ЗАСІДАННЯ  ДЕВ'ЯНОСТО  ТРЕТЄ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  6  ч е р в н я  1996  р о к у

                           16.00 година

 

        Веде  засідання  Перший заступник Голови  Верховної

                    Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, прошу зайняти місця

 і будемо  реєструватись  на  вечірнє  засідання.

      Включіть, будь ласка,  систему. Йде  реєстрація.

      В  залі  зареєструвалось  360  народних  депутати.  Вечірнє

 засідання оголошується  відкритим.

      Слухається  питання про проект Закону України "Про внесення

 змін  і  доповнені  до  деяких  законовчих  актів  України  щодо

 реєстрації    підприємств    з    іноземними   інвестиціями   та

 представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності".

      Стичинський   Бористав  Станіславович  -заступник  міністра

 юстиції. Будь ласка.

 

      СТИЧИНСЬКИЙ  Б.  С.  Шановний  головуючий,  шановні народні

 депутати!  Верховною  Радою  України включено до порядку денного

 для  розгляду на вечірньому засіданні проект Закону України "Про

 внесення  змін  і доповнень до деяких законодавчих актів України

 щодо реєстрації підприємств з іноземними інвестиціями".

      Цей законопроект був поданий Кабінетом Міністрів України 31

 жовтня 1994 року, тобто більше, ніж півтора року тому назад.

      У  зв'язку  з тим, що за цей час було внесено багато змін до

 ряду  законодавчих  актів,  в  тому  числі  прийнятий  в новій

 редакції  Закон  "Про  іноземні  інвестиції",  підготовлена нова

 редакція Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", вчора ми з

 вами  розглядали  зміни  і  доповнення  до  Статті 8 Закону "Про

 підприємництво  ",  яка  регулює  питання  реєстрації  суб'єктів

 підприємницької  діяльності",  Кабінет Міністрів України просить

 зняти  цей  законопроект з розгляду і повернути його Урядові для

 доопрацювання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я думаю не всі чули за що мова

 йде.  Запитання  будуть  до  Броніслава  Станіславовича?  Будуть

 запитання? Запишіться, будь ласка.

      Шейко, Анісімов. Прошу 10 хвилин виставте.

 

      ШЕЙКО

      Шейко, 444 Бобровицький виборчий округ.

      Шановний   доповідачу!   Ви   знаєте   на  скільки  складна

 процедура розгляду законопроектів в парламенті? Наскільки багато

 часу  іде  на  розробку,  доопрацювання  в  комісіях, розгляд на

 Президії,  в сесійному залі і наскільки сьогодні дорогим є час у

 нас  тут  в  сесійному  залі.  І  ви  зараз  вийшли на трибуну і

 говорите,  що  Кабмін подає, коли проходить вся процедура Кабмін

 одумався і відкликає цей законопроект. Чи не здається вам, що ви

 як член, скжімо, команди урядової не цінуєте депутутський час?

      Дякую.

 

      СТИЧИНСЬКИЙ.  Дякую  за  запитання.  Тут  я  вже пояснював.

 Ситуація  склалася  така,  що цей законопроект був підготовлений

 півтора  року  тому  назад.  За  цей час було прийнято цілий ряд

 нових  законів,  внесено  зміни  в  чинні  законодавчі акти і ті

 норми,  які  закладалися в той проект, вони вже неузгоджуються з

 прийнятими  законодавчими  актами,  і  тому  він  не  може  бути

 розглянутий, і він повинен бути повернутий на доопрацювання. Оце

 тільки єдина причина.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов. Моцпан.

 

      АНІСІМОВ

      Если  обращаются  к нам представители Кабинета Министров, я

 конечно  соглашаюсь  с  выводами  сделанными  сейчас сейчас моим

 колегой Шейко. Все-таки вы скажите народным депутатам от чистого

 сердца и души. Что послужило основной причиной хождения Кабинета

 Министров  в  Верховный  Совет чтобы этот закон отозвали. Хотя я

 знаю  как  происходило  обсуждение  вопросов в некоторых базовых

 комиссиях,  ну,  все-таки  основной  аргумент и лейтмотив снятия

 этого законопроекта.

 

      СТИЧИНСЬКИЙ. Ну, основний аргумент і лейтмотив -це тому що,

 я  ж  говорю, прийнят Закон "Про іноземні інвестиції", де зовсім

 по іншому регулюються ці питання і передбачалося врегулювати цим

 проектом.   І  нова  редакція  Закону  "Про  зовнішньоекономічну

 діяльність",   де  тоже  передбачається  зовсім  інша  процедура

 реєстрації  суб'єктів  підприємницької  діяльності  з  іноземним

 капіталом,   тому   він   на  сьогодняшній  день  не  має  такої

 актуальності.

 

      ГОЛОВА.  Моцпан. Байрак.

 

      МОЦПАН   146  Амбросиевский  избирательный  округ,  фракция

 социалистов.

      Уважаемый  Бронислав  Станиславович,  я  думаю,  вы  не зря

 упомянули  срок представления данного законопроекта еще октябрем

 или  ноябрем  1994  года,  однако я считаю пояснительную записку

 Кабинета   Министров  к  данному  законопроекту,  речь  идет  об

 изменении в 2-х статьях: Закона "О предпринимательстве" и Закона

 "О  внешнеэкономической  деятельности",  -и  лейтмотив,  как  вы

 говорите,  здесь  один, а именно в трехдневный срок Министерство

 внешнеэкономической   связи   соответствующей   службы   обязаны

 поставить   в   известность   Службу   Безопасности   Украины  и

 Министерство  внутренних  дел  Украины  о  том,  что  происходит

 регистрация представительств иностранных субкектов хозяйственной

 деятельности.  И  здесь  мотивировка  одна:  і  усилить боробу с

 преступностью,  которая,  вполне  вероятно,  процветает  на этой

 ниве.

      Теперь  что  получается:  у  нас  уже  не  ведется борьба с

 преступностью,  вязанная с иностранными инвестициями в экономику

 государства? Или чем это теперь будет регулироваться? Спасибо.

 

      СТИЧИНСЬКИЙ.  Шановні  народні  депутати,  я  довів до всіх

 народних  депутатів  точку  зору  Кабінету  Міністрів.  Офіційно

 сьогодні був поданий лист в Верховну Раду, і тому прошу, я довів

 його, озвучив, скажем, цей лист і інші пояснення я дати не можу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Байрак, Чивюк.

 

      БАЙРАК М.В.

      Шановні  колеги,  ми  бачимо,  що  людина  не  підготовлена

 сьогодні  для  того,  щоб  відповідати  навіть  на  запитання. Я

 приєднуюсь  до  зауважень  Шейка,  які  були. І, ви знаєте, мені

 здається,  треба  зараз це питання зняти, але зробити відповідні

 відзнаки  і  в  нашому  протоколі  чи  направити  листа про саме

 відношення  і  до нас як до депутатів, і до Верховної Ради як до

 установи.

      Тому   що   була   Президія   Верховної  Ради,  і  там  уже

 обговорювався  порядок  денний,  і  ще  й  можна було вам це все

 зробити,  не  виходячи  на трибуну, а відповідно з тими нормами,

 які існують у міжвідомственних відносинах.

      Все, думаю, треба знімати - і все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чивюк, Шеренін.

 

      ЧИВЮК М.В.

 

      Дякую. (Депутат Чивюк)

      В   мене   таке   питання.   Тут   виявляється,  що  в  нас

 відповідальний  за  це  питання  представник  Комісії  з  питань

 економічної політики та управління народним господарством.

      Комісію,   яку   очолює  Таранов  Олег  Вадимович,  він  же

 заступник  міністра  Кабінету  Міністрів. Я не знаю, можливо, це

 питання  не  до вас, але питання до всіх депутатів. Можливо, нам

 необхідно   вирішити   цю   проблему.  Коли,  враховуючи  велику

 загруженість  роботи в Кабінеті Міністрів, поставити питання про

 доцільність перебування шановного Олега Вадимовича на цій посаді

 члена Президії, і в даному випадку відповідального за підготовку

 цього питання в сесійній залі.

      Як це так, що зараз Кабінет Міністрів відкликає цей проект,

 який пройшов вже всі стадії законотворчості?

      Я  пропоную розглянути цей проект. Він стосується конкретно

 реєстрації  підприємств іноземними інвестиціями та представництв

 іноземних  суб'єктів  господарювання.  І прийняти рішення. І хай

 Кабінет... виконує Кабінет Міністрів. І Олег Вадимович Таранов в

 тому числі. Дякую.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шеренін.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Малєвський, Кірімов.

 

      МАЛЄВСЬКИЙ О.Т., 404 виборчий округ, фракція комуністів.

      Поражаються сьогодні всі виступаючі такою... ну, некоретним

 відношенням  Кабміну  і  особливо  керівників,  які займають дві

 посади...  Сьогодні  прямо  видно,  що  вони ні там не встигають

 нічого   робити,  ні  в  комісії...  Цей  же  Таранов,  значить,

 назахвачували посад і так халатно відносяться до таких серйозних

 питань...

      Я  вважаю,  що  сьогодні  потрібно  розглядать  людину, яка

 стоїть  на  трибуні  (може, і не винувата -  її підіслали), але,

 значить,  розглянуто  на  комісіях,  розглянуто  на  Президії, і

 питання надо розглядати.

      І  все-таки  давайте  розглянемо питання про от це займання

 двох і більше крісел.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кірімов, Дорошевський.

 

      КІРІМОВ І.З.

      Шановний   Олександре   Миколайовичу,  шановний  Броніславе

 Станіславовичу!

      Я  розумію,  що  цей  законопроект,  напевно,  ми  сьогодні

 розглядати не будем, тому що він не готовий...

      Але  скажіть  мені,  будь  ласка,  невже  не було це відомо

 вчора,  позавчора,  щоби  навіть  не вносити його в програму для

 розгляду,  цей законопроект? Чому ми виносимо законопроект сюди,

 в  зал  Верховної Ради, і ось так, з легкої руки, ми можем зразу

 припинити обговорення? Невже це етично, зрештою? Дякую.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ  Шановні колеги, я прошу не викрикувать з місця,

 давайте  працювать. Значить, єсть порядок записаться, я згідного

 того   порядку   процедури,   згідно   Регламенту  надаю  слово.

 Дорошевський,  будь ласка, за ним  Лященко.

 

      ДОРОШЕВСЬКИЙ

 

      34   округ,  фракция "Коммунисты   Украины".

      Уважаемый  Александр  Николаевич  и уважемый наш докладчик,

 уважаемые  коллеги  депутаты!  Вот  еще 1 пример в подтверждение

 тому,  что 70 депутатов Верховного Совета Украины грубо нарушают

 Регламент  и  все  этические  нормы,   практически  не работая в

 Верховном  совете, даже те документы, на которые потрачено много

 времени, практически принятие их саботируют.

      Поэтому  я бы хотел прямо спросить у нашего докладчика, во-

 первых, почему докладывает он, а не министр, который отвечает за

 работу, скажем, министерства и сидит также на  3 посадах.

      Во-вторых,   я   хотел   бы ............   вопрос,  значит,

 Верховный Совет Украины постоянно подставляется Президентом, его

 окружением  почти  во всех грехах, которых.......... существует.

 Что  Верховный  Совет  не успевает рассматривать законопроекты и

 вот  они там такие-сякие тормозят рыночные  реформы.

      Так спрашивается, если самый главный идеолог, самый главный

 законник,  сидящий  на  4  местах  так,  как и уважаемый коллега

 Демин,  стремящийся,  так сказать, занять место Председателя вне

 Конституционного  пространства. Если бы они занимались бы делом,

 то, наверное, вопрос об .......... не стоял.

      Поэтому  я  прошу:  ответьте,  пожалуйста,  на мой вопрос и

 скажите,  когда же начнет Министерство юстиции работать вместе с

 коллегами?

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу не шуміть.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Значить,  у вас єсть відповідь? Відповідь на запитання чому

 не  міністр  доповідає,  а заступник? Ви можете відповісти? Будь

 ласка, скажіть  і все.

 

      СТИЧИНСЬКИЙ.  Доповідати   лист,   який  було  підготовлено

 Кабінетом  Міністрів  було  доручено  мені,  і  тому  я вам його

 сьогодні  і  доповідав.

      Я  не  відповідаю  за це,   мені   доручено  було ....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі. Не  надо,  спасибі,  все зрозуміло.

      Товариш  Ємець,  будь ласка.

 

      ЄМЕЦЬ.

 

      Шановні  депутати,  я  хочу  звернутись  до  вас, щоб це не

 сприймалось,   як   неповага  до  парламенту.  Законопроект  був

 внесений  в  1994 році, і в нас ця проблема виникає постійно, її

 треба якимось чином регулювати в Регламенті.

      Коли  вносяться  окремі  зміни до законопроекту, але в силу

 різних причин вони довго не приймаються, а потім з цього приводу

 приймається  закон,  і  тому, безумовно, ті зміни, які вносились

 попередньо...

      Що  за  крик,   я не розумію?

 

       ШУМ   У   ЗАЛІ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  прошу  не   мішать.

 

      ЄМЕЦЬ.  І  тому  ті  зміни,  які  вносились  до цього, вони

 застарівають.

      Але  далі  яка  процедура?  На  Президії  прийнято  рішення

 включить  до  порядку  денного. Після засідання Президії питання

 було  розглянуто  на  Кабінеті Міністрів, бо ніхто ж не знав, що

 воно  буде  включено  на  цій  Президії  до  порядку денного, на

 Президії,  коли отримали інформацію, що воно включено до порядку

 денного, питання було розглянутол в Кабінеті Міністрів і Кабінет

 Міністрів  звернувся  з  проханням  відкликати.

      Але, оскільки було вже включено в порядок денний, просто не

 включити  сюди  не  мали  права.  І  тому  воно  було включено і

 винесене  на  ваш  розгляд. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую,   відайте,   будь   ласка,  Броніславе

 Івановичу.

      Мозер   Георгій  Едуардович,  голова  підкомісії  з  питань

 економічної  політики,  будь ласка.

      Є  Мозер?

      Будь  ласка,  я  прошу  не  шуміть.  Ну, давайте з повагою

 відноситься  один  до  одного.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.    Шановні   народні   депутати,   це   питання

 розглядалось  на  нашій  Комісії,  з перевагою в один голос було

 вирішено  винести  це  питання  на розгляд. Але питання про його

 підтримку не було вирішено на Комісії, тому що там є суперечливі

 питання, які ми з вами розглядали в тих законах, що йшли.

      1994  рік  -це  було подання документів. Але ми не можемо з

 вами по процедурі, по Регламенту повернути з комісії закон. Тому

 він внесений був в порядок денний.

      Зараз  нормальна  схема.  Кабінет  Міністрів  сам  просить,

 відзиває закон, який від подав в Верховну Раду. Хай він доробляє

 його і подасть нам на розгляд.

      По поводу... Я хочу, дозвольте, шановні депутати, сказати.

 Тут  багато  казала  про  голову  нашої комісії,  зараз виконує

 обов'язки   голови  комісії  депутат  Чечетов,  і  він  проводив

 засідання.  А  якщо ми з вами приймем рішення про ротацію членів

 Президії,  тоді  і  будемо  розглядати  питання і стосовно нашої

 комісії. Дуже дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Єсть  бажаючі  прийнять  участь  в

 обговоренні? Є записані? Висвітіть список, будь ласка.

      Чечетов рядом Михайло Васильович, він дасть відповідь.

      Чивюк, будь ласка.

 

      ЧИВЮК.

      Шановні  народні  депутати!  Шановні  представники  Уряду і

 запрошені!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 хвилин достатньо на обговорення?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Достатньо. Висвітіть 10 хвилин. Будь ласка.

 

      ЧИВЮК.  Шановні  колеги! В жовтні 1994 року, як відомо нам,

 в  Верховну  Раду  надійшов  відповідний  законопроект, який був

 розроблений  Кабінетом Міністрів на виконання державної програми

 боротьби  зі  злочинністю,  яка  була  затверджена  Урядом  ще у

 вересні  1993  року. І мені не зовсім зрозуміло, чому сьогодні в

 1996  році  вже ця проблема організації порядку обліку іноземних

 інвесторів  стає  неактуальною?  Мені здається, цей законопроект

 зараз,  півтора  роки  після  того, як він був винесений, він ще

 більше  актуальний.  І  чому  такий супротив нинішнього Кабінету

 Міністрів   проти   прийняття   цього   законопроекту?  Це  мені

 незрозуміло.

      Зміни   стосуються   доповнень  в  два  закони:  Закон  про

 підприємство,  де  конкретно  дається  пропозиція  що стосується

 подання  документів  на  державну  реєстрації  підприємствами  з

 іноземними  інвестиціями.  Вони  повинні  їх  в  триденний строк

 подати,  повідомити, точніше, відповідні органи Служби Безпеки і

 Міністерства  внутрішніх справ України. Що тут погадного? Що тут

 такого?

      Далі.  Що  стосується  змін  до  другого  законопроекту про

 зовнішньоекономічну діяльність. Нам пропонується, що про подання

 документів на реєстрацію таких представництв іноземних суб'єктів

 господарської   діяльності   Міністерство   зовнішньоекономічних

 зв'язків  України в триденний строк повідомляє Службу Безпеки та

 Міністерство внутрішніх справ .

      Що тут такого страшного? Чому ми хочемо робити якісь таємні

 операції  поза  межами  України  або приймати інвестиції на нашу

 Українську  державу  для розвитку, як багато тут говорять, нашої

 промисловості?  І  не  хочемо  це повідомити відповідні державні

 органи,  ро  реєстрацію таких інвестицій чи про реєстрацію таких

 суб'єктів підприємницької діяльності.

      Я не розумію позицію Кабінету Міністрів.

      Що   стосується  організації  розгляду  цього  питання.  Ми

 сьогодні  переконалися,  що  та комісія, яка відповідальна за цю

 підготовку  цього питання, і як би там представники цієї комісії

 не  оправдовувалися,  але  це так. Ми повинні признати сьогодні,

 щшо  комісія  не виконала доручення Президії Верховної Ради і не

 виконала  доручення  по  підготовці цього питання. Співдоповідач

 відсутній в залі, і питання не зовсім підготовлене.

      І,  не зважаючи на це, враховуючи те, що представник Уряду,

 він  же  заступник міністра юстиції, так і конкретно не відповів

 на  питання, а чим же зараз регулюється такий порядок реєстрації

 цих суб'єктів інвестицій. Я все ж таки пропоную, щоб ми сьогодні

 в  цій  сесійній  залі  цей  законопроект  прийняли,  і доручити

 Кабінету Міністрів, в тому числі і заступнику Кабінету Міністрів

 Таранову,  голові комісії, виконувати ці закони. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко. Чечетов.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый  Александр  Николаевич,  уважаемые  депутаты,  за

 время  пребывания  в  стенах  этого  Верховного  Совета (это уже

 седьмой год) я столкнулся первый раз со случаем, когда Верховный

 Совет  рассматривает законопроект или снятие законопроекта в это

 время,   в   сессионное  время.  Я  думаю  большего  позора  для

 Верховного  Совета  и  для  Правительства  и  как  бы не пытался

 оправдать  положение  представитель  Кабинета  Министров и вице-

 премкер  Емец,  все  аргументы  смешны, потому что на протяжении

 полутора  лет Кабинет Министров, отслеживающий этот закон мог бы

 его изменить и обязан его изменить.

      И второе. На каждом заседании Президиума есть представитель

 Кабинета Министров, порядок дня утверждается на всю сессию, а не

 на  неделю  в  частности,  и  поэтому  этот вопрос можно было бы

 урегулировать  в  рабочем  порядке.  Александр  Николаевич,  без

 каких-то  выводов,  мне  представляется,  со  стороны Верховного

 Совета  оставлять  этот  случай нельзя.

      Я  предлагаю  через  неделю  ровно  внести или на следующей

 недели  внести  этот  проект для рассмотрения и при этом обязать

 Кабинет   Министров   и   комиссию   по  экономической  политике

 рассмотреть  и  внести  его  по  полной  процедуре с докладом по

 существу,  с  содокладом по существу, с обсуждением и принятием,

 потому что действительно этот закон нужен. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов.

 

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Уважаемые   коллеги,  я  не  буду  повторять  аргументацию,

 высказанную  Александрой Владимировной Кужель, но хочу несколько

 слов для пояснения сказаать по процедуре.

      Вы  сами прекрасно понимаете: когда законопроект попадает в

 комиссию, то комиссия, даже вынеся отрицательный вердикт данному

 законопроекту,  она  не  имеет права не направить его на сессию.

 Комиссия  только  направляет  на  сессию,  и  сама...  и  просто

 ходатайствует   перед   сессией  или  высказывает  точку  зрения

 комиссии  о  нецелесообразности выноса и просит сессию снять или

 сдвинуть, допустим, с учетом доработки там на две недели.

      Поэтому   комиссиия   рассмотрела   этот  законопроект.  И,

 действительно, она выполнила процедуру до конца - она вынесла на

 сессию, но, тем не менее, просит сессию в виду нестыковки закона

 с предыдущим (я просто не буду вдаваться в подробности) сдвинуть

 рассмотрение  этого закона там пусть на две недели, на 10 дней и

 т. д., но сегодня снять его с рассмотрения. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Є ще бажаючі?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГУРОВ. Уважаемые депутаты, уважаемый Александр Николаевич!

      То,  что  мы сейчас зрим, то, о чем мы сейчас рассуждаем, -

 проблема  несколько  серьезнее, чем многие представляют в данной

 ситуации...

      Мы  где-то  на  этой  неделе  или в начале той недели будем

 рассматривать    Национальную    программу    развития    горно-

 металлургического  комплекса.  Это  тот  комплекс,  который  (мы

 надеемся) даст нам валюту и дасть жизнь Украине. Вся теория, все

 построено  на инвестициях. Спрашивается: так если нет правил для

 игры,  так  какая  ж  будет игра тогда?! Ведь суть не в том, что

 сейчас  мы отправили на доработку, а суть заключается в том, что

 нас (озвучены мы) слушают инвеститоры нашей страны; инвеститоры,

 так  сказать, которые... зарубежные, которых мы хотим привлечь и

 слушают  и  видят:  что ж мы делаем? Если уж на то, что не готов

 Головатый  вместе  со  своей  фирмой,  так почему же нельзя было

 утром  договориться  и  выносить  это  все  дело  в актовый зал?

 Значит, если дальше мы будем так играть, нам побед не видать. Я,

 как зампредседателя Комиссии по базовым отраслям, вот буду через

 несколько  дней  докладывать,  я  вам  хочу сказать поставленная

 комиссия  и  дело  впитывая  в  положение.  Как  же  надеятся на

 инвестиции, если нет правил игры. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ . Ваша  пропозія?

 

      ГУРОВ. Пропозиция у меня одна: первое, чтоб больше ляпсусов

 не было, а во-вторых, надо этот дать конкретный срок и буквально

 на  той  неделе  этот вопрос рассмотреть. Тянуть с этим вопросом

 нельзя.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ,  Херсон, депутатская  группа "Реформы".

      Уважаемые  коллеги,  я  хотел  бы обратить ваше внимание на

 процедуре.  Актом  законодательной  инициативы Каьинет Минрстров

 отказывается от внесения этой законодательной инициативы. Значит

 нам  прочто нечего рассматривать. Если кто-то из депутатов хочет

 взять  на  себя  эту  инициативу,  он должен был в установленном

 порядке внести это в   сессионный  зал - это первое.

      Второй  вопрос.  Не  так  все  просто  с  теми изменениями,

 которые  вносятся. Я не думаю, что иностранняе инвесторы будут в

 таком  восторге  от  того,  что  все  они  будут  сразу  сдавать

 материалы  на  себя  в  Службу  Безопасности  Украины.  У Службы

 Безопасности есть своя компетенция, свой перечень вопросов и они

 должна это делать так ,  как полагается  по закону.

      Поэтому   это   довольно   сложная  проблема  и  раз  автор

 законодательной  инициативы  отказывается  от  этого  вопроса, я

 прошу   все-таки   не   будоражить   сессионный  зал  ,  сделать

 соответствующие  замечания  протокольные  Кабинету  Министров по

 поводу  того, что такие отказы надо делать не в сессинном зале и

 отложить этот  вопрос ,  снять с повестки дня.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  ми  винесли на розгялд сесії

 Регламенту і  дотримуваться  процедури  його  розгляду. і тільки

 Верховна Рада   може  прийняти  рішення,  як  бути.

      Тому внесена пропозиція, що повернути Кабінету Міністрів на

 доопрацювання  і  до  цього  питання -змін і доповнень до даного

 закону,  розглянути  через  дві  неділі,  тобто,  на  слідуючому

 пленарному  тижні.

      Я  цю  пропозицію ставлю на голосування. З цією пропозицією

 всі,  хто  виступав  з  цією  пропозицією,  всі її  підтримали.

      Будь ласка.

      Я  прошу  вас  зітратись  і голосувать.

      За -

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Я  ставлю  на  голосування,  тому  що,  дійсно,  була одна

 пропозиція,  щоб  прийняти  ці  поправки. Коль настоюють, я його

 поставлю на голосування, закон. У вас н а руках ці внесені зміни

 і доповнення  є.

      За -

        Не  набира  головсів.

      Я  ще  раз  другий  раз ставлю на голсоування -направити на

 доопрацювання,  через  дві  неділі повернутись до його розгляду,

 вже,  як  кажуть, по доопрацьованим документам з урахуванням тих

 зауважень,  які  були  висловлені.

      Я  прошу голосувати. Розберіться , будь ласка.

      За -

        Спасибі,  прийнято.

      Слухається  питання про проект Закону України "Про внесення

 змін  і  доповнень  до  Закону  України  "Про банкрутство". Нова

 редакція.

      Будь ласка, Стричинський Броніслав Станіславович, заступник

 міністра  юстиції.

 

      СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Шановні  народні депутати! На ваш розгляд

 подається проект Закону України про внесення змін і доповнень до

 Закону про банкрутство. Як ви знаєте,  Закон про банкрутство був

 прийнятий  14  травня  1992 року, і за це час ті норми, які були

 закладені  в  нього,  вони  не  в  достатній  мірі регламентують

 правила  порушення  та ведення справ по банкрутству. Відсутність

 детальної   регламентованої   процедури,   визначення  суб'єктів

 підприємництва    банкрутами   створює   значні   труднощі   для

 правозастосовчої діяльності судів.

      Крім   того,   ці   обставини   є   гальмом  для  вирішення

 кардинальних соціально-економічних проблем, які можна оптимально

 вирішити саме за допомогою інституту банкрутства.

      Тому   немає   сумнівів   щодо  необхідності  вдосконалення

 законодавчого  механізма  банкрутства,  і  в  зв'язку  з цим був

 підготовлений проект нової редакції Закону про банкрутство.

      У   підготовці   законопроекту   прийняли   участь  фахівці

 Міністерства  юстиції,  Міністерства економіки, Фонду державного

 майна,  Антимонопольного комітету, Вищого арбітражного суду. Цей

 законопроект   був   розлянутий   на   круглому   столі   вчених

 Національного  ніверситету ім. Т. Г. Шевченка, також Української

 юридичної академії.

      В  травні  місяці  законопроект  розглядався на міжнародній

 конференції з питань банкрутства і також дістав підтримку.

      Проект  був  розглянутий в комісії. Комісія прийняли його в

 цілому,  підтримала. Разом з цм було висказано ряд зауважень,  і

 я  думаю,  що ці зауваження, якщо ви сьогодні приймете в першому

 читанні,  они  будуть  враховані,  тому що створена робоча група

 спеціальна  за  участю депутатів, юристів, практиків, які будуть

 доопрацьовувати проект, прийнятий в першому читанні.

      При  підготовці проекту закону до тексту самого закону було

 внесено  додатково  21  статтю.  І тому виникла потреба викласти

 закон в новій редакції, як я вже говорив, тому що стара редакція

 закону, чи чинна редакція закону вона тільки мала 22 статті.

      Завдяки  цьому  закон в новій редакції створить більш чітку

 правову   базу   для  вирішення  спірних  питань,  процесуальної

 діяльності судів, пов'язаних з розглядом справ про банкрутство.

      Завдяки  введенню  в  текст проекту закону, нових положень,

 які  змінюють  редакцію  чинного  закону, а також введення нових

 матеріально-правових  і процесуально-правових норм конкретизують

 ся  механізм впровадження  справ  по  банкрутству.

      Я  коротко  зупинюся  на  тих основних новелах, які введені

 розробниками   законопроекту   до   нової  редакції  закону  про

 банкрутство.  Так,  в першому розділі проекту закону, на відміну

 від  чинного  закону,  більш  чітко дається поняття банкрутства,

 суб'єктів банкрутства, вводиться стаття, яка визначає процедури,

 що  застосовуються  щодо  боржника.

      І тут я хочу звернути вашу увагу, шановні народні депутати,

 що  під  банкрутством  розуміється не тільки ліквідація суб'єкта

 підприємницької  діяльності,  а  більш  того, тут передбачається

 реорганізація    суб'єкта    підприємницької   діяльності,   які

 (...........)  банкрутом,  його  санація, мирова угода, визнання

 банкрутом   добровільне   визнання  банкрутом.  І  потім  тільки

 наступає  ліквідація.

      Тому  ці  процедури,  які  застосовуються  до бржника, вони

 дадуть  можливість  вирішити питання про збереження в іншій мірі

 про   сбереження  суб'єкта  підприємницької  діяльності  чи  про

 ліквідацію.

      У  розділі  2 проекту увійшли статті, в яких більш детально

 і  конкретизовано  викладено механізм впровадження у справах про

 банкрутство.   А   саме:   введені   статті,  які  регламентують

 забезпечення  амйнових  інтересів кредиторів, органів стягнення,

 відкриття   ліквідаційної  процедури  , тощо.

      Зокрема,  я  хотів  би  звернути  на  статтю 11 проекту, де

 передбачається порушення, встановлюються новий порядок порушення

 провадження   у  справі  про  банкрутство.

      У  тому  випадку, коли арбітр прийняв заяву, він повідомляє

 про   це.   Він   (...........)  ухвалу  і  надсилає  боржникові

 власникові  майна,  уповноваженому  орган  по управлінні майном,

 кредиторам,  банкам,  податковій  інспекції, тобто цілий перелік

 органів,  куди  повідомляється про те, що порушується справа про

 банкрутство.

      Одночасно  приймається  ухвала про те, що підприємство, яке

 об'являється  банкрутом,  воно  на  період провадження справи по

 банкрутству не має права реорганізуватися або приватизуватися.

      І  в  обов'язковому  порядку, якщо справа порушується проти

 державного  підприємства, то ухвала доводиться до відома органу,

 який  здійснює  управління  майном,  що, значить, відносно якого

 порушено провадження у справі по банкрутству.

      Друга   норма,  яка,  на  нашу  думку,  забезпечить  захист

 майнових  інтересів  кредиторів  і  органів  стягнення. Зокрема,

 арбітражний суд за клопотанням заявників бо за своєю ініціативою

 може  накласти  арешт  на  всю частину майна чи грошових сум, що

 належать  боржникові, або особам, які несуть відповідальність за

 його зобов'язаннями.

      Більш  того,  арібтражний  суд  буде  мати право заборонити

 службовим  особам  боржника чи власнику його майна вчиняти певні

 дії  чи  заборонити  іншим особам вчиняти ці дії, які стосуються

 майнових активів боржника.

      Більш  того,  арбітражний  суд  може  винести  рішення  про

 зупинення  стягнення платежів на підставі виконавчих документів,

 які,  за  якими,  платежі,  за  якими  стягнення  здійснюється у

 безспірному порядку.

      В  третьому розділі проекту, на відміну від чинного закону,

 визначений  порядок  ліквідаційної  процедури,  її мета, функція

 арбітражного  суду в ліквідаційній процедурі, визначені права та

 обов'язки  учасників  ліквідаційної  процедури,  тобто  повністю

 регламентовано    відшкодування   витрат   розпоряднику   майна,

 ліквідатору,  членам  ліквідаційної комісії, а також передбачено

 звіт ліквідатора.

      Проект закону вносить новелу, як я вже на початку сказав, в

 те,   що   об'явлення   банкрутом   -це  не  означає  ліквідацію

 підприємства.  До  речі, передбачається в статті 37-ій укладення

 мирової  угоди. Що підрозумівається під мировою угодою? Це якраз

 підрозумівається  процедура  досягнення  угоди  між  боржником і

 кредитором стосовно відстрочки або розсрочки належної кредиторам

 плати  або  знижки  боргів.  Це  також дасть можливість зберегти

 підприємства, і не доводити його до банкрутства.

      І  останнє,  на що я хотів би звернути вашу увагу, це також

 нова   процедура   банкрутства  або.............  елементів,  це

 оголошення  боржника про сврє банкрутство і його наслідки. Тобто

 боржник  може  сам  оголосити  себе неспроможним виконувати свої

 зобов'язання  і якщо кредитори не подадуть ніяких письмових заяв

 з  майновими  вимогами  до  боржника,  то  арбітражний  суж може

 винести ухвалу про те, що... про оголошення боржника банкрутом.

      Ще  раз хочу підкреслити, що прийняття цього закону в новій

 редакції   створить  більш  чітку  правову  базу  для  механізму

 впровадження  справ  по банкрутству збиткових підприємств. Дякую

 за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання будуть до Брогіслава Станіславовича?

 Запишіться , будь ласка.

      10 хвилин достатньо? Виставте, будь ласка, Процев'ят, Магда.

 

      ПРОЦЕВ'ЯТ

 

      Процев'ят, 268 Самбірський виборчий округ.

       Шановний   доповідачу.   Ми   знаємо,  що  сьогодні.......

 половина  підприємств  на  УКраїні  знаходиться в ситуації, коли

 вони  не  можуть виплатитисвої зобов'язання перед боржниками. Ми

 також  знаємо,  що  на  сьогодні  на  Україні  фактично майже не

 функціонує  нинішній закон про банкрутство, а інакше би сьогодні

 вже більшість підприємств в Україні були банкрутами.

       Як  на  вашу думку запропоновані зміни до законопроекту...

 до  закону  України  про  банкрутство повинні би вплинути на цей

 процес   і   регулювати   його  в  тому  напрямку,  щоб  дійсно,

 підприємства,  які сьогодні здатні працювати могли б працювати і

 які   дійсно  випускають  продукцію,  яка  нікому  абсолютно  не

 потрібно,  чи  продукцію  дуже низької якості, мали б можливість

 стати  банкрутами і почати все спочатку для того, щоби заповнити

 ту лакуну, яку вони сьогодні не заповнюють. Я дякую.

 

      СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Дякую вам за запитання.

      Як  я  вже  говорив,  що  введена  нова  стаття в Закон про

 банкрутство -це процедури, які застосовуються до боржника. І тут

 якраз   передбачаються   такі   процедури,   як:   реорганізація

 збиткового  підприємства,  санація...  Ну, от я назву ці два, на

 них   зупинюся.   І   розписується   досить  конкретно  механізм

 проведення цих процедур.

      Я  думаю,  що,  дійсно, в цих умовах, в яких знаходиться на

 сьогоднішній  день  економіка...  Ну,  де,  практично, більшість

 підприємств  можна оголошувати банкрутами, це нічого не дасть. А

 потрібно  якраз  шукати  для  того, щоб підприємства, які при...

 деяких,..  створенні  відповідних  умов  вони могли б працювати,

 якраз  надати  їм  можливість  працювати.  І  ось  чому в законі

 передбачаються,  скажем,  такі  процедури,  як санація збиткових

 підприємств.  Тобто,  коли  видно,  що  підприємство при наданні

 певної  допомоги  (фінансової допомоги), воно зможе запрацювати,

 то  і  потім,  так  сказати,  не  вирішувати  питання  про  його

 банкрутство.

      І   другий   такий  момент  -  розписується   механізм  про

 реорганізацію  підприємств.  Це  також дасть можливість вирішити

 питання  (ну,  якщо  дійсно воно буде  поставлено) для того, щоб

 якимось  чином  підприємство  реорганізаувати, навіть не міняючи

 форми  власності, для того, щоб надати йому можливість піднятися

 на ноги і в майбутньому працювати. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Магда, Марченко.

 

      МАГДА І.І.

      Шановні депутати, шановний доповідач!

      От перед цим, як ми розглядали це питання, всі говорили про

 те,  що,  мабуть,  в Міністерстві юстиції думають, що у нас часу

 багато.  Чому  було  не підготовлено цей закон нормально, як він

 повинен  підготовлений...?  Порівняльна  таблиця,  старий закон,

 грудневий  закон і дальше  -  зміни і кінцевий результат. Тоді ж

 можна  якось  порівняти  і  роз...  ну,  мати  можливість бистро

 орієнтуватися.  А  так  ми  отут розкладаєм його, і дома на... і

 стола  не  хватає,  щоб можна було над ним працювати!.. Чому так

 зроблено?

 

      СТИЧИНСЬКИЙ  Б.С.    Дякую. Я не можу пояснити, чому вам не

 роздана  порівляльна  таблиця,  тому  що  Кабінету Міністрів при

 поданні проекту закону в новій редакції порівняльна таблиця була

 підготовлена і подана.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко, Моцпан.

 

      МАРЧЕНКО.

      Я прошу  передать слово Витренко  Наталье Михайловне.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО.

      Шановний доповідачу, ви увиступі зробли акцент на санації і

 на  реорганеізації.  Але  сам  закон спрямований як раз чисто на

 банкрутство. і ми прозуміємо чому це зроблено. Штучно банкрутами

 зробили  3/4  всіх підприємств України. Зараз вже нові власники,

 оці  "нові  українці"  готові, щоб ці підприємтсва скуповувати і

 під  них  і  готується  Конституція,  де приватна власність стає

 недоторканою хоч  вона  законнна , хоч   не законна.

      Скажіть, будь ласка, чому в законі немає жлдної статті, яка

 б  аналізувала  це штучне банкрутство підприємства і тоді були б

 санкції  щодо  власника.  Тобто,  якщо  держава навмисно зробила

 підприємство  банкрутом, щоб це вона відповідала чому весь закон

 спрямований  тільки  на  те,  щоб виштовхнути підприємства з той

 форми  власності,  в  якій  воно  є  сьогодні  і  шукати  нового

 власника.  І  прикладом  цього,  таким  переконливим  є  Сумська

 конвольно-прядильна  фабрика, яка має діамантову зірку за якість

 і  яка  стала сьогодні бакрутом іїї виносять сьогодні на продаж,

 тому  що  вона  зробила  модернізацію виробництва і змінила свою

 технологію.

      І  держава  тепер  вмиває  руки  і  ніхто,  ні Міністерство

 економіки,  ні  Фонд майна, ніхто не хоче допомогти підприємтсву

 просто  працювати.

      Скажіть, будь ласка,  чому таке спрямування  закону?

 

      СТИЧИНСЬКИЙ.   Ви  з  наєте,  я,  ну,  робоча  група,  яка

 розробляла цей законопроект,  ми  так не вважаємо, що як раз цей

 закон   спрямований   на   те,  щоб   привести  підприємства  до

 ліквідації. Як  я  вже говорив, тут ми не стали собі це за мету,

 навпаки   зробити  так,  щоб  підприємтсвам  за  допомогою цього

 закону  надати  можливість  вижити.  І  я  вам  скажу,  що  коли

 вирішуєтьтся  питанння  в  проекті  закону  передбачається, якщо

 порушується  справа  про  банкрутство  суб'єктів підприємницької

 діяльності,    то    обов'язково    достовірність    і   повнота

 бухгалтерського   балансу,  інші  інформації  про  фінансовий  і

 майновий  стан  боржника  повинна бути підтверджена аудиторським

 висновком.  Тобто,  тут  якраз  і є норма, закладується в проект

 закону  для  того,  щоб  не  допустити  якісь, якажем, незаконні

 оголошення  банкрутом  для того, щоб ліквідувати підприємство чи

 там поміняти форму власності.

     І  друге питання, це те, що сама процедура банкрутства, вона

 значно,  так сказать, розширена. Тобто, це не одноденний процес,

 який,  так  сказать,  сьогодні  подається  заява, і за кредитора

  що протягом місяця не платить там борги іна слідуючий день там,

 через 5  днів  там  виноситься  рішення  про   банкрутство. Ні.

      Встановлена,   так   сказать,  велика  процедура.  Спочатку

 проводиться  провадження в справі про банкрутство, потім дається

 місяць  на  звернення всіх кредиторів і всіх можливих санаторів,

 потім  знову розглядається питанян Арбітражним судом, він тільки

 оголошує,  що приступає працювати ліксідаційна, скажемо, комісія

 чи  розпорядник  майна.

      Тобто,  це  може  затягнутись,  якщо виходячи з норм нового

 проекту   закону,   десь   на  півроку,  коли  буде  визначатись

 можливість  банкрутства.  І  тільки  тоді  арбітражний  суд може

 винести  вже   рішення про    банкрутство. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Моцпан,  Єльяшкевич.

 

      МОЦПАН.  Уважаемый  Бронислав  Станиславович,    я  здесь...

      Обчыно,   когда  представляют  законопроект,  докладчик,  в

 основном  дает комментарий по пояснительной записке, а затем уже

 по  статьям  закона.

      Так  вот,  уважаемый Бронислав Станиславович, надо сказать,

 сто  в  пояснительной  записке  прямо  дается  ссылка  на доклад

 Президента Украины Кучмы Леонида Даниловича, произнесенный здесь

 в  октябре  1994 года, программа которого была положена в основу

 так называемого ускоренного курса на проведение рыночных реформ,

 то есть, установление рыночной капиталистической экономики.

      И надо со всей прямотой признать, что в соответствии с этой

 программой  у  нас  должны на Украине остаться, если остануться,

 высокорентабельные    предприятия,   крайне   небольшое   число.

 Остальные  должны  будут  закрываться, попадают под этот Закон о

 банкрутстве.

      Именно  это  я  имею  ввиду. Наверное, хотела узнать от вас

 Наталья Михайловна Витренко.

      .................   не   просто   безработицы   массово,  а

 вимирание украинского народа.

      А теперь вопрос по существу. Откройте, пожалуйста, страницу

 девятую  сттья  24  пункт  первый. И дайте мне по пункту первому

 коментарии  первого  предложения.  Только  первого  предложения,

 "ліквідатор  призначаєтся" и так далее.

      Пожалуйста. Спасибо.

 

      СТИЧИНСЬКИЙ.     "Ліквідатор    призначається    з    числа

 представників   підприємств,   організацій,   який   згідно   із

 законодавством,  має  право  безпосередньо організовувати продаж

 майна на аукціонах, біржах, за конкурсом" Значить тут мається на

 увазі  якраз  той орган, який здійснює продаж майна на аукціоні,

 значить, за конкурсом і так дальше. Це Фонд державного майна, на

 сьогодній  день, або орган, який уповноважений управляти майном.

 Тобто власник безпоседеньо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.    Єльяшкевич,   Херсон,   депутатская   группа

 "Реформы".   Уважаемый   локладчик!  Мне  бы  хотелось  услышать

 статистические  данные  о  том,  как  вообще применяется Закон о

 банкротстве.  Сколько предприятий обанкротилось, и каким образом

 идет  процедура  банкротства,  сколько она занимает в среднем по

 времени для того, чтобы не было спекуляций по этому поводу?

 

      СТИЧИНСЬКИЙ.  Дякую. Значить, на жаль, такої статистики

 на  сьогоднішній  день  Вищий  арбітражний  суд  не  веде. Я мав

 сьогодні розмову, коли готувався до цього. Значить я можу надати

 такі  цифри,  які, значить, на сьогоднішній день є. За 1992-1994

 рік,  коли  почав працювати він, з 1 липня 1992 року закон почав

 працювати,  було порушено біля 400 справ, так десь 396 справ. Це

 було  порушено  за  2  з  половиною  роки. Значить із них тільки

 половина  підприємств  була визнана банкрутами і це 99 відсотків

 підприємств недержавної форми власності.

      Значить  за  перший квартал 1996 року було вже порушено 604

 справи.  Значить  на  сьогоднішній  день  рішення  прийнято  про

 визнання  банкрутами  297  підприємств.  Знову ж таки подавляюча

 більшість - це підприємства недержавного сектора економіки.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Броніслав Станіславович.

 

    ЧЕБОТАРЬОВ

    ....................................................

    ......................................................

 комісія наша, розглядаючи і виносячи цей закон, нову редакцію на

 ваш розгляд, виходила ось з яких міркувань.

      По-перше,  той  закон,  який зараз існує, але тільки що вам

 було  сказано,  що  практично не діє, він свою справу не робить.

 Цей  закон  в  цій  редакції,  яка  вам  зараз пропонується, має

 декілька   дуже  суттєвих  моментів,  які  в  позитивну  сторону

 відрізняють  його  від  існуючого.  Це, я міг би сказати так, що

 закон  не  стільки  про банкрутство, хоча так він і називається,

 але  закон, який дає можливість не доводити діло до банкрутства.

 Хоча  такий  механізм,  як  банкрутство,  в  ринковій  економіці

 повинен  існувати.

      Я  маю  на  увазі  ті  моменти,  про  які тільки що говорив

 доповідач,  коли  говорив  про  можливість  санації.  Санації за

 законом,  а  не так, як намагався в свій час, ви знаєте, Кабінет

 Міністрів  проводити  санацію  деяких підприємств. Та й досі хто

 знайшов стежки до Кабінету Міністрів, той отримав якісь... якусь

 підтримку для санацій. А який не зміг цього знайти, так воно все

 й  залишається.

      А  також  механізм мирової угоди, коли боржники і кредитори

 знаходять  спільну  мову  і  таким  чином  є, виникає можливість

 підпрємство  зберегти.

      Але в нашій комісії виникли деякі занепокоєння. Я скажу про

 них.  Тому що введення цього закону саме зараз, коли повна криза

 неплатежів,  коли майже всі підприємства один одному заборгували

 і  вже  важко  дізнатися:  а хто скільки і хто перед ким повинен

 буде  кредитором  чи  боржником. В такій ситуації введення в дію

 цього закону, на  нашу  точку  зору,  було б  передчасним.

      Але,  я  ще  наголошую  на  тому, що введення в дію, але не

 доопрацювання його.

      Сьогодні  вам  закон пропонується в  першому  читанні.

      Якщо   ми  якимось  чином  зможемо  вплинути  на  процес  і

 доопрацювати   закон   і   з   вашими   зауваженнями  і  з  тими

 зауваженнями, які вже мають місце, а в нас є багато зауважень до

 цього  законопроекту.  За  ці  півроку, поки закон знаходиться в

 Верховній  Раді,  то  таким чином ми б змогли підготувати більш-

 менш досконалий проект.

      І  ще  одне зауваження. Якщо ви пам'ятаєте, деякий час тому

 Верховною  Радою  було  відхилено  розгляд Закону про управління

 деравною  власністю. Я не навмисне це згадав про цей закон, тому

 що  в  Законі  про  банкрутство  більш-менш  нормально  виписані

 механізми    впровадження   самого   процесу   банкрутства   для

 підприємств приватної або акціонерної форми власності.

      Для  державних  підприємств  тут  є питання. І я не даремно

 згадав  про  Закон про управління державною власністю. Той закон

 ми  відхилили  від  розгляду.  А ці два закони повинні були бути

 введені в дію трошки в іншій послідовності: спочатку повинен був

 би введений в дію Закон про управління державною власністю, тоді

 і  в цьому законі чітко було б виписано, а хто саме контролює ці

 процеси  про  банкрутство державних підприємств. І тоді б логіка

 була б остаточною.

      Що  ми  пропонуємо  зараз зробити? Ми пропонуєм цей закон в

 тому  варіанті  в  новій  редакції,  в  якій вам запропонований,

 прийняти   в   першому  читанні.  Таким  чином  дати  змогу  нам

 удосконалити  його  і  довести до логічного завершення сам текст

 цього закону.

      Але   при   розгляді  у  другому  читанні,  коли  він  буде

 поставлений  на  друге  читання, чітко визначити у постанові про

 введення  його  в  дію  термін, з якого він починає роботу. А ми

 будем  пропонувати,  щоб  саме  цей  Закон  про  банкрутство був

 введений   вже  після  введення  в  дію  Закону  про  управління

 державною   власністю.   І  тоді  це  коло  замикається,  логіка

 остається. І, як кажуть, все буде нормально.

      В мене все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Адрій Петрович, спасибі, Павлович.

      Запитання є?  Будь ласка, запишіться.

  5 хвилин на запитання відведем. Достатньо? Безуглий і Семенюк

 

      БЕЗУГЛИЙ . Місто Каховка, 398 округ, фракція комуністів.

 

      Шановний  доповідачу, я хотів би таке питання чи в законі в

 тому  ви  як  розумієте  Україна сьогодні банкрут чи не банкрут?

 Якщо  вона сьогодні банкрут, то який закон до цієї держави можна

 применять  серед  розвинутих  і недорозвинутих держав? Сьогодні,

 коли  кажуть  грошей  немає, -банкрут держава, в округе для тих,

 хто  підтримував Конституцію представників Президенів, голів Рад

 виділели  на  забудову особистих будинків по 7, по 10 мільярдів,

 це  в  місті Каховка, в місті Борислав, то як це, цього банкрута

 можна  сьогодні  по закону притягнути до відповідальності такого

 як держава Україна, і Президента в цілому?

 

      ЧЕБОТАРЬОВ.  Закон  "Про банкрутство" стосується юридичних

 осіб,  а  те  що стосується взагалом державу, я сам наголосив на

 цьому  і  сам цю тезу як раз і акцентував вашу увагу на тому, що

 спочатку  треба  ввести  ті механізми, якиб не давали можливість

 банкрутувати,  а  то, що держава банкрут -це визнається, а коли,

 але  для  того,  щоб  розвинута самі ринкові відносини, значить,

 державі  без  цього  закону  ми  не  обійдемось, але термін його

 введення,  ще  раз  наголошую,  повинен  бути  під  контролем  і

 введений  він тоді лише, коли для цього будуть якісь умови, а не

 зараз  при  загальній  кризі  неплатежів, але закон потрібен. Це

 перше читання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Семенюк. Матковський.

 

      СЕМЕНЮК   159

 

      Шановний  Валентин  Петрович, я підтримую вашу пропозицію в

 частині  того,  що напевне цей закон потрібно розглядати разом у

 другому  читанні  спільно  із  законом  про управління державним

 майном.

      Виступаючи  в  листопаді, в  1994  році  я  особисто давала

 пропозицію  про те, що сьогодні треба було ще в 1995 році подати

 Закон про управління державним майном. Ще тоді, коли ми приймали

 перелік  підприємств,  які  не  підлягають  приватизації.  Як ви

 дивитесь  на  те,  щоб  цей  закон  ув'язати, і приймати разом в

 другому  читанні  Закон  про  банкрутство і Закон про управління

 державним  майном?  І  як  дивитесь на те, щоб до цього закону в

 підкріпку (тому,  що якщо у нас є державне підприємство, повинен

 бути і бюджетний державний банк), як ви дивитесь: не разом би це

 все питання було б в одному контексті?

 

      ЧЕБОТАРЬОВ. Я  не  буду  говорити  про  бюджетний державний

 банк  -я буду ще раз наголошувати на тому, що я з вами абсолютно

 згоден.  І  навіть  я  пропоную  (але  це  вже  від себе, не від

 комісії),  щоб  Закон  про  управління  державною  власністю був

 введений  в дію перед тим, як буде введений в дію цей закон. Але

 не  розробляти  його і зупинити процес, мені здається, не варто.

 Тому  комісія  ще  раз  наголошує  на  тому,  що  закон, в якому

 виписані  не  тільки  моменти  банкрутства, але і санації, тобто

 підтримки  підпрємств,  треба  приймати  в  перщому  читанні,  а

 доопрацьовувати будем вже разом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Матковський, Мельник.

 

      МАТКОВСЬКИЙ

      Шановний  співдоповідачу, мене цікавлять такі питання. От 4

 роки  як існував і існує цей старий Закон про банкрутство. Чи не

 робили  ви аналізу, по яких причинах він, так сказати повноцінно

 не  спрацьовував?  І  які сьогодні потрібні концептуальні зміни,

 щоб  ввести  його в дію і щоб не була його така сумна доля, як у

 цього попереднього? Дякую.

 

      ЧЕБОТАРЬОВ.  Основна  вада існуючого закону -це відсутність

 механізмів  реалізації  і відсутність в самому законі процедури,

 як  довести  діло  до завершення. Цей закон в такій редакції, як

 він вам пропонується, бтльш-менш кращий, але ще є поле для нашої

 діяльності, тому що є ряд зауважень, де не зовсім чітко виписані

 навіть   посадові  особи  і  інстанції,  які  слідкують  за  цим

 процесом.  Тобто це -краще, ніж є (закон, я маю на увазі), але є

 ще поле для діяльності.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельник.... 89  округ.

 

      МЕЛЬНИК.

      Уважаемые  коллеги,  я  хочу  вам задать 1 вопрос в связи с

 усилением,  будем  говорить,  жесткости  действия  этого  закона

 особенно  в  сельском хозяйстве. Сегодня есть такая отрасль, как

 животноводство,  которе  сегодян  убыточно  заведомо. Но сегодян

 ведется  разговор  о  том, чтобы выдерживать поголовье, держать,

 допустим,  это  животноводство,  потому  что государству сегодня

 надо  сельхозпродукция. Мы все понимаем.

      Сегодня  идут большие неплатежи перерабатывающей отрасли за

 продукцию    животноводства.    Будем    говорить,    чем    они

 регламентируются  тем,  что нет сегодня денег в бюджетной сфере,

 не  расплачиваются.

      И  тем  не  менее  мы говорим сегодня государство ведет все

 таким  образом,  что  загоняет  колхозы и совхозы сегодня, будем

 говорить,  в  банкротство.  И  тут  же  само  принимает Закон "О

 банкротстве". Как же здесь стыковать этот вопрос чисто жизненный

 и чисто этот закон, который мы делаем?

     

      ЧЕБОТАРЬОВ.  Це  те  питання, про яке вже ставилося питання

 доповідачу  в  основному.  Тобто штучного банкрутства не повинно

 бути,  а,  якщо  державні  органи  заганяють  підприємство чи то

 сільськогосподарські  підприємства,  чи  то  сільхозвиробника  в

 ситуації,  коли  вони  фактично  виявляються  банкрутами,  такої

 ситуації просто не повинно бути в державі. І цей закон до загону

 до  банкрутства не має відношення. Це трошки інші закони повинні

 регламентувати.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте,  будь  ласка. Я думаю, що питання вам

 задали, на яке ви не можете отвітить, тому що ви його розумієте,

 а просто  сказать не хочете.

      Значить,  не  надо  сміяться,  тому  що... та політика і ті

 реформи,  які  ведуть,  вони  як  раз і ведуть до банкрутства не

 тільки  сільське  господарство. Назвіть ту галузь, яка сьогодні,

 можливо,  не збанкрутіла.

      Шановні  колеги, єсть бажаючі принять участь в обговоренні?

 Списки, будь ласка  хто записався висвітіть.

 Записалось  три  депутати,  по  3  хвилини,  давайте  10  хвилин

 відведем. Семенюк, Гаманюк, будь ласка. З міста можна.

     

      СЕМЕНЮК

      159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановні  колеги  народні  депутати! Я вже повторюсь, якщо в

 листопаді  1994  року  я  виступала  з пропозицією про прийняття

 Закону в пакеті про управління державним майном, про банкрутство

 і  створення  державного  банку. Але так трапилося, що Закон про

 управління державним майном був даний такий, як в народі кажуть,

 "на  тобі  боже, що нам негоже". Тому я думаю, у нашій постанові

 треба  дати  протокольне доручення Кабінету Міністрів до другого

 читання  подати  Закон  про  управління державним майном, щоби в

 комплексі розглянули і банкрутство у другому читанні і Закон про

 управління державним майном.  Це перше.

      Друге.  Конкретно  по законопроекту. В статті 1 потрібно не

 лише  дати  поняття  банкрутства,  а  й  його  ознакі. Особливо:

 перевищення  зобов'язань  боржника  над його майном; нездатність

 підприємства забезпечити задоволення вимог кредитора.

      В    статті    4    потрібно    більше    дати   тлумачення

 "реорганізації","  ліквідація",  "мирова  угода". Також потрібно

 окремо   зоробити  розділ.........................  про  те,  що

 говорила тут моя колега.

      У   статті   4  пункт  п'ятий  потрібно  доповнити  словами

 "несудова  процедура".  Чому  це потрібно? Сьогодні 95 відсотків

 колективних сільськогосподарських підприємств в результаті такої

 політики  можна  об'явити  банкрутами. А банкрутами вони стали в

 результаті  того,  що  держава  несвоєчасно  розраховувалась  за

 реалізовану  сільськогосподарську  продукцію,  за те, що говорив

 мій  колега  Мельник,  що заставляють мати збиткову тваринницьку

 продукцію, а  ще  й  забороняють  нею торгувати там, де сьогодні

 вигідно.

      Тому,  я  думаю,  що  в  результаті того ця зміна до пункту

 п'ятого  дасть можливість подивитися державі чи вигідно сьогодні

 об'являти   всі   колективні  сільськогосподарські  підприємства

 банкрутами,   чи   може   саме   колективне  господарство  зможе

 домовитися   із   своїми  кредиторами,  щоб  його  не  об'являли

 банкрутом.

      Крім  того, статтю 4 пункт 1 потрібно обов'язково розширити

 і  дати  обов'язково тлумачення "фіктивне банкрутство". Потрібно

 обов'язково  дати  пояснення  і  те  банкрутство,  яке  зроблене

 завідомо.

      Тому   що   сьогодні  державне  підприємство  в  результаті

 незрозумілої  політики  керівників деяких нерадивих -про всіх не

 можна говорити - може  бути   доведено  до  банкрутства.

      Тому цю норму потрібно розширити і дати більш ширше.

      Крім  того,  я  хотіла  б  обов'язково доповнити статтю 42,

 статтю  57.  Щоб  не  затягувати  час,  я  свої пропозиції дам у

 письмовому  виді. В мене їх багато. А сам закон і самі колеги, я

 вас  прошу  -підтримати закон, прийняти його у першому читанні і

 всім  подати зауваження, детально проаналізувати і працювати над

 поданим   законопроектом.  Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Гаманюк. Матковський.

     

      ГАМАНЮК Л.Ю.

      Гаманюк,  84 избирательный округ, Днепропетровская область,

 группа  "Єдність".  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые

 народные   депутаты!  Совершенствование  существующей  процедуры

 рассмотрения  дел о банкротстве имеет безусловно важное значение

 для развития рыночной экономики. И существующий ныне закон от 14

 мая  1992 года требует усовершенствования, так как он в нынешней

 ситуации,  связаной  общеэкономической ситуацией не вполной мере

 регламентирует  правила  ведения  дел  о  банкротстве,  являются

 тормозом в  решении многих   проблем.

      Поэтому считаем, что на даном этапе принятие нового закона,

 усовершенствованого,  необходимо  для  уточнения законодательной

 механизма  банкротства.  Но  не в сторону ужесточения. И к этому

 вопросу необходимо уже в новом законе подходить очень осторожно.

 И  особенно  к  тем  предприятиям, которые здесь вот упоминали и

 особенно агропромышленном комплексе.

      Анализ  предложенного  проекта  дает  право сказать, что по

 многим  статьям  он  требует  более  четкого  определения.

      На отдельных я хотел бы остановится. В частности, по статье

 1.  2.  Я  согласен с предыдущим выступающим народным дептуатом,

 что     его    необходимо    более    конкретизировать.    Здесь

 завуалирована............      предеб      бюджетами,      перед

 государственными  фондами  и  так  далее. Здесь долно быть четко

 сказано    на    законе   перед   государственными   и   другими

 организациями.

      По  этой  же причине требует редакционной дорабоки и статья

 номер  два.

       В  статье  3  явно  неудачно  сформулировано определение и

 понятие кредиторов. Считаем, что кредиторами могут быть признаны

 все,  кто  может  быть,  или  исходя из общепринятой юридической

 теории  и практики,  а не  из  понимания  данного закона.

      Неправомерно    обосабливаются    кредиторы   имущественные

 требования,  которые  обеспечены  залогом. Ведь они не перестают

 быть  кредиторами  и,  в  принципе,  не являются какой-то особой

 разновидностью  кредиторов.

      Требуют   уточнения  и  некоторые  другие  статьи  проекта.

 Например,  статья  13  пункт  9  предусматривает вынесения судом

 постановления   об   отстранения   собтвенником   имущества.   И

 постановление  суда  направляется  в  налоговую  инспекцию.

      Считаем,  что агалогичные постановления должны направляться

 в  нотариальные  конторы, поскольку стать 12 проекта не содержит

 императивной нормы о наложении ареста на имущество должника.

      Следовало  бы  уточнить пункт 3 Статьи 24. На наш взгляд не

 следовало   бы   включать   в   состав  ликвидационной  комиссии

 представителей  кредиторов.

      Я  поддержавию предложения и содокладчика, и выступающего о

 том,  что закон в первом чтении надо принимать, однако еще хотел

 бы  сказать,  что  сочень  большой  осторожностью  мы должны его

 рассматривать  во  стором  чтении.  Думаю, что если будут учтены

 наши предложения, да и общие замечания, хотелось высказать, что

 само  заключение  нашей  юридической  службы  мы получили только

 вчера.  Пояснительную  записку только вчера. Разве можно в такие

 сроки ознакомиться близко с этим проектом? Я думаю, что в первом

 чтении   принимать   необходимо   сегодня,   и  очень  тщательно

 рассматривать во втором чтении. Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви дуже правильно сказали, що... Я думаю, що ми

 у  Верховній  Раді  повинні створити невелику службу, в апараті,

 яка, мабуть, приймаючи подані законопроекти Кабінетом Міністрів,

 іншими   ініціаторами   законодавчої   ініціативи,   ми  повинні

 розглядать про готовність. Тоді нас ніхто не буде звинувачувать.

 Так  нам  навалом  їх  здають,  а потім ми виходим, починаєм тут

 методом тика оприділяться: буть чи не буть.

      Я  думаю,  ми  таку службу розглянем на Президії і створим,

 яка  буде,  дійсно,  фільтрувать  і координувать цю роботу. І ви

 правильно підмітили.

      Шановні колеги, слово надається Матковському.

     

      МАТКОВСЬКИЙ О.Б.

     

      Шановні  депутати, шановний Головуючий (339 виборчий округ,

 народний депутат Матковський)

      Це  питання,  яке  виникло сьогодні у нас з приводу змін, а

 фактично  прийняття  нового  Закону  про банкрутство, викликано,

 звичайно,   тими   програмними  документами,  які  безпосередньо

 виходять від Президента, які йшли від Уряду, де прямо говорилося

 про   те,   що  без  такої  міри,  як  санація  підприємств,  на

 сьогоднішній  день  при  переході  до  ринкової економіки нам не

 обійтись.

      Дійсно,  закон,  який  існував  з  1992 року, майже 4 роки,

 практично, був досить мало діючим. І це не випадково у зв'язку з

 тим,  що  він  був  відірваний  від  інших норм права, не говорю

 якихось,   так   сказати,  корінних.  Але  навіть  елементарних,

 Цивільно-процесуального кодексу наприклад.

      В  нас  є  кілька  статей,  які  безпосередньо передбачали,

 значить,  ліквідацію  підприємств,  будем казати, майна, іншого,

 яке   було   безгосподарне  чи  безхозне.  Відповідно  це  майно

 передавалося  в  фінвідділ,  відповідно  були  встановлені певні

 строки до року, 6 місяців, коли шукався припустим цей власник чи

 якимось чином давалося змогу впорядкувати його, але практично ці

 статті так і не применялися.

      На  сьогодняшній  день  маючи такий серйозний закон перш за

 все  ми  повинні  говорити  про  зміни  в Цивільно-процесуальний

 кодекс  статей  для  виконання  механізму і доведення, як сказав

 співдоповідач  Чеботарьов,  доведення  до  логічного кінця цього

 закону  практично  немає  і ми не зможимо в одному цьому законі,

 який  буквально має якісь 18 чи 20 статей, передбачити ті норми.

 Тому одночасно я пропоную з введенням цього закону безпосередньо

 комісії,   яка   займається   цим  питанням  подумати  і  внести

 пропозиції   до  коренних  нормативних  актів,  для  прикладу  -

 Цивільно-процесуальний кодекс.

      Крім цього, я вважаю, що дуже суттєво на сьогодні визначити

 суб'єктів,  які  би  могли  піднімати  право про банкрутство. По

 діючому  старому  законі  безпосередньо  є  кредитор,  тобто  та

 людина,  яка  надала  ті чи інші пільгимайнові і сьогодні не має

 віддачи  і  безпосередньо  виконавчий  орган влади, зокрема, він

 може  це  питання  підняти  у  випадку не сплати податків. Я би,

 наприклад,  розширив  і  вношу  таку  пропозицію  розширити коло

 суб'єктів,  які  матимуть  право  на  пред'явлення  і  порушення

 питання  про  банкрутство перед судом, зокрема надати таке право

 правоохоронним органам безпосередньо прокуратурі. Про те, що нам

 не   обійтись   без   цього  закону  є  очевидним,  тому  що  на

 сьогодняшній  день  десь 60-70 процентів у виробництві мають, як

 то  кажуть, потенцію для того щоб бути визнаним не рентабельним,

 хоча  треба  вифзнати  безпосередньо  сітку,  щоб дійсно не було

 ніяких підтасовок  в тому плані і це було обгрунтовано.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, таким чином Григорій Іванович

 Найда,  будь  ласка.  І Лук'яненко і давайте не цьому закінчимо.

 Найда. Лук'яненко.

     

      НАЙДА

 

      Фракция коммунистов

      Ну   я,   Александр   Николаевич,  удивляюся  вот  все-таки

 представителям министерства... Ну, Головатый занят, значит,-то в

 апреле  месяце  в Одессе он инструктировал, как собирать подписи

 для  того,  чтобы  запретить деятельность Компартии; то, значит,

 сейчас,  когда  рассматриваются  эим  важнейшие узловые вопросы:

 дать  первый  законопроект,  сказать, что мы его отзываем, он не

 готов -там тоже много вопросов. Но этот не готов в 2 раза больше

 и   не   вовремя.   Надо  принять  другой  закон  по  управлению

 госимуществом, потом порядок должен быть...

      И  то, что комиссия нас уговаривает (я с уважением отношусь

 к  Чеботареву), что давайте вот примем в первом чтении. Но Закон

 по  управлению  госуимуществом тоже надо было б принять в первом

 чтении -  тогда   они   шли   бы  параллельно.  Поэтому,  может,

 договориться  там  рассмотреть то ли во вторник, после там того,

 как  мы уряд рассмотрим, 2 в пакете рассматриваем, чтобы они шли

 хотя бы одновременно, эти 2 закона! Ну, уже той Украины осталось

 там капелька, и ту распродадим-продадим, Бог знает кому!..

      Спасибо.

      Вот  эти  емцы,  что  сидят,  на  5  минут  придет,  тыкнет

 законопроект неготовый, а потом бежит докладывать кругом!..

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Лук'яненко.

     

      ЛУК'ЯНЕНКО  Л.  І.,  68  (?) виборчий округ, Ново-Волинськ,

 Українська Республіканська партія.

      Шановні колеги!

      Я  думаю, що Закон про банкрутство - це один із надзвичайно

 важливих  законів  у  системі  законодавства,  призначеного  для

 реформування  нашої  економіки.  Власне,  факт  той, що закон 14

 травня   1992  року  не  працював,  є  одна  із  великих  причин

 поступового занепаду нашої економіки і постійного зменшення його

 виробництва.  Ми  привикли жити, фактично, в умовах всезагальної

 безвідповідальності.   Від   1991   року   у   нас  дуже  багато

 підприємств, директори яких, власне, не дбають про підприємство,

 а  дбають  про  свою заробітну плату і т. д. Якби діяв Закон про

 банкрутство,  він  би  примусив  їх  активніше думати про те, як

 наладити роботу заводу в нових умовах. На жаль, цього не було.

      Я  думаю, що цей закон обов'язково необхідно запроваджувати

 і  запроваджувати як можна швидче, тобто зараз пропоную ухвалити

 його  в  1-му  читанні  і  як  можна  швидче підготувати до 2-го

 читання.   Бо   сама   відповідальність   і  небезпека  втратити

 керівництво  заводом,  примусить  керівництво  активніше  шукати

 способи   як  найти  виробництво  тої  продукції,  яка  потрібна

 сьогодні на ринку, як знайти покупців і продавців і так далі.

      Звичайно   процес,   процес,  так  сказать,  банкрутства  є

 небезпечна  і  складна  річ.  Він  зачіпає  і  інтереси трудящих

 робітників,  робітничого  колективу,  зачіпає весь колектив. Але

 фактично  він має вдарити по директрам, по керівництву. І як раз

 його  завдання усунути безтолкове керівництво і дати тому заводу

 чи фабриці власне ініціативних керівників, які необхідні у нових

 умовах  господарювання.

      Я  думаю6  що  закон  цей мав би бути здійснений публічно і

 легально.  Необхідно,  щоби  закон,  який,  скажімо, сам себе не

 виправдує, тобто не рентабельний, щоб він знав, що йому загрожує

 банкрутство. Необхідно про це писати буде в газетах, повідомляти

 по  радіо  і  через телевізію і так далі. Це сам факт здійснення

 банкрутства   не   повинен   бути  несподіванкою  для  трудового

 колективу  і для самої дирекції. Але всі повинні знати, що завод

 і  всяка  фабрика  повинні  бути  рентабільні,  нерентабільність

 означає,  що заводи чи підприємства не заробляють власне собі на

 хліб.  Таких  не повинно бути. І власне наше завдання, Верховної

 Ради,  подбати  про  те, щоб закон цей сприяв заміні безтолкових

 керівників ініціативними новими, які необхідні для нової системи

 господарювання. Дякую за  увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я  думаю,  шановні  колеги,  давайте

 підведем  підсумки.  Я  думаю,  що  репліки  можна  сказать,  що

 загальна  державна  відповідальність наступила з 1991 року і ось

 по  сьогоднішній  день  вона якраз п продовжується. Тому що 1991

 року не було безвідповідальності. Були чітко визначена структура

 зверху  донизу. Не потрібно, як кажуть, перекидаться з одного на

 друге.  Біда наша в іншому, що ми такий заокн приймаємо, за який

 ми  вчора даже не думали. Тому ми його розробляємо, як кажуть, з

 чистого  листа, дивлячись уже на ті діяння, які ми вже натворили

 в державі.

      Тому,  мабуть,  давайте  і  сьогодні  дивимся:  один  закон

 підготовили  в  22  статті,  сьогодні  43.  Сьогодні,  правильно

 кажуть,  потрібно  внести,  чи  паралельно, чи спочатку прийнять

 Закон  "Про урпавління державним майном", а потім приймать Закон

 "про банкрутство". Чи хоча б паралельно їх.

      Тому  така система управління хаосна сьогодні, вона веде до

 того, що  ми  з  вами    все  время  працюємо навздогід.

      Але  я  вважаю,  що  цей  закон,  який  ми розглядали, і ті

 виступи і пропозиції, які внесені доповідачами, співдоповідачом,

 виступи,  вони,  дійсно,  заставляють нас підійти до того, що ми

 повинні  доопрацювати,  прийняти, тобто, його в першому читанні,

 дати на доопрацювання, і в другому читанні паралельно розглянути

 ва   закони  -про  управління  державним  майном  і  Закон  "Про

 банкрутство".

      Тому  я ставлю на глолосувнаня Постанову Верховної Ради про

 проект  Закону  України "Про внесення змін і доповнень до Заокну

 України "Про  банкрутство " ,  нова  редакція.

        Верховна  Рада   постановляє:

      Поданий  Кбаінетом Міністрів України і розглянутий Комісією

 з   питань   економічної   політики   та   управління   народним

 господарством   проект  закону  України  "Про  внесення  змін  і

 доповнень  до  Закону  України "Про банкрутство", нова редакція,

 прийняти  в першому  читанні.

      Комісії   Верховної   Ради  України  з  питань  економічної

 політики  та управління народним господарством разом з Кабінетом

 Міністрів   України   доопрацювати   згаданий   законопроект   з

 урахуванням  зауважень і пропозицій постійних Комісій і народних

 депутатів України і внести його на розгляд Верховної Ради.

      Я  ставлю   цей  проект  на  голосування.

      Я прошу розберіться по залу хорошенько.

     

      "За" -

      Валентина Петрівна не встигла. Я ...

      Валенти Мефодійович помагає. Будь ласка, включіть систему.

      Складний закон і складно голосується.

     

      "За" -

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу,  запросіть  людей  до  залу. Займіть, будь ласка,

 місця і голосуєм. Включіть, будь ласка, систему.

     

      "За" -

      Спасибі.

      Головне - було б бажання.

      .......  у нас окреме. Ми на Президії його розглянем і тоді

 приймем.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну хвилиночку. Дайте слово Семенюк.

     

      СЕМЕНЮК   В.   П.  Олександре  Миколайовичу,  виступаючи  я

 провонувала   дати   протокольне  доручення  Кабінету  Міністрів

 спільно з комісією подати на друге читання Закон про банкрутство

 спільно   з  законом  про  управління  державним  майном.  І  цю

 пропозицію прошу включити в постанову.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.  Ставлю  на  голосування пропозицію

 дати  протокольне  доручення  Кабінету  Міністрів. Це процедурне

 питання. Будь ласка, голосуйте.

      Я прошу проголосувати. Нада слухать, за що. Ви голосуйте.

     

      "За" -

      Прийнято. Спасибі.

      Слухається   питання   про   проект   Закону   України  про

 недобросовісну  конкуренцію.  Друге  читання.  Кужель Олександра

 Володимирівна,  заступник  голови  Комісії  з питань економічної

 політики та   управління  народним господарством.

     

      КУЖЕЛЬ О.В.

      Шановні  народні  депутати! Шановний Олександр Миколайович!

 Запропонований для другого читання для народних депутатів проект

 Закону  України  "Про  захист  від недобросовісної конкуренції",

 розроблений  на  виконання  Державної  програми  демонополізації

 економіки   і   розвитку  конкуренції,  затверджений  постановою

 Верховної Ради  від   21  грудня 1993 року.

      Законопроект  схвалено  Верховною Радою в першому читанні 7

 липня   1995   року.   Проект  Закону  України  про  захист  від

 недобросовісної  конкуренції  визначає  правові  засади  захисту

 підприємців  і  споживачів  від  недобросовісної  конкуренції  і

 покликаний  стати  першим  спеціальним актом законодавства у цій

 сфері.

      У  запропонованому  законопроекті встановлені правові рамки

 свободи конкурентних дій, які є водночас достатньо гнучкими, при

 запровадженні  ді(...........)  контролю  виконання викладених у

 ньому положень.

      Визначення    недобросовісної   конкуренції,   наведена   у

 законопроекті,  базується на положеннях статті 10-біс Парижської

 конвенсії ,  членом  якої  з  1992  року  є  Україна.

      Відповідно    до   цього   міжнародного   правового   акту,

 недобросовісною   конкуренцією   вважається   будь-які  дії,  що

 суперечать..............  звичаям  у  промисловості  і  торгових

 справах.  Це  визначення  покладене в основу актів конкурентного

 права в більшості країн світу використовуються у запропонованому

 проекті закону.

      Введення    в   дію   Закону   України   про   захист   від

 недобросовісної  коркуренції  дозволить  Україні зробити ще один

 крок   до   гормонізації   чинного   законодавства   з   нормами

 міжнародного    права   та   законодавства   розвинутих   країн,

 міжнародного співробітництва.

      Я думаю, що можна переходити до постатейного голосування.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   переходим   до  процедури

 постатейного голосування в другому читанні.

      До  назви  закону  і преамбули є зауваження? Немає. Я прошу

 проголосувать. Давайте провірим, як ми готові.

     

      "за"

      Комусь щось не зрозуміло?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  ще  раз ставлю на голосування. Будь ласка. Ну, зауважень

 же немає до доповідача і до того документу, який вам роздано.

      На  моніторі 345 депутатів. Я прошу голосувать, і запросіть

 людей,  будь ласка.

     

      "за"

      ШУМ У ЗАЛІ

      Сідайте,  будь ласка.

      Шановні  колеги,  з  вашого  дозволу,  в  нас  ще півгодини

 роботи,  щоб  ми  завтра  в  п'ятницю різне не виносили, а у нас

 сьогодні  воно  в  порядку  денному,  я  просив би цих півгодини

 використати  на  різне,  якщо  ви не заперечуєте? Одну хвилинку.

 Висвітіть, будь ласка, хто записався на різне у нас.

      Білас. Моісеєнко. Білас є? Будь ласка. Я Біласа не бачу, а,

 будь  ласка,  Михайло  Васильович, ви заступили мені депутата. А

 Ратушний,  то не Білас. Моісеєнко, будь ласка. Моісеєнко я прошу

 включить.

     

      МОІСЕЄНКО

 

      Уважаемые  коллеги,  сегодня  выступая  в разном я хотел бы

 остановиться  на  тех  вопросах, которые не удалось осветить при

 выступлении, обсуждении Конституции Украины. Вы помните, что мое

 предложение  о  том,  чтобы  рассмотреть  изменения  в структуру

 проекта Конституции, подготовленого на антинародной основе как я

 считаю,  большинством,  Конституционной  комиссией потом принято

 узгоджувальной, специальной тымчасовой комиссией, говорит о том,

 что нельзя было с ним согласиться.

      Этот вариант предложенный не содержит основных положений, о

 которых хотелось бы сказать. В первую очередь, вы помните, когда

 речь  дошла  по 10-й статье предложенного мной проекта структуры

 Конституции  о  Украинской  ССР как союзной республики в составе

 СССР, было прекращено обсуждение этого проекта.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Что предусматривалось и почему речь зашла об этом варианте?

 Вы  помните,  что  17  марта 1991 года народ Украины, отвечая на

 вопросы   "Быть   или   не   быть   в  составе  Союза  Советских

 Социалистических  Республик в качестве суверенного государства?"

 ответил дважды "Да!". Причем 70% ответило по Союзному договору и

 около 80% - по опросу общественного мнения Украины.

      Я  хотел  бы  остановиться еще и на том, что 1 декабря 1991

 года  был  принят  референдумом  и  утвержден  Акт  проголошення

 незаложности Украины - его поддержало 93% избирателей - в основе

 которого   лежала  Декларация  о  государственном  суверенитете,

 которая   полностью   в   своей   основной   части   содержит...

 основывается  на  проголошенни  и включении союзного договора на

 новой   основе,   где   подчеркивалось,   что  Украина  является

 независимым  государством,  но в составе Союза братских народов.

 Там  идет  речь  о нашей тысячелетней истории. Мы все знаем, что

 эта  тысячелетняя  история  была  связана тесным существованием,

 братским  существованием,  единым  существованием  с  российским

 единым   нашим  народом.  Речь  шла  о  том,  чтобы  здійснювать

 Декларацию "Про державный суверенитет", последняя результирующая

 часть  которого однозначно говорит в пользу заклоючения Союзного

 договора.

      Все   выше   сказанное  и  та  заинтересованность,  которую

 продемонстрировал  наро  России и Государственная Дума в решении

 этих вопросов, ставит перед Президентом Украины 1 вопрос: почему

 он   сегодня  не  выполняет  волю  народа  Украины,  единственно

 проголошеную  официально.

      К  сожалению,  у  меня сейчас не достает времени и это было

 связано  в  1-ю очередь с тем, что Мороз Александр Александрович

 не  дал мне 20 минут для содоклада по структуре Конституционной,

 по  структуре  проекта  Конституции.  В  связи с этим я вынужден

 опять  же вернуться к этому вопросу в следующем своем заявлении,

 в разном.

      Но  я  еще  раз хочу подчеркнуть, что сегодня есть вся воля

 народа,  которая  однозначно выскзана за братский союз советских

 социалистических республик, но при условии, что Украина является

 независимым государством. Спасибо  за    внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Білас, Поровський.

     

      БІЛАС, 278 виборчий округ, Спілка офіцерів України.

      Спасибі.   Шановні   виборці,   шановні   колеги,  шановний

 Головуючий.  Безперечно,  чи  не  найактуальніше  питання,  яке,

 очевидно,  будуть  піднімати  і  мої  колеги,  з  рештою,  як  і

 попередній  доповідач про це говорив, це є Конституція України -

 основний документ, правова база функцінування будь-якогї держави

 і  це  є  у  всіх  державах світу. І ми, коли сьогодні стоїмо на

 рубежі  прийняття  основого  документу нашої держави, повинні ще

 раз  і  ще  раз  усвідомити і дати відповідь в першу чергу собі,

 своїй  совісті  і  своїм  виборцям, згадавши березень 1994 року,

 коли ми з вами кандидатували сюди до парламенту України.

      Перше    завдяння   -це   прийняти   Конституцію   України.

      Безперечно,  таку  Конституцію,  яка буде відповідати нашим

 потребам,   яка   буде   відповідати   реаліям  нашого  минулого

 сьогодення,  і яка, і це надзвичайно важливо, буде базуватись на

 історичному  минулому  нашого народу.

      Це  шлях,  по  якому  пройшли  всі  народи  світу, і іншого

 колеса ми видумати не можемо, та й не потрібно йього робити.

      І    властиво   цей   варіант   Конституції,   який   зараз

 доопрацьований    Конституційною   узгоджувальною   депутатською

 комісією,  з  його  певними недотягненнями, все-таки ми з вами в

 першому читанні прийняли. І це є в першу чергу відповідь кожному

 самому   собі,   своїм  виборцям,  що  так,  ми  виконуємо  свої

 обов'язки.

      Але  я  дуже  прошу,  що  ми повинні в другому читанні, яке

 відбудеться  через  тиждень  з цими зауваженнями, які поступлять,

 все-таки  свідомо  піти і прийняти його в другому читанні, і, не

 випускаючи поза межі цього залу, залу парламенту, прийняти його

 парламентом.

      Випускати прийняття Конституції на референдум, чи закликати

 до  цього,  ми  як парламентарі просто не маємо права і підстав.

 Інакше  ми  не  виконаємо  свого  обов'язку.  В  противному разі

 парламент,  який  не  здатний прийняти основного документу життя

 своєї  держави,  він,  напевне,  буде  недієздатним.

      І,  очевидно,  після  цього постає реальне питання: чи може

 він  надалі  функціонувати,  не прийнявши основного закону життя

 нашої  держави.

      Я  весь  час  говорив  і  говорю  своїм  виборцям,  що  наш

 парламент  сучасний,  при  всіх  його протиріччах, при всіх його

 уподобаннях,  і  це  закономірно,  тому  що  кожен має п раво на

 сповідування  тої  чи  іншої політичної партії чи ідеології, але

 при  одні  умові  -якщо вона не протирічить нашій державності. І

 цей  парламент  здатний  прийняти  Конституцію, і це ми зробимо,

 очевидно, до   5  річниці  незалежності  нашої  держави. Спасибі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  А якщо вже і виносить на референдум, то тільки

 за  згодою  парламенту.

      Поровський, будь ласка, за ним Горохівський.

     

      ПОРОВСЬКИЙ

      Микола    Поровський,   група   "Державність",   Українська

 республіканська партія.

      Шановні  колеги  депутати!  Я  хочу  звернути вашу увагу на

 доповнення  до  проекту  Конституції, які  сьогодні були роздані

 вам  на  руки.  В  яких  я  пропоную доповнити статтю 13 проекту

 Конституції   формулюванням   про   те,   що  "держава  здійснює

 протекціоністські     заходи    щодо    підтримки    вітчизняних

 товаровиробників,   захисту   внутрішнього  ринку  та  інтересів

 вітчизняного  товаровиробництва.  Держава  здійснює  регулювання

 ціноутворення в межах своєї території".

      Сьогодні  найбільша  проблема  економіки України в тому, що

 держава  не здійснює заходів щодо захисту внутрішнього ринку від

 проникнення  іноземних  товарів,  які  конкурують  з вітчизняним

 товаровиробництвом,  які  забезпечують  те, що наша продукція не

 знаходить  свого збуту. І в той час, коли держава повинна була б

 накласти  високі ввізні мита, акцизні збори на товари іноземного

 виробництва,  відсутністю  таких  заходів  ми  сприяємо тому, що

 завантажені  робочі  руки  не  в Україні, а за кордоном.

      Те  саме  стосується особливо сільського господарства, коли

 на внутрішній ринок проникає бельгійське масло, молокопродукти і

 м'ясопродукти  з  Польщі,  а наш товаровиробник змушений збувати

 свою продукцію по надзвичайно низьких цінах.

      Таке доповнення Конституії має забезпечити правову базу для

 захисту  внутрішнього  ринку,  а  отже  для  того,  щоб  були  і

 працювали   вітчизняні   підприємства,   були  завантажені  руки

 українських товаровиробників.

      Найбільша  проблема також в тому, що продукція в Україні не

 знаходить збуту, як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому.

 Тому  завданням  держави -сприяти виходу української продукції і

 продажу її на зовнішніх ринках.

      Пропоную  також  статтю  16  доповнити  і  тим,  що держава

 здійснює  не  тільки  захист  територіальної цілісності України,

 забезпечення   її   економічної  інформаційної  безпеки,  але  і

 національної безпеки. Адже це важлива складова, значить, безпеки

 і суверенітету України.

      Ми  повинні  у  Верховній Раді, в ході слухання звіту Уряду

 заслухати  питання  про  фінансування  збройних  сил  України на

 даному  етапі.  То  єсть,  стан фінансування Збройних Сил, які є

 сьогодні,  коли  армії  не  плачено  понад  2 місяці зарплати, є

 катастрофічним,   є   загрозою  для   національної  безпеки.

      Є  проблема  також  і  методиці  оцінки  основних  фондів і

 зниження  ціни на акції підприємств, що створює загрозу штучного

 банкрутства   наших  підприємств.

      Слухаючи  виступ  Моісеєнка з цієї трибуни, я хотів би його

 все-таки  запитати:  "Як же ви, пане Моісеєнко, стоячи, ви, таки

 борець   із   капіталізмом  і  жирними  котами  з  цієї  трибуни

 виголошуєте  ці гасла і вдаєте, що не бачите, що в вас за спиною

 сидів  один  із  найбільших  капіталістів  в Україні, з якими ви

 разом  під  червоними  прапорами  співаєте  "Інтернаціонал"?"

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кого чого вчили, той  те і  співає.

      Горохівський. Марченко.

     

      ГОРОХІВСЬКИЙ

      Шановний  головуючий!  Шановні народні депутати! Я хотів би

 звернути  увагу  на  те,  що  всі  депутати,  які  рівні,  мають

 одинаковий  статус, для цього, щоби нормально працювати, повинні

 мати  точну  інформацію.  І  для  цього,  щоб  само-собою,  щоби

 орієнтуватися  у політичній  ситуації.

      Дуже  багато  Кабінетом  Міністрів підкреслюється угод, але

 документів  по  цих угодах ми не маємо. І угоди, які підкреслені

 останнім  часом  говорять  про  те, що наше керівництво державою

 недостатньо  проявляє  політичну  волю  по  захисту національних

 інтересів.

      Насамперед, це стосується валютних рахунків, які заблокував

 після  референдуму  1  грудня  1991  року  російський уряд. Було

 заблоковано  700  мільйонів  доларів.  І  з  них  650  мільйонів

 юридичних   осіб   і  50  мільйонів  фізичних,  тобто  приватних

 вкладників.

      На   україні   було   9   філій   Зовнішекономбанку,  і  до

 сьогоднішнього дня це питання не вирішено. Це питання, звичайно,

 можна  вирішити  двома  шляхами.  Перший  шлях  -це міждержавний

 договір,  і  це  був  би  найкращий  для України вихід. І другий

 шлих - це внести це у бюджет, в витратну частину бюджету.

      Є  інформація  про  те,  що  цим питанням займався Прем'єр-

 міністр  Марчук. Але ми знову ж таки цих документів, про те, як,

 наскільки це питання успішно вирішене, не маємо.

      Я  звертався до Національного банку України з цим питанням,

 і  мені  конкретно  на  це питання не відповіли. Але виборці мої

 вимагають, і тому я вважаю, що питання, проблему, яку я сьогодні

 піднімаю,  вважаю, що це повинен бути депутатський запит. І тому

 прошу це питання врахувати.

      Крім  цього, недавно із засобів масової інформації я взнав,

 що була підписана угода Лазаренком, коли він ще був першим віце-

 прем'єром. Ця угода стосувалася цін на транзит. Міжнародні ціни,

 тобто  світові  ціни  на  транзит газу становлять 2, 6 долара за

 тисячу кубічних метрів газу на 100 кілометрів. Але є інформація,

 я не знаю, наскільки вона точна, і тому я хотів би мати по цьому

 питанню  інформацію, що була підписана угода на 0, 58 долара, це

 значить  на  58 центів, і це означає, що десь в 3-4 рази ціна на

 транзин  газу занижена. І це особливо, коли в нас зараз проблема

 виплати  заробітньої  плати,  це величезний борг з боку Росії по

 відношенню до України.

      І  мені  хотілось  би,  щоб  це  питання  також  мало  свою

 відповідь, бо, ну, хоча б у вигляді усного запиту. Спасибі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Марченко. Олійник.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

     

      Уважаемые   депутаты,   обанкротившаяся  власть  довела  до

 глубочайшего  кризиса  наше  государство  и  вместо  того, чтобы

 решать  вопросы по существу втянули Верхонвый Совет искусственно

 в конституционные баталии в длительнейшие, при этом хочу сказть,

 что  Президент  при подготовке и участии в Конституции полностью

 отказался от своей предвыборной программы, от принципов, которые

 были  заложены  в  письме,  с  которым он обратился к Верховному

 Совету.

      С  другой  стороны,  Конституция,  которая  была принята за

 основу  в  первом  чтениибыла  принята  с  грубейшим  нарушением

 Регламента   Верховного  Совета.  Приведу  несколько:  депутаты,

 которые  регистрировались, среди них были депутат Шибко, который

 является  послом  в  Ливане,  депутат  Горбатюк, который лежит в

 больнице и так далее.

      (Шум у залі)

      Не  мешайте,  да.  Более  того,  мною  и народным депутатом

 Витренко  вносились аргументированные предложения, постановления

 в  соответствии  с  Регламентом о непринятности Конституции и мы

 показали  что  проект  этот  не  соответствует как международным

 нормам,   так   и  Декларации  о  государственном  суверенитете,

 принятой Украиной. К сожалению, манипуляции, которыми занимается

 председатель    Верховного    Совета    Александр   Мороз,   его

 комментариями сбиты и не поставлены на голосование эти вопросы и

 в  резутьтате режим Кучма-Мороза протащил в первом чтении проект

 Конституции.

      Однако  не все соглашаются с таким течением событий, 22 мая

 96  года  в  городе Николаеве был проведен Всеукраинский конресс

 движения  за  Конституцию  гарантированных  прав  народа. Я хочу

 зачитать  на этом конгрессе присутствовало 9 народных депутатов,

 свыше  700  представителей  из  16-ти  регионов Украины), я хочу

 зачитать пункты постановлений этого Конгресса:

      1.  Считать  проект Основного Закона Украины антинародным и

 направленным на ликвидацию социальных гарантий -  права на труд,

 отдых,  жилье,  медицинское обеспечение, образование, социальную

 защиту.

      2.   Определить  программными  целями  участников  движения

 обеспечение  непосредственного  участия  всех  граждан Украины в

 конституционном  процессе,  консолидацию  общества, формирование

 гражданского  самосознания  за судьбу народов Украины и грядущих

 поколений,  вовлечение  граждан  и их общественных обкединений в

 создание демократического, правового, социально ориентированного

 государства.

      3.   Всем   делегатам   конгресса   на   местах  развернуть

 организаторскую   и  политическую  работу  по  обкединению  всех

 здоровых  сил  общества  в правозащитное движение за Конституцию

 гарантированных прав народа.

      4.   Считать   целесообразным   для   координации  действий

 региональных     правозащитных     движений   "За    Конституцию

 гарантированных     прав     народа"     создать    Всеукринский

 координационный  совет  движения  с  нормой представительства по

 одному  человеку  от  каждого  региона Украины; место дислокации

 Совета - город Николаев.

      5. Считать одной из главных задач движения разкяснение всем

 гражданам  Украины,  что  вынесение  всего текста Конституции на

 всеукраинский  референдум,  а не основных положений по гарантиях

 права и свободи,  сущности общественного строя может привести, в

 связи  с  неосведомленностью  значительной  части  населения,  к

 принятию   Конституции,  катастрофических последствий для  всего

 трудового народа.

      6...

      Два пункта последних!..

      6.  Обратиться  к  Президенту  Украины,  Верховному Совету,

 народу  Украины  по  всем  проблемам конституционного процесса с

 требованием  гарантий по основополагающим разделам и статьям.

      7.  В  случае  нарушения  конституционного порядка принятия

 нового  Основного  Закона Украины, Конституции, призвать народ к

 проведению всеукраинской стачки протеста и отставки Президента.

      По  поручению  конгресса:

      Председатель конгресса - Воробьев;    секретарь - Бирюков.

      Спасибо.

 

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійчник Борис Ілліч, за ним - Чернявський.

     

      ОЛІЙНИК,  190  Запорізький.

      На  жаль,  з горніх  сфер Конституції змушений опуститися на

 грішну  землю і оприлюднити звернення трудового та студентського

 колективу  Оріхівського  сільгосподарського технікуму, одного із

 найстріших  учбових  закладів,  якому  виповнилося 75 літ. От що

 вони  кажуть:  зараз  наш  технікум,  що  надає освіту сільській

 молоді,  полтрапив в дуже скрутне становище і таке враження наче

 комусь вигідно аби він перестав існувати. Заборгованість бюджету

 з січня місяця  становить  9 мільярдів карбованців.

      На  протязі  майже  5  місяців  цього  року  ми  позбавлені

 елементарних  умов  нормального  людського  життя,  бо  невзмозі

 забезпечити  найскромніші  потреби  свої і своїх дітей, сплатити

 комунальні послуги і житло, розрахуватися з хронічними боргами.

      Ситуація  ускладнилася  з  початком  весни, оскільки запаси

 продуктів,   вирощених   на  городах  і  ділянках  в  5-6  соток

 закінчилися.  Мова  не  іде  про  підвищення заробітної плати, а

 тільки  про своєчасність отримання зароблених грошей, в чому нам

 відмовляють    державні    органи,    Міністерство   освіти   та

 місцеві...... владі.

      Через півтора місяця викладачі і співробітники мають піти в

 відпустки,  відсутність  коштів,  які  в  мвнулому році не дають

 змоги  поїхати на  відпочинок і  оздоровити дітей.

      Колектив  технікуму звертається до вас з надією, що питання

 виплати   заборгованої  зарплати  буде  розглянуто  негайно,  що

 настане   кінець  ганебного  для  людини  стану  перетворення  в

 жебрака, який не може скористатися плодами своєї чесної праці.

      Прийнято на  загальних зборах співробітників і  студентів.

      Шановні  колеги,  я  думаю,  все-таки,  що  Конституцію  ми

 приймемо,  але  напевне  таку,  яка  б захищала оцих людей, а не

 роз'єднувала наше  суспільство . Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.

      Чернявський,  Красняков.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.  За  сьомий  рік  праці у цій Верховній Раді я

 спостерігаю  різну  трансформацію  від  одного  лівих  направо і

 правих наліво.

      Я  називаю цих людей, можливо не буду зараз оскорбляти, але

 я  приєднуюсь  до  того,  що  в  цьому залі Косів у попередньому

 скликанні  був найбільший правий, а в цьому уже буквально місяць

 назад  повторив  буквально  мій  виступ  з  приводу незалежності

 України.

      Тому  що  він  тепер  зрозумів,  до чого ми сумісними діями

 дійшли.  3%,  якщо  я  не  помиляюсь,  всього українською  мовою

 видається  книг на   Україні - він  має  те, що  мав.

      Але я з цього приводу хочу сказати, що тут останні дні -все

 про  Конституцію.  Коли  він мав сказати і лівим і правим: да, я

 проголосував  за  Конституцію,  і  не  скриваю  того, щоб ви всі

 знали.

      Але  чому?  Для того, щоб не було політичного протистояння,

 щ  спираючись  на  Конституцію,  що конституційний процес, що це

 мішає. В народі ж склали думку засоби масової інформації масову,

 що  з-за  того,  що  Верховна Рада не прийняла Конституцію, з-за

 того  так  погано.

      Але  я  вам  хочу сказати з цього приводу: а хто прорахував

 економічно  тільки одне -заміну Верховної Ради, назву, здавалось

 би  просте,  на Народну Раду? Скільки документів, скільки коштів

 треба  нашій  бідній   Україні  витратити  на  це?

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Так, ви не шуміть, я маю свою думку і я її відстоюю.

      Але  повинен  сказати,  що і ліві і праві, ми будем змушені

 об'єднастиь  коло  одного  питання. Сьогодні я з горем говорю: і

 ліві, і праві, давайте об'єднаємось на одній основі сьогодні для

 спасіння  села, тому що сьогодні, щоб ви знаил, і в Херсоні, і в

 Сумах,  в Вінниці, і в Тернополі, скрізь урожай половинний, якщо

 він . Це  перше.

      Друге.  Якщо він є, то сьогодні той вже урожай, який виріс:

 клєвер,  конюшина  масово цвіте. Спеціалісти знають, що це таке.

 Якщо  своєчасно  не  збирається,  то  це  вже страти і нинішні і

 наступні.

      Незабезпечене  постійне  відношення  до  села таке протягом

 п'яти років, а може вже на період і перестройки привели до того,

 що  уже  сьогодні на селі, тут говорять попередні, що два місяці

 на  селі  вже  рік-три не бачать копійки, так сказать, живої для

 зарплати. Не бачать. Но це ще півбіди.

      Сьогодні  вже не відновлюються основні фонди, комбайни, які

 через  місяць  збирання  вже зернових, 29 процентів ресурсо, так

 сказать, способної комбайнів для забезпечення збирання. При тому

 стані   хліба,  який  сьогодні  єсть,  це  надзвичайно  трагічна

 обстановка, і я  боюсь...

      Я завершую, Олександр Миколайович.

      ...Я  боючь,  що  якщо  не  вникнути  сьогодні  і  всіх нас

 об'єднати  на  основі  якої  там...  Давайте відставим всю решту

 питань,  давайте  вирішим,  як  сьогодні  забезпечить  населення

 України продовольством. Потому що я ще раз підтверджую і ліві, і

 прави  ви  прийдете  до цього, коли там у буфеті нічого не буде.

 Або   буде  оте  все  тільки  імпортне  по  тих  цінах,  які  не

 відповідають нащим можливостям.

      Я  дякую вам за увагу. А вас, Олександр Миколайович, просив

 би все-таки при розмові з Урядом, щоб на день Уряду отам питання

 не  про  те,  що  із  25  трильйонів,  а  це  лише 40 процентітв

 неповернутих  кредитів,  затрат,  вірніше,  на  соціальну  сферу

 минулого  року  25  трильйонів ми б бюджеті заложили, сьогодні 0

 відшкодування.  І  все,  що  на  селі  ми  в  бюджет заклали, 20

 процентів. Дивіться, що ми з вами робимо?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Краснякова я оголосив і завершуєм. 2-3 хвилини,

 я думаю.

     

      КРАСНЯКОВ

       Красняков, Горловка Донейкой области, фракция коммунистов.

      Несомненно  я  согласен  с  товарищем Чернявским,  что  нам

 сегодня  действительно  надо  бы  заниматься  вопросами, которые

 связаны,  впрямую  связаны  с  экономикой. И сегодня, чего греха

 таить,   если  спросить  людей:  что  им  сегодня  больше  надо:

 Конституции  ли  или своевременной выплаты заработной платы? Или

 своевременной   выплаты   пенсий?   Или   своевременной  выплаты

 стипендий? Или нормально уйти учителю в отпуск и оздоровиться за

 тот тяжелый период, когда он работал?"

      Поэтому  к  нам  люди обращаются с телеграммами и не знают,

 если их кто-то скрывает, то, с одной стороны, это люди высвечуют

 себя как политиков. Но к нам поступают такие телеграммы. Даже из

 Луганской области, хотя я представляю Донецкую область.

      "Мы,  участники  митинга,  который  проходил  в центре села

 Большая  Черниговка  (...........)  Луганского района -это округ

 моего  земляка  Уланова  -села  Большая Черниговка выражаем свою

 неудовлетворенность      политикой     Президента,     нынешнего

 Правительства.   Нам  не  нужно  такое  Правительство,  когда  у

 комерсантов  полны  бочки  бензина, солярки, горючего, смазочных

 материалов.  А  нашим хлеборобам нет возможности выехать в поле,

 выращивать урожай из-за отсутствия   горючего.

      2  месяца  пенсионеры  не  получают  пенсии.  Более  года в

 колхозе   не  платится  заработная  плата.  И  такую  жизнь  нам

 гарантирует, предложеный  президентской  комиссией, проект новой

 Конституции.

      Мы против такой власти, против такой Конституции, в которой

 отсутствуют    гарантии   на   труд,   бесплатное   образование,

 медицинское  обслуживание,  обеспеченая старость. Возмущены шоу,

 которое было разыграно позавчера в зале Верховного Совета."

      Созвучное обращение шахтеров города Горловки, где инвалиды-

 шахтеры  города  Горловки  вынуждены  еще  раз сказать свое "я",

 когда  они  не  получают  более  года, не получают регрессов, не

 получают  пенсий.  Задолженность  только  по  одному обкединению

 составляет более 4, 5 триллионов карбованцев. И шахтеры пишут:

      "При  посещении Донецкой области вами, уважаемый Президент,

 наш  представитель с вами разговаривал воочию. И вы сказали, что

 единовременные  пособия  будут  выплачены. Что через 3 дня я дам

 вам точный   ответ по интересующему  вопросу.

      Прошло уже более 3 недель. Если это слова Президента и если

 Президент  в  присутствии  сорока  человек  в зале администрации

 Донецкой  обладминистрации,  дает  такие обещания, и сегодня эти

 люди    оббивают   пороги   Верховного   Совета,   Администрации

 Президента,  Кабинета  Министров, то очем можно ждать, что можно

 ждать от такого Правительства.

      И   самое   последнее.  Наша  огромная  боль  -это  выплата

 заработной  платы  и  масса вот таких писем-требований. Чего нам

 надо?

      Нам  сегодня  не  хватает  Конституции  или  нам сегодня не

 хватает  ответственности?  Нам  не  хватает добросовестности тех

 людей,  которых  страна  и  мы с вами, и Президент поставили для

 того, чтобы управлять этим государством.

      Если  такое  Правительство существует само для себя, то оно

 не  нужно. Если такое Правительство для людей и для государства,

 то народ и мы с вами должны просто определиться.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  на цьому вечірнє засідання я

 оголошую завершеним.

      Завтра  розпочнемо  роботу  о  10-ій  годині  ранку, на все

 краще.