ЗАСІДАННЯ  СТО  ДВАНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и.  4  л и п н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні депутати і гості Верховної

 Ради,  шановні  радіослухачі!  Депутати готуються до реєстрації.

 Проводиться   поіменна  реєстрація.  В  залі  зареєстроване  338

 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

      Нагадую  депутатам, що сьогоднішнє засідання, відповідно до

 рішення Верховної Ради, буде до 15-ї години, до 15-ї години. Але

 засідання  будуть  до  15-ї  години  з  реєстрацією в кінці 15-ї

 години.  Я  це нагадую тим, хто квитки взяв на 3-15 і вже думає,

 що він  справився  з своїми  завданнями.

      В  мене  є  кілька  повідомлень,  які пов'язані із початком

 нашої  роботи.  По-перше,  депутатські  запити Семенюк Валинтини

 Петрівни  до  прем'єр-міністра у зв'язку з формальною відповіддю

 Мінмашпрому  на  звернення  депутата  стосовно порушення чинного

 законодавства   при  створенні  Державної  холдингової  компанії

 "Артен";

      групи  народних депутатів Білас, Кулаков та інші до першого

 віце-прем'єр-міністра  Дурдинця, голови Служби Безпеки, міністра

 внутрішніх  справ,  Генерального  прокурора, голови Держмиткома,

 начальника  Головної  держподаткової інспекції, голови правління

 Національного   банку,   міністра   економіки  стосовно  надання

 інформації  про  стан  дотримання  законодавства  щодо відкриття

 резидентами валютних рахунків за кордоном.

      Роханського  анатолія  Варфоломійовича  до Прем'єр-міністра

 стосовно   зволікання   вирішення   питання   щодо  фінансування

 аварійних  об'єктів  комунальної  сфери  в Автономній Республіці

 Крим, одержаних при розподілі Чорноморського флоту.

      Запити  оформлені  відповідно до Регламенту, я ставлю їх на

 голосування  питання про  їх  направлення адресатам.

      За -

      Рішення прийнято.

      Також  в  порядку  інформації.  Після прийняття Конституції

 Законом,   нормами   Конституції   вирішено   складання  присяги

 депутатами   на   вірність  Конституції  і  народу  України.  Цю

 процедуру   ми,   я  думаю,  ми  зробимо  на  наступному  тижні.

 Орієнтовно  скажем  так:  або  в середу,  або   в п'ятницю.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Скоріше всього це буде в останній день засідань в п'ятницю.

      Потрібно   продумати,  щоб  були  всі  депутати,  щоб  була

 урочиста  обстановка  і тому  подібне.

      Дальше.  Я  інформую  вас  про  те,  що  надійшла заява від

 народного   депутата  по  виборчому  округу  ь  19  міста  Києва

 Головатого    Сергія   Петровича   про   припинення   достроково

 повноважень  народного  депутата  у зв'язку з тим, що він працює

 міністром юстиції.

      Я  хотів  би  сказати, що приклад Сергія Петровича в даному

 випадку   -це   зразок   ставлення   до   своїх  обов'язків,  до

 Конституції, поваги до Конституції. І характерно, що цей приклад

 робить міністр  юстиції.

      Я  думаю,  ми подякуємо йому за те, що він активно працював

 над  багатьма законодавчими актами, брав активну участь у роботі

 і  фракцій,  і  пленарних  засідань.  І побажаємо йому успіхів у

 роботі  на міністерському поприщі, щоб юстиція України здобувала

 нових успіхів під керівництвом міністра.

      Давайте подякуємо за...

 

      ОПЛЕСКИ.

 

      ГОЛОВАТИЙ.

 

      Шановний  Голово  Верховної Ради, шановні народні депутати,

 оскільки  прозвучали  подяки  на  мою  адресу, я відповідно хочу

 подякувати  всім  вам, з ким ми працювали у Верховній Раді цього

 скликання і досягли  головного - прийняли Конституцію України.

      Звичайно,  що  я  хотів  би  подякувати  усім  тим, з ким я

 працював  у  цій  Верховній  Раді  минулого скликання, тому що 6

 років  депутатства  на  цьому місці -це все-таки велике життя. І

 приймати  рішення,  залишити це шестирічне крісло зараз -це було

 нелегко і я бсказав би мені не радісно, бо я хотів би бути далі.

      Але  разом  з  тим я хочу висловити сподівання, що ми будем

 далі  разом,  тому  що  ми  прийняли  тільки  Конституцію.  І  я

 Олександре  Олександровичу дуже сподіваюся на вашу підтримку, що

 і міністерство юстиції і Верховна Рада другий головний акт, яким

 є  Цивільний  кодекс,  нова Конституція чи друга Конституція, що

 він  буде  прийнятий  і  ми  далі будемо приймати нові кодекси і

 творити  нову правову систему. Це обов'язок Міністерства юстиції

 і це обов'язок Парламенту.

      Мені шкода, чи є Борис Ілліч, так само залишати депутатське

 крісло,   тому  що  я  не  поїду  вже  до  Страсбургу,  як  член

 парламентської  делегації.  Але  разом  з  тим  на  Міністерство

 юстиції   покладена   зараз   відповідальність   за   приведення

 національного  законодавства  Українського  у  відповідність  до

 стандартів  Ради  Європи і той весь перелік зобов'язать, про які

 парламентська делегація буде звітувати кожного разу на сесії, це

 є зобов'язання Міністерства юстиції і парламенту.

      Тому  я  хотів  би  ще  раз  всім  подякувати  і  висловити

 сподівання,  що за два роки повноважень Верховної Ради чи я буду

 міністром  чи  ні,  але  щоб між Верховною Радою і Міністерством

 юстиції  була  плідна  співпраця  на виконання зобов'язань перед

 власним  українським народом і перед країнами Європи. Дуже дякую

 вам і бажаю нам всім разом успіхів.

 

      ОПЛЕСКИ.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Ставиться  на  голосування постанова про

 дострокове  припинення повноважень народного депутата Головатого

 Сергія Петровича такого змісту:

      "Відповідно  до статті 81 Конституції України Верховна Рада

 України постановляє:

      Припинити   дострокове   повноваження   народного  депутата

 України   по   Серецькому   виборчому  округу  ь19  міста  Києва

 Головатого  Сергія  Петровича  у  зв'язку з особистою заявою про

 складення овноважень".

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Спасибі. Дякую вам за приклад.

      ОПЛЕСКИ.

      У нас у порядку дня першим ...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Які  питання?  Будь  ласка,  10  хвилин, якщо є запитання в

 когось, 10 хвилин. Запишіться.

      Будь ласка, 10 хвилин поставте. Радько.

 

      РАДЬКО

      Олександре  Олександровичу,  передайте,  будь  ласка, слово

 керівнику  фракції - Симоненко.

 

      ГОЛОВА. Симоненко, будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО

      Спасибо.   Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 коллеги!  Ну  конечно  кое-кто аплодировал тут принятому решению

 Сергей  петровича.  Но  только он в течение года нарушал Закон -

 Конституционный Договор и еще год назад должен был это селать. Я

 думаю,  что  конечно  эту  инициативу тут бы надо было бы о всех

 сразу  принять  решение.  А  то  мы,  так  скажем, в одной части

 принимаем  во  внимание,  что  это  новый  текст Конституции, он

 обязательный к исполнению; в другой части сейчас снова затянется

 вопрос  рассмотрения тех,  кто на  двух  сульях.

      Но меня более интересует и волнует другая проблема. Я хотел

 бы  ко  всем  вам,  как  народным  депутатам обратиться. Приняли

 Конституцию. вы говорите об этом, что приняли. На следующий день

 после  принятия  делается  заявление:  "Ах  какая  у нас хорошая

 Конституция.  Она  позволяет  запретить  деятельность  Компартии

 Украины."  Кто  делает? Табачник делает эти заявления. так какую

 Конституцию  тогда мы принимали? Демократического госдарства или

 государства,   в  котором  будет  царить  произвол,  беззаконие,

 безнаказанность,  безответственность. Я мог бы и далее приводить

 примеры эти. Я думаю, что те, кто говорил, что на следующий день

 народ  будет  жить  лучше,  пускай бы сказал -почему вчера город

 Донецк был парализован; почему шахтеры перекрыли, кроме пропуска

 скорой помощи, никто, транспорт по городу не двигался.

      Следующий  вопрос.  И,  Александр Александрович, я хотел бы

 все-таки   привлечь   ваше   внимание.  Специально  затягивается

 комиссией   Шейка  вопрос  рассмотрения.  Я  ведь  имел  в  виду

 легитивность  -нелегитивность не то, какой порядок был принятия,

 а  итоги  голосования.  И специально затягивается. Что, мы через

 месяц  будем  рассматривать  о  том, что 35 народных депутатов в

 зале  не  было.

      Еще   раз   подчеркиваю.   По  многим  народным  депутатам-

 коммунистам,  где  стояло  "за",  это  как  провокацию мы сейчас

 расцениваем.  Их  и  в зале не было близко даже. И карточками их

 кто-то  другой  голосовал.

      Неужели  не понимают, что фракция принимала решение, что не

 поддерживать  в  целом  этот  текст,  потому что нада было очень

 серьёзно   его  еще   дорабатывать.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Поэтому  я  прошу  все-таки,  чтобы  и  комиссия  по  этике

 рассмотрела  (...........)  присяге  его.

      Александр Александрович, ну давайте мы тоже скажем,  вы

 сейчас   на  всю  Украину  обкявили:  мы  по  одной  Конституции

 избирались,  по  программам  соответствующим  избирались, вы нас

 перед изибирателями сейчас всех в неловкое положение ставите. Мы

 не обсудили, а уже на свю Украину провозгласили это.

 

      ГОЛОВА.  Я  додам, в той час, що використаю для віповіді на

 перше  питання.  Петро Миколайович, я не відповідаю за безглузді

 вислови  будь-кого  відносно Конституції, відносно тих прав, які

 даються цією Конституцією. Вони звучали там уже і вчора в іншому

 контексті,  це  дуже  характерно для людини чи для людей, які не

 читали  Конституцію. Конституція тільки-но знята із стенограми і

 в  одному  екземплярі  лежить  у  мене  на  столі, сьогодні буде

 тимчасова  спеціальна  комісія шлифувати цей документ, а людина,

 яка  не  занє її і очевидно не знала і раніше, це він мабуть мав

 на  увазі  ту Конституцію, яка готувалась на референдум. Так, не

 буде  ж  референдуму.

      І  тому  відносно заборони абощо політичних організацій тим

 більше Конституція ніяких підстав не дає, там чітко визначена ця

 процедура,  що  суд  вирішує  питання  за  певних  обставин і не

 інакше.  Тому  я  просив  би,  ну,  я  розумію,  що  це викликає

 обурення,  але  я  думаю,  що  повинні  висновки  робить ті, хто

 дозволяє таким чином висловлювати.

      І  друге,  я прошу увагу! Ми приймали. Я прошу уваги, Антон

 Денисович, ну, будь ласка, не сперичайтеся зараз! Я прошу уваги.

      Приведення  депутатів  до  присяги  -це  норма  Конституції

 діючої,  і тому відповідно до цієї норми ми повинні визначитись,

 це   не   зв'язано  з  повноваженням  депутатів  абощо,  але  це

 процедурна   норма,   яку   треба   дотримуватись,  оскільки  ми

 Конституцію вводимо в дію.

      Дем'ян, 2 хвилини я додам на загальну дискусію.

 

      ДЕМ'ЯН

 

      Григорій  Дем'ян,  Турківський  виборчий  округ  номер 281,

 конгрес українських націоналістів.

      Шановний   пане   Голово,  дорогі  колеги  депутати,  брати

 українці.  Серед  переважної  частини  творчих  спілок, видатних

 діячів мистецтва і літератури з кожним днем зростає невдоволення

 діяльністю теперішнього Міністра культури Дмитра Остапенка, який

 за   набутими   в   минулому   звичками,  намагається  впхати  в

 прокрустове  ліжко,  а  краще б сказати у клітку, всю українську

 культуру,  до  того  ж його тенденція є виразно і заполітизовано

 большивіцькою,  і  протиукраїнською,  варто  сказати хоча б його

 намагання  по  диктаторськи втручатися в репертуар національного

 театру  опери  і  балету  ім.  Т. Шевченка самому визначати куди

 артистам їхати, куди не їхати.

      Далі його спроби обмеження можливості для нормальної роботи

 оргкомітету  фестивалю  "Червона  Рута",  або  таке, по декілька

 разів   щодня   рекламується   на   телебаченні  такий  захисник

 української  культури, як Петр Симоненко, в оголошенні про набір

 студентів  до Інституту культури, а який це борець за українську

 національну  культуру,  мову,  державну  незалежність,  ви  мали

 можливість  слухати в період підготовки Конституції до прийняття

 і  вчора  і  сьогодні, його нова спроба "оппльовувати" те велике

 державницьке   досягнення,   що  пов'язане  з  прийняттям  нашої

 державної Конституції.

      І  друге,  я б вас просив, як Голову Верховної Ради, трошки

 обачніше   виступати,  і  захищати  інтереси  своїх  партагеносе

 побратимів комуністів, про те, що вони внесли велитенський вклад

 в  прийняття  Конституції, ціла наша нація слухала, як година за

 годиною,  день  за  днем,  місяць за місяцем, вони очернювали не

 тільки  всі  проекти,  а  все  те,  що стосується нашої нації, і

 культури і державності.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я  тільки  прошу  користуватися  державною

 мовою.  Партайгеноссе - можливо,  вам  зручно  говорити,  але  я

 вважаю, що треба користуватися українськими словами...

      Кочерга, будь ласка.

 

      КОЧЕРГА В.С.

 

      247 виборчий округ, місто Ровеньки.

      Я  хотел  бы  поднять  вопрос  о том, что в настоящее время

 крайне  критическое положение сложилось в шахтерских коллективах

 по  вопросу несвоевременной выплаты заработной платы. Тем более,

 что  в  шахтерских  коллективах,  или  регионах  сложилась также

 крайне критическая ситуация с выплатой пенсии. Подумайте только,

 уважаемые  мои коллеги, если даже по такому городу, как Ровеньки

 36 тысяч пенсионеров на сегодняшний день не выплачена пенсия еще

 за  апрель  месяц!..  И  если  23 января текущего года, когда мы

 слушали  данный  вопрос  по,  значит,  выплате  задолженности по

 заработной  плате  и  пенсии  и  намечали до 15 февраля погасить

 задолженность  за 1995 год, и своевременно выплачивать в текущем

 году,   то   если   у   меня   на  округе  было  185  миллиардов

 задолженности,  то  на 1 июня текущего года задолженность только

 по  пенсиям составила 425 миллардов карбованцев!.. Это говорит о

 том,  что  уряд  вообще  не  занимается  этим вопросом. И на мои

 депутатские запросы, значит, делает просто формальные отписки...

      Я  просто не понимаю, как мы можем разкехаться в отпуск, не

 решив данный вопрос. Надо нам уже конкретно спросить, потому что

 4  раза  мы  рассматривали  данный  вопрос, 4 раза правительство

 представляло  нам  графики  погашения  заработной платы, пенсии,

 стипендии  и  т.  д.  Однако ни одно наше постановление, ни один

 график правительства на сегодняшний день не выполняется...

      Вчера   состоялось   пикетирование  Кабинета  Министров,  в

 котором  приняли участие более 70 предприятий Украины по вопросу

 несвоевременной  выплаты  заработной платы (из 12 областей!) Это

 болезнь, по сути дела, по всем регионам нашей Украины.

      Тем более, посмотрите какая ситуация сложилась в шахтерских

 регионаах, пикетирование центральных дорог доходит, что, значит,

 люди  выходят  пикетировать  даже  железные  дороги. Разве можно

 спокойно,  значит,  относиться  и  Уряду,  и Верховному Совету и

 Президенту.   Вот   почему  я  предлагаю  немедленно  прекратить

 всеполитическую  трескотню, конкретно заняться до, значит, до 15

 июля  вопросом своевременного, значит, погашения всех долгов то,

 что  и  государство, значит, должно выплатить и по пенсиям, и по

 зароботной  плате и по другим компенсациям, которые не выплачены

 на сегодняшний день.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.Свято.

 

      СВЯТО

 

      416 виборчий округ,  Хмельниччина.

      Дякую,  Олександре Олександровичу. Шановні колеги депутати,

 ми  вчора  всі  з вами разом виврішивали дуже важливе питанння і

 прийняли  рішення  про  Бюджетну резолюцію на 1997 рік. А я хочу

 поставити  інакше  питання,  шановні.  А  чи  буде  працювати ця

 Бюджетна  резолюція? Чи змінилися економічні засади з точки зору

 бюджетної  політики? Не хочу бути чорнопророком. Але кажу, що не

 буде  працювати, тому що не змінилася бюджетна політика. В плані

 фіксації  дефіціту  бюджету  і скорочення... того дефіціту ще до

 менших  абсолютно  розмірів в плані проведення політики боргової

 ями, політики  спекуляції  грішми.

      Шановні,  засада  засад  то  є соціальний захист народу, як

 основного  багатства  на основі оживлення виробництва, на основі

 рентабельного  функціонування  виробництва.  І в тому відношенні

 треба  ставити  питання  оживлення виробництва. Коли ж ставиться

 політика   фіксації  дефіціту  бюджету,  це  питання  скорочення

 видатків   на  соціальний  захист.  Це  скорочення  видатків  на

 виробництво,  а  значить в кінцевому результаті -на погибель, на

 загострення соціальної   напруженості.

      Виходячи  з  цього,  не  маючи  вчора  змоги відстояти свої

 позиції законодавчі, які були розмножені серез депутатів, я хочу

 сьогодні  закцентувати  увагу  тільки  на  деяких  з них.

      А  саме:  вперше  в  цьому  залі  хочу  заявити  про  зміну

 механізму  оплати  внутрішнього  і  зовнішнього  боргу. Політика

 оргової  ями,  яка проводиться по відношенн до держави нашої як

 на  рівні  міжнародному  -Міжнародним  валютним  фондом,  так  і

 всередені  держави  нашої достойними учнями, а я скажу учениками

 Міжнародного  валютного  фонду Пінзениками і Шпеками приведе нас

 до  погібелі.

      А  тому  політика обслуговування зовнішнього і внутрішнього

 боргу повинна зводитись до погашення виключно боргу, а не сплати

 проценту  за  борги. Тоді  буде  видно світло в кінці  тунелю.

      Слідуючий момент -проблема взаємозаборгованості і погашення

 взаємозаборгованості  між  підприємствами шляхом централізованих

 взаємозаліків  через  державу,  через внутрішній борг держави як

 гаранта  взаєморозрахунків.  Оце дві із найосновніших засад, які

 треба  виконати.

      Концентрація   видатків   повинна   бути   на  пріоритетних

 напрямках народного  господарства.

      Шановні,  666  трильйонів  як  мінімум  треба було для АПК.

 Виділено  бюджетом  30  трильйонів.  Шановні,  що  їсти  будемо?

 Потрібно було 30 тріильйонів паливно-мастильних матеріалів...

 

      ГОЛОВА.     Василь Петрович, спасибі.

      Продовжите  іншим  разом,  виключіть...

      Дякую.

      Дякую і вам за активність. Я просив би, на наступному тижні

 всі  депутати одержать текст Конституції і ви уважно подивіться,

 чим  повинна  займатись  Верховна  Рада,  чим  повинен займатись

 Кабінет Міністрів, чим повинні займатись інші структури. Там все

 чітко  записано.

      Тому  я  просив  би  не  виносити на розгляд Верховної Ради

 оцінку    загальної   ситуації   без   пропозицій   щодо   зміни

 законодавства.  Є суб'єкти законодавчої ініциативи. Вони вносять

 пропозиції  для  поліпшення  економічного  стану.  Якщо потрібно

 розглянути  закон, ми його розглянемо у невідкладному порядку -у

 невідкладному.  Але, будь ласка, не перетворювати сесійний зал у

 мітинг.

      Про  призначення  суддів Верховного Суду України слухається

 питання.  Доповідач  Бойко  Віталій Федорович -голова Верховного

 Суду України.  Віталій Федорович вам слово.

 

      БОЙКО В.Ф.

 

      Шановний голово, шановні народні депутати.

      Відповідно  до  діючої  Конституції  і  до  статті 9 Закону

 України "Про статус суддів" на ваш розгляд вноситься для обрання

 суддями   Верховного   Суду  України  дві  кандидатури.

      Зокрема,   Кармазін  Юрій  Маркович  1952  року народження,

 українець.  В  1981 році закінчив юридичний факультет Київського

 державного  універсітету.  Протягом  14  років  працював суддею,

 головою   районного  суду,  з  1991  року  суддею  Житомирського

 обласного   суду.  Висококваліфікованний  і  грамотний  юрист  з

 великим  досвідом  роботи,  член  вищої  кваліфікаційної комісії

 суддів України.

      І Рощинюк Юрій Анастасович 1937 року народження, українець.

 В  1967  році  закінчив юридичний факультет Одеського державного

 факультету. Протягом 10 років працював суддею, головою районного

 суду,  заступником  голови  Херсонського  обласного суду. З 1977

 року по 1995 рік працював суддею Верховного Суду України. З 1995

 року  знаходиться  у  відставці.  Фахівець високого професійного

 рівня. Має великий досвід роботи.

      Вища  кваліфікаційна  комісія суддів України дала позитивні

 висновки   щодо   можливості   обрання  цих  кандидатів  суддями

 Верховного Суду України.

      Комісії  Верховної Ради України з питань правової політики,

 судово-правової  реформи  схвалила  ці  кандидатури  і  прийняла

 рішення  про  мажливість  обрання  Кармазіна та Рощинюка суддями

 Верховного Суду України.

      Просимо підтримати. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  До  Віталія Федоровича запитання є? НЕмає. Є. Будь

 ласка, Моісеєнко.

      ШУМ У ЗАЛІ

      А чого ви кричите, я і так бачу. Тому що я дав слово....

      Заспокойтесь, будь ласка.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Уважаемый Виталий Федорович!

      Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины".

      Я  хотел  задать  вопрос  такой.  У  нас,  к  сожалению, та

 процендура,  которая,  по  которой рассматривается кандидатуры в

 Верховный Суд, мне кажерся, не совсем совершенна. Почему? Потому

 что,  ну,  может быть, депутаты не успевают познакомиться, может

 быть,  это было связано в тем, что шло такое чрезмерное активное

 принятие  Конституции. Но хотелось бы более внимателоьно изучить

 кандидатуры.

      У меня такой вопрос. Этот Кармазин, он не имеет отношение к

 Кармазину,  который  работает  в  Верховном Совете? Нет ли у нас

 здесь каких-то новых подхолдов. Вы знаете, когда-то очень сильно

 упрекали  за телефонное право, за кумовство, сватовство и прочее

 прочее.

 

      БОЙКО.  Ні,  абсолютно,  це  тільки однофамільці. Я повинен

 повідомити  вас, що кандидатури, кандидати, вірніше, знаходяться

 тут  у  залі.  Якщо будуть конкретні питання до них, вони можуть

 відповісти. Але це тільки однофамільці.

 

      ГОЛОВА. Запишіться за  запитання, хто хоче задать.

      Будь ласка, Бандурка.

 

      БАНДУРКА.

      Шановний  доповідач!  Я  хотів  би почути відповідь на таке

 запитання.  Яка  кількість  членів  Верховного Суду і який у вас

 зараз некомплекст або яка перспектива ротації чи тої роботи, яку

 нилежить  виконати Верховній Раді по формуванню Верховного Суду?

 І  в  які  часи  ви  намагаєтесь  це зробити? тобто як ви бачите

 перспективу  завершення  створення  Верховного  суду  у  повному

 складі? Дякую.

 

      БОЙКО.  Стосовно  першого  питання.  Зараз Верховний Суд по

 штату  має 85 суддів Верховного Суду. Ми маємо зараз 8 вакансій.

 Ви  пам'ятаєте, 2 суддів недавно обрали. В 1995 році було обрано

 23  кандидати.  В  зв'язку  з  тим,  що були вакансії, 8 пішло в

 відставку.

      Перспектива.   Ми  можемо  заповнити  ці  вакансії,  але  є

 проблеми,  як  кажуть, і розміщення, а саме головне -компетенції

 майбутнього Верховного Суду, згідно діючої Конституції України.

      Отже,  проблеми  є,  з  точки зору необхідності створення і

 Колегії по адміністративним справам. Тобто, багато чого залежить

 від  структури судової системи, наявність вищих судів, наявність

 апеляційних  судів, наявність інших суддів. Як ви пам'ятаєте, по

 Конституції,  принцип  побудови  судової  системи,  зроблений по

 принципу  територіальності  і  спеціалізації,  введені нові види

 судів  -вищі  спеціалізовані  суди.  І  отже  багато в чому буде

 залежати  від  того, яку ви компетенцію визначите для Верховного

 Суду.  Це  повинно  визначити  закону  про  судоустрій,  в інших

 процесуальних  законах. І тоді ми зможемо чітко сказати -як воно

 буде.

 

      ГОЛОВА. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний  Віталію  Федоровичу!  Скажіть, будь ласка, ось ви

 зараз  сказали, що це згідно з Конституцією буде обрання суддів.

 Чи маєте ви на руках текст Конституції? Бо ми не були присутніми

 в залі в ту ноч шабашу, ми не знаємо, які поправки проходили, що

 як  було  проголосовано.  Ми  не  маємо,  ми -депутати, на руках

 тексту, ми не знаємо -як, згідно з Конституцією, з якою статею і

 до  чого  це  призведе, буде обрання суддів. Може це ви маєте на

 руках той текст? Хоч один... хоч одна людина в Україні, і можете

 нам  розповісти  про це - будь ласка.

 

      БОЙКО.  Шановні  народні  депутати!  Я,  дійсно, маю текст,

 робочий текст, який голосувався народними депутатами у Верховній

 Раді  з  усіма,  так сказать, позначками про кількість голосів і

 все  таке  інше, одже у мене є підстави сказати, що я знаю зміст

 тої  статті,  зокрема,  статті,  яка  передбачає  обрання суддів

 Верхрвного  суду  Верховною  Радою  України,  крім цього є і діє

 Закон  "Про статус суддів", Закон "Про судоустрій України", який

 як  раз  передбачає  обрання  суддів  Верховного  суду  виключно

 Верховною Радою України.

 

      ГОЛОВА.  Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Уважаемый Виталий Федорович, мой вопрос процедурного плана.

 Вы сейчас сказали, что у вас есть...

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку, запитання задаються зараз Віталію

 Федоровичу.

 

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Александр  Александрович,  пожалуйста, не

 мешайте мне задать вопрос, вы не самый умный, не самый знающий.

 

      ГОЛОВА.  Виключіть, будь ласка, мікрофон.

 

      МАРЧЕНКО В.Р. Дайте мне вопрос задать...

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Віталій Федорович. Будь ласка,

 до  кандидатів у членів Верховного суду є запитання? Будь ласка,

 на трибуну Кармазін Юрій Маркович.

      До  Юрія  Марковича  запитання  є? Запишіться на запитання.

 Опублікуйте список. Будь ласка, Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н. М. Шановний кандидат у верховний судді...

 

      ГОЛОВА.  Юрій Маркович.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М. Юрій Марченко, скажіть, будь ласка, як нам

 депутатам  себе  вести,  як нам можна голосувати за вас чи проти

 вас, коли ми не маємо на руках Конституції, нас втягують знову в

 провокацію.  Ці  провокації вже півтора роки ідуть в Україні: то

 Конституційний   договір,   то   таке  прийняття  Конституції  з

 порушенням всіх норм і правил, і тепер вас підставляють і нам не

 дають  змогу  з'ясувати  свою  позицію, що робити нам, ви суддя,

 скажіть, що робити нам рядовим депутатам?

 

      КАРМАЗІН  Ю.  М.  Шановна  Наталія  Михайлівна,  питання ви

 поставили  до  мене таке дуже складне, але я скажу, що голосуйте

 за мене, я вас не підведу.

 

      ГОЛОВА. Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.  Уважаемый  Юрий  Маркович,  я хочу задать вопрос

 вам.  Как  к  потенциальному  судьи,  от  решения которого будет

 зависеть, ну вообщем-то многое. Вопрос такого плана.

      Как  судья, я обращаюсь в Верховный суд Украины, потому что

 сейчас  нет  Конституционного  суда  на  Председателя Верховного

 Совета,  который  при  принятии  Конституции  грубейшим  образом

 нарушил  Конституцию,  Регламент и в этот способствовал принятию

 антинародной Конституции по заказу криминального государства.

      Вы  как  судья,  мое  обращение будете рассматривать, и как

 ваше  отношение  в  этом  плане,  суд  может  принять  решение о

 признании  незаконным  принятие  Конституции,  который  протащил

 Александр Мороз. Спасибо.

 

      КАРМАЗІН. Шановний депутат...

 

      ГОЛОВА. Його звати Володимир Романович.

 

      КАРМАЗІН. Ну зрозумійте, Володимир Романович, ви мене знову

 таке  задаєте,  такого  закону  немає  тим  часом, не має такого

 закону,  буде  Констітуційний  суд  і  ваші  проблеми будуть всі

 вирішені, і життя поставить їх на місце.

 

      ГОЛОВА. Дем'ян.

 

      ДЕМ'ЯН

 

      Григорій  Дем'ян,  Турківський  виборчий  округ,  номер 281

 Львівщина, Конгрес українських націоналістів.

      Шановний  пане  претенденте,  я хотів вас запитати таке, чи

 маєте  ви  намір,  якщо  вас  туди оберуть, рішуче діяти з метою

 припинення  тих  брутальних,  ганебних випадів проти української

 державності,  її  законодавчого процесу, який ви чуєте і в цьому

 залі.

      І  друге  питання,  встановилася  практика,  зараз у деяких

 судах,  така,  щоб  тих  людей, які вели боротьбу за національну

 незалежність  України в 40-60 роках і було їх суджено совєцькими

 судами  як  людей,  що  політично боролися за розвал московської

 совєцької  імперії,  а  тепер  їх  подібно  до  того,  як колись

 гітлерівська   служба   безпеки  кваліфікувала  як  кримінальних

 злочинців і те саме роблять наші суди української держави...

 

      ГОЛОВА.  Завершуйте, будь ласка.

 

      ДЕМ'ЯН   ...Яка ваша думка з цього приводу?

 

      ГОЛОВА.    Дякую    за    запитання.   Відповідайте,   Юрію

 Макаровичу...

 

      ДЕМ'ЯН...  Мені здається, що судам України такі речі робить

 не личить.

 

      ГОЛОВА. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу: скоріше говоріть. Будь ласка.

 

      КАРМАЗІН Ю.М. Дякую вам за запитання.

      Щодо  до першої частини вашого запитання, то я відповім, що

 у  своїй  роботі я намагаюся користуватися і дотримуватись букви

 закону і буду це робити в подальшому.

      Щодо  другої частини запитання, то ви знаєте, що ці питання

 вирішуються   згідно   Закону  від  17  квітня  1991  року  "Про

 реабілітацію  політичних жертв на Україні". Але свою думку я так

 скажу,  що  пройде  час  і  історія  все  тоже поставить на своє

 місце!..

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка.

      Слово  має... вірніше, запрошується на трибуну Рощинюк Юрій

 Анастасович,  кандидат  на  посаду  члена  Верховного Суду. Чи є

 запитання  до Юрія Анастасовича? Запишіться, хто хотів би задать

 запитання. Опублікуйте. Будь ласка, Хмельовий.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ А.П., фракція комуністів.

      Юрий  Анастасовыч,  у меня такой вопрос. Ну, я знаю, каждый

 судья  будет,  наверное,  курирувать  области. Вам уже говорили,

 какие  области  вы  будете  курировать и контролировать? И каким

 образом  (я не знаю, конечно, - с вами прежде не сталкивался...)

 каким  вы  будете  сотрудничать  с  депутатми,  если  они  будут

 ходатайствовать...   ну,   обращаться   с  запросами  по  поводу

 рассмотрения тех или иных дел?

 

      РАДЧЕНЮК.  Якою  областю  буду.........  мені ще не відомо,

 тому  що  поскільки мене ще не обрали. А, відповідно до того, на

 друге  питання,  звичайно,  співпраця повинна бути, але в рамках

 закону.

 

      ГОЛОВА. Будь   ласка, Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ,  Світловодськ, Онуфріївка, Демократична партія

 України,  політичний блок .......

      В  мене  таке, шановні кандидати на цювисоку посаду, я буду

 голосувати  за  вас.  Яка  ваша оцінкка? Маємо нову Конституцію.

 Суцдова  лада  виведена  в  обсолютно  окрему, нарешті ні в кого

 незалежну -тільки від права і від Конституції. Мені здається, що

 зараз  перед  Україною  і  перед  вашими  відомствами колосальна

 проблема.  Чи готовий кадровий корпус до цієї спмостійності, яку

 ми  от  кілька  днів  тому  йому  вже законодачо надали. Адже не

 секрет,  що  багато  хто  суддів від сьогодні чекає дзвінка чи з

 райкому  партії,  чи  з  адміністрації  там  і  таке інше. Як ви

 оцінюєте  оцю ситуацію?

 

      РАДЧЕНЮК.  Той  корпус,  що  я  знаю, готовий. Ну, я неможу

 відповідати  за  тих,  за  кого  я  не знаю. Ті судді, з якими я

 знайомий, я знаю, що вони готові до цього і давно чекають.

 

      ГОЛОВА. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний   Юрій  Анастасович,  ось  я  подивилась  на  вашу

 біографію, у вас майже 30 років стажу прація як судді. І  тому я

 звертаюсь  до  вас за консультацією. Ми були обрані депутатми на

 Конституції  України,  в  якій  був  захищений наш народ певними

 гарантіями,  були  повновладдя  і  судової,  до  речі,  влади  і

 законодавчого  органу.  Зараз  вийшов переворот в державі. І без

 нашого відому проти нашої волі більшість Верховної Ради прийняла

 нову  Конституцію.  І  сьогодні  Олександр Олександрович починає

 викручувати  руку,  приймати присягу  на новій Конституції.

      Скажіть,  будь  ласка,  ми  присягали народу України і були

 обрані  на  старій  Конституції,  на  тій  Конституції, яка була

 легітивна. Чи має право він так ставити питання і чи маємо право

 ми  не  присягати  на  новій,  нелегітивній  Конституції,  яка з

 порушенням Регламенту була протягнута 28 червня?

      Дякую.

 

    РАДЧЕНЮК. Ну,  по-перше,  це  питання  політичне. Я обираюсь

 суддею  Кримінальної  колегії.

      По-друге,   це   питання,  яке  повинні  вирішити  депутати

 Верховної Ради,  а  не  суд.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Ну,  це  ви зважте, тут юридичну треба дать таку оцінку, що

 Конституція  легітивна, поперше. І найвищий рівень легітивності,

 який  був  будь-якого  закону, прийнятого за останні 6 років. Це

 перше.

      А  по-друге,  хто хоче, той буде складати присягу, а хто не

 хоче  бути  депутатом ,  той  не  складатиме  присягу.

      Марченко,  будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО.   Александр   Александрович,   я   хочу  обратить

 внимание,  что  Постановление  Верховного  Совета по призначенню

 суддів делает ссылку на статью 17 Конституционного договора.

      Если   председатель   Верховного  суда  сделал  посылку  на

 Конституцию,  то  Постановление,  за это Постановление Верховный

 Совет  голосовать не  имеет  права. Это в плане  процедуры.

      И  сторой  момент.  Я  хочу задать к вам, не к Председателю

 Верхоного Совета, чтобы он давал трактовку юридических норм, а к

 вам  как  к  юристу-профессионалу.  Принята  Конституция, сейчас

 начинают   формировать   исполнительные  органы,  исполнительные

 органы  и законодательные  на  местах и так далее.

      Не  считаете  ли вы, что правильно было бы с принятием этой

 Конституции,  о  легитивности  которой можно спорить, необходимо

 распустить  этот Верховный Совет, подать в отставку Президенту и

 после  этого  назначить  н  овые  выборы?  И тогда уже депутаты,

 которые  бы  обещали  изменить  к  лучшему  положение  и жизнь в

 Украине,  выбирались бы на новой Конституции, давали бы присягу.

 И  тогда бы все органы исполнительной власти и на местах были бы

 легитивными.  Как юрист проконсультируйте, пожалуйста, правильно

 ли  было  бы  в этот момент переизбрание всех структур власти от

 Президента до местных.

      Спасибо.

 

      РАДЧЕНЮК. Я думаю, що це питання взагалі не до кандидата

 в судді Верховного Суду. Тому я вже відповів, що я...

 

      ГОЛОВА.  Юрій Анастасович, це питання ви можете не знати. В

 перехідних   положеннях   про   прийняття   Конституції  все  це

 передбачено. да, я знаю, що не вмене запитуєте, але просто ви не

 знаєте,  бо  ви  не  були  на  засіданні. Вам треба було буть на

 засіданні  Верховної  Ради  і ви все б це знали. А так вас треба

 консультувати. Почитайте, будете знать.

      Більше запитань немає. Сідайте, будь ласка.

      Я  з  процедури оголошує таке, що в 11 годин ранку лічільна

 комісія  збереться  в  кінозалі, підготує матеріали для таємного

 голосування бюлетенями і оголосить тут в якій послідовності буде

 іти це голосування. Так.

      Є ще з процедури якісь запитання? Будь ласка, Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський.

 

      Шановний голово Верховної Ради, Олександре Олександровичу.

      Як  народний  депутат, який тут сидить уже другий термін, я

 би   все-таки   вас   попросив  ці  виступи  сьогодні,  прийнята

 Конституція.  Весь  народ,  весь  світ знає, що Україна прийняла

 Конституцію.  У  нас  є  кілька людей, яким це не подобається. Я

 просто прошу вас, це найвища трибуна, яку ми сьогодні маємо, які

 знову вносять дестабілізацію в наше суспільство.

      Я просто прошу, а ні поставте на голосування, що у випадку,

 коли  будуть  подібні  речі  виголошуватися,  щоб  ми мали право

 припиняти   росто,   оьбсікати  антидержавні,  антиконституційні

 виступи народних депутатів. Ну, скільки це може тривати!

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  я  прошу  уваги. Не треба голосувати

 нічого. У регламенті ця норма як обов'язок голови Верховної Ради

 передбачена.  Я  зобов'язаний  захищати  честь  Верховної Ради і

 честь Конституції. І я буду це робити, подобається це кому чи не

 подобається. У вас з процедури?

      Дайте Марченко слово з процедури.

 

      МАРЧЕНКО. Я перед голосованием прошу дать на руки депутатам

 хотя  бы  выписки  из Конституции, которая проголосована, статью

 хотя  бы,  для  того  чтобы мы имели право юридическое принимать

 участие в голосовании.

      А, демократ Яворивськый, пресекать и запрещать -это конечно

 демократия по-руховски.

 

      ГОЛОВА.  Виписку із цього приводу немає рації давати. Чому?

 Тому  що  в  Конституції записано, що діють ті всі норми, які не

 суперечать  Конституції.  Закон  ви  знаєет,  бо  він  давно вже

 виданий, так же, про статус суддів? Користуйтесь законом, він не

 суперечить Конституції. В законі передбачена процедура, якої тут

 дотримуються в залі. Все.

      Слухається   питання  про  проект  Закону  про  залізничний

 транспорт. Друге читання, доповіда Кожушко Олександр Михайлович,

 голова Комісії з питань паливно-енергетичного комплексу.

      Пояснюю  ще раз. Закон, постанова про дострокове припинення

 повноваженя  народних  депутатів, я сподівався, що сьогодні буде

 більше  кандидатів,  які  напишуть заяви. Появився поки що один.

 Постанову  ми  цю  прийняли. Одну хвилиночку. Справа осі в чому.

 Конституція   чітко   визначає   перелік   посад  щодо  яких  не

 допускається  сумісництво з депутатською діяльністю -це державні

 службовці;  перше  і  друге  -люди,  які  мають  представницький

 мандат.   Процедуру   позбавлення   їх   повноважень   вчора  ми

 передбачили,    прийнявши   Закон   про   зміни   до   Цивільно-

 процесуального кодексу.

      Відповідно до цього Кодексу я як голова Верховної Ради буду

 діяти.  І я вам обіцяю, що жоден приклад такого сумісництва, яке

 не  відповідає  Конституції  або порушення Конституції, на нього

 буде  відреаговано відповідно до Конституції і того закону, який

 ми  вчора  прийняли.  А  що  стосується несумісності діяльності,

 депутатської  діяльності  іншої...  іншого  виду діяльності, там

 написано  в  Конституції, це визначається законом. Доручення про

 підготовку такого закону про приклади несумісництва буде дано на

 розгляд  Верховної  Ради.  Доручення  такі про підготовку такого

 закону є. Дані, вірніше. Будь ласка, Олександр Михайлович.

 

      КОЖУШКО. Уважаемые коллеги! После обсуждения проекта закона

 в  Верховном  Совете  и принятия его в первом чтении от народных

 депутатов и постоянных комиссий поступило более 50 замечаний, 28

 дополнений и предложений.

      В   основном   они   сводятся   к  улучшению  транспортного

 обслуживания  населения  народного  хозяйства, улучшения бытовых

 условий работников  железнодорожного  транспорта.

      Преимущественно  большинство  этих  замечаний и предложений

 учтены,  что  в  значительной  мере  улучшило  тексты содержания

 проекта  Закона   о   железнодорожном транспорте.

      Значительный   вклад  в  доработку  проекта  закона  внесли

 народные  депутаты:  Васильев, Пудрик, Радько, Цебенко, Климпуш,

 Яковенко,   большинство   постоянный   комиссий   и  структурные

 подразделения   аппарата  Верховного Совета.

      Есть   предложение  приступить  к  постатейному  обсуждению

 законопроекта. Вам роздана сравнительная таблица текстов проекта

 Закона о железнодорожном  транспорте. Пожалуйста.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Олександр  Михайлович,  у  вас  все?  Да?  Ви

 завершили?

 

      КОЖУШКО. Да.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання   до Олександра  Михайловича єсть?

 

      КОЖУШКО. А не  запытання,  постатейно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Постатейно.  А, я вибачаюсь. Я вибачаюсь, бо я

 встиг  матеріали  взять.

 

      КОЖУШКО.  Преамбула.  В  преамбуле  предложения  учтены.  В

 статье 1 поступившие замечания и предложения комиссией учтены.

      Статья  2 ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Олександр Михайлович. До назви

 і  до  преамбули  єсть  зауваження?  Немає.  Я назву і преамбулу

 ставлю   на голосування.  Будь ласка.

 

      За-

 

      Щось  не  зрозуміло?  Запросіть людей, будь ласка, до залу.

 Шановні  колеги,  я  прошу розібраться по робочих місцях і будем

 голосувать   нормально.  Я  щось  не  бачу  Київської  і  Івано-

 Франківської  областей.  А  Харьков  є, да, ну, пересядьте тошки

 сюди. Володимир Михайлович, пересядьте блище сюди. Розібралися?

 

      КОЖУШКО.  Уважаемые  коллеги,  я  просил бы вас, если мы не

 примем  закон  сейчас  до  наших  каникул,  я  думаю,  что вы не

 приедете  уже  нормально на сессию, растащут. Этот закон как раз

 нацелен  на то, чтобы сохранить эту отрасль, поэтому я просил бы

 поддержать в этом вопросе.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, включіть систему, голосуєм. Голосуєм.

 

      За-

 

      Це прийнято, зовсім інша справа. Одну хвилиночку.

 

      КОЖУШКО. Давайте в целом проголосуем.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Знову    будуть    звинувачувати    як    по

 чорнобильському  закону,  не  надо. До розділу першого "Загальні

 положення"  є  зауваження? До першої статті -"Визначення основих

 питань"?

 

      ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  першої статті, визначення основних питань?

 Немає. Все враховано.

      Стаття  2. 3 стаття. 4. Управління залізничним транспортом,

 немає.  Стаття  5  майно залізничного транспорту, немає. 6 землі

 залізничного транспорту, та охоронної зони. Немає зауважень.

      7   стаття,   відносини   залізниць  з  місцевими  органами

 державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та

 представницькими органами. Немає зауважень.

      8.    Основи   організації   перевезень   на   залізничному

 транспорті. Немає зауважень. Є.

      1 і 7 включно ставлю на голосування.

 

      ЗА -

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, прийнято, процес пішов.

      До  8 статті зауваження. Климпуш у нас був, Голубченко будь

 ласка, але я щось не бачу вашого зауваження.

 

      КОЖУШКО. З ауважень до 8 статті не поступало...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ще  раз кажу, тут немає. Я прошу не шуміти,

 немає, він знімає.

      9 стаття . Тарифи та залізничні перевезення, немає.

      10.  основи виробничо-фінансові та інвистиційної діяльності

 на залізничному транспорті. Враховано.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      11 - "Безпека на залізничному транспорті". Нема.

      12  - "Охорона   вантажів   та   об'єктів  на  залізничному

 транспорті". Немає.

      13 - "Організація  роботи  залізничного транспорту в умовах

 надзвичайних обставин". Немає.

      14 - "Мобілізаційна підготовка залізничного транспорту".

      15 -" Трудові    відносини    працівників    залізничного

 транспорту". Нема.

      16 -  "Соціальний    захист    працівників    залізничного

 транспорту".

      17 - "Дисципліна,  вирішення  колективних  трудових спорів,

 конфліктів на підприємствах залізничного транспорту".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ваша єсть тут, да?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значить 8 - 15 ставлю на голосування...

 

      З ЗАЛУ. Значит, уточнить один момент надо! Я с прямо тогда:

 за сколько должна подаваться заявка на перевозку...?

 

      КОЖУШКО О.М. 25 дней!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      За месяц, если вы хотите...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Но  этот  вопрос  не  в  этом законе! Я отвечу... Это будет

 согласовываться  в  Уставе...  то есть... в Уставе, в договорных

 условиях,    который    на    основании   этих   законов   будет

 разрабатываться.......................    вместе   с   Кабинетом

 Министров.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ви   у   мікрофон,  Олександр  Михайлович.  У

 мікрофон!

 

      КОЖУШКО  О.  М. В этом законе установлено, что этот порядок

 устанавливается  Кабинетом  Министров. На основании этого закона

 будет   разработан   документ,  в  котором  (если  вы  пожелаете

 меньшее),  считаете, что Кабинет Министров -это недостаточно, то

 есть большое время - можете уменьшить...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Хорошо.   Я,   шановні   колеги,   ставлю  на

 голосування 8 - 16 статтю включно.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      15-ту включно! 8 - 15 включно!

 

      "За" -

 

      Дружно голосуєм.

      Прийнято.

      По   16-й  статті....

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Комісія  з  питань Паливно-енергетичного комплексу, в кого

 зауваження?  Будь ласка. Хмельовий, будь   ласка.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ,   фракция коммунистов.

      Спасибо.  Выполняя  решение 1-го скзда железнодорожников, я

 выступал   при   обсуждении  закона  в  1-м  чтении  и  Григорий

 Николаевич  Недвига,  мой коллега депутат, предлагали эту статью

 16  дополнить  в  следующе  редакции:  "Проацтвники залізничного

 транспорту  України,  діяльність  яких безпосередньо пов'язана з

 управлінням  та  здійсненням  перевезень  вважаються  такими, що

 знаходяться на державній   службі".

      Значит,  комиссия отколонила этот вопрос,  значит, и далее,

 продолжить   эту   статью:   "На   них   поширюються  обов'язки,

 відповідальність, права і пільги, визначені Законом України "Про

 державну службу".

      Комиссия  отколонила  этот  вопрос, ссылаясь на то, что это

 деньги  будут  выплачиваться  из  Державного  бюджету. Поскольку

 Укразализныця  -организация  хозрасччетная,  то эти деньги будут

 выплачиваться с, будем говорить, ну, с фонда железных дорог.

      Поэтому  я  просил  бы депутатов поддержать нашу поправку к

 этой статье и проголосовать.

 

      КОЖУШКО.  Комиссия  внимательно рассмотрела этот вопрос -он

 заслуживает  внимания  и,  наверное, в будующем когда-то и будут

 железнодорожники...  иметь  такие льгты. Но в данный момент, во-

 перых,   не   предоставлено  никаких  экономических  обоснований

 сколько это необходимо дополнительно из бюджета.

      И   второе,  если  мы  дадим  железнодорожникам,  то    это

 послужит  примером  сразу  всех  отрасчлей  народного хозяйства.

 Энергетики  скажут:  чего мы  тоже   не службовци и   другие.

      Поэтому  в  данный  момент, учитывая ситуацию ту, в которой

 находится  экономика нашей страны, Комиссия пришла к выводу, что

 это преждевременно и просит проголосовать предложение Комиссии.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Хмельовий, ви  не  настоюєте?

      Я  ставлю  пропозицію  Хмільового,  зміст  ви зрозуміли, що

 Хмільовий  настоює  на  тому,  щоб працівників управління системи

 залізничного  транспорту  віднести до  категорії  службовців.

      Я  цю   пропозицію  ставлю на голосування.

      За -

      Поправка  не  набирає  трохи  голосів.

      До  17  Статті  -"Дисціпліна вирішення колективних трудових

 конфліктів  на  підприємствах  залізничного  транспорту".

      Немає  зауважень.

      18  Стаття -"Транспортне забезпечення зовнішньо-економічних

 зв'язків  України. Нема  зауважень? Нема.

      19    Стаття   -"Розвиток   інфраструктури   залізниць   по

 транспортному   забезпеченню   зовнішньо-економічної  діяльності

 України".

      20    Стаття    -"Міжнародне   співробітництво   в   галузі

 залізничного  транспорту".

      21   Стаття   -"Взаємовідносини   підприємств  залізничного

 транспорту  з  власниками  залізничних  під'їздних колій". Єсть?

 Немає.

      22  Стаття  -"Права  та  обов'язки  залізниць, підприємств,

 установ та  організацій  залізничного   транспорту".

      23   Стаття   -"Відповідальність   за  порушення  договорів,

 зобов'язано  під  час  перевезень". Немає.

      24  Стаття  -" Відповідальність за пошкодження транспортних

 засобів". Немає  зауважень.

       25 Стаття -"Відшкодування збитків, заподіяних залізничному

 транспорту".

       Нема зауважень.

      26. "Акти, претензії та позови".

      Нема.

      І  остання  27  стаття  розділ 7 "Заключні положення". Мова

 службового    діловодства   та   спілкування   на   залізничному

 транспорті. Будь ласка.

 

      КОЖУШКО.

 

      Уважаемые  коллеги,  Юридический  отдел, 4 статья дал такое

 замечание,   что   после  права  и  обязаности  железной  дороги

 предкявляются   словами   "этим   законом   добавить".  Комиссия

 согласилась.

      Дальше   в   5   статье   слово   добавляется  "в  пределах

 ополномочий,    определенных    действующих   законодавтельством

 Украины". Это комиссия тоже согласилась.

      И   статья   18   просто  уточнение.  Здесь  комиссия  тоже

 согласилась. Там небольшое цточнение.

      Поэтому я просил бы учесть это  и проголосовать.

 

      ГОЛОВА. Я ставлю на голосування 16 і 27  статтю включно.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      Я ставлю в цілому на голосування. Голосуєм в цілому.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      Постанова  у вас єсть на руках, точніше проект постанови. Я

 ставлю  за  основу  проект  постанови.  Зачитувать потрібно? Ні.

 Голосуєм за основу.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      Які є зауваження, поправки, доповнення? В цілому? Ставлю на

 голосування  як постанову.

 

      "За" -

 

      Олександр  Михайлович,  спасибі  вам,  вашій комісії і всім

 депутатам а активну роботу.

      Слухається  питання  про  передачу  під'їздних  залізничний

 колій  на баланс підприємств, організацій, усстанов і військових

 частин, які їх використовують у своїй господарській діяльності.

      Железняк   Леонід   Леонідович  перший  заступник  міністра

 транспорту.

      Шановні   колеги,  я  просив  би  члені  лічільної  комісії

 опуститься  в  зал,  а точніше в клуб Верховної Ради там засідає

 лічильна комісії, будь ласка.

 

      ЖЕЛЕЗНЯК Л.Л.

      Шановний  Олександре Миколайович! Шановні народні депутати!

 Велике спасибі за підтримку від всіх залізничників.

      За  становм  на  1  січня  цього  року на балансі залізниць

 України  перебуває  3  тисячі 211 кілометрів розгорнутої довжини

 під'їздних  колій.  37 міністерстві і відомств користуються цими

 коліями у своїй господарській діяльності. Ці колії були передані

 на  балан  залізниць  згідно з постановою 382 від 27 травня 1968

 року  Ради  Міністрів  Союзу РСР. Залишкова вартістьт під'їздних

 колій   на  1  січня  1995  року  складає  майже  19  трильйонів

 карбованців.  Збитки від їх утримання в 1995 році складають 3, 3

 трфльйона  карбованців,  а  за  п'ять місяців цього року понад 2

 трильйона карбованців.

      Через  відсутність  коштів на придбання матеріалів верхньої

 будови  колії капітальний ремонт колій магістрального транспорту

 виконано  в  1995  році  лише на 61 відсоток. Всього прострочено

 капітальним  ремонтом  більше  5  тисяч кілометрів магістральних

 колій  або  16  відсотків. В таких умовах під'їздні колії, які є

 невід'ємною   частиною   технологічного  процесу  підприємств  і

 витрати  на  утримання  яких повинні відноситись на собівартість

 продукції,  не  знаходяться  на  їх балансі. Особливо це питання

 постає  у зв'язку з приватизацією підприємств. Підприємства, які

 користуються  під'їздними  коліями,  кожний окремо з урахуванням

 свого вантажо-обігу спроможні утримувати свої колії самостійно.

      Постанової  Кабінета  Міністрів України ь742 від 22 вересня

 1995 року про заходи щодо державної підтримки залізниць в 1995 6

 1996  роках  передбачена  передача  під'їздних  колій  на баланс

 промислових  підприємств.  Але,  відповідно  до пункту 5 декрета

 Кабінету  Міністрів  України  від  15 грудня 1992 року ь8/92 про

 управління майном, що є у загальнодержавній власності, державним

 підприємствам   залізничного  транспорту  заборонено  передавати

 безоплатно    закріплені    за   ним   під'їздні   колії   іншим

 підприємствам, організаціям, установам і військовим частинам.

      Це  Декрет  Кабінету  Міністрів  має силу закону і внесення

 змін  до  нього  може бути передбачено тільки іншим законодавчим

 актам.

      Тому  Кабінет  Міністрів України звернувся у листопаді 1995

 року  до  Президії  Верховної Ради про вирішення даного питання.

 Президія  Верховної  Ради  розглянула  цю  пропозицію і доручила

 протокольне  доручення від 25 грудня 1995 року Комісії Верховної

 Ради України з питань паливно-енергетичного компексу, транспорту

 і    зв'язку,   науково-експертному   та   юридичному   відділам

 Секретаріату   Верховної   Ради   разом  з  Кабінетом  Міністрів

 розглянути  економічну  та  юридичну доцільність запропонованого

 порядку  передачі  під'їздних  колій......  залізниць  на баланс

 підприємств,  організацій,  установ  і військових частин, які їх

 використовують   у  своїй  господарській  діяльності.

      Комісія   Верховної   Ради   України   з   питань  паливно-

 енергетичного  комплексу,  транспорту  і  зв'язку  розроблено  і

 погоджено  з  Кабінетом  Міністрів України проект Закону України

 про передачу під'їздних залізничних колій, в якому передбачено:

      Державним   підприємствам   залізничного   транспорту,   що

 перебувають  у  сфері управління Міністерства транспорту України

 дозволяється  передавати  під'їздні колії на баланс підприємств,

 організацій,  установ  і  військових  частин,  які безпосередньо

 використовують  у  своїй  господарській  діяльності  у  порядку,

 визначеному Кабінетом Міністрів України.

      Президія  Верховної Ради України розгляла цей проект закону

 і  прийняла постанову від 22 січня цього року про те, що поданий

 постійною  комісією Верховної Ради з питань паливно-енергетчного

 комплексу,  транспорту  і  зв'язку  проект  закону  про передечу

 під'їздних  залізничних  колій  внести на розгляд Верховної Ради

 України,  ому  переконливо  прошу  підтримать   рішення Президій

 Верховної  Ради і прийняти закон України про передачу під'їздних

 колій. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, є запитання до Леоніда....? Є,

 запишіться,   будь  ласка.  Скільки  відведемо  час?  10  хвилин

 достатньо? Достатньо, виставте час. Вінський, за ним Красняков.

 

      ВІНСЬКИЙ

 

      Олександре   Миколайовичу,   прошу   передати  слово  члену

 соціалістичної фракції Чупахіну.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чупахін.

 

      ЧУПАХІН

 

      Уважаемый   докладчик,   скажите,  пожалуйста,  на  сколько

 увеличатся   цена   на   продукцию  предприятий,  которым  будут

 передаваться подкездные пути в связи с увеличением себестоимости

 продукции,   вызванной  с  содержанием  этих  подкездных  путей?

 Делался ли такой просчет?

 

      ЖЕЛЕЗНЯК.  Отвечаю.  Вы  слышали,  что  расходы  в  95 году

 железных  дорог Украинын на содержание подкздных путей составили

 3.  3  триллиона  крабованцев.  В  этом  году  за  5  месяцев -2

 триллиона  карбованцев. У нас около 10 тысяч подкездных путей на

 Украине,  вот,  поэтому увеличение себестоимости продукции мы не

 считали  по  каждому  предприятию,  потому что надо садить целый

 институт, но оно будет совершенно не значительным.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Красняков, Чумак.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Красняков , Чумак.

 

      КРАСНЯКОВ.   Александр  Николаевич,  передать  слово  прошу

 Степанову, Луганская область.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанов.

 

      СТЕПАНОВ

 

      Спасибо,  уважаемый  Леонид  Леонидович,  мне  бы  хотелось

 узнать,  какой  удельный  вес  этых  подьезных  путей,  с  общей

 протяженности  железных  дорог, киллометров, сколько предприятий

 имеет  подьезные  путы,  и  есть  у  них специалисты, материалы,

 запасные части и как это планируете это все обеспечить.

 

      ЖЕЛЕЗНЯК.  Докладываю, если учесть, что общая протяженность

 основных  магистральных  путей  составляет  47 тысяч киллометов,

 здесь  мы  с  вами  говорим о 3 тысячах 200 киллометров, то речь

 идет примерно о 6 и 6 десятых процента. От общей протяженности.

      На каждом предприятии практически имеется транспортных цех,

 где   имеются   специалисты,   как   по  организации  проведения

 коммерческих  вопросов, погрузке и отгрузке, получении продукции

 так естественно по уходу за хозяйством. Поэтому больших вопросов

 не  возникнет,  кроме  того, многие предприятия смогут заключить

 договоры  с  специализироваными  предприятиями  нашими, для того

 чтобы  они  взяли  под  свой  контроль и содержали эти подьезные

 пути,  эту вопросы продуматы. Это будет то, что я отвечаю. Будет

 договор заключен и будем содержать, вопросов нет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чумак. Юхимчук.

 

      ЧУМАК

 

      443 Бахмецький виборчий округ.

      Шановний  Леоніде  Леонідовичу,  ви  напевно  знаєте,  що в

 недавньому  минулому  цей  процес  був  зворотній і всі під'їзні

 колії  залізниці, майже всі, на баланс залізниці. Чому? Тому що в

 господарських  органів  немає своєї бази для утримання, ремонту

 цих  під'їзних колій, а це звичайно краще, щоб робила залізниця.

 І з цією метою було зроблено передачу під'їздних колій на баланс

 залізниці.  Зараз  ми  хочемо  передать  це  все...  повернуть в

 зворотному напрямку і передать господарським органам. Маючи, так

 сказать,  співпрацю  з  залізницею  на  протязі  10-ти  років, я

 впевнений  в  тому, що це рішення наше нічого... положітєльного,

 будем  так  говорить,  не  дасть  для господарських органів, чим

 вижимання  тих  коштів,  які  ще  залишилися  або  знайдуться  в

 господарських  органах.  Чому?  Тому,  що у вас ваш ремонт... то

 єсть  залізниць  ремонт  під'їздних  колій  буде  надзвичайно  і

 надзвичайно  дорогий.  Я  в  цьому  впевнився на протязі (ще раз

 говорю)  10-ти  років,  і  тому  вважаю  сьогодні  за недоцільне

 передачу  під'їздних  колій  на  баланс господарських органів. А

 залишити на балансі залізниць.

 

      ЖЕЛЕЗНЯК.  Спасибо.  Но  ответ не может быть коротким на

 этот вопрос - я немножко его постараюсь развить, вопрос.

      Передача   подкездных   путей   на  баланс  железных  дорог

 проходила  в  1968  году.  Когда  работала  система  МПС СССР и,

 практически,  все  дороги  были  на  бюджетной поддержке и мы не

 знали многих вопросов.

      Сегодня  мы  с  вами  работаем в условиях рыночных. Сегодня

 железные  дороги  также  не  имеют  пока бюджетной поддержки -вы

 знаете,  1,8  триллиона только лишь в этом году проголосовали по

 бюджжетцу  на приобретение подвижного состава, которых мы еще не

 подучили  и  вряд  ли  получим,  потому  что ситуация с бюджетом

 понятна...

      И    говорить,    что    ремонтировать    придется    самим

 предприятиям...   Я   говорю,   что   по   договору   (мы  ж  не

 отказываемся!)  мы  будем  оказывать необходимую помощь, которую

 надо  будет  оказать.  Потому,  что  у себя ремонтируем, скажем,

 главные  пути,  снимаем  решетку,  можем переложить ее где-то на

 подкездные пути. Но все это стоит сегодня больших денег. И я вам

 называл,  что  сегодня  более 5 тысяч километров -уже проссрочен

 капитальный  ремонт. Это -очень серьезный вопрос. И этот вопрос,

 перед  тем, как вынести на Верховный Совет, он... знаете, мы год

 с   ним   проходили   по   кабинетам  Кабинета  Министров...  Мы

 проработали  его в областях, мы проработали его, практически, со

 всеми  структурами.  Другого  пути  сегодня нет! Поэтому я прошу

 вас,  чтоб  вы меня правильно понимали: это не потому, что мы не

 хотим - потому, что мы уже не можем выполнять это!..

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожушко, будь ласка.

 

      КОЖУШКО.

      Уважаемые   коллеги,     наш  разговор   Леонид  Леонидович

 доложил  не  совсем  внятно и в связи с чем у вас возникли много

 разговоров.  Вы  посмотрите,  что  мы  принимаем?  Мы  принимаем

 изменения  к  пункту  Декрета  Кабинета  Министров  Украины "Про

 управление   майном,   яке   знаходяться   в   загальнодержавній

 власності".  Мы  просто  все  железные  дороги  и  магистральные

 подкезные  находятся  в неприкосновенности, как говориться, и не

 имеем права никому  железную  дорогу  передавать.

      Мы  только  даем  разрешение,  что  если  найдется желающий

 субкект  или теперь изменились условия, новый завод может.......

 и тому подобное. Настолько передаче должна быть в не в приказном

 порядке.  А  это  дается  разрешение.  И  под контролем записано

 Кабинета   Министров.   Даже  не  Укрзализныци  не  дается  -под

 контролем Кабинета Минситров. Там не идет о том, чтоб передать в

 обязательном   порядке,   а   дается  разрешение  под  контролем

 министра,  Верховный совет дает Кабинету Министров разрешить эту

 проблему,  если появятся  желающие передавать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Юхимчук, Вітренко.

 

      ЮХИМЧУК,  Жмеринський виборчий округ  номер 50.

      Дякую.  Шановний  Леонід  Леонідович,  безперечно, сьогодні

 ситуацію  по  утриманню  під'їздних  колій,  вона не так легка в

 нашій  державі  і, мабуть, цілком зрозуміло позицію Укрзалізниці

 сьогодні щодо   пошуку шляхів виведення із кризи цього питання.

      Скажіть,  будь  ласка,  яка  позиція  сьогодні Міністрества

 промисловості,  Міністерства,  скажімо,  оборони щодо подальшого

 утримання   під'їздних   колій?  І  який  механізм  контролю  за

 технічним  станом  сьогодні  буде  здійснюватися  щодо утримання

 під'їздних  колій.  Тому  що  сьогодні єсть випадки, скажімо, де

 земельні  ділянки,  через  які  проходять  під'їздні колії,, вже

 ідуть під, будем казати, під приватизацію, надається комерційним

 структурам  і  таке інше, скажімо, під'їздні кулії до військових

 частин.   Землі,   де   знаходяться   ці  під'їздні  колії,  вже

 використовуються   сьогодні   тими   чи  іншими  посередницькими

 структурами.

      Тобто,  хто буде забезпечувати сьогодні систему контролю за

 технічним станом утримання  під'їздних колій? Дякую.

 

      ЖЕЛЕЗНЯК.   В   вашем  вопросе  прозвучало  и  Министерство

 промышлености.  На  сегоднешний  день -это самый большой дебитор

 украинских  железных  дорог.  Более  15  триллионов  карбованцев

 сьогодня должны предприятия Министерству промышлености. Немножко

 другие   отношения  с  военными,  но  они  тоже  должны  сегодня

 украинским железным дорогам.

      И   правильно   задаете   вопрос,  что  будет,  когда  идет

 приватизация.  Именно,  что  надо  сегодня этот вопрос решать, в

 момент,  когда  решается  вопрос  приватизации новых предприятий

 штаба. Они отвечали и за свои подкездные пути.

      Я   говорил   в  своей  информацие,  что  наши  предприятия

 специализированные,  оторые  занимаются  ремонтом  пути,  готовы

 заключить  договоры  на  содержание  этих подкездных путей как и

 положено в договорных условиях, на взаимовыгодных условиях.

 

      ГОЛОВА. Вітренко, Косолапов. І завершуємо.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М. Шановний Леоніде Леонідовичу, я дуже добре

 розумію,  в  якому  тяжкому  стані знаходиться залізниця. І це я

 знаю по-своєму округу Конотопу.

      Але  ж  ви  розумієте,  ви  з державної власності передаєте

 колії  на  підприємства,  які  сьогодні  розпотрошуються,  бо це

 завдання Міжнародного валютного фонду, який щільно виконується в

 Україні.  І залишилось в державній власності на сьогодні лише 40

 відсотків  підприємств.  Я  переконана,  що до кінця 1996 року в

 державній  власності  закінчиться  20  відсотків.  А  якщо  буде

 недержавна  власніть,  то  ці  ж  колії  розкрадуть,  розберуть,

 розтащуть і вивезуть  ці самі... залізо вивезуть.

      І  от  скажіть  мені як державний діяч, чи вам не шкода, що

 Уряд  зміниться,  прийдуть  нормальні люди, будуть відбудовувати

 країну,  а  колій  під'їздних  не  буде.  І  тоді піднімати буде

 набагато   важче,   ніж  тепер  може  все  ж  таки  зберегту  цю

 загальнодержавну власність.

      Будь ласка.

 

      ЖЕЛЕЗНЯК.  Я  вам  отвечу.  дело  в  том,  что и сегодня, к

 большому  сожалению,  не  только  пути разбираюттся и контактный

 провод срезаю и здается, так сказать, ну, организациям для того,

 чтобы  получить  деньги.  Поэтому  это уже из другого закона, из

 другого  законодательства  надо  смотреть, потому что на сегодня

 действительно  пока  что  люди  не  боятся  делать  то,  что  вы

 говорите, о том, что разбирать, о том, что растягивать.

      Но  речь  идет немножко о другом. Я назвал, что это почти 7

 процентов от нашей способной длины. Это очень большие расзоды. Я

 назвал  триллионы за 1995 год и за этот год. Ведь у нас сегодня,

 вы  это знаете, тарифы ниже чем в России, Белоруссии в два раза.

 И  мы  их  не  поднимаем,  зная какое положение в нашем народном

 хозяйстве.

      Поэтому  и  хотим  сегодня,  чтобы  предприятия отвечали за

 участки  подкездных  путей,  которые  им принадлежат. Потому что

 надо  отвечать за главный ход. Мы все-таки обязаны, чтобы поезда

 ходили,  вести  то,  что еще сегодня с вами грузим и вести наших

 людей.

      В Поэтому и обращаюсь и прошу поддержать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Косолапов.

 

      КОСОЛАПОВ.

      Уважаемые  Леонид  Леонидович! В свое время железная дорога

 эксплуатировала  паровозы.  Для  обеспечения  их водой строились

 коммуникации,  находились  источники  воды.  Сейчас эти паровозы

 эксплуатируются,    но   коммуникации   используются   заводами,

 переработкой сельхозпродукции, другими обкектами производства на

 территории районов.

      Не  считаете  ли вы возможным сегодня передать бесплатно на

 баланс    районов    имеено   эти   коммуникации   и   источники

 водоснабжения? Это первый вопрос.

      Второй  вопрос.  Возле  станций  построены  свеклопункты по

 приему  сахарной  свеклы.  Сегодня там  растояние 800-500 метров

 буквально   от   железнодорожных  станций.  Сегодня   тарифы  на

 поставку этих вагонов от 50 до 70 миллионов.

      Я  хотел бы вас такой вопрос задать вам. Кто и экономически

 обосновывал  эти  тарифы,  и с каких параметров они берутся? Они

 полностью,  значит, забирают всю норму прибыли у этих...........

 в  том  числе  и   колхозов. Спасибо за  внимание.

      За  ответ, то-есть.

 

      ЖЕЛЕЗНЯК.  Значит, отвечаю на вопросы в порядке постановки.

 Значит, мы много передали в последнее время вот этих обустройств

 водоснабжению..............  паровозов.  Там, где были обращения

 районных  администраций  или  предприятий,  которым  они сегодня

 необходим.

      Что  касается  второго  вопроса  -(...........) и стоимость

 подачи  и  уборки  вагонов, то есть перевозки сегодня свеклы. ну

 сидит  ваш  колега  -Виктор Мартынович Кальник -и он подтвердит,

 что  на  многие  сегодня  материалы,  которыми мы пользуемся для

 обеспечения  эксплуатации железных дорог, цены поднялись в нашем

 государстве  от  400 до 500 тысяч раз. Наши тарифы грузовые тока

 мы  подняли  350  тысяч раз. То есть, примерно на одну треть они

 отстают   сегодня   от   уровня  подкема  общей  стоимости  всех

 материалов.  Я  ничего  здесь  не  придумываю, это, так сказать,

 расчеты,  которые  здесь  Виктор  Мартынович  может подтвердить,

 потому   что   любое   увеличение  тарифов  мы  согласовываем  с

 Министерством   экономики.   Буквально  по  каждому  роду  вузов

 просчитываем эти показатели.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Спасибі.

       Шановні    колеги.    У   вас   єсть   на   руках   проект

 постанови Верховної Ради. Єсть бажаючі?

       Анісімов,  Шевченко,  Степенко.  Будь  ласка. Анісімов, за

 ним - Шевченко.

 

      АНІСІМОВ.

 

       Уважаемые  народные  депутаты.  Вчера  мы  только  с  вами

 приняли  бюджетну резолюцию, где одним из пунктом было записано:

 "смягчить налоговый пресс с производителя в первую очередь".

      На  сегодняшний  день не предлагается дополнительный налог,

 но  дополнительная  нагрузка  финансовая,  конечно,  ложится  на

 предприятия.   Такой   подход  построения  документа  вообще  на

 сегодняшний  день  не  приемлемо. И я прошу вас не голосовать за

 него  и  отправить его на доработку. Если бы на сегодняшний день

 Укрзализниця  пришла к нам и сказала: дорогие товарищи, как было

 и   сказано,   что  нам  не  хватает  средств,  но  мы  идем  на

 определенные  уступки.  Первое, на данному промежутке времени мы

 снижаем  тарифные  перевозки  на  такую-то  сумму, часть налога,

 который  платится  за замлю, которая находится на этих участках,

 мы, например, берем пополам на себя и на ту организацию, которая

 будет  брать  эти  пути,  тогда  можно  как-то  было б еще вести

 разговор.

      А  мотивация,  что сегодня у нас нет как таковых денег, это

 государственная  структура  и она должна искать деньги для того,

 чтобы  держать  подкездные  пути  в исправном состоянии, ведь на

 сегодняшний день, если бы пришел сюда докладчик и сказал, что мы

 проработали   один   из   вопросов,  выносимый  на  рассмотрение

 Верховного  Совета,  к  примеру, с металлургическим предприятием

 Макеевки.  Другое  направление  -шахта,  третье  направление  -с

 воинской  части,  и  расчеты показали следующее содержание, а их

 руководители сказали: да, так бы.

      Поэтому,  наверное,  давайте избирать такой путь перед тем,

 как  принимать такие решения. Я больше останавливаться в данному

 случае  не  хочу и не буду, а в постановлении, которое будет нам

 выноситься  в Верховный Совет для того, чтобы мы рассматривали в

 следующий раз и как сказал председатель комиссии, что это дается

 только  разрешение, значит, более конкретно и четко очертить это

 разрешение,  что,  к  примеру, разрешить Кабинету Министров дать

 такое    разрешение,   но   только   по   заявке   хозрасчетного

 подразделения,  что  он  желает  взять на балан подкездные пути.

 Поэтому  то, что я сказал выше на сегодняшний день этот документ

 не   приемлем,   такое   кризисное   состояние   и  хозрасчетные

 подразделения  не имеют возможности платить нормально заработную

 плату,  поэтому  он сегодня не уместен. Рассмотрение в Верховном

 Совете прошу за него не голосовать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевченко, за ним Степенко.

 

      ЩЕВЧЕНКО.  Уважаемые народные депутаты, при вынесении этого

 вопроса  на наше рассмотрение, или внесение этого вопроса у меня

 вообще вызывает какое-то недоумение.

       Толи  это  уже  в  правительстве,  в Кабинете Министров не

 знают,  что делать с той или инной отраслью народного хозяйства,

 то  ли  это  по  инициативе  товарища  Железняка,  вводят  нас в

 заблуждение.

      Ну  вот в предпоследнем ответе на вопрос одного из народных

 депутатов примерно прозвучал такой ответ. Что предприятия готовы

 заключить договора на взаимовыгодных условиях.

      Скажите  без  принятия  нами  сегодня  этого решения, разве

 предприятие  любое  и  железная  дорога не в состоянии заключить

 договор  на  взаимовыгодных  условиях. Взять там отремонтировать

 каких то 100 или 200 киллометров условно скажем зелезнодорожного

 пути.  Общитать,  что это стоит, и соответственно провести зачет

 железной  дорогой на оказанные услуги, никто этому не мешает, но

 будьте добры посмотрите на другую сторону дела.

      Вчера  в  стране  был  траур.  Погибли  люди, и сегодня нам

 предлагается вместо того, чтобы централизовать по настоящему всю

 технику   в   одних  руках,  все  средства  механизации  ремонта

 содержания  путей  в  одних  руках,  и делать это специалистам и

 отвечать  за  безопасность  движения.  Сегодня после того, когда

 вчера  первый  Вице-премьер  заявил  всему народу, что мы "ще не

 розібралися  з  цією  аварією,  а  вже дали на міста, в області,

 міста,  Крим, Севастополь такі депеші, що там немедленно приняли

 меры  по  безопасности"  при  этом,  забыв  о  вчерашнем трауре,

 сегодня руководитель железной дороги нам предлагает разделить на

 кусочки  и кустарным способом, колхозники, угольщику, металургу,

 ломоздатчику  ремонтировать  эти  куски  путей  и  гарантировать

 содержание нормальное содержание для дорог.

      Слушайте... Ну, давайте, что ли, мы похороним этих людей, а

 потом будем вносить, которые вчера-позавчера горе принесли всему

 народу и семьям... Ведь это же еще не забыто! И сегодня вносится

 такое дикое предложение в зал Верховного Совета!..

      Ну, и далее  если  говорить  -  вы  же  смотрите:  с  одной

 стороны  - предприятия, производящие продукцию, ставят вопрос, и

 правительство  пытается  найти  способы  решения  (освободить их

 социальной   сферы  там  и  т.  д,  чтобы  это  в  себестоимость

 продукуции  не  входило), с другой  стороны  -  нам предлагается

 ремонтировать  дороги и вносить! Так сколько же можно это все, с

 позволения спросить, вносить, если сегодня продукция уже столько

 стоит, что ее же никто не берет?! И не в состоянии будет взять в

 ближайшие  10 - 15 лет без каких-то... ну, конкретных переломных

 мер вообще в экономической политике нашего государства...

      Регламент   мной   исчерпан,   поэтому,  уажаемые  народные

 депутаты,   убедительно  вас  прошу  не  принимать  сегодня,  не

 голосовать - отклонить  и никогда впредь не возвращаться к этому

 вопросу!

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко Василь Іванович.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

      Шановні колеги, шановний головуючий!

      Я  тут  консультувався  с  Кожушком...  Ну,  доповідач  так

 доповів  (я  так  зрозумів),  що  будуть  у примусовому  порядку

 передавать всі ці під'їздні колії...

      Але  от я читаю закон України - те, що написано: "Державним

 підприємствам  залізничного  транспорту,  що перебувають у сфері

 управління    Міністерства   транспорту   України   дозволяється

 передавати  під'їздні  залізничні  колії  на баланс підприємств,

 організацій,   установ,  військових  частин,  які  безпосередньо

 використовують  їх  у своїй господарській діяльності, у порядку,

 визначеному  Кабінетом  Міністрів  України".

      Так  я  б  зразу  хотів  внести ясність: мова йде за те, що

 якщо, наприклад, підприємство, яке бажає взяти на свій баланс ці

 під'їздні шляхи (тому, що не... влаштовують тарифи там і т. д.),

 то це дійсно це потрібно дати таке право.

      Але я хочу сказать за друге. Якщо це буде (ну, ми знаєм, як

 це  робиться...):  Кабінет Міністрів розробив якусь інструкцію і

 тоді вже нікуди не дінешся -ти будеш передавать. Так я тоже хочу

 запитати  (підтримати  тут  Анісімова  і  переді  мною  виступав

 товариш),  ну,  ви  знаєте, що в свій час заставиили привести ці

 під'їздні  шляхи в належний порядок і передали їх міністерству і

 транспорту.

      Тепер  їх  добили  до  ручки і давай положим це все діло на

 виробника.  Ви  вдумайтесь,  особливо,  хто  має  відношення  до

 сільськогосподарської  продукції  -це  всі бурякоприємні пункти,

 які  розположені в вигідних місцях. Тепер, як мені заказать туди

 цистерну  солярки  чи  бензину. Тепер буде 2 відомства. потрібно

 буде   десятки разів  все  це діло  согласовувать.

      Друге    питання.    Немає   ніяких   спеціалістів,   немає

 спецтехніки.  Хто  буде  його  ремонтувать?  Ну, дійсно, це, ну,

 якийсь  абсурд,  якщо  це  буде поставлено питання, щоб потрібно

 було це робити.

      І  ще  одне.  я  хочу  взагалі  от, щоб розіббрались по цих

 питаннях.  я  вже  не  раз  говорив за ці всі тарифи, за оці всі

 побори з людей. Що прийдеш брать справку, надо 10 раз заплатить.

 Ну,   за   все   плати.  І,  дійсно,  от,  коли  приходиш  на...

 розраховуватися  за  той  же  самий вагон чи за ту цистерну, кяа

 прийшла,  зразу  за  рокредитовку 50 мільйонів плати, за липник?

 плати,  за  очистку  вагона плати. І, коли все це подивишся, то,

 дійсно, ну, взагалі ніякогог порядку немає.

      І  замість  того,  щоб  навести порядок, встановити тарифи,

 встановити,  щоб  дійсно  ця була державна справа, ми займаємось

 бог  зна  чим.  Я вважаю, якщо, дійсно, хтось бажає, ну, це може

 тільки  якийсь  самостєл,  я  не  думаю,  що  хтось  може  уязть

 добровільно  всю  цю  справу  і  потім  держать  свое  РСУ,  щоб

 ремонтувати  оці  всі  під'їздні  шляхи,  наводити  порядок  , я

 вважаю,  що  таку  галузь, як железнодорожний транспорт, неможна

 розривати  на куски, бо не буде там порядку, хоть його, на жаль,

 насьогодні і так там  немає.

      І  не з вини цих людей, а з вини тому, що взагалі в державі

 його немає.

      Дякую  за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пустовойтовський.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ, Харьковская  область.

      Уважаемый  Александр Николаевич, уважаемые коллеги. Я хотел

 бы  подчеркнуть  вот  какую  мысль.  Принятие  предложенного нам

 закона  вредно  для железной дороги, хотя сегодня они отстаивают

 это  дело,  вредно  для  всего  народного  хозяйства страны. И я

 попытаюсь  на нескольких примерах показать последствия входжения

 этого закона.

      Сегодня   предприятия  и  так  лежат,  и  приобрести  новые

 основные  фонды  для  того,  чтобы  механизировать  труд рабочих

 бригад,  которые  придется создавать по поддержанию в нормальном

 положении   железнодорожнх путей  ,  невозможно.

      Вручную  -погибнут  предприятия.  Какой  выход  останется у

 предприятий? Идти к дорожному мастеру на станцию и любыми путями

 уговаривать  его  за  большие  деньги  преступно в нерабочее и в

 рабочее   время  ремонтировать  пути,  чтобы  иметь  возможность

 работать.

      То   есть,  будет  растаскиваться  ремонтная  служба  самой

 железной  дороги,  будут  открыты  пути для обогащения отдельных

 людей,  которые  занимаются  ремонтом  железнодорожных  путей, и

 будет  парализована  работа как на транспорте, так и в остальных

 сферах  народного хозяйства.

       Поэтому,  я  считаю,  поддерживая  мнение, вот высказанное

 здесь  предыдущими  товарищами,  ни  в  коем  случае  этот закон

 принимать  нельзя. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилиночку.

      Олександр  Михайлович,  вас як голови комісії з урахуванням

 тих  пропозицій   чотирьох  виступаючих.

 

      КОЖУШКО.  Я  еще  раз, уважаемые коллеги, говорю вам о том,

 что  заместитель  министра не доложил и, по-моему, не читал того

 закона, который принимается.

      Суть вопроса заключается в том, что в соответствии с нашими

 законами  все  имущество  и Кабинет Министров не имеет права без

 разрешения   Верховного   Совета   передавать  обкекты,  которые

 находятся  в загальнодержавной  власности.

      Вопрос  состоял  в том, чтобы дать право Кабинету Министров

 разрешение  передавать,  только  разрешение  передавать, а здесь

 звучит,  что это уже примусово будет передаваться, принудительно

 передаваться  и  ухудшаться  положение,  как говорится, дел и на

 железнодорожном  транспорте,  и  на предприятии. И в добавок там

 записано   четко,   что  это  должно  согласовываться  Кабинетом

 Министров, а не Укрзализныцей.

      Я,  например,  считаю, что возможно некоторые предприятия и

 возьмут  и не надо зацикливаться все... не пущай, как говорится.

 Но  большинство,  естественно,  откажется,  не будет согласованы

 принимать. Я не вижу в этом никакого урона в том, что мы приймем

 этот закон. Не вижу.

      И  хочу вас заверить и считаю, что принудительной передачей

 этим законом не устанавливается.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Шановні  колеги,  таким  чином  іде

 розмова  у проекті постанови, який у вас єсть руках, про надання

 право Кабінету Міністрів давати дозвіл тим, хто цього бажає.

      Я ставлю цей проект Постанови на голосування за основу.

 

      "За" -

 

      Не приймається.  Все.

      Слухається  питання  про проект закону України про внесення

 змін  і доповнень до Закону "Про банки і банківську діяльність".

 Віктор Іванович Суслов.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые народные депутаты! Вопрос готов к рассмотрению, я

 его готов докладывать, но мы не получили официального заключения

 по  проекту  от  Кабинета  Министров.  У  нас есть заключение от

 Национального   банка,  оно  вам  роздано.  У  нас  есть  другие

 заключения. Но у нас нет официальной позиции Кабинета Министров.

      Я  считаю, что поскольку речь идет об обслуживании бюджета,

 то  мы  должны  сейчас вопрос перенесты на среду, и получить это

 заключение в любом виде положительное или отрицательное.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. То єсть, ви вносите пропозицію про перенесення.

 

      СУСЛОВ В.І. Да на среду.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   На  середу.  Нема  заперечень.  Хто  за  дану

 пропозицію, прошу проголосувати.

 

      "За"

 

      Я прошу проголосувать. Нам потрібна проста більшість.

 

      "За" -

      Прийнято.

      Слухається  питання  про проект Закону України про державне

 регулювання  ринку  цінних  паперів.  Таран  Олег Володимирович,

 Чечетов Михайло Васильович.

      Значить  прохання заступника голови комісії Чечетова на 12-

 30.  А зараз слово надається заступнику голови лічильної Комісії

 Михайлу Антоновичу Павловському. будь ласка.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

 

      Шановні   народні  депутати!  Лічильна  комісія  затвердила

 протокол   ь1   по  підготовці  бюлетня  для  голосування,  але,

 враховуючи,  що  зараз  проводить засідання тимчасова спеціальна

 комісія по редагуванню Конституції, проводять засідання інші під

 час  перерви  комісії, а також, враховуючи те, що по досвіду нам

 для проведення всієї процедури голосування потрібно біля 3 годин

 і  враховуючи  у  нас  що  сьогодні  короткий  день і щоб вас не

 затримувати,  Лічильна  комісія пропонує -провести голосування в

 середу зранку під час реєстрації з 9 годин.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вівторок - День  Уряду.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ. Вівторок -  День Уряду  і  можна ....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  нема  заперечень?  Я ставлю на голосування про

 перенесення  голосування  по  вибору  членів  Верховного Суду на

 середу.  Будь ласка. І процедура, то потім буде.... чи ви зараз,

 Михайло  Антонович,  доповісте?  Голосуєм  про перенесення. Будь

 ласка,  включіть  систему.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      Будь ласка,  по процедурі.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.  Значить,  пропонується  така, шановні народні

 депутати,  процедура  голосування.  З  9 годин під реєстрації ви

 отримаєте  бюлетні  і  проголосуєте, пройшовши через кабіни, які

 стоять   біля   телефонів. Дякую  за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  колеги! Оголошується перерва  до  12.30

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.   Юрій Борисович, сідайте.

      В  мене  є  пропозиція  взагалі,  хай  ви подумаєте, почати

 вересень  місяць  поправками  до  статусу, до Закону "Про статус

 депутатів",  я  вже  говорив  про  це,  депутат, який пропоускає

 сесійні  засідання без поважної причини 5-та частина зарплати за

 один  пропуск.  І  це  буде чесно по відношенню до тих, бо я ж в

 лице  всіх  знаю  тих, хто тут сидить постійно, і мало знаю тих,

 кого  немає. Це так, бачишь вчора появився депутат, я говорив, а

 може  це  Щербань,  бо  я і Щербаня не знаю, і того не знаю. Ну,

 правда, його всі знають, бо у мене плакат великий є.

      Так,   будь   ласка,   проведемо   реєстрацію  швиденько  і

 продовжимо роботу.

      Я знаю, частина депутацій пішли на консультації, буть чи не

 буть. Заходьте, заходьте всі.

      Шановні депутати, я закликаю вас до уваги, бо мова буде йти

 зараз  про  два  надзвичайно  важливих  документи, ми всі несемо

 відповідальність  за  організацію обігу цінних паперів, оскільки

 йде  мова про фондовий ринок, і про використання цього важливого

 механізму  для структурної перебудови економіки для інвестування

 виробництва і так далі.

      І  для  того,  щоб це було прозоро в державі. Тому я просив

 би,  ми  в першому читанні прийняли хороший закон на мій погляд,

 хороший  варіант  закону  про  державне регулювання ринку цінних

 паперів.

      Тепер  треба в режимі другого читання прийняти цей закон, я

 хочу  наперед  сказати знайомлячись з цим законом, з законом про

 електронний   обіг   цінних  паперів,  що  вони  на  мій  погляд

 професійно  підготовані,  особливо перший цей закон, я хотів би,

 щоб ми над ним попрацювали серйозно і все-таки прийняли.

      Чому  я  кажу  так?  Бо обіг цінних паперів розгортається і

 здійснюється  на  якихось  паліативах,  а не на законній основі.

 Потрібно  дати  можливість йому функціонувати на чіткій законній

 основі.  І  тому  слово  надається зараз голові Комісії з питань

 економічно реформи, чи економічної політики Олегу Таранову. Будь

 ласка,  всі...  всіх  запрошую  до уваги. Про проект Закону "Про

 державне  регулювання ринку цінних паперів", друге читання, олег

 Вадимович Таранов доповідає.

 

      ТАРАНОВ О.В.

      Уважаемые коллеги!

      Вашему вниманию представлен к рассмотрению во втором чтении

 проект  Закона  Украины  "О  государственном регулировании рынка

 ценных бумаг".

      В  процессе  доработки  законопроект  потерпел значительные

 изменения   и,   в  основном,  за  счет  предложений,  внесенных

 народными  депутатами. Я хотел бы отметить большой вклад в закон

 депутата   Квятковского.

      По  мнению комиссии, доработанный законопроект имеет больше

 норм   прямого   действия:   практически   отсутствуют  размытые

 формулировки,   позволяющие   вольно,   как   заблагорассудится,

 трактовать  формы и способы государственного регулирования рынка

 ценных   бумаг;  в  законопроекте  учтены  предложения  народных

 депутатов,  направленные  на  усиление  рычагов  осударственного

 регулирования  на  рыночные  взаимоотношения  в  сфере  выпуска,

 обращения ценных бумаг.

      Я  убедительно  вас прошу детально рассмотреть этот вопрос,

 закон постатейно и принять его во втором чтении.

 

      ГОЛОВА.  Приступимо до роботи за процедурою другого читання.

      До  назви закону зауважень не було - він так і називається:

 "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

      До  преамбули теж... була врахована поправка Квятковського,

 і  звучить  тепер  ця преамбула так: "Цей закон визначає правові

 засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та

 державного  контролю  за  випуском і обігом цінних паперів та їх

 похідних в Україні". Немає зауважень? І у Квятковського теж...

      До першої статті...

      Давайте ми проголосоуємо назву і преамбулу.

 

      "За"-

 

      Я  прошу вас зосередиться, бо ще дехто не вдумався в текст.

 Будь  ласка,  будт  ласка,  назва  і преамбула голосується, будь

 ласка.

 

      "За"-

 

      Значить,  я  прошу  уваги. Оголосіть, нехай зайдуть ті, хто

 каву  п'ють, так. Не спрацювало тут деякі... Я потім поставлю на

 голосування статтями ....

      Стаття  1  "Визначення  термінів " -враховано в редакційній

 поправкі Квятковського і Комісієй з питань енономічної політики.

 Тут   в  новій  категорії.........  цінні  папери  в  інши,  ну,

 доповнення невеликі в  основному   редакційного змісту.

 

      ТАРАНОВ.  То  есть, практически все замечания и предложения

 учтены.

 

      ГОЛОВА.  До  2-ї  статті "Мета державного регулювання ринку

 цінних  папері"  -враховані всі зауваження. Їх багато було дуже,

 це   правда.   але,   мені   здається,  що  професійно  підійшли

 спеціалісти до  підготовки.

 

      ____________.Все  враховано,  так.

 

      ГОЛОВА.   "Форми   державного   регулювання   ринку  цінних

 паперів"  -теж  враховані,  відхилена  була одна пропозиція, але

 погодилася Валентина Петірівна  з тим, що правильно....

 

      ТАРАНОВ. Вона практічєскі  врахована редакційно.

 

      ГОЛОВА.Вона редакціну має  форму.

      Стаття 4. "Професійна діяльність на ринку цінних паперів" -

 теж  враховані  зауваження, вони великі були, до речі, змінювали

 редакцію.

 

      Стаття  5.  "Органи, що здійснюють нормальне регулювання на

 ринку  цінних  паперів".

       Зауваження враховані,  їх було  три.

      Можна  погодитись? Так,

      Семенюк   ,  в  неї  редакційно  враховано  теж.

       Стаття  6.  Державна Комісія з цінних паперів та фондового

 ринку.

      Є   зауваження  у  Климпуша    Бориса  Дмитровича.

      Давайте  все-таки  ми  преамбулу  на заголовок преамбулу із

 Статті 1.3.5  включно  поставимо  на голосування.

      Будь  ласка,  зосередились,  Михайло Ярославович, голосуйте

 закон же  у вас  є   на  руках.

      За -

       Дякую,  рішення прийнято.

       Стаття  6. Державна Комісія з ринку цінних паперів Климпуш

 роздав  такі зауваження. Частину другу перше речення частини три

 стаття 6  викласти  в  редакції:

      "Державна  Комісія  з  цінних  паперів  та  фондового ринку

 утворюється  з голови  Комісія  та  шести  членів  Комісії.

      Голову  Комісії  за  поданням  Президента Комісії призначає

 Верховна  Рада  Україн, трьох членів Комісії призначає Президент

 України,  три  члени  Комісії  за поданням Голоси Верховної Ради

 призначає   Верховної Ради  України.

 

      ТАРАНОВ.   Александр  Александрович,  КОмиссия  рассмотрела

 аналогичные поправки.

      но  дело  в том, что сегодня это противоречит принятой нами

 Конституции.

       В  Конституции  четко  определено,  что  Фонд  держмайна и

 Антимонопольный  Комитет  -эо те два органа, руководство которых

 утверждает   ,  проводит    Верховна  Рада .

      Поэтому, естественно, вопрос зала решить, то ли остаться на

 мнении Комиссии, то ли принять предложение Климпуша, но Комиссия

 настаивает на том, чтобы закон соответствовал Конституции.

 

      ГОЛОВА.  Я хочу на що зважити. Пропозиція ореста Дмитровича

 Климпуша  раціональна. Мова йде ось про що. Нам потрібно зробити

 Комісію  з  цінних  паперів  незалежною  від  виконавчої  влади.

 Конституція ніяким чином не згадує Комісію. І це природно.

      Але  будуть  створюватись  і  інші  структури,  які  будуть

 потребувати  незалежності  в  своїх діях. І тому те, що пропонує

 тут Орест Дмитрович, воно найкраще иписується в систему противаг

 і  систему  взаємного контролю і Президента, і Верховної Ради за

 обігом  цінних  паперів,  оскільки  це іде про загально-державне

 майно.   А   Верховна   Рада,   представляючи  інтереси  народу,

 відповідальна  за  реалізацію  державного майна. І потім давайте

 подивимося,  Фонд  державного  майна  підпорядкованний Верховній

 Раді  саме  з  цієї  причини.  В  цій же сфері працює і комісія.

 Давайте підтримаємо.

 

      ТАРАНОВ.  Ну,  комісія  працює на более широком обкеме, она

 работает  не  только  с  государственной  собственностью,  но  с

 большим количеством и негосударственных ценных бумаг.

 

      ГОЛОВА. Тим більше. Будь ласка, Валенитан Петрівна.

 

      СЕМЕНЮК.

 

      159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановний    Олександре   Олександровичу,   шановний   Олеге

 Володимировичу.

      Моя  пропозиція  48  була  врахована  редакційно.  І я хочу

 підтримати  тут  Ореста  Дмитровича,  все-таки  ми  ставили  і в

 проекті Конституції питання, щоб все-таки і в наших законодавчих

 актах,  щоб  Національний  банк,  Антимонопольний  комітет, Фонд

 державного  майна  був  підпорядкований  Верховній  Раді.  І щоб

 представництво  комісії  по  цінних  паперах було дійсно те, яке

 запропонував сьогодні Орест Дмитрович. Воно фактично випливає із

 тієї моєї пропозиції, яка знаходиться під номером 48.

      Тому  я  попрошу  шановні  колеги народні депутати, якщо ми

 хочемо  дійсно  мати прозорі, чіткий ринок цінних паперів, чітко

 бачити  куди  іде, особливо зараз буде гостро стояти питання при

 вторинному  ринку цінних паперів. Ми тоді будем чітко бачити хто

 власником  являеється  того  чи  іншого  майна.  Це  надто-надто

 складний  механізм.  І  я  вважаю,  що  тут  представництво, яке

 закладено  у  пропозиції  Ореста  Дмитровича  воно  грунтовне  і

 потрібно його підтримати.

      І  я  думаю,  що  сьогодні це буде чіткий контроль і робота

 нашої  контрольної  палати,  яка  буде  працювати  з відповідним

 органом.

 

      ГОЛОВА. Олег Вадимович, давайте підтримаємо  цю...

 

      ТАРАНОВ.  Александр  Александрович,  я  просил  бы все-таки

 депутатов    поддержать    редакцию   комиссии,   где   комиссия

 підконтрольна  Президенту  і  підзвітна  Верховній Раді. Но дело

 зала принять решение.

 

      ГОЛОВА.   Я   ставлю  на  голосування  спочатку  пропозицію

 комісію, а потім будем голосувати пропозицію Ореста Дмитровича.

      Спочатку  те,  що  Таран  пропонує,  а  потім  те, що Орест

 Дмитрович.

 

      ТАРАНОВ.  Предложение  комиссии. "Комисия по цінним паперам

 підзвітна Верховній Раді і підпорядкована Президенту".

 

      ГОЛОВА. Тут говориться другий і третій абзац.

      В  пропонуєте  голову  комісії,  його  заступника та членів

 комісії   призначає  Президент  України. "Голова  комісії,  його

 заступник  та  члени  мають рівні права при вірішенню питань, що

 належать до її компетенції". Так ту  написано.

      Хоч  я  тримав  у руках вчора варіант цього закону, де було

 написано інакше. тому мене трохи дивує чому це так написано. Але

 тим  не  менше,  ставлю  на  голосування  цю  норму, яку комісія

 пропонує.

 

      "За" -

      Голосів не вистачає.

      Ставлю   на   голосування   редакцію,  яку  пропонує  Орест

 Дмитрович,  таким  чином." Державна  Комісія з цінних паперів та

 фондового  ринку  утворюється  у  складі голови комісії та шести

 членів  комісії.  Голову  комісії за поданням Президента України

 призначає  Верховна  Рада  України,  три члени комісії призначає

 Президент   України,   три  члени  комісії  за  поданням  Голови

 Верховної Ради  призначає Верховна Рада України."

      Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу її підтримати.

 

      "За" -

      Ну   ще  раз,  102  чоловіки  не  голосувало.  будь  ласка,

 проголосуйте,  як  хочте,  але  проголосуйте.  Ставлю  ще раз на

 голосування. Зосередились, будь ласка.

 

      "За"-

      Рішуння прийнято.

      Я хочу на що звернуть увагу? Тут немає конфлікту і стосовно

 тих  членів  комісії,  які призначені Президентом сьогодні. Вони

 будуть,  я  думаю, що продубльовані рішенням і Верховної Ради, і

 президента,  оскільки  це спеціалісти, професіонали, а їх не так

 багато в  Україні  сьогодні  є.

      Інших  зайважень  до  6  статті  нема? Немає. Одну секунду,

 підождіть.

      Я...  одну  хвилинку. Я зауваження одне зроблю. Я звертаюся

 до  кандидатів  у  члени  Верховного  Суду.  Ваше  питання  буде

 розглядатися наступної середи. Голосування буде іти тут у залі і

 ви, я сподіваюся, що до 10 ранку будете обрані вже. Але поки що,

 якщо  вам цікаво, будь ласка, будьте тут. Ніхто вам не заперечує

 бути, але, якщо у вас є інші справи, то можете бути вільні.

      Валентина Петрівна, будь ласка.

 

      СЕМЕНЮК.  159  виборчий  округ,  депутат  Семенюк. Шановний

 доповідачу!  Відповідно  до  на  14  сторінці 4 абзац. Це термін

 повноважень  членів  комісії  -7 років. Жодна особа не може бути

 членов комісії більше 2 термінів.

      Я  детально  проаналізувала декілька країн світу, де термін

 визначається для членів комісії з цінних паперів. І навіть, якщо

 взяти повноваження навіть президентів, то ніде не закладається 7

 років.  Сьогодні у всіх країнах цей термін визначається від 4 до

 5  років.  Тому  сьогодні  записувати  7 років -це надто велика,

 надто  великий  строк.  Крім  того,  повинно  все-таки  бути тут

 записано  чітка ротація і представництво і зміна цієї процедури.

 Тому треба цей абзац, Олександре Олександровичу, окремо провести

 розшифровку і  записати   право  ротації  відповідних ...

 

      ГОЛОВА. Номер поправки, Валентина петрівна.

 

      СЕМЕНЮК  В. П. Ну в мене нема номеру поправки. Я подавала в

 загальних , коли виступала.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  на  жаль,  тоді...  Валентина  Петрівна, Якщо

 потрібно буде внести зміну до такого закону, який буде підстава,

 тут,  розумієте,  яка  є  особливість. Не можна ротацію влади, в

 принципі,  поєднувати  із  ротацією  комісії.  Тут  повинна бути

 наступність,  послідовність  і  як  раз  незалежність  в  тому і

 проявляється,  уявіть  собі:  змінилась  власть,  Верховна Рада,

 змінився Президент через кілька років і комісія буде залежна від

 того?  Ні,  вона повинна бути, працювати на основі закону, тому,

 очевидно,  тут  потрібно  зберігти  цей  термін, а якщо він буде

 викликати якість заперечення згодом, то ми внесем поправку.

 

      ТАРАНОВ.  Тем более, у нас уже есть аналог Антимонопольного

 комитета, где тоже термин 7 лет.

 

      ГОЛОВА.  Так.

 

      ТАРАНОВ.  На  тому тижні будемо заслухувати Антимонопольний

 комітет.

 

      ГОЛОВА.  Вона  ж  підзвітна,  тут  написано, вона підзвітна

 Верховній Раді, тому...

      Валентина   Петрівна,   у   вівтрок  звіт  Антимонопольного

 комітету. Я прошу, до 6-ї статті більше зауважень немає.

      До  7? "Завдання  державної  комісії  з  цінних  паперів та

 фондового   ринку".   Тепер   до   6-ої   статті,   оскільки  ми

 проголосували   редакцію,   яку   запропонував   Климпуш  ще  до

 призначення  голови  та  заступників,  то  продовження  відносно

 звільнення   треба  привести  у  відповідність  з  призначенням.

 Голосувати  немає  потреби,  просто  редакційно треба привести у

 відповідність. Немає заперечень? Немає.

      До  7-ої  статті  -"Завдання  державної  комісії  з  цінних

 паперів та фондового ринку". Враховані практично всі зауваження.

 

      ТАРАНОВ. Всі зауваження враховані, так.

 

      ГОЛОВА.  Не  практично,  а  всі  зауваження: і Васильєва, і

 Квятковського,  Семенюк  і  інших  депутатів. Так, взагалі треба

 відзначити,  що  Квятковський над цими документами працював дуже

 серйозно.

      Стаття  8 -"Повноваження державної комісії з цинних паперів

 та  фондового  ринку".  Вони  були  і в першому читанні виписані

 добре і враховані доповнення, всі при чому враховані.

      Стаття  9,  уповноважені  особи  державної комісії з цінних

 паперів та фондового ринку, тут члени комісії визначаються, їхні

 повноваження хто їх виконує і інші чинники комісії.

      Стаття  10. Відносини державної комісії з цінними паперами,

 та  фондового  ринку правоохоронними органами та іншими органами

 державної виконавчої влади. Немає заперечень?

      Стаття    11.    Відповідальність    юридичних    осіб   за

 правопорушення на ринку цінних паперів .

 

      ТАРАНОВ. Теж все враховано.

 

      ГОЛОВА.   Теж   враховано,   всі   зауваження   і  посилена

 відповідальність   відносно  того,  що  пропонувалося  в  першій

 редакції.

      Стаття   12.   Порядок   накладення  штрафів  за  порушення

 юридичними  особами  правил  діяльності на ринку цінних паперів.

 Враховані вже ті зміни, які внесені нами до минулих законодавчих

 актів .

      Стаття     13.    Відповідальність    за    адміністративні

 правопорушення,  пов'язані з діяльністю на ринку цінних паперів,

 теж не викликають зауважень.

      14   стаття.  Кримінальна  і  майнова  відповідальність  за

 порушення законодавства про цінні папери, тут не було зауважень.

      Стаття  15.  Відповідальність  державної  комісії  з цінних

 паперів та фондового ринку та її посадових осіб.

      16. Порядок розгляду спорів.

      17.   Повноваження   саморегулівних   організацій  в  сфері

 регулювання  контролю  за  ринку  цінних  паперів,  тут  не було

 зауважень, правда слова такі, що можна язик зломати.

      Стаття    18.    Фінансування    та    матеріально-технічне

 забезпечення  державної  комісії  з  цінних паперів та фондового

 ринку . Зауважень теж не було.

      Я  статті  6-18  ставлю на голосування. 6 з тією поправкою,

 яку  ми проголосували в редакції Олексія Дмитровича, прошу уваги

 йде голосування. 6-18.

 

      ЗА -

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      В  цілому у другому читанні ставиться закон на голосування.

 В цілому!

 

      "За" -

 

      Прийнято рішення.

      Проект  Постанови "Про порядок введеня в дію Закону України

 "Про  державне  регулювання  ринку  цінних  паперів"  за  основу

 ставиться на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення  прийнято.  Доповнення  будуть? Валентино Петрівно,

 будь ласка.

 

      СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ.

      Прошу   до  третього  пункту  додати  слідуючу  пропозицію:

 Комісії  з  цінних  паперів до 1 вересня подати законопроект про

 страхування  цінних  паперів. Це особливо зараз вкрай необхідно,

 тому  що  йде  великий  риск  тих основних заходів, які сьогодні

 закладені  в цінні папери.

 

      ГОЛОВА.  Олег Вадимович, будь ласка.

 

      СЕМЕНЮК  В.  П....  Вони  дуже  затягнули з розробкою цього

 законопроекту...   кщо   необхідно,  потрібно  все-таки  зробити

 якомога  швидше,  тому що риск над державою надзвичайно великий,

 коли  випускався в обіг, особливо ті майнові сертифікати... Тому

 цей законопроект треба подавати якомога швидше!

 

      ТАРАНОВ  О.  В.  Він  вже  розробляється.  Я  думаю,  що  в

 найближчий термін він поданий в зал на розгляд.

 

      ГОЛОВА.   Значить,   ми   попросимо   отаким   чином  Олега

 Вадимовича:  постільки  тут  небагато  правок  в другому читанні

 змінено,  крім однієї, ми можемо завтра випустити -я підпишу цей

 закон.  А Олега Вадимовича завдання -підписати його у Президента

 і опублікувати. Я думаю, що це буде цілком нормально, і тоді цей

 закон почне працювати відразу. Добре? Домовилися.

      Хто за це  -  в  цілому  за  проект  постанови - ставлю  на

 голосування.

 

      "За" -

 

      Спасибі.

      Ви  зверніть увагу на пункт 2 цієї постанови, там конкретне

 доручення  Кабінету  Міністрів.  Треба  Комісії з цінних паперів

 створити  умови  для  того, щоб вона виконувала ту високу місію,

 яка  покладена  цим законом на неї.

      Тепер.  Треба,  мабуть,  подякувати  і  Олегу  Вадимовичу і

 комісії  за  все-таки  хорошу підготовку, особливо  таке поважне

 ставлення  до зауважень депутатів.

      Пропонується  про...  розгялнути  Закон  "про проект Закону

 України   "Про   електроний   обіг   цінних  паперів  і  системи

 національного  депозитарію". Головко Анатолій Терентійович, член

 Державної  комісії з ціннних паперів та фондового ринку України.

 Будь ласка.

        Цей  закон  тісно кореспондується з попереднім законом, я

 просив би  дуже  серйозно підійти до нього. Будь ласка.

 

      ГОЛОВКО.

      Шановний  Голово,  шановні  депутати!  Проект  закону, який

 сьогодні  представлений  на  ваш  розгляд,  є  одним із перших з

 переліку  законодавчих актів, що має бути прийнятий на виконання

 концепції,  функціонування та розвитку фондового ринку  України,

 яку  Верховна Рада прийняла  22  вересня 1995 року.

      Структура  системи  депозитарного  обліку прав власності на

 цінні папери, загальна характеристика? уже змальована в розділах

 забезпечення  обігу  цінних  паперів  та  система  національного

 депозитарію  в  Концепції  функціонування  і  розвитку  ринку. В

 цілому  при  розробці  законопроекту  ми  дотримувалися  норм та

 стандартів,  визначених  цими розділами концепції щодо розбудови

 їєрархічної  структцри  системи національного депозитарію.

      Заокн  є суттєвим доповненням до Заокну "Про цінні папери і

 фондову  біржу",  в якому, на жаль, відсутні положення щодо форм

 випуску  цінних  паперів, засвідчення та переходу прав власності

 на   цінні   папери  різних  форм  випуски  після  торгівельного

 обслуговування угод  та   операцій з  цінними паперами.

      Фактично Закон "про цінні папери і фондову біржу" стверджує

 існування  тільки  матеріальної, фізичної форми існування цінних

 паперів, хоча про це в законі ніде  прямо не  сказано.

      На  справді  і  вам  це  добре  відомо, переважна кількість

 емісії, здійснених в Україні до цього часу, є бездокументарними.

      Причинами  цього  є надто висока вартість друкуавння цінних

 паперів,  які  повинні  мати ступені захисту, що не поступаються

 захисту від підробки грошових купюр.

      Указом Президента України в 1994 році був дозволений випуск

 цінних  паперів  у  вигляді  комп'ютерних  записів  на рахунках.

 Тобто,  санкціонований  електронний  обіг  цінних  паперів.

      На  жаль,  ця,  безумовно,  прогресивна  акція  мала  також

 негативні   наслідки,  оскільки  були  відпрацьовані  операційні

 стандарти   обігу  цінних  паперів  в  бездокументарній  формі.

      І  дові  кожен  з емітентів під поняттям "електронний обіг"

 розуміє  щось  свої.

      Право   власності   засвідчується   виписками,  тимчасовими

 свідоцтвами та іншими документами, що не є цінними памерами і не

 можуть мати  вторинного  обігу.

      Така   ситуація   вкрай   утруднює   нормальну  організацію

 вторинного  ринку  цінних  паперів,  адже  виписки  не є цінними

 паперами, а депозитарний облік в Україні н а сьогодні відсутній.

      Більше  того,  без  термінового налагодження системи обліку

 прав    власності   на   бездокументарні,   тобто   безпаперові,

 безготівкові  дематеріалізовані,  визначення  має тут другорядне

 значення.

       Цінні  папери  неможливо  взаємодія  українського  ринку з

 світовим.

      В  стаття  2  законопроекту  зазначається, що фонму випуску

 цінних  паперів,  порядок їх зберігання та обліку прав власності

 на  них  емітент  відтепер  повинен вказувати в інформації про

 випуск  цінних паперів.

      Це  нова  норма  для  нашого законодавства, і на нашу думку

 вона  матиме  позитивні  наслідки. Адже емітетнт, який має намір

 здійснити бездокументарний випуск, зобов'язаний вказати, в якому

 депозатарії він розмістить   глобальний  сертифікат.

      Поняття  глобального  сертифікату теж нове для законодавчої

 бази  фондового ринку, хоча він уже використовується. Наприклад,

 при  при  випуску облігацій внутрішньої державної позики, деяких

 випусках  так званих  муніципальних облігацій  і так  далі.

      Щодо акцій, цей інструмент і досі ще не використовувався.

      Концепція глобального сертифікату означає, що емітент, який

 друкує  акції,  може  надрукувати одиничний сертифікат, тобто на

 кожну акцію -один бланк цінного паперу, або сумарний сертифікат,

 тобто, на  певну  кількість цінних  паперів.

      Але  якщо  він  не  збирається  друкувати  цінні папери, то

 випуск   він   оформлює   одним  сертифікатом,  який  має  назву

 глобального.

      Якщо   він   це  зробив,  оформив,  то  отримав  можливість

 здійснювати бездокументарний випуск, тобто вести облік власників

 на  рахунках депо. Або в разі випуску іменних акцій за допомогою

 реєстру власника цих цінних паперів.

      Прошу  вас  звернути  увагу  на визначення цінного паперу в

 бездокументарній  формі. Це засвідчення у письмовій формі або на

 електроних  носіях  майнових  прав,  що  провадить  умовноважена

 особа, регістратор або  зберігач цінних паперів.

      Чому   так?   Тому  що  є  цінні  папери  іменні,  є  і  на

 пред'явника.  Тому  впершому випадку майнове право засвідчується

 як  у  реєстрі  власників, так і на рахунках депо, якщо ці цінні

 папери  була  задепоновані і зберігаються у зберігача. В другому

 випадку   реєстру  власників  не  ведеться,  але  цінні  папери,

 випущенні  не  в  іменній  формі,  можуть  бути задепоновані або

 визначально розміщенні через глобальний сертифікат депозитаріїв,

 який  веде  облік  права власності на цінні папери, тепер уже на

 рахунках депо.

      Реквізити  рахунків  депо  обов'язково включають в себе так

 званний  індифікатор особистості, тобто наіменування чи прізвища

 власника.   Одже  в  разі  необхідності  імітент  може  отримати

 спецоплатників рахунків депо, зробивши запит до  депозитарію.

      Щодо  того  хто  такий  зберігач цінних паперів, можна дати

 таке   пояснення.   Це   юридична  особа,  що  має  право  вести

 депозитрану  діяльність  на  нижчому  рівні  і  єрархії  системи

 національного  депозитарію.  Це  комерційний банк або почередник

 ринку,  який після одержання відповідного дозволу для проведення

 операцій  з  цінними  паперами  своїх  клієнтів може депонувати,

 тобто  знерухомлювати  цінні  папери і провадити операції вже на

 рахунках депо.

      В   дещо   обмеженному  вигляді  зберігачі  вже  в  Україні

 функціонують.  Це так званні депозитарії інвестиційних фондів та

 компаній,   якими   після   одержання  дозволу  у  Мінфіні  нині

 виступають  комерційні  банки.  В  данний  час вони обслуговують

 тільки  один  вид  клієнта:  інвестиційний фонд чи взаємний фонд

 інвестиційної компанії.

      Після   прийняття  цього  закону  дозвіл  на  відповідальне

 зберігання цинних паперів будь-якої юридичної чи фізичної сособи

 та  проведення  депозитарних  операцій  з ними можуть отримати і

 не  банківські  посередники.  Але  за жорстких умов. Якщо вони є

 членами фондової біржі чи електронної торговельної інформаційної

 мережі,  організаційно  оформленної.  Якщо  вони мають достатній

 власний  капітал,  обчислювальну  техніку і, головне, відповідно

 обладнані сховища для знерухомлення цінних паперів.

      Без  створення  інфраструктури зберігачів цінних паперів ми

 не  збудуємо  систему найіонального депозитарію. Адже професійні

 учасники цієї системи повинні вміти працювати з рахунками "депо"

 і  вести  на  належному  рівні  клієнський облік для інвесторів.

 Свого   часу   проекть  створення  центрального  депозитарію  не

 здійснився  на  біржі  через те, що торговці на цій біржі, члени

 цієї  біржі  не вміли і не розуміли як вести облік та розрахунки

 через депозитарій та клирінговий банк.

      Отже,  спочатку  треба,  щоб  виникли і навчилися працювати

 зберігачі,  а  згодом  вони  заснують локальні депозитарії та і,

 власне,   врешті   той   національний  депозитарій,  той  єдиний

 депозитарій якого ми прагнемо в нашій країні, щоб він такий був.

 Головне, щоб би ці установи виникали у зв'язку з потребою в них.

 Але  чекати  на  те,  щоб  в Україні відбувався стихійний процес

 формування депозитарної системи, теж не можна.

      Функціонування    цих   інституцій   повинно   бути   чітко

 законодавчо    обумовлено,   потрібен   жорсткий   контроль   та

 регулювання  таких  видій  професійної  діяльності  на фондовому

 ринку,  як  депозитарій і реєстратори інші види, які належать до

 інфраструктури.

      Особливо це стосується реєстраторів іменних цінних паперів.

 Як   віджомо,   більшість  випусків  цінних  паперів  в  Україні

 здійснено  в  іменній  формі.  Отже  потрібне  створення  мережі

 реєстраторів.

      В  концепції  ринку  зазначено,  що  функцій  реєстрації та

 перереєстрації  прав  власності  на  цінні  папери  повинна бути

 відокремлена  від  емітентів.  Таким  чином введення реєстрів на

 даному  етапі  розвитку  фондового  ринку  стало найактуальнішою

 проблемою.

      Процес  створення незалежних від емітентів реєстраторів вже

 в  Україні  розпочався.  Розпочав  його Фонд державного майна, а

 нині   регулювання   та  контроль  за  реєстраційною  діяльністю

 покладений  указом  Президента  на  Державну  комісію  з  цінних

 паперів та фондового ринку.

      Ми  підготували  і  затвердили  відповідні  положення і вже

 розпочали  надання  дозволів  на цей специфічний вид діяльності.

 Реєстраторами  згідно  з  проектом  закону мождуть бути будь-які

 юридичні  особу,  в статутних документах яких зазначений цей вид

 діяльності.

      Зберігачами,   як   вже  відмічалося,  можуть  бути  тільки

 комерційні   банки   та   посередники.  А  діяльність  локальних

 депозитаріїв  є  виключною. в статті 15 вказано на які саме види

 депозитарної   діяльності   можуть...   які   саме  види  можуть

 здійснювати  зберігачі,  які  локальні  депозитарії.  І локальні

 депозитарії,   в  основному,  здійснює  розрахунково  клірингові

 операції   з   цінними   паперами.   Тобто,   фактично  виступає

 кліринговим  агенством  для  операції,  які здійснюють зберігачі

 цінних паперів на свій рахунок, або на рахунок своїх клієнтів.

      Саме  тому  національні та локальні депозитарії утворюються

 як акціонерні товариства -це статті 12 і 13 -що засновують члени

 фондової біржі або учасники електронної торговельної мережі.

      З   метою   здешевлення   вартості   послуг,  що  надаються

 установами  системи  національного  депозитарію,  законопроектом

 передбачено можливість ведення реєстрів власників іменних цінних

 паперів національними локальними депозитаріями та зберігачами.

      Можливо       це      з      домінування      (...........)

 змістить(...........)  в найближчі роки до депозитарних установ,

 як   універсальних   інфраструктурних   інститутів  ринку.  Щодо

 національного  депозитарія,  то передбачено, що в його утворенні

 візьме участь держава в особі Національного банку України.

      В  основу  національного  депозитарію  буде покладений нині

 функціонуючий   спеціалізований   депозитарій  державних  цінних

 паперів Національного банку України. Пункт 2 статті 10.

      Можливо  НБУ  знайде інший варіант заснування або розбудови

 національного депозитарію. Але ясно одне -без державної допомоги

 учасники ринку єдиний національний депозитарій не створять.

      Грошовий  кліринг та розраунки, що випливають з угод цінних

 паперів,  виходячи  з  законопроекту, здійснюватимуть клірингові

 банки.

      Для  національного  депозитарію  це  буде Національний банк

 України.    Для    локальних    -будь-який   комерційний   банк,

 уповноважений  на    це  Національним   банком  України.

      Враховуючи  те,  що  локальні  депозитарії,  згідно  з  цим

 законопроектом,   можуть   виступати   відділеннями,  агенствами

 національного  депозитарія,  є  надія на те, що в майбутньому ці

 установи  зіллються  і  виникне, як це і заплановано в концепції

 функціонування   і  розвитку  фондового  ринку,  виникне  єдиний

 національний   депозитарій  цінний  паперів  в  Україні.

      Наприкінці  я  хочу  тільки  зазначити  те,  що  в  процесі

 підготовки  цього  закону комісія дуже тісно спільно працювали з

 Міністерством  фінансів  і  Національним  Банком України, і тому

 варто  звернути  увагу  на  те,  що більшість нормативних актів,

 інструкцій  всі  ото  матеріали,  які  будуть  прийматяс  у разі

 невиконання  цього  закону  в тому разі, якщо Верховна Рада його

 прийме,  буде відпрацьовуватися спільно з цими інституціями, але

 головним  контролером  і  регулятором, і відповідно до тільки що

 прийнятого  вами  Закону  "Про державне регулювання ринку цінних

 паперів",  буде  виступати  державна комісія з цінних паперів та

 фондового ринку.

      Дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до  доповідача? Запишіться, будь

 ласка,  хто  хоче  задати  запитання, а тим часом я, ну, давайте

 запишимось. Опублікуйте список. Носов, прошу.

 

      НОСОВ

      В мене є таке запитання. Ось переді мною лежить довідка про

 проект  кредитної  угоди  між  Україною  та  міжнародним  Банком

 реконструкції та розвитку, де дають там 310 мільйонів кредиту на

 певних  умовах.

      Однією  з  умов  є  розвиток  фондових  ринків, в дужочках,

 забезпечення  безперешкодної передачі існуючих списків власників

 акцій  приватним  і незалежним регістраторам. Як мені здавалося,

 то  це  називається  конфидеційної інформацією і має зберігатися

 десь,  ну,  тільки  для  слідчих  і  для  інших  надається  така

 інформація. А тут виходить, що інформація про власників про всіх

 буде  передана  в  приватні  руки.  Я не розумію, чи це цей фонд

 вимагає   розповсюдження  конфидеційної  інформації  на  простих

 засадах  і  на  цих  умовах нам гроші дають, чи все-таки це буде

 інформація обмежаного доступу?

      Це торкається і цього ж вашого законопроекту.

 

      ГОЛОВКО.  Дякую.  Безумовно,  це буде іфнормація обмежаного

 доступу,  безумовно  буде  розроблені жорсткі умови збереження і

 вони  є, вони навіть уже комісією розроблені, не вистачає тільки

 цього  закону.  Яким чином реєстратор буде здійснювати, вести ці

 реєстри,   яку  він  несе  відповідальність,  не  дай  Боже,  за

 розголошення  якоїсь  інформації,  і таке інше. Якщо мені дадуть

 відповідний  час,  я можу про це розповісти більш менш детально,

 але  справа  в  тому,  що це не є передача списків, комусь, це є

 передача  списків  це  є  передача  списків  уповноваженій на те

 законом,  я  так  думаю,  що  закон  буде  прийнятий,  установі.

 Контроль  і  жорстке  регулювання  діяльності  якої буде карати,

 сьогодні ми прийняли закон, згідно з я ким, ви бачили і штрафи і

 все таке інше, будь яке розголошення цієї інформації.

      Я  згодний  з  цим  будемо  боротися,  власне  для  цього і

 утворена наша комісі.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ

 

      178, Запорожье, Анисимов

      У  меня  всего только один вопрос, создается будем говорить

 армия  регистраторов,  хотел  бы  услышать какое это колличество

 будет  людей,  и  откуда будет определяться фонд для того, чтобы

 оплачивать этим людям.

 

      ГОЛОВКО.   Дякую.   Стосовно   реєстраторів.  Дійсно  зараз

 відбувся деякий перехід в сторону домінування саме реєстраторів,

 я  зазначав  в  доповіді,  тому  потрібно терміново приймати цей

 закон. Система повинна бути врівноваженою.

      З  одного  боку  реєстратори з іншого дипозитарії, проектом

 закону   якраз   передбачено,   що   введення  реєсторів  можуть

 здійснювати також зберігачі та локальні дипозитарії. Це допоможе

 нам  влаштувати  той  самий  нормальний  баланс сил на фондовому

 ринку, що стосовно інфраструктури фондового ринку, і ліквідувати

 цей перекіс, який йде зараз тільки в сторону одних реєстраторів,

 але  справа  в тому, що стосовно реєстраторів цей рух розпочався

 дещо раніше.

      Розпочав  його  ще  фонд  державного  майна,  і реєстратори

 успішно  створюються,  виникає  ця підгалузь, і нам я вважаю, що

 Україні  вкрай  потрібний  цей  закон,  який цей перекіс якимось

 чином ліквідує.

      Стосовно  вашого  питання, яка буде кількість реєстраторів,

 на  першому  етапі мабуть значна, але комісія буде реалізовувати

 своє  повноваження,  стосовно того, чи видавати дозволи, кому їх

 видавати? На яких умовах? - і ми будемо якимось чином стримувати

 розвиток  тих  структур,  які  не  здатні  будуть  виконувати на

 належному рівні цю роботу.

 

      ГОЛОВА.  Анісімов ще.

 

      АНІСІМОВ  Л.О.    Так, на первую часть вопроса вы ответили.

 Меня  интересует:  какие фонды будут задействоаны для поощрения,

 для  оплаты  труда этой категории людей? Вы сказали: очень много

 их  будет.  Что это будет? Бюджетно ассигнование или вновь будем

 говорить,  товарищ,  который,  будем  говорить, идет сюда, в эту

 контору, будем частично оплачивать?.. Как предусмотрено все это?

 

      ГОЛОВКО.  Спасибо.  Отвечаю.  Предусмотрено  так,  что  эти

 структуры  будут  создаваться  на тех условиях, так сказать, как

 коммерческие     организации.     Никаких     фондов,    никакой

 государственной поддержки регистраторам оказываться не будет.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      За  счет...  за  счет...  сами... да... за счет акционерных

 обществ.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я хочу уточнить у вас: источник финансирования регистратора

 или этого вообще?

 

      З ЗАЛУ. Источник финансирования фонда оплаты откуда?

 

      ГОЛОВКО.  А,  понятно  -фонд оплаты услуг регистратора? Вот

 таким  образом...  Этот  вопрос сейчас решается. Дело в том, что

 когда  было,  началось  вот  это  вот  движение по созданию этих

 регистраторов,  уже  возникла  эта  проблема -я абсолютно с вами

 согласен...  Эту  проблему мы будем решать, чтоб появилась такая

 статья у акционерного общества, связанная с этими...

 

      ГОЛОВА.  Відповідь  на це дасть Олег Таранов. Семенюк, будь

 ласка,  запитання.

 

      СЕМЕНЮК В.П. , 159 виборчий округ.

      Шановний  колего, шановний доповідачу, скажіть, будь ласка,

 чому  такі  великі розбіжності в термінології відповідно до тієї

 концепції,  яку ми затверджували 22 вересня 1995 року? Концепції

 функціонування  і розвитку фондового ринку в Україні. Ми тоді її

 затвердили, а от як взяти (зараз, в даний час взяти) навіть саму

 термінологію...  я  цей  закон, звичайно, буду підтримувати, але

 він  набагато  дуже  чітко...  ну,  протирічить тому визначенню,

 поняттю,  яке  було  закладено  у  концепцію.  Чому  такі великі

 розбіжності?

      Зокрема  -розділ  перший,  розділ  четвертий...  Чому  така

 велика розбіжність?

 

      ГОЛОВКО.  Дякую, Валентина Петрівна. З вами згодний, більше

 того, більше того, від вас чекаю зауважень і пропозиція.

      Єдине, що це я вже зазначав, що цей проект відпрацьовувався

 законопроект  дуже  спільно  з Націоналним Банком, з Мінфіном, з

 фахівцями  і,  дійсно,  це  своєрідний  такий конценсус. Коли ми

 домовилися  про  певну  термінологію,  якщо  пеерд 2-м  читанням

 можна  і  привести  буде  вже більше до тексту концепції, я буду

 вам тільки  вдячний.

 

      ГОЛОВА.  Анатолій  Терентійович,  відразу  вам так допомогу

 даю:  заміність  слово  "реєстродержатель",  бо  воно  щось таке

 похоже  в  нас  на..........

 

      ГОЛОВКО.  Олександр  Олександрович,  ви  знаєте тут виникла

 проблема.  Я  волів  би так би, щоб це було нормальне українське

 слово   "утримувач",  але  справа  в  тому,  що  в  Законі  "Про

 госопдарські  товариства"  і  в деяких законах от потрапило отой

 держатель.  І  тепер, коли ти приносиш закон і візуєш у юристів,

 вони викреслюють "утримувавч" і вписувають держателя. Якщо такий

 дозвіл  з  боку парламента буде, я з великим задоволенням заміню

 "держателя" на "утримувача".

 

      ГОЛОВА. Хоч, правда, держак теж є, правда, до іншого місця.

 Будь ласка, сідайте на  місце.

 

      ____________. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Олег Вадимович Таранов, співдоповідач.

 

      ___________.  Александр Александрович, я попробую ответить

 на  вопрос  Анисимова,  который  был  задан.  Дело  в  том,  что

 регистраторы   так  же  необходимы  акционерному  обществу,  как

 здание, сооружение, значит, и средства производства.

      Поэтому  все  регистраторы  содержаться  будут  за счет тех

 акционерных  обществ,  которые  они обслуживают. То есть никаких

 централизованных фондов бюджетных к этому привлекаться не будут.

 

      ТАРАНОВ.  Уважаемые депутаты, вашему вниманию представлен 1

 из  важнейшых законопроектов в рамках Концепции функционирования

 и  развития  фондового  рынка. Значимость проекта Закона Украины

 "Об  электронном  обращении ценных бумаг и системе национального

 депозитария   в   Украине"   определяется   тем,   сто  это  1-й

 законопроект, регламентирующий операции, связанняе срегистрацией

 прав  собственности  на ценные бумаги, которые существуют в виде

 записей в компьютере.

      Отсутствие  на  сегодня  четкого  порядка  регистрации прав

 собственности  на демоматериализованные? ценные бумаги не просто

 свидетельствуют  о  несоблюдении  в  Украине  мировых стандартов

 организации  фондового  рынка,  но  и  просто делает невозможным

 привлечение инвесторов как отечественных, так и зарубезных.

      Можно  много  говорить  об инвестиционной привлекательности

 либо  непривлекательности  нашей  промышленности,  но если право

 собственности    на   инвестиции   никак   не   защищено,   даже

 свидетельством  о  наличии  такого право -об инвестициях, просто

 говорить невозможно.

      дематериализованные  ценные  бумаги  -это будущее фондового

 рынка  уже  сейчас  при  создании  огромного количества открытых

 акционерных   обществ  в  процессе  приватизации  эммитентам,  в

 основном, бывшим государственным предприятиям, накладно печатать

 ценные  бумаги  в  материальном виде. Затраты на печатание одной

 акции ,  как  правило,  дороже  самой  этой  акции.

      Это   породило  существование  суррогатов,  так  называемых

 сертификатов   акций,  вторичное  обращение  которых  просто  не

 возможно  и электронных ценных бумаг, стандарт обращения которых

 не   установлен   и  не  закреплен  законом.  Тут  раздолье  для

 всевозможных  махинаций  и жульнических  операций.

      Одной  из основных целей этого законопроекта кроме создания

 и  законодательного закрепления стандарта обращения ценных бумаг

 в  виде  электронной  записи является создание одного из главных

 элементов инфраструктуры фондового рынка -депозитарной системы.

      Закон    в   случае   его   принятия   восполняет   пробелы

 существующего  законодательства относительно депозитарного учета

 прав  собственности  и  оформления  сделок по ценным бумагам, то

 есть  клирингово-расчетных  операций.

      Обращение ценных бумаг на предкявителя, а также производных

 ценных  бумаг вводят в законодательное поле Украины национальный

 депозитарий   и   регламентируют   требования   в   национальной

 депозитарной  системе,  изложенной вконцепции функционирования и

 развития фондового  рынка.

      Есть  еще  одна  особенность  законопроекта.  Он  учитывает

 реалии,  сложившиеся  на  рынке  ценных  бумаг, но при этом дает

 прогрессивный    вариант    развития   системы   на   длительную

 перспективу.

      Этот законопроект отвечает мировым стандартам, и разработан

 полностью  по  аналогу  работающих  систем  в мире.

      Уважаемые  товарищи,  дело  в  том, что это законопроект мы

 готовили  вместе,  то  есть работала Комиссия по ценным бумагам,

 работала  Комиссия  с  экономической  политики  и  та управління

 народним господарством, работали специалисты, специалисты банка,

 Минфина.  То  есть  закон  сегодня  выписан в той форме, которая

 должна  работать.  Значит,  может  быть это будет с моей стороны

 немного  нескромно,  но  я просил... крайняя необходимость этого

 закона  и  в  виду  того,  что  мы скоро уходим на летний отпуск

 рассмотреть  этот  закон  и принять в целом, так как практически

 все замечания, все нормы, которые были предложены при разработке

 этого закона, учтены.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Олег  Вадимович.  Запитання до Олега

 Вадимовича  є?  Запишіться на запитання. А ви тим часом скажіть,

 багато   було   зауважень   науково-експертного   відділу,  вони

 враховані  чи  ще  не  враховані.  Як  їх  врахувати? Зауваження

 науково-експортного  відділу  вони  суттєві. Відповідайте, потім

 Поровський.  Відповідайте  на  моє  запитання, потім Поровського

 запитання.

 

      ___________.  А  я  понял.  Значит,  зауваження экспертного

 отдела  практически  все  учтенны. Значит, мы отрегулировали эти

 вопросы.   И  в  доработке  уже,  скажем  так,  редакционной  мы

 отрегулируем их более, более конкретно.

 

      ГОЛОВА. Поровськый. Немаэ. Радченко.

 

      РАДЧЕНКО.

 

      Шановний доповідачу, в мене питання слідуючого змісту. Коли

 ми  розглядали законопроект відносно особливостей приватизації в

 агропромисловому  комплексі, я маю на увазі ті суб'єкти, які вже

 приватизовані  і  акциіоніровані.  І був данний дозвіл на випуск

 додаткових  акцій  з  тим,  щоб  залучити  до приватизації наших

 виробників сільгоспродукції.

      В   мене  питання.  На  якій  підставі  емітент  має  право

 випустити  додаткові  акції,  коли  у нього немає уже майна і не

 збільшений уставний фонд?

 

      ТАРАНОВ.  Значит  оснований  для  этого  нет. То есть, либо

 увеличение уставного фонда, значит, либо переоценка. то есть, то

 ли  это  индексация, то ли это наращивание установго фонда, либо

 внесение  финансовых  средств дает возможность на дополнительный

 выпуск    акций.    В    противном   слечае   это   существующим

 законодательсовм не предусмотрено.

 

      ГОЛОВА. Юхимчук.

 

      ЮХИМЧУК.

      Дякую. Депутат Юхимчук, Жмеренський округ ь50.

      Шановний  Олег  Вадимович!  Цілком  зрозуміло,  що сьогодні

 потрібно  вдосконалювати механізм контролю обігу цінних паперів.

 Однак,  можливо,  питання і не по суті. Але скажіть, будь ласка,

 чи  більшить  гарантію  сьогодні перед нашим населенням вартість

 самої  акції?  Тому  що  сьгодні  як  і мені, так і вам, мабуть,

 безліч   виборців   несуть  акції  тих  посередницько-фінансових

 структур,  які  сьогодні  практично  свою  роботу давно забули і

 залишили  сам  на  сам  нашіх  виборців.  Тому  що     структури

 сьогодні,  будем  так грубо говорити, лопнули, їх немає, а акції

 на  руках наших пенсіонерів, які в черговий раз були пограбовані

 з  боку  цих  структур,  залишилися  на  руках  і  немає  ніякої

 гарантії, що пенсіонерам будуть ці акції повернуті.

      Скажіть,  будь  ласка,  цей  механізм вдосконалить гарантії

 сьогодні  тих  структур,  які  ще  діють  поки  що, перед нашими

 виборцями?

 

      ТАРАНОВ. Однозначно да. Дело в том, что возможность выпуска

 акций безконтрольно то, что у нас наблюдалось на протяжении ряда

 лет,  позволило  создавать  пырамидальные  структуры  типа  МММ,

 "Гермеса"  и  прочее,  позволило создавать трастовые акционерные

 компании, которые также продавали свои акции, за которыми ничего

 у  них  не  было.  То  есть мы не учитывали сегодня выпуск наших

 акций.  Минфин,  скажем  так,  фиксировал  создание  акционерных

 обществ,  с их небольшим устаным фордом, а потом эти акционерные

 общества  уже безконтрольно, и проконтролировать это практически

 было   невозможно,  выпускали  вторичную...,  давали  следующую,

 следующую  и  в  результате  выпускали  бумаги, которые за собой

 ничего не имели.

      То  есть,  наличие  национальных  депозитариев  и локальных

 депозитариев дает возможность:

      Первое - это провести експертизу акций.

      Второе -учесть их и контролировать их выпуск и их хождение.

      То  есть  национальный депозитарий дает возможность, скажем

 так,   в  абсолютно  краткий  срок  дать  характеристику  любому

 акционерному обществу. То есть, стоимости акций, наличие на этих

 акциях  активов. То есть, эти акции, то есть, скажем так, просто

 бумаги выпустить при введении этого закона будет нельзя.

      А  так,  как  мы  приняли  предыдущий  закон  о контроле за

 госрегулирование ценных бумаг, то вместе с законом о электронном

 учете  ценных бумаг это ну почти 100-процентная гарантия от того

 безпредела,  который  творился  на  фондовом рынке на протяжении

 этих  лет.

 

      ГОЛОВА. Семенюк. Валентина  Петрівна.

 

      СЕМЕНЮК В. П. 159 виборчий округ, депутат Семенюк. Шановний

 Олег Володимирович, коли в сесійному залі була прийнята програма

 Президента  в  1994  році  після  програми  був  випущений  Указ

 Президента  від  22 листопада 1994 року, де було чітко записано:

 "Розробити  цілий  пакет  законодавчих  актів".  Зокрема, в тому

 числі  і  те,  що  я  говорила  в попередньому свому виступі про

 страхування   обігу  цінних  паперів.

      Відповідно  до  положення і розпорядження Кабінет Міністрів

 ь20108/3 було записано: "Розробити положення про створення фонду

 страхових  інвестицій".

      Що  зроблено  в  цьому  плані комісією контролю по контролю

 розробки  законодавчих  актів  і  в  тому  числі  комісією,  яка

 сьогодні  представляє   даний законопроект.

 

      ТАРАНОВ.  Я  понял.  Это,  скажем  так, вопрос не совсем по

 данному   законодательству.  Значит,  мы  сегодня  разрабатываем

 порядка  11 законодательных актов, значит, которые на выходе и я

 думаю, что в вересни мы примем весь этот пакет.

      Дело  в  том,  что,  к  сожалению,  фондовый  рынок  у  нас

 полностью  не  регулировался.  Ведь  те  проблемы и тот, скажем,

 кошмар,  который  произошел  в  наше  приватизации (...........)

 бесконтрольность,  возможность  махинаций,  получила  отсутствие

 собственника  реального,  который  мог бы привлечь инвестици или

 вложить свои средства в развитие нашей промышленности.

      Во  многом получилось потому, что мы поставили телегу перед

 лошадью.  Мы,  не  создав фондовый рынок, ранок обращения ценных

 бумаг,   взялись за приватизацию.

      Поэтому  сейчас  мы  абсолютно осознавая ситуацию, пытаемся

 наверстать  упущенное.  Дело в том, что эти законы опоздали года

 на  2  как  минимум,  их  нужно было принимать 2-3 года назад до

 того,  когда  пошел процесс большой приватизации, до того, когда

 появились  десятки-сотни  акционерных обществ, которые выпустили

 свои  ценные  бумаги  в  оборот.  Поэтому  я  вам  могу  сказать

 абсолютно  ответстенно,  что  где-то  в  сентябре  месяце  будет

 вынесен  пакет  документов, который будет полностью регулировать

 рынок ценных бумаг, в том числе и страховые вопросы.

 

      ГОЛОВА.  Квятковський.

 

      ___________. Прошу передати слово Носову.

 

      НОСОВ. Шановні депутати, шановний доповідачу, хочу звернути

 вашу  увагу  на  одну  деталь,  проект  ви  готували  по  старій

 Конституції, тепер у нас є нова Конституція, яка говорить: кожен

 має  право  на  підприємницьку  діяльність,  яка  не  заборонена

 законом,  то  мабуть  тепер  треба  сідати  і  виписувати список

 заборон  від  вас  от  так  і  аж  до  тої  стіни,  бо все що не

 заборонено буде можна. Нема якогось закону -цим видом діяльності

 можна буде займатися, бо це норма прямої дії.

      Я  нагадую,  що  я  вас  благав: запишіть от тут, кожен має

 право  на  піжприємницьку  діяльність, яка здійснюється згідно з

 законом. Ви не підтримали, тепер, будь ласка, розхльобуйте. А це

 питання  не  таке просте. Я ставлю питання про неприйнятність і,

 будь ласка, на друге читання підготуйте кваліфікований список що

 заборонено.

 

      ТАРАНОВ.  Значит,  я  предлагаю,  там  по  все  вероятности

 опечатка,   так  как  формулировка  шла  такая:  згідно  чинного

 законодавства.  Значит,  я  предлагаю редакционно доработать, то

 есть  такие  моменты,  но  не  тянуть  закон,  то есть у нас нет

 времени  этих  2-х месяцев, которые мы будем в отпуске для того,

 чтобы   он   не  работал,  нужно  немедленно  создавать  сегодня

 электронный   контроль   за   действующим  фондовым  рынком,  за

 работающими с ценными бумагами.

 

      ГОЛОВА.  Парасунько

 

      ПАРАСУНЬКО

 

      Дякую, Парасунько , 51 виборчий округ,

      Шановний Олег Вадимович, все-таки я в доповнення до питання

 свого  колеги  Юхимчука, що ви не дали повну вичерпну відповідь,

 все-таки,  яка  позиція  вашої комісії, щодо повенення населенню

 виборцям тих втрат, від тих компаній, які вже сьогодні припинили

 свою діяльність, своє інсування.

      Скажіть конкретно, яка ваша позиція, які ваші дії.

 

      ТАРАНОВ. Моя позиция и позиция комиссии, деньги должны быть

 возвращены. В этом, по этому направлению создана группа, которая

 работает,  изучает  работу  трастовых  компаний,  возбуждены уже

 уголовные  дела, и этот вопрос решается на уровне исполнительной

 власти,  в  свою  очередь  мы в наших законодательных актах, уже

 учитываем,  кстати  вот  этот закон, и тот который мы перед этим

 приняли,  они  не  дают  возможность,  проводить те маханизации,

 которые  проводились  до  сегодняшнего  времени.  И  естественно

 скажем  так,  наказать тех, кто уже совершил преступление, можно

 только,  ну скажем так через уголовный кодекс, через юридическое

 право.

      Законодательство  ксожалению  на  тот  момент  еще  не было

 сформировано,  но  в  новом  пакете  законов, мы делаем все, для

 того,   чтобы   подобные   факты  не  повторялись,  и  не  имели

 возможности повторяться.

     

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте будь ласка. Олег Вадимович, сідайте

 будь  ласка,  на виступи записалися у нас Семенюк, Квятковський,

 Вітренко.

      Семенюк будь ласка, Валентина Петрівна.

     

      СЕМЕНЮК. 159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      В  своїх  запитаннях, я чітко давали трактовку і про те, що

 дійсно  поданий  законопроект  має багато недоречностей, зокрема

 тих,  які  сьогодні  були  закладені  попередньо  це в концепції

 розвитку фондового ринку.

      Багато  недоречних висловів, термінологій. Крім того, я вже

 називала   і  розділ  перший  і  розділ  5.  Протиріччя   великі

 закладалися  у  визначенні по діяльності обігу (?) і прав цінних

 паперів.  Потрібно,  я  думаю,  що  цю  термінологію  привести у

 відповідність.   І   тим   більше,  що  якщо  йшла  розмова  про

 Національний  банк, то тут потрібно до цієї роботи залучати і не

 тільки  Національний  банк,  а  й  Фонд державного майна, в тому

 числі і Антимонопольний комітет.

      Щоб  довго  не  вести  розмову (тим більше, що сьогодні вже

 п'ятниця),   Олександре   Олександровичу,  я  дам..  подам  свої

 зауваження (у мене  їх  надто багато -  на чотирьох сторінках, я

 врахувала все -всі пропозиції, які могла б врахувати), но що б я

 попросила,   Олександре  Олександровичу.  Поставити  завдання  і

 в постанову  записати:   до   другого   читання   подати   такий

 законопроект  про  страхування  цінних  паперів.  Сьогодні такий

 законопроект  можна  взяти  в  Словакії,  сьогодні  можна  такий

 законопроект - я була в нашому відділі - по Інтернету запросити.

 Я  багато  аналізувала  таких  законопроектів,  які є сьогодні в

 багатьох країнах світу. І це буде дійсно можливість застрахувати

 державу,  застрахувати  ті  цінні  папери,  які  вже випущені. Я

 просто прошу до другого читання подати цей законпроект.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Валентино Петрівно,  давайте  ми  в  постанові про

 розгляд цього закону запишемо цю норму.

     

      СЕМЕНЮК В.П. Добре.

     

      ГОЛОВА.  І  тут  була  пропозиція Олега Вадимовича відносно

 прийняття цього  закону в цілому. Її можна розглядати?

     

      СЕМЕНЮК В.П. Ні, ні, Ні! В першому читанні...

     

      ГОЛОВА.  Але  можна піти  іншим  шляхом  - ви...  Я  думаю,

 депутати  вам підуть назустріч, якщо ви ретельно попрацюєте  над

 цим  документом  і  дасте  його  на  той  тиждень,  а ми знайдем

 можливість, як його розглянути...

     

      СЕМЕНЮК В.П. Тільки в першому читанні.

      

      ГОЛОВА.  Так, Квятковський.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.

      Шановні депутати!

      Сьогодні  ми  розглядаємо  закон, який започатковує розгляд

 дуже  складних  і специфічних законодавчих актів, які стосуються

 фондового  ринку,  але без прийняття яких ми не зможемо стримати

 той  шалений  вал  шахрайстав,  якими можуть (у разі відсутності

 таких  законодавчих  актів)  супроводжуватися операції з цінними

 паперами.

      Навіть  для  фахівців  фондового  ринку не все ще остаточно

 ясно про функціонування цього ринку... Але наша задача (виходячи

 з того поля, яке ми вже можемо охопити знанням і поглядом) -  на

 сьогодні,  вже  зараз  почати  розставляти ці червоні прапорці і

 попереджувальні  знаки,  щоб  запобігти  шахрайства на фондовому

 ринку.

      З  точку  зору такого закону і його структуру, в будь-кого,

 хто  розуміється в цій  сфері, зостережень  бути не може.

      Тому  висоновок  може  бути однозначним -цей закон потрібно

 приймати. Одначе є деякі речі, які вже зараз потрібно..., на які

 вже   зараз  потрібно  звернути  увагу.  По-перше,  термінологія

 законопроекту.  Будь-який цінний папір є документом, не зважаючи

 на форму його випуску. Вираз же бездокументарна форма документу,

 тобто  цінного  паперу,  м'яко  кажучи, некоректна. Тут все-таки

 краще  бланкова і  безбланкова.

      Далі.  Знерухованність  цінних  паперів  не відповідає суті

 проведення  операції.  Згідно  змісту  цьго  закону, мається гна

 увазі, що бланкова форма переходить в безбланкову, але ці... але

 рух    цих...    не...    демоматеріалізованних   цінних паперів

 продовжується.  Тобто  опрації апо них. Тому тут краще підходить

 вираз  демоматеріалізація.   Потрібно,  крім  того,  законодовчо

 встановити  суворі  вимоги до відповідальності депозитаріїв щодо

 невиконання  своїх  обов'язків,  а  саме через вимоги до власних

 активів депозитарних  установ.

      Ну,   і,   безумовно,   депозитарій   повинен   бути  также

 відокремлений   від   інших   суб'єктів   фондового   ринку,  як

 законодавча  влада від виконавчої.

      Крім  того,  потрібно, дійсно, передбачити і антимонопольне

 регулювання  депозитарія вищого рівня... ще мається на увазі -це

 фактично  буде  монополіст  по установленню цін на свої послуги.

 Тому  втручання  Антимонопольного  комітету,  тут  повинен  бути

 обов'язковим.

      І  ще  одне.  Я  хотів  би відповісти і пану Носову, і пану

 Парасуньку.  Справа в тому, що тут мається на увазі теж саме, що

 коли  ми випускаємо чи готуємо лікарів, то до лікарів ми повинні

 застосовувати якісь вимоги.

     Оцей   закон  і  повинен  встановлювати  ті  вимоги,  після

 виконання  яких  той  чи  інший суб'єкт буде допускатись до цієї

 роботи.

      А  щодо пана Парасунько я б хотів сказать, що саме постійне

 зволікання з прийняттям оцих законодавчих актів і приводило і ще

 дуже довго буде приводити до тих шахрайств, які досі є.

      Дякую  за  увагу.

     

      ГОЛОВА.   Сідайте ,  будь ласка.

      Вітренко.

      Немає.

      Є одна пропозиція, її висловлювали всі виступаючі і ті, хто

 задавав  запитання,  будьте  уважні:  прийняти  закон  в прешому

 читанні і дати доручення Комісії доопрацювати його з урахуванням

 тих  зауважень,  які будуть подані депутатам, які висловлювались

 під  час  запитань і обговорення, які підготовлені для передачі в

 Комісію.

      За  основу  ставить  проект  Постанови з цього приводу.

      Ставлю на голосування, за основу проект Постанови ставиться

 про прийняття  закону  в першому  читанні.

      За  -

      Прошу  зосередитись.

      Будь ласка, Орест Дмитрович, ви вносили пропозицію, а тепер

 не  голосуєте. Ставлю ще  раз на голосування.

      За -

      Рішення  прийнято.

      Будь  ласка, Валентина Петрівна, доповнення ваші до проекту

 Постанови.

     

      СЕМЕНЮК.   До   1   вересня   подати  законопроект  про

 страхування обігу цінних паперів.

     

      ГОЛОВА.  Доручення комісії продовжити текст таким: "та до 1

 вересня  на  розгляд  Верховної  Ради  подати проект Закону "Про

 старахування  обігу  цінних  паперів"".  Так?  Не заперечує Олег

 Вадимович. Ставлю на голосування з цією поправкою, будь ласка, в

 цілому. В цілому з цією поправкою.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Спасибі  і  розробникам  законопроекту. Я просив би, ще раз

 нагадую,  закон  потрібний  і  на часі, але, щоб він став таким,

 треба  його  в  другому  читанні  розглянути. Тому, якщо у вас є

 змога  в  комісії підготуйте його на наступний тиждень і ми його

 зможемо   у   невідкладному  порядку  за  скороченою  процедурою

 розглянути.  Це було б потрібно. Звичайно, повинна бути фактична

 довідка.

      Дайте слово Носову.

     

      НОСОВ  В.  В.  Шановні  депутати  і  ті, що будуть готувати

 законопроект,  я  хочу  дати  фактичну довідку, фактичну довідку

 такого  змісту.  З нинішньої Конституції відповідно до нинішньої

 Конститууії,   коли   будете   висувати   вимоги   до  державних

 службовців,   які  беруть  в  цьому  участь,  до  державних,  то

 пам'ятайте,  що  є  стаття 38 частина 2: "Громадяни користуються

 рівним  правом  доступу до державної служби, а також до служби в

 органах  місцевого  самоврядування".  Обмежень  щод  віку,  щодо

 божевільності,  щодо фаху, досвіду Конституція не накладає, тому

 ви їх не маєте право закладати і в законі. Я вам про це нагадую.

 Інакше конституційний суд всеодно це скасує.

      Хочу  сказати,  що  в  проекті  Конституції  1992  року  це

 передбачалося.  Зачитуємо:" Держава встановлює загальні вимоги з

 питань  освіти  та  єдині  вимоги  для  одержання документів про

 освіту,  в  яких  дають право на процесійну діяльність, здійснює

 контроль за їхнім дотриманням".

      В  нинішній Конституції цього нема, вибачайте, ніяких вимог

 до фаху, до досвіду виставляти ви  в законі не можете.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка.  Але  ми  можемо  визнати,  що проект

 закону,  який  ми  розглянумо  і  приймемо  закон,  не суперчить

 Конституції.  А Конституційний суд складаючись також із розумних

 людей,  як  і  Верховна  Рада,  теж  буде  виходити  із принципу

 законності. Будем сподіватися на це.

      .............. Так, так. Добре. Там теж розумні люди.

      Про   рішення  Комісії  Верховної  Ради  України  з  питань

 соціальної  політики  та  праці щодо інформації Прем'єр-міністра

 України Лозаренка про виконання Постанови Верховної Ради України

 від  20  длютого 1996 року. Слово має Буздуган Юрій Олексійович,

 голова Комісії з питань соціальної політьики та праці.

      

      БУЗДУГАН Ю.О.

     

      Дякую.  Шановні  колеги!  Більше року тому Верховна Рада 24

 квітня  минулого  року  Верховна Рада прийняла Закону про оплату

 праці.  Згідно  до статті 10 мінімальний розмір заробітної плати

 встановлюється  Верховною   Радою  України  за поданням Кабінету

 Міністрів  України.  Ви пам'ятаєте, яка була довга, ну як би так

 сказати, тяганина навколо цього питання.

      Нарешті  Постановою  Верховної Ради від 20 лютого 1996 року

 ми  затвердили мінімальний розмір заробітної плати на рівні 1, 5

 мільйона  карбованців.  Пунктом  третім  цієї постанови... Зразу

 хочу  сказати,  що  ця  постанова  це був компромісний документ,

 якийц  розроблявся  одночасно  і Кабінетом  Міністрів і комісією

 Верховної  Ради  України. Згідно до пункту третього абзац другий

 було  сказано:  "Зобов'язати  Кабінет Міністрів після підведення

 підсумів  роботи  за перший квартал 1996 року переглядати розмір

 цих  виплат  заробітної  плати  і пенсій з урахуванням зростання

 індексу цін відповідно до законодавства України.

      За  підсумками  роботи  першого  кварталу 96 року подати до

 Верховної  Ради  України  пропозиції  щодо  розміру  мінімальної

 заробітної  плати  та мінімальної пенсії за віком. Як ви бачите,

 вже  пройшов  другий  квартал,  ніяких, ну, скажіом так, змін не

 надійшло.

      Надійшов   лист   за   підписом   Прем'єр-міністра  України

 Лазаренка,  де,  ну,  3  сторінки  тексту, він у вас у всіх є на

 руках,  я  зачитаю  тільки  передо  останній  абзац.  Виходячи з

 викладеного   вважаємо   за   доцільне  повернутися  до  питання

 перегляду  розмірів  мінімальної заробітної плати та мінімальної

 пенсії  за  віком, діючих розмірів пенсій, стипендій, допомог та

 заробітної  плати  за  підсумками  роботи  у першому півріччі 96

 року. Перше півріччя вже пройшло.

      Комісія  не  одноразово  зверталася до Кабінету Міністрів з

 цього  питання,  розглядала  і  ми  зараз  вам пропонуємо проект

 постанови,  який  теж  у вас у всіх є на руках, я тільки зачитаю

 постановляючу частину.

      Пункт  1.  Вважати  роботу  Кабінету  Міністрів  України по

 виконанню  частини  другої  пункту  3  постанови  Верховної Ради

 України  та  встановлення  мінімального  розміру пенсій за віком

 незадовільною.   Запропонувати  Кабінету  Міністрів  у  тижневий

 строк,  тут  стоїть  двотижневий,  але  я думаю, треба поставити

 тижневий  строк, оскільки цей проект готувався ще до того, як ми

 приймали  Конституцію, пройшов час. У тижневий строк підготувати

 пропозиції   щодо   встановлення   нових   розмірів  мінімальної

 заробітної  плати  та мінімальної пенсії за віком і внести їх на

 розгляд Верховної Ради України.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Чи  є  запитання  до  Юрія  Олександровича,  Юрія

 Олексійовича?  Запишіться.  Володимир  Лукіч,  сідайте на місце,

 вирішите  питання  потім.  Я  розумію,  рідко  бачитесь,  як  то

 хочеться і ви теж, будь ласка, потім, потім.

      Худомака.  10 хвилин  вистачить? Будь ласка.

     

      ХУДОМАКА В.П.

      95  виборчий  округ,  Дніпропетровщина,  Худомака. Шановний

 Юрій  Олексійович,  скажіть,  будь  ласка,  як буде ув'язуватись

 мінімальна... розміри мінімальної заробітної плати з мінімальним

 споживчим  кошиком? Ви  це   прораховували?  На  даний   час.

     

      БУЗДУГАН.   Закон  про  мінімальний  споживчий  бюджет  був

 зупинений декретом Кабінету Міністрів за підписом Леоніда Кучми.

 Тому цей норматив зараз взагалі не діє. Ще в кінці 1992 року.

     

      ГОЛОВА. Анісімов.

     

      АНІСІМОВ.   178,   Анисимов,   Запорожье.  Ну  я  Александр

 Александрович,    там   записался   -буду   выступать   по   725

 постановлению. Мы тоже будем рассматривать.

      Я   хотел   бы,   чтоб  товарищ  Буздуган  сейчас  еще  раз

 подтвердил   -сколько   раз  им  приходилось  приглашить  членов

 Правительства на свою комиссию и убеждать, и идти на компромис и

 все-таки   результат  не  достигнут.  Я  думаю,  после  принятия

 Конституции,  если  таким  путем  дальше будет следовать Кабинет

 Министров,  он  первым  скомпромитирует  все  нормы  и  нормы  и

 название  правового государства.

      Поэтому   я   хотел  бы,  чтоб  вы  подтвердили  эту  цифру

 количественную   и   какой  механизм  вы  видите  чтоб  все-таки

 заставить Правительство поступить по Закону нашего государства?

     

      БУЗДУГАН.  Ви знаєте, я не знаю точно -яку кількість разів.

 Це було, скажемо так, дуже багато разів.

      Я  покладав  дуже велику надію на останню постанову, яку ми

 приймали  от цю від 20 лютого. Тому що при всіх компромісах вона

 все-таки була  узгоджена  з  урядовою стороною.

      Першу частину ми її написали в кабінеті Віктора Михайловича

 Пинзеника.  Другу  частину писали в нашій комісії. І домовилися,

 що   це   є  компроміс,  на який  ідуть обидві сторони.

      Але  навіть  цей  компроміс   не виконується.

      Стосовно  механізмів.  Ви  знаєте,  в відставку Уряд вже ми

 відправляли.  Саме  через  цей  момент, саме  за  поданням нашої

 комісії.   Я  не  знаю,  висловлювати  недовіру  окремим  членам

 Кабінету  Міністрів?  Я  не  знаю,  чи  можемо  ми  зараз по цій

 Конституції  це  робити.  Не  можемо. Просто відправляти? Мабуть

 треба   запускати   механізми   парламентського   контролю,   за

 конкретною діяльністю Кабінету Міністрів по виконанню конкретних

 нормативних, правових актів.

     

      ГОЛОВА. Чумак.

      Карту переверніть іншим боком, і свою картку візьміть.

     

      ЧУМАК

     

      Микола Чумак, 443 Бахмацький виборчий округ,

      Шановний  Юрій  Олексійович,  декілька  раз ми в цьому залі

 приймали  і  постанову  по  мінімальній зарплаті, по мінімальній

 пенсії,  але  жодного разу на протязі двох років ці постанови не

 виконувалися.

      Шановний присутній тут Віктор Михайлович Пинзеник обоснував

 це  все  діло  відсутністю коштів в нашій державі, незмозі Уряду

 виплачувати ці всі кошти.

      Як  буде  далі,  якщо  ми  приймемо знову таку постанову. Я

 хотів би, щоб більше відповів Пинзеник, буде це виконуватися, чи

 ця балаканина йде для того, щоб говорили тільки про це, а люди ж

 до  нас до депутатів йдуть, коли все-таки буде виплачена пенсія,

 коли  зарплата  буде  виплачена,  як  жити без цього людям нашої

 держави. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Юрій Олексійович, відповідайте ви, він на трибуні.

     

      БУЗДУГАН. Я навіть не знаю, що відповісти на це питання, це

 ж дійсно не для комісії питання.

     

      ГОЛОВА. Віктор Михайлович депутати хочуть вас почути.

     

      БУЗДУГАН.  Єдине,  що  я хотів би сказати від себе, якби ми

 рік  тому прийняли в цілому закон, зразу з усіма статтями, то не

 було  б  цих  колізій.  В  наступному я вас закликаю, колеги, не

 блокувати розгляд соціальних питань, а голосувати "за"

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА. Віктор Михайлович, репліку коротку по суті питання,

 будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, він не говорить, що вам ще потрібно?..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Свято, будь ласка.

     

      СВЯТО В.П., 416 виборчий округ, Хмельниччина

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановний  Юрію  Олексійовичу, чи погоджуєтесь ви з тим,  що

 оця  постанова,  якщо  ми  її  приймемо, це буде 1000 плюс перше

 попередження  китайське?!..  Якщо  немає  у  нас  і ми не бачимо

 механізму,  як  можна зреалізувати виконання цієї постанови, то,

 можливо,  треба радикальніше поставити питання? А саме:  питання

 стратегічне  -  зміни    економічного   курсу   від   ліберально

 орієнтованої   ринкової   економіки  до  державно  регульованої,

 соціально  орієнтованої... І не на словах, а на ділі... Говорити

 можна багато - робити треба те, що говоримо!

      Дякую за увагу.

     

      БУЗДУГАН  Ю.О.  Я перепрошую, і на мою думку, цей нинніщній

 економічний   курс  не  відповідає  основам  навіть  ліберальної

 ринкової  економіки... А  те, що його треба міняти - це я про це

 говорив  неодноразово  з цієї трибуни, і не тільки... Але це вже

 компетенція всією Верховної Ради.

      Я   глибоко  переконаний,  що  цей  економічний  курс  буде

 змінений так  чи  інаше -  нами  чи  не  нами, Президентом  - не

 Президентом, але якщо ми від нього не відмовимося, то ми з кризи

 цієї  не вийдемо. Але це вже виходить за рамки цього конкретного

 питання.

     

      ГОЛОВА.  Моісеєнко.

     

      МОІСЕЄНКО

      Спасибо, Александр Александрович.

      У   меня   вопрос   следующего   порядка.   Уважаемый  Юрий

 Алексеевич,   сегодня   мы  рассматриваем  вопрос,  связанный  с

 зарплатой.  Но  вы  знаете,  сегодня  ситуация сложилась в наших

 регионах  такая,  что  люди не получают зарплату долгое время, в

 том  числе  шахтеры  в  Донецке  уже лежат второй день на улицах

 Донецка  и  не  пропускают  транспорт;  в Макеевке, в Енакиевке,

 вообще  в  Красноармейске  (тут  мне  подсказывают  товарищи  по

 фракции, которые общаются со своими избирателями), в Горловке...

 речь идет о тех 50-ти угольных предприятиях, которые стоят...

      Аналогичная   ситуация  у  учителей,  у  пенсионеров  - тут

 товарищи из Антрацита мне рассказывали, что было это все...

      Вот,  понимаете,  меня  интересует  все-таки  как оценивает

 комиссия,  ну,  скажем,  высказывание  Галгулина,  председателя,

 секретаря  Совета безопасности, который сегодня заявил, что вы ж

 понимаье, незаконные действия и так далее, так далее. А зарплату

 не выдавать 4 месяца -это как, законнные действия? Я хочу, чтобы

 вы  как  председатель  комиссии,  может быть, это немножко не по

 теме  разговр,  но  он  более наболевший, чем тот, что мы сейчас

 расматриваем,   потому   что   миллионный  город  Донецк  -город

 красавец,  сегодня  находиться в черезвычайном положении, просто

 черезвычайном.  Знает  ли  об  этом  комиссия,  знает ли об этом

 правительство?  Собирается  ли комиссия сегодня рассмотреть этот

 вопрос   на   своем  заседании?  Пригласить  премьра,  сюда  его

 пригласить.Вот  этот вопрос -  ответьте,  пожалуйста.

     

      БУЗДУГАН.  Цим питанням ми займаємось більше, ніж будь-яким

 іншим.  Я  можу  наводити  об'єктивні  цифри,  які  зараз  є  по

 заборгованості  із  бюджетної  в  небюджетну  сферу і не тільки,

 скажемо, заборгованість по пенсіях, заборгованість по соціальних

 інших виплатах, наприклад, допомога сім'ям з дітьми.

      Зараз  ця  заборгованість  в  не  бюджетній  сфері  складає

 близько  260  трильйонів,  якщо  я не правий, мене поправлять. В

 бюджетній  -десь  на  рівні  70  трильйонів.... Десь на такому ж

 рівні...

     

      ГОЛОВА. Загальна - 261.

     

      БУЗДУГАН....  Тобто  для  порівняння  хочу сказати, що на 1

 січня  минулого  року  заборгованість  складала  3, 5 трильйони.

 тобто  вона  виросла  десь,  ну,  десь в 80 разів, коли інфляція

 піднялася,  ну,  в  3 рази. Просто так воно не могло звалитися з

 неба.   І   зрозуміло,   що  це  є  наслідок  цілком  конкретної

 економічної  політики.  Ну,  власно  ми  про  це вже говорили. В

 рамках  цієї екномічної політики цю проблему вирішити неможливо.

 Ну,  це  моя  точка  зору.  Там сидять люди, які вважають, що це

 можливо,  хай  докажуть.  Якщо  не  докажуть,  то  будемо з ними

 розбиратись.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Це  відбувається  не  тільки  на Донбасі, це відбувається в

 усіх округах. В кожного депутата на окрузі вчителді не отримують

 зарплати і не тільки  учителі.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      ГОЛОВА. Питання, взагалі, безперечно, дуже гостре. Особливо

 враховуючи ту ситуацію, що склалась в ряді промислових центрів.

      Якщо  є  щось  з  цього приводу сказати Кабінету Міністрів,

 будь ласка, Віктор Михайлович.

     

      __________.   Шановні  колеги,  я  чудово  розумію,  що  та

 Постанова,  яку  ми зараз пропонуємо -це паліативне рішення. М и

 даємо  їм  тиждень  на те, щоб вони все-таки внесли нові розміри

 мінімальної  зарплати  і мінімальної пенсії.

      Стосовно   ефективних  механізмів  контролю  за  діяльністю

 Уряду  я  хочу  сказати,  що  зараз  є  певні  пропозиції,  вони

 обробляються,  я  думаю,  на початок наступної сесії вони будуть

 запропоновані. Зараз  я просто  не  готовий  їх запропнувати.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА.    Я  прошу  уваги,  будь ласка.

      До речі, хочу звернуть увагу присутніх тут депутатів, що за

 пропозицієї  депутатів  в новій редакції Конституції передбачена

 відповідальність тих людей, хто не забезпечує своєчасну нагороду

 за  працю.

      А  норми  Конституції  мають  силу  прямої  дії.  І тепер і

 трудови   колектив,   і   юридична  особа,  і  фізична  особа  -

 громадянин -може звертатись в суд за відстоювання своїх прав.

      Механізм  реалізації цього права буде відображений законом,

 і   треба   щоб,   Юрій  Олексійович,  Комісія  ваша  прискорила

 підготовку  цього закону, чи поправки до Цивільно-процесуального

 кодексу.

     

      БУЗДУГАН.             Олександр            Олександрович,

 відповідні.....................  в  Законі  "Про  працю",  зараз

 готуєтсья  нова  редакція  Кодексу  законів  про  працю.  То,  в

 принципі,  вже  зараз  можна  звертатись.

     

      ГОЛОВА.   Кириченко.

      Ну,  я  запропонував,  Уряд,  представники  Уряду...

     

      КИРИЧЕНКО.  Шановний Олексійнович, я хотів би звенути увагу

 і почути  вашу  реакцію  на таке.

      За  два  роки  нашої  роботи в цьому Парламенті постійно ми

 знаємо знижується життєвий рівень і соціальні виплати населенню.

 І  за  ці  два  роки  всі ж записки аналітичні з цих питань, які

 подаються Урядом у Верховну Раду, вони пишуть зворотньо.

      От  читаємо  останню  цю,  яку  ми  сьогодні розглядаємо. 5

 червня.   Я   зачитую.   Слід  підкреслити,  що  було  досягнуто

 випереджаюче зростання пенсій порівняно із зростанням заробітної

 плати  та  темпами  інфляції.  Так  мінімальний розмір пенсії за

 віком  збільшився проти грудня 1995 року в 3-6 раз і так дальше,

 і тому подібне.

      Як  реагує  комісія  на  оцю всю писанину? Тут і за середню

 заробітну  плату,  вона  постійно  збільшується. Може даватйе ми

 будемо  просити  Уряд  писати  правду,  а  якщо ця інформація не

 відповідає  дійсності,  то  і  не розглядати ці всі записки, які

 працюють  тільки  на  пропаганду,  а  не  підтвердженні реальним

 життям.

     

      БУЗДУГАН.  Я  зараз  тримаю  в руках рішення комісії від 11

 червня цього року з цього питання. Підпис секретаря комісії Юрія

 Донченко.

      Пункт  перший. Комісія вирішила інформацію Прем'єр-міністра

 України із-за зазначенних питань визнати такою, що не відповідає

 дійсності.  Це  я  відповідаю  на  ваше запитання. Тобто реакція

 комісії однозначна.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Є бажаючі висловитися з

 цього приводу? Ніколаєнко, будь ласка, а потім Донченко.

     

      НІКОЛАЄНКО.

     

      Шановні народні депутати, шановні виборці.

      Я  розумію,  що  данне питання практично в данний момент не

 може  бути  врішено  навіть при всій мобілізації наших розумових

 здібностей,  нашого практичного досвіду, тому мій виступ я хотів

 би  присвятити  тому,  що  сказати,  що  ми мусимо в цю проблему

 вдуматися  надзвичайно  глибоко  і давно уже визріло питання про

 проведення  закритого  серйозного  засідання  Верховної  Ради  з

 участю  Уряда,  Президента,  де  ми мусимо сказати, назвати речі

 своїми  іменами  і  вирішити  що  ми  будемо робити. Тому що той

 процес  загнивання  і  ота колода, яка акисла, вона не тоне і не

 пливе -це наша економіка нашої держави.

      І  оці  всі  макро-і  мікрозаходи,  які  ми сьогодні будемо

 обговорювати,  постійно  про них говоримо, вони приведуть тільки

 до одного - до поглиблення цієї кризи.

      Ми  сьогодні  обговорюємо питання про мінімалдьну заробітну

 плату.  Я  чітко  стою  на таких позиціях, і наша  соціалістична

 фракція,  що якщо ми не будемо сьогодні платити заробітну плату,

 звичайно  зароблено, то не буде виробництва. Коли нам кажуть:"Ми

 отрамали  кредит,  скажімо, з-за кордону чи взяли кредит в банку

 так,  виробниче  підприємство,  і  дало  людям". І кажуть:" Ви ж

 бачите,  з  цього  кредиту  немає  ніякого  толку,  все пішло на

 зарплату".   То   це  абсолютно.............  Тому  що  коли  ми

 виплачуєм   заробітну   плату   своїм   людям,   люди  пізвищать

 платоспроможний  спрос,  і  отже крудитують всласне виробництво,

 тому що вони беруть товари у свого виробника.

      Я думаю, що той економічний курс, який здійснюється в нашій

 державі,  він  мусить  серйозно  бути  поправлений.  Ну ми зараз

 чуємо,  що  Прем'єр  вніс  пропозицію:  монополія  на  горілчані

 вироби,  ліквідація  різних  пільг.  Ну  тут  небезспірно,  але, скажімо,  перша частина як монополія на горілчані вироби, дійсно,

 вона  допоможе  бюджету.  Але про це ми говорили ще два-три роки

 назад. І в антикризовій програмі своїй партії говорили.

      Але   це   не  вирішить  питання  наповнення  бюджету.  Без

 кардинальних  питань.  Це  якщзо  ми  не  візьмем  під державний

 контроль    транспорт,   енергопромісловість,   паливо-мастильні

 матеріали,  справи  ніякої  не  буде. Вони є основополагаючі при

 формуванні собівартості.

      Я  думаю  це тема для того, щоб ми ще раз говорили на цьому

 закритому  засіданні.  Тут  Юрій  казав  Олексійович  про те, що

 потрібно  контролювати  і  включати важелі згідно з Конституцією

 щодо  контрольних  функцій  Верховної  Ради.  Я  з  цим  глибоко

 погоджуюсь. Нам потрібно може дуже вибірково подивитися до того,

 як   ми  займаємось  нашою  законодавчою  діяльністю,  а  більше

 здійснити  контрольні  функції.  Тому  що  податки  по  цей день

 приватні  структури  комерційні  не  сплачують,  а  ми  весь час

 витискуєм  з  державних  підприємств. Я думаю, що ми мусимо дати

 змогу заробити нашим людям і дати їм цю зарплату.

      І  останнє. Стаття 61 Закону про освіту дала право сьогодні

 не платити освітнім закладам податок з прибутку. рахом з тим, ми

 не  можемо сьогодні ні податкову інспекцію, ні Уряд не убідити в

 тому,  що цю статтю потрібно реалізувати, бо вони її заблокували

 статтьою ... Законом про прибутки.

      Сьогодні  сільська  школа  бере 15, 6, 10 гектарів.... і за

 рахунок  цього  вирощує  зерно і корме своїх дітей. Разом з тим,

 такі операції обкладаються податком на добавлену вартість лежать

 десятки справ у судах на цих директорів, які не можуть заплатити

 цей    податок.   Точно   также   професійно-технічні   училища,

 сільськогосподарські інститути, вузи і так далі, і так далі.

      Ядумаю,  що  ми  мусимо  повернутися  до  цього  питання, а

 підхід,  який  пропонувала  комісія Буздугана, звичайно слід нам

 підтримати,  але  його  доповнити  корекцією  курсу  економічних

 оцих... економіки. Я не кажу: реформ, бо от слова "реформ" людей

 уже починає теліпати. Я думаю, що ми мусимо повернутися до цього

 питання,  вирішити питання відпускних, пенсій, але в комплексі з

 економічним  блоком.  Бо саме по собі це питання воно відірване.

 Дякую  за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Донченко. За ним Степанов Михайло Володимирович. Є

 пропозиція  ще  10  хвилин  відвести  на  обговорення. Ставлю на

 голосування цю пропозицію. 10 хвилин. Ну записані люди. Що.....

     

      "За" -

     

      Процедурне питання.  Будь ласка. Донченко.

     

      ДОНЧЕНКО

      Уважаемые   коллеги!  Уважаемые  члены  Правительства,  кто

 сегодня присутствует! Уважаемый Александр Александрович! Я бы по

 этому  вопросу  хотел несколько вернуться к истокам. Вы помните,

 когда  мы  принимали  это  постановление  20  февраля 96 года по

 введению  минимальной  заработной  платы в размере 1. 5 миллиона

 рублей,  тогда же предлагалось членами правительства, что и были

 подготовлены   расчеты,   связанные  с  тем,  чтобы  минимальная

 заработная  плата  и  минимальная  пенсия  шли  в  размере  1. 7

 миллиона  рублей.  Были также расчеты на 2. 4 миллиона рублей. И

 Виктор  Михайлович  Пинзеник,  стоя  здесь  на  трибуне всех нас

 уверял  в  том,  что  через  квартал  по  итогам  мы обязательно

 пересмотрим  и  примем  решение,  действительно,  которое  будет

 соответствовать тому периоду времени.

      Сегодня  мы  получили  с  вами  документ,  вернее,  в  нашу

 комиссию   прихел   документ  за  подписью  Лазоренко,  где  уже

 посылается что давайте посмотрим по итогам полугодия. Реальность

 эта  таковая, что мы это сможем посмотреть где-то в конце только

 сентября  месяца,  то  есть фактически, когда уже закончится уже

 третий   квартал.   И   люди   при   этом   не  получат  никаких

 дополнительных средств.

      За  этот  период  времени  правительство  смогло за счет не

 выплаты  заработной  платы сдержать уровень инфляции, но если вы

 сдержали уровень инфляции и вы показали, что на сегодняшний день

 инфляция  не  скела  деньги, тогда где эти деньги? Я этот вопрос

 задаю  Виктору  Михайловичу,  я  этот  вопрос  задал на комиссии

 представителям  уряду,  никто  не  смог мне компетентно ответить

 куда  вы  дели  деньги, которые вы сэкономили на инфляции? Мне 2

 года  здесь  Виктор  Михайлович  рассказывал  и убеждал, что все

 поедает  инфляция.  Инфляция не скела ничего за полгода, где эти

 деньги?

      Я  могу  еще  согласиться в плане того, что государственная

 служба    не    получает   зарплату,   но   где   тогда   деньги

 предпринимательских  структур?  Где  частные  деньги?  Опять нет

 контроля.  Где  деньги  пенсионеров, которые мы могли бы сегодня

 поднять  без  всяких проблем? Тоже нет ответа. Поэтому, а я могу

 назвать  сегодня  задолженность,  кстати,  это данные уряду -390

 триллионов на 6 червня, вот официальные данные, задолженность по

 заработной  плате.  Значит,  это  фактически  те деньги, которые

 должны  иметься  у  государства  для  того,  чтобы  расплатиться

 с  пенсионерами,  и поэтому я убедительно сейчас прошу депутатов

 принять  то постановлени, которое внесла комиссия. Единственное,

 что  только  уйти  от  слова  "двотижневий"  срок,  к следующему

 четвергу,  проблем  здесь никакие нет, рассчеты есть, необходимо

 только  Уряду,  серьезно  заняться  этим  вопросом,  а  так  как

 отнеслись  по  отношению к этому вопросу представители Уряду, ни

 Пинзеныка   не  было,  ни  одного  министра  не  было,  прислали

 заместителя  и начальника управления, я считаю, это неуважение и

 к  депутатам  и  к Верховному Совету, но самое страшное, что это

 неуважение,  как  раз  таки  к  нашим  персионерам,  и  к  нашим

 гражданам,  кто  должен сегодня получать минимальные гарантии со

 стороны государства, спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Степанов Михайло Володимирович, будь ласка. За ним

 Григорович.

     

      СТЕПАНОВ. Уважаемый председатель, уважаемые депутаты, я был

 непосредственным учасником...

     

      ГОЛОВА. Я давав вам слово, буде час, виступите.

     

      СТЕПАНОВ...  обсуждения  этого постановления на комиссии по

 вопросам  социальной  политики.  И  я  прекрасно  помню, как нас

 убеждали  представители Кабинета Министров, что давайте все-таки

 мы  согласимся на этих полтора преславутых миллиона, минимальной

 заработной платы и минимальной пенсии. И как тогда они клятвенно

 заверяли,   что   по  итогам  первого  квартала  все  это  будет

 пересмотрено.

      Неоднократно   наша  комиссия  напоминала,  писала  письма,

 реакции  не  было  никакой.  Я  понимаю,  что  от представителей

 Кабинета   Министров  нечего  ждать  елементарной  порядочности.

 Потому,  что,  будем  говорить, что порядочность это не правовая

 категория и у меня есть такое предложение, чтобы мы постоянно не

 попадали  в  такую  ситуацию,  когда  мы  даем  поручение, когда

 Верховный  Совет  неизвестно для кого пишет постановления они не

 выполняются,  а  нам  просто  улыбаются  вот  сейчас  через этот

 барьер, что вы тут не говорите, будет по нашему.

      Поэтому,  я  может  немножко не совсем в форваторе нынешних

 разсуждений   сделаю   предложение,   приняли  уже  Конституцию,

 прекрасно.  Давайте  уже  сделаем  следующий  шаг,  пора наверно

 подготовить законопроект о Кабинете Министров, и давно пора уже,

 потому  что  никак  не  регулируются  отношения  между Верховным

 Советом,  между Кабинетом Министров, между комиссиями Верховного

 Совета  и подразделениями Кабмина... А то, знаете, как вроде два

 братца  через  дорогу  живут  и  друг друга не видят! Но мы то -

 видим, а нас не хотят замечать...

      Поэтому  есть  у  нас уже и Институт законодавства. Давайте

 вот  поручим  и  прямо  в постановвлении это и напишем: учитывая

 невыполнение  Кабмином  постановления Верховного Совета поручить

 там  в  месячный,  или  двухмесячный срок Институту законодаства

 подать Верховной Раде проект Закона про Кабинет Министров - чтоб

 не  Кабинет Министров под себя писал, как ему хочется, а чтоб...

 пусть  Верховная  Рада напишет так, как это проистекает из Новой

 Коституции; так, как мы это видим, вот.

      А  что  касается  непосредственно  этого  постановления  -я

 думаю,  не надо никаких четвергов. Этот вопрос нужно поставить в

 повестку  дня...  Дня  уряду. Ничего здесь абсолютно нового нет.

 Единственно  - сделано открытие нашими рыночниками (я думаю, что

 любой   Адам  Смитт  в  гробу  бы  перевернулся!):  они  сделади

 замечательное открытие -  проводить  реформы,  но  при  этом  не

 платить ни зарплаты, ни пенсий!.. Вот что они сделали...

      Я  не  знаю,  какие  там  им в Международном валютном фонде

 дадут  стипендии  и  премии,  но  нам,  если  мы не обуздаем эту

 вакханалию,  невыполнение решений  Верховного  Совета - нам наши

 избиратели уже дали и еще дадут оценку!

      Все у меня.

     

      ГОЛОВА.  Григорович Лілія Степанівна.

     

      ГРИГОРОВИЧ Л.С.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

      Я  думаю,  що навіть якби ми розказували цілий сьогоднішній

 день  нашого  пленарного  засідання  ситуацію про виборчий округ

 кожного  з нас (а вона є подібна), то це була би казка "1000 і 1

 ночі"...  Тому,  що  ситуація  абсолютно  подібна  і  це  вже  -

 величезний прецедент в масштабах всієї держави!..

      Ми,  прийнявши Нову Конституцію, переступили певний перевал

 і   в   правовому,  і  в  можливостях  економічного  регулювання

 ситуації.   Так,   ми   маємо   можливість,   використовуючи  як

 Конституцію  прямої  дії,  піддати  під  суд тих, котрі винні. І

 засудивши  сьогодні одних, ми через місяць будемо судити других,

 а  далі  черезх  місяць  третіх. Якщо врахувати, що канікулярний

 період  формування  уряду і ми через тиждень, напевно, припинемо

 нашу  роботу,  якщо  так  проголосуємо, то, дійсно, та ситуація,

 котру  будем  мати  у  вересні,  а  це  і збір урожаю, який буде

 завершуватисяі  опалювальний  сезон,  і формування нового уряду,

 може застати нас зненацька.

      Мені би дуже не хотілося аби ця ситуація не була зненацька.

 Що  ми  на сьогодні маємо? Заборгованість по заробітній платі по

 всій   Україні  становить  300  трильйонів.  Уже  навіть...  70.

 Щомісячно  в  скарбницю  держави  надходять  82 трильйони. Таким

 чином,  оскільки  Верховна  Рада,  а  також кожен депутат має не

 тільки  забов'язання перед депуцтатми, але ще і перед виборцями,

 але  ще  і контролюючу функцію, приїхавши до себе на округ, я би

 хотіла   доповісти   своїм  виборцям,  які  реальні  рішення  ми

 приймаємо і чи... Я готова проголосувати за............. півтора

 мільйони карбованців, але і за 3 і за 5, але я не хочу виглядати

 несерьозною  і  так  само  не хочу, щобю виглядали несерьйозними

 наші рішення  стосовно  їх виконання.

      Саме таким чином я підтримую пропозицію депутата Ніколаєнка

 про  проведення серьйозного напередодні такого тривалого періоди

 відпустки  засідання  для  того,  аби  були узгодженівсі позиції

 Уряду,  Парламенту  для того аби уже після прийняття Конституції

 ми  не  виглядали  не серьйозними напередодні зими і напередодні

 тої  навали  невиплат,  яку,  як  я бачу по тій статиці, котру я

 привела, ми, на жаль, поки що навіть, посадивши всіх, не зможемо

 ліквідувати.

      А  передовсім мені би хотілося, щоби на цьоміу засіданні ми

 порушили   питання   не  тільки  про  податку,  про  митну,  про

 реструктуризацію  Кабінету  Міністрів, міністерств і так дальше,

 але   передусім,   щоб......  звернули  увагу  і  на  те,  що  є

 надзвичайно  важливим  -ми  говорим  про якісь ринки збуту, а ми

 навіть   не   виробили.........  циклу  по  виробництву.........

 продуктів  у нас в Укарїні.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.    Вітренко,  хвилину,  будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО.  І  за  те дякую, Олександр Олександрович, хоч за

 хвилину.

      Я  хочу сказати, що сьогодні не можна відкладати питання до

 прийняття  Закону  "Про  Кабінет Міністрів".

      Сьогодні  людям  нема  чого  їсти,  і люди більше не можуть

 витримувати.

      Тому  саме  Верховна  Рада,  вже  покінчивши  цей марафон з

 Конституцією,  повинна  в  кінці  кінців з'ясувати, яка є норма,

 причому,  міжнародна  гарантована норма, яка повинна закладатись

 парламентарями в закони, щоб люди в цій державі виживали.

      І  те, що нам запропонував Лазаренко відкласти вже до кінця

 підрахунку  підсумків першого півріччя, ми не можемо погодитись,

 тому що  ми  бачимо, що він  робить   державі.

      Державним  рекетом  не можна вирішити питання розблокування

 виробництва  і  виплати  заборгованості.  Те,  що  робить  Павло

 Іванович,  це  необільшовизм, це сталінізм гіршого гатунку, коли

 він   потрошить  банки. Це  не  економічні  реформи.

      Тому  я  пропоную  на  наступному  тижні  звіт Уряду саме з

 найболючішого  питання -  заробітної  плати  і пенсії.

      І  Уряд повинен поки ми підемо на канікули наші, звітувати,

 а  ми  повинні  прийняти  рішення,  чи  ми погоджуємось подальше

 витримувати  такий  шлях реформ в Україні, щоб і подалі звітував

 нам  Віктор Михайлович Пинзеник, і Роман Васильович Шпек, що все

 гаразд.

      Обсяги  виробництва  начебто  зростають, бо зростає валовий

 внутрішній  продукт  в доларовому обчисленні. Чи ми, нерешті, як

 Верховна  Рада з'ясуємо, чи підприємства стоять, чи підприємства

 потрібно  розблокувать.

      І  щоб  люди  працювали  взагалі,  а  не вмирали, щоб дітей

 народжували,  потрібно  їм  платити заробітну плату і пенсію. Це

 мінімальна  заробітна  плата  і  пенсія,  це початок відрахунку,

 звідси  все  піде.

      І  хай  потім  змінюється  система  цін, кредитна політика,

 податкова  політика -все в державі повинно бути заради людини, а

 не за кошт людини. Якщо це не розуміє Віктор Михайлович, скільки

 я  йому  це  доводжу,  хай нарешті зміняє свій пост, хай нарешті

 спускається  в  зал депутатом просто, а не займає цей пост Віце-

 прем'єре  з  питань соціальної політики, коли він не розуміє, що

 соціальна  політикка  -це  захист  социуму,  народу. Він не хоче

 цього  розуміти,  він  лдям  не  відповідає  на  питання, він не

 відповідає  як вижити за півтора мільйони і пенсії, і заробітної

 плати, при чому, які не отримувані.

      І  ви  дивіться,  після  того,  як  Павло Іванович очолював

 комісію по ліквідуванню заборгованості, він змінив Марчука. І це

 теж  було  незаконо,  нелегітивно. Він же не вирішив питання. 27

 травня  237  трильйонів  заборгованість. 1 червня 220 трильйонів

 заборгованість. 6 червня  225 трильйонів заборгованість.

      Що    зробив    Лазаренко?    Він    думаю,   що   скупивши

 Дніпропетровськ,  можна  таким  чином скупити Україну. І Україна

 буде  мовчати  і люди будуть всі благати волю, щоб він жив в цій

 країні.

      Тому  я  пропоную, Олександре Олександровичу, проголосувати

 саме зараз, щоб на наступному тижні, щоб ми не йшли на канікули,

 поки  ми не з'ясуємо дійсно змоги Уряду вирішити цю проблему. Чи

 змінювати Уряд. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я  просив  би  не  вживати слово канікули, тому що

 частина  депутатів  у  нас  на  дуже довгих канікулах. Так часто

 бувають  на канікулах настільки, що тоді їм здається, що ще одні

 канікули  бувають.  А  в  нас є просто відпустка депутатів. Вона

 визначена вже. Почнеться...

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Ну,  це  тремін міжнародний -парламетські

 канікули.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка.  Ну,  ми ж українською мовою говоримо

 тут.

      Проет  Постанови  у  вас на руках. Ставлю на голосування за

 основу цей проект.

     

      "За" -

     

      Я  прошу.  Мене  відволікали від роботи, від голосування. Я

 прошу,  одну хвилину Віктор Михайлович. За основу голосується, а

 тоді  будете вносити пропозиції. Я вам двічі пропонував слово. Я

 прошу   за   основу  проголосувати  проект  постанови,  комісією

 підготовлений комісією Буздогана.

       Щоб не голосувать поіменно.

 

      За-

     

       Поіменно, будь ласка. Хто за це - проголосуйте.

     

      За-

     

      Проет  постанови  ставиться  на  поіменне  голосування.  За

 основу.

     

      За-

     

      Принйто. Доповнення, будь ласка, Пинзеник.

     

      ПИНЗЕНИК.

     

      У  мене  було  не  доповнення, Олександре Олександровичу, я

 хотів  підтримати  пропозицію  по вислову Станіслава Ніколаєнко,

 Станіслава  Миколайовича,  і  підтримала  її Григорович. Давайте

 проведемо  закрите  обговорення,  я  можливо, Наталя Михайлівна,

 сяде  на  моє  місце,  спробує поділити ті кошти, які є в уряді.

 Давайте послухаємо в закритому режимі проблему, обговорим всі її

 аспекти і будемо приймати зважене рішення.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу, сформулюйте, будь ласка, я поставлю зараз

 на голосування.

     

      ПИНЗЕНИК  Ми  пропонуємо  підтримати  пропозицію Станіслава

 Ніколаєнка  провести  закрите  засідання, розглянути всі аспекти

 цієї  проблеми,  ми ж прекрасно знаємо, що рішення з мінімальної

 зарплати  пов'язано  з  тим,  щоб  підняти  виплати,  але  у нас

 сьогодні   серйозна  проблема  з  заборгованністю  і  ми  можимо

 виплатити  тільки  те,  що  у  нас  реально  в  бюджеті. Давайте

 проведем    окреме    слухання    з    необхідними   фінансовими

 обгрунтуваннями.

     

      ГОЛОВА. Коли ви готові до такої розмови?

     

      ПИНЗЕНИК. Наступного тижня давайте проведем таке слухання.

     

      ГОЛОВА.   На   пропозицію   депутата   Пинзеника,   депутат

 Ніколаєнка ставиться доповнення до проекту постанови: розглянути

 це  питання  на  Верховній  Раді  у  сесійному  режимі.  А перед

 розглядом його визначимося тоді як. Зараз я скажу.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Справа  в  тому,  що у нас у вівторок день Уряду. Там є два

 питання.  Давайте в цей же день наступне питання це. Але я хотів

 би бути присутнім на цій розмові. Давайте на середу перенесем це

 питання.  В  середу  на  17  число. Пропозиція була. будь ласка,

 ставлю   на   голосування.   Візьмете   з   мотивів.  Ставлю  на

 голосування.

      На середу наступного тижня.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Будь ласка, ще пропозиції? Вам слово дам. Анісімов.

     

      АНІСІМОВ. 178, город Запорожье, Анисимов.

      Ну я не буду повторять то, что сказали народные депутаты, я

 предлагаю  в  постановление  ввесты все-таки пункт, о котором мы

 много  говорили,  все время его пытаемся...................  Это

 ввести статью об ответственности  за невыплату  заработной платы

 под номером 36 Закона о заработной плате. Она кореспондируется с

 нормами   новой   Конституции.  С  момента  опубликования  этого

 постановления.

     

      ГОЛОВА.  Через доручення Кабінету Міністрів.

      Будь  ласка,  ставлю   на  голосування  пропозицію депутата

 Анісімова.

     

      "За" -

      Ще раз ставлю на голосування.

     

      ЗА -

     

      ГОЛОВА. Чечетов.

     

      ЧЕЧЕТОВ

     

      Александр Александрович, действительно сегодня вопрос стоит

 очень  стрый и очень актуальный, но есть жесткие реалии, которые

 говорят  о  том,  что  учителя  ушли в отпуск, мало того, что не

 получили  отпускные,  а  еще  имея  задолженность  4-месячную по

 зарплате, что буквально на гране выхода из под контроля ситуация

 в  Донецке  и  Донбасе,  в  связи  с  тем,  что не выплачивается

 зарплата   шахтерам,   поэтому,   чтобы   не  выглядела  слишком

 популисским  наше  решение, и не просто популисским, когда такой

 хвост   висит   по   зарплате,   а  мы  повышаем,  и  оно  будет

 преднамеренно  не  выполнено.  Поэтому я все-таки поддерживаю то

 предложение,  которое  было  высказано  и Николаенко, и Виктором

 Михайловичем  Пинзеныком,  о том, что нам нужно провести, только

 не  открытое, а закрытое заседание совместное Кабинета Министров

 и Верховного Совета, пусть мы просидим еще одну ночь, но пока мы

 не  найдем  реальных  развязок  кризиса  неплатежей  и погашения

 зарплаты, выходить из зала нельзя.

      А  уже  после  этого  ставить  повестку дня и рассматривать

 повестку дня о повышении зарплаты и так далее. Я повторяю просто

 будет  оно  популисским,  оно не выполнимо, пока мы не решим тот

 вопрос,  и не ликвидируем тот хвост задолженности, который висит

 уже 4 месяца  и 5 месяцев. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Це  пропозіція до процедури розгляду питання, воно

 не  буде  голосуватися,  а  просто  береться  до уваги, що на це

 засідання,  ми  запросимо керівників Донецької області, щоб вони

 брали участь в тому обговоренні і відповідали за...

      Немає  заперечень?  А можливо давайте подивимося, можливо і

 керівників  всіх  областей,  але конкретно зараз доручення, щодо

 запрошення керівників Донецької області.

      Ставлю  на  голосування  як  доручення. Окремо. Протокольне

 доручення. Бо це за межами постанови.

      Ну  так  треба ж  запрошувать, бо ...

     

      "За" -

     

      Не  всі ж  керівники - депутати.

      Далі.   Була  пропозиція  включити  такий  пункт:  доручити

 Кабінету  Міністрів,  або  запропонувати  Кабінету  Міністрів  в

 місячний  термін  подати на розгляд Верховної Ради проект закону

 про   Кабінет   Міністрів.   Ми   не  можемо  обходити  суб'єкта

 законодавчої  ініціативи,  яким  є  Кабінет Міністрів. Ставлю на

 голосування.  А  комісія  буде  працювати  і  до  вересня місяця

 підготує на розгляд його. Ставлю на голосування. Зараз, зараз.

     

      "За" -

     

      Прийнято  рішення.

      Марченко.

     

      МАРЧЕНКО

      Александ Александрович, без обсуждения был поставлен вопрос

 на  голосование.  По  термину  я поддерживаю, чтобы на следующей

 неделе  в среду был рассмотрен вопрос или на Дне Правительства -

 роли  не  играет  -но  я  считаю, что нельзя вопрос о заработной

 лате,  о  задолженности по заработной плате, о ее уровне -также,

 как  и  пенсии  -проводить в закрытом заседании. Почему? И прошу

 поставить  вопрос на голосование, чтобы мы слушали этот вопрос в

 открытом  режиме.  Потому  что  люди  ждут, люди спрашивают нас,

 депутатов,   обращаются   к   Правительству,  блокируют  дороги.

 Наростает социальный   взрыв.

      Мы  должны  все  разобраться,  что же происходит в Украине.

 Почему  минимальная  заработная плата и пенсия, в нарушение всех

 международных    и    внутренних   законов,   не   соответствует

 минимальному  уровню жизни, минимальной стоимости жизни. Поэтому

 прошу  вас  поставить на голосование вопрос и поименно, чтобы мы

 слушали это в открытом режиме. Почему? я этот вопрос контролирую

 на  протяжении 6 лет, каждый раз меня обманывают постоянно то ли

 принятием  законов  соответствующих,  то  ли бюджетов, то ли еще

 каким-либо  образом.  Сегодня, я чувствую, что обман будет через

 закрытое заседание.

      Прошу  уважаемых депутаов, чтобы мы этот вопрос рассмотрели

 в открытом заседании и поддержать. Спасибо.

     

      ГОЛОВА....  Ми  у  проект  постанови ніколи не пишемо форму

 проведення засідання. Я сказав уже наперед, що будемо розглядати

 питання  це  і  визначимо процедуру цього питання. Тому ні... це

 якраз  є  процедура,  і  ми  його  проведемо  так як слід. Можна

 запропонувати буде і такий варіант: якщо буде потреба розглядати

 (ну багато там є нюансів, пов'язаних із засобами щодо ліквідації

 всіх  цих непорозумінь, які потрібно було б, справді, розглянути

 спочатку  в  закритому  режимі),  але можна провести таким чином

 засідання - в запису все це повторити увечері на телебаченні. Це

 можна.. це можна визначити - це не предмет зараз... теперішнього

 обговорення (я ще раз повторюю!).

      Камінський, будь ласка.

     

      КАМІНСЬКИЙ

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Олександре  Олександровичу, я не розумію, чому ви поставили

 так  питання:  дайте  доручення  Кабінету  Міністрів  в місячний

 термін...  У  нас  же є Закон про Кабінет Міністрів, який вносив

 депутат  Гармаш!  Скільки  він  бився  над  тим,  щоб  цей закон

 розглянули! Його весь час відкидали, відкидали, відкидали... Він

 же  є!  Навіщо  нам  ще  чекати  місяць,  що  вони нароблять під

 себе?!.. Є закон - давайте його внесемо, будем розглядати!

     

      ГОЛОВА.  Є  процедура  підготовки  таких  законопроектів  -

 суб'єкт  законодавчої  ініціативи  є  відповідна  комісія.  Вони

 разом - це стосується і комісії...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  що ви...? От ви із такими зчудованими... ну здивованим

 поглядом  запитуєте!.. А депутат? Має право! Давайте включимо! Я

 наполягав  про це на Президії, коли вона існувала... Будь ласка,

 давайте  будемо  розглядати, тільки ви ж перед цим проголосували

 вже цей документ!.. Подивилися за цей документ...

     

      З  ЗАЛУ.  Так  я  ж  тоді  ще вас просив "з мотивів", ви не

 дали... Проголосоували, тепер кажете: вже проголосовано!

     

      ГОЛОВА.  До  проекту  постанови  ще є зауваження? Степанов,

 будь ласка. Пропозиції, доповнення?

     

      СТЕПАНОВ

      Спасибо, Александр Александрович.

      Уважаемые  народные  депутаты, от Кабинета Министров мы все

 время  слышим, что денег нет, а куда уходят деньги -  никогда не

 говорят...

      Поэтому,   Александр  Александрович,  я  предлагаю  ко  Дню

 правительства, и когда мы будем это дело слушать -в среду или во

 вторник,  чтобы Кабинет Министров предоставил народным депутатам

 систему  реализации  газа...  бензина  и  куда  уходят деньги от

 производителя до потребителя.

     

      ГОЛОВА. Петро Степанович , на День уряду -друге питання те,

 що  ви  про...  його  пропонуєте. Я вам рекомендував би таке -не

 може  бути  цілий  тиждень уряд сидіть у сесійному залі. А у нас

 День  уряду  у  вівторок.  В середу ми включили це питання, а на

 четвер  стоїть  питання  звіт  Кабінету  Міністрів про виконання

 постанови,   відповідної...   статті   бюджету  про  компенсацію

 господартсвом за понесені витрати на розвиток соціальної сфери.

      Очевидно,  що  Кабінет  Міністрів  буде тиждень сидіть ту в

 сесійному  залі,  так  робить  неможна.  тому я пропонував би це

 питання,   яке   запропонував   Пинзеник   Віктор  Михайлович  і

 Ніколаєнко  Станіслав  Михайлович  розглянути  його  у  середу і

 сумістити це ж саме питання відповідь або коротку інформацію про

 те,  про що написано, як звіт Кабінету Міністрів про компенсацію

 затрат.  Тому  що  інакше,  ну, вибачте мені, це ж не робота для

 виконавчої  влади так  само, як і для  Верховної Ради.

      Я  пропоную  потсавити  це  на  голосування,  як процедуру.

 Сумістити ці  2 питання. Хвилинку,  почекайте,  зараз.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Та  почекайте, я знаю вас добре і так.

     

      "За"-

     

      Рішення  прийнято.  Це процедура щодо суміщення 2-х питань,

 хоч   краще   було   б   проголосувати   226   голосів.  Давайте

 проголосуємо,  щоб  не  було потім заперпечень ніяких. Ставлю на

 голосування  ще раз.

     

      "За"-

     

      Дякую. Чумак Микола  Васильович.

     

      ЧУМАК. Олександр Олександрович, справа ця в тому, що ми вже

 маємо   досвід  проведення  цих  днів  Уряду.  Коли  виставляють

 заступника  міністра  Матвійчука,  він скаже, що в державі немає

 грошей,  ми,  так  сказать, його потерзаємо, посміємося, а він з

 нас   посміється   про  себе.

      І  сьогодні  ставиться  питання як розділити ті гроші, яких

 немає  в державі, або ж недостатньо в державі. чому на дні Уряду

 не  ставиться питання, що робить Уряд, щоб ці гроші були, як він

 виконує,  будемо  говорить, соціально-економічний розвиток нашої

 держави,  як  він  виконує закони, як він виконує Конституцію? І

 коли він зможе забезпечить виконання бюджету нашої держави.

      На  слідуючу  неділю  в нас є звіт про виконання бюджету на

 1994  рік,  да, пробачте, уже немає нікого в Кабінеті Міністрів,

 уже сьогодні треба ставить про виконання бюджету цього  року.

     

      ГОЛОВА. Ну, я вас прошу, у кожного зараз із нас щось болить

 із  приводу діяльності і виконавчої і законодавчої влади і ніших

 структур.

      Ну, давайте все будемо обговорювати. Пропозиції до проект у

 Постанови  ще є? Буздаган , будь ласка.

      Візьмете  слово.  Ну,  вінже  голова Комісії. І вніс проект

 Постанови.

      Володимир  Кирилович,  не ображайтесь.

     

      БУДУГАН. Дякую.

      Шановні  колеги,  оскільки  ми  поміняли  дату  на наступну

 середу,  є  пропозиція,  прохання  в пункті другому замість двох

 тижнів  записати   на    дату  ,  власне, на  наступну  середу.

     

      ГОЛОВА.   У тижневий  термін.

     

      БУЗДУГАН.  На  наступну  середу.

     

      ГОЛОВА.  Добре,  до  10  числа,  нема  заперечень?

      Це   повинно  кореспондуватись.  Тут  не  заперечення,  тут

 вважається як  редакційна  правка.

      Володимир  Кирилович,   Олексєєнко.

     

        ОЛЕКСЄЄНКО.   Спасибо.

      Олександр Олександрович, я думаю, що на день Уряду, коли ми

 будемо  розглядать про звіт Кабінету міністрів, то доцільно дати

 доручення  Комісії  бюджетній  Азарова,  хай вони розкажуть куди

 деваются  грошы?  Где  они  ходят?  Где они надаются в кредит по

 цілому году? А потім Кабінет Міністрів шукає де ж ці кошти є. Та

 вони ходять по комерційним структурам.

     

      ГОЛОВА.  Ми  ж домовилися розглянути питання в комплексі. І

 всі  депутати,  а  значить  і  Комісія з питань бюджету і голова

 комісії має брати участь у цьому обговоренні.

      Останнє зауваження Свято, будь ласка.

     

      СВЯТО  В. П. Дякую Олександре Олександровичу. Василь Свято,

 416 виборчий окргу, Хмельниччина.

      Шановні  колеги  депутати,  якщо  так говорити відверто, ми

 приїхали.  Грошей  немає,  вітер  гуляє...  В  мене  є конкретна

 пропозиція. Я зараз за нею скажу.

      Ви  цікавитесь  де  гроші  поділи?  А  їх  законцервували і

 зробили  державі черговий раз запрошення до емісії, а значить до

 інфляції.  А Пинзеник вирішує це питання зупинки інфляції шляхом

 затягування паска на животі народу.

      Яка  моя  конкретно  пропозиція.  Поставити  питання. Людям

 треба  жити  сьогодні  вже,  а  ми  будем  говорити  всю дорогу.

 Ставити  питання розглянути на пленарному засіданні про введення

 надзвичайного стану в Україні, економічного.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Враховуючи,  що  Василь Петрович, вибачте, ну, так

 живота позбавленний зовсім, то давайте все-таки подивимося, може

 ми  вийдемо  на це рішення в середу наступну. Давайте подумаємо.

 Треба з усіх боків подивитися на цю проблему. Може давайте зараз

 приймем  рішення  і оголосити надзвичайний стан. Ви ж розумієте,

 що  і за Конституцію - це не функція Верховної Ради зараз.

      Будь   ласка,   в  цілому  ставиться  проект  Постанови  на

 голосування  з  тими зауваженнями, які проголовані з уточненням,

 яке  зробив  Юрій  Буздуган.  Я  ж  відповів на це питання. Це в

 комплексі у середу треба  розглядати.

     

      "За" -

     

      Я  прошу  всі  комісії  у вівторок попередньо обговоріть це

 питання,  щоб  ви  мали  конкретні  пропозиції,  аналіз. Аналізу

 вистачає  сьогодні  досить,  в томуч ислі і по всіх неплатежах і

 так далі. Ми це питання розглянемо.

      У вас до цього? Юрій Григорович, будь ласка. Донченко.

     

      ДОНЧЕНКО Ю.Г.

     

      Спасибо,  Александр Александрович. Александр Александрович,

 за   основу   то,   что   вы  сказали,  когда  мы  рассматривали

 постановление  20  февраля, там все расчеты есть. Чтобы комиссии

 посмотрели. Эти расчеты нам раздавали, народным депутатам, и все

 рачеты  свзанные... 1, 7 повышение, 26; повышение, чтобы за базу

 взять.  Потому  что  сейчас  скажут, что нет никаких данных, нет

 никаких цыфр и так дальше.

      Эти данные раздавались еще в феврале месяце. И пусть каждый

 предсетатель комиссии возьмет это у себя за основу и посмотрит у

 себя в комиссии.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.   Я  думаю  Комісія  у  нас  тут  є  і  бюджетна  і

 банківська,  і  присутні  представники  Кабінету Міністрів, вони

 чують вашу пропозицію, вони врахують все це.

      Шановні  депутати!  Таке  дещо  неордінарне питання, алде я

 хотів  би з вами порадитись, як його вирішити. Зміст такий, будь

 ласка,  прошу  уваги.  Звернувся  до  Президії тільки що депутат

 Хмара,  Жир,  Карпачова  і інші з такою пропозицією. В зв'язку з

 прецедентною  подією  в райвідділі міліції Жидачиївського району

 Львівської  області (організацією втечі заарештованих), та йдучи

 на  зустріч  зверненням  представників  міліції з цього приводу,

 бажаючи  забезпечити  об'єктивне  розслідування,  є необхідність

 парламентську  слідчу  комісію у складі народних депутатів Жира,

 Ярмака,  Хмари  і  Витовича.  Це  прохання Жира, Карпачової, які

 зараз   зустрічаються   з  представниками  Генпрокуратури.  Тому

 депутат пропонує це все зробить.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну  секунду.  Я  для  введення  в  курс  справи,  якщо це

 я............ , то мова...

      Олександр  Олександрович  Єрмак є? Дайте слово Єрмаку, будь

 ласка.

      Одну  хвилиночку.  Мова  йде про те, що іде питання, яке на

 контролі   в  слідчій  комісії  Верховної  Ради  і  очевидно,  з

 намаганням  розвалити  слідство,  зроблена  якась акція. Я це...

 така попередня підозра, але... Будь ласка.

     

      ЄРМАК А.В.

      Шановні  колеги!  До  мене підійшов Степан Ількович Хмара і

 пояснив ...

     

      ГОЛОВА.  Я  вас прошу, ідіть на трибуну, бо так... Ідіть на

 трибуну.  Анатолій  Васильович, на трибуну.

     

      ЄРМАК  А.  В.  Шановні  колеги!  До  мене  підійшов  Степан

 Ількович  Хмара  і  пояснив:  з  якого приводу потрібно створити

 депутатську   слідчу   комісію,   чи  групу,  яка  б  об'єктивно

 розібралася у всіх тих питаннях, які склалися під час втечі ряду

 затриманих  осіб із слідчого ізолятора. І потреба в цьому є. Але

 я  просив  би  ще  до  цієї  групи  долучити  декілька  народних

 депутатів,  оскільки  сам  я  в  перший  час не зможу виїхати до

 Львова, оскільки в моєму окрузі теж відбулося досить серйозне ЧП

 з вбивством молодої людини і там є необхідність контролювати хід

 цієї  перевірки.  Оскільки  є  факти,  де намагаються закрити цю

 справу.

      Тому  я  не даю ніякого відводу відносно своєї кандидатури,

 готов  до  об'єктивного  розслідування, але прсив би долучити до

 цієї  групи  ще  декількох  працівників.  Я міг би запропонувати

 кандидатури Анатолія Кулакова, Івана Біласа, Миколи Петренка.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги. Анатолій Васильович, справа в тому,

 що у вас на окрузі, якщо щось трапляється, це трапляється в усіх

 депутатів,   не   функція   депутата   -займатися   слідством  і

 контролювати слідство.

      Навіть  представникам слідчої  комісії.

     

      ЄРМАК А.В. Справа в тім...

     

      ГОЛОВА.  Ні,  а  тут  в  даному  випадку це доручення, якщо

 доручить Верховна Рада, то треба поїхать і помогти, якщо справді

 в тому  серйозна потреба.

      Ви  розумієте?  Бо  ми не можемо розміняти Верховну Раду на

 слідство. Тому, або, або. Ви дайте... дайте обгрунтування: треба

 створювати таку  комісії, чи не треба.

     

      ЕРМАК  А.  В. Я вважаю, що потреба в створенні депутатської

 слідчої групи є.

     

      ГОЛОВА.  В  чому  причина?  Яка  підстава?  Це  пов'язано з

 роботою,  з  тою  перевіркою,  яку  здійснюють в тому числі і за

 участю депутатів чи ні?

     

      ЄРМАК. Ні, це не пов'язано з цією перевіркою.

     

      ГОЛОВА. Тоді давайте так, доручити, вважати це дутутатським

 запитом  і  дати  доручення  Генеральній прокуратурі, нехай вона

 займеться цим питанням. Нема заперечень? Я ставлю на голосування

 цю   пропозицію.   Направити   депутатський   запит  Генеральній

 прокуратурі з цього приводу.

     

      За-

     

      Прийнята постанова і депутатський запит буде направлений.

      Шановні  депутати,  скільки нам треба часу на наступну нашу

 інформацію?  Дуже  мало?  3  хвилини, він говорить. Буздоган має

 слово про потсанову Кабінету Міністрів України від 11 вересня 95

 року  Про  затвердження порядку визначення сум, які вносяться до

 бюджету у зв'язку з перевищенням фонду споживання.

     

      БУЗДУГАН.  Шановні  колеги, в понеділок було дано доручення

 нашій  комісії,  ми  його  терміново розглянули і вносимо на ваш

 розгляд  проект  постанови, який вам сьогодні всім був розданий.

 Про що йдеться мова?

      Обмеження  фондів  споживання  -це  слово  вже  не один раз

 звучало  в цьому залі. Згідно до першої частини статті 19 Закону

 України   "Про   підприємства"   в  Україні  воно  звучить  так:

 підприємство самостійно визначає фонд оплати праці без обмеження

 його використання з боку державних органів. Дія цієї статті була

 призупинена  декретом  Кучми  31.  11. 92, потім була відновлена

 Верховною  Радою  рік  тому  в  лютому,  якщо я не помиляюсь, за

 поданням  комісії  Валерія  Івановича  Черепа. Після цього знову

 була  зупинена  проектом  закону змін та доповнень до державного

 бюджету  на  1995  рік,  на  підставі цих змін та доповнень була

 прийнята  ця  постанова.  Ми  прийняли новий закон про державний

 бюджет,  де цих обмежень немає, а Уряд все одно стягує суми, які

 за  перевищення  межі  фонду споживання, що є незаконним. Тому є

 пропозиція прийняти цю постанову і припинити її чинність. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання до Юрій Олексійовича. Будь ласка,

 дайте слово Анісімову і сідайте на місце. Увага можете з трибуни

 це буде скоріше.

     

      178 Запорожье , АНИСИМОВ

     

      Уважаемые  народные  депутаты,  я  думаю, что постановление

 надо  сегодня  поддержать. Но я хотел бы несколько слов сказать.

      Что  в  течении  года  в этом зале идет уговаривание нашего

 правительства   чтобы  оно  все-таки  выполнило  нормы,  которые

 установлены  в нашем законодательстве, поэтому с принятием новой

 Конституции, я обращаюся в первую очередь первому лицу, товарищу

 Лазаренко.  И  всей  его  команде,  давайте быть личным примером

 исполнения законодательных актов в нашем государстве.

      Мне  самому  уже  неудобно несколько раз говорить об этом в

 этом   зале,   не   то,  что  нужно  мне  Анисимову  это,  нужно

 производителю  это.  Идет  вопрос,  хозрасчетному  подразделению

 наступают  на  хвост,  и  не  дают  повышать  заработную плану в

 пределах 4-х процентов себестоимости продукции.

      Ведь  51  процент  от  фонда заработной праты печисляется в

 бюджет  государства,  здесь  Виктор Михайлович пресутствует и он

 может  сказать,  за  этим  тянется  законодательством, некоторые

 другие  нормы,  которые  влекут  повышение заработной платы, так

 пожалуйста уважаемые члены правительства, входите с предложением

 сюда  к  нам,  с  прерогативой  нового налога должен быть только

 Верховный Совет.

      Убедите   нас,  мы  что-то  изменим,  на  сегодняшний  день

 повышение  всех  социальных  норм,  пенсий,  чернобыльских,  все

 остальное   связано   с   фондом  оплаты,  поэтому  хозрасчетное

 подразделение,   коль  оно  его  заработало,  дайте  ему  право,

 пожалуйста, выплатить заработную плату, которую оно заработало.

      И  вторая норма. Почему еще нельзя, будем говорить, сегодня

 725  постановление оставлять?  По одной только причине - потому,

 что приравнено к газу (?) 1995 года. Было подразделение, которое

 не  забрасывало заработную плату и не держало его на уровне ниже

 отраслевого.  Сегодня  начинает  повышаться,  а  оно привязано к

 обкему  производства!  В  кризисном  состоянии,  когда экономика

 государства  еще  не  стабилизировалась,  привязывать  к обкемам

 производства - это самообман. Если уже привязывать, то надо было

 привязывать к экономическим показателям: к снижению по переделу,

 к  снижению  затрат  на  газ,  на электроэнергию и т. д. и т. п.

 Поэтому  я  прошу  поддержать  решение  комиссии и проголосовать

 "за"!

     

      ГОЛОВА.   Проект   постанови   ставиться   за   основу   на

 голосування.

     

      "За" -

     

      Доповнення будуть? В цілому можна поставить? В цілому!

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Я нагадую депутатам, що наступного тижня у нас у вівторок -

 День  Кабінету  Міністрів;  приведення  (чи  складання)  присяги

 депутатів  буде у п'ятницю, в останній день роботи П'ятої сесії.

 У п'ятницю!

      Будь ласка, зараз поїдете ви на округи. Щасливої дороги! І,

 будь ласка,  будьте уважні, тому що...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  я  ще  раз повторюю: текст Конституції зараз проходить

 юридичну і термінологічну чистку.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка. Будь ласка.

      До побачення!