнення  або розширення

 редакційного  скоріше,  хоч  і не зовсім редакційного

 змісту, але не викликає заперечень. Я вважаю, що вона

 погоджена депутатами.

      12-а поправка Ємльяшкевича є?

 

      _____________ Вона врахована.

 

      ГОЛОВА. Врахована.

      13-а теж врахована. 14-а - Семенюк.

      Ну,  так  врахована  ж. "Мало уваги приділяється

 саморегулюючим  організаціям".  Ну,  взагалі,  це  не

 проправка,  вибачте  мені.  До Концепції треба писати

 текст, а не писати загального виду зауваження.

 

      ТАРАНОВ. Седьмая  страница  предпоследний абзац.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Квятковський.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.

 

      Я  не по поправці Єльяшкевича. Тут абзац третій:

 "Учасники  фондового  ринку  на  добровільних засадах

 можуть об'єднуватись у саморегулюючі організації, які

 набувають   статусу..."   "саморегулюючих"  -потрібно

 довити, бо не зрозумілий текст.

      Тобто  який  набуває  статус у саморегулюючих за

 умовою державної регестрації.

 

      ТАРАНОВ.   Нет   вопросов,   согласен,   это

 редакционное право.

 

      ГОЛОВА. Редакційне уточнення, воно цілком (  )

 

      ТАРАНОВ.  Ну,  а  более  подробно, это будет

 изложено, все-таки в законе.

 

      ГОЛОВА. Ну, дайте ще Квятковському слово

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.  Абзац  пятый. Доповнити реєстрацію

 та  переєстрацію,  тобто  після слів, у стандартах чи

 (.....) розрахунків по цінних паперах, реєстрації та

 переєстрації

 

      ТАРАНОВ. Какая страница?

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ. Сторінка восьма.

 

 

      ...  функціунування фондового ринку, то

 зниження собівартості операцій, що здійснюється в ньому.

      Залежить  від  успіху  в  досягненні  вироблених

 світовим  досвідом  орієнтирів  у  стандартах,  щодо

 (.....)  та разрахунків по цінних паперах і далі.

 

        Реєстрації і переєстрації.

 

        Реєстрації та переєстрації.

 

      ГОЛОВА.  Нема заперечень. Ніхто не заперечує?

      До  14  поправки,  вона  відхилина,  Семенюк, ви

 наполягаєте, будь ласка слово.

 

      СЕМЕНЮК.  159 виборчий округ, депутат Семенюк

 

      Шановні    депутати    і    ви   шановний   Олег

 Володимирович,  ми  з вами декілька раз з вами спорили

 по цьому питанню.

      Чому я настоюю на те щоб ці два абзаца такі були

 вилучені.

      По-перше,  Сьогодні  наша  контрольна Комісія по

 цінних  паперах нараховує лише 80 чоловік. Та велика,

 велика навала, яка на них в даний час навалюється, не

 дасть можливість  якісно проконтролювати.  Це перше.

      Друге. Якщо ми проголосували.... і цю пропозицію

 про  вилучення  цих  двох абзаців, потрібно вилучити.

 Потому  що  це є ув'язка цілісності фондового ринку і

 цілосності по  контролю за цим  фондовим ринком.

      Тому я настоюю на те, щоб ця пропозиція моя була

 врахована.

 

      ГОЛОВА. 14?

 

      СЕМЕНЮК.     14. Тим більше, Олег Володимирович,

 коли  ми  з  вами  вели розмову там біля Президії, ви

 погодилися  на  те, що це буде враховано. В даний час

 ви  відмовляєтесь.  Я все-таки поважаю вас, як Голову

 Комісії. Але давайте нашу домовленість враховувати за

 слово , яке  повинно дотрумуватись.

 

      ТАРАНОВ. Валентина Петровна, как раз в даной

 ситуации  мы по-моему договорились о том, что эти два

 пункта останутся.

      Почему   их   необходимо  оставить?  Ну  первое.

 Система  швыдкоэффективная  сверки.  То есть, что это

 такое?   Это   сверка   клирингового   расчета   и  с

 национальным  депозитарием.  То  есть  передача формы

 собственности.

      Если  эту  сверку  не  производить,  то возможно

 очень  серьозное  злоупотребление.  И мне не понятно,

 почему на сегодняшний день вы поднимаете этот вопрос.

 То  есть  сегодня  можно передать акции без получения

 денег.  Либо,  получив деньги, не (..........) акции.

 Либо  вторично  продать акции. То есть возможен очень

 большой спектр нарушений. И сегодня эта сверка крайне

 необходима.  И  я,  чесно  говоря, просто не понямаю,

 почему вы  возражаете против  этого.

      Теперь   что  касается  второго  пункта.  Значит

 отделить  функции регистраторов от имитентов. Значит,

 дело  в  том,  что на сегодняшний день, если имитенту

 дать   функции   ергистратора,   то   возможны  самые

 серьозные  опять  таки нарушения. То есть, я выпускаю

 акции,  я  их  учитываю.  Значит  я  провожу  с  ними

 операции.  То  есть  даная ситуация -имитент выпустил

 акции,   а   независимый  регистратор  занимается  их

 регистрацией, учетом и так далее. Поэтому я настаиваю

 на том,  чтобы   эти 2 пункта остались.

 

      ГОЛОВА. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО.  Шановні  колеги  депутати,  я  була у

 складі   робочої   групи,   яка  працювала  над  цією

 концепцією, ми дійсно розглядали пропозицію Валентини

 Петрівни  і  відхилили  її,  тому  що  треба посилити

 контроль,  і  треба  розділити  функції реєстратора і

 емітента,  ми  хочемо  досягти  порядку.  Якщо всі ці

 функції  надати  одній особі, одному органу, то потім

 кінців  знайти не можна буде, ось чому ми залишили ці

 два останні абзаци.

 

      ГОЛОВА.  Валентинао  Петрівна,  можливо  давайте

 так,  ви  аргумент  привели  правильний  відносно там

 навали   великої,  і  малої  пропускної  спроможності

 відповідної  комісії,  то треба розширити комісію, це

 буде  дешевше, ніж те, що буде робитися, якщо не буде

 такої швидкості і контролю за цими операціями.

      Якщо  ви  подумаєте,  я  тоді ще вашу пропозицію

 поставлю  на  голосування,  але  просив би, щоб ви її

 зняли, будь ласка.

      Пилипчук і Квятковський.

 

      ПИЛИПЧУК.  Справа  в  тому,  що  є  в  цьому

 раціональне  зерно,  в  тому,  щоб  розділити функції

 емітента  і  реєстратора,  але  одночасно,  концепції

 трошки  змінити  треба,  останній абзац ці ж установи

 надаватимуть емітентам відомості про реєстр власників

 відповідних  паперів.  Надаватимуть,  треба замінити,

 зобов'язанні надавати, інформацію про рух активів.

 

      ГОЛОВА. Тобто така конкретна вимога ставиться.

 

      ПИЛИПЧУК. ... повинен знати, як рухаються його

 активи на біржі.

 

      ГОЛОВА.   Ігор   Квятковський,   я   ставлю   на

 голосування.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.   Справа   в   тому,   що  система

 незалежних  реєстраторів нам забезпечить те, що у нас

 не  будуть  виникати  конторки  типу  МММ, бо для МММ

 реєстратора  не  потрібно, саме незалежний реєстратор

 слідкує  за об'ємом емісій, яка оголошена, і тому там

 білети  Мавроді не проходять.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Валентина Петрівна, може ви

 знімете ці поправки?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Але  будете  ставити  її  на голосування її все-

 таки? Тоді давайте поставимо на голосування.

      Пропозиція   Велентини   Петрівни  ставиться  на

 голосування. Будь ласка.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Дякую.

      Ідем дальше.

      Поправка   Черенкова   була   п'ятнадцята.  Вона

 врахована.

      Шістнадцята    поправка    Єльяшкевича...    Ну,

 плутанина    депозитарію    з   реєстраторами.   Олег

 Володимирович, вона врахована вже редакційно?..

 

      ТАРАНОВ.  Да,  вона  врахована, і ми функции

 регистратора и депозитария мы более обкемно выпишем в

 Законе................. концепции здесь полностью, ну

 детализировать, выписать...

 

      ГОЛОВА.  Квятковський, ви що, не згоднгі з цим?

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ

      Ні,  я,  Олександре Олександровичу, я просто йду

 по  тексту.  Є мої доповнення тут. В абзаці восьмому,

 на  сторінці дев'ятій: "Для надання процесу грошового

 клірингу   і   виконання   угод  з  цінними  паперами

 державного  контролю  і безпеки, кліринговим банком в

 системі національного депозитарію має виступати..."

 

      ГОЛОВА.  "...  має  виступати  Національний банк

 України  та  уповноважені  ним  установи  банківської

 системи".

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ

      Я  б  хотів  би  сказати,  що  Національний банк

 набагато  вище  по статусу, ніж... тому в системі він

 не  повинен  брати  участь.  Я  пропоную,  що цю роль

 виконує    кліринговий   банк,   що   підпорядкований

 Національному  банку та Комісії по цінним паперам. Бо

 кліринг здійснюється як по звірці фондових цінностей,

 тобто  цінним  паперам,  так  і  по  коштам. Тому цей

 кліринговий  банк  повинен  бути  підпорядкований  як

 Комісії  по  цінним  паперам  у  частині  по фондовим

 цінностям, так і Національному банку.

 

      ГОЛОВА.  Олег Володимироович, будь ласка.

 

      ТАРАНОВ.  Дело  в  том,  что  мы очень долго

 обсуждали вопрос клирингового банка. И на сегодняшний

 день  клиринговый  банк,  который  должен обслуживать

 национальный    депозитарий,   должен   быть   именно

 Национальный  банк,  так как туда будет сведено очень

 большое   количество  государственный  ценных  бумаг.

 Значит, будут проводиться большие обкемные расчеты. И

 поэтому  выделить какой-то из коммерческих банков для

 проведения государственной политики (в том числе, и в

 области приватизации), мы посчитали нецелесообразным.

 И   Национальный  банк  -представитель  Национального

 банка  в  рабочей группе -тоже признали эту правоту и

 тоже  приняли  решение  о  том, чтобы создавать... то

 есть,   чтобы   клиринговым  банком  выступал  именно

 Национальный банк Украины.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  і  ще  ж  можна  розглядати  такий

 варіант:  Національний банк може створити кліринговий

 банк  і  довірити  йому ці операціїю. Але все одно це

 повинно буть під егідою Національного банку.

 

      ТАРАНОВ.    То    есть,   он   должен   быть

 национальный банком, не коммерческим!

 

      ГОЛОВА.   Пилипчук   не   згоден,  але  де  ваша

 пропозиція, Володимир Мефодійович? Так, будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

 

      Справа  в  тім, що тут є одна небезпека, що коли

 (...........)  фондовий  ринок із грошовим ринком, то

 будуть  впливать ще не тільки оці операції, які в нас

 були,  але й будуть курс акції впливать і курс валют,

 і навпаки. В зв'язку з цим ніякий комерційний банк не

 повинен буть перетворений в цей банк. А біржа повинна

 створити   свій  кліринговий  банк,  якщо  вона  того

 забажає.   Хоча   є  інші  механізми  вирішення  цієї

 проблеми.  А допустить зрощення фондового і грошового

 ринку   небезпечно.   Через  те  не  може  виконувати

 національний...  То є небезпека, я повторюю, зрощення

 фондового і грошового ринку.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  він  підтримує вашу думку, я так

 зрозумів.

 

       ТАРАНОВ.     Ну,    предложение    комиссии

 Национальный  банк  Украины должен быть (...........)

 банком. То есть однозначно. В принципе мы все говорим

 об  одном  и  том же. Только рассматриваем проблему в

 разных   ракурсах.   То   есть  сегодня  должен  быть

 конкретный   банк,   не   коммерческий.   Значит,  мы

 определили,  что  это на сегодня у нас всего два есть

 банка   некоммерческих.   Это   Национальный  банк  и

 Сбербанк.

      Поэтому  мы  передаем  эти функции Национальному

 банку.   И  если  Национальный  банк  определит,  что

 необходимо      создать     отдельный     клиринговое

 подразделение,  то  есть  со  стасом  банка,  мы тоже

 возражать не будем. Но это должен быть четкий...

 

      ГОЛОВА.  Як ставить вашу пропозицію, будь ласка.

 Дайте   Пилипчуку,  як  ставить  вашу  пропозицію  на

 голосування.

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

 

      Ставити   пропозицію,   що  не  може  виконувати

 функції  кліриного  банка  Національний  банк чи його

 підрозділи,  бо  в  світі  завжди небезпечно зрощення

 фінансового   і   промислового   капіталу,   зрощення

 фінансового і фондового капіталу.

 

      ГОЛОВА.  Ще  раз скажіть як записать, я поставлю

 на голосування. Можливо Олег Вадимович...

 

       ТАРАНОВ.   Он   против   того,   чтобы  был

 Национальный банк Украины клиринговым банком.

 

      ГОЛОВА.  Ні,  клірингові  функції,  щоб  він  не

 виконував.

 

       ПИЛИПЧУК. Да, це є концепція, це не є закон.

 Через те в  Концепцію записати...

 

      ГОЛОВА. То давайте після слова Національний банк

 України  у  дужках  "без  виконання  ним  клірингових

 функцій" і дальше.

 

       ПИЛИПЧУК.  Ні,  ні  не  можна запусувать там

 Національний банк. Просто не можна так записувать.

 

      ГОЛОВА.    Я   поняв   Олег   Вадимович,   Вадим

 Петрович... Дайте Гетьману слово.

 

      ГЕТЬМАН В.П.

 

      Шановні народні депутати, я Гетьман. Послухайте.

 Справа  в тому, що мова йде за кліринговий банк, мова

 йде за розрахункову плату, а не за питання зрощування

 якогось,  фінансового  якогось промислового капіталу.

 На  функцію  Національного банку -центрального банку,

 одна   із   важливих   функцій,  являється  створення

 розрахункових  палат.  оскільки  в нас сьогодні таких

 палат  немає,  а  Національний  банк створив найбільш

 надійну  сьогодні електронну систему розрахунків, то,

 звичайно,   сьогодні  ні  один  інший  банк  не  може

 конкурувати  в  цьому  плані.  Тим  більше ця функція

 абсолютно притаманна такій системі.

      І  друге.  Те,  що доповідач каже, що ощадбанк є

 державним,  не  комерційним, це не так. Він являється

 комерційним,  хоч,  дійсно, він має велику частку там

 іншого капіталу.

 

      ГОЛОВА.   Шановні  колеги!  Нам  треба  рухатися

 вперед.

      Вадим  Петрович,  можна Валентина Петрівна. Вана

 пропозиція  буде ставіться на голосування, так? Тобто

 пропозиція Семенюк відносно забезпечення обігу цінних

 паперів.  Вона  пропонує  вилучити два останні банки,

 абзаци,  проти  цього  виступали  ряд  депутатів, але

 пропозиція є, і я ставлю її на голосування.

 

      "за"

      Вона не підтримана депутатами.

 

      Тепер відносно клірингової функції Національного

 банку.   Олег  Вадимович,  запропонуйте  варіант  для

 голосування.

 

      ТАРАНОВ.  Клиринговым  является Национальный

 банк Украины.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ         Не чути.

 

      ТАРАНОВ.  Ну,  это  уже  суть, понимаете. То

 есть.............    определяется    клиринговым    и

 естественно    создается    расчетная    палата   при

 Национальном банке Украины.

 

      ГОЛОВА.    Ще   раз   прошу.   Олег   Вадимович,

 сформулюйте  так, як ви хочете, щоб було в концепції,

 а ми тоді порадимось.

 

      ТАРАНОВ.  Клірінговим  банком  щодо грошових

 коштів  для  Національного депозитарія є Національний

 банк України".

 

      ГОЛОВА. Тут є написано.

 

      ТАРАНОВ. Тут написано на сторінці .........

 

      ГОЛОВА. "Для надання процесу грошового  клірингу

 і   виконання  угод  з  цінними  паперами  державного

 контролю  і  безпеки кліринговим розрахунковим банком

 систами   Національного   депозитарія  має  виступати

 Національний банк".

      А, це якраз про те, що не треба цього робити. Ви

 згодні з тим чи ні?

      Отак  ви  хочете?  А  ви вважаєте, що не повинно

 цього бути?

 

      _____________ Тоже за это.

 

       ГОЛОВА. Будь ласка, Єльяшкевичу дайте слово.

      Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.

 

      Ельяшкевич,     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

      Вопрос   только   по   фонме.  Надо  чтобы  было

 записано:  клиринговая  палата Национального банка. И

 тогда снимутся все вопросы.

 

      ГОЛОВА. Можна погодиться?

 

      ТАРАНОВ.   Это   то   же  самое.  То  есть,

 Национальный   банк,   являясь  клиринговым,  создает

 палаты.

 

      ГОЛОВА.  Нє,  "клірингова  палата  Національного

 банку". Тоді це буде справді те, що...

 

     ТАРАНОВ.  Ну,  мы  не возражаем, пусть будет

 так.

 

      ГОЛОВА.  Та вони вже зрослись.

      Вітренко, прошу.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Дякую.

      В   тій  концепції,  що  запропонована  сьогодні

 депутатам,   записано:   "кліринговим   банком   щодо

 грошових   коштів  для  національного  депозитарію  є

 Національний   банк".   Тут   чітко   закладено,   що

 Національний  банк  виконує  всі функції клірингового

 банку.  Як він буде у своїй структурі це виділяти? Це

 інша справа.

      Якщо ми запишемо, що це клірингова палата, то це

 окрема   вже  структура.  І  потім  в  нас  виникають

 питання, що Національний банк робить, а що клірингова

 палата  робить?  Тоді  вона  може бути виведена з-під

 Національного банку. Тобто виникають інші питання.

      Ми  хочемо,  щоб Національний банк відповідав за

 обіг  цінних  паперів.  І  тоді  він знає, що це його

 функція. Тому пропоную залишити як Концепцію.

 

      ГОЛОВА.   Шановні  колеги,  Наталія  Михайлівна,

 дочитайте докінця, там написано: "та уповноважені ним

 установи   банківської   системи".   Це   може   бути

 клірингова палата.

 

      ТАРАНОВ.      Александр      Александрович,

 бесспорно, может.

      То  есть,  тут  в  чем  вопрос.  Либо мы сегодня

 конкретизируем  и  поставим  установку  банку создать

 именно  клиринговую  палату,  либо  мы  поручим банку

 разработать  ту  модель,  которую  банк  примет,  ну,

 которая  банк  устроит проще. Поэтому, если мы сейчас

 решим палату, мы тоже не возражаем. То есть, главное,

 чтобы  клиринговым  банком был банк Национальный. А в

 каком виде будет, это уже деталь.

 

      ГОЛОВА.  Вадим  Петрович,  ви  заперечуєте, прті

 цього тексту?

      Дайте слово Гетьману ще раз.

 

       ГЕТЬМАН.  Я не заперечую, я тільки бачу, що

 і  Вітренко  і  Єльяшкевич, мають абсолютно ту ж саму

 точку   зору   і   сьогодні   розрахунковий  центр  при

 Націолнальному   банку   існує,  і  Національий  банк

 повністю   відповідає  за разрахунки  внутрі  цього

 банку і цього розрахункового центру.

      Тому  мова  йде по одне і теж, я вважаю що треба

 голосувати за цю пропозицію.

      ГОЛОВА.   Добре,   я  поставлю  на  голосування.

 Остання   репліка.   Пилипчука,   я  її  поставлю  на

 голосування,  а  потім поставлю концепцію викладену в

 тексті нинішньо

      Якій вам.

      Який вам.

      Який , ..........

      Ви вже взяли слово.

      Говоріть.

 

       ПИЛИПЧУК. Шановні колеги.

      Розрахунковий   уцент,   це   зовсім   інше,  це

 відноситься  не до фондових операцій, в зв'язку з цім

 я просив би пана Гетьмана не спекулювати цим.

      Це обман.

      В   зв'язку   з  цим,  що  на  сьгодніщній  день

 створилась  ситуація,  коли  є  частина банків, які з Національним банком гонять хвилі на курсовій політиці,

 на сьогоднішній дені і разом з валютною біржою.

      Як  там  сталося,  я  не  знаю,  розбереться  та

 комісія  наша, але щоб підключить до цього і фондовий

 ринок до цього, це буде велика помилка, наслідкі якої

 ми  будем  розгяладать.

      Через  те,  щоб  не  допустити  цього,  то треба

 виключить  слова,  є  в  цьому  заголовку кліринговим

 разрохунковим банком, але це не розрахунки ті по який

 каже Гетьман.

      А  далі  в системі національного дипозитарію має

 виступати національний банк, а це виключити слова " в

 системі   національного   дипозитарію  має  виступати

 національний банк".

      Якщо  ми  цього  не виключемо ми будемо пожинати

 потім знов плоди.

 

      ГОЛОВА.  Но бачте, це позиція.

 

      ТАРАНОВ. Есть две позиции. Национальная либо

 не национальная.

 

      ГОЛОВА. Ну давайте будемо рухатися далі. Є

 дві  позиції. Якось, тобто передача кліроної установи

 під  контролєм  національного  банку під керівництвом

 національного банку.

      Або  вилучити ці слова, маючи на увазі створення

 окремого банку.

      Пропозиція Піліпчука ставиться на голосування.

      Про вилучення відсилки на  національний банк.

 

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Не   проходить?   Тому   немає  потреби  ставити

 редакцію  тексту  на голосування. Але я просив би. Це

 концепція,  а  є законні норми і ви, будь ласка, коли

 підійдем  до  законів,  відслідкуйте цей момент. Його

 треба  дуже грамотно викласти в нормах Закону, щоб ми

 справді  там  не  створили  ефект,  не  заклали ефект

 злиття фінансового і капіталу... фондового капіталу.

 

      ТАРАНОВ.   Это   будет   в  Законе  детально

 выписано.

 

      ГОЛОВА.  16 поправка уже розглянута. Ідемо по 10

 сторінці.

 

      ТАРАНОВ. По 17 мы тоже уже согласовали.

 

      ГОЛОВА.  17 відхилена  і ....

 

      ТАРАНОВ.    Она    учтена    частично.    Мы

 согласовали...

 

      ГОЛОВА.  Погоджена. До чого у вас там рука? Будь

 ласка, Квятковський.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ

      Тут  наприкінці  9 сторінки останній абзац. Ці ж

 установи, тобто реєстратори надаватимуть імітентам та

 акціонарам.    Бо    реєстратори   повинні   надавати

 інформацію не тільки емітентам, а й акціонерам...

 

      ГОЛОВА. Володимир Петрович... Олег Володимирович

 

      ТАРАНОВ. Я не возражаю.

 

      ГОЛОВА.    Не   заперечує.   Приймається.   Нема

 запеерчень в інших депутатів? Нема.

      По 10 сторінці все погоджено.

      11 сторінка. Будь ласка, Квятковський.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.

      11  сторінка  -збирання доходу. Ну якось воно не

 зовсім  звучить.

 

      ТАРАНОВ. Еще раз какой вопрос.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ І. В. 11 сторінка 4 абзац -збирання

 доходу.

 

      ГОЛОВА.   Ну   чому?  Як  збираєм  податки,  так

 збираєм.

 

      ТАРАНОВ.  Редакционно мы с вами согласуем. Я

 не возражаю.

 

      ГОЛОВА.  Найдіть  інше слово. Податки збирають і

 ніхто не  вважає, що це  не коректно.

 

      ТАРАНОВ.  Ну  мы редакционно посмотрим. Если

 подберем лучшее слово...

 

      ГОЛОВА.  Найдіть  слово...  Он  є  спеціаліст  з

 юридичних  термінів  Сергій  Головатий.  Запитайте  в

 нього. Він скаже, як  записати.

      (ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ)

      А. Ну ясно.

      Ще Квятковський.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.

 

      Тут, шановні депутати, я хотів би звернути увагу

 вашу  на абзац 7 сторінки 11, тут така трактовка, яка

 може  призвести  до приховування доходів. Номінальний

 утримувач,  юридична  особа, що зберігає цінні папери

 від  імені  і  за  дорученням  власників  та здійснює

 операції  з  ними  від  свого  імені  і за дорученням

 власників цінних паперів.

      Ці  цінні  папери будуть зареєстровані в реєстрі

 еметента  товариства на ім'я номінальних утримувачів.

 Все.

      Справа  в  тому, що в реєстрі акціонерів повинні

 бути  не номінальні власники, а справажні власники, а

 номінальний власник реєструється в депозитарії.

      Тому  ці  цінні  папери  будуть  зареєстровані в

 дипозитарії на ім'я номінальних власників.

 

      ТАРАНОВ.    Но    по    сути    дела    это

 принципиального изменения нет, я не возражаю.

 

      ГОЛОВА.  Ви  наполягаєте  на  голосуванні  своєї

 пропозиції, пропозиція Єльяшкевича, а ви,...

 

      ТАРАНОВ. Мы остаемся на своей.

 

      ГОЛОВА.  Ви  бажаєте  на  своїй,  що  комісія не

 підтримає,    ставлю    на   голосування   пропозицію

 Єльяшкевича.

 

      ЗА-

 

      ГОЛОВА. Ще ставиться, тобто ще інші зауваження є

 до  11  сторінки,  немає. Сторінка 12, все враховано,

 крім   однієї,  пропозиції,  яку  зараз  Квятковський

 скаже.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.  Я  хотів  би  сказати,  що  це те

 питання,  яке  піднімав  і  пан Пилипчук, пропозиція,

 банки не можуть право купувати акції підприємств, які

 вони  кредитують.  Розумієте,  ми  якщо цього не буде

 прийнято,   то   ми  створюємо  зашморг.  І  повністю

 переплітаються   і   фондові   цінності,  і  кредитні

 цінності.  Ми  не  можемо перешкодити банкам купувати

 акції,  але  тільки  не  тих  підприємств,  які  вони

 кредитують.  Бо  буде наступна річ: банк купив акції,

 акції   цього   підприємства  падають  в  ціні  -банк

 змушений  для їх підтримки видавати нові кредити. І є

 дуже велика небезпека їх неповернення.

 

      ТАРАНОВ.  Дело  в  том, что сегодня уже есть

 ограничение  в  10%  для банков по приобретению акций

 препдриятий.  В  том  числе. Поэтому я не считаю, что

 10%  для  банка  могут  быть  смертельны. Это с одной

 стороны.

      С  другой стороны. Мы приняли Закон о финансово-

 промышленных группах, где, наоборот, даем возможность

 банкам  инвестировать  предприятия.  прежде всего те,

 которые  они  кредитуют.  Поэтому  я  считаю, что эта

 поправка  приниматься...  поправку  принимать нельзя,

 так  как  она,  ну  скажем  так,  не  пойдет в пользу

 предпритятиям, с которыми работаю банки.

 

      ГОЛОВА.  Гаманюк.  Ви наполягаєте на голосуванні

 вашої  поправки?  Він  погоджується  з  аргументацією

 Таранова.   Знімаю.   Будь   ласка,  Гаманюк.  Леонід

 Юрійович.

 

      ГАМАНЮК Л.Ю.

      Я  пропонував  останній абзац викласти в другійц

 редакції:  "Посередники  фондового  ринку  здійснюють

 операції    на    біржовому,   а   після   завершення

 приватизації  державного  майна  і  на  позабіржовому

 ринку цінних паперів".

 

      ТАРАНОВ

      Дело   в  том,  что  сегодня  уже  существует  и

 биржевой,  и внебиржевой рынок ценных бумаг. Поэтому,

 если  мы  сегодня  введем  это  ограничение,  то  мы,

 практически,...    Мы    не    можем...    мы   можем

 продекларировать   запрет   внебиржевого   рынка,  но

 фактически   этого  сделать  будет...  этого  сделать

 нельзя,   то  есть  это  -реальная  действительность.

 Поэтому  эту  поправку  я просил бы вас согласовать и

 снять.

 

      ГОЛОВА  Згодні  ви,  Леонід  Юхимович.  Ні.  Він

 наполягає все-таки на своємо формулюванні.

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  депутата

 Гаманюка.

 

      "за"

 

      Дякую.

      На  12  сторінці,  на 13 сторінці є зауваження у

 когось?

      Єльяшкевич, прошу.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Ельяшкевич,    Херсон,    депутатськая    группа

 "Реформы"

      Поправка   25.  "Первинне  розміщення  акцій  не

 повинно йти через біржу". Я настаиваю на этом, потому

 что  подлинной  оценки  акци  первичное размещение не

 дает.  Поэтому биржевой механизм должен присуствовать

 исключительно  уже  когда идет вторичный рынок ценных

 бумаг.  Если  мы  биржу будет подключать к первичному

 размещению,  то  будут  всякие  негативные тенденции,

 злоупотребления.  Это  мы  уже имели место с акциями,

 были   странные   вопросы   по  акциям  Речфлота  при

 приватизации, ну и многим другим вещам.

      Поэтому  я  настаиваю  на  этой поправке и прошу

 уважаемых коллег поддержать. Это очень важно.

 

      ГОЛОВА.  Олег Вадимович.

 

      ТАРАНОВ.  Дело  в том, что это концептуально

 не вписывается в ту концепцию, которую мы предложили.

 Мы  наоборот  предлагаем максимально вынести акции на

 биржу.............   биржи  -это.......  гласности  и

 прозрачности рынка. То есть таже приватизация. Все те

 процесы, которые идут в первичном обороте, они должны

 идти  через  биржу. Поэтому мы настаиваем на редакции

 комиссии.

 

      ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Ставиться

 пропозиція...  Квятковський  додасть  до  того,  будь

 ласка, його поправка..., а потім.........

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ

 

      В  мене  теж  сама поправка, я б хотів би тільки

 пана  Тарана  спитати.  Де  в  світі,  на  якій біржі

 проводиться  первинне  розміщення акцій? Цього немає.

 І, мабуть, там не такі вже дурні.

      І ще одне, я цілком погоджуюсь, що більше того в

 законодавствах  інших країн первинне розміщення акцій

 на біржах просто заборонене.

 

       ТАРАНОВ.  Дело  в том, что вы не учитываете

 специфики    нашей   ситуации,   то   есть   той   же

 приватизации.  То есть сегодня на фондовой биржи Фонд

 гос.  имущества выставляет акции предприятия, которое

 приватизируется. И сегодня записать эту формулировку,

 это  практически оторвать Фонд госимущества от работы

 на  фондовой  бирже.  Я  считаю,  что  сегодня это не

 допустимо и не правильно.

 

      ГОЛОВА.    Пропозиція...   Ви   наполягаєте   на

 голосуванні?

      Ставиться пропозиція Єльяшкевича на голосування.

 Єльяшкевича-Квятковського. А потім я вам дам слово. А

 потім вам.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Не підтримується вона.

 

      ТАРАНОВ.  Александр  Александрович,  26-ую

 поправку   мы   проголосовали.   Это   как   раз   по

 Национальной  фондовой  бирже.  Так она просто, мы ее

 подняли до того, как до нее дошли.

 

      ГОЛОВА. Раніше.

 

      ТАРАНОВ. Раніше, да.

      И  ее  дублирует  27...  То  есть, 27-ую тоже мы

 учли.  Значит, и 28-ая поправка дублирует 26-ую и 27-

 ую. Поэтому просьба перейти сразу уже к 29-ой.

 

      ГОЛОВА. Десь ваша позиція не врахована?

 

      ТАРАНОВ.  Врахована.  Здесь опечатка, Вадим

 Петрович,  мы  поддержали  эту  позицию, она учтена в

 разделе участников Фонда...

 

      ГОЛОВА. Сторінка 14-а, зауваження є?

 

      _____________ По 14-ой там как раз нет.

 

      ГОЛОВА. 15-а сторінка. Є зауваження?

      Будь ласка, Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

 

      159-ий виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановний   Олег   Володимирович,   ми   з   вами

 домовилися,  що  моя 26-а поправка увійде, тим більше

 там   одне   слово,   ми  договорились,  замінимо  на

 "список".  Це  мається  на  увазі,  лістингу.  Так ми

 домовились?

 

      _____________ Да, да, да, да.

 

      СЕМЕНЮК  В.  П.  Значить,  я попрошу щоб... І ви

 підтверджуєте, що воно враховано?

 

      ТАРАНОВ. Хорошо, Валентина Петровна.

 

      СЕМЕНЮК  В.  П. Так, і друга. 27-а поправка. Там

 було викинуто початок речення.

      Справа  в  тому,  що ми з вами домовлялися, що в

 нас  повинна бути єдина методика визначення правил на

 фондовому ринку.

      Чому я настоюю на тому, щоб було іменно записано

 так,  як  я  виклала у своїй пропозиції? Тільки із-за

 того,  що  у нас немає розроблених єдиних правил гри.

 Приведу приклад.

      Сьогодні   Національний   банк   не  має  єдиної

 методики  навіть  розрахунку  процентних ставок. Один

 банк,  виддаючи  кредит,  270% нараховує суму одну, а

 другий  банк,  нараховуючи  той же самий процент, має

 суму іншу.

      Тому  моя пропозиція грунтується на тому, щоб ці

 єдині  правила  були розроблені. Тому 27-у пропозицію

 врахувати всю, а не частково.

 

      ___________. (..........)  мы ее учли(..........).

 

      ГОЛОВА.   Врахована   ваша   пропозиція,  а

 стенограмаце ще підтверджується словами доповідача.

 

      ТАРАНОВ. Тут единственное , что мне слово...

 

      СЕМЕНЮК.  Олег  Володимирович, я прошу, будь

 ласка, потім ви з'ясуєте деякі деталі.

 

      ___________.  Хорошо.

 

      ГОЛОВА.  15 сторінка. Є зауваження?

      Немає. До 16 сторінки, теж немає.

     17.

 

      ТАРАНОВ. Мы полностью учли эту поправку.

 

      ГОЛОВА.  На 18 сторінці, поправка Анісімова

 відхилена,  тому  щовона визначається. Ця пропозиція,

 це норма закону "Про валютне регулювання".

      Таким   чином   з  урахуванням  цих  голоованних

 поправок я за концепцію ставлю на схвалення Верховної

 Ради, на основі проекту Постанови або в формі Проекту

 потсанови Верховної Ради про концепцію функціонування

 фондового ринку Украіни, яку, яка вам запропонована.

      Я ставлю за основу цей проект постанови.

      Будь ласка.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу, або щось не зрозуміло комусь,

 або хто ще не включився в роботу.

      Я  ж бачу по залу, що ми можемо прийняти рішення

 навіть  конституційне,  я  прошу  уваги.  Будь ласка,

 проект постанови за основу ставиться, зачитаю, щоб ви

 знали за що голосуєте, і радіослухачі чули.

      Верховна   Рада   України  постановляє  схвалити

 концепцію  функціонування  і розвитку фондового ринку

 України.

      Друге,  Комісія з питань економічної політики та

 управління   народним   господарством,  доопрацювати,

 разом   з   Кабінетом   Міністрів  та  з  урахуванням

 зауважень  і  пропозицій  постійних комісій Верховної

 Ради   України,  народних  депутатів  України,  пакет

 проектів законодавчих актів з питань функціонування і

 розвитку   фондового  ринку  України,  відповідно  до

 концепції,  та  внести  їх  на розгляд Верховної Ради

 України.

      Я   ставлю   це   питання   за  основу,  а  далі

 порадимося,  як бути далі, чи визначати остаточно, чи

 будемо  готувати  редакцію до третього читання, тобто

 до голосування остаточно в третьому читанні, я ставлю

 за основу проект цієї постанови.

      Будь  ласка.  Ставлю  на  голосування. Активніше

 голосуйте.

 

      ЗА-

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Тепер   треба   порадитися.  Одну  хвилинку,  ви

 почули,  дискусію  з  приводу  тих чи інших норм цієї

 концепції,  і  хоч вона немає силу Закону прямої дії,

 тим  не  менше  на  основі  її будуть готуватися інші

 законодавчі акти.

      Тому   можна   двома  шляхами  йти,  перший,  ми

 довіряємо    комісії,    що    всі   за   стенограмою

 проголосовані    поправки    будуть   відображені   в

 концепції,   а   з   іншого  боку  застерігаючи  себе

 запобігаючи  Президенту голосувати авансом ніби-то за

 текст,  можемо  перенести  на  остаточне  голосування

 після  того,  як  одержимо  єдиний  і суцільний текст

 концепції, так?

      Тому  я  пропонував би, я пропонував би вас, щоб

 ми  завершили  на  цьому  розгляд  цього  питання,  а

 скажемо  тільки  голосування в другому читанні, маючи

 під  ним  суцільний  текст  концепції,  ми зробимо на

 наступному пленарному засіданні.

      Олег Вадимович, як ви дивитеся.

 

      ТАРАНОВ.  То  есть  мы редакционно уточняем

 концепцию  с  теми  поправками, которые внесли, и уже

 все  сравнительные  таблици  в сравнительном варианте

 выносим на голосование.

 

      ГОЛОВА.  Угоджуйте з юридичним відділом, щоб там

 не    було   суперечностей,   із   науково-експертним

 відділом,   щоб   не  було  суперечностей  з  діючими

 законамі і тощо.

 

      ТАРАНОВ. Хорошо, спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Ні,  без  таблиць,  загальним  текстом,

 Пилипчук,   щось   не   так,   будь   ласка  Анатолій

 Михайлович, щось не так?

 

       ___________.    Шановні    колеги,    Олександр

 Олександрович  сказав  про  те,  що  це  дійсно  не є

 законом  прямої дії. Концепція є підставою, на основі

 якої  розробляється  закон.  От  в зв'язку з цим інша

 пропозиція.  Що  одобрить  Концепцію, як підставу для

 розробки закону.

 

      ГОЛОВА.  А там є другий пункт про це...

 

      ПИЛИПЧУК.   І   вже  не  виносить  на  третє

 читання,  тому  що  Концепція  зовсім  редакційно має

 інший жанр, мову іншу.

 

      ГОЛОВА.   Я   розумію   прекрасно.   Ми  це  все

 проголосували, все так. Але якщо в Концепцію попадуть

 фрази  не  ті,  про  які  ми  голосували,  то буде не

 коректно по відношенню до депутатів і в принципі буде

 помилка юридична.

 

       ПИЛИПЧУК. Не слід на третє читання виносить.

 

      ГОЛОВА.   Ні,  так  ніхто  не  пропонує.  Просто

 загальний текст, де депутати зможуть переконатися, що

 всі ці позиції, які вони голосували, відображені там.

 Голосується   остаточно   постанова.   І   все.  Нема

 заперечень? Немає. Наталія Михайлівна, будь ласка.

 

       ВІТРЕНКО. Це, мабуть, єдиний випадок, коли я

 підтримую   Пилипчука.  Ви  розумієте,  що  ми  зараз

 робимо.   Ми   відкладаємо  прийняття  Концепції,  що

 найменьше на два тиждні. Поки ми відкладаємо, а потім

 будуть  якісь  ще  невідкладні  справи, продовжується

 руйнування  наших  основних  засобів, грошових коштів

 населення  тим,  що  немає  порядку  в  обігу  цінних

 паперів.

      Що  таке  "Олбі Україна"? Українці знають, що це

 російська    компанія,    яка    сьогодні     скупила

 сертифікати. І Росія втручається в нашу приватизацію.

 Ніхто  цим  не керую, ніхто не контролює. Ми сьогодні

 повинні, на мій погляд, проглосувати Концепцію. Можна

 ж  довіряти  комісії,  ну, що ж ми робимо далі, що ці

 пропозиції,   вони   ж   не   суттєві,   вони  будуть

 відображені.  Але,  ми  приймаючи,  даємо  змогу  вже

 закони  приймати по цій Концепції. А так ми ще штучно

 затягуємо ще на місяць. Ось що ми робимо.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу. Ви абсолютно правильно кажете.

 Але  за  5  днів  нічого  не  зміниться, ну, 10 днів,

 нічого  не  змінеться.  Концепція схвалена, але текст

 остаточно  і  остаточну  постанову  треба  голосувати

 тоді,  коли  видно  перед очіма, що там є. Так чи ні?

 Віктор   Іванович   Суслов.   Ми  можем  і  остаточно

 проголосувать, безперечно.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемый  Александр  Александрович, дело в том,

 что  эта  Концепция -это не есть закон, и он не будет

 применяться  не  по...........  На  его  сонове будут

 делаться законы. Поэтому никакого риска нет, если она

 сегодня  будет принята окончательно стем, чтобы можно

 было уже готовить законы...

 

      ГОЛОВА.  Проект  постанови ставиться на в цілому

 на голосування.  В цілому.  Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Спасибі. Розробникам дякую від

 імені депутатів.

      Перерва  на  півгодини. Я прошу: не затрумуйтеся

 через півгодини. У нас багато дуже питань  ще.

                        - 104 -

               я         ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВА. Я прошу депутатів зайти до залу.

      Шановні  депутати! Поки зайдуть решта  депутатів

 до залу, я хотів поставити на ваш розгляд, не скільки

 визначення,  доручення  стосовно  сворення  комісії з

 чотирьох     чоловік     під    керівництвом    Петра

 Володимировича     Шейка     для    розгляду    заяви

 Звягільського,  змістом  якої  ви  знайомі.  Вона вам

 роздана.  Пропозується  в склад цієї комісії включити

 депутатів Анісімова, Хмару, Біласа і Шейка. Шейко, як

 голова цієї комісії.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.         Не чути.

 

      Ну, преса в нас інколи публікує попереду рішення.

 Так   само,   як,   наприклад,  я  читаю,  навіть,  в

 зарубіжній  пресі  про  те,  що  Кабінет Міністрів 12

 числа  вніс  програму  своєї  діяльності. А ви бачили

 міністр Кабінету Міністрів поклав її на стіл сьогодні,

 тобто на 10 днів пізніше. Але ми не докоряємо в цьому

 відношенні Кабінет Міністрів, бо ми з ним погодили ці

 питання, але ж... Я думаю, що треба.

      Що Болдирєв  хоче?

 

      БОЛДИРЄВ Ю.О.

 

       Уважаемый   Председатель,  уважаемые  депутаты,

 наша    фракция    рассматривала    этот   вопрос   и

 рекомендовала   включить   в  состоав  этой  Комиссии

 депутатов  Когена и Ампилогова. И мы просим остальные

 фракции поддержать нас.

 

      ГОЛОВА.  Замість  кого  тоді скажіть. Я чому так

 кажу: тому що...

 

      БОЛДИРЄВ Ю. О. Плюс к тем, что есть, а не вместо

 кого-то.

 

      ГОЛОВА.  Плюс  -у нас не має за що їздить, чесне

 слово.

 

      БОЛДИРЄВ  Ю. О. Ну, дело в том, что... по какому

 принципу  формировалась  та  Комиссия,  которая  вами

 названа:   если   говорить,   там,   о  партийном,  о

 фракционном       представительстве,      то      она

 несбалансированна явно. А какие принципы?

      Вот  мы,  значит,  обсудили этот вопрос. Депутат

 Коген  возглавлял  контрольно-ревизионное управление.

 Он понимает, что такое финансовое нарушение.

      Депутат Ампилогов так же, как и Звягильский, был

 директором  шахты,  его коллега. Значит, он понимает,

 как  мыслит  его  коллега, каким образом он мог, быть

 может,   ошибиться,   и  из  этих  соображений  мы  и

 предложили тех двух депутатов.

      Я прошу вас поддержать...

 

      ГОЛОВА. Я поставлю на голосування.

 

      БОЛДИРЄВ Ю.О. Решение фракции нашей  - МДГ.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.    Я   поставлю   вашу   пропозицію   на

 голосування.

      Я   прошу  3  хвилини  на  обговорення.  Більше,

 виставте на моніторі, хто хоче слово.

      Красняков, будь ласка.

      Через 3 хвилини я поставлю на голосування, в нас

 немає  часу  цим займатися. У нас всі депутати можуть

 все зробить те, що треба.

 

      КРАСНЯКОВ Є.В.

 

       Уважаемый  Председатель,  уважаемые  коллеги, я

 хотел  бы сказать по мотивам принятия этого решения и

 еще  раз  заострить  внимание, что пресса сегодня уже

 сообщила.  И  наш  Председатель  Комиссии, который не

 утвержден,  он  свободно дает интервью, уже говорит о

 том,  что  ехать  или не ехать и т. д. Сам подход, я

 считаю,  и  надо бы Петру Владимировичу, ну, как-то к

 этому  относиться  более  и более корректно и этично,

 более этично.

 

      ГОЛОВА. Приймається. Ви праві. Моцпан.

 

      МОЦПАН

 

       146 Амросієвський вибочий округ.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты.  Я не знаю, кто называл фамилии депутатов в

 состав этой комиссии, но мне достаточно имени Степана

 Ильковича Хмары, этого вполне достаточно. Это первое.

      Второе,   нечего  увеличивать  состав  комиссии,

 потому что нам надо все-таки экономить средства.

      Наконец,  третье,  я вообще не пойму, я хотел бы

 чтобы  пояснил,  может быть Петро Владимирович Шейко.

 Какая   необходимость   ехать  на  встречу  с  Ефимом

 Леонидовичем  Звягильским  в  Израиль,  когда  он был

 обязан,   в   принципе,   явиться  сам  сюда  и  дать

 необходимое пояснение, чего ему бояться?

      Спасибо за внимание.

 

      КОРНЕЛЮК.  Я  не сказав про те, що вони мають

 їхати.  Будь  ласка, я не скзав, що вони мають їхати,

 мова  йде  про створеня комісії, яка дасть об'єктивну

 оцінку  тій  інформації  перед  розглядом в Верховній

 Раді питання про повноваження депутатів.

      Василь Миронович, будь ласка.

 

      ___________.

      Дякую.    Шановний   Олександр   Олександровичу!

 Відверто кажучі, я не зовсім розумію логіки створення

 самої Комісії.

      У  нас  є  спеціальна комісія у Верховній Раді с

 питань депутатської етики і так далі, яка має, згідно

 Регламенту,  повноваження розглядати відповідні заяви

 депутатів.   А   Звягільський   поки  що  є  народним

 депутатом    України.    Ніхто   його   не   позбавив

 депутатського мандату.

      Звідси   питання:   для  чого  створювати  знову

 комісію.   Якщо  у  депутата  Звягільського  є  якісь

 міркування,  з  якими звертається у Верховну Раду, то

 Верховною   Радою   створена   для  цього  спеціальна

 Комісія,   яка  відображена  у  Регламенті.  І  нехай

 розглядає всі ці заяви, приймає рішення і виносить на

 Верховну Раду. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Пояснюю.  Справа  в  тому, що  у  заяві

 поставлена  абсолютно  конкретні  специфічні питання,

 які потребують і специфічного розгляду. Спеціалісти з

 цього  приводу  і  названі,  приведені у цьому складі

 Комісії.  Очолювать  її  буде Голова Комісії з питань

 етики.  Це  якраз  його  функціональний  обов'язок. Я

 просив би не обговорювати далі цього питання.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Ну що ми обговорюєм? Ви....

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Та   тому   що  це  Комісія  Верховної  Ради.  Я

 зобов'язаний   ставить   на  голосування.  Ставлю  на

 голосування запропонований склад. Я прошу підтримати.

 

      "За" -

 

      Є   пропозиція   доручити   Комісії   з   питань

 депутатської етики  розглянути  запитання.

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Хто  щось  не  зрозумів.  Я  тоді точніше скажу.

 Доручити  Комісії  з питань регламенту і депутатської

 етики   розглянути   заяву   депутата  Звягільського,

 створити  для  цього комісію. Будь ласка, при потребі

 створити  для  цього комісію у складі якій, вони самі

 визначать.  Ставлю на голосування це питання.

 

      За

 

      Тоді  уточнення, будь ласка. Включивши до складу

 комісії депутатів Біласа, Хмару і Анісімова.

      Я  останній  раз  ставлю  на  голосування,  будь

 ласка.  Ще  раз  ставлю на голосування, про доручення

 комісії  з  питань регламенту займатися цим питанням,

 ставлю на голосування.

 

      ЗА -

 

      ГОЛОВА. Прийнято рішення, дякую.

      Визначиться  самі,  якщо залучите кого вважаєте,

 то ваша справа. Так.

      Шановні  депутати,  я  по-перше  хочу вибачитися

 перед вами за те, що ми на 5 хвилин пізніше розпочали

 засідання, тому що ми в цей час провели нараду членів

 делегації,  яка  поїде у Францію, з приводу прийняття

 України до Ради Європи.

      І  виходячи  також  з  цієї потреби, я просив би

 вашої згоди на те, щоб ми зараз без витрату надмірної

 часу  проголосували  закони про приєднання України до

 ряду Європейських конвенцій, ці документи опрацьовані

 в Верховній Раді, в комісіях як це належить, і є вони

 у   вас   на  руках  і  не  викликали  заперечення  у

 відповідних  комісіях,  тому я якщо ви не заперечуєте

 ставлю  на  ваш розгляд, тобто на голосування, подані

 Президентом України проекти законів.

      Перший,  про  приєднання України до Європейської

 конвенції,   про   взаємну  допомогу  в  кримінальних

 справах,  59  рік, ставлю на голосування проект цього

 за  кону, він короткий в цілому остаточно голосується

 цей закон.

 

      ЗА -

 

      Дякую.

      Дальше. Закон України "Про приєднання України до

 Європейської   Конвенції   "Про   нагляд   за  умовно

 засудженими або умовно звільненими правопорушниками",

 1964 рік. Ставлю на голосування.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Дякую.

      Закон   України   "Про   приєднання  України  до

 Європейської   Конвенції   "Про  передачу  засуджених

 осіб", 1983 рік. Ставлю на голосування.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Закон   України   "Про   приєднання  України  до

 Європейської  Конвенції "Про видачу правопорушників",

 1957 рік. Ставлю на голосування.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Дякую.

      Закон   України   "Про   приєднання  України  до

 Європейської  Конвенції  "Про передачу впровадження у

 кримінальних   справах",   1972  року.  Ставиться  на

 голосування.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Дякую.

      Закон   України   "Про   приєднання  України  до

 Європейської   Конвенції   "Про   нагляд   за  умовно

 засудженими або умовно звільненими правопорушниками",

 1964 рік. Ставлю на голосування.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Дякую  за  активність.  У  цьому відношенні хочу

 сказати,  що  ми справді прийняли надзвичайно важливі

 рішення.  Але поряд з тим вони накладають на всіх нас

 і  на  структури  державної  влади, і в тому числі на

 Праламент  великі  зобов'язання  по  проведнню нашого

 законодавства,  про вдосконалення і про удосконалення

 самої  процедури,  які випливють із цих конвенцій, із

 тих  норма  закону,  за  які ми тепер, власне кажучи,

 проголосували.   Ясно?  Я  прошу  у  нас  надзвичайно

 напружена програма.

      Будь ласка, Кочерга.

 

      КОЧЕРГА В.Г. 122 избирательный округ.

 

      В  связи  стем,  что  мы сейчас проголосовали по

 этим  пяти  Конвенциям, нас необходимо еще   включить

 постановление   з  поручением  Кабинету  Министров, и

 Верховному  Суду,  и  прокуратуре  доработать, внести

 соответсвующие    изменения   и   дополнения   в   те

 законодательные акты, которые  сейчасмы приняли.

      Поэтому я прошу тоже поставить это решение нашей

 комиссии.

 

      ГОЛОВА. Постанова Верховної Ради, проект у вас є

 на  руках  цієї постанови. Доручити Кабінету Міністрв

 разом   з   Верховним   Судом   України,  Генеральною

 прокуратурою України підготувати та внести на розгляд

 Верховної  Ради  України  законопроекти  "Про зміни і

 доповнення   відповідних законодавчих актів України у

 зв'язку   з   приєднаннєм   України   до  зазаначених

 європейських Конвенцій". Так?

      Ставиться на голосування цей проект за основу.

 

      "за" -

 

      Дякую. Рішення...

      В   цілому   хто   хоче...  В  цілому  ставиться

 пропозиція,  будь  ласка.  Бутейко  хоче  зауваження,

 доповнення.  Дайте  слово Бутейку. В цілому ставиться

 на голосування.

 

      "за" -

 

      Дякую. Рішення прийнято.

      Бутейко, що?

 

      БУТЕЙКО А.Д.

 

      Дякую. Бутейко, 70, "Центр".

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 колеги! Я хотів просто звернути увагу нас всіх на те,

 що  коли ми зараз проголосували закони про приєднання

 до  міжнародних  конвенцій,  то деякі з них потребуть

 зміни  законодавства.  За Регламентом такі конвенції,

 які   потребують   змін   до   законодавства  повинні

 подаватись на рішення наше разом з проектами законів.

 Інакше  їх  ефективність  практично  зведена до нуля,

 тому  що  вони  не  можуть працювати поки не зроблені

 відповідні  зміни. Це на майбутнє.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ясно. Це береться до уваги. Я думаю, що

 наше  доручення    Кабінету Міністрів виходить саме з

 цієї  вимоги. І я думаю, що ближчим часом ми матимемо

 ці  проекти  законів,  але вони будуть спиратися вже,

 безперечно, на цю концепцію.

      Що ще Вікторе Семеновичу?

 

      ___________.

      ................................................

 

      ГОЛОВА. Як, як?

 

      ІЗ ЗАЛУ.  Ознайомтесь  з  складом делегації,

 яка їде .........

 

      ГОЛОВА. Всі члени Президії знають цей склад.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ.         Ну чути.

 

      ГОЛОВА.  А?  Так  у  мене під руками нема зараз.

 Будь ласка.

      Значить,   їдуть   в   складі   делегації  члени

 комітетів   Ради   Європи,  затверджені  на  Президії

 Верховної Ради і Верховної Ради у грудні 1994 року.

      В  мене    списку немає. Якби я знав, що виникне

 це  питання.  Будь  ласка,  Секретаріат  принесіть, я

 зачитаю потім список. Будь ласка. Пізніше. Якраз вони

 сьогодні  залі є.

      (Шум в залі)

      Я ще раз кажу. Ну дивіться, Борис Ілліч їде, він

 сидить тут. Буткевич теж тут присутній, Головатий.

 Це я по пам'яті. Ну, тоді немає питань. Значить, всі,

 що треба. Все. Йдем дальше.

      "Про проект ЗАкону України "Про внесення змін до

 Закону  "Про  аудиторську діяльність". Це теж, про що

 ми  роголосувалі  з  самого ранку, визначилися, треба

 терміново  прийняти постанову, щоб не карати штрафами

 організації безпідставно.

      Олександра Володимирівна, 3 хвилини, будь ласка,

 на інформацію.

 

      КУЖЕЛЬ

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 народные  депутаты,  на  ваше  поручение  во вторник,

 проголосованное  в  этом  зале,  Комиссия с бюджета и

 экономической  политики  выносит на ваше рассмотрение

 Постанову  Верховної  Ради "Про внесення доповнень до

 Постанови  Верховної Ради "Про порядок введення в дію

 Закону України "Про аудиторську діяльність".

   Я  хочу обратить ваше внимание, чтоб скоротить час,

 мы  с  вами  его  уже  обсуждали,  что  данный проект

 решения  согласован  с юридическим отделом Верховного

 Совета,  а  также в присутствии Председателя Комиссии

 Азарова  и  депутата Кузнецова, с которым мы выносили

 этот  вопрос  прошлый раз, мы связались с начальником

 Государственной налоговой инспекции Ильиным. И он нам

 ответил,   что   именно   в   таком   виде  Постанова

 действительно приостанавливает штрафные санкции. И он

 поручился,  что  не  будут  от  предприятий требовать

 обязательный аудит.

      Мы  с  вами  также (есть у нас второе доручення,

 которое    нам   поручает,   комиссиям,   всем,   кто

 заинтересован,  второго  числа  внести  этот Закон на

 Президиум. Он готов и будет внесен.

      Я бы хотела еще обратить ваше внимание на проект

 постановы,  который  подготовила без вашего доручення

 Комиссия по банкам и банковской деятельности.

      Разрешите несколько слов сказать зосередження...

 Как по-русски сказать? Внимание обратить.

 

      ГОЛОВА. Сконцентрировать.

 

      КУЖЕЛЬ. Сконцентрировать внимание.

      Первое,  что здесь вот как раз пример документа,

 где  желательно, чтобы автор подписывал, потому что в

 данном  случае  мы подставляем руководителя Комиссии.

 Что здесь опасно?

      Первое,  то  что искривлено настоящая постанова,

 пункт 7, где говориться о введении не всей статти 10,

 а пункта один.

      Здесь  случайно  забыт пункт 1 и вот тогда через

 месяц  мы бы спрашивали, кто это допустил, потому что

 в  этот  момент  все  финансовые  рынки банкротства и

 залоговые договора были бы без аудита.

      Второе и самое главное. То, что данная постанова

 не приостанавливает штрафные санкции, потому, что она

 останавливает только пункт 10, но в десяти законах об

 аудиторской  деятельности  штрафные санкции остаются,

 тоесть  с  первого  числа  даже  если  мы  примем эту

 Постанову   налоговые   инспекции   будут  штрафовать

 предприятия, поэтому у меня к вам большая просьба.

      Сегодня  без  обсуждения  принять эту постанову,

 которая   согласована   с   юротделом   и   налоговой

 инспекцией.

      Налоговая   инспекция   в  присутствии  депутата

 Кузнецова,   действительно   подтвердила,   что   эта

 постанова  в  таком  виде,  в  котором она необходима

 сейчас .

      Второго  числа мы с вами вносим Закон и все, кто

 имеют  свое  мнение,  кто уже как-то знает эту сферу,

 сможем  поработать  над  Законом и внести нормально в

 Закон  изменения.  А для наших избирателей, для всех,

 кто  слушает  сесию, я хочу подчеркнуть, что если эта

 Постанова   будет   сегодня  принята,  вы  не  должны

 проходить   обязательный   аудит   до  внесения  змин

 Верховным    Советом    в    Закон   об   аудиторской

 деятельности. Спасибо большое.

 

      ГОЛОВА. Є запитання до неї? Немає.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Є?  Одну хвилиночку. Будь ласка, Безуглий. Номер

 скажіть округу.

 

      БЕЗУГЛИЙ А.Г.

      398.

 

      ГОЛОВА. Так, 398.

 

      БЕЗУГЛИЙ  А. Г. Я вопрос хочу задать. 398 округ,

 Новокаховский, Депутат Безуглый.

      Я вопрос такой хочу задать. Что все-таки аудит -

 это   хорошо.   У   нас   неплохие  были  контрольно-

 ревизионные   управления,  которые  не  хуже  аудитов

 делали  проверки,  выставляли штрафные санкции. Зачем

 сегодня  мы  еще  одну  удавку,  петлю  на шею народу

 вешаем  обязательным аудитом?

      Я  за  то -и прошу отметить -чтобы обязательного

 аудита     не    было.    Это    не    должна    быть

 государственная....... а только общественная.

 

 

      КУЖЕЛЬ  О.  В.  Спасибо большое за вопрос. Я еще

 раз подчеркиваю, что этой Постановой мы останавливаем

 применение  обязательного  аудита.  Не  будет ни одно

 предприятие,  ни одна налоговая инспекция до внесения

 нами   с  вами  изменений  в  Закон  требовать  сдачу

 аудиторского заключения   в  налоговою  инспекцию.

      Это   я   подтверждаю  здесь  и  это  подтвердил

 начальник Государственной налоговой инспекции. И всем

 предприятиям   говорю   о   том,  что  просто,  чтобы

 сократить  мы  этот  вопрос  с  вами  рассмотрим  при

 рассмотрении Закона об аудиторской деятельности. И вы

 выскажите  залом свое мнение.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  колеги!  Закон  діє. Постанова

 діє.  На  основі  тієї Постанови сьогодні твориться і

 беззаконня   в   тому  числі  і  несправедливість  по

 відношенню    до   деяких   суб'єктів   господарської

 діяльності.

      Ми   зараз   робимо  послаблення.  Тобто  ми  ну

 відкриваємо можливість для нормального функціонування

 цих  суб'єктів.  Але  для того потрібно прийняти таку

 постанову.  Тому ми можем сперечаться, але треба було

 сперечаться  підготовляючи закон. Закон уже прийнятий

 нами.

 

       ___________.  Не нами.

 

      ГОЛОВА. Не нами, минулою Верховною Радою, в 1993 році.

      А  зміни  до  постанови  вносяться.  Я просив би

 підтримати,  бо там строк визначений. Про продовження

 строку. А потім вернутися до змін до закону.

      Олександра Володимирівно, сідайте на місце.

      Немировський, будь ласка, на трибуну іди.

 

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ

 

      Уважаемые  коллеги. Сегодня надо поставить точки

 над  "і".  Потому  что  доручення Верховної Ради було

 разобраться  с  законом  не только комиссии, готовила

 проект Александра Владимировна, но и нашей комисии по

 финансам,  но  нашей  комиссией рассматривался данный

 вопрос  и  не  смотря  на  партийную  принадлежность,

 политическое убеждение, принято единогласное решение,

 которое  гласит  о  том,  что  единственным выходом с

 данного  положения  может быть только приостановление

 действия статьи 10 до принятия поправок к закону.

      Обоснование,  следующее, я хочу внести некоторые

 ясности  по данному закону, на сегодняшний день кроме

 аудиторских    фирм    существуют   еще   контрольно-

 ревизионные      группы,      контрольно-ревизионного

 управления.   Налоговые   службы,  отдел  социального

 обеспечения,   пенсионный   фонд,  банки,  отраслевые

 контрольные ревизионные органы, разные фонды, которые

 проводят сегодня проверки, ревизии наших предприятий,

 и  можете  себе  представить,  что  делается  на этих

 предприятиях,   когда   один  за  другим  приходят  и

 проверяют их отчетность, документы и так далее.

      Причем  каждый  из  этих  отделов проверяет свои

 специфические  вопросы,  аудит  же  претендует на то,

 чтобы  охватывать полностью все эти вопросы, никто не

 против, пусть будет такая квалифицированная комиссия,

 но  давайте  мы немножко посмотрим, что у нас сегодня

 делается,  у нас поспешно в течении двух -трех недель

 готовят   аудиторов,  которые  абсолютно  все  знают,

 производства, финансов, хозяйственной деятельности, и

 дают  свои  заключения,  эти  заключения сегодня один

 день  работы  аудитора,  стоит 280 долларов, по самым

 скромным  расчетам, они нашими рублями не пользуются,

 только долларами.

      Если  мы  продлим  срок  действия  закона  до 31

 марта,  будет  затягиваться  поправки  к  закону, тем

 самым  дадут возможность и дальше изымать средства из

 наших  предприятий,  предпринимателей,  буквально  из

 всех  лиц,  поэтому  единственным  выходом  из данной

 ситуации,   и   положения   может  быть  только  одно

 преостановить  работу  статьи  10,  где  были внесены

 поправки  и  обязать  комиссию  отработать поправки к

 закону, какие основания для этого еще есть, в этом же

 законе    статья   5   и   статья   20,   статья   28

 предусматривают  необязательный  аудит,  а  только по

 договорам  или  в  случаях,  предусмотренных Законом.

 Когда  дорабатывался данный Закон, эти статьи не были

 поправлены  -сильно спешили, работали на определенную

 цель.

      Значит, имеют место и другие недостатки в данном

 законодательстве.  Его необходимо разумно отработать.

 Сегодня  неясно  и нечетко выписано, сколько же нужно

 брать за аудит и кто должен платить? Потому что можно

 поставить   перед  собой  цель  провести  аудиторские

 проверки  небольших предприятий, а это равнозначно их

 ликвидации.   Поэтому   я   считаю,  что  единственно

 правильное будет -это решение принято единогласно еще

 Комиссией по финансам, которое гласит -роздано вам на

 руках  и,  соответственно,  гласит  о приостановлении

 статьи  10.  Данное  решение  я  прошу  проголосовать

 поименно.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

       Можно я пояснеение дам?

 

      Ви можете вопрос задать.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Запитань немає?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Запитанть немає. Є запитання. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.

 

      Херсон, депутатська група "Реформи".

      Владимир  Лукич,  вы  правильно  говорите.  Меня

 волнует только один момент.

      Здесь, в Постанове наша Комиссия приняла "Ввести

 дію  цю  Постанову  з  дня  її  опублікування".  Меня

 волнует, будет ли она опубликована до 1 октября? Если

 нет,  то  представьте  себе: она будет опубликована 4

 октября,  и  вот  за  этих,  например,  3  дня  штраф

 действует  и  налоговая  инспекция будет его взымать.

 Поэтому,  если мы... Александр Александрович, я прошу

 внимания!...  если  мы  решаем  вопрос о том, что она

 будет опбликована до 1 октября, то да...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Я  могу ответить немножко и на этот вопрос. Если

 согласовано   статей  в  самом  Законе.  Я  могу  вам

 прочитать... где предусмотрено в одной статье Закона,

 что  "... аудиторскі висновки подаються..." в течение

 года,...  если  смотреть на действие налоговых служб,

 то   мы   прекрасно   знаем,   что   годовые   отчеты

 заканчивают  сдавать  в  январе-феврале  месяце,  а 1

 октября  мы  должны вже аудиторскую.............. для

 налоговой  инспекции. Получается всего-навсего где-то

 7,  5 -8 месяцев... Вообще не увязан Закон! Поэтому я

 еще раз подтверждает о том, что закон надо немедленно

 дорабатывать. Если мы сегодня будем продливать службу

 его  действия,  то  он  будет дорабатываться у нас до

 марта месяца.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   уваги,   будь   ласка.  Ми

 проголосували  таке  рішення,  на  одному  з засідань

 недавноьму   ставився  на  голосування  такий  текст:

 "Доручити  комісії  з  питань  бюджету  і економічної

 політики,  комісіям  на четверг внести проект змін до

 Закону  "Про аудиторську діяльність", який передбачає

 штрафні   санкції   за  непроведння  аудиту.  І  всім

 профильним   комісіям,   що  займаються  або  цим  же

 комісіям  підготувати  проект  змін  до  законів, які

 стосуються  адиторської  діяльність,  на першу декаду

 жовтня."  Тобто  зміни  ці  будуть  внесені  у першій

 декаді жовтня.

      І  сьогодні,  якщо ми приймем таку постанову, то

 мова  йде  про  втручання в поле діяльності закону. А

 те,   що  стосується  Постанови,  воно,  ну,  скажем,

 створює  ті  ж  самі  правові  наслідки  на  нинішній

 період.  А  зміни  ми проведем потім у законі у жовні

 місяці.  І все буде приведено у відповідність. Так не

 будуть  начисляти  пеню,  якщо ми приймемо той проект

 Посатанови,  який  запропоновула  Кужель.  Вот про що

 йдеться. Володимир Лукич сідайте, будь ласка.

      Одну  хвилинку.  Постановою можна, бо постановою

 визначені  строки.  Я  прошу,  Сушко,  я  прошу  вас.

 Давайте  так,  постанова,  власне  кажучи,  не тільки

 тимчасової   дії,  поскільки  мова  йде  про  штрафні

 санкції,  які  сьогодні  будуть  зніматися.  Якщо  ми

 приймем  цю  постанову,  знімається,  так  би мовити,

 загроза  таких санкцій. А зміни до закону ми все одно

 будемо   вносити   в   перших   числах  жовтня.  Тому

 постанова,   яку   пропонує   Володимир  Лукич,  вона

 втручається  у  поле  саме  правове  закону. А нам би

 треба  було  сьогодні виконати ту постанову Верховної

 Ради,  яка зобов'язувала і вашу комісію. Інше, внести

 зміни  до  закону. І ми тоді будемо мати інші, так би

 мовити,  правові  основи.  Зрозуміло?  Зрозуміло.  От

 Наталія Михайлівна  теж підказує, що правильно.

      Я   ставлю   на  голосування  за  основу  проект

 Постанови,   який   внесла...   Я   і  вашу  поставлю

 пропозицію.

      (Шум в залі)

      Проект  Поставнови,  яка внесена комісією, котру

 представляла  в  даному  випадку  Олександра  Кужель,

 ставиться  на  голосування.  Я  прошу  підтримати. Це

 відповідає  тому, що ми вже проголосували кілька днів

 тому.

 

      "за"

 

      Я  прошу  вас  всіх голосувати. Ще раз ставлю на

 голосування. Дайте слово ще Кужель, будь ласка.

 

      КУЖЕЛЬ. О.

      Уважаемые  коллеги!  Я  еще  раз прошу внимания.

 Абсолютно правильно сказал депутат Немировский, очень

 много  вопросов  к  закону.  И второго числа он будет

 внесен,  и  вы  его внесете и поработаете. Но если вы

 приймете     сегодня     Постанову,    представленную

 Немировским.   Вот   я   вам   читаю  Закон,  который

 называется  "................ України". Я прочту одно

 предложение.  Вы  поймете,  что  по  тому  закону оно

 остановится,  который  принят  в  1993 году, а по вот

 этому  в  апреле  1995 будет действовать. И с первого

 числа будуть штрафовать.

      Читаю.  Статья  29  пункт  три. "Річний баланс і

 звітність підприємств підлягають обов'язковому аудиту

 за  винятком тих організацій, що повністю утримуються

 за  рахунок  бюджету  і не займаються підприємницькою

 діяльністю". По этому Закону и девять следующих будет

 действовать.   И   постановой  их  не  останавливать.

 Поэтому юротдел и Государственная налоговая инспекция

 посчитала, что та постанова самая сейчас необходимая.

 Она  никто не будет проводить, потому что он не будет

 обязательный,  так  как  за него не штрафуют. Вот это

 самое  правильное  решение.  Давайте не будем тратить

 время, прыймем и  будем с понедельника работать.

 

      ГОЛОВА.   Тобто  зміщення  строку  обов'яковості

 звільняє підстприємства від штрафу. Зрозуміло.

      Вибачте.  А  зміни  до  закону  ми  проведемо на

 початку жовтня.

      Ставлю   на   голосування  проект  Постанову  за

 основу, який доповідала Кужель.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  В  цілому  можна проголосувать?

 Ставлю на голосування в цілому, будь ласка. В цілому.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.   Тут  і  написано:  "Постанова  набуває

 чинності з дня її прийняття". З сьогоднішнього дня.

      Будь ласка, Володимир Лукич Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

 

      Я   прошу   прощения,   но   я  просил  провести

 голосование  поименно,  чтобы  мы знали наших героев,

 кто,  засчет  кого  будут предприятия платить деньги.

 Вот,  это не было поставлено на голосвание. Я считаю,

 что грубое нарушение.

 

      ГОЛОВА.  Володимир Лукич, я згоден. Якби я почув

 цю   пропозицію,  я  б  поставив  поіменно.  Ну  уже,

 вибачте,   що   так   трапилось,  я  просто  або  був

 неуважним, або ви цього не сказали.

      Дякую.

      Вчора  ми  перенесли  на  сьогодні  за проханням

 Миколи  Яновича Азарова, прийнявши в першому читанні,

 Постанову  "Про  фонд  стабілізаційний  для  паливно-

 енергетичного   комплексу",  а,  власне  кажучи,  про

 статтю 37-у Закону про бюджет. Ви пам'ятаєте, так?

      Олексій Дмитрович і Олександр Васильович, сядьте

 ближче  один до одного. Микола Янович, будь ласка, на

 трибуну.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважавемые   народные  депутаты,  сегодня  утром

 Комиссия снова рассмотрела этот вопрос и обращается к

 вам  с  такой  просьбой.  С  учетом  того, что многие

 депутаты не поняли, пусть не обижаются, суть

 той  Постановы,  которая  вчера голосовалась, об этом

 кстати    говорил   на   выступлении   депутатов   по

 телевидению  вечером,  где  совершенно  четко  и ясно

 было, что нет понимания этого вопроса.

      Комиссия  предлагает сессии в начале рассмотреть

 вопрос   о   работе   правительства   по   исполнению

 постановлений,   указов   и   законов   о   топливно-

 энергетическом  комплексе,  тогда проблема вам станет

 понятной,  ее значимость в процессе подготовки к зиме

 будет  ясна  и  ясно  будет,  что  надо надо находить

 источники   формирования  доходной  части  бюджета  о

 решении проблем подготовки з зиме.

      Поэтому  комисия,  предлагает,  оставляя  в силе

 проголосованное  нами  постановление рассмотреть все-

 таки    сначала    вопросы   топливно-енергетического

 комплекса,  а  затемеще раз вернуться к обсуждению 37

 статтьи .

      Я еще раз обращаю ваше внимание, что та редакция

 37 статьи, которая предлагалась Кабинетом Министров и

 поддерживалась  комиссией  как  раз  направлена не на

 повышение  цен, которое уже произошло, а на то, чтобы

 у  тех  людей, которые уже положили в карман торговую

 надбавку  к  оптовой цене из'ять в доход государства,

 хоть что-то.

      Вот  о  чем  шла  вчера  речь,  а  на аппонентам

 говорили,   что  якобы  статья  37  в  первоночальной

 редакции  своей  закона  о  бюджете  не  повлияет  на

 повышение  цен,  а  вот  новая редакция правительства

 повлияет.

      Так  вот  это  заблуждение,  уважаемые  коллеги,

 поскольку   статья  37  в  редакции  апреля,  которую

 предложило    Правительство,   и   в   той   ситуации

 предложило,  можно было тогда (..........) в апреле в

 нее,  предусматривало 15 прецентов акцизного збора на

 оптово-розничные  цены.  То  есть,  абсолютно на все.

 Абсолютно на все цены.

      И  возврат к этой статье конечно в этой ситуации

 в условиях кризиса неплатежей и так далее, отсутствия

 оборотных средств у предприятий конечно могло бы быть

 довольно  серьозным  ударом  по нашей промышленности.

 Вот  поэтому  Комиссия  и  предлагала  принять  новую

 редакцию этой 37 статьи в более мягком, более щадящем

 режиме  для наших   прежде всего потребителей.

      Поэтому    вот    такое    решение,    Александр

 Александрович  уважаемый,  и  уважаемые коллеги, наша

 Комиссия   выносит  на  ваше  рассмотрение.  Если  вы

 поддержите,   тогда   мы  рассмотрим  сначала  вопрос

 топливно-енергетического  комплекса, а затем вернемся

 к  37 статье.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

      АЗАРОВ.  Ну  ряд  замечаний  было  народных

 депутатов.  Например, установить акцизный металобрухт

 в   обкеме...  вернее  вывозное  мыто  установить  на

 металобрухт  в размере 100 процентов.

      Но,   к   сожалению,   в   Постанову,  уважаемый

 Александр   Александрович,   уважаемые   коллеги,   в

 Постанову  мы  не  можем  внести  такие  пункты.  Это

 пункты,  требующие  законодательного  оформления.  То

 есть, если б мы рассматривали поправки к Закону, мы б

 внесли.

      Совершенно  справедливо  депутат Чукмасов вносил

 предложение  -предположим  убрать  тот метеллопрокат,

 который  идет на изготовление труб или вообще трубные

 изделия, например. Так? Мы посмотрели вчера вечером и

 сегодня  утром.  Все  члены  Комиссии,  так  сказать,

 поддержали    этот    вопрос,    что   надо   трубное

 производство,  так  сказать,  от  этого  (..........)

 освободить.

      Но  это  тоже  можно  сделать  только  в  рамках

 изменения  к  закону.  Не  к  постанове,  а  в рамках

 закона.  Поэтому  вот такой, Александр Александрович,

 порядок предлагается.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я  думаю,  запитань тут нема до

 Миколи   Яновича,  прошу,  сідайте.  Василь  Іванович

 Євтухов. Микола Янович. Василь Іванович  Євтухов Є?

 

      ІЗ ЗАлу.  не чути

 

      ГОЛОВА. Тоді давайте так.

      Зараз   прийде   Іван  Васильович  Евтухов,  він

 зробить  доповідь з основного питання, після нього ми

 приймаемо  ріщення постанови по 37 статті, а тим часом

 розглянемо  інші  документи. У нас, я, з одного боку,

 не просте питання, а з іншого боку абсолютно просте.

      Воно в порядку дня є сьогодні, Олег Олексійович,

 дайте мені ці документи, будь ласка.

      Про що йдеться.

      У   вас   на  руках  є  проект  постанови,  який

 стосується    питання    розробки    проекту    нової

 Конституції. Про що йдеться, будь ласка.

      На   Конституційній   комісії   там  розгорілася

 діскусія,   розійшлися   голоси  відносно  можливості

 використання декларації про державний суверенітет, як

 основи   для  розробки  нової  конституції,  хоч  при

 розробці її за основу бралася концепція, яка схвалена

 була  Верховною  Радою минулого скликання, а у першій

 статті,  а  в першій позиції цієї концепції буквально

 написано   така,  що  нова  Конституція  України  має

 грунтуватися  на декларації про державний суверенітет

 України,  закріпити,  розвивати  і  конкретизувати її

 положення  через  цю Конституцію мають бути проведені

 ідеали  правової  держави,  так  було  і  записано  і

 схвалена  ця  концепція  постановою Верховної Ради 19

 червня   1991   року   на   основі   цієї   концепції

 розроблялося  два  варіанти  Конституції,  один з них

 обговорювався  громадскістю,  не  одержав  підтримки,

 інший  не  був  навіть  опублікований,  тому щоб дати

 своєрідний орієнтир, конституційній комісії, оскільки

 нам  прийдеться всеодно вертатитися до цього питання,

 після  розробки проекту Конституційною комісією, мені

 здається  що  можна  було б, тут нічого обговорювати,

 тільки  голосуванням  визначитися про таке, варіант у

 вас є, постанова коротка з одного пункту.

      Вважати  за  необхідне обговорити у жовтні цього

 року  хід  роботи  над  проектом Конституції України.

 Доручити  комісіям  з питань державного будівництва і

 діяльності  Рад і самоврядування, правової політики і

 судово-правової  реформи Верховної Ради України до 10

 жовтня  внести пропозиції про можливі зміни, які слід

 було  б внести до схваленої Верховною Радою 16 червня

 1991 року концепції Конституції України.

      Я  ставлю  на  голосування цей проект за основу.

 Будь   ласка.   Перший   знімається   за  пропозицією

 розробників. За будь ласка.

 

      ЗА -

 

      ГОЛОВА. Є доповнення якісь?  Марченко будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО.   Уважаемые   депутаты,  уважаемый

 Александр  Александрович, я понимаю, что было решение

 Верховного  Совета  одно,  которое  вы  прочитали,  в

 концепции   первый   пункт,  чтобы  декларация  стала

 основой для разработки новой Конституции.

      Второе,   в  самой  декларации  последний  пункт

 говорит  о том, что она является основой для принятия

 новой  Конституции,  и  эта  декларация получила (или

 стала  основой) акта по независимости Украины и нашла

 подтверждение в референдуме. На этот акт был вот...

 

      ГОЛОВА.  Ну, акт зіслався на Декларацію, так...

 

      МАРЧЕНКО В. Р.... Да, безусловно, на Декларацию.

 Если  бы первый пункт сняли (и я думаю, что правильно

 сняли,  потому  что  не  опираться на Декларацию -это

 надо Верховным Советом отменить решение, которые были

 прняты  Верховным  Советом)...  То  есть, в принципе,

 сегодня  правильно оставить вопрос таким образом: кто

 за  то, чтобы новая Конституиця разрабатывалась не на

 основе Декларации? Но поскольку такого документа нет,

 и  вы  проголосовали,  что  мы  рассмотрим  в октябре

 месяце  ход  подготовки  проекта,  я  хотел бы, чтобы

 было  протокольнок  поручение.  И  рабочая  группа, И

 Конституицонная   комиссия,   которая,  к  сожалению,

 проголосовала   за  то,  чтобы  Декларация  не  стала

 основой  новой Конституции, от Верховного Совета дать

 протокольное поручение, чтобы рабочая группа работала

 на    принципах    Декларации    "О    госдарственном

 суверенитете",  развивая их, наполняя. И чтобы именно

 Декларация стала основой новой Конституции.

 

      ГОЛОВА.  То  інше питання. Я поставлю пізніше. А

 зараз  треба в цілому проголосувати цей проект. Немає

 (я бачу) змін нема до нього. Ставлю на голосування. В

 цілому!  А  потім............. В цілому. Ми за основу

 проголосували. Будь ласка.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь   ласка,   120   чоловік  не  голосує.  Ну,

 голосуйте   "проти"!..  Будь  ласка.  Ні,  ця  справа

 визначена  Регламентом.  Голосуйте  проти!  Ставлю на

 голсоування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще  раз  зачитую  текст:  "Вважати  за необхідне

 обговорити   в  жовтні  цього  року  хід  роботи  над

 проектом Нової Конституціі України. Доручити комісіям

 з  питань  державного  будівництва,  діяльності Рад і

 самоврядування,  правової  політики і судово-правової

 реформи  Верховної  Ради  України  до 10 жовтня цього

 року  внести  пропозиції  про можливі зміни, які слід

 було  б внести до схваленої Верховною Радою 16 червня

 1991 року концепції Конституції України".

      Будь ласка, ставлю на голсоування.

      Прошу  визначитися  результативним  голсуванням,

                        - 141 -

 щоб    не    виконувати   пропозицію   про   поіменне

 голосування, будь ласка.

 

      "за" -

 

      Рішення прийнято. Дякую.

      Протокольне доручення в усному порядку дамо  для

 доробки  цих  пропозицій. Є Василь Іванович, чи нема?

 Ні, Євтухов, я маю на увазі. Є пропозиція така. У вас

 на  руках  є  проект Постанови "Про обрання народного

 депутата  України  Дмитренка Олексія Івановича членом

 постійної  комісії  Верховної  Ради  України з питань

 економічної    політики    та   управління   народним

 господарством,  увільнивши  його від обов'язків члена

 постійної  комісії  Верховної  Ради  України з питань

 охорони    здоров'я,    материнства   і   дитинства".

 Обгрунтована ця пропозиція.

      Я ставлю на голосування її, будь ласка.

 

      "за" -

 

      А  де Дмитренко? Дмитренко є? Буде на засіданні,

 тоді  будем  голосувать.  Якщо  він... В чому справа,

 Генадій Герасимович. Самофалов має для довідки слово.

 

      САМОФАЛОВ Г.Г.

 

      Уважаемые  коллеги,  дело  все  в том, что у нас

 есть   квота   в   этой   комиссие.  Это  член  нашей

 депутатской    группы,   подготовленный   специалист,

 экономист.  Есть  предложение  проголосовать  и  все.

 Почему  вы  не верите в группу депутатскую? У всякого

 бывают  причины  понимаете,  он ходит на сессию. Есть

 причина     определенная.    Находится    сейчас    в

 командировке.

 

      ГОЛОВА.  Де в відрядженні він?

 

      САМОФАЛОВ Г.Г. Я не знаю.

 

      ГОЛОВА.   Значить,  я  поставлю  це  питання  на

 голосування   у   присутності   депутата   Дмитренко.

 Правильно чи ні? Так.

      Велике    прохання   передаю   від   керівництва

 Рівненської  обласної  Ради і адміністрації з приводу

 необхідності   вирішення  питання  про   Димидівський

 район   Рівненської   області.  Обгрунтування  є.  За

 протяжністю   некерований   регіон.   90   кілометрів

 протяжність.  Є потреба, є можливості, невелі витрати

 бюджетні. Власне кажучі, в межах витрат по області. Є

 проект  Постанови про утворення Димидівського  району

 Рівненської області.

      Зміст  такий.  Утворити  в  Рівненській  області

 Димидівський   район,   цент  -селище  міського  типу

 Димидівка,   у  складі  Димидівської  селищної  Ради,

 Боремельської,           Вербенської,...............,

 Глибокодолинської,    Ільпебоцької,.................,

 Малівської,...............,              Рудківської,

 Хрінницької,....................  району.  Та  тут за

 одні назви треба прямий район давать.

      Я прошу підтримати цю пропозицію. Ну подивіться,

 справді   потреба  є.  Треба,  щоб  була  керованість

 забезпечена регіоном.

      Ігор   Рафаїлович,  я  знаю,  що ви підтримуєте.

 Даввайте будем голосувать. За основу проект Постанови

 голосується. Я  прошу  за  основу,  а потім в цілому.

 Підтримайте,  будь  ласка,  ну  треба  створити  вже,

 скільки ж можна.

 

      "за"

 

      Ігор  Рафаїлович,  ну  чому  ви голосуєте проти?

 Ігорю Рафаїловичу слово дайте.

      І  ось  є депутат з того округу Жулинський. Дамо

 йому слово.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

 

      Шановні  депутати!  Справа  в тому, що я в цьому

 районі   родився.   Димидівка  завжди  була  районним

 містом  ще  й  за  польських  часів, ще за радянських

 часів.  І, дійсно, було безглузде укрупнення районів,

 в результаті там є геть вся інфраструктура  для того,

 щоб був район. І тому я вас всіх прошу, щоб Димидівка

 була районним містом.

 

      ГОЛОВА.  Ну, давайте ми проголосуєм за створення

 Юхновського  району.  Було  б  краще  так, тоді б всі

 підтримали.

      Будь ласка, Жулинський.

 

      ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні  депутати, я боюся повторитися, але справді я

 також народився в Демидівському районі. Але, але, але

 зрозумійте  вірно, я спеціально їздив і в Млинівський

 район,  і  говорив на місці з керівництвом з обласним

 також.  Абсолютно продумано, виважено, з мінімальними

 витратами це здійснюється. Це справді буде мобільніше

 і  в інтересах населення. Проведений референдум, люди

 підтримали. Чому ми, чому ми заперечуємо проти цього?

 Я вас прошу підтримати.

 

      ГОЛОВА. Василь Миронович, будь ласка.

 

      КОРНЕЛЮК В.М.

 

      Шановний Олександре Олександровичу, дякую.

      Шановні колеги-народні депутати, я не заперечую,

 скажімо,   проти  створення  якоїсь  адміністративної

 одиниці.  Повірте, я абсолютно чув такі ж самі доводи

 про  те,  що  мінімальні  бюджетні  витрати,  що це є

 необхідно   для   поліпшення   соціально-економічного

 розвитку,  скажімо,  коли створюється так само колись

 розформований Шатський район Волинської області, який

 я маю честь сьогодні представляти в Верховній Раді.

      Але, створивши цей район, ні держава, ні область

 не  виділили жодної копійки. Лікарні, як не було, так

 і  немає. Школи, як не було, так і немає. Доріг як не

 було, так і немає.

      Тобто   нічого   ніхто  не  дав,  але  натомість

 створилось   більше  70  чоловік  районне  відділення

 міліції,  прокуратура,  КРУ,  податкова  інспекція. І

 пішло, поїхало.

      І от ці байки чи балачки про те, що ніхто нічого

 тратить  не  буде,  це  є  неправда. Будуть величезні

 державні   затрати,   які  будуть  йти  з  державного

 бюджету,  бо  ні  районний,  ні  обласний  бюджет цих

 витрат  у  поліських областях не покриває. І не треба

 створювати  сьогодні  господарчу  чи  адміністративну

 одиницю із десяти сільських рад. Це є сміховисько, не

 можна цього робити. Я вам дуже дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Шановний  Василь  Миронович,  ми  мову

 ведемо   зараз   не   про   Шатський   район,  а  про

 Демидівський.  А  тут є і лікарня і школа, і вони без

 милиції обійдуться, у них все в порядку, в районі.

      Я,  я ще раз посилаюся, Володимиру Миколайовичу,

 будь  ласка,  Володимир  Миколайович  Моісеєнко,  від

 комісії. Від комісії думка. Пршу.

 

      МОІСЕЄНКО.  Спасибо,  Александр Александрович,

 наша  комиссия и Президиум была поручена изучить этот

 вопрос,  комиссия  по  государственному строительству

 деятельности  Рад, самоврядування, Моисеенко, фракция

 коммунистов Украины.

      Комиссия   вместе   с  отделом  по  деятельности

 Советов, всесторонне изучил этот вопрос.

      Его  рассмотрел  Президиум Верховного Совета, вы

 видели,  что  в  повестке  дня этот вопрос должен был

 докладывать сегодня Александр Николаевич Стешенко.

      Так  получилось,  что  сегодня он этого не может

 сделать,   поэтому   комиссия   еще   раз   поручила,

 рассмотрев  все  вопросы,  связанные  с  Демедиевским

 районом, Ривенская область, вносит такое предложение,

 поддержать мнение населения по этому поводу и выйти с

 предложение о создании.

      Тем  более,  что если уже говорить о колличестве

 сельских  селищ  и  прочих  Рад,  то  цыфры отразится

 следующие.

      Названий  район є одним із найбільших в області

 та  республиці  по  кількості  населених  пунктів  та

 сільрад.  Якщо  в  середньому  по  республіці на одін

 район приходиться... Я прошу послушать внимательно.

      ...приходится  22 сільські ради і селищні Ради і

 57   населених  пунктів,  то  у  Рівненській  області

 відповідно  - 23 і 66.  То есть  выше среднего.

      А  у Млинівському районі ці показники становлять

 40  -сільських (то есть в 2 раза выше) и селищних Рад

 та  122  населених  пункта. То есть почти в 2, 5 раза

 выше.

      Поэтому  все разговоры насчет того, что что 2, я

 извиняюсь,  сильрады  в  нее  входят и так далее, они

 просто не имеют под собой никаких  оснований.

      Да,  территориальная ситуация здесь может быть и

 есть.  Но  перед  нами  лежит  и  перечень значит тех

 предприятий-организаций,  которые  входят. Здесь и 10

 коллектичных   сельско(..........)   пидприемств,   2

 будивельных  организации,  ликарня,  поликлиника,  17

 (..........)(..........)   пунктив,  амбулаторий,  16

 серених та  неповно середних школ и так далее.

      Кроме этого здесь проживает 16, 8 тысяч человек.

 Это,  в  принципе, не такой маленький район. Учитывая

 то, что там проведены референдумы, исть обращение по-

 моему   где-то   порядка   30   с   лишним   трудовых

 коллективовых   руководителей,  я  например  не  вижу

 оснований.  Тем боле что они берут здесь (..........)

 нас депутатов (..........).

      Вы  помните  как  рассматривался  в декабре этот

 вопрос.  Его,  мягко  говоря,  по шумок тогда взяли и

 опустили.  Потому  что  пристегнули еще 2 вопроса, не

 связаных с этим делом.

      Поэтому  Комиссия  выносит  на ваше рассмотрение

 вместе  с отделом по деятельности Советов и Президиум

 поддержать   мнение  населения  и  организовать  этот

 район.

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція все-таки проголосувать за

 основу  цей  проект.  Вірніше проголосувати Постанову

 Верховної  Ради  про  утворення  Демідівського району

 Рівненської області.

      Ставлю на голосування.

 

      За

 

      Я не розумію вас. Я розумію, в чому справа.

      Треба,   щоб   бюджетна  комісія  висновки  свої

 робила, бо мова іде про витрати для бюджету.

      Тому,  Микола Янович, він зараз скаже своє слово

 і підтримає цю пропозицію. Будь ласка.

 

 

      АЗАРОВ. Уважаемые народные депутаты

 

      ГОЛОВА  Будь ласка.

 

       АЗАРОВ.   Значит   бюджетная   комиссия  в

 течение   трех   месяцев   смотрела  этот  вопрос,  и

 уважаемый Юрий Александрович, если вы не были на этом

 заседании, это один разговор,

 

      ГОЛОВА. Увага.

 

     АЗАРОВ.  Но  комиссия  смотрела этот вопрос,

 поддержала,   потому-что   только  на  первый  взгялд

 кажется,  дробя  вроде большой  район,  и  мы  идет на

 дополнительные затраты, ничего подобного.

      Если  район  большой,. то дополнительные затраты

 возникают  из трудностей оперативного управления этим

 большим районом.

      Ну, например.

      Милиции  надо выехать за 120 километров куда-то.

 А  так  она  выедет  на 60 км. Ну, и так далее. Таких

 примеров   мы   разбирались,  смотрели  масса.  Район

 действительно   когда-то   существовал,   потом   его

 неоправданно  укрупнили,  то  есть мы взвешивали за и

 против,  здорово колебались, тут комне, отаковали нас

 со  всех  сторон, в конце-концов на комиссии мы когда

 посмотрели,   то   обкективно  вытекает  необходимось

 воссоздания данного района и поэтому вопрос абсолютно

 ясен, и его надо поддержать.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, дві профільні комісії

 підтримують,  далі,  будьте  уважні,  ми говоримо про

 бюджетні   витрати,   одне  діло  швидка  допомога  в

 райцентрі,   за   100   кілометрів,  а  друга  за  30

 кілометрів. Тоді виникає питання не бюджетні витрати,

 на швидку допомогу, на інші речі.

      Коротше  плече,  про  що мова. Я вас переконливо

 прошу,    депутати,   люди   добрі   підтримайте   цю

 пропозицію.   Ну   вже  ж  дивіться  комісія,  звідти

 Катерина Тимофіївна, ну дайте їй слово, я дивлюся тут

 половина депутатів родом з Демидівського району, а ми

 ще  сумніваємося.

      Будь ласка беріть слово.

 

      ВАЩУК.  Я  дуже  прошу вибачити, я була в

 поліклініці, почула що вирішується доля Демидівського

 району.  Шановні  колеги,  з  цього  району, я живу в

 Берестечку, як ви знаєте, це поряд, недалеко. З цього

 району   протягом   кількох  місяців  постійно  їдуть

 делегації  людей.  Просто  людей, просять зробіть нам

 Демидівський  район,  їм  добиратися за 60 кілометрів

 старенькі  пенсіонери,  чи  то треба у соцзабез, чито

 треба  якусь  довідку,  знаєте,  яке  тепер автобусне

 сполучення,  просто  люди дуже просять. І немає чого,

 ми  коли  створюємо  такі  структури  які  не  завжди

 оправданні,  не  так  рахуємо  бюджетні  кошти,  а це

 просить цілий район. Провели сесії всі сільські Ради,

 всі  висказались  "за"  район.  Чому ми такі сьогодні

 економні?!

      І  ще один такий нюанс. Шановні колеги, я думаю,

 що   існує   якась  цехова  солідарність  у  всіх:  у

 письменників,  у  лікарів,  у юристів. В цьому районі

 народилось  4 наших депутати: Жулинський, Юхновський,

 Яблонський і Катерина Ващук.

      (Пожвавлення у залі)

 ...Прошу  уваги! Я вас дуже, шановні, прошу все-тьаки

 не  тільки  ради цього -це, може, не так важливо і не

 такі  ми  аж  надзвичайні  люди -самі звичайні... Але

 люди,  прості  люди  це  просять.  Я  вас дуже прошу,

 підтримаймо і проголосуймо "за" Демидівський район!

 

      ГОЛОВА.  Катерино  Тимофіївно!..  І  ви зверніть

 увагу,  який  продуктивний  район:  4,  і  з  них  -4

 академіки!  Ну...  Це  ж  треба!..  Я  прошу: давайте

 підтримаєм.  Яблонського  не  будемо давати слово, бо

 буде  рекламувать  район  знову... Я прошу вас... Ну,

 підтримайте! Ставлю на голосування ще раз.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, зараз. А потім дам вам...

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Я прошу - підтримайте.

      Дякую. Спасибі.

      (Оплески)

      Не треба вже?..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так. Я прошу уваги! Будь ласка, будь ласка...

      У  нас  питання  в порядку дня є, я прошу... Хай

 вибачать  ті,  хто...  кому  я  слова  не дав з цього

 приводу.  Ну, я думаю, що всі розуміють, що мова йде,

 врешті решт, про турботу про конкретних людей, що там

 живуть.  Ви  ж  знаєте,  що  сьогодні і в Рівненській

 області теж половина пенсіонерів в населених пунктах.

 І  треба  про  них  теж подумати, як вони можуть свої

 вирішувати проблеми...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я зараз дам.

      Микола Янович, з'ясуйте, в чому там питання...

      Будь ласка, Віктор Іванович... Цушко?

 Будь  ласка,  слово має Цушко. Питання те, що

 включено в порядок дня, що в вас записано по комісії,

 так? По акцизу. Будь ласка. Те, що ми проголосували з

 ранку,   обов'язково  сьогодні  вирішити  його,  будь

 ласка.

 

      ЦУШКО.

 

      Уважаемые     народные    депутаты,    уважаемый

 Президиум,   на   ваше   рассмотрение  подано  проект

 Постановления  комиссией  по  финансам  и банкам "Про

 продление  действием  Постановления  Верховной Рады и

 Постановления   Кабинета   Министров   по  начислению

 акцизного сбора".

      Значит,   коротко  про  историю  этого  вопроса,

 почему он возник. Нами был принят, Верховным Советом,

 помните, 15 июля 1994 года было принято Постановление

 о  том,  чтобы  дать  возможность  Кабинету Министров

 менять  оперативно  ставки  акцизного  сбора, так как

 подакцизные   товары   отечественные,   ну,   не  шла

 реализация,  и  люди не покупали. Значит, предприятия

 эти стали в тяжелом финансовом положение.

      После     этого    Кабинет    Министров    своим

 Постановалением  от 5 августа 1994 принял изменения к

 ставкам  акцизного  сбора. Это постановление согласно

 нашего,  Постановления  Верховного Совета действовало

 до 1. 01. 1995 г. При принятии Указа Президента от 30

 мая  1995  г.  "Об  отмене льгот по налогообложению",

 прекратило    действовать   наше   постановление,   и

 действовали старые ставки уже. Налоговая инспекция 14

 августа  только  подала  письмо  о том, что действуют

 страые ставки.

      Получилось так, что производители задним числом,

 порядка  80 дней уже после реализации своей продукции

 должны  платить  по новым ставкам, которые в 2-3 раза

 привышают, значит, платить акциз.

      Поэтому  мы предлагаем сейчас, и с этим согласна

 налоговая  инспекция, они дали свое письмо на места о

 том,   чтоб   пока   не   действовал   этот  порядок.

 Предлагаем,  чтобы  наше  постановление  продлить  до

 принятия  Закона  "О  акцизных ставках", которое нами

 принято в первом чтении на третьей сессии.

      Этот  закон  сейчас  отозван Кабинетом Министров

 для  доработки. И нам будет подан для второго чтения.

 Прошу  вас  поддержать  это Постановление. Оно играет

 очень   важную   роль  для  поддержки  отечественного

 производителя, для поддержки отечественных товаров.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Від  комісії доповідь зробив депутат  і

 голова  підкомісії  Василь Петрович Сушко. Які будуть

 до нього запитання?

      Яворівський, будь ласка.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.

      Володимир       Яворівський,       Світловодськ,

 Кіровоградщина.

      У   мене   до   вас   таке  практичне  абсолютно

 запитання.    У    нас    є    концерн...............

 ".............." Чуєте мене, так?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ В. Я вже починаю говорить.

      У  нас на Івана-Фракцівщині є концерн "Оріана" -

 це  суперсучасний,  я  б  сказав,  навіть,  таке, ну,

 європейське  виробництво.  От вони звернулися з такою

 проблемою.  Готовий  цех  по випуску штучних килимів,

 штучних килимів. Розумієте мене так?

      У  нашому  переліку  на  акциз, які обкладаються

 акцизом,  написано  просто  "кіліми".  Я розумію, щло

 держава  захищалася  через те, що ввіз персицьких там

 інших  килимів,  виготовлених  із вовни. Чи можемо ми

 уточнити.  Готовий  цех,  який  стоїть.  Попит  на ці

 килими   колосальний.   Це  з  штучного  волокна.  Чи

 можемо...,  чи  є  в цьому списку, і як нам виправити

 ситуацію,  щоб  уже  завтра  пішов  наш  національний

 товар?

      Дякую вам.

 

      ЦУШКО.

      Понятно.  Уважаемый  коллега Яворивськый. Дело в

 том,  что  мы  даем  право  нашим  постановлением эти

 вопросы  решать Кабинету Министров до принятия Закона

 "Об  акцызе".  Поэтому  я  считаю,  что логично будет

 обратиться в Кабмин конкретному предприятию.

      Уважаемые  товарищи!  Я  вас прошу, проголосуйте

 за.   Это   важно   для   нашего  производителя,  для

 отечественного производителя.

 

      ГОЛОВА. Кужель.

      Запитання Кужель має.

 

      КУЖЕЛЬ

 

      Будьте  добры,  ответьте  на  такой  вопрос. Мне

 звонили с нашего Запорожского коксохимического закода

 и  говорили, что есть поддержка Кабинета Министров об

 освобождении  от  акцизного  сбора  этилового спирта,

 который    идет    на   производственные   цели   при

 производстве коксохима.

      Здесь  же  в  пункте  а) при звильненни акцизным

 сбором    только   для   пищевых,   лекарственных   и

 ветеренарных.  Как  в таком случае мы будем довносить

 или  что?  Потому  что это останавливает, собственно,

 тоже  производителя,  потому  что  это идет внутри на

 собственную цену для производства коксохима.

 

      ЦУШКО. Спасибо.

      Я повторяю еще раз, когда говорил хронологию. Мы

 приняли    Постановление,    празрешающее    Кабинету

 Министров  менять  ставки акцизного сбора. Там полный

 перечень.  И  ваш  вопрос  о  том, что какие включать

 товары и какие нет, мы должны решить при рассмотрении

 Закона   во   втором   чтении.   А   Кабмину   сейчас

 предоставляется  право до принятия Закона решить этот

 вопрос, то есть...

 

      ГОЛОВА. Більше немає запитань?

      Мусіяка. Треба підтримати, каже Мусіяка теж.

      Володимир Лаврентійович, будь ласка.

 

      _____________

      Віктор.

 

      ГОЛОВА. Віктор Лаврентійович.

 

      МУСІЯКА

 

      У мене таке питання, два питання.

      По-перше,   в   якому   співвідношенні  все-таки

 знаходиться наша Постанова з Указом Президента? Чи не

 перекриває   вона   Указ?   Ви   ж   розкмієте,  якщо

 перекриває, то тоді треба тільки шляхом вета.

      А,  по-друге,  виходить так: якщо ми говорим про

 те,  щоб  її продовжити дію, то тоді ми зворотню силу

 знову придаємо цьому нашому рішенню сьогоднішньому. З

 першого   тоді   січня   знову   буде  чи  як?  Чи  з

 сьогоднішнього дня, якщо приймемо?

      Будь ласка.

 

      ЦУШКО

      Наше  Постановление  не  входит в противоречие с

 Указом Президента. Почему?

      Наше  Постановление  прекратило  свое действие 1

 января 1995 года. О том, что мы давали право Кабмину.

 Но  Кабмин,  но,  возможно, что мы на это не обратили

 внимание,  решением,  видно,  Премьера действовало это

 Постановление  Кабмина, где они давали льготный режим

 до 30 мая.

      30   мая   это  был  Указ,  который  не  отменял

 конкретно  это  Постановление,  а отменял льготы и на

 основании... Дальше. Налоговая инспекция на основании

 того,  что  наше  Постановление прекратило действие 1

 января  1995  года,  значит, налоговая инспекция дала

 разкяснение,   что   акцизы,   ставки   старые  будут

 действовать.

      Поэтому  мы  наоборот  просто  помогаем  Кабмину

 сейчас подтвердить то, что они сделали.

 

      ГОЛОВА. Мусіяка ще раз.

 

      МУСІЯКА В.Л.  Я хочу ще ось про що сказати.

 Якщо   ми   приймаємо  рішення  про  продовження  дії

 Постанови,  яка  вже  дія,  якої  припинилася,  це не

 правильно.

      Ми  можемо сьогодні голосувати, це таке діло. Ми

 можемо  проголосувати,  але давайте приймемо до своєї

 роботи  до  уваги тещо ми повинні виходити з того, що

 якщо   вже   перестала   діяти   якась  норма,  якись

 законодавчий  акт,  то вже треба новий приймати, якщо

 він вже перестав діяти, ви розумієте.

      Технично,    давайте,   будь   ласка,   ми   вже

 відпрацьовувати, як ми повинні робити.

 

      ЦУШКО.  Я  с вами технически согласен, что

 вы юридически очень правы, но дело в том, что сегодня

 надо   решить   опиративно,   потому  что  это  может

 последний раз, а может быть редактировать.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу, запитань більше немає.

      Потерпіть.   Так,   за   основу  спочатку,  тоді

 доповнювать.

      За основу ставиться на голосування, будь ласка.

      Проект постанови у вас на руках.

      Будь ласка, увага.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАПННЯ.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Які  доповнення? Будь ласка, Кузьменко.

      Кузьменко просить доповнити.

 

      КУЗЬМЕНКО С.Л.

      Спасибі.     Сергій     Кузьменко.    Запоріжжя,

 "Коммуністи України".

      Олександр  Олександрович, я вважаю, що для того,

 щоб   ця   Постанова   була   конкретна,  ми  повинні

 обов'язково  вказати  -з  якого  терміну вона починаї

 діяти.  З якої дати.

      Ця  Постанова  вступає  в  дію  з...  Як Комісія

 вважає- з якого терміну?

 

      ЦУШКО. С 1 января тогда надо.

 

      КУЗЬМЕНКО  С.  Л.  З  1  січня  1995  року. Отак

 давайте і  запишемо.

 

      ЦУШКО.  С  этим  можно согласиться, потому

 что  оно  подтверждает  действие,  что правильно люди

 изымали   тогда   не   по  повышеным  ставкам.  Можно

 согласиться.

 

      ГОЛОВА.   Приймається   уточнення  таке?  Ще  є?

 Бобриньов, будь ласка , Олександр Васильович.

 

      БОБРИНЬОВ С.В.

      Бобрынев,  43  округ. Александр Александрович, у

 меня  общий  вопрос.  Вообще-то  исключительное право

 Верховного  Совета -устанавливать ставки налога. А мы

 все  отдаем. Акцизный сбор -это тоже ставки налога. А

 мы  отдаем  все в Кабинет Министров прошлый год, этот

 год. И все, что хотят , делают.

      Давайте все отдадим: и подоходный налог, и налог

 на  прибыль.  Ну  будем  сидет,  что-то разбирать вот

 такое вот.

 

      ГОЛОВА. Василь  Петрович.

 

      ЦУШКО.  Уважаемые коллеги! Дело в том, что

 как  раз  на  этот раз Кабмин применил то, что мы ему

 разрешили    в    пользу    нашего   производства   и

 отечественного  производителя.  И  тут не знаю в виде

 исключения или как это было (эта реплика из зала), но

 я  говорю,  что  применил  так как надо. И с 1 января

 Кабмин  мог  возобновить старые ставки, а он сохранил

 опять   в   интересах   нашых   производилей.   А  мы

 законодательно  опоздали.  Мы  приняли Закон только в

 первом  чтении,  хотя  мы  давали тогда Постановление

 давали  льгот Кабмину... не льгот, а разрешение. Что,

 с  условием,  что  примем Закон. Мы его опоздали. И в

 даном случае Кабмин...

      А  сегодня  в интересах производителя в принципе

 нету  разницы, кто это разрешит, Кабмин или Верховный

 Совет. Поэтому ...

 

      ГОЛОВА.   Є   пропозиція  вцілому  проголосувати

 проект. Ставиться на голосування із правкою Кузьменка

 про  строк  дії, ставиться в цілому на голосування ця

 постанова.

      Увага.

 

      За

 

      Дякую., сідайте. Шановні депутати. Перед тим, як

 розглядати  основне  питання, я хотів вашої підтримки

 ось в якому питанні,. Ми проголосували постанову, про

 ситуацію  в кількох газових господарствах Укргазпрому

 і  при  тому проголосували за перелік підпиємств, які

 не   підлягають   приватизації,   зробили   абсолютно

 правильно, крім однієї редакційної неточності, справа

 в  тому,  що ми в акціонерному товаристві Укргазпром,

 проголосували,  розшифрували ДП дочірні підприємства,

 як  державні  підприємства,  тим  самим  втрутилися в

 прийняті    вже    давно    рішення   і   в   принцип

 корпоратизації,   бо   механізм   здійснений   вже  в

 корпоратизації  підприємств,  тобто  вони залишаються

 державними,  тільки треба в редакції замість державні

 написати  дочірні  підприємства,  які  не  підлягають

 приватизації в цьому ж документі, я не можу випустити

 постанову,  підписати  її  до  тих  пір, поки не буде

 редакція  приведена  з реальним дійсним статусом цієї

 організації, і тому я просив би переголосувати заміну

 слово державне на дочірні, будь ласка.

      Олександр  Михайлович,  я  вам  шукав сьогодні з

 самого ранку з цього приводу, будь ласка.

 

      ЗА -

 

      ГОЛОВА.  Сідайте  будь  ласка.  В чому справа, я

 всеодно  немаю  права  підписувати  документ, який не

 відповідає  назва  підприємства  не  відповідає  його

 суті, його функції сьогоднішній.

      Будь ласка Кожушко.

 

      КОЖУШКО. Уважаемые коллеги, я просил бы вас

 так   быстро   не   принимать  решения.  Мы  получили

 официальный    документ    пять    комиссий    сидели

 высокопоставленные  люды  отвечающие,  и  знающие что

 подписывали,  что это державное предприятие, разговор

 все  время  был, а когда сейчас проголосовали, теперь

 вопрос  идет, что это дочерные предприятия, что такое

 дочерные предприятия вы должны каждый знать, а я хочу

 сказать,  кто подписал и нарушил закон, который у нас

 уществует,  что  в  Газпроме есть комплкс, который не

 подлежит   приватизации.  Нарушение  этого  положения

 (сегодня    это    выяснилось),    мы    должны   его

 проанализировать.  Кто  его  нарушил  или  нет,  этот

 Закон,  почему  наша вже газовая промышленность (я не

 знаю,  в  каком она состоянии...). Я, например, после

 этого  разбора  не  знаю:  вот  это  здание  подлежит

 государству  или  нет? Или оно, может, уже продано, а

 мы  сидим  тут  и считаем, что оно государственное...

 Поэтому  я  просил  бы  поручить нам -мы разберемся с

 этим вопросом и доведем, как говорится, до конца.

 

      ГОЛОВА.  Я "за"...

 

      КОЖУШКО О.М.

      Тем  более, 3 числа Первый Вице-премьер попросил

 5   комиссий   отложить  этот...  рассмотрение  этого

 вопроса - он сам будет лично участвовать.

 

      ГОЛОВА. Значить, я -"за" таку пропозицію. Тільки

 я  просив  би  вас, Олександре Михайловичу, як голову

 Комісії  профільної виясняти  ці питання до прийняття

 рішення  Верховної  Ради,  до голосування. Бо тоді ми

 виглядаємо  в  такій,  знаєте...  займаємо таку дивну

 дещо позицію...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні, так вам все зрозуміло!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      З ЗАЛУ (не чути).................................

 ......................................................

 

      ГОЛОВА.  Значить,  я  ще  раз  пояснюю  загальну

 ситуацію.    Ми   маємо   сьогодні   структуру,   яка

 контролюється   державою   і   працює   на  державній

 власності,  на  основах  державних.  Єдину.  Якщо  ми

 приймаємо  ту Постанову, яку прийняли -це означає, що

 ми  її  роздробили на складові невеликі, і тому будь-

 який  сусід,  в  тому  числі,  може  прибрати владу і

 власність надл цими підприємствами, і вона випливе із

 України.  Сьогодні  треба  зберегти  розумну державну

 монополію  на  функціонування таких підприєсмвт, тому

 що  від  них  залежить  вся, так би мовити, економіка

 України. Тому я просив би... добре, я, власне кажучи,

 згоден,  бо я так чи інакше підписать не маю права до

 тих пір, поки перелік підприємств не відповідатиме їх

 реальному статусу.

      Будь   ласка,  з'ясуйте  всі  обставини.  Я  вас

 сьогодні  вранці  шукав  в  зв'язку  з  тим, щоб мені

 принесли   на  підпис  ці  документи,  в  тому  числі

 клопотання і звернення, і висновки юридичного відділу

 і  тощо.  З'ясуйте  всі  ці  обставини і ми їх окремо

 винесемо на розгляд Верховної Ради.

      Дякую.

      Василь Іванович є? Микола Янович... Ми не можемо

 зняти  це питання, воно потребує ретельного розгляду.

 Більше того у нас як раз година залишається. Я мав на

 увазі  за  години  вирішити  це  питання остаточно. Я

 хотів  би  звернутися  до  тих,  хто...  Я  хотів  би

 звернутися до вас. У нас інколи в п'ятницю буває така

 ситуація,   що   ось-ось   можна  розглядати  чи   не

 розглядати залежно від того, хто готовий продовжувати

 роботу,   хто  ні.  Є  питання,  які  вимагають  бути

 абсолютно   зібраними,   і  до  кітнця  засідання  не

 залишати зал. Микола Янович.

 

       АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые  народные  депутаты, к сожалению Вице-

 премьера найти оказалось очень трудно. Никто не знает

 где  он,  вроде  бы говорят пошел в Верховну Раду. Но

 прошло уже полчаса, не дошел.

      Значит,  мы  посоветовались  вот  с  Александром

 Михайловичем   и   вот   такое   ршенеие  предлагаем.

 Председатель   подкомиссии   комиссии   по  топливно-

 энергетическому  комплексу  Станислав Васильевич Янко

 готовил   этот   вопрос.   Он   может  его  доложить.

 Присутсвует  исполняющий  обязаности министр угольной

 промышлености  Герасимчук  Дмитрий Андреевич. Мы этот

 вопрос  рассматривали  в  присутствии всех министров,

 Вице-премьера,   который  курировал  этот  вопрос  на

 тогда.  Значит,  Александр  Михайлович  вполне  может

 доповисты. Поэтому сессие решать.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  будь ласка, нема заперечень?

      Янко.  Всі  документи у вас на руках, і в кінці-

 кінців   ми   вже,  власне  кажучи,  майже  закінчили

 розгялдом  це  питання,  прийнявши  за  основу проект

 Постанови.

      Будь ласка.

 

      ЯНКО С.В.

      139 избирательный округ, Донецкая область, Янко.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Когда  мне  было

 поручено  комиссией выступить с содокладом по вопросу

 работы  топливно-энергетического комплекса, я конечно

 понимал  на сколько будет сложная и серьезная задача:

 рассмотрение   этого   вопроса  сегодня  в  Верховном

 Совете.   Тем   более,   что  рассметрение  вчера  на

 заседании сессии Верховного Совета 37 статьи бюджета,

 которая   в   значительной   степени  касалась  всего

 топливно-энергетичесмкого    комплекса    и   угольно

 промышленности    в    частности,   она   шла,   вот,

 определенным  образом  и  принята  вчера не была. Тот

 проект Закона, который представляло Правительство.

      Уважаемые   народные   депутаты!  Я  с  огромным

 уважением  отношусь  ко  всем  тем,  кто голосовал за

 принятие   этого  Закона.  С  неменьшим  уважением  я

 отношусь  к тем депутатам, которые голосовали против.

 У  них,  видимо,  была  своя  позиция,  и,  наверное,

 позиция  аргументированая,  поскольку все считали, то

 что  будут  цены повышаться и так далее. То есть свои

 аргументы у этих людей тоже были.

      Я  бы  только хотел попросить сейчас, анализируя

 положение  дел по угольной промышленности и по ТЭКУ в

 целом,  я  хотел  бы  вас,  чтобы  все  вы были более

 серьезно  обратили  внимание  на  более  гшлавный, на

 более  существенный вопрос -состояние нашего ТЭКа и в

 связи  с  этим  состояние  нашей  экономики. Если мне

 сегодня  удастся всю ту боль, которая сегодня волнует

 работников  ТЭКа,  угольной промышленности донести до

 вас,   чтоб   вы,  так  сказать,  и  умом  и  сердцем

 прониклись  в положение дел, которое создалось там, я

 думаю, мы с вами приймем правильное решение.

      К  сожалению,  сегодня  в  ТЭКе  ситуация крайне

 критическая.  Вы  знаете  о  том,  что  сегодня  идет

 отключение  электроэнергии  от  потребителей,  причем

 отключение  не  потому  сегодня  идет,  что кто-то не

 платит за электроэнергию.

      Здесь  вот  присутствуют,  присутствует депутат-

 руководитель  крупной  электростанции,  который может

 подтвердить   и   сказать,   что  сегодня  отключение

 электроэнергии будет вынужденное, независимо от того,

 проголосуем  мы  с вами за перечень обкектов, которые

 будут отключаться, или не проголосуем.

      Вынужденное   отключение   будет   потому,   что

 энергетика  сегодня  работает  в  аварийном  режиме с

 аварийными   частотами  в  пределах  49  Герц  вместо

 рабочей частоты 50 Герц.

      Поэтому, что бы мы с вами не сделали, но если мы

 сегодня     не     дадим     возможности     работать

 электростанциям,  и  прежде  всего  не  обеспечим  их

 топливом,   беда   зимой   нас  ждет  очень  и  очень

 серьезная.

      В ТЭК не пришли те средства, которые должны были

 прийти.  В  результате  этого  на  электростанциях не

 произведен      необходимый     ремонт     котельного

 оборудования, агрегатов энергетических, не произведен

 ремонт    теплосетей    электрических.   В   угольной

 промышленности     большинство     предприятий     не

 подготовлены к работе.

      Из   заявления   министра   энергетики  товарища

 Шебрстова следует, что отрасль в принципе не готова к

 началу  зимнего  периода.  Я имею ввиду, Министерство

 энергетики. И не готова потому, что нет топлива.

      Смотрите.     Запасы    топлива    сегодня    на

 электростанциях,  жидкого  топлива,  топочного мазута

 составляет   20%  от  необходимого.  При  минимальных

 запасах  миллион тонн топочного мазута есть 300 тысяч

 тонн. Угля при необходимом обкеме хотя бы 9 миллионов

 тонн есть 4, 5 миллиона. В газохранилища вместо 17, 5

 миллиардов   кубов   мы   закачали  сегодня  около  6

 миллиардов кубов газа.

      Конечно,  откуда  же будет эта энергия? Особенно

 сложное  положение  сегодня сложилось, к сожалению, в

 угольной   промышленности   Украины.   184  триллиона

 карбованцев - кредиторская задолженность угольщиков.

 (..........)  113.

      Разница  в  более  70  триллионов  крб. Откуда и

 почему  это  возникло, я себе все время задаю вопрос,

 почему  сегодня  в  таком  ужасном  состоянии сегодня

 находится.

      Это  вопрос  не  сегодня  и  не вчера начался, а

 значительно  раньше.  Мы  сегодня  и  ранее  об  этом

 говорили  и  сегодня  часто  мы  слышим  о  том,  что

 угольная   промышленность   дескать   была  угроблена

 большим   союзным   министерством,   поскольку   были

 огромные  отвличения  средств на Восток, для открытых

 работ, для развития российского угля.

      Да,  все  это так, все это правда, все это место

 имело,  но  мы  уже  с  вами  4 года занимаемся нашей

 экономикой  самостоятельно  и  уже  4 года занимаемся

 отраслью такой, как угольная промышленность.

      А  динамика  такова за эти 4 года, 1991 год -130

 миллионов тонн добычи,

      1992 год - 129 миллионов тон добычи,

      1993 год - 115,8 - 116 миллионов тон добычи,

      1994 год - 94 миллиона тонн добычи

      В  этом году, дай бог, -82-83 миллиона тонн. А я

 думаю, что и этого обкема не будет в этом году.

      Боле  того,  мы  прогнозируем,  что  в 1996 году

 если сохранится, такая ситуация, как она имела  место

 в  этом  и  в прошлом году в отрасли, обкемы добычи в

 ближайшие годы отечественной составят в пределах 45 -

 50 миллионов  тонн.

       А  что  ж  мы  будем  делать  с  нашим народным

 хозяйтвом?   Что   ж   мы   будем   делать   с  нашей

 енергетической  независимостью в таком случае?

      Все мы прекрасно знаем -газа недостаточно, нефти

 у     нас    недостаточно.    Единственно    надежный

 енергоноситель  -это  уголь, которого у нас на 30 лет

 лежит  под  нашими  ногами. И мы все делаем для того,

 чтобы  сегодня  этого  угля  на  Украине  не было. Мы

 приняли  решение  об  импорте угля в Украине. Вот уже

 сегодня за 8 месяцев завезено необычайно много угля -

 11,  5  миллионов  тонн.  Мы никогда столько много не

 импортировали.  А  если  и  импортировали  много,  то

 только  тогда,  когда  столько  же угля и отдавали на

 експорт   и  только  импортировали  для  того,  чтобы

 создать  качественно  надежную шихту для работы наших

 металлургических  комбинатов.

      А мы сегодня уже завезли 11, 5 миллионов, что до

 конца  года  завезем  20 миллионов тонн и 80 добудем.

 Вот  те  100 миллионов, которые нам надо будет в этом

 году   для   минимальнейших   потребностей  народного

 хозяйства.

      А что ж будет, если в следующем мы 50 дадим? 150

 миллионов  завозить?  Тогда  у  меня вопрос: а где же

 средства  на  это?  И если средства на это находятся,

 так  почему  они  не  могут  найтись на отечественную

 угольную  промышленность? Почему мы развиваем сегодня

 своими   деньгами   угольную   промышленность   наших

 соседних...  восточного  нашего  соседа и более того,

 западных  наших  соседей?  Той  же  Польши, откуда мы

 вывозим  уголь,  да  и  других, будем говорить, стран

 Западной Европы.

      Конечно  такая  ситуация не может сохраняться. А

 могло  ли  быть  иначе сегодня? Конечно, к угольщикам

 сегодня  можно  предкявить  массу  претензий.

      Это  и низкая производственная дисциплина, как в

 части,  как  это  и  везде  во всех отраслях сегодня,

 кстати.

      Сегодня  можна сказать угольшикам, что угольщики

 в  свое время взорвали политику по заработной плате и

 ценовую   политику.   Да,   можно   предкявить  такие

 претензии.  Можно  предкявить  претензии  в  том, что

 недостаточно    быстро    идет   реструктуризация   и

 реорганизация  в  этой  отрасли,  но  ведь  мы же все

 сделали  для  того,  чтобы отрасль не работала прежде

 всего,  той  вредной,  я  не хочу называть другим это

 слово,  той  вредной либирализацией цен, которая была

 проведена    по    угольной   промышленности.   Здесь

 присутствуют     металурги,     здесь    присутствуют

 энергетики,   здесь   присутствуют   люди   аграрного

 сектора.  Вы  хорошо  помните,  когда уголь стоял, ну

 ничего не стоял, как говорится на стол тонна угля, но

 тогда  же государства брало на себя функции поддержки

 угольной  промышленности,  ведь тогда в тонне угля от

 30   до   50   процентов   в  разный  период  времени

 государство  помогало  угольной промышленности давало

 средства,  для  того, чтобы уменьшить стоимость этого

 угля  и  чтобы уголь был конкурентноспособен на нашем

 внутреннем   и   на  внешнем  рынке,  как  только  мы

 произвели   либирилизации  цен,  наш  уголь  стал  не

 конкурентноспособный.

      И сегодня конечно могут сказать, что мы покупаем

 по  более  дешевой  цене  чем ваш собственный уголь и

 тоже  могут  сказать  энергетики.  Разница не большая

 товарищи  депутаты,  один,  полтора  доллара пока что

 сегодня  эта  разница, то есть фактически если бы эти

 деньги были вложены в уголь, эти бы тонны мы получили

 бы  в  нашей  отечественной угольной промышленности и

 думаю,  что  и  дальше  надо будет посмотреть на этот

 вопрос, и так нам с вами действовать.

      Ну,  что  делать  сегодня,  я  представляю  себе

 ситуацию сегодня так, в угольной промышленности, надо

 вопросы,  которые  необходимо  рассматривать сегодня,

 разбить на два больших блока.

      Первое,  что  нужно  сделать  сегодня  для того,

 чтобы  хотя  бы  в  какой-то  мере ослабить тот удар,

 который  нас  ожидает  этой  зимой,  мы  уже каких-то

 радикальных  мер  принять  не  сможем,  их  надо было

 принимать  в  прошлом году или по меньшей мере весной

 этого  года,  когда  мы  с  вами  принимали бюджет, и

 второй    блок,   что   надо   сделать   в   угольной

 промышленности  на  перспективу,  чтобы  не допустить

 больше  такого  положения в 1996 и последующий год, я

 считаю  наша  комиссия,  бюджетная  комиссия, считает

      необходимым   сегодня   рассмотреть   и   решить

 следующие вопросы.

      Первое.    Надо    помочь    сегодня   топдивно-

 энергетическому комплексу и угольной промышленности в

 части  выделения тех средств, которые мы обязаны были

 выделить   из   бюджета.   А  бюджетом  предусмотрены

 соответствующие   статьи,   средства   очень   малые,

 мизерные.    Ну,    в   частности,   на   капитальное

 строительство  требовалось  100 триллионов, мы с вами

 выделили  4  триллиона.  Одну  двадцать  пятую часть!

 Примерно  так  же  выглядат  и  другие статьи. И даже

 этот,  очень  укороченный  бюджет  сегодня в угольной

 промышленности  не  выполняется.  Статьи.  На  39, 1%

 выполнен  бюджет  в  целом  по ТЭПу, хотя по... будем

 говорить,  вообще  бюджет выполнен на 50%. Так почему

 такая  дискриминация  в  отношении ТЭПа и в отношении

 уголной   промышленности,   если   мы   понимаем   ее

 значение?!..

      Мы   постоянно   говорили   о   том,  что  нужно

 освободить  угольную промышленность от содержавния...

 н  огромная социальная сфера! Огромная -1250 садиков,

 2400   научно...   вернее,  культурно-просветительных

 учреждений.  25 миллионов квадратных метров жилья, 29

 триллионов    сегодня   стоит   сегодня   содержавние

 соцсферы. Товарищи депутаты, это все в цене! В цене и

 другие  статьи.  Поэтому  мы  считаем: предложение...

 послушайте! послушайте!.. я скажу!..

 

      ГОЛОВА.  Станіслав  Васильович! Я прошу уваги!

 

      ЯНКО.     предложение    заключается    в

 слудующем:...  я вас никогда не перебиваю. Я, кстати,

 никогда никого из депутатов не перебиваю!..

 

      ГОЛОВА.  Станіслав  Васильович, одну хвилиночку!

 Одну  секундочку!  Я  прошу вас: скажіть, скільки вам

 треба  хвилин  для доповіді з цього приводу. І які ви

 пропонуєте рішення.

 

      ЯНКО. Еще 3 минуты!

 

      ГОЛОВА.... бо ви, справді болтючи за галузь і за

 положення  в  державі,  виступаєте,  але рішення наше

 повинно   бути   ефективним.   Тобто   конкретно   ми

 проголосували - прийняли рішення, тоді воно діє.

 

      ЯНКО.  Перед вами... перед вами находится

 проект  постановления  по  данному  вопросу.  В  этом

 проекте  Постановления  мы  отразили  все те вопросы,

 которые необходимо сегодня решить.

      Как  я  уже  сказал,  первое,  мы должны обязать

 сегодня  Кабинет  Министров выделить все те средства,

 которые   необходимо   выделить   в   соответствии  с

 бюджетом. Это первое.

      Второе. Мы предлагаем сегодня рассмотреть вопрос

 и  погасить  угольной промышлености те долги, которые

 образовались не по вине угольщика.

      Третье.   Мы  предлагаем  еще  раз  вернуться  к

 рассмотрению  статьи  37 закона о бюджете и заставить

 правительство  выполнить  эту  статью закона, накопив

 средства    Фонда    стабилизации    для    топливно-

 энергетического  комплекса.  Это то, что надо сделать

 сегодня.

      Мы   в   своем  постановлении  также  предлагаем

 Кабинету   Министров   и   комиссие  по  бюджету  при

 рассмотрении    проекта    бюджета    на   1996   год

 предусмотреть:

      Первое. Дотацию для угольной промышлености.

      Второе.  Предусмотреть  необходимые средства для

 реконструкции  и нового строительства в соответсвии с

 программой  развития  угольной  промышлености до 2000

                        - 181 -

 года.  Предусмотреть средства в бюджете на содержание

 социальной  сферы,  на  рестукторизацию и на оказание

 помощи   угольщикам   в  выплате  одноразовой  помощи

 травмированых угольной промышленостью.

      Кроме   того,  мы  рекомендуем  Правительству  в

 ближайшее  время  подготовить и вынести на обсуждение

 Верховного Совета нормативные акты погосударственному

 регулированию    добычи    и    использования   угля,

 предусмотрев   в   них   соответсвующие   льготы  для

 рботников    подземных,    соответсвующую   мотивацию

 повышения  пристижности шахтерского  труда и вопросы,

 связнные   с  дисциплиной,  повышением  дисциплины  и

 ответсвености   работников.  Вот  такие  предлагаются

 меры.

      И я прошу, товарищи депутаты, и обращаюсь к вам,

 внимательно  посмотреть  на эти вопросы, и независимо

 от   наших,   так  сказать,  политических  убеждений,

 независимо  от  отраслевых  амбиций  принять решения,

 которые  бы  позволили  выйти  нам с этого кризисного

 состояния.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.    Чи    є   запитання   до   Станіслава

 Васильовича.

      Запишіться.  Поки  будете  записуватись,  я хочу

 попросити  всіх  вас,  при  обговоренні цього і інших

 питань  уникати  виразів  на  зразок  такого,  що  ми

 виділили  стільки,  або  стільки  то.  Ми  підтримали

 пропозицію  Кабінету  Міністрів,  бо не Верховна Ради

 виділяє  ці кошти, тим паче, якщо він пустий бюджет і

 ясно, немає чим наповнити. А ми розглядали пропозицію

 Кабінету  Міністрів,  підтримали  або  відхилили його

 пропозицію.

      Будь  ласка, Моісеєнко. Скільки часу відведем на

 запитання?  10 хвилин. А тому що треба брати участь в

 обговоренні,  є  заява,  зокрема,  Панасовського. Він

 просить  дати  10 хвилин для співдоповіді, як галузь.

 Ми проголосуєм.

      Будь ласка, запитання...

     

      МОІСЕЄНКО

      Станислав Васильевич!

      Моисеенко,    фракция    "Коммунисты   Украины",

 Горняцкий Макеевскый избирательный округ.

      Уважаемый Станислав Васильевич! Мы все прекрасно

 понимаем необходимость принятия этого Полстановления.

 И   я,   если   удастся  выступить  с  трибуны,  буду

 поддерживать   его,   поддерживать   от  имени  своих

 избирателей.    Ну   что   волнует   сегодня   людей?

 Остановленые  лавы,  невыплата заработной платы и так

 далее.  Мы  прекрасно  понимаем,  что сегодня это все

 зависит   от  исполнительных  органов  власти.  Каким

 образом  вот  этот вот вопрос будет реально решатьсмя

 по-вашему в ближайшее время исполнительными органами?

 В   том   числе,   я  думаю,  в  этом  вопросе  будет

 заинтерисован лично Презыден, понимая, что только два

 комплекса   решают   судьбу   Украины  -это  аграрный

 комплекс  и  топливно-энергетический комплекс. На них

 жиждется вся экономика Украины.

      Мне  интересно  было  бы  знать.  Есть  твердая

 позиция  у наших исполнительных структур в том, чтобы

 решать   этот  вопрос  так,  как  положено,  в  нашем

 государстве?

      И  я  бы  попросил  от  имени донецеих депутатов

 предоставить     возможность    выступить    товарищу

 Понасовскому    с    дополнительным   сообщением   по

 энергетике.

     

      ГОЛОВА.   Дамо.   Тільки,  будь  ласка,  коротше

 запитання, потому що ви 2 хвилини витратили.

     

 

      ЯНКО.   Уважаемый  Влаимир  Николаевич,  как  бы

 ответил на ваш вопрос.

      Дело  в  том,  что  по  угольной  промышленности

 принимально   немало  хороших  решений.  Я  хочу  вам

 напомнить только 463 Постановление от 8 июля прошлого

 года,  которое,  если  бы  было  выполнено  в  полном

 обкеме, сегодня бы такой остроты момента не было.

      Я  хочу  вам  напомнить,  что  уже  в  этом году

 принималось,   было   такое   распоряжение   Кабинета

 Министров  от  2  февраля  ь  45  эгото  года,  когда

 угольной    промышленности    Украины   должны   были

 предоставить  кредиты  на  ввод  лав, на приобретение

 оборудования   для   лав  в  обкеме  2,  5  триллиона

 карбованцев.  Этот кредит предоставлен не был или был

 предоставлен, ну, только в обкеме 2,5 триллионов.

      Вышло  Постановление  ь  620,  вот  уже  авгутса

 месяца,  в  котором  предусматривается предоставление

 кредитов   отрасли   в   обкеме   13  триллионов  680

 миллиардов.  Пока  не поступило ни одного карбованца.

 Это 20 триллионов.

      Я  считаю,  что  мы просто должны своим вот этим

 постановлением  понудить Правительство выполнить свои

 собственные решения, вот предоставить сегодня вот эти

 кредиты,   не  выданные  в  этом  году  в  обкеме  20

 триллионов,  это  дополнительный  ввод в эксплуатацию

 100  очистных  забоев.  100  очистных  забоев -это 22

 тысячи  тонн  угля  дополнительно  ежедневно. Это то,

 чего сегодня не хватает энергетикам.

      То  есть,  функции  такие. Мы ж моджем и сегодня

 принять  это  постановление,  и  оно  опять  не будет

 работать. И так же может быть.

      Поэтому   наша   функция   и   задача   как  раз

 заключается   в   том,   чтобы   контролировать   его

 выполнение.  С этой точки зрения мы сегодня выступили

 вот с такой инициативой.

     

      ГОЛОВА. Горбатюк.

     

      ___________.  Я  прошу  передати  слово депутату

 Лановому.

     

      ГОЛОВА.   Закінчим   це,  потім  процедурне

 піднімемо.

     

      ЛАНОВИЙ.  Уважаемый докладчик не считаете ли

 вы,  что  политика  валютного  курса  в нашей стране,

 когда  курс  украинских денег искуственно стабилен, а

 цены  растут  внутри  Украины,  сделано  как  раз  для

 металургического  комплекса,  наши  собственные  угли

 дорогие и импортные угли из России более дешевыми.

      И  потому  наши  электостанции и металургические

 предприятия  очень  часто, сейчас начали закупать как

 раз  импотрные  угли и этим самым вытеснять из нашего

 рынка, собственную угольную промышленность.

      И второй вопрос.

      Известно,  что  среди  70 триллионов не платежей

 угольщикам,  9  триллионов, это составляет не выплаты

 зароботной   платы.  7  триллионов  тоже  самое,  это

 внутриннии не платежи между угольными предприятиями.

      Не  считаете  ли  вы  нужным провести экстренные

 мероприятия  в угольной промышленности, под контролем

 министерства,   Национального   банка  по  внутренним

 быстрым  взаимным платежам, чтоб этот ресурс сдвинуть

 и этим самым и решать одновременно вопросы заработной

 платы  для  работников промышленности.

      Ну  и  третье.  Как  вы  думаете, сможет ли наше

 Правительство   изыскать   ресурсы   в   будущем  для

 реконструкции  угольной промышленности в соответствии

 с  Программой  развития  угольной  промышленности,  о

 которой  вы  сказали.  Или  это  опять  будет бумага,

 какие-то   лузунги,   цифры  большие.  А  шахтерам  и

 социальной  сфере  как  было, так и будет: все хуже и

 хуже.

     

      ЯНКО.

      Уважаемый Владимир Тимофеевич, да, я считаю, что

 тот  валютный  курс,  который  у  нас проводится и та

 ценовая  политика,  которая  проводилась  в отношении

 угля,   она   безусловно  вредно  сказалась  на  этих

 вопросах. Это безусловно так.

      Что  касается  ваших  предложений  по  погашению

 взаимной задолженности, безусловно я с вами согласен.

 И  это  нужно  сделать  только  в отношении отраслей,

 которые входят в состав ТЭКа. Я считаю, что это нужно

 сделать   по всему  народному хозяйству.

      Ну  действительно,  вы правильно сказали. Только

 цифры  сегодня  несколько  другие.  Я  владею цифрами

 сегодня,   но  наверно  в  большей  степени.  Сегодня

 задолженность   Министерства   энергетики   за  уголь

 угольной    промышленности   составляет   порядка   8

 триллионов  карбованцев.  И  примерно столько сегодня

 угольщики    должны    энергетикам    за   отпущенную

 електроенергию.  То  есть, тут есть где-то в какой-то

 степени  поритет.  Но  вот  что  касается  заработной

 платы, (..........) Тимофеевич, тут обстановкка более

 катастрофическая.  Задолженность  по заработной плате

 сегодня   составляет  с  начислениями  35  триллионов

 карбованцев.  35.

      Угольщики  не выплатили заработную плату за июнь

 и июль месяц в обкеме 20 триллионов карбованцев. Боле

 того,  угольщики  сегодня должны шахтостроителям. Это

 тем, кто готовит новые горизонты, готовят новые лавы,

 готовят,  так сказать, шахты строят и т. д. Угольщики

 должны им 20 триллионов, в том числе 11 триллионов за

 обкекты,  которые  строятся по статье централизованых

 капиталовложений,  а  мы  в  бюджете  им  выделили  4

 триллиона  на весь год на эти цели., то есть ситуация

 пассовая, безвыходная.

      И  последний  вопрос,  который  вы  мне  задали,

 сможет  ли  правительство  найти  средства  для того,

 чтобы  строить  новые шахты. Мы когда и с вами в этом

 вопросе  серьйозно  работали,  работали  серьезно  по

 этому   вопросу   с  уважаемым  Игорем  Рафаиловичем,

 который здесь присутствует, он тогда предлагал ввести

 налог  на  энергетику  для  того,  чтобы  производить

 перекачку    средств    с   энергетики   в   угольную

 промышленность,       поскольку       она       более

 высокорентабельная  по сравнению с угольной отраслью,

 разные  были предложения, но самое главное, программа

 угольной промышленности не утверждалась несколько, ну

 длительный  период  времени,  год,  в  прошлом году в

 марте  месяце, в конце концов правительство принимает

 постановление   2   марта,  номер  140  и  утверждает

 программу развития угольной промышленности.

      Там  было  ясно,  и  там  было  видно, что у нас

 выбывает  мощьностей порядка 50 миллионов и надо либо

 потерять  эти мощьности, либо их компенсировать введя

 новые так сказать предприятия.

     

      ГОЛОВА.   Станіслав   Васильович,   то  буде  ця

 програма  реальною  чи  не  буде, от так він поставив

 питання, будь ласка.

     

      ЯНКО. Уважаемый Александр Александрович,

 я   думаю,   что  если  деньги  на  это  по  прежнему

 выделяться не будут она реальной не будет. Мне трудно

 ответить  на этот вопрос прямо, найти эти деньги, это

 наша  общая задача, мы чем-то должны в данном случае,

 я считаю, ну чем-то поступиться, и сказать, уголь нам

 нужен,  мы  его  будем развивать, или сказать, нет он

 нам не нужен.

     

      ГОЛОВА. Станістав Васильович, дякую, я думаю, що

 відповідь  переконлива,  але  треба  було  її  робити

 втричі коротшою, будь ласка Яковенко запитання є.

      Будь ласка, Яковенко.

     

      ____________. Фракция коммунисты, Яковенко.

      Наш  вопрос  хочет выразить пан Павловский очень

 интересно.  Пожалуйста.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Михайло  Антонович коротко.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ.    Дякую,    шановний    Станіслав

 Васильович,  я до вас, як до фахівця, як ви вважаєте,

 ту  допомогу, яку надає міжнародний валютний фонд для

 закриття   20-ти  шах,  -це  оптимальне  використання

 коштів  (бо  нам треба ж віддавати потім кредити), чи

 можна   було   використати  по-іншому?  Навпаки,  для

 будівництва шахт? Як ви вважаєте?

     

      ЯНКО.  Уважаемые  народные депутаты, если

 вы   все   слышали   вопрос,  который  мне  задан,  я

 постараюсь на него ответить так, чтоб все поняли...

      Значит,  ну во-первых, отрасль еще этих средств,

 которые  оказывал Международный валютный фонд, еще их

 не  видела.  Поэтому  насколько они эффективно смогут

 быть   использованы,  не  знаю...  И  будут  ли...  И

 поступят ли они вообще...

      Но  я  вам  скажу другое. Но я вам скажу другое.

 Значит, политика закрытия шахт (или, как мы называем,

 сегодня    это   реструктуризацией   отрасли)   -она

 проводилась...  нет,  санация -это другое все-таки...

 она  проводилась  и в других странах Западной Европы.

 Нас  все чаще и чаще обращают к опыту Великобритании.

 Мы  знакомы,  как  там происходила... происходил этот

 процесс.  Англия  в течение десяти лет закрыла из 290

 шах   практически  все.  Сегодня  в  Англии  29  шахт

 эксплуатируется,   и   Англия   сегодня  добывает  30

 миллионов  тонн  угля.  Но!  Англия добывает 126 тонн

 нефти,  Англия  добывает  большое  количество  газа с

 морского  шельфа.  И  более  того, Англия на закрытие

 шахт,  на  реализацию  этой  программы потратила 8, 5

 миллиардов  фунтов  стерлингов.  Вот, пожалуйста, что

 такое программа закрытия шахт, если она учитывает все

 аспекты... В том числе, и социальную защищенность тех

 людей, которые там работают.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь  ласка. Сідайте,

 будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу уваги!

      Є   заява   депутата  Панасовського,  підтримана

 кількома уже представниками, відносно...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу вас... одну хвилиночку!... Ягоферова, в

 даному  випадку!  Будь  ласка.  Я  звертаюся до вас з

 такою  пропозицією:  коли обговорювали ми питання про

 початок  розгляду цього питання... ну, на жаль, ми не

 могли  порадиться  із  вами  з цього приводу, не було

 Василя  Івановича. Ми розпочали це питання. Зараз він

 є.  Доповідь  зроблена.  Запитання дані. Інформацію з

 цього  приводу,  Василь  Іванович теж одержить слово,

 зробить.   А  для  співдоповіді  я  зобов'язанний  як

 головуючий    оголосити,    що    звернувся   депутат

 Панасовський,  просить  10  хвилин. Я без вашої згоди

 дати  йому  слово  не можу. Тому я просив би вас дати

 змогу  йому  виступить  на  10 хвилин. Якщо ви будете

 проти, скажете.

      То ви... я розумію, я прошу уваги, я розумію, що

 ви  знаєте як. Чому ж ви пропозицію свою не внесли? А

 не  тепер  під  час обговорення, треба було внести цю

 пропозицію,  коли  ми  включали  це питання в порядок

 дня.

     

      ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.

     

      ГОЛОВА.  Наприклад.

     

      ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.

     

      ГОЛОВА.  Так, сідайте, будь ласка, Панасовський,

 будь   ласка,   на  трибуну.  Хто  за  те,  щоб  дати

 Панасовському   10   хвилин  для  виступу.  Ставлю на

 голосування. Прошу проголосувати, хто за те, щоб дати

 Панасовському 10 хвилин.

     

      "за" -

     

      Процедурне питання,  будь ласка, говоріть.

     

      ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

     

      Товарищи,    свое    выступление    я    построю

 исключительно  на обкективной оценке ситуации и путях

 выхода  из нее. Рискуя быть обвиненным   недостаточно

 информированной   частью   депутатаского   корпуса  в

 попытке  нагнетать  обстановку,  позволю  все же себе

 некоторую  идеологическую  дерзость. С этой трибуны я

 официально заявляю: нас ждут великие потрясения. Если

 Президентом  и  Правительством  в кратчайшие сроки не

 будут  приняты  экстренные  меры,  о  которых я скажу

 позже,    обкективно   ситуация   в   стране   станет

 неуправляемой,   ситуация   выйдет  из-под  контроля.

 Ситуация  в угольной и энергетической отраслях делает

 Украину,  как  никогда  прежде, зависимой от внешнего

 жесткого  политического,  экономического, финансового

 диктата,    представляет   самую   серьезную   угрозу

 национальной безопасности Украины.

      Прошедшая  зима  показала  насколько  может быть

 уязвимым  сектор  экономики  страны,  если  возникает

 проблема  в  отрасли  энергетика.  Стоило невероятных

 усили, чтобы энергетических кризиз в Украине развития

 не получил.

      Сегодня  достаточно  привести  ряд цифр, сделать

 упрощенный  инженерный  расчет,  прогнозанализ, чтобы

 убедиться:  мы  приближаемся к пропасти и впереди нас

 ожидает  энергетический  шок. Об этом заявил и премье

 страны   Марчук   на  встрече  с  властями  в  городе

 Харькове.

      Сегодняшняя   ситуация   в  ТЭКе  сопоставима  с

 переиодом  соответьствующим на конец декабря прошлого

 года.  Мне  трудно  сделать  прогноз на декабрь этого

 года.   Потенциальные  возможности  ТЭКа  снижены  до

 опасного   предела.  На  10  самых  крупных  тепловых

 электростанциях,  на  которых  установлены  70 из 108

 самых  высокоэкономичных  евроблоков, на долю которых

 приходится  60  процентов  генерации тепловых станций

 страны,  экплуатационные  запасы  топлива и госрезерв

 практически  сработаны.  Все  генерирующие  мощности,

 находящиеся   в  эксплуатации,  работают  в  режимах,

 запрещенных техническими условиями, на нижнем пределе

 частоты.    Имеется    две   причины,   влияющие   на

 устойчивость работы энергетики.

      Первая. Отсутствие энергоносителей.

      Вторая.   Отсутствие  средств  для  приобретения

 энергоносителей.

      Отрасль   топливом  не  обеспечена,  возможности

 отечественной    угольной    промышленности   сегодня

 ограничены,  обкемы  добычи  и  переработки  угля  не

 покрывают  потребности энергетики. Более 110 добычных

 лав, в том числе и комплексно-механизированных забоев

 не работает по обкективным причинам.

      Существует   общая,   уже   давно   вышедшая  за

 отраслевые  рамки  и  переросшая  в  общенациональную

 проблема  для  ТЭКа -проблема неплатежей. Сегодня две

 базовые  отрасли  страны  -угольная и энергетическая-

 лишены   возможности  проводить  даже  в  минимальных

 необходимых  обкемах  ремонты.  Одни добывать, другие

 закупать  топливо  для  текущих  потребностей  и  для

 создания зимних запасов.

      В   ТЭке   практически   полностью  парализована

 финансово-хозяйственная     деятельность     энерго-и

 угледобывающих    предприятий.    Причина   -взаимные

 неплатежи.

      Я не ошибусь, если сделаю заявление. Для решение

 проблемы    неплатежей    следует    привлечь    весь

 интеллектуальный    потенциал    страны,    имеющиеся

 контрольные  и принудительные государственные органы,

 поскольку  неплатежи  за  энергоносители и отпущенную

 электро-теплоэнергию  в  конечном  счете  приведут не

 только   к   экономическим   потрясениям,   но   и  к

 политическим.

      К  сожалению,  Правительство не имеет ясности по

 топливным  ресурсам  на четвертый квартал этого года,

 на  первый  квартал  следующего  года  обкем поставок

 топлива  также  не  определен.  Уже через 10-15 дней,

 можете   засеч,   ожидается   дальнейшее   обострение

 ситуации,   баланс   энергопотребления   и  генерации

 достигнут   критической  границы. При  таком  развити

 событий,   а   угроза   весьма   реальна,  произойдет

 крупномасштабная   авария   с  тяжелыми  для  Украины

 последствиями. Это последствия нерподуманных действий

 конкретных   лиц,   отвечающих   за  ТЭК:  бывшего  и

 нынешнего Кабинета Министров.

      Уверен,  что  в любом цивилизованном государстве

 такая  деятельность  обязательно  стала  бы предметом

 парламентского расследования.

      Находящиеся   в  правительственной  ложе,  члены

 Кабинета министров могут мне выразить, возразить, что

 критиковать   всегда   гораздо   легче,   чем  давать

 конструктивные предложения и будут правы.

      Я  исхожу  из  того,  что  будущее  не  возможно

 запланировать,     но    его    можно    подготовить,

 энергетический   кризис  возможно  уже  и  необратим6

 однако   по   нашему   глубокому   убежеднию,  крайне

 необходимо  осуществить  срочные  привентивные  меры,

 смягчающие меры, для смещения удара по экономике.

      Первое.  Внести на рассмотрени Верховного Совета

 изминение  в  действующий  порядок расчетов, а именно

 восстановить  первоочерелность платежей и расчетов за

 отпущенноую  электроенергию  и  электороносители, как

 это было предусмотрено статьей 16 Закона Украины "Про

 государственный бюджет Украины на 1994 год".

      Второе.  Ввести  систему  безакцептной оплаты за

 отпущенную   энергию   для   бюджетных   и   жилищно-

 комунальных   организаций,  установить  порядок,  при

 котором  энергопредприятия  уменшают платежи в бюджет

 на  сумму  задолженностей  бюджетных  организаций  за

 потребленную энергию.

      Третье.  Зачесть  в  счет причитающихся платежей

 стоимость   использованного  топлива  из  госрезерва,

 отменить    статью    20   закона   Украины   "   Про

 государственный  бюджет  Украины на 1995 год" в части

 применения    штрафных    санкций    за   вынужденное

 использование топлива госрезерва.

      Четвертое.   ускорить  принятие  законодательных

 актов  относительно  ликвидации  действующей  системы

 льгот     для     всех    категорий    потребительей,

 компенсировав, змаенив их на денежные субсидии.

      5.  Ввести  в  действие  положение  про механизм

 ежемесячной   индексации   тарифов   на   электро   и

 теплоэнергию, с учетом динамики цен на энергоносители.

      Предусмотреть  в  тарифах  пополнение  оборотных

 средств   для   накопления  топлива  для  прохождения

 среднезимнего максимума.

      6.   Выделить   предприятиям  Минэнерго  целеаве

 льготные  кредиты в размере 50 триллионов карбованцев

 в  два этапа. Первый этап -30 триллионов карбованцев,

 в 4-м квартале этого года. Второй этап. 20 триллионов

 карбованцев  -первый  квартал  1996  года для закупки

 топлива.

      7.  Выделить  в  полном  обкеме  предусмотренное

 бюджетом  на  1995  год  средства для угледобывающего

 комплекса  и  ТЭКа  в  целом для ввода лав и добычи и

 переработки  угля для увеличения добычи и переработки

 угля,     доведя     ежесуточную     отгрузку    угля

 електростанциям до 130 -140 тысячам  тонн.

      8.  Для  привлечения топливных ресурсов извне на

 период     прохождения    осенне-зимнего    максимума

 Правительству и Государственному таможенному комитету

 разрешить  офрмлять експортно-импортные декларации на

 электроэнергию, произведенную на давальческом топливе

 без фактического  пересечения  граници Украины.

      9.   Для   предотвращения   потери  оперативного

 управления    в    (..........)(..........)   системе

 Украины,   что   может  привести  до  полномасштабных

 отключений     потребителей,     действием    средств

 противопожарной  автоматики запретить всем структурам

 власти   вмешательство   в  оперативную  деятельность

 энергообеспечивающих  предприятий  по введению режима

 потребления  рпеализации (..........) средств.

      Реалии  таковые  в  ТЭКе  существуют  проблемы и

 трудности,  оторые могут принять характер необратимых

 процессов. Для их предотвращения Правительство должно

 проявить  мудрость, решительность и расторопность при

 оказании практической помощи двум отраслям угольной и

 энергетической.

      Наша  Комиссия  по  ТЭКу  и  фракция коммунистов

 провели  детальный  анализ  ситуации.  все,  что мною

 изложено,  обсуждено  изучено,  одобрено Комиссией по

 ТЭКу,   состоящей  исключительно  из  профессионалов,

 компетентных  специалистов практически всех отраслей.

 Авторитет  Комиссии  высок.  Их  выводы и предложения

 оргументированы , не  нуждаются в экспертизе.

      наша  просьба,  наше обращение, если хотите наше

 настоятельное    требование    к   Правительству,   к

 Верховному    Совету   -решение   по   ТЭКу   принять

 незамедлительно.

      Не допустить   наступления  момента,  когда  вина

 правительства   в  причинах  краха  экономики  страны

 станет    трудноопровергаемой,    а   последствия   -

 труднопредсказуемыми.

      Считаем, что Президент,Правительство, Верховный

 Совет   должны   отвечать   за   свои  действия  или

 бездействия.

      И последнее.

      Поскольку    собственными    ресурсами   мы   не

 обеспечены,    чтобы    сбалансировать    ежесуточное

 потребление и генерацию необходимо приобрести и уголь

 со  стороны  в  размере  11  миллионов тонн, для чего

 потребуется  400 миллионов долларов США, и приобрести

 около  4  миллионов  тонн  нефрепродуктов, на которые

 потребуется  еще  300  миллионов долларов США, такими

 кредитными рессурсами Украина не располагает.

      И  если нас слушают, я обращаюся к отечественным

 бизнесменам,  возможным  кредиторам,  помогите  своей

 стране,  выделите  ТЕК  кредиты, правительство должно

 обеспечить  гарантии  защиты юридическим и физическим

 лицам,  мы  гарантируем  выгодное вложение капитала в

 энергетику,  это  пожалуй  единственный  вариант  как

 можна выжить. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Сідайте  будь ласка, Василь Іванович, у

 вас  є  на  руках  проект  постанови,  він погоджений

 комісіями,  я  так  зрозумів,  як доповідав Олександр

 Михайлович  Урядом  і  так далі, перший віце-прем'єр-

 міністр   Василь   Іванович   Євтухов,  мав  сьогодні

 доповідати  з  цього  приводу, будь ласка на трибуну,

 він  свої  думки  з  цього  приводу теж висловить, ви

 зможете задати йому запитання.

      

      ЄВТУХОВ.  Шановні  депутати,  після виступу

 Панасовського важко щось...

     

      ГОЛОВА. Голосніше трохи.

     

      ЄВТУХОВ. Я кажу після виступу Панасовського

 важко  щось додати, я хотів би одне сказати, як вийти

 з цієї ситуації, те що говорив і Панасовський.

      Перше,  чи  погоджено  зі  мною чи членами Уряду

 проект  постанови,  перед  тим,  як я скажу, що ні не

 погоджено.  Перед  тим,  як  вийти  на  цю трибуну, я

 особисто  розмовляв  по  телефону  з  головою комісії

 Кожушко,  і  просив, давайте, ситуація дійсно складна

 дуже,  але  не безвихідна, і бажано було б, щоб ми цю

 постанову  підготували  разом  із комісіями Верховної

 Ради,  якщо  ця  постанова  Верховної Ради, яка зараз

 роздана  вам буде прийнята, то на жаль я хочу сказати

 нічого  не змінить в паливно-енергетичному комплексі,

 і  не тільки в паливно-енергетичному комплексі, тут є

 такі  елементи як, наприклад, передбачити... включити

 в  бюджет  на  1996 рік питання виплати регресу і так

 далі...  Вранці  сьогодні  зачитувалося  депутатський

 запит з точки зору... з точки голодуючих в Горлівці і

 так  дальше. Всі ці питання -соціальні і економічні -

 вони  не  вирішуються цією Постановою. Я би що просив

 би...  я  би що просив би: модливо, зробити на якийсь

 час  перерву  (із  цього  питання, я маю на увазі). Я

 готовий  зходу  йти в Комісію... В Комісію Азарова, в

 Комісію Кожушко, разом з Панасовським, разом з урядом

 з  тим,  щоб дійсно підготувати одну постанову, яка б

 вирішувала  питання.  Що тут написано? "Забезпечити у

 вересні-листопаді   фінансування   в  повному  обсязі

 передбаченим  Державним  бюджетом України на 1995 рік

 видатків". Значить, там видатки на реструктуризацію -

 13,  68  трильйонів. Їх немає. Для того, щоб сьогодні

 закупить  паливо,  треба негайно 6 трильйонів. Те, що

 говорив  Панасовський,  звертається  до  бізнесменів.

 Будучи  в  Донецьку  от  позавчора, я зібрав особисто

 всіх  банкірів,  ми  з  ними  розмовляли. Зібрали цих

 банкірів  тут,  в  Києві. Результати наших зібрань -1

 трильйон  карбованців.  А  треба  6... Тому треба тут

 сісти  і,  дійсно,  фахівці  разом  з Верховною Радою

 вийти  із  цієї  ситуації.  Голодують... ніхто нам не

 мішає...  я  просто кажу, що ця постанова ні з ким не

 погоджувалась.  Мене  запитали  -я відповів. Ні з ким

 Постанова  не  погоджувалася.  І я хочу відповідально

 заявити:   прийняття  цієї  Постанови  не  вплине  на

 результати  в паливно-енергетичному комплексі. Я далі

 нічого не буду говорити.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Якщо   давати   інформацію   -я  готовий  давати

 інформацію.

     

      ГОЛОВА.   Одну минутку!

      Я  прошу,  Василь Іванович,... я, власне кажучи,

 особисто  не наполягаю на прийнятті цієї Постанови. Я

 категорично  проти розгляду Верховної Ради питань про

 стан!   Треба  розглядать  документи,  які  вирішують

 питання  в  принципі.  А цей проект говорить... і хто

 може    заперечити,    скажем,   тому,   що   говорив

 Панасовський або тому, що говорив Янко. Це так!

      Давайте  піднімем  галузь  аграрну,  точно  та ж

 ситуація,  машинобудування,  абсолютно теж саме. Одну

 хвилинку. Те ж саме.

      Так,  я  розумію,  я  мову веду тільки проте, що

 такого  роду  документи  тут проблему не вирішують. А

 сьогодні  і  Василь  Іванович, і Янко, і Панасовський

 скаже   є   стабілізаційний   фонд.  Тоді  ми  можемо

 працювати.  І  тому  ми  так  чи інакше тут в данному

 випадку,  Азаров  був правий, вернемося до 37 статті.

 Яким  чином?  Або так, як ми за основу проголосовали,

 або  так,  як  пропонувала  комісія там у такому дещо

 послабленому     варіанті    щодо    агропромислового

 комплексу.  Вот так треба вирішувати питання. Я думаю

 так.  Я  вважав би, що потрібно було б взяти до уваги

 цю ситуацію, цю інформацію. І все-таки вирішувати те,

 що  має  вирішувати  Верховна  Рада.  Якщо  закон про

 бюджет зміни, то зміни до  закону про бюджет.

      То   це  так,  Василь  Іванович,  Уряд  вийде  з

 програмою  дії  тоді,  коли  можна хрест поставити на

 галузі.  Запитання  до  Василя Івановича є? Олександр

 Михайлович, будь ласка,  Кожушко.

     

      КОЖУШКО О.М.

     

      Уважаемые  коллеги, я в корне не согласен с тем,

 что  сказал  Василий  Иванович.  Ведь  два Президиума

 было.  На  Президиуме  рассматривался  вопрос  и  был

 поставлен так вопрос Председателем Верховного Совета:

 Постанова  должна быть касаться того вопроса, который

 решает  Верховный  Совет.  С каждого министерства две

 комиссии  работали  с  министрами, зам. министрами, с

 отделами    по    подготовке   этой   постановы.  Да,

 действительно Василий Иванович не участвовал. Но я же

 его  канатом не могу притянуть сюда! Василий Иванович

 знал,  что отчет, потому что куратор есть   Президиум

 и  знает,  что  этот  вопрос  включен,  и  он  должен

 участвовать.

      А сейчас стала постановка такая в Правительстве.

 Снимает  трубку  секретарь  и спрашивает:"Кто?" -"Ну,

 депутат".

      - "Его немае".

      Я   прошу   к   этому  вопросу  отситься   более

 серьезно,  потому  что  вы  никаких конкретных мер не

 предлагаете.

      Комиссия  предложила. Отчет Правительства. Почему

 не создан стабилизационный фонд? Он должен составлять

 115  триллионов  карбованцев. Значит, 60 за это время

 бы  было и в казну поступило. Куда эти делись деньги?

 На  бензин  повышена была цена, а налоговая инспекция

 ничего  не  брала.  Кто  виноват  в этом вопросе? Это

 первый вопрос.

      И   закладывать   его   уже   в   дальнейшем   в

 Правительстве  денег  нет.  Закладывать в дальнейшем,

 чтобы  работал  уже  в октябре, в ноябре, в декабре и

 дальше    этот    стабилизационный   фонд   за   счет

 чего может финансироваться.

     

      ГОЛОВА. Ваше запитання, Олександр Михайлович.

     

      КОЖУШКО.  Я запитання то и дал, что работала

 комиссия   с   Правительством,   а  Василий  Иванович

 говорит:"Давайте сядем".

      Мы   уже   три   дня  здесь  вместе  с  Василием

 Ивановичем  говорим...  Да  говорит:  "Сядем  и будем

 работать".

     

      ГОЛОВА. Олександр Михайлович, якщо справи підуть

 так  дальше,  садемо  всі.  Давайте так. І претензії,

 котрі   ми   говоримо   зараз  до  Василя  Івановича,

 давайте...  Те  трапилося  тоді, коли Василь Іванович

 сидів  в  цьому залі, він теж, нажаль, віце-прем'єром

 працює місяць.

      Тому  запитання  є  ще?  Запишіться, будь ласка.

 Скільки  часу  на запитання? 10 хвилин максимум, тому

 що  рішення    треба приймати, не обговорювати те, що

 відомо всім.

      Мясковський, прошу.

     

      МЯСКОВСЬКИЙ

      Я прошу передать слово Петренко.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ПЕТРЕНКО

     

      Василий  Иванович.  Вы  сейчас  сказали,  что вы

 готовы  чтобы  взять  это постановление и идти с этим

 постановлением работать в комиссии. Это Постановление

 вы уже имели на руках три дня, это минимум три дня вы

 уже  имели  последний  вариант.  Зачем  же  вводить в

 заблуждение  зал,  зачем  вводить  в заблуждение всю,

 всех горняков, которые с нетерпением, они уже два дня

 ходят,   здесь   на   балконе   сидят,  представители

 профсоюзов  рабочих  комитетов  сидели. И вот эти вот

 вещи называть!

      Неужели  никто не знает или, верней, не ставился

  вопрос  по  углю  неоднократно.  Мы доведем до такой

 ситуации,  до такого социального взрыва. И при помощи

 Правительства.

     

      ЄВТУХОВ.  Ну, я не совсем понял ваш вопрос,

 но реплику, которую вы сказали, я отвечу.

      Неужели  нельзя  былоза  3  дня?  Давайте  будем

 точными.  Я  получил проект постановления, вернувшись

 два  дня  назад  из  города  Донецка  вместе  с этими

 людьми, которые здесь.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

     

      ГОЛОВА. Я прошу: не кричіть з місця!

     

      ЄВТУХОВ. Не збивайте, будь ласка, я зіб'юся

 сам. Відповім на запитання. Це дносно трьох днів.

      Відносно  введення  в  оману  шахтарів  і інших.

 Якраз  прийняття  цієї  Постанови  введе  їх в оману.

 Чому?

      Тому що тут записано: "Внести в бюджет 1996 року

 виплату   регресу".   Я   хочу  сказати,  що  ті,  що

 голодують,  які  не  отримали  регресу  на  шахті,  в

 об'єднанні  "Артем-вугілля" заборгованість 1 трильйон

 154  мільярди. Те, що винна адміністрація об'єднання.

 А місячна реалізація цього об'єднання 800 мільярдів.

      То прощо ми говоримо?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Долг     государства    народу    бюджетом    не

 предусмотрен.  (..........) принят Верховным Советом.

 Если  нужно,  если нужно пересмотреть бюджет, давайте

 ставить  вопрос  о  пересмотре  бюджета,  а  не нужно

 прикрываться  действительно  плохим, катастрофическим

 состоянием угольной промышленности.

     

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  прошу  депутатів з місця не

 вигукувать!  Спокійно!

      Старовойтова. Запитання - відповідь.

     

      СТАРОВОЙТОВА Г.М.

     

      Уважаемый  Василий  Иванович, я хотела бы задать

 вам  такой  вопрос.

      Вы   с   постановлением   знакомы,  вы  владеете

 обстановкой  по  отросли. Значит уже много времени вы

 на трибуне не согласны с постановлением, так скажите,

 что  конкретно  надо  в  него  внести, для того чтобы

 вытащить отрасль из такого состоя

      ния.

      ейчас   мы   на   неделю   уезжаем,  давайте  мы

 используем возможность принять постановление сегодня.

     

      ГОЛОВА.  Тобто яке рішення повинна прійняти

 Верховна Рада.

     

      ___________.  Спасибо.

     

      ЄВТУХОВ. Я пропонував би яке рішення повинна

 прийняти  Верховна Рада, дати доручення двом комісіям

 абов'язково Азарову і Кожушко .

      І  два,  три  дні  разом  з  Урядом,  зі мною, з

 Мінфіном  із  Національним  банком підготувати проект

 Постанови,  в  який  повинно  війти  частково  те, що

 сказав те що сказав (..........).

      Я багато чого підтримую в цьому.

      Я  хочу  сказати  треба  погодити  конкретно  із

 комісії  по  бюджету.

     

      ___________.  Я  за  бюджет...  Підождіть. За 37

 статтю  ми  вже  говорили. Не збивайте, будь ласка. І

 Комісію  цього... Кожушка і Азарова. Чи буде включати

 Верховна  Рада  в  долг  перед  государством,  как вы

 говорите?

      І  не  просто  казать, а включить. А включити за

 поданням  двух  Комісій.  Так я розумію. І тоді, коли

 воно  буде  включено  в  бюджет,  тоді Уряд буде його

 виконувати. А поки що що я можу сказати. Його немає в

 бюджеті.  Долг государству.

     

      ГОЛОВА.   Одну  хвилиночку.  Степенко.  Степанов

 Михайло Володимирович.

     

      СТЕПАНОВ М.В.

      Василий Иванович, у меня такой вопрос. Есть же у

 нас  еще  Постанова вид 5 вересня, вы знаете 711. Вот

 она  выришуе  ти  пытання,  что поставил тот же самый

 Панасовский. Это  одно.

      И   второе.   Этот  вопрос  сейчас  слушают  все

 шахтеры,  слушает  весь  Донбасс. И у нас обкективные

 факторы,  нам  расказали уже -как нам плохо и чем это

 дело  кончится.  Есть  еще и субкективные факторы. Те

 люди,  которые сейчас в шахтах, в лавах, которые ждут

 и  той  же  зарплаты и того же регреса. Вы как-то так

 знаете,  поверхностно  отозвались  об этих голодающих

 шахтерах.  Как-то  свысока, вы знаете, вот. Поэтому я

 вам   задаю   такой   вопрос:  когда  же  все-таки  и

 субкективный фактор будет решаться, когда они получат

 и ту же зарплату и тот же регрес.

      И  уже  такой  вопрос.  Говорят надо к 37 статье

 вернуться,  а  я  говорю  что  надо наверно к 37 году

 вернуться.   Прежде   всего  по  отношению  к  Уряду.

 Спасибо.

      

      ЄВТУХОВ. Это никто не запрещает вам.

     

      ГОЛОВА.  Ну  тут  відповіді  не  потрібно.  Будь

 ласка,  я прошу уваги.

     

      ЄВТУХОВ. Якби оцю, от тепліше стало.

     

      ГОЛОВА. Азаров, будет  запитання? Азаров.

     

      АЗАРОВ М.Я.

      Спасибо. Я первый раз попал в этот список. Целый

 год пытаюсь попасть - первый раз попал.

      Александр   Александрович  и  уважаемый  Василий

 Иванович!  Вообще  мы рассматриваем сегодня вопрос. В

 повестке  дня  он  сформулирован  вот как -про роботу

 Уряду  про  ісполненіе  законов та постанов Верховної

 Ради   щодо стабілізації  фінансового  зебеспечення

 паливно-энергетического  комплекса и подготовки его к

 работе в осенне-зимний период.

      Хотелось   бы  от  вас,  как  от  вице-Прем'ера,

 отвечающего за эти вопросы, услышать ответы именно на

 эти вопросы.

      Тоесть    исполнение   -законов,   постановлений

 Верховного  Совета, что Правительство делало по этому

 вопросу.

 

      ЄВТУХОВ   По   исполнению  закона  статьи  37

 бюджета  вчера  вопрос рассматривался, все выступали,

 тут дополнять нечего.  По нему принято решение.

     

      ГОЛОВА. Не прийнято іще.

     

      ЄВТУХОВ.   И  второй  вопрос.  В  свете  вашего

 вопроса.  Это  статья  11 закона "Об охране труда", о

 которой  говорят,  мне  уже  приписывают свысока, а я

 никогда  свысока  ни с кем не разговаривал, поэтому я

 сразу  отметаю  эту  фразу  "свысока".  Что  сделано?

 Частично из бюджета правительство пыталось погасить и

 зарплату , в том числе вчера  и сегодня  частично

 погасить  то,  что  должно,  чтобы снизить социальную

 напряженность  в коллективе. Более того, было принято

 решение первоочередности платежей, и вы знаете о том,

 что  сначала  поступившие  деньги  в  коллективы шахт

 платить  по  мере не в первую очередь. Вчера это было

 отменено     телеграммой    премьера    Национального

 банка......  Дальше  выполнить статью 11 закона можно

 только  в  том  случае,  если это будет предусмотрено

 бюджетом.  Потому что там очень большие средства. А в

 бюджете  этих средств нет. Поэтому то, что можно было

 сделать  мы  сделали.  Дальше нужно менять в бюджете.

 Поэтому  я и говорю, что поскольку нужно замахиваться

 на сам бюджет, нужно работать с вашей комиссией. А по

 37  статье  мы  вчера обсудили подробно кто прав, кто

 виноват.

     

      ГОЛОВА. Сургай.

     

      СУРГАЙ

     

      Уважаемый  Василий  Иванович,  я  хочу  одно вам

 задать,  маленький  вопрос.  Из заключительного слова

 Панасовского,  1,  2 миллиарда нужно долларов, с этой

 трибуны,  я  в  прошлом  году выступал и говорил, что

 нужно  делать в угле, а потом написал в статье, уголь

 главный  энергоноситель на Украине. Если вы считаете,

 что  специалисты, и комиссии подготовили не грамотный

 и не правильный проект снимайте его, вы мне ответьте,

 почему   постановление  463  в  прошлом  году  я  его

 докладывал  здесь  не выполнено, почему постановление

 45,  от  2  февраля этого года по углю, не выполнено,

 почему  постановление 620, свежее от 26 августа этого

 года   не  выполнено,  там  сказано,  нужно  дать  24

 триллиона кредитов, пустить лавы, как селяне говорят,

 не  посеешь  не  пожнешь,  в  угле  нечего  жать,  не

 посеяли,   не  подготовили  лавы,  так  давайте  так,

 выполним   вот  эти  три  постановления,  и  не  надо

 никакого  решения  Верховного  Совета,  каждый должен

 отвечать за свой участок работы.

      Дорогие  депутаты, в Донбасе опять неспокойно, и

 если  кто-то  еще  и  на  этот  раз обвинит шахтеров,

 значит мы стоим у прорвы. Спасибо.

     

      ЄВТУХОВ.  Шахтеров обвинять никто не будет,

 я  хочу  доложить,  то  что  вчера, шахтеры кстати за

 последний  месяц  выполнили  суточную  норму поставки

 угля  уголным  шахтам,  110 тысяч тонн, они отгружали

 потому, что не платили и так дальше и так дальше.

      Поэтому  никто их не обвиняет это первое. Потому

 что  денег  у  правительства  есть только, те которые

 записаны   в   бюджете,   бюджетом  этих  средств  не

 предусмотрено.

     

       ГОЛОВА.Луганськ, Іоффе.

      Ваша пропозиція, запитання.

     

      ЄВТУХОВ.   Нужно  менять  бюджет.  Денег  в

 бюджете нет. Действительно.

     

     

      ІОФФЕ  Ю,  Я,:  248  виборчий  округ,  Луганська

 область.

      Уважаемый   Василий  Иванович,  ну  я  прекрасно

 понимаю,  что  вы  только  месяц  заняли  этот  пост.

 Громадный  обкем работы... И я думаю, что все вот тут

 прекрасно  пониамют,  что ситуация очень сложная. она

 складывается  из двух позиций: как нам прожить зиму и

 вообще   как,   чтоб  существовала  эта  отрасль?  Ее

 никак... весь тоаливно-энергетический комплекс... И с

 машиностроением ее, конечно, Александр Александрович,

 сравнивать  нельзя,  потому  что это касается всех. И

 села,    и   всех   остальных   -сегодня   отключения

 электроэнергии  идут везде... Поэтому я хочу сказать,

 что, безусловно, я считаю, что вопрос... рассмотрение

 этого   вопроса   провалено.   Благодаря  руководству

 Верховного  Совета.  Мы его не подготовили полностью!

 Наверное,  сегодня в отрасли управляет правительство,

 и  оно  могло  бы  вот  здесь  заявить: что вы будете

 делать...........  выхода  из положения и какая нужна

 помощь  в законодательном плане от Верховного Совета.

 Этого не произошло. Доложили сами, сами отчитались, и

 все   идет  своим  чередом...  У  меня  сегодня...  А

 положение  очень  серьезное! Я сегодня разговаривал с

 Министерством  энергетики.  Идет  проводка  топливных

 запасов.  Об  этом  говорил  Панасовский.  Ситуация в

 отрасли:   тоже   она...  я  не  знаю,  кто  там  что

 выполняет,  но  падение добычи по сравнению с прошлым

 годом  за  8  месяцев  8,  6  миллионов  тонн.  И  11

 миллионов тонн купили. Это, практически, то же самое.

 В  начале  года  в  бюджет  новый, когда мы принимали

 новый  бюджет,  мы  не  нашли  денег  для того, чтобы

 помочь  отрасли.  Поэтому  я  считаю,  что  ее  надо,

 наверное,  сегодня  мы  ее ничего тут не рассмотрим и

 ничего  не  решим...  Нужно  подготовить  этот вопрос

 серьезно в ближайшее же время. Зима не терпит.

      И  у  меня вопрос к Василию Ивановичу. Уважаемый

 Василий  Иванович,  скажите,  пожалуйста,  как вы как

 руководитель    топливно-энергетического    комплекса

 собираетесь  выйти  из  положения, когда сегодня (то,

 что  говорил Панасовский) идет сработка, и топлива на

 электростанциях  запасы  минимальны? Ведь отключение

 электроэнергии  идет  не потому, что у нас не хватает

 мощностей,  а  потому,  что простаивает 40% мощностей

 электростанций...

     

      ГОЛОВА.  Я прошу коротше задавати запитання.

     

       ЄВТУХОВ.   Ну,   я  на  ваш  вопрос  отвечу

 примерно   так.   Значит,   да,   действительно  идет

 сработка. Сработка топлива идет в основном потому что

 нет  мазута,  не  столько  угля,  сколько мазута. Для

 того,   чтобы   из-за  недостатки  мазута  поддеражть

 необходимый  режим,  нужно ежесуточно, примерно 35040

 миллионов  кубических  метров газа сжигать. И мы счас

 их  сжигаем. Но к сожалению, этот маневр, о котором я

 сейчас  говорю  нам  удался  в конце прошлого месяца,

 дальше на этом долго мы не проживем.

      Поэтому  нужно  искать  альтернативные источники

 энергии,  имеется в виду и мазут, и мазута, и угля, и

 газа. Зачем? Затем, что за все нужно платить.

      Значит, по газу. Для того, чтобы мы прошли режим

 или зимний, вернее, четвертый квартал предзимний, нам

 нужно 27, 4 милиардов кубических метров. Что сделано?

 Значит,  мы решили вопрос с Туркменистаном о том, что

 закаченный   частично   газ   в  наше  газохранилище,

 является  уже  собственостью Украины. Но опять же то,

 что есть в газохранилищах у нас, сейчас мы сможем эти

 27,   4  покрыть  примерно  такой  пропорцией  -  4,5

 миллиарда,  это  будут собственные, 10 миллиардов и 8

 десятых   будут   российские  и  5  миллиардов  будут

 туркменские.  Нам  нужно еще закачать туда примерно 8

 миллиардов кубических метров.

      4  квартал  по  этой причине просматривается. Но

 первый     квартал    следующего    года    уже    не

 просматривается.   первый   квартал  следующего  года

 требует  заключение  договоров  на  покупку в Россие,

 Туркменистане    где-то    примерно   15   миллиардов

 кубических  метров.  Это  с учетом отсутсвия мазута и

 вот  этой  ситуации.  И все это упирается в средства.

 Поэтому  правильно  говорил  здесь  Панасовский,  что

 первый  вопрос  нужно  решать  вопрос средств. Первые

 средства  из  6 триллионов, которые нужно для закупки

 энергоносителей,  вчера правдами неправдами получили,

 и  в том числе с коммерческих структур. Дальше вопрос

 пока стоит.

     

      ГОЛОВА. Я прошу з місця не висловлюватися.

      Василь  Іванович,  сідайте  на  місце.  На  своє

 місце.

      Оскільки  я  спеціально  дав слово Юлію  Яковичу

 (йому  ще через кілька чоловік треба давать слово), я

 знав,  що він скаже так. Я хотів би, щоб відповідаючи

 на  ваше  питання,  сказати таке. Комісії підготували

 проект  документу відповідно до Регламенту. Я не можу

 ставити  питання  в той час чи в інший час і впливати

 на   стан   підготовки   іншими   методами,   ніж  це

 передбачено моїми функціями.

      До речі, ви самі члени комісій повинні працювати

 над .....

      Я розумію, я міг би зараз піймать вас на слові і

 дуже,  так  би  мовити,  перед громадскістю, Україною

 докорить  вам  тьак,  щоб вам не було чим відповісти,

 згадуючи  ваш  період,  коли  ви були віце-прем'єром,

 вілповідали  за  те.  І  тоді, коли ви не потребували

 висновків   Верховної  Ради,  бо  безпосередньо  самі

 вирішували всі питання. От тоді були закладені основи

 розвалу  галузі.  Так  що  давайте не будем ми про це

 говорити.

      ( ОПЛЕСКИ)

      Але  мова не про те. Як нам бути в цій ситуації?

 Я  згоден  повністю з Ягоферовим і з іншими, що треба

 приймати   рішення  з  тих  питань,  які  ми  повинні

 приймати. І в тому числі з Іоффе, З Іоффе я в   цьому

 відношенні  згоден.  Тому  вчора, коли ми приймали за

 основу  проект  постанови, Микола Янович взяв слово і

 сказав: "Не голосуймо остаточно. Ми вночі зберемося з

 Кабінетом   Міністрів   із   відповідними  комісіями,

 міністерствами  і  підготуєм  той  проект,  який всіх

 задовольнить".  Сьогодні  виступають доповідачі, знов

 кажуть про те, що нічого іншого не було, нема.

      Таким  чином  у  нас  немає  вибору.  Ми повинні

 проголосувати  постанову  в  цілому,  по  37  статті,

 доручити Уряду, керуючись нормами цієї постанови.

      По-перше.  Сформувати     стабілізаційний фонд у

 межах,  визначених  там.  А  на жовтень місяць внести

 пропозиції до змін, які сьогодні їх не влаштовують. І

 ми  в  цей  закон внесемо відповідні зміни. Що іншого

 можна запропонувати? А якщо це буде прийнято, то тоді

 ми  зможем  розглядати питання про цю постанову. Вона

 реальна чи не реальна?

      Будь  ласка,  спочатку  Азарову  слово,  а потім

 будем  приймати  рішення.  Я прошу вашої згоди на те,

 щоб  ми  це  питання вирішили остаточно, не припиняли

 засідання, поки не вирішимо.

      Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Ми не

 маємо  права  відходити  від цього рішення, від цього

 питання.

     

      "за"

     

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Будь ласка, Микола Янович.

     

      АЗАРОВ М.Я.

     

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги,  мы действительно выполнитли решение сессии.

 Сегодня  утром  на  Комиссии  присутствовали. Это я к

 Василию Ивановичу, специально для него.

      Вице-премьер  по  вопросам экономики Шпек, вице-

 премьер  по  вопросам экономической реформы Пинзеник,

 министр  экономики  Гурей Василий Николаевич, министр

 финансов   Германчук   Петро   Кузьмич,   заместители

 министров, начальники управлений и т.д., и т.д.

      И,  разумеется,  мы  не  хуже  Василия Ивановича

 представляем  себе источники финансирования топливно-

 энергетического комплекса.

      Поэтому, вот он говорил, там собирал банкиров по

 вопросам технического кредита.

      Да,    я,    кстати,    забыл   упомянуть,   что

 присутствовал   утром  и  Председатель  Национального

 банка Ющенко.

      Так вот, по вопросам предоставления технического

 кредита.  Не  8 триллионов спасут отрасль, вы слышали

 цифры.   Таких   ресурсов   Национальный   банк   под

 эмиссионный  кредит  не  выдаст,  не сможет выдать. И

 единственное,  чего мы добились, так сказать, разумно

 добились,  это два триллиона в неделю на ТЭК, начиная

 после 25 сентября.

      Вот  такое  решение,  так  сказать, ну более или

 менее  согласовано и было принято. Теперь комерческие

 банки,  с  котором  так  сказать  Василь Иванович так

 сказать  работал,  это  все было Василь Иванович, так

 сказать,   предмет   для  разговора,  потому  что  по

 проминвест  банку из 67 триллионов кредитных ресурсов

 всего 60 миллиардов пошло на (..........).

      Это так для общего сведения.

      Поэтому  упавать  на  какие то кредитные ресурсы

 комерческих  банков  и вот в этой сложнейшей ситуации

 вытянуть финансирование отрасли, это по меньшей мере,

 скажем так, фантазерство.

      Теперь,  реализация  в  полном  об'еме 37 статьи

 даст   по   правительству  первую  возможность  более

 нормальною финансирования ТЕКА.

      Поэтому  все  на  этом  сошлись  и  то  решение,

 которое   комиссия   предлагает   по  другому  ничего

 абсолютно  не  смогли  придумать, поскольку вы знаете

 как   сложно  проходят  вопросы  дополнительных,  так

 сказать , поступлений в бюджет7

      Как   только  мы  об  этом  говорим,  мы  скразу

 становимся врагами народа, прошу прощения за этот так

 сказать образ.

      И  тем  немение, если бюджет не поступит, значит

 мы  не  сможем финансировать не пенсии, не стипендии,

 не Тек, не сегодня , не все остальное.

      Поэтому,  проект  решения,  который  подготовлен

 сейчас  ничего  мы другого не в два дня, не в три дня

 не  придумается,  там есть рекомендации Национальному

 банку,   там   есть  конкретные  меры  по  тому,  что

 правительство   должно   в   течении   трех   месяцев

 реализовать 4 месячную финансовую программу поддержки

 Тека .

      Это очень серьезное требование для правительства.

      И  то,  что согласились это шаг в перед по Теку,

 там  есть  определенные  рекомендации  на бюджет 1996

 года.

      Этот   проект  решения  всесторонне  продуман  и

 откладывать    принятое    решение,   я   считаю   не

 целесообразно.

     

      ГОЛОВА. Таким  чином  за  згодою Верховної

 Ради  сесії,  сесійного залу ми фактично об'єднали ці

 два  питання  ще  на  самому  початку,  бо  стануть у

 (..........)  або  вирішує,  залежить від того, як ми

 вирішемо  це  перше питання, яке пов'язане із Законом

 "Про  біржи".

      Тому  щоб  нівкого  не  виникало  підозри, що ми

 нібито  обговорюємо одне питання, а пріймаємо рішення

 з іншого приводу.

      Я  так  зрозумів,  Микола  Янович, що той проект

 Постанови,  який ми проголосували вчора за основу, ви

 все-таки  наполягаете  на тому варіанті, який вносили

 до  того.  Який  більш  терпимий  до агропромислового

 комплексу,  дає  статті  надходження  до  бюджету, до

 стабілізаційного   фонду,   наповгює   його  джерела,

 джерела  створює  і  як  тимчасовий захід очевидно до

 прийняття  змін  до  Закону. Його... можна було б ним

 користуватися  хоч  би  для того, щоб дать можливість

 Уряду сьогодні реально наповнювати цей Фонд.

      Вчора    правда    прозвучала    від   Валентина

 Константиновича,  від інших депутатів питання про те,

 що  дайте нам Положення про цей Фонд. Що воно таке? І

 як він буде  працювати?

      Я  думаю,  що  це питання змінати теж не треба з

 порядку  дня  і  будем сподіватися, що воно принаймні

 хоч  би  на початку жовтня таки появиться в Верховній

 Раді.

      Це те, про що ми могли б реально... чим би могли

 реально вплинути на ситуацію. Ще раз кажу: якщо ми не

 проголосуємо   цю  Постанову,  тоді  єдиний  вихід  -

 голосувати остаточно рішення, яке ми вчора прийняли в

 першому читанні.  Або за основу.

      Але при тому ми повинні передбачати, що там мова

 йде   про  акциз,  який  стосується  всіх  споживачів

 нафтопродукти і  так далі і так далі.

      Ви  пам'ятаете  суть цієї розмови. Тому, якщо ви

 не  заперечуєте,  я  просив  би  оскільки  це питання

 обговорювалося  дуже ретельно всіма вами, я просив би

 ще  раз  поставити  за  основу проект документу, який

 виходив  від  Кімісії з питань бюджету і вчора раніше

 вам  розданий,  ви з ним добре знайомі. Він там має і

 табличний матеріал в тому числі. Ну у вас перед очима

 він є.

      Тому  я  ще  раз  поставлю  питання  про те, щоб

 голосувати  цей документ за основу.

      Микола  Янович,  прочитайте ще раз цей документ.

 Щоб люди і радіослухачі ...

      Та я ж розумію...

      Ні,  я пояснив. Тобто, мова йде про підставу для

 прийняття іншої постанови. Якщо можна тоді буде з чим

 уряду працювати для того щоб  виправити ситуацію.

       Одну хвилинку. Хай  почитає спочатку.

      Ну,  дайте, я прочитаю. Я розумію, в нього деякі

 слова не так звучать.

      Будь  ласка,  зміст  такий. Викласти статтю 37 в

 редакції такій, створити в державному бюджеті України

 фонд  розвитку  паливно-енергетичного  комплексу  для

 чого,    запровадити    ввізне   мито   на   продукти

 нафтопереробки,  вугілля  кам'яне,  що  ввозиться  на

 митну  територію  України  суб'єктами підприємницької

 діяльності     незалежно    від    форм    власності,

 підпорядкування   та   країни   проходження  товарів.

 Встановити  ставки  ввізного  мита  на зазначені види

 товарів, даються коди товарів, опис товарів, і ставка

 мита,  на вугілля кам'яне там одін екю, і так далі, я

 не  буду далі читати детально, у вас під руками це є,

 в тому числі важкі дистилати, із примітками, як що це

 означає , я маю на увазі про ставки мита.

      Надати   право   Кабінету   Міністрів   України,

 встановлювати   ставки  ввізного  мита  на  зазначені

 товари,  залежно  від конюктури ринку, встановити, що

 ввізне    мито   не   запроваджується   на   продукти

 нафтопереробки,   що   належить   не   резидентом   і

 реалізується на території України в разі виготовлення

 таких     продуктів    нафтопереробки    українськими

 суб'єктами      підприємницької     діяльності     на

 давальницьких умовах.

      Встановити,    що    до    фонду   зараховується

 відрахування   у  розмірі  15  відсотків  від  обсягу

 реалізації  бензину та дизильного палива в роздрібній

 торгівельній  мережі  та  відрахування  в  розмірі  5

 відсотків  від  обсягу  реалізації  прокату, метизів,

 сталевих труд, та реалізації на експорт металобрухту,

 карбоміду  і аміаку, з віднесенням їх на собівартість

 продкуції,   підприємств  металургійної  та  хімічної

 промисловості, незалежно від форм власності.

      Обговорена    ця   постанова.   Одну   хвилинку,

 процедура   голосування  визначена  Регламентом,  або

 таємне, це не те питання, або поіменне, або відкрите,

 голосувати по частинах, може воно пройде зразу.

      Хто  за те, щоб за основу голосувати цей проект,

 ставлю на голосування.

     

      ЗА -

     

      Рішення не прийнято.

      Які ще будуть пропозиції?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні,   то  не  вихід  з  ситуації  -справа  не  в

 поіменному голосуванні. Одну хвилинку!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тоді  є  такий ще варіант: голосувати остаточно,

 проголосовану вчора Постанову за основу взяти.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка,  ще  раз Миколі Яновичу слово. Одну

 хвилину! Почекайте...

     

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые  народные  депутаты,  если  мы  сейчас

 приступили  к  обсуждению  голосования  изменения  до

 Закона,  то  предложение  Чукмасова, предложение ряда

 других   депутатов   о   внесении   изменений  сейчас

 возможны.  Мы  вчера  обсуждали эту возможность, что,

 предположим, стальные трубы... так мы ж только начали

 обсуждать,  поэтому  сейчас  поднимите руку и внесите

 предложите,  или  я скажу за вас..., что в силу того,

 что,  действительно,  по  трубам (и министр экономики

 согласился  с  нами) за исключением стальных, значит,

 труб из текста Закона мы этого исключим...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Да, да.

     

      ГОЛОВА. Запишіться, хто хоче висловитись з цього

 приводу.

      Будь ласка, М'ясковський, ваша пропозиція.

     

      М'ЯСКОВСЬКИЙ

      Спасибо.  Я  прошу  дать слово Немировскому, 309

 округ. Немировский!

     

      ГОЛОВА. Немировський.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., 309 виборчий округ.

     

      Пожалуйста, скажите будут ли платить предприятия

 иностраным  капиталам  эти 15 и 5 процентные надбавки

 сп?  Потому  что  это  новый  вид налогов. А от новых

 видов налогов предприятия освобождают.

     

       АЗАРОВ М.Я.   Как  у  вас душа болит за эти сп.

 Должны  платить, но доля этих сп в общей сумме налога

 ноль  целых  икс  десятых. А должны платить. Давайте,

 если   вы  считаете  необходимым  дописываем,  делаем

 сноску...

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ  В. Л. Я прошу прощения, душа болит

 почему,  потому  что,  если  эти предприятия не будут

 платить, то вся тяжесть эта будет ложиться на карманы

 нашего  населения и наши предприятия. Вот поэтому я и

 задал этот вопрос.

     

       АЗАРОВ М.Я.   Пожалуйста,  я  согласен  сделать

 приписку,    что   данная   норма   касается   сп   с

 дисквалифицированными иностранными инвестициями.

     

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  я прошу без пікіровки,

 будь ласка. Мірошніченко.

     

      МІРОШНІЧЕНКО.

     

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемый

 Николай  Янович,  здесь складывается такая атмосфера,

 что  вроде  бы  металурги  припятсвуют принятию этого

 закона. Это уже на протяжении двух дней вот такая вот

 существует  вроди  тенденция. Я вам хочу сказать, вот

 вчера   предложил   Чукмасов  о  том,  чтобы  сделать

 определенные льготы для производства "Труд". Но здесь

 характерность существует такая, что в настоящее время

 весь прокат уже находится почти нерентабельным. И вот

 тот   стан   три   тысячи,   которые   существуют  на

 Мариупольском  комбинате  имени  Иллича,  он  уже  на

 нулевой рентабельности.

      Поэтому  шахтеры  сейчас  не  смогут  нас  четко

 обеспечить   углем.  Это  односзначно.  Коксом...  мы

 страдаем    от   этого.   Поэтому   я   считаю,   что

 принципиальная  здесь  проблема у металургов -это то,

 что  мы  будем  вынуждены  закупать  уголь.  И вот та

 часть,   которая   (.........)   экю,   которая   там

 предусматривает  доплату,  она  беспорно  скажется на

 повышении  цен  на  продукцию, которая должна войти в

 себестоимость. И естественно она отразится на продаже

 труб, которые уже сейчас почти никто не покупает.

 Поэтому  я  прошу  только вот это принципиальное, ну,

 разногласие,  которое у нас существует в металлургии.

 И  мы  не  сможем  платить  те  5 процентов, основную

 сумму,     которую     вот     предуматривают    этим

 постановлением.  Просто  мы  чисто  автоматические не

 сможем.

     

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемый    леонид    Николаевич,   Министерсов

 экономики    при    подготовке    этого   предложения

 проанализировала   рентабельность  по  всем  основным

 группам   проката   и   по   трубам,  и  по  метизам.

 Действительно,  есть  согласие  исключить их из этого

 списка.  Исключить.  Но  вспомните,  ведь  как  у нас

 готовилось  это  постановление,  вернее этот закон, и

 шел  он  с  апреля  месяца.  Ведь сначала была ставка

 ввозного  мыта  15  экю.  Все  ж  помнят.  Потом  она

 снизилась  до  5, и теперь, наконец, она составляет 1

 (в зависимости от сортности) , 1-3 экю.

     

      ГОЛОВА. Коропенко.

     

      КОРОПЕНКО

      Уважаемый Александр Алексанрович!

     

      ГОЛОВА.   Тут   не   запитання.   Я   прошу  вас

 пропозицію.  Будь ласка.

     

      КОРОПЕНКО

      Пропозиція така.

      Или  буду  говорить  на  русском,  чтобы Николай

 Янович понял. Мы вчера разговаривали с вами. Я почему

 то  не вижу 100 процентов акциз, 100-процентный акциз

 на  вывоз,  на экспорт металобрухту, металлолома. Его

 нет.

      И  еще.  Я  полностью  согласен  с Мирошниченко,

 потому  что действительно. Я металлург, поэтому знаю,

 что это такое. Но я вас спросил. Вы говорите, что это

 нельзя  и  Минэкономики  посчитал. Вугілля кам'яне -1

 єкю.   Давайте   там   напишемо:"   Кроме  углей  для

 коксования".  Вы  же  зарежите металлургию. Через два

 месяца    будет    рассматриваться   металлургический

 комплекс  в  таком самом аспекте, как сейчас. Давайте

 тогда      проходим     целесообразно.     Необходимо

 топливноэнергетический   комплекс,  незабывая  дальше

 другие виды производства.

      Но  я  пропрошу вот эти два аспекта, два пункта:

 кроме  углей для коксования и 100-процентный акциз на

 металлолом, на вывоз.

     

      АЗАРОВ М.Я. Спасибо.

      Ну,  мы  с  вами разговаривали, и я вам обкяснял

 ситуацию,   что  в  постанове  писать  100-процентное

 ввозное   мыто   на   металобрухт,  вывозное  вернее,

 нецелесообразно.  Если  мы сейчас принимаем за основу

 этот  документ, то по металобрухту мы принимаем такое

 дополнение.   И   министерство   экономики   с   этим

 дополнением согласилось.

      Что  же касается вашего исключения, предположим,

 по  углей  для коксования, то они в структуре импорта

 углей  занимают 50% примерно, то есть мы ровно на 50%

 ополовиним доходы этого стабилизационного фонда.

      Поэтому,   если   сессия   решит,   мы  включим.

 (..........) мы должны...

     

      ГОЛОВА.  Драгомарецький. Ще 5 хвилин виставте на

 моніторі.

      Драгомарецький.

      Панасовскому, пожалуйста, передайте слово.

     

      ГОЛОВА.  Нема Драгомарецького.

      Симоненко.

     

      СИМОНЕНКО В.К.  Александр  Александрович,  у  нас

 интересная ситуация складывается при обсуждении этого

 вопроса.

      Наша  Комиссия  по  бюджету и вы лично говорите:

 "Мы  не уйдем из этого зала, пока не решим вопрос". А

 вице-премьер,  народный  депутат,  который  впрямую и

 непосредственно отвечает за этот...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Который  впрямую  и  непосредственно отвечает за

 этот   участок   работы   в   Правительстве  говорит:

 "Товарищи  депутаты, нам этот вопрос еще рано решать,

 надо доконца его додумать".

      Но  в народе же говорят всегда так: "Нельзя быть

 большим  католиком,  чем  Папа  Римский".  Нельзя  же

 нам...  Сегодня  передавливать мнение Правительства в

 лице  Василия  Ивановича  Евтухова. Это, кстати, один

 вопрос.

      Другой  вопрос.  Здесь  звучали  слова,  звучали

 предложения: последствия этого решения.

      Я  поддерживаю и сам высказывал, что это решение

 ничего  существенного  не даст для угольной, даже для

 угольной  промышленности.  Взяли  же все в комплексе,

 топливно-энергетическом комплексе.

      Кроме   того,   хотим   мы  или  не  хотим,  это

 спровоцирует повышение цен.

      Поэтому,  если  мы  не  хотим  или хотим уйти от

 негативных  последствий,  надо  тогда  прислушаться к

 голосу   Правительства   в   лице  Василия  Ивановича

 Евтухова,  спокойно этот вопрос гнил ровно 6 месяцев.

 Так  нужно  еще  на  неделю  его  отложить, когда уже

 официально  Правительство  выйдет  с  предложением по

 этому вопросу.

     

      АЗАРОВ  М. Я. Значит, разрешите на это правильно

 ответить. А потом вы скажете: правильно это или нет.

      Значит  у  меня  сегодня было встреча с премьер-

 министром   Евгением  Кирилловичем  Марчуком.  Это  я

 специально  Валентиту Константиновичу отвечаю.

      ну я прошу слушать, иначе ж какой смысл отвечать .

     

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. Будь ласка.

     

      АЗАРОВ  М.  Я.  Значить, этот вопрос... Ну кроме

 меня,  чтоб  не быть голословным были еще 2 наролдных

 депутата.  Они  могут  подтвердить  -о  чем шла речь.

 Значит мы обсуждали судьбу 37 статьи. И Постановление

 по топливно-енергетическому комплексу.

      Евгений  Кириллович  сказал,  что  он специально

 направил  Василия  Ивановича  (..........)  для того,

 чтоб  он  поддержал  даный проект Постановы сегодня и

 этот  проект  Постановы  был принят. Значит вот точка

 зрения премьер-министра.

      Теперь в отношение чего... что существенного или

 ничего  существенного  не даст эта статья. Давайте мы

 внимательно  подумаем.  Да,  если мы ничего делать не

 будем,   то   бюджет   пополняться   не  будет.  И  в

 соответствии с этим у Правительства не будет средств.

      Да,  это 37 статья. Если мы ее еще сейчас усечем

 за  счет  угля  для  коксования  и  так  далее  даст,

 исключим   там   металлопрокат  по  трубам,  исключим

 метизы, даст порядка  до конца года  8 триллионов.

      Ну  это  те  реальные  живые деньги, которые уже

 взяты  с  населения  и будут взиматься, независимо от

 того,  будем  ли  мы  об  этом говорить или ен будем,

 примем  мы  Постановление  или  не  примем.  Они  уже

 заложены  в  цене  на бензин и уже взимались с апреля

 месяца.

      И  вопрос  сейчас  состоит только в том: либо мы

 эти  средства  из  кармана  тех,  кто  продает бензин

 возмем  в  карман  государства,  либо  спокойно эти 9

 триллионов   или   порядка  8  триллионов  оставим  в

 карманах тех, кто  торгует  бензином.

      Вот в чем слысл вопроса. Рано или поздно через 2

 недели , через 3 недели...

     

      ГОЛОВА. Микола Янович, я прошу вас. ви не робіть

 доповідь  з  приводу  конкретного  запитання.  Василь

 Іванович,  ваша думка з цього приводу

     

      ЄВТУХОВ.

 

      Шановні  депутати,  справа  в  тому,  щоб  ми не

 плутали одне і інше, одне ми маємо в умі, а про друге

 розказуємо.

      Я  вів розмову з трибуни і зараз підкреслюю, про

 постанову  Верховної  Ради  про  соціальне економічне

 становище  у  паливно-енергетичному  комплексті.  Яке

 мені  було  дійсно  два чи три дні назад дано і тут є

 такі 4 пункти.

     

      ГОЛОВА. Ми не про це говоримо.

     

      ЄВТУХОВ.  Я  про ці пункти говорю. А Азаров

 говорить про постанову, яка вчора розглядалася про 37

 статтю  з  якою  дійсно  сьогодні вранці працював мій

 колега  віце-прем'єр  Шпек  був і Пинзеник був, і був

 Гуреєв,  да  дійсно  це було. Ось у мене в руках, і я

 говорю про одне, а він говорить про друге.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги,  одну секундочку. Юрій

 Олексійович,  я  прошу не заважайте йому, я конкретно

 задаю запитання, так от мова про 37 статтю, ви згодні

 з  позицією, яку доповідаї Микола Янович, щодо змісту

 цього  документа,  про  що тільки що говорив Валентин

 Константинович, яка позиція Уряду в цьому відношенні.

     

      ЄВТУХОВ. Я єдине, що скажу, що доручень від

 Прем'єра я не отримував. Це перше.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло, дякую. В мене є пропозиція до

 всіх  вас,  шановні депутати, діє закон про бюджет, у

 законі  діє  37  стаття,  чому  Уряд  не виконував цю

 статтю, хай розбиреться, хай Президент спитає з кого,

 з  тих,  хто  винен, що вона не виконується, потрібні

 будуть  зміни,  внесуть  ми  приймемо ці зміни, нехай

 створять стабілізаційний фонд і працюють і не шукають

 крайнього   в   особі   Верховної   Ради,   щоб  вона

 підставляла тут голову.

     

      О п л е с к и.

     

      ГОЛОВА.  Тому  я ставлю на голосування остаточно

 той  варіант, який ми вчора прийняли за основу, проек

 постанови, будь ласка, вчора прийнятий за основу, де,

 будь  ласка,  де звернуто увагу Кабінету Міністрів на

 невиконання  37  статті  Закону  про  бюджет  і  дані

 пропозиції  Президенту притягнути до відповідальності

 тих, хто винен в тому, що вона не виконана.

      Так. Микола Янович, дайте мені проект постанови

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще  раз  зачитую.  Зміст  такий: "РОзглянувши...

 будь  ласка,  розглянувши  подання Кабінету Міністрів

 України  та  Комісії  Верховної Ради України з питань

 бюджету  про  проект  Закону  України  "Про  змііни і

 доповнення  до  Закону  України "Про Державний бюджет

 України   на   1995   рік"   Верховна   Рада  України

 постановляє:

      1.  Звернути увагу Кабінету Міністрів України на

 невиконання  вимог  статті  37  Закону  України  "Про

 Державний бюджет України на 1995 рік".

      2.  Просити  Президента  України  притягнути  до

 відповідальності   винних   посадових  осіб  Кабінету

 Міністрів  України,  про що інформувати Верховну Раду

 України до 10 жовтня цього року."

      Все.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю на...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю на голосування в цілому.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Дякую. Рішення прийнято.

      Далі. Про проект Постанови, з яким виступала тут

 Комісія    з   топливно-енергетичного   комплексу   і

 співдоповідь робив Олег Григорович Панасовський. Уряд

 просить ще кілька днів доопрацювати цей документ, щоб

 вийти  з  узгодженими  позиціями. Базу для реалізації

 тих  позицій  є  у  цьому нашому рішенні. Будь ласка,

 створюйте...  використовуйте  кошти, передбачені 37-ю

 статтею і фінансуйте паливно-енергетичний комплекс, в

 тому числі............ шахтарів і енергетиків. А тоді

 дасте  свої  пропозиції  і  зміни  до Закорну, в тому

 числі  до  37-ї  статті  стосовно  тих 5%, які можуть

 лягти на металургійну промисловість важко і так далі.

 Мив  внесемо  зміни  відповідно.  Але це буде зміна в

 Закон,  а  не  прийняття  постанови  про стан справ у

 якійсь галузі.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Згодні   з   цим?  Микорла  Янович,  дякую  вам.

 Сідайте,  будь  ласка.  Нема  потреби  голосувати  це

 доручення?   Немає.   Ми  беремо  до  відома  позицію

 Кабінету  Міністрів,  яку тут доповів Василь Іванович

 Євтухов. Зрозуміло. Дякую.

      Тепер я прошу, нам потрібно.

      Я  прошу  вибачити,  нам  потрібно  ще  прійняти

 декількаважливих рішень, а в з'вязку з цим вас прошу засередитись.

      Ми починаючи із 12, я вибачаюсь, прошу вибачить,

 із  5  вересня  уважно  вивчали  перлік  питань, який

 будемо розглядати на Верховній Раді, під час 4 сесії.

      Тиждень  працювали  в комісіях, обговорили потім

 це питання.

      Потім  на  Президії  розглянули  пропозиції, вже

 після  обговорення  в  комісіях і фракціях, скоротили

 перелік питань.

      Далі   на   основі  того  створили,  підготували

 орієнтований  перелік,  який  справді  дає можливість

 його виконати, мова йде про 168, здається чи 160, ну,

 приблизно  160 питань. В тому числі тут враховані всі

 ті  питання, які включені як першочергові за поданням

 Кабінету  Міністрів.  Це  56 питань. Із них більшість

 питань  підготовлені, ну, скажем так, більш меньш для

 їх  розгляду  у  Верховній  Раді.  Тобто  це  перелік

 реальний.

      Я  запропонував  би  вам  таку  схему. По-перше,

 відійти  від  слова орієнтований перелік. Мова йде не

 про  перелік. Але то надалі. А поки що я запропонував

 би вам цей перелік схвалити, бо тут уже думка комісій

 і  фракцій  врахована. А друге, Секретаріату оформити

 цей  перелік  як  план  законодавчої роботи постійних

 комісій  Верховної  Ради на 4 сесії і вручити кожному

 депутату. Тобто в розрізі комісій, щоб кожен знав чим

 він,  в  якій  послідовності  займається.  Ясно. Одну

 хвилинку. Я закінчу.

      Тобто  нам  потрібно  проголосувати  постанову з

 двох  пунктів,  яку  я назвав уже, перелік схвалити в

 цілому  і  зробити  доручення  Секретаріату. Маючи на

 увазі, і я просив би вашої згоди проголосувати за те,

 щоб   кожного  тиждня  чи  на  початку  місяця  ми  в

 сесійному залі не розглядали питання про затвердження

 переліку  на  тиждень. Виходячи з того, що це функція

 Президії,  яка складається із Дорадчої Ради і   голів

 комісії. Одну хвилиночку. Це не порушення Регламенту,

 до речі.

      Мені  здається, що ефективність роботи Верховної

 Ради  в данному разі важливіше навіть за заперечення,

 яке зараз називає один із депутатів. Не в тому річ. І

 тим більше, що це як раз випливає із Регламенту, а не

 суперечить Регламенту.

      А  інші питання, які будуть хвилювати депутатів,

 ну, наприклад, там стан справ у паливно-енергетичному

 комплексі   за   пропозицією,   наприклад,   Кабінету

 Міністрів.    Ми    його   будемо   включати   шляхом

 голосування  як додаткові питання у порядку дня. Тоді

 ми  не  будем  витрачати що вівторка по дві години на

 процедурні  моменти  чи  на  затвердження переліку, а

 будем керуватися  тим, над яким комісії і фракції вже

 працювали. Згодні з тим? Згодні.

      Я...  Одну  хвилиночку,  одну хвилинку. Я прошу,

 Антон  Денисович,  ви  з  мотивів чи процедура? Антон

 Денисович? Будь ласка, дайте слово Антону Денисовичу.

     

      БУТЕЙКО А.Д.

      Дякую. Бутейко, 70.

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 колеги!   Я   хотів   би   запропонувати,   Олександр

 Олександрович,  щоб було долучено до цього переліку і

 пункт,  який  уже ми неодноразово включали до порядку

 денного,  а  саме,  про  захист інтересів України при

 розподілі активів-пасивів колишнього Союзу. Це перше.

      І    друге.    Як   ви   пам'ятаєте,   Олександр

 Олександровичу,  ми  на  Президії говорили про те, що

 цей  перелік  варто  було  би  складати  і  остаточно

 схвалювати  після  того6  як  буде  подано  Кабінетом

 Міністрів  програму  Уряду і перелік тих пріоритетних

 законопроектів.  Тому,  якщо  такий перелік буде, то,

 мабуть, варто було б його долучити сюди.

      І  третє.  Я  хотів  би запропонувати, Олександр

 Олександрович,  щоби  зараз  ми ще раз підтвердили те

 правило,  яке  є у Регламенті, щоби ми порядок денний

 затверджували  не  на наступний тиждень, а на тиждень

 наперед.  Щоби  ми вже знали і мали ті документи, які

 будуть  розглядатися.  Інакше,  коли  ми  у  вівторок

 приходимо,   ми   не   знаємо,   що   конкретно  буде

 розглядатися.

     

      ГОЛОВА.  Згода.  Ви правильно, абсолютно... Одну

 хвилинку, Василь Іванович.

      Відповідаю  на  ваше  питання.  Уряд дав перелік

 питань,  які  потрібно  розглядати  у  першочерговому

 порядку,  які  випливають з концепції програми Уряду.

 Це  56  законопроектів,  вони  всі включені в порядок

 дня. Я просив на Президії, до речі, я говорив.

      Дальше.  Я  цілком  підтримую вашу пропозицію. І

 сьогодні  (це  я  вже  в порядку оголошення) ми зараз

 зберемося  із  керівниками  фракцій у залі Президії і

 розглянемо  на  наступний  сесійний тиждень, сесійний

 підкреслюю  тиждень,  перелік  питань  в  тому числі.

 Більше того, я про нього скажу, він теж підготовлений

 тут  є.  І  ми  його  можемо схвалити. А все інше, по

 суті,  ваша  пропозиція  підтверджує  мою.  Тобто  ми

 можемо

 А все інше, по суті, ваша пропозиція підтверджує мої,

 мою. Тобто, і можемо проголосувати цю пропозицію.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Василь Іванович, ну, будь ласка.

     

      СТЕПЕНКО.  Олександр  Олександрович,  я дуже

 дякую.

       Шановні    колеги,    я    розумію,   Олександр

 Олександрович,  і  вас, що ми тут якось засмикані, ми

 вже багато працюєм сьогодні.

      Мені  непонятно  одне  питання.  В  12.  00 День

 Уряду,  що  буде  формувать  ця  повістка. І у нас же

 програми  Уряду  немає на руках ніяких документів. За

 що йде мова, що ми будем розглядати?

      От обіцяли, що нам видадуть(..........)

     

      ГОЛОВА. Я відповідаю. Будь ласка, увага!

      Я   відповідаю.   Перелік   передбачає   терміни

 розгляду  того  чи  іншого  питання, в тому числі є в

 цьому  переліку  День Уряду. Положення про День Уряду

 доручено  розробити  Комісії  з  Регламенту.  І  вона

 розробила і роздасть його всім депутатам. Ви одержите

 з цього приводу інформацію.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Одну хвилиночку. А програма само собою, програма

 Уряду  включена, буде розглядатися на початку жовтня.

 Це  не  День Уряду. Василь Іванович, День Уряду це не

 програма, то окреме питання.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я ставлю за основу свою... Запропонований проект

 постанови.

      Перше.  Перелік питань для розгляду на четвертій

 сесії, перелік питань для розгляду на четвертій сесії

 схвалити.

      Друге.  Секретаріату  оформити  перелік  як план

 законодавчих  робіт,  законодавчої  роботи  постійних

 комісій  Верховної  Ради на четвертій сесії і вручити

 кожному народному депутату.

      Ставлю за основу. За основу, а тоді доповнення.

     

      "за"

     

      ГОЛОВА. Я ще раз прошу: проголосуйте. Ніхто ж не

 заперечує.  Доповнення  потім проголосуємо, ставлю на

 голосування знову.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА.  Я прошу всіх голосувати. Хто проти

 голосуйте, голосуйте проти, але не голосує 54.

      (..........)  проголосуйте,  будь  ласка, вашого

 голосу не вистачає.

      Я прошу вас, проголосуйте.

      Ставлю на голосування, ще раз.

      Інакше ми будемо снову витрачати час в дискусіях

 щодо переліку, теж не потрібно.

      Я прошу підтримайте.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      Тепер  про  доповнення.  У  кого,  у  Буткевича,

 Бутейка доповнення таке.

      Забов'язати   Секретаріат   і  Президію  вручати

 депутатам  перелік  питань для розгляду на наступному

 сесійному  тижні  не пізніше, як за 7 днів до початку

 засідання.

      Зрозуміло.  Ставлю  на  голосування  доповнення.

 Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Коропенко.

     

      КОРОПЕНКО

      Дякую.  Олександр Олександрович, я пропоную і це

 дуже  було  б  для нас практично, щоби кожний день на

 кінець  нашої роботи Секретар уже готовив чергу денну

 на наступний. Так називаємий бігунок. Тоді буде легше

 готуватися до засідань. Дякую.

     

      ГОЛОВА.   У  робочому  порядку.  Це  передбачено

 Регламентом. Це пердбачено Регламентом.

     

      ІЗ ЗАЛУ. Его нету. Ну его ж нету. Никогда не

 давали.

     

      ГОЛОВА. Будуть давать.

     

      ІЗ ЗАЛУ.  То-есть .... Это другой разговор.

     

      ГОЛОВА. Секретаріат, запишіть собі із стенограми

 те, що  пропонує  Коропенко.

      Зараз.   Ну   ще   (..........)   зараз   слушне

 доповнення  додасть і  приймемо.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.

      Шановні   колеги!   Питання,  яке  ми  сьогодні

 розглядали по паливно-енергетичному комплексі включає

 в  себе  принаймні  4 питання. Одне з них -це питання

 про   виплату   одноразових   ивплат  у  разі  втрати

 працездатності.   Півтора   року   я  ходжу  по  всіх

 кабінетах,  починаючи  з  Генеральної  прокуратури  і

 кінчаючи   кабінетом   Олександр  Олександровича.  Це

 питання  стоїть  на місці. Знаєте, що робиться з тими

 одноразовими  виплатами. Це   суцільний кримінал.

      Значить мені відомо, що в міністерстві праці від

 Комісії  з паливно-енергетичного комплексу це питання

 розглядаеться.

      Значить  мова  йде  про  11 статтю до Закону про

 працю. Це суцільний кримінал. Півтора року я ходже по

 всіх кабінетах, починаючи від Генеральної прокуратури

 і  кінчаючи,  Олександр  Олександрович,  ваш кабінет.

 Пам'ятаєте я був у вас.

      Так  пропозиція  така:  пора  з  цією  11 статею

 кінчати.  Пропозиція  така:  внести  в порядок денний

 поправки  до статті 11  Закону про працю.

      Зрештою,    ті    шахтарі,    які    страйкують,

 (..........) проблема.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  готуйте.  Євген Петрович,

 готуйте цей проект. Ми його через Президію і сесійний

 зал  проведемо  і  вирішим  питання  остаточно.  Будь

 ласка. Ви знаєте. Є  порядок.

      Є  пропозиція  в цілому Постанову проголосувати.

 Ставлю на  голосування.  З доповненням Бутейка.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Дальше.  В  зв'язку  з надходженням до Верховної

 Ради  програми  Уряду  було  б  доцільним використати

 суботу,  неділю та ще кілька днів наступного тижня на

 округах,  зібратися  в  комісіях,  працювати  залишок

 тижня  над  розглядом урядової Програми в комісіях. З

 тим,  щоб  прискорити  її  розгляд на сесії Верховної

 Ради. Це одна з пропозицій депутатів.

      Я   думаю...   одну  хвилиночку!..  ви  одержите

 сьогодні  проекти,  не проекти, а саму програму, там,

 при виході, на столах реєстрації.

      Я  маю  на  увазі,  що  це  стосується фракцій і

 комісій. А ви визначтеся потім відносно кількості, як

 їх розмножуватись і ними користуватись.

      Дальше.  У  нас є перелік питань для 3-6 жовтня,

 де  передбачено і День уряду. І питання, пов'язані із

 Програмою,  і  т.  д. Із набору того, який вам був...

 вами схвалений голосуванням. Тому я просив би вас цей

 затвердити  перелік питань для розгляду на наступному

 сесійному   тижні.   Ставлю   на   голосування:   про

 затвердження  переліку питань на наступному сесійному

 тижні. Будь ласка.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Голосуйте!  Голосуйте  "за"! Я не розумію... Ну,

 хтось не зрозумів...

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  інакше  ми  втратимо ще 2 години тоді... Не

 треба  цього  робити! Я ще раз ставлю на голосування.

 46  чоловік  не  голосує!..  Ну,  що це таке!? Ще раз

 ставлю  на  голосування.  Підтримайте  цю пропозицію.

 Розумна ж пропозиція.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Поіменно?  Можна...  Ну,  будь  ласка.  Поіменна

 реєстрація   проводиться.   Це   поіменно  реєстрація

 проводиться, будь ласка. Поіменна реєстрація.

     

      Йде поіменна реєстрація.

     

      Бачте,  ще й правомочні розпочинати засідання...

 Я   ще   раз   ставлю   поіменно  затвердження  цього

 орієнтовного переліку. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Зараз я запитаю...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та ні. Будь ласка, ну підтримайте, будь ласка.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Я прошу всіх одержати (кому вдасться... Вірніше,

 кому  потрібно)  проект  Програми, чи Програму Уряду.

      Будь ласка, до засідання на наступному сесійному

 тижні!

      А  тим  часом  голів  фракцій  прошу зібратися в

 кімнаті Президії.