ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

  У к р а ї н и  22  л и с т о п а д а  1995  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу  депутатів  підготуватися  до

 реєстрації.  Сідайте  всі  на  місця.

      Вставте  картки правильно.

      Сергій  Михайлович,  де  ваші  сусіди?  Ви  десь

 біжіть передзвоніть, нехай займуть свої місця.

      Будьте  уважні. Проводиться поіменна реєстрація.

 

      Зареєструвалося  304 депутати. Вечірнє засідання

 оголошуєтьсмя відкритим.

      У   нас,  я  попередив,  на  виступ  ще  було  7

 депутатів.  Із  них  2  від  фракції і решта самі від

 себе.  І так, ви  давали згоду на те, що ще 10 хвилин

 продовжити обговорення і приймати рішення.

      Тому  слово  надається Альошину від Руху, за ним

 буде виступать Пронюк.

 

      АЛЬОШИН.  Шановні  колеги, шановний Голово,

 я  думаю,  що питання про Контрольну палату це цілком

 слушне   і  актуальне  питання.  Але  воно  достатньо

 складне  для  того,  щоб  можливо  навіть сьогодні, в

 цьому   залі  прийняти  якесь  результативне  рішення

 навіть про перше читання.

      Наша   фракція  підтримує  ідею  організаційного

 удосконалення   контрольної  функції  парламенту.  Це

 вкрай  необхідно, і я думаю, що ці репліки про те, що

 Верховна Рада не може відчувати, я може десь, може, і

 поділяю,  але  в  принципі  всі  ми  відчуваємо,  всі

 депутати  Верховної  Ради  відчувають, що контрольних

 повноважень  ми  не виконуємо достатньою мірою. І для

 того, щоб виконати їх кваліфіковано, для того, щоб не

 перекладати   їх   на   якісь   інші   органи,  треба

 уповноважити  певну  структуру,  певний  орган, певну

 палату  для  того,  щоб там професійно, кваліфіковано

 контролювали  сами ті сфери нашого суспільного життя,

 за  які  в першу чергу несе відповідальність Верховна

 Рада.

      В  той  же  час  я  поділяю  і  ту стурбованість

 депутатів,  які  говорили  про  те,  що проект досить

 поспішно винесений на обговорення, я поділяю ті думки

 і тривоги, що можуть бути не враховані позиції різних

 депутатських   груп   і   фракцій.   Я   поділяю   ту

 стурбованість,  що  не  будуть,  мабуть,  враховані і

 певні  професійні  наробки  тих фахівців, які є в цій

 залі.

      Я  не  впевнений  в  тому,  що нам вдасться мати

 сьогодні  остаточний  результат.  І тому головна ідея

 мого виступу полягає не в тому, щоб розібрати детально

 запропоновану  концепцію.  У  мене  є  зауваження  до

 конкретних  статей  законопроекту, і я мав можливість

 висловлювати  ці  зауваження  під  час  обговорення в

 комісії. Але не в цьому суть справи. Я думаю, що ми б

 пішли правильно, якби зосередили увагу на наступному.

      По-перше,   на  формування  спеціальної  робочої

 групи,   до   якої   увійшли  б  представники  різних

 депутатських   груп   і   фракцій   для   того,   щоб

 доопрацювати  цей  законопроект  при  всій  повазі до

 авторів законопроекту все-таки, я думаю, що в першому

 читанні треба відобразити і позиції різних політичних

 сил у Верховній Раді.

      Другий аспект проблеми. Я поділяю ту точку зору,

 щоб  контрольна  палата  Верховної  Ради була якомога

 менше   зв'язанна   з  політичними  пристрастями  чи

 політичними  течіями в середині Верховної Ради. Тобто

 я  поділяю  той  підхід,  щоб  Контрольна палата була

 якмога менше залежна від самої Верховної Ради.

      В  зв'язку  з  цим виникають питання, а яку роль

 будуть  відігравати  в  колегіальному  органі народні

 депутати,  а  як  вони  будуть представлені там, яким

 чином  і  наскільки  вони  будуть  впливові в колегії

 Контрольної палати Верховної Ради.

      Ну,  і  нарешті  для того, щоб все оце узгодити,

 для   того,   щоб  звести  і  пропозицію,  і  наробки

 бюджетної  комісії  до яких не можна поставитися так:

 хай  вони  собі  працюють.  А ось наша комісія внесла

 перший  проект  і  нехай він ляже в основу. Для того,

 щоб  забезпечити участь в робочій групі представників

 різних  політичних  фракцій,  різних  політичних груп

 Верховної  Ради,  я  б остаточно зупинився б на такій

 пропозиції.

      Давайте  ми,  скажімо,  так  умовно приймемо цей

 законопроект  в  першому  читанні,  сформуємо  робочу

 групу.  Робоча група його остаточно доопрацьовує. Яку

 вона   знайде  організаційну  форму  для  контрольних

 функцій  Верховної  Ради,  то  вже  прерогатива  цієї

 робочої  групи.  З  якою  концепцією  вона  вийде  до

 Верховної  Ради  -це  теж  залишимо  за  кадром.  Але

 вирішити питання отаким чином.

      На  цьому  я  дякую вам за увагу і хотів би, щоб

 всі ви  прислухалися до моєї пропозиції.

 

      ГОЛОВА.   Пронюк   від  "Державності",  завершим

 обговорення.

 

      ПРОНЮК

      Тисменецький,     205,     депутатська     група

 "Державність", Українська республіканська партія.

      Шановний  пане  Голово!  Шановні  колеги! Проект

 Закону   України про Контрольну палату Верховної Ради

 України  має  на меті зреалізувати контрольні функції

 Верховної  Ради, які передбачені пунктом 26 статті 97

 Конституції  України,  Конституційним  договором  між

 Верховною  Радою і Президентом України, статті 8, 16,

 17.

      Контрольні  функції  є  не  тільки  прерогативою

 привілеєю  Верховної  Ради,  а  і обов'язком, великою

 відповідальністю  і  нелегкою  працею.  Проект закону

 визначає,   що   Контрольна   палата  здійснює  вищий

 фінансовий   економічний   нагляд.  І  одразу  постає

 питання.   При   наявності   в  Україні  цілої  низки

 контрольних  служб   Контрольна  палата,  значить, що

 вона буде переглядати, скасовувати чи  підтверджувати

 рішення   інших  контрольних  інституцій?  Адже  вона

 здійснює  вищий  контроль.  І,  безперечно, станеться

 так,  що  до  Контрольної  палати  Верховної  Ради ті

 сторони,   які  будуть  не  вдоволені  розв'язаннями,

 значить,    ухвалами    інших    контрольних   служб,

 безперечно, будуть звертатися...

 

      ГОЛОВА.  Євгене  Вікторовичу!  Я прошу всіх, ну,

 говоріть  між  собою тихіше, ну не чуть, що доповідач

 говорить.  Я  розумію, що турбує всіх це питання, але

 все-таки можна тихіше з'ясовувать позиції свої.

      Будь ласка.

 

      ПРОНЮК  Є. В. Бузперечно, ті сторони, які будуть

 не  вдоволені  роботою  інших   контрольних державних

 служб,  будуть так чи інакше апелювати до Контрольної

 палати  Верховної  Ради. Тоді постає питання. Вона що

 має   скасовувати   постанови,  впровадити  ще  свої,

 виступати   ким?  Ну,  не  зрозуміло.  Конституційним

 судом?   У   всякому   разі,  значить,  такі  питання

 виникають.

      Маю нагоду нагадати, що контрольні функції зараз

 здійснюють   Державна  контрольна  ревізійна  служба,

 Державна  податкова  служба,  Державне  казначейство,

 Державна   аудиторська   служба,   Контрольна  служба

 Президента України та інші.

      І   ось   в   тяжких   фінансових   умовах   має

 створюватися   ще   одна  велика  потужна  контрольна

 інституція.

      В  чому  справа? Документи, додані до проекту, і

 сам  проект  сповнені,  власне  кажучи,  недовірою до

 існуючих  контрольних  інституцій. Мені видається, що

 так  не  можна  будувати  проект на недовірі. Адже це

 державні   інституції.  То  виконавчі  влади,  а  так

 виконавча.  Так  мабуть  треба  думати,  у  нас  же у

 кожного  з  вас  є контрольні повноваження. Ми можемо

 контролювати   ці  служби,  вимагати  їх  звіту,  але

 займатися цією надбудовою -то просто не годиться.

      Мені  видається, що треба досконалювати їх, а не

 ділити  державні  інституції на тих, яким довіряють і

 на тих, яким не довіряють.

      Ну  маю  сказати,  що  справді скаржиться багато

 підприємців,  директорів заводів скаржуться на те, що

 всі  ці пеервірки, значить, в перевірках виявляється,

 ну,  нечесні підходи. Тобто те, що у народі називають

 "треба  дати хабара". Але ж ми цим нічого не зробимо.

 Адже  наша  палата  також буде постийна і невідомо як

 воно   може   повернутися.   В   усякому  разі,  мені

 видається,  що такий вищий (..........) в даному разі

 не... нічого не дасть.

      Я   хотів   би  сказати  про  суперечності,  які

 містяться  у  проекті. З одного боку проект націлений

 на  те,  проект Закону на те, що він має контролювати

 центральні  органи,  але  подивіться:  на сторінці 10

 сказано,  що і Контрольна палата Верховної Ради сягає

 не  ітльки... контролює не тільки центральні державні

 інституції,  а  і  органи  місцевої  влади  і місцеве

 самоврядування.

      Я звичайно цього не розумію, що то тоді... що ми

 можем тоді  набудувати.

      Звичайно,    значить,   палата   наділюється   і

 прокурорськими  функціями,  ну  і  зрештою бесперечно

 функціями  (..........)  постійної  комісії Верховної

 Ради.  Власне кажучи, і соціальний захист працівників

 палати  так  само досі в силі, на 7 років, з наданням

 імунітету  недоторканості.  І  це  в той час, коли ми

 розглядаємо,   в   нас   є  проект  на  розгляді  про

 позбавлення депутатів недоторканості.

      Я  ще  маю  сказати,  що  такий,  що  ми  можемо

 вибудувати (..........) всевладного монстра.

      Тому   я  пропоную,  щоб  (мій  час  вийшов),  я

 пропоную,  шановні  колеги,  якщо  ми хочемо передати

 свої  повноваження Контрольній палаті, ну, тоді можна

 голосувати за це.

      Якщо    ми    хочемо   розпалювать   війну   між

 законодавчою  і  виконавчою владою, можемо голосувати

 за цей проект. Але якщо ми хочемо мати лад у державі,

 то треба працювати самим, треба працювати в комісіях.

 Ми   можемо  наймати,  передбачити  в  положенні  про

 комісії,  що  ми  можемо  наймати  фірми  чи  окремих

 працівників   для   допомоги   собі  під  час  різних

 перевірок.

      Я пропоную зняти з обговорення цей проект.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Шановні депутати, пропозиції щодо зняття

 із   розгляду   цього   питання   я   вже  ставив  на

 голосування, но одержали 85 голосів. Так?

      Вважаєм це питання з'ясованим.

      Я   хочу  ось  про  що  вас  проінформувати.  Ми

 витратили  на  це  питання  45 хвилин замість 30, які

 відведені  були  за  розпорядком  дня  і  передбачені

 Регламентом.  Залишилось  ще  на виступ 6 чоловік, із

 них 2 представники від фракції.

      Якщо  ви  дасте  згоду  продовжувати, хоч у нас,

 чесно кажучи, немає часу більше. Нам...

      Та,  я  розумію, від фракції. Ну, дві фракції це

 ще   10   хвилин.   Наполягатимете,   я  пораджуся  з

 депутатами.  Якщо  будуть  давати  згоду, можна на це

 піти.  Але  так чи інакше, нам потрібно буде приймати

 рішення.  І,  очевидно,  ми  тут  бачимо дві, власне,

 позиції.

      Одна іде, щоб не розглядати це питання, вірніше,

 не приймати рішення результативного.

      А  друга  пропозиція, яку вносила робоча група і

 Комісія з питань банківської і фінансової діяльності,

 прийняти  в  першому  читанні. І дати змогу всім, хто

 бажає  і  хто  висловлює  свої міркування, тут внести

 свої зауваження.

      Тому я прошу, я ставлю на голосування пропозицію

 щодо припинення обговорення цього питання.

      Я ж пояснив.

 

      ЗА -

 

      Процедура, тут рішення прийнято.

      Хто хоче говорити з процедури, будь ласка.

      Будете   говорити,   будь   ласка   3   хвилини,

 запишіться хто хоче говорити з процедури.

      3 хвилини, тому що ми вже четвертий раз беремо з

 процедури обговорення цього питання.

      Будь ласка, хто буде говорити, Бандурко.

      Прошу.

 

      БАНДУРКО О.М.

 

      Шановні  депутати,  я  не  буду  повторюватися в

 аргументах,  я  тільки  хотів  сказати, приймаючи цей

 закон   про   контрольну  палату  Верховної  Ради  ми

 посилюємо  функції,  роль  і  місце  Верховної Ради в

 їєрархії,  вльади взагалі, тобто, посилимо, піднімемо

 статус  і  авторитет вищого законодавчого органу. Або

 короче говоря, кажучі, наш з вами авторитет .... Дякую.

 

      ГОЛОВА. Мухін.

 

      310, МУХИН

 

      Я тоже поддерживаю эту точку зхрения и предлагаю

 в первом чтении принять этот законопроект.

 

      ГОЛОВА. Я прошу з мотивів висловлюватися, а не з

 мотивів,   а  з  процедури,  бо  слово  давалося  для

 процедури.

 

      МУХИН В.В. Поэтому я предлагаю...

 

      ГОЛОВА.  Але  так  хто  з  процедури,  а  хто  з

 мотивів, бо зараз скажуть, ще з мотивів будемо давати

 час, нехай буде так.

      Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С.,  Херсон,  депутатская группа

 Реформ.

 

      Я  предлагал  бы  сначала проголосовать за то, в

 принципе   одобряет   ли   Верховный  Совет  создание

 контрольной палаты.

      Я  убежден, что это необходимый орган Верховного

 Совета.

      А  потом  уже  конкретно  по  тексту. Дело в том

 действительно,  я  понимаю  депутатов, которые только

 вчера  вечером  получили  этот документ. И чтобы сама

 идея   контрольной   палаты  независла  в  воздухе  я

 предлагал бы по процедуре поступить имено так.

 

      ГОЛОВА.  Добре.  Ідею  саму проголосуєм. Пасько.

 Чивюк.

 

      ЧИВЮК М.В.

      Спасибо.

      Я  теж  пропоную  все  ж  таки в цілому прийняти

 рішення   про   те,   підтримаєм  ми  створення  цієї

 Контрольної    палати,   як   прийнято   в   багатьох

 парламентах  світу,  чи  ні.  А  потім  уже конкретно

 приймати  рішення,  що  стосується першого читання. А

 якщо рішення не набере, судячи по тому, як витсупюать

 і  як розділяються думки, то все ж таки створити таку

 робочу групу, яка збере всі пропозиції, які існують в

 комісіях,  а  також  в  окремих  депутатів,  і  потім

 винусеть   уже  узгоджений  проект  цього  закону  на

 розгляд Верховної Ради.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Хочу в порядку інформації сказати, що в

 проекті  Конституції,  яка  буде вам запропонована, у

 Конституційній комісії передбачається рахункова плата

 з функціями, власне, контрольними.

      Симоненко.

 

      СИМОНЕНКО

      Уваэжаемый Александр Александрович, я предлагаю,

 что   предлагал  в  выступлении  -поручить  исполнять

 функции  Контрольно-ревизионной  палаты  Констрольно-

 ревизионному управлению.

 

      ГОЛОВА. Чого й вона й створюється... Будь ласка,

 Носов. Процедура.

 

      НОСОВ В.В.

      Я  хочу  нагадати  тільки  депутатам  процедуру,

 передбачену  Регламентом.  Якщо ми можемо поправками,

 сформульованими... ну, доробити законопроект, то його

 варто приймати в першому читанні. А якщо ми не можемо

 це  зробити  (скажімо,  розділ  по  процедурам роботи

 самої  палати)...  Хто  його зараз складе?.. Тобто, в

 тому  випадку, коли ми не можемо подати сформулбовані

 поправки   і  доробка  дуже  велика,  то  треба  його

 спрамовувати   на   повторне   перше  читання,  тобто

 спрямувати  на  доопрацювання,  а  потім -на повотрне

 перше  читання.  Я підкреслюю цю особливість, що якщо

 прийняли   в   першому   читанні,   то   всі  подають

 сформульовані   поправки   і  пропозиції,  які  потім

 ставляться  на  голсоування.  Я, наприклад, не можу в

 такому  вигляді за такий термін розробити цілу главу,

 скажімо,    по    процедкрам   діяльності.   Скажімо,

 вичистити,  інші  засади  вставити...  І  тому  прошу

 депутатів на це зважити.

 

      ГОЛОВА.  Так.  Ми  використали час з процедур...

 ну,  з  процедур... Одну хвилиночку! Була пропозиція,

 яка,  власне  кажучи  не  суперечить  прийняттю самої

 постанови  в будь-якому варианті, але я хотів би все-

 таки  поставити  на голосування принцип, один принцип

 про   необхідність   створення   Контрольної   палати

 Верховної  Ради України... при Верховній Раді України

 чи  Верховної  Ради України, одну хвилиночку. Давайте

 ми в принципі визначимося щодо цього питання, а потім

 будемо розглядати всі інші проекти.

      Зрозуміло,  так?  Тобто  пропозиція Єльяшкевича,

 яку   тут   згадували  багато  хто  з  депутатів  про

 необхідність. Хто за те, щоб при Верховній Раді або в

 складі   Верховної   Ради   чи  в  стуктурі.....  при

 Верховній   Раді  була  створена  Контрольна  палата?

 Зрозуміло?  Ставлю  на  голосування. Ще раз повторюю:

 хто за те, щоб була Контрольна палата, голосуйте "за".

 

      "За" -  223

 

      Мені  здається,  тут  з'ясована  позиція. Тепер,

 будь  ласка, ми провели обговорення і деякі моменти з

 мотивів голосування перед тим як ставить, що ставить,

 тут є різні варіанти.

      По-перше. От сьогодні ми готуючись до бюджету на

 наступний   рік   і  аналізуючи  за  допомогою  наших

 спеціалістів    функцінування    відповідних   палат,

 відповідних  відомств, переконуємось в тому, що немає

 контролю  за використанням бюджетних коштів, які нами

 ж     розподілялися     або     закріплювалися     чи

 затверджувалися.

      Очевидно, це одна із функцій, яку сьогодні ніхто

 взять не може крім органу, створеного спеціально.

      Дальше. Відносно процедури підготовки проекту. Я

 хочу  привернуть увагу всіх тут присутніх і думаю, що

 ив  погодитеся  - це не  політична, а саме професійна

 справа.   Треба,   щоб   займались   цією   проблемою

 спеціалісти.

       І  тому  я,  зверніть  увагу, проект госували в

 авторському  колективі,  один  доктор юридичних наук,

 один  практик,  який  прекрасно  знає  бухгалтерський

 облік, фінансовий  і тому подібне.

      Я про інших говорити не буду.

      Дальше.    Контрольні   цункції   -це   стправді

 обов'язок  і  прерогатива Верховної Ради, і саме тому

 потрібний  механізм,  правова  основа  здійснення  цєї

 функції.  У  на  до  сьогоднішнього дня у контролі за

 фінансами  держави,  особливо  на  верхньому  ешелоні

 державного   управління,   немає   ні  структури,  ні

 законодавчої  бази. Тому треба створити. Адже мова не

 йде про те, що це альтернатива аудиторському комітету

 абощо.   Навпаки,  мені  здається,  що  вони  повинні

 координувати свої дії.

      І   дальше,   про  недоторканість,  те,  що  тут

 викликало  заперечення у декого з виступаючих, що там

 недоторканість  членів  цієї  палати  передбачена. Ви

 розумієте,  ут  навіть і паралельне можна проводити з

 Верховною  Радою,  тому  що  депутат  Верховної  Ради

 потребує  такої  недоторканості  опосередковано, а це

 людина,  яка безпосередньо каже: оце тут зловживання.

 І він вступає в конфлікт з тими, які хотіли б, щоб ці

 зловживання   були   непомічені.   Тому   я  не  буду

 заперечувати,  однозначно  голосувати  за цю норму чи

 переконувати вас. Але мається на увазі, що, очевидно,

 норму   треба буде передбачити.

      Дальше.  Було  пропозицій  багато відносно того,

 що  треба  врахувати  всі  думки.  Я  за те. І Микола

 Янович  говорив,  і  Валерій Іванович. Очевидно, така

 можливість  буде. Але цю можливість можна реалізувати

 у  двох  способах,  двома  способами.  Перший спосіб:

 приймається за основу в першому читанні, і дальше всі

 працюють  в  комісіях  і  депутати  всі  вносять свої

 пропозиції ,  доопрацьовують  цей варіант.

      А  друга  схема  така: відразу дається доручення

 двом  профільним  комісіям  з усіма зауваженнями, які

 тут  звучали,  і будуть розроблятись до певного часу,

 опрацьвується  документ  як остаточно.

      От    ...

       Да, ні, одну хвилиночку. Залежно від того, який

 буде  результат,  то  від того і підсумки голосування

 будуть.

      Я  стаавлю спочатку варіант, який у вас на руках

 є.  Це  Постанова  "Про  схвалення  у першому читанні

 проекту  Закону  "Про контрольну палату"  і доручення

 постійної  Комісії  з  питань  фінансів і банківської

 діяльності".    Доорпацювати   цей   законопроект   з

 урахуванням     всіх    зауважень    відповідно    до

 установленого порядку. Я ставлю цей проект за основу.

 Проект ставиться за основу.

 

      "За" -   190

 

       Рішення   не  приймається.  Не  вистачає  12-13

 голосів.

      Та  всі  зрозуміли,  чого ж не зрозуміли. Хто за

 те,   щоб   проголосувати  таку  постанову,  доручити

 Комісії  з  питань банківської і фінансвої діяльності

 разом  з Комісією бюджетною доопрацювати законопроект

 і  винести  його...  Одну  хвилиночку.  І економічної

 політики...  доопрацювати  його  і винести на розгляд

 Верховної Ради. Ставлю на голосування другий варіант.

 

      "За" -   232

 

      Приймається така постанова.

      Тобто  я прошу Суслова Віталія Івановича, ви тут

 профільна   комісія  перша  записана,  бюджетна  і  з

 економічної  політики,  доопрацьовуйте  цей варіант з

 урахуванням  тих  зауважень, які вже тут прозвучали і

 висловлювалися  у  попередній  період,  і виносьте на

 розгляд  Верховної  Ради. Я просив би проголосувати в

 доповнення  тільки строк. Строк, я вважаю, треба все-

 таки  у грудні місяці його виносить. У грудні місяці.

 Два   тижні  на  доопрацювання.  Так?  Два  тижні  на

 доопрацювання, якраз нормально. Протягом двох тижнів.

      Хто  за  те,  щоб  проголосувати:  протягом двох

 тижнів? Доопрацювати.

      (Шум в залі)

      А   ми  її  приймем  до  того  часу.  Голосуйте,

 Вячеслав Максимович. Та підтримайте, ну що ви?

 

      "За" -  222

      Рішення приймається.

      Разом... Ще є доповнення? Будь ласка, Носов.

 

      НОСОВ

 

      Шановні  депутати!  Треба  ще проголосувати одне

 доповнення.  Оскільки  введення,  прийняття закону, в

 цілому,  про Лічильну палату потребує внесення змін і

 доповнень  до Конституції, у нас є стаття 3. 5. 6. Ми

 повинні прийняти рішення, що не дивлячись на те, що в

 Конституції  Лічильної  палати  немає, ми розглядаємо

 закон   постатейно,  і  після  постатейного  розгляду

 розглядаємо    питання   про   внесення   відповідних

 доповнень  до  Конституції.  Тобто закон не вводимо в

 дію,   не  голосуємо  в  цілому  поки  не  підправимо

 Конституцію.

      Тому  треба  так  і проголосувати, що розглянути

 запропонований...    Ну,    назвати   його...   Після

 постатейного    розгляду    запропонованого    закону

 розглянути питання про внесення відповідних доповнень

 до  Конституції  України.  І тоді буде... Тому що вже

 виникають   питання:   "В   Конституції  нема,  а  ви

 розглядаєте".

 

      ГОЛОВА.    Зрозуміла    пропозиція.   Прошу   її

 підтримати голосуванням. Будь ласка.

 

      "За"-   161

 

      Ще доповнення які є? Будь ласка, Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановний Олександр Олександрович! Дуже шкоди, що

 ви  не  дали  мені  змогу  виступити  від  фракції (я

 записана  була  на  виступ),  але я б тоді попередила

 оцей  виступ  Носова.  Ніяких  добавок до Конституції

 робити  не  треба.  Навпаки,  Конституція,  97 стаття

 Конституції     сьогоднішньої     і     навіть    той

 антиконституційний Конституційний договір передбачає,

 що  Верховна  Рада повинна і контрольні функції мати.

 Інакше нема ніякого змісту від наших рішень.

 

      ГОЛОВА. Я прошу Вас.

 

      ВІТРЕНКО.  Тому  я  хочу  сказати: ми даремно

 зараз не прийняли...

 

      ГОЛОВА. Пропозиція  до Постанови.

 

      ВІТРЕНКО....  до  Постанови.  Ми  даремно  не

 прийняли   в   першому   читанні.   Бо  з  концепцією

 погоджуються  всі.  А  інші  добавки,  як хто бачить,

 можна  було  б  дати.  І  тоді у грудні ми б до наших

 канікул  прийняли би Постанову вже... Закон у другому

 читанні   і   за   канікули  можна  було  б  створити

 Контрольну  палату  і  почати  нову  сесію нашу вже в

 нових  якісних  умовах: не просто приймати рішення, а

 контролювати їх виконання.

      Тому  я  пропоную зараз повернутися і все ж таки

 переголосувати,  щоб  оце  доручення  трьом  комісіям

 було, але Закон  прийнятий   в  першому читанні.

      А ми будемо працювати і всі пропозиції погодимо.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Одну  хвилиночку.  Товт, прошу.

 Товт.  Я  не  можу  ставить  на голосування те, що ми

 тільки що проголосували, Наталя Михайлівна. Тільки що

 проголосували.

      Товт.

 

      ТОВТ М.М.

      Товт, 169, Закарпатська область.

      Шановні   колеги-депутати!   Шановний  Олександр

 Олександровичу!   Я   все   ж   таки   пропонував  би

 повернутися до пропозиції Носова відносно поправок до

 Конституції   і   в   Постанові  по  першому  читанню

 відмітити,   що  Закон  про  Контрольну  палату  може

 вступити  у дію лише після поправок Конституції. Мені

 здається,  там  стаття  97 там, де є перелік тих, які

 обираються Парламентом хотя би у тій формі, що голова

 або    директор    Контрольної    палати   обирається

 Парламентом.

      Без   цієї  поправки,  враховуючи,  що  ствоюємо

 главну    інституцію   фактично,   яка   має   владні

 повноваження,  я  вважаю, що доцільно підтримати і ще

 раз   повернутися  до пропозиції депутата Носова. Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Михайло  Михайловичу,  (..........)  в

 робочому  порядку,  як  ми  будем готувати цей закон,

 скажем,  до  другого  читання, закінчувать роботу, то

 безперечно  внесемо  і  ті  поправки,  що потрібно за

 Конституцією.

      Чорновіл, будь ласка.

 

      ЧОРНОВІЛ В.М.

 

      Дякую,   Олександр  Олександрович,  ви  сьогодні

 нарешті  побачили  один  раз  мою  руку.  Я  її тягну

 сьогодні цілий день.

      Отже є пропозиція, є пропозиція...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ну,   заважають  же!  Є  пропозиція  внести  або

 протокольно    вирішити,   протокольне   доручення...

 Олександр   Олександрович,  ви  ж  не  слухаєте!  Або

 протокольне  доручення,  або  в постанову пункт, який

 передбачав    би,   що   ті   комісії,   які   будуть

 опрацьовувати  проект,  обов'язково  повинні нам дати

 уже для першого читання свої пропозиції щодо штатного

 розкладу і щодо кошторису.

      І   моя  пропозиція.  Якщо  буде  створена  така

 структура в Верховній Раді, в апараті Верховної Ради,

 а  не  біля  Верховної  Ради,  то  за рахунок апарату

 Секретаріату,  тобто  скоротивши  надмірно  розбухлий

 апарат  Секретаріату,  ви знайшли можливість створити

 таку структуру.

      Але  я прошу проголосувати протокольне доручення

 або  пункт  про  те,  щоб  нам було подано кошторис і

 штатний розклад.

 

      ГОЛОВА. Я зрозумів вас.

      Я  думаю, що це в робочому порядку ми визначимо,

 так же?

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      В  цілому можна ставити на голосування? В цілому

 можна ставити на голосування? В цілому.

      А... Вашу пропозицію?

      Пропозицію Чорновола ставлю на голосування.

 

      "за"   83

 

      Тихо.   Будь   ласка!   Частина   депутатів   не

 підтримала цю пропозицію.

      Я   ставлю   в   цілому   проект   постанови  із

 зауваженнями.

      Будь ласка, будь ласка. В цілому.

      Потім. Голосуйте, будь ласка.

 

      "за"   231

 

      Рішення прийнято. Дякую.

      Відносно...  Оскільки  інформація  пішла  і вже,

 бачите,  ми  проголосували.  Це не коментар, а просто

 інформація  до  відома. Апарат Верховної Ради чітко в

 межах,  визначених  Регламентом. Тому, будь ласка, не

 зважайте на репліку Вячеслава Максимовича.

      Про  ратифікацію  угоди  між  урядом  України  і

 урядом   Республікі  Грузія  про  співробітництво  в

 галузі пенсійного забезпечення.

      Доповідає   Олейник   Борис  Григорович,  перший

 заступник  міністра  соціального  захисту  населення,

 будь ласка.

 

      АЛЕЙНИК Б.Г.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 народні  депутати,  в  січні  1995 року було укладено

 угоду  між урядом України та урядом Республікі Грузії

 про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення.

      Необхідність  укладання  такої  угоди  між обома

 країнами викликана обставинами, що склалися у зв'язку

 з  проголошенням  незалежності  України  і  появи  на

 території   колишнього  Союзу  Суверенних  Незалежних

 Держав.

      Значні    еміграційні   процеси,   що   склалися

 переважно    за    національною    ознакою   зумовили

 необхідність врегулювання питання соціального захисту

 емігрантів  і  в  першу  чергу  з  питань  пенсійного

 забезпечення.

      Згідно  із  статистичними даними лише в минулому

 році  із  країн  СНД і країн Балтії в Україну прибуло

 майже 20 тисяч  чоловік.

      Вибуло  біля  трьохсот  тисяч,  в тому числі із

 Республікі  Грузія  прибуло  десь  6  тисяч  чоловік,

 вибуломайже півтора , півтори тисячі.

      З  країн далекого зарубіжжя в Україну прибуло 10

 тисяч  чоловік , вибуло біля 6 тисяч чоловік.

      Враховуючи     такі    обставини    Міністерство

 соціального   захисту   населення  України  проводить

 значну  роботу по напрацюванню укаладанню аналогічних

 угод із іншими країнами.

      Укладена і ратифікована угода між урядом України

 та урядом Литовської Республіки, укладені також угоди

 між  урядом України та урядом Республіки Азербайджан,

 урядом    Республіки   Молдова,   урядом   Республіки

 Казахстан.  Опрацьовуючи міжурядові угоди з країнами,

 що  входили  до  складу  колишнього  Союзу. І в першу

 чергу,   це  з  Латвійською  Республікою,  Естонською

 Республікою,   Республікою   Узбекистан,  Киргизстан,

 Вірменією.  Аналогічна  робота проводиться з країнами

 далекого зарубіжжя.

      Що стосується угоди з Республікою Грузією, то ця

 угода  дозволить  вирішити  ряд питань, пов'язаних із

 соціальним  захистом  громадян  обох країн. По-перше,

 надасть  можливість  пенсійного забезпечення громадян

 України і осіб українського походження, що проживають

 в   Республіці  Грузія  і  не  прийняли  громадянства

 Республіки  Грузія.  Громадян  Республіки  Грузія, що

 проживають в Україні, і осіб грузинського походження,

 що  проживають  в  Україні  і  не  стали  громадянами

 України,  а  також  осіб,  які  в  майбутньому будуть

 переселятися із однієї країни в іншу.

      По-друге,   створить   умови   для  врегулювання

 процесу   міграції,   що  значно  зменшить  негативні

 наслідки  переселення  громадян  із  однієї  країни в

 іншу.

      По-третє,  допоможе  перевести співробітництво з

 цією  країною в галузі соціальної політики на рівень,

 що відповідає міжнародним вимогам.

      Ця  угода буде застосовуватись як в Україні, так

 і  в  Республіці  Грузія в Пенсійному законодавстві і

 охоплюватиме  такі  види  пенсій:  пенсії  за  віком,

 пенсії  по  інвалідності,  пенсії  за  вислугу років,

 пенсії в разі втрати годувальника.

      Угодою   визначено   коло  осіб,  на  яких  буде

 поширюватися  дія  цієї  угоди.  Згідно з цією угодою

 пенсійне  забезпечення  буде надаватися як громадянам

 договірних  сторін,  так і особам без громадянства. І

 буде  здійснюватись  за  рахунок  коштів  країни,  на

 території якої постійно проживає громадянин. Основною

 умовою,  відя якої буде залежати непередбачене угодою

 пенсійне  забезпечення  осіб  -це наявність трудового

 стажу,  набутого  згідно  із законодавством кожної із

 договірних  сторін,  незалежно  від  того, яка частка

 трудового  стажу  набута  на  території кожної із цих

 країн.  Середньомісячний  заробіток  для  призначення

 пенсії  буде  обчислюватися  згідно  з законодавством

 країни,   яка   призначає   пенсію,   із   заробітку,

 отриманого  в  будь-якій  договірній стороні. Особам,

 якім пенсії призначено на підставах, не передбачених

 законодавством  іншої  сторони, у випадку переселення

 такої  особи  на теріторію іншої сторони, пенсія буде

 виплачуватися стороною, яка призначила пенсію.

      Передбачений вище порядок буде застосовуватись і

 для   пенсій   по  інвалідності  або  в  разі  втрати

 годувальника   внаслідок   трудового  каліцтва.  Вони

 будуть  призначатись і виплачуватись по законодавству

 і  за  рахунок коштів тієї держави, на теріторії якої

 трудове каліцтво було одержано.

      Аналогічні    пенсії    внаслідок   професійного

 захворення  будуть  призначатися  і  виплачуватись по

 законодавству за рахунок коштів сторони, на теріторії

 якої   відбувалась   трудова   діяльність,  здатность

 причинити це захворювання.

      Угода  передбачає  співробітництво з усіх питань

 що стосується обставин, які мають вирішальне значення

 для призначення пенсій особам, вказаним в оцій угоді,

 або мовленням? і це досить такі важливі положення, що

 документи,  необхідні  для призначення пенсії, видані

 однією строною, є дійсними на території іншої сторони

 без легалізації.

      Угода  укладена  за.....  триманням  міжнародних

 принципів  в  сфері соціального захисту населення і у

 відповідностю  з  конвенціями та......... Ради Європи

 та Міжнародної організації праці.

      Укладення     угоди     сприятиме    поглибленню

 співробітництву   з  республікою  Грузії  і  в  сфері

 соціального захисту населення.

      Ця  угода  не  змінює  чинне  законодавство,  не

 потребує   прийняття  нових  законодавчих  актів,  не

 приведе   до  наступних  матеріальних  та  фінансових

 наслідків.

      Виконання  угоди  з  українського  боку  повинні

 забезпечувати   такі   міністерства   та   відомства:

 Міністерство  соціального  захисту населення України,

 Пенсійний фонд України, міністерство закордоних справ

 України.

      Прошу  ратифікувати  зазначену  угоду.  Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до заступника міністра?

      Кузнєцов, будь ласка.

 

      КУЗНЄЦОВ.

      У меня к вам оди н вопрос: вы просчитывали общий

 баланс  расходов  и  доходов  в результате подписания

 такого соглашения. Тоесть, меня интересует, насколько

 обременительно  для  бюджета Украины будет подписание

 такого соглашения.

      Спасибо.

 

       АЛЕЙНИК.    Мы    просчитывали    примерно,

 приблизительно    такие    варианты,    но   большой,

 обремительной  накладки  для  бюджета  это  не будет.

 Потому  что все-таки баланс, я вам зачитывал, сколько

 выехало  и  сколько  прибыло,  то  сегодня  с Украины

 выбыло больше, чем прибыло.

      Поэтому...

       (ШУМ У  ЗАЛІ)

      По  данным,  я  приводил  вам,  что приехало 200

 тысяч, ыехало , практически, 300 тысяч.

      Поэтому,  значит,  заключение  таких  соглашений

 дает   возможность   именно,  выплачивать  обеспечить

 пенсионное  обеспечение  той  стороной, на территории

 которой,   и  по  законодательству  той  стороны,  на

 территории   которой   будет   проживать   гражданин,

 допустим, который  выезжает  или приезжает.

 

      ГОЛОВА.  Він задоволений відпоіддю,  я бачу.

      Будь ласка, Глухівський.

 

       АЛЕЙНИК.   Но  я  считаю,  даже  если  один

 человек  от  нас  уезжает,  мы  должны обеспечить ему

 социальную  защиту. Какой бы баланс  ни был.

 

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

      Я прошу передати слово Швидкому.

 

      ШВИДКИЙ.

      Скажіть,  будь  ласка, чи передбачає дана угода,

 якщо,  скажемо,  чоловік  зараз  проживає в Грузії, а

 дружина  з  дітьми  проживає  на  Україні?  Чи будуть

 відшкодовуваться   аліменти з Грузії в  Україну?

      Дякую.

 

       АЛЕЙНИК.   Справа   в  тому,  що  ця  угода

 аліменти   не   відшкодовує.  Це  тількци  стосується

 пенсійного забезпечення.

 

      ГОЛОВА.  То окрема угода, очевидно.

      Нема більше запитань? Сідайте , будь ласка.

      Чи є хто з бажаючих виступить? Немає.

      Тоді  я  ставлю  на  голосування  проект  Закону

 України  про  ратифікацію угоди між Урядом и і Урядом

 Республіки   Грузія,  про  співробітництво  у  галузі

 пенсійного забезпечення".

      Прошу проголосувати за основу.

 

      "За" -  219

 

      Є якісь зауваження доповнення, уточнення? Немає.

 Можна в цілому поставить?

      В  цілому  ставиться  на  голосування  закон про

 ратифікацію угоди. Увага.

 

      "За" -  229

 

      Спасибі  вам.  Подякуємо і Борису Григоровичу за

 доповідь.  Прошу...  переконливу. Він продовжує тепер

 лікування,  бо  його  відкликали із відпустки. Всього

 доброго.

      Дальше.  Проект  Закону України "Про ратифікацію

 договору  між  Україною  та Угорською Респулікою, про

 режим   українсько-угорського   державного   кордону,

 співробітництво   та  взаємодопомогу  з  прикордонних

 питань.

      Доповідач    Чудновський    Іван    Тимофійович,

 заступник   голови   Державного  комітету  в  справах

 охорони державного кордону України.

 

      ЧУДНОВСЬКИЙ І.Т.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні   депутати,  на  ваш  розгляд  і  ратифікацію

 подається  договір між Угорською Республікою Україною

 "Про  режим Українсько-Угорського державного кордону,

 співробітництво  та  взаємну  допомогу з прикордонних

 питань".

      Згідно    статті    6    Закону   України   "Про

 правонаступництво   України",  де записано,   що  усі

 кордони  за станом на 16 липня 1990 року є державними

 кордонами  України,  та  з  метою  його  виконання, а

 також,  враховуючи,  що  кордон  є основним атрибутом

 державності,  Урядом  України  проводиться  робота по

 заключенню   договорів   з  суміжними  державами  про

 державний кордон.

      Вами   уже   ратифіковні   угоди  з  Польшею  та

 Словаччиною.  19 травня цього року підписано договорі

 з  Угорщиною,  який ви маєте на руках. Немає значення

 великий  це  кордон  чи  малий.  А  ви  знаєте,  що з

 Угорщиною  він  складає  135,  1  кілометрів Але ж це

 визначення  нашої  держави.  Це третя країна із семи,

 яка документально визнала нашу державу.

      Які  ж  наслідки  цього  договору?  Це  сприяння

 збереженню   Україною  територіальної  цілісності  та

 непорушності    існуючих    кордонів,    забезпечення

 стабільного    становища   на   державному   кордоні,

 сприятливі  і законні умови для ведення господарської

 діяльності  на державному кордоні та поблизу нього, а

 також   організація   взаємодії   між   прикордонними

 відомствами сторін.

      Договір,  як  ви побачили, містить сім розділів,

 51   статтю,   де   визначено:   порядок  проходження

 державного кордону (але ж я хотів би пояснити, що там

 нічого  не  стосується  того,  що  він буде мінятися,

 редемаркація,  яка  бачиться  в  цьому  положенні -це

 затвердження  тих  кордонів,  які  є  між  Україною і

 Угорщиною),  порядок перевірки проходження державного

 кордону,  порядок  призначення,  завдання,  права  та

 обов'язки    прикордонних    уповноважений,   порядок

 користування   прикордонними   водами,   залізницями,

 шосейними  дорогами  іншими спорудами, що перетинають

 державний  кордон,  порядок  проведення господарської

 діяльності   на   державному   кордоні   та   охорони

 навколишнього середовища.

      Угорською  стороною цей договір майже два місяці

 тому  ратифікований.  Державний  комістет  у  справах

 охорони  державного  кордону України вважає доцільним

 ратифікувати    названий   договір.   В   разі   його

 ратифікації  він  буде  контролюватись і виконуватись

 МЗС,   Державним   комітетом   у  справах  державного

 кордону, митним комітетом.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача?

      Сідайте на місце................

 

      АЛЕЙНИК. Спасибі.

 

      ГОЛОВА.   Є   бажаючі   виступить.   Ставлю   на

 голосування проект Закону про ратифікацію угоди. Будь

 ласка.

 

      "За"-  210

 

      Якісь  доповнення,  уточнення?  Можна  в  цілому

 ставити? Ставлю на голосування в цілому.

 

      "За" -

 

      Рішення прийняте. Спасибі.

      Про  проект  про  ратифікацію  Угоди  між Урядом

 України  та Урядом Республіки Узбекистан про принципи

 співробітництва   в  галузі  виробництва  і  поставок

 авіаційної техніки  у  1994-2001 роках.

      Валерій   Іванович,   голова  Комісії  з  питань

 базових  галузей  та  соціально-економічних  розвитку

 регіонів. Будь ласка.

 

      ЧЕРЕП.

      Шановні  колеги!  Коротко  про  суть  справи. На

 протязі    багатьох   років   склалась   (..........)

 кооперація  між підприємствами України та Узбекистану

 в  авіаційній  галузі  по  створенню  літаків  АН-124

 "Руслан", АН-225 "Мрія" та  АН-70.

      Ташкентське   авіаційне   виробниче   об'єднання

 спеціалізується   на   виготовленні  деталей  великих

 розмірів  для  літаків.  За  це  період виготовлено і

 поставлено  більше як 50 комплектів різних деталей на

 літаки українського нашого вітчизняного виробництва.

      Такий  розподіл праці на міждержавній кооперації

 дозволив  в  стислі  строки розпочати серійний випуск

 унікальної  сучасної  авіаційної  техніки  з  меншими

 матеріальними  затратами.

      Для    прикладу.    На   сьогодні   підприємство

 Узбекистану  виготовляють  окремі  деталі,  які, якщо

 почати  відпрацьовувати  у  нас  на  Україні на наших

 підприємствах,  в  3-4  рази дешевші. Це для нас дуже

 вигідно.

      Як  ви  знаєте,  30  вересня  1994 року укладено

 Угоду   з   Республікою   Узбекистан   про   принципи

 співробітництва   в  галузі  виробництва  і  поставок

 авіаційної  техніки  в  1994-2001 роках, що викликано

 необхідністю  збереження  господарських  зв'язків  та

 підтримки   широкорозвинутої   кооперації   в  галузі

 авіаційної техніки.

      Як бачите, угода діє довготривало вже. Виконання

 угоди  призведе  до подальшого зміцнення міждержавних

 економічних     зв'язків,     зміцнення    фінансово-

 економічного стану підприємств військово-промислового

 комплексу,   підвищення  ефективності  виробництва  і

 конкурентноспроможності    авіаційних    приладів   і

 приборів.

       Вимоги   положень  угоди,  також  предбачається

 звільнення   ввізного   та  вивізного  мита  поставок

 сировини,  матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих

 виробів для виготовлення авіаційної техніки, кінцевої

 продукції.

      Реалізація укладеної угоди призведе до уникнення

 подвійного оподаткування, безперешкодного проходження

 платежів між банками обох сторін.

      Виконання  угоди  з  українського  боку  повинні

 забезпечувати   Мінмашпром,  Міністерство  економіки,

 Міністерство    фінансів,   Міністерство   зовнішньо-

 економічних зв'язків і торгівлі України.

      Відповідно  до статтей 7 і 8 ЗАкону уКраїни!"Про

 міжнародні   договори"   угода  підлигає  ратифікації

 Верховної Ради України.

      Наша   Комісія   з  питань  базових  галузей  та

 соціально-економічного   розвитку   регіонів  України

 розглянула  це птиання, значить, зробила висновок, що

 це   вигідно   для   нашої   Вітчизни,   для   нашого

 вітчизняного   виробництва.   І   пропонує   прийняти

 позитивне рішення про ратифікацію угоди.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Запитання до Валерія Іванович є?

      Ну, мені здається, ні в кого не викликає сумніву

 ця угода.

      Я ставлю на голосування проект закону з цього...

      Є   запитання?   будь  ласка,  одну  хвилиночку,

 Валерій Іванович.

      Номер? 264.

 

      ШАНДРЮК

 

      266    округ   Олександр   ШАНДРЮК,   Українська

 республіканська партія.

      Валерій  Іванович,  з  цієї угоди передбачається

 розрахунки  у двох валютах чи в трьох. Рубли і обидві

 національні  валюти.  З  яких  міркувань  передбачили

 розрахунки  у  рублях між Україною і Узбекістаном. Це

 перше питання і друге питання.

      Який сенс саме цієї угоди, коли зараз на

 ратифікацію  до нас більш широка за змістом угода про

 кооперацію  з  Узбекістаном  де зв'язки по кооперації

 звільняються  не  тільки від ввізного мита, але також

 від  вивізного мита, але також від акцизів, від ПДВ і

 таке  інше.  Тобта  та  угода яка зараз на черзі вона

 ухоплює і цю угоду конкретно галузеву.

      Дкую за увагу.

 

      ЧЕРЕП В.І.  Дякую за запитання, я даю відповідь.

      Взавгалі   наша   кооперація   між   Україною  і

 Узбекістаном   триває   вже  17  років.  Більш  того,

 виробництво  таких  комплектуючих виробів як крилля і

 так  далі для літаків налогоджені на цьому принципі з

 Узбекістаном  і  нема  потреба нам сьогодні розвивати

 свої виробницчі потужності для цих комплектуючих.

      Ви кажете за валюту.

      Тут   діло  не  в  валюті.  Розрахунки  ідутьміж

 державними  угодами,  будемо так казати, комплектація

 по комплектації.

      Вони для нас виробляють одні види продукуії, наш

 військовопромисловий  комплекс  виробляє  для  них по

 їхнім заказам другі види продукції.

      Це вигідно і Узбекістану і нам.

      Ми загружаємо наші потужності, а вони свої.

      Так   що   тут   ми   невтрачаємо  тим  патче  з

 Узбекістаном у нас і другі види і торгівлі, газ і так

 далі, так що тут нолрмально все йде.

      Ми невтрачаємо нічого, нам це дуже вигідно.

 

      ГОЛОВА. Біль немає запитань.

 

      ЧЕРЕП  В. І. Розрахунки даже показували, якщо би

 ви  пішли  на  корпорацію  цю  або  з заводами Росії,

 Сараптова  і  так далі було б набага то дорожче ніж з

 Узбекістаном, а тут якраз нормально.

 

      ГОЛОВА.  Можна  ставити  на  голосування? Ставлю

 проект  закону  на голосування за основу. Будь ласка,

 уважно!..

 

      "За" -  212

 

      Можна в цілому зразу поставити?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю в цілому на голосування.

      "За" - 217

     

      Дякую. Закон прийнятий.

      Про проект Закону України "Про ратифікацію Угоди

 між  Україною  і  Федеративною  Республікою Німеччина

 "Про   уникнення  подвійного  оподаткування  стосовно

 податків  на доход і майно". Доповідач -Ільїн Віталій

 Никифорович, начальник Управління, начальник Головної

 державної податкової інспекції України.

     

      ІЛЬЇН В.Н.

      Шановні народні депутати! Шановна президіє!

      На  ваш  розгляд  та  ратифікацітю  представлено

 Угоду   між   Україною   і  Федеративною  Республікою

 Німеччина  "Про  уникнення  подвійного  оподаткування

 стосовно  податків  на  доходи  і  майно",  яку  було

 підписано 3 липня 1995 року в місті Бонні.

      Необхідність  укладання  цієї  угоди пояснюється

 тим,  що  обидві  держави  звичайно  оподатковують як

 доходи,  одержані з її джерел, так і доходи, одержані

 її  резидентами,  незалежно  від  джерела  сплати цих

 доходів.  Таким  чином,  за  умови відсутності угоди,

 підприємці сплачують один і той же податок з одного й

 того  ж  виду  доходів двічі -в країні, з якої доходи

 одержані,   та   в   країні,  резидентом  якої  є  їх

 одержувач.  На  сьогодні ратифіковані угоди Верховною

 Радою України по семи державах. Це буде восьма угода,

 якщо вами вона буде ратифікована.

      Оскільки     проблема    уникнення    подвійного

 оподаткування   вирішується   шляхом  розподілу  прав

 оподаткування  між  обома  державами, укладання угоди

 призведе  лдо певних фінансових наслідків, а саме: до

 розподілу  доходів  в бюджеті обох країн. Україна має

 переважне   право   оподаткування   одержаних  на  її

 території  доходів  підприємств  та  громадян.  Тобто

 положення   угоди  не  зачипають  розміру  звичайнизх

 надходжень  до  бюджету України від цих видів доходів

 одержуваних  резидентами...  республіки  Німеччина  з

 України.

      Одночасно,   угода   обмежує   переважно   право

 країни  -джерела  оподатковувати девіденти та роялки,

 визначеними  самгою  ж  угодою, ставками податку, а в

 деяких    випадках    передбачає    виключне    право

 оподаткування країни резиденції.

      Угода  запроваджує систему обміну інформації між

 податковими   службами   обох  країн  щодо  уникнення

 подвійного  податкування  та попередження ухилень від

 сплати податків.

      Це   дуже   важливо  для  України,  оскільки  на

 сьогодняшній    день    існує   проблема   приховання

 українськими          підприємцями         суб'єктами

 зовнішньоекономічної  діяльності одержаних доходів за

 межами України.

      Разом   з   тим,   такий   обмін  інформації  не

 передбачає   адміністративних   захолдів   інших  ніж

 передбачені   законами  і  звичайною  практикою  щодо

 одержання податкової інформації.

      Міністерство  фінансів  та  податкові  інспекції

 договірних  держав  будуть  обмінюватись інформацією,

 яка  необхідна для виконання положень цієї угоди, або

 внутрішних   ззаконодавств   договірних   держав,  що

 стосується  податків, які поширює угода в тій мірі, у

 якій  оподаткування  не суперечить цій угоді. А також

 повідомляють  один  одного про будь-які значні зміни,

 які  були зроблені стосовно податкового законодавства

 та  будь-якій  офіційні  опубліковані  матеріали, які

 відносяться    до   застосування   угоди,   включаючи

 пояснення, інструкції,  правила або юридичні рішення.

      Від  ратифікації  угоди  залежить набуття Угодою

 чинності   стосунках   між   двома  країнами.

      З дня застосування цієї Угоди припиняються дії у

 відносинах  між  Україною  і  Федеративною Республіка

 Німеччина,  угоди між урядом бувшого Союзу Радянських

 Соціалістичних   Республік   та  урядом  Федеративної

 Республіки   Німеччина   про   уникнення   подвійного

 оподаткування  і доходів і майна від 24 листопада 1981

 року.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Запитання є до Віктора Нікифоровича?

      Будь ласка, Вітренко і Свято.

      Коротко,  по  одній  хвилині.  Відповідайте  теж

 коротко.

     

      ВІТРЕНКО.

      Шановний   Віталій  Никифорович,  якажіть,  будь

 ласка,   після  ратифікації  цієї  Угоди  яка  в  вас

 з'являється   змога  повернути  в  Україну  приховані

 податки на   доходи майна? Будь ласка.

     

      ІЛЬЇН.   Ця   Угода  передбачає  дії  податкових

 інспекцій  щодо  надання  інформаціїп ро такі доходи,

 які знаходяться, скажемо, в Німеччині, з українського

 боку, і надання допомоги в оподаткуванні цих доходів.

      Що  стосується  повернення,  то  повернення може

 відбуватись   тільки   тих   доходів,  які  незаконно

 тримаються  за  межами  України.  А  в  нас є спільні

 підприємства,  вони  зареєстрували, подали декларацію

 про свої інвестиції  туди, так же , як  і у них.

       Тобто,  з  принйттям  цієї  Угоди вже є правова

 основа  для  того,  щоб  працювати  двом  відповідним

 міністерствам,    податковим   службам   в   напрямку

 забезпечення  повноти  сплати  податків і контролю за

 тими  інвестиціями, які там знаходяться.

     

      ГОЛОВА.   Чи задоволені  ви відповіддю? Ясно.

      Свято, будь ласка.

     

      СВЯТО.

      Дякую,  Олександр Олександрович .

      Шановний  Віталію  Никифоровичу,  мене  цікавить

 таке  питання:  чи  задавались  ви питанням, а саме в

 плані    вирішення    проблеми   варіанту   нульового

 оподаткування?

      Уникаючи  проблеми  двійного  оподаткування,  ми

 відкриваємо  дорогу  на  залишення  доходів за межами

 держави  нашої  з повертанням сюди тільки символічної

 суми  доходу  і відповідно податку з цієї символічної

 суми.

      Чи  не  кращий  варіант, Віталій Никіфоровичу, а

 саме     перехрестного     оподаткування,    суб'єкта

 оподаткування  нашої  держави  за кордоном і суб'єкта

 оподаткування іншої держави у нас, в Україні.

      Дякую за увагу.

     

       ІЛЬЇН.  Якщо  ви  подивитесь  цю  угоду і

 вчитаєтесь   уважно   в   статті,   які  передбачають

 уникнення  подвійного оподаткування, то це стосується

 такого питання, я сказав це в доповіді, що одне і теж

 підприємство,  яке  знаходиться,  скажемо,  у  нас на

 Україні і має інвестиції з боку Німеччини, воно будеь

 оподатковуватись   без   цієї  угоди  і  за  законами

 України,  і  за  законами  Німеччини.  З прибутку він

 сплатить  податок 30 відсотків тут у нас на Україні і

 55 відсотків за ставкою, яка діє в Німеччині. І тобто

 працювати  далі  це підпрємство просто не зможе у нас

 на Україні, інвестиції будуть уходити.

      З   прийняттям   цієї  угоди  підприємство,  яке

 знаходиться  на Україні, буде сплачувати 30 відсотків

 з  прибутку  за  нашим законом тут у нас на Україні і

 доплачувати  за законами Німеччини тільки різницю між

 55  і  30  відсотків  у Німеччині. Тому, щ там ставка

 вище, ніж ставка оподаткування у нас. Розумієте?

      Тобто    двойного    оподаткування,   подвійного

 оподаткування   не   буде.  Один  раз  буде  прибуток

 оподатковуватись.

     

      ГОЛОВА.   Зрозумів.  Дякую  вам.  Сідайте,  будь

 ласка.  Підійдіть потім до нього, ще з'ясуйте в нього

 деталі.

      Можна  в  цілому поставити закон на голосування?

 Якщо  немає  заперечень,  ставлю  цей проект Закона в

 цілому на голосування. Будь ласка.

     

      "За" -  234

     

      Дякую.

      Про   проект  Закону  України  "Про  ратифікацію

 договору  між Україною та Єстонською Республікою, про

 правову  допомогу  і  правові відносини у цивільних і

 кримінальних справах".

      Доповідає.  Станнік  Сюзана Романівна, заступник

 міністра юстиції.

     

      СТАННІК С.Р.

     

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні  депутати! Становлення незалежної Української

 держави  обумоввло виникнення широкого кола проблем в

 забезпеченні  захисту прав і інтересів наших громадян

 на території інших держав, спільного вирішення питань

 боротьби  з  злочинністю,  надання  правової допомоги

 інших держав на території України.

      В  зв'язку  з  цим  ще в 1992 році була створена

 експертна  група  з  питань  підготовки проектів Угод

 про   відносини і правову допому у цівільних, шлюбно-

 сімейних    і    кримінальних   справах,  склад    та

 повноваження     якої     були    значно    розширені

 розпорядженням Президента в січні 1995 року.

      До   складу  експертної  групи  входять  фахівці

 Верховного Суду, Генральної прокуратури, Міністерств:

 закордонних справ, юстиції, фінансів, Служби безпеки.

      Дана  експертна  група  опрацювала проекти угод,

 які  подані  сьогодні  вам  на розгляд. Це три угоди:

 угода з Естонією, з Грузією і з Латвією.

      Помимо  цього вже напрацбовано ьбіля 10 проектів

 угод  про правову допомогу і правові відносини.

      Угода з Естонською республікою була підписана 15

 лютого  1995  року. До вашої уваги запропонований цей

 договір.   При   його   опрацюванні   були  враховані

 положення   європейських   конвенцій.  Після  набуття

 чинності  цим  договором  громадяни однієї договірної

 сторони  можуть  користуватися  на  території  другої

 договірної   сторони   стосовно  своїх  особистих  та

 майнових  прав   таким  самим правовим захистом, як і

 громадяни  цієї  сторони. Це відноситься   також і до

 юридичних    осіб,   які   створені   відповідно   до

 законодавства однієї з договірних сторін.

      Установи юстиції договірних сторін дають взаємну

 правову    допомогу    у   цивільних,   сімейних   та

 кримінальних  справах  відповідно  до положень даного

 договору.

      При    наданні   правової   допомоги   усстанови

 договірних  сторін  (..........)  одна з однією через

 Міністерство   юстиції   та   Генеральну  прокуратуру

 України  та  відповідно через Міністерство юстиції та

 Державну прокуратуру Естонської  Республіки.

      Структурно  договір  побудований таким чином, що

 кожна  частина  вирішує  питання  взаємовідносин  при

 наданні правової допомоги.

      Перший розділ присвячено загальним положенням. А

 саме:  обсяг правової допомоги, порядок оформлення та

 звернення   з   клопотаннями  про  правову  допомогу,

 порядок вручення  документів.

      Частина  друга  договору має 3 розділи. Перший з

 яких   присвячений   правовій  допомозі  та  правовим

 відносинам   у цивільних справах.

      В    цій    частині   визначаються   компетенція

 договорних  сторін  при  розгляді справ про обмеження

 дієздатності  особи  чи визнанні її недієздатною; про

 визнання  безвісно  відсутніх, оголошення померлих та

 встановлення  факту  смерті;  укладення  шлюбу,  його

 розірвання   та   визнання   шлюбу   недійсним;   про

 правовідносини    між   батьками   та   дітьми;   про

 усиновлення,  питання  опіки та піклування; про право

 успадкування,  про  право  власності;  стосовно форми

 угоди.

      Другий   розділ  визначає  порядок  визнання  та

 виконанння  судових рішень у цивільних і кримінальних

 справах в частині відшкодування  шкоди.

      Зокрема,  визначаються: компетенція судів, форма

 та   порядок   виконання   (..........);  про  дозвіл

 виконання  рішень;  виконання  та  підстава відмови у

 виконанні   судових рішень.

      Третій   розділ  договору  присвячений  правовій

 допомозі   та   правовим  відносинам  у  кримінальних

 справах.

      За   умовами   цього  договору  кожна  договірна

 сторона  за  клопотанням  другої  договірної сторони,

 відповідно    до    свого    законодавства,   порушує

 кримінальне    переслідування    (..........)   своїх

 громадян,  підозрених  у скоєнні злочині на території

 другої договірної сторони, видає одна одній осіб, які

 знаходяться   на  їх  території  для  притягнення  до

 кримінальної  відповідальності, або для приведення до

 виконання   вироку;  обумовлені  підстави  відмови  у

 видачі,  відстрочка  та  тимчасова  видача,  форма та

 порядок виконання , зміст клопотання.

      Договірні   сторони  також  надають  одна  одній відомості  про  судимість  осіб,  засуджених раніше їх

 судами.  Повідомляють  про  результати переслідування

 особи,  відносно  якої було направлено клопотання про

 порушення  кримінального  переслідування, а також про

 видану особу.

      Частина   третя  договору  присвячена  заключним

 положенням: порядок набуття чинності, термін його дії

 та порядок денонсації.

      Відповідно до статті 65 цього договору та статті

 7   Закону  "Про  міжнародні  договори"  договір  між

 Україною   і   Естонською   Республікою  про  правову

 допомогу  в  цивільних  кримінальних справах підлягає

 ратифікації.

      Прошу вас ратифікувати.

     

      ГОЛОВА. Чи є  запитання до доповідача?

      Так,  Дорошевський, будь ласка.

     

      ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В.

     

      (Дорошевскій, фракция коммунистов, 34 округ)

      У  меня вопрос такого порядка. Данное соглашение

 предусматривает  взаимодействие  в  двух очень важных

 областях в гражданском уголовном праве.

      А  вот  скажите,  пожалуйста, почему бы вот этим

 соглашением  не  предусмотреть  также оказание помощи

 русскоязычному  населению,  которое  проживает там, в

 защите их прав, национального достоинства.

      Потому  что  мы  практически  знаем  очень много

 примеров  и  фактов,  что действительно дискриминация

 русскоязычного  населения там достигла очень высокого

 уровня.

      Как  вы  относитесь  к  этому предложение, чтобы

 дополнить этот договор вот таким разделом?

     

      СТАНІК. Дякую за запитання.

      Такі   договори   про   правову  допомогу,  вони

 укладаються   стосовно   громадян   України.   І   це

 взаємодопомога,  яка  по  кримінальним, по цивільним,

 шлюбно-сімейним  питанням,  вона надається громадянам

 України,   тобто   громадянам  України  на  території

 Естонії.  Якщо  мова  йде  по  всім  зобов'язанням, і

 громадянам Естонії на території України.

      Мова  про доповнення може вирішуватись в окремій

 угоді.

     

      ГОЛОВА. Чивюк , останнє запитання.

 

      ЧИВЮК М.В.

     

      Шановна  Сюзана  Романівна,  мене  цікавить таке

 питання: уже працюють над цією проблемою з 1992 року.

      Якщо   можна,  скажіть,  будь  ласка,  скількома

 країнами,  особливо з країнами, які виникли на терені

 чи,  як  говорять,  на  території бувшого Радянського

 Союзу,  з  якими  вже  встановлені такі відносини, це

 перше  питання,  скільки  країн  і  які  особливо, що

 стосується бувших республік Радянського Союзу.

      Це перше питання і друге.

      Ми будемо розглядати ще ратифікувати ще договір,

 що стосується між Україною та Латвійською Республікою

 там  іде  вже окремо, цивільних, сімейних та трудових

 та кримінальних справ.

      Чому  така  є  різниця  чи підход це латвійської

 сторони,   чи   коли  ми  дійдем  до  цього  вже,  до

 ратифікації цього  договору то тоді запитати, дякую.

     

      СТАНІК.  Дякую за запитання.

      Значить   стосовно  держав  бувшого  Радянського

 Союзу на  сьогоднішній день...

     

      ГОЛОВА.  Галина  Романів на чуть голосніше, будь

 ласка.

     

      СТАНІК. Стосовно держав бувшого Радянського

 Союзу,  я  хочу  вам проінформувати, що діє конвенція

 про  правову  допомогу  з  державами,  конвенція  про

 правову  допомогу  і  правові відносини по цивільним,

 сімейним і кримінальним справам.

      Ця   конвенція  підписана  22  січня  1993  року

 Російською    Федерацією,    республіками   Вірменія,

 Білорусія,     Казахстан,    Молдова,    Таджекістан,

 Узбекістан, Туркменістан і Україною.

      З  цих  держав  ратифікували  цю угоду майже всі

 члени   конвенсії  крім  Туркменістану  і  Республікі

 Молдова.

      Крім  цих  держав,  з бувших держав РПадянського

 Союзу такі угоди нами підписані. З Молдовою, Грузією,

 далі ми будемо говорити, Естонією і Латвією.

      Тобто  ми  практично, експортна група працює над

 тим,  щоби  охопити  всі  держави бувшого Радянського

 Союзу .

      Друге  питання  по  Латвії,  я вибачаюся, тут не

 дуже добре чути.

      Значить, Наскільки я зрозуміла...

     

      ГОЛОВА. Ні, я по Латвії я відповім.

      Сьогодні  у  розмові  з  Президентом  Латвії  ми

 торкалися  цієї  теми,  справді  виникає  дуже багато

 питань  пов'язаних із тим, що у них спецефічний закон

 про  громадянство  і  там майнові відносини виникають

 інші  і  тому  подібне, і тому треба всі процеси, які

 виникають,   для   відповідних  семей  для  українців

 зокрема,  потрібно враховувати на міждержавній угоді.

 От і про це норми цієї угоди і так би мовити на цьому

 зосереджуються,  тому  треба  підписати,  бо  справді

 питань дуже багато.

      Можна ставить на голосування в цілому?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ніна Івановіно, будь ласка,  Карпачова.

     

      КАРПАЧОВА  Н.  І.,  28  виборчий округ, Автномна

 Республіка Крим.

      Шановна  Сюзанно  Романівно, у мене є до таке до

 вас запитання. Вам відомо, що в Комісії з прав людини

 вже  напраопрацьований законопроект про внесення змін

 та доповнень в кодекс про шлюб та сім'ю. Перш за все,

 він торкається питання усиновлення наших дітей нашими

 громадянами,  бо ми переробили, практично, 14-у главу

 кодексу,  а  також  іноземними  громадянами.  Скажіть

 мені,  будь  ласка, чи варто ці питання прописати, як

 то  кажуть,  в проекті Закону україни про ратифікацію

 договору з конкретіними країнами, з якими сьогодні ми

 будемо  укладати  ці  договори?  Чи  варто  заключати

 окремий  двосторонній  договір,  який  ми,  до  речі,

 очікуємо   вже   десь   майже   півроку   від  нашого

 Міністерства  закордонних  справ? На жаль, ми досі не

 дочекалися такого проекту договору. тому я питаю вас:

 як  нам подальше вирішувати питання усиновлення наших

 дітей   іноземними   громадянами   і,  перш  за  все,

 громадянами,   які   мешкають   на   теренах  бувшого

 Радянського Союзу?

      Дякую за запитання. За відповідь.

     

      СТАННІК С.І. Дякую за запитання.

      Значить,  стаття  29 (29-го цього договору, який

 зараз  подається  на  ваш  розгляд)  переджбачає,  що

 усиновлення...    при    усиновленні   застосовується

 законодавство  тієї  договірної сторони, громадянином

 якої є усиновитель під час подання клопотання.

      Якщо       усиновитель       є      громадянином

 однієї.................,  а  місце  проживання має на

 території  другої,  тоді застосовується законодавство

 цієї договірної сторони.

      Значить,    мені   видається,   що   в   кожному

 конкретному  випадку терба детально вивчати ситуацію.

 Якщо  законодавство  тієї  договірної  сторони -і тут

 потрібно радитись із другою договірною стороною.

      Якщо  законодавство  сприятливе, припустимо, для

 громадян   нашої   держави   при  усиновленні,  і  ми

 відкоректуєм      наше     законодавство     стосовно

 усиновлдення,   то,   можливо,   можна  і  обмежитись

 використанням договору про правову допомогу.

      В разі івдсутності відповідних норм -то з кожною

 конкретною  державою  можна  подумати і укладати такі

 договори.  Дивлячись,  де  Україна  має  свій  більше

 інтерес...

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Можна  ставити  на  голосування

 закон  в  цілому  про  ратифікацію  цієї  угоди? Ніна

 Іванівна,   можна,  так?  Будь  ласка,  я  ставлю  на

 голосування  закон  в цілому.... на голосування, будь

 ласка. Він у вас під руками.

     

      "За" -  241

     

      Рішення  прийнято.  Теж  саме  стосується Закону

 "Про  ратифікацію  угоди  між  Україною та Грузією" з

 таких   же  питань.  Можна  ставити  на  голосування?

 Шандрюк, будь ласка, Шандрюк.

     

      ШАНДРЮК,  266  округ, Українська республіканська

 партія. Шановний доповідувачу, я бачу, що у нас цілий

 пакет  подібних  угод  іде  і  що  до кооперації щодо

 допомоги   у  цивільнокримінальних  справах,  і  мені

 здається,  у  мене враження таке, що така уніфікація,

 вона надто легковажна.

      Наприклад,  я  знаю, що в........ цього місяця в

 Києві  було  заарештовано  і  депортовано  до  Грузії

 одного ізб прибічників колишнього законого Президента

 Грузії ....... Гамсахурдії.

      І,  ви  знаєте, нам важко судити, які обставини,

 які  звинувачення висуваються проти нього, але, як на

 мене,  укладаючи  такі угоди, не можна не враховувати

 внутрішньополітичні  ситуації  в тій чи іншій країні,

 бо   ми   беремо   такими   угодами   на  себе  певні

 забов'язання  і моральні, і міжнародно-правові. Прошу

 вас відповісти на це питання.

 

       СТАНІК.  Я  абсолютна  з  вами згідна, але

 якби   ми   не  говорили  про  врахування  політичної

 ситуації, ми все-таки повинні думати, що на території

 цієї  держави,  якщо  ви  зокрема  зараз говорите про

 Республіку  Грузія , проживають      наші громадяни.

      І  ми  також повинні думати, і, якщо ви говорите

 про  арешт  і  видачу, також і про можливість подання

 допомоги   правової   по   моменту  переслідування  і

 правоохоронним  органам Республіки Грузія.

      В  зв'язку  з тим ті договори, які подаються вм,

 вони  є  дуже  широкі.  Кожний  з них має в обсязі 70

 статей. Я пройшлась вам по розділам, де деталізуються

 моменти  і компетентності судді по кожній галузі.

      Мені  видається,  що  якраз укладення таких угод

 дасть змогу не лише нам надавати допомогу громадянам,

 а  і  стабілізувати  обстановку як в Україні, так і в

 інших  державах,  з  якими ми будемо укладати подібні

 Угоди.

     

      ГОЛОВА. Ставиться закон в цілому на голосування.

 Будь ласка.

      За - 223

      Дякую.

      Також  змісту закон між Україною і Латвію, тобто

 ратифікація  Угоди  між  Україною  і  Латвією.  Немає

 заперечень?

      Ставлю   на  голосування  в  цілому  цей  проект

 закону.

      За - 225

      Дякую.

      Сідайте , будь ласка.

      Про  проект  ЗАкону  Верховної Ради України "Про

 відкриття   постійного   представництва  України  при

 Європейському союзі".

      Доповідач   народний   депутат  України,  перший

 заступник  міністра  закордонних  справ Бутейко Антон

 Денисович.

       (ШУМ У  ЗАЛІ)

     

      БУТЕЙКО.

      Дякую.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги, я виступаю зараз, представляючи це питання з-

 за  того,  що  заступник  міністра закордонних справ,

 який   безпосередньо  відповідає  за  нього,  в  силу

 причин,  які  не  залежні від нього. Немає можливості

 бути у цьому залі.

      Шановні  колеги,  відповідно  до  основних засад

 зовнішньої  політики  України, які схвалені Верховною

 Радою  України,  ми маємо здійснювати нашу політику у

 всіх  напрямках:  на  Схід,  на Північь, на Південь і

 в  напрямку  до  Європи,  інтеграції  до європейських

 структур.

      Відповідно    однією   із   таких   структур   є

 Європейський   Союз.   Раніше   представництво  нашої

 держави  по  зв'язках з цією структурою здійснювалось

 за  допомогою  нашого  посольства в Брюселі. Однак, у

 наслідок   того,  що  зросли  обсяги  роботи,  значно

 змінилися   функції   по   підтриманню   зв'язків   з

 Європейським  Союзом,  виникає  потреба  в  тому, щоб

 відкрити    окреме    представництво    України   при

 Європейському Союзі. Чому?

      Тому,  що  укладено було угоду про партнертсов і

 співробітництво  України  з Європейським Союзом. Вона

 до  цього  часу  ратифікована  лише  двома державами.

 Значить,   необхідно   вести  роботу  для  того,  щоб

 забезпаечити цю ратифікацію.

      Наступне.   Як   відомо,   з  1993  року  велися

 переговори щодо укладення окремих угод між Україною і

 Європейським  Союзом. Угоду про торгівлю текстильними

 виробами  пораховано  5  травня 1993 року. Після ряду

 консультацій в червні 1993 року було підписано таку ж

 угоду  ро  створення  контактної  групи по вугіллю та

 сталі.

      22   грудня   1994   року   після  двох  раундів

 переговорів  делегацій України і Європейської комісії

 було  пораховано  угоду  про  торгівлю деякими видами

 сталелеварної   продукції,  яка  має  бути  підписана

 найближчим   часом.   Проте   за  згодою  сторін  уже

 застосовується, починаючи з 23 січня цього року.

      Хотів  би  також  підкреслити,  що  у  зв'язку з

 підписанням  цих  угод,  виникатиме необхідність у їх

 релізації.  І  відповідно потрібно мати ту структуру,

 яка буде це робити. Переважна більшість держав світу,

 які  мають  зв'язок з Європейським союзом, вони мають

 там  також  уже  окремі  представництва на додаток до

 посольств, які існують в Брюселі.

      Хотів   би   наголосити   також   на   тому,  що

 необхідність активізації нашої роботи в цій структурі

 диктується практичними міркуваннями. А саме, останнім

 часом,  як  вам  відомо, дуже багато є, порушено було

 антидемпінгових  процесів.  Для  того,  щоб  уладнати

 спірне питання і заподігати порушенню антидемпінгових

 проесів щодо товарів походження з України,  необхідно

 проводити   відповідну   роботу  з  фахівцями,  а  не

 фахівцями у сфері економіки.

      Сьогодні   такі  процеси,  як  відомо,  порушені

 Європейською   комісією  по  таких  важливих  товарах

 українського експорту, як: фероселікомарганець, цинк,

 а  так  у зв'язку з включенням України до угрупування

 країни  СНД по по поташу, який у нас не виробляється,

 а  імпортується  з  Білорусії  для потреб української

 металургії.

      Запровадження  антидемпінгових процесів стосовно

 експорту до Європейського союзу фероселікомарганцю та

 магнію  підірвало  валютні  надходження  підприємств,

 підпорядкованих  Міністерству  промисловості України.

 Цифри я не буду називати.

      Велике   практичне  значення  має  поширення  на

 українські  товари  пільг оновленої системи загальних

 преференцій.   Ця   проблема,   певним   чином,  вона

 споріднена із питанням антидемпінгу.

      Також   необхідно   зауважити,   що   скасування

 преференцій   на  текстильну  продукцію  категорії  2

 призвело  до  зниження  конкурентноспроможності наших

 товарів  на  ринку  Європейського союзу, і відповідно

 зменшує  наші  валютні  поступлення (я маю на увазі у

 вільно конвертованій  валюті).

      Нарешті     важливим     елементом     дляроботи

 представництва    має    стати   також   забезпечення

 оперативного  задіяння  програм  технічної допомоги з

 боку  Европейського  союзу.

      Нині,   на  жаль,  з  початку  переговорів  щодо

 напрямів   надання   такої   допомоги  до  практичної

 реалізації  програм   минає  до півтора року.

      Не  поодинокі  випадки, коли уявлення європейців

 про   наші   потреби  можуть  дуже  не  співпадати  з

 дійсністю.   А  тому  і  проекти  технічної  допомоги

 бувають    малоефективними,   або   такими,   що   не

 влаштовують Україну.

      Ось   чому   важливим   є   постійних  діалог  з

 Європейським   союзом,  який  дозволив  би  єфективно

 узгоджувати  та просувати уугоди і домовленості з цим

 важливим  політико-економічним угрупуванням.

      Слід   зауважити,   що...   зважити  на  те,  що

 фінансування   створення  зазначеного  представництва

 здійснюватиметься  в  межах  асигнувань, затверджених

 Верховної  Ради,  на зовнішньо-політичну діяльність і

 не потребує  додаткових коштів.

      Шановні  колеги!  Якщо  у  вас  будуть  якісь ще

 конкретні  запитання  технічного характеру, пов'язані

 із  деталями  цього  питання,  то  у залі є присутній

 представник українського Уряду у Європейській комісії

 Мітюков   Ігор   Олександрович.   Він  також  готовий

 відповісти   будь-які запитання. Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Чи   є   запитання   до  (..........)?

 Запишіться, будь ласка, на запитання. 10 хвилин.

      Список обнародуйте. Кузьменко.

     

      КУЗЬМЕНКО

      Спасибі.  Сергій  Кузьменко,  фракція "Комуністи

 України".

      У  мене  2  запитання.  По-перше.  Скажіть, будь

 ласка,   це   ж  2  різні  структури:  Консультативна

 асамблея єропейська і Комітет міністрів європейський.

      Це 2 різні структури, як я розумію.  Так чи ні?

     

      БУТЕЙКО.   Я   перепрошую.   Я  не  зрозумів

 запитання. Про яку асамблею європейську ви говорите і

 про Комітет міністрів.

      

      КУЗЬМЕНКО.  Ну  у  нас,  згідно  Статуту  Ради

 Європи ..

     

      ГОЛОВА.    Ні,    то    інше.   Це   європейське

 співтовариство. Це інше,  це ...

     

      КУЗЬМЕНКО.  І  ви вже, ви вже, оскільки ви цей

 статут ратифікували , ми  ввійшли ...

     

      БУТЕЙКО.  Ні,  це  зовсім  інший предмет. Це

 організація,      яка      займається     економічним

 співробітництвом.

     

      КУЗЬМЕНКО.  І  останнє  питання  тоді в мене:

 скільки це коштує для України щорічно?

 

      БУТЕЙКО. Я уже відповів, що це буде в рамках

 тих асигнувань, які...

     

      КУЗЬМЕНКО.  Ні,  не  в  рамках,  а скільки це

 конкретно коштує?

     

      БУТЕЙКО. Так, одну хвилинку, я перепрошую.

     

      ГОЛОВА.   Антон   Денисович,  можете  відповісти

 цифру? Цифру можете назвати?

     

      БУТЕЙКО. Я маю глянути.

     

      ГОЛОВА. В кінці скажете.

     

      БУТЕЙКО.  Значить,  це мається на увазі 319

 тисяч доларів.

     

      ГОЛОВА.  У  рік.  319 тисяч на рік. 319 тисяч на

 рік.

     

      БУТЕЙКО. Із того матеріалу, який я маю.

     

      ГОЛОВА. Брит.

     

      БРИТ В. П. Прошу передать слово Витренко Наталии

 Михайловне.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Шановний  доповідачу,  якраз  дуже цікаво, що ми

 сьогодні  Верховною  Радою  не  вирішили питання, ну,

 відокремлення депутатів, які займають постійні пости.

 Ви  в  нас  сьогодні  один  в  двох обличчях. Це дуже

 цікаво для всього народу України, як  так можна.

      Так  от,  в  мене до вас конкретне питання: всім

 відомо,  що  коли  країна в скруті, то всі витрати на

 дипломатичні  різні  представництва,  посольства, всі

 обмежуються.

      Ви    пропонуєте   відкривати   нове:   постійне

 представництво при ЄЕС. Це перше: скільки це буде, на

 це витрачатись грошей, що це для бюджету?

      І,  по-друге,  скажіть, будь ласка, як заступник

 міністра  закордонних  справ, ви вже цілком скинули з

 своїх  рахунків Росію, Білорусію? Всі орієнтири у вас

 тільки   на   Захід.   Може,   ми   взагалі   змінимо

 геополітичне  становище України: перенесемо її кудись

 там,  біля  Іспанії  розмістимо?  Чи  як  будуть далі

 розвиватиьс наші стосунки?

      Будь ласка.

     

      БУТЕЙКО. Дякую за запитання.

      Значить, що стосується першого запитання.

      Дійсно,  всі  держави,  в  тому числі і колишній

 Радянський  Союз, він скорочував витрати на утримання

 дипломатичних представництв.

      Шановна Наталія Михайлівна, я хочу звернути вашу

 увагу  на  те,  що  в  даному  випадку  мова  йде про

 представництво     при     міжнародній    організації

 економічного характеру.

      І    у   даному   випадку   невідкриття   такого

 представництва     від     не     відкриття    такого

 представництва, ми будемо втрачати набагато більше.

      Конкретний приклад. Я уже вам говорив про те, що

 у  нас  внаслідок  того, що є антидепінгові процеси,

 експорт  сировини  марганцю  та  магнію  із-за  таких

 процесів  у  цьому  році,  раніше  давав 28 відсотків

 валютних   надходжень,   або  близько  600  мільйонів

 доларів США.

      І   від   того,  щотакі  процеси  відбулися,  ми

 втрачаємо   можливості  продавати  нашу  продукцію  і

 відповідно одержувати прибутки.

      Це на перше запитання.

       На   друге   питання,   ні,   шановна   Наталія

 Михайлівна,  ми  не  йдемо  тільки в одному напрямку,

 виключно активне співробітництво України здійснюється

 в  рамках  СНД,  в  рамках  Міжнародного економічного

 комітету та інших структур.

      Крім  того у нас в порядку денному також бачите,

 що є угода стосовно створення Об'єднання СНД з питань

 вугілля  і  сталі, і багато інших є, практично до 30

 угод  такого  економічного характеру в рамках СНД, де

 Україна бере участь як і інші держави.

      І  ще  хочу сказати, що у цьому контексті, як ви

 знаєте, якраз Україна виключно активно спіробітничає,

 тому  що  ми  є  державою  яка підписала документ про

 створення  економічного  союзу  в рамках СНД і ми там

 працюємо як асоційований член.

     

      ГОЛОВА. Антон Денисович, я прошу, Моісеєнко будь

 ласка.

      Цифру він назвав раніше попередньо, в попередній

 відповідді.

     

      МОІСЕЄНКО В.М.

     

      У меня вопрос к пану Бутейко, такого содержания.

      Вы    являетесь    последователем    противником

 вступления   нашего   парламента  в  Межпарламентскую

 Ассамблею стран СНГ.

      Я как коммунист не могу понять этого упорства, в

 тоже время вы выступаете сейчас в непонятном качестве.

      Почему.  Потому что согласно закону вы не можете

 здесь  представляться  как депутат Верховного Совета.

 Согласно   угоды,   которую  вы  подписали,  тоже  не

 можете...  И  тем  не  менее,  вы  докладываете нам в

 качестве   заместителя   министра   иностранных  дел,

 которого...  ну, которому я лично не могу доверять...

 Потому,  что человек, преступивший закон и стоящий на

 трибуне  Верховного Совета, ну, мягко говоря, вряд ли

 имеет на это моральное право...

      У  меня  вопрос  такой  -можно  ли вам верить? И

 почему  вы  сегодня последовательно выступаете против

 Межпарламентской  Ассамблеи  СНГ?  Не кажется ли вам,

 что  открытие  вот этого вот Евро... центра Евросоюза

 несколько    противоречит    все-таки   экономическим

 интересам, глобальным интересам Украины?

     

      БУТЕЙКО  А.  Д.  Відповідаю.  Шановний колего, я

 ніколи  ніде  не  говорив,  що я є противником участі

 нашої   держави,   її   конкретного   органу  -нашого

 парламенту  -у  Міжпарламентській Асамблеї СНД. Таких

 речей ніколи не говорив і не буду говорити. Це одне.

      Друге.  Що  стосується представлення мене тут як

 людини -чи відповідає це закону... Ваша точка зору не

 співпадає  з  моєю,  і  я  переконаний із більшістю у

 цьому  залі.  Законів я не порушую, і якраз намагаюсь

 робити так, щоби ми зняли суперечності, які існують у

 нашому законодавстві. Ви знаєте, чи знайдеться більше

 моїх колег у цьому залі, хто б виступав від мікрофону

 і  пропонував конкретно, які зміни потрібно внести до

 Конституції,  законодавства  для  того,  щоби усунути

 суперечності...

      Ні,   мені   не   здається,   що   тут   рух  до

 Європейського  Союзу  (в  даному  випадку  -відкриття

 представництва),  щоб  воно суперечило нашій державі.

 Якщо   ми  втрачаємо  гроші  від  відсутності  такого

 представництва,   втрачаємо  прибутки,  то  в  даному

 випадку я не бачу логіки у вашому запитанні...

      Дякую.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Та  ні.  Це... ви дискусії потім... він

 відповів...   Не   задоволені   відповіддю   Ви?   Не

 задоволені  відповіддю.  Потім поясніть йому ще, будь

 ласка. Марченко, прошу.

     

      МАРЧЕНКО. Слово Радько. Радько слово передайте.

     

      РАДЬКО,   сумщина,  Фракція  комуністів.  Дякую.

 Шановний доповідувачу, давайте ж не займатися рбманом

 друг  друга,  Ви,  як  народний депутат, на відповідь

 Вітренко  не  дали  конкретну  відповідь,  коли  вона

 сказала:"Куди  ж дівату Україну?". Чому у нас є такий

 пріоритет  захід,  а  не  Росія і страни СНД? У вашій

 пояснювальній записці це дається пояснювання в самому

 першому  реченні  "європейський  напрямок  є одням із

 найважливіших     факторів    системи    стратегічних

 пріоритетів України". Є же конкретна відповідь.

      І  друге  питання. Ви говорите, що це покращеє і

 зробить  конкурентоспособною  нашу українську країну.

 Але  ж  давайте  подивимось  на оцей графік, на.... з

 газети  "Фінансова  Україна"на  листопад  місяць 1995

 року, куди ідуть інвестиції заходу? У металургію  -50

 процентів,  у  химію -11, 6 процентів, але де ж, де ж

 сільське  господарство,  де  машинобудування?  Чим ми

 будем  торгувати  і  для кого ж все-таки ця будується

 країна? Дайте, будь ласка, відопвідь.

     

      БУТЕЙКО. Моя відповідь така: я уже з самого

 початку говорив, що ця Верховна Рада схвалили основні

 засади  зовнішньої політики України.

      Основні   засади   зовнішньої  політики  України

 передбачають  наш  рух  у всіх напрямках, а не лише в

 одному,   і,   якщо   стосується  східного  напрямку,

 напрямку  СНД, то я вам можу сказати, що в рамках СНД

 ухвалено   біля  600  угод,  і  переважної  більшості

 учасником є Україна.

      Хочу  назвати  вам  так,  що глави держав, глави

 Урядів  України  мали  зустрічі  з  главами  держав і

 урядів  в  рамках  СНД  в десятки разів більше, ніж з

 будь-яким головою держави Заходу. Наприклад, в рамках

 СНД    перший    Президент   і   нинішній   Президент

 зустрічались  із  Президентом  Росії  більше,  ніж 30

 разів  за  оці  4  роки  незалежності. З жодним такої

 інтенсивності  зустрічей  не  було,  з жодним лідером

 іншої  держави.

      Далі,  я уже говорив, що практично кожен квартал

 відбувається   засідання   Міжнародного  економічного

 комітету   в  рамках  СНД,  де  наша  делегація  бере

 повноправну,   повноцінну  участь.  Тому  я  не  можу

 погодитись з тим, що в нас йде якийсь один напрямок.

      Я  перепрошую,  друге  заптиання я погано почув,

 можете и повторити?

     

      ГОЛОВА.  Напрямок інвестицій...

      Ну , все, добре, дякую. Сідайте, будь ласка.

       (ШУМ У  ЗАЛІ)

      Шановні  колеги, відведений був час, і до вас ще

 не доходить  (............)

       Будь ласка. Шановні колеги, прошу вашої уваги з

 мотивів  голосування.  Я  просив би, щоб суб'єктивний

 фактор  якимось  чином  не  вплинув  на рішення цього

 питання. Будьте уважні.

      Одну  звилинку,  в порядку інформації: 12 жовтня

 минулого  року  Верховної  Ради  України ратифікувала

 Договір  між Україною і ЄС. Це документ, який складає

 більше  60  сторінок.  Тоді  ми  якраз не автоматично

 ратифікували  цей  документ, а обговорювали його. Так

 от,  норм, які там передбачені, вони покладають певні

 обов'язки  на  Україну.  І захищати інтереси України,

 виконуючи  ці  бов'язки  потрібно  в тому числі через

 представництво  України  в  ЄС.  Крім  того,  ми маєм

 сьогодні  наші  представництва  в ООН, (...........),

 радіо Європи створюється. Ми сьогодні є спостерігачем

 у  Європейському співтоваристві. І їхній Європаламент

 розглядає питання про особливий статсу представництва

 України.  Я  гадаю,  що  це  нормальна  інтеграція  в

 міжнародній  структурі.  І  тому  говорити про те, що

 сьогодні  це  не потрібно для України тільки тому, що

 Антон Денисович може не переконливо відповів на якесь

 питання,  я  думаю,  що не зовсім доречно. Тим більше

 аргументацію він підвів досить хорошу.

      Тому  я  в  цілому  ставлю  проект  Закону  "Про

 ратифікацію,   про   проект  Постанови...  Ставлю  за

 основу.     Проект    Посатанови    "Про    відкриття

 представництва  в Брюселі". Будь ласка. І тим більше,

 кошти там не такі великі, вони  окупляться.

     

      "За" -  156

     

      Питання відкладається. Буде друга доповідь, тоді

 будем розглядать.

      Про  проект  Закону  України  "Про  патентування

 деяких  видів  підприємницької  діяльності". Терьохін

 Сергій Анатолійович на трибуну, будь ласка.

     

      ТЕРЬОХІН С.А.

     

      Шановні   народні   депутати,   на  ваш  розгляд

 виноситься  проект  Закону  України "Про патентування

 окремих видів підприємницькою діяльності".

      Необхідність  прийняття  цього закону, викликано

 тим,   що   при   перевірках  додержання  податкового

 законодавства     підприємцями,     які    займаються

 торгівельною    діяльністю,   порушення   податкового

 законодавства виявляється у 73 відсотках підприємств.

 Тобто у кожному 7 із 10.

      За  результатами  таких  перевірок  за 9 місяців

 цього   року   з  74  тисяч  перевірених  підприємств

 порушення  Податкового  законодавства  виявлено  у 54

 тисяч   підприємств.  А  в  доход  Держаного  бюджету

 дораховано 5, 5 трильйона карбованців.

      Враховуючи   наведене   пропонується  встановити

 фіксований  упереджувальний внесок у вигляді плати за

 проведення   діяльності  у  тих  сферах,  де  існують

 труднощі  при  здійсненні  контролю за доходами, що в

 свою  чергу  створює  умови  для унікнення від сплати

 податків,   зокрема,  у  сфері  роздрібної  торгівлі,

 операції  по  обміну  готівкових  валютних цінностей,

 Включаючи  операції з готівковими платіжними засобами

 вираженими  в  іноземній  валюті, а також операції по

 наданню послуг у сфері ігрального бізнесу.

      Суб'єктом    правовідносин,    які    підлягають

 регулюванню  цим  законом, є суб'єкти підприємницької

 діяльності  резиденти і нерезиденти, незалежно від їх

 господарського  правового  виду, а також відокремлені

 підрозділи,  які займаються діяльністю, що підлягають

 патентуванню.

      Торгова    патенція,   державне  свідоцтво,  яке

 засвідчує   право   юридичної   або   фізичної  особи

 займатися   зазначеними   у   цьому   законі   видами

 підприємницької  діяльності.  Торговий  патент  не  є

 патентом,     який     засвідчує    права    суб'єкта

 підприємницької    діяльності    на    інтелектуальну

 власність. Торговий патент може придбатися будь-якими

 суб'єктами  підприємницької діяльності. Підставої для

 придбання  торгового  патенту  є  заявка  оформлена у

 відповідності  до положень цього закону. Реальзується

 торговий    патент    органами   Головної   державної

 податкової  інспекції  України за місцем розташування

 суб'єктів підприємницької діяльності.

      Патентуванню  підлягають  операції по роздрібній

 торгівлі, яка здійснюється суб'єктами підприємницької

 діяльності або їх структурними підрозділами у пунктах

 роздрібного  продажу  товарів,  які  мають вбудований

 торгівельний   зал   площею,   що   не  перевищує  20

 квадратних  метрів  або  не  мають такого залу. Тобто

 мова  йде  про  патентування, так званих, комерційних

 кіосків,   маленьких   архітектурних   форм,   як  їх

 називають.

      Торговий  патент  видається безоплатно суб'єктам

 підприємницької  діяльності,  які здійснюють операції

 по   роздрібній   торгівлі   виключно  такими  видами

 товарів  національного виробництва. Це хдіб і булочні

 вироби,  борошно пшеничне та житнє, сіль, цукор, олія

 соняшникова,  молоко і молочна продукція -крім молока

 і  вершків  згущених,  або  морозива -м'со, картопля,

 комбікорми  для  продажу населенню, вугілля, вугільні

 брикети,  дитяче  харчування,  мило  господарське,  а

 також сірники.

      Безоплатний  торговий  патент має містити повний

 перелік  товарів,  який планується до реалізації і не

 дає право на здійснення роздрібної торгівлі товарами,

 які  не  зазначені  в  цьому  безоплатному  торговому

 патенту.

      Не  підлягають  патентуванню  операції  суб'єкта

 підприємницбкої  діяльності  по  реалізації продукції

 власного    виробництва,    фізичним    особам,   які

 перебувають  у  трудових відносинах з таким суб'єктом

 підприємницької  діяльності.  Через пункти роздрібної

 торгівлі,  вбодовані у виробничі, або адміністративні

 триміщення     такого     суб'єкта    підприємницької

 діяльності.

      Ну  мова  йде  про  те,  що  на  деяяких заводах

 існують   спеціальні   внутрішні   магазини,  в  яких

 обслуговуються  робітники  таких  заводів.  І  було б

 недоречно змушувати купувати патент таким магазинам.

      Вартість   торгового   патенту...   патентуванню

 підлягають  операці по торгівлі готівковими валютними

 цінностями,      які      здійснюються     суб'єктами

 підприємницької діяльності у пунктах обміну іноземних

 валют.    За   виключенням   операцій   по   торгівлі

 готівковими   валютними   цінностями  і  банківськими

 установами  у  власних  операційних  залах.  Вартість

 торгового  патенту на здійснення операцій по торгівлі

 валютними   цінностями   запропоновано  в  законі,  а

 підготовлені  Кабінетом Міністрів -100 доларів США...

 200 доларів США.

      Ми  пропонували збільшити це до 400 доларів США,

 але  сьогодні, коли ви знаєте, що стабілізувався курс

 іноземної   валюти,  все-таки  думаю,  що  пропозиція

 Кабінету  Міністрів  є  більш  доречною.  Тому  що не

 виникає  великих курсових різниць і прибутки обмінних

 пунктів сьогодні не такі, як були в минулому році або

 в позаминулому, коли великий рівень інфляції був.

       Патентуванню  підлягають  операції  по  наданню

 послуг  у  сфері  грального бізнесу, які здійснюються

 суб'єктами підприємницької діяльності їх структурними

 підрозділами.

      Під  гральним бізнесом розуміється діяльність по

 влаштуванню  казино,  інших  гральних  місць,  домів,

 гральних  автоматів з грошовим або майновим виграшем,

 проведення  лотерей  та розиграшів з видачею грошових

 виграшів   в  готівковій  формі,  минуючи  банківські

 установи або в майновій формі на місці.

      Вартість  торгового  патенту на надання послуг у

 сфері  грального  бізнесу  встановлюється для кожного

 грального автомату з грошовим або майновим виграшем у

 сумі,   еквівалентній  500  доларів  на  місяць.  Для

 використання  грального  столу з кільцем рулетки-6000

 доларів   на   рік,   на  місць,  я  перепрошую,  для

 використання  інших  гральних  столів-у  сумі  4  000

 доларів.

      Для використання кегельбанів, що вводяться в дію

 за  допомогою  житона,  монети  (..........)  в сумі,

 еквівалентній 500 доларів.

      Більярд -300, інших видів -5 000 доларів на рік.

      Зазначені  суми  перераховуються  в  національну

 валюту  України  за  курсом Національного банку, який

 діє  в  день,  що  передував  дню  здійснення  оплати

 торгового патенту.

      Кошти,  отримані  від продажу торгових патентів,

 зараховуються до Державного бюджету України у розмірі

 30%  від  загальної  суми  надходжень, і для того щоб

 зробити  мотивацію  для  органів  місцевої  влади, бо

 вони,  фактично,  будуть  керувати  процесами  видачі

 торгових   патентів,   -70%   до   органів  місцевого

 самоврядування базового рівня.

      Торговий   патент   діє   на   території  органу

 місцевого  самоврядування  за місцем видачі. І закон,

 проект  закону  забороняє передання торгового патенту

 іншому  суб'єкту  підприємницької  діяльності  або на

 іншу  територію, на території іншого органу місцевого

 самоврядування.

      Проектом   закону   передбачено,   що  порушення

 порядку  здійснення  операцій по роздрібній торгівлі,

 по  торгівлі  валютними  цінностями  або  по  наданню

 послуг  у  сфері  грального  бізнесу,  винні  сторони

 несуть таку відповідальність.

      При    порушенні    вимог,   установлених   щодо

 безоплатного  одержання  патенту  стягується штрафу у

 подвійному  розмірі  вартості  торгового  патенту  на

 операції за повний строк дії торгового патенту.

      При  порушенні  строків сплати чергових платежів

 вартості    чергового    патенту,   торговий   патент

 анулюється.

      І  перерахунок  по  внесених  платежах  в оплату

 вартості нездійснюється.

      При  порушенні  порядку  використання  торгового

 патенту передбачено цим закном , суб'є

      кт  підприємницькоїдіяльності  сплачує  штраф  у

 розмірі   вартості   з   торгового  патенту  за  один

 календарний місяць.

      Це   мається   на  увазі  порушення  розміщення,

 правила розміщення торгового патенту.

      А    встановлена    така   норма,   що   суб'єкт

 підприємницької   діяльності  який  придбав  торговий

 патент  має  право  зменшити  податок на прибуток, на

 вартістьцього торгового патенту.

      Тобто,  ми  встановлюємо практично нижній кордон

 оподаткування  прибутку  підприємств, які сьогодні ви

 знаєте дуже влучно ховають.

      Контроль   за  додержанням  вимог  цього  закону

 здійснюється  податковою  інспекцією  і Міністерством

 внутрішніх справ України.

      В  цілому  введеня  в  дію цього закону -є одним

 зравдикальних   засобів,  заходтів  щодо  запобігання

 несплати  податків  у  тих сферах де існують труднощі

 при    здійсненні    контролю   за   реальною   сумою

 одержувальних джоходів.

      Орієтовна  сума надходжень за рік від реалізації

 торгових  патентів  складає  приблизно  32 трильйонів

 карбованців або 177 мільйонів 600 тисяч доларів США.

      Я пропоную прийняти цей проект в першому читанні

 і  постаратися  і  в другому прийняти до затвердження

 проекту бюджету на 1996 рік.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Запитання є до доповідача.

      Запишіться хто хоче задати запитання.

      Скільки часу відведемо. Опублікуйте список.

      Це  питання  так  довго  обговорювалося  у нас і

 раніше,  ще  ви пам'ятаєте і всі наполягали, що треба

 такий закон внести обов'язково. Тому справді короткі

 запитання, короткі відповідді.

      Давайте 5 хвилин справді виставимо досить цього.

      Пустовойтовський.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ

     

      Прошу передать слово Гошовской.

     

      ГОШОВСЬКА В.А.

      Дякую.

      Значить,  у  мене  кілька питань з приводу цього

 закону.

      Перше.  Мені  здається, нечіткість категорійного

 поня...   понятійного  апарату.  Насамперед,  патент.

 Патент, зрозуміло. Вам не здається, що треба замінити

 на   слово   "свідоцтво"?  Я  не  думаю,  що  ми  тут

 менторськи  повинні  повчати що і як зарубіжних наших

 економістів,  но  патентування трішки означає... Так,

 як і підприємницька діяльність -це та діяльність, яка

 теж  інше,  а  не  гральний  бізнес... хоча до самого

 терміну -"гральний бізнес". Ну не буду я говорити, що

 непристойне слово і треба було б його якось замінити.

     

      ГОЛОВА.  Валентино Андріївно, запитання! Чи...?

     

      ГОШОВСЬКА  В.  А.  Запитання? Є запитання!  Який

 був  механізм  ліц....  свідоцтва (я все-таки називаю

 свідоцтво)   от   200  доларів.  Це  однаково  і  для

 сільського  магазину, і той, який знаходиться в Києві

 чи Харкові? Це перше.

      Друге.  Ми  знаємо  з  преси,  що  наші нувориші

 українські,  нові українці можуть за вечір програвати

 15, 20 і 30 тисяч доларів. Звідки у вас береться 4 чи

 6 тисяч доларів? Який механізм розрахунків?

      От я прошу, щоб ви... Ну, і в доларах... Чому ви

 визначаєте...?  У  нас держава, і я думаю, що можна в

 карбованцях  з  врахуванням  відповідних  інфляційних

 процесів, а не в доларах.

     

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Дякую.  Ну,  стосовно  першого

 понятійного... понятійних термінів. Базових термінів.

 Чому  ми запропонували міменно ввести "патент" або...

 а  не  відоцтво  або  ліцензію?  Справа в тому, що по

 економічній   термінології   патент   -це  фіскальний

 дозвіл.  Ліцензія  або свідоцтво -це адміністративний

 дозвіл.  І  тому для того, щоб не плутати ці 2 речі і

 запропоновано  було і комісією, і кабінетом Міністрів

 зробити  торговий патент, застосувати цей термін. І в

 законі  чітко  написано, що цей патент не є патентом,

 який  свідчить  про  якісь  права  на  інтелектуальну

 валсність.  Ми  можемо  як завгодно його назвати, але

 якщо  ви згадаєте, в історії і Радянського Союзу, і в

 новітній   вже   історії   України  ми  застосовували

 термінологію  торгового патента або просто патента на

 зайняття якимись видами діяльності.

      За   це,   як   правило,  держава  брала  гроші.

 Стосовно... вартості для магазинів, які знаходяться в

 різних  місцевостях.  Справа  в  тому, якщо ви уважно

 подивитеся, це мова йде про кіоски. Тобто, якщо кіоск

 торгує горілкою або в Києві, або торгує горілкою десь

 в  сільській місцевості, він платить, він має платити

 оп  законодавству  податок на прибуток. Ви знаєте, за

 рішенням  Верховної  Ради  це  45 відсотків відсотків

 податку  на  прибуток. Але ми кажемо, що в будь-якому

 разі...  цей  податок на прибуток не буде меншим, ніж

 вартість торгового патенту.

      Тому...  ми...  як  би ставимо нижній кордон для

 того,  щоб  не ховалися прибутки. Якщо зал визначить,

 що  для  кіоска,  який  торгує  горілкою  в сільській

 місцевості, треба менше поставити або в місті більше,

 давайте  примемо,  давайте  пропозиції на 2 читанніми

 оце примемо.

      Мені здається, що це не є правильний підхід.

     

      ГОЛОВА. Свято.....

     

      ТЕРЬОХІН.....  Стосовно грального бізнесу. Я

 не знаю.... давайте придумаємо інший термін грального

 бізнесу,  але  він  застосовується  над? законів "Про

 оподаткування  прибутків" уже. А як визначали? Зробив

 Кабінет  Міністрів  обстеження,  цікаво,  як  це  він

 зробив, але вони кажуть, що зробили обстеження.... по

 місту  Києву  та  інших  великіх  містах  де є... оці

 установи   грального  бізнесу.  Подивилися  приблизно

 наоборот,    вирахували   приблизний   прибуток   цих

 організацій, ну, внесли нам такі цифри.

     

      ГОЛОВА. Свято.

     

       СВЯТО, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

 Дякую,      Олександр     Олександровичу.    Шановний

 доповідувачу,   як   кажуть   в   народі:   трояндами

 дорога.........  встелена.  З точки зору ідеї податку

 авансом,  то  є  гарна  ідея  в  плані надходження до

 доходної частини бюджету.

      Але   мене  цікавить  зворотна  сторона  медалі:

 (.............)  кордонів,  за  які  ви  говорите,  і

 можливості  (..........)  переліку товарів безоплатні

 торгові  патенти  -це  якраз  джерело надходжень, які

 можуть блокувати, шунтувати надходження до деражвного

 бюджету, надходжень у власну кишеню.

      Тобто  я ставлю питання, яка вірогідність рекету

 суб'єктів   підприємницької   діяльності  за  рахунок

 введення такого закону?

      Дякую за увагу.

     

       ТЕРЬОХІН.  Те,  що  я  зрозумів з запитання,

 стосувалось  статті  про безоплатний торговий патент,

 який  видається  на  продукти першої необхідності для

 населення.

      Якщо  пан Свято хоче накласти торговий патент на

 магазини, які торгують хлібом, давайте поставимо його

 пропозицію  на голосування. Але мені здається, що зал

 прийме  інше  рішення.  І  цей закон, шановні колеги,

 іменно  робить  систему,  при  якій несплата податків

 мінімальних  податків  оцими об'єктами оподаткування,

 суб'єктами  оподаткування, не є можливими. Ви знаєте,

 що  сьогодні  практично  там,  де  є  готівка,  там є

 тіньовийоборот. І ми ніяк  їх не ловимо.

      Тепер  Кабінет  міністрів запропонував нормальну

 систему     забезпечення     хоча    б    мінімальної

 відповідальності  цих організацій  перед бюджетом.

     

      ГОЛОВА.  Василь  Петрович, я прошу, ви підійдіть

 до  нього,  потім  з'ясуєте  всі нюанси, добре? У вас

 хороші запитання,  я прошу вас, погляньте на час.

      Василій  Анатолійович,  сідайте, будь ласка, ваш

 час вичерпаний.

      Будь  ласка,  в  нас  є  три депутат, які хотіли

 висловитись   з  цього  приводу.  Може  хтось  з  них

 відмовляється  від  слова?

      Шеховцов, Гошовська, Гаманюк.

      Будь ласка, Шеховцов.

 Співдоповідь  від  комісії.  Тоді  я  просив би вашої

 згоди,  я  справді  пропустив  Вишнєвецького  Георгія

 Васильовича,  секретаря  Комісії з питань економічної

 політики  як співдоповідача з цього приводу. Одну-дві

 хвилин, да? Три. Так, будь ласка,  на трибуну.

      І  прошу  вашого  дозволу,  через  хвилину  буде

 закінчення часу вечірнього засідання. Треба завершити

 розгляд  там,  щоб...  Це буквально 10 хвилин. Прошу.

 Увага.

     

      ВИШНЄВЕЦЬКИЙ Г.В.

     

      Так,  уважаемые  депутаты,  Комиссия по вопросам

 економической    политики   и   упралением   народным

 хозяйтвом  рассмотрела  внесенный Кабинетом Министров

 проект   Закона   о   (...........)  некоторых  видов

 предпринимательской деятельности.

      Комиссия   приняла   решение   о  целесообразном

 рассмотрении проекта на Верховном Совете для принятия

 его  в  первом  чтении.  Суть ведь состоит в том, что

 именно  розничная торговля, которая составляет как бы

 основу  теневого  капитала,  должна  хоть  в какой-то

 степени  иметь  хомут. Ведь более других возможностей

 для того, чтобы  хоть как-то от туда, что-то брать.

      Я  сам  против,  допустим,  того  же  игрального

 бизнеса.  Но раз игральный бизнес у нас узаконен, раз

 он существует, надо хоть что-то с него брать. Конечно

 комиссия   согласилась   с   предложением   народного

 депутата  Терехина  о  повышении  некоторых  размеров

 ставок  платы  за  патент,  а  также  исчисление этих

 ставок, в этих ценах по вложению в экю.

      Эти  предложения  рассмотрены и учтены нами. Но,

 однако,  на  некоторые виды, именно игрового бизнеса,

 ставки должны быть повышенны, и довольно значительно.

 Комиссия  при  этом  отмечает,  что  принятие  закона

 повлечет    а    собой    изменения    в   законе   о

 предпринимательстве,    поскольку    некоторые   виды

 деятельности,   как   розничная  торговля,  игральный

 бизнес  и  продажа, обмен валюты будут осуществляться

 не  на  основании  лицензии,  а на основании патента,

 продажа  которого  будет  осуществляться организацией

 налоговой  инспекцией.  Принятие  также  этого закона

 будет  способствовать поступлению денег в бюджет. Ну,

 предположительно  государственные, допустим, около 30

 процентов и особенно местное около 70 процентов.

      Вот  в  сущности  то  краткое сообщение о итогах

 мнения комиссии, которое я хотел  вам доложить.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Нема запитань, я бачу до нього.

      Шеховцов має слово, за ним виступатиме........

     

      ШЕХОВЦОВ О.Д.

 

      Я  не  возражаю  против принятия закона в первом

 чтении,  но  хочу  чтобы  уже сейчас прозвучала такая

 мысль,  что  мы в погоне вот этими теневыми доходами,

 как  сказал  Терьохин, там, где есть наличные деньги,

 там    всегда    есть    обман,    обход   налогового

 законодательства.   Мы   бы   с   водой   ребенка  не

 выплеснули.  Есть  нормальная торговля. Как бы мы там

 не  относились  к  торговле,  какой  бы  она  не была

 сейчас  спекулятивной,  но  есть же и торговля, и она

 всегда  была  и  будет та, которая нужна населению. И

 принимая  какие-то  примитивные меры, в данном случае

 вот  этот  авансовый  налог  против  подозреваемых  в

 нарушении закона субкектов предпринимательства, мы не

 должны заглушить нормальных предпринимателей.

      Я  не  уверен,  что  так  уж  обоснованы все эти

 ставки  хоть для торговли, хоть для игорного бизнеса.

 Но  вот  сразу  бросается  в  глаза,  что  предлагают

 платить  вперед.  Скажем,  торговое  предприятие  200

 долларов  в  месяц  должно платить за квартал вперед.

 600 долларов для маленьких торговых предприятий (ведь

 речь  идет  именно  о  маленьких  тех,  у которых зал

 меньше  20  метров или вообще нет торгового зала) эта

 сумма   может  быть  значительной.  Я  не  готов,  не

 занимался  торговлей,  не  знаю какие у них оборотные

 средства. Если уж действительно нет иного выхода, как

 платить   вперед,  почему  не  разрешить  платить  по

 месяцам?

      Я  не  знаком  с правилами игры в рулетку, может

 быть,  обоснованы  тоже  там  нормы,  но посмотрев на

 общий  подход,  вот  могу предположить, что это может

 привести   к  определенному  удушению  конкуренции  и

 монополизации,  как  в  сфере  торговли,  так и сфере

 игорного  бизнеса.  Потому что 6 тысяч долларов США в

 месяц,  за  год  это  72  тысячи  долларов,  их нужно

 заплатить  вперед,  за  год  вперед.  Плюс при этом в

 момент   покупки   патента   еще  трехмесячную  квоту

 уплатить,  еще  18 тысяч. То есть 90 тысяч долларов с

 одного стола нужно уплатить за год вперед.

      Я тоже спрашиваю. Ну если мы легализовали бизнес

 и  признали  его, пусть не сильно хорошим в моральном

 смысле, но все-таки законным и хотим получать от него

 доход,  то  не является ли вот такой шаг попыткой тут

 же  и удушить всех мелких, оставить только крупных, я

 не  знаю...  сделать  в  Киеве  Монако, чтоб все сюда

 ехали, а в Донецке, скажем. с этим делом покончить.

      Ведь  даже  этот  налог  можно платить помесячно

 вперед. Да, вперед. Пусть  даже и при той ставке.

      Но  я  прошу вас поддержать такую мысль, чтоб ко

 второму  чтению  нам  в  виде  справочного  материала

 расчеты вот средного торгового предприятия и среднего

 игорного  предприятия  представили: какие там ставки,

 какие  там  доходы,  какие  там  обороты,  какие  там

 издержки  производства,  сколько там реально получает

 организатор.  Ставки-то большие, но они ведь делаются

 для того, чтоб  были большие   выиргаши.

      То есть, пусть это будет чуть-чуть обоснованнее,

 чем это выглядит сейчас. Докладчик просто сослался на

 расчеты  Кабинета  Министров,  которых  мы  не видим.

 Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.   Гошовська  Валентина  Андріївна,  будь

 ласка. За нею Гаманюк.

     

      ГОШОВСЬКА В.А.

      Шановний  Олександр  Олександровичу, поважні мої

 колеги!     Освідомлюючи    необхідність    правового

  регулювання  операцій  роздрібної  торгівлі в окремих

 обмінах  готівкових  валютних  цінностей,  послугах в

 іншому  бізнесі, не може не поділитися сумнівами щодо

 нечіткості  все ж таки і непогоджуються з аргументами

 понятійного  апараату недостатньої аргументованості і

 деякою внутрішньою суперечності пропонованого проекту

 закону.

      Що   я   тут  маю  на  увазі?  Наскільки  термін

 путентування  тут,  як  кажуть, до лиця? Дозволю собі

 нагадати вам, що патент -слово іншомовного походження

 і  означає, як правило, термін, патент вживається для

 позначення  форми  тимчасової монополії, що надається

 Урядом  винахідникам  або іноваційних товарів з метою

 підтримки  досліджень  (..........).

      Саме  це  створює особливі умови для них з метою

 отримання  винагороди  за винахідництво.

      Перелічені  ж  в проекті закону види торгівлі не

 мають нічого спільного ні з винаходом, ні іноваціями.

 У  нас  є своє слово рідне -свідотство. І я думаю, що

 воно  певним  чином відповідало б цьому.

      Саме,  думаю,  тому під рубрикою підприємницької

 діяльності не можна зводити все разом.

      Що    таке   підприємництво?   Сучасні   західні

 економісти, на яких останнім часом ми посилаємося, їх

 словники   тлумачать   підприємництво  як  економічну

 діяльність  по  виробництву  нових  товарів і наданню

 нових  послуг або покращення якості існуючих товарів,

 послуг  або виробництву старих товарів і послуг новим

 іноваціним шляхом. І так далі.

      Цього  також нічого під жодним з цих видів ми не

 маємо.   Я  не  можу  погодитись,  що  підприємницька

 діяльність  -це  якраз та діяльність, яку люблять ті,

 хто грає на різних видах (я не знайома з тими видами,

 і  не  хочу  бути  знайома).  І  мене  лякає  те,  що

 механізми  розрахунку  на свідоцтва торгівлі на якраз

 цьому  бізнесі  абсолютно  невідомо з яких механізмів

 розраховані:  чи вони будуть спрямовані на те, щоб ми

 остаточно  згубили  свою  провінційну  торгівлю і цим

 самим  товари  для  бідного  населення;  і  чи будуть

 розраховані  для того, щоб необмежені мали можливості

 ті, хто сьогодні вже має п'ятиповерховий магазин, ті,

 хто має ці якраз казино і т.д.

      Тому    я    вважаю,    що   закон   з   великим

 доопрацюванням,  він необхідний, його треба в першому

 читанні  приймати,  але  з урахуванням концептуальних

 підходів   до   переробки   з   чіткими   механізмами

 визначення ціни.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Останній виступ - Гаманюк, будь ласка.

     

      ГАМАНЮК Л.Ю.

     

      (Гаманюк,      84      избирательный      округ,

 Днепропетровская область, группа "Єдність").

      Уважаемые  коолеги, всем нам известно, что успех

 предпринимательской  деятельности в значительной мере

 зависит   от   законодательных   актов,  регулирующих

 отношение в сфере бизнеса.

      Сегодня   законодательным  актом,  опеределяющим

 общие   правовые,  экономические,  социальные  начала

 осуществления    предпринимательской    деятельности,

 устанавливающие гарантии сволбоды предпринимательства

 является Закон Украины о предпринимательстве принятый

 в марте 1991 года.

      В   этом   законе  первоначально  был  определен

 перечень   выдов   деятельности   для  осуществления,

 которых необходимо получение разрешений лицензий.

      Вдальнейшем       по      мере      встановления

 предпринимательства     принимались     постановления

 Кабинета Министров, указы Президента Украины, которые

 разширяли    перечень    видов    предпринимательской

 деятельности подлежащих лицензированию.

      Особенно  сложная ситуация аозникла с получением

 предпринимателями  разрешения  на  введения  рознично

 оптовой торговли. По отдельным видам и товаров.

      В  1995  году на ряду с лицензиями на проведения

 розничной  торговли  отдельными  видами  товаров были

 введены  сертификаты.  По  определению  лицензии  или

 сертификат  это разрешение на проведение определеного

 вида    предпринимательской    деятельности   и   нет

 необходимости вводить одновременно эти понятия.

      В   июне  1995  года  вышел  указ  Президента  о

 сертификации  розничной  и  оптовой торговли спиртом,

 этиловым, коньячным, плодовым, алкогольными напитками

 табачными изделиями.

      Получены     ранее    лицензии    должны    быть

 переоформлены в установленный срок.

      Настоящее   время   уже   лицензии  выдаются  на

 рознично-оптовую   торговлю   на   следующие   группы

 товаров   продукту   питания,   предметы   санитарии,

 гигиены,  косметические,  парфюмерные изделия, товары

 бытовой   химии,  на  оптовую  и  розничную  торговлю

 спиртом,  алкогольными  напитками  и табачные изделия

 выдаются сертификаты.

      Подобная неразбериха ведет к усложнению процессу

 регулирования    предпринимательской    деятельности,

 препятствует           дальнейшому           развитию

 предпринимательству,     приводит    забюрокрачивание

 процессу,   что  не  соответствует  задачам  развития

 малого бизнеса.

      Для  улучшения  сложившейся  ситуации  введен  е

 единого    подхода   государственного   регулирования

 предпринимательской      деятельности     требувалось

 разработать   единый  подход,  выдать  разрешения  на

 розничную торговлю и другие виды деятельности.

      В    достижении    этих    целей   соответствует

 предложеный    проект    закону    Украины,    который

 устанавливает  единые  правила  и  требования в сфере

 розничной  торговли, в торговле иностранной валюте, а

 также  в  предоставлении  услуг  в  игорном  бизнесе.

 Рассматривая    закон    наряду    с    упорядочением

 лицензионной  деятельности, введением марок акцизного

 сбора  на  определнный перечень товаров и другие меры

 регулирования  создает  целостную,  более эффективную

 систему регулирования.

      Предлагается   предложенный   проект   закона  о

 патентовании принять в первом чтении. Этим самым дать

 возможность  нам,  депутатам, более тщательно изучить

 его,  внести свои предложения и замечания для второго

 чтения.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Шановні колеги, Микола Федорович

 грабар   просить   слова,   але   у  нас  Регламентом

 передбачено  право  -якщо  текст...  якщо  виступ  не

 відбувся, він свій текст може долучить до стенограми,

 і  він  обов'язково буде врахований при підготовці до

 джругого   читання   проекту.  Тому  я  прошу  проект

 постанови  з  цього  приводу проголосувати за основу.

 ТОбто,  взяття  проекту  закону  у...  схвалення його

 впершому читанні. Ставлю на голосування. За основу! В

 першому читанні.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Проект у вас на руках!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -  197

     

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, це просто хтось не... не ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу: спокійно!

      (Шум  у  залі, окремі вигуки) Не треба поіменно,

 тут  зрозуміло  все  і  так!.. Будь ласка. Голосуйте!

 За...  у першому читанні! Проект постанови на руках у

 вас!

     

      "За" -  230

     

      Які доповнення будуть? Товт.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ТОВТ М.М.

      Шановний Голова! Шановні народні депутати!

      Я просив слова з мотивів ще до голосування... Не

 доповнення,  а  одна думка відносно даної постанови і

 даного законопроекту.

      Є  принциповим...  визнаючи  те,  що  дану сферу

 потрібно регулювати державно...

     

      ГОЛОВА.     Михайло    Михайлович,    одну

 хвилиночку...  Ну ви можете заспокоїтися? Будь ласка.

 Михайло  Михайлович..........  вносить  пропозицію до

 постанови,   яка   принята   за   основу.   Я  прошу,

 послухайте, що  він говоре...

     

      ТОВТ.        Рринциповим       недоліком

 законопроекту,  на  мій  погляд,  є  введення  єдиних

 тарифів  без диференцації. Це, на мій погляд, в першу

 чергу  вдарять  по  тим  населеним  пунктам,  по  тим

 торговим  точкам,  які...  мають невеликі обороти. Це

 означає,  що  не можливо розмістити, скажемо, обмінні

 пункти там, де не є великих оборотів.

      Це  у кінці-кінців приведе..... цих теріторіях у

 тіньову   економіку   як   ігрового  бізнесу,  так  і

 торгівлі, і валютного обміну.

      Я  би  просив  би,  якщо це можливо, у постанові

 відобразити,  що... таріфи на патентування мають бути

 діференцовані, вони повині бути лише діференціровані.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Давайте  будемо  вважати,  що  цей  Ваш

 виступ. Це Ваші зауваження, а тут є доручення комісії

 постійній    З   економічної   політики   допрацювати

 законопроект   за  рахуванням  зауважень,  пропозицій

 народних   депутатів.   Вважайте,   що  в  стенограмі

 відображена ваша пропозиція, вона буде врахована.

      Галина Федірівна,  що ви хотіли, будь ласка.

     

       РАДЧЕНКО.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги!

       Я  хочу  зробити  одну  єдину поправку до цього

 законопроекту. Сама ідея патентування підприємницької

 діяльності в сфері торгівлі6 дійсно, овна слушна. Але

 треба   вважати   те,  що  це  патентування  аж  ніяк

 неприємлоємо  для  системи  потреб  кооперації. Чому?

 Тому  що, якщо я візьму, наприкладі свого Прилуцького

 району,  де знаходиться 125 торгових точок, із них 60

 я  беру  торгові  точки  точки,  де  торговий  зал не

 перевищує 20 квадратних метрів. В такому разі системі

 потребкооперації   прийдеться   заплатити  в  рік  28

 мільярдів  карбованців за самі патенти, це при умові,

 якщо  на  одного сільського жителя в рік буде продано

 121  мільйона товарів. Це абсурд, ми погубимо систему

 потребкооперації  і торгівлі  в нас на селі не буде.

      Тому  я  за  те, що цей закон повинен діяти, але

 виключино    ише    для   суб'єктів   підприємницької

 діяльності  приватної  форми  власності.  Тобто,  для

 наших  новоспечених підприємців.

     

      ГОЛОВА. Галина Федірівна, будь ласка, до другого

 читання параметри застосування цьго закону можна буде

 уточнити. Я просив би вас прилучитись до цієї роботи.

 Будь ласка, Грабар, до постанови.

     

       ГРАБАР.

      Шановний Олександр Олександрович, дуже жаль, що я

 не  виступив  з юридичним обгрунтуванням цього проекту

 закону...

     

      ГОЛОВА.  Мені теж жаль.

     

      ГРАБАР.

      Я не ображаюсь.

      Я  хотів би, щоб ви чітко витримали рпи розгляді

 цього закону встановлену Регламентом процедуру строку

 подачі  пропозицій.

      Тому що, якщо буде скорочений термін, менше двох

 тижнів,  ми наступний тиждень працюємо в комісіях, це

 досить  страшний закон. Якщо ви уважно вчитаєтесь, то

 фактично  считайте,  що  ви  зараз  проголосували  за

 чергове  підвищення в якійсь мірі цін на продукти. Бо

 крім  того  переліку  товарів,  що  тут встановленний

 мінімальний,  якій  навіть не включає в себе споживчу

 корзинку  нашу,  будь-який  інший  товар, якщо буде в

 продажу  в  магазині,  кожному  магазину  треба  мати

 патент.  Якщо  магазин виставив лоточок чи стіл перед

 магазином, бери знову патент. А це все 200, 200 і 200

 доларів. Куди вони ляжуть? На ціну товару.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Ще,  це  та  ж  пропозиція, яка

 охвачується процедурою підготовки до другого читання.

      Сергій Анатолійович, я до розробників звертаюся,

 скільки  часу  вам  треба  на  доопрацювання, коли ви

 можете  прийняти  зауваження  від  комісії депутатів?

 Протягом тиждня.

      Протокольне  доручення  таке  дається,  вірніше,

 орієнтація   для  депутатів  комісії  всіх  суб'єктів

 законодавчої  ініциативи. Я прошу уваги, Радько, будь

 ласка, я прошу.

      До  5  числа  вносяться зауваження і пропозиції.

 Після 5 вони не приймаються. Не чую. Я ж тому і кажу.

 До 10, нормально буде. До 10 грудня замітте собі, хто

 хоче  внести  зміни  до  цього  законопроекту.  А він

 надзвичайно  важливий.  Тут  Грабар в данному випадку

 абсолютно правий. Надзвичайно важливий.

      Тому  я  в  цілому  ставлю  проект  Постанови на

 голосування.  В  цілому.  Проект  Постанови у першому

 читанні.

     

      "За" -  209

     

      Дякую. Рішення прийнято.

      Тепер. Зараз ми підемо на перерву. Але перед цим

 я  хотів би з вами порадитися з приводу такого. Після

 того,  як  ми  провели  засідання  ранкове,  до  мене

 підходила   ціла   група   депутатів,  ну,  весь  час

 пропонують,  приблизно  так. Ми ж не завершили ніяким

 чином  питання  там  про  припинення  повноважень.  Я

 пояснював,  що  оскільки не прийнято ніяке рішення ні

 за,  ні про відкликання, ні один, другий, третій інші

 варіанти,   тому   питання   вважеється   вичерпаним,

 значить,  сьогодні  ще політичної воді у депутатів не

 вистачає для того, щоб вирішити це питання.

      (Шум в залі)

      Одначе  перд  цим...  Павло  Сергійович, я прошу

 вас,   ну,   не   кричіть   з  місця,  скільки  можна

 переконувати?  Я  перед тим, як розглядати це питання

 сьогодні,  попросив  наш  юридичний  відділ і разом з

 зацікавленими   депутатами  ще  раз  попрацювати  над

 проектом документу, який би можна було розглянути, як

 варіант. Можливо, навіть, не завтра, іншим разом його

 розглянути, може і завтра, якщо ви захочете.

      (Шум в залі)

      Ні,  ні, одну секунду. Я розумію. Зміст такий. Я

 прочитаю і не буду... Одну хвилину.

      (Шум в залі)

      Будь  ласка,  увага!  Зміст  такий, постанова. Я

 тільки назви... Другий, третій і четвертий пункт цієї

 постанови  залишається тим же, що був у тому проекті,

 який у вас був на руках. А доповнюється перший пункт.

 Будьте уважні.

      Олександр    Васильович!    Я    прошу.   Сергій

 Владиславович!  Перший  пункт  такий:"  Відповідно до

 Конституційного договору Закону України "Про державну

 владу  і  місцеве  самоврядування  в Україні", Закону

 України  "Про  статус  народного  депутата України" і

 Регламенту  Верховної Ради України народним депутатам

 України,  зокрема,  призначеним на посади несумісні з

 виконанням  повноважень  народного  депутата  України

 після  підписання  Конституційного  договору,  які не

 працюють  у Верховній Раді на постійній основі, до 10

 грудня   1995   року   остаточно   визначитися   щодо

 постійного місця роботи". Тут то є доручення.

      Секунду. Другий... Це всіх стосується.

      Друге.   Комісії   Верховної   Ради   з   питань

 Регламенту,   депутатської   етики   та  забезпечення

 діяльності    депутатів   за   участю   представників

 депутатських груп і фракцій здійснити  перевірку щодо

 народних  депутатів,  які  працюють в Верховній Раді,

 але   поєднують   цю  роботу  з  іншою  несумісною  з

 виконанням  повноважень  народного  депутата  України

 діяльністю  і  подати  Верховній  Раді  України до 10

 грудня свої висновки та пропозиції.

      Включити   розгляд   цього  питання  до  порядку

 денного   сесії  5 грудні  цього року.

      Третє.  Доручити  Комісії  з  питань регламенту,

 тобто  доповнення  до статусу... до Закону про статус

 депутата.

      І   четвертий   пункт.   Увага.  Встановити,  що

 зменшення   чисельності  депутатських  груп,  фракцій

 зумовлене   прийняттям   Постанови   про   дострокове

 припинення повноважень народних депутатів України -це

 пропозиція  Носова - про  державну  владу  і  місцеве

 самоврядування.   Не   є   підставою   для   розпуску

 депутатських  груп,  фракцій, згідно частини 4 статті

 4. 2. 2   Регламенту Верховної Ради  України.

      Отакого змісту  проект документ документу.

      Може ми могли б його якимось чином хоч за основу

 проголосувати?

      (Шум в залі)

      Ну ставлю. Давайте  за основу. Будь ласка.

     

      "За" -  146

      Все ясно.

      Наступне   засідання  відбудеться  о  10  годині

 завтра. До побачення.