ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ  ДРУГЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  6 т р а в н я   1996  р о к у

                           16.00 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Прошу  депутатів  підготуватись  до  реєстрації.

      Будь  ласка,  проводиться  поіменна  реєстрація.

      Я  прошу,  не галасуйте, ну, тільки появиться два депутати,

 обов'язково...

       Зареєструвалось  353  народних депутати. Вечірнє засідання

 оголошується  відкритим.

      До  обіду  ви  прийняли  Постанову  з  приводу положень про

 оформлення  документів,  пов'язаних з оформленням проекту Закону

 "Про  Державний  бюджет  України". І в тих матеріалах, на основі

 цього  ж обговорення повинно прийняти, раз уже ми одну постанову

 прийняли,  треба  внести  зміни до закону, там один абзац у вас,

 текст  там  в  матеріалах  розданий.  І  з  цього приводу проект

 Постанови   коротесенький.

      Тому  я  на  голосування ставлю проект Закону "Про внесення

 змін  в  Закон  України "Про  бюджетну  систему   України".

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      І  Постанова  про  введення  в  дію  Закону  України  "Про

 внесення змін до закону України, про бюджетну систему України".

 Дуже коротке за змістом  і зрозуміле.

      Ставлю  за  основу  цей  проект  постанови  на голосування.

 Микола Васильович голосуйте, не сперечайтесь.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      В цілому можна її проголосувать? Ставлю в цілому.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Тепер,  вчора ми прийняли рішення, вірніше проголосували ще

 раз  конституційною  більшістю  Закон  "Про промислово-фінансові

 групи".  Але в постанові про введення закону, який був прийнятий

 півроку  тому  передбачалося  доручення  Кабінету Міністрів, яке

 випливало  із  цього  закона,  про підготовку відповідних змін і

 пропозицій".

      В   зв'язку  з  цим  потрібно  дати  протокольне  доручення

 Кабінету Міністрів відносно строків виконання цієї постанови.

      Чечетов  Михайло Сергійович з місця, дайте йому слово. Будь

 ласка,  Михайло Васильович,  щоб зрозуміліше було, будь ласка.

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Уважаемые  народные  депутаты,  мы  с  вами  вчера приняли,

 подтвердили  в  тех  законах,  которые  приняли  с  вами  еще  в

 лыстопаде  по финансово-промышленным группам, и в лыстопаде мы с

 вами   приняли  постановление  о  введение  закона  в  действие.

 Поскольку  это  постановление  осталось  в  силе, то здесь нужно

 изменить  только  дату,  где  речь  идет  о  дорученні  Кабінету

 Міністрів,  в  частності  затвердить  положення  про створення і

 реорганізацію (..............) і так далее.

      Там  была  в постанове дата Кабінету Міністрів України до 1

 січня 1996 року даны соответствующие поручения. Нам предлагается

 изменить и написать: "до 15 червня 1996 року".

      ГОЛОВА.  Зрозуміла  пропозиція?  Я  ставлю  на  голосування

 пропозицію щодо протокольного доручення Кабінету Міністрів. Будь

 ласка.

      "За"-

      Є ще така пропозиція, звернулася в перерві голова Комісії з

 питань...,  дваі  Комісії:  з  питань  транспорту  і  банківська

 комісія,  щоб  те питання, що записано останнім у нас в розгляді

 сьогодні,   в   зв'язку  з  тим,  що  зараз  буде  проходить...,

 передбачається через півгодини республіканська нарада керівників

 відомств  з  участю  Президента, щоб відпустить голову комітету,

 вірніше   першого  заступника  міністра  генерального  директора

 державної адміністрації залізничного транспорту.

      Тому,  якби  ви  не  заперечували,  можна  було  б зараз це

 питання   розглянути.   Нема  заперечень?  Треба  голосувати  це

 питання? Згоджуються.

      Тоді,  будь  ласка,  слухається  питання  про проект Закону

 України про внесення доповнень до Декрету Кабінету Міністрів від

 26  грудня  1992  року  ь14 "Про податок на добавлену вартість".

 Железняк Леонід Леонідович. Будь ласка.

      ЖЕЛЕЗНЯК Л.Л.

      Уважаемый   Александр   Александрович!  Уважаемые  народные

 депутаты!  Мы  сегодня  железнодорожники  Украины просим принять

 Закон об изменениях и дополнениях в Декрет Кабинета Министров от

 26   декабря  1992  года  ь14/92, суть  которого  заключается  в

 следующем.

      В  настоящее  время (это речь идет о наклоге на добавленную

 стоимость)  в  бюджет эти средства перечисляют 1300 предприятий,

 которые  входят в систему украинских железных дорог. Мы просим и

 предлагаем,  чтобы положеные суммы вносили 6 управлений дорог, 6

 дорог.  Технология  поступления  сегодня  доходов за наши услуги

 такова,  что  эти  деньги  поступают  на доходные счета дорог. И

 затем идет обратный процесс перечислений на предприятий и только

 потом в бюджет.

      Этот   закон   не   добавит   сегодня,   скажем,   доход  у

 железнодорожников.  Просто  упрастит  расчеты  с бюджетом нашего

 государства.   То  есть,  ускорит  поступление  денег  в  бюджет

 Украины.

      Регионы  будут  получать  необходимые суммы свои также, как

 они  получали.  Этот... эти изменения и дополнения согласованы с

 Главной  налоговой  инспекцией,  с  Минфином, с Минэкономики, со

 всеми  отделами  Кабинета  Министров  и  с комиссиями Верховного

 Совета. Просим  нас поддержать.  Спасибо.

      ГОЛОВА.  Ще є запитання до Леоніда Леонідовича? Найда, будь

 ласка. Ще є запитання. Тоді він говорить, а ви записуйтесь. Будь

 ласка.

      НАЙДА

      Фракция   коммунистов,   Херсон,  Найда.  Уважаемый  Леонид

 Леонидович, я полностью вас поддерживаю о том, что конечно лучше

 6,  чем  1300.  Там  не  разберешся,  с  6 дорогами тем более не

 разберешся.

      У меня такой вопрос к вам. Не считаете ли вы в связи с тем,

 что  грузы  поехали  вокруг  Украины, вокруг украинских железных

 дорог,  уменьшить налог на добавленую стоимость  по крайней мере

 в  2 раза,  50 процентов? Спасибо.

      ЖЕЛЕЗНЯК.  Я  немножко  не  совсем  вас  понял,  значит, по

 предложению.  Вы предлагаете уменьшить в 2 раза? Ну это ж только

 лишь  в  нашу пользу, поэтому мы сегодня мы ставим вопрос, чтобы

 упростить систему.

      ГОЛОВА.   Найда,  повторіть  слово.  Будь  ласка,  Григорій

 Іванович. Візміть...

      НАЙДА. Мы с вами знаем твердо, что сегодня об'емы перевозок

 сократились  в  10  раз.  Если  мы  с  вами  уменьшим  налог  на

 добавленную  стоимость  в  2 раза, это позволит нам с вами иметь

 льготный тариф. И сегодня грузы пойдут не на Новороссийск, не на

 страны  Балтии, не на Белоруссию, а пойдут через нас, через наши

 20  марских  портов.  И мы, таким образом, обеспечим, по крайней

 мере, 100 тысяч наших рабочих мест работой постоянной.

      Поэтому, в общем обкеме это даст только прибыль Украине.

      Поэтому,  я  прошу  вас,  если вы считаете это необходимым,

 сегодня  и этот вопрос поставить. Кроме того, что будет 6 дорог,

 его  уменьшить  в  2  раза, что позволит нам льготный тариф, а в

 целом увеличить обкемы и получить прибыль для Украины.

      ЖЕЛЕЗНЯК.  Насколько  я  понимаю,  здесь этот вопрос

 требует  проработки  с  Минэкономики и с другими министерствами.

 Его  ж  так сразу не решим, потому что мы не в 1-0 раз уменьшили

 перевозки,  на  сегодня  погрузка  уменьшилась  в  3,  8 раза по

 Украине. Естественно, на столько перевозки уменьшились.

      Так,  как вы ставите вопрос, он нас устраивает, но он же не

 подготовлен.

      ГОЛОВА. Леонід Леонідович, давайте домовимося так: Григорій

 Іванович  разом  з вами готує пропозиції з цього приводу. І якщо

 обгрунтування   буде   достатнє,  я  думаю,  що  воно,  справід,

 достатнє, бо треба забезпечити конкурентноздатність наших портів

 і  транспортних  мереж,  то  тоді  ви внесете і ми розглянемо це

 питання і вирішимо його.

      Григорій  Іванович не заперечує проти цього питання, а інше

 він внесе. Чернявський.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

      (Дякую.  Чернявський,  Сумо-Краснопільський виборчий округ.

 Чому  я підкреслюю Сумо-Краснопільський, тому що залізничникам я

 боюсь  уже  запитання  задавать.  Колись  я  в  цьому залі задав

 запитання,  коли  поїзди  ходитимуть і світло в Краснопілі, так,

 щоб налагодити світло , відмінили поїзд цей)

      То  я  думаю  зараз,  шановний доповідачу, коли я вам задам

 таке запитання, ви ввозите....................... так сказать, 6

 доріг. І фактично зводите, ліквідовуєте відділення доріг. Так, я

 знаю,  що  сумське  відділення  зараз на грані краху в зв'язку з

 оцими  вашими  реформами.  Чи  оце,  якщо  ми  рішення  приймемо

 сьогодні,  чи  це  сприятиме  покращенню  стану  на залізничному

 транспорті,  чи  ви можете сказати нам коли вже на поїзд страшно

 буде  сідати,  тому  що  40  процентів,  наскількя  я  знаю,  40

 процентів  залізничних  колій  вже  потребують  вже капітального

 ремонту.  Аналогічно  і  вагонний  парк сьогодні уже не витримує

 ніякої  критики,  то  як  оце рішення допоможе у вирішенні ваших

 проблем чи ні? Дякую наперед за відповідь.

      ЖЕЛЕЗНЯК.  Спасибо за вопрос.

      ___________. Тільки не відміняйте  поїзди.

      ЖЕЛЕЗНЯК.  Значит,  я отвечаю, я сказал с самого начала,

 что  на  финансовое  положение украинских железных дорого это не

 повлияет,  это  единственное  что, уменшит, вот, да, это ускорит

 поступление  в  бюджет и уменшит вот эти наши сегодня постоянные

 недоразуменият с местными налоговыми инспекциями.

      Что  касается структуры, на структуру украинских дорого это

 тоже  никак не повлияет. На роль отделения она остается при этом

 такая, какая она и есть, поэтому этот вопрос не существует.

      ГОЛОВА.  Цушко.

      ЦУШКО  315  Тарутинский  округ  Одесской  области,  фракция

 Селянской партии Украины.

      Уважаемый   докладчик,  мы  рассматривали  этот  вопрос  на

 комиссии по финансам и банкам и поддержали инициативу дороги, но

 возникает  у  меня  лично  такой  вопрос,  вот, округ такой, что

 Одесская  железная  дорога идет до Молдовы, до границы в связи с

 тем, что мы разделились получилось станция Березино тупиковая, и

 зная,  что  сейчас намерения такие, что в связи с тем что это не

 рентабельно,  значит,  закрывать эти станции. Так, янадеюсь, что

 если  мы  вас  поддержим  и  примем  решение положительно, вы не

 будете  закрывать  эти  станции,  потому  что закрываються целые

 районы,  я  понимаю  что  они  не  рентабельны, но тогда давайте

 решать: эта территория чья, наша же? Спасибо.

      ЖЕЛЕЗНЯК. Отвечаю на ваш вопрос. У нас сегодня не только

 этот   участок   не   рентабельный,  сегодня  их  больше  тысячи

 километров  есть,  которые  надо  было  зарывать,  но мы пока не

 закрыли не один киллометр, потому что это единственные остаються

 пути сообщения и по доставке грузов и перевозке пассажиров. Мы с

 этим  считаемся  и  вообщем  то,  и  в  данном случае тоже будем

 считаться.

      ГОЛОВА.  Тітенко.

      ТІТЕНКО В.Г.

      Уважаемый  Леонид  Иванович,  у  меня  такой  вопрос, что с

 каждым  годом  нагрузка  вроде бы с вашей стороны уменьшается, а

 народу  с  каждым  днем  нечем уже.. скоро будет на чем ездить -

 атобусы   уже   закрываются,  автобусные  маршруты,  потому  что

 стоимость   такая,   велика...   железнодорожные  маршруты  тоже

 пытаются  закрыть...  Так я хочу задать вопрос. Это пойдет налог

 на  добавленную стоимость в какую сторону увеличения: увеличения

 заработной  платы  или  увеличения  эксплуатационных...? Если...

 Потому   что   у   нас  уже  получается  так,  что  скоро  целые

 железнодорожные  пути будут закрыты, потому что нечем... ну нет,

 не хватает средств. Куда пойдут эти средства?

      ЖЕЛЕЗНЯК  Л.  Л.  Отвечаю.  Что  касается..  вот  будет  ли

 увеличение  поступлений,  скажем,  для железных дорог? Я еще раз

 говорю,  что  изменения,  которые  мы  просим  принять,  они  не

 увеличивают   доходность   железных   дорог,  они  не  уменьшают

 поступления   в   бюджет   налога   на   добавленную  стоимость.

 Единственное,  что  мы  достигаем -мы упрощаем систему расчета с

 бюджетом   и   ускоряем   поступление   денег   в   бюджет.  Это

 единственное, что мы решаем этим изменением и дополнением.

      ГОЛОВА.  Кірімов.

      КІРІМОВ І.З.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановний доповідачу,

 шановні виборці!

      У  мене,  шановний доповідачу, до вас таке запитання. Як на

 вашу  думку  (конкретну  дайте  відповідь),  чи  можна виправити

 економічне становище в країні лише податками? Це перше питання.

      І друге випливаю з ваших відповідей моїм колегам-депутатам.

 Ви  сказали,  що на структуру залізних доріг цей податок не буде

 вливати.  Так,  вибачте  мені, так і залишиться...? Думка у мене

 така,  що  ви дуже давно їздили в поїзді, зокрема в електричках,

 які  навколо  Києва -вони практично зруйновані... І якщо податок

 не буде впливати на структуру залізниць, то, вибачте, скоро буде

 повна руйнація залізниць!.. Дякую.

      ЖЕЛЕЗНЯК  Л.  Л.  Значит,  на этот вопрос я мог бы отвечать

 цифрами  о  состояние нашего сегодня подвижного состава могло бы

 (пассажирских,  электропоездов,  дизель-поездов), потому что это

 тема,  которой  я  занимаюсь  каждый день... К сожалению, вы это

 знаете,  и  я  это  знаю,  что  мы  за последние годы очень мало

 приобретаем  и  пассажирских вагонов и электропоездов, и дизель-

 поездов  и  сегодня  весь  подвижной состав, конечно, стареет, к

 сожалению.  И на его пприобретение вы знаете, что 1, 5 триллиона

 на приобретение подвижногг состава, запланированого в бюджетее -

 это  примерно  около 8 миллионов долларов. В переводе на доллары

 стоимость  на Рижском заводе сегодня 1 электропоездва сегодня 2,

 5  -2,  6  миллиона долларов, то есть речь идет о том, что можно

 приобрести  3  электропоезда.  Вот  тогда  к  нам  сегодня  надо

 менять.....  хотя  бы  где-то, ну, 70-75 электропоездов. Это вот

 такой  ответ.  А  о том, что я езжу, то, конечно, я езжу, потому

 что  и  сегодня  я  приехал  с  Мукачево  я  ехал  в  поезде,  я

 не......... самолет.

      ГОЛОВА. Свято.

      СВЯТО

      416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую, Олександр Олександровичу. Шановний Ленід Даниловичу,

 мене  цікавить  таке  питання. А саме, ви говорите, що дана міра

 прискорить надходження....

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку... Одну хвилинку... Замовкніть, бо

 ми заважаємо кільком учасникам діалога... Спокійно, спокійно...

      ЖЕЛЕЗНЯК. Можно отвечать?

      СВЯТО... Я не  закінчив ще...

      ГОЛОВА. Ну, давайте...

      СВЯТО...   Ви  заявили,  що  даною  постановою  ми  зможемо

 прискорити  надходження грошей до Держвавного бюджету. Але як ми

 знаємо  в  нашій  державі  зараз існує проблема неплатежів. то я

 хочу  поставити  питання  таке.  Що ми будемо прискорювати, якщо

 у нас грошей  немає, якщо гроші законсервовані або знаходяться в

 посилах так  званих і нас запрошують  до чергової емісії?

      Дякую  за увагу.

      ЖЕЛЕЗНЯК.    Отвечаю   на   вопрос.   У   нас   сегодян

 действительно  50  миллионов  дебиторов с нами не расчитываются,

 потому  что  многие перевозки мы мы выполняем сегодян бесплатно,

 ну,  как  бесплатно,  без  оплаты,  без  предоплаты. Речь идет о

 первозке   углей,   электростанций.  Речь  идет  о  первозке....

 удобрений  для  села  и  других  гузов,  на  которые принимается

 решение  правительства. Поэтому действительно, что не поступает,

 может быть,, в том количестве деньги за наши услуги.

      Вместе  с тем ежедневное оперативное поступление средств на

 доходные счета дорог составляют 500-600 миллиардов карбованцев.

      И  вот  из этих оперативных поступлений мы и ведем расчет с

 бюджетом.

      ГОЛОВА.  Леонід  Леонідович,  в Запоріжжі закрився, якщо не

 помиляюсь,   єдиний   в   колишньому   Союзі  завод  по  ремонту

 елекстротранспорту,  так?  Електровозів. Є якась надія, потрібні

 якісь втручання з боку Верховної Ради, щоб він працював?

      ЖЕЛЕЗНЯК.  Что  касается  Запорожского  завода по ремонту

 электровозов,   мы,  действительно,  закупили  туда  на  полтора

 миллиона   долларов  аппаратуру,  и  сегодня  все  виды  чешских

 электровозов,  которые  есть  на  наших  железных  дорогах,  они

 рпоходят  ремонт  на  этом   заводе.

      Конечно,  при  всех наших сложностях экономических, мы этот

 завод   поддерживаем,   будем   поддерживать,   потому  что  это

 завтрашний   день  нашей  технологии  по  обеспечению  перевозок

 пассажирских  поездов.

      ГОЛОВА.ДОбре. Сідайте  ,  будь  ласка.

      Спасибі.

      Є від комісії хто? Жовтяк? Ні, Жовтяк записаний тут.

       Є  потреба,  може  проголосуємо?

      Тоді  я  ставлю  на голосування проект Закону "Про внесення

 змін   до  Декрету    про  податок  на  добавлену  вартість".

      Ставлю на голосування. Тільки вже підтримайте, раз така вже

 справа.

      За -

       Рішення  прийнято,  спасибі.

      Всього  доброго.

      Про  проект  Постанови  Верховної  Ради України про порядок

 обкладання податком на добавбену вартість товарів, які ввозяться

 в  Україну  рамках гарантійної структурної угоди від 10. 5. 1995

 року  за  рахунок кредитів США для потреб сільськогосподарського

 виробництва".

      Хто   буде   від   комісії  доповідати?  Петренко  Анатолій

 Андрійович.

      ПЕТРЕНКО А.А.

      Уважаемые  коллеги, Кабинет Министров обратился в Верховный

 Совет   с   предложением  о  отсрочке  выплаты  ндс  за  светлые

 нефтепродукты,  которые  получает  Украина за счет американского

 кредита 175 миллионов долларов.

      Часть этого кредита -75 миллионов долларов используется для

 завоза  химических  препаратов,  семян и необлагается налогом на

 добавленную  стоимость. Светлые нефтепродукты, которые завозятся

 за  счет  этого  кредита, автоматически при изымании, вернее при

 уплате   налога  при  пересечении  границы  идет  на  удорожание

 топлива.

      Предлагается  следующая схема изкятия налога на добавленную

 стоимость.  Налог на  добавленную стоимость...

      ГОЛОВА. Анатолій Андрійович, я прошу уваги. Я прошу вас, ну

 сперечайтеся  тихіше,  питання  надзвичайно  важливе,  конкретне

 питання,  його  треба  вивчити і прийняти рішення. Мені здається

 найважливіше...  Самофалов,  підкажіть сусіду, щоб не говорив до

 вас.  Будь ласка, посідайте на свої місця.

      ПЕТРЕНКО   А.   А.   Предлагается  схема,  когда  налог  на

 добавленную    стоимость    будет    изыматься   из   поставщика

 нефтепродуктов    при    пересечении    границы   продукции   от

 сельскохозяйственных  производителей по бартерному контракту. То

 есть   это  будет  соответсвовать  логике  закона  о  налоге  на

 добавленную  стоимость.  То  есть нефтепродукты приходят к нам и

 затем,  участвуя  в  процессе, обрастают добавленой стоимостью и

 тот,  кто ее сюда привез при помощи простого векселя выплачивает

 этот  налог.  Много было розговоров о том, вот и в часности есть

 решение  Комиссии  по  банковской деятельности о том, что кредит

 этот  идет  якобы  на  540 дней идет отсрочка МДС. Это не совсем

 так.   Вексель   выдается  при  завозе  топлива  и  изымается  и

 расчитывается  при вывозе. То есть, фаза эта идет ровно столько,

 сколько идет сельскохозяйственный проект.

      Почему?  Ну  это  от  5 до 6 месяцев. То есть, если завезли

 топливо  в  мае  или  в  апреле,  то  уже  в августе, в сентябре

 начинается  расчет  продукции.  Почему  вписан  здесь  термин  в

 постанове  540  дней?  Да  потому  что  сама  структурная  угода

 предусматривает  этот кредит именно на полтора года на 540 дней.

 И  здесь,  наверное,  нам  придется  изменить  в самой постанове

 формулировку  и  написать  вместо  термина  540 дней, то есть на

 время  действия товара.... Это  будет правильно.

      Хочу сказать, что использование этого кредита, оно является

 первым  траншем.  Затем  последует  второй  транш -380 миллионов

 долларов  сроком на 180 дней и остальные 3, 5 миллиарда долларов

 будут  предоставлены   Украины  в  течение  5  лет.

      Как  правильно  и как эффективно мы используем этот кредит,

 это  и  будет  ориентироваться на использование кредитов, вообще

 товарных  кредитов.

      Многие говорят о том, что надо освободить всех, кто завозит

 нефте...   светлые   нефтепродукты   от   налога  на  добавленую

 стоимость.  Но  с этим не согласна бюджетная комиссия, поскольку

 тот,   то   завозит   за   деньги   светлые  нефтепродукты,  он,

 практически,  получает  эти  деньги  через  неделю,  две  или, в

 крайнем случае, через месяц.

      Поэтому,  большого  урона  от  того,  что платятся, вернее,

 большой  урон  будет  от  того  в  бюджетной  сфере, если мы это

 сделаем.

      Много кривотолков идет о том, а кому же дают эти кредиты. Я

 бы,  я  бы  в  этом зале, кто интересуется, может посмотреть эти

 списки,  кому  даются эти кредиты. Но кредиты рассматриваются на

 кредитно-валютном совете при Кабинете Министров, возглавляет его

 вице-премьер,  проводится  изучение  и  финансовые возможности и

 гарантии  тех,  кому  это  дается.  И  эти люди получают кредит.

      Говорят,   это   идет   все   в   коммерческие   структуры.

 Действительно,   кроме   сейчас,   наверное,   на   Украине  нет

 некоммерческих структур, которые занимаются поставкой топлива.

      Здесь   записано:   почти  50  процентов  будет  поставлять

 Укрнефрехим.   Вот.   Да,   но   эта   структура  тоже  является

 коммерческой,  тоже  является акционерной. И если здесь появятся

 Украгротехсервис  или  другие  организации,  они  тоже  являются

 коммерческими и будут вести эти операции на этих основаниях.

      Я  бы  просил, я разговаривал уже после этого очень долго с

 вИктором   Ивановичем   Сусловым,   рассказал  методику,  почему

 комиссия  так тщательно изучила этот вопрос и настаивает на том,

 чтобы  это  были нефтепродукты товарного кредита, были несколько

 ниже  цен,  которые  дают обыкновенные коммерческие структуры, и

 являлось   бы,   как   бы,   создавало   конкуренцию   на  рынке

 нефтепродуктов.

      Думаю,  этот  подход  на этом этапе справедлив, а затем при

 рассмотрении   дпльнейшем   других   траншей   по  кредитам,  по

 гарантированной  угоде США мы будем принимать отдельное решение.

 У меня вся информация.

      ГОЛОВА.  Добре  Анатолій Андрійовичу, є запитання до нього?

 Запишіться, будь ласка, а поки ви будете записуваться я так, щоб

 зорієнтувать  вас,  от,  скажіть,  будь  ласка,  відбулося,  ну,

 підозрілим , що чому в такому темпі готується цей документ?

      ПЕТРЕНКО. Александр Александрович, действительно

      ГОЛОВА.  Справа  в  тому, що міністр тут виступав два тижні

 тому,   казав,   що   проблем   немає,   а  тепер  цей  аргумент

 виставляється тут як основний. І багато інших моментів, я просто

 не  хочу  в  деталях  говорити, ну, щоб не вийшло так от, ПДВ ми

 зараз   викладаєм   на   540   днів,   передбачається  він  буде

 проіндексованим  і потім повернуті ці кошти чи ні? Якщо інфляція

 спрацює і все інше? Ну, багато, я про інше говорити не буду.

      ПЕТРЕНКО.  Александр Александрович, отвечая на последний

 вопрос.  Коэффициенты,  которые  устанавливаются между поставкой

 топлива и выходом продукции по бартеру ориентируються на мировые

 цены  и  инфляция  повлияет  незначительно.

      И  на первый вопрос почему мы форсируем? Вы знаете, я бы по

 другому  сказал,  Александр  Александрович,  мы слищком не умеем

 занимать  деньги.  Японский  кредит,  который  мы  здесь  с вами

 утвердили  50  миллионов  долларов  до  сих  пор  ни  копейки не

 получили.  Там  заложены  10 миллионов долларов под приобретение

 гербицидов, и до сих пор из-за закорючек в оформлении документов

 эти  не поступают. Точно такая же картина и с этим топливом, чем

 дольше  мы  бедем  тянуть, тем меньше будет эффект от применения

 этих денег. Думаю что этот топливо будет поступать, это 400 где-

 то  20  430  тысяч  тонн топлива разного и бензина, и дизтоплива

 будет поступать по 30-35 тысяч тонн в месяц. Поступать в течение

 14  месяцев,  а  затем  остается 4 месяца для реализации аолного

 контракта.  Поэтому, чем раньше мы его включим, тем выше эффект.

 И... еще вопросы?

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Швидкий.

      ШВИДКИЙ. Прошу передати слово Попову, 308 виборчий...

      ПОПОВ

      Спасибо.  Александр  Иванович, я не понял вообще вопрос как

 стоит - он возник, как в пожарной команде... Это первое.

      И............ категорически не согласен, что без тендора на

  прямом  используется  кредит  из Соединенных Штатов, значит, на

 приобретение  горюче-смазочных  материалов,  в  частности,...  и

 второй  вопрос,  за  этим  прячется  еще приобретение техники. А

 почему этот тендор не оказался у нас в "Агротехсервисе"?

      Значит,  третий  вопрос  -почему  сегодня мы на эти кредиты

 освобождаем  на  добаленную  стоимость,  допустим,  без  тендора

 Соединенных             Штатов            не....................

 "Украгротехсервис",..........   то   сегодня   снабжаем  сегодня

 горюче-смазочные материалы?

      И  третий вопрос. Сегодня производство удобрений на Украине

 стоит 40 миллионов тонна. Когда зерно стоит 20 миллионов. Почему

 мы  не  рассматриваем  в  таком  пожарном...  команде... порядке

 рассмотрение...   дать   сегодня,   освободить   от  добавленной

 стоимости,   допустим,   минеральные   удобрения   и  химическую

 промышленность? Почему сегодня -задается вопрос -что эти деньгми

 дбыли  даны  товаропроизводителю, почему же этот кредит оказался

 непосредственно  у посредника? Какая же будет себестоимость? Это

 ж   главный  вопрос!  Почему  комиссия  беспринципно  подошла  к

 рассмотрению этого вопроса?

      ПЕТРЕНКО.  Дмитрий  Петрович,  ну,  прежде  всего, я вам

 отвечаю, что этот кредит - не деньги...

      ПОПОВ    ...Натуральные...

      ПЕТРЕНКО....  Да,  это  кредит  товарный,  и выдается...

 выдается  он именно тем, кто может взять блок в 30, 50, 60 тысяч

 тонн  и  реализовать  его договорами с нашими хозяйствами. Это -

 чтобы...  Тендерная  работа  идет  на  уровне кредитно-валютного

 совета  и там решается кто из тех систем, которые берется за это

 дело  может  освоить. Других форм, наверное, пока нет и не может

 быть.

      И  еще  я  прослушал  ваш  1-й  вопрос,  потому  что  я  не

 пользовался  микрофоном...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Вы  хотели  сказать  кто  этот  товаропроизводитель: колхоз

 Ульянова  или  колхоз  имени  Щорса. Может ли участвоватьв таком

 обкемном   деле   420   тысяч   тонн   представитель  хозяйства,

 потребляющего  200-300 тонн и устроят здесь тендоры. Я думаю, вы,

 Дмитрий ............

      ГОЛОВА. Дмитро  Петрович...

      ПОПОВ. Да.

      ГОЛОВА.  Ви не задоволені відповіддю? Чи щось не з'ясовано?

 Будь  ласка,  але будьте дуже лаконічними. 20 секунд вам і 20 на

 відповідь...

      ПЕТРЕНКО. Я еще... Александр Александпрович, я заостряю

 внимание  на  1-м  вопросе.  Почему  на  уровене  ни  района, ни

 области, я говорю, не участвовали в тендоре товаропроизводители?

 Зачем уходить от этого  вопроса?

      ПЕТРЕНКО.  Дмитрий  Петрович,  я  вам еще попвторяю. Те

 структуры, которые имеют договора с Одеской областью на 60 тысяч

 тонн под зерно , они и  участвовали  в тендоре...

      ____________. Нет...

      ПЕТРЕНКО...  И  у  них...  Вот вы не хотите слушать, вы

 сразу  меня  пеербиваете.  У  них  под  эти обкемы есть в первую

 очередь  договора с американской комппанией и они подтверждаются

 договорами  с  производителями.  И  вот  эти люди представляют 2

 стороны тех кто продает или отдает топливо как товарный кредит и

 тех кто хочет это взять в виде договора, они и  представляют эти

 структуры. Я не  вижу как можно........

      ГОЛОВА. Сидоренко.

      СИДОРЕНКО.

      Шановні колеги, звичайно кожен кредит, тим більше, коли він

 вигідний  в своєму процентному виразі, дуже слушним є... слушною

 темою для того, щоб її в цьому залі розглядать.

      Я рахую, що це питання досить важливе, його треба приймати,

 ле   ціноутворення  на  горючо-змазочні  матеріали,  які  будуть

 поступати  на Україну, треба взяти під контроль. І це питанян, я

 думаю,   можна  приймати.

      А  решту  я  передаю  слово  Шейку.

      ГОЛОВА.    Прошу   вибачити,   преедавайте   зразу   слово.

 Передається право, а не час. Я разів 10 уже наголошував. І потім

 конфлікти  виникають. Масенко.

      МАСЕНКО. Степенко просить слово, я і передаю йому.

      СТЕПЕНКО.  У  мене  до  вас  конкретне  питання. Ну, ми тут

 розбирались  з  цим.  Ну, мені теж не подобається ця спішка, яка

 робиться. Ви оговорились чи просто це дійсно так і є, що оці 20%

 податку   на   добавлену   вартість,  це  що,  бартерні  будуть?

 Заключається на   бартер?

      І  друге  питання,  яке  хочеться  задать. Якщо на 540 днів

 перечисляються  ці  гроші  посереднику, то він, коли я купляю це

 горюче,  я  зразу плачу ці 20% цій структурі, яка допомагає мені

 його  придбати.  Так як ви сказали, що у нас великі ємкості, там

 немає, надо  , щоб  хтось  займався  серьйозно.

      Я вважаю, що в нас державні структури є, і снаби, які могли

 б  це  зробить  від   контролем  деражви.

      Тому  я хотів  би, щоб  ви роз'яснили  оці   дві  позиції.

       ПЕТРЕНКО.  Василий Иванович, вы обратно повторяете ту же

 формулировку,  когда  говорите  о  том,  что это деньги и кто-то

 плотит.

      Я еще раз повторяю: получают не деньги, получают товар.

      Минутку.  Получают  товар.  За  этот  товар  обязаны  сразу

 уплатить  20%  от его стоимости на его входе. Если эти 20% потом

 идут в виде человек, который завозит, берет под этот НДС кредит.

 И  накладывает  кредитную  ставку  до  самого  выхода  срока:  6

 месяцев. И эти 20 процентов превращаются через 6 месяцев в 32-35

 процентов.    А    если    откладывается    по    векселю,    то

 товаропроизводителю    приходит   добавка   ндс   то,   что   он

 расчитывается,  продукция  только  в  20 процентов без кредитной

 ставки, которая не действует в течение 6 месяцев. Вот так.

      А  о  том,  что... пожалуйста. У меня нет возражений, чтобы

 Украгросетсервис входил в Кабинет Министров, входил на кредитно-

 валютную  Раду,  отстаивал свои позиции, брал товарные кредиты и

 занимался  этими делами. Но я еще раз повторяю, Украгросетсервис

 и  другие  системы  они  являются  в  настоящее  время такими же

 коммерческими как и те, которые работают с этими кредитами.

      ГОЛОВА. Дем'ян.

      ДЕМ'ЯН Г.В.

      Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

      ГОЛОВА. Яворівський.

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

      Я відразу скажу про те, що ви нас хочете втягнути у страшну

 аферу,  то  я абсолютно у цьому переконанний. Я навіть думаю, що

 можна,  оскільки  на  півтора  року ми даємо такий люфт, за який

 можна ці гроші кілька разів прокрутити, то може з тих процентів,

 які  зароблять наші оці посередники, може відразу віддати борг в

 Америку? Я так думаю.

      В  мене конкретне до вас запитання. Ви можете назвати, тому

 що  я  цього списку не отримав, хто бере участь у цій операції,

 так я мягко скажу?

      Скажіть,  будь  ласка,  (друге  питання)  відбувався  такий

 тендор? Хто в ньому приймав участь?

      ПЕТРЕНКО  А.  А. Так, что я хотел вам сказать о том, что

 если  свекровь  гулящая, она никогда не верит невестке. Хочу вам

 сказать   о   том,   что   срок   прокручивания  кредитов  здесь

 исключается. Вексель, который вручается тому, кто завез топливо,

 действует  до  той поры, как только он начинает вывозить пшеницу

 допустим  за  топливо.  И  сразу же эти деньги идут на погашение

 кредита. Они идут в карман и для оборота.

      Поэтому  американцы  не  дураки  давать товарный кредит для

 того, чтобы его могли отлаживать на отдельные счета и работать.

      Поэтому   в  этом  случае исключено.

      Я  вам,  поскольку  эти  вопросы  задавались,  мы  задали и

 Кабинету  Министров  -кто является участниками (...........) или

 кому  разрешила  кредитно-валютная  рада  -и нам дали эти списки

 участников этих, ну, тех, кто будет получать товарный кредит.

      Я  вам  их  прочитаю, а вы сделайте, так сказать, для себя.

 Укрнефтепродукт   Киев,   значит,  -190  тысяч  тонн  бензина  и

 дизтоплива.  Фирма  "Славутич"  -где-то  100 тысяч тонн топлива.

 Значит,  фирма  "Мериам"  занимается поставкой 16 тысяч масел. И

 фирма "Итераграф" оставляет -сейчас скажу -60 и 11, да 71 тысячу.

      ГОЛОВА. Дякую.

      ГОЛОС ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      ПЕТРЕНКО. Что? Идет заседание кредитно-валютного совета,

 решаются  эти  вопросы согласно ...

      Это   дело   кредитно-валютного  совета,  а  не  Верховного

 Севета - проводить цендр.

      ГОЛОВА. Добре. Сідайте, будь ласка.

      Є...  Ямковий вносить пропозицію з цього приводу. В нього в

 вигляді  документу.

      ЯМКОВИЙ  І.О.

      Шановні  народні  депутати,  (60 виборчий округ, Ямковий) в

 Законі  "Про  Державний  бюджет",  який прийняла Верховна Рада є

 доручення  Кабінету  Міністрів розробити порядок погашення боргу

 товаровиробників  перед  Державним бюджетом шляхом закладання до

 державного резерву виробленої ними продукції.

      То   я   вношу   пропозицію:  якщо  гроші  вони  зараз,  ця

 організація не може внести, то хай внесе натурою, пожалуста, цих

 20% на автопродукти в державний резерв. І точка.

      ГОЛОВА. Я прошу, шановні депутати...

      ЯМКОВИЙ  І.  О.  Проект постанови по цьому питанню Кабінету

 Міністрів.........

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку,  я розумію. Я прошу всіх учасників

 засідання,  ну в нас вийшло так дещо перекос, зміщення акцентів.

 Комісія  доповіла  це  питання,  ну, як сторона в даному випадку

 зацікавлена, оскільки вона представляє агропромисловий комплекс.

 Але  цілком  то  розумно  було  б, якби представляв цей документ

 хтось   із   Кабінету  Міністрів.  Тоді  можна  було  б  йому  і

 відвертіше,  і гостріше поставити питання, ну, і, може, одержати

 більш  повну  відповідь  стосовно особливо тендора і інших умов,

 там, поставок, тому що, ну, спостерігаються тут певні якісь, ну,

 я  б  сказав  так,  викликають  сумніви  процес підготовки цього

 документу і деякі інші питання.

      І  те,  що  сьогодні  Анатолій  Даниленко  просив перенести

 розгляд  цього  питання, так же? А завізували цей документ віце-

 прем'єри  Зубець,  Германчук, міністр поки що, Пинзеник, Гурєєв,

 Шовкалюк,  Гайдуцький  і підписав проект, завізував теж прем'єр-

 міністр. Тому тут не претензії до Анатолія Андрійовича, ясно, це

 пропозиція Кабінету Міністрів.

      Є бажаючі висловитися з цього приводу? Є список?

      Будь ласка, Степенко, прошу.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Внесете. За ним ...

      СТЕПЕНКО В.І.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, шановні

 виборці, особливо селяни!

      Я  чогось  думаю,  що  це  получиться другі Джон-Діри, коли

 начали  розбираться чого не було тей раз, що можна було взять на

 20-30  процентів  дешевше комбайни, а ми взяли ті, які навіть по

 технології  нам  не  підходять,  і  крайнього  немає. Ми були на

 зустрічі  у  Президента, ніхто не знає хто це зробив. Я ваважаю,

 що це питання надо відкласти.

      По-перше,  надо  дать  пояснюючу записку не таку як оце нам

 дали,  о потрібно допомогти селу, це всі розуміють, що потрібно,

 але  як  допомогти? Я вважаю що тут слова ті, що казав Олександр

 Миколайович  Ткаченко:  одні думають як посіять, а другі думають

 як  нажиться.  І це дійсно правда. Тому ми давайте, хіба не може

 по  тендеру гарантом виступить той же Укртехсервіс під контролем

 держави.  Ви  ж  читайте,  що ми говоримо: гарантійна структурна

 угода  між  урядами,  гарантійна  структурна  угода, і вдруг тут

 підключаються,   я  вважаю  що  ми  це  робимо  для  комерційних

 структур.

      І   я  хотів  ще  в  деякому  плані  виступити.  Олександре

 Олександровичу,  я  хотів,  щоб  ви мене в цьому підтримали, нам

 надо  заслухати  і,  мені  так  довелося зустріться з директором

 заводу із Львова, який випускає оці оприскувачі, з Зерева Василь

 Михайлович  приїхав, прекрасние оприскувачі і він 10 разів їздив

 у   міністерствозамість   того,   щоб  оці  55  чиновників,  які

 добавились,   поїхали  туди  вивчили  питання  підтримать  свого

 виробника. А ми інвестуєм і даєм можливість працювати іноземним,

 а  за  своїх  як  будто  би ми забули. Тому я таку пропозиція, я

 зв'язався  там  з  Укррадіо,  є  там такий прекрасний коментатор

 українського радіо Микола Довнич, який розуміє в цій справі і ми

 зробили  таку  передачу  і  хочеться,  щоб  ми тут заслухали про

 підтримку  нашого  вітчизняного товаровиробника. І якщо ми маємо

 якісь  кредити,  тобто  дать можливість у нас багатоє людей, які

 хотять  в  цьому  напрямі  працювать. А цей проект я хочу внести

 пропозицію,  щоб  дійсно його відхилити, глибоко вивчити і потім

 розглянути так як положено. Дякую.

      ГОЛОВА.  Суслов, прошу.

      Він  оголошен  як  співдоповідач,  і ви внесете пропозицію,

 зараз він, а потім Даниленко.

      СУСЛОВ В.І.

       Уважаемый  Александр  Александрович,  Президиум Верховного

 Совета поручил и нашей комиссии заняться анализом этого проекта,

 Мы  вчера  провели  заседание,  его  проанализировали,  комиссия

 поручила  депутату Дихтяренко высказать мнение комиссии, я прошу

 дать ему слово.

      ГОЛОВА.  Діхтяренко, будь ласка.

      ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.

      Шановний Голово, шановні депутати!

      Комісія  з  питань  фінансової  і  банківської діяльності в

 перважній   більшості   голосів   відхилила  внесений  Кабінетом

 Міністрів  України  проект  постанови.  Рішення комісії з даного

 питання вам роздане.

      Мотиви рішення комісії наступні:

      1.  Так,  дійсно,  17 травня 1995 року здійснено гарантійну

 структурну угоду між урядом України -гарант, та Ексімбанком США,

 в рамках якої надається кредит терміном на 540 днів, на загальну

 суму  175 доларів США. Підкреслюю: кредит має товарний характер.

 Тобто,  по  ньому повинно поступити в Україну 150 тисяч бензину,

 210.............   дизтоплива.   Фірмами-позичальниками   даного

 кредиту  є  і комерційні структури, які розміщенів Києві. Тобто,

 гарант - держава,  а  володіють дизпаливом і бензином комерційні

 структури...

      Враховуючи  все  це,  комісія  вважає,  що  обкладення фірм

 податком  на  добавлену  вартість  шляхом  виставлення  простого

 векселя  на суму нарахованого податку терміном на 540 днів (саме

 в  проекті  постанови  вказано  540 днів, а тут називаються інші

 цифри)  ніяких  пільг  не  дає  товаровиробнику, господарству, а

 комерційна   структура   одержує   безпроцентний   кредит-пільгу

 терміном на 540 днів, або на півтора року.

      Крім  того,  скорочується  прибуткова частина бюджету. Хоча

 сьогодні  Мінфін  і  вніс  пропозиції по зарплаті, де вказує, що

 скасувати  пільги  при  справлянні податку на добавлену вартість

 імпортних  товарів  (підписано: міністр Германчук), в той же час

 він  візує  і  даний проект постанови про те, щоб термін зробити

 540 днів.

      Друге.  Попереднє  вивчення  показало,  що  даний  товарний

 кредит  фірмами-позичальниками,  в  основному,  вже розміщений у

 дочірніх,  інших  фірмах,  спільних  підприємствах,  які  будуть

 реалізовувати  пальне,  заходи  захисту товаровиробниками. Тобто

 держава  на  1,  5  року  дає  пільгу  кормерційним  структурам-

 позичальникам,   а   госоппдарства   будут  сплачувати  ПДВ  цим

 структурам, у яких купуватимуть товар.

      Отже,  якщо  господарство купує зразу пальн, то воно ніякої

 пільги  не  має, а якщо говорив попередній мій колега по........

 аналогічного  процесу, то дана постанова господарству аж ніяк не

 потрібна.

      Третє.  Прийняття  даної  постанови ставить у нерівні умови

 вітчизняного   виробника  пального  закордоного,  особливо  щодо

 реалізації  цього пального. Тим більше, зараз в Україні діє Указ

 Президента  України,  відповідно  якого  на критичній імпорт для

 сільгоспвиробників    ПДВ    не    сплачується    крім   світлих

 нафтопродуктів.  Чому?  Тому що це питання двічи ставилося перед

 Президентом,  нам  воно  вносилося  двічи  в  Верховну Раду, але

 збереження  вітчизняного  товаровиробника  ми  не  пприйняли  на

 освітлені нафтопродукти зняття ПДВ.

      І  останнє.  Внесений  проект  в Верховну Раду повинен мати

 фінансове,  еокномічне  обгрунтування,  виписану доцільність. но

 він   буквально   готувався   спішно   добу.   Проект  постанови

 завізований  міністром  фінансів  Петром Кузьмичем Гермагнчуком,

 міністром економіки Василем Миколайовичем Гуріним. Про те, це не

 міністерствами   не   представлено   комісії  ніяких  фінансових

 обгрунтувань щодо доцільності прийняття даного проекту, особливо

 для товаровиробника.

      Враховуючи....  всі  складові,  про які я сказав, комісія і

 прийняла рішення, про яке я вас  проінформував. Дякую.

      ГОЛОВА. Сідайте на місце. Даниленко......

      ШУМ У ЗАЛІ

      ДАНИЛЕНКО.

      Спасибі,  Олександр  Олександрович, що ви надали можливість

 мені виступити. Тут не так давно виступав Міністр фінансів Петро

 Кузьмич  Германчук,  який шукав, говорив про критерії поповнення

 фінансових  ресурсів  нашої  держави,  про  те,  чим платити, як

 платити  бюджетній  сфері ,  а сьогодні не платиться і тим, хто

 виробляє  безпосередньо  молоко,  м'ясо. Відправлено сьогодні на

 заводи молока біля трьох трильйонів карбованців -не п роводяться

 розрахунки.

       І   ситуація,   я   от   декілька   днів   назад   був  на

 Кіровоградщині,  на  Миколаївщині,  на  Черкащині, є поля, де ще

 стоєть  кукурудза з прошлого року, і соняшники стоять з рпошлого

 року,  по  Вінницький  області  Яровенко  Володимир  Сергійонвич

 сьогодні  робив  інформацію  на  комісії про те, що не посіяна в

 багатьох  господарствах рання група, тобто Ячмень, горох і овес,

 а їх сьогодні вже пізно сіяти, сьогодні потрібно вже закінчувати

 сіяти кукурудзу, якщо ми хочемо сформувати нормально продовольчі

 ресурси. Хоча, на жаль, деякі засоби масової інформації говорять

 про  те,  що  все  гаразд, посівна кампанія проходить нормально,

 закладається   надійна   основа   під   формування  продовольчих

 ресурсів,  які  потрібні  нашій державі, нашим людям в 1996-1997

 році, а також по розрахунках із державою, в яких ми беремо нафту

 і   газопродукти.

      Я,  дійсно,  вносив  сьогодні  пропозицію  при  зустрічі  з

 Комісією з питань фінансів, вчора, сьогодні особисто з Віктором

 Івановичем,   сьогодні  особисто  з  багатьма  депутатами  нашої

 Комісії.  Я розумію, що це надзвичайно важливе питання, але його

 потрібно  вирішувати.  Але  його потрібно вирішувати виважено. І

 надійшло  ще декілька матеріалів, які потрібно було б обговорити

 в  Комісії,  осмислити,  запросити  консультантів.  І  я  думаю,

 Олександр  Олександрович,  асолютно нічого не змінеться, якщо ми

 через   декілька   днів   повернемось   спокійно  з  додатковими

 матеріалами  до  вирішення цього  питання.

      А  тому вранці я вам і подав доповідну записку, вірніше, як

 від  себе,  як  від народного депутата, що рпошу на даному етапі

 знять  це питання з розгляду, доручити комісіям, так, як це було

 сказано раніше, доопрацювати, і ми з Віктором Івановичем у цьому

 напрямку  вже  працювали,  ніхто  ж  абсолютно  не має проти цих

 кредитів,  товарного кредиту, який має надійти до нас у державу,

 і безпосередньо, як сказав Петро Янкович, мали б бути направлені

 до  сільськогосподарського  товаровиробника,  тобто до колгоспу,

 радгоспу,  селянина, до фермера. На жаль, це питання потрібно ще

 доопрацювати.  І  це  дійсно  так,  повністю, можливо, за браком

 часу  і  комісія  -це сьогодні потрібно сказати честно, як єсть,

 всі матеріали до кінця не зібрала.

      А  тому прошу вас шановні колеги не обговорювати це питання

 сьогодні.  Доручити  комісіям  спокійно, виважено доопрацювать і

 потім  вийти  у  сесійний зал для того, щоб вас проінформувати і

 прийняти відповідне рішення по данному  питанню.

      Дякую шановні колеги за увагу.

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку. Я прошу вас вигукуйте з місця. Я

 задаю   тоді   запитання  Анатолію  Степановичу.  Коли  в  ранці

 зателефонували  з  цього  приводу,  я  вам  пояснив,  що зняти з

 розгляду  питання може тільки Верховна Рада. Я сподівався на те,

 що  ви  справді  встанете  на трибуну і скажете: "Появились нові

 обставини".

      А фактично пішла справа зовсім інакше. Анатолій Степанович,

 я  вм  же кажу. Пішла інакеше виходить доповідач і чесно виконує

 свою  місію,  яку  йому  доручила, я розумію, комісія, бо тут же

 завізовано вами проект Постанови, внесенний на розгляд Верховної

 Ради.

      А  тепер  виходить  так,  що якщо пісшло обговорення дещо в

 іншому напрямку, то ви тепер ще раз підтвердите свої наміри. Так

 виважено.  Це  потрібно  робити  своєчасно, а це означає з ранку

 самого,   вірніше   під  час  оголошення  цього  питання  внести

 пропозицію, зняти з розгляду це питання і працювати над ним. Тут

 я  з  вами  згоден.  Перенести.  Одну  хвилинку, ну записаний же

 депутат.  Черенков,  Поровський,  Пилипчук  записані  поки що на

 виступ  з  цього  місця.  Де? Немає вас в запису. Уточніть. Одну

 хвилиночку.

      Питання,  власне  пропозиція про відкладання розгляду цього

 питання   воно  голосується  відразу  за  пропозицією  депутата.

 Анатолій  Степанович,  ви  пропонуєте  відкласти  розгляд  цього

 питання.  Я розумію. Одну хвилиночку. А поліпшить треба так, щоб

 пропозиції  депутатів,  які  зацікавленні  і  розуміються на цій

 справі  в  комісії  підішли,  внесли  свої  пропрозиції, а потім

 дадуть нам  остаточний варіант

      ШУМ В ЗАЛІ

      Ще   раз   пояснюю.   Відкладальні   питання  розглядаються

 моментально,   як   вони   внесені  депутатом.  Так  Регламентом

 передбачено. Так, як  Регламентом  передбачено, правильно.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Ставлю  на голосування пропозицію Даниленка про відкладання

 цього питання. Про відкладання розгляду цього питання.

      "За" -

      Не приймається рішення.

      Розглядається дальше. Черенков,  прошу.

      ЧЕРЕНКОВ

      Уважаемые  коллеги!  То, что сегодня происходит в отношении

 этого  кредита,  это вопрос не сегодняшнего дня. Это вопрос 1995

 года.

      Я  вам напоминаю как мы его ратифицировали. Дело в том, что

 депутат  Яворивский  здесь  сказал,  что  мы  принимаем  аферное

 решение,  так  мы  его  приняли  год  назад,  когда большинство,

 буржуазное  большинство Верховного Совета приняло это решение. В

 том  числе  и  депутат  Яворивский.

      Вопрос   этот   вообще   не  стоит,  поскольку  это  вопрос

 пополнения  бюджета комерческих структур и буквально пальцами их

 можно пересчитать.

      В   свое  время  нам  с  депутатом  Бутейко  было  поручено

 заниматься этим вопросом в отношении кредита. Мы работали в этой

 группе.   А   позже,   летом,   после   получения  (...........)

 ратификации   этого   соглашения,  я  обратился  в  Министерство

 финансов   -как  же  получить  простому  производителю  товарный

 кредит?  Вы  посмотрите  суммы,  которые здесь (...........) вам

 роздали  -40  тысяч...  40  миллионов долларов США. Какой колхоз

 сегодня  стоит  такую  сумму  и  где  он возмет ликвидный залог,

 залоговое  имущество?

      Естественно,  это  кредит  не  для  товаропроизводителя,  и

 естественно  товаропроизводителя,  независимо от того, снимем мы

 ПДВ  или  не  снимем,  будет  платить  общую цену. Вы пожалуйста

 сходите  в  Кабмин  и  попросите у пана Шпека вот эти контракты,

 согласно  которых  поступают  сюда  нам  нефтепродукты.  Я  туда

 обратился,  так  он мне сказал: "Это коммерческая тайна, поэтому

 мы  не можем вам дать эти документы". Так я единственно скажу: я

 один  документ  смотрел,  который  не  прошел  валютно-кредитный

 совет.  Так,  главная  задача  у  Министерства  финансов,  я  ее

 абсолютно  не  понимаю: в условиях того, что сегодня не платятся

 пенсии,  зарплаты,  студентам  и  т.  д.,  милиции  не платится,

 министр  финансов выступает, нужно, говорит, решать вопросы, и в

 то  же  время... по пополнению доходной части бюджета, и в то же

 время  дают  четырем  коммерческим структурам на 540 дней кредит

 беспроцентный. Разве так можно поступать? Этот вопрос сегодня не

 должен стоять на повестке дня.

      Я   не   понимаю,   Александр  Александрович,  и  Президиум

 Верховного Совете, на основании чего он прошел сюда, в Верховный

 Совет. На основании чего вы вчера целый час рассматривали другой

 законопроект,  который предлагали без изменения Конституционного

 Договора,  предлагали  передать  функции  Верховного  Совета  по

 акцизу  Кабинету  Министров, не отменив Конституционный Договор?

 Что это за процедура рассмотрения?

      Поэтому,  этот вопрос, сегодня нужно за него проголосовать,

 пусть  люди голосуют. И в случае, если он не наберет нормального

 количества   голосов,   он   вообще   не   должен  в  дальнейшем

 рассматриваться на сессии Верховного Совета.

      Поэтому,  я  предлагаю  поставить  его  на  голосование. Но

 абсолютно  кто  понимает,  кого мы кормим, не голосовать за этот

 проект. Он антинароден. Спасибо.

      ГОЛОВА. Я ще раз прошу хвилиночку уваги, оскільки запитання

 мені  поставлено,  я відповідаю. Це питання так, як і попереднє,

 появилося  тут за рішенням Президії Верховної Ради з відповідним

 дорученням щодо аналізу цього питання на пропозицію комісії, яка

 розглядала  це питання. І, перш за все, на основі листа Кабінету

 Міністрів про невідкладність розгляду цілого ряду питань, в тому

 числі  цих, що вчора ми відхилили, і це, що, очевидно, відхилено

 сьогодні.

      Але те, що ви говорите, воно має під собою підставу. І якби

 комісія  на  основі  діючого  Регламенту  вникла  в  суть  цього

 питання,   вона   могла  б  без  Верховної  Ради  відправити  на

 доопрацювання цей документ, повернути його Кабінету Міністрів.

      Цього  не  сталося. Тепер ми маємо клопіт, маємо розглядати

 це  питання.  Я  пропонував,  щоб  його  відкласти розглядом або

 відхилити  зовсі, якщо ви вважаєте це необхідним. Голосування не

 підтвердило ці пропозиції, тому Поровський, будь ласка, слово.

      ПОРОВСЬКИЙ.

      Шановні  колеги депкутати, шановний пане головуючий. Я хочу

 віддати  належне  тій  наполегливості,  з якою доповідач товариш

 Петренко,  член  селянської  партії,  фракції  Селянської партії

 України  Довганя,  тобто  учасник  лівої  комуністичної  частини

 Верховної   Ради   намагався   провести   цей   законопроект   і

 аргументувати   його   доцільність,   але   його   приклад   про

 підозрливість  свекрухи  і, гулящої свекрухі і невістки для мене

 не   переконливий,   можливо  це  він  переконався  на  власному

 прикладі.  Я  ж хочу зостерегти, хто може гарантувати, що фірми,

 котрі  отримують  право на реалізацію нафтопродуктів закладуть в

 ціну  на  нафтопродукти  нижчу  ціну,  без  врахування НДС, а не

 прокрутять  це  через  ряд  комерційних  фірм  і таки вийдуть на

 середнью ринкову ціну по Україні.

      Можливо найбільш доцільно було б на зазначену суму закупити

 нафту  і  переробити  її  на  наших нафтопереробних заводах, які

 простоюють  сьогодні.  У  нас  є  потужності на 64 мільйони тонн

 нафти,  з яких виробляється, переробляється нафти на них всього-

 навсего  10  мільйонів  тонн,  тобто  ми мали б можливість таким

 чином  завантажити  рукі  українських  робітників  і аншу нафто-

 переробну  промисловість.  Якщо  і  цей  варіант декому здасться

 складним,   можливо  через  обмеження  зв'язанного  кредиту,  то

 найбільш  доцільно  було б предати всі ці нафтопродукти Збройним

 Силам  України,  адже  все  одно із держбюджету закуповуються по

 ринковій ціні нафтопродукти для того, щоб літали літаки в нашому

 небі, навчалися танкісти і функціонувала армія. Для того, щоб не

 було  спекуляцій  навкіл  цього  питання  давайте ми цей кредит,

 зв'язаний кредит нафтопродуктом передамо Збройним Силам України,

 Військово-морському  флоту  України,  який  має чималі потреби і

 таким  чином  буде  розв'язане  питання.  Звичайно, якщо Міністр

 фінансів  з  такою  легкістю  підписує  проект Постанови, згідно

 якого  не  поступить значна частина коштів в Державний бюджет, а

 потім  стає  тут  на трибуну і розказує чому не виконана дохідна

 частина  Державного  бюджету  і  намагається  нас  переконати що

 нізвідки  взяти кошти, то такий приклад, коли ліва рука не знає,

 що  робить  права  є  більш  чим насторожуючий. Напевне, частина

 державних  чиновників  знає,  що  робить ліва, підписуючи, і яку

 суму хабарів кладе права у власну кишеню.

      Тому  я  пропоную  дати  протокольне  доручення Генеральній

 прокуратурі     перевірити     обставини    підготовки    даного

 законопроекту,  його  доцільність,  загрозу  втрати  коштів  для

 Державного  бюджету  і  доповісти Верховній Раді. Я наполюгаю на

 останній пропозиції, на голосуванні обов'язково. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Пилипчук,   будь   ласка.   Микола  Іванович,  не

 ображайтесь  будь ласка, я не коментую, в українській мові слово

 "гуляща"  має  декілька  перекладів синонімічних. Використовуйте

 їх, багата мова дуже.

      ПИЛИПЧУК   В.  М.  Шановні  колеги!  Руйнівна  сила  нашого

 парламенту   заключається   в  тому,  що  ми  все  критикуємо  і

 відкидаємо  і  нічого  не пропонуємо взамін конструктивного. Оце

 зупиніть інфляцію, підніміть ціни, підніміть життєвий рівень. Це

 може сказати люба людина поза парламентом, виступають і не треба

 бути  депутатом.  Тут  повинні  буть  люди,  які  знають,  як це

 робиться і замість голого махання шаблею... Я бачу, як комуністи

 закричали, і критикують, а нічого не пропонують.

      Тепер,  що  я хотів би вам сказать. Чи виграє село від цієї

 постанови?  Ні.  Чому?  І  саме  дивне,  що  представник села її

 пропонує.  А  тому,  що  в відсутності конкуренції ціна на цінні

 нафтопродукти для села не знизиться. От якби були всі поставлені

 в   одинакові   умови,   зі   всіх   зняли   ПДВ  постачальників

 нафтопродукти,  то  тоді  на  таку  різницю знизилася б ціна для

 селян.

      Що  слід  зробити  для  того, щоб ефект був досягнутим? Для

 того,  щоб  був  досягнутий  ефект, то треба право на постачання

 нафтопродуктів  продавати  за  конкурсом, за яким вигравать буде

 той, хто пообіцяє нижчу ціну поставки для села. Тобто, отримавши

 бензин  чи  соляру  оп  нижчій  ціні і поставить для села. Ми не

 можем  диктувать  в умовах ринку ціни, але ми можем ціну знизити

 за  рахунокт  тендору,  конкурсу,  за  яким умовою буде отримать

                              - 44 -

 право  на  участь у цьому проекті тих, хто отримає, хто пообіцяє

 нижчу  цінну.

      Друге  питання.  Селянин  міг  би  виграти навіть, якщо б з

 нього,  якщо  б із нафтопродуктів не знімали ПДВ, він отримав по

 таким самим цінам, але йому ПДВ повертали із бюджету. Тобто це 2

 варіанти,  за  яких  могло  б  село  виграти.  і  я думаю, що цю

 постанову  не  слід  відкидати,  але  доопрацювати,  виходячи із

 пропозицій  цих,  що  продаються на конкурсній основі, а якщо не

 знімається  ПДВ,  не найдем згоди, то ПДВ вертається виробнику в

 селі і компесується за рахунок бюджету.

      Але  при  цьому  знову породжується проблема, на якій можна

 злорвживати.  Тоді ті товаровиробники можуть знову перепродавати

 той бензин уже по завишених цінах. Через те, в цю саму постанову

 записати,  що  ті,  хто  отримають  оцей подарок від держави, не

 можуть  його  перепродавати,  а  на випадок перепродажи бартером

 розраховуються  по  цінам  продажу  нафтопродуктів, тобто по тим

 цінам,  по  яким товаровиробник сільськогосподарьский перепродав

 рподукцію.

       Тоді,  по-перше, коли ми внесемо такі конструктивні зміни,

 виграють  сільські  товаровиробники, друге -не буде зловживань в

 цій  сфері.  Але я ще раз скажу, що я за те, щоб зняти ПДВ. І не

 тільки  по цьому кредиту, а взагалі, через те, що його існування

 розрушає  систему  оборотних  коштів підприємства. І я заявляю з

 цієї  трибуни,  що  доки  цей  податок  буде  існувать і не буде

 ліквідований  або  знижений,  до  тієї  пори проблема неплатежів

 вирішеною   не  буде.

      ГОЛОВА. Слово  має  Тітенко.

      ТІТЕНКО.  Я хочу обратить ваше внимание на то, что вчера на

 нашей  Комиссии в пожарном порядке, это Комиссия по банковской и

 финансовой  деятельности,  были  представлены  проекты  по этому

 вопросу.

      Я  х очу зачитать вот такие документы, потому что в зале их

 сегоня  нету.

      "   Президія   Верховної   Ради   України   для  поліпшення

 забезпечення  сільгоспвиробників  пально-мастильними матеріалами

 для   проведення  комплексу  весняно-польових  та  інших  робіт,

 Комісія   вважає   за  необхідно  терміново  внести  на  розгляд

 Верховної   Ради   України  запропонований  Кабінетом  Міністрів

 України  проект  Постанови  Верховної  Ради  України про порядок

 обкладення податком на добавлену вартість товарів, які ввозяться

 а  Україну  в  рамках  генеральної структури угоди від 10 травня

 1995   року  за  рахунок  кредитів  США  для  потреб  сільського

 господарства  та  виробництва.

      Підпис -   голова  Комісії  Даниленко".

       Постанова   Верховної Ради .

      тепер  дальше  я  читаю.  Комісія з питань агропромислового

 комплексу,  земельних  ресурсів та соціального розвитку села від

 26  квітня  1996  року,  рішення  про проект Постанови Верховної

 Ради.

      "Розглянувши   зазначене   питання   та  враховуючи  гостру

 необхідність   забезпечення   сільськогосподарських  підприємств

 нафтопродуктами,  комісія вирішила підтримати внесений Кабінетом

 Міністрів проект постанови з данного питання і так далєє.

      Так  я  сьогодні задаю один вопрос. Все правильно поступило

 нашу  комиссию.  Так  что с прошлого года не надо было направить

 эти  окументы?  Если  комиссия  по аграрным вопросам этот вопрос

 решила, так сегодня зачем ставить вопрос о снятии этого пытання.

 Комиссия все решила. Мы вчера на комиссии ждали что? Доповидачом

 на  сесиё  Верховної Ради України по вказаному проекті постанови

 назначити  голову  підкомісії  Петренка.  Петренко  не явился на

 комиссию по уважительным причинам.

      Дальше  нам  было  сказано  будет  представлять  Глух  этот

 вопрос. иван Васильевич Глух сегодня тоже не явился.

      Я  хочу  задать  вопрос  Николаю  Поровскому.  А  что разве

 сегодня  Суслов  не  член  СЛПУ? А что разве сегодня Дегтяренко,

 который  тут  накладывал  не член СЛПУ? А разве Попов сегодня не

 член  СЛПУ.  Почему мы этот вопрос решаем в пожарном порядке.

      То  нам  говорят весна уже прошла, мы уже посеяли. Разве мы

 не   разобрались  зачем  сегодня  подставлять  эти  коммерческие

 структуры,  говорить, что они такие сякие, когда можно было этот

 вопрос  нормально  разобрать, посмотреть, что за этим стоит? Как

 стоит? По какой цене будет это горючее?

      Нам  вчера  члены  Кабинета  Министров  так и не сказали по

 какой  цене  будет  это горючее. По каким трансам идет и как оно

 идет?  И  вы  понимаете  в итоге получается, что вроде бы селяни

 против горючего.

      Я  сегодня  хочу задать один вопрос. Почему не сказать, что

 вы  селяни  на 20 процентов больше ндс получите горючего. Если б

 это  было  сказано  и  вопрос бы отпал бы. Понимаете. Ну, почему

 сегодня  в  таком аспекте мы решаем вопрос. И мне самое обидное,

 что председатель комиссии по аграрным вопросам, который подписал

 весь  пакет  документов, говорит, что я ставил перед Александром

 Александровичем   вопрос,   чтоб  снять  вообще  этот  вопрос  с

 обсуждения на доработку.

      Так,  Александр  Александрович,  я  задаю вопрос. Как может

 член  Президиума  задавать такие  вопросы?  Понимаете? Поэтому я

 предлагаю,   у  нас  еще  будет...  нельзя  от  кредита  сегодня

 отказываться,  у  нас  сегодня  еще  будет  уборка урожая, у нас

 сегодня будет поздняя уборка урожая. Давайте разберемся, если мы

 хотим  помочь  селу,  так  давайте  мы  поможем, но не будем под

 это  подставлять  как  сегодня  фермер может брать 1 миллион 800

 долларов  кредита.  Чем  он их сегодня обеспечит? Почему сегодня

 недоверие  к  коллективным  сельхозпредприятиям?  Почему сегодня

 недоверие   к  областным  администрациям,  которые  могли  взять

 (...........),  а  теперь я задаю еще один вопрос -разве сегодня

 нельзя было хлебопродуктам отдать этот этот кредит, чтоб я с ним

 заключил  договор?  Любая  структура  все-равно  работает  через

 хлебопродукты.  Почему  сегодня  он  со мной не заключил, чтоб я

 знал,  что  я  ему сегодня отдал это зерно без наценок, без этих

 всего. Разве  это   нельзя   было  за год  решить?

      Почему  сегодня  депутаты  должны  быть  заложниками  этого

 кредита?

      И  в итоге что мы имеем? Мы что -не понимаем, что я сегодня

 возьму горючее, а через 2 месяца рассчитаюсь. А что дальше будет

 делаться?  Почему  мы  сегодня то, что в Украине зарождается, мы

 подставляем  под  какие-то сомнения?

      Поэтому  я  считаю,  что  у  нас  сегодня  в Верховной раде

 достаточно комиссий, вот, которые могут разобраться, совместно с

 Кабинетом  Министров.  Но  обидно,  когда приходят представители

 Кабинета Министров на комиссию и не могут ничего обкяснить.

      Так  кого они сегодня защищают? Производителя или еще кого-

 то? Спасибо  за  внимание.

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Записано  ще  кілька чоловік. Я ще раз прошу. Ми обговорюєм

 питання  годину.  Під  час  цього  обговорення не виникло власне

 жодної  пропозиції  про  те,  що  треба  остаточно  приймати  цю

 постанову.

      Вноситься пропозиція про те, щоб направити на доопрацювання

 цей  проект  постанови Кабінету Міністрів і внести аргументовані

 пропозиції  щодо  змісту  використання  цього  кредиту, маючи на

 увазі вигоди товаровиробника. От суть такої постанови.

      Можна  проголосувати  цю постанову? А строк дати 2 тижні на

 підготовку  відповідних  документів.  З урахуванням обговорення.

 Зрозуміло. За основу такий проект можна проголосувати?

      Ну, шановні, я вас прошу, тиждень -це означає 7, 8, 9, 10 -

 ихідні  дні,  там  ніхто не буде працювати над цим документом, а

 потім  ми  будемо  самі  себе...  Протягом десяти днів, протягом

 десяти днів.

      Тобто,   постанова   такого   змісту:   направити  Кабінету

 Міністрів   проект  постанови  на  доопрацювання  з  урахуванням

 обговорення  його  на  Верховній  Раді.  За  основу ставиться на

 голосування  цей  проект.  Ставлю  на голосування. І направлення

 Верховній Раді протягом 10 днів.

      "за"

      Протягом двох пропонуєте?

      Теж саме -протягом двох тижнів, ставлю на голосування. Будь

 ласка. Голосуйте, голосуйте.

      "за"

      Рішення прийнято.

      Які доповнення будуть? Немає доповнень.

      Ставлю на голосування в цілому. Прошу.

      "за"

      Ну,   в  кінці  кінців,  я  прошу  серйозно.  80  депутатів

 вагається!  В  цілому,  я  прошу!  Ну  не було ж пропозицій! Я ж

 ставив спеціально питання як доповнення.

      Ще  раз  ставлю  на  голосування. Ну, межі вдосконалення не

 буде. Я прошу: підтримайте документ і в робочому порядку вносьте

 пропозиції.

      "за"

      Я  просив би  протокольно дать доручення Даниленко Анатолію

 Спепановичу,  візьміть це питання під контроль, бо не виключено,

 що  це  постанова  не попаде більше сюди і Анатолій Андрійович і

 Валентині  Петрівні,  у трьох попрацюйте над цим документом, щоб

 не трапилося так, що нібито проблеми перестало існувати.

      Слухається  питання  про  проект  постанови  Верховної Ради

 України  про  внемсення  змін до Постанови Верховної Ради від 15

 вересня  95 року про порядок введення в дію Закону "Про операції

 з  давальноцькою  сировиною  у зовнішньоекономічних відносинах".

 Слово  має  Мозер Георгій Едуардович голова підкомісії комісії з

 питань економічної політики.

      МОЗЕР.

      Уважаемые  товарищи, мы с вами в прошлом году приняли, в 95

 году   приняли   Закон  Украины  "Про  операции  с  давальницкою

 сировиною  у  зовнішньоекономічних  відносинах".  После принятия

 закона,  закон вступил в действие с 31 октября 95 года, возникла

 масса  вопросов,  поступает  много  запросов  в адрес Верховного

 Совета  по,  о  том  как  все-таки  подходить к рассмотрению тех

 контрактов,  котрые  были  заключены  до  31 октября 95 года, до

 принятия  этого  закона.  В  Связи с этим Кабинет Министров внес

 предложение  внести  измение в статью 3 постановления Верховного

 Совета  и предлагается изложить пункт 3 постановления Верховного

 Совета  в  следующей  редакции: виконання контрактів в укладених

 суб'єктами  підприємницькою  діяльності на проведення операцій з

 давальницькою  сировиною  у  зовнішньоекономічних  відносинах до

 введення  в  дію  цього закону, а також надання дозволів окремим

 суб'єктам  підприємницької  діяльності  на  відстрочення  оплати

 векселів   або   погашення   письмових  зобов'язаннях  по  таких

 конрактах  здійснюються  до  31  жовтня  1996 року відповідно до

 порядку,  що  діяв до набрання чинності зазначеним законом. Якщо

 до  будь-яких  умов  контрактів  не  було  внесення  змін  після

 введення  в  дію  Закону  України  "Про  операції  давальницькою

 сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

      Мы  у  себя в комиссии расссмотрели этот вопрос, у вас есть

 проект  постановления,  который  роздан  от  11 марта 1996 года.

 Прошу вас поддержать данное постановление.

      ГОЛОВА.  Хочу  підкреслити,  що Кабінет Міністрів просить в

 терміновому  порядку  розглядати  це  питання, оскільки воно вже

 внесено   тривалий   час  у  Верховну  Раду.  Є  ще  питання  до

 доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка.

      МОЗЕР. Дякую.

      ГОЛОВА.  Є  бажаючі виступити з цього приводу? Ну, тут все,

 здається,  досконало  висвітлено.

      Я  ставлю  на  голосування  проект  постанови  про зміни до

 прийнятого   раніше   Верховною  Радою  документу.  Будь  ласка,

 зосередилися!   Голосується   проект,   внесений   комісією,  за

 пропозицією Кабінету Міністрів. За основу!

      "За" -

      Проводиться   реєстрація   по...   за   правилом...   за...

 голосування за себе, кожен за себе. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є в Регламенті таке записано...

      "За" -

      Ставиться на голосування проект постанови...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Поіменно - наполягаєте? Хто за те, щоб поіменно, будь ласка.

      "За" -

      Приймається рішення.

      Будь ласка, голосується поіменно проект постанови. Поіменно

 голосується.

      "За"-

      Рішення  прийнято.  Спасибі.  В  цілому... В цілому, я бачу

 зауважень  немає.  В  цілому  ставиться  на голосування в тому ж

 режимі. Прошу... В цілому. Іван Григорович, голосуйте, голосуйте

 активно.

      "За"-

      Спасибі.  Подякуєм  комісії  за  те,  що  добре підготувала

 документ.

      Про...  проект  Закону Про державне регулювання ринку ціних

 паперів,  Волков  Микола  Федорович,  заступник голови Державної

 комісії  з  цінних паперів та фондового ринку доповідає питання,

 прошу.

      ВОЛКОВ.

      Шановний  Голово,  шановні  депутати!  До  вашого  розгялду

 сьогодні   пропонується   проект  Заокну  України  Про  державне

 регулювання  ринку  цінних  паперів в Україні, який базується на

 положеннях  концепції  функцінування та розвитку фондового ринку

 України,  схвалено  Верховною  Радою України 22 вересня минулого

 року. Цей закон перший, розробку якого розпочала робоча група по

 розробці  пропозицій з питань функцінування і розвитку фондового

 ринку,  створених  Президією  Верховної  Ради України в минулому

 році.

      Був ще проект законно з цих питань, запропонований народним

 депутатом   Кв'ятковським.   За   базу  створення  цього  закону

 України.......,  розроблений  Міністерством  фінансів України та

 доопрацьований    Кабінетом   Міністрів  України  з  урахуванням

 зауважень міністерств і відомств. Реалізація концепції в полному

 обсязі  потребуватиме пойняття Верховною Радою значної кількості

 принципово  нових  для  правового   поля України законодавчих та

 нормативних актів.

      Але  прошу  звернути  вашу  увагу на ту надзвичайно важливу

 обставину,  що  вітчизняний  фондовий ринок потребує сьогодні не

 тільки  відповідного  законодавчого забезпечення, але і дійового

 контролю  та  нагляду  з  боку держави за дотриманням учасниками

 фондового ринку умов та положень чинного законодавства.

         Внаслідок    перетворення    державних   підприємств   в

 акціонерні  товариства  в  Україні  з'являється велика кількість

 власників акціонерів, так як до участі в приватизаційних паперах

 залучено  практично  все  населення  нашої  держави.

       Новостворені  акціонерні  товариства  отримують  додаткову

 можливість залучення необхідних інвестицій шляхом випуску цінних

 аперів,  що  являється  альтернативним  банківським  кредитом та

 державному  фінансуванню.

      Наведені приклади створюють передумови для вирішення шляхом

 використання    мехнізмів    фондового   ринку   двох   важливих

 соціальноекономічних   проблем   -розширення   можливостей   для

 залучення  інвестицій  для  народного  господарства  України  та

 забезпечення  прав  та інтересів інвесторів як вітчизняних так і

 іноземних    процесів  інвестиційної  діяльності.

      Вирішить  ці  нагальні рпоблеми можна лише шляхом посилення

 та  урізноманітнення  митного  державного  регулювання  з  метою

 створення  соціально  справедливого,  регульованого, ефективного

 нормативно упорядкованого та конкурентного ринку цінних паперів.

      Для   вдосконалення  державного  регулювання  ринку  цінних

 паперів    необхідно   ліквідувати   також   розпорошеність   та

 перетинання  функцій  різних державних органів, що регулюють цей

 ринок. На  сьогодні   в Україні  таких  органів  більш  як 7.

      Значні  повноваження щодо регулювання фондового ринку мають

 Міністерство  фінансів,  Фонд державного майна Національго банку

 України.

      Між  тим  міжнародний досвід свідчить про регулювання ринку

 цінних  паперів  в  одному  органі  -Державній  комісії з цінних

 паперів   та  фондового  ринку.

      Отже  першим з числа законі, які визначатимуть структуру та

 механізм  функціонування  ринку,  має  бути  прийнятий закон про

 врегулювання цього  ринку  державою.

      Реалії  сьогодення  вже  довели,  що на етапі становлення і

 розвитку  фондового  ринку  сама  держава  повинна взяти на себе

 обов'язок  щодо  заохочення  інвестора до вкладень в державні та

 корпоративні  цінні  папери  і  має захистити цього інвестора не

 тільки  від  зловживань  та  шахрайства,  а  й  від нестабільної

 кон'юктури   ринку.

      Ми  розуміємо, до державне регулювання ринкової взаємодії -

 тонкий, багатофакторний процес, який неможливо здійснювати суто

 адмінистративними   важелями,  але  з  іншого  боку  відсутність

 єдиної   державної   політики   на   такому  важливому  сигменті

 фінансового  ринку  як  емісія  та обіг цінних паперів може мати

 фатальні   наслідки   для   України   у  (..............)  після

 приватизаційний період  реформування її економіки.

      В   найближчі   рік-два   ми  повинні  створити  умови  для

 забезпечення  функціонування цілісного, прозорого, ліквідного та

 ефективного ринку цінних паперів.

      По  мірі просування України в напрямку ринкових перетворень

 держава   повинна   заохочувати   зацікавленність   широких  кіл

 громадськості  по  ринку  цінних паперів для того, щоб цей ринок

 зростав  і  розвивався.

      Для   досягнення  цієї  мети  держава  повинна  забезпечити

 прийняття   такої   законодавчої   нормативної   бази,   яка   б

 забезпечувала  довіру  всіх  верст населення до фондового ринку.

 Розкриття     повної    інформації    про    учасників    ринку,

 (..............)   оперативний   доступ   інвесторів   до   цієї

 інформації  ро  учасників ринку -це необхідний в економіках усіх

 країн    крок    до    розвитку,    як   внутрішнього,   так   і

 міжнародного (..............).

      Іноземні   та  вітчизнянні  інвестори  не  можуть  приймати

 відповідальні   та  обгрунтовані  рішення  щодо  інвестицій  або

 оцінювати та поірвнювати ефективність різних угод без доступу до

 частної  та  повної  ринкової  інформації. Більше того, найбільш

 ефективний спосіб захисту інвесторів і зловживань, і шахрайських

 дій  на  фондовому ринку є надання і можливості захищати себе та

 забезпечувати   їм  доступу  до  своєчасної,  тоточної  ринкової

 інформації.

      І  головне. Без такої оперативної, виваженної і достовірної

 інформації  щодо фінансового стану іметентів, торговців та інших

 учасників  ринку  цінних  паперів держава в не в змозі ефективно

 регулювати фондовий ринок.

      Прийняття  закону  про  державне  регулювання  ринку цінних

 паперів  дозволить вирішити шляхом реалізації єдиному державному

 органу  відповідних  повноважень  проблему  здійснення контролю,

 розпорошенного і нерівномірносформованого ринку.

      Виявити   і   попередити   негативну   тенденцію  розвитку,

 поступово  і в певній логічній послідовності запровадити сучасні

 стандарти та форми його органзації.

      В  підсумку  до централізованої, поки що слабо регульований

 ринок   України  може  вийти  на  рівень,  який  дозволить  йому

 нормальну взаємодію з  світовим ринком інвестицій.

      В   законопроекті   визначена   мета  та  форма  державного

 регулювання   ринку   цінних  паперів,  перераховано органи,  що

 здійснюють  державний контроль на "чорному " ринку. Законопроект

 в  занчінй  мірі  зосереджує  уповноваження на користь державної

 комісії  з  цінних  паперів  та фондового ринку як органу, якому

 основним  завданням є формування, забезпечення реалізації єдиної

 державної  політики щодо розвитку та функціонуванню ринку цінних

 паперів.

      Питання  про  створення  комісії постало в Україні з самого

 початку розвитку ринкових відносин у сфері обігу цінних паперів.

      Необхідність    у   появі   такого   регулятивного   органу

 продекларовано  також  у  концепції  функціонування  та розвитку

 фондового  ринку  України.  Державна комісія з цінних паперів та

 фондового   ринку   утворена   як  центарльний  орган  державної

 виконавчої  влади,  метою якого є забезпечення реалізації єдиної

 державної  політики  щодо цінних паперів, координації діяльності

 міністерств,  інших  центральних  органів  державної  виконавчої

 влади,  зокрема, забезпечення державного контролю за додержанням

 законодавства України з питань функціонування фондового ринку.

      З вересня минулого року новостворена комісія розпочала свою

 діяльність,   вважаючи   головним   своїм  завданням  реалізацію

 провідних   положень   концепції   функціонування   та  розвитку

 фондового  ринку.  В  період організаційного створення комісії в

 даний   час  завершується  створення  територіальне  відділення,

 спеціалізовані  підрозділи центрального апарату, розроблений ряд

 законодавчих,  нормативних актів, зокрема проекти закону України

 про  електронний  обіг  цінних  паперів  та системи націнального

 депозитарію, про фонд захисту інвесторів на фондовому ринку, про

 єдину  біржову  систему тощо, які незабаром надійдуть на розгляд

 Верховної Ради.

      До сфери регулювання комісії ввійшли депозитарна діяльність

 та   діяльність   зведення  реєстрів  власників  іменних  цінних

 паперів.

      Тому,   ми   вважаємо,   що   проект  закону  про  державне

 регулювання  ринку цінних паперів -це суттєва та вкрай необхідна

 частина законодавчого забезпечення економічного розвитку України

 в   тій  частині,  що  стосується  контролю  за  звітністю  усіх

 професійних  учасників  ринку,  створення єдиного інформаційного

 простору,    адаптації   українського   ринку   до   міжнародних

 стандартів.

      Вперше      в      законодавстві      України     вводяться

 норми..............  правового  регулювання  ринкових  відносин.

 Зокрема, стаття 3 означає поняття "підприємницька діяльність" та

 "ринку  цінних  паперів",  у  статті  10  визначені повноваження

 фондових бірж та саморегулювних організацій.

      Система   взаємовідносин  між  державою  та  інвестиційними

 утвореннями  ринку,  яка значно спростить контрольну функцію для

 державних  органів,  сприятиме  виходу  суб'єкту ринку на якісно

 новий рівень саме організацією своєї роботи.

      Досвід  розвинених  країн  світу, зокрема Сполучених Штатів

 Америки,  та  країн з реформованою економікою, наприклад Польша,

 підтверджує,    що   найбільший   ефект   на   фондовому   ринку

 забезпечує  схема,  де  головні регулятвні функції зосереджені в

 незалежній  державній комісії з цінних паперів. А інші відомства

 виконують  регулятині  функції на фондовому ринку тільки в межах

 своїх  повноважень.

      Заокн   України  про  державне  регулювання  ринку  ціннних

 паперів,  напрвлених в першу чергу, на загальне регулювання всіх

 відносин,   пов'язаних  з  державним  регулюванням  вітчизняного

 фондового  ринку.

      Так,  проектом  закону  визначається мета, форми державного

 регулювання  фондового  ринку. Дається перелік органів державної

 виконавчої   влади,   що  здійснює  таке  регулювання,  а  також

 визначаються повноваження  цих  органів.

      Головні  функції  щодо  державного регулювання ринку цінних

 паперів  України, згідно з цим проектом, має виконувати державна

 комісія з  цінних паперів.

      Саме   тому   виправдано  бачиться  пунктуальне  визначення

 проекту   закону   всіх   функцій,   повноважень,  структури  та

 особливостей  діяльності  Державної  комісії з цінних паперів та

 фондового ринку.

      Щодо  окремих  пунктів,  то хотів би звернути вашу увагу на

 пропозиції,  викладання  назви проекту закону України в редакції

 про  Державну  комісію з цінних паперів та фондового ринку. Наша

 дщумка   -це   невиправдана   і   буде   звужувати   сферу  його

 застосування.

      Проект закону України про державне регулювання ринку цінних

 паперів  повинен  стати базовим в системі державного регулювання

 (...........)  як  регулятор  його  на фондовому ринку не тільки

 стримує  розвиток  ринку  цінних  паперів,  а  приносить  збиткі

 державі.

      Шановні  депутати, законопроектом висловлена загальна думка

 органов  державної  виконавчої  влади  щодо того, яким чином має

 сфолрмуватися   истема   державного  регульювання  ринку  цінних

 паперів  в  Україні.  Актуальність  закону  не викликає сумніву,

 більш того з введення його запобігли безліч негативних явищ, які

 уже  як корозія починають роз'їдати механізм ринку, що тільки но

 почав по справжньому зароджуватися.

      Державна  комісія  з  цінних  паперів та фондового ринку на

 організаційно-технічному  та методологічному рівнях готова взяти

 на себе повноваження, визначених цим законопроектом. Напередодні

 завершень   сертифікатного  стану  приватизація  переходить   до

 грошової    стадії    та   розгортання   вторинного   ринку   як

 корпоративних,   так   і   державних  цінних  паперів,  державне

 регульування  є  фактором  щодо  позитивного впливу на показники

 ліквідності  та стабільності одного з важливіших елементів ринку

 капіталу - фондового ринку. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до  доповідача? Запишіться, будь

 ласка.  Поки  буде  йти запис, Микола Федорович, як ви дивитеся,

 такі  важливі  функції,  такі великі права і обов'язкі важливі у

 комісії,  яка  цим  законом  передбачена,  яка фактично створена

 указом Президента тепер, що значення її в Україні буде мабуть ще

 і  переважати значення фонду Держмайна. Важливо, щоб так зробити

 незалежної  цю  структуру, її треба безпосередньо підпорядкувати

 Президенту і зробити підзвітною Верховній Раді. Так, щоб це було

 справді  гарантовано,  що вона буде незалежна у своїх діях, а не

 підпорядковувати її Кабінету Міністрів.

      ВОЛКОВ.   Дякую   за  запит.  На  нашу  увагу  функції

 Державного  майна  України  частково  і  це  вже, цей процес вже

 розпочався,   повинні   перетинатись,  перетекати  до  державної

 комісії  з  цінних  паперів  та фондового ринку. Фонд державного

 майна  і  Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку з

 цим погоджується і досі, і ще на протязі...

      ГОЛОВА.  Тобто  ви  не заперечуєте такої можливості і такої

 потреби  в  тому,  щоб  підвищивши  статус  комісії,  зробити її

 підзвітною   і   незалежною  і  підпорядкованою  Президентові  і

 підзвітною Верховній Раді?

      ВОЛКОВ. Так.

      ГОЛОВА.  Добре.

      Будь ласка, Тодоров, запитання? Тодорова нема...

      ТОДОРОВ. Прошу передать слово Анисимову.

      ГОЛОВА.  Анісімов, прошу.

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ, Запоріжжя.

      У меня два вопроса.

      Первый   вопрос.   Ответьте,   пожалуйста,   что  первично:

 изготовление  ценых  бумаг  или согласование действий с вами как

 комитетом, который выполняет функции надзора за этими бумагами?

      И  второе.  Какие  сегодня  у вас есть полномочия для того,

 чтобы  привести  законы, принятые Верховным Советом? А вы знаете

 один  из  законов, что приватизационный сертификат, который тоже

 является  ценной  бумагой,  на  сегодняшний  день не имеет права

 ходить в торговле среди населения и на базарных рынках.

      Пожалуйста, ответьте.

      ВОЛКОВ. Спасибо. Я начну со второго вопроса.

      Так    исторически    сложилось,    что    есть    перечень

 приватизационных  бумаг  в  Законе  о  приватизации,  есть набор

 функций  в форме государственного имущества. И в настоящее время

 Фонд,  насколько  нам  известно, Фонд государственного имущества

 обратился   в  Администрацию  Президента  и  Верховный  Совет  с

 просьбой    разрешить    открытое,   или   свободное   обращение

 приватизационных сертификатов. Мы эту точку зрения поддерживаем.

 Почему?  Потому,  что практика вот той же самой Чехии, Венгрии и

 России  показала,  что  открытое  обращение  только ускорит этот

 процесс.  Почему?  Потому,  что  хотим мы или нет, в таком не до

 конца  действующем... или в не до конца разработанном (извините)

 правовом  поле  всегда находятся  дырки, с помощью которых те же

 самые    акты    купли-продажи   приватизационных   сертификатов

 продолжаются. Это на второй вопрос.

      На  первый  вопрос.  В  настоящее время функции регистрации

 эмиссии  выполняет  Министерство финансов. И прежде, чем эмитент

 проводит  выпуск,  он  подает  информацию (согласно распоряжению

 Министерства финансов) в регистрирующий финансовый орган - или в

 Министерство  финансов, или в облсатные финансовые органы, или в

 финансовые органы Республики Крым.

      ГОЛОВА. Анісімов, щось не  з'ясовано...

      АНІСІМОВ.  Значит, у меня на второй вопрос я не получит

 вразумительного ответа, ведт это вы действительно поддеорживаете

 предложение,   с  которым  выходит  сегодня  госкмимущество.  На

 сегодняшний   день.......,   когда   законодательством   Украины

 запрещено обращение и перепродажа  приватизационных сертификатов

 в   другие  руки,  они  все  именные,  как  таковые.  поэтому  я

 спрашиваю:  есть  ли  у вас сегодян все рычаги воздействия этому

 противозаконию?  Это  уже  потом  будет,  это  следствие,  вы за

 следствием  и идете...

      ВОЛКОВ.  Извините,  я  не  до  конца  понял вопрос. В

 настоящее время  комиссия не располагает такими полномочиями.

      ГОЛОВА. Глухівський.

      ГЛУХІВСЬКИЙ.  Шановний  доповідачу,  чи  всі  види  цінних

 паперів  будуть  рівноціними  на  ринку?  Чи  будуть якісь цінні

 папери,  які  не  матимуть  обігу і яка буде роль компенсаційних

 сертифікатів на  ринку цінних паперів? Дякую.

      ВОЛКОВ.  Щодо  тих цінних паперів, які не будуть мати

 обігу,  то  це... як завжди відомо деякі види векселів. Значить,

 щодо  компенсійних   сертифікатів,  тобто до цього часу ці цінні

 папери  не....  ці  майнові  забов'язання? там не відносяться до

 цінних паперів.

      ГОЛОВА.Меркушов.

      МЕРКУШОВ. Уважаемый докладчик, в своем докладе вы несколько

 упомянули  о  трастах  и  о  тех  беззакониях,  которые творятся

 сегодян.   с   принятием   этого  закона  и  при  передаче  тезх

 полномочий, котрые предусмотрены в законе вашей комиссией, может

 ли  сегодня  конкретный  наш  избиратель,  наш вкладчик изменить

 реальную ситуацию на  этом поприще - это  первый вопрос.

      И  второй.  Какие  главные  функции  комиссии  вы  считаете

 позволят изменить ситуацию сегодня, существующую на рынке ценных

 бумаг.

      ВОЛКОВ.  Ну,  во-первых,  что  касается....  основная

 волна  скандала,  который  связан  с  обманом  населения Украины

 связан  не  с  операциями  с  ценными бумагами, а с операциями с

 денежными средствами. Первое.

      Второе.   В   настоящее  время  рассматривается  целый  ряд

 законодательных  актов, которые будут регулировать э тот вопрос.

 Они  всем  вам  известны.

      Комиссия считает, что основное должна быть функция хранения

 юбых  активов  любого  имущества отделена от функции управления.

 То,  что  не  слелано в настоящее время в действующих трастах, и

 то,  что  не  сделано  в  инвестиционных  компаниях.  По первому

 вопросу.

      По второму вопросу. Такие функции Комиссия считает ключевыми

 ля  осуществления  своих  полномочий  -это  функция установления

 финансовых   нормативов,   обязательных   для  всех,  и  функция

 расследования.

       ГОЛОВА.  Контролю  законності,  власне  кажучи.

      Альошин,  прошу.

      АЛЬОШИН.  Існує Закон "Про цінні папери і фондову біржу". І

 в  зв'язку  з  цим  при  розгляді вашого закону існує така точка

 зору,  що  варто  б його не розглядати окремо, а як доповнення і

 зміни  до  того   закону.

      Я  цю  точку зору не підтримую. Підтримую саме необхідність

 саме  запропонованого  вами  законопроекту.  Але  все-таки,  яка

 аргументація  у  тої  сторони?

      І  другий  момент.  В  зв'язку  з  прийняттям  чи розглядом

 запропонованого  законопроекту  виникають певні суперечності мжі

 тим законом і Законом "Про цінні папери і фондову біржу. Чому ми

 не  розглядаємо  в  пакеті  тоді пропозицію щодо внесення змін і

 доповнень   до  того закону?

      І  третій  коротенький  момент:  які  повноваження  комісія

 передбачає  для   регіональних  підрозділів  своїх?

      ВОЛКОВ.  Ну,  что  касается  Закона "О ценных бумагах и

 фондовой   бирже".  Практика  ближайшего  соседа  показала,  что

 попытка  обкединить  в  одном законе все функции привела к тому,

 что  Указом  Президента России закон был приостановлен, и только

 на фоне известных наступающих событий 20 марта этого года он был

 подписан.  Слишком много... Я хотел бы обратить ваше внимание на

 одну  самую  главную  особенность  создания  комиссии. Рынок уже

 создан  и комиссия уже входит в тот рынок, какой он есть и какой

 сложился.

      Возвращаясь  к  закону о ценных бумагах и фондовой бирже, я

 бы был очень благодарен всем народным депутатам, если бы нашлась

 возможность  и  в  момент  второго  чтения учесть те замечания и

 предложения,  которые  вы  выскажете здесь и совместить их с тем

 проектом изменений дополнений закона о ценных бумагах и фондовой

 бирже, который уже подан в Верховный Совет.

      Что касается третьего вопроса. Территориальные органы будут

 обладать  практически  почти той же полнотой власти, что и будет

 обладать   Центральная   комиссия   за   исключением  нескольких

 основных. Это первое.

      И  второе.  Что,  как и в центральных органах комиссии, там

 будут  созданны  отделы и это положение уже утверждено по защите

 прав граждан.

      ГОЛОВА.  Микола  Федорович, доповнення до того питання. Яка

 частка  ринку  цінних  паперів  проходить сьогодні через фондову

 біржу?

      ВОЛКОВ.  На   жаль,  на  протязі  1994-1995  року  декілька

 процентів.

      ГОЛОВА. Свято, прошу.

      СВЯТО В.П.

      Дякую    Олександре    Олександровичу.    Шановний   Миколо

 Федоровичу,  прошу  сказати  яким  саме  способом,  а  саме який

 механізм    поєднання    державного   регулювання   з   ринковим

 саморегулюванням  на  фондовому  ринку цінних паперів? Який саме

 механізм?

      І  друге.  Відкритий обіг притватизаційних сертифікатів, чи

 не  є  причиною,  а  саме  монополізацією у сфері роздержавлення

 державного майна? Дякую  за увагу.

      ВОЛКОВ. Спасибі. Что касается свободного обращения

 компенсиционных  сертификатов,  то  на  наш  взгляд,  на  взгляд

 Государственной комиссии по ценным бумагам, с одной стороны -это

 все-таки  шаг  государства  навстречу своим гражданам, которые в

 свое  время  хранили  деньги в сберегательных кассах и в системе

 Госстраха.  Вторая  сторона  -свободное  обращение  уже  на этом

 этапе,  когда  рынок  развит  больше,  чем в момент 1993 году 17

 марта,  когда  принимался  декрет  о доверительных обществах, мы

 рассматриваем   как  положительный.

      Еще прошу, извините пожалуйста, повторите первый вопрос.

      ГОЛОВА. Радько.

      СВЯТО. Микола Федоровичу, я просив сказати -як саме... який

 саме   механізм   поєднання   державного  регулювання  з  ринком

 самоврегулювання на фонду... ринку... фонду цінних паперів. Який

 саме механізм поєднання.... саморегулювання.

      ВОЛКОВ.  Спасибі. По-перше, це фондові біржі. Стосовно

 фондових  бірж, Державна комісія чи Міністерство фінансів шляхом

 установлення відповідних нормативів і призначення відповідних...

 відповідальних за діяльність цієї біржі регламентує(...........)

 діяльність.

      По-друге,  само(...........)  організації  в  усьому  світі

 існують  як  проміжний  контролюючий орган між державою та самим

 ринком.

      ГОЛОВА. Радько. Останнє   запитання.

      РАДЬКО

      Дякую. Радько, 351, Сумщина. Шановний доповідачу! Я глибоко

 переконаний,  що якби ви, як сказали із трибуни, безпокоїлися за

 свій народ, то внесли мабуть зміни в діючий закон, а не виносили

 новий. Але ж раз він появився, мене запитання по цьому закону.

      Є  стаття  2,  в  якій  розписано  "різні  форми державного

 контроля"   аж   на  цілу  сторінку.  А  потім  закінчення  -"та

 проведення інших заходів щодо державного регулювання контролю".

      Що   ви   маєте  на  увазі  оці  "інші"  заходи?  Дякую  за

 (...........)

      ВОЛКОВ.  Це  ті  заходи,  які  можуть  бути делеговані

 Державною  комісією,  Верховною  Радою по окремих дорученнях. Це

 доручення   щодо   перевірки  таких  надзвичайних  наслідків, чи

 доручення  Кабінету  Міністрів,  чи  Адміністрації  Президента з

 аналогічних питань.

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте,  будь ласка.

      ВОЛКОВ М.Ф. Спасибі.

      ГОЛОВА.  У  нас процедура передбачає розгляд альтернативних

 проекті   одночасно   із   основними  тоді,  коли  такі  проекти

 вносяться.  Альтернативний  проект вніс Ігор Квятковський раніше

 навіть  цього проекту, і він має всі права для висловлення своєї

 озиції  з  цього  приводу,  для обгрунтування свого проекту, або

 зміни до цього проекту.

      Будь ласка, Ігор Васильович.

      Тепер,  нам  потрібно відразу визначитися. Буде ще невелика

 співдоповідь  комісії,  так,  Таранова,  і  бажаючі можуть взяти

 участь  в  обговоренні,  але  треба  було б ці питання закінчити

 сьогодні розглядом. Нема заперечень?

      Будь ласка, Ігор Васильович.

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.

      Шановний  Голово,  шановні  депутати,  7 лютого 1995 року я

 офіційно  вніс  у  Верховну  Раду  України свій законопроект про

 державне  регулювання  ринку  цінних  паперів. Той законопроект,

 який ми розглядаємо зараз, був внесений Кабінетом Міністрів лише

 наприкінці грудня 1995 року, тобто майже через рік після мого.

      Тому,  керуючись Регламентом, доцільно було б розглянути як

 основний  саме  перший  законопроект.  Одначе,  сталося  те,  що

 сталося.

      Хотів   би   тут   окреслити   суть   і   відмінність  двох

 запропонованих  законопроектів.  Теза  перша,  яка  об'єднує два

 законопроекта,   це   те,   що  такий  законопроект  надзвичайно

 потрібен, і в цьому Верховна Рада надто відстала від життя.

      Свого  часу  мій  законопроект був заблокований, нібито, із

 надзвичайно жорстких умов, які він вимагав щодо емітентів цінних

 паперів та фінансових посередників на ринку цінних паперів. Якщо

 б  цього  блокування  не  відбулося,  то наслідки жахливої кризи

 трастів  були  б для наших громадян набагато меншими, ніж тепер.

 Якщо  б  цього блокування не відбулося, у нас би вже сьогодні не

 було  б  продовження  історії українських МММ, яка розкручується

 далі  і  далі.  Після  внесення  свого  законопроекту мене стали

 звинувачувати  в  тому,  що  я хочу вести поліцейський нагляд на

 ринку  цінних  паперів.  Гадаю,  що  це  масове  ошукання  наших

 виборців  на  ринку  ціних  паперів  та  довірчих  операцій, яке

 відбулося  після внесення мого законопроекту, підтвердило тільки

 одне,  що  такий підхід був і своєчасним, і адекватним сутиації.

 Більше того, почали розповсюджуватися звернення, от в тому числі

 і   до   Верховної   Ради,   так   званих,  обурених  фінансових

 посередників,  які  з  обуренням  відмічали, що прийняття такого

 законопроекту  в  моїй  редакції приведе до гальмування розвитку

 ринку  цінних паперів. Гадаю, що всі за цей час пересвідчились в

 тому,  що  це  не гальмування було у розвитку фондового ринку, а

 заборона продовження прохіндеям обдурювати наших виборців.

      Хотів  би  навести  приклад  Сполучених  Штатів Америки, де

 комісія  по  цінним  паперам  дійсно виконує найвищі поліцейські

 функції  на  фондовому  ринку,  і навіть при таких повноваженнях

 дуже  рідко, але все ж таки відбувається шахрайство на фондовому

 ринку  США.  Очевидним  є  і  те,  що  перешкода  для первісного

 накопичення  капіталу  через  масове ошукування громадян Ураїни,

 який  став  у  разі  його  прийняття,  ніс  законопроект  був би

 невигідним  як багатьом у центрі, так і в регіонах. Але ситуація

 після  масового  народного  обурення стала небезпечною, ось чому

 нарешті   в   надрах  Кабінету  Міністрів  появився  аналогічний

 документ.

      Насамперед  хотів  би  відмітити,  що  майже  40  відсотків

 законопроекту  Кабінету  Міністрів,  повторюю, мій законопроект.

 Хотів  би  зараз  відмітити  лише  три  моменти. Перше. Фондовим

 ринком  у  нас  на Україні сприймається хто завгодно і Мінфін, і

 Нацбанк,  і  Антимонопольний  комітет,  і  Мінекономіки,  і Фонд

 державного майна, і хто тільки не завгодно, а "У семи нянек дитя

 без  глаза"...  Саме  це і було однією з найвагоміших причин тої

 вакханалії  і  безвладдя,  яке  створилося  на  фондовому  ринку

 України. Саме тому стаття 5 мого законопроекту передавала ці всі

 функції  Комісії  по цінним паперам. Я хочу її навести повністю.

 "Комісія   є  єдиним  державним  органом  виконавчої  влади,  що

 здійснює  регулювання  усіх  видів  діяльності  стосовно  цінних

 парерів,   залучених  в  торгівлю  на  відкритих  ринках  цінних

 паперів,  включаючи  похідні  цінних  паперів,  крім  тих цінних

 паперів,  котрі  не підлягають регулюванню та контролю. Всі види

 діяльності  банків  та  небанківських  фінансових інститутів, що

 відносяться  до  відкритих  пропозицій цінних паперів, крім тих,

 котрі  здійснюються  за  їх  власний  рахунок  через брокерів да

 ділерів   ліцензованих   комісій,   підпадають   під  юрисдикцію

 комісій".

      І  хотів  би  навести аналогічну статтю того законопроекту,

 який   поданий   Кабінетом  Міністрів:  "Державний  контроль  за

 дотриманням  законодавства  на  ринку цінних паперів здійснюють:

 державна  Комісія  України  з цінних паперів та Фондового ринку,

 Національний  банк  України,  Антимонопольний  комітет  України,

 Міністерство  фінансів України, Фонд державного майна України та

 інші  державні органи відповідно до своєї компетенції та чинного

 законодавтсва".  Тобто,  ця  стаття  знову  повторює  у варіанті

 Кабінету Міністрів ті помилки, які вже є.

      Друге.  Враховуючи  надзвичайну  важливість фондового ринку

 для  економіки країни і його врегулювання, в моєму законопроекті

 пропонується  затвердження  членів  Комісії по цінним паперам за

 поданням   Президента   України,  але  Верховної  Ради  України.

 аналогічно    тому,    як   відбувається   затвердження   складу

 Антимонопольного   комітету,   Національного   банку,   а  також

 аналогічно практиці інших країн.

      Третє.   Фукнкції   та   повноваження   комісії.   В  моєму

 законопроекті  вони  достатньо  вагомі  і  жорсткі для того, щоб

 поставити край шахрайству на фондовому ринку.

      І  останнє.  В  будь-якому випадку законопроект про дежавне

 регулювання   ринку  цінних  паперів  у  1-му  читанні  потрібно

 приймати  сьогодні.

      ГОЛОВА.   Дякую.   Дякую.   Запитання   будуть   до   Ігоря

 Васильовича?  тоді одне тільки запитання. Ігор Васильович, як ви

 вважаєте,  чи  млжна  вдосконалити  проект,  внесений  Кабінетом

 Міністрів,  врахувавши  пропозиції з вашого проекту?

      КВЯТКОВСЬКИЙ. Це потрібно робити зараз.

      ГОЛОВА.  Ясно.  Це і потрібно зробити. сідайте, будь ласка.

 Таранов  від комісії,  співдоповідь.

      ТАРАНОВ.

      Уважаемые коллеги, я подготовил достаточно большую доповидь

 по  закону, но ввиду того, что уже семь часов,.... шесть часов и

 время  подходит  к     концу,  я  хотел  би  остановиться на 2-х

 пунктах.

      Ну,  1-й  пункт.  Необходимость  заукона помоему доказывать

 никому    не   надо,   так   как   отсутствие   государственного

 регулирования  на  фондовом  рынке  привела  к  тому,  что путем

 трастовых  операций  у  населения Украины украдено 11 триллионов

 рублей...  карбованцев.

      Закон  предлагается  к принятию в 1-м чтении. Тоесть каждый

 депутат,  каждая депутатская комиссия, фракция имеет возможность

 принять участие в доработке и совершенствовании этого закона. Те

 замечания  или та редакция закона депутата.........., который он

 сказал  не  противоречит  в целом тому закону, котрый разработал

 Кабинет  Министров и также дополняет рабочая группа, создання на

 Президиуме  Верховного  Совета.  Поэтому  я  убедительно  прошу

 приянть  необходимость....  понять  необходимость принятия этого

 закона,  принять  закон в 1-м чтении, дорабртать и во 2-м чтеним

 принять  уже  закон  с  теми  доработками,  замечаниями, которые

 высказаны  будут  в  процессе обговорення и в процессе доработки

 закона. Спасибо.

      ГОЛОВА. Ще є запитання до Олега Вадимовича? Є в Свято, будь

 ласка  і  Кірімов,  Заварзін  -3.  Все.  коротенько, будь ласка,

 Василь  Петрович.

      СВЯТО.  Дякую.  Шановний  Олег Вадимовичу, те, що цей закон

 приймати  треба  і що в ньому актуальність і необхідність велико

 ясно,  але  з  другого  боку  той  злочин,, який був вчинений по

 відношенню  до  нашого народу, а саме з позицій Декрету Кабінету

 міністірв  про трасти, то мене цікавить одне єдине питання: який

 час..........  треба  для  того, щоб в людей появилась довіра до

 того  фйонду  фінних  паперів,  і  чи  буде він ефективний часом

 найближчим? Дякую за увагу.

      ТАРАНОВ. На сегодняшний день на рынке ценных паперив уже

 проведено  3,  5  тысячи  эмиссий,  работает более 900 торговцев

 ценными  бумагами.

      Но, к сожалению, нет сегодня закона, которым бы госудраство

 регулировало  отношения  на  этом  рынке.

        Мы  разработали и приняли концепцию, где четко определили

 план  действия.  И  вот  этот  закон  является первым законом из

 концепции,  где  мы  четко вводим государственное регулирование.

 Это  и  лицензирование ,  это и  финансовый  учет.

      То есть, практически, все то, что необходимо, чтобы не было

 аналогов   с трастами,  введено  в этот  закон.

      В  частности  рабочая  группа дала предложения, то есть, не

 полностью  поддерживая  закон  Кабмина,  мы  расширяем функции и

 Комиссии,  и  добавляем  еще достаточно серьезные моменты, в том

 числе то, что Александр Александрович спрашивал по подчиненности

 комиссии.  Мы  считаем,  что Комиссия должна быть пидпорядкована

 Президенту  и  пидзвитна  Верховний  Ради.  Мы  уже  внесли  это

 дополнение.

      Но  для  того,  чтобы  мы  могли своим избирателям сказать:

 люди,  вы  защещены  от  беспредела  на  рынке ценных бумаг, -мы

 должны   принять  закон,  мы должны  принять  строгие  правила.

      ГОЛОВА.  Заварзін, будь ласка.

       ЗАВАРЗІН.  У  меня такой вопрос конкретный. Не считаете ли

 вы  в  данный  момент  отнетси  этот  закон  на посторное первое

 чтение,    чтобы   сгруппировать  два  закона  в один?

      Это  было  бы,  по  всей  вероятности,  правильно, чтобы мы

 сейчас   не   тратили   драгоценного  времени  и  не  занимались

 голословием.

      ТАРАНОВ.  Ну,  я  вам  скажу,  наводить порядок на фондовом

 рынке  -это не трата времени. Как раз сегодня мы занимаемся тем,

 что нужно.

      Что  касается  обкеденить  два закона -это закон о фондовой

 бирже  и  ценных бумагах и закон о госрегулировании. Дело в том,

 что   один  закон  дополняет  другой.  Необходимо  будет  внести

 изменения  в закон о фондовой бирже ценных бумаг в...

      ГОЛОВА.  Ви  не  зрозуміли,  Олег  Вадимович, він не про те

 сказав.  Предмет  регулювання, правового регулювання законом про

 біржу  і цінні папери і цей закон, вони не присікаються. Вірніше

 вони  доповнять один другого. Але це немає там суперечності. Він

 пропонує,  Олег  Вадимович,  чи  не  можна  було  б два варіанти

 Кв'ятковського  і  ваш  на  повторне  перше читання винести, щоб

 було.

      ТАРАНОВ.  Прошу простить, я немножко не понял, что вы имели

 в  виду  два  других закона. Дело в том, что на сегоднешний день

 закон  Квятковского  или  предложение  Квятковского и тот закон,

 который мы дали, это нормальные два варианта для работы в первом

 чтении.  Один  дополнит  другой,  то есть, приняв закон в первом

 чтении,  тот,  который  дала  комиссия  рабочей  группы  Кабинет

 Министров с учетом замечаний Квятковского будет нормальный закон

 для рассмотрения во втором чтении. Так что в данной ситуации тут

 противоречий тоже нет. Законы не противоречат друг другу. Это не

 противоположные законы.

      ГОЛОВА.  Тобто  при доопрацюванні до другого читання будуть

 враховані  всі  зауваження,  висловленні  там,  так  само,  як і

 зауваження депутатів із сесійного залу.

      ГОЛОВА.  Кірімов прошу. Останнє запитання.

      КІРІМОВ  І. З. Шановний Олександре Олександровичу, шановний

 доповідачу, шановні виборці.

      218 Іванківський виборчий округ, Кірімов.

      У  мене  власне  не  запитання,  у мене дещо інше. Справа у

 тому, о всі законопроекти, які направляються у Верховну Раду для

 розгляду, закони, які ми приймаємо, в них має бути словам тісно,

 а  думкам  просторо.  Якщо взяти от данний законопроект і уважно

 його  прочитати,  то  в  крайньому  разі  його  можна  5 частину

 скоротити. Я вже не кажу про те, що лінгвістично тут дуже багато

 помилок.  Тому  думалось  би  мені,  що  коли  той  законопроект

 поступає в Парламент, то він повинен... стані. Дякую.

      ГОЛОВА.  Я  тоді  відповідаю на це запитання, оскільки воно

 меньше стосується суті питання, як оформлення його. Ви тут праві

 абсолютно.  І  мов  іде про те, що під час підготовки до другого

 читання  потрібно  урахувати, ну, по-перше, висновки експертного

 відділу, які тут є і  які теж з цього приводу дають дуже жорсткі

 оцінки.  Але  з  іншого  боку  і комісія повинна працювати і над

 юридичною  технікою,  пов'язаною  з виконанням цього документу і

 над  підготовкою  навіть  в філологічному сенсі цього документу.

 Тому  ваше зауваження слушне. Тут можна зробити докір і комісії,

 і  відповіднм службам Секретаріату, але, якщо говорити про суть,

 то  мені здається, не дивлячись на те, що там перевтяжнені ніби-

 то  які  норми,  які  говорять  про  обов'язки, положення, права

 комісії  тощо, які стосуються ніби-то положення про комісію, але

 оскільки  має такі виключні повноваження ця комісія, то очевидно

 їх  треба  в  законі  записати.  Щоб  не  було  там інших гірших

 наслідків.  І  я  думаю,  що  мабуть  треба  було б послухати...

 прислухатися в даному випадку до позиції комісії.

      Будь ласка, сідайте. (...........)

      Є  бажаючі  висловитися з приводу? Записаний є. Будь ласка,

 Семенюк з місця  прошу.

      СЕМЕНЮК

      159  виборчий  округ,  депутат  Семенюк.  Шановні  колеги -

 народні  депутати!  Шановний  Олександре Олександровичу! Поданий

 Кабінетом  Міністрів  проект  Закону  про  державне  регулювання

 цінних  паперів  потребує, перш за все, корінного доопрацювання,

 тому  що та концепція, яка була затверджена 22 вересня 1995 року

 фактично  не відображає ті основні засади, які закладалися у тій

 концепції і   не   відображають  суть   цього закону. Це перше.

      Потім.  Хотіла  б  сказати,  що  слід  доопрацювати поданий

 законопроект,  тому  що  в  нього  велика кількість неузгоджених

 статей.  Для  прикладу  приведу.  Стаття  5  і  стаття 8 -великі

 виникають  протиріччя.  Стаття  1 і стаття 5 також. Крім того, у

 статті  3  і  4  взагалі потрібно частину вилучити, тому що дана

 норма  протирічить  Закону про фондову... цінні папери і фондову

 біржу.  Стаття  6,  7  взагалі  потребує  доопрацювання, тому що

 повноваження  і  завдання комісії з цінних паперів розпорошено і

 фактично  розподілено на статтю 6, 7, 8 і мають неконкретність у

 визначенні   відповідно  до    концепції.

      Крім  того,  я  хотіла  б сказати, що ми   комісії з питань

 цінних  паперів   надаємо  право  проводити  штрафування.

      Хотіла  б  сказати,  що  цю  норму  потрібно  узагальнити і

 відобразити в інших законодавчих документах і погодити із іншими

 відповідними нормами.

      Крім  того, я хотіла б до постанови внести таке доповнення.

 Поданий   Кабінетом   Міністрів   проект   закону  про  державне

 регулювання  ринку  цінних  паперів відправити на перше повторне

 читання  і  подати  його на розгляд до 15 травня, щоб можна було

 погодити  і  пропозиції  Квятковського,  які сьогодні, дійсно, є

 сутніми. І потрібно все-таки врахувати.

      Крім  того,  я  хотіла  б  нагадати  шановному представнику

 Кабінету  Міністрів,  що  відповідно  до  концепції був вказаний

 строк  про  розробку  цілого  пакету  законів про фондову біржу.

 Зокрема,  я  хотіла  б  нагадати,  що сьогодні немає страхування

 цінних  паперів.  І  я  думаю,  те,  що  задавав питання депутат

 Анісімов,  зп риводу того, що сьогодні сертифікатами торгують на

 ринку,  це  фактично  підриває  і  економіку, і те, що сьогодні,

 видавши   сертифікати,   держава,  не  забезпечивши  страхування

 відповідного   обігу   цінних   паперів,  не  застосувала  право

 ліквідності  цінних  паперів.  І  разом з тим, це є загрозою для

 економіки країни.

      Тому,  я  попрошу  все-таки у постанову даний проект закону

 відправити на повторне перше читання і до 15 травня винести його

 знову  в  сесійний  зал  з  урахуванням  Квятковського.  А  свої

 зауваження я подам в письмовому виді. Дякую.

      ГОЛОВА. Лавриненко.

      Не чуть. Давайте, скоріше це буде на трибуні, ніж ви будете

 розбиратися  з  картками.  Або  без  мікрофона,  він  може і так

 говорить.

      ЛАВРИНЕНКО М.Ф.

      (Лавриненко, Социалистическая партия Украины)

      Уважаемые коллеги, я, внимательно познакомившись с проектом

 закона,  а  также  с  выводами научно-экспертного отдела, должен

 сказать, что очень правильные здесь замечания, поддерживаю также

 только   что  выступавшую  Валентину  Петровну,  что  необходимо

 существенно  доработать  законопроект  и  хочу при этом особенно

 подчеркнуть   и   выделить  необходимость  создания  дейстенного

 механизма     предупреждения     мошенничества     и    усиление

 ответственности,  в том числе уголовной за преступления на рынке

 ценных  бумаг. Должна быть, на мой взглыд, жесткая регламентация

 введения  принятых  в  международной практике профессиональных и

 этических  стандартов  взаимоотношений  субкектов  рынка  ценных

 бумаг.

      В  мировой  практике  накоплен  багатейший  арсенал  способ

 мошенничества  фондового  рынка  и  трастовой  деятельности, и я

 полагаю что наши законодатели и те, кто обладает законодательной

 инициативой и, ксати тем, кому было поручено, должны учесть этот

 мировой  опыт.

      Я назову некоторые факты возможных махинаций только в сфере

 трастовых  операций  банков.  Их  можно  разделить  на несколько

 групп,  и  кстати  они  описаны в литературе, это разные способы

 хищения   доходов   владельца,   а  именно:  арендная  плата  за

 недвижимое  имущество,  инкассо  процентов  по закладным листам,

 доходов   от   хранящихся   ценных   бумаг,  занижение  доходов,

 получаемых   от  трастовых  инвестиций,  занижение  комиссионных

 сборов   банка,   неправомочные   расходы,  завышение  расходов,

 относимых  на  трастовые счета, хищение средств, предназначенных

 для расходов.

      Вторая   группа  -это  основные  формы  растрат:  занижение

 продажной     стоимости    инвестиций,    завышение    стоимости

 приобретенных  инвестиций,  подмена ценных бумаг, хищение ценных

 бумаг,  отказ в регистрации трастовых счетов и активов в учетных

 документах банка.

      Третья  группа  -корпоратовные  счета.  Здесь мошеннические

 способы  переводов  актов  и  через медные эмиссии, неправильное

 идентификация доверенных под залог векселей, отказ бонулирования

 востребованных  облигаций,  принятие  недостаточных гарантий для

 обеспечения  векселей  и  доверенных  под  залог  и прочее вроде

 неправомочный  перевоз  средств между трастовыми счетами, снятие

 доверительных  депозитов  и  другие.  Я  мог  бы приводить много

 примеров   о   людях,   которые   страдают  от  различного  рода

 мошенничества и в том числе перечисленного мною.

      Поступают  и  на  мое  имя,  на  имя многих депутатов нашей

 социалистической фракции вот подобного рода письма от граждан. В

 астности,  я  вот держу документ Сумчанина Серпакролова, который

 обижен,  не  получив  то, что ему обещано было, но зато получает

 другие... Я хочу обратить внимание на то, что пока постановление

 Президиума у нас не выполнено от 14 ноября 1994 года... я прошу:

 от фракции - поэтому еще минуту...  напомню название ..........:

 "Орієнтивний   перелік   законодавчих   актів   щодо   правового

 забезпечення   економічних  реформ",  где  Кабинет  Министров  и

 Национальный банк должны были еще в начале 1995 года разработать

 и  подать  Верховному  Совету  проект законодательного акта "Про

 попередження зловживання і злочинності на ринку цінних паперів".

 Однако  к  этому  времени  так и не приступали к этой рабоите. А

 игра  на  фондовом  рынке продолжается, причем игроки "крутые" и

 руководствуются  теми  же  принципами,  что  и  известный мистер

 Хаупервуд из романа Драйзера "Финансист". Помните, еще в детстве

 из  налюдения  за  тем,  как  одна особь животного мира пожирает

 другую,  заключил,  что  следование этому примеру, а не примерам

 человеческой  морали  и  законов,  позволит приумножить капитал.

 Поэтому полагаю, что надо на... проект на доработку и учесть эти

 замечания. Спасибо.

      ГОЛОВА. Вітренко, прошу. За ним... за нею Драгомарецький. І

 закінчим.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановні  колеги,  є класичний прийом, яким чином "завалити"

 кожну нормальну думку -це замість одного закону ввести іще один.

 І  передбачити  в  одному законі одні еорми, а в іншому законі -

 інші  норми. Все! Будуть знову і порушення, буде кримінал і буде

 продолвжуватись той хаос, який в нашій країні сьогодні існує...

      Коли ми з вами приймали концепцію - концепцію функціонування

 і розвитку фондового ринку, ми передбачили і там перелічені, які

 нам  потрібні  закони.  Ми  ж  сиділи  в  комісії  і думали, які

 потрібні  закони, щоб працював фондовий ринок. І ми передбачили,

 що потрмібен Закон про цінні папери і Фондову біржу.

      Тепер,  і  дивіться  поправки до цього закону у нас внесені

 від  16  квітня.  Тепер з'являється інший закон, він з'явився не

 тепер,  а у січні про, навіть у груднрі, 19 грудня "Про державне

 регулювання ринку цінних паперів". І дійсно не зрозуміло, якщо є

 взагалі  закон  про  цінні папери, то там повинна бути ще окрема

 стаття.  Яким же чином держава це буде регулювати? бо держава не

 повинна  кожного  виду  цінних  папери  регулювати,  а  загальні

 правила  гри  і  регулювання  державних  цінних  паперів -от, що

 повинно бути.

      Тут  ми  бачимо, що ж створюється в новому законі? В новому

 законі  -це той класичний прийом, який весь час використовує пан

 Пинзеник,  його  підручний  -Терьохін,  це  вже стало класикою в

 Україні. Під гаслами одними проводити зовсім інші, казати ринок,

 ринок, а все під себе для того самим, щоб його регулювати.

      І  дивіться,  2  стаття -вже державне регулювання випуску і

 обігу   всіх   цінних  паперів,  всіх  в  Україні  держава  буде

 регулювати.  Чому  це  так? Де ж той ринок? Є ж дійсно розуміння

 ринку. Тут все підводиться під того, хто буде це контролювати. А

 оте  питання,  що  Радько  задав:  що  ж  передбачається  іншими

 заходами контролю? Отут як раз і є революційна доцільність, коли

 можна під ці  інші  заходи  контролю все, що завгодно підвести.

      Далі  читаємо  стаття  4.  Визначається відповідно до цього

 закону  тільки  випуск  емісія  цінних  паперів.  Тобто всі інші

 закони  і  про  цінні папери і фондову біржу, інші не працйюють.

 Уявляється повинен  працювати лише  один цей закон.

      Ну,  і  останнє,  тому що часу завжди мені не вистачає, ну,

 останнє. Стаття 11 -накладаються штрафи. В мене відразу питання:

 які  штрафи? На кого хто накладає? Ви ж розумієте знову чиновник

 таку  має  повноту  влади,  що  він що хоче, те й робить. Тому я

 підтримую  тих депутатів, які виступали і казали, що не потрібно

 створювати  2  закони,  це  знову  ми будемо 2 скоро розглядати,

 довірчі товариства ми   в 1-му читанні  прийняли, вже Терьохін

 пропонує  два  інших  закони  замість  того.

      І  ось  тут не потрібно два інших закони, повинен бути один

 закон  -про  цінні  папери і фондову біржу, з окремою статею про

 державне  регулювання,  про  відповідальність деражвної комісії,

 про її функціонування, як повинна вона п рацювати і таке інше.

      Тому  я  пропоную  не приймати сьогодні Закон "Про державне

 регулювання   ринку   цінних  паперів",  а  запропонувати  нашій

 комісії,  шановні, з двох цифр законів, поправок, зробити одні п

 оправки  до   Закону "Про  цінні  папери  і  фондову  біржу".

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Драгоморецький,  останній виступ. і заключне слово

 Таран,  коротке.

      ДРАГОМОРЕЦЬКИЙ.  Мне  хочется  начать  с  того  момента,  с

 которого   начала   Наталья   Михайловна,   по  поводу  рынка  и

 преступлений.

      Как  известно, все большие состояния строятся на крови, они

 и  будут  строится  дальше.  Тем  более,  что там, где рынок это

 всегда  есть  обман,  суета   и ................

        Поэтому  задача  законодательного  органа  -не  построить

 рай  -эта  задача не выполнима, а не превращать нашу жизнь в ад,

 поелику     это  возможно.

      Кстати,  самые  крупные  аферы  в Україне за последние годы

 связаны именно с выпуском ценных бумаг. Весь мир знает о выпуске

 так  называемых  "товарных облигаций национальных рессурсов ", с

 помощью  которых  пытались  продать  все  имущество  Украины  за

 несколько   миллиардов  долларов.

      Надо   отдать   должное,   что   Верховный   Совет   принял

 постановление  о  расследовании  обстоятельств   этой  аферы.

      однако,  доблестные  борцы  с  организованной преступностью

 ничего  не  сделали в этом направлении. Теперь мы сталкиваемся с

 аферой  с инвестиционными сертификатами. Кстати, ответ на вопрос

 Анисимова  не  получен.

      Хочу  вам  доложить,  что  контрольная Комиссия подготовила

 соответствующее Постановление по этому. Сразу замечу, в чем суть

 той   аферы.   Сберкасса,  заходит  человек  -получает  майновый

 сертификат,  рядом  майновый обменивает на инвестиционный, рядом

 инвестиционный  продает.  Таки  вот образом появляется видимость

 законности продажи майнового сертификата. Два нарушения закона:

      а)  это  то, что инвестиционный сертификат не прописан ни в

 одном  законе  Украины,  а  вледовательно,  эта ценная бумага не

 является  законной  на  территории  нашей   страны;

      б) то, что майновый сертификат может обмениваться только на

 ценную  бумагу,  обеспеченную  часткой  госмайна,  то есть акции

 приватизированного   предприятия.  Верховный  Совет  уже  принял

 несколько нормативных актов, которые регулируют обращение ценных

 бумаг  в Украине. То есть законодательная база вообщем-то вполне

 достаточно.  Однако  рынка  ценных  бумаг  нет.  А  значит  не т

 основного  елемента,  так  любимого многими, рыночной системы, о

 которой   так   любят   рассуждать   национал-реформаторы   всех

 (..............).

      Ибо  главный  квалификационный признак современной рыночной

 системы  есть  рынок капитала, важнейшим элементом которого есть

 рынок ценных бумаг.

      Главным признаком цивилизованного законодательства является

 его  стабильность  и соответсвие европейским нормам. Вы помните,

 что мы подписали договор с Евросоюзом о том, чтобы унифицировать

 наше национальное законодательство. В статье 51 зафиксировано. А

 следовательно  это  стало  элементом  уже  нашего  национального

 законодательства.

      Однако  принятые  в  Украине  законы  по  ценным  бумагам и

 порядка   их   гражданского   оборота  либо  игнорируется,  либо

 нарушается.  Не  смотря  на все усилия Верховного Совета навести

 порядок,  в  этой сфере пока не удается. Думаю, что убидительным

 примером попытки создания хаоса в этой сфере, как раз и является

 данный    законопроект.    И    все-таки    давайте   попытаемся

 проанализировать. А что же он  дает позитивного.

      Начнем  с  позитива. Этот проект пытается создать в Украине

 Комиссию  по ценным бумагам, наличие которой предусматривается в

 концепции  фондового  рынка,  определить его структуру, функции,

 права.    Кстати   это   универсальные   требования   к   любому

 законодательству, которое касается какого-либо органа.

      Однако    сделано    это    вразрез    с    уже    принятым

 законодательством.  В  результате легко предположить неразбериху

 ибо  остальные  разделы закона либо дублируют, либо противоречат

 уже  действующему  законодательству  о  ценных бумагах. Это дает

 возможность    пролангировать    ситуацию,    когда    акционеры

 приватизируют  предприятия,  не  имеют акций, а следовательно не

 могут реализовать свою функцию собственника, которые заключены в

 триаду:   гласить,  распоряжаться,  использовать.  А  чем  можно

 владеть,  как распоряжаться и что использовать, если сертификата

 собственности, которыми являются акции, у них на руках нету.

      Очень  четко  и  грамотно  многие  недостатки  этого закона

 зафиксированы   в  заключении  научно-экспертного  отдела.  Надо

 отдать  должное, что   отличный  документ  они  подготовили.

      Поэтому   предлагаю   даный  закон  снять  с  рассмотрения,

 переработать его в порядке внесения и изменения в Закон о ценных

 бумагах  и фондовой биржи и создания комиссии о ценных пумагах и

 прислушаться  к  научно-экспертному отделу в части создания форм

 державного регулирования оборота  ценных    бумаг.

      Притом   мы   готовы  наша  комиссия  контрольная,  которая

 возглавляет,  принять  самое  активное участие в работе над этим

 законопроектом и в кратчайшие сроки его представить.

      Правда,   я   думаю,  что  предложение  о  неделе  является

 совершенно  нереальным.  Война  не  начнется, стихийное бедствие

 тоже.  Давайте спокойно работать над законопроектом по принцыпу:

 сколько  надо,  сколько  и будем работать. А не чем быстрее, тем

 лучше.

      ГОЛОВА.  Сергій  Дмитрович,  спасибі  за виступ і конкретні

 пропозиції. Тільки тут одна ситуація. Поки ми будемо робить так,

 як  треба,  так не буде чого регулювати. Так, ситуація сьогодні:

 вже  раз  пограбували  населення,  тепер  почнеться це із майном

 державних  підприємств.  Потрібне державне око над цим процесом.

 Потрібен  закон.  І  я  разів  10  на  Президії із цього приводу

 звертався до вас, Олег Вадимович, до інших комісій, які причетні

 до  цієї справи. У нас найгірше врегулювано питання обігу цінних

 паперів.  І ми повинні зробити ці документи обов'язково, якщо ми

 не  хочемо , щоб  ми залишилися на  призволяще  взагалі.

      І потім ми ж всі говорим про структурну перебудову. Що таке

 обіг   цінних   паперів?   Це   обіг  капіталів.  Це  можливість

 допомогти... державі скеровувати ці потоки туди, де потрібно для

 суспільства.  А  якщо  немає  такого  закону  і немає впливу, то

 сьогодні  є  не  ринок,  а  базар  є. Бо я не випадково задав же

 питання доповідачу про те -а яка частка цього обігу регулюється,

 проходить  через  фондов  біржу.  1,  5  -2  проценти. А решта -

 комерція,  не  зрозуміло  яка.  Треба  все  поставить на законну

 основу. Олег Володимирович, будь ласка.

      ТАРАНОВ О.В.

      Уважаемые    товарищи,   лучшему   конца   нет.   И   можно

 совершенствовать  законодательство  до  безконечности,  но  надо

 начинать хотя бы с чего-то. То есть, мы бесспорно, понимаем, что

 закон  о фондовой бирже и ценных бумагах нужно совершенствовать.

 Его нужно дотрабатывать в рамках государственного регулирования.

 Но  на сегодняшний день, кстати, Наталия Михайловна, в концепции

 фондового  рынка  этот  закон  под  номером  1  идет, который мы

 сегодня  вынесли  на обсуждение. Да, так вот, разработан закон с

 конкретным регулированием.

      Есть   предложение.  Мы  тоже  не  считаем,  что  все,  что

 предложил  Кабинет  Министров,  достаточно. Мы усиливаем функции

 этого  закона.  Я приглашаю всех депутатов. Во-первых, благодарю

 за  обсуждение,  приглашаю  всех:  приймите  участие в доработке

 этого  закона,  дайте  свои предложения. Но не принимать сегодня

 закон, на мой взгляд, просто преступно. Идет полный беспредел на

 рынке  ценных бумаг, идут идкие злоупотребления. Мы сейчас можем

 отложить   его   еще  на  месяц,  потом  появятся  еще  какие-то

 политические вопросы, уйдем на каникулы, а процесс будет идти.

      Поэтому,  я  убедительно прошу, товарищи, подойдите к этому

 вопросу  по-хзяйски,  надо  принять закон. Закон должен начинать

 работать , совершенствовать мы его будем в процессе.

      Хотя  думаю,  что  ко  второму чтению он уже будет иметь ту

 форму, которая удовлетворит всех те, кто сидит в зале. Спасибо.

      ГОЛОВА. Шановні депутати...

      Ігор Васильович, з мотивів голосування? Я поставлю зараз на

 голосування.  Будь ласка, 30 секунд , прошу. Як співдоповідач.

      КВЯТКОВСЬКИЙ І. В. Шановні депутати, чи не здається вам, що

 ті,  хто  зараз хочуть перенести і блокувати прийняття в першому

 читанні, повністю їх позиція співпадає з тими шахрайськими діями

 фінансових посередників, які саме в цьому і зацікавлені.

      Ви  просто  подумайте,  що  ми  робимо. Прийняття в першому

 читанні буде свідчити про те, що нарешті ми починаємо займатись,

 дійсно, розробкою державного регулювання ринку цінних паперів. І

 я  прошу,  щоб  це  голосування  було поіменне, було те що від 7

 лютого 95 року цей чи мій закон, чи ось наступний друкується, це

 ми  вже  будемо нести персональну відповідальність. Тому я прошу

 поставити на поіменне голосування.

      ГОЛОВА. Остання репліка моя. Ми це питання раз розглядали з

 подвчі  Ігоря  Квятковського  і  тоді здалося, що жорсткі досить

 норми  не  врегульовані  деякі  там моменти тощо і відхилили цей

 проект, не відхилили, а, ну, як у нас буває так поставили його у

 відставку цей проект.

      Тепер  урядовий  проект, який має статус невідкладного, він

 таким чином і включений до нашого розгляду. Можна сьогодні знову

 ж таки доопрацьвувати відправляти і все інше, не буде ходу цьому

 документу,  він пройде тоді і дбуде якісним тоді, якщо ми будем,

 дамо доручення комісії, прийнявши цей документ, скажем, Кабінету

 Міністрів у першому читанні взявши його за основу, внести всі ці

 зауваження, які тут пропонували депутати, тому що якщо ми тільки

 зв'язуємося  з  доопрацюванням  закону,  наприклад,  про фондову

 біржу  -це  процедура  своєрідна така, вона обов'язково заторкає

 всі норми вже прийнятого документу і це просто зволікання, це не

 дає  змоги  працювати.  Нам  треба принаймні 10 законопроектів з

 обігу цінних паперів прийняти, причом терміново, бо інакше, я ще

 раз повторюю, буде пізно.

      Тому  я  все-таки  просив би підтримати проект, який внесла

 комісія,  який зводиться до того, щоб прийняти у першому читанні

 проект,   напрвлений  Кабінетом  Міністрів  і  доручити  комісії

 доопрацювати   з   урахуванням  сьогодняшньогоо  обговорення  із

 урахуванням  варіантом  розробленого депутатом П'ятковським, щоб

 можна було так як регламентом передбачено, кожен хто хоче внести

 свої  пропозиції  головній  комісій,  профільній комісії дати ці

 пропозиції,  щоб  вони були враховані до другого читання, а тоді

 вести роззмову уже про конкретні норми. Зрозуміло?

      Можна  ставити на голосування цей проект? Ставлю... У нас в

 залі  достатньо  людей, щоб прийнять Конституцію зараз, прошу. Я

 ставлю  на  голосування  цю пропозицію. Я прошу: підтримайте цей

 проект!

      "За" -

      Я  прошу...  була  пропозиція  Квятковського поіменно, я не

 поставив  на голосування. Хто за те, щоб поіменно голосувати цей

 проект?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      "За" -

      Приймається  рішення. Проект, прочитаний мною, ставиться за

 основу.  Будь  ласка,  в  поіменному  режимі.  Я  ще  раз прошу,

 підтримайте цей проект! Требами працювати - ми відкриваєм дорогу

 для роботи над проектом.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Регламент...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      "За" -

      Я прошу: не заважайте...

      Рішення прийнято.

      Доповнення  є  якісь?  В  цілому  ставиться на голосування.

 Прошу, в цілому! Будь ласка, в цілому постанова голосується.

      "За" -

      Ну, я прошу вас... В кінці кінців, скільки ж можна?..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Прошу  вас  проголосувати  в  цілому  проект.  В поіменному

 режимі йде голосування. Ставлю на голосування ще раз.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ви, до речі, члени комісії - працюйте в комісії, а не... не

 буваєте ні на сесії, ні в комісії!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      "За" -

      Рішення прийнято, спасибі вам.

      Роблю зауваження тим, хто вигукує: в Регламенті не написано

 право депутата кричать не своїм голосом у сесійному залі!..

      До побачення, до завтра!