ЗАСІДАННЯ СЕМИДЕСЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  5  т р а в н я   1996  р о к у

                           16.00 година

      Веде  засідання  Перший  заступник  Голови  Верховної  Ради

      України ТКАЧЕНКО О. М.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  народні  депутати! Прошу зайняти свої

 місця,    вставити  картки  і   проведемо   реєстрацію.

      Включіть,  будь ласка,  систему.

      Проводиться  поіменна  реєстрація.

      В   залі  зареєстровано  337  народних  депутатів.  Вечірнє

 засідання  оголошується  відкритим.

      Слухається   питання   про   проект   Закону  України  "Про

 звільнення  від  обкладання  митом  предметів,  які  вивозяться,

 пересилаються  громадянами  за  митний  кордон   України".

       Суслов  Віктор  Іванович,  будь ласка.

      СУСЛОВ.  Уважаемые народные депутаты! Проект Закона Украины

 "Об  освобождении  от обложения таможенными пошлинами предметов,

 которые  вывозятся  или  пересылаются  гражданами  за таможенную

 границу  Украины"  вносится  Комиссией Верховної Ради Україны по

 вопросам   финансов   и   банковской   деятельности   в  порядке

 законодательной  инициативы.

      Этот  проект  вносится  в  связи с тем проектом, который мы

 приняли  в  первом  чтении.  И как вы видите, суть этого проекта

 состоит в том, чтобы снять существующие на сегодня неоправданные

 ограничения на вывоз и пересылку товаров за пределы Украины.

      Собственно  суть  закона  можно увидеть в пункте 5 проекта,

 где говорится "визнати таким, що втратить чинність закон України

 про   порядок   обкладання   митом  предметів,  які  вивозяться,

 пересилаються громадянами за митний кордон України".

      Этот  закон  у  вас  приложен  в  комплекте  документов. Вы

 видите,  что  в соответсвии с действующим, это второй проект, вы

 видите,   что   в   соответсвии   с   действующим   на   сегодня

 законодательством  при  вывозе  гражданами предметов за границу,

 они   должны  оплачивать  пошлину  в  размере  50  процентов  от

 розничной  цены  соответсвующего  товара.  Эта  норма на сегодня

 полностью   противоречит   действующей  международной  практике.

 Никакое   государство,   как   правило,  не  вводит  всеобщих  и

 всеобкюмлющих ограничений на вывоз товаров за границу.

      Мы  уже  говорили  о  том,  что  в  цивилизованных  и более

 развитых  странах  вам не только разрешают свободно вывозить то,

 что  куплено  в  этой стране, но и на границе вам еще возвращают

 уплаченные вами  налоги.

      В  Украине до сих пор, а закон этот принимался в 1994 году,

 когда  господствовало  мнение  о  том,  что  нам нужно запретить

 вывоз,   так  вот  на  сегодня  этот  закон  не  соответсвует  и

 сложившейся  в  Украине  ситуации.  У  нас  цены достигли уровня

 мировых,  а по многим товарам привышают мировой уровень. У нас в

 виду  либерализации  цен  наступило  видимое насыщение товарного

 рынка,  когда  товары в продаже есть, а купить их не за что. И в

 связи  с  этим давайте вместе ответим на вопрос, например, пункт

 "е"   статьи   2  действующего  Закона  "  О  порядке  обложения

 таможенными    пошлинами    предметов,    которые    вывозятся".

 Оказывается,  что  у  нас запрещено вывозить алкогольные изделия

 более  чем  одного  литра без пошлин. Что будет если мы разрешим

 вывозить два литра?

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор  Іванович,  я вибачаюсь. Ви чуєте за що

 мова  йде, шановні колеги? Я думаю, що дуже незрозуміло. Давайте

 слухать, будь ласка.

      СУСЛОВ  В.  І.  Я поясняю пока то законодательство, которое

 действует.   Скажем,   законодательством   установлено,  что  вы

 безпошленно  не можете вывезти более одного литра водки. Но если

 мы   разрешим   и   снимем  эти  ограничения,  то  значить  наши

 иностранные граждане смогут купить больше одного литра, уплатить

 у нас налоги и спокойно вывезти. Государству это выгодно, потому

 что   здесь   остаются:  акцизный  сбор,  налог  на  добавленную

 стоимость,  другие  налоги  и платежи, которые вклюбчены в цену.

 То же  самое относится к табачным изделиям и другим.

      И  в  то  же  самое  время  комиссия  посчитала необходимым

 сохранить  некоторые  ограничения  существующие сегодня на вывоз

 отдельных  категорий  товаров. Об этом говорится, в частности, в

 пункте   третьем,   предлагаемого   проекта   закона:"Заборонити

 громадянам  вивезення за митний кордон України предметів, на які

 встановлюються   державні  дотації,  крім  предметів  особистого

 користування".   Это  ясно,  если  на  предметы  устанавливаются

 дотации,  это  значить,  что  их  внутрення цена может оказаться

 ниже, чем цена за границей, и вывоз в этом случае будет  вывозом

 дотаций  и дотированием граждан других государств.

      Это   пункт   "б"  "предметів   обоїх  частин  промислового

 призначення,  обладнання,  комплектуючі   матеріали  та інші, що

 застосовуються у виробничій сфері, перелік яких визначає Кабінет

 Міністрів  України".  Это  тоже  понятно в ссвязи с существующей

 реальной  угрозой разукомплектации останавливающихся предприятий

 и вывоза наиболее ценных частей и оборудования.

      Это  запрещение  на вывоз культурных ценностей, драгоценных

 металлов, драгоценных камней и их... и изделий из них. В проекте

 Закона  также  говорится  о  том,  что в случае, если за пределы

 Украины  гражданин  вывозит  предметы товарной партии -а понятие

 товарной  партии  и  обкем  определяется Кабинетом Министров -то

 таможенное  оформление этой партии в этом случае "здійснюється в

 порядку,    установленому    для    суб'єктів    підприємницької

 діяльності".  Это  позволит  нам  избежать  каких  бы то ни было

 злоупотреблений  со  стороны  граждан  в  случае  попыток вывоза

 больших обкемов товаров.

      Что  же касается... И ключевой второй пункт этого проекта -

 "установити,    що    у    разі    вивезення,    пересилання   в

 несупроводжувальному  багажі,  а також пересилання в міжнародних

 поштових  відправленнях  з  митної  території України предметів,

 товарів,  придбаних  в  Україні  в  кількості,  що  не перевищує

 товарну партію, мита та митні збори не сплачуються".

      Тем   самым  мы  разрешаем  гражданам  свободно  безпошлино

 вывозить  товары,  купленые  в  Украине.  Это  относится  как  к

 гражданам  Украины,  так  и  к  иностранным гражданам. По мнению

 комиссии,  этот  проект,  который... закон должен действовать до

 окончательного  урегулирования  вопроса  в  законе  "Про порядок

 обкладення податками, які переміщуються громадянами через митний

 кордон  України"  ми  принять  сегодня  в окончательной редакции

 ввиду  того,  что начинается лето, граждане будут много ездить и

 наши,  и  иностранные  в  Украину  и  с Украины и чем больше они

 вывезут  товаров, купленых здесь, тем больше будут доходы нашего

 бюджета. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будуть   запитання   до   Віктора  Івановича?

 Запишіться, будь ласка.

      10 хвилин виставте. Найда, Анісімов.

      НАЙДА Г.І.

      (Херсон, фракция коммунистов, Найда)

      Виктор  Иванович,  мы  продолжаем.  Вы  сказали, что вот во

 втором  проекте  закона,  который, у нас четко будет ясность для

 наших граждан Украины, как поступать с посылками.

      Я   просмотрел  внимательно  и  тогда,  и  сейчас  вот  при

 подготовке,  значит,  рассмотрение  этого  вопроса.  Я хотел бы,

 чтобы  для  всех  наших граждан Украины все-таки вот по вопросам

 почтовой связи была более менее четкая ясность: в первом чтении,

 не  в  первом,  как  нам поступать, на временный период или как.

 Впереди,  действительно,  период  такой, когда надо будет оттуда

 получать,  от  нас  отправлять  посылки с фруктами, с ягодами, с

 консервами и т.д. Спасибо.

      СУСЛОВ  В.  И.  Значит,  пунктом  вторым закона этот вопрос

 решается   полностью:   "Установити,   що   у   разі  вивезення,

 пересилання  не  супроводжуваного багажем, а також пересилання в

 міжнародних  поштових  відправленнях  (это посылки, о которых вы

 говорите,   Григорий   Иванович)   з  митної  території  України

 предметів,  товарів,  придбаних  в  Україні  в  кількості, що не

 перевищує  товарну  партію, мита та митні збори не сплачуються".

 То  есть,  это будет свободный, безпошлинный вывоз посылками или

 пересылание посылками, если мы прием этот закон.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов, Поровський.

      АНІСІМОВ Л.О.

      (178, Запорожье, Анисимов)

      Виктор  Иванович,  вы  мне  ответьте  на один вопрос: какая

 позиция  к  законопороекту исполнительной власти в лице Кабинета

 Министров?

      И  второе.  Я  внимательно  посмотрел  данные,  которые нам

 розданы,  и  обращения Министерства связи, и информации, которую

 дает   таможенный  комитет  и  все  другие,  я  там  записан  на

 выступление, выступтаь, наверное, не буду. Все-таки я думаю, что

 надо  поддержать  ваш законопроект. И это будет одним из ответов

 нам,  народным  депутатам,  когда  на  прием приходят к нам наши

 граждане  и  говорят: "Сделайте хоть что-нибудь, чтоб я могла на

 сегодняшний  день  передать или сама провезти посылку или какую-

 нибудь   бандероль   для  своих  родственников,  находящихся  на

 территории  СНГ.  Поэтому  я  поддерживаю  законопроект  и прошу

 народных  депутатов  поддержать и проголосовать. А первый вопрос

 ответьте, пожалуйста.

      СУСЛОВ. Да.  У  нас здесь присутствует докладчик по первому

 вопросу,  который  уполномочен  Кабинетом Министров представлять

 позицию   Кабинета   Министров,  -это  заместитель  председателя

 таможенного  комитета  Соловков, он этот проект завизировал, его

 поддерживает, если есть необходимость, то готов это подтвердить,

 проект  также  завизирован  и  рядом  министерств как Минсвязи и

 других.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Поровський. Пономаренко.

      ПОРОВСЬКИЙ  М.  Українська  республіканська  партія,  група

 "Державність".

      Шановний  доповідачу,  я  уважно вислухав ваш виступ і мені

 пригадався  крилатий  вираз,  ви все це пропонуєте на жарт чи по

 українськи?  Перш  за  все,  що можна серйозне вивести з України

 якщо  головний  енергоносій  1000 кубів газу в Україні коштує 82

 долари  за  тисячу  кубів,  а  з  того ж газу труба продана, газ

 проданий  з тієї ж труби в Європі -60 доларів, і це закладається

 в ціну одиниці товару. Що ми можемо запропонувати? Перше.

      Друге.   Ви  надзвичайно  переконливо  привели  приклад  із

 горілкою,  але  після того, коли ви пропонували з цієї ж трибуни

 закон  про монополію на виробництво горілки і введення ліцензій,

 то  плачевні  наслідки  цього  закону відбилися на підприємствах

 мого  виборчого  округу,  у  нас  40  заводів,  які виготовляють

 горілку,  а  ліцензію  отримали на виготовлення по вашому закону

 уже  більше  1000.  І  ці  більше  1000 клієнтів ллють горілку в

 підвалах, продають її на чорному ринку, а ви тут нас переконуєте

 в  тому,  що  горілку  куплять  і  повезуть на експорт. Так само

 куплять ту дешеву горілку, зроблену у підвальних умовах, розлиту

 спирту  без ніякої технології і, бачете, вашими добрими намірами

 виходять завжди так: що хотіли як краще, а виходить як завжди.

      СУСЛОВ  В. І. Значит, уважаемый Николай Иванович, подумайте

 внимательно  над  содержанием  закона и возможными последствиями

 его  принятия.  Вы говорите что что можно вывезти из Украины? Ту

 же  самую  горилку,  если вы посчитаете по ценам и по курсу, она

 оказывается  ниже  в  Украине,  чем, например, в России. Поэтому

 пусть  немного  гражданин,  едущий в Украину... едущий в Россию,

 может  купить себе, так сказать, лишнюю бутылку, вывезти -какой-

 то  доход  это  даст,  но это один из примеров, которых мы можем

 приводить много, у нас есть товары, которые по ценам оказываются

 ниже, чем в соседних государствах. При этом покупка этих товаров

 не  датируется  у  нас  -они  просто  в производстве у нас стоят

 дешевле,  и  мы  заинтересованы  в  увеличении обкема сбыта этих

 товаров. Поэтому... уже поэтому этот закон стоит принимать...

      Что  же касается вашего замечания по поводу монополии, то я

 вам  хочу сказать, что Верховный Совет не смог принять решение о

 введении  государственной  монополии  на производство и торговлю

 алкогольными  напитками.  Он  принял  Закон  "О  государственном

 регулировании  производства  и  торговли...",  в  соответствии с

 которым установил, что вся эта деятельность лицензируется. И что

 касается  количества  выданных  лицензий,  то это все в руках на

 сегодня  Кабинета  Министров,  который  как  раз  может (как нас

 сегодня  уже убеждал представитель Кабинета Министров), способен

 проводить  государственную  политику.  Пусть  проводит  и в этой

 области. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко, Єльяшкевич.

      ПОНОМАРЕНКО Б.Й., 422 виборчий округ, Смілянщина.

      Я  пропоную  народним  депутатам  підтримати  цей  закон як

 такий,  що дасть можливість утримати наш ринок збуту, який ми ще

 не   втратили,  і  сприяти  реалізації  продукції...  реалізації

 продукції  українського товаровиробника. Але я хотів би все-таки

 конкретизувати,   Віктор   Іванович.

      Отут,  в  діючому законі написано: "Заборонено пересилати в

 міжнародних  поштових  відправленнях продукти харчування, в тому

 числі:  кондитерські вироби (цукерки, печиво тощо)". Я хотів би,

 щоб  ви  чітко  сказали, що з прийняттям цього закону пересилати

 такі посилки можна буде без всякої заборони і без сплати мита.

      СУСЛОВ В. І. Это действительно так, и это следует из текста

 закона. Я думаю, что всем депутатам понятно, что запрет на вывоз

 пищевых продуктов, который до сих пор действует, он не оправдан.

 Украина  -аграрная  страна,  она должна иметь возможность вывоза

 своей  аграрной  продукции  по  разным  каналам,  в том числе ми

 тогда, когда это делается гаржданами, но я повторяю, в небольших

 количествах, не превышающих обкем товарной партии.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Єльяшкевич, Сахань.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ, Херсон, депутатская   группа "Реформы".

      Я  бы  просил  тоже  уважаемых  коллег поддержать выносимый

 комиссией   законопроект,   так   как  это  существенно  улучшит

 положение   граждан   в   нашей   стране  в  плане  их  связи  с

 родственниками в близком и  в дальнем зарубежье.

      И  во  вторых,  поможет  нашей  промышленности  быть  более

 конкурентноспособной.   Однако,  Виктор  Иванович,  тот  вопрос,

 который  я  задавал. Здесь есть понятие товарной партии. Если вы

 четко  скажете  о  том, что такое товарная партия в нашем законе

 предыдущем,  который  мы приняли сегодня в 1-м чтении, тогда все

 вопросы снимутся. Как  вы считаете?

      СУСЛОВ В. І. Ну, на сегодня Кабинет Министров устанавливает

 обкемы  товарной  партии,  установил их соответствующим декретом

 Кабинета Министров.

      Теперь,  что  же  касается  вашего  замечания необходимости

 более   четкого   определения   понятия   товарной  ппартии,  то

 действительно,  приняв во 2-м чтении закон, который мы обсуждали

 сегодня, мы сможем это  сделать.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сахань, Осадчук.

      САХАНЬ.

      Шановний  Вікторе  Івановичу,  зрозуміло, що ті законодавчі

 акти,  які обмежували вивіз товарів за кордон, було прийнято під

 час   тотального   дефіціту.   Сьогодні   ситуація  координально

 змінилася і ми  вже в цих умовах живем  мабуть  близько  2 років.

      Скажіть  мені,  будь  ласка,  чому  ці  надзвичайно важливі

 законопроекти,  які  сьогодні ви пропонуєте, а зрозуміло, що для

 кожного  товаровиробника  на  Укарїні  дуже вигідно продати свій

 товар, не  запропоновані  Урядом. Яке відношення Уряду до вашого

 законопроекту?   І   чому,   скажіть,   все-таки  Уряд  найбільш

 зацікавлений  здавалося  в  цьому...  в  прийнятті  цих  законів

 сьогодні практично відсутні при  розгляді  цього питання.

      СУСЛОВ В. І. Я уже сказал, что проект подготовлен комиссией

 в  порядке  законодательной инициативы. Со стороны Правительства

 никаких  возражений  по  этому  проекту нет и не было. Ну, а что

 касается  вопроса, почему он не был раньше подан Правительством,

 представительство  здесь, правительство и так далее, то это все-

 таки нужно адресовать не мне, а Правительству этот вопрос.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю,  що  Сахань  дуже  правильно питання

 задав.  І  резюме в якійсь мірі в кінці зробив. Тому що 30-го на

 розширеному  засіданні  Кабміна це питання теж піднімалось. Коли

 звинувачують  Верховну Раду в тому, що ми затягуємо прииймать ті

 чи  інші  закони  конче  необхідні,  то виникає питання: а хто в

 цьому  найбільше  зацікавлений,  чи  хоча  б  в однаковій мірі -

 Верховна  Рада  і Кабмін? Чи Верховна Рада приймає, розглядає, а

 захистити  той  чи  інший  закон  енма  кому  з боку  Кабміна.

      Ну,  я  думаю,  що  і  ті,  хто нас слухає і піддає критиці

 Верховну  Раду,  повинен  розуміть, мабуть, що якщо такі питання

 розглядаються,  повинні  з  Кабміна  мають  люди буть присутні і

 відстоювати ту чи іншу і закон чи поправку до закону.

      Я  оголосив  Осадчука,   будь  ласка.

      ОСАДЧУК. Група "Державність", Демократична партія України.

      Шановний  доповідачу?  Це  дуже добра справа -звільняти від

 обкладання   митом   предметів,  які  вивозяться,  пересилаються

 громадянами  за  митний кордон України. І в тій частині, коли це

 захищає  людину,  і  коли  сприяє  спілкуванню  родичів -це дуже

 благородно  і добре.

      Але  одна  і  та  сама  людина  може  послати  одну посилку

 протягом  дня,  а може послати 10 посилок, вже з іншою метою. Як

 це  регулюється  даним  законопроектом?

      І  друге  питання:  чи  є відповідні пільги в законодавстві

 наших  сусідів,  щоб і з того боку наші родичі, друзі могли б на

 таких  же  добрих  началах  посилати   різні  посилки?

      Дякую  за  увагу.

      СУСЛОВ.  Давайте подумаем над тем, что произойдет, если

 гражданин  пошлет  10  посылок?  Это  значит,  что  он  купит  в

 магазинах довольно большой обкем продуктов, которые он высылает.

 Значит,  в  ценах  на  эти  продукты  он  заплатит налоги, будут

 покрыты издержки производителей, увеличится обкем реализации.

      Он прийдет на почту, оплатит все почтовые тарифы. Вы видели

 как  быстро  они  в  поседнее  годы  сокращаются  у нас. Получим

 дополнительный доход от услуг связи. В конце-концов даже с точки

 зрения,  действительно, поддержания семейных, дружеских и прочих

 связей  -это неплохо, если гражданин Украины получит возможность

 безпошлино  эти  посылки  слать.  Нет  на  сегодня  убидительных

 аргументов  с  учетом  уровня  цен,  с  учетом  того,  что  цены

 свободны,  которыми  бы  кто-то  мог  доказать,  что  нужно  это

 количество  осылок  ограничить  и  установить  право  гражданина

 сколько посылок в год он может послать, а сколько не может.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 Я думаю, що скільки нам посилок висилали раніше...

      СУСЛОВ В.І.  В других странах таких ограничений нет.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте,  будь  ласка. Єсть бажаючі прийнять у

 частьв обговоренні? Ну, одну хвилиночку. Я прошу підніміть руки,

 хто має бажання? Яворівський. Будь ласка з міста.

      ЯВОРІВСЬКИЙ.     Володимир     Яворівський,    Свіловодськ,

 Онуфрієвка,  Демократична партія України.

      Шановні Олександре Миколайовичу, шановні колеги.

      Я  просто  ще  раз хочу звернутися до вас, що ми маємо шанс

 скорегувати,  а  то  і  виправити  ту помилку, яка була допущена

 нашими попередниками, тією Верховною Радою буквально під завісу,

 коли  було  прийнято  попередній  закон.  І  я вам скажу, що він

 багатьма  людьми,  і  в  моєму виборчому окрузі, і ті листи, які

 йдуть  на Комісію з прав людини, дуже часто сприймався просто як

 політична провакація.

      Чесно  кажучи, ніде в світі ніхто нікому не пересилає такої

 кількості  посилок,  як  ми.  В основному шлють якісь документи,

 папери.  Але  ми  так звикли. Є така певна звичка. І я думаю, що

 сьогодні  зняття  цього податку -це справді буде добре діло, яке

 ми  зробимо.

      Одначе, я хотів би, користуючись тим, що є заступник голови

 нашого Митного комітету, я хотів би, і, мабуть, ця пересторога є

 у  дуже  багатьох  із  вас,  тому  що  закон  нормальний, закон,

 справді,  прогресивний,  і  я  повністю  тут  підтримую  в цьому

 відношенні Суслова. Але я маю певний острах, і думаю, що він є у

 вас  багатьох,  як цей закон буде виконуватись? Я зовсім не хочу

 кинути тінь на наших митників, але ми самі знаєм, які колосальні

 побори  на  тих  же  самих  митницях,  і я дуже боюся, що те, що

 сказав  Осадчук, може справді мати рацію. Але одначе хотілося б,

 і  я  хотів  би,  щоб комісія Суслова (потім за цим законом буде

 введено відповідні  розпорядження  Кабінету Міністрів), щоб там,

 звичайно,  справді  було  передбачено,  ну, якісь ті нюанся, які

 справді,  ну, можуть якось убезпечити, так би мовити, Україну. А

 найголовніше  (я заради цього взяв слово), просто дуже би просив

 заступника  голови  комітету:  ну  врешті-решт  давайте наведемо

 якийсь  лад  у  наших  митницях.  Повірте мені, увесь світ з нас

 сміється,  коли  приїжджають  сюди  до  українських митників, за

 кілька  доларів  можна провести і ядерну бомбу. Я ще раз кажу: я

 не хочу кинути тінь, там є прекрасні люди, але водночас сьогодні

 запитайте  будь-кого з тих людей, які переїздять кордон, вони це

 прекрасно  знають,  що  такого,  як у нас, практично майже немає

 ніде.

      Я  просто дуже просив би, зрозумійте це, як моє депутатське

 звернення,  все-таки наводити лад. За цим стоїть авторитет нашої

 держави.

      Розумію,  що питання це болюче, і молода наша митна служба,

 але  всеодно дуже просив би Кабінет Міністрів і вас особливо, як

 одного  з  керівників  комітету цього, навести лад. думаю, що ми

 зробимо   дуже  добре  діло,  коли  сьогодні  відкриємо  і  дамо

 можливість  пересилати  ці посилки. Люди хочуть це робити  і хай

 вони  це роблять. Я думаю, що ми і виправимо сьогодні помилку, і

 зробимо дуже добре діло. Агітую вас за те, щоб проголосувати цей

 за закон. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще єсть бажаючі? Голосуєм?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  дивлюся  ще три депутати мають бажання. Запишіться, будь

 ласка,  і  будем  голосувать. Анісімов. Будь ласка. Підтримуєте.

 Кочерга,  Сокерчак. 5  хвилин. Висвітіть, будь ласка.

      КОЧЕРГА. Прошу передати  слово  Тихонову, 101.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка. 5 хвилин   достатньо?

      ТИХОНОВ

      Мне  хотелося задать вопрос Суслову по третьему пункту, где

 запрещается вывоз некоторых наших товарных ценностей из Украины.

 Меня   интересует   именно   пункт   в)  "культурних  цінностей,

 дорогоцінних  металів,  коштовного  каміння  та  виробів з них з

 метою їх  відчуження." Так  оце мене  цікавить.

      Скажіть  мені,  будь ласка, хто-небуть і що буде з людиною,

 якщо  ця людина виїте за кордон і загубе там серьожку золоту, чи

 кольцо, чи ще що-небуть і вертається назад і що з ним буде?

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Нічого не буде.

      ТИХОНОВ. Ну так  треба ж   якось записувати.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Буде тільки те, що він втратить те, що мав.

      Будь ласка, Сокерчак. Немировський.

      СОКЕРЧАК В.М.

      314 Ставронський виборчий округ, депутат Сокерчак.

      Шановні  колеги!  Мені здається, що і в своїй доповіді, і в

 відповідях  на депутатські запитання Віктор Іванович Суслов дуже

 аргументовано  роз'яснив  чому  треба  прийняти  оцей  закон. На

 вибор...  виборці  наші  теж  неодноразово  ставили це питання і

 якраз  це...  якраз  такий  текст  цього  закону,  як  і просять

 виборці.  Тому я прошу припинити обговорення, а проголосувати за

 цю  постанову  і прийняти.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Немировський і завершуєм.

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      309  округ, (...........)  Одесская  область.

      Уважаемые  коллеги! В течение этих двух лет наверное нет ни

 одного  человека  в  этом  зале, которые бы не получали от своих

 избирателей  письма  о  том,  что практически невозможно послать

 посылку  своим   родственникам.

      Я  напомню,  что  для  того,  чтобы  выслать  эту  посылку,

 необходимо  было  уплатить мыто не менее 50 долларов, не считая,

 что   стоимость  посылки  ограничивалась  суммарно  и  там  были

 дополнительные платежи.

      Поэтому,  давайте мы выполним перед нашими изибрателями наш

 долг  и  сделаем небольшой для них подарок в их тяжелой жизни. Я

 прошу поддержать проект сегодня и принять его в целом.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування закон в цілому. Я прошу

 голосувати.

      "за"

      Спасибі. Закон прийнятий в цілому.

      Слухається   питання   "Про   проект  закону  України  "Про

 промислово-фінансові    групи   в   Україні"   із   зауваженнями

 Президента". Суслов Віктор Іванович доповідач - голова комісії.

      СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, вам роздан проект

 новой редакции закона Украины "Про промышленно-финансовые группы

 в  Украине".  Вы,  очевидно,  помните, что этот закон был принят

 Верховным  Советом  Украины 21 ноября 1995 года. 11 декабря 1995

 года  Президент  Украины  наложил вето на этот Закон и со своими

 замечаниями  вернул  его  для  повторного рассмотрения Верховным

 Советом.

      После  этого  некоторое  время продолжалась переписка между

 Верховным  Советом и Администрацией Президента, поскольку проще,

 конечно,   было   зауваження   Президента   врахуваты  в  случае

 подписания   Закона   и  внесения  соответствующих  изменений  в

 действующий Закон. Однако, этого не произошло.

      Процедурно  сегодня,  как  это  и  предлагает  Комиссия  по

 экономической политике, мы можем пойти двумя путями.

      Первое.   Проголосовать   двумя  третями  прежнюю  редакцию

 закона.  В  таком  случае  Президенту  Украины будет обязан этот

 закон  подписать  в  редакции  от  21  ноября  1995  года.  Я бы

 предложил  сразу  же поставить на голосование такую возможность,

 если  прежняя  редакция  закона не наберет необходимые две трети

 голосов,  то тогда мы пойдем постатейно по замечаниям Президента

 и  может  быть  сможем  эти  замечания максимально учесть с тем,

 чтобы закон был принят. Поэтому чтобы не тратить сейчас время на

 общую   часть,  я  прошу  Александра  Николаевича  поставить  на

 голосование  закон  в  прежней  редакции  на  случай набора двух

 третей голосов и после этого определиться.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Перед  тим як ставити на голосування запитання

 будуть,  Віктор  Іванович?  Чечетов,  будь  ласка,  і  ставлю на

 голосування. І Єльяшкевич, два депутати.

      ЧЕЧЕТОВ.

      Уважаемый  Виктор Иванович, тут немножко не совсем точно вы

 сказали решение комиссии, поскольку там было 16 или 18 хамечаний

 Президента,  то  с  частью  там  согласились  с замечаниями, а с

 частью  нет,  поэтому  там где мы не согласились и настаиваем на

 своей  редакции,  вот  там  надо  проголосовать  те статьи двумя

 третями,  а  там где мы согласны с зауваженнями Президента, надо

 проголосовать простым большинством.

      СУСЛОВ  В.  І.  Значит,  я  тогда  попрошу  все-таки нашего

 толкователя  регламента  депутата Носова высказаться, потому что

 насколько  я  понимаю,  двумя  третями  только  закон  в прежней

 редакции   в  целом.  А  если  мы  уже  пойдем  по  статейно  по

 замечаниям, то там простым большинством.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Єльяшкевич, будь ласка.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ    Херсон, депутаткая группа "Реформы".

      Уважаемые  коллеги,  процедура,  на мой взгляд, должна быть

 следующая.  В  связи  с  тем,  что  Президент  наложил вето есть

 записавшиеся  на  выступление,  где  прозвучит,  например,  там,

 поддержка  того,  что  мы  приняли  или  наоборот.  Если  это не

 проходит   после   этих   выступлений  там  буквально  несколько

 выступлений,  там  буквально несколько человек, если не набираем

 мы  две  третих,  а  судя по всему две третих мы сегодня вряд ли

 наберем, потому что, к сожалению, людей недостаточное количество

 в  зале  на сегодняшний момент. То тогда надо идти по поправкам,

 но  каждую  поправку  -надо  открывать  обсуждение, которая была

 комиссией  принята,  так  как это совсем другая редакция -не та,

 которая   была   записана   в  законе.  А  есть  поправки  очень

 существенные, которые если и не меняют суть самого закона, то по

 крайней  мере,  их последствия будут либо очень позитивные, либо

 очень негативные. Поэтому я бы предложил бы перейти к обсуждению

 вопроса  замечаний  Президента  (для  те, кто хочет вычступить),

 потом   проголосовать   сам  законопроект,  то  есть  попытаться

 преодолеть  вето  Президента, а если нет, то тогда уже перейти к

 процедуре постатейного рассмотрения замечания Президента. Причем

 с  процедурой  обсуждения  тех  замечаний,  с  которыми комиссия

 согласилась, но которых не видели депутаты до этого.

      ГОЛОВА.  Із цього приводу є ще пропозиції?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тобто  є  пропозиція ставити проект закону на голосування в

 цілому,  так  як  він  був  проголосований, тільки набрати треба

 необхідну кількість голосів -278 голосів. А потім, якщо потрібно

 буде  внести  поправки  до закону, то внесемо поправки в окремій

 статті. Нема заперечень?

      Ставлю   на  голосування  проект  Закону  "Про  промислово-

 фінансові  групи"  в  цілому.  Прошу  підтримати  цю пропозицію.

 Дружно, будь ласка!

      "За" -

      Не приймається рішення.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, хто не зрозумів?!.. Я все пояснив чітко...

      СУСЛОВ   В.  І.  Ставится  на  голосование...  вам  роздана

 таблица,   ставится   на  голосование  левая  колонка,  в  левой

 колонке - та редакция, которая Верховным Советом была принята 21

 ноября  1995  года.  для  того,  чтобы Президент был обязан этот

 закон подписать, нам нужно набрать 2/3 голосов.

      ГОЛОВА.  Хочу  звернуть  увагу  на те, що ми голосували цей

 закон  всі  статті  поіменно  і в цілому, і всі статті поіменно.

 Якщо...  якщо не заперечується така пропозиція, давайте поіменно

 проголосуємо. Хто за те, щоб  поіменно, прошу проголосувати.

      "За"-

       Рішення прийнято.

      І  ще  хочу  привернуть  вашу  увагу до одного моменту. Цей

 закон  ми  голосували  тільки  в  2-му читанні розгшлядали цілий

 сесійний  тиждень. Пам'ятаєте? Всі засідання протягом тижня йшли

 за  нормами  цього закону. І тому так: або ми уникаєм повторення

 цього  пройденого  матеріалу, бо ми голосували те, що пропонував

 Кабінет  Міністрів,  отже вносилося за згодою з Президентом. Або

 ми  тоді  вибираємо  собі  нову  роботу  ще на 2 тижні. Я прошу,

 підтримайте цю пропозицію, пропозицію комісії проголосувати ліву

 колонку  в  цілому. Голосування іде поіменне, будь ласка. Ставлю

 на голосування.

      "За"-

      Голосів  не  вистачає.  Не вистачає 30 голосів... Хоч 60 не

 беруть участь .... участі в голосуванні.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Попросіть, ще до залу, щоб зайшли. Будь ласка, оголосіть.

      ШУМ У ЗАЛІ

      В вас  з процедури  щось, да? Анісімову дайте слово...

      АНІСІМОВ, 178, Запорожье.

      Я  обращаюсь  к  народным  депутатом.  Вы  помните,  тут  в

 полемике  меня, особенно с Ельяшкевичем, тут часто мы тут ломали

 копья  по  поводу  принятия  этого  закона.  Я  предлагал вообще

 нулевую  ставку,  о  чем  шел разговор, по переделу что касается

 финансово-промышленных групп. Мы      сошлись  на  50%.

      Я  вам честно скажу, как имел отношения с промышленниками и

 разговор  с  директорами,  конечно,  он не сутраивает. Надо было

 делать   нулевую   ставку,  и  по  этой  нулевой  ставке  давать

 определенные  льготы  для рпомышленно-финансовой группы, которая

 на  сегодняшний  день  частично бы освободила от того налогового

 пресса,   который   сегодня   давит  на  рпоизводителя.  Ну,  не

 получилось. Мы    согласились  на  50%.

      Поэтому  снова  включаться  в  дискуссию  и  разговоры, где

 предлагает  и  Президент, не устривает на сгеодняшний день и то,

 что  это  не  транс-национальная  корпорация, которая приходила,

 будем говорить, на зарубежье, будем говорить, пределы Украины. Я

 хотел   бы   все-таки,  чтобы  поддержавть  и  не  включаться  в

 дискуссию,  поддержать,  набраться нам мужества, проголосовать и

 двумя третями подтвердить, и чтобы Президент подписал Указ.

      И  еще  мочему?  Потому  что  мы  много  вели  разговоров и

 говорили,  что  промышленно-финансовая группа даст хоть частично

 толчок  сперед  для  нашей   экономики.

      Прошло   с   ноября  месяца,  сгодня  уже  апрель,  она  не

 функционирует  и не  действует  как  таковая.

      Поэтому,   давайте   все-таки   включим   этот  механизм  и

 посмотрим, что она принесет для народного хозяйства Украины.

      ГОЛОВА.  Підтримуючи  те,  що  чказав Леонід Олександрович,

 яхотів би ще один аргумент навести. Якщо тільки на основі закону

 почнуть  створюватись  промислово-фінансові  групи,  і десь буде

 виникати  реальна потреба змінити, наприклад, цю ж ставку, то ми

 оді  поправкою  в  закон елементарно, за короткий термін зможемо

 внести   цю   поправку.   Але   закон   працюватиме  і  суб'єкти

 господарювання  матимуть  змогу   працювати. Зрозуміло.

      Ще  раз  ставлю...

      Віктор  Іванович,  будь ласка.

      СУСЛОВ.  Уважаемые  депутаты, еще один аргумент. Конечно, в

 предложениях   Президента  есть  много  пунктов,  которые  очень

 привлекательны  для участников групп и для промышленников прежде

 всего.  Это  восстановление  некоторых  налоговых льгот, которые

 были  в  проекте  закона,  но в окончательной редакции Верховный

 Совет не смог ее принять, тут была очень большая борьба.

      Но  я,  например, за то, чтобы мы сейчас преодолели вето, а

 потом   при   необходимости   вносили  необходимые  изменения  и

 принимали  их  в  том числе и в части льгот. Потому что, если мы

 вето  не преодолеем, то скорее всего мы не приймем и предложение

 Президента.  У  нас  не  хватит  голосов.  И вопрос повиснет по-

 прежнему.  Мы как были без закона, так и останемся. Даже в таком

 виде,  в каком он был принят, при ограниченных льготах, там все-

 таки  льготы есть при экспорте и импорте, и некоторые другие. Он

 промышленности нужен этот проект.

      Поэтому  давайте  все-таки  проголосуем  за,  а  потом  уже

 обсудим, что туда нужно  будет внести, когда этот закон выйдет.

      ГОЛОВА.  Погодимся на цю пропозицію? Немає заперечень? Я ще

 раз  ставлю  на  голосування  цей  проект,  цей проект в цілому.

 Процедура  зрозуміла.  Вона  дозволяє  раціонально використати і

 час, і можливості цього закону в організації виробництва.

      Ставлю   на   голосування  ще  раз.  Голосування  поіменне.

 Підтримайте, будь ласка.

      "За" -

      Ну,  невже  10  голосів  не  можуть  переконати тих, хто 40

 чоловік, хто не голосує, що треба голосувать. Ну, в кінці-кінців

 утримуйтеся...  Скільки  було  критики  відносно  того, що немає

 цього  закону.  З  листопада місяця не випускається закон тільки

 через  те,  що  комусь якась не подобається норма або хтось інше

 передбачав. А закон хороший.  Треба зосередитись.

      Я  прошу  тих,  хто  проти 10, проголосуйте за і буде все в

 порядку. Наталія  Михайлівна, будь ласка, ви ж відстоювали норми

 цього закону.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановні  колеги! Я хочу звернутись до тих 41 депутати, який

 ніяк  не  прийняв  участь  в голосуванні. І я хочу, щоб ви зараз

 відчули,  що  цього  закону  чекає і промисловість, і транспорт.

 Півроку   ми   працюємо  над  законом  і  комісія,  і  Президент

 погоджували  сі  оці  положення.  І  якщо ви звернули увагу, тут

 якраз  в  деяких статтях навпаки іде якраз ратифікація Верховною

 Радою договорів. Тобто ми відстояли, щоб   Верховна  Рада  магла

 більше, ну приймала більш активну участь в створенні промислово-

 фінансових  груп.  І  те,  що  воодиться  нульова ставка -це теж

 нормально,  тому  що  треба  давати  пільги,  інакше нема змісту

 економічного створювати промислово-фінансові групи.

      І ще одне. Коли не створюються промислово-фінансові групи в

 Україні,  то  наші підприємства ідуть за кордон, в ці промислово-

 фінансові  групи,  бо така закономірність економічного розвитку.

 Тому  я дуже просила би, щоб оці 41 депутат, які ніяким чином не

 прореагували, прийняли активну участь у голосуванні і підтримали

 цей закон. Ми будемо сприяти розвиткові нашого виробництва.

      ГОЛОВА.  Ну,  мені здається, вже всі погоджуються. Ну нехай

 41  не  голосує,  хай  з  них  15 проголосує, цього досить буде.

 Ставлю  ще  раз  на  голосування,  і як в порядку виключення, як

 вийняток,  вірніше,  ставиться  на  голосування  ще  раз. Прошу,

 підтримайте.  Василь  Васильович,  оце як ви проголосуєте, так і

 буде. Давайте.  Прошу. Дружно.

      "За" -

      ОПЛЕСКИ

      Отак би ще за Конституцію, і все було б в порядку.

      Спасибі вам, рішення прийнято.

      Про  проект  Закону  України  "Про  ратифікацію  угоди  між

 Україною  і  Сполученими  Штатами  Америки про співробітництво в

 дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях".

      Є    тут    представник   Кабінету   Міністрів,   заступник

 генерального директора Національного космічного агенства України

 Кузнєцов  Едуард Іванович. Будь ласка,   йому  слово.

      КУЗНЄЦОВ Є.І.

      Шановні  народні  депутати!  Шановний  головуючий! Я не так

 давно  доповідав  вам  про  необхідність ратифікації цієї угоди.

 Хочу   ще  раз  підкреслити,  що,  виходячи  із  концепції,  які

 розробляються  в  космічному... Національним космічним агенством

 України  щодо  розвитку  ракетно-космічної  галузі  на  майбутнє

 п'ятиріччя,  ми  в  основу  її  кладемо  широке  та різноманітне

 міжнародне  співробітництво  і  виходячи  із  тенденцій,  які ми

 вивчаємо, спостерігаємо і аналізуємо в світі, ми робимо висновок

 про  те, що всі в космосі зараз робляться на широкій міжнародній

 кооперації,  все  більше  приділяється  уваги  об'єднанню зусіль

 вчених,  все  більше  приділяється  уваги  об'єднанню фінансових

 можливостей   країн   для   вивчення  і  дослідження  космічного

 простору.

      Ми   шукаємо   останнім   часом   можливості  для  широкого

 міжнародного   співробітництва   з   різними  країнами,  різними

 науковими  та технічними школами. Ми розуміємо і це є об'єктивна

 реальність, що самотужки в ізоляції від світового співтовариства

 без   використання   світового   досвіду  суттєвих  досягнень  в

 космічній  науці та  техніці   досягнути неможливо.

      Сьогодні  ми  маємо  вже  постійні  контакти,  йде  взаємне

 вивчення  десь  близько  з  20-ма  країнами, ми вклали угоди про

 співпрацю  різного рівня з 9-ма країнами світу. В тому числі і з

 Китаєм,   Індією.   Угоджена   та  повністю  готова  до  підпису

 широкомасштабна   угода   з   Російською  Федерацією.  На  етапі

 погодження  документи  про  співробітництво в космічній галузі з

 Республікою Корея та Італією.

      Сьогодні   ми   посимо   вас   підтримати   пропозицію  про

 ратифікацію  угоди  з  Сполученими  Штатами  Америки  -однією  з

 провідних країн світу.

      Певний час Україну в світі на знали як космічну державу. Не

 знали  про  її  вагомий  внесок  у  створення  ракето-космічного

 потенціалу Радянського Союзу, не знали про досягнення її вчених,

 інженерів, конструкторів.

      Завдяки   наполегливій   роботі  нам  вдалося  прорвати  цю

 інформаційну  блокаду  та  довести  до відома багатьох країн, що

 спражній науковий, технічний потенціал нашої держави надзвичайно

 великий.  Ми  довели,  що співробітництво з Україною є не тільки

 перспективним  і плідним для будь-якої високорозвиненої держави,

 але  й  сама  Україна є рівноправним та гідним партнером у цьому

 співробітництві.

      Розуміючи  всі  складнощі  та  відсутність  певного досвіду

 таких  безпосередніх  відносин  на  новому рівні, ми надзвичайно

 уважно  ставилися  до  питань  захисту інтелектуальної власності

 нашої  держави,  збереження тих нових ідей, які мають українські

 творці  ракетно-космічної  техніки,  які мають українські творці

 ракетно-космічної   техніки,   а  також  до  питань  безпеки  та

 обороноздатності нашої держави.

      З  цією  метою нами ініційовані певні зміни в законодавстві

 нашої  держави.  Нещодавно  виданий  Указ Президента України про

 заходи   щодо  вдосконалення  державного  регулювання  космічної

 діяльності,   підготовлено   ряд  інструкцій  та  положень  щодо

 ліцензування  та  сертифікації  діяльності  в  ракетно-космічній

 галузі.

      Хотів  би  підкреслити, що угода між Україною і Сполученими

 Штатами  Америки  про мирне використання космічного простору -це

 угода   рівноправних   партнерів,  які  однакові  зацікавлені  у

 взаємній   співпраці   в  вирішенні  спільних  проектів,  обміні

 досягненнями в науці, зближенні сучасних високих технологій.

      Для  України  співробітництво з Сполученими Штатами Америки

 дасть   змогу   більш   ефективно   використовувати  надзвичайно

 потужний,  можливо  навіть, надмірний промисловий потенціал. Але

 це збереження робочих місць, додатковий час для формування нової

 концепції ракетно-космічної політики України, часткова конверсія

 нашої космічної науки та виробництва.

      Для нашої держави ця угода надасть можливість виходу нашої

 галузі   із   замкнутого   простору   на  світовий  ринок  і  це

 найголовніше,  бо  це  надзвичайно  прибутковий  ринок  комічних

 послуг.  Сьогодні  уже  говорилося  про  те,  щоб ми не втратили

 традиційні  ринки  збуту,  а це ми знайшли зовсім новий, цілком,

 надзвичайно прибутковий ринок космічних послуг і ми туди вийшли.

 Для  нашої  держави  -це  забезпечення  нормального  надходження

 інвестицій   в  ракетно-космічну  галузь,  залучення  іноземного

 капіталу  для  здійснення  надзвичайно  важливих  проектів,  які

 будуть    кроком    у   третє   високотехнологічне   науковоємне

 тисячоліття.

      Ця  угода  відкриває  широке  поле  для співробітництва між

 двома   країнами   для  укладання  конкретних  контрактів,  тому

 визначити  фінансові  наслідки  надзвичайно  складно,  але проте

 додаткових витрат з бюджету в зв'язку з укладанням цієї угоди не

 вимагається.

      Ми   просимо  вас  подану  Президентом  України  угоду  між

 Україною  та  Сполученими  Штатами Америки про співробітництво в

 дослідженні  і  використанні  космічного простору в мирних цілях

 ратифікувати. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Чи є до Едуарда Івановича запитання? Є. Запишиться

 на  запитання,  хто  хотів  би  їх  задати.  Я  думаю  5  хвилин

 вистачить,  якщо  більше,  тоді будем ще записувать. Опублікуйте

 список.

      Спепанов Петро Степанович.

      СТЕПАНОВ.   Передайте   пожалуйста   слово  Чуруте  Михаилу

 Ивановичу.

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      ЧУРУТА.

      Уважаемый Эдуард Иванович, в пояснительной записке, которая

 нам  роздана,  сказано,  что  эта  угода  носит  общий характер,

 который  определяет  только  условия  для  подписания конкретных

 контрактов.  Так  вот  я  хочу  вас  спросить:  кто  и когда, на

 основании  чего  заключил, подписал договор о полете украинского

 космонавта  на  космическом корабле, на американском космическом

 корабле? Первый вопрос.

      Второй   вопрос.  Почему  такие  договора  не  заключены  с

 Россией,  если  мы  всю  жизнь,  как говориться, сотрудничали, а

 теперь эти договора не заключаем.

      И  третий  вопрос.  Как  вы  знаете  5  мая  95 года группа

 народных депутатов записала свое письмо и депутатский запрос как

 ваше  агенство,  так и Президенту, и Премьер-министру. 18 января

 этого года были сделаны запросы. И 5 марта, также этого года. 23

 марта  этого  года  в  газете  "Голос  Украины" опубликовано уже

 открытое  письмо  группы  народных  депутатов по поводу полета в

 космос нашего первого космонавта. Ответов до сих пор нет.

      Кроме  того,  Национальное  космическое  агенство,  на  наш

 взгляд,  фальсифицировало  документы,  которые были отправлены в

 Космическое   агенство   Америки.   Ответов   до  сих  пор  нет.

 Пожалуйста, проясните эти моменты.

      КУЗНЄЦОВ.  Питань надзвичайно багато, але я буду намагатися

 на них відповісти.

      По-перше, поки що йшли попередні домовленості між Космічним

 агенством   України   і   НАСА,  Сполучені  Штати  Америки,  про

 проведення   наукових   експериментів   з   участю  українського

 космонавта-дослідника  на  ШАТЛі,  політ  якого  має відбутися в

 жовтні 1997 року. На жаль, поки що американська сторона говорить

 про те, що хоча йде спрямована плідна робота по підготовці цього

 експерименту, лист-угода ще не підписана відносно цього польоту,

 тому  що  американська  сторона  чекає,  як  українська  сторона

 відреагує   на  ратифікацію  цієї  угоди,  яку  укладено...  яку

 підписали   Президенти   нашої  країни.  Крім  того,  я  повинен

 відзначити,  що  ми,  працюючи  з  американською стороною, ми не

 відкидали  можливість  вирішення  таких  або  подібних  питань з

 Російськю  Федерацією, але прийнято на високому державному рівні

 рішення  про  участь  в  екперименті  на ШАТЛі, і тому, значить,

 виконуємо ці домовленості.

      Я  хочу  вам  сказати,  що після того, як була досягнута ця

 домовленість,  Національне космічне агенство створило міжвідомчу

 комісію,  яка  зайнялася відбором кандидата для здійснення цього

 експерименту.

      Було переглянуто біля 30 кандидатур. Ви мабуть знаєте, що у

 нас  в  державі  немає  центру  підготовки космонавтів і тому ми

 розглядали  і  інженерів,  і  науковців,  які  працюють в галузі

 біології,  і  тих  людей,  які  пройшли  підготовку  в  Зоряному

 містечку.

      Комісією було відібрано певна частина цих кандидатів і вони

 були,  ці  кандидатури  з документами, які вимагала американська

 сторона, направлені в...... Я би хотів зразу принципово сказати,

 що  ніяких фальсифікацій, про які говориться  певний час у наших

 засобах  масової  інформації, косімічно агентство не допускало і

 ніяких  звинувачень  ми  таких не сприймаємо, тому що за вимогою

 американської сторони  всі  документи до  кандидатів на себе.

      ГОЛОВА.   Едуард  Іванович,  я  вас  прошу  коротше  трошки

 відповідайте  на  запитання...

      КУЗНЄЦОВ Е.І. ... Ну,  то там 3 питання було....

      ГОЛОВА.  А...  то  давайте  на  друге, а то ви все на перше

 відповідаєте...

      КУЗНЄЦОВ   Е.   І....   Кандидати   писали   власнеручно  і

 Національно-космічне  агентство тільки переправило ті дані, яких

 кандидатів,    космонатів    написали   на   себе,   переправило

 американській  стороні.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну,  це  я  в цьому мабуть всі питання, які ви ставили, вам

 відповім.

      ГОЛОВА. Там контекст  запитання приблизно  такий....

      КУЗНЄЦОВ Е.І.... Значить....

      ГОЛОВА.    Едуард    Іванович,   Едуард   Іванович....   Ми

 співробітничаємо  в космічній галузі з різними країнами, повинні

 співробітничать. З французами... з Францією, з Штатами, Росією і

 так   дальше.   В   даному  випадку  розглядається  питання  про

 співробітництво  з  Америкою.  Давайте, договір підписаний, дамо

 змогу  працювати в цьому напрямку. Так само і маючи на увазі і з

 іншими  державами.

      ШУМ У ЗАЛІ

      КУЗНЄЦОВ  Е.  І.  І  відносно  запита,  там  були  декілька

 запитів.  Одні  були  відносно  кандидата  Крикуна  16 депутатів

 підписали...

      ГОЛОВА.  Ну,  я  ще  раз  кажу:  ну, не про те ж він писав,

 Едуард  Іванович.  Він не про те... він питав в принципі про....

 то само собою...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Донченко.

      ДОНЧЕНКО. Передайте, пожалуйста, слово Витренко.

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      ВІТРЕНКО.  Шановний доповідачу, я не знаю до кого більше це

 питання-до вас чи до Головуючого, але я б хотіла запитати. Ми це

 питання  розглядали  тиждень  тому.  І  ми,  депутати,  були  не

 задовільнені  інформацією.  БО  та  рівноправність,  про  яку ви

 ведете  мову,  ви  знаєте,  ну,  вона  не стільки смішно, як вже

 болісно српиймається. Ми не розуміємо знак отой рівноправності з

 Америки  до України йде чи навпаки -з України д о Америки. Ми їм

 будемо диктувати умови.

      Так  ось,  ми сьогодні не отримали ніяких інших матеріалів,

 щоб нас переконали в необхідності прийняття такого рішення.

      І  навпаки,  те  рішення,  що  очікує  весь  наш народ щодо

 заробітної  плати -виплати заборгованості в бюджетній сфері, яке

 ми розглядали на тому тижні, яке письмово підготовлене, яке було

 обіцяно  5  травня розглядати знову, наш Головуючий не поставив,

 на те, щоб ми його розглядали, а вас ми знову тут слухаємо.

      То  скажіть,  будь  ласка, що ви думаєте, що ви два рази, 5

 разів  будете ту ж інформацію повторювати в цьому залі, і ви нас

 переконаєте,  що  Америка  спить  і  бачить,  коли  Україна буде

 рівноправно  з нею    в космічному  просторі?

      ГОЛОВА.  Поскільки ви підготуєтесь по суті відповідати, а я

 по  першій  частині,  наталія  Михайлівна.

      Як  ви  приймали  рішення,  я, на жаль, не знаю, тому що не

 був,  з  поважної  причини не присутній був на тому обговорженні

 того  питання.  Сьогодні в порядку дня записано це питання, воно

 проголосовано,   і   розглядається   так,   як   це  Регламентом

 передбачено.

      Те, що ви ставите питання про заробітну плату, ви знаєте, я

 цим  питанням,  повернувшись  з відрядження, кожен день займаюсь

 теж.  І розмову мав і з прем'єром, і з іншими спеціалістами, хто

 відповідає  за  це  питання.

      Інформацію  з  цього  приводу зробив Олександр Миколайович,

 мені  здається,  достатьньо,  для  того,  щоб ви зрозуміли, яким

 чином буде розглядатись. Я прошу вас, ви не кричіть, будь ласка,

 не  кричіть, я прекрасно чую. І я не називаю ваше прізвище, а ле

 всі  і  так  знають, хто це може  кричати.

      Тому  я  просив  би,  зараз  обговорюється  питання  не про

 компенсацію   чи  організацію  виплат  заробітної  плати,  зараз

 обговорюється  конкретно  це  питання.

       ...................,   відповідайте  на  це  питання.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Тут ясно, там запитання було, яке не потребує відповіді.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Та  дуже  просто,  не потребує відповіді. Я ще раз пояснюю,

 тому  що  притензія  висловлена просто, що це вже вони чули. Тут

 немає чого слухать. Будь ласка, Володимир Васильович Мухін.

      МУХІН    В.    В.    Председатель   Комиссии   по   обороне

 госбезопасности.

      Вы  знаете  ситуация  сложилась такая. У нас на сегоднешний

 день   на   Украине   очень   много  предприятий,  которые  были

 разработчиками   космической   техники.   Очень   много  научно-

 исследовательских  институтов.  У  нас  на  Украине  есть лучшая

 ракета в мире "Зенит". Но к сожалению у нас нет заказов. Наша ни

 оборона,  ни  наше космическое агенство не имеют деньги, которые

 мы  должны  были  им  выделить  для того, чтобы заказть какие-то

 ракетные пуски.

      Были  вопросы  по  поводу  сотрудничества  с Россией. Я вам

 скажу  со  всей  ответсвенностью.  С  Россией  очень мощное идет

 сотрудничество.  Есть  очень  много  заказов. Например, у меня в

 округе  находится  такое  предприятие,  как  "Коммунар", которое

 выполнило  для  России  на 4 триллиона заказов. Однако Россия на

 сегоднешний день не может выкупить эти приборы.

      Что предполагается ратификация с Соединенными Штатами. Если

 мы  ратифицируем этот договор, то мы спокойно можем работать над

 программой, так называемой "Морской старт".

      Суть   программы   заключается  в  следующем.  Совместно  с

 Россией,  совместно  с  Сединенными Штатами, совместно с другими

 странами   мы   создаем  морской  космодром,  с  которого  будем

 запускать   до   60   наших   "Зенитов"   ежегодно.  Это  значит

 Международное  сообщество  у  нас  будет покупать 60 ракет в год

 примерно.   Стоимость   каждой  ракеты  50  миллионов  долларов.

 Извините,  для  меня  это  очень важно, потому что в моем округе

 находятся  заводы,  которые  будут  выполнятьэту  работу и будут

 получать  соответсвующую  заработную  плату,  о  которой говорит

 Витренко.

      Поэтому я бы очень советовал всем депутатам серьезно на это

 посмотреть.  Есть  замечания  по поводу космонавта. Там в  самом

 деле был вопрос, неудовлетворенны депутаты, что этого космонавта

 или  того,  другого.  Ну, в этот раз полетит этот космонавт, а в

 следующий  раз  полетит  Крикун, так что здесь вопрос такой, это

 решаемый. Или  депутат полетит. Хорошо.

      Значит,  я просто хочу обратить ваше внимание, что этот как

 раз  договор дает возможность нашей страны наши мозги вкладывать

 на  европейском международном уровне. Вот такой ответ.

      ГОЛОВА.  Ратушний,  запитання. Останнє запитання, а ви тоді

 додасте, уже відповідаючи на це питання.

      КУЗНЄЦОВ.  Я  ще  хотів  би  поставити  до  відома нашим

 депутатам,  що,  дійсно, ракета "Зеніт" вона виграла міжнародний

 тендо.  Це єдина в світі ракета, яка працює на екологічно чистих

 компонентах   палива.   Ракета   "  Циклон",  яка  у  нас  також

 надзвичайно  вписується  в  сучасні  вимоги до космічного ринку,

 надзвичайно  надійна,  і  вона  майже  повністю  виробляється на

 Україні.  Всі міжнародні експерти дали надзвичайно високу оцінку

 ракетно-технічній цій техніці, і тут ми будемо на рівних з усіма

 спеціалістами.   І   тому  я  хочу  вас  запевнити  в  тому,  що

 Національне  комічне  агентство  тут підтримує і авторитет нашої

 науки,  і авторитет нашої техніки, і не дасть ні в чому, щоб нас

 десь  притискали,  чи десь в чомусь поступилися інтересами нашої

 держави.

      ГОЛОВА. Останнє запитання Ратушний, будь ласка.

      РАТУШНИЙ

      Тут  після  інформації  депутата  Мухіна вже, напевно, всім

 стало  зрозуміло.  Але я хочу сказати, що, справді, тиждень тому

 ми  вже  піднімали  це  питання. І частина депутатів, я думаю, з

 чисто  ідеологічних чи інших уподобань відхилила цю ратифікацію.

 Наскільки  мені відомо, така угода ратифікована і працює між США

 і  Росією.  Чого ми в той час, коли Росія в повній мірі працює з

 Сполученими  Штатами,  тут  депутати,  які,  я  розумію  з  яких

 міркувань,  не  дозволяють  справді  на  рівноправних  працювати

 Україні  з  Росією.  Чи  вони  хочуть,  щоб  ми далі працювали з

 Вашингтоном через Москву?

      Будь ласка, дайте відповідь на............

      ГОЛОВА. Едуард Іванович, сідайте, будь ласка.

      Оскільки   Мухін   виступив,   може  Кожевнікову  не  треба

 виступати? Чи хтось від комісії повинен висловитись? Немає.

      Едуард Іванович,  сідайте , будь ласка.

      Ставиться  на  голосування  проект  Закону "Про ратифікацію

 угоди   між   Україною   і   Сполученими   Штатами  Америки  про

 співробітництво в дослідженні і використанні космічного простору

 в мирних   цілях".  Будь ласка.

      "За" -

      Будь  ласка, Круцик не встиг і (...........) проголосувати.

 Поіменно?  Хто  за  те, щоб поіменно, будь ласка. Хто за те, щоб

 поіменно?

      "За" -

      Ставиться  на  поіменне  голосування. Ставиться на поіменне

 голосування.  Закон голосується в поіменному режимі. Будь ласка.

 Одна  з  небагатьох  можливостей  торгувати  високотехнологічною

 продукцією. Будь ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про проект Закону України "Про ратифікацію угоди між Урядом

 України  та  Урядом  держави  Ізраїль про торгівлю та економічне

 співробітництво".  Гончарук  Андрій Іванович, заступник міністра

 зовнішньо-економічних  зв'язків і  торгівлі   України.

      ГОНЧАРУК А.І.

      Шановний  головуючий! Шановні народні депутати! Вашій увазі

 пропонується   Закон  про  ратифікацію  угоди  про  торгівлю  та

 економічне співробітництво між Україною та державою Ізраїль. Ось

 бачите,  з  Сполученими Штатами вже ратифікуємо угоду про, як то

 кажуть,  можливості торгувати високотехнологічною продукцією. На

 жаль,  з  таким, можна сказати, серйозним партнером, як Ізраїль,

 ще  такою  угоди  у  нас  вона  не  задіяна. Тим більше хочеться

 наголосити,  що ця угода вона поправить ту ненормальну ситуацію,

 яка  склалася  у нас тільки з 6-ма державами світу, які, скажімо

 так,  перекочували з єдиного митного тарифу колишнього Союзу РСР

 в  наш  тариф, до яких примінявся дискримінаційний режим. Тобто,

 скажімо,  до  нас  в  цих  країнах приміняється в торгівлі режим

 найбільшого сприяння, тут же навпаки.

      Хочу  лиш  зазначити,  що  угода підписана рік тому у місті

 Єрусалимі  міністрами  закордонних справ країн. Встановлює вона,

 як   я   вже  сказав,  режим  найбільшого  сприяння,  тобто  дає

 можливість  збільшувати  ті  обсяги торгівлі, які у нас існують,

 між нашими країнами.

      Лиш  нагадаю,  що  в  минулому  році  динаміка  також булап

 озитивна  порівняно  з 1994-1993 роками, і товарообіг збільшився

 до  95  мільйонів  доларів в наших торговельних стосунках. І при

 цьому  хочу  зазначити,  що традиційно з державою Ізраїль країна

 має позитивне сальдо.

      Також  угода  передбачає створення двосторонньої комісії по

 торгівельно-економічному  співробітництву,  тобто  вона  (ще раз

 хочу   підкреслити)   дасть,   з  нашого  погляду,  поштовх  для

 подальшого розвитку відносин між Україною та державою Ізраїль і,

 головне, створить засади рівноправного співробітництва.

      І  на закінчення хочу сказати, що ізраїльським парламентом,

 тобто кнесетом, така угода вже ратифікована у листопаді минулого

 року.

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання до Андрія Івановича? І я привертаю

 вашу  увагу  до  його  останньої  тези,  що  наш  партнер у себе

 ратифікував цю угоду півроку тому.

      Є запитання?

      Є запитання.  Будь ласка, Радько. Потім Пилипенко.

      РАДЬКО В.І.

      Дякую (Радько, 351-ий, Сумщина)

      Шановний   доповідачу,   скажіть,  будь  ласка,  для  наших

 виборців,  які  товари  сьогодні  експортуються в Ізраїль, тобто

 імпортуються  в  Ізраїль,  які з України. Які товари з Ізраїлю

 експортуються до нас? Дякую за увагу.

      ГОНЧАРУК А.І.

      Дякую вам за це запитання.

      Ясно,  список  товарів,  які  є  предметом  нашої  взаїмної

 торгівлі  досить,  як  то  кажуть,  широкий  і  вагомий,  але до

 основних,  скажімо, груп, яким іде на сьогодняшній день торгівля

 слід  віднести такі позиції, як конструкційний матеріал, прокат,

 труби     для     нафто-газопроводів,    продукція    кольорової

 промисловості, це, наприклад, непромилові алмази тощо, продукція

 хімічної  промисловості,  -це  те  що ми експортували. З Ізраелю

 отримувались, скажімо, в минулому році машинотехнічну продукцію,

 устаткування  для енергетичних об'єктів, обладнення для харчової

 промисловості, електротехніку, продукцію харчової промисловості,

 деяку сільськогосподарську продукцію.

      ГОЛОВА.  Ясно.  Пилипенко,  будь  ласка, тобто є що вести в

 Ізраїль, ви знаєте, не всі товари ще там.

      ПИЛИПЕНКО.  Скажите,  пожалуйста,  кто  в  вашем  ведомстве

 санкционирует  вывоз  из  Украины  подсолнечника  по  ценам ниже

 мировых.  Сейчас  тысячи  тонн  вывозиться  в  Израель.  Кто это

 санкционировал в вашем ведомстве?

      ГОНЧАРУК Ну, я не знаю звідки у вас така інформація, переді

 мною   лежить   роздруковка,   яка   зроблена  Державним  митним

 комітетом  нажаль  немає  мого  колеги  зараз,  він  це  міг  би

 підтвердити  по підсолнечнику, нажаль, я тут не можу вам сказати

 що підтверджується ваша інформація.

      ГОЛОВА.  Ясно. Можна ставити на голосування?

      Проект  закону  про ратифікацію угоди між урядом України та

 урядом    держави    Ізраїль    про   торгівлю   та   економічне

 співробітництво  ставиться  на голосування. Прошу підтримати цей

 проект.

      За -

      Поіменно   знову  наполягаєте?  Хто  за  те,  щоб  поіменно

 голосувать? Ні, ні, ну, наполягають на поіменному голосуванні

      За -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні,  ні,  ну наполягають на поіменному голосувачнні... Будь

 ласка, хто сумнівається, що треба ратифікувать, біжіть увечері у

 відрядження в Тель-Авів  і пройдіть по вулицях -  ви почуєте, що

 треба  ратифікувать: там більше звучить нашої мови, ніж іншої...

 Я прошу, ставиться на голосування цей проект закону, будь ласка,

 поіменно.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну це ж нормально - турбувать потрібно...

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  повторюю:  64  депутати  не  голосували.  Я...  якщо  як

 виняток - можна  голосувати, а просто так я не буду ставити, щоб

 не...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще раз ставлю на голосування. Я прошу вас! Майже 70 чоловік

 утримується... Я пояснюю...  вірніше,  не пояснюю -  я ставлю на

 голосування  ще  проект  закону. Володимир Іванович... Володимир

 Михайлович, голосуйте! Віктор Іванович!..

      "За" -

      Списибі.

      Про проект Закону України "Про ратифікацію угоди між урядом

 України  та  урядом  Республіки Вірменія про вільну торгівлю". Є

 запитання?! Все ясно.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А,   у  вас  запитання  є?  Будь  ласка,  дайте  запитання,

 запишіться на запитання.

      Цушко. 5 хвилин. Цушко.

      ЦУШКО В.П.

      Скажите, пожалуйста, что конкретно получит Украина от этого

 договора?

      ГОНЧАРУК.  Дякую за запитання. Ну, я би хотів відповісти

 зразу  в  контексті,  скажімо,  обговорення  питання  сьогодні в

 зв'язку  з  прийняттям  Закону "Про фінансово-промислові групи".

      Якщо, скажімо, основною метою цього закону було поєднання і

 відтворення  тих  промислових  зв'язків,  які існували на терені

 колишнього  Союзу  і  відтворення  тої найвищої якості створення

 найбільш    сприятливих   засад   і   створення   в   решті-решт

 конкурентноспроможної продукції, то пприйняття цієї угоди, я маю

 на  увазі,  вільної  торгівлі  між Вірменією і Україною і така ж

 угода іде слідом між Грузією і Україною, вона ясно в першу чергу

 дасть  значну важливість по розширенню нашого експорту сьогодні.

 А  з  роширенням  експорту,  ясно, і розширення виробництва... з

 розширенням  виробництва,  вибачте  мені,  орзширення податкової

 бази,  а  з податковою базою розширення.... виконання Державного

 бюджету чи поповнення Державного бюджету.

      Стосовно конкретних питань, скажімо, що ми втрачаємо, тобто

 ми  також  знімаємо  мито симетрично. Угода ж цілком симетрична,

 без  вийнятків,  хоча  деякими  статтями,  чи однією статею цієї

 угоди   можливе   ввведення   обмежень  в  зв'язку,  скажімо,  з

 проблемами    платіжного    балансу   ж   необхідністю   захисту

 національної  продукції.

      Так  от,  хочу  сказати, що в решті-решт ті... та сума мит,

 яку  ми  втратимо  при введенні вільної торгівлі, на базі даних,

 які  розраховані  на  базі  даних  за 1995 рік складає 256 тисяч

 дорларів  всього.  Значно,  значно більше ми виграємо при нашому

 експорті.

      ГОЛОВА. Андрій Іванович, я вас що попрошу. Коли вам задають

 запитання,  то  ви  не  розказуйте  все,  що  ви  знаєте з цього

 приводу. Відповідайте на конкретне питання, добре? Тому так буде

 скоріше,  бо  так....  щоб  трошки  відволікти від такої напруги

 депутатів,  ппригадуєте  у  Старгороді  як  пускали  трамвай. То

 ..............,  коли  виступав  з  цього  приводу на мітингу із

 жахом  відчув,  що він говорить не про трамвай, а про міжнародне

 становище.  І тому треба  уникати такої ситуації, будь ласка.

      Вітренко, прошу.

      ВІТРЕНКО.  Шановний доповідачу, ви знаєте, ми вже втомились

 воювати  в цьому залі проти договорів про вільну торгівлю. І все

 це  тому,  що  ми  просили  вас  на Комісії з питань еокномічної

 політики доповісти нам повністю всю схму, що ми будемо вивозити,

 що  ввозити,  за  якими цінами, які інші є варіанти. Ви цього не

 робите вже півтора року. Півтора року Верховна Рада грує в тему,

 ніхто  не  знає,  що стоїть за цими договорами. Наведіть приклад

 хоч  по  одному  договору,  де  ви  ввели  якраз оці заходи, щоб

 захистити наш ринок. Протекціоністські, бо ви тільки що сказали,

 що можливість така є. А я доведу, що ви ніде не провели, і ні по

 кому  договору  ніщо  не  зробили, щоб  захистити  наш  ринок.

      Будь  ласка,  скажіть, коли в и будете виконувати Регламент

 Верховної Ради і проводити нормально ці договори через Комісію з

 економічної  політики,  і  коли  і  як  ви  захистили  наш ринок

 договорами  про  вільну  торгівлю.

      ГОНЧАРУК.  Дякую,  Наталія  Михайлівна.

      Значить, на перше запитання я відповідаю, наскільки я знаю,

 ці  договори  проходили  і  як  через  Комісію в справах СНД і з

 міжнародних  справ,  так  і  через  Комісію з питань економічної

 реформи.

      Скажімо,  попередня  угода, ви знаєте, наскільки вона довго

 йшла,  і саме  тому, що  були  запитання в  вашої   комісії.

      Що  стосовно  конкретних  обмежень,  які ми можемо вводити,

 перше,  що  я  отів  би  зазначити.  На  жаль, у годи рпо вільну

 торгівлю, які підписані, деякі, скажімо, у 1994 році, як угода з

 вірменською  стосроною,  вони  на сьогоднішній день ще не діяли.

 Тобто мова рпо якісь захисні заходи на сьогоднішній день не може

 йти.

      Що  стосуєтьс  я  можливості  такого  введення, то хочу вас

 завірити,  що  вона  є,  і вона на сьогоднішній день підкріплена

 спеціальними  законодавчими  актами  і  нормативними актами, які

 прийняті   і  Кабінетом  Міністрів  і  найлижчим  часом  будуть,

 скажімо,  прийняті  Указами  Президента.  В першу чергу я маю на

 увазі про можливість використання так званих захистних заходів.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Ні,  вони  є,  я  кажу,  що  ж,  на  сьогоднішній  день  є

 нормативні акти Кабінету Міністрів, а про можливість їх введення

 но це як то кажуть не так, що за одну ніч їх можна ввести. Тобто

 треба  визначити  чи  є  загроза  застосування.  Але давайте вже

 говорити максимально конкретно.

      Якщо б я хоч би на секунду думав, що чи Грузія, чи Вірменія

 в  найближчі  5 чи 10 років перетворяться у ті, скажімо, східно-

 азіатських драконів, які проводять агресивну експортну політику,

 то  можна  було  б  чогось  боятися.  Вибачте мені, у нас значне

 позитивне сальдо з однією і іншою країною. Ви знаєте економічний

 стан  однієї  і  іншої  країни.  Тобто  навіть з цієї точки зору

 боятися якихось масованних поставок експортних чи з Грузії, чи з

 Верменії, то це просто не серйозно на сьогодні.

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, цей проект постанови внесенний 7

 жовтня  1994  року,  підписаний  ще прем'єром Масолом. Ну, треба

 визначитись або ми будем підтримувать, або будемо вимагати, що в

 принципі   теж   справедливо,   вимагати   проробки  у  комісіях

 попередніх.  Але уже два роки майже, ну півтора рока, була змога

 проаналізувати всі нюанси, пов'язанні з цією угодою.

      Будь ласка, Таранов є? А де Таранов, до речі.

      ГОНЧАРУК.   Наталія  Михайлівна  наскільки  я  знаю  Віктор

 Дмитрович   Гладуш   був   на   комісії  спеціально,  були  наші

 спеціалісти, 3 начальники управління. Тому...

      ГОЛОВА. Будь ласка, ставиться на голосування проект Закону.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про проект Закону "Про ратифікацію угоди між Урядом України

 та Урядом Республіки Грузія про вільну  торгівлю".

      Запитання  з  цього приводу. Оскільки, тут система, вірніше

 суть  таж  сама,  а  записані є на виступи з цього приводу. Будь

 ласка,  опублікуйте  хто  виступає, записався з цього приводу на

 обговорення "Про ратифікацію договору з Грузією".

      Я  думаю,  так  буде  ефективніше.  Вітренко, Смірнов. Будь

 ласка. Андрій Івавнович, поки що сядьте там на місці Прем'єра.

      Будь ласка, з місця говоріть. Вітренко.

      ВІТРЕНКО Н. М. Я думаю, що буде три хвилини для виступів.

      ГОЛОВА. Звичайно.

      ВІТРЕНКО Н. М. Так, дякую. Шановні колеги! Я хочу розпочати

 свій  виступ  з  Меморандуму  людству,  який  вам був розданий у

 грудні  1995 року, який був прийнятий Міжнародною конференцією в

 Німеччині, яка проходила 2-3 грудня 1995 року.

      В  конференції прийняли участь 32 країни. Представників цих

 країн  було  більше  400  чоловік. Це були і з Сполучений Штатів

 Америки,  Австрії,  Вірменії,  Болгарії,  Польщі, Росії, Руанди,

 Швеції і так далі.

      Так  ось  в цьому меморандумі записано мовою меморандуму: "

 Лишенные реальной власти правительства в большинстве стран стали

 марионетками  в  смертоносных играх транснациональных финансовых

 групп   и   сырьевых   корпораций.  Эти  безчувственные  гиганты

 манипулируют   миллионами   людей   через   средства   массмовой

 информации,    вначале    навязывая    нациям   "демократию"   с

 неограниченной  свободой  торговли, а затем, ограбив эти страны,

 навязывают  им  коллониальные диктаторские режимы для  удержания

 своих ставленников у власти".

      І ось цей меморандум із 10 пунктів має такий 5 пункт. Читаю

 5 пункт:" Стимулирование... (значить людство повинно об'єднатися

 для  чого?)  Для  стимулирования  физической  производительности

 национальных   хозяйств   через   гибкую   систему  налоговых  и

 таможенных   регуляторов,  обеспечивающкю  развитие  собственной

 промышленности    инфраструктуры    и   создания   нового   типа

 международного   экономического  сотрудничества,  основаного  на

 существующей  производственной и технологической кооперации и на

 принципах партнерства".

      А  Міжнародний валютний фонд, і далі тут сказано: "Нав'язує

 "систему   свободной   торговли,   в  которой  условием  внешне-

 экономических   отношений   становится  деструктивные  бюджетные

 сокращения  и  закрепляется  неравноправное  разделение стран на

 добывающие, обрабатывающие и потребляющие".

      Це  теорія. Це сутність вільної торгівлі. Я звертаюсь не до

 тих  наших  депутатів,  яким  все-одно чим торгувати: сировиною,

 Україною,  народом  нашим.  Я  звертаюсь  до  тих депутатів, які

 кажуть,  що  вони  соціалісти,  комуністи,  вони захищають наших

 виробників.  І  якщо  захищати  наших  виробників,  то  потрібні

 договори співробітництва економічного, а не вільної торгівлі. Бо

 коли   договір  вільної  торгівлі,  то  держава  усувається  від

 регулювання   всіх   відносин.  І  тоді  директорат,  чиновники,

 тіньовики якраз і вивозять по дейфінгових цінах все, що хочуть.

      А народ наш це розуміє і оскільки сьогодні я отримала листа

 з  Кривого  Рогу,  де  пишуть мені Коломієць Людмила Степанівна.

 Пише  вона  таким  чином:  "А еще как можно заключать договоры в

 ущерб своей стране? Заключая договор с Грузией, заводу мы должны

 ей поставлять зерно, муку, постное масло, сахар. Разве у нас нет

 своей  воды  или  вина.  Да  еще лучше, чем в Грузии! После чего

 грузины над нами издеваютсяи живут лучше, чем мы."

      Я не про те, що хто живе краще. І вони живуть погано. Але є

 норма  цивілізована  -перш за все захищати національні інтереси.

 Тому потрібно сьогодні не ратифікувати ті договори, а переходити

 на    нормальнідоговори    про    співробітництво,    економічне

 співробітництво.  А  те, що нав'язує Міжнародний валютний фонд і

 (...........)  це  проводить,  то  це  тільки заради того, щоб з

 України  вивозити  те,  що  їм  потрібно. По тих цінах, які вони

 диктують.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Смірнов.

      СМІРНОВ.

      Євген Смірнов,  Вінничина, Спілка українського народу.

      Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги -народні

 депутати!  Я  зараз  скажу про вкрай неприємні речі, але мені...

 вірніше,  я  маю за  свій  моральний  обов'язок  це сказати.

      Не  викликало  б жодного сумніву підписання і ратифікування

 будь-яких  обопілдьно вигідних угод з республікою Грузія. Хоча б

 тому  що  з  Грузією Україна завжди була у найкращих братерських

 стосунках, символом чого є Давід Гуравішвілі на Полтавщині, Леся

 Українка в Кутаїсі.

      Не  сілд  забувати  також,  що  саме Президент Грузії Звіад

 Гамсахурдія  єдиний  напередодні  Всеукраїнського  референдуму 1

 грудня 1991 року закликав своїх єдинокровців, що жили в Україні,

 проголосувати за її незалежність.

      Отже,  не було жодних сумнівів щодо ратифікації угоди, якби

 не наступні речі. Перше: хто і з ким підписав угоду. Так, з боку

 України   повноважний   представник,   так,  легітимно  обраного

 Президента Кучми.

      А   з  боку  Грузії?  Людина  Едуарда  Шеварнадзе  -вірного

 публічника  Горбачова,  Яковлєва  та  єже  з ними. Я як народний

 депутат  України,  на  жаль,  не  можу  назвати  керівника іншої

 держави, яким би не легітимним було б його обрання узурпатором і

 злочинцем.  і  цього  не  зроблю. Але факти залишаються фактами.

 Саме  через  дію  Шеварнадзе  та його оточення було розігнано, а

 частково   ростріляно  грузинський  парламент,  було  оббріхано,

 обпльовано,  а  потім  фізично знищено законообраного Президента

 Грузії  Звіада  Гамсахурдія,  якого  подосі  оплакує грузинський

 народ. Саме з Шеварнадзе в Грузії було встановлено терорестичний

 режим, а країну перетворено на стратегічний плацдарм Ізраїлю.

      Тому, через велику повагу до братнього грузинського народу,

 саме  через  це,  який  знаходиться  під п'ятою шеварнадзівської

 диктатури, я прошу не ратифікувати дану угоду.

      Тим  більше,  що  серйозні  сумніви  викликає частина перша

 першої  статті та особливо стаття 7, яка узаконює, власне, повну

 безконтрольність у сфері транзиту.

      Як   на   мене,   це   угода  української  мафії  з  мафією

 грузинською.

      Тому ще раз прошу не голосувати за ратифікацію цієї угоди.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Шановний Євгене Леонідовичу, я зобов'язаний зробити

 вам  зауваження.  У  функції депутатів українського парламенту і

 Верховної  Ради в цілому не входить оцінка дій керівних структур

 сусідніх  держав,  якщо  це  не  стосується  конкретних громадян

 України.  Тому,  я  вважаю,  що можна говорити про це все, можна

 говорити  про  те,  що  із  приходом  Шеварнадзе  до керівництва

 припинилося  кровопролиття  у Грузії, ми це теж знаємо, хоч були

 інценденти  і  не  дай  Бог  будь-якій державі переживати те, що

 переживали вони там і в Абхазському і в інших конфліктах.

      Я думаю, що вони розберуться з того приводу самі, і можливо

 їм   і  легше  буде  розібратися,  якщо  вони  будуть  нормально

 торгувати з Україною.

      Тепер ще одна обставина, коли ми розглядаємо проект законів

 про  вільну  торгівлю  між представниками країн, які раніше були

 республіками  Союзу,  то  ми повинні виходити з того, що це ще і

 одна із форм конкретного співробітництва, бо сьогодні торгівля -

 це є попередня виробнича кооперація, котра була в межах Союзу. І

 давайте  візьмемо,  наприклад, будь-яку, електроніку нашу, будь-

 яку  іншу  галузь  і  побачимо, що це справді так. Тому сьогодні

 безперечно наперед ставити повністю вигідні умови для суб'єкта з

 українського  боку  не  зовсім  коректно,  бо це не завжди можна

 забезпечити.  Все зв'язано із багатьма обставинами, в тому числі

 із  структурою нашої економіки і багатьма іншими питаннями. Тому

 ваша  воля,  я  просив  би  визначитися про проект, щодо проекту

 закону  України  Про  ратифікацію  угоди  між  урядом України та

 урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю.

      Ще  є  бажаючи  висловитися? Ну, записувалися два, я двох і

 дав.  Є ще два, ще три, чотири, п'ять. Запишиться ще хто хоче. 5

 хвилин на всі виступи, хто встигне, той і виступить.

      Марченко прошу, за ним Кірімов.

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые депутаты, принципы свободной торговли не защищают

 наш  внутренний  рынок, не защищают наши рабочие места. Не нужно

 много  думать  -нужно  пойти  и  посмотреть,  что  и  чьи товары

 продаются  в  нашей  торговле.  И как работают наши предприятия,

 наши товаропроизводители.

      Я  представляю  регион.  Есть,  например,  обувная фабрика,

 которая  не  может  получить кожу, потому что она в разных видах

 вывозится  бесконтрольно  государством  за  рубеж  в виде сырья,

 вместе  с  живыми  коровами и скотиной вывозится. Нету! Таким же

 образом  завод  автоматических  телефонных  станций по принципам

 свободной  торговли  -заполняется  наш  рынок совершенно другими

 станциями,  совершенно...  И люди теряют рабочие места. Принципы

 свободной  торговли  превращают  нас  в  колонию, в колониальное

 государство.

      Я  прошу  вас  не  голосовать  и  не ратифицировать ни один

 договор,  в  котором будут межгосударственные отношения строится

 на принципах свободной торговли.

      ГОЛОВА.  Кірімов, прошу.

      КІРІМОВ І.З., 218 виборчий Іванківський  округ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   колеги-

 депутати, шановні виборці!

      Я  хотів  би лише зазначити, що Грузія, як і Україна, турує

 свою  нелегку  стежину  в  майбутнє  і до благополуччя. І тому я

 хотів   би  сьогодні  звернутися  до  всіх  депутатів  з  єдиним

 проханням. Справа в тому, що розвивати співробітництво, торгівлю

 між  усіма  пост-радянськими країнами -це перспектива. І це буде

 допомагати  не  лише  Україні, а буде й допомагати Грузії і буде

 допомагати  всім  іншим країнам, які хотять мирно торгувати, які

 хотять  розвивати  свою  економіку  і  спряти розвитку економіки

 інших  країн.  Тому я й закликаю всіх депутатів проголосувати за

 ратифікацію договору.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Немировський.

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л............

      ГОЛОВА.  Він відмовляється. Косів.

      КОСІВ М.В.

      Шановні   народні   депутати,   ми   ратифікували   десятки

 аналогічних   договорів  в  попередніх  засіданнях,  і  було  би

 просто...  ну,  я  не  знаю,  якийсь  політичний ляпсус, якби ми

 не  спіткнулися  на  ратифікації  договору  саме  із  Грузією  і

 відкинули  його.  але я ххочу сказати, що потсановка питання про

 те,  що має бути представлений Верховній Раді конкретний перелік

 товарів, які попадають на вільний ринок, що ми будемо постачати,

 скажімо, з Молдови, Вірменії, Грузії і що навпаки буде цій ринок

 постачати  нам, ну, це вимога є просто елементарною. Я абсолютно

 передбачаючи  те, скажімо, що може постачатися нам із цих чи тих

 країн,  можуть так само пристати до Наталії Михайлівни Вітренко,

 що  наш товаровиробник той же самий... виновиробник, виробництво

 вітчизняних  він  внаслідок  ритифікованих  нами договорів, буде

 поставлено абсолютно  в нерівноправні  умови.

      Отже,  нам це треба все-таки знати. Але цей договір, я все-

 таки вважаю, що треба ратифікувати, бо буде просто не правильно.

      ГОЛОВА.  Ну,  за всіх товарів, які сьогодні поставляються з

 Грузії,  мені  відомо  тільки  Боржомі,  вода. І я ж не пам'ятаю

 якісьь інші товари з цього....

      ШУМ У ЗАЛІ

      Так... Тому... Ну, будь ласка, Сидоренко.

      ШУМ У ЗАЛІ

      СИДОРЕНКО, 162  виборчий  округ.

      Шановні  колеги, я думаю, що ми просто втрачаємо час на те,

 щоби  вирішити  це питання. Воно ясне як божий день. Ми сьогодні

 говоримо  про  ринки  збуту наших товарів вітчизняних. І якщо ми

 будемо ще і надалі витрачати так інтенсивно наші ринки збуту, то

 ми  на  кінці-кінців зупинимо своє виробництво зовсім. Я ппросто

 запрошую   всіх   вас   дружно  підтримати  цей  законопроект  і

 проголосувати  за. Дякую   за увагу.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка.  Я  прошу  вас  визначитися  стосовно

 проекту  закону Про ратифікацію угоди між Грузією і Україною....

 ще,  вибачте,  ще  одна  хвилина...  Ткаченко  має слово... Будь

 ласка...

      ТКАЧЕНКО. Я прошу передати слово Павлу Мовчану.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Мовчан.

      МОВЧАН.  Шановний  Олександр Олександрович, шановні колеги!

 Це  питання розглядалось в березні місяці Комісією з закордонних

 справ  з  абсолютно  всім переліком необхіним при розгляді цього

 питання  і  асортименту  товарів,  з  відповідними зауваженнями,

 пропозиціями,  які були враховані. І не потрібно тут розігрувати

 роль  вболівальників за наородну справу і на цьому тут здобувати

 якийсь політичний  імідж.

      Я  хотів  би принагідно сказати і Марченко і Вітренко: якщо

 ви  там  за  інтернаціоналізм  і  за зв'язки економічні України,

 порвані,  бо  постійно  чуєш ці індективи, то проголосуйте "за",

 саме  підкріпивши  цим,  щ  о  ви послідовні в своїх позиціях, в

 своїх  думках.  Що  ви  за  робочі  місця.  Бо  Україна, дійсно,

 експортує   дуже   багато,   але  я  можу  назвати  той  перелік

 невеличкий,  який  був  названий,  трансформатори  постачаютьс в

 Україну,  я  не  кажу  вже про чай і цитрусові і інші традиційні

 види  продукції   грузинські,  які  надходять  в  Україну.

      Я  не кажу про автомобілі, які м и одержуємо. І продовжуємо

 це, ця кооперація триває, і, хвалить Бога, вона відновлюється на

 новому рівні, на новому, двобічному, без посередництва третього.

      І  Борис Ілліч, який присутній тут, може підтвердити, що ми

 ратифікували  Комісією, Комісія дала "зелену вулицю", і я вважаю

 сьогодні,   що  потрібно  підтримати,  не  треба  зациклюватись.

 Політичні  питання, які сьогодні домішуються, не мають місця , і

 не  повинні мати місця, тому що ми можемо тоді виявити претензії

 і  до  Ніязова,  і  до  Алієва,  і  до  багатьох, багатьох інших

 провідників,  які  були обрані   всенародно.

      Я  не  хотів  би,  щоб  ми  цим  питанням дискредитували це

 священне  поняття -  дружбу.

      ГОЛОВА.   Від  комісії  Олійник  просить  слова.

      Будь  ласка,  не вигукуйте з місця. Я ще раз прошу. ВИ мали

 слово  і  говорили. Будьте  уважні.

      ОЛІЙНИК.  Шановні  колеги,  як голова Комісії в закордонних

      справах,  я  хотів би, щоб саме звідчи прозвучало, що перед

 голосуванням  ми  відкликаємо  будь-які оцінки діячів суверенної

 держави, а далі голосуйте як хочете, але щоб це прозвучало.

      ГОЛОВА.  Одже,  це  і  звучить.  Ми  не  виставляємо ніяких

 притензій  конкретним  людям і політичним організаціям у країнах

 відносно  яких  розглядається  це  питання,  в данному випадку з

 Грузією, то їхня справа, там є свої громадяни, вони розберуться.

      Хто  за  те,  щоб  поіменно  голосувать, оскільки вносилась

 пропозиція   така.  Ну,  вносилась  пропозиція  я  зобов'язанний

 ставити на  голосування.

      "За" -

      Проект Закону ставиться на голосування у поіменному режимі.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Останнє  питання,  яке  ви вирішили на вечірньому засіданні

 розглянути,   це   про   тимчасову   спеціальну   комісію.   Для

 доопрацювання  проекту  Конституції,  внесенної  20  березня і 2

 квітня прийнято рішення стосовно розгляду 18 числа, квітня і так

 дальше.

      Я  прошу уваги. Ще раз коротенько ввідна інформація. З 2 по

 17  число ішла підготовка до розгляду проекту Конституції. Із 17

 числа  до  28  відбулося обговорення документів того матеріалу в

 сумі  всіх  пропозицій, які надійшли від Конституційної комісії,

 виступило  104 учасники дискусії. Проведена значна, потрібна для

 суспільтства   робота.   Принаймні,   роз'яснювальна  щодо  суті

 Конституції.

      Тепер.   Як   бути   дальше?   Ми  можемо  кілька  варіанті

 розглядати. Наприклад, взяти за основу внесений проект, але тоді

 виникає:  який  проект?  Природно  певну  прерогативу  чи певний

 пріоритет  має проект, внесений Конституційною комісією, але він

 внесений  разом з усіма зауваженнями і пропозиціями.

      Щоб  не  ставити  таку проблему перед народними депутатами,

 Регламент передбачає створення тимчасової спеціальної комісії із

 функціями  головної,  яка  опрацьовує весь цей масив матеріалу і

 вносить  той  проект,  який вважає за потрібне, приймаючи в себе

 всередині  рішення  відносно  того, що  береться за основу і так

 далі і так далі.

      Комісія  створюється  також  на регламентній основі, ще раз

 повторюю:  відповідно  до Регламенту (я зачитував норми) 6. 4. 2

 на  пропорційній  основі. Це не спірні питання, це не дискусійні

 питання, не дискусійні.

      Тепер. Нам потрібно дати змогу внести проект, підготовлений

 ініціативною  групою  депутатів, які собою і представляють різні

 фракції групи, для того щоб ми мали легітивний проект для роботи

 над  ним депутатів Верховної Ради. Для цього і потрібно створити

 цю  комісію,  яка  тільки  одна  має  повноваження щодо внесення

 такого документа.

      Узгоджувальна  чи  рада  фракцій  з  12  до  12.  30 ще раз

 розглянула  це  питання,  і більшість членів узгоджувальної ради

 вважали  можливим,  щоб  зняти  предмет  для непорозуміння, який

 полягає   в   змісті   постанови,  двох  постанов  вірніше,  які

 голосувалися  за  основу -один раз 209 голосів, а другий раз 214

 голосів  -де  передбачено кілька спірних моментів, а саме -взяти

 за  основу  для  доопрацювання  як  доручення цій узгоджувальній

 тимчасовій  спеціальної  комісії.  Рада фракцій, значна частина,

 скажім  більшість  членів  цієї ради, запропонувала таким чином:

 щоб   зняти   це   протиріччя,   треба  створити  цю  комісію  у

 персональному  складі  і  голову  теж  затвердити,  але  щоб  не

 виникала колізія відносно того, що брати за основу, то конкретно

 записати  "для  доопрацювання  проекту, внесеного Конституційною

 комісією    разом   з   зауваженнями,   пропозиціями   суб'єктів

 законодавчої ініціативи".

      Оскільки  ми  2 числа проголосували це питання про внесення

 цого  на  розгляд  Верховної  Ради.  І стосовно нього ми, власне

 кажучи, повинні приймати рішення. А не стосовно інших варіантів,

 інших проектів.

      Тому  я зачитав перед перервою, щоб ви подумали, порадилися

 з  фракціями  проект  постанови...  відносно  проекту  постанови

 такого  змісту: "Про створення тимчасової спеціальної комісії по

 опрацюванню проекту  Конституції  України".

      Одну хвилиночку. ну  сядьте. Я ... Не   заважайте.

      Верховна  Рада  України  постановляє:  "Відповідно до вимог

 Регламенту Верховної Ради України, створити тимчасову спеціальну

 комісію з правами головної для доопрацювання проекту Конституції

 України,  внесеного Конституційною комісією разом з зауваженними

 і   пропозиціями   суб'єктів   законодавчої  ініціативи.  Список

 додається."

      У  списку прізвища депутатів: Чапюк, Стретович, Юхновський,

 Безсмертний,   Омеліч,  Селіфонтьєв,  Гармаш,  Гмиря,  Долженко,

 Дроботов, Кочерга, пейгалайнен,, Попеску, Старовойтова, Гетьман,

 Ольховський,  Лавринович,  Заєць,  Соболєв, Костицький, Довгань,

 Дудченко, Кириченко, Чеботарьов, Ніколаєнко, Лавриненко, Сирота,

 голова  комісії,  Буткевич.  Крім  того,  я  пропонував  би таки

 підтримати   проголосоване  Верховною  Радою  рішення,  щоб  від

 позафракційних  дати  2  місця:  відносно Буздугана, як суб'єкта

 законодавчої   ініціативи,  який  вносив  проект,  і  Ратушного,

 позиція   якого   враховує   значну  частину  позафракційних.  А

 Буткевича інша враховує позиція, я  з інтерв'ю це читав, що...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Значить,    якщо    наполягаєте,    значить,    тоді    без

 позафракційних.

      Від 11 фракцій пропозиція. Вам доручала?

      Будь ласка, говоріть. З приводу цього питання.

      СИРОТА.  Тільки  що  ініціативна депутатська група, про яку

 так  багато  вже  в  цьому  залі  було сказано, збиралася, і ми,

 начебто,  знайшли  один такий можливий вихід із даного становища

 таким чином.

      Ми  не  проголосували,  я не кажу зараз -за основу чи не за

 основу,  чи  в  цілому,  постанову  214  голосами. практично, 11

 депутатських  груп  і  фракцій погоджуються на такий варіант. Ми

 берем  до  уваги це голосування, ми голосуємо список. Я не кажу,

 який, трошки пізніше, далі, скільки кого предстаників. А потім в

 цілому голосуємо за все.

      Тобто,  щоб  у  той  проект  постанови,  який  214 голосами

 проголосували, крім списку, уже нічого не додавати.

      Якщо  ось  такий...  Дозвольте  я  закінчу.  Я  не від себе

 говорю,  я  говорю за дорученням 11 депутатських груп і фракцій.

 І, якщо можна, я продовжу.

      То,  таким  чином,  11 депутатських груп і фракцій, вважаю,

 можна  було  б піти на вирішення цієї процедури. Голосуєм тільки

 список і далі в цілому, нічого інше не додаючи.

      Причому,   я   буду   абсолютно   відвертим,   по-моєму,  8

 депутатських   груп   і   фракцій,   якщо   не   більше,  готові

 проголосувати абсолютно пропорційний склад, маючи на увазі, по 2

 представника   від   кожної   фракції   і  6  представників  від

 комуністів.

      Таким  чином,  ми  могли  вийти  з  колізії  таким  шляхом:

 голосуєм зараз запропонований проект, де є 6 комуністів, а потім

 голосуєм постанову в цілому і ідем далі.

      Хоча декілька депутатських груп і фракцій вважає, що список

 треба  голосувати, де по 2 представника груп і фракцій. Можливо,

 ми  змогли  б  знайти  консенсус,  якби  запропонували  в пакеті

 проголосувать  6 комуністів входить у список і ми голосуєм одним

 голосуванням  за  6 комуністів і щоб це в цілому вже йшло в дію,

 така  була  домовленність  представників  11 депутатських груп і

 фракцій. Дякую.

      ГОЛОВА.  Прошу  уваги, спокійно, спокійно. Мова йде про два

 голосування  все-таки,  я  розумію,  список,  а  потім в цілому.

 Пропозиція,  та  ні, ні, разом це ви будете потім розказувать, я

 прошу.  Тобто  мова  йде,  перше  голосування про список, іншого

 просто  нема,  процедура  не  передбачає такого, тому я інакше і

 голосувати не можу. Мова йде про список, який я зачитував тільки

 що,  тому  що  список немає, я прошу, змін він не переніс, тобто

 список, який я зачитав.

      Хто  за  цей  список в склад. Я ще раз прошу, не заважайте,

 будь ласка, сядьте на місце. Я дам пояснення і по цьому питанню.

 Я ж не дам слово, тому що ви брали з цього приводу слово.

      (Шум у залі)

      Сядьте  на  місце,  будь  ласка,  одну хвилиночку. Зараз, я

 прошу сядьте на місце. Ви заважаєте. Комісія не засідала з цього

 приводу,  а  відповідь на це запитання я дам. Та я вам і не буду

 давать,  я  депутатам  дам відповідь. Сядьте на місце. Поіменно,

 звичайно. Все голосуватиметься поіменно.

      З   приводу   цього,   з   цієї  пропозиції  за  скороченою

 процедурою,  хто за цю пропозицію? Ну, я ще раз прошу два за два

 проти,  візьмете  слово  зараз, ну, чому ви нервуєте? Інша думка

 від   12-ої   фракції,  будь  ласка,  чи  від  першої,  верніше,

 Симоненко, будь ласка.

      Пояснюю,  що таке думка від 11-ої, а іншу фракцію треба теж

 почути думку, це інша позиція.

      СИМОНЕНКО.

      Уважаемый   Александр   Александрович,   это   лишний   раз

 подтверждает,  насколько, так скажем, те, кто каждый день бегает

 к  Президенту  советоваться,  хотят именно так, скоро решить все

 эти   проблемы...   И  я  хотел  бы  все-таки  здесь,  чтобы  мы

 действовали в соответствии с Регламентом, как и предлагали.

      В  предыдущем  варианте,  о  котором  сейчас  здесь  и идет

 разговор,    снова    пытаются   протащить   и   решить   вопрос

 (действительно,   протащить  уже,  Александр  Александрович,  не

 обижайтесь,  уже  об  этом сколько раз говорим!), протащить, что

 там  за  основу. То есть получается, что альтернативные проекты,

 которые  были  высказаны,  не  принимаются во внимание... 90 или

 100  человек народных депутатов здесь выступили - не принимаются

 во  внимание...  Значит, после этого в корне изменилась ситуация

 при  обсуждении  в  районных  Советах,  на  сессиях  там  начали

 отказываться от  этого... безумной поддержки. А сегодня это - 11

 фракций  нам диктуют волю снова!.. Мы предлагали и с утра вам, и

 поддержали  вы  и  согласились,  что  1  пункт  тогда, в крайнем

 случае, проголосовать - создать комиссию, пускай она внимательно

 изучит   все   предложения,   которые   здесь   полторы   недели

 высказывались.  Ни  один  же ж не сказал: безрассудно поддержать

 только тот проект, который был внесен Конституционной комиссией!

 Была  очень  принципиальная,  серьезная,  содержательная критика

 данного проекта. Надо все учитывать! И если мы создаем тымчасову

 комиссию,  то  для того, чтобы проект Конституции, который будет

 вносится  на  повторное  перше  чытання,  был значительно лучше,

 содержательнее  и  по  сути  был  народным  проектом,  а  не для

 Президента лично, который сейчас подготовлен!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА. Петро Миколайович, я гадав, що ви чітко  зрозуміли,

 про що я говорив. Мова йде так: була пропозиція, список -це одне

 питання.  Ми  можемо затвердити цей список, але постанову треба

 голосувати в цілому  разом  з  списком -  іншого варіанту просто

 немає!  І  там  ви  будете  визначатися тоді... Але про список -

 окреме  питання.  Про  склад,  про персональний склад тимчасової

 спеціальної  комісії!  У  тому  складі,  з  тих депутатів, які я

 зачитав...  На  пропорційній  основі.  Хто  за цей список, прошу

 проголосоувати, будь ласка. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      За список, за персональний склад, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не заважайте вести засідання. Прошу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      "За" -

      Я  прошу,  мені заважають вести засідання. Прошу, сядьте на

 міце,  не заваажайте вести засідання. Сядьте на місце. Сядьте на

 місце,  ви будете говорити тоді, коли я дам слово. Самі ви слово

 брати не  будете. Сядьте на місце...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Олександр  Іванович, ще в мене питання до вас. Ви диригуєте

 голосуванням,.  тому я прошу вас на час голосування сядьте в зал

 і  ви  зараз  як  депутат  присутні,  а не як віце-прем'єр. Будь

 ласка....  Я  не  перший  раз спостерігаю, Олександр Іванович, я

 переконливо прошу вас -  сядьте  на  своє місце в зал.

      ШУМ У ЗАЛІ

      ........Я не  буду ставить, я не маю права  цього робить...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу, Олександре Івановичу, не впливайте на голосування

 там, не реагуйте , спокійно сидіть... Будь ласка.

      Ще  раз  пояснюю.  Ми  проголосували  за основу проект -214

 голосів.  Щоб  прийняти  в  цілому,  треба  проголосувати окремо

 список.  Там написано: додається, а потім я проголосую в цілому.

 Іншого варіанту немає. Я поставив на голосування -143 голоса, не

 одержала  підтримки  цей  проект  постанови. Тому я ставлю тепер

 ще...  Там  де  написано  2 від комуністів. ставлю цей список на

 голосування   окремо...   Є  цей  документ  у  вас  на  руках  -

 голосуйте...

      "За"-

      Рішення не  прийнято теж.

      Теппер.    Будьте   уважні,   будьте   уважні...   Миххайло

 Васильович, ви  йому потім поясните...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Так  поіменно  голосувалось.

      Ще  раз прошу, з місця не вигукуйте, ну, можте потерпіти?

 Давайте помовчимо, спокійно, посідайте. Григорій Іванович, і вас

 стосується. Сіли.

      Тепер,   щоб  зняти  оце  протиріччя,  я  ще  раз  пропоную

 проголосувати,   ми   не   голосували   ще  цієї  постанови,  не

 голосували,  яку  я зачитав, про те, що відповідно до Регламенту

 створюється  спеціална  тимчасова  комісія  з  правами головної,

 предметом  роботи є, фактично, те, що зроблено зараз, і з того ж

 складу  ця  комісія,  про  доопрацювання  проекту,  внесеного на

 розгляд  Верховної  Ради  від  Конституційної  комісії  разом  з

 зауваженнями і пропозиціями в складі, я кий я теж зачитав.

      Я  ставлю на  голосування  цей проект  Постанови.

      З  одного  пункту.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Прошу  зніміть. Ще  раз  читаю.

      "  Верховна  Рада   постановляє:

      Відповідно  до  вимог  Регламенту  Верховної  Ради  України

 створити  тимчасову  спеціальну  Комісію  з правами головної для

 доопрацювання    проекту    Конституції    України,    внесеного

 Конституційною  комісією  разом  із  зауваженнями і пропозиціями

 суб'єктів  законодавчої  ініціативи.

      Список   додається".   Список   я  зачитав.  Там  і  голова

 визначений.

       Ще  одно, голосування поіменно, ми все голосуємо поіменно.

 Ставлю на голосування цей проект Постанови... Ну, почекайте.

      За -

      61  депутат  не  голосує.

      Я  вас  переконливо  рпошу, ми повинні поставити крапку над

 тим  рпоцесом,  який  йшов  тут протягом трьох тижнів і відкрити

 дорогу  для  подальшої роботи Верховної Ради. Блокуючи прийняття

 цієї  Постанови,  ми,  фактично,  провокуємо, абстрактно кажучи,

 іншу сторону соперників у цьому процесі у специфічному сенсі, бо

 тут  немає  соперників відносно рийняття Конституції. Щоб шукати

 інший шлях прийняття Конституції. Невже це не зрозуміло.

      Підготованний      проект      опрацьований     суб'єктами,

 представниками фракцій і груп. І цей проектб безперечноб увійдею

 Уже  тут визначино, що брати за основу і так дальше, уже позиції

 погодженні. Я прошу у нас 60 депутатів не голосує. Голосуйте, як

 ви  вважаєте потрібним, за чи проти, ви зобов'язанні голосувать,

 я  зобов'язанний вам про це нагадать. І я зобов'язанний нагадать

 депутату,  який стоїть поряд, коли іде голосування, ніхто не має

 права  втручатися  у  процедуру,  нав'язувати свою думку. Я ваші

 питання  після того назву і будем ми визначатися стосовно нього.

 Ще раз прошу сядьте на місце. Можна ще голосувати. Я переконливо

 прошу  підтримайте цю пропозицію.

      Ставиться  на  голосування  цей  проект.  Може  не поіменно

 можна.  Давайте  не  поіменно  проголосуємо.  Так,  не поіменно.

 Давайте  спробуємо,  що  вийде  з того. Ставлю на голосування не

 поіменно цей проект.  Будь ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Тепер  відносно  того,  що  говорить  депутат Марченко. Від

 Комісії  з  питань  Регламенту, вірніше від голови. Сядьте, будь

 ласка,  я поясню.  Будь ласка, прошу уваги. Від голови Комісії з

 питань   Регламенту  надійшла  така  записка.  Народний  депутат

 Марченко   наполягає   на  слові  з  приводу  голосування  йогоп

 ропозиції   про   відміну  результатів  референдуму.  Стенограма

 додається.  Зверніть, будь ласка, увагу на сторінку 45-56.

      Перед  перевою  я  зачитував  тези  із  сторінки  45-56  із

 стенограми.  Хочу  сказати про те, що я -Голова Верховної Ради і

 ви як депутати не маєте права голосувати за відміну референдуму,

 тому що це не входить в компетенцію Верховної Ради, це перевищує

 можливості  Верховної  Ради.  Я  з  цього  приводу дав грунтовне

 пояснення ще під час внесення цього проекту постанови.

      Тому  ми  голосували  інші  позиції, що стосується варіанту

 постанови,  який  запропонувиав  Марченко-Вітренко.  Цей  проект

 проголосований,  він  одержав  113 голосів. Повертатися до цього

 проекту  сенсу немає. Тому я завершую засідання сьогодні. Завтра

 засідання ідбудеться о 10 годині ранку. Все. Будь ласка.