ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ТРЕТЄ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и  4   к в і т н я   1996  р о к у

                           10.00 година

      Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні депутати і гості Верховної

 Ради, журналісти, радіослухачі!  Я прошу депутатів підготуватися

 до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

      Шановні депутати, учора, пізно ввечері ви перервали розгляд

 питання  про  автономію,  про  Конституцію Автономної Республіки

 Крим. Відповідно  до  Регламенту, треба завершити цей... розгляд

 цього питання.

      Хочу вас проінформувати також, що в мене сьогодні відбулася

 вранці  зустріч  із  представником ОБСЄ Вандерстулом. Він ще раз

 висловився відносно того, що формула, за якою ми будуємо правове

 поле   України,   збігається   із   його  позицією  повністю,  і

 зводиться...  і  тут,  власне, не його особиста позиція, а тут в

 принципі,  які  відстоює  організація досье. Крім того, наслідок

 тих   кількох   семінарів  міжнародних  з  участю  представників

 Парламенту  України,  владних  структур  України,  представників

 Автономної  Республіки  Крим,  які формулюють її таким чином. Що

 правове  поле  Автономної  Республіки Крим повинно вписуватися у

 правове  поле  України,  не  виходити за його межі. Але фіксація

 прав  суб'єктів,  правовідносин  в Криму повинна бути достатньою

 для  того,  щоб  здійснювати  свою  автономні  права  і щоб наші

 інститути  державні  не  сковували  можливостей  структур влади,

 зокрема  в  Криму, якщо вони працюють у тому правовому полі, яке

 відповідає загальній концепції унітарної держави України.

      І  тому  схема,  котра  прийнята Верховною Радою у розгляді

 цього  питання,  ним  вважається  переконливою,  грунтовною,  ну

 відповідає   загальновизнанним  принципам  організації  правових

 держав в Європі, ну значить і в світі.

      Тому  мені здається, що ми вибрали правильний шлях. Давайте

 будем  продовжувати  його,  уважно розглядаючи всі ті матеріали,

 які  вам розданні для підготовки цього питання.

      А   тому   ми  зараз  продовжуємо  розгляд.  Кармазін  Юрій

 Анатолійович, будь ласка, на трибуну.  Я прошу вашої уваги.

      КАРМАЗІН Ю.А.

      Отже,  до  1  статті,  яку  ми  вчора розглядали, стаття 1:

 "Затвердити  Конституцію  Автономної  Республіки Крим, прийнятою

 Верховною   Радою   Автономної   Республіки   Крим  за  винятком

 преамбули,  пункт  2..."  і  дальше  за  текстом. Обговорені всі

 пункти. Треба проголосувати цю 1 статтю.

      КАРАМЗІН.   Єдине,   що   я   хочу   доповісти,  Олександре

 Олександровичу,  що  коли  ми приймали в першому читанні, з вини

 нашої   комісії  вкралася  помилка  при  друкуванні,  яка  потім

 з'ясувалась  при редакційній правці, там не пункт 4 статті 7, як

 проголосовано,  а пункт 3 статті 7. Оце єдине, що ми просимо теж

 врахувати.

      ГОЛОВА. Який повинен буть пункт? Повинен бути який пункт?

      КАРАМЗІН. Повинен бути третій.

      ГОЛОВА.  Так  так  і  написано.  Це  ми  пропонуєм зараз. А

 проголосовано було в першому читанні 4-й.

      ГОЛОВА. А я зрозумів, змінено.

      Яке  зауваження?  Давайте  так. Прошу уваги всіх депутатів,

 хвилинку.  Вадим Петрович, будь ласка. Я прошу уваги.

      Ми  повинні  проголосувати  цей  документ,  а  в  постанові

 передбачимо,  що  всі  ці  пункти  вводяться  в дію тільки після

 затвердження  всієї  Конституції.  Зрозуміло?  Щоб  ні в кого не

 виникало сумнівів, що ми це частково введемо якісь норми, і вони

 почнуть працювати. Тому, будь ласка, в цьому відношенні сумнівів

 не повинно бути. Ну, це потрібно, Сергій Миколайович.

      Ваших поправок немає. Ну я дуже прошу...

      КАРМАЗІН.  Значить треба ходити на засідання. Вчора ввечері

 слухався закон.

      ГОЛОВА. Все. Ставлю на голосування статтю 1 закону...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь ласка, не заважайте. Юрій Анатолійович, не вступайте в

 полеміку із депутатами, які... з відхиленням від Регламенту.

      Будь ласка. Ставлю на голосування статтю 1. Голосується.

      "За" -

      Рішення прийнято. Дякую.

      Стаття   2   "Конституція   Автономної  Республіки  Крим  є

 органічною  складовою  частиною  законодавства  України і діє на

 всій   її   території.   Зміни   та  доповнення  до  Конституції

 Автономної Республіки Крим приймаються Верховної Ради Автономної

 Республіки   Крим  і  набирає  чинності  після  затвердження  їх

 Верховної Ради  України."

      Нема  заперечень? Ставлю на голосування  цю статтю.

      КАРМАЗІН Ю.А. Тут  були  зміни, які враховані.

      ГОЛОВА. Вони  враховані. Так.  Будь ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято.  Дякую.

      Стаття  3  "Закон України "Про Автономну Республіку Крим" є

 чинним  в  тій  частині,  що  не суперечить затвердженим статтям

 цієї  Конституції  та  діє  на  ряду  з  Конституцією Автономної

 Республіки Крим".

      Заперечень тут не було? Будь ласка, ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      В  цілому  можна проголосувати в другому читанні? Ставлю на

 голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тупер проект постанови з цього приводу у вас на руках. "Про

 порядок   введення   в   дію  Закону  України  "Про  Конституцію

 Автономної Республіки Крим".

      "Ввести  в  дію  Закон  України "Про Конституцію Автономної

 Республіки  Крим  "  за  винятком  назви...  назв "громадянина",

 "громадянина",   "громадяни  Республіки  Крим",  "народ  Криму",

 "Республіка Крим" з дня його опублікування.

      2.  Запропонувати Верховній Раді Автономної Республіки Крим

 в місячний термін внести зміни та доповнення до статей, розділів

 Конституції,  що не були затверджені, а також редакційно змінити

 назви  в  тексті  Конституції.  Розглянути  їх на Верховній Раді

 України в десятиденний термін з моменту подачі до Верховної Ради

 України".  Ну,  тут,  може,  не  писати  треба  "в  десятиденний

 термін",  оскільки  в  нас  Регламентом визначено. Два тижні там

 передбачено Регламентом.

      КАРМАЗІН Ю.  А.  Ну,  це  так і виходить. Можна написати "в

 двохтижневий термін".

      ГОЛОВА. Добре, нехай буде так.

      Я "за основу"...

      КАРМАЗІН  Ю.  А.  Ну,  для  чого ставився термін, з чого ми

 виходили?  З  того, щоб взаємо були обов'язки між Верховною Радо

 України і Верховною Радою Криму.

      ГОЛОВА.  Давайте  так:  розглянути  їх  у  Верховній Раді в

 термін, визначений Регламентом України, Верховної Ради. Так?

      Тоді  я  ставлю  "за  основу"  цей проект на голосування. З

 поправкою:  "в  термін,  визначений  Регламентом  Верховної Ради

 України".

      "за"

      "За   основу"   прийнято.  Які  доповнення,  уточнення?  Як

 сформулювати цю норму, котра стосується того, що вся Конституція

 вводиться,  що норми Конституції вводяться після затвердження її

 всієї Верховною Радою України. Як сформулювати?

      КАРМАЗІН Ю. А. Олександре Олександровичу, ну, ми виходили з

 того,  що  те,  що не протирічить, воно може діяти. Н а цій базі

 можна працювати.

      ШУМ У ЗАЛІ

      ГОЛОВА. Соболєв,  будь ласка.

      СОБОЛЄВ С.В.

      Мені  здається,  що  по  тексту  там,  де  йде  "з  моменту

 публікації",  це,  фактично,  не визначає саме те, про що сказав

 Олександр   Олександрович,  що  вона  починає  діяти  з  моменту

 публікації.  Але  ми  повинні  і другу умову записати: з моменту

 прийняття   всього   тексту   Конституції.  Тоді  ц  елогічно  і

 нормально, і вона починає діяти, як суцільний...

      ГОЛОВА.   Давайте,   я   думаю,  що  це  правильно.  З  дня

 опублікування всього тексту Конституції.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Це нормальна пропозиція. Не так?

      Степанюк,  будь ласка. Степанюк.

      СТЕПАНЮК Д.П.

      Две статьи, которые мы утвердили, они те статьи, которые мы

 сегодня  утвердили  в  Конституции  Автономной  Республики Крым,

 вполне  могут  функционировать  и  работать.  Значит, те статьи,

 которые   нужно  доработать  и  вопросы  стот  общеполитического

 характера,  скажем,  народ  понятие,  гражданство  понятие и так

 дальше,   они   не   связаны   с   экономической   деятельностью

 Правительства  Крыма  и так дальше. И дать возможность Автономии

 сегодня  работать  по тем, скажем, разделам Конституции, которые

 мы даем право, не противоречат Украине.

      ГОЛОВА.  Ну,  зараз,  тоді  може  найдемо  таку формулу, що

 перерахований  в  пункті  першому  цього  закону  статті  можуть

 використовуватись  як норми прямої дії. ТОбто ми не говоримо про

 Конституцію,  про  введення  всієї Конституції, але оскільки там

 всі    пункти    мають    законодавчусилу,    то    можуть   так

 використовуватись.

      Терещук, будь ласка.

      ТЕРЕЩУК В.В.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Я   хотів   би  врахувати  таку  ситуацію,  що  Конституція

 Республіки  Крим  прийнята  Верховною  Радою  Респбліки  Крим. І

 Верховна Рада України узгоджує зміст цього документу.

      ГОЛОВА.  Затверджує...

      ТЕРЕЩУК   В.   В.   Затверджує.   Так  от  оці  статі,  які

 затверджені, вони, як прийняті Верховною Радою Республіки Крим і

 затверджені Верховною Радою України вступають автоматично в дію.

 А  ті  статті,  які не затверджені, вони повинні бути узгоджені,

 затверджені  і  після  цього  вони  теж вступлять в дію. Тому не

 потрібно  зараз  обмежувати дію Конституції на тій основі, що ми

 не  все  ще  узгодили  і  затвердили. Воно затверджено Верховною

 Радою Республіки Крим. І нами теж.

      Дякую.  Тому  ці  статті повинні бути зараз постановою бути

 введені в дію.

      Дякую.

      КАРМАЗІН Ю.А. Це розумна, слушна пропозиція...

      ГОЛОВА.  Тоді,...  одну  хвилиночку!..  можливо, такий тоді

 пункт  додати:  закон  діє  цей в тих нормах, які визначені. Але

 Конституція  Криму  діє після її опублікування в повному тексті.

 Ну, це само собою зрозуміло...

      КАРМАЗІН   Ю.  А.  А  як  же  тоді  закон  діє,  Олександре

 Олександровичу?   Закон   то   називається   "Про   затвердження

 Конституції Автономної Республіки Крим"...

      ГОЛОВА.  Ні,  про  затвердження частини ми в даному випадку

 це...

      КАРМАЗІН Ю.А. Яка частина...?

      ГОЛОВА.  Ні,  ні.  Я... подивіться уважно: ми нашим законом

 затвердили...

      КАРМАЗІН Ю. А.... Конституції Автономної Республіки Крим за

 винятком деяких статей.

      ГОЛОВА.  Да, за винятком ряду статей...

      КАРМАЗІН Ю.А. ...і пропонуємо ці статті доопрацювати.

      ГОЛОВА.  Почекайте! Ввести Конституцію Криму в дію Верховна

 Рада  Криму  може  тоді,  як вона підготує до публікування всієї

 Конституції. Так же?

      КАРМАЗІН  Ю.  А.  Так...  Ні! Ну, не зовсім так, Олександре

 Олександровичу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Коли вона зробить редакційні правки, ..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА.  Спокійно!  Я  пояснюю  ситуацію! Одну хвилиночеку!

 Одну    хвилиночку!    Ну,   сядьте,   будь   ласка,   чого   ви

 консультуєте?!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  ще  раз  пояснюю. Будь ласка, уважно! Юрій Анатолійович,

 послухайте. Я до чого веду? Ми законом затвердили Конституцію за

 винятком ряду

 статей.  Всю  Конституцію ми ще будемо затверджувати тут. Не всю

 Конституцію, а тітльки частину... після доопрацювання і в цілому

 само  собою, бо ми ж не, ми не вцілому затверджуємо поки що є ці

 вийнятки.

      Тому в дію вона може бути введена тільки після опублікації.

 Таким  чином,  після  завершення  роботи  над  нею.  Ніхто  ж не

 опублікує її частину із  нормами, які не діють.

      Але  сам  закон  в  тій частині, яким уже визначена позиція

 Верховної Ради,  вводиться із  дня її опублікування.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Сам закон, наш закон мається на  увазі.

      ШУМ У ЗАЛІ

      КАРМАЗІН.

      Олександр  Олександрович, саме це мені здається не зовсім є

 прийнятним.  Тому що це протирічить самому змісту затверджуємого

 закону.  Постанова  ж  не  може протирічити змісту затвердженого

 закону,  постанова про введення.

      ГОЛОВА. Правильно.

      КАРМАЗІН. Там зостереження в 2-ій частині, в 2-й статті

 постанови,  ці  зостереження  є. Запропонувати внести зміни і ми

 вводимо її тільки за вийнятком тих назв, які є. Тобто редакційно

 вони  повинні  змінити  і тільки тоді воно війде, інакше його не

 припише  Президент України. Він же його не підпише, коли вони не

 внесуть  ці  зміни,  ну,  розумієте.  то  що  тут  є запобіжник,

 Президент    у    нас    виступає    запобіжноком   і   гарантом

 Конституції. І нема жодних зостережень щодо цього..

      ШУМ У ЗАЛІ

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. Запокойтеся, будь ласка. Тут є чисто

 питання   юридичної  техніки,  будьте  уважними.  Ми  затвердили

 Конституці Автономії Крим за виключенням цілого ряду статей. Над

 цими  статтями  Верховна Рада Криму буде працювати, ми їх будемо

 розглядати, і  будемо затверджувати.

      Таким  чином, ми відкрили простір для роботи Верховної Ради

 Криму.  Ми  зважаєм  на  те,  щоб  до  цих  статей  ми не будемо

 повертатися. Вони  затверджені.

      Тепер,   діяти   за  нормами,  які  розповсюджуються  і  на

 автономію, і у їхній Конституції це передбачено. Вся Конституція

 буде  тоді,  коли  вони  її  оублікують,  а опублікувать її вони

 можуть  тоді,  коли будуть підтверджені решта статей у Верховній

 Раді   України.

      Якщо на підставі цих норм, які затверджені в нас, вводяться

 закони  прямої  дії  для  Криму,  то  вони  можуть діяти. Закони

 безпосередньо, скажемо, які стосуються тої чи іншої сфери права.

      Але   прийнята   в   даному  випадку  постанова,  постанова

 проведення  нашого  закону  фактично не означає введення в дію в

 широкому   розумінні  всієї  Конституції.

      КАРМАЗІН.   Про   це   ж  мова  не  йде.  Але,  Олександр

 Олександрович,  ви добре сказали про те, що вони можуть приймати

 на  підставі  затверджених  нами статей свої рішення, економічні

 вже  і так  далі. Ви  ж  сказали  прот те.

      Але в другій частині ви собі суперечите. Кажете: а як тоді?

 Тут  треба   знайти  середню  формулу.

       ГОЛОВА.   Пропонуйте,  я буду  ставить  на  голосування.

      КАРМАЗІН.  Комісія  запропонувала оту формулу, якою з цих

 двох   статей.  Я  думаю,  що  треба  визначатись  голосуванням,

 Олександр  Олександрович.  Бо  тут  скільки  людей буде -стільки

 думок.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  5-6 хвилин, запишіться, в кого які є

 пропозиції,  але  з  чіткими  формулюваннями.

      Я   буду   ставить  на  голосування,  але  кожну  конкретну

 пропозицію,  яка  має  норму...

      КАРМАЗІН. Вважаючи, що ми взяли за основу ці дві статті.

      ГОЛОВА.   Само  собою.

      Кириченко, будь ласка.

      КИРИЧЕНКО. Шановний Олександр Олександрович, я підтримую ті

 пропозиції,  які ви ставите. Давайте ставити на голосування, щоб

 не   відкривати   дискусій  по  цих  питаннях.  Проголосуємо  ту

 пропозицію,  яка  є,  і іншу пропозицію, і закінчувать будемо це

 питання.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Пропонується  в цілому рпоголсоувати.,

 будь ласка,  Головатий.

      ГОЛОВАТИЙ.   Шановний Голово, Шановні  народні  депутати!

      Мова  йде  про  два  різних  акта:  Закон "Про затвердження

 проекту Конституції Автономної Республіки Крим" і друга юридична

 ситуація -йе момент набуття чинності норм Конституції Автономної

 Республіки Крим.

      Що  стосується  акту  Верховної Ради України Закону України

 про  затвердження положень, тол відповідно, що він буде набувати

 чинності   до   встановленої  процедури  після  підписання  його

 Президентом  України.  Що ж до набуття чинності норм Конституції

 Автономної  Республіки  Крим  звичайно,  що  вони  можуть набути

 чинності,  вступити  в дію тільки після затвердження Конституції

 Автономної  Республіки  Крим  як цілісного системного документу.

 Тому... Відповідно знову ж таки до встановленних процедур. Бо це

 буде  акт, яким затвердиться вся Конституція. Цей акт відповідно

 піде на промульгацію, відповідно можуть бути зауваження.

      Але  тільки  після  виконання  всіх  процедур згідно нашого

 законодавства  він  модже набути чинності. Одже тут немає ніяких

 суперечностей. Тут є абсолютно нормальний процес укладання акту.

 І я думаю, що не треба зараз просто пресингувати і наполягати на

 тому, щоб частина норм діяла.

      Це  тільки  приведе до хаосу, тому що не може частина норм,

 які  є  у абсолютному взаємозв'язку із тою частиною норм, які ми

 не затвердили, вони можуть діяти, вони будуть у суперечності. Ти

 більше, що має ще й до цього прпиєднуваться закон про автономний

 статус  Криму,  який  не  суперечить  Конституції. Це ціла низка

 законів, які можуть вступати в суперечність.

      Тому  я  би  пропонував зараз схвалити цей закон України, а

 відповідно  процедуру  набуття  чинності самої Конституції, вона

 буде здійснена у відповідності до нашого...

      ГОЛОВА.  Ми  не  визначаємо  цього  зараз, ми тут нічого не

 записуємо.

      Буткевич, будь ласка.

      БУТКЕВИЧ В.Г.

      Прошу передати слово Бутейко Антону.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      БУТЕЙКО А. Д.

      Дякую. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

      Дійсно,  ми повинні приймати рішення таке, яке буде сприяти

 і  нормалізації  ситуації  в Криму, і в правовому плані, дійсно,

 органи  влади  місцеві  в  Криму  матимуть  можливість нормально

 працювати.

      У  цьому  зв'язку  я хотів би нагадати вам про те, щшо наша

 Верховна  Рада  уже  в  свій  час  прийняла  закон про Автономну

 Республіку Крим. і цей закон містить практично всі повноваження,

 які  є  у проекті Конституції Автономної Респубілки Крим, яку ми

 розглядаємо. Я сказав: практично. І він дає можливість працювати

 органам влади цього регіону України.

      Конституція,.......  має  бути  цілісним,  і  тому ми зараз

 знаходимость  в процесі розгляду цього проекту Конститції і його

 затвердження.  Частину  ми  затверджуєм,  та,  яка не відповідає

 вимогам  нинішніх  чинних  норм зхаконодавства України, вона має

 бути  доопрацьована.  Як буде доопрацьована, тоді ми приймаємо в

 цілому цю Конституції, і вона буде працювати.

      Тому  в  дані  ситуації,  мабуть,  виходити потрібно саме з

 такої філософії, вона є нормальною для будь-якого законотворчого

 процесу,  будь-якій державі.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Антон  Денисович,  як визначний юрист ви прекрасно

 розумієте, що треба сформулювати текст для голосування. НАпишіть

 що і будемо голосувать.

      Моісеєнко.

      МОІСЕЄНКО

      Александр  Александрович,  я  хочу  передать слово Терещуку

 Василию Васильевичу.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Василь Васильович.

      ТЕРЕЩУК В.В.

      Дякую,  Олександр  Олександрович.  Василь  Терещук, фракція

 комуністів.

     Я пропоную для голосування такі формулювання.

     Перше.  Затвердити Конституцію Автономної Республіки Крим за

 винятком вилучених статей, які потребують узгодження.

      Друге. Визначити, що Конституція автономної Республіки Крим

 вступає  в  силу  в тій частині, яка затверджена Верховною Радою

 України.

      І третє. Запропонувати Верховній Раді Автономної Республіки

 Крим в місяцний термін на підставі чинного законодавства України

 внести зміни та доповнення до статей та розділів Коснтитуції, що

 не  були  затверджені  та  розглянути  їх   з  моменту подачі до

 Верховної Ради України.

      ГОЛОВА.   Шановний  Василю  Васильовичу,  ви  перший  пункт

 назвали норму закону, вона записана вже і застверджена. Тоді без

 першого  пункту  можна.  Але  була  спочатку пропозиція в цілому

 проголосувати  цей  проект постанови. Те що у всіх є на руках. І

 це більшість згодиться в тому. Та навіть і Василь Васильович теж

 власне його пропозиція до того і зводиться. Давайте проголосуємо

 в цілому Постанову. А потім окремо ще й вашу.

      КАРМАЗІН.   Василь   Васильович,   ваша  пропозиція,  третя

 пропозиція ваша збігається повністю з пропозицією комісії, яка в

 пункті   2  записана.  Вона  може  трошки  іншими  словами,  але

 практично та ж сама.

      Пункт 1  ви пропонуєте  інший.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  в  цілому.  В  цілому  ставиться  на

 голосування  Постанова. А вона нормальна. Голосуйте, будь ласка.

 В  цілому.

      "За" -

      Рішення прийнято. Дякую.

      Спасибі,  Юрій  Анатолійович. Дякую. Ваш  документ.

      Для,  скажем,  для ви(...........) просить слово Носов. Так

 він сказав.  Ну будь ласка.

      НОСОВ

      Шановні  депутати!  Я  хочу вибачитися. я вчора припустився

 помилки. Внесення змін і доповнень до Закону здійснюється шляхом

 прийняття відповідно Закону за процедурою трьох читань.

      Але  є хитра така деталь, що якщо Закон складається з одної

 статті, то він теж має прийматися трьома читаннями і це є стаття

 6. 6. 4   сьома  частина.

      Якщо  законопроект не поділяється на статті, на голосування

 ставляться  окрема назва законопроекту і його текст. Голосування

 в  цілому здійснюється   за  правилами  третього   читання.

      Я дуже радий, що ця помилка не вплинула на наше рішення, що

 головуючий  не  поставив на голосування. Ще раз прошу вибачення.

 Дякую.

      ГОЛОВА.  Бачите,  головуючий був обачним, і він не поставив

 на голосування те, що не треба було ставити. Але оскільки ми всі

 добре  знаємо  Регламент  і  помітили  цю  помилку,  так  що вам

 вибачили ще вчора.

      Я пропустив у зв'язку з тим, що ми не мали права переривати

 питання,  вій обов'язок не виконав відносно депутатських запитів

 Чапюка  Ростислава  Степановича  до  міністра фінансів України у

 зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  міністерства на звернення

 щодо  затримки  виплати  заробітної  плати працівникам бюджетних

 установ Волинської області за 1995 рік.

      Групи  депутатів  (Пономаренко,  Пасько, Сирота та інші) до

 Прем'єр-міністра   України  стосовно  недостовірності  отриманих

 відповідей Міністерства фінансів України щодо виплати заробітної

 плати викладачам та стипендій учням профтехучилищ за 1995 рік.

      Білоуса   Вячеслава   Олександровича   до  Прем'єр-міністра

 України  у  зв'язку з відсутністю відповіді Міністерства юстиції

 України  на  звернення депутата щодо проведення юридичної оцінки

 підписаний  25  листопада  1995  року  в Сочі Угоди з Російською

 Федерацією  з  військових  питань. Я так розумію, це продовження

 запиту Хмари вчорашнього.

      Ніколаєнка  Станіслава Миколайовича до Президента України у

 зв'язку    з   відсутністю   реагування   на   грубі   порушення

 конституційних   прав  громадян  щодо  пенсійного  забезпечення,

 охорони   здоров'я,   одержання   заробітної  плати  та  інше  в

 Нижньосірогодському районі Херсонської області.

      Секретаріат  повідомляє про те, що ці запити оформлено так,

 як  вимагає  Регламент. І відповідно до процедури теж визначеної

 Регламентом  ми  зобов'язані  визначитися  голосуванням  щодо їх

 направлення за адресатами.

      Я ставлю на голосування цю пропозицію.

      "за"

      Рішення прийнято. Дякую.

      Слово  має  представник  Президента  у Верховній Раді, одну

 хвилину, ну, почекайте.

      А в чому справа? Так, будь ласка, будь ласка, зверніться...

 Ну, я ж не можу зараз просто перетворить для розмови, є програма

 на сьогодні, її треба вирішувати.

      ІЗ ЗАЛУ. Не чути

      ГОЛОВА. Я ще раз прошу, де це питання включено в порядок дня?

      ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.     Не  чути.

      ГОЛОВА.  Ну,  так  що?  До вас подзвонили сьогодні, давайте

 зараз  будемо  ромовлять  про  те,  що  подзвонили  вам. Ну, є ж

 процедура,  будь  ласка.  Інакше  неможна. Де проект постанови з

 цього  приводу?  Ну,  навіщо  так  робить?  Мусіяка, будь ласка.

 Говоріть, будь ласка.

      МУСІЯКА.

      Шановні  народні  депутати!  Я  вимушений  зробити  ремарку

 відносно   факта  розповсюдження  в  засобах  масової  інормації

 фрагментів  моїх віподей на запитання кореспонденту  Інтерфаксу,

 відносно  того  питання,  яке і ми зараз закінчили розглядати по

 Криму.  І  в такому контексті все було викладено, що я сам, коли

 прочитав  фрагменти ці в "Зеркало недели", я зробив висновок про

 те,  що  я  пропоную  зараз  привести  статус Автономії Криму до

 автономії  області,  і  я   пропоную  замінити Конституцію Криму

 статутом.

      Значіть,  я   вам  скажу,  що,  звичайно,  це м'яко кажучи,

 зовсім  не  так,  тому  що  це  все вирвано з контексту цілого і

 залишилося,  як  говориться, за межами викладання сама суть моєї

 відповіді,  того,  як  я  пропонував  розглянути  це  питання  і

 вирішити його.

      Тому   я   хочу   сказати,  що  мою  точку  зору  знають  і

 представники-колеги  з  Криму,  колеги  -наші депутати Верховної

 Ради  з  Криму,  і  занють  ті, хто працював зі мною в Комісії з

 правової  політики  і судово-правової реформи, коли розглядалось

 це  питання,  я  не  хочу  до  цього звертатися ще раз, але хочу

 сказати: той шлях, який ми обрали, я про це говорив відверто, не

 я  є,  м'яко  кажучи, самим оптимальним. Але ми по ньому пішли і

 повинні  дійти  до  кінця.  Ми повинні затвердити в кінці-кінців

 Конституцію  Автономної республіки  Крим.

      Дякую за увагу.

      ШУМ У ЗАЛІ

      ГОЛОВА.  Я  прошу під час засідання не заважать головуючому

 вести.  Я  знаю,  що  була  якась цікава інформація, я просто ні

 слова  не  почув.

      Я  прошу.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Ну,  чому я повинен давать вам зараз слово, поясніть, будь

 ласка?

      Шановні  депутати,  вчора  ви  прийняли  Постанову відносно

 заходів  про  заходи  щодо  залучення  коштів  для  забезпечення

 підготовки   та   учасні  спортсменів  і  т  ренерів  України  у

 шістнадцятих  Олімпійських  Іграх.

      Ми  одержали від Кабінету Міністрів за підписом Марчука, і в

 силу  терміновості  цього  питання,  я  хочу прочитати вам цього

 листа  і порадитись,  як  бути.

      Зміст  такий:

      " 3 квітня цього року Верховна Рада прийняла Постанову, яку

 я  тільки що  зачитав.

      Під час розгляду цього питання не знайшов підтримки 5 пункт

 проекту Постанови, яким передбачалось надання Кабінету Міністрів

 за  погодженням  з відповідними КОмісіїми Верховної Ради України

 право  встановлення  тимчасових  пільг  щодо  справляння мита та

 митних зборів для визначення додатком ь 2 до Постанови Верховної

 Ради  и  суб'єктів  підприємницької  діяльності,  що  здійснюють

 значні  внески  на  підготовку  та  участь  збірних  команд  и в

 Олімпійських  іграх.

      Замість  цього  Кабінету  Міністрів  України  запропоновано

 профінансувати  заходи  щодо  підготовки  та  участі спортсменів

 України  в  олімпіадах  за  рахунок  Державного  бюджету,  що на

 сьогодні з об'єктивних  причин  є  неможливим.

      Зважаючи  на  відсутність бюджетних коштів на покриття всіх

 фактичних  і  невідкладних  витрат,  пов'язаних  з Олімпійськими

 Іграми,  та  значимістю  успішного виступу на них збірних команд

 України,  прошу  вас повторно розглянути на сесії Верховної Ради

 України  це  питання  і підтримати пропозицію Кабінету Міністрів

 України  та   Комісії  з  питань  бюджету.

      Запевняємо  що  в  разі  прийняття цього пункту Урядом буде

 здійснено  суворий контроль за цільовим використанням фінансових

 надходжень.

      З  повагою  Прем'єр-міністр   Марчук".

      Я  звертаюся  до  вас з такою пропозицією. Ми всі тільки що

 розглянули бюджет. Прекрасно розуміємо, що коштів там нема на ці

 вдатки.   Комісія   наша   аналізувала  цю  ситуацію,  підтримує

 пропозицію.   Я   розумію,   що   тут   є  певний  поліатив,  не

 визначенність: або навіть  б сказав так, двохзначність.

      Але  з іншого боку ми не можемо зарадити цій справі інакше,

 як  давши дозвіл Кабінету Міністрів працювати так, як він вважає

 сьогодні можливим для того, щоб проблему вирішить.

      Тому,  якби  ви  не  заперечували,  я  б  додатково 5 пункт

 вчорашньої постанови поставлю на голосування за вашою, пробачте,

 згодою  тільки.  І  тоді б ми зняли цю проблему, а нашій комісії

 доручили контроль  за  цільовим використанням коштів, які можуть

 бути  направленні  на  ті потреби тими, хто ці кошти має, в тому

 числі зарубіжними спонсорами.

      Можна так зробити? Тоді я ставлю на голосування питання про

 включення   на  розгляд  пункту  5  постанови  цієї.  Ставлю  на

 голосування.  Про  включення  питання  про розгляд доповнення до

 прийнятої вчора постанови.

      "За" -

      85  не  голосувало. Голосуйте проти, якщо ви не згодні, але

 голосуйте. Будь ласка, я прошу вас. Я ще раз прошу. Ну, не треба

 поіменно.  Якщо  буде потреба, будем ставить поіменно, а поки що

 давайте  так. Будь ласка, всі голосуйте за включення до розгляду

 питання  про  доповнення до Постанови Верховної Ради "Про заходи

 щодо  залучення  коштів  для  забезпечення  підготовки та участі

 спортсменів   і   тренерів   України  у  16  Олімпійських  та  3

 Параолімпійських іграх 1996 року".

      Ставлю на голосування ще раз цю пропозицію. будь ласка. Хто

 не визначився, голосуйте, будь ласка, але голосуйте. Будь ласка,

 увага!

      "За" -

      Поіменно була........

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь  ласка. Була пропозиція поіменно, ну так чому ж ні. Як

 учора  вимагали, то голосували, а тепер не можна, бачте.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Хто  за  те,  щоб  поіменно  голосувать,  будь  ласка.  Про

 вклюбчення питання.

      Голосуйте,  як хто хоче. Ще раз повторюю: голосуйте, як хто

 точе.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Питання про включення цього питання на розгляд ставиться на

 поіменне голосування, будь ласка, на поіменне голосування.

      "За" -

      Рішення знімається. Питання знімається з розгляду.

      Олександре   Олександровичу,  поки  назвуть  ці  фірми,  то

 закінчаться Олімпійські ігри.

      Дякую.  Це  питання  ми не обговорюємо. Будь ласка, готуйте

 для  Уряду,  для ініціаторів цього питання, назвіть перерлік цих

 фірм.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну хвилинку. Ну, будь ласка, ну ми ж всі... ми зараз дещо

 дивно  виглядаємо,  як  у  тій приказці, знаєте: хочеться і рибу

 з'їсти  і не опектися. Так? Тому хочуть, щоб всі були, знаєте, з

 перемогою  і  щоб  наш прапор підіймався там і щоб була команда,

 себе проявила. Тільки щоб нічого, знаєте, щоб часом...

      Ті,  хто  із цього матимуть вигоду, матимуть. При будь-яких

 обставинах.  Але  те,  що коштів не буде виділено для підготовки

 команди  теж   нема  ніякого  сумніву,  бо нема що  виділять.

      А звинувачуватимуть Верховну Раду.

      Ну  яка  може  буть пропозиція? Дальше іде за порядком дня.

 Будь ласка.

      Учора ми завершили. Вірніше так. Не те, що не завершили, ми

 зупинилися  на  тому, що діє Постанова "Про включення до порядку

 денного  пленарних  засідань Верховної Ради України питання "Про

 проект  Конституції ". Це  питання  вирішено.

      Одначе,  для того, щоб   воно  було  реалізовано...

      Ну  про  що  можна ще сперечаться? Будь ласка, посідайте на

 свої місця. Сергій Миколайович, відпустіть сусіда. Будь ласка.

      Так  от.  Постанова  Президії  з цього приводу, прийнята на

 минулому тижні, визначає практично все те, про що ми сперечалися

 тут.   Тільки   одне.   Одна   особливість.  Постанова  Президії

 передбачає...  визначає  як  головні  кмісії  при підготовці цих

 питань, три наші  правові   комісії.

      Таким  чином  відсікається  роль  фракцій  і груп Верховної

 Ради.  А голосування то буде йти, визначатися голосування буде в

 основному   у  фракціях  і групах.

      Йосип Вікентійович, я  прошу - послухайте.

      Тому  є  цілком  нагальна потреба, на мій погляд, для того,

 щоб  ми  справилися  з тими завданнями, які визначили постановою

 про  розгляд  на 17 число проекту Конституції, потрібно створити

 все-таки тимчасову спеціальну комісію від груп і фракцій. І вона

 буде  діяти  за Регламентом, відповідно до постанови Президії, і

 буде  готувати  документи  ті,  які  нам  потрібні для розгляду.

 Просто іншого виходу нема.

      Тому потрібно створити таку комісію, я запропонував би один

 пункт  проголосувати про створення цієї комісії. І все інше буде

 розглядати саме ця комісія.

      Тому  я  на  ваш  розгляд хотів би запропонувати один пункт

 всього, хоч його можна за різними варіантами голосувать, бо поки

 що  сходилися  дві думки тільки: одна, підтримана всіма, про те,

 що від фракції повинно бути не менше двох представників, але для

 того,   щоб   забезпечити  пропорційний  принцип,  визначений  у

 Регламенті,   тоді   це  означає,  що  ми  повинні  якусь  квоту

 визначити:   не   менше   двох,   але   принцип   пропорційності

 дотримується. Так Регламентом передбачено.

      І  маючи  на  увазі те, що тимчасова спеціальна комісія має

 статус постійної, для того, щоб вона, щоб голосування в ній було

 справедливим, потрібно ввести норму, яка дає право одного голосу

 від  25 депутатів. І тоді це буде цілком слушно. Можуть мінятися

 оці два чоловіки: один присутній, інший присутній, але все одно,

 чи навіть вони вдвох присутні, -це один голос. Від 25. Ось такий

 принцип.

      Тому я текст, текст я... Будь ласка, я текст прочитаю, а ви

 потім визначитеся голосуванням.  Будь ласка, пункт такий.

      "Визначити головною комісією по проекту Конституції України

 тимчасову   спеціальну   комісію   Верховної   Ради  України  оп

 опрацюванню  проекту  Конституції України, сформовану відповідно

 до   вимог   глави   46  Регламенту  Верховної  Ради  України  з

 представників депутатських груп і фракцій на пропорційній основі

 за  квотою  не  менше  двох представників від групи, фракцій при

 одному голосі від  25 народних депутатів України.

      Президії   Верховної   Ради  України  забезпечити  розробку

 проекту   постанови   про   тимчасову   спеціальну   комісію  по

 опрацюванню  проекту  Конституції  України  та подати її разом з

 пропозиціями  депутатських груп і фракцій про персональний склад

 комісії  на  затвердження  Верховної  Ради  до 5 квітня 96 року.

 Можна  проголосувати  цей пункт такий варіант і потім був другий

 варіант   без   визначення  по  одному  від  25,  це  теж  можна

 проголосувати,  ле принцип що по два, не менше два від фракцій -

 це можна голосувать. Так чи ні?

      Хто  хоче  з мотивів висловитися, запишіться, будь ласка. 5

 хвилин.

      Так, будь ласка, Шейко.

      ШЕЙКО

      444 Бобровицький округ.

      Я   хочу,   Олександре   Олександровичу,   прояснити  чисто

 процедурну  ситуацію. Ну, скажімо, позавчора з грубим порушенням

 регламенту  прийняли  один  пункт.........  Але  якщо  ми хочемо

 добавити ще один пункт, скажімо, до тієї постанови і сьогодні ви

 запропонували  як  раз  цей  пункт,  ну скажімо, проголосуємо ми

 його.  Тоді  я  вам  хочу  нагадати,  що ми повинні ту постанову

 позавчорашню  проголосувати  в  цілому. Якщо ви хочете цей пункт

 проголосувати  окремо, тоді ми повинні сьогодні внести в порядок

 денний  питання  про  доповнення до тієї постанови проголосувати

 цей пункт.

      ГОЛОВА.  Само собою.

      ШЕЙКО.  Так у нас сьогодні в порядкому денному як раз немає

 того,  що  ви  запропонували. Якщо це додаток лдо тієї постанови

 позавчорашньої, то ми повинні проголосувати в цілому тоді.

      ГОЛОВА. Петро Володимирович, про це є, про це йде і мова. У

 порядку  записано  це  питання як доповнення і автоматично, якщо

 воно  буде включено, то ми з того порядку вилучимо завершення те

 закінчення,  яке  нас не влаштовує. А тоді в цілому проголосуєм,

 так...

      Будь ласка, Пустовойтовський.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.

      Спасибо.

      Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги!

      Мы уже потратили огромное количество времени для того, чтоб

 решить  этот  вопрос,  и  видим  четко, что он решения не имеет,

 потому  что  сегодня  большая группа депутатов -правый "Центр" -

 правоцентристский,  смотрят  на  этот вопрос так, что если будет

 пропорциональный  подход,  то это ущемит их интересы. Но то, что

 если не пропорциональный подход, ущемляются интересы большинства

 депутатов,   где   большие,   крупный  фракции  -это  никого  не

 интересует...  Демократия  -это  только вывеска, а на самом деле

 это чистое политиканство!..

      Поэтому  я  считаю, что нет необходимости дальше тратить на

 это  время.  Мы  решили  17  проводить уже слу... не слушание, а

 пленарное  заседание  по  Конституции. Проведем, обсудим. К тому

 времени подготовить это решение и отработать со всеми фракциями.

 акая    будет   эта   комиссия,   которая   будут   дорабатывать

 Конституцию... Полагаю, что вот дальнейшая сегодня трата времени

 на  обсуждение  этого вопроса непродуктивна. И вношу предложение

 прекратить обсуждение этого вопроса.

      Все, спасибо.

      ГОЛОВА. Я б згоден був із вами повністю, якби я не знав, що

 це  таке.  Тому, що те, що ви говорите підготувати... А хто буде

 готувати?  Як  готувати?  Так ви подивіться Регламент, і ви тоді

 побачите,  що  це -страшна за обсягом робота!.. І треба, щоб нею

 конкретно  займалися  конкретні  люди,  яким доручення дані... А

 інакше  це  буде,  вибачте  мені,  це  буде  базар, а не розгляд

 питання...  Це  треба  розуміти.  Тому  я  вимушений  ставити це

 питання...

      Безсмертний.

      БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., 220 виборчий округ, "Державність".

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

      Напевне,  ми  всі  розуміємо,  що  єдиний  вихід -це просто

 праця,  кропітка праця над текстом. Підготовка її... Але разом з

 тим є деякі формальні сторони справи, які ми не повинні обходити.

      Ну, перше, -це ця постанова, яку ви запропонували, ії треба

 надрукувати,  роздати  депутатам.  Тому  що я з досвіду, занадто

 добре  знаю,  що  таке  слово,  кома  вреченні,  як  можна потім

 інтерпретувати все  це наспрвді. Це  по-перше.

      Друге.   Щодо   представництва  в  узгоджувальній  комісії,

 Олександр  Олександровичу,  з  досвіду роботи над Конституційним

 договором.  Скільки  б  там  не  було  людей,  але  людина,  яка

 представляє фракцію, вона заявляє і має за собою певну кількість

 голосів.

      Ми  почали працювать уже і над Конституцієї, над її статями

 і  не  такі  ми  уже  занадто  наівні  і  нерозумні люди, щоб не

 розуміти, що за тим, хто буде вітд комуністів, стїть 90 голосів,

 соціалістів  30. Це по-перше.

      По-друге.  Ви напевно знаєте закони Паркінсона, максимальне

 число  і працездатність -9 чоловік. 10 -це вже починається хаос.

 Тому,  найліпше,  щоби працювали по одному від фракції, але вони

 моглци мінятися, тоді можна там  домовиитсь  про щось.

      В  іншому  разі, це просто повториться засіданняв залі, яке

 ми маємо. А узгоджувати ми просто приречені на те, щоб знаходити

 спільну точку  зору  по  всім питанням.

      Дякую вам за  увагу.

      ГОЛОВА.   Дякую.   Ще   раз   забов'язаний  пояснити  норми

 Регламенту.  Мова  навіть  не  іде  ппро  те,  що  той чи іннший

 представник  від  фракції  буде  висловлювати  думку  іншу,  ніж

 фракції.   Це  абсолютно  зрозуміло.  Справа   в  тому,  ще  раз

 підкреслюю,  що  тимчасова  спеціальна  комісії має повноваження

 постійної  комісії, рішення, які ней приймаються, приймаються по

 більшості   голосів.   І  тому,  обмежувати  тут  вплив  частини

 депутатів  через  свого  представника  неможна,  бо може бути 12

 преставників  з  кожної  і  буде,  скажем,  голосування,  умовно

 кажучи,  11  проти  1.  Це рішення переконливе, майже конценцус.

 Але, якщо теж саме рішення буде розкрито, скажем, 11 проти 3, то

 це  вже  інша  ситуація. І потім кожен, ми ж будемо продовжувати

 роботи,  шукати  узгодження. Узгодження -це наслідок, а не назва

 комісії. Наслідок її роботи. І тому можути бути там і 5 на 5 при

 присутності  не повній, і ніші варіанти. Це треба враховувать, ц

 е норма і Регламент і передбачає таку ситуацію.

      Тому   сьогодні,   виходячи   з  позиції,  що  від  фракції

 представник буде відстоювати думку фракції, не викликає сумніву,

 ле  сама    процедура  інша ,  функція  інша,  права    інші.

      Тому я нічого не нав'язую, це те, що в Регламенті записано.

      Від  кількох  фракцій  є  пропозиція зробить перерву. Але я

 прошу вашої згоди на те, щоб цю перерву зробить о 12 годині.

      Буде  перерва,  будуть  радитись,  а  потім  я  поставлю на

 голосування. А  зараз  це  питання    не  будемо  розглядать.

      Зрозуміло?  Немає  заперечень.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Про   проект Закону  України  "Про  оренду  землі".

       Будь  ласка.  Залишилось  обговорення,  будь  ласка, дайте

 список  на  монітор.

      Само  собою.

      Дайте  список  про  виступаючих при обговоренні питання про

 землю.

                              - 36 -

      Валентина  Петрівна  Семенюк.

      Осадчук,  будь ласка.

      ОСАДЧУК.

      Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

      Я  народився на землі, від батька, що орав цю землю. Ніколи

 я  не відокремлю себе від хлопської ріллі. Так писав класик, а я

 повторюю  для  тих, хто себе вважає останьою інстанцією в оцінці

 аграрних і земельних проблем.

      Закон "Про оренду землі" один із важливих актів у правовому

 пакеті,  що  нарешті  має  зрушити з місця земельну реформу. Цей

 закон,  оли  буде  прийнятий,  сприятиме підвищенню ефективності

 використання   землі   і   усіх  форм  вланості.  Орендатор  має

 можливість поступово стати власником.

      Виробничі  відносини  сільських  товаровиробників  склалися

 так,  що  вони  в  різних  формах на практиці вже використовують

 оренду  землі. Я би назвав це народною чи самодіяльною практикою

 оренди  землі,  що  застосовується нині в моєму виборчому окрузі

 між   фізичними   і   юридичними  особами,  як  в  межах  одного

 господарства, так у відносинах між  двома господарствами.

      Особливо   злободенною   ця  справа  стала  тепер,  коли  в

 Городенківському   і  Сумицькому  районах  на  Івано-Франківщині

 успішно  проводиться  паювання  землі.  Люди похилого віку мають

 можливість  здавати  свою земельну ділянку в оренду фермерові чи

 сельнській  спілці  і  отже  гарантовано  одержувати на прожиття

 натурою чи в грошовому вираженні.

      Така  форма  оренди  повинна  бути  відображена  в законі і

 надалі мати правовий захист.

      Треба  зважити  і  на  те, що, умовно кажучи, народна форма

 оренди  землі давно застосовується на Півдні і Сході України, де

 у   продовж  десятиліть  виїзжають  тисячі  селян  із  західного

 регіону.

      Чому  склалася  і  виправдала  себе така практика? Справа в

 тому,  що  Схід  України  має  такі земельні обшири, в яких на 1

 квадратний  кілометр  припадає  20-25 чоловік. А Захід України з

 його горами, яругами, лісами і байраками має стільки землі, що і

 на один кілометр там припадає 120 чоловік.

      Зрозуміло,  що  об'єктивні  обставини  щороку женуть тисячі

 людей  на  схід, де вони мимоволі стають орендарями. До речі, на

 тих  умовах,  на яких вони самі домовляться і піджпишуть угоду з

 місцевими  керівниками  господарств.  Такі  умови,  на  жаль, не

 завжди вигідні і справедливі. Отже, і ця специфічна форма оренди

 повинна знайти відображення в даному законопроекті.

      Законопроект,  запропонований  на  розгляд  Верховної  Ради

 України,  дає визначення хто такі орендодавці, хто орендарі. Ним

 встановлено  оптимальні  терміни  оренди  землі,  істинні  умови

 договору  оренди,  права  і  обов'язки  сторін  за договорами...

 Регламент  це  нормально.... Поставлено точні умови припинення і

 розірвання договору оренд землі і так далі.

      Шановні  мої  колеги! Я не буду деталізувати свої претензії

 до  цього  законопроекту,  я  їх подам у комісію в установленому

 порядку. Я хочу сказати про те, що цей закон треба підтримати. І

 якщо  ми  підемо  по  тому шгляху, яким ми йшли, коли розглядали

 законопроект  про  поправки до  Земельного кодексу, то ми ще раз

 покажемо  і  докажемо  хто за реальні реформи, хто проти реформ.

 Без  цього  закону  ми  не  будемо  рухатися шляхом встановлення

 нормальних  земельних відносин і полегшення стану сьогоднішнього

 селянина, який не є господарем результатів своєї праці. Він поки

 що живе в умовах примусової праці, коли держава відбирає в нього

 його кінцевий продукт.

      Я  підтримую законопроект і прошу проголосувати за  нього в

 першому читанні.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Петро Ілліч, я розумію так, що виступили від групи

 "Державність",  використавши  на  це  5  хвилин.  Так  було і на

 моніторі опубліковано. Я не міг цього... тому не припиняв вашого

 виступу.

      Я тільки хотів би, щоб ми з вами наперед домовилися і хотів

 би,  щоб  це в стенограмі було відображено. Ці норми закону, які

 ми  приймаємо,  повинні відповідати діючому законодавству. Тому,

 якщо  тут записується, що орендодавцями землі є районні державні

 адміністрації,  то  в  законі  цього  не  написано.  Ні в одному

 законі. І не повинно бути. Ми не повинні приймати закон, який не

 відповідає  діючому  законодавству.  Є  корінний основний Закон.

 Якщо  виправляємо  там, тоді приносяться поправки в інші закони.

 А це закон, залежний від Земельного кодексу.

      Будь ласка, Вітренко. Немає.

      Борзих.  Прошу.

      БОРЗИХ О.І.

      Уважаемый   Александр   Александрович!  Уважаемые  народные

 депутаты!  Меня  порой  поражает другой раз с какой легкостью мы

 относимся  к  такому важному вопросу как земельным отношениям. В

 свое время я 6 лет работал главным агрономом и в мои обязанности

 входило  вести  земельно(...........) книгу -раньше они велись -

 где   регулировались   отношения   между  жителями  приусадебные

 участки.  Так  насколько часто приходилося решать вопросы! Порою

 люди  за 20 сантиметров, за метр там, как говориться, были очень

 серьезные  конфликты.  А  мы  сегодня говорим, что и в прессе, и

 наши  высокие  чиновники,  и  пониже с такой легкостью говорят о

 разделе  земли,  о  паювании.

      Я сразу хочу сказать, что я сторонник реформирования земли.

 Но  все это дело настолько сложно, настолько это касается многих

 наших  избирателей  -жителей  наших  сел,  что  с легкостью этот

 вопрос  нельзя  решать. И я здесь доддерживаю вчера высказывания

 Александра  Николаевича Ткаченко, что один из основных  законов,

 он   у  нас  сегодня  есть  Земельный  кодекс  -это  конституция

 земельная.  Безусловно  ее нужно сегодня принимать изменения. Но

 данный  предоставленный закон об аренде по многим статьям входит

 в  противоречие  между статьями основного земельного закона, это

 Земельного кодекса.

      И,  безусловно,  не случайно вчера те люди, которые связаны

 ближе  с  землей,  задавали  конкретные  вопросы.  Скажем,  виды

 аренды.  Они,  безусловно,  должны  быть различные, и назначение

 сельскохозяйственное,   промышленное.   И   что  это  за  закон,

 регулирующий  такой важный вопрос, который расположен на четырех

 страничках,  предоставленным сегодня? Я как то ли специалист, то

 ил  землепользователь,  должен  глянуть  в этот закон -и мне все

 стало ясно.

      Приведу  один  всего лишь пример. Вот смотрите, сегодняшняя

 ситуация,   особенно  в  зоне  промышленной,  скажем,  Луганска,

 Донецка  и т. д. областях. Ну, когда была государственная земля,

 здесь  все  ясно  было.  Все  государственное  и  то, что по ней

 проходит, тоже государственная собственность.

      Сегодня,  скажем, энергетики акционировались, и они сегодня

 не  государственные  предприятия.  Все  поля  окутаны  столбами,

 проходят  газопроводы,  продуктопроводы.  Никто сегодня ни одной

 копейки не платит за аренду земли. А сегодня уже есть конкретный

 землевладелец, скажем, коллективное хозяйство или фермер. По его

 территории   проходят  линии  электропередач.  У  нас  отключают

 электроэнергию, нам влияют на производства, а в то же саме время

 законом  не отрегулировано. И в этом законе даже и слова об этом

 не  сказано,  и эти отношения совершенно не регулируются. Хотя я

 считаю, что, побывав в других странах, там, где проходят вот эти

 трассы,  то  землепользователь  имеет  соответствующий  доход от

 этого, безусловно, который он вкладывает в землю.

      Совершенно не указано в законе о том, об ответственности за

 использование  земли.  Скажем, не учитывается такое понятие, как

 севооборот,  и  здесь  не  случайно  вчера  говорили, что если в

 аренду  сельскохозяйственного  назначения,  то  оно  должно, ну,

 изыматься  по  крайней  мере,  на  10 лет, потому что у нас даже

 фермеры  сегодня  вершки  сняли,  год  или  три года, или четыре

 подряд  посеяли  зерновые  и  дальше эта земля отдачи никакой не

 дает и она совершенно не улучшается. Поэтому и большинство нашей

 группы  "Центр"  считают,  что  к законам и особенно к закону по

 аренду  надо  относиться  более  серьозно,  и самое главное, нам

 нужно  в  первую  очередь  отрегулировать  земельные отношения в

 Земельном   кодексе,   а   затем   переводить   это   на  другие

 законодательные акты.

      Я поддерживаю предложение аграрной комиссии перенести...

      ГОЛОВА.  У  вас є ще час? Час є ще у вас, я вибачаюсь, будь

 ласка,  говоріть.

      БОРЗИН.  Я  предлагаю  данный  законопроект  перенести  его

 рассмотрение,   доработать   и   принять  его  после  изменений,

 внесенных в Земельный кодекс. Спасибо.

      ГОЛОВА.   Лавриненко. Микола Федорович, будь ласка.

      ЛАВРИНЕНКО.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Александрович, у меня вызывает сомнение то, что в данном проекте

 нормы,  заложенные  в  статье  3  данного законопроекта позволят

 пользоваться  землей  именно товаропроизводителю, а не тому, кто

 за   счет   земли  будет  преумножать  свой  капитал,  поскольку

 изначально  это  право  на  аренду  земли можно купить, и купить

 только   за   большие   деньги.   То   есть   меня   смущает  то

 обстоятельство,  что за пользование землей будет платить один, а

 работать  на ней другой на условиях первого. И я не вижу большой

 разницы  между вторым и третим абзацем, где говорится о том, что

 земельные  участки несельскохозяйственного назначения могут быть

 проданы, подарены, унаследованы, обменяны, сданы в залог и т. п.

 Можно  полагать,  что  могут  быть  и  выиграны  в  карты,  либо

 проиграны...

      Особенно  статья 6 закладывает возможность такими хозяевами

 стать  любому  иностранцу,  даже  неизвестно  какому, потому что

 допускаются и лица без гражданства.

      Теперь  возьмем  2,  где  закладываются нормы, определяющие

 перечень   условий   договора   аренды  земли.  Например,  после

 конкретных  положений,  где  эти условия перечисляются (арендная

 плата,  использование земли и т. д.) идет следующее, последнее в

 перечне.  Как  говорил  Штирлиц: "Запоминается то, что говорится

 последним"...   А  здесь, в законе, оно может быть доминирующим,

 главным, ибо записано: "За угодою сторін у договорі оренди землі

 можуть  бути зазначені і інші умови". Под эти "інші умови" можно

 что  угодно  записывать  и  таким  образом мне думется, что ради

 этого и писался данный проект.

      Я  полагаю,  что  ныне действующий Земельный кодекс Украины

 очень  четко  характеризует  отношения  и  условия, что касается

 аренды земли. Например, статья 7 "Користування землею", статья 8

 "Оренда  землі"  -там все четко расписано, и я не вижу новизны в

 проекте, который подан сегодня... Кроме того, что я уже сказал.

      В   предложенном  проекте  содержится,  на  мой  взгляд,  в

 завуалированном  виде  желание  приблизить  превращение  земли в

 товар. И это, очевидно, главное... Хотя для меня не удивительно,

 что  такой несовершенный проект закона предложили именно сейчас,

 когда  многие  действия  совершаются в обход закона, а теперь их

 надо еще и узаконить.

      Я полагаю, что данный  проект необходимо отклонить.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Стеенко. Немає його зараз в залі. Білоус, теж нема.

 Моцпан  Анатолій Федорович,  будь ласка.

      МОЦПАН  А.  Ф.,  146 Амвросієвський виборчий округ, фракція

 соціалістів.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые  коллеги! Я

 приведу  вам   пример   из  жизни  нашего  сельскохозяйственного

 Амвросиевского  района  как  работает сегодня Земельный кодекс и

 действующая система законодательства по  аренде  земли.

      Сегдня   в    Амвросиевском  районе  Донецкой  области  116

 крестьянских фермерских хозяйств. Кстати, большинство из низ те,

 кто  возглавляет  крестьянско-фермерское  хозяйство,  как это не

 покажется  странным, хотя  станного  тут мало, горожане. Средний

 размер  крестьянско-фермерского  хозяйства  -30,  8  гектара. По

 Донецкой области - 23 гектара.

      Но, а теперь посмотрим на урожайность. Средняяя урожайность

 за  1995  год в крестьянско-фермерских хозяйствах Амвросиевского

 района  составила:  по  зерновым  -12,  3 центнера с гектара, по

 подсолнечнику  -10, 3  центнера с гектара. А что же получается в

 пережитках  социализма, как сегодня выражаются у нас реформаторы

 и  президентская команда, то есть КСП в колхозах, совхозах и так

 далее?

      "Пережитки  социализма" в 1995 году в Амвросиевском  районе

 дали   урожайность   зерновых   -25,  1  центнера  с  гектара  и

 подсолнух   -18,   5   центнера   с   гектара.   Учитывая  земли

 Амвросиевского района, это далеко не Волновамский, не Марьинский

 район,  земляки из Донецкой депутации понимают, о чем я говорю.,

 это относительно даже и неплохие цифры. В пережитках социализма,

 то  есть  коллективных  сельскохозяйственных предприятий, бывших

 колхозах и совхозах.

      Отсюда   у  меня  вопрос:  чем  думали  мы,  предшествующий

 Верховный  Совет  и мы в том числе, когда идем на реформирование

 производственных  отношений  на  селе,  в  экономике, в сельском

 хозяйстве,  не  предледуя главную цель -всякая реформа, если это

 реформа,  дожна способствовать учусшению производства продукции,

 в   данном   случае   сельскохозяйственной,   А,  следовательно,

 насыщения  рынка  потребительскими товарами. Кто сегодня ответит

 моим  пенсионерам, большинство из которых не может хлеба вдоволь

 наестся,  почему  мы сократили производство сельскохозяйственной

 продукции  вот  по  такому  вот  законодательству?

      Поэтому  я  по  многим и другим причинам считаю, что данный

 законопроект  об  аренде  земли надо н аправить, как минимум, на

 доработку.

       Да,  у  нас  есть  примеры, когда у фермеров есть неплохой

 урожай.  В  частности,  в  нашем  Амбросиевском районе называю с

 удовольствием имена, тем самым я не отрицаю фермеркое хозяйство,

 таких  как Мантула, Якубовский, Краенц. Но вместе с тем у такого

 фермера,  как  Лукьянченко на тридцатипятигектарной ниве вобрано

 всего по 4 центнера с гектара. Спрашивается: это отработано было

 законодательством? Нет.

      Посмотрите  на  21  статью  Закона  "Об  аренде", разве она

 предусматривает   жесткие  нормы,  преследующие  ответственность

 арендатора    за  неэффективное  использование  земли?

      А какая сегодня процедура лишения такого нерадивого фермера

 земли?  Попробуйте  в суд подать и тому подобное -целая волокита

 будет.

      Я  предлагал в своих изменениях к Земельному кодексу внести

 иное правило лишения нерадивых фермеров земли и так далее.

      И  последнее, уважаемые товарищи, здесь намало говорилось и

 говорится  о  частной собственности на землю. Какое великое дело

 паевание  и  тому  подобное.  Кстати,  уважаемый депутат Осадчук

 приводил  примеры  по  Ивано-франковской области 6 как у них все

 замечательно.

      напомню  уважаемому  депутату  Осадчуку:  пять  лет назад в

 Донецкой   области   при   плановой   социалистической  системе,

 металлургическая,  угольная  область  давала  в  государственный

 резерв больше зерна, нежели пять областей запада Украины.

      А   если   сравнить   с  Днепропетровской,  Кировоградской,

 Херсонской  областями,  так  что  тем  более  не  стоит  об этом

 говорить.

      И  последнее. Известный вам русский ученый, -не марксист, не

 большевик, -Александр  Васильевич  Аянов, в 1930 году арестованный

 по  ложному  обвинению,  в  1937 году расстреляный, который душу

 вложил  в реформирование села, всегда отвечал: "Собственность на

 землю должна быть уничтожена". Землей должен пользваться, именно

 пользоваться, тот, кто ее обрабатывает, и только.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Я  прошу  спокійно, будь ласка. Спокійно. Ще ніхто

 нікого...  Будь  ласка, Гармаш. Будь ласка, Чернявський. Олексій

 Пилипович, будь ласка, що думають Суми з цього приводу.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

      Шановні  колеги,  я  вчора  деякі  заувження  вже  з  цього

 приводу,  з  приводу  данного  закону говорив. Сьогодні хотів би

 дещо роз'яснити.

      Значить,  я розумію необхідність прийняття такого закону. і

 в  першу  чергу,  дійсно,  для  пристарілих, які можуть сьогодні

 реалізувати  свій  пай,  отримуючи  певну частину натуральної чи

 грошової плати.  Це дійсно так.

      Але давайте вчитаємось в данний проект закону. Значить, уже

 статя  3  говорить  про  те, що... при чому, ссилаючись на чинне

 законодавство,  про те, що земля може бути продана, заствалена і

 таке   інше.  Згідно  чинного  законодавства  це  не  відповідає

 дійсності.

      В  статті  6  в  оренду  може взяти землю навіть людина без

 громадянства. Скажіть, будь ласка, де країна світу, яка має таке

 законодавство, щоб можна без громадянства отримати землю, США чи

 десь  в  іншій.  Там  навіть  свої  громадяни,  якщо  він не має

 відповідної  освіти,  для  того, щоб використовувати продуктивно

 землю,  він  свою  землю  не  має право використовувати. Оце вже

 являється нонсенсом у данному законі.

      Дальше. Стаття 15: придбання у власність, так сказать, тоже

 самоє  без...  і  зсилаючись на чинне законодавство. Я не говорю

 про те, що в статті 20, 21 також єсть розбіжності із діючим нині

 законодавством.

      Стаття   25  застосовується,  якщо  наше  законодавство  не

 відповідає,   так    сказать,    вимогам,   то    застосовується

 законодавство  міжнародне.  Де  це  тоже  який  це  національний

 інтерес тут зберігається?

      Я  вчора говорив і ніяк не хотів обідити наших фермерів. Ми

 прийняли  Закон  "Про  фермерство",  закон хороший, але ж він не

 виконується  і не з вини більшості своїх фермерів, тому що діючі

 умови  розвитку  фермерства  на Україні сьогодні не відповідають

 можливостям  цих  людей.  Незвинувачуючи  їх,  але об'єктивність

 говорить  про  слідуюче: сьогодні кожний гектар землі у фермерів

 на третину... Вдумаємося скльки втратила України від того, що ми

 передали  значну  частину  землі  без  належного  законного, так

 сказать, вимог про те, щоб дана земля продуктивно працювавала.

      Що  це таке: тонну землі... тонну зерна не отримати? Зовсім

 відсутній  розвиток  тваринницької  продукції.  Зовсім  відсутне

 відновлення  родючості землі, в більшості. Я не говорю за те, що

 деякі  подібні фактори дуже добрі єсть, де фермери, так сказать,

 встигли  ухопитись і зараз працюють. Але це мізерна частина, так

 сказать, цих господарств.

      Тому  я вважаю, в даному законі також, як і в тому, так і в

 нинішньому не передбачена відповідальність за зниження родючості

 землі.   Тому   моя   пропозиція   при  всьому  тому  повазі  до

 розробників,  поки  що  його  відправити на доопрацювання і лише

 після цього говорити про приймання його в першому читанні.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Шевченко. За ним Семенюк.

      ШЕВЧЕНКО

      Шевченко,  Фастівський  виборчий  округ,  фракція Народного

 Руху  України.  Зайво  говорити наскільки важливий і припізнілий

 цей  закон, оскільки аграрне реформування вже понад рік у нас не

 лише  буксує,  а  й  задкує.  І  причина тому -це закостенілість

 нашого    аграрного...   нашої   законодавчої   правової   бази.

 Поляризуючі  підходи  до  проблем земельно-майнових відносин від

 ортодоксального  назад до колгоспів і до категоричного "землю на

 прилавок".  ми настільки заполітизували це питання, що навіть не

 помітили,  як  життя  переступило  через заспаних законодавців -

 через нас -і пішло далі, формуючи вже практику нових відносин на

 семлі... на землі і підказуючи цю практику від прицидента.

      Ми  наче стоїмо зараз, нагадуєм тих людей, які стоять проти

 річки  і  переглядаються:  чи потік їх знесе, чи вони встоять на

 одному  місці.

      Для  мене ключовим моментом запропонованого законопроекту є

 теза із статті 5  про те, що орендодавцями землі є власник, а не

 лише місцеві ради чи колективні господарства, як було до цього.

      Нині  навіть  найрішучіші прихильники радикальних реформ не

 стільки  зацікавлені  у  приватній власності на землю, скільки в

 процесі  руху  землі  як  знаряддя виробництва в напрямку пошуку

 найефективнішого  виробника.  Чого  зараз  немає  і  що пропонує

 почасти  цей  закон.

      Соціологічні  опитування  показують,  що  селянин  зараз не

 хотів  би  продавати  землю  навіть  аби  мав на неї право. І то

 добре,  через  те,  що  в ньому прокинувся власник, він знає, що

 значитиме земля.

      Однак  селянин  охоче передав би землю в оренду тому  от на

 тих умовах, які били б йому вигідні.

      Не   приймаючи  цього  закону,  як  же  ми  можемо  змусити

 запрацювати  умовні  земельні  паї, не виведені в натурі, ті паї

 землі, які належать, як правило, пристарілим людям, які не мають

 ні   здоров'я  обробляти  землю,  ні  знаряддя,  ні  накопичення

 фінансових  в  зв'язку  з  інфляцією  для  того,  щоб повноцінно

 господарювати.  маємо  парадокс. Ми... в нас існує законодавство

 на  майнову оренду, у нас існує юридичне право оренди як такої і

 не   відрегульована  оренда  землі.  Ми  продовжуємо  на  землях

 вирощувати  бур'яни.

      Ось  кілька  прикладів на місцях. Село Манжилія Полтавської

 оласті, Глобинський район. Голова КСП 860 паїв видав на них акти

 і  потім  передав  ці  паї  в  оренду знову своєму господарству,

 вирішивши свої проблеми.

      Львівщина.  Селяни  320  паїв  виокремилися  і  перейшли до

 господарника Гути, фактично, на правах  оренди.

      Дніпропетровщина. Я особисто знаю в Криницькому районі двоє

 господарств,  які  збанкрутувалися  і  фактично перетворилися на

 орендні  господарства  після  цього.  Я  знаю в Дніпропетровщині

 факт,   коли   збанкрутіле  колективне  господарство,  знайшовся

 багатий  чоловік, який через підставних осіб викупив борги, і ми

 маємо в натурі, що господарство продовжує функціонувати, а землі

 належать  зовсім іншому виробнику. Чому? Тому що в нас відносини

 у  сфері  земельної  оренди абсолютно не відрегульовані. Якщо ми

 будемо  противитися цьому потоку, він нас знесе. На сьогоднішній

 день  ми  маємо  кілька  десятків  прикладів,  на кінець року ми

 матимемо кілька сотень цих прикладів.

      Ще  один інтересний приклад. Розумієте, багато хто відкидає

 приватну  власніть  на  землю.  Я  виступаю  від  фракції, маю 5

 хвилин. Відкидає право приватної власності на землю. То навіть я

 хотів  би звернутися до цих людей. Адже право оренди землі, воно

 передбачає,  що  ця  земля  не  перетвориться  на цьому етапі на

 товар, вона не може нею бути і не може продаватися.

      Я  хотів би навести ще один такий приклад. Ви всі прекрасно

 знаєте,   аграрники,   що   на  сьогоднішній  день  акціонуються

 колективні господарства, і вже по Україні багато прикладів, коли

 третина  й більше акцій зосереджується в руках одного керівника.

 Так  от,  те  майно  разом  з землею, воно йде назавжди. Коли ми

 будемо  акціонувати  землю, ця земля назавжди ніколи не піде. Ця

 земля  просто найде власника й переходитиме з рук в руки, і вона

 нікому не дістанеться за гроші, як дехто говорить.

      Я  уважно  прочитав  проект,  запропонований  комісією. Тут

 визнається  необхідність  цього  закону і правильно вказується в

 чому  він суперечить нормативним актам і Земельному кодексу. Цей

 Земельний  кодекс  зараз  знаходиться  на  доопрацюванні  у цієї

 комісії,  то  чому  б  цей закон не прийняти в першому читанні і

 передати  в  комісію  для  того,  щоб  всі  ці  норми  і правові

 протиріччя відрегулювати.

      Я  пропоную,  я  подав  проект теж проект постанови з цього

 приводу  прийняти  закон  в  першому читанні, і це було б як раз

 ухвалення  цього закону в кінцевому результаті був би прекрасним

 моментом  соціального, політичного і якого завгодно компромісу у

 надзвичайно  важливих  питаннях  земельного власництва. Дякую за

 увагу.

      ГОЛОВА.  Віталій  Федорович, я прошу, будь ласка, спокійно,

 спокійно. Я прошу, Віталій Федорович навів дуже цікавий приклад,

 мені  здається,  було  б  правильно він звернувся з депутатським

 запитом  з  цього  приводу  і  там, де найшовся розумний такий в

 лапках  чоловік,  що  порушив  законодавство  і  прихватив землю

 якимось  чином  так,  то  ми  дамо  доручення прокуратурі. Бо то

 питапння не в законі, а в тому, що на місці не слідкують за вико

 нанням закону ті, кому потрібно. І тоді все стане на своє місце,

 сьогодні  можна  користуватися  землею,  можна брати її навіть в

 оренду  і  це  сьогодні  робиться, але під от такими махінаціями

 заніматься, я думаю, що ви тут праві, не можна цього допускать і

 треба безперечно всіх ставить на своє місце.

      Будь ласка, Семенюк.

      СЕМЕНЮК   159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановні   колеги   народні   депутати,   шановні   виборці,

 представникі  засобів масової інформації. Я хотіла б сказати, що

 наша комісія детально аналізувала поданий законопроект, детально

 обргунтовувала  із  тими  зауваженнями,  які  подавалися  нам  в

 комісію  від  числа  депутатів.  І слід сказати, що даний закон,

 який  поданий  сьогодні на розгляд Верховної Ради, знаходиться в

 переліку законопроектів, які повинні розглянутись в першу чергу.

 Але  його  приймать неможливо тільки із-за того, що він сьогодні

 не  відповідає тому чинному законодавству, яке у нас сьогодні є.

 Крім  того,  по  основному законопроекту повинно бути виділено 3

 види  оренди.  Оренда  це  довгострокова, короткострокова і доля

 оренда.  Так  живе весь світ, тому і комісія, і я як представник

 від  фракції  говорим  про  те,  що  сьогодні  цей  законопроект

 приймати  не  можна із-за того, що повинні бути передбачені види

 оренди,  їхні  права і повноваженни орендаторів і того, хто несе

 відповідальність за ту емельну ділянку, яку буде брати в оренду.

      Крім  того  я  хотіла  б  сказати, що сьогодні в Земельному

 кодексі  ці  питання врегульовані, і я думаю, при парламентських

 читаннях,   при   тих  зауваженнях  ми  їх  врегулюєм  у  нашому

 законодавстві.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую  вам.  Мовчан. Немає Мовчана... Юхновський,

 будь  ласка.  Зважте на те, що у вас забрав 2 хвилини ваш колега

 по  фракції...  Але  все-таки,  враховуючи  те,  що ви працювали

 серйозно  над  цим документом, будь ласка... скористайтесь своїм

 часом.

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати!

      Закон  про  оренду, безумовно, нам треба приймати хоча би в

 першому читанні хоча би для того, щоб якось рухатися вперед...

      Але  відносно  цього  закону  я хочу сказати декілька своїх

 зауважень.

      Стаття  5  закону  говорить  про те, що є орендодавці і сам

 орендодар.  Але  якщо  земля лежить ця колективній власності і є

 розпайована,  то  невідомо,  хто  фактично  може  віддати  пай в

 оренду: чи з дозволу всього колектива, чи сам пайовик може здати

 свою частку землі в оренду?

      Крім  того,  для  того,  щоб було нормальне паювання землі,

 необхідно  землю ділити по паях не по площі, а по вартості. Може

 статися    так,    що    певні   ділянки   землі   дуже   погано

 загосподаровані - яруги і т. д., далеко від дороги -мають значно

 меншу  вартість  ніж  ті  ділянки  землі,  які  знаходяться  при

 дорогах.  Отже, треба паї конче брати по вартості землі, а не по

 площі землі.

      Стаття  9  і  12. В 9-' статті говориться, що орендна плата

 має  буту  більша за пплату за землю. Але ви ж знаєте, що пплата

 за  землю  виносить десь біля 300 тисяч карбованців за 1 гектар.

 Отже,  орендна плата є також зовсім мізерна плата. Тобто, до тих

 ппір6  поки  ми  не  перйдемо до цього закону, відносно якого ми

 винесли  рішення  на  Верховній  Раді  до  Закону  "Про плату на

 землї", ппоки ми тут законодавчо не визначемо ціну землі, до тих

 пір  різноманітні  наші  закони,  кяі  відносяться і до плати за

 землю,  і  до  оренди  землі,  і  до  аювання землі, не матимуть

 фактично ніякої  практичної цінності.

      Далі.  В  статті  17 говориться про те, що орендодавець має

 право вимагати від орендаря, щоб земля впорядковувалась згідно з

 її  призначенням. Але миє право, а не вимагає. Разом з тим, всім

 повинно   бути   ясно,  що  земля,  якщо  вона  забирається  від

 сільського   господарства   обходження,   вона  коштує  набагато

 дорожче, вона коштує в 3, в 4 рази дорожче, ніж тоді, коли земля

 переходить  від одного господаря до другог  господаря. Але форма

 господарювання при тому не змінюється. тому, і ця форма в законі

 теж  чітко  не  зроблена.  Тому,  я  вважаю слідуюче, що закон в

 принципі  можна  приймати  в 1-му читання, але до 2-го читання в

 нього треба внести суттєви  поправки.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Списибі  вам за лаконічність. прошу від Селянської

 партії, Луньов.  Від фракції...

      ЛУНЬОВ, 191 виборчий округ, Запоріжжя, Камінко-Дніпровська,

 від Селянської партіі Укрїни.

      Шановні  депутати!  Розглядаючи  проект Закону України "Про

 оренду  землі",  ми  повинні  враховуавти,  що  оренда землі, як

 економічне  і  юридичне  явище,  історично  складалася, як засіб

 стягнення  землевласником  і  землевиробника земельної ренти, як

 форми  прибуткової вартості, пов'язано із складними протиріччями

 як   у  сфері  власності  на  землю,  так  і  у  сфері  роподілу

 результатів праці.

      В  сучасних  ринкових умовах законодавства про оренду землі

 використовується  у  розвинутих  країних  як  засіб концентрації

 виробництва   і   поступового   викупу  землі  у  землевласників

 виробниками  та  недопущення,  коли орендним правом користуються

 ті,  хто  сам  безпосередньо на займається сільськогосподарським

 виробництвом.

      Тобто  як  складова частина земельного законодавства, закон

 "Про  оредну"  не  тільки  врегульовує  права  власників землі і

 орендарів,  працюючих на землі, а й спрямовує земельні відносини

 до  володіння  землею  тими,  хто  на  ній  працює,  і на зняття

 сільськогосподарського  виробництва  тигиря  подвійної земельної

 ренти,  поступово  ліквідуючи   ренту  власника   землі.

      Тому  норми  законодавства  про  оренду  землі базуються на

 положенні  законів  про  земельну  власність,  про оподаткування

 зімле,  про  реєстрацію земельних ділянок і на кадастровій оцінці

 землі.  Жоден з цих законів і нормативів у нашом у законодавстві

 ще  остаточно  не  сформовані.

      Тому   запропонований  Закон  України  "Про  оренду  землі"

 подається   не  на  юридичній  основі  сформованих  земельних  і

 економічних  відносин,  а  на  основі намірів виконання політики

 сертифікатного  продажу землі сільськогосподарського призначення

 і застосування земельного ринку і скупівлі землі власниками, які

 не  займаються  сільськогосподарською   діяльністю.

      Автори   проекту,  а  це  віце-прем'єр  України  Саблук  та

 Президент    Української   академії   аграрних   наук   Созінов,

 занепокоєні  тим,  щоб  айбутні  нові землевласники мали правову

 основу  наймати орендарів і стягувати земельну ренту, а іноземні

 партнери прибирали землю України за рахунок боргів.

       Не  можна  погодитись  з  тим,  що  земельне законодавство

 підтасовується  під  сертифікатний  рподаж  землі, під створення

 класом  землевласників  та напівфеодальних відносин в сільському

 господарстві   України,   коли   весь  світ  спрямовує  земельні

 відносини дов олодіння землею тим, хто на ній працює і уникнення

 ринки землевласника.

      Щодо зауважень до окремих положень проекту закону, то треба

 сказати,     що    в    умовах    кризи    складу    виробництва

 сільськогосподарської продукції, інфляції та нестабільного курсу

 грошової   одиниці   в   Україні,  надання  права  оренди  землі

 сільськогосподарського    ризначення   іноземним.   фізичним   і

 юридичним  особам не доцільно з тих причин, що іноземні орендарі

 як     власники    виробленої    продукції    вільні    вивозити

 сільгоспродукуцію  за  кордон  і  поглиблювати продовольчу кризу

 в Україні.

      Тому  пропоную  вилучити  із статті 6 право бути орендарямі

 земель      сільськогосподарського      призначення     спільним

 підприємствам,    міжнародним    об'єднанням    і   організаціям

 з   участю   українських   та   іноземних   осіб   та  громадян,

 підприємствам,   що   повністю   належать  інвесторам,  а  також

 іноземним    державам,   міжнародним   організаціям,   іноземним

 юридичним та фізичним особам без громадянства.

      Враховуючи,  що  відносини  у  сфері оренди землі в Україні

 тільки   набуватимуть   розвитку  і  не  виключенні  труднощі  у

 стосунках  між  орендавцями  і орендарями і зміни у законодавчих

 формах пропоную установити термін оренди землі не до 50 років, а

 на період   сівазміни  або до 10 років.

      До статті 10 внесли у перелік істотних умов договору оренди

 землі,   умови   розподілу  відповідальності  між  орендарями  і

 орендодавцями  за  вирогідность  ризику у сільськогосподарському

 виробництві.

      Предпослідній   абзац   (............)   записати  у  такій

 редакції.  "Умови  договору оренди землі зберігають свою силу на

 весь  термін  його  дії,  але  у  випадках, коли після укладення

 договору,    з'являються    фактори,   якіпогіршують   становище

 договірних  сторін,  умови  договору переглядаються з укладанням

 додаткової угоди.

      Беручи  до  уваги,  що  проект  Закону  "Про  оренду землі"

 потребує  змін,  закладенних  у  ньому  цілей  і  норм земельних

 орендних  відносин  і  не  має  правової  основи  ще  не  досить

 визначеного  законодавства  про  земельну  власність, земельного

 оподаткування,    кадастрофу    оцінку   і   реєстрації   земель

 сільськогосподарського     призначення    пропоную    відправити

 законопроект на доопрацювання, як мінімум.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Ми  використали вже 40 хавилин

 обговорення.  Є  ще  бажаючі  виступить? Але виступило в нас, ще

 наполягає  на слові дев'ять чоловік. Я просив би вашої згоди, ну

 давайте  від  комісії  ще  дамо  Драгомарецький, він від комісії

 контрольної. І все-таки припинити обговорення.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Тому  що...  Власне  кажучи,  є  дві пропозиції: прийнять у

 першому читанні і направити на доопрацювання. Інших немає. То це

 ж можна визначитися голосуванням, бо аргументи вже повторюються.

      Будь ласка, Драгомарецький.

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.

      Драгомарецкий,  Одесса, председатель Контрольной комисси по

 вопросам приватизации.

      Уважаемые  коллеги!  Я  думаю,  нам, как людям занимающимся

 трудом творческим и пишущим законы, надо прежде всего подумать о

 том,  чтобы  муки нашего творчества не превратились потом в муки

 тех, кому прийдется пользоваться этими законами.

       Здесь  я  полностью  охарактеризую  этот  закон,  разделяя

 позицию  пана  Осадчука,  что Закон об аренде земли по сущесмтву

 является  подменой  тезисов и предлагает пролог к продаже земли.

 Хочу заметить, что мы все время являемся свидетелями подтасовки,

 когда форма собственности на землю стремятся определить в формах

 хозяйствования  на  земле.  Хочу  заявить, что это совершенно не

 так.  Легендарная,  эффективная  по  сельскому  хозяйству страна

 Голландия,   сколько   акров   частной   земли?   Ноль.   Способ

 производства  на земле какой? Капиталистический, мелкий, средний

 и   фермерское   хозяйство  основаное  на  личном  труде.  Новая

 Зеландия  -100  процентов госсобственности на землю. Израиль -91

 процент. Часто приводыт в пример Соединенные Штаты Америки. Хочу

 задать вопрос: сколько у американского фермера частной земли? Аж

 10  процентов,  все  остальное  он  арендует.  Поэтому  не  надо

 пытаться  говорить  о  том,  что  новой формой хозяйствования на

 земле  могут  быть  осуществлены  исключительно  на базе частной

 собственности на землю.

      И  в конце-концов класический пример. Англия: собственность

 земли  по-существу  феодальная............., способ производства

 сельского   хозяйства   -капиталистический.   Поэтому   не  надо

 обманывать людей и в том числе тех, кто сидит в этом зале.

      Следующий  момент. Необходимо подчеркнуть, что если сегодня

 государство  выступаэт  собственником  земли, то естественно оно

 должно  подумать:  "А  зечем  эта  земля  прежде всего нам нужна

 сегодня?"

      (...........)  сегодня  проблемы  собственности на землю, а

 (...........)   и(...........)   текст  появления  этого  закона

 сводится  к  тому, чтобы оживить сельское хозяйство. Но будет ли

 оживлено  сельское  хозяйство  в условиях, когда землю не сможет

 купить   производитель.  Это  же  совершенно  понятно:  земли  у

 сельского  производителя  нет  и  быть  не может.

      Часто  говорят:  "На  смену  коллективным хозяйствам придут

 колхозы."  Хочу заметить, что действительно в Соединенных Штатах

 Америки    (...........)    140    гектар,   но   70   процентов

 сельскохозяйственной      продукции      производят      крупные

 сельскохозяйственные  производители, (...........) обоществления

 которых является  1400 гектар на  одно хозяйство.

      Никому    закон    концентрация,   централизация   капитала

 преодолеть нельзя. Ни одна юридическая норма выше экономического

 закона не становится и  становиться  не  будет.

      Мы  все  люди  взрослые и понимаем, даже не будучи медиком:

 чтобы  появился  ребенок  надо  папа  и мама  как  минимум.

      Что  папа?  Для  производителя.  Для хозяйственной единицы.

 Папа  -это материально-технические ресурсы. Мама -это финансовые

 ресурсы.

      Хочу  заметить,  что еще в 1993 год, к сожалению у меня нет

 более   новых   даных,  для  того,  чтобы  создать  полнокровное

 фермерское  хозяйство  на  земле в России надо было 50 миллионов

 рублей.  В  1993  году.  У  нас  есть  такие  ресурсы? Нельзя же

 перепрыгнуть  через  историческую  эпоху и вот так вот: захотели

 волюнтариски и родили  новую   форму  сельского хозяйства.

      Дальше.  не  определено  целевое использование земли в этом

 законе.   не   определен...   нарушается   принцип(...........).

 Арендные  отношения  распространяются на земли, которые входят в

 Госзапас и таким образом они переходят в пользование юридических

 и  физических   лиц.

      И  в  конце  концов.  нельзя ставить телегу впереди лошади.

 Сначала нужен Земельный кодекс, а потом все остальное.

      Поэтому  я  предлагаю,  чтоб  этот  закон  был направлен на

 доопраюцвання,  и  надо  думать не о том, чтобы продать, в конце

 концов, наше последнее достояние, которое есть на этой земле, на

 Украине  землю,  а  том,  чтобы  создать,......  это  возможно в

 условиях   нашей   разрухи,   возможности  для  функционирования

 хозяйственных   форм,  и  при  этом  собственность  на  землю

 определяющим фактом, отнюдь не является, скорее наоборот.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.   Я   прошу  погодитися  з  підведенням  риски  під

 обговоренням.  Ми  використали майже годину на обговорення, так,

 як визначено Регламентом. Я прошу вас!

      Я   ставлю   на   голосування,   а   ви   визначайтеся.  Не

 визначитеся - будем продовжувати обговорення.

       Будь   ласка,   ставлю   на   голосування  пропозицію  про

 підведення риски під виступами, про завершення дискусії.

      "за"

      Ну, хочете говорить,  будь ласка, говоріть.

      Свято  -від  Комісії  з  питань  аграрної  політики.  Але 3

 хвилини.  Будь ласка.

      СВЯТО В.П.

      Дякую,   Олександре   Олександровичу.  (Василь  Свято,  416

 виборчий округ)

      Шановні   колеги   депутати,  шановні  виборці,  земля  -то

 найбільше  багатство,  яке  нас  до  життя  тримає. Я говорив, і

 неоднократно повторюю, що істи треба всім.

      І  відносно  даного  законопроекту,  який виставлений, хочу

 поставити  питання  перше,  ь  1.  А  саме,  перше читання -то є

 стратегія,  то  є  концепція.  Який скелет закладемо, той будемо

 мати.

      Що  тут  написано  на  словах?  І  те,  що говорив шановний

 Володимир  Сергійович  Губарєв. Регулювання земельних відносин в

 умовах  ринку.  А  що  ж  написано  між  рядками? А між рядками,

 шнаовні, написано те, що не говорилося Володимиром Сергійовичем,

 те  що  не  написано на папері, а говориться: проведення якщо не

 через  двері,  то  через  вікно  землі  як товару, категорії. На

 даному  етапі  перехідному,  це,  як  мінімум,  це  недопустимо,

 шановні.  В цій ситуації, в якій ми зараз є, коли більша частина

 народу  доведена  до  крайньої  межі зубожіння, істиний хлібороб

 буде  продавати  землю,  а  буде концентруваться вона у тих, хто

 спекулянтами  називається,  і  земля  перетвориться  не в основу

 достатку,  не  в  основу  нашого  багатства,  а земля покриється

 куилем, перетвориться в предмет спекуляції.

      Виходячи  з  цього, я хочу зупинитися на слідуючому, а саме

 на   оренді.   В   нашому  світі,  шановні,  все  у  відносності

 пізнається.  Так само, зокрема, і оренда як така. Є і позитивне,

 є  і  негативне.  З  точки  зору  позитивності  оренди,  оренда,

 шановні,  то  є  тест на випробування: господар ти чи хапуга, чи

 спекульнт.  Так  от,  з  точки  зору  цього  тесту,  якщо оренда

 довготермінова, то в такому випадку вона дає можливість відсіяти

 істиного  хлібороба   від  спекулянта, від того  хто хоче набити

 собі кишені.

      Є  і  другий  момент.  Це позиції того, чи вболіваємо ми за

 землю,  чи  думаємо  про свою кишеню. Це знову таки визначається

 чим?    Термінами   оренди   як   такої,   врахуванням   ротації

 сільськогосподарських рослин у сівозміні.

      А    тепер    давайте   звернимося,   шановний   Володимире

 Сергійовичу, до того що написано, короткотермінова оренда на три

 роки.  Це  оренда,  яка переслідує інтереси власної кишені, а не

 держави  і  народу.

      Виходячи  з  цього,  така  оренда  буде  давати  можливість

 виснажувати  землю,  а  не турбуватися про агротехнічні заходи з

 точки зору відтворення і підвищення родючості землі як такої.

      Тепер     я     хочу    сказати    слідуюче.    Відсутність

 відповідальності:   обов'язки   і   відповідальність  -це  різні

 моменти.  Немає відповідальності -я можу порушувати обов'язки як

 такі.

      І  от  виходячи  з  цього,  суборенда  також  породжує  оцю

 безвідповідальність.

      Шановні   колеги-депутати,   буду   закінчувати.  Земельний

 кодекс  -оце  є,  так  би сказати, основа, яка визначає земельні

 відносини. Виходячи з цього, на першому місці -Земельний кодекс,

 а  на  другому  -Закон  про оренду. Закон про оренду тільки може

 бути  прийнятий  з  тими відступами від Земельного кодексу, якщо

 будуть  відповідні  зміни проведені у Земельному кодексі. По цій

 причині в першому читанні його, шановні, приймати не можна! Я ще

 раз  акцентую: перше читання -це стратегія! Який приймемо закон,

 так потім будем мати!.. Друге читання - це вже тільки тактика.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Василю  Петровичу  і  шановні  депутати,  ну  ви ж

 попросили  слова від комісії з приводу того, як використовувати,

 в оренду давать землі радіаційно забруднені... Ну, то уже б, раз

 ви   звертаєтеся   з   цього  приводу,  справді  є  специфіка  у

 використанні  таких  земель,  то  треба  говорити  тоді  про це,

 вносити  ці  пропозиції...  А  так  ви  знов повторили... слушні

 думки, тільки ті, що вже звучали!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу припинити обговорення.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще раз ставлю на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще крім того 8 чоловік записано... Ну, ну...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  будь  ласка,  я  поставлю  -якщо  не підтримають, тоді

 будуту виступать. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      "За" -

      Ми використали час, відведений Регламентом для обговорення.

      Рішення прийнято.

      Володимир  Сергійович, коротеньке слово заключне. Заступник

 голови   Держкомзему,   перший   заступник,   Губарєв  Володимир

 Сергійович.

      ГУБАРЄВ  В.  С.  Шановний Олександр Олександровичу, шановні

 народні   депутати!   Хочу  в  першу  чергу  подякувати  вам  за

 доповнення,   які  будуть  враховані  при  ддоппрацюванні  цього

 проекту закону.

      По-друге.  В  відповідності до діючого законодавства, тобто

 до  статті  8  Земельного  кодексу  у  тимчасове користування на

 умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам,

 установам  і  організаціям,  я  уще  не  говорю  про  громадські

 об'єднання   і   релігійні   організації,  а  також  міжнародним

 об'єднанням  і  організаціям  за  участю  українськи,  іноземних

 юридичних   осіб і громадян,  підприємтсам, що повністю належать

 інозземним  інвесторам,  а також іноземним державам, міжнародним

 організаціям, іноземним юридичним особам та фіззичним особам без

 громадянства. Це у діючому нашому Земельному кодексі, стаття 8.

      Ну,  іноземні  юридичні  особи  іноземної держави не можуть

 придбати  орендовані  землі  у власніть. Земля може надаватися в

 оренду в........... користування до 3-х років. Ви всі знаєте, що

 надається   до   3-х   років  для  городництва  в  першу  чергу,

 сінокосіння.  Для  випасання худоби. Ну, я вже не говорю, що для

 державних чи громадських  потреб.

      І як ви знаєте, у віповідності до існуючого законодавства і

 відповідності   до   проекту   Законду   "Про  оренду  землю,  в

 довгострокове до 5-10 років. І продовжене ще раз до 50 років.

      Я  ще хочу раз, ще хочу раз нагадати, що орендарі земельних

 ділянок сільськогосподарського призначення мають переважне право

 на  одержання  орендованих  земельних  ділянок  у власність крім

 випадків, коли їх орендарями є спільні підприємства.

      І   в   відповідності...   у   відповідності   до   діючого

 законодавства,   громадяни,   які   мають   земельні  ділянки  у

 власність,  мають  право  теж  надавати їх в оренду без цільвого

 призначення.  І,  якщо  у  разі  тимчасової  непрацездатності чи

 призиву до  військової служби,  може теж надавати їх до 5 років.

      Тепер я хочу сказати щодо проекту закону статті 3, що право

 а  оренду  земельної  ділянки може бути придбано на конкурентних

 засадах через проведення землельних аукціонів, конкурсів тощо.

      Як ви знаєте, досвід проведення земельних аукціонів в місті

 Харкомві,  Кихві, Львові, Чернігові, Одесі свідчить, що переваги

 надання  земельних  ділянок  в  оренду  на  аукціонній  основі у

 порівнянні  з  системою  цільового наданна земель за замовленням

 підприємств  і організацій.

      Аукціони  в  першу  чергу  стимулюють  землекористувачів до

 більш ефективного освоєння та використання з емельних ділянок.

      ГОЛОВА.  Михайло Васильович, переконуйте сусідов тихіше, бо

 й я  чую ,  про  що  ви говорите. Прошу  уваги.

      ГУБАРЄВ.  ...  і  також  сприяють  надходженню до міського

 бюджету  додаткових  коштів,  необхідних  для  розвитку міського

 господарства.

      Щодо  третього  абзацу  статті  3 право на оренду земельної

 ділянки,    тут    мова   ведеться   не   сільськогосподарського

 призначення,   може   бути  продана,  подарована  успадкована  і

 обміняня.

      Якщо   маєте   на   увазі   я  взяв  земельну  ділянку  для

 несільськогосподарського призначення, наприклад, для будівництва

 якогось  торгового  будинку, і по якихось причинах занеміг там і

 так  далі,  то я міг би його подарувати, успадкувати цю земельну

 ділянку  для  несільськогосподарського призначення.

      Тобто  мова  не ведеться щодо земель сільськогосподарського

 призначення.

      Ще  раз  хочу  вам  подякувати, шановні народні депутати, і

 прийняти  закон  у  першому  читанні.

      Дякую  за  увагу.

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Володимиру Сергійовичу, я хочу

 привернуть  вашу  у  вагу  до  того, що при розгляді питання рпо

 оренду  землі  на  засіданні  Верховної Ради обов'язково повинен

 бути і голова державного комітету по земельних ресурсах народний

 депутат   України.

      А  якщо  його рпотягом двох днів знайтаи не можуть, то тоді

 виникає  питання,   що  це  за  відношення до  питання?

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Ми  провели  обговорення цього питання, на мій погляд, дуже

 ретельно, можливо не зовсім глибоко. Специфіка питання особливо.

      Віталій  Федерович,  послухайте,  будь ласка. Перед тим, як

 ставити  на  голосування,  я  хотів  би підвести підсумок нашого

 обговорення.  І  звернуть вашу увагу на те, що Закон "Про оренду

 землі"  такий  чи  іншщий,  але  приймати  потрібно, обов'язково

 потрібно.

      Я  зараз  змодулюю  одну  ситуацію,  яка  сьогодні  існує у

 кожному  районі,  у кожному господарстві. У нас частина земель є

 державною  і знаходиться у резерві. Вона не використовується або

 може   використовуватися   сьогодні   господарством   на   праві

 користування. Форма здійснення того права є оренда, іншого нема.

 Але  якщо  підписується  оренда  між колективним господарством і

 державою у вигляді відповідної Ради, відповідного рівня, то тоді

 цей  власник  землі  або  держава  у  сособі цієї Ради має якісь

 надходження і має право здійснювати свої функції, у тому числі і

 для  відновлення  для підтримки на потрібному рівні тої чи іншої

 ділянки землі.

      Тому  поза  всякіх  сумнівом, це один з прикладів. І те, що

 говорив  Василь  Петрович Свято, мова ж іде про оренду землі, як

 місце   розташування   якогось   об'єкту.  Наймає  підприємство,

 магазин,  акціонерне  товариство  (............) землю для того,

 щоб поставити свою, умовно кажучи, виробничу точку чи комерційну

 точку.  Він  що  буде  на  10  років  її  підписувати, коли йому

 потрібно,  він  не  знає  як  у нього буде з прибутком і з усіма

 іншими,  ну  не  більше  ніж  на 3 роки. Тому є відповідні умови

 оренди,  відповідний  договорі оренди, який передбачає ці умови.

 Треба записувати, безперечно.

      Але  поза  всяким  сумнівом  цей  закон повинен відповідати

 чинному  законодавству,  а  не  в  супереч  його  діяти.  Ну, ви

 подивіться,  виявляється  так,  що  в  межах  населенних пунктів

 орендодавцем  виступає  Рада, ну село, селище, місце, но в особі

 представницьких  органів  не  перше.  А  за межами місця, уже на

 землі  резерву,  наприклад,  виступає  района  адміністрація. Що

 соббою є района  адміністрація? Хто може сьогодні пояснити.

      Це  означає,  що  ми  це право передаємо в руки конкретному

 иновнику,  який  знатиме  за що і кому дати землю в оренду. Тоді

 навіщо  ми  закладаємо  таку  норму  тим  паче,  що в Земельному

 кодексі  написано інакше. Треба всеце враховувати. А крім того я

 повністю  згоден  з  тими депутатами, і треба відобразити це, що

 контролльні функції за правовідносинами стосовно землі, стосовно

 оренди землі, безперечно, треба посилити.

      Тому можна або в першому читанні приймати, доручивши все це

 врахувати   до   другого  читання,  або  прийняти  направити  на

 доопрацювання з врахуванням пропозиції депутатів і приведенням у

 відповідність  з  чинним  законодавством.

      Комісія  готує  проект  постанови  такого  змісту:  "Проект

 Закону  України  про  оренду  землі  передати Кабінету Міністрів

 України  на  доопрацбвання з врахуванням пропозицій та зауважень

 коммісії  Верховної  Ради  України  з  питань   агропромислового

 комплексу,  земельних  ресурсів  та соціального розвитку села та

 внести його на розгляд Верховної Ради України".

      Можна підтримати цю пропозицію? За основу ви пропонуєте?

      І  другий  варіант,  який  пропонують розробники., Шевченко

 пропонує:  "Прийняти в першому читанні проект Закону України про

 оренду землі, внесений Кабінетом Міністрів України.

      І  друге.  ДОручити Комісії Верховної Ради України з питань

 агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів та соціального

 розвитку  села  доопрацювати  проект  Закону  про оренду землі з

 врахуванням  пропозицій  та  зауважень  комісій  Верховної  Ради

 України   і   народних   депутатів  України,  а  також  положень

 законопроекту  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Земельного

 кодексу та внести на розгляд Верховної Ради України".

      Можна  доповнити "до 15 травня 1996 року".

      І  є проект, вноситься Кабінетом Міністрів, який передбачає

 буквально, ну майже те саме : прийняття в першому читанні.

      Тому   я   ставлю   на  голосування  в  послідовності,  яка

 визначається   процедурою.  Комісія  вносить  першу  пропозицію.

 Ставлю на  голосування  пропозицію  від  комісії про направлення

 проекту на доопрацювання.

      "За" -

      Дякую. Рішення прийнято.

      Доповнення  якісь  будуть?  Можна  приймати,  як  остаточне

 рішення це? Добре, вважаємо це рішення остаточним, і я прошу ним

 керуватися.

      Я  прошу,  зараз  перерва  на  півгодини,  ви  порадьтеся у

 фракціях  відносно розгляду того питання, яке ми вирішували. Вам

 варіант роздали.

                              - 75 -

                     П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

       ГОЛОВА. Прошу сідати всіх. Проводиться поіменна реєстрація.

       Зареєстровано 351 депутат. Продовжується ранкове засідання.

       Ви  скористалися  правом порадитися, використавши для того

 перерву,  не  додаткову,  а  ту,  що  і  так  в  розпорядку  дня

 передбачена.  Тепер нам потрібно визначитися. По-перше, у вас на

 руках є два проекти постанови: одну пропонує депутат Носов, іншу

 депутатська група, міжрегіональна депутатська група.

      Але  для  того, щоб їх розглянути учора ми не проголосували

 перенесення  цього питання на сьогодні, тому треба проголосувати

 питання  про  включення  і  його  для  розгляду.  Але треба, всі

 розуміють, що його треба розглядати сьогодні.

      Тому  я,  будь  ласка,  ставлю  на  голосування питання про

 включення   в  порядок  дня  питання  про  доповнення  постанови

 Верховної  Ради  України від 2 квітня 1996 року про включення до

 порядку  денного  пленарних  засідань  Верховної  Ради  України,

 питання про проект Конституції України.

      Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Я  хотів  би, щоб

 процедурне   питання   ми...  Ще  раз  повторюю,  не  ставте  на

 голосування.  Хотів  би без поіменного голосування, бо вносяться

 пропозиції  такі,  а  саме: визначитися в ткому рядовому режимі,

 вирішити  питання.  По-перше,  про  включення  в  порядок дня на

 сьогодні питання про доповнення постанови Верховної Ради України

 від  2  квітня  1996  року,  про  включення  до  порядку денного

 пленарних  засідань  Верховної  Ради  України питання про проект

 Конституції України.

      Мова  йде  про  те,  що  необхідність, невідкладність цього

 питання передбачена термінами підготовки доручення відповідно до

 постанови від 2 квітня, тому треба його включити сьогодні.

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      У  вас  на  руках  два проекти постанови. Будь ласка, Носов

 обгрунтування,  а  потім  Степанов.  Всі питання обговоренні, ми

 тільки  дамо  слово  і  будем  потім  голосувати  один  і другий

 варіант.

      НОСОВ В.В.

      Шановні  депутати, я хочу сказати, що ця постанова фактично

 складена  вами  ж  самими  ціми  групами і фракціями. І я тільки

 викидав  тільки  ті  положення,  які  є  спірними.  Скажімо,  не

 називається   ця  комісія  узгоджувальною.  По  регламенту  нема

 узгоджувальної  комісії.  Ще  раз  повторюю, чому. Узгоджувальна

 комісія  в Верховній Раді утворюється у двопалатному парламенті.

 І  це розписується в Конституції. І записано процедура подолання

 неузгоджених  питань.  Одна  з  палат  голосує  більшістю. У нас

 парламент,  Верховна  Рада однопалатна. Узгоджувальної комісії у

 нас  не  може бути, і неможливо виписати цих процедур. Тимчасова

 спеціальна   комісія   для   розробки   чи  опрацювання  певного

 документа,   зараз   опрацювання,   діє   згідно  з  регламентом

 відповідно до Закону "Про постійні комісії". Всі процедури діють

 ті  самі.  Вона  створюється  лише  для  певного  питання або на

 маленький строк. Тому слова "узгодженої" тут немає.

      Далі.   В   проекті,   який   поширений   між  регіональною

 депутатською   групою  на  відхилення  від  регламенту  є  деяка

 тонкість,  я повинен про неї сказати. Справа в тому, що згідно з

 Конституцією   особий   орган,   які  мають  право  законодавчої

 ініціативи  мають  рівне право на законодавчу ініціативу і Закон

 "Про  статус народного депутата" говорить, що будь-який внесений

 ним  проект  повинен  бути  розглянутий Верховною Радою, і що до

 нього  прийнято рішення. Можливо, відхилити. Тут передбачається,

 що  саме  ця  комісія  буде підготовлювати тільки один проект, а

 куди  ж  інші? Вона повинна згідно з регламентом в разі внесення

 альтернативних  законопроекті  розглянути їх, одни з них вибрати

 за  основу. Ну свій вона візьме за основу. А по тих вона повинна

 дати  висновки  що  там  так,  що не так. Єдиний недолік з цього

 всього,  що  нам  прийдеться  по 20 хвилин послухати ініціаторів

 альтернативних законопроектів.

      Я  вас просто благаю: давайте ми краще по 20 хвилин їх отак

 послухаємо,  ніж ми вже другий день колотимося, щоб тільки їм ці

 20  хвилин не дати. Тому я пропоную проголосувати за цей проект,

 який   повністю   відповідає   регшламентуі   виключає  будь-які

 відхилення від нього або можливі там наступні інтриги.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Степанов, будь ласка. Він має право, він ініціатор

 постанови.  А якщо ви згодні, щоб голосувати цей проект, давайте

 будемо голосувати.

      ШУМ У ЗАЛІ

      СТЕПАНОВ

      Шановні  колеги!  У  нас  на...  відрізняється тільки двома

 такими  положеннями. Одне. Більшість фракцій настоює на тому щоб

 від Криму, від Кримської автономії, був все ж таки представлений

 окремий депутат цієї комісії і від національних меншин. Але такі

 пропозиції  були  і  проігнорувати  їх  ми не можемо. І декілька

 депутатів  все  ж таки хочуть, щоб 9 квітня були проведені все ж

 таки парламентські слухання. І це голосувалися і ми не могли цих

 питань проігнорувати.

      ГОЛОВА. Добре.

      Ці  проекти  роздані  вам,  є  вони  на  руках - і є ще один

 проект, так мені пояснюють, що розданий теж -від фракцій. Тут не

 підписано від  яких  фракцій.

      ШУМ В ЗАЛІ.

      Ну  давайте. Коли  роздадуть,  тоді ми  будем визначаться.

      Значить  я  ще раз ставлю на голосування такий проект, який

 вніс  депутат Носов. "Доповнити постанову Верховної Ради України

 від  2  квітня  1996  року  про   включення  до  порядку денного

 пленарних  засідань  Верховної  Ради  України питання про проект

 Конституції  України   пунктом  2  в такій  редакції.

      2. Визнати головною комісією по проекту Конституції України

 тимчасової   спеціальної   комісії  Верховної  Ради  України  по

 опрацюванню проекту Конституції України, сформованого відповідно

 до  вимог  глави  4.  6  Регламенту  Верховної  Ради  України  з

 представників депутатських груп і фракцій на пропорційній основі

 за квотою не менше 2 представників від групи при 1 голосі від 25

 народних  депутатів.

      Президії   Верховної   Ради  України  забезпечити  розробку

 проекту   Постанови   "Про   тимчасову   спеціальну  комісію  по

 опрацюванню  проекту Конституції України" та подати його разом з

 пропозиціями  депутатських груп і фракцій про персональний склад

 комісії  на  затвердження  Верховної Ради  до 5  квітня."

      Мається  на увазі сьогодні. Ми можем написати 5 квітня. Щоб

 до кінця дня дали список. Ми затвердим ще й той список.

      Якщо  буде  прийнято  за  основу цей проект, можна до нього

 додати ще доповнення ті, що ...

      Будь ласка, з мотивів.  2 - "за",  2- "проти".

      Будь ласка, ні.

      Є пропозиція : один "за",  один  - "проти".

      Ми вже багато разів обговорювали цю процедуру.

       Люди мають право з мотивів голосування висловитись.

       Будь ласка. Запишіться з мотивів, хто хоче.

       Опублікуйте.

       По одному "за",  один - "проти".

      Дорошевський, будете "за"? За. Сластьон? Немировський?

      Швидкий?

      Будете проти? Значить, будь ласка, Дорошевський і Швидкий. Говоріть.

      Дорошевський.

      ДОРОШЕВСЬКИЙ

      Дорошевский, 34 округ,  фракция "Коммунисты Украины".

       Уважаемые   руководители   Верховного   Совета,  уважаемые

 коллеги  народные  депутаты.  Я  призываю  вас поддержать проект

 Носова,  поскольку  он полностью соответствует Регламенту. И как

 председатель   подкомиссии   по  регламенту  Верховного  Совета,

 которому  доверена эта работа, я отвечаю....., что независимо от

 политических  убеждений,  всетаки  честность  и  профессионализм

 онова  работы нашых депутатов. Этому подтверждение работа нашего

 уважаемого  депутата  Носова.  Поэтому  я  хочу,  не  вдаваясь в

 детали,  они  уже обговорены, попросить всех вас поддержать этот

 проект и создать хорошую основу для изучения всех альтернативных

 проектов  и  согласно Регламенту твердо и жестко работать в этом

 поле,   привести   Конституцию  к  разумному,  требующему  всему

 украинскоому народу ....

      ГОЛОВА. Дякую.   Швидкий, прошу.

      ШВИДКИЙ П. Є. Прошу передати слово депутату Сироті.

      ГОЛОВА. Сирота,  будь ласка.

      СИРОТА М.Д.

      Шановні  народні  депутати,  шановний  Голово,  підтримуючи

 попереднього промовця в тому, що народу, українському народу, чи

 народу  України,  як  кому  вигідніше, треба Конституція. І вона

 треба  нам. Керівники і представники депутатських груп і фракцій

 сьогодні  о  12  годині  зібралися ще раз, і ми пропонуємо новий

 проект  постанови,  який  теж  на  підставі  Регламенту  просимо

 включити і поставити на голосування.

      Перший   пункт.  "Включити  до  порядку  денного  пленарних

 засіданб  Верховної  Ради України питання про проект Конституції

 України 17 квітня 1996 року.

      2.  Для  підготовки  до  першого  читання  у Верховній Раді

 України   узгодженого   проекту   Конституції  України  утворити

 відповідно   до   статей  Регламенту  Верховної  Ради  тимчасову

 спеціальну   комісію ( ми   виключили  слово  "узгоджену"),

 сформовану   з  представників  депутатських  груп  і  фракцій  у

 Верховній Раді України, по 2 представники від групи або фракції.

      3.  Тимчасовій  спеціальній  комісії  взяти  за  основу для

 підготовки   до  першого  читання  проект  Конституції  України,

 підготовлений   Конституційною   комісією,   разом   з  поданими

 зауваженнями і пропозиціями.

      4.   Тимчасовій   спеціальній  комісії  узгоджені  зміни  і

 доповнення  до  тексту  проекту Конституції України до 13 квітня

 1996  року  направити  для  узгодження  Президентові  України та

 внести  Верховній  Раді україни 17 квітня 1996 року на розгляд у

 першому  читанні  узгоджений  проект  Конституції. Ми не просимо

 чогось  надзвичайного,  ми  не просимо чогось іншого -ми просимо

 поставити  цей  проект,  який відрізняється від того, що був, на

 голосування  без  виключення  якихось окремих пунктів, кому б це

 подобалось чи не подобалося. Дякую.

      ГОЛОВА.  Дякую. Справді, тут є відмінність. Я... повірте...

 одну  хвилинку!.. Ну, повірте мені, що я цим матеріалом волдодію

 вже  достеменно.  Але  поки  що  розглядається  проект, внесений

 Носовим.  Відбулося  за  процедурою  1 "за" 1 "проти" -скорочене

 обговорення.  Я ставлю на голосування. Голосування йде поіменно,

 оскільки  ми  визначилися  з  цього  приводу  вчора. Поіменно за

 основу  проект  доповнення  до  потсанови,  прийнятого 2 квітня,

 проект внесений Носовим. Ставлю на голосування.

      "За" -

      Голосів не вистачає.

      Будь  ласка,  проект,  який  вносить  група  міжрегіональна

 депутатська   група,   його...   репрезентує  депутат  Степанов.

 "Постнова  Верховної  Ради  України  від 2 квітня 1996 року "Про

 включення  до  порядку денного пленарних засідань Верховної Ради

 України   питання   про   проект  Конституції  доповнити  такими

 пунктами:

      2. Для підготовки до першого читання Верховної Ради України

 узгодженого проекту Конституції України утворити відповідного до

 статті  4.  6.  1  та  6. 4. 2 Регламенту Верховної Ради України

 тимчасову  спеціальну  (узгоджувальну)  комісію,  сформовану  на

 пропорційній  основі  за квотою -не менше двох представників від

 груп  і  фракцій  від  25-ти  народних депутатів України, одного

 представника  від депутатів Автономної Республіки Крим та одного

 представника від депутатів, репрезентуючих національні меншини.

      3.  Тимчасвоій  спеціальній  комісії  Верховної  Ради до 13

 квітня опрацювати проект Конституції України відповідно до вимог

 глав  6.  4  та 6. 5 Регламенту Верховної Ради України та подати

 підготовлений проект народним депутатам до 15 квітня цього року.

      Четверте. Провести 9 квітня 1996 року парламенські слухання

 з питань розгляду в Верховній Раді проекту Конституції України.

      ШУМ У ЗАЛІ

      За  скороченою  процедрою:  один -"за", один -"проти", будь

 ласка, запишіться.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Безсмертний,  Ви  будете  підтримувать?  Ні. Значить, проти

 будете   виступать?   Проти.   Коваленко?  Проти  теж.  Значить,

 Безсмертний  проти,  Запорожець?  За чи проти? Не буде говорить.

 Осадчук?   Проти  теж.  Пронюк?  Проти?  Проти.  Гармаш?  Проти.

 Манчуленко? Теж  проти. А хтож буде  за?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу...  Тоді,  якщо  всі проти, тоді я змушений, тут є

 підстава  ставити питання про неприйнятність цього моменту, одну

 хвилинку.  Та я ж теж поясню.

      В  зв'язку з тим, що тут норми виходять за межи Регламенту,

 бо  Узгоджувальна комісія не передбачена Регламентом, тому можна

 проголосувати  питання про нейприйнятність  цього проекту.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Носову  дайте слово, будь ласка.

      НОСОВ.

      Шановні деппутати, тут є неточнічть, що комісія створюється

 відпповідно  до  статті  4. 6. 1, а треба сказати до глави 4. 6,

 тому  що  глава  більш повно розписує, і глава, до речі, вимагає

 пропорційність.  У  нас в Регламенті записано  пропорційність. А

 цей   проект   пропорційність   відкидає   -раз.   І, дійсно,  в

 узгоджувальній  у  нас  нема, але в принципі це можна вичистити,

 якщо  проголосуєм  за  основу  узгоджувальне  поставти на окреме

 голосування, хоча  ми  не маємо це право робити, бо в Регламенті

 нема цього.

      І  я  ще  раз  нагадую, цей проект усуває обов'язок комісії

 розглянути всі інші альтернативні, а Регламент говорить, що вона

 повинна  розглянути  всі  альтернативні, вибрати якісь за основу

 або  скласти свій текст. Вони хочуть скласти свій текст, так хай

 складають  згідно  з Регламентом. Навіщо записувати це обмеження

 відраху  в Постанову? Таке обмеження треба приймати тільки двома

 третинами голосів.

      ГОЛОВА.   Безсмертний,  будь ласка.

      БЕЗСМЕРТНИЙ.   Шановний  Олександр  Олександрович,  шановні

 колеги!

      Ми  всі  дуже  шануємо нашого колегу Носова, але ж є певний

 порядок,  і  все-таки  давайте  від нього не відступати. А то ми

 ділимо депутатів  на  знаючих  і не  знаючих  Регламент.

      А  тепер  по суті   ...

      ГОЛОВА.  Романе  Петровичу,   я вам  рподовжу  це  слово.

      Справа  в  тому,  що виникла ситуація відносно використання

 процедури............,  тобто  одноразової  процедури.  Це  дещо

 інше,  ніж  те,  з  чого  ви  взяли слово. Тому тут нема ніякого

 порушення,  а  йде, будь ласка,  ви маєте  слово,  говоріть.

      БЕЗСМЕРТНИЙ.  стосовно  по  суті  цього  законопроекту.

      По-перше,   шановні  колеги,  давайте  проаналізуємо  зміст

 питання  включення  до  цієї  групи  представників  національних

 меншин.  Це  знробить   групу  фактично  недієздатної.

      Стосовно  будь-яких  узгоджень  і співпраці із Президентом.

 Конституція,  як  і будь-який закон, є закон. І тому усувати від

 цього  процесу   Президента  ми просто  не  маємо  права.

      І  третє.  Олександр  Олександрович,  вчора депутат Соболєв

 попереджав  стосовно  неприйнятності  питань.  Ми  зробили  дуже

 добрий  прецедент і надалі, так, як і в даному моменті, будь-хто

 буде  підніматись  і знімати  питання.

      А   втім   узгоджувальні   комісії  завжди  створювались  і

 створюються, і вони можуть створюватись, н е дивлячись не те, що

 сам   термін  не  передбачений.  Тому  що  я  можу  скажати,  що

 Конституційна Комісія -це теж була спеціальна тимчасова комісія,

 і   чому   вона   зараз   усуваєтсья   від  процесу    прийняття

 Конституції -  абсолютно не  зрозуміло.

      Висновок: я прошу шановних колег депутатів не голосувати за

 даний  законопроект. Дякую.

      ГОЛОВА.  Оскільки таке питання постановочне зроблене Іваном

 Петровичем,  він  має  підстави  для  того  говорити, але проект

 надійшов, ми його повинні проголосувати. Я ставлю на голосування

 проект, тільки що прочитанний, Степанова, групи, вірніше.

      "За" -

      Не вистачило голосів.

      Проект,  який...  Будь  ласка,  увага. Проект, який озвучив

 Михайло  Дмитрович  Сирота...  Одну хвилиночку. Є у вас на руках

 цей  проект? Я прошу вас не біжіть до мене. Я пояснюю, по-перше.

 У  тому  проекті,  який  подав  Михайло  Дмитрович, другий пункт

 самого  проекту,  вірніше  третій  пункт проекту постанови учора

 проголосованний як неприйнятний.

      Тому  можна  його  ставить на голосування без цього пункту,

 але  для  того  треба,  щоб  він був розданний депутатам. Він не

 розданний.  Щоб  не було до мене притензій з цього приводу, то я

 хотів  би...  Я  просив  би  шановні депутати не гратися поперед

 іншого,  ну  так  би мовити, десь, ну я не знаю, намагатися один

 одного переконати у будь-чому.

      Треба  прийняти  рішення  про  створення  комісії, яка буде

 працювати  над  документом, над проектом Конституції. Ну, що тут

 не  зрозуміло. Уже обговорено тисячі варіантів, уже витрачино 15

 годин  роботи у фракціях там, за межами сесійного залу і тут. Що

 ще хочемо ми?

      ГОЛОВА.  Є  пропозивція  така: продовжити обговорення цього

 питання,  після  того,  як  буде  розданий  на руки проект. Якщо

 будуть інші проекти роздані, нехай  голосуються інші.

      Ну, в нас немає просто іншого виходу.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Три   хвилини  з  мотивів,  будь  ласка,   запишіться.  Три

 хвилини.

      КАмінський, будь ласка.

      КАМІНСЬКИЙ

      Дякую. Передайте слово, будь ласка, Чижу.

      ГОЛОВА. Будь ласка. Чиж.

      ЧИЖ

      Шановний  Олександре Олександровичу! Шановні колеги народні

 депутати!  Я  пропоную все-таки вирішити це питання і погано, що

 ми  вчора  не  проголосували за створення спеціальної тимчасової

 комісії,  що  вимагається по Регламенту для того, щоб можна було

 підготувати до першого читання проект Конституції.

      Тому я пропонував би підтримати проект Носова, але вилучити

 останній  абзац  в  цьому проект, там положення чкесь розробити.

 Всі  ці  норми  регулюються,  в  принципі,  Регламентом.  Просто

 створити тимчасову комісію. І все. Тобто перший абзац лишити. Це

 перше.

      Якщо не проходить така пропозиція, Олександр Олександрович,

 то  дати  протокольне  доручення Президії і визначатися відносно

 статусу  головної комісії, юридичним комісіям, правовим комісіям

 Верховної Ради.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Таран.

      ТАРАН

      Прошу передати слово Соболєву.

      ГОЛОВА. Соболєв, будь ласка.

      СОБОЛЄВ.

      Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Шановні  колеги!  Я  звертаю  вашу  увагу,  що  оскільки ми

 голосуємо за данний проект, який подав депутат Носов чи інші, як

 за  проект  доповинень, то вже проголосованого, я хочу нагадати,

 що  було проголосвано два дні тому.

      Що  на  перше  читання  17 числа вноситься проект, який був

 поданий Конституційною комісією. Мені здається на узгоджувальній

 групі  і  в меншому і в більшому складі всі погодились на те, що

 бажано  17  числа  внести варіант, який буде доопрацьований цією

 спеціальною  комісією.

      А   буквально,   якщо   прочитати  те,  що  Носов  подає  і

 враховуючи,   що  перший  пункт  вже  проголосований,  ми  знову

 заганяємо  себе  в проект, поданий Конституційною комісією. Саме

 тому  наш  варіант  і  передбачає,  щоб  на перше читання внести

 варіант,  який  буде  доопрацьований  спеціальною комісією. От в

 чому  принципова розбіжність. А далі виникають інші моменти, які

 треба  узгоджувати.   Дякую.

      ГОЛОВА. Юхновський.

      ЮХНОВСЬКИЙ.

      Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  депутати! Я

 хочу  звернути  всіх  вас увагу на те, чому я не є несприятливий

 проект  Носова.  Він,  в перш чергу, несприйнятливий із-за квоти

 представництва   25  депутатів  -1  голос.  Це  означає,  що  ми

 перекреслюємо  роботу  Конституційної  комісії, яка півтора року

 працювала   над проектом  Конституції.

      Це  означає,  що  ми  починаєм  весь  Конституційний процес

 знова.  Це  означає,  що  ми  заганяєм  Конституційний  процес у

 бузвихідь.

      Тому  єдиним  виходом  з  даного положення є представництво

 кожної   депутатської  групи  по  1  чоловікові  так,  як  бумає

 депутатська   група.  По-перше.

      По-друге.  Ми  повинні  працювати  над  тим,  що  нам  дала

 Конституційна   комісія   з   тим,   щоб   максимально  одержати

 оптимальний для всіх врівноважений у всіх галках... гілках влади

 проект  Конституції  і  цей  проект Конституції винести на перше

 читання. Іншого  конструктивного виходу  у нас немає.

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Час  використаний.  Для внесення

 пропозицій.  Ще раз відповідаю. Якщо ми... Сядьте на місце, будь

 ласка. Ви ж не даєте говорити. Ви ж так говорите голосно, що...

      Значить,  я прошу. Будьте уважні. Михайло Дмитрович, де ваш

 варіант? Де ви, ви дали комусь на розмноження? У фракції?

      По-перше, будь ласка, моделювання нашої роботи в подальшому

 над  підготовкою  Конституції. Якщо ми приймемо доповнення будь-

 яке,  тоді  ми  виправимо  перший  пункт прийнятої другого числа

 постанови   і  розкриємо  повністю  можливість...  Соболєв,  ну,

 послухайте,  я  ж  відповідаю  і  на  ваше  зауваження.  І  тоді

 відкриємо  можливість  для  роботи  над  проектом  відповідно до

 регламенту,  як  визначено цим доповненням. В будь-якому випадку

 вчора   ми   цю   процедуру  вже  проходили,  коли  пункт  не  є

 доповненням, а зміною, то я голосувати цей пункт не мажу, не маю

 права  ставити  на  голосування.  Вчора  всі  ці  нюанси,  всі ж

 з'ясовані,  тому  в тому варіанті, про який озвучував Сирота, ну

 послухайте,  Михайло  Дмитрович,  і  вас  це  стосується. Та ні,

 вислухайте Карпова зараз, треба слухати. Так, будь ласка.

      Так  от,  в  зв'язку  з цим, будь ласка, в зв'язку із цим я

 буду  ставити  цю  пропозицію, але без тих пунктів, які змінюють

 порядок  дня.  А  потім  ми зможемо поправити перший пункт і все

 буде нормально.

      Була  пропозиція  така,  в доповнення, доповнення звести до

 одного буквально пункту -створити тимчасову спеціальну комісію і

 все.  Відповідно до регламенту, тобто визначити головною комісію

 по  проекту  Конституції  України  тимчасову  спеціальну комісію

 Верховної   Ради  України  по  опрацюванню  проекту  Конституції

 України,  сформовану  відповідно  до вимог глави 4. 6 регламенту

 Верховної  Ради  України  з  представників  депутатських  груп і

 фракцій   на   пропорційній  основі  за  квотою  на  менше  двох

 представників  від  групи,  фракції  при  одному  голосі  від 25

 народних депутатів.

      Поправити можна буде і, давайте за основу приймемо, а потім

 вилучимо те, що не подобається.

      Ще   раз   пояснюю:  відповідно  до  вимог  Регламенту,  де

 розписана  функція  комісії...  Ще  раз прошу визначити головною

 комісією  по  проекту  Конституції  України тимчасову спеціальну

 комісію   Верховної   Ради   України   по   опрацюванню  проекту

 Конституції  України,  сформовану відповідно до вимог глави 4. 6

 Регламенту  Верховної Ради України, з представників депутатських

 груп  і  фракцій  на пропорційній основі за квотою не менше двох

 представників від групи, фракції. Так треба ставити чи до кінця?

 До кінця. При одному голосі від 25 народних депутатів. Ні, ми не

 це голосували, ми голосували з двох абзаців, а це один абзац.

      Ставлю  на  голосування.  В  вас  на  руках  це... Поіменно

 ставиться на голосування. У вас на руках цей матеріал.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь ласка, проголосуйте, ну що тут сумніватися?!

      "за"

      Рішення не приймається.

      В мене виникає питання: що ви хочете?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ми  вже  переконалися, я звертаюся до всіх депутатів, що ми

 можемо  заблокувати  будь-яке  рішення,  ми ще не переконалися в

 тому,  що треба приймати рішення якесь. Давайте проголосуємо без

 фрази:  "При  одному  від  25",  -тобто сама комісія визначиться

 потім.  Визначиться,  як  буде  йти  голосування.  Ну, не справа

 Верховної Ради визначати процедуру розгляду питань, ми закладаєм

 пропорційну  основу. Будуть представлені всі групи, і там дальше

 домовитеся.  А  ні,  давайте  запишемо  так,  що  не менше, як у

 Регламенті передбачено. Не менше, ніж один від фракції , групи.

      Більше  того,  ми можем проголосувати, буквально повторивши

 тільки  норму Регламенту: визначити головною комісією по проекту

 Конституції  україни тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради

 України  по  опрацюванню проекту Конституції України, сформовану

 відповідно  до  вимог  глави  4.  6.  Регламенту  Верховної Ради

 України   з   представників   депутатських  груп  і  фракцій  на

 пропорційній  основі.  І далі крапка. А Регламент передбачає: не

 менше одного від кожної фракції і групи.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тоді  ви  на місці домовитеся, зберуться керівники фракцій,

 домовляться про кількість, про процедуру і все інше.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, чим це...? Це ж норма Регламенту!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще  раз повторюю: це не з голосу, як мене намагається Заєць

 переконать! У вас на руках лежить цей документ!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я   прошу  проголосувати  без  поіменного  голосування.  Не

 поіменно!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Нема заперечень? Хто за те, щоб проголосувати не поіменно?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Це  процедура.  Це -більше, ніж третина

 голосів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, ................................................

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Сядьте  на  місце,  сядьте...  Чого ви прийшли сюди?.. Ваше

 місце  он  де!  Сядьте  на  місце,  я  ше раз вам кажу! На місце

 сядьте!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Говоріть,  будь  ласка,  Шейко,  я  слово  вам  дав.  Петро

 Володимирович, я вам дав слово.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Сядьте на місце,  будь ласка. Сідайте.

      ШУМ У ЗАЛІ

      ШЕЙКО, 444 Бобровецький  округ.

      Шановний   Олександр   Олександрович,   ну,  ви  тепер  уже

 абсолютно  свідомо  зрозуміли,  що  з вашою подачі ми всі зайшли

 абсолютно в глуий кут, з якого вибратись дуже тяжко.

      ГОЛОВА.  Із  вашої  подачі, я прошу -не звинувачувати мене.

 Будь ласка, говоріть.

      ШУМ У ЗАЛІ

      ШЕЙКО.  Перше...  Олександр Олександрович, ви зробили зараз

 абсолютну   помилку,   яка  не...  яка  протирічить  Регламенту,

 проголосувавши  за  те,  щоби поіменно голосували... не поіменно

 голосувати.  Значить,  в цьому варіанті від зворотнього не можна

 діяти.   Коли  ми  голосуємо  поіменно,  ми  забезпечуємо  право

 меншості  на  одну  третину  голосів.  Якщо ви хочете  відмінить

 рішення  це,  практично його відмінить неможна, але, якщо навіть

 ви  цілу  ви  хочете  зробити, то треба, що там було 209 голосів

 на... нашому  табло.

      І  ще,  Олександр  Олександрович,  я  вас дуже благаю, дуже

 благаю,  як цього вимагає Регламент, все те, що голосуватиметься

 в  цьому  залі  по Конституції, щоби голосувалося не з голосу, а

 щоби  у  нас  перед очима був матеріал роздрукований. Я вас дуже

 прошу.

      ГОЛОВА.  Значить,  відповідаю на це зауваження таким чином.

 по-перше, будьте уважні, сядьте на місце, сядьте на місце...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ще  раз  прошу:  опустіть  руку.  Я  забов'язаний пояснити,

 оскільки  звинувачення  іде  в  мою адресу. Ми включили сьогодні

 питання  до  розгляду,  сьогодні. Поіменним в нас сьогодні ми не

 визначали,  я  тут  допустився  помилки  - визнаю.

      Я   поставлю   на  голосування  про  поіменне  голосування,

 визначайтесь  самі.

      Це  сьогоднішнє  питання,  а не  вчорашнє.

      Далі.  У  вас  на  руках проект Постанови розданий тут. Цей

 текст у кожного перед очима, я не з голосу кажу його.

      А  читать  потрібно,  тому  що ми з трансляцією працюємо на

 широкий  загал,  тому я зобов'язаний читать проект. Інакше потім

 тлумачі  з'являються, які пояснюють, чого це так голосувалось, а

 не  інакше.  Текст  вам  дається на руки.

      Тому  в  будь-якому  випадку хто за те, я поставлю зараз на

 голосування  про  поіменне  голсоування,  а  Регламент  визначає

 процедуру:  вразовуєтсья  третина  голосів,  які беруть участь в

 голосуванні.  Якщо  хтось  ніяк не хоче голосувати, то тоід його

 голоси відкидаються і визначаються тільки ті, що беруться.

      Ну,   це  ж  Заєць  знає,  а багато  хто  не  знає.

      Будь ласка,  я  ставлю  на  голосування.

      Я  зобов'язаний  норми  Регламенту  повторювати.

      Ставлю на голосування. Хто за те, щоб поіменно голосувати?

       Рішення  прийнято. Значить, буде голосуватись  поіменно.

      Тепер...  Та ніяких мотивів, я нічого не буду зараз ставить

 на голосування. Я прошу керівників фракцій виключно: підніміться

 зараз  в  зал  Президії  і  порадьтесь,  як  дальше  виходити  з

 ситуації.

      Це   пропоизція  депутата  Гетьмана,  я  її  озвучую...  як

 керівника  фракції.  Я  згоден  з тим, що треба порадитись. Будь

 ласка,  підніміться  в зал.

      Але,  керівники  фракцій, не треба там збирати другий зал.

 Всі  решта....  Я думаю, що запросимо туди розробника Регламента

 Носова.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Слухається  питання про вилучення надання земельних ділянок

 для   несільськогосподарських   потреб.   Олексєєнко   Володимир

 Кирилович на трибуну.

      Я  прошу  у  нас  меньше керівників фракцій, як піднялося в

 залі. Тільки вирішується питання конкретне, відразу виникає тяга

 до  кави, до чогось іншого.

      ОЛЕКСЄЄНКО В.К.

      151  Маринский выборчий округ, Олексеенко.

      Шановний   головуючий,  шановні  колеги  народні  депутати,

 шановні виборці.

      Відповідно  до  вимог  статей  32  і  34 Земельного кодекса

 України  комісія  відпрацювала матеріали, що надійшли з Кабінету

 Міністрів  про  надання  та  вилучення  земельних ділянок різним

 організаціям для будівництва і  інших цілей використання.

      Я   повинен  сьогодні  підкреслити  і  подякувати  багатьом

 народним  депутатам, за що я не раз...

      ГОЛОВА.   Одну   хвилинку.   Кендзьор,  Драгомарецький,  та

 розійдіться в кінці-кінців або посідайте по краях областей. Ви ж

 постійно  перетворюєте оце поле, місце ваше на якесь знаєте поле

 протистояння. Кому це потрібно? Будь ласка.

      ОЛЕКСЄЄНКО  В.  К.  Я  повторюю  ще раз. Я повинен сказати,

 Олександре  Олександровичу,  що  ми  все більше плідно працюєм з

 народними  депутатами відносно того, що попередньо погоджуєм всі

 ті б'єкти, які вилучаються на їхніх виборчих округах.

      Я  зокрема  хотів  би  підкреслити, що після неоднократного

 обговорення  у  нас  виникло  на  комісії  цілий  ряд питань. Це

 зокрема    по   вилученню   земель   із   сільськогосподарського

 підпраємства  "Нива"..................  району  Одеської області

 для   акціонерного   товариста  "Одеса-чай",  вот.  Але  ці  всі

 зауваженни  ми  в  робочому  порядку декілька раз робоча комісія

 перегладала   і  все-таки  були  враховані  ті  пропозиціі,  які

 надійшли з міст із врахуванням зауважень нарождних депутатів.

      Але  все  ж  таки  ми  остаточний  варіант,  який  сьогодні

 вноситься в цей зал для розгляду ми вважаємо, що ті матеріли про

 попереднє   погодження  місця  розташування  виробничої  бази  в

 спільному    Українсько-американському   підприємстві...........

 житловому   масивові.........,   про   що  неоднократно  до  нас

 звертався народний депутат з Львівщини Косів Михайло Васильович,

 та   виробничої   бази   в  будівельному  управлінні  ь6  тресту

 "Укркомплектмонтаж"  направити  на додаткове погодження, тому що

 там  виникло  цілий  ряд  питань. І без того поки вони не будуть

 з'ясовані, ми їх не внесем більше для розгялду в цей зал.

      Таким   чином  цією  постановою,  що  є  у  вас  на  руках,

 передбачено  вилучити  і  надати  в  постійне  користування  226

 гектарів земель, в тому числі 195 гектарів ріллі.

      Друге. Вилучити та надати в тимчасове користування земельні

 ділянки  для  добування  корисних копалин 22, 4 гектара ріллі, в

 тому  числі 21, 4 ріллі. Продовжити строк користування земельної

 ділянки   Рівненському   заводу   будівельних   матеріалів   під

 технологічні  бурти  3,  2  гектара. І попередньо погодити місце

 розташування об'єктів на площі 309  гектарів.

 Я  би  просив шановних народних депутатів особливо звернути вашу

 увагу  на  ті  об'єкти, які записані і рахуються в цьому проекті

 постанови щоб попередньо погодити.

      Ми  просимо  ваше  втручання  в ці справи, щоб ми своєчасно

 могли  припинити,  як  кажуть,  розбазарювання в іншому напрямку

 використання  цих   земель. Дякую вам   за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги!  Я  прошу до уваги. Ми вдруге

 повторно  розглядаємо  це  питання.  І  попередній  розгляд дано

 Комісії  з  аграрних  питань,  воно безперечно враховано. Тому я

 хотів   би   з   вами  порадитися.  Єсть  необхідність  задавати

 запитання доповідачеві?

      Єсть  пропозиція  прийняти  за  основу  внесений  проект. Я

 ставлю  на голосування.

      Я прошу  голосувати.

      "За" -

      За  проханням ставлю на повторне голосування, будь ласка. Я

 прошу, ну, приймайте участь або так, або так. 132 не голосувало.

      За -

      Спасибі.  Які є зауваження депутатів від областей? Немає? В

 цілому? Ставлю в цілому.

      За -

      Прийнято. Спасибі.

      Слухається  питання про проект закону України "Про внесення

 змін   і  доповнень  до  Закону  "Про  аудиторську  діяльність".

 Доповідач Вітренко Наталя Михайлівна, голова підкомісії з питань

 економічної політики та  управління народним господарством.

      А яке тоді питання?

      Слухається  питання про проект постанови Верховної Ради про

 лумачення  деяких положень Закону України "Про оренду державного

 майна".  Чечетов  Михайло Васильович, заступник голови комісії з

 питань    економічної    політики    та    управління   народним

 господарством.

      ЧЕЧЕТОВ.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Николаевич,  в  адрес  Верховного  Совета поступило два письма с

 просьбой  дать  трактовку  или  пояснение трем статьям принятого

 нами  Закона об аренде, в частности речь идет о статье шестой, о

 статье 19 и о статье 25.

      Комиссия по экономической политике рассмотрела эти письма и

 подготовила   проект   постановления,   который  вам  роздан  по

 трактовке данных трех статей.

      О  чем  конкретно  идет  речь?  Первое  письмо поступило от

 правления  Львівської  організації  Спілки  художників  України,

 котрі  просять  дати  роз'яснення  відносно  застосування Закону

 України  "Про  внесення  змін і доповнень до Закону України "Про

 оренду  майна  державних  підприємств  і  організацій",  зокрема

 статті  6  цього  Закону.  До  оренди творчих майстерень, студій

 членами Спілки  художників та членами  творчих об'єднань.

      Далі   вони   пишуть:  "При  укладенні  і  продовженні  дії

 договорів  на  оренду  приміщень,  майстерень, студій Управління

 комунального майна міста Львова вимагає реєстрації художників як

 суб'єктів підприємницької діяльності". Примусове перетворення

 художників  у  підприємців,  на  їх  погляд, протирічить чинному

 законодавству,   порушує  конституційні  права  людини  і  права

 художників в суспільстві.

      Мы  в  первом пункте постановления даем такое толкование. Я

 зачитываю:   "Встановити,   що  для  здійснення  підприємницької

 діяльності  фізична  особа,  яка  бажає  укласти  догорів оренди

 державного  майна, до його укладення зобов'язана зареєструватися

 як суб'єкт підприємницької діяльності.

      Для здійснення іншої діяльності реєстрація не обов'язкова".

      То есть, иными словами, если физическое лицо предполагает в

 дальнейшем  заниматься предпринимательской деятельностью, то оно

 обязано   зарегистрироваться   как  субкект  предпринимательской

 деятельности, только потом взять в аренду помещение. Если же для

 другой  деятельности, в том числе и для художников, так сказать,

 такая процедура не предусмотрена.

      то  есть,  в  этой ситуации мы даем трактовку в пользу, так

 сказать, обратившихся работников творческих коллективов.

      Дальше.   Поступило  письмо  за  подписью  Премьер-министра

 Евгения   Кирилловича  Марчука  с  просьбой  дать  трактовку  по

 статьям... относительно... по статье 19, статье 26. Значит, речь

 идет  о  том,...  в  статье 19 мы приняли пункт первый, где речь

 идет  об  арендной  плату  и о том, что мы установили предельную

 сумму  арендной  платы.  Я  дословно  процитирую  как записано в

 законе:   "Орендна   плата  є  платежем,  який  вносить  орендар

 орендодавцеві  незалежно від наслідків господарської діяльності,

 але  не  більше  5%  від  вартості  орендованого майна". И вот в

 письме  Кабинета  Министров спрашивается, просят дать пояснение:

 вот  эта  предельная  сумма  по  уплате арендной платы, или этот

 пункт  закона,  он распространяется на те договора, которые были

 заключены  до  вступления  в  силу  этого  закона, или речь идет

 только  о  тех  законах, о тех, так сказать, арендных договорах,

 которые  заключены  после  вступления в действие данного закона?

 Ну,  мы  дали  трактовку,  исходя из позиции, что закон обратной

 силы,  так  сказать,  не  имеет.  И  те...  исходя из этого, так

 сказать,  5%,  или  ограничение пяти процентов по арендной плате

 касается  только  тех  договоров аренды, которые заключены после

 вступления  в  силу  данного  принятого нами Закона об аренде. Я

 дословно процитирую, как записано непосредственно в нашем пункте

 постановления: "Встановити, що обмеження орендної плати відсотка

 не  застосовується  до  договорів  оренди,  укладених до набуття

 чинності Законом України "Про оренду державного майна", тобто до

 16  травня  1995 року". Тем более, что в пункте 4 принятого нами

 Закона  об  аренде... здесь записано, что "Орендарям збиткових і

 низькорентабельних  державних  підприємств, а також об'єктів, що

 мають  важливе  соціальне  значення,  орендодавець  може  надати

 пільги  щодо  орендної  плати.  Порядок  визначається... Порядок

 визначення  таких підприємств та об'єктів, а також умови надання

 цих  пільг встановлюється Кабінетом Міністрів України". Це пункт

 4 статті 19.

      И  как  бы  в  реализацию  этой статьи 29 лютого... февраля

 этого  года  Кабинет  Министров  принял положение "Про порядок и

 умовиы   надання  пільг  щодо  орендної  плати  орендарям  майна

 державнихх   підприємтств".  Я  просто  один  пункт  зачту.  "Це

 положення   визначає   порядок  і  увмови  надання  пільг  щщодо

 опрендної   плати   орендарям   цілісних   майнових  комплексів,

 державних   підриємств,   їх  структурних  підрозділів  з  метою

 запобігання  їх  банкрутству,  поліпшення  фінансового  стану та

 підвищення  конкурентоспособності  продукції"......  и  в письме

 Кабинет Министров обращается с просьбой дать трактовку по статье

 25.  В частности, "залишаються чи чинною умова Договорів оренди,

 укладених   до   16  травня  1995  року,  яка  передбачає  викуп

 орндованого майна.

      Комиссия  по  экономической  политике  при  трактовке то же

 самое и этой статьи исходила из того, что закон обратной силы не

 имеет.   И   записав   в  проекте  постановы  мы  записали,  "що

 роз'яснити,  що умови договорів державного майна, укладені до 16

 травня  1995  року,  в  том  числі  стосовно викупу орендованого

 майна, залишаються  чинними на весь строк  і  Договору оренди".

      В  комиссию  по  экономической политике поступило письмо от

 Комиссии  по  контролю  за   приватизацией  за  подписью  Сергея

 Дмитриевича Драгомарецкого. Тоже самое, так сказать, видение или

 трактовка  положения,  сложившегося  на именно, так сказать, при

 реализации  этих  статей  на  взгляд  комиссии.  И, в частности,

 здесь,  так  сказать,  ну, расхождение идет только  по трактовке

 арендной  платы.  То есть, если мы говорим о томи, что трактуем,

 что   арендная   плата   или   ограничение   по  арендной  плате

 распространяется  только на те арендные договора, на те Договора

 аренды,  которые  заключены  после  вступления в силу Закона "Об

 аренде", то трактовка комиссии Сергея Дмитриевича Драгомарецкого

 состоит  в  том,  что  этот пункт следует распространить и на те

 договора,  которые  заключены  до  вступления  в силу Закона "Об

 аренде", то есть следует пересмотреть и привести в соответствие,

 так   сказать,   те   договора,  раненее  заключенные,  вот,  по

 предельной сумме арендной  платы.

      Но  в  принципе, так сказать, было после этого, после того,

 когда мы раздали эти документы в зал, размножили, мы встречались

 арендаторов,  так  сказать,  и  то  же  самое,  он  просил  дать

 возможность, чтобы Постановление Кабинета Министров было принято

 о  льготах  по  арендной  плате,  он  все-таки просил поддержать

 Комиссию  Драгоморецкого,  вот  эту  их  позицию,  о  том, чтобы

 распространить  действия  этой  статьи и на те договора, которые

 были  заключены  до вступления в силу Закона об Аренде. То есть,

 пересмотреть те суммы арендной платы, которые превышают 5% ранее

 заключенной,  и  привести в соответствие. Потому не возражаем, и

 можно,  так  сказать,  поставить  этот  пункт  в  той трактовке,

 который  дает  Комиссия  по  контролю  за  приватизацией.

       Спасибо.   Теперь   есть  предложение  по  каждому  пункту

 Постановления  в отдельности рпоголосовать. Если есть вопросы, я просто  еще  дам  пояснения.

      Здесь  просто  3  статье  и  отдельная  трактовка по каждой

 статье.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будуть  запитання до   ...............?

      Давайте 5 хвилин на запитання, запишіться, будь ласка.

      5  достатньо?  Ковтунець, будь ласка,  за  ним  Клімпуш.

      КОВТУНЕЦЬ.  Шановний  Михайло  Васильович.  Адже  оренда  з

 викупом  -це  був  один з тих способів дикої прихватизації, який

 завдав  чималої  шкоди і самому процесу ринкових реформ і нашому

 господарству   в  цілому.

      Чи  варто зараз, чисто формально опираючись на те, що закон

 не  може мати зворотньої дії, давати право знову ж таки пільгову

 приватизацію  тим,  хто  уклав  договір оренди. Може все-таки це

 положення  про зворотню дію стосовно даного положення не повинно

 мати  такої  абсолютної  переваги.

      ЧЕЧЕТОВ.   Дело  в  том,  что  мы  впоследствии  приняли

 поправку к статье 25 Закона "Об аренде". И эта статья 25 в новой

 редакции  теперь  звучит так, что "приватизація об'єкти оренди в

 дійсності  відповдіно  до  чинного законодавства".

      И  поэтому  в  нашем  пояснении, в нашей трактовке мы то же

 самое, так сказать, в принципе, и записали, что "умови договорів

 державного майна,  укладені  до  16  травня ,  в   тому  числі

 (............)  викуп орендованого майна, залишаються чинними на

 строк дії договору.

      А  чинне  законодавство  как  раз  и  предусматривало,  так

 сказать,  закончить  приватизацию аренды сбыта в прошлом году по

 тем договорам, которые  были заключенны.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Климпуш, Чумак.

      КЛИМПУШ.  Климпуш, 172 виборчий округ, Закарпаття.

      Шановний   Михайло   Васильович,   у   мене  питання  також

 стосується цього моменту, що відносно викупу орендованого майна.

 Ви  добре пам'ятаєте, що коли ми розглядали і приймали закон про

 оренду державного майна, відносно цього була прийнята відповідна

 стаття, яка передбачала, що чинність попередньо заключенних угод

 на  право  викупу  залишається,  але  при  цьому  необхідно було

 переглянути  і  забезпечити  реальну оцінку вартості майна. І це

 було.

      Але  потім, дякуючи деяким зацікавленим в Парламенті людям,

 була  ця  поправка  знята.  І  сьогодні  ми не маємо права, мені

 здається,  давати  таке  тлумачення, як ви пропонуєте. Бо саме з

 цим  і  виникли  ці питання. Тому необхідно знову повернутися до

 цього питання і визначити, що так угоди, які заключенні відносно

 права  викупу  повинні  бути  чиннними, але оцінка майна повинна

 бути  здійснена  за  реальною  вартістю, виходячи з сьогоднішніх

 позицій.

      Дякую.

      ЧЕЧЕТОВ.  Дело  в  том,  что  оценки... мы давали поручение

 Кабинету  Министров  разаработать  оценку тех обкектов, арендных

 обкектов, которые подлежат выкупу в этом законе. Просто здесь мы

 этот норматив не записывали.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Клімпуш не задоволенний відповідю.

      КЛІМПУШ.  Я  задоволенний  відповідю як раз, але я хотів би

 сказати,  що  ситуація  в  тому,  що сьогодні доручення Кабінету

 Міністрів  стосовно  визначення методики оцінки майна, вона може

 розповсюджуватися лише на те майно, яке буде тепер включатися на

 ті  угоди.  А  йдеться  про ті угоди, які були вже здійсненні до

 цього  часу.  Тому  ми повинні законодавчо передбачити, що і для

 цих  угод,  які  були  здійсненні до цього часу, тому ми повинні

 законодавчо  передбачити,  що і для цих угод, які були здійснені

 до   цього   часу,   с  правом  викупу  повинна  бути  здійснена

 оцінка.......................  методики,  на  якої  посилається,

 тобто методиці, що зробить Кабінет Міністрів або вже розробив.

      ЧЕЧЕТОВ.  Сегодня мы расматривали поправки к закону, просто

 толмачення  закону.  Поэтому  тут ко мне подходили еще несколько

 депутов,  которые  попросили  внести  ряд  поправок  к Закону об

 аренде.  Действительно,  та реальность, с которой мы столкнулись

 коллектывы   работающие   на   аренде,   она   требует  внесения

 опредеднных корректив. Поэтому если будут давать мы определенные

 поправки, используя Регламент, внесем к этому законопроекту.

      Но  сегодня  речь  о  разкяснении,  о  толковании отдельных

 статтей.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чумак.

      ЧУМАК.

      Микола Чумак, 443 Бахненський  виборчий округ.

       Шановний  Михайло Васильович! Всі ви знаєте, що оренда -це

 був  початок прихватизації, наслідки якою по-чесному до кінця не

 взнає наше покоління. Але воно продовжується, і ми сьогодні, от,

 хочем  затвердити закон, який надає пільги тим людям, які беруть

 майно  в  оренду.  Не  здається  вам,  що як свідчить досвід уже

 набутий  за  період приватизації, що пільгами користуються не ті

 люди,  яким надаються пільги, ну хотяби по чорнобильським  ділам

 і  так  далі,  а  користуються  інші,  які  грабують народ. І на

 сьогоднішній  день, мені здається, що пільги, які надаються всім

 категоріям   громадян   по приватизації,  по  фермерському  ділу

 потрібно відмінити, а Кабінет Міністрів повинен надавати бюджету

 допомогу, якщо ця категорія громадян потребує в цьому.

      Дякую.

      ЧЕЧЕТОВ.  Нет,  ну  я  с вашей позиции я согласен еще когда

 Закон об аренде разрабатывался.

      ГОЛОС З ЗАЛУ           НЕ чути.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович.

      ЧЕЧЕТОВ.  Значит 1. 09. 95 года был Указ Президента, вернее

 до  1.  09.  95  в  связи  с Указом Президента нужно было подать

 заявку  на выкуп по малой приватизации. Поэтому, в принципе, то,

 кто заявку подал, он это право потом реализовал. После этого уже

 аренда   с  выкупом  для  арендных  предприятий  она  просто  не

 предусмотрена.  Но  те,  кто  подал,  они  это право реализуют в

 соответствии с тем Указом.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Сідайте,   будь   ласка.   Михайло

 Васильович.  Чи  єсь  бажаючі  виступить?  Висвітіть  хто  у нас

 записаний на  виступ.

      Чернявський, Драгомарецький,  Ковтунець.

      Будь ласка,  Чернявський.  За ним Драгомарецький.

      Будь ласка, Драгомарецький. За ним  Ковтунець.

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.

      Уважаемые  коллеги!  Я бы просил минуточку внимания, потому

 что это вопрос носит сугубо технико-юридический характер. Потому

 что  речь идет о достаточно сложной взаимосвязи законодательства

 Украины и поэтому здесь нужно максимально и конкретно.

      Ну,  во-первых,  когда  мы  принимаем  законы, то мы должны

 понять,    помня,    что    главным    требованием    к   любому

 законодательству  -здесь  много  юристов  в  зале  -является его

 стабильность.  Поэтому  без  крайней  нужды законодательную базу

 менять  нельзя.

      Тем   более,  наверное,  нельзя  менять  его  тогда,  когда

 документ,  который  мы принимаем, ничего нового принципиально не

 вносит.  Ибо  действующее  законодательное  поле  Украины вполне

 разрешает  те противоречия,  которые  есть.

      Я  бы  сказал  даже  больше. Вот если говорить о полезности

 его,  то  оно  вроде  как  и неконструктивно, потому что уже все

 отражено.  Вредности тоже практически  никакой нет.

      С моей  точки   зрения   документ  просто лишний.

      Следующую  аргументацию  в  силу  этого  приводят.  В  этом

 постановлении  делается, с моей точки зрения, не совсем законная

 попытка: отрегулировать право отношений, которые уже в настоящее

 время  полностью отрегулированы Законом.

      Необходимо  подчеркнуть,  что  соответствии  со статье 71 и

 статье   18  Конституционного  договора  закон  является  высшим

 юридическим  актом  на  территории Украины. Поэтому даже если мы

 примем  сегоднешнее  постановление,  то все равно ни одним судом

 оно   не   будет   приниматься  во  внимание,  ибо  законы  выше

 постановлений по иерархии законодательных актов.

      По  существу  вопроса.  Анализируем  пункт 2 постановления:

 ранее  дейстующим законом в аренду передавались основные фонды и

 оборотные средства предприятия. Новый закон об аренде установил,

 что  в  аренду  передаются  только  основные  фонды, а оборотные

 средства  полностью выкупаются арендатором за свой счет. Поэтому

 и была постановлена норма о максимальном размере арендной платы,

 не превышающей 5 процентов стоимости основных фондов. В сентябре

 месяце   в   закон  об  аренде  были  внесены  измения,  которые

 установили,   что  договора  аренды  госуимущества  регулируются

 гражданскими  законами  Укаины: Гражданским кодексом, Законом "О

 собственности",  Законом "О хозяйственных обществах", "О залоге"

 и  прочее.  Согласно  Гражданскому кодексу изменения в договорах

 аренды  вносятся либо в судебном порядке, либо по договоренности

 сторон.  Если договор аренды заключен до введения нового закона,

 то  для  снижения  арендатором  арендной платы до 5 процентов он

 должен   был  выкупить  за  свои  собственные  деньги  оборотные

 средства,   то   есть   привести   условия  договоров  аренды  в

 соответствие  с  новым  действующим  законом,  который мы с вами

 примем.  Если  он  этого  не  сделал,  то продолжает действовать

 договор  аренды,  заключенный  раньше,  как  это зафиксировано в

 пункте  3  статьи  10  действующего  закона  об  аренде, то есть

 никаких проблем по отношению аренды не существует.

      Пункт  1  постановления предлагаемого, мне кажется, что это

 вообще  нарушение Гражданского кодекса, разве физическое лицо не

 имеет право заключать договор аренды? Это определено Гражданским

 кодексом Украины.

      Следующий  момент.  Что  касается, это пункт, я так понимаю

 третий,  что касается юридической формы постановления, то оно не

 является   толкованием   по   существу,  а  устанавливает  новые

 юридические   нормы,   которые,   ко   всему,  еще  противоречат

 гражданскому кодексу.

      Поэтому   я   все-таки  предлагаю  данное  постановление  с

 рассмотрения  снять  и  больше  к нему не возвращаться, чтобы не

 засорять юридическое поле.

      Возмите,  пожалуйста,  пункт  3 постановления. Противоречит

 гражданскому  кодексу, ибо последний устанавливает четко порядок

 изменения условий сделок, в том числе договоров аренды.

      И  статья  25  Закона  об  аренде  вообще  относит  вопросы

 регулирования   условий   договоров  к  компетенции  гражданских

 законов Украины.

      Поэтому я предлагаю это постановление с рассмотрения снять,

 не  подчеркивая  порочность,  а  подчеркивая  только то, что оно

 просто   является   лишним.   Все   те   вопросы,   которые  там

 зафиксированы,   уже   отрегулированы   в  законодательном  поле

 Украины.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ковтунець, будь ласка.

      КОВТУНЕЦЬ В.В.

      (Ковтунець, фракція Народного Руху України, місто Рівне)

      Шановні  колеги,  потреба в розгляді цього питання виникла,

 тому що інколи, дійсно, ми, приймаючи закони і зміни до законів,

 діємо  не досить чітко, акуратно і приймаємо такі положення, які

 потім  дуже  важко  трактувати  однозначно,  і виникає додаткова

 потреба, так, як маємо сьогодні.

      Стосовно перших двох пунктів питань, практично, не виникає.

 Справді,  то  є  деякі недоліки, нечіткості, які треба додатково

 протлумачити.  І  стосовно  фізичних  осіб,  які  не  займаються

 підприємницькою  діяльністю,  але  орендують  майно,  і стосовно

 того,  що  в  випадку  плати  за  оренду  закон  не повинен мати

 зворотної сили.

      А ось, що стосується пункту третього, то дуже схоже, що цим

 пунктом  знову  намагаються  протягнути  ті  умови приватизації,

 проти  яких  ми  з  вами з самого початку, практично, одностайно

 виступали,   що  умови  оренди,  викуп  державного  майна  черед

 оренду -це є спосіб викупу, приватизації державного майна або за

 заниженими  цінами,  або за невиправданими пільгами для трудових

 колективів,   які  фактично  використовуються  не  для  трудових

 колективів.  І  посилання  на  те,  що  закон  не  повинен  мати

 зворотної  сили, тут не зовсім правомірне, оскільки мова йде про

 змішування  двох  процесів:  про  оренду  і про приватизацію. Це

 абсолютно   різні   речі   і  вони  мають  бути  розділені  і  в

 законодавстві,  і  в  інших  умовах. Тому ми повинні зафіксувати

 чітко,  що умови приватизації -вони регламентуються законами про

 приватизацію.  А  оренда  державного майна -це зовсім інша сфера

 діяльності,  які  розмежовані. І тому стосовно третього пункту я

 би  сказав,  що  його  або  не  приймати  зовсім,  або записати,

 роз'яснити, що умови договорів оренди державного майна, укладені

 до  16  травня  1995  року,  окрім  умов  викупу  (оскільки вони

 регламентуються   іншими   законодавствами  орендованого  майна)

 залишаються  чинними  на  весь  строк дії договору оренди. Окрім

 умов викупу! Дякую за увагу.

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Бажаючих більш немає? Шановні колеги,

 єсть пропозиція постанову...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка,..  Включіть, будь ласка, там... Ви не включили

 мікрофон!.. Представтесь!

      БАБИЧ.

      Шановні народні депутати!

      Я - Сергій Бабич, заступник голови Фонду державного майна.

      Я хотів би дати таке пояснення. Введення 5%-го обмеження на

 орендну  плату  дуже підірвало надходження в місцеві бюджети від

 здачі  в  оренду  нежилих  приміщень.  Дуже підірвало! І реальні

 ціни,   враховуючи   те,  що  ці  нежилі  приміщення,  вони  вже

 засмортизовані,  їх  вартість  основних  фондів  невисока, то ця

 орендна  плата  мізерна  і  вона  провокує  встановлення якихось

 тіньових  розрахунків.  Тому  я  вас  дуже  прошу  пункт 2 цього

 тлумачення  прийняти  обов'язково!  Бо  основні  договори оренди

 заключені до прийняття цього закону.

      І  інше. Ми би просили комісію шановного Таранова взагалі в

 порядку законодавчої ініциативи внести на розгляд Верховної Ради

 питання   про   відміну   цього   5-процентного   барьєру.  Але,

 враховуюючи  те,  що  в порядку денному стоїть про тлумачення, я

 дуже  вас  прошу від уряду, від Фонда державного майна, пункт 2-й

 цієї постанови прийняти.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ставлю,  внесений  проект  від  комісії, за

 основу.

      "За"-

      Дайте слово Ковтунцю,  будь ласка з місця .

      КОВТУНЕЦЬ.  Я пропоную проголосувати цю постанову окремо по

 пунктах.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не зрозуміло.

      КОВТУНЕЦЬ.  Пропоную  проголосувати  постанову  за окремими

 пунктами.  Перший,  другий  і  третій, тому що в  цілому вона не

 пройде.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Нема заеречень?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Чечетов, будь  ласка, доповідач.

      ЧЕЧЕТОВ.

      Уважаемые  коллеги, действительно, справедливое замечание -

 надо  голосовать  так  постанову  по пунктам. Но я хочу ответить

 относительно первых двух пунктов. Выступление Сергея Дмитриевича

 следующее....

      ГОЛОВУЮЧИЙ. .......Не чути...

      ЧЕЧЕТОВ......  Сергея Дмитриевича Драгомарецкого следующее,

 что  и  так  все  ясно,  поэтому  ничего разкяснять не надо. Ну,

 еслибы  было  все ясно и я бы на трибуну не выходил.............

 внесли.  А поскольку на местах не могут разобраться....... и  по

 другому..........

      ШУМ У ЗАЛІ

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не чути....... Идіть на трибуну, будь ласка. Я,

 шановні  колеги,  я  думаю  для того, щоб голосувати по пунктах,

 нам надо прийнять  за основу. А тоді по пунктах голосувать.

      ЧЕЧЕТОВ.   Да.   Уважаемые   коллеги,   было   справедливое

 замечание,  что, действительно, нужно постановление принимать по

 пунктам.  Это  правильно.  Но я хочу маленький комментарий дать,

 так  сказать,  или  разкяснение  по  поводу  выступления  Сергея

 Дмитриевича Драгомарецкого.

      Ну,  позиция  его понятна, он говорит о том, что законы так

 хорошо выписаны, что это ему разкяснять не надо, мы просто, так

 сказать,   как  бы  толчем  в  тупе  воду.

      Но  дело  в  том,  что если бы было все ясно, тогда бы я не

 выходил  на  трибуну и письма не приходили. А вот если пришло со

 Львова  письмо,  где  коллектив  художников прости, так сказать,

 намс   дать   разкяснения,   поскольку   там  по-другому  статья

 трактуется   и  по-другому  она  исполняется.

      Поэтому,  если мы трактовку дадим, значит, так сказать, тут

 разкяснение  нужно дать именно по статье 6, где речь ищет, я еще

 раз,  о чем речь идет? Что в статье 6 четко мы записали, что для

 того,  чтобы  взять  Спилка  художников просит дать пояснение по

 статье  6: обязаны ли они, когда арендуют творческие мастерские,

 регистрироваться  как  предприниматели, с них это требуют. А они

 считают,   когда  их  называют,  работников  творческого  труда,

 называть  предприниматели  и  коммерсандты, они видят в этом как

 унижение  своей  личности  даже.

      А   там,   так   сказать,   вот   через   этот   барьер  не

 зарегистрировался,  им  не дают в аренду. Но это факт. И мы даем

 разкяснение,  что  только  в  том  случае,  если нужно, кто-то в

 перспективе  будет  занматься предпринимательской деятельностью,

 для этого обязательно рпойти процедуру регистрации как субкектов

 предпринимательской  деятельности.

      В  противном  случае для них это необязательно. Мы им такое

 разкяснение  даем,   потому  что  люди  спрашивают.

      Теперь  что  касается второго пункта по арендной плате. Ну,

 здесь  две позиции. Здесь голосовать о том, распространять ли 5-

 процентный   барьер  на  те  договора,  что  были  заключены  до

 вступления в силу данного закона, или эту статью по установлению

 предельной  суммы  арендной  платы  в 5%, так сказать, применять

 только  к  тем  законам  об аренде, договорам об аренде, которые

 заключены  после  закона.

      Поэтому   давайте   мы   по   каждому,   наверное,   пункту

 рпоголосуем,  а  что  касается  3 пункта, ну, может быть, третий

 голосовать и не стоит, поскольку в поправке к закону там хорошоо

 выписано, статья 25, я зачитую дословно: " Приватизація об'єктів

 оренди здійснюється відповдіно до чинного законодавства". Третий

 пункт,  может  и нужно  снять.

      Поэтому,  если  можно,  по   пунктам  тогда, да?

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайленко  і  Драгомарецький. То я вибачаюсь,

 Москаленко.

      МОСКАЛЕНКО А.І. 104, Дніпропетровська область, Москаленко.

      Олександре  Миколайовичу,  я вважаю, що ми все-таки повинні

 прислухатися більш уважно до комісії, яка пропонує цю постанову,

 тому що вона напрацьована уже із практики те, що підказує життя.

      Тому  відкидати  так,  що  комусь там не подобається, ми не

 можемо. І треба довіряти все-таки комісії, яка працювала над цим

 документом.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Будь ласка, Драгомарецький.

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.

      Мне ни очень понятно вообще тезис, что надо доверять какой-

 то  комиссии,  а  другой  не  доверять, потому что наши комиссии

 занимаются  этим  с самого начала.

      Кстати,  уважаемый  коллега,  я  напомню,  что тот закон об

 аренде,  который вы приняли, в первой основе принят проект нашей

 комиссии, контрольной.

      Я   еще   раз   повторяю,   нет  никакой  трагедии  в  этом

 постановлении.  Но дело заключается в том, что оно просто лишнее

 и  засоряет поле. Более того, законами все вырешено. Ни один суд

 не приймет.

      А  теперь  по существу. Я, например, совершенно не разделяю

 по  пункту  1,  что  обязательно надо, чтоб не унижать человека,

 чтоб   он   зарегистрировался   как  субьект  предпринмательской

 дейтельности.     Я    художник    и    не    хочу    заниматься

 предпринимательской  деятельностью.  Я  арендую себе студию и не

 продаю  картины.  Я субьект предпринимательской деятельности или

 нет?

      Но  я,  как  гражданин,  имею  право  арендовать. Что же мы

 усекаем   права   гражданина,  которые  четко  зафиксированны  в

 Гражданском кодексе?

      Более  того,  я давал разяснения, могу еще раз пояснить. По

 поводу  5  процентной  этой ситуации. Ну, вот мотрите тут же все

 четко  было записано. Мы в законе востановили норму максимальную

 в  размере  арендной  платы  не  привышать 5 процентов стоимости

 основных  фондов.  Раньше  был  5  процентный...  Поэтому сейчас

 арендатор   выкупает  оборотные  средства  полностью,  полностью

 платит  налоги государству и плюс еще по существу, ну в кавычках

 возьмем, платит арендную плату, как плата за основные фонды, как

 когда-то была.

      Что    происходит,    если   надо   изменить?.........   по

 Гражданскому  кодексу. Изменения в договора аренды вносятся либо

 в  судебном порядке, либо по договоренности сторон. Если договор

 аренды  заключен до введения нового закона, о чем все волнуются,

 то  для  снижения  арендаторам арентной платы до 5 процентов, он

 должен  выкупить  за  собственные  деньги оборотные средства. То

 есть,  привести  условия  договра  аренды в соответствие с новым

 законом.  Но  какая  проблема  в  этом? Ни один суд не приймет к

 рассмотрению  это  постановление.  Законы  выше.  Тогда  давайте

 менять  закон.  Ну   понятно же. Наш юридический документ  тогда

 эффективен,  когда  человек  пришел  в  суд, обратился на основе

 этого  документа  и  получил  решение. ни один суд постановление

 Верховного Совета выше чем закон Верховного Совета не поставит.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  По-перше.  Ми  закон не міняєм, а ми

 даєм  уточнення  тлумачення статті 19, статті 25, щоб цей закон,

 що?  Правильно  використовувався.  Вона  й називається так: про

 тлумачення, а не про зміну до закону.

      Тому  я  ще  раз  прошу  вас,  шановні  колеги, я думаю, що

 тлумачення  дійсно потрібне і ми повинні рахуватися із тими, хто

 подав  цю пропозицію, і з тей комісією, яка опрацювала і подала.

 Тому  я  ставлю  на  голосування прийняти за основу. Будь ласка.

 Внесений   проект   від   комісії,  Я  прошу  голосувати.  Потім

 постатейно пройдемо.

      "За" -

      Не приймається. Спасибі.

      Знімається.   Все.   Знеачить,  враховуючи  те,  що  у  нас

 зилишилося,  буквально,  три  хвилини  до  завершення ранішнього

 засідання  в  пленарному  режимі, депутат Кияшко просить слово з

 місця. Будь ласка. А після обіду будемо слугати питання, яке вже

 голосували.

      КИЯШКО.  Спасибо, Александр Николаевич. Уважаемые коллеги -

 депутаты!  Кияшко,  108,  Донецк, Социалистическая фракция, зам.

 председателя   Комиссии   по  правам  человека,  межнациональным

 отношениям , национальным  меншинам.

      Я взял вопрос по процедуре, потому что в нашем зале сегодня

 произошел  прицидент,  который не должен происходить. Мы приняли

 постановление  по  Крымской Конституции. Правильно приняли. Но с

 другой  стороны  у  всех  у  вас на руках есть документ, который

 подготовлен  правовой  комиссией  -(...........)  реформы  и так

 далее  -где  указаны целый ряд положений и статей, которые вроде

 бы   внесены  от  имени  Комиссии  по  правам  человека.  Я  вам

 официально   заявляю   что   на   комиссии   эти   поправки   не

 рассматривались. В комиссию Стретовича документы не направлялись

 и  откуда  появились  вот  эти  зауваження и пропозыции, которые

 имеются  в  этой  смешаной таблице,  я  просто  не знаю.

      Поэтому  я  хотел  бы  дать, может быть Верховный Совет дал

 протокольное  поручение,  чтоб  разобраться -откуда беруться вот

 такие  вещи,  почему  комиссия  не вносит эти предложения, а они

 появляются   в   сравнительной   таблице   и   навести   порядок

 окончательный в  этом вопросе.

      ГОЛОВА.    Спасибі.    Ми   дамо   протокольне   доручення.

 Оголошується перерва  до 16 години.