ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

     У к р а ї н и  1  л ю т о г о   1996  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів   підготуватися   до

 реєстрації, будь ласка. Будь ласка, увімкніть систему

 "Рада". Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалося  342 депутати. Вечірнє засідання

 оголошується відкритим. Слово має депутат Мовчан... Я

 прошу  налаштуватися  всім  на серьйозний аналіз і на

 прийняття рішення, будь ласка.

 

       МОВЧАН.

 

       Шановний пане Голово, шановні колеги! Проблема,

 яка виникла не сьогодні,  потребує пильного вглядання

 тій   пропозицій,    які      сьогодні  нам  винесені

 комісією Віктора Івановича  Суслова.

      Слухаючи  його,  я себе запитував: для кого, для

 чого  і  чиї  інтереси  представлені в цьому... в цих

 пропозиціях.  Мені  здавалось би, що передовсім кожен

 із        нас       користується       найважливішими

 заальнонаціональними  державними  інтересами.  І мене

 глибоко обурює, коли  нас всіх хочуть пошити в дурні.

      Справа  в тому, що замість того, щоб приймали це

 поліативне  рішення,  ми  мусили  б розглянути зовсім

 інші    принципи    банківської    діяльності,    які

 запропоновувались     нам    для    почитання,    для

 ознайомлення  не  1  депутатом, а зокрема із колишнім

 депутатом Швайкою, Михайлом Андрійовичем Швайкою.

      Він  роздавав  нам, і ще на минулій сесії, і вже

 тепер,  і  документи,  які б дали нам змогу зрозуміти

 одне,  що без зміни банківської системи в Україні всі

 оці  поліативи  будуть  не  поліпшувати  ситуацію,  а

 погіршувати.

      Коли  я дивлюсь на цю пояснювальну записку, яку,

 мені   здається,  без  всякої  логіки  і  без  всякої

 глибокої  аргументації підготували для нас, то я бачу

 одне:  14  банків,  які є виставлені тут, і які мають

 стелю   1  мільйон  екю,  що  пропонується  як  норма

 загальна, мають  можливість поглинути  всі  інші.

      Потім,  поглинувши  всі банки, вони скуплять все

 необхідне,  сьогодні вони не вкладуть тих коштів, які

 необхідні  в  народне  господарство. Вони дачекаються

 моменту,   коли   вони   занепадуть,   і  вони  стали

 загальними   монополітами  в державі.

      Мені  здається,  що  в цьому якраз надзавдання і

 приховане  в цих  нормах.

      Чому  сьогодні  не  присутній Віктор Іванович на

 цій розмові, той, хто давав нам рекомендації -Ющенко?

 Національний  банк,  який  передо  всім  зробив певні

 застереження і щодо цієї стелі, мені здається, мав би

 сьогодні  бути  і  нашим опонентом, і, зокрема, вашим

 опонентом.

      Коли   ви   пишите,   що   слід  відзначити,  що

 заохочення   іноземного   капіталу   до  цієї  галузі

 банківської  системи  найбільш  відповідає  інтересам

 держави,  то  я  скажу, яке блюзнірство! Аргументація

 Поровського була  досить  серьйозною.

      І  мені  здається,  що  оці  14 збиткових, як ви

 кажете,   комерційних   банків,   які   сьогодні,  на

 сьогоднішній  день,  вони визначені були ще раніше як

 приречені,  як  жертва.

      І   без  зміни  підходів  до  самої  банківської

 системи  ми  справи  не залагодимо.

      Ось  пропозиція,  яку  я  зачитаю  із документа,

 підготовленого   Михайлом   Андрійовичем:

      "Існуюча  кредитно-банківська  система виявилась

 нездатною   забезпечити   ефективне  грошово-кредитне

 обслуговування  підприємств,  налагодити  швидкодіючу

 систему  розрахунків,  і цим сприяти нормальному ходу

 процесу  відтворення.

      Недосконала,   погано   організована  банківська

 система   є   причиною  багатьох  негативних  явищ  в

 економіці,   і   в  першу  чергу  того,  що  відсутні

 нормальні умови для відсутності нормальної діяльності

 підприємств.  Без  її докорінної зміни і радикального

 реформування  хоч дещо поліпшити ситуацію в економіці

 найближчим часом не можливо.

      Теза,  яка  підкріплена цитатою Ерхарда, коли до

 Людвига  Ерхарда звернулись з проханням ввести вільні

 ціни, які сприяють накопичення капіталу, він віпдвів,

 що   Німеччині  треба  не  капітали  накопичувати,  а

 відроджувати  зруйноване  господарство, чого не можна

 зробити  без твердих цін, бо лише вони гарантують, що

 завтра  сировина  не коштуватиме дорожче від проданої

 сьогодні  готової  продукції.  І  тим самим захищають

 виробників від банкрутства.

      Яка  актуалізація  тези?  Я  просив  би,  щоб ми

 сьогодні  відкинули ці пропозиції і переглянули самій

 підхід  до  банківської  діяльності і вийшли з іншими

 пропозиціями радикальними, а не поліативними.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Свято. Депутат Свято має слово.

 

      СВЯТО  В.  П.  Василь Свято, 416 виборчий округ,

 Хмельниччина.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги  депутати,  виборці дорогі!

      Важливе  питання  ми сьогодні обговорюємо. І тут

 дуже доречні слова Кузьми Пруткова: "Дивися в корінь"

 або  як  кажуть  росіяни  "зри  в коронь". Так от я з

 точки  зору суті отого питання, яке ми розглядаємо, а

 саме з точки зору комерційних банків.

      Звернемся   до  причини  більше  як  трьохрічної

 давності,  тої  помилки,  якої допустилися, поставили

 воза  попереду  коня,  створили  комерційні банки, не

 маючи рінкових відносин, не маючи приватного сектору.

 Перед   банками   виникли  питання  а  що  ж  робити,

 опинившись на   тілі держави.

      Є  два  режими роботи банків: гроши-товар-гроши.

 Тобто,  коли  гроши приймають  участь у виробництві і

 заполучаються  проценти  за  реальний товар, є другий

 режим  банку.  Гроші  роблять гроші або мертві гроші,

 або,  так  звана,  монетарна  політика. Менена окрузі

 запитують:  "Василь  Петрович, а що то означає?". А я

 кажу:"  То   є   спекуляція  грішми,  шановні.  То  є

 реалізація  політики  Міжнародного  валютного фонду в

 нашій  державі".  Правда Міжнародний валютний фонд цю

 політикуу  реалізовує  по відношенню до інших держав,

 що  знаходяться  в  скруті економічній. А наші хлопці

 достойні,  ідеологи  монетарної  політики  (як тут не

 згадати    достойного   Романа   Васильовича   Шпека,

 Пинзеника  і  інших)  в  тому відношенні проводять цю

 політику  по  відношенню  до нашої держави, до нашого

 виробника, руйнуючи і добиваючи його.

      А тому, виходячи з цього, я ставлю питання номер

 3.  Багато  сьогодні  було  тт  розмов.  Одні кажуть:

 ліквідувати   коменрційні  банки;  інше  крило  каже:

 монополізувати.   Так  от  по  відношенню  до  першої

 пропозиції:   мудрість   народна   каже:"Ламати   -не

 будувати". Ми вже створили.

      З  точки  зор другої позиції: монополізація. Для

 чого  вона  потрібна?  В потрібна для одного єдиного:

 щоб  затягнути  агонію  оцього  режиму -гроші роблять

 гроші, добити виробника до кінця. І от виходячи якраз

 з цього, для цього і потрібна монополізація.

      При  чому  тут  статутний  фонд? А скажу вам для

 чого.   Статутний  фонд  -це  батіжок,  шановні,  для

 дрібненьких   комерційних   банків.  Вони,  звичайно,

 опираються,  вони  не хочуть бути поглинуті великими.

      Але   я  хочу  сказати  інше:  що  участь  чекає

 комерційних банків одна, як всіх 190, так і, зокрема,

 14, які залишаться. ТОму що виробництво в агонії.

      А   тому   мої   пропозиції  конкретні.   Проект

 запропонований   відхилити,   але   прийняти  позицію

 мудрості  народної золотої середини: не ліквідовувати

 банки,  не  націоналізовувати,  а  дати їм можливість

 самостійно  свою  долю  вибрати.  А саме: яким шляхом

 перейти  в  режим  нормальної роботи. Гроші робляться

 через  товар,  або  живі  гроші.  Тобто,  повернутися

 комерційним банкам  обличчям до виробника.

      А  державі  в  цьому  відношенні треба допомогти

 комерційним  банкам  наставити  їх  на  шлях  істини,

 навернути блудних силів на державницький шлях. А яким

 саме    способом?   Шляхом   прийняття   Закону   про

 оподаткування    внутрішніх   пасивів   і   іноземних

 (...........)  комерційних  банків у розмірах більше,

 як  процентне  ставок  за  оподаткування.

      І   останнє.   Жосткий   контроль   держави   за

 діяльністю   комерційних банків. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Безсмертний.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ

      220 виборчий  округ, Безсмертний.

      Шановні  колеги!  Спробую  якось  охолодити  той

 запал, в  який перейшла  наша  дискусія.

      Практика,  сьогоднішня  практика  Росії говорить

 про  те,  що  залишати  в нинішньому стану банківську

 систему  в Україні неприпустимо.

      Так  чи  інакше,  а  наші сусіди будуть серйозно

 впливати  на  цю  систему  і  ми  можемо просто через

 деякий час  загубити  її повністю.

      Давайте  подивимся  на  ту  роль, яку відіграють

 сьогодні  в  економіці  України  банки. Чи відіграють

 вони  ту  основну  роль,  яка  потрібна на перехідний

 період -це концентрація інвестиційних капіталів?

      Ні,  не  відіграють. Ми всі про це говоримо. Але

 вони  в  нинішніх  умовах,  які,  до речі, створені і

 економічною політикою, працюють, в основному, на свій

 прибуток,  про  що  сьогодні  вже  було досить багато

 сказано.

      Сьогодні  основне  завдання  банкіра яке? Знайти

 гроші.  І  гроші  ці  знаходяться  в  бюджеті. Бюджет

 виділяє  кошти,  ці кошти пропускаються через банк на

 проплату   певних  операцій.  Вони  дають  можливість

 отримати  прибуток.

      Але,    шановні   колеги,   чи   може   сьогодні

 банківський капітал, будучи інвестований, в економіку

 дати  прибуток?  Ризик сьогодні настільки великий, що

 фактично  піти на такий крок жоден банкир, жоден банк

 на  сьогоднішній час просто не може собі дозволити.

      А  тепер  давайте конкретно подивимося на ті три

 статті,  які  пропонує  нам  Віктор  Іванович. Я хочу

 відразу  сказати, що в кожній із цих трьох статей є і

 небезпека, і позитив.

      Стаття 3-тя. Шановні колеги, якби ця стаття була

 винесена  на розгляд Верховної Ради рік тому, то ми б

 з  вами  не  говорили про фінансово-промислові групи,

 тому  що  це  один із тих ричажків, який дозволяв, із

 трьох  основних,  який  дозволяв  зняти  це питання і

 створювати  такі групи більш продуктивніше і в рамках

 діючого в Україні законодавства.

      Стаття  22-а.  Оце те, про що я говорив з самого

 початку.   Не  забезпечивши  ліквідність  українських

 банків,  ми  можем  їх позбутися в дуже короткий час,

 тому  що  захищати  свій  капітал  ми  зобов'язані  і

 повинні   це  робити.  І,  якщо  хочете,  ми  повинні

 захищати  українських банкірів.

      І  стаття  51-а.  Це  завдання створення сильних

 банків.  Я  хотів  би вас привернути до досвіду, який

 має  Корея,  Південна  Корея. Саме захист і створення

 сильних  банків  дозволяє  відстояти  свою банківську

 систему.

      Давайте   я   поставлю  загалом  всім  нам  таке

 питання:  чи вирішать ці три статті всі проблеми, які

 сьогодні  накопичені з проблеми банківської системи в

 Україні?  Ні,  не  вирішать.  Ні.  І  про це вже було

 багато сказано.

      Тому,  з  одного  боку,  ми  повинні  міняти  цю

 систему,  будувати  на новій концепції, але з другого

 боку,  ми повинні жити в нинішніх умовах, і відкидати

 розумні  пропозиції  на  сьогоднішній  день,  вважаю,

 недоречно.

      Тому  я  пропоную, якщо ми будемо голосувати, то

 голосувати  треба  обов'язково в послідовності: третя

 стаття,  потім  51-а,  потім  22-а  стаття.  Логіку я

 просто не хочу доказувати, тому що за браком часу.

      Дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Записався на виступ ще Гетьман. І заключне слово

 зробить  Суслов. Я вважаю, зобов'язаним, зобов'язаним

 зробити   коротеньку   інформацію,  власне,  з  цього

 приводу,  оскільки  ми тільки що повернулися із (одну

 хвилинку!),  ми  тільки  що  повернулися із Литви, де

 були   свідками   банківської  кризи,  де  на  основі

 недосконалого  закону  про  банківську  систему  так,

 грубо  кажучи,  лопнуло два банки, крупні банки. І як

 це  зараз відбивається в цілому на економіці держави,

 і  як  сьогодні  держава  за  рахунок  свого  бюджету

 намагається  підняти  ці  банки.  Тому у нас колеги у

 Литві   і   Президент  в  тому  числі  Бразаускас,  і

 Прем'єрміністр,   і  голова  Парламенту,  і  керівник

 банківські,  і, причому, два керівники банків, які до

 цього    були    керівниками   Національних   банків,

 Національного  банку,  попереджали  про  те,  що ми в

 своєму   законодавстві,   повинні   передбачити  такі

 заходи,   які   б   гарантували  стабільність  банка,

 ліквідність   банка,  і  відповідальність  керівників

 банків,  особливо дирекції банків, за наслідки їхньої

 діяльності.

      Тому зрозуміла тревога та, що сьогодні звучить у

 виступах  багатьох депутатів, відносно дотримання цих

 принципів,  і  пропозиції  щодо вдосконалення вцілому

 законодавства  про  банківську  систему ніхто не може

 відкинути,    вони,    таке   вдосконалення   повинно

 відбутися. Але, і то, що Анісімов сьогодні говорив, і

 інші  депутати,  мова йде про нинішню систему. Якщо в

 нас  сьогодні  є  баночків  багато з низьким, з малим

 уставним  фондом,  то  при  переході від інфляційного

 етапу  роботи  банків до змикання їх із виробництвом,

 вони  посипляться  як  груші...  І посипляться тут не

 банки  -посипляться  клієнти,  які ними користуються,

 посипляться в тому числі виробники. І тому ми повинні

 сьогодні   в   закон   підвести  таку  умову,  яка  б

 стимулювала...  стимулювала  укрупнення банків в тому

 числі...  І  тому оця норма, яка отут приводиться про

 збільшення  уставного фонду, -це абсолютно необхідна,

 вона  наводить  порядок  у  банківсьій  системі і дає

 якусь  гарантію  для того, хто користується послугами

 банку.   Тому,   безперечно,   цю  поправку  потрібно

 вводити.

      Само  собою  зрозуміло,  що ще треба попрацювати

 нам    над    посиленням    закононодаства   відносно

 відповідальності   працівників   банків,  хоч  це,  в

 принципі, клієнта мало влаштовує, бо що толку з того,

 що  2 чи 3 чоловіки сіли в тюрму, а позбавилися своїх

 коштів,  які  були  на депозитах чи на інших умовах в

 банках  трималися, клієнти втратили на тому... Тому я

 просив  би:  оскільки ми розглядаємо саме закон, який

 вдосконалює  нинішню системи банків, підтримати зараз

 пропозицію   комісії   і   нехай   вона   працює  над

 підготовкою   в   цілому  системи  бан...  підготовки

 законодаства  і  реформування банківської системи -це

 потрібно  робити.  І  тому  коли  сьогодні виступають

 дехто   із  депутатів  (хто  свідомо,  а  хто,  може,

 підсвідомо)  відхиляє  цю...  цей  варіант, то за ним

 прихований, власне кажучи, або він несвідомо відстоює

 інтерес  дрібного  банку  -баночка,  в  якого устанвй

 фонд  -це,  власне  кажучи,  квартира чиясь... І це -

 основа  тієї  пірамідки МММ, які будуть виникать... І

 те,  що  Олексію Кириловичу написали в записціпро те,

 що  районні  там України згорять в першу чергу, то це

 несерйозно,  тому  що  у них спільний устанвй фонд. І

 банк  тільки  весь  може  згоріть, а не його філіал у

 районі  чи  в  області.  Тому я ще раз прошу: якщо ми

 зараз...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...І само собою -конкуренція... у нас не повинно

 буть  200  з лішнім банків -у нас буде всеодно банків

 менша кількість. І ми повинні це закладати, ввесь час

 збільшуючи устанвий фонд банка...

      Тому  зараз  ще  виступлять 2 депутати. І дальше

 порадимся  -якщо  ви  наполягаєте... ну, 3 виступлять

 депутати!..   Якщо   ви  наполягатиме,  то  нехай  ще

 розробники   цього  проекту  доповнення  пройдуть  по

 фракціях,   по  комісіях,  попрацюють  з  депутатами,

 дадуть  відповідь  на  всі  ті  питання,  що хвилюють

 сьогодні  депутатів,  бо,  це  справді, дуже тонкий і

 складний  процес.  А потім ми............. тоді, коли

 ви  будете  певні в тому, що потрібно  приймати такий

 закон.

      Але  я ще раз кажу: ми підійшли до етапу, оцього

 напівкримінального    етапу    існування   банків   і

 використування їх ,як мультиплікаторів інфляції. Коли

 процентна ставка уже не буде такою шаленою і не дасть

 можливість  пусті  ггроші робити. Його треба зімкнуть

 як  буде  змикаться  з  виробництвом і таке зімкнення

 можливе тількі на невисокій процентній  ставці.

      І   в  цей  етап  будуть  обов'язково,  значить,

 банкрокувати  дрібні  всі банки. І тому треба наперед

 зробить  крокі  такі, простимулювати період чи процес

 об'єднання,  злиття і укрупнення стабілізації банків,

 і цьому слугують як раз  оці поправки.

      Я   просив   би   підтримати  їх,  вони  справді

 виважені,  і,  я думаю, що ви не сумніваєтесь в тому,

 що  я  цілком підтримую, можливо, дещо іншу концепцію

 розвитку   банківської  системи,  але  для  нинішньої

 ситуації   це   зло  менше,  ніж  те, що є  насправді

 сьогодні.

      Ви  просили виступить, будь ласка Ви, а потім, а

 потім Гетьман. Почекайте.....

 

      СИДОРЕНКО.

 

      Шановні колеги, я від імені аграрників виступаю.

 І  ми  в  перерві  сьогодні  між  засіданнями, досить

 глибоко  аналізували  ту  ситуацію,  яка склалася при

 розгляді даного питання, даного законопроекту,

      Звичайно,      систему      банківську     треба

 модернізувати,  дуже  багато над ней треба працювати,

 але так скорополітєльно приймати рішення неможливо. І

 чому, я вам скажу.

      На  наш  погляд,  даний законопроект монополізує

 банківську  систему.  Монополізує  для кого? Сьогодні

 приблизно  десь  70  відсотків капіталу в банках це є

 капітал,  який  не  належить  виробникам. Із цього ви

 можете  зробить  певні  висновки: чий же капітал буде

 монополізувати та система, яку запропонували в даному

 законопроекті?

      Приклад дуже простий я дуже хотів би привести на

 банку  "Україна": сьогодні в наших Поліських районах,

 зокрема,        Брусилівський,       Радомишлівський,

 Коростишевський район, це десь від 50 до 70% прибутку

 має  тільки  один  банк  в  районі. Це прибуток, який

 одержавний  відділенням банку "Україна " на базі того

 виробництва,  яке  існує  в даному регіоні. І куди ці

 кошти  направляються  з  району?  Податки в районі не

 платяться,   в   області   теж   не  платяться.  Вони

 централізуються  в центральний орган -банк "Україна",

 юридичну  особу,  яка знаходиться   в місті  Києві.

       Скажіть,  будь  ласка,  це  справедливо  чи  не

 справедливо? Звичайно, не  справедливо.

      Зочу   зробить   знов   же   цим   законопроетом

 аналогічну  систему,  яка зроблена в банку "Україна".

 Ми  до цього часу якось не звертали увагу на прибутки

 банку. Ми весь час говорили: де гроші в банку? Але ці

 гроші   роблять   товаровиробники.   І  ці  гроші  не

 залишаються   в   товаровиробників,   не   йдуть   на

 розширення   соціальної  сфери  в  районі,  а  йдуть,

 централізуються  в юридичну особу, яка знаходиться за

 межами  цього  регіону.

      Я  хотів  би  вас просто закликати відкласти цей

 законопроект  і  не  давати  можливості  певним колам

 монополізувати   банківську   систему  в  Україні.  А

 навпаки,  запропонувати  сесії розглянути питання про

 те,  щоби  в  кожному  районі  сільськогосопдарському

 районі, це в першу чергу закликаю аграрників, на базі

 банку  "  Україна"  створити юридичну особу, наділити

 оборотними  коштами як і з ресурсів банку " Україна",

 поділивши   її  пропорціонально,  добавивши  уставний

 капітал із централізованого бюджетного фонду, і таким

 чином  зробити  серьезну фінансову установу в кожному

 регіоні.  Це буде справедливо, це буде грамотно, і це

 буде  на  користь виробництва, а не на користь певної

 категорії  людей,   які  стоять за  цим  питанням.

      Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВА.  Гетьман Вадим Петрович.

 

      ГЕТЬМАН В.П.

 

      Шановні   колеги,   шановні   народні  депутати,

 питання  звичайно  набуває такої гостроти, що можливо

 дійсно   провести   з  питань  банків  і  банківської

 політики,  питань  місця  комерційних  банків системи

 економічної,  так  сказать,  реформації нашої держави

 спеціально можливо читання, можливо провести це через

 фракції  і  ми  готові,  наша  комісія  готова піти у

 фракції  і з цих питань провести широку дискусію. Але

 мова  йде  ось  за що. Власне кажучи, виносячи на ваш

 розгляд  питання, яке ви сьогодні дискутуєте, комісія

 виходила  лише  із одного: яким чином не допустит тих

 кризових   явищ,   які  сьогодні  охопили  банківську

 систему в Росії, до речі,  в Литві, в Латвії.

      Коли    ми    були    дійсно    з    Олександром

 Олександровичем   за  його  дорученням  я  один  день

 працював  з  банкиром  у  Литві,  щоб  якось  ще  раз

 поглибити ще раз своє бачення тих причин, які привели

 до   такої   великої  кризи,  яка  сталася  в  Литві.

 виявляється,  що  ті  два  банка,  які  сьогодні пише

 преса,  а  за  ними  стоїть  25  процентів статутного

 капиталу  і  ресурсів  банків,  вони  сьогодні можуть

 бути, як то кажуть, знову відносленні як банки тільки

 за  рахуно  допомоги держави, яка сьогодні виділяє на

 ці заходи декілька десятків мільйонів доларів.

      То ви мені скажіть чи можемо ми допустити, щоб в

 найближчий  час  ми  могли  перекласти  на державу ці

 борги  і  ці всі зобов'язання, які стоять сьогодні за

 банками нашими банкрутами.

      Тому наша пропозиція полягала в тому, щоб банки,

 комерційні  банки,  використовуючу  відому можливість

 недопустит  перш  за  все кризових явищ і перш за все

 тих,  що  за  цими  банками впали, тих, хто вніс свої

 депозити, тих, хто вніс свій капітал, дати можливість

 таким  чином зосередити ті ресурси, які можуть бути в

 тих банках, які сьогодні ще працюють.

      І наступне. Те що сьогодні була висловлена якась

 така боязь про те, що 1 мільйон екю -це багато, хотів

 би  сказати,  що  в  Естонії  ця  норма  прийнятя: 10

 мільйонів екю.

      Я   хотів   би  ще  підкреслити  те,  що  сказав

 Олександр  Олександрович: 40 процентів всіх банків із

 тих   220,   які   сьогодні  єсть  в  Україні,  мають

 статуутний   капітал   вартістю  в  1   трьохкімнатну

 квартиру  в  місті Києві. Ви мені скажіть: що за цими

 банками  стоїть?  Яким  чином вони можуть забезпечити

 своїх клієнтів, не допустити їх банкрутства...

 

      ГОЛОВА. І довгий кредит, як вони забезпечать?

 

      ГЕТЬМАН. І видачі яких............ кредитів.

 Тому  я  вважаю,  що  питання, яке сьогодні винесено,

 воно,  дійсно, має надзвичайно велике значення іменно

 для розвитку банківської системи. І якщо знову ж таки

 потрібно     провести     додаткові    консуультації,

 роз'яснення,  дискусії,  я  просив би, так сказать, з

 одного   такого   нашого   чисто,   можливо,  деякого

 політичного  міркуування: не відкидати цю надзвичайно

 здоровуу ідею.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  сідайте.  Павловський, з місця.

 Одна   хвилина,   Павловський.   Він   виступав  вже,

 Павловський?

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

 

      Шановні  народні  депутати!  Шановний  Олександр

 Олександрович!  Я   хочу  вас  підтримати і розвинути

 вашу   думку   про  те,  що  сьогоднішні  доповнення,

 поправки  можна  прийняти,  але  в  постанові повинен

 бути  другий  пункт,  де  дати  доручення відповідній

 комісії  і  Уряду:  напротязі місяця розробити проект

 закону,  в  якому   передбачити  державне регулювання

 банківською   діяльністю,   заборонивши  фінансування

 банками  іноземних фірм і внести норму в кредитування

 виробництва,  виключивши тим самим сьогоднішній стан.

 Коли (ми це знаємо) злочинність... корупція пов'язана

 з сьогоднішньою діяльністю банків.

      В  минулому  році  десь біля 12 трильйонів пішло

 невідомо  куди.  Одже  для того, щоб з цим покінчити,

 повинна  бути  конкретне  доручення  -розробити  нову

 систему  банківської  діяльності,  яка б працювала на

 власне  виробництво.  Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Грабар. 1 хвилина. Грабар, будь ласка. І

 Григорій Герасимович... Генадійович.

 

      ГРАБАР

      Микола   Грабар,   176   виборчий  округ,  Хуст,

 Закарпаття, фракція  "Реформи".

      Шановні  народні  депутати!  Шановний Олександре

 Олександровичу!  Мабуть  ми  у обговоренні пропустили

 один  головний  аргумент, який Суслов наводив у своїй

 доповіді,  який  у  проекті  власне  є, про те, що не

 завтра  і навіть не післязавтра відразу всі ці банки,

 які сьогодні існують маломощні, повинні бути закриті,

 бо   потолок  стелі  буде  1 мільйон  екю.

      Проектом   передбачено   на   2   роки  поетапно

 збільшення.  І  Суслов  говорив  -на  це  треба  було

 звернути  всім  народним  депутатам  увагу -що стимул

 основний  цього  проекту рішення в тому заключається,

 що ми стимулюватимемо банки працювати над збільшенням

 свого   уставного  капіталу,  який  можливий  різними

 шляхами.  В  тому  числі  випуску  додаткових  акцій,

 залучення   коштів   громадян,   інших   підприємств,

 організацій  і  таке інше.

      Тому  вважаю,  що необхідно зараз підтримати цей

 проект  і дати  йому  зелене  світло.

 

      ГОЛОВА. Самофалов.  Дякую. Одну хвилинку.

 

      САМОФАЛОВ

      Самофалов, межрегиональная (...........) группа.

      Уважаемые   коллеги!   В  бюджете  на  1995  год

 предусмотрено  создать  государственный банк. Сегодня

 из  всех  выступлений ни один выступающий не поставил

 этот вопрос. Почему? На  это  уже  модно отвечать.

      Второе.   Мы   сегодня   говорим  о  колосальных

 неплатежах. Я задаю вопрос: кому это выгодно? Поэтому

 я  думаю,  что если Виктор Иванович поставил вопрос о

 (...........) банке, голосовали бы на ура. Понимаете?

 А   то,   что   вы  сегодня  ставите,  я  считаю  это

 неправильным.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Тобто, він теж підтримує цю ідею. Віктор

 Іванович, заключне  слово. Будь ласка,  на  трибуну.

 

      СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, кто из

 вас  считает  положение в банковской сфере на сегодня

 нормальным? Никто не считает. Кто из вас обещал своим

 избирателям    навести    в   этой   сфере   порядок?

 Естественно, все обещали.

      Почему  же в этом случае с такой энергией в этом

 зале  блокируются  попытки  ужесточить  требования  к

 коммерческим  банкам?  Я еще раз обращаю внимание: не

 ставится в этом проекте задача разорить мелкие банки.

 Ставится   задача   ужесточить  к  ним  требования  и

 увеличить свой капитал. Тем не менее, здесь говорят о

 монополизации,  о поголощении мелких банков крупными,

 почему?  Потому  что  подменяются понятия, потому что

 тем  самым  скрывается  основной  вопрос  -это вопрос

 контроля  над  коммерческими  банками. И вот принятие

 этого законопроекта не хотят те, кто держит карманные

 банки,  а  заодно  и  те, а это те же самые люди, кто

 держит  и  некоторых  своих, скажем, представителей в

 Верховном Совете.

      Я  еще  раз повторяю, что затронуты интересы 190

 коммерческих   банков.   И  уже  одного  этого  факта

 достаточно, чтобы понять, что оппозиция законопроекту

 будет  очень  сильной, так как, если он будет принят,

 то  эти  банки  вынуждены  будут  наращивать уставный

 фонд,  привлекать другие средства. И те люди, которые

 эти   банки  контролируют,  вынуждены  будут  с  этим

 контролем расстаться.

      Поэтому,    учитывая    отношение    большинства

 депутатов  вообще  к  коммерческим  банкам,  основное

 орудие,   так   сказать,  оппозиции  по  отношению  к

 проекту -это, конечно, демагогия и подтасовка фактов.

      Никто  из  выступавших не доказал, что в проекте

 хоть   в  чем-то  лоббируются  интересы  коммерческих

 банков.  Это  не  так.  В проекте защищаются интересы

 государственного контроля над банками и укрепления, и

 усиление банковской системы. Я не буду комментировать

 выступление  отдельных  депутатов,  мы  готовы, и мы,

 действительно   приняли   это  решение  на  комиссии,

 поскольку  впрос  приобретает  политический характер,

 обратиться   к  фракциям.  Мы  абсолютно  уверены,  в

 правильности подготовленного законопроекта. Мы готовы

 обкяснить  любой  фракции,  члены  комиссии  придут и

 обкяснят,  почему  этот  проект нужно принимать, если

 здесь остаются малейшие  сомнения.

      Мне  просто странно слышать, что когда мы вносим

 поправку,  которой  запрещаем,  допустим, регистрацию

 филиалов  иностранных  банков,  выступают  депутаты и

 говорят  о том, что мы хотим сдать банковскую систему

 иностранным  банкам.  Все ставится с ног на голову, и

 так буквально по каждому пункту.

      Ну,  пожалуй,  все,  я  просил бы, если депутаты

 согласятся  и  фракции посчитают это нужным, дать нам

 возможность   поработать   во  фракциях  и  поставить

 голосование  по  этому  вопросу  первым  вопросом  во

 вторник.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Что  касается  вопроса  о Госудасртвенном банке,

 Поставил  депутат  Самохвалов,  это  не предмет этого

 закона.  В  другом  законе поставим вопросы валютного

 регулирования,  ставил депутат Поровский, это предмет

 Закона  "О валютном регулировании", проект готовится,

 он  может  там подать свои предложения, но не в такой

 же форме, когда требования, так сказать, к украинским

 банкам    не   иметь   счетов   корреспондентских   в

 иностранных.  Просто тут непонимание техники, это все

 равно  что  требование  разрешить украинским о банкам

 выпускать в обращение  доллары. Это невозможно.

      Поэтому     есть    определенные    общепринятые

 стандарты  мировые, которые, как бы мы не голосовали,

 не  изменим.

      Но  чтобы  таких казусов не возникало, депутатам

 нужно  дать  пояснения  и ответы, профессиональные по

 всем  вопросам,  котоыре  у  них вызывали сомнение, я

 повторяю,  мы  готовы  это сделать.

      Спасибо.

 

       ГОЛОВА.   Ще  раз,  продовжуючи  думку  Віктора

 Івановича,   хочу   сказати,   що  це  є  поліпшення,

 посилення   контролю  з  боку...  поліпшення  діючого

 закону,  посилення  з  боку  держави  над банківською

 діяльністю, над діяльністю комерційних банків. І тому

 люди  незалежні  у  своїх  поглядах і в своїй позиції

 тут,  у Верховній Раді, безперечно, підтримаються цей

 варіант.

      Проект  постанови...

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Одну  хвилину, проект Постанови за основу ставлю

 на голосування.

      За  основу.

      "За" -

 

      Рішення  прийнято.  Які  доповнення,  уточнення?

 Будь  ласка...  Суслов,  прошу.  Будь  ласка,  Віктор

 Іванович! Дайте слово Суслову...

 

      СУСЛОВ  В. І. Я по процедуре. Дело в том, что мы

 должны,  очевидно,  закон проголосовать постатейно, а

 потом проголосовать уже постанову...

 

       ГОЛОВА.  Так...  ви  тут  праві  були,  але  ось

 процедура   внесення...   внесення   змін  до  закону

 передбачає...  можна...  і  якщо  нема заперечень, то

 можна і в цілому голосувати. Не заперечує?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

       Тому давайте так: я тут допустився так... не те

 що,  а  такої  технічної  помилки  -я  не поставив на

 голосування  спочатку  в  цілому  цей закон... Тому я

 ставлю  на  голосування  (оскільки  це  збігається  з

 позицією  більшості  тих,  хто  виступали)  в  цілому

 ставлю цей закон на голосування, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А  потім  вам  дам  слово...  Будь  ласка.  Будь

 ласка... Ви з мотивів? Я розумію...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Поровський, що ви хотіли?

 

      ПОРОВСЬКИЙ М.І.

      Олександре Олександровичу, з цієї трибуни лунали

 конкретні  пропозиції.  Зокрема  я  в  своєму виступі

 загострював увагу на тому, що не може бути одинаковий

 статутний фонд для заснування банку... для заснування

 банку  для  української  сторони  і іноземного банку.

 Сьогодні  написано,  що для іноземного резидента, для

 того,   щоб   заснувати   банк  з  участю  іноземного

 капіталу   -не  менше  суми,  визначеної  частиної  1

 статті  -1  млн.  екю.  Є  норматив, який 3, 5, але я

 вважаю, що і це мало для іноземних банків. Його треба

 підвищити  приблизно в 10 разів, однак це... чітко не

 оговорено...

      Є  інші моменти, які дозволяють іноземним банкам

 надзвичайно  за спрощеною схемою в Україні відкривати

 свої  представництва  чого  ніде  в  світі немає. Але

 знову ж таки, в цьому законі немає ніяких перепон.

      І  останнє,  що  для того, щоб проводити валютні

 операції,  тобто  мати  ліцензію,  Національний  банк

 всановлює   величину   статутного  фонду  банку.  Але

 періодично....   підвищує,  обмежуючи  кількість  тих

 банків,  яким дозволено проводити операції з валютою.

 Нехай   і   це   законом   буде   внормовано,   а  не

 волюнтариськи  визначається  ця  межа,  допускаючи до

 цього пирога обмежану кількість банків.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Ваша  думка  звучала  вже тут в

 залі,  вона вплинула на результати голосування, я чув

 по радіо, як Ви виступали, Ви ці аргументи приводили.

 Спасибі.

      Ми  в  цілому проголосували, ми проголосували за

 основу  проект  постанови.  Доповнення  до Постанови,

 Моісеєнко, будь  ласка.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Уважаемые   коллеги,   я  вносил  предложение  о

 переходе концепции государственного банка, и хочу еще

 раз  посторить  свое  предложение,  опираясь  на волю

 своих избирателей. Я на каждой встрече слышу об этом,

 и еще раз ххочу подчеркнуть, что это мнение не только

 мое,  мнение  всей  фракции, выражено оно в концепции

 Коснтитуции   Украины,  подгготовленной  фракцией.  И

 поэтому   вношу  предложение  такой  пункт  добавить:

 "Поручить  Комисси  по вопросам финансов и банковской

 деятельности подготовить пакет проекта Закона Украины

 к    перехходу    в    концепцию    единой    системы

 государственного  банка    Украины.

      Считаю,  что это полностью совпадает с конечными

 требованиями  шахтеров,  которые  сегодня, вы знаете,

 начали  всеукраинскую  забастовку.

 

      ГОЛОВА.   Володимире   Миколайовичу,  як  би  ви

 подивились  на  то, щоб це доручення поетапно давати,

 маючи  на  уважзі  створення державного комерціоногго

 банку.  Наприклад  державного  бюджетногго бонку?

      По-різному  ставляться  до цього депутати, різні

 спеціалісти,   але   в  нашому  законі  про  бюджетну

 резолюцію   передбачено   доручення   к   Уряду  щодо

 створення  цього банку.

      І  Президент  не  один раз висловлювався з цього

 приводу.

      Якби  ми  дали зараз доручення Комісії, нехай би

 вона вносила пропозицію щодо цього, це перший етап, а

 дальше буде видно як працювати. І тоді це відповідало

 і  не  потребувало якоїсь так серйозної дискусії. Але

 поряд  з  цим воно б мало на увазі просування у цьому

 напрямку,  як  ви  говорите.  Не  заперечуєте?  Дайте

 Мусієнко слово ще.

 

      МОІСЕЄНКО.

 

      Уважаемые  коллеги,  я  в  принципе  поддерживаю

 предложение  Александра  Александровича  уточнить мое

 поручение  по  этому... мое предложение по поручению.

 Главное,   чтобы  пошел,  как  говорится,  процесс  в

 направлении  государственного регулирования банка.

      Спасибо Александр Александрович.

 

      ГОЛОВА.   Ставиться   пропозиція   Моісеєнка   у

 редакції,  що  стосується бюджетного державного банку

 як    доручення   комісії   Суслова.   Ставиться   на

 голосування, будь ласка.

 

      "За" -

 

      Я  прошу  вас,  шановні...  Я  ще  раз ставлю цю

 пропозицію на голосування. Спокійно. Ще раз ставлю цю

 пропозицію  на  голосування Комісії з питань банків і

 банківської  діяльності. Ну, дайте слово Азарову, він

 уточнить це формулювання. Азарову. Дальше Сидоринку я

 дам слово.

 

      АЗАРОВ М.Я.

 

      Уважаемые народные депутаты, я вас очень попрошу

 поддержать  этот  пункт  с  единственным добавлением:

 поручить  Комиссии з пытань банков финансов на первом

 месте и добавить бюджетную комиссию на втором.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло?  Вадим  Петрович,  буде... А

 потім вам дамо слово.

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

 

      Дякую. Сидоренко.

 

      СИДОРЕНКО

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 колеги!  В мене було дже мало часу для того, щоб я до

 кінця  сказав  те,  що  я  думав. Я хотів би добавити

 постанову слідуюче. Якщо ми встановимо межу уставного

 капіталу  для створення банку: 1 мільйон 300 доларів,

 то  наші товаровиробники в сільській місцевості(я маю

 а увазі колективні сільськогосподарські підприємства)

 не  зможуть  створити  свій  банк. І це саме головне.

 Сьогодні вони обслуговують банк "Україна".

      Я  хотів  би хвилину, щоб ви послухали. Сьогодні

 їх  обслуговує  банк  "Україна",  який на їх сировині

 заробляє  шаленні  гроші. Я просто хотів би попросити

 закликати, в першу чергу, аграрників подумати над цим

 питанням і підтримати, щоб статутний фонд банків, які

 сворюються   с   сільській   місцевості  колективними

 сільськогосподарськими  підприємствами був по крайній

 мірі хотя би  в два рази нижчий.

      Будь  ласка,  Павловський,  п  потім Шаланський,

 так.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

 

      Шановні  народні  депутати! Я хотів би, щоб ми в

 постанові  записали доручення Комісії з питань банків

 і   банківської  діяльності,  а  також  Національному

 банку:  розробити концепцію і пакет законодавства про

 зміну в грошово-фінансовій системі, яка б передбачала

 державне  регулювання банківської діяльності і тісний

 зв'язок банків з виробництвом.

 

      ГОЛОВА.   Ідея   правильна,   тільки   її  треба

 сформулювати точніше, а тому я просив би, оскільки це

 дещо стосується іншого напрямку

 

      ГОЛОВА.    Дякую.   Береться   до   уваги   ваша

 пропозиція, оскільки ви не даєте формулювання. Дайте,

 я поставлю на голосування.

 

      Остільки  це  дещо стосується іншого напрямку чи

 предмету  діяльності  і  комісії,  і  Верховної  Ради

 зробити   протокольне  доручення  комісії,  щоб  вона

 опрацювала  концепцію  розвитку банківської системи в

 Україні  з  урахуванням  її  підконтрольності  з боку

 державних органів і тіснішого зв'язку з виробництвом.

 Так?   За   протокольне   доручення  таке  ставлю  на

 голосування. Доручення протокольне, будь ласка.

 

      "За" -

 

      Прийняте рішення.

      Шаланський і Терьохін. І закінчуєм. Будь ласка.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ А.М.

      Дякую. 226, Кіровоградщина, Шаланський.

      Я   хотів  сказать,  що  повністю  підтримую  цю

 постанову, але заперечить тим людям, хто у цьому залі

 протистує  проти  прийняття  такого рішення або якось

 мотивує,  не знаючи суті справ. На сьогоднішній день,

 якщо  зареєструвать  Агробанк, необхідно знову ж таки

 цей   самий  мільйон  екю...  чи  екю  уже  внести  в

 статутний  фонд.

      І як би ми тут не приймали для реєстрації нового

 банку   це  позиція  дії.

      А  для  того,  щоб привести банківську систему у

 відповідність   і   створити   якийсь  (...........),

 необхідно  приймати  цю  постанову.  Я  призиваю всіх

 проголосувати.  Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую.  Терьохін. Остання пропозиція.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну.. Якщо тільки ...

 

      ___________.

      Шановні  народні  депутати!  Ви знаєте, сьогодні

 від  фракції  "Державності", на жаль, я почув не дуже

 державні  заяви,  але  вони все-таки проголосували за

 цю...  за  цей  закон,  слава богу. І тому я хотів би

 сказати,  що пан Поровський правий, тому що абсолютно

 не  можна  встановлювати однакові вимоги до статутних

 фондів,   резидентських   банків.   Тобто,  створених

 українськими    підприємствами    і   вкладниками   і

 закордонними.

      Тому,   Олександре  Олександровичу,  я  пропоную

 ввести    в    постанову    пункт    такого   змісту:

 "Національному  банку  при  встановленні мінімального

 розміру  статутного  фонду  для комерційних банків за

 участю  іноземного  капіталу  збільшувати мінімальний

 розмір  в  3  рази,  а при встановленні мінімального,

 якнайменше  в 3 рази, а при встановленні мінімального

 розміру  статутного фонду з 100-процентний володінням

 іноземним капіталом якнайменше в 5 разів".

      Тобто,  про  що  буде  йти мова. Що Національний

 банк  сам  визначає,  але  Верховна Рада йому лагідно

 радить,  щоб  для СП банків було 3 мільйони єкю і для

 повністю  закордонних  банків  -5  мільйонів  єкю. Це

 нормальна   практика,  яка  не  дозволяє  робити  не,

 скажемо,  коректну  конкуренцію  з  нашою  ще  кволою

 банківською системою.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміла  пропозиція? Можна ставить на

 голосування?

      Ставлю на голосування.  Будь ласка.

 

      "за"

 

      Дякую.

      Остання пропозиція голосується Поровського.

      Будь ласка, читайте, що ми голосуєм.

 

      ПОРОВСЬКИЙ М І.

      (Микола Поровський) Олександре Олександровичу, я

 просив би дати протокольне доручення Комісії з питань

 банківської  діяльності,  щоб  ця  комісія розглянула

 також  питання принципу надання валютної ліцензії. Це

 перше.

      І,   по-друге.   Знаходження   валютних  активів

 українських  банків  на  кореспондентських рахунках в

 банках   іноземних.   Капітал   валютний,  зароблений

 українськими   банками   і   промисловістю,   повинен

 обслуговувати  українську економіку, а не знаходитись

 в   Сіті-банк,   іноземних   банках  і  працювати  не

 економіку інших держав.

      І  на  закінчення.  Мені дуже відрадно, що в нас

 сьогоднішня розмова закінчилась за принципом: хотіли,

 як  краще, а вийшло, як завжди. Питання про обмеження

 кількості  банків  завершилося  утворенням  ще одного

 банку.

 

      ГОЛОВА.  Микола Івановичу, ви почали во здрав'є,

 а  закінчили  за  упокой,  самі  себе  заперечивши. А

 оскільки  ви  чітко  не  сформулювали  пропозицію для

 голосування,  то  відповідно  до регламенту, я не маю

 права   ставити  цю  пропозицію.  Тому  я  ставлю  на

 голосування   в  цілому  проект  постанови,  із  тими

 доповненнями,   які   вже   проголосовані.  Я  прошу,

 підтримайте.

      Рішення прийнято. Спасибі велике. Дальше.

      Слухається  питання  про проект Закону України "

 Про   внесення   змін   і   доповнень   до  цивільно-

 процесуального Кодексу України"

      Шишкін Віктор Іванович.

      (Шум у залі)

      Одну хвилину, шановні колеги, сідайте, Степанов.

 Зараз Євтухова розшукують, ми

      (Шум у залі)

      Одну хвилиночку, Степанов, ну, не надо.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Він  приймає  шахтарів!  Счас закінчить прийом і

 прийде   сюди,   на   засідання...  А  ми  цим  часом

 розглянем.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Давайте  працювать - що  ми  час гаєм!.. Шишкін,

 будь ласка,  Віктор Іванович! Віктор Іванович!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Підійде Євтухов - тут питання на 5 хвилин!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Віктор  Іванович,  я  щас  дам  слово...  Я  дам

 слово...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Совершенно  правильно!  Та  тут 5 хвилин у нього

 питання... Шановні колеги, давайте... давайте ми так:

 підходить Євтухов -ми це питання відставляєм і ставим

 Євтухова на трибуну!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  вийдіть...  вийдіть  січас  переговоріть  з

 ним - закінчує розмову і йде сюди...Було розраховано,

 на  16,  що  він  закінчить  і  приходить  -така була

 домовленість з ним рано...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Володимир Миколайович! Володимир Миколайович...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Сідайте, будь ласка... Я прошу...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Володимир   Миколайович,   сідате,  будь  ласка.

 Татарінов   Анатолій   Арефійович   єсть?   Я   прошу

 заспокоїтись... Сідайте, будь ласка...

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, заспокойтеся, сідайте, будь

 ласка. Александр Михайлович, Татаринов єсть?

      (Шум в залі)

      Анатолій Арефійович, ...

      (Шум в залі)

      Кожушко Александр Михайлович, будь ласка...

      (Шум в залі)

      Я     прошу    включіть    Кожушка    Александра

 Михайловича...

 

      КОЖУШКО.

 

      Уважаемые  коллеги,  то, что сейчас происходит в

 регионах  шахтерских  коллективов,  свидетельствует о

 том,   что  там  созданы  условия  для  того,   чтобы

 экономика  упала  еще  ниже.  И  вместо  того,  чтобы

 разобраться  с  этим  вопросом  и  принять экстренные

 меры,  мы сейчас являемся свидетелями неуважительного

 отношения   к   исполнительной   власти,   то   есть,

 исполнительной власти к законодательной власти.

      Ведь   мы,   посмотрите,  вчера  проголосовали,

 приняли  решение  рассмотреть вопрос 1-м на 10 часов.

 Руководство  Кабинета  Министров  было  поставлено  в

 известность  и  определен был докладчик и содокладчик

 от Комиссии топливно-енергетического комплекса.

      10  часов  руководство  Веховного  Совета  6  не

 советуясь  с  председателем  комиссии, не советуясь с

 этим  вопросом,  переносит  на  16  часов. в 16 часов

 снова  никого  нет  виновных  в  том, что произошло в

 угольной  промышленности,  и  мы говорим, отложим его

 еще на  дальшейший  вопрос.

      Я  считаю, что в таком положении слушать нельзя,

 если можно, отнести это завтра и первым вопросом в 10

 часов,  и  посадить  весь  Кабинет министров вот там,

 посадить  Кабинет  министров. Или мы можем решить это

 вопрос,  или  скажем:  мы беспомощны и должны уйти, и

 Правительство   в отставку,  и  Верховный   Совет!

 

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте заспокоїмся.

 Я дам слово, хто бажає, не надо перегукуваться.

      Я   прошу,   давайте   відведемо  10  хвилин  на

 пропозиції,   а потім  перейдемо до ...

      Запишіться , будь ласка.

      Моєсеєнко, будь ласка.

      Виставте  10  хвилин.

      Я прошу, заспокойтесь.

 

      МОІСЕЄНКО,   Фракция   коммунистов,   Макеевский

                         - 42 -

 горняцкий   избирательный  округ.

      Уважаемые  коллеги,  я  вчера  был  на встрече у

 Президента  и  предстиавлял  там фракцию "Коммунистов

 Украины".  Единственное,  что  мы  поняли,  что Вице-

 премьер-министр  Евтухов  вопросом не владеет и вчера

 мы отказались слушать его обкяснения у Президента. По

 момему предложению и еще группы депутатов он был снят

 с трибуны и мы продолжили беседу с самим Президентом.

      Поэтому   я   не   считаю   совершенно   никакой

 необходимости  не вижу в том, чтобы сегодня здесь был

 Евтухов.  Вопрос по его отставке, по-моему, абсолютно

 ясен   для   всех.  Это  человек,  который  не  может

 ориентироваться  в десятках триллионов. Вчера ему был

 задан  вопрос  сколько  нужно  денег для коммунальной

 службы  для того, чтобы передать многомиллионое жилье

 шахтеров  в  коммунальную  собственность.  Он не смог

 ответить на этот вопрос.

      Поэтому   я  полностью,  во-первых,  поддерживаю

 предложение,  которое  высказано  в  документах о его

 отставке,  понимая, что из этических соображений было

 бы  лучше, чтобы он здесь присутствовал. Но понимаю и

 то,  что  для того, чтобы согласие рассмотрения этого

 вопроса  в  день  забастовки,  которая  охватила  всю

 Украину  сегодня,  десятки шахт остановленны сегодня.

 Люди   требуют  выхода  из  положения,  люди  требуют

 ответсвенности правительства.

      Я  предлагаю  начать рассмотрение этого вопроса.

 Дать    выступить    депутатам,    котороые   владеют

 обстановкой,  в том числе в Донбассе, а правительству

 поставить  ультиматум  либо оно сейчас приходит сюда,

 приходит,  либо  поставить  вопрос  о  его отставки в

 полном составе.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз Євтухов буде тут. Яковенко, я

 вибачаюсь, Терещук, Шестаков.

     

      ШЕСТАКОВ В.П.

     

      Спасибо   Александр   Николаевич.   Прошу  слово

 передать  депутату Краснякову.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пожалуйста.

     

      КРАСНЯКОВ  Є.  В.  Уважаемые коллеги, Красняков,

 фракция коммунистов.

      Представляем трое, три депутата Горловка, где 10

 угольных  шахт,  где  сегодня  во  всем  регионе  и в

 частности в Горловке обстановка очень накалена.

      Поэтому  поддерживаю.  Во-первых,  подтверждаем,

 что   бастуют   не   десятки,  а  104  шахты  в  обед

 остановлены  полностью,  99 шахт прекратили отгрузкуу

 угля,  обстановка  просто краховая. И если сегодня мы

 не  будем  принимать решение, не отреагируем вместе с

 Правительством,  которое  довело  до такого состояния

 угольную промышленность, и Прездидент в том числе, мы

 в общем-то окажемся не в лучшей ситации.

      Мы слышали выступление Александра Михайловича на

 Президиуме,  где  Александр  Михайлович очень четко и

 точно  говорил  о  том,  что  сделано нами, Верховным

 Советом,    Комиссией   по   топливно-энергетическому

 комплексу,  что  делали мы. Нам есть что сказать, как

 мы  отстаивали  интересу  угольной  промышленность. В

 перву  очередь, постановление от 5 октября 1995 года.

 Почему оно не выполнено? Давайте сегодня и спросим.

      И  самое  последнее. Давайте не будет переводить

 стрелки на плечи шахтеров. Ни одна политическая сила,

 ни  один  регион  не  готовил,  шахтеры  сами  вышли,

 Правительство   довело:   три   месяца   не  получают

 заработнуую  плату.  Сегодня  100 человек пенсионеров

 (подойдите   к   Кабинету   Министров),  100  человек

 престарелых   людей,  которые  стоят  и  просят,  как

 подояние просят, отдайте за  5 месяцев регрес.

      Вопрос  нужно  рассматривать и дажа в отсутствии

 человека, который впрямую отвечает за этот вопрос.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко, Чернявський.

      Ну замість Чернявського буде Кириленко.

     

      БОНДАРЕНКО

      Я прошу передайте слово Степанову, 236.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     

      СТЕПАНОВ П.С.

     

      Уважаемые  народные  депутаты!  Я уже третий или

 четвертый  раз поднимаю вопрос при обсуждении вопроса

 о  топливно-энергетическом  комплексе, участвующего в

 работе     угольной    промышленности,    чтобы   или

 министерство,  или Кабинет Министров нам предоставили

 расчеты.  Когда  речь  идет  о закрытии шахт... Здесь

 было  Поляковым,  что  на  закрытие  на  одной  шахты

  требуется  3  миллиона  долларов,  и нам такие деньги

 дают.

      Значит на закрытие шахт, на свертывание угольной

 промышленности  дают деньги, а на поддержку нет. Если

 бы   сейчас  каждой  шахте  дали  бы  600  миллиардов

 карбованцев,  специалисты  говорят:"Что можно было бы

 за  эти деньги 7-8 лав новых оборудовать. Это была бы

 громадная  работа.

      Поэтому  нет, никаких расчетов. Сколько надо для

 переоборудования  шахт,  по  каким расчетам считается

 рентабельность  шахты, когда они думают закрывать. Ни

 этих расчетов , сколько  нам  обещали, нет.

      Поэтому надо потребовать эти расчеты, прежде чем

 обсуждать  этот   вопрос.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко.  Верхогляд.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

       КИРИЛЕНКО.

      Уважаемые  депутаты! Уважаемый  Президиум!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу  заспокоїтись.

     

      КИРИЛЕНКО.  Коль  мы приняли решение заслушать

 вопрос  на  Верховном  Совете, я предлагаю, чтоб было

 принято  сегодня  и решение. Надо шахтерам дать четко

 ответ  на  вопрос  о  том, что заработная плата будет

 выплачена.

      Надо  принимать постановление сегодня о том, что

 в   течение   ближайшей   недели   погасить  долг  по

 заработной  плате за прошлый год и представить график

 Правительству  погашения долга заработной платы уже в

 наступившем   году   и   преть   не  допускать  таких

 отставаний, как сегодня -из сентября месяца.

      Только    по   обкединению   Павлоградуголь   85

 миллиардов  -долг  за  октябрь,  440  миллиардов  -за

 ноябрь и    триллион -  за  декабрь  месяць.

      И  вторая  позиция,  которую  нужно  обязательно

 отметить  в  нашем  постановлении -угольная отрасль в

 Западном   Донбассе  наиболее  перспективном  регионе

 угольном  нашей  страны.  Если  мы  сегодня  не дадим

 кредит  буквально  1, 5 триллиона карбованцев, уже со

 второй   половины   года  в  2  раза  будет  свернуто

 производство   наиболее  дешевых на Украине  углей.

      Надо  давать  этот кредит для того, чтоб пускать

 уже  почти подготовленые с пуску 17 лав. Это проблема

 не  только  Павлоградского  региона,  но  и  проблема

 других  угольных   регионов.

      Коль  мы  заслушали вопросы и слушаем его, надо,

 чтоб  было  принято  постановление,  где четко должны

 звучать  эти  хотябы  тактические задачи - заработная

 плата   ближайшая  перспектива. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Я  думаю,  що  ми  призупиняємо і приступаємо до

 розгляду   питання   про   стан  виконання  постанови

 Верховної  Ради  України  від  5 жовтня 1995 року про

 роботу   Уряду   по  виконанню  законів  та  постанов

 Верховної  Ради України щодо стабілізації фінансового

 забезпечення    паливно-енергетичного   комплексу   і

 підготовки його до роботи в осінньо-зимовий період.

      Євтухов  Василій Іванович -віце-прем'єр-міністр,

 народний депутат.

     

      ЄВТУХОВ В.І.

      Шановні  депутати,  я,  ідучи сюди, так по радіо

 почув,  як  виступ колега Кожушко, казав про неповагу

 до  Верховної  Ради,  то  я хочу з цього почати. Що я

 ніколи  не виявляв ніякої неповаги до Верховної Ради.

 В  той  час,  коли мене запросили, я вів переговори з

 шахтарями,  якраз  в  цей  час  вирішував ті питання,

 заради якого я прийшов сюди.

      І друге, що...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   прошу:   до  уваги.  Не  треба

 коментувати!

     

      ЄВТУХОВ В.І. Потім скажете, розумієте...

      Відносно інформації про хід виконання постанови.

 Це так, як кажуть, з пилу, з жару. Інформуючи про хід

 виконання  названої  постанови,  я  хотів би, перш за

 все,  акцентувати  увагу  депутатів на двох питаннях,

 які там зафіксовані.

      Перше. Постанова складається із трьох пунктів, і

 я спробую давати звіт по кожному із пунктів.

      І  друга.  Постанова,  яка  прийнята  5  жовтня,

 прийнята  не  за ініціативою Кабінету Міністрів, а за

 ініціативою  Комісії  з базових галузей. При цьому, я

 як  віце-прем'єр  письмово вніс свої заперечення, яке

 не  можна  було включати до неї. І, незважаючи на це,

 ця  постанова  прийнята.  Це пункт третій. До нього я

 підійду в звіті.

      Пунктом  першим  названої  постанови,  який  цей

 пункт  перший  стосується  забезпечення  фінансування

 Бюджетом    у   1995-ому   році   видатків   паливно-

 енергетичного комплексу.

      За  даними  Мінфіну  і  Мінекономіки,  які  є  в

 комісії,  в  1995-му  році  при  виконанні видаткової

 частини Бюджету (це відомо всім депутатам) на 79, 1%,

 а  фінансування  народного  господарства-на  65,  7%,

 паливно-енергетичному комплексу, підклеслюю, паливно-

 енергетичному   комплексу,  Міненерго,  Мінвуглепром,

 Держкоматом, Держнафтогазпром було перераховано 48, 8

 трильйонів  карбованців, або 114, 6% від запланованих

 видатків, в тому числі на 26 процентів профінансовано

 вугільну галузь.

      Абзац   другий   цього   ж   пункту   передбачав

 Кабінетові  Міністрів  і  Національному  Банку надати

 вугільній   галузі  кредити  загальною  сумою  22,  6

 трильйонів карбованців, це мається на увазі 13, 68 по

 постанові  620  і  9  по  постанові  45. Цей абзац не

 виконаний.  Чому?  Тому  що  для  отримання кредиту в

 любому  банку  треба  дати  гарантію його повернення.

 Кабінет  Міністрів  не може примусити ні Національний

 Банк, ні будь-який комерційний банк надати ці кредити

 без  гарантії  повернення.  Як мені відомо, банки, на

 звернення  шахт  про видачу таких кредитів вимагали в

 якості гарантії заставу майна, не вірячи в повернення

 кредиту. Тут домовленності досягнуто не було.

      Для  інформації  я  хочу  депутатам  сказать, що

 передбачені в 95-му році постановою номер 620 кредити

 в  скмі  13,  68  трильйонів,  як та постанова, як не

 виконана,   пролонгована   на   96-й   рік   і   буде

 виконуваться,  і  в  січні вже перераховано вугільній

 галузі 3,4 трильйона карбованців.

      Пункт  другий.  На виконання пункту другого цієї

 постанови з метою поліпшення фінансового стану

     

      ГОЛОВА.  Шановні  колеги,  ми ж давайте, мабуть,

 слухать. Тут так р'яно всі ждали Василія Івановича, а

 зараз не слухаєте, будь ласка.

     

      ЄВТУХОВ В.І. Ну якщо депутатам не цікаво, то...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     

      ЄВТУХОВ В.І. Можна продовжувать?..

      ...   На виконання пункту 2 цієї ж постанови, з

 метою   поліпшення   фінансового   стану  підприємств

 вугільної  промисловості, Кабінет  Міністрів  вніс на

 розгляд  Верховної Ради проект Постанови про внесення

 змін  і  доповнень  до  Постанови "Про введення в дію

 Закону України "Про Державний бюджет на 1995 рік", де

 пунктом  4 передбачалося (зміст - він такий самий, як

 і  в тій  постанові,  яка повинна була виконуватися):

 "Звільнити    вугледобувні    та   вуглезбагачувальні

 підприємства   Міністерства  вугільної  промисловості

 України  від сплати заборгованості, включаючи пеню за

 несвоєчасно  сплату обов'язкових платежів станом на 1

 січня  1996 року, з віднесенням зазначених неплатежів

 на   внутрішній   борг   щодо:  податку  на  прибуток

 підприємств  в  частині  сум,   які  зараховуються до

 Державного бюджету; обов'язкових  внесків  до  фондів

 соціального  страхування України, пенсійного фонду та

 державного  фонду  сприяння  зайнятості".  Відповідна

 постанова  на зверенння уряду була прийнята Верховною

 Радою  25 грудня 1995 року. Це дає можливість знизити

 неперекриту     заборгованість     вугледобувних    і

 вуглезбагачувальних підипрємств на 38 трильйонів.

      Що  до  підготовки  законодавчих  актів  (це  по

 пункту    другому)    про    особливості   державного

 регулювання  видобутку  вугілля - це абзац 2 пункту...

 першого, пробачте!.. і його... за дорученням Кабінету

 Міністрів    Мінвуглепром   розробив   ряд   проектів

 законодавчих  актів  із зазначеного питання, зокрема:

 проект  Закону  "Про  внесення  доповнення  до Закону

 України   "Про  основні  засади  соціального  захисту

 ветеранів  праці  та  інших  громадян похилого віку в

 Україні",  "Про  внесення змін і доповнень до Декрету

 Кабінету   Міністрів   "Про   прибутковий  податок  з

 громадян".

      При   опрацюванні  зазначених  законопроектів  і

 консультацій з представниками шахтарських колективів,

 повноваження  яким  були  надані  на  шахтарському  I

 з'їзді,  визнано доцільним вирішити ці питання шляхом

 прийняття  відповідних статей, уже поданих на розгляд

 Верховної  Ради  України  одноімених  проектів змін і

 доповнень до законів загальнодержавного значення.

      Питання  підвищення  пристижністі  та  мотивації

 шахтарської  праці,  це  там  теж в цьому пункті було

 записано,  підготовлений  і випущений указ президента

 України, який вийшов 9 січня.

      На  Президії  Верховної  Ради,  коли  слухали це

 питання6  мені  задавали  запитання:  чому це випущен

 указ,  а  не  так,  як  записанов постанові, не подан

 документи  до  Верховної  Ради?  Я відверто скажу, що

 разом  із  попередніми документами, всі ці документи,

 які  повинні  були  подаватись на Верховну Раду, вони

 обговорювались     з    представниками    шахтарських

 колективів.  Я  з  ними  регулярно  вів  переговори і

 контакти.  І,  відверто  кажучи, ці шахтарські лідери

 шахтарських  колективів  звернулися з проханням, щоби

 це  вийшло указом. Чому? Тому що вони боялися або цей

 закон  може бути завалений в Верховній Раді, або дуже

 дового  буде  розглядатися. Як би там не було, але, я

 думаю,  щоь  ви  погодитеся,  що  це питання вирішене

 указом   Порезидента.  Якщо  слід  продублювати  його

 постановою  Верховної  Ради,  будь  ласка,  можно  це

 зробити.

      Всі   питання   там  вирішині.  По  формі  це  є

 порушенням  постанови, але по суті, я вважаю, що вона

 виконана  в цей частині.

      Перш,  ніж перейти до Звіту про виконання пункту

 3,  він самий болючий, спірною... то я ххотів би, ну,

 цей  пункт  3  не  виконає,  я  зразу  скажу.  Він не

 виконаний  в основоному із-за фінансової неможливості

 його виконання. Але хочу проінформувати депутатів, що

 з   метою   покращення  фінансового  стану  вугільної

 галузі,  урядом  були  надані підприємствам вугільної

 галузі  слідуючі пільги, окрім того, що передбачалося

 пунктом 3  постанови.

      Перше.  Які  ж  були надані пільги? Підприємства

 вугільної  промисловості були звільнені від внеску до

 фонду  для здійснення заходів по ліквідації наслідків

 Чорнобильської  катастрофи. Це було Указом Президента

 номер 35 і цей указ пролонгований. Далі. Це приблизно

 8 трильйонів карбованців.

      Були звільнені від податку на добавлену вартість

 вугілля   та   вугільні   брикети.   За   прогнозними

 розрахунками це приблизно 77 трильйонів карбованців.

      Вуглевидобувні і вуглезбагачувальні підприємства

 Мінсуглепрому,  звільнені від сплати податку на доход

 до   державного   бюджету,  обов'язкови  внестків  на

 державне  соціальне страхування, обов'язкових внесків

 до  пенсійного фонду України, обов'язкових внесків до

 державного   фонду   сприяння  зайнятості  населення.

 Загальна   сума  цих  пільг  складає  109  трильйонів

 карбованців  за  1995  рік.

      Уря  вважає,  що  це, можливо, є непрямою, але є

 фінансовою  підтримкою вугільної галузі, яка, дійсно,

 потребує, державної  підтримки.

      І  не тільки на Україні, я маю на увазі вугільну

 галузь,  яка  потребує  підтримки.  В  багатьох інших

 країнах  вугільна галузь підтримується державою.

      Інша справа, в яких межах і яким механізмом така

 підтримка повинна забезпечуватись. Тому переходячи до

 звіту  по  пункту 3 фінансово, проти якого я особисто

 письмово   заперечував,  хочу  підкреслити,  що  Уряд

 розуміє,    вугільна    галузь   потребує   державної

 пдітримки.  І  не  тельки розуміє, але і робить це, я

 цифри навів вище. Що було зрозуміло без постанови.

      Відносно   підтримки,  як  це  було  передбачено

 пунктом  3  як дотації і регреси. Ми вже мали досвід,

 коли  були  дотації  на  тону  вугілля  і ми втрачали

 щорічно  по  20  мільйонів  тон видобутку. При тій же

 дотації  ми  мали  і   страйки.

      Тому,  мабуть,  ця  фінансова  підтримка повинна

 бути  іншою,  здійснюватись  іншим  механізмом.  Це з

 одного боку.

      З іншого, це можливості бюджету для забезпечення

 такої  дотації.  Кбінет  міністрів  підрахував,  і ці

 цифри  є,  і  вони  ходять  в  депутатських  колах, і

 профсоюзних  лідерів,  що  для того, щоб таку дотацію

 ввести, треба  305  трильйонів    карбованців.

      Виходячи    з    наявних   можливостей   проектом

 Державного  бюджету  на  1995 рік планується виділити

 близько  50%,  або  125, 8 трильйонів, в тому числі з

 фонду  розвитку  паливно-енергетичного комплексу 108,

 централізовані  капвкладення 2, 8, утримання об'єктів

 соціальної сфери  15  трильйонів   карбованців.

      Передбачається    залучити   також   для   цього

 надходження   від   орендних  платежів  та  фінансову

 допомогу світового банку. Але це вже копійки.

      Питання  в Уряді не стоїть підтримувати вугільну

 галузь  чи  ні.  Однозначно так, підтримувати. Хоча б

 тому,  що  вугілля  це  поки  що  єдина  наша надійна

 енергетична  кладовка. Хоча страйки можуть і похитати

 віру  в надійність та ще й серед зими. Питання стоїть

 в сумі коштів, які повинні бути закладенні в бюджет.

      Я   вже  сказав,  що  розрахунки  показують  305

 трильйонів.  А наявні можливості це приблизнов 2 рази

 меньше.  Тобто  ми  повинні  знайти додаткові джерела

 фінансування або ж викинути щось із передбаченого для

 фінансування   з  державного  бюджету  відповідно  за

 законодавством.  Це  наша  спільна  робота,  я маю на

 увазі  і  Уряду  і  Верховної  Ради.  Проект  бюджету

 поданний, зауваження на нього є.

      Підсумовуючи  сказане,  я зробив би висновок про

 те, що постанова від 5 жовтня виконана лише частково.

 Та   її   частина,   що  не  виконана,  впирається  у

 відсутність   коштів,  в  тому  числі  і  в  бюджеті.

 Слухаючи  це  питання  на комісії і на Президії, Уряд

 звинувачували  в  тому,  чому в проекті бюджету немає

 тих     грошей,    які    передбачені    пунктом    3

 вказанноїпостанови.

      Я  вже  дав  часткову відповідь. Окрім сказаного

 це й тому, що цих грошей просто фізично немає. навіть

 той   проект   бюджету,  що  внесенний  сьогодні,  ще

 залежить  у  своїй  доходній  частині  від  майбутніх

 рішень Верховної Ради, які вона прийме в майбутньому.

 Мається  на  увазі  проект  про відміну всіх пільг по

 податку  на  добавлену  вартість, як це запропоновано

 проектом закону на добавлену вартість. До речі, слава

 богу,  що  воно  пройшло  вже  в  другому  читанні  у

 Верховній  Раді.  За  рахунок  якого  в  бюджеті  вже

 передбачено   в   доходній   частини  139  трильйонів

 карбованців.

      Як  то кажуть -це шкура ще не вбитого медведя, а

 ми   вже   її   поділили.   Окрім   того,   хочу   ще

 проінформувати   депутатів   про   деякі   результати

 розгляду  цього  проекту,  який критикується або який

 ставиться  в  вину Уряду в комісіях Верховної Ради. В

 ході   обговорення  було  подано  91  пропозицію  від

 комісій   і   від   депутатів.  Подавляюча  більшість

 пропозиція   спрямована   на   збільшення  видаткової

 частини з бюджету або зменшення її доходної частини.

      Ось    деякі   приклади.   Комісією   з   питань

 агропромислового  комплексу (я не буду перераховувати

 які там пропозиції, але загалом, якщо  це   виконати)

 відповідно  до цих пропозицій до бюджету може бути не

 надійти близько 214 трильйонів карбованців.

      Комісія     з    питань    паливно-енергетичного

 комплексу,  транспорту  і  зв'язку внесла, наприклад,

 пропозицію  про  зменшення  на  50  відсотків  ставки

 податку  на  прибуток поштового зв'язку, отримуваного

 від   надання   послуг  населенню.  Цією  ж  комісією

 запропоновано звільнити від сплати земельного податку

 авіапідприємства і цивільні аеропорти.

      Комісією  з  питань соціальноі політики та праці

 запропоновано  збільшити  в  фонд соціального захисту

 інвалідів плюс 11 трильйонів карбованців.

      Всього    за   результатами   розгляду   проекту

 Державного  бюджету  на 1996 рік постійними комісіями

 Верховної   Ради   і  окремими  народними  депутатами

 внесено  ропозицій  про збільшення видаткової частини

 зведеного  бюджету  на  2 квадрильйони 213 трильйонів

 карбованців. Реалізація пропозицій тільки комісій -це

 мінус   360   трильйонів   карбованців.   Тому  можна

 звинувачувати  ряд,  міняти  Уряд,  але  питання слід

 вирішувати    в   межах   можливого.   Як   видно   з

 вищеприведених  прикладів, нам хочеться більше чим ми

 можемо.

      Згідно  з  розпорядженням  Президента на нараді,

 яка відбулася вчора, в присутності багатьох депутатів

 із   вугільних  регіонів  Уряду  дано  доручення  при

 доопрацюванні  бюджету  знайти  можливість  збільшити

 фінансову  підтримку  вугільної  галузі.  Ми  над цим

 зараз і працюємо.

      Була  проведена  нарада у Прем'єра, і найближчим

 часом  пропонується  розглянути  наш  план дій і його

 фінансове   забезпечення   в   вугільній   галузі  на

 спільному  засіданні  Кабінету  Міністрів  і Президії

 Верховної  Ради,  і  як  би  ви мене тут, пробачте на

 слові,  не товкли, а гроші можна взяти тільки ті, які

 є.

      Інша  ситуація  полягає  з  пунктом  3 в частині

 виконання  статті  11 Закону "Про охорону праці". Тут

 Євтухов винен, я зразу говорю, я скажу чому і спробую

 вас переконати.

      Я  був  проти. Це мається на увазі, про введення

 частини  регресу  на  Бюджет. Чому я був проти і чому

 так стоїть питання?

      Я  проти того, щоби перекладати тягар регресів з

 конкретних  підприємств,  як це, до речі, передбачено

 нині  діючим  законом,  на  весь  Бюджет.  Чим гірший

 травмований  металург, шахтар уранової, залізо-рудної

 шахти від шахтаря-вугільщика? Нічим.

      Перш за все, слід навести елементарний порядок з

 виконанням  цього  Закону. Статтею 11-ою цього Закону

 "Про   охорону  праці"  передбачається  відшкодування

 власником  підприємства,  установи  і організації або

 уповноваженим     органом     збитків,     заподіяних

 працівникові,   ушкодженням  здоров'я,  пов'язаним  з

 виконанням ним трудових обов'язків.

      Згідно   з  цим  Законом,  в  окремих  випадках,

 виплата  тільки  одноразової допомоги у цьому зв'язку

 сягає  близько  півтора  мільярда карбованців, тобто,

 приблизно, 10 тисяч доларів США одному потерпілому.

      Крім  того,  є  такі  регресники,  в яких втрата

 працездатності  сягає  120%.  Це  абсурд. Є такі, хто

 шахту, вибачте на слові, і не нюхав.

      Тому,   Уряд   пропонує,  перш  за  все,  внести

 корективи   в  цей  Закон  і  офіційно  звернувся  до

 Верховної Ради з цього приводу 16 жовтня 1995-го року

 листом 422790/4, якщо хтось його буде шукати.

      На жаль, лише через 3 місяці, 18 грудня Президія

 Верховної  Ради  відмовила від внесення цього питання

 до  порядку  денного  сесії.  Ні  по  совісті,  ні  з

 економічних  міркувань  закладати регреси в Бюджет не

 можна.  Поки  що  ці  регреси регламентуються нормами

 колективного договору.

      Я був проти цього пункту при підготовці комісією

 цього  питання  на  розгляд  Верховною  Ради, я проти

 цього  і  сьогодні,  незважаючи  на  те,  що  це може

 коштувати їм (...........) посади і ще чогось іншого.

      Тут  я  не  можу  захищати інтереси тільки одної

 галузі.  Якби  я  захищав  інтереси  галузі,  то я би

 виступав би за.

      Але  я  зобов'язаний  захищати інтереси держави,

 незважаючи  на  можливий  тиск депутатів із вугільних

 регіонів.

      І  тут  я  хотів би з цього приводу, з можливого

 тиску ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну  не подобається, що ж  зробиш?

      Я  хотів  би  привести  таку  цитату  одного  із

 лауреатів  Нобельської  премії,  що, по-переше, ніяке

 життєздатне   суспільство   не  може  винагороджувати

 кожного у відповідності з його власною самооцінкою.

      І  друге. Суспільство, в якому всі виступають як

 члени  організованих  груп  з  метою  примусити  Уряд

 забезпечувати  їм  підтримку  в отриманні того, що їм

 хочеться,   таке  суспільство  саморуйнівне.  Тому  в

 руйнівних  процесах  я  брати учаті не буду. Дякую за

 увагу. Будь ласка.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  чи  є запитання до Василя

 Івановича?

      Запишіться  на  запитання, а я тим часом попрошу

 вас,  щоб  ви розсказали що ви домовилися з шахтарями

 вже.

      Може  це  зніме  деякі  питання.

     

      ЄВТУХОВ.  Ну  по-перше  я  хочу  сказати, що

 страйк,  слава  богу, ну в тому розумінні, якого... в

 всякому  випадку як це було в пресі, він такий страйк

 не відбувся.

      Ну    вчора,   наприклад,   шахтарі   об'єднання

 Павлоградвугілля   голосували   і   за   результатами

 голосування  вони  відмовилися від того, щоб приймати

 участь   у страйку.

      Деякі об'єднання Донецьквугілля не страйкують, в

 Луганську   не   стракують.   Але,   так  би  мовити,

 інформуючи  про  це  питання,  що  не страйкують я би

 сказав,  що  багато  питань,  які  ставлять страйкові

 комітети  для  вирішення, вони ставляться правильно і

 Уряд їх буде вирішувати незалежно від того, чи будуть

 страйкувать, чи не будуть страйкувать.

      На  сьогодняшній  час,  от, на цю хвилину, я біг

 сюди  на  Верховну Раду після того, як повідомили, що

 перші кошти пішли. Проплачено сьогодні 2, 5 трильйона

 карбованців. Це сьогодні. Завтра теж буде проплачено.

     

      ГОЛОВА. Дякую.

     

      ЄВТУХОВ. Завтра теж буде проплачуватись.

     

      ГОЛОВА. Перед тим, як надавати слово за списком

     

      ЄВТУХОВ.  Уряд  має  на  увазі  скласти  графік,

 Графік із того, що можливо, ну, залучити кошти, як їх

 видати. Цей графік, я думаю, що буде сьогодні -завтра

 вранці. Цей графік буде оприлюднений. Але результат -

 це 2, 5 трильйони.

     

      ГОЛОВА. Я прошу

     

      ЄВТУХОВ. Слідуючий -чотири.

     

      ГОЛОВА.  Ясно, одну хвилиночку, ну, ви скажете в

 мікрофон  це,  що  наступний  день  так,  чи проплати

 будуть на рівні 4 трильойнів.

     

      ЄВТУХОВ. Так, наступний день, завтра на рівні 4.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас,  перед  тим,  як  будуть

 задавати   питання   депутати,  ми  відведем  на  це,

 скільки?  15-20  хвилин,  так?  Я хочу, щоб не забули

 члени Президії про те, що сьогодні в 16. 05 засідання

 Президії. В 16. 05. В 18. 05, я прошу вибачити -в 18.

 05.

       Будь ласка, Степанов Петро Степанович.

     

      СТЕПАНОВ.  Олександр  Олександрович,  пожалуйста

 передайте слово Петренко Дмитрию Дмитриевичу.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      ПЕТРЕНКО.  Василий  Иванович,  я  как  и  многие

 шахтеры,   и   вцелом,  считаю,  Верховный  Совет  не

 принимает вашу обиду в том, что вы обидились, мол, мы

 приняли   постановление  не  соглосовав  с  Кабинетом

 Министров.

      И вопрос конкретный: пожалуйста, скажите... Если

 Верховный  Совет - довольно  солидный, и в этом много

 количество людей, почти единодушно пришли к тому, что

 нужно  принимать  это  постановление,  и приняли его,

 перешагнув через собственные интересы промышленные...

 Так  вот,  если  бы  это постановление было выполнено

 хотя  бы  процентов  на  50, возможна ли та ситуация,

 когда   все  угольные  регионы  сегодня,  начиная  от

 Донбасса и кончая Львовской областью, бастуют... Если

 бы оно было выполнено, была бы забастовка или нет?

     

      ЄВТУХОВ  В.  І. Я не берусь прогнозировать: была

 бы  или нет... Я не исключаю, что была бы, потому что

 есть другие мотивы для забастовки... Это первое.

      И    второе.   Относительно   обид...   Поверьте

 правильно - я  не  обижаюсь... Я просто хочу сказать,

 что  принимая  какое-то решение, за это решение нужно

 нести  ответственность.  Поэтому  и принимать решение

 можно только в том ракурсе, если оно будет исполнимо.

      Вот  я  признаюсь,  что я был в составе тех, кто

 принимал  решение  по  11-й  статье... Вот сегодня мы

 встречались  вот  с депутатами с шахтерами... Приняли

 его. Это решение принято Верховным Советом, но оно не

 будет  исполнено  ни  одним  правительством!  Тогда я

 задаю вопрос уже вам!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  же  это  и  сказал...  Поэтому  я говорю, что

 приняло  решение, которое никем не будет выполнено...

 Зачем  мы  его приняли?! Почему мы провоцируем людей,

 принимая    решения,   которые   никогда   не   будут

 выполнены?!..  Я  только  это  имел  в  виду - больше

 ничего!..

     

      ГОЛОВА.  Василь Іванович...

     

      ЄВТУХОВ В.І. ... И никаких обид я не имею!

     

      ГОЛОВА.   Василь   Іванович,  будь  ласка...  Ви

 пам'ятаєте  класичний  вираз  "Борис,  та  не прав!",

 так?..  Так  в  даному  випадку  хотілося  б сказать:

 "Василь  Іванович,  ви  не  праві..."  По-перше, наше

 засідання  транслюється  на Україну. І номер 11 і для

 щахтарів, і для всіх радіослухачів нічого не значить,

 тому  ви,  будь ласка, таких узагальнень не робіть, а

 повинні  говорити про те, що норма така-то в такій-ті

 частині  може  виконана  або не може бути виконана...

 Але гарантій таких і, тим більше, мало не... не... не

 налаштовуйте проти себе депуатів і радіослухачів...

     

      ЄВТУХОВ В. І. Я згоден і зразу поправляюсь, що я

 мав  на  увазі  цей  закон  в частині норми виплати і

 порядку нарахування регресії....

     

      ГОЛОВА.  Магда, будь ласка.

      (Шум в залі)

     

      МАГДА.     Паносовскому    отдайте,    Александр

 Александрович..... Панасовскому...

     

     

      ЄВТУХОВ...........  я  мав  на  увазі  тільки цю

 частину...

     

      ГОЛОВА. Так, то інша справа..... я поправляю....

 Панасовський,   будь   ласка....   Натисніть  кнопку,

 Велерій  Григорович.  Не  чуть... Натисніть кнопку на

 мікрофон   і  говоріть........  Переставьте  в  інший

 блок...  Переставти  на сусідній блок, будь ласка....

 Не чуть...

      (Шум в залі)

      Як  би  в Вас був голос такий, як Моцпана, то не

 треба було б мікрофона....

     

      ПАНАСОВСЬКИЙ. Александр Александрович.....

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка....

     

      ПАНАСОВСЬКИЙ.   Я   считаю,   что   мы  проявили

 беспринципность.     Считаю    в    высшей    степени

 безнравственным и безответственным проводить слушание

 такого  вопроса  без  присутствия  в  зале Верховного

 Совета  Кабинета Министров в полном составе. При всем

 уважении к Василию Ивановичу, ему отведена роль Вице-

 Премьера  без  полномочий.  Нам  не  нужен  отчет, мы

 хотели  бы услышать конкретные предложения, как выйти

 из этой ситуации.

      Речь идет о том, что в пределах 2-3-х недель при

 сохранении    такой    ситуации    экономика    ляжет

 окончательно.

      Значит,   я   предлагаю,   прекратить  слушание,

 назначить  новое  на  утро,  собрать в полном составе

 Кабинет  Министров и повторить это мероприятие. Это -

 смехотворый сценарий....

     

      ГОЛОВА.  Валерій  Григорович, я хотів би, щоб ви

 не загострювали питання там, де в тому немає потреби.

 Про що йдеться?

      По-перше,   вчора,   коли   ми  обговорювали  це

 питання,  комісії і фракції пропонували, і, очевидно,

 нам   потрібно  розглянути  питання  позачергово  про

 соціально-економічну  ситуацію  в  Україні  з  участю

 Президента  тут  і  з  участю  Кабінету міністрів. Цю

 проблему  треба  готувати  надзвичайно  серьйозно,  і

 робити висновки всі, які випливають, втому числі щодо

 корекції  курсу  економічних перетворень в Україні. І

 пов'язано це з планом соціально-економічного розвитку

 на  нинішній    рік,  з бюджетом  і  іншими  речами.

      Тому.,  безперечно,  зв'язувати  це  виключно із

 ситуацією  в  шахтарському  регіоні  чи  в паливно-

 енергетичному комплексі, це буде звуження питання.

      І   тмуо   ваша  вимога  співпадає  із  тим,  що

 висловлювали   л   вчора  депутати,  і  що  я  цілком

 підтримую - потрібно це  робити. Перше.

      Друге.   У   понеділок   ми   проведемо  спільне

 засідання  Президії  і Кабінету міністрів і Верховної

 Ради,  де  обговоримо  це питанян і комплекс проблем,

 пов'язаний   із  шахтарською  галуззю.

      Третє,  підготовку  цієї  інформації,  яка  була

 справді   звужена  до  інформації,  до  відповіді  на

 запитання  Прем'єр-міністра,  який  відповідає  за цю

 галузь,   розглядалось   на   Президії,   і  це  було

 проголосовано  на  сесії  Верховної  Ради у вівторок,

 тому  я  не  міг відносити це питання на пізніше, або

 переглядати  його процедуру.

      Ось  пояснення  цього питання, відповідь на ваше

 питання.

      А   те,   що  потрібно  розглядати  в  цілому  в

 комплексі   все  питання,  так,  як  ви  наполягаєте,

 ніякого сумніву не викликає, і ми скористаємось такою

 нагодою,  я  гадаю,  ближчим  часом, як тільки будемо

 готові  до   такого розгляду.

      Будь ласка, Іоффе.

     

      ІОФФЕ.

      Уважаемый  Василий  Иванович,  я хотел бы понять

 ход  ваших мыслей по данному вопросу. Вот вы сказали:

 нет  денег  и  нет.  Мы прекрасно знаем, что в начале

 прошлого  года ежемесячно шахтеры тратили больше, чем

 зарабатывалы  4  триллиона -увеличилась разница между

 дебиторско-кредиторской задолженностью. Сейчас до 10.

 Сейчас 132 триллиона. 33 триллиона не уплачено денег.

 Часть  сейчас уплатите, да, их надо оплатить. Но ведь

 если  спроектировать  дальше  то,  что  будет к концу

 года?  Что  вы собираетесь делать и есть ли у вас для

 этого полномочия?

     

      ЄВТУХОВ.  Юрий  Яковлевич,  мне  кажется,  что в

 вашем   вопросе  уже  заложен  ответ.  Разница  между

 дебиторской  и  кредиторской  задолжностью  говорит о

 том, что угольная отросль Украины убыточна. Об этом я

 без  наведения  цифр  сказал  в  своем  докладе.  Она

 убыточна.  И  она  требует  дотаций.  И  эта  дотация

 посчитана в сумме 305 триллионов карбованцев.

      Вот  в  чем  вопрос.  Вопрос  ни  в этом, что вы

 будете  делать.  Вопрос  заключается в том, где найти

 эти  деньги.  Вопрос  не  в том, что правительство не

 знает,  что  делать.  Знает  четко,  что делать. И вы

 прекрасно  знаете,  что разделены шахты на категории,

 колличество  шахт,  какая  добыча,  какой  шахте  что

 нужно.

      Где   найти  эти  деньги?  Сейчас  правительство

 работает   над   тем,  по  указанию  Президента,  как

 увеличить ту часть6 которая уже выделена. А выделена,

 я  вам уже назвал, 125 триллионов. Где увеличить? Как

 найти  компромис  между депутатами, которые вот здесь

 сидят  и  требуют  увеличения  расходной  части  на 2

 квадраллиона    200    триллонов    и    требованиями

 шахтерских...  А при чем здесь Международный валютный

 фонд?

     

      ГОЛОВА.   Василь   Іванович,   будь   ласка,  не

 зачипайте, Василь Іванович...

     

      ЄВТУХОВ.  Он  прав. Я говорю, что вопрос

 заключается в том, где найти средства. Средства нужно

 находить   только   сообща,   возможно.  Или  вводить

 дополнительные  налоги,  как это было в Германии, или

 же  увеличивать дефицит бюджета вот здесь вот, или же

 другие  методы.  Но  все  эти вопросы должны решаться

 совместно с Верховным Советом.

     

      ГОЛОВА.  Василь  Іванович,  я  прошу вас за весь

 бюджет,  не  зачипайте  весь бюджет, тільки конкретно

 оцю  галузь.  Ну,  а те, що він питає, Юлій Яковлевич

 він   спеціаліст  хороший,  в  комісію  входить,  яку

 створив  Президент для реорганізації цієї галузі. Він

 внесе  пропозиції, ми їх розглянемо і будемо приймати

 рішення.    Заодно,   Юлій   Яковлевич,   вас   хтось

 дезінформував.  В  апараті  Верховної  Ради  не  1400

 працює чоловік, як ви пишите в газеті, а рівно вдвічі

 менше.   Той,  хто  вам  сказав,  це  помилився  він,

 очевидно. Будь ласка. Юхимчук.

     

      ЮХИМЧУК.

      Дякую, Олександр Олександрович!

      Депутат Юхимчук, Жмеринський округ ь50.

      Шановний  Василю  Івановичу!  Цілком природньо і

 безперечно,  що  ситуація,  яка  склалася  в паливно-

 енергетичному комплексі надзвичайно важка і кретична.

 Однак,  сьогодні  з  вашої інформації виходить те, що

 одна  із  позицій Уряду -це єсть пошук резервів, як і

 внутрішніх, так і зовнішніх.

      Скажіть  мені,  будь  ласка.  Одним  із  шляхів,

 реальним  шляхом  -це  є  залучення валютних коштів у

 вугільну   промисловість.  Чи  була   така,  значить,

 можливість..................,    яка    частка   була

 спрямована саме на підтримку вугільної промисловості?

 Це перше питання.

      І  друге. Паливно-енергетичний комплекс -це єсть

 ціла  система.  Скажіть, будь ласка, до якого часу ми

 сьогодні  будем  вести  політику  знущання  до подачі

 режиму електроенергії в сільську місцевість.

      Сьогодні такий режим подачі електроенергії, який

 єсть нас у сільській місцевості, ставить практично на

 весь  хрест всієї системи агропромислового комплексу.

 Скажіть,   будь   ласка,   чи   єсть   якийсь   інший

 альтернативний шлях сьогодні? Це єсть одне ціле, і ми

 не  можем  ставити  сьогодні  таку межу між вугільною

 промисловістю і енергетичним комплексом.

      Будь ласка, відповідь на ці запитання.

     

      ЄВТУХОВ.    Дякую. Я почну з відповіді на друге

 ваше  запитання.  Чи  єсть  якийсь інший шлях? Ну, ми

 стали  на  шлях  всі  разом,  на  той  шлях, вибачте:

 платиш  -отримуєш,  не  платиш -не отримуєш. Тому цей

 шлях,  він  одинаковий  для  всіх.  Якщо ми вибираємо

 інший  шлях,  то ми повинні про це заявити. В даномуу

 конкретному  випадку,  незалежно від того сільські це

 трудівники  чи  металургійний завод, чи ще щось, той,

 хто  постачає  електроенергію,  він вимагає оплати за

 неї. А раз оплати немає, то який же спосіб подальшого

 впливу? Значить він його вимикає. От і все.

      Відносно  залучення  кредитів. Я вам не скажу за

 те,  що було, я п'ятий місяць на цій посаді. Тому те,

 що було в минулому році чи позаминулому році, я скажу

 так,  що  останні  переговори  з Міжнародним валютним

 фондом,  які велися мною десь неділю тому, дають таку

 можливість  залучити... Я можу назвати суми. Загальна

 сума  коливається від 300 до 400 мільйонів доларів, в

 тому числі виділено конкретно 1996 рік -80100. Це те,

 що підписано Міжнародним валютним фондом. Куди... я в

 доповіді  сказав, що ми намагаємся залучити ті та ті-

 то  кошти, в тому числі і кошти Світового банку. Сума

 80-100.

      Але  краще  розраховувати на свої сили, я би так

 рекомендував.

     

      ГОЛОВА.   Камінський   Леонід  Олексійовч,  будь

 ласка.

     

      КАМІНСЬКИЙ Л.О.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Василь  Иванович,  ну  ситуация,  в  которой  мы

 сейчас  очутились,  она  звучит  приблизительно  так:

 слезай - приехали.

      И  приехали  мы  туда  потому  что  2  года  вам

 специалисты, которые проработали всю жизнь в угольной

 промышленности,  доказывали  здесь,  что  с углем так

 действовать  нельзя.  А  вы продолжали, я имею в виду

 Правительство,  так действовать, как вам подсказывают

 из-за  бугра.  Но это ладно.

      Василий  Иванович,  вот  вы  жалуетесь,  что нет

 денег.  Вы вчера были на встрече с Президентом и, вот

 это   первый   мой   вопрос,   как  вы  относитесь  к

 высказыванию   нашего  коллеги  из  Донецкой  Евгения

 Щербаня,  который  сказал, что деньги есть. 60 или 70

 процентов    денег,    необходимых    для    угольной

 промышленности,  крутится  в теневой экономике вокруг

 угля.  И зарабатывают на этот дивиденды. Ну уголь тут

 ничего не получает. Можно ли их взять? Вы в состоянии

 у Правительства  взять? Это первое. Первый вопрос.

      Второй.  Я  вам  задавал уже несколько раз такой

 вопрос:   почему  Правительство  заранее  закладывает

 добычу  всего  60 миллионов тонн. Где-то еще половину

 вам  все-равно прийдется закупать. За какие вы деньги

 будете  закупать?

      И   третий   вопрос.   Проводя  реструктуризацию

 отрасли,  какой  вы  путь  собираетесь  избрать? Тот,

 который  вам  рекомендует  миссия  Мирового банка или

 какой-то свой  новый  путь?

      Если   будете   идти  по  пути  Мирового  банка,

 ответьте    мне    пожалуйста,    куда    вы   денете

 высвободившиеся   рабочие  руки?

      И в заключение.

      Александр   Александрович,  может  быть,  это  я

 предваряю немножко это до постановы, но я считаю, что

 ваше  предложение,  оно  могло  бы  звучать  так:  не

 рассмотрение  с  Президентом и Кабинетом Министров, а

 предложить   Президенту   досрочно   сделать  щоричну

 доповидь.

     

      ГОЛОВА. Економічну доповідь.

     

      КАМІНСЬКИЙ.   Щорічну  економічну  доповідь,  бо

 ситуація така, яка вимагає зараз негайно її робити. І

 негайно треба міняти курс реформ.

      І  друге. Олександре Олександровичу, не можна ні

 в  якому  разі  погоджуватись  на  спільне засідання.

 Спільне  засідання  -це  буде те, що ми на свої плечі

 перекладемо  провину  за  те, що сталося сьогодні. Ми

 будемо винними, Верховна Рада, а не виконавча влада.

      Дякую.

     

      ЄВТУХОВ В.І. Можна відповідати?

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

     

      ЄВТУХОВ  В.  І. Ну, я, можливо, репліку: на кого

 вину.  Якщо виходити з того, що хто винен, то винного

 завжди  можна  знайти. Був такий анекдот, что "поиски

 виновных,    наказание   невиновных   и   награждение

 непричастных".

      Поэтому, если мы в этой ситуации оказались, надо

 вместе с нее выходить, а не делить, кто виновник.

      Далее.  Відповідь:  чи  можна...  Ну,  я не буду

 цитувати. Чи можна взяти гроші із тіньової економіки?

      Я  хочу  сказати,  що  теоретично  можна. Як? Це

 створити  умови  для припливу капіталу. Як це? Це вже

 інша  справа. І так, як ви пропонуєте, а, може, хтось

 інше  запропонує,  але  треба  створити  умови,  щоби

 капітал  не  боявся сюди іти, або забрать гроші. Если

 наоборот, давайте механизм, как наоборот.

      Второй   вопрос:  "Где  вы  будете  покупать  60

 миллионов..", -ой! Ну, разницу, да, разницу, сколько.

      Ну,  во-первых, там планируется 90, и мы от него

 не   отступали  пока  что.  И  я  хочу  сказать,  что

 государство,  государство, Правительство не купило ни

 одной тонны угля, ни одной тонны угля. Готов заявить,

 расписаться   и   показать.   Купили  уголь  субкекты

 хозяйствования, которым оказалось выгоднее купить.

      Вы  можете  мне в ответ сказать: а куда смотрело

 государство?  Запретить.  Я  могу запретить, сказать,

 что  "нельзя", но тогда же нельзя быть на подсосе и у

 себя   дома.  Как  сегодня  быть:  своего  угля  нет,

 бастуем, задавим всех и с Польши и России тоже ни-ни.

 Тоже  не выход. Поэтому как это делать, я вам говорю,

 что   Правительство  не  закупало,  и  не  планирует,

 кстати,  закупать  уголь  со  стороны, а планирует, в

 докладе   я  сказал,  поддерживать  свою  собственною

 угольную  промышленность.  И  как оно поддерживает, я

 сказал: 109 триллионов за счет налогов снято и другие

 пункты я изложил в докладе.

      Третий  вопрос.  Какой путь реформирования: свой

 или  чужой,  или  какой угодно? Ну, я сторонник такой

 позиции,  вообще,  всякого  реформирования, что нужно

 делать  так,  как это можно делать в своих конкретных

 условиях, изучив, безусловно, зарубежный опыт.

      Опыт  зарубежный  изучили,  я  лично,  в Англии,

 в  Франции,  в  Венгрии,  в  Бельгии. Как они делали?

 Можно  ли это 100 процентов сделать у нас? Нельзя. По

 разным  причинам  нельзя:  и  по другому составу, так

 сказать, по другим проблемам, по другому менталитету.

 по  другим  средствам, много, много, чего по другому.

 Нельзя  оттуда  взять,  сюда перенести. Поэтому будет

 какой-то свой, с учетом зарубежного опыта.

      Ответил я вам?

     

      ГОЛОВА. Василій, Ратушний, за ним Моісеєнко і на

 тому закінчемо запитання, час вибраний,

     

      РАТУШНИЙ.

     

      Шановний   доповідач,  без  сумніву  ситуація  з

 шахтами  і  з  вугільною  промисловістю  вже  не  раз

 детонувала і політичну, і іншу ситуацію в Україні. Ви

 знаєте  не  так  давно,  ну, декілька років тому, під

 впливом   шахтарських   страйків   фактично  пішов  у

 відставку Уряд Кучми -прем'єрміністра тоді, став тоді

 виконувати   обов'язки   заслужений   шахтар  України

 прем'єрміністра,  наш  колега  тепер  в  Ізраєлі Юхим

 Звягільський.  Цю проблему шахтарі піднімали, напевно

 й зараз будуть використовувати і використовують певні

 сили  ту  ситуаціюдля дестабілізації. Але я не про то

 хочу  сказати.  Шахтарі  перед  Урядом  піднімали  цю

 проблему  рік,  справді  рік вони ставили ці питання,

 рік  питання  стояли.  Я  хочу почути, що Уряд, чисто

 виходячи   з   законних   вимог   шахтарів,   як  він

 прогнозував  розвиток  таких подій і як столося так,,

 що  якщо,  не дай Бог, шахти зараз будуть лежати всі,

 складеться  ситуація,  що на теплових електростанціях

 на  декілька днів вугілля лишилось... Як сталося так,

 що  уряд не зробив... не зреагував на це попередження

 шахтарів  і  зараз,  в  останній  день, коли декілька

 десятків  (чи  дехто  каже-більше) шахт лежить, зараз

 знову  в  пожарному  порядку  та ситуація починається

 гаситись?.. Раз.

      І друге питання -стосовно дотаційності вугільної

 промисловості.  Вона знята в цьому році! В 1994 році,

 коли   вона   існувала,  шахтарі  не  піднімалися  на

 страйки - якось звитягували...Тобто, чи доцільно уряд

 бачить,  щоб  все-таки вважати наші шахти... щоб вони

 все-таки...  була  вугільна  промисловість  на певний

 елемент  дотаційності,  бо вугілля залягає глибоко?!..

 Чи  все-таки  ви  будете проводити політику, щоб наша

 вугільна  промисловість  була не дотаційною? І дальше

 будем   закуповувати  20  мільйон  річно  вугілля  за

 кордоном (чи то в поляків, чи то в росіян)?..

     

      ГОЛОВА.  Я прошу коротше задавати запитання...

     

      РАТУШНИЙ М.Я. Я перепрошую, що задовго, але...

     

      ЄВТУХОВ  В.І.   Я прошу вибачення - питання було

 дуже  довге...  Я  останній фрагмент відповім... Якщо

 щось не доскажу, то ще раз задасте...

      Ну,   відносно,   як  уряд  планує  поступати  з

 вугільною  галуззю - чи  закупати  за  кордоном...  Я

 вважаю,  що  закупати  за  кордоном - це  гірше,  ніж

 дорожче в себе! І в своїй доповіді я двічі сказав, що

 уряд вважає вугільну галузь збитковою! Перше.

      А раз вона  збиткова (це - що Іоффе задавав мені

 запитання: різниця міжду дебіторською і кредиторською

 заборгованістю) - значить оця різниця - це той збиток,

 який вугільна галузь сама покрити не може. Але в чому

 у   нас...  ну,  розбіжності  з  окремими шахтарями -

 професіоналами (якщо так можна сказати?!): яким чином

 цю  підтримку  забезпечувати?  Чи  знову  кидати як в

 безодню як ви  кажете - як пожар) ці гроші - на тонну

 вугілля   і   більш  нічого...  І  ця  тонна  вугілля

 розсироплюється і на дитячий садок, і на машину, і на

 квартиру,  і на турпоїздку, і на все інше... Чи більш

 конкретне?   Я   прихильник,   щоб  це  давати  більш

 конкретно. І все! В цьому різниця, а не в тому, що ви

 задаєте -чи давати фінансову підтримку, чи не давати!

 Давати однозначно.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу. Дякую... Та ні, я до Ратушного

 звертаюся.  Ви...  б  коротше говорили, він все почув

 би.  Ви  2,  5 хвилини говорили і висловили політичні

 міркування  там,  де  треба конкретно дати запитання.

 тоді  в  перерві підійдіть до нього, він Вам пояснить

 так,  як  він  розуміє,  а  зараз  останнє  запитання

 моісеєнка і будем продовжувати.

     

      МОІСЕЄНКО,          фракція          "Комуніссти

 України",............. 131 виборчи округ, ..........

      У  меня  2  вопроса.  Первый-небольшой.  Василий

 Иванович,  скажите,  как  Вы  бы  строили свой бюджет

 семьи,  если  бы  вместо 2-х Вам выплатили вместо 100

 процентов  зарплаты  -1,  5 процента? Потому что те 2

 триллиона,  которые Вы якобы нашли, они вообщем-то на

 фоне 74 триллионов долга вообщем-то ничего не стоят.

      Второй  вопрос.  Когда  все-таки будет устранена

 государственная   система,   которая  сегодня  лишает

 человека  труда  зарплаты?  Я приведу простой пример.

      Вчера  на  всрече  у  Президента, действительно,

 один  из специалистов, крупнейших финансистов Украины

 Щербань  сказал  о  том,  что  есть теневая структура

 экономики,   которую   было   бы  хорошо  привлечь  к

 реализации  в  угольной промышленности. Вы сейчас это

 подтвердили.  Я  мого  сказать  только  одно, что мои

 избиратели  вносят  предложение больше того, чтобы не

 легализовать,  а забрать эти средствана, наворованные

 у  народа. И поэтому меня интересует Ваше отношение к

 той позиции Президента и правительства, что в октябре

 1-й  скезд  шахтеров  высказал недоверие Президенту и

 всему правящему  режиму.

      26  января,  спустя  уже несколько месяцев после

 этого,   Украинский   совет   профсоюзов   угольщиков

 принимает  решение  о  забастовке  с  1-го  числа,  а

 Президент  31  числа,  31  накануне забастовки делает

 вид,  что  он  впервые услышал эту проблему. Что уряд

 его не ставил  в известность об этом деле.

      Я  высказываю  мнение своих товарищей о том, что

 это,  конечно же, вранье и нам кажется, что Президент

 просто  устранился от решения этих проблем.

      Ясно,  что  вы, руководя топливно-энергетическим

 комплексем,   не  сможете  привлечь  финансы  теневой

 экономики,    для    этого   должен   работать   весь

 государственный  аппарат.

      Выход мы видим в возвращении к социалистическому

 способу   производства,   то   есть,  государственной

 экономики  и  искоренению   частной собственности на

 средства  производства.

       Ваше  отношение   к этой  проблеме?

     

      ЄВТУХОВ.  К  проблеме  частной  собственности на

 средства производства?

      Я  отвечу  так.  Вы  много  сказали политических

 лозунгов,  и  я  полагаю, вы тоже хотите, чтобы я вам

 ответил  в том же  русле. Я  вам отвечу.

      Первое, вы считаете, вы сказали легализовать или

 забрать.  Как  я  отношусь?  Если у вас есть правовая

 основа,  как забрать, як вам желаю успеха. Если есть,

 я вам желаю успеха, я еще раз вам говорю. Действовать

 только  по   закону. Первое.

      Второе,  как  я отношусь к частной собственности

 на  средства производства? Вполне нормально отношусь,

 вполне  нормально  отношусь:  имеет  право на жизнь и

 частная  собственность, и она живет, и неплохо живет,

 только не у нас. Другое, вы имеете в виду то, что под

 видом    изменения   общественного   строя   началось

 разрушение  государства. Так давайте же об этом вести

 разговор,  не  о  частной  собственности, государство

 может  существовать  и  при  социалистическом способе

 производства,   и  при  капиталистическом   способе.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Правильно, в Германии какая форма собственности?

 Существует? Существает.

      Это  просто  политический диалог, никоим образом

 не относящийся к шахтерской проблеме. И ради Бога, не

 забивайте  шахтерам  голову  этим!

     

       ГОЛОВА.   Василь  Іванович,  я  вас  прошу,  не

 утворюйте  семінар  з  питань  політекономії,  це  не

 потрібно.

      Я звертаюсь і до Моісеєнка з цього приводу, і до

 Василя  Івановича.

      І  я  прошу  вас,  Володимире Миколайович, як ви

 задали запитання, то навздогін не кричіть свої думки,

 тому  що, по-перше, їх же не чують люди, і не знають,

 наскільки  ви переконливі  в даній  ситуації.

      Тому, Василь Іванович, сідайте на місце, прошу.

      Я   пропоную   такий   порядок.  Будьте  уважні.

 Проблема  надзвичайно  серйозна. Комісія готувалася з

 цього  приводу.  Пропонується  послухати співдоповідь

 комісії.  З  цього  приводу  порадиться  у  фракціях,

 групах,  комісіях  сьогодні. Ми зараз на Президії теж

 торкнемося  цього питання. Потім Уряд працюватиме, до

 речі,  і  з  представниками  шахтарських  регіонів, з

 депутатами  в  тому  числі.  Тобто  він  свою частину

 питання    відпрацьовує.    Завтра   ми   продовжуємо

 обговорення   і  в  контексті  документа,  котрий  ми

 повинні  приймати,  очивидно повинна фігурувати перша

 теза,   висловлена   у  пункті  1  проекті  Постанови

 стосовно    того,    що   робота   Уряду   визнається

 незадовільною.  Обов'язково  повинна прозвучати теза,

 котру говорив сьогодні Олег Григорович Панасовський і

 Леонід Олександрович Камінський відносно необхідності

 розгляду  питання  про  соціально-економічний  стан в

 Україні.

      Я сформулював це питання таким чином. Оскільки є

 спеціальна  процедура  розгляду доповіді Президента,

 яка  не  передбачає  широкого обговорення і прийняття

 інших  позицій,  то я просив би, щоб ви, готуючись до

 завтрашнього  обговорення,  продумали цей пункт таким

 чином.

      Звернутися до Президента з пропозицією виступити

 з  щорічною економічною доповіддю в лютому місяці або

 інший   термін   тут  визначити  можна.  В  контексті

 розгляду  питання про соціально-економічну ситуацію в

 Україні,  щоб  дати змогу і висловити міркування щодо

 цієї  ситуації аналітиків, які, скажемо, позиція яких

 не  співпадає  з  позицією  тих,  хто  готує доповідь

 Президента. Зрозуміло, так?

      Це  так  би  мовити  інформація  для  підготовки

 обговорення.  А поки що слово має від комісії депутат

 Татаринов Анатолій Арефійович.

     

      ТАТАРИНОВ А.А.

     

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 народные депутаты и члены правительства!

      Комиссия  по  вопросам  топливно-энергетического

 комплекса  транспорта связи после того  как Верховный

 Совет    Украины   5   октября   1995   года   принял

 Постановление  " О работе Правительства по выполнению

 законов"  и  Постановление  Верховного Совета Украины

 "По   абилизации  финансового  обеспечения  топливно-

 энергетического  комплекса  и подготовки его работы в

 осенне-зимний    период"   взяла   выполнение   этого

 документа   под  строгий  контроль  и  на  протяжении

 истекших четырех месяцев трижды рассматривала ход его

 выполнения  на  своих заседаниях. Действительно, мы с

 беспристрастием    отнеслись   к   этому   документу,

 контролировали  и  сроки  выполнения  и  то, что было

 записано в пунктах этого постановления.

      Нельзя  сказать,  что постановление не выполнено

 полностью,   и  Правительство  не  принимало  мер  по

 улечшению  положения  дел  в  топливно-энергетическом

 комплексе.  Народным  депутатам Украины предоставлены

 материалы  о выполнении каждого пункта постановления,

 а   также   часть   переписки  комиссии  с  Кабинетом

 Министров Украины.

      Как   же   оно   выполнялось?   Я  хочу  коротко

 остановиться,   хотя   Василий  Афанасиевич  об  этом

 говорил. Надо сказать то, что угольная промышленность

 получила  в  полном обкеме все средства, заложенные в

 бюджете 1995 года.

     

      ГОЛОВА.  Анатолій Олексійович, я прошу уваги. Чи

 всі  присутні  депутати  знають  про  те, що він буде

 говорить.  Не  ві.  Тому  я  просив  би тих, хто дуже

 активно  говорить,  говоріть між собою так, щоб ви не

 заважали сусідам слухать, що говорить доповідач.

      Прошу.

     

      ТАТАРИНОВ.  Спасибо.  Я  думаю,  отвечу  и тем

 депутатам    на    вопросы:    "Почему    отключается

 электроенергия  и  что  нас  ждет  в будущем, если мы

 правильнее оценим ситуацию, которая сложилась сегодня

 в угольной промышленности?"

      Формально  к  бюджету претензий нет. Мы сами его

 приняли, сами утвердили. Что заложили, то и получили.

 Другое   дело,  что  не  сработал  фонд  стабилизации

 топливно-энергетического   комплекса  и  кто  в  этом

 виноват. Мы об этом тоже многое говорили.

      Про   предложениям   Министерства   финансов   в

 экономике  угольной  промышленности  Верховный  Совет

 Украины освободил предприятия угольной промышленности

 от   выплаты   задолженности  за  1995  год,  которая

 произошла    не    по   их   вине.   Однако,   вместо

 предусмотренных 38 триллионов карбованцев, освободили

 от  уплаты  только 8 триллионов карбованцев -это тоже

 решение  Верховного Совета, это тоже наше решение. Мы

 свое постановление здесь тоже не выполнили.

      Министерство угольной промышленности совместно с

 отраслевыми  профсоюзами  подготовили  предложения по

 повышению  престижности  мотиваций шахтерского труда,

 по льготам для работающих на подземных работах.

      И   как   результат  и  о  чем  говорил  Василий

 Иванович,   с  9  января  текущего  года  вышел  Указ

 Президента   Украины   о   дополнительных   мерах  по

 материальному  и моральному стимулированию работников

 угольной   промышленности.   В  нем  даны  конкретные

 поручения    Кабинету   Министров,   другим   органам

 исполнительной   власти   по   подготовке  конкретных

 нормативных  актов,  которые видимо будут вынесены на

 Верховный Совет   Украины.

      Мы считаем, что эта часть нашего постановления в

 какой-то  степени  выполнена.  Однако  самое главное,

 решающее  для стабильной работы отрасли пункты нашего

 постановления не выполнены.

      Это  касается выделения кредитов, предусмотреных

 распоряжением  Кабинета  Министров  от  2  февраля  и

 постановлением  Кабинета  Министров от 9 августа 1995

 года, в размерах 9, 4 и 13, 7 триллионов карбованцев.

 Их получено в обкеме 2, 5 триллиона. То есть, десятая

 часть  от  предусмотренного.

      Это  позволило  бы  отрасли,  получив  кредит  в

 полном  обкеме,  -я отвечаю, Василий Иванович, на ваш

 вопрос  депутатов -позволило бы нам приобрести горную

 технику,    оснастить    очистные    забои,   создать

 дополнительные рабочие места и добыть дополнительно в

 1995  году  порядка  5  миллионов,  закупая его из-за

 рубежа.

      Особо  хотелось  бы  остановиться  на выполнении

 третьего пункта нашего постановления, где речь идет о

 формировании   бюджета  на  1996  год.  В  нем  четко

 записано,  что  в  угольной промышленности необходимо

 предусмотреть     государственную     поддержку     и

 (...........)  на  что.  На компенсацию разницы между

 оптовой   ценой   и   себестоимостью,  на  содержание

 социальной  сферы.  Передадим  или  не  передадим  ее

 советам,  это другой вопрос. На оплату единовременной

 помощи,  в связи с потерей трудоспособности, согласно

 Закона  Украины  об охране труда. На реструктуризацию

 отрасли.  На финансирование затрат на реконструкцию и

 новое      строительство     предприятий     угольной

 промышленности,  предусмотренных  программой развития

 отрасли и  ее социальной  сферы до 2005 года.

      Если  мы  говорим о дотации и называем сумму 305

 триллионов,   так  это,  извините,  не  дотация.  Это

 поддержка   отрасли.   Дотация  составляет  100  -120

 триллионов   карбованцев.  Остальные  деньги  отрасль

 просит    на    содержание   социальной   сферы,   на

 строительство    и   поддержание   новых   шахт,   на

 реконструкцию  шахт  и  на  реструктуризацию угольной

 промышленности.

      Так  что речь давайте вести, если о дотации, так

 в  пределах  100 -120 триллионов тонн. Это как раз та

 сумма,   которую  сегодня  составляет  разницу  между

 кредиторской и дебиторской задолженностью.

      В  развитие  принятого Верховным Советом решения

 Минуглепромом  Украины  подготовлены  предложения  по

 внесению   изменений   в   проект  закона  Украины "О

 государственном бюджете Украины на 1996 год", которые

 рассмотрены   и   поддержаны  Комиссией  по  вопросам

 топливно-энергетического   комплекса,   транспорта  и

 связи.

      Согласно  этим  предложениям  обкем  добычи угля

 планируется   в   обкеме   90   миллионов   тонн,   а

 финансирование   с   Бюджета   должно  составить  305

 триллионов карбованцев.

      Вместе  с  тем, в проекте Бюджета, предложенного

 депутатам,   государственная  поддержка  Минуглепрома

 значительно    менше,    изменились    и    источники

 финансирования.  Общая  сумма,  которая  должна  быть

 выделена  для  угольной промышленности составляет 132

 триллиона  карбованцев,  в  том  числе  за счет Фонда

 развития   топливно-энергетического   комплекса  -108

 триллионов, централизованные капитальные вложения -2,8

 триллиона,   на  передачу  местным  Советам  обкектов

 социальной   сферы  -15  триллионов  карбованцев,  на

 содержание  горноспасательной  службы  и  науки -6, 4

 триллиона карбованцев.

      С   таким  подходом  к  проблемам  отрасли  наша

 комиссия    не   может   согласится.   Нашу   позицию

 поддерживают   и   многие   депутаты,  представляющие

 шахтерские регионы.

      Да, сумма большая, но она могла быть значительно

 меньше,   если   бы   отрасли   вовремя   оказывалась

 материальная помощь и поддержка. Сегодня надо платить

 за  ошибки,  просчеты  прошлых  лет,  за ту политику,

 которую     занимали     и     занимают     отдельные

 высокопоставленные   чиновники   к   базовой  отрасли

 Украины.  Это тот подход, когда скупой платит дважды.

 В   данном   случае,  нам  придется  платить  трижды.

 Агрументирую почему.

      Проводимая    на    протяжении   последних   лет

 губительная  по  отношению к отрасли политика ведет к

 ее   полному  разрушению.  Выступления  в  этом  зале

 специалистов-профессионалов,                шахтеров,

 хозяйственников  и  ученых,  глубоко  разбирающихся в

 проблемах отрасли, трезво оценивающих роль и значение

 угля   для   Украины,  как  правило,  игнорировались.

 Однако,     их     правоту    подтверждает    суровая

 действительность  и  суровая нынешняя зима. Это сотни

 телеграмм  с городов и сельских районов об отключении

 электроэнергии,    остановленных    предприятиях    и

 производствах,   холодных  жилых  домах,  вырубленных

 посадках и лесонасаждениях для обогрева своих жилищ.

      Не меняя политики по отношению к углю, следующий

 этап -это развал энергетической системы, это буржуйки

 в городских квартирах, как это мы видели в Грузии и в

 других республиках.

      При  рассмотрении  бюджета на 95 год Комиссия по

 топливно-енергетическому   комплексу,   транспорту  и

 связи,  а  также по бюджету, настаивали на финансовой

 поддержке  отрасли,  однако,  часть  депутатов нас не

 поддержала  и  мы  видим  результаты  такого решения.

 Спасти  отрасль  за  счет создания Фонда стабилизации

 топливно-енергетического комплекса и направление этих

 средств  в  угольную  промышленность  оказалось делом

 нереальным. И, врядли, при формировании бюджета на 96

 год  надо  идти таким путем. Наша комиссия однозначно

 предлагает другой путь: сегодня определить и записать

 сумму дотации угольной промышленности.

      Мы   думаем,   что  со  стабилизационным  Фондом

 поддержки  топливно-енергетического  комплекса  будет

 тоже,  что  и случилось в 95 году. Отдельные депутаты

 начнут  его  блокировать  и  мы  не соберем ту сумму,

 которую необходимо для отрасли.

      В  результате  такого  подхода отрасль закончила

 год  с  разницей  между  дебиторской  и  кредиторской

 задолженностью  в 134 триллиона карбованцев.

      Задержка  с выплатой заработной платы составляет

 от  2  до  4  месяцев,  а  общая  сумма задолженности

 превышает    30    триллионов    карбованцев,   а   с

 начислением - более 70 триллионов карбованцев.

      Единовременной помощи необходимо выплатить более

 10  триллионов карбованцев, и по регрестным искам еще

 4 триллиона карбовнцев.

      Шахтеры    просили,   предупреждали,   требовали

 обратить  на  их проблемы внимание, оббивали пороги и

 кабинеты  чиновников  всех  ветвей власти. В конце 95

 года провели свой скезд -тоже просили и настаивали...

 Многие  депутаты-шахтеры  неоднократно  обращались  с

 депутатскими  запросами в различные инстанции, многие

 ходили  вместе  с  шахтерами  и  топтали  кремлевские

 дорожки во всех структурах исполнительной власти...

      За  это  время:  составлены  десятки протоколов,

 выпущены  указы,  распоряжения, мероприятия, графики,

 но  все  они  не выполняются!.. Как метод дальнейшего

 давления - массовые  голодовки  и  забастовка. А ведь

 требования  шахтеров - абсолютно обоснованны: верните

 заработанное, верните право на жизнь!

      Присутствующие в зале шахтеры, наверное, помнят,

 что   уровень   жизни   шахтера  оценивался  по  тому

 "тормозку",  который он берет в шахту - если раньше в

 шахтерском  "тормозке" был: хлеб, колбаса, сало, яйцо

 и  обычно  щахтерские  "тормозки"  скедали  вместе  -

 бригадой  садились и ели, и не стыдно было развернуть

 газету  и показать, что жена или что ты сам мог взять

 в  шахту (не говоря о том, что когда-то в шахту брали

 горячее    питание...)  -  сегодня    каждый   шахтер

 самостоятельно,  втайне  (или от стыда) разворачивает

 свой "тормозок" и скедает в лучшем случае хлеб, лук и

 хорошо если кусок сала... И не дай Бог, яйцо...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Есть  еще  и  другая  сторона  медали, которую в

 погоне  за  решениями  вопросов, связанных с выплатой

 заработной платы, просто не замечаем или закрываем на

 нее глаза - шахта всегда была и остается предприятием

 повышенной   опасности!  Это  не  копер  и  террикон,

 которые  видно  только  с  поверхности  земли!  Это -

 сложнейший   подземный   технологический  комплекс  с

 вертикальными  наклонными  стволами, с выработками от

 50  до  100 километров и очистными забоями! Все это -

 под  землей...  Сегодня  из-за  отсуствия необходимых

 оборотных   средств   не   обновляется   стационарное

 оборудование   и,  прежде  всего,  транспортное,  где

 осуществляется перевозка людей. В настоящее время из-

 за  физического и морального износа требуется срочная

 замена  700  подкемных  машин,  400  компрессоров, 20

 копров  и  10  000  головных  канатов,  по которым мы

 опускаем в шахту и выдаем из шахты людей!

      Если  в  срочном  порядке сегодня не заняться их

 заменой,  можно  представить,  что нас ждет завтра!..

 Это - массовые  аварии  и  остановка шахт! Сегодня на

 отдельных   шахтах,   уважаемые  депутаты,  нет  даже

 специалистов,   которые   бы   обслуживали  подкемные

 установки   и  машины.  Все  кто  знал  и  понимал  и

 разбирался в этом, они ушли на пенсию. А за зарплату,

 которая не выплачивается 4 месяца, ни 1 специалист на

 шахту ити не собирается и не пойдет.

      И  еще об одном. Если в 1989 году каждый добытый

 миллион  тонн угля в Украине уносил 1, 5 человеческие

 жизни,  тто  каждый  миллион  тонн  угля,  добытый  в

 прошлом   году,   обошелся  шахтерам  в  4  жизни  их

 товарищей. Такими же темпами растет общий травматизм,

 профессиональная  заболеваемость. Шахтеры, принебреая

 своим  здоровьем,  идут  на  прямые  нарушения правил

 оххраны  труда  и работают без средств индивидуальной

 защиты и этот список  можно будет продолжать.

      Сегодня   вам  кто  успел  почитать   шахтерскую

 газету, там эти материалы изложены достаточно  емко и

 достаточно аргументированы. Что же предлагает сегодня

 комиссия  и  какой  мы  видим  выход  из создавшегося

 положения?

      Мы  настаиваем  на  выполнении  в  полном обкеме

 постановления  Верховного Совета Украины от 5 октября

 1995  года.  Там  все  определено, все записано и при

 выполнении   этого   постановления   эти   вопросы  в

 большинстве своем, они снимаются.

      Это датирование угольно промышленнности в обкеме

 305 триллинов карбованцев з гарантией от Министерства

 угольно  промышленности  обкемом  добычи 90 миллионов

 тонн.   Это   предусмотрение  в  бюджете  1996  года,

 погашение  задолжености  перед  шахтерами  в  выплате

 зароботной  платы  и регрессных исков. Или как вариант

 принятия   решения  Кабинетом  Министров,  решения  о

 реструктуризации  долгов перед   шахтерами.

      То  есть  сеггодня  мы  должны  принять  с  вами

 политическое    решение:   угольной   промышленностти

 гарантируем  государственную  поддержку.  Предложение

 комиссии  по данному вопросу в предложенном депутатам

 в проекте решения.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Дякую  Вам,  сідайте,  будь  ласка,  на

 місце.  Запитання,  які будуть виникать, Ви поставьте

 їх завтра. Ми продовжимо цю роботу завтра. Я хотів би

 привернуть вашу увагу до декольких моментів.

      Спочатку  я  говорив  про  це,  одну хвилиночку,

 почекайте, не заважайте мені.... Спочатку я просив би

 вас  звернути  увагу   на  суть  того  питання, що ми

 розглядаємо.

      І  те,  що було у доповіді і співдоповіді голови

 комісії,  повинно  розкривати  суть  проблеми. Але це

 проблема  для  галузі,  дл  я  екотоміки,  вона  не є

 питанням  для Верховної Ради. Тому що ми свою функцію

 визначили  Постановою  5  жовтня,  ми  дали політичне

 рішення і  волю  законовдавчого   органу  висловили.

      А  тепер  у  нас  є  чітка  вертикаль виконавчої

 влади,  вона  повинна працювати, відповідно із своїми

 яункціями   і   відповідно   з   тими  намірами,  які

 передбачались  еперед  її створенням. І тому я просив

 би, щоб ми  виходили  саме  з цього.

      Якщо буде потреба передбачити бюджетні додаткові

 видатки  на  підтримку галузі чи на дотування взагалі

  виробництва,  чи добутку вугілля, видобутку вугілля,

 то  и  підемо  на  зустріч  виконавчій  владі в цьому

 відношенні.

      Але вирішувати питання щодо компресорів, канатів

 і  всього  іншого  ми не можемо, бо законодавча слада

 представлена 400 депутатами, а виконавча представлена

 40  тисячами працівників, які повинні займатись своєю

 справою.

      Кажу  про  це  не  для  того,  щоб налаштовувати

 протистояння  між  гілками,  а щоб об'єктивно оцінити

 можливості,  свої  права.

      Але  те,  на  чому наполягали сьогодні депутати,

 потребує  додаткового обговорення, визначення позицій

 в  комісіях,  у  фракціях, щоб ми завтра ромову вели

 конструктивно  саме  на прийнятті того рішення, яке в

 принципі  дає  відповідь  на  ті питання, що сьогодні

 стоять,  а  не торкалось якихось деталей і того, а що

 ми  вплинути  не  можемо, бо в нас немає на те прав і

 функції  не передбачено законоадвчого органу стосовно

 такого впливу.

      Крім  того,  я  просив би зараз і члени Президії

 торкнуться  цього  питання, і, очевидно, завтра ми, і

 ВАсиль Іванович, будь ласка підійдіть в зал Президії,

 відносно  того,  щоб  порадитись,  так?  І  завтра ми

 запросимо, мабуть, сюди і членів Кабінету Міністірв у

 більше широкому складі.

      Крім того, я просив би тих депутатів, які хочуть

 конкретно вирішувати це питання, до проекту постанови

 внести  свої  пропозиції,  як  це  роблять  і зробила

 частина депутатів. Щоб це була розмова конструктивна,

 щоб  тут  не  було  якогось  протистояння між гілками

 влади  у  викорастанні  політичних інтересах ситуації

 економічної.  Я  думаю,  що  всі  ми відповідальні за

 стабілізацію  ситуації  і  за вирішення питання таким

 чином, щоб економіка України і суспільство, і держава

 не постраждали.

      Наступне   засідання  відбудеться  о  10  годині

 ранку. Зараз, будь ласка, засідання Президії. Я прошу

 членів Президії піднятися наверх.