ЗАСІДАННЯ  СТО  ДЕВ'ЯТЕ

      с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и.  2  л и п н я  1996  р о к у

                             16 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу  депутатів  підготуватись  до  реєстрації.

      Проводиться  поіменна  реєстрація.

      Встигли  зареєструватися  352  депутати.  Вечірне засідання

 оголошується відкритим.

      Про визнання такими, що втратили чинність пункт 6 Постанови

 Верховної  Ради  України  від  26 січня 93 року номер 29/31 "Про

 стан  виконання  законів  і  постанов  Верховної  Ради  з питань

 правопорядку  і  заходи щодо посилення боротьби із злочинністю".

 Доповідач  Яременко  Олександр  Степанович,  заступник  міністра

 економіки.  Прошу. І співдоповідач Сокерчак Вячеслав Михайлович,

 член комісії.

 

      ЯРЕМЕНКО О.С.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати,  з  метою  запобігання спекуляції Верховна РадаУкраїни

 пунктом  6  постанови  від  26 січня 93 року "Про стан виконання

 законів  і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку

 і  заходів  щодо  посилення  боротьби із злочинністю" заборонила

 приватним  особам,  комерційним  і  приватним магазинам торгівлю

 виробленими   державними   підприємствами   України  тютюновими,

 лікеро-горілчаними,  кон'ячними  виробами,  цукром,  лікарськими

 препаратами та товарами дитячого асортименту.

      На   час  прийняття  постанови,  коли  попит  населення  на

 зазначені   товари   не  задовольнявся,  а  рівень  торгівельних

 надбавок не обмежувався, таке рішення дійсно сприяло запобіганню

 зловживань  під  час  їх  продажу.  Але за час, що пройшов після

 прийняття  зазначеної  постанови,  в  торгівлі  відбулися значні

 зміни,  зокрема, проведено комерціалізацію підприємств державної

 торгівлі,  їх  роздержавлення, велика частка з них перетворена в

 орендні,  колективні  та  приватні.  Це  призвело  до скорочення

 мережі  державних  магазинів, а в окремих регіонах взагалі чисто

 державних магазинів майже не залишилося.

      На  початок  93  року  ми  мали  37 тисяч одиниць державних

 магазинів  або майже 81 відсоток їх загальної кількості, якщо не

 враховувати  магазини  споживчої  кооперації,  а на початок 1996

 року  у  державній власності залишилося 21 тисяча, або тільки 40

 відсотків відповідно.

      На  протязі  цього  року кількість не державних підприємств

 торгівлі  зросла майже у два рази. Отже створилася ситуація коли

 з  одного  боку  кількість  державних магазинів, які мають право

 торгувати  зазначеними  товарами зменшується, а з іншого коли за

 рахунок перших у таких же пропорціях зростає меража не державних

 магазинів,  яким  така діяльність заборонена, що стало однією із

 причин скорочення продажу зазначених товарів.

      Враховуючи  це, а також відміну централізованого формування

 і  регулювання ресурсів зазначених товарів для потреб споживчого

 ринку.  Зниження платоспроможного попиту населення, та суттєвого

 звуження  ринку  збуту  цієї продукції вітчизняного виробництва,

 Кабінет  Міністрів ще в лютому минулого року вніс пропозицію про

 відміну пункту 6 постанови Верховної Ради від 26 січня 1993 року

 номер  29/31  в частині заборони продажу населення не державними

 підприємствами  лікеро-горільчаних, коньячних, тютюнових виробів

 цукру лікарських припаратів та товарів дитячого асортименту.

      Постановою  від 15 вересня 1995 року про порядок введення в

 дію  закону  України  про акцизний збір про алькогольні напої та

 тютюнові  вироби пункт 6 Верховна Рада України визнала таким, що

 втратив  чинність  пункт 6 постанови від 26 січня лише в частині

 заборони   приватним  особам  комерційним,  приватним  магазинам

 торгівлі    виробленими    державними   підприємствами   України

 тютюновими  лікеро-горілчаними та коньячними виробами.

      Що  впевній  мірі сприяло покращенню ситуації на споживчому

 ринку  цих товарів, про те не вирішеними залишилися питання щодо

 торгівлі  цукру,  товарами  дитячого асортименту, та лікарськими

 препаратами.  Це  викликає  непорозуміння на місцях та скарги на

 штучну   дезорганізацію   торгівлі.  Втрачають  від  цього  всі:

 підприємства-виробники  і торгівля, і держава в цілому, оскільки

 звужена  мережа  торгових підприємств по їх продажу, зменшуються

 обсяги   реалізації  і,  відповідно,  виробництва,  погіршується

 обслуговування населення.

      Необхідно  також  прийняти до уваги, що за період з 1993 по

 1996  рік  урядом  вже  прийнято  ряд  рішень  щодо  регулювання

 торговельної  діяльності,  які регламентують правила торгівлі та

 обслуговування  населення  і  створюють необхідну правову основу

 для  запобігання  зловживань.  Зокрема, це Положення про порядок

 видачі    суб'єктам   підприємницької   діяльності   спеціальних

 дозволів - ліцензій на здійснення окремих видів діяльності,  яке

 затверджено постановою Кабінету Міністрів ще в травні 1994 року;

 порядок зайняття торговельною діяльністю і Правила торговельного

 обслуговування  населення, затверджені постановою уряду в лютому

 1995   року,  а  також  Правила  продажу  продовольчих  товарів,

 затверджені  наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків

 і торгівлі у грудні 1994 року, та інші.

      Крім   того,   в  Україні  на  урядовому  рівні  вживається

 практичних  заходів  по  завершенню  малої приватизації, у першу

 чергу - підприємств  торгівлі,  що ще більше звузить торговельну

 мережу по продажу цукру та товарів дитячого асортименту.

      Шановні   народні  депутати,  враховуючи  викладене,  прошу

 підтримати пропозицію уряду про повну відміну пункту 6 Постанови

 Верховної Ради від 26 січня 1993 року N 2931 "Про стан виконання

 законів  і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку

 і заходи щодо посилення боротьби із злочинністю".

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Олександре Степановичу, одне питання!

      Це  -  постанова   Кабінету  Міністрів, так?  Пункт  6 - це

 стосується постанови Кабінету Міністрів?

 

      ЯРЕМЕНКО. Це  постанова  Верховної Ради.

 

      ГОЛОВА. А, Верховної Ради.

 

      ЯРЕМЕНКО. Так, яка прийнта 26 січня 1993 року номер 2931.

 

      ГОЛОВА.  Запитання  є  до  Олександра Степановича? Сідайте,

 будь   ласка.   Сокерчак.  Член  Комісії  з  питань  фінансів  і

 банківської діяльності  В'ячеслав Михайлович  Сокерчак.

 

      СОКЕРЧАК.

      Шановні  народні  депутати!  Комісія  з  питань  фінансів і

 банківської  діяльності  розглянула  подання  Кабінету Міністрів

 "Про  відміну  частини  пункту  Постанови  Верховної Ради від 26

 січня  1993  року"  в  тій частині, яка ще не була скасована. Ви

 знаєте,  що  доповідаючи  в  минулому  році під час обговиорення

 Закону  "Про  введення  марок  акцизного збору" в постанові було

 звписано  про  те,  що  чатина  пункту  6  була скасована і було

 дозволено  крім державних підприємств всім комерційним торгуючим

 організаціям  займатись  торгівлею,  значить, товариами власного

 виробництва -  це алкогольними  напоями, тютюновими  виробами.

      Дійсно,  як  сказав  тільки  що доповідач, уже немає ніякої

 необхідності   тримати   ось  цю  частинку  малесеньку  частинку

 постанови,  яка  в  якійсь мірі перекреслює можливість..........

 нашим    підприємцям,    фізичним    особам,   які   занімаються

 підприємницькою діяльністю  наших   товарів.

      Досить  просто  подивитись  оком споживача на наш ринок іми

 побачим  про  те,  що  на ринку дуже багато завозиться імпортних

 тварів. На  жаль,  наших тварів сьогодні дуже  мало на ринку.

      Через  те  це  якась  теж  була... можливість в якійсь мірі

 посилити   торгівлю  товарами  власного  виробництва.  Через  те

 Комісія  з питань фінансів і банківської діяльності, вивчивши це

 питання,  вважає  за  доцільне  підтримати  пропозицію  Кабінету

 Міністрів   про   остаточне  скасування  6-го  пункту  означеної

 постанови. Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВА.  Ярослав  Михайлович,  скажіть,  будь  ласка, які ж

 групи  товарів,  що за товари підуть тепер на ринок так без... І

 хто буде   тепер торгувати, так попростіше розкажіть.

 

      СОКЕРЧАК.  Доповідач  сказав про те, що це цукор, це товари

 дитячого  асортименту  і  це,  значить,  лікарські  апарати крім

 гомеопатичних.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло, запитання є до Вячеслава...............?

      Анісімов,  прошу.

 

       АНІСІМОВ.  У  меня  один  вопрос  к  вам. Обычно всегда мы

 вносим  изменения  или  принимаем  решения,  есть  ли подсчеты и

 просчеты,  что  касается  группы  этих товаров, и даст ли толчок

 нашему  производителю,  что они действительно появятся благодаря

 усилению и работе   нашего производителя.

      Почему   ятак   говорю?  Потому  что  мы  неоднократно  уже

 прикасались  и  к углям, это касается металлургов, и к другим. С

 одной  стороны  ограничиваем и не даем ввозить, с другой стороны

 сами  не  можем  наполнить  рынок,  и  уничтожаем  производство,

 которое есть, и портебителя, который хочет купить эти товары.

      Есть  просчеты  такие?

 

      СОКЕРЧАК.  Я дякую вам.

      Тут важко прорахувати. Хоча ж ми тут нічого не забороняємо,

 ми,  навпаки,  розблокуємо,  щоб  тільки  не  підприємства сфери

 державної  торгівлі,  яких,  практично,  вже  немає,  а  щоб всі

 юридичні  особи  могли  займатись  підприємницькою  діяльністю і

 торгувати нашими  товарами.

      У  нас є подання Міністерства внутрішніх справ, получається

 так,  що  юридично  і  фактично  дозволяється торгувати товарами

 іноземного виробництва, а фактично торгують нашими товарами, але

 це протизаконно, тому що в Постанові написано, що забороняється.

 

      ГОЛОВА.   Дякую. немає більше запитань?

      Будь ласка,  Валентин Андрійович Яблонський.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ.  Дякую, Олександр Олександрович.

      Я  хотів  задати  запитання доповідачу, але мою руку погано

 було  вам здалеку  видно,  то  тепер  вам задам.

      Скажіть,  будь  ласка, чи прийняття тієї постанови усуне ті

 недоліки,  про  які ви говорили, мотивуючи доцільність прийняття

 заданої  Постанови? Чи  ні?

 

      СОКЕРЧАК.  Це  просто  дозволить розблокувати ту частину,

 яка сьогодні де-юре заборонена  законом.

      Але,  ви ж самі розумієте, що просто-напросто, відміна оцих

 трьох  положень  цієї  постанови  -цукор,  дитячий  асортимент і

 частина  лікарських засобів, нічого сама не вирішить. Нам треба,

 дійсно,  серьйозно  займатись  виробництвом, це в першу чергу. А

 потім контролювати, що заводиться за кордоном легальним шляхом.

      На  жаль,  я  думаю,  що ця тема не для цієї постанови. Але

 поскільки  це  стосуєтьбся  постанови  боротьби  з  корупцією  і

 правопорушеннями, то у нас є можливість зовсім по-іншому будвати

 сьогодні  боротьбу  з  цією  корупцією.  Треба дивитися, що воно

 через  кордон  все  провозиться  напряму  потоками, все рівно як

 зелена вулиця там є.

      А  в  цей  же  час  юридично  не  всі  товари  дозволяється

 торгувати  власного  виробництва. Я думаю, що ви самі розумієте,

 що  те  питання, яке у вас в підтексті є, воно стосується зовсім

 іншого  закону, і зовсім іншої постанови.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Більше  немає  запитань? Є ще запитання.

 Будь ласка, Шевченко Володимир Іванович.

 

      ШЕВЧЕНКО В.І.

 

      Уважаемый  докладчик,  скажите, пожалуйста, вот принимаемое

 сегодня нами решение -его целью является увеличение производства

 товаров  или  нет, или просто идет дележ на рынке. Так, если это

 просто  делится  рынок, так мне не понятно тогда. Вот сегодня на

 каждом  клочке земли, на каждом мусорнике кому не лень продаются

 продукты питания, алкогольные напитки нашего производства. Вот в

 частности  наш  город  Макеевка  в  Донецкой  области. На каждом

 перекрестке  ящики  со  спиртным,  спаивается  народ с утра и до

 следующего утра.

      Так   скажите,   пожалуйста,  кто  инициатор  предлагаемого

 сегодня вопроса на рассмотрение? И скажите, как ваша комиссия, в

 каком  количестве  членов  комиссии  рассматривался этот вопрос,

 сколько  присутствовало  и  сколько были за решение принимаемого

 сегодня нами решения?

 

      СОКЕРЧАК.  Я  вибачаюсь, але на частину запитання вашого не

 зможу  дати  відповідь. Чому? Тому що комісія розглядала подання

 Кабінету  Міністрів  від 9 лютого 26 лютого. І чесно скажу, що я

 не  пам'ятаю.  Я  пам'ятаю,  що  ми обговорювали його і прийняли

 рішення,  що  поскільки  сьогодні навпаки заборона оця не сприяє

 реалізації  товарів  власного  виробництва,  вітчизняного,  то я

 думаю,  що  воно  тільки...  Треба  просто-напросто цю постанову

 відмінять.  Може сьогодні вже, як говорив доповідач, ви чули про

 те,  що державна торгівля вже відсутня. В 1993 вона була. І тоді

 тільки  їй  дозволялось  цим асортиментом торгувати. оскільки її

 сьогодні  нема,  то торгувати треба ж комусь. Я вважаю, що треба

 розширяти.

      Тому  що, я називав, закордонними товарами торгують кругом,

 де  не  лень.  Ну  то  зовсім  інша проблема. Там дуже челноками

 возять,   дуже   багато  контробандних  товарів  єсть.  То  інша

 проблема.  І  я  думаю,  що  наша  комісія  буквально  півгодини

 як  закінчила  розглядати це питання. І на слідуючу неділлю буде

 виноситися  якраз  це питання -боротьби з контробандою тютюнових

 виробів,  лкогольних.  А  це зовсім інше, це ми просто дозволяєм

 нашим юридичним особам торгувати товарами власного, вітчизняного

 виробництва:  цукром...

 

      ГОЛОВА. Володимир Іванович, ще раз.

 

      ШЕВЧЕНКО.

      Я  прошу  ответить на вопрос конкретно. Постоянная комиссия

 Верховного    Совета   рассматривала   вопрос   и   что-то   нам

 рекомендовать.  Если  вы  рекомендуете,  то у меня вопрос вполне

 естественный.  Снижается  производство  и  продуктов  детства, и

 питания,  и одежды и так далее. Его фактически нет. Мы полностью

 живьем  только  на  привозном  трапье  и  сомнительного качества

 продуктах.  Я  вас  спрашиваю:  вот если мы приймем предлагаемое

 вами решение, от этого количество продуктов и товаров увеличится

 отечественного производителя?

 

      СОКЕРЧАК. Ну, шановний, ви ж знаєте, що ми говорим сьогодні

 про  реалізацію.  А  виробництво,  то  інша сфера. Звичайно тема

 виробляти  для  того,  щоб  продавати.  Якщо  ми даже розблокуєм

 сьогодні постанову, виробництво ж не від цього залежить хто буде

 продавати його. Але все-таки ринок збуту повинен бути.

      І  коли  міністр  Внутрішніх  справ  звертається  до  нас з

 проханням, що ловиться якась людина, яка займається недозволеним

 видом  діяльності,  і  там єсть і ці товари, то воно попадає під

 кримінальну відповідальність.

      Для  того,  щоб уже якось привести ці норми у відповідність

 вводиться  ця  постанова.  Наша  комісія розглянувши, вважає, що

 депутати Верховної Ради могли б підтримати. Тут нічого страшного

 нема. Тут просто  приводиться в порядок діюче законодавство.

 

      ГОЛОВА.  Та  не  в порядок діюче законодавство приводиться,

 десь    спрощується  реалізація  товарів...

 

      СОКЕРЧАК. Ну  спрощується  реалізація  товарів.

 

      ГОЛОВА. ...Які  виробляються на  внутрішньому ...

      Катерина... Ви хочете висловитися з приводу цієї постанови?

 Ви,  Вячеслав  Михайлович,  сідайте  на місце.

 

      СОКЕРЧАК. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Слово  має  Ващук.

 

      ВАЩУК

      Я  підтримую  все-таки  відміну  заборони  торгівлі.  Чому?

 Сьогодні  склалась  ситуація  така:  тут не тільки що завозяться

 товари  іноземного  виробництва  і... а наші на складах не мають

 просто   ринків   збуту.   Сьогодні  заводи  забиті  виробленими

 алкогольними  напоями власного виробництва. Ринок збуту, який ми

 мали  в  Росії,  з  введенням акцизцу в'їздного, в'їздного мита,

 практично скоротив імпорт цих товарів, експорт тобто. І сьогодні

 ми   навіть давальницьку  сировину  не маєм  як  реалізувати.

      Те  ж  саме  з  цукром. Наш цукор дуже дорогий, на світовий

 ринок   він   майже   не   виходить   і  сьогодні  він  все-одно

 реалізовується  і  тільки  реалізовується  на базарах, ну таким,

 скажемо,  просто з мішка нецивілізованим методом. І я думаю, що,

 відповідаючи   на   запитання   колеги   Шевченка,   це  справді

 стимулюватиме  власного  товаровиробника. Бо як появиться ширший

 ринок  збуту, не буде товар лежати на складі, у нього появляться

 кошти   і   це  звичайно  стимуляція  виробництва.  Вітчизняного

 виробництва.

 

      ГОЛОВА. Ясно.  Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ

      309 округ, (...........) Я секретарь Комиссии по финансам и

 банковской деятельности и у меня неплохая память. Значит, данный

 вопрос  расматривался,  на комиссии был полный кворум - я  помню

 по-памяти - 19  человек. Практически 100-процентно эта постанова

 была  принята.  Без  голосов  "против".

      А  теперь  по  существу  вопроса. Ведь мы разблокируем свое

 собственное   производство,   даем   ему  возможность  свободной

 реализации.  Больше  ничего. Почему же мы... еще здесь возникают

 проблемы.   Я   не   вижу  проблем.  Надо  ж  работать  на  наши

 производства.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Проект постанови ставиться на голосування за

 основу.  Ставлю на голосування.

      Проект   постанови   такого   змісту,   поки   що   зніміть

 голосування.

      Визнати  таким,  що  втратив  чинність  пункт  6  постанови

 Верховної Ради України від 26 квітня 93 року "Про стан виконання

 законів  і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку

 і  заходів  щодо  посилення  боротьби із злочинністю". Ставлю на

 голосування за основу.

 

      За-

      Я  прошу, треба проголосувати за основу. Будь ласка, ще раз

 нагадую,  треба  голосувати  документ. Ставлю на голосування. Не

 висловив ніхто ніяких заперечень.

 

      За-

      В цілому можна ставить на голосування? Ставлю в цілому.

 

      За-

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Про  проект  закону  України "Про ставки акцизного збору та

 ввізного  мита на ддеякі товари, продукцію". Вячеслав Михайлович

 Сокерчак доповідає, будь ласка. Якщо можна, по суті і коротше.

 

      СОКЕРЧАК В.М.

 

      Шановні  народні  депутати, як ви пам'ятаєте, на протязі 5-

 тої  сесії,  тобто в лютому, потім в травні ми з вами приймали 3

 закони:  про  ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові

 вироби,  спир  етиловий і алкогольні напої, транспортні засоби і

 шини  до  них,  які  діють  і  ми маємо вже позитивні економічні

 наслідки  від  їх  запровадження, в першу чергу на підприємствах

 вітчизняного виробництва.

      Сьогодні Комісія з питань фінансів і банківської діяльності

 за  участю  фахівців  Кабінету  Міністрів  України, Держмиткому,

 Мінекономіки,  Мінфіну, Головної державної податкової інспекції,

 Міністерства зовнішньо-економічних зв'язків і торгівлі розробили

 і  вносять  на розгляд Верховної Ради України проект закону "Про

 ставки  акцизного  збору  і в'їздного мита на деякі види товарів

 продуктів .

      Зазначений   законопроект   разом   з   раніше   прийнятими

 законодавчими  актами  про ставки акцизного збору в'їздного мита

 становить,  ставить  за  мету визначення ну переліку підакцизних

 товарів,   та  встановлення  уніфікованих  економічно  виважених

 ставок  акцизного збору і в'їздного мита на ці товари.

      Такий  підхід  до  визначення  розмірів цих податків і його

 переваги  вже  детально  обговорювався  на  пленарних засіданнях

 парламенту і були підтримані Верховною Радою всі ці пропозиції і

 таке єднання акцизу і в'їздне мито.

      І  тому  немає необхідності сьогодні додатково обговорювати

 переваги цього законопроекту.

      Поданий  закон,  який сьогодні ми з вами маємо обговорювати

 включено  18  груп  товарів,  які записані значить під 18 кодами

 виробів   гармонізовані   в   системі  описів,  що  включать  32

 найменування продукції.

      В  статті  1, 12 найменувань товарів включено перше в групу

 акцизне,  значить це зроблено не тільки з необхідності одержання

 додаткових  надходжень  до  бюджету, а більше з того, що акцизна

 група  знаходиться  під  значно більшим контролем митних органів

 податкової  інспекції,  органів  внутрішніх  справ, особливо при

 транзитному переміщенні цих товарів  через територію України.

      Крім   того,   як   ви  пам'ятаєте  на  акцизні  товари  не

 поширюються  пільги,  що  надаються  фондам,  різним фондам, які

 сьогодні існують.

      Але  розширяючи  базу  оподаткування  ми  в  цілому вносимо

 пропозицію  не  по  значному розширенню розміру, а дещо зниженню

 ставок на окремі товари, особливо власного виробництва.

      І   тому  значить  розрахунки  покажуть,  що  такий  підхід

 дозволив  стабілізувати  і  збільшити  бюджетні  надходження від

 акцизної групи товарів .

      З  метою  захисту  вітчизняного  товаровиробника зазначеним

 законопроектом  пропонується  тимчасово,  до 2000 року звільнити

 від  оподаткування  акцизним  збором  виготовлені на українських

 підприємствах  кольорові телевізори, магнітофони, меблі, шоколад

 та  інші  харчові  продукти,  а  також,  значить,  за настоянням

 таких...  багатьох  депутатів - на  бензин  та  дизельне пальне,

 виготовлених на нафтопереробних заводах України.

      Ну,  про  те,  який  це закон, щоб можна було порівняти, ви

 можете впевнитись, якщо подивитесь на ставки, які пропонуються в

 порівняльній  таблиці. Ви знаєте, що комісія підготувала - у вас

 на  руках  є ці порівняльні таблиці, де можна повністю порівняти

 ставки,  які  пропонує комісія: те, що вносив Кабінет Міністрів;

 те,  що  діє  на  сьогодні  і в порівнянні із тим, які ставки на

 акцизний збір і в'їздне мито діють сьогодні, значить, в сусідній

 з  нами країні, Росії.

      Через  те  ми вже не перший, а це четвертий закон приймаємо

 такого напрямку... Якщо ми його сьогодні приймем, то таким чином

 ми  завершим  пирйняття  законів  про  ставки  акцизного збору і

 в'їздного мита.

      Шановні  товариші, я хотів би, щоб ви взяли закон в руки. І

 в  першій  статті  (ви  бачите)  подана таблиця, де дається код,

 гармонійний  опис - назва  цього  товару, також ставки акцизного

 збору, ставки в'їздного мита - пільгові і повні, тому що Кабінет

 Міністрів  пропонує  зараз  тільки одну ставку, значить, хоча ми

 записували і  пільгові, й повні. Дається перелік товарів - я вам

 назвав, що 18 видів товарів, де 39 найменувань групи товарів.

      Якщо  можна, Олександре Олександровичу, можна було б іти по

 закону  чи  по  переліку  цих  товарів...  Як  краще зробити? Не

 знаю...

      Я  просто  пропоную  дати  деякі  пояснення  до цього... до

 першого пункту нашого закону. Вони якраз заключаються в тому, що

 я вам назвав:  що по 12-ти найменувань товарів Кабінет Міністрів

 запропонував   включити  їх  в  акцизні  товари.  Це  і  рушниці

 спортивні,  значить,  мисливські для стрільби по мішенях, і інші

 товари.

      Першим  включається  акцизний товар -це бензин моториний, а

 також  дизельне  пальне,  аудіо-відіо  касети,  меблі,  особливо

 офісні.  Це  в  першу  чергу  офісні. І компакт дискі кольорові,

 значить,  телевізори  кольорового  зображення. Останні, значить,

 товари  в  же  були  у  нас  в  переліку підакцизних товарів. За

 наполяганням  Кабінету  Міністрів  із  групи підакцизних товарів

 виключена  шкіра.  Чому  ви  знаєте, ми буквально півтора місяці

 тому  назад  приймали  з  вами  про те, про вивіз живої худоби і

 шкіри і там уже це все урегольовано, через то із цього закону ми

 вилучили.

      В  2-й статті цього закону говориться про те, яким чином...

 начисляється  акцизний збір,  ви бачите, що в законі примірно із

 тверді  ставки  в  екю  з  одиниці  реалізованих  товарів, а  ті

 товари,  які  неможна  продавати,  наприклад, візміть чи хутрові

 вироби  якісь,  візміть  ту шубку. Є шуба для дорослої людини, є

 дитяча  шубка.  Значить,  там  іде  в процентах, в відсотках від

 оборотів .........цього  товару.

      Що   стосується  імпортованих  товарів,  то  акцизний  збір

 нараховується  до оборотів, які визначаються, виходячи із митної

 чи  закупівельної вартості з урахуванням практично сплачених сум

 митних зборів  ввізного імортного мита та акцизного збору.

 

      ГОЛОВА.  В'ячеслав  Михайлович,  ви  використали  час свій,

 спасибі.   Є   запитання  до  В'ячеслава  Михайловича?  Катерина

 Тимофіївна.

 

      СОКЕРЧАК. Я хотів би  до 3-ї  статті....

 

      ГОЛОВА. Ващук.

 

      ВАЩУК.  Шановний  доповідачу,  як  ви  поясните  нам  як це

 відобразиться  на  ціні  збільшення ставок на бензин. Я дивлюся,

 тут  бензин 72, 76, то той бензин, який сьогодні вкористовується

 у  виробництві,  ми  знизимо  акцизний  збір  на  власних... для

 власних нафтопереробних заводів, але вони забезпечують менше 30%

 потреб.  Основну  частину  ми  ввозим  і якщо сьогодні при такій

 високій  ціні, яка вже вища часто за світову ми ще збільшимо -за

 що ж ми    його  купимо зараз на   збврання врожаю?

 

      СОКЕРЧАК.  Катерина  Тимофіївна, дуже правильне питання і

 доречне.

 

      Я   просто,   доповідаючи,  говорив  про  те,  що  сьогоні,

 включаючи  якусь  групу  товарів  підакцизні товари, і митниця,і

 головна  податкова  інспекція,  і  органи внутрішніх вправ різко

 збільшують,  підсилюють  контроль за проходженням через транзит,

 через  територію   України за  цими  товарами.

      Якщо  ви  подивитесь, то ми не дуже велику ставку акцизного

 збору зробили на бензин, який використовується у виробництві. Це

 марка від А-72 і кінчаючи А-80.

      Якщо ви подивитесь 8 екю, або від 4 до 7 тисячі карбованців

 на  одному  літрі.  Тобто,  вибачаюсь, 163 тисячі карбованців на

 одному  літрі,  це по розрахунках, від 1, 3 до 1, 6 в залежності

 від  того.  1,3 - А-72, 1,6 - А-80.

      Це  не  дуже багато, але зате ми могли б підсилити контроль

 за  тим,  звідки  його завозять, хто ним торгує, тому що держава

 від  того, що в нас сила силенна бензовозів, нічого від цього не

 отримує.

      І ще одне. На нафтопродукти, ви ж бачите, нафти тут немає в

 підакцизному   товарі.   Таким   чином,  якщо  ми  на  нафту  не

 встановлюємо,  а  знімаємо,  починаючи  до  2  000  року акциз з

 виробництва  бензину  і дизельного пальноо на власних переробних

 аводах,  таким  чином,  ми  стимулюємо  завезення  нафти.  У нас

 сьогодні, на жаль, немає ні бітума, немає асфальта, тому що наші

 нафтоперегонні  заводи  стоять.  Ви знаєте про це. І нам якимось

 економічними  мирами треба  це робить.

      Через  те,  звичайно, трошечки воно ляже на ціну. Але за те

 виграш,  який  отримає держава, він буде значно вищий, ніж... І,

 можливо,  тоді  і ціна  нижче стане.

 

      ГОЛОВА.   Безсмертний.

      Будь ласка, коротше  відповідайте.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ.  Шановний  доповідачу,  я  хотів би привернути

 вашу   увагу   до   такої  проблеми,  я  різниця  в  акцизах  на

 високооктанові і низькооктанові бензини.

      Ви,   напевне,   знаєте,   що   на  зовнішній  вигляд  вони

 розрізняються   лише   коліром.  Але  цю  проблему  давним-давно

 вирішено,  коли застосувуються  різноманітні  барвники.

      Чи не даємо ми тим самим підстави людям зловживати, коли ми

 будемо  на  папері  імпортувати  низькооктанові,  а  продавати в

 середині   держави  високооктанові.  Тим  самим  ми  двічі  даєм

 можливість всім заробити. Це перше.

      І  друге. Я все-таки хотів би, щоб ви не 6 хвилин говорили,

 а   передбачені   вам   30  і  пояснили  подальші  питання,  які

 передбачені у вашому законопроекті. Дякую.

 

      СОКЕРЧАК.  Я  дякую  вам  за  запитання.  Звичайно, коли ми

 запросили   до  тсебе  працівників  митного  комітету,  головної

 податкової інспекції, це питання обговорювалося, яке ви ставите.

      Дійсно,  сьогодні  це  можливо,  тому  що раніше ці бензини

 закрашувались  в  залежності  від  того,  яке октанове число, то

 зелений,  то  оранжовий  колір. Ви знаєте. Сьогодні цього немає.

 Але  ми  стоїмо  на  тому,  що коли він стане акцизним товаром -

 бензин,   то   обов'язково   із  місця,  з  пункту,  звідки  він

 відправляється,   повинні   бути   документи,  які  проходять  і

 заполняється   митна   декларація.   Можливо   там   можна  буде

 перевірити.  В  кінці  кінців,  якщо вдасться там при оформленні

 митному  обманути,  то головна податкова інспекіця, або митниці,

 або мілоіція податкова могла б перевірити куди цей бензин  попав

 і по якій ціні він реально продається. Це можна було б зробити.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Шановні депутати... У кого? А, будь ласка,

 Чапюк.

 

      ЧАПЮК.

 

      Дякую.  Шановний  доповідачу,  я  вас  не  розумію.  У  вас

 написано  на 3 сторінці: "м'ясні супродукти домашньої птиці" і в

 дужечках  окорочки, половинки, четвертинки, кістосубпродукти. Це

 ж в основному продукція птиці.

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ. Це ті, що американці не доїли.

 

      СОКЕРЧАК.  Так, це ви вірно замітили.

 

      ЧЕПЮК. Ви розумієте, що це якась підставка і обман.

 

      ГОЛОВА.  Ростислав  Степанович,  ото як американське, то то

 воно  і  є  (............),  воно  там  черт  зна  що.  Можна не

 сумніваться.

 

      СОКЕРЧАК.  Я даю відповідь.

 

      ГОЛОВА.   Вячеслав   Михайлович,   я   попрошу.   Ростислав

 Степанови.  Справа  в  тому,  що  тут   по-кожному  пункту можна

 дивитися  і по-кожному можна шукати питання про розмір, задавати

 питання про розміри ставок і про перелік товарів.

      Є  пропозиція  така.  Давайте ми в першому читанні приймемо

 цей  проект,  протягом  тижня  комісії ще раз подивляться всі ці

 позиції і через тиждень потім приймемо документ.

      ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.             Не чути.

      Вони виправлять. ..................... продукція.

 

      СОКЕРЧАК.  Олександре Олександровичу, я все-таки пропонував

 би цей закон прийняти в цілому. Чому? Давайте ми розберемся. Оце

 окорочки,  субпродукту  -це  не просто помилка, це в гармонійній

 системі,  яка сьогодні використовується Міністерством зовнішньо-

 економічних  зв'язків, це міжнародна система маркування товарів,

 так  записано.  І  ми  сьогодні  для того, щоб митниця могла цей

 товар  провірити,  отака  запис.  Ми просто повторили те, чим ми

 давно користуємся. Але ми в дужках написали, щоб було зрозуміло,

 що  саме.  Дапєм  розшифровку.  Це  з  митницею  погоджено, вони

 погодились  з  цим,  що  це  не просто субпродукти якісь там, ви

 знаєте, патрошки, а це окорочка -це те, що ми бачимо сьогодні на

 прилавках.

      Але  знову  ж  таки воно ввозиться контрабандою, можливо, і

 дуже  багато,  немає  сертифіката  якості, немає лицензії. Ми не

 знаємо  звідки воно заводиться, через те, включаючи в підакцизну

 групу, ми знову ж таки підсилюєм контроль і транзити ...........

 через митну територію.

 

      ГОЛОВА.  Вячеслав Михайлович, ви ще скажіть: тиждень стоють

 на  сонці,  і  мухи  не  сідають,  наскільки  якість  висока, ви

 розумієте. Підозріло.

      Я   просив   би   вас   все-таки   підтримати   пропозицію:

 проголосувати  в  першому  читанні.  За  цю  пропозицію,  проект

 постанови  у  вас  перед  очима,  ставлю  на голосування. А тоді

 будете   вносить  пропозиції.  Будь  ласка.  Голосується  проект

 постанови про прийняття в першому читанні і доручення комісії.

 

      "За" -

 

      СОКЕРЧАК.  Олександр  Олександрович, якщо можна було б ...

 

      ГОЛОВА.  Та  ні, не в цілому, я не маю права. Голосується в

 першому  читанні. Захочете в цілому голосувать, будем ставить на

 голосування  в  цілому.  Але я пропоную зараз, щоб ми дали змогу

 всім  комісіям  попрацювати над переліком товарів і над ставками

 акцизного  збору, подивитися ще раз, проаналізувати з точки зору

 інтересів виробництва і бюджету.

      Встигнемо прийняти. На тому тижні проголосуєм, там тільки в

 другому  читанні  там  особливо нічого складного нема. Ставлю ще

 раз.  Проект  постанови  у  вас  є. Про прийняття цього закону в

 першоми читанні.

 

      СОКЕРЧАК. Голосуйте "за". Я вас прошу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      СОКЕРЧАК. Дякую.

 

      ГОЛОВА....  вам  нагадую,  що  коли  голосується, треба 225

 голосів. Не  менше. 226  голосів.

      Тому   я  ще  раз  ставлю  на  голосування.  Ні  в  кого...

 Голосуйте.  Ви  голосуйте,  не балакайте. так голосуйте "проти".

 Але  голосуйте.

 

      "За" -

      Так.

 

      СОКЕРЧАК. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  голосував  проект  постанови,  а не говорив "за

 основу".  В  цілому  прийнятий проект постанови. Була пропозиція

 відразу  в  другому  читанні  прийняти. Але я гадаю, що не треба

 робить  поспішності,  поспішних кроків. Я ставлю ще в цілому цей

 проект  постанови.  В  цілому  ставлю  на голосування. В першому

 читанні.  Доручення  -на  наступному тижні комісії підготувати і

 всім  комісіям  розглянути  і внести на розгляд Верховної Ради в

 другому  читанні. Ставлю  на  голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення....

      ШУМ В ЗАЛІ

      ну  так  в  кінці-кінців  ну  що  це  за  жарти?  Ні в кого

 зауважень  немає,  всі  згодні з тим. В першому читанні прийняли

 240  майже  голосів,  а  тут...  Ще  раз  ставлю на голосування.

 Запросіть  до залу  всіх, щоб прийшли.

 

      СОКЕРЧАК. Олександре Олександровичу...

 

      ГОЛОВА. Не треба нічого говорить. Оголошено голосування.

 

      СОКЕРЧАК.  Я  прошу  проголосувати,  товариші.  В цілому

 давайте  проголосуєм.

 

      ГОЛОВА.  В цілому постанова, а не закон.

 

      За-

 

      Рішення прийнято, сідайте, будь ласка.

      Про  кошторис  Національного Банку на 96 рік. Ющенко Віктор

 Андрійович,  голова  Правління  Національного Банку, доповідач і

 співдоповідач  Суслов  Віктор  Іванович. Якщо не помиляюсь, це у

 нас  не перший раз виноситься питання на розгляд Верховної Ради.

 Перший раз? Будь ласка, прошу уваги.

 

      ЮЩЕНКО В.А.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати,  вшій увазі пропонується бюджет Національного Банку на

 96  рік.  Бюджет розроблений на основі постанови Верховної Ради,

 на  основі  монетарної політики Національного Банку в 96 році, а

 саме   враховані   первинні  об'єми  рефінансування,  активність

 фондового  ринку  і  активність  Центрального банку на валютному

 ринку.

      Друга  особливість  та,  що  даний  проект  розглянутий  на

 комісіях    банківській,   бюджетній   комісії   декілька   раз.

 Зараховані, на наш погляд, максимально уважно підійшло Правління

 банку  по  вивченню тих пропозицій, які вносились на комісіях, і

 якщо  судити  від проекту кошторисного Національного Банку, який

 був   поданий   20   грудня  95  року  з  тим  кошторисом,  який

 запропонований  на  ваш розгляд, він скорочений на 15 трильйонів

 карбованців або на 30 процентів від його попередньої величини.

      Пропонується   на   ваше  затвердження  загальний  кошторис

 Національного  Банку по доходах  35. 3 трильйона карбованців, по

 видатках  -26.  7  трильйона  каробованців,  що  фінансуються  з

 собівартості   і   49.  3  трильйона  карбованців  видатків,  що

 фінансуються за допомогою прибутку і собівартості в цілому.

      Які особливості формування кошторису Національного банку на

 1996  рік  в частині доходів, стаття доходів спланована на рівні

 35  і  3  десятих  трильйонів  карбованців,  що близько дорівнює

 доходної  частини  минулого  року  32  трильйони  карбованців ви

 минулому році.

      Одної  з особливості формування доходів Національного банку

 є  те,  що  ми впершій статті доходів на 1996 рік не передбачили

 сплату Міністерства фінансів користування позиками Національного

 банку по фінансуванню .

      Ви   пам'ятаєте,   що  в  основах  монітарної  політики  ви

 затвердили пряме фінансування Уряду 107 трильйонів карбованців і

 8 трильйонів карбованців на економіку .

      Таким  чином  в  коштористі  Національного  банку  повністю

 виключена   сплата   процентів   Міністерства  фінансів  за  107

 трильйонів  карбованців,  що  приблизно  відповідає сумі доходів

 Національного банку біля -  40 трильйонів карбованців.

      Це є одна із основних причин дефіциту бюджету Національного

 банку 1996 року про який я буду говорити дещо нижче.

      Якщо аналізувати основні статті доходу то передбачається по

 статті  отримані  проценти передбачається...... перефінансуванню

 комерційних  банків,  отримати  чисті  2  і  2 десятих трильйона

 карбованців  -це  від програм було б марно кредитуванню, програм

 конвенсії,  програм  сенації,  а також по кредитах, що надаються

 Національним банком через кредитні аукціони.

      Загальна  сума  доходів  по  цій  статті  складає  біля  40

 процентів всіх доходів Національного банку і становить в сумі 13

 і 6 десятих трильйона карбованців.

      Слідуючі    дві    статті,    які   передбачаються   доходи

 Національного  банку це від інкасації монітарних цінностей 6 і 5

 дестих   трильйонів   карбованців   і  касового  -розрахункового

 обслуговування 4 трильйона карбованців, якщо взяти ці дві статті

 приріст  доходів  Національного  банку становить близько 30% від

 рівня  минулого  року, не дивлячись на те, що вам відомий рівень

 інфляції, який закладений у 1996 році.

      Абсолютно новою статтею доходів доходів Національного банку

 з  1996  року  є введення в дію банкнотної фабрики Національного

 банку і реалізація перших контрактів на сторону, в тому числі на

 виготовлення  акцизних  марок, поштових марок і ряду колективної

 продукції.  Ця  сума  пропонується  2,8 трильйони, або приблизно

 біля 8% всіх доходів діяльності центрального банку.

      Інші  доходи  сплавновані  на  рівні,  близькому  до  рівня

 минулого  року  і включають в основному доходи -  5,7 трильйонів

 карбованців  від  роботи центрального банку на валютному ринку і

 1,6   трильйонів  карбованців  -   від  реалізації  банківського

 каміння.

      Що  стосується  видаткової  частини,  яка  покривається  за

 рахунок  собівартості діяльності центрального банку. Утриманання

 і   відновлення   основних   виробничих -  відповідно  до  указу

 Президента  Національний банк на 1996 рік всі об'єми капітальних

 робіт  планує  проведення  в  рамках  амортизаційних відрахувань

 виробничих   фондів,   і   ця  стаття  приведена  у  максимальну

 відповідність  цієї директиви.

      Передбачаються  по  фонду  основної і додаткової заробітної

 плати витрати у сумі 7,2 трильйони карбованців.  Я хотів би дати

 деякі  пояснення  з  цієї  статті,  враховуючи  те,  що народним

 депутатам був розповсюджений висновок на проект постанови, якраз

 що стосується цієї статті.

      Фонд  оплати  праці Національного банку має таку технологію

 розрахунку:  середня заробітна плата, яка взята за основу - 12,5

 мільйони карбованців,  що відповідає середньому рівню заробітної

 плати за Т квартал по народному господарству. Штатна чисельність

 взята  16,  5  тисяч  чоловік. Мається на увазі, що в 1996 у нас

 вводиться   Малинська   фабрика,   центральне  сховище,  монетне

 виробництво, проводиться грошова реформа, де потребується більше

 1, 5 тисячі тимчасових......... і служба нагляду.

      Таким  чином, на під.... під штатну чисельність 1996 року і

 середній  фонд заробітної плати 12, 5. Якщо добавити надбавки за

 інтенсивність  праці і інші надбавки, середня заробітна плата по

 Національному   Банку   обрахована  на  рівні  21,  6  трильйони

 карбованців.

      З   урахуванням   діючої   системи  преміровання  на  рівні

 державнйх  службовців,  середня  заробітна плата становить 32, 2

 мільйони  карбованців.

      Я  ,  шановні  народні  депутати, хотів би особливо просити

 вас,  розуміючи,  що  можуть  виникати  дискусії  по цій статті,

 зважити  на те, що правління надзвичайно відповідально приходило

 до  формування  цієї статті. Я хотів би сказати, що це на 20, на

 30  процентів  рівень  оплати  праці, який нижчий від державних,

 комерційних  банків і 1, 6 -2, 1 рази нижче від заробітної плати

 в  комерційних  банках.

      Є  ще окремі пояснення, я надіюсь, що будуть запитання, які

 будуть конкретно цікавить розрахунок в тому чи іншому аспекті -я

 готовий  надати   з  цього інформацію.

      Внески  на  державне  соціальне  страхування -37% від Фонду

 оплати  праці, виготовлення та забезпечення банків банкнотами та

 монетами  передбаченов  сумі  майже  6 трильйонів карбованців. Я

 хотів би, шановні депутати, просить вас звернути увагу на те, що

 уже  на  протязі  3-х  років Національний Банк виключно на своїй

 смєті...  на  своєму кошторису формує, фінансує всі видатки, які

 здійснюються   в  рамках  підготовки  до  національної  грошової

 реформи.

      Ні   одна   стаття   в  бюджеті,  ви  знаєте,  цих  видатів

 Національного  не передбачує. Тому Нацбанк розуміє т е, що що ці

 видатки стосуютсья прямо його діяльності, просить вашої згоди, і

 на  цей  рік  як  заключний  рік,  рік впровадження національної

 грошової  реформи,  затвердити частину видатсків, в тому числі і

 по цій  статті як  надзвичайно  важливі і етапні.

      В  основному  мова  йде  про  фінансування  по  цій частині

 закупівлі  банкнотного  паперу до пуску в дію Малинської фабрики

 придбання  фарб.  Це  ддві  статті,  які складають біля 70% цієї

 статті видатків.

       Службові  відрядження. Ми їх виділили спеціально у зв'язку

 з  тим, що   можуть  у вас  виникати  спеціальні питання.

 

      ГОЛОВА.  Віктор Андрійович, у зв'язку з тим, що ці дані є в

 депутатів,  і, очевидно, овони будуть задавати запитання вам, то

 ви тоді на них відповідсте.

      Це буде більш конкретна розмова, так же?

 

      ЮЩЕНКО.  Я  попросив  би  прокоментувати  створення бази по

 виготовленню і збереженню Національної валюти.

 

      ГОЛОВА.   Ви   зараз  це  зробите,  і  потім  прокоментуєте

 зауваження  експертного  відділу. Будь ласка.

 

      ЮЩЕНКО. Добре.

      Я   хотів  би  прокоментувати,  шановні  народні  депутати,

 статтю,  яка  характеризує видатки по фінансуванню, виготовленню

 та   збереженню  національної  валюти,  де  пропонується  19,  5

 трильйони  карбованців, я хотів би  дати  деякі пояснення.

      Перше.   Ця   стаття  розбивається  на  дві  складових  -це

 будівництво і оплата придбання обладнання.

      Що   стосується   будівництва.  Будівництво  передбачено  8

 трильйонів   карбованців.   Є   відповідна   Постанова  Кабінету

 Міністрів   на   1996  рік,  відповідно  до  якої  віднесено  до

 найважливіших   будов   національного   виробництва  будівництво

 Монетного  двору  в  місті Києві, Малинської фабрики банкнотного

 паперу, монетного двору, Центрального сховища для грошей в місті

 Києві  Національного  банку.  8  трильйонів  карбованців  -ви по

 розшифровці  бачите,  що  це  основна  стаття  фінансування  цих

 видатків.  Всі  решат  об'єктів,  як  ви  бачите,  носить сугубо

 технічний    характер    і    відноситься    або   реконструкції

 (............)  там  вставлять  карбованців, або невеликих інших

 проектів, які я коментувати можу в окремому порядку.

      Щодо  оплати  контрактів,  мов  іде про те, що ми просили у

 статті  кошторису  1996 року виділити, профінансувати за рахунок

 валютного  резерву  Національного  банку виключно контракти, які

 покриваються  за  рахунок  валюти і які нам треба профінансувати

 для  того,  щоб  забезпечити  впуск  у 1996 році фабрики паперу,

 першої черги монетного виробництва.

      В  загальній  сумі  ця  стаття  становить  19,  5 трильйона

 карбованців.  По  інших  витратах ми, як і в подоходній частині,

 так  і  в  податковій частині показуємо активність Національного

 банку  на золотому і валютному ринках. Окремі розшифровки по цих

 статтях вам представлені.

      Це  в  двох  словах, якщо детально не коментувати ті цифри,

 про які ідеться у кошторисі, який у вас на руках.

      А  щодо висновків, які зробленні Секретаріатом, я просив би

 урахувати коментарі слідуючі. По пункту 1. 1, де мова стоїть про

 розрарухонок  оплати праці. Шановні народні депутати, повірте, в

 мене  є розрахунок, який я можу передати в Президії. Бо це діюча

 система  заробітної плати в державних банках: в ощадному банку і

 експортно іспортному банку.

      Ми  взяли  за основу цю систему. Я не буду говорить вже про

 інші  банки.  Ми  прив'язку  просто зробили по державних банках.

 Питання  почисленності  я коментувати зараз не буду, якщо єсть у

 когось  питання,  я  можу розкласти по сотнях людей, яка виникає

 потреба  в  півторах  тисячах  касирів  для  реформи, де це вони

 будуть,  в  яких........... вони будуть функціонувати. Але ми їх

 передбачили.

      Середня заробітна плата і основи розрахунків була покладена

 на   рівні   заробітної  плати  першого  кварталу  по  народному

 господарству  -12  мільйонів  520  тисяч карбованців. Звідси всі

 основи.  Плюс  всі  пільги  і  компенсації,  які  передбачаються

 Законом   про   державного   службовця.  Ви  знаєте,  що  статус

 державного  службовця  по  відповідній  постанові Верховної Ради

 поширений на працівників Національного банку.

      Таким  чином,  на  жаль, не є заробітна плата 40, 8 або, як

 передбачають автори, 46 мільйонів карбованців на кінець року або

 ріст  1,  8 раза, яку іде у доповідній записці. Мова йде про те,

 що   заробітна  плата  середня  з  врахуванням  статусу  першого

 кварталу знаходиться на рівні 32, 2 мільйонів карбованців.

 

      ГОЛОВА. На кінець року.

 

      ЮЩЕНКО.  Середня  по року з врахуванням........... позиції.

 То це середньоквартальна заробітна плата.

 

      ГОЛОВА.  Ну  так експертний відділ робить вам зауваження по

 кінцю року, а не посердній. Ви ж бачите там.

 

      ЮЩЕНКО. Шановний Олександре Олександровичу! Тут висновки по

 кінцю  року  трудно  робить,  тому що ми ніяких потуг не робимо,

 нових ініціатив.

      Що стосується по статтях 1. 2. Ми приймаєм ці зауваження. І

 дійсно  у нас 40 мільярдів карбованців в зв'язку з тим, що ми не

 отримали  роз'яснення  режиму  фінансування  цих  видатків чи за

 рахунок  прибутку, чи за рахунок собівартості. Ми їх вилучаєм за

 рахунок   прибутку.   Залишається  60  мільярдів  карбованців  -

 представницькі  видатки  на  проведення  семінарів, пов'язаних з

 грошовою  реформою, відповідних нарад Центрального банку. Всі на

 ці статті затрати всього складають 62 мільярдів карбованців.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  будь  ласка,  Віктор  Андрійович. Хто хоче

 задать запитання, запишіться?

      Опублікуйте список.

      24    чоловіки.  15  хвилин, будь ласка. Сахань.

 

      САХАНЬ

      Шановний  Віктор  Андрійович, враховуючи, що сьогодні в нас

 на  календарі,  здається,  2  липня ми повинні були б вже почути

 мабуть  якийсь,  підсумковий,  аналіз  діяльності  Національного

 банку  за  цей  час.  Бо досить дивна картина складається, що ми

 розглядаємо   кошторис  Національного  банку  в  середині  року.

 Поточного  року.

      І,  значить,  якщо  вже  дивитися на майбутнє, то ми мабуть

 кошторис   Національного   банку   на   наступний   рік  повинні

 розглядати,  як  мінімум,  в  вересні  чи в жовтні місяці. Бо це

 дивна  картина,  коли  півроку попрацювали, ми розглядаємо тепер

 кошторис  на  наступний  рік.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка.

 

      ЮЩЕНКО. Мова йде про те, що ми розглядаєм бюджет 1996 року,

 який національний банк подав у грудні 1995 року і по відповідній

 процедурі ми всю цю процедру проходили. Ви знаєте, що це не наші

 умови  і мені здається, ми дали достатньо пояснень обом комісіям

 Парламенту, щоб вичерпать ці проблеми.

      Щодо  звіту Національного банку по 1 півріччю 1995 року, це

 передбачено у постанові про монетарну політику 1996 року, яка по

 офіційному  отриманню  правління Національного банку, буде такий

 звіт за 1 півріччя, як і вимагає цього постанова Верховної Ради.

 Буде  направлений  у  Верховну Раду.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Пронюк. Пронюка немає. Кужель.

 

      КУЖЕЛЬ. Передайте  слово  Анисимову.

 

      ГОЛОВА. Це  запитання. Запитання, а  не...

 

      АНІСІМОВ. Передает  мне.

 

      ГОЛОВА. А, будь ласка. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ

      178, Запорожье, Анисимов. Михаил Андреевич, я вам несколько

 вопросов,  я  думаю,  в  ы  быстро на них ответите. В чем секрет

 хорошого  финансового  банков,  это видно с того, что все-таки в

 каждом  городе  мы  видим  новое  строящееся  здание.

      Сколько  людей  работает в банковской системе на территории

 Украины?  Вместе  с  комерческимии,  Наверное  у  вас есть такие

 данные.  Есть  ли  рычаги воздействия на коммерческие банковские

 структуры,  если  нет, то что надо сделать законодательно, чтобы

 действительно имели такие рычаги?

      И  последнее.  На  сколько бы уведличился процент инфляции,

 если  б были выплачены вовремя пенсии и заработная плата по всей

 территории Украины, потому что получается картина: с уменьшением

 инфляции   падает   до   нулевого  состояния  платежеспособность

 населения Украины, пожалуйста. Спасибо.

 

      ЮЩЕНКО  Не  виплачена  заробітна  плата  станом  на 1 липня

 складає  261  трильйон  карбованців,  в тому числі по бюджету 74

 трильйони   карбованців,  із  них  по  центральному  бюджету  25

 трильйонів  карбованців.  Емісія  96  року 107 трильйонів формує

 рівень  інфляції  в  районі  39-40  процентів. Якщо мова йде про

 фінансування  за  рахунок  прямої емісії Національного Банку, не

 враховуючи  мультиплікатора,  очевидна  мова  може  йти  про 180

 процентів,  180 процентів річную, 180 процентів, але плюс -мінус

 20 процентів я допускаю таке відхилення.

      По чисельності: в банківській системі працює 120 тисяч...

 

      ГОЛОВА.  Я  ви  пропустили, якби не було заборгованності по

 пенсіях  і  заробінтній  платі у бюджетній сфері? Ну, плюс 15-20

 процентів щоб можна було б обговорить.

 

      ЮЩЕНКО. Я думаю, що це мова йшла про ситуацію, яка, ну, по-

 перше, взорваний був би валютний ринок. Валютний ринок зірвав би

 роздрібну, оптову і ...

 

      ГОЛОВА.  Ні,  ні,  ви  не пояснюйте механізм, ви поясність,

 який  би  був  процент  інфляції, відповідайте, якби були вчасно

 виплачені, не було заборгованності по ...

 

      ЮЩЕНКО  По  року  -біля  180-220 процентів, по року. А який

 би..... розкупки її був, це звичайно залежало б від темпів.

      ШУМ  У  ЗАЛІ

      Єто  крах для економіки, монетарна політика тут не причому.

 Ви  затвердили  основи  бюджету, який ми профінансували. Якщо ми

 затвердимо інші основи бюджету - ми профінансуєм інший бюджет.

 

      ГОЛОВА.  Відповідайте дальше.

 

      ЮЩЕНКО  По  чисельності:  13  тисяч  у  Національному Банку

 працює і деякі тимчасові...

     

      ГОЛОВА.  Невисокі відносно податки, очевидно.

     

      ЮЩЕНКО. Я не розцінюю банківську систему, як....... з точки

 зору  своїх  фінансових  результатів,  якщо ви візьмете по рівню

 рентабельності  за  1995  рік,  рентабельність банківської сфери

 знаходиться  на рівні загальної економічної редакції. Уровень 34

 процентів.

     

      ________________  Вибачте  я  не  хотів  дискусії з трибуни

 вести .

     

      ГОЛОВА. Осадчук.

     

      ОСАДЧУК.

     

      Шанонвий Віктор Андрійович! Назвіть, будь ласка перед умови

 і гарантії, що дадуть змогу цього року все-таки провести грошову

 реформу, про це говориться авторитетні люди підтверджують чутки,

 але  які  можливості реальні тимпаче в умовах коли мені здається

 не  одержимо  сьогодні  врожаю  навіть  на  половину  такого, як

 одержали в минулому році.

      І ще одне. Про це говорили, але я хочу акцентувати. Хто, як

 не  Голова  Національного  банку повинен знати де гроші їх же не

 спалили, не вивезли у В'єтнам чи в Корею, вони там не потрібні./

      Гроші  вони десь циркулюють, як їх десь звідти взяти, якими

 механізмом  їх  звідти  вийняти  і  погасити  заборгованість  по

 зарплаті  вчителям,  лікарям  і  всім  бюджетникам. Ну якось так

 поясніть,  щоб  люди,  які нас слухають втішилися у цьому вашому

 поясненні . Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Петро  Ілліч  справа  в  тому,  що  люди  слухають

 кошторис  Національного  банку -це інше питання, але я просив би

 лаконічно  відповідати  і лаконічно запитувати, будь ласка.

     

      ЮЩЕНКО.  Шановні  народні  депутати!  Дякую  за запитання я

 впевнений,  що  в  1996  році  при  тому, як будуть витримані ті

 параметри,  які  ви  затвердили, як загально -економічний рівень

 падіння  національного  виробництва  буде  оцінюватися біля двох

 відсотків,  а економісти його оцінюють на рівні можливо мінус 0,

 5  або  плюс  0,  5  десятих рівень інфляції при такому розкладі

 ситуації  можуть  стати  реальністю  від  півтора  до  1,  9 і 2

 відсотки до кінця року із розрахунку на місяць.

      Якщо  ми  входимо  в  таку  фазу, абсолютно стає природньою

 проведення грошової реформи. Якщо ми тільки маєм рівень інфляції

 той,  який  ми  прогнозуєм,  наприклад,  на  липень місяць - 5%,

 зберігання  цієї  інфляції  на  десятимісячному терміні повністю

 вимиває  монетний  ряд  і  за  14 місяців 100% девальвує грошова

 одиниця.  Тому  та  умова,  яка  у  нас  передбачена відповідним

 бюджетом  1996  року, який завтвердив парламент, є достатнім для

 того,  щоб  ми говорили всерйоз про проведення грошової реформи.

 Ці параметри є обов'язковою умовою для того, щоб грошова одиниця

 забезпечувала  ту  сталість,  яка  у  нас передбачена в основних

 макроекономічних  показниках  1996  року. Я ці умови розцінюю як

 достатньо позитивні.

      Питання - де гроші?  На сьогодні 316 трильйонів карбованців

 знаходиться   у   вигляді  готівки,  тобто  поза  банками,  поза

 розрахунковими  і  депозитними  рахунками,  які  не  працюють на

 офіційну  економіку.  Є лише один спосіб, як ці гроші вернути на

 банк.  Мова  йде про рівень фінансової стабільності. Інфляція на

 рівні 1,5 - 2% на місяць забезпечує через 3 місяці повернення...

 на початку процесу повернення цих грошей.

      Я  хотів  би  вам доповісти. Починаючи з лютого місяця 1996

 року,  в комерційні банки України вперше почало надходити грошей

 більше,  чим  імітується  комерційними  банками  в  обіг.  Це -

 нормальна реакція на процес  фінансової стабільності. На сьогодні

 у  нас  приріст  і  по  вкладах  населення йде не в номінальному

 виразі, а в реальному виразі. В тому числі -  і кредитні ресурси

 для банківської системи.

     

      ГОЛОВА.  Яблонський.

     

      ЮЩЕНКО  В.  А.... Процес достатньо позитивний для того, щоб

 оцінювать як повернення грошей у банківську систему.

     

      ЯБЛОНСЬКИЙ

      Дякую.

      Шановний  Віктор  Іванович, у мене таке питання. Чи розмова

 наша  про  грошову  реформу,  про  національну одиницю не вплине

 часом на процент інфляції, на зміну цін, як це уже не раз бувало

 у  нашій  країні? І чи ми сподіваємось на конвертовану валюту чи

 просто на введення нової національної грошової одиниці?

      Дякую.

     

      ЮЩЕНКО В.А. Дякую за запитання.

      Реальний  вплив на стан нової валюти може вплинути або нові

 видатки,  а відомо, що вони не передбачаються в такому рівні, що

 вони...  деволювали  її  -анадто глибоко або характер реформ. Ви

 розумієте,  що  харктер  реформи може масу грошей -316 мільйонів

 карбованців  задать  не  програмовану  поведінку.  80 трильйонів

 карбованців -це наш місячний товарооборот, 360, 316 трильйонів -

 це   гроші,   які  ми  пов'язані.  Тільки  ці  гроші  злякаються

 стабільної  реформи,  звичайно ми не можемо уникнути колосальної

 інфляції. Але то питання вже характер реформи, я думаю, коли...

     

      ГОЛОВА.  Пилипчук...  Я пропустив Яблонського, я...    вже,

 вже...

     

      ПИЛИПЧУК.

      Шановні  депутати,  скажіть,  будь  ласка,  от з кошторисом

 вашим,  ну,  першим  ви  передбачаєте  120  мільйонів доларів на

 створення   бази  по  вивготовленню  і  збереженню  національної

 валіти   в   той  час,  коли  весь  проект  по  створенню  всієї

 матеріальної  бази  оцінювався в 124 мільйони і підписаний такий

 був договір. Що по тому договру, за яким створені потужності, ще

 не копійки не  затрачено?  Це перше питння.

      Друге  -чому  ви  включаєте  в витратну частину фінасування

 виготовлення  валюти,  в тому числі і монет, а в доходах його не

 плануєте?  Банки,  купляючи  у  вас  валюту,  відшкодовуть  ваші

 витрати,  ви на цьому ще й маєте плюс. А у вас витрати фігурують

 у вашій частині, а доходи від  продажу валюти ні.

      І   третє,   якщо  об'єднати  заробітну  плату  основну   і

 додаткову  із  другим розділом "Грошові зарплати та заохочення",

 включаючи  відрахування  на державно-соціальне страхування......

 60  мільйонів  доларів  поділити  на кількість працюючих, то ваш

 фонд  споживання  одного  працюючого  в зарплаті з відрахуванням

 складає 4 тисячі доларів на рік. Це трошки більше, ніж те, що ви

 сказали. Поясніть, чим визвані такі розбіжності?

     

      ЮЩЕНКО.  Володимир  Мефодійович,  я хочу ще раз заявити, що

 середня  оплата  праці  по  розрахунках 1996 року 32, 2 мільйона

 карбованців.

      Якщо  моя  відповідь  не  є достатньою, я прошу тоді окремо

 зробити   доручення,  зробити  перевірку,  і  викласти  з  усіма

 нюансами.

      Мова  йде,  що  коли  я  говорю про такий рівень заробітної

 плати, то, звичайно, я сюди не плюсував вислугу років, Володимир

 Мефодійович,   я   здатний  дать  відповідь  по  цьому  питанню.

 Послухайте,  я  сюди  не фінансував вислугу років і відрахування

 37%  на  фонд  оплати праці. Тобто, це ті суми, які не є ті, які

 людин  отримує.

      Хоча  вони  в  розрахунку  є, 37% по собівартості і 37 % по

 фінансуванню,  йде  з  прибутку,  ці  суми не передбачені, але ж

 людина  відрахування ці на руки не отримує. Тому я їх упускаю із

 того,  щоб  була  чистота  інфомації.

     По-друге, мені здається, що вам відомо, що коли Національний

 банк   випускає   національні   гроші,   то   це  є  конвертація

 кореспондентської позиції на готівкову позицію. Грошей від цього

 більше  не  становиться.  Форма  грошей  міняється  -готівкова і

 безготівкова.

      І  ви,  очевидно,  знаєте,  що Національний банк всю емісію

 гтівки  робить  безплатно.  Один карбованець в безготівці і один

 карбованець   в  готівці  коштують  одну  і  ту  саму  величину.

 Виключення  є,  Володимир  Мефодійович  те, що Національний банк

 гроші,  які  він  довозить  з  Києва до Одеси, вимагає, щоб йому

 заплатили  за  транспорт  видатки, за транспорт обороту цього. І

 все.  Те ж  саме і ..........

      І  Третє  запитання. Волдодимир Мефодійович, ви пам'ятаєте,

 що  коли оцінювався проект банкнотного виробництва, він коштував

 97  мільйонів доларів. Програма по виготовленню гривни, завозу н

 а  у  і  підготовки грошової реформи за рахунок закордонної бази

 нам  обійшлась в 120 мільйонів доларів.

      На сьогодні ми вже заготовили повністю під грошову реформу,

 то  єсть  витратили  120 мільйонів доларів і профінансували свою

 банкнотну  справу цю. Це є одне із застережень, що коли ми зараз

 будем  слухать  дискусію  про  монетне виробництво, щоб в нас не

 повторилась така сама історія.

      Ми   сьогодні  просим  правління  виділіть  нам  кошти  для

 фінансування  монетного  виробництва,  не  на завоз монет, а для

 монетного  виробнитцва. Сьогодні є дисбаланс, який ми гарантуєм,

 ми   покриєм   за  півтора  роки  після  того,  як  ми  випустим

 інвестиційні  монети. Вони карбуються в рівні. Ми просили, щоб з

 вашого дозволу  цей дефіцит був...

     

      ГОЛОВА. Петренко.

     

      ПЕТРЕНКО.  Александр  Александрович,  прошу  передать слово

 Степанову, 236 округ.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      СТЕПАНОВ.

     

      Уважаемый  Виктор  Андреевич,  все-таки  не думаете в нашем

 нищем  государстве  слишком  вольно обращаетесь государственными

 деньгами.   Подумайте,   более  2  триллионов  карбованцев  инши

 вытраты.  Это  означает,  что  на  нашем  заводе, на моем родном

 Лугансктепловозе примерно с равным количеством работающих, как в

 вашей  конторе,  16 тысяч. Это больше, чем годовая зарплата. А у

 вас это карманные расходы, мелочи.  Это один вопрос.

      И  второй. Вы дважды назвали строительство монетного двора.

 Третий в Луганске. О  каких  заводах речь идет?

     

      ЮЩЕНКО.  Я  почну  з другого питання. Я не буду вдаватися в

 політичну  дискусію  про монетний двір в городі Луганські. Це не

 монетний  двір.  І  відповідне  заключення  з  цього  приводу  є

 комісії, яка призначалась Верховною Радою.

     

      ГОЛОВА.   Віктор   Андрійович,   Петро  Степанович,  Віктор

 Андрійович  зніміть цю дискусію. Депутати, хто мав бажання, були

 на  території монетного двору, який зводиться, і зробили з цього

 відповідні висновки.  Те, що ви там були, тим паче.

     

      ЮЩЕНКО.  Перше питання щодо інших затрат. Петро Степанович,

 я  просив би, щоб ви звернули увагу на розшифровку інших затрат.

 Із  суми 2, 3 трильйона -інші затрати, із них 1, 8 трильйона -це

 купівля  золотого  запасу  України.  Це роботана золотому ринку.

 Друга  частина  -250 мільярдів карбованців -це тоже саме золотий

 запас,  який  формується  через  скарбницю Національного банку у

 вигляді  побутового  серебра,  побутового золота, старих золотих

 монет  і  таке  інше,  де  получаємо  ми  не  індустріальні  там

 банківські метали, а побутові метали.

      Таким  чином  2, 1 трильйони карбованців - ці витрати, інші

 видатки ідуть виключно на придбання банківського металу.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте на місце.

      Віктор Іванович Суслов, прошу.

     

      СУСЛОВ В.І.

     

      Уважаемые народные депутаты! Цель моего выступления состоит

 в  том,  чтобы  убедить  вас  в  необходимости  принятия проекта

 кошториса   Национального   банка   Украины,  который  подан  на

 утверджение  Верховного  Совета  Национальным банком и поддержан

 Комиссией по вопросам финансов и банковской деятельности.

      Нащша   комиссия   несколько   раз   рассматривала  проект,

 возвращала его на доработку, и мы считаем, что в настоящее время

 этот  проект  сделать трудно лучше, трудно сделать лучше.

      Голова правления Национального банка уже доложил о том, что

 Национальный банк там, где можна было свои расходы урезал.

      Я  хотел бы обратить ваше внимание на некоторые особенности

 кошториса Национального банка.

      Во-первых.  Мы  впервые вынуждены будем утвердит кошторис з

 дефицитом  в  размере  14  триллионов  72 миллиарда карбованцев.

 Таким  образом  Национальный  банк  Украины  впервые  становится

 убыточным  учреждениев  этом  году, у которого расходы превышают

 доходы.

      Мы  просили  бы  депутатов,  учитавая этот фактор, обратить

 внимание  на  некоторые  обстоятельства. Во-первых, Национальный

 банк  Украины  вынужден  нести  значительные расходы на создание

 мощностей по производству национальной валюты.

      Во-вторых,  убыточность Национального банка связана также с

 тем,  ято  в этом году Законом о бюджете не предусмотрена уплата

 Министерством  финансов  процентов  за кредиты, которые получило

 Правительство  от  Национального  банка.  Если  бы  Министрество

 финансов  платило  проценты по кредитам, то Национальный банк не

 был бы убыточным.

      Таким   образом,   мы   вынуждены   предлагать   в  проекте

 постановления  внести  также  в  будущем  изменения  в  Закон  о

 Государственном  бюджете Украины, считать, что 12 триллионов 900

 миллиардов    карбованцев,    которые   планировалось   получить

 дополнительно  в  доходах Государственного бюджета от превышения

 доходов  над расходами Национального банка должны быть изкяты из

 бюджета  и  мы  можем  констатировать,  что  на  эти  доходы  мы

 расчитавить  не  можем.

      Теперь  коротко по содержанию проекта постановления. Мы.. Я

 просто  зачитаю его.

      1 пункт. Затвердити кошторис доходів і витрат Національного

 банку України   на  1996 рік.

      2.  Надати  право  правлінню  Національного  банку  України

 проводити  перерозподіл  коштів  у межах  затверджених витрат за

 окремими   статтями  розділів  1  і  2  кошторису,  з  наступним

 обов'язковим  інформуванням  Комісії  Верховної  Ради  України з

 питань  фінансів  і   банківської    діяльності.

      3.  Комісія  Верховної  Ради  України з питань бюджету, при

 внесенні змін до Закону про Державний бюджет України на 1996 рік

 передбачити  скасування  у статті доходів надходжень відрахувань

 від  перевищення  поточних  доходів  над видатками Національного

 банку  України  в сумі 12 трильйонів 900 мільярді в карбованців,

 оскільки реальні витрати банку не покраваються доходами.

      4.  Доручити  Кабінет  Міністрів  України в тижневий термін

 подати   прпоозиції   щодо   фінансування   дефіциту   кошторису

 Національного   банку  України  за  рахунок  Державного  бюджету

 України  на 1996 рік.

      Поскольку  мы  понимаем, что реально Государственный бюджет

 не   сможет   покрыть  дефицит  кошторыса  Национального  банка,

 Комиссия   по  предложению  Национального  банка,  предлагает  в

 проекте  постановления  записать:

      "Встановити,   що   у  разі  не  надходження  від  Кабінету

 Міністрів   України   пропозицій   щодо   фінансування  дефіциту

 кошторису  Національного  Банку  України  за  рахунок державного

 бюджету  Національному  Банку  України  дозволяється в 1996 році

 використати  40  мільйонів  доларів  США із офіційного валютного

 резерву для оплати контрактів з іноземниим фірмами на постачання

 обладняння   та   сировини   для   потужностей  по  виготовленню

 національної валюти.

      Пятое.   Національному   Банку  України  в  поточному  році

 завершити    фінансування   будівництва   центрального   сховища

 Малинської фабрики банкнотного паперу та перебазування державної

 скарбниці, і ввести ці об'єкти в експлуатацію.

      Шосте.  Кабінету  Міністрів  України  разом  з Національним

 Банком України підготувати законопроект щодо використання коштів

 з  офіційного  валютного  резерву  Національного Банку України і

 подати  його  на розгляд Верховної Ради України до 1 липня цього

 року.

      Сьоме. Доручити Головному контрольно-ревізійному управлінню

 України  провести  ревізію  виконагння  кошторису  Національного

 Банку України за 1995 рік і про результати перевірки інформувати

 Верховну Раду України до 15 вересня 1996 року.

      Восьме.  Контроль  за виконанням цієї постанови покласти на

 комісію   Верховної   Ради  з  питань  фінансів  та  банківської

 діяльності.

      Просим поддержать этот  ....

     

      ГОЛОВА.  Немає заперечень. Сідайте на місце, будь ласка, на

 обговорення  записалось 8 депутатів, 25 хвилин як раз відповідно

 до  Регламенту:  3  і  один від комісії, Пустовойтовський як раз

 буде 25. Прошу, Пустовойтовський, до слова.

      Можете з місця, можете  виходить. За ним Степанов.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ

     

      Уважаемый  Александр  Александрович, уважаемые коллеги, при

 всем  мое  уважении  к  Виктору  Андреевичу я должен подвергнуть

 критике кошторис Национального Банка, который представлен нам на

 рассмотрение.

      Возмем  сводный  расчет,  определены  доходы  в сумме 35, 3

 триллиона    карбованцев    расходы,    которые   относятся   на

 себистоимость  22,  7  таким образом возможные расчетная прибыль

 12,  9.  12,  8  триллиона  карбованцев, что ждать представление

 кошториса после принятия бюджета, если заложены в бюджете 12 и 9

 десятых  триллиона  карбованцев  всеравно  не  учтены кошторисом

 Национального банка, которые должны были поступить в бюджет.

      Подтверждено  12  и  9  а остаток свободной прибыли 12 и 8,

 прибыли  нет, она используется правлением Национального банка на

 свои нужды, на нужды действительно необходимые но все по времени

 мы  сегодня  знаем  очень  много  проблем  и  программ,  которые

 необходимо финансировать протягиваем ножки по одежки.

      Утверждены..........  финансированные за счет прибыли 26, 7

 триллиона карбованцев это в то время когда прибыль остается 12 и

 8  как это понимать за счет какой прибыли нам могут сказать, что

 в смету включены минимальные затраты, которые необходимые банку.

      Давайте  попробуем  проанализируем  так ли это. Даже беглый

 анализ   указывает   на   наличе  больших  резервов  вот  в  том

 приложении,  которое мы с вамы получили расчетные страницы номер

 7,  затраты  по  текущему ремонту на уровне 45 процентов от сумм

 амартизации  и  это  при  том,  что  значительная часть основных

 фондов  -это  новые  основные  фонды  не  требующие капитального

 ремонта,  а  уровень  затраты  на  ремонт на уровень капитальных

 ремонтов.  При  всем  почтении  капитальности и хорошему вкусу с

 которым  все  делается  в  Национальном банке и в здании и перед

 зданием  и  на монетном дворе и на других обьектах и порядки при

 всем том, при всем я говорю хозяйственном подходе к этому делу я

 полагаю,  что  при  нынешних  бедственных  обстоятельствах мы не

 можем позволять себе ни себе ни другим тех больших затрат.

      Посмотрим   расчет   на  странице  номер  8.  На  год  фонд

 заработной  платы   (пункт 1.2.2) -  2,49 триллиона карбованцев.

 Предусматривается  премий  и  доплат  в  сумме    2,8  триллиона

 карбованцев.

      Кроме  того,  на  странице  14  предусмотрена  материальная

 помощь и премия к юбилейным датам  - еще 870 миллиардов. Всего -

 3,7 триллиона карбованцев.  И  среднемесячная зарплата (с учетом

 служащих   всех  банковских)  -  от  12,5  миллиона  карбованцев

 превращается  в 31 миллион карбованцев и выходит на второе место

 после   энергетиков,   ядерщиков.  И  значительно  выше,  чем  у

 шахтеров, металлургов и т. д...

      Виктор  Андреевич  в  своем выступлении сегодня сказал, что

 эта  зарплата  ниже,  чем  в  коммерческих  банках.  Но  это  же

 обстоятельство  тоже в какой-то степени управляется Национальным

 банком!  Там  же  устанавливается общая сумма маржи. Ясно, что и

 здесь  и  в зарплате есть резервы... Хотя на этом вопросе Виктор

 Андреевич  довольно  детально  останавливался  и  доказывал, что

 здесь резервов нет.

      Смотрим расчет на странице номер 9. Сводные расчеты доходы

 от  печати  банкнотно-монетного  двора составляют  2,6 триллиона

 карбованцев,  а  только  материальные  затраты  -  3,5 триллиона

 карбованцев.   Как  это  понимать?  Не  жирно  ли,  материальные

 затраты, которые где-то должны иметь 50-55% - до 57%?..

      В  малых  расчетах,  где  не  такие  суммы фигурируют, тоже

 имеются  небрежности  и  излишества. Почему необходимо отдельные

 деньги  (строка  10  верхнего расчета,  пункт 5) - 17 миллиардов

 карбованцев  на  совещания  руководителей?  Фуршеты,  приемы?! А

 почему все это делается за счет государства?!..

      Нижний расчет  в  этой  же  странице: представительские - в

 одном  месте - 60 миллардов  карбованцев, на странице 16 - опять

 представительские,   40  миллиардов  карбованцев...  Рассовываем

 представительские   по   разным  расчетам  для  того,  чтобы  их

 закамуфлировать... Пируем во время чумы...

      Можно  привести  и больше примеров, ео побережем время -это

 тоже деньги!..

      Нет   прибыли,   нет  источников,  а  смета  предсматривает

 капитальные  вложения  в  сумме  19,  6 триллинов карбованцев. Я

 кончаю.

      Когда     мы    обсуждали    денежно-кредитнуцю    политику

 Нацтионального банка, я приводил пример из расчетов кончинского,

 что  в  целом  по  стране  20/себестоимости продукции состоит из

 погашения кредитных ставок банков. То есть экономика всей страны

 на  20%  трудится  ради процветания банковской структуры страны.

 Так вот, капитальные вложения системы одного Национального банка

 составляет  почти такой же  процент.

      Я  критикую  и  вношу предложение: при всем уважении к тму,

 что  делается Национальным банком, придется все -таки, я считаю,

 необходимо   все-таки  растянуть  немножко  это  удовольствие  и

 предлагаю  поручить Национальному банку пересмотреть свою смету,

 привести  ее в соответствии с Законом "О государтсвенном бюджете

 Украины" и не тратить 40 миллионов долларов из валютного резерва

 страны, потому что коггда мы  предлагали на комиссии,  что...

     

      ГОЛОВА.Я  прошу  вас,  закінчуйте , будь ласка.

     

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ...  миллионов  долларов  использовать  для

 того,  чтобы  быстро  расчитаться с учителями и врачасми, то нам

 здесь  все  доказывали, что это приведет к инфляции. А на 1 банк

 40 миллионов не пиведет к инфляции? Я думаю, что...

     

      ГОЛОВА.  Степанов,  будь  ласка. Я прошу, ви забираєте час,

 відведений  для  інших виступаючих. Прошу вас, коротко говоріть.

 Степанов  Петро Степанович, Луганська область.

     

      СТЕПАНОВ.

      Уважаемые    народные   депутаты,   и   истечении?  справки

 Национального  банка  и  при  выступлении председателя правления

 Виктра  Андреевича  Ющенко и при его ответах я все-таки? не смог

 получить  четкого  ответа  по  тех  затратах конкретных, которые

 намечены.  О  чем  речь  идет?  Все-таки  я  уверен, что в любом

 нормальном   государтсве   банк  работать,  должен  работать  на

 государство,  на  экономику  государтсва.  У  нес  мнение  такое

 складывается, что банк работает сам на себя.

      Очень   вольное   обращение  с  государственными  деньгами.

 Посмотрите  хотя  бы  по  строительству.  И четкого ответа мы не

 получили,  что  же  все-таки строится? Только в печать проникают

 сведения  о  том,  что монетный двор под Киевом, монетный двор в

 Киеве.  В  Киеве  я  там был, прада, когда я там был, там только

 сарай был без всякого оборудования.

      Только  Луганск  в  свое  время  принято,  и Нацбанк на это

 пошел.

      Луганск обеспечил уже полную потребность Украины в монетах,

 но  если где-то потребуетс я бесценного металла изготавливать, и

 золота там, я представляю, где-то в Киеве еще один монетный двор надо  оборудовать.

      А сейчас рречь идет о третьем монетном дворе, и кроме того,

 в  печать  проникают  сведения  о  том, что Ющенко ведет или уже

 заключил  договора о чеканке монет юбилейных и других в Австрии.

 Об этом  ничего не было сказано.

      Так   мы  полных  сведений  о  том,  куда  деваются  деньги

 Национальный банком, так и ответа не получили.

      И  по  зарплате  настолько завуалировано, то 12 миллионов в

 месяц,  то  36  миллионов, а если поделить общий фонд заработной

 платы   годовой  на  количество  работающих,  533  миллирда  699

 миллионов карбованцев вмесяц -это более 40 миллионов карбованцев

 сейчас   в  месяц,  а  во  второй  половине  это  порядка  46-50

 миллионов.

      Это   больше,  чем  в  государственном  управлении,  больше

 намного, а если говорить о машиностроении, то это примерно раз в

 8-9 больше. Стоит  ли так?

      Ну,  о  представительских  расходах, о премиях, о поддержке

 пенсионерам  здесь  уже  было  сказано  -4 триллиона карбованцев

 поддержка пенсионеров там и так далее. Сколько же пенсионеров?

      Я  считаю,  если уже предложено товарищем Сусловым, сначала

 провести  ревизию  выполнения............ Национального банка за

 1995  год, потом только утвердить на 1996 год. И это предложение

 я прошу  поставить на голосование.

     

      ГОЛОВА.   Анісімов, будь ласка.

      Я  прошу  вносити  пропозиції,  и  були  слушні дуже цікаві

 пропозиції  Пустовойтенко  і  Петра  Степановича  Степанова,  чи

 Пустовойтовського.   Але   треба   виходить  з  того,  що  банк,

 підконтрольний   Верховній  Раді,  кошторис  його  видатків,  ми

 повинні  затверджувати. Йому ж треба сьогодні вести будівництво,

 вести витрати і тому подібне. Треба думать, як краще зробити.

      Будь ласка, Анісімов.

     

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      178, Запорожье, Анісімов.

      Я  послушал  представителей  двух комиссий и хочется верить

 профессионалу.  Выступила  финансовая  комиссия,  от  финансовой

 комиссии   ее   председатель,   и   от   бюджетной  комиссии  ее

 заместитель.  Но  произошло разночтение. Вот что парадокс в этом

 случае.

      Я  думаю,  что все-таки надо было согласовать хотя бы здесь

 на  этом  уровне,  показать  тем комиссиям, которые занимаются и

 конролем  за  бюджетом, и финансовым состоянием в государстве, и

 кошторыс   рассматривая  Национального  банка,  какое-то  единое

 мнение.

      Я  не  случайно  задавал  вопрос:  "В  чем  секрет хорошего

 финансового   состояния   банка?".   Но   просматривая  кошторыс

 Национального  банка,  конечно,  мы  увидиле  здесь  то,  что  я

 добиваюсь   Александр   Александрович  и  не  могу  добиться  до

 сегоднешнего дня заокн  об амортизации как таковой.

      Тут получается природа разная. Если сегодня 45 процентов от

 амортизации  направляется  на  обновление  и  всего  остального,

 поэтому  идут  обновления  того,  что  сегодня  надо  может быть

 обновлять  и  я  с этим согласен. А в себестоимость продукции, а

 это  будем  говорить  ставки  на  того,  кто  берет  кредиты.  А

 производитель      этой      себестоимомти     продукции     его

 конкурентноспособность  не в состоянии вытянуть 5 процентов, тут

 конечно  огромнейший  перекос.  И  казалось  бы  на  том  упадке

 состояния  экономики, который мы имеем, конечно, непозволительно

 такие  суммы  закладывать и амортизационные отчтисления, которые

 идут  на обновление и приобритение нового оборудования, хотя это

 для нашего  государства   тоже надо.

      Есть  положительное  -это  то, что мы увидиле и на монетном

 дворе.  Поэтому  конечно  я  был  и  смотрел  тут конечно с этим

 положительным  конечно  большее  на  сегоднешний  день  по  всех

 подсчетах получается отрицательная сторона.

      Я  не  случайно  задавл вопрос и вы его повторили Александр

 Александрович,   что   ж   происходит  в  нашем  государстве?  С

 уменьшением казалось бы инфляции, и это везде трубят в средствах

 массовой   информации,   что   мы  сделали  определенный  шаг  в

 стабилизацию финасового состояния экономики к нулевому состоянию

 приближается  покупательная  способность каждого гражданина. Так

 можна  вообще  нулевую  сделать  инфляцию,  если  не выплачивать

 заработную плату, заморозить ее по всему полю нашего государства

 и показать это как положительный результат.

      Я не случайно задал такой вопрос:" Сколько ж была б сегодня

 инфляция:  2,  1, 5  процента или она прыгнула б на 20 процентов

 или  вообще  б  ее  не  было?" Поэтому такой подход или будем мы

 пересматривать.  И  я  обращаюсь  к этой... Виктор Андреевич, по

 одной  только  причине, что он входит в ту группу людей, которые

 определяют  экономическую  политику в нашем государстве и его не

 последнее  слово на этом совета, я думаю, и прислушаются к этому

 мнению.

      Поэтому,  прикраваясь,  что  достигнутые........... успехи,

 тем  негативным, которые сегодня сложились в нашем обществе, 3-4

 месяца не выплачивается заработная плата, я думаю нельзя считать

 достижением  монитарной политики нашего государства.

      Я   останавливаюсь   на   позиции   предложенной  бюджетной

 комиссией. И буду за нее голосовать.

     

      ГОЛОВА.  Вітренко, за нею Гармаш.

     

      ВІТРЕНКО

     

      Шановні  колеги!  Для мене нема питання чи можна затвердити

 такий  кошторис  Національного  банку.  І дуже добре знає Віктор

 Андрійович  Ющенко  (ми  з ним цю дискусію вели перед моніторами

 телебачення),  моє становище і моє відношення до його персоналії

 і   до   роботи   Національного   банка   в   цілому.  Безумовно

 безконтрольність  держави,  безвідповідальність держави призвела

 до  того,  що  існує держава в державі -це банки, які виробляють

 свою  політику і собі дозволяють таке життя. І вже за підсумками

 першого   кварталу   тільки  офіційна  середня  заробітна  плата

 працівників   Національного   банків  вдвічі  перевищує  середню

 заробітну  по  Україні.  До  того  ж скільки мільйонів населення

 сьогодні   не  отримують  заробітну  плату.  Лише  14  відсотків

 грошового   обігу   проходять  через  каси  банків  -це  Віктора

 Андрійовича  не  турбує.  Навпаки,  в  місті  Суми  закінчується

 будівля  банківської  академії  і  наш науковець..........., наш

 губернатор  Єпіфонов,  який за 2 роки зміг стати і кандидатом, і

 доктором  наук,  мріє очолювати цю академію. А я питаю: а звідки

 кошти   для  такої  академії  розкішної.  Та  ще  для  залучення

 науковців.  І  для  них  будується  елітне  житло.  Це спонсором

 виступає  Національний  банк.  Мені дуже цікаво. В Національного

 банку, що, свої є кошти?

      Але  я  не буду далі зупинятись на цій проблемі, тому що цю

 проблему, взагалі як і наступні, потрібно вже вирішувати інакше.

 Відбулась  трагедія  для українського народу. Вночі на 28 червня

 була  протягнута Конституції і цим самим тепер в залі сформована

 опозиція.

      338  чоловік  не вистояли. Мені дуже шкода, що 41 комуніста

 зламав  Олександр  Олександрович  персонально. Але 82 чоловіки в

 залі   не  підтримали  такої  Конституції.  І  я  пропоную,  щоб

 працювати   нормально,   брати   Закон...   по  кожному  питанню

 відповідальність.   Ось   та   більшість  сформувалась  -хай  та

 більшість  підтримує   такий кошторис  банку.

      Тільки  що  було  засідання комісії і нам Віктор Михайлович

 Пинзеник  доповідав, що, виявляється, валовий внутрішній продукт

 України збільшується в доларовому обчисленні. І взагалі все дуже

 добре.  І потрібно ратифікувати 2 нові кредитні угоди. То хай та

 більшість  і бере на себе  відповідальність.

      Ми,  виступаючи  з  Володимиром  Романовичем  Марченко,  на

 пленарних  у  Російській Державній Думі на цьому тижні піднімали

 питання  про  порушення  прав  людини  в  Організації Об'єднаних

 Націй. І ми там довели, що відбувається з населенням України: як

 вимирає  населення  без  заробітної плати і пенсії, як Президент

 Кучма,  порушуючи  права людини і права депутатів, викручує руки

 Парламенту,  протягуючи Конституцію. І ми тоді якраз після наших

 виступів   в тому  числі  прийшли...

     

      ГОЛОВА. Завершуйте.

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.... до висновку про створення і 26 червня в

 Москві  була  створена  Міжнародна  асоціація  парламентарів  за

 гарантії  прав  людини і  народів.

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Від  України,  Росії,  Білорусії,  Криму,

 Грузії, Болгарії, Сербії туди пішли парламентарі. Опозиція

     

      ГОЛОВА.  Виключіть мікрофон.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Опозиція формується і в Верховній Раді. В

 суботу буде з'їзд народної опозиції України і ми закликаємо всіх

 чесних  і  парламентрарів, і людей України нарешті відмежуватись

 від  такого курсу. Цей курс хай захищає таки Національний Банк і

 затверджує його...

     

      ГОЛОВА. Я прошу дотримуватися регламенту і говорити по суті

 питання. Спокійно, будь ласка, ваших голосів як раз не вистачало

 під  час  обговорення  Конституції,  тому що треба виступати і в

 Думі,  і  кругом,  але  треба у відповідний час бути в сесійному

 залі і відстоювати позиції. Будь ласка, Гармаш.

 

      ГАРМАШ  375, Харьков.

     

      Для  нас очень важный вопрос сегодня обсуждаем, правда я не

 знаю  почему  так  принципиальный бюджеты и бюджет банка мы, так

 сказать,  мягко говоря пробегаем. Я хотел обратить ваше внимание

 на следующее: оказывается у нас есть банк, но нет закона о Банке

 Национальном, есть там банковская деятельность. Когда мы говорим

 о рентабельности Национального Банка, то у нас оказывается он не

 ентабельный,  Национальный  Банк.  Так  откуда  у нас может быть

 рентабельная  промышленность,  когда  мы  говорили политэкономию

 изучали  западных стран, где есть банковский капитал сливается с

 промышленным  капиталом.  Где  же у нас промышленный, банковский

 капитал?  Отсутствует  и тот, и другой, да, и рыночная экономика

 должна идти куда-то вперед.

      Дальше.  Речь  идет  о  следующем,  я  хочу  обратить  ваше

 внимание   на   кошторис  Национального  Банка.  Не  отвлекайте,

 пожалуйста,  меня.  И  так,  13. 8 дефицит. О чем это говорит? Я

 хочу  обратить ваше внимание, поскольку на Президиуме Верховного

 Совета  я  докладывал  о  заработной плате, мы так этот вопрос и

 повесили.   Сегодня   в   стране   государственный   служащий  в

 соответствии   с   законом  о  службе  получает  соответствующую

 согласно  закону  заработную плату. Однако, посмотрите что у нас

 происходит  в Национальном Банке: заработная плата на странице 8

 и  на  странице  14 у нас льготы всевозможные по этой проблеме у

 нас получается 32 миллиона зароботная плата в банке.

      Президент   нашей   страны  получает  зароботную  плату  22

 минимальных .

      Александр Александрович - 20.

      Депутаты - 18.

      Первый  ранг  чиновника -16 и соответствующие надбавки, а у

 нас  по  Национальному банку нарушение действующих законодателей

 явно привышает .

      Льготы  депутатам  о  которых говорят телевиденье и радио к

 сожалению   здесь  привышают,  даже  похороны  здесь  есть.  Все

 определено  на  странице  14.  Мой вопрос один я думаю так, если

 Национальный  банк  для нас важен как орган, который опеределяет

 жизненый  уровень страны целиком вливание денег, правительства и

 так  далее  его  благополучие для нас наверное важно. Но я готов

 отдать  все  ради  тех  миллионов,  но  верните как коммерческой

 структуре  определенные  деньги  через  некоторое время зачем мы

 отдаем  из  фонда доллары, а страна их не получает, раз рыночная

 экономика  то  кто  берет  кредит, берет строки и выплачивает, я

 думаю,  что  Верховный  Совет должен согласится с одним условием

 кто  берет  кредит должен возвращать проценты по кредиту и тогда

 наше государство будет процвитающим .

      Минфин  отказались возвращать деньги не вернули банку, банк

 теперь  кредитор,. так кто создает ситуацию когда все кредиторы,

 все банкроты.

      Поэтому   я   предлагаю  четко  разобраться  и  необходимым

 коммиссиям которые должны четко разобраться. Почему Национальный

 банк не является ричагом управления экономики и в конечном итоге

 почему  наше  государство  я  думаю если и так дальше будет идти

 банк банкрот и страна банкрот.

      То есть страна банкрот,. Я предлагаю проверить деятельность

 банка разобраться в их деятельности помочь навести там порядок и

 законодательно .... процес

     

      ГОЛОВА. Мовчан.

     

      Семенюк, будь ласка, можете говорити з трибуни.

     

      СЕМЕНЮК. 159 виборчий округ.

     

      Шановні колеги народні депутати! Народна мудрість говорить,

 що  істину  люблять  всі, але не всім вона подобається. Ці мудрі

 слова я хотіла нагадати нашому шановному Віктору Андрійовичу. На

 певне  тому,  що  хотіла  б знати з його уст в якій країні світу

 Національний  банк живе поза законами економічного життя власної

 країни?

      Виступаючи   і  затверджуючи  в  цьому  сесійному  залі,  я

 задавала   питання  Віктору  Андрійовичу:  чому  за  пропозицією

 бюджетної    Комісії    кошторис    Національного    банку    не

 відображається  в  загальній  системі бюджету? Чому ми не можемо

 побачити  кошторис  не  у  вигляді  однієї  бумжки,  а так, як у

 багатьох    країнах   світу -  Англії,   Франції,   в   тих   же

 самих..............,  де  розписано  всю... весь штатний розпис,

 повністю  розписано  всі  функції  і  кожен параграф по витратах

 Національного  банку?  У  нас,  даруйте,  все  це завуальовано і

 нічого повністю майже не видно...

      Крім  того  як  представника села я хотіла б запитати: чому

 така   велика   різниця   у   виділенні  коштів  на  будівництво

 банківських  структур  і у виділенні коштів на погашення коштів,

 які    були    витрачені   колективними   сільськогосподарськими

 підприємствами  на  будівництво об'єктів соц-культпобуту? І якщо

 подивиться,  то  у  нас  получається,  що  банк  являється такою

 недоторканою  структурою,  якою майже ніхто не може управляти, а

 якщо  і може, так під захистом дуже великих відповідних впливних

 людей...

      Дуже прикро дивитись по кошторису Національного банку і те,

 що  сьогодні командировочні витрати навіть, співставлені із тими

 командировочними  витратими  Кабінету  Міністрів,  надто  велика

 різниця...

      Велика  різниця  і  в  заробітній  платі - про  те,  що тут

 говорили шановні товариші, зі мною які виступали...

      Тому  я  пропоную  все-таки:  як  би  там не було, кошторис

 потрібно  затверджувати,  щоб  банк  Національний  знав, як йому

 дальше  працювати,  як  йому...  І  він  не витрачав більше, чим

 необхідно.

      Але,   Олександре   Олександровичу,   просила   б  все-таки

 повернутися   до   питання  Контрольної  палати - все-таки  дати

 можливість   затвердити   відповідний   закокопроект,   який  би

 контролював  і  Національний  банк,  і  Фонд державного майна і,

 відповідно, Антимонопольний комітет. Національному банку, дійсно

 (як   сказав   тут  Віктор  Іванович),  що  потрібно  перевірити

 відповідними   структурами   Контрольно-ревізійного  управління,

 подвитися  відповідні  витрати.  І,  звичайно,  скоротити  і  те

 будівництво, і ті лишні витрати і преміальні, і відповідні кошти

 на   утримання  тих  же  самих  (що  говорив  Петро  Степанович)

 пенсіонерів.

      Тому  я  думаю,  що постанова, яку запропонувала комісія, і

 тим   більше,  потрібно  врахувати  також  і  висновики  навколо

 експертного   відділу,   потрібно   приймати   в   комісії,  яка

 запропонувала з фінансів і банктівської діяльності. Я за те буду

 працювати. Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Ковтунець.  Немає  Ковтунця,  Пилипчук.  Останній

 виступ.

     

      ПИЛИПЧУК.

      Шановні   колеги,  загальні  вифтрати  Національного  банку

 України  на  1996  рік  передбачені в сумі 300 мільйонів доларів

 Сполучених Штатів Америки. Це більше в 10 разів , ніж витрати на

 отримання Верховної Ради.

      У зв'язку з цим хочеться проаналізувати деякі речі. Ну, по-

 перше,  на  створення  бази  по виготовленню власних грошей -120

 мільйонів долаорів передбачено на цей рік. Вибачайте, але в 1993

 році  я  знаю,  що  було підписано договір на  створення власної

 бази  -124  мільйони  доларів,  куди  входило  і  обладнання  по

 красках,  попаперові, по друку  і карбуванню монет.

      В  зв'язку  з цим водили, показували введену в експлуатацію

 фабрику,   мабуть,   за   неї  нічого  не  заплатили,  бо  знову

 вимагається  120  мільйонів доларів  на  завершення робіт.

      Друге.  890  мільйонів  доларів на фінансування будівництва

 об'жктів банківської інфраструктури. Можливо, і це потрібно, але

 потрібний,   дійсно,   як   казали   тут,  розширений  кошторис,

 деталітзований,  щоб можна було проаналізувать, що це за витрати

 і   їх   структуру,   активну,   пасивну   частину,   куди  вони

 спрямовуються   -чи   потрібно  це?  24  мільйони  на  придбання

 банківського  обладнання,  інвентаря  і  транспорту, 24 мільйони

 доларів.  Так,  24  мільйони  -грошові  виплати  на  заохочення,

 включачи   відшкодування   на  державне  соціальне  страхування,

 зарплата,  оздоровлення,  допомога  пенсіонерам  і  інше.  Але в

 кошторис  Верховної  Ради  входить  так  само  заробітна  плата,

 ідопомога,  і  всі  види  нарахування. Тобто, без деталізованого

 кошторису  Національного  банку України ми не можемо вести чітко

 розмову.

      І відносно того, що витратна частина по виготовленню грошей

 не компенсується банкам, то є неправда, бо готівку банки купують

 у  Національного  банку.  А  за  кредити,  отримані, які купують

 безготівково,  в  вартість  кридитів  входить також всі, частина

 витрат  по    операціям  Національного  банку   України.

       30 мільйонів доларів Сполучених Штатів -отримання основних

 фондів  Національного банку. Якщо це навіть 5%, то це означає що

 вже  на  сьогоднішній  день  півтора  мільярда доларів -вартість

 основних фондів.

      Таким  чином,  сьогоднішня розмова, будемо вважати, що це є

 ознайомча.  Я  просив  би  все-таки  Національному  банку надати

 розвернутий  повний  кошторис, створить спеціальну групу, куди я

 погоджуюсь увійти, а то до цієї пори весь час мене контролювали,

 один раз я, хоча і не люблю контрольної роботи, увійду, оскільки

 я  економіст.  Хотів  би подивиться, а то мені цифри ці здаються

 надто фантастичними.

      Дякую за  увагу.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, шановні депутати, у вас є два проекти

 Постанови. Один вносить фінансова Комісія, один вносить бюджетна

 Комісія, ініціативна. В порядку надходження і в порядку переваги

 профільної  Комісії ставлю на голосування проект, який вноситься

 фінансовою Комісією, про що доповідав  Суслов   Віктор Іванови.

      Ставлю на голосування  цей  проект  за  основу.

      За -

      Не набрав потрібної кількості голосів.

      Проект,   який   обгрунтовував   депутат  Пустовойтовський,

 ставиться на голосування.

     

      "За" -

     

      Теж не набирає потрібної кількості голосів.

      В  мене  є  компромісна  пропозиція.  Доручити Національноу

 банку  і  нашій  комісії  фінансовій  разом з бюджетною комісією

 запропонувати  доопрацювати проект кошторису Національного банку

 і  за  кілька днів нам подати його знову, але врахувати при тому

 зауваження,  що  тут  прозвучали.

      Вирішити  проблему  можна  таким  шляхом. Розтягнути в часі

 витрати   на   розвиток   бази  і  тим  самим  уникнути  потреби

 використовувати резерв валютний.

      Друге.  Скоротити  витрати  на заробітну плату. Бо мова іде

 про  середню  зарплату,  а  мова  ж  в  16  тисяч  там же не всі

 висококласні    працівники,   хоч   ми   поважаємо   банківських

 працівників.  Ви  розумієте  як  буде  по  градації, що там буде

 виходити.  І тим самим скоротиться видаткова частина. Можна буде

 частину  зекономленних  коштів використовувати на розвиток бази.

 Тобто  тут є варіанти, вони пропонувалися, комісія про них знає,

 а  паралельно  запровадити, провести ревізію, як пропонує одна і

 друга комісія.

      Тобто  є  тут  варіанти.  Віктор Іванович, будь ласка, ваше

 слово.  Але треба це зробити дуже швидко. Суслов говорить Віктор

 Іванович.

     

      СУСЛОВ В.І.

     

      Уважаемые  народные  депутаты, худший вариант -это когда мы

 вообще  не  утверждаем  кошторыса. Естественно, что Национальный

 бакн  расходы  в  этом  случае  проводит, но он проводит их, так

 сказать,  на  свое  усмотрение,  так как у него нет утвержденной

 сметы  Верховным  Советом.

      Я  еще  раз хочу обратить внимание на следующее. Почему все

 же необходимо было бы этот кошторив утвердить?

      Да  потому  что  мы можем сколько угодно сегодня биться над

 кошторисом  и за несколько дней мы его не сделаем лучше, так как

 мы  должны  все понять, что на сегодня или до сегодняшнего дня у

 Верховного   овета   не   было  эффективного  аппарата  контроля

 и  инструмента  за работой Национального банка. Мы приняли Закон

 про  Контрольну  палату,  правда  президент наложил на нее вето,

 если мы таки сможем ввести эту Контрольну палату, у нас появится

 такой  инструмент.

      Мы  должны будем принять Закон о Национальном банке, тогда

 мы  более  четко  сможем  регламентировать работу Нацимонального

 банка   и  более  четко  контролировать  его  расходы  и  ввести

 необходимы статьи в законодательство.

      Сегодня      учитывая     недостаточную     разработанность

 законодательства  и  неналаженную  систему контроля, а также то,

 что   Верховна   Рада   сегодня   конечно   вынуждена   заняться

 первоочередными  более  важными  делами,  я  бы предложил проект

 постановления принять. Поставить еще раз на голосование с учетом

 того,  что  там  есть  пункт,  который поручает профессиналам из

 контрольного управления проверить выполнение кошториса, дать нам

 высновки  свои  и  тогда  мы  сможем с большим знанием дела, так

 сказать, работу по контролю и утверждению кошториса вести.

     

      ГОЛОВА. Пропозиція Суслова ставиться ще раз на голосування.

     

      "За"-

      Теж голосів не вистачає.

      Я  ставлю на голосування свою пропозицію, як доручення двом

 комісіям, Національному банку з участю двох комісій доопрацювати

 кошторис  з можливим врахуванням тих зауважень і пропозицій, які

 звучали тут під час обговорення.

      Я  на  що  хотів  би  звернуть  вашу  увагу.  Ви розумієте,

 специфічна  організація,  і  просто  так  от на очі кидається то

 зхарплата висока, то витрати на розвиток великий тощо.

      Хто  був  на  (...........)  фабриці,  бачив  що  там треба

 вкладати кошти. І чим скоріше їх вкласти, тим менше буде затрат,

 а  потім і менше буде навантажень, потім на кредитну політику, і

 на...  процентна ставка буде менша і так дальші. Це все залежить

 і має вплив для народного господарства.

      Але  певні були зауваження цілком слушні, за якими.........

 Пилипчук,  Пустовойтовський,  інші депутати, Гаманюк тощо. Тому,

 мені  здається,  потрібно  було  б  доручити:  кілька  днів вони

 доопрацюють, з урахуванням цих...

      ШУМ В ЗАЛІ

      У  п'ятницю  це  не  вдасться зробити. Зробити на наступний

 вівторок можна. До наступного вівторка. Ставлю на голосування цю

 пропозицію.  Підтримайте.  З  участю  Володимира Мефодійовича. І

 розвернуть  кошторис   детально.

     

      "За" -

     

      Ми  ж  проголосували з урахуванням зауважень, які висловили

 депутати.  Ви  ж теж висловлювали. "Розвернуть кошторис детально

 по витратам".

      Я  прошу уваги. Шановні депутати! Підходило кілька... голів

 і комісій, і епутатів, які представляють ті, ч и інші питання. У

 нас  півроку  у  2 читанні ходить Закон про кооперацію. Всього 6

 статей. Давайте  проголосуємо їх  і  знімемо  з  себе  оце ...

      (...........), будь ласка, на трибуну. В режимі 2 читання.

     

      ПАРАСУНЬКО.

      Шановні народні депутати! За цей період після прийняття у 1

 читанні  поступило  від 10 комісій та більше 20 депутатів подали

 53 пропозиції, які враховані і частково враховані. Цих 6 статей,

 в які, значить, внесені зміни і доповнення, відповідають Законам

 про  власність, відповідають Законам про підприємництво і іншому

 чинному   законодавству.   Прошу  вашої  уваги  і  поставити  на

 голосування.

     

      ГОЛОВА.  Значить,  до  назви  нема  зауважень? Стаття 1, ну

 членство  чітко визначено законом. Я хочу звернути увагу на одну

 обставину:  у нас по-різному можуть ставитися до кооперації, але

 закон  існує,  і  ми  поліпшуємо  його  тільки  змінами до шести

 статей.

      Можна в цілому поставити на голосування? Ставлю в цілому ці

 зміни. Ставлю на голосування.

     

      За-

     

      Не  прийнято  рішення.  Постатейно, будь ласка, до закону і

 першої статті є зауваження? Нема. Враховані вони. До статті 6-ої

 враховані  були  зауваження  Жовтяка про індивідуальне членство.

 Закон  і  статтю шосту, першу правку короче кажучи на сторінці 2

 ставлю  на  голосування.  Назву і... назву, преамбулу і текст на

 другій сторінці, будь ласка.

     

      За-

      Я ще раз звертаюся до тих, хто блокує голосування. Мова йде

 про  те,  що  буде  закон  працювати  в гіршому варіанті, бо тут

 поліпшення  зроблені,  тому  сидіти і не маючи ніяких зауважень,

 поправки  враховані,  поправка  Жовтяка, я прошу проголосувати і

 давайте   не   будем  голосувати  поіменно,  бо  наполягають  на

 поіменному,  я  вважаю,  що  немає  потреби.  Одну  секунду, тут

 процедура ясна, друге читання. Ну, подивимось, давайте спробуєм.

 Ставлю на голосування.

     

      За-

     

      Ну,  будь  ласка,  поіменне  голосування. Хто за поіменне -

 проголосуйте.

      Ще  раз  підкреслюю - процедура другого читання. Є назва, є

 преамбула, є... врахована перша поправка. В чому питання, в чому

 суть?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хто за поіменне голосування - будь ласка.

     

      "За" -

     

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Прийнято рішення. Поіменно.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будете    мати...    ваша   буде   йти   поправка -  будете

 висловлюваться.  Це  ж  не перше читання! Таким чином, те, що не

 викликає заперечень, -  назва  закону,  преамбула і перша правка

 Жовтяка,  яка  врахована - ставлю  на  голосування.  Голосування

 поіменне.

     

      "За" -

     

      Це  не  прийнято  рішення.  Забули, мабуть, що двісті треба

 двадцять шість голосів...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, будь ласка,  ще раз - на пропозицію депутатів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я маю право на 15 продовжить ........

      Я прошу: підтримайте - треба... всеодно треба вирішувать це

 питання! Якщо яка стаття зійде, так знімемо її...

     

      "За" -

     

      Опублікуйте  по  фракціях,  будь  ласка.  У мене виникає до

 Руху,  який  не  голосує  або  голосує  "проти"  і якого значною

 частиною немає, до інших : в чому причина?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Проводиться поіменная реєстрація, будь ласка.

     

      ЙДЕ ПОІМЕННА РЕЄСТРАЦІЯ

     

      За -329.

      Ще  раз  ставлю  на  голосування 1-у назву її і поправку до

 статті  6,  будь  ласка.  Яка  ні вкого не викликає заперечення,

 підкреслюю це.

     

      "За"-

     

      Рішення прийнято.

      Друга  поправка: "рішення  про  набуття індивідуального або

 колективного    членства    приймає    загальні   збори,   збори

 уповноважених членів споживчого товариства чи вповноважених ними

 органів  в  порядку,  передбаченому статутом товариства". Жовтяк

 вносив пропозицію -не підходить це? Він не заперечує.

      Ставиться цей пункт на голосування. Я прошу, підтримайте.

 

      "За"-

     

      Рішення прийнято.

      "До  складу  споживчого  товариства на засадах колективного

 членства  можуть  входити  селянські,  фермерські  господарства,

 колективні   сільськогосподарськт   підприємства,   господарські

 товариства, державні та інші підприємства , які ставлять за мету

 здіснення  його  ційлей і завдань". Врахована поправка Комісії з

 питань  фінансів і банківської діяльності. Ставлю на голосування

 цю норму.

     

      "За"-

     

      Рішення прийнято.

      Абзац  4  пункту  4  викласти в такій редакції: "Одержувати

 частину  прибутку,  тобто  це  мають  право, одержувать  частину

 прибутку,   що   розподіялється  за  результатами  господарської

 діяльності,  відповідно  до його пайового внеску та закріпленими

 за   ним   частки  в  майні  споживчого  товариства".  Враховано

 зауваження Комісії з  питань банківської діяльності.

      Ставлю на голосування.

     

      ПАРАСУНЬКО. Прохання підтримати, шановні депутатии.

     

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Пункт  1 Статті 7 викласти в такій редакції: "Вищим органом

 управління   споживчого   товариства  є  загальні  збори  -збори

 уповноважених  його  членів,  які призначають статут, визначають

 розміри  вступного  і  пайового  внесків, неподільні та подільні

 частини  статутного  фонду, частки в манйі споживчого товариства

 кожного   пайовика,   обирають   керівні  та  контрольні  органи

 товариства,  а  також  вирішують  інші питання, пов'язані з його

 діяльністю".

      Зауваження  враховано.

     

      ПАРАСУНЬКО.  Всі  пропозиції враховані, прохання підтримати

 вас.

       За -

       Враховно  зауваження.

      "   Взаємовідносини   із  споживчими  товариствами  та  між

 спілками  будуться на умовах добровільності членства, визначених

 статутами спілок.

       Споживчі  товариства  можуть  делегувати  спілкам  частину

 сиоїх  повноважень та яункцій. Споживчі товариства, їх районні і

 обласні  спілки,  Кримспоживспілка і Центральна спілка споживчих

 товариств   України   становлять  систему  споживчої  кооперації

 України".

      Ні в кого не викликає заперечень, ставлю на голосування.

      Швидки, у вас є... Зніміть голосування. В нього є поправка.

      Одну хвилину, будь ласка.

     

      ШВИДКИЙ.  Стара редакція була краща, бо там взаємовідносини

 між  споживчими  товариствами і спілками районними будувались на

 договірних засадах. Зараз ці довірні засади зняті, і через те ми

 ропонували  залишити  стару  редакцію.

     

      ГОЛОВА. Хто за пропозицію Швидкого, прошу проголосувати.

      Я ще  раз  поясню,  якраз  так  і голосується.

      За -

      Не  підтримано.

      В   редакції,   яку  запропонувала  Комісія,  ставиться  на

 голосуваня. Те, що я  прочитав  ставлю на голосування.

     

      ПАРАСУНЬКО.  Шановних  депутатів  просьба підтримати, тому

 що  воно  відповідає  нормам,  визначенних  статутом із спілок і

 статутом міжнародного альянсу.

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА. Рішення не прийнято з цього приводу.

      На  доопрацювання  цей  пункт.  Цей пункт на доопрацювання.

 Статтю   9  викласти  у  такій  редакції.  "Власність  споживчих

 товариств  і  їх  спілок"  "Власність  споживчих товариств та їх

 спілок   є  одною  з  форми  колективної  власності.  Коже  член

 споживчого  товариства має свою частку в його майні, розмір якої

 визначається  загальними  зборами, зборами уповноваженних членів

 товариства".  Врахована  пропозиція комісія забезпечення свободи

 слова. Ставлю на голосування.

     

      ПАРАСУНЬКО.  Прохання підтримати шановні депутати.

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА.  Вибачте мені, Євген Вікторович, але до цієї статті

 вашого  зауваження  немає. До цього? А є Жовтяк, прошу вибачити.

 Будь  ска. Вилучити слова із спілок пропонує він. Говоріть, будь

 ласка.

     

      ЖОВТЯК.

     

      Шановні  колеги,  я  вас  закликаю всіх до уваги, щоб часом

 хтось не подумав, що це таке безобідне слово "із спілок". Справа

 в  тому,  що в цьому законі проводиться абсолютний принцип, який

 абсолютно  суперечить правилам міжнародного кооперативного руху,

 тобто  власність  споживчої спілки, власні споживчого товариства

 ділиться   на  власність  споживчого  товариства  -це  сільський

 магазин з порожніми прилавками, а все, що знаходиться в районі,,

 що  знаходиться  в  області  і  інше,  називається -власністю із

 спілок.  Тобто  відбувається  перерозподіл  власності на користь

 апарату споживчої кооперації. Цього допустит ніяк не можна.

      Власником  у  споживчої  кооперації    можуть  бути  тільки

 споживчі  товариства,  тільки низові пайовики. Все інше -це буде

 злочин проти пайовиків.

     

      ПАРАСУНЬКО.   Олександре   Олександровичу,  дозвольте  мені

 пояснити,  шановні народні депутати. Я просив би всіх зрозуміти,

 що  створені  споживчі  товариства  на  добровільних засадах для

 захисту  своїх  прав,  інтересів  та  виконання  окремих функцій

 спілки,  вони  створені  добровільно споживчими товариствами, як

 юридичні  особи,  є  повноправними  суб'єктами  права колетивної

 власності,  що  він  повної  мірою  відповідає  статті 20 Закону

 України про власність.

      І   якщо   ми  говорим,  що  апарат  спілок  буде  володіти

 власністью, так він займає тільки 3 проценти всього-навсього він

 загальної кількості пайовиків, які в нас налічуються, значить, у

 країні.  Робоча  група  у  складіь  Кабінету Міністрів, у складі

 Національної  академії  наук,  в  складі  інституту  права добре

 опрацьовувала  це  питання  на місці в Житомирській, в Київській

 областях.

      Я  прошу  вас  підтримати редакцію робочою групи. Так же не

 можна  блокувати  ті  статті,  які  сьогодні  відповідають  всім

 законам,   які   діють   у  нас  на  Україні  і  в  міжнародному

 кооперативному русі.

      Я прошу вас, підтримайте.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Здається,  така справді сказав

 Євген   Вікторович   правильно,   безобідне,   як  він  говорить

 формулювання  і  спілок.  Але  якщо  вилучити  його звідси, тоді

 виявиться   те,  що  ми  мали  в  Івано-Франківському  звіровому

 господарстві.  Коли  за рахунок підприємств споживчої кооперації

 створили  підприємство,  централізувавши  засоби  відповідні,  а

 потім колектив вважає, зараз проходить перерозподіл власності, і

 каже:"Ми  тепер  тут  господарі,  нам  спілка  до одного місця",

 вибачте за грубе слово.

      Отак  воно  було. В суд розглядав, суд же розгляд два роки,

 ми з цією справою маємо діло.

     

      ЖОВТЯК.  Олександре Олександровичу, у нас є селища міського

 типу,  які  також  є  пайовиками  і  за рахунок інших сподживчих

 товариств  там  сконцентрувалися: універмаги інші... Так що тоді

 залишається:  не  має  права  та території або сільське сплживче

 товаристов  на  це  майно  тільки  на  території  своїй.  Це  не

 правильний підхід, шановні друзі.

     

      ГОЛОВА.  Пропозиція  Жовтяка  ставиться  на голосування про

 вилученям  слова  "і  спілок". Це точно відповідно до регламенту

 голосується поправка спочатку.

     

      За-

     

      Ставиться  редакція  від  комісії. Ставиться на голосування

 редакція комісії.

     

      За-

     

      Теж  голосів  не  вистачає, інакше залишиться тоді редакція

 діючого  закону,  а  там  все  теж  саме і написано. Дайте слово

 Бабенку Станіславу Григоровичу, голові Укоопспілки.

     

      БАБЕНКО. Шановні народні депутати,

     

      ГОЛОВА.  Одна хвилина.

     

      БАБЕНКО.  Емоції  -це  одна  справа,  і  зовсім друга -річ.

 Хлібозаводи,  ковбасні цехи, які є в районих центрах. Наприклад,

 я  привожу  цей  тільки  приклад.  Вони працюють на всі споживчі

 товариства  і  створені  споживчими товариствами. І не може ними

 розпоряджатись      споживче      одне      товариство.     Вони

 делегували.............  на  управління  цими  підприємствами  в

 спілках.  ви  сьогодні  виключаєте  це,  залишаєте  на  підвісі.

 Практично  ця власність, яка повинна бути і використовуватися на

 всі споживчі товариства. Ось про що йде розмова.

     

      ГОЛОВА.  Я  ще раз ставлю на голосування цю пропозицію, яку

 запропонувала  комісія. Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Не  вистачає  голосів. Направлено   на доопрацювання.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Я бачу. Треба закінчувать, розглядом хоч розпочати питання.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Одну  хвилиночку. Анатолій Степанович, доповідач на..... на

 трибуні.

      ГОЛОС З  ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      Ну  я  думаю, що голова Спілки розуміє цю справу. От же від

 комісії доповідач на трибуні. Про що мова? Сядьте, будь ласка.

      ШУМ В ЗАЛІ

      "Володіння,  користування  та розпорядження об'єктами права

 власності  споживчих  товариств  та  їх  спілок  здійснюють вищі

 органи   управління   -загальні   збори,   збори   уповноважених

 споижвчих  товариств',  з'їзди,  конференції  спілок". Врахована

 пропозиція  Комісії  з питань фінансів і банківської діяльності.

 Частково  врахована.  Ставлю  на  голосування  цю норму -вона не

 викликає заперечень.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Вона не викликає заперечень.

     

      "За" -

     

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  ще  раз  нагадую:  іде  поіменне  голосування.  Я  прошу

 проголосоувати те, що не викликає ні в кого заперечень.

     

      ___________.  Я  прошу підтримати редакцію комісії. Там всі

 пропозиціюї враховані.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я пропоную розпочати цей зранку, о 10 годині ранку.

      Все. До побачення!