ЗАСІДАННЯ  СТО  ДЕСЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и.  3  л и п н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні депутати і гості Верховної

 Ради,  шановні  радіослухачі!  Прошу  депутатів підготуватися до

 реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалося  337  народних депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Шановні...   Я   прошу  уваги.  Вчора,  2  липня,  у  місті

 Дніпродзержинську сталася трагедія, що привела до людських жертв

 і  каліцтва. Загинуло більше 30 чоловік, понад 60 дістало важких

 травм.  В державі  оголошено День трауру.

      Дозвольте   від  імені  Верховної  Ради  Укарїни  висловити

 глубоке  співчуття  сім'ям  загиблих  і  прошу вшанувати пам'ять

 загиблих хвилиною мовчання.

       Прошу  сідать.

      В зв'язку із Днем трауру відмінені всі офіціфні заходи, про

 котрі  йшла  мова  раніше.  Я  просив  би нас до згуртованості в

 роботі  над законопроектами, які сьогодні винесені в порядок дня

 і  просив  би  також врахувати один такий організаційний момент.

 Вранці,  коли  в  нас  розпочинається  робота,  після реєстрації

 багато  депутатів  вважають  необхідним  шлвидко зранку вирішити

 деякі  питання  чи  то з округу, чи з іншими справами. Робити це

 треба  так, щоб не відбивалось це на роботі Верховної Ради. Тому

 погоджуйте   це  із  колегами  своїми  в  областях  чи  обласних

 депутаціях,  фракціях, Комісіях тощо, але сесійний зал повинен п

 рацювати напружено.

      Я  оголошу  спочатку депутатські запити, і хотів би, щоб ви

 підтримали їх направлення.

      Найперший депутатський запит голові Комісії Михайла Косіва,

 з   питань  культури,  до  Президента  України.  Це  специфічний

 депутатський  запит,  я  хотів  би  звернути на нього увагу. Він

 стосується   щодо   конкретного  будівництва  в  місті  Києві  -

 розширення  Володимирівського  узвозу.  Це  розширення  загрожує

 пам'ятнику Володимира і місцю, де була збудована раніше Церква.

      Тому, очевидно... крім того, немає висновків, як повідомляє

 глова   Комісії,   немає   висновків   відповідної   експертизи6

 архітектури в тому  числі  і тому  подібне.

      Я  розумію, що транспортні розв'язки треба робити, можливо,

 треба  шукать  інші  інженерні варіанти, думати про інші способи

 розв'язки,  але  треба  зважати  на  ту  загрозу,  яке несе таке

 будівництво  історичним  пам'ятникам.  Та й не тільки історичним

 пам'ятникам,  а і взагалі  рельфу  міста    Київа.

      Тому  я думаю, що Президент уважно роздивиться на цей запит

 і  вживе  відповідні  заходи.

      Крім того, депутат Безуглий Анатолій Григорович звертається

 до Прем'єр-міністра України у зв'язку з відсутністю реагування

 на  звернення  стосовно  задоволення  законних вимог страйкуючих

 робітників  Новокаховського заводу "електронмаш" щодо проведення

 розрахунків  по  заробітній  платі, яка не виплачена з листопада

 минулого  року.  Я підкреслюю, іде пікітування. Люди вдаються до

 актів непокори. Відмовчуються ті урядовці, хто зобов'язанний був

 давно відповісти людям на цей запит.

      Я  прошу  звернути  на це все увагу. Я сподіваюся, що Павло

 Іванович  розбереться і зробить висновки стосовно тих людей, хто

 вдається до бюрократичних методів  роботи.

      І  Пронюка  Євгена Васильйовича до Прем'єр-міністра України

 стосовно   розмірів   виплат   компенсації  громадянам  України,

 реабілітованих  на  підставі  Закону  "Про  реабілітацію  жерств

 політичних репресій України".

      Запити  оформленні  відповідно  до  Регламенту.  Я прошу їх

 проголосувати.

 

      "За" - 309.

 

      Рішення прийнято.

      Відповідно  до  статті  4.  2.  2 Регламенту повідомляю про

 перехід     народного     депутата    Райковського    Броніслава

 Станіславовича  з  Соціалістичної  фракції до фракції "Комуністи

 України за соціальну справедливість і народовладдя".

      Продовжується   розгляд  питання  про  проект  Закону  "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України  "Про споживчу

 кооперацію"  в  другому  читанні.  Парасунько Михайло Васильович

 доповідає. Будь ласка.

      Анатолій   Степанович  Даниленко  пропонує  розглянути  цей

 проект  у  другому  читанні  і  при  потребі  розглянути  його у

 третьому читанні.

 

      ПАРАСУНЬКО М.В.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати.  Вчора  ми  розпочали  розгляд законопроекту у другому

 читанні.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку. Я вам дам слово після того, як він

 зробить  кілька  слів вступних від комісії. І ви візьмете слово.

 Будь  ласка.

 

      ПАРАСУНЬКО  М.  В.  Сьогодні  ми  продовжуєм  розгляд цього

 законопроекту,  але я хочу вас повідомити, що вчора до 21 години

 робоча  група у комісії працювала і ще надійшли окремі матеріали

 і  пропозиції  від  депутатів.  І  сьогодні вранці, зокрема, від

 депутатів Мосійчука, Попова і інших.

      Враховуючи   можливість   цього   законопроекту,   я  вношу

 пропозицію  від  імені робочії групи, Олександр Олександрович, і

 вас,  шановні  депутати. Це питання, цей законопроект відправити

 на доопрацювання і розглянути в третьому читанні.

 

      ГОЛОВА.  Тоді давайте пройдемо в другому читанні, завершимо

 розгляд  в другому читанні, а далі відправимо, бо без розгляду в

 другому, не можна в третьому розглядати.

      Тобто,    залишилося   кілька   позицій,   проголосуєм   їх

 відповідно,  а  на  доопрацювання  пошлемо решту позицій. Інакше

 бути не може.

      Даниленко, будь ласка.

 

      ДАНИЛЕНКО.

 

      Я дуже дякую, шановний Олександре Олександровичу, за надану

 можливість мені сказати декілька слів по суті даного закону. Цей

 закон  надзвичайно  важливий тим, що ми сьогодні визначаємся хто

 буде  господарем  отого надбання, яке робило на протязі останніх

 десятиріч.............  тих,  хто  живе  безпосередньо  у  нашій

 країні, конкретно в селі.

      А  тепер  по  суті. Я не можу погодитись із тою відповіддю,

 яку  дав  на запитання депутата шановний голова споживспілки, що

 він  сказав,  що  тим  заводом  заводом  невеличким чи ковбасним

 цехом,  чи  консервним  цехом, чи........... має управляти орган

 зверху  споживчої кооперації. Ні в якому разі. Це єсть порушення

 Закону   про  власність.  Цим  заводом,  цим  консервним  цехом,

 цим.............  має  право  управляти ті, хто його створив  на

 засадах  існування,  тобто  в  залежності  від того, хто скільки

 вклав в цей завод. Ось  в чому суть.

      І  ми тут змішуєм, ототожнюєм і власність і управління. Нам

 тут потрібно розібратися. І дійсно, я не хочу виглядити смішним,

 бо це дійсно так, я як голова комісії. Але надійшли ще додаткові

 матеріали.  І те, що хотіла наша споживча кооперація  підняти 51

 процент на верх власності пайовиків і відчуждити - це ні в якому

 разі,  люди  добрі, не можна допустити, тому що ми віднімаєм від

 людей те, що вони напрацювали. Єсть те, що ми маємо опрацювати і

 дійсно  ми  маєм захистити споживчу кооперацію. Але в тій формі,

 якій  вона була започаткована багато десятиліть тому назад. Не в

 тій  формі,  якій  ми сьогодні її маємо. А тому я пропоную, тому

 що, якщо ми приймем сьогодні у тій редакції, якій запропоновано,

 то ми порушим цілу низку законів: Закон про власність, Закон про

 підприємництво,  Закон  про  колективне  господарство, Закон про

 підприємство.  Я думаю, що нам сьогодні цього не можна робити. І

 тим більше, що ми декілька днів назад прийняли нову Конституцію,

 то воно просто не ув'язується. А тому пропоную підтирмати те, що

 сказав  Михайло  Васильович,  -доопрацювати,  так  як  Олександр

 Олександрович  погодився  і  після  прийняття  в другому читанні

 направити  на  доопрацювання в третьому читанні. Дякую, шановний

 Олександр Олександрович і шановні депутати за увагу. Спасибі.

 

      ГОЛОВА. Анатолій Степанович, я змушений нагадати вам, що ви

 голова  комісії  з питань агропромислового комплексу, яка внесла

 на розгляд Верховної Ради проект закону про кооперацію в другому

 читанні. І тепер голова комісії виступає про те, що він, бачите,

 втручається  в  ті  чи  інші  закони. Ну це ж не солідно. Та про

 це... Та ви б краще про це не говорили.

      Ми  пройдемо  зараз  в  другому  читанні  норми  ті,  які е

 викликають ніяких заперечень. Залишаться на третє читання. В нас

 1-2  чи  3  норми і ми їх дамо вам -доопрацьовуйте. Це ж функція

 комісії, а не агітувати депутатів за те, щоб не підтримували той

 закон, який вносять на розгляд Верховної Ради.

      Я  прошу  вас,  ви, будь ласка, на комісії зробіть висновки

 щодо  тих  людей, які готують проект, а зараз треба розглянути і

 закінчити  розглядом  питання,  яке  вже  розпочато: "Володіння,

 користування   та   розпорядження   об'єктами   права  власності

 споживчих   товариств   та  їх  спілок  здійснюють  вищі  органи

 управління   -загальні  збори,  збори  уповновадження  споживчих

 товариств, з'їзди, конференції спілок".

      Питання   не  викликає  заперечень,  врахована  пропозиція.

 Ставлю на голосування.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Петро Євдокимович, я вчора давав вам з цього приводу слово.

 І ви виступали з цього приводу. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Які  у  вас міркування щодо приводу цього? Тоді залишається

 те,  що записано у лівій колонці, те що є в діючому законі, а ви

 ж  виступали  проти, комісія була, що володіння і розпорядження,

 значить,  відповідно  до  статутів  спілок,  тепер залишається в

 законі  так:  володіння, користування та розпорядження власністю

 споживчої   кооперації   здійснюють   її  органи  відповідно  до

 компетенції,   визначеної  статутом  споживчих  товариств  і  їх

 спілок. Залишається це.

      ШУМ  У  ЗАЛІ

      Жовтяк, будь ласка.

 

      ЖОВТЯК

 

      Шановні колеги, я ще раз закликаю вас підтримати пропозицію

 про  вилучення із статті, запропонованою комісією, "і спілок". В

 чому   справа?  Спава  в  тому,  що  якщо  це  справді  споживча

 кооперація,  то  не  може  бути  ніякої  власності ні спілок, ні

 колективів  підприємств,  що належать кооперації, може бути лише

 власність споживчих товариств та пайовиків, тобто власність тих,

 хто  створював  цю  кооперацію.  Якщо  ми  сьогодні  в  цій залі

 допустимо,  щоб  апарат  споживспілки  став  власником  того, що

 створювалося  кількома  поколіннями  селян,  ми з вами здійснимо

 величезний   злочин,   який   на   мові   кримінального  кодексу

 називається  співучасть  у  крадіжці в особиво великих розмірах,

 тому  що  згідно з законом про власність, власник на свій розсуд

 володіє,  користується  і  розпоряджається належним йому майном,

 тобто   тоді  відкривається  прямий  шлях  до  того,  щоб  ті  ж

 надприбуткові  збіри  радгоспу,  про  які ви говорили, без згоди

 пайовииків,  без згоди тих, хто створював цю власність, рішенням

 Укоопспілки творило з ними що хоче, тому що стаття 4 Закону "Про

 власність"   говорить:   власник   на   свій   розсуд   володіє,

 користується та розпоряджається. От і все.

 

      ГОЛОВА.    Хто,   скажіть,   Євгене   Дмитровичу,   власник

 підприємства,   створеного  за  рахунок  централізованих  фондів

 спілки?

      Будь ласка , дайте Жовтяку слово ще.

      Дайте конкретну відповідь на це питання.

 

      ЖОВТЯК   Є.  Д.  Тільки  пайовики,  всі  сільські  споживчі

 товариства разом узяті, но не всякому разі не укоопспілка.

 

      ГОЛОВА. А що це разом, це ж і називається спілка.

 

      ЖОВТЯК Є.Д. Ні , нічого подібного.

 

      ГОЛОВА. Михайло Васильович , будь ласка.

 

      ПАРАСУНЬКО.  Шановні  народні  депутати,  я хочу зосередити

 вашу  увагу  на  таких  нормах.  Що  споживчі товариства справді

 являється  власником свого майна, його члени, але воно має право

 делегувати  окремі  функції  по  розпорядженню, по володінню, по

 користуванню  власністю,  наприклад  я  вчора  приводив,  коли в

 одному із населених пунктів який обслуговує де більше населення,

 є  згода  споживчих  товариств  будувати  -універмаг,  збудувати

 переробний  цех,  то це їхня справа, вони мають право делегувати

 цю і іеша справа, що вони запишуть. Це вже їхня справа.

      Тому  тут є протиріччя і не треба на цьому, що спілка немає

 права, якщо їм делегували знизу споживчі товариства є документ і

 норма для того його виконувати.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка на третє читання цю статтю.

      На третє читання, а як же іначе.

      От  я, я тому і стурбований тим що... Те, що пропонує Євген

 Дмитрович,   зовні   виглядає   благопристойно,   а   врешті  це

 закінчиться  тим, що буде зруйнована повністю кооперація і тому,

 одну  хвилинку,  цю норму відносимо на третє читання. Я прошу на

 третє читання, попрацюйте в комісії і тоді робіть висновки.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, ну... є потреба обмінюватися думками? Є поправки ваші?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Пропозиція Жовтяка про вилучення слова "і спілок" ставиться

 на голосування, щоб не було претензій...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну...Він має право наполягати, а ви думайте!..

 

      "За" -

      Не підтримано.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Швидкий, будь ласка.

 

      ШВИДКИЙ

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати!

      Дійсно,   мають   право  профспілки,  але  - по договору  з

 споживчими   товариствами.   І   це   буде  правильно,  це  буде

 демократично,  це  буде  нормально.  Але  віддавати  повністю їм

 володіти, управляти  і користуваться - це є неправильно, тому що

 потім  вони  можуть цю власність приватизувати! І це якраз ми...

 якраз   і  ставимо  про  те,  що  було  це  власністю  споживчих

 товариств.  Там  так  і  записано,  що спільне майно є власністю

 споживчих товариств. Багатьох їх. І все буде нормально.

 

      ГОЛОВА.  Пропозиція Швидкого ставиться на голосування.

 

      "За" - 133.

 

      Ця стаття йде на третє читання. Ну, нема поправок, Анатолій

 Михайлович. Ну, дайте Шаланському слово, будь ласка.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ

 

      226, Кірвоградщина.

      Дякую.  Олександр  Олександрович, я не погоджуюсь з тим, що

 ця  стаття  отправляється  на  3-є  читання.  Оскільки суть 3-го

 читання  -це  редакційна  правка.  Тут  же  надо  помінять суть,

 концепцію,  поскільку  власність  товариства  повинна залишитись

 власністю  товариства. А механізм управління цією власністю може

 бути   переданий,  ну,  тут  надо  редакційно  і  концептоуально

 сформулювати...

 

      ГОЛОВА.  Тобто  коритсування  і  розпорядження  віднести до

 товароиств, до   спілок...

      ШУМ  В  ЗАЛІ

 

      ШАЛАНСЬКИЙ... Ну так  це   треба  виписать...

 

      ГОЛОВА. Без  слова "володіння"  так, як ви говорите.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Я  ще  раз кажу, розберіться, ще раз сядьте, подивіться, що

 це  є. Бо тут підозра виникає цілком реальна що є спроба у таких

 ніби-то  невеличких  нюансах зруйнувати систему кооперації. А це

 не дрібниця,  це не дрібниця.

      Дайте слово   ще раз  Бобенку?

      Ви   вже висловилися  зараз, будь ласка.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Він... Одну   хвилиночку...

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Я  ще  раз  прошу, сядьте, сядьте. Мова іде про те, що коли

 розглядаються  закони, які стосуються того чи іншого   відомств,

 то   сидить   тут   міністр,  віце  прем'єр  або  хто,  вони  не

 підпорядковані  Кабінетом Міністрів, хто ж повинен виступать від

 них? Будь   ласка, одне  слово.

 

      БАБЕНКО.

      Шановні  народні  депутати,  я хотів би , щоб ви вірно мене

 зрозуміли  про що іде розмова. розмовиа іде про те, що власність

 системи  споживчої  кооперації,  дійсно, є пайовикам. Ми провели

 концепції,  прийняв  здєсь  концепцію  про закріплення власності

 на...... поділлю і неподілна  частина.

      Неподільна   частина   працює   на   відтворення  споживчої

 кооперації  і не може......... менше 51 % і не може ніяким чином

 ліквідуватися   чи   продаватися   чи   якось   в  другому  виді

 транформуватися.   І   подільна    частина  себе  не  менше  49%

 закріпляється  за  пайовиками. Це перше.

      Друге.  Якщо  говоритит про власність споживчої кооперації,

 то  створені  спільні  підприємства,  починаючи  від  споживчого

 товариства,   разом   споживчі   товариства   створили   спільні

 підприємства,   починаючи   від   споживчого  товариства,  разом

 споживчі  товариства  створили  спільні  підприємства і поручили

 управляти, розпоряджатись цими підприємствами райспоживспілками,

 то єсть їх спілкам. Бо їх треба виправляти, хоч тим хлібзаводом,

 хоч цехом безалкогольних напоїв, хоч чим-то другим.

      Говорити  про  те,  що  хтось  хотів в споживчій кооперації

 хтось  хотів  в  споживчій  кооперації щось приватизувати, то не

 так. Бо на  сьогдн і та організація  є і  працює.

      Тому  я  рахую, і це головне, що кожний рівень виконує свої

 функції,  які преедбачені статутами та додатковими договорами по

 управлінню    споживчої  кооперації. Тут  питання  ясне.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  ще  раз  Комісію  уважно  розглянути цей

 документ.   І   я  пропоную,  оскільки  виникає  тут  дивскусія,

 проведіть  її  ще  раз  в  Комісії, проведіть в Комісії слухання

 цього  питання  із запрошенням депутатів від інших комісій. І не

 виносьте  дискусійних  питань,  таких,  що з протилежних позицій

 розглядаються, на розгляд  Верховної Ради . Це  по-перше.

      А по-друге, зробити треба так, щоб система кооперації була,

 бо  якщо ми розвалимо ще і цю справу, то тоді ми будемо, знаєте,

 героями.

      А   спроба  йде  таким  шляхом:  викидданням  окремих  букв

 створити   ширше   коло   для   руйнування   цієї  системи,  для

 прийватизації  відповідних  об'єктів.

      А  система  кооперації можливо, в районі особливо, існувати

 тільки  комплексно.  Тому  що  діяльність одного виду кооперації

 перекриваєтьс діяльністю іншої. І ми все це прекрасно розуміємо.

      А коли отак зробити, то тоді залишиться, так би мовити, без

 крайнього.  І  справді  стане  така ситуація, що не буде куди на

 хуторі  кому  хліб  завезти.

      Тому  я  ще  раз  прошу:  Комісії  розглянути  це питання і

 повторно  на  друге  читання  винести  сюди.  Повторно  на друге

 читання. Ставлю на голосування цю  пропозицію.

      За -

      Рішення прийнято. Сідайте, будь ласка.

      Дайте Жовтяку з мотивів голосування слово.

 

      ЖОВТЯК.

 

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  я  хочу виразити вам

 протест  з  приводу  того, що вийманням окремих слів намагаються

 зруйнувати  споживчу кооперацію.

      Навпаки   вставлянним   оцих  слів  намагаються  зруйнувати

 споживчу  кооперацію.  Тому  що  право  власності  не  може бути

 делегованим.  Прав  власності належить лише пайовикам. І тут нам

 розказували  про  те, що ось якийсь універмаг створили в районі.

 Але  власники цього універмагу в районі все одно пайовики. І цей

 універмаг сільські споживчі товариства повинні мати акції на цей

 універмаг,  але  ні  в  якому  разі райспоживспілка не може бути

 власником. Вона тільки управляє цим універмагом. Право власності

 делегуватись не може.

      І  саме  вставляння  слів  із спілки є намагання зруйнувати

 споживчу  кооперацію,  І так сьогодні в сільских крамницях немає

 нічого, а тепер...

 

      ГОЛОВА.  І  в  районному універмазі немає теж нічого. Таким

 чином, притензії свої пред'явіть 261 депутату. Список візьміть у

 системі реєстрації. Все. Ми закінчили цю тему.

      Будь  ласка,  на  трибуну  Микола Янович Азаров. Закінчення

 питання,   яке  вчора  розглядали  ми.  Будь  ласка.  Строк  для

 повторного  другого  читання.  Зможете на наступний тиждень? Ні.

 Значить,  діє закон про кооперацію той, що є. А у вересні місяці

 будем   розглядати   це   питання.   На  вересень  місяць.  Нема

 заперечень?

      Ставиться  на  голосування  доповнення  до цього проекту на

 вересень місяць. Будь ласка, проголосуйте.

 

      "За" -

      Спасибі.

      Микола Янович, будь ласка. Увага!

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Уважаемые народные дептутаты! Вчера комиссия

 вместе  с  представителями  Министерства  финансов,  а  также  с

 народным  депутатом  Алексеем Дмитриевичем Шеховцовым, членом, к

 стати,  Комиссии  бюджетной, рассматривала высказанные замечания

 по   проекту  Бюджетной  резолюции.  Сегодня  вам  утром  роздан

 измененный текст. Я кратно остановлюсь на изменениях.

      В  разделе  первом,  где  говорится  о главных направлениях

 бюджетной  политики  на  1997  год, добавлено из альтернативного

 варианта во втором абзаце "преодоление инфляцийных процессов".

      В  третем  абзаце изменено слово не "реформа податковая", а

 "податковая политика".

      Добавлены   смысловые...   предложение  смысловое  с  целью

 уменьшения      налогового     давления     на     отечественных

 товаропроизводителей  производителей услуг.

      В  четвертом  абзаце  добавлена  также  фраза,  звучавшая в

 предложениях  народных  депутатов,  а также в проекте, с которым

 выступил Алексей Дмитриевич Шеховцов, продолжение реформирования

 системы   взаимоотношения  между  бюджетами  различных  уровней,

 направление обеспечения самостоятельности местных бюджетов.

      В    следующем    абзаце   добавлено   также   предложение,

 прозвучавшее  в  прениях  "изыскание  дополнительных  источников

 доходов бюджета с целью оптимизации уровня бюджетного дифицита".

      В  разделе  втором  учтено  предложение  народного депутата

 Шеховцова. Хотя конечно на взгляд тот доклад Бюджетной комиссии,

 когда я выступал, приводил вам цифры баланса, платежного баланса

 страны  и  так  далее,  расчеты  говорят  о  том,  что достичь 5

 процентов   дефицита   чрезвычайно   будет   трудно   с   учетом

 накопившегося долга этого года. Но мы приняли такое предложение,

 с  учетом того, она поддержалась тут многими депутатами, которые

 выступали. То есть, добавили "скоротити до 5 %".

      Второй  абзац  раздела  2  был практически снова изложено в

 новой   редакции:   "Передать   Главному  управлению  державного

 казначейства   до   1  января  финансирование  всех  расходов  с

 Государственного  бюджета  Украины и осуществлять их с серьёзным

 дотрыманням  Закона про Державный  бюджет."

      Серьёзным, да.

 

      ГОЛОВА. Так. Доповідь  зроблена.

 

      АЗАРОВ   М.   Я.   В   3   абзаце  мы  изменили  фразу"  не

 "сконцентрировать  наявни  ресурсы",  а "предусмотреть бюджетные

 ресурсы  на  финансирование..." и  далее  по  тексту.

 

      ГОЛОВА. Все,  Микола  Янович?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  В  этом  же...  сейчас, одну минуточку. В 3

 разделе   добавили   фразу   про  необходимость  сбалансирования

 бюджета.

      В  предпоследнем абзаце 3 раздела мы сформулировали, на наш

 взгляд,  более  правильно  предложение,  которое предусматривало

 государственное  влияние на себестоимость продукции. Мы изложили

 это в такой редакции. Но с учетом того, что сейчас отказались от

 финансового  плана  итак  далее, и так далее. Так, подвергли нас

 критике  вчера,  как  вы  помните. Мы изложили это предложение в

 следующей   редакции:   что  Кабинету  Министров  до  1  октября

 подготовить,  внести  на  россмотрение Верховного Совета Украины

 проект  Закона  про  внесение  изменений  до  Закона Украины про

 налогообложение  прибыли предприятий, которая предусматривала бы

 совершенствование  порядка  отнесения  затрат  на  себестоимость

 продукции.

      Комиссия,  я  еще  раз  подчеркиваю, твердо убеждена, что с

 вопросом  себестоимости  у  нас  серьёзно  дело  запутано  и это

 снижает  значительно  доходы  государственного бюджета и местных

 бюджетов  также.

      Также  мы  изменили  радекцию следующего пункта последнего,

 вот,  в  этой статье и предусмотрели не ввести механизм в первой

 редакции,  а совершенствовать порядок изменения цен и тарифов на

 электроэнергию,  уголь,  газ  и  железнодорожные  перевозки.  Мы

 считаем,  что эти действия Кабинета Министров должны быть, иметь

 предсказуемый, по меньшей мере, характер.

      Наконец,   последний   в   6  розделе,  где  мы  говорим  о

 совершенствовании структуры управления финансовыми ресурсами, мы

 добавили  такое  предложение, предложение Министерства финансов,

 что    руководители    местных   финансовых   органов   являются

 заместителями соответствующих руководителей обласных, городских,

 районных  державных  администраций.  Вот  смысл  тех  изменений,

 которые добавлены.

      Но сегодня роздали народным депутатам предложения народного

 депутата  Свято Василия Петровича, я считаю, что они практически

 все,  там где их можно было учесть -учтены. И роздали преложение

 комиссии  по  вопросам  науки.  Ну,  скажем  так,  1, 2, 3 пункт

 никаких  возражений  не вызывает и их можно в редакционном плане

 учесть,  если  вы  поддержите,  а  пункт 5, что выдатки на науку

 визначить  в размере 3, 5 процента, ну, так это давайте распишем

 в  Бюджетной  резолюции  все  в  процентном  соотношении  по все

 разделам:     агропромышленный     комплекс,    здравоохранение,

 образование  и  тогда  сделаем  по существу бюджет. Сейчас этого

 делать не реально.

      И  наконец,  народный депутат Кузьменко тут письменно подал

 пропозицию,  которую надо просто проголосовать, ввести державную

 монополию  на  алкогольные  напои та тютюновие виробы, поскольку

 это  бюджетная резолюция -она отражает идеологию, то, в принципе

 это   можно   проголосовать  и  дать  право  Кабинету  Министров

 разработать  соответствующие  документы, то есть проекты закона.

 Вот  суть  тех  изменений,  которые  внесены  в проект Бюджетной

 резолюции.

 

      ГОЛОВА.  Чи потрібно задавать запитання Миколі Яновичу? Ну,

 хто  хоче  задать,  запишіться,  я  бачу є бажаючи, але я просив

 би...  Ну,  почекайте,  ну,  так  я  говрю:  запишіться,  -а  ви

 своритеся.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      10  хвилин,  будь  ласка, на запитання. Ми вчора обговорили

 детально. Прошу, Свято.

 

      СВЯТО В.П.

 

      416   виборчий   округ,   Хмельниччина.  Дякую,  Олександре

 Олександровичу. Шановні колеги-депутати!

      Я  вас попрошу звернути увагу на ті законодавчі пропозиції,

 які  вам  роздані.  З точки зору -до бюджетної резолюції на 1997

 рік.  І  особливо  я  хочу  звернути  увагу  на що: з точки зору

 політики  оподаткування.  То  не  визначене формулювання, Миколо

 Яновичу!  Кажете,  що  ви  врахували  мої  пропозиції... Чому не

 написати   так,   як   мною   запропоновано:   "Зниження   рівня

 оподаткування  та  розширення  бази  оподаткування  на засадах".

 Краще податки платити, ніж штраф за несплату податків.

      Тепер  з  точки  зору  ще  однієї пропозиції (у мене там їх

 цілий   ряд -  всі  перераховувати  не  буду)...  З  точки  зору

 вишуковування  додаткових  джерел надходжень до доходної частини

 бюджету.   Вони  у  мене  всі  перераховані,  конкретні  джерела

 надходжень,  які  дають  можливість  безінфляційної  компенсації

 різниці...

 

      ГОЛОВА.  Дякую.

 

      СВЯТО   В.П..... між   реальним   і  фіксованим  дефіцитами

 бюджету...  Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Василь Петрович, будь ласка, ще вносьте пропозиції

 з точки зору регламенту - вкладайтеся у час відведений.

 

      СВЯТО  В. П. Шановні колеги-депутати, прошу підтримати мене

 з  тими  пропозиціями, бо вони відносяться до кожного з нас і до

 народу України в цілому.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Микола Янович...

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемый  Василий  Петровыч,  ну  если  вы

 внимательно   прочитаете   бюджетную   резолюцию,  то  из  ваших

 предложений  пункт  1,  пункт 2, пункт 3 в той или иной редакции

 имеет  место  и находиится в содержании бюджетной резолюции. Что

 же  касается пнукта 4... Ну, давайте мы с вами вместе  подумаем,

 каким  образом  мы сможем компенсировать за счет пассивов банков

 иноземных..............  у  выгляди  кредитов под цивилизованные

 видсотки не больше 10% ричных.

      Ну,   давайте   вдумаемся,   это  норма,  которая  требется

 просчитывать,  обсчитывать.  Это  не норма Бюджетной резолюции -

 откройте Закон "Про бюджетную систему".

      Или  далее,   вот  ваш перечень, так сказать, из 5 пунктов,

 который  включает  часть-в  бюджете  и  так есть продажа военной

 техники,  продажа  ценных папиров там и позыки. Часть требуется,

 скажем  так, увеличивать податковый тиск. А мы только что с вами

 вместе сказали , что это да мы должны снижать  податковый  тиск.

      Давайте,   значит,  подойдем,  будем  говорить  взвешено  к

 понятию бюджетной резолюции. То, что можно учесть было, мы учли.

 то,   что   требует,   явлояется   нормой  Бюджетной  резолюции,

 естествненно,  мы  не  можеи  учесть.  То, что требует детальных

 просчетов мы  отложили на прощание...

 

      ГОЛОВА. Дякую , Бурячинський .

 

      БУРЯЧИНСЬКИЙ. Прошу передати слово  Терьохіну.

 

      ТЕРЬОХІН.  Микола  Янович,  я хотів би, щоб ви відповіли на

 такі питання.

      Перше.  Ми 3 роки говоримо про те, що місцеві бюджети мють

 бути   самостійними   і  субвенційні,  відрахування  мають  бути

 зменшені,  тобто  має  відбутися  прив'язка  різних  податків до

 бюджетів   різних  рівнів.  Натомість  знову  пишеться  фраза  в

 Бюджетній  резолюції,  яка  нічого  не  значить,  що продовження

 реформування.  Ну,  продовжуємо ми вже 3 роки -ще скільки будемо

 продовжувати?

      Друге  питання. В 2-му пункті знову передбачаються емісійні

 джерела  покриття  дефіціту бюджету. Шановні колеги, ми сьогодні

 маємо  тільки  2  відсотки приросту грошових коштів, які ідуть в

 економіку.  Тому  і  ніхто  не  може вязти жодного кредиту, якщо

 дають під    такі  високі,  що неможна.

 

      ГОЛОВА.  Терьохін,  одну  хвилиночку,  зніміть  папку, а то

 телекамера показує, ніби ви за..... говорите. Будь ласка.

 

      ТЕРЬОХІН.  Дякую.  Я  ж  для вас кажу, а не для телекамери.

 Тому  в  2-му пункті просто недоцільно писати про те, що існують

 емісійні  джерела  фінансування  бюджету.  Це  ,  я думаю, що ця

 суперечка  теж всім вже ясна і для того, щоб збільшити фінансові

 ресурси  в  еконолміку  треба  переходити  на фінансування через

 папери.

      І  останнє.  Ви  знаєте, Микола Янович, я дуже поважаю вашу

 Комісію,  вона добре і багато знає про бюджетну політику. Але ви

 знову  почали  займатись  новелами  в оподаткуванні.

      Подивіться  на  податок  на майно. А чому на нерухоме майно

 громадян,  а  рухоме  майно?  А  що робити з "Мерседесами", чому

 основні  фонди,  які  здані  в  оренду.  А  що,  ларьки не мають

 оподатковуватись.

      Тому  я просив  би,  Олександре Олександровичу...

 

      ГОЛОВА.  Та  я просив би, ну, все-таки дві хвилини 6 секунд

 уже  говорите....

 

      ТЕРЬОХІН_....  в  першому  читанін цю постанову прийняти і

 повернутись  до  цієї постанови через  тиждень.

 

      АЗАРОВ.  Уважаемый  Сергей  Анатолиевич, вчера 263 депутата

 проголосовало  за  т о, чтобы доработать текст и сегодня вынести

 на   рассмотрение.  Поэтому  ваше  предложение  не  стыкуется  с

 предложением  вчера  принятым, решением.

      Теперь   что   касается  местных  бюджетов.........  об  их

 самостоятельности.

      Сергей   Анатолиевич,   я   знаю,   что  вы-то  как  раз  п

 редставляете  себе,  что 21 областной бюджет, даже если оставить

 ему  все  доходы,  21-му  бюджету,  он не покроет всеми доходами

 области  свои  бюджеты. Вы это прекрасно  понимаете.

      Поэтому лозунг о самостоятельности бюджетов в этой ситуации

 как  был лозунгом, так  лозунгом  и останется.

      Поэтмоу  мы говорим о том, что да, доля местных бюджетов, я

 об  этом вчера в докладе говорил, и в рехолюции об этом сказано,

 должна   постоянно   увеличиваться   с  передачей,  естественно,

 расходов на местные бюджеты. Потому что если расходы оставлять в

 Государственном  бюджете,  а  доходы  оставлять в местном, то мы

 будем  иметь ситуацию, какая имеет место сейчас, когда в местные

 бюджеты  вообщем-то  выполнются  на  112-120%, а Государственный

 бюджет выполняется на  81%.

      Теперь  что  касается эмиссионных источников финансирования

 дефицита бюджета.

      Мы  вчера, наверное, отсутствовали, когда я делал в докладе

 анализ   финансовых   ресурсов,   баланс   финансовых   ресурсов

 государства.

      Так  вот,  специально  для  вас  говорилось,  что минус 575

 миллиардов  расчетные, их надо  чем-то  покрывать.

      Вчера  с  таким предложением, какое сказали вы, выступил ко

 мне  Ющенко  и сказал: "Николай Янович, давайте мы вот хоть один

 год  обойдемся  без  эмиссийных источников". Я сказал: "Давайте,

 если  вы  найдете  полтора  миллиарда  долларов для финансування

 дефицита  Державного бюджета". Давайте, я за. А если не найдете,

 тогда что?

      И   наконец   насчет   новелл  в   нашей   области   нового

 законодательства.

 

      ГОЛОВА.  Микола  Янович,  тоді  буде  те, що в цьому році з

 зарплатою.  Покриття  немає витратної частини, тому що помилился

 бачте ри розрахунках при складані бюджету, що буде занадходження

 від газу там і за транзити і тому подібне. Його нема.

 

      АЗАРОВ М. Я. Ніхто нічого не помилився, скажем, а проводілі

 сознательную   політіку.   Поєтому  тут  кто  в  чем  помилився?

 Бюджетная  комиссия  не  ошиблась.  Она четко рассчитала доходы,

 проверила  все  доходы.  А  если  Уряд  самостоятельно принимает

 решения,  которые уменьшают доходы бюджета, то пусть он за это и

 твечает.

      Я  не  могу  сказать, что мы ошиблись в этом направлении. И

 наконец  последний вопрос. Все-таки по новелам я хочу закончить.

 Совершенно  очевидно,  мы  вчера  об  этом говорили, что то, что

 творится  в  стране  себестоимости,  скажем так, и мы уже это на

 протяжении  двух  лет видим, ставит под угрозу доходы бюджета, а

 соответсвенно   социальную   защиту   трудящихся.  Поэтому  надо

 наводить в этом порядок.

      Мы предлагаем правительству внести соответсвующие изменения

 в  закон  о  налогообложении  прибыли,  где вызначили бы порядок

 отнесения  затрат на собивартисть. Ну, а по-моему давайте вместе

 разбираться.

 

      ГОЛОВА.  Кірімов  я  прошу  коротчі  запитання і ще коротчі

 відповіді, будь ласка.

 

      КІРІМОВ.

 

      218 виборчий округ, "Державність", Кірімов.

      Шановний  Микола  Янович,  безперечно,  бюджетна  політка є

 основою  державної  політики.  Але,  ведучи  мову  про  4 пункт,

 зокрема,  де  зазаначено, що сконцентрувати фінансові ресурси на

 здійснення   заходів   щодо  соціального  захисту  населення  та

 утримання соціально-культурних закладів.

      Безперечно  ж  ми  повинні  розглядати  саме  оцей  пункт в

 (............)  із робочими місцями, із виробництвом. Як на вашу

 думку,  оцей пункт, за який ми будемо голосувати, чи не буде він

 паперовим  порадником?  Тому  що  виробництва немає, соціального

 захисту немає. А ось такий пункт  ми приймаємо. Дякую.

 

      АЗАРОВ М. Я. Ну, вы знаете, что мы при разработке документа

 такого,  как  Бюджетная  резолюция,  выполнили большую работу по

 анализу  (я  уже  еще раз повторяю) баланса финансовых  ресурсов

 государства  предприятий  и  так далее, и так далее. То есть, мы

 постарались   проанализировать   и   взвеысить   все   возможные

 финансовые  ресурсы  и  проанализировать  их,  хватит  их или не

 хватит на те или иные ...

      Так   вот   мы   считаем,     что   действительно     фраза

 "сконцентрировать  все  финансовые ресурсы на социальную защиту"

 является  актуальной  и  злободневной  сейчас. И мы считаем, что

 таких финансовых ресурсов должно хватить на решение этих задач.

 

      ГОЛОВА.  Час використаний. Шановні депутати! Я звертаю вашу

 увагу  на  те,  що  Бюджетна резолюція не бюджет -це орієнтир на

 складання  бюджету.  Але  цей  документ відповідно до Закону про

 бюджет,  повинен вноситься саме тепер, ця постанова, оскільки це

 є підставою для початку роботи Уряду над підготовкою бюджету для

 розгляду  в  Верховній  Раді  в  строк визначений законом -до 15

 вересня.

      Тому  просив  би  так: давайте, Леонід Александрович і інші

 депутати,  приймем  за основу і свої пропозиції проголосуємо  ще

 додатково.

      Ставлю на голосування за основу.

 

      "За" -

      Ще два голоси потрібно.

      Я ставлю ще раз на голосування.

 

      "За" -

      За основу прийнято.

      Доповнення,  пропозиції і з мотивів. будь ласка, запишіться

 хто буде говорити.

      Опублікуйте список.

     15 хвилин  вистачить?

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      Ви  візьмете  слово,  у  вас є 6 письмових пропозицій. Будь

 ласка, Бурячинський.

 

      БУРЯЧИНСЬКИЙ О.М. Прошу  передати  слово Терьохіну.

 

      ГОЛОВА. Одна   хвилина. Прошу.

 

      ТЕРЬОХІН

      Шановні  народні депутати! Є пропозиція -в першому пункті в

 4  абзаці  про  продовження  реформування  системи  і  так далі,

 дописати:   "В   напрямі   забезпечення  самостійності  місцевих

 бюджетів,  прив'язки  окремих  податків  та  видатків  бюджету".

 Тобто,  те,   про що   Микола  янович   говорив.

      І   з  2  пункту   1    абзацу ...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку.  Цей  пункт, Микола Янович, його ж

 голосувал....

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну  что я хочу сказать. Сергей Анатольевичу

 видомо,  что то, что он сказал, базируется на Законе о бюджетной

 системе.  В  Законе о бюджетной системе детально выписано -какие

 виды  податков,  какая  их  доля  закрепляется за теми или иными

 видами бюджета. Поэтому то, что он сказал, оно и предусматривает

 продолжение  реформирование  системы  взаимоотношений. Имеется в

 виду изменение   Закона  о  бюджетной   системе.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Ви   наполягаєте  на  голосуванні  вашої

 пропозиції?

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      Давайте, закінчуйте слово. Терьохіну слово  дайте.

 

      АЗАРОВ М. Я. Ну что значит -привязки? Пусть сформулирует.

 

      ТЕРЬОХІН С. А. Микола Янович, я хотів би, щоб в и звернули

 увагу  на  прийняту Конституцію, де написано: "Прив'язка окремих

 видів  податків".  Окремих, а не регулюючих, як та к вас... як у

 вас записано в бюджетній сис... Законі про бюджетну систему.

      Тому і пропонується шляхом прив'язки окремих видів податків

 та   відповідних   видатків. Це    перший.

      В  другому  я  просив  би  зняти  будь-які  нагадування про

 емісійні  джерела  покриття бюджету. Хай фінансується за рахунок

 продажу  цінних  паперів. Дякую.

 

      АЗАРОВ М. Я. Ну что я хочу сказать. Вы на 475 триллионов не

 продадите  ценных папиров на будущий год. Вот и все. В этом году

 мы,     дай  Бог,  если   мы  продадим   150  триллионов. Так?

      ШУМ  У  ЗАЛІ

      Да, не рассказывайте сказки.

 

      ГОЛОВА.  Пропозиція Терьохіна ставиться на голосування.

 

      За-

       Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Олександре  Олександровичу,  згідно із статею Регламента 3.

 3.  1  час для виступів з мотивів дається 3 хвилини. Вчора ви не

 дали   змоги  мені  обгрунтувати  неможливість  прийняття  такої

 Бюджетної...  Я  завжди  по  суті, Олександре Олександровичу, не

 потрібно мене коментувать.

 

      ГОЛОВА.  Я і кажу: по суті Бюджетної резолюції, давайте.

 

      ВІТРЕНКО Н.М. Так от, не потрібно мене коментувати.

      Вчора   я  хотіла  обгрунтувати,  що  це  як  раз  Бюджетна

 резолюція  є  орієнтир для уряду, яким чином складати бюджет. Її

 приймати  неможливо  і у виправленому вигляді теж. Чому? Знову ж

 таки  не  закладені  ті основи, які держава повинна гарантувати:

 мінімальна  заробітна  плата,  мінімальна  пенсія  повинні  бути

 закладеними бюджет, не з урахуванням, а закладеними на рівні для

 пенсій не нижче мінімального споживчого кошику, а для заробітної

 плати не нижче фізіологічного мінімуму. Звідси будується система

 вже регулювання всіма механізмами в державі.

      Далі.  що таке 5 відсотків дефіциіу? Я хочу нагадати Миколі

 Яновичу, що в Сполучених Штатах дефіцит бюджету був...

 

      ГОЛОВА.  Я прошу. Наталя Михайлівна, я прошу...

 

      ВІТРЕНКО Н.М.  Я прошу 3 хвилини.

 

      ГОЛОВА.  Ви  прочитайте, будь ласка, те що треба записати у

 Бюджетну  резолюцію,  я підтримаю і думаю, що ми проголосуємо. Я

 якщо  ви  будете  нотацію  читать,  то  я просто зобов'язаний за

 Регламентом робить зауваження, якщо говорить депутат не по суті.

 От що.

 

      ВІТРЕНКО   Н.   М.   Я  завжди  кажу  по  суті.  Я  повинна

 обгрунтувати   за   мотивами  чому  я  наполягаю  на  поіменному

 голосуванні,  я  наполягаю  на  ньому.  Тому що неможна приймати

 дефіцит  бюджету 5 відсотків, це норма і встановлена Міжнародним

 Валютним Фондом, а не тими що ми повинні йти...

      У тих же Сполучених Штатах у 1992 році дефіцит складав 5, 2

 відсотки.  Так це у Сполучених Штатах. А коли у них була криза в

 1943 році, 31 відсоток, ...

 

      ГОЛОВА. Так скільки писати треба.

 

      ВІТРЕНКО Н.М. 23 відсотки...

 

      ГОЛОВА. Так скільки треба писати.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Потрібно  закладати сьогодні 15 відсотків

 дефіциту,  іти  на  емісію, щоб розблокувати виробництво, робити

 кредитну   емісію   Національного   банку,   і   знімати   кризу

 взаєморозрахунків ...

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Пропозиція  депутата Вітренка ставиться на

 голосування.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.  Поіменне голосування.

 

      ГОЛОВА. Воно все поіменне, просто вас не було ви не знаєте,

 що поіменно.

 

      АЗАРОВ. Александр Александрович, но я должен вообще, прежде

 голосовать, должен ответить. Потому что...

 

      ГОЛОВА. Ну дайте відповідь, а потім поставлю на голосування.

 

      АЗАРОВ.  А  то получается так, что кроме Наталии Михайловны

 за народ никто не думает и так далее и так далее.

      Самый так сказать единственный борець за счастье народное.

      Так вот я вам докладываю Натилия Михайловна, что в пункте 1

 бюджетной   резолюции   содержится   очень   сильная   пози  ция

 необходимости  надання  гарантованого  державою ривня социальных

 послуг   та   социального  захисту  з  урахуванням  затверджених

 вартостной величины малозабезпеченности.

      Против   этого   пункта   правительство   на  всех  стадиях

 рассмотрения бюджетной резолюции в комиссии выступала насмерть и

 вчера,  но  не буду называть фамилию председателя правительства,

 написал свои категорические возражения.

      Тем  не  менее  мы  оставили  и  считаем,  что  именно этот

 уровеньт бюджет должен обеспечить население нашего.

      Теперь что касается 15 процентного деффицита.

      Конечно под вашей фразой никаких расчетов не стоит.

       А  я  вам  скажу,  что  15  процентный  деффицит  приведет

 приведет  к  инфляции  порядка  10  тысяч  процентов  в  год. Мы

 просчитывали  это  все.  10  тысячная  инфляция  в  год  вы сами

 представляете мы это уже проходили , это рост цуен и все остальное.

 

      ГОЛОВА. Це 1993 рік Украины.

 

      АЗАРОВ.  Поэтому  давайте если что говорить какие -то фразы

 говорить,  они  звучат  на  всю Украину давайте взвешивать, а то

 получить,  что  из защитника народа превращаететсь комиссионного

 грабителя.

 

      ГОЛОВА.  Пропозиція Вітренко ставиться на голосування.

 

      "За" -

 

      Дякую.

      Анісімов, будь ласка.

 

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ, Запоріжжя.

      Ну,  я  вчера  в  выступлениях  вносил  5 предложений, но я

 сегодня хочу подтвердить своих 3.

      И  первое,  Александр  Александрович,  и,  наверное,  сразу

 будете   ставить  на  голосование:  я  говорил  (и  много  здесь

 высказывалося),  что  в  предшествие рассмотрения бюджета должно

 быть  рассмотрение  политики  социально-экономического  развития

 государства.  Мы  даем правила игры правительству, и поэтому оно

 не  имеет  права войти в зал Верховного Совета перед тем, как мы

 не рассмотрим план социально-экономического развития государства

 на 1997 год.

      Поэтому прошу первым пунктом поставить эту норму. Зачитываю

 ее  еще  раз:  "Рассмотрению  и  утверждению  бюджета  Украины в

 Верховном  Совете  должно предшествовать рассмотрение параметров

 социально-экономического  развития  государства  на 1997 год". А

 дальше - по тексту.

 

      ГОЛОВА.  Микола Янович, не заперечуєте?

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Да я не заперечиваю, только в каком...? Что

 это  будет  за  документ?  Постанова  Верховної Ради об основных

 направлениях программы социально-экономического... Что мы должны

 рассмотреть и что должно быть на выходе?

 

      ГОЛОВА.  Контрольні  цифри повинні, які випливають із плану

 соціально-економічного розвитку...

 

      АЗАРОВ    М. Я.      А    что   такое   "план   социально-

 экономического..."?  Сколько  построить  больниц, сколько ввести

 дорог, сколько отремонтировать... и т.д., и т.д.?...  А потом...

 

      ГОЛОВА. Там будуть показані орієнтири, чи вірніше визначені

 будуть затрати уряду на здійснення господарської політики в 1997

 році...

 

      АЗАРОВ  М.  Я....  А  потом  будем  бюджет  рассматривать и

 выясним, что столько больниц мы построить не сможем...

 

      ГОЛОВА.  Я прошу вас!

 

      АЗАРОВ М.Я. ...Я думаю: какой будет документ?!..

 

      ГОЛОВА.  Микола Янович, комісія не заперечує.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Дайте слово Анісімову ще раз. Увага!

 

      АНІСІМОВ  Л. О. Значит, я попрошу всех народных депутатов и

 хочу   убедить  Николая  Яновича.  Последние  2  года  работы  в

 Верховном  Совете  мы исходили из той позиции, о которой сегодня

 говорит  Николай  Янович:  нам  предлагался  бюджет,  под бюджет

 подгонялись  все  цифры,  как  таковые,  откуда  он исходил, вы,

 наверное,  тоже  знаете.  Поэтому  я  хочу  пойти от обратного -

 определить   приоритеты   развития,  утвердить  План  социально-

 экономического   развития   государтсва,  наметить  определенные

 нормы,  а  потом  уже строить бюджетную политику, исходя из этой

 нормы.  Вот  это  мыперевернем  пирамиду,  котрую на сегодняшний

 день,  задавила  все  государство  и  всю экономику. Прошу... на

 голосование.

 

 

      ГОЛОВА.  Це основний пункт резолюції повинен бути -основний

 пункт   резолюцію.   Тому   я  пропозицію  Анісімова  ставлю  на

 голосування.

 

      "За"-

 

      Я  прошу  визначитися,  ще раз поставити на голосування....

 309  чоловік  повинні голосувати...

      ШУМ  В  ЗАЛІ

 

      АЗАРОВ.  Александр  Александрович,  значит, давайте мы все-

 таки по вот этому важнейшему вопросу обознавчимся таким образом.

 Я  согласен  в одном с уважаемым Леонидом Александровичем в том,

 что   рассмотению  бюджета  должны  предшествоавть  рассмотрение

 основных  цифр, скажем так, котиорые все равно выходят на баланс

 финансовых  ресурсов.  Потому что сколько мы соберем зерна там и

 так  далее  и так далее -все это, естественно, подсчет финансами

 выливается в финансовые ресурсы.

      Поэтому   давайте  мы  эту  фрразу,  может  быть,  не  так,

 не.........  ,  а  рассмотрение  основынх  параметров социально-

 экономического развития.

 

      ГОЛОВА.  Давайте, підтримує Микола Янович ці пропозиції від

 уряду.   Ставлю  на  голосування.  Будь  ласка,  підтримуйте.

 "Розгляду  бюджету   повинні   передавати...  розгляд  основиних

 параметрів Плану соціально-єкономічного розвитку на 1997 рік".

 

      "За"-

 

      Рішення  прийнто.

      Другий пункт, будь ласка.

 

      АНІСІМОВ.  Второй пункт, о котором мы говорили. Я говорил о

 размытости  некоторых  формулировок,  поэтому  предлагаю  в  4-м

 пункте   2-м   абзацем  определить,  что,  действительно,  можно

 согласиться  с  формулировкой  1-го звучания, но добавить, как я

 вчера и говорил, выступая, что "пенсійне забезпечення та медичне

 обслуговування"  -поставити крапку, это второй абзац пункта 4, а

 следующее   записать   следующей  формулировкой  в  этом  плане:

 "Передбачити  в Державному бюджеті кошти на виплату компеацій по

 знеціненню  грошових  заощаджень  громадян  в установах Ощадного

 банку  України  і  зробити  виплати у першому півріччі 1997 року

 громадянам, досягшим віку 75 років і старше".

      То  есть,  я  фиксирую  группу  людей,  которых  мы  должны

 определить  в  бюджете  эти  цифры  и  отдать,  начиная  с этого

 поколения.  Потому  что  размытость ничего не даст. Как мы ввели

 цифру,  как было в 1996 году, кто получил, как получил -никто на

 сегдняшний  день не з нает.

      Я прошу  за эту  норму  проголосовать.

 

      АЗАРОВ.  Можно  мне задать вопрос народному депутату, пусть

 он  назовет  цифру,  как  ему  представляется, сколько это будет

 компенсационных выплат из Деравного бюджета. Он назовет цифру, я

 ее  скажу ,  так  это или  не т ак,  а  потом  проголосуем.

 

      АНІСІМОВ.  Я  отвечаю:  я  как  народный  депутат не должен

 сегодня  называть  эту цифру. Мы даем правила, по которым должно

 Правительство  выйти  к нам с предложением, когда придет и будет

 отстаивать бюджет.

      Оно  придет  и скажет: вами было предложение людей 75 лет и

 старше.  Мы просчитали и видим, чт категория может быть только с

 80-летнего  возраста и такая цифра и покажет нам. Вот здесь мы с

 вами  и  поспорим.  А не  я должен  называть  эту цифру.

      Или  60-ти.

 

      АЗАРОВ. Уважаемые  народные  депутаты,  уважаемый Александр

 Александрович!

      В   Комиссии   мы   трижды   рассматривали  с  привлечением

 Сбербанка,  с  привлечением  Минитерства  финансов. У нас сейчас

 есть  данные,  возрастная градация и так далее. Мы поэтому так и

 записали,  что  мы  планируем в 1997 году приступить к поэтапной

 компенсации,  но,  значит эта фраза записана, очень многое будет

 зависеть и от того, каким образом мы закончим 1996 год. Согласен

 Леонид Александрович  со   мной? Согласны.

      Поэтому  сейчас  здесь  в  резолюции  записана  оптимальная

 фраза.  Устанавливать  конкретную  цифру, которая, между прочим,

 примерно  200 с лишним триллионов карбованцев, сейчас нельзя. Но

 то, что я вчера на заседании рабочей группы сказал представитель

 правительства,   то   в   1997   году   такие   выплаты   начнут

 осуществляться.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, можна записати так. Давайте ми не будем

 ставити  параметр  -75  років. Ми запишемо передбачити конкретно

 категорію  громадян і обсяги виплат для погашення заборгованості

 по  вкладах  населенню.

      У  загальній  формі запишемо, не визначаючи рік. Можливо це

 буде, адже за цей час відбудеться, я сподіваюся грошова реформа.

 І виходячи з того можна буде передбачити весь цей механізм.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Давайте  запишем:  "Предусмотрев  возрасные

 категории граждан". Так?

 

      ГОЛОВА.  Давайте  так.  Леонід Олександрович, одну хвилину.

 Ну,  я  не  можу. Записано так. Це не мучиться над проблемою, це

 треба  записати  доручення  Уряду,  щоб  коли  дають нам бюджет,

 проект  бюджету,  було  передбачено  там  видатки  на  погашення

 заборгованості  по вкладах населення. Сказали вже це. Манчуленко

 це ж саме підтримує.

       Я  ставлю  на  голосування  доручення  таке,  щоб записали

 передбачити  зміст,  визначить  точніше  комісія,  а редакційно,

 визначить вірніше, а зміст уже прочитаний.

      Ставлю  на голосування. Я прошу підтримати. Це повинно бути

 записано...

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Останній  пункт  Анісімова.  Він  у всіх на руках, розданий

 вчора.

 

      АНІСІМОВ.  В  пункте  втором  абзац 4. Я говорил и все-таки

 Николай  Янович  со  мной частично соглашался, мы должны или при

 принятии  бюджета  должны определить количество приоритетов, или

 дать   такое   поручение   правительству,   чтоб   пошло  нам  с

 представлением  количества  приоритетов.  Потому  что получается

 так.    Мы    определили    сельськое    хозяйство,   определили

 энергетический комплекс. Приходят туда, говорят: "У нас еще куча

 приоритетов.   И   сконцентрировать  усилия  на  этих  двух-трех

 точечных  моментах  невозможно".  А надо взяться за 2-3 момента,

 вытянуть   их,  будем  говорить,  с  болота,  потом  браться  за

 остальные. Поэтому Правтельство должно назвать четыре приоритета

 и  назвать  их  поименно.  И  на  это  сконцентрировать все свое

 усилие.  От  что  надо  было  им  и  отобразить в этой Бюджетной

 резолюции.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Ну вот Леонид Александрович, мы вчера и сели

 над  вашим  предложением  и  думали,  что  здесь  записать: три,

 четыре,  пять,  шесть.  Значит  в  бюджете на основании вот этой

 фразы Правительство должно предусмотреть не более трьох-четырьох

 приоритетных программ. А сколько там ...........

 

      ГОЛОВА.  Леонід  Олександрович,  в  основних напрямках чи в

 основних  параметрах,  там  повинні бути записані пріоритети, ми

 подивимося  і  скажем.  Безперечно, це буде енергетика, сільське

 господарство, вугільна промисловість. Знімаємо...

      Шеренін.

 

      ШЕРЕНІН.

      Я Анисимову хотел передать, вы ему уже предоставили слово.

 

      ГОЛОВА. Лановий.

 

      ЛАНОВИЙ.

      Шановний  доповідачу!  Я  хотів  би  звернути вашу увагу на

 пункт  другий  абзац  третій, де якраз говориться про структурну

 перебудову  галузей економіки, і запропонувати додату туди слова

 "та    на   фінансування   виробничої   та   житлово-комунальної

 інфраструктури    економіки"    -це   є   важливим   структурним

 пріоритетом.

      Можливо    ну   треба   було   б,   вибачте,   перелікувати

 агропромисловий, паливно-енергетичний комплекс, тому що це... ще

 не визначена структура пріоритетів економіки на наступний.......

 

      ГОЛОВА.  Давайте оце закінчення, Микола Янович.

 

      АЗАРОВ  М.  Я. Я вот что хочу сказать, Владимир Тимофеевич,

 значит,  в  основном  вытраты  на утрымання жилищно-коммунальной

 сферы  проходят  из  мисцевых бюджетов.

      На  розвыток?  Ну  записать можна, но я просто хочу по сути

 сказать. Что в основном расходы идут по линии местных бюджетов.

 

      ГОЛОВА. Це  записано. Будь ласка, Лановому ще півхвилини.

 

      ЛАНОВИЙ.  Об'єкти  енергопостаяання,  водопостачання  -це є

 об'єктами,  які  можуть  фінансуватися  централізовано, але вони

 складають   в  тому  числі  інфраструктуру  житлово-комунального

 господарства.

      Окрім  того,  в мене така ще пропозиція до 3 пункту, абзац,

 який  пов'язаний  з  впливом  держави на собівартість продукції,

 доповнити  ще  словами:  "та  покращення умов амортизації фондів

 підприємств".

      Там,  в цьому ж пункті додати ще 1 пропозицію. Це -введення

 нових інструментів запозичання коштів до Державного бюджету.

      І  ще  одне.  Микола  Янович,  бюджетна  резулюція,  на мій

 погляд,  повинна  включати  кількісні  маяки  і  пріоритети  для

 складання бюджету. І тому є пропозиція -щоб в Бюджетну резолюцію

 ми вказували можливий рівень інфляції наступного року і можливий

 курс  валюти.  Для  того,  щоб вкладатися при розробці бюджету і

 фінансування  його  дефіциту в такі маяки економічних параметрів

 наступного року. Дякую.

 

      АЗАРОВ М. Я. Владимир (...........), я вчера докладывал. Ну

 уровень  инфляции,  вы  ж  прекрасно  знаете,  что  определяется

 эмисийным   финансуванням   дефицита   бюджета.   Мы  его  вчера

 обозначили.   Поэтому,   обозначив   5   %   и  указав  источник

 финансування,  мы тем самым задали уровень инфляции. Мы вчера об

 этом  говорили.  Что  где-то  должен  быть  уровень 35 процентов

 достигнут.

      Что  касается  курса  валюты,  то  мы  утверждаем  основные

 напрямки  денежно-кредитной  политики  Верховной  Рады. И там мы

 обозначаем. Вот.

      При расчетах бюджета конечно курс валюты будет.

 

      ГОЛОВА.   Микола   Янович,   хвилинку.  Ви  наполягаєте  на

 голосуванні   вашої пропозиції?

 

      АЗАРОВ М.Я. Ну  я  считаю,  что ...

 

      ГОЛОВА.  тавлю  на  голосування  цю пропозицію. Будь ласка.

 Пропозицію Ланового, яка зводиться до передбачення в пункті 2. У

 3 пункті доповнення відносно будівництва соціальної і виробничої

 сфери.

 

      "За" -

 

      Далі.  Манчуленко.  Прошу  вибачити.  Вінський. Тому що він

 записаний раніше поперед вас. Ідіть сюди бігом.

 

      ВІНСЬКИЙ

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  Я  би хотів внести деякі пропозиції до соціалістичної

 фракції.  Хотів  би  пригорнути  вашу  вагу  до  притиріччя, яке

 залишається  в  даному  проекті.  На  першій  сторінці ми бачимо

 намагання,   запись   таку:   зменшення   податкового  тиску  на

 товаровиробників. Разом з тим залишається перерозподіл ержавного

 бюджету 46 процентів, тобто фактичного зменшення немає.

      Тому  я  пропоную,  підтримуючи ту пропозицію про зменшення

 податкового    тиску    на    товаровиробників,   записати,   що

 переділяється   через  державний  бюджет  42  проценти  валового

 внутрішнього  продукту,  не 46, а 42 проценти. Виходячи з цього,

 відповідно   скоротити   податок  на  добавлену  вартість  с  20

 процентів  до  10  процентів.  Такий  пункт  записати  в проекті

 Бюджетної  резолюції,  тому  що  у  нас є записи про нарощування

 податкового  тиску:  податок  на  майно,  скоротити пільги і так

 далі.  Тобто  декларуємо  початку  тексту  одне, а на практиці в

 проекті  пишимо інше. Тому другий це пункт -це скоротити податок

 на добавлену вартість до 10 процентів.

      Третій  пункт.  Ми жили при дефіциті бюджету 7. 3 проценти.

 Як  ми  бачимо  -не  умерли  при  7. 3 проценти. Тому я пропоную

 залишити   дефіцит   бюджету  на  рівні,  який  був  вже  у  нас

 досягнутий - 773 процента, а не 5 процентів.

      І  четверте  зауваження.  Ми  продекларували  поліпшення  в

 перерозподілі  бюджету на користь регіонів, але в 5 пункті  дано

 не  конкретне  доручення,  я  пропоную  записати  конкретно,  що

 перерозподіл  повинен  бути  такий:  70  процентів  -центральний

 бюджет,  30 процентів -місцеві бюджети, щоб була конкретна цифра

 як це має розподілятися по регіонах.

      Оце 4 пункти прошу проголосувати.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Микола Янович.

 

      АЗАРОВ М. Я. Ну, я хочу что сказать, что в целом конечно вы

 правильно   ставите  предложения,  против  них  что-либо  трудно

 возражать. Я только хочу одно сказать, что за вашим предложением

 не  стоят  расчеты.  42  и  46  десятых  процента  ВВП  с учетом

 пенсионного  фонда  означает  сокращение  расходов на социальную

 сферу   порядка   300   триллионов,   если   вы   готовы  сейчас

 проголосовать  за  то, чтобы на 300 триллионов сократить расходы

 на здравоохранение, социальный захист населення, то пожалуйста.

      Или  вы  говорите  7,  3 процента восстановить дефицит госу

 дарственного бюджета.

       Давайте  установим,  тогда скажите, какую мы должны, какой

 осуществить  выпуск  эмисси  я,  сколько  мы должны этот дефицит

 финансировать,  за  счет чего, пониммаете. За счет этого тоже. А

 ведь все это просчитывалось.

      Теперь,   вы   предлагаете   снизить   положим,   налог  на

 добавленную  стоимость.  Мы тоже имеем в виду, что наша комиссия

 по  финансам  и  банковской  деятельности вместе с нами детально

 просчитает  последствие  этого шага и выйдит с предложения сюда,

 поэтому  мы  в бюджетной резолюции записали, снижение налогового

 давления,  но  на  сколько  снизить,  вчера вот народный депутат

 Шеховцов  докладывал  и  говорил,  что он не знает, как приведет

 снижение процентной ставки по налогам на добавленную стоимость с

 20  до  10  снижение  дохода  с бюджета, как приведет пополнение

 оборотных средств предприятий.

      Я  вчера в докладе говорил, что правительство до сих пор не

 посчитало,  мы  в  1995  году  снизили налоговую ставку ПДВ на 8

 процентов,   однако   дебиторская  разница  между  кредиторской-

 дебиторской  задолженностью  возрасла с 200 триллионов до одного

 квадрильйона.

      Кто посчитал последствия, никто.

      Поэтому  так  взагали  говорить,  давайте  снизим,  давайте

 расчитаем в начале.

      Положим, что это к чему приведет. И так далее и так далее и

 после этого будем действовать.

      Поэтому в бюджетной резолюции записано очень граммотно.

 

      ГОЛОВА.  Йосип............  ви  наполягаєте  на голосуванні

 вашої пропозиції.

      Слово дайте ще на 20 секунд будь ласка.

 

      ВІНСЬКИЙ.  Шановний  Микола  Янович,  погодьтеся,  що  ваші

 аргументи також не аргументовані.

      І власне кажучи, ви як голова комісії ...

 

      ГОЛОВА. Йосип .........., я вас прошу не ведіть  дискусію.

 

      ВІНСЬКИЙ.  Тому я наполягаю на голосуванні і прошу народних

 депутатів підтримати підходи, які пропонуються Соціальною...

 

      ГОЛОВА.  Уряд  дасть  розрахунки,  дасть  пропозиції  і так

 далі...

 

      АЗАРОВ.  Я  одну только ремарку скажу, да мы считали бюджет

 1996  года  в трех варианта и я вам эти три варианта докладывал,

 если  вы помните. Также мы поступим при рассчете бюджета на 1997

 года мы действительно будем считать все варианты.

      Но  бюджетная  резолюция - это идеология того, что мы хотим

 добиться.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу: завершуйте... Манчуленко.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Голосувать  ви  хочете?  Пропозиція Вінського  ставиться на

 голосування.  Йосип Вікентійович?... Йосип Вікентійович, давайте

 не будем голосувати... Голосувать? Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Голосів  не  вистачає. Очевидно, я збив своєю реплікою, але

 треба розрахунок робити точніший.

      Будь ласка, Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО  Г.

 

      435 виборчий округ, фракція Народного Руху України.

      Шановний   доповідачу,   у   мене   є  декілька  конкретних

 пропозицій.

      Перше - в  частині  4,  де  йдеться  про  видатки на органи

 упраління,  виключити  слова "шляхом вдосконалення структури", а

 то у нас дуже часто скорочення шляхом удосконалення приводить до

 зростання  чисельності  апарату.  А записати: "Видатки на органи

 управління  визначити,  виходячи  з  намічених  заходів  щодо їх

 скорочення,  необхідності  чіткого  визначення  і  розподілу  їх

 функцій,   підвищення   ефективності   діяльності   та  престижу

 державної служби". Крім того, це буде стилістично гармотно.

      Частину  5  доповнити ще одним абзацем: "Кабінету Міністрів

 України  до  1  вересня цього року подати Верховній Раді України

 проект  Закону  України  "Про  Державний  бюджет України на 1997

 рік".

      Частина  6,  де  йдеться  про  те,  що  керівники  місцевих

 фінансових  органів є заступниками відповідно голови обласної...

 і  т.  д.  по  тексту.  Я  вважаю,  що  це  не є норма бюджетної

 резолюції   взагалі.   І   ми  тут,  як  кажуть,  втручаємось  у

 компетенцію виконавчої влади. Є конкретні приклади (зокрема, і в

 Чернівецькій  області),  коли  керівники фінансових органів були

 заступниками,  але  бюджет від цього не наповнювався, а навпаки,

 можливо,  швидше  було... Тому я пропоную цю частину з частини 6

 виключити. Дякую.

 

      АЗАРОВ  М.  Я.  Ну,  уважаемый народный депутат Манчуленко,

 против первого вашего  предложения комиссия не возражает -  это,

 действительно,  дело  структуры  исполнительной  власти, как они

 будут сокращать расходы, это их формулировка... Поэтому можно по

 первому вашему предложению согласиться.

      Что  касается  2-го  вашего  предложения,  то это Закон "О

 бюджетной   системе"   гласит   и   устанавливает  сроки,  когда

 правительство должно представить бюджет на рассмотрение сессии.

      Что касается 6-го пункта, где вы говорите, что это не норма

 Бюджетной  резолюции  -это  норма бюджетной резолюции, мы просим

 администрацию,  Президент  навести  наконец  порядок в финасовой

 системе.  Я знаю, что такие предложения Кабинет Министров сейчас

 Президенту подал.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати...Ви  наполягаєте на голосуванні

 цієї  пропозиції,  Манчуленко? Не наполягає... Наполягає -ставлю

 на  голосування.

 

      АЗАРОВ..... По очереди голосвовать...

 

      ГОЛОВА.Одну хвилиночку... Обидві.

 

      АЗАРОВ.  Потому  что  с  1-й  можно  согласиться,  а с 2-мя

 осчтальными просто  нет смысла.

 

      "За"-

 

      ГОЛОВА. Ришення  не прийнто.

      Я  хочу звернутися до вас, шановні депутати. Ви помітли, що

 гуртом  писати  неможна  документ. Вчора доли доручення космісії

 доопрацювати проект бюджетної резолюції. Це означає для тих, хто

 хотів  би  внести туди свої зміни -ідіть у комісії і підготуйте,

 відстоюйте  їх.  Не..........  кожен доводить із місця наскільки

 він правильно бачить ту чи іншу проблему. Це право депутата, але

 це   право  не  може  реалізовуватися  за  рахунок  права  інших

 депутатів,  працювати над іншиіми  законами.

      Тому  я  в  цілому  ставлю  проект  бюждетної  резолюції на

 голосування. В цілому.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

 

      "За"-

 

      Рішення прийнято.

      Не  ображайтеся  ті,  хто  не встиг подати свої зауваження.

 Справа  в  тому,  що  відведено  було для внесення вдвічи більше

 часу, ніж  було  проголосовано Верховною Радою.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Будь ласка. В мене є пропозиція така. Спокійно, хвилиночку.

      Будь ласка ,  Віктор Іванович  Понеділко.

      "Про зауваження Президента до Закону "Про рекламу".

      Доповідач  Понеділко  Віктор Іванович, прошу  вас.

 

      ПОНЕДІЛКО.

 

      Шановні  колеги,  за дорученням Верховної Ради України наша

 Комісія проаналізувала пропозицію народних депутатів України....

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, я прошу. Бюджетна резолюція з тими

 поправками,  які проголосовані, хвилинку, з тими поправками, які

 проголосовані,  треба,  щоб  була  розмножена сьогодні і роздана

 депутатам.   Коли   поїдуть   в   округи,   буде   матеріал  для

 аргументації.

      Зверніть  увагу  особливо на той перший чи який пункт, який

 ми   передбачаємо  - основні  параментри  соціально-економічного

 розвитку  на  1997  рік  повинні передувати розгляду Закону "Про

 Бюджет".

 

      ПОНЕДІЛКО.  Я  можу  продовжувати?

      Колеги,  за  дорученнм  Верховної Ради України наша Комісія

 проаналізувала    пропозиції    народних    дептуатів   України,

 висловлених  ними  під час розгляду зауважень Президента України

 щодо  Закону  "Про  рекламу"  на  пленарному засіданні 15 травня

 цього року.

      Нагадую  суть   пропозиції та  їх авторів.

      Народни  депутат  Смірнов запропонував щодо статей 21, 30 і

 31  вето  Президента  відхилити  і  відхилити пункт 5     проекту

 Постанови,  запропонований  Комісією.

       Депутат Пасько вніс від Комісії з питань охорони здоров'я,

 материнства  і  дитинства  нову  редакцію  статті  21,    яку ми

 пропонуємо  вашій  увазі  в додатковій  порівняльній  таблиці.

      Депутат  Гошовська  запропонувала підтримати Комісію питань

 охорони  здоров'я  щодо  статті 21.

      Депутат  Марковська  запропонувала  так  само  погодитись з

 редакцією  Комісії  з питань охорони  здоров'я.

      Пропозиція  депутата Косіва залишити ту редакцію статті 6 і

 7, яка викладена в Законі, прийнятого ще 5 березня цього року.

      Депутат Новіков пропонував підтримати думку нашої комісії в

 цілому  і  щодо статті 21 зокрема. Дальше таким чином одержувати

 податки   з  цієї  реклами  до  державного  бюджету  і  захищати

 вітчизняного  виробника. Тобто власне нова пропозиція була одна,

 подана   комісією  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і

 дитинства. То ж її ми і розглянули на засіданні своєї комісії, а

 потім на спільному засіданні двох комісій.

      Наша комісія як головна прийняла рішення щодо статті 21 про

 те,  що за прикладом країн найблиєчих сусідів ми готові повністю

 відмовитись  від реклами такої специфічної продукції як тютюнові

 вироби  та  алкогольні  напої  у  наймасовішій  сфері  впливу на

 суспільство, на телебачення і радіомовлення.

      Ми  врахували  деякі  пропозиції  колег  з  комісії охорони

 здоров'я,  материнства  і  дитинства,  погодилися  з  їх  умовою

 вміщувати   на   упоковці  (............)  тютюнових  виробів  і

 алкогольних  напоїв,  фінформацію  про  вміст  у такій продукції

 шкідливих   речовин  відповідно  до  стандартів,  погодженних  з

 Міністерством охорони здоров'я України.

      Хоча  це  і  не  є  предметом  нашого закону, а належить до

 видання  видання  сфери  захисту прав споживачів і там би мало і

 вирішуватися.   Оскільки   такі   стандарти  ще  далеко  не  всі

 розробленні,  то  строк  дії  закону в цій частині ми пропонуємо

 перенести до  того  часу, коли це відбудеться.

      Враховуючи  те,  що  навколо 21 статті розгорнулася основна

 дискусія,  я  з  вашого  дозволу зачитаю зміст нової редакції 21

 статті, тієї, що пропонуємо сьогодні до  розгляду.

      Таким чином, 21 стаття. Перше. Реклама тютюнових виробів та

 алкогольних   напоїв   забороняється  на  телебаченні  і  радіо,

 забороняється на продукції та удрукованих виданнях, призначенних

 перважно   для  осіб,  яким  не  виповнилося  18  років,  або  у

 розрахованних  на  зазначенних  осіб в частинах інших друкованих

 видань.  Забороняється на титульних сторінках газет, обкладинках

 журналів  та  інших  періодичних  видань.  Не  повинно  включати

 зображення   осіб   популярних   серед   молоді   до  18  років.

 Забороняється  з  залученням фотомоделей, який не виповнилося 25

 років.

      Не  повинно  містити  зображення процесу паління або іншого

 споживання  тютюнових  виробів  чи  алкогольних  напоїв. Не може

 розташовуватись  ближче  ніж за 200 метрів від території дитячих

 дошкільних  закладів  середніх  загальноосвітніх  шкіл  та інших

 учбових  закладів,  у яких навчаються діти віком до 18 років. Не

 може  містити  тверджень,  що  паління  або  вживання алкоголю є

 важливим  фактором досягнення успіху в спортивному, соціальному,

 сексуальному  або  інших  аспектах,  які  створюють враження, що

 вживання   алкогольних   напоїв   чи   тютюнопаління  справляють

 стимулюючий,  заспокійливий вплив або можуть сприяти розв'язанню

 особистих проблем.

      Реклама  не  повинна  заохочувати  до  непомірного вживання

 алкогольних  напоїв  чи  тютюнопаління або негативно розцінювати

 факт  утримання  від  вживання  тютюнових виробів та алкогольних

 напоїв. Не повинна зображати медичних працівників або людей, які

 мають вигляд медичних працівників.

      Друге.   Реклама   тютюнових   виробів   повинна   подавати

 інформацію  про вміст у них шкідливих для здоров'я речовин та їх

 кількість.  З метою інформування споживачів про якість тютюнових

 виробів  та  алкогольних  напоїв  на  кожній  упаковці  чи  тарі

 призначеній  до  роздрібної  реалізації  такої  продукції,  крім

 товарного  знаку,  в  обов'язковому порядку мають бути викладені

 відомості про вміст в ній конденсату смолистих речовин, нікотину

 та  інших  шкідливих  для здоров'я чинників або вміст алкоголю в

 продукті    відповідно   державних   стандартів,  погоджених   з

 Мністерством  охорони  здоров'я  України,  а  також  на упаковці

 тютюнових  виробів  попередження  про  шкідливість  паління  для

 здоров'я.

      Третє.   Забороняється   реклама   тютюнових   виробів   та

 алкогольних напоїв в об'єктах соціально-культурного призначення,

 де  відбуваються   масові  видовищні  заходи,  крім  спеціальних

 виставочно-презентаційних рекламних заходів.

      Забороняються   такі   види   діяльності   зб  рекламування

 тютюнових  виробів  та  алкогольних напоїв: будь-яке безкоштовне

 розповсюдження  зразків тютюнових виробів та алкогольних напоїв,

 спонсорування  заходів  призначених  переважно  для  осіб  до 18

 років,  якщо  при  цьому  використовується  назва або зображення

 тютюнових  виробів  чи  алкогольних  напоїв.  Розповсюдження  та

 продаж   товарів,   футболок,   головних  уборів,  ігор  тощо  з

 використанням  назв  та  товарного  знаку  тютюнових  виробів  і

 алкогольних напоїв особам, які не досягли 18-річного віку.

      П'яте.   В  усіх  випадках  реклама  тютюнових  виробів  та

 алкогольних  напоїв  повинна супроводжуватись  попередженням про

 шкоду   тютюнопаління  та  вживання  алкоголю,  при  чому  цьому

 попередженню  має  бути відведено не менше п'яти відсотків площі

 або  обсягу  всієї  реклами  у  разі  використання інших засобів

 реклами.

      І  шосте.  Рекламодавці  зазначеної  продукції  зобов'язані

 спрямовувати   на   виробництво   соціальної   реклами  рекламну

 інформацію  щодо  шкоди  тютюнопаління  та  вживання алкоголю не

 менше  5  відсотків  коштів, витрачених на розповсюдження ними в

 межах  України  реклами  тютюнових  виробів  та  або алкогольних

 напоїв.  Отакий вигляд тепер має 21 стаття після всіх узгоджень,

 погоджень і таке інше.

      Тому  я пропоную перейти до голосування постатейного, хоча,

 відверто  кажучи,  основні претензії були до цієї статті. Ми вже

 це  питання  обговорили.  Якщо є потреба задати питання до мене,

 готовий  відповідати.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Ми  дуже ретельно обговорювали

 Закон про   рекламу, я к  ви    пам'ятаєте.

 

      ПОНЕДІЛКО. Тричі  вже.

 

      ГОЛОВА.  Тричі. Зауавження Президента всі враховані. Сергій

 Анатолійович,  я  прошу  уваги. Тому, якщо є... давайт е в такій

 спосіб.  Задамо  запитання ті, які виникли додатково у депутатів

 до Віктора Івановича, а потім проголосуємо в цілому. Тому що всі

 зауваження  враховані.  Так? Тому, якщо є запитання, будь ласка,

 ставте ці  запитання.

      Я маю на увазі зауваження Президента, бо дехто вважає, що і

 його зауваження треба окремо розглядати. Запишіться. Опублікуйте

 список.  10  хвилин.  Уже 5.

 

      ЖОВТЯК. Я прошу  передати  слово  Віталію Шевченку.

 

      ГОЛОВА.   Віталій  Шевченко.  Сергій  Анатолійович,  тихіше

 говоріть.

 

      ШЕВЧЕНКО

      Шановний  головуючий!  Ви пропонували постатейно. Я справді

 пропоную  і  перепитую  вас  -чи  не  можна було проголосувати в

 цілому, оскільки дійсно враховано  абсолютно все.

      І  ще  один  момент.  Дбаючи  про  те, щоб наші закони були

 хорошими  не  тільки  по  суті, а й по формі, бо справді тут все

 досить ретельно відредаговано і запропоновано дуже нормально. Чи

 не  вважаєте  ви,  тим  не менше, що, скажімо, в 21 статті у цій

 редакції,  який  пропонується  пункт  2  останній  абзац, там де

 йдеться   про   обов'язковість  цих  написів  на  обгортках,  на

 етикетках  і  так  далі,  не  в  цей закон поміщати, а закон про

 захист   прав   споживачів,   обумовивши   це  в  постанові  про

 застосування.  Очевидно  це  було  б  правильно,  бо  тут  це  є

 перевантаження  закону  зайвою інформацією, а там воно було б по

 суті.

 

      ПОНЕДІЛКО.   Добре,  Віталій  Федорович,  я  зрозумів  ваше

 запитання.  Ну,  щодо  потсатейного  чи разом. Я знаю, що ми вже

 обговорили  все,  але  інколи  у  нас  виникають  прецеденти, що

 проголосували  уже  3-4 статті всі разом, а тоді повертаємось до

 постатейного,  тому  я  і  щоб  зняти  всі  любі,  але  я за щоб

 проголосувати все разом.

      Щодо  вашої  пропозиції  ще  юрвідділ,  редакційний  відділ

 працюватиме,  ящо  буде згода Верховної Ради на те щоб перенести

 закон  про захист прав споживачів, я обома руками за, тим більше

 що  в  пояснювальній записці доповіді я про це говорив, що це не

 наше  питання,  там ще ж кілька таких вкралося що воно абсолютно

 не  питання Закону "Про рекламу", це питання інших законів, але,

 ну,  буває  з нами таке інколи і тут в залі ми проголосуєм. То я

 за   цю  пропозицію  -проголосувати,  тим  більше  що  його  вже

 обговорювали з усіх боків.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, знову звучить пропозиція від депутатів

 проголосувати  в  цілому  всі  враховані зауваження. Я ставлю на

 голосування  ці... Пасько, то ви ж записаний 12, за 10 хвилин ви

 все одно не візьмете слово. Дайте слово Паську.

 

      ПАСЬКО.  Дякую  Олександре  Олександровичу,  я записаний на

 обоворення  2-гий,  я  вже  виступав  по  цьому питанню і ще раз

 виступлю. Значить, є альтернативна пропозиція комісії...

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку, ви зараз скористайтеся свої часом.

 За   процедурою   другого   читання   запис  на  обговорення  не

 проводиться,  а  беруть участь ті, хто вносив свої пропозиції, а

 зауваження  президента розглядаються за режимом другого читання,

 причому тут зауважень депутатів немає, будь ласка.

 

      ПАСЬКО.  Дякую,  Олександре Олександровичу, є альтернативна

 пропозиція  комісії  з  питань  охорони  здоров'я,  яка  йде тут

 другою, от, і в ній врахрвані зауваження Президента.

      Рекламадозволяється,  але  суворо обмежуються. Дозволяється

 на  спеціальних  магазинах, якщо людина хоче прийти і взнати, що

 краще Прима чи Мальборо, вона приходить в магазин і вибирає собі

 кращі цигарки.

      Тому  я  зхотів  би,  врахувати  і наші пропозиції, якщо не

 пройде  пропозиція  комісії  з  питань  Понеділка, проголосувати

 комісію,   тобто,  проголосувати  пропозицію  комісії  з  питань

 охоронни здоров'я, тут є дійсно на державницькій позиції.

      Стоїть Комісі по охоронні здоров'я. Тому що никотин забирає

 кожного року 107 тисяч життів, які прибутки, які обіцяються вони

 дуже не компенсуються, дякую за увагу.

 

      ПОНЕДІЛКО. Дякую, немає такої комісії з питань Понеділка.

      Я  зачитав про зміст повністю, зміст статті не бачу, хоч би

 один  депутат сказав би, що ця стаття дозволяюча, вона абсолютно

 забороняє  чи майже все забороняюча. Тому, якщо не буде прийнято

 будемо  голосувати вашу пропозицію, але ви сам почув, що тут те,

 що пропонувалося все воно включено.

      Чи майже все включено в нашу редакцію.

 

      ГОЛОВА.  Депутат  Пасько не знає, що найкращі цигарки бокс,

 які вже 45 років не продають.

      Тому  давайте ми проголосуємо таке , всі поправки в цілому.

      Ставлю на голосування.

 

      ЗА -

 

      Рішення прийнято , спасибі.

 

      ПОНЕДІЛКО. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Постанова. проект постанови у вас на руках.

      Треба проголосувати. Ставлю за основу.

 

      ПОНЕДІЛКО. Проект постанови.

 

      "За" -

 

      Чи є зауваження до проекту? Шевченко.

 

      ШЕВЧЕНКО

      Ну, моя пропозиція  -  вона  містилася  в запитанні з цього

 приводу,   я   минулого   разу   подавав...  подавав  пропозицію

 головуючому.  Суть  її в чому?

      Отут  пункт  4,  де йдеться: доручити Комісії законодавчого

 забезпечення,  і там ідуть доручення, до яких законів треба буде

 вносити  зміни й доповнення в зв'язку з ухваленням цього закону,

 останній  абзац  доповнити  таким  змістом,  от.  І  оцю  всю...

 перевантаження  в  законі  в  нинішньому  ми розвантажимо. Таким

 змістом:  "Внести на розгляд Верховної Ради України законопроект

 про внесення змін і доповнень до Закону України "Про захист прав

 споживачів"  щодо  обов'язкового розміщення на упаковках чи тарі

 тютюнових  виробів  та алкогольних напоїв інформації про вміст в

 цих  товарах  шкідливих для здоров'я речовин та відповідальність

 цих   товарів   державним   стандартам   якості,   погодженим  з

 Міністерством охорони здоров'я України, а також попередження про

 шкідливість  тютюновопаління  для  здоров'я". Раз ми все це діло

 відрегулювали цим законом, у Законі "Про захист прав споживачів"

 все туди можна записати і там передбачити.

 

      ГОЛОВА.  Увага...

 

      ПОНЕДІЛКО. Можна погодитись з цією пропозицією, оскільки ми

 вже там до... в постанові записали про віднесення 5-го пнукту до

 Закону "Про податкову систему", то це повинно бути враховано, на

 мою думку.

 

      ГОЛОВА.  Можна проголосувати?  Підтримує комісія. Ставлю на

 голосування доповнення.

 

      "За" -

 

      Чупахіну   слово.   Рішення   прийнято.  Чупахін  говорить,

 Олександр Миколайович.

 

      ЧУПАХІН О.М.

      Александр Александрович, уважаемые народные депутаты!

      Мы  сечас  оказались  в  той ситуации, как в той поговорке,

 когда правая рука не знает, что делает левая. У нас точно так же

 получилось  и  с  Президентом.  Я  вам  сейчас  поясню ситуацию.

 Действует  у  нас  2  закона:  "Об  охране  здоровья" и Закон "О

 телевидении  и  радиовещании",  в  которых  реклама алкогольных,

 табачных  изделий  запрещена.  Есть  указ  Президента, в котором

 также запрещается реклама алкогольных, табачных изделий.

      Я,  конечно,  не могу сейчас утверждать фамилии  тех людей,

 которые  подсовывали Президенту на подпись вот эти замечания. Но

 комиссия наша, зная, что если законы вступают в противоречие, то

 нужно  готовить  и  внесение  изменений  и в те законы, согласно

 которых   меняется   по  последнию  принятию  законом  какое-то,

 содержание  каких-то  статей.

      Такого   комиссией  подготовлено  не  было  на  сегодняшнее

 заседание. Поэтому у нас сегодня есть 3 закона, которые вступают

 между  собой  в  протииворечие.  Каким образом будет действовать

 наша  система  юстиции, может быть, Виктор Иванович, вы, скажете

 или кто-то  еще  скажет, исходя из  этих законов.

 

      ПОНЕДІЛКО. Ну, наверное, наша юстицтия будет действоавть по

 закону. Тот, который последним принимается, тот и действует -это

 1  момент. а потом нужно ж, наверное, принять решение и поручить

 комиссии,  нашей  комиссии  разработать соответсвующие законы до

 принятия решения, ну, это так-напрсная трата времени.

      Я  хочу  вас  возратить  снова  -таки  к наше редакции 21-й

 статьи.  Там  написано: "Реклама тютюну і алкоголю забороняється

 гна  телебаченні, на радіо" -то есть то, что выписано в Законе"О

 телевидении и радио", то, чтовыписано в других законах.

 

      ГОЛОВА.  Ви  наполягаєєте  на голосуванні своєї пропозиції?

 Чупахіну   дайте    ще  слово.

 

      ПОНЕДІЛКО.  Нє,  ну, якщо вносити доручення, будь ласка,

 ми ж готові.

 

      ЧУПАХІН.

      Александр  Александрович,  я  бы записывал 4.... на вопросы

 и........   задать   поставили   на   голование  по  предложению

 Шевченко...... Ну, я и говорю -в настоящее время у нас сложилась

 ситуация  ,  когда  3 закона вступили между собой в противоречие

 плюс  еще  один указ.

      А  Комиссия  не  подготовила  соответствующих  изменений  к

 действующему  законодательству,  голосуя  вот  эти предложения и

 замечания Президента  к  Закону "О рекламе".

      Поэтому  нам  сейчас нужно принимать решение: либо отменять

 статьи  действующых  законов  о  телевидении и радиовещании и об

 охране   здоровья,  либо у  нас будет п равовой  беспредел.

 

      ПОНЕДІЛКО.  Закон,  Указ  Президента уже не действует. Все

 Указы  действуют до того времени, пока вопросы не урегулпрованы

 законом.

      Мы  приняли  с  вами закон, проголосовали, сейчас он уже не

 действует, все,  снимайте  Указ этот.

      Закон "О  телевидении"  мы  привели  в соответствие.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Ну,   этой   же  статьей  мы  привели.  Я,  коллеги  пусть

 подскажут,  какая это у нас статья, 16 в Законе "О телевидении",

 если  мне  не  изменяет  память.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу  проголосувати  в  цілому  Постанову  із

 доповненнями,  які  вже  проголосовані.

 

      ПОНЕДІЛКО.  І з  дорученнями,  які...

 

      ГОЛОВА.  Ставлюї  на  голосування в цілому постанову., будь

 аска.

      За -

      Рішення прийнято. Сідайте  ,  будь ласкка.

 

      ПОНЕДІЛКО.  Дякую.

 

      ГОЛОВА. Про проект Закону "Про внесення змін і доповнень до

 Закону  "Про приватизацію невеликих державних підприємств". малу

 приватизацію.

      Угаров    Геннадій    Юрійович    на   трибуні   -заступник

 голови.......... Комісії.

 

      УГАРОВ.

 

      Уважаемые  коллеги,  уважаемый  Президиум!

      Как  вы помните, мы с вами проголосовали и рпиняли Закон "О

 приватизации  небольших и малых предприятий" -малую приватизацию

 с   принятием   некоторых   статей   в   редакции   действующего

 законодательства,  что,  в свою очередь, вызвало неувязки внутри

 самого закона.

      Тогда,  выступая,  я предлагал его отправить либо на третье

 чтение,   либо   дать  нам  возможность  еще  поработать.  Но  в

 результате  всего  все  мероприятия закона вылились в зауваження

 юридичного   відділу   до  этой  редакции,  в  которой  комиссия

 рассмотрела  и  учла.  Суть  этих  замечаний  состоит  буквально

 в редакционных поправках.

      Например,  у  нас  везде  по  закону  проходит национальная

 валюта. А в тех статьях, которые мы приняли в первом действующем

 законе,   есть   понятие   иностранная  валюта.  И  такого  рода

 редакционные  неувязки,  они  имели  место, они все исправлены и

 предлагаются вашему вниманию.

      Есть   предложение   проголосовать   все  эти  изменения  и

 проголосовать закон в целом.

 

      ГОЛОВА.  Вноситься  поправка  до  7  статті, розглянутого в

 другому  читанні закону. Чи є зауваження у тих, хто вносив. Адже

 всі зауваження враховані. Можна голосувати ці поправки?

      Ставлю  на  голосування  статтю  7  про  малу приватизацію,

 відредаговану  відповідно до доручення Верховної Ради. Ставлю на

 голосування. Просьба поддержать.

 

      "За" -

      Я   прошу  зосередитись  тих  111  депутатів,  які  думають

 голосувать  чи  не голосувать. Голосувать. Ставлю на голосування

 ще раз.

 

      "За" -

 

      Тепер  нам  потрібно  в  цілому  закон проголосувати з цією

 поправкою. Сітавлю на голосування в цілому.

 

      "За" -

 

      Проект постанови про введення закону голосується за основу.

 Ставлю  на  голосування.  Генадій Юрійович, у вас під руками цей

 проект  про  введення.  Одну... Зніміть.

      Я  прошу зняти. Справа в тому, що ми  допустились технічної

 помилки і раніше проголосували цю постанову. Проголосована вона.

 Дякую.

 

      УГАРОВ. С принятием закона в целом он вступает в силу.

 

      ГОЛОВА.  Ми  там  проголосували  норму,  що вводиться після

 того,  як  буде  введена  ця  редакційна  правка.  Вона введена.

 Значить виконана постанова Верховної Ради.

      Про  внесення  змін  і доповнень до Цивільно-процесуального

 кодексу України. Стретович Володимир Миколайович.

      Володимир Миколайович, будь ласка, ідіть на трубуну.

      Дайте йому на місті слово, в нього щось трапилось.

 

      СТРЕТОВИЧ В.М.

 

      Шановні   колеги!   Шановний   Олександре   Олександровичу!

 Оскільки  цей  закон  має  дуже  важливе значення для нас зараз,

 зараз  закінчиться  тиражування,  в  обідню переву зараз він вам

 буде   розданий,  ознайомитесь,  тому  що  зараз  виступати  без

 матеріалу,  який.....,  я  вважаю,  недоцільним. Давайте почнемо

 його розгляд о 12-30.

 

      ГОЛОВА. Я думав, що він розданий, тому оголосив це питання.

      Є  пропозиція  така:  ви  прискорте  тиражування і роздайте

 проект,  після  півгодинної перерви, тобто після 12-30 ми найдем

 час,  щоб  його  поставить. А депутати в той час ознайомляться з

 його  змістом.  Цей  закон  невеликий.  Вони зараз роздадуть цей

 закон,  він  на  дві  сторіночки, будь ласка. Тим часом... Ні не

 треба.  Тим  часом розглянумо Закон про зміни у складі постійних

 комісій Верховної Ради, не закон, а постанову.

      Справа  в  тому,  що  депутати повинні працювати в комісії,

 тому  що  відповідно до регламенту і відпустку, і все інше можна

 йти  тільки  від  комісії, де вказане місце роботи, і в трудовій

 книжці  так  записано.  Тому  я  просив би врахувати це і на ваш

 розгляд  ставиться  Постанова  про  обрання  народних  депутатів

 Бюряка   і   Шарова   членами   постійних   Комісій  з  паливно-

 енергетичного комплексу.

      Зачосова  у Комісію економіної політики. Іщенка у Комісії з

 питань бюджету. Кузьєва членом Комісії з питань народної освіти.

 Марчука  Евгена  Кириловича  членом  Комісії  з питань оборони і

 державної   безпеки.   Франчука   Анатолія   Романовича  -членом

 Постійної  комісії  у  закордонних  справах  і  зв'язках  с СНД;

 Черновецького  Леоніда  Михайловича  -членом Постійної комісії з

 питань  бюджету;  Юрковського  -членом Комісії з питань правової

 політики і судово-правової реформи.

      Я  запропонував би таким чином. Комісії з питань регламенту

 оформити  ці всі документи одною постановою і проголосувати всіх

 разом.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Ну  я  розумію.  Тільки  замінити  слово... Поки що комісії

 ідуть, а комітети -ми приймемо відповідну повтанову.

      Можна поставити?

      Я  просив би, щоб ми не політизували це питання. Давайте ми

 проголосуємо   в комплексі всіх.

      Ставлю на голосування. Давайте. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення  не прийнято.

      Давайте  окремо  тоді.  (...........)  і Широва в Комісії з

 питань паливно-енергетичного комплексу і транспорту й  зв'язку.

      ШУМ В ЗАЛІ

      В  цілому?  Ну, будь ласка, в цілому ще раз. Інакше це буде

 боротьба  за тих чи інших кандидатів і цього не треба робить. Ми

 в  комплексі  голосували і  комісії всі тут.

 

      "За" -

 

      Я пропоную, я прошу депутатів зосередиться. Вийде так. Одні

 завалять  одних,  другі  завалять  інших.  І  на  тому поставимо

 крапку.  А  людині через тиждень треба йти у відпустку. З ним не

 можуть  розрахунки провести. Тому я просив би проголосувати все-

 таки в пакеті всіх.

      Є  тільки  по Комісії СНД, говорить відносно Франчука. Так?

 Давайте  в  пакеті  без  цього  депутат, а потім по ньому окремо

 проголосуєм.   Можна   так  ставить?  Ставлю  на  голосування  з

 поправкою  Шейка  в  пакеті  крім  комісії  з питнаь закордонних

 питань.  Ставлю  на  голосування,  будь  ласка.  Ну,  в  нього є

 аргументація.

 

      За-

 

      Рішення  прийнято.  Тепер  відносно  комісії  у закордонних

 справах окремо. Шейко, будь ласка, ваша пропозиція.

 

      ШЕЙКО

 

      444 округ.

      Ну,  ви знаєте, оскільки у нас протягом 2-х років практично

 не добало на людей для комісії по закордонних справах і зв'язках

 з  СНД,  я б вважав би, що ми повинні підійти до цього абсолютно

 зважено,  пофракційно  подивитися,  тому що пропонується народні

 депутати,  які  практично не бувають в цьому залі, не працюють в

 комісіях  і  в  мене таке враження, що вони і працювати в них не

 будуть,  тому  треба дуже обережно підійти до формування цієї як

 раз комісії. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Одначе проект внесений ще Президією Верховної Ради

 про   обрання   народного  депутата  України  Франчука  Анатолія

 Романовича членом постійної комісії Верховної Ради у закордонних

 справах   і   зв'язках  із  СНД.  Я  ставлю  на  голосування  цю

 пропозицію.

 

      За-

 

      Рішення  не  прийнято.  Попрацюйте  ще, комісія регламентна

 попрацюйте і відповідні комісії.

      Про   проект   постанови   Верховної   Ради   України   про

 рекомендації    парламентського   слухання   про   вдосконалення

 законодавства  щодо місцевих податків і зборів. Віктор Іванович,

 будь ласка.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные депутаты, нам предстоит

 принять  по  сути  формальное  решение. Я напоминаю, что 17 июня

 этго  года  в  Верховной  Раде  прошли парламентские слушанья по

 вопросам  местных налогов и сборов, все материалы включая проект

 рекомендации этих слушаньев депутатам раздавались.

      Однако  вы  понимаете,  что  сама  процедура  парламентских

 слушаний  не  позволяет принять нормативный акт обязательно их к

 выполнению  органами  исполнительной  власти.  Поэтому вноситься

 проект  постановления  Верховного  Совета следующего содержания:

 "Про  рекомендації  парламентського слухання  про  вдосконалення

 законодавства  щодо  місцевих  податків  і зборів. Верховна Рада

 України постановляє:

      1.  Схвалити  рекомендації учасників парламентських слухань

 про вдосконалення законодавства щодо місцевих податків і зборів.

      2.  Звернути увагу органів місцевого самоврядування і голів

 обласних  Київської  та  Севастопольської  міської  районних  та

 міських   державних   адміністрацій   на  необхідність  повсюдно

 ввпровадження   місцевих   податків   та  зборів  відповідно  до

 законодавства України.

      3. Кабінету Мінрістрів України разом з постійними Комісіями

 Верховної   Ради   України  з  питань  фінансів  та  банківської

 діяльності, з питань бюджету та з питань державного будівництва,

 діяльності   Рад   і   самоврядування  до  1  жовтня  1996  року

 підготувати проект закону України про місцеві податки та збори з

 урахуванням пропозицій висловлених на парламентських слуханнях".

      Просим поддержать этот проект постановления.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, чи є запитання до Віктора Івановича?

      Що, Яворівський?

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

      Шановні  колеги,  по-перше я вважаю, що перший пункт мабуть

 не   доцільно   схвалити   результати   парламентських  слухань.

 Висловлювалися  різні, дуже часто -навіть кардинально протилежні

 думки.  Через  те,  очевидно, буде обачніше і розумніше взяти до

 уваги, а не схвалити. Це перше.

      І  друге,  Олександре Олександровичу, що б я хотів сказати.

 Мабуть,  ми  вже  до закінчення цієї сесії не закінчимо, але я б

 хотів, щоб ця пропозиція тут прозвучала і була підітримана -було

 б,  мабуть,  знову  ж  таки,  розумно,  коли б ми наступну сесію

 буквально розпочали і віддали часу стільки, скільки потрібно, на

 податкову   політику.   Обов'язково треба  -   це  найголовніше,

 радикальне  питання,  яке сьогодні може вплинути на економіку. Я

 підтримую  цю постанову, яку оголосив доповідач, але пропоную не

 схвалити (там -  "схвалити"),  а  взяти  до уваги, оскільки були

 різні  думки. І протокольно просто, щоб ми були готові розпочати

 наступну сесію з найголовнішого, найболючішого питання для нашої

 економіки, для захисту нашого товаровиробника вітчизняного...

 

      ГОЛОВА.  Дякую.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ  В.О... буквально податкову політику - це наше

 завдання номер 1.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович...

 

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемые народные депутаты, все мы понимаем,

 что   главное   предстоит   нам  сделать  в  будущем.  С  учетом

 обстоятельного обсуждения, которое здесь состоялось, подготовить

 окончательно проект Закона Украины о местных налогах и сборах. В

 данном   случае,  действительно,  большого  значения  не  имеет,

 запишем ли мы "схвалити" относительно рекомендации, ил "взяти до

 відома"...  Ну,  это...  по  содержанию  это чисто, так сказать,

 редакционно... Но я согласен - пусть будет "взяти до відома"...

 

      ГОЛОВА.  Володимире  Олександровичу,  справа  в тому, що ці

 рекомендації  готувалися  ж  не стільки учасниками слуханнями, а

 вони  в  комісії же готувалися. І це навантаження, це слово несе

 саме  для  цієї комісії... Давайте хай воно залишається. Давайте

 ми  за  основу проголосуєм, а тоді проголосуєм вашу пропозицію -

 взяти до уваги.

      За  основу  голосується із термінології такої, із терміном:

 взяти  до  уваги (в першому пункті). Ставлю на голосування. Будь

 ласка, тим більше - це пропозиція Кабміну теж - взяти до уваги.

 

      "За" -

 

      В цілому можна поставити?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є доповнення? Будь ласка, Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК В.А., 159 виборчий округ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановний   Віктор

 Іванович!

      При  парламентських  слуханнях я вносила пропозицію і після

 того підходила до Віктора Івановича, він погодився про те, щоб в

 3-му  пункті доповнити словами такого змісту: "переглянути... та

 переглянути  після  парламенських  слухань, та переглянути норми

 тарифів,  встановлення  платних  послуг".  Чому  я  так  говорі?

 Місцеві   податки   і   збори,   які   сплочуються  відповідними

 організаціями,  мають  відповідні платні послуги. Наприклад, таж

 сама   ветлікарня  отримає  за  форму  3  для  того,  щоб  здати

 колективному  господартсву,  бере  5  мільйонів карбованців за 1

 голову.  І відповідно до цих платних послуг потом ідутіь податки

 в  місцеві  збори. Тому пропонувати, потрібно цю норму записати,

 для  того,  щоб  Кабінет Міністрів переглянув норми і тарифи тих

 платних  послуг, тих організацій, які надаються особиво на селі.

 І, я думаю, що відповідно є така і норма в місцевих.

      Я  свої  пропозиції  передам  в  комісію,  але  це потрібно

 сьогодні  записати,  тому  що  ті  платні  послуги, які сьогодні

 надаються  організаціям  і надто-надто великі. І вони в основном

 встановлюються, дивлячись у  стелю.

      Тому я попроошу   включити цей пункт.

      Дякую.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Я думмаю, что можно включить с учетом того,

 что это поручение Кабинету Министров, а дальше мы уже рассмотрим

 поданные предложения.

 

      ГОЛОВА.  Можна  так?  Задоволені ви відповіддю? Так. Тому в

 цілому ми ставим на голосування. В цілому постанова голосується,

 будь ласка.

      "За"-

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Оголошується перерва на півгодини.

 

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, сідайте всі на місця. Звапросіть, будь

 ласка,  із  місць,  де  спілкуються  чоловіки, до залу  людей.

      Розглядається  надзвичайно  важливий закон, який випливає з

 Конституції   "Про   внесення  змін  і  доповнень  до  цивільно-

 процесуального  кодексу   України".

      На  трибуні Стретович Володимир Миколайович -голова Комісії

 з авової  політики  і судово-правової  реформи.

      Увага.

 

      СТРЕТОВИЧ.   Шановний   Олександр   Олександрович,  шановні

 колеги!  Згідно  з  Постановою  Верховної Ради від 2 липня цього

 року  КОмісії  з  питань  правової  політики  підготувала проект

 Закону   "Про   внесення  доповнень  до  Цивільно-процесуального

 кодексу  України".

      Як  ви  знаєте,  це  продиктовано  вимогою тексту прийнятої

 нещодавно  Конституції  України,  за якою, я вам ще раз нагадаю,

 якщо  дозволите,  одну  секундочку,  Стаття  78, яка гласить, що

 депутати,  не  пов'язані  імперативним мандатом, здійснюють свої

 повноваження  на постійній основі, депутати не можуть мати інший

 представницький  мандат та бути на державній службі. Вимоги щодо

 несумісності  депутатського  мандата  з іншими видами діяльності

 встановлюються  аконом,  і  ці  вимоги  будуть  найближчим часом

 внесені на ваш розгляд в Законі "Про статус народного депутата".

      А  стаття  81,  яка  говорить  про  припинення  повноважень

 депутаів і встановлює перелік достроковий, в яких випадках.

      Остання  частина його звучить так: " У випадках невиконання

 вимоги  щодо  несумісності депутатського мандату з іншими видами

 діяльності  повноваження  депутата  достроково  припиняється  за

 рішенням  суду  на підставі закону". Саме ця остання формула "на

 підставі   закону"  змусила  нас  вчора  прийняти  постанову,  а

 сьогодні   розглядати.   І   я  хочу  сказати  всупереч  вимогам

 Регламенту. Але оскільки це рішення Верховної Ради, і це рішення

 Верховної Ради, і Регламент, прийнятий Верховною Радою. То в цій

 ситуації можливий виступ і враховуючи актуальность цього питання

 і  необхідність  приведення  наших  дій,  нашого законодавства в

 повну  відповідність  з  Конституцією  ми зараз починаємо перший

 крок.  І вам запропонований закон України, проект закону України

 щодо таких доповнень.

       Сьогодні   Цивільно-процесуальний  кодекс  має  відповідні

 структури. Стаття 30-д уже буде додатковою після статей а, б, в,

 г.  Останній  розділ  -це  розділ  г,  який  регламентує порядок

 розгляду  заяв  про  скасування  або  оскарження рішень виборчих

 комісій,  стосується виборів, доповнюється статею 30-д, яка буде

 носити   назву  "Заява  про  дострокове  припинення  повноважень

 народного   депутата  України  у  разі  невиконання  вимог  щодо

 несумісності депутатського мандату за іншими видами діяльності.

      Стаття  243  з  значком 21 гласить, що заяви про дострокове

 припинення  повноважень  народного  депутата у разі не виконання

 ним  вимог  щодо  несумісності  депутатського  мандата за іншими

 видами діяльності розглядається київським міським судом.

      Я  поясню чому київським міським судом, щоб нікого з вас не

 виникло  ідозри,  що  знецінюється рівень депутатського мандата,

 оскільки  прийняття  рішень  Верховним  судом у неможливлює його

 оскарження.

      І  в  першопочатковому варіанті, коли комісія розглядала, в

 останній  частині 4 в статті 243 з значком 25 рішення суду, було

 написано,   що   рішення   є  остаточним.  Не  можна  позбавляти

 громадянина  і  втому  числі  народного депутата права оскаржити

 судове рішення. Це перше зауваження.

      І  друге стосується того, що суди в нашій державі абсолютно

 рівнозначні  за  своїм значенням. Кожний суд повинен відправляти

 функцію правосуддя. Якщо брати по великому рахунку, то ці справи

 повинен розглядати Печерський, наприклад, районний суд за місцем

 знаходження  Верховної  Ради  як органу, як юридичної особи. Але

 так  би  мовити,  щоб униможливити політичний тиск на цей орган,

 який  може  стати заложником, постійно вирішуючи питання чи це є

 несумісність  чи нема тут фактору несумісності. Ми вирішили все-

 таки  надати  цю  функцію  Київському міському суду. І в частині

 четвертій статті 243 з значком 25 записати, що рішення суду може

 бути оскаржене до Верховного суду України.

      Разом  з  тим,  ми  поширили  коло  суб'єктів  ті, хто може

 звернутися  із  заявою  про  дострокове  припинення повноваждень

 народного  депутата  Уже  в  той  момент,  коли  цей  проект був

 розданий безпосередньо вам, ми помітили, що у цивільному процесі

 лово  "заява"  повинна  носити  назву  "позов",  тому що якщо це

 відповідні  звернення до суду, то вони маюсь свою чисто юридичну

 назву.  Тому  вже  в  243  на........  треба починати з слів "із

 позовом  про  дострокове  припинення", оскільки він вноситься до

 суду.

      І  тут  же  розширено  коло  суб'єктів.  Як я вже сказав, в

 першопочатковому  варіанті обговорювалось, що це може звернутись

 тільки   Голова  Верховної  Ради,  але  комісія,  обговорвши  це

 питання,  дійшла  до  исновку,  що  коли  відбудеться  політична

 структуризація   парламенту   і   Голова   Верховної  Ради  буде

 представляти  партійну  більшість,  і хтось із цієї більшості за

 сумісництвом  займе якусь посаду на державній службі, він просто

 із своїх політичних інтересів не буде звертатися до суду і таким

 чином не унеможливить звертання до суду і розглядання вимог щодо

 несусмісності.

      В  зв'язку  з  цим  розширено  це  коло суб'єктів, хто може

 звернутися до суду. Крім нього таке правло, на наш погляд, варто

 надати  Центральній  виборчій  комісії,  як  суб'єкту  виборчого

 процесу,  також Комісту Верховної Ради із питань Регламенту.

      Ми  вжили з питань Регламенту, тому що невідомо як він буде

 найменуватися  після  змін,  чи  буде  там  додано "депутатської

 етики," чи не буде - це теж питання дискусійне.

      Тому  на ваш розсуд, якщо таке буде прийнято, то, очевидно,

 цей комістет буде називатися так коротко. Ми зараз вже, по суті,

 бачите,   починаєм   з   одного   закону,   але  постійно  будем

 перескакувати   на  інші,  тому  що  Конституція  буде  вимагати

 напруженої роботи по приведенню її до єдиного знаменника, і вона

 таким знаменником буде виступати.

      І  останнє,  що ми  зробили. Це  зверніть  увагу на частину

 п'яту статті 243 з значком 25, де написано, що копії рішення суд

 не підніше трьох днів надсилає Верховній Раді України, народному

 депутату України.

      Встановили  чітко  визначений термін, на підставі якого суд

 повинен буде виконати цю вимогу.

      І  останнє.  Я  хочу  сказати,  що  взагалі, якщо приявляти

 підвищені   вимоги  до  народних  депутатів,  то  я  вважаю,  що

 користуватися  цим  Законом  і  ходити  в  суд для захисту своїх

 прав  -чи  є це сумісністю, чи не сумісністю -взагалі було б для

 народного   депутата  недречним.  а  кожен  з  них  повинен  сам

 визначитись  -чи  це є сумісної з депутатською діяльністю, чи є,

 чи  несумісною.

      І  друге. Якщо нам зараз належить виконати такий величезний

 обсяг  робіт,  я  думаю,  що  найближчі  5  чи 7 років цей обсяг

 спадати   не   буде,   доки   не  буде  сформована  вся  система

 законодавства.  Я  вважаю,  що, працюючи в Верховной Раді, треба

 віддавати   всі   свої  зусілля  для  того,  щоб  рівень  нашого

 законодавства,  рівень  підготовки  законопроектів  був  якомога

 вищий.   Тому  така  вимога,  щодо  несумісності  з  Конституції

 включена  справедливо  і  той,  хто  сьогодні  ще  вагається, де

 працювати,  вони  повинні  остаточно  визначитись.  Дякую вам за

 увагу. Я  готовий  відповісти  на  ваші  запитання.

 

      ГОЛОВА.  Перед  тим,  як  відповісти  на ваші запитання, на

 запитання   депутатів,   я  хотів  би  на  секунду...  Олександр

 Іванович,,  Олександре  Івановичу!  Сідайте, будь ласка, на своє

 місце. Прошу вас.

      Проводиться поіменна  реєстрація.

 

      Будь  ласка,  по  фракціях.  Комуністи  -78, "Реформи" -25,

 МДГ  -24,  Рух  -21,  "Єдність"  -17, Центр -20, соціалісти -24,

 "Соціально-ринковий  вибір"  -21,  "Аграрники  за  реформи" -22,

 Незалежні   -21,  Селянська  партія  -23,  "державність  "  -20,

 позафракційні  - 32.

      Я   попереджаю,   що  проголосовано  буде  і  (...........)

 голосування  теж  по  фракціях,  щоб  видно  було хто як розуміє

 Конституцію.

      А   перед   тим  запитання.  І  звичайно  буде  голосування

 поіменне.

      Голосування  буде  поіменним,  після  обговорення.  Все, як

 потрібно. Зараз запитання. Запишіться на запитання.

      Скільки  час  на запитання? 20 хвилин вистачить? Вистачить.

 10? Моцпан. Давайте побичим як іде. Моцпан.

 

      МОЦПАН   146  Амбросиевский  избирательный  округ,  фракция

 социалистов.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемый  Владимир

 Николаевич,  считаю,  что  проект  закона  подготовлен  с учетом

 требований  действующей  Конституции,  хотя я и голосовал против

 Конституции,   но   данное   положение   Конституции   абсолютно

 поддерживаю. Поэтому предлагаю данный проект закона поставить на

 голосование и навести порядок. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Ямковий.

 

      ЯМКОВИЙ. Я прошу слово передати Стояну.

 

      ГОЛОВА.  Стоян.

 

      СТОЯН

 

      Стоян Олександр, голова ферерації профспілок України.

      Володимир  Михайлович,  у  мене  до вас таке питання. Чому,

 скажем,  визначається,  що  повинні  перейти  на постійну роботу

 тільки  державні  службовці?  Скажіть,  будь  ласка,  чи повинні

 перейти   а   постійну   роботу  керівники  банків,  акціонерних

 товриств,  голови  колгоспів,  інших, хто очолює структури, які,

 скажемо, ну, і председатель федерації........... не хвилюйтеся я

 маю  право  як  Олександр  Олександрович,  генеральний  секретар

 партії один і другий, Рух і таке інше. Чи це підпадають вони під

 ці  закони чи ні? Чому ми обмежуємо тільки тих людей?

      Томя  я  просив  би,  перш  ніж  ми  будем голосувати за ці

 внесені  доповнення,  просив би щоб шановний пан Шейко як голова

 парламентської.....  обнародував  весь список тих депутатів, які

 сьогодні   працюють  в  парламенті,  поклали  книжки,  отримують

 заробітну   плту,  а  очолюють  структури  і  прикриваються  тут

 депутатським  мандатом. Оцих людей, на мій погляд, в першу чергу

 треба  перевести  або  в  структури  комерційні, або на постійну

 роботу  в парламенті. Як це? Прошу дати відповідь на це питання.

 Дякую.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Дякую  вам,  Олександру  Миколайовичу,  за ваше

 запитання. По-перше, право виборців визначати хто буде працювати

 в парламенті і з якими намірами, і з чим він іде.

      Яко  по  округу  проходив  Голова  правління  банку  то він

 відповідно   надав   кредити   всім  структурам  для  того,  щоб

 підтримували.

      Якщо  це  був  Голова  Держкомітету по нафті і газу, то він

 залив цей район бензином.

      Якщо  це був голова колгоспу, то він відповідно своїх людей

 послав усіх усюди, щоб провести агітацію.

      Отже  виборці  зробили  те,  що  від  них  вимагалося. Вони

 визначилися.

      Тепер питання  щодо несумісності.

      Це  питання  не цього закону. Ми розглядаємо тільки порядок

 процедуру розгляду справ у судах.

      Ці  всі  моменти треба відносити Закон про статус народного

 депутата  і  чітко  визначати,  що  являється  сумісним, а що не

 сумісним.

      Наприклад,    якщо    це   голова,   керівник   громадської

 організації,  який він фактично керує, тільки тоді, коли знаєте,

 уявляється  вільна  хвилинка,  але треба для того, щоб авторитет

 організації підвищувати його обрали.

      Може  він очолювати. Однозначно, що може. Але якщо він, тут

 ми  назначили  бути  на  державній  службі, а інших переліків не

 зазначили,  то  цей  перелік  встановлювати  треба  в Законі про

 статус народного депутата. І чітко виписувати.

      Я  абсолютно  солідарний  із  вашою  пропозицією  до голови

 комісії  із  питань  Регламенту  і  депутатської етики, що чітко

 визначити  перелік,  що  вважається сумісним, а що вважається не

 сумісним і тоді в нас не буде спору.

      А що стосується очолювання громадських організацій, зокрема

 яку  ви  очолюєте,  то це є громадська організація і ви можете в

 ній  працювати як на платній основі так і на безплатній, можливо

 ви  працюєте  ночами  і  здійнюєте якісь функції і ця громадська

 організація встановлює провстановлення вам плати за цю роботу, а

 може  вам і не встановлювати. Це питання я вважаю не є предметом

 дискусії,  головне є, щоб ви працювали в парламенті на постійній

 основі,  а  решта то вже сама організація визначається як бути в

 цій  ситуації.  Але  єдина  умова, що трудова книжка, як елемент

 трудових  відносин між роботодавцем і співробітником працівником

 який  цю  роботу  пропонує, повинна знаходитися у відділі кадрів

 Верховної Ради.

 

      ГОЛОВА. Дайте  ........... Тільки не говоріть більше ...

 

      СТОЯН.  Я  хочу уточнити, тому що дивіться, ми зараз будемо

 вносити зміни і доповнення і я хотів би все-таки знати, хто все-

 таки  підпаде  під  ці  статті, хто буде судитися, яка категорія

 депутатів  буде судити за право переходу, тому перш ніж приймати

 ці  зміни,  я  вск-таки  вважав  би  за  доцільне  визначити  ту

 категорію  депутатів,  яка  підпадає  про  перехід на постійну і

 роботу і яка має право залишатись.

 

      ГОЛОВА.    Олександре   Миколайовичу,   ви   цим   питанням

 стурбовані,   в   принципі,   стосовно   Цивільно-процесуального

 кодексу чи стосовно нинішнього складу Верховної Ради?

 

      СТОЯН.  Не стосовно себе, а стосовно... Я стосовно того, що

 тут  буде  десь 150... 150 депутатів, Олександре Олександровичу,

 які  можуть підпасти під це! Ми руйнуємо парламент, ми затрачаєм

 великі коштиі і все інше -от це....

 

      ГОЛОВА.   Значить,   одну   хвилиночку!   Коли   розглядали

 Конститиуіцю, треба було дивитися тоді... Конституція - Основний

 Закон  і  буде  так,  як  написано  в Конституції. І так буде не

 тільки  для  цього складу депутатського корпусу, а й на наступні

 склади.  І  тому прив'язувати це персонально до тих, що сьогодні

 тут  є,  в  залі,  немає  ніякої рації. Вибачте мені, Олександре

 Миколайовичу.

 

      СТРЕТОВИЧ В.М.   Я додам, Олександре Олександровичу...

 

      ГОЛОВА.  Додайте, будь ласка.

 

      СТРЕТОВИЧ  В.  М...  що  це  питання  повинен  кожен  з тут

 присутніх  і  з тих, хто прийде, визначити сам - де він працює і

 яку  дорогу  він обирає. Тут написано, в Конституції, що держава

 гарантує кожному працю,...

 

      ГОЛОВА.  Якщо ви на громадських...

 

      СТРЕТОВИЧ  В.  М....  на  яку вільно погоджується і яку він

 обирає. Будь ласка, дійте по Конституції - і нема ніяких питань!

 Древляни  римляни  говорили:  якщо  не  знаєш, як діяти - дій по

 закону, і все буде нормально!..

 

      ГОЛОВА.  Українці про це ще раніше говорили...

      Будь ласка, Ємець.

 

      СТРЕТОВИЧ  В.М. Да це -  не предмет цього закону. Кажуть, я

 не  відповів  на  це питання... Ми розглядаємо зміни до ЦПК! Яке

 відношення має перелік сумісності-несумісності до предмету нашої

 розмови?! Тому я його просто відкидаю...

 

      ЄМЕЦЬ  О.І.   Шановний  Володимире  Миколайовичу, ну вам не

 здається,   що  ми  закладаємо  досить  небезпечний  процедурний

 прецидент? В преамбулі записано: відповідно до частини 3...

 

      ГОЛОВА.  Олександр Іванович, сядьте біля мікрофону.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ЄМЕЦЬ О.І. Шановний Володимире Миколайовичу....

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  В  Законі  про Президента записано, що він не може

 буть депутатом! Будь ласка, говоріть...

 

      ЄМЕЦЬ  О.  І....  вам  не здається, що ми закладаємо досить

 небезпечний   процедурний   правовий   прецидент?   В  преамбулі

 записано:  відповідно до частини 3 статті 81 Конституції України

 і  т.  д.  Справа в тому, що на сьогодні ми ще не маємо на руках

 тексту Конституції, підписаного Президентом України. І...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      І   починаємо...   на   сьогодні   я  пробував  отримати  в

 Секретаріаті,  мені  сказали:  тільки  завтра на ранок з'явиться

 текст.  Справа  в тому, що стаття 78, в якій визначаються вимоги

 щодо несумісності (точніше, згадуються) прийнята в редакції, яка

 була  проголосована  прямо  тут  в  залі  в  новій редакції, яка

 запропонована   народним  депутатом  Радько.  І  ось  ми  зараз,

 гололчуючи  норму невиконання ним вимог щодо несумісності, ми не

 можемо   співставити   із   позицією   статті   78  вимоги  щодо

 несумісності  депутаського  мандата  з іншими видами діяльності,

 встановлюються законом, про що говрив зараз депутат Стоян.

      Тому,  мені  здається,  все-таки  логічніше було б внести в

 пакеті вимоги щодо несумісності і внести їх відразу в Закон "Про

 статус народногь депутата" і відразу ж доповнення дол Цивільного

 кодексу.

      І  друге  питання до вас. Якщо виникає спірна проблема, ну,

 наприклад,  справді  ось...  є громадська органрізація, дк важко

 точно вияснити сумісність... Я одну секунду, зараз... сумісність

 си  несумісність. І виникає ситуація, коли депутат сам хотів би,

 щоб суд визначився. І, коли суд визначається, він має право тоді

 прийняти рішення  або він переходить на Верховну Раду, або, якщо

 він  не  погоджується  з  судом,  тоді він залишає дкепутатський

 мандат.

      Мені  здаться, що це  також  мало бути  відображеним.

 

      ГОЛОВА. Будь  ласка,  відповідайте на  питання.

 

      СТРЕТОВИЧ. Я відповідаю на  2  питання...

 

      ГОЛОВА. Вважаєєм, що це був виступ Олександра Івановича.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Почну  з нього. Я сказав, що депутат повинен

 визначитися  сам,  не звертаючись за допомогою до суду. Я думаю,

 що  така  авторитетна  особа  може запросити фахівців, юристів і

 свіх   првознавців,   щоб   вони   це  сказали  і  не  придавати

 громадяському розголосу те, що він бореться за своє крісло, хоче

 бути  і  в  одній  іпостаті  і  в  другій  -він сам повинен собі

 відповісти   де   він   повинен   працювати,   якщо  його  народ

 уопвноважив, він  сам це повинен зробити.

      По-друге,  я,  Олександр Іванович, в дискусії пред початком

 засідання вам говрив , що рішення по цивільних справах вступає в

 дію  через  10  днів.  І  це  10  днів  є право на оскарження до

 Верховного  суду  навіть, якщо суд... депутат не згоден з якимсь

 рішенням  і  він  в  цей  момент може прийняти рішення, яке йому

 заманеться.

      І  останнє.  Це не є предметом цього закону. Це є предметом

 Закону  "Про статус народного депутата", де це можна виписувати,

 що  на  протязі 5 днів пока суд надсилає це рішення депутат може

 прийняти рішення, яке задовільнить і закінчиться предмет спору.

      Але  це  треба  зробити, я думаю, коли почнеться процедура,

 коли  почнеться  повістки  надсилатися,  коли почнеться розгляд,

 депутату  блуде  достатньо часу, щоб подумати чи є це сумісність

 чи  є   несумісність.  А  відносно  1-го, я згоден з вами, що це

 необхідно  розглядати  в  пакеті  і  тоді відразу ті всі питання

 знімуться.

      Але  оскільки  коміія  законопослушна,  прийнята  постанова

 вчорашня,  сьогодні  запропонувати  цей  проект,  ми це завдання

 виконали. Хай Верховна Рада визначається, що з ним робити.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Я   хотів   додати  до  слві,  оскільки  за  моєю

 ініціативою  вносилась  Постанова  про  розгляд  цього питання.

      Мова  йде  про  загальні  норми,  ми  їх закладаємо в цьому

 законі.  А  так чи інакше записано буде в статті Конституції, це

 буде   підставою  для  суду  при вирішенні  цього питання.

      І  тому  одне до іншого в даному випадку не кореспондується

 безпосередньо.

       А треба розглядати по суті питання, тобто давши право суду

 визначатись тоді, коли виникають відповідні обставини, визначені

 в статті  Конституції.

      Будь ласка,  Федоренко.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Я  вам  відповідаю,  що  да, на мою точку зору

 бажано це     розглядати  в пакеті. Але  оскільки ....

 

      ГОЛОВА.   Ще  раз,  я  відповідаю на  інше  питання.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Олександр Іванович,  я  відповім.

 

      ГОЛОВА.   Буд ьласка,  відповідайте.

 

      СТРЕТОВИЧ.   Я   відповідаю  вам  на  ту  статтю,  на  яку

 посилається   в   преамбулі   -на  частину  3  статті  81.  Вона

 проголосована  однозначно.

      У    випадках    невиконання   вимоги   щодо   несумісності

 депутатського  мандата  з іншими видами діяльності, повноваження

 дептуата  доствроково  припиняються за рішенням суду на підставі

 закону.

      Ми  такий  закон  суду  даємо, підстави -будь ласка, окрема

 процедура,  Комісія  з  питань Регламенту, депутатської етики, з

 нашої  комісії готує перелік змін до статусу народного депутата,

 після  того  ми  розглядаємо.

      Якщо  вважаєте  за потрібне зняти з розгляду, будь ласка, я

 готовий  підкоритись  рішенню   Верховної Ради .

 

      ГОЛОВА. крім того, у Регламенті, якщо не помиляюсь в якійсь

 статті  передбачається, як випускається Конституція. там вона не

 зв'язана  з підписом.

      Вводиться  Конституція  з моменту її прийняття. Це говорить

 160  стаття  Конституції.  Це  питанян вирішене тут, в сесійному

 залі. І тому  я просив  би до  цієї  проблеми не  повертатись.

      Федорин.

 

      ФЕДОРИН.  Пане Стретович, скажіть, будь ласка, адже відомо,

 що  в  парламенті  не  тільки  державні службовці перебувають на

 посадах,  які  сумішіщуються.  А велика кількість наших народних

 депутатів   мають   все-таки  працюють  на  постійній  основі  у

 Верховній Раді, а в той же час очолюють певні колгоспи, державні

 підприємства   і   комерційні   структури.  Який  буде  механізм

 визначення   відносно   суміщення   (............)   цих  посад?

 Визначення і дальше судового розгляду.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Я ще раз вам повторюю, що підставою для цього

 механізму є наявність трудової книжки в відділі кадрів Верховної

 Ради,  де  роботодавцем  виступає  Верховна  Рада,  а  працівник

 наймається на роботу для підготовки законопроектів. Якщо хтось у

 свій  вільний  час,  він  вільний від роботи у Парламенті, керує

 колгоспом,  радником виступає, то хай на здоров'є собі керує -це

 його  право. Врешті-решт люди може уповноважили його бути якимсь

 представником. Який це перелік буде встановлювати -це не предмет

 цього  закону.  Я  хотів  би,  щоб задавали питання по суті, про

 процедуру розгляду судами і безпосередньо заяву про...

 

      ГОЛОВА.  Суд  визначиться.  До речі, у Верховній Раді голів

 колгоспів  не  так  багато,  як здається. Всього числиться 19. А

 працюють сьогодні головами, по-моєму, 10 чоловік. І до речі, ті,

 що постійно сидять тут у сесійному залі. І трудові книжки будуть

 тут  я думаю всіх. Вже трудові книжки пішли у відділ кадрів, так

 що , будь ласка.

      Вінський.

 

      ВІНСЬКИЙ Й.В.

 

      Шановні народні  депутати.

      Я   хотів   би   привернути  увагу  до  статті  243-22,  де

 передбачається  право  зверення комітету Верховної Ради з питань

 регламенту. Мені кажеться, що це не доцільна постановка питання.

 Получається  вроді  би  м ине довіряємо голові Верховної Ради. Я

 говорю  без  прив'язки  до  сьогоднішнього  голови,  я  говорю в

 цілому.

      Голова  Верховної  Ради  -це  конституційна  посада.  І  це

 зрозуміло,  що  він  відповідну  функцію  виконує.  Можна було б

 зрозуміти  і подання від Центральної виборчої комісії, яка також

 передбачена  Конституцією як орган конституційний. А комісія -це

 орган  чи  комітет  в  данному випадку питання регламенту він не

 зв'язаний  по  суті.  Тому мені кажеться, що це лишнє записали в

 цьому  проекті.  (............), мені кажеться, потрібно головою

 Верховної Ради і як підстраховка Центральної виборчої комісісї.

      І  ще  одне.  Мені кажеться, що все-таки промежуточна ланка

 така,  як Київський міський суд, вона дещо понижує відношення до

 депутата  Верховної  Ради.  Мені кажеться, що було би правильно,

 якби  це  рішення  приймалось  безпосередньо Верховним Судом, як

 органом, який паритетний. І тоді би не було цієї тяганини, а так

 ми  ставимо  питання  про  тяганину:  міський  суд,  потім якась

 опеляція  і  так  дальше.  Тут питання абсолютно ясне. Ставим на

 роботу -є пілстави, не ставим на роботу -нема підстави. А ми тут

 це   питання   якось   затягуємо,  і  вроді  би,  так  всказать,

 завуальовуємо рішення.

      Як на ваш погляд, чи не можна було б так вирішити питання?

 

      ГОЛОВА. Йосип Вікентійович, ви питання задаєте?

 

      ВІНСЬКИЙ.  Я питаю: " Чи не можна було б без цього вирішити

 цю проблему?".

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Володимир Миколайович.

 

      СТРЕТОВИЧ  В.  М.  Я  це  коментував все в своєму виступі і

 сказав  чому  саме  Київський  міський  суд.  Але  я ще раз хочу

 посторити   пану   Вінському.  Що,  пане  Вінський,  Конституція

 прийнята   28  червня  1996  року.  І  давайте  будем  діяти  за

 Конституцією. Давайте будемо давати кожному громадянину право на

 оскарження рішень, кожному гарантувати судовий захист, коли його

 суд позбавляє депутатських повноважень, то він може оскаржити це

 рішення,  і  право  на  апеляцію  -це природнє право громадянина

 оскаржити.  А  право Верховного Суду, яке буде остаточни, м і ми

 змінили цю редакцію, виходячи з цього.

      Що  стосується  комітету, то, ви знаєте, я сказав те, що ми

 не   можемо   давати   одноосібно   голові,   тому   що  голова,

 представляючи  політичну більшість, просто буде закривати на очі

 на  те,  що  під час виконання депутатських повноважень хтось із

 його  соратників заянив відповідні посади в державних структурах

 і  не  буде  звертатися до суду. Без такої заяви до суду, суд не

 може  прийняти  жоден  суб'єкт,  тому що закон не дозволяє. Буде

 виключне  право, воно не буде поширюватись широко, розширенню не

 буде   підлягати.   Тому   й   зроблено,   що  ні  один  суб'єкт

 буде  монополізувати  право  звернення  до  суду,  а  буде орган

 Верховної  Ради, куди будуть пофракційно входити всі депутати, і

 він    буде   захищати   теж   інтереси   Верховної   Ради   або

 Центрвиборчком.

      Ну якщо логічно, то треба буде записати в Закон про вибори,

 що Цкентральна виборча комісія не визнає повноважень новообраних

 депутатів  до  подання  трудової  книжки  і заяви про перехід на

 Верховну  Раду.  І  таким чином це буде одне із застережень, щоб

 виключати  вимоги  несумісності. Але щоб це не трапилось під час

 виконання      депутатських     повноважень,     закладено     в

 полі.......................     цих    суб'єктів,   які   можуть

 звертатися.

      Він,  до  речі,  може  бути  розширений.  Тому я вважаю, що

 монополізувати  ці всі право в руках однієї особи -це приведе до

 того,   що   просто  буде  з  одними  розправлятися,  то  тільки

 буде(...........)  навіть  якщо у Голови будуть сумніви, чи це є

 сумісно,  чи  несумісне.  Ну,  наприклад, обрали якогось головою

 фонду   міжнародного   народного   депутатат.   Він  скаже:  "Це

 несумісно"  -і подає в суд. І починається судові тяжби для того,

 щоб   зробити.  Але,  вибачте,  і  (...........)  суб'єктів  дає

 можливість...

 

      ГОЛОВА.  Володимир  Миколайович,  я  прошу трошки скоріше і

 конкретніше  відповісти  -що  є  підставою для міського суду для

 розгляду  питання  з  подачі  комітету?

      Звернення  комітету  підписане  на  бланку комітету чи щось

 інше?

      Це  питання  процедурне.  Якраз  до  Процесуального кодексу

 стосується.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Так.  Я  вам  відповідаю,  що  оскільки число

 суб'єктів  включено  в  комітет і він має свій офіційний бланк і

 затверджений  Верховною  Радою, він має право звернутися до сду.

 На  бланку  комітету  він  звертається на його думку, що ось цей

 депутат  не  дотримує цих вимог і суд повинен розглянути з усіма

 відповідними довідками і так далі, і так далі.

 

      ГОЛОВА. Так. Щербань

 

      ЩЕРБАНЬ. Передайте  Ампилогову.

 

      ГОЛОВА. Я знаю. Я ж сказав: "20 хвилин". А включили 10.

 

      ЩЕРБАНЬ. Ампілогову   передайте, пожалуйста.

 

      ГОЛОВА. Ампілогов, будь ласка.

 

      АМПІЛОГОВ

      Александр Александрович! Уважаемые  депутаты! Я...

 

      ГОЛОВА.  Щербань так рідко буває, що я просто не пам'ятаю в

 лице  його.

      ШУМ В ЗАЛІ

      А може то Щербань. Я звідки знаю? Ну я жартую...

 

      АМПІЛОГОВ.  Я  считаю,  что  мы  просто обязаны Верховным

 Советом выполнить норму Конституции, которую проголосовали здесь

 в  зале.

      Но...  возникают  вопросы  по  закону.  Вопросы  такие. Вот

 сегодня   мы   примем  закон,  проголосуем  его  и  он  начинает

 действовать.  Но  мы  не  оговарили  -в  каких случаях мы должны

 рассматривать  эти  вопросы.  И  мы  сегодня  депутату  не  даем

 (...........)   для решения.

      Я   не   имею   ввиду   тех   депутатов,   которые  сегодня

 на(...........)  державных  установах,  на  предприятиях. Я имею

 ввиду  вот  вопросы,  которые сегодня уже задавались. Потому что

 сегодня  может  быть  ситуация  такая,  когда  можно  за то, что

 человек  перед  тем  как  стать  депутатом  был членом правления

 акционерного  общества  или  имеет  акции  в  банке  и  получает

 дивиденды и можно говорить о том, что он зарплату получает там и

 там,  все  это  может стать предметом для подачи в суд, учитывая

 там партийные или еще какие-то там отношения. Поэтому, я считаю,

 что мы в любом случае должны обсудить этот закон, но вводить его

 в  действие  только  тогда,  когда  не  будет  возможности любой

 провокации  против  депутата  или  мы  не  дадим возможности ему

 самому   определиться.  Поэтому  там  последний  пункт,  который

 записан   "с  момента  принятия",  я  считаю,  что  его  сегодня

 принимать  нельзя,  пока  нет  четкого,  ясного  обоснования что

 считать   совместительством,   потому   что  сегодня  это  можно

 возбудить    дело   и   против   Ампилогова,   потому   что   он

 зампредседатель  либеральной  партии, и против Симоненко, потому

 что  он председетель компартии. Мы должны эти вопросы все жестко

 оговорить  и  принять  закон,  который  оговаривает это, а потом

 вводить в действие изменение.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Дякую.  Я  відповідав  вже  на ваше запитання

 аналогічного  порядку,  це  є  не предметом цього, це свого роду

 виступ,  але  я  вам хочу сказати, заодно процитувати статтю 94:

 Президент  України  протягом  15  днів  після  отримання  закону

 підписує  до приймаючи виконання та офіційного оприлюднення його

 або  повертає  з  мотивованими  і обгрунтованими пропозиціями до

 Верховної  Ради  для  повторного  розділу.  Це означає, що після

 прийняття,  після  надсилання цей закон може бути опублікований,

 якщо  сьогодні 3, не раніше 19-20 липня. До того часу, я вважаю,

 що  кожен  народний  депутат  визначиться  де  йому  працювати і

 необхідність  подачі заяви, про яку йдеться в цій статті просто-

 напросто  відпаде  в  зв'язку  з  зникненням  обставин фактичних

 справа   припиняється,  тому  що  немає  предмету  для  судового

 розгляду. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Носов.

 

      НОСОВ

 

      Та  я хотів тільки зробити зауваження, доповідач сказав, що

 ми йдем всупереч Регламенту, то ми всупереч Регламенту не ідемо,

 бо  Регламент писаний під минулу Конституцію і там передбачалося

 позбавлення   повноважень   Верховною   Радою.  Зараз  діє  нова

 Конституція, ми діємо процедурою, яка не протирічить Регламенту,

 так  що  з  цього  пункту  все гаразд. Я хотів тільки зауваження

 зробити. Дякую.

 

      СТРЕТОВИЧ.  Владислав Вікторович, дякую вам, не даром вас

 називали   кращим   стувдентом   юридичного   факультету   серед

 заочників. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі,  будь  ласка  Кірімов.  Треба сказати, що

 Носов справді вважить багатьох навіть і науковців, так що... Тут

 все пКірімов.равильно сказано.

      А потім ображатиметься, що не дали слово.

      З ЗАЛУ. Немає.

 

      Терець. Все час використано. Останнє слово Терець.

 

      ТЕРЕЦЬ . Прошу передати слов Шейку Петру Миколайовичу.

 

      ГОЛОВА. Шейко, запитання.

 

      ШЕЙКО П.М. 444 округ.

 

      Володимиру   Миколайовичу,   ви  знаєте,  що  наша  комісія

 принципово  протягом двох років виступала за професійну роботу в

 парламенті.

      І тут не можуть звинуватити скажімо моє питання до вас.

      Все  ж  таки  важливіше,  ви  ж бачите, вам багато запитань

 поступило  від  відносно  того, що вважати професійною роботою в

 парламенті.  І це євихгначальним. Ну книжку тут трудові є у нас,

 і  віце-прем'єрів  і заступників міністра6 книжки тут і працюють

 там. І дуже мало бувають у цьому сесійному залі.

      Голови  колгоспів  тут труджова книжка, а ключі від комори,

 скажімо  у відомого депутата з Полтавщини в кишені в нього і так

 далі.  Тому  чи  не підтримуєте ви пропозицію депутатської групи

 Цкентр  повідношенню  до підготовки комплексного пакету законів,

 які  би  плавновводили  в  Верховну  Раду і законодавство в нову

 Конституцію,  щоби ми знову не розколювали і не політизували зал

 і не звинувачували один одного у кон'юнктурі.

      Чи  не  кращий би це був скажімо крок, канікули і перерва в

 роботі  парламенту  вона  дала б  змогу  нам  краще  відпрацювати

 систему законодавства і входження нормальну процедуру і в рамки

 нової Конституції України. Дякую.

 

      СТРЕТОВИЧ  В.  М.  Петро Володимирович, я вже відповідав на

 це,  що  доцільно  це  робити в пакеті для того, щоб суд мав усі

 формальні  підстави  для  розгляду таких справ і його вирішення.

 Але  знову  скажу,  що вчора постанов Верховної Ради зобов'язала

 комісію  підготувати  такий проект, в зв'язку з чим я стою перед

 вами. Будь ласка, голосуйте, визначайтесь, вносьте пропозиції, і

 воно  буде  виконано.  Я  повністю  підтримую  вашу  пропозицію.

 Письмове   зауваження...   запитання  надійшло  від  Пономаренка

 відносно  того,  що  до  цих  поправок  треба віднести і можливу

 ситуацію   по   тих   депутатах,   які   відмовляються  складати

 депутатську  присягу згідно статті 79 Конституції України, як ця

 ситуація  може  виникнути  найближчим часом, коли ми прийдемо до

 цієї  процедури.  В  цій  статті  написано,  що  відмова скласти

 присягу  має  наслідком  втрату  депутатського мандату. І тільки

 Верховна  Рада  постановою це ствердить, що ці депутати втратили

 свій  депутатський  мандат і тут судового розгляду не потрібно -

 тут  уже  суд  не  може визначатися. Просто на цій трибуні і цим

 юридичним  актом  скріплюючи  присягу,  якщо  такої  присяги  не

 відбулося,  то,  вибачте,  ви не є народним депутатом України, а

 можливо,  є  народним депутатом іншої держави чи якусь виконуєте

 місію, але не представника українського народу.

 

      ГОЛОВА.  Сідайте, будь ласка.

      Нагадую  всім  депутатам  про  те,  що  ми  коли розглядали

 питання  про  повноваження  депутатам,  що суміщують свої посади

 із...  інші посади із депутатською діяльністю, посилалися на те,

 що  треба  їх  залишити, бо не буде кому прийнять Конституцію. А

 тепер  нам  буде  кому  прийняти її, чи привести її у дію. Це не

 аргументи! Основний Закон прийнятий, він чітко визначає, хто чим

 повинен  займатися.  І  треба виконувати Конституцію, норми якої

 мають  силу  прямої  дії.  І  тут ніякі посилання не можуть бути

 взяті до уваги.

      Хто  хоче  висловитися  з  цього  приводу, запищіться, будь

 ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Записано   вже?   Будь   ласка,   я  подивлюся...  Бандурко

 записаний.  Будь  ласка,  один. Від "Центру". Запишіться ще, хто

 хоче висловиться. Запишіться на виступ.

 

      БАНДУРКА

      Шановні  депутати,  я  б  хотів  би виступати від Комісії з

 питань законності і правопорядку, в якій я працюю, але, на жаль,

 наша комісія цього питання не розглядала. Автономно розгялдалось

 воно  тільки  в  1-й  комісії і то я б хотів би знати результати

 голосування.  Від  "Центр",  "Центр" Конституцію підтримував і в

 тому  немає  сумнівів,  що  ми  налаштовані депутати "Центр " на

 виконання і дотримання Конституції, але в законнному порядку.

      В    Конституції    записано,    щодо    прийняття   нового

 законодавства,   узгодженого   з   Конституцією,   в  перехідних

 положеннях    діють   старі   нормативні   акти,   тобто   чинне

 законодавство до його приведення в відповідність до Конституції.

 

      ГОЛОВА.Якщо не  суперечить.........Конституції.

 

      БАНДУРКА...  Так  я...  Олександр  Олександрович, я вас

 ніколи не  перебиваю.

 

      ГОЛОВА.  І  я  не  перебиваю  -я  тільки доповнюю. Спасибі,

 вибачте.

 

      БАНДУРКА...  Стаття  78, частина 3 говорить, що вимоги щодо

 сумісництва  депутатами  іншої  діяльності  визначється законом.

 Такого  закону ще немає. Нарешті, як Закон України "Про внесення

 доповнень  до Цивільно-процесуального кодексу, який нам сьогодні

 запропонгований,  кореспондується  з  іншими  законами? З тим жа

 Законом "Про статус народного депутата", Про нормативні акти про

 відколиканни народних депутатів " і ряд інших таких законодавчих

 актів,  які  Конституція  не  відміняє,  які  продовжують діяти?

 Виникає,   будемо  говорити,  та  ситуація,  яка  серед  юристів

 називається    "юридической    неряшливостью".   Або   юридичною

 неохайністю,  коли  діє  паралельно декілька законодавчих норм і

 закон,  ну,  один  не  відсторонює  іншого,  а  с уд не занє чим

 керуваться.

      Я  знову повторюю, що депутати "Центр" вирішили кожний своє

 становище  і  тсатус,  але я сьогодні говорі не про себе -про це

 можна сказати пізніше.

      Ми  визначаємо,  що  право на звернення з заявою -це теж не

 правильно,  бо  право  на  позив  мають,  ну, Центральна виборча

 комісія  по  виборах  народних депутатів України. Але ж в Законі

 "Про  Центральну  виборчу комісію" немає такого права. В нас уже

 створився  Комітет  Верховної  Ради України з питань Регламенту.

 Вибачайте,  шановні  депутати,  відміна  Президії  не знає... не

 означає реструктуризації самої системи управління Верховної Ради

 і  Комітети нам треба ці створити на базі бувших Комісій, в тому

 числі і Комітет Верховної Ради з питань Регламенту.

      Ну  і  нарешті,  я за те, щоб Голова Верховної Ради України

 мав право звертання з позовом досуду, але жтреба йому це надати,

 таке  право, право в повноваженнях у нього. Тобто, треба вносить

 відповідні  зміни  і до Регламенту.

      І  шановний пан Носов лукавить, коли говорить, що Регламент

 не  потребує змін відповідно до нової Конституції. Потребує, і я

 думаю,  що  це  поза сумнівами. Нарешті, такі питання виникають,

 підтсави  трудова  книжка. Тут іде, що десять голів виконують, я

 вам назву, що більше, менше,  це  ж обман.

      Я  маю  себе за порядну людину, я ніколи н е обманював, моя

 сьогодні  трудова  книжка  лежить в МВС, але це мені не заважало

 працювати  активно  в  Комісії з питань законності і більше може

 бути  присутнім  на засіданнях, чім ті депутати, які знаходяться

 тут  чи  числяться  на  постійній основі. Це при тому, що я своє

 питання  вирішив.

      Як відносно тих депутатів, які займаютсья, і було нашим цим

 законодавством,  яке  не  відмінено,  що науковою педагогічною і

 творчою  діяльністю.  Я  професов  і доктор юридичних наук, чи я

 позбавляюсь права тим займаться чи ні? Це те, що я знову називаю

 юиридичною   неохайністю.

      Я  за  те,  щоб  цю  Постанову  приймати,  але  не в такому

 вигляді. Знаєте, що  швидко  робиться - сліпе родиться.

      Сьогодні  я  буду  голосувати проти.

 

      ГОЛОВА. Я вас переконливо всіх прошу проголосувати за, коли

 дійде   до  цього.

      Але  перед  т  им  я  хочу  сказати, щоб цей закон, над цим

 законом,  він  дуже  короткий,  але  над  ним працювали визначні

 фахівці. І  він    підготовлений  серьйозно.

      Будь  ласка,  Новіков.  Ну, він записаний в Секретаріаті, я

 оголошую  його .......

      Одну  хвилиночку, проведіть запис на виступи. З місця хто х

 оче  виступити.  А, записані. Будь ласка, виступайте.

 

      НОВІКОВ. Я выступаю от фракции, подал бумажку, все, как

 положено.  Значит, мы рассмотрели этот законопроект и согласны с

 ним,  считаем, что это хороший законопроект в полном соответсвии

 с Конституцией.

      Единственное,  что  у  нас вызывет возражение, -это то, что

 есть  ли  необходимость  подавать  в  суд  первой инстанции -это

 Киевсикй городской суд. Потому что, во-первых, то, что говорится

 о  том,  что  имеется  право  эпиляции,  инкасации  и так далее.

 Представте  себе  ситуацию, когда судом первой инстанции признан

 депутат,  разберем оба варианта. Что несовместима эта должность,

 он  подает  обжалование  и так далее, и так далее. Как он должен

 работать  в  этой  ситуации  и какое отношение, какая ситуация в

 окркгу,  какая  ситуация,  будем  говорить также, в политической

 партии,  которую он представляет и так далее. И это може длиться

 потом,  вся  эта процедура достаточно долго. Он может болеть, он

 может  быть  там  где-то  в  этих делах. И округ не работает, не

 работает нормально комиссия, в которой он участвует. Не работает

 он  нормально  в  голосовниях.  То  есть  это  будет конфликтная

 ситуация. Это ненормально.

      Смотрим  ситуацию  другую,  когда  суд  первой инстанции по

 каким-то  там,  ну, давление сработало политическое и так далее,

 отказал  и  не  признал.  Дальше  что  повторно  иск  подавать и

 обжаловать  это  решенеие?  То  есть  вы  представляете  в какое

 положение мы ставим Верховный Совет.

      То   есть   вот   эта  бесконечная  тягомотина  не  добавит

 авторитета  ни  Верховному  Совету,  ни  депутату,  и не сделает

 стабильной ситуацию в округе.

      Поэтому,   поскольку   это   право   выполнять  депутатские

 обязаности  -это  специальное  право,  это  необычно гражданское

 право  там  голоса  и  всего  остального,  я  имею  в  виду. ЭТо

 специально  право,  которое приобретается ьв результате выборов,

 то  есть это неоткемлемое гражданское право. То нет смысла здесь

 подводить  под  это  дело  мотивацию,  что  это  якобы  какие-то

 нарушения  прав  человека. Никаких прав человека. Он имеет право

 на  труд, на отдых и на веселье. Вот пусть веселится. А здесь он

 представляет  народ.  Это у него обязаность, а не право. Поэтому

 это у нас вызываети сомнение.

      И  второй момент. Кто имеет право подавать иск? Дело в том,

 что  иск  подает  вообще  лицо,  которое  представлякт  интересы

 органа.  Потому  что есть орган -Верховный Совет. И его интересы

 может   выражать   либо   председатель,   как   это   указано  в

 Конститутции,  либо  сам орган.

      Этого  права  у нас никто не имеет права забрать. Поскольку

 наши  интересы  нас  самих  никто не выразит. И поэтому, если мы

 имеем право принимать Констытуцию, если мы имеем право принимать

 законы,  том  числе  и  этот,  то  почему  мы  лишаем себя права

 представлять свои интересы самостоятельно.

      То  есть, мы считаем, что интересы Верховного Совета должен

 представлять  как  сам  Верховный Совет, так и его Председатель.

 Вот  это  два  лица,  которые  должны,  так  сказать...,  почему

 иск......  должно  приниматься  к  рассмотрению  дела, Верховный

 Совет и Председатель Верховного Совета.

      То,  что  мотивация  о  том,  что  вот  комиссия  должна по

 Регламенту иметь такое право, тому что возможно давление, потому

 что    Председатель   Верховного   Совета   будет   представлять

 большинство, тагда элементарно понятно, что это же большинство и

 сформирует  комисию,  какую ему нужно. А от бегать каждый раз на

 поклон в комиссию, мне совершенно не  интересно. Понимаете?

      Поэтому  давайте не превращать нашу комиссию потом в какую-

 то инквизицию, в которую надо будет ходить с торбой сала там или

 черт   знает   чего,   откупаться   после   каждого  твоего  там

 приобретения акций или еще чего-то.

      Тоэтому   давайте   не   доводить   до  абсурда  совершенно

 нормальное начинание.

      Теперь  что  касается...  Здесь  будет,  я  думаю,  не одно

 выступление  о  том,  что  у нас не определены субкекты, которые

 сейчас   попадают   под   действие  этой  процессуальной  нормы.

 Определены  субкекты,  потому что Конституция устанавливает две,

 так сказать, категории лиц депутатов, которые подпадают под это.

 Одна категория прямо указана там, пункт второй часть вторая (ой,

 как там она в Конституции, не помню номер ее), значит о том, что

 не  имеет  права  занимать  депутатськую  посаду  лица,  которые

 действуют в органах государственной власти - это уже все.

      Конституция,  мужду прочим, для тех, кто не знает -это есть

 Закон.  Так  вот  это  и  есть законое основание для лишения его

 полномочий  на  основании этой части Конституции суд элементарно

 может лишить их полномочий.

      И  второе то, что вторая категория -это лица, которые будут

 установлены   нами   дополнительно,   потому   что   нами  будет

 приниматься  закон,  в  котором  будет  сказано кто еще не имеет

 права  совмещать.  Вот  этот  закон мы с вами должны принять как

 можна  ыстрее.  И  надо  будет  сегодня дать поручение комиссии,

 чтобы она разобралась какие еще категории не имеют право.

      Потому  что я вам как юрист мог бы рассказать десять афер и

 уловок, как можна это дело все сделать. Потому что можна в любой

 коммерческой  организации,  если  сделать  наблюдательный совет,

 стать  его  председателем. В уставе написать, что наблюдательный

 совет  имеет  право  делать  все. И при этом, не занимая никакой

 формальной  должности,  а  будучи  просто членом наблюдательного

 совета, можете и зарплату выделять и все прочее, и выполнять все

 функции любого директора.

      Поэтому  здесь  идет инсинуация, потому что принес трудовую

 книжку,  значит  ты не работаешь, а не принес -значит работаешь.

 Это  не так. далеко не трудовой книжкой все определяется. Мы это

 с  вами  знаем.  Поэтому  должен  быть  закон  и  мы  ка  к  раз

 настаиваем, чтобы это решение было принято.

      Теперь, что касается еще одного обстоятельства. Дело в том,

 что  если мы даже с вами сейчас этот закон сегодня не примем, то

 тем не менее по представлению председателя Верховного Совета суд

 будет  обязан  принять  этот  иск  и  рассмотреть  его  в полном

 соответствии с Конституцией. Так давайте мы сейчас закон примем.

 Мы  же  ничего не затормозим. Это я говорю для тех, кто пытается

 затормозить. Не  получится!

      А  вот  то,  что давайте нормализуем этот процесс, чтоб уже

 суд  не  занимался  законотворчеством там или трактовал, как ему

 там  захочится.  Вот  мы  для этого должны принять (...........)

 Спасибо  за  внимание.

     

      ГОЛОВА. Круцик.

     

      КРУЦИК Р.М.

      Шановні  народні  депутати!  Народний  депутат  Круцик, 202

 виборчий    округ,    Івано-Франківщина,   Конгрес   українських

 націоналістів.

      Шановні  депутати!  Хтось дуже би швидко хотів прийняти той

 закон,  щоб він діяв. Але чи буде він швидко діяти? Ми знаєм, що

 ми приймаєм це як закон і коли його підпише Президент, а можливо

 й  поверне  назад -на доопрацювання. Мені здається, що закладена

 помилка  з  самого  початку.  Ми  ввели  в  дію Конституцію, але

 починаєм  (...........) зосереджуватись на чомусь такому одному,

 що комусь вигідно.

      Чи  не  треба було робити все спочатку і привести депутатів

 до  присяги,  створити тут в нашому залі комісію, ч и можливо на

 базі  комісії  тимчасової,  яка  розробляла  Конституцію, щоб та

 комісія  власне  слідкувала,  щоб  ми  тут  не порушували в залі

 Конституцію. А  ми  починаєм  її порушувати.

      І  сьогодні, прийнявши цей закон, є ще інші доповнення, які

 треба  вносити  в  Закон  про  статус  народного депутата і інші

 закони.

      Я  абсолютно  підтримую пропозицію депутата Шейка, що треба

 це  приймати  якось  в  пакеті,  а не так -виривати. Ми з самого

 першого  дня прийняття Конституції чомусь зосередились тільки на

 цій  одній  проблемі.  нам  би  треба  було  цій комісії, яка би

 слідкувала  за тим, щоб ми не порушували Конституцію в залі, щоб

 вона  взялася  за  розробку  нового Регламенту. Бо, вибачте, цей

 носівський  регламент  дуже багатьох з нас залишає з носом. І це

 би  треба  було  вирішувати  якось  комплексно  в  пакеті.  А ми

 вириваєм  окремими  частинами  і виносимо тут на розгляд. Я свою

 решту частину часу передаю народному депутату Біласу.

      Будь  ласка, Федоріну. Час не передається. Передається час,

 тобто  право  на  виступ,  а  не час на виступ передається, будь

 ласка.

     

      ФЕДОРІН

 

      Голосіївський  виборчий  округ  ь4, фракція "Народного Руху

 України".

      Безсумнівно  що  закон,  який сьогодні ми розглядаємо, дуже

 важливий  і  розроблений  він відповідно до тої Конституції, яка

 недавно  була  прийнята, і цей закон треба приймати безсумнівно,

 але  постає питання. Звичайно що ми тут зараз приймемо рішення і

 воно  буде  спрямовано восновному щодо тих державних службовців,

 які  зараз працюють в органах державної влади. Але ми знаємо, що

 зараз,   ну,  дійсно  багато  величезних  підприємств,  особливо

 комерційних   структур  відіграють,  ну,  дуже  важливу  роль  в

 державі,  і все-таки цим законом не регламентуються норми, немає

 норм,  згідно  яких  неможна  суміщувати посади керівництву цими

 крупними  підприємствами  в  державі.  Мені  здається, що було б

 зараз  доцільно  все-таки  дати доручення доопрацювати наш Закон

 "Про статус народного депутата", закон про суміщення можливо цих

 посад,   де   чітко   визначити   ті  посади,  які  можуть  бути

 суміщуватись в результаті, суміщуватись народним депутатом.

      І  для  цього  я  запропонував  би  можливо доопрацювати ті

 норми,  які  саме б регламентували цю всю діяльність, адже ясно,

 що  принести  трудову  книжку  у Верховну Раду -це лише половина

 справи,   головне,   як   раз,  дійсно  професійно  працювати  в

 парламенті.  І тому я пропоную все-таки доопрацювати цей закон і

 прийняти в комплексі, щоб  ми не опустили цю важливу формулу, цю

 важливу  норму,  щоб  не суміщували посади народні депутати, які

 дійсно   керують  державними  і  недержавними  підприємствами  в

 Україні. Тому я приєднуюсь до пропозиції пана Шейка. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Є  пропзиція ще 10 хвилин відвести на обговорення,

 ще 10 хвилин так.

      Поровський.

     

      ПОРОВСЬКИЙ

 

      Група Державність, Українська республіканська партія.

      Шановні  колеги депутати, я цілком підтримую ідею закладену

 в   запропонованих   доповненнях  до  Цивільного  процесуального

 кодексу.  В  Верховній  Раді  всі  депутати повинні працювати на

 постійній   основі   бути   формально  рівними.  Однако  я  мушу

 зазначити,  що ми не поспішили і не зробили так, що наше рішення

 підірвало  працездатність  Верховної Ради, адже мова йде про те,

 чи буде працювати в Верховній Раді біля  90 депутатів.

     

      ГОЛОВА. Будуть.

     

      ПОРОВСЬКИЙ  М. Я не сумніваюся. Сьогодні депутатські групи,

 як  правило по 25 чоловік, якщо вивести з Верховної Ради частину

 депутатів  розпадеться  значна  кількість депутатських груп і це

 також вплине на працездатність Верховної Ради .

      Тому я все-таки пропонував би, щоб цей закон був введений в

 дію з 1 вересня і до того часу згідно з Конституцією відведено 3

 місяці   на   формування  уряду,  частина  депутатів  уже  зможе

 однозначно визначитися і з цим питанням, оджнозначно, одночасно

 я хочу звернути особисто вашу увагу Олександре Олександровичу на

 те  питання,  яке  все-таки  так дотично проходить, адже в нас є

 декілька    десятків   керівників,   які   керують   колгоспами,

 колективними  підприємствами,  господарствами,  трудоава  книжка

 яких знаходиться у Верховній Раді, але печатка і право підпису в

 кишені, хто за цим буде контролювати. Ні ви не я часто не знаємо

 яка  тут сіль моментів, якщо в нас в статті 243, 25 пропонується

 якими  доказами  це  стверджується,  тобто  Комісія  з  питань

 Регламенту  має  ще  набрати  докази,  то  звідки вона ці докази

 візьме.  Що буде по кожному депутату слідства проводити, час іде

 міняються  обставини.  Тому  я  пропоную  одним  із  пунктів  до

 поправки  внести,  що  Прокуратура,  Генеральна  прокуратура має

 право  контролювати  дотримання  депутатами  вимог цього закону і

 Конституції в цілому.

      І  якщо  у нас, як кажуть, є певний орган, який спостерігає

 заяви,   що   ми   -корупції,  нехай  контролює  за  дотриманням

 депутатами Конституції і вимог цього закону.

      Також  я  однозначно  пропоную  запровадити цей закон після

 прийняття депутатами  присяги - це всіх приводить до, як кажуть,

 певного  вибору  (морального  вибору,  політичного  вибору, якщо

 хочете),  і я вважаю, що якщо присяга буде при початку наступної

 сесії,  до цього часу кожен депутат врегулює свої взаємостосунки

 з  законом.  В такому варіанті я буду голосувати за цю поправку,

 доповнення до закону, як і більшість нашої фракції. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Оскільки  була  пропозиція  Миколи  Івановича щодо

 фугкції  голови  Верховної Ради, я зобов'язаний доповнити те, що

 він  говорить. І захистити, в даному випадку, і Верховну Раду, і

 Голову   Верховної  Ради  від  необхідності  визначати,  в  кого

 печатка,  хто  підписує  документи  і т.д. Це - справа суду, але

 якщо  виявиться, що керівник працює в якійсь структурі і суміщає

 свою  посаду  з  депутатськими  обов'язками,  то тоді є підстава

 звернутися  до  суду.  А суд, відповідно до цього закону і інших

 норм  Цивільно-процесуального законодавства, чи кодексу визначає

 і  дає оцінку. Я думаю, що це... це цілком правильно! Можна було

 б   інакше  піти  -ми  б  уникли  необхідності  Верховною  Радою

 визначати  ці  питання...  Ми  вичистили  з  норм Конституції цю

 позицію.  І  якщо  це  так,  то  дайте  ж  змогу  реалізувати цю

 Конституцію!  А ми зараз найдемо ще десятки приводів, один закон

 за інший буде чіплятися і тому кінця не буде! А це -перша норма,

 користуватися нею...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Суд...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Конституція і є доказ - це основа! Ємець, будь ласка.

     

      ЄМЕЦЬ О.І. Прошу передати слово Роману Безсмертному.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Безсмертний.

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ Р.   , 220 виборчий округ.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

      Оця  проблема  правового  нигілізму,  вона має два аспекти.

 Один - це  моральний.  Ну,  ми всі розумієм, що не всім хочеться

 виконувать   Конституцію.  Якщо  ми  зараз  проаналізуємо  текст

 Конституції,  то  ми побачимо, що вона визначає частину випадків

 несумісності  як  для  членів  Кабінету  Міністрів,  так  і  для

 депутатів, як для працівників представницьких органів, так і для

 депутатів з іншого боку знову ж.

      Але  я зараз думаю над тим як можна буде реалізувать те, що

 ми  запропонували.  Я  скажу однозночно, що я за те, щоб ми його

 прийняли  зараз  в  1-му  читанні.  Олександр Олександрович, 100

 депутатів, 7 днів на розгляд кожної справи. Київський суд буде 3

 роки  розглядати  проблеми  лише,  які  стосуються  несумісності

 депутатських мандатів.  Це  перше.

      Друге.  Не  всі знають правду тої ночі, яка відбулася 27-28

 числа,    коми   ми   приймали   Конституцію.   Але,   Олександр

 Олександрович,  шановні  колеги, в цій державі є декілька людей,

 по   сигналу  яких  з  вересня  місяця  Верховна  Рада  може  не

 працювати.  І  я  цього  теж  боюсь,  тому  що Парламент повинен

 існувати,   він   повинен   працювати,   це  гарант  демократії,

 закуоннності  в державі. Мене турбує також і те, що цей документ

 не  враховує  прав  меншості, які єсть в залі. Добре формувалась

 більшість,  серед  неї  призначені  представники  на посади. Але

 голова не подає, Верховна Рада не приймає рішення. Але ж знову я

 задаю   собі   запитання:   як   реалізувати  право  меншості  в

 Парламенті, щоб воно могло подати в суд?

      Ще  одна  проблема  -це  проблема  участі  громадян в цьому

 процесі.  Адже  ми  з  вами  не  можемо  зафіксувати  ті випадки

 несумісності,   які   єсть   там  на  місті.  Ну,  не  мені  вам

 розказувати,  Олександр  Миколайович  напевно  знає,  як окремих

 представників  керівників  колективних господарств переобирали і

 будуть ще переобирати, вони верталися на місто.

      Вони  фактично  не є, а формально є керівниками, і навпаки,

 цих господарств. Але  дані  положення не  відносяться до  них.

      Якщо   ми   проаналізуємо   ті  випадки  несумісності,  які

 передбачає  Конституція,  то це десь 15 чоловік з тих, які зараз

 єсть у парламенті. А  решта?

      Тому я рпошу: давайте ми сьогдні приймемо в першому читанні

 цей документ, я готовий зараз попрацювати з колегами. І залучити

 інших  спеціалістів. ДЛя того, щоб, якщо ми хочемо вигравати, ми

 повинні  вигравати,  але  не  давати  шанс,  щоб  потім  з  нами

 бавились,  так, як це було  до  цього.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Будь ласка,  Степанов.

     

      СТЕПАНОВ.  Уважаемый  Председатель,  уважаемые  депутаты!

      Ну,  я,  в известной степени, присоединяюсь к высказываниям

 своих  коллег.  Но  хотел  бы  отратить внимание прежде всего на

 статью  243 и 22 -"Право на звернення з заявою". Я не согласен с

 коллегой  Новиковым,  что не может только Голова Верховної Ради,

 что нужно оставить этот вопрос -обращение -и Веховному Совету.

      Верховный  Совет  принимает  решения,  а  по  этому решению

 Голова  Верховної Ради  уже  обращается.

      Я  не  понимаю,  почему  такое  право  дано и Комитету, или

 КОмиссии  по  регламенту, и Центральній виборчій комісії. Какое,

 собственно,  отношение  Центральна виборча комісія имеет к этому

 вопросу?  Она выбирает, она подает Верховному Совету предложение

 признать полномочия депутатов. Так а почему еще мы должны давать

 ей право признавать, есть какие-то нарушения депутата или нет?

      Ну   и   я   просто  хотел  бы  сказать,  что  вот  принята

 Конституция.  Я  голосовал  против этой Конституции, но коль она

 принята,  давайте  ее  уже  выполнять.

      Но  уже  с  правительственных кругов идут такие вот резюме:

 да,  Конституция  есть,  да,  надо  бы  выполнять, но давайте мы

 подождем,  давайте  мы  что-то  перенесем.

      Я  предлагаю  так:  давайте  мы  прекращаем уже обсуждение,

 будем  голосовать и  выполнять  имеющуюся  Конституцию.

      У меня  все.

     

      ГОЛОВА.  Немировський останній виступ.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Прошу передать слово Сокерчаку.

     

      ГОЛОВА.  Оробець  записаний  тільки  що...  Сокерчак,  будь

 ласка.

     

      СОКЕРЧАК.

     

      Шановні  народнім  депутати, в соєму коротенькому виступі я

 не  буду  торкатися  суту  юридичних  норм,  тому  що, наскільки

 дозволяють   мені  мої  знання,  вважаю,  що  тут  все  юридично

 правильно  иписано.  І  тому пропоную закон України про внесення

 доповнень    до    Цивільно-процесуального    кодексу    України

 проголосувати поіменно.

      Мене сьогодні не покоїть інше. Ще не вляглися пристрасті по

 Конституції,  а  вже  ті,  хто  пропонував  негайно  прийняти цю

 Конституцію,  тому що вона вкрай необхідна для держави і народу,

 вважає, що народні депутати можуть почекати і її не виконувати.

      Мені здається, що це взагалі негоже так говорити депутатам.

 Я  утримався при голосуванні по Конституції. Але вважаю, що якщо

 вона прийнята, то всі норми вони розповсюджуються на всіх людей,

 і втому числі і на мене. І треба дотримуватись норм Конституції.

      Давайте  будем  чесними  перед  собою  і перед людьми. А то

 дехто  записав,  що відповідальний преед Богом і перед совістю і

 забув, о записав в Конституції. У мене все.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу Оробець він брав слово, записаний вірніше.

 1  хвилину,  будь  ласка.  Говоріть. Ідіть на трибуну це скоріше

 буде, ніж ви будете говорити з місця. Увага.

     

      ОРОБЕЦЬ.

     

      Шановні  колеги, насам перед я хочу звернутися до ветеранів

 конституційного   процесу   ті,  які  підготували  багато  томів

 попередніх варіантів Конституції. Я особисто звертаюся до нашого

 колеги  Олександра  Ємця,  на  жаль, його зараз тут немає. Але в

 любому варіанті Конституції, і підготовленому в лютому місяці, і

 та,  що  винесена  конституційною  комісією 11 березня, і та, що

 прийнята  після  першого  читання  5  червня цього року, і чинна

 Конституція  теперішня має одну і ту саму норму -суміщення посад

 заборонене, як таке.

      Отже,  шановні колеги, коли хтось не знає, як поступати, то

 нехай   поступає   по   закону.   І   нема   тут  ради,  і  якщо

 плести..............................,  говорити  і  страхати про

 те, що буде щось нечинне, що наша Верховна Рада завалиться, наче

 вона  не  буде  функціонувати.  То,  шановні  колеги, ну кого ви

 лякаєте?  Та нас уже 27 числа таке ГК ЧП лякало, і ми вистояли і

 прийняли Конституцію.

      А  раз ми прийняли, значить наш обов'язок, наша совість те,

 щоб ми дотримувались, і щоб ми нашу країну налаштовували на лад.

 І  сьогодні  перший камінь оцей.............. нового будівництва

 нашої держави. Це елемент нашої гідності і нашої порядності.

      І я звертаюся до вас:" Голосуйте обов'язково за".

      Дякую за увагу.

     

      ОПЛЕСКИ

     

      ГОЛОВА. Стретович, заключне слово.

      Він відмовляється від слова, тоді я...

 

      СТРЕТОВИЧ.  Шановні  колеги!  Я тільки включився, Олександр

 Олександрович. Із цієї дискусії, що розгорнулася, вимальовується

 одне  таке  рішення,  яке  я  хотів би, щоб ви підтримали. Після

 консультації  з  головою  Комісії з питань депутатської етики, я

 просив  би  вас  прийняти  цей  проект  закону  зараз  в першому

 читання, а в середу разом з Комісією з питань депутатської етики

 наша  комісія  дасть на затвердення  вас  разом з другим читання

 цього   закону   перелік  посад,  які  не  можуть  займатися  за

 сумісництвом для того, щоб дати діяльності суду.

      Одночас звертась до всіх комісій, щоб вони висловили в нашу

 комісію  їх  бачення,  які  посади  можуть  займатися,  а які не

 можуть.   І  ми  голосуванням,  затвердивши  цей  перелік,  дамо

 матеріал для роботи суду.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  За  регламентом  я  зобов'язаний

 підвести підсумки обговорення.

      Так от питання моралі і питання права. Ми  повинні створити

 для   суду   процедуру   користування   конституційним   правом,

 конституційними  нормами.  Ми закладаємо таке право. Ми говоримо

 як це мається робитись.

      А друга частина юридична цього питання полягає в тому -коли

 є  подання,  хто  подає до суду подання, як це робиться. Тут теж

 виписано.  Дискусія показала -є різні думки. Скажімо, чи комітет

 має  право,  чи краще дати право Верховній Раді. Я тут посилаюся

 на  думку, хтось із депутатів говорив про право меншості, і його

 треба  теж тут захистити. І мені здається, що треба, щоб подання

 таке   мала  право  Верховна  Рада  не  менше  третини  голосів.

 Подається  в  суд. Але це є рішення Верховної Ради. І це б зняло

 проблему комітету по Регламенту.

      А  я  думаю,  що  завжди у Верховній Раді найдеться третина

 голосів,   які   підтримають   таку   пропозицію,   якщо  Голова

 завагається  з  цього приводу.

      Хоч я не думаю, що Голова буде вагатися. Будь-коли.

      І  ще  одне.  Ми примаємо документ не на сьогодні. не на цю

 ситуацію.  Ми приймаємо документ на перспективу і для майбутньої

 Верховної  Ради.  Тому  тут і право Центральної виборчої комісії

 представлене,  бо  вона визначає повноваження детутатів за новою

 Конституцією.  І,  якщо  виникає якийсь сумнів, то звернеться до

 суду  Центральна   виборча  комісія  і визначиться.

      Тому  я  пропонував  би  таким  чином: прийняти цей закон у

 першому  читанні  і зараз, а, враховуючи зауваження і пропозиції

 депутатів,  остаточно  прийняти  його  о 16 годині на вечірньому

 засіданні.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Ставлю   за   цю  пропозицію  на  голосування.  Голосування

 поіменне.  Ми  вчора,  по-моєму,  визначали...  Хто  за  те, щоб

 поіменно, голосуйте. Хто за те, щоб голосувать поіменно?

     

      "За" -

     

      Ще раз, будь ласка. Хто за те, щоб голосувать поіменно?

     

      "За" -

     

      Зміст  нашого  рішення буде такий: "Проголосувати в першому

 читанні.  Доручити  комісії, яка працювала над документом, на 16

 годин представити цей закон у другому читанні."

      Ставлю  н голосування.

     

      За-

     

      Рішення прийнято. Спасибі.

      З мотивів, будь ласка, Жеребецький.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ

 

      270 виборчий округ.

      Шановні  колеги,  я  голосував  за і в 4-ій годині теж буду

 голосувати  за  цей  проект  закону,  але  я  хочу, щоб ви добре

 усвідомили  що ми робимо. 90 чоловік, якщо 2-3 фракції не будуть

 реєструваться,  а я думаю, що такі спроби будуть зроблені, тобто

 в  будь-який  момент цю Верховну Раду можна розвалити. Це перше.

 Тобто  голосувати  безумовно  треба за, але треба розуміти що ми

 робиімо.

      І  другий  момент.  Згідно  Закону  "Про  статус  народного

 депутат"  будь-який  депутат Верховної Ради має право звернутися

 до  суду чи в прокуратуру у випадку, коли порушений закон. Тепер

 уявіть  собі ситуацію, що голова Верховної Ради чи інша посадова

 особа   не   хочу   ставити   на   голосування  про  позбавлення

 повноважень,  давати в суд, про те, що говорив Новіков, подавати

 в усд, ну, з певних міркувань. Комітет по Регламенту і етеці теж

 не  хоче,  тому  я  пропоную  поправку внести таку, що будь-який

 депутат, група депутатів чи фракція має право подати в суд, якщо

 хтось  з  депутатів  порушує  цю  норму.  Це цю поправочку треба

 внести, прошу проголосувати за неї.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  шановні  депутати, з мотивів зрозуміло,

 вносьтіе  свої  пропозиції  у  комісію,  нехай працює, але я вам

 відразу  відповім, не юрист, відповім на ваше питання. В суд від

 фракції  -істів  поступила,  я  умовно  кажу,  не  знаю від кого

 поступила  заява,  позов,  а  тим  часом  фракція розпалася. Хто

 виступає на суді із обгрунтуванням цього позову? Тому, я вважаю,

 це  право  треба  залишити  за  Верховною  Радою,  але кількість

 голосів  не  менше  одної  третини повинна бути. Зрозуміло. Будь

 ласка, працюйте над цим документом.

      Слухається питання про ратифікацію угоди про надання позики

 проект  розвитку  насінництва  між Україноюта Міжнародним банком

 реконструкції розвитку.

      Доповідаї  Ситник  Віктор  Петрович - Перший віце-президент

 Української Академії аграрних наук.

      Депутат минулого скликання. Де він?

      Будь ласка, Віктор Петрович.

     

      СИТНИК В.П.

     

      Шановні  депутати, Україна завжди мала достатній генетичний

 потенціал  в  рослиництві.  Це дозволяло Україні забезпечитувати

 власні потреби і поставляти значну кількість насіння  за межі.

      Але   для  нас  завжди  було  великою  проблемою  створення

 належної  матеріальної  технічної  бази  для  доробки  насіння і

 приведення  його  до  належного стану який би відповідав вимогам

 посівного матеріалу.

      Ось  чому  ми  скористалися  нагодою,  коли  Світовий  банк

 запропонував певний кредит для зміцнення бази насіництва.

      В  1993  році  почалася ця робота. На жаль вимоги Світового

 банку,  які  відпрацьовані  були  минулі  роки,  згідно  з  його

 стандартами, не співпадали з нашими нормативами і деякими нашими

 законодачими актами. Тому нам довелося звичайно потратити досить

 багато часу для того, щоб все це з контактувати.

      Хочу  сказати,  що  це  по суті перший інвестиційний проект

 виробництва,  тому  досвіду якогось у нас не було, який би могли

 ми  використати  і нам довелося опрацьовувати це питання разом з

 Світовим банком ще раз говорю по суті із чистого листа.

      Наслідок  цієї  роботи,  яка  проводилася  ми  пройшли,  ми

 прийшли  до думки створення будівництва, трьох насіневих заводів

 по основних трьох наших культурах.

      Це  мова йде про цукрові буряки в місті Тростянці, Сумської

 області;  про  соняшник  в  Запорізькій області і по кукурудзі в

 Одеській області.

      Для того, щоб ця робота мала належний характер, ми вирішили

 проводити  її  на  базі  інститутів,  які  є  провідними  по цих

 культурах.  Було  створено  3  акціонерних товариства, поскільки

 вимоги  Світового  банку  зводились  до того, що ці підприємства

 повинні   бути   недержавними.   Створені   таких  3  акціонерні

 товариства,   які,  власне,  і  розпочали  своє  функціонування.

       Товариства були зареєстровані на початку минулого року. До

 їх  складу  увійшли (я ще раз говорю) науково-дослідні установи,

 увійшли  колективні  і  дослідні  господарства,  які  займаються

 виробництвом  насіння,  в  тому  числі і фермерські тепер вже. І

 увійшли  частина  комерційних  структур, які мали можливість для

 цієї  мети  певну  кількість  грошей. На це будівництво Світовий

 банк  передбачив  кредит  у  сумі  32  мільйони доларів. Кредит,

 наданий для держави на 17 років під 7,25% річних.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Позика  для  підприємств  надана  на  11  років під  11,25%

 річних,  і  початок  погашення  цього  кредиту  з  п'ятого  року

 існування.

      Хочу   доповісти   вам,   що   кредит  використовується,  в

 основному, на створення... на закупку обладнання, якого у нас на

 Україні немає -  це 22,85 мільйони доларів; кредит виділяється -

 2,3  мільйони  доларів - на нормативно-контрольну базу  (це мова

 йде  про  базу  сортовипробування  для зміцнення її матеріально-

 технічної бази) і частина кредиту виділяється для селекційних...

 для  селекційної  роботи -це для того, щоб нам все-таки закупити

 хоч якусь частину обладнання для науково-дослідних уставнов, яке

 ми  одержували  завжди  практично із-за кордону і останнім часом

 опинилися  дуже  в  складному  плані......... або зносилося, або

 взагалі прийшло в повну непридатність.

      Хочу    сказати,   що   кредит   цей   можна   стверджувати

 безпрограшний.  Чому?  Тому, що мова йде, що ми закупаємо дійсно

 технічні  ресурси,  обладнання , яке  надходить  і  завжди  є  в

 наявності -це не ті види продукції, які скажуть спожитні,  потім

 кінці важко  знайти.

      Ну, і до того ж хочу сказати, що всі країни , а вони країни

 СНГ  в більшості користувалися послугами України по насінництву,

 підтвердили  своє  бажання закуповувати у нас таке насіння. Тому

 розрахунки   показують,  якщо  ми  продамо  десь  третю  частину

 насіння,   яке   буде   вироблятися,   це  повністю  покриває  в

 установлені строки покриття цього валютного кредиту.

      До  того  ж хочу сказати, що ці підприємства, ці акціонерні

 товариства  уже  сьогодні  знаходяться  в  робочому  стані. Вони

 працюють  і  дають насіння, але поки що працюють, ще раз говорю,

 на  обладнанні  старому  і це насчіння не завжди задовольняє, не

 задовольняє наші вимоги.

      Хочу  ще  одне добавити, що необхідність от такого рішення,

 воно  викликано  тим,  що в останній час, після того, коли в нас

 Україна  стала більш відкритою державою, нам доводиться весь час

 конкурувати  з  зарубіжними  фірмами, в тому числі і по поставці

 насіння  і для чого. Для того, щоб конкурувати, безумовно, треба

 мати відповідну базу і відповідну якість цього насіння.

      Що  дасть  будівництво  цих  трьох заводів? Будівництво цих

 трьох   заводів   нам   дасть,  скажемо,  по  соняшнику,  ми  на

 сьогоднішній день взагалі підприємств по переробці цієї культури

 не  маємо.  Ми  переробляли  в Краснодарі і в Молдавії. Яякщо ми

 побудуємо  це  завод,  ми  забезпечимо  власні  потребви в цьому

 насінні на  68%.

       по  цукрових  буряках  ми  забезпечим на 38%, і дещо менше

 буде  кількість для  кукурудзи.

      Хочу  ще  одне підкреслити, що у нас і зараз іноземні фірми

 будують  переробні  підприємства  по  насінництву. Є відомий вам

 завод  у  Рівному  -це  "Зоря",  є  такий  завод  побудований  в

 Донецькій  області,  але  те, що пропонується для розгляду вам і

 те,  що  намічається,  це  принципово  інший підхід. Тому що він

 будується  починаючи від селекції і кінчаючи одержанням голового

 насіння.

      На   перспективу  ми  маємо  на  увазі,  що  ті  акціонерні

 товариства розширять ще свою діяльність з таким розрахунком, щоб

 забезпечувати   наших  виробників  товарної  продукції  не  лише

 насінням,  але  і  тим  супроводженням,  яке  зараз  проводиться

 іноземними  фірмами.

      Вважаю,  що  цей  проект  являється дійсно для нашої країни

 престижним,  дозволить  поставити  її  по  крайній  мірі в такій

 важливій сфері, як насінництво ,  в належному  рівні.

      І звертаюсь з проханням до вас його  підтримати.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання до  Віктора  Петровича є?

      Будь  ласка,  запишіться.

      10.   Я  думаю,  що  давайте  запитання  задавати  ті,  хто

 займається  питаннями  агропромислового комплексу, а не так, по-

 любительські давай  я щось  задам.

      Ми  давайте  думать  за перспективу, ане за то, кого в чому

 улічить.

      Будь  ласка,  висвітіть.

      Будь ласка, Кожин, Сокерчак. 5 хвилин.

      Не  нада  питань,  у  Донецьку  сіять  нема  чим, а ви мені

 питання  задаєте. Будь ласка.

      Сокерчак, будь ласка, за ним Манчуленко.

     

      СОКЕРЧАК.  Сокерчак,  314  округ,  Одеська область, фракція

 комуністів.

      Шановний  Віктор  Петровичу,  скажіть,  будь  ласка, чому в

 угоді   записано  про  те,  що  заводи,  обладнення  передається

 приватним фірамам без індексації по старим  цінам? Це одне.

      І  чи  не  означає це, що оте акціонерне товариство, чи три

 акціонерні  товариства, які створені уже в Запоріжжі, Одесі і на

 Волині  -це  вже будуть приватні фірми, тому що в угоді написано

 приватні  фірми, а не акціонерні? Наш сумнів у цьому питанні є і

 попробуйте його розвіяти.

     

      СИТНИК.  Ну,  по-перше, я хочу сказать відносно приватні чи

 акціонерні  фірми.  І  вимога,  я  ще  раз  кажу,  і  умова була

 Світового  банка,  щоб  це  були структури недержавного типу. Ми

 якрах і побудували ці формування по такому принципу.

      Ну,  які  процентні відношення в їх будівництві? Десь у нас

 порядка  10-15  процентів, я ще раз кажу, належитиме інститутам.

 Порядка  30-40  процентов  виробникам  насіння і решта остальним

 структурам.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Манчуленко, Свято будь ласка.

     

      МАНЧУЛЕНКО.   Григорій   Манчуленко,   435  округ,  фракція

 "Народного руху України".

      Шановний  Олександре  Миколайовичу, загалом підтримуючи цей

 проект з розвитку (............), який підписаний між Україною і

 Міжнародним  банком  реконструкції  і  розвитку,  наша  комісія,

 Комісія  у  закордонних  справах розглядала цей проект і загалом

 його підтримала.

      Але  на  засіданні  комісії,  і  це  може підтвердити Борис

 Ількович   Олійник,  виникло  дуже  багато  запитань  по  самому

 проекту.   І   доповідачі,   які   були  на  засіданні  комісії,

 забов'язалися нам надати додаткові документи, щоб зняти будь-які

 сумніви  по  тих  чи інших питаннях щодо засновників акціонерних

 товариств,  хто туду входить, як буде реалізовуватись цей проект

 і тому подібне.

      Тому  виникла  досить  цікава  ситуація,  що комісія готова

 працювати  і  далі, щоб усунути ці непорозуміння, а вже сьогодні

 без  рішення,  без  дозволу  комісії  це питання розглядається в

 пленарному режимі. Чому воно так виникло незрозуміло.

      Дякую.

     

      СИТНИК.  Ну  я  хочу сказату, ну, по-перше, ті питання, які

 виникли  на  комісії  і  всі  вимоги, які стосувалися додаткових

 роз'яснень  ми  виконали.  Все  ми подали абсолютно до останньої

 бумажки.  Але решту -це не від мене залежить, чому винесено і як

 інше. Але ми всі роз'яснення дали, і питання практично зняли.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський, будь ласка.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую. Депутат Чернявський, Сумщина.

      Я звертаюся із запитання до Віктора Петровича, але перш ніж

 задати  запитання,  я  хотів  би  попросити своїх колег. Якщо ми

 завозимо  насіння,  то я вважаю, що це на шкоду Україні. Якщо ми

 насіння  будемо виробляти в себе на Україні, то це буде корисно,

 це вже технолдогія.

      Тому  я,  Віктор  Петрович,  хотів би, щоб ви сказали:"Який

 економічний  ефект буде мати Україна?" Я знаю, що це надзвичайно

 великий  у  порівненні  із  завозом  насіння.  А  колег призиваю

 підтримати дане рішення.

     

      СИТНИК. Ну, по-перше, Олексій Пилипович, ефект той, що я ще

 раз  говорю,  що  ми  одержимо можливість на рівні із іноземними

 фірмами  працювати по насінницву нашому вітчизняному. Ми одержим

 таку можливість.

      Хочу  сказати,  що  перехід  на  посів  насіння,  яке  буде

 вироблятися  на  цих  підприємствах,  воно  має  досить  великий

 економічний  ефект н хоч би в тому.. Ну скажимо, якщо ми візьмем

 соняшник.  Ми  за рахунок підвищення якості насіння ми зменшуємо

 посівну  норму (...........) з 5 кілограм, існуючих зараз, до 3,

 5.

      Якщо взяти півтора мільйона гектарів -не важко підрахувати.

      Якщо  взяти,  скажем, цукрові буряки. Ми вирішуємо проблему

 точного  висіву  найголовніше.  Зменшуємо  норму.  І,  внаслідок

 цього,  з'являється  можливість  механізовано  виробництво  цієї

 культуру в цілому. І так можна перерахувати по кожній культурі.

      Незаперечна  ефективність   запропонованого  проекту.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Даниленко.  І  за  ним  Катерина Тимофіївна. І

 завершуєм.

     

      ДАНИЛЕНКО

      Я   дякую  Олександру  Миколайовичу  за  надану  можливість

 исловити свою позицію. Справа в тому, якщо ми аналізували -а ми,

 дійсно,  аналізуєм  виконання  бюджету, який ми приймали на 1996

 рік  -то  там єсть трошки підтримки селекції насінництва у нашій

 державі.   Але,   якщо  проаналізувати  як  виконується  бюджет,

 направлення цих коштів, то сьогодні наука сільськогосподарська і

 селекція  в  нашій  державі знаходиться в надзвичайно критичному

 стані.  І  особливо  доведення до належних кондицій насіння, яке

 потрібно так сільськогосподарському товаровиробнику.

      А  тому в цій ситуації у нас другого виходу немає. І тому я

 пропоную,  Олександре  Миколайовичу,  призупинит  обговорення  і

 поставити  на  голосування.  а  шановний  колег -депутатів прошу

 підтримати.

      Дякую  за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Катерина  Тимофіївна.

     

      ВАЩУК К.Т.

      Шановні  колеги  -депутати! Я би хотіла, щоб ми все-таки на

 хвиличку  відірвались  від  тих  турбот, які зараз у кожного є і

 все-таки серйозніше віднеслися до розгляду даного питання.

      Переді  мною  виступали  колеги, які казали, що недостатньо

 документів  було  подано, я працюю теж у тій комісії і, зокрема,

 на   моє   особисте   прохання   мені  принесли  всі  економічні

 обгрунтування  чи  де  були  якісь  суми  у  доцільності  даного

 проекту.  Шановні  колеги, правду сказав голова комісії Анатолій

 Степанович, що практично останнім часом на насінництво в Україні

 майже  не виділяються ніяких коштів, практично відсутня державна

 підтримка.

      Раз,  що  ми  видимо  власну  думку  наукову,  селекціонери

 сьогодні  не  зацікавлені  далі  працювати.  Ми  маємо прекрасні

 вітчизняні  гібриди  соняшників,  кукурудзи,  цукрових буряків і

 разом  з  тим  не  заохочуючи  власного  товаровиробника, власну

 науку,  власне  виробництво,  ми  все  це завозимо з-за кордону,

 насіння,  стимулюючи чужого товаровиробника. Все одно щорічно ми

 купуємо величезну кількість гібридів кукурудзи, платячи гроші за

 кордон,    стимулюючи    фермерів    американських,   німецьких,

 франзузських,  австрійських,  але  абсолютно не своїх науковців,

 свої  інститути і свої заводи. І тому, я вважаю, що цей проект є

 таке  толкове  поєднання  науки,  виробництва,  бо які виробничі

 фірми  чи  акціонерні, чи колгоспні хотіли війти -вони війшли, і

 власних  підприємців  українських;  ці кошти поєднуються і можна

 тільки  сказати  велике  спасибі  тим ініціаторам від науки, які

 сьогодні пробивають дане питання і просять нашої підтримки.

      тому  я  вас прошу, давайте все-таки навчимось підтримувати

 не  на  словах,  а  на  ділі  власне виробництво і власну науку.

 Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Катерино Тимофіївна. Шановні колеги, я

 прошу  розібраться  на  місцях  і  підтримати ратифікацію даного

 закону. Включить, будь ласка, систему.

      Я прошу підтримати.

     

      ЗА -

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я прошу розібратися. Я поки ви

 розбираєтесь ще три позиції скажу.

      Перше  те,  що  вже  було сказано, що дійсно, наші науковці

 розробили  фундаментальні  сорти і зернових і технічних культур.

 Матеріально-технічна  база,  щоб  ці  сорти доводити до кондиції

 посівних, для нашої в першу чергу держави  невідповідають.

      І  третє  те, якщо ми з вами думаємо проводити реформування

 агропромислового  комплексу,  то  потрібно з цього розпочинати з

 комплексного підходу, і я прошу підтримати це якраз перше те, що

 робиться сьогодні, включіть будь ласка систему.

      Віктор Іванович тоже підтримує зі своєю комісією.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Віктор   Іванович,   ваші   єсть  тут пропозиції  - Комісія

 позитивно підтримала банківсько-фінансова.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Наталя Михайлівна, голосуєте і ви...

     

      "За" -

     

      Питання  єсть?  У  кого?  Будь  ласка. Парубок, будь ласка,

 Ємелян Никонович Парубок, двічі Герой Соціалістичної праці.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ПАРУБОК Є.Н.

      Віктор   Петрович,   люди  багато  голосували...  депутати,

 вірніше,  не голосували багато тільки із-за того, що ви сказали,

 що   буде   дано   комерційним   структурам.   А   держава  буде

 розщитуватись - комерційна  структура  розпалася, а держава буде

 розшитуватися!  Як  це  понімати?! Берем кредит, єсть державні у

 нас селекційні станції, єсть інститути, єсть заводи у нас -і хай

 беруть,  розмножують і продають.  А  комерційні  структури -  це

 таке...  Сьогодні я - комерсант, завтра скрутив лапті і на цьому

 все!.. А держава буде розраховуватись...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     

      СИТНИК.  Ну,  шановні,  я хочу сказати, що, по-перше, нема,

 Омелянович  того питання.... Омелян Никонович, того питання, яке

 ви  ставите  зараз  під  сумнів.  Справа  в  тому, що (я іще раз

 говорю),  що  в  даному разі ми побудували акціонерні товариства

 таким  чином,  щоб контрольний пакет акцій (якщо перевести на цю

 мову) залишався в руках інститутів і виробників насіння.

      В  кожному  акціонерному  товаристві  за  ними  перевага. І

 комерцмйні  структури,  ми  залучили  лише з 1 метою, ну, те, що

 вимоги  банку.  Ну,  я  хочу сказати, Омелян Никонович, у нас по

 кожному товариству треба статутний фонд сформувати на рівні 200-

 300  мільярдів  карбованців,  якщо  врахувати  вимогу  1  до 3 в

 співвідношенні  кредиту і статутного капіталу. І ми максимум, що

 могли,  ми  нікому  не відмовили з товарровиробників в участі. І

 лише  ту  частину,  яку  ми  не  могли  покрити за рахунок наших

 господарств,   за   рахунок   науки,   ми   залучили  акціонерні

 товариства. Я дуже прошу зрощуміти.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, Віктор Петрович, 2 слова до того ще добавлю.

 Єсть  у  нас  знаменита  агрофірма  "Зоря"  Ровенської  області,

 Ровенсьвкого району. Очролює її двічи герой соціалітсичної праці

 Віктор  Антонович.  Так  у  цьому господартсві ми в свій час, це

 було  в  89  роції,  ми  зробили  таку спільну агрофірму, яка...

 ЇВклали  в  неї...  Американська  фірма  "Піонер"  11  мільйонів

 доларів.  За  ці  роки,  які пройшли, вироблено продукції, тобто

 гибридного  насіння  десь  в  межах 40-42 мільйонів. За що моива

 іде,  шановні колеги?

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Це  ми  1  завод.  Нам  потрібно дать їх хотяби 6-8 заводів

 побудувать,  щоб  закрить потребу України. Україна сіє щорічно 6

 мільйонів  гектар кукурудзи. Із них 4 мільйони силосной і 2, 200

 зерновой.   Сьогодні   Україна  посіяла  силосної  -3  мільйони,

 зернової - 856  тисяч -  в 3 рази менше.

      Ми вже довели до ручки і якщзо ми будем отак вети розмову і

 хто  це  розуміє,  хто  не розуміє вставлять своє слово, повірте

 мені,  ми  вже його не піднімем при нашому житті. Тлому я просив

 підтримать і давайте  підходить до  цього по-державному.

      Будь ласка,  ставте  це  на голосування.

      Хто за те, щоб поіменно?

      Щось  не  працює.

      Одну хвилиночку, щось не зпрацювала система. Хто за те, щоб

 поіменно проголосувати?

      За -

      Голосуємо  поіменно за  ратифікацію.

      Оробець,  голосуй, бо в Києві теж  хліб  їдять.

      За -

      Рудик.

      Одну  хвилиночку,  Рудик,  включіть.

     

      РУДИК.  Шановні дептуати, недавно прийняли ми Конституцію з

 вами. І я дивлючь, що в залі не голосують депутати тільки ті, що

 їх  страшить  одне  слово  "приватні" і "комерсанти".

      Ну  це  ж  не  так  є. Давайте ми зробимо конкуренцію. Ми ж

 знаємо,  в  якому стані знаходиться сьогодні наше насінництво. І

 нема   т   ут   нічого  поганого,  і  приклад  назвав  Олександр

 Миколайович по Плютінському. І такі приклади, їх дуже багато. То

 є нормальне явище. Саме головне -зробити нам правила гри, щоб ми

 контроліровали  конрольний  клас.  Чого ми боїмося? Давайте ж ми

 проголосуємо. Це ж нормальне явище.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бутейко.

     

      БУТЕЙКО.

     

      Шановний Олександре Миколайоивчу, шановні колеги.

      Для  тих,  хто  слухає аргументи, шановні колеги. В данному

 випадку я хотів би попросити зняти застереження тих, хто голосує

 з  таких  міркувань,  що  тут  мовляв держава матиме гарантувати

 своїм бюджетом вигоду для комерційних струтктур.

      Справа  в тому, що за нинішньою процедурою, яка зараз інша,

 що  стосується  надання  позик  комерційним  струтктурам,  то це

 здійснюється через валютно-кредитну Раду і це робиться під залог

 майна   цих  комерційних  струткру,  тому  тут  бюджет  не  буду

 страждати.

      Тому  я пропонував би, щоб ми проголосувати за. Тому що тут

 мова іде про  три інститу, які є важливими  для держави. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаланський.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ.

 

      Дякую. 226, Кіровоградщина, Шаланський.

      Шановні  товариші,  в принципі насильництво в нашій державі

 на   сьогоднішній   день  -це  загублений  момент.  І  наші  всі

 негаразди,  мабуть, на 30 відсотків у неврожайності залежать від

 насінь.  Тому  ідея  абсолютно  рпавильна.  Необхідно творити цю

 галузь на тих умовах, які сьогодні є.

      Але  я  на комісії задавав запитання шановному доповідачу і

 хотів  би  зараз почути підтвердження, що отам оті інші витрати,

 які  розписані  у договорі. Все-таки де гарантія, що вони будуть

 використані по-державному?

      І  я ще хотів призвати всіх депутатів. Задумайтесь над тим,

 на  насінницьких  заводах  на  сьогоднішній  день  у  нас працює

 імпортне  обладнання,  яке  потребує  негайного  замінення, воно

 відпрацювало  амортизаційний строк. Не вклавши кошти, ми забубим

 і  останні  свої  ростки  насінництва.  Тому  я  вас дуже прошу,

 підтримайте  цей  проект.  А доповідача я прошу поснити мені, як

 інші  витрати  от  там оті будуть використовуватись? Де механізм

 заситу?

     

      СИТНИК.  Я хочу сказати, що інші витрати -це резервні ошти,

 які  сьогодні  не  розподілені.  І можливо вони використані і не

 будуть.  Якщо  в  нас  в процесі будівництва виникнуть додаткові

 якісь  потреби,  але  зв'язані  виключно  з  виробництвом, ми їх

 будемо залучати. Але без цього, ми їх залучати не будемо.

      Я   хочу   сказати,   що   ми   зараз  частину  цих  коштів

 використовуємо.  За  рахунок  чого?  Коли  ми  почали вирішувати

 проблему  внутрішнього  фінансування, на жаль, у нас в країні на

 внутрішнє  фінансування  коштів  теж немає. А статутного фонду у

 нас  не вистачає. То ми домовилися із Світовим банком і скажемо:

 50   процентів   вартості   будівництва   вартості   зараз  буде

 покриватись за рахунок цих інших витрат.

      На інші цілі вони використовуватись не будуть.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм? Шановні колеги! Одну хвилиночку. Я ще

 раз  хочу вас попросить: не вбачайте в аграрниках тих людей, які

 обманюють  державу. Це ті люди, які дбають для держави. Це ще та

 галузь, яка не вміє дійсно обманює, вона виробляє, а не торгує.

      Я  вибачаєся,  ми  виробляли  раніше 250 гібридного насіння

 кукурудзи,  сьогодні в три рази менше. Матеріально-технічна база

 розвалена.  Розвалив  хто?  Спитаєте  тих,  хто міністрів... Уже

 сьомий  міністр сільського господарства за пйчть років. От там і

 спитайте, хто розвалив.

      Но  людям хліб сіять нада. 52 мільйони годувать нада. І цей

 рік  для нас, це, я вам скажу, рік мабуть після війни самий буде

 складніший в питаннях забезпечення населення хлібом.

      Я  прошу підтримати. Голосуєм поіменно. Катерина Семенівна,

 голосуй.

     

      "За" -

     

      Будь  ласка,  включіть  систему ще раз. Катерина Семенівна,

 голосуй, будь ласка. Не голосом, а руками.

     

      "За" -

     

      Оголошується  перерва  до  16  години.  Після перерви будем

 голосувати.