ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ШОСТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  9  к в і т н я  1995  р о к у

                           10.00 година

      Веде  засідання  Перший  заступник  Голови  Верховної  Ради

      України ТКАЧЕНКО О. М.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Доброго   ранку,  шановні  народні  депутати!

 Доброго  ранку,  всі  радіослухачі! Доброго ранку всі запрошені!

 Розпочинаємо    роботу,    але    для   початку   нам   потрібно

 зареєструватись.  Тому  прошу  всіх  депутатів вставити картки і

 приступаєм до реєстрації. Реєструємся.

      Я   прошу  вставити  картки,  реєструємся,  шановні  народні

 депутати. Включіть систему, реєструємся.

      В залі  зареєстровано  .....

      Шановні  народні  депутати,  сьогодні  ми працюємо з вами в

 першій  половині  дня  згідно  рішення,  яке  раніше приймали, в

 режимі Дня  уряду.

      Але  я  хотів  би  зробити  одне  оголошення  перед тим, як

 розглядати  ті  питання,  як в нас винесені для розгляду до дня

 Уряду.

      Після  тяжкої  і  тривалої  хвороби  помер народний депутат

 України  по  Жовтневому  виборчому  округу  Харківської області

 Кошляков  Микола  Дмитрович.

      Прошу  відмітит и  його  кінчину  хвилиною  мовчання.

      Прошу   сідати.

      Так,  як  і  планувалось,  ми з вами на День уряду сьогодні

 винесли   три  питання.

      Перше  питання, я  оголошу для радіослухачів, про виконання

 Кабінетом  Міністрів України Постанови Верховної Ради та власних

 рішень   по  розрахунках  по  заробітній  платі  в  бюджетній  і

 небюджетній  сферах.

      Друге  питання  про стан справ та заходи Уряду по вирішенню

 житлової  проблеми  в   Україні.

      І  третє питання. Інформація Кабінету Міністрів України про

 хід  виконання  постанови Верховної Ради від 23 лютого 1996 року

 "Про  забезпечення  і  проведення  весняно-польових робіт в 1996

 році".

      По  першому питанню по виконанню Кабінету Міністрів України

 Постанови  Верховної  Ради та власних рішень щодо розрахунків по

 заробітній  платі  в  бюджетній  і  не  бюджетній  сферах  слово

 надається міністру фінансів України Германчуку Петру Кузьмичу.

      Трансляція  іде,  ми відкриваєм, у нас іде День уряду. Будь

 ласка, Петро Кузьмич.

      ГЕРМАНЧУК П.К.

      Шановні Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати.

      Стан  справ  з  бюджетним  фінансуванням,  який  склався на

 сьогодні прямо-пропорційно, відповідає стану економіки України в

 цілому. І це цілком парвомірно.

      Протягом   перших  двох  місяців  року  відбулось  подальше

 падіння  виробництва в більшості галузях народного господарства,

 погіршення   фінансового   стану   підприємств   і  організацій,

 загострення платіжної кризи.

      За  попередніми данними валовий внутрішній продукт у січні-

 лютому порівняно з  відповідним періодом 1995 року знизився...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу  до  уваги. Якщо комусь це не цікаво,

 можна вийти поговорити там у фойє. Давайте послухаєм міністра.

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Знизився в реальному обчисленні на 11, 5

 відсотків.  За  оцінкою  його  обсяг  становив  1 квадрильйон 20

 трильйонів  карбованців.  Обсяг  промислового  виробництва проти

 січня-лютого  1995  року  скоротився на 3, 5 відсотки. У лютому

 порівняно  із  січнем  цього року обсяг промислового виробництва

 зменшився  на  3 відсотки,  а  з грудня минулого року - на 12, 2

 відсотки.

      Будівельними  організаціями  виконано  підрядних  робіт  на

 половину  менше,  ніж у січні-лютому минулого року. В сільському

 господарстві  продовжилось скорочення обсягу

 виробництва  тваринницької продукції. Індекс інфляції споживчого

 ринку в березні становив 3, 3 відсотки, в лютому -107, у січні -

 107,  4  відсотки.  Тому  однією  з головних причин  відсутності

 достатніх  коштів  в  Державному і місцевих бюджетах для виплати

 заробітної  плати  є втрати надходжень до бюджетів всіх рівнів і

 не  тільки  пов'язаних  з  виробництвом.  Якщо  в  1995  році до

 бюджетів  всіх  рівнів  не  надійшло  229 трильйонів карбованців

 доходів, то  за  попреденіми  розрахунками  в  першому  кварталі

 очікується відставання від передбачених бюджетом на поточний рік

 більше 150 трильйонів карбованців.

      Крім того, внаслідок поглиблення платіжної кризи, неплатежі

 бюджету  тільки  за три місяці цього року зросли з 59 трильйонів

 карбованців   обчислених   на  01. 01. 96 року до 170 трильйонів

 карбованців на 01.04.96 року.

      За  повідомленням  Національного банку України в картотеках

 установ  банків  знаходитіься  притензій  на  списання  коштів в

 рахунок   погашення   платежів  до  бюджету,  Пенсійного  фонду,

 цільових  позабюджетних  фондів за енергоносії та інші платежі в

 сумі 1 квадрильйон 414 трильйонів карбованців.

      Якщо   аналізувати   заборгованість   по  заробітній  платі

 поточного   року,  то  вона  зросла  пропорційно  зростанню  сум

 недоїмки  по  платежах до бюджету. При умові збереження недоїмки

 на рівні станом на 01.01.96 59 мільйонів...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро  Кузьмич,  я  вибачаюсь. Шановні народні

 депутати!  ми  з  вами  розглядаєм  ті  питання, які хвилюють не

 тільки  нас тут у залі, а й всіх трудящих України. Якщо вже Уряд

 зібрався  сьогодні,  щоб проінформувати нас, то давайте, мабуть,

 послухаєм. Будь ласка.

      ГЕРМАНЧУК.  Якщо  аналізувати  заборгованість по заробітній

 платі  поточного року, то вона зросла, я підкреслюю, пропорційно

 зростанню  сум  недоїмки  по  платежах  до  бюджету.  При  умові

 збереження  недоїмки  на  рівні  станом  на  1.  01.  96 року 59

 трильйонів   карбованців  безперечно,  що  проблем  з  виплатами

 заробітної плати ніяких би не було, оскільки недоїімка зросла на

 суму 100 трильйонів карбованців, а на сьогоднішній день фактично

 заборгованість   по   заробітній   платі   складає  81  трильйон

 карбованців.

      Наряду  з  об'єктивними  причинами  продовжують  мати місце

 неефективне  витрачання  коштів,  незаконні  витрати, недостачі,

 розкрадання.  Загальна  сума  за  1995,  3  місяці уже поточного

 склала більше 15 трильйонів таких коштів.

      Лише 2 приклади. Національний технічний університет законно

 витратив 22 мільярди карбованців, Президія Академії педагогічних

 наук  -83.  незаконні  витрати  коштів  на  ліквідацію наслідків

 Чорнобильської...  наслідків Чорнобильської аварії склала більше

 140  мільярдів  карбованців. Більше 116 трильйонів карбованців -

 вдумайтесь   у   цю   цифру  -(...........)  скритих  неплатежів

 порушення  діючого  податкового  законодавства.  На  сьогодні ми

 передали  більше  16  тисяч  справ,  в  яких  є  ознаки  злочину

 свідомого  укритття  платежів  до  бюджету. До арбітражних судів

 передано  2219  заяв  про  визнання  підприємств-боржників перед

 бюджетом  банкрутами  на  загальну  суму  більше  17  трильйонів

 карбованців.

      Можна продовжувати перелік заходів, що вживаються Урядом по (...........)  доходів  і  перелік  без  господарчого  витрачання

 коштів.  На  жаль,  є  і  законодавчі  негаразди, які потребують

 значних, непередбачених   бюджетом,    коштів.

      Приведу  лише  1  приклад,  що неврегульована до цього часу

 оплата праці в бюджетних установах. Тільки за 1995 рік додатково

 нам  коштувала  більше  120 трильйонів  карбованців.

      Слід    відмітити,    що   однією   з   причин   виникнення

 заборгованності  по  заробітній  платі є також прийняття рішення

 окремими  місцевими радами про встановлення різного роду доплат,

 надбавок, не маючи для цього реальних джерел фінансування.

      Не можна обіцяти людям того, що не можна здійснити. Приведу

 два  приклади,  Одеською міською радою в травні 95 року прийнято

 рішення,   яким  за  рахунок  бюджету  встановлені  муніціпальні

 надбавки у розмірі 20 відсотків до посадового окладу працівників

 соціально-культурних   закладів   міста  на  загальну  суму  720

 мільярдів  карбованців.  Проте  достатньо  коштів  для їх виплат

 вишукано  не  було,  що призвело до зростання заборгованності по

 зпробітній платі відразу на цю суму.

      Можна  привести  приклад, коли  Донецькою  обласною радою в

 минулому   році   при  затвердженні  бюджету  було  запроваджено

 індексацію  заробітної  плати  цієї  ж  категорії працівників до

 рівня  середньої в народному господарстві області, а не в цілому

 по  Україні  як  визначено  законодавчо.  Як  ви  розумієте,  це

 призвело  до  виплати  значно  більших  коштів ніж передбачено в

 бюджеті.  До  того ж ця індексація поширювалась і на працівників

 органів  управління,  і  це  саме ті області, де на сьогодні має

 місце  найбільша  заборгованість по зарплаті, для погашення якої

 надходять  звернення  до  Уряду,  Верховної  Ради.  В той же час

 згідно  з  законодавством місцеві органи влади є відповідальними

 за   стан   фінансування   закладів  освіти,  охорони  здоров'я,

 культури,  що  належать до їх комунальної власності, і коли вони

 приймають   такі   рішення,   повинно  чітко  вислідовлювати  їх

 наслідки,  нести  відповідальність  за  такі  дії.  Але сьогодні

 головне, на наш погляд, на погляд Уряду, для вирішення бюджетних

 проблем,  для  вирішення  проблем  фінансування бюджетної сфери,

 перш за все, це реанімація нашого вітчизняного виробництва, якщо

 ми  разом  не  створимо  відповідні  умови,  щоб  запрацював наш

 товаровиробник,  ми  весь час будемо робити спроби ділити те, що

 уже не ділиться.

      Тому, Уряд вживає різних заходів, в першу чергу, пов'язаних

 з  подоланням  платіжної  кризи,  стабілізації фінансового стану

 підприємств,  зокрема, за вашою участю прийнята стаття 28 ЗАкону

 "Про  Державний  бюджет України", яка дає можливість відстрочити

 заборгованість  за  станом  на  01. 01. 1996 року по платежах до

 бюджету  та  позабюджетних  фондів, введена розстрочка сплати до

 нарахованих   сум,   відстрочена   заборгованість   підприємств,

 організацій  за  спожитий  у 1994 році газ на загальну суму 1, 4

 мільярда  доларів  США,  яка  була  згідно  з  угодою  з  Росією

 реструктуризована.

      Указом   Президента   щодо  фінансової  стабілізації  стану

 підприємств  звільнено  підприємства-боржники від сплати пень за

 станом на 1 квітня 1996 року з суми прострочених заборгованостей

 на  користь  кредиторів.  Зобов'язано  провести протягом другого

 кварталу   індексацію   балансової   вартості  основних  фондів,

 подовжено  строк  повернення фінансової допомоги, наданої, я маю

 ввиду  і  бюджетної позички, фінансової допомоги через Державний

 бюджет в 1994-1995-их роках.

      Законом  передбачено  спрямування державними підприємствами

 10%  балансового  прибутку на поповнення власних обігових коштів

 та  звільнення  цієї  частини  від  оподаткування і багато інших

 заходів.

      При  ефективному  вжиттю  вказаних  заходів  та найшвидшому

 впровадженню  в  дію Закону про Державний бюджет на поточний рік

 дасть можливість покращити поповнення доходної частини бюджету і

 покращення  стосовно  фінансування  видаткової  частини бюджетів

 всіх  рівнів,  хоча  критично  треба сказати: його виконанння не

 буде  безхмарним, в першу чергу по доходах паливно-енергетичного

 комплексу, по причині проблеми розрахунків, податках на прибуток

 та  добавлену вартість внаслідок значних неплатежів через велику

 питому  вагу  бартерних  операцій,  коли безготівкові розрахунки

 піднімаються натуральним обміном товаром.

      Виходячи  з  цього,  а  також  вкрай  необхідне направлення

 коштів  на весняно-польові роботи (ви будете сьогодні слухати це

 питання),  зовнішні  проплати (ми на сьогоднішній день тільки на

 перший  квартал  проплатили  за  газ і за свої реструктуризовані

 борги  проценти  74  трильйони карбованців). Є великі проблеми у

 розрахунках у вугільній промисловості. Тому, виходячи з цього, я

 не  можу  стверджувати,  що  уряд водночас може вирішити питання

 погашення  заборгованості по заробітній платі у бюджетній сфері.

 Виходячи  з  цього,  ми  запропонували вам графік погашення цієї

 заборгованості.  Ми  вважаєм,  що  він  сьогодні  реальний, і за

 нього,  виконання можна запитувати. Іншого джерела для погашення

 заборгованості  по  заробітній  платі  в  бюджетній  сфері у нас

 сьогодні немає. Тому у нас велике прохання затвердити цей графік

 з тим, щоб ми могли з ним працювати.

      У мене все. Спасибі за увагу.

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  У вас є письмові запитання..., будь

 ласка

      ГЕРМАНЧУК   П.   К.   Так,   письмове  запитання.  Чи  буде

 вирішуватичь   питання   відстрочки   сплати   пені  за  кредити

 комерційних  банків  для підприємств агропромислового комплексу?

 Ну,  це,  я  так  розумію,  мова йде про проценти за прострочені

 кредити...  За  станом  на  сьогодні Агробанк "Україна" виніс за

 баланс   6,   8   трильйонів   карбованців,   в  тому  числі  по

 сільгосптоваровиробниках 4, 7 трильйонів карбованців. Це питання

 вирішено.

      Які  реальні  можливості має уряд для підвищення заробітної

 плати   працівникам  бюджетної  сфери  у  1996  році?  На  жаль,

 можливості  дуже обмежені і додаткових якихось коштів немає, але

 сьогодні,  на мій погляд (і я багато зустрічався з освітянами, з

 працівниками  охорони  зджоров'я),  що сьогодні питання, в першу

 чергу,  для  того, щоб ми забезпечили своєчасну виплату того, що

 вони   заробляють.  В  першу  чергу!  А  потім  уже  думати  про

 підвищення  оплати  праці,  коли  ми  будем приймати відповідний

 закон.

      Прохання   показати   структуру  заборгованості  в  виплаті

 заробітної  плати  освіті,  охороні здоров'я, СБУ і по областях.

 Но,  на жаль, щоб ви знали, що ми таку розшифровку змогли тільки

 отримати  сьогодні і то по телефону, оскільки згідно з існуючими

 правилами  статистчних даних будемо мати тільки на 25 число, але

 я  вам  скажу,  що із 81 трильйона карбованців заборгованості по

 заробіной плати освітяне -32, культура -2, 4, охорона здоров'я -

 16,  1, соціальне забезпечення -444 мільярди. Значить,  наука  -

 5,2, Міноборона -10 трильйонів, Міністерство внутрішніх справ -9

 трильйонів,   Національна   Гвардія   -незначна   сума,   органи

 управління  -1  трильйон 605 мільярдів карбованців. Таку довідку

 ми вам роздрукуємо, дамо, щоб у вас було у кожного.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Наскільки  невиплата  заробітної  плати  бюджетної  сфери є

 наслідком виконання постанови Верховної Ради України від 23. 02.

 96  року  "Про  забезпечення проведення весняно-польових робіт",

 ну,  я  вважав  би,  що так питання ставити неможливо, тому що і

 вкрай  необхідно проводити веснянопольові роботи: "не посієш, не

 пожнеш".  Тому  ставити  це  в  залежність з виплатою заробітної

 плати  освітянам,  я  вважаю, не коректно. Головну причину перед

 цим  я  вам  назвав,  в  зв'язку  з чим ми не дотримали кошти до

 бюджету  і  то -головна причина, а не головна причина в тому, що

 ми тратимо кошти на весняно-польові роботи.

      З  метою  забезпечення фінансування заходів щодо підготовки

 та   проведення   весняно-польових   робіт,   доручити  Кабінету

 Міністрів  України  відшкодувати  до 1 червня сільгоспвиробникам

 витрачі  на будівництво об'єктіва соціальної сфери у 1995 році в

 обсягах  видатків,  передбачених  Державним  бюджетом,  для цієї

 мети до  1 червня.

      Якщо  така  пропозиція  буде  прийнята, значить відповідний

 графік  повинен  бути,  і ми будемо робити все, але до 1 червня,

 повірте,  що  це буде нереально, тому що водночас уже сьогодні в

 Уряді  є  5  графіків,  по яких він фінансу міроприємства, а, на

 жаль,  колштів  у  нас  на  сьогоднішній  день,  обмаль.

      Згідно з затвердженим положенням фракція "Селянська партія"

 подає   питання,  на  які  так  просто...  щодо  розрахунків  по

 заробітній  платі  в  бюджетній  і небююжетній. Коли буде графік

 платежів  під  держконтракт сільгоспвиробників, чи знає Уряд, що

 на  деяких  підприємствах небюджетної сфери працівники колгоспів

 не  отримують  зарплату  більше  8  місяців?

      Да,  знаємо.  Графік  по державному контракту ми щонедільно

 погоджуємо  з  міністром  сільского господарства, і, прийнаймні,

 вважаємо,  що  ми  його виконуємо. Ну, вже таки в залежності від

 фінансовоюї  спроможності  нашої  держави.

      Причини  затримки  виплати  заробітної  плати в бюджетній і

 небюджетній  сферах,  зокрема  народній  освіті, медицині і таке

 інше, про причини, якщо ви уважно слухали, я вам про них сказав.

      Ігор   Рафаїлович  дає  запитання,  воно  стосується  більш

 Центрального банку, стосовно того, чи досить коштів в обігу,  і

 як  покращити  платоспроможність нашого  населення.

      Я  дуже  задоволений,  що  Верховна  Рада  прийняла рішення

 стосовно  того,  що  грошово-кредитну  політику,  перш, ніж буде

 слухати   Верховна   Рада,  вона  буде  розглянута  на  Кабінеті

 Міністрів  з  тим,  щоб Кабінет Міністрів висказати свої думки з

 цього  приводу,  свої  зауваження  ,  пропозиції.

      "   Чому   з   боку   Міністерства   фінансів  незадовільно

 проводиться   робота   по  погашенню  заборгованості  у  виплаті

 заробітної  плати  в  бюджетній  сфері,  коли  все  ж  таки люди

 отримають  заробітну  плату,   стипендію?"

      Я ще раз підкреслюю: я сьогодні не маю змоги говорити всім,

 хто  і слухає, хто і знаходиться в залі, що ми водночас вирішимо

 проблему  заробітної плати, це ціла низка проблем, яка стоїть за

 цим.

      Я  ще  раз підкреслюю те, що без того, коли не запрацює наш

 товаровиробник,  оли  ми не створимо для нього відповідних умов,

 не  буде  у нас платежів у бюджет, відповідно і не буде і будуть

 зриви такі по оплаті праці.

      Сьогодні вся програма дій Уряду націлена саме на це. Ви всі

 знаєте, намічено ряд меропріятій. Крім того, намічено це питання

 заслухати  20  цього  місяця  квітня у Президента на відповідній

 нараді.

      В  минулому  році шахтарі не регулярно отримували заробітну

 плату згідно з заявою Кабінету Міністрів вугільної промисловості

 для  погоашення було віділено 20 трильйонів карбовнаців. Просимо

 дати   пояснення.  Ці  кошти  були  віділені  з  бюджету  чи  із

 резервного фонду Кабінету Міністрів?

      В поточному році знову виникла тримісячна заборгованість по

 зарплаті.    За   рахунок   яких   коштів   буде   погашена   ця

 заборгованість?  Яка  перспектива до кінця? Ну, в минулому році,

 ви  знаєте,  у  вас  є  уже звіт за 1995 рік. Частина коштів -це

 кредит   центрального   банку   через  бюджетну  систему,  через

 Державний   бюджет;   частина   коштів,  яка  передбачалась  при

 уточненні    державного    бюджету    на    розвиток   вугільної

 промисловості;   частина   коштів   резервного   фонду  Кабінету

 Міністрів. Це три джерела погашення заборговнаості.

      У  цьому  році  всього  в  бюджеті,  якщо пам'ятаєте, у нас

 передбачено    на    вугільну   промисловість   134   трильйонів

 карбованців.  Це  без  тих  додаткових,  які  Уряд  зобов'язався

 винести  у  процесі виконання бюджету. Ми на сьогоднішній день в

 рахунок   фонду,   паливно-енергетичного  комплексу,  в  рахунок

 строчки по реструкторизації вугільної промисловості перерахували

 ще  37  трильйонів  карбованців.  Це  джерело... На жаль, значна

 частина   цих  коштів   пішла  на  оплату  працю  з  послідуючим

 поверненням,   коли   будуть   надходити   кошти   до   паливно-

 енергетичного комплексу.

      Я   конкретно  сказав,  що  за  рахунок  кредиту  банків  6

 трильйонів.   Дальше.   За  рахунок  резервного  фонду  Кабінету

 Міністрів  -порядка  2,  5  трильйонів  карбованців. І решта -це

 поточне  фінансування вугільної промисловості, яке передбачено в

 бюджеті.    Але    воно    пішло   на   оплату   праці,   а   на

 нереструктуризацію......... міроприємств.

      З  Чорнобильського  фонда  ми...,  значить, на сьогоднішній

 день  є  заборгованість  по Чорнобильському фонду 2, 5 трильйони

 карбованців.   До  кінця  неділлі  вся  ця  заборгованість  буде

 погашена.   ЦЕ  спеціально  розглядалось  на  Президії  Кабінету

 Міністрів  з  цього  приводу. Я розумію про що ви кажете, але це

 було на виплату пенсій.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  розумію.  Ну сьогодні у нас єдиний рахунок, ви знаєте. Я

 розумію   ваше   занепокоєння,   тому   прийнято   рішення,   що

 Чорнобильський фонд як і у минулому році ми відокремили, і кошти

 цього  фонду  будуть,  як  походах  і  по  видатках  витрачатись

 головним розпорядником -це Мінфорнобилем. Жодної копійки з цього

 фонду не буде більше задіяно до Державного бюджету ні на виплати

 пенсій,  ні  на  виплату  заробітної  плати.  Це ми вже зробили,

 відокремили  такий  фонд.  Але  було,  ви  пам'ятаєте,  що  була

 постанова  Верховної  Ради,  де  ми  всі фонди, все зхрлобили на

 єдиний  рахунок  казначейства.  І  коли  гроші обезлічились, то,

 дійсно,  вони  були  направлені в різні джерела. Тепер ми все це

 відновили,  і  ще  аз  підкреслюю,  що  фонд  у нас на окремомсу

 рахунку  і будуть фінансуватись тільки міроприємства передбачені

 чорнобильською програмою.

      За   станов  на  9  квітня  з  Державного  бюджету  України

 до   Національної   академії  наук  ще  не  перераховано  ще  ні

 карбованці.  Так  чином,  борг  держави  перед...  Ну  ми  вчора

 говорили   з  вашими  профсоюзами,  зусрічались  з  Національною

 академією  наук  України.  До  речі,  вчора  був  його виступ на

 Кабінеті  Міністрів.  В минулому році, коли був скрутний стан із

 виплатою  заробітної  плати  (це  не  мої слова, це приводив ваш

 профсоюзний  лідер),  що  окремі  керівники  підвідомчих установ

 Національної  академії  наук  замість  виплати  заробітної плати

 витрачали кошти зовсім на інші цілі. Там приводилась така цифра:

 з  10  мільярдів  установлена  виплата  заробітної  плати  на...

 безпосередньо  на оплату пішло 2 мільярди карбованці, інші пішли

 на  інші  цілі.  По  Національній академії -ми знаєм проблему -і

 сьогодні, і завтра там ідуть проплати, згідно черги, яка у нас є

 по  відповідних установах. Ми домовились і я думаю, що питаннь у

 нас по Національній академії не буде.

      Останнє   перерахування   бюджетних   коштів   в   Академії

 відбулося... Ну  це  теж   саме.

      "Чому не  подані  дані  про видатки Державного бюджету за 1

 квартал  цього  року?"  Ну  видатки,  ви  знаєте,  що  -я ще раз

 підкреслюю  -у  нас  в  бюджетній  системі  більше 180 суб'єктів

 бюджетної  діяльності,  11,  7 бюджетіві звітність по Державному

 бюджету оперативно буде 25, я вже казав; а звітність в цілому по

 бюджетній системі України вона буде тільки в травні місяці. Така

 у  нас  звітність.  Іншої  немає.

      Минулий   графік   погашення  заборгованості  не  виконував

 100(...........).   Минулий   графік   заборгованості  -якщо  ви

 пам'ятаєте-не  виконаний  тільки  на  270 мільярдів карбованців.

 Інша справа, що заробітна плата значно перевищила ті сподівання,

 які  були включені в графік і як по заборгованості, і як поточна

 проплата.

      "Когда  работники  ПТУ, техникумов получат зароботную плату

 за...  в  Артемовске  Донецкой  области?" По Артемовску Донецкой

 области  ми  вчора вели розмову. Ще є у нас десятки місць, де ми

 саме   проблема   по   ПТУ   сьогодні  стоїть  саме  гостро.  На

 сьогоднішній  день  заборгованість  по  ПТУ  по заробітній платі

 складає  4,  8  трильйони карбованців. Ми знаємо і на протязі 10

 днів  в  першу  чергу буде гаситись по графіку, який вам надано.

 Заробітна  плата  саме   по  ПТУ.

      І  по Запорізькій ми вчора розглядали по кожній області ПТУ

 з участю заступника міністра, який відповідає за профтехосвіту і

 це  питання,  повірте, не тому, що ми сидимо на мішку з грошима,

 не хочемо  його    вирішити.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро  Кузьмич, перед тим як ви завершите свою

 інформацію,  депутати  справедливо висловлюють нарікання в адрес

 Кабінету   Міністрів   і   Міністерства   фінансів,   що   немає

 аналітичного  матеріалу,  те,  що  визначено  згідно  положення,

 згідно  Регламенту  про  День  Уряду. Ми домовляяємся завжди, що

 завчасно цей матеріал повинен готуватись, завчасно вам запитання

 подають,  визначається порядок денний, питання, яке виноситься і

 завчасно  повинен поступати аналітичний матеріал депутатам перед

 розглядом, будь ласка.

      ГЕРМАНЧУК.  Ну,  я  відповів  на  це  питання,  до  речі, я

 запитання   тоже   тільки   вчора   отримав,   але,   Олександре

 Миколайовичу, тут проблема вся чисто технічного характреу, ми не

 змогли  в  розрізі  областей,  ми  дали вчора тільки подали свій

 аналітичний матеріал, адже від доповідної записки, яку ми тільки

 напишемо  без  відповідних  цифрових матеріалів вона нічого б не

 дала,  ми  хотіли  дати  все-таки в розрізі областей, в розрізі

 установ.  Ми змогли на вчора по оперативних даних, це треба було

 зв'язуватись  з  кожною областю, кожна область з районом і аж до

 сільської  ради,  де  є установи освіти, охорони здоров'я і таке

 інше  для  того,  щоб,  нема  такої концентрованої інформації по

 бюджетах всіх регіонів.

      По  Державному  бюджету ми могли б вам дати в розрізі любих

 установ,  але  ж  вас  інтересувала  в  цілому  картина по нашій

 державі,  тому  і  була  затримка тільки оперативного характеру.

 Крім  того,  ми  тільки сьогодні отримали остаточну інформацію в

 розрізі  установ  і  в  розрізі  областей,  і таку інформацію ми

 сьогодні  дамо  з  тим,  щоб  кожен  знав яка картина в нього по

 області,  по  яких  установах яка заборгованість. Хотя, з іншого

 боку,  банк  ті  дані,  які дають нам з місць не підтверджує, по

 банкам ця заборгованість, якщо в нас 81 трильйон карбованців, то

 банк нам дав 27 трильйонів карбованців. Але все-таки ми вважаєм,

 що  27 -це не та заборгованість, яка є сьогодні реально. Ми все-

 таки вважаєм, що вона іде десь 60-80 трильйонів карбованців. Але

 все  це  не  статистичні  дані, їх немає, вони йдуть в цілому по

 народному  господарству. Тільки з цього місяця буде виділятись в

 тому числі бюджетна сфера.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь ласка.

      Від  профільної  комісії  слово  надається  голосів комісії

 Буздугану Юрію Олексійовичу.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Питання  згідно  положення в письмовій формі подаються за 5

 днів, і на всі питання дані відповіді.

       Будь  ласка.  Ми  з  вами положення затверджували. Давайте

 ними  користуваться.  Внесем  зміни  до  положення  -тоді  будем

 задавать запитання.

       Будь ласка.

      БУЗДУГАН  Ю.  О.  Шановні колеги, ви знаєте, я взяв на себе

 гріх  на  душу  і  тиждень  не  розписував  листів,  листи,  які

 надходять  на  нашу комісію. Ось вони зараз, бачите, лежать. Дві

 третини  з  цих  листів  стосуються  саме  цього, саме невиплати

 заробітної плати. Це так, скажімо, для емоцій.

      Зразу  хочу  сказати, ту ситуацію, яку ми зараз маємо, вона

 не  є  випадковою,  вона  є  закономірною.  І  закономірною є як

 наслідок  тієї  політики, яка проводиться Урядом, я би сказв би,

 урядами напротязі останніх 5 років.

      Якщо  в  1991 році валовий внутрішній продукт, я зразу хчоу

 сказати:  я  буду  наводити виключно офіційні дані, -складав 117

 мільярдів  доларів, і в структурі валового внутрішнього продукту

 заробітна  плата  складала  58%, то в 1995 році він складав уже,

 приблизно,  45  мільярдів  доларів, і в його структурі заробітна

 плата була всього 31%.

      Тобто,  мало того, що валовий внутрішній продукт падав, наш

 Уряд конкретними діями вдвічі скоротив частку заробітної плати в

 структурі валового внутрішнього продукту.

      Я  розумію,  що  це не випадково. Існує до сих пір ніким не

 затверджена  програма,  розроблена на рекомендаціях Міжнародного

 валютного   фонду.   Є   5  рекомендацій.  Третя  із  цих  п'яти

 рекомендацій  говорить  про те, що заробітна плата буде зростати

 одночасно  з  зростанням  цін, але індекс зростання буде 0, 8 до

 індексу  інфляції.  Тобто  означає реальне скорочення заробітної

 полати. І оця політика послідовно проводиться. Все міняється, це

 залишається.  Що  ми  маємо  як наслідок? Якщо частка заробітної

 плати  у...  маса заробітної плати у 1991 році була приблизно 75

 мільярдів  доларів,  зараз вона менша 15. тобто споживчий ринок,

 ємкість споживчого ринку скоротилася в 5 разів. Коли ми говоримо

 про  кризу  в  економіці,  не будемо про це забувати, тому що ми

 можемо  вкладати  скільки  завгодно  нвестицій,  але  те,  що ми

 виробили,  хтось  має  купити.  А  якщо  у  людей вп'ятеро менше

 грошей, то вони куплять вп'ятеро менше продукції...

      Далі. Наслідком цієї політики ми маємо не тільки скорочення

 маси  заробітної  плати  -наростає  заборгованість по заробітній

 платі:  якщо  на  1 січня 1995 року заборгованість по заробітній

 платі була 3, 5 мільярди доларів... 3, 5 трильйони купонів, і це

 було  7%  від  всієї  заробітної  плати,  тобто  кожний 15-ий не

 отримував  заробітну  плату,  сьогодні, на 1 січня 1996, це було

 вже 85 мільярдів -зросло в 25 разів. Коли індекс цін зріс у 2, 5

 рази. Тобто заборгованість по заробітній платі в 10 разів більше

 зросла, ніж індекс цін, ніж інфляція.

      Коли  ми  прийняли постанову про погашення заборгованості в

 результаті  активних  дій  уряду, ця заборгованість на 1 березня

 зросла  до  105  трильйонів.  Ну,  я  не  буду говорити про такі

 невеликі  нюанси,  що  ми заборонили піднімати заробітну плату і

 собі,  і у ряду, і Адміністрації Президента... Незважаючи на це,

 вони  все-таки  собі  підняли  у  2  рази  зарплату...  Ми  собі

 заморозили заоплату! Ми собі заморозили зарплату...

      Далі.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Це   не   може   відбуватися,  знаєте,  простов  космічному

 просторі,  це  відбувається  в певних правових рамках. Головними

 такими  рамками  було  обмеження  Фондів  споживання,  обмеження

 заробітної плати від року до року мінялося, але суть залишалася.

 В січні минулого року за ініциативою комісії Черепа була внесена

 поправка  про відновлення статті 19 Закону "Про підприємництво",

 де   говорилося  про  неможливість  втручання  Уряду  в  процеси

 регулювання обмеження  заробітної плати.

      Не  зважаючи на це, в... літом 1995 року Уряд  протягує, як

 поправки  до  бюджету, 21 статтю, де все-таки -апписує обмеження

 Фондів споживання. З вересня це обмеження Фондів споживання діє,

 ну,  і  що  ми  мали,  як  наслідок? В монопольних галузях  вона

 зросла в 2  рази,  не зважаючи на таке регулювання.

      На  бюджет  1996  року  нам  запропонували  ще раз обмежити

 заробітну  плату  стаття 10. Ну, Верховна Рада проявила все-таки

 свою  мудрість і не  пропустила цю 10 статтю.

      Хотів  би подякувати, на жаль, немає депутата... Далі...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Ну, добре слово можна сказати.

      БУЗДУГАН.  Да,  можна  сказати  добре  слово... Далі. Що ми

 маємо  далі?  Ми дали доручення Уряду підготувати пропозиції про

 врегулювання  нармальної тарифної сітки. Що він нам пропонує? На

 минулому тижні наша комісія розглядала.

      Знову, відміна статті 19 Закону "Про підприємства України",

 знову  введення  обмеження  Фондів  споживання.  Я хочу  сказати

 відверто,  я  вже  не  в  перше  говорю про це з цієї трибуни, я

 говорив,  коли  ми  приймали  бюджет  1995 року. Я говорив, коли

 приймали  Програму  Уряду,  я  говорив ппро це, коли ми приймали

 бюджет 1996 року. Слава Богу, коли приймали Бюджет 1996 року, ми

 все-таки на це  зглянулися.

      Але  це  не  є  випадково, це є наслідок цієї політики, яка

 проводиться.  Поки  ми  не  змінимо політику, кардинально нічого

 змінити  не  вдасться.

      Але  як ми реалізовуємо навіть ці мінімальні можливості які,

 в  нас  є?  Під  час  останнього дня Уряду тут вистуав заступник

 Міністра   фінансів   України  Матвійчук.  Мап'ятаєте,  коли  ми

 сперечалсь,  скільки  нам  треба  часу  -до  25  лютого чи до 20

 лютого, щоб  погасити  заборгованість?

      Він   пообіцяв,   що  до  25  лютого  заборгованість  по

 заробітній  платі  буде  погашена. Що ми маємо як наслідок? Я не

 знаю,  як  у  вас на округах, я думаю, відбувається те ж саме. Я

 приїхав  на  свій  округ днва тижні тому, на Чернівецьку область

 мало  надійти  800  мільярдів карбованців. З них надійшло 470. В

 той  момент,  коли Матвійчук сказав, що вже все погашено, з цієї

 трибуни.  Відверто  кажучи,  я  думаю,  нам треба приймати якісь

 оргвиводи  по  тих  людях, які  не  вміють   або  не  хочуть.

        Тому...  я,  власне,  завершую  свій  виступ  і  що  хочу

 сказати. Шановні колеги, політику треба міняти, стабілізація по-

 кучмівські,   ми  вже  маємо,  оцю  стабілізацію  по-кучмівські.

 Підприємства  лежать, все! Або політика буде змінена кардинально

 на  протязі, ну, я не знаю, місяця-двох, або через 3-4 місяці ми

 матимемо  стагнацію   всієї  економіки. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Сідайте,  будь   ласка.

      Микола  Янович  внесе  ясність  по тому запитанню, яке вніс

 депутат  Мулява,  і  дасть своє судження з приводу того питання,

 яке  ми  розглядаємо.

      АЗАРОВ.   Уважаемые   народные  депутаты,  уважаемые  члены

 Правительства!

      К  сожалению, бюджетная Комиссия должна констатировать, что

 Правительство  не Правительство не справилось со своим обещанием

 погасить  должги  бюджетной  сфере,  и  не выполнило тот график,

 который   утверждала  по   задолженности  по  бюджетной  сфере.

      Например,  по Министерству образования только по заработной

 плате  задолженность  увеличилась с 872, 9 миллиарда карбованцев

 на  1.  1.  1996  и с 16 триллионов 264 миллиарда на сегоднешний

 день.  По  степендиям соответсвенно с 1 триллиона 606 миллиардов

 до 4 триллионов 942 миллиардов.

       Резко   возросла   задолжность  по  затратам  на  питание,

 коммунальные  усглуги. И в целом по министерству она увеличилась

 с 9,5 триллиона до 44,9 триллиона карбованцев или 4,7 раза.

      О каком же тут выполнении графиков можно  говорить.

      Не   лучше  обстоят  дела  в  учереждениях  здравохранения.

 Задолжность  по  заработной плате на 1. 1. 1996 составляет 14, 6

 триллиона,  а  на  1.  04.  1996  -23  триллиона. В том числе по

 учереждениям    здравохранения,    которые    финансируются   из

 Государственного бюджета задолжность увеличилась в 2 раза.

      Особенно  беспокоит бюджетную комиссию то, что происходит в

 учереждениях  системы Национальной академии наук. Надо отметить,

 что  здесь существуют уникальные институты, которые по 5 месяцев

 не  получают  заработную  плату.  Например,  институт литературы

 Национальной  академии  наук  Украины  имени  Шевченко, институт

 фольклера  и этнографии имени Рыльского, институт языкознавства,

 институт  истории.  То  есть те институты Национальной академии,

 которые  имеют  источник  финансирования помимо бюджета, там еще

 дело  обстоит сравнительно благополучно. Хотя слово благополучно

 не   очень-то  подходит  к  этой  характеристике.  Там  же,  где

 источником финансирования является бюджет, там дело обстоит, как

 говорится, критически.

      И   на  наш  запрос  о  осостоянии  погашения  задолжености

 Национальная академия ответила факсом, что ни единого карбованца

 не получила за  погашение задолжености в 1994 году.

      Что я хочу сказать. Я мог бы и дальше проводить эти примеры

 по  другим  бюджетным организациям. Бюджетная комиссия постоянно

 контролирует  состояние этого вопроса. Я хочу сказать, обращаясь

 к  членам  Правительства.  Если  и дальше Правительство не будет

 заниматься доходами бюджета, то все графики, которые оно нам тут

 предкявляет,  будет  такой же фикцией, как и тот график, который

 мы с вами рассматривали в якваре месяце.

      Чтобы   говорить   более   реально,  я  возвращаюсь  к  тем

 показателям  доходной  части  бюджета,  таким кричащим, как фонд

 стабилизации   топливно-энергетического  комплекса - практически

 нулевые  поступления. Арендная плата за нефть и газ -практически

 нулевые поступления. Я мог бы дальше продолжать.

      Более  того, много говорим о ликвидации кризиса неплатежей.

 Но  пусть  нам  хоть  кто-нибуть  реально  скажет:  как повлияло

 принятое  нами с вами решение два месяца тому назад о том, чтобы

 10  процентов  необлагаемой  прибыли  направить  на  пополгнение

 оборотных   средств   предприятий?  Кто-нибуть  в  Правительстве

 проанализировал  как  это сказалось на улучшении состояния дел с

 платежами  в  народном хозяйстве? То, что отрицательно сказалось

 на  доходах  бюджет,  известно  нам,  понятно,  мы  на  это  шли

 осознано.  Но  мы  же  рассчитывали,  что в результате принятого

 решения  оживятся,  будем  говорить, проплаты и так далее, и так

 далее.

      Вот  сегодня  утром  у  меня  был разговор по поводу долгов

 перед  бюджетной  сферой  с  железными  дорогами  нашими.  А мне

 говорят:"  Так  мы не бюдем с бюджетом расчитаваться до тех пор,

 пока  с  железной  дорогой  не рачитаются угольщики". Интересная

 постановка  вопроса. Да? Так когда, наконец, Правительство будет

 спрашивать  за  доходы  бюджета,  за  расчеты  с бюджетом? Кроме

 общих,  так  сказать,  разговоров  мы,  к  сожалению,  ничего не

 слышим.

      Поэтому,   уважаемые  коллеги,  у  нас  день  Правительства

 построен   так   по  нашей  процедуре,  что  мы  вот  выслушали,

 разошлись  и  никаких  решений  не  принимаем.  Поэтому примем к

 сведению эту информацию и попросим Правительство, чтоб все-таки,

 будем  говорить серьйозно, занялось доходами. А я считаю, что мы

 с  вами  где-то  через  пару  недель,  а может быть через месяц,

 хорошенько подготовившись, давайте специально заслушаем вопрос о

 работе Правительства по исполнению доходной части бюджета.

      Я,  кстати,  предложил  этот вопрос включить в повестку дня

 програмы Правительства заседаний. То есть, на одном из заседаний

 правительства заслушать специально этот вопрос. Но, к сожалению,

 Правительство не очень-то торопится рассмотреть состояние дел.

      Давайте   мы   с  вами  на  одном  из  заседаний,  комиссия

 подготовит  этот  вопрос,  и заслушаем. Только тогда мы сможем с

 вами  принимать  какие-то  серьезные  решения  по графикам и так

 далее, и  так далее. Благодарю  за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  народні  депутати! Я розумію, що таким розглядом і

 такою підготовкою до розгляду на сесії Верховної Ради питання не

 можем  ми  з  вами буть задоволені. Не лише тому, що не розданий

 аналітичний   матеріал   і   ті  зауваження,  які  висловив  ряд

 депутатів  -Мулява  дав  в письмовій формі -а самою підготовкою,

 серйозністтю,  я  маю  на  увазі.  Тому  я просив би заступників

 голови  Кабінету  Міністрів  -тут  присутні  3:  Кінах, Євтухов,

 Дубець-ви,  будь  ласка,  після  засідання сесії сьогодні на Дні

 Уряду  розгляньте, будь ласка, ці зауваження разом з міністрами.

 І,  будь ласка, зробіть відповідні висновки. Іначе Верховна Рада

 повинна  буде  переглянути те положення, яке затвердила про День

 Уряду і мабуть його -це положення -більш зробити конкретнішим. Я

 маю  на  увазі  в  тому  плані,  щоб  члени  Уряду  несли  пряму

 відповідальність  і  за  підготовку  і за розгляд того чи іншого

 питання, яке  завчасно готується. Це  переш.

      Друге.  Я  хотів  би  звернути  вашу  увагу на те, що у нас

 сторони  казначейства  в  республіці. І якщо ведеться розмова за

 наповнення  бюджету, то повинен мабуть Кабінет Міністрів разом з

 казначейством  до  цього  питання  тоже  підходити,  а не просто

 константувати  що  бюджет  не  наповнюється, створена відповідна

 служба,  при  тому  ця  структура  зверху  донизу створена, вона

 повинна  за цим слідкувать. Тому й тут, мабуть, потрібно зробити

 відповідні висновки.

      І  третє.  Я вважаю, що робота Національного Банку і банків

 комерційних,  через  яких  йде процес виплати заробітної плати і

 Національний  Банк  повинен  ужесточить  роботу  до  комерційних

 банкі,  які  одержуючи  кошти  відповідні не своєчасно проводять

 виплату  заробітної  плати.  Ми  розумієм  що  таке  гроші,  які

 попадуть  в комерційний банк і як ці гроші, в які строки повинні

 доходити.  Ми повинні навести порядок, щоб на протязі трьох днів

 чи  то  службовці, чи то люди виробничих сфер своєчасно отримали

 заробітну   плату.   Тому   я  просив  би  заступників  Кабінету

 Міністрів,  членів  Уряду, міністрів до цього питання підійти не

 просто  з  усією  серьйозністю, а з усією відповідальністю, тому

 що,  ми  розумієм,  не  один Германчук несе відповідальність, не

 один  Тенчук  як голова Казначейства несе відповідальність, а ми

 всі  з  вами  несем  за це відповідальність. Я просив би з цього

 зробити висновки.

      А  зараз  те  запитання,  на  яке  міністр  не  відповів по

 Тернопільській  області,  я  просив  би,  там  є  запит депутата

 Ратушного,   я  просив  би,  Петро  Кузьмич,  дати  відповідь  і

 роз'яснення по Тернопільській області.

      А  зараз  приступаєм  до  розгляду другого питання про стан

 справ  та  заходів Уряду по вирішенню житлової проблеми. Гусаков

 Володимир Миколайович - голова державного комітету, будь ласка.

      ГУСАКОВ В.М.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати,

 шановні  члени  Уряду,  в  аналітично-довідкових матеріалах, які

 роздані  народним  депутатам,  наведені  основні  показники,  що

 характеризують  стан  забезпечення населення житлом та динамікою

 житлового будівництва в Україні з 1985 року.

      За   останні   5  років  обсяги  введення  нового  житла  в

 експлуатацію  в  Україні зменшились з 14, 5 мільйонів квадратних

 метрів  у 1991 році до 8, 1 мільйона квадратних метрів загальної

 площі  житла  у  1995  році,  або  в 1, 8 рази. У тому числі, за

 рахунок  коштів  населення -в 1, 15 разів, державних капітальних

 вкладень  -в  2, 1 раза, коштів кологоспів -у 3, 3 рази і коштів

 житлово-будівельних кооперативів - у 4 рази.

      У  1996  році  через  фінансові труднощі також зберігається

 тенденція  скорчоення  обсягів житлового будівництва, за рахунок

 усіх  джерел  фінансування  передбачено  ввести  в  дію  житлові

 будинки  загальною площею 7, 5 мільйонів квадратних метрів. Таке

 падіння   обсягів  житлового  будівництва  зумовлено  комплексом

 обставин.  І,  по-перше, це старі фінансові економічні механізми

 державного  житлового  будівництва вже майже не працюють, а нові

 ринкові відносини тільки починають розвиватися.

      Я  зупинюся  на  тих містобудівних і архітектурно-технічних

 проблемах,  над якими відповідно до концепції державної житлової

 політики,  затвердженою Верховною Радою України в минулому році,

 ми  зараз працюємо. Це такі проблеми, як територіальний розвиток

 населених пунктів і забезпечення видідених територій під житлову

 забудову    інженерною   інфраструктурою;   енергозбереження   в

 житловому   будівництві   і   впровадження  нових  архітектурно-

 конструктивних  і  інженерних  рішень; переорієнтація виробничої

 бази  домобудування  на... та підприємств будівельних матеріалів

 на нові методи будівництва житла і впровадження нових фінансово-

 економічних   механізмів   і   організаційних   форм  в  житлове

 будівництво і в розвиток населених пунктів.

      Працюючи  над  розв'язанням цих проблем в межах комплексної

 програми  забезпечення  громадян  житлом,  Деркоммістобудуванням

 розроблена   організаційно-технічна   підпрограмма  "Нове  житло

 України",  згідно  з  якою головним напрямком розвитку житлового

 будівництва  є  орієнтація  на  малоповерхове  та  індивідуальне

 садибне  житло,  як  більш  зручне  для  проживання,  а також на

 розвиток малих і середніх міст.

      Багатоповерхове  житлове  будівництво  буде  зберігатися  в

 основному у великих містах, в районах забезпечення .............

 ................

       ГОЛОВУЮЧИЙ.   Володимир   Миколайович,   одну  хвилиночку!

 Володимир Миколайович! Я прошу членів уряду зайнять свої місця і

 депутаті:  звільніть  ложу  уряду!..  Будете  як  членами уряду,

 будете там засідать... Сідайте, будь ласка.

      ГУСАКОВ    ....  Прогнозується, що зростання обсягів нового

 індивідуального  будівництва досягне 25% у великих містах, 80% у

 малих  і середніх містах і 100% у селах. Проте незначні резервні

 території  під  забудову, які були намічені генеральними планами

 населених  пунктів,  сьогодні практично вже вичерпані. Потреба в

 нових  територіях  до  2010  року в містах України з врахуванням

 надання  одній родині можливості збудувати або придбати житловий

 будинок  чи  квартиру  складе  біля  300  тисяч  гектарів. Проте

 розпаювання  земіель  та  передача  їх  у колективну та приватну

 валсність,    невизначеність   статусу   приміських   територій,

 відсутність  законодавчого механізму регулювання їх використання

 блокують територіальний розвиток населених пунктів.

      У  зв'язку  з цим опрацьованим проектом Закону України "Про

 внесення   змін  і  доповнень  до  Земельного  кодексу  України"

 пропонується  не  передавати  в  колективну чи приватну власніть

 позаміські  резервні території, передбачені генеральними планами

 населених  пунктів  для  розміщення  житлового  та  іншого видів

 будівництва.

      З метою врахування місцевих особливостей у  містобудіванні,

 відповідно   до   Заокну  України  "Про  основи  містобудування"

 розробляються  місцеві  правила  забудови  населених пунктів для

 Києва, Запоріжжя та  багатьох областей України.

      Завдяки  взаємодії  з  іноземними  експертами  розроблені і

 запровадженні  у  місті  Чернігові  місцеві правила використання

 забудови  земель  в  риекових  умовах.  Ця  робота розгортається

 сьогодні  і  в  інших  місцях,  що  дозволить підняти управління

 містлбудівної  діяльності  в населених  пунктах на новий рівень,

 замінити адміністративно-командні методи на еокномічно-правові.

      Важливим  питанням є облаштування виділених під спорудження

 житла  територій  під'їзним  шляхами та  інженерними мережами. В

 країнах  з  ринковою  економікою  це  виконується,  як  правило,

 державою або при її активному  сприянні.

      Враховуючи   недостаток   у   нас  державних  коштів  зараз

 відпрацьовується  механізм залучення кредитів Світового банку на

 прикладі   створення   інженерної   інфраструктцри  під  житлову

 забудову в місті  Харкові.

      В  подальшому будівельні майданчики з інфраструтурою будуть

 реалізовані  на аукціоні. Ми рекомендуємо місцевим органам влади

 відшуковувати   аналогічні   позабюджетні  джерела  фінансування

 підготовки території  під  житлову  забудову.

      Крім   тго,   відчувається  необхідність  більш  досконалої

 спрощеної  процедури  надання  земельних  ділянок індивідуальним

 забудовникам і  фірмам, які  будують житло на  продаж.

      Над  цим питанням ми зараз працюємо спільно з Держкомземом.

 За  участю  Світового  банку  та  Уряду  Великобританії ведеться

 робота  по  підготовці  кадрів  з  питань земельної реєстрації і

 поширення  практики  земельних  аукционів.

      Другою  важливою  проблемою  є енергозбереження в житловому

 будівництві.  Так  як  по  відношенню  до  інших країн Європи, в

 Україні в житловій сфері використовується палива більше в 2-2, 5

 рази.  Тому,  згідно  з  Законом  Укарїни "Про енергозбереження"

 Держкоммістобудування     протягом   1994-1995   років   створив

 нову   нормативну   базу   з  енергозбереження.  На  цій  основі

 розроблені конструктивні рішення теплоефективних зовнішній стін,

 техічне  рішення  установки  лічильників газу, тепла, гарячої та

 холодної  води.

      З  урахуванням  того зкориговані серії проектів типових, за

 якими  ведеться  будівництво  житла,  у  минулому  році прийнято

 рішення Кабінету Міністрів, за яким введення житла в експлуатацю

 з другого півряччя 1995 року здійснюється тільки з установленням

 вказаних  лічильників    і  приборів   регулювання.

      Міжвідомча   координація  цієї  роботи  ведеться  створеною

 державною   комісією   під   керівництвом  віце-прем'єр-міністра

 Анатолія  Кириловича  Кінака.

      Очікується, що за рахунок переведення житлового будівництва

 на  нові  енергозберігаючі огороджувальні конструкції, інженерне

 обладнання, впровадження систем обліку і регулювання тепловитрат

 буде  досягнута  акономія  палива,  необхідної  для експлуатації

 житла  на  30-35%. Кабінет   Міністрів

       Розрахунки  показують  також, що впровадження таких рішень

 збільшує одноразові витрати на будівництво житла на 10-12%.

      Але   завдяки  прямої  енергії  енерговитрат  їх  окупність

 складає  всього  близько   4  років.

      Над  розв'язанням проблеми енергозбереження Уряд співпрацює

 з  енергетичним  центром  Європейського  собзу  в  місті  Києві,

 міністесртвом   житлового   будівництва   в   Данії,   з  іншими

 міністерствами  закордонних   країн.

      Зараз   реалізується   перший  пілотний  проект  спільно  з

 французькою фірмою..........., це бутівництво енергозберігаючого

 житлового  будинку  в  місті  Києві.

      Одночасно проводиться робота по використанню альтернативних

 джерел енергії і відповідного інженерного обладнання в південних

 районах    України  і  в Автономній Республіці  Крим.

      З  метою зменшення вартості будівництва житла та покращення

 його  санітарногігієнічних  якостей, і архітектурної виразності,

 комітет  розробляє  нові  архітектурні  системи, в яких знайдуть

 більш  широке  застосування місцеві будівельні матеріали, цегла,

 невеликі  блоки  з  ноздрюватих  бетонів,  дрібноштучні  блоки з

 відходів  місцевої  промисловості  та  інше. Прикладом тому може

 бути   те,   що   спільно  з  Черкаським  заводом  "Строймашина"

 розроблена  будівельна  система  з  дрібноштучних каменів сухого

 пресування   і   організовано   масовий   випуск  технологічного

 обладнення.  Ця  система  особливо ефективна для малоповерхового

 будівництва  та  індивідуальних  забудовників,  а вартість таких

 будинків  буде нижчою на 35-40 відсотків у порівняні з будинками

 традиційних  систем  за  рахунок  зменшення  витрат  цементу  та

 металу.

      При  цьому  загальним  напрямком  є  поступовий перехід від

 важкого   збірного   желізобетону,   як   базового  будівельного

 матеріалу  у  минулому,  до  більш  легких  і  енергозберігаючих

 матеріалів  і  конструкцій.  Це  є ключовим напрямком сьогодні у

 нагшій архитектурно- технічній політиці.

      Третя   проблема,   яка   зараз   вирішується   спільно   з

 будівельними   корпораціями  і  концернами,  зумовлена  вимогами

 містобудівної   архітектурно-технічної   політики   у  житловому

 будівництві  та  необхідностю  ефективного використання існуючої

 будівельної   бази.   Це   є   переорієнтацією  виробничої  бази

 домобудування  і  промисловості будівельних матеріалів на випуск

 сучасних,  екологічнобезпечних та енергозберігаючих конструкцій,

 розширення використання місцевих будівельних матеріалів.

      Сьогодні   розроблені   і   впроваджуються  ряд  ефективних

 програм.  Це програми по виробництву і застосуванню ноздрьоватих

 бетонів, плитних утоплеювачів, сухих сумішей та інше.

      Однак,  для  прискорення  реалізації структурної перебудови

 виробничої бази домобудування було доцільно б залучити кредити і

 відпрацювати   механізми  заохочування  закордонних  інвестицій,

 пріоритетні   напрямки   розвитку   матеріально-технічної   бази

 житлового  будівництва.  Як це зроблено, наприклад, так скажемо,

 успішно зроблено в Росії на сьогоднішній день.

      Четверта  проблема,  яка  пов'язанна  з  провадженням нових

 фінансово-економічних     механізмів    -житлове    будівництво.

 Знаходить  розв'язання завдяки прийнятой Верховною Радою України

 в   1994  році  Постанови,  яка  називається  "Про  заходи  щодо

 залучення  додаткових коштів на житлове будівництво та створення

 ринку житла".

      Треба  сказати,  що  реалізація  цієї постанови дозволяє за

 рахунок  залучення  недержавних  джерел  фінансування  завершити

 розпочаті  будівництвом  житлові будинки з подальшою реалізацією

 їх  на  аукціоні.  А вирученні кошти спрямовувати на будівництво

 будівництво житла для малозабезпечених верств населення.

      Для   приклада.   Тільки  в  місті  Києві  після  прийняття

 вищезгаданої  постанови  було  завершено  та  продано  120 тисяч

 квадратних  метрів  загальної  площі житла. Це приблизно біля 10

 відсотків всього, що побудовано і введено в експлуатацію в Києві

 за   цей   час.   Подібна   практика,  хоч  у  менших  розмірах,

 застосовується також і в інших регіонах України. Це складає десь

 5 відсотків від всього житлового фонду, який вводиться щорічно в

 експлуатацію.

      Зараз  відпрацьовані  Урядом документи з Світовим банком на

 отримання кредиту по завершенню будівництва житла в місті Одесі,

 а  також  на  його реконструкцію в місті Львові. Після чого воно

 буде  реалізовано  на аукціонах. Це буде пурший досвід залучення

 міжнародних   кредитів  до  вирішення  житлової  проблеми,  якій

 необхідно розвивати і в інших регіонах нашої країни.

      Набуває  поширення сьогодні ініціатива холдінгової компанії

 Київміськбуд  по  інвестуванню  будівництва житла шляхом випуску

 житлових  облігацій  та укладання ф'ючерсних контрактів. Це один

 із  методіав  активного  залучення  коштів  населення на житлове

 будівництво.

      Важливе  значення  у  вирішенні житлової проблеми в Україні

 має  повноцінний  перехід  в житловому секторі, де  реалізується

 біля  30  відсотків  відтворюванного  національного  продукту до

 ринкових   відносин.   Це   потребує  створення  нової  правової

 структури,  відповідної   економічно-фінансової  системи,  нових

 інституційних  заходів,  що  дозволить  більш успішно вирішувати

 питання   будівництва  соціального  житла  для  малозабезпечених

 громадян.

      Своєю     метою    ............будування    приступив    до

 відпрацювання  проекту  по  програмі.............  Європейського

 співтовариства,   який  передбачає  надання  допомоги  житловому

 сектору України в період переходу до ринкової економіки.

      Шановні народні депутати! Розглянувши  розв'язання вказаних

 містобудівних   і   архітектурно-технічних   проблем   житлового

 будівництва  і  з  метою подальшого покращення стану у вірішенні

 житлової  роблеми в Україні, вважали б за необхідне першочергово

 вирішити  наступні  питання.  Такі задачі ми ставимо перед собою

 зараз.

      Перше.  Це вжити заходів, спрямованих на зменшення вартості

 житлового  будівництва за рахунок звільнення від сплати податків

 на   добавлену   вартість   усіх  складових  будівництва  житла,

 включаючи  вартість  матеріальних ресурсів. Це дозволить знизити

 вартість   житлового  будівництва  приблизно  на  13  відсотків.

 Створити  економічні  стимули  для  спрямування коштів юридичних

 осіб  на  будівництво  житла щляхом звільнення від оподаткування

 частини  прибутку підприємств і організацій, що направляються на

 житлове  будівництво.

      Сформувати  довгостроковий  кредитний  ресурс для житлового

 будівництва  фізичним та юридичним особам від 20-25 відсотків...

 під 20-25 відсотків річних.

      Широко  використовувати  залучення недержавних інвестицій у

 житлове будівництво шляхом випуску та розміщення житлових цінних

 паперів,   (...........)   кредитування,   створення  договірних

 накопичувальних  житлових рахунків, цільових фондів, тощо, як це

 має місце в місті Києві, Дніпропетровську, Хмельницьку.

      При  формуванні  бюджету  на  1997 рік передбачити кошти на

 переоснащення   індустріальної   бази   домобудування   з  метою

 переведення   її   на   випуск  теплоефективних  огороджувальних

 конструкцій  та  інше.

      Сприяти  на  регіональному  рівні  фінансовому забезпеченні

 інженерної   підготовки   території,  необхідних  для  житлового

 будівництва.

      Спростити  існуючий  порядок  вилучення і надання земельних

 ділянок  для   будівництва   житла.

      Розв'язання  цих та інших питань дозволить в найближчі роки

 зупинити  падіння  обсягів  житлового  будивництва  і перейти до

 збільшення  їх  обсягів, досягти більш високої його якості, що є

 основною  передумовою   вирішення   житлової проблеми.

      Це  повинно стати ключовим пріоритетом в реформуванні аншої

 економіки.

      Дякую  вам  за увагу і Олександре Миколайовичу, в мене... в

 мене   є  запитання. Може  відповім  зразу?

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, на   запитання письмові.

      ГУСАКОВ.  Так,  дякую.  Так, поступили запитання від деяких

 депутатських  фракцій  і  груп. Міжрегіональна депутатська група

 народний  депутат Спетанов: "Чи будуть надаватися Урядом дотації

 на будівництво кооперативного житла?"

      Значить,  я відповім такий спосіб на це запитання, значить,

 у  державному  бюджеті на 1996 рік передбачені обсяги додаткових

 витрат,  які  пов'язані з лібералізацією цін в будівництві житла

 для житлово-будівельних кооперативів, які розпочаті будівництвом

 до  1.  01.  92 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів

 номер   175  від  92  року  ще,  ну,  треба  сказати,  що  із-за

 відсутності  коштів  у  державному  бюджеті  на  96 рік кошти на

 кредитування кооперативного будівництва не пердбачені. От те, що

 я можу відповісти на  це запитання.

      Фракція  "Народного Руху України" народний депутата України

 Ковтунець:   "Як  вирішується  справа  кредитування  молодіжного

 будівництва молодих сімей, в тому числі через МЖК?" Ну, проблема

 молодих   сімей   -це  відома  проблема,  це  сьогодні  найбільш

 ...............................................................

 сказать,  що  третина  сімей, молодих сімей ьогодні зовсім немає

 житла.   Тому   на   виконання   Закону  України  "Про  сприяння

 соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 5. 02.

 93  року  Урядом  сьогодні  за участю фонду сприяння молодіжного

 будівництва  підготовлений  і  поданий проект постанови Кабінету

 Міністрів.  Вона  має  назву  "Про вдосконалення шляхів розвитку

 молодіжного   житлового   будівництва".  Передбачається  замість

 залучення коштів від дольової участі підприємств кредитивання та

 субсидіювання молодих сімей.

      У   бюджеті,   як   відомо,   передбачено  1,  6  трильйона

 карбованців  на  здешевлення вартості будівництва житла, і зараз

 вживаються  заходи  по  залученню  3  трильйонів  карбованців на

 довгострокове,  ц  едесь  20-30 років, пільгове кредитування і 1

 трильйона  на  короткострокове  кредитування, це 5-10 років, для

 розконсервації початих будівництвом об'єктів молодіжних житлових

 комплексів.

      Кілька запитань фракції "Комуністи України". Я, сподіваюсь,

 що на деякі з них я відповів, на перші два. Це ті запитання, які

 стосуються  динаміки  будівництва  житла  в Україні за останні 5

 років.  Я  наводив  її в своїй доповіді. А також за рахунок яких

 джерел  фінансується  це будівництво, це я також називав у своїй

 доповіді.

      Тому,  я  відповім,  мабуть, на третє запитання зразу, це -

 скільки  житла виділяється робітникам і службовцям безкоштовно і

 скільки  продається.  Я  вже трошки говорив у своїй доповіді про

 той  досвід,  який  є  в Україні, на виконання рішення Верховної

 Ради  по  продажу житла. І скажу, що на сьогодні не існує, ще не

 впроваджена  державна  статистика на, з цього питання. Але ж, по

 тій  інформації,  яку наш комітет збирає по регіонам України, ми

 можемо  сьогодні  сказать,  що  це  десь  в  межах 5%, це те, що

 реалізується,  те,  що  продається  під ті рішення, які прийняті

 Верховною  Радою,  Урядом. А все інше надається безкоштовно, те,

 що  будується  за  рахунок державних централізованих капітальних

 вкладень.

      І  третє  запитання  -це  "Комуністи України". "В зв'язку з

 скороченням  житлового  будівництва, як будуть використовуватись

 житлова будіндустрія і працівники цієї галузі?"

      Це  дуже болюче запитання, тому що стан будіндустрії і стан

 підприємств  промисловості  будівельних матеріалів, він залежить

 від  стану  будівництва. Ну, оскільки таке різке, значне падіння

 обсягів  будівництва, то зрозуміло, дуже важкий

 стан і цих галузей, цієї галізу.

      Тому -на що ми зараз розраховуєм? На прийняття тих мір, які

 я  доповідав  по  пожвавленню  будівництва  і  стану будівельної

 галузі.   Це   буде   визивати  до  життя  і  пожвавлення  стану

 будівельної індустрії.

      Крім  того,  прийняті  зараз рішення, відомі вам, очевидно,

 рішення,   які  стосуються  будівництва  незавершеного,  добудов

 незавершених будинків і споруд. І інші шляхи, які ми також зараз

 залучаємо:  араз  розробляється спеціальна програма по державній

 підтримці будівельної індустрії. Ми її повинні закінчити у цьому

 місяці   і   надати  уряду  на  розгляд.  Там  пропонується  ряд

 комплексних  таких  мір по підтримці будівельної галузі і галузі

 будіндустрії, будівництва, будівельних матеріалів.

      Так, що стосується... Депутатська група, фракція "Аграрники

 за  реформи".  Яким  чином і за які кошти уряд планує вирішувати

 житлову  проблему  на  селі, а також будувати об'єкти соціально-

 культурного  призначення?  Я  нічого  не  можу зараз добавити до

 того, що запропоновано і прийнято нашим бюджетом. Це: капітальні

 вкладення  в  агропромисловий комплекс -42 трильйони, з них 21 -

 будівництво  об'єктів  соціальної  сфери на селі. Це компенсація

 вартості  будівництва об'єктів соціально-культурного призначення

 на  селі  -25  трильйонів,  це  те,  що  є  у  бюджеті. Державні

 капітальні   вкладення   за   програмою   ліквідації   наслідків

 Чорнобильської катастрофи: передбачено бюджетом 32, 5 трильйонів

 карбованців  (сьогодні  я не можу точно сказати, яка частина цих

 капітальних  вкладень  буде направлена на житло, но це десь біля

 половини  цієї  суми).  Пільгові  кредити  -відшкодування банкам

 різниці  (невеличка  суму  -це  теж  є в бюджеті). І компенсація

 додаткових   витрат  на  будівництво  житла  за  рахунок  коштів

 населення  -1  трильйон  30  мільярдів  карбованців.  От все, що

 передбачено  в  бюджеті. Добавити до цього я, на жаль, нічого не

 можу.

      Фракція  Селянська  партія  України:  чому уряд України при

 передачі  до Верховної Ради України проекту бюджету 1996 року не

 передбачив   підтримки   виділених  коштів  для  індивідуального

 житлового  будівництва  на  селі, що передбачається Законом "Про

 пріоритетність  соціального  розвитку  села  та Агропромислового

 комплексу   в  народном  господарстві  України  і  віддкинув  цю

 пропозицію при заключному пприйнятті бюджету на цей рік.

      Ну, на жаль, я повністю цілком, як кажуть, відповісти на це

 запитання  не  можу,  тому  що  це  не зовсім у моїй компетенції

 питання,   але   ж   скажу,   що  за  підраунками  Мінсільзпроду

 індивілуальним сільським забудовникам на 1996 рік необхідно було

 передбачити 13, 5 трильйонів карбованців кредитних ресурсів. Ну,

 скільки  ппередбачено, ви знаєте, тому, ну, добавить тут нічого.

 Добавить  тут  нічого,  коштів  мало,  дуже  мало  для того, щоб

 вирішувати повністю цю  проблему.

      Ну,  але  ж це - наслідок цієї економічної ситуації і стану

 бюджету  нашої країни.

      Так,  і  сьогодні,  сьогодні  ми  отримали  запитання,  які

 стосуються  молодіжно-житлових  комплексів,  їх  стану і взагалі

 будівництва для молоді. Це голова Комісії Верховної Ради по... з

 питань  молоді,  спорту  і  туризму  Яковенко,  народний депутат

 Яковенко.

      Я  коротенько відповім на ті запитання, які він дав. Как вы

 относитесь  к  идее  комлексного  подхода к развитию молодежного

 жилищного  строительства?  Первое:  кредитование на удешевление,

 льготное кредитование и долгосрочное кредитование молодых семей.

 Я могу ответить вам так, что, конечно, Правительство относится к

 этому положительно и следствием этого является то, что мы сейчас

 работаем  над  постановлением,  где ряд этих вопросов найдут уже

 свое  отражение.  Изыскиваются  дополнительные кредитные ресурсы

 для  решения  данных вопросов. Но мы считаем, что это совершенно

 правильная  постановка  вопроса.  Мы  считаем, что перспективы у

 такого подхода, безусловно, есть.

      Второе.   В  связи  с  сокращением  обкемов  строительства,

 банкротством  предприятий стройиндустрии, может быть, есть смысл

 часть   предприятий,   обкектов   передать  молодежным  жилищным

 комплексам молодежи.

      Ну,  во-первых, я, исходя из той информации, которая есть в

 нашем   комитете,   на   сегодняшний   день  таких  предприятий,

 практически,  нет.  Тем более, что сегодня более 60% предприятий

 стройиндустрии  и рпоизводство строительных материалов надохится

 уже  вне  государственной  собственности.  Это  или  акционерные

 предприятия   или  частные.

      Поэтому  говорить  о  передаче...  Идея  сама, идея, вполне

 нормальная.  Безусловно,  молодежные  жилищные  комплексы  могут

 принимать   на   баланс  данные,  так  сказать,  предприятия,  и

 развивать  свою  стройиндустрию. Однако, так сказать, я не знаю,

 насколько  есть  для  этого  реальные условия. По-моему их очень

 мало.

      С  учетом  порлитики передачи обкектов социально-культурной

 сферы   на   баланс   местных   бюджетов,   есть   смысл   часть

 инфраструктуры мередать МЖК. Но если говорить об инфраструктуре,

 то  позиция  нашего  комитета,  она такова, и правительства, что

 инфрасруктура -эхто предмет заботы все-таки государственной. Это

 и городские Советы, и исполнительные комитеты прежде всего.

      Поэтому в отдельных, каждых конкретных случаях эту проблему

 стоит  рассматривать  и достаточно  тщательно.

      Но  я  повторяю,  что  инфраструктура  -это  забота, прежде

 всего, органов государственной власти и местного самоуправления.

      Возможно,   вопрос   не   совсем   по   адресу.  Но  почему

 вышеиложенные  положения  не  были  внесеняы в бюджет 1996 года?

 Если  позволите,  я на этот вопрос отвечать не буду, потому что,

 ну,  скажем,  не  совсем  моя  компетенция.

      Так,  вопрос,  который  я  только  что я попал, я, с вашего

 позволения,  зачитаю.

      "Уважаемый...   а,  так.

      Несомненно,  что у вас есть информация о том, что сложилась

 критическая  ситуация  с  обеспечением  военнослужащих жильем, в

 первую  очередь  офицеров,   уволенных  в  запас.

         Какие меры принимаются Кабинетом Министров, Комитетом по

 делам  градостроительства  и  архитектуры? Есть ли согласованная

 программа  с  Минобороны?

      Стоит  ли  военнослужащим  жадать  от госудатства выполнения

 собственных  решений?

      Я   не   буду   называть,   наверное,   те  цифры,  которые

 предусмотрены   в  бюджете.  А  вы  знаете,  что  финансирование

 строительста  жилья  для  військовослужбовців та осіб рядового і

 навчальницького   складу   органів   внутрішніх   справ,   і  на

 будівництво житла військовослужбовцям, звільненним в запас або у

 відставку,   які  перебувають  на  квартирному  обліку  місцевих

 адміністрацій. Загалом це 17 трильйонів.

      Ну, скажем так, это очень незначительная цифра, безусловно.

 Я  могу  привести  вот  такое  сравнение, что скажем общий обкем

 капитальных  вложений, который предусморен в бюджете, скажем 90,

 8.  Если  перевести  это  на  квадратные  метры  жилья, то это 1

 миллион 100 где-то квадратных метров жилья.

      Здесь  всего-лишь,  так сказать, 17 триллионов. То есть это

 очень  и  очень  незначительный  обкем.  Мы  работаем  сегодня в

 Кабинете   Министров   над   этой   проблемой.   Идет  работа  с

 Министерством  обороны. Мы отрабатываем целый ряд проектов. Я не

 буду  сейчас  их  перечислять.  Но во всяком случае эта проблема

 находится в поле зрения Кабинета Министров.

      Мы  понимаем,  что  она  стоит  очень остро и понимаем, что

 стоит  за  нерешением этой проблемы. Поэтому сейчас отрабатываем

 механизмы и пути ее решения.

      Ваше   отношение   к   специальной   (............)  фонда:

 отселение  людей,  а потом передача в коммунальную собственость?

 Откуда брать  деньги на переданное жилье?

      Ну, отношение положительное. Первое, что я могу сказать. Ну

 а  деньги  где  брать  -это уже второй вопрос. Это действиетльно

 самый  тяжелый  вопрос.  Изыскивать  по  возможности  в  местных

 бюджетах,  планировать  их  там  и  добиваться  их, так сказать,

 наличия.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Володимир   Миколайович,   я   прошу  депутат

 Чернявський  задав  був  одне  запитання.  На  нього не отримали

 відповідь.   Я  розумію,  що  не  всі  відповідями  можуть  бути

 задоволені.  Але  голова комітету дає відповідь так, як він його

 розуміє...  і ті  можлиості, які має  державний комітет.

      Депутат  Чернявський  задав  таке запитання. Як бути з тими

 будинками,  які  вже практично, ну, коробки зроблені, а сьогодні

 ні  редитів, ні можливості на завершення їх не дається для того,

 щоб завершити, щоб люди одержали житло?"

      ГУСАКОВ.  Ну  я  розумію  це питання. Мова йде фактично про

 незавершене  будівництво.  Ну  я можу сказати, що стосується тих

 будинків,  які недобудовані. Сьогодні по інформації, яка у нас є

 це десь 240 будинків, які вже передані Фондом державного майна

 гна   реалізацію.   Значить   тут   існує...  Можу  сказати,  що

 відпрацьований   зараз   на  сьогодні  механізм  реалізації  цих

 будинків.  Яну  буду його зараз називать, но він є. Є спеціальна

 постанова Кабінету Міністрів і сьогодні відкриваються можливості

 для  придбання  цих будикві замовникам, підрядним організаціям і

 для  того, щоб потім можна було б реалізовувать на аукціонах те,

 що  буде  добудоване.  Так  що тут механізм на сьогоднішній день

 створений.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Думаю, що ми не будем, ми й так

 з  самого  початку  трохи  порушили.  Давайте ми дальше не будем

 порушувать,   а   будем  використовувати  і  дотримуватись  того

 положення, яке ми з вами затвердили.

      Сідайте, будь ласка, Володимир Миколайович. Слово надається

 Оніщенко  Георгію Іллічу, голові Державного комітету по житлово-

 комунальному господарству.

      ОНИЩУК.

      Шановний  Олександре Миколайович! Шановні народні депутати!

 Я  хотів  би  доповнити  виступ Володимира Миколайовича Гусакова

 слідуючим. Ви знаєте, що житлова проблема в Україні, не зважаючи

 на  ті численні заходи, що вживаються державою для її вирішення,

 залишаєтьбся  все  ж  таки  однією  з  найгосріших    соціально-

 економічних  проблем.  І  вирішення  цієї проблеми значною мірою

 ускладнюється  і  тим,  що необхідно переселити  людей з районів

 ,   забруднених   аварією  на  Чорнобилі,  повернення  кримсько-

 татарських   та   німецького   і   інших  депортованих  народів,

 розміщення військовослужбовців.

      На  1.  01.  96 року на обліку для поліпшення житлових умов

 перебувають  2  мільйона  370  тисяч сімей. Серед них 171 тисяча

 сімей, які користуються правом позачергового одержання житла. Це

 інваліди    Великої    Вітчизняної    війни,    сім'ї   загиблих

 військовослужбовців,  а  також 462 тисячі сімей, які мають право

 отримати  житло в першочерговому порядку: учасники війни, воїни-

 афганці, одинокі матері та   багатодітні  сім'ї.

      В   1995   році,  як  уже  говорив  Володимир  Миколайович,

 побудовано  трошки  більше  8 мільйонів квадратних метрів житла,

 надано  всього 78 тисяч квартир і лише 25, 2 квартир -для сімей,

 які  мають   першочергове й позачергове  право їх  отримування.

      Одним  із  перших    кроків...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Георгій  Ілліч,  я  одну  хвилиночку  попрпошу

 вибачення. Шановні колеги! Я думаю, і депутатам, і членам Уряду,

 як  ви  прийшли на День Уряду, мабуть потрібно попрацювать цих 2

 чи 3 години, скільки ми вже відвели, згідно регламенту.

      Я  просив  би  членів  Уряду  зайняти  свої місця у ложі, а

 депутатів -у залі і розглянути ті питання, які ми з вами винесли

 на розгляд.

      А  то получається так, що одних воно стосується, а інших не

 стосується.  Члени Уряду прийшли і посиділи півтори години і вже

 вийшли   із  своїх  місць.  Тих,  які  їм  відведені.  Я  прошу,

 запросіть  в  зал  членів  Уряду  і  депутатів. Будь ласка.

      ОНИЩУК.   Спасибі.   Одним   із   перших  кроків  на  шляху

 реформування  правовідносин  у  житловій  сфері,  сворення ринку

 житла  була приватизація Державного житлового фонду. Ринок житла

 почав  у  нас  в  Україні  формуватися  в  1989  року. За час до

 прийнятття  Верховною  Радою  в  червні  1992  року  Закону  про

 приватизацію  Державного  житлового фонду було продано 520 тисяч

 квартир.

      За   станом   на  1.  04.  96  року  зі  статичними  даними

 приватизовано  2.  5 мільйони квартир і одноквартирних будинків,

 що  складає  сьогодні  35  відсотків  всього  обсягу  житла, яке

 підлягає  приватизації.  Абсолютна  більшість  квартир -це 94-96

 відсотків  передано  громадянам  безкоштовно. Окрім того, за цей

 час  третина  житлового  фонду,  житлово-будівельних та житлових

 кооперативів  перейшла  у  власність  членів  кооперативів,  які

 повністю  погасили  державний  кредит,  наданий  для будівництва

 житла.   Це   здійснюється   відповідно   Закону   України  "Про

 власність".

      Отже, сьогодні з урахуванням результатів приватизації з 975

 мільйонів   квадратних  метрів  житла  в  країні  640  мільйонів

 квадратних  метрів,  або  65.  5  відсотка перебуває у приватній

 власності і лише 28 - у державній та комунальній власності.

      У  процесі  приватизації  житла успішно вирішуються питання

 розселення    сімей    з   комунальних   квартир,   а   власники

 одноквартирних  будинків  змінили  своє споживацьке ставлення до

 житла,  поліпшилось  його  утримання  і  збереження.

      В  одночас  приватизиція  державного  житла породила низьку

 проблем, які потребують вирішення. Тому і темп приватизації в 95

 році   знизився.   Основними   стримуючими   факторами   процесу

 приватизації,  на нашу думку в першу чергу, є відсутність рішень

 з  питань  оподаткування  нерухомого майна громадян, страхування

 нерухомого  майна,  житла  і  плати за земельні ділянки, на яких

 розташовані багатоквартирні будинкі та прибудинкову територію, а

 також невизначеність у питаннях організації обслуговування житла

 і дотування ремонту.

      Хочу  відмітити,  що  приватизація  житла,  яке перебуває у

 повному   господарському   відані   чи  оперативному  управлінні

 державних  підприємств,  так  званого, відомчого житлового фонду

 власність  громадян  сьогодні  проводиться  повільно  і є багато

 причин  з  того,  що  не  виконуються  Закон  "Про  приватизацію

 державного   житлового   фонду"  є  багато  скарг  і  в  Кабінет

 Міністрів,  і  в  Верховну  Раду по цьому питанню. Для вирішення

 всіх питань, пов'язаних з передачею відомчого житла в комунальну

 власність розроблені та прийняті постанови Кабінету Міністрів

 ь  891  від  6.  11.  1995  року, якою затверджено положення про

 порядок  передачі  в  комунальну  власність  житлового фонду, що

 перебуває  в  повному  господарському  віданні  чи  оперативному

 управлінні  державних  підприємств,  установ  та організацій. Та

 Постанова Кабінету Міністрів 222 19. 02. 1996 року "Про поетапну

 передачу    до   комунальної   власності   об'єктів   соціальної

 інфраструктури,    які    належать   суб'єктам   підприємницької

 діяльності".

      Цими   постановами   відпрацьований   економічно-фінансовий

 механізм  передачі  відомчого  житла  в  комунальну власність та

 фінансування   його  подальшого  утримання.  За  реалізацію  цих

 постанов  у  бюджеті  на  1996  рік  передбачено  25  трильйонів

 карбованців,  в  тому  числі  і  в  першу  чергу  для  вирішення

 проблеми,   пов'язаної   з   структурною  перебудовою  вугільної

 промисловості.  Це  дасть змогу сотням тисяч сімей незалежно від

 економічного  та  фінансового  стану  підприємств та організацій

 поліпшити свої житлові умови.

      Важливе значення в подальшому реформуванні житлової сфери є

 створення  об'єднань співвласників багатоквартирних будинків для

 організації  їх  обслуговування. З метою прискорення рішень щодо

 вирішення  цього  питання  та впорядкування діяльності об'єднань

 співвласників  в  липні  1995  року  прийнята Постанова Кабінету

 Міністрів  ь  588,  якою  затверджено положення про створення та

 діяльність  таких  об'єднань. На її виконання комітет розробив і

 затвердив  типовий статут об'єднань співвласників, положення про

 порядок державної реєстрації та установчих документів об'єднань.

      Спільним    наказом   державних   комітетів   по   житлово-

 комунальному  господарству,  земельних ресурсів, містобудування,

 аріхтектури,  а також Фонду державного майна, в квітні 1996 року

 затверджено  положення  про  порядок встановлення та закріплення

 меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання

 їх  у  спільне  користування або у спільну власність об'єднанням

 співвласників багатоквартирних будинків.

      Разом  з  фахівцями,  в  тому  числі і Агенції міжнародного

 розвитку  Сполучених  Штатів,  комітет провів ряд і регіональних

 конференцій   по  цьому  питанню.  Розроблені  нормативні  акти,

 проведені  ці  заходи  дозволили  місцевим органам влади активно

 розпочати  цю роботу. І вже сьогодні в Україні діють сотні таких

 об'єднань  та  підприємств  -в  Києві,  Одесі,  Харкові, Львові,

 багатьох інших містах нашої країни.

      Приватизацію  державного житлового фонду та прийняті заходи

 з реформування правовідносин у житловій сфері дозволили створити

 не тільки ринок житла, а й необхідні ринкові структури. Тільки в

 місті  Києві  на  початок  року  зареєстровано  понад  60  бірж,

 реєлтерських  (?)  фірм,  агенств, які займаються посередницькою

 діяльністю   до   ринку  житла.  Створено  Агенство  фахівців  з

 нерухомості.  Спілка  оцінювачів  нерухомості  та  інші  органи,

 Щорічно   здійснюється   понад   800   тисяч  нотаріальних  дій,

 пов'язаних з житлом. Ринок житла дозволив також і визначити його

 реальну вартість.

      От  наведу такий приклад, що тільки в минулому році в місті

 Києві  зареєстровано 30 тисяч рішень по зміні власників житла. А

 це  втричі  більше,  ніж побудовано квартир в Києві. Це свідчить

 про збільшення обсягів перерозподілу житла, впливу цього фактору

 на   будівництво,   більш   ефективного   його  використання  та

 утримання.

      Важливим напрямком розвитку житла є широке залучення коштів

 населення,  підприємств,  банків,  різних фондів до інвестування

 житлового   будівництва   шляхом   випуску   цільових  житлдових

 облігацій.  Про  це  говорив Володимир Миколайович Гусаков -я не

 буду  зупинятись  на  цьому.

      Ринкові  відносини  в  житловій сфері потребують розвитку і

 системи   кредитування   під  заставу  нерухомості,  страхування

 нерухомості  та  системі державної реєстрації права власності на

 нерухоме   майно.  І  Комітет  з  фахівцями  інших  підприємств,

 відомств,  міністерств готує необхідні законодавчі та нормативні

 акти.

      Буде  сприяти  вирішенню  житлової  проблеми  і  реалізація

 сумістних  з  Світовим банком проектів реконструкції та розвитку

 житла.  І  цей Світовий банк уже на 1996 рік виділяє позвку в 17

 мільйонів  доларів.  Всього цей проект, вартість цього проекту -

 23,    1   мільйонів   доларів.

      За   рахунок   цього   кредиту   передбачається  завершення

 будівництва  6  житлових  будинків  в місті Львові, 7 будинків в

 Одесі,    розвитку    інвестицій...    інвестицій   в   розвиток

 інфраструктури  міста Харкова. Комітет розпочав і підготовку 2-ї

 стадії   проекту,   яка   буде   включати  житлове  будівництво,

 капіталний  ремонт і реконструкцію Житлового фонду, впровадження

 енергозберегаючих  технологій.

      Для   спрощення   порядку   використання   житлових   чеків

 громадянами,  які  не  проживають  в Державному житловому фонді,

 Указом  Президента  від 8 серпня 1995 року номер 713 та спільним

 наказом  Фонду  Державного майна і Держжитлокомунгоспу визначено

 порядок  випуску в готівкому вигляді імених житлових чеків та їх

 використання  для придбання частини майна державних підприємств,

 які  приватизуються.  порядок  їх  використання,  я  вважаю, вам

 відомий.

      На   виконання   пположень   концепції  Державної  житлової

 пполітики  зо  дорученням  Кабінету  Міністрів України комітетом

 разом  з  зацікавленими  міністерствами  і віомствами розроблено

 проект  Житлового  кодексу  України.  І  дозвольте мені декілька

 положень цього кодексу  наголосити.

      В  грудні  1996  року  цей  кодекс  вже поданий до Кабінету

 Міністрів,  днями  він  буде  представлений  Верховній  Раді.  В

 проекті   Житлового   кодексу  збережені  окремі  норми  чинного

 житлового  законодавства,  які  не  потребують рефрмування. Так,

 збережені   підстави  визнання  потреби  громадин  в  поліпшенні

 житлових  умов, порядок надання службового житля та користування

 ним,  порядок  обміну  та  бронювання  житла  в Фонді загального

 призначення за окремими категоріями громадян і збережені пільги,

 що встановлені законодавством про  одерження державного житла.

      Кодексом   передбачено  забезпеченість  житлом  за  рахунок

 держави  лише  тих  громадян, які потребують поліпшення житлових

 умов  та  соціального  захисту.  Основним  критерієм  віднесення

 громадян до потребуючих  соціального захисту пропонується рівень

 сукупного  доходу  членів  сім'ї, який не перевищує, встновленої

 рішенням  Кабінету Міністрів  України, величини.

      Для    забезпечення   цієї   категорії   громадян   житлом,

 передбачається  створення в необхідних обсягах житла соціального

 ризначення, переважно за рахунок держави.

      Створення   такого   житла   в  колективному  і  приватному

 житловому  фонді  буде  стимулюватись  державою  шляхом  надання

 власником  названих  фондів  податкових  та  інших  пільг.

      Облік   громадян,  які  будуть  забезпечуваться  житлом  за

 рахунок   держави,  передбачено  лише  за  місцем  проживання  в

 місцевих органах державної виконавчої влади чи органах місцевого

 самоврядування,  а  облік  всіх  інших  категорій  громадян, які

 потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх роботи.

      Надання  житла у фонді соціального призначення, у відомчому

 оклективном та приватному житлових фондах буде здійснюватись під

 контролем   органів   державної  виконавчої  влади  або  органів

 місцевого   самоврядування.

      Житло    Фнду    соціального    призначення   не   підлягає

 приватизації,   не   може  здаватись  в  оренду,  а  обмін  може

 здійснюватись  лише  на  житло соціального призначення за згодою

 власника.

      Громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, але не

 відносяться   до  категорії,  потребуючої  соціального  захисту,

 передбачено   надання   пільгових   кредитів   або  субсидій  на

 будівництво  або  придбання  власного  житла.  Розмір  кредитів,

 сибсидій повинен визначатись, виходячи з матеріально стану сім'ї

 та терміну перебування на обліку потребуючих поліпшення житлових

 умов.

      Таким   чином,   проект  кодексу  зберігає  існуючий  облік

 громадян,  які  потребують поліпшення житлових умов, і визначено

 категорію  громадян,  які будуть мати право на одержання кредиту

 або  субсидії  позачергово  та в  першочерговому  порядку.

       Визначається  і  порядок  будівництва будинків і садибного

 типу,  багатоквартирних  будинків,  закріплено право громадян на

 безумовне одержання земельних ділянок для будівництва житла.

      Порядок  створення  та  діяльності об'єднань -співвласників

 багатоквартирних  будинків як у існуючому житловому фонді, так і

 збудованих   будинках.

      Проектом     кодексу     також    передбачено    підвищення

 відповідальності   орендарів  житла,  передбачено  виселення  із

 державного  житла без надання іншого орендарів, які без поважних

 причин   не   сплачують  комунальні  послуги  понад  6  місяців.

 пропонуються  і інші зіходи, якими для того, щоб використовувати

 житло  тільки  за  призначенням.  Житловим  кодексом регулюються

 питання,  одержані  та  користування  житлом  фонду спеціального

 призначення.  Тобто  і  службовим  житлом гуртожитками, житловим

 будинках інтернатах, будинках притулках та маневреного житлового

 фонду.

      В  цей  час  комітет  уже  почав  відпрацьовувати  механізм

 впровадження житлового кодексу. Найважливішими з цих нормативних

 актів  це  є  правила обліку громадян, які потребують поліпшення

 житлових  умов  за  рахунок  держави,  порядок  та умови надання

 пільгових   кредитів  та  субсидій,  типовий  статут  об'єднання

 забудовників  багатокрватртирних  будинків  та  інші  нормативні

 акти.  А  нам необхідно розробити більше 40 таких законодавчих і

 нормативних актів, включаючи і заходи по реформуванню молодіжної

 житлової політики, (............) кредитування.

      Робота   ця   продовжується   комітетом.   Тому   сьогодні,

 закінчуючи  свою інформацію, я хотів сказати, що комітет разом з

 іншими  міністерствами  і  відомствами  працюють  і над тим, щоб

 підготувати,  розробити програму "Житло", яка до кінця року буде

 надана Верховній Раді.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Письмові   запитання   єсть?  (............).

 Запитання єсть у вас? Будь ласка.

      ОНИЩУК.  Єсть  таке  запитання.  Прошу надати відповідь, як

 бути   членом  житловобудівельних  кооперативів,  які  розпочали

 будівництво  5-10 років тому і до цього часу не можуть закінчити

 будівництво.  Заборгували  державі  по пільговим кредитам і таке

 інше.

      Ну,  ви знаєте, що для... в бюджеті, це вам відомо, на 1996

 рік не плануються кошти для житловобудівельних кооперативів.

      Друге питання. Ряд громадян нам ставлять питання: чому така

 вискока  плата  за  викуплену  квартиру,  практично  одинакова з

 невикупленою?

      Ну,  плата  напевно  не  за квартиру тут малась на увазі, а

 плата   за   житлово-комунальні  послуги  для  приватизованих  і

 неприватизованих  квартир. Вона одна і теж... тобто рівень плати

 приватизованих  квартир за комунальні послуги точно такий же, як

 і  оплата  за  житлово-комунальні  послуги державного житла. Тут

 різниці ніякої немає.

      Чому  ЖЕКи  при  відсутності,  наприклад,  тепла все ж таки

 стягують за нього плату, гірше того -цілий рік? Значить, система

 оплати  за тепло вона встановлена, і, дійсно, діє така щомісячна

 проплата  для  того,  щоб легше вести систему житлових субсидій,

 соціального  захисту  населення,  але коден громадянин має право

 звернутися   в   ЖЕК,   скласти  акт  на  термін,  коли  він  не

 користувався теплом чи горячею водою і не сплачувати за неподані

 послуги.  Це  вже  вирішено. Так що діє така система. У мене всі

 питання.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

      Яременко    Олександр    Степанович,   заступник   міністра

 економіки.

      ЯРЕМЕНКО О.С.

      Шановні  народні  депутати! Шановний Головуючий! Я хотів би

 зупинитися   на   тих   письмових   питаннях,  які  надійшли  до

 Міністерства економіки. На деякі з них вже відповіді були надані

 Георгієм Іллічем і Володимиром Миколайовичем.

      Ті  питання, які залишились. Фракції "Комуністи  України за

 соціальну  справедливість"  на  ряд  питань відповів вже  голова

 комітету  Гусаков. Було ще питання, що стосувалося: "У зв'язку з

 скороченням  житлового  будівництва,  як  буде використовуватись

 житлова будіндустрія і працівники цієї галузі?"

      Державною  програмою економічного і соціального розвитку на

 1996 рік передбачається реструктуризація цієї галузі з переводом

 на  випуск продукції для малоетажного будівництва і елементів із

 значним енергозбереженням. Домобудівні комбінати будуть передані

 до комунальної власності областей, розшириться експорт продукції

 будіндустрії  в країни СНД і далеке зарубіжжя, здійснюватимуться

 також   заходи   по  залученню  нових  джерел  фінансування  для

 будівництва  житла  і  його  здешевлення.  В  тих областях, де є

 великі  потужності  будіндустрії  та  недостатньо  замовлень  на

 будівництво  житла,  частина  потужностей  буде законсервована з

 одночасним працевлаштуванням працівників цієї галузі.

      Одно  питання, на яке Володимир Миколайович уже відповідав,

 це  було  від  фракції  "Селянська партія України" і стосувалося

 виділення  коштів  для  індивідуального житлового будівництва на

 селі,  що  передбачається Законом про пріоритетність соціального

 розвитку  села та агропромислового комплексу. Я хочу сказати, що

 після уточнення Державного бюджету на 1996 рік Кабінет Міністрів

 повернеться  до розгляду цього питання і потім будуть відповідно

 внесені  зміни і   запропоновані   на  ваш  розгляд.

      Від фракції, депутатської групи "Аграрники за реформи" було

 питання:  "Яким  чином  і  за  які  кошти Уряд планує вирішувати

 житлову  проблему  на  селі, а також будувати об'єкти соціально-

 культурного  призначення?"

      В  цьому  році  на  розвиток агропромислового комплексу -ви

 знаєте   -виділяється   42   трильйони  карбованців  капітальних

 вкладень,  з  яких  половина  -це безпосередньо на виконання тих

 рішень, що передбачені Законом України про пріоритетний розвиток

 села.  За  рахунок  цих  коштів  у поточному році передбачається

 ввести   в   дію  більше  31  тисячі  квадратних  метрів  житла,

 загальоноосвітних  шкіл  -на  3  тисячі  410  місць,  дошкільних

 закладів -на 1 тисячу 340 місць, клубів -на 1200 місць. Пркласти

 38  кілометрів  водопроводів  та  860 кілометрів газових мереж і

 інше.

      Крім   того,  державним  бюджетом  на  96  рік  передбачено

 відшкодувати   витрати  сільськогосподарським  підприємствам  по

 будівництву  об'єктів соцкультпобуту на селі, які вони здійснили

 в минулому році в 95 за рахунок власних коштів на це передбачено

 25 трильйонів карбованців.

      Значить,  інші  питання,  які  надійшли  в  письмовій формі

 голови  комітетів,  які  виступали  переді  мною, вони відповіді

 надали, тому у мене все.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  У  вас  є запитання? Сідайте, будь ласка. Одну

 хвилиночку,   Валерій   Тванович,   одну   хвилину.  Є  Анатолій

 Кирилович......,  у  вас  будуть?  А?  Будь  ласка, якщо у вас є

 доповнить  до  того,  що  сказали,  ну,  будь ласка. А потім від

 комісії профільної Валерій Іванович виступить.

      ОНИЩУК.   Є   питання   депутата  Анісімова  Запорож......:

 "Розвейте  сомнения,  которые  появились  у  людей  что тот, кто

 получает  субсидии  будет  лишен  жилищной субсидии, будет лишен

 права  на  жилье?".  Я  хочу  сказати,  що  це дійсно такий от є

 розмови,  але  вони  безпідставні, більш того, вони це абсурдні,

 тому  що  житлові  субсидії  -це  соціальний звхист населення за

 сплачування  житлово-комунальних  послуг  і  право  власності на

 житло  вони не торкаються, тому ці розмови безпідставні. Я хотів

 би  коистуючись  нагодою  попросити всіх вас теж роз'яснювати ці

 питання,  тому що це дуже наносить таку шкоду в цілому в системі

 дії житлових субсидій.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Ілліч, спасибі.

      Валерій  Іванович  Череп  -Голова  Комісії з питань базових

 галузей.

      ЧЕРЕП  В.  І.  Шановні колеги (депутат Череп, Білопільський

 округ 350).

      Шановні  виборці, шановні члени Уряду, перш за все, я хотів

 би запитати себе і вас, яку мету ми ставимо, коли проводимо День

 Уряду?  Порядок денний чітко записано: "Про стан справ та заходи

 Уряду  по  вирішенню  житлової  проблеми в Україні". Я з повагою

 відношусь  до  доповідачів всіх трьох, але, на жаль, вони кожний

 по-своєму  робили  спробу якось пояснити ситуацію, але ні один з

 них не відповів на головне питання: як буде вирішуватись житлова

 проблема  в  Україні.  Мабуть,  в  подальшому  нам  з вами треба

 зробити слідуючим чином, що перед тим, як виносити якесь питання

 на  День  Уряду,  треба викликати або запрошувати доповідачів на

 засідання профільної комісії, спочатку розглядати питання там, а

 потім  виносити  вже  на  День  Уряду. А так, виходить, що ми не

 зовсім  отримуємо  відповіді  на  ті запитання, які ставлять тут

 депутати.

      А  пере  по суті. Життєва проблема в соціально-економічному

 контексті   є  однією  з  найпекучих.  З  усіх  черг  найдовшою,

 найживучою  в  Україні залишається черга за квартирами. Сьогодні

 понад 2 з половиною мільйони сімей потребують поліпшень житлових

 умов.  Більше  500  тисяч  сімей -це пільговики, інваліди війни,

 афганці,  чорнобильці,  хворі,  багатодітні,  тобто та категорія

 наших  громадян,  яка  в  першу  чергу  потребує  захисту з боку

 держави.

      Я  хотів  би  звернути  вашу  увагу,  що  в  Програмі уряду

 сказано,   що  соціальний  захист  людини  є  пріоритетним.  Але

 фактичний  стан  справ  говорить  про  те, що ці гасла -цетільки

 слова і не більше.

      Я  повторюю: при всій особистій повазі до трьох доповідачі,

 їх  інформація  щодо  подальшого  вирішення  вирішення  житлової

 проблеми  мене  особисто (і думаю, що цю думку поділяє абсолютна

 більшість  народних  депутатів  і  тих  людей, які слухають нас)

 задовольнити ніяк не може... В кінці кінців це у нас Денб уряду,

 а  не  наукова  конференція,  і  мова  йде  про  конкретні шляхи

 вирішення житлової проблеми.

      Складається   враження  у  мене  особисто,  що  в  урядових

 структурах  повністю  втрачена  керованість  з  боку  держави по

 вирішенню  цієї  проблеми. Про це свідчить і ситуація, і аналіз.

 Наведу деякі цифри.

      За останні роки обсяги будівництва житла скоротились у 2, 5

 рази.  З  21  мільйона квадратних метрів до 8 у минулому році. В

 тому  числі,  за рахунок державних капітальних вкладень -більше,

 чим  втричі. Краще вже не скажеш! Такі результати можна пояснити

 загальною  економічною кризою, відсутністю клштів в державі, але

 як  важно  пояснити,  чому ьудівництво житла за рахунок житлово-

 будівельних  кооперативів, тобто за рахунок коштів забудовників,

 скоротилось більше як в 6 разів!..

      Сьогодні тисячі недобудованих домів законсервовані, десятки

 тисяч  сімей,  вклавши  3-4  роки тому свої заощадження, з біллю

 спостерігають,  як  інфляційні  процеси  послідовно перетворюють

 їхні карбованців копійки, а недобудови руйнуються.

      Для  того,  щоб  знайти  вихід  з такої ситуації, Верховною

 Радою в минулому році була прийнята концепція державної житлової

 політики. На мій погляд, ми сьогодні мали б непогану законодавчу

 базу у сфері житлової політики, якби урядові структури своєчасно

 розробили  і  затвердили  державну  житлову програму, як це було

 доручено  (я  хочу  наголосити  на  цьому!)  Кабінету  Міністрів

 Верховною Радою ще в червні 1992 року, 4 роки тому.

      На   думку   Комісії   з  базових  галузей  не  випрравдено

 затягнулись   строки   підготовки   нового   Житлового  кодексу,

 прийняття   якого  зяняло  б багато суперечностей. До речі, Уряд

 неодноразово   звертався  до  Парламенту  з   пропозиціями  щодо

 переносу  строків розробки Державно-житлової програми, мотивуючи

 це  тим,  що  треба  це  зробфтф  до  рийняття  нового Житлового

 кодексу.

      В той же час, терміни подачі на затвердження Верховної Ради

 кодексу   по   пропозиції   того   ж   Уряду  теж  багато  разів

 переносились.  Тобто,  коло  замкнулося.  І, чесно кажучи, ніхто

 сьогодні  не  несе  за  це відповідальності. Тому і не дивно, що

 такий  важливий  розділ,  як  "Житлова  політика",  відсутній  в

 Державному  бюджеті  на  1996  рік. Заступник міністра економіки

 сьогодні  тут робив спробу пояснити, що будується на селі. Що 50

 відсотків  від  капіьтальних  вкладень  направляєтся на розвиток

 соціальної  сфери  і  житла.  Якщо порахувати, то це будувалось,

 може, в одній середній облсті, а, може, в великому районі те, що

 сьогодні  доповідають нам  з трибуни  по   1996 році.

      Вдумайтесь, 1200 міст в школах міст і так далі. Дуже і дуже

 мало.   Коли   я   ознайомився   з   матеріалами,  так  званого,

 макроекномічного  огляду по Україні, за 1995 рік розроблено, так

 званим,  Українським  фондом  підтримки  реформ, до речі, голова

 якого є народний депутат, віце-прем'єр Віктор Пинзеник, там дуже

 багато цікавого матеріалу, але серед більше, як 100 розділів, 56

 сторінок  в такій важливій справі, як людина і житлова проблема,

 місця незнайшлось, на  жаль.

      Підсумовуючи  сказане, комісія пропонує: перше -законодавчо

 закріпити  принципи  реалізації  конституційних прав громадян на

 житло.

      Реформування  відносин  в  житловій сфері потребує скорішої

 розробки   і   прийняття   нового   житлового   кодексу,  пакету

 нормативних   актів   з   питань  реформування  та  кредитування

 житлового  будівництва,  створення  і  фінансування  відповідних

 структур  ринку  житла.

        Системою  пільг, субсидій, різноманітних кредитів, в тому

 числі  на  умовах  застви,  довгострокових  пільгових  кредитів,

 необхідно  стимулювати  жилове  будівництво. Про це неодноразово

 йшла  мова.

      Я просив, в цьому залі виступав тричі. Нацбанк, Ющенко -за,

 Мінекономіки,  Мінфін  -Германчук,  Гурєєв  -за, Прем'єр-міністр

 Євген  Кирилович  Марчук  теж  підтримує,  всі  виключно обласні

 адміністрації  теж  за.  Питається,  чого  ж  не  вирішується ця

 проблема?  Єдине -треба сісти урядовим структурам і за два тижні

 відпрацювати   положення  і  механізм,  тому  що  ні  один  банк

 сьогодні, я маю на увазі комерційний, не дасть ні копійки грошей

 забудовнику,  я  маю  на  увазі  кредити,  поки  ми  не вирішимо

 головне  -хто  буде  покривати  розрив за счет інфляції між тими

 кредитами,  які  надаються людині, і яка буде на кінець року? Це

 повинна  взяти  на себе держава і закласти в бюджеті держави. Це

 ми повинні відпрацювати механіз і положення. Про це сказано, всі

 погоджуютсья,  і в  той  же  час  ніхто  нічого  не  зробив.

      Друге   -проблема  жислових  субсидій.  Ситуація  ще  більш

 заплутана.  Користуюся  цифрами,  значить, державних структур,

 щоб  ніхто не  звинувачував,  щоб  може  щось   я    придумую.

      В  лютому  місяці середній розмір субсидії на сім'ю склав 2

 мільйони  823 тисячі карбованців. З урахуванням підняття розміру

 оплат  за  комунальні  послуги  з другого півріччя на 80% розмір

 субсидій  складатиме  більше   3  мільйонів  на  місяць.

      В   Державному   бюджеті   планується,  що  субсидії  мають

 отримати, називають цифри, 2, 5 мільйона сімей. На мій погляд, я

 про  це  казав,  ця  цифра явно занижена. Але й вона, якщо брати

 цифри, за  основу  цифри  Уряду,  ролзрахунки  показують,  що за

 виплати субсидія, для виплати у поточному році потребується біля

 100  трильйонів  карбованців. А в бюджет закладено 25, тобто в 4

 рази  меньше. Ми з вами будем дивиться дуже скоро, через місяць-

 два,  як будуть черги за субсидіями, як будуть мордувать людей і

 нічого  не виплачувать, тому що ні з чого виплачувать і сьогодні

 вже.   Це   призведе   до  непередбачених  наслідків.  І  тисячі

 малозабезпечених сімей так і не дочекаються субсидій, тому що їх

 просто  немає.  Гроші  не  закладені в бюджеті. І ми один одному

 розказуєм.  А  проблема ця вирішуваться просто буде неможлива. І

 про  е  повинні  були  сьогодні доповідать наші доповідачі, а не

 розказувать там, як воно буде добре жити далі.

      Третє. Негаразди в житловій політиці негативно впливають на

 подальший розвиток ринку житла. Недовіра до реальності виконання

 постанов  Уряду  і Верховної Ради призвели до уповільненя темпів

 приватизації житла.

      І  ще одне. Згідно з Указом Президента України 20 відсотків

 житла  і  30  відсотків  соціальної  сфери,  які  отримуються на

 балансі  підприємств  у  поточному році повинні бути передаті на

 баланс комунальних служб.

      Але  із-за відсутності чіткого механізму Указ не працює, як

 ви знаєте. Проблема загострюється.

      За браком часу не можу і не маю можлиовсті висвітити багато

 інших  питань,  які  потребують  термінового  вирішення  з  боку

 урядових  структур  і  Верховної  Ради.  Потрібна  спільна тісна

 праця,  як  законодавчих,  так  і  виконавчих структур. Потрібно

 більш  енергійно вести прошук інвестиції, більш рішуче працювати

 на   ринку   цінних   паперів,   створювати  спеціальні  органи,

 кваліфіковано   залучати   заощадження   комерційних   структур,

 іноземних фін, створювати умови для функціонування ринку житла.

      Повторююсь  може,  не  меньш  важливим  є завдання розвитку

 системи  довгострокового  кредитування  будівництва,  інших форм

 небюджетного   фінансування.  Основне  -це  посилити  соціальний

 захист  малозабезпеченних  верст  населення  при умові зростання

 плати  за житло і комунальні послуги, як сьогодні передбачається

 урядовими документами.

      Треба прискорити розробку і прийняття пакету законодавчих і

 нормативних   актів   в   житловій  сфері,  Закон  про  іпотеку,

 Земельний,  Житловий,  Налоговий кодекси привести до норми нада,

 інші правові документи, які б дали змогу цивілізовано вирішувати

 весь комплекс житловифх питань.

      Я  дуже  просив  би  вас, шановні колеги, звернути увагу на

 одну  деталь.  Ми  сьогодні  поговоримо,  хтось доповідає, хтось

 киритикує, але проблема від цього не вирішується і не знімається

 з порядку денного, тому що ми з вами по Положенню про день Уряду

 ніяких  рішень  не приймаємо обов'язкових для виконання урядових

 структур   і  парламенту.  Я  просив  би  вас,  шановні  колеги,

 підтримати  пропозицію  нашої  комісії:  винести  і заслухати на

 сесії  Верховної  Ради  питання  житлової  політики  в  Україні,

 доручити  нашій комісії, сміжним комісіям це питання підготувати

 і   не   пізніше   травня-червня   поточного   року  винести  на

 обговорення.

      Кожен з нас, приїзджаючи на округ, 80-90 відсотків робочого

 часу  витрачає  на  те,  щоб розібратись з житловою проблемою, з

 субсидіями  іншими питаннями. Це болючі питання. І ми повинні ці

 питання винести на обговорення сесії, щоб дати оцінку і прийняти

 конкретні рішення.

      І  останнє.  Я завжди був прихильником такої послідовності.

 Спочатку  урядова  програма  соціального розвитку країни повинна

 розроблятись,  потім  затверджуватись,  розроблятись бюдет. Вони

 один  до  одного  не  можуть  ніяк  відриватись.  Другий рік нам

 нав'язанли  принцип  формування  економічного  розвитку  держави

 навпаки.  Результати 1995 року і першого кварталу поточного року

 говорять  про те, що це хибний шлях, який не має перспективи. Це

 моя думка.

      Тому  я  пропоную  в  подальшому при розгляді,  затверджені

 бюджету  і  програми  соціального  розвитку  дуже  уважно  на це

 звертати увагу. Ви дивіться: бюджет затвердили ми давно вже. Нам

 сказали,   що  скоро  буде  програма  соціального  розвитку,  що

 винесуть  а обговорення сесії, що ми її розглянемо, збалансуємо.

 Де  вона?  Її  нема. Я думаю, її ніколи не буде, тому що вона не

 пов'язана з бюджетом і не може бути пов'язана.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Шановні   колеги!   Я  думаю,  що,

 заслухавши  інформацію  по двох питаннях, ми ще раз приходимо до

 висновку,  що  філософський  вираз,  що  "ціль оправдує затрати"

 підтверджується.

      Ціль  єсть,  а  затрат,  як  ми  бачим,  ми  не можем чітко

 опреділить.  І  3 ті поняття, що хліб, тепло і криша над головою

 це  основна турбота любої держави, любого суспільного устрою, як

 бачимо  , вони у  нас  не дотрумуються.

      Тому  сьогодні  мабуть,  слухаючи  і  ще  третє  питання ми

 прийдем  до  висновку одного: що ціль реформ не оправдують себе.

 Потрібно  мабуть  вносити  відповідні корекції і ті реформи, які

 сьогодні  проводяться.  Тому  що  в  2, 5 рази скоротити житлове

 будівництво,    майже    в    2   рази   скоротити   виробництво

 сільськогосподарської  продукції.  Я  не  кажу  в скільки раз ми

 скоротили  енергопостачання, тепло і інші необхідні атрибути для

 розвитку народногосподарського комплексу заставляє нас мабуть по

 іншому     підійти     до     самої    філософії    реформування

 народногосподарського  комплексу.  Тому я вважаю, що сьогоднішня

 інформація  одна і друга заставляє нас мабуть прийти до висновку

 того, що виїжджаючи на виборчі округи, депутатам маубть потрібно

 виїжджати  разом  з  членеми  Уряду і зустічатись з людьми і там

 попробувати...

      ОПЛЕСКИ

      ...дати відповіді на ті запитання, які ставлять перед нами,

 кожним   народним   обранцем.  Тому  я  вважаю,  що  сьогоднішня

 пропозиція,  яка внесена головою комісії -депутатом Черепом -щоб

 перед  тим,  як  виносити на День Уряду те чи інше питання, його

 потрібно   опрацьовуватив  комісії.  Воно  заслуговує  серйозної

 уваги.  Та,  мабуть, заслуговує уваги і те, що мабуть ми з вам в

 деякий  мірі  переглянули саме положення про День уряду, в якому

 первим  пунктом  визначається,  що  ми  на  Дні  уряду  одержуєм

 інформацію як члени парламентуі таку ж інформацію одержують наші

 всі жителі України і не більше, не менше. А нам потрібно, мабуть

 по  Дню Уряду по тому питанню, яке розглядається, приймати якісь

 і конкретні рішення.

      А  зараз  переходимо  до  розгляду  третього питання, але я

 хотів  би,  одну хвилиночку, з вами порадитись. У нас залишилося

 одне  питання  в  порядку  Дня  уряду,  хотів  би  щоб ми з вами

 розглянули  і його, і заслухали міністра сільського господарства

 його  інформацію,  потім  зробили  перерву  до 14 години, а о 14

 годині  провели  пленарне  засідання сесії по тих двох питаннях,

 які  у  нас в порядку денному стоять. Я прорсив би підтримати цю

 пропозицію,  у  нас піде на третє питання не більше 30 хвилин, а

 потім  у нас буде відповідний розрив для того, щоб підготуватися

 до пленарного засідання о 14 годині. Не заперечуєте? Будь ласка,

 Гайдуцький  Павло  Іванович,  міністр  сільського господарства і

 продовольства, будь ласка.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати,

 члени  Уряду  і  присутні. На виконання постанови Верховної Ради

 від  23 лютого 96 року Про забезпечення весняно-посівних робіт у

 1996 році в Уряді опрацьваний і затверджений Кабінетом Міністрів

 графік  фінансування витрат на проведення весняно-посівних робіт

 в частині коштів, передбачених у державному бюджеті на 96 рік.

      За   графіком   станом  на  сьогодняшній  день  передбачено

 профінансувати   бюджетні   позички   у   сумі   28   трильйонів

 карбованців,  в  тому  числі  і  матеріальними  ресерсами  11. 5

 трильйона  карбованців  та  бюджетних  асигнувань  у  сумі 11. 5

 трильйонів  карбовацнів,  з  них  на  будівництво  об'єктів,  на

 компенсацію  витрат  по будівництву об'єктів соціальної сфери -7

 трильйонів карбованців.

      Фактично  профінансовано  бюджетної  позички  34  трильйони

 карбованців,  в  тому  числі  грішми -20 трильйонів карбованців,

 запасними  частинами  в  вигляді  товарного кредиту -4 трильйони

 карбованців  і  у вигляді мінеральних добрив під товарний кредит

 газом на суму 8 трильйонів карбованців, а також технікою на суму

 1,  3 трильйонів карбованців. Бюджетних асигнувать виділено 2, 9

 трильйонів карбованців.

      Із  названих  основних витрат Міністерством фінансів зовсім

 не   виділено  кошти  на  відшкодування  витрат  на  будівництво

 об'єктів   соціальної   сфери   на   селі,  тобто  7  трильйонів

 карбованців.

      Я  хочу  з  цієї трибуни ще раз нагадати, що ці кошти вкрай

 необхідні   сьогодні   товаровиробникам  України,  особливо  для

 проведення  весняно-посівних  робіт,  у зоні Полісся, гірських і

 передгірських районах, тобто тих господарствах і районах, які не

 мають  зерна,  не  мають державного контракту під зерно, і таким

 чином  не  одержали  авансів  під  державні замовлення. Це ждині

 сьогодні  кошти,  які  можемо надати від імені Уряду як державна

 підтримка проведенню весняно-польових робіт саме у цих регіонах.

      Крім   того,   місцевими   органами  виділено  авансів  під

 регіональний контракт на суму 2 трильйони карбованців. Всього на

 сьогодні укладено регіональних контрактів більш, тільки по зерну

 на  суму біля 45 трильйонів карбованців, і авансова частина цієї

 суми  складає  25  трильйонів  карбованців. На ці цілі в бюджеті

 передбачено,  місцевим  бюджетом,  в Законі, який прийнято вами,

 15,  8 трильйонів карбованців. Але виділено, як я вже назвав, із

 регіональних   коштів   тільки  2  трильйони  карбованців.  Дуже

 важливо,  щоб місцеві органи теж фінансово підтримували в рамках

 передбачених фінансових їхніх можливостей, підтримали проведення

 весняно-посівних  робіт  через  регіональний  контракт. Загальна

 сума   авансування  під  державне  замовлення  має  складати  72

 трильйони  карбованців  і разом із авансуванням, яке має йти під

 регіональний  контракт,  це  буде  основна  фінансова  підтримка

 весняних робіт.

      Однак   підготовка   і  проведення  весняних  робіт  все  ж

 здійснюється   у   важких  фінансових  умовах.  Фінансовий  стан

 сільськогосподарських  підприємств  щомісячно погіршується. лише

 по  сільськогосподарських  підприємствах,  що  обслуговуються  в

 банку "Україна" прострочені платежі зросли з початку року на 30,

 1%  і  складають  143  трильйони  карбованців  сьогодні.  Рівень

 платеспроможності  сільгосппідприємств  на  1. 1. 96 р. становив

 63%   і   загальна  сума  неплатежів  становить  11  трильйонів,

 короткострокові кредитні вкладення банку в сільське господарство

 з  початку  року скоротилися із 8 до 7, 4 трильйони карбованців,

 тобто  на  7,  6%.  І  вони практично не відіграють в кредитному

 забезпеченні    весняно-польових   робіт   суттєвого   значення.

 Господарства  за своїм фінансовим становищем практично не можуть

 одержати   кредити  банків  через  високі  процентні  ставки  та

 безперспективність їх погашення.

      Прострочені платежі банку "Україна" на 1. 4. 96р. складають

 9,  8  трильйонів  карбованців,  в тому числі й по позичках 4, 3

 трильйони, по процентах -5, 7 трильйонів карбованців. Списано на

 сьогодні  2, 3 трильйони карбованців, в тому числі по сільському

 господасртву 1, 8 трильйони. За баланс віднесено 6, 8 трильйони,

 а по сільському господарству - 4,7 трильйони карбованців.

      Міністерством   сільського   господарства  й  продовольства

 подано Міністерству фінансів проект постанови Кабінету Міністрів

 і  Національного  банку  про  встановлення  тимчасового  порядку

 платежів  для  сільськогосподарських  товаровиробників на період

 проведення весняно-польових робіт і такий проект вже прийнятий.

      Підготовлено  і погоджено порядок (направлено на місця) про

 пролонгацію до 1 грудня всіх боргових зобов'язень перед бюджетом

 станом  на  1  січня  1996  року. Мінсільгосппрод підрахував, що

 такій   пролонгації   за  нашими  підрахунками  підлягає  45,  3

 трильйони карбованців бюджетних платежів.

      Мінфіну  подано  також  проект порядку спрямування вказаної

 заборгованості на покріття непрофінансованість бюджету фактичних

 витрат  господарства  на  цілі, які згідно чинного законодавства

 мають  фінансуваться з  бюджету.

      Підготовано і подано до Кабінету Міністрів проект постанови

 Верховної  Ради  ППро  заходи  щодо підтримки сількогосподарських

 товаровиробників   та   проект   Закону  України  Про  фінансове

 забезпечення  кридитування  в Агропромисловому  комплексі.

       Весняно-посівні  роботи уже почалися в половиніь областей,

 а  півні....  а  південні  господарста  приступають  до масового

 посіву  ранніх  зернових культур та пересіву озимих. Станом на 8

 квітня  уже  посіяно  230  тисяч гектарів, але проти 1995 року -

 значне  є  відставання в зв'язку із суттєвим запізненням строків

 весняно-польових робіт.

      Під  урожай  цього року посіяно 7 мільйонів гектарів озимих

 зернових  або  90  процентів до плану стан посівів кращий, ніж в

 минулорічний.   В  доброму  та  задовільному  стані  знаходяться

 сьогодні  844  відсотки  площ,  до пересіву очікується 800 тисяч

 гектарів  або  11  процентів.  Довідково  можу  нагадати,  що  в

 попередні  роки ці показники були гірші, але, як кажуть, рано ще

 стверджувати  нам остаточні ці показники  по цьому року.

      Про  те,  як  свідчить інформація із місць, в Запоріжській,

 Одеській,  Харківській, Херсонській областях площа пересіву може

 бути  значно більша, ніж в цілому по Україні і сьогодні ведеться

 відстеження  посівів  адекватно  до  погодніх  умов  з  тим, щоб

 своєчасно вжити заходи.

      Тяжкий  фінансовий  стан  господарств  не  дав можливості в

 минулому році своєчасно прловести... весь комплекс осінніх робіт

 і зхначна частина взагалом біля 20 мільйонів гектарів перенесена

 на  весну  цього року.

      Особливо  збільшується  обсяг робіт в Автономній республіці

 Крим,   Житомирській,   Львівській,  Волинській  та  Херсонській

 областях.

      Я  хочу  також  нагадати,  що в нас і в попередні роки були

 збільшення  обсягів  робіт, навіть піде на весну, але цього року

 фінансова  ситуація  значно ускладнює можливість проведення оцих

 весняних  робіт.

      Більшість   незораних   восени   площ  планується  обробити

 дешевими               способами................              та

 способом......................    культиваторів,    комбінованих

 широкозахватних   агрегатів,  яке  дасть  можливість  зекономити

 пальне  і вкластись  у стислі  строки  проведення цих   робіт.

       З    урахуванням    зональних    особливостей    та   умов

 вологозабезпеченості  переглядаєтьс  я  структура ярового клину.

 При пересіві озимини перевага буде надаваться розширенню посівів

 ярового  ячміню,  кукурудзи  та  зернобобових культур. Структура

 посівних  площ  формується з урахуванням сьогоднішніх фінансових

 можливостей  господарств  і з урахуванням орієнтації господарств

 на  ринок.

      Забезпеченість  насінням  господарств  всіх  форм власності

 забезпечені  90%  відсотків  насіння  є  кондиційного,  є  58  %

 посівного  матеріалу  у  страховому  фонді. І виділені кошти для

 гірських,............  і  інших господарств, які не мають зерна,

 виділено  насення,  які  не  мають  його. На сьогодні це насіння

 вибрано  тільки  наполовину, а по кукурудзі тільки на 15%. Таким

 чином,   господарства   використовують  в  основному  як  наявне

 насіння, так  і  те,  яке  виділяється з  державних   ресурсів.

      Враховуючи,   що   не  всі  господарства  мають  кошти  для

 придбання  насіння,  Мінсільгоспрод розробив і направив на місця

 порядок  рповедення  розгахунків  за відпуск насіння з державних

 ресурсів в обмін, бартер а також передачі в позику.

      На  сьогодні  значна  кількість насіння видана в позику під

 зерно  1996  року

      По  мінеральних  добравах.  На  сьогдні добрив для весняно-

 польових  робіт  заготовлено  в  кількості  267 тисяч тон діючої

 речовини, або  57%   до  намічених  обсягів.

      З   метою   забезпечення   мініральними  добривами  Кабінет

 Міністрів,  як ви знаєте, прийняв постанову і виділено у порядку

 товарного  кредиту  півтора  мільярда  кубічних  метрів газу для

 виготовлення   добрива   і   передачі  їх  сільськогосподарським

 товаровиробникам.

      Крім  того, вирішено питання про передчу ще одного мільярда

 кубометрів  газу для виготовлення добрива уже під осінні роботи,

 тобто  під  посів  озимини.  Очікуються  надходження мініральних

 добрив  під весняні загалом роботи у кількості 460 тисяч тон. Це

 дещо  більше  ніж  було  на  весну  1995  року,  але  це, як  ви

 розумієте,  значно  меньше ніж вимагає технологічна потреба, яка

 обчислюється на рівні 2  мільйонів тон поживної речовини.

      Добрива   сьогодні  государству  надходять  із  хімзаводів.

 Щоденно відвантажуються близько 7 тисяч тон діючої речовини, хоч

 остання денна норма за узгодженням із хімічними заводами, яку ми

 графіком  працювали на останньому селекторному заводі складає на

 квітень місяць 10 тисяч тон діючої речовини.

      Крім    того,   цього   року   активно   працюють   обласні

 адміністрації  по  заготівлі і по придбанню добрив, в тому числі

 під   регіональний   контракт   і  орієнтовно  таки  добрив  для

 придбанного  за  регіональними  програмами  на кількість біля 50

 тисяч тон діючої речовини.

      На   сьогодні  із  добрив,  які  передбачені  за  програмою

 "Товарний  кредит  газу",  уже одержано 72 тисячі тон -це трошки

 більше  4  частини.  І  в  квітні  місяці  буде  нарощено графік

 березня. Там відставання у нас було 30тисяч тон діючої речовини.

 І передбачається прискорення дещо графіка на травень.

      Мінсільгоспромом   і   Мінпромом   розроблені  заходи  щодо

 подолання   відставання   від   графіку  у  квітні  і  нарощення

 прискорення,  перевезення  добрив із травня. Заслоговує на увагу

 практика  придбання  добрив  за  рахунок  коштів, віділенних під

 регіональні  замовлення.  І  тут  хотілося  б  назвати позитивну

 роботу  адмінітрації  Вінницької,  Запорізької, Кіровоградської,

 Полтавської областей.

      Потреба  сільськогосподарських  товаровиробників  у засобах

 захисту  рослин становить 33 тисячі тонн. Є сьогодні в наявності

 шгосподарств  22  тисячі  тонн  або  67  відсотків  до  потреби.

 Планується  виробити  ще  8  тисяч  тонн  препарату  з імпортної

 сировини  і  5  тисяч тонн з препаратів, одержаних за кредитними

 лініями.  Засоби захисту рослин, які будуть виробляться заводами

 України,  закуповуються  через  об'єднання  Украгрохім,  а також

 підприємницькими структурами.

      Дещо  інший  стна складається із забезпеченням гірбіцидами.

 Тут  дещо  нижчий рівень забезпечення чим загалом по пестицидах.

 Але ці гербициди замовлені сьогодні у підприємницьких структурах

 і  поставка  вказаних  ресурсів  здійснюється,  як  на бартерних

 умовах,   так   і   під  урожай  1996  року,  а  також  частково

 проплачується  із  коштів, які виділяються під аванс урожаю 1996

 року.

      На   початок   квітня  готовність  тракторів  становила  76

 процентів,  плугів, сівалок, культиваторів інших сільгоспмашин -

 85-86   відсотків.  Треба   відзначити,  що  загалом  готовність

 техніки  на  процентів  4-5  нижче  ніж була на цей час минулого

 року.  Сказується...........  взнаки  -важка зима, яка не давала

 можливості проводити широкомаштабні ремонті роботи.

      Позитивно   дало   позитивні   результати   спрямування   5

 трильйонів  карбованців  бюджетної  позички  на закупку записних

 частин по кретичному імпорту, які сьогодні в основному закуплені

 і  продаються  спеціалізованим  майстерням та обласним ремонтним

 підприємствам.

      За   оцінками  спеціалістів  з  використанням  оцих  коштів

 загалом  рівень  готовності  техніки  буде  піднято  до  80  -82

 процентів   по  тракторах,  а  по  грунтово-обробних  машинах  і

 посівних машинах до 90 процентів.

      Кадрове  забезпечення  вирішується  в  основному  на  рівні

 минулого  року. На кожне 100 тракторів є 138 механізаторів і тут

 враховуються  і  34  тисячи молодих механізоторів, які будуть...

 які надійдуть із профучилищ і короткострокових курсів.

      Забезпечення  паливно-мастильним матеріалом. Для проведення

 весняно-польових  робіт на сьогодні є... потрібно 650 тисяч тонн

 (...........)бензину і  1100... 1150 тисяч тонн   дизпалива.

      На  сьогодні  у підприємствах єсть, у сільськогосподарських

 виробників  є 147 тисяч тонн бензину і 347 тисяч тонн дизельного

 палива,  що  на  рівні  минулого року. Крім того, є наявність на

 нафтопереробних     заводах    та    (...........)    об'єднанні

 Укрнафтопродукти  світлих  нафтопродуктів. Зокрема, бензину -462

 тисячи  тонн  і  дизельного  палива  -213 тисяч тонн. Крім того,

 комерційні   структури  мають  і  пропонують  за  договорами  із

 підприємствами  230  тисяч  тонн  автобензину і тисячу... і 1350

 тисяч тонн   дизпалива.

      Паралельно  буде надходити добриво за кредитної лінією США.

 Це  близько  400 тисяч тонн пального. Це пальне буде викуплено в

 основному під... за кошти, які буде направлені підприємствам під

 державні замовлення для... під придбання зерна. Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Іванович, у вас є запитання? Будь ласка.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  У мене є 2 основних запитання, які стосуються

 паливно-мастильних   матеріалів.   Зокрема,   для   Житомирської

 області.

      І  друге  питання.  Це  забезпеченність комбайнами. Дійсно,

 по...  загальна  схума по паливно-мастильним матеріалам така. Ми

 передбачаємо,   що   в  основному  кошти,  які  виділяються  під

 Державний   контракт  в  грошах  -а  це  близько  44  трильйонів

 карбованців   за  3  місяці  -в  основном  буде  використано  на

 придбання  пального.

      Таким   чином,   це   приблизно   1  мільйон  тонн  світних

 нафтопродуктів.

      Враховуючи,  що потреба загальна складає 1800 тисяч світлих

 нафтапродуктів  є  в  наявності  вже  450-500 тисяч тонн світлих

 нафтапродуктів, то сумарно така кількість буде складати в рамках

 потреби.

      Крім   того,   ми   передбачаєм,  що  кошти,  які  одержать

 підприємства   як   компенсацію   за   відшкодування  витрат  по

 соціальній  сфері,  а це приблизно 25 трильйонів карбованців, ми

 передбачаємо  ітак це по наших узгодженостях із по інформації із

 місць,  половина  цих  кошт  буде  використано  теж на придбання

 паливно-мастильних матеріалів. Таким чином, якщо ті кошти будуть

 використани,   то   враховуючи  їх  наявність  на  Україні  буде

 забезпечена потреба у паливно-мастильних матеріалів для весняно-

 посівних робіт.

      Що  стосується  Поліських  районів,  то тут ситуація дійсно

 складніша  і  тут  дійсно  весь  акцент  на  кошти, які одержать

 підприємства,  я  маю на увазі с точки зору підтримки, державної

 підтримки   сільськогосподарських   товаровиробників,   то   всі

 очікування  зводяться  саме  до коштів по компенсації на витрат,

 компенсації  витрат  на  будівництво  об'єктів соціальної сфери.

 Тому  ми  передбачаємо і міністр фінансів це обіцяє в наступному

 тижні   першу   партію  зцих  коштів  7  трильйонів  карбованців

 направити  в  першу  чергу  у Поліські гірські райони, які, як я

 сказав,  не мають зерна або мають його в невеликій кількості для

 того, щоби закупити пальне для весняно-посівних робіт.

      І  друге питання, це стосувалося зернозбиральних комбайнів,

 які  одержуються  по  америконській  кредитній  лінії. Поскільки

                              - 86 -

 американський  кредит  був  виділений під товарний кредит, тобто

 обов'язково  під  товари,  під  техніку  зернозбиральну  техніку

 американського  виробництва, то потенціально участь у наповненні

 цього  кредитту  могли  прийняти тільки три фірми: це "Джондір",

 "Кейс" і "Ньюполон". Однієї із перших поступило до її наповнення

 і  внесла  пропозиції  фірма  "Джондір",  на  сьогодні  ця фірма

 пройшла вже валютно-кредитну раду.

      Фірма  "Нью-поленд"  працює  із  однією  із  структур і нас

 ьогодні має, за попередніми даними, але це ще не остаточні дані,

 тому що буде питання застави уточнено, приблизно, на 7 мільйонів

 доларів опрацьовує кредит на поставку техніки.

      Фірма   "Кейс"   працює  теж  із  двома  підприємствами,  в

 основному це агротехсервіси районні, в тому числі і агрокомбінат

 "Рось", значить, на придбання, тобто на поставку своїй комбайнів

 загалом  на  10  мільйонів  доларів.  Але ці цифри можуть бути і

 будуть  уточнюватися  в  залежності від того, як ці позичальники

 зможуть наповнити, показати, то єсть відстояти свої економічні і

 фінансові показники і відстояти заставу в Ексімбанку.

      Крім  того,  залишок  кредитної  лінії,  а  це приблизно 50

 мільйонів  доларів,  теж погодилися наповнювати фірма "Кейс" і в

 настоящий  час  вона  опрацьовує  над матеріалами. Ну, час, який

 треба  для  його  оформлення, це, як мінімум, 3 місяці. Я думаю,

 загалом,  якщо  цю,  ці  проекти  пройдуть  разом,  то ми, у нас

 складеться,  приблизно, така структура позичальників і структура

 машин,  комбайнів,  які  будуть  поставлені  під цей кредит, яка

 відповідає  структурі  тих  машин  у  світовій,  світовому ринку

 зернозбиральної техніки.

      Оскільки  "Джундір"  -це  барабанні комбайни, вони займають

 більшу  долю,  проблизно,  70%  у  світовому,  як кажуть, ринку,

 зернозбиральної  техніки, то, приблизно, така доля у нас займе і

 цих  комбайнів по цій кредитній лінії, а "Ньюполенд" і "Кейс" як

 роторні  комбайни  предназначені,  в  першу  чергу  для вимолоту

 соняшнику  і  кукурудзи,  і в тому числі зернових, то на їх долю

 припаде  приблизно 20-25%, і припадає також в світовій практиці,

 значить,  ринку зернозбиральних комбайнів. Ми за те, щоби всі ці

 фірми,  які  мають  потенціальне  право наповнення американської

 кредитної  лінії,  оформили  кредит, і щоб у нас було на Україні

 чим збарита урожай і цього року, і в наступний рік.

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, будь ласка. Сідайте.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значить...  одну  хвилиночку!..  Михайло  васильович, у вас

 нема ніяких...?

      Я   хотів   вам   представить  заступника  голови  Кабінету

 Міністрів  Дудця  (?)  Михайла  Васильовича, президента Аграрної

 Академії  і  заступника  голови  Кабінету  Міністрів по питаннях

 агропромисловгго комплексу.

      Сідайте, будь ласка.

      Петренко   Анатолій   Андрійович,   голова   підкомісії  по

 агропромисловому комплексу.

      Ну,  ми  сьогодні  Михайла  Васильовича  не будем турбувать

 запитаннями,  він... чоловік не новий в сільському господарстві,

 але йому потрібно, мабуть......

      ПЕТРЕНКО А.А.

      Уважаемые  депутаты,  мы  неоднократно  в этом зале слушали

 информацию о положении дел в АПК. И, казалось бы, эта информация

 по  мере приближения к весне должна быть более актуальной, более

 проблематичной   и   более   острой.   К  сожалению,  информация

 постепенно   от   дипломатически   обтекаемой  перешла  в  такую

 убаюкивающую. И, к сожалению, такая информация доходит, главное,

 до  тех,  кто  является  одним  из таких основных исполнителей и

 болелщиков за эти программы - до Президента и Премьер-министра.

      На встрече у Президента, когда разговор со стороны 22-х шел

 о  положении дел на селе, он многим вещам элементарным удивлялся

 и поражался. Говорит: а мне докладывают совсем не так!..

      И  мы  в  сегодняшней  информации примерно то же услышали и

 сейчас: как-будто все хорошо, за исключением отдельных моментов.

 К   сожалению   мы,   депутаты,   встречаясь   с  многочисленной

 аудиторией,  являясь  депутатами от сельских округов, встечаемся

 совсем с другой картиной. и вот там всю правду нам выкладывают в

 полной  пропорции.  Так...  кого мы обманываем этой информацией?

 Себя.  И  зачем  мы  это  делаем?  Давайте  остановимся  на  той

 информации,    которую    представило    нам   Правительство   и

 соответствует ли она действительности.

      Первое  -это  финансирование. Могу со всей ответственностью

 сказать,  что  на сегодняшний день финансвой системы обеспечения

 Агропромышленного   комплекса   нет.  Есть  отдельные  элементы,

 которые   как   бы   пытаются   сделать  инкекцию  в  село...  в

 Госконтрактом  или попыткой  исползовать коммерческие  банки.

      Что  же это такое? Ну, во-первых,  дефицит, Павел Иванович,

 я  вам хочу сказать, трудно согласиться, что 69 триллионов. Даже

 самые  скромные  подсчеты  говорят,  что этот дефицит составляет

 170 триллионов на самые необходимые  вещи.

      Тот график, о котором вы  говорите, это график, пришедший к

 нам   11   марта,  он  явно  не  то,  что  опоздал,  а  явно  не

 соответствует тем  потребностям, которые есть.

      На  15  января,  через 2 недели после начала года хозяйства

 обязаны  были  получить 25 процентов авансом под Госконтракт или

 43  миллиона.  А  мы  на  сегодня  в  апреле  месяце  говорим  о

 поступивших 24-х триллинах, причем  по разным направлениям.

      Вы  же  понимаете,  что деньги, которые поступают в апреле,

 они работают не на весенне-полевые работы, а работают минимум на

 уборку, а то и уже на уборку  поздних культут.

      Я  хочу  сказать  также и о том, что обкемы аванса, которые

 разработаны  в  графике,  явно  занижены. Обкем аванса на 1 июля

 должен  составлять  не  87  триллионов,  как  вы говорите, а 104

 триллиона  или  60%  от  тех,  которые  заложены  в  бюджете как

 основном  законе.

      Нет пока возврата и 20 триллонов средств, которые хозяйства

 потратили  на  строительство  социальной  сфреы  и до сих пор не

 вернули  ни  одного   карбованца.

      В прошлый год 47 триллионов карбованцев были возвращены к 1

 июля.

      Так  что  я еще  раз  говорю:  зачем э то говорить?

      Теперь  второй  момент, по минеральным удобрениям. Говорим,

 что  наша  потребность  составляет  2  миллиона  тонн.  Это  при

 производстве  35 миллионов тонн зерна, подсолнечника и другое, и

 вдруг 2 миллиона минеральных удобрений в действующем веществе, в

 5, 2 миллиона у нас должно быть минеральных удобрений. Только на

 первую подкормку, вот ту, что сейчас надо подкормить озимые, нам

 надо иметь в хозяйствах только азотных удобрений 800 тысяч тонн.

 Это   по  центнеру  на  каждый  гектар.  Сейчас  говорим  260  и

 удивляемся,  что  это  комплексный  подход в решении поступлений

 минеральных  удобрений.

      Вы же з наете, на заводах этих минеральных удобрений нет, и

 творятся  большие  препоны  для  того,  чтобы  их получать. Меня

 послала  на эту трибуну Комиссия по агропромышленному комплексу,

 и  нас  удивляет,  и  мы  вообще  не  понимаем,  какой  механизм

 поступления  горюче-смазочных    материалов  на  село.

      Вы  говорите,  что  есть на нефтеперерабатывающих заводах и

 Укрнефтепродукте около 400 тысяч тонн разного топлива. Где оно и

 как  оно должно поступить? С какими деньгами увязывается? Какими

 разнарядками дается?

      Говорите  о  ста  миллионах  долларов,  которые  уже взяли,

 которые  пустили в оборот. Но где это топливо? По какой цене оно

 поступит? И как к нему мы подойдем? Никто не говорит.

      Ну,  а  этого  топлива,  которое  сказали 300 тысяч тонн из

 топлива хватает на то, чтобы сделать два первых воронования зяби

 и все. Это ровно 300 тысяч тонн будет расходовано по Украине для

 этих    работ.   Группа   (............)   вызывает   высочайшую

 озабоченость  у  хозяйственников и непонятно где же эти масла. В

 вашей информации очень интересная на это ссылка.

      Значит,  наши  три  завода:  Дрогобычский, Кременчугский  и

 Бердянский   имеют   возможность  обеспечить  моторными  маслами

 потреби  господарств.  Что  єто  за формулировка? Где масла, где

 колличесва,   где  деньги  для  того,  чтобы  их  купить  и  как

 подступиться?

      Масел нет. Масла в хозяйства не поступали и не поступают. Я

 прошу  прощения,  что  я захватываю немножко лишнего времени. Но

 дело  в  том, что такая информация она не сорабатывает не на нас

 как  депутатов,  не  на правительство для того, чтобы решали они

 эти проблемы.

      Ну,  что говорить, если семена культур кукурузы и ячменя до

 сих  пор  не  проплачены сорт надбавках и не проплачены  ресурсы

 триллиона денег для того, чтобы хозяйства брали и пользовались.

      О  том,  что  есть  22  тысячи  пестицидов и гербицидов под

 весенне-полевые   работы,  нет  тех  пестицидов,  которые  нужны

 первоочередно  для обработки озимых культур, для борьбы с сорной

 растительностью и для интенсивных технологий.

      И  самая  крупная  потеря  в 1996 году в сельском хозяйстве

 будет  полечена  от  того, что мы имеем на сегодняшний день 7, 5

 милолионов   невспаханых   земель   -земель,  которые  не  будут

 участвовать в весеннем севообороте.

      Ка  к  мы решаем этот вопрос? Мы говорим: приняли программу

 Правительства.   Пишем:  под  производство  сельскохозяйственной

 продукции  предусматривается  на 1996 году 4 процента. Да только

 извлечение из оборота этих 7, 5 миллионов приводит с спаду в 22-

 25  процентов.  То  есть,  программа  Правительства в целом, уже

 сейчас можна заявит, будет громко провалена в 1996 году.

      Я  считаю,  что  необходимо  (и  комиссия наша рекомендует)

 незамедлительно принять меры по улучшению системы финансирования

 именно  не эти подачки в 5 триллионов в неделю, которые нам дает

 Минфин,  это  недорстаточно,  а  именно  ежедневно  то,  что  вы

 обещеали,  Петр  Кузьмич,  2, 5 триллиона выделять под сельськое

 хозяйство,  под источники, чтобы мы могли действительно закупить

 те  ресурсы,  которые  необходимо для проведения весенне-полевых

 работ.  Все  это  неправда,  хоть те трилиооные подачки они явно

 несоответствуют.

      Мое   выступление,   может   буть,   затянуто  и  несколько

 эмоционально,   но   вы   знаете,  нас  возмущает  то,  с  какой

 дотошностью   министр   хорошо   разбирается   в  финансировании

 программы  "Джондир" и насколько плохо знает проведение весенне-

 полевых работ.

      ОПЛЕСКИ

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Я думаю, що міністр сільського

 господарства поступило ще одне запитання від депутата з Одеської

 області  про  те, щоб відмінити наказ по Міністерству сільського

 господарства  і  продовольства,  будь  ласка,  по фінансуванню і

 одержанню мінеральних добрив в тому випадку, якщо за 1995 рік не

 проведені за ці ж добрива розрахунки. Будь ласка, включіть там.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Значить, я хочу відповісти по вашому питанню.

 За добрива, які не розрахувались господарства за минулий рік, ми

 все-таки домовилися і з заводами, і з Мінпромом, що ми не будемо

 робити  їх  заложниками урожаю цього року, а будемо враховувати,

 по  можливості,  щоб  і  їх  забезпечити. Хоч заводи дуже твердо

 стоять   на   тому,   щоби  за  всі  борги  минулого  року  наші

 підприємства  розрахувалися.

      І  по  питанню,  які  я  хочу  уточнити по пальному ще раз.

 Основна  закупка  пального здійснюється, як показує практика, по

 областях  саме  за  кошти,  виділені під Державне замовлення під

 закупку  зерна.  Основна закупка. І так і буде, я думаю до кінця

 весняно-посівних робіт.

      Друге питання по кредитній лінії. Це товарний кредит. Це не

 взяті  гроші  100  мільйонів  і  пущені  в  якійсь  оборот.  Має

 надходити  безпосередньо пальне під цю кредитну лінію. По маслах

 непередбачено, щоби спеціально за бюджет, чи за централізованими

 іншими  каналами  ми  закупляли  масла,  а  потім  якимось чином

 розподіляли. Самі товаровиробники і обласні і районні управління

 сільського  господарства  настоюють на тому, щоби кошти доводити

 під   Державне  замовлення  тільки  до  господарств,  тільки  до

 господарств.  І самі вони будуть закупляти такі масла і там, які

 їм  видніше як  це робити.

      І  по питанню Джондіра. Мине ситуація і установка, яка є із

 технікою,  заставляє вилучати не тільки питання по Джондіру, а й

 по  посівних.

      Я думаю, я це теж розказав так само, як і...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні колеги! Щоб підвести коротко

 підсумок,  одну  хвилиночку,  я думаю що і Уряд і кожен із нас в

 цьому  залі  прекрасно розуміє, якщо ми представляєм 52 мільйони

 українського  населення  і  щоб  це  населення  круглий рік мало

 достаток  продовольчих  ресурсів,  сьогодні  потрібно  нам  одне

 зрозуміти,  що  це не вимога одного міністра чи вимога депутатів

 аграрників скільки добрив, чи скільки пального? Це вимога життя.

 Але  я  хотів  би ще раз нагадатиі членам Уряду, і всім тим, хто

 представляє  промисловість,  що  для  того, що ви робите центнер

 хліба  потрібно  8  кілограм  добрив. Якщо ми хочим 40 мільйонів

 тонн  хліба, то потрібно 3. 5 мільйон добрив, а сьогодні ви чули

 скільки  заготовили.  Якщо потрібно нам провести весняно-посівні

 роботи  на  площі  16  мільйонів  гектарів, то в цьому році буде

 об'єм  в  32  мільйони гектарів, тобто попередньо ми на весняно-

 польові  роботи  використовували  десь  2.  5-2. 6 мільйони тонн

 пального, якщо брать один до одного бензин і дизпаливо. Сьогодні

 ви  чули  скільки  сказали 12 -15 процентів до потреби. Сьогодні

 15-17  процентів  до  потреби  добрив,  за які 40 мільйонів тонн

 хліба  йде  мова?  А  нам ще потрібно 40 мільйонів тонн цукрових

 буряків,  нам потрібно 3 мільйони сонячника, нам портібно корма,

 овочі, картопля і тому інше.

      Тому  не  ми повинні умовлять Уряд, а Уряд повинен селянина

 умовлять, щоб селянин брав все те, що потрібно щоб дать стільки,

 скільки  державі  потрібно  продовольчих  ресурсів.  А  селянину

 потрібно   три  позиції:  низькопроцентний  кредит,  матеріальні

 ресурси  і,  третє  що,  держзамовлення,  -все. І не надо ніяких

 селянину  льгот,  три  позиції  вирішить і все решта вирішується

 даже при всіх трьох формах власності, які у нас є.

      Тому  я  просив  би Уряд, назначений новий віце-прем'єр, не

 так давно назначений міністр сільського господарства, щоб нам не

 туманило  розум  і щоб не було пелени на очах, що реформування в

 агропромисловому  комплексі  розподілом землі на паї -це прогрес

 від великотоварного до мілкотоварного господарства, це прогрес -

 це  помилка,  нам  потрібно  сьогодні,  щоб  Уряд весь, у всьому

 складі,  хто  яку галузь не представляє в Уряді, зрозумів, що 52

 мільйони  нагодувати  зможе  лише,  якщо  ми  всі  разом  за  це

 візьмемся.

      Тому, я думаю, сьогодні виступ і міністра, виступ голови чи

 заступника голови аграрної комісії -це крик душі. І япросив би і

 віце-прем'єрів, я просив би всіх міністрів, хто тут присутній, і

 хто  не присутній, яку б галузь він не очолював, все зробити для

 того,  щоб  ми провели весь комплекс весняно-польових робіт. Він

 уже  затягнувся  на  місяць, у нас залишилося 20 робочих днів. І

 якщо  хтось  думає,  що в травні місяці можна сіять хліб, то він

 помиляється,  хліба  не буде, трава буде. А нам потрібно хліб, і

 мінімум  40-42  мільйона.  Це  ватерлінія, нижче якої ми не маєм

 права в балансі зерновому опускаться.

      Тому,  я  думаю, сьогоднішня розмова повинна заставити всіх

 сконцентрувати   увагу   і   хімікам,   і   машинобудівникам,  і

 фінансистам  для  того,  щоб  ми  в  повному,  хоча б приблизно,

 достатку забезпечили агропромисловий комплекс всім необхідним.

      Шановні  колеги,  перед тим, як завершити розгляд цих трьох

 питань,  я  хотів би надати слово з місця Меркушову і Германчуку

 дати відповідь, і на цьому ми заершим роботу.

       Будь  ласка,  Петро  Кузьмич,  пересядьте  до мікрофону. А

 Меркушова включіть.

      МЕРКУШОВ В.Т.

      Александр Николаевич, я благодарю за предоставленное слово.

      Уважаемые  Александр  Николаевич,  уважаемые коллеги, члены

 правительства, увжааемые избиратели!

      Мы  задали  группой  ряд  вопросов,  кторые, казалось бы на

 первый  взгляд,  не  относятся к сегодняшней повестке дня, но на

 сегодня  ответы  на  эти вопросы ожидают миллионы избирателей. Я

 надеюсь,  что  мы получим письменные ответы... Но на 2 вопроса я

 настаивал бы, и я думаю, меня поддержат сегодня все депутаты, мы

 хотели бы услышать ответ именно сегодня.

      Конкретный  вопрос. В декабре прошлого года Верховный Совет

 принял  Закон  "Об  изменениях  к  Закону "О статусе ветеранов".

 Закон не работает, потому что нет разкяснений, нет механизма его

 реализации, который должен предоставить Кабинет Министров.

      На   все  обращения  и  одиночные  депутатов,  и  групповые

 давались сроки -они не выдержаны. Мы хотели бы сегодня услышать,

 когда  будут  соответствующие  разкяснения  на местах. Этопервый

 вопрос.

      И  второй  -он  непосредственно связан с первым. Сегодня вы

 получили  информацию  о  том,  что  задолженность  по заработной

 плате,  по  бюджетной сфере по сравнению с 1 января 1996 года на

 сегодняшний день возросла. Мы знаем ситуациию, которая возникла,

 с   шахтерами  когда  была  задолженность,...  задолженность  по

 заработной   плате,   к   чему  она  привела.  Сегодня  ситуация

 получается  такая  по  всей  бюджетной  сфере, я уже не говорю о

 предприятиях.  По  информации  с  мест  ситуация  в экономике не

 улучшается.  Даже  те  предприятия,  кторые  сегодня  еще как-то

 работают   о  всем  прогнозам,  через  месяц-два  вообще  лягут,

 извините  меня,  на  живот. Сегодня у нас присутствуют уважаемые

 члены   правительства   -Анатолий   Кириллович,  который  ведает

 промышленнсоть.   Мы   хотели   бы   услышать,   какие  прогнозы

 правительства?   Ведь  всем  понятно:  еще  месяц-два,  и  будет

 взрыв!.. Что конкретно может сегодня правительство ответить? Что

 предпринимается для того, чтобы уменьшить эту задолженность? Для

 того,  чтобы  обеспечить  хотя  бы  мизерную  вот эту заработную

 плату, но выплатить ее в срок?..

      Я благодарю за внимание.

       ГЕРМАНЧУК  П.  К. Ну, я розпочну з другого питання, яке ви

 задали...

      Я,  в  принципі,  коли давав інформацію, я відповідав на це

 питання.  Дійсно, у нас заборгованість по заробітній платі, якщо

 брати  на  1. 01. на 1. 02., яка вона була, вона значно зросла і

 вона  складає  на  сьогодні  81  трильйон карбованців. Чому вона

 викликана?  Ну, перш за все, ви знаєте, що в першому кварталі із

 усіх   проплат,   в   яких  передбачено  по  зовнішніх  боргових

 забов'язання, це в основному перед Росією за газ Туркіенії і під

 гарантії  Уряду ппо кредитних лінія, які були в 1992, 1993, 1994

 роках.  Доречно,  я хочу ще сказати, що за 1995 рік у нас жодної

 коійки боргу перед нашими аредиторами не було нарощено і взагалі

 не існує.

      В  1-му  кварталі  ми змушені були проплатити 74  трильйони

 карбованців боргових забов'язень за борги, ще раз  підкреслюю, з

 19974, з 1973 року в основному, яки були реструктуризовані. тому

 ми  допустили, враховуючи, що зовнішня допомога, яка передбачена

 в нас в Державному бюджеті, вона запланована на 2-й квартал і 2-

 ге  півріччя.

      Перший  квартал ми допустили і мобілізацію власних кредитни

 ресурсів   ті,   які   були  визначені  для  погашення  дефіциту

 Державного  бюджету  і  відволікли їх на зовнішні проплати. тому

 дуже скрутно було фінансувати всі  бюджетні  витрати.

      Крім  того, ви знаєте, що в 1-му кварталі, якщо ви візьмете

 історю  всієї  нашої  держави,  я  маю ввиду, України, то в 1-му

 кварталі  завжди у нас мав місце касовий розрив в зв'язку з тим,

 що  значно  витрати  перевищують доходи. Це пов'язано із веснно-

 польовими  роботами  і плюс ті розрахунки, які ідуть сьогодні по

 шахтарям. Все це є відображенням того, що ми ми не в повній мірі

 заплатили заробітну плату поточно. Хоча на 1 люте, як обіцяв тут

 Матвійчук,  у  нас  розрахунки  по  заборгованості були зроблені

 згідно з графіком, який затвеерджений Верховною Радою за мінусом

 270  мільярдів карбованців.  Я вам це доповідав.

      Але   я  абсолютно  підтримую  точку  зору  Миколи  Яновича

 Азарова, і я її висказую і в Уряді абсолютно однозначна позиція,

 що ми будем про це мову вести дуже довго і кожного разу, якщо ми

 нічого  не  зробимо  із  тим, щоб наша пргомисловість вітчизняна

 запрацювала  з  тим,  щоб  надати такі правові і інші можливості

 нашим   товаровиробникам,   щоб   ми  мали  продукцію,  мали  її

 реалізувати,  мали виручку, мали прибуток, і відповдіно доходи в

 бюджет і таке інше.

      Що  зроблено  Урядом  з початку цього року? Я вам скажу, що

 дуже,  можна  сказати,  не дуже багато, але дуже значні, істотні

 зрушення в  цьому   плані  є.

      З вашою допомогою прийнято закон, і ми направляємо, і хтось

 сказав,  що  ми  не знаємо, скільки це коштує -10% на поповнення

 обігових коштів, і з звільненням від оподаткування прибутку.

      В  другому  кварталі  буде  проводитись індексація основних

 фондів,     балансової     вартості    основних    фондів.    Ми

 реструктуризували до підприємств, які спожили в 1994 році газ на

 1  мільярд  400  мільойнів  доларів, переведіть у карбованці, це

 дуже  обтяжливий  тягар,  бо для нашого товаровиробника, із тим,

 щоб дати йому дихнути, з тим, щоб він міг поповнити свої обігові

 кошти.

      Крім  того,  тут  в цьому залі ми з вами прийняли 28 статтю

 Закону  "Про  бюджет", де ми відстрочили всі бюджетні платежі, а

 також обов'язкові платежі по бюджетних і дрежавних позабюджетних

 фондів  до  1  грудня  1996 року з тим, щоб розібратись з кожним

 платником,  щоб  не  трапилось  так,  що хтось міг заплатити -не

 заплатив,  а  ми  йому  відстрочуємо,  а  інші в таких же рівних

 умовах  заплатили. І ми ставимо товаровиробників в різні позиції

 по  відношенню  до  взаємовідносин  з  Державним  бюджетом.

      Крім  того, є Указ Президента, де ми списали заборгованість

 між  су'єктами  господарювання  по  штрафних  санкціях.

      Крім  того,  ви  знаєте, що на протязі 1994-1995 років була

 надана   фінансвоа  допомога  відповідним  галузям,  відповдіним

 підприємствам,  відповідним  галузям  народного господарства. Ми

 заборгованість  ту  тоже  відстрочили, як по бюджетних позичках,

 так  і  по  фінансовій  допомозі, які була надана через кредитні

 ресурси  і яка   пройшла  через  державний   бюджет.

      І  можна  називати інші заходи. Оце тільки ті, що я назвав,

 вони   зняли  тягар  з  наших  товаровиробників  більше  півтора

 квадрильйони  карбованців.  Повірте,  це  дуже обтяжливо, у томи

 числі  і  для  бюджета,  але  на  це  треба  іти,  тому  що  без

 виробництва  ми  нічого  не  зробимо.  Це  моя  відповідь  на це

 питання.

      Стосовно провадження закону, ну це не моє питання...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. І ще одне запитання було від депутат з

 Чернігова,  що  по УТ-1 було інтерв'ю з одного районів Київської

 області,  де  було  сказано,  що  служба  зайнятості сьогодні не

 виплачує  дотацій  по  безробіттю  із-за  того, що Верховна Рала

 прийняла  рішення  і заборонила Уряду на це напрявляти фінансові

 ресурси. Будь ласка.

      ГЕРМАНЧУК.  Я  такого...  Ну,  якщо хтось бере на себе таку

 відповідальність  так  заявляти,  то  це  зовсім  не  так.  Нема

 такого...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів, щоб люди почули це, що це не так.

      ГЕРМАНЧУК.   Це   не   від   нас   виходить  Олександре

 Миколайович.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви дайте відповідь: це так чи не так.

      ГЕРМАНЧУК. Це не так. Я даю відповідь, що це не так.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  з у рахуванням часу, що ми з

 вами використали, відпрацювали добросовістно. Значить, ми просим

 всі  ті  зауваження,  пропозиції,  які  були висловленні в адрес

 Уряду, членів Уряду, керівництва Уряду, щоб вони були враховані,

 безперечно.

      І  я  думаю,  ми  скористаємось  тою  пропозицією, яка була

 внесена  депутатами,  щоб  перед  кожним  днем  Уряду  профильні

 комісії,  питання яких виносяться на розгляд Верховної Ради, щоб

 у  обов'язковому порядку проробляли ті матеріали, з якими будуть

 виступати  представники  Уряду  і  ті  аналітичні матеріали, які

 потрібно  дати  до  розгляду  на дні Уряду, ті матеріали, які ми

 повинні знати, ознайомитись і використовувати їх при зустрічах з

 нашими виборцями.

      А  зараз  оголошується  перерва  до  14 години. О 14 годині

 продовжимо роботу сесії.