ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  9  л ю т о г о  1996  р о к у

                      10.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної   Ради,  представники  Кабінету  Міністрів!

 Прошу  депутатів  підготуватися  до  реєстрації. Будь

 ласка,  увімкніть  систему.  Ви ще не встигли, так?...

 Ну,  давайте,  в  порядку чи, як вийняток, зробимо ще

 раз   поіменну   реєстрацію...  Проводиться  поіменна

 реєстрація,   будь   ласка...

      Зареєструвалося 308 депутатів. Ранкове засідання

 оглошується  відкритим.  Хоч  я  бачу, що депутатів є

 трохи більше в залі, але не в тому річ...

       До   нас,   відповідно  до  Регламенту...  мені

 належить   оголосити   ряд   депутатських  запитів...

 зокрема,  Яворівського  Володимира  Олександровича до

 міністра   юстиції  Головатого  стосовно  формального

 реагування на депутатське звернення від 22 січня 1996

 року  щодо дачі роз'яснення про правомірність рішення

 Київського   міського   суду   по   факту  ліквтдації

 товариства з обмеженою  відповідальністю  "АКА-ЕКОПАТ-

РУМ".

      Від  групи депутатів Безсмертний, Шейко, Моцпан,

 Радько,  Бардин,  Соболєв,  Ковтунець до Генерального

 прокурора  України  Ворсінова у зв'язку з відсутністю

 відповіді  на  запити  щодо  зволікання розслідування

 кримінальної   справи   стосовно  голови  Фастівської

 міської Ради народних депутатів Київської області.

      Сінченко  Сергія Григоровича до Прем'єр-міністра

 України  стосовно  виконання  рішення наради Прем'єр-

 міністра   України   22  грудня  минулого  року  щодо

 забезпечення    виплат   шахтарям   за   регресивними

 позовами.

      Круцика  Романа Миколайовича до Прем'єр-міністра

 України,   Генерального  прокурора  України  стосовно

 відсутності   реагування   Мідре...  ску  України  на

 звернення   Івано-Франківської   обласної   державної

 адміністрації  щодо  порушення законодавства в Івано-

 Франківському облрибкомбінаті.

      Треба  сказати,  що згаданні депутати відповідно

 до    регламенту   готували   звернення   відповідної

 інстанції.  І  вони  не  задоволенні  відповідями, бо

 реагування було формальним.

      Тому   я   пропонував   би   підтримати   сесією

 направлення цих запитів за вказанними адресами.

      Я  ставлю  цю  пропозицію  на  голосування. Будь

 ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Хвилинку. У нас є 10 хвилин з відведенних сесією

 на  розгляд різних питань з ранку, ще 10 хвилин. Тому

 я  прошу більше хвилини не буде витрачено, крім 10. Я

 прошу зареєструватися тих, хто хотів би висловитися з

 того чи іншого приводу. Опаублікуйте список.

      І  я  прошу  вас,  ми  роздамо  вам, очевидно до

 першої   перерви  роздамо  ще  порядок  на  наступний

 тиждень,   щоб   ви   визначилися  і  висловили  свої

 міркувнаня. Ми потім на Президії їх погодимо.

       Будь ласка, Чиж. Будьте лаконічні.

      ЧИЖ  І.  С.  (Депутат  Чиж, Летичівський, 414-ий

 виборчий  округ,  Хмельницька  область, соціалістична

 фракція)

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги, я хотів би привернути увагу Верховної Ради до

 тієї  кампанії,  яка  розгортається навколо звернення

 Президента  до Верховної Ради щодо, начебто, того, що

 Верховна Рада тут блокує реформи і все інше.

      Крім  того,  некоректні  випади,  зокрема,  мого

 колеги  пана  Лавриновича із фракції Руху про те, що,

 начебто,  Голова  Верховної  Ради  і ліві в Верховній

 Раді взагалі блокують конституційний процес, свідчить

 про   те,   що  і  звернення,  і  такі  випади,  вони

 однопорядкові, вони узгоджені, вони свідомо ведуть до

 того,  щоб  знову  перевести  невдоволення  людей  на

 Верховну  Раду,  яка,  начебто,  блокує всі соціальні

 питання, не розв'язує те, що в їх болить.

      Мені  вчора  довелося  виступати в прямому ефірі

 Українського  радіо,  я про це сказав. Справа в тому,

 що  Президент  наділений зараз такими повноваженнями,

 що переводити гнів, невдоволення людей за збанкрутілу

 політику  на  Верховну  Раду  просто недоцільно, вона

 не  дасть  ніякого результату.  Тому що люди, хто має

 очі,  бачать, чують, знають. Тому я пропоную все-таки

 дати певні доручення, оцінки зробити стосовно до того,

 хто дійсно блокує, скажімо, прийняття Конституції, хто

 цього не хоче, бо реально очевидно - не хочуть ті, хто

 проштовхують тільки  свій  варіант,  варіант далеко не

 демократичний. Це перше.

     Друге. Олександре  Олександровичу,  вчора засідала

 Комісія  соціальної  політики  та   праці   з   участю

 Віце-прем'єра Пинзеника,  міністрів.  Ми  довго билися

 навколо проблеми межі малозабезпеченості і Закону  про

 оплату праці.  Створили,  відповідно,  групу робочу. Я

 думаю, що це питання надзвичайно важливе,  і треба все

 зробити, щоб  ув'язка  була  Закону  про бюджет і оцих

 спеціальних нормативів введення і т.д.  Дуже  непроста

 ситуація, але треба її розв'язати на користь людей.

     Тому я просив би, можливо, дорученням відповідно і

 бюджетній Комісії  з приводу того,  щоб відпрацювати і

 вийти на засідання Верховної  Ради  вже  з  узгодженою

 позицією, щоб цю проблему вирішити.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я не  зрозумів...  вигуки  якісь  з  місця

 були... щось не ясно...

     Будь ласка, Чорновіл.

     ЧОРНОВІЛ В.М.

     Шановні колеги, шановні наші слухачі!

     Мені було дивно зараз чути колегу Чижа,  коли  він

 казав: з  хворої  голови на здорову хотів перекласти

 відповідальність  і   звинуватив   нас,   демократичні

 реформистські    сили,    у    затримці   роботи   над

 Конституцією.

      Ви   прекрасно  бачили  чи  чули,  шановні  наші

 слухачі,  що  робилося  тут на попередньому сесійному

 засіданні,    коли    нам   пробували   запропонувати

 Конституцію Української    Совєцької    Соціалістичної

 Республіки.

      Конституційна Комісія працює,  нормально  працює.

 Узгоджується проект, справа йде до закінчення, а зараз

 все робиться для того, щоби зірвати цей процес!

      І  одним із таких спроб зірвати цей процес є те,

 що відбувається  сьгогодні.  На   початку   тижня   ми

 затвердили   порядок  денний,  де,  справді,  було  це

 питання (я не зовсім розумію, навіщо воно потрібно...)

 про   порядок  прийняття  нової  Конституції  України,

 оскільки уже    визначений    цей    порядок    і    в

 Конституційному     Договорі, і  нашими    попередніми

 постановами - це знову баламутство!..

      Але все-таки  ми  добилися,  що  там крім комісії

 Стешенка стояла і комісія  Стретовича,  тобто  була  б

 якась   альтернатива.   Подивіться,  що  сьогодні  нам

 пропонують: наш шановний спікер робить, що хоче - одне

 голосуємо, друге нам пропонується.

      Я  прошу це питання зняти з порядку денного, щоб

 не  заважати  працювати  Конституційній Комісії,  або,

 принаймні, відновити той порядок, який був на порядку

 тижня.   Це одне.

      Інше. Для того, щоб зірвати конституційний процес

 і  збаламутити  населення  України,  зараз  ліві  сили

 починають.... вже розпочали  оцю  абсолютно  незаконну

 кампанію  по  збиранню  підписів.  Це  підпільні якісь

 листки,  виготовлені десятками тисяч і  сотнями  тисяч

 примірників.  Ніким не затверджені питання, причому, в

 деяких місцях  навіть  представники  адміністрації  їм

 допомагають.

      Ми звертаємося   до    Президента,    Генеральної

 прокуратури покласти край незаконним діям. Для чого це

 робиться - зрозуміло: для того,  щоб  витягуючи  якісь

 окремі   питання,   зірвати  потім  можливе  прийняття

 Конституції всенародним референдумом.

      У нас  є Міністерство юстиції, у нас є Генеральна

 прокуратура і коли ведеться пряма атака на  Українську

 державу (тому що там одне з питань - це ліквідація, по

 суті,  передбачається  Української  держави)  потрібно

 робити. Ми  закликаємо  всіх  наших  громадян належним

 чином зреагувати:  тягнути до найпершого  міліційного,

 так би мовити,  відділення того, хто прийде збирати ці

 підписи,  як   людину,   яка   чинить   злочин   проти

 Української держави.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Довганьчин.

      ДОВГАНЬЧИН

      Дякую. Шановний Олександре Олександровичу!

      Довганьчин, 436 Кільменецький виборчий округ.

      Я  звертаюсь  по  узгодженню ще з депутатами від

 Чернівецької  депутатції,  а  саме, значить, Попеску,

 Манчуленко з такого приводу: сьогодні у нашій області

 і   особливо   в   сільських  районах  склалася  така

 ситуація,   що   з   понеділка   будуть  закриті  всі

 загальноосвітні школи з двох причин.

      Перша.  Це  відсутність  вугілля  для опалення в

 котельнях.

      Друга    причина   -виплата   заробітної   плати

 вчителям.

      Так,  необхідно для нашої області 1 трильйон 900

 мільярдів  карбованція.  Уряд  планує  виділити  605.

 Практично    перераховано    200   мільярів   і   365

 передбачається   з   місцевого  бюджету.  В  місцевих

 бюджетах  області  ні  району,  значить, таких коштів

 нема.  І  фактично  кошти,  гроші,  зарплата  не буде

 виплачена,  якщо не буде субсидій з Уряду. Тому ми би

 просили,  щоб  це  питання  додатково  вивчити  і  не

 довести  до  того, щоб школи наші припинили заняття в

 школах.

      І  ще  одне  питання.  Я раніше говорив про це і

 говорю зараз і не тільки від себе, а й від ряду інших

 депутатів.  Така  ситуація сьогодні склалася в країні

 (ну  ми  бачим яка) уже на округи депутатам практично

 зустрічатися   з   виборцями   нема   чого   і  немає

 можливості,  ніхто  нас не розуміє  наші доводи, наші

 роз'яснення ситуації  сьогоднішньої.

      Тому  ми  пропонуєм  і вимагаєм, щоб в слідуючий

 тиждень,  коли буде робота на округах депутатів, щоби

 з  кожним  депутатом  виїхав член Уряду і допоміг нам

 говорити  з  людьми. Напевно депутатів не більше, чим

 членів Уряду і це питання посильне. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Я  прошу  зважити  на  те, що наступний

 тиждень буде робота в пленарному режимі, тому Уряд не

 поїде  з нами, а буде тут працювати. Тим більше будем

 розглядати  бюджет.

      Так передбачено нашим  регламентом.

      Ні, ні, все... Я прошу. Пономаренко.

      ПОНОМАРЕНКО Б.Й.

      422  виборчий  округ,  група  "Реформи", депутат

 Пономаренко.

      Шановний  Голово! Шановні народні депутати! Хочу

 звернути  вашу  увагу  на тяжкий стан, який переживає

 найбільш   доступна   для  громадин  України  джерело

 інформації  -дротяне  радіомовлення.  В  умовах, коли

 преса  коштує  надзвичайно  дорого,  і не кожний може

 дозволити   собі   купити  бодай  одну  газету,  коли

 телевізор  може  придбати  лише  заможна людина, саме

 радіомовлення   дозволяє   людям   отримати  потрібну

 інформацію.

      Тільки   в  Черкаській  області  першу  програму

 Українського  радіо  приймають 542 тисячі радіоточок.

 На  жаль,  майже  30  відсотків  з  них  сьогодні  не

 працюють, зруйновані  енергетиками.

      Раніше,  при  реконструкції енергомереж, на який

 підвішені  радіодроти,  енергетики відновлювали і їх,

 на  що були передбачені кошти в кошторисі. Тепер такі

 кошти  не  виділяють,  радіомережі  не відновлюються.

 Таким  чином, щорічно руйнується 10 радіоточок тільки

 по  одній  Черкаській  області.  Гадаю, що аналогічна

 ситуація  і по інших областях.

      Не  маючи  централізованої фінансової підтримки,

 обласне підприємство Черкасителеком не може відновити

 зруйновані  радіоточки  і тому ситуація з кожним днем

 погіршується.

      Вважаю  за  необхідне  зобов'язати енергутиків і

 то   -негайно,  при  проведенні  будь-яких  робіт  на

 енерголініях,     де    є    (...........)    дротяне

 радіомовлення відновлювати радіомережі,  передбачивши

 в  кошторисі  документації  на  це  відповідні кошти.

 Інакше до слави бідного народу, яку ми сьогодні маємо

 в світі, ми ще добавимо і славу улухого народу.

      І також хочу вашу звернути увагу на тяжкий стан,

 який   сьогодні   опинилось   населення  України  при

 переоформленні  субсидій.

      Олександре    Олександровичу,    всі   буквально

 субсидійні  комісії  завалені  заявами, і товпи людей

 товпляться  біля  одних  дверей.  Цей  процес  набрав

 стихійлого лиха.

      Тому, пропоную зобов'язати місцеві органи влади,

 які  сьогодні усамоусунулись від цього процесу, взяти

 під вій контроль, під свою відповідальність роботу по

 переоформленню субсидій населенню з метою пом'якшення

 і прискорення.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Дякую.

      Алексєєв.

      АЛЕКСЄЄВ В.Г.

      Александр     Александрович,     я    подготовил

 выступление,  но ко мне обратились шахтеры с просьбой

 дать им слово.

      Я прошу передать слово Охрименко, 123-ий.

      ГОЛОВА. Охрименко,  будь ласка.

      ОХРИМЕНКО К.О.

      Уважаемые товарищи, как участник митинга вчера в

 Донецке  уполномочен  от  участников митинга и группы

 депутатов,   которая  принимала  участие  в  митинге,

 огласить   текст   -резолюцию.   (Охрименко,  фракция

 коммунистов)

      "Город Донецк, 8 февраля 1996 года.

      Мы,  представители трудовых коллективов угольной

 промышленности  Украины, от имени приславших нас сюда

 тружеников  отрасли  заявляем  о своем категорическом

 требовании   изменить   социально-экономический  курс

 Правительства.

      В   стране   идет  беспрецедентный  для  мирного

 времени  спад  производства. Привычным являнием стала

 массовая   остановка   предприятий   и  гибель  целых

 отраслей промышленности из-за неплатежей, непосильных

 налогов.  Все  это  привело  к  небывалому  обнищанию

 человека труда.

      Шахтеры Украины, ее сила и гордость, фактически,

 отброшены      за     черту     бедности.     Средняя

 продолжительность  жизни по сравнению с 1991-ым годом

 уменьшилась  на 6 лет. Население государства ежегодно

 сокращается на 300-400 тысяч человек.

      Сложная   социально-экономическая  обстановка  в

 стратегически  важной,  безальтернативной  отрасли  -

 угольной  промышленности Украины обязала нас вступить

 в   борьбу   за   спасению  и  нормализацию  отрасли,

 собственную  социальную  защиту  от беспредела хозяев

 дикого  рынка.  Нам  по  нескольку  месяцев не платят

 превратившуюся  в  подачку  заработную плату, которую

 можна дать и не дать.

      Обещанные    Премьер-министром    средства    на

 погашение  задолженности  по  зарплате не выделяются.

 Правительство  отказывается  быть гарантом выполнения

 требования шахтеров. Нас в который раз обманывают.

      Таким    образом,    при    постоянном   падении

 покупательской способности мы и наши семьи длительное

 время лишены единственного источника существования.

      Сегодня,  8  февраля  1996-го года, восьмой день

 Всеукраинской забастовки горняков. В нарушение Закона

 о  договорах  Правительством  не  создана комиссия по

 урегулированию  конфликта;  не  признается  сам  факт

 забастовки;   властные  структуры  демонстративно  не

 хотят участвовать в митингах, в собраниях трудящихся.

 Произошло  полное  отстранение власти  от  народа. На

 сегодня   не   принято   ни   одно  правительственное

 постановление  и не разработан обкявленный господином

 Марчуком график погашения задолженности.

      В условиях стратегии правительства, направленной

 на  развал угольной промышленности, когда государство

 самоустраняется    от   ответственности   за   судьбу

 шахтеров, мы вынуждены продолжать забастовку и только

 единством  своих действий сможем предотвратить полный

 развал базы украинской экономики.

      Мы   призываем  всех  трудящихся  отрасли  и  ее

 подотраслей, работников отраслевой науки и культуры и

 других  организаций,  вступивших  и  не  вступивших в

 забастовку, ее продолжить.

      В  нынешней  ситуации все зависит только от нас!

 Мы  по-прежнему  требуем:

      - полной выплате  накопившихся задолженностей по

 зарплате  и  приравненных  к  ней  платежам,  а также

 выслуги лет;

      - разработать механизм, не допускающий дальнейшей

 задолженности по зарплате;

      - Президент,  правительство,   Верховный   Совет

 должны  немедленно  рассмотреть  и  принять  Закон об

 индексации    задержанной    заработной    платы    и

 приравненных к ней платежей;

      - немедленно выплатить  регрессные  иски  (?) из

 отдельной статьи бюджета;

      - в связи  с  высвобождением большого количества

 шахтеров  из-за  закрытия  шахт  и  шахтопроходческих

 управлений,   для   их   трудоустройства  включить  в

 Государственный бюджет Украины на 1996 год расходы на

 создание рабочих мест;

      - предусмотреть   в    бюджете   на   1996   год

 предоставление  предприятиям  угольной промышленности

 денежной  дотации  для деструктуризации производства,

 пересмотреть   пенсионное  законодательство,  отменив

 существующие   ограничения   по   величине  пенсий  и

 установить их в зависимости от стажа работы и условий

 труда;

      - правительству создать специальную комиссию для

 проведения   двухсторонних   переговоров  с  Головным

 штабом  забастовки  для  выработки  конкретных мер по

 ликвидации конфликта.

      Мы  обращаемся к Верховному Совету Украины как к

 представителю народа -  стать  арбитром  в  конфликте

 между шахтерами, правительством и Президентом.

      Со всей прямотой рабочего человека мы решительно

 заявляем:   данная   забастовка -  не   самоцель,   а

 последнее,  крайнее  средство заставить правительство

 повернуться лицом к своему народу.

      Нам   не  нужны  подачки  в  долг  на  погашение

 зарплаты  горнякам - верните  нам  украденные  у  нас

 деньги!

      Шахтеры  первые поднялись с колен на решительную

 и бескомпромисную  борьбу  за  свои  права.

      Мы  призываем  всех  обездоленных  и  униженных,

 всех,  кто  привык жить своим трудом, поддержите нас,

 аши  требования  -это  ваши требования. Мы труженники

 одного  государства,  и  у  нас  общие  беды.  Все на

 забастовку,  в  единстве   наша  сила!

       ГОЛОВА.  Дякую  за  інформацію, яку зробили всі

 депутати,  хто  брав  слово,  вона береться до відома

 відповідно  до  прав  і  обо'язків  і  функції кожної

 структури,  в тому числі і Секретаріату і керівництва

 Верховної Ради, на  них буде   відповідна  реакція.

      Слухається  питання  про  проект  Закону України

 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про

 плату   за   землю".   Слово  має  Губарєв  Володимир

 Сергійович,   перший   заступник   голови  Державного

 комітету  України по  земельних  ресурсах.

       Я   всіх  вас  закликаю  до  уваги,  слухається

 надзвичайно  важливе  питання. Якщо хто сумнівається,

 послухайте,  почуйте  зараз думку мільгоспвиробників,

 яка  звучить  на  всіх  нарадах  в  областях. Вчора я

 повернувся  з  Луцька, це питання першим стоїть: коли

 буде  Закон?

      Будь ласка, Володимире Сергійовичу. Прошу уваги.

      ГУБАРЄВ.

       Шановний   Олександр   Олександрович,   шановні

 народні депутати!

      Більш  ніж  трьохрічний  період  оподаткування

 внесені   пропозиції   від  міністерств  і  відомств,

 Головної державної податкової інспекції, Рад народних

 депутатів,   а   також   уточнення  окремих  положень

 вказаного   закону,   необхіднихх  для  вдосконаленнч

 системи   оподаткування  за  користування  природними

 ресурсами   зумовило  необхідність  внесення  змін  і

 доповнень до Закону України "Про плату за землю".

      Відповдіно до пунктів 3 та 4 Постановою Кабінету

 Міністрів  України  від  23  березня 1995року ь 213 в

 Україні на 1 липня 1995 року вперше проведена грошова

 оцінка  земель  сільськогосподарського призначення. А

 на  1  жовтня 1995 року земель міст Одеси, Чернігова,

 Броварів,     селища     міського    типу    Ланівці

 Тернопільської  області.

        Її     результати     покладені    в    основу

 доопрацьваного  проекту,  яким  передбачено справляти

 плату ....

       ГОЛОВА.  Володимире  Сергійовичу,  я  прошу вас

 паузу   маленьку.

      Шановні  депутати,  я  ще  раз повторюю, я прошу

 вас:  будьте дуже зосередженими, тому що інфомацію цю

 чують   зараз   громадяни,  вони  уважні,  я  розумію

 прекрасно,   але  нам  потрібно  буде  голосувати  ці

 норми........   пропонується   установити   земельний

 податок  на  рівні 0, 07 відсотка від грошової оцінки

 ріллі, сіножитей та пасовищ та багаторічних насаджень

 на  рівні  0, 02 відсотка. На перший погляд земельний

 Але  нам  потрібно  буде голосувати ці норми свідомо,

 щоб  ви знали, що розглядається основоположний закон.

 Тому будьте уважні. Будь ласка.

      ГУБАРЄВ.   Її   результати  покладено  в  основу

 доопрацьованого  проекту,  яким передбачено справляти

 плату за землю у відсотках від грошової оцінки. А при

 відсутності  грошової оцінки земель в межах населених

 пунктів  плата за землю буде стягуватися за ставками,

 встановленними Законом України "Про плату за землю".

      Ціна земельної ділянки найбільш повно відображає

 її   доходність.   Застосування  принципу  визначення

 розміру  податку  як  відсотка від вартості земельної

 ділянки   є   переходом   до   міжнародної   практики

 податкування     земель,     відповідатиме     вимозі

 економічного  регулювання  земельних  відносин. Таким

 чином,   фактично   враховано   ідею   законопроекту,

 запропоновано   Ігорем   Рафаїловичем  Юхновським.

      В   основу  проведеної  грошової  оцінки  земель

 сільськогосподарського     ризначення     покладенний

 орендний  доход,  який  створюється  при  виробництві

 зернових    культур   і   визначається   за   данними

 економічної оцінки земель.

      Грошова   оцінка   земель   населенних   пунктів

 здійснюється  на основі нормативів витрат на освоєння

 та   влаштування   території.   Покладена   в  основу

 земельного  податкування  грошова  оцінка  забезпечує

 порівнюваність  оподатковованої  доходності земельних

 ділянок   та   сприятиме  ефективному  господпрському

 використанню  землі  підприємствами  в різних галузях

 національної     економіки,    більш    справедливому

 перерозподілу податку між підприємствами.

      Вона  дає  змогу  врахувати  не  тільки природну

 родючисть земельної ділянки, а її місто розташування,

 інфроструктурне   середовище,   що  її  оточує.  Таке

 поєднання    забезпечено   методологічним   підходом,

 механізмом    грошової    оцінки,    що    передбачає

 макрорівні   від  держави  до  сільськогосподарського

 підприємства  економічний підхід, а на мікрорівні від

 підприємтва  до  земельної ділянки бонітетний підхід.

 Доходність  земельної  ділянки, її ціна є результатом

 впливу   широкого   кола   ринкоутворюючих  факторів,

 головним  з  яких  є  її  місторосташування  відносно

 центрів соціальної інфроструктури.

      Реальна   дійсність   свідчить,  що,  наприклад,

 опідзоленні  грунти  під  Києвом  коштують на чорному

 ринку   значно   більше,   ніж   найкращі   чорноземи

 Полтавщини або Черкащини.

      Пропонується  установити  земельний  податок  на

 рівні  0,  07  сотих  відсотка  від  грошової  оцінки

 (...........)

 податок   низький.   Але  ця  ставка  дає  можливість

 організувати  відновлення  родючості  грунтів  та  їх

 охорону, забезпечити провеждення земельної реформи на

 землях  сільськогосподарсських  підприємств при умові

 використання кошті за призначенням.

      Вибір ставок земельного податку на пропонованому

 рівні зумовлене такими головними причинами.

      По-перше.  Значне  збільшення  ставок земельного

 податку   недостумо   з   погляду  на  існуючий  стан

 економіки.  Згідно  Закону України "Про оподаткування

 прибутку  підприємств"  цей  податок  сплачується  за

 рахунок   прибутку.   Вже   зараз  сплата  земельного

 податку,  який  складає  2, 4  відсотки всіх платежів

 сільськогосподарських   підприємств   Мінсільгоспроду

 забирає   більше  ніж  20  відсотків  їх  балансового

 прибутку.

      Крім    того,    існують    інші   податки,   що

 мають джерелом сплати прибуток підприємств. Податки і

 платежі,  що  відносяться  на  собівартість,  значною

 мірою  зумовлюють  неконкурентнознатність вітчизняної

 сільськогосподарської     продукції     і    поваинні

 зменшуватися.

      Відповідно  повинна зростати питома вага податку

 на  землю в загальній сумі податків і платежів. Но це

 перспективна  робота, і необхідність її відображена в

 Національній програмі розвитку сільськогосподарського

 виробництва на 1996-2005 роки.

      Другим аргументом збереження ставок на існуючому

 рівні   є   цілком  закономірна  вимова  стабільності

 податкової   истеми.  В  умовах  гострої  економічної

 кризи,..............  вітчизняного   товаровиробника,

 декорінними змінами в структурі податкової системи  є

 недоцільним оскільки вимагатиме значних затрат сил на

 переорієнтацію фінансової системи підприємств.

      Структурна перебудова фінансової системи повинна

 проходити  поступово в напрямку пониження податкового

 тягара  та  більше  відповідності податкової політики

 умовам господарювання підприємств.

      Для   забезпечення   централізації   коштів   на

 відновлення   родючості   грунтів  слід  відпрацювати

 чіткий  механізм їх використання. Необхідність такого

 механізму підтверджується ще й тим, що, наприклад, за

 1995   рік   передбачено  69  трильйонів  карбованців

 надходжень  від  плати  за  землю,  у  тому  числі до

 Державного   бюджету   - 19  трильйонів  карбованців.

      Виділено   за   1985   рік   на  охорону  земель

 землеустрій  тільки  всього  5 відсотків від потреби.

 Закономірне постає питання про те, чи виконує податок

 на землю покладені на нього законом функції? Статею 6

 передбачено:  встановити  ставку земельного податку з

 1-го  квадратного  метра забудованих земель населених

 пунктів  у  розмірі  1-го  відсотка  від  їх грошової

 оцінки.   При   відсутності  грошової  оцінки  земель

 населених  пунктів, вказані ставки земельного податку

 залишено   на   існуючому   рівні  для  кожної  групи

 населених пунктів.

      Оскільки  вона  уже зараз складає близько одного

 відсотка  від  грошової  оцінки  земель  міста Одеси,

 Чернігова,  Броварів та селища міського типу Ланівці?

 Тернопільської   області,   виконаної  при  апробації

 методики грошової  оцінки земель населених пунктів.

      Пропонується       стягнення       плати      за

 сільськогосподарські  угіддя  в  розмірі, визначеному

 згідно   статті   5,  незалежно  від  того,  до  якої

 категорії  земель  вони віднесені. При умові, що вони

 використовуються   за   цільовим   призначенням.   Це

 сприятиме    вирішенню    продовольчої   програми   в

 перихідний      період,      тобто      стимулюватиме

 сільськогосподарське   виробництво  на  придатних  на

 нього землях різних  галузей народного господарства.

      З метою урахування містобудівної цінності земель

 пропонується   доповнити   статтю  6  положенням  про

 підвищення  ставок  земельного  податку  в  населених

 пунктах,  які  розташовані в приміських зонах міст, з

 чисельністю населення 100 000 чоловік і більше шляхом

 застосування  коефіціенту від 1, 1 до 1, 5 десятих. А

 в населених пунктах, які віднесені до курортних, крім

 зазначених   коефіціентів   пропонується  застосувати

 коефіціенти від 1,5 до 3.

      Пропонується   контризувати?   склад   земельних

 ділянок,   які  відносяться  до  Житлового  фонду.  В

 зв'язку   з   тим  стаття,  доповниться  відповідними

 назвами  угіді  під  будівлями,  спорудами і дворами.

 Тобто, щоб податок стягувався у розмірі 3-х відсотків

 від суми земельного податку. Лише за забудовані землі

 Житлового  фонду, а за сільськогосподарські угіддя по

 статті 5.

      Враховуючи,   що   питання   плати  за  земельні

 ділянки, які надані для потреб лісового ггосподарства

 в  населених пунктах, в діючому законі не висвітлені,

 пропонується   доповнити  статтю  6  положеннями,  що

 зазначені  ділянки крім ділянок, зайнятих виробничими

 культурно-побутовими,   житловими  та  господарськими

 будівлями   і  спорудами,  справляється  податок,  де

 складова  плата  за використання лісових ресурсів, що

 встановлюється лісовим законодавством.

      Частиною    4   статті   6   вказаного   проекту

 пропонується   надати   право  міським,  селищним  та

 сільським  радам народним депутатів деференціювати та

 затверджувати  конкретні  розміри  ставок  земельного

 податку  на землі  в межах населених  пунктів.

      Пропонується   прогресивне   збільшення   ставок

 податку  за  ділянки  сільськогосподарських  угідь  в

 містах  в залежності від наседення. Це зумовлено тим,

 що   користувачі   та   власники   земельних  ділянок

 сільськогосподарських  угідь  у  містах  користуються

 всіми  перевагами  міської  інфраструктури, що значно

 збільшує   доходи  з   земельних ділянок.

      Передбачено  також  збільшуючі  коефіцієнти  при

 визначенні   розміру  податку  за  земельні  ділянки,

 зайняті  виробничими, культурно-побутовими, житловими

 і  господарськими  будівлями  і  спорудами  на землях

 історико-культурного призначення.

      З метою запобігання нераціонального використання

 земельних  ділянок  у  розмірах, що перевищують діючі

 норми  відведення,  стимулювання  впровадження  нових

 технологій   у   виробництві  пропонується  стягувати

 податок  у  5-кратному  розмірі.

      Передбачено відносне зменшення ставок земельного

 податку  для  підприємств  транспорту, промисловості,

 зв'язку,  іншого  призначення,  та  для Озбройних Сил

 України  як  в  населених  пунктах  так,  так і за їх

 межами.   Враховуючи   фінансовий   стан  галузей  та

 пропозицій   відповідних міністерств  і  відомств.

      Воно    зумовлено,    крм   того,   прогресивним

 зростанням  розриву  у  ставках податку між сільським

 господарством  та  вказаними  галузями. За рахунок їх

 постійної  індексації.

      Наприклад.  В  результаті  останньої  індексації

 такий  розрив  зріс до 75 раз. Сільське господарство,

 як  ви  знаєте,  біля  400  тисяч карбованців за один

 гектар,   промисловість,   транспорт,   зв'язок   -30

 мільйонів карбованців.

      Якщо   врахувати,   що   для   промисловості  та

 транспорту   земля   не  є  головним  ринкоутворюючим

 фактором,  а  переважно  просторовою базою розміщення

 ивробничих  потужностей,  то  то необхідні скорочення

 такого  розриву  видається  цілком  закономірною.

      Пропонується:  за  земельні  ділянки,  надані за

 межами населених пунктів для залізниць, автомобільних

 доріг  загального  користування, Збройних Сил України

 та  інших  військових  формувань, стягувати податок у

 розмірі 0, 2% від їх грошової оцінки гектара ріллі по

 області.

      В   населених   пунктах   передбачається   також

 оподатковувати  землі оборони за ставками, зменшеними

 на 75%.

      Звільнення   вказаних   суб'єктів  повністю  від

 сплати  за  землю  було  б  недоцільним,  так  як  це

 суперечить  принципу  діючого  Закону:  платності  за

 використання землі.

      Статтею   11   передбачено,   що  Верховна  Рада

 Автономної  Республіки  Крим,  обласні,  Київська  та

 Севастопольська міські Ради народних депутатів можуть

 зменшити  розміри  земельного  податку  в частині, що

 залишається в їх бюджетах. Це збільшуватиме гнучкість

 податкової   системи   та   можливості   регіональної

 політики.

      Підкреслюється        необхідність       повного

 оподаткування   тієї   частини   земельних   ділянок,

 організацій  та  підприємств, звільнених від податку,

 що      використовуються      підпорядкованими     їм

 госпрозрахунковими   підприємствами  або  здається  в

 оренду. Це дасть змогу запобігти використанню пільг у

 непередбачених законодавством цілях.

      Розміри   земельного  податку  у  відсотках  від

 грошової   оцінки   земель   обислюється  для  кожної

 відповідної  території  та ділянки, що має цю оцінку.

 Внесення  змін і доповнень в Закон України "Про плату

 за   землю"   необхідне   для  удосконалення  системи

 оподаткування  за  користування  основними природними

 ресурсами держави.

      Шановні   народні   депутати,  прошу  підтримати

 законопроект  та  схвалити  його  в  першому читанні,

 оскільки  зазначений  законопроект відповідає вимогам

 Постанови  Верховної Ради України від 13 грудня 1995-

 го  року "Про основні положення податкової політики і

 податкову  реформу  в  України" в частині пом'якшення

 податкової    політики,   стимулювання   вітчизняного

 виробництва та диференціації ставок плати за землю.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.    Чи    є   запитання   до   Володимира

 Сергійовича?

       Будь  ласка, запишіться на запитання. А я хотів

 вашу увагу тим часом привернуть до такої обставини.

      Якщо   ми  приймемо  в  першому  читанні і, добре

 опрацювавши   цей  закон,  приймемо  його  в  другому

 читанні,  то  він  має  тоді таку форму, котра дасть,

 збільшивши   платежі   за   землю   згодом,  вивести,

 скоротити  інші  податки  і  платежі, які беруться із

 сільгоспвиробника,   тобто   він  має  хорошу,  таку,

 універсальну  форму.  І  я  хотів  би,  щоб  ви  дуже

 серьозно зважили на цю обставину.

       Будь  ласка,  Косів.  15 хвилин вистачить? Так,

 будь ласка.

      Косіву вистачить 15.

      КОСІВ   М.  В.  (Михайло  Косів,  279...........

 виборчий округ. Фракція Народного Руху.)

      Шановний    доповідачу,   я   вчора   спеціально

 переглянув  цей документ, якій ви пропонуєте, але я й

 пам'ятаю той документ, який пропонував свого часу мій

 колега -Ігор Рафаїлович Юхновський. Мені здається, що

 ідеї,  зокрема  механізми  розрахунків плати за землю

 відповідно  до  уніфікованої  оцінки  землі, у вашому

 документі  враховані.  І тут я хотів би конкретно вас

 запитати,  що  ви закладали, визначаючи оці розміри -

 007  і  002,  значить,  який  механізм ви заклали, що

 визначили саме такі розміри плати за землю.

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      ГУБАРЄВ.  Дукую  за  запитання.  Шановні народні

 депутати,  як ви знаєте, я сказав, що поєдную, те, що

 розказав  я,  поєднення,  забезпечене  методологічним

 підходом,  а  методологічний  підход  передбачає:  на

 макрорівні     -ми     йдемо     від    держави    до

 сільськогосподарського   підприємця   за  економічним

 підходом, а на мікрорівні-від підприємця до земельної

 ділянки за бонітетним підходом.

      Ви  говорите,  що  передбачає  007  і  002 сотих

 відсотка,   ну,  наприклад,  якщо  у  нас  007  сотих

 відсотка,  то пропонована ставка буде складати 300, в

 середньому,  373  тисячі карбованців. Якщо ми вийдемо

 тільки  на  один  відсоток,  це  за один гектар, якщо

 вийдемо  на  один  відсоток, то у нас буде складати 3

 мільойна  730 тисяч карбованців за один гектар. Я вже

 не  говорю  далі,  наприклад,  там,  якщо  у нас буде

 більше одного відсотка.

      ГОЛОВА. Володимире Сергійовичу, там питання дещо

 інакше  стояло.  Мова  йде про те, що методика, котру

 пропонував   Ігор   Рафаїлович,  стосується  методики

 визначення грошової оцінки землі. Так це -тільки одна

 стття  цього закону. Одна стаття закону... Вона тут є

 в  таблиці. До лругого читання ми можемо враховувати,

 але    сама    системи   справляння   податку   цього

 передбачається за цим законом -вона не суперечить тій

 методиці!  Тому  я  просив  би,  щоб ви зважали на цю

 обставину...

      Матковський.

      МАТКОВСЬКИЙ  О.Б.

      Я  прошу  передати  слово  Петруку, 336 виборчий

 округ.

      ГОЛОВА.  Будь ласка. Будь ласка!

      ПЕТРУК В.І., 336 виборчий округ.

      Значить, у мене питання... 2 таких питання.

      Перше  -у попередньому законі було записано: "Не

 справляється   плата   за   радіоактивно   і  хімічно

 забруднені сільськогогосполдарські угіддя". Як факт -

 сьогодні   налогові  інспекції  нараховують  повністю

 за...  плату  за  землю  за  всі  ті, які постраждали

 внаслідок  Чорнобильської  катастрофи. Абсолютно та ж

 сама  редакція переноситься і в проект... і в проекті

 нового  закону. Хотілось би, щоб на місцях було чітке

 тлумачення цих положень. Перше.

      І  друге. Сьогодні багато у нас, починаючи з 50-

 60-х  років, освоєно земель. Грунтовні обстеження цих

 земель  були  проведені  повністю  у 1954-1960 рр. Як

 правило,  грунтові  обстеження  повинні  проводитись,

 принйамні,   12-15   років...  Сьогодні  ці  грунтові

 обстеження  ми  маємо...  неякісні  матеріали. А вони

 є...  ми  повинні гроші, які справляються за... плату

 за  землю,  повинні направитись для того, щоб зробити

 якісну оцінку земель.

      У мене все. Дякую.

      ГУБАРЄВ.  Дякую.  Значить,  дійсно,  статтею  11

 проекту  Закону  "Про  внесення  змін  і доповнень до

 Закону  України  "Про плату за землю" передбачається,

 що  не  справляється  плата  з  радіактивне і хімічне

 забруднення   сільськогосподарських   угідь,  на  які

 запроваджені   обмеження   щодо   ведення  сільського

 господарства,  за  землі, що перебувають у тимчасовій

 консервації   або   в   стані  сільськогосподарського

 освоєння.

      Це  дійсно  так,  я  думаю, що в другому читанні,

 шановний  Олександр  Олександрович, ми попрацюємо над

 удосконаленням цієї редакції і це питання зніметься.

      Щодо  Статті  21,  то  ви,  дійсно, говорите, що

 кошти  від  сплати  за  землю  повинні йти тільки для

 цілей,  це  фінансування  заходів  щодо раціонального

 використання  та  охорони земль, підвищення родючості

 грунтів,  ведення  Державного  земельного кадастру і

 так  далі.

      Ну,  практично  получається,  як я уже говорив у

 своїй  доповіді, на 1995 рік нам було виділено всього

 тільки  5%  від потреби.

       ГОЛОВА.   Черенков.

      ЧЕРЕНКОВ.

        Уважаемый докладчик, нам роздана сравнительная

 таблица,  и вот графы, допустим, 8, 9, 10, 11, 12 ну,

 меня   интересует  конкретный  вопрос,  почему  такой

 разброс по сравнению с пашней многолетних насаждений?

 Он  вообще  не  соизмерим,  по  областям в том числе,

 здесь, наверное, по всей видимости, должен учитываться

 фактор   осадков   в   основном,   поскольку  цена  и

 кадастровая оценка заложена  в  стоимость замли.

      Почему  такой разброс и уменьшение, в частности,

 по  Луганской  области?  Потом  по Ивано-Франковской,

 допустим,  уменьшение,  а по Луганской остался на том

 же  уровне? Вот такой  розброс  почему?

      ГУБАРЄВ.   Шановні   народні  депутати,  була

 зроблена грошова оцінка ріллі по Україні, по області,

 району  сільськогосподарського призначення, дійшли до

 сільськогосподарських   підприємств,  це,  як  я  уже

 говорив,   і   ще   раз  повторююсь,  за  економічним

 підходом.

      А  на  мікрорівні,  тобто кожної грошової оцінки

 кожної  окремої  земельної  ділянки буде врахована за

 бонітетним  підходом.

      Щодо,  ви говорите, за сумми осадків, мається на

 увазі  температура, волога там і так далі, то це буде

 враховуваться, коли буде враховуватись грошова оцінка

 окремої   земельної   ділянки.

      ЧЕРЕНКОВ. Я еще разочек.

      ГОЛОВА.  Черенков, будь ласка,  ще слово.

      ЧЕРЕНКОВ О.П.

      Ну,  будьте  добры. Вот Одесская область -256, а

 Львовская  -63.  Вы обкясните Одесса все время засуха

 там  происходит.  Львов  более или именее в отношении

 осадков  подобно  с Киевом можно сравнить. Ну, почему

 такая разница? Я понимаю, что приблизительнов 2 раза,

 ну  может быть. Но тем не менее по качеству земли или

 по   осадкам   никак   не  попадает  в  (...........)

 насаждения и вот истины эти цифры не подтверждают.

      ГУБАРЄВ.   Я   розумію,   що  Луганська  область

 (...........).  Шановний народний депутате, Луганська

 область...

      ГОЛОВА.  За Одеську ми говорим...

      ЧЕРЕНКОВ.  А  за  Одеську. І Луганська і Одеська

 область  -це дві різні речі. І поєднувати, як кажуть,

 не  можна. Якщо, наприклад, випадає в той же Одеській

 області,  Луганській  області,  то  сума  опадів,  як

 кажуть, впливає на все це.

      ГОЛОВА. Я прошу Володимире Сергійовиче, ви, будь

 ласка,   не   хвилюйтеся.  Питання  таке.  Чому  такі

 розбіжності  в  ціні,  наприклад, на землю в Одеській

 області  300  тисяч  виставляється ціна середня, а по

 Львівській  там  60  тисяч. Чим викликана така велика

 диферинціація  саме в цих областях?

      Остання  сторінка,  це де оцінка, грошова оцінка

 сільськогосподарських  угідь,  так  говорить  депутат

 Черенков.   Одеська  -329  мільйонів  карбованців  за

 гектар  вартість  цієї землі. Так, у Львівській -278,

 різниця  абсолютно  зовсім  не  вилика. Вона враховує

 зональний коефіцієнт і склад грунту.

      Будь   ласка,  ще  раз  Черенкову  дайте.  Я  не

 зрозумів тоді ваше питання.

      ЧЕРЕНКОВ О.П.  63 - Львовська...

      ГОЛОВА.  От ви читайте, читайте.

      ЧЕРЕНКОВ  О.  П. Если 80 было в 1995 году, стало

 63  в  1996.  В то время, как Николаевская рядом, ой,

 нет,  я  извеняюсь,  312,  а  стало  219.  63  и 219.

 Луганская -354; Львовская -63. А было 303, 288. И так

 же   по   Одесской,  да  и  не  только  по  Одесской.

 Посмотрите, пожалуйста. Ивано-Франковская -82.

      ГОЛОВА.  Володимире  Сергійовичи,  я  думаю,  що

 депутат  Черенков  не  буде заперечувати, оскільки це

 питання...  Це  треьа  зараз  кожну  цифру  йому, всю

 систему  розрахунків  підняти.  Ви  матимете  змогу в

 комісії,  до  другого  читання готуючись, переглянути

 всі  ці  параметри, і  зараз  він не повинен навдогад

 називати цифри, я думаю, що це буде правильно.

      Семенюк.

      СЕМЕНЮК В.П.

      159 виборчий округ, депутат Семенюв.

      Шановний   доповідачу!   Скажіть,   будь  ласка,

 скільки   враховано   пропозицій   Комісії  з  питань

 транспорту  по  звільненню від сплати податку........

 шляхів, які сьогодні....

      ГОЛОВА. Придорожних земель, так?

      СЕМЕНЮК  В.  П.  Да.  І скільки коштів необхідно

 сплатити,     колективному     сільськогосподарському

 підприємству   приблизно  3  тисячі  гектарів,  і  чи

 передбачена натуроплата?

      Дякую.

      ГУБАРЄВ.   Дякую.  Шановна  Валентина  Петрівна!

 Наприклад,   як   у   нас   по  пропонованих  ставках

 земельного  податку для земельних ділянок, для тисячу

 гектарів...  Я  почну  з  другого питання. Для тисячі

 гектарів ріллі грошова оцінка це буде складати 373

 мільярда карбованців, значить, це податок порядка 373

 мільйона карбованців для тисячі гектарів.

      Щодо,   ви   говорите,   організації   дорожного

 господарства  то у нас 0, 02 від грошової оцінки - це

 складає  десь в середньому 74-75 тисяч карбованців за

 1 гектар. Тобто це мається на увазі пом'якшення в 400

 раз  менше  ніж  зараз  діючим  Законом  про плату за

 землю.

      ГОЛОВА. Яблонський.

      ЯБЛОНСЬКИЙ

      Дякую.  Шановний  Володимир Сергійович! Скажіть,

 будь  ласка,  які  показники  природньої  врожайності

 враховувались  вами  при  розробці  ставок податку із

 ціни  за  землю?  І  по  яких питаннях були найбільші

 розбіжності в комісії із іншими проектами?

      ГУБАРЄВ.  Значить, шановні народні депутати, при

 визначенні,  я мається на увазі, говорю вам, що в нас

 в  основу  буде  покладений  диференціальний  рентний

 доход,  було  покладена урожайність, ціна реалізації,

 виробничі    затрати    і   коефіцієнт   (..........)

 рентабельності. Була покладена економічна оцінка, яка

 була виконана в 1988-ому році. Ну, і грошова оцінка в

 відповідності  до цього, значить, у нас була виконана

 на  1.  07. 1995 року, це 1 центнер зерна коштував на

 1. 07. 1995 року 1 мільйон 250 тисяч карбованців.

      Ну,  тобто,  якщо  це у нас брати на 1. 07. 1995

 року,  то  в середньому складає 373 мільйона. Якщо ми

 будемо  брати  перерахунок на останній торговій біржі

 більше   2   мільйонів  за  один  центнер,  то  це  в

 відповідності  в  нас  буде  складати  більше 3 тисяч

 доларів за один гектар.

      ГОЛОВА.  Це  по  вартості,  по вартості. Так що,

 методика правильна.

       Будь    ласка,    Чернявський.    Дайте   слово

 Чернявському,  будь ласка. Олексій Пилипович.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

      Дякую. (Чернявський, Сумщина)

      Шановний   доповідачу,   Володимире  Сергійович,

 конкретно до вас запитання.

      Що  ви  мали на увазі, коли говорили, що основна

 частина  налогу  за  землю як плата землю буде йти на

 реформування. Що це малось на увазі, коли 5% лише йде

 на відновлення землі згідно бюджету, так сказать?

      І як до фахівця до вас. Скільки ж років потрібно

 буде  для  того,  щоб відновити родючість, яку ми вже

 мали,  щоб  відновити  поголів'я худоби? Ну, можу вам

 сказати  і для всіх можу сказати, що ні війна, ні 47-

 ий  рік, голодомор (не всі знають, що в 1947-ому році

 був  на  Україні голод) не знищило так вівчарство, як

 оці ваші реформи.

      Дальше.  Що  поголів'я  худоби сьогодні, великої

 рогатої худоби і свиней на рівні 1960-го року. То які

 ще  ви пропонуєте нам реформи для того, щоб закінчити

 знищення  українського  села,  а  разом із ним і свою

 українську продовольчу продукцію?

      ГОЛОВА.  Олексій  Пилипович,  ну,  тільки він не

 відповість, це не його реформа.

       Будь ласка.

      ГУБАРЄВ.  Я  в  двох  словах,  буквально. Дякую,

 Олександре Олександровичу.

      Значить, дійсно, відновлення худоби ми не можемо

 відновити  ні  за  5, на за 10 років -я з вами цілком

 згоджен.

      Що до, мається на увазі, надходжень від плати за

 землю,  то, наприклад, отримали за 1995 рік більше 70

 трильйонів     карбованців.    Якщо    30%    повинно

 зосереджуватись  на  спеціальному бюджетному рахунку,

 що   буде  складати  біля  19-20  трильйонів,  то  ми

 отримали  на  охорону  земель,  землеустрій, земельну

 реформу  і  т. д. всього-навсього біля 5%... Ось я до

 чого веду! Що якщо б ці кошти йшли тільки, мається на

 вазі, за цільовим призначенням.

      ГОЛОВА.  Іще раз Олексія Пилиповича дайте.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Володимир  Сергійович,  основне

 запитання   я   -що  плата  за  землю  -це  плата,  в

 основному,  для  відновлення  природної  чи  існуючої

 родючості землі. Коли ці кошти не використовуються на

 це, то я вас як до фахівця: не трогайте за поголів'я,

 а  -коли  відновим  родючість,  яку  ми  вже мали, що

 забезпечить    рівень   ппродуктивності   українських

 земель?  При такому відношенні до цих питань... Закон

 хороший. Ми підтримаєм його...

      ГОЛОВА.  Володимире  Сергійовичу, я думаю, зараз

 не  можна  відповісти  на  це питання ствердно -терба

 порахувати.  Мова  йде  про  те, що, справді, Олексій

 Пилипович   правий,   -зараз  відрахуваня  від  цього

 податку,  який зберемо, не покриває витрат, потрібних

 для  здійснення  хоч  би  хімічної меліорації. Те, що

 держава  мусить  робити на основі бюджетних витрат. І

 тому,   очевидно,   під  час  підготовки  до  другого

 читання,  терба  оцю диспропорцію врахувати, щоб була

 своєрідна  забезпечена  реновація землі. Так, Олексій

 Пилипович?   Я   думаю,  що  ви  підрахуєте  тоді  ці

 питання...

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.  Да, обов'язково. Дякую.

      ГОЛОВА.  Динейкін, будь ласка.

      З ЗАЛУ.. (не чути).............................

 ....................................................

      ГОЛОВА.  Спасибі.

      ДИНЕЙКІН  Г.  І.,  250  виборчий  округ, Северо-

 Донецк, Луганской области.

      Уважаеымй  Владимир Сергеевич, в своем докоаде в

 сказали,  что  та  часть  налога  на  землю,  которая

 поступать  будет  в  местный  бюджет,  местные органы

 могут  изменять.  Они могут изменять только в меньшую

 сторону или и в большую сторону?

      И  второй  вопрос. Предусматривает ли закон свою

 защиту? Что я имею в виду? Вот когда мы рассматривали

 бюджет 1995 года, дебатировался вопрос: поднять плату

 за   землю   в  30  раз,  в  20  раз.  То  есть,  это

 окончательная сумма, которую вы сказали. То есть, они

 будут  зависеть  только  от уровня инфляции, либо ими

 можна будет пересматривать при утверждении бюджета.

      ГУБАРЄВ. Дякую.

      Значить,  шановні  анродні  депутати!  Дійсно, я

 маю  на  увазі  до  затвердження Дежавного бюджету на

 1995  рік  у  нас було збільшення ставок в 150 разів.

 Після  того, як за пропозицією Мінфіну збільшили в 20

 разів,  тобто  ми  тепер те, що в нас було на червень

 1992 року зараз  збільшуємо   в 3 тисячі разів.

      Ми  пропонуєм нашим проектом Закону про внесення

 змін і доповнень до Закону України про плату за землю

 (...........).   Тобто,   у  процентах  від  грошової

 оцінки.

      Наприклад, якщо ми зараз говоримо 0, 7 відсотка,

 то  це  буде  (...........),  ну будемо говорить так:

 більше  300  тисяч  карбованців.

      Щодо   другого   питання,  то  на  містах  зараз

 сільські, селищні і міські ради можуть диференціювати

 ставки  земельного  податку.  Ну я маю на увазі, якщо

 Верховна  Рада  затвердить, наприклад, 0, 7 відсотка,

 то  чи  сільська чи селищна Рада, міська Рада не може

 встановлювати  там  1 чи  3  відсотка.

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Так(...........) ?

      Ясно. Дякую. Єськов.

      ЄСЬКОВ

      Уважаемый   докладчик!   Нам   сейчас  предстоит

 голосование.  Вот перед нами находится таблица, но на

 вопрос,   который  задавал  Черенков,  мы  так  и  не

 получили  вразумительного ответа.

      По  5  областям  стоимость  превышает  свыше 300

 тысяч  под 400. И в то же время по некоторым областям

 в     3-4    раза    произошло    умненьшение.    Чем

 руководствовались,   составляя  эту  таблицу?

      Если  по  первой  колонке,  по  пашне, здесь нет

 вопросов.  А  вот  вторая  колонка,  а не третья, эта

 разительно отличается.

      ГУБАРЄВ.  Значить,  шановний народний депутат, я

 можу  тільки  що  сказати:  підняти  всім  мається на

 увазі.  Бо в мене перед собою тут немає всі, які били

 зміст.  Ну  наприклад,  в  той  же Луганській облсті,

 Одеській області, Полтавській області.

      ГОЛОВА.  Володимир  Сергійович,  я  ще  раз хочу

 попросить  вас.  Мова  йде про те, що ви користуєтесь

 показниками  старими  і новими. Так? А в нього тільки

 одна  таблиця.  Та,  що  пропонується.  Ви в нерівних

 умовах зараз працюєте.

      (Шум у залі)

       Будь   ласка,   Даниленко   візьмить  мікрофон.

 Даниленку дайте.

      ДАНИЛЕНКО.

      Спасибі,  Олександре  Олександровичу,  справа  в

 тому,  що  в залі, в депутатів є два законопроекти на

 руках,  от  тут підходило багато депутатів до мене, я

 всіх   прошу   розглядати   законопроект,   посланий,

 розлянутий,  напрвлений  Кабміном і розглянутий нашою

 комісією.   І   ще   есть  однид  законопроект,  який

 підписаний  Євгенієм  Кириловичем Марчуком, про плату

 за  землю  на  ж/д  транспорту.  Тут як раз є, все те

 передбачено  у  законопроекті,  який  в  даний час ми

 розглядаєм.  І  з  Олександром  Михайловичем Кожушко,

 головою  комісії  з  питань  транспорту,  ми  все  це

 узгодили,   а   тому   прошу  розглядати  тільки  той

 законопроект,   який   розглянутий   нашою  комісією.

 Спасибі, друзі мої.

      ГОЛОВА. Ясно. Відповів ясно Анатолій Степанович.

 І останне запитання Манчуленко,  будь ласка.

      МАНЧУЛЕНКО    Г.   (Грегорій   Манчуленко.   435

 Заставницький  виборчий  окру,  Чернівецька  область.

 Фракція Народного Руху України.)

      Справа в тому, що, шановний головуючий, на руках

 є  декілька  законопроектів,  і  в  порядку роботи на

 тиждень   було   записано,   коли  ми  отримували  ці

 матеріали  у  вівторок, що від 8 грудня. А виявляєть,

 що є законопроект від він вже в січні розглядався. І,

 дійсно,  ми дивимося в різні цифри, в різні таблиці і

 не  можливо розібраться ось з цими речами. Розумієте,

 це одне є річ.

      Друга  річ,  це  вже  до  доповідача  в  мене  є

 запитання.  Я  би  все-такі  хотів,  скажімо, по моїх

 виборцях,  в  мене  сільський  виборчий округ, щоб ви

 сказали, скажімо, скільки в середньому будуть платити

 за ар чи за гектар люди там, де чернозем, де суглина,

 де піщаник і таке інше. Це і одна річ.

      Друга   річ,   все-такі,   все-такі   земля  -це

 найбільше   багатство   України.  Вона  повинна  мати

 реальну  ціну, але на сьогодняшній день парадоксальна

 ситуація,   що   люди   просто-напросто    хотіли  би

 заплатити,  але не зможуть заплатити, можливо, навіть

 по  ттих  розцінках, які закладаються в законопроект.

 Тобто немає рошей. Дайте, будь ласка,  пояснення.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Будь ласка.....

      ГУБАРЄВ.  Значить,  я  відповідаю, що у нас

 податок,  анприклад,  за  розмір  земельної ділянки 1

 гектар  буде  складати  370  тисяч карбованців, за 60

 сотих  -220 тисяч карбованців. За 40 сотих -150 тисяч

 карбованців,   за  25  сотих,  з  ким  більше  всього

 зустрічаємося,  до  100 тисяч карбованців, ну, і за 6

 сотих   всі....   мається   на   увазі,  для  ведення

 колективного  садівництва -22 тисячі карбованців. Це,

 я маю на увазі, враховуючи, що у нас буде складати 0,

 07 відсотка.

      ГОЛОВА. Григорій.................., Ви, зверніть

 увагу  на  те, що основний компанент цього закону -це

 остання таблиця, яка говорить про ціну на землю. Вона

 складає  приблизно,  якщо  не  помиляюся,  десь  2, 2

 тисячи   долара   за   гектар,   так?   Десь  по  цих

 розрахунках....  Ну,  десь  у таких межах... А ці всі

 параметри,   що   тут  передбачають,  звичайно,  якби

 відносятьна  податок вартість землі в повномк обсязі,

 скажемо,  щоб  це  було 2 чи 3 проценти, як у Польші,

 наприклад,  беруть.  То тоді можна було б відповідати

 об'єктивно на Ваше питання, але оскільки в нас є ціла

 низка   платежів,   податків   і  тощо  на  землю,  і

 сільсьгоспвиробника  взагалі, то це поки що підхід до

 того  завдання, про яке Ви говорите зараз.

      Будь  ласка,  сідайте,  Володимере  Сергійовичу.

 Слово   для   співдоповіді  має  Володимир  Кирилович

 Олексєєнко  від  Комісії  з  питань  Агропромислового

 комплексу,  будьте  уважні...  Ну,  я  не  маю  права

 давать,  коли тут  людина на трибуні стоїть.

      ОЛЕКСЄЄНКО, 151 ........... виборчий округ.

      Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги

 народні депутати, шановні виборці. Сьогодні ми вдруге

 розглядаєм  Закон  плати про землю, але я повинен вам

 сказати  перше,  якщо ми той варіант розглядали, коли

 визначався  податок  за  землю,  обрахований  певними

 потребами  на відновлення родючості землі, на ведення

 інших  потреб на розвиток інфораструктури, о сьогодні

 ми пропонуємо зовсім інший підхід.

      Ось  чому ми так довго його розраховували, довго

 спорили з Ігорем Рафаїловичем Юхновським, і я повинен

 сказати,  Михайло Васильович, що ви сьогодні задавали

 питання,  то,  в  принципі,  ми погодились. Зібралась

 Аграрна  академія  наук  України  і Кабінет Міністрів

 після   довгого   обговорення  затвердив  цю  грошову

 оцінку.

      А  ми вже.. І вніс пропозицію на розгляд комісії

 тим, щоби взяти не од тої обрахованої ставки податку,

 а   іменно   виходячи  із  грошової  оцінки,  який-то

 відсоток  на  відновлення  тої же родючості грунтів і

 проче.

      Тут  задавалось доповідачу декілька питань, то я

 хочу  зразу  сказати і привернути вашу увагу на другу

 статтю.  А в другій статті, шановні колеги, пишеться,

 що  плата за землю запроваджується з метою формування

 джерела    коштів   для фінансування   заходів   щодо

 раціонального    використання   і   охорони   земель,

 підвищення  родючості  грунтів,  відшкодування витрат

 власників  землі  і  землекористувачів,  пов'язаних з

 господарюванням  на  землях гіршої якості, проведення

 замельної    реформи   та   розвитку   інфраструктури

 населених пунктів. Це  діючий  закон.

      Стаття   діючого   закону,   ми   цю   ж  статтю

 покладаємо.  Але  я  хочу  вам  доповісти,  а  як  же

 виконується  ця стаття друга? Так ось я вам скажу, що

 якщо, наприклад, у 1994 році податок за землю складав

 16-18   тисяч,   у   1995   він   ото  тридцятикратне

 перевершення  складав  350-370тисяч. То і з той суми,

 що    надходила   використовувалося,   тут   Владимир

 Сергійович сказав, що всього використовувалося тільки

 2, 3, 5 відсотків не більше.

      То   питається  тоді.  На  якій  підставі  Уряд,

 Міністерство фінансів зволікало це все і спрямовувало

 кошти не за призначенням, що повинно. Так ми що хочем

 із нашої землі -України зробить що, пустелю? Чи що ми

 хочем добиваться?

      І я думаю, що ми правильно поставили питання, що

 бюджет   1994   року  і  нада  за  бюджет  1995  року

 підключить  Генеральну  прокуратуру  і  щоб вона дала

 оцінку  за такі дії Уряду.

      Тепер,   Кабінет  Міністрів  вніс  пропозиції  в

 комісії  в  тому,  щоб  ставки  податку отой грошової

 оцінки,  яка десь складається у середньому по Україні

 3,  5  тисячі  доларів  0,  07  сотих процента. Але в

 комісії  ми  порахували,  співставили  і вважаємо, що

 дещо  буде вона меньшої і не відповідать істині. Тому

 ми  пропонуєм, щоб ставка податку складала 0, 01 соту

 процентів.

      Друге.  Що  нового в цьому законі. Друге -це те,

 що  ми дещо по-іншому підійшли до використання земель

 населенних  пунктів,  а також за їх межами. Раньше ми

 такої   гранічної  межи  не  встанавлювали.  Сьогодні

 запропоновано, щоб цей податок становив у розмірі або

 відсотка  1  процента  від  грошової отсилки, де вона

 проведена.

      І   як   вам   казав  Володимир  Сергійович,  ми

 перевірили  вже  в  декільких  місцях як же воно буде

 відповідати дійсності. То згідно діючого закону і цих

 розрахунків,  що  сьогодні  проведені і за постановою

 Кабінету  Міністрів,  то  відхилення складають всього

 12-15  відсотків, то це десь так приблизно в розумних

 предєлах.

      Чому  ми  запропоновуєм введення коефіцієнту для

 населенних    пунктів,    розташованих   особливо   в

 приміській  зоні, на убережжі Чорного моря, курортних

 місцях і історіко цінних, природно-охоронній зоні? Ми

 втановлюємо  підвищуючи коефіцієнт лише з тією ціллю,

 щоб  той,  хто  користується  цією землею, мав більше

 відповідальності,  і якщо ти хочеш користуватись цією

 землею то плати і повишену ставку.

      І  якщо  порівняти, допустім, дію нашого закону,

 наші  коефіцієнти,  то  я повинен вам для вашої уваги

 скажу,   що   в   Російській   Федерації  встановлені

 підвищені  коефіцієнти  для  поселень  розташованих в

 пріміських  зонах, міста вище 1 мільйона -2; від 0, 5

 до 1 мільйона -1,5; 250-500 тисяч чоловік -1, 2 і для

 населених  пунктів 100-150 тисяч -1, 1. Тобюто десь і

 у нас примєрно совпадають.

      А  якщо  ми  для  курортів становлюємо підвищені

 коефіцієнти,  то  в Росії (ну,   я не називаю наші, у

 вас  закон  під  руками),  то  Російською  Федерацією

 встановлено  Чорноморське  узбережжя -6 коефіцієнт (у

 нас дещо нижчий) і Кавказьких мінеральних вод - 4,5.

      Значить,  крім  того,  якщо ви подивитесь, це ми

 закон,  проект  змін і доповнень розглядаєм в першому

 читанні.  Але,  коли  надійшли  ці всі пропозиції, до

 комісії,  то ми внесли і зробили порівняльну таблицю.

 Для чого це ми зробили?

      Всього  до  комісії  надійшло  майже  170 всяких

 доповнень,  зауважень від депутатів від обласних Рад.

 Але  ми  не  всі включили сьогодні, враховуючи те, що

 сьогодні  це  ми  розглядаємо  в  першому читанні. Ми

 включили  лише  ті  зауваження,  які стосуються зміни

 докорінно  концепцію  підходу  до  визначення  ставок

 податку.  І  тому що... А решта депутатів -те, що вже

 буде.  Якщо  ми  приймемо  в  першому читанні, то всі

 решта  буде  зауважень  внесена на друге читання. Але

 окремі   депутати,   зокрема,   допустимо,   Клімпуш,

 Алексєєв,   Семенюк,  пропонували  підійти  до  11-ої

 статті  більш-менш  визначально. І якщо ви подивитесь

 11-ту  статтю,  11-ту  статтю,  то  в нас починаються

 пільги.

      Я  хочу  сказать і власну думку і думку комісії,

 що підход повинен бути до всіх однаковий, всі повинні

 платить,  всі повинні платить за землю, тому що (я ще

 раз  вам  нагадую)  те,  що  я  зачитав  вам у другій

 статті.

      Друге, що ми пропонуєм. Пропонуєм за, так звану,

 зайву землю... А в нас, якщо ви пам'ятаєте, у старому

 Земельному кодексі діяли норми відведення зовсім інші

 для забудов, для присадибних ділянок і проч. , проч.

      У  новому  Земельному  законодательстві  є  дещо

 зменшені  норми,  але володарі ці або користувачі цих

 земель не хочуть добровільно віддавати.

      Ми  пропонуєм: або хай вони платять з підвищеним

 коефіцієнтом  за  ці  "зайві  землі",  або,  може, по

 такому   ж  принципу  підійти  і  до  визначення  тих

 пільговиків.

      Зокрема,    депутат    Терьохін   вносить   таку

 пропозицію.

 Що  в  статті  11.  Особи, які зазначені в цій статті

 України  про  статус  соціальний захист громадян, які

 постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи, в

 статтях  12,  16  Закону України про статус ветеранів

 війни  і  гарантії їх соціального захисту, в статті 9

 Закону.  То  есть,  надати тільки пільги тим за перші

 0,  25 гектара присадибної ділянки, яка знаходиться у

 власності  таких  осіб.

      Цю пропозицію підтримує Житомирська депутація. І

 я  думаю,  що нам потрібно сьогодні виришить як буть:

 або  за  гектар свільняти пенсіонера, або закинуть 25

 сотих.  Ми повинні сьогодні чьотко сказать: якщо так,

 то  ми  потім  винесем  на  постатейне голосування ан

 друге  читання  і   тогда остаточно  вирішим.

      Но  нада,  щоб  висказались  для Комісії, щоб ми

 доопрацьовували  цей  Закон.

      Значить,  у  22  статтю...  22 статтю, я вже вам

 казав,  що  землі,  особенно  в сільських Радах, вони

 використовуються  Бог  зна  на  що,  но  не тільки на

 відроження  і  збереження  землі. Тому ми в 22 статті

 запропонували  ставки, штрафні санкції. Якщо ці кошти

 відволікаються   на   інші   цілі,   то   із  бюджета

 відраховується    100    процентов,    то    є   сума

 відраховується і спрямовується на відродження землі.

      Особливо  багато  спорів  вийшло за користування

 земель   під   залізницями,  а  також  автомобільними

 шляхами.

      Я  рахую,  що у нас в Комісії були різні думки і

 ми   виносим   ці   різні  2  думки:  або  їх  зовсім

 звільнити...  звільнити  зовсім,  або залишити по той

 мінімальной ставкі, яку пропонує Кабінет Міністрів.

      Но,   допустим,  я  вам  скажу,  що  ми  підняли

 законодавство  Бєларусії,  законодавство  Росії, там,

 під   железними   дорогами   повністю  звільнені  від

 податку,  але  єдино  що,  і  ми  у комісії з Кожушко

 погодили   і  з  депутатом  Алексеевим,  з  Климпушом

 домовились  так,  ми  виносим на розгляд на вашу, для

 вашою уваги 2 пропозиції: або зовсім, або ту, що вніс

 Кабінет  Міністрів, але ту ставку податку, що внесено

 Кабінет  Міністрів,  а  це буде складать 74 тисячі за

 гектар  полотна, то треба його, ці кошти спрямовувати

 не в центральний бюджет, а на бюджет той же залізниці

 для  того,  щоб  навела  порядок  на  тих придорожних

 лісосмугах,  які  ви сьогодні їздите і бачите, що там

 робиться,  а  порядок  там  треба  наводити, там надо

 захищать  от руйнування, от ерозії земель ті обочини,

 які  є  навколо дорогі. Я думаю, що треба всім тут по

 цьому питанню вам висказатись.

      І,  останнє,  я  рахую,  що  пільги  ми  повинні

 зберігти    на   радиоктивнозабруднену   землю,   для

 пенсіонерів,  для інвалідів, а також то, що визначено

 іншими законами, які ми вже прийняли тут, у Верховній

 Раді,  вот.  І  рахую,  що  у цій справі треба надати

 бтільше  повноваження  для  міських  Рад.  Чому  я це

 пропоную?  Тому,  що  на  місцях  Ради  будуть  краще

 знати...  З  Києва  відрегулювати  ці всі справи дуже

 тяжко, тому хай на місці регулюють ці всі питання.

      Я  рахую,  що... особенно я вже декілька раз вам

 казав,   що   землі  Міністерства  оборони  там  надо

 переглянути.  Якщо  це  якіто  склади, або військовий

 навчальний заклад, то ці землі повинні, допустім, під

 цими  будівлями, повинно їх звільнити. Але ж у їх є і

 землі сільськогосподарського призначення... Я вам уже

 казав,  що  на 100 га держать 2 кози і хочуть, щоб їх

 звільнити...  Або  єсть  така  категорія господарств,

 значить,  які  занімаються  сортовипробуванням. 3 000

 га, а сортовипробування ведеться на 100, на 200 га...

 Або   в  наукі  -те  ж  саме...  то  тут  надо  якуто

 диспропорцію зробить і розложить це все по полочці...

      Отже,  шановні  народні депутати, я вам пропоную

 сьогодні прийнять у першому читанні цей законопроект,

 висказатися критично по ряду своїх зауважень. І решта

 та,  що єсть у комісії, і те, що ви сьогодні внесете,

 ми доопрацюєм і винесем потім на друге читання.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Володимира Кириловича?

 Є запитання... Запишіться, будь ласка,  на них.

      Незаперечне  тільки  є  те,  що  дуже  грунтовна

 аргументація була і цікаві підходи висловлені.

      Чапюк, будь ласка.

      ЧАПЮК Р.С., 71 виборчий округ.

      До  вас, Володимире Кириловичу, такого характеру

 запитання.

      Ви  пеередбачаєте  у запропонованому проекті, що

 землі, скажемо, військових відомств і інші пільговики

 будуть  справлять  плату в 4 рази нижчу -25 відсотків

 лише від загальної. Але Ви знаєте добре, що сьогодні,

 скажемо  у  військовому  відомству надзвичайно багато

 земель  не  використовуються  не  не військові, не на

 інші цілі, тому що обсяги зайнять скоротилися, потрба

 відпала,  а  земля  зберігається,  ь використовується

 фактично    безгосподарно,    в    тому    числі,   і

 сільгоспугіддя  колишні, і величезні масиви лісів. Це

 одне питання.

      А другет я хотів би звернуться до колег народних

 депутатів:  прийняти  в 1-му читанні цей закон з тим,

 щоб...  в  2-му  читанні ми могли всі наші зауваження

 висловити.

      І  останнє,  Олександр  Олександровичу,  до Вас.

 Поставити   обов'язково   на   поіменне  голосування,

 враховуючи  значність  цього  питаня  в суспільстві в

 цілому.    І   результати   поіменного    голосування

 опоблікувати в "Голос України".

      Дякую.

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Я дякую Вам за запитання. Дійсно,

 я  вже  декілька  раз  підтверджую,  щоб Міністерство

 оборони треба переглянути. Там є те, що заслуговує на

 увагу,  те  надо  звільнити,  але  ж  у  Міністерстві

 оборони  загальна  площа  військових  радгоспів  24-х

 складає  110  тисяч  гектарів.  І  коли ми... Шмарова

 назначали і він проходив в нас на комісії, я особисто

 йому  задавав  це  питання,  він  каже:  "Я  рахую  і

 погоджуюсь  з  Вами, підтримую, значить, і ми наведем

 цей   порядок".   Я   особисто   предписав  листа  до

 Міністерства  оборони  з  тим,  щоб створити комісію,

 розібраться по Криму, зокрема, по Львівській області,

 по    тих    полігонах,   які   вже   2-3   роки   не

 використовуються  і  нікуди  вони не продаються. Ні в

 народні   господарства  і залишаються  тот?,  а  вони

 пропонують,  щоб  їх звільнити... З тим, я безперечно

 думаю,  що ми не погодимся.

   Дякую.

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Я дякую вам за запитання. Дійсно, я

 вже декілька раз підтверджую, що Міністерство оборони

 треба  переглянути. Там є те, що заслуговує на увагу,

 те  надо  звільнити,  але  ж  у  Міністерстві оборони

 загальна  площа військових радгоспів 24-х складає 110

 тисяч   гектарів.

      І  коли  ми  Шмарова назначали, і він проходив у

 нас на комісії, я задавав це питання. Він каже:

      "  Я  рахую і погоджуюсь з вами, підтримую, і ми

 наведемо цей   порядок".

       Я   особисто  підписав  листа  до  Міністерства

 оборони  з  тим  щоб створити комісію, розібратись по

 Криму   зокрема,   по   Львівській  області,  по  тих

 полігонах, які вже вда-три роки не використовуються і

 нікуди    вони   не   передаються   -ні   в   народне

 господарство,   і   залишається...........,   а  вони

 пропонують, щоб  їх звільнити.

      З  цим  я,  безперечно,  думаю, не погодимось, а

 там,  де  треба,  там ті пільги надаємо такі, я к для

 бюджетних   організацій,  ті  ж  самі  вони  одержать

 пільги.

      ПРОНЮК.

      Шановний  доповідачу,  ви,  звичайно, знаєте про

 те, що в 30-х роках, особливо вже з кінця 1929, 1930,

 1931 рік йшло в нас так зване масове розкуркулювання,

 яке   проводив  колишній  тоталітарний  комуністичний

 режим. Тобто кращі господарі, які увійшли в колгоспи,

 в  них відбирали землю, відсилали в Сибір і все інше.

 Тепер   їхні   діти   нашим   законом  реабілітовані,

 звичайно, вони дуже постраждали, то старі і хворі люди

 переважно.

      Чи  не  вважаєте, що було б справедливим, коли б

 ми  цих  репресованих  також  звільнили від сплати за

 землю,  яку  колись в них відібрали? Їх не так багато

 залишилось,   але   ж   ми   повинні   були   б  буть

 справедливими  до них.

      ОЛЕКСЄЄНКО.   Дякую  за  запитання.

      Я  домовився,  це  більше  відноситься до закону

 Земельного кодексу більше. А те, що надать пільги, то

 я  думаю,  що  якщо  ми  приймемо  у  законодавстві в

 чомусь...

      ГОЛОВА. Володимир Кирилович, одну секундочку. Це

 норма  іншого  закону  і  вона врахована у законі про

 статус  репресованних.  А  цей закон визначає порядок

 обрахування  податку  на  землю. Тому, будь ласка, це

 все до того закону відноситься.

      ОЛЕКСЄЄНКО....  про  статус там же включили

 реабілітованних.  І  крім  того,  ми ж і ще розширяєм

 повноваження  міських  Рад.  Хай  вони ці всі питання

 регулюють.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Григорович. Григорович не

 говорить. Парубок. Омелян Никонович, будь ласка.

      ПАРУБОК О.Н.

      Володимир  Кирилович,  скажить, пожалуйста, єсть

 підрахунки,  що  плата  за  землю,  державну  казну у

 (...........)    17    трильйонів   карбованців.   На

 сьогоднішній  день уже виготовлено сертифікати, тобто

 на  паювання  землі  майже  на  3 трильйони. Чи це не

 забагато  а бумажку платити таку суму? І скільки тоді

 ж  останеться тиж коштів на відродження плодородності

 землі?

      І    друге    питання.   Христинівський   район,

 Черкаської  області,  село Івангород у 1955 році було

 вилучено  300 гектарів землі під воєнний аеродром. на

 сьогоднішній день цю землю передають у власність ксп.

 Хто  буде і яка ціна платити за цю землю, якщо там 30

 років  пролітали  наші тяжолі самольоти, які літали з

 Чернігова  і з Куби сідали там. І полоси зльотні десь

 засипані  товщиною  до  метра  піском.  То  хто  буде

 відповідати за цю землю? І яка ціна буде за неї?

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Ну,  по-перше, там, щоб казать

 за  ту  землю,  що  зруйнована під тим аеродромом, то

 треба,  наверно,  років  5  попрацювать,  щоб взагалі

 востановити те плодородіє, яке  вона втратила. А які

 грунтів  потім  буде  втанавлюватися за тією методики

 грошової  оцінки,  яку затвердив Кабінет Міністрів, і

 виходячи  з  того,  яку отдачу дасть той аеродром, от

 туда  і  буде  виходить  та  оцінка.  Не  просто буде

 гекрат,   120  гетарів  і  така....  Треба  врахувати

 родючість грунтів.

      ГОЛОВА.  Сластьон.

      СЛАСТЬОН

      Прошу слово передати Найді.

      ГОЛОВА. будь ласка.

      НАЙДА

      396 округ, Херсон, фракция коммунистов, Найда.

      Скажите, пожалуйста, как вы считаете, вот ко все

 курортным  нашим населенным пунктам должно относиться

 вот  эти  наши  повышенные ставки? Если да, то почему

 Черноморсое   побережье  Херсонской,  Николаевской  и

 Одесской  областей  относится,  а  Азовское  море  не

 относится?  Во-перевых,  наша область поделена уже на

 две  части.  Это  статья  6,  раздел третий там у нас

 плата за землю.

      Поэтому  у   нас   на  Азовском  море  тоже есть

 курортное  побережье.  Поэтому должен быть подход, по

 нашему  мнению,  один. Или остановимся на полтора или

 на  два,  но  подход ко всем курортным, по этим самым

 делянкам должен быть только один. Это первое.

      И    второе.    От    всех   транспортников:   и

 железнодорожников,  и автомобилистов, и связистов. Вы

 поймите,   пожалуйста,   одно,   я  ковсем  депутатам

 обращаюсь: любой налог -это увеличение себестоимости,

 это   увеличение   тарифных   ставок,   которые  наше

 население   уже  не  понимает  нас.  Поэтому  просьба

 убедительная    от    всех   транспортников:   снять,

 освобобить  от  налога на землю автомобильные дороги,

 железные дороги и связистов.

      Спасибо.

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Дякую,  Григорій  Іванович. Те, що

 стосується  Херсонська  область... Чого ви кажете, що

 вона   дві   часті?  Тут  от  єсть  в  6  статті: "На

 Чорноморському  узбережжі  Миколаївської, Одеської та

 Херсонської  областей  вводиться  коефіцієнт 2". І це

 для  міста  Скадовська буде складать десь прімєрно 15

 тисяч карбованців з квадратного метра.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Так,  а воно ж  Херсонська  область.

      (Голос з залу. Не чути)

      ГОЛОВА. Азовське  побережжя.

      ОЛЕКСЄЄНКО.  А.  Значить  тут  єсть... Григорій

 Іванович,  значить,  я вам казав... кажу, що ми деякі

 питання внесли в порівняльну таблицю. Єсть пропозиція

 депутата Моісеєнка...

      ГОЛОВА. Відпрацювати.

      ОЛЕКСЄЄНКО. ...по Азовському  узбережжю.

      Тому  ми  концепцію,  якщо  ви принімаєте, то ми

 потім  цю позицію розглядаємо, вносим пропозицію сюда

 і голосуєм   на  другому  читанні.

      ГОЛОВА. Зрозуміло.  І він  задоволений...

      Григорович, будь ласка,  останнє запитання.

      (Голос з залу. Не чути)

      Ви  парвильно  говорите. Підрахуємо. Там зараз у

 500  раз  менша  ставка  до  доріг.  Вона,  по  суті,

 символічна,  її  можна  за нульову ставить. Але це до

 другого читання...

      (Голос  з залу. Не  чути)

      Так, так, так.

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Григорій  Іванович,  я  ж  сказав.

 Кажу:  єсть одна пропозиція Кабінету Міністрів і єсть

 думка така, що  взагалі звільнити.

      ГОЛОВА. Так, так.

      Може  для  обліку  треба, щоб не забували, що на

 нашій  землі  дороги.

      Григорович, прошу.

      ГРИГОРОВИЧ

      Прошу  передати  моє  слово  народному  депутату

 України Кірімову.

      ГОЛОВА. Кірімов, будь ласка.

      Він там через неї... через один був записаний.

      КІРІМОВ

      Шановний  доповідачу!  218 округ, "Державність",

 Кірімов.

      У   статті  11,  де  значиться  "від  земельного

 податку  звільняються"  і  зазначено "не справляється

 плата    за   радіоактивну   і   хімічну   забруднені

 сьльськогосподарські  угіддя".

      Але  в  мене  ось  таке до вас запитання. Як, на

 вашу демку, у... є такі області, зокрема Житомирська,

 а  в ній Овруцький, Народицький район; Чернігівська -

 Чернігівський  район; Київська область -Іванківський,

 Поліський    район,    де   частково   або   повністю

 (...........)  зміни, значить,(...........) зміни уже

 не  має  певних сільськогосподарських культур, які до

 аварії  на Чорнобильській атомній електростанції були

 основними.   Були   галузевими   культурами.  Як  от,

 наприклад,  картопля і  льон.

      Так   чи  не  варто,  на  вашу  думку,  щоби  ці

 сільськогосподарські   колективи,  які  не  вирожують

 повністю льону, в зв'язку з аварією на ЧАЕСі частково

 не  вирощують  картоплі,  були  звільнені  також  від

 податку?

      Дякую.

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Дякую вам за запитання.

      Значить,  у  нас  є  в  комісії  пропозиції  від

 Яценка. Ми з ними погодились, але на перше читання їх

 сюди  не виносили, то ми в другому читання, я рахую і

 повністю вас підтримую: надо погодиться.

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте,  будь ласка.

      У  нас  на запис є 9 депутатів. Можна піти таким

 чином,  що дати всім слово, можна -частині депутатів,

 можна   піти   навіть  в  такий  спосіб:  дати  змогу

 депутатам  дать  свої  пропозиції до другого читання,

 щоб вони були враховані і це було б...

      Слово має Масенко,  будь ласка. Масенко.

      А...   Він   працює   над   Бюджетом.   Значить,

 Степенко - наступний за ним.

       Будь ласка. Масенка зніміть із обговорення.

      СТЕПЕНКО В.І.

      Шановний  Головуючий,  шановні  колеги,  шановні

 гості,  шановні  виборці, особливо сільських виборчих

 округів!

      Село  завжди,  притаївшись,  чекає, що ми зробим

 щось  таке,  щоб все-таки на селі стане легше жити. І

 оцей  паритет,  як  ми його називаєм, якого ніколи не

 було  і  не буде, і всі інші відношення до села можна

 хоч   трошечки  поправить,  коли  ми  дійсно  приймем

 абсолютно  концептуально  новий  підхід  до  плати за

 землю.

      Це  давно  вже  звучить  у  цьому залі, і просто

 сьогодні  хочеться сказать вдячність і комісії за те,

 що  підготувала це питання, і хочеться попросить усіх

 вас, щоб ви це питання підтримали.

      Адже,  коли  йде  мова  за  плату  від того, яка

 вартість  землі або яка її оцінка, тобто, що ця земля

 може  дати  і  де  вона знаходиться, то тут усім стає

 зрозумілим,  що це -реальний підхід, підхід абсолютно

 правильний.  Але  я  хочу  застерегти  і  попросить і

 Голову комісії, і вас, Олександр Миколайович, тому що

 і  ви це питання піднімали, щоб це був єдиний податок

 за  землю,  щоб  не  вийшло  так,  як би в 95-му році

 говорили  що,  якщо  земля  нічого  не стоїть, за неї

 ніхто не слідить, не дивиться. Підняли плату за землю

 і   залишили   всі   податки,  які  були  у  селі,  і

 получилося,  що  податковий  прес  зріс  набагато для

 сьльськогосподарського   виробника.   Тому   тут,   у

 постанові,  надо продумать до другого читання і чітко

 написать,  що  з  введенням  цього  податку  на землю

 відміняються      всі      інші      податки      для

 сільськогосподарського виробника.

      І,  ще  одне  питання.  Я підтримую 22 статтю, і

 надо   її   ще   усилити,   де   записано,  що  кошти

 використовуються  тільки  цільовим  призначенням  для

 покращення родючості  грунтів.

      Тут  Олексєєнко  виступав, я дуже уважно слухав,

 він   сказав   таку   фразу:   ну,  направляїться  на

 покращення, на рекультивацію і прочее. Так вот, может

 так  случиться, что сучиться прочее, забере увесь цей

 податок   за  землю,  тому  що  під  це  прочее,  під

 соціальну   стуктуру  можна  все  туди  підігнать:  і

 заробітну плату, і бензин, там, і так дальше для

      ГОЛОВА. і прочее

      СТЕПЕНКО. Для сьльської Ради і інше.

      І,  ще  одне, я хочу щоб був спеціально введений

 розділ,      де     написано,     що     стимулюються

 сільськогосподарські  виробник, які не використовують

 сільськогосподарські  угіддя,  або  землю, яка змита,

 еродована,  яка проктично знищена, Що я маю на увазі,

 ми  вивчаємо  зарубіжний  досвід  і  кажем, в Америці

 розорані  25%,  а  у  нас  -85%... Задається питання:

 навіщо  ми  оремо,  навіщо  ми  сіємо і нічого там не

 збираєм?!..  У  нас єсть такі землі, які чуть-чуть...

 трошечки  їм  потрібно допомогти, залишити їх в покої

 (брати  там  -можна  випасать худобу і т. д.), але ми

 там  гробимо  техніку,  ми там займаємося тим, чим не

 потрібно  було  б  займатися  і  абсолютно нічого від

 цього  не  маєм.  А  якщо  ми  введем це в законі, що

 стимулюється!...  Якщо  ці  землі -надзвичайно низька

 бальна  в  них  оцінка,  якщо  ці  землі,  практично,

 неродючі,  то коли господарство ними займається, воно

 повинно  мать  якісь стимули і якесь відшкодування за

 використання цих земель.

      Я   ще   хочу  підтримати,  що  пільги  потрібно

 зберегти  для  пенсіонерів, для інвалідів... -ну, для

 тих,  ому  ці пільги потрібні -і зберегти не перші 0,

 25,  а зберегти 100% за користування тією землею, яка

 за цими людьми закріплена.

      На  закінчення  я  ще  хочу  попросить:  шановні

 колеги,  шановні депутати, давайте приймемо в першому

 читанні  цей  законопроект. Він надзвичайно складний.

 Може,   не   все  туту  враховане,  але  це  найбільш

 справедливий,   найбільш   потрібний   документ   для

 сільськогосподарського виробника.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Яблонський,   будь   ласка.   Валентин

 Андрійович.

      ЯБЛОНСЬКИЙ  В.  А.,  407 виборчий округ, фракція

 Народного Руху України.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!

      Винесений на наш розгляд закон можна віднести до

 основоположних  законів,  оскільки  він визначає, по-

 перше,  плату  за землю як основне наше багатство, та

 ставки   земельного  податку  як  похідної  від  цієї

 величини.

      Прийняття цього закону у нас має велику історію:

 було  дебатів,  дискусій,  були  різні  точки зору. І

 добре,  що  комісія  врахувала ці різні думки і Ігора

 Рафаїловича   Юхновського,  і  Аграрної  Академії,  і

 Національного   Аграрного  університету,  і,  врешті,

 звела  їх  якось до єдиного значенника. Закон повинен

 сприяти  реформуванню аграрно-промислового комплексу,

 який сьогодні знаходиться у кризовому стані. І гоовне

 питання   закону   -це   ціна   землі,   яка  повинна

 бути....... об'єктивною і ставки податку, які повинні

 бути реальними.

      Кожен  з  нас  пишається  українськими  родючими

 чорноземами,  і  ми  пам'ятаємо,  коли збирали по 100

 центнерів  і більше з гектара пшениці і так далі. Але

 ми  також  знаємо, що нині наші землі, втому числі, і

 чорноземи,  у  виснаженому  стані.  І  земля  починає

 давати  прибуток лишет при певному рівні врожайності,

 починаючи  з  20  центнерів  з  гектару пшениці і 100

 центнерів   з   гектара  картоплі,  200  центнерів  з

 гектара буряка.

      Безумовно,  держава  зацікавлена,  щоби вартість

 землі  була  якомого вища, і, от же ж, щоб можна було

 отримати  яко  можно  вищі  ставки  податку, тоді, як

 власник  землі,  і  платник землі зацікавлені, щоб ці

 ставки були яко мого  нижчими.

      Добре, що комісія пішла по шляху ощаджуючих цін,

 прийнявши  ощаджуючу  ціну,  як  на  землю,  так і на

 ставки  земельного податку. Запропонована ціна землі,

 можна  з  нею  погодитися,  виходячи  з сьогоднішньої

 ситуації.

      До   речі,   нажаль,   немає  Ігоря  Рафаїловича

 Юхновського, але, якщо порівняти запропоновану ставку

 ціни  землі....... 373 мільйона карбованців за гектар

 або 2 тисячи доларів, Ігор Рафаїлович пропонував 1920

 доларів  за   гектар  -тобто  близкі  ціни,  і  отже,

 разходжень тут  великих немає.

      Пропонована  проекту  ставка  земельного податку

 може  викликати різне ставлення, адже пропонується 0,

 07  проценти  від вартості........................ та

 пасовищ.  Що  в  грошовому  виразі складатиме: ставка

 податку    з.......    260    тисяч   карбованців   з

 гектара,..........  120  тисяч  карбованців з гектара

 або  65  центів,  с пасовищ 70 тисяч з гектара або 45

 центів.  Безумовно,  це низькі ставки, але ми в тй же

 час прив'язуємося до нинішньої нашої ситуації.

      В  проекті  бюджету  на  1996  рік  запрпоновано

 збільшення  ставок  земельного  податку в 1, 45 рази.

 Але  враховуючи ті пільги, які вже закладени в проект

 приводять  до  того,  що  замість збільшення прибутку

 бюджет  ми  отримуємо  менше.

      Отже  я вважаю, фракція Народного Руху підтримає

 проект в першому читанні, але внести відповідні зміни

 відносно  их  ставок  до  податку,  тому  що особливо

 торкається  тих  пільг. Пільги повинні бути, але лише

 на   нормативні   ділянки,  на  ті  ділянки,  які  за

 призначенням  будуть  використовуваться.

       ГОЛОВА. Я хотів звернути увагу на те, що сказав

 Валентин  Андрійович.  Тут,  в  статті 5, треба чітко

 визначитись,  чи ми беремо коейіцієнт 0, 07, чи це

 0,  07%,  то прикиньте тоді, про що йдеться, це ми ще

 раз у сто разів понижаємо цю процентну плату.

      Тому  треба  чітко  визначитись,  бо розрахунки,

 наскільки я знаю, розміщувались по коефіцієнту 0, 07,

 а якщо записано там число 0, 07, то це ще в сто разів

 менше.

      Тому  він  дуже  правильно  говорить.

      Дякую.

      Яворівський.

       Поровський,  як  завжди.

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Шановні  колеги,  шановний  Голово, шановні наші

 виборці!  З  цієї  трибуни  за  останні  роки пролито

 стільки  сліх продолю нашого українського села. І мій

 колега,  ветеран Верховної Ради Чернявський, сьогодні

 також "обронил скупую мужскую".

      Що   ж   все  ж  таки  в  нас  в  селі  сьогодні

 відбувається?  Проблема глобальна, ми повинні про неї

 думати  разом.  Всі  ми  знаємо  про те, що Україна в

 аграрному  відношенні  унікальна  держава, тому що ми

 маємо  одну  третину  всіх  світових   черноземів.

      І  під те, що я сказав, наведу деякі цифри, вони

 прозвучали  з  вуст прем'єр-міністра  Марчука.

      Сьогоднішній український аграрний сектор має 170

 трильйонів активів і 380 трильйонів пасивів, отже 210

 трильйонів   прямої   заборгованості.   Отже,  є  всі

 підстави  говорить  про  те, що наш аграрний сектор є

 банкрутом  у прямому   розумінні  цього  слова.

      І  це  в  той  час,  коли  ми  маємо 32 мільйони

 гектарів  орної  землі  на  52,  32, моя цифра -34 ще

 краще, на 52 мільйони громадян. Тобто ми маємо десь в

 середньому  по  0,  6  гектара  землі. За оцінками, з

 якими  погодився  інаш  Уряд  і вчені, 1 гектар землі

 десь  в  Україні,  як  стартова його ціна коштує 1920

 доларів.  Олександр Олександрович називав десь навіть

 під 2000.

      Мені  здається,  що  той закон, який ми сьогодні

 розглядаємо,  і так якось може байдуже і негаряче -це

 можливо  перший  закон,  який прориває нас і аграрний

 наш  сектор  у  справжню  дійову практичну економіку.

 Досі   ми   діяли   двома   способами,  значить,  або

 нарощування   пільг,  або  роскручування  інфляційної

 нашої катушки.

      Звичайно,  наші  дебати, які тут були і, мабуть,

 іще  не  раз  будуть,  щодо  цієї  стартової ціни, ми

 повинні  собі  зізнатися, що ця ціна цілком умовна. З

 чогось  треба почати. найліпше ціну землі визначив би

 звичайно   ринок   землі.  Туди  було  б  укладено  і

 бунітедна  оцінка, і рентабельність, і все буквально,

 і  віддаленість  від  місця.  Все,  звичайно, з часом

 визначить  ринок. Але що в нас з ринком землі, ви всі

 прекрасно знаєте.

      Через   те   я,   маючи,   скажімо,   можна  тут

 дебатувати, такий процент ми виставляємо чи не такий.

 Я  думаю, що його потрібно приймати. Це той закон, до

 якого  ми будем повертатися, можливо, навіть щороку і

 уточнювати  його,  тому  що  ситуація нам дуже юагато

 потім  буде  прояснювати.  Все  одне  ми будем робити

 помилки.

      Найголовніше  сьогодні зробити їх якмога меньше.

 Я  думаю,  що  цей закон дасть в принципі принциповий

 перерозподіл  ситуації  в  Україні.  Тому що плата за

 землю,  яка  закладена  у цей закон, вона практично в

 самому  вже  житті,  у  практиці  вона  вирішить  які

 грунти,  якщо вони мають цей бонітедний бал нижче 10,

 значить,     вони     вже     не     придатні     для

 сільськогосподарського  иробництва.  Значить, їх може

 доведеться засівати лісами. Тобто, я ще раз кажу, цей

 закон  має  просто колосальну перспективу, колосальну

 перспективу   в   Україні,   тому  що...  Я  розумію,

 закладена   в  закон,  і  хочу,  щоб  мене  правильно

 зрозуміли  і виборці, і мої колеги депутати. Я також,

 скажімо,  десь  душею  за  те,  щоби, ну, дати пільги

 нашим пенсіонерам на селі. І теж розумію, що є про що

 сперечатися    щодо    оплати    тієї    землі,   яка

 використовується  армією.  Але  мені здається і хотів

 би,  щоб  ми  на цю тему поміркували під час другого,

 може,  читання.  Якщо  ми  підемо знову на оці пільги

 селу,   знову   пільги,   по-перше,  будуть  мати  не

 ветерани,  не  вдови солбатські, а будуть мати зовсім

 інші люди -ми це знаємо.

      Через  те,  я  думаю, що може нам один раз треба

 було  б  відійти  від  цих  попульських наших, так би

 мовити,  якихось  нагнітань,  а  один  раз і назавжди

 сказати:"Є  земля,  за  неї  і  потрібно  платити". А

 персіонерам,   якщо  треба,  може  добавити,  так  би

 мовити, в цьому плані там навіть якусь доплату.

      І  щодо  армії.  Я  підтримую  Чапюка,  який тут

 сказав:"Якщо  ми  дамо пільги, знову будуть стояти ці

 зарослі  бур'яном  полігони, знову..." Це ж той самий

 бюджет  практично. Я за те, що за все просто потрібно

 платити, кожну копійку потрібно рахувати.

      Я  розумію,  але  це  моя  позиція,  і  я на цій

 позиції  наполягаю. Я думаю, щр ми з вами все-таки як

 би  ми  тут  не  дискутували, я думаю, що ми все-таки

 повинні  цей  закон  сьогодні  прийняти, це, справді,

 реформаторский   прорив   в   оцінку,  в  решті-решт,

 українскої землі і уплати за землю.

      Дуже  прошу всіх депутатів підтримати цей закон,

 хоч  у ньому є, звичайно, дуже багато протилежностей,

 намагання  схрестити  позицію Юхновського із позицією

 Інституту   землеробства   -це   дуже  часто  нагадує

 схрещення  їжака  із  вужем. Через те, я думаю, що до

 другого  читання  треба все-таки дуже чітко визначити

 оцей механізм, і цей закон потрібно прийняти.

      Дякую.

      ГОЛОВА. ПОРОВСЬКИЙ.

      ПОРОВСЬКИЙ М.

      Микола  Поровський,  Українська  республіканська

 партія, група "Державність".

      Шановні  колеги  дептутати!  Потреба у вартісній

 оцінці   землі  зумовлена  потребою  включення  її  у

 загальну   суму   аграрного   майна.

      Якщо  в  ціну  промислової продукції включаються

 відповідні   складники   амортизаційних  відрахувань,

 основних     коштів,    то    у    формування    ціни

 сільськогосподарської продукції повинна бути включена

 також  і ціна землі. Для правильного формування, і це

 треба  звести до єдиної оцінки, дві категорії: якість

 і  кількість.

      Існуюча  нині  величина  плати  за  землю  -1, 5

 мільйона  за  гектар  -яка  стягається  і  у  випадку

 вилучення  землі  сільськогосподарського обробітку, є

 профанацією  самої ідеї плати за землю і тільки і дає

 підстави  для  різних  корупційних  діянь  і фактично

 злочинів  у  цій   сфері.

      Плата за землю має бути єдиною платою селянина.

      Як  правило,  ця  плата  визначається  1  -1,  5

 відсотка  від  вартості  землі,  що  відповідає 23-30

 відсотків  від  прибутку,  що  може отримати господар

 ріллі.

      Ціна  ріллі  має залежати також від намірів того

 купця,  хто  хоче придбати цю землю. Якщо покупець чи

 той,   змінює...  придбає  цю  землю  для  того,  щоб

 вирощувати  на  ній  врожай,  то вартість ділянки має

 дорівнювати   сумі  прибутків  від  зібраного  врожаю

 впродовж 25 років.

      Але,  якщо  цю ділянку землі хочуть отримати для

 будівництва      -тобто,      її     вилучають     із

 сільськогосподарського  господарювання  -то  вартість

 ріллі...   ділянки   ріллі  вже  повинна  дорівнювати

 вартості  сумарного врожаю, що може бути одержаний на

 цій  ділянці  впродовж  25 років. А отже в 5 -6 разів

 вищий.

      Мене  надзвичайно  насторожили такі слабкі норми

 запропонованого   законопроекту.   Зокрема,   колеги-

 депутати  вдумайтесь  в  положення  статті  7. Цитую:

 "податок  за  ділянки,  надані  за  межами  населених

 пунктів  для  промисловості,  транспорту,  зв'язку та

 іншого   призначення,   справляється   в   розмірі  1

 карбованець за один квадратний метр". Тобто, 10 тисяч

 за гектар.

      Почекайте.  Але  ж  що  озачає  норма закону "та

 іншого  призначення"?  Тоді,  як кажуть, всі захочуть

 платити  таку  символічну  ціну  за    гектар.

      Настуне.  Податок за земельні ділянки, надані за

 межами  населених пунктів для залізниць, справляються

 в  розмірі 50% суми земельного податку. Це також не є

 чіткою  нормою  закону,  тому  що  для  залізниць  це

 формулювання є абсолютно не чітким.

      Одна  справа, земля, яка під залізничним, а інша

 справа,  коли  для  залізниць  передається  земля для

 підсобних господарств і т.п.

      Я  наполягаю  на тому, щоб до проекту закону був

 внесений розділ, який запропонований в проекті Ігорем

 Рафаїловичем  Юхновським,  зокрема,  це  у розділі 2,

 стаття  6: "Нормативна ціна землі запроваджується для

 забезпечення   економічного   регулювання   земельних

 відносин.  Нормативна ціна на землю установлюється на

 основі бонітету землі, середнього доходу та середньої

 по  Україні  врожайності  озимої  пшениці як основної

 сільськогосподарської  культури  України  та  густини

 населення".

      А  також  стаття 7. Якщо ці два положення будуть

 включені  до нормативу закону, отже вважаю, що буде в

 основу законопроекту покладено справедливий підхід.

      Я  пропоную  прийняти цей законопроект в першому

 читанні    і    врахувати   оце   головне   положення

 альтернативного закону Юхновського.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Швидкий.

      Я  хочу  підкреслити, поки він дійде до трибуни,

 що  мова  не йде про продаж землі, як дехто зрозумів,

 а, може, радіослухачі, мова йде про те, щоб визначити

 ціну  землі  і залежно від цієї ціни брати податок за

 неї.

       Будь ласка, Швидкий.

      ШВИДКИЙ П.Є.

      Шановні  народні  депутати, шановний Головуючий,

 мені  дуже  така  доля випала недобра, тому що я все-

 таки  хочу  сказати про те, що не врахувала комісія і

 не   положила   в   ідеологію  цього  закону  те,  що

 пропонував   Ігор  Рафаїлович  Юхновський.  Я  з  ним

 сьогодні особисто говорив по телефону, і це правда є.

      Давайте ми почитаємо, що нам дає в пояснювальній

 записці  комісія  відносно пропозиції Юхновського: "З

 огляду на те, що зазначений законопроект базується на

 бонітетній   оцінці   земель   сільськогосподарського

 призначення,  яка  є  лише показником фізико-хімічних

 властивостей  грунтів,  і  не  враховує  кліматичних:

 температура,  опади,-та  іних  економічних  факторів,

 комісія важає недоцільним брати його за основу.

      Шановні мої, я дуже довго займався цим питанням,

 і це не дадуть збрехати мої колеги, депутати, де я ще

 був  і  в минулому році на цій комісії по вивченню от

 цього  питання,  плати  за  землю і ціни землі і тому

 подібне.

      Саме   просте  є  завжди  саме  найбільш,  таке,

 геніальне.  І  от  як раз таким самим простим в землі

 виявився  бонітет.  Тут  є  спеціалісти,  вон кивають

 головою,   представники  із  земельних  питань,  вони

 скажуть,  що  бонітет оцінює все: і товщину гумусу, і

 опади,   і   географічне   положення,  і  агрохімічні

 властивості  і все інше. Бонітет -це є дуже унікальна

 природна   характеристика,   розумієте?   І   неможна

 ссилатися на те, що він не враховує цього. Давайте ми

 підійдем  з  другої  сторони,  ми  будем,  за  що  ми

 платимо? Ми платимо за якість землі, чи ми платимо за

 економічне  її  використання?  Напевно треба платити,

 все-такі  за  якість  землі,  тому  що,  давайте ж ми

 подивимся,   от,   кажучи,  врахували  те,  що  і  на

 макрорівні  економічна  ефективність, на мікрорівні -

 бонітетну оцінку.

      Давайте  ж  подивимось  реально. 80-ті роки -був

 секретар   обкому  партії,  який  дбав  про  сьльське

 господарство,  він  все  робив  для  того,  щоб  його

 підняти.  І  економічна ефективність такої землі була

 вищою.  Був  в іншому секратр обкому партії, який дав

 про промисловість. І там все-таки...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...почекайте!  почекайте...  і  там  все-таки та

 економічна  ефективність  була  нижчою.  Давайте ми ж

 візьмеме... То хіба можна оцю економічну ефективність

 ставити  якраз зараз в податок на землю, якщо є більш

 така  загальна характеристика, яка не залежить ні від

 того,  чи  то  хазяйнував  Степенко, чи то хазяйнував

 інший голова колгоспу - це є бонітет.

      З   другої   сторни,   я   говорив   з  багатьма

 представниками  агро-промислового  комплексу,  і вони

 кажуть:  є  землі,  припустимо, піщані, рядом землі є

 нормальні.  Я... я... Я хазяйнував на піщаних землях,

 цей  хазяйнував  на  добрих  землях -врожайність була

 одинакова.   І   що,   податок  вони  будуть  платити

 одинаковий?!  Не може цього бути! Через то я кажу, що

 цей  закон... на цьому законі працювали дуже багато -

 там  є дуже багато позитивного. Саме: плата за... там

 диференціація плати в сільських населених пунктах; за

 землю,   яка  використовується  під  дороги  всякі  і

 полігони  і  т. п. Там є дуже багато, але сама... сам

 концептуально  підхід  був  вибраний  невірно,  як  я

 вважаю.

      Шановні   мої,   я   можу  пояснити,  чому  саме

 концептцально  підхід  вибраний  невірно,  оскільки я

 володію ситуацією. Давайте рвахуємо, що у нас Україні

 було  лише  2  вузи, які готували землевпорядних... 2

 землевпорядних  факультети  було  -це  у  Львові, по-

 моєму, і в Харкові...

      ГОЛОВА.  Дякую, дякую. Сідайте, будь ласка.

      ШВИДКИЙ. ...а економічних факультетів...

      Я маю 5 хвилин - я від фракції виступаю.

      ГОЛОВА.  А від якої фракції?

      ШВИДКИЙ. Я від фракції "Державність"...

      ГОЛОВА.     А     Яворівський    виступав    від

 "Державності"...  Ну, вибачте мені...

      ШВИДКИЙ. Там було записано, ради Бога...

      ГОЛОВА. "Державність" -Яворівський, він виступив

 і скористався п'ятьма... більше п'яти хвилин.

      ШВИДКИЙ.  Через  то,  шановні, я вважаю... я

 вважаю,   що   треба  підійти  до  цього  питання,  і

 концепцію  якраз  -визначення  плати  за землю і ціни

 землі  -змінити  з тим, щоб все-таки вона враховувала

 реальні  характеристики якості землі -а це є бонітет.

 І  я  думаю, що від йього тільки виграє закон, бо він

 повинен  працювати нормально, він повинен стимулювати

 якісне  використання  землі  і  я вважаю, що це треба

 якраз   в   цьому  питанні  підтримати  проект,  який

 запропонований  Ігорем  Рафаїловичем Юхновським, і як

 концепцію підходу до плати за землю.

      ГОЛОВА.  Прошу  вас,  сідайте... Дякую. Я ще раз

 звертаю  увагу  всіх депутатів, що немає значення, та

 чи  інша  методика -в принципі, вона значеня має, але

 для   цього   закону   ця   методика  відноситься  до

 визначення грошової вартості землі, до таблиці, яка є

 в  кінці  цього  проекту  закону.  Так  от,  під  час

 підготовки   до   2-го  читання,  ви  матимете  змогу

 врахувати  всі пропозиції, в тому числі того заданого

 вами  варінту.  Я  прошу  Климпуша  до  слова...  Він

 затримується....   Алексєєв,  будь  ласка...  За  ним

 Суслов  і  Ніколаєнко і на тому завершуємо.... А, Ви,

 коротко так... Будь ласка...

      АЛЕКСЄЄВ.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты,  уважаемые  радиослушатели.  Я  рад, что мы

 наконец-то   приступили к  рассмотрению  изменений  в

 Законе  Оплата за землю. Ибо вопрос этот крайне важен

 и он  не только созрел, но уже и перезрел.

      При    рассмотрении   эттого  закона,  я  лично,

 глубоко  изучил  1  аспект. Это вопрос платы за землю

 предприятими  транспортного,  в  частности, железными

 дорогами.

      Глубоко  изучив  проблему, проконсультировавшись

 со  специалистами  и  поообщавшись  с представителями

 транспорта  из  моего округа, я еще раз убедился, что

 моя  позиция,  которой  я занимаюсь полтора года, это

 недопустимость      налогообложения      транспортных

 магистралей,  верна.  Известно,  ведь,  ято  железные

 дороги  монету  не  чеканят  и  деньги не печатают, и

 взять  их  они  могут только лишь из 1-го источника -

 это, подняв тарифы на грузоперевозки и подняв цены на

 билеты.  То  есть, принимая решение облагать железные

 дороги  налогами  за  землю, мы тем самым провоцируем

 поднятие  цен на билеты.

      Известно,   что  дажев  царские  времена,  царь,

 которого  все  ругают,  выкупал  землю  у помещиков и

 предоставлял ее? бесплатно для строительства железных

 дорог  ибо  он понимал, что главное тут не фискальная

 политика, а государственная. То бишь железные  дороги

 связывали   страну.  Ну,  и  ктому  же,  давайте,  не

 забывать,  что у нас, как и в подавляющем большинстве

 стран,....... долги государственные. И глупо выглядит

 ситуация,   когда   государство  само  себя  облагает

 налогам,  чтобы потом субсидировать.

      Группа депутатов  подготовила поправки к закону,

 в  котором  постаралась  тоже  те  позиции, которые я

 сейчас  отстаиваю,  провестив закон.

      Но, к сожалению, Комиссия учла эти поправки не в

 полной  мере.  Те  самые  поправки,  которые  вносили

 депутаты   - транспортники.

      Но я подчеркиваю и то позитивное обстоятельство,

 что  Комиссия  з  питань  агропромислового комплексу,

 земельних  ресурсів  і  розвитку села пошла навстречу

 целому  ряду  поправок  наших  и предложений, и нашла

 возможность   удовлетворить их  частично.

      Это,  конечно,  удовлетворяет  нас  не  в полной

 мере,  но я считаю, что тот законопроект, который нам

 подан   в   первом   чтении,   является  основой  для

 дальнейшей работы, для дальнейшего совершенствования,

 и  потому, чтобы открыть возможности, я предлагаю его

 принять   в   первом  чтении,  ну  а  затем  серьезно

 поработать на  путях   его  улучшения.

      Спасибо.

       ГОЛОВА.   Дякую  вам.

      Суслов.

       Ну,  Василь Петрович, ви молодець, я вам скажу,

 ви  ж  тільки що запитались, ми час розкладку робили,

 враховуючи  тих,  що  записані  раніше  були,  а  в и

 дописались зараз,  тепер. Будь ласка.

      СУСЛОВ.

       Уважаемые   народные   депутаты,   Комиссия  по

 вопросам    финансов    и   банковской   деятельности

 рассмотрела  на своем заседании проект Закона Украины

 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про

 плату  за  землю"  и  приняла решение поддержать этот

 проект   в  первом  чтении.

      У  нас  есть  конкретные предложения, которые мы

 подадим   Комиссии   по   вопросам  агропромышленного

 комплекса для того, чтобы проект был доработан.

      Но  сейчас я бы хотел поставить вопрос, который,

 с нашей  точки  зрения, не  может  быть отложен.

      Дело  в  том, что еще своим постановлением от 13

 декабря " Про основні положення податкової політики і

 податкову  реформу  в  Україні" Верховна Рада України

 поручила  Кабинету  Министров  в  двухнедельный  срок

 рассмотреть   предложения   относительно  ограничения

 неоправданной  дифференциации ставок платы за землю и

 установления граничного, или предельного уровня платы

 за  землю.

      Поблема     касается    небольшого    количества

 промышленных   предприятий,   находящихся  в  центрах

 крупных  городов.  Эти  предприятия вынуждены платить

 сегодня  при  существующем законодательстве по оплате

 за землю суммы, которые находятся в пределах от 20 до

 30   тысяч   долларов  за  гектар.  Для  многих  этих

 предприятий  такие  платежи  платы за землю превышают

 всю  величину  получаемой  ими прибыли. Деференциация

 ставок  платы  за  землю  внутри  населенных  пунктах

 превышает у нас сегодян в 250 раз.

      В  связи  с  этим комиссия предлагает, в связи с

 тем,  что  Кабинет  Министров  не  подал  предложений

 своих,    временно    законодательно    урегулировать

 предельный азмер платы за землю.

      Вам розданны предложения от Комиссии по вопросам

 финансов   и  банковской  деятельности.  Предлагается

 проект  постановления,  которым  будет принят закон в

 первом  чтении, добавить один пункт прямого действия.

 "Встановити  щодо  введення в дію Закону України "Про

 внесення  змі  н  і  доповнень до Закону України "Про

 плату  за  землю"".  Плата  за  землю  справляється в

 встановленному  чиннми законодавством порядку. Але її

 розмір  не  може первищувати від 220 неоподаткованних

 мінімумов  доходів  громадян  за  гектар за рік". Это

 абсолютный предел  платы за землю.

      При  подготовке  и  обосновании этой величины мы

 провели  консультации  с  промышленниками, экспертами

 Украинского союза промышленников и предпринимателей и

 решили   предложить  Верховному  Совету  до  принятия

 закона,  где,  как  мы  расчитываем,  это предложение

 будет  узаконнено,  принять  такую  норму  временного

 действия.

      Спасибо. Материалы у вас находятся на руках.

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   Николаєнко   Станіслав

 Михайлович,   Миколайович,   я  прошу  вибачити,  від

 соціалістів.  Але  все  одно,  якщо  можна, то трошки

 скоротіться.

      НИКОЛАЄНКО С.М.

      Шановні   колеги,   шановні   виборці,  шановний

 Олександре Олександровичу.

      Фракція   "Соціалістів"  доручила  мені  коротко

 виступити  з  цього  закону  і  сказати  слідуюче. Ми

 хочемо  сказати  і  виходимо  з того, що земля, і по-

 шевченкові,  і  в  загалі в народі так люди вважають,

 богом  дана  і  торгувати  нею  не  можна.  Тому  мова

 сьогодні,  я  повинен  підкреслити  для слухачів: про

 визначення  вартості ціни, про ціну на землю. Це буде

 той захід, який дозволить раціонально використовувати

 найбільше багатство, яке є сьогодні у нас з вами.

      Введення   ціни  на  землю,  перенесення  її  на

 собівартість  продукції буде стимулювати господаря на

 землі,  колгоспи,  КСП,  фермерів до більш ефективної

 роботи і так далі.

      тут  єсть  дискусія: яким користуватися законом?

 Чи  тим,  що  внесений  комісією  аграрною  чи Ігором

 Рафаїловичем Юхновським? Буз сумніву, Ігор Рафаїлович

 Юхновський  правий.  Але  19 податків і платежів, які

 зберігаються   після   цього,  вони  не  дають  змогу

 працювати  цьому  закону.  Тому я більше склоняюсь до

 того,  що потрібно підтримати на даному етапі проект,

 запропонований  комісією.  Він,  який  враховує  дещо

 те,   що   пропонує  Ігор  Рафаїлович  Юхновський.  І

 продовжити  працювати на перехід в перепективі на те,

 щоб  лишити  все-таки  ставку  податку лише на землю,

 вірніше це так.

      А  тепер  зодо  плати  за  землю. Ну, по-пеше. Я

 хотів би попросити, що так у нас... Наприклад, у мене

 три  варіанти  цього  закону. І тут півзалу працює по

 всім  трьом  варіантам.  В  одному варіанті, в одному

 інше,  кількість розділів не співпадає: в однолму 25,

 в одному 28. Ми губимся: про яку йде мова статтю.

      ГОЛОВА.  Від  07. 12.95   єдиний варіант повинен

 бути.

      НІКОЛАЄНКО. Олександр Олександрович, а доповідь

 то йшла січня місяця. В мене... Я працюю по цьому.

      Тому я що хотів сказати? Перше. Щодо коштів, які

 направляються   і   збираються   сільськими   радами,

 місцевими  радами з плати за землю. В законі сказано,

 що   вони   йдуть  на  спеціальний  рахунок  Рад,  40

 відсотків  іде,  як кажуть, на верх, а 60 лишається в

 Радах,   і   використовуваться   повинні   тільки  на

 бонітування, моніторинг, плодючіть і так далі.

      Я   задаю  питання,  як  представник  сільського

 райони, і наші соціалісти запитують:" А з чого з тоді

 сьогодні  платити  дитячі? З чого сьогодні платити за

 поховання,  якщо  це  єдине  практичне джерело в селі

 доходів  бюджеті?  Тому тут потрібно сказати може: як

 правило, йдуть на підвищення плодючості.

      А то в нас пишеться одна "земля", людей не буде.

      І   питання   -кошти  виділення  на  монеторинг,

 банітування.  Їх  потрібно  передбачати  в бюджеті із

 інших  статей,  а  не тільки сплати за землю. Тому що

 в  моєму  окрузі, в більшість округів господарства за

 1995 рік плату за землю так і не внесли, бо ні з чого

 їх платити.

      Друге.  Я,  оскільки користувався самим останнім

 Законм, тут єсть дещо. Я хотів звернутись до Аграрної

 комісії,  у  нас  єсть  питання. В статті 6 в старому

 законі   є   чітке   формулювання  -я  до  Олексієнко

 звертаюсь -"земля, зайнята під будовами". І ні в кого

 не   викликало  сумніву,  що  це  таке.

      У новому варіанті ви пишете "забудована земля".

      Я, наприклад, уже не розумію різницітут: що таке

 забудована  земля,  а  що....  Чіткіше було в старому

 варіанті.

      Тому  ми  просим вас все-таки врахувати. Тому що

 то,  що  ви  пропонуєте  в  самому останньому законі,

 село, де буде до 3 тисяч жителів, буде платити людина

 за 50 соток -а в нас є такі люди -15 мільйонів в рік.

 Де він  візьме   скільки  коштів?

      Тому  тут  нада  вияснити, яку ви маєте... що ви

 маєте на увазі.

      Друге.  Плата...

      ГОЛОВА.   Станіслав(...........).   Ось   це  на

 сторінці 6  ви  читаєте?

      "Податок  на  земельні ділянки, зайняті житловим

 фондом?. Так  написано  в  цьому варіанті.

      НІКОЛАЄНКО.  Ви  розумієте. Я самий останній, я

 так  думаю...

      ГОЛОВА.  А він  користувався  старим варіантом.

      НІКОЛОЄНКО.  Ні, в мене не старий. Самий новий.

 Лютого місяця.

      Друге   питання.   Вірніше  третє.  Я  підтримую

 Комісію аграрну, яка розумно поступила і записала, що

 "сплата  за  землю  для  науково-дослідних  і учбових

 господарств, сільськогосподарських закладів і взагалі

 для  всіх,  хто  фінансується у навчальних закладів з

 бюджету,  не береться якщо це в межах нормативів". Це

 дуже    розумно   і   наша   комісія   також   освіти

 підтримувала.

      І   останнє.   (...........)   передостаннє.   І

 останнє.   Тут   мій  колега  з  Херсонської  області

 Григорій  Іванович  Найда говорив про те, що потрібно

 передбачити,  щоб  і  з  Азовського  моря з побережжя

 Азовського моря -це стаття 6. 3, поставити коефіцієнт

 2 і збільшити таким чином плату. То потрібно говорити

 чітко.  У  нас  там єсть на Арбатській стрілці просто

 село,  де колгосп. Якщо ми збільшимо цю плати, то там

 люди  на  пісках сидять без дощу круглий рік, і ми їх

 просто   розоремо.   Тому  якщо  мова  йде  про  зону

 відпочинку,  то  там  може  бути  плата,  а  якщо  це

 людина   -когоспник,  який  не  має...  в  тому  морі

 купається  один раз в рік, то ми ще й плату йому таку

 поставимо, як на курорті десь. Це ж буде нонсенс.

     І останнє.  В таблиці ( я тепер вже кажу по тій, що вже і  ведучий  має) стоять ціни за землю.  Говоримо вам слідуюче, дивіться:  Полтава,  в   Полтавській   області визначено 409 мільйонів за гектар ріллі;  в Хмельницькій

- 410 і в Херсонській - 410.

     Херсонська область  в  минулому  році  отримала 210 міліметрів опадів,  згоріла п'ятий рік підряд - нада ж і це враховувать.  Земля може бути хороша,  але якщо її не поливати, вона просто вмре.  Якщо це  мається  на  увазі зрошення, то   давайте   напишемо   окремо  "зрошувальні землі", а окремо болота.

     Ми  підтримуємо цей проект закону,  але дуже багато над ним потрібно працювати.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Станіславе Миколайовичу. Я думаю, що пропозиція   слушна,   хоч  тут  враховувалися  різні показники. Адже 40 відсотків  меліорації  в  Херсонській області, 40 відсотків для України зроблено в Херсонській області і тому це теж враховується в оцінці землі.

     ГОЛОС З ЗАЛУ.           Не чути.

     Тут треба передбачити, яка плата на  богарі..., яка не меліоровані   землі.  Я  думаю,  що  це  дуже  слушне зауваження Ніколаєнка, його треба, безперечно, врахувати при остаточному доопрацюванні проекту.

     От ми,  власне,  підійшли   до   завершення   цього обговорення, але  просить і Олександр Миколайович слова, он з      пропозицією      записаний      на      виступ Симоненко... Костянтинович,  і  так ми зробимо.  У нас є 25, ну, 30 хвилин. Ви продумайте, порадьтеся з колегами, щоб ви  всі  підтримали  все-таки  в першому читанні цей проект закону.  А  до  другому  читання  ми  його  потім готуємо з урахуванням ваших зауважень. Ну давайте... Так за основу не можна.  Не  голосується.  То  постанова  за основу голосується.

     Чи наполягаєте, Олександре Миколайовичу?

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Ну,  є  пропозиція вносити... Давайте зважимо на

 те,  що  останні  слова.......  день  народження, він

 хотів   проголосувати   саме   сьогодні,  після  його

 виступу. Давайте   проголосуємо  зараз.

      Будь  ласка,  ставиться  проект закону в першому

 читанні.

      Сідайте   , дружно, будь ласка.

      За -

      Прийнято рішення.

      Тоді   давайте   вже   будемо   і  з  постановою

 визначаться.  Тут  є  Постанова,  але її треба додати

 пунктом, про який  сказав  Суслов, зрозуміло?

      Він   у вас  на руках  є.

      Тоді  з  урахуванням  цього  пункту  я ставлю за

 основу  проект  Постанови.

      Будь ласка, за  основу.

      За -

       Які  доповнення будуть, Яворівський?

      ЯВОРІВСЬКИЙ.  Шановний    Олександр Олександрович,

 шановні  колеги, я думаю, що не треба записувати це в

 Постанову, а нехай це буде протокольне доручення, але

 до  Комісії  нашої профільної, яка буде опрацьовувати

 до нашого другого читання цей закон, обов'язково щоби

 був залучений Ігор Рафаїлович Юхновський, бо він дуже

 багато  просто  зробив,  дуже  багато в нього різних,

 прислухатись  до  його     голосу обов'зково.

       ГОЛОВА.  Добре,  я думаю, що це буде враховано,

 тим  паче,  що  під  час підготовки цього проекту він

 працював в комісії, і сам про це говорив, так?

      Є пропозиція ще така, знову ж таки не записуючи,

 але   під  час  розгляду  цього  питання  в  Комісії,

 запросити  на  цей розгляд заступників голів обласних

 Рад,  які  відають питаннями сільського господарства,

 щоб  воин  знали,  як стосовно позицій кожної області

 буде       співвідноситься   цей  закон.

      Ще  є пропозиції? Сташенко, будь ласка.

     СТЕШЕНКО

     Дякую. Олександре  Олександровичу,  у  мене  просто невелика репліка. Адже навіщо давати доручення. Нікому з народних депутатів   не   забороняється   працювати   де завгодно з будь-яких питань. Це логічно, це логічно.

     ГОЛОВА. От тому ми і не даємо.

      Анатолій Степанович, зрозуміле. Заступники голів

 обласних Рад. А Носов ще раз скаже слушну пропозицію.

       Будь ласка.

      НОСОВ В. В. Ну, по Регламенту передбачається, що

 Верховна  Рада  може  давати доручення депутату, і це

 дає йому право бути відсутнім на пленарному засіданні

 під  час  підготовки  цього  законопроекту.  І  це  є

 поважна причина. Так що, зважуйте.

      ГОЛОВА. Ось тому ми і даємо, тільки усно, усно.

       Будь ласка, Черенков. Слово Черенкову -і будемо

 завершувати.

      ЧЕРЕНКОВ О.П.

      Уважаемые  коллеги,  я  считаю,  что в отношении

 пашни   более-менее  подход  разумный  и  понятный  и

 отклонения по областям небольшие.

      Поэтому "багаторічні" насаждения нужно сделать в

 процентном отношении от предыдущей строки, и это дать

 поручение  такое комиссии. И это будет справедливо. В

 процентном отношении.

      ГОЛОВА.   Так,   я   думаю,  що  правильно.  Теж

 пропозиція. Врахує комісія під час підготовки. Так? І

 особливо  зверніть  увагу  на  другу  статтю, там, де

 процент  і  від  нього частка. Там, виходить, у сотні

 разів зменшена плата. Уважно подивіться на це.

      Таким  чином,  я  прошу  в  цілому проголосувати

 проект  із  доповненням  Суслова.  Голосується проект

 постанови  в  цілому. Дружно, прошу. Я не так сказав:

 активно.

      "за"

      Рішення  прийнято.  Я  хочу  ще  раз підкреслити

 думку,  яка  тут  не  один  раз звучала. Мова йде про

 податок  на землю на основі вартості землі, а не мова

 йде  про  продаж землі. Тобто, методика змінена, мова

 йде про податок на землю.

      Перерва  на  30 хвилин. Засідання розпочнеться о

 12. 40.

               П І С Л Я    П Е Р Е Р В И

      ГОЛОВА.  В  переві  відбувся  обмін  думками між

 групою   депутатів  з  приводу  проголосованого  нами

 закону в першому читанні. Будьте уважні.

      Ну,  власне  кажучи,  це інформація для тих, хто

 цікавиться  цією проблемою. З приводу прийнятого нами

 закону,   виявилося   ще   цілий  ряд  обставин,  які

 вимагають  надзвичайно  ретельного підходу комісії до

 підготовки цього закону в другому читанні.

      Я просив би комісію надзвичайно серйозно підійти

 до  цієї справи, враховуючи всі пропозиції, котрі тут

 звучали,  але  зробити цей закон максимально простим,

 зрозумілим,   щоб   там  не  було  двійних  рахунків,

 відсилок  на  інші  статті.  Більше  того,  навіть  в

 окремих  статтях  як вийняток в практиці законодавчої

 роботи  провести  приклади  розрахунків,  щоб не було

 різних  тлумачень  норм  цього закону. Або додаток до

 нього, чи приклад, чи доповнення. Як завгодно зробити

 так,  щоб кожному, хто буде користуватися цим законом

 і   земнопорядний   службі  і  податковій  інспекції,

 господарству, було зрозуміло, як ведеться обрахунок.

      Будь ласка, Динейкін.

      Я прошу, дайте слово Динейкіну.

      ДИНЕЙКІН.  Александр  Александрович. Посколку мы

 приняли   долнение   Суслова,  которое  имеет  прямое

 действие,,  было  бы  целесообразно  в  постановлении

 указать, с какой даты оно вступает в силу, то есьт, 1

 января,  1  февраля, потому что, действительно, нужно

 пересматривать  ставки  налога  на  землю  с какой-то

 даты. Потому что январь прошел по ставкам предыдущего

 года, февраль идет то же самое.

      ГОЛОВА.  Справа  в  тому, що сьогодні діє норма,

 прийнята  нами  в грудні місяці про те, що справляння

 податку на землю ведеться як інших податків (?)... на

 основі  чинного законодавства, а в даному випадку йде

 мова   про  зв'язок  із  із  цим  законом,  що  зараз

 розглядається.

      Таким  чином,  після  прийняття  бюджету взагалі

 втрачає  силу  ця  норма,  оскільки тоді вже буде все

 зрозуміло визначено в бюджеті. В законі про бюджет. А

 на  сьогодні  діє  та процедура, яка визначена нами в

 грудні місяці. Тобто, там дати не потрібно визначати.

 Мова йде про принцип сам щодо прийняття цього закону.

 Буде   визначення   заону   про   оплату   за  землю,

 справляється  податок  в такому обсязі. Не більше 200

 мінімальних оплат.

      Я прошу, запитання до цього закону чи іншого.

      Будь ласка. Швидкому дайте слово, він каже...

      ШВИДКИЙ.  Шановний Олександре Олександровичу. Як

 ви  дивитесь  на  те, що ми зараз приймаємо податкові

 закони.  Комісія по бюджету готує бюджет. І вона ледь

 не  може  ніяк  то  все  узгодити.  Щоб прийняти таку

 постанову.  Що  податкові  закони  вступають  в  силу

 тільки  з  нового  бюджетного  року. Щоб така комісія

 бюджетна  мала  якусь  певну стабільність і нормально

 могла працювати над теперішнім бюджетом.

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Дякую.

      Верховна  Рада  може  визначити так і інший срок

 встановити  з  моменту  введення.  Давайте  в кожному

 конкретному випадку будемо визначатися, а в принципі,

 сам  підхід  ваш  безперечно,  зрозумілий  і  мабуть,

 достойний уваги.

      Розглядається...  Так,  прошу  звернути увагу на

 те,  що у переліку питань, які сьогодні віднесені для

 розгляду,  цілий  ряд  питань позначені зірочками. Що

 означає,  що комісії пропонують і Президія підтримує,

 розглядати ці питання за скороченою процедурою.

      Тому  з  вашої  згоди  я  не  буду ставити це на

 голосування,  оскільки  це є процедура, визначена вже

 Президією на основі пропозицій комісії.

      Про  проект  Закону  України про внесення змін і

 доповнень   до   Кримінально-процесуального  кодексу,

 статті  45,  46.  1  та Кримінального кодексу України

 статті  155.  8 і 198. 2. Доповідач -Маляренко Василь

 Тимофійович,  перший заступник Голови Верховного Суду

 України.

    МАЛЯРЕНКО. Перший  заступник...

      ГОЛОВА.  Ви  знаєте, що у Секретарімті Верховної

 Ради  майже  ніколи  не  помиляються,  якщо  написано

 "перший", то мабуть "перший". Будь ласка.

     Берем  до  уваги, що він  ще  не  перший  заступник.

     МАЛЯРЕНКО.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати.  Ставнолення  в  Україні  нових  соціально-

 економічних   відносин  породило  в  суспільсьві  ряд

 негативних явищ.

      Закорема,    стали    розповсюдженими    випадки

 насильницької   чи  поєднаної  з  погрозами  протидії

 законні  підприємницькі  діяльності,  примушування до

 виконання     чи     невиконання    цивільно-правових

 зобов'язань.

      У   зв'язку  з  тим,  що  зовні  такі  суспільно

 небезпечні  діяння  мають  вигляд  як вимагательство,

 слідчі  органи  нерідко кваліфікують їх за статею 144

 чи  за  статею  86 із значком 2 Кримінального кодексу

 України.   Однак,  кваліфікувати  такі  дії  за  цими

 статтями  не  можна,  оскільки  при їх вчиненні винні

 особи не ставлять за мету безоплатно заволодіти чужим

 майном.  За  наявності  відповідних  підстав такі дії

 можуть   кваліфікуватися  як  самоуправство,  злочини

 проти життя, здоров'я, волі і гідності особи тощо.

      Але   встановлені  санкції  за  ці  злочини,  як

 правило,  порівняно  невисокі,  що  не дозволяє вести

 ефектичну боротьбу з вказаними суспільно небезпечними

 діяннями.  Тому,  зважаючи  на те, що примушування до

 виконання   цивільно-правових   зобов'язань   чи   до

 припинення     заняття    законною    підприємницькою

 діяльністю,  якщо  вона  поєднана  з  насильством  чи

 погрозами,    відзначається   підвищенню   суспільною

 небезпечністю,  в  проекті пропонується встановити за

 такі  дії  і  підвищену книмінальну відповідальність,

 доповнивши  Кримінальний кодекс статтями 155. 8 і 198

 із значком 2.

      Вивчення  конкретних  справ про вимагательство і

 розбій    показало,   що   за   ступенем   суспільної

 небезпечності нерідко вимагательство не відрізняється

 від   розбою.  Санкції  ж  статей,  які  передбачають

 відповідальність     за     ці    злочини,    суттєво

 відрізняються.  Це  не  сприяє  ефективній боротьбі з

 вимагательством,    тому   в   проекті   пропонується

 підвищити відповідальність за злочини, перебачивши за

 найбільш небезпечні форми вимагательства покарання аж

 до 15 років позбавлення волі.

      Такі  ж  санкції  пропонуються  встановити  і  в

 статті  155.  8,  оскільки  цей  злочин  за  ступенем

 суспільної   небезпечності   не   відрізняється   від

 вимагательства.

      Що  стосується  санкцій  Статті  198.  2,  то їх

 пропонується   встановити  дещо  нижчим,  ніж  діючої

 статті   діючої  редакції  Статті  144,  тому  що  це

 зумовлено   меншою   суспільною  небезпечністю  цього

 злочину.

      Світовий  досвід  показує,  що одним із найбільш

 ефективних  запобіжних заходів, які застососуються до

 постановлення  судового вироку, є грошова або майнова

 застава,    підозрюваний,    обвинувачений   або   чи

 підсудних,  їх  родичі  або  ішні особи вносять певну

 грошову  суму або майно під умовою, що притягувана до

 відповідальних   особа  буде  себе  належно  вести  і

 з'являтись на виклики слідчого або суду. Неявка, інша

 неналежна поведінка буде тягнути звернення до застави

 в   доход   держави,   чинний   КПК   України  такого

 запобіжного заходу, на жаль, не передбачає.

      У  зв'зку  з цим, велика кількість обвинувачених

 та  підсудних,  на  жаль,  сьогодні користуючись цим,

 маючи  підписку  про  невиїзд, тікають від слідства і

 суду.   Запровадження   такого   запобіжного   заходу

 дозволило  б  не утримувати в слідчих ізоляторах, які

 на  сьогоднішній  день  переповнені, значну кількість

 обвинувачених,  сприяло  б  тому, що обвинувачений чи

 підсудний,  який  не знаходиться під вартою, належним

 чином  себе вели б і з'являлись на виклик слідчого чи

 суду.  Тому  в проекті пропонується передбачити такий

 запобіжний  захід,  як застава, доповнивши КПК статею

 153. 1.

      Після  зупинення  в  1992  році дії статті 25. 1

 Кримінального кодексу України, суди виконуючи відомий

 принцип  права,  всі  сумніви  на  користь підсудного

 стали значно частіше застосовувати умовне засудження.

 Тобто,  статтю  45  Кримінального кодексу і відсрочку

 виконання  вироку,  тобто  статтю 46. 1 Кримінальнаго

 кодексу.  З застосуванням цих статей в 1995 році було

 засуджено  63  тисячі  269  осіб,  що складають 29, 7

 процентів  від загальної кількості засуджених. Те, що

 більшість  цих осіб фактично залишається непокараною,

 не сприяє боротьбі з злочинністю.

      На  нашу думку, ефективності умовного засудження

 і  відстрочки виконання вироку в значній мірі сприяло

 б  призначення  при  цих видах засудження додаткового

 покарання у вигляді штрафу.

      У  зв'язку  з  цим,  до статті 45 і статті 46. 1

 Кримінального кодексу України пропонується внести ряд

 змін,   передбачивши,   що   в   усіх   випадках   їх

 застосування   суд   призначає   винному   в   якості

 додаткового   покарання   штраф.  Лише  у  виняткових

 випадках це додаткове покарання не призначається.

      Проект  внесений  ще  в квітні 1995 року, тому в

 ньому   запропоновано  грошові  стягнення  визначати,

 виходячи  з мінімального розміру заробітної плати. Ми

 вважали, що він буде зростати. Якщо будуть пропозиції

 про   визначення   грошових   стягнень,   виходячи  з

 неоподаткованого мінімуму в доходи громадян, то після

 прийняття  проекту  в  першому  читанні,  ми  внесемо

 відповідні зміни до проекту.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Ні, немає.

     Сідайте, будь ласка, дякую.

      Від  комісії  є  потреба? Не пропонувала комісія

 робити співдоповідь?

     Є пропозиція в першому читанні прийняти.

      Ви наполягаєте на виступі? Має право і правильно

 робить Сергій Леонідович Кузьменко.

     Будь ласка, на трибуну. Обговорення.

     КУЗЬМЕНКО С.Л. Спасибі.

      Шановні  народні  депутати!  (Сергій  Кузьменко,

 фракція "Комуністи України", Запоріжжя)

      Я  хотів  би  з  приводу  цього  пакету  змін до

 Кримінального  і  Кримінально-процесуального  кодексу

 висловитися з двох основних питань.

      Перше  питання.  Це  вже,  як  сказав доповідач,

 відносно  доповнення  до статті 154 прим, статтею про

 заставу.  Я  вважаю цілком очевидним, що тут не можна

 виходити  з  мінімальних розмірів заробітної плати, і

 формулу  треба обов'язково змінити на неоподаткований

 мінімум,  тому  що  це  більш  приближене до реальних

 обставин,  вартісна  така межа, яка нами корегується.

 Це перше.

      По-друге, я ніяк не можу погодитися і пропоную і

 вам  не  погоджуватися  з пропозицією, що застава, як

 запобіжний  захід,  не  застосовується  до  осіб, які

 підозрюються  чи  обвинувачуються у вчиненні злочину,

 на  який  може  бути  призначене  покарання у вигляді

 смертної кари.

      Це дуже вузьке коло осіб, тому що багато статей,

 в  багатьох статтях вилучили вже призначення смертної

 кари   взагалі,   навіть   як   альтернативне.  Тому,

 виходить,   що   людина,  що  підозрюється  у  тяжких

 тілесних    пошкодженнях,   які   спричинили   смерть

 потерпілого,  тим  не  менш  може  бути відпущена під

 заставу.  Я  вважаю,  що  це  не правильно і пропоную

 розширити перелік осіб, яким не може бути застосована

 така  міра,  як  застава  особами, які підозрюються у

 вчиненні злочину, зв'язаного з тілесними ушкодженнями

 і  ще  деякими,  на  мій  погляд,  тяжкими злочинами,

 хабарництво,  наприклад  у  великих  розмірах  і таке

 інше.  Це  дуже  проблематичне звужене коло осіб і, я

 вважаю, що його прийняти не можна в такому вигляді.

      Крім  того,  цілком  погоджуючись  із тим, що ці

 протидії    законній    підприємницькій   діяльності,

 примушення  чи до виконання чи не виконання цивільно-

 правових  зобов'язань,  є,  мають місце і збільшилася

 кількість таких злочинів. Я хотів би нагадати вам, що

 сьогоднішнє   положення  статті  про  вимагательство,

 статті  144, цілком охоплює цей вид злочинів, тому що

 тут  не тільки стоїть вимога, от я цитую статтю 144 в

 сьогоднішній  її  редакції. Тут написано дуже просто.

 "Вимога  передачі  індивідуального майна громадян, чи

 права  на  майно,  ".  Це  перший  склад.  Друге. Або

 вчинення   будь-яких   дий  майнового  характеру  під

 загрозою  насильства  над потерпілим і близькими йому

 особами,  розголошення  відомостей,  що ганблять його

 або  близьких  осіб,  пошкодження чи знищення майна і

 так далі.

      А тепер читаємо, що нам пропонується. Примушення

 до   виконання   чи  не  виконання  цивільно-правових

 зобов'язань.  Хіба  це  не майнові відносини? Майнові

 відносини.

      Що    нам    пропонується.   Протидія   законної

 підприємницької діяльності, тобто, протиправна вимога

 перестати  займатися підприємницькою діяльністю. Хіба

 це не майнові відносини? Теж майнові відносини. Тому,

 якщо ми вже вносимо зміни до статті 144 до татті "Про

 вимагательсьво",  то  цього  цілком  досить,  на  мій

 погляд,    для    того,   щоб   дати   можливість   і

 правоохоронним  органам  і судам ефективно протидіяти

 тим злочинам, які сьогодні у цій сфері кояться.

      Якщо   потрібно,  то  може  хай  би  і  шановний

 Верховний  Суд  і  інші  суб'єкти,  знов  внесли деяі

 доповнення  до  144  і 86 з позначкою 2 статті, які б

 ну,  розширили  коло,  а  по  кожному приводу вносити

 додаткові  статті  в Кримінальний Кодекс, потреби, на

 мій  погляд,  немає.  Тому  я  пропоную  ті статті не

 приймати,  а доопрацювати статтю 144 і 86 з позначкою

 2, таким чином, щоб вони охоплювали той вид злочинів,

 на які посилається доповідач. Спасибі.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Ще  Грабар хоче сказати слово з

 місця. Можна? Будь ласка, Грабар.

     ГРАБАР.

      Шановний    Олександр   Олександрович.   Шановні

 народні  депутати. Я взяв слово лише тому, щоб дійсно

 аргументи    попереднього    виступаючого   народного

 депутата  Кузьменка  не  звижили депутати і дійсно не

 відмовили в прогошосуванні у першому читанні.

      Я -член Комісіїпо законності і в якійсь мірі від

 імені  Комісії. Ми розглядали на Комісіїі винесли цей

 проект.  Ви  зверніть, будь ласка, увагу. Постанова в

 порядку  законодавчої  ініціативи  Верховного Суду 31

 березня 1995 року.

      Дійсно, зауваження можна прийняти і Комісія буде

 готова  доопрацювати  в порядку підготовки до другого

 читання.    Що    стосується   мінімальних   розмірів

 заробітної  плати  або  не оподаткованого мінімуму. В

 березні  ще існував порядок у всіх практично статтях,

 як  і  Адміністративного так і Кримінального кодексу,

 підхід   був   такий,  який  оцінювався  мінімальними

 розмірами  заробітної  плати.  Зараз  ви  всі  знаєте

 тактику  нашу,  ми  по  ходу  міняємо,  так  сказати,

 щціночні ці критерії. Тому це приймається.

      Що  стосується  статті  144  і статті 155. 8. Це

 абсолютно  різні  речі.  Тутмова  іде  у  156 і 8. Це

 спеціальний   склад   злочину   передбачається  вести

 протидія   в   законній  підприємницькій  діяльності,

 наприклад,   якесь  підприємство.  Підприємець,  який

 схоче    займатися   конкретним   видом   діяльності,

 випускати  ту  чи  іншу продукцію і таке інше. Тобто,

 той злочинець, який умовно буде це здійснювати (склад

 злочину),  він  по 144-й ніяк не може бути притянутий

 до   відповідальності,   бо   він  не  ставить  перед

 конкретним  підприємством  чи  юридичною особою вимог

 майнового    характеру.   Він   ставить   вимогу   не

 здійснювати  цю  діяльність,  чи  якусь  іншу вимогу,

 подібного  характеру,  яка  є  специфічною,  новою  в

 зв'язку   з   запровадженням   в   Україні   ринкових

 стосунків.

      Тому я прошу проголосувати в першому читанні всі

 зауваження, які будуть, комісія обов'язково розгляну.

 Дякую.

      ГОЛОВА.  Зрозуміла  пропозиція, і виступаючі теж

 підтвердили   цю   думку:   що,   власне   кажучи,  з

 урахуванням   зауважень   можна   в  першому  читанні

 приймати цей закон.

      Я  маю на увазі виступ Грабара, про це свідчить.

 Тому,  якщо немає заперечень, у вас на руках є проект

 Постанови,  запропонований  на  підставі  статті  130

 Конституції   України,  пункт  5  статті  Закону  про

 судоустрій, ввійнти до Верховної Ради.

     Ой! Я прошу вибачити, не ту тезу читаю. Прошу вибачити.

      Мова  йде  про  прийняття цього закону в першому

 читанні. Постанова у вас на руках, проект, схвалити в

 першому   читанні,  поданий  Верховним  Судом  проект

 Закону  про внесення змін і доповнень до Кримінально-

 процесуального Кодексу України.

      І  друге:  доручити  Верховному  Суду України та

 постійній  Комісії Верховної Ради з питань законності

 і   правопорядку  доопрацювати  зазначений  проект  з

 урахуванням  пропозиції і зауважень постійних комісій

 народних  депутатів України та внести його на розгляд

 Верховної Ради України.

      Кмісіям  Верховної  Ради  України  в двотижневий

 термін   подати  свої  пропозиції  та  зауваження  до

 зазначеного  проекту  в Комісію з питань законності і

 правопорядку.

     Я прошу підтримати цей  текст постанови за основу.

     Будьте уважні.

     "За" -

      Хтось   не   зрозумів?   Я  прошу  тих,  хто  не

 сконцентрувався, будь ласка.

      Сядьте на місця, депутати: Заєць, Васько. Чому ж

 не  голосуєте?  Будь  ласка, ставлю на голосування ще

 раз. Прошу членів Президії.

     "За" -

     Дякую. Рішення прийнято.

      Слухається питання про проект Закону України про

 внесення  змін  і  доповнень до Кримінального кодексу

 України  щодо відповідальності за ухилення від сплати

 податку.

      Ви   пропонували  самі  цей  закон  внести,  він

 пропонується за скороченою схемою.

      Король  Віктор  Миколайович,  заступник міністра

 Внутрішніх справ України, доповідає, прошу.

     КОРОЛЬ В.М.

      Шановний Голово! Шановні народні депутати! Вашій

 увазі пропонується доопрацювати проект Закону України

 про   внесення  змін  і  доповнень  до  Кримінального

 кодексу  України і Кримінально-процесуального кодексу

 України  щодо відповідальності за ухидення від оплати

 податків.   В  цьому  вже  новому  проекті  враховані

 пропозиції народних депутатів, які були висловлені на

 його  обговоренні,  на Пленарному засіданні Верховної

 Ради.

      Перш  за  все це ті, що стосувались суб'єктивної

 сторони  складу  злочину,  диспозиції  статті  148  з

 позначкою   2   Кримінального  кодексу  України,  яка

 пропонується   вашій   увазі,   відображено,  що  дії

 неплатників  податків  мають бути умисними. Це умисне

 неподання податкової декларації чи розрахунків.

      Більш чітко визначено об'єктивну сторону злочину

 та  наслідків злочинних дій -це не надходження коштів

 до  бюджету,  Дердавного  чи  місцевого або державно-

 цільових   фондів   внаслідок,  підкреслюю:  умисного

 неподання  податкових  декларацій  чи розрахунків або

 занижені  в них суми податку чиф іншого обов'язкового

 платежу.

      Поняття   "обов'язкових  платежів"  визначено  в

 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування",

 що  був  прийнятий  25  червня  1991  року. В цьому ж

 законі  передбачено  більш  реальні  суми неоплачених

 податків  та інших обов'язкових платежів, які тягнуть

 за собою, я підкреслюю: кримінальну відповідальність,

 яка також пасивна у зрівнянні з нині діючою статтею.

      Частина 1 статті 148. 2 передбачено покарання за

 несплату  податків  у  великих  розмірах,  що в 100 і

 більше  разів  перевищує  установленим законодавством

 неоподаткований  мінімум  доходів громадян на місяць.

 Це   на   сьогоднішній  дені  складає  170  мільйонів

 карбованців.  Санкція  позбавлення волі на строк до 5

 років, з конфіскацією майна чи без такої або штраф до

 100 неоподаткованих мінімумів.

      В   нині  діючій  статті  конціскація  майна  не

 передбачена  зовсім,  а  штраф  нині  складає мізерну

 суму: 6 мільйонів каброванців, яка не покриває навіть

 витрат на поштові витрати.

      У тих випадках, коли особа була раніше судима за

 аналогічний  злочин,  або  якщо  її  дії  призвели до

 ненадходження до бюджетів або державно-цільвих фондів

 коштів в особливо великих розмірів, це вже мається на

 увазі,   мільярд   700  тисяч  крб.  і  більше,  вона

 карається позбавленням волі на срок від 5 до 10 років

 з конфіскацією майна.

      Крім  того,  у  зв'язку  з підвищеною небезпекою

 злочину  передбачено частиною другою цієї статті 0 це

 не  сплачення  податків особиво великих розмірів, або

 повторність  цих  дій,  протиправних  дій,  що скоїло

 злочин,  передбачено  віднести  його,  цю  статтю  до

 категорії   тяжких   злочинів,   що   надасть   змогу

 застосувати  до  осіб, які його скоїли, більш широкий

 перелік   правових,  передусім,  запобіжних  заходів,

 передбачених законом.

      Що  стосується відповідальності юридичної особи.

 Це    піднімалося.    Це    передбачено    податковим

 законодавством,   як  я  уже  казав,  і  не  потребує

 вноситися   сюди   з  фірм  чи  малого  підприємства,

 стягується  нарахована  сума  на  податок  та штрафні

 саекції в разі, якщо на рахунку юридичної особи немає

 коштів,  щоб сплатити цю суму. То податкова інспекція

 може  подавати  позов  до  Арбітражного  суду  згідно

 закону України про банкрутство  зміни, які були прийняті.

      Конкретні   посадові   особи   в  разі  умисного

 ухилення   від  сплати  податків  несуть  кримінальну

 відповідальність,  до  них застосовується і також і в

 запобіжній  мірі, як штрафні санкції, або позбавлення

 волі чатини 2 статті 148 з позначкою 2, коли навмисне

 не сплачуються до бюджету більше як 1,7 мільярда крб.

 віднесеного до тяжких злочинів.

      Передбачено    також   і   відповідальність   за

 приховання  тяжкого злочину. Це стосується перед усім

 тих  осіб,  які  під  час  перевірок  викрили, але не

 повідомили про це до правоохоронних органів.

      Прийняття   цього   законопроекту   дасть  змогу

 правоохоронним органам більш ефективно вести боротьбу

 з  злісними неплатниками податків і внести свій вклад

 до державного бюджету.

     Тому я пропоную вас проголосувати за цей закон.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  чи  є  запитання до

 доповідача?

      Я  бачу  цікавить питання, це добре. Будь ласка,

 запишіться.  І  зверніть  увагу  на  те, що переважна

 більшість  депутатів  ніколи  не  буде розпоряджатися

 такими  сумами,  за які потрібно платити. Кримінальна

 відповідальність   наступає   і  переважна  більшість

 громадян  України, майже всі не будуть користуватися,

 але  є такі, що можуть такі зловживання допускати. От

 і проти і спрямованний цей закон.

     КОРОЛЬ. Це й було взято за основу.

     ГОЛОВА. Тітенко.

      ТІТЕНКО.  Уважаемый докладчик, я хочу вам задать

 такой вопрос.

     313, Коминтерновский округ, Титенко.

      Если    коллективное    сельхозпредприятие    не

 заплатило   налоги,   то  выходит,  что  руководитель

 сельхозпредприятия  пойдет  под  криминал, так как он

 его  возглавляет,  а  налоги  по  разным  причинам от

 урожая  до  урожая  и все остальное. Как же это будет

 расцениваться?

      КОРОЛЬ.  Спасибі.  Я  хотів  би, щоб ви звернули

 увагу  на те, що умисне ухилення від сплати податків,

 це  мається на увазі, коли особа, яка повинна платити

 податки,  умисно ухиляється або зменьшує розмір цього

 податку,  або  зовсім не подає, або виїхала на певний

 час,   умисно   виїхала   і   перешкоджує  податковій

 інспекції  получити  ці  податки  всі,  тільки умисел

 повинен  бути прямий, коли особа має можливість, знає

 про це, але умисно не виконує. Чи підробила, занизила

 суму  податку,  чи  підробила  звіт якийсь, чи зовсім

 ухиляється.

      А  сроки,  порядок  і це все, їм роз'яснюється з

 першого  початку, коли вони реєструють свої чи ці всі

 дії,  тому тільки умисел конкретної особи і сума, яка

 велика   ми   передбачаємо   буде  нести  кримінальну

 відповідальність,   розумієте,   тут   мова  йде  про

 кримінальну      відповідальність.      Всі      інші

 відповідальності   майнові,  це  податкова  інспекція

 наполягає в іншому порядку.

      ГОЛОВА.  Віктор  Миколайович,  то  може так би у

 записати, бо умисне ухилення.

     КОРОЛЬ. А записано.

      ГОЛОВА.   Ні,   написно   не  так.  Стаття  141.

 Написано: "ухилення від сплати податку".

     КОРОЛЬ. Вибачаюсь. Умисного не подання. Ну, можна...

     ГОЛОВА. Шляхом умисного неподання податкової декларації.

     КОРОЛЬ. Умисного. Підкреслено це.

     ГОЛОВА.  Дякую.  Швидкий.

      ШВИДКИЙ.  Прошу передати слово Глухівському, 227

 виборчий округ.

      ГЛУХІВСЬКИЙ.   Шановний   пане   доповідачу,   у

 пропонованій  редакції  в  статті 148 з індексом 2 не

 чітко скзано, кого буде притягуватися до кримінальної

 відповідальності.  Якщо  мова  йде про фізичну особу,

 тобто   не   сплатила   особа   податок  на  дохід  з

 громадянина,  або  не  сплатила подакток на не рухоме

 майно, якщо такий податок буде прийнятий, то ясно.

      А якщо мова йде про не сплату податку на дохід з

 підприємства,   то   кого   тоді  будуть  карати,  не

 зрозуміло в цій статті.

      Потім  друге  запитання.  Пропонується карати за

 деякі  вчинки,  що  торкаються не сплати податків або

 позбавленням  волі  або штрафом, коли ви рекомендуєте

 першу  частину застосовувати позбавлення волі, а коли

 друга -штраф.

     Дякую.

      КОРОЛЬ.  Дякую за запитання. По-перше, ця стаття

 передбачає  конкретну посадову особу, яка є суб'єктом

 сплати   податків.  Ми  не  відрізняєм,  чи  то  буде

 підприємець,  гооловне, щоб був розмір, ви розумієте,

 яки,  які  великі кошти цього розміру, від тої особи,

 розмір,  який  він  ухиляється платити, це головне. І

 виходити  з  того,  що  це  не ділимо, чи то посадова

 особа, чи то бухгалтер, чи то інший.

      Це  та  особа,  яка  повинна  це  зробити.  Якщо

 бухгалтер  виконує  вказівку керівника і не подаєтся,

 то  вони будуть нести разом групову відповідальність,

 у них буде.

      А  відносно того, що позбавлення волі давати, чи

 штраф,  це  виходячи  із  особи, із тих обставин, які

 вже,  ну,  були  вияснені в ході слідства, і судового

 орзгляду. Тому тут така, чи можливість, не позбавляти

 волі, а приймати, чи штраф.

     ГОЛОВА. Степанов

      СТЕПАНОВ.  Александр  Александрович, пожалуйста,

 передайте  слово  Динейкину Григорию Ивановичу, 250-й

 округ.

     ГОЛОВА.  Будь ласка.

      ДИНЕЙКІН.   Виктор   Николаевич,   то,   что  Вы

 докладываете,   конечно,  действительно,  действенные

 меры, которые помогут бороться с неуплатой налогов, и

 уплатой    налогов,    но    хотелось   бы   услышать

 действенность  данной  статьи,  то  есть,  если у вас

 статистика:     сколько     лиц    было    првлечено,

 действительно,   к   уголовной  отстветственности  за

 неуплату    налогов,   допустим,   в   прошлый   год,

 позапрошлый  год.  Действительно,  действенна  ли эта

 статья?

      КОРОЛЬ.  Спасибо  большое  за вопрос. Значит, я,

 когда шел к вам, мы проанализировали, что на, по этой

 статье,    по    ныне   действующей   статье,   когда

 ответственность   наступала   с   минимального  -с  6

 миллионов  карбованцев,  то было рассмотрено 15 тысяч

 материалов  из  налговой  инспекции  было  передано в

 прошлом  году  в налогговую милицию нашу. И возбудили

 3600  уголовных дел. Казалось бы, большое количиство.

 Но,  в суд направлено всего 660, из них было осуждено

 до  10  всего человек. Потому, что суды не могут, где

 сумма  15  миллионов  тем  или  20, но это нереально,

 новозможно привлекать за такое.

      Поэтому  мы  и  пошли,  что подняли именно сумму

 этого  и  без  разграничений предоставили возможность

 всем  платить.  И правильно было сказано вначале, что

 эта  статья неправильна-уголовная ответственность -на

 отдельные   категории   людей,   которые  располагают

 огромными  суммами  и  умышленно, умышленно не платят

 налоги, которые им предложено платить.

      ДИНЕЦКІН.  Я  думаю,  таких  уголовных дел будет

 небольшое  количество,  но  их  значимость  для...  Я

 думаю, таких угоовных дел будет небольшое количество,

 но их значимость для остальных будет очень велика.

      СВЯТО.  Дякую, Олександр Олександрович! Шановний

 Вікторе  Михайловичу,  мене  цікавить  таке,  а саме.

 Звичайно,  з позиції того, що треба створити умови до

 неплатників   податків,   щоб  вигідно  було  податок

 платити,  а  не штраф за нього, це все добре. Але, це

 все   при   умовах  нормальної  податкової  політики,

 нормальної   економічної  політики.  В  нас  зараз  в

 Укарїні  сформулювалось 3 види тіньової економіки та,

 що дісталося на успадок від колишнього союзу, тіньова

 економіка, яка утворилась за 4 останні роки або як их

 називають  "новоріши"  і  ще  є  3-й  розряд  цінової

 економіки  -вимушена тіньова економіка. Та, які свято

 повірили   в   те,   що  можна  реалізувати  реформи,

 займатись  виробництвом,  жити  за свою працю, а не в

 силу  надолгої економічної політики, були доведені до

 такого   стану,   що,   коли   податки   платити,  то

 збанкротують,  але, виходячи з того, я ставлю питання

 слідуюче.

      Ви  говорите за Статтю 146 і за і млрд. 700 млн.

 крб.,   як  важкий  злочин,  особливо  важкий.  То  я

 поставлю   питання.   Особливо   важкий   злочин   по

 відношенню  до несплати цього податку тих, хто привів

 до таких умов, чи того, хто не сплатив ці опдатки.

      І,  виходячи  з  цього,  спочатку  треба знизити

 податки,  а  тоді  такі  умови  жорстокі  ставити  по

 відношенню до неплатників податків.

     Дякую за увагу.

      КОРОЛЬ. Спасибі за питання. Але, я так думаю, це

 не  предмет  нинішнього розгляду цієї статті. Але Вам

 скажу,  що  статя,  як  Ви  бачите, направлена на тих

 осіб,  і  на  ту  категорію,  які умисно маючи великі

 кошти, знижують і не платять податки до держави. Якщо

 відносити  до тієї категорії, які не мають цих велики

 коштів,   то   вони  і  не  відповідають,  не  будуть

 притягатися до кримінальної відповідальності.

      Бо,   якщо   1  мільярд  700  мільйонів  платити

 податки,  то  подумайте,  які  обороти  в них повинні

 бути. Це направлено на ту категгорію людей, які мають

 великі  гроші,  але умисно, ще раз підкреслюю, умисно

 не  бажають  платити  податки,  ухиляються від цього,

 підроблюють, занижують, не дають в свій час.

     ГОЛОВА. Хмара.

      ХМАРА,  261  виборчий  округ  Дійсно  це в перше

 подаються  нам такі пропозиції, внести доповнен-ня до

 Карного     Кодексу,    які    б    передбачали    би

 відповідальність   за   злісне  ухилення  від  сплати

 податків тих, хто має прибутки, а також тих осіб, які

 при  перевірці  намагаються  зловживати і не подавати

 об'єктивних  да-них  теж передбачена відповідальність

 чи не так? Правда?

     КОРОЛЬ. Абсолютно вірно ви зрозуміли.

      ХМАРА  С. І. Тому я пропоную і закликаю шановних

 депутатів  обов'-язково  підтримати  ці доповнення до

 карного кодексу. Дякую.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Безсмертний.

      БЕЗСМЕРТНИЙ.220 виборчий округ. Безсмертний.

      Шановний    Вікторе    Михайловичу!    Олександр

 Олександрович!  Це  скоріше до вас питання,........ у

 цій  проблемі  є  особа  податковий інспектор, яка, і

 податковий,  податкова інспекція, яка встановлює факт

 не   сплати  податків,  порушує  ці  справи,  так  от

 аналізуючи  ті  поправки,  які  пода-вали в податкову

 інспекцію до Закону "Про податкову систему в Україні"

 плюс ці, я прийшов до такого висновку, немаючи закону

 "Про  податковий,  податкового  інспектора",  який би

 чітко  вказував  його  права,  приймати такі норми не

 можна.   Чому?  Тому,  що  уявіть  собі,  як  виросте

 хабарницт-во   в   цих  лавах,  коли  цифри,  які  ви

 пропонуєте,  вони  стоять  високі. Я хочу почути вашу

 точку зору, дякую.

     _________....

      ........  коли  цифри,  які  ви пропонуєте, вони

 стають  високими.  Ми  хочемо почути вашу точку зору.

 Дякую.

      КОРОЛЬ.  Спасибі.  Але,  якщо ви уважно слухали,

 тоді   і  передбаче-но  в  цій  статті  таке,  що  до

 посадової  особи,  яка  знала  про цей злочин, але не

 доповіла,  це  мається  на  увазі,  як  ви податковий

 інспектор,  ро-бить перевірку і вже виявив цей розмір

 і  не доповів, то до нього вже буде використовуватися

 інша  стаття  7.  1  за  те, що він не повідомив пра-

 воохоронні  органи  і  ми  мали  на  увазі,  коли  це

 пропонували,  що це буде і стримувати від хабарів, бо

 чоловік,  який  вже  робить  перевірку, він уже знає,

 якщо   він   виявив   таку   суму   і   не  подав  до

 правоохоронних  орга-нів,  що  це  є  злочин, він уже

 автоматично  повинен бути у конфлікті з законом, тому

 він  повинен поставити на чашу вісів, чи він буде, чи

 іде на зділ?

      ГОЛОВА.  Дякую, ще є запитання, час використаний

 на запитання. Будь ласка, сідайте.

      Є  від  комісії пропозиція виступити від комісії

 Жира Олександра Олександровича, немає.

      У нас записалося на виступи кілька депутатів, за

 скороченою про-цедурою, я хочу порадитися з ними, хто

 буде виступати за підтримку ць-ого закону.

      Степенко,  одну  хвилиночку, записаний Степенко,

 Моцпан,     Григоро-вич,    Глухівський,    Анісімов,

 Пономаренко і Моісеєнко.

     Тому я хочу в такій .......

      ...... Анісімов, Пономаренко і Моісеєнко, тому я

 хочу  в  такій  послідовності,  два  "за"  буде,  два

 "проти"  підібрано,  а  Степенко,  його немає зараз у

 залі,   Моцпан,  ви  будете  "за",  "за"  я  записую.

 Григоро-вич,   вона   не   буде  виступати,  тому  що

 серйозний  дуже  закон,  для  жінки  важко виступати.

 Глухівський.

      Пономаренко   ви   будете   "проти".  Теж  "за".

 Моісеєнко  ви "за"? Ви "проти". Це по-моєму тактичний

 хід, значить, таким чином, Моцпан, будь ласка, беріть

 слово, за ним Глухівський, за ним Моісеєнко "проти".

      МОЦПАН.   146   Амвросіївський  виборчий  округ,

 фракція "Соціалісти".

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты,   я   не  сумел  задать  вопрос  уважаемому

 докладчику  Виктору  Мыхайловичу  по  вопросу,  какое

 следует  наказание  за подобное деяние, по уголовному

 налоговому  кодексу,  в  такой  классической  стране,

 рыночной    и    капиталистической   экономике,   как

 Соединенные Штаты Америки.

      Я  думаю, если бы он ответил, а у него насколько

 мне  известно  есть  такие  материалы, все бы вопросы

 отпали,  а  надо ли вообще ужесточать ответственность

 за неуплату налогов...

      ... есть такие материалы, все мы вопросы отпали,

 а   надо  лы  вообще  ужесточить  ответственность  за

 неуплату налогов.

      Коль     уже    курс    выбран    на    рыночную

 капиталистичкскую  экономику, я против категорически,

 данного  курса.  То  давайте соблюдать правила игры и

 ответственность    за   неуплату   налогов,   которые

 предусмотрены в подоб-ных странах.

      И  я  вам  должен сказать, там не указано вообще

 никаких  минимальных  размеров  неуплаты  налогов,  а

 любая  неуплата  налога или сбора, налого-вого сбора,

 не   зависимо   от   колисества   карается   и  самым

 беспощадным способом.

      Можете  поинтересоваться  у докладчика, он может

 вам ответить. В городе Донецке, уважаемые коллеги, 16

 ноября  1995 года состоялся круг-лый стол по проблеме

 "Хозяйственно-правовые    средства,    предотвращение

 экономических  преступлений", который был организован

 Академией    право-вых   наук   Украины,   Институтом

 экономико-правовых     исследований,    Нацио-нальной

 Академией наук Украины, Прокуратуры Донецкой области,

 экономи-ко-правовым       факультетом       Донецкого

 Государственного  университета,  До-нецким институтом

 экономики и хозяйственного права.

      В  данном мероприятии приняло участие порядка 40

 ученых,   практиков   из   разных   городов   страны.

 Выработали  рекомендации.  Я  позволю себе про-читать

 буквально один абзац.

      Всплеск  экономической  преступности в последнии

 годы,  по мнению участников круглого стола, на прямую

 связан  с  деорганизацией управления, с беспорядком в

 народном    хозяйстве,    внесенном    непродуманными

 законодательными  актами.  Ослабление  законности  во

 всех   сферах  экономики  -следствием  самоустранения

 государства  от  организующего воздействия на процесс

 хозяйствования.   Ослабление   (вплоть   до   полного

 прекращения  по  многим направлениям государственного

 управления) контрольных и................ функций.

      Предварение      в      практике     организации

 хозяйственного  лозунга: можно все, что не запрещено,

 когда неизвестно, что же запрещено, послужило основой

 усиления   беспорядка   в  хозяйственных  отношениях.

 Причина тому -явная, ничем не обоснована идеологами -

 проведение экономических реформ в Украине, переоценка

 возможности  механизма  в рыночного саморегулируемых,

 правовой нигилизм.

      Я  бы добавил сюда конкретных ответственных лиц.

 Это,  прежде  всего,  наш  уважаемый Президент Леонид

 Данилович  Кучма,  который,  я считаю, на сегодняшний

 день  за  последствия  своей  экономической  политики

 заслуживает  только  лишь  отставки.  И народ Украины

 давно уже поставил вопрос об этом...

      Что  касается  существа  вопроса, то я предлагаю

 принять  изменения  в Уголовном кодексе, предлагаемое

 Кабинетом Министров и министром Внутренних дел.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Моісеєнко. Прошу.

      МОІСЕЄНКО  В. М., 131 Горняцький виборчий округ,

 фракція "Комуністи України".

     Уважаемые коллеги!

      Я  хочу сказать о том, что тот документ, который

 нам  предложен,  вряд  ли  устраивает  людей, которые

 живут  на  свою  зарплату.  И  очень  хорошо,  на мой

 взгляд,   отражает   интересы   тех,  которым  удобно

 скрывать    налоги   от   государства.   Неоднократно

 говорилось  уже  о низком уровне ответственности, и я

 здесь  хотел  бы поддержать коллегу Моцпана, депутата

 из   Донецкой   области,   о  том,  что  тот  уровень

 ответственности    за    неуплату   налога,   который

 предусмотрен  этим  законом,  просто  смешен. Смеша и

 сумма,  которая  определена  размером,  значит, особо

 крупных  размеров ответственности за сокрытие в особо

 крупных  размерах.  Я бы здесь тоже поставил вопрос о

 том,  что  в свое время в Советском Союзе, когда речь

 шла о хищениях в особо крупных размерах, то эта сумма

 была  сначала  2,  5  тысячи,  если  мне  не изменяет

 память,  последняя  цифра  была 10 тысяч. Это значит,

 что сегодня это был бы максимум разговор о миллиарде.

 И   после  этого  шла  смертная  казнь  -высшая  мера

 ответственности.

      Сегодня  мы говорим о сокрытиях триллионных сумм

 (я  подчеркиваю:  триллионных  сумм!), либо миллионах

 долларов убытка, нанесенного экономике нашей державы,

 которые  остаются,  фактически,  безнаказанными. Хочу

 обратить  внимание  на  то,  о чем говорили депутаты-

 коммунисты  на фракции, -что здесь получается большая

 сложность  в  ответственности  для  тех, кто может по

 ошибке  сокрыть небольшую сумму: для стариков, детей,

 которые  могут не совсем правильно определить размеры

 дохода  со  своего  земельного участка приусадебного.

 Или,   скажем,   от   тех   обкраденных   вкладов  на

 сберегательных  книжках.  И совсем нет защиты от этих

 ошибок.  В  то  же  время  мы  видим  то, о чем я уже

 сказал.

      Хотелось  бы  обратить  внимание,  что  вчера, 8

 февраля  1996  года,  состоялся  многотысячный митинг

 трудящихся  города  Донецка. У меня лежит передо мной

 обращение   председателя   Облсовпрофа  Хары  Василия

 Георгиевича,  который  направил нам эти документы. Вы

 сегодня  слышали  резолюцию  того  митинга, где четко

 сказано о том, что не только шахтеры, а и металлурги,

 железнодорожники, учителя, машиностроители, работники

 легкой  промышленности и других отраслей показали всю

 решимость  в борьбе за свои элементарные права, в том

 числе за право на сохранение своей экономики.

      Здесь,  например,  вторым пунктом прямо сказано:

 "...  Немедленно заслушать Президента и Правительство

 с   отчетом   о  причинах  игнорирования  Конституции

 Украины   и   решений  Верховного  Совета  требований

 шахтеров".  Требует,  чтобы для правдивости освещения

 дали   слово  Держаку  по  телевидению,  руководителю

 профсоюза угольщшиков.

      И  в заверешение я хотел бы сказать о том, что я

 неоднократно  требовал,  чтобы  все  наши должностные

 лица  вышли с державы, и самые богатые люди составили

 декларацию о доходах. Чтобы сидящие здесь депутаты (я

 здесь  не  согласен  с  Александром Александровичем -

 немного  у  нас  найдется  людей, которые имеют такие

 суммы)  -найдутся  и  немало,  которые имеют суммы. И

 причем,  очень большие -в миллионах долларах. Поэтому

 я  хотел  бы,  чтобы мы тоже не остались в стороне от

 этой ответственности.

     Спасибо за внимание!

     ГОЛОВА. Глухівський, прошу.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., 277 виборчий округ.

      Шановний  пане  Голово!  Шановні  панове народні

 депутати!   Ми   сьогодні   приймаємо   закон  зовсім

 невеликий  -він  ось  на  півсторінки  тексту,  але я

 вважаю,  що  це дуже важливий є закон. Нам доводиться

 декілька  разів до року розглядати виконання бюджету,

 і  ми  бачимо,  що  не виконується дохідна частина. І

 одна  з причин невиконання дохідної частини бюджету -

 це є несплата податків. У всіх державах із стабільним

 законодавством   несплата   податків  трактується  як

 поважний   державний  злочин,  і  ми  можемо  навести

 првклади, коли до карної відповідальності притягалися

 і президенти, і прем'єр-міністри, і члени їх родин. І

 насправді,  кожене  громадянин повинен знати, що якщо

 він не сплатить подакток, то він не минуче повинен за

 це покаранний.

      Тому  я  буду  виступати за те, щоб прийняти цей

 закон,  але  прийняти  його тільки у першому читанні.

 Тому що деякі положення викликають сумніви, і я хотів

 би з цими сумнівами з вами поділитися.

      І  так,  перше,  я  подавав запитання доповідачу

 стосовно   того,  кого  конкретно  буде  каратися  за

 невиконання   несплати  податків.  Хоч  він  і  давав

 пояснення,    але    мені   це   пояснення   видалося

 непереконливим.  Тому  якщо  йде  мова  про  те, кого

 притягати  до  кримінальної відповідальності, а чітко

 не  сказано  яка  особа,  то це звичайно, не є зовсім

 нормально.

      В  тому  варіанті, який був поданий спочатку від

 Кабінету  Міністрів  там  чітко є написано, які особи

 мають притягатися до кримінальної відповідальності.

      Потім,  друге,  про  що  я хотів би сказати. Тут

 пропонується  розділити  неплатників  податків на дві

 групи.  Перша група -це у великих розмірах від 100 до

 1000  неоподаткованих  мінімумів.  І друга в особливо

 великих   розмірах,   більше   1000   неоподаткованих

 мінімумів.

      А   якщо   не  сплачено  податок  в  розмірі  90

 неоподаткованих  мінімумів  -це  щось приблизно около

 900  доларів.  То  що  в  тому  випадку  вже не треба

 карати. Мені здається, що треба було б ввести ще одну

 групу  за  несплату  податків  не  у  великих,  але у

 значних    розмірах.   Скажімо,   від   30   до   100

 неоподаткованних     мінімумів.    Про    це    можна

 посперечатися,  але мені здається про це треба було б

 сказати.

      Дальше.   Наступне,   пропонується   карати   не

 платників  податків  або позбавленням волі на 5 чи 10

 років тюрми, або економічне покарання.

      Мені    здається,   що   це   покарання   шляхом

 позбавлення  волі  на  5 років є абсолютно надмірним.

 Людина,  яка  не сплатила податок, і якщо її засудили

 навіть  на  1  місяць  тюрми, то мені здається це вже

 буде  для  неї  достатньо велике покарання. З другого

 боку,  ми  будемо садити її в тюрму і держава ще буде

 платити  за  те, щоб її там 5 років утримувати за те,

 що людина не додала державі значну суму грошей.

      А тепер торкнемося економічного покарання. Воно,

 на  мою  думку,  є  просто сімхотворним. Ви дивіться,

 людина  не  додала державі більше 100 неоподаткованих

 мінімумів, наприклад 900 неоподаткованих мінімумів, а

 з  неї  береться  штраф  тільки  100  неоподаткованих

 мінімумів.  Мені  здається,  що  економічне покарання

 треба  прив'язати  до  суми,  яка особою не додана до

 податку,    наприклад    трикратне,    чотириктратне,

 десятикратне.  Про  це  можна  посперичатися,  але це

 треба, мені здається, установити.

      Так,  далі. Тут пропонується одне, покарання для

 осіб,   які  вже  були  раніше,  були  засудженні  за

 ухилення  від  сплати  податків,  тобто рецедивістів.

 Якщо  термін  вжити  і  до  осіб,  які вчинили цю дію

 вперше, хай навіть і в особливо великих розмірах.

      Мені   здається,   що  одні  і  тіж  самі  мірки

 застосовувати  до  одних і других не можна. Очевидно,

 що  рецидивісти  ті,  які  неодноразово ухилялися від

 сплати  податків  і  були  за  це засудженні, повинні

 каратися значно суворіше. Мені здається, тут сьогодні

 вже  говорилося і запитання таке було задано стосовно

 інспекторів податкових.

      Ми  передбачаємо  покарання  особи, що ухилилася

 від   сплати  податку,  але  зовсім  не  передбачаємо

 покарання  податкових  інспекторів, за сприянням яких

 особа  змогал  ухилитися  від  податку,  ну  за якусь

 платню,  хабар  чи  щось  такому  подібне. І ось тому

 податковий  інспектор,  який  за  якусь платню чи без

 такої по відношенню до певної особи, закриваючі очі і

 робить  вигляд,  що  нічого  не побачили, то їх також

 треба   долучити   до   тієї   групи,   де  містяться

 рецидивісти, неплатники податків.

      На основі цих зауважень, які поступили від групи

 "Державність"   буде   подано  до  Комісії  з  питань

 законності   і   правопорядку  свій  варіант  змін  і

 доповнень  до  статті  148, 1-2. Просимо їх врахувати

 при   підготовці  закону  до  другого  читання.  А  я

 закликаю  депутатів  проголосувати за прийняття цього

 закону в першому читанні.

     Дякую.

      ГОЛОВА.  Я прошу дотримуватися регламенту. Проти

 цієї    пропозиції    виступає   Новіков.   Я   чому,

 Пономаренко,  ви  ж  за.  Окрема думка, ну тоді після

 голосування.

     Депутат не представився.

      НОВІКОВ.  Уважаемые депутаты, нам предлагали уже

 этот  законопроект,  его немножко улучшили, но он все

 равно  концептуально  неприемлим.  Почему? Потому что

 здесь,  во-первых,  не  определен  круг  лиц, то есть

 таким  образом  любой  гражданин  независимо  от  его

 квалификации,   должности   занимаемой  и  так  далее

 попадает  под  действие  этой статьи, и мало того, он

 становится    преступником,    совершившим    тяжелое

 преступление.  И  если  бы был определен круг налогов

 обязательных,  то с этим еще можно было бы смириться,

 но, учитывая, что у нас нет налогового кодекса, то вы

 можете  стать  преступником в тех случаях, по которым

 вы вообщем-то не виноваты и знать не могли.

      Поскольку у нас есть первое. Это то, что сами мы

 с  вами  принимали, допустим, толкование статьи 28 по

 налогу  на  добавленную  стоимость,  и  принимали его

 задним  числом, таким образом, все те, сдал отчеты по

 НДС,  по  нашей же вине стали бы преступниками, а это

 все хозяйствующие субкекты нашей страны.

      Второе,  то  что  у  нас  есть  случаи  введения

 местных  налоговых  сборов, которые не публикуются, а

 если  и  публикуются, то в местной печати. И те лица,

 которые   не   проживают   в   это  районе,  то  есть

 перемещающиеся,    допустим   экологические   налоги,

 транспортные,  дороджные  и так далее, они становятся

 автоматически  преступниками.  Потому что, если у нас

 человек,  который провез какой-то груз по территории,

 на которой введен экологический налог, и не зная это,

 не  заплатил его, а груз был большой, и соответсвенно

 налог должен быть большим, он становится преступником

 и на 5 лет уже грузы возить не будет...

      Поэтому это, если бы это было только по каким-то

 глухим,  там  нашим  околодкам, то еще можно было бы,

 так  сказать,  с  этим  мириться, но мы знаем пример,

 допустим Киева, когда распоряжением Касаковского было

 изменено  налолгообложение  оп  символике и только за

 слово  использования  Киев  был были введены налоги и

 через  год всех начали штрафовать за неуплату налога,

 о котором никто не знал, и все хозяйствующие субкекты

 у нас теперь уже могли бы стать преступниками.

      Второе,  то, что идет, не предусмотренный в этом

 законодательстве  то, что единоразовая это уплата или

 возможны  накопления,  то  есть  в  течение какого-то

 срока,  человек, не уплачивая небольшие суммы налогов

 в  течение  там  года,  двух,  вдруг  провели  у него

 проверку  и  выяснилось,  что  он  3  года  не платил

 маленький   налог,  о  котором  он  не  знал,  то  по

 итоговому   накоплению  он  может  тоже  попасть  под

 действие  этой  статьи,  что не допустимо, поскольку,

 таким  образом,  если  еще  учесть  то,  что  говорил

 предыдущий  докладчик,  у нас вовремя не уплачивается

 зарплата  и  так  далее  и  так  далее, и многие наши

 хозяйствующие  субкекты,  да  просто  даже  люди не в

 состоянии заплатить зарплату, а мы знаем, что в нашем

 законодательстве  предусмотрено предоплата налога, то

 есть  мы должны платить там за квартал вперед налоги,

 а  мы просто не имеем этих средств или фирма, которая

 открылась,  еще  не  имеет  никаких доходов, но с нее

 требуют   уже  предоплату  по  средним  каким-то  уже

 нормативам,  и  она  технологии не имеет по бедности,

 уклоняет,  я уж не говорю о том, что не установлена в

 этой  статье,  что является обязательными расчетами и

 т. д. Потому что пид розрахунками можно привести все,

 что   угодно.   И,   таким   образом,   стать  тяжким

 преступником это недопустимо.

      Кроме того, неизмеримо санкция, несоразмерна, то

 есть,  здесь  практически нет предварительно каких-то

 там  штрафов и т. д.. и т. д. Сразу до 5 лет, вы сами

 представляете6  как за неуплату налога, который ты не

 знал,  будут издеваться чиновники какие-то, это будут

 взятки, потому что дать 5 лет и перевести в категорию

 преступников совершивший, тяжкое преступление -это не

 серьезно.

      Вот,  кроме того, мы здесь вводим предложено, за

 сокрытие  налогов,  которые  не  расшифровуются,  что

 является  этим  сокрытием, то есть, не понятно, то ли

 мы  должны делать синдром Павлика Морозова, когда все

 работники   этой  организации  должны  бегать  писать

 доносы,  чтобы  не попасть под эту статью, хоча им по

 должности это не положено, поскольку, если раньше это

 было  должностное  преступление, то теперь это просто

 общегражданское,  так  скзать, правонарушение, это не

 допустимо.

      Поэтому  я  считаю, что концептуально, не смотря

 на  то,  чтобы  вводить  ответственность  жесткую  за

 неуплату   налога,   нужно   хорошо   уписывать   это

 юридически,  а  этот  закон просто технически выписан

 плохо.   И   мы  можем  сделать  всех  наших  граждан

 преступниками  только  за  то,  что  они  не получили

 выплату по бюджеттам платежам.

     Спасибо.

      ГОЛОВА.   Я   прошу,   уважно.  Ми  працюємо  за

 процедурою      скороченого     обговорення     цього

 законопроекту,   і   ця   процедура   передбачає,  що

 виступають "за" -2, "проти" -так же.

      І  окрема думка Владислава Носовва звучить, будь

 ласка,  Носову  слово.  Він  всім нам пояснить, як це

 робиться.

      Ну,  коли йде обговлрення питання, є думка "за",

 "проти",  і  нова  пропозиція. То всі нові пропозиції

 повинні бути...

      Ага, нова пропозиція Пономаренка є, будь ласка.

      ПОНОМАРЕНКО.  Шановний  Голово,  шановні народні

 депутати.   Немає   сумніву,   що  основним  джерелом

 надходження  до  державного  та  місцевих  бюджетів є

 кошти,  які  надходять  від суб'єктів підприємницької

 діяльності  через  податкову  систему. Якщо опдаткова

 система   науково   обгрунтована   і  збалансована  з

 економікою,  якщо суб'єкти підприємницької діяльності

 шанують  і  поважають  закон,  то  тоді наступає стан

 економічної  гармонії,  який дає можливість ефективно

 працювати   підприємцям,   отримуючи  прибуток  і  не

 порушуючи   закон.   А  з  іншого  боку,  повнокровно

 наповнювати  державний  чи  місцевий бюджети. Частина

 коштів,  з  якого  іде  на поліпшення соціальних умов

 життя всього народу і платників податків зокрема.

      Чи   існує   в   Україні  така  рівновага,  така

 гармонія?  Далеко не так. Намагаючись заштопать дірки

 в  бюджеті, уряд вилучає через діючу пдаткову систему

 з  урахуванням  всіх  платежів  більше  70  відсотків

 доходу,  що  набагато  превищує всяку розумну межу, а

 тому   так   гостро   стоїть  проблема  якнайшвидчого

 формування  нової  податкової  системи, яка б сприяла

 розвитку вітчизняної економіки.

      З  другого  боку.  Придавлені  податковим пресом

 підприємці  або  їх велика частина, приховують доходи

 від оподаткування, завдаючи великих збитків державі і

 ставлячи себе поза законом.

      Сьогодні   ніхтто   не   може  навіть  приблизно

 сказати,   яку  частку  становить  тіньова  економіка

 України.  Але що частка ця значна -навіть більша, ніж

 ми   собі   уявляємо   -це,   безумовно,   так.  Тому

 запропонований  закон  потрібний, оскільки покликаний

 поліпшити  фінансову  дісциплину.  Але  вину  і  міру

 покарання   може   визначити  лише  суд  за  поданням

 податкової системи чи інших контрольних органів.

     Пропоную деякі зміни до цього закону.

      Стаття  48.  Ухилення  від  сплати  податків, що

 призвели  до  ненадходження до бюджетів або державних

 цільових  фондів  коштів у великих розмірах карається

 позбавленням  волі на строк до 5 років з конфіскацією

 майна чи без такої або штрафом до 100 неоподаткованих

 мінімумів доходів громадян.

      По-перше.  Дуже  вже  неспівмірне  покарання  -5

 років  з  конфіскацією  майна або 100 неоподаткованих

 мінімумів   доходів   громадян,   що  становить  десь

 приблизно  34  мільйони карбованців, коли холодильник

 коштує  до  100  мільйонів сьогодні. Це, звичайно, не

 сміхотворні  100 мінімальних заробітних плат, це було

 в   старому   законі,   але  не  співмірно  тюремному

 ув'язненню.

      Тому, пропоную цю норму виписати так або штрафом

 до  250  неоподаткованих  мінімумів доходів громадян.

 Думаю,  що і нинішню межу штрафів необхідно визначити

 у  цьому  законі,  бо  ми  ж розуміємо, що хтось може

 заплатити   за   незначне   порушення,  дрібне  якесь

 порушення   волею,   а  хтось  невеликим  штрафом  за

 набагато  більший  злочин.  Цю  статтю пропоную також

 доповнити   словами   "...   а  також  може  каратись

 позбавленням державної реєстрації", бобуде не логічно

 конфіскувати   майно,   залишиться  дозвіл  на  право

 підприємницької діяльності.

      І  останнє.  Пропонований  закон, введена норма,

 яка  пояснює  великі  або  особливо великі збитки, що

 порівнюються    відповідно    до    100    або    тих

 неоподаткованих мінімумів, доходів громадян. Цю норму

 треба  негайно перенести не інші статті Кримінального

 кодексу, бо ще і сьогодні за існуючою нормою збитки в

 200   мінімальних   заробітних  плат  мотивуються  як

 великими. І тому за вкрадений дитячий велосипед суддя

 зобов'язаний  давати  тюремне ув'язненн. То так нашій

 традиційній,    законопослушній   державі   явно   не

 вистачить в'язниць.

      І  ще  раз  підкреслюю: закон необхідно вводити,

 але   разом   лише   з   спростованим   напрацюванням

 стимулюючої,         підприємницької,        особливо

 товаровиробника, податкової систем.

      ГОЛОВА.  Я прошу, Борису Йосиповичу, ваша окрема

 думка  зайняла  півтори  регламенту.  Але  чому  вона

 окрема,  поясніть тоді. Чим вона окрема? Тут було дві

 думки: підтримати в першому читанні, інша -відхилити,

 а окрема -це може бути направлена на доопрацювання.

      ПОНОМАРЕНКО.  Вводити. Але нормою введення цього

 закону  може  бути  тільки судовий розгляд. Інакше ми

 перетворимо цей закон в чиновницьке свавілля.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Ще  є  окрема  думка  у  Олександра  Васильовича

 Бобриньова. Будь ласка, якщо можна стисло тільки. Він

 просить хвилину.

      БОБРИНЬОВ   Уважаемые   депутаты!   Мне   сейчас

 говорят,  что не надо голосовать за закон, потому что

 сразу  пересажают  всех бухгалтеров. Так подождите, у

 нас  в  действующем  законодательстве  все  это есть.

 Просто  здесь  переходит,  первое,  от  того, чтобы к

 минимальной  зарплате  к  необлагаемому минимуму. Это

 раз.

      И  второе  -конфискация  имущества. Говорят, что

 ошибится,  нет.  Это не из ошибки, потому что сейчас,

 кто   сидят   здесь,   в   комерции   связаны  или  с

 предприятием  знают,  что на любом предприятии почуме

 бюджета   нет.   Две  книги  существуют,  два  учета,

 закрытые счета, они ведь здесь есть.

      Я  о  Севастополе  могу  сказать. "Атлантика" за

 границей  постоянно рыбу ловит, постоянно суда, счета

 за  границей. А здесь сидит на картотеке постоянно. И

 много   таких   предприятий.   А  малые  предприятия?

 Директор   на   "Вольво",   бхгалтер  на  "Мерседесе"

 приезжают  в  налоговую  и  говорят: "Прыбыли нет". И

 подают  декларацию. И вот если налоговый считает, что

 он  уклоняется,  она  передает  дело в прокуратуру, в

 милицию.  Те  проводят  следствие  и  если  умышленно

 написано,  что  уклоняются, тогда это много. А теперь

 говорят:"  Я  там  такой-то  за транспортный налог не

 заплатил".   Так  где  у  нас  налог  170  миллионов,

 транспортный?

      Вы ж посмотрите какие суммы, только в том случае

 это привлекает.

     ГОЛОВА. Прошу.

     БОБРИНЬОВ. Подождите это (перевыває Голова)

      ІЗ  ЗАЛУ.  Поэтому  нло  голосовать  "за"  и  не

 слушайте никого.

      ГОЛОВА.   Олександр   Васильович,  підійдіть  до

 Олександри Володимирівни і їй розкажіть, будь ласка.

      Так,   все,   з'ясувалися   позиції.   Переважна

 кількість, ну, виступаючих і в репліках, вважають, що

 треба  приймати  цей  закон інакше стурбовані тим, що

 треба  доопрацювати  певні норми, механізм підготовки

 до  другого  читання  дає  змогу.  Тому  я  ставлю на

 голосування  проект  закону  в  першому  читанні  від

 Комісії,   у   варіанті   від   комісії   ставлю   на

 голосування.

     "За"-

     Зосереджені будьте.

      Хто за це, ставлю на голосування. Хто за те, щоб

 голосувати поіменно? Ставиться на голосування.

     "За" -

      Голосується  пропозиція  про  прийняття  проекту

 Закону про внесення змін і доповнень до Кримінального

 кодексу України щодо відповідальності за ухилення від

 сплати  податків  на  поіменне  голосування в першому

 читанні,  в  першому  читанні. Тоді постанову будемо,

 поки що поправки йдуть в першому читанні.

     Прошу, зніміть голосування.

      Оскільки  це поняття визначено у постанові, тому

 пропонується зняти голосування, будь ласка.

      Голосується   за  основу  проект  Постанови  про

 схвалення  в  першому  читанні  і  доручення Кабінету

 Міністрів  і  комісіям відносно підготовки до другого

 чтиання цього законопроекту. Зрозуміло.

      За   основу   ставиться   проект  Постанови  про

 введення закону в першому читанні, про розгляд закону

 в  першому  читанні,  про  схвалення  його  в першому

 читанні.

     Прошу уваги.

     "За"-

      ГОЛОВА.  Прийнято  рішення.  Які  доповнення  до

 проекту   постанови?   Я   прошу   вас,   там  термін

 визначений,  два  тижні,  якщо серйозно працювати, то

 можна все врахувати.

      Була  пропозиція  у Кузьменка, відразу в другому

 читанні,  я  постав-лю, пораджуся, чи можна ставити з

 депутатами,  а  поки  що Соболєв поп-равки до проекту

 постанови.

     Ми голосуємо зараз проект постанови, а не Закон.

      Шановні колеги, СОБОЛЄВ -народний депутат Украї-

 ни, депутатська група "Реформи".

      Нажаль   Борис   Йосипович   Пономаренко,   який

 виступав  від  нашої  депу-татської  групи  не  встиг

 остаточно  сформулювати  саме цю пропозицію в проекті

 цієї  постанови.  Наша  депутатська  група  підтримує

 прийняття  в  першому  читанні,  але  прохання, щоб в

 проекті постанови, чи протокольно було дано доручення

 авторам-розробникам,  щоб  на  друге  читання  подали

 проект   внесення   змін  і  доповнень  до  існуючого

 законодавства,      щодо      су-дового      розгляду

 відповідальності  за  ухилення  від  сплати податків,

 тому  що  на  сьогодні  це  рішення  приймає особисто

 податковий інспектор.

      На  підставі  цього  рішення, далі буде винесена

 вам кримінальна відповідальність, а далі є маса таких

 фактів,  можна їх привести, прак-тики їх знають, коли

 в   судовому   порядку  повертаючись  до  цих  справ,

 визнавали рішення податкових інспекторів,.....

      ........  Пратики  це  знають.  Коли  в судовому

 порядку  повертаючись  до цих справ визнавали рішення

 податкових   інспекторів   незаконними,   і  ці  суми

 поверталися,  саме тому прохання, щоб всі такі справи

 розгляда-лися в судовому порядку.

      Тоді   є  рішення  суду,  винесене  про  те,  що

 незаконно уплачені по-датки, а далі на підставі цього

 рішення   приймається   рішення   щодо  кри-мінальної

 відповідальності  за  незаконність  уплати  податків.

 Тобто,  наша пропозиція, щоб на друге читання, подали

 пропозиції  зміни  і  доповнень  от саме такого плану

 щодо судового розгляду незакон-ності сплати податків.

     Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Сергій Владиславович, ніхто не заперечує

 того,  тільки треба сформулювати чітко цю пропозицію,

 а  з  іншого  боку  в  суд,  тільки суд визначає міру

 покарання,  позбавлення  волі, тому ясно це розгляда-

 ється тільки в судовому порядку.

     Одначе воно не заважає, ця пропозиція...

      А?...    Одну    хвилиночку,   продиктуйте,   що

 проголосувати,  я  розумію розгляд в судовому порядку

 треба.

     (Шум в залі)

      ГОЛОВА.  От чому. Ви можете сформулювати і за що

 голосувати. Сфор-мулюйте за що голосувати.

     Будь ласка.

      СОБОЛЄВ.   В   мене  прохання,  щоб  цей  проект

 постанови про прийняття Закону в першому читанні було

 додано.

      Щоб  подати  разом  з  даним  проектом закону на

 друге   читання  зміни  і  доповнення  щодо  судового

 розгляду  порядку  прийняття  рішення  про неза-конні

 сплати податків.

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Тому...

      ...  зміни  і доповнення щодо судового розгляду,

 порядку  прийнятття  рішення  про незаконність сплати

 податків.  Зрозуміло.  Тому,  це  стосується  другого

 пункту.  Бо доручення сто-сується Кабінету Міністрів,

 власне,  розробника  цього  законопроекту і комісії в

 тому  числі.  Тому,  доповнення третій абзац, другого

 пункту   в   редакції,   яку   запропонував  Соболєв,

 ставиться на голосування.

     Прошу підтримати, важлива норма.

     "За" -

      Є   пропозиція   в  цілому  проголосувати.  Одну

 хвилиночку.  Була  ще  пропозиція Кузьменка, в цілому

 закон  прийняти  в  другому  читанні.  Він наполягає.

 Ставлю на голосування.

     "За" -

      Пропозиція  не  підтримана. Тому в цілому ставлю

 проект  постанови  на  голосування.  В  цілому,  і  з

 проголосованим доповненням. У першому читанні...

     "За" -

      Дякую.  Я  думаю,  що  в даному випадку Верховна

 Рада ще раз підтвер-дила зваженість і в такому кроці,

 щоб  не  виявилося  так,  що  знімають голову, а тоді

 дивляться чи тому, чи не тому.

      Дуже  правильно.  Треба все передбачити наперед.

 Тому.  Олександр Васильевич, тогда сажали. Ви кажете,

 тоді  не  садили  і тепер не будуть. Мова про те, щоб

 платили податки всі так, як слід.

      Пр  проект Закону про внесення змін і доповненнь

 до   Закону   України  "Про  Прокуратуру".  Доповідач

 Кочерга Віктор Герасимович, заступник го-лови Комісії

 з питань законності і правопорядку.

     Будьте уважні.

      КОЧЕРГА  В.  Г.  122 Добропольский избирательный

 округ, Донецкая об-ласть.

      Уважаемые   народные   депутаты.   Комиссия   по

 вопросам   законности   и   правопорядка   вносит  на

 рассмотрение  Верховного Совета Украины проект Закона

 "О  внесении  дополнений и изменений к Закону Украины

 "О Прокуратуре".

      Необходимость   этих   дополений   и   изменений

 обусловлена   несовершенс-твом   отдельных  положений

 закона,  которые  появились во время их практического

 применения.   Мы,   в   частности,   имеем   в   виду

 возможность   -неоднозначное   толкование   некоторых

 правовых   норм,  которые  в  конце  концов  являются

 причиной   различных   недоразумений   и  фактических

 нарушений. Отрицательные последствия этого закона еще

 больше   усугубляются  в  случае,  когда  руководство

 органами          прокуратуры          осуществляется

 неудовлетворительно.

     Разрешите мне перейти к конкретным статьям.

      Например,  частью  3 действующей редакции статьи

 14  Закона  о  прокуратуре  предусмотрено образование

 коллегий    Генеральной    прокуратуры    в   составе

 Генерального   Прокурора,  его  первого  заместителя,

 заместителей,  прокурора  Автономной Республики Крым,

 других  руководящих  работников прокуратуры. То есть,

 исходя их приведенного текста, членами коллегий могут

 быть    только    руководящие    работники    органов

 прокуратуры.  Но  законом  не  урегулирован  механизм

 контроля  за  тем, чтобы все заместители Генерального

 Прокурора  утверждались членами коллегий. И, с другой

 стороны,    чтобы   работник   прокуратуры,   который

 освобождается    уже   от   должности,   лишался   бы

 одновременно и членства в коллегии.

      Упомянутый  пробел в законе приводит к необычным

 ситуациям.   Так,   назначенный  в  недавнем  прошлом

 Генеральный   Прокурор,   его  первый  заместитель  и

 заместитель  не  были  членами  коллегии.  Я  не хочу

 называть, товарищи, фамилий конкретных...

      В  связи  с  этим,  чтобы устранить в дальнейшем

 подобные явления, комиссия предлагает внести к Закону

 о   прокуратуре   уточнение,  установив,  что  первые

 заместители   и  заместители  Генерального  Прокурора

 утверждаются    и    назначаются   на   должность   и

 освобождаются   с  должностей  Верховным  Советом  по

 представлению Генерального Прокурора.

      С  целью обеспечения независимости руководителей

 Генеральной  прокуратуры,  эта  же  часть  статьи  14

 Закона   о  прокуратуре  предусматривает  утверждение

 персонального     составав    коллегии    Генеральной

 прокуратуры  Верховным  Советом  Украины.  В  связи с

 этим  -предложение нашей комиссии, которое мы считаем

 вполне  логичным, -состоит в том, что освобождение от

 обязанностей  члена  коллегии осуществляется также по

 решению    Верховного    Совета    по   представлению

 Генерального Прокурора.

      Мы предлагаем также для усиления правовой защиты

 членов  коллегии  Генеральной прокуратуры установить,

 что   решение   об   освобождении  их  от  занимаемой

 должности    принимается    Верховным    Советом   по

 представлению   Генерального  Прокурора.  В  процессе

 работы  над  законопроектом  Генеральной прокуратурой

 высказана  просьба  ввести  в аппарат руководства еще

 одну   должность  первого  заместителя,  так  как  по

 существующему  по  действующему  закону  -только один

 заместитель.  Комисия,  учитывая обоснованность этого

 предложения,  сложность  работы  прокуратуры в данный

 период,  согласилась  с  этим  предложением  и вносит

 соответствующие  изменения в действующий закон. Прошу

 вас, уважаемые коллеги, поддержать.

     Благодарю за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитання   будуть?   Будуть,  да.

 Скільки  часу?  15  хвилин  достатньо? Запишіть, будь

 ласка, 10 хвилин. Спасибі. Роєнко. Григорович.

     РОЄНКО В.Г., 423 виборчий  округ.

      Скажіть,  будь ласка, чи поліпшить внесення змін

 і  доповнень  до  Закону про прокуратуру роботу самої

 Генеральної  прокуратури,  адже  слідча  комісія, яка

 розглядала   це   питання,  займалася  цим  питанням,

 показала,   скільки   недоліків   роботи   в   роботі

 Генеральної  прокуратури  як  основного  органу, який

 повинен слідкувати в нашій державі за законністю?

     Дякую.

      КОЧЕРГА.  Спасибо  за  вопрос,  уважаемый Виктор

 Григорьевич.  Именно из тех недостатков, которые были

 устновлены в процессе работы специальной следственной

 комиссии   Верховного   Совета,   мы   исходим.  Наша

 комиссия,   когда   готовила   этот  законопроект  (в

 частности,  вчера  на заседании трех комиссий -нашей,

 правовой   политики  и  по  борьбе  с  организованной

 преступностью),  мы  имели возможность побеседовать с

 Генеральным  Прокурором,  просмотрели  предварительно

 предлагаемый состав коллегии.

      Я  скажу, что дела в Генеральной прокуратуре уже

 улучшаются,  но  мы  считаем, что вот такие изменения

 несколько повысят ответственность членов коллегии, их

 правовую  (вернее,  защиту),  это  поможет  им тверже

 действовать,  но  в  данном  случае  все-таки  мы  не

 нарушаем,   в   принципе,  единоначалие  -дух  самого

 органа, который называется прокуратура.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович. Найда.

      ГРИГОРОВИЧ  Л.  С.,  204  виборчий  округ. Прошу

 передати можливість мого запитання народному депутату

 України Осадчуку.

     ОСАДЧУК П.І., 206 виборчий округ.

     Шановний доповідачу!

      Відповідно до Конституційного Договору Прокурора

 до  дачі  Президента  затверджує  Верховна  Рада.  Як

 відомо,   запропоновані   поправки  передбачають,  що

 Верховна  Рада  буде  затверджувати  всіх заступників

 Генерального  Прокурора  і буде затверджувати колегію

 Генеральної  прокуратури.  Чи  не  здається  вам,  що

 автори  цих  поправок  хочуть  внести  такі  зміни  в

 конституційну  ситуацію,  щоб фактично підпорядкувати

 Генеральну прокуратуру Верховній Раді?

      Чи  не  занадто  вона  буде  залежна,  ця силова

 структура,  ця  правоохоронна структура, виключно від

 Верховної Ради. Спасибі за відповідь.

      КОЧЕРГА.   Тоже  спасибо  за  вопрос,  уважаемый

 народный   депутат.   Я   хочу   тоже   сослаться  на

 конфиденционное  соглашение,  в частности, на пункт 1

 статьи  17,  в котором предусмотрено право Верховного

 Совета принимать законы и вносить в них изменения.

      Согласно   статьи   54   этого   же   соглашения

 Генеральная   прокуратура   действет   на   основании

 специального  закона о прокуратуре, поэтому Верховный

 Совет  имеет  право  вносить  изменения,  то  что  вы

 боитесь,  что  мы  слишком  будем вмешиваться, я хочу

 опять-таки    сослаться   на   стью   7   Закона   "О

 прокуратуре",    где    сказано,    что   "діяльність

 прокуратури  підконтрольна  Верховній  Раді  України,

 утворюваний  нею  для  цієї  мети  органом, втручання

 інших органів державної влади і управління, посадових

 осіб,   засобів   масової   інформації,   громадсько-

 політичних  організацій,  рухів та їх представників в

 діяльності  прокуратури  по  нагляду  за  додержанням

 законів,  або  по  розслідуванню  діянь,  щог містять

 ознаки злочину, забороняються".

      То   есть,  Генеральная  прокуратура  подотчетна

 Верховному   Совету,   И   Верховный   Совет   вправе

 контролировать  ее  деятельность, в том числе вносить

 изменения,   я   повторяюсь,   на  основании  которых

 действует  Генеральная прокуратура и вся прокурорская

 система.

     ГОЛОВА. Найда, Носов.

     НАЙДА.Прошу слово передать Катерині Самойлик, 403.

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

      САМОЙЛИК К. С. Віктор Герасимович, ну, по-перше,

 які  функції,  яка  така необхідність введення посади

 другого  заступника  і які функції у нього будуть? Це

 перше.  І друге. Я говорила вам, коли про цей, про ці

 зміни  до  закону,  ви  нам  доповідали  на засіданні

 фракції і зараз.

      Мені таке здається, треба в комплексі розглянути

 зміну до Закону "Про Прокуратуру". Ось ви подивіться,

 нам на округах постійно вказують на доцільність через

 певний   строк,  наприклад,  через  років....  робити

 переміщення  прокурорів  в  області, районі, ротації,

 да, як це було раніше. В другу область, там, в другий

 район.  Бо,  якщо  на  одному  і  тому  ж  місті,  то

 створюються  умови  і  корумпованості,  і  обростання

 кумовством і т. ін., яке особливо небезпечно зараз.

      І  інше. Треба, мабуть, вже і внести такі зміни,

 які  підводили  б під відповідальність і прокуратуру.

 От    гляньте:   приймаємо   рішення   і   про   межу

 малозабезпеченності,  та  інші рішення. Хто виплатить

 заробітну платню бюджетникам і не тільки бюджетникам,

 але  ж  ніхто  це  не контролює. А хіба це не функції

 прокуратури?

      То  я  пропоную,  Віктору Герасимовичу, щоб ваша

 комісія  не заривала окремі оце ці зміни, в комплексі

 підійшла  до цих питань і внесла зміни до Закону "Про

 Прокуратуру".

      КОЧЕРГА. Спасибо, Катерина Семеновна, я вполне с

 вами  соглашаюсь, однако, учитывая, что необходимость

 в таких изменениях является крайне острой, поэтому мы

 предложили,  а в принципе, занчит, уже нарабатывается

 новый законопроект.

      То,  что  касается  вашего  первого  вопроса. Вы

 знаете,   что   обкем   Генеральной   прокуратуры   и

 прокуратур   очень   значительно  возрос  с  работой.

 Поэтому,   генеральный  прокурор  просит,  чтобы  был

 специально  его  один из заместителей первых, который

 бы занимался следствием. Вы знаете, что в этом плане,

 ну,  серьезные  недостатки  и  которые вытекают не из

 вины самой Генеральной прокуратуры и прокуратур, речь

 идет   о   недостатках  в  кадровой  работе,  сложная

 криминогенная ситуация.

      Поэтому,   необходимо,   чтобы  один  из  первых

 заместителей  занимался непосредственно следствием, а

 второй   замещал   генерального   прокурора   в   его

 отсутствие,  выполнял  другие  функции  в  отсутствие

 генерального   прокурора  и  те,  которые  будут  ему

 предоставлены.

     ГОЛОВА.  Носов, Пронюк.

      НОСОВ    В.   В.   Шановний   доповідачу,   вами

 запропонована    схема,    що    коли   призначаються

 заступники,  то Верховною Радою, а коли звільняються,

 тут за поданням прокурора.

      Може   виникнути  ситуація,  що  Верховна  Рада,

 дослідивши  діяльність заступників, вирішить, що його

 треба  зняти  з  роботи,  а  генеральний не хоче. То,

 може,   все-таки  зробити,  щоб  Верховна  Рада  мала

 самостійне   право   знімати   не  лише  за  поданням

 генерального прокурора?

      КОЧЕРГА.  Мы  этот вопрос, Владислав Васильевич,

 обсуждали  в  комиссии.  И многие были склонны... Но,

 однако,  учитывая,  что  большинство проголосовало за

 такую  схему,  я  высказываю позицию комиссии. Хотя в

 вашем предложении очень много существенного есть.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пронюк, Косів.

      ПРОНЮК Є. В. (Євген Пронюк, група "Державність",

 Українська республіканська партія)

      Шановний  доповідачу,  з всіми, і в тому числі і

 ви, і ваша комісія, включені у конституційний процес,

 який  зараз  йде  на  Україні.  Я  хотів би запитати:

 скажіть,  будь ласка, як сполучається ваша пропозиція

 з  проектом  Конституції,  яка  виробляється. І чи не

 станеться  так,  що  ви,  забігаючи,  так  би мовити,

 попереду  паровоза, ми приймемо Конституцію... міняти

 цей закон.

      КОЧЕРГА.  Ну,  я  думаю, что вопросы, конкретные

 вопросы деятельности прокуратуры, не будут отражены в

 комиссии, в Конституции.

      И,  откровенно,  я  еще  ознакомлен  с разделом,

 который  относится к судебной системе и прокурорскому

 надзору.  Вот,  говорит, народный... Да, и правильно.

 Мы   еще   не  рассматривали.  А  мы  видим  то,  что

 необходимо  сейчав  для  практики.  Для  тогг,  чтобы

 эффективнее работал этот орган.

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Косів, Малєвський.

     Нема Косіва, Малєвський, будь ласка. За ним Яворівський.

     МАЛЄВСЬКИЙ.  Нема. Я  отказуюсь  од  слова.

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  За  ним  Безуглий.

     ЯВОРІВСЬКИЙ.Є, Є.

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Єсть, будь  ласка.

      ЯВОРІВСЬКИЙ.  Шановний  доповідач!  Практично  у

 мене   не   викликає   якогось   супротиву  намагання

 угормувати  ситуацію в Генеральній прокуратурі. Але я

 ось   постійно   думаю   і  маю  певні  сумніви.  Ну,

 Прокуратура  це не товариство "Просвіта", це не клуб,

 там,  скажімо, якийсь, вона повинна працювати чітко і

 від   того,  нскільки  є  взаєморозуміння  у  верхніх

 ешелонах  Прокуратури, від того залежить, який буде в

 нас  правоохоронний,  так  би мовити, рівень у нашому

 суспільстві.

      Є  просто  реальні  приклади.  Ми пригадуємо, як

 було кілька випадків, скажімо, з заступниками, які не

 спрацювались,    так,    скажемо,    із   Генеральним

 прокурором,  виникала  колізія,  яка буквально трясла

 всю  прокуратуру.  А  самі  розумієте,  коли  це  все

 Прокуратуру  трясе,  і  суспільство. Так от я вочинаю

 думати,  чи  не  сприятимемо  ми  з  прийняттям оцьго

 рішення.   Тим  більше,  давате  зізнаємося,  воно  ж

 тимчасове.  Дійсно,  буде Конституційний рівень, який

 зафіксує,   як   ці  рпоблеми  будемо  ми  вирішувати

 сьоогодні. І хіба нашого Генерального прокурора немає

 сьогодні   права   призначити   собі   заступників  і

 працювати   в   період   до   прийняття  Конституції.

 Намагаючись зробити добро, ми зробимо лихо.

      КОЧЕРГА.  Мы тоже были обеспокоены, не имели как

 раз в виду этот вопрос, который вышел.

      Однако, я вам могу, если вы вспомните, в прошлом

 году   какая  была  кадровая  чехарда  в  Генеральной

 прокуратуре,  уважаемый народный депутат Яворивськый.

 Вы помните, что людей освобождали те, которые еще рам

 выполнялы   честно   работу,  другие  назначались  на

 работу,  ну,  я  не хочу прыводить пример, вы помните

 Даниленко,    который    был   назначен   исполняющим

 обязанности в Верховном Совете, Генеральный прокурор,

 был  освобожден  потом  или  там  люди  его,  другими

 прокурорами.

      Поэтому,  вот  как  раз вот та ситуация, которая

 сложилась  тогда,  в  кадрах  Генеральной прокуратуры

 понудило нашу комиссию внести такие предложения. Я не

 думаю,   чтобы   это  повлияло  таким  образом  и  не

 единоначалие в прокуратуре, и на подрыв авторитета, я

 думаю,  еще раз повторяю, что сам статус утверждения,

 сам  порядок  урверждения  заместителей  Генерального

 прокурора,  опять  таки  за  "поданням"  Генерального

 прокурора.    То    есть,   здись   принциа   вначали

 сохраняется, не подаст, Верховный Совет не утвердит.

     ГОЛОВУЮЧИЙ.   Москаленко. Безуглий.

      МОСКАЛЕНКО. 104 виборчий округ, Дніпропетровська

 область. Шановний доповідачу!

      Чи  не  вважаєте  ви, що призначення заступників

 Генерального  прокурора,  як  і  самого прокурора без

 Президента від цієї кадрової роботи.

      КОЧЕРГА.  Во-первых,  вы  немножко  оговорились,

 уважаемый  народный  депутат.  Дело  в  том, что есть

 разные  процедуры назначения Генерального прокурора и

 его  заместителей.  Ведь существует порядок, согласно

 которому Генеральный прокурор назначается за поданням

 Верховної Ради, за поданням Президента.

      Поэтому,  я  думаю,  что  в  любом  случае,  все

 кандидатуры   заместителей   первых,   и  заместитель

 Генерального     прокурора,     будут     обязательно

 согласовываться  с  Президентом.  Потому что в данном

 случае   Генеральный   прокурор  подотчетен  и  перед

 Президентом, и перед Верховным Севетом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Безуглий. Моісеєнко.

     БЕЗУГЛИЙ. Прошу    слово  передати  Найді.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     НАЙДА.   Уважаемый  Виктор  Герасимович!

      Я  вот  как-то с этой прокуратурой не пойму, вот

 тут  уже последнее время, значит, ну был тот прокурор

 плохой,  что-то  там  с  коллегией  делал  значит  не

 известное, рпишел новый, когда, где колления будет, и

 вообще,    если   честно,   не   понятно,   если   вы

 представляете интересы прокуратуры, то это одно. Если

 представляет  сама  рпокуратура,  то  это второе, где

 хотя бы один маленький, хтобы ту Колінько, Омельченко

 привели  чи  що  не будуть тут сюди, ну сколько можно

 вот  это вот значит за них работать и за них слушать,

 потом  они придут и будут критиковать вашу комиссию и

 вас  лично,  то не правильно сделано и то неправильно

 сделано.

      КОЧЕРГА. Георгий Иванович, я уже проинформировал

 сессию  о  том,  что вчера состоялось общее заседание

 трех    правовых   комиссий,   где   мы   рассмотрели

 кандидатуры.

      Состав   коллегии   Генеральной  прокуратуры  за

 поданням Генерального прокурора я не хочу сказать, ну

 наша  комиссия значит уже вызначылась голосованням по

 этому  вопросу, другие комиссии еще демают. Поэтому я

 думаю,  что  мы  этот  процесс  формирования коллегии

 Генеральной  прокуратуры  обезательно  ускорим в этом

 заинтересованы мы все.

     И  в  том  числе  и Генеральная  прокуратура.

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Моісеенко.

      МОІСЕЄНКО.  Уважаемый  Виктор Герасимович! Ну вы

 знаете,  вы  тоже  из Донбасса и знаете, что одним из

 главных  вопросов,  которые  требуют  шахтеры,  в том

 числе  на  забастовке,  и  не  только  шахтеры, а все

 трудящиеся  Донбасса  -это  соблюдение  законности на

 Украине.

      Мы все помним, что предыдущий состав Прокуратуры

 Генеральной,  ее  коллегия  этим делом не отличались.

 Были  здесь многомесячные обсуждения по этому поводу,

 освобождение   предыдущего   прокурора,  неоднократно

 Верховным  Советом.  Я  хотел бы здесь сказать о том:

 будет  ли  решать  эту  проблему  этом закон, который

 сегодня  предлагается?  Почему  я ставлю этот вопрос?

 Потому  что  я  обращался  с  депутатским вопросом по

 этому    поводу.    Ответ,   на   мой   взгляд,   был

 неубедительным.       Ссылки       различные       на

 неукомплектованость  кадрами  и  прочим  -это, на мой

 взагляд,  неубедительные  вещи.  Я  бы  хотел  от вас

 услышать  только  один  вопрос:  да или нет. Упрочить

 этот  закон,  наше полномочие народных избранников по

 формированию этого органа или мы опять будем смотреть

 на  то,  что  нам  будет  предлагаться,  так сказать,

 владными структурами.

      КОЧЕРГА.  Ну,  если  коротко, уважаемый Владимир

 Николаевич,  ответить,  то  да, мы уверены в том, что

 принятие  поправок  к  закону  "О  прокуратуре" будет

 способствовать  эффективности  работы этого органа. А

 то  том,  что  там действиетльно очень много проблем,

 особеннос  кадрами  следователей,  очень  много, и мы

 должны, естественно, помогать тоже.

      Поэтому  вы  в этом плане.......................

 готовится   законопроек   направленный  на  повышение

 материально-технического      обеспечения     органов

 прокуратуры. Я думаю, комиссия уже предварительно его

 проговаривали, интересный закон.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,   сідайте.   Сідайте.   Є

 записані на виступ? Висвітіть, будь ласка, Хто у вас?

 5  чоловік.  Я  думаю,  5  чоловік,  всім  дамо  по 3

 хвилини. Не заперечуєте?

      Марченко,  Гармаш. Будь ласка, з місця, я думаю,

 щоб бисріше було.

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Уважаемые  депутаты! Уважаемый

 Александр   Николаевич!   По  существу  предлагаемого

 законопроекта,  у меня замечаний больших нет. Однако,

 голосовать   за   него  я  не  буду.  И  обращаюсь  к

 депутатам,  чтобы  не  голосовали  по такому простому

 вопросу.  Верховный  Совет  уже начинают неуважать до

 такой   степени,   что  сюда  исполнительная  власть:

 министры,  прокуроры,  помощники  не приходят вообще,

 делают    подставки    руками   депутатов,   проводят

 законодательства, а потом Верховный Совет сделают еще

 ответственным за то, что мы не приняли закон, которые

 неудовлетворяет Прокуратуру или Кабинет Министров.

      Поэтому,    Александр    Николаевич,    у   меня

 предложение:  поскольку  есть  у нас еще противоречия

 между Конституцией и Конституционным договором, между

 Законом  "О  прокуратуре"  все-таки  пригласить  сюда

 генерального  прокурора,  чтобы  он  ответил  на  эти

 вопросы,  сделал  авторский анализ этого документа, и

 мы  тогда поддержим эти изменения или эти предложения

 по существу.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Гармаш, Кузьменко.

      КУЗЬМЕНКО  Спасибі.  Сергій  Кузьменко,  фракція

 "Комуністи України", Запоріжжя.

      Шановний  Головуючий!  Шановні колеги! Я вважаю,

 що  ми  повинні  підтримати  цей  закон.  Законодавча

 практика держав з парламентсько-президентською формою

 правління  до  яких  на  сьогодні  належить  Україна,

 говорить   про   те,   що  два  основні  важелі  є  у

 законодавчої  гілки влади для контролю за виконавчою.

 Це   фінансовий  важіль,  тобто  контроль  бюджета  і

 кадровий важель, тобто контроль за призначеннями.

      Я   можу  як  пріклад  навести  вам  законодавчу

 практику  Сполучених  Штатів Америки. Наприклад, десь

 10  тисяч  призначень  затверджується  Конгресом за 2

 роки, в тому числі і присвоення військових зввань.

      Тому,  я  вважаю,  цілком доцільним, особливо до

 таких  структур, як правоохоронні, тобто силові, а до

 тих  структур  належить і Прокуратура, ввести дійовий

 парламентський  контроль  за  кадровим призначеннями.

 Більш  того,  я пропоную більш детально прописати цей

 контроль і тому в цьому проекті закону додати.

      Отут  є  такий,  стаття  14  і  доповнення  "б",

 доповнити   статтю   після  частини  першої  там  "за

 поданням  генерального  прокурора України" я пропоную

 добавити  слова "узгодженим з Комісією Верховної Ради

 України з питань законності і правопорядку".

      Крім  того,  до  частини  четвертої, до редакції

 частини  четвертої,  яку пропонує комісія, після слів

 "за  доповненням  генерального прокурора України" теж

 добавити   "узгодженим   з  Комісією  Верховної  Ради

 України  з  питань  законності і правопорядку". Таким

 чином   ми   започаткуємо  поступово  дійову  систему

 парламетського  контролю  за  кадровими призначеннями

 виконавчій    владі,    тобто    нормальну   систему,

 нормального парламентського контролю.

      Прошу підтримати цю пропозицію, проголосувати за

 цей  закон  в  першому  читанні  і  підтримати його в

 наступному. Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Матковський. Соболєв.

      МАТКОВСЬКИЙ  Шановні  депутати!  Я, звичайно, за

 те,  щоб  Верховна  Рада  мала  контроль  над тими чи

 іншими  органами  виконавчої,  в тому числі і силової

 влади.  Але  ні  в  якому  випадку не можна допустити

 втручання   наше,  як  колегіального  органу,  хоч  і

 законодавчого, кадрові питання.

      Я хочу вашу увагу звернути на те, що прокуратура

 це не абиякий собі такий орган виконавчої влади, а це

 орган,  який  безпосередньо  керується  своїм окремим

 дисциплінарним   статутом,   який   має   чини,   які

 прирівнюються  до  військових, має свою форму, зброю.

 Тобто,  це  напіввоєнизована,  я  можу  сказати  так,

 стверджувати, організація силової структури.

      Уявімо  собі,  що  ми  таким  самим чином будемо

 сьогодні    діяти    по   відношенню   Міністттерства

 внутрішніх  справ чи Міністерства оборони, призначати

 там  заступників  і  так  дальше.  Це недопустимо. Ми

 сьогодні   ці   свої  наміри,  навіть  враховуючи  ту

 політичну  палітру,  яка  є у Верховному, у Верховній

 Раді,   внесемо  сьогдні  вирішення  питань  кадрових

 прокуратури.   Що   будемо   ділити?   Один  руховець

 заступників,  другий  руховець від комуністів, другий

 заступник від комуністів і тому подібне. Ми знаємо до

 чого  воно  зараз  приведе.  Тому  я  проти того, щоб

 відбувались всіляки втручання в кадрові питання.

      Наскільки   мені  відомо  і  вчора  ми  задавали

 питання Генеральному прокурору, як ви дивитесь на це,

 щоб ми от вирішуали таке питання. Він був категорично

 проти.  Я знаю єсть такий лист, він обіцяє такий лист

 надіслати  на  ім'я  Президії  Верховної Ради, щоб не

 допустити прийняття подбіного закону.

      Я  безпосередньо вважаю, що Генеральний прокурор

 призначається  в  такі  організації, і він несе повну

 відповідальність   за   роботу  цієї  організації,  а

 відповідно  і за кадрові питання, які виникають в цій

 організації.  Тому  я  закликаю депутатів проти цього

 проекту голосувати і не підтримувати його. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв.

      СОБОЛЄВ.  Соболєв,  Запоріжжя, депутатська група

 "Реформи".   Це  питання  було  розглянуто  на  нашій

 депутатській  групі і перше питання хотіли підтримати

 представників  і  які  виступали з боку лівих сил про

 те,  що  таке  питання  без  пристуності Генерального

 прокурора  чи  при  наймні  повноважногоп редставника

 Генерального  прокурора  розглядати  не можна, більше

 того,   я   вважаю,   що   ця  позиція  повинна  бути

 висловлена,    оскільки    ми    приймаємо   серйозне

 координальне рішення.

      Друге.  На погляд нашої депутатської групи будь-

 яке  рішення,  яке  стосується  контролю  за кадровою

 політикою  саме  з  боку  Верховної Ради повинна бути

 максимально  виважено.  На  сьогодні  контроль з боку

 Верховної Ради за кадровою політикою прокуратури є, я

 хотів  би  підкреслити  і це питання дискутувалося на

 комісії,   яка   доповідала   про  те,  що  буде  йти

 затвердження  колегії  Генеральної  прокуратури через

 Верховну Раду.

      Тому  в  плані  того,  що  ми  відстороненні від

 контролю  за  кадрами  прокуратури,  я  вважаю,  воно

 безпідставно.

      Наступне   питання  -це  конкретне  затвердження

 заступників    Генерального   прокурора.   Генеральна

 прокуратура  відрізняється  від інших органів тим, що

 це  є орган вертикального жорстокого підпорядкування.

 Це  є  озброєні  люди,  які мають чини і я уявляю, що

 було   б,   як   би   ми  тут  затверджували  колегію

 Міністерства  оборони.  У щоб це перетворилося? Таким

 чином,  наше  завдання  є  форстокий  контроль,  який

 введенний   і  існуючим  законодавством  за  тим,  що

 відбувається   в  Генеральній  прокуратурі,  які  там

 рішення     приймаються     згідно     з    прийнятим

 законодавством.

      Але  те,  що  стосується  переведення політичних

 баталій    в   залі   при   призначенні   заступників

 Генерального прокурора, наша депутатська група вважає

 це  недопостимим. Це орган, який повинен керуватися з

 законом,  а парламент може перевіряти порядок порядок

 виконаня закону з боку Генеральної прокурартури.

      І останнє. Мене взагалі дивує, як це юристи, які

 працюють  в цій комісії, могли записати пункт, який є

 останнім   в   проекті   фактично   постанови,   яким

 вводиться  -це і зміни і доповнення до закону. Проте,

 цей  закон  має  зворотню  силу.  Ну,  я  не  знаю, є

 загальнозазначена   норма,   яке   законодавство  має

 зворотню  силу,  якщо  воно  там  поліпшує  умови -це

 визначено переліком законодавчих актів, але в данному

 випадку  це  ще  раз,  зайвий  раз  підкреслює, що це

 рішення  є  чисто  політичне  і  тому я пропонував би

 колегам  ні  в якому разі не підтримувати це рішення.

 Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Таким  чином,  всі  висловили  свої

 думки з цього приводу.

     Ну,  будь ласка, Яворівський по процедурі.

      ЯВОРІВСЬКИЙ.  Дякую. Олександре Миколайовичу, що

 слово  дали.  Шановні колеги, може ви якось недочули,

 так  сталося,  але  колега  наш Найда вже двічі в цій

 залі  називає голову комісії Омельченко, як би він до

 нього  не ставився, грішний Омельченко, це звучить на

 всю  Україну,  до  чого  ми  дожилися.  Я  хочу Найді

 нагадать, у вас же таке саме ім'я до речі. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, представник Президента,

 будь  ласка,  депутат  Мусіяка,  я прошу до уваги, не

 треба спорити.

      МУСІЯКА.  Шановні  колеги,  по суті вже було все

 основне,  що  треба  було  сказати, сказане, я тільки

 хочу  підкреслити деякі положення, які дійсно роблять

 неприйнятним  на  сьогодні розгляд і прийняття такого

 закону.

      По-перше,  я  згоден  з  колегою  Марченко, який

 говорить  про  те, що розглядати це питання взагалі у

 відсутності  Генерального прокурора, я думаю це номер

 один,  як  говорить  питання для прокуратури і в його

 відсутності, чого його немає, чи його не запрошували,

 чи  він  проігнорував запрошення, але він повинен тут

 бути при ролзгляді такого питання, це перше.

      Друге. Тут Віктор Герасомович говорив про те, що

 відповідаючи   на   запитання   колеги  Осадчука,  що

 Верховна Рада має право розглядати закони про зміни і

 доповнення  до діючого законодавства, немає ні в кого

 ніяких  сумнівів,  що має право, але з якою метою, ви

 дівіться це створює додаткове напруження зовсім немає

 в цьому необхідності.

      Стаття  14  вже  всім  зрозуміло  дає можливість

 закону  про  прокуратуру затверджувати Верховній Раді

 склад  колегії. Так скажіть, будь ласка, пр ицьому же

 маючи  на  увазі  статтю  7, яке зберігає контроль за

 діяльністю   Генеральної   прокуратури,  ще  треба  і

 затверджувати тут заступників Генерального прокурора?

 До чого це призводить.

      По-перше,  це  політизація, дійсно, надзвичайно.

 Тому що уже всі, весь склад Генеральної прокуратури і

 заступники   Генерального   прокурора   призначаються

 Верховною  Радою.  Навіщо  це  робити  скажіть,  будь

 ласка? Тоді заявить Президент, що, скажімо, по-моєму,

 представленню,  Верховна  Рада Генерального прокурора

 затверджує.  То  чому  тоді  раз воно затверджує ще й

 колегію,  я тоді десь ще можу якусь частину, скажімо,

 заступників  теж пропонувати. Він же цього не робить.

 Він з тим не входить.

      Давайте,  я  думаю,  для  цього,  для  того, щоб

 зберегти  в цій сфері нормальну діяльність чи і її ще

 не політизувати, не треба взагалі ставити це питання.

     Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Я думаю, що безпосередньо,

 шановні колеги, всі праві по-своєму. По своєму праві.

 Ну, якщо Президент затверджує даже зам. міністрів, то

 тоже  було  б  поставити  під  сумнів. І це можна так

 ставить. І то правильно, і то правильно. Але, шановні

 колеги,  не  нада,  шановні  колеги, єсть подання від

 комісії.  Комісія  розглянула,  ми  його обговорили і

 єсть  пропозиції,  які  внесені  депутатом Марченком.

 Тому я в такому порядку ставлю на голосування.

      Проект  про  внесення змін і доповнень до закону

 про прокуратуру від комісії, я ставлю на голосування.

      (іде голосування)

      Я  прошу  зайняти  місця  і оприділитись, хто як

 вважає за потрібне.

     Рішення не прийнято.

      Пропозиція  депутата Марченка, щоб розглянути це

 питання,  але  в присутності генерального прокурора і

 тих, кого вважає Верховна Рада запросити для розгляду

 цих  поправок  і  змін.  Будь  ласка,  ви  з місця не

 шуміть, сядьте і голосуйте.

     "за"

     Рішення не прийнято. Таким чином, питання знято.

      Слухається    питання   про   проект   постанови

 Верховної  Ради  України  "Про  інформацію Комісії по

 вивченню  причин  захворювання в Чернівецькій області

 на алопецію".

      Доповідач  -Марковська Ніна Степанівна, керівник

 комісії. Будь ласка.

      МАРКОВСЬКА  Н.  С.  Дякую.  Шановний  Олександре

 Миколайовичу!  Шановні народні депутати! На виконання

 доручення   Верховної   Ради  України  було  утворено

 комісію  за  участю  народних  депутатів  та  відомих

 фахівців   Міністерства  охорони  здоров'я,  Академії

 медичних  наук,  Міністерства  охорони  навколишнього

 природного    середовища    та    ядерної    безпеки,

 Мінчорнобиля    України    для    з'ясування   причин

 захворювання  населення на алобецію в місті Чернівцях

 в 1988 році.

      Вивчення  та  аналіз  архівних матеріалів роботи

 попередніх  державних комісій, Служби безпеки України

 та   комплексних  міжвідомчих  комісій,  до  яких  по

 запрошенню   Уряду   України   залучалися   зарубіжні

 фахівці,  свідчить  про  те,  що в серпні-листопаді у

 1988   році   в   місті  Чернівцях  відмічено  спалах

 невідомого  на  той час захворювання, яке уразило 172

 дітей,  маніфестуючою ознакою якого було тотальне або

 субтотальне облисіння (алобеція). Цей процес тривав в

 середньому одну-дві доби.

      Практично  у  всіх  випадках за два-три тижні до

 початку    облисіння   у   дітей   дошкільного   віку

 спостерігалося  катеральне  явище  верхніх  дихальних

 шляхів,  які супроводжувалися підвищенням температури

 тіла,   а  у  дітей  старшого  віку-психоневрологічні

 розлади  у  вигляді головного болю, роздратованості і

 порушення  сприйняття.  Реєстрація  випадків хімічної

 екзегенної   інтоксикації   помісячно   поставлено  в

 таблиці номер 1. Прошу таблицю.

      Всі  діти  знаходилися  під наглядом лікарів, 34

 побували  на лікуванні в Інституті педіатрії Академії

 медичних  наук  міста  Москви, проходили лікування на

 місцевих   базах,   решта   -в   Київському  науково-

 дослідному   інституті   педіатрії,   акушерства   та

 гінекології.   На   період   масового   спалаху   для

 концентрації  всіх  хворих  та  своєчасності  надання

 медичної  допомоги  було відкрито гастроентерологічне

 відділення  для  госпіталізації  цих дітей. В міській

 дитячій   поліклініці  функціонувала  постійно  діюча

 комісія  по  реєстрації  цих  хворих  та скерованості

 надання їм медичної допомоги.

      Реабілітаційне   лікування  хворих  проходило  в

 санаторіях   "Ворзель"   та   "Євпаторія"  з  моменту

 виникнення  захворювання у дітей в місті Чернівці для

 з'ясування  його  причин  було  створено  урядову  та

 численні  галузеві  комісії.  За  період  вересня  по

 листопад  1988  року  в Чернівцях працювало понад 200

 спеціалістів  Міністерства  охорони здоров'я України,

 Міністерства охорони здоров'я СРСР, Академії медичних

 наук      СРСР,      Академії      наук      України,

 Держкомгідромедпрому   СРСР.   Інші  міністерства  та

 відомства

      З 19 по 21 квітня 1989 року в місті Чернівцях по

 запрошенням   урядової  комісії  перебували  експерти

 Всесвітньої  організації  охорони  здоров'я. З жовтня

 1991  року  по проблемі алопеції у дітей м. Чернівців

 проводяться   наукові  дослідження  Науково-дослідним

 інститутом   медикоекологічних   проблем,  Львівським

 науково-дослідним   інститутом  спадкової  патології,

 Кафедрою педіатрії Чернівецького медичного інституту.

      Попередні  результати  цих  досліджень висвітили

 частину екологічної проблеми, це саме: несприятливого

 впливу  екологічної  ситуації  на  здоров'я  дітей. У

 зв'язку  з цим Міністерством охорони здоров'я України

 була розроблена та подана в Кабінет Міністрів наукова

 програма   для   вивчення  медико-екологічної  оцінки

 оточуючого.................    середовища   в   місті

 Чернівцях   та   його  впливу  на  здоров'я  дитячого

 населення у порівнянні з іншими регіонами України.

      Але фінансування цієї програми не відбулося. Для

 вивчення цієї хвороби було опрацьовано біля 20 версій

 та   джерел   захворювання.   Проведені   дослідження

 зовнішнього  середовища  в  порівнянні  з  клінічними

 проявами  у  дітей, що захворіли, дозволили виключити

 версію     електромагнітного     випромінювання    та

 радіоактивного генезу.

      Із  тактичних  факторів  розглядалась можливість

 враження    хворих    важкими    та   їх   сполуками,

 металоорганічними      сполуками,      комплексанами,

 продуктами  згорання  палива  та  виробничих викидів,

 пестидидами, харчовими токсинами, медикаментами тощо.

 Досліджувалося   волосся,  нігті,  кров,  кал,  слина

 хворих  дітей,  шерсть,  кров,  сеча та кал тварин та

 птахів,  вода міських водозаборів, навколишніх рік та

 водоймищ,  індивідуальних  колодців,  очисних споруд,

 фільтри   та   мул   відстойників,   грунт  осередків

 захворювання,  вулиць,  скверів, підприємств, зливи з

 дахів,  водосточних труб, листя дерев, кущів і трава,

 водяна   рослинність,   лікарські   трави,  які  були

 заготовлені    аптекоуправлінням,    проби   повітря,

 продукти харчування.

      Вивчалися  також  і  особливості метереологічних

 факторів  в  період захворювання,....................

 вітрів,   вентиляція   місць,  технологічні  процеси,

 промисловість   підприємств   та   інше.   Проводився

 детальний   епідеміологічний   аналіз   по  виявленню

 загальноепідеміологічних    зв'язків   між   окремими

 випадками  захворювання,  проте  жодна  з  вірогідних

 версій  причин  захворювання не отримала достовірного

 підтвердження,  крім  того, вивчалися такі версії, як

 військова,    аварія   військової   техніки,   розлив

 ракетного  палива,  з'ясувалась  можливість занесення

 хімічного   фактору  повітря,  ну,  шляхом  сучасного

 комбінату  хімічних волокон, або з території Румунії.

 у 1994 році, від Служби безпеки України отримана така

 інформація, будь-яких даних, що до виппадків масового

 захворювання    населення   на   території   Румунії,

 внаслідок хімічної ензогенної інтоксікації немає.

      Крім   того,   за   повідомленням   Міністерства

 закордонних  справ  Російської  федерації,  цитую " В

 архівах    міністерства   Росії   відсутна   будь-яка

 інформація   щодо   діяльності  військових  формувань

 збройних     сил    колишнього    Союзу    Радянських

 Соціалістичних  Республік,  яка  б  могла привести до

 масового захворювання населення в місті Чернівці.

      Проведення    спеціальних   вантажів   ракетного

 палива, хімічної зброї та інших сильно діючих речовин

 оп  теріторії  Чернівецької  області, в липні, серпні

 1989 року не відбувалось" -кінець цитати.

      На   основі   комплексного   вивчання   ситуації

 клінічного  перегребігу  хвороби,  оцінки результатів

 обстеження  уражвеного населення, можна констатувати,

 що   джерелом  забруднення  навколишнього  природного

 середовища в місті Чернівцях в 1988 році став разовий

 неврахованих   викид..........   важкихх  металів,  а

 найбільш     неймовірною     причиною    захворювання

 населення   -це  екзогенна  інтоксікація  з  полуками

 мікродоз   сталлю,   солями   інших  важких  металів.

 Внаслідок   попадання   цього  хімічного  елементу  в

 організм   людини.   Метою   ппроведення   кліничного

 моніторінгу   за  дітьми,  які  перехворіли  хімічною

 екзогенною   інтоксікацією,   та   зазначили   впливу

 екофакторів,  наприклад,  ЧАЕС в квітні 1989 року, на

 базі   місцевої   дитячої   лікарні   номер   1  було

 організовано консультативно-диспансеоне відділення. А

 з  серпня 1989 року міську дитячу ліарню номер 2, яка

 зараз  функціонує,  як  обласний дитячий радіактивно-

 екологічний  діспансер.  Серед  дітей,  що  перенесли

 хімічну   екзогенну   інтоксікацію,   що  проявлялась

 тотально   алоецією,  відмічено  повне  відновлювання

 волосся  на  голові.  Рецидиви  винних видів.........

 алопеції, відмічалося у 3-х дітей. У 1989-1995 роках,

 хворі   огладалися  ведучими  фахівцями  Міністерства

 охорони  здоров'я  України та бувшого Союзу, постійно

 консультуються   фахівцями   Чернівецького  медичного

 інституту.

      Завдяки    проведеному   комплексу   лікувально-

 профілактичних  та  соціальних  заходів, у оптерпілих

 суттєвих  відхилень в стані здоров'я на момент роботи

 комісії не виявлено. Формування органічних ускладнень

 не     відмічається.     Зміна     стану    нервової,

 епотабіліарної,  шлунково-кишкової,  серцево-судинної

 системи носять ппереважно функціональний характер.

      З метою соціального захисту дітей, які перенесли

 хімічну  інтоксікацію.............. Указом Президента

 України номер 34/95 від 12 квітня 1995 року визначені

 компенсаційні  випплати  сім'ям  з  хворими дітьмя на

 лікування   та  оздоровлення,  безкоштовний  відппуск

 медикаментів за рецеппптами лікарів при амбулаторному

 лікуванні  дітей  віком  до  18  років  у  санаторіях

 Міністерства охорони здоров'я України.

      Необхідно  зазначити,  що  в  області  поп  типу

 моніторингу  проходить робота по дослідженню об'єктів

 навколишнього середовища на вміст радіонуклідів, вода

 питна  та  відкритих  водойомищ,  в харчові продукти,

 проведена    дозиметрічна   аспортизація   згідно   з

 программами   Мінчорнобиля   України.   А  результати

 досліджень засвідчили, що загальноекологічна ситуація

 в  місті  Чернівцях практично за багатьма показниками

 не відрізняється від такої ж в інших містах.

      Так,   у  порівнянні  з  1990  роком  зменшилась

 кількість  викидів  збрудників в атмосфері повітря на

 поверхні  води.  З 9, 7 тисяч тонн на рік 6, 1 тисячі

 тонн  на  рік. Та скидання промислових стічних вод на

 поверхні  води.  Завіти  70 тис. тонн на рік, до 6, 1

 тис.  тонн на рік, та скидання помислових стічних вод

 із  містом сполук важких металів. В той же час, через

 погіршення  роботи загальноміських водоочисних споруд

 склалася  напружена  ситуація  в сфері водопостачання

 доброякісної   питної   води.   Крім   того,  комісія

 проводили   аналіз   контролю  за  змістом  токсичних

 речовин  в  грунті. Відмічається збільшення відхилень

 за   рахунок   забруднення   грунту   на   територіях

 промислових  піпдпрпиємств  та  їх санітарно-захисної

 зони  вздовж  автотрас.  Слід  відмітити, що основним

 забруднювачем    житлової    зони    та    вулиць   є

 автотранспорт, який проходить через місто.

      У  зв'язку  з  цим  необхідно  вирішити  питання

 поліпшення   водопостачання   населення   за  рахунок

 будівництва водозбору з річки та вдосконалення роботи

 водозабору  Чернівецької  області на період 1995-2000

 років.

      Крім  того,  обласній  державній  адміністрації,

 запропоновано   розробити   проект   документації  та

 подати,   та  будівництво  об'їздної  дороги  навколо

 Чернівців.

      Виходячи  з  вишенаведеного,  комісія о вивченню

 причин захворювання населення Чернмвецької області на

 алобецію   вважається   доцільно   доручити  Кабінету

 Міністрів  України  розробити та затвердити державно-

 наукову   екологічну  програму  за  такими  основними

 наппрямами:     поглиблення     вивчання    наслідків

 захворювання,   вжиття   заходів   щодо  забезпечення

 охорони  здоров'я  та соціальногго захисту дітей, які

 перенесли    хімічну,   ентигенну   інтоксікацію   та

 поліпшення стану навколишнього природного середовища.

     Проект постанови Верховної Ради додається.

     Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Запитання будуть? 5 хвилин,

 будь ласка. Будь ласка, Омельченко. Юхимічук. Тима.

      ЮХИМЧУК,  Жмеринський  виборчий  округ номер 50.

 Дякую.  Шановна Ніна Степанівна! Безперечно, питання,

 яке  піднімалося  вашою  комісією, носить надзвичайно

 важливий  характер,  тому  що  за цим стоїть здоров'я

 наших дітей.

      Скажіть  мені,  будь ласка, все-таки у висновках

 комісії  з  тих  гіпотез, ппричин, які...............

 хтось     рекомендований     поп    притягненню    до

 відповідальності  за  допущення  тих  чи  інших  форм

 халатності.   Це   перше   питання.   І   друге.   Що

 рекомендується  комісією сосовно видатків, асигнувань

 на  оздоровлення  дітей,  які  потерпіли сьогодьні цю

 хворобу. Дякую.

      МАРКОВСЬКА.  Дякую  вам  за  запитання.  Я зараз

 почну з другого. Приказом, Указом Президента України,

 я  вам  говорила за номером від 12 жовтня 1995 року з

 метою  соціального  захисту дітей, які перенесли 1988

 році хімічну інтефікаційну алапецію в місті Чернівцях

 розроблена постанова, де всі діти, які перенесли дане

 захворювання  мають  ті ж самі пільги, що й діти, які

 були в Чорнобилі, тобто чорнобильські пільги, я можу

 зачитати.

      Це  більш  безкоштовний  відпуск медикаментів за

 рецептами  лікарів  під  час  амбулаторного лікування

 дітей, проїзд, лікування їх в санаторіях та інше.

      А    що    стосується    чи   була   кримінальна

 відповідальність   для  того,  щоб  була  кримінальна

 відповідальність  треба  найти основну причину, я вам

 говорила, що ймовірно може бути, але не видно, з чого

 воно це почалося, комісія це не вияснила.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     МАРКОВСЬКА. Було 20 комісій. Ми були 21 комісія.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тима, Осадчук.

      ТИМА.    Прохання    передати   слово   депутату

 Манчуленко для запитання.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Прошу   голосувать.   Будь  ласка,

 депутату Манчуленку для запитання.

      МАЛЧУЛЕНКО  Г.  М.,  435  Зставницький  виборчий

 округ,  фракція  "На-родного  Руху  України". Шановна

 доповідачко!  У  мене  декілька  запитань до вас. По-

 перше,  дуже  добрий  доклад ви зробили, але він мало

 чим  відріз-няється  від того, що було відомо раніше,

 тобто це є офіційна версія. Наскільки ви досліджували

 інші  джерела  виникнення  цієї  хвороби,  а  саме, є

 свідки  в  Чернівцях,  що бачили, як серед ночі через

 місто  рухалася  ра-кетна  техніка, сталася аврія, ці

 свідчення  були  запротокольовані, один із активістів

 Зеленого   руху,   Віктор   загинув   при  загадкових

 обставинах і таке інше.

      Я   спілкувався   з   медиками,   хіміками,  які

 займалися  цією  проблемою,  вони  рішуче  видкидають

 версію,  а  у  вас це схиляється до талієвої вер-сії.

 Дякую.

      МАРКОВСЬКА.   Дякую  вам.  Шановний  колега!  Ви

 дійсно  говорите,  що  багато ходять чуток та версій,

 але   це  науково-дослідна  комісія.  Для  того,  щоб

 поставити   якусь   версію   в   основу,  треба  мати

 документальне  дослідження  і  підтвердження відносно

 любої версії.

      Версій  було більше 20, я вам всі їх називала, в

 тому   числі   була   даже   версія,  розроблялась  і

 аналізувалась, що ніби-то за рахунок зубної пасти теж

 було  таке  отруєння  дітей.  Теж  розроблялося,  всі

 версії  роз-роблялися  щодо  того,  що була військова

 версія,  я  вам  говорю, що Мініс-терство закордонних

 спарв  Російської  Федерації,  номер, оригінал читаю,

 номер  228.  1  говорить,  що обратилось Министерство

 обороны  России  отсутс-твует  какая-либо информация,

 касающаяся    деятельности   воинских   формиро-ваний

 Вооруженных   Сил  бывшего  СССР,  которая  могла  бы

 привести  к  массо-вому  заболеванию  жителей  города

 Черновцы.

      Перевозка   социальных   грузов,   в  том  числе

 компонентов  ракетных  топ-лив, химическогго оружия и

 других    сильнодействующих   ядовитых   веществ   по

 территории  Черновицкой  области в июле -августе 1988

 года, по имеющимся из Министерства обороны сведениям,

 не  проводились. Ви мене вибачте, але я довіряю, і ця

 комісія,  яка  підписала  цей акт, дивилася і довіряє

 цим документам.

     Спасибі, Осадчук, Капустян.

      ОСАДЧУК.     Шановна    доповідачко!    Осадчук,

 Демократична партія Укра-їни, група "Державність".

      Я   також   під   враженням  вашої  авторитетної

 доповіді, як і Манчулен-ко. І все-таки, хіба офіційна

 відповідь    із   Міністерста   оборони   Російсь-кої

 Федерації  може  бути тим джерелом, яке розвіює всякі

 версії  і  наші  сумніви?  Тому  що  військовий  світ

 існував  і  людина, яка загинула за обс-тавин взагалі

 загадкових  була,  чому все-таки ви не прилучили і ці

 ма-теріали,  хочи  б у своїй доповіді, яка зрештою не

 претендує   на   істину   в  останній  інстанції,  не

 висказали деякі припущення.

      І  ще  один  аспект. Ви, здається, психіатор, ви

 вивчали  дуже  серйоз-ну,  складну проблему. Скажіть,

 будь   ласка,  які  психологічні  наслідки  від  цієї

 хвороби  у дітей, які, що перенесли таку несподівану,

 страшну хворобу, і чи виробляють зараз якісь, в наших

 лабораторіях,  в  наших  експериментальних,  значить,

 лабораторіях,  препарати, які б були засто-совані щоб

 вилікувати  цих  дітей.  Щоб  на  перспективу ми були

 обезпечені саме маючи таку медикаметозну базу. Дякую.

      МАРКОВСЬКА.  Дякую  вам.  Справа  в  тому, що ви

 знову  повертаєтесь  до  військової  версії. Але, для

 того,  щоб  її  підтвердити,  треба  мати  всі  дані.

 Комісія  не  розпола-гає  такими  даними,  а офіційна

 заява,  яка  була,  документ,  який нам був поданий в

 комісію, ми і базуємось на цьому.

      Крім  того,  що  стосується психічних розладів у

 дітей? Я вам сказа-ла, що психічні розлади у дітей на

 той період, вони проявлялися ппо різному, коли була в

 1988 році. Але органічних наслідків і перенесення оці

 захворюваннь   не  спостерігається.  Це  різні  речі.

 Психічні  були тоді, на момент захворювання, зараз їх

 немає.   Тому,  якщо  говорити,  дійсно  в  Чернівцях

 працюють фахівці і дуже велика школа щодо екологічних

 захво-рювань.  І  ми повинні підтримати цих фахівців,

 які  дійсно  вивчають і знають причини наслідків, але

 ппсихічні прояви -це вже вторинні, а не первинні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Капустян.

      МАРКОВСЬКА.   А  лікування  я  вам  казала  яке.

 Перспективи лікування я вам сказала.

      КАППУСТЯН. 327 виборчий округ. У мене заппитання

 до вас таке. Ви вивчали проблеми у Чернівцях, а чи не

 знайомились  ви  з  тією  картиною, яка є на Україні?

 Адже  не  лише  в  Чернівцях хворі на ало. Вони є і в

 інших областях. Лікують цих дітей сьогодні на Кубі. У

 нас  цими  проблемами займається професор Калюжна. Чи

 не  виходила  комісія  до  Калюжної?  До  інших наших

 фахівців,  і,  мабуть,  би  вийти  з пропозицією, щоб

 створити умови для того, щоб на півдні нашої країни в

 Криму створити лікувальний центр цієї хвороби.

     Дякую.

      МАРКОВСЬКА.  Дякую.  Справа  в  тому,  що  таких

 дітей,  як  я  вам  сказала, які перенесли алопецію в

 1988  році,  це  був  мавосий  спалах.  Але по одному

 випадку,  можливо, і в інших регіонах. Масовий спалах

 був  172 дітей. Центр цей екологічного досліджування,

 який   розташований   в   Чернівцях,  він  вивчає  цю

 паталогію.  Але окрім цих, цієї паталонії кологічної,

 існують і інші регіони. Регіони Донбасу, регіони, і в

 тому числі, Криму, там інші є захворювання.

      Зараз   в  Львіській  області  створена  комісія

 Міністерства  охорони  здоров'я,  які  вивчає  чого в

 дітей   кмаль   сходить  з  зубів.  Тобто6  у  нас  є

 екологічна  небезпека,  і  ми всі разом повинні дбати

 проте, щоб наша держава була екологічно чистою.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ніна  Степанівна, спасибі, сідайте.

 Шановні колеги, від комісії у нас є проект Постанови,

 яким  передбачено  перший  пункт  прийняти інформацію

 комісії   до  відома,  другий  пенкт  відноситься  до

 Кабінету    Міністрів,   розглянути   питання   щгодо

 доцільності розробки і прийняття спеціальної програми

 поглибленого  вивчення  причин захворювання населення

 Сернівецької області.

      І   третій  припинити  повноваження  комісії  по

 вивченню  причин  захворювання населення Чернівецької

 області   по  даній  хворобі.  Я  прошу,  давайте  ми

 приймемо за основу.

     Будь ласка.

     За -

      Я  прошу,  у нас осталося небагато часу, давайте

 зосередьтеся, будь ласка.

     Щось  не  зрозуміло?

     Будь ласка,  я прошу  проголосувати  за  основу.

     За -

      Включіть,    будь    ласка    систему,   Євгеній

 Васильович, голосуйте.

     Рішення  прийнято.

     Які  є  доповнення?

     Будь ласка,  Кияк.

     Я прошу до уваги.

      КИЯК.  Я,  шановні колеги, подавав доповнення до

 проекту  постанови, я хотів би дати короткий коментар

 до цієї рекомендації, вона важлива.

      Я вважаю для багатьох округів України. По-перше,

 Чернівці,  вдячні  Верховній  Раді,  що  послала таку

 компетентну  комісію.  Шкода,  що не сказано сьогодні

 було про те, що нами проводилася попередня експертиза

 громадська, вона мало врахована, а но ще є час. Інше,

 не  треба вважати Чернівецьку область Богом проклчтим

 регіоном.  Хімічна егзагенна інтоксікація -це одна із

 хвороб  цивілізації,  просто  вона виявлена чи вперше

 визнана,  я  підкреслюю  це  влово,  в  нашому місті,

 можливо, з особливою концентрацією випадків.

      Чому  особливою,  так  це  можна  виявити,  наче

 завляки  проведенню  аналогічної  статистики  в інших

 регіонах.  Звідно вилучаючи данні про голофісію іншої

 і  теології.  Члени комісії, представники міністерств

 погодилися з такою пропозицією Чернівецьких фахівців,

 цілком  підтримує таку позицію депутат Спиженко, який

 мав сьогодні представляти дане питання.

      Дивується,   чому   до  проекту  постанови  така

 пропозиція  не  включена, користуючись нагодою, хоочу

 звернути  уваги  бюджутної  Комісії на обов'язковість

 виділення для міста 4, 3 трильйонів крб., не забувати

 про  цю  суму  задля об'їздної дороги, очистки води і

 вирішення проблем.

      Світове     завершення     проблем    заснування

 фармацевтичної  фабрики  в  Чернівцях  і  це  до того

 узгоджуєть  все,  із  пунктом  2  постанови. І колуги

 заради   істини,   заради  здоров'я  ваших  виборців,

 зауважу, не тільки маленьки, заради здоров'я України,

 прошу   уключити   мою   проопзицію   до   постанови,

 проголосувати  "за".  І  дивлячись  на  присутність у

 залі,  пропоную проголосувати поіменно. Я прошу взяти

 до  рук  доповнення моє, пункт 4: "Зобов'язати в 1996

 році  Міністерство  охорони здоров'я України провести

 наукові дослідження щодо розповлюдженості осередкової

 алопеції   в   державі,  з  подальшим  запровадженняі

 постійної   відомчої  статистичної  звітності  даного

 захворювання. Прошу проголосувати "за".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Я ставлю на голосування пропозицію пункт 4, який

 вніс депутат Кияк. Будь ласка!

     За -

     Я прошу  проголосувати, підтримайте.

      Шановні  колени, одну хвилиночку, може, хтось не

 зрозумів,  будь ласка, ще раз, бо не всі вслухалися в

 вашу пропозицію. Депутат Кияк.

      КИЯК.  Шановні  колеги, дякую. Я прочитаю ще раз

 пропозицію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу,  уважно  вислухайте.

      КИЯК.    Вона   була   розповсюджена   сьогодні.

 "Зобов'язати   в   1996   році  Міністерство  охорони

 здоров'я  України  просести  наукове дослідження щодо

 розповсюдженості  осередкової  в  державі,  подальшим

 запровадженням    постійної   відомчої   статистичної

 звітності з даного захворювання стосується всіх наших

 вибочих  округів,  такі  явища  мають  місце  по всій

 Україні.   Не   вилікувати  на  межах  тільки  одного

 регіону.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ще раз ставлю проопзицію депутата

 Киякуа  на  голосування,  як  доповнення  до  проекту

 постанови. Шановні колеги, я прошу не шуміти, давайте

 проголосуємо.

      За -

     Спасибі.

     Депутат  Попеску.

      ПОПЕСКУ.  Я  бы  предложил еще отдельным пунктом

 включить следующее: "доручити Генеральній прокуратурі

 України    вивчити   питання   про   притягнення   до

 відповідальностібувших   міністрів  охорони  здоров'я

 СССР  і  Української  СРС  Романова  та  Баранова  за

 дезінформацію".

      Поясню  чому.  В  1998 году, когда случилась эта

 беда   у  нас,  министры  здравоохранения  Украины  и

 Советского Союза постоянно выступали по телевидению и

 говорили,  что  в  Черновцах  все  спокойно, нет этой

 болезни;  и  призывали  тех граждан и жителей города,

 которые  увезли  своих  детей  привезти  их обратно в

 Черновцы.

      Я  был  один  из  тех, кто послушался этого. Моя

 дочь родилась 30 ноября 1988 года и сразу я ее увез в

 Коломию.  Привез  ее  14  апреля  и через две недели,

 когда ей было 6 месяцев, она заболела лапицией. Таких

 фактов очень много в Черновцах.

      Более   того.   Было  дано  указание,  чтобы  не

 регистрировали  эту  болезнь  и писали -не химическая

 болезнь,  не  химическая  интонсикация,  а  писали  -

 себярейный   дерматит.   Писали:   очагов   и  полное

 выпадений  волос;  писали:  очаговая алопеция. И ни в

 коем  случае они не писали "химическая интоксикация".

 Поэтому  цифра 172 она явно уменшена. Поэтому я прошу

 включить    отдельным   пунктом   чтобы   Генеральная

 прокуратура занималась.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто такой Баранов,  кто такой Романов?

     (Сміх у  залі)

      ПОПЕСКУ    І.    В.    Баранов   был   министром

 здравоохранения СССР, Романов был министром.

     З ЗАЛУ. Романенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Романенко.

      ПОПЕСКУ  І.  В.  Романенко.  Да,  был  министром

 здравоохранения Украины.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.  Я доповнення до проекту

 ставлю  на  голосування депутата Попеску. Будь ласка,

 включіть систему.

     "За" - 135

     Ви голосуйте,  ви не переконуйте.

      Поправка  не  прийнята.  Є ще поправки? Немає. Я

 ставлю  на  прийняти в цілому, як постанову. І з цією

 поправкою,  яку  ми  проголосували,  яку вніс депутат

 Кияк, будь ласка. Я прошу голосувати.

     "За" - 239

     Голосуєм "за".  Спасибі.

      Шановні  колеги! Нам, я хотів з вами порадитися,

 потрібно  було  б  чотири  поданих  законопроекти  по

 ратифікації.   Можна?  Одну  хвилиночку.  Що  ви,  ну

 давайте  10-15  хвилин.  Хто  за те, щоб на 10 хвилин

 продовжити, будь ласка.

     "За" - 151

      Прийнято.  Не  зрозуміли.  Про ратифікацію Угоди

 між   Урядами   держав   -учасниць   співдружності  і

 незалежної  держави  "Про звільнення від сплати мита,

 податків і видачі спеціальних дозволів за перевезення

 нормативних    документів    і    талонів,    засобів

 випромінювання  і стандартних зразків, що провозяться

 з метою повірки та метрологічної атестації".

     Голосуємо.

     "За" -

      Одну  хвилиночку.  Григорій  Іванович, сідайте й

 голосуйте.  Я  ставлю  на голосування. Включіть, будь

 ласка, систему.

     "За" -

     Спасибі.

      Про  ратифікацію  угоди  між  Урядом  України та

 Урядом  Туркменістану  про виробничу кооперацію. Будь

 ласка,  голосуйте.  Голосуємо,  ще  два  місяці  зими

 попереду.

      Шановні  колеги,  я  просив би, давайте все-таки

 підтримаємо  і  ратифікуємо  цей  Закон  будь  ласка,

 включіть систему. Я не думаю, що у Львівській області

 багато лишнього газу чи енергетики сьогодні.

     "за" - 206, не пр.

     Віктор Іванович, голосуйте.

     Петро Володимирович?

     (Шум у залі)

     Я ставлю останнє, будь ласка.

     (Шум у залі)

     Я прошу.

     "за" - 210, пр.

      Спасибі.   Про   проект   закону   України  "Про

 ратифікацію   угоди  між  Урядом  України  та  Урядом

 Гвінейської  Республіки  про  торговельно-економічне,

 науково-технічне та культурне співробітництво.

     Ставлю на голосування.

     "за" - 228, пр.

     Я прошу не брати під сумнів, а голосувати.

     Спасибі.

      Про  проект  постанови  Верховної  Ради.  Все. І

 останнє, одну хвилиночку, останнє питання. У вас є на

 руках  порядок роботи Верховної Ради на 2 послідуючих

 тижні.

      Слідуючи   тиждень  -із  12  по  16  лютого  -ми

 працюємо  в  реєимі: понеділок -засідання Президії, у

 вівторок   була   внесена   пропозиція  на  спільному

 засіданні  Президії, щоб працювали у групах, фракціях

 і  комісіях,  в  середу  -День  Уряду,  в  пленарному

 режимі,  четвер -пленарний режим, розглядаємо бюджет,

 і п'ятницю -працюємо в комісіях, фракціях і в групах.

      Отакий порядок було погоджено, узгоджено з вами.

 Я  просив  би, шановні колеги, є інші думки. Я ще раз

 повторюю:   в  понеділок  пленарне  засідання  об  11

 годині,  Президія,  я вибачаюсь, ви шумите, ви ж мене

 тоже  збиваєте, я ж так з вами сижду цілий день і тож

 втомився.

      13   число  -працюємо  в  комісіях,  фракціях  і

 групах,  на  середу  попросили,  Уряд попросив, щоб у

 середу  День  Уряду провести, щоб встигли підготувати

 відповідні  матеріали,  ті, які були запропоновані на

 спільному засіданні Президії.

      І  в  четвер  -в  пленарному  режимі  розглянемо

 бюджет  в  першому  читанні,  в  п'ятницю -працюємо в

 комісіях, групах, фракціях, і слідуючий тиждень -з 19

 по  23  лютого  працюємо  в  пленарному режимі. Такий

 порядок пропонується.

      Підтримаємо.  Я  ставлю  на голосування. Я прошу

 підтримати.  Юрій  Олександрович,  голосуємо. Я прошу

 підтримати.

     "за" - 184, не пр.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це процедура, ми більше,

 чим  потрібно  набрали  голосів.  Юрій Олександрович,

 будь ласка, Буздуган. Марченко за ним.

     БУЗДУГАН.

      Олександр   Миколайович,   шановні   колеги,  ми

 приймали  рішення,  що перед розглядом бюджету будемо

 слухати  звіт  бюджету  за  1994  рік...  Це  питання

 випало, тому я прошу вставити до бюджету це питання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо.

      БУЗДУГАН  Ми  приймали  рішення,  що  не  будемо

 розглядати бюджет на початку поставити.

     Володимир Романович, будь ласка.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко.

      МАРЧЕНКО  В.  Р. Уважаемый Александ Николаевич и

 уважаемые  депутаты!  Я  хочу обратить ваше внимание,

 что  приехав  сюда, нам предлагается и в четверг, и в

 пятницу  работать  в  комиссиях,  мне представляется,

 дляэтого  по  Регламенту  у  нас  есть  целая неделя,

 которую  мы  должны  использовать.  И  коль мы начали

 работать в Пленарном режиме, я предлагаю и в четверг,

 и  в пятницу проработать в этом Пленарном режиме, тем

 более,  что  вопросов  для рассмотрения достаточно. В

 частности    экономических   и   комиссия   наша   по

 экономической   политике   готова   вынесты  в  массу

 законов,  которые  необходимо принять и можна принять

 на сессии. Это первое.

      Второе.  Александр  Николаевич,  необходимо, мне

 представляется,  и согласовать вопросы, которые будут

 рассматриваться в этот порядок дня. Так, например, мы

 рассматривали  проект по концепции новой Конституции,

 его  остановили  или  не  продолжили  рассмотрение  с

 нарушением  Регламента,  то есть, для того, чтобы его

 снять  с  порядка  дня,  необходимо набрать две трети

 голосов,  а  та  процедура 180, которая была, скажем,

 проголосована,  она  не  дает  права снять вопроса по

 существу. Есть вопросы, которые мы полностью заполним

 порядок   дня   в   пленарном  заседании.  Поэтому  я

 подджерживаю  то  предложение,  что  Вы  сказали  и в

 четверг  поработать,  предлагаю  в  пятницу сделать и

 поработать также в пленарном режиме.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Спасибі.

      По-перше.  Шановні колеги, ніхто ці питання, які

 ми  з  вами не встигли розглянуть на цьому пленарному

 тижні,  ніхто  їх не знімає, вони накатом ідуть і тут

 напписано,  итання,  які не розглянуті, переносяться.

 Тому і ппитання про проект Конституції, так далі, всі

 ці  питання  вносять. Я просив би вашу підтримку, щоб

 ту  пропозицію,  яку  вніс  і  Буздуган,  і Володимир

 Романович,  підтримать. І працювать у четвер добавить

 питання   про   виконання  бюджету  за  1994  рік,  і

 працювать  і  в  четвер,  і  в  п'ятницю  в пленарном

 режимі. Згода?

     ШУМ У ЗАЛІ.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   І  у  вівторок?  Одну  хвилиночку.

 Тобто, цілий тиждень працювати у пленарному режимі. Я

 ставлю на голосування.

     ШУМ У ЗАЛІ.

     "За" - 166.

      Рішення  не  прийнято.  Таким чином, працюємо по

 тому  регламенту,  який,  одну хвилиночку. Пропозицію

 Бездугана  ми  підтримали і пропозицію за вівторок не

 підтримали,  а  середа,  четвер  і 'ятниця працюємо в

 пленарному режимі. Це підтримали.

      І  останнє.  Останнє в мене. Шановні колеги! Ну,

 підождіть.   Я   прошу   вставити  карточки.  Ну,  ми

 попросили з вами 10 хвилин доопрацювать. Тому, що при

 такій  кількості  ми не маємо проголосувать. Ставьте,

 будь ласка, карточки.

     Ми не будемо голосувать - 229.

      Я  бачу  ми  не  набираємо більше голосів, таким

 чином,  будемо  працювати  в  тому  режимі,  за  який

 проголосували.

     Спасибі, на все добре.