ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 5 б е р е з н я 1996 р о к у
16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Я прошу депутатів підготуватися до
реєстрації.
Проводиться поіменна реєстрація.
Зареєстровано 342 депутати. Вечірнє засідання
оголошується відкритим.
З огляду на цю реєстрацію я хочу звернутися до
тих... там десь 12 депутатів ще не встигли
проголосувати. Вірніше не зареєструвалися. Забули
видно, що було оголошено голосування.
Я просив би: хто це свідомо робить, то не
смішіть людей. Ну в кінці кінців про що йдеться? Вам
не подобається та чи інша кандидатура -викресліть її,
загітуйте біля себе ще 20 чи 100 чоловік. Хай теж
викреслять. Хочете дописать когось -дописуйте. Ви ж
маєте право. Але прсто не брати участь, щоб
заблокувати вибори, це тоді не вкладається ні... Там
же немає ні політичного підтексту якогось, ні інших
зауважень.
І більше того. Я зобов'язаний, турбуючись про
ефективність роботи Верховної Ради, опублікувати
список тих, хто відмовився реєструватися під час
голосування.
Я прошу, ще буквально 10 хвилин, будь ласка,
Олександр Миколайович, потурбуйтеся, щоб лічильна
комісія не припинила голосування. Хто не взяв
бюлетені і попросіть, будь ласка, я зараз обнародую
на нараді оцей список -хто присутній тут не взяв
бюлетені.
Я прошу вас.
Тим часом слухається питання проект Закону про
внесення змін і доповнень до Закону про освіту. Так у
нас за планом?
Ніколаєнко Станіслав Миколайович, секретар
Комісії з питань науки та народної освіти.
НІКОЛАЄНКО С.М.
Шановні народні депутати, Олександре
Олександровичу, громадяни України, прийнятий в червні
1995 року в першому читанні, прийняті зміни і
доповнення до Закону "Про освіту" викликали широкий
інтерес не тільки серед освітян України, народних
депутатів, а й серед широких кіл громадськості.
Проект був опублікований в проесі. Його детально
обговорено на серпневих нарадах освітян в
учительських, освітянських колективах.
Комісія отримала більше 2 тисяч зауважень і
пропозицій, в тому числі 618 від народних депутатів
України. Всі вони включені до порівняльної таблиці
проекту Закону.
Активну участь в підготовці закону прийняли
творчі спілки освітян, ради ректорів вузів, асоціація
працівників профтехосвіти, Академія педнаук,
профспілки, освітяни.
Найперше увага приділялася соціальному захисту
населення, порядку функціонування приватних шкіл,
встановлення вертикалі освітянської і т.д.
Є багато зауважень щодо термінів загальної
середньої освіти: чи вона мусить бути обов'язковою чи
не обов'язковою, -порядку отримання вищої освіти,
плати за навчання, фінансування закладів освіти,
створення державних органів керівництва освітою і т.
д.
Але редакція, яку ви маєте сьогодні всі на
руках, вона вам запропонована нашою Комісією з питань
науки та освіти, вона, на нашу думку, найкраще
враховує міжнародний світовий досвід, наш власний
досвід, власну ситуацію. І є перехідним, ми вважаєм,
варіантом цей закон. Тому його необхідно, звичайно,
приймати.
Комісія пропонує прийняти цей закон в другому
читанні, і, оскільки він надзвичайно великий,
приступити до постатейного обговорення, а вже в ході
постатейного обговорення зупинятися на тих чи інших
деталях, тому що зразу переповісти все неможливо.
ГОЛОВА. Будь ласка, за процедурою другого
читання розглядається проект закону України "Про
внесення змін і доповнень до Закону України " Про
освіту".
Як можна зрозуміти, в правій колонці підкреслені
ті новації, котрі не були в попередньому законі, так,
Станіслав Михайлович?
НІКОЛАЄНКО. Так, так, саме так.
ГОЛОВА. Так, тому до назви закону і преамбули
зауважень не поступило. Немає зауважень? Немає.
До розділу першого -Загальні положення. Стаття
перша -Законодавство України про освіту. Були
зауваження, вони відхилені, залишена в попередній
редакції. Законодавство України про освіту базується
на Конституції України і складається з цього закону
і, та інших актів законодавства України.
Друга поправка Глухівського.
НІКОЛАЄНКО. Ну, тут щодо термінів Леонід
Йосифович пропонував.
ГОЛОВА. Ви наполягаєте, щоб голосувати ваші
терміни? Глухівському дайте слово на одну хвилину.
НІКОЛАЄНКО. Це по поравці номер 2, сторінка 2.
ГЛУХІВСЬКИЙ.
277 Глухівський. Шановні колеги, шановний
Олександре Олександровичу, тут ось і друга моя
пропозиція і пропонувалась, щоб дати визначення
специфічних термінів, які використовуються у законі.
Ну, я пропонував, щоб ці терміни йшли замість
преамбули, а оскільки преамбула є вже прийнята, то я
хотів би запропонувати просто долучити до преамбули
означення термінів.
Я старався на засіданні комісії переконати
учасників засідання, що коли в законі у першій главі,
у першій статті чи прембулі є означення термінів, то
від цього закон тільки виграє. І я запропонував таких
10 основних термінів і основне заперечення в комісії
було не тому, не те, що є означення, а те, що їх
просто небагато -10, але якщо їх прийняти, а в
наступному при роботі з законом виявиться, що деякі
терміни користувачами неоднозначно трактується, то ми
потім зможемо ще доповнити, внести зміни і
доповнення. Тому я все-таки пропонував би щоб ті,
запропоновані мною означення термінів долучити до
преамбули, але якщо буде моя пропозиція прийнята, то
я тоді буду просити, щоб перше речення преамбули
трошки змінити. Не освіта, рисочка, основа, бо воно
тоді вроде виглядає як би означення, а замінити його
на "освіта є основою". І тоді це речення перестає
бути означенням і нормально читається як перше
речення преамбули.
ГОЛОВА. Станіслав Миколайович, будь ласка.
НІКОЛАЄНКО С. М. Комісія детально аналізувала і
розглядала ті пропозиції, які внесені дупетатом
Глухівським, і вважає, що він провів дуже велику і
плідну роботу, але аргументація наша бела така, що
оскільки ці терміни є нижче в ході закону, і вони
розкриваються, начення і "акредитація", і
"ліцензування", і..., а частина термінів, яка
вводиться тут, Лев Йосиповичу, вона не є безспірною,
і навіть викликає великі зауваженн серед науковців,
Академії педнаук. тому ми, записуючи так, тоді
знімаємо зовсім, і це все однозначно трактується.
тому, поважаючи цю роботу, ми вважаємо, що по ходу
закона ми врахували деякі моменти, але зараз приймати
комісія вважає за недоцільне.
ГОЛОВА. Тобто ті дефініції, котрі вами одержали
певне сформулювання, є й нормами певних статей. Але
якщо ви наполягаєте, я буду голосувати... Ставиться
на голосування поправка номер 2 Глухівського, будь
ласка.
"За" -
Поправка не підтримана. Такимм чином, до
преамбули зауважень немає.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Є ще? Чиж, будь ласка.
ЧИЖ І. С. Шановний Станіслав Миколайович,
шановний Олександре Олександровичу поправка 7 -це
якраз до назви й до преамбули. Ми пропонуємо закон
України назвати "Про освіту і виховання", і це
суттєво. І в преамбулі даємо визначення, що таке
"освіта", що таке "виховання", і які... яка мета тут
передбачається саме через закон освіти і виховання.
Вона відхилена. Я чому принципово підняв зараз це
питання? Тому, що якщо ми проголосуєм, і якщо не
набере, скажімо, достатньої більшості, то тоді дальше
по поправках (за винятком 27-ї -там принципова), я
просто тоді питання не буду ставити, але зараз треба
проголосувати. Я би просив це зробити і нехай
Станіслав Миколайович прокоментує. Дякую.
ГОЛОВА. Станіслав Миколайович.
НІКОЛАЄНКО. Шановний Іван Сергійович, дійсно
Ваша поправка що до назви Закону Про освіту і
виховання викликала жваву дискусію на комісії і
значна частина депутатів вважала, що дійсно можна
було б так назвати, але і тому що відрив освіти від
виховання спричиняє до тих негативних наслідків, які
сьогодні ми маємо в суспільстві, але виховання тоді
це зовсім у нас буде вже нова концепция закону, якщо
ми так прийняли, тому що виховання в широкому
розумінні єсть і в людському розумінні. І виховання
відбувається не тільки під час учбового процесу
навчального, а й на вулиці, в сім'ї і так далі. Тоді
надо було б заппропонувати повністю нову концепцію
закону, тому ми все-таки з огляду, вважаючи, що це
розумна така пропозиція .....
ГОЛОВА. То була Конституція про освіту і
виховання...
НІКОЛАЄНКО. Да, да. Але я думаю, що ми
домовились так на комісії в законах прямої дії, а в
нас наступний Закон Про середню освіту, вищу освіту,
профтехосвіту, ми зробимо це те, що пропонує група
депутатів.
(Шум в залі)
Ну, проголосувати, це ........
ГОЛОВА. А може -зніміть свою пропозицію? Добре.
Голосується пропозиція Чижа. Будь ласка.
НІКОЛАЄНКО.Поправка номер 7.
ГОЛОВА. Поправка номер 7 Чижа, Самойлик.
"За"-
Не вистачило трохи голосів. Ще? Який номер
поправки Вашої? Шоста? Будь ласка.
НІКОЛАЄНКО. Поправка, Петро Степанович Цибенко.
ЦИБЕНКО.
Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу
на таке питання: в останньому реченні преамбули
записана така фраза: "Освіта в Україні грунтується на
засадах гуманізму, демократії, національної
свідомості, взаємоповаги між націями і народами".
Я пропоную вилучити два слова -"національній
свідомості". Чому?
Справа в тому, що наша держава, -подобається це
кому чи не подобається, -все-таки мононаціональною
державою не є. І тому ставити питання саме таким
чином не дуже слушно.
В тому числі і сьогдні ми з вами були свідками,
коли створена депутатська група із числа депутатів
національних меншин.
Тому я пропоную ці два слова із цього
формулювання вилучити.
НІКОЛАЄНКО. В нас були надзвичайно жваві
дискусії на Комісії, і Комісія визначилась відхилити
цю поправку. Я сам вважаю, в принципі, що можна було
б підтримати, але голосуванням треба визначитись.
Комісія відхилила.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування, це 6 поправка.
За -
Теж не підтримали.
Но тут надо розуміти так: нація -це синонім
народу ...
_НІКОЛАЄНКО. З врахуванням національних
особливостей.
ГОЛОВА. Ну, тут, можна сказать, як державного
патріотизму треба розуміти.
НІКОЛАЄНКО. Тим більше, що далі йде взаємоповага
між націями і народами, що передбачає те, що говорив
Петро Степанович.
ГОЛОВА. Да статі 1 зауваження законодавство
України про освіту.
Законодавство України про освіту базується на
Конституції, складається з цього закону, інших актів
законодавства України. Нема заперечень?
Є у Володимира Федоровича.
Будь ласка, .........
НІКОЛАЄНКО. Уважаемый Александр Александрович,
поправка номер 10, предлагаем добавить "міжнародних
договорів і угод".
ГОЛОВА. Станіслав Миколайович.
НІКОЛАЄНКО. Комісія розглядала цю поправку і
прийшла до висновку, що ні один закон в Україні не
приймається з порушенням міжнародних угод. І це
передбачається само собой.
Ну, якщо не співпадають, то ми зобов'язанні ці
міжнародні угоди проводити в наші закони і щоб вони
не протерічили.
ГОЛОВА. Який номер поправки?
НІКОЛАЄНКО. Це поправка номер 10 Комісія з
питань молоді і спорту. Ставлю на голосування 10
поправку. Приамбулу до цього, статтю 1 у такій
редакції: "Законодавство України про освіту
складається із Конституції України і цього закону,
інших актів законодавства України, що видаються до
них іжнародних договорів і угод, в яких бере участь
Україна". Так? Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" -
Не вистачило голосів.
Ну, і журиться не треба з того, бо якби ми
побачили, що наприклад у Чехії прийняли закон с
поправкою на законодавство України, то було б слушно.
Кожен на основі свого законодавства працює, тут
нічого паганого немає.
До статті 2 були зауваження? Завдання
законодавства України про освіту. Немає. 18 поправка
Глухівського. Дайте Глухівському слово.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.
Олександре Олександровичу, я пропонував цю
статтю доповнити двома реченнями. Цей закон регулює
суспільні відносини тільки у сфері світської освіти.
Відносини у сфері духовної освіти регламентується
іншими актами законодавства України. Але я попрошу цю
поправку поки що на голосування не ставити в зв'язку
з чим. В зв'язку з тим, що вона пов'язанна із рядом
моїх наступних поправок 63, 66, 84, 238 особливо 310.
Ці поправки на комісії ставились на голосування, але
більшості не набрали. В чому їх суть? Суть цих
поправок полягає в тому, що в поле зору даного даного
закону мережу духовних навчальних закладів.
................ ми зараз стараємося поправити цей
Закон Украраїнської РСР "Про освіту". Він робив
вигляд, що таких закладів в державі немає. Але якщо
вони і є, то це вроді би і не навчальні заклади, а
так щось вроді об'єднання громадян.
Попередній закон ігрорував ці заклади, бо
зрозуміло, ми тоді жили в таку епоху, в якій була
керівною відома формула, яка визначала співвідношення
між релігією і опіумом. Але часи ж змінилися. Невже і
далі ми будемо войовничими атеїстами?
На жаль, ці мої поправки комісія більшістю
голосів відхилила. Ну я це пояснюю, що комісія наша у
більшості своїй ще перебуває в полоні саме оцих
атеїстичних стереотипів, і тому після цієї поразки я
запропонував цю 18 поправку. Я все-таки надіюся, що
коли ми дійдемо до 63, 66 і до 310 стетей, я все-таки
настоюватиму на голосуванні, і якщо окажеться, що і
Верховна Рада в цілому все ще є в полоні тих
атеїстичних стереотипів, то я тоді попрошу
повернутися до 18 і поставити на голосування.
ГОЛОВА. Я вас попрошу, ви говоріть трошки
повільніше, бо не можна збагнути що ви говорите.
НІКОЛАЄНКО. Ну я зрозумів.
ГОЛОВА. Будь ласка, Станіслав Миколайович.
НІКОЛАЄНКО. Шановний............. Йосипович, ми
продовжуєм з вами ту дискусію, і оскільки Закон
України про свободу совісті та релігійні організації,
зокрема, стаття 6 говорить про те, що державна
система в освіті в Україні відокремлена від церкви і
має світський характер, то ми не включали цю вашу
поправку. Але стаття 11 Закону про свободу совісті
чітко говорить, що "Релігійні управління і центри
відповідно до своїх статутів мають право створювати
духовні навчальні заклади для священослужителів.
Духовні навчальні заклади діють на підставі своїх
статутів, що встановлені статтею 14 Закону "Про
релігійний характер освіти".
Тому це не значить, що якась єсть дискримінація.
Навпаки, якщо ми включемо зараз сюди те, що ви
пропонуєте, то духовні заклади повинні проходити
атестацію, ліцензування і так далі. Тоді держава
мусить втручатися в їхній учбовий процес, а це Закон
"Про релігійні організації" заперечує.
ГОЛОВА. Я прошу, дискусію з цього приводу
проводить треба в комісії.
НІКОЛАЄНКО. Я вибачаюсь.
ГОЛОВА. Ні, я не до вас. Ні, я не до вас
зауваження роблю, бо автор поправки знов піднімає
руку. Держава відокремлена від церкви.
НІКОЛАЄНКО. Лев Йосипович просить зараз не
голосувати. Якщо наступні не пройдуть -повернутись.
Тоді повернемось до неї.
ГОЛОВА. Він не наполягає.
Стаття 3. Є зауваження? Нема.
"Право громадян України на освіту". Кожушко,
будь ласка, дайте слово. 32 поправка.
КОЖУШКО
Необходимо дополнить здесь перед "захыст
выхованцив працивныкив". Я имею ввиду тех людей,
которые работают в школе: уборщици, повара и тому
подобных. Ибо они не защищены никем.
НІКОЛАЄНКО. Шановний депутат Кожушко, ви дуже
слушно задали пропозицію і ми на основі вашої
пропозиції в наступній статті, яка так і називається
"Соціальний захист працівників освіти" передбачили
розповсюдження пільг, скажімо індексування заробітної
плати до середньої по... не по промисловості, а по
народному господарству. Там ми врахували цю вашу
пропозицію.
ГОЛОВА. Можна? Так? Він приймається.
Чиж. Ваша поправка.
ЧИЖ. Шановні колеги! Я звертаю увагу до поправки
22 і прошу уважно вислухати і підтримати цю поправку.
Ідеться про те, що громадяни України -і повинно
в Законі це бути відображено -мають право на
безкоштовну освіту усіх державних ланок. Йдеться про
державну безкоштовну освіту, яка гарантована поки що
невідміненою на щастя в повній мірі Конституцією
України.
Це принципово важливе питання. Воно абсолютно не
заторкує, скажімо відносно того, що вже діють інші
фірми освіти інших форм власності і відносно того
закону, який от ми зараз вносимо зміни, але це треба
відобразити на наше глибоке переконання обов'язково.
Я прошу народних депутатів підтримати. 22
поправка.
НІКОЛАЄНКО. Шановний Іван Сергійович, дійсно
стаття 43, якщо не зраджує мені пам'ять, Конституція
України говорить про те, що всі види державної освіти
України є безкоштовними.
Тому напротязі закону нашого ми розповсюджуємо
це на дошкільну освіту, загальну середню повну
освіту, яка є безкоштовною також. Але по вищим
учбовим закладам в комісії відбувся різний підхід.
І тому ми передбачаємо, що вищі учбові заклади
не в державних учбових закладах освіта може бути за
рахунок юридичних осіб, фізичних, а в державних в
окремих випадках, якщо немає коштів в учбового
заклада, то там за дозволом окремим Кабінету
Міністрів може бути ця оплата.
Я, зокрема, скажу так, що переважна, вірніше
так, половина депутатів десь, менша половина,
підтримує вашу поправку з нашої комісії. Я також
вважаю, що народний депутат Чиж правий, і потрібно
було б тут проголосувати, оскільки так говорить про
це Конституція.
А якщо держава не здатна забезпечити, то є
питання: тоді що за держава.
Я підтримую поправку Чижа, але комісія частково
тільки підтримала.
Чиж наполягає на поіменному.
ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Зараз я поставлю на
голосування.
Я просив би тільки: ви продумайте ще раз
формулювання, тому що треба відразу точно записувать.
"Громадяни України мають право на
безкоштовну..., - дальше, - усіх державних ланок...
НІКОЛАЄНКО. Безкоштовну освіту у всіх державних
учбових заклада. І все.
ГОЛОВА. "Громадяни України мають право на
безкоштовну в усіх державних закладах... на
безкоштовну освіту в усіх державних закладах..."
НІКОЛАЄНКО. У всіх державних навчальних
закладах.
ГОЛОВА. Ще раз дайте слово Чижу.
Ну, так записувать, як тут, не можна записувать.
ЧИЖ І. С. Олександре Олександровичу, там вирвано
з контексту. Ми подали достатньо цілісні пропозиції,
але комісія відпрацьовувала, брала праментарно там,
де лягає. Тому, так воно трошки коряво, скажімо так.
Але це писати дуже просто. Суть в цьому:
"Громадяни України мають право на безкоштовну освіту
в усіх державних закладах, державних навчальних
закладах" . Все.
А "комунальні", там репліка звучала, приватні,
то це інша справа. Ми про державну освіту кажемо.
Якщо держава не може потягнути, хай скорочує і
розширює приватну ланку. Хто має гроші піде і
вивчиться, мама і тато навчать його. А в даному
випадкуйдеться про гарантії держави.
ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція. Пропозиція Чижа,
яка не заперечується в принципі і комісією, звучить
так, стаття 3 розпочинається пунктом такого змісту:
громадяни України мають право на безкоштовну освіту в
усіх державних навчальних закладах незалежно від
статі, раси, національності, соціально-майнового
стану, роду та характеру занять і далі за текстом.
НІКОЛАЄНКО. Так, так, так.
ГОЛОВА. Ставлю цю поправку на глосування.
НІКОЛАЄНКО. Поіменно пропонується.
ГОЛОВА. Та ми так проголосуємо, якщо буде
сумніви, то тоді будемо... "за"
"За" -
Рішення прийнято. Дякую.
До інших пунктів цієї постанови, цієї статті
нема зауважень? Немає.
Стаття 4. Державна політика в галузі освіти.
Нема зауважень.
До 5 статті? Немає зауважень. Є до 5-ої?
Преамбула стаття 1 тире 5, 4 включно ставиться на
голосувння. Преамбула, статті 1-4 включно з поправкою
проголосованою вже ставиться на голосування.
"За" -
Прийнято рішення.
Стаття 5 зауваження Раханського, Анатолій
Ворфоломійович, яка поправка у вас? 48 у другому
реченні після слів "положення про центральний"
доповнити " та місцеві органи управління освіти
розробляється та затверджується Кабінетом Міністрів
України.
РАХАНВЬКИЙ. Шановні колеги, я згідний був би,
не затверджується та затверджується не Кабінетом
Міністрів, а Міністерством освіти України. Мені не
зрозуміло: якщо ви кажете, що державний контроль за
діяльністю закладів освіти (незалежно від форм
власності) здійснюється з метою забезпечення
реалізації єдиної державної політики у галузі осаіти,
так? І дальше кажете, що, значить, затверджується...
і місцевими органами... центральними місцевими
органами державного управління освітою та державною
інспекцією закладів освіти при Міністерстві України,
а потім -положення про центральні органи державної...
державного управління освітою, про державну інспекцію
закладів освіти при Міністерстві України
затверджується Кабінетом Міністрів... А скажіть, будь
ласка, а хто ж місцеві органи, положення про місцеві
органи управління освіти розробляє і затверджує?
НІКОЛАЄНКО С. М. Значить, шановний депутат
Раханський, ми розглядали глибоко вашу поправку, але
оскільки Закон про місцеві Ради народних депутатів (а
зараз -Конституційна Угода) говорить, що влада
належить місцевим органам влади, і вони в своїх
структурних підрозділах визначають ті функції і
положення, то... тому була відхилена. Але! Це не так
зовсім. Тому, що сьогодні, після того, як Президент
підписав указ, і ми нижче, в нашому законі пишемо про
те, що обласні управління, районні управління
підбувають в подвійному підпорядковуванні, то вплив
цей, звичайно, виражається не затвердженням про
положення, а через контроль за реалізацією державних
програм освіти -освітніх стандартів і т. д., і т. д.
Але затверджували в кожній області, щоб положення
возили - це зайва централізація.
(Шум у залі, окремі вигуки)
ГОЛОВА. Ви наполягаєте на своєму голосуванні?
З ЗАЛУ. Олександре Олександровичу...
ГОЛОВА. Анатолію Варфоломійович, це в комісії
треба...
Ви наполягаєте? Наполягаєте...
З ЗАЛУ. Олександре Олександровичу! Олександре
Олександровичу, я перепрошую: справа в тому, що після
того, як...
ГОЛОВА. Говорить Зайчук Володимир Олександрович,
заступник міністра.
ЗАЙЧУК В. О..... було як підписано подвійне
підпорядкування між управліннями освіти, Положення
про обласне і районне управління розробляло
Міністерство, і воно зараз на затвердженні в Кабінеті
Міністрів...
НІКОЛАЄНКО. Воно - типове.
ЗАЙЧУК В.О. ...Це питання вирішене...
НІКОЛАЄНКО. Воно типове, але ...
ЗАЙЧУК В.О. І Положення...
ГОЛОВА. То ви наполягаєте... Ви хочете, щоб
голосували так, як пропонується в редакції від
комісії? Так?
___________. Так!
НІКОЛАЄНКО. Але ж Кабмін не буде...
ГОЛОВА. Ви наполягаєте на своєму, чи може
погодитесь?
НІКОЛАЄНКО С. М. Воно єсть... Єсть типове
Положення о обласну, а на основі неї -розробляє
каждий.
ГОЛОВА. Тоді це нормально, тоді він не
напполягає на голосуванні. Приймається.
Стаття 6. Основні принципи освіти. Нема
заперечень? Ну, це гальне положення норма, вона ні в
кого не викликає заперечень.
Сьома. Мова освіти. Немає заперечень.
Стаття 8. Навчально-виховний процес і
громадсько-політична діяльність.....
НІКОЛАЄНКО. В Глухівського питання були, я
вибачаюсь.
ГОЛОВА. В Глухівського? До якої статті?
(Шум в залі)
63. Ага. Це до.... так, це до якої статті? До
шостої? Так Ви скоріше, будь ласка, відгукуйтеся.
Так, він пропонує в 6-й статті викласти пункт в такій
редакції: незалежність освіти від політичних партій,
громадських організацій, світської освіти від
релігійний організацій. Ну, ми про світську нічого
тут не говоримо, ми вже ж домовилися, вже визначаючи
перший пункт.
НІКОЛАЄНКО. Що вона врегулюється Законом "Про
свободу слова"....
ГОЛОВА. А решта враховується, тому я просив би
Вас: не наполягайте на цьому. Ну дайте Глухівському
ще раз сказать...
ГЛУХІВСЬКИЙ. Ну, Олександр Олександровичу, я
вважаю все-таки, що той закон, який ми примаємо, має
творити єдине правове коло для всієї освіти, ну, чому
ми тільки говоримо про світську освіту. Адже ж є ціла
сукупність духовни навчальних закладів загально
визнаних. Це, скажімо, навіть......... Богословський
факультет Чернівецького університету, Львівська
Богословська академія, вони готовлять не тільки
священиків, вони готовлять фахівців, журналістів,
вони готовлять правників, вони готовлять викладачів
іноземних мов і таке інше. Чому ми позбавляємо їх
того правового поля? Чого їх вичеркуємо із цього
закону? Я все-таки просив би цю статтю поставити на
голосування.
НІКОЛАЄНКО. Шановний Лев Йосипович, Ви
абсолютно праві і ніхто не заперечує ппроти існування
цих учбових закладів. Одна є вимога: у нас сьогодні
громадяни України мають право створювати любі
навчальні заклади, для цього вони повинні подати в
встановленому порядку заяву, подати.... отримати
ліцензії, підготувати всі документи, пройти
акредитацію і ніхто з цим закладом, який Ви назвали,
не забороняє сьогодні це робити. Будь ласка, Закон
"Про підприємництво", Стаття 4 це дозволяє.
А тут мова іде про незалежність освіти від
політичних партій. Ці дискусії на Комісії були чотири
рази.
ГОЛОВА. Я ще раз прошу: Лев Йосипович, будь
ласка, законодавство України має на своїй вершині
Конституцію, в Конституції визначено відокремленість
держави від церкви. І тому, будь ласка, все те, що
стосується духовної освіти, -духовної в розумінні
релігійному або що, -це регулюється іншими нормами,
не є прерогативою державних інституцій, і нам не
потрібно в це втручатись. Ми обмежуємо тим самим
права тих же заходів.
Але, якщо ви наполягаєте, я поставлю на
голосування.
Ставлю на голосування поправку депутата
Глуховського.
НІКОЛАЄНКО. Більшість законодавст Європи
передбачає світський характер освіти.
За -
ГОЛОВА. Дякую.
(ШУМ У ЗАЛІ)
70 поправка ще.
Будь ласка, Микола Олексійович Кириченко.
Доповнити пункт "Відповідність освіти
визначеним стандартам.
КИРИЧЕНКО.
Мова йде про основні принципи освіти, і я думаю,
що до тих, які вже ми тут записали, які Комісія
пропонує, я вніс поправку про те, що доповнити
"Відповідність освіти визначеним стандартам".
Це посилить пункт 3 статті 17. І я думаю про те,
що освіти, чи вона комунальна чи вона приватна, вона
повинна відповідати державним стандартам. Про це йде
мова. І пункт 3 статті 17 комісія це передбачає. Тому
ми повинні і в принципах закласти це положення. Прошу
підтримати.
НІКОЛАЄНКО. Шановний Микола Олексійович, ми з
великою повагою віднеслись до в ашої поправки. І
дійсно, потім на основі вашої поправки внесли це в
наступну 17 статтю і розписали, що таке деражвні
стандарти.
Але оскільки вони в принципах вони державного
такого плану, є такий термін як науковий характер
освіти, то це і є відповідність стандартам, чи
відповідність вимогам і так далі.
Тому ми вважали за доцільне не приймати.
ГОЛОВА. Ви наполягаєте Микола Олексійовичу? Бо
тоді, якщо іде визначеним, то тоді ким визначенний,
як. Не наполягаєте.
НІКОЛАЄНКО. Нижче єсть це все розписано, єсть,
єсть.
ГОЛОВА. Все це державне, це ж закон державний.
Так, ідем далі. Мова освіти не викликала
заперечень, 7 стаття. 8 стаття "Навчально-виховний
процес є громадсько-політичною дільінстю у закладах
освіти". Теж не виникає заперечень. Є.
Тоді, будь ласка, статті 5, 6 і 7 включно
ставиться на голосування.
"За" -
Прийнято. До 8 Черепков, номер який поправки.
ЧЕРЕПКОВ В.Ф.
96. Комісія з питань молоді, спорту і туризму
пропонує до пункту 4 добавити ще речення. "Порядок їх
створення і функціонування в закладах освіти
визначається Кабінетом Міністрів України".
ГОЛОВА. Зрозуміло. Учні, студенти, працівники
освіти можуть створювати у закладах освіти первинні
осередки об'єднань громадян членами яких вони є.
Порядок їх створення і функціонування в закладах
освіти визначається Кабінетом Міністрів України".
Так?
НІКОЛАЄНКО. Хвилиночку. Оскільки законом України
про громадські організації чітко, він називається так
Закон України "Про об'єднання громадян" чітко
оговорено порядок цей створення, цей закон прямої
дії. І навіть там є, Володимир Федорович, шановні...
там єсть підзаконні ці акти законом про об'єднання
громадян, то детально посилатися двічі просто немає
необхідності. Це все передбачено.
Ну, от, будь ласка, закон про об'єднання
громадян, який чітко визначає...
ГОЛОВА. Наполягаєте на голосуванні? Ставиться
на голосування пропозиція Володимира Федоровича
Черепкова, будь ласка.
"За" -
Не приймається ця поправка.
Ще є поправки до 8-ї? Будь ласка, Філіпчук,
номер поправки?
То вам Лупаков заважає, хай відхилиться. Будь
ласка, говоріть, говоріть туди, де треба.
ФІЛІПЧУК
Дякую. Александр Олександрович, я дуже вибачаюсь
за ці технічні неполадки. Йде мова про 93 поправку на
13 сторінці пункт 3. Я пропонував, щоб залишивши
абзац, що "учасником начально-виховного процесу може
бути громадянян України незалежно від політичних
поглядів, переконань, та віросповідань". Разом з тим
наполягав, щоб другим абзацем була вкючена позиція,
яка стосується, що "пропаганда ними діяльності будь-
яких політичних партій, релігійних організацій в
закладах освіти не допускається".
Ось мої мотиви. Я за те, щоби у закладах освіти
сьогодні були і громадські і культурні, і спортивні,
і мистецькі організації, але ми зараз відчуваємо, що
відбувається на рівні сорока партій в Україні,
жорстка політична боротьба. Кожна політична партія на
своїх з'їздах в програмах приймає конкретний пункт
"Молодіжна політика". Якщо ми сьогодні відомо
закладемо цей прецедент у наш закон, то я впевнений,
що ми врешті-решт посіємо серйозну політичну напругу
з нижчого до вищого навчального закладу, породимо
основи (...........), замість політичної культури,
яку треба справді (...........) в освіти, ми будемо
займатися політиканством і найголовніше -що буде
порушений стандарт освіти, виховний стандарт і буде
залежити все від політичної ситуації коньюктури в
тому чи іншому регіоні.
Отже я би пропонував, Олександре Олександровичу,
поставити це питання на голосування, виходячи із цієї
ситуації.
НІКОЛАЄНКО.(...........) Григорович дуже слушну
зробив пропозицію. Ми над нею також дискутували і ми
її врахували, оскільки, Григорій Григорович, ми в
подальшому ми чітко даємо таке тлумачення: що
"навчально-виховний процес вільний від втручання
релігійних організацій, політичних партій" і так
далі, і так далі.
Це фактично те, що ви говорите. У нас є таке
визначення в (...........) .
ГОЛОВА. Станіслав Миколайович, це дещо інше. Тут
мова йде про те -не про організацію. Чоловік -член
якоїсь політичної партії.
НІКОЛАЄНКО. Другу частину берем.
ГОЛОВА. Так от. Мова йде про те. Перша частина
тут грамотно написана. Давайте ми запишем другу
частину. Прослідкуйте уважно: її чуть-чуть трохи
треба редакційно змінить. Дивіться уважно.
"Пропаганда ними дільності будь-яких політичних,
громадських, релігійних організацій у закладах освіти
недопускається".
Пояснюю ще раз. Викладач -член, умовно кажучи,
Руху і він має свої погляти. Але він керується
програмою, предмет викладає і під час викладання
предмету цього не повинен, наприклад, математики
переконувати у діяльності своєї організації учнів,
щоб вони йшли робили так, як він вважає потрібним.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ще раз пояснюю. Перша частина йде так:"вся
норма, належність особи до будь-якої політичної
партії, громадських релігійних організацій, що діють
у рамках Конституції України, не є перешкодою до її
участі у навчально-виховному процесі".
І далі за цим зворотна норма. "Пропаганда ними
діяльності будь-яких політичних громадських,
релігійних організацій в закладах освіти
недопускається".
НІКОЛАЄНКО. Шановний Олександре Олександровичу,
дозвольте з вами не погодитись. Оскільки пункт 1 цієї
статті 8 каже, що навчально-виховний процес у
закладах освіти вільний від втручання політичних
партій. А ми хочемо записати: "пропаганда
заборонена". То от ми недавно делегація була освітян
парламенту у цьому, у тій же Англії. Там прийшли до
влади консерватори, всіх директорів шкіл своїх
поставили консерваторів.
І давайте будем так сьогодні: я прийшов,
представник Руху, і щось сказав на корись Руху на
перерві, а це також учбово-виховний процес, і мене
вже на основі цього звільнять із роботи? Як можна
провести ту грань, де є за партію чи проти партії?
(Шум у залі)
Тут кажуть, що за Рух можна. Ну, скажем, за
соціалістів. На голосування.
ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?
НІКОЛАЄНКО. Хто це буде, Георгій Георгійовичу
встановлювати, що я пропагую чи критикую? Хто?
ГОЛОВА. У кожній школі (я зараз закінчу і більше
не буду втручаться), у кожній школі в нас є абсолютні
знавці істини, ті, що вчора говорили, що виключно
так, як тепер кажуть, що виключно навпаки. Але треба
до них прислухаться. А як хто не так як вони каже, то
це вони проти держави і проти патріотизму і проти
чого вгодно, проти соціальної справедливості і т.п.
Тому, будь ласка, Філіпчук, я поставлю вашу
пропозицію на голосування. Ще раз аргументи ваші.
ФІЛІПЧУК Г. Г. Олександре Олександровичу, я
хотів би, щоб ми, власне, розібралися з понятійним
варіантом. Ми говоримо не про учасника навчально-
виховного процесу, який може бути професор, викладач,
учитель, вихователь, а ми говоримо про учасників як
рівноправних суб'єктів, тобто ми говоримо про учнів,
про дітей, яких сьогодні недоцільно не тільки, щоб
вони займалися пропагандою, через них велась
пропаганда, але й щоб через них не створювалися
відповідні політичні організації.
Тому проблема, яка мене хвилює, не учасника як
вчителя чи професора, а учасників як дітей сьогодні.
І це є суттєва ця позиція, яку я хотів би обстоювати
і поставить її на голосування.
ГОЛОВА. Я прошу: давайте підтримаєм Філіпчука.
Мова ж іде про те, ну наприклад, організація якась
юнацька з екстремістським ухилом створилася, хоч вона
заборонена, існує тут і члени цієї організації
проводять роботу агітаційну тут. Не можна цього
робити. Сьогодні немає закону, який би заборонив те
робить. Треба записати це.
Тобто, другий пункт у тій редакції, яка зачитана
Філіпчуком і мною, треба його записувати. Так чи ні?
НІКОЛАЄНКО. Але ж до чого її тоді писати, тому що
він же в нас не..........
ГОЛОВА. Пояснюю. Належність особи до будь-якої
політичної партії, громадській, релігійній
організації чинить у рамках Конституції України не є
перешкодою до її участі у начально-виховному процесі,
участі чи викладать, чи вчиться. Немає занчення. А
дальше пропаганда ними діяльності будь-яких
політичних, громадських, релігійних організацій у
закладах освіти не допускається.
НІКОЛАЄНКО. Є пропозиція вирішити це питання
голосуванням, тому що ця дискусія безкінечна.
ГОЛОВА. Все, ваша є поправка? Яковенко останній
і голосуєм.
ЯКОВЕНКО. 124 Яковенко. Фракция "Коммунисты".
Уважаемые коллеги, ну, мы с вами доходим до
полного абсурда. Тот, кто преподавал хоть когда
нибудь в школе знает, ну, первый вопрос, у нас
большая история после революции, роль партии и так
далее. У меня вопрос такой: как вы будете
констатировать просто факт, не выражая своего
отношения к этому вопросу? Это раз.
Второе. Если мы хотим сделать наших детей
закомплексованных в рамках определенных, просто
статистами, давайте примем эту поправочку, которую
предлагает Филипчук. Я думаю, что школа и учебное
любое заведение дает право всегда вложить
определенные разные мнения, пусть студент или ученик
выбирает то, что он считает правильным и нужным.
Давайте не комплексовать и влазить в дебри. Поэтому
эта поправка Филипчука абсолютно лишняя.
ГОЛОВА. Ставлю поправку Філіпчука, доповнення на
голосування, будь ласка.
"За" -
Не вистачило голосів. Ідем дальше.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ну, немає ж вашої поправки!.. Який номер?
ЧИЖ. 86...
ГОЛОВА. Який? 86-та, будь ласка.
___________. Олександре Олександровичу, ви
недооцінюєте Соціалістичну фракцію -ми серйозно
працювали над цим законом, поправок у нас багато...
Пропонується ось що: поскільки стаття 8 звучить,
як "Навчально-виховний процес і громадсько-політична
діяльність у закладах освіти", але звужується,
фактично, до... ну заборонних моменті, що не можна
робити! Ми ж хотіли його спрямувати у цій статті, цей
навчально-виховний процес на загально-суспільні
інтереси. Я прочитаю -вона дуже коротка,
пропозиція...
Викласти цей пункт у такій редакції: навчально-
виховний процес у закладах освіти, спрямований на
формування наукового світогляду, передових суспільних
ідеалів справедливого суспільного устрою на всебічне
і переконливе в своєму змісті іноваційне (?)
мислення. Все цим сказано. І мені здається... А далі
підуть уже заборонні моменти. Я спеціаю...., що
Станіслав Миколайович пояснить, чому відхилено.
Дякую.
НІКОЛАЄНКО С. М. В нашій... в нашій комісії
детально аналізувалася і ця поправка Івана
Сергійовича і Катерини Семенівни. Погоджуючись з
частиною про те, що мова повинна йти про формування
наукового світогляду, разом з тим ми вважали, що в
преамбулі, в принципах, ми вже говорили про науковий
характер і т. д., і це більше відноситься туди. І
тому ми лишили статтю восьму більш лаконічно і т.д. ..
ГОЛОВА. Не наполягаєте, Чиж? Не наполягає.
Дякую. Дякую. Не наполягає.
Стаття 8 - більше нема зауважень.
Дев'ята -"Заклади освіти і церква. Релігійні
організації". Тут все зрозуміло -воно виходить з
Конституції.
Десята - "Управління освітою".
(Шум у залі, окремі вигуки)
До дев'ятої у вас є? Будь ласка, Коліушко...
Ковтунець, 107-ма...
КОВТУНЕЦЬ В.В.
Шановні народні депуцтати, у поправці 107 я
прошу звернути увагу на друге речення, на включенні
якого до статті я наполягаю: за рішенням органів
самоврядування навчального закладу, релігійні
організації, тут слово церква можна викреслити, може
й брати участь у проведенні позаурочнихх заодів. В
чому суть? В сьогодняшній день релігійні організації,
священики фактично приходять до школи і до інших
навчальних закладів і в цих позаурочних заходах
участь беруть. Але то і як це робить, це сьогодні
ніяк не врегульовано законом.
Якщо ми на це будемо закривать очі, то ми
ситуацію не поправимо, а орган громадського
самоврядування це той колегіальний орган, який
враховує і думку вчительського колективу і думку
учнів, і думку батьків. І треба дати їм таке право,
щоби оцей процес був під контролем громадськості.
Дякую за увагу.
НІКОЛАЄНКО. Шановний Володимир Васильович, ми
дискутували це итання, але оскільки закони наші
ередбачають перше: світський характер освіти, його б
відмінять рішенням органів місцевого самоврядування
не можна.
По-друге, оскільки у нас багато конфесій і якщо,
скажімо, 4 конфесії на території одної Ради і одним
давать, іншим не давать -весь час будуть протиріччя.
Томи ми пропонували б не включати це питання, яке б
не викликало напругу якусь певну соціальну.
ГОЛОВА. Так, місцеві органи влади можуть, одну
хвилиночку, я поставлю на голосування Вашу
пропозицію, але щоб було зрозуміло, що вони можуть
вирішувати ці питання, але не в межах школи. За
школою, будь ласка.
Ставлю на голосування пропозиції Ковтунця.
НІКОЛАЄНКО. Мова ппро позаурочні заклади, але
це все є учбово-виховний процес.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію
Ковтунця.... Будьте уважні.
НІКОЛАЄНКО. Ось сидять представники Міносвіти,
скажуть, що це є позаурочний процес.... учбовий
процес.
"За" -
Не прийнята пропозиція. Ще до цієї статті є
зауваження? Філіпчук, ваші поправка.
ФІЛІПЧУК. Дякую. 106 позиція. Я хотів би тит н
агадати, що ми, зробивши правильну редакцію щодо
відокремлення від церкви, разом з тим пропонуємо, що
мають світський характер ті заклади, заснованих
релігійними організаціями.
Я цього року подава тут два рази запит,
звертався до Президента, Прем'єр-міністра і голови
Верховної Ради, що ми таким чином не врегулювавши
сьогодні правові стосунки із релігійними
організаціями, особливо ті, які є
нетрадиціоналістськими, зарубіжні, вони сьогодні
розірвали наш духовний і освітній простір, і ми,
якщо хочемо зберегти цю редакцію, то я би попросив,
щоби ми були зобов'язані ці освітні заклади, які є на
території України, керуватись стандартами освіти
України. Якщо ми цього не зробимо, то ми закладемо
зараз щодо Муна, Крішни і інших, які сьогдніактивно
працюють, і наші діти, можливо, уже не будуть не
православними, не греко-католиками, ні атеїстами,
вони просто будуть у тому полоні тих позицій, які
сьогодні передають.
Тому я просив би і наполягаю проголосувати ще
раз оцю мою поправку, 106, із добавкою, яку я давав,
але вона тут не включена, щодо стандартів освіти и, і
тоді стане все на своє місце і з проблемами культури,
і з проблемами навчання.
ГОЛОВА. Будь ласа, Станіслав Миколайович.
НІКОЛАЄНКО. Ми абсолютно підтримуємо, тому що ці
Білі братсьва, негритянські, турецькі школи почали
створюватись, коли до нас завозять, відпацьовують
такі програми, скажімо, американських шкіл, яких
немає на території Америки. Я підтримав би його.
Але тут трошечки формулювання було не зовсім
зрозуміле. Тому, Григорій Григорійович, надо
трошки підчистити його.
ГОЛОВА. Я читаю це формулювання, таке
формулювання: " Заклади освіти в Україні, незалежно
від форм власності. Відокремленні від церкви
релігійних організацій, які мають світський характер.
НІКОЛАЄНКО. Це в нас передбачено половина
закона.
ГОЛОВА. Керуються, кома, керуються стандартами
України. Можна так сказать?
НІКОЛАЄНКО. Шановний Олександре
Олександровичу. Георгій Георгійович, справа в тому,
що це ваше формулювння воно абсолютно нового нічого
не вносить. Хоча по смислу я згодний з вами. Давайте
проголосуєм, тут нічого нового. Це світскій... Тільки
навчальні стандарти тоді потрібно говорить, державні
навчальні стандарти.
ГОЛОВА. Мають світський характер, дотримуються
державних навчальних стандартів України, так? У такій
редакції стаття 9 ставиться на голосування. Освітні
стандарти України.
НІКОЛАЄНКО. Дотримуються державних освітніх
стандартів.
ГОЛОВА. Ще раз читаю. Загальноосвітні заклади
освіти в Україні незалежно від форм власності,
відокремленних від церкви релігійних організацій,
мають світський характер, керуються державними
освітніми стандартами України.
У зв'язку з цим стаття 8 і 9 із такою поправкою
ставиться на голосування, будь ласка. Ставлю на
голосування.
"За" -
Що не зрозуміло? 8 окремо ставиться на
голосування. Тернопільчани, станьте голосуйте, що ви
там радитеся. Зарудний.
"За" -
9 стаття у редакції, яку я прочитав, ставиться
на голосування.
"За" -
В чому справа?
НІКОЛАЄНКО. Я просив би підтримати поправку
Філіпчука, колеги.
(ШУМ В ЗАЛІ)
А? Наполягають, щоб поставити в редакції
комісії. Але Філіпчука досить цікава поправка.
ГОЛОВА. Ставлю редакцію від комісії, будь ласка.
"За" -
Прийнято.
Стаття 10 "Управління освітою". Перший пункт і
так далі. Зауважень нема до 10-ї? Нема.
Стаття 11 " Органи державного управління
освітою". Немає. Є? Які? Будь ласка. 125 округ. А.
Яблонський.
ЯБЛОНСЬКИЙ
Отже, до органів управління освітою випадково
попав ВАК -вища атестаційна комісія, яка є
позавідомчою установою при Кабінеті Міністрів, вона
не є органом управління освітою, а лише проводить
атестацію науковий і науково-педагогічних кадрів чи
то в системі освіти, чи в системі наукових установ.
ГОЛОВА. Будь ласка.
НІКОЛАЄНКО. Шановний Валентин Андрійович?
Справа в тому, що, дійсно, дуже специфічний цей орган
і конче необхідний в Україні, але і в тому законі він
був віднесений до органів управління освіти, і,
підтримуючи вас, в принципі, якщо ми зараз звідси
його вилучим, то про ВАК нема, взагалі, ні в одному
законі ні одного слова, ні в стандартах. Тому є
пропозиція лишити, інакше ми його лишаємо основи
законної на оснування. Тим більше, що нище у нас
повністю про ВАК сказано, йде розшифровка, якими він
функціями займається.
Є пропозиція ...
(Шум у залі, окремі вигуки)
ГОЛОВА. Я прошу. Валентин Андрійович, будь
ласка, я вас не хочу переконувать. Ви відомий
спеціаліст, представник науки, але остільки
дії(...........) розповсюджуються і на підготовку
кадрів вищої школи і тому від того залежить чи остане
чоловік, скажім, власником докторського диплома чи ні
і так дальше, чи одержить від неї наукове звання -
треба мабуть тут записати.
Це має вплив потім же опосередкований на освіту.
Що скаже міністерство з цього приводу? Треба
залишити?
ЗАЙЧУК. Ну по-переше, це структура Кабінету
Міністрів і вона автоматом є органом державного
управління в системі...
ГОЛОВА. Бачите.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Та він каже : орган Кабінету Міністрів.
ЗАЙЧУК. Це орган Кабінету Міністрів. Я ще
раз сказав. Кабінет Міністрів є органом виконавчої
влади і так далі.
НІКОЛАЄНКО. Центрального органу виконавчої
влади.
ГОЛОВА. Є пропозиція така -записати його до...
Короче. Він хоче вилучити. Ставлю на голосування.
"За" -
Він уже не хоче.
Все в порядку. Будь ласка, до 10 статті... до 11
статті більше нема зауважень.
До 12.
Валентина Петрівна, у вас до цього закону щось
є. Будь ласка.
Яка?
СЕМЕНЮК. 180 поправка.
ГОЛОВА. 180.
НІКОЛАЄНКО. Підождіть. Ми ще тільки до 126.
Валентина Петрівна.
Дивіться сторінку 17. Ми закінчуєм на 17
сторінці 11 статею.
ГОЛОВА. Говоріть, будь ласка.
НІКОЛАЄНКО. Ви наперед трішки? Да, Валентина
Петрівна?
А, вона вибачається. Потім повернемося до вашої.
ГОЛОВА. Отже 12 -"Повноваження міністерства".
Немає? До Кожушка? До 12 статті?
Тоді 10, 11 стаття ставиться на голосування. Я
прошу. А потім до 12-ої візьмете.
НІКОЛАЄНКО. Кириченко до 11-ої.
"за"
ГОЛОВА. Що у вас до 12-ої.
Будь ласка, Микола Олексійович.
НІКОЛАЄНКО. Він пропонує по 123 поправці.
КИРИЧЕНКО М. О. Станіслав Миколайович
(Кириченко, Полтавська область), поясніть чим
мотивувала комісія відхилення поправки 123-ої. Назва
Комісії Верховної Ради -Комісія з питань науки і
народної освіти. Пропонувалося аналогічні
нововведення вести і в органах державної виконавчої
влади в галузі освіти.
НІКОЛАЄНКО. Шановний Микола Олексійович,
якщо ви пам'ятаєте, 2 роки назад при визначенні назви
Комісії з питань науки та освіти я вносив пропозицію:
"народної". Тому що ще 120 років назад цар таку назву
ввів, щоб показати, що вона народна, ближче до
народу. За проханням демократів.
Я в комісії голосував за вашу поправку. Я прошу
депутатів... Але комісія вважала, що не потрібно.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію
Кириченка. Будь ласка, уважно.
НІКОЛАЄНКО. Нічого тут не міняється, просто
Міністерство народної освіти.
"за"
ГОЛОВА. Дякую.
(Шум у залі)
Що? Що?
(Шум у залі)
Цю статтю чи весь цей закон?
Ну, давайте: весь закон голосуєм поіменно. Хто
за те, щоб поіменно голосувать всі статті закону,
будь ласка.
"за"
Прийнято рішення.
Так, стаття 12. Це вже голосовано, хвилинку.
Стаття 12, які зауваження є?
136-та, Кожушко.
КОЖУШКО. При определении любых нормативов всегда
устанавливаются минимальные нормативы. Здесь ведется
речь о нормативах материально-технической, финансовое
забезпечение. Я просил бы вставить минимальный.
НІКОЛАЄНКО. Можна підтримать.
ГОЛОВА. Немає заперечень. Здається правильно.
НІКОЛАЄНКО. Не принципово.
ГОЛОВА. Тобто є ті нормативи, нижче яких
опускаться неможна. Ставлю на голосування. Поіменно,
так як ви і просили.
НІКОЛАЄНКО. Комісія в принципі підтримує.
"За" -
ГОЛОВА. Прийнято рішення. Ще поправки?
Приймаються інші. Ще є? Будь ласка, Камінський.
КАМІНСЬКИЙ. Олександре Олександровичу, ми ж
проголосували за те, щоб голосувать поіменно, а ви не
повернулись до поправки Кириченка і так і не
проголосували -народну освіту, ми її випустили і
осталась не проголосована.
Я рахую, що треба повернутись і поставити на
голосування.
ГОЛОВА. 123 поправка?
НІКОЛАЄНКО. Так, так, так.
ГОЛОВА. А ви свою пропозицію ще не вносили? І
вашу проголосуємо, давайте.
Зато ви, шановний Богдане Бойко, не
фальсифікуєте, бо ви не голосуєте, не берете участь в
обговоренні. Ви стоєте спиною повернувшись до
процесу, будь ласка. І прошу не робити непродумані
закидів.
НІКОЛАЄНКО С. М. Нє, Бойко -освітянин, він
підтримає...
ГОЛОВА. 123-тя поправка голосується.
(Шум у залі, окремі вигуки)
"За" -
НІКОЛАЄНКО С. М. Народний... Міністерство
народної освіти. Назва - народної...
ГОЛОВА. Дякую. Всі правильно думають, тільки
голосують по-різному, бачте...
(Шум у залі, окремі вигуки)
До дванадцятої є ще зауваження?
(Шум у залі, окремі вигуки)
Немає.
До тринадцятої: "Повноваження Вищої атестаційної
комісії України"? Немає. Отут, Яблонський, бачте -
підтвердження в тому, що ви були не зовсім коректні,
бо... в даному випадку -це була б тоді не записана ця
стаття... А де ж її запусувать було б?!..
Стаття 14: "Повноваження місцевих органів
державної виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування в галузі освіти"? Нема заперечень?
Нема. Є? Ковтунець... Одну хвилиночку: статті 10...
а, десяту ми голсоували... 11, 12, 13 включно
голосуються. Поіменно! Нагадую...
"За" -
Прийнято рішення. Будь ласка, Ковтунець,
чотирнадцята стаття. Поправка яка?
КОВТУНЕЦЬ Попрвки 153, 154, але я не наполягаю
зараз на голосуванні безпосередньо за ці поправки...
Я скажу дещо інше.
В цій статті 14 змішується повноваження органів
державної виконавчої влади на місцях -місцеві
органи -і органи місцевого самоврядування. І, врешті-
решт, з цієї статті не випливає, хто у нас відповідає
за формування мережі навчальних закладів, хто у нас
відповідає за фінансування (чи то обласні, чи міські
Ради, чи районні Ради, чи то були б сільські Ради) -
це абсолютно із закону не випливає... Така нечіткість
в законі недопустима! І тому я пропоную: у мене
пропозиція тут розмежувати повноваження по цих
поправках, 153-154, де... за що відповідають оргшани
державної виконавчої влади, а за що -органи місцевого
самоврядування. Але я можу погодитись з тим, що вони
не найкраще сформульовані і тому пропоную
проголосувати принципово за те, що має бути 2 частини
статті, повноваження місцеви органів державної
виконавчої влади і повноваження органів місцевого
самоврядування. А тоді до 3-го читання чітко
розписати ці повноваження, щоби за одну і ту саму
спправу в нас не відповідали кілька органів
одночасно. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, Станіслав Миколайович.....
НІКОЛАЄНКО. Я в цілому і також на комісії йшла
зацікавлена розмова по цьому питанню, Володимир
Васильович формулював ці питання, ми його просили,
щоб він більш чіткіше це сформулював і ми його в
принципі підтримали, навіть 153 ми майже все в 153
включили.
І стаття в нас, ми не розділяєм органи місцевого
самоврядування і не розділяємо органи державної
виконавчої влади, оскільки це, я думаю, розписано в
Законі "Про місцеві Ради народних деутатів" чи
місцеві органи самоврядування буде, і там більш
чіткіше там буде розділено.
Ми не захотіли туди втручатися, щоб не було
протиріччя між наступним законом і тут зараз в нас
іде Конституція-не зрозуло, які в нас будуть органи,
а записавши так, то ми вже якісь протиріччя
породжуєм.
Тому в принципі підтрималя ми 153, вона майже
вся включена, по 154 -тут надо багато ще з нею
працювати, тому комісія відхилила цю поправку.
ГОЛОВА. Наполягаєте на голосуванні вашій
поправки?
____________. В нас майбутнього не буде тоді.
ГОЛОВА. Будь ласка, пропозиція Ковтунця
ставиться на голосування. 153, 154 пункти.
(Шум в залі)
НІКОЛАЄНКО. Окремо, да?
"За"-
Не вистачило голосів. До Статті 13 ще зауваження є?
НІКОЛАЄНКО.Ми вже проголосували її.
ГОЛОВА. Нема.
НІКОЛАЄНКО. 14, мова про 14.
ГОЛОВА. А про 14 статтю, так-так. 14, я
помилився. Ага, до 14. 165? 161. Моцпан, будь ласка.
МОЦПАН.
Уважаемый Станислав Николаевич, я не понял, как
здесь определила Комиссия -учтено частично. Как это
понимать -частично? Ведь 14 статья, коль мы сейчас ее
принимаем в данной редакции, должна соответствовать
12 статье. По предложению Кожушко мы приняли там
минимальный уровень ассигнований, значит, надо
вводить и 14 статью, примерно тот же подход.
НІКОЛАЄНКО. Справа в тому, Анатолій Федорович,
шановинй, я згодний з вами, але ви пишете, що органи
місцевої влади встановлюють нормативи бюджетного
фінансування. А перед цим ми делегували цю функцію
міністерству освіти. Тому ви зрозуміли, в чому тут
протиріччя? Вони затверджують, органи місцевого
самоврядування, бюджети, а на основі нормативів, які
є загальними по Україні, але він може бути в одній
області більший, менший, але нормативи міністерство
розробляє, скільки наповнюваність в класі і так далі.
Тому ми частково....
Тобто ми підхід врахували, але...
ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?
Дайте слово Кожушко.
НІКОЛАЄНКО. Будь ласка, тільки в контексті
давайте...
КОЖУШКО. Я просил бы 160, вопрос идет о том, что
на местах обязаны устанавливать не ниже, выше -
пожалуйста, записать не ниже "встановлених
Міністерством освіти мінімальних обов'язкових
нормативів". Не ниже. А выше -пожалуйста.
НІКОЛАЄНКО. Не заперечуємо, але на основі
міністерських.
ГОЛОВА. Можна ставить на голосування?
Ставлю на голосування, комісія не заперечує.
Увага.
За -
Ще до 14 статті є? Юхновський.
Номер поправки, будь ласка.
ЮХНОВСЬКИЙ. Олександр Олександрович, ми вносимо
в путаницю з поправкою кожушка. Треба оставити
нормативи. Не мінімальні нормативи, а нормативи
міністерства, вони йдуть для всієї держави. А слово
мінімальні внесе нам путаницю у весь закон.
ГОЛОВА. Мінімальні нормативи визначає
міністерство. Про це й мова йде. Спокійно, не
дискутуйте між собою, будь ласка. Філіпчук.
ФІЛІПЧУК Г. Г. Шановний Ігор Рафаїлович, у 160
поправки, поправки Кожушко сказано: нормативи
встановленних міністерством.
ГОЛОВА. Так що все в порядку. Прошу уваги,
спокійно. Дайте слово Філіпчуку.
ФІЛІПЧУК Г. Г. Я хотів би повернути нас до 172
поправки. Іде мова про обов'язкове безкоштовне
регулярне підвезення до міст навчання дітей
дошкільного віку, школярів та вихователів і так далі.
Ну, я розумію, що в принципі в основі своїй
дітей дошкільного віку не довозять більше 3 км. Це
зрозуміло. Але є регіони, і ми з вами розглядали
закон про гірські населенні пункти, де щоденно це
роблять різними способами. І хотілося, щоб це було
залишено, тому що це не практика загальна, але вона є
сьогодні в Україні. Вона є і треба залишити,
дошкільні треба залишити.
ГОЛОВА. Поправка яка це номер?
ФІЛІПЧУК. 172, сторінка 25 стосується
дітей дошкільного віку.
ГОЛОВА. Забезпечують обов'язкове безкоштовне
регулярне підвезення до міст навчання дітей
дошкільного віку, школярів та вихователів дошкільних
заходів і учителів. Далі за текстом. Немає
заперечень?
Ставлю на голосування цю поправку.
"За" -
Прийнято рішення.
Ще є поправки? Немає. Будь ласка, Сизенко,
Запоріжжя. 175 поправка, будь ласка. Юрій Петрович:
"Місцеві органи контролюють та здійснюють пільгове
забезпечення працівників освіти житлом, надають право
на безкоштовний проїзд до місця роботи в межах міста,
надають можливість відкриття особистого рахунку для
здійснення часткового самофінансування".
Наполягаєте на голосуванні? Ставлю на
голосування поправку Сизенко.
"За" -
Рішення...
НІКОЛАЄНКО. Ці положення в подальших статтях
закону прописані, тому...
ГОЛОВА. І ми тільки що проголосували подібну,
так що воно...
Більш немає до 14 статті зауважень.
Стаття 14 з проголосованою раніше поправкою
ставиться на голосування в цілому. Будь ласка.
"За" -
Рішення прийнято.
(А де ж 15 стаття? Ага, 15 стаття...)
тупер, у мене є до вас пропозиція ще одна.
Міністерство освіти звернулося із запискою (маю на
увазі заступника міністра Зайчука). Цілком слушна
пропозиція. Будьте уважні, депутати. Я прошу уваги.
Червоній. Мова йде про те, ми проголосували хорошу
справу, проголосували назву "Народна освіта". Уявіть
собі, кому коли небудь доводилось міняти печатку,
міняти тексти дипломів, бланки документів, атестатів
про освіту і все інше? Ви розуміжте, що це таке треба
зробити?
(ШУМ В ЗАЛІ)
А?
(ШУМ В ЗАЛІ)
То в кінці будемо з'ясовувать, будь ласка,
спокійно.
НІКОЛАЄНКО. Стаття 16.
ГОЛОВА. Стаття 15. Немає заперечень? Немає. Які?
Будь ласка, Кириченко.
КИРИЧЕНКО
Кириченко, Полтавська область, Соціалістична
фракція. У пункті 3 статті 15 мова йде про те, що
органи громадського самоврядування в освіті вносять
пропозицію до формування державної політики в галузі
освіти і вирішують в межах своїх повноважень питання.
Написано "навчально-виховної, науково-дослідної,
методичної, фінансово-господарської і іншої".
Я вносив пропозицію комісії -доповнити цей
перелік і питанням кадрової. Комісія чомусь не
врахувала. Мова йде про ...
НІКОЛАЄНКО. Це яка поправка?
КИРИЧЕНКО. Ну поправка в мене внесена була тут
205 врахована один пункт, а другий пункт не
врахований. Це все сторінка 30, Станіслав
Миколайович.
НІКОЛАЄНКО. Яка?
КИРИЧЕНКО. Сторінка 30. Пункт 3 статті 15. Про
що йде мова, Станіслав Миколайович? Одну хвилиночку.
Ми тут перелічили у статті 15, що органами
громадського самоврядування є загальні збори,
районні, міські, обласні конференції, а також
Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.
Якщо вони не мають право на... вирішувать також
і кадрову політику. От наприклад, зібрався трудовий
колектив школи і висловив недовіру директору. Як
бути? Ми говорим, що в нас закон демократичний, а
керівництво, вищестоящий орган директора не звільняє
з цієї посади.
Або наприклад, Всеукраїнський з'їзд працівників
освіти зібрався і висловив недовіру міністру освіти.
Чому ми не можемо записати в закон, якщо ми говорим
про демократичність його, щоб це органи громадського
самоврядування враховували.
А при всьому цьому моя поправка 205 на цій же
сторінці записати, що "повноваження органів
громадського самоврядування в галузі освіти
визачаються відповідним положенням про них, яке
затверджується Кабінетом Міністрів України".
(...........) Кабінет Міністрів, якщо ми в цю
статтю включимо і питання кадрової політики включить
і те, що якщо висловлена недовіра органам
громадського самоврядування відповідного рівня
відповідному керівнику, то орган державної влади
повинен на нього реагувати.
НІКОЛАЄНКО. Шановний Микола Олексійович, в нас
останній абзац підпункта 3 говорить, що "повноваження
органів громадського самоврядування в освіті визначає
Міністерство освіти України за участю представників
профспілок, всеукраїнських педагогічних освітянських
об'єднань". І тут просто автоматично ми технічно
випустили, пропозиція від комісії така є: "в межах
чинного законодавства".
А наступне те, що ви пропонуєте, піде в статті
17. "Самоврядування закладів освіти". Де будуть про
збори йти і т.д.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми, шановні колеги, ми ж розглядаємо
15 статтю, а ви поправку ведете по 16-ій. 203
поправка. По 16 статті. Давайте ми завершимо із 15
статтею.
До 15 статті є якісь? Немає. Єсть.
Алексєєнко який номер поправки вашої? 187, будь
ласка.
АЛЕКСЄЄНКО В.К.
Я пропонував назву статті викласти в такій
редакції, що "органи громадського самоврядування в
системі освіти". Але комісія відкинула.
Проте, вже в 18 статті повертається до цього
словосполучення. "Система освіти" -20-та і 21-а
стаття, там уже повертається до слова "система
освіти".
Я наполягаю, щоб тут записати, що в системі
освіти. Це дуже добре словосполучення.
НІКОЛАЄНКО. Оскільки мова йде зараз в вашій
поправці про органи громадського самоврядування в
системі освіти, а ми слово "система" виключили, тому
що ми вважаємо, що батьківські різні формування,
скажімо, позашкільні формування, громадські і т. д.,
вони не є, вони опосередкованої складовими системи
освіти. А те, що ви робите посилання на наступні
статті, 20-ту і 21-у, кажете: "система освіти", -то
там виключно органи освіти: це вузи, технікуми,
позашкільні і так далі, тому ми розмежували -це
самоврядування. Вона, будемо умовно казати, ніби поза
межами освіти, воно не входить до системи освіти,
воно не підпорядковується нікому -це органи
самоврядування, які діють на власних статутах і на
власне бажання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переконали Володимира Кириловича?
НІКОЛАЄНКО. Ми дещо ширше берем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включить, будь ласка, Олексєєнка ще.
ОЛЕКСЄЄНКО. Станіслав Вікторович, ну, не
лукавте, ну, хороше словосполучення система освіти і
кому воно перешкоджає?
НІКОЛАЄНКО. Справа в тому...
ОЛЕКСЄЄНКО. І там же, і тма же, ви ж дивіться,
читайте 18 статтю, 20, 21 там іде система освіти,
так, що воно вам мішає?
НІКОЛАЄНКО. Так ми ж не проти, тому ми в
подальшому і враховуємо цю систему.
ОЛЕКСЄЄНКО. Ну, не лукавьте, не надо цього
робить.
НІКОЛОАЄНКО. Давайте поставим на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, я ставлю на
голосування. Володимир Кирилрвич настоює. Включить,
будь ласка, систему за поправку, 187 поправку.
"За"-
НІКОЛАЄНКО. Дуже бистрими темпами йдем,
депутати не встигають.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 28 сторінка. Не добрали. Ще які
зауваження по 15 статті. Кириченко, будь ласка. Яка
ваша поправка? Кириченко, поправка ваша яка?
КИРИЧЕНКО. Олександре Миколайовичу,
(Кириченко, Полтавська область), і Станіславе
Миколайовичу, моя поправкастосується в статті 16, 208
поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, я ще раз говорю, ми
ведем розмову по
КИРИЧЕНКО. Олександре Миколайовичу, я одну
секунду щас. Якщо ми в пункті 3 статті 15 не
включимо, що органи громадського самоврядування
вирішують в межах своїх повноважень і питання
кадрової, от там одне слово -кадрової вставити, то
тоді та поправка -208, яка стосується статті 16 вона
немає сенсу. Я хочу, щоб ми логічно статті 15 і 16
побудували між собою.
НІКОЛАЄНКО. Микола Олексійовичу, відповідно до
закону України від 20. 03. 91 року " Про внесення
змін і доповнень до Кодекса законів Про працю" в
умовах переходу до ринкових умов, значить, система
виборів і впливу колектвів на вибори керівника
державних підприємств, організацій, установ була
визнаною такою, що втратила чинність. Тому ця ваша
норма, якщо її сюди записувати, її надо, перш за все,
записати в КЗОТ, тому що всі функції і всі закони, і
постанов Кабінету Міністрів, і... От дивіться: КЗОТ
України, стаття 252 говорить про те, що повноваження
загальних зборів, конференцій трудового колективу в
сфері праці не дає права обирати і звільнити трудовим
колектвам. Але ми нижче там записуємо, що звітують
колективи перед колективами керівників учбових
закладів. Якщо звіт, то це передбачається, і
незадовільну оцінку -автоматично засновник тоді
повинен тоді вирішувати питання, якщо йому колектив
не довірив! Але записати це просто однозначно, то це
входить в супереч з іншими законодавчими актами...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ну, це - автоматично...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би, шановні колеги, перед
тим, як проголосувати, щоб заступник, перший
заступник міністра освіти свою думку сказав, тому що
стаття, безперечно, складна -"Державні стандарти
освіти". І я хотів би, щоб ми його думку все-таки
почули перед тим, як голосувать. Будь ласка.
НІКОЛАЄНКО С.М. Ні...Ми говоримо зараз про...
ЗАЙЧУК. Ми по 15-й статті говоримо?
НІКОЛАЄНКО С.М. По п'ятнадцятій.
ЗАЙЧУК. Справа в тому, що коли про
самоврядування (Станіслав Миколайович дуже слушно
помітив), що воно відповідно повинно вирішуватись із
відповідності із законами іншими, зокрема в КЗОТах.
І друге, що я хотів би сказати, що в межах
повноваженнях -там, коли ми розписуєм про учительські
конференції, з'їзди -там передбачається та норма, яка
ставить питання і кадрові: що в межах своєї
компетенції Міністерство, інші органи управління
совіти повинні протягом певного терміну розглянути ті
питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Більш поправок немає -я
ставлю 15-ту статтю...
НІКОЛАЄНКО С. М. Олександре Олександровичу...
Олександре Миколайовичу, я прошу уваги...
вибачення... Оскільки відбулася зміна керівництва, і
тут перескочили статті, ми трошечки... трішки
нарушили Регламент. Чотирнадцяту статтю по проханню
нам повернутись і ппроголосувати, тому що Микола
Олексійович уже забіг наперед і ми Державні стандарти
голосуємо статтю, а кажемо про виборність керівників.
14 ми проголосували.....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми проголосували за 14....
НІКОЛАЄНКО. Тепер ....
ГОЛОВУЮЧИЙ.... за 15 статтю....
НІКОЛАЄНКО. Державні стандарти освіти, якої не
мають ніякого відношення до виборності керівників,
Микола Олексійович, я Вас прошу уважно подивитися....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я ставлю 15 статтю на
голосування в редакції від комісії. Я прошу...
голосувати.
"За" -
Шановні колеги, я прошу: займіть свої місця,
Григорій Григорович, Ви не голосуєте, включіть, будь
ласка, переголосуєм 15 статтю.
(Шум в залі)
"За" -
(Шум в залі)
16 стаття. Органи громадського самоврядування в
освіті.
(Шум в залі).
Ну, так же неможна. Ви розумієте, ми одні і ті
самі питання по декілька раз... який Ваш виборчий
округ? Включіть, будь ласка. 107?
(Шум в залі)
141.
КАМІНСЬКИЙ. Дякую.
Олександр Миколайович, дякую.
Окільки в тмоу проекті закону, який нам
запропонувала Комісія, змістилась нумерація статей, і
ми зараз розглядали, фактично, 16 статтю, яка
називається "Органи громадського самоврядування", а
15 ми не розглядали, пропустили її, де стандарти і
так далі і тому подібне, а ми 16 розглядали зараз як
15, і ми за неї голосували як за 15.
А 15 має зовсім інший зміст.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По-перше, я вибачаюсь, Станіслав
Миколайович, по-перше, Олександр Олександрович Мороз,
проголосувавши за 14 статтю оголосив 15, оголосив
назву цієї статті.
НІКОЛАЄНКО. А обговорення пішло 16.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А обговорення вніс тоді Кириченко
сум'ятицю в це питання. А потім вніс Володимир
Кирилович другу.
Ми обговорювали 15 статтю.
НІКОЛАЄНКО. А тепер підходимо до 16.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А зараз переходимо до 16 статті. 15
ми проголосували. Я просив би, йде розмова за 16
статтю зараз.
Будь ласка, які є по 16 статті?
По 16 статті? який номер вашої поправки? 196,
будь ласка. Я прошу до уваги, 29 сторінка, 196
поправка. Будь ласка.
Терець, будь ласка, включіть.
НІКОЛАЄНКО. Обговорюється 196 поправка, депутат
Терець. Сторінка 29.
ТЕРЕЦЬ. В мене аргументація стосовно
самоврядування в освіті, яке ми тільки щойно
відбулось, я не отримав.
І тому вважаю, що якщо своєю поправкою я гадаю,
що необхідно тут доповнити і раду школи місцевого
самоврядування.
Тому що ми входим в колізію протеріччя статті 6,
яка визначає самоврядування в освіті, а також статті
16 пункта 3. 2 і 3, яке також дає нам право
визначитися, що таке місцеве самоврядування в нашій
освіті.
Тому я гадаю і прошу всіх підтримати у тому
плані, і це не тільки моє прохання, але й прохання
освітян, щоб рада школи залишилася як орган місцевого
самоврядування. І прошу поправку поставити на
голосування.
_______________. Шановний депутат Терець, ми з
великою увагою розглядали вашу поправку, але ця
стаття говорить про органи не місцевого
самоврядування, про органи громадського
самоврядування в освіті, в школі зокрема.
Оскільки комісія чим користувалася, яка була
думка, що вона відхилила вашу поправку, оскільки ми
пишемо, що органами громадського самоврядування в
освіті є загальні збори чи конференція закладу
освіти. То загальні збори чи конференція створюють
собі відповідний орган чи Раду. В нас є крім того
педагогічна Рада і так далі. Це передбачається цією
поправкою. Ну, тут дискусія може бути тільки
голосуванням.
Що ви маєте на увазі під Радою. У нас єсть
педагогічна Рада, яка займається переводом із класу в
клас, визначає інші питання. А що таке Рада. Це ви
хочете, щоб іще технічку залучили до Ради і водія.
Ну, це ж ті всі самі члени Ради.
ГОЛОВА. Значить, депутат Терець ви настоюєте на
своїй поправці? Я ставлю на голосування поправку
депутата Терця. 196 поправка голосується.
"За" -
Поправка не набрала голосів.
Ще є зауваження по 16 статті? Немає.
Я ставлю статтю 16 в цілому на голосування в
редакції від комісії.
НІКОЛАЄНКО. Олександр Миколайович, ми там в
кінці "в межах чинного законодавства"
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо.
"За" -
Прийнято.
Стаття 17 30 сторінка "Самоврядування закладів
освіти". Які є зуваження? Нема? Кириченко, будь
ласка, яка поправка ваша. 208 поправка, будь ласка.
КИРИЧЕНКО Спасибі. Кириченко, Полтавська
область.
208 поправка. Шановний Станіслав миколайович,
давайте, якщо ми вже у попередній статті так
домовилися, і ви тут навели аргументацію щодо
співвідношення даного законопроекту із Кодексом
законів "Про працю", то .... статтю 17, яка
стосується самоврядування закладів освіти і
що передбачає це самоврядування, включимо і питання,
що участь у вирішенні кадрових питань -це не означає,
що самоврядування це питання вирішуватиме. Буде
відповідне положення, і там комісія написала, що це
враховано в інших нормативних документах. Я думаю, що
якщо в Законі про освіту буде підсилено "в межах
відповідних повноважень участь у вирішенні кадрових
питань" громадське самовряжування, то, я думаю, що це
не послабить законопроект, а посилить його.
Прошу підтримати. Дякую.
НІКОЛАЄНКО. Микола Олексійович, справа в тому,
що даний час обирати керівника по діючому
законодовству мають тільки ті колективи, які є
повними власниками майна. І тому, якщо ви кажете:
"Беруть участь у вирішенні кадрових проблем", то коли
ми дійдемо до статті " Керівник закладу освіти", то
там передбачається обирання керівників на конкурсній
основі, а це визначено положенням Кабінету Міністрів.
Що воно означає? Провожиться рейтингове
голосування. Колектив голосує так, скажімо, на основі
рейтингового голосування з думкою колектива, а потім
укладається міністерством чи там, скажімо, іншим
власником цього учбового закладу. Тому беруть участь,
ви знаєте, це ми вже по югославському варіанту
навибирали керівників. До сих пір не можем
розібратися: хто керує де.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Миколайович, я думаю,
розумієте, якщо ми по кожній попракі будемо тако
вести дискусію, я думаю, що 96 статей прийнять нам не
так просто. І нам не хватить даже завтрашнього дня.
Тому я просив би, сьогодні рано за це велась розмова.
Давайте мабуть, коли в комісіях розглядається отам і
дискусуєм. А тут приймаєм чи вносим деякі невеличкі
поправки і приймаєм закон чи поправки до закону.
Володимир Кирилович Олексієнко, яка поправка?
НІКОЛАЄНКО. Кириченка нада ж поставить на
голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириченко не настаює. Кириченко
погодився з вашим...
ОЛЕКСЄЄНКО. Ви дивіться. В 17 статті 4 пункт.
Стара редакція. 220 поправка. Комісія з питань
молоді, спорту і туризму. І ту, що подавав я 228.
НІКОЛАЄНКО. Так ми ще не дійшли до цього.
ОЛЕКСЄЄНКО. Ні, якраз ми дійшли. Станіслав
Миколайович, не надо. Ви пишете "враховано частково".
А пишете четверту статтю вообще, як її можна вообще
пропустить.
Ну первая редакція була лучше, чем ви
отредактіровалі. Так що це за поправка? Що це
рассмотреніє?
А ви кажете, Александр Миколайович, нада було в
комісію. Вони роблять іще хуже, і ви кажете, що не
нада голосувать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За що ви мову ведете?
ОЛЕКСЄЄНКО. Мова йде за те, що стара редакція
була ще лучше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чого?
ОЛЕ5КСЄЄНКО. Внесла комісія 220, її написали
"враховано частково".
228 моя поправка врахована частково. А пишуть 17
і 4 пункт. Почитайте всі, що воно таке єсть. Воно
ж...
НІКОЛАЄНКО. Шановний депутат Олексієнко, ну не
нада сюди добавляти якихось нервових імпульсів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Миколайович, не вступайте
в полеміку.
(...........) не вносив поправки.
НІКОЛАЄНКО. 228 є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 228. 228 це вже 17 стаття. А ми
розглядаєм яку статтю? 16. 17.
НІКОЛАЄНКО. Так я читаю те, що ми прийняли і
ви. Можна я йому відповім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
НІКОЛАЄНКО. У вас написано: "Потреба в
закладах освіти незалежно від форм власності
визначається в вищих -Кабінетом Міністрів". У нашій,
читайте, визначається Кабінетом Міністрів, а їх
мережа -Міністерством освіти. Професійно-технічних -
Міністерством освіти. Фактично, те ж саме все,
Володимир...
Ну, незалежно від форми власності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є по 17 статті?
Шановні колеги, я ставлю 17 статтю і думаю, що
ми сьогодні на цьому призупиним розгляд.
Будь ласка, Яковенко. Яковенко, включіть, будь
ласка.
ЯКОВЕНКО.
Я бы попросил все-таки поставить на голосование
поправку Кириченко, потому что.......................
практически к перевыборам руководителей. Но речь идет
не только о руководителях, речь ведется о том,
извините за выражение, таком моразме, который сегодня
процветает в школах, а именно: когда национализм
навязывается в полном обкеме нашим ученикам абсолютно
без опеределенный норм и т. д., так у нас возникает
вопрос, учебник дают националистически направленный,
ребенку пичкают и мы не можем, извините меня, свою
точку высказать, другая категория преподавателей, кто
может решить проблему этого преподавателя, который,
как правило, извращает историю и все остальное?
Вы поняли мысль?
НІКОЛАЄНКО. Я абсолютно вас зрозумів, але ви
своїм виступом якраз Кириченка, спростовуєте його
поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, він колективну думку підтримує.
Те, що сказав Кириченко.
НІКОЛАЄНКО. Якщо ви наполягаєте, давайте
проголосуєм. Наша думка...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириченко ви настоюєте на своїй
поправці?
За 17 статтю в цілому?
Я ставлю 17 статтю в редакції від комісії.
Кириченко погодився і Яковенко Олександр Миколайович
також.
Олексій Опанасович, голосуйте, будь ласка.
"За" -
Бачте, не хватило вашого голосу. Шановні колеги,
я прошу, одну хвилиночку, я ставлю ще раз на
голосування, на цьому ми розглядданого закону
сьогодні призупиняєм і перейдем до того, який ми
рано, щоб ми заслухали лічільну комісію, будь ласка,
включить систему, голосуєм.
НІКОЛАЄНКО. Справа в тому, що депутат Алексєєнко
хотів тут сказати, що приватні не визначаються
Кабміном, і Кабміном визначається.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Він не слухає вас.
"за" -
НІКОЛАЄНКО. Да, да, нормально. За гоосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція на 17
статті ми призупиняємся, завтра ми її з неї розпочнем
роботу. Сідайте, будь ласка, Станіслав Миколайович.
Спасибі.
НІКОЛАЄНКО. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі керівникам Міністерства і
представникам Кабінету Міністрів завтра с першого
питання розпочнем о 10 годині. А зараз слово
надається Голові лічільної комісії депутату Сироті,
будь ласка.
СИРОТА. Шановні народні депутати, шановний
гловуючий, дозвольте доповісти результати лічільної
комісії. Я прошу до уваги, перед тим як зачитати вам
протоколи лічільної комісії щодо обрання суддів
Вищого Арбітражного Суду і членів колегії Генеральної
прокуратури я, по дорученню лічільної комісії хочу
сказати, що нажаль роботі лічільної комісії заважали,
намагаючись ввійти в примішення, де проводились
підрахунки голосів, з вимогою прискорити підрахунки,
оскільки в кінозалі повинно відбутися якесь там,
якийсь там захід.
Я просив би все-таки щоб Секретаріат або ж
заходив в те приміщення, де Верховна Рада працювала,
де лічільна комісія працювала б спокійно, прошу
вибачити, або ж непотрібно заважати її роботі.
Тепер дозвольте засідання... протокол засідання
Лічильної комісії Верховної Ради України від 5
березня:
ПРИСУТНІ -голова комісії, Сирота; заступник
голови комісії, Павловський. Члени лічильної комісії:
Бобриньов, Мостицький, Чукмасов, Кузнєцов, Брит,
Осадчук, Лінчак, Щаланський, Левченко, Білас,
Запорожець, Сокерчак, Капустян, Ярошинський, Бублик,
Ратушний, Бережний, Єльяшкевич.
СЛУХАЛИ: про підсумки таємного голосування по
виборах суддів Вищого Арбітражного суду України.
В бюлетень для таємного голосуавння по виборах
суддів Вищого Арбітражного суду України були включені
кандидатури: Борденюк Євгенії Миколаївни, Карабань
Володжимира Яковича, Ходаківської Ірини Полікарпівни.
На підставі результатів таємного голосування
лічильна комісія встановила: загальна кількість
народних депутатів України, обраних на час проведення
сесії -417. Кількість народних депутатів України,
повноваження яких визнані Верховною Радою України, -
416. Кількість народних депутатів, які одержали
бюлетені для таємного голосування, -288. Кількість
народних депуаттів України, які взяли участь в
голосуванні - 279.
"За" Борденюк Євгенію Миколаївну проголосувало
257, "протви" - 22.
"За" Карабаня Володимира Яковича -263, "проти" - 16.
За Ходаківську Ірину Полікарпівну: "за" -260,
"проти" - 19.
Лічильна комісія у відповідності до пункту 10
статті 97 Конституції України та статті 17, пункту 20
Конституційного Договору між Верховною Радою України
та Президентом України, а також глави 3. 7.
Регламенту Верховної Ради ВИРІШИЛА: вважати обраними
суддями Вищого Арбітражного суду Борденюк Євгенію
Миколаївну, Карабань Володимира Яковича, Ходаківську
Ірину Полікапівну.
(Оплески)
Тепер дозвольте прочитати протокол щодо виборів
колегії Генеральної Прокуратури.
ПРИСУТНІ були всі ті ж самі члени.
У бюлетень для таємного голосування по
затвердженню колегії Генеральної Прокуратури України
були включені кандидатури: Буравльов Іван Іванович,
Грищенко Іван Юхимович, Даниленко Валерій Павлович,
Дем'яненко Микола Іванович, Мартинюк Орест
Васильович, Полтавець Юрій Павлович, Христенко
Олександр Андрійович, Шевчук Микола Юхимович.
На підставі результатів таємного голосування
лічильна комісія встановила, що загальна кількість
народних депутатів України, обраних на час проведення
сесії 417, кількість народних депутатів України,
повноваження яких визнані Верховною Радою України -
416, кількість народних депутатів України, які
одержали бюлетені для таємного голосування -288,
кількість народних депутатів України, які взяли
участь в голосуванні - 272.
Таким чином, проголдосували по кандидатурам:
Боровльов Іван Іванович -"за" -123, "проти" -149,
Грищенко Іван Юхимович -"за" -226, "проти" -46,
Даниленко Валерій Павлович -"за" -256, "проти" -116,
Дем'яненко Микола Іванович -"за"-241, "проти" 31,
Мартинюк Орест Васильович -"за" -227, "проти" -45,
Полтавець Юрій Павлович -"за" -232, "проти" -40,
Христенко Олександр Андрійович -"за" -234, "проти" -
38, Шевчук Микола Юхимович -"за" -234, " проти" - 38.
Відповідно до статті пункту 10 Статті 97
Конституції України та Статті 14 Закону України "Про
прокуратуру", а також Статті 3. 7 регламенту
Верховної Ради України, лічильна комісія вирішила:
вважати затвердженою колегію Генеральної прокуратури
України у складі: Грищенка Івана Юхимовича,
Дем'яненка Миколи Івановича, Мартинюка Ореста
Васильовича, Полтавця Юрія Павловича, Христенка
Олександра Андрійовича, Шевчука Миколи Юхимовича.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, запитання до голови
Лічильної комісії єсть? Немає. Нам потрібно
затвердити Постанову.
У вас є на руках, Постанова Верховної Ради "Про
затвердження Колегії Генеральної прокуратури":
"Верховна Рада постановляє:
Затвердити Колегію Генеральної прокуратури в
такому складі:
Грищенко, Дем'яненко, Мартинюк, Полтавець,
Христенко, Шевчук".
Хто за дану Постанову, прошу проголосувати.
За -
Постанова приймається.
Нам потрібно прийняти Постанову Верховної Ради
"Про арбітражних суддів": Бородяк, Ходаківська і
третій у нас хто? Барабаш.
Я ставлю на голосування Постанову по трьох
арбітражних суддях.
За -
Постанова приймається.
Шановні колеги, дозвольте від вашого імені
поздоровить членів Колегії Генеральнолї прокуратури і
Голів Арбітражного суду.
(ОПЛЕСКИ)
На цьому вечірнє засідання завершуємо, завтра
розпочнемо роботу о 10 годині.