ЗАСІДАННЯ  ШІСТНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  6  л ю т о г о   1996  р о к у

                      10.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної Ради, шановні радіослухачі! Прошу депутатів

 підготуватися  до реєстрації... Будь ласка, увімкніть

 систему.     Проводиться     поіменна     реєстрація.

 Зареєструвалося   329   народних  депутатів.  Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      Відповідно  до Регламенту, я хочу попросити вас,

 щоб  ви  дали  згоду на те, аби направити депутатські

 запити   Кияка  Тараса  Романовича  до  віце-прем'єр-

 міністра   Пинзеника   в   зв'язку  з  незадоволенням

 відповіддю  Держжитлокомунгоспу на депутатський запит

 до  Кабінету  Міністрів стосовно тлумачення постанови

 Кабінету Міністрів від 24 березня 1995 року номер 219

 щодо   поняття  "опальнувальна  площа"  і    Карпова

 Олександра  Миколайовича  до  Генерального  прокурора

 України   у  зв'язку з незадоволенням  відповіддю  на

 неодноразові  депутатські  звернення  щодо проведення

 розслідування   по   факту  підробки  судово-медичної

 експертизи.

      Треба  сказать,  що  документи  і депутати такі,

 як.......... депутати Карпова оформлені відопвідно до

 вимог регламенту, вони, справді, зверталися своєчасно

 із  зверненнями до відповідних установ, але відповіді

 не  одержали,  я  б  сказав,  вичерпної відповіді, не

 одержали.

      І  в  зв'язку з тим, вони мають всі підстави для

 тогго, щоб звернутися з депутатськими запитами.

      Одначе   Регламент   передбачає   доручення  або

 рішення з цього приводу, щоби приймала Верховна Рада.

      Я  би просив би вашої згоди на те, щоб направити

 депутатський  запит  Тараса  Кияка  до  Віце-прем'єр-

 міністра. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь

 ласка.

      За -

      Дякую. Приймається рішення.

      І   те  ж  саме  стосовно  депутатського  запиту

 Олександра   карпова  до  Генерального  прокурора.  Я

 ставлю на голосування  цю  пропозицію.

      За -

      Теж рішення  принйте.

      Хочу  повідомити  вас  також про те, що вчора на

 засіданні  Президії  Верховної  Ради розглянуто зміст

 ряду  питань, які вносяться на розгляд Верховної Ради

 і  порядок  роботи  на  цьому тижні. Він викладений у

 переліку  питань, які у вас є на руках з одного боку.

 А  з  іншого боку дискутувалась теж пропозиція Миколи

 Яновича  Азарова  відносно  того,  щоб можна було б в

 один з днів зібрати розгляд тих питань, що стосуються

 податкової  системи  для  того,  щоб можна було в цей

 час,  під  час  розгляду  цих  питань  залучити  всіх

 спеціалістів  і депутатів, котрі працюють в бюджетній

 Комісії  з  одного  боку, а з іншого боку, щоб потім,

 працюючи  вже  на  основі  того законодавства, яке ми

 приймемо,  щоб  звільнити,  дати  змогу  цій Комісії

 бюджетній   найперше   зосередитись  над  підготовкою

 Закону "Про  бюджет".

      Я думаю, що  ця  пропозиція  слушна.

      Я  хотів  попросити  вашого  дозволу,  аби ми не

 голосували цей порядок окремо, а просто, очевидно, на

 завтрашній день, попросити Віктора Івановича Суслова,

 щоб  все  таки  переважну  кількість  тих питань, які

 стосуються  формування  бюджету  на  цей  рік, щоб ми

 розглянули  завтра  з  участю  і  всіх  депутатів, що

 працюють  у бюджетній комісії. А потім дали змогу тим

 самим працювати вже комісії над підготовкою основного

 документу. Немає заперечень. Теж приймається.

      Віктор  Леонідович, чекайте хвилинку. Тому, якщо

 з  цього  приводу  немає  заперечень, то вважаємо, що

 голосувати  ми  не  будемо,  оскільки  ці питання і в

 переліку  на  цей  тиждень.  І тільки будуть взяті ті

 питання, які знаходяться в переліку на цей тиждень.

      Крім того, я прошу звернуть вашу увагу на те, що

 так  як і передбачено було минулого тиждня, у четверг

 ви  будете  працювати  в комісіях. Я прошу всіх голів

 комісій,  всіх  депутатів,  які працюють у профильних

 комісіях, у галузевих комісіях підтягнути свої борги,

 я  б  так  сказав,  прийняти  рішення  з  приводу тих

 питань,   що  віднесені  до  компітенції  комісії.  І

 розглянути  ті  питання, які, скажем, мають загальний

 характер,  бо часу на це більше протягом цього тиждня

 виділити   не   вдасться.   Тому   все  залежить  від

 організації роботи в цьому напрямку.

      От  приблизно  те,  що я хотів повідомити про...

 якщо  випливало  із  вчорашнього засідання комісії. У

 нас ще 2 хвилини. Є якісь нагальні абсолютно потреби.

 Запишіться, будь ласка. Але я ще раз кажу у нас вкрай

 обмеженний час.

      Будь  ласка, ну максимум 5 хвилин. Тому що в нас

 10  хвилин  відведено, ну до 15 хвилин. Давайте до 15

 хвилини.  6  хвилин.  Будь  ласка,  Симоненко  Петро.

 Постарайтесь коротко.

      СИМОНЕНКО П. М.

      Шановні  народні  депутати!  В  зв'язку з заявою

 міністра  юстиції  України Головатого з приводу ніби-

 то, наголошую: ніби-то, незаконного збирання підписів

 громадян  з  вимогою  про  проведення Всеукраїнського

 Референдуму  з  основних  положень  нової Конституції

 України,  в  Президії,  ЦК  і  фракціях  комуністи  в

 Верховній  Раді  вкотре  заявляють,  що ніхто, ще раз

 наголошую: ніхто не може позбавити народ України його

 конституційних прав.

      Ми  неодноразово  підкреслювали,  що  відправною

 точкою  роботи  над Конституцією України повинен бути

 Всеукраїнський  Референдум з ключових її положень, на

 якому   б  народ  сам  висловився  про  спрямованість

 розвитку  ашого  суспільства  і  збереження  основних

 соціальних  завоювать   здобутих  за  роки Радянської

 влади  (мова  йде  про  гарантоване державою право на

 працю  і  відпочинок,  безоплатну  освіту  та охорону

 здоров'я,   доступне  для   всіх  житло,  забезпечену

 старість,   охорону   материнства   і  дитинства)  чи

 потрібен в  Україні Інститут президентства, якій бути

 державній символіці, про статус мов, про ставлення до

 добровільного союзу народів.

      Більш  того,  ще в червні 1991 року.............

 концепції  нової  Конституції Верховна Рада узгодила,

 що  саме ці питання будуть винесені на Всеукраїнський

 Референдум.  Ми  сподівалися,  що сама Верховна Рада,

 розміючи  важливість  цього  питання, прийме на ньому

 рішення.   Воно   було   включене  в  порядок  денний

 четвертої сесії. Фракція комуністів ще 7 вересня 1995

 року   надіслала  до  Верховної  Ради  всі  необхідні

 докменти,   але   до  цього  часу  вони  ні  разу  не

 розглянуті.

      Центральная  виборча  комісія  без  переконливих

 аргументів    та    наявність    законних    підстав,

 відмовившись   від   реєстрації   ініціативних  груп,

 фактично  позбавила  громадян права висловлювати свою

 волю.  Ми  нікого не примушували збирати підписи, але

 громадяни  України, керуючись статтею 2 і 5 Основного

 закону самі пішли на це.

      Ми  можемо  навести  приклади,  як  в  одному  з

 населенних пнктів Миколаївської області в учнівському

 зошити   було  зібрано  663  підписи  односельців  за

 проведення Референдуму. Нас запитують, а ми адресуємо

 це  запитання  міністру  юстиції. Якщо народ є єдиним

 джерелом  влади,  то  чому ж влада, яка народжена цим

 джерелом, диктує народу свою волю, а не навпаки? Чому

 вона  не  спитає свій народ: яке суспільство він хоче

 будувати і в якій державі жити?

      Ми  не  порушили  жодного  закону і вважаємо, що

 заява  міністра  юстиції, в якій немає посилань ні на

 одну із статей, попереджувальні заходи, що проводять,

 на  жаль,  органи  влади  і  прокуратури  на місцях з

 ініціаторами по збиранню підписів, протирічать діючій

 Конституції   і   направлені   на  те,  щоб  залякати

 громадян, позбавити їх конституційних прав.

      Фактично  проводиться  політичний  шантаж певною

 частиною   населення,  яка  відкрито  виступає  проти

 антинародного  курсу,  втілюємо  в  життя  владою,  а

 принципова  і  послідовна  позиція Компартії України,

 яка  висвітлює дійсні причини і наслідки цього курсу,

 є кісткою у горлі владо(...........), готових вдатися

 до чергових репресій відносно неї. Все це підтверджує

 страх   режиму   перед   відповідальністю  за  розвал

 держави,  зубожіння  більшої  частини народу, який не

 хоче поділяти... подальше терпіти знущання...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА. Я прошу...

      Будь ласка, Радько.

      Я прошу,  заспокойтеся.

      РАДЬКО

      Олександре   Олександровичу,  я  прошу  передати

 слово  Марченку.

      ГОЛОВА.  Я прошу вас. Я просив. Ну передадуть...

 Він  закінчив читати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, увага.  Увага.

      МАРЧЕНКО

      Александр   Александрович!  Я  и  мои  депутаты-

 коллеги,   которые  находятся  здесь  в  полной  мере

 поддерживают    заявление,    которое   сделал   Петр

 Николаевич   Симоненко,   с   гневным  возмущением  о

 заявлениях   министра   юстиции   Сергея  Головатого,

 который  действительно  своим  заявлениям,  используя

 свое  служебное положение, вводит в заблуждение народ

 Украины   тем,   что   нельзя  собирать  подписи  под

 Конституцию.

      Действительно,  нарушаются самые демократические

 принципы, а именно -право народа высказать, что будет

 основой нашей  Конституции.  Это первое.

      И второе. Александр Александрович, в порядке дня

 очередной   раз   перед   рассмотрением   бюджета  не

 рассматривается вопрос о по оплате труда, не вводится

 Закон  в  полном  обкеме  и  я  вношу предложение его

 включить  таким  же  образом, как включить вопрос про

 межу  малозабезпеченности.  Не  решая  эти 2 вопроса,

 нельзя   работать   над  бюджетом  и  я  уверен,  что

 Международный   валютный   фонд   желает  именно  эту

 процедуру,   чтобы   навязать  очередной  раз  нашему

 государству  этот  уродливый бюджет для того, чтобы и

 пенсионеры  и  рабочие, и промышленность окончательно

 разрушились  и была деградирована.

      И  второе. Александр Александрович, вчера группа

 депутатов     ыла     на     чернобыльской    атомной

 электростанции.   Я  прошу  протокольного  поручения,

 чтобы   Комиссия   по  атомной  политике  и  Комиссия

 экономическая  по  планированию  народного  хозяйства

 взяла   под   контроль  вопросы,  которые  связаны  с

 действием    Чернобыльской   станции.

      Без    решения    Правительства,   без   решения

 соответствующих комиссий Верховного Совета одно лицо,

 а  именно,  Юрий  Костенко, проводит политику или его

 руками  проводится политика международных организаций

 по   закрытию  атомных  станций,  атомной  станции  -

 Чернобыльской.

      Мы  вчера  убедились,  что  никаких  социальных,

 экономических  и  экологических  причин  для закрытия

 станции нет.

      Поэтому,    это   -очередной   удар   по   нашей

 энергетике.  Прошу протокольного поручения нашим двум

 комиссиям,  чтобы  мы  разобрались,  проинформировали

 Верховный  Совет  и  вскрыли все те негативы и все те

 игры   зарубежные,   которые   ведут   под   закрытие

 Чернобыльской станции.

      Эти протокольные поручения и второй вопрос прошу

 поставить на голосование.

      ГОЛОВА. Дякую.

      Я   пояснюю   депутатам.  Ну,  по-перше.  Будьте

 уважні, одну хвилинку, Петро Миколайович!

      Хто  обурюється  тим,  що саме ці депутати взяли

 слово, до мене записки пішли і т. д., ви користуйтеся

 системою так, як випаде кому. Не я регулюю, не в мене

 пульт лежить,  знаходиться на столі і т.п.

      (Шум у залі)

      Тому,   я  прошу:  спокійно,  ще  раз  кажу!  Не

 хвилюйтеся!

      Дальше.  Відповідаю  на  запитання на пропозицію

 депутата Марченка.

      Завтра  у нас після обіду о 16-ій годині спільне

 засідання   двох   Президій:   Кабінету  Міністрів  і

 Верховної  Ради.  І  в  тому числі, там розглядається

 питання  про  розгляд  на  Верховній Раді питання про

 розміри   мінімальної   заробітної  плати,  про  межу

 малозабезпеченості.  І  після  цього,  і  після цього

 розгляду це питання стане в порядку дня.

      Я  думаю,  те, що ми проголосували, ніде воно не

 відхиляється   і  ці  питання  будуть  розглянуті  до

 прийняття бюджету. Я говорив про це вчора і з головою

 комісії  Буздуганом увечорі, і мені здається, що нема

 ніяких заперечень стосовно цього.

      (Шум у залі)

      Ну,  я не можу, ми проголосували до 10 години 15

 хвилини.  Я прошу вас, на виступи у цей час, у кого є

 можливість,  він користується максимум 3 хвилини, так

 визначено  регламентом  і так ми проголосували. Тому,

 коли  у  вас  є  потреба  зробить якесь повідамлення,

 скоректуйте  його  таким  чином,  щоб ви вклалися в 3

 хвилини.  А  тому  йдуть  до  мене претензії, і, будь

 ласка,  не  шуміть,  коли  говорить  хтось  то, що не

 подобається,  бо,  наприклад,  включив  би  там інший

 депутат,   він   говорив   би   протилежне   -інші  б

 обурювалися.  Ну,  ми такі є. Я прошу, спокійно на це

 все дивиться, без якоїсь, я прошу.

      (Шум у залі)

      Якого  питання?  А  до  порядку дня, будь ласка,

 Анісімов. Давайте, будь ласка. Порядок дня.

      АНІСІМОВ Л. О. ( 178. Город Запорожье, Анисимов)

      Уважаемые народные депутаты, уважаемый Олександр

 Олександрович,  значит,  я  попрошу  внимательно меня

 выслушать  и  поддержать.  Вы посмотрите, пожалуйста,

 сегодня    какие   перечень   вопросов   внесены   на

 рассмотрение  в  повестку  дня. Значит, я обращаюсь к

 Олександру  Николаевичу, вы помните, в четверг, когда

 я  с  этого  места говорил о внесенных в повестку дня

 первостепенных законах, которые нужны для того, чтобы

 сделать  толчок  экономике.  На сегодняшний день и на

 целую неделю они снова не попали. Я называю их: Закон

 об амортизации -уже работаем второй месяц, сегодня не

 определен  источник  амортизации,  нет  инвестиций, а

 износ оборудования в горно-металлургическом комплексе

 составляет  80%.  Как  обновлять оборудование? Откуда

 брать  эти  деньги?  На  сегодняшний  день этот закон

 отброшен  в  сторону.  Товарищ  Витренко  готова  его

 доложить -этот закон готов.

      Второй вопрос.

      ГОЛОВА.  Леонід  Олексійович,  одну  хвилиночку!

 Закон  про амортизацію вноситься Кабінетом Міністрів,

 лист Кабінету Міністрів про відкликання одержали ми -

 не можем зараз розглядати його...

      АНІСІМОВ.  Отвечаю,  Александр Александрович.

 Кабинет   Министров  (я  знаю)  внес  предложение  не

 рассматривать  Закон  об  амортизации  покуда  мы  не

 рассмотрим  концепцию налогообложения и не примем все

 законы.  Мы  определили: 1988 год о Кодексе Закона "О

 налогообложении".  Разве  можно  на  этом  протяжении

 времени  соглашаться с Кабинетом Министрво?! Я думаю,

 нет...

      Второй   закон  -Закон  о  распрелении  прибыли.

 Сегодня   одним   из   камней  преткновения  неработы

 промышленности -это отсутствие оборотных средств. Так

 вот  Кабинет  Министров  уже сегодня соглашается, что

 10%  на  пополнение  оборотных  средств можно взять с

 балансовой  прибыли  и  не  облагать  налогом. Это не

 решение полностью вопроса, но его надо решать.

      И третий вопрос, который я подымал, -делать надо

 было  комиссии,  Суслову  в  этом  плане  доложить  и

 Кабинету Министров, с которым мы снова столкнемся -мы

 только  рассмотрели  о  заработной  плате  в угольной

 промышленности,   сегодня   столкнемся  с  заработной

 платой  во  всем  народном  хозяйстве!..  О  чем  это

 говорит?  Национальный  банк  дал  директиву, что все

 бартерные  операции (а на сегодняшний день в народном

 хозяйстве они составляют порядка 50-60% (вы знаете об

 этом,   Александр   Александрович)   не  учитывать  в

 реализации.   И   первоочередные  нужды  -10%  -когда

 брали...

      ГОЛОВА.   Я прошу...

      АНІСІМОВ. ...  когда брали для выплаты заработной

 платы, не берутся!..

      ГОЛОВА.  Леонід  Олександрович,  будь  ласка, не

 буде нікому більше даватися слово, тому що визначений

 порядок  із  переліку...  А  я  хочу  сказати: Леонід

 Олександрович,  ви  прекрасно все говорите!.. Ну якби

 так  -ви  говорили,  і  за  вами  відразу вискакували

 готові закони, то це було б прекрасно...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так  справа  в тому, що не готові... І без уряду

 ми   тут  вирішувати  не  можемо...  Без  уряду,  без

 підтримки   уряду   цих   законів   (ми  на  Президії

 розглядали  -Таранову,  будь  ласка, дайте слово -він

 відповість на це запитання).. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ТАРАНОВ.

      В   комиссию   обратился   Кабинет  Министров  с

 просьбой  рассмотеть  Закон "По амортизации" вместе с

 Законами  по  налогообложению.  Мы  принципиально  не

 возражаем,   так  как  эти  законы  взаимосвязаны,  и

 принять   сегодня  Закон  про  амортизацию,  а  потом

 корректировать  его  под Законы по налогообложению не

 целесообразно.

      ГОЛОВА.  Все  ясно.  Дякую. Я прошу, спокійно...

 Проект  Закону про режим іноземного інвестування 2-ге

 читання,  Мозер  Георгій  Едуардович  доповідає,  будь

 ласка. Будь ласка.

      (Шум в залі)

      Не зрозумів...

      ГОЛОСИ З ЗАЛУ.     Не чути.

      Я прошу.... Я ще раз повторюю.... одну хвилинку.

 Я   прошу   депутатів   із  комісій,  які  відстоюють

 абсолютно  необхідні  закони, ну, почекайте, в кінці-

 кінців, не кричіть... Я ще раз звертаюся до  вас...

      (Шум в залі)

      Не буде ніхто мати слово, тому що за регламентом

 передбачений  час  визначений  і проголосований, будь

 ласка, працюйте за регламентом.

      (Шум в залі)

      ... Відійдіть, будь ласка...

       ГОЛОС З ЗАЛУ.   Не чути.

      Я проголосую зараз.......

      (Шум в залі)

      ...  Одну хвилинку... Протокольне доручення... Я

 ще  раз  попрошу,  ще  раз кажу: не кричіть... Леонід

 Олександрович,  навіщо?

      ГОЛОС З ЗАЛУ.  Не чути.

      ... Сядьте.... Ще раз прошу: сядьте на місце...

      (Шум в залі)

      ...От Ви, прийдіть на Президію засідання, добре?

 Я  ще  раз  кажу:  сядьте анмісце, я роблю зауваження

 депутату   Анісімову   за   некоректність  поведінки,

 сідайте, будь ласка ..... Сядьте...

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  відносно

 протокольного  доручення  Кабінету Міністрів щодо....

 Комісіям  енергетичній  щодо розгляду питаня по...

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Я  прошу, не  заважайте,  сядьте , будь ласка.

      Комісіям  з  питань енергетики Кожушка і Комісії

 Таранова   розглянути   питання   про   ситуацію   із

 Чорнобильською атомною станцією в контексті тих заяв,

 які  робляться  зараз  в  політичних  і неполітичних

 структурах,   міжнародних   організаціях   з  приводу

 перстпективи  використання  цієї станції.

      Будь ласка.

      Ставлю на  голосвання.

      І  Камісії  Павлоського, три  комісії.

      За -

      Таранов, ще  одне   слово,  Олег   Вадимович...

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Ну,  почекайте,  в  кінці  кінців,  можна  вести

 завідання  чи  ні?

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Не  дам,  тому  що  ви  ведете  себе некоректно,

 порушуєте  Регламент. Сідайте, будь ласка.

      Чому  Закон  "Про  амортизацію"  не  включений в

 порядок  дня  на  цей  тиждень?

      Будь ласка.

      ТАРАНОВ. Александр Александрович, я ответил, что

 есть   обращение   Кабинета   Министров   с  просьбой

 рассмотреть   этот   закон   вместе   с   Законом  по

 налогообложению.

      В   принципе,   закон   готов,   мы   его  можем

 рассматривать   и  сейчас,  но  мы  принципиально  не

 возражаем,  чтобы  потом его не корректировать, чтобы

 рассмотреть  в  пакете.

      Если  стоит вопрос рассмотрения сейчас, Комиссия

 готова  его  вынести.

       ГОЛОВА. На завтра ви можете його поставити?

      ТАРАНОВ.   Да,  пожалуйста.

       ГОЛОВА.  Я ставлю на голосування розгляд Закону

 "Про  амортизацію "  на завтра.

      За -

      Суслов , будь ласка.

      СУСЛОВ.

      Уважаемы   Александр   Александрович,  Уважаемые

 народные  депутаты!

      У   нас   свами   есть   работа  -подготовленные

 законопроекты, которые надо принимать, которые прошли

 Комиссии, которые  тщательно  готовились.

      Закон   по   амортизации   для   обсуждения   не

 подгтовлен  абсолютно,  не  говоря  уже о том, что он

 слабо  сделан  первоначально.

      Поэтому  вот такие выходки, что давайте внесем в

 зал  сразу  неподготовленный  проект  без  заключения

 комиссий,  что-то  начнем  тут  творить. Не серьезно.

 Давайте приймем то, что нам роздано то, что готово по

 амортизации.  Нужно  завершить  подготовку  проекта к

 рассмотрению.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Все. Я вас ще раз прошу і вас теж. Ви в

 комісії працюйте, а не вимагайте, щоб вносили... Я ще

 раз  пояснюю.  Значить,  до  тих  пір  поки  не  буде

 дотримана процедура розгляду тих чи інших законів, не

 буде  вноситься  у  сесійний  зал.  Вони повинні бути

 підготовленні відповідно до регламенту. Все.

      Будь   ласка,  Георгій  Едуардович  вашк  слово.

 Будьте уважні.

      МОЗЕР.    Уважаемые   коллеги,   наша   комиссия

 предлагает   вашему  вниманию  окончательный  вариант

 Закона     Украина     "О     режиме     иностранного

 инвестирования".

      Как  вы  помните  первое  чтение проекта закона,

 представленного  Кабинетом  Министров,  состоялось  в

 июне   этого  года.  За  этот  период  времени  между

 слушаньем  закона  в первом чтении и сегоднешним днем

 была   проделана  большая  работа  по  изучению  всех

 замечаний  народных  депутатов,  которые  поступили в

 нашу комиссию.

      Закон,  рассмотренный и прянтый в первом чтении,

 было довольно таки много высказано замечаний. За этот

 период с момента первого чтения в Стамбуле была...

      ГОЛОВА.  Георгій  Едуардович,  одну  хвилиночку.

 Шановні  депутати,  розглядається  в  другому читанні

 важливий  закон.  Я  прошу  заспокойтесь. Будь ласка,

 Георгій Едуардович.

      МОЗЕР.   Была   закончена  разработка  рамочного

 рекомендательного   закона   о   режиме   иностранных

 инвестиций   для   стран   СНГ,  которые  участвовали

 представители  исполнительной  власти и представители

 парламента  нашего.  Мы  в  своей  работе постарались

 максимально  согласовать новый закон с теми правовыми

 нормами,  принятие  которых  ждут  от нас иностранные

 партнеры и потенциальные инвесторы.

      Одновременно  нашей  задачей  стояло:  сохранить

 заданную  и  одобренную  в  первом  чтении  концепцию

 работы иностранного инвестора в национальном режиме.

      Прошу  принять во внимание, что в наших условиях

 невозможно  да  и нецелесообразно, очевидно, принятия

 всеобкемлющего закона, поэтому...

      ГОЛОВА. Я ще раз прошу хвилинку уваги. Одесити і

 львівяни,  ви  можете  розійтися між собою там трохи?

 Будь ласка.

      МОЗЕР.  Очевидно,  возникла  такая необходимость

 все  же в данный момент действительно для привлечения

 иностранных   инвестиций  и  создания  благоприятного

 режима  для  работы  иностранных инвестиций, создания

 Кодекса    всех    законов   по   внешнеэкономической

 деятельности.  Я считаю, что это следующий этап нашей

 работы.

      Украина    должна    просто    представить   для

 деятельности инвестора-иностранца свое правовое поле,

 и   мы   постарались  этим  законом  подготовить  это

 правовое поле.

      Если  посмотреть  на  закон,  который слушался в

 первом  чтении, состоял из 43 статей.  Причем было 50

 отсылок   на  действующее  законодательство  Украины,

 которое    затрудняет,   на   ннаш   взгляд,   работу

 иностранных     инвесторов.     В    данном    случае

 представленный   вам  вариант  состоит  всего  из  26

 статей,   без  которых нельзя было обойтись. И это та

 основа,  которая  даст  инвестору необходимые ему для

 первых   шагов   на   украинском  рынке  направление,

 сориентирует его сориентирет в наших условиях.

      Я  предлагаю, Александр Александрович, перейти к

 рассмотрению  закона, сравнительной таблицы по закону

 о  режиме  иностранных  инвестиций.  Здесь  я  бы для

 сведения  колег  своих хотел бы внести ясность, чтобы

 вам проще было работать.

      Вы  получили вот такую сравнительную таблицу еще

 в  ноябре  месяце  1995  года. В декабре была роздана

 дополнительно  сравнительная  таблица  с изменениями.

 Вот  эти  два  документа, ими нужно руководствоваться

 при обсуждении этого закона.

      ГОЛОВА.  Одже,  ви  зрозуміли.  У вас на руках 2

 таблиці. Вірніше, порівняльна таблиця і доповнення до

 неї.  Тому  окремі  статті  будуть  іти за таблицею з

 доповненнями   від   Комісії   з  питань  економічної

 політики. Я так розумію.

      МОЗЕР. Да, да, да.

      ГОЛОВА. Таким  чином,... одну хвилинку.

      Ну процедура... що ж...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну я прошу, люди добрі, є ж процедура, визначена

 Регламентом.  І там же Регламентом передбачено, що не

 можна   втручатися   в   процедуру,   коли  вона  вже

 розпочата.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Єльяшкевичу  слово  дайте.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Ельяшкевич,     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

      Уважаемые  коллеги,  в пятницу в конце заседания

 нам  был  роздан перечень вопросов, которые мы должны

 рассматривать на этой неделе. В том числе во вторник.

 Этого  вопроса  не  было.

      Сегодня,  когда  мы зарегистрировались, он стоит

 первым  вопросом. Но никто из депутатов, к сожалению,

 не  взял с собой проекты этого законодательного акта.

 А  здесь  у работников нет дубликата этого проекта...

 законодательного  атка. И в результате практически ни

 у кого на руках нет этого документа.

      Если  мы  его  сейчас  будем  рассматривать,  ым

 просто сорвем рассмотрение важнейшего вопроса.

      Поэтому    я    просто    предлагаю    перенести

 рассмотрение  этого вопроса в связи с тем, что сейчас

 нет на руках   документа.

      ГОЛОВА.  Вибачте мені. От на руках... вноситься,

 згідно  з  переліком  питань,(...........)  на  лютий

 місяць  в  порядок  денний.  6 лютого у вівторок. 10.

 00  -реєстрація. Перше питання -про проект Закону про

 режим  іноземного  інвестування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      МОЗЕР.    Александр   Александрович,   если   вы

 позволите, я попробую внести ясность.

      Значит, в пятницу действительно этот Закон стоял

 в  повестке дня. Я обкяснял уже Александр Сергеевичу.

 На  сегодня...  на  эту  неделю этот закон тоже был в

 повестке  дня,  но  он  действительно не стоял первым

 сегодня  в повестке  дня.

      Я скажу  откровенно. Я ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА. Я ще раз прошу: з місця не вигукуйте! Не

 вигукуйте з місця! Я ще раз кажу: не вигукуйте! Дайте

 людині слово сказать!

      МОЗЕР.  Значит, этот Закон стоял в повестке дня,

 уже  сегодня  он  стоит,  по-моему,  пятую или шестую

 неделю.  Значит, почему я попросил его внести сегодня

 первым   в   повестку   дня?  Я  обкяснял  Александру

 Сергеевичу,  не буду обкяснять стрибуны. Это связано,

 так сказать, с моим отсутствием в ближайшее время.

      Если,  вы  считаете,  не  готовы,  то  его нужно

 отнести,  как минимум, я считаю, на 2 недели. Причины

 я не буду обкяснять.

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА. Одну хвилину.  Будь ласка!

      Я  розумію:  якщо  у  вас  на  руках  немає  цих

 документів,   то  розглядати,  звичайно,  закон  дуже

 тяжко.

      Тому,  при відсутності депутата Мозера, Таранов,

 будь ласка, візьміть. Ви зможете доповісти цей закон,

 скажімо,   після   обіду?  Коли  депутати  підуть  на

 перерву,  візьмуть матеріали, вони в їх роздані, вони

 є в них на руках.

      ТАРАНОВ.   Докладчик  по  этому  вопросу  -Мозер

 Георгий Эдуардович.

      Поэтому,   если  мы  не  рассмотрим  его  первым

 вопросом,  я  думаю,  что  после 12-ти часов депутаты

 смогут  взять  этот закон и рассмотреть его после 12-

 ти.

      ГОЛОВА.  Значить,  тоді  такий  порядок  буде. Я

 прошу уваги!

      Користуючись правом головуючого, ми робимо таким

 чином,  я  приймаю  таке  рішення:  о 16-ій годині ми

 поставим  ваш закон. А депутатів я попрошу: матеріали

 всі,  коли  ви будете на обідній перерві, візьміть до

 цього  законопроекту.  Вони  в вас роздані, у всіх на

 руках є.

      Ще   раз   прошу:   після   16-ої   години  буде

 розглядатися  це питання.

      (Шум у залі)

      Ще  раз  пояснюю. Я ще раз пояснюю. Це питання в

 порядку  дня  уже є протягом кількох місяців, тижнів,

 останніх  на  п'ятій  сесії.  Воно  не було найпершим

 записано, так, от мені приніс Кузьменко, я почитав.

      _____________

      А это сегодня роздали.

      ГОЛОВА.  Тому,  будь  ласка,  ну, заспокойтеся в

 кінці  кінців  з  дрібниць  не  робить  проблему.  Це

 питання  буде о 16 годині сьогодні включено в порядок

 дня. Все.

      Ще  раз  пояснюю,  вонороздане  у  вас на руках.

 Візьмете, з'їздите і привезете сюди.

      Про  проект закону про внесення змін і доповнень

 до  Декрету  Кабінету  Міністрів від 11 січня 93 року

 "Про  єдиний  митний  тариф  України".  Суслов,  будь

 ласка.

      СУСЛОВ В. І.

      Уважаемые  народные  депутаты, вам роздан проект

 закона  Украины  "Про  внесення  змін і доповненнь до

 Декрету  Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993

 року  "Про  єдиний митний тариф України". Этот проект

 подан  вместе  с  пакетом, в пакете с проектом закона

 про  ставки  акцизного  сбора  та  ввізного  мита  на

 тютюнові   вироби.   Проект   подготовлен   и  внесен

 Комиссией  Верховного  Совета  по вопросам финансов и

 банковской   деятельности.  Суть  проекта  состоит  в

 следущем.

      В   настоящее   время   ставки   ввозных  пошлин

 регулируются,    в    соответствии    с   действующим

 законодательством,   Кабинетом   Министров   Украины.

 Верховна  Рада Украины начала урегулирование вопросов

 налогообложения  подакцизных  товаров, в том числе, и

 тех товаров, которые импортируются.

      Изучив  мировой  опыт, мы пришли к выводу о том,

 что  ставки  налогообложения  подакцизных  товаров (а

 именно - ставки акцизного сбора) должны приниматься и

 утверждаться  вместе  со  ставками  ввозных пошлин. В

 мировой  практике  это  называется  "общей  величиной

 нагрузки   на   импорт".  В  сложившейся  на  сегодня

 ситуации,     когда     ставки     акцизного    сбора

 устанавливаются  Верховным  Советом, а ставки ввозных

 пошлин устанавливаются Кабинетом Министров, возникает

 опасность проведения несогласованной политик, так как

 у   нас   получается   2   разных  субкекта,  которые

 регулируют  обложение  испортных  товаров.  Для того,

 чтобы   точно   знать,  какой  должна  быть  величина

 обложения   импортных  товаров  суммарно  акцизным  и

 сбором   и   ввозными  пошлинами,  обеспечить  защиту

 интересов тем самым отечечственных производителей, мы

 должны  принять  решение  о  том,  что по подакцизным

 товарам  ставки ввозных пошлин должны устанавливаться

 законодательством.    Это    предложение    полностью

 соответствует   нормама   Конституционного  Договора,

 подписанного  между  Верховным  Советом и Президентом

 Украины, в котором гооврится, что вопросы "... митной

 справи..."  регулируются  законами  Украины. В данном

 случае,    если    бы    мы   проводили   эту   линию

 последовательно,  мы долэжны были бы принять решение,

 которое  существовало  уже в Украине в соответствии с

 Законом  "Про  єдиний  митний тариф", что все ввозные

 пошлины   регулируются  законами.  Но  поскольку  это

 предполагает  проведение достаточно большой работы по

 большому  перечню  товаров.  На сегодня мы предлагаем

 ограничиться   только  принятием  решения  следующего

 содержания:   так  как  оно...  я  цитирую,  как  оно

 изложено   в  проекте  закона.  "Зміна  ставок  мита,

 передбачених   єдиним   митним  тарифом  України,  за

 винятком  ставок  ввізного мита на підакцизні товари,

 здійснюється  Кабінетом Мінрістрів України. Змінювати

 ставки  мита Кабінет Міністрів має право тільки що до

 суб'єктів  митного  оподаткування  товарів  та  інших

 преметів,   які  переміщуються  через  митний  кордон

 України.

      Ставки   ввізного   мита  на  підакцизні  товари

 встановлюються і змінюються Верховною Радою України".

      Если  этот  закон будет принят, тогда есть смысл

 рассматривать   проект  Закона  Украины  "про  ставки

 акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби".

 Это  1-ый  проект,  где  мы попытались указанную идею

 регулирования  в  единстве  ставок  акцизного сбора и

 ввозных пошлин реализовать.

      Если  идея  не  будет  сегодня  поддержана, этот

 подход,   тогда,   конечно,  нам  придеться  снять  с

 рассмотрения  и  вопрос  по... следующий законопроект

 "про  ставки  акцизного  збору  і  ввізного  мита  на

 тютюнові вироби". Просим поддержать.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.   Чи   є   запитання   до   Суслова,  до

 доповідача?   Будь  ласка,  запішіться...  10  хвилин

 вистачить? Вистачить... Прошу... Степенко....

      СТЕПЕНКО.  Віктор  Іванович,  в мене до Вас таке

 запитання.  Я, Олександр Олександрович, якщо він мені

 дасть  відповідь  таку, щоб мене задовільнити, знімаю

 себе  із  списку виступаючих, я там перший записан. В

 мене  до  вас таке запитання: от ми знову розглядаємо

 про єдиний митний тариф України.

      Я  не  знаю,  чи  ви  хоч  раз в житті займались

 оформленням  митної якоїсь бумаги, вам можу розказать

 це  після  того,  як  в нас  буде  перерва.

      В  мене таке запитання, Вікторе.............. :

 невже  ми  не  можемо  навести  хочаб в цьому питанні

 елементарний  порядок?  Що,  наприклад,  якщо є якісь

 норми  і  правила,  то  щоб  вони  діяли,  щоб  ми не

 змінювали  майже  кожний  день.

      Ви  розумієте, наскільки заплутана ця справа, що

 коли  ти  хочеш  щось оформити, навіть не знають, яки

 нормативний  документ на  сьогодні  діє.

        І  якби  взяти пакет, наприклад, і розглянуть,

 ну, враховуючи досвід других країн, враховуючи досвід

 тих  же  країн  СНГ. Все-таки, щоб ми ра, і ну не те,

 щоб назавжид, я розумію, що це не догма, і що можна і

 зміни  внести,  але  повірте,  що  ті,  то займається

 сьогодні   оформленням   всіх   цих  документів,  ну,

 настільки  просто  злить,  о немає абсолютно ні за цо

 обіпертись,  щоб  дійсно займатись цією справою. І це

 практично,  якщо  начинаєш оформляти якийсь документ,

 то  затягується  на  місяці,  і,  практично,  ти його

 ніколи  не зробиш.

      Дякую.

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты,  я понял

 вопрос  депутат  Степенко таким образом: это призыв к

 стабильности    законодательства,    в    том   числе

 таможенного,  и  увеличения  в  законодательстве норм

 прямого действия.

      В связи с этим я хочу вам напомнить, что Законом

 Украины  "Про эдиный мытный тариф " вид 5 лютого 1992

 года  было  установлено,  что  ставки мыта регулюются

 Верховної Ради Україны за поданням Кабинету министрив

 Украины.

      Потом  Кабинет  Министров и дестабилизировал сам

 это законодательство, приня Декрет Кабинета Министров

 від  11  січня  1993  року  про  единый  мытный тариф

 Украины,   которым  право  установления  и  изменения

 ставок  ввозных  пошлин  передал  сам  себе,  то есть

 Кабинету   Министров.

      В  данном  случае  мы  восстанавливаем ту норму,

 которая  была  в законодательстве, но применительно к

 подакцизным   товарам,   то   есть   и  в  дальнейшем

 постараемся  обеспечить стабильность   этих  норм.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Василій Іванович, будь ласка.

      СТЕПЕНКО.  Віктор Іванович, я ось держу в руках.

 Я  от  що  маю на увазі. Дивіться, Закон України "Про

 вивізне  мито  на  живу  худобу та шкиряну сировину".

 Держу    про    внесення   змін   і   доповнень   про

 (...........) митний тариф та тютюнові вироби.

      Я  маю  в виду, що єдине законодавство створити,

 що   на  кожний  вид  продукції  ми  створюєм  закон.

 Розумієте? То це я вважаю явище не зовсім нормальне.

      Дякую.

      СУСЛОВ  В.  І. Спасибо. Я с вашего позволения не

 буду  дискутировать,  потому  что  по разным вопросам

 внесенны разные законопроекты.

      ГОЛОВА.  Анісімов.

      АНІСІМОВ Л.О. 178, город Запорожье, Анисимов.

      Александр  Александрович,  я  сразу  к  вам один

 буквально   штрих.   199   человек  проголосовало  за

 включение  вопроса,  который я ставли об амортизации,

 согласно  существующей  нормы  регламента  нужно  для

 включения в повестку дня одна треть.

      И    вопрос    теперь    конкретно,   касающийся

 сегоднешнего  рассмотрения  вопроса.  Первый и второй

 Виктор  Иванович  к вам. Я внимательно слушаю за всем

 ходом  вот  этих вопросов, которые мы рассматриваем и

 то,  что  мы  пытаемся  набросить  на  ввозимый товар

 побольше  побольше  пошлину.  Просчитывает  ли вообще

 кто-то  на  сегоднешний  день  или  в  комиссии или в

 правительстве  баланс  существующего  товара у нас на

 территории  Украины?  Мы  замахнулися были уже раз не

 ввозить  и  обрубить  полностью  ввоз в данном случае

 угля. И остановлен за этим металлургический комплекс.

      Сегодня  мы  говорим  набросим и придавим, будем

 говорить,  по  табачным  изделиям.  И  будем говорить

 "Прима"  и  больше  ничего  не появится на территории

 Украины.  Или  будем говорить этот промежуток времени

 надо дать заработать своему производителю. И думать о

 том,  что  на  сегоднешний  день  увеличив пошлину мы

 получим дополнительнов  бюджет.

      Вот  я  хотел  бы,  чтоб комиссия через недельку

 доложила   Верховному   Совету,  что  получила  казна

 государства,  когда  мы ввели дополнительный налог на

 мыто   ввозимых  импортных  автомобилей?  Сколько  их

 прошло  через границу? Ведь никто не прослеживает сам

 фактор,  думая, что мы пополняем казну, мы обрубываем

 и  ввозимый товар. Я слово, потому что я выступать не

 буду,  я  там  не  записан на выступление, и в данном

 случае  решение  этого  вопроса.  Вот  меня  вот этот

 вопрос   волнует.   Да,   своего  производителя  надо

 защищать.   Но   идти   пагубно  не  имея  ничего  на

 территории  в  себя и запрещать ввезение, давя, будем

 говорить, того, кто везет, я думаю, -это палка о двух

 концах.  Как................... вы как человек на эту

 позицию?

      СУСЛОВ  В.  І. Уважаемый Леонид Александрович! В

 данному  счае  проект,  который  вам роздан, содержит

 только   принцип  и  никак  не  связан  с  конкретной

 величиной  обложения  ввозимых  товаров.  Речь идет о

 том:  согласны  мы  с тем, что именно Верховный Совет

 должен   регулировать   ставки   ввозных   пошлин  по

 подакцизным товарам либо считаем, что это по-прежнему

 должен делать Кабинет Министров.

      И  вот  если  мы признаем, что это должен делать

 Верховный  Совет,  вот  тогда  мы вернемся к вопросу:

 правильно  ли  поступил  Кабинет Министров, установив

 чрезвычайно  высокие  пошлины  на  целый ряд ввозимых

 товары,  в  том числе и автомобили. И установим такие

 пошлины, которые должны быть. Мы не поддерживаем идеи

 чрезмерного  обложения,  потому  что любое избыточное

 обложение   в   сфере   экспортно-импортных  операций

 приводит  просто в нарастанию криминальных явлений по

 известным причинам, росту контрабанды и так далее.

      И  вот  проект,  который  будет  обсуждаться,  я

 надеюсь,  вслед за этим по ставкам обложения табачных

 изделий,  должен показать, что в данном случае мы как

 раз стремимся несколько понизить ставки обложения.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.    Ви    задоволені   відповіддю,   так?

 Моісеєнко.

      МОІСЕЄНКО

      Моисеенко,    фракция    "Коммунисты   Украины",

 Горняцкий избирательный.

      Уважаемый  Виктор Иванович! У меня такой вопрос.

 Мы  сегодня  рассматриваем  Закон о едином таможенном

 тарифе   Украины.   Скажите,   как  он  учитывает  ту

 проблему,  о  которой мы уже неоднократно говорили: о

 перспективе  вхождения  Украины  в таможенный союз, в

 котором   уже  находится  Россия,  Белоруссия  и  так

 далее?

      Я  почему поднимаю этот вопрос? Сегодня господин

 Головатый позволил себе антизаконные действия, заявив

 о  том,  что  депутаты-коммунисты,  входящие в состав

 выборного округа  (органа  Компарти Украины), чуть ли

 там  не  превысили  полномочия  тем,  что  поддержали

 инициативу  збора  подписей.

      Вот  мне кажется, что вот это вот нарушение прав

 человека  не  дает  возможности  сегодня  на  Украине

 говорить  о том, что концепруально Закон, предложеный

 нам,  выдержан  и  неправильно  будет наверно, на мой

 взгяд,  правильно, чтоб сегодня вместо вас на трибуне

 стоял  Головатый  и  ответил, как он дожился до такой

 жизни,   что   заявляет  такие  вещи  на  всенародное

 обсуждение.

      А это бы позволило сегодня решить принципиальный

 вопрос   -входит...   будет   ли  входить  Украина  в

 таможенный союз или нет. Тем более, что этот вопрос -

 о  союзе  братских  народов  -поставлен в референдуме

 нами. Спасибо.

      СУСЛОВ.  Уважаемые  анродные  депутаты!  Проект,

 который  мы с вами обсуждаем сейчас, не имеет прямого

 отношения  к  вопросу  о  вхождении  Украины в Единый

 таможенный союз.

      Но   если   Украина   примет  такое  решение  -о

 вхождении  в Единый таможенный союз -верховный совет,

 приняв   этот   Закон,  просто-напросто,  который  мы

 обсуждаем,   будет  обязан  унифицировать,  прийти  к

 эдиным  ставкам  таможенных  пошлин  в рамках Единого

 таможенного  союза.  И  все.

      Но  на  сегодня  сам  по  себе вопрос сводится к

 одной  очень  простой  задаче  -Верховна Рада считает

 необходимым   взять  на  себя  регулирование  ввозных

 пошлин   по  ввозимым  подакцизным  товарам  либо  не

 считает. И  все. В  этом  суть проекта.

      ГОЛОВА. Ще  запитання є?

      Досить.   Ми  використали  час,  відведений  для

 цього. Я прошу Віктора Івановича сісти на місце.

      Є  бажаючі  виступити з цього приводу? Записані,

 дайте мені список, будь ласка.

      Василь Іванович Степенко, будь ласка.

      Ви  ж  казали:  не будете виступать, раз... А, з

 місця?  Ну  дайте  Степенку  слово.

      І хочу звернуть вашу увагу на те, поки ви будете

 виступать,  Василь Іванович, що мова тут іде, власне,

 не  про вирішення конкретних якихось питань. Мова йде

 про прийнципи, які передбачені в законі. Будь ласка.

      СТЕПЕНКО В.І.

      Олександре    Олександровичу,    я   відмовляюсь

 виступать.  Просто  одне  зауваження і хочу, щоб мене

 піддержали  мої колеги.

      Повірте,  що  я ну скільки міг там розібрався із

 цим  законом  і  мені  дійсно  не зрозуміло, що ми на

 кожну   річ  принімаєм  закон.  Все-таки  розібратися

 надзвичайно  важливе питання і хотілося, щоб ми, коли

 приймаєм  закон, щоб у кінці не було написано так, як

 от  у  цих  проектах  законів,  що  "надається  право

 Кабінету  Міністрів коректувати даний закон", тобто в

 залежності від тих умов, в які сьогодні попадає та чи

 інша галузь або де ми оформляєм.

      Тобто,  щоб  був  закон чіткий, ясний, і щоб ми,

 дійсно, по ньому могли жити, щоб закон був законом.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Дякую.

       Будь ласка, Драгомарецький.

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ  С.  Д.  (Драгомарецкий,  Одесса,

 Илличовский округ)

      Уважаемые  коллеги,  я  думаю,  что  тот вопрос,

 который   сегодня   поднимает   Комиссия   з   пытань

 банковской  и  финансовой  деятельности,  -это вопрос

 назревший  и  требует  конкретного решения, при том в

 том варианте, о котором говорит комиссия.

      Во-первых, если мы хотим легализовать ситуацию с

 ввозным мытом, а я как одессит постоянно имею больную

 голову   от   избирателей  из-за  того,  что  Кабинет

 Министров  меняет  эти,  ввозное мыто через день, при

 том   такое   впечатление,   что  это  мыто  меняется

 постоянно,    как    результат   противоречий   между

 лоббирующими группировками: то один товар, то второй,

 то третий. То надо, безусловно, вернуться к ситуации,

 когда именно Верховный Совет законодательно определял

 это  мыто  и  не давал возможности Кабинету Министров

 его  менять  через  день. Потому что реальных доходов

 никаких  нет  засчет  поступления  от  таможни в этой

 ситуации,  только повод для злоупотреблений. Меняется

 ситуация,  она  нестабильна  для  тех, кто занимается

 производством.

      Поэтому, я предлагаю, не долго думая, поддержать

 этот  законопроект  и  принять  его: чем быстрее -тем

 лучше.

      ГОЛОВА. Анісімов.

      АНІСІМОВ Л.О. (178, город Запорожье, Анисимов)

      Я   сразу  говорю  и  прошу  народных  депутатов

 поддержать:  да,  законопроект этот сегодня нужен, мы

 просто  усиливаем  свой  контроль  для того, чтобы не

 происходило того, что я говорил в своем выступлении.

      И  я  хочу попросить Комиссию Виктора Ивановича,

 и,   я   думаю,   если   слушает   нас  представитель

 Правительства, все-таки перед рассмотрением, будем мы

 рассматривать следующий закон, мы сегодняшний день, я

 б  не хотел его рассматривать, мы не имеем о том, что

 я   говорил:  баланса,  что  у  нас  производится  на

 территории Украины с этих товаров, как оно отразится,

 если  будет дополнительная пошлина, будет наложена на

 ввозимый   этот   товар,   как   она   отразится   на

 покупательной способности того же жителя Украины.

      Поэтому  подходить просто и, думая, что пополняя

 этим,  называя цифру бюджетный ассигнований, я думаю,

 это  не  разумно. И мы на сегодняшний день, наверное,

 созрели  до  такой  ситуации,  что  приняв  вот такой

 закон,  который  предлагается  сегодня  комиссией,  и

 последующие    законы,   когда   мы   будем   вносить

 определенную корректировку: уменьшение или увеличение

 налога   на   ввозимый   товар,-все-таки,   Олександр

 Олександрович, я думаю, нужны определенные расчеты. И

 вы  это  будуте  рассматривать  на  Президиуме  такие

 законы,  то мы видеть должны хотя бы вот этот баланс,

 чтобы  не заходило это, и не было просто популистское

 высказывание  этих мыслей с одной и с другой стороны.

 Я  это  говорю,  Виктор Иванович, и поэтому предлагаю

 народным   депутатам   поддержать   этот   закон,  он

 усиливает просто контороль нас, народных избранников,

 и  для того, чтобы Правительство само не накручивало:

 хочу  много,  хочу  мало, -для этого и мы должны этот

 закон утвердить. Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Короче  кажучи,  ви робите, підтримуєте

 цей  проект  закону, і  маєте  на увазі, що треба ваш

 розглядати конкретні рішення щодо ввізного мита і так

 далее.  Таким  чином,  я  ставлю  на  голосування цей

 проект,  оскільки  він  власне,  він  складається  із

 однієї  тільки,  із  одного  абзицу,  так же? Я прошу

 вибачити, де він? Ага, з одного абзацу тільти, тому я

 маю   підстави   ставити   цей  проект  в  цілому  на

 голосування, будь ласка.

      Проект закону "Про внесення змін і доповненнь до

 Декрету  Кабінету  Міністрів  від  11 січня 1993 року

 "Про   єдиний  митний  тариф  України"  ставиться  на

 голосування в цілому.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тепер   я  дам  відповіді  на  ті  питання,  які

 адресувалися мені під час обговорення цього закону. Я

 хочу  сказати,  що... ну, мені, чесно кажучи, може, я

 був  десь  у  чомусь  винен,  тому  що  така загальна

 знервованість залу передалася і якось загострилася, в

 резонанс  увійшла,  а  цього  не  повинно  бути.. Але

 справа  ось  у чому: вам минулої було роздано перелік

 питань,  які  будуть розглядатися на цьому тижні. І в

 тому  числі  там  було... у вас є рядок: 7-9 (середа-

 п'ятниця)  -питань, які залишились не розглянутими, в

 тому   числі   це   питання,   що  стосується  режиму

 іноземного  інвестування, яке виникло сьогодні першим

 питанням.  Депутати обурюються, що вони не знали, а їх

 в п'ятницю це було записано у переліку... Це так. Але

 вчора   закінчилося   у   дві  години  дня  засідання

 закінчилося  Президії,  і  є голови комісій (до речі,

 Олександр  Миколайович, потурбуйтеся, щоб вони сиділи

 на   місці)...   голови  комісій  Верховної  Ради,  є

 керівники  Секретаріату.  Є, в кінці кінців, депутат,

 який цікавиться порядком дня і змінами до порядку дня

 на  завтра.  Ну, невже не можна було з вчорашніх двох

 годин  дня  до  вечора,  до сьогодні взнати, що треба

 взяти ці матеріали?!.. Тому я розумію і ті претензії,

 що ви пред'являли до мене, і ті претензії, що звучали

 тут  під  час  уже  доповіді Георгія Едуардовича... Я

 думаю,  що  це  все  можна  зрозуміти,  але  не треба

 піднімати це на такий рівень. Це одне.

      А   потім,   є   ж...   ну,  буквально,  життєві

 потреби...  Треба...  він  буде відсутній протягом не

 менше  двох тижнів... він розробляв, він працював над

 цим законом -йому теба доповісти. Тому вчора Президія

 пішла  назустріч  комісії і поставила його першим, це

 питання.  Тому  я  прошу: не треба... Так само -Закон

 про  амортизацію.  Звичайно,  важливий закон, і таких

 законів  є немало, але цей -один із ключових законів,

 його  треба  розглядати.  Він  готовий... Якщо готова

 комісія  доповідати,  якщо  він пройшов ту процедуру,

 яка   передбачена   Регламентом,   -будь  ласка,  хто

 заперечує?  Тільки  думати, що це... він не включений

 тому,  що  це  хтось  назло  робить  бощо, то... ви ж

 прекрасно   розуміте:   протягом  останніх  років  ми

 основні  фонди  знищили  в  основному в тому числі за

 рахунок  того, що не було такого закону... Його треба

 приймати.  Тільки  що.... це трапилося не тому, що це

 сьогодні не розглянуто, а тому, що час вже втрачений.

      Тому,  якщо  ми його розглянемо чи сьогодні, чи,

 ну,.......  завтра,  чи  на  цьому тижні, то від того

 ніхто нічого не втрачає.  Нічого не змінюється.

      Я прошу, спокійно дивитися і не думати, що хтось

 хоче гірше для забезпечення законодавчого процесу.

      Тепер,  Віктор Іванович, як Ви дивитеся, якщо ми

 зараз  розглянемо  питання про порядок введення в дію

 Закону  "Про державне регулювання", я прошу вибачити,

 проект   закону   про    ставки  акцизного  збору  та

 ввізного   мита   на   тютюнові   вироби,  правильно?

 Сокерчак, будь ласка, на трибуну.

      Слухається питання про проект Закону України про

 ставки  акцизного  збору та ввізного мита на тютюнові

 вироби.

      СОКЕРЧАК.

      Шановні  народні  депутати,  Комісія  з  питаньб

 фінансів   і   банківської   діяльності   в   порядку

 законодавчої  ініціативи...........  і вносить на ваш

 розгляд  проект  Закону  України про ставки акцизного

 збору та ввізного мита на тютюнові вироби.

      Розданий вами пакет документів 30 і 31 січня для

 розгляду  цього  питання,  містить  досить грунтовний

 довідковий  матеріал  з  пояснювальними записками, що

 дає можливість в першу чергу більш глибоко вникнути в

 суть    внесених    проектів    законів,    порівняти

 запропоновані    ставки    на   тютюнові   вироби   з

 аналогічними  податками,  що  вже  діють  в  сусідніх

 країнах,   але..........  Міністра  внутрішніх  справ

 Кравченка та інші офіційні матеріали, що є в комісії,

 дає  нам  підставу  чи...  для  висновків: чому закон

 треба приймати негайно.

      І    все    ж   перед   тим,   як   обгрунтувати

 запропоновані   ставки  акцизного  збору,  вважаю  за

 необхідне, хоча б коротенько проінформувати вас, чому

 створилась   така   критична  ситуація  з  прийняттям

 закону,  і  чому,  маючи внесений Кабінетом Міністрів

 116  січня  цього  року  проект  Закону  про  перелік

 товарів,  продукції  і  послуг, на які встановлюється

 акцизний  збір  та  ставки  цього  збору,  комісія  в

 порядку  законодавчої ініціативи внесла свій проект.

      Суть  в тому 6що ще в травні минулого року після

 внесення   Кабінету   Мінстірів  Закону  "Про  ставки

 акцизного  збору",  комісія  звернулась  до  Перзидії

 Верховної  Ради  України  з поданням про необхідність

 уніфікації  ставок  акцизного  збору  на  імпортні  і

 вітчизняні   товари   для   узгодження  Законодавства

 України  з  міжнародними  вимогами і створенням через

 зміну  ставок  в'їздного  мита  на  підакцизні товари

 умови  захисту  національного    товаровиробника.

      Тому  своєю  Постановою  від 29 травня 1995 року

 "Про уніфікацію ставок акцизного збору на імпортні та

 вітчизняні  товари" Президія  Верховної  Ради України

 доручила   Кабінету   Міністрів   України   терміново

 розробити  єдину  методологію  визначення  нарахувань

 акцизного   збору   як   для  імпортних,  так  і  для

 вітчизняних  товарів,  а  Комісії з питань фінансів і

 банківської   діяльності   повинна  була  підготувати

 проект  до  другого  читання з урахуванням уніфікації

 ставок.

      Але  це  терміново  затягнулось  аж  до 16 січня

 цього  року,  коли  Кабінетом  Міністрів  України був

 внесений  проект  Закону "Про ставки акцізного збору"

 по всім 20 групам  підакцизних  товарів.

      Проте   не   була  виконана  головна  умова  про

 уніфікацію   ставок,  поскільки  в  статті  2  Закону

 пропонується,   що  акцизний  збір  обчислюється  для

 вітчизняних   товарів  у  твердих  ставках  екю,  або

 заставками  у  відсотках  до  оборотів  з  реалізації

 товарів  , продукції    і послуг.

      А   для   імпортних   товарів  до  боротів,  які

 визначаються,  виходячи  з  митної  або закупівельної

 вартості, з урахуванням фактично сплачених сум митних

 зборів ввізного імпортного мита та акцизного збору.

      Для  ознайомлення в матеріалах, що видані вам, є

 витяг з проекту закону Кабінету Міністрів, а сьогодні

 цей  закон уже поданий, внесений депутатами Верховної

 Ради   в зал.

      Ми  пропонуємо  звернути  більшу увагу на те, що

 стосується   якраз   обкладання   акцизом   тютюнових

 виробів.

      Крім  того хочу нагадати вам, що 15 вересня 1995

 року  Верховної  Ради  України  було  прийнято  Закон

 України  "Про акцизний збір на алкогольні та тютюнові

 вироби", яким передбачено введення системи маркування

 лкогольних  напоїв  та тютюнових виробів вітчизняного

 та  імпортного виробництва.

      Закон визначає особливості нарахування та сплати

 акцизного  збору. Але головною метою прийняття закону

 є   запровадження  системи  стабільних  надходжень  в

 бюджет  за  рахунок  систематизації  сплати акцизного

 збору та запобігання контрабанди товарів.

      Для  того,  щоб система маркування запроцювала в

 Україні,  місцеві виробники і імортери повинні знати,

 значить,  до  придбання  марок  по  яких ставках буде

 нараховуватись  акцизний збір і яку суму виробник або

 імпортер  повинен  сплачувати  до  бюджету за акцизні

 марки.

      Без    виконання    цієї    умови,   тобто   без

 законодавчого становлення ставок акцизного збору вище

 вказанний  закон  не  може  і  не  буде працювати, що

 призведе   до   зриву  поставок  імпортних  тютюнових

 виробів  по  легальним  каналам  і  значних бюджетних

 збитків.

      Прийняття   цих   законів  ліквідує  путанину  в

 існуючому  законодавстві.  Для прикладу приведу текст

 листа  від Головної державної податкової інспекції до

 Верховної   Ради   України,   де  говориться,  що  на

 виконання  Указу  Президента  України  від 18 вересня

 1995 року "Про запровадження марок акцизного збору на

 алкогольні   напої   та   тютюнові   вироби"  Кабінет

 Міністрів України були затвердженні уомвно фіксованні

 ставки  акцизного  збору на імпортні вироби. Водночас

 відповідно  до статті 5 Закону України від 15 вересня

 1995  року  по цьому ж питанню ставка акцизного збору

 на алкогольні напої та тютюнові вироби встановлюється

 виключно  Верховною  Радою України і є єдиною по всій

 території України.

      Тому  Головна  податкова  інспекція просить дати

 термінове  роз'яснення  якими ставками при обчисленні

 акцизного  збору керуватись, при ввезенні алкогольних

 напоїв   та  тютюнових  виробів  на  митну  територію

 України.

      Дійсно,   на   сьогоднішній   день   розрізненні

 законодавчі  та підзаконні акти не врегульовують всіх

 аспектів виробництва та імпорту тютюнових виробів, не

 дають  змогу  чітко  координувати  сплату податків та

 планувати  надходження  до  бюджету  від  цього  виду

 вискорентабельної    і   високоліквідної   продукції.

 Існуюча  структура  податків  на вітчизнянні тютюнові

 вироби  економічно  пригнічує  розвиток  національної

 промисловості.  Вона стримує модернізацію українських

 тютюнових  фабрик, щоб вивезти їх на сучасний рівень,

 не  стимулює подальші інвестиції іноземних партнерів.

 І  все  це  призводить до виробництва продукції більш

 нізької якості, ніж імпортні.

      Можливо  тому  із 47 мільярдів штук сигарет, які

 ипускаються  за  рік тютюновими фабриками України, 42

 мільярди   вирускаються   без   фільтру  і  тільки  5

 мільярдів  сигарет, тобто трошки більше 10 процентів,

 з фільстром. Саме томуу планується завести на Україну

 більше  23  мільярдів висоякісних імпортних сигарет з

 фільтром для забезпечення споживання.

      Що   стосується  імпорту,  то  надмірно  високі,

 економіно  не  обгрунтовані ставки податків штовхають

 імпортерів  до  унікнення  від  сплати  податків  або

 прямої  контрабанди.  Сьогодні  це  сворило ситуацію,

 коли  легальні  імпортери практично зупинили поставки

 на  український  ринок,  і  ринок насичується дешевим

 нелегальним     імпортом,     підриваючи     розвиток

 національної   економіки  та  конкурентноспроможність

 вітчизняної продукції.

      Бюджет   в  такому  випадкуу  майже  нічого  від

 імпорту  не  отримує.  Саме  тому  при обгрунтууванні

 розміру  ставок акцизного сбору на тютюнові товари ми

 притримувались   таких  умов:  податки  повинні  бути

 достатньо  низкими  для  того, щоб вони сплачувались;

 друга   умова:  що  податки  повинні  бути  достатньо

 високими,  щоб  захистити вітчизняного виробника    і

 зробити   економічне  вигідне  зростання  виробництво

 власних   сигарет;   і   третя  умова:  повинно  бути

 запроваджена    система   контролю   за   справлянням

 податків.  Якщо  ці  умови і далі на Україні не будть

 виконуватись,  то  будемо  і  далі мати те, що маємо.

 Наприклад,  в  минулому році планувалось отримати від

 сигарет  12, 4   мільйона  доларів акцизного збору по

 нашій  країні; в той   же час як в Литві, де ці умови

 виконуються, - 29, 6  мільйона доларів. Ви розумієте,

 яка  велика  різниця між територією України і Литвою,

 яка   кількість   населення   проживає  на  території

 УУкраїни і Литви.

      В  цьому законопроекті пропонується ввести єдині

 ставки  акцизного  сбору  у  твердій валюті з одиниці

 реалізованого   товару  чи   продукції  одночасно  із

 спеціфічними  фіксованими  ставками  ввізного мита на

 тютюнові вироби. Це дозволить:

      1. Оптимізувати розміри цих ставок з врахуванням

 досвіду  їх  запровадження в сусідніх з нами країнах,

 які вже  мали подібну ситуацію.

      У  вас  на  руках  таблиця порівняння уже діючих

 податків  на  тютюнові  вироби  в  Росії,  Білорусії,

 Казастані і в Литві і проектні по Україні.

      Це   також  дасть  можливість  встановити  єдину

 методику  розрахунків  податків від кількості одиниць

 імпортного  товару,  що  разом  з  фіксованою ставкою

 акцізного   збору   значно   спростить   контроль  за

 справлянням  податків  з імпорту. А це, в свою чергу,

 позбавить  сенсу  штучно  занижувати  митну  вартість

 імпортних  тютюнових  виробів  і  зробить  економічно

 доцільним  загальний  імпорт. З тим, щоб отримувати в

 повному обсязі податкові надходження від нього.

      При  такому  підході  до  справи  можливо  більш

 швидке   витіснення  з  нашого  ринку  дешевого,  але

 сумнівного  по  якості,  імпорту за рахунок тютюнових

 виробів нашого  власного виробництва.

      В  той  же час, виходячи з реальної ситуації, ми

 коли тютюнова промисловість України виготовляє більше

 80  відсотків  сигарет  без  фільтру  (я  вже називав

 об'єми  -42 мільярда із 47 на рік) то пропонується на

 3  роки  встановити  для цих товарів певний пільговий

 перехідний  режим  оподаткування.  З тим, щоб їх ціна

 була  доступна для широкого кола споживачів. Але, щоб

 зацікавити    вітчизняну    тютюнову    промисловість

 в  збільшенні  випуску більш якісних і менш шкідливих

 сигарет  для  здоров'я, пропонується ставка акцизного

 збору на сугарети без фільтру поступово підвищувати -

 від  півекю за тисячу штук в 1996 році до півтора екю

 в  1998 році  за   тисячу  штук.

      З  одного  боку, це  буде  сприяти випуску більш

 конкурентноспроможної  продукції,  а  з другого -дещо

 збільшиться   база   оподаткування   при   незначному

 подорожчанні  сигарет.

      Що   стосується   в'їздного   мита,  то,  як  ви

 розумієте  з  розгляду попереднього питання, по якому

 доповідав  голова  Комісії з иптань фінансів і банків

 товариш  Суслов,  Верховна  Рада повернула собі право

 законодавчо    змінювати   і   встановлювати   ставки

 в'їздного мита  на  акцизні товари.

      Метою   внесення   таких   змін  є  необхідність

 введення  збалансованого  взаємнопов'язуваного ставок

 акцизного  збору  і  в'їздного  мита,  що  може  бути

 досягнуто   лише   у   випадку,   коли  норми  будуть

 встановлюваться   одним   органом.  Тобто,  Верховною

 Радою,  в даному  випадку.

      Запропонованість  специфічність ставки в'їздного

 мита   діляться   на   пільгові   і  повні.  Пільгові

 застосовуються   для   країн  з  режимом  найбільшого

 сприяння, а повні, значить, для країн, де немає цього

 режиму.

      Пропонується  також  включити  до  цього  Закону

 фіксовані   ставки  ввізного  мита  і  для  імпортної

 сировини,   і  матеріалів,  що  використовуються  для

 виробництва    тютюнових    виробів.   Такий   підхід

 відповідає   світовій   практиці  обкладання  імпорту

 ввізним  митом  пропорційно  ступеню його обробки або

 переробки.    Тобто,    застосуванню   нульових   або

 мінімальних   ставок   для  необробленої  сировини  і

 збільшення  ставок  відповідно до ступеня обробки або

 переробки  з  встанолвенням  максимальних  ставок для

 готової    продукції.   Такі   ставки   оподаткування

 тютюнових  виробів  разом  з  впровадженням  акцизної

 марки  та  налагодженням  дієвої  системи,  на  думку

 експертів  і нашої комісії, зроблять систему діючою і

 дадуть  змогу  державі  одержувати  реальні податкові

 надходження до Бюджету.

      Я   надіюсь   на   розуміння  нашого  проекту  і

 підтримку.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача?

      Будь ласка, запишіться на запитання.

      Опублікуйте список.

      Кірімов,  будь ласка. 10 хвилин вистачить?

      КІРІМОВ І.З.

      Шановний   доповідачу  (218-ий  виборчий  округ,

 "Державність", Кірімов)

      У  мене  до  вас  таке  запитання. Скажіть, будь

 ласка, ми обговорюємо ось такий законопроект, а чи не

 можна  було  б говорити не в екю, а в карбованцях? Це

 було  б  ясно  і  для  тих,  хто слухає по радіо нашу

 дискусію-диспут, і для всіх депутатів було б ясно?

      Спасибі.

      СОКЕРЧАК.  Я  зрозумів  ваше  питання.  Дякую за

 нього.

      Справа  в  тому,  що, я говорив в своїй доповіді

 про  те,  що  ми привели для порівняння вам уже діючі

 ставки  акцизного збору і митні тарифи наших сусідів.

 Ми говоримо про те, що ставки акцизного збору повинні

 бути   в   твердих,  твердих  одиницях  за  кількість

 ввозимого товару.

      Я думаю, що якраз екю дасть можливість всім тим,

 хто займається імпортом і експортом, відчувати тверду

 одиницю, тому що сьогодні, ви знаєте, наш карбованець

 постійно  змінюється,  а  для  того,  щоб  сплачувати

 акцизний   збір   чи  мито  ми  перераховуєм  екю  за

 національну  валюту  за  діючою ставкою Національного

 банку на час переводу. Так що, впринципі, можна самим

 перевести це діло.

      ГОЛОВА.  Іван Захарович, і тим більше -ввозяться

 ці   товари  із  країн,  де  ця  грошова  одиниця,  в

 основному, діє якраз на ці товари. тому це якраз буде

 і  уніфікація  відносно  того,  що  ці ж товари через

 Україну теж транспортуються в інші держави, де саме в

 таких  одиницях  визначаються,  і  треба захищать наш

 внутрішній ринок. Я думаю, що це правильно...

      Горбатюк, будь ласка.

      ГОРБАТЮК М.П., 16 виборчий округ, місто Київ.

      Шановний доповідачу, я хотів би васзараз спитати

 про   методологію  оцінки  зниження  акцизного  збору

 тютюнових  виробів.  У  нас... в вашому законопроекті

 записано  найнижча...  найнижчий рівень за 1000 штук,

 пільговий  варіант збору. В той час ви посилаєтесь на

 досвід  сусідів,  зокрема Росії: в доповідній записці

 міністра  Кравченко говориться про ще нижчий... нижчу

 цифру  -1, 7. Яка впевненість в тому, що визначена ця

 цифра  і  пропонована  збірна вдала і що можна за неї

 голосувати?

      Дякую.

      СОКЕРЧАК.  Дякую за запитання. Я вже сказав у

 своїй  доповіді  про  те,  що  коли ми розробляли цей

 законопроект,   ми,   звичайно,   брали   за   онсову

 пропозиції,  чи  проект,  внесений 16 січня Кабінетом

 Міністрів,  але і... по висновкам експертів і ми самі

 бачим,  що  запропоновані  Кабінетом Міністрів ставки

 акцизного   збору   і   вв'їздного  мита  досить-таки

 високі -вони вищі, ніж у країн, які оточують Україну.

 Я  не  знаю,  може,  у  вас  є на руках, але ось така

 табличка, яку ми роздали 29... 30-го січня. Там якраз

 це  поріянвння  є  -ви можете порівняти його. Чому ми

 пропонуєм  якраз ось таку ставку? Діло в тім, що якщо

 у  нас буде вища ставка акцизного збору і провіздного

 мита,  то  ви  самі розумієте, що нас будуть обходити

 імпортери   Заходу  і  завозити  цю  продукцію  через

 кордони...  через Росію, Білорусію, Латвію і т. д. Ми

 просто  рішили  захистити себе від контрабанди... Тут

 невеликі...  значить,  невеликі  різниця в бюджеті -в

 бюджетних   надходженнях,   але,   все-таки,   більше

 доцільно   і   більш   такий  вагомий  захист  митної

 території  України від контрабанди. Тому що сьогодні,

 ви  самі  розумієте,  коли ми  ввели Закон "Про марки

 акцизного  збору", то починаючи з 15 жовтня, коли цей

 закон  повинен  працювати  по  указу Президента, все-

 такі,  товарів  без  марок продавалось дуже величезна

 кількість,  і  сьогодні  продовжують  продаватись, не

 дивлячись  на  те,  що термін продажі марок акцизного

 збору  був  продовжений  до  25  січня.  Але все-такі

 контрабанда  дуже  велика.  Як  раз, з цього як раз є

 розрахункі, які говорять про те, що втрати по бюджету

 будуть невеликі, зато ми позбавимось, більш ефективно

 будем позбавлятись контрабанди.

      ГОЛОВА. Пустовойтовський.

      СОКЕРЧАК. Єсть і лист Кравченка, прочитайте лист

 Кравченка, там як раз він про це згадує.

      ГОЛОВА.  Міністра  внутрішних  справ, мається на

 увазі?

      СОКЕРЧАК. Так, міністра внутрішніх справ.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.

      Прошу передать слово депутату Пехоте, 374 округ.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Пехота.

      ПЕХОТА В. Ю.

      Я хотів би запитати доповідача, приймається таке

 важливе,  така важлива, такий важливий документ. Чому

 він не узгоджується з бюджетною комісією і Урядом? Це

 перше.

      І, друге, ви пропонуєте значно, в декілька разів

 скоротити  мито на ввіз тютюнових виробів, і в той же

 час,  оказуєте,  що  це  приведе к значному зростанню

 прибутків, що сумнівно.

      І  четверте...  чи  третє.  Ви  скажіть,  завтра

 зупиняться  наші  всі  тютюнові  фабрики,  що  будемо

 робити ми? Хто буде відповідати за це?

      СОКЕРЧАК.  Діло в тому, що перш, ніж пропонувати

 Верховній  Раді оці ставки: і митні, акцизного збору,

 ми   досить   таки   детально   вивчали  ситуацію  на

 внутрішньому  ринку  і  як  раз... на ринку імпортних

 товарів.

      Ми  запросили  свої  висновки і спеціалісти, які

 займаються галузею тютюнове виробництво.

      В  мене  є  лист,  значить,  про  зауваження  та

 пропозицію  до  проекту  закону  України  про  ставки

 оподаткування   тютюнових  виробів,  він  надійшов  з

 Укртютюнпрому.

      Також  в  цьому  листі  написано,  що  в проекті

 закону  України  про  ставки  оподаткування тютюнових

 виробів, значить, потребують  розгляду 3 питання.

      Перше   питання.   Ставка   акцизного  збору  на

 імпортовані  сиггарети повинна бути 20 відсотків, але

 не  менше  2  екю.  А ввізне мито -не менше 3 екю. Ми

 зробили 2, 5 екю і 3. Це наші виробничники пропонують

 для того, щоб захистити свій  внутріній ринок.

      Я  думаю,  що  аргумент  -досить  таки, значить,

 вагомий,  тому  що  ми  хотіли  спочатку вияснити, що

 необхідно  зробити  для того, щоб своє виробництво не

 зупинилось,  а  щоб  воно розвивалось, і щоб прибутки

 від цього ттеж росли.

      Я  думаю,  тут,  як  раз,  найшли таку балансову

 середину  між  тим, що потребують наші виробничники і

 тим,  що  все-таки, щоб ввізне мито било і більш-менш

 вагомим  для  надходження до бюджету, і все-таки, щоб

 не   було   такого   бажання,  значить,  через  митну

 теріторію   України   вести   контрабанду,   посилену

 контрабанду  в інші країни.

      Це  обраховано  і  воно не дає значних, значить,

 сьогодні   розрахункових   втрат   бюджету,  але  дає

 легалізацію, тому що від того, що в жовтні, листопаді

 і грудні місяці товари тютюнові ввозились нелегально,

 бюджет  нічого  не тримав, нічого не отримав, тому що

 ставки,  ви  пам'ятаєте, 13 грудня постанови Кабінету

 Міністорів були надзвичайно високі ставки введені....

 Значить  6-8  екю,  в  той час, як через цей, як раз,

 через  цей  етап  пошуків  Росія  вже  пройшла.  Вона

 вводили  і 8 екю відміняла, і 6, і 4, і зупинилась на

 3 екю.

      Я  думаю, треба вивчати досвід своїх сусідів для

 того,  щоб не робити ці помилки. Ми зразу перейшли до

 досвіду  сусідів.

       ТОВТ.

      Дякую.

      Шановний  доповідач,  я  хочу спитати, чи будуть

 звільнені від оплати ввізного мита та акцизного збору

 суб'єкти  підприємницької  діяльності  суб'єкти,  які

 займають  реекспором  табачної  продукції через митну

 територію   України?

      Дякую.

      СОКЕРЧАК.  Ні,  не  будуть. Річ у тому, що всі

 товари  акцизної  групи,  які  будуть  провозитись на

 митну  територію України, підлягають сплаті акцизного

 збору. Всі.

      Ви знаєте, що Верховна Рада призупинила дію того

 законодавства,   де  дозволялось  громадським  фондам

 завозити   через  митну  територію  в  тому  числі  і

 підакзизні   товари.  Ми  призупинили,  і  тепер  всі

 підакцизні  товари  тільки  оподатковуються.

      Но  режим  найбільшого  сприяння  ми вводимо, ви

 знаєте,  законом  цим  вводимо,.  Ви п одивіться, там

 повні  і  половинні  ставки для того, щоб стимулювати

 надходження  товарів  і  в  тому числі акцизних з тих

 країн,   де  в  нас  режим  найбільшого  економічного

 сприяння       в роботі.

      ТОВТ.  То  ви  вважаєте правильним, що реекспорт

 буде оподатковуватись, ви це вважаєте правильним?

       ГОЛОВА.   Посторіть  ще  раз.

      ТОВТ.  Тобто  доповідач  вважає  правильним,  що

 реекспорт  так само оподатковується, як споживання на

 нашій території?

      СОКЕРЧАК.  Ні,  акцизним  збором  обкладаються

 тільки  ті  товари,  які будуть споживатись тільки на

 нашій території.

       ГОЛОВА.   А   митними  зборами  ті  товари,  що

 проходять  через  нашу територію, але не реалізуються

 на нашій  території, обкладаються    чи ні?

      СОКЕРЧАК.  Так.

       ГОЛОВА.   Обкладаються.

      Очевидно,   там  мова  йде  про  повернення  при

 пересіченні    митного  кордону...

      СОКЕРЧАК.       Ми       запроваджуємо       при

 пересіченні....................

      Ми  ж  домовились так, що для того, щоб в нас не

 було  транзиту, який осідає нелегально на Україні, ми

 домовились,  що  при  пересіченні  митного кордону ми

 сплачуємо, при  вивозі  повертаємо ці  гроші.

       ГОЛОВА.    От про що  мова. Дякую.

      Вітренкко.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний  доповідачу, поясніть, будь ласка, чому

 зараз  ви використали посилку на заключення експертів

 з  Укртютюнпрому,  але у ваших пропозиціях якраз ви і

 не   підтримали   їх   пропозицію.   В  мене  теж  їх

 пропозиції, Укртютюнпром.

      І  я  не  розумію  чому Україна, коли бачить, що

 Росія   встановила   3   екю.  Чому  Україна  повинна

 встановлювати  2,  5  екю?  Невже  не  зрозуміло,  що

 імпортовані сигарети як раз і придуть на наш ринок. І

 свого виробника ми не захистимо цим.

      На    якій    підставі,    користуючись    якими

 рекомендаціями,  ви  не  послухали виробничників, які

 просили  вас  про  певні  ставки, і подали в зал інші

 ставки ввізного мита?

      СОКЕРЧАК. Наталья Михайлівна діло в том, що я не

 знаю  якім  листом ви користуєтесь тютюнпромом. У нас

 єсть  офіційний  лист,  де  написано  чітко.  Тут три

 питання. Я вам читаю перше питання. Про те, що ставка

 акцизного  збору на імпортні сигарети повинна бути 20

 відсотків,  але  не  меньше  2  екю.  На  імпортні ми

 зробили 2, 5 екю. Значить, ввізне не меньше 3 екю, ми

 його  залишили  3  екю.  Чому  ми порушуєм якраз отой

 принцип  найгіршого  сприяння  нашим  виробничним. Ми

 якраз підтримали на півекю зробили ставку...

      ГОЛОВА.    Тобто    ви   вирахували   пропозицію

 виробничників України.

      СОКЕРЧАК. Врахували пропозицію.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Час для запитань використанний.

 Будь ласка,  сідайте.

      Вячеслав Михайлович, спасибі. Ви, мені здається,

 грунтовно  досить  відповідали і аргументовано на всі

 запитання, кім давали вам депутати.

      Тепер,  чи  є записанні на виступ? Є записані. Є

 бажаючі  виступити.  Будь  ласка.  Вітренко,  за  нею

 Степанов.  Я  думаю, що питання те по суті конкретне,

 зрозуміле.  15  хвилин на обговорення вистачить, так?

 будь  ласка,  Вітренко.  Може  з місця можна. З місця

 скоріше буде, так.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Ітак,   шановні  колеги,  якраз  в  мене  теж  є

 офіційний    лист   по   Укртютюнпрому,   підписанний

 заступником   генерального   директора  Укртютюнпрому

 Юрченко,  в  якому  виробничники наролягають на тому,

 щоб  підвищити  свавки  ввізного  мита  на сигарети з

 тютюну або його замінників, встановлюючи не 2, 5 екю,

 а  3  екю.  Чим  це  обгрунтовується?  Всі розрахунки

 додані.  І наведені дані за січень місяць цього року,

 коли  був  дійсно  поставлений  заслон на імпортовані

 сигарети,  і  дивіться  як  змінилася відразу картина

 реалізації     вітчизгняних    сигарет.    Реалізація

 вітчизняних  сигарет  з  фільтром  зросла  в декілька

 разів.  Так сигарети "Гетьман" -в 2, 9 рази за місяц;

 ".........."  -в 2, 6; "Космос" -в 2, 7; "Отаман" -2,

 0;  "Столичні"  -2, 4; "Майстер" -2, 5 -це конкретний

 приклад, що таке протекціоністські заходи.

      І  я  думаю, ми прийняли вірне рішення перед цим

 питання,  коли  ми  Кабінету  Міністрів довірили, щоб

 саме  Кабінет  Міністрів встановлював митні тарифи на

 всі  інші  інші,  крім  підакцизних  товарів.  І  хай

 Кабінет  Мінітсрів  відповідає  за митну політику, що

 вивозиться і що ввозиться в Україну.

      Але,   повертаючись   до  сигарет,  виробничники

 просять,  щоб  3  екю  бюло  для  всіх  сигарет і для

 вітчизняних  сигарет  акцизний  збір був встановлений

 для сигарет з фільтром  2 екю, без фільтру - 0, 25.

      Дивіться,  а нам пропонується проголосувати, щоб

 сигарети  без  фільтру  мали  акциз 0, 5 в 1996 році,

 тоді  коли  виробтничники,  наголошую:  просять в два

 рази  менше.  Що  ми  досягаємо?  Якщо  ми підвищуємо

 акцизи  на  свої  товари,  то  ми не тільки їх робимо

 неконкурентноспроможними, а ми ще й погіршуємо і стан

 споживання  нашого населення. Бо, дійсно, треба вести

 роботу і треба доводити, що палити -це не корисно для

 здоров'я.  Але  вже   якщо  людина палить  і сьогодні

 сидить  без зарплати, без пенсії, і вона користується

 найдешевшими  сигаретами,  то я наголошую: ми повинні

 підтримати  прохання виробничників і встановити 0, 25

 екю  на  свої  вітчизняні  сигарети без фільтру, а на

 ввізні  3  екю. І це ще важливо, тому що поряд з нами

 Росія,  яка  встановила,  дійсно, 3 екю. І ми повинні

 розуміти,  що коли ми кордонів таких ніяких, скажемо,

 не маємо з Росією, то ми, встановивши меншу митну оцю

 вартість,  меншу  ставку ми зробимо так, що якраз всі

 імпортовані  сигарети  підуть  більше на Україну і им

 загубимо  навіть те виробництво сьогоднішнє тютюнове,

 яке є.

      Тому  я  прошу  деуптатів  підтримати пропозиції

 Укртютюнпрому. Дякую.

      ГОЛОВА.   Дякую.   Як  ви  дивитеся,  не  будете

 заперечувати,  Сикирчак Вячеслав Михайлович. Оскільки

 будуть  виступи  безперечно  торкатися  до норм цього

 закону, що ви пропонуєте6 і потрібно буде весь час ну

 реагувати,  адже  є  справді  слушні  зауваження, які

 тільки  що  були  сказані,  щоб  ви могли, скажем, ну

 провести  відповідність...  відповісти  на  конкретні

 питання.   То  ви,  будь  ласка,  ідіть  на  трибуну.

 Виступать  будуть  -ви вже тут постійте до того часу,

 поки не приймем   Закон.

      А  тим  часом по дорозі вже сюди дайте відповідь

 на  таке питання: що саме будуть голосувати депутати.

 Два   документи.  Тобто,  про  перелік...  Закон  про

 перелік  товарів  із визначенням ставок чи Ззакон про

 ставки, те що тут пропонується на 3-4 сторінці.

      СИКЕРЧАК В.М.

      Закони  про ставки  на  тютюнові  вироби.

      ГОЛОВА.  Тобто,  це  де  у  вашому документі 3-4

 сторінки. Так.

      Наталя  Михайлівна, ви на цей документ дивилися?

 3-4 сторінка.

      Так, будь ласка, Степанов Михайло Володимирович.

      СТЕПАНОВ М.В.

      Степанов, 258(...........)сельский округ.

      Уважаемый  председатель!  Уважаемые  депутаты! Я

 конечно  понимаю,  что  доходы от акцыза от вкездного

 мыта -это наиболее стабильная доходная часть бюджета.

 Но,  при  том,  что мы преследуем какие-то фискальные

 интересы,  нужно  думать и об интересах отечественной

 табачной  промышленности и об интересах отечественной

 табачной  промышленности  и об интересах потребителя.

 Меня  вообще  вот  немного  удивляет сам принцып, что

 акцызный    збор   установлен   одинаково   как   для

 отечественной,   так   и   для   импортной   табачной

 продукции. наверно тут нужна какая-то дифференциация,

 потому   что  такое  уравнивание,  наверно  все-таки,

 приведет  к  тому,  что  производства  внутри  страны

 табачных   изделий   все-таки   будет   поставлено  в

 неравноправное  положение, потому что так, или иначе,

 оно  все-таки  дороже, чем импорт. И здесь, наверное,

 нужно было бы подойти дифференцированно: для каких-то

 категорий   оставить   одинаковый,   а   для  других,

 наверное,    все-таки,    с   точки   зрения   защиты

 производителя,  установить  на  импортные  и табачные

 изделия более высокий именно акцизный сбор.

      Дальше.  Я  вот посмотрел две таблицы, буквально

 вот  выданные  с  разницей  а  один  день.  И там уже

 совершенно,  вот  я  смотрю  последние  -24.  03, там

 сначала было 2, 5 екю и 5 екю, а потом изменилось -4,8.

      Но   если   за   2   дня   предложение  комиссии

 изменилось,  фактически, в 2 раза уровень ставки, то,

 наверное, все-таки это предложение дано нам не совсем

 взвешенное,    все-таки,    наверное,    надо   более

 внимательно  подойти и посмотреть конкретно вкездного

 мыта ставки. И я хотел, конечно, задать вопрос, но...

 это  пусть  будет  как  мой вопрос, я не знаю, может,

 потом  докладчик  ответит:  а как это все скажется на

 потребителе?  Чт  о  он  будет дороже покупать или он

 будет  покупать дешевле все эти товары? Потому что ни

 в  записке,  нигде  не  видно  это.  Чисто фискальные

 интересы   видно,   немного  защита,  вот,  интересов

 промышленности   отечественной   видно.   А   как  же

 потребитель? Здесь, по-моему, комиссия не доработала.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, от специфіка розгляду цього

 питання.   Можливо,  Михайло  Володимирович  десь  не

 точний,  а,  може,  ви  зразу  дайте  відповідь на це

 питання,  бо  воно,  як  і пропозиція і запитання, бо

 проблема існує. Так?

      Вячеслав   Михайлович,   будь  ласка,  відлносно

 конкретного: то подорожчає для покупців...

      Ну, звичайно, то я розумію. То треба співставити

 це.

       Будь ласка.

      СОКЕРЧАК.  Дуже  шкода, що... Мабуть, треба було

 нам  розповсюди  і  розрахунки,  які  ось  у  нас  є.

 Укртютюнпром дав нам розрахунки по ціні сигарет, які.

 ну,  є.  Так  ось,  розрахункі на екю і розрахункі на

 проценти  з  обороту  показують, що дещо, на незначну

 частину,  подорожчає. Но давайте подивимось наскільки

 це, значить, чи ударить воно по карману? Ми ж говорим

 про  те,  що  і  закон  про  акциз, з введенням марок

 акцизного  збору, і ставки митні, вони повинні спияти

 тому,  щоб все-такі і стабільність була надходжень до

 бюджету, і щоб у нас був, все-такі, легальний імпорт,

 а не контрабандний, який розвивається сьогодні, і він

 самий  біьший,  якщо  брати  в  порівнянні  з  нашими

 сусідами, і це прогресивно як раз, тому що всі країни

 Європи  практично  перейшли  на фіксовані ставки. Так

 ось  давайте подивмся при розрахункі ставки акцизного

 збору  в  2 екю. Що це буде коштувати, значить, наших

 сигарет?  Якщо  це  відпускна  ціна  одної пачки, -це

 вважається  дорогі сигарети ось "Столичні", відпускна

 ціна однієї пачки в 32 єкю, то у нас получається, ну,

 тут  не  зовсім  так...  Да,  32  тисячі получається,

 значит,  а  якщо  брати  в ставках, це 40 процентів -

 ставка  акцизного збору, який був раньше, це було 34,

 коштує.  Ну,  і  дальше  -сигарети "Гетьман" -35, 39,

 надходження   до  бюджету:  оптова  ціна,  наприклад,

 візьмемо,  значить,  коли ми знімаєм ставки акцизного

 збору 2 екю; порівняння можна зробити:

      -оптова,  значить, при 20 процентах зберігається

 по   "Столичним",  по,  значить,...  "Lord",  "West",

 "Гетьман" зберігаються якраз із тими цінами і...

      ГОЛОВА.  Дякую. Вячеславе(?) Михайловичу, ну всі

 деталі  ви,  певно, що пояснити не зможете. Звичайно,

 ціни  зростуть,  але  треба  для  тих же, хто палить,

 треба  ще і інші послуги, які фінансуються з бюджету.

 І  тому  вся  ця...  всі  ці торгові операції повинні

 обкладатися  відповідним  податком  і  тому подібне -

 треба підтримувати бюджет. Так весь світ робить, і ми

 так повнині теж робити...

      СОКЕРЧАК.  Олександре  Олександровичу,  ну  я ще

 хотів  би  сказати  про  те,  що... ну, можна підняти

 ставку  на  імпортні сигарети -як воно й було раніше.

 Ви  подивіться,  у  вас  є  на  руках  проект закону,

 значить,  внесений  Кабінетом  Міністрів.  У вас єсть

 постанова,   в   документах   є   постанова  Кабінету

 Міністрів  від грудня про ставки. Подивіться... Але ж

 там  набагато...  вони в 2 рази вищі, ніж в тій самій

 Білорусії,  в  тій самій Латвії, в Казахстані і т. д.

 Давайте ми з вами розберемся, чи надходять до України

 ті  надходження  від  акцизного  збору  і провіздного

 мита,  які  повинні  були  б надходити?.. Ми сьогодні

 тільки  плануєм  і  нічого ж не отримуєм!.. Ми... іде

 тільки контрабанда і все... Так що я хотів би...

      ГОЛОВА. Дякую, дякую, Вячеслав(?) Максимовичу...

 Пустовойтовський.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С., 384 виборчий округ.

      Прошу передать слово Пехоте, 374-й...

      ПЄХОТА В.Ю., 374 виборчий округ.

      Я  хотів би продовжити те, що я давав запитання,

 у  своєму  виступі.  До  речі, на всі мої запитання я

 відповідь  так  і не отримав... Нам знову прочитали з

 тієї   доповіді,  що  було  -що  ввозять  нелегально,

 нелегально все роблять і т. п. На мій погляд, це є не

 основною,  так  сказать, аргументом в прийнятті цього

 закону.

      Я хотів би звернути увагу, перш за все, на тому,

 що  економічна  політика  виходу з кризи затверджена,

 яку  подав уряд. Чи узгоджуються всі наші закони, які

 ми  приймаємо  без  певних  обрахунків,  без  певного

 узгодження з тим же урядом або відповідних профільних

 комісій  Верховної Ради? І чому це так робиться -чому

 нам   кожен   раз,  коли  доповідають  закони  і  тут

 розказують,  що це дасть благо, ніякого блага поки що

 не бачимо? Ми кажемо, що зараз наша країна є в кризі-

 треба  створювати  робочі  місця,  треба  підвищувати

 активність  населення до праці, а ми завеземо все із-

 за кордону і зупинимо свою вітчизняну промисловість.

      Тому  я би рахував, що сьогодні треба було б, як

 слід,  вивчити?  ставки,  обговорити  це  з урядом, з

 Бюджетною   комісією,   з  комісієй,  яка  займається

 економічними   питаннями.  І  не  може  одна  комісія

 подавати неузгоджений проект.

      І   друге.   Я  думаю,  що  всі  наші  намагання

 сьогодні  довести, що саме це дасть нам великі блага,

 поки що матеріалів в цьму не проглядаються.

      ГОЛОВА.  Радченко,  будь  ласка.  Я... З трибуни

 будь ласка...

      РАДЧЕНКО, 442 ............виборчий округ.

      Шановний   Олександр   Олександровичу,   шановні

 колеги!   В   черговий   раз  виноситься  на  розгляд

 Верховної  Ради  питання  про оподаткування тютюнових

 виробів.  Цілком  закономірно виникає питання: В чому

 причина   не  визначеності  і  не  стабільності  норм

 оподаткування цих виробів?

      Розглянувши   запропонований   законопроект,   в

 деякій  мірі знаючи стан галузі, прихожу до висновку.

 Причиною  такої  невизначеності є, з одного боку, це,

 дійсно,   нерозв'язання  проблем,  що  відносяться...

 визначають  напрямок  розвиток  вітчізняної  галузі і

 поповнення  Державного  бюджету,  а,  з  другого,  це

 прихильність  наших  урядовців та деяких законодавців

 до   проблем  Української  асоциації  імпортерів,  що

 відстоює  і  захищає перш за все свої власні інтереси

 та відомчі.

      Вітчизняна тютюнова галузь зробила помітний крок

 в   своєму   розвитку.  І  сьогодні  вже  випускає  і

 опанувала  технологію  випуску  високоякісних сигарет

 американського  типу,  і  сигарет,  що  рівняються по

 своїй якості  більш-менш дешевим імпортним виробам.

      Вітчизняна галузь з усіма на те підставами зможе

 сьогодні   витіснити   з  внутрішнього  ринку  дешеві

 імпортні вироби більш, як на третину.

      Зростання   обсягу  виробництва  таких тютюнових

 виробів  дасть  змогу перш за все поповнити Державний

 бюджет  стабільним  і реальним податком і створити на

 Україні додатково   2  тисячі  робочих  місцю.

      За  січень  1996  року  за  час, коли на Україну

 значно  зменшились  надходження  імпортних  тютюнових

 виробів,  реалізація  вітчизняних  сигарет з фільтром

 зросла більш, ніж в два рази.

      Випуск вітчиняних сигарет з фільтром гальмується

 сьогодні  ринком  збуту за відносно високою їх ціною в

 порівнянні  з  дешевими  імпортними виробами. Життєво

 необхідним      для     галузі     є     забезпечення

 конкурентоспроможності на внутрішньом у ринку завдяки

 запровадженню   виваженої,  економічно  обгрунтованої

 системи   оподаткування   вітчизняних   та  імпортних

 тютюнових   виробів,   яка   б  стимулювала,  сприяла

 розвитку  в'ласної галузі.

      Запропонований   підхід   в   оподаткуванні,  що

 винесений  на  розгляда,  де  ставки  акцизного збору

 визначені  в  2  екю,  як  на  вітчизняні,  так  ін а

 імпортні  тютюнові  вироби  з  фільтром,  та 2, 5 екю

 ввізне  мито,  призведе  до того, що ціни на імпортні

 дешеві  тютюнові  вироби  будуть рівнятись відпускним

 цінам  конкурентноспроможних до  них  відчизняних.

      Так  для  прикладу,  ціна за пачку високоякісних

 цигарок   типу  "Мальборо"  рівнятиметься  112  тисяч

 карбованців,    сигарет    типу   "Опал"   47   тисяч

 карбованців.

      Рівнозначні  "Опалу" вітчизняні сигарети при цих

 ставках   оподаткування   коштуватимуть   54   тисячі

 карбованців, обто навіть дорожчі  за  імпортні.

      Такий  спосіб  оподатвкуння  зруйнує  вітчизняну

 тютюнову  промисловість,  створить  умови, не вигідні

 для    вкладання   в   українську   тютюнову   галузь

 інвестицій,   призведе   до  різкого  падіня  обсягів

 виробництва  та  зменшення  робочих  місць. До того ж

 відбудеться не збільшення надходжень в бюджет, як про

 це  запевняють  розробники  законопроекту,  а навпаки

 зменшення.

      Потрібно   врахувати   просту   життєву  істину:

 основним   платником   бюджету   завжди  був  і  буде

 потенційний  виробник  на  Україні, поскільки податки

 завжди легше і реально зібрати з виробника продукції,

 а  не  випадково виявленого, впійманого, підміченого,

 затриманого   на   митниці  платника,  чи  виявленого

 податковим інспектором на чорному ринку.

      Що  стосується  недосконалості  існуючої системи

 податкування  тютюнових виробів, що є однією з причин

 не  доотримання  бюджетом  значної частини доходів та

 стримання розвитку галузей, то це є слушним, суттєвим

 зауваженням.  Але  цей факт недосконалості стосується

 не  тільки  тютюнової  галузі,  а  точніше не стільки

 тютюнової  галузі,  як  всіх  інших,  що  стримує  їх

 розвиток,  модернізацію  виробничої  потужностей,  не

 стимулює  інвестиційної діяльності, як власної, так і

 зовнішньої.  Як  раз  про  тютюнову  галузь  цього не

 скажеш.

      В   тютюновій   галузі  з  питань  оподаткування

 зроблено  значно  більше  порівняно  з  іншими.  Це і

 введення   в   законодавчому   порядку   обов'язкової

 реєстрації   імпортера   на   право  ввоза  на  митну

 територію тютюнових виробів, це і маркерування кожної

 одиниці  упаковки наявності марки акцизного збору, це

 і  відрегулювання норми законодавства щодо пільгового

 податкування.

      Що  стосується фактів зловживань. (...........),

 митниці та припинення діяльності легальних імпортерів

 у  разі винекнення вищих цін на їх вітчезнянні товари

 в  порівнянні із нашими, про що хвилюються розробники

 законопроекту   та   появою   контробандного  товару,

 тозапобігти      цьогму      можуть     не     низьки

 ставки  оподаткування  імпортованої продукції, про що

 наголошується  у  пояснювальній  записці,  а  страшні

 організаційні  роботи  системи  митного  контролю  за

 прописком  імпорту від акцизних товарів через митниці

 України.

      ГОЛОВА.  (...........) Федорівна, будь ласка, ви

 вже взяли 2 регламенти. Скільки вам треба ще часу?

      РАДЧЕНКО. 3 хвилини.

      ГОЛОВА.   Ні,  одну  хвилиночку,  я  прошу  вас.

 Звичайно,  ви  говорите  цікаві  речі,  тільки що, ну

 треба,  ви  розумієте готуватися так, щоб вкластися в

 три   хвилини.   Ви   вже  говорите  6.  Будь  ласка,

 завершуйте виступ.

      РАДЧЕНКО.  Дякую.  Введення єдиної ставки

 акцизного  збору,  як на вітчизнянні тютюнові вироби,

 так  і на імпортні відповідає, зазначено в пояснюющій

 записці    до    законопроекту,    вимогам   світової

 організації  "Торгівлі  газ". У процесі приєднання до

 якої перебуває Україна.

      Цікаво,  що  тільки  вивчаємо умови входження та

 перебування  у  членстві,  а  вже догоджуємо ставками

 податкування  авансом. Це є однією з умов прийняття в

 членство?  Хто, коли і кому подав такі умови хотілося

 б знати.

      Як   бачите,   шановні   колеги,   оподаткування

 імпортних   товарів   від   всіх   заінтерисованих  в

 збільшенні  їх обсягів і реалізації на Україні ми вже

 залежні  і  повинні виконувати  їх заявки. А на якому

 місці    вирішені   хоч.....   спільльних   інтересів

 міждержавних організацій стоять інтереси України і її

 товаробників?  Мабуть,  що розробники  законопроектів

 цього не помітили.

      І  слідуюче. 75 процентів, дійсно, від загальної

 кількості  виготовлених  на Україні тютюнових виробів

 складають  сигарети  без  фільтру -це характеризує не

 неспроможність    галузі    до   ннарощення   обсягів

 виробництва   високоякісних   тютюнових   виробів,  а

 реальну    купівельну    спроможність    українського

 спожівача.  Як говориться в народі:"Простягаєм  ножки

 по одьожці".

      Виходячи     з    вищезазначеного,    враховуючи

 економічний,      матеріально-технічний     потенціал

 тютютнової    галузі    в    Україні,    рівень    її

 конкурентоспроможності,  пропоную  встановити  ставки

 акцизного  збору  і  ввізного  мита,  що  сприятимуть

 нарощенню  обсягів  виробництва  та  розвитку галузі,

 важливої   для   поповнення   Державного  бюджетуу  в

 розмірі:  на імпортні тютюнові вироби акцізний збір -

 3екю,  ввізне  мито  -3  екю;  на вітчизняні тютюнові

 вироби  актизний збір на вироби з фільтром -2 екю, на

 тютюнові вироби без фильтру - 0,25 екю.

      ГОЛОВА.   Я   прошу,   одну  хвилиночку.  Галина

 Федорівна! Ми будемо голосувати норми. Я звертаюся до

 Сокерчака,  до  доповідача. Кожен депутат хоче йому в

 уухо  вкласти  свою ідею. А зараз слухають депуутата,

 що  стоїть  на  трибууні.  І тоді вам відповідать тут

 доведеться на ці пропозиції.

      Тому   будем  голосувати,  голосувати  за  цифри

 конкретні  -от про що йде мова. Треба ж буути важним.

 Буудь  ласка,  не  заважайте   Сокерчаку сприймать цю

 інформацію, бо його позиція буде не остання тут.

      І,  Галина Федорівна, будь ласка, завершуйте, ви

 говорите  вже  дев'яту  хвилину,  б у вас регламент 3

 хвилини.

      РАДЧЕНКО.  В  цьому  випадк  відпускні  ціни  на

 імпортні  тютюнові вироби рівнятимуться: "Мальборо" -

 120   тисяч   карбованців,   типу  "Опал"  -56;  ціна

 відчизняних  досягне  рівня до 52 тисяч карбованців -

 цілком реально.

      І по наслідках роботи за півроку з дня дії нових

 ставок,  принаймні,  в разі необхідності діючі ставки

 можна бде переглянути.

      А на закінчення я хочу сказати, що в економічній

 політиці  на  співпрацю повинна бути присутня і свого

 роду  дипломатія,  а  не  сліпа слухняність. Дякую за

 увагу.

      ГОЛОВА. Дякую вам  теж.

      Драгомарецький, будь ласка.

      Ми  час  використали,  відведений уже з запасом.

 Перевитратили 4 хвилини. За рахунок того, що ми двічі

 відповідали  десь  витратили 4 хвилини на відповіді і

 за  рахунок того, що не дотримуються регламенту деякі

 депутати.

      Після  Драгомарецького можна  підвести  риску?

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

      Я   буду...  я  максимально  коротко.  Уважаемые

 коллеги!  Я  хочу сказать, что когда мы рассматриваем

 законы, связаные с ввозными пошлинами и акцизами, это

 законы,  которые  отражают  всно динамичную ситуацию.

 Поэтому  никогда одного решения на все века и времена

 не  будет. Потому что, если говорить по крупному, это

 ситуация, которая связана с противоречивой системой в

 отношении      (...........)      (...........)     и

 протакционизма.  Каждые  4  года  в развитых рыночных

 системах эта политика  меняется.

      Что  касается  нашей  ситуации,  мне кажется нам

 пора  уже  сделать  следующий  шаг  и  отказаться  от

 популистского  тезиса  защиты своих товаровыробников.

 Да   не   защизать   товаропроизводителя  надо,  надо

 товаропроизводителю   дать   возможность   эффективно

 работать  и больше зарабатывать. Потому что защита, в

 конечном  счете,  и создание комфортных хозяйственных

 условий  приводит  к  тому,  что  товаропроизводитель

 остается  диктатором на собственном рынке. И страдать

 мы  не  будем  при этом, и наши избиратели, ничуть не

 меньше,   если   диктатором   на  этом  рынке  станет

 иностранный  производитель.  Это  во-первых.

      Во-вторых.   Скажите,   пожалуйста,  в  условиях

 супермонополизма  нашей  экономики  мы можем взять на

 себя   ответственность   и   сказать:   "Мы   защитим

 товаропроизводителя и закроем внешний рынок вообще"?

      Нет.   Потому   что  конкурентную  среду  мы  не

 создадим мы не сегодня, не завтра, не послезавтра.

      Поэтому  конкурентные рынки должны формироваться

 и за счет притока импортных товаров в том числе.

      Я  поддерживаю  этот Закон хотя бы потому, что в

 этом законе наконец равный акцыз на импортный товар и

 равный      акцыз      на      товар      внутреннего

 товапропроизводителя.   То,   о   чем  наша  Комиссия

 говорила  при обсуждении  бюджета.  Это раз.

      Во-вторых,  я предлагаю -не надо аргументировать

 против  этого  Закона из-за письма наших национальных

 производителей.  Ну поставьте себя на место директора

 фабрики!   Ваша  задача  -что?  Создать  максимальные

 комфортные  условия  для  себя.  Это означает: отсечь

 конкурентов,  а они сегодня -это будут только внешние

 конкуренты,  не  будет у нас завтра тютюновых фабрик,

 тем более, что комиссия пошла как раз по пути золотой

 середины.  Она вошла в рамки, которые предложили наши

 национальные  товаропроизводители. Ясно, что они себе

 во вред ничего не предлагают.

      Поэтому,  не надо действовать по принципу, когда

 лучшее  -враг  хорошему. Не будет у нас закона на все

 времена. Надо принимать этот документ. Это нормальный

 документ.  В  нем  заложен нормальный принцип равного

 акцизного  обложения,  в  нем заложен хороший принцип

 использования  экю в варианте размеров ввозного мыта.

 Этот   принцип  позволяет  всем  считать:  он  где-то

 колеблется  -1,  3, 1, 5. Это всем понятно. Он решает

 задачу, двойную, кстати, и опять-таки противоречивую.

      Я возвращаю себя: не будет одного решения на все

 времена.   С  одной  стороны,  он  решает  фискальную

 задачу,  то  есть  пополнение  Бюджета,  и  с  другой

 стороны,  он  создает  более  комфортные  условия для

 национального    производителя.   Но   не   настолько

 комфортные,  чтоб лишить его внешней конкуренции, ибо

 любая  монополия  приводит  к  загниванию, абсолютная

 монополия  приводит  к  абсолютному  загниванию. Этот

 ленинский  тезис  надо использовать, потому что лучше

 (..........) в монополизме ни у кого нет.

      Поэтому, надо поддержать этот закон комиссии.

      ГОЛОВА.  Ви  додайте,  що,  і  тим  більше, що в

 ближчі  роки  ми не наповнимо, внутрішній ринок у нас

 не...

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Я  об этом говорю. Мы завтра не

 построим   новые   фабрики,  не  будет  их.  Поэтому,

 конкурентность(..........)  можно  только,  используя

 импортеров.

      ГОЛОВА. Дякую.

      Єльяшкевич, будь ласка. І будем підводить риску.

 Так?

      А... Від Бюджетної комісії, від профільної, будь

 ласка.

      ЄЛЬШКЕВИЧ О.С.

      (Ельяшкевич,    Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы")

      Уважаемые   коллеги,   я  полностью  согласен  с

 прозвучавшим   выступлением   здесь   Драгомарецкого,

 потому что те, кто выступали и говорили, что в равные

 условия   поставлены  отечественные  производители  и

 импортеры, они совершенно не правы.

      Да,  по  акцизу они поставлены в равные условия.

 Но  кроме акциза, существует ввозная пошлина, которую

 импортеры  платят.  И  пошлина  большая,  чем  акциз.

 Заметьте  это.  Платят импортеры -это больше, чем то,

 что  платят  наши  внутренние товаропроизводители, но

 создавать  абсолютно  комфортные  условия  для  нашых

 товаропроизводителей     -это    значит    уничтожать

 конкуренцию  не  внутреннем  рынке,  это  значит, как

 сказал    Драгомарецкий,   повторив   слова   Ленина,

 способствовать загниванию.

      Я  бы  хотел  рассмотреть  эту проблему немножко

 шире  и  вспомнить, что основнными нашими импортерами

 до  96  года  табачных  изделий,  были  те структуры,

 которые    пользовались   льготами.   Эти   структуры

 учреждались  указами  Президента.  Недавно  был издан

 очередной   указ   Президента,  который  ликвидировал

 некоторые  фонды,  занимавшиеся,  в  том  числе иэтим

 видом   деятельности.   Но   этот   указ   Президента

 совершенно  не регламентирует порядок ликвидации этих

 организаций.  И  возникает  вопрос:  что  будет с тем

 имуществом,  которое  находилось в собственности этих

 фондов,  и  с  теми огромными денежными средствами? И

 здесь  уже  работа  и  для  Верховного  Совета, и для

 бюджетной  комиссии,  потому  что  те льготы, которые

 нормативными  актами давались этим организациям, если

 они   не  использовались  полностью, эти  суммы,  то,

 естественно,  остаток  этих  средств  должен  идти  в

 бюджет.  Я  думаю,  что  все коллеги поддержат это. и

 думаю,  что  протокольно, Олександр Олександрович, мы

 должны   дать   решение  для  того,  чтобы  бюджетная

 комиссия занялась этим вопросом.

      Теперь  -что  касается  того,  какие  требования

 выдвигаются принципом свободной торговли. И что здесь

 идет  (я  считаю, что здесь есть небольшой недостаток

 редакционный  -не расшифровано, что такое льготные, а

 что такое полные сатвки ввозной пошлины). Дело в том,

 что   надо  редакцию  соответствующую:  что  льготные

 ставки  -это для тех импортеров, представители стран,

 с     которыми    мы    имеем    режим    наибольшего

 благоприятствования.   И   сели   этот  вопрос  будет

 редакционно  урегулирован,  то этот законопроект надо

 поддерживать.  Если  же какие-вопросы все-таки в зале

 приведут  к  тоум,  что  большинство мы не наберем, я

 предлагал   бы  принять  в  первом  чтении.  Но  само

 принятие  этого  законопроекта  для  нас  необходимо,

 потому  что  те ставки, которые существуют сегодня, -

 они,   фактически,  подрывают  сам  бюджет,  так  как

 основная   масса  реализации  табачных  изделий  идет

 нелегально, и об этом все жнают. И как бы ни говорили

 некоторые   представители   депутатаского  корпуса  и

 исполнительной     власти    о    том,    что    надо

 контролировать... -есть принцип, по которому безумная

 ставка  налогов  приводит к тому, что предприниматель

 уходит  в  тень.  Если мы хотим, чтобы наша экономика

 была  легальной,  если мы хотим собирать налоги, надо

 принимать этот законопроект. Надо принимать для того,

 чтобы  пополнять  бюджет.  И надо принимать для того,

 чтобы создавать нормальные условия для конкупенции на

 нашем внутреннем рынке.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Азаров. Слово має Микола Янович Азаров,

 голова Комісії з питань бюджету.

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые народные депутаты!

      Ну   я,  прежде  всего,  взял  слово,  чтобы  на

 некоторые   данные   дать   абсолютно   точный  ответ

 (цифровые данные).

      Ну,  а  прежде,  чем  начать, я хочу, Александру

 Александровичу  вручить  предложения  табачной  фирмы

 "Дункан"     и     предложения     табачной     фирмы

 "............."  -он  легко  может убедиться, что эти

 предложения     соответствуют     духу    и    цифрам

 законопроекта, который мы сегодня разбираем.

      ГОЛОВА. Микола Янович, Микола Янович .....

      АЗАРОВ.

      ...  Нет, это не реклама... это просто пример...

      ГОЛОВА....одну хвилиночку, Микола Янович....

      АЗАРОВ.....   лоббизма.  Нам  давным-давно  пора

 принять закон о лоббизме и четко  следовать ему...

      ГОЛОВА.   Микола   Янович,  я  Вас  дуже  прошу:

 візміть,  бо  це  ж ми дали, но Ви в мене його взяли,

 візміть.......

      АЗАРОВ........ любой из народных депутатов может

 подойти и убедиться в том, что ставки с бора, которые

 нам  сейчас  предлагает  нам  уважаемый, так сказать,

 вот,  докладчик  передо  мной.  Они  совпадают на 100

 процентов  с  тем,  что  предлагант  фирма "Дункан" и

 фирма  соответствующая, забыл название.

      Они  атаковывали  бюджетную  комиссию  в течение

 полугода.  Мы,  действительно,  считаем,  что  ставки

 несколько  авышены, несколько завышены.

      Но  абсолютно  правильно Владимир Юлиевич Пехота

 говорил,  и Анисимов, депутат народный, говорил: "Ну,

 давайте,   ж  наконец  обсчитывать  все,  давайте,  ж

 наконец взвешивать товарные балансы, давайте думать о

 возможностях   наших  товаропроизводителей  в  защиту

 собственного  рынка.  И,  давайте,  наконец, считать,

 почему  это  письмо  Укртитанпрома  считается письмом

 правительства,  с каких это пор?".

      Ну, и несколько.... все-таки я хотел ответить на

 цифры.   Вот   тут............  очень,  так  сказать,

 трогательно  переживал  за  бюджет.  Он говорил, что,

 вот,  такая политика по отношению к акцизу, подрывает

 государственные            местные           бюджеты.

 Господин..............,  пора  б  Вам  знать, что все

 доходы  от  акциза  составляют  в  оющей сумме акциза

 всего-навсего 3 процента.

      Перед этим выступал, значит, докладчик основной.

 Он  говорил, что мы получим колоссальную выгоду, вот,

 от внедрения  этих новых ставок.

      Уважаемые   коллеги,  но,  если  вся  стоимость,

 облагаемых  акцизом товаров, составляет 9 триллионов,

 то как мы можем получить  15 триллионов сбора?

      Ну,   давайте  же  очень  внимательно,  и  очень

 тщательно  подходить  ко  всем  цифрам.  Я  хотел  бы

 сказать  о  том,  что  те  расчеты, которые нам дали,

 предлагаемых  фиксированых  ставок  возможно получить

 28, 7 триллионов акцизного сбора, ну, давайте мы так.

 Вот сейчас запишем эту цифру, а год закончится 1996 -

 дай бог, будем все в добром здравии, я снова выйду на

 эту трибуну, если я ошибся: я признаюсь в ошибке.

      Но  мы  спросим  у  тех  авторов, которые сейчас

 предлагают, удет ли  эти 28,7  или  не будет.

      Теперь  я  просто для примера скажу: да проблема

 есть,   проблема   состоит   в  том,  что  наш  рынок

 отечественный      наполняет     контрабанда.     Это

 действительно   роблема   и  ее  надо  решать.  Но  в

 думайтесь,   если   всено-навсего   по  отечественным

 товарам  поступило  акцизного  сбора  2,  1 триллиона

 всего-навсего, то как  мы  можем  получить 15,2?

      Теперь  по  импорту:  в  расчетах  предлагаетс я

 поступление  всего-навсего  13,  5,  то  есть, меньше

 даже,  чем по отечественным, а в этом году мы собрали

 акцизного  сбора  1,  9  триллиона.  Вот  истина, вот

 цифры,  в которых легко может убедится любой народный

 депутат.

      Я  не  буду  дальше задерживать ваше внимание. Я

 просто  скажу одно, что такого типа законопроекты, -я

 согласен  с  Витренко и другими выступавшими, -должны

 обязательно    проходить    опробацию    в   основных

 экономических  комиссиях.  Поэтому  наше  предложение

 отправить   этот   законопроект   на   доработку,   и

 проработать  его  прежде  в  экономической комиссии с

 точки  зрения защиты собственного товаропроизводителя

 рынка,   в  нашей  комиссии  с  точки  зрения  защиты

 интересов  бюджета,  и  в банковской комиссии с точки

 зрения определения ставок.

      Спасибо  за   внимание.

       ГОЛОВА.  Микола  Янович, оскільки ви звернулить

 декілька  разів  до  мене і дали навіть ці документи,

 які,  я  бачу,  разом з вами, десь 2 місяці тому то я

 зобов'язаний два слова сказати з цього приводу.

      Справді,  звернулись ті фірми, які поставляють в

 основному  продукцію  на  наш  ринок.  І звернулись з

 своїми  пропозиціями, і може не випадково співпадають

 ці  норми,  бо  вони узгоджені з загальноприйнятими в

 Європі  зокрема,  для того, щоб зницити контрабанду в

 Україні.  Ось  для  чого вносились ці пропозиції, він

 захищає   свій   інтерес.   Зрозуміло,   тут  інтерес

 поставщика, тобто для нас.. експортера продукції, або

 для  нас  імпортера  цієї продукції, він захищає свій

 інтерес,  але  при тому він і говорить, ви і свій тим

 самим захистите, і захистите ринок внутрішній тощо.

      Я  хочу,  щоб  це  було враховано, я не нав'язую

 свою    думку   стосовно   голосування,   ви   будете

 визначатись  самі, але треба для ясності, щоб це було

 враховно.

      Заключне слово від комісії Суслова, будь ласка.

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты,  я  выступаю не с

 заключительным   словом,   с   заключительным   будет

 выступать  депутат  Сокирчак.  Но  просто,  поскольку

 дисскусия  начала  приобретать  не  совсем корректные

 формы, то я тоже посчитал необходимым выступить.

      Я  думаю, что мы будем неправы, если начнем друг

 друга  обвинять  в  лоббизме.  В  данном  случае, да,

 действиетльно,     табачные     компании    выполняли

 исследование   рынка  товаров.  Действиетльно,  и  мы

 изучали  эти  предложения.  Но, если  уж  говорить по

 ставкам, откройте страницу 16. Вот те ставки, которые

 действуют,        утвержденные        постановлениями

 правительства.  3 экю за 1000 штук -пильгова, и 6 экю

 за  1000  штук -повна. У нас предлагается 2, 5 экю по

 ввозному  мыту.  И  можно вполне пояснить почему. И я

 это поясню.

      Теперь,   откройте,   допустим,   15   страницу.

 Предложение  Кабинета Министров. 2 экю за 100 штук вы

 видите.  То  есть  соответствует тому, что предлагает

 комиссия. Можно обвинять и комиссию и правительство в

 лоббизме, но вопрос не в этом.

      Значит,  сегодня, если бы уплачивлись все налоги

 и  сборы  с  табачных изделий в прошлом году так, как

 они   должны   уплачиваться,  бюджет  должен  был  бы

 получить  630 миллионов долларов. Реально за 1995 год

 по  таможенной  статистике было получено 25 миллионов

 долларов всего.

      На  сегодня бюджет от табачных изделий, особенно

 при  импорте,  не  получает практически ничего. Марки

 акцизного   сбора   не  продаются.  Импортеры  их  не

 покупают,   потому   что   не   реугулирован   вопрос

 налогообложения.  Поэтому  предложенный  вам  сегодня

 закон, он очень срочный, его нужно принимать с   теми

 или иными ставкми, но принимать, иначе у нас не будет

 доходов  от  импорта  и  весь  импорт будет уходить в

 контробанду.

      Вам не случайно было роздано письмо Министерства

 внутренних    дел,   где   анализируется   российская

 ситуация.  И  вы  видите, что год назад в России были

 вынууждены  понизить  акцизный  сбор  до  1, 7 экю, в

 связи   с  разгулом  контрабанды  и  уходом  тарговли

 табачными  изделиями  в  тень.  То есть, это проблема

 абсолютно реальна.

      Кто-то  должен  брать на себя ответственность за

 принятие  решений  и  в данном слуучае по ставкам эту

 ответственность  должна  взять на себя Верховна Рада.

 Если  мы  прыймем  закон,  вы  увидите, что через две

 недели  увеличатся  обкемы реализации акцизных марок,

 через  три месяца реально начнется увеличение доходов

 в бюджет.

      Теперь   очень  коротно  по  проблеме  поддержки

 национального   производства.   Вы  граммотные  люди,

 импорт  у  нас  облагается  2  экю  акциза  плюс 2, 5

 пошлины  -4,  5 экю; внутренее производство сигарет с

 фильтром  облагается  2  экю. Никакой ввозной пошлины

 нет, то есть обложение больше чем в два раза ниже. По

 сигаретам  без  фильтра: 0,5 экю,   обложение в 9 раз

 ниже  чем  импортных  сигарет.  Кроме  того, механизм

 уплаты  акцизного  збора,  который  здесь заложен, то

 есть  финсация  в карбованцах на 1 число квартала для

 национальных  производителей  и оставления неизменной

 этой величины до конца квартала означает, что на темп

 инфляции  величина  уплаченного налога понижается для

 них  еще  и  ниже  2  экю  по производству  сигарет с

 фильтром.

      Кроме  того, я напомню, что мы с вами Законом "О

 государственном регулировании производства и торговли

 спирта,  алкогольных  и табачных изделий" ввели режим

 лицензирования  для  ввоза  табачных  изделий с очень

 высокими ставками платы за лицензию.

      И  если  уж  хотеть  прекратить  импорт табачных

 изделий,  то  это  можна  сделать  очень  просто,  не

 выдавая  лицензии и анулировав действующие на сегодня

 лицензии.

      Поэтому   идея  очень  высокого  обложения,  она

 неправильна   с   нескольких   точек  зрения.  У  нас

 суммарное  обложение  близко  к российскому, но чуть-

 чуть  ниже.  Но  всем  вам  известно,  что зарплата в

 Украине  в  среднем,  она на много ниже российской. И

 вообще   не  принимать  во  внимание уровень  доходов

 населения  будет  неправильно.  Наше  население  не в

 силах платить такие же цены, которые может платить на

 сегодня  российское население ввиду разницы в средней

 заработной плате.

      Я  еще  раз  хочу подчеркнуть: тут звучали идеи,

 что  это  якобы  все недостаточно обоснованно или без

 рассчетов. Рассчеты есть, они приводились здесь: и по

 ценам на сигареты. Мы можем представить большой обкем

 экспертных  заключений, по крайней мере, комиссия при

 подготовке этого законопроекта свою задачу выполнила.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Дякую вам, Вікторе Івановичу.

      Я  прошу  депутатів, котрі сумніваються в змісті

 тих чи інших пропозицій, під час перерви зустрітися з

 Сокерчаком,  Суловим,  Азаровим,  Вітренко (хто ще?),

 Драгомерцький, хто глибоко розбирав цю справу. Бо нам

 належить  вирішити ці питання, бо ніхто, крім нас, не

 має права його вирішувать. Так закон передбачає, і ми

 поправку  до  того ще внесли перед цим, як розглядати

 це питання.

      Тому  я  просив би бути дуже уважними. Ми будемо

 вирішувати  цю  справу після перерви, але Сокерчак ще

 одержить 5 хвилин для заключного слова.  Будь ласка.

            П І С Л Я   П Е Р Е Р В И      .

      ГОЛОВА. Я прошу депутатів зайняти свої місця.

      Сокерчак  Вячеслав Михайлович -доповідач з цього

 питання  на трибуні. Прошу заключне слово, будем далі

 голосувати. Увага.

      СОКЕРЧАК В. М.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати,  я,  звичайно,  вдячний всім депутатам, хто

 прийняв  участь  в обговоренні цього законопроекту, і

 вдячний  тому,  що  цей  проект  дійсно  визвав  таке

 занепокоєння,  таке бурхливе обговорення, я думаю, що

 як  раз в спорі вона і народжується, істина, але нам,

 членам  комісії з питань фінансів і банків, здається,

 що наші ставки вони трошкі ближчи до істини.

      У   виступах   лунали  і  звенувачення  в  адрес

 комісії,  нібито ми хочемо притиснити  свого власного

 товаровиробника, тютюнових виробів, я скажу, що це не

 так,  ми дійсно вважали за необхідне вивчити і досвід

 цих законів в сусідних країнах, і радились і з нашими

 виробничниками,  і  у  нас  в комісії є дуже багато з

 цього  приводу  питань,  пропозицій, є звичайно і ті,

 які  приводив,  значить,  Микола  Янович  Азаров,  що

 пропонувала  і  іноземні  фірми,  як  який світовий і

 європейський  довод, досвід з цього приводу, але я не

 хотів  би, чесно скажу, щоб нас звинувачували в тому,

 що  комісія  займається  якимось лобізмом, тому що це

 зовсім  не  так. Наші аргументи якраз основувались на

 іншому  -на  тому,  що надходження ні в 1994, ні 1995

 році,  ні в 1996, який планується, планується одне, а

 надходить інше. І ми поставили питання: чому це так -

 планується  одне,  а  надходить інше? І от у виступі,

 значить,  Миколи  Яновича  Азарова теж говорилось про

 те,  що  планували одне, а інше надходить. А це тому,

 що... практика показує, що уходять через високі митні

 тарифи,  через  високий  акцизний збір від легального

 ввозу  товарів  на  територію  України. І це -одне із

 головних!

      Ви  подивіться,  у нас на ринках чи торгують оці

 підприємці,   оці   бабки,   значить,  крім  "Прими",

 наприклад,  другими  сигаретами дорогими вітчизняного

 виробництва  і імпортних? Ви знаєте, що було прийнято

 роз'яснення про те, що можна підприємцям торгувати і,

 значить,   сигаретами   власного   виробництва,   але

 роз'яснення  цього  закону пройшло дуже так, значить,

 тихенько   і   через   те,  дійсно,  торгують  тільки

 контрабандним.  Якби  торгували  нашим,  то  він  -не

 контрабандний  товар,  тому  що  він  проходить через

 реєстрацію на фабриках.

      Я  б  хотів  би  сказати,  що моє заключне слово

 звужується  трохи, тому що дуже... дуже аргументовані

 були виступи і Віктора Івановича Суслова, і, значить,

 депутатів  Драгомарецького  і  Єльяшкевича про те, що

 співпадають   деякі  ставки  із  тим,  що  пропонують

 іноземні  фірми,  то  вони  співпадають  і  з тим, що

 пропонує  і  наша  тютюнова... тютюнове виробництво і

 "Тютюнсировина".  І  воно  співпадає дещо із досвідом

 Росії,   Казахстану,   Латвії,  Білорусії.  І  це  не

 означає,  що  ми і протекцію робимо для цих країн -ми

 просто   хотіли   б,   щоб  Україна,  яка  находиться

 посередині  оцих  шляхів,  через  яку проходить такий

 величезний   транзит   імпорту,  щоб  вона  не  стала

 країною,   через   яку   буде   провозиться  постійна

 контрабанда...

      І  якщо  ми  закриємо  -в'їздне мито на імпортні

 сигарети   поставим   дуже   високе,   то  воно  буде

 завозиться  із  Росії,  з  Казахстану, з Білорусії -з

 усіх  сторін,  не  тільки  із  Заходу...  Я думаю, що

 депутати це розуміють.

      Я  думаю,  що  всі  ви  погодитесь,  що  світова

 практика   покузує,  що  рівень  тарифного,  значить,

 митено-тарифного   захисту   дл   ятого,   щоб   бути

 ефективним, має бити просто помірним, не більше 10-15

 відсотків. Як раз те, що ми пропонуємо в ставках екю.

      В  всякому  разі,  гранічний  рівень  не повинен

 перевищувати  20,  ну  від сили, 25 відсотків -це теж

 світовий досвід  про це говорить.

      Перевищення   цього   рівня   призводить  не  до

 зростання   загальних  надходжень до бюджету, а до їх

 скорочення.

      І  це  теж  відома  практика. Більше того, надто

 високі ставки мита та податків на імпорт не захищають

 національного   товаровиробника,   як   уже  говорив,

 значить,  товарищ  Драгомарецький,  а  призводить  до

 значного     порушення..........    конкуренції    по

 відповідних  товарах.

      А   друге,   значить,   це  альтернатива  перша.

 Значить.... альтернатива переша заключається як раз в

 тому,   що   пригнічується   і  іноземна  конкуренція

 націоональним  виробником.  Прогресують явища застою,

 це   ж   теж  відомо  всім,  якщо  не  буде  здорової

 конкуренції.  Ну,  альтернатива  друга  та, що мито і

 податки  просто перестають платити, оскільки їх обхід

 лівими  шляхами,  говоря, значить, контрабандою, стає

 не  тільки бажаним, а просто економічно вигідним, ніж

 офіційно   ввозити   по   тим    тарифам,  якщо  вони

 надзвичайно високі.

      А від цього, звичайно, ні країна, яка встановлює

 такі  високі тарифи, ні товаровиробники, не отримують

 ніякої  від  цього  користі,  тим  більше, що ви самі

 розумієте, в нашому пакеті як разє і сировина по двум

 позиціям.  Є  і  сировина,  яка  ввозиться як раз для

 пеереробки  на нашій тютюновій промисловості. І, якщо

 ми піднімемо ставки автоматично і на цю сировину, яка

 ввозиться,  то,  звичайно,  вироблений,  значить,  на

 мішанці   тютюновій   і   на   іншій  сировині  і....

 імпортіні, наші сигарети -вони теж стануть дорожчі. Я

 теж хотів би, щоб це ми зрозуміли.

      Ну,  були  зауваження,  наприклад,  по пункту 2,

 яхотів  би,  щоб  пункт 2 правильно зрозуміли, ми....

 пропонуєм,  щоб  товари, які імпортуються на Україну,

 сплачували  в  валюті  України, значить, за офіційним

 курсом   Національного   Банку,   як   раз   на  день

 проходження   митної,   значить,   оформлення  митної

 деккларації.  А  для наших виробників ми говоримо про

 раз в квартал, по теж по ставкам Національного банка,

 якими  ставками  закінчується  цей квартал. Тут теж є

 деякий висновок.

      По  третьому пункту ось були зауваження депутата

 Вітовича,  він підходив у переві і говорив про те, що

 він  буде проти третього пункту нашої Постанови, якщо

 ми  на  сигарети з фільтром залишимо так не півекю, а

 будем  нарощувати  до  півтора  екю. Тому що в такому

 разі  підніметься  ціна  на  ці дешеві  сигарети.

      У  нас була і дещо інша думка в цьому плані. по-

 перше,  митне  поле  трошечки розшурюється за рахунок

 оподаткування,  а  по-друге, ми б хотіли, щоб в кінці

 кінців  наша  промисловість  не  5  мільярдів сигарет

 випускала в рік би з фільтром, а 42 без фільтра. Ми б

 хотіли  б  якось  їх  заохотили  до випуску сугирет з

 фільтром,  більш  високоякісних,  тому  що  вони менш

 шкідливі для  здоров'я.

      І  це  теж,  цей  принцип  був закладени якраз в

 тому,  що  ми  пропонували  такі  ставки.  Хоча, якщо

 депутати   будуть   наполягати,   можна,   мабуть,  і

 погодитись  із  тим,  що  ставки  оці  на тисячу штук

 сигарет  можна  було  б  дещо  зменшити  або залишити

 стабільними  на протязі 2-3 років півекю чи один єкю,

 значить,  це,  я думаю, повинна визначитись Верховна

 Рада   в цьому  залі.

        Я  хотів  би,  товариші,  звернути  увагу всіх

 депутатів   на   те,   що  наша  комісія  вважає,  що

 опрацювала  позицію  по оподаткуванню і ввізному миту

 на   тютюнові   вироби  досить  аргументовано,  і  ми

 пропонуємо   все-таки   проголсоувати   запропоновані

 ставки  акцизного  збору. Тим більше, що попереду, ви

 бачите,   цілий   перелік  питань,  які  запропонував

 Кабінет   Міністрів,   а  там  20  видів  найменувань

 продукції  по  88 товарів, і я думаю, що там буде теж

 дуже   багато   спорів.   Але,  як  кажуть,  в  спорі

 народжується  істина.

      Я дякую вам, і хотів би ще звернути увагу на те,

 що  якщо ми будемо зволікати з прийняттям цих ставок,

 то   оце   порушення  нашого  закону,  прийнятого  15

 вересня, будуть  продовжуватись.

      Я думаю, що ті, хто курять сигарети, можуть піти

 навіть  в  буфет  Верховної  Ради і п обачити, що там

 продаються   сигарети   вітчизняного   виробництва  і

 імпортні   без   марок.  Це  теж  можна  вважати,  що

 контрабанда,  значить  закон  не  діє  даже  в рамках

 нашого буфету. А треба , щоб він діяв.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      ГОЛОВА.  Я прошу вас шановні колеги, будь ласка,

 спокійно.  Я  прошу  з  місця не говорить. Я пропоную

 таку  процедуру.  Вячеслав Михайлович буде залишаться

 ще  на  трибуні.  Ми  будемо  цей закон голосувать по

 статтях.   А   в   окремих  випадках,  як  ви  будете

 наполягати,  по рядках там, де є цифри. Але при одній

 умові.  Якщо  ви  вносите  зміну або відстоюєте ту чи

 іншу цифру, то ви її обгрунтовуєте. І в плюсі, так би

 мовити,  і  в  мінусі,  щоб можна було мати достатньо

 підстав  для  того,  щоб  приймати  зважене  рішення.

 Зрозуміло?

      Таким  чином, у вас на руках документ. Відкрийте

 його  на  3  зараз сторінці. Тепер на 3, а потім 3, 4

 сторінка.  Будь  ласка,  давайте будемо розглядати...

 Комісія   пропонує   приймати  сьогодні.  Це  комісія

 профильна. Ви пропонуєте розглядати питання у першому

 читанні.

      Тому  я  ставлю  на  голосування  спочатку  таке

 питання.  Ми будемо цей закон розглядати остаточно чи

 в  першому  читанні. Тому я прошу визначитися. Хто за

 те,   щоб   цей   закон   розглядати  осточно,  прошу

 проголосувати.

      "За" -

      Рішення...  Це  не  чиста  процедура.  Хоч можна

 розглядати, що це і процедура. Одначе, давайте хто за

 те,  що  хотів  би  тільки  у  першому  читанні  його

 розглядати.  Ставлю на голосування. А тоді рейтінгово

 визначимось.

      "За" -

      Все-таки  значна  більшість депутатів вважаю, що

 треба  розглядати  остаточно цей закон. Тому я прошу:

 постатейно  буудет  іти.  Закон  України  (у  вас 3-4

 сторінка   текстуу),   Закон   України   "Про  ставки

 акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби".

      1  стаття:  "Затвердити ставки акцизного збор та

 ввізного  мита  на тютюнові бироби" і далі за текстом

 "на  сигари, сигарети, тютюн для паління тощо" всі ці

 цифри коментувалися тут і обговорювалися.

      Я  ставлю  цю  1  статтю  на  голосування.  Будь

 ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      СОКЕРЧАК.

      Олександр  Олександрович,  там депутат Єльшкевич

 говорив  про  те, що там, де стоїть спеціфічні ставки

 ввізного  мита  пільгові  і  повні,  він  сказав:  що

 давайте може запишем "режим найбільшого сприяння". Це

 якраз  вони  відносяться до цього. Можем записати. До

 країн...

      ГОЛОВА. Розкрити зміст слова "пільгові ставки".

      СОКЕРЧАК. Так.

      ГОЛОВА.  Ну,  давайте. Я думаю, що це редакційне

 взагалі  доповнення.  Тобто у 4 пункті там уу таблиці

 написати "пільгові", які, ну, розкрити тоді текст. За

 що .................

      СОКЕРЧАК...............  депутат Терьохін має

 другу думку.

      ГОЛОВА. Так то, що думає, ви свою дмку спочаткуу

 скажіть, а потім ............ другу.

      ___________.  Значит,  Александр  Александрович,

 дело  в  том,  що ми вважали, що специфічні ставки, а

 пільгові  і  повні, вони самі собою підрозмівають, що

 це  режим  найбільшого  сприяння, для країн з режимом

 найбільшого   сприяння.   Через   те  ми  його  й  не

 записували.  Просто  ми  ділили  їх  так  само,  як і

 Кабінет  Міністрів  в  своїй Постанові 13 грудня 1996

 року "Про ставки" теж зробив такий запит.

      ГОЛОВА.  Вячеслад  Михайлович,  тоді  треба не в

 таблицю  вставляти слово, а написать четвертий пункт:

 до    пільгових   ставок...   або   пільгові   ставки

 застосовуються  при  операціях з товарами із країн, з

 якими там є такі-то  угоди.  Так  можна  записати?

     СОКЕРЧАК. Ну  це  в Законі...

      ГОЛОВА. Суслов, будь ласка.  Одну хвилинку.

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемый Александр Александрович!

 Уважаемые  народные депутаты! Вот для примера смотрим

 на  16 страницу Постановления Кабинета Министров, где

 пильговый повне записано. То есть я хочу сказать, что

 поскольку  это  понятие действующим законодательством

 урегулировано   и   в   законодательстве   есть,   то

 специально   вводить   в   этот   закон  нет  никакой

 необходимости.

      Это   есть   в   законодательстве  и  давно  уже

 используется  в нормативных актах. Понятие "пильговое

 и повной ставки".  Спасибо.

      ГОЛОВА.  Іншими  словами:  якщо  хтось за іншоюю

 ставкою ввезе товар і це буде суперечити переліку, ну

 скажем,  тих  положень,  які  регулюються в Постанові

 Кабінету Міністрів, то він буде покараний. Тобто, він

 мусить   дотримуватися   саме   визначених  установою

 Кабінету Міністрів,  умов. Так?

      СОКЕРЧАК. Так.

      ГОЛОВА.  Значить,  тоді  не  треба  голосуати за

 розширення  цієї  тези. Тобто, залишається так, як є.

 Добре.

      Вітренко, яке  зауваження  у вас  було?

      ВІТРЕНКО Н. М. Олександре Олександровичу, я хочу

 підкреслити,  що  зараз,  на  мій погляд, депутати не

 зрозуміли, що вони проголосували перший пункт. Тобто,

 не   врахували   наші   доводи   про   те,  що  треба

 встановлювати в'їздне мито 3 екю, а проголосували все

 загалом.

      Тому,  якщо були... Тут же яка дискусія виникла?

 Тільки  за  оцим кодом -24. 02... ну 20 тисяч. Тільки

 одна   позиція.   Я   пропоную  її  переголосувати  і

 підкреслюю,     що     треба    захистити    власного

 товаровиробника і дати в'їздне мито 3 екю, а не 2, 5.

 Тоді ми    вирівняємо    з  Росією.

      ГОЛОВА. Вячеслав Максимович, будь ласка.

      СОКЕРЧАК.  Звичайно  ми  обраховували якраз і

 пропонували,  я  обгрунтовував  чому пропонували 2, 5

 екю.  Ну  я  вважаю,  що це воля депутатів. якщо вони

 підтримують  пропозицію  депутата  Вітренко,  то  так

 буде.

      Я  вважаю,  що  треба залишити це на ставці все-

 таки 2 з половиною екю. Як ми вже й проголосували.

      ГОЛОВА.  Я знаю. Цю позицію відстоювала Вітренко

 на  цифрі  3,  а  на  цифрі  2 з половиною відстоював

 Суслов,    пояснюючи,    ну,    станом    купівельної

 спроможності  нашого  населення, що це відіб'ється на

 ціні,  і  тут  не  стільки  буде захист, скільки буде

 неспроможність купити це.

      Але,  одначе,  пропозиція...  Ви  наполягаєте на

 тому,  щоб  у рядку, який стосується товару 24. 02 20

 тисяч,  тобто сигарети з тютюну або його замінників і

 цигарки з урахуванням пункту 3 цього закону поставити

 у  середній  колонці  не  2, 5 екю, а 3 екю за тисячу

 штук.

      СОКЕРЧАК.  Олександре Олександровичу, ну, там же

 це  пільгові,  а  повні  -там  5 екю. А в Росії, ви ж

 бачите, що вони просто 3 екю.

      ГОЛОВА.  Тобто,  пільгові,  він  вважає, 3, вона

 вважає, 3. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

      "за"

      Дякую.   Вона  не  підтримана.  Ну,  мабуть,  не

 зрозуміло.  Ну,  можна  буде  згодом вносити зміни до

 закону,  очевидно.  Подивимося,  як це відіб'ється на

 товарному ринку і на Бюджеті.

      Другий   пункт:   "Акцизний   збір  з  тютюнових

 виробів,  що  імпортуються  в  Україну, сплачуються у

 валюті  України  за офіційним валютним курсом на день

 подання імпортером митної декларації.

      Акцизний збір по тютюнових виробах, що вироблені

 і   реалізуються  в  Україні,  сплачуються  в  валюті

 України,  розраховуються за офіційним валютним курсом

 на  перший день кварталу, в якому здійснюється оборот

 з  реалізації  тютюнових  виробів  і  залишається  не

 змінним протягом кварталу".

      Ставлю на голосування цю норму.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Третій пункт , одну хвилину, до другої норми?

       Будь ласка, редакційну правку. Терьохін. Уважно

 слухайте: чи редакційна вона.

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Шановні колеги, редакційна правочка, у нас немає

 такого визначення як офіційний валютний курс, у нас є

 валютний    обмінний    курс,    що    встановлюється

 Національним   Банком  України,  тобто  редакційно  я

 просив би поправити.

      ГОЛОВА. Ну, немє заперечень? Сергій Анатолійович,

 ви,   будь   ласка,   вносьте  на  засіданні  комісії

 поправки, це ж ваша комісія.

      Третій    пункт   приймається,   це   редакційна

 поправка,   приймається.   Третій   пункт.  Тимчасово

 встановити  на  1996-98  рокі з оборотів з реалізації

 сигарет  без  фільтру  такі  ставки  акцизного збору,

 хвилину,  я  зараз  скажу,  у  96-му  році -півекю на

 тисячу  штук  сигарет,  в  97-му  -один,  і в 98-му -

 півтори.  Це  той механізм, про який говорив Сокерчак

 для стимулювання випуску сигарет із фільтром і у нас.

 Були   тут   зауваження,   тому,   я  прошу,  Наталія

 Михайлівна,   що   ви   хочете   запропонувать,  вона

 виступала з цього приводу.

      ВІТРЕНКО.

      Я  вже казала про це, ставка акцизного збору для

 сигарет  без  фільтру  0.  25  на  96-й  рік.  І я би

 пропонувала  на  98-й  не голосувати взагалі, а 96-й,

 97-й. 0.25 на 96-й і 0.5 на 97-й.

      ГОЛОВА. Ясно. Вячеслав Михайлович.

      СОКЕРЧАК.

      Ну,   я   знаю,  Олександре  Олександровичу,  ми

 знаємо,  що сьогодні синарети без фільтру обкладались

 митним, значить, тарифом 10 процентів від обороту. Це

 як  раз  відповідало  оцій як раз нормі -півекю. Якщо

 пропозиція  Вітренко  пройде  -це буде трошечкі нижче

 буде,   значить,   ставка,   ніж  пропонується  нами.

 Надходження  до бюджету будуть менші, і потім це буде

 стимул  все-таки для виробництва сигарет без фільтру.

 Я  знаю... давайте ми порадимся по цьому питанню: нам

 здається,  що  треба  залишити все-таки запропоновану

 комісією  ставку.  Можна погодитись з тим, що до 1998

 року  не планувати -тільки на 2 роки. Наприклад, 0, 5

 екю і 1 екю...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Да. Так.

      ГОЛОВА. Ну, зрозуміла мотивація. І там є сенс, і

 в іншому варіанті ...

      СОКЕРЧАК. Ми залишаєм без змін поки що, якщо так

 розібратися, в процентному...

      ГОЛОВА.  Різниця  не  дуже велика, але я, тим не

 менше, ставлю  спочатку від комісії на голосування, а

 потім вашу пропозицію поставлю.

      Варіант,   запропонований   комісією,   пункт  3

 ставиться на голосування. Пункт 3!

      ___________. Там Вітович ще...

      "За" -

      Не підтримується рішення.

      Вітович пропонував щось...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я поставлю, я поставлю, так...

      Одну  хвилинку,  Вітович!  Я  поки  що  поставлю

 пропозицію  Вітренко.  Мова  йде  про  визначення цих

 ставок  тільки на 2 роки: перший рік -0,25,  другий -

 0,5. Ставлю на голосування.

      "За" -

      Теж не підтримується.

      Що пропонує Вітович?

      ВІТОВИЧ О.В., 275 виборчий округ.

      Шановний  доповідачу,  в  цьому  листі,  який ви

 демонстрували,  поданому  з Харчопрому, і я хотів би,

 щоб   ви   пояснили   депутатам,   щоб   було   більш

 зрозуміліше,   який  зараз  стан  речей.  І  якщо  за

 пріоритет якраз брати точку зору споживачів тютюнової

 продукції,  а  також наших вітчизняних виробників, то

 чи  не  варто  було б зняти взагалі цю третю статтю з

 даного  законопроекту,  тим  самим залишивши той стан

 речей, який діє на сьогодні?

      СОКЕРЧАК.   Зрозумів.   Діло  в  тім,  що  ми  ж

 домовились  з  вами  про  уніфікацію ставок акцизного

 збору.  Те,  що  нараховувалось  ось  і  по постанові

 Кабінету  Міністрів,  воно в процентах до обороту. Ми

 хотіли  б, щоб уже була уніфікація, і ми знали, що по

 єдиним ставкам -не до обороту з реалізації продукції,

 а..... кількість 5 пачки сигарет 1000 штук.

      Через  то  ми  побудували запровадити як раз ось

 так. Я знаю, що ва ткрбує те, що це буде подорожчення

 це  буде............ невеличке подороження на протязі

 цих  3-х  років.  Ну,  ідея була в тому, щоб все-таки

 стимулювати  випуск високоякосних сигарет, скорочуючи

 випуск  цих,  оскільки  їх   випускається 42 мільярди

 проти 5 з фільтром, я називав цю цифру.....

      ГОЛОВА.  Ну,  не скільки високоякісних, а просто

 із фільтром....

      ____________. Да.  з фільтром, так.

      ГОЛОВА. Тому що треба турбуватися навіть........

      СОКЕРЧАК.....  так  що  це наша аргументація

 така  була.  І,  я  думаю, вона має, як раз, підставу

 тому, що .....

      ГОЛОВА......  Я  зрозумів.  Пропозиція  Вітовича

 про...   не   прийняття   цієї   статті,   ставлю  на

 гоосування.

      "За" -

      Теж   не   підтримується.   Таким  чином,  можна

 сказати, що найбільше симпатій у депутатів проявилося

 до редакції запропонованої комісії.

      (Шум в залі)

      А?  Мова  йде... Одну хвилинку... І є пропозиція

 така,  щоб  без?  1998  року,  там  уже  кажуть.... А

 проценти   ті  залишити,  ні  непроценти,  а  націнки

 залишити на  рівні тих, що пропонуї комісія.

      А  потім,  доживем  до  1998  року, то побачимо,

 як........... Будь ласка, Камінський, прошу.

      Ну,  це  я  так дивлюся, що по тому, хто палить,

 то,    щоб    він....    Будь    ласка....,   Леоніде

 Олександровичу....

      КАМІНСЬКИЙ.

      Дякую,  Олександр  Олександровичу,  я  просив би

 депутатів підтрмати пропозицію депутата Вітренко, бо,

 не  зважаючи  на  ті  аргументи,  що  приводять другі

 депутати, що треба заставити нашого виробника перейти

 до  якості  і  так  далі,  треба  подумати,  що зараз

 більшість наших виробників випускають саме такі дешеві

 сигарети,  які  користуються  попитом  основної  маси

 населення,  і  тому  я думаю, що це слушна пропозиція

 Наталії  Михайлівни.  І  виходячи з цього я просив би

 депутатів підтримати її пропозицію.

      А  1998  рік  -зняти  взагалі з цього. Бо за два

 роки  трошки рокрутиться наша тютюнова промисловість,

 і  ми  прийдемо до    ...

       ГОЛОВА.  Ви вже показали намірами своїми, що ми

 будемо  підвищувати  збір із дешевих чигарет, і треба

 буде  виробляти  кращі.  То,  може,  давайте 1998 рік

 знімемо з  цієї норми.

      Давайте,  хто  за  те,  щоб третій рядок у цьому

 доповненні   зняти  звідси,  ставлю  на  голосування.

 Залишити  тільки  два роки, а потім будемо голосувати

 по  змісту.

      Просто   третій   рядок   знімається,  1998  рік

 знімається,  він   не  розглядається.

      СОКЕРЧАК.  Я  думаю, можна підтримати, Комісія

 погоджується.

      За -

       ГОЛОВА.    Приймається рішення.

      Тепер  ми  маємо   вже  скорочену  цю статтю.

      Шаланський,  що хотів Анатолій Шаланський? Ну, я

 знаю, що  він  тиж  палить "Приму" тільки.

      ШАЛАНСЬКИЙ.

      Дякую,  Олександр Олександрович. Палю "Експрес".

      Я до чого хотів, власне, сказати? Справа в тому,

 що  доповідач  нам сказав, що на сьогоднішній день ми

 вже  маємо  10%  від  обороту,  що, власне, склало на

 сьогоднішній   день   ціну  низькосортних  і  дешевих

 цигарок.

      Я  більш  чім  впевнений,  що  якщо  ми сьогодні

 ставкою   збору   зменшимо   ціну,  то  для реального

 споживача  ця  ціна  залишиться такою ж. Тому давайте

 проголосуємо  за текст, який запропонований комісією,

 і це буде правильно на 1996-1997 рік. Дякую за увагу.

       ГОЛОВА.  Дякую. Ставлю на голосування два рядки

 в  редакції від комісії, тобто без останнього рядочка

 ми голосуємо  норми, запропоновані  комісією.

 Будь ласка, будьте уважні. Комісія каже "за".

      "За" -

      Дякую. Рішення прийнято.

      Можна  в цілому ставить на голосування? В цілому

 ставлю  на  голосування. А то потім, то до постанови,

 це не до закону.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      У  нас треба прийняти постанову, здається, тут з

 цього  приводу.  У  вас  на руках є проект постанови.

 Ставиться  на  голосування проект Постанови за основу

 "Про введення закону з дня опублікування".

      "За" -

      Було  протокольне  доручення.  Давайте  ми  так,

 проголосуємо  в  цілому, а тоді ще окремо протокольне

 доручення.

      Ставлю на голосування в цілому проект постанови.

      "За" -

      Дякую. Протокольне доручення Єльяшкевичу слово.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Ельяшкевич, Херсон, депутатская

 группа "Реформы" .

      Уважаемые коллеги, я предлагал, чтобы мы приняли

 протокольное  решение о том, чтобы бюджетная комиссия

 рассмотрела  вопрос  о  ликвидации  фондов  по  Указу

 Президенту   о  том  куда  идет  имущество,  денежные

 средства этих фондов.

      Если   эти   фонды   занимались   деятельностью,

 связанной   с   реализацией,  в  том  числе  табачных

 изделий.  И  льготы,  которые  они получали, они были

 направленны  не  только  на  то, чтобы заниматься той

 деятельностью,  которой  они занимались. И у них есть

 остаток денежных средств и имущества, это имущество и

 остаток  денежных  средств, полученные за счет льгот,

 были возвращены в бюджет.

      ГОЛОВА.  Я прошу, оскільки це доручення комісії,

 власне  кажучи,  то треба знати думку комісії з цього

 приводу. Будь ласка, Микола Янович.

      АЗАРОВ М.Я.

      Я   не   возвражаю,   впринципе,  против  такого

 поручения.

      ГОЛОВА.   Дякую.   Тоді   протокольне  доручення

 комісії  з цього приводу. Зміст його всім зрозумілий,

 але записати його треба редакційно точніше. Я  думаю,

 що це може зробити Єльяшкевич, але за змістом повинно

 буути   таке:   "Доручення   комісії  щодо  перевірки

 діяльності    фондів,   які   займалися   реалізацією

 тютюнових    виробів,    на   відповідність   чинному

 законодавству". Власне кажучи, так.

      Ставлю на голосування це протокольне доручення.

      "За" -

      Дякую.

      Я   перед   закінченням  цього  питання,  власне

 кажуучи,  ми  це  вже  зробили,  хотів би відзначити,

 мабуть, посилаючись на ваші міркування, що комісія і,

 зокрема,  доповідач дуже ретельно попрацювали над цим

 документом.

      Ми  не  будемо  говорити  про те, що ми прийняли

 виключно  важливий  і  точний  закон.  Можливо, це не

 зовсім  так,  але  важливо  те,  що аргументація була

 переконлива,  базувалась на розрахунках. І яхотів би,

 щоб  всі законопроекти, які вносяться в сесійний зал,

 готувалися таким чином.

      Спасибі.

      ___________. Дякую.

      ГОЛОВА.   "Про  внесення  змін  і  доповнень  до

 Постанови Верховної Ради Укораїни від 19.12.95   "Про

 порядок   введення   в   дію   Закону  "Про  державне

 регулювання  виробництва і торгівлі спиртом етиловим,

 коньячним   і   плодовим,   алкогольними  напоями  та

 тютюновими  виробами".  Цушко  Василь  Петрович, член

 Комісії  з  питань фінансів і банківської діяльності.

 Він є? Щось трапилось?

      Будь ласка, Суслов, голова  Комісії.

      СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты! Вопрос

 небольшой.  Суть  его  следующая.

      Как  вы  помните, Верховна Рад приняла Закон про

 державне  регулювання  выробныцтва и торгивли спиртом

 этиловым,  коньячным и плодовым, алкогольными напоями

 та тютюновыми выробами. В этом Законе в 7 статье есть

 норма   о   том,   что  переробка  спирту  этилового,

 коньячного  и  плодового  на  давальницких  умовах на

 алкогольные  напои  та  их взаимный натуральный обмин

 забороняется. Есть  такая  норма.

      Эта   норма   была   нам   предложена  Кабинетом

 Министров,  проголосована  Верховным Советом в первом

 чтении и неизменном виде проголосована окончательно.

      Подготовку  Закона  мы  вели основательно. У нас

 работали  все  представители государственных органов,

 связанных  с  подготовкой  этого  Закона,  но  и  они

 упустили  тот  момент,  что  до  введения  в действие

 Закона  в  прошлом  году уже были заключены контракты

 как   раз   на  переработку  давальческого  спирта  и

 виноматериалов на  алкогольные   изделия.

      После   введения   Закона  в  действие  начались

 массовые  обращения  предприятий,  в  том  числе  вам

 раздавались  и  обращения  Укрспирта, Держхарчопрома,

 Укрвинпрома  и  прочих  организаций, которые обращали

 внимание на то, что предприятия, ведущие производство

 алкогольных напитков, останавливаются из-за того, что

 теперь Закон им запрещает эту переработку продолжать:

 виноматериалов и спирта на алкогольные изделия.

      И вот, изучив ситуацию, Комиссия пришла к выводу

 о  том,  что  Верховный Совет временно может продлить

 действие нормы, позволявшей переработку давальческого

 сырья,  именно  спирта  и  материалов  на алкогольные

 изделия  по тем контрактам, которые были заключены до

 вступления  Закона  в  силу  в  1997 году. Это пункт,

 дополнение, 6-ой пункт постановы.

      И, кроме того, 7-ой пункт, как вы помните, после

 длительной  дискуссии  на 1997-ой год Верховный Совет

 разрешил  сельскогосподарскым  выробныкам, резидентам

 Украины  производить из давальческого сырья спирт, но

 в то же время Закон запретил переработку этого спирта

 на алкогольные напитки на давальницких умовах.

      Учитвая           пожелания          аграрников,

 сельскохозяйственных   производителей   7-ым  пунктом

 дополнения   к   постанове   предлагается   записать:

 "Дозволити    в    1996-1997-ому    роках   переробку

 давальницької   сировини   на  алкогольні  напої  для

 сільськогосподарських   товаровиробників,  резидентів

 України  в  порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів

 України".

      ГОЛОВА.  Мені  здається,  що  тут немає теми для

 дискусії, так же? Можна ставити на голосування?

       Будь  ласка, проект закону "Про зміни до Закону

 "Про  порядок  введення  в дію...", проект постанови,

 пробачте,  "Про  внесення доповнень до постанови "Про

 порядок введення в дію..." ставиться на голосування в

 запропонованому комісією варіанті "за основу".

      "за"

      Рішення  прийнято.  Дякую. Будь ласка, активніше

 голосуйте.

      В цілому можна ставити на голосування?

      В цілому ставлю.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Про проект Закону України "Про Контрольну палату

 Верховної Ради України" обговорення законопроекту. Як

 ви  пам'ятаєте,  шановні колегі, це питання розпочате

 розглядом   ще  19  січня.  Заслухана  була  доповідь

 Немировського  Володимира Лукича, секретаря комісії з

 питань    фінансів   і   банківької   діяльності,   і

 співдоповідь    зробив    народний   депутат   Носов.

 Обговорення   питання  було  перенесено  на  наступне

 пленарне  засідання,  але  воно  не  проведено було з

 об'єктивних  причин.  Сьогодні  це  обговорення  буде

 продовжено, я хотів поцікавиться, Немировський тут, в

 залі, чи працює? Але без його участі можна проводити,

 так?  Комісія, як ви вважаєте?

      (Шум у залі)

      Можна  проводити  обговорення,  тому я просив би

 опублікувати  список,  хто  записався  на обговорення

 цього  питання.  Носов попередив, що він затримується

 зараз  з підготовкою доручення, виконанням доручення,

 яке  він  одержав  там по лінії міжнародних зв'язків,

 він пізніше виступить, а поки що, будь ласка, Пронюк,

 до слова запрошуєтесь.

      Скільки,  у  нас  записалось  на виступи десь 20

 чоловік.  Скільки  ми  часу відведем на це? Півгодиди

 досить? Ну, давайте так, щоб ми до обіду прийняли цей

 закон,  так?  З  рішення разом, щоб це було, ну, десь

 354- хвилин. Прошу.

      За ним підготуватися Лавриненку.

      А,  і  ратифікацію  потім, так, так, після цього

 питання.

      ПРОНЮК. Шановний пане Голово! Шановні колеги!

      Ми  вдруге  повертаємось  до цього пиатння. Мені

 видається,  що  це  трошки  вже  розкішно  при такому

 навантаженні,   при   такій   кількості  питань,  які

 винесені на П'яту сесію -ми вдруге собі дозволяємо ще

 раз  повертатись,  власне,  до концептуальних проблем

 цього закону.

      Минулого  разу  я  також  брав  участь  в  цьому

 обговоренні,  і всі інші оратори, які виступали, мене

 не переконали в тому, що треба змінити свою прозицію.

 Цей  закон,  на  мій  погляд,  зараз  не допоможе нам

 виконати   ту   контрольну  функцію,  яка  є  на  нас

 покладена.  По-перше, ми її маємо, і наша комісія має

 цим  займатися.  В окремих специфічних випадках можна

 найняти,  можна  доручити  і  це зробити, а величезну

 структуру  створювати  при  Верховній Раді -це просто

 неможливо.  Я  ще  не  чув,  і  ніхто  навіть  нам не

 відповів, скільки буде коштувати цей закон. Чомусь не

 назвають цієї цифри -вона простов еличезна. На нашому

 зараз це просто неможливо.

      Є   інший   шлях - є  шлях  зміцнення  державних

 контрольних  структур  зараз, який ми можемо так само

 опікуватися  і  вести нагляд за ними. Ми можемо (я ще

 раз  кажу)  в  окремих  випадках це робити самі. І не

 треба вже так... ну, легко віддавати, делегувати свої

 функції  контрольні  комусь. Мені видається, що зараз

 це  непотрібна просто річ. Мабуть, після Конституції,

 коли  ми  це  відобразимо  в  Конституції,  десь  при

 сильнішому  нашому  бюджеті можна буде повернутися, а

 тепер я би просто закликав вас цей закон відкласти, а

 обговорювати інші проекти. Повірте, їх просто багато,

 і  ми  не  встигаєм  з ними впоратися. Я запрошую вас

 відкласти обговорення цього проекту.

      ГОЛОВА. Лавриненко, за ним виступатиме Степенко.

 Хвилин 15...

      ЛАВРИНЕНКО М.Ф., 345 виборчий округ.

      Уважаемые  коллеги,  товарищи народные депутаты.

 Вопрос,  который  мы обсуждаем, актуален сам по себе.

 Об   этом   свидетельствуют   100   писем   от  наших

 избирателей,  трудовых  коллективов, отдельных групп,

 групп,     граждан,    представляющих    общественных

 организаций  и  движения.  Особенно  о  необходимости

 усиления   контрольных   функций  Верховного  Совета,

 государственного   контроля   со   стороня   народных

 депутатов  Украины  пишут  и  говорят  на  встречах и

 личных приемах ветераны Великой Отечественной войны и

 труда.

      Не   случайно  больше  всего   таких  требований

 поступает  от  этой  категории населения страны. Ведь

 то,  что  происходит с государством, его экономикой и

 социальной  сферой,  больнее  всего  и  больше  всего

 отражается  на  тех пожилых людях, трудом и здоровьем

 которых   восстанавливалось  в  послевоенные  годы  и

 создавалось    на   протяжении   многих   десятилетий

 общенародное богатсво.

      Эти   граждане,   всю   свою  жизнь  проявлявшие

 истинный   патриотизм,   защищая  в  военные  годы  и

 приумножая  государственное   добро   в  последующие,

 справедливо  возмущаются  разбазариванием его теперь.

 Не  желает  примиряться с бесконтрольным произволом в

 экономике, на каком бы уровне он не осуществлялся.

      Пониманием    того,    что   именно   отсутствие

 государственного  и народного контроля способствовало

 развалу  страны, жуликами, расплодившимися даже рядом

 с государственными служащими, сегодня проникаются уже

 массы людей, казалось бы, далеких от политики.

      Государственный    контроль    надо    возродить

 неотложно,  и  началом  этого, ан мой взгляд, было бы

 принятие   Закона  о  контрольной  палате  Верховного

 Совета Украины.

      Необходимость такого закона обкясняется тем, что

 мы  каждый  раз  возвращаемся все к тем же проблемам,

  как  при рассмотрении выполнения бюджета страны, так

 и   при   использовани   средств  общегосударственных

 фондов,   средств   небюджетных   фондов,   различных

 программ,  и мы с сталкиваемся с тем, что законы сами

 по  себе  хороши,  программы  тоже  вроде бы отвечают

 требованиям,    но    только    их    выполнение   не

 обеспечивается,  либо  средства,  предназначенные для

 одних целей тратятся на другие, и часто не известно,

 на  какие  цели.

      Это   же,   скажем,   относится   не   только  к

 госудраственному  бюджету,  это  относится  и  к  тем

 кредитам, которые получает наше государство, которые

 в  значительной  мере  вторгают  нашу  страну и целое

 поколение  в  долги. И, кстати, списание долгов также

 рассматривается,  и  погашение  внутренних, и внешних

 долгов , требует  контроля   Верховного  Совета.

      Если  мы  сегодня  этот  закон отложим, не будем

 принимать,   мы  постоянно  будем  иметь  все  те  же

 проблемы.

      Я   считаю,  что  в  контрольной  палате  именно

 народные  депутаты  могут  свои  контрольные  функции

 реализовать с теми своими предвыборными обещаниями, с

 которыми  они  пришли  в этот Верховный  Совет.

      Я предлагаю принять этот закон в первом чтении.

      А,   естественно,   он   имеет,   этот   проект,

 потребность  во внесении определенных предложений, их

 можно   сделать,  а  затем  рассматривать  во  втором

 чтении.

      Спасибо.

       ГОЛОВА.    Степенко, за ним  Вітренко.

      СТЕПЕНКО.

        Шановний  Головуючий,  шановні колеги, шановні

 гості!

      Ми сьогодні розглядали деякі законопроекти. Якщо

 хтось  звернув увагу, йшла мова за такі цікаві цифри.

 От  виступав  Суслов  Віктор  Іванович  і говорив, що

 планувалось одержати за тютюнові вироби 630 мільйонів

 доларів, а одержали  25.

      Потім  доповідач  виступав,  говорить:  плануємо

 одне,  а  надходить  зовсім  інше.  Що це значить? Це

 значить,   що   у   нас   в   державі   просто  немає

 елементарного  порядку.  І  якщо  ми...  скільки б не

 створили  б ще контрольних функцій, скільки не було б

 комісій,  які  б  ми  не  дали  права,  якщо  не буде

 відповідальності  за  порушення законодавства, нічого

 ми абсолютно не доб'ємось.

      Ми  з  вами  розглядали  бюджет.  Я вносив також

  пропозицію  перевірити дотримання бюджету. Це не така

 складна  штука, як декому кажеться, що потрібно якісь

 комісії.   Єсть   відповідний  механізм.  І  коли  ми

 встановим,  що  порушення  бюджету.  Ну,  і  що?  Хто

 відповів за те, що бюджет був порушенний.

      Я  підтримую  в  колуарних розговорах у нас були

 такі  розмови  і  не  потрібно  путать,  дехто путає,

 контрольну   палату  Верховної  Ради  за  дотриманням

 законності  і  контрольну  палату  Верховної  Ради за

 контролем  за всім взагалі. Ви вдумайтесь що написано

 в  статті  1.  "Контрольна  палата як постійно діючим

 органом  державно-фінансового  економічного контролю,

 який  утворюється  Верховною Радою". І далі пишеться:

 "Контрольна  (...........) здійснює контроль".

      Я  не  буду всього перчислювать. Тільки декілька

 назву.   Всіх   видів  кредитів  національного  банку

 України,  икористання майна, що перебуває у загально-

 державній    власності,    надання   Україні   позик,

 економічної та іншої допомоги і так дальше.

      І хочу звернуть увагу, на сторінці 20 контрольна

 палата  здійснює  комплексні  перевірки.  Ну, шановні

 колеги,  хто  в цьому розбирається, вдумайтесь, що це

 значить  робити  комплексні  перевірки, що це значить

 контролювати  оці,  що  ми  завдання  даєм  комісії і

 написали  навіть тут десь 16-14 пунктів. Ну, і дальше

 там  розписано все по тексту. Я зупинятись не буду.

      Я   б  хотів  зупинитись  на  останній  сторінці

 нашого,  сторінка  26,  стаття 36, кошти на утримання

 цього  апарату. Кошти на утримання контрольної палати

 виділяються   безпосередньо   з   державного  бюджету

 України.  І обсяг... І начинається, 30 процентів вищі

 посадові   оклади,  ніж  державних  службовців  і  70

 процентів   відсотків  надбавка  персональна  кожному

 керівнику цієї палати.

      Справа  йде  не за заробітну плату. Вона повинна

 буть  висока  і  тоді  будуть  люди  виконувать  свої

 обов'язки так, як слід.

      Я  ще  раз  хочу  звернуться.  Я  проголосую  за

 Контрольну  палату  тільки в тому разі, коли буде те,

 що  нам  говорив один раз Азаров, Суслов, що в кінці-

 кінців ці голови комісій ведущих економічних, коли ма

 ниучимось  рахувать.  І  якщо  буде  сказано,  що  ця

 Контрольна    палата   буде   створена   за   рахунок

 скорочення, починаючи з Верховної Ради (як вже 10 раз

 говорю), не 23 комісії, а буде 10 комісій; що не буде

 200   автомобілів,  а  буде  50;  що  буде  скорочені

 затрати...  Я  не  маю  ввиду, що скоротить апарат, а

 скоротити  затрати: да, походить пішки, не заказувать

 кожен  день по п'ять раз автомобіль. І потім, коли ми

 оце діло ...

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я розумію, що це багатьом не подобається, але це

 правда.  І тоді ми матимемо реальне право сказать: що

 створюється Констрольна палата за рахунок того, що ми

 скоротили  затрати  на  утримання і Верховної Ради, і

 виконавчої, і законодавчої влади.

      І  закінчуючи, я хочу, шановні товариші, сказать

 таке:  якщо  ми  хочемо, щоб дотримувались закони, ми

 повинні  перш  за  все  добитися  відповідальність за

 дотримання  законів  (а  Основний  закон  для  нас  -

 бюджет),   то  єсть  відповідальності  за  дотримання

 бюджету. Ніякі контрольні палати тут не допоможуть.

      Тому  я  прошу  всіх,  поки не дадуть нам чітких

 розрахунків  за  рахунок чого це буде зроблено, даний

 проект не голосувати.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Василь Іванович, дещо

 помилився  так,  коли за машини почав говорить і все.

 То деталі. Десь у півтора рази, але то не страшно.

      Будь ласка, Вітренко. За нею Констицький. За нею

 Костицький.

      ВІТРЕНКО  Н.  М. Шановні колеги! Якщо ми хочемо,

 щоб  поважали  нас  і  поважали  ті  закони,  які  ми

 приймаємо,  то  ми  повинні мати механізм контролю за

 виконанням...  за  реалізацією  цих  законів.  Більше

 того,  сьогодні  при  Верховній  Раді  працюють і всі

 знають,  що  нам саме вони підкоряються, Національний

 банк  України, Фонд державного майна, Антимонопольний

 комітет.

      Як  Верховна  Рада  сьогодні  керує  і  як  вона

 взагалі    проінформована    про    діяльність    цих

 організацій? Аж ніяк.

      І   коли  одни  раз  на  рік  відбувається  звіт

 Національного банку, або звіт Фонду державного майна,

 то   половина  з  депутатів  взагалі  не  знає  всієї

 інформації  і  одночасно  всю її переробити і зробити

 аналітику   -що  ж  тут  достовірне,  що  ні  -просто

 неможливо.

      Тому, реалізуючи 97 статтю Конституції, в пункті

 6,   в  якій  записано,  що  Верховна  Рада  здійснює

 контроль за ходом виконання Загальнодержавних програм

 і  бюджета  і  затверджує  звіт  про їх виконання. Ми

 повинні  чітко  розуміти:  якщо ми хочемо здійснювати

 кваліфікований  нормальний  контроль  за всіма нашими

 найважливішими  документами,  за  цими організаціями,

 нам   треба   мати  певний  орган.  Це  повинна  бути

 Контрольна  палата.  І  ця  Конрольна  палата повинна

 поєднати   як   діяльність   функціонерів   (бо   цей

 моніторінг    щоденний    треба    робити   за   цими

 організаціями,  які  я  назвала), так і депутатів, де

 Колегія  депутатів,  яка б дійсно представники різних

 фракцій  і  позафракційних і різних комісій для того,

 щоб  дійсно можна було перевіряти хід виконання наших

 законів  і   наших  розпоряджень.

      Тома й вважаю, що дуже наша велика вина, провина

 наша  з  вами,  що  не  було  виконано  розпорядження

 Президії  Верховної  Ради від 15 березня 1994 року...

 1995,  вибачаюсь,  про  створення  такої  Контрольної

 палати.

      Нам   більше   тягнути   з  цим  неможливо.  Нам

 Контрольну  палату  потрібно  сьогодні створювати, бо

 тільки розгляд Бюджету 1994-го року, і я думаю, що не

 забуде Президії спочатку розглянути Бюджет 1994-го, а

 потім  нам  пропонувати розгляд Бюджету 1996-го року,

 вже   засвідчить,  що  зробили  оці  наперсточники  з

 Бюджетом  1994-го  року. Як нам приймати далі рішення

 по Бюджету наступного року?

      Тому,  я  думаю,  що  ми  з  вами приймемо вірне

 рішення.   Воно   буде   цілком   обгрунтоване,  якщо

 підтримаємо   пропозицію  нам  надану  про  створення

 Контрольної  палати,  приймемо  цей  закон сьогодні в

 першому читанні.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Костицький. За ним - Мірошниченко.

      КОСТИЦЬКИЙ В.В.

      Шановний   Голово,   шановні  народні  депутати,

 (Василь    Костицький,    195-ий   виборчий   округ),

 реалізація   принципу   розподілу   влади,  звичайно,

 вимагає,   щоб   кожна   гілка   влади:  законодавча,

 виконавча  і судова, -були незалежні одна від другої,

 але  при  цьому  ще  й були і рівні. І один із шляхів

 реалізації  такої  постановки  питання  є,  звичайно,

 наявність органу, який зміг би забезпечувати контроль

 за  найважливішою  справою  -використанням  державних

 коштів.

      В  зв'язку  з  цим,  я думаю, що сама постановка

 питання  про створення такого контрольного органу, як

 Контрольна,   чи   рахункова,   палата   є  абсолютно

 актуальна, і створення цього органу є дуже потрібним.

      Разом  з  тим,  поданий  проект  закону  вимагає

 зробити  щодо  нього  деякі  серйозні зауваження. І я

 хотів   би   сказати,  що  ці  мої  зауваження  також

 узгоджені із фракцією "Реформи".

      Перше.  Контрольна  палата  має  бути незалежним

 органом,  який,  хоч  і  створюється  Верховною Радою

 України,  але при цьому може бути їй підконтрольним і

 підзвітним.   Але   не   можуть   до  нього  входити,

 зрозуміло, народні депутати України.

      Тому,  це  має бути професійний орган. Наявність

 депутатів,  звичайно,  може обумовити якісь політичні

 підходи у прийнятті рішень цим дуже важливим органом.

 І, мені здається, що створення Контрольної плата, яка

 б  забезпечувала  такий всеохоплюючий контроль, ну, в

 принципі,  наштовхує мене на необхідність процитувати

 відомого  класика,  який  казав,  що тоді ми створимо

 контроль,  який  охопить  все і всюди, маючи на увазі

 Рабкрін,  рабочую кресткянскую инспекцию. Я думаю, що

 такий  орган  нам не доцільно створювати, тим більше,

 що у випадку створення контрольного органу, який буде

 здійснювати   контороль   за  фінансовою  діяльністю,

 включаючи  підприємства, установи і організації знову

 поза сферою контроля залишаться вищі державні органи.

 А  я  вважаю,  що Контрольна палата має бути створена

 для  того,  щоб  забезпечити  фінансовий  контроль за

 витрачанням   коштів  у  апараті  Верховної  Ради,  у

 апараті   Президента   і   у  Кабінеті  Міністрів,  у

 міністерствах,   у   вищому   Арбітражному   суді,  у

 Верховному  суді,  в  Генеральній  прокуратурі, тобто

 Контрольна  палата  мала  би  здійснювати контроль за

 використанням коштів на вищих рівнях, на вищих щаблях

 державної влади.

      Деякі винаходи авторів проекту, звичайно, навіть

 викликають  сміх.  Ну,  скажімо,  Контрольній  палаті

 надається право давати оцінку надання Україною позик.

 Вибачте,  це що, наддержавний орган? Якийсь вищий над

 Верховною Радою і Кабінетом Міністрів? Адже державний

 орган   може  надати  оцінку  тільки  якомусь  іншому

 органу,  а  не  цілій  державі. Я думаю, що абсолютно

 недоцільно   надавати   Контрольній  палаті  право  -

 обговорювати переваги планів і проектів законів, це є

 прерогативою  бюджетної  комісії  Верховної Ради, і з

 рештою,  нашою  з  вами  прерогативою. Таким чином ми

 можемо  створити  апарат,  який  буде давити над нами

 всіма...  Я  думаю,  що  абсолютно  недопустима думка

 авторів  проектів  про  включенння  до складу колегії

 Контрольної  палати  представників  виконавчої влади,

 адже  те,  з чого я почав -незалежність, розмежування

 різних  гілок  влади  -таким  чином у цьому найвищому

 контрольному  органі  може  бути  зведено до того, що

 буде зростання сфер влади...

      Цікавим  винаходом  авторів проекту є право цієї

 палати  видавати  загальнообов'язкові  директиви  для

 виконавчої  влади - таким  чином ми створюємо ще одне

 щось  на  зразок  професійного  парламенту, який буде

 тлумачення законів або видавати просто правові акти.

      Не   можна   включати   до  відання  палати  всі

 відносини,   які  виникають  при  здійсненні  палатою

 контролю - тобто ми розширюємо взагалі можливість для

 того,  щоби палата могла таким чином, на законодавчій

 основі,  здійснювати  правовову  сваволю - все, що не

 зробить    палата,   буде   законним.   Тому   сферою

 повноважень  Контрольної палати мають бути відносини,

 які  виникають  при  здійсненні  контролю  тільки  за

 використанням бюджетних коштів у вищих та центральних

 органах  державної  влади.  Отже,  треба  вилучити  з

 проекту  право палати здійснювати фінансовий контроль

 за діяльністю підприємств, установ і організацій.

      Регламент  палати  мислиться авторами проекту як

 правовий  акт,  що  регулює відносини палати з іншими

 юридичними  особами,  включаючи  і  державні  органи.

 Вибачте,  яке   розуміння   Регламенту   є  абсолютно

 неприпустими - цей  правовий  акт  може  бути  тільки

 документом внутрішнього використання!

      Тому  в  порядку  загального висновку я хотів би

 сказати  таку  річ:  Контрольна  палата, чи Рахункова

 палата -  це   є   орган,   який,   звичайно,   і  на

 конституційному   рівні   має   бути   закріплений  і

 створений  в нашій державі як абсолютно потрібний для

 забезпечення  фінансового  контролю  на  вищому щаблі

 державної   влади.   Але   в   такому  вигляді,  який

 пропонується  зараз,  я  ваажаю за неможливе приймати

 цей  проект.  Але після доопрацювання (я думаю, що ми

 всі з вами готові) - розглядати його в першому читанні.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Мірошніченко  від фракції

 комуністів. За ним Кириченко.

      МІРОШНІЧЕНКО  Ю.О.,  26  виборчий округ,   Крим,

 Сімферополь, фракція комуністів.

      Шановні   виборці,   шановний   Голово,  шановні

 депутати!  Сьогодні  нарешті ми реально приступили до

 обговорення  цього  важливого,  надзвичайно авжлиаого

 для нас  питання про Контрольну  палату.

      Згідно  нашій  Конституції, де Верховна Рада має

 контрольні  повноваження, до речі, стаття 97, а також

 Коституційного договору від 8 червня 1995 року стаття

 8,   16,   17,  а  також,  враховуючи  ту  вакханалію

 маронтрацтва,   шахрайства   внаслідок   відсутеності

 механізму   і   органу   спеціальної  компетенції  по

 контролю,  Комісія  з  питань  фінансів і банківської

 діяльності,  автор  Немировський,  також співдоповідь

 пана  Носова від Бюджетної комісії, представила перша

 колмісія нам  цей проект закону.

      Перш   за  все,  хочу  виразити  свою  підтримку

 авторам  законопроекту  комісії Немировського, бо, що

 нам  запропонувала  цей  закон. Перш за все, відносно

 філософії  його,  основних  засад та структури самого

 закону.

      Ну,  що  до  отих  зауважень, що подала Бюджетна

 комісія,  я,  окрім  других  зауважень,  одне  тільки

 візьму.  В  4-му  пункті  цих  зауважень  щодо,  щодо

 контролю  за діяльностю самої контрольної палати, ми,

 мабуть, настільки залякані, що за контрольною палатою

 теж  буде контроль. І там запропоновано мати ще якусь

 комісію, котра б контролювала нашу Контрольну палату.

      Я   думаю,   що   це   занадто,   тому  що,  ну,

 суперконтроль  уже,  якщо  за  Контрольну палату, хто

 ще  вище  буде  за  тою  палатою,  що буде Контрольна

 палата,   мабуть,   осподь  бог.  Ця  безмежність  не

 потрібна.

      Я  згоден  з колегою Носовим відносно нечіткості

 структури  законопроекту,  не  відповідності  змісту,

 назви    глав,   статей,   багатомовності,   численим

 повторам,  перш за все у визначенні завдань, функцій,

 повноважень  контрольної палати. І передаю до комісії

 свій варіант цього, і рахую, що він буде  врахований.

      Зауваження.  Перше:  про  недоцільність у складі

 комісії  Контрольної палати 6-х народних депутатів. Я

 приєднуюсь  до  попереднього..........  Не  визначена

 загальна  кількість  головних контролерів, керівників

 департаментів.  Це  повинно  бути принципово вирішено

 саме  нами,  бо  це безпосередньо вплине на закладені

 кошти  до  бюджету,  і  це  не є питання внутрішнього

 Регламенту, як ми думаємо.

      Я  пропоную  мати  8-10 таких  департаментів.

      Третє.  Не  треба мати Голові Контрольної палати

 двох  заступників,  досить і його одного, немає в нас

 такої   розкоші,   і   це,  мабуть,  під  когось  вже

 заброньовано місце.

      Четверте,  в  главі 4 "Про контрольну діяльність

 контрольної  палати  обов'язково  треба  мати  окрему

 статтю про стан державного снутрішнього і зовнішнього

 боргу України та викоирстання кредитних ресурсів,бо в

 законопроекті  це все взагалі розмазано по всім іншим

 статтям.

      П'яте, строки обрання посадових осіб Контрольної

 палати  не 7 років, а, наприклад, 6. Це розумніше, бо

 не   буде   перекриття   можливості  співпадань  двох

 скликань, а це не бажано.

      Приймемо  варіант,  подивимось,  що  там  покаже

 життя,  якщо,  бо  зразу  таки  великий строк може не

 виправдати  себе.

      Шосте,  в  статті  35  "Про  гарантії  правового

 статусу посадових осіб контрольної палати я не згоден

 з   проектом,   де   головні   контролери,  керівники

 департаментів,    не    мають   гараній   професійної

 незалежності,  і до них не відносяться ті питання про

 острокові   звільнення,   які  відносяться  до  посад

 секретаря  Контрольної  палати, голови та заступників

 Контрольної   палати.   Це  або  помилка,  або  якесь

 технічне  непорозуміння.

       Сьоме,   в   проекті   не  завжди  там,  де  це

 необхідно,    фігурують    кошти    загальнодержавних

 позабюджетних фондів. Це дуже великі кошти, і за ними

 потрібен  нагляд і контроль. Думаю, автори зкоригують

 це,  і  я  теж  дам  відносно  цього  свої пропозиції

 письмові. Там фігурують в основному цільові фонди.

      Восьме,  відносно призначення першого заступника

 голови Контрольної палати і заступника голови. Навіщо

 їх   затсврджувати   за   списком  разом  з  головними

 контролерами  -керівниками департаментів? Я думаю, що

 роль заступника -це дуже серьйозна справа, його треба

 призначати     ідентично,    як    голову,    таємним

 голосуванням.

      І  нарешті, чого ми боємося? В проекті заступник

 голови Контрольної палати треба так і записати.  Вони

 не  повинні бути у родочевих відносинах з Президентом

 України,   з  Прем'єр-міністром  України,  з  Головою

 Верховної  Ради  України, з прокурором Генеральним, з

 головою     Арбітражного     суду,    з    керівником

 Адміністрації, головою Конституційного суду.

      Я думаю що це буде дуже доречно тому, що в інших

 країнах  це написано саме в законі, а не внутрішньому

 регламенті.

      І десяте. Стаття 6, в пункті 14 там написано, що

 Контрольна  палата  здійснює  зв'язк  уз контрольними

 органами  зарубіжних країн. Я думаю всі ви розумієте,

 що це таке і що це означає. Тому, мабуть, автори мали

 на    увазі    це    з   контрольними   органами,   з

 парламентськими органами це як є Контрольна палата, а

 не  контрольні взагалі.

      Від імені фракції "Комуністів" я пропоную:

      Перше.  Прийняти  в  першому читанні цей закон з

 зауваженнями і пропозиціями, врахувати їх;

      Друге. Визначити невідкладним його розгляд після

 дооопрацювання в другому читанні;

      Третє. Комісії бюджетній подати пропозиції, щодо

 проект державного бюджету на 1996 рік по видаткам для

 утримання і забезпеченя діяльності Контрольної палати

 України.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Семенюк.   Носов,   за  ним

 Кириченко.

      НОСОВ В.В.

      Шановні   депутати,  я  хочу  сказати  буквально

 декілька слів, оскільки я був співдоповідачем з цього

 питання.  Я  хочу тільки звернути вашу увагу на деякі

 процедурні питання.

      Якщо    приймати    проект    Постанови,    який

 пропонується Комісією з питань фінансів і банківської

 діяльності,  тобто  прийняти  в першому читанні, то я

 звертаю   увагу,   щов   цьому   випадку   згідно   з

 регламентом,  ви  особисто  повинні  сформулювати всі

 пропозиції  і  поправки.  І  тільки в сформульованому

 вигляді,  який  може  ставитись  на  голосування,  ці

 тексти ви подаєте.

      Якщо  приймат  за  пропозицію, як подає бюджетна

 комісія.    Ну,   по-перше,   тут   треба   буде   ще

 доопрацьовувати,   але   доопрацювання  будуть  вести

 фахівці.

      Я  хочу  сказати,  що  це  значно  бульший обсяг

 роботи, ніж наче так зверху здається. Тобто тут треба

 фахівцям  посидіти  не  менше  місяця,  а  не  просто

 поправочками зробити.

      Я  прошу  вас  на  це  зважити.  Якщо примаємо в

 першому  читанні - формулюєте ви; якщо спрямовуєте на

 доопрацювання - залучають  фахівців,  за  запратню по

 вісім годин вони сидять.

      Мені  іноді  роблять  дорікання:  що  ось були в

 Америці  там,  мені  сказали,  спілкувалися  з  іхнім

 подібним   органом  - Головною  контрольною  службою,

 начебто  це недержавний орган. Ну, я хочу сказати, що

 треба  дещо  уважніше  читати  їхні закони, і ось цчм

 сворюється  їхній  закон.  Цим сворюється федеральний

 орган  під  назвою  "Головна  контрольна  служба". Як

 бичите,    федеральний    орган,    а   не   апендикс

 Секретаріату.

      Ще  раз  хочу  звернути увагу на цей принциповий

 момент.   Проект  закону  передбачає,  що  Контрольна

 палата  буде  зупиняти,  скажімо, перерахунки коштів,

 тобто  зупиняти... Стаття 26 проекту: право притягати

 винних  до відповдальносьті, скажімо, передбачається.

 В  якій  формі?  Парламент  має  право  притягати  до

 відповідальності  винних  у  виконавчій владі? Та ні.

 Сам   парламент   не  має  цієї  функції,  а  кусочок

 Секретаріату  Верховної  Ради  у  вигляді Контрольної

 палати буде мати ці функції. То де це бачено, я хотів

 би спитати.

      Далі.  Стаття 33 проекту передбачає право давати

 загальнообов'язкові  приписи. Верховна Рада зараз маж

 право  давати  загальнообов'язкові приписи виконавчим

 органам?  Та  ні.  Вони  безпосередньо підпорядковані

 Президенту.  Секретаріат  Верховної  Ради  має  право

 давати  такі приписи? Ні. А палата буде давати. Тобто

 є  внутрішній  зв'язок,  якщо  палата  -це  державний

 орган, то ми можемо дати їй ці функції. Якщо   палата

 є шматочком Секретаріату, то вона не може мати більше

 функцій,  ніж  весь Секретаріат і Верховна Рада разом

 взяті.

      Далі.    Передбачається,    що    палата    може

 призупинювати   всі   види   фінансових,   платіжних,

 розрахункових операцій. Та Верховна Рада не має таких

 повноважень,  а  шматочок Секретаріату буде мати. Ось

 саме  тому  бюджетна  комісія  і  наполягає, що треба

 розглянути  це  принципове питання: чи буде ця палата

 шматочком  Секретаріату Верховної Ради, чи незалежним

 державним  органом  в  законодавчій гілці влади, який

 безпосередньо  підпорядкований  Верховній  Раді і діє

 від її імені.

      Тому, тим не менш, я прошу головуючого поставити

 на  голосування  оці  пропозиції,  подані  Комісією з

 питань  бюджету,  які стосуються засадничих положень.

 Вони  були поширені, я їх прошу, щоб їх проголосували

 і    як    Верховна    Рада   вирішить,   потім   щоб

 доопрацьовували. А законопроект не приймати в першому

 читанні,  бо  там дуже багато треба доопрацьовувати і

 депутати  цього не зможуть зробити і за браком часу і

 через  великий  обсяг  роботи. Дякую за  увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кириченко,  Альошин.  Альошин єсть?

 Будь  ласка,  Паламарчук.  Паламарчук  у відрядженні.

 Кужель за  Альошиним.

      АЛЬОШИН  В. Б. Шановні колеги, народні депутати!

 Шановний головуючий! Аналіз законопроекту показав, що

 ми десь повторюємо свої помилки, на жаль.

      Якщо   згадати  як  ми  довго  мали  справу,  на

 наприклад,  з  концепцією  податковою  політики,  всі

 ніби-то   розуміють,   що   необхідно  прийняти  таку

 концепцію.   Коли   доходить   справа  до  конкретної

 концепції,  багатьох   не  влаштовує.

      Те  ж  саме  можна сказати про Закон про вибори.

 Так  само  якісь конкретні позиції окремих депутатів,

 чи   депутатські   групи   не  влаштовує  і  тому  не

 приймається  в  цілому   законопроект.

      Я  думаю,  що  і в випадку з Контрольною палатою

 Верховної Ради  ми маємо   те ж саме.

      І до того, поки ми не визначимось концептуально,

 я   думаю,  що  ми  не  зможемо  прийняти  Закон  про

 Контрольну палату Верховної Ради. Хоча я не думаю, що

 в   залі   є   противники   взагалі   організаційного

 забезпечення  контрольної  функції.

      В  чому  тут  полягають проблеми? Я думаю, що, в

 першу чергу, це проблеми відносно статусу Контрольної

 палати. Невизначеність цього питання пов'язана з тим,

 що  існують різні точки зору, і як така розширювальна

 концепція  -це  намагання створити Контрольну палату,

 яка  б  контролювала  всіх  і вся і на всіх рівнях. Я

 думаю,  що  це  не є кращим варіантом оформлення саме

 контрольних  повноважень  вищого законодавчого органу

 влади.

      Існує  і  інша  точка зору, коли такі контрольні

 повноваження    зводяться    лише    за    законністю

 використання   бюджетних   коштів.  Я  думаю,  що  це

 надзвичайно     вузьке     трактування    контрольних

 повноважень такої палати.

      Далі.  Якщо  подивитися на те, що випливає уже з

 нечіткої  визначеності статусу Контрольної палати, то

 ми  ачимо,  що  і  сфера  дії цього закону, і функції

 Контрольної  плати,  ну,  потребують уточнення. Іноді

 достатньо необгрунтованими виглядають.

      Зокрема,   давайте   подивимося:  отака  проста,

 елементарна  права.  Скажіть,  будь ласка, Контрольна

 палата має повноваження втручатись у сімейний бюджет?

 Особливо,  якщо  ця  сім'я  отримує  дотації певні чи

 виплати   з  Державного  бюджету?  Якщо  це  так,  то

 подумайте,  що ми створюємо. Якщо це не так, то цього

 не видно і з тексту закону.

      Далі.  Другий  важливий  недолік запропонованого

 законопроекту  полягає  в  тому,  що,  на  жаль,  він

 залишає  за  Контрольною  палатою досить багато чисто

 політичних повноважень і політичних функцій.

      Ось   давайте   подивимося   лише   на   функції

 Контрольної палати Верховної Ради. Стаття 6-та, пункт

 перший:  "Здійснює контроль за виконанням Конституції

 України".

      Давайте   подивимося   другий  пункт:  "Здійснює

 контроль  за своєчасним і повним надходженням доходів

 Державного бюджету".

      Давайте  подивимось,  ну  наприклад, 7-ий пункт.

 Здійснює   фінансово-економічну   експертизу  проекту

 державного   бюджету,   проектів  законодавчих  актів

 України.  Це  все може перетворитись в поле для чисто

 політичних  ігор, для чисто політичних різних розправ

 і таке інше. Тому, головна задача авторів закону мала

 бути  сформульована таким чином, створити контрольний

 орган,  який би був політично нейтральним. І я думаю,

 що  в зв'язку з такою постановкою завдання, зовсім не

 місце  і  народним  депутатам  в  колегії Контрольної

 палати.    Можна    пов'язати    діяльність    вищого

 законодавчого органу і контрольного органу Парламенту

 і   не,   враховуючи   не   оієнтуючись   на   участь

 безпосередньо народних депутатів в діяльності якіхось

 органів Контрольної палати.

      Таким  чином,  таким  чином,  всі  оці недоліки,

 вказані,  показують, що нам треба піти по шляху, який

 пропонує   народний   депутат   Носов.   Ми   повинні

 проголосувати  в  першу  чергу  основні концептуальні

 спірні моменти цього законопроекту. Потім, виходячи з

 результатів  цього  голосування,  відправити  його на

 доопрацювання,   маючи   уже   концептуальний  каркас

 майбутнього  закону  про  Контрольну палату Верховної

 Ради України.

      Таким  чином,  фракція  Народного  Руху пропонує

 відправити   законопроект   на   доопрацювання  і  не

 приймати його в першому читанні.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кужель. Гаманюк.

      КУЖЕЛЬ О.В., 181 виборчий округ.

      Уважаемый    Александр   Николаевич!   Уважаемые

 коллеги!

      Безусловно,   необходимо  развивать  контрольные

 функции   Верховного   Совета   и   органы,  подобные

 Контрольной   палате,   существуют   при  парламентах

 большинства стран.

      Кроме   того,   в  соответствии  с  Договором  о

 партнерстве   и   сотрудничестве   между  Украиной  и

 Европейским   Сообществом   Украина   взяла  на  себя

 обязательство   привести   свое   законодательство  в

 соответствие   с  законодательством  ЕЭС.  Поэтому  я

 думаю,  что новые законы, которые мы принимаем в этом

 зале,   хотелось   бы,   чтобы  соответствовали  этим

 требованиям.  Удивительно, что разработчики закона не

 подготовили  и  не  раздали депутатам анализ, который

 сделан  Европейской  Экспертной  Службой  по оказанию

 помощи  парламентам.   Вот первоначальный (есть более

 расширенный),   его   специально   предоставили   для

 парламента, и комиссия обещала, что она его размножит

 и  предоставит  вам. Необходимо, чтобы депутаты перед

 принятием  решения  ознакомились  с этим анализом -он

 очень   на   многие  вопросы  дает  ответ.  Чтобы  не

 повторяться  во  многом,  что  я  абсолютно  согласна

 с   выступлением   депутата   Костицкого  и  депутата

 Носова... На что бы я хотела обратить внимание?

      Первое - это  то,  что  нужно разделить понятия,

 которые  здесь  звучали и ассоциируются как одно и то

 же  -  "контролировать   исполнение   законов",   или

 "финансовый  контроль".  Это  не  одно и то же. О тех

 контрольных    палатах,   о   которых   мы   говорим:

 существование   в   европейских  странах,   это  есть

 контрольные палаты, которые контролируют расходование

 государственных средств - использование бюджета. А те

 функции,  которые  мы говорим: "выполнение законов" -

 это  есть  в Верховном Совете, в Секретариате -есть у

 нас  даже вот на Садовой, 3, кабинет -это контрольный

 аппарат,  который (как и при Президенте, возглавляемый

 Салием)  контролирует выполнение определенных пунктов

 законодательных,   которые  мы  принимаем  с  вами  в

 Верховном Совета.

      Второй момент - конституционность и независимость.

 Уважаемые  коллеги,  до  тех  пор,  пока  этот  орган

 контроля,  который  мы  с  вами планируем создать, не

 будет  утвержден в Конституции, онработать не будет.

      Пусть  тот,  кто предлагает его сегодня создать,

 начнет спросит себя: согласен ли он контролировать, и

 в  первую очередь, Аександра Александрович, он хочет

 сегодня  контролировать  исполнительную  власть,  ну,

 пусть  он  задаст  вопрос,  согласен   ли  он,  чобы

 сегодня начали контроль здесь, в Верховном Совете?

      Это  должно быть записано в Конституции, что кто

 бы   не   пришел:  Президент,  Премьер,  Председатель

 Верховного Совета по Конституции раз в год парламенту

 будет доложеноо их  финансовой деятельности.

      И   это   должно  быть  конституционной  нормой,

 независимость   -это  обязательное  условие.  Я  хочу

 зачитать 1 пункт , который дала экспертная  оценка.

      "Ці  органи, які базуються нп принципі розподілу

 влад, вони не можуть переймати функції не виконавчої,

 не  законодавчої  влади.  Вони здійснюють контроль за

 урядомта адміністрацією, перевіряючи та аналізуючи їх

 виконавчу  діяльність.  Але  вони  не повинні, згідно

 принципу   розподілу   влади   визнанему  в  сучасній

 Конституції    та    в    конституційному   договорі,

 захоплювати    функції    уряду,    видавати   накази

 працівникам   виконавчої  влади  або  призупиняти  чи

 відміняти   дії   адміністрації.   Вони  забезпечують

 законавців   парламенту  інформацією,  доповідями  та

 аналізами щодо витраі уряду."

      Если  мы бы с вами имели сегодня по бюджету 1994

 года  анализ  каждой  цифры,  тогда  мы  бы  были  не

 статистами  в  этом  зале,  а принимали бы решение на

 основе    анализа,    предоставленного   независимыми

 экспертами.  В  таком виде, как предлагает комиссия и

 ее  авторы это невозможно, это есть фискальный орган,

 и больше политический.

      Здесь  звучат  в  зале  такие  понятия,  которые

 говорят  о  том,  что  многие  не  разделяют  понятие

 финансового контроля и  сбора налогов.

      Кстати,   депутат  Степенко,  Вы  говорили,  как

 пример, что Виктор Иванович сказал, что не собирается

 намеченные  налогом  суммы. Вот эта функция, как раз,

 налоговой инспекции. Она собирает налоги по принятыми

 нами с вами   законов.

      А  то,  что  мы  с  вами  планируем здесь содать

 Контрольную   палату,  она  должна  проверять  только

 расходную  часть  бюджета, а  никак  о  том,  о  чем

 говорили  вы.

      И  давайте  возьмем, скажем себе откровенно, где

 завтра,  приняв  эту Контрольную палату, возьмутся те

 специалисты,  про  которых  мы говорим? Их просто так

 нет.  Сегодня  эта  рпоблема  стоит  и  в контрольно-

 ревизионном  управлении,  и  в  налоговой  инспекции.

      Поэтому мое предложение, я полностью поддерживаю

 выступление  депутата  Носова и Костицкого, я считаю,

 что  мы должны концептуально определится, орган нужен

 но   он   должен  быть  независимым,  неполитическим,

 непартийным,  и  он  должен  давать только информацию

 парламенту  для  принятия  решения. Спасибо.

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаманюк.

      ГАМАНЮК.

      Шановний  Олександр  Миколайович, шановні колгеи

 народні  депутати! Вважаю, що сьогоді в державі вкрай

 необхідно  встановити  суворий  контроль  за витратою

 коштів   Державного   бюджету,  фінансово-економічною

 діяльністю   в  цілому,  але  нам  потрібно  виважено

 вирішити,   якою   моделлю   контрольного  органу  це

 здійснювати    -організацією   чи   створеням   нових

 інститутів  контролю,  чи  реформуванням  нині діючих

 органів,  в  тому  числі  нами  створених вже, а може

 просто  наведенням  елементарного порядку в роботі та

 підвищенням   їх   відповідльаності,   розширеням  їх

 функцій,  для  чого потребується значно менше коштів,

 знаючи,  що  все це перекладається на плечі платників

 податків.

      Аналіз діючих норм права та вивчення зазначеного

 проекту   дозволяє   зробити  висновок,  що  сьогодні

 прийняття  зазначеного  закону  в такому вигляді буде

 недоцільним  з таких  причин.

      По-перше,  відповдіно  до  статті  1,  3  та  34

 проекту  закону Контрольна палата є вищим контрольним

 фінансово-економічним    органом   Верховної Ради .

      Стаття   6  та  7  проекту  виначає  функції  та

 повноваження  Контрольної  палати, які в значній мірі

 дублюють    функції    і    повноваження   Державного

 казначейства  України, Міністерства фінансів України,

 контрольно-ревізійної  служби, Національного банку та

 інших державних  органів виконавчої влади.

      Таким  чином,  одні  і  тіж  контрольні  функції

 будуть  виконувати дві гілки влади: Контрольна палата

 як  представник  законодавчого  органу  та всі раніше

 створенні   і   діючі   державні   контрольні  органи

 виконавчої  влади. Розмежувати контрольні функції між

 ними практично буде не можливим. Всі ці органи будуть

 підпорядкованні, виходячи із змісту статті 10, 21, 24

 проекту Закону Контрольній палаті, не зважаючи на те,

 що вони підзвітні Верховній Раді.

      По-друге,   при  прийнятті  цього  законопроекту

 необхідно спрогнозувати економічні висновки. Цього не

 зроблено.   Склад,   структура   також   матеріальне,

 соціальне  забезпечення  Контрольної  палати потребує

 значних бюджетних видатків, яких так катастрофічно не

 вистачає.   Розрахунки   витрат   на  організацію  та

 отримання  конрольної палати відсутні. Посадові особи

 палати   наділені  необмеженними  порвноваженнями,  а

 відповідальність  практично  відсутня.  Це  стаття 17

 проекту закону.

      І  останнє  зауваження.  Відповідно до статті 37

 проекту  закону на посадових осіб Констрольної палати

 розповсюджується  дія  Закону  України  "Про державну

 службу". В зв'язку з цим не зрозуміло, чому їм надано

 статус  виборних працівників. Строк повноваження яких

 значно  перевищує  термін повноважень самої Верховної

 Ради.  Це  стосується  також при звільненні службових

 осіб  з  посади,  в тому числі при досягненні віку 65

 років,  стаття  12,  38  проекту  закону.  Такі умови

 трудових  відносин  не  відповідають  вимогам діючого

 законодавства.

      З  урахуванням  викладеного,  вважаю за доцільне

 створення контрольних органів при Верховній Раді. Але

 до    прийняття    проекту,   розглянути   можливість

 реорганізації  одного із існуючих конролюючих органів

 чи    (...........)    других,    проаналізувати   та

 відрегулювати   на   зауваження  депутатів  при  його

 обгоренні.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Шановні   колеги!   Нам

 потрібно  порадитись.  Ми з вами проголосували за те,

 щоб до перерви розглянути і підвести риску і прийняти

 відповідну  ту  чи  іншу постанову, а точніше проект,

 який  нам запропонований. Але я хотів би вас спитати:

 ще  залишилося  сім  депутатів:  Яворівський, Моцпан,

 Поровський, Семиноженко, Степанов, Анісімов, Товт.

      Будем  подовжувать  після  перерви  чи  підведем

 риску?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Хто за те, щоб після перерви продовжити розгляд,

 а   потім   прийняти   відповідне   рішення,    прошу

 проголосувати.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Це  процедурне питання. Я оголошую перерву до 16

 години.  Я  просив би, щоб ви з собою взяли матеріали

 по  питанню  "Режим іноземного інвестування", тому що

 ми будем розглядати в другому читанні.